100 dniv LMR by Andrew Dutchak

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Авторський колектив: Андрій Дутчак Назар Матківський Олександр Неберикут Богдан Сольчаник (редакція) Ольга Стрелюк Ірина Швець

Львів-2011

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Зміст

Вступ

Розділ 1. Міський голова

1.1.

Програма діяльності

1.2.

Виконавчі органи Ради

1.3.

Перші розпорядження міського голови

Розділ 2. Міська рада

2.1.

Депутатські фракції ЛМР

2.2.

Програми партій

2.3.

Постійні комісії Ради

2.4.

Колегія Ради

2.5.

Пленарні засідання

2.5.1. Порядок денний: формування, коригування, структура

2.6.

2.7.

2.5.2. Голосування Ради

2.5.3. Звернення Ради

Депутати Ради

2.6.1. Відвідування пленарних засідань

2.6.2. Депутатські звернення

2.6.3. Прийом громадян

Інформаційне висвітлення роботи Ради

Висновки

Додатки

Додаток 1. Короткі біографічні дані членів Виконкому ЛМР VI скликання

Додаток 2. Представництво партій у комісіях ЛМР VI скликання

Додаток 3. Перелік та наповнення категорій, відповідно до яких

відбувався

аналіз

порядку

денного

перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додаток 4. Спосіб

визначення

порівняння

позицій

політичних партій під час голосування протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання Додаток 4.1.

Відсоток

голосувань,

яких

вдалося

ідентифікувати позицію партії Додаток 4.2.

82 86

Позиція партій/фракцій у голосуван-ні зі

стратегічних питань Додаток 5. 100 днів роботи Ради: резонансні події

Громадянська мережа ОПОРА

87 90

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Вступ Дослідження «100 днів Львівської міської ради: аналіз діяльності» є комплексним

аналізом

діяльності

міського

голови

та

новообраного

депутатського корпусу за період з 24 листопада 2010 до 3 березня 2011 року. Перші сто днів – це відлік, який традиційно розглядають громадські експерти,

щоб

охарактеризувати

період

становлення

нової

влади

—

творення її основних органів, розподіл впливів і визначення спільних позицій між головними політичними гравцями1. Окрім цього, як показує практика,

це один з двох основних відрізків часу (поряд з річними

періодами), за які відбувається підведення певних підсумків роботи як самими представниками влади, так і представниками громадськості, що здійснюють спостереження за результатами їхньої роботи, а також вивчення наслідків цієї роботи науковцями. У дослідження закладено дві функції. По-перше, це функція громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Під нею ми розуміємо

безпосереднє

спостереження

громадськими

організаціями,

ініціативними групами та особами за дотриманням прав і законних інтересів громадян при реалізації своїх завдань установами та органами державної влади, місцевого самоврядування, а також недержавними інституціями, що виконують державні функції. Простіше кажучи, громадський контроль — це активне спостереження громадянами за тими, хто від їхнього імені і за рахунок їхніх податків керує державою на всіх рівнях — від села до столиці. Тому, це дослідження — приклад громадського контролю інституційним об’єднанням громадян — Громадянською мережею ОПОРА — за діяльністю та реалізацією своїх функцій та повноважень депутатами Львівської міської ради VI скликання, а також міським головою як основною посадовою особою

місцевого

самоврядування.

Керуючись

базовими

засадами

громадського контролю, аналіз здійснено на основі документів з відкритих джерел,

доступних

http://lvivrada.gov.ua

кожному та

громадянину

офіційна

сторінка

(портал міської

депутатів ради

ЛМР

http://city-

100 днів нової влади: Моніторинг діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування у період після виборів 26 березня 2006 року / Упор. А. В. Дуда. – Київ: ЛАТ & К, Школа політичної аналітики НУ Києво-Могилянська Академія, Комітет молодих виборців України, 2006. – 52 с; Виборчий процес-2006 в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А. С., Скочиляс Л. С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 202 с.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

adm.lviv.ua). З іншого ж боку, дослідження є продовженням розпочатого нами у 2006 році аналізу процесів, що відбуваються на рівні місцевої політики2, й виконує науково-аналітичну узагальненні пов’язаного

та з

функцію. аналізі

роботою

Суть

цієї

функції

певного

комплексу

Львівської

міської

полягає

фактичного ради,

зібранні, матеріалу,

який

може

бути

використаний у подальших дослідженнях для глибшого й ґрунтовнішого вивчення

місцевої

політики

та

функціонування

органів

місцевого

самоврядування у Львові та Україні загалом. Виходячи із сказаного вище, метою дослідження є вивчення та аналіз результатів роботи ЛМР VI скликання протягом перших ста днів її діяльності. Основними завданнями дослідження є аналіз діяльності а) міського голови з огляду на зміни у виконавчому комітеті та перші розпорядження, видані за нової каденції; б) міських депутатів крізь призму роботи в постійних комісіях, голосування на пленарних засіданнях сесій та участі у формуванні порядків

денних;

в)

напрацювання

рекомендацій,

які

стосувалися

покращення функціонування окремих аспектів роботи Ради. Відтак, об’єктами дослідження є міський голова та депутати ЛМР VI скликання

протягом

перших

ста

днів

їхньої

діяльності.

Предметом

дослідження стали організаційний (формування та робота окремих органів міської влади), процедурний (аналіз роботи Ради) та політологічний (аналіз співвідношення сил та сфер впливу) аспекти діяльності міської влади. Для

комплексного

вивчення

роботи

новообраної

міської

ради

ми

проаналізували її діяльність за 13 параметрами. Концентрація уваги на організаційних та процедурних моментах роботи представницького органу дозволяє нам вийти за межі однозначних та однобоких, а також надміру політизованих оцінок і представити роботу основного органу місцевого самоврядування якомога об’єктивніше. Параметри аналізу:

Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів / За заг. ред. Когута І. О.; Лабораторія законодавчих ініціатив [Спільно з ГМ ОПОРА та КВУ]. – Київ-Львів: «МС», 2007. – 336 с.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Програми розвитку міста (передвиборчі програми міського голови і партій) Перші розпорядження міського голови Склад виконавчого комітету (оточення міського голови) Структура виконавчих органів Фракції політичних партій Постійні комісії ЛМР Колегія Ради Порядок денний пленарних засідань Голосування депутатського корпусу Звернення міської ради Відвідуваність депутатами пленарних засідань Депутатські запити і звернення Висвітлення роботи Ради Комплексний аналіз діяльності депутатського корпусу та міського голови Львова дасть змогу виокремити тенденції та спрогнозувати подальший розвиток подій у Раді, виділити основні «центри» прийому рішень та сили, які на них впливають, вказати на проблеми, які виникають у роботі органу місцевого самоврядування, а також запропонувати конкретні рекомендації щодо покращення діяльності міської влади. Окрім цього, це дозволить визначити, які з аспектів роботи міськради є найменш відкритими для громадського контролю, та вказати на необхідність виправлення цієї ситуації. Дослідження складається з двох розділів та п’яти додатків. Перший розділ присвячений аналізу роботи міського голови, другий, більший за обсягом, — оцінці роботи міської ради. У додатки винесено окремі фактологічні дані, детальну методологію визначення і порівняння позицій політичних партій під час голосувань, а також опис основних резонансних подій, що трапилися за перші 100 днів роботи ЛМР VI скликання. З метою візуалізації результатів у тексті присутня велика кількість наочних матеріалів: схеми, малюнки, таблиці та діаграми. Висловлюємо сподівання, що дослідження буде корисним різним категоріям громадян,

які

зможуть

використати

його

матеріали

для

подальшого

контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, а також для

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

забезпечення активнішої громадської участі у процесі творення політик та прийняття рішень у місті. Маємо надію, що і представникам міської ради буде цікаво ознайомитися із тим, як громадськість бачить та оцінює їхню роботу. Очікуємо також на коментарі та зауваження від дослідницької спільноти. Авторський колектив

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Розділ 1. МІСЬКИЙ ГОЛОВА У 2010 році Андрій Садовий балотувався на другий термін. Вперше він став міським головою у 2006 році, перемігши на виборах свого основного конкурента Василя Куйбіду. Під час минулорічної передвиборної кампанії Андрій Садовий обрав тактику «робота говорить краще, ніж слова» і зробив акцент на популяризацію своєї діяльності у минулій каденції. Андрій Іванович не робив гучних заяв та не проводив масштабних агітаційних кампаній. Однією з основних переваг Андрія Садового над конкурентами було те, що міський голова Львова вже мав спрацьовану команду. Також, робота у Ратуші протягом попередніх чотирьох з половиною років дали змогу зробити висновки та уникати попередніх помилок. Така тактика, попри

відсутність

чітко

запрезентованої

перед

громадою

програми,

спрацювала і виборці продовжили термін перебування Садового на посаді міського голови до 2014 року. Хоча, цього разу за А. Садового віддало свої голоси на 48,5 тис. виборців менше, ніж у 2006 році – 121 тис3. проти 169,5 тис4.

1.1.

Програма діяльності

На офіційній сторінці Львівської міської ради програма міського голови не розміщена. Своє бачення розвитку міста на 2011-2014 роки чинний голова виклав на персональному Інтернет-сайті. У пріоритетах розвитку міста Андрій Садовий торкнувся основних галузей Львова: економіки, розвитку міста як наукового та освітнього центру, енергозбереження, медицини, доріг й транспорту, Євро-2012. Позитивним моментом є те, що кожен з пунктів

програми

конкретно

окреслює

заплановані

зміни

Львові.

Детальний аналіз програми А. Садового див. у Таблиці 1.

3 4

http://zik.com.ua/ua/news/2010/11/06/254965 http://postua.info/an_zvit_2006/monitoring-lviv_04_06.htm

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Таблиця 1. Основні положення програми міського голови. Сфери

Пункт в програмі

Економіка міста

Житловокомунальна сфера

Соціальна, культурна та освітня

ЄВРО-2012

Реалізація

Збільшення конкурентоспроможності міста на основі ключових, природних для міста і найбільш перспективних галузей економіки – бізнес-послуги (в тому числі ІТсфера), наукові розробки, харчова та легка промисловості, туризм, машинобудування. Завершення і реконструкція протягом 2010-2012 рр всіх основних магістралей та більшості між квартальних доріг, у 2012-2012 — усіх доріг у місті в цілому. Перехід максимальної кількості будинків у власність мешканців. Запровадження системної програми енергоощадності. Суттєве покращення послуг «Львівводоканалу», «Львівтеплоенерго», «Залізничнетеплоенерго» та інших стратегічних підприємств. Відновлення позицій міста на ринку транспортних перевезень, запровадження комунальних маршрутів. Проведення у всіх лікарнях та поліклініках міського підпорядкування капітальних ремонтів, а також забезпечення їх усім необхідним обладнанням. Впровадження програм, скерованих на виховання патріотичної, морально стійкої молоді, промоцію здорового способу життя, обмеження споживання алкоголю та нещадної боротьби з наркоманією. Пріоритетність фінансування шкіл та дитсадків під час розподілу бюджету. Максимальне використання проведення Євро-2012 у Львові для розвитку міста (спортивної інфраструктури та збільшення інвестицій).

передвиборної

програми

міського

голови

залежатиме

від

ефективності роботи структури органів виконавчої влади, яку він очолює. З іншого боку, міському голові на шляху реалізації своїх ініціатив доведеться знаходити точки дотику та шукати порозуміння з депутатською більшістю. 1.2. Виконавчі органи Ради В

аналізі

виконавчих

органів

Ради,

безпосередньо

підпорядкованих

міському голові, дозволимо собі вийти далеко за часові рамки дослідження. Якщо в переважній більшості аспектів аналізу роботи депутатського корпусу такий підхід не дасть жодного результату, то, враховуючи переобрання Андрія Садового на другий термін, така модель тільки дозволить краще дослідити становлення його близького оточення. Як видно з переліку повноважень

міського

Громадянська мережа ОПОРА

голови,

він

має

порівнянні

депутатською

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

більшістю більше можливостей для реалізації власної програми. Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування» (ст. 42), міський голова, поміж іншого, наділений такими повноваженнями: організовує роботу відповідної Ради та її виконавчого комітету; підписує рішення Ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд Ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря Ради; вносить на розгляд Ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної Ради; вносить на розгляд Ради пропозиції щодо структури виконавчих органів Ради, апарату Ради та її виконавчого комітету, їх штатів; здійснює керівництво апаратом Ради та її виконавчого комітету; скликає сесії Ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій Ради і головує на пленарних засіданнях Ради; забезпечує підготовку на розгляд Ради проектів програм соціальноекономічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань

самоврядування,

місцевого

бюджету

та

звіту

про

його

виконання, рішень Ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює

затверджені Радою програми, бюджет та звіти про їх

виконання; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та

інших

виконавчих

органів

Ради,

підприємств,

установ

та

організацій, що належать до комунальної власності є

розпорядником

бюджетних

коштів,

використовує

їх

лише

за

призначенням, визначеним Радою; представляє територіальну громаду, Раду та її виконавчий комітет у відносинах

державними

органами,

об'єднаннями

громадян,

підприємствами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; веде особистий прийом громадян; забезпечу

додержання

законодавства

щодо

розгляду

звернень

громадян та їх об'єднань. З огляду на перелік повноважень, аналіз виконавчих органів Ради набуває додаткового

змісту

запропонованої

міським

Громадянська мережа ОПОРА

контексті головою.

реалізації Очевидно,

програми

розвитку

реалізація

цієї

міста,

програми

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

напряму залежить від якості роботи підпорядкованих йому структур. Від початку другої каденції переобраний міський голова не вносив жодних змін до структури виконавчих органів Львівської міської ради. На схемі 1 представлено їхню структуру, що налічує зараз 7 департаментів та 33 управління.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Схема 1. Структура виконавчих органів ЛМР (лютий 2011 р.).

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Сукупність різного рівня керівників у структурі виконавчих органів Ради утворює широке коло осіб, залучених до прийняття рішень. За 100-денний період дослідження серйозних змін у ньому не зафіксовано. Проілюструвати сталість

кадрової

політики

можна

на

прикладі

переліку

директорів

Департаментів. Востаннє цей список коригувався в липні 2010 року, коли директор Департаменту гуманітарної політики Олекса Побурко звільнився з посади, ставши радником міського голови. Таблиця 2. Керівний склад Департаментів Львівської міської ради. Назва Департаменту

Керівник

Департамент «ЄВРО 2012» Департамент «Адміністрація міського голови» Департамент гуманітарної політики Департамент економічної політики Департамент житлового господарства та інфраструктури Департамент містобудування Департамент фінансової політики

Засадний Олег Миронович Березюк Олег Романович Павлюк Ольга Миколаївна Кулинич Ірина Вікторівна Павлюк Наталія Андріївна Павлів Андрій Петрович Іщук Олег Ростиславович

Посада Директор Директор в.о. директора Директор Директор Директор Директор

Виконавчий комітет формує вузьке коло осіб, залучених до прийняття рішень. Це основний виконавчий орган, що утворюється Радою для розгляду і вирішення всіх «питань, віднесених до відання виконавчих органів ради», а також координації діяльність усіх її виконавчих органів (ст. 52. п. 1-2. ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 27. п. 1-2. тимчасового Регламенту Ради). Зокрема, попередньо розглядає проекти місцевих програм, місцевого бюджету, проекти рішень, що вносяться на розгляд Ради; координує діяльність виконавчих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної

власності;

має

право

змінювати

або

скасовувати

акти

підпорядкованих йому виконавчих органів Ради тощо (ст. 52. п. 2. ЗУ «Про місцеве

самоврядування

Україні»).

