cherkasy_2006 by Administrator Dovkillia

УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17

тел/fax.: (0472)63-36-55; 63-09-78 e-mail:eco22@ck.ukrtel.net

ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області за 2006 рік

43 Черкаси 2007

З М І С Т

1. 2. 3. 4. 5. 5.1. 5.2 5.2.1. 5.2.2. 5.3. 5.3.1. 5.3.2. 6. 6.1. 6.2. 6.3. 6.4. 7. 8. 8.1. 8.1.1. 8.1.2. 8.2. 9. 10. 10.1. 10.2. 10.3. 10.4. 10.5. 10.6. 10.7.

Екологічна політика України ................................................................... Атмосферні та гідрологічні умови і явища.............................................. Атмосферне повітря................................................................................... Водні ресурси.............................................................................................. Земельні ресурси та ґрунти ....................................................................... Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Структура та стан земель........................................................................... Структура земельних угідь........................................................................ Деградація земель....................................................................................... Охорона земель........................................................................................... Практичні заходи........................................................................................ Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність. Надра ........................................................................................................... Мінерально-сировинна база...................................................................... Стан геологічного середовища.................................................................. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр................ Дозвільна діяльність у сфері використання надр.................................... Відходи........................................................................................................ Екологічна безпека..................................................................................... Екологічна безпека як складова національної безпеки........................... Екологічна безпека оборонної діяльності................................................ Поводження з небезпечними хімічними речовинами............................. Радіоекологічна безпека............................................................................. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення........ Рослинний світ............................................................................................ Лісові екосистеми....................................................................................... Проблеми охорони і відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України............................................................................ Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур....... Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними................. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Генетично змінені організми.................................................

Номер сторінки 3 4 5 15 36 36 36 36 38 40 40 41 42 42 45 48 48 49 58 58 58 59 86 88 93 93 96 97 98 98 99 100

44 Динаміка стану зелених насаджень у містах і селищах міського типу Тваринний світ............................................................................................ Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.................... 11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними....................................................... 11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. 11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел................................. 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження...................................... 12*. Екомережа та біорізноманіття.............................................. 12. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні........................ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду.................................................... 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон........................ 12.3. Історико-культурна спадщина................................................................... 12.3.1. Природний та техногенний влив на стан об’єктів культурної спадщини..................................................................................................... 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля..................................................... 13. Деякі екологічні проблеми та шляхи їх вирішення................................. 14. Державний контроль у галузі охорони довкілля.................................... 14.1. Організація та здійснення державного контролю................................... 15. Управління в галузі охорони довкілля..................................................... 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління.................................. 15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення............................................... 15.3. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності органів Мінприроди............................. 16. Моніторинг довкілля................................................................................. 17. Економічні засади природокористування............................................... 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності............................. 17.2. Стан фінансування екологічної галузі...................................................... 18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 19. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи. Взаємодія із засобами масової інформації 20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля....................... 21. Виконання державних екологічних програм .. 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. 21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля 10.8. 11. 11.1.

100 101

101 102

102 103 105 106 111 111 116 116 119 120 123 126 126 130 130 130 131 131 133 139 139 140 141 144 154 155 155

21.3. 22.

Азовського та Чорного морів. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Висновки...................................................................................................... Додатки

155 155 156 159

"Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля… Така інформація ніким не може бути засекречена." Ст. 50 Конституції України

ВСТУПНЕ СЛОВО Наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків залежатиме від того, в якому навколишньому природному середовищі ми житимемо. Та це залежить від громадянської та екологічної свідомості кожного з нас. Проблема забезпечення належної ефективності практичних природоохоронних дій не втрачала своєї гостроти і в 2006 році. Комплексний характер екологічних проблем зумовлює необхідність відповідного підходу до їх розв’язання. Відтак і охорона навколишнього природного середовища не осібний вид діяльності, вона має здійснюватись у контексті впровадження інтегрованої екологічної політики, що безпосередньо торкалася б усіх сфер життєдіяльності суспільства. Впровадження такої політики є беззастережним пріоритетом діяльності Екологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина, але їх розв’язання неможливе без активної участі неурядових організацій та тісної співпраці Державного управління охорони навколишнього природного середовища із громадськістю. Особлива увага при діяльності Держуправління приділяється питанням інформування населення про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Щорічна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області є складовою частиною Національної доповіді про екологічний стан України. Вона розрахована на широке коло громадськості, зацікавлених організацій, підприємств, викладачів навчальних закладів, студентів, школярів. В ній використані матеріали відомств, причетних до спостережень за природними об’єктами, показана динаміка їх змін. Доповідь надасть можливість детально ознайомитись з широким спектром зазначених питань.

