Створення та управління ендавментами в Україні by DHRP

Київ – 2014

Аналітична робота і публікація здійснені за підтримки проекту «Демократизація та права людини в Україні», що реалізується ПРООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) налагоджує партнерство на всіх суспільних рівнях, сприяючи розвитку країн, підвищуючи їх здатність протистояти кризам, і підтримує економічне зростання задля поліпшення життя кожної людини. ПРООН працює в 177 країнах та пропонує глобальне бачення з урахуванням специфіки місцевого розвитку для розширення прав і можливостей людини і підвищення життєздатності держав. В Україні три головні сфери діяльності ПРООН в галузі розвитку — демократичне управління та місцевий розвиток; подолання бідності, досягнення процвітання та Цілей розвитку тисячоліття; енергетика та охорона довкілля. У кожній із цих тематичних сфер ПРООН намагається врівноважити роботу з інструментарієм державної політики, адвокацією, розбудовою спроможностей партнерів і пілотуванням нових ініціатив. ПРООН працює в Україні з 1993 року. www.ua.undp.org

© Програма розвитку ООН в Україні, 2014 Усі права захищені. Жодна частина цієї публікації не може бути відтворена, збережена в пошуковій системі або передана в будь-якій формі та будь-якими засобами, електронними, механічними, шляхом відеозапису або іншим чином, без попереднього дозволу. Погляди, висновки та рекомендації належать авторам і укладачам цього видання і не обов’язково відображають думку Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку ООН або інших агенцій ООН.

Çìiñò ÒÅÌÀ 1. Загальна характеристика ендавменту 5 ÒÅÌÀ 2. Підготовка до створення ендавменту 11 ÒÅÌÀ 3. Управління ендавментом 21 ÒÅÌÀ 4. Основний капітал ендавменту 25 ÒÅÌÀ 5. Особливості інвестування ендавменту 31 ÒÅÌÀ 6. Контроль, звітність та аудит ендавменту 37 ÄÎÄÀÒÊÈ 43

•

загальна структура та цільове призначення ендавменту;

•

відомі приклади іноземних та українських ендавментів;

•

засади правового регулювання та оподаткування ендавментів в Україні;

•

організаційно-правові форми ендавментів

Фінансова нестабільність є однією з основних проблем організаційного розвитку неприбуткових організацій (НПО) в Україні1. Зокрема, фінансові та програмні ризики НПО в Україні пов’язані з неможливістю ефективного планування доходів, залежністю від поточних пріоритетів донорів, нестабільністю та навіть зменшенням фактичних доходів в умовах інфляції та дуже обмеженим доступом цих організацій до бюджетного фінансування. З одного боку, організації прагнуть набути навичок ефективного фандрайзингу для збільшення своїх поточних доходів. Крім того, провідні донори започаткували фінансування інституційної підтримки окремих НПО, які є секторальними чи регіональними лідерами, зокрема для покриття їх довгострокових витрат. Утім, досягнення фінансової стабільності НПО, як показує 150-річна світова практика, потребує також використання довгострокових фінансових інструментів, серед яких важливу роль відіграють ендавменти (від англ. Endowment — спадкове чи дароване майно, посаг). Цей методичний посібник має на меті ознайомити керівників українських НПО із загальними правовими засадами створення та діяльності ендавментів, найкращими практиками і рекомендаціями щодо операційної діяльності ендавментів та оцінки їх результатів, а також удосконалити практичні навички планування створення та діяльності ендавментів.

Наприклад, згідно з Індексом сталого розвитку неурядових організацій USAID 2012 року НПО України з-поміж семи ключових показників за цим показником отримали найнижчий бал (4,3 бали порівняно з середнім показником у 3,4 бали; 7 балів — найнижчий рівень, 1 бал — найвищий).

Структура та цільове призначення ендавментів На відміну від традиційних приватних пожертв чи грантів, які мають бути повністю витрачені на визначені наперед цілі протягом певного строку і не гарантують одержання будь-яких додаткових доходів, ендавмент включає два складники: 1) основний капітал, який інвестується на тривалий строк або безстроково; 2) iнвестиційний дохід, що використовується на визначені наперед цілі, в т.ч. на поповнення основного капіталу ендавменту. Основний капітал ендавменту виконує функції акумулювання, інвестування та одержання додаткового доходу для операційної діяльності НПО або інших приватних благодійників. Основний капітал ендавменту інвестується, як правило, в банківські вклади та цінні папери, які дають періодичний або разовий інвестиційний дохід (як-от через продаж акцій на фондовій біржі). Проте інвестиційний дохід ендавменту відрізняється від звичайних процентів та дивідендів тим, що також має довгострокове цільове призначення, — власник ендавменту використовує його на благодійні чи інші легальні цілі самостійно або переказує цей дохід повністю чи частково іншим бенефіціарам. Виплата стипендій студентам, лікування хронічних хвороб, фінансування фундаментальних наукових досліджень, реставрація історичних пам’яток та утримання лікарень і музеїв — це тільки окремі сфери, де саме ендавменти забезпечують стабільні довгострокові результати у програмній діяльності НПО.

Крім того, окремим цільовим призначенням може бути і поповнення основного капіталу ендавменту коштом інвестиційного доходу або його частини. Це надає ендавментам унікальну можливість використовувати складні проценти для фінансування майбутньої благодійної діяльності.

Деякі відомі ендавменти Одним із найвідоміших прикладів ендавменту є Нобелівський фонд, що сплачує щорічні премії завдяки доходам від інвестування основного капіталу, який Нобель заповів наприкінці ХІХ ст. (майже 500 млн. доларів США в сучасних цінах). Найбільші ендавменти мають фонди ІКЕА і Білла Гейтса (близько 35 млрд. доларів США кожен). Великі ендавменти активно формують університети, лікарні чи музеї. Ендавмент Гарвардського університету сягав у 2013 році 25 млрд. доларів США, що майже дорівнює річному державному бюджету України, а Музей Гюльбенкяна в Португалії має ендавмент понад 3 млрд. євро. Такі відомі установи, як Інститут Франції, Національний демократичний фонд або Національний фонд мистецтв США, діють як ендавменти. У багатьох країнах Європи (Австрія, Греція, Словаччина, Франція) усі благодійні фонди повинні формувати ендавменти до реєстрації або протягом певного строку. В Україні законодавство не вимагає створення ендавментів, це є виключно добровільним рішенням благодійника. До відомих в Україні ендавментів, зокрема, можна віднести ендавменти університетів (Українсько-

го католицького університету, Києво-Могилянської академії, Інституту міжнародних відносин, Острозької академії), фінансових установ (ТАС-Комерцбанку, Кредобанку, Укрексімбанку), а також благодійних фондів (Фундації ім. князів-благодійників Острозьких (Рівне), «Захист» (Херсон), «Блакитна магістраль» (Київ), Фонду Короля Юрія (Івано-Франківськ)). Станом на 2014 рік в Україні не набула поширення практика створення ендавментів бізнес-компаніями та університетами для фінансування наукових досліджень та управління патентами, найбільш розвинена у Великобританії.

Правове регулювання ендавментів в Україні На відміну від Росії, Франції та Японії, в Україні не ухвалено спеціальних законів чи інших актів законодавства про ендавменти. Зокрема, це пов’язано з тим, що інвестиційні доходи НПО в Україні звільнені від оподаткування без виконання спеціальних вимог щодо їх витрачання. Станом на червень 2014 року окремі спеціальні положення про створення і діяльність ендавментів містять Цивільний кодекс, Податковий кодекс, а також Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Загальні положення, важливі для ендавментів, включають закони України «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про інститути спільного інвестування», «Про банки і банківську діяльність», а також Інструкція Національного банку України №492 від 11.12.2003 р.

Правове визначення ендавменту в законодавстві України У підпункті 170.7.5 Податкового кодексу (ПК) визначені такі ознаки ендавменту: 1) формування основного капіталу виключно з коштів і цінних паперів, які благодійник вносить у банк або небанківську фінансову установу; 2) цільове призначення інвестиційного доходу (процентів і дивідендів, нарахованих на основний капітал) — надання цільової благодійної допомоги; 3) можливий строк надання і використання допомоги — понад 12 місяців, що не передбачено для інших видів благодійної допомоги; 4) обов’язок отримувача, який не використав благодійну допомогу протягом узгодженого з благодійником строку і не повернув кошти до закінчення такого строку, — сплатити податок на невикористану суму допомоги; 5) отримувач благодійної допомоги не має права витрачати або відчужувати основний капітал ендавменту без згоди благодійника. Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» не містить загального визначення ендавменту. У статті 9 закону визначено лише напрями використання інвестиційних доходів благодійних ендавментів: 1) благодійна допомога бенефіціарам, яких визначали благодійники або уповноважені ними особи (тобто благодійні чи інші неприбуткові організації);

2) виконання благодійних програм; 3) спільна благодійна діяльність.

Організаційно-правові форми ендавменту В Україні ендавмент не визнається окремою організаційно-правовою формою. Засновником ендавменту може бути будь-яка юридична особа приватного права або громадянин-благодійник. Ендавмент може існувати у формі окремого рахунку фізичної або юридичної особи, яким управляє банк, інвестиційна чи інша фінансова компанія. Ендавмент також не є видом благодійної організації, і законодавство України не вимагає від благодійних організацій мати ендавмент чи інший мінімальний капітал. Як зазначено вище, університети та бізнес-компанії в Україні створюють ендавменти переважно як окремі благодійні фонди. Реєстрація благодійної установи або благодійного фонду як окремої юридичної особи є рекомендованою практикою також у випадку створення ендавменту на підставі заповіту. Цивільний кодекс України ще потребує значних змін для усунення правових колізій чи можливих зловживань з боку виконавців заповітів. Утім, виконавцями заповітів можуть бути і чинні благодійні фонди чи інші НПО.

Діяльність ендавментів як фінансова послуга Якщо благодійник передає основний капітал ендавменту у власність НПО, то вона як власник коштів не потребує спеціальних ліцензій на фінансові послуги згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та зі спільною постановою КМУ і НБУ №1224 від 28.08.2001 р. Управління ендавментом може бути визнано фінансовою послугою, якщо НПО управляє основним капіталом за договором з благодійником, який передбачає збереження номінальної або ринкової вартості основного капіталу та право благодійника на будь-який дохід від основного капіталу. Володіння акціями чи іншими корпоративними правами від власного імені не визнається підприємницькою діяльністю згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України. Аналогічний підхід передбачає законодавство Європейського Союзу, зокрема Директива Ради ЄС 2003/48/ ЄС від 03.06.2003 р. щодо оподаткування доходу від заощаджень у формі виплат відсотків. У випадку передання НПО права власності на основний капітал ендавменту рішення про його інвестування також не вважаються фінансовою послугою (рішення Європейського суду 20.06.1996 року у справі C-155/94). Взагалі, економічна активність у розумінні Шостої Директиви 77/388/ ЄС не включає купівлю і продаж акцій чи інших цінних паперів у процесі управління активами благодійних та інших неприбуткових організацій. Проте відомий фонд Charity Aid Foundation у Великобританії, який управляє численними ендавментами в

інтересах інших НПО, був змушений створити окремий банк та інвестиційні компанії, оскільки надає фінансові послуги третім особам.

Особливості оподаткування ендавментів Проценти та дивіденди на основний капітал ендавментів, які сплачуються у формі коштів та цінних паперів, звільнено від податку на прибуток для благодійних організацій та переважної більшості інших НПО (пп.157.3, 157.5, 157.6 та 157.9 ПК). Операції з безоплатним наданням коштів і цінних паперів ендавментам також звільнено від податку на додану вартість (пп.196.1.5, 196.1.6 та 197.1.15 ПК). Податкові знижки для благодійників — засновників ендавментів в Україні залишаються мізерними порівняно з більшістю європейських країн2. Так, платники податку на прибуток можуть включати до своїх витрат виплати на формування ендавментів у розмірі до 4% від прибутку попереднього року, якщо вони передають цей капітал у власність благодійній чи іншій неприбутковій організації. Благодійники — фізичні особи також мають право на податкову знижку на грошові внески до благодійних та інших неприбуткових організацій у сумі до 4% Так, у 2012 році благодійники — юридичні особи в Італії мали право жертвувати в ендавменти університетів до 100% річного прибутку; в Бельгії — до 346 тис. євро; у Фінляндії до 250 тис. євро могли жертвувати і компанії, і громадяни. Звільнялися від оподаткування внески в ендавменти благодійників-громадян у Франції (до 50 тис. євро) і Німеччині (до 100 тис. євро протягом року або 1 млн. євро протягом 10 років).

від річного сукупного оподаткованого доходу, але не більш ніж сума доходу, одержаного як заробітна плата (пп.166.3.2, 166.4.2 ПК). З липня 2014 року фізичні особи сплачують податок на проценти за ставками від 5% до 17% залежно від суми одержаних процентів, а податок на дохід у формі деяких видів процентів, зокрема, від іпотечних цінних паперів, а також дивідендів — за єдиною зниженою ставкою 5% (п.167.2 ПК). Отже, якщо благодійник зберігає право власності на основний капітал ендавменту, то він самостійно сплачує податок на суму одержаних процентів чи дивідендів, яку спрямовує на поповнення основного капіталу. Тому з точки зору оподаткування рекомендованою практикою в Україні є передання благодійниками-резидентами права власності на основний капітал благодійному фонду чи іншій неприбутковій організації. Деякі особливості оподаткування благодійників-нерезидентів буде описано далі.

1. Які складники має ендавмент? 2. Яке призначення мають основний капітал та інвестиційний дохід? 3. Чи є ендавмент окремою організаційно-правовою формою? 4. Які особи можуть бути засновниками ендавменту? 5. Які особи можуть бути виконавцями заповітів, що передбачають створення ендавменту? 6. Чи зобов’язані благодійні організації в Україні створювати ендавмент? 7. В яких випадках управління ендавментом визнають фінансовою послугою? 8. На які податкові знижки мають право благодійники в Україні?

