СИСТЕМНІ ПЕРЕДУМОВИ
• Ігнорування інтересу дитини, відсутність чітких процедур для прийняття рішень щодо долі дитини • Конфлікт інтересів різних зацікавлених сторін, дублювання функцій, прогалини в координації та взаємодії • Відсутність механізмів підтримки сім'ї та відповідних послуг в громадах, направлених на збереження рідної сім’ї • Не розроблені стандарти послуг для дітей та сімей • Спектр існуючих послуг є недостатнім для задоволення потреб дітей і сімей та запобігання можливому розлученню, що стимулює активне використання інституційного догляду, слабо розвинена система альтернативного догляду • Нестача кваліфікованого персоналу, спеціалістів, фахівців для надання послуг • Повноваження органів місцевої влади та місцевого самоврядування щодо розвитку і надання послуг не визначені та не підкріплені фінансовими ресурсами • Відсутність єдиної державної статистики в сфері захисту дітей • Відсутнє системне партнерство між державним, приватним та неурядовим секторами, їх участь у наданні соціальних послуг обмежена
• Діти виховуються у власних родинах в безпечному середовищі
НАЯВНА СИТУАЦІЯ
• Сім’ї з дітьми мають доступ до підтримуючих послуг на рівні громади незалежно від стану їх здоров’я, походження, етнічної чи релігійної приналежності
• В Україні нараховуються 98 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що складає 1,2% від дитячого населення • 67 тисяч дітей виховується в більш ніж 600 інституціях • 31,3% сімей з дітьми живуть за межею бідності, що є однією із основних причин розлучення дітей з їхніми батьками і призводить до збільшення кількості дітей, які залишаються без піклування батьків • Щороку близько 8 000 дітей “втрачає” батьків через позбавлення останніх їхніх батьківських прав • Поза увагою держави залишаються діти, у яких є ризик бути вилученими з сім’ї і потрапити до інтернатних закладів різних типів
Впровадження Стратегії
• Збільшення числа дітей в дитячих інституціях через бідність, хворобу, особливі потреби
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
• За умов необхідності вилучення з сім’ї, дитина влаштовується у середовище, максимально наближене до сімейного, пріоритет надається родичам • Альтернативні до сім’ї форми догляду використовуються виключно на тимчасовій основі з метою повернення дитини до власної родини або досягнення постійності в іншій родині, якщо повернення до власної сім’ї неможливе • Послуги інституційного догляду надаються у виключних випадках, та не застосовуються до дітей у віці до трьох років • Кожне рішення стосовно дитини приймається відповідно до її найкращих інтересів, за її участі та з врахуванням її думки, в залежності від віку та рівня розвитку • Сім’я, громада та держава несуть відповідальність за порушення прав дитини