До

складу

Виконкому,

загальний

кількісний склад якого визначається Радою, окрім голови та керуючого справами (секретаря) виконкому можуть входити керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів влади, а також інші особи (ст. 51. п. 3. ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»). Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Перший склад Виконкому міської ради V скликання згідно ухвали №10 від 04.05.2006 р. «Про утворення виконавчого комітету Львівської міської ради, затвердження його чисельності і персонального складу»5 нараховував 13 осіб, а його склад додатково визначався Ухвалами №101 від 13.07.2006 р 6. та №987 від 05.07.2007 р7.). В таблиці подано склад виконкому та зміни, що до нього вносилися. Склад Виконкому, утвореного 4 травня 2006 року Дата та підстава для Прізвище, ім’я Посада включення/виключення включений до складу згідно Андрій Садовий міський голова Ухвали №101 від 4.05.2006 р. Секретар Львівської включений до складу згідно Володимир Квурт міської ради Ухвали №101 від 4.05.2006 р. Керуючий справами включений до складу згідно Марта Литвинюк Виконкому Ухвали №101 від 4.05.2006 р. перший заступник міського голови (до 5.07.2007), включений до складу згідно Микола Одуха заступник з питань Ухвали №101 від 4.05.2006 р. будівництва та інфраструктури (з 5.07.2007) Заступник з питань включений до складу згідно Віктор Башук економіки та соціальної Ухвали №101 від 4.05.2006 р. політики Заступник з питань включений до складу згідно Василь Косів гуманітарної політики Ухвали №101 від 4.05.2006 р. Заступник з питань включений до складу згідно Василь Білоус промисловості та Ухвали №101 від 4.05.2006 р. підприємництва Михайло Директор ТзОВ СП включений до складу згідно Коропецький «Сігма» Ухвали №101 від 13.07.2006 р. голова правління «БМ включений до складу згідно Віталій Ломакович Банку» Ухвали №101 від 13.07.2006 р. заступник міського голови з питань включений до складу згідно Андрій Павлів містобудування та Ухвали №101 від 13.07.2006 р. благоустрою генеральний директор включений до складу згідно Володимир Костик ТзОВ «Торговий центр Ухвали №101 від 13.07.2006 р «Привокзальний»

http://www8.cityadm.lviv.ua/inteam%5Cuhvaly.nsf/%28SearchForWeb%29/BAB7881BC5B48709C2257166002F9BD6?OpenDocume nt 6 http://www8.cityadm.lviv.ua/inteam%5Cuhvaly.nsf/%28SearchForWeb%29/B2FA9EB4289CB496C22571BF004921BD?OpenDocume nt 7 http://www8.cityadm.lviv.ua/inteam%5Cuhvaly.nsf/%28SearchForWeb%29/0B2A2155F5E42D05C225731600562969?OpenDocume nt

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Олег Попов

начальник ЛМУ УМВСУ у Львівській області

Юрій Гладун

начальник ЛМУ УМВСУ у Львівській області

Олег Синютка

перший заступник міського голови (з 5.07.2007)

виключений зі складу згідно Ухвали №987 від 05.07.2007 р у зв'язку з переходом на іншу посаду в органах МВС включений до складу згідно Ухвали №987 від 05.07.2007 р (як щойно призначений на посаду) включений до складу згідно Ухвали №987 від 05.07.2007 р

Формально цей Виконком існував з 4 травня 2006 р. по 10 липня 2008 р. Другий склад Виконкому міської ради V скликання, що діяв з 10 липня 2008 р. до 30 вересня 2009 р. налічував 9 осіб (згідно Ухвали №1918 від 10.07.2008 «Про виконавчий комітет Львівської міської ради»8), а згодом був розширений до 10 осіб (згідно Ухвали №2771 від 09.07.2009 р9.). Склад Виконкому, утвореного 10 липня 2008 року Дата та підстава для Прізвище, ім’я Посада включення/виключення включений до складу згідно Андрій Садовий міський голова Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. секретар Львівської включений до складу згідно Володимир Квурт міської ради Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. керуючий справами включений до складу згідно Марта Литвинюк Виконкому Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. включений до складу згідно заступник з питань Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. Микола Одуха будівництва та виключений зі складу на підставі інфраструктури Ухвали №2520 від 19.03.2009 (у зв’язку з виходом на пенсію) заступник з питань Володимир включений до складу на підставі будівництва та Шевчук Ухвали №2520 від 19.03.2009 інфраструктури Заступник з питань включений до складу згідно Василь Косів гуманітарної політики Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. Перший заступник включений до складу згідно Олег Синютка міського голови Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. директор СП "Сігма", Михайло включений до складу згідно член Комітету Коропецький Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. підприємців Львівщини директор торгового включений до складу згідно Володимир Костик центру "Привокзальний" Ухвали №1918 від 10.07.2008 р.

http://www8.cityadm.lviv.ua/inteam%5Cuhvaly.nsf/%28SearchForWeb%29/8BD37195CFABCFE6C22574880026F2DA?OpenDocume nt 9 http://www8.cityadm.lviv.ua/inteam%5Cuhvaly.nsf/%28SearchForWeb%29/871E4563EBA563B1C22575F3003587B8?OpenDocume nt

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Михайло Хаман Олег Рудницький

керівник ЛМКП «Львівтеплоенерго» начальник ЛМУ УМВСУ у Львівській області

включений до складу згідно Ухвали №1918 від 10.07.2008 р. включений згідно Ухвали №2771 від 09.07.2009 р.

Діючий протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання і до часу формування нової структури виконавчих її органів третій склад виконкому ЛМР V скликання був сформований 30 вересня 2009 р. (Ухвала №2890 «Про виконавчий комітет Львівської міської ради»10) Він був утворений спочатку в кількості 8-ми, а згодом 7-ми осіб (згідно Ухвали №3798 від 08.07.2010 р11.). Склад Виконкому, утвореного 30 вересня 2009 року Дата та підстава для Прізвище, ім’я Посада включення/виключення включений до складу згідно Андрій Садовий Міський голова Ухвали №2890 від 30.09.2009 р. включений до складу згідно секретар Львівської міської №2890 від 30.09.2009 р. Володимир Квурт ради (до 25.11.2010 р.) включений до складу згідно Ухвали №4 від 25.11.2010 секретар Львівської міської включений до складу згідно Василь Павлюк ради (з 25.11.2010 р.) Ухвали №4 від 25.11.2010 включений до складу згідно керуючий справами Марта Литвинюк Ухвали №2890 від 30.09.2009 Виконкому р. заступник з питань включений до складу згідно Володимир будівництва та Ухвали №2890 від 30.09.2009 Шевчук інфраструктури р. включений до складу згідно Заступник з питань Василь Косів Ухвали №2890 від 30.09.2009 гуманітарної політики р. включений до складу згідно Перший заступник міського Олег Синютка Ухвали №2890 від 30.09.2009 голови р. Олег Рудницький

начальник ЛМУ УМВСУ у Львівській області

Станіслав Броневицький

начальник ЛМУ УМВСУ у Львівській області

Олександр Жаріков

Заступник з підготовки до "Євро-2012"

10 11

включений згідно Ухвали №2890 від 30.09.2009 р.виключений згідно Ухвали №3802 від 29.07.2010 включений згідно Ухвали №3802 від 29.07.2010 включений до складу згідно Ухвали №2890 від 30.09.2009 р. виключений зі складу на підставі Ухвали №3978 від 08.07.2010 р.

http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam%5Cuhvaly.nsf/%28SearchForWeb%29/296200917BD7AC13C225764A0048C049?OpenDocument http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam%5Cuhvaly.nsf/%28SearchForWeb%29/AE1BF4BC9DDC9244C2257765004ECA43?OpenDocument

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Таким чином, протягом перших 100 днів роботи новообраної влади суттєвих змін у структурі виконкому не відбулося, за винятком виключення з його складу Володимира Квурта і включення нового секретаря міської ради — Василя Павлюка. Порівняно з першим складом виконкому затвердженим в травні 2006 р., теперішній виконком кількісно зменшився майже вдвічі — з 13 до 7 осіб, з яких

четверо

перебувають

безпосередньому

підпорядкуванні

Андрія

Садового, створюючи таким чином більшість при прийнятті рішень (Див. мал. 2). Малюнок 2. Склад Виконкому ЛМР листопад 2010 – лютий 2011 рр.

Для функціонування Ради та її виконавчих органів позитивним фактом є те, що більшість із складу Виконкому має чималий досвіт роботи як в органах місцевого самоврядування, так і самого Виконкому. Це сприяє ефективному функціонуванню констатувати,

структури

що

Андрій

виконавчих Садовий

органів

через

Ради.

домінування

Можна,

однак,

складі

Колегії

представників ВО «Свобода» (Див. нижче підрозділ 2.4. Колегія Ради) дещо втратив вплив на організацію роботи Ради, але йому вдається повністю контролювати роботу Виконавчого комітету (та інших виконавчих органів Ради) і, таким чином, залишатися одним з двох основних центрів впливу, визначених протягом перших ста днів роботи ЛМР VI скликання. На відміну від ЛМР V скликання, Рада VI скликання протягом перших ста днів своєї роботи не затвердила нову структуру виконавчих органів. Нагадаємо, що її попередниця зробила це в межах першого стоденного терміну (Ухвала № 94 від

6.07.2006

р.)12.

Протягом

першої

каденції

чинного

міського

голови

відбувалося постійне скорочення кількості членів Виконавчого комітету, що, на нашу думку, було ознакою концентрації впливу над роботою цього органу в руках міського голови. Водночас процес постійного зменшення вузького кола 12

http://www8.cityadm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/0A6063839FAEF484C22571B000501B0F?OpenDocument

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

осіб, залучених до прийняття рішень, є процесом кристалізації команди міського голови. Зважаючи на ситуацію, яка склалася в ЛМР VI скликання, а саме формування депутатської більшості ВО «Свобода» — можна очікувати на переформатування всієї структури виконавчих органів Ради. І те, що цього не сталося протягом стоденного періоду, свідчить про виділення двох сильних центрів впливу (в особі міського голови та його команди з одного боку та ВО «Свобода» — з іншого) між якими і відбуватиметься перерозподіл сфер впливу у ЛМР VI скликання.

Новий склад Виконкому стане результатом компромісу між міським головою та депутатською більшістю. Можна очікувати, що зі зміною структури виконавчих органів Ради та прийняттям нового регламенту склад Виконкому розшириться. Ймовірно кількість представників ВО «Свобода» у Виконкомі зросте, але не настільки, щоб вона могла повністю контролювати роботу цього органу.

Видозміни

складу

Виконкому

за

2006-2011

рр.

дозволяють

виокремити

найближче оточення міського голови, яке формує команду однодумців. До таких людей, можна з упевненістю віднести: Олега Синютку, Василя Косіва та Марту Литвинюк. Представника Громадянської партії «ПОРА», від якої у 2006 році балотувався Андрій Садовий (Володимира Квурта) змінив відповідно до Регламенту новий секретар Ради, який є представником ВО «Свобода» (Василь Павлюк). Таким чином Володимир Квурт покинув це середовище. До цього кола також слід віднести Олега Березюка - незмінного директора Департаменту «Адміністрація міського голова» (Департамент знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні

міського

голови),

який,

проте,

не

входить

до

складу

Виконавчого комітету. Короткі біографічні дані членів команди міського голови та історії їхньої появи в оточенні А. Садового подані в Додатку 1.

1.3.

Перші розпорядження міського голови

В контексті загального дослідження перших 100 днів роботи місцевих органів влади, пропонуємо аналіз перших розпоряджень Андрія Садового. Загалом, Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

станом на 1 березня, міський голова Львова підписав 172 розпорядження. Найбільше

розпоряджень

міського

голови

стосуються

теми

фінансів

та

бюджетної політики — 66. На другому місці розпорядження про відзначення певних

осіб

чи

колективів

—

37.

Третє

місце

за

кількістю

посідають

розпорядження про утворення депутатських комісій та робочих груп — 24 розпорядження (Див. Діаграма 1). Діаграма 1.

1. Розпорядження про утворення депутатських комісій, робочих груп. 2. Розпорядження, що стосуються управлінням інфраструктурою міста. 3. Розпорядження, що стосуються зміни структури виконавчих органів влади міста. 4. Розпорядження, що стосується організації та проведенню заходів. 5. Розпорядження, що вносять зміни у попередні документи. 6. Розпорядження, що відзначають чи нагороджують певних осіб та колективи. 7. Розпорядження, які стосуються бюджетної та фінансової політики.

Окремо варто виділити розпорядження №640 від 23 грудня 2010 року, згідно якого

міській

планування

та

раді

Львова

розробки

створено

пропозицій

робочу

щодо

групу

внесення

для змін

стратегічного до

структури

виконавчих органів міської ради13. До 20 лютого 2011 року робоча група повинна була напрацювати

та подати

на розгляд міському голові свої

пропозиції. За повідомленням Інтернет-порталу «Вголос» 3 березня 2010 року, на сотий день роботи Ради, ВО «Свобода» представила робочій групі свій

http://www8.cityadm.lviv.ua/Pool%5CInfo%5Cdoclmr_1.NSF/%28SearchForWeb%29/A7530343219B6BF5C2257802005B2561?Ope nDocument

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

проект змін до структури виконавчих органів ЛМР. В цьому проекті передбачено ліквідувати посаду першого заступника; ввести 9 заступників, у тому числі секретар міськради, керуючий справами Виконкому та заступник з питань районів; секретарю міськради підпорядкувати управління комунальної власності та управління аудиту; управління Євро-2012 підпорядкувати безпосередньо міському голові14. (Прим. автора: на пленарне засідання, що відбулося 10 березня 2011 року, новий проект структури виконавчих органів винесений так і не був).

В цілому, ці розпорядження Андрія Садового можна назвати прогнозованими. Більшість з них несуть адміністративний характер та приймаються з року в рік.

http://vgolos.com.ua/politic/news/40849.html

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Розділ 2. МІСЬКА РАДА

Нагадаємо, що до ЛМР VI скликання в результатів виборів у багатомандатному мажоритарному окрузі пройшли представники дев’яти політичних партій. Ще три політичні партій отримали представництво у Раді внаслідок перемоги своїх кандидатів на виборах в одномандатних мажоритарних округах. Більшість у Раді сформувало Веукраїнське об’єднання «Свобода», яке представляють 55 депутатів, що складає 61% від загального складу Ради. 7 депутатів провела до Ради партія «Фронт Змін», 6 — Партія Регіонів, 4 — «Україна Соборна», по три представники мають Народний Рух України,

«Наша Україна», «ПОРА»,

Республіканська християнська партія та «УДАР» і по одному — «За Україну!», Аграрна партія України та Партія «Реформи і порядок». Якщо говорити про підтримку політичних партій, то ВО «Свобода» представляє інтереси 80 тис. виборців, за «Фронт Змін» віддали свої голоси 28,6 тис. львів’ян, Партію Регіонів підтримали 22,8 тис., «Нашу Україну», РХП, «ПОРА» та «УДАР» — 12-13 тис., а «Україну Соборну» та НРУ — 9-10 тис. виборців15. Нижче пропонуємо аналіз того, як ці політичні партії розділили між собою представництво та контроль в основних органах роботи Ради: фракціях, постійних комісіях та Колегії.

2.1. Депутатські фракції ЛМР Об’єднання депутатів у фракції, згідно тимчасового Регламенту Ради (п.1 ст. 12), який затвердили на першій сесії, взявши за основу Регламент переднього скликання ЛМР, «відбувається на основі єдності поглядів, або партійного членства», а мінімальна кількість депутатів для утворення фракції повинна становити 5 чоловік (п. 3 ст. 12 – тут і далі, якщо не вказано інше, посилання на тимчасовий Регламент Ради – прим. автора). Таким чином, політична сила, яка не має необхідної кількості своїх представників у Раді, не може утворити фракцію. Таких, нагадаємо, у ЛМР дев’ять: РХП, «УДАР», «ПОРА», «Наша Україна», «Україна Соборна», НРУ, ПРП, Аграрна партія України та «За Україну!». Загалом 22 депутати, які разом представляються інтереси 62 тис. 15

http://zik.com.ua/ua/news/2010/11/06/254966

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

виборців, обмежені в своїх можливостях впливати на роботу органу місцевого самоврядування.

той

же

час

депутати

цих

політичних

сил

можуть

скористатись своїм правом для формування фракції на основі єдності поглядів, яке їм дає тимчасовий Регламент, однак протягом перших ста днів роботи ЛМР VI скликання вони цим правом так і не скористалися. Решта ж політичних партій — ВО «Свобода», Партія Регіонів та «Фронт Змін» — заявили про формування своїх фракцій ще в грудні та на початку січня. Наявність власної фракції надає політичній силі більше можливостей впливати на всі ділянки роботи Ради. В першу чергу, голови фракції мають право голосу у Колегії міської ради, яка є дорадчо-погоджувальним органом, що формує порядок денний пленарних засідань (сесій), тобто визначає, за що буде голосувати депутатський корпус. До Колегії також входять міський голова, секретар Ради та голови постійних комісій. Окрім цього, наявність фракції дає право на пропорційне представництво у постійних та тимчасових комісіях (п. 5.1 ст. 12), на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного (п. 5.3 ст. 12). Депутатські фракції забезпечуються приміщеннями у Ратуші, необхідним обладнанням, організаційно-технічними засобами тощо (п. 6 ст. 12) — для цього функціонує спеціальний відділ у структурі «Секретаріату ради». Змінити ситуацію у Львівській міській раді та надати усім політичним партіям рівні права можна, внісши поправку до нового Регламенту й затвердивши його на сесії міської ради. Наразі, над створенням документу працює спеціальна комісія у складі чотирьох свободівців (в т.ч. голова комісії В. Павлюк) та по одному представнику від політичних партій «Наша Україна», НРУ, «Україна Соборна», «Фронт Змін» та ГП «ПОРА». До комісії також увійшли Л. Зубач, начальник управління «Секретаріат

ради» та Г. Пайонкевич,

начальник

юридичного управління. Згідно Ухвали №5 від 25 листопада 2010 року, прийнятої на першій сесії ЛМР, комісія має подати на розгляд міської ради проект Регламенту до 1 березня 2011. Однак, як і робоча група для стратегічного планування та розробки пропозицій щодо внесення змін до структури виконавчих органів міської ради, ця спеціальна комісія у визначений термін не презентувала результатів своєї роботи.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

2.2. Програми партій Однією з особливостей місцевих виборів 2010 року була необов’язкова наявність передвиборчих програм у партій та кандидатів, які балатувалися у багатомандатних та одномандатних виборчих округах. Як результат — більшість політичних об’єднань зосередилися на декларативних обіцянках та лозунгах, не представивши

змістових планів

своєї поствиборчої діяльності. Попри

те,

програма розвитку власного регіону залишається важливим документом у діяльності політичних партій місцевого рівня, особливо тих, які представляють інтереси територіальної громади у міській раді. По-перше, її наявність свідчить про розуміння проблем та шляхів їх вирішення, а по-друге, дає підстави для громадського

контролю

за

виконанням

задекларованих

обіцянок

майбутньому. Дослідження показало, що лише три політичні об’єднання у ЛМР («УДАР», «Україна Соборна» та «Фронт Змін») мають програми розвитку міста Львова, з якими можна ознайомитися на офіційному порталі депутатів. Щодо решти — ВО «Свобода», Партії Регіонів, НРУ, «Нашої України», «ПОРИ» та РХП — то вони обмежилися розміщенням всеукраїнських партійних програм, в яких, однак, немає пропозицій щодо пріоритетів розвитку Львова на найближчі чотири роки їхньої каденції16. Серед запропонованих програм найбільш ґрунтовний підхід запропонувала політична партія «УДАР» у своїх «10 УДАРних рішеннях для розвитку міста Львова». Програма «України Соборної» побудована за принципом визначення основних завдань, які пропонує реалізувати партія у Львові. Озвучені завдання є максимально конкретизованими, оскільки спираються на кількарічний досвід депутатської роботи окремих депутатів (В. Лясковська, В. Гірняк, Ю. Кужелюк). Антикризова програма політичної партії «Фронт Змін» під назвою «Віддані Львову» за своїм задумом мала б запропонувати п’ять кроків для відновлення Львова та перетворення на справді європейське місто. Щоправда, документ більше окреслює проблеми та сфери для діяльності і лише частково формулює завдання та пропонує конкретні кроки.