•

зв’язок ендавменту з програмними та фінансовим цілями неприбуткової організації;

•

приклади цілей створення ендавменту;

•

роль і зміст фінансових правил ендавменту;

•

органи управління ендавменту;

•

оцінка переваг і ризиків ендавментів;

•

процедури створення ендавментів

Створення і діяльність ендавментів пов’язані з розробкою стратегії організації та її довгостроковим програмним і фінансовим плануванням. Як правило, створення ендавменту «про всяк випадок», з престижних чи інших сторонніх щодо програмної діяльності НПО міркувань, призводить до неефективного фінансового менеджменту та ускладнює відносини з донорами. Не рекомендується створювати ендавмент на строк менш ніж один рік: основний капітал міг би використовуватися швидше та ефективніше, а значних інвестиційних доходів організація просто не встигне отримати. Узагальнена практика створення успішних ендавментів дає змогу визначити кілька необхідних кроків на підготовчому етапі — саме ці кроки бажано здійснити до початку формування і використання основного капіталу ендавментів, що не виключає подальшого перегляду, наприклад, програмних цілей чи фінансових правил кожного ендавменту організації.

ти організації на її статутну діяльність, в тому числі ті, які донори зазвичай не фінансують. Найчастіше ціллю ендавментів НПО в Україні є одержання поточного та/або майбутнього доходу для надання довгострокової благодійної допомоги цільовим групам. Так, ендавмент фонду «Блакитна магістраль» має на меті одержання доходу для виплат, по суті, додаткових пенсій колишнім працівникам компаніїдонора фонду. Ендавмент НаУКМА спрямований насамперед на виплату стипендій студентам і молодим викладачам. Другою поширеною ціллю є акумулювання наперед визначеної суми для фінансування довгострокових програм (проектів) організації. Так, акумулювання коштів для будівництва і капітального ремонту університетського комплексу є метою одного з ендавментів УКУ. Часто донори пропонують НПО matching grant чи інше значне фінансування за умови часткових попередніх витрат організації, і якщо організація не має необхідної суми коштів, її акумулювання за допомогою ендавменту може бути цілком практичним підходом.

Крок Визначити програмні та фінансові цілі, для яких неприбуткова організація створює ендавмент

Крім того, як показано далі, НПО з більш розвиненим фінансовим менеджментом ефективно використовують ендавмент як «фінансовий важіль» для залучення додаткових пожертв або позик навіть до акумулювання визначеної наперед суми.

Одержання якомога більшого поточного чи майбутнього доходу НПО без конкретного цільового призначення як таке може бути легальною ціллю ендавменту, але вона мало пов’язана зі статутною метою благодійної чи іншої неприбуткової організації. Крім того, складно залучити донорів для формування ендавменту, на доходи якого фінансуватимуться будь-які витра-

Насамкінець, метою ендавменту може бути вплив на цільові групи як довгострокових благодійників: ті, хто отримав підтримку завдяки НПО чи її ендавменту, більш охоче підтримуватимуть організацію як волонтери або донори, особливо якщо ці особи надалі матимуть певні переваги. Так, внески випускників в ендавмент університету — не лише подяка за успіш-

не кар’єрне зростання та фінансова підтримка інших студентів. Ці внески дають змогу брати участь у різноманітних публічних заходах, на зразок щорічного балу НаУКМА, підвищують ділову репутацію або дають право на пільгові кредитні, дисконтні чи дебетові картки банків та інших компаній, зацікавлених у випускниках як клієнтах. Побутує думка, що ендавменти являють собою «резервний капітал» організації, який дозволяє фінансувати її надзвичайні або непередбачені витрати. Прикладами таких витрат можуть бути покриття касових розривів між грантами та іншими поточними доходами, договірних чи судових штрафів та інших фінансових санкцій, а також розв’язання форс-мажорних ситуацій, які обмежують платоспроможність організації, зокрема щодо покриття адміністративних витрат.

законодавство України не обмежує кількість ендавментів, які може створити НПО, тому організація може мати кілька ендавментів з однаковими цілями. Це пов’язано з такими чинниками, які різні строки діяльності ендавментів, умови інвестування основного капіталу та особливості реінвестування доходів.

З правової точки зору, така ціль є легальною за умови, що благодійник надав письмовий дозвіл саме на таке використання основного капіталу та/або інвестиційного доходу ендавменту. Адже з початку 2013 року будьякі приватні НПО у випадку неплатоспроможності можуть бути визнані банкрутами, а господарські суди можуть встановити над ними управління арбітражних керуючих, які розпоряджатимуться майном організації виключно в інтересах її кредиторів.

Оцініть пріоритетність для вашої організації таких цілей: 1) одержання поточного доходу, вищого за звичайні проценти на банківські вклади; 2) одержання наперед визначеної суми коштів для викупу офісного приміщення; 3) одержання безпроцентних чи інших пільгових позик під заставу основного капіталу; 4) забезпечення доступу до коштів у разі фінансових проблем; 5) позиціонування організації як фінансово стабільної та незалежної від окремих донорів; 6) можливість надання тривалої фінансової допомоги для цільової групи.

Треба зважати на те, що донори, як правило, фінансують подібні ендавменти обмеженими сумами або пропорційно до програмних витрат організації, бо формування резервів також не є основною метою НПО.

Вкажіть інші цілі (за наявності).

Крок Визначити фінансові правила для кожного ендавменту

Які основні положення мають містити фінансові правила ендавментів?

у законодавстві Україні безпосередньо не передбачено створення основного капіталу ендавментів у формі прав на земельні ділянки чи інше нерухоме майно, доходи від оренди чи іншого використання якого спрямовуються на поліпшення цього майна (реставрацію, рекультивацію, капітальний ремонт тощо). Винятком можуть бути іпотечні цінні папери.

Статус НПО як власника та/або бенефіціара ендавменту. НПО можуть бути як власниками цільового капіталу, так і пасивними бенефіціарами інших благодійників — засновників ендавментів. Наприклад, благодійники, які не мають досвіду співпраці з організацією, як правило, відкривають банківський вклад на своє ім’я. Згідно з умовами договору, банк переказує організації лише проценти, що періодично нараховуються на основний капітал, або їх частину.

ються на невизначений час, і є приклади функціонування ендавменту протягом кількасот років (як-от ендавмент Гарвардського університету). Утім, для багатьох цілей строк використання ендавменту можна визначити наперед: наприклад, час навчання окремого студента, досягнення необхідного розміру основного капіталу для викупу офісу організації тощо.

Для НПО важливо мати чіткі фінансові правила щодо своїх ендавментів. Це поліпшить якість фінансового планування, контроль за цільовим використанням коштів та оцінку його ефективності, а також дасть змогу зробити фінансову і програмну звітність прозорою та зрозумілою для донорів та інших благодійників.

Якщо благодійник не отримує звіту організації в установлений договором термін або незадоволений ефективністю використання суми процентів, основний капітал залишається недоторканним і може бути використаний на інші благодійні цілі. Крім того, чимало НПО відмовляються приймати як бенефіціари основний капітал або інвестиційний дохід від компаній, які займаються продажем зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, екологічно небезпечних товарів тощо. Строки формування та/або використання основного капіталу. Загалом, ендавменти створю-

Види активів, із яких формується основний капітал. Як зазначено вище, ендавменти можуть формуватися з коштів у національній та іноземних валютах, а також цінних паперів. Доцільно окремо визначити види валютних цінностей та цінних паперів, які можуть формувати цільовий капітал, а також критерії відбору фінансових установ. Граничні суми внесків в основний капітал. Досягнення цілей ендавменту може потребувати значного мінімального внеску для створення чи поповнення основного капіталу. Цього можуть вимагати як договори з фінансовими установами (мінімальна сума банків-

ського вкладу, сума разового поповнення або вартості пакету цінних паперів), так і цілі фінансового планування НПО, особливо якщо такою ціллю є акумулювання наперед визначеної суми.

тості ендавменту (основний капітал плюс інвестиційний дохід!), в межах середньої оцінки за останні три роки, незалежно від наявності інвестиційних доходів чи збитків від інвестування такого капіталу.

З іншого боку, забезпечення незалежності від окремих донорів може вимагати обмеження максимального разового внеску або загальної частки внесків одного донора (наприклад, не більш ніж 10-15% від суми основного капіталу).

Під час світової фінансової кризи подібна практика піддається критиці через надмірні ризики для фінансової стабільності НПО, якщо основний капітал сформовано з цінних паперів.

Порядок реінвестування доходу. Законодавство України не регулює питання повного або часткового реінвестування доходу від основного капіталу ендавментів. Адже виконання благодійної програми чи договір про спільну благодійну діяльність можуть вимагати якраз поповнення основного капіталу. Утім, у Німеччині лише 1/3 доходу ендавменту має витрачатися на благодійні цілі, а решта може поповнювати основний капітал на розсуд благодійника. В Україні благодійник та НПО наразі самостійно визначають порядок такого реінвестування. Наприклад, протягом перших трьох років уся сума доходів поповнює основний капітал, у наступні п’ять років реінвестується 50%, а надалі — тільки 20% доходу. Норми витрат на благодійні/статутні цілі. В діяльності ендавментів часто використовуються правила суми витрат (spending rule), тобто граничної абсолютної суми витрат на благодійні та інші статутні цілі, та норми витрат (spending rate), тобто відсотка витрат на вказані цілі пропорційно до основного капіталу та/або доходів від ендавменту. Понад ¾ університетів США та всі приватні ендавменти використовують норму витрат у 5% від ринкової вар-

Так, 2009 року основний капітал ендавменту Гарвардського університету скоротився з 31 до 19 млрд. доларів США через знецінення акцій та інших цінних паперів. Утім, не існує загальновизнаної найкращої практики з цього питання, бо в багатьох випадках прискорене досягнення певного розміру основного капіталу без поточних витрат на благодійну допомогу необхідне для належного фінансування майбутніх благодійних програм чи заходів. Норми витрат можуть встановлюватися також в абсолютних сумах чи умовних одиницях (еквівалент у певній іноземній валюті, мінімальних зарплатах тощо). Законодавство України не визначає сум витрат чи норм витрат для ендавментів. Утім, адміністративні витрати на управління ендавментами обмежено 20% річного доходу благодійної організації, якщо інше не передбачено законом або договором з благодійником (ст.16 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). У фінансових правилах доцільно також визначити види ендавментів, які створює організація. До основних видів ендавментів, зокрема, належать:

Елементи ендавменту

Відкритий ендавмент

Інтервальний ендавмент

Закритий ендавмент

Внески в основний капітал

Час/період не обмежено

Не рідше певного часу/ періоду

Час/період не обмежено

Інвестиційний дохід

Час/період не обмежено

Поповнення основного капіталу

Час/період не обмежено

Не рідше певного часу/ періоду

Витрати на інші цілі ендавменту

Час/період не обмежено

Не частіше певного часу/ періоду

Не раніше припинення ендавменту

Крок Визначити керівний орган та контактну особу щодо ендавменту, які діятимуть відповідно до цілей і фінансових правил, а також забезпечать виконання договорів із донорами

Виконання необхідних кроків з підготовки створення ендавменту як такого недостатньо для успішного створення окремого ендавменту та управління ним. Необхідно визначити конкретних посадових осіб чи органи НПО, уповноважені приймати рішення щодо фінансових і програмних цілей ендавменту, структуру та порядок формування основного капіталу, інвестування та реінвестування основного капіталу, укладання договорів, а також здійснення контролю, звітності та аудиту. Фінансові правила можуть передбачати положення про допоміжні тимчасові чи постійні органи (експертні, контрольні тощо). Фізичні особи також можуть встановити ендавмент на підставі заповітів чи спадкових договорів, хоча Цивільний кодекс потребує значних змін для усунення правових колізій чи можливих зловживань з боку виконавців заповітів, якими можуть бути і фізичні, і юридичні особи, в тому числі НПО.

Крок Визначити основні ризики для власників чи бенефіціарів

Створення ендавментів пов’язане з фінансовими та організаційними ризиками для НПО. До основних ризиків, що підлягають періодичному внутрішньому та незалежному оцінюванню, належать, зокрема, такі: знецінення основного капіталу або його частини, якщо організація має право власності на цей капітал; відхилення суми та/або строків фактично одержаного інвестиційного доходу від запланованого; зменшення підзвітності цільовим групам і донорам та обмеження доступу до інформації про фінансову та операційну діяльність через меншу заінтересованість НПО у нових пожертвах; відсутність оцінки результатів інвестиційної та операційної діяльності ендавменту.

Переваги

Ризики

Додаткові поточні або майбутні доходи для операційної діяльності

Додаткові витрати на управління ендавментом

Довгострокове планування витрат на операційну діяльність

Зменшення фактичних витрат на операційну діяльність

«Ефект важеля», залучення matching grants та додаткових пожертв

Зменшення мотивації для залучення нових грантів чи додаткових пожертв

Підвищення фінансової стабільності НПО, резерв для непередбачених витрат

Втрата зв’язку діяльності НПО з цілями чи пріоритетами окремих благодійників

Прозорість фінансової діяльності НПО завдяки участі фінансових установ

Додаткові витрати на облік, аудит і звітність

Планування адміністративних витрат НПО

Додаткові або непередбачені витрати на управління ендавментами

Для благодійників, як правило, основними ризиками є обмеження прямого використання їх пожертв, зокрема, для благодійної допомоги чи іншої програмної діяльності; втрата контролю за цільовим використанням коштів; репутаційні та іміджеві ризики, зокрема через фінансові зловживання; нестабільні майбутні доходи і форс-мажори, що обмежують нові пожертви та/або поповнення основного капіталу відповідно до договорів з НПО чи фінансовими установами.

Крок Визначити ключову перевагу кожного ендавменту для благодійника

Це головне питання для підготовки роздаткових матеріалів та інших повідомлень про ендавмент потенційним благодійникам, а зрештою, і договорів про створення ендавменту чи поповнення основного капіталу.

Благодійники завжди міркуватимуть над питанням, яке щоразу не озвучують: яких особливих результатів дозволить їм досягнути ендавмент порівняно зі звичайним грантом чи пожертвою? Якщо організація не має обґрунтованої відповіді на це запитання, значних внесків в ендавмент можна не дочекатися. Прикладами ключових переваг ендавментів можуть бути: 1) контроль благодійника над сумою основного капіталу; 2) досягнення спільної цілі НПО та благодійника протягом меншого строку; 3) гнучкість умов сплати внесків; 4) менший розмір одноразових чи періодичних внесків благодійника (особливо у випадку використання складних процентів);

5) мінімальні витрати часу і ресурсів на адміністрування внесків, яке здійснюють фінансові установи та/або НПО; 6) особисті немайнові бонуси (наприклад, програма іменних ендавментів, якими управляє Фундація ім. князів-благодійників Острозьких); 7) додаткові майнові пільги чи бонуси для благодійника (в т.ч. право фізичних осіб та інших НПО на одержання частини доходу від ендавменту). Як правило, найбільший ефект дає можливість поєднання вищенаведених або додаткових переваг, що становлять специфічний інтерес для донора.

