Рекомендації

РЕКОМЕНДАЦІЇ: Представникам держав та міжнародним міжурядовим організаціям:  визнати організовані збройні формування ЛНР/ДНР терористичними організаціями з огляду на використання ними насильства, включаючи летальну силу, проти цивільного населення в якості основного методу ведення війни.  застосувати всі можливі дипломатичні та економічні методи впливу на Російську Федерацію з метою зупинення нею “неоголошеної війни” на Донбасі та підтримки організованих збройних формувань ЛНР/ДНР.  постійно вимагати від представників організованих збройних формувань ЛНР/ДНР та Російської Федерації виконання вимог мінських домовленостей щодо “обміну всіх на всіх”, публічно засудити ганебну практику взяття в заручники цивільних осіб, катування, жорстокого та нелюдського поводження із заручниками та військовополоненими. А також сприяти дотриманню наступних рекомендацій органами державної влади України: 1) Верховній Раді України: 1.1) ухвалити законопроект №1788 від 16.01.2015 року, який передбачає доповнення статті 124 Конституції України таким положенням: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту Міжнародного кримінального суду», та ратифікувати Римський статут.

1.2) ухвалити постанову, якою визначити правовий статус території, яка наразі знаходиться під контролем організованих збройних формувань ЛНР/ДНР, та прилеглих до неї зон, які перебувають під постійними обстрілами та нападами або під реальною загрозою таких обстрілів чи нападів.

1.3) створити тимчасову слідчу комісію для здійснення парламентського контролю над процесом збору та фіксації доказів злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також процесом розслідування таких злочинів відповідними державними органами.

2) Службі безпеки України: 2.1) створити спеціальне слідче управління (відділ, координаційну групу) для організації процесу розслідувань злочинів проти людяності і воєнних злочинів, якому організувати системну роботу по збору і фіксації доказів таких злочинів (зокрема проведення опитування ВПО) для підготовки матеріалів до Міжнародного кримінального суду, а також скоординувати таку роботу із Міністерством оборони, Генеральною прокуратурою, Військовою прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Міністерством закордонних справ.

2.2) провести навчання працівників СБУ а також МО, ГПУ, ВП, МВС щодо положень Римського Статуту, роз’яснити відповідальним особам, що є злочинами проти людяності, воєнними злочинами, які статті Кримінального кодексу України передбачають відповідальність за злочини проти людяності, воєнні злочини, за яких умов. Зобов’язати всіх службових осіб СБУ, МО, ГПУ, ВП, МВС, в першу чергу тих, які перебувають в зоні АТО, фіксувати всі випадки вчинення злочинів 1

проти людяності та воєнних злочинів, вчиняти всі необхідні дії для збереження доказів та повідомляти про такі випадки Військову прокуратуру та/ чи вищезазначений спецвідділ СБУ. Проінформувати – які саме це можуть бути докази, та які саме дії потрібно вчиняти для їх збереження / фіксації.

2.3) Виробити критерії, за якими всі працівники правоохоронних органів, які здійснюватимуть провадження щодо злочинів, які згідно положень Римського Статуту відносяться до злочинів проти людяності чи воєнних злочинів, мають відрізняти зазначені злочини поміж іншими. Зобов’язати повідомляти про такі злочини спеціальний відділ СБУ. Розробити спеціальну схему розслідування для таких злочинів, яка б передбачала максимальну фіксацію доказів в уніфікованій (електронній) формі та передачу уніфікованих зведених даних (та при необхідності – самих доказів) до спеціального відділу СБУ, регулярне інформування зазначеного відділу про хід розслідування.

2.4) Зазначеному спеціальному відділу СБУ провести інвентаризацію вже наявних кримінальних проваджень, які можуть містити склад злочину, що відносяться до злочинів проти людяності чи воєнних злочинів, зокрема перевірити всі заяви, які стосуються подій в Криму та на Сході в період з лютого 2014-го року, та з будь-яких причин не внесені до ЄРДР, перевірити всі заяви про зникнення людей в зазначених регіонах, застосувати до таких проваджень ті самі правила, що передбачають спеціальну схему розслідування та повідомлення спецвідділу СБУ.

2.5) Найбільш важкі, масові, або стратегічні (гарна доказова база, висока вірогідність доведення справи до суду) злочини проти людяності чи воєнні злочини новоутвореному спецвідділу СБУ прийняти до свого провадження. Зокрема, проаналізувати всі існуючі кримінальні провадження щодо викрадень людей в Криму, якими супроводжувалась анексія Криму, перевірити зв’язок зазначених злочинів із тими, які згодом мали місце на Донбасі (суб’єктний склад, злочинні схеми роботи, тощо) 2.6) На підставі отриманої інформації регулярно подавати обґрунтовані і належним чином підтверджені звіти щодо зафіксованих на Сході злочинів проти людяності, військових злочинів, бажано із зазначенням підозрюваних, зокрема їхній зв’язок із агентами країни-агресора, щодо підтвердження військової присутності РФ всім зацікавленим органам (Президенту, МЗС, МЮ) та міжнародній спільноті.