Зважаючи на те, що представники АПУ, «За Україну!» та ПРП пройшли до складу Ради за так званих «мажоритарними» списками, ми не очікували що їхні партії представлять свої бачення розвитку міста.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Аналіз програм трьох різних політичних сил Львівської міської ради вказує на майже тотожні цілі та завдання, які ставлять перед собою місцеві обранці. (У Таблиці 3 представлені основні положення цих програм).

Передусім це

стосується фінансово-економічної (впровадження інноваційних проектів, створення сприятливого бізнес-середовища, спрощення дозвільних процедур), житлово-комунальної

(запровадження

енергозберігаючих

технологій,

вдосконалення транспортної системи, заміна інженерних мереж) та соціальнокультурної (створення нових робочих місць, залучення місцевого наукового потенціалу

до

управлінської

галузі,

збільшення

кількості

дошкільних

навчальних закладів) сфер. Проблеми утилізації сміття та реформування структури

виконавчих

органів

теж

стали

спільними

для

представників

політичних партій «УДАР», «Україна Соборна» та «Фронт Змін». Таким чином, три партії Львівської міської ради можуть ситуативно об’єднуватися для реалізації спільних цілей, задекларованих програмами розвитку. Однак, якщо порівняти програмні засади цих партій з розподілом їхніх членів у постійних робочих комісіях ЛМР, то побачимо невідповідність. Наприклад, дещо нелогічним виглядає головування представників політичної партії «Фронт Змін» Я. Музичка у комісії культури, промоції, ЗМІ та О. Іваськевича – у комісії туризму і комісії молодіжної політики, спорту та оздоровлення. Адже цим питанням практично не відводиться увага у програмі партії «Віддані Львову». Натомість для реалізації пункту програми «Антикризове управління», який передбачає посилення контролю за діяльністю посадовців усіх рівнів, жоден з депутатів не увійшов до складу комісії депутатської діяльності та законності, де розглядаються питання утворення та функціонування виконавчих органів ради. Що стосується розподілу та роботи у комісіях депутатів від політичної партії «Україна Соборна», то двоє депутатів з чотирьох, а саме В. Лясковська та Ю. Путас

працюють

комісії

природокористування,

охорони

довкілля

та

благоустрою. Натомість визначені програмою завдання в гуманітарній сфері міста, залишилися без належної уваги. Оскільки представники партії не стали членами відповідних комісій. Двоє з трьох представників політичної партії «УДАР», попри змістовну та конкретну програму розвитку більшості сфер життєдіяльності міста, основну увагу зосередили на фінансово-економічній галузі й стали членами відповідних комісій (комісія економічно політики, підприємства,

інвестицій

та

зовнішніх

відносин

та

комісія

фінансів

та

планування бюджету). Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

В результаті аналізу програм політичних сил представлених у ЛМР VI скликання правомірно, на нашу думку, зробити висновок про те, що входження депутатів до складу відповідних комісій було продиктоване в першу чергу власними вподобаннями чи компетенцією та «політичною» детермінованістю складу комісій, а не партійними програмами.

Підсумовуючи, констатуємо, що більшість політичних партій (шість із дев’яти) не представили на розгляд громадськості своїх бачень розвитку міста. Відсутність стратегічних програм у більшості політичних об’єднань свідчить передусім про брак розуміння та чіткого бачення розвитку міста і своєї ролі в ньому. Крім того, більшість місцевих обранців вперше представляють інтереси територіальної громади Львова у Раді, тому ще не знайомі із системними проблемами своїх виборців,

також

можливими

шляхами

їх

вирішення,

які

гарантує

законодавець, наділяючи депутатів правами та повноваженнями. З іншого боку, політичні партії, які вкотре потрапили до міської ради, однак налічують від одного до трьох депутатів, розуміють свою неспроможність реалізувати будьяку програму без підтримки більш чисельних фракцій. Поряд з тим, відсутність програм розвитку міста убезпечує місцевих обранців від можливої критики з боку опонентів та громади за невиконання задекларованих завдань, а також позбавляє громадськість можливості проконтролювати та оцінити роботу тих політичних сил, які представили такі плани. Аналіз представлених програм розвитку Львова трьома політичними силами ЛМР VI скликання («УДАР», «Україна Соборна», «Фронт Змін») дає підстави зробити висновок про відповідальний підхід їхніх представників до своїх депутатських

обов’язків

перед

виборцями

загалом.

Однак

наявність

стратегічного документу, на жаль, не стала аргументом для розподілу депутатів для роботи у відповідних постійних комісіях.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Таблиця 3. Основні положення програм політичних партій. Сфера

Стратегічне бачення

Економічна та фінансова

Земельна та будівельна

Політична партія «УДАР» Створення Європейська стратегії розвитку через залучення громади та населення міста для участі у стратегічному плануванні розвитку Львова. Запровадження інноваційної програми «Удар інвестицій». Сприяння створенню бізнес-інкубаторів. Спрощення дозвільних процедур, надання пільгових орендних ставок для пріоритетних галузей.

Визначення інвестора з будівництва сміттєпереробного заводу. Запровадження європейських стандартів сортування та переробки сміття. Створення групи для моніторингу за благоустроєм орендованих земельних ділянок згідно затверджених проектів. Контроль за проведенням забудови в межах міста. Розширення меж міста за рахунок прилеглих населених пунктів Розширення кількості зелених зон міста.

Громадянська мережа ОПОРА

Політична партія «Україна Соборна» Відмова від хибної концепції розвитку Львова як виключно туристичного міста, залучення інвестицій для розвитку виробництва у місті. Створення пільгових умов для інвесторів. Сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. Залучення приватного капіталу в комунальну сферу. Мінімізація непродуктивних видат-ків

Проведення інвентаризації міських ресурсів (землі та майна). Розв’язання проблеми утилізації сміття. Припинення забудови центральної частини міста та зелених зон.

Політична партія «Фронт Змін» Відродження Львова в цілому, перетворення його у справді європейське місто через прийняття чіткої стратегії розвитку міста на базі затвердженого Генерального плану. Підтримка та впровадження інноваційних проектів. Поява центрів виробництва і впровадження інноваційних розробок. Спрощення вимог і автоматизація процедур реалізації інвестиційних проектів. Спрощення механізмів стягнення місцевих податків і зборів. Створення Фонду розвитку міста. Вирішення проблеми Грибовиць-кого сміттєзвалища, побудова сміттєпереробного заводу.

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Соціальна, культурна та освітня

Житловокомунальна

Організація роботи Ради та виконавчих органів

Сприяння будівництву соціального житла для молодих сімей. Забезпечення підтримки соціальних громадських організацій місцевою владою. Створення нових медичних установ на засадах сімейної медицини. Створення нових дошкільних закладів освіти. Сприяти розвитку мережі фізкультурноспортивних клубів за місцем проживання. Популяризація національної історикокультурної спадщини. Вдосконалення транспортної системи. Вдосконалення системи конкурсного відбору автоперевізників для виконання перевезень пасажирів на маршрутах загального користування. Сприяння будівництву підземних паркінгів. Покращення інженерних мереж. Стимулювати збільшення кількості ОСББ.

Розроблення нової структури виконавчих органів на основі критеріїв децентралізації управління містом, ефективності діяльності та наближеності до громади. Впровадити систему електронного документообігу по Львівській міській раді. Запровадити щоквартальні звіти депутатів і чиновників перед громадою у кожному районі.

Громадянська мережа ОПОРА

Створення нових робочих місць, в т.ч. для випускників львівських ВНЗ. Розвиток молодіжного житлового кредитування. Збільшення кількості дитячих садочків. Активне залучення до співпраці наукових установ міста. Забезпечення вивчення реальної історії українського народу.

Максимальне залучення місцевого наукового потенціалу. Формування потреби в робочих місцях. Відновлення системи дитячих садочків. Створення та реалізація освітніх медичних програм для населення.

Ремонт внутрішньоквартальних доріг та вулиць. Реформування системи теплопостачання. Завершення енергозберігаючих заходів в установах освіти, медицини та культури. Розробка і втілення транспортної схеми міста. Встановлення прозорої системи формування тарифів і запровадження єдиної системи оплати за всі комунальні послуги в фінансових установах. Скорочення штатів за рахунок усунення зайвих управлінських ланок. Проведення кадрової політики з опорою на місцевих фахівців, а не на легіонерів із інших міст. Передача більших повноважень і ресурсів районним адміністраціям міста.

Чітка тарифна політика. Відновлення системи бюветів із чистою питною водою. Комунальна участь у впровадженні енергозберігаючих технологій. Модернізація транспортної інфраструктури.

Передача частини повноважень міської ради районним адміністраціям. Посилення контролю за діяльністю посадовців усіх рівнів.

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

2.3. Постійні комісії Ради 2 грудня 2010 року депутатський корпус Львівської міської ради своїм рішенням ухвалив створити постійні комісії. За таке рішення проголосувало 79 депутатів нового скликання. В період між пленарними засіданнями постійні комісії є основними робочими органами депутатів міської ради. Комісії розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, розробляють проекти рішень Ради, розглядають кандидатури осіб, які обираються Радою або призначаються міським головою, а також готують висновки і рекомендації, які є обов’язковими до розгляду підприємствам і посадовим особам, яким вони адресовані (ст. 19). Таким чином, винесенню питань на розгляд пленарного засідання Ради обов’язково передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (ст. 33). Кількість постійних комісій, у порівнянні з минулою каденцією ЛМР, не змінилася

— їх залишилося дванадцять. Десять комісій очолила

найбільша фракція міської ради — ВО «Свобода», ще дві — «Фронт Змін», друга за величиною фракція. Подаємо детальну інформацію щодо розподілу складу комісій.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 2. Головування в постійних комісіях: Комісія природокористування, охорони довкілля та благоустрою Комісія молодіжної політики, спорту та оздоровлення "Свобода"

"Свобода"

"Свобода" "Фронт Змін"

"Свобода"

"Фронт Змін"

Комісія медицини, освіти і соціального захисту Комісія культури, промоцій, засобів масової інформації та туризму Комісія комунального майна та власності Комісія інженерного господарства, транспорту і зв’язку Комісія землекористування

Комісія житлової політики "Свобода"

"Свобода"

"Свобода" "Свобода"

Комісія економічної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішніх відносин Комісія депутатської діяльності та законності Комісія фінансів та планування бюджету Комісія архітектури, містобудування та охорони історичного середовища

Головування в постійних комісіях відкриває перед представниками фракції додаткові можливості. В першу чергу, голова скликає і веде засідання комісії, дає доручення її членам, має право представляти комісії у відносинах з третіми сторонами. Окрім цього, голова підписує усі висновки і рекомендації, прийняті комісією і організовує роботу з їх реалізації. Іншими словами, голова — це керівник і менеджер комісії в одній особі, без підпису якого напрацьований документ вважається недійсним і не може бути винесений на розгляд. Якщо голова на засіданні відсутній, його функції покладаються на заступника чи секретаря комісії, тому, за ці посади теж точилася боротьба серед політичних партій:

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 3. Розподіл посад у комісіях (голова, заступник комісії, секретар) за партійною приналежністю: ВО "Свобода"

"Фронт змін"

1 1 1

"ПОРА" "Наша Україна"

3 деп.

Республіканська Християнська партія "Реформи і Порядок" "Удар" Народний Рух України Партія Регіонів

28 деп.

"За Україну" Аграрна партія України "Україна Соборна"

Як показано на Діаграмі 3, політичні партії НРУ, Партія Регіонів, «За Україну», Аграрна

партія

України

та

«Україна

Соборна»

не

отримали

жодного

представника на посаді голови, заступника чи секретаря комісії. Серед усіх комісій слід виділити п’ять, в яких весь керівний склад представлений політичною

партією

Всеукраїнське

об’єднання

«Свобода».

Це

комісія

природокористування, охорони довкілля та благоустрою, комісія медицини, освіти і соціального захисту, комісія інженерного господарства, транспорту і зв’язку, комісія житлової політики, комісія депутатської діяльності та законності. Щодо кількісного наповнення, то «найпопулярнішими» серед депутатів стали комісії переважно фінансово-економічного спрямування: комісія комунального майна та власності, комісія інженерного господарства, транспорту і зв’язку, комісія економічної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішніх відносин, комісія фінансів та планування бюджету та комісія архітектури, містобудування та охорони історичного середовища (по 9 депутатів). Найменша кількість депутатів (4) працює у комісії депутатської діяльності та законності:

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 4. Кількісне наповнення постійних комісій: Комісія природокористування, охорони довкілля та благоустрою Комісія молодіжної політики, спорту та оздоровлення 9 деп.

6 деп.

Комісія медицини, освіти і соціального захисту 7 деп.

Комісія культури, промоцій, засобів масової інформації та туризму Комісія комунального майна та власності

9 деп. 7 деп. 4 деп.

Комісія інженерного господарства, транспорту і зв’язку 6 деп.

Комісія землекористування

9 деп.

Комісія житлової політики

9 деп.

Комісія економічної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішніх відносин Комісія депутатської діяльності та законності

6 деп.

8 деп.

9 деп.

Комісія фінансів та планування бюджету Комісія архітектури, містобудування та охорони історичного середовища

Відповідно до п. 3 ст. 20 Тимчасового Регламенту Львівської міської ради висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального

складу

комісії.

Депутати-представники

фракції

ВО

«Свобода»

сформували переважну більшість у всіх комісіях. Тому, з одного боку саме вони формують та затверджують загальні висновки кожної з комісій, а з іншого — несуть за них цілковиту відповідальність. (Детальний опис розподілу депутатів по комісіях ЛМР див. у Додатку 2.) Можемо підсумувати, що практично одноосібне керівництво у всіх депутатських комісіях, зосереджене в руках більшості — політичної партії ВО «Свобода». Оскільки комісії — це органи міської ради, де депутати можуть відстоювати права громади, яку вони представляють, а також через них реалізовувати пункти програми політичної партії, то свободівці однозначно матимуть набагато більше можливостей для цього, ніж інші депутати. Решта депутатів та їхні виборці у відстоюванні своїх інтересів стають de facto залежними від позиції, яку займатимуть з того чи іншого питання представники ВО «Свобода».

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

2.4. Колегія Ради Ще одним органом роботи Ради є Колегія. Це «погоджувальна рада голів депутатських фракцій, груп, голів постійних комісій Ради» яка утворюється «як дорадчо-погоджувальний

колегіальний

орган

для

попереднього

розгляду

порядку денного пленарного засідання (сесії) і підготовки організаційних питань роботи Ради» (п.1 ст. 14). До компетенції Колегії належать (ст. 7) : Розгляд пропозицій щодо проектів плану роботи сесії, розкладу та порядку денного пленарних засідань, Погодження кандидатів на посади голів постійних комісій, Внесення

пропозицій

щодо

скликання

позачергового

пленарного

засідання Ради, Розгляд інших пропозицій щодо організацій роботи Ради. Засідання Колегії відбуваються напередодні пленарних засідань Ради (п. 1 ст. 15) і є правомочними за присутності не менше половини від загального складу Колегії (п. 4 ст. 14). Свої рішення Колегія приймає більшістю від загального складу (п. 5 ст. 15). Ініціатором засідання Колегії може бути міський голова, а в разі

його

відсутності

секретар

Ради,

або

представники

мінімум

двох

депутатських фракцій (п. 5 ст. 14). Колегія ЛМР VI скликання нараховує 17 членів, серед них: міський голова та секретар ЛМР, дванадцять голів постійних комісій та троє голів фракцій. (Див. мал. 3.)

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Малюнок 3. Склад Колегії ЛМР.

Розподіл сил у Колегії ЛМР VI скликання протягом перших 100 днів виглядав так:

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Фракція ВО «Свобода» має у колегії 12 представників: секретар ЛМР, голова фракції ВО «Свобода» у Раді та 10 голів постійних комісій Ради, Фракція політичної партії «Фронт Змін» — 3 представники: голова фракції «Фронт Змін» у Раді та двоє голів постійних комісій Ради, Фракція «Партія регіонів» — 1 представника — голову фракцій «Партія регіонів» у Раді, Міський голова.

Протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання Колегія виявилася повністю підконтрольною фракції ВО «Свобода». Маючи абсолютну більшість у складі Колегії, ВО «Свобода» може фактично одноосібно приймати всі рішення, що стосуються виконання повноважень Колегії, тобто контролювати всю організаційну роботу Ради.

Певну

противагу

ВО

«Свобода»

можуть

скласти

представники

фракцій

політичних партій «Фронт змін», «Партія регіонів» та міський голова, однак це стосується лише їхньої можливості ініціювати засідання Колегії. Зважаючи на особливості формування фракцій відповідно до тимчасового Регламенту ЛМР VI скликання, коли для її утворення потрібно мінімум 5 чоловік (п. 3 ст. 12), та розподіл керівних посад у комісіях ЛМР - представники міноритарної групи політичних партій: «Україна Соборна», Народний Рух України, «Наша Україна», «ПОРА», Республіканська Християнська партія, «УДАР», а також ПРП, «За Україну!» та Аграрна партія України, які разом налічують 22 депутати, суттєво обмежені у можливості реально впливати на роботу Колегії. Вони не можуть ініціювати

засідання

колегії,

їхні

представники

володіють

правом

тільки

дорадчого, а не ухвального голосу (п. 2 ст. 14). Внесення їхніх пропозицій щодо формування порядку денного на підставі п. 4.4 ст. 717 повністю залежить від представників ВО «Свобода», які можуть підтримати або не підтримати їх на засіданні Колегії.