Приклад планування основних фінансових показників ендавменту Планові показники

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

Ендавмент на початок року + інвестиційний дохід + нові пожертви = загальна сума – норма витрат Ендавмент на кінець року

Крок Скласти план формування ендавменту (щорічні фінансові показники)

Як правило, організація не має достатньої суми вільних коштів для самостійного формування цільового капіталу. Наявність інституційного донора, який одноразово чи протягом одного-двох років надає цільовий капітал повністю, радше є винятком. Тому для організації важливо ретельно розробити план формування основного капіталу та його інвестування. Якщо формування цільового капіталу має обмежені часові рамки, доцільно планувати також довгострокові пожертви окремих благодійників. Зразки деяких базових договорів про такі пожертви вміщені в додатках до цього методичного посібника.

На початок 2013 року основний капітал ендавменту становив 500 тис. грн. Фонд одержав інвестиційний дохід у формі процентів на строкові банківські вклади на загальну суму 86 тис. грн., а також залучив нові благодійні внески для поповнення основного капіталу (18,5 тис. грн.). Станом на 1 січня 2014 року цільовий капітал сягнув загальної суми 604,5 тис. грн. Правила фонду вимагають щорічних витрат на благодійні цілі в розмірі 25 тис. грн. Дозволи на відчуження частини основного капіталу протягом року не вимагалися. Отже, основний капітал зріс до 579,5 тисяч грн. Треба спланувати фінансові показники ендавменту на три подальші роки.

Державна реєстрація, ліцензування та інші дозволи Державна реєстрація ендавменту як юридичної особи, а саме благодійної організації, здійснюється, зокрема, згідно зі статтями 10, 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Для цього засновник ендавменту особисто або рекомендованим листом подає до районного чи міського відділу реєстраційної служби такі документи: 1) рішення про створення благодійного фонду чи установи і призначення членів керівних державна реєстрація змін органів; 2) два до установчих докуменоригінальні притів благодійних органімірники статузацій не вимагає сплати ту (установчого реєстраційного збору. акту), засвідчені нотаріально; 3) реєстраційну картку ф.№1 (підпис засновника чи іншої уповноваженої особи не засвідчується нотаріально, якщо документи подаються особисто); 4) документ про сплату реєстраційного збору (51 грн.). Додатково подаються відомості про структуру власності засновників — юридичних осіб (фізичні особи, які володіють 10% чи більше статутного капіталу), а також витяг із комерційного чи іншого реєстру іноземної держави про реєстрацію іноземної юридичної особи — засновника. Як зазначалося вище, НПО, які не управляють капіталами третіх осіб, не потребують ліцензування як фінансові установи.

Ендавменти без статусу юридичної особи не підлягають окремій державній реєстрації. Утім, органи податкової служби беруть на облік усі банківські рахунки, які можуть використовуватися для діяльності ендавменту.

Критерії вибору фінансової установи Процедура створення і припинення ендавменту може обмежуватися укладанням договорів із банками чи іншими фінансовими установами. За відсутності спеціальних актів законодавства та/або методичних рекомендацій регуляторних органів (Національного банку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) більшість фінансових установ утримується від укладання договорів про управління ендавментами, щоб уникнути потенційних ризиків. Утім, окремі фінансові установи виявляють дедалі більший інтерес до управління ендавментами з огляду на низку чинників, серед яких такі. Довгостроковий характер основного капіталу: хоча деякі ендавменти спрямовані на отримання найвищих поточних доходів і строк їх вкладів не перевищує 3-6 місяців, ендавменти створюються на строк не менш ніж один рік, і часто можуть використовуватися для субординованих боргів, тобто вкладів на строк не менш ніж п’ять років на нестандартних умовах (пп.38.5.2 та 153.4.1 ПК).

Значна сума основного капіталу: це особлива перевага в малих та середніх містах, де великий розмір вкладів є радше винятком. Типові договори банківського вкладу містять статтю про особливі умови, яка може, зокрема, визначати бенефіціара суми процентів або їх частини, вимоги щодо списання коштів на поточний рахунок НПО за наявності другого підпису (благодійника чи його представника) на фінансових документах. НПО рекомендується звернути увагу на такі умови договорів з фінансовими установами: односторонні права установ (наприклад, щодо зміни процентних ставок без належних обґрунтувань), порядок поповнення основного капіталу, порядок дострокового повернення основного капіталу, штрафні санкції. Крім того, деякі банки в Україні самі створюють благодійні фонди чи ендавменти. Так, Укрексімбанк відкрив для клієнтів-благодійників спеціальні карткові рахунки, плата за обслуговування яких формує капітал для закупівлі й ремонту медичного обладнання, уже без подальших додаткових переказів цих клієнтів благодійним фондам, що допомагають дитячим лікарням. Щодо інвестиційних компаній та інших фінансових установ, то їх практика управління ендавментами НПО в Україні поки не дає змоги визначити певні критерії для вибору через поточну нестабільність фондового ринку в цілому. Слід зазначити, що вибір інвестиційних компаній залежить не лише від фінансової привабливості їх пропозицій для НПО, але й від обмежень, встановлених благодійником, наприклад, щодо додаткових внесків, розміру основного капіталу на певний майбутній період тощо.

1. За яких умов ендавмент може виконувати функцію резервного капіталу для надзвичайних чи непередбачених витрат організації? 2. Які особливості мають фінансові цілі ендавментів? 1. За яких умов ендавмент може функцію резервного 3. виконувати Які положення рекомендується капіталу для надзвичайних чи включати до фінансових правил непередбачених витрат організації? ендавменту? 2. особливості маютьвашої фінансові 4. Які Чи матиме ендавмент цілі ендавментів? організації ключову перевагу? 3. положення рекомендується 5. Які Чи необхідний ендавменту включати до фінансових правил вашої організації статус окремої ендавменту? юридичної особи? 4. вашої 6. Чи Якіматиме основніендавмент фінансові показники організації ключову перевагу? ендавменту необхідно періодично планувати? 5. Чи необхідний ендавменту організації статус окремої 7. вашої Які положення договорів з юридичної особи? фінансовими установами мають найбільше практичне значення для управління ендавментом?

•

органи управління ендавментами НПО та їх основні повноваження;

•

особливості складу органів управління ендавментами в НПО;

•

цивільно-правова відповідальність членів органів управління

Крім положень про управління ендавментом, визначених фінансовими правилами організації (див. Тему 2), необхідно враховувати такі загальні особливості управління ендавментами НПО в Україні.

Органи управління ендавментом На відміну від Росії, Японії та деяких інших країн, де управління ендавментами НПО здійснюється виключно фінансовими установами чи спеціалізованими компаніями, благодійні та інші неприбуткові організації в Україні можуть самостійно визначати форми і види активів, а також порядок реінвестування доходів на основний капітал ендавментів. НПО бере мінімальну участь в управлінні ендавментом, якщо благодійник зберігає право власності на основний капітал та визначає цільове призначення інвестиційного доходу. По суті, функції керівника або інших уповноважених осіб НПО — бенефіціара інвестиційного доходу або його частини зводяться в такому разі до укладання договору з благодійником, внесення до нього змін або його припинення.

Договори про управління майном (основним капіталом ендавменту) з банком чи іншою фінансовою установою також потребують обмеженої участі НПО в управлінні, крім визначення цільового призначення інвестиційного доходу та/або витрат. Проте рішення НПО про самостійне управління своїми ендавментами обумовлює особливі вимоги до професійної кваліфікації та незалежності членів органів управління ендавментом. Зокрема, це важливо для прийняття рішень про вибір фінансової установи та видів активів, у які може інвестуватися основний капітал.

наведені в таблиці органи мають право делегувати переважну більшість своїх повноважень іншим органам чи посадовим особам відповідно до фінансових правил та договорів із благодійниками.

У рамках самостійного управління ендавментами поширена практика уповноваження таких органів чи осіб:

Вид органу управління

Основні повноваження

Вищий керівний орган

Затвердження цілей ендавменту; фінансових правил; рішень щодо довгострокових витрат; програмних та фінансових звітів

Виконавчий орган/керівник Постійні допоміжні органи Тимчасові допоміжні органи

Укладання, зміна і припинення договорів з окремими благодійниками; підготовка звітів Планування; рішення з питань інвестування та реінвестування; контроль Підготовка до створення ендавменту; оцінка ефективності; рішення про надання поточної благодійної (фінансової) допомоги Комунікації та спільні рішення з благодійником

Координатор Планування адміністративних Додаткові або непередбачені витрати на управління ендавментами витрат НПО

Для благодійних організацій важливим для управління ендавментами є також право наглядової ради забезпечувати цільове використання майна і доходів цих організацій та припиняти повноваження членів виконавчого органу або інших органів управління (ст.22 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Фінансові та програмні менеджери організації також можуть брати участь в управлінні ендавментами, але в рамках делегованих повноважень.

Кількість ендавментів Для управління ендавментами важливим є вищезгадане право НПО створювати необмежену кількість ендавментів. Це пов’язано з такими чинниками, які різні цілі, строки діяльності ендавментів та особливості реінвестування доходів. Крім того, поширеною практикою є створення іменних ендавментів — внески окремих благодійників чи спонсорів не повинні змішуватися на загальних рахунках чи у пакетах цінних паперів. Прикладом такої практики є програма іменних ендавментів Фундації ім. князів-благодійників Острозьких. Проте необхідно взяти до уваги, що значна кількість дрібних ендавментів може потребувати додаткових витрат НПО на управління ними, що знизить ефективність основного капіталу. За таких умов рекомендується розробка типових благодійних програм, договорів та інших документів для благодійників.

Склад органу управління Як правило, склад органу управління обирається чи призначається або затверджується відповідно до установчих документів НПО або її договорів з благодійниками.

більшість членів постійного або тимчасового органу управління ендавментами зі значним основним капіталом мають складати особи, які не є найманими працівниками організації, — для забезпечення їх незалежності та достатнього рівня цивільноправової відповідальності.

Як показує практика, якщо розмір основного капіталу ендавменту відносно невеликий, мінімально достатнім органом управління є узгоджений із благодійником координатор ендавменту, який має право першого чи другого (спільно з благодійником) підпису на фінансових документах ендавменту. Рекомендується, щоб постійні чи тимчасові допоміжні органи управління ендавменту, які акумулюють значні внески та/або внески від різних благодійників, включали представників інших бенефіціарів, які повністю або частково одержують інвестиційний дохід, благодійників, а також незалежних експертів, зокрема з управління фінансами та фінансового контролю.

Відповідальність членів органів управління Законодавство України спеціально регулює це питання, зокрема, у ст.ст.96, 99 ЦК та ст.23, 24 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Члени органів управління несуть солідарну відповідальність за збитки, заподіяні благодійній чи іншій неприбутковій організації їх рішеннями, діями або бездіяльністю. У випадку, коли члени органів управління не є найманими працівниками та/або діють на підставі цивільно-правових договорів (доручення, безоплатного надання послуг тощо), вони несуть повну цивільноправову відповідальність, не обмежену положеннями про матеріальну або дисциплінарну відповідальність працівників. Рекомендованою практикою є страхування цивільної відповідальності членів органів управління в ендавментах зі значним основним капіталом. Нова редакція закону не обмежує право членів органів управління благодійних організацій на одержання винагород на підставі трудових чи цивільно-правових договорів. На відміну від багатьох країн, як-от США чи Ізраїлю, законодавство України не встановлює також обмежень суми таких винагород пропорційно до мінімальної чи середньої зарплати. Проте діють два згаданих вище правових обмеження: будь-яка винагорода членів органів управління неприбуткових організацій оподатковується на загальних засадах (без урахування, наприклад, визначених законом сум нецільової благодійної допомоги); загальний розмір адміністративних витрат благодійних організа-

цій, який включає витрати на оплату праці членів органів управління та засідань цих органів, обмежується 20% від загального річного доходу організації.

1. Які органи чи особи, як правило, беруть участь в управлінні ендавментами зі значним основним капіталом? 2. Які основні функції виконують ці органи чи особи? 3. Які особливості має рекомендований склад таких органів? 4. Якими основними ризиками характеризується управління великою кількістю ендавментів із незначним основним капіталом? 5. У чому полягають особливості цивільно-правової відповідальності членів органів управління? 6. Чи обмежує законодавство України розмір винагороди членів органів управління благодійних організацій?

•

види активів для формування основного капіталу;

•

процедури формування основного капіталу;

•

строки та складні проценти;

•

порядок поповнення основного капіталу ендавменту

На позначення основного капіталу ендавменту, а також сум інвестиційного доходу та поповнень основного капіталу часто використовується загальний термін «цільовий капітал». Адже ціль збереження чи збільшення ринкової вартості саме цільового капіталу в цілому не обумовлює суперечності між збереженням основного капіталу на довгий строк та одержанням високого поточного інвестиційного доходу. Зокрема, відомий судовий прецедент стосувався управління ендавментом університету в США, опікуни якого домоглися отримання поточного доходу (дивідендів) у 40% річних, але вартість власне основного капіталу (акцій) за три роки впала майже на 100%. Оскільки українська судова практика наразі не базується на судових прецедентах 3, то для створення ендавментів та управління ними оцінка саме цільового капіталу є рекомендованою практикою для уникнення конфлікту інтересів благодійників, фінансових установ і бенефіціарів ендавменту.

Мінімальний строк управління основним капіталом У міжнародній практиці поширене правило, що основний капітал передається благодійниками НПО безстроково. Законодавство України не обмежує права благодійників та НПО укладати договори на певний строк; зокрема, суми благодійних грантів, не використані Ситуація може змінитися після остаточної ратифікації Угоди про асоціацію з Євросоюзом, зокрема з огляду на прецедентні рішення Європейського Суду справедливості щодо діяльності та оподаткування благодійних організацій (наприклад, у справі Stauer).

протягом узгодженого з благодійником строку, підлягають поверненню протягом 30 календарних днів як поворотна (безпроцентна) фінансова допомога (ст.7 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Крім того, договори благодійників з НПО можуть містити так звані відкладальні обставини. Так, НПО не матиме права витрачати цільовий капітал до досягнення ним визначеного наперед номінального розміру чи розміру, необхідного для досягнення певної операційної цілі (наприклад, викупу земельної ділянки або приміщення). Указані договори можуть містити також і скасувальні обставини. Скажімо, благодійник може включити застереження про право повернення йому основного капіталу, якщо організація не зможе самостійно поповнити ендавмент на 25% протягом наступних двох років.