3) Генеральній прокуратурі України: закріпити за зазначеним спеціальним слідчим управлінням (відділом) СБУ групу прокурорів – процесуальних керівників для тісної співпраці над поставленим завданням і в разі необхідності оперативно вирішувати питання зміни підслідності кримінальних проваджень для якнайкращого виконання спеціальним відділом своїх функцій. Зокрема, витребувати для перевірки всі провадження щодо викрадень та катувань громадян України в АР Крим, якими супроводжувалась анексія Криму.

4) Міністерству юстиції спільно з Міністерством закордонних справ: 4.1) Врахувати положення ст. 15 Європейської Конвенції з прав людини, згідно з якою, при вжитті заходів під час надзвичайної ситуації, війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, якщо такі заходи передбачають відступ від зобов'язань, передбачених конвенцією, необхідно проінформувати Генерального секретаря Ради Європи про вжиті заходи і причини їх вжиття, а також повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час, коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою. А також врахувати, що наведене положення не може бути підставою для відступу від статті 2 (право на життя), крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій; від статті 3 (заборона катування), від п.1 ст. 4 (заборона рабства) і від ст. 7 (ніякого покарання без закону).

4.2) розробити план заходів захисту інтересів громадян на міжнародному рівні із залученням Служби безпеки України, Міністерства оборони, Генеральної прокуратури, Військової прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Ради національної безпеки та оборони, Адміністрації Президента, народних депутатів, наукової спільноти та представників громадяськості, зокрема, для визнання ЛНР та ДНР терористичними організаціями на міжнародному рівні, підготовки справи проти Російської Федерації в Міжнародному суді ООН, відповідних справ у Європейському суді з прав людини тощо.

2

5) Міністерству юстиції України: розробити перелік кваліфікуючих ознак, що дозволяють віднести ту чи іншу особу до категорії комбатантів з наданням відповідних роз’яснень щодо можливості застосування таких ознак у судовій та правозастосовній практиці (притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності, надання статусу учасника бойових дій, надання пільг та соціального захисту тощо).

6) Кабінету Міністрів України: cтворити координаційну групу з представників Служби безпеки України, Міністерства оборони, Генеральної прокуратури, Військової прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Ради національної безпеки та оборони, Адміністрації Президента, Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини до компетенції якої віднести контроль за дотриманням законності в зоні проведення АТО та реагування на повідомлення щодо незаконних дій представників держави.

7) Міністерству охорони здоров’я: 7.1) врегулювати питання з надання допомоги звільненим з полону цивільним особам, розробивши відповідний наказ Міністерства охорони здоров'я про безкоштовне обстеження та надання медичної допомоги таким особам на території України.

7.2) створити психологічну службу для надання психологічної допомоги особам, котрі отримали психологічну травму і фізичні каліцтва внаслідок перебування в полоні. Окрім того, передбачити надання психологічної допомоги членам їх сімей та рекомендації по спілкуванню з людьми, які отримали психологічну травму.

8) Міністерству соціальної політики: вирішити питання матеріального забезпечення сімей, чиї годувальники знаходиться в полоні та сім’ям безвісти зниклих громадян на території АТО.

9) Міністерству внутрішніх справ: 9.1) Належним чином порушувати та розслідувати кримінальні провадження, пов’язані з вимогами викупу у родичів заручників (шахрайство, вимагання).

9.2) Провести перевірку (інвентаризацію) всіх кримінальних проваджень, пов’язаних із захопленням заручників, катуваннями, вбивствами, та інших можливими злочинами проти людяності, воєнними злочинами, вчи нениними в зоні конфлікту. Активізувати розслідування, забезпечити дотримання прав потерпілих, зокрема щодо інформування про хід розслідування. Скоординувати свої дії зі спеціальним управлінням (відділом) СБУ.

9.3) Спростити потерпілим від таких злочинів схеми відновлення втрачених (знищених бойовиками) документів, скоротити терміни видачі документів.

9.4) Створити відповідний відділ (гарячу лінію) для посилення контролю за випадками порушень з боку персоналу ОВС в районах, прилеглих до зони проведення АТО.

10) Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, Генеральній прокуратурі України: звернути увагу на ситуацію з цивільними особами, зниклими безвісти на українській території. В усіх подібних випадках проводити перевірку та інформувати військову прокуратуру. Визначити відповідальних осіб (орган) для комунікації з родичами імовірно зниклих на території, контрольованою українськими збройними силами.

3