Депутат має право: «вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань Ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті» (п. 4.4 ст. 7. тимчасового Регламенту Ради)

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Протягом перших 100 днів представники політичних партій, які не мають права згідно тимчасового Регламенту сформувати окремі фракції, зайняли пасивну позицію, не утворивши жодних міжпартійних об’єднань чи груп, що дало би змогу їм більш активно впливати на роботу Колегії ЛМР, а отже і на організаційну роботу Ради загалом.

2.5. Пленарні засідання

Основною формою роботи Ради, як представницького органу, є сесії, які складаються з пленарних засідань, а також засідань постійних та тимчасових комісій Ради. Пленарні засідання, як правило, відбуваються, кожного другого четверга

депутатського

правомочними складу

(ст.

36,

за

умов

37).

присутності

Робота

під

час

більш

ніж

половини

пленарних

засідань

коригується згідно порядку денного. 2.5.1. Порядок денний Аналіз порядку денного включає в себе такі складові: вивчення процесу його формування з визначенням етапів, які має пройти ініціатива того чи іншого суб’єкта, перш ніж вона буде винесена на голосування в Раді; коригування проекту порядку денного; визначення його структури. Аналіз того, як саме відбувається формування порядку денного пленарних засідань Ради та того, хто контролює цей процес, є важливим через те, що це один з основних (поряд з голосуванням) елементів творення міської політики. Однакове значення має інформація про те, за що депутати голосують (чи не голосують), як і те, як саме вони голосують18. 2.5.1.1. Формування порядку денного Відповідно

до

Закону

України

«Про

місцеве

самоврядування

Україні»

Детально про важливість вивчення процесу формування порядку денного див. Lukes S. Power. A radical view. London: Macmillan Press, 1974.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

основною формою роботи головного представницького органу на відповідній території — Ради — є сесії (п. 1 ст. 46), на яких депутатський корпус приймає рішення. Важливо розуміти

процедуру формування переліку питань, які

розглядаються на засіданнях (порядок денний), а також те, хто має вплив на його формування, та які етапи проходить підняте певною зацікавленою групою чи окремим індивідом питання, перш ніж воно буде оформлене у документ (ухвалу) Ради. Відповідно до ст. 34 тимчасового Регламенту ЛМР відповідальною особою за підготовку порядку денного є секретар Ради. Саме йому не пізніше як за два тижні до пленарного

засідання

мають подаватися проекти рішення, які

планується винести на розгляд Ради. Таким чином, недостатньо просто викласти суть проблеми, її потрібно юридично правильно оформити. Правом ініціювати включення пункту до порядку денного (ПД) користуються суб’єкти формування ПД. Відповідно до ст. 46. п. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування»

та

ст.

тимчасового

Регламенту

міськради

суб’єктом

висунення пропозицій щодо питань, які мають бути включені до порядку денного, можуть бути (Див. Мал. 4.): Малюнок 4. Суб’єкти формування порядку денного.

Міський

голова,

проекти

рішення

для

якого

готує

організаційне

управління ЛМР .

http://city-adm.lviv.ua/adm/management/-organizational-management

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Секретар міської ради, у компетенції якого є організація роботи самої Ради і в підпорядкуванні у якого перебуває управління ЛМР «Секретаріат ради» . Виконавчий комітет — орган ЛМР, у складі якого на посаді керуючої справами працює М. Литвинюк. Фракції міської ради, які утворені на партійній основі та чиї представники працюють у складі постійних комісій, також мають достатньо ресурсів для належної підготовки питань для їх включення до порядку денного. Постійні комісії — розробка проектів рішень Ради належить до їх безпосередніх завдань (п. 4 ст. 19 тимчасового Регламенту). Депутати. Місцеві ініціативи, громадські слухання. Голова

обласної

державної

адміністрації,

підпорядкуванні

якого

знаходиться апарат ОДА. Голова обласної ради, який керує виконавчим апаратом ради. Внесення пропозицій до порядку денного на основі пропозицій місцевих ініціатив або громадських слухань є найскладнішими процедурами, реалізація яких можлива лише за активної участі громадськості і при дотриманні усіх процедур передбачених Статутом територіальної громади. Тому в перших сто днів роботи Ради таких випадків не було. Однак і громадськості (у формі місцевих ініціатив та громадських слухань), і окремим депутати, якщо вони не є членами зареєстрованих фракцій чи їхні партії не контролюють роботу відповідних комісій, важче ефективно впливати на формування порядку денного, аніж іншим суб’єктам. Їхні пропозиції щодо порядку денного мають пройти багатоступеневе погодження на всіх етапах формування порядку денного, які детально описані нижче. На додачу, ситуацію ускладнює ще й відсутність у цих суб’єктів формування порядку денного спеціальних органів, які б могли правильно оформити необхідні документи. Етапи формування порядку денного Зазвичай, перед тим, як міська рада ухвалить рішення щодо конкретного

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

питання, воно має пройти шість етапів підготовки й затвердження20: Малюнок 5. Етапи формування порядку денного пленарних засідань ЛМР.

Під назвою етапу формування порядку денного (розміщена по центру) подано опис процедури, а над нею вказано політичного актора, який контролює процес прийняття рішення на конкретному етапі.

1-й етап. Суб’єкт-ініціатор

включення

питання

до

порядку

денного

повинен

зареєструвати це питання (разом із проектом рішення) у Секретаріаті ЛМР (п. 4 ст. 34 Регламенту). 2-й етап. Після реєстрації проекту рішення воно передається Голові Секретаріату ЛМР, який відповідальний за підготовку порядку денного (п. 1 ст. 34) та організацію 20

Тут розглядається простіший варіант прийняття рішення, при якому міський голова не зупиняє рішення Ради і їй не потрібно повторно підтверджувати свій вибір (див. п. 3-5, ст. 62 Тимчасового Регламенту ЛМР). В такому випадку алгоритм прийняття рішень матиме вісім етапів.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

обговорення проектів рішень (ст. 35). 3-й етап. На цьому етапі відбувається обговорення і погодження (якщо суб’єктом ініціатором включення питання до порядку денного не є профільна комісія) проектів

рішень

постійних

комісіях

Ради

із

залученням

відповідних

виконавчих органів (ст. 35). Якщо цей етап завершується позитивно для суб’єкта-ініціатора,

то

результаті

проект

рішення

візується

головою

відповідної комісії, керівником виконавчого органу, юридичним управлінням та секретарем Ради (п. 7 ст. 34) і копії проекту передаються на ознайомлення депутатам Ради (п. 11 ст. 34) не пізніше, як за тиждень до засідання. 4-й етап. Підготовані та узгоджені на попередньому етапі проекти рішень включаються секретарем Ради до порядку денного, який публічно оприлюднюється, і виносяться на узгодження та обговорення Колегії Ради. Колегія, в свою чергу, визначає «підготованість проектів рішень Ради для включення до порядку денного пленарного засідання … на основі пропозицій і висновків комісій» (п. 2 ст. 38). 5-й етап. На пленарному засіданні відбувається обговорення попередньо узгодженого на Колегії порядку денного. На цьому етапі міський голова або інші депутати можуть обґрунтувати вилучення або додання до порядку денного питань, що не були попередньо узгоджені. 6-й етап Після обговорення пропозицій щодо зміни порядку денного відбувається голосування в цілому щодо його зміни (вилучення і долучення певних питань) і затвердження порядку денного пленарного засідання (п. 3 ст. 38).

Протягом перших 100 днів роботи ЛМР 6 скликання склалася ситуація, коли три з шести, а саме — 2-й, 4-й та 6-й етапи контролюються одноосібно ВО «Свобода». Ще два етапи (1-й та 3-й) контролюються спільно міським головою Андрієм Садовим та ВО «Свобода».

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Подвійний вплив на прийняття рішень на першому етапі пояснюється тим, що секретар Ради Василь Павлюк (ВО «Свобода») протягом перших ста днів своєї роботи працював із тим складом управлінням «Секретаріат ради», який був сформований ще у 2007-2008 роках його попередником В. Квуртом, секретарем ЛМР V скликання, і призначений чинним мером Андрієм Садовим. На нашу думку більш важливим є вплив на прийняття рішень на третьому етапі — під час обговорення проектів рішень в комісіях, які повністю контролює ВО «Свобода» (Див. вище підрозділ 2.3.) Певна протидія їй може бути здійснена лише під час взаємодії комісій з працівниками виконавчих органів Ради, які підпорядковані міському голові. Як показує досвід роботи ЛМР VI скликання певна можливість для маневру для міського голови для внесення змін до порядку денного для інших депутатів є на п’ятому етапі, коли відбувається остаточне формування порядку денного під час обговорення на пленарному засіданні. Для прикладу саме таким чином під час другого пленарного засідання другої сесії ЛМР 6 скликання 17 лютого 2011 року Андрію

Садовому

вдалося

включити

до

порядку

денного

питання

про

звільнення УКУ від орендної плати за земельну ділянку. Протягом

перших

100

днів

роботи

Раді

відбулося

формування

альтернативного до міського голови і монолітного центру впливу в особі фракції ВО «Свобода». Склалася ситуація, коли включення тих чи інших питань до порядку денного ЛМР залежить практично повністю від однієї політичної сили, що становить загрозу для стабільного і демократичного розвитку Львова, а також звужує соціальну базу міської влади, але з іншого боку — покладає на ВО «Свободу» відповідальність за все, що робиться у місті. 2.5.1.2. Коригування порядку денного Протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання відбулося 7 пленарних засідань, на яких депутатському корпусу загалом пропонувалося розглянути

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

385 питань21. Але, фактично, Рада розглянула тільки 263 питання, або 68,3% від запропонованих22, а решта 31,7% (122 питання) були вилученими з порядків денних. (Див. Діаграма 5). Діаграма 5. Вилучення питань з порядку денного протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання. Загалом:

фактичний п/д (залишені питання) - 263

32%

68%

вилучені питання - 122

Нижче пропонуємо детальний аналіз зміни порядків денних пленарних засідань ЛМР 6 скликання. На І засіданні І сесії ЛМР 25 листопада 2010 року до пропонованого порядку денного було включено 6 питань. Всі вони розглядалися на сесії. (Діаграма 6).

Діаграма 6. Вилучення питань з порядку денного І засідання І сесії. 25.11.2010 0%

100%

питань у порядку денному - 6 вилучених з порядку денного питань - 0

Згідно пропонованих порядків денних, які оприлюднювалися для ознайомлення напередодні засідань на http://lvivrada.gov.ua 22 Разом із додатковими питаннями, яких було 15, рада розглянула 278 питань.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

На ІІ засіданні І сесії 2 грудня 2010 року до пропонованого порядку денного було включено 8 питань. Як і під час першого засідання, всі вони були винесені на розгляд Ради (Див. Діаграма 7). Діаграма 7. Вилучення питань з порядку денного ІІ засідання І сесії. 02.12.2010 0%

питань у порядку денному - 8

вилучених з порядку денного питань - 0

100%

На ІІІ засідання І сесії 16 грудня 2010 року кількість питань, які пропонувалися до розгляду на сесії, значно зросла — до попереднього порядку денного було включено 117 питань. Із них 44 було вилучено на пленарному засіданні. Таким чином, 44 питання (38%), із тих які пропонувалося включити до документу, не розглядалися на пленарному засіданні. Фактичний порядок денний в результаті складався з 76 питань (окрім 73, що залишались із пропонованого ПД, було також додано три нові). (Див. Діаграма 8). Діаграма 8. Вилучення питань з порядку денного ІІІ засідання І сесії. 16.12.2010

питань у порядку денному (залишених) - 73

38%

62%

вилучених з порядку денного питань - 44

На IV засіданні І сесії 30 грудня 2010 року до запропонованого ПД було

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

включено 68 питань, з яких 21 — вилучили. Таким чином, 31% питань, що пропонувалося розглянути на пленарному засіданні не ввійшли до фактичного порядку денного (Див. Діаграма 9). На сесії депутати розглянули 55 питань — 47 із пропонованих і 8 додаткових. Діаграма 9. Вилучення питань з порядку денного IV засідання І сесії. 30.12.2010

питань у порядку денному (залишених) - 47

31%

69%

вилучених з порядку денного питань - 21

На V засіданні І сесії 6 січня 2011 року до попереднього порядку денного увійшло 7 питань. Проте, лише щодо одного з них було проведене голосування. Інформація ж про шість інших на Інтернет сторінці http://lvivrada.gov.ua недоступна23. На І засіданні ІІ сесії 27 січня 2011 року до запропонованого ПД було включено 91 питання, з яких було вилучено 20. Отже, до фактичного порядку денного не ввійшло 22% із тих питань, які пропонувалося до нього включити (Див. Діаграма 10). Фактичний порядок денний пленарного засідання складався з 69 питань: 68 із пропонованого ПД і одне додаткове.

У зв’язку з відсутністю інформації про голосування щодо шести інших питань п/д, результати роботи цього засідання не включені до підсумкових калькуляцій

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 10. Вилучення питань з порядку денного І засідання ІІ сесії. 27.01.2011

питань у порядку денному (залишених) - 71

22%

78%

вилучених з порядку денного питань - 20

На ІІ засіданні ІІ сесії 17 лютого 2011 року до пропонованого ПД було включено 88 питань, з яких вилучили — 28, або 32%. Фактично, на сесії депутатський корпус виніс рішення щодо 63 питань — 60 з них були залишені із пропонованого ПД, інші три — додано. (Див. Діаграма 11). Діаграма 11. Вилучення питань з порядку денного ІІ засідання ІІ сесії. 17.02.2011

питань у порядку денному (залишених) - 60

32%

68%

вилучених з порядку денного питань - 28

Підсумовуючи, потрібно наголосити, що незважаючи на те, що політична партія ВО «Свобода» практично одноосібно контролює всі етапи процесу формування порядку денного (Див. вище підрозділи 2.5.1.1 та 2.4.), на п’яти із семи пленарних засідань ЛМР, що відбулись протягом перших ста днів роботи нової влади, відбувалося значне його коригування. Найменш підготованим було ІІІ засідання І сесії ЛМР, що відбулося 16 грудня: на ньому до фактичного порядку денного не ввійшло 38% питань із тих, які пропонувалося включити. Приблизно третина запропонованих до розгляду питань не ввійшла і до фактичного

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

порядку денного IV засідання І сесії, що відбулося 30 грудня 2010 року, та ІІ засідання ІІ сесії 17 лютого 2011 року (31% і 32% відповідно). Для порівняння, за відповідний період минулого року в ЛМР 5 скликання відбулося 4 пленарні засідання, на трьох з яких відбувалося коригування порядку денного. Із пропонованих

порядків

денних

найбільша

кількість

вилучених

питань

дорівнювала лише 16% (на засіданнях 28 січня24 і 18 лютого25 2010 року). Серед чинників, які можуть створювати труднощі під час коригування порядку денного, слід виділити певну неузгодженість роботи фракції ВО «Свобода». Адже, як вже було показано вище, вона практично одноосібно контролює а) роботу постійних депутатських комісій відповідальних за погодження всіх проектів рішень та б) всі етапи формування порядку денного. Ця фракція має можливість зупинити включення недостатньо підготовлених або непогоджених із позицією фракції питань ще на етапі обговорення в комісіях. Але цього не робиться

коригування

відбувається

саме

на

засіданнях

Колегії

Ради.

Пов’язаним з цим є пояснення, суть якого в тому, що у представників ВО «Свобода», які складають більшість у всіх та керують роботою 10 з 12 комісій Ради, тобто самостійно приймають рішення, недостатньо досвіду. Саме тому, непідготовані питання переглядаються більш досвідченими колегами під час обговорення проекту порядку денного, яке відбувається між третім та четвертим етапами на Мал. 5 і рішення про вилучення яких приймається на Колегії. Врешті-решт,

ситуацію,

що

склалася,

можна

пояснити

тим,

що

Раді

сформувалося два основні центри впливу: міський голова і фракція ВО «Свобода». І вилучення з порядку денного значної частини питань є наслідком спротиву, який намагається чинити ВО «Свобода» А. Садовому. І останнє, представники ВО «Свобода» скоріш за все усвідомлюють відповідальність, яка лягла на їхню партію, і тому піддають питання, що пропонується внести до порядку денного, особливо прискіпливій перевірці, тим більше якщо ініціатором внесення є виконавчі органи ЛМР. Для повноти картини потрібно зауважити, що ми перелічуємо тут тільки формальні фактори, про існування яких можна зробити висновок на основі аналізу офіційних документів та формального 24 25

http://lvivrada.gov.ua/zasidannya/golosuvannya/806--28012010 http://lvivrada.gov.ua/zasidannya/golosuvannya/821--18022010

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

розподілу сил у Раді. 2.5.1.3. Структура порядку денного У своєму аналізі голосування депутатського корпусу Львівської міської ради, починаючи з 25 листопада 2010 року, Громадянська мережа ОПОРА виокремила п’ять категорій26, до яких можна віднести питання порядку денного, що розглядалися на засіданнях сесії: •

Економічні та фінансові питання

•

Земельні та будівельні питання

•

Соціальна, культурна та освітня політики

•

Житлово-комунальна сфера

•

Організація роботи ради та інші питання

Проаналізувавши усі питання порядків денних за сім пленрних засідань побачимо, що найбільша кількість питань стосується земельних та будівельних справ (237). Це переважно затвердження проектів землеустрою, питання відведення земельних ділянок, погодження щодо користування земельними ділянками, продаж та оренд землі. На другому місці — питання з житлово-комунальної сфери (107), до яких здебільшого входять рішення щодо надання в оренду нежитлових приміщень. Практично порівну розглянуто питань в економічно-фінансовій сфері та тих, які стосуються організації роботи Ради (17 та 15 питань відповідно). Найменше порядки денних останніх семи засідань сесій містять пунктів про соціальну, культурну та освітню політику міста (програма соціально-економічного та культурного розвитку, програма розвитку туристичної галузі міста тощо). У відсотковому відношенні категоріальний розподіл питань, розглянутих на сесіях, виглядає таким чином:

Детальний перелік та наповнення категорій див. у Додатку 3.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Таблиця 4. Структура питань порядку денного протягом перших 100 днів роботи ЛМР IV скликання. Категорія

Кількість

Питома вага в порядку денному, %

4,4

237

62,5

2,3

107

27,8

3,9

1: «Економічні та фінансові питання» 2: «Земельні та будівельні питання» 3: «Соціальна, культурна та освітня політики» 4: «Житлово-комунальна сфера» 5: «Організація роботи Ради та інші питання»

Діаграма 12. Структура питань порядку денного протягом перших 100 днів роботи ЛМР VІ скликання. Категорія 1: "Економічні та фінансові питання" 4% 4% Категорія 2: "Земельні та будівельні питання" 28% Категорія 3: "Соціальна, культурна та освітня політики" 2%

Категорія 4: "Житловокомунальна сфера"

62%

Категорія 5: "Організація роботи ради та інші питаня"

Якщо розглянути порядки денних кожного пленарного засідання, то недивно, що на першому засіданні І сесії ЛМР 25 листопада 2010 року вся увага була приділена

питанням

організації

роботи

Hади

(затвердження

Регламенту,

обрання секретаря та інше).