Джерела формування основного капіталу Джерела основного капіталу ендавментів дуже різноманітні: заповіти, внески колишніх випускників університетів, частка інвестиційного доходу, державні субсидії і навіть — як у Франції, Хорватії та Чехії — спеціальні акцизні збори і частина доходів від державних лотерей та приватизаційних цінних паперів. Чинна редакція Податкового кодексу визнає формування основного капіталу ендавментів тільки з коштів у національній та іноземних валютах або цінних паперів. Види таких цінних паперів визначено у ст.3 ЗУ «Про

цінні папери та фондовий ринок». Зокрема, це акції, облігації, інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати та інші іпотечні цінні папери, векселі, казначейські зобов’язання, товаророзпорядчі цінні папери (подвійні складські свідоцтва) тощо. Станом на червень 2014 року використання нерухомого майна для формування ендавментів можливе в непрямій формі, зокрема, у формі іпотечних цінних паперів або сертифікатів фондів операцій з нерухомістю. Адже одержання доходів від оренди нерухомого майна пов’язане з додатковими витратами на його періодичну оцінку, державну реєстрацію довгострокових договорів оренди, а також сплату податків (на землю, на прибуток чи нормативний дохід від оренди, а також податку на нерухоме майно, який діє з 2014 року), та обліком амортизаційних відрахувань. Загалом «довічне використання» основного капіталу можливе саме у формі коштів або безстрокових цінних паперів. Крім того, для невеликих ендавментів обов’язкова переоцінка нефінансових активів для цілей бухгалтерського обліку та оподаткування майна згідно зі ст.7 ЗУ «Про професійну оціночну діяльність» може виявитися надмірно обтяжливою порівняно з інвестиційним доходом або витратами на благодійну чи іншу програмну діяльність.

Структура основного капіталу Законодавство України не встановлює спеціальних нормативів чи обмежень щодо частки окремих видів фінансових активів (наприклад, державних облігацій, акцій компаній-резидентів, іпотечних цінних паперів тощо) в основному капіталі ендавментів. НПО і благо-

дійники в кожному окремому випадку мають самостійно визначати структуру основного капіталу.

юридичні особи – резиденти України можуть здійснювати операції в іноземній валюті між собою за наявності індивідуальної ліцензії Національного Банку. Позики та кредити за участю нерезидентів підлягають реєстрації НБУ, а їх дострокове повернення заборонено.

Наприклад, УКУ сформував один із ендавментів із єврооблігацій уряду України через їх високу ліквідність, захищеність від валютних ризиків і відносно високу процентну ставку. Проте слід пам’ятати, що організація-резидент не зможе придбати іноземну валюту на міжбанківському ринку для придбання таких облігацій — донори мають надати цільовий капітал уже в іноземній валюті, що є проблематичним для донорів-резидентів.

Мінімальний розмір основного капіталу На відміну від багатьох країн, законодавство України не встановлює обмежень щодо мінімального розміру основного капіталу ендавментів НПО. Емпіричні дослідження часто вказують, що для одержання достатніх пасивних доходів в європейських

країнах і США розмір цільового капіталу має становити близько 300% від річного операційного бюджету організації. Отже, якщо організація планує витрачати 500 тис. євро протягом року, то рекомендований розмір цільового капіталу має становити 1,5 млн. євро. За умов значно вищих процентних ставок в Україні показники покриття витрат організації цільовим капіталом можуть бути значно меншими: 120-150% річного бюджету, зокрема в разі забезпечення цільовим капіталом позик чи банківських кредитів на всі витрати організації.

Поповнення основного капіталу В ендавментах українських та іноземних НПО використовуються два основних способи поповнення основного капіталу: залучення нових пожертв (додаткових внесків благодійників) або реінвестування частини чи всього інвестиційного доходу на основний капітал. До основних фінансових переваг ендавментів належить можливість використання складних процентів для поповнення основного капіталу і збільшення майбутнього інвестиційного доходу.

Розрахунок розміру щорічних благодійних внесків, що після припинення їх сплати забезпечить НПО інвестиційний дохід у розмірі 1000 грн. щомісяця Період сплати внесків

15 років

20 років

25 років

30 років

35 років

Розмір щорічного внеску

1080 грн.

540 грн.

330 грн.

180 грн.

105 грн.

Ефективна ставка дохідності (без інфляції)

7,0% 7,0% 7,0% 7,0% 7,0%

Отже, благодійник може пожертвувати організації загальну суму 12 тисяч грн. протягом року — і наступного року організація буде змушена звертатися до нього або інших благодійників за новими пожертвами. Якщо благодійник жертвує на основний капітал ендавменту загальну суму від 16 200 грн. протягом 15 років до 3675 грн. протягом 35 років, організація зможе постійно отримувати таку саме суму поточних доходів!

Зміна форми основного капіталу Зміна валюти, в якій виражено основний капітал, обмін коштів на цінні папери або окремих видів цінних паперів — на інші види, як-от облігації на акції тощо, є легальними за умови письмового дозволу благодійника. Слід зважати на те, що дивіденди оподатковуються за ставкою 15-18% під час виплати, тому за інших рівних умов вони є менш привабливими для інвесторів в Україні, ніж процентні доходи. Деякі види договорів щодо формування основного капіталу підлягають нотаріальному засвідченню та/або державній реєстрації (рента, права на нерухоме майно, деякі цінні папери), що вимагає від НПО або благодійника додаткових витрат. Прийняття основного капіталу чи окремих внесків до статутного капіталу не може бути обов’язковим чи безумовним для НПО. Інакше, наприклад, тютюнові компанії зможуть примусово утворювати ендавменти в організаціях, які підтримують боротьбу із курінням, і

чинна редакція Цивільного кодексу визнає письмовими документами обмін факсами, електронними листами, ба навіть смс, оскільки оператори телекомунікацій зобов’язані зберігати цю інформацію протягом як мінімум трьох років.

зводити їхній громадський авторитет нанівець за невеликі кошти. Стане можливою також примусова передача НПО майна, вартість якого значно менша від обтяжень на підставі вимог кредиторів до засновника ендавменту (земельні ділянки, іпотечні зобов’язання тощо). Варто пам’ятати також про значні ризики судових спорів зі спадкоємцями за законом, якщо фізична особа — благодійник пожертвувала основний капітал ендавменту у заповіті. Крім того, витрати на оплату послуг фінансових установ та інших професійних управителів основного капіталу часто є непропорційно великими порівняно з фактичним інвестиційним доходом. Тому рекомендованою практикою є фіксація такої договірної винагороди як певного відсотку інвестиційного доходу. У такому випадку відсутність інвестиційного доходу НПО означатиме відсутність оплати послуг фінансової установи.

Відчуження основного капіталу Відповідно до п.170.7.5 ПК, будь-яке відчуження основного капіталу ендавментів можливе виключно з письмового дозволу благодійника. Наразі договори щодо грантів та інших пожертв валютних цінностей благодійним організаціям не потребують нотаріального засвідчення.

1. Чому доцільно спільно планувати та оцінювати вартість основного капіталу та інвестиційний дохід ендавменту? 2. Які обмеження щодо мінімального розміру чи строків управління ендавментами НПО встановлює законодавство України? 3. Які види фінансових активів можуть формувати основний капітал ендавментів в Україні? 4. У чому полягають особливості формування основного капіталу з фінансових активів, виражених в іноземній валюті? 5. Які переваги має поповнення основного капіталу за рахунок реінвестування (складних процентів)? 6. За яких умов зміна форми та/або відчуження основного капіталу ендавменту в Україні є легальними?

•

цілі інвестування основного капіталу;

•

види активів, у які може інвестуватися основний капітал;

•

особливості реінвестування;

•

критерії оцінки фінансових активів ендавментів

Основний капітал ендавменту, вилучений з поточного фінансування благодійної допомоги чи інших статутних цілей НПО, має високий ризик знецінення внаслідок відсутності його ефективного інвестування. Тому важливо розглянути деякі рекомендовані практики отримання ендавментами НПО інвестиційного доходу та його реінвестування.

Види активів, у які може інвестуватися основний капітал ендавменту НПО Лише деякі держави спеціально регулюють особливості інвестування капіталу ендавментів. Так, у Чехії ендавментам заборонено інвестувати понад 30% капіталу в активи, виражені в іноземних валютах, а також понад 30% капіталу — у відкриті інвестиційні фонди. Податковий кодекс та інші закони України дозволяють ендавментам одержувати доходи лише у формі процентів і дивідендів, але не обмежують види активів, у які має інвестуватися основний капітал ендавментів. Переважна більшість діючих в Україні ендавментів інвестує основний капітал у строкові банківські вклади (одно- чи мультивалютні) та інші активи, які приносять гарантований процентний дохід. Більш ризикованим залишається використання гібридних або негарантованих банківських вкладів. Зокрема, НПО можуть укладати договори про довгострокові банківські вклади як субординовані борги (див. Тему 2), які дають право на індивідуальні процентні ставки та умови обслуговування. З огляду на

переважно короткі строки стандартних банківських вкладів в Україні та відносно велику суму основного капіталу ендавментів окремі банки готові виплачувати значно більші проценти — до 30-35% річних або навіть аналогічну суму складних процентів наприкінці строку вкладу. Основними ризиками субординованих боргів є знецінення цільового капіталу та відсутність гарантій повернення вкладів у випадку банкрутства чи іншої неплатоспроможності банку. Проте вказані потенційні фінансові збитки організації можна застрахувати. Інвестування основного капіталу ендавментів в цінні папери для НПО залишається в Україні радше винятком і стосується, як згадувалося вище, урядових облігацій в іноземних валютах для мінімізації ризиків. Адже фондовий ринок України з початку фінансової кризи наприкінці 2008 року показує переважно негативні фінансові результати і курсову динаміку акцій. Керівний орган повинен мати достатньо кваліфікованих експертів, щоб самостійно приймати рішення про інвестування цільового капіталу в цінні папери або оцінювати прийнятність цільового капіталу в формі конкретних цінних паперів. Прикладом інвестиційного фонду, що має спеціалізований досвід інвестування ендавментів у цінні папери, можна вважати «Пілот-капітал» у Запоріжжі (http://www.pilot-capital.com.ua). Якщо інвестиції у звичайні акції та корпоративні облігації можуть бути дуже ризикованими з точки зору знецінення основного капіталу і нестабільності інвестиційного доходу, деякі цінні папери дають змогу отримувати відносно стабільні доходи (товаророзпорядчі документи, векселі тощо).

Крім того, іпотечні цінні папери є перспективними для організацій, які планують побудувати, викупити або здавати в оренду будівлі чи споруди. Хоча страхові поліси не є цінними паперами в вузькому розумінні, є приклади отримання значного інвестиційного доходу в рамках договорів страхування життя (дожиття до певного віку чи дати), які практикують група «Фортис» та деякі інші страхові компанії. Мінімальний розмір доходу, гарантований законом, становить 4% річних, але більшість страхових компаній забезпечують значно вищий інвестиційний дохід (15-25% річних) без обмежень, притаманних стандартним банківським вкладам та субординованим боргам. Тому якщо НПО сплачує страхові внески на дожиття благодійника — фізичної особи і залишається вигодонабувачем за таким договором страхування, вона може отримати значний дохід на інвестований основний капітал.

Інвестування у фінансову допомогу (поворотну/безповоротну) цільовій групі У Темі 2 розглядалося питання норм витрат або правил витрат цільового капіталу на надання благодійної допомоги. Утім, цей капітал може також інвестуватися в благодійну допомогу разово або періодично, за погодженим у благодійній програмі чи договорі з благодійником про благодійну діяльність графіком. Очевидно, що НПО використовують основний капітал ендавменту у максимальному зв’язку зі своїми статутними чи програмними цілями, якщо інвестиції основного капіталу також забезпечують фінансову допомогу певній цільовій групі.

Як приклад прямого інвестування можна згадати діяльність трьох громадських товариств корейців в Україні, які надали безпроцентні позики фермерам — членам цих товариств завдяки цільовому гранту уряду РК. Після успішного закінчення бізнес-проектів фермери вносили додаткову пожертву в розмірі 5-10% від суми позики для поповнення ендавменту, сформованого з коштів повернених позик для підтримки інших членів товариств, і мали гарантії повторних позик на певну суму, якщо не прострочили повернення коштів (сума фінансових санкцій також спрямовується на поповнення основного капіталу ендавментів). Не менш перспективним для НПО може бути непряме інвестування в допомогу цільовій групі. Так, ендавмент одного з фондів громади у Львівській області використовує суму основного капіталу як забезпечення кредитів для малого бізнесу і споживчих кредитів мешканцям міста, заявки яких схвалено експертною радою фонду громади. Банки, як правило, охоче видають кредити на суму до 70-85% від депозиту (цільового капіталу), а різниця між сумами нарахованих на кредит і депозит процентів є мінімальною або нульовою (за домовленістю з банком). Як не парадоксально, що нижчою є процентна ставка (інвестиційний дохід), яку сплачує банк на основний капітал ендавменту в разі такого непрямого інвестування, то нижчою водночас є процентна ставка, яку сплачують обрані НПО представники цільової групи за одержані ними банківські кредити. Подібне інвестування основного капіталу значно підвищує ефективність ендавментів для програмної діяльності НПО порівняно з пасивним очікуванням чергової виплати процентів, навіть вищих за стандартні, і дає змогу наочно показати цільовій групі доцільність додаткових пожертв для поповнення основного капіталу ендавменту.

Реінвестиції в основний капітал ендавментів Наприклад, у Німеччині та Австрії дозволяється залучати до 1/3 інвестиційного доходу до основного капіталу ендавменту постійно або до досягнення таким капіталом певного розміру. Дозволяється також відшкодування за рахунок інвестиційного доходу втрат через зменшення вартості основного капіталу внаслідок змін валютних чи біржових курсів, оцінки фінансових активів тощо. Законодавство України також не регулює порядок поповнення основного капіталу ендавменту з доходів від одержаних процентів та дивідендів. Для ендавментів закритого типу, створених для акумулювання наперед визначеної суми коштів, реінвестиції всього інвестиційного доходу для поповнення основного капіталу та/або, залежно від фінансових правил і договорів з благодійниками, в інші фінансові активи для підвищення дохідності ендавменту є пріоритетними. Але для відкритих чи інтервальних ендавментів, очевидно, витрата принаймні частини інвестиційного доходу на благодійну діяльність є необхідною умовою.