47 1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Головною метою національної екологічної політики є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього та майбутнього поколінь. Робота управління у 2006 році проводилася згідно з політичними пріоритетами, стратегічними напрямами і завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки. Пріоритетними напрямками діяльності управління у 2006 році були: утилізація невідомих, непридатних, заборонених до використання пестицидів; зменшення рівня забруднення та поліпшення екологічного стану водних об’єктів; зменшення забруднення атмосферного повітря регіону; розширення територій та створення нових об’єктів природнозаповідного фонду; робота з громадськістю. Для Черкаської області, як і України в цілому, в умовах соціальноекономічного розвитку актуальним є розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях шляхом відмови від екологічно небезпечних технологій в промисловості та сільському господарстві та застосування заходів по зменшенню їх негативного впливу на навколишнє природне середовище. Важливим елементом екологізації виступає розробка технологій з видалення та утилізації відходів. В області проводиться обробка макулатури та полімерних відходів, впроваджено технології виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва та комплексного мінерального добрива "Гармонія" з курячого посліду, що являється важливим початковим елементом екологізації тваринництва.

48 2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Клімат Черкаської області помірно-континентальний. Середня річна температура повітря дорівнює 7,70С. Середня температура самого теплого місяця (липня): 19,80С, самого холодного місяця (січня): -5,90С. У холодні зими температура повітря може знижуватись інколи до -35,30С (лютий), у спекотні літні дні температура повітря іноді може сягати +37,40С. Середньомісячна температура самого жаркого місяця - липня дорівнює +25,10С. Середня річна кількість опадів більше 500 мм. Найбільша кількість опадів випадає в літні місяці, найменша – у зимові та на початку весни. За даними Гідрометеоцентру України на території Черкаської області річна сума атмосферних опадів по різних метеостанціях склала 498-660 мм. Порівняно з минулим роком опадів випало менше на 22-160 мм, а саме по метеостанціях: м. Жашків – на 22 мм, м. Умань – на 115 мм та м. Звенигородка – на 160 мм, що склало 78-88% від норми. По метеостанціях міст Золотоноша, Сміла, Чигирин, Черкаси сума атмосферних опадів була більшою на 64-104 мм і становила 111-131 % від норми. В цілому температура повітря в області була трохи нижчою, ніж в минулому році. Середньорічні значення відрізнялись від минулорічних на 0,3-0,60С. Найнижча температура повітря традиційно відзначалась в січнілютому і за середньомісячними значеннями становила 7,9-8,10С нижче нуля. В липні-серпні зафіксовано найвищу температуру повітря. Середньомісячні значення складали 19,9-21,00С. Порівняно з середніми багаторічними значеннями температура повітря була вищою на 0,9-1,10С. Зима 2005 – 2006 рр. завдяки західним атмосферним процесам, виявилась теплою та зі значною кількістю опадів. Так, за період грудень – 15 січня середня температура склала -3,50С морозу (0,9 градусів вище відповідної норми), сума опадів 70 – 80 мм (при 50 -60 мм). При цьому, в перші 2 тижня грудня переважав позитивний фон температур (0+30 тепла), лише з 14 грудня він знизився до невеликих від'ємних значень (-1-40). За науковими дослідженнями Черкаського обласного центру з гідрометеорології за останній час зими на Черкащині потепліли на 1,5 0С, при цьому: з 1948 р. до 1973 р. спостерігалось інтенсивне потепління – на 0,80С, з 1973 р. до 1983 р. – період адаптації, з 1984 р. потепління знову посилилось. Враховуючи зиму 2003 – 2004 років – на 0,70С. Щодо повторюваності холодних зим, то до 1978 р. їх було 12, після 1978 – 6, за останні десять років – лише 2. На території Черкаської області протікають 1037 річок і струмків загальною довжиною 7,5 тис. км. До великих річок відноситься Дніпро, до середніх – річки Рось, Тясмин, Велика Вись, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Супій, Ятрань. Інші річки малі – Вільшанка, Золотоношка, Ірдинь, Ірклій, Уманка, Шполка, Чумгак, Синюха, Удич. В області також налічується