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Таблиця 5. Структура питань порядку денного І засідання І сесії. Категорія

Кількість

0 0

Питома вага в порядку денному, % 0 0 0

0 0

100

Діаграма 13. Структура питань порядку денного І засідання І сесії. 25.11.2010 Категорія 1: "Економічні та фінансові питання" Категорія 2: "Земельні та будівельні питання" Категорія 3: "Соціальна, культурна та освітня політики" Категорія 4: "Житловокомунальна сфера" Категорія 5: "Організація роботи ради та інші питання"

100%

На ІІ засіданні І сесії (2 грудня 2010 року) депутати продовжили працювати над організаційними моментами (4 з 8 питань в ПД), як то утворення постійних комісій, та лише частково торкнулися інших сфер. Таблиця 6. Структура питань порядку денного ІІ засідання І сесії Категорія 1: «Економічні та фінансові питання» 2: «Земельні та будівельні питання» 3: «Соціальна, культурна та освітня політики» 4: «Житлово-комунальна сфера» 5: «Організація роботи Ради та інші питання»

Громадянська мережа ОПОРА

1 2

Питома вага в порядку денному, % 12,5 25,0

0,0

12,5

50,0

Кількість

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 14. Структура питань порядку денного ІІ засідання І сесії. 02.12.2010

Категорія 1: "Економічні та фінансові питання" 12%

50%

Категорія 2: "Земельні та будівельні питання" Категорія 3: "Соціальна, культурна та освітня політики" Категорія 4: "Житловокомунальна сфера"

25%

Категорія 5: "Організація роботи ради та інші питання"

13%

На наступних засіданнях, 16 та 30 грудня, у порядку денному переважали питання, що стосувалися земельної та будівельної сфер. Це, передусім, різного роду погодження про користування земельними ділянками та дозволи на виготовлення проектів землеустрою. Окрім цього, депутати своїми рішеннями погоджували здачу в оренду нежитлові приміщення (Див. Табл. 13-14, Діаграми 15-16). Таблиця 7. Структура питань порядку денного ІІІ засідання І сесії. Категорія 1: «Економічні та фінансові питання» 2: «Земельні та будівельні питання» 3: «Соціальна, культурна та освітня політики» 4: «Житлово-комунальна сфера» 5: «Організація роботи Ради та інші питання»

Громадянська мережа ОПОРА

Кількість

Питома вага в порядку денному, %

2 92

1,8 80,7

1,0

15,8

1,0

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 15. Структура питань порядку денного ІІІ засідання І сесії. 16.12.2010

Категорія 1: "Економічні та фінансові питання" 1%2%

Категорія 2: "Земельні та будівельні питання"

16% 1%

Категорія 3: "Соціальна, культурна та освітня політики" Категорія 4: "Житловокомунальна сфера"

Категорія 5: "Організація роботи ради та інші питання"

80%

Таблиця 8. Структура питань порядку денного ІV засідання І сесії. Категорія 1: «Економічні та фінансові питання» 2: «Земельні та будівельні питання» 3: «Соціальна, культурна та освітня політики» 4: «Житлово-комунальна сфера» 5: «Організація роботи Ради та інші питання»

Кількість

Питома вага в порядку денному, %

2 42

3,0 63,6

4,5

27,3

1,5

Діаграма 16. Структура питань порядку денного ІV засідання І сесії. 30.12.2010

Категорія 1: "Економічні та фінансові питання"

1% 3% Категорія 2: "Земельні та будівельні питання"

27%

Категорія 3: "Соціальна, культурна та освітня політики" Категорія 4: "Житловокомунальна сфера"

5% 64%

Категорія 5: "Організація роботи ради та інші питання"

Вперше питання зі сфери ЖКГ в своїй кількості переважили інші сфери на пленарному засіданні 27 січня. У порядку денному побільшало також і пунктів з

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

економічної та фінансової сфер, наприклад: затвердження видатків Ради на 2011 рік, звільнення у 2011 році підприємств м. Львова від сплати державного мита, викуп цінних паперів (облігацій) серії С внутрішньої місцевої позики м. Львова 2009 року та інше. Незмінно малою залишається кількість питань щодо

культурної,

соціальної

та

освітньої

політик

—

лише

два

пункти

(затвердження Програми відзначення пам’ятних дат, державних і професійних свят

та

інших

подій;

затвердження

Програми

соціально-економічного

культурного розвитку міста Львова на 2011-2013 роки). Таблиця 9. Структура питань порядку денного І засідання ІІ сесії. Категорія

Кількість

Питома вага в порядку денному, %

6 39

6,8 44,3

2,3

2 40

45,4

1,1

Діаграма 17. Структура питань порядку денного І засідання ІІ сесії. 27.01.2011

Категорія 1: "Економічні та фінансові питання" 1% 7% Категорія 2: "Земельні та будівельні питання"

46% 44%

Категорія 3: "Соціальна, культурна та освітня політики" Категорія 4: "Житловокомунальна сфера" Категорія 5: "Організація роботи ради та інші питання"

Останнє засідання, яке охоплює аналіз, відбулося 17 лютого 2011 року. На ньому, як і на попередніх, основна увага приділена земельним питанням та здачі в оренду комунального майна, найменше — гуманітарній сфері.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Таблиця 10. Структура питань порядку денного ІІ засідання ІІ сесії. Категорія 1: «Економічні та фінансові питання» 2: «Земельні та будівельні питання» 3: «Соціальна, культурна та освітня політики» 4: «Житлово-комунальна сфера» 5: «Організація роботи Ради та інші питання»

Кількість

Питома вага в порядку денному, %

4 53

4,5 60,2 3,4

3 26

29,5

2,3

Діаграма 18. Структура питань порядку денного ІІ засідання ІІ сесії. 17.02.1011

Категорія 1: "Економічні та фінансові питання" 2%5% Категорія 2: "Земельні та будівельні питання"

30% Категорія 3: "Соціальна, культурна та освітня політики" 3%

60%

Категорія 4: "Житловокомунальна сфера" Категорія 5: "Організація роботи ради та інші питання"

Як і передбачалося, найбільша кількість рішень, прийнятих на сесіях міськради, стосуються регулювання земельних відносин та житлово-комунальної сфери. Натомість, питання культурно-освітнього та соціального характеру потрапляють до порядків денних пленарних засідань у значно меншій кількості. 2.5.2. Голосування Ради У цьому підрозділі пропонуємо ознайомитися з двома аспектами аналізу голосувань у ЛМР протягом перших ста днів діяльності. Спочатку, загальне кількісне представлення того, як саме голосують окремі партії у Раді, наскільки відрізняється чи, навпаки, не відрізняється, їхні позиції. Другим аспектом є аналіз голосувань у Раді щодо питань, які визначаються нами як стратегічні. Основною метою аналізу обох аспектів голосувань є вивчення «поведінки», яка

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

може вважатися найбільш об’єктивним індикатором близькості інтересів та позицій тих чи інших політичних партій. Голосування політичних партій Згідно п. 1 ст. 65 тимчасового Регламенту ЛМР рішення Ради приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу (за винятком випадків, зазначених у Регламенті). Зазвичай, таке голосування здійснюється за допомогою системи електронного голосування «Віче» з фіксацією результатів голосування, у тому числі й поіменно. Оприлюднення результатів на порталі депутатів міськради дає змогу проаналізувати, по-перше, як голосує депутат та його партія чи фракція з кожного окремого питання, а по-друге — наскільки нарізно чи навпаки — однаково, підтримують політичні сили запропоновані проекти рішень. До аналізу потрапили результати голосування на пленарних засіданнях сесій з 2 грудня 2010 року по 17 лютого 2011 року. Для визначення позиції кожної із партій застосовувалася бінарна модель: «підтримати»/«не підтримати» те чи інше питання. Позицією партії вважалася та, яку підтримала більшість її представників

(50+1%),

присутніх

на

засіданні

момент

голосування.

Результати аналізу представлені у вигляді Таблиці 16, в якій на перетині стовпчиків та рядків показано відсоток голосувань у яких дві партії зайняли однакову позицію (підтримали або не підтримали питання).27.

Детально методологію дослідження голосування політичних партій протягом перших 100 днів роботи ЛМР описана у Додатку 4.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Таблиця 11. Спільні голосування партій протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання, у %28. ПОРА ПОРА

УДАР

РХП

Наша Україна

НРУ

Україна Соборна

Партія Регіонів

Фронт Змін

Свобода

91,70

82,21

73,91

81,44

86,82

63,44

75,57

79,25

83,57

71,62

83,77

86,72

65,03

75,19

82,33

67,19

83,71

85,38

74,19

76,96

90,99

74,48

75,97

56,38

65,11

69,17

88,10

64,77

72,63

89,61

65,78

74,81

82,59

67,72

72,68

УДАР

91,70

РХП

82,21

83,57

Наша Україна

73,91

71,62

67,19

НРУ

81,44

83,77

83,71

74,48

86,82

86,72

85,38

75,97

88,10

63,44

65,03

74,19

56,38

64,77

65,78

75,57

75,19

76,96

65,11

72,63

74,81

67,72

79,25

82,33

90,99

69,17

89,61

82,59

72,68

Україна Соборна Партія Регіонів Фронт Змін Свобода

78,91 78,91

Як показано у Таблиці 11, найчастіше однаково голосували партії «ПОРА» та «УДАР». Відсоток спільних голосувань у цій парі становить 91,7. Вони отримали максимальне значення у 91,7%, що вказує на чималу спільність позицій цих партій. Другий за значенням показник, спільності голосувань (90,99%) в голосуваннях опозиційної до А. Садового ВО «Свобода» та депутатів з Республіканської Християнської партії — сили, від якої балотувався чинний міський голова Львова. У 89,61% випадках спільні позиції з найбільшою фракцією у ЛМР висловлює Народний Рух України. Партія Регіонів та «Наша Україна» підтримують думку ВО «Свобода» найрідше — у 72,68% та 69,17% випадків відповідно. Коли ж говорити про ті політичні сили, які найрідше голосують однаково з іншими, то потрібно знову відзначити Партію регіонів та «Нашу Україну». Саме між цими партіями зафіксовано найнижчий показник спільності голосування. Вони займали однакову позицію лише у 56,38% Частота спільних голосувань визначається на основі не всіх голосувань, а тільки тих, позицію партії в яких нам вдалося чітко ідентифікувати. У деяких випадках нам вдалося ідентифікувати позицію партії у менш ніж 2/3 від усіх випадків голосувань. Це, зокрема, стосується позиції Партії Регіонів. Загалом, ми ідентифікували її для 2/3 від усіх голосувань, але для окремих пар цей відсоток є трохи нижчим. Так, найнижчий показник серед усіх ідентифікованих позиції партій у парі Партія Регіонів та РХП — 55,3%. Взаємні ж позиції інших партій ідентифіковано для 75-90 % випадків від усіх голосувань. Детальна таблиця ідентифікованих позицій партій під час голосування розміщена у Додатку 4.1. 28

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

голосувань. До речі, саме ці дві партії мають найнижчі середні показники спільності голосувань, 66,2% та 69,2% відповідно. (Див. Табл. 12). Але, як бачимо, їхня опозиційність не є тотожною, найчастіше не погоджуючись з рештою Ради, вони також часто не знаходять порозуміння між собою. Друге найнижче значення спільності голосувань спостерігаємо у Партії Регіонів та «ПОРИ». Вони займали спільну позицію у 63,4% випадків. Таблиця 13. Середні показники спільності голосувань протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання. № 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Партія

Середні значення, %

«Україна Соборна» ВО «Свобода» РХП «УДАР» НРУ «ПОРА» «Фронт Змін» «Наша Україна» Партія Регіонів

80,7 80,7 80,5 80,0 79,8 79,3 73,3 69,2 66,2

Що ж до найбільшої «конформності», то вона характерна практично однаковою мірою для «України Соборної», ВО «Свобода», РХП, «УДАРу», НРУ та «ПОРИ». Всі ці партії голосують однаково у 80% випадків. Дещо рідше погоджується з іншими «Фронт Змін» — у 73% голосувань. Ми не мали на меті визначати саме спільність голосувань. Самі результати однозначно визначають логіку інтерпретації — всі дані, вищі за 50%, що говорить про переважання спільних, а не відмінних позиції у голосуваннях в Раді.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Незважаючи на партійну різноманітність, протягом перших ста днів роботи ЛМР VI скликання діяла практично як єдиний механізм. Партії в основному займали однакові позиці щодо більшості пунктів порядку денного. Разом з тим, можна виділити дві партії, які є до певної міри опозиційними — це «Наша Україна» та Партія Регіонів.

Голосування зі стратегічних питань Протягом перших ста дні роботи ЛМР VI скликання розглянула на пленарних засідання 9 питань, які ми розцінюємо як стратегічні. Це питання, що стосуються всіх сфер життєдіяльності міста, як наприклад міський бюджет, або ті, які визначають напрямки розвитку міста чи Ради на один або кілька років. Таблиця 14. Перелік стратегічних питань, які розглянула

ЛМР VI скликання

протягом перших ста днів роботи. № 1 2 3 4 5 6 7 8

Назва питання

30.12. 2010

Про затвердження Програми соціально-економічного і культурного Вилурозвитку міста Львова на 2011-2013 чено роки. Про міський бюджет м. Львова на 2011 рік. Про затвердження Програми відзначення пам’ятних дат, державних і професійних свят та інших подій, що мають загальноміське значення. Про затвердження видатків Ради на 2011 рік. Про Програму правової освіти населення м. Львова на 2011-2012 роки. Про Програму розвитку туристичної галузі міста. Про міську загальноукраїнську та міжнародну програму промоції. Про Програму висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації у 2011 році.

Громадянська мережа ОПОРА

06.01. 2011

27.01. 2011

17.02. 2011

Прийнято Прийнято Вилучено Прийнято Вилучено Вилучено Вилучено Прийнято

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Про Програму сприяння розвитку підприємництва у м. Львові на 20112013 роки.

Вилучено

Із 9 стратегічних питань Рада вилучила з порядку денного 5, натомість розглянула і прийняла — 4 питання. Серед прийнятих питань: бюджет міста на 2011 рік (у голосуванні по цьому питанні позиції партій/фракцій у міській раді розділились приблизно порівну: рішення підтримали 5 із них: ВО «Свобода», НРУ, Партія Регіонів та «Фронт Змін»; не підтримали — 4 партії/фракції — «Україна Соборна», «Наша Україна», «ПОРА» та «УДАР»). А також два питання, які стосуються забезпечення роботи Ради: було затверджено видатки Ради на 2011 рік (рішення не підтримала тільки фракція Партії Регіонів) та Програму висвітлення діяльності міської ради її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у 2011 році (це рішення не підтримала фракція Партії Регіонів та партія

«УДАР»).

(Детальніше

позиції

партій/фракцій

голосуваннях

по

стратегічних питання представлені у Додатку 4.2.) Народні обранці знайшли час і кошти на належне опрацювання цих питань. Але із шести стратегічних програм розвитку міста було розглянено і прийнято на пленарних засіданнях лише одну — «Програму соціально-економічного і культурного розвитку міста Львова на 2011-2013 роки». Її розглядали двічі — 30 грудня 2010 р. та 27 січня 2011 р. і прийняли за другим разом (це рішення не підтримала лише партія «Наша Україна»). Натомість інші п’ять стратегічних програм: «Програму відзначення пам’ятних дат, державних і професійних свят та інших подій, що мають загальноміське значення», «Програму правової освіти населення м. Львова на 2011-2012 роки», «Програму розвитку туристичної галузі міста»; «Міську загальноукраїнську та міжнародну програму промоції» та «Програму сприяння розвитку підприємництва у м. Львові на 2011-2013 роки» були вилучені із порядку денного пленарних засідань. Їх вилучення було узгоджене заздалегідь на Колегії Ради, прийом рішень на засіданнях якої контролює ВО «Свобода». Спільно з свободівцями за вилучення цих питань на засіданні проголосували НРУ, Партія Регіонів, РХП та «Україна Соборна». У міській раді склалася ситуація, коли ВО «Свобода» «не пропускає» з першого

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

разу жодної стратегічної ініціативи команди Андрія Садового. Цей висновок можна зробити на основі аналізу голосувань щодо шести програм розвитку міста, які було включено до проекту порядку денного пленарних засідань. Під час голосування щодо кожної з них ВО «Свобода» підтримувала рішення про вилучення їх з порядку денного. Можливо, це свідчить про особливу увагу, яку ця партія приділяє розгляду стратегічних питань, адже «Програма соціальноекономічного і культурного розвитку міста Львова на 2011-2013 роки» за другим разом все-таки була включена у порядок денний і її підтримав депутатський корпус, більшість у якому формує «Свобода». З іншого боку, це може свідчити про те що це може бути сигналом того, що міський голова у своїй роботі стає дуже залежним від думки найбільшої фракції. Цікавим є факт, що у голосуваннях зі стратегічних питань партія РХП, від якої на виборах А. Садовий висувався на посаду міського голови, завжди голосувала спільно з ВО «Свобода». Окрім того, у цих двох партій другий найвищий відсоток (90,99% ідентифікованих випадків) спільних голосувань у ЛМР протягом перших 100 днів роботи.