Особливості оподаткування інвестиційного доходу Важливим правовим обмеженням для реінвестицій в основний капітал можуть бути вимоги щодо обов’язку НПО витрачати певну частину доходів або основного капіталу на благодійні чи інші конкретні цілі. Адже одна з основних колізій у діяльності ендавментів

пов’язана з тим, що постійне реінвестування доходу обмежує використання значних ресурсів у програмній діяльності НПО. Законодавство України не встановлює наразі жодних обмежень щодо правил або норм витрат інвестиційного доходу ендавментів. Адже НПО самі можуть бути одержувачами благодійної допомоги у розумінні п.170.7.5 ПК та ст.ст.1, 7 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Для інвестування основного капіталу важливо, що реінвестиції в акціонерний капітал звільняються від податку на прибуток, якщо вони не змінюють часток акціонерів у статутному капіталі. Також треба пам’ятати, що міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування з деякими країнами (Великобританія, Іспанія, США, ОАЕ) встановлюють значно нижчі ставки податків на доходи у формі процентів або дивідендів. Більшість міжнародних договорів встановлюють нульові чи знижені ставки податку на дивіденди за умови володіння 20-25% акціонерного капіталу. Тому ефективною може бути спільна благодійна діяльність з НПО, які є резидентами вищезазначених країн.

Безповоротна фінансова допомога Законодавство України дозволяє витрачати інвестиційні доходи ендавменту (за письмової згоди благодійника — також основний капітал) на виконання благодійних програм, благодійну допомогу бенефіціарам, визначеним благодійником (ст.9 ЗУ «Про благодійну діяльність»). Поповнення основного капіталу ендав-

менту, а також адміністративні витрати, пов’язані з управлінням ендавментом, визнаються дозволеними витратами, якщо це передбачено договорами з благодійниками. Фінансова благодійна допомога може надаватися як безповоротна або поворотна (п.14.1.257 ПК). Безповоротна допомога фізичним особам визнається нецільовою або цільовою залежно від фактичного набувача коштів. По суті, п.170.7.4 ПК визнає цільовою допомогою лише переказ коштів спеціалізованим закладам (медичним, реабілітаційним, освітнім тощо) на території України. Винятками є переказ коштів громадянам без обмежень суми, зокрема якщо наявні підтвердні документи щодо витрат на участь в аматорських спортивних змаганнях (без одержання майнової винагороди), на наукові дослідження, результати яких є загальнодоступними, а також на оплату лікування та медичних послуг (для благодійних організацій та/або роботодавців). Безповоротна фінансова допомога неприбутковим організаціям, як правило, звільняється від оподаткування. Для компаній на загальній системі оподаткування та платників єдиного податку сума такої допомоги оподатковується.

Фінансова допомога благодійникам У Німеччині засновник ендавменту — фізична особа може витрачати до 1/3 інвестиційного доходу на визнані законом власні потреби або оплату освіти чи лікування прямих родичів.

Українське законодавство не містить жодних положень, які дозволяють або забороняють надання благодійної допомоги благодійнику, за винятком посадових осіб та інших пов’язаних осіб неприбуткових організацій (п.165.1.7 ПК).

Поворотна фінансова допомога Поворотна фінансова допомога (безпроцентна) не є фінансовою послугою, бо не гарантує збереження вартості позики чи одержання доходу. Тому зазначена діяльність не потребує ліцензування чи спеціальних дозволів (крім випадку позик за участю нерезидентів, які підлягають реєстрації органами НБУ). Втім, на суму несвоєчасно поверненої суми поворотної фінансової допомоги нараховуються фінансові санкції: 3% річних плюс індекс інфляції (ст.625 ЦК). Сторони можуть також передбачити сплату пені в межах подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Наприклад, екологічна громадська організація МАМА-86 створює ендавмент саме з суми поверненої через суд цільової позики та пов’язаних фінансових санкцій. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до оподаткованого доходу громадян (п.165.1.31 ПК), крім сум, які залишаються несплаченими після закінчення строку позовної давності. Цивільне законодавство встановлює загальний трирічний строк позовної давності після дати закінчення дії договору позики, але сторони можуть встановити в договорі більший строк, як-от 7-10 років.

Благодійний фонд надав цільову позику громадянину на один рік у сумі 50 тис. грн. Яку суму громадянин має повернути фонду, якщо прострочив повернення на 120 днів? Облікова ставка НБУ — 9,5% річних, індекс інфляції — 14% річних, договірна пеня — 150% облікової ставки НБУ. Яку суму громадянин має сплатити як податок на доходи, якщо в договорі встановлено строк позовної давності 7 років?

1. Якої колізії дозволяє уникнути спільна оцінка ринкової вартості основного капіталу та інвестиційного доходу? 2. Чи обмежує законодавство України види активів, у які може інвестуватися основний капітал ендавментів? 3. Чи встановлено в Україні спеціальні обмеження щодо часток основного капіталу, які можна інвестувати в певні види цінних паперів та/або окремих емітентів? 4. Яку частину інвестиційного доходу ендавментів можна реінвестувати для поповнення основного капіталу? 5. Чи встановлено в Україні правила витрат або норми витрат основного капіталу та/або інвестиційного доходу ендавменту? 6. Які фінансові санкції можуть застосовуватися щодо фінансової допомоги в Україні?

•

суб’єкти внутрішнього та зовнішнього контролю над діяльністю ендавментів;

•

особливості фінансової звітності ендавментів;

•

фінансовий моніторинг у благодійній діяльності;

•

обов’язковий чи добровільний аудит ендавментів;

•

оцінка ефективності та ризиків у діяльності ендавментів;

•

засоби захисту прав благодійників та бенефеціарів ендавментів

Значення ефективного контролю, прозорої звітності та незалежного аудиту для фінансового менеджменту в цілому та, зокрема, для управління ендавментами стало очевидним для переважної більшості НПО.

Органи внутрішнього контролю Органами внутрішнього контролю у благодійних організаціях є, насамперед, наглядові ради. В НПО, як правило, діють також окремі ревізійні комісії чи внутрішні аудитори, які також контролюють фінансову діяльність ендавментів та органи управління ними. У деяких НПО створюються спеціальні постійні чи тимчасові допоміжні органи для контролю над окремими ендавментами. Зокрема це пояснюється значним розміром основного капіталу або високими ризиками щодо управління основним капіталом. Не рекомендується делегування функцій внутрішнього контролю органам управління ендавменту.

Державні контрольні органи Законодавство України надає значні контрольні повноваження державним органам. Зокрема це стосується органів податкової служби — згідно з п.157.14 ПК, оподаткуванню на загальних засадах підлягають доходи НПО, які витрачено за нецільовим призначенням або витрачено на цілі, не передбачені статутами відповідних організацій, та/або

ведення господарської діяльності. Можливою санкцією є також виключення організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, тобто припинення права на податкові пільги з податку на прибуток підприємств для інших видів доходів. Значні контрольні повноваження у сфері діяльності ендавментів — щоправда, щодо фінансових установ — мають Національний банк України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також Держстрахнагляд. Крім того, органи державної реєстрації мають право подати позов про ліквідацію благодійних організацій та інших НПО за нецільове використання їх майна, зокрема ендавментів, протягом строку понад 12 місяців (ст.27 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Додатковою проблемою в такому випадку може стати рішення суду про передання активів благодійної організації в дохід державного бюджету. Слід пам’ятати, що, крім річних звітів про використання коштів і майна, які подаються до органів податкової служби, НПО повинні подавати державним реєстраторам копії своїх річних фінансових звітів і балансів не пізніше ніж 1 червня наступного звітного року, інакше їм загрожують серйозні санкції.

Фінансовий моніторинг і валютний контроль У дослідженнях Єврокомісії та деяких інших міжнародних організацій благодійна діяльність зараховується до сфер із високим ризиком легалізації незаконних

доходів («відмивання грошей») або обходу обмежень фінансового та валютного контролю. Ці ризики є значними і в Україні, адже розмір благодійних внесків готівкою не обмежується законодавством. У зв’язку з цим благодійникам та НПО слід пам’ятати, що фінансові установи в Україні зобов’язані звітувати Державній службі фінансового моніторингу про всі операції клієнтів із фінансовими активами на суму понад 150 тис. грн. протягом місяця. У випадку будь-яких підозр щодо обходу вищевказаних положень законодавства фінансові установи мають право звітувати та вживати запобіжних заходів (як-от зупиняти перекази коштів) за власною ініціативою. Розроблено також спеціальні методичні рекомендації, які дають змогу оцінити ризик «відмивання коштів», у тому числі й у сфері благодійної діяльності.

Фінансова та операційна звітність НПО в Україні, які не є фінансовими установами (якот недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки тощо) можуть вести спрощену фінансову та операційну звітність. Проте обов’язок благодійних організацій публікувати звітність про джерела доходів та структуру витрат (ст.17 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації») стосується також ендавментів. Крім того, ст.7 указаного Закону чітко вимагає вказувати у разі публічного збору благодійних внесків (пожертв) порядок цільового використання, обліку та звітності про використання таких пожертв.

Благодійники мають право вимагати звіти про цільове використання наданих ними коштів та майна, а у разі цільових пожертв набувачі допомоги повинні надавати такий звіт без спеціального запиту благодійника (ст. 22 Закону «Про благодійництво та благодійні організації», ст.ст.729-730 Цивільного кодексу). Рекомендованою практикою є включення спеціальних положень про фінансову звітність у фінансові правила НПО.

Особливості аудиту ендавментів НПО Незалежний фінансовий аудит ендавментів НПО є добровільним, але може здійснюватися на вимогу кредиторів за умови оплати ними витрат на проведення аудиту аудитором чи аудиторською компанією — членом Аудиторської палати України відповідно до ст.9 Закону України «Про аудиторську діяльність». Отже, благодійники та їх правонаступники мають право здійснювати контроль за цільовим використанням пожертв, в т.ч. як замовники аудиторських перевірок. Щодо ендавментів, створених благодійниками — фізичними особами, слід пам’ятати про обов’язок декларування витрат державними службовцями. Обов’язковий щорічний фінансовий аудит фінансових установ та публічних акціонерних товариств передбачено ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Як правило, аудиторські висновки щодо банків та інших фінансових установ є доволі деталізованими, що полегшує вибір фінансових установ для управління ендавментами.

Моніторинг та оцінка Основні показники для оцінки ефективності ендавментів НПО встановлюються фінансовими правилами та/ або договорами з благодійниками.

Приклад рекомендованих показників для оцінки ефективності ендавменту НПО Елемент ендавменту

Показники ефективності

Основний капітал

% або сума змін ринкової вартості основного капіталу; % або сума витрат на поповнення основного капіталу

Нові пожертви

Кількість потенційних благодійників; % або кількість звернень; позитивні відповіді на звернення протягом трьох місяців; % або сума разових пожертв і повторних пожертв; витрати на залучення одного благодійника

Інвестиційний дохід

% або сума витрат на управління ендавментом; % або сума інвестиційного доходу; зміни ринкової вартості цільового капіталу

Витрати

% або сума витрат на реінвестування; витрати на поповнення основного капіталу; % або сума витрат на програмну та операційну діяльність НПО; % або сума адміністративних витрат

Наприклад, організація витрачає на оренду офісу (60 кв. м) 150 грн. за кв. м щомісяця. Протягом п’яти років ці витрати сягатимуть принаймні 540 тисяч грн. (без урахування змін ставок). Оцініть суму цільового капіталу, потрібного для викупу офісу в 100 кв. м (10 тис. грн. за кв. м).

Захист прав благодійників Загальні умови захисту прав благодійників визначаються у статтях 717-730 Цивільного кодексу України. Зокрема, вони включають право контролю за цільовим використанням пожертв чи інших цільових благодійних внесків, а також право вимоги їх повернення благодійнику чи — що більш практично з огляду на чинний Податковий кодекс — зміни цільового призначення. Аналогічні права гарантує також ст.6 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Благодійник та його правонаступники мають право контролювати цільове використання пожертви та вимагати розірвання договору пожертви у разі нецільового використання основного капіталу та/або інвестиційного доходу. Це право діє протягом одного року з моменту, коли благодійник дізнався або мав дізнатися про такі порушення, що виглядає достатньою правовою гарантією. Якщо цільове використання стає неможливим з причин, не передбачених на момент укладення договору, то використання пожертви на інші цілі можливе лише

за згоди власне донора (але не його правонаступників) або компетентного суду. Найбільш потенційно можливим є втручання судів у зміни цільового призначення чи бенефіціарів ендавментів благодійних установ (ст. 101-104 ЦК). Захист прав благодійників — фізичних осіб забезпечується також положеннями про те, що набувачі благодійної допомоги від фізичних осіб самостійно відповідають за цільове використання сум такої допомоги, в тому числі ендавментів.

Захист прав бенефіціарів ендавментів Договори пожертви передбачають додатковий захист НПО, які виконали попередні умови благодійника (наприклад, залучили 50% необхідної суми). Стаття 729 Цивільного кодексу дозволяє їм у разі подальшої безпідставної відмови благодійника від надання коштів подавати претензії або судові позови. Благодійники можуть вимагати повернення своїх внесків чи відшкодування збитків у разі порушення умов використання коштів та іншого майна, переданих згідно з договорами пожертви (ст.ст.717-730 Цивільного кодексу). Причому юридичні особи можуть укладати договори пожертви незалежно від того, чи зазначено таке право в їхніх установчих документах. Позовна давність за суперечками з благодійної діяльності становить один рік від дати, коли благодійник довідався про порушення умов угоди з бенефіціаром (ст.728 Цивільного кодексу).