49 38 водосховищ на річках, у тому числі Канівське та Кременчуцьке на Дніпрі, 2314 ставків. Місцевий річковий середній багаторічних стік становить 1,01 км 3/рік. Мінливі і нестабільні умови зими 2006 р. вплинули на формування льодоставу на водних об’єктах області. Перша половина зими характеризувалась підвищеним температурним фоном, тому лише з 23 грудня почали спостерігатись перші льодові явища. В другій половині січня, внаслідок інтенсивного похолодання, почалось активне льодоутворення. Суцільний льодостав встановився з 20 січня. Станом на кінець першої декади лютого товщина льоду на Кременчуцькому водосховищі складала 29 см., на річках – 20-28 см. Протягом зими 2006 р. водність більшості річок Черкащини перебувала в межах норми. 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ За даними Головного управління статистики у Черкаській області в 2006 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферу здійснювали 496 підприємств області, що мали стаціонарні джерела викидів та були взяті на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря. За звітний період ними було викинуто 40,2 тис.т, що на 0,8 тис.т більше, ніж за відповідний період минулого року. В цілому по області в 2006 р .щільність викидів на 1 кв. км. складала 1925 кг (в 2005 р. – 1885 кг), а обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 30 кг (в 2005 р -29 кг). 19,1 тис. тонн (47% від викиду по області) забруднюючих речовин викинуто в повітряний басейн міста Черкаси, що на 2,3 тис. менше ніж в 2005 році. Значний внесок в забруднення атмосферного повітря області вносить автотранспорт, кількість якого постійно зростає. В 2006 р. згідно даних Головного управління статистики викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел складали 65,1 тис т., що становить 65% - по області, 51% - по м. Черкаси. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами наведена в табл. 3.1, 3.2 та на рис.3.1.1. Табл. 3.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис.т в т.ч.: -від стаціонарних джерел забруднення, тис.т. від пересувних джерел, тис.т., в т.ч. -від автотранспорту -від залізничного транспорту

2004 р.

2005 р.

2006 р.

100,1

102,5

105,3

34.8 65,4 62.5 2,9

39,4 63,1 60,4 2,7

40,2 65,1 62,2 2,9

Рис.3.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Черкаській області, тис.т.

120

100

0 2004р

2005р

2006р від стаціонарних, тис.т від пересувних джерел , тис.т загальна кількість, тис.т

Вхідні дані до рис.3.1.1. викиди від стаціонарних джерел забруднення, тис.т викиди від пересувних джерел, тис.т загальна кількість викидів, тис.т.

2004 р. 34,8 65,4 100,1

2005 р. 39,4 63,1 102,5

2006 р. 40,2 65,1 105,3

В 2006 р. за даними Головного управління статистики, найпоширенішими забруднюючими речовинами, які потрапляли в повітряний басейн області були: діоксид сірки, метан, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, оксиди азоту та оксид вуглецю. Динамика викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі районів та міст Черкаської області надана в табл. 3.3. Таблиця 3.3 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин, тис.т 3.3.1 Діоксид сірки, тис.т Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша

2004 р 5,11 3,388 0,135 0,001 0,099

2005 р 8,898 7,166 0,141 0,001 0,091

2006 р 8,514 6,934 0,131 0,004 0,044

51 м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

0,078 0,199 0,061

0,081 0,205 0,039

0,07 0,173 0,083

Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

0,004 0,216 0,037 0,017 0 0 0,008 0,199 0,306 0,016 0,005 0,026 0,006 0,096 0,048 0,028 0,125 0,001 0,011

0,005 0,215 0,016 0,021 0,029 0 0,004 0,12 0,389 0,042 0,007 0,026 0,035 0,097 0,018 0,017 0,107 0 0,026

0,005 0,216 0,031 0,023 0,046 0,003 0,073 0,299 0,024 0,01 0,017 0,009 0,094 0,053 0,021 0,076 0 0,075

Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

2004 р 3,602 0,113 0,011 0,023 0,02 0,001 0,058

2006 р 7,016 0,195 0,011 0 0,045 0,016 0,056 0,225

0 0 0,01 1,409 0,01 0,024 0,016 0,001 0 0 0,018 0,320 0,043 0,277 1,021 0,214 0,013

2005 р 3,612 0,176 0,011 0,033 0,02 0 0,170 0

3.3.2 Метан, тис.т

0 0,017 1,225 0,014 0 0,016 0,001 0 0 0,020 0,332 0,042 0,216 0,890 0,380 0,049

0,084 0,001 0,019 1,522 0,014 0,005 0 0,070 0,001 0 0,121 0,636 0,056 0,335 1,131 2,003 0,030 0,440