2.5.3. Звернення Ради Відповідно до п. 1, 3 ст. 62 тимчасового Регламенту ЛМР звернення органу місцевого самоврядування — це рішення Ради, адресоване непідпорядкованим їй суб’єктам із закликом до певних дій та ініціатив. Зазвичай, звернення міської ради адресуються Главі держави чи іншим високо посадовцям. Львівська міська рада шостого скликання, пропрацювавши 100 днів, підтримала 21 звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради та інших Центральних органів виконавчої влади, тоді як депутати попереднього скликання за період з 16.02.2009 по 09.09.2010 (півтора року) проголосували всього за 44 подібних звернень. Подібна активність депутатів Львівської міської ради — це перш за все реакція місцевих обранців на політичні заяви та рішення центральних органів влади. Тому, більшість заяв — це озвучення власної оцінки,

передусім

незадовільної,

Громадянська мережа ОПОРА

президентським

указам,

парламентським

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

законопроектам чи окремим діям інших представників (центральної) виконавчої влади. Переважна більшість звернень ЛМР стосуються культурних та освітніх питань (зокрема, мовного питання), значно менше — економічних та земельних. На Діаграмі 19 показано детальний розподіл звернень міської ради за темами. Діаграма 19. Розподіл звернень міської ради за темами

5% 10% Культура, освіта Економіка

15%

Земельні питання Інше

70%

Ініціаторами

більшості

звернень

стали

депутати

від

ВО

«Свобода»,

які

ідеологічно знаходяться в опозиції до центральних органів влади. На місцях, подібні

заяви

та

звернення

свободівці

використовують

для

реалізації

всеукраїнської партійної програми, передусім її культурної сфери, бачення розвитку якої різниться у існуючого керівництва держави. Попри те, що більшість впливають

звернень на

Ради мають

розвиток

міста,

декларативний однак

свідчать

характер і насправді не про

готовність

депутатів

висловлювати іншу позицію, відмінну від провладної.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

2.6. Депутати Ради Громадянська мережа ОПОРА вже аналізувала займалась аналізом соціальнодемографічний

та

професійний

склад

депутатського

корпусу

ЛМР

скликання29. Тому, коротко повторимо основні висновки, а основну увагу зосередимо на вивчення роботи депутатів протягом перших ста днів своїх повноважень. 85 з 90 депутатів Ради мають вищу освіту. Виняток становлять лише 5 депутатів від ВО «Свобода», чотири з яких мають незакінчену вищу освіту, і одна — середню. ЛМР VI cкликання є доволі молодою — середній вік депутатів становить 38,5 років. Наймолодшою партією ЛМР є «УДАР», середній вік депутатів якої 27 років, а найстаршою «Наша Україна», середній вік її представників

— 50 років. «Молодою» можна вважати також фракцію ВО

«Свобода» - середній вік її представників — 36,5 років. Чоловіки у складі ЛМР VI скликання складають 93,3%, а жінки — тільки 6,7%.

2.6.1. Відвідування пленарних засідань Поряд з обов’язками депутатів у виборчому окрузі, місцеві обранці мають обов’язки й у Раді та її органах. Передусім йдеться про участь у роботі Ради, постійних комісіях та інших її органах. Депутат місцевої ради зобов’язаний бути присутнім на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійної комісії та інших органів Ради, до складу яких він входить (Розділ ІІ тимчасового Регламенту Ради). Так, за 100 днів роботи депутатів ЛМР VI скликання, відбулося сім робочих пленарних засідань. Більшість депутатів вже пропустили по кілька з них. Загалом під

час

роботи

Ради простежується

низька

культура

місцевого

«парламентаризму»: окремі депутати покидають сесійну залу одразу після розгляду першого питання порядку денного чи приходять під кінець засідання, дозволяють голосувати один за одного, віддають свій голос за вказівкою

http://opora.lviv.ua/?p=1113#more-1113

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

партійного лідера. Згідно з результатами голосувань депутатів на пленарних засіданнях ЛМР, оприлюднених на офіційному порталі http://lvivrada.gov.ua, більше одного засідання пропустили такі депутати: 1. Ігор Дедишин (Партія Регіонів) — 4 2. Олег Лаврик (РХП) — 4 3. Василь Трач («Наша Україна») — 3 4. Олексій Луців («Наша Україна») — 2 5. Сергій Бащук («Наша Україна») — 2 6. Тадей Едер (Партія Регіонів) — 2 7. Андрій Мочарський (Партія Регіонів) — 2 8. Володимир Пасічник (Партія Регіонів) — 2 9. Остап Маланюк (РХП) — 2 10.Олег Махніцький (ВО «Свобода») — 2 11.Андрій Якимів («Фронт Змін») — 2 Законодавцем передбачене покарання депутатів за невиконання відведених обов’язків. Так п. 5 ст. 20 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає, що у разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

2.6.2. Депутатські звернення Кожен місцевий депутат як представник інтересів територіальної громади наділений рядом прав та повноважень, які дозволяють йому ефективніше здійснювати свої функції. Депутатське звернення та депутатський запит — ось основні інструменти роботи, якими користуються депутати місцевої ради, в тому числі — і для коригування та планування порядку денного пленарних засідань Ради. (ст. 10 тимчасового Регламенту Ради).

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Тимчасовий Регламент Ради подає докладне тлумачення кожного з цих інструментів. Депутатський запит — це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, міського голови, керівників підприємств,

установ

організацій

незалежно

від

форми

власності,

які

розташовані або зареєстровані на відповідній території, з питань, які віднесені до відання ради. А депутатське звернення — це викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю,

до

місцевих

органів

виконавчої

влади,

органів

місцевого

самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції. (Ст. 10). Простіше кажучи, депутатські запити та звернення — це можливість місцевого обранця озвучити свої вимоги, прохання та пропозиції у сесійній залі. Однак такою можливістю за три місяці робити Львівської міської ради скористалися далеко не всі місцеві обранці. Станом на 17 лютого 2011 р. усього на адресу виконавчих органів та посадових осіб Львова надійшло 86 депутатських запитів та звернень від 29 з 90 депутатів новообраної ЛМР. Якщо йдеться про партійну приналежність, то це запити від 8 з 12 політичних партій, присутніх у ЛМР. За партійною приналежністю вони розділилися наступним чином: ВО «Свобода» — 56 запитів, «УДАР» — 9, «Україна Соборна» — 8, Партія Регіонів — 5, «Фронт Змін» — 4, НРУ — 2, «Наша Україна» — 1, «За Україну!» — 1. Не скористалися правом подання запитів та звернень депутати від ГП «ПОРА», Республіканської Християнської партії, партії «Реформи і порядок» та Аграрної партії України. (Див. Діаграму 20).

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 20.

Розподіл депутатських запитів за партіями Свобода

2%1%1% 5%

Фронт Змін

Партія Регіонів Україна Соборна

Наша Україна Удар НРУ

11%

Пора 65%

Республіканська Християнська партія Реформи і порядок Аграрна партія України За Україну

Серед депутатів ВО «Свобода» найбільш активними є 5 депутатів: Т. Семущак, А. Гутник , І. Шалаковська, Л. Василишин та Л. Шекета, які разом забезпечують 70% депутатських запитів та звернень від цієї політичної сили. (Див. Табл. 15, Діаграма 21). Таблиця 15. Звернення та запити подані депутатами ВО «Свобода». Депутат Т. Семущак І. Шалаковська А. Гутник Л. Василишин Л. Шекета Т. Кравець І. Гринда Ю. Михальчишин М. Семій А. Рікота Інші

Громадянська мережа ОПОРА

Кількість запитів та звернень 18 7 7 4 4 2 2 2 2 2 6

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 21.

Звернення та запити подані депутатами ВО «Свобода» Т. Семущак 11%

І. Шалаковська

4% 4%

А. Гутник

32%

Л. Василишин

Л. Шекета

Т. Кравець

І. Гринда

Ю. Михальчишин М. Семчій

12%

А. Рікота

12%

Інші

Загалом, депутатські запити та звернення — це один з індикаторів ефективної роботи місцевих обранців з виборцями. Адже більшість звернень формуються на підставі

прохань,

скарг,

пропозицій,

запитань

чи

зауважень

пересічних

мешканців Львова, які звертаються до свого представника у Раді із проханнями про допомогу. До прикладу, 65% проаналізованих нами запитів були складені на основі звернень громадян.

Окрім цього, депутатські запити та звернення, виконують дві важливі функції: контролюючу та функцію залучення або участі громадян.

Функція залучення передбачає можливість територіальної громади через своїх посередників у Львівській міській раді — депутатів, впливати на формування порядку денного сесійних засідань. Своїми зверненнями про допомогу до міських депутатів мешканці насправді вказують на важливі проблеми, які потребують вирішення. Депутати, у свою чергу, направляючи запити та звернення про проблему до відповідних органів та управлінь, сприяють функції громадського контролю за якістю надання послуг комунальними службами та

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

виконавчими органами місцевого самоврядування, за прозорістю та відкритістю прийняття рішень, за рівнем підзвітності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

2.6.3. Прийом громадян Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради

—

представник

інтересів

територіальної

громади,

виборців

свого

виборчого округу, який зобов’язаний виражати і захищати ці інтереси. Для реалізації представницьких обов’язків у раді, місцевий обранець повинен постійно працювати із мешканцями територіальної громади аби знати про їхні проблеми та потреби, про ставлення до пропонованих рішень та проектів, про оцінку роботи комунальних служб чи виконавчих органів. Для цього закон передбачив регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців. З поміж 9 політичних партій та 3 депутатів-мажоритарників, представлених у ЛМР, лише ВО «Свобода» розмістило на офіційному порталі депутатів графік прийому громадян у 45 округах із зазначенням місця, часу, дати проведення та контактного номеру телефону відповідного обранця. Обмежилися адресою, електронною скринькою та стаціонарним номером телефону партії або прессекретаря представники політичних партій «Фронт Змін», Партія Регіонів, «Україна

Соборна»,

«ПОРА»,

«Наша

Україна».

Поряд

переліченими

контактними даними, мобільними номерами телефону поділилися депутати від політичних партій Народний Рух України та «УДАР». Жодної інформації про прийом громадян не надали представники Республіканської Християнської партії та депутати-мажоритарники від Аграрної партії України, партій «За Україну!» та «Реформи і порядок». Протягом перших ста днів роботи ЛМР VI скликання не всі політичні сили та їхні представники, представленим у Раді, однаково відповідально віднеслися до цього

свого

обов’язку.

Адже

депутати

саме

зобов’язані

визначити

та

оприлюднити дні, години і місце прийому виборців. Окрім інформування

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

депутатів про наявні проблеми, саме завдяки цьому механізму громадяни можуть реалізувати своє право на подання скарг, звернень чи пропозицій, які стосуються роботи депутатського корпусу чи Ради загалом. Потрібно відзначити позицію ВО «Свобода», яка демонструє свою відповідальну позицію у цьому питанні.

2.7. Інформаційне висвітлення роботи Львівської міської ради На висвітлення діяльності депутатів міської ради у 2011 р. передбачено 650 тис. грн., з яких 30 тис. грн. зорієнтовано на виготовлення та розміщення відповідних матеріалів в мережі Інтернет (Ухвала №186 від 17.02.2011 «Про затвердження Програми висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації у 2011 році»). Саме тому, подаємо аналіз інформації про активність і зміст роботи як Ради в цілому, так і окремих її представників. Дослідження офіційного висвітлення роботи ЛМР VI скликання протягом перших ста днів її діяльності проводилося на основі контент-аналізу новин офіційного порталу депутатів ЛМР http://lvivrada.gov.ua. Для дослідження взято новини за період з 25 листопада 2010 року до 24 лютого 2011 року. Всі новини посортовано у 3 групи: персональне висвітлення роботи депутатів поіменно, висвітлення роботи комісій, висвітлення роботи фракцій та партій. Деякі новини залежно, від змісту, могли входити у кілька груп або тільки в одну. Персональне висвітлення роботи депутатів За

період

моніторингу

проаналізовано

повідомлень,

які

стосуються

висвітлення роботи окремих депутатів. 49 повідомлень, або 89,1%, стосується роботи депутатів ВО «Свобода». Представники Партії Регіонів згадувалися

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

тричі, двічі члени фракції політичної партії «Фронт Змін» і одного разу депутат від партії «Україна Соборна». (Див. Табл. 21 і Діаграму 22.) Таблиця 16. Частота згадувань депутатів, представників політичних партій. Партійна приналежність депутатів ВО «Свобода» Партія Регіонів «Україна Соборна» «Фронт Змін» Разом

Кількість згадувань 49 3 2 1 55

Діаграма 22. Частота згадувань депутатів

4% 2% 5%

ВО "Свобода" Партія Регіонів Україна Соборна

Фронт Змін 89%

Загалом протягом перших ста днів в інформаційних повідомленнях згадано 22 з 90 депутатів ЛМР VI скликання. Переважна більшість згаданих депутатів є головами комісій або їх заступниками. Найбільша частка персональних згадок припадає на таких депутатів: Руслан Кошулинський (голова фракції ВО «Свобода») — 9. Висвітлення його роботи у всіх інформаційних повідомленнях пов’язане з його партійними обов’язками як керівника фракції. Яромир Самагальський (голова комісії фінансів та планування бюджету, член фракції ВО «Свобода») — 7. Висвітлення його роботи відбувалося в межах інформування про бюджетний процес. Очікується, що в наступних періодах за умови, що інформаційна політика Управління «Секретаріат Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

ради» не змінитться, кількість повідомлень з ним зменшиться і до кінця року роботи буде такою ж, як і про роботу інших комісій. Василь Павлюк (секретар Львівської міської ради, член фракції ВО «Свобода») — 6. Висвітлення роботи депутата пов’язане з покладеними на нього обов’язками секретаря Ради. Іван Гринда (заступник голови фракції ВО «Свобода») — 4. Висвітлення його роботи у всіх інформаційних повідомленнях пов’язане з його партійними обов’язками як заступника керівника фракції. Юрій Михальчишин (заступник голови фракції ВО «Свобода») — 4. Висвітлення його роботи пов’язане з такими чинниками: партійними обов’язками як заступника керівника фракції та виразника інтересів частини територіальної громади міста Львова, яка просить відновити транспортне сполучення тролейбусним маршрутом №1. Андрій Мочарський (Партія регіонів) — 2 повідомлення, пов’язані з його безпосередньою діяльністю як депутата під час засідань Ради; Іван Гладиш (Партія регіонів) — 1 повідомлення, пов’язане з виконанням ним обов’язку голови фракції Партії регіонів у Львівській міській Раді; Юрій Кужелюк («Україна Соборна») — 2 повідомлення, пов’язані з його безпосередньою діяльністю як депутата під час засідань Ради; Ярослав

Музичко

виконанням

ним

(«Фронт обов’язків

Змін»)

—

голови

повідомлення,

депутатської

пов’язане

комісії

культури,

промоцій, ЗМІ та туризму. Потрібно відзначити, що із 22 згаданих депутатів лише 4, або 18,2%, не є членами фракції ВО «Свобода». (Див. Табл. 17, діаграму 23). Таблиця 17. Кількість згаданих депутатів, робота яких висвітлюється на сайті http://lvivrada.gov.ua. Партійна приналежність ВО «Свобода» Інші Разом

Громадянська мережа ОПОРА

Кількість згаданих депутатів 18 4 22

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Діаграма 23.

Кількість згаданих депутатів

18% ВО "Свобода"

інші

82%

Висвітлення роботи комісій. Висвітлення роботи комісій ведеться на основі коментарів голів комісій або їх заступників. В інформаційних повідомленнях за період дослідження немає жодної інформації про роботу таких комісій: комісії природокористування,

охорони довкілля

та

благоустрою

(Є.

Білінський, ВО «Свобода»); комісія

молодіжної

політики,

спорту

та

оздоровлення

(очолює

О.

Іваськевич, «Фронт Змін»). В той же час найбільше інформаційних повідомлень (7 з 25) припадає на роботу комісії фінансів та планування бюджету (керівник Я. Самагальський, ВО «Свобода»).

Така

ситуація

виправданою,

якщо

враховувати

період

дослідження, коли бюджетний процес перебуває в стадії обговорення та прийняття бюджету. Майже всі інформаційні повідомлення викладаються у формі коментаря щодо теми обговорення під час засідання комісії або питання, яке викликало певний резонанс в громаді. Така практика інформування є позитивною, але недостатньою, оскільки на інформаційному ресурсі немає протоколів засідань комісій. Висвітлення роботи фракцій та партій Під інформаційним повідомленням про роботу фракції чи партії розуміється

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

сукупність повідомлень, в яких міститься посилання на позицію фракції чи партії

або

посилання

на

слова

депутата,

який

їх

представляє.