Припинення ендавментів Як правило, припинення ендавментів відбувається в порядку внесення змін до договорів (між благодійником та НПО, благодійником та фінансовою установою або НПО та фінансовою установою) чи припинення їх дії. До договірних підстав належать, як правило, досягнення передбачених договором фінансових показників (суми цільового капіталу, суми додаткових пожертв тощо), програмних цілей або порушення однією із сторін цільового призначення основного капіталу та/або інвестиційного доходу. Щодо позадоговірних підстав припинення ендавментів, активи НПО, в тому числі ендавменти, у випадку їх добровільної або примусової ліквідації мають передаватися іншим неприбутковим організаціям такого самого виду (п.157.15 ПК). Наприклад, благодійна організація може передати основний капітал та права на поточні або майбутні інвестиційні доходи одній чи кільком іншим благодійним організаціям. Якщо таких організацій, які погоджуються прийняти ендавмент, не знайдено протягом встановленого законом строку для ліквідації або якщо благодійну організацію ліквідовано за порушення ст.27 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації», ендавмент спрямовується в дохід державного бюджету. Слід зважати на вищенаведені ризики під час складання фінансових правил НПО та договорів із благодійниками.

1. Які органи чи особи здійснюють внутрішній контроль над ендавментами НПО? 2. Які основні контрольні повноваження щодо ендавментів мають органи податкової служби та державної реєстрації? 3. У чому полягають особливості проведення аудиту ендавментів НПО? 4. Доступ до якої спеціальної звітності мають забезпечувати благодійні організації? 5. Які основні показники використовуються для оцінки ефективності ендавментів? 6. Які основні гарантії захисту прав благодійників встановлює законодавство України? 7. Як мають розподілятися активи благодійної організації в випадку її добровільної чи примусової ліквідації?

Äîäàòêè ÄÎÄÀÒÎÊ 1. Базова схема формування ендавменту (банківські вклади, власник — неприбуткова організація) ÄÎÄÀÒÎÊ 2. Зразок договору пожертви основного капіталу ендавменту ÄÎÄÀÒÎÊ 3. Зразок договору пожертви інвестиційного доходу ендавменту ÄÎÄÀÒÎÊ 4. Зразок договору строкової ренти ÄÎÄÀÒÎÊ 5. Зразок договору цільової позики (безпроцентної) ÄÎÄÀÒÎÊ 6. Зразок договору про благодійну діяльність

Êîðèñíi ïîñèëàííÿ: http://www.iir.edu.ua/fund http://usef.org

ÄÎÄÀÒÎÊ 1. Базова схема формування ендавменту (банківські вклади, власник — неприбуткова організація) БЛАГОДІЙНИК

Укладає договір пожертви з Фондом, в т.ч. додатки щодо виконання програми. Узгоджує з Фондом Координатора Програми, який має право першого підпису на документах депозитного рахунка Фонду

4. Переказує основну суму пожертви на поточний рахунок Фонду.

Узгоджує дату депонування цієї суми на депозитний рахунок

6. Визначає формат і зміст фінансових звітів за договором. Узгоджує з Фондом процедури контролю, звітності та аудиту (за згодою)

Перевіряє та уточнює фінансовий звіт.

Повідомляє Фонду і Банку про те, що Координатор Програми має право переказати суму процентів, нараховану на основну суму пожертви, на поточний рахунок Фонду

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД

1. Відкриває поточний рахунок у валюті пожертви в установі банку. Затверджує Координатора (благодійної) програми і зразки його підпису. Повідомляє про це Благодійникові

Відкриває депозитний рахунок у банку.

Підтверджує право підпису певної особи чи осіб на фінансових документах депозитного рахунка. Повідомляє про це Благодійникові

5. Переказує основну

суму пожертви на депозитний рахунок не пізніше дати, узгодженої з Благодійником

7. Подає Благодійнику фінансовий звіт (рекомендується не пізніше ніж за 30 днів після першого періоду нарахування процентів) 9. Подає Благодійнику звіт

про оцінку виконання Програми і досягнення її цілей (рекомендується не пізніше останньої дати наступного періоду нарахування процентів)

ÄÎÄÀÒÎÊ 2. Зразок договору пожертви основного капіталу ендавменту Зразок ДОГОВІР БЛАГОДІЙНОЇ ПОЖЕРТВИ (ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ ЕНДАВМЕНТА) м.Київ, Україна

(день, місяць) 20__ р.

(Повне найменування благодійника), в особі (посада, ПІБ уповноваженого представника), який діє на підставі статуту (або дата довіреності), (далі — Благодійник), і (Повне найменування благодійної організації) в особі (посада, ПІБ уповноваженого представника), який діє на підставі статуту (або дата довіреності), (далі — Бенефіціар), далі спільно Сторони, ОСКІЛЬКИ (A) Сторони переконані у пріоритетності й здійсненності виконання благодійної програми Бенефіціара, описаної в Додатку 1 до Договору (далі — «Програма»), та необхідності стабільного та ефективного фінансування Програми, (B) (I) Сторони у листі від 00.00.20__ року узгодили опис заходів, цілей та стратегій Програми, спрямованої на ..., і підтверджують готовність виконати Програму, та (II) Благодійник дав згоду на підставі вищезазначеного надати Бенефіціару Пожертву на умовах, визначених у Договорі, укладають цей договір пожертви про таке: Стаття I. Загальні умови; визначення Якщо текст Договору прямо не зазначає інше, терміни, визначені у цьому розділі, мають ті самі відповідні значення, а наведені нижче терміни мають такі значення: 1) «фінансовий рік» — період у дванадцять (12) місяців, що розпочинається 1 січня та закінчується 31 грудня кожного календарного року;

47 2) «основна сума пожертви» — сума коштів у національній/іноземній валюті, вказана в розділі 2.1 (а) Договору; 3) «проценти» — проценти та інші нарахування (які включають курсові різниці, але не обмежуються ними) на основну суму пожертви, що можуть використовуватися виключно для виконання Програми; 4) «показники оцінки» — узгоджені показники цільового використання пожертви, які мають бути використані Бенефіціаром для виконання Програми; 5) «координатор програми» — фізична особа, уповноважена здійснювати координацію роботи з підготовки і виконання Програми на підставі (дата довіреності) Благодійника; 6) «спеціальний рахунок» — рахунок, згаданий в розділі 2.2 (b) Договору; 7) «рахунок пожертви» — рахунок, згаданий в розділі 2.2 (с) Договору. Стаття II. Пожертва 2.1. (а) Благодійник зобов’язаний надати Бенефіціару на умовах, які визначає або на які посилається Договір, пожертву в (назва валюти), Основна сума якої складає ... тисяч (00000) (назва валюти). (b) Кошти, які становлять основну суму пожертви, є власністю Благодійника, АБО надаються в розпорядження Благодійника на підставі договору ... від ... 20__ року. (c) Благодійник гарантує, що має право розпоряджатися Основною сумою пожертви, яку не обтяжують арешти, інші обтяження, а також переважні права чи претензії третіх осіб, що можуть припинити чи зупинити використання основної суми пожертви для виконання Договору. 2.2. (a) Проценти можна знімати з Рахунка пожертви виключно для покриття витрат, які підлягають фінансуванню за рахунок коштів пожертви для виконання Програми. (b) Для виконання Програми Бенефіціар має відкрити спеціальний рахунок як окремий депозитний рахунок в (назва валюти) в установі банку, яка має юридичну адресу в місті …, Україна (далі — Банк), на умовах, прийнятних для Благодійника. (c) Для цілей Програми Бенефіціар має відкрити та вести Рахунок пожертви як окремий поточний рахунок в (назва валюти) в установі банку, яка має юридичну адресу в місті …, Україна (далі — Банк), на умовах, прийнятних для Благодійника, включаючи знімання коштів пожертви для покриття дозволених витрат. 2.3. (а) Основна сума пожертви підлягає попередньому зарахуванню на Рахунок пожертви в (назва валюти) для депонування основної суми пожертви на Спеціальний рахунок.

48 (b) Датою депонування основної суми пожертви є (день, місяць, 20__ року) або пізніша дата, яку може встановити Благодійник і негайно сповістити Бенефіціару про встановлення такої пізнішої дати. 2.4. Бенефіціар може включати до складу дозволених витрат комісійний збір та оплату інших послуг банку за зарахування та/або депонування основної суми пожертви на Спеціальний рахунок у розмірі (граничний відсоток цифрами і словами) від такої Основної суми пожертви. 2.5. (a) Для цілей цього розділу: (I) «Період нарахування процентів» означає початковий період, який починається з дати підписання Договору включно і триває до першої після цього Дати сплати процентів, однак не включаючи її; а також після початкового періоду: кожний період, який починається від Дати сплати процентів включно і триває до наступної дати сплати процентів, однак не включаючи її. (II) «Дата сплати процентів» — будь-яка дата, визначена в розділі 2.06 Договору. (III) «Базова ставка» — для кожного Періоду нарахування процентів — ставка, яку обґрунтовано визначив Благодійник і яка виражається у річних процентах. (b) Якщо через зміни у ринковій практиці, які впливають на процентні ставки, одна зі Сторін вирішує, що в інтересах виконання Програми доцільно застосувати як базу для визначення процентних ставок будь-яку іншу ставку, крім узгодженої на перший день Періоду нарахування процентів, така Сторона може змінити базу для визначення процентних ставок для цілей пожертви не раніше ніж через три (3) місяці після повідомлення іншій Стороні про таку нову базу, якщо інша Сторона не повідомить протягом цього періоду про свою незгоду з такою зміною і Сторони не узгодять інші процентні ставки. 2.6. Проценти та інші нарахування на основну суму пожертви, що має залишатися депонованою на Спеціальному рахунку, сплачуються на Рахунок пожертви наприкінці (указати дати або періоди) кожного фінансового року. 2.7. (а) Якщо Сторони не встановлять інше, зняття коштів зі Спеціального рахунка і Рахунка пожертви здійснюється у валютах, у яких сплачені або мають бути сплачені санкціоновані витрати згідно з Договором. (b) Якщо для цілей виконання Договору необхідно визначати вартість однієї валюти через іншу валюту, така оцінка має бути обґрунтовано визначена Благодійником. (с) У разі відсутності такого визначення, як передбачено абзацом (b) цього Розділу, вартість таких валют визначається за їх офіційними обмінними курсами, встановленими Національним банком України на дату відповідних розрахунків. Стаття III. Виконання Програми 3.1. (a) Бенефіціар зобов’язується досягати цілей і показників моніторингу та оцінки Програми, указаних у Додатку 2, і з цією метою виконує Програму з належною ретельністю та ефективністю. 3.2. Крім випадків, коли Благодійник не пізніше ніж за тридцять (30) днів повідомляє Бенефіціару про свою згоду на інше, всі дозволені витрати, необхідні для виконання Програми, фінансуються за рахунок Процентів.

49 3.3. Для цілей цього розділу, але не обмежуючись ними, Бенефіціар: (a) готує на підставі прийнятних для Благодійника правил і подає Благодійнику не пізніше ніж через шість (6) місяців після дати депонування Основної суми пожертви на Спеціальному рахунку або такої пізнішої дати, про яку можуть домовитися Сторони, звіт про виконання Програми, і (b) надає Благодійнику обґрунтовану можливість обмінюватися висновками та іншими документами щодо зазначеного звіту з Бенефіціаром, аудиторами та іншими фахівцями. Стаття IV. Фінансові та інші умови 4.1. (a) Бенефіціар забезпечує системне управління фінансами, включаючи ведення документації і рахунків, та готує фінансові звіти у прийнятній для Благодійника формі та/або застосовує прийнятні для Благодійника стандарти фінансової звітності; (b) Бенефіціар: (I) забезпечує аудит документації, рахунків і фінансових звітів, згаданих у пункті (a) цього розділу, а також документації та рахунків щодо Спеціального рахунка за кожен фінансовий рік із дотриманням стандартів аудиту, прийнятних для Благодійника та таких, які застосовуються незалежними аудиторами, прийнятними для Благодійника; (II) надає Благодійнику негайно після перевірки, але за будь-яких обставин не пізніше ніж через чотири (4) місяці після закінчення кожного фінансового року: (A) завірені копії фінансових звітів, зазначених у пункті (a) цього розділу, за кожний такий рік; (B) висновок щодо таких звітів, документації і рахунків, та звіт про результати аудиторської перевірки в такому обсязі, як того обґрунтовано зажадав Благодійник; (III) надає Благодійнику іншу інформацію про ці документи і рахунки, про їх аудит та про аудиторів, яку може обґрунтовано зажадати Благодійник. (c) Щодо всіх витрат, на покриття яких з Рахунка знімалися пожертви на підставі видаткових відомостей, Бенефіціар: (I) веде документацію та окремі рахунки, які відображають такі витрати; (II) зберігає всю документацію (контракти, замовлення, рахунки-фактури, рахунки, квитанції та інші документи), що підтверджують такі витрати; (III) надає можливість представникам Благодійника перевіряти та копіювати таку документацію; і (IV) забезпечує процедури і заходи внутрішнього контролю, щоб підтвердити обґрунтування зняття відповідних коштів на вимогу Благодійника.

50 4.2. (a) Бенефіціар готує та надає Благодійнику фінансовий звіт, прийнятний для Благодійника за своїм форматом та змістом, який: (I) визначає джерела та напрямки використання коштів Рахунка пожертви у кумулятивній формі та за звітний період, а також окремо показує Проценти та інші кошти, зняті зі Спеціального рахунка, та пояснює розбіжності між фактичним і запланованим використанням таких коштів; (II) описує фактичний стан виконання Програми у кумулятивній формі і за звітний період, а також пояснює розбіжності між фактичними і запланованими показниками оцінки та моніторингу, і (III) відображає всі витрати, здійснені в рамках Програми, станом на кінець звітного періоду. 4.3. Бенефіціар надає Благодійнику і Банку письмові підтвердження повноважень осіб, які чинитимуть будь-які дії чи готуватимуть будь-які документи, необхідні чи дозволені для виконання Договору, а також засвідчені зразки підписів таких осіб (в тому числі електронних цифрових підписів). Усі знімання Процентів зі Спеціального рахунка повинен санкціонувати координатор Програми, який матиме право першого підпису на банківських документах щодо цього Спеціального рахунка. Стаття V. Засоби правового захисту 5.1. (a) Основна сума пожертви, проценти та інші нарахування на цю суму обраховуються і сплачуються сторонами без урахування будь-яких податків та зборів, які можуть діяти на території України щодо виконання або припинення Договору. (b) Сторони відповідають за своїми зобов’язаннями щодо виконання Договору відповідно до законодавства України. (c) Сторони самостійно забезпечують одержання ними необхідних державних дозволів, ліцензій та інших прав, що можуть стосуватися виконання Договору і Програми. (d) Сторони самостійно відповідають за зобов’язаннями щодо сплати сум податкових платежів, мит, інших зборів, судових витрат та інших подібних витрат, які стосуються укладення, виконання або припинення Договору. (e) Сторони не несуть відповідальності одна перед одною за окремі випадкові або подальші збитки, що включають, але не обмежуються втратою курсових різниць або втратою інших доходів від зазначених основної суми пожертви, процентів та інших нарахувань на цю суму. 5.2. Сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання Договору, якщо їх спричинили дії органів державного управління чи місцевого самоврядування на території України, за умови негайного повідомлення іншій стороні та документального підтвердження таких дій, засвідченого компетентним органом.