3.3.3 Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, тис.т Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша

2004 р 6,776 3,760 0,734 0,003 0,067

2005 р 7,232 4,189 0,729 0,002 0,049

2006 р 6,957 3,775 0,564 0,005 0,039

52 м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

0,175 0,277 0,087

0,146 0,282 0,071

0,131 0,255 0,137

0,012 0,112 0,075 0,049 0,006 0 0,034 0,176 0,367 0,034 0,016 0,057 0,204 0,230 0,059 0,075 0,077 0,001 0,081

0,012 0,111 0,038 0,057 0,021 0 0,028 0,085 0,407 0,018 0,017 0,062 0,464 0,141 0,056 0,079 0,071 0,008 0,081

0,013 0,130 0,056 0,084 0,041 0 0,034 0,078 0,455 0,022 0,016 0,062 0,653 0,106 0,054 0,090 0,059 0,008 0,090

2004 р 6,534 3,537 0,148 0,063 1,2 0,193 0,081 0,005

2005 р 7,295 4,025 0,15 0,065 0,053 0,194 0,081 0,003

2006 р 6,39 4,347 0,127 0,069 0,021 0,183 0,122 0,007

0,007 0,076 0,009 0,089 0,013 0,006 0,005 0,054 0,02 0,015 0,04 0,003 0,805 0,008 0,033 0,085 0,014 0,001 0,024

0,006 0,051 0,001 1,351 0,007 0,006 0,002 0,053 0,012 0,019 0,02 0,005 0,99 0,007 0,032 0,085 0,014 0 0,063

0,008 0,061 0,011 0,598 0,013 0,006 0,002 0,037 0,021 0,04 0,039 0,004 0,475 0,006 0,037 0,084 0,015 0,01 0,047

2004 р 6,307 2,953 0,225 0,016 0,836

2005 р 5,483 2,614 0,184 0,016 0,081

2006 р 5,445 2,137 0,173 0,009 0,058

3.3.4 Оксиди азоту, тис.т

3.3.5 Оксид вуглецю, тис.т Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша

53 м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

0,391 0,199 0,05

0,439 0,243 0,035

0,365 0,138 0,028

0,009 0,244 0,023 0,244 0,048 0,001 0,027 0,161 0,049 0,107 0,128 0,013 0,129 0,018 0,065 0,132 0,047 0,01 0,182

0,008 0,259 0,018 0,487 0,063 0,001 0,014 0,128 0,111 0,019 0,115 0,022 0,264 0,013 0,061 0,041 0,043 0,015 0,189

0,006 0,269 0,021 1,2 0,046 0,001 0,011 0,142 0,172 0,091 0,145 0,021 0,174 0,01 0,034 0,046 0,042 0,009 0,097

Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології у м. Черкаси, який має 3 пости спостереження, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. В 2006 р. лабораторією проаналізовано 15313 проб повітря у тому числі по основних інгредієнтах – 7924 (52%) та по специфічних – 7389 (48%). За даними постійних спостережень Черкаського обласного центру з гідрометеорології в 2006 р. в м. Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по формальдегіду у 1,1 рази. Протягом року відмічалося зменшення максимальних концентрацій по аміаку на всіх постах спостережень. Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря по м. Черкаси по роках надана в табл. 3.4. Табл.3.4 Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря по м. Черкаси по роках (середньорічні концентрації, мг/м3) Назва речовини Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Сірковуглець Аміак Формальдегід