Таких

повідомлень за період дослідження зафіксовано 49. З них 43 (88%) висвітлює роботу фракції ВО «Свобода», 3 (6%) — роботу Партії регіонів, 2 (4%) «Україна Соборна» і одне (2%) — «Фронт Змін» (Див. Табл. 23, Діаграма 24). Згадка про назву політичної сили міститься у 16 повідомленнях. З них одне припадає на Партію регіонів, а решта 15 (93,8%) — на фракцію ВО «Свобода». Таблиця 18. Кількість згадок про роботу партій та фракцій. Партія/фракція

Кількість повідомлень

ВО «Свобода» Партія Регіонів «Україна Соборна» «Фронт Змін» Разом

43 3 2 1 49

Діаграма 24.

Кількість згадок про роботу партій та фракцій

4% 2%

ВО "Свобода" Партія Регіонів

Україна Соборна Фронт Змін

88%

Підсумовуючи результати цього аналізу, нагадаємо, що ВО «Свобода» набрала лише 27% голосів виборців по багатомандатному виборчому округу, а кількість депутатів представників ВО «Свобода» у ЛМР VI скликання налічує 61% від складу Ради. Факт практично повного домінування інформаційних повідомлень, що

стосуються

діяльності

Громадянська мережа ОПОРА

ВО

«Свобода»

на

офіційному

Інтернет-сайті

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

депутатського корпусу всієї Львівської міської ради, і в той же час відсутність інформаційних повідомлень про діяльність таких політичних партій як «УДАР», «ПОРА», НРУ викликає занепокоєння.

В період дослідження висвітлення роботи політичних партій та фракцій не було збалансованим. Ситуацію, що склалася, можна пояснити як тим, що інформаційні

повідомлення

стосуються

роботи

переважно

очільників

постійних комісій, 83% яких (10 з 12) є членами ВО «Свобода», так і певною пасивністю депутатів представників міноритарних партій.

Звертаємо увагу на те, що протягом досліджуваного періоду не було офіційних новин про роботу двох комісій: природокористування, охорони довкілля та благоустрою та молодіжної політики, спорту та оздоровлення, які очолюють представники ВО «Свобода» та «Фронту Змін». Важко зрозуміти таку ситуацію, особливо

позиції

членів

політичної

партій

«Фронт

Змін»,

які

не

використовують можливості для донесення до громади міста результатів своєї роботи. Окрім того, відсутність офіційної інформації про роботи загаданих вище комісій може викликати певні сумніви у компетентності їх керівництва. ГМ ОПОРА рекомендує управлінню «Секретаріат ради»: збалансувати висвітлення роботи партій та фракцій; почати оприлюднювати протоколи засідань комісій Ради; встановити датування новин на порталі http://lvivrada.gov.ua

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Висновки Комплексний аналіз перших ста днів діяльності міського голови та депутатів Львова дозволяє визначити характерні особливості роботи Ради та виокремити ряд тенденцій у роботі представницького органу. 1. Львівській міській раді сформувалося два центри впливу: один з них очолює міський голова, інший — ВО «Свобода». Щоправда, характер взаємодії між

ними

офіційно

досі

не

визначений,

оскільки

не

було

прийнято

основоположних документів, які б окреслили повноваження обох – Регламент Ради (спеціальна комісія з його розробки повинна була оприлюднити його проект 1 березня 2011 р.), та затверджена нової структури виконавчих органів Ради (група з її розробки мала подати результати своєї роботи до 20 лютого 2011 р.). Відсутність у публічному доступі результатів роботи спеціально утворених органів свідчить про те, що переговори все ще тривають. Наразі, відносини між цими гравцями залишаються напруженими, однак досі вдавалося уникати гучних конфліктів чи протистоянь. По-перше, міський голова не може не рахуватися із фракцією, від якої залежить прийняття важливих для міста нормотворчих та стратегічних документів, по-друге, попри критику та зауваженя до роботи виконавчих органів, лідерам «Свободи» і керівництву Львова вдається знаходити компроміс та спільні позиції для ефективнішого управління містом. 2. Міський голова Андрій Садовий зумів зберегти за собою сильні позиції у Раді — в першу чергу, завдяки набутому досвіду керівництва містом протягом минулої каденції та започаткованим у Львові житлово-комунальним, муніципальним та гуманітарним ініціативам. Окрім цього, міський голова спирається на команду управлінців, яка була створена впродовж минулої каденції та продовжує працювати далі. Ядро команди формують перший заступник міського голови Олег Синютка, заступник з гуманітарних питань Василь Косів, керуюча справами Виконкому Марта Литвинюк та Олег Березюк, директор департаменту «Адміністрація міського голови».

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

3. Інший центр впливу сформувала депутатська більшість, представлена фракцією ВО «Свобода». Налічуючи 55 з 90 депутатів ЛМР, саме ця політична сила контролює роботу сесій: від неї залежить не лише результат розгляду того чи іншого питання, а й те, чи потрапить проект рішення до порядку денного загалом. Про впливовість цієї фракції свідчить також розподіл керівних посад у комісіях міської ради, 78% з яких отримали свободівці, що de facto дозволяє їм повністю

контролювати

роботу

цих

органів.

Окрім

цього,

переважання

представників ВО «Свободи» у складі Колегії Ради (12 з 17 членів), дозволило їм стати основним учасником процесу формування порядку денного. Така ситуація має декілька наслідків. По-перше, ВО «Свобода» має широкі можливості для реалізації своїх передвиборчих обіцянок та планів, хоча власної Програми розвитку Львова партія так і не представила. З іншого боку, контроль над роботою представницького органу міста передбачає повну відповідальність за все, що робитиме міська рада протягом періоду своєї каденції. А тому, в майбутньому можемо очікувати на появу критики діяльності «Свободи» зі сторони її опонентів на предмет ефективності перебування у Раді. Разом з тим, концентрація впливу на роботу міської ради в руках однієї політичної сили, несе загрозу представлення інтересів лише тої частини територіальної громади міста Львова, яка підтримала її на виборах. Існує загроза слабкого врахування представницьким органом інтересів решти громадян, які не є прихильниками ВО «Свобода». 4.

Решта

політичних

партій

та

депутати-мажоритарники

мають

обмежений вплив на роботу Ради. Протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання міноритарна група партій, до якої відносимо «Україну Соборну», «Нашу Україну», «УДАР», «ПОРУ», НРУ, РХП, а також мажоритарників від «За Україну!», АПУ та ПРП (разом 22 депутати) не сформували депутатських фракцій та не отримали керівних посад у постійних комісіях, а тому не ввійшли до складу Колегії. Домінуюча роль фракції більшості (до неї входить 61% від загального складу Ради) частково пояснює низьку відвідуваність пленарних

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

засідань іншими депутатами. Найбільше робочих засідань Ради пропустили представники Партії Регіонів, «Нашої України» та РХП. 5. Затверджуючи рішення під час голосування, більшість політичних партій голосують спільно. Тим самим, вони демонструють узгоджену позицію щодо розвитку різних сфер життєдіяльності міста. Дещо відмінні від решти, але й різні між собою, погляди висловлюють «Наша Україна» та Партія Регіонів, однак протягом перших 100 днів роботи Ради жодна з цих партій не виступили з публічною

ініціативою

інституціоналізації

(у

будь-якій

формі)

своєї

опозиційності. 6. Робота депутатів на пленарних засіданнях Ради зорієнтована на посилення своєї позиції в управлінні містом, а також - контролюючої функції за діяльністю виконавчої гілки місцевої влади. Так, за перші сто днів із 9 стратегічних документів (Програми розвитку, бюджет міста тощо) депутати розглянули і прийняли — 4, натомість вилучили з порядку денного через потребу

доопрацювання

намагаються

не

стратегічних

затверджувати

без

документів.

власного

аналізу

Місцеві

обранці

проектів

рішень,

запропонованих виконавчими органами, розуміючи, що легалізація формальних чи декларативних Програм розвитку не сприятиме виконанню передвиборчих обіцянок партіями перед своїми виборцями. Загалом із порядку денного було вилучено 122 із 385 питань. У більшості випадків депутати йшли на такий крок через необхідність детальнішого вивчення питань чи неефективно налагоджену співпрацю

виконавчою

структурою

ЛМР,

підвищуючи

тим

самим

вагу

депутатського голосування. 7. Лише три з дев'яти політичних партій («Фронт змін», «УДАР» та «Україна Соборна») представили своє бачення розвитку міста на офіційному порталі депутатів ЛМР. Що стосується решти — ВО «Свобода», Партії Регіонів, НРУ, «Нашої України», «ПОРИ» та РХП — то вони обмежилися розміщенням всеукраїнських партійних програм. Відсутність таких документів ставить під сумнів наявність у політичних партій візії розвитку міста на наступні чотири

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

роки та позбавляє громадян можливості проконтролювати діяльність депутатів та її відповідність задекларованим обіцянкам. 8.

Протягом

об'єктом

перших

ста

інформаційних

днів

роботи

приводів

депутатського стала

корпусу

діяльність

основним

фракції

ВО

«Свобода». Так, депутати саме цієї політичної сили ініціювали більшість звернень Ради до вищих органів влади, негативно оцінюючи їхні дії, передусім, в гуманітарній сфері. Свободівці були також причетні до п'яти з шести найрезонансніших подій, перелік та опис яких представлений у дослідженні. Окрім цього, ініціативи найбільшої фракції та її членів найчастіше висвітлюються на інформаційному порталі депутатів ЛМР (88% повідомлень). Частково таку популярність партії забезпечують зустрічі з виборцями, які регулярно проводить об'єднання.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додатки Додаток 1. Короткі біографічні дані членів команди міського голови. Олег Синютка. Народився 14 лютого 1970 року на Тернопільщині у сім’ї вчителів. У 1993 році закінчив Прикарпатський університет за фахом вчитель історії. У 1995 році отримав диплом про другу вищу освіту за спеціальність «Економіка та управління» цього ж університету. З березня 2002 року по квітень 2006 працював заступником мера з економічних питань в ІваноФранківську. Поруч з цим, на місцевих виборах у 2006 році балотувався на посаду

мера

Івано-Франківська,

але

програв

чинному

меру

Віктору

Анушкевичусу. У 2006 році, на запрошення мера Андрія Садового, переїхав працювати до Львова на посаду директора департаменту економічної політики Львівської міської ради. З 5 липня 2007 року і до сьогодні — перший заступник мера Львова. Василь Косів. Народився 27 липня 1973 року у Львові. У 1992 році закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша. У 1998 році – Львівську академію мистецтв за спеціальністю «інтер’єр та обладнання». З 1998 року – викладач, старший викладач, голова методичної ради кафедри графічного дизайну Львівської національної академії мистецтв. З серпня 2003 по липень 2004 проходив стажування у США за програмою «Арт менеджмент». Протягом навчального року викладав у Канзаському державному університеті, три місяці працював у Національному музеї дизайну в Нью-Йорку. 27 квітня 2006 року обраний заступником міського голови Львова з питань гуманітарної політики. Василю Косів завжди дорікали, що своїм блискучим кар'єрним ростом він повинен завдячувати своєму батькові, депутату Верховної Ради України, Михайлу Косіву. Василь Косів вже давно не дивується подібним закидам і додає, що такі розмови переслідують його повсюди: в училищі, академії, в міській раді. Андрій Садовий обрав Василя Косіва на посаду свого заступника на основі «круглих столів» з фахівцями різних галузей. Саме на одній з таких зустрічей вони познайомились і, тоді ще кандидат на посаду мера міста, запропонував молодому амбітному митцю посаду свого заступника. Принаймні так розповідає Василь Косів. Його кандидатура на одразу сподобалась міській раді. Депутати Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

не поспішали віддавати привабливу посаду маловідомому у політичних колах Василю Косіву. В результаті, з другого голосування, він таки став завідувати гуманітарною політикою у місті. Марта Литвинюк. Народилася 21 вересня 1964 року в місті Ходорів Львівської області. У 1988 році закінчила Львівський університет ім. І. Франка за спеціальністю прикладна математика. У громадське життя потрапила у 1999, працюючи провідним спеціалістом з комп'ютерних мереж у громадському благодійному фонді «Фонд розвитку Львівщини».З 2003 по 2004 рік працювала у ВАТ «Південьзахіделектромережбуд» на посаді референта Голови Правління. Після 2004 року — керуючий справами підприємства «Інститут розвитку міста», член редколегії газети «Самопоміч». З 10 травня 2006 року і досьогодні — керуючий справами Виконкому Львівської міської ради. Марта Литвинюк — чи не найвідданіший представник команди Андрія Садового. Ймовірно,

що

вперше

їхні

життєві

шляхи

пересіклись

громадському

благодійному фонді «Фонд розвитку Львівщини», який очолював Андрій Садовий. Після цього їхнє кар'єрне зростання відбувалось синхронно. Вони обоє працювали у ВАТ «Південьзахіделектромережбуд», розбудовували «Самопоміч» та «Інститут розвитку міста». Разом вони прийшли і в Ратушу.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додаток

Представництво

партій

комісіях

ЛМР

скликання

(протягом перших 100 днів роботи)

Комісія природокористування, охорони довкілля та благоустрою "Свобода" - 4 деп.

33%

67%

"Україна Соборна" – 2 деп.

(загалом — 6 депутатів)

Комісія молодіжної політики, спорту та оздоровлення "Свобода" – 5 деп.

14%

"Фронт Змін" – 1 деп.

14% 72%

"Удар" – 1 деп.

(загалом 7 депутатів)

Комісія медицини, освіти, науки і соціального захисту

"Свобода" - 4 деп.

14%

29%

57%

Партія Регіонів - 2 деп. "Фронт Змін" 1 деп.

(загалом 7 депутатів)

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Комісія із культури, промоцій, ЗМІ та туризму "Свобода" – 4 деп.

17%

Партія Регіонів -1 деп.

16% 67%

"Фронт Змін -1 деп.

(загалом 6 депутатів)

Комісія із питань комунального майна та власності "Свобода" – 5 деп. ПРП – 1 деп.

11% 11%

НРУ – 1 деп.

11%

56% "Фронт Змін" – 1 деп. Партія Регіонів – 1 деп.

11%

(загалом 9 депутатів)

Комісія із питань інженерного господарства, транспорту і зв’язку "Свобода" – 6 деп.

11%

НРУ – 1 деп.

11% 11%

67%

"Україна Соборна" – 1 деп. РХП – 1 деп.

(загалом 9 депутатів)

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Комісія з питань землекористування "Свобода" – 5 деп.

13%

"Наша Україна" – 1 деп.

13% 12%

62%

"Україна Соборна" – 1 деп. "Фронт Змін" – 1 деп.

(загалом 8 депутатів)

Комісія з питань житлової політики "Свобода" – 4 деп.

17%

16%

67%

"Наша Україна" – 1 деп. "За Україну" – 1 деп.

(загалом 6 депутатів)

Комісія із питань економічної політики "Свобода" – 5 деп. "Удар" – 1 деп.

11% 11%

11%

56%

11%

"ПОРА" – 1 деп. "Наша Україна" – 1 деп. Аграрна партія – 1 деп.

(загалом 9 депутатів)

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Комісія з питань депутатської діяльності та законності

"Свобода" – 3 деп.

25%

75%

Партія Регіонів -1 деп.

(загалом 4 депутати)

Комісія фінансів та планування бюджету "Свобода" – 5 деп. РХП – 1 деп.

11% 11%

11%

56%

11%

"Удар" – 1 деп. "Фронт Змін" 1 деп. "ПОРА" - 1 деп.

(загалом 9 депутатів)

Комісія архітектури, містобудування та охорони історичного середовища 11% 11%

11%

56%

11%

"Свобода" – 5 деп. "Фронт Змін" – 1 деп. "ПОРА" – 1 деп. НРУ – 1 деп. РХП – 1 деп.

(загалом 9 депутатів)

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додаток 3. Перелік та наповнення категорій, відповідно до яких відбувався аналіз порядку денного перших 100 днів роботи ЛМР 6 скликання № п/п 1.

Назва категорії Економічні та фінансові питання

2. Земельні та будівельні питання

Соціальна, культурна та освітня політики

4. Житлово-комунальна сфера

Організація роботи Ради та інші питання

Громадянська мережа ОПОРА

Сфери, охоплені категорією економічна політика; підприємництво; інвестиції; зовнішні відносини; управління фінансами; бюджет. землекористування; землевідведення; архітектура і містобудування; охорона історичного середовища; благоустрій; охорона довкілля; природокористування. молодіжна політика; спорт та дозвілля; соціальний захист; культура; дозвілля; промоція; туризм; освіта; наука. житлово-комунальне господарство; транспорт; зв’язок; комунальне майно; комунальна власність. питання організації роботи Ради; розподіл комісій та інших посад в Раді.