51 5.3. (a) У разі виникнення та тривання будь-якої з нижченаведених подій Благодійник має право письмовим повідомленням Бенефіціару та Банку, у якому відкрито Спеціальний рахунок та/або Рахунок пожертви, зупинити право Бенефіціара знімати Проценти зі Спеціального рахунка: I) порушення Бенефіціаром зобов’язань, визначених у розділах 2.02(а), 2.05, 2.06, 3.02, 4.02(а) та 4.03 Договору; II) порушення Бенефіціаром зобов’язань, визначених у додатках до Договору; та III) виникнення операційних або фінансових ризиків, за яких виконання Програми чи значної її частини у наступному фінансовому році стає неможливим або малоймовірним. (b) Бенефіціар зобов’язаний узгоджувати з Благодійником будь-які зміни умов Договору щодо цільового використання Основної суми пожертви, а також Процентів, не пізніше ніж за сорок п’ять (45) днів до зняття будь-яких коштів зі Спеціального рахунка координатором програми. 5.4. (a) Будь-яка суперечка між Сторонами і будь-яка претензія, висунута проти іншої Сторони у зв’язку з Договором, яка не може бути урегульованою за згодою Сторін протягом тридцяти (30) днів, передається на розгляд компетентного суду (можна вказати арбітраж). (b) Незважаючи на зупинення або припинення будь-яких прав Бенефіціара щодо Основної суми пожертви чи будьяких Процентів, всі інші положення Договору залишаються чинними, мають позовну силу та зобов’язують сторони. (с) Бенефіціар має відшкодовувати, захищати та убезпечувати Благодійника від будь-яких позовів і правових претензій третіх осіб, які можуть виникнути у зв’язку з виконанням і припиненням Договору на території України, якщо: I) Бенефіціар не може задовольнити будь-який позов чи претензію без згоди Благодійника; II) Благодійник не надав Бенефіціару необґрунтованої відмови в такій згоді. Стаття VI. Набуття чинності та припинення дії Договору 6.1. (a) Благодійник має право припинити дію Договору шляхом письмового повідомлення банку і Бенефіціару, якщо: I) Бенефіціар виконує програму у такий спосіб, що цільове використання Процентів відповідно до умов Договору стає неможливим; II) Бенефіціара ліквідовано чи реорганізовано, і правонаступники Бенефіціара не гарантують Благодійнику належного виконання Договору; III) Бенефіціар не подає необхідних документів та підтверджень чи не виконує інших зобов’язань на підставі Договору після повторного письмового попередження Благодійника.

52 (b) Договір вважається належно припиненим відповідно до розділу 6.01(а), якщо і коли основна сума пожертви повністю вилучена зі Спеціального рахунка на підставі письмового повідомлення Благодійнику або на підставі рішення компетентного суду, і повертається на вказаний Благодійником рахунок на території України. 6.2. Будь-які документи, передбачені Договором, оформлюються письмово. Ці документи і підтвердження вважаються належно врученими уповноваженим представникам сторін, якщо їх передано особисто під розписку або засобами зв’язку, прийнятними для Благодійника та такими, які дають змогу установити уповноважену особу, яка мала чи могла передати документи і підтвердження на адреси сторін, зазначені в цій угоді або в додаткових запитах сторін. 6.4. Ця угода оформлюється в ... примірниках українською мовою, кожен із яких є оригіналом і має однакову юридичну силу. Стаття VII. Уповноважені Представники сторін та їх адреси 7.1. Для цілей Договору уповноваженим представником Бенефіціара призначено (посада та ПІБ). 7.2. Для цілей Договору встановлюються такі адреси: Для Бенефіціара: (юридична адреса, електронна пошта, факс) Для Благодійника: (поштова адреса, електронна пошта, факс) Реквізити Сторін Благодійник Бенефіціар Уповноважені представники Сторін (підписи)

ÄÎÄÀÒÎÊ 3. Зразок договору пожертви інвестиційного доходу ендавменту Зразок ДОГОВІР БЛАГОДІЙНОЇ ПОЖЕРТВИ (ІНВЕСТИЦІЙНОГО ДОХОДУ) м. Київ

(день, місяць) 20___ р.

(Повне найменування організації) в особі (посада, ПІБ), яка діє на підставі статуту, далі Благодійник, з однієї сторони, та Громадянин України, (ПІБ), який проживає за адресою: (вказати поштову адресу) (далі — Одержувач), далі спільно — Сторони, уклали цей Договір про благодійну пожертву. I. Предмет Договору 1.1. Благодійник надає Одержувачу благодійну пожертву у формі періодичних виплат процентів, одержаних від розміщення банківського вкладу Благодійника у місті …, Україна, для виконання благодійної програми (вказати сферу чи мету діяльності ендавменту) Одержувача. 1.2. Одержувач зобов’язується належно прийняти благодійну пожертву, забезпечити її цільове використання, а також надати Благодійнику можливість контролю за цільовим використанням пожертви, фінансові звіти й звіти про результати благодійної програми, перевіряти і копіювати підтвердні документи. ІІ. Термін дії Договору 2.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами. 2.2. Виконання Договору відбувається у період від 00.00.20__ р. до 00.00.20___ року.

54 ІІІ. Порядок розрахунків 3.1. Загальна сума пожертви не може перевищувати (словами і цифрами) гривень України (або еквівалент суми в іноземній валюті за курсом Національного банку України на дату передання цієї суми або її частини). 3.2. Благодійник переказує періодичні виплати благодійної пожертви на вказаний Одержувачем поточний рахунок згідно з графіком-кошторисом, узгодженим Сторонами. 3.3. Одержувач зобов’язується повідомити Благодійнику про надходження коштів на вказаний рахунок не пізніше ніж наступного робочого дня. 3.4. Благодійник має право затримати переказ суми благодійної пожертви повністю або частково, якщо Одержувач не подає звіти або інші документи, необхідні для виконання Договору. 3.5. Благодійник гарантує, що має право розпоряджатися сумою благодійної пожертви, яку не обтяжують переважні права чи претензії третіх осіб, що можуть зупинити використання коштів для виконання Договору. IV. Відповідальність 4.1. Сторони відповідають за своїми зобов’язаннями щодо виконання і припинення Договору відповідно до законодавства України. 4.2. У разі будь-яких суперечок щодо укладення, виконання чи припинення Договору Сторони мають якомога швидше вирішити такі суперечки шляхом переговорів. Якщо Сторони не досягнуть згоди, вони визнають компетенцію (назва та місцезнаходження суду щодо розв’язання таких суперечок). 4.3. Благодійник має право змінювати суму і строки періодичних виплат у випадках, коли суми і строки виплачених або нарахованих процентів на банківський вклад Благодійника змінюються на підставі договору банківського вкладу, указаного в пункті 1.1 Договору. V. Зміни до Договору 5.1. Усі зміни до Договору чинні, якщо Сторони підписали їх як додатки до Договору. Додатки є невід’ємними частинами Договору. 5.2. Після підписання Договору або додатку будь-які попередні письмові та усні угоди Сторін, а також листування щодо змін і доповнень втрачають юридичну силу. 5.3. Договір і додатки зобов’язують Сторони та їх правонаступників. Якщо будь-яке положення Договору буде визнано таким, що суперечить законам України чи інших держав чи не може бути виконане, інші положення Договору зберігають силу і зобов’язують Сторони.

55 VI. Припинення Договору 6.1. Дія Договору може бути достроково припинена на підставі: 1) письмового повідомлення Благодійника, якщо: I) Одержувач використовує благодійну пожертву в такий спосіб, що належне виконання умов Договору стає неможливим; II) Одержувач не подає звітів та інших необхідних документів або не виконує інших зобов’язань на підставі Договору протягом (словами і цифрами) днів після письмового попередження Благодійника; 2) письмового повідомлення Одержувача не пізніше ніж за 10 днів до дати припинення Договору, у якому вказані причини дострокового припинення. 6.2. З моменту одержання письмового повідомлення від Благодійника Одержувач не має права приймати нові зобов’язання, що фінансуються за рахунок благодійної пожертви, і має, якщо можливо, скасувати зобов’язання, які не було сплачено на дату одержання повідомлення. 6.3. Якщо не буде прийнято іншого рішення відповідно до Договору або законодавства України, Одержувач має передати суму благодійної пожертви іншій благодійній організації, указаній Благодійником. Цей Договір оформлюється у двох примірниках українською мовою, кожен із яких є оригіналом і має однакову юридичну силу. Реквізити Сторін Уповноважені представники (ПІБ, підписи)

ÄÎÄÀÒÎÊ 4. Зразок договору строкової ренти Зразок ДОГОВІР СТРОКОВОЇ РЕНТИ м.Київ

(день, місяць) 20___ р.

(ПІБ), громадянин України, який діє на підставі загальної правоздатності (надалі — ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ), та (Повна назва організації), в особі (ПІБ, посада), який діє на підставі статуту (або номер і дата довіреності) (далі — ПЛАТНИК РЕНТИ), далі спільно — Сторони, відповідно до статей 731-743 Цивільного кодексу України домовилися про таке: 1. ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ передає у власність ПЛАТНИКА РЕНТИ грошову суму в розмірі (цифрами і словами) гривень 00 коп. (надалі — Основна сума), а ПЛАТНИК РЕНТИ натомість зобов’язується періодично виплачувати ОДЕРЖУВАЧЕВІ РЕНТИ ренту у грошовій формі. 2. ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ визнає, що Основна сума належить йому на праві власності та не одержана як кредит, позика або підзвітна сума. Експертна оцінка вартості Основної суми не проводиться. 3. ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ передає Основну суму ПЛАТНИКУ РЕНТИ безоплатно шляхом переказу на поточний рахунок ПЛАТНИКА РЕНТИ, указаний у Договорі, протягом (цифрами і словами) днів після підписання Договору. 4. ПЛАТНИК РЕНТИ зобов’язується взамін отриманої Основної суми щоквартально сплачувати ОДЕРЖУВАЧЕВІ грошову ренту у розмірі облікової ставки Національного Банку України не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платежі здійснюються шляхом перерахування суми ренти на поточний рахунок ОДЕРЖУВАЧА РЕНТИ, вказаний у Договорі. 5. ПЛАТНИК РЕНТИ має право використовувати Основну суму як банківський вклад чи забезпечення інших банківських вкладів або рахунків ПЛАТНИКА РЕНТИ. Сторони підтверджують, що ПЛАТНИК РЕНТИ не є учасником спільної діяльності, агентом або повіреним ОДЕРЖУВАЧА РЕНТИ. ПЛАТНИКУ РЕНТИ належать усі права та обов’язки власника щодо Основної суми і доходів або збитків від розпорядження чи використання Основної суми.

57 6. ПЛАТНИК РЕНТИ має право відчужити Основну суму, передану під виплату ренти, лише за письмовою згодою ОДЕРЖУВАЧА РЕНТИ. У разі відчуження Основної суми до набувача переходять права та обов’язки ПЛАТНИКА РЕНТИ. 7. У разі порушення строку сплати ренти ПЛАТНИК РЕНТИ сплачує ОДЕРЖУВАЧЕВІ РЕНТИ проценти з розрахунку (цифрами і словами) % річних. Сплата процентів ПЛАТНИКОМ РЕНТИ не звільняє його від обов’язку виконувати свої зобов’язання за Договором. 8. Строк сплати рентних платежів становить 5 (п’ять) років, починаючи з дня передачі майна платникові ренти. 9. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти, ПЛАТНИК РЕНТИ не звільняється від обов’язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених Договором. 10. ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ підтверджує, що: •

незастережених недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням Основної суми, немає;

•

від ПЛАТНИКА РЕНТИ не приховано обставин, які мають істотне значення;

•

до укладення Договору Основна сума не була відчужена іншим особам;

•

Основна сума під забороною (арештом) та в заставі, податковій заставі не перебуває;

•

Основна сума як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана;

•

щодо Основної суми відсутні судові спори;

•

внаслідок передачі Основної суми не буде порушено права та законні інтереси фізичних осіб, у тому числі дітей, яких ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ зобов’язаний утримувати за законом чи договором, а також спадкоємців ОДЕРЖУВАЧА РЕНТИ за законом;

•

обтяжень, а також будь-яких прав третіх осіб щодо Основної суми немає.

11. Сторони підтверджують, що укладення договору відповідає їх інтересам, і договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому. 12. Сторони засвідчують, що у тексті Договору зафіксовано всі істотні умови щодо ренти. Будь-які попередні домовленості, ухвалені до укладення Договору і не відображені у його тексті, після підписання Договору втрачають юридичну силу. 13. Сторони мають право у будь-який момент розірвати Договір шляхом письмового інформування іншої Сторони за один місяць до припинення. У разі розірвання Договору з будь-яких підстав ПЛАТНИК РЕНТИ сплачує ОДЕРЖУВАЧЕВІ РЕНТИ Основну суму та річну суму ренти.

58 14. Витрати, пов’язані з оформленням Договору, сплачує ПЛАТНИК або ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ. 15. Цей договір складений у трьох примірниках, один із яких залишається у справах приватного нотаріуса _______________________, а інші видаються Сторонам Договору. Підписи: ПЛАТНИК РЕНТИ _______ (представник: ПІБ, номер і дата довіреності) ОДЕРЖУВАЧ РЕНТИ ______________ (ПІБ, дані паспорту та ІІН)

Місто _________, ______________ _________________року. Цей договір посвідчений мною, ___________________, приватним нотаріусом ______________міського нотаріального округу. Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особу сторін встановлено, їх дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за №______ Стягнуто плату _______ Приватний нотаріус _______

ÄÎÄÀÒÎÊ 5. Зразок договору цільової позики (безпроцентної) Зразок

ДОГОВІР БЕЗПРОЦЕНТНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПОЗИКИ м.Київ

(день, місяць) 20___ р.