2004 р. 0,1 0,023 1,0 0,03 0,03 0,001 0,016 0,12 0,010

2005 р. 0,1 0,023 1,0 0,04 0,05 0,001 0,012 0,1 0,01

2006 р. 0,1 0,025 1,0 0,05 0,05 0,001 0,1 0,009

54 Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) міста в 2006 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, оксид азоту. Комплексний індекс забруднення атмосфери (ІЗА) за 2006 р. зменшився до 9,29 (за 2005 – 11,79). Зменшення ІЗА у 1,3 рази обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по формальдегіду та сірковуглецю. Згідно "Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані" виконавчим органом Конвенції визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів окислів азоту, сірчистого ангідриду, аміаку, ЛОСів та важких металів, таких як оксиди марганцю, п'ятиокис ванадію, свинцю, хрому, міді зі стаціонарних і мобільних джерел або їх транскордонних потоків. В Черкаській області в 2006 р. в порівнянні з минулим, за рахунок зменшення використання палива, скоротилися викиди оксидів азоту на 0,905 тис.т., сірчистого ангідриду – на 0,384 тис.т. та п'ятиокису ванадію на 9,4 т. В порівнянні з попереднім роком, в зв'язку із врахуванням викидів забруднюючих речовин від суб'єктів господарювання агропромислового комплексу зросли викиди аміаку – на 0,7 тис.т. Призначення системи моніторингу радіоактивності довкілля - це оперативне виявлення перевищення фонових рівнів радіоактивності для прийняття своєчасних рішень щодо мінімізації можливих негативних наслідків радіоактивного забруднення. В 2006 р програма моніторингу довкілля Черкаської області підрозділами Черкаського обласного центру з гідрометеорології передбачала: - щоденні вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гаммавипромінювання повітря на території метеостанції області - радіаційний фон; - щоденний відбір проб атмосферних випадань (на території метеостанції Черкаси). Протягом 2006 р. радіаційний стан на території Черкаської області залишився стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області ПЕД гамма-випромінювання змінювалась в межах 11-14 мкР/год (мікроРентген за годину), тобто не перевищувала рівнів природного фону (25мкР/год). -на АМСЦ -на МС Жашків -на МС Звенигородка -на МС Золотоноша -на МС Канів -на МС Сміла -на МС Умань -на МС Чигирин

11-12 мкР/год 13 мкР/год 14 мкР/год 12-13 мкР/год 14 мкР/год 12-13 мкР/год 13-14 мкР/год 11-12 мкР/год

Радіаційне навантаження у приземному шарі повітря формується за рахунок радіонуклідів природного і штучного походження. Відповідно виміри загальної бета-активності випадань враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди, серед яких і головні техногенні бета-випромінювачі 137 Cs і 90Sr. Техногенна складова радіоактивності повітря є зараз на два порядки

55 нижчою, ніж природна компонента. Основним джерелом надходження в атмосферу техногенних активних елементів на території України на теперішній час залишається вітровий підйом радіоактивних продуктів з поверхні ґрунту, забрудненого в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС (села Тростянець Канівського району, Петровська Буда Лисянського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. 99 сіл – віднесені до 4 зони посиленого радіологічного контролю). Добова щільність сумарних бета активних випадань з атмосфери змінювалась протягом 2006 р від 0,0 до 4,4 Бк/м2 (Бекерель на метр2). Середньомісячні значення становили 1,8-2,5 Бк/м2. Найвищі значення були в липні. Місячна щільність сумарних бета-активних випадінь з атмосфери коливалось від 52 до 76,2 Бк/м2. (Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадань по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу). Радіаційний фон на території метеостанцій області знаходиться в межах природного фону. Загальна бета-активність випадань, природного і штучного походження у приземному шарі атмосфери знаходиться у стабільному стані. Основними забруднювачами атмосферного повітря в 2006 р. залишилися підприємства: ВАТ "Черкаське хімволокно" ВП "Черкаська ТЕЦ" з валовим викидом забруднюючих речовин в атмосферу 11,2 тис. т., що складає 28 % від загального викиду по області, ВАТ "Азот" з валовим викидом - 5,9 тис. т. (15%), Золотоніське управління магістральних газопроводів – 2,8 тис. т. (7 %), Тальнівська компресорна станція ГКС-17 – 1,1 тис. т. (3 %), ВАТ "Смілянський цукровий завод" – 0,97 тис.т. (2%), ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" – 0,9 тис. т. (2 %) Загальний викид цих підприємств складав 22,87 тис.т. (57 %) усіх викидів забруднюючих речовин, які здійснювалися стаціонарними джерелами. В порівнянні з 2005 р. зменшилися викиди забруднюючих речовин на ВАТ "Черкаське хімволокно" ВП "Черкаська ТЕЦ" на 1,8 тис.т, що обумовлено зменшенням використання палива. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу на ВАТ "АЗОТ", ВАТ "Смілянський цукровий завод" та ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" в 2006 р. зменшилися в порівнянні з попереднім роком за рахунок зниження випуску продукції. Викиди забруднюючих речовин від основних підприємств забруднювачів надані в табл. 3.5 та рис.3.5.1.

56 Рис.3.5.1 Викиди забруднюючих речовин від основних забруднювачів атмосферного повітря за 2006 р.

ВАТ "Черкаське хімволокно" ; 28% Інші; 43%

ВАТ "Азот" ; 15% ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" ; 2%

ВАТ "Смілянський цукровий завод"; 2%

Золотоніське управління магістральних газопроводів газопроводів; 7%

Тальнівська ГКС-17; 3%

Назва підприємств

Частка викидів % від загального по області

ВАТ "Черкаське хімволокно" ВАТ "Азот" м. Черкаси

28 15

Викиди забруднюючих речовин за 2006 р (тис.тонн) 11,2 5,9

Золотоніське управління магістральних газопроводів газопроводів Тальнівська ГКС-17 ВАТ "Смілянський цукровий завод" ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів"

2,8

3 2 2

1,1 0,97 0,9

Інші

17,33

4. ВОДНІ РЕСУРСИ Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2006 р. становить 294,7 млн.м3. У порівнянні з 2005 р. (291,4 млн.м3) забір свіжої води збільшився на 3,3 млн.м3 (1,13 %). Динаміка забору свіжої води показана на Рис. 4.1. Рис. 4.1 Забір свіжої води, млн.м3 296 294 292 290 288 286 284 282 280 278 276

294,7 291,4

283,5

2004

Вхідні дані до рис. 4.1 Роки Забір свіжої води, млн.м3/рік

2005

2004 283,5

2006

2005 291,4

2006 294,7

Слід відмітити, що збільшення обсягів забору води в 2006 р. пройшло за рахунок збільшення водозабору з підземних джерел на 11,96 млн.м3. Збільшення обсягів водоспоживання з підземних джерел виникло за рахунок сільського господарства, де збільшилися поголівя худоби та обсяги виробництва. На потреби сільського господарства використовується найбільша кількість води – 163,31 млн.м3 або 65 % від загального використання. Рис.4.2. Рис. 4.2 Структура використання водних ресурсів, млн. м3

58 Інші потреби 0,991млн.куб.м.

Виробничі потреби 49,1млн.куб.м.

Побутові потреби 37,77млн.куб.м.

Сільськогосподарське водопостачання 163,31млн.куб.м.

Виробничі потреби

49,1 млн.куб.м. 37,77 млн.куб.м. 163,31 млн.куб.м 0,991 млн.куб.м.

Побутові потреби Сільськогосподарське водопостачання (риборозведення) Інші потреби

19,56 % 15,03 % 65,01 % 0,4 %

Динаміка забору води по басейнам Дніпра та Південного Бугу наведена на рис. 4.3 та 4.4. Рис. 4.3 Динаміка забору води по басейну р. Дніпро, млн.м3 242

240,9

240 238

236,1

236 234

233,4

232 230 228 2004

2005

2006

В хідні дані до рис. 4.3 Роки Забір води по басейну р.Дніпро,млн.м3

2004 233,4

2005 240,9

2006 236,1

Рис. 4.4 Динаміка забору води по басейну р. П.Буг, млн.м3

59 60 58 56 54 52 50 48 46 44

58,63

50,52

50,1

2004

2005

Вхідні дані до рис. 4.4 Роки Забір води по басейну р.П.Буг,млн.м3

2004 50,1

2006

2005 50,52

2006 58,63

Забір і використання води по галузях народного господарства в динаміці наведено в табл.4.1.

Табл. 4.1 Забір і використання води, млн.м3/ рік Роки

Річковий басейн

Дніпро П.Буг Всього по області 2005 Дніпро П.Буг Всього по області 2006 Дніпро П.Буг Всього по області 2004

З поверхневих джерел 205,2 30,5 235,7

Забрано води З підземних Разом джерел

Промисловість

Використано води Сільське Комунгосп Зрошення господарство

Риборозведення

Інші галузі

28,2 19,6 47,8

233,4 50,1 283,5

50,57 5,25 55,82

14,11 14,51 28,62

37,23 4,25 41,48

0,596 0,124 0,720

88,22 22,78 111,0

0,06 0,06

212,0 30,31 242,31

28,88 20,21 49,09

240,9 50,52 291,4

50,51 5,383 55,893

15,93 13,73 29,66

35,67 4,075 39,745

0,652 0,137 0,789

95,53 24,63 120,16

197,4 36,26 233,6

38,68 22,37 61,05

236,1 58,63 294,7

41,85 7,255 49,1

26,13 16,58 42,71

34,16 3,613 37,77

0,763 0,228 0,991

92,89 27,71 120,6

Скид стічних вод в поверхневі водні об’єкти в порівнянні з 2005 р. в 2006 р. зменшився на 18,6 млн.м3. (Рис.4.5, 4.6). Рис. 4.5 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р.П.Буг,млн.м3

60 32 31 30 29 28 27 26 25 24

30,9 28,1 26,89

2004

2005

Вхідні дані до рис.4.5 Роки Скид зворотних вод у басейн р. П. Буг, млн.м3

2006

2004 2005 2006 28,1 26,8 30,9 9

Рис. 4.6 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн. м3

185 180 175 170 165 160 155 150 145

182,5 178,8

159,9

2004

2005

2006

Вхідні дані до рис.4.6 Рік 2004 2005 2006 Скид зворотних вод у басейн р. 178,8 182,5 159,9 Дніпро, млн.м3 Динаміка скидання зворотних вод по галузям народного господарства та басейнам річок наведена в табл. 4.2 Табл. 4.2 Скидання зворотних вод, млн.м3 /рік Роки

2004

Категорія очищення

О НО НДО НЧБО

Найменуван. річков. басейну

Скинуто зворотних вод В В підземні Всього поверхневі горизонти водні об’єкти 58,55 58,55 8,255 8,255 19,17 19,17 120,9 120,9

Скидання зворотних вод Промисловість Сільське Комунгосп господарство

58,43 4,242 10,18 1,724

119,0

0,070 2,468 8,968 0,124

Інші галузі

0,05 1,545 0,022 0,052

61 Всього по області О НО НДО НЧБО Басейн Дніпра О НО НДО НЧБО Басейн П.Бугу О 2005 НО НДО НЧБО Всього по області О НО НДО НЧБО Басейн Дніпра О НО НДО НЧБО Басейн П.Бугу О 2006 НО НДО НЧБО Всього по області О НО НДО НЧБО Басейн Дніпра О НО НДО НЧБО Басейн П.Бугу

206,875 58,08 6,802 13,58 100,3 178,762 0,47 1,453 5,59 20,6 28,113 58,175 7,178 16,163 127,83 209,346 57,65 5,976 10,93 107,9 182,5 0,525 1,202 5,233 19,93 26,89 52,36 8,13 11,37 118,92 190,8 51,85 5,85 6,48 95,7 159,9 0,51 2,28 4,89 23,22 30,9

74,576 57,961 3,495 7,211 1,430 70,097 0,469 0,747 2,969 0,294 4,479 58,04 3,297 7,529 2,699 71,57 57,524 2,815 4,841 2,442 67,622 0,521 0,482 2,688 0,257 3,948 51,97 3,211 3,683 4,848 63,71 51,465 2,287 1,136 3,213 58,1 0,505 0,924 2,547 1,635 5,611

119,0 98,724 98,724 20,276 20,276 0,06 124,9 125,0 0,04 105,3 105,34 0,02 19,64 19,66 0,048 113,9 113,948 0,03 92,36 92,39 0,018 21,54 21,558

11,63 0,069 2,034 6,353 0,103 8,559 0,434 2,62 0,021 3,075 0,068 2,547 8,569 0,123 11,31 0,065 2,036 6,046 0,1 8,247 0,003 0,511 2,523 0,023 3,06 0,354 3,423 7,572 0,123 11,472 0,351 2,512 5,249 0,09 8,202 0,003 0,911 2,323 0,033 3,27

1,669 0,05 1,273 0,016 0,043 1,382 0,001 0,272 0,001 0,009 0,283 0,062 1,334 0,012 0,078 1,486 0,061 1,125 0,01 0,068 1,264 0,001 0,209 0,002 0,01 0,222 0,036 1,496 0,067 0,049 1,648 0,034 1,051 0,065 0,037 1,187 0,002 0,445 0,002 0,012 0,461

Об’єм скиду забруднених зворотних вод зменшився на 3,8 млн. м3 (з 23,3 млн. м3 у 2005 р. до 19,5 млн. м3 у 2006 р.). Інформація по типам очищення зворотних вод та скиду по басейнам річок приведена в табл. 4.3.

Табл. 4.3 Типи очищення зворотних вод, млн. м3/рік Рік

1 2004

Водний об’єкт

2 басейн Дніпра басейн П.Бугу Всього по області

Скинуто всього

Нормативно очищених на очисних спорудах Всього Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка очистка

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об”єкта 8 9 -

3 178,8

4 58,1

5 57,67

6 -

7 0,43

28,075

0,45

206,875

58,55

58,12

0,43

161,1

154,2

62 басейн Дніпра басейн П.Бугу Всього по області басейн 2006 Дніпра басейн П.Бугу Всього по області 2005

182,5

57,65

56,99

0,66

26,89

0,525

209,346 159,9

58,175 51,85

57,51 51,67

0,66 0,18

179,9 -

165,9 -

30,9

0,51

190,8

52,36

52,18

0,18

173,6

159,8

Скиди забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти в порівнянні з 2005 р. зменшилися на 22,7 тис. т. Динаміка скидання забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти наведена в табл. 4.4. Табл. 4.4 Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік Рік

Водний об’єкт

2004 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2005 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2006 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу

Скидання забруднюючих речовин Завислі N (сума P речовини мінеральних (ортофосформ) фати)

Разом

БСК

ХСК

93438,8 87526,08 5912,72

1251 1176 75

1276 1120 156

2504 2346 158

81639,4 76086,3 5553,1

1175 1094 81

1045 959 86

58903,3 53383,8 5519,5

1172 1050 122

0,849 0,349 0,5

959 846 113

Мінералізація

Нафтопродукти

176,3 151,6 24,7

59990 56030 3960

22,13 21,01 1,12

2496 2358 138

131,4 100,4 31,01

55100 51171 3929

19,44 18,43 1,01

2105 1954 151

170,2 142,6 27,6

40680 36740 3940

13,75 12,87 0,88

Обсяг зворотного водопостачання становить 669,4 млн.м3. Обсяг повторного водопостачання за 2006 р. становить 10,9 млн.м3. Відсоток економії свіжої води у 2006 р. становить 93,27 % проти 93,01 % у 2005 р. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені у табл. 4.5. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів наведені в табл. 4.6. З метою більш раціонального використання водних ресурсів та зменшення негативного впливу на їх стан підприємствам-водокористувачам доведені ліміти на забір води та скиди стічних вод, які встановлюються у дозволах на спеціальне водокористування. Інформація щодо дозвільної діяльності наведена в табл. 4.7. Протягом 2006 р. держуправлінням розглянуто 305 матеріалів дозволів на спеціальне водокористування, із них видано 145 та продовжено термін дії 160 дозволів. Станом на 1 січня 2007 р. на обліку знаходиться 1536 підприємств водокористувачів. За порушення вимог водоохоронного законодавства в 2006 р. рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього

63 природного середовища в Черкаській області скасовано 51 дозвіл на спецводокористування. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області протягом 2006 р. проводило лабораторний контроль за станом природних об’єктів, скидами стічних вод в водойми, впливом підприємств та накопичувачів рідких відходів на водні об’єкти, ефективністю роботи очисних споруд по дотриманню водокористувачами нормативних вимог. Протягом 2006 р. за рахунок обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища виконувались наступні заходи з охорони та відновлення водних ресурсів: 1. Реконструкція очисних споруд в с. Медведівка Чигиринського району. 2. Реконструкція каналізаційних мереж міських лікарень № 1 та № 3. 3. Реконструкція очисних споруд смт. Чорнобай. 4. Реконструкція каналізаційних мереж Городищенської районної лікарні. 5. Реконструкція очисних споруд КП "Смілаводоканал". 6. Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Сріблянка та Медянка в межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району. 7. Реконструкція системи каналізування дитячого санаторію "Руська Поляна" Черкаського району. 8. Першочергові заходи по покращенню роботи каналізаційних очисних споруд та каналізаційного колектору в м. Тальному. 9. Будівництво КНС з каналізаційним колектором в м. Умані, мікрорайон "Білогрудівка". На виконання вищенаведених заходів у 2006 р. виділено 1403,97 тис. грн. при плані 1404 тис. грн. (99,99%). У 2006 р. згідно програми проведення моніторингу поверхневих вод, відділом державного аналітичного контролю Держуправління проводились спостереження за станом Канівського та Кременчуцького водосховищ, річок Рось, Вільшанка, Тясмин, Золотоношка, Супій, Гнилий Тікич, Шполка, Велика Вись, Синюха, Гірський Тікич, Уманка, Ятрань на 40 контрольних створах. Протягом 2006 р. відділом державного аналітичного контролю держуправління охорони природи в Черкаській області