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додаток 4. Спосіб визначення і порівняння позицій політичних партій під час голосування протягом перших 100 днів роботи ЛМР VI скликання Предметом аналізу є голосування політичних партій та фракцій у Львівській міській раді. В ході аналізу співвідносилися позиції об’єктів аналізу (політичних партій та фракцій): ВО «Свобода»; «Фронт змін»; Партія регіонів «Україна Соборна»; Народний Рух України; «Наша Україна»; Республіканська Християнська партія «УДАР»; Громадянська партія «Пора». Результатом

аналізу

співставлення

позицій

кожної

із

партій,

що

аналізувалися, при розгляді питань, які виносилися на голосування у проміжку між 2 грудням 2010 року та 17 лютого 2011 року. І. Кодування результатів голосування. Для визначення позиції кожної із партії застосовувалася бінарна модель: «підтримати»/«не

підтримати»

для

кожного

із

278

розглянутих

за

досліджуваний період питань. Позицією партії вважається та позиція, яку підтримала

більшість

її

представників,

присутніх

на

засіданні

момент

голосування. Позиція відсутніх представників вважається невідомою і для визначення позиції партії у конкретному питання не розглядається. Приклад 1. При розгляді питання «Про надання в оренду нежитлових приміщень на вул. Листопадового Чину, 7» 17 лютого 2010 року у голосуванні прийняли участь 4 із 6 членів фракції Партії регіонів. Оскільки Ігор Дедишин та Тадей Едер були відсутні, а решта членів

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

фракції висловилися на підтримку питання, то вважається, що фракція підтримала питання, оскільки з 4 ідентифікованих варіантів голосування 4 були віддані на підтримку цього питання. Виходячи із регламентної норми Львівської міської ради, що для прийняття питання потрібно 50%+1 голос від загального складу Ради, депутат Ради має 2 опції: проголосувати «ЗА», підтримавши питання, або не підтримати питання у тій чи іншій формі (утриматися, проголосувати «ПРОТИ» або не голосувати). За умови, якби Регламент передбачав іншу форму прийняття рішень бінарна модель не могла б бути застосованою. Наприклад, якби рішення приймалися більшістю від присутніх депутатів, які взяли участь у голосуванні за наявності кворуму, позиція «не голосував» мала б додаткову вагу; або якби при прийнятті рішень накладалася додаткова умова на кількість тих, хто був «ПРОТИ», принципово

позиції

депутатів

«НЕ

ГОЛОСУВАВ»

інше розуміння у порівнянні з

«УТРИМАВСЯ»

позицією

мали

«ПРОТИ». Тому у

дослідженні позиції «ПРОТИ», «НЕ ГОЛОСУВАВ» і «УТРИМАВСЯ» розглядаються як вибір «не підтримати» питання. Приклад 2. При розгляді питання «Про надання в оренду нежитлових приміщень на вул. Замарстинівській, 128» 30 грудня 2010 року були відсутні 2 депутати із фракції «Фронт Змін», тому їхні позиції вважаються неідентифікованими. «ЗА» проголосував Михайло Лопатнюк, тому його позиція ідентифікована, як «ПІДТРИМАВ». Ростислав Будинський та Ерік Парсаданян не голосували, Ярослав Музичко утримався, а Михайло Хміль був «проти», тому позиції цих 4 депутатів ідентифіковані, як «НЕ ПІДТРИМАВ». Із 5 депутатів фракції, які були присутні на засіданні, 4 не підтримали

питання,

тому

позиція

фракції

ідентифікована,

як

«не

підтримати», оскільки більшість фракції «Фронт Змін» зайняла саме таку позицію. У випадку, якщо на засіданні не був присутній жоден з депутатів фракції або партії, позиція партії вважається «не визначеною». Так само «не визначеною» вважається позиція, якщо половина з присутніх на засіданні членів партії або

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

фракції висловили підтримку питанню, а інша половина «не підтримала» питання. Приклад 3. Під час розгляду питання

«Про викуп цінних паперів

(облігацій) серії С внутрішньої місцевої позики м. Львова 2009 року» 27 січня

2011

року

Християнської партії

був

відсутній

представник

Республіканської

Олег Лаврик (його позиція «не визначена»).

Оскільки Богдан Панкевич не голосував, а Остап Маланюк висловив підтримку

при

розгляді

питання,

позиція

партії

вважається

«не

визначеною». Також позиція фракції або партії вважається «не визначеною» у випадку, якщо під час голосування на сесії не був присутній жоден її представник. Такі випадки зафіксовані під час ряду голосувань на засіданні, що відбулося 17 лютого 2011 року при визначенні позиції фракції Партія регіонів та політичної партії «Наша Україна». ІІ. Порівняння результатів голосування. Партії

та

фракції

порівнювалися

попарно

кожна

кожною.

Для

цього

підраховано кількість однакових позицій партій. Тобто, якщо позиції обох партій визначені і збігаються у розгяді конкретного питання, вони враховуються при розрахунках. Таким чином було розраховано відсоток голосувань для кожної з пар, коли вони показували однакову позицію за формулою:

Кількість голосувань суб’єктів, у яких зафіксовано однакові позиції Відсоток однакових голосувань

Загальна кількість голосувань, в яких позиції обох суб’єктів ідентифіковані

Приклад 4. При порівнянні поведінки фракції ВО «Свобода» та партії «ПОРА» було ідентифіковано 265 голосувань, оскільки саме в такій кількості були однозначно відомі за описаним вище алгоритмом позиції

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

обох суб’єктів аналізу. В той же час однакову позицію (одночасно «підтримати» або одночасно «не підтримати») було зафіксовано у 210 голосуваннях. Це складає 79,245%. Для визначення відсотку ідентифікованих результатів голосування для кожної пари суб’єктів аналізу застосовано співвідношення:

Загальна кількість голосувань, в яких позиції обох суб’єктів ідентифіковані

Відсоток ідентифікованих результатів

Загальна кількість голосувань у часовому проміжку, що досліджувався

Приклад 5. При порівнянні поведінки фракції ВО «Свобода» та партії «ПОРА»

було

ідентифіковано

265

голосувань.

Загальна

кількість

голосувань, дані з яких були у наявності дослідників, складає 280. Тому відсоток ідентифікованих випадків складає 94,643%.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додаток 4.1. Відсоток голосувань, в яких вдалося ідентифікувати позицію партії ПОРА ПОРА

УДАР

РХП

Наша Україна

НРУ

Україна Соборна

Партія Регіонів

Фронт Змін

Свобода

90,36

74,29

82,14

94,29

92,14

66,43

98,21

94,64

76,07

81,79

94,64

91,43

65,36

93,57

95,00

68,57

78,93

75,71

55,36

77,50

79,29

85,36

83,21

67,14

83,93

85,71

96,07

68,93

97,86

99,64

66,79

95,00

96,43

67,50

69,29

УДАР

90,36

РХП

74,29

76,07

Наша Україна

82,14

81,79

68,57

НРУ

94,29

94,64

78,93

85,36

92,14

91,43

75,71

83,21

96,07

66,43

65,36

55,36

67,14

68,93

66,79

98,21

93,57

77,50

83,93

97,86

95,00

67,50

94,64

95,00

79,29

85,71

99,64

96,43

69,29

Україна Соборна Партія Регіонів Фронт Змін Свобода

Громадянська мережа ОПОРА

98,21 98,21

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додаток 4.2. Позиція партій/фракцій у голосуванні зі стратегічних питаннях Програма сприяння розвитку підприємництва у м. Львові на 2011-2013 роки. Міська загальноукраїнська та міжнародна програма промоції.

17 лютого 2011 року

«Україна Соборна»

РХП Партія Регіонів

ПІДТРИМАЛИ ВИЛУЧЕННЯ

з порядку денного

НРУ ВО «Свобода»

Програма розвитку туристичної галузі міста.

Програма правової освіти населення м. Львова на 2011-2012 роки.

НЕ ПІДТРИМАЛИ ВИЛУЧЕННЯ з порядку денного

«УДАР» «Наша Україна» «Фронт змін»

17 лютого 2011 року

«Фронт змін» «Україна Соборна»

РХП

Програма висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації у 2011 році

Громадянська мережа ОПОРА

ПІДТРИМАЛИ

«Наша Україна» НРУ ВО «Свобода»

НЕ ПІДТРИМАЛИ

«УДАР» Партія Регіонів

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

«УДАР»

27 січня 2011 року

«ПОРА» «Фронт змін» «Україна Соборна»

Затвердження видатків ради на 2011 рік

РХП

ПІДТРИМАЛИ

«Наша Україна» НРУ ВО «Свобода»

НЕ ПІДТРИМАЛИ

Партія Регіонів

«УДАР»

27 січня 2011 року

«ПОРА» «Фронт змін» «Україна Соборна»

Програма соціальноекономічного і культурного розвитку міста Львова на 20112013 роки

ПІДТРИМАЛИ

Партія Регіонів НРУ ВО «Свобода»

НЕ ПІДТРИМАЛИ

Громадянська мережа ОПОРА

РХП

«Наша Україна»

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

6 січня 2011 року

«Фронт змін» РХП Партія Регіонів

ПІДТРИМАЛИ Міський бюджет м. Львова на 2011р.

НРУ ВО «Свобода»

«Україна Соборна»

НЕ ПІДТРИМАЛИ

«Наша Україна» «ПОРА» «УДАР»

30 грудня 2010 року

«УДАР» РХП

Програма соціальноекономічного і культурного розвитку міста Львова на 20112013 роки

ПІДТРИМАЛИ ВИЛУЧЕННЯ з порядку денного

НЕ ПІДТРИМАЛИ ВИЛУЧЕННЯ

з порядку денного

Громадянська мережа ОПОРА

Партія Регіонів НРУ ВО «Свобода»

«Наша Україна» «Фронт змін» «Україна Соборна»

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Додаток 5. 100 днів роботи Ради: резонансні події За перші сто днів після обрання депутатів Львівської міської ради та міського голови у місті відбулося декілька резонансних подій за участі посадових осіб Ради. Громадянська мережа ОПОРА пропонує їх короткий перелік. 1.

Конфлікт довкола звільнення УКУ від орендної плати за землю.

27 січня 2011 року на сесії Львівської міської ради лише 25 з 82 присутніх депутатів

підтримали

рішення

про

внесення

Українського

Католицького

Університету до переліку закладів, які у 2011 році звільняють від орендної плати за землю та земельного податку. Відповідну пропозицію, запропоновану міським головою не підтримало ВО «Свобода» та Партія регіонів, мовляв право на пільги мають лише релігійні організації, а не приватні ВНЗ. Окрім цього, позицію партії заступник фракції ВО «Свобода» пан Ю. Михальчишин пояснив тим, що мер вніс пропозицію з голосу і вона не була обговорена на комісії. Дії партії розкритикували їхні колеги по сесійній залі, зокрема «Фронт Змін», «Україна Соборна» та сам мер, апелюючи до важливої функції закладу у навчальній та духовній сферах. Міський голова виніс питання стосовно УКУ на наступну сесію ЛМР, проте Колегія Ради вилучила це питання з порядку денного засідання сесії. Оскільки переважну більшість у Колегії мають свободівці, то саме від їхньої прихильності чи неприхильності залежала доля університету. Пояснення таким діям озвучив голова фракції ВО «Свобода» Руслан Кошулинський. Депутат на сесії виступив з ініціативою накласти мораторій на пільгову оренду землі, щоб зекономити бюджетні кошти для оплати праці освітянам, адже держава недофінансувала галузь у 2011 році на 36 млн гривень. Після заяви фракція оголосила про намір організувати громадські слухання з цього питання, а вже через декілька днів, 22 лютого, свободівці відвідали навчальний заклад з ознайомчим візитом. За словами мера Львова Андрія Садового, питання про УКУ буде винесене на наступну сесію.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Незаконні будівельні роботи в центрі міста

Зима розпочалася разом з незаконним будівництвом літнього майданчика у Бернардинському дворику. Будівельні роботи на території пам’ятки архітектури XVII століття проводили на замовлення мережі ресторанів «!Фест». 8 грудня відбулося

спільне

засідання

постійних

комісій

—

землекористування

та

архітектури, містобудування та охорони історичного середовища, на якому розгляд питання самобуду. Як результат, 14 грудня 2010 року департамент містобудування скасував усі дозволи, які було надано мережі «!Фест», а Галицька адміністрація звернулася до суду з вимогою демонтувати конструкцію. Натомість, як повідомив 3 березня на прес-конференції голова комісії Львівської міської ради з питань архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Андріян Гутник (ВО «Свобода») на наступній сесії Львівської міської ради він планує звернутися до міського голови Львова Андрія Садового про підписання мирової угоди між містом і мережею «!Фест».

Інша ситуація, пов’язана з веденням незаконних будівельних робіт, була озвучена фракцією політичної партії «Фронт Змін» у Львівській міській раді на підтримку своїх колег по обласній раді. Інцидент стосується скарг мешканців сусідніх будинків на будівельне втручання на вул. Федорова, де інвестор зводить готель до Євро-2012. 3.

Підняття тарифу на проїзд у маршрутному транспорті до 2 грн.

28 січня 2011 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив рішення про підвищення тарифу на перевезення пасажирів у маршрутних таксі. Попри вимоги перевізників збільшити тариф до 2,5 гривень та страйки, Виконком затвердив ціну у розмірі 2 гривень та зобов’язав водіїв видавати пасажирам квитки. 4.

Звільнення начальника управління освіти ЛМР

14 лютого начальник міського управління освіти Надія Оксенчук написала заяву на звільнення у зв’язку з переходом на посаду радника міського голови. Як пояснив заступник голови фракції ВО «Свобода» у ЛМР Юрій Михальчишин, окрім формальних мотивів у ситуації зі звільнення, є ще й неформальні — Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

питання централізації шкільних бухгалтерій. Перехід з децентралізованої до централізованої системи роботи бухгалтерій середніх шкіл

був

затверджений

на засіданні Виконкому. Проте, перед

винесенням рішення на розгляд сесії міської ради, Виконком з невідомих причин скасував власне рішення. Політичні партії, представлені в міській раді, зокрема ВО «Свобода», вимагали громадського обговорення кандидатів на посаду начальника управління освіти. 25 лютого міський голова оголосив конкурс на цю посаду. 5.

Виступи депутатів проти позбавлення Степана Бандери звання

Героя України Станом на 25 лютого 2011 року, з 21 звернення, яке прийняла Львівська міська рада, 17 адресувалися високопосадовцям державного рівня та стосувалися проблем

загальнонаціонального

масштабу

(Податковий

кодекс,

відставка

міністра освіти тощо). Найбільшу

хвилю

критику

усіх

змін,

запроваджених

Президентом,

львівських посадовців викликало позбавлення Степана Бандери звання Героя України. З цього приводу депутати обласної ради ініціювали проведення позачергової сесії біля пам’ятника Бандері, до якої також приєдналися їхні колеги з міської ради. Зокрема, право виступу отримали міський голова, секретар міської ради, представник фракції ВО «Свобода» у ЛМР Юрій Михальчишин. Образливі висловлювання останніх двох на адресу Партії регіонів викликали чималий суспільний резонанс, а Михальчишин та Павлюк були змушені пояснити свою поведінку та нетактовні вигуки СБУ. 6.

Поділ комісій у ЛМР

Склад дванадцяти комісій у Львівській міській раді були затверджені 2 грудня 2010 року рішенням депутатського корпусу. Найчисельніша фракція у Раді — ВО «Свобода» відразу заявила про процедуру розподілу голів комісій, мовляв, свободівці очолять 10 з них, ще на дві може претендувати друга за величиною фракція — «Фронт Змін».

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Основний конфлікт розгорівся довкола комісії культури, промоції, засобів масової інформації та туризму,

на

голову якої подавалася кандидатура

директора Львівської опери Тадея Едера (Партія регіонів), та яка фігурувала серед двох комісій, головування в яких мало дістатися політичній партії «Фронт Змін». Аргументи, які публічно озвучила фракція «Свободи» проти пана Едера було два: по-перше представник ПР, зважаючи на ідеологію партії, не може очолити комісію культури, а по-друге, комісії мають очолювати молодші та енергійні люди. Додатково, слід виділити нововведення, ініційовані депутатським корпусом ЛМР VI скликання. Серед основних — можливість переглянути засідання сесії міської ради в Інтернеті. Нагадаємо, до цього, мешканці могли лише послухати сесію за допомогою онлайн-радіо на сайті ЛМР та порталі депутатів. Інше, що варто виділити — запровадження зустрічей з мешканцями міста та розміщення графіків прийому громадян на інформаційному порталі http://lvivrada.gov.ua, щоправда, наразі не всіма політичними силами.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Інформація про організацію

Громадянська мережа ОПОРА – це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об’єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Ми працюємо задля розвитку громадянського суспільства в країні як фундаменту суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Стратегічні цілі Громадянської мережі ОПОРА:  Забезпечення відкритості і прозорості діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні  Підтримка та розвиток суспільних груп і середовищ на рівні місцевих громад, їх об’єднання в загальноукраїнську мережу співпраці і комунікації.  Розробка та впровадження інноваційної системи навчання громадських активістів. Пріоритетні напрямки діяльності:  Освітня політика – розробка та апробація механізмів комплексного громадського спостереження за зовнішнім незалежним оцінюванням (ЗНО) та вступної кампанією до вищих навчальних закладів на всіх етапах процесу.  Житлово-комунальна політика – розробка та впровадження в Україні дієвої інституалізованої моделі організацій співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).  Виборчий процес – забезпечення комплексногодовготермінового моніторингу і програмної діяльності політичних партій в Україні.  Громадський контроль – реалізація навчальних та практичних кампаній, спрямованих на підвищення прозорості, відкритості та підзвітності органів місцевого самоврядування.  Розвиток місцевих громад – поширення та впровадження успішних зразків і моделей функціонування локальних громад в рамках загальноукраїнської мережі, обмін досвідом громадськоїроботи.

Громадянська мережа ОПОРА

100 днів Львівської міської ради VI скликання: аналіз діяльності

Форми та методи нашої роботи: Захист прав та громадських інтересів (advocacy) Моніторингова діяльність Дослідження та аналіз політики Громадянська освіта (тренінги та консультування) Правоосвіта та правозахист громадян Громадське медіа-лобіювання Громадська журналістика Акції прямої дії Розвиток законодавства Контакти Львівського представництва Громадянської мережі ОПОРА: м. Львів, вул. Наливайка 7/6, тел. +38(032) 254 61 63 Олександр Неберикут – +38(063)6286837 Ірина Швець – +38(063)6286840, E-mail: lviv@opora.org.ua Web-site: www.opora.org.ua, www.opora.lviv.ua

Громадянська мережа ОПОРА