Позикодавець (повне найменування організації) в особі (ПІБ, посада), який діє на підставі статуту (дата довіреності) з однієї сторони, та Позичальник (повне найменування організації) в особі (ПІБ, посада), який діє на підставі статуту (дата довіреності), з іншої сторони, далі спільно — Сторони, уклали цей Договір про таке: 1. Предмет договору 1.1. Позикодавець у порядку і на умовах, визначених Договором, зобов’язується надати Позичальнику безпроцентну цільову позику, а Позичальник зобов’язується прийняти позику, використати за цільовим призначенням і повернути суму позики Позикодавцеві у визначений Договором строк. 1.2. Сторони узгодили цілі та заходи, спрямовані на досягнення соціального ефекту щодо (вказати сферу чи мету діяльності ендавменту) шляхом використання процентів, одержаних від розміщення суми позики в установах банків у місті …, Україна. Позика, визначена у Договорі, надається Позичальникові на безпроцентній основі. 2. Мета надання та розмір Позики 2.1. Мета надання позики Позичальнику — (вказати конкретні заходи чи благодійні програм або формування основної суми ендавменту). 2.2. Кошти позики можуть використовуватися виключно для покриття витрат, які є необхідними для досягнення мети надання позики на території України.

60 2.3. Позичальник у строк не пізніше ніж (день, місяць) 20___ року або протягом 00 робочих днів на письмову вимогу Позикодавця зобов’язаний надати Позикодавцю документи, що засвідчують цільовий характер використання позики. 2.4. Сума позики становить за Договором (цифрами і словами) гривень і не може змінюватися на підставі цього Договору. 3. Строк Позики 3.1. Строк надання позики Позичальнику становить (цифрами і словами) днів з моменту надходження суми коштів, вказаної в пункті 4.1 Договору, на розрахунковий рахунок Позичальника. 3.2. Строк цільового використання коштів позики — 000 днів, до (день, місяць) 20__ року включно. 3.3. Строк, вказаний у пункті 3.1 Договору, може бути продовжений за згодою Сторін, але не пізніше ніж до (день, місяць) 20__ року. 4. Порядок надання, цільового використання та повернення Позики 4.1. Позикодавець зобов’язаний надати позику в такому порядку: 50% суми позики, указаної в пункті 2.4. Договору, протягом … банківських днів після підписання Договору; 50% суми позики протягом … банківських днів після надання документів, які засвідчують цільове використання фактично наданої частини позики. 4.2. Позика надається у безготівковій формі шляхом переказу коштів на поточний рахунок Позичальника. 4.3. Позикодавець протягом наступного робочого дня після переказу суми позики Позичальнику зобов’язаний письмово повідомити останньому про переказ коштів. 4.4. Позикодавець до закінчення строку, вказаного в пункті 3.1 Договору, має право контролювати цільове використання коштів позики шляхом: а) призначення представників, уповноважених перевіряти дотримання умов Договору; б) участі у прийнятті Позичальником результатів робіт (послуг) будь-яких третіх осіб, пов’язаних із виконанням Договору; в) замовлення аудиту чи спеціальної перевірки незалежними фахівцями. 4.5. Після закінчення строку, вказаного в пункті 3.1 Договору, Позичальник зобов’язується протягом 10 днів повернути суму позики. 4.6. Позика повертається у безготівковій формі шляхом переказу коштів на поточний рахунок Позикодавця.

61 4.7. Позичальник протягом наступного робочого дня після одержання суми позики має письмово повідомити Позикодавцю про одержання коштів. 5. Відповідальність сторін 5.1. У випадку порушення своїх зобов’язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов Договору. 5.2. У разі порушення умов цільового використання або строків повернення будь-якої частини позики Позикодавець має право вимагати дострокового повернення фактично наданої суми позики. 5.3. За порушення умов Договору винна Сторона відшкодовує завдані збитки, у тому числі упущену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє Сторони від виконання зобов’язань щодо цільового використання коштів. 5.4. Позичальник несе таку відповідальність за порушення Договору: ________________________. (вказати вид і розмір неустойки) За порушення строків повернення позики Позичальник також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на суму заборгованості за кожен день прострочення. 5.5. Позикодавець несе таку відповідальність за порушення Договору: ____________________. (вказати вид і розмір неустойки) За порушення строків надання позики Позикодавець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на суму заборгованості за кожен день прострочення. 6. Строк дії Договору та інші умови 6.1. Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання. Зміни умов Договору за взаємною згодою Сторін чинні як письмові додатки до Договору. 6.2. Усі суперечки, що пов’язані з виконанням або припиненням Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо суперечка не може бути вирішена шляхом переговорів протягом 30 днів, вона розглядається в судовому порядку відповідно до законодавства України. 6.3. Сторони погоджуються, що в разі цесії прав вимоги за цим Договором іншим особам підсудність спорів може визначатися міжнародними договорами України

62 6.4. В разі порушення пункту 2.3 Договору Позикодавець має право вимагати від Позичальника забезпечення виконання Договору у формі поруки чи банківської гарантії або страхування цивільної відповідальності чи застави на майно. 6.5. Позичальник має статус неприбуткової організації. 6.6. Позикодавець має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних засадах. 6.7. Договір укладено у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін. 6.8. Після підписання цього Договору усі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу. Реквізити Сторін Позикодавець: Позичальник: Уповноважені представники (ПІБ, підписи)

ÄÎÄÀÒÎÊ 6. Зразок договору про благодійну діяльність Зразок ДОГОВІР ПРО БЛАГОДІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ м. Київ

(день, місяць) 20___ р.

(Повне найменування організації) в особі (посада, ПІБ), яка діє на підставі статуту, далі Благодійник, з однієї сторони, та Громадянин України, (ПІБ), який проживає за адресою: (вказати поштову адресу) (далі — Одержувач), далі спільно — Сторони, уклали цей Договір про благодійну діяльність. I. Предмет Договору 1.1. Благодійник надає Одержувачу грант для виконання проекту (проведення заходів) на умовах, які визначає цей Договір та Додатки 1-4, що є невід’ємними частинами Договору. 1.2. Благодійник надає Одержувачу методичну та консультаційну допомогу, пов’язану з цільовим використанням гранту. 1.3. Одержувач зобов’язується належно прийняти грант, забезпечити цільове використання гранту для виконання проекту (проведення заходів) згідно з Додатком 1. 1.4. Одержувач надає Благодійнику можливість контролю за цільовим використанням гранту, фінансові звіти та звіти про результати проекту (заходів) згідно з Додатком 3. Не вважається порушенням цільового використання зміна Одержувачем окремих видів витрат на суму, що не перевищує 5% від суми відповідного виду витрат, указаної в Додатку 2. 1.6. Одержувач зобов’язується зберігати будь-які документи, що підтверджують указані звіти (договори, замовлення, рахунки-фактури, квитанції, друковані публікації тощо), надавати Благодійнику можливість перевіряти й копіювати ці документи, а також надавати Благодійнику завірені копії будь-яких документів.

64 ІІ. Термін дії Договору 2.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами. 2.2. Виконання Договору відбувається у період від 00.00.20__ р. до 00.00.20___ року. 2.3. Дія Договору триває до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань і може бути продовжена за попередньою згодою Сторін. ІІІ. Порядок розрахунків 3.1. Загальна сума гранту не може перевищувати (словами і цифрами) гривень України (або еквівалент суми в іноземній валюті за курсом Національного банку України на дату передання цієї суми або її частини). Бюджет і види дозволених витрат узгоджено Сторонами в Додатку 2. 3.2. Благодійник переказує суму гранту на указаний Одержувачем поточний рахунок згідно з графіком-кошторисом, узгодженим Сторонами у Додатку 3. Одержувач зобов’язується відкрити та вести окремий поточний рахунок для прийняття та використання гранту в національній валюті. 3.3. Одержувач зобов’язується повідомити Благодійнику про надходження коштів на указаний рахунок протягом наступного робочого дня після отримання. 3.4. Одержувач зобов’язується не приймати інші кошти на цей рахунок протягом дії Договору без попередньої письмової згоди Благодійника, в тому числі у випадку необхідності додаткового фінансування. 3.5. Благодійник має право затримати переказ суми гранту повністю або частково, якщо Одержувач не подає звіти або інші документи, необхідні для виконання Договору. 3.6. Благодійник гарантує, що має право розпоряджатися сумою гранту, яку не обтяжують переважні права чи претензії жодних третіх осіб, що можуть припинити чи зупинити використання суми гранту для виконання Договору. 3.7. Якщо для цілей виконання Договору необхідно визначати вартість однієї валюти через іншу валюту, така оцінка має бути обґрунтовано визначена Благодійником. 3.8. Сторони погоджуються, що будь-які витрати, здійснені Одержувачем до початку та після закінчення терміну дії Договору, не можуть компенсуватися за рахунок гранту.

IV. Відповідальність 4.1. Сторони відповідають за своїми зобов’язаннями щодо виконання і припинення Договору відповідно до законодавства України. 4.2. У разі будь-яких суперечок щодо укладення, виконання чи припинення Договору Сторони мають якомога швидше вирішити такі суперечки шляхом переговорів. Якщо Сторони не досягнуть згоди, вони визнають компетенцію (назва та місцезнаходження суду щодо розв’язання таких суперечок). 4.3. Сторони самостійно забезпечують одержання необхідних державних дозволів, ліцензій та інших прав, що можуть стосуватися виконання Договору. V. Звільнення від відповідальності 5.1. Сторони не вимагатимуть будь-яких відшкодувань за збитки через відстрочення виконання або неналежне виконання іншою Стороною будь-яких умов Договору, окрім виплати коштів, такою мірою і за умов, що їх було спричинено форс-мажором. 5.2. До форс-мажору належать дії органів державного управління і місцевого самоврядування, пожежі, стихійні лиха, пошесті, військові дії, терористичні акти в Україні та/або в інших державах. 5.3. Сторона, виконанню зобов’язань якої перешкоджає форс-мажор, має повідомити іншій стороні про таку подію якомога швидше. Кожна сторона має протягом 10 (десяти) днів додати письмове підтвердження факту виникнення форс-мажору і вжити всіх належних заходів для запобігання збиткам іншої Сторони і унеможливленню виконання Договору. 5.4. Якщо дія форс-мажорної ситуації триватиме понад 30 (тридцять) днів, Сторони повинні узгодити заходи до виконання Договору. Якщо протягом десяти днів після цього строку Сторони не дійдуть згоди у додатку до Договору, кожна Сторона може припинити дію Договору письмовим повідомленням. VI. Публікації, архівування та права на інтелектуальну власність 6.1. В усіх публікаціях та інших інформаційних матеріалах, виданих на виконання Договору, має бути вміщений повнокольоровий логотип Благодійника. 6.2. Усі публікації та інші інформаційні матеріали, видані на виконання Договору (крім квитків, флаєрів та подібних документів малого формату), мають містити такий текст: «Цю публікацію (проект, захід) здійснено за підтримки / за фінансової підтримки (найменування Благодійника)».

6.3. Усі прес-конференції та інші публічні заходи, що проводяться на виконання Договору, супроводжуються принаймні однією усною згадкою: «Цей проект (захід) здійснено за підтримки / за фінансової підтримки (найменування Благодійника)». 6.4. Одержувач надає Благодійнику розроблені ним прес-релізи або інші повідомлення для засобів масової інформації не пізніше ніж за 15 днів до початку виконання проекту. 6.5. Одержувач передає Благодійнику аудіовізуальну або цифрову документацію про виконання Договору та/або його результати (не менш ніж п’ять фотографій та принаймні один відеозвіт тривалістю не менш ніж 10 хвилин), специфікація якої узгоджується з Благодійником. 6.6. Права на інтелектуальну власність на всі матеріали (в тому числі, але не обмежуючись творами, даними, дизайном в електронному та іншому вигляді), розроблені Одержувачем або працівниками Одержувача в рамках виконання Договору, є власністю Одержувача. 6.7. Одержувач надає Благодійнику право на безумовне та безоплатне зберігання і використання всіх інформаційних матеріалів і творів, створених в рамках виконання Договору. VII. Зміни та доповнення до Договору 7.1. Усі зміни та доповнення до Договору чинні, якщо Сторони чи належно уповноважені ними особи підписали їх як додатки до Договору. Такі додатки вважаються невід’ємними частинами Договору. 7.2. Після підписання Договору або додатку попередні письмові та усні угоди Сторін, а також листування щодо таких змін і доповнень втрачають юридичну силу. 7.3. Договір і додатки зобов’язують Сторони та їх правонаступників. Якщо будь-яке положення Договору буде визнано таким, що суперечить законам України чи інших держав чи не може бути виконане, інші положення Договору зберігають силу і зобов’язують Сторони. 7.4. Після підписання Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що стосуються Договору, втрачають юридичну силу. VII. Припинення Договору 8.1. Дія Договору може бути достроково припинена на підставі: 1) письмового повідомлення Благодійника, якщо: I) Одержувач виконує проект у такий спосіб, що цільове використання гранту відповідно до умов Договору стає неможливим;

II) Одержувач не подає звіти та інші необхідні документи або не виконує інших зобов’язань на підставі Договору протягом (словами і цифрами) днів після письмового попередження Благодійника; 2) письмового повідомлення Одержувача не пізніше ніж за 10 днів до дати припинення Договору, в якому вказані причини такого дострокового припинення. 8.2. З моменту одержання письмового повідомлення Благодійника Одержувач не має права приймати жодні нові зобов’язання, що фінансуються за рахунок гранту, і має, якщо можливо, скасувати зобов’язання, які не було сплачено на момент одержання повідомлення. 8.3. У випадку відсутності кошторису або додаткового узгодженого рішення Сторін щодо дострокового припинення Договору кошти гранту підлягають поверненню Благодійнику в повному розмірі. Цей Договір оформлюється у двох примірниках українською мовою, кожен із яких є оригіналом і має однакову юридичну силу. Реквізити Сторін Уповноважені представники (ПІБ, підписи) Додатки до Договору про благодійну діяльність Додаток 1. Опис проекту (опис і графік заходів) Додаток 2. Бюджет гранту і графік-кошторис платежів Благодійника Додаток 3. Графік надання звітів Одержувача Додаток 4. Графік-кошторис витрат Одержувача

ÄËß HOTÀÒÎÊ

Програма розвитку ООН в Україні Кловський узвіз, 1 Київ, Україна Тел.: +38 (044) 253-93-63 Факс: +38 (044) 253-26-07 www.ua.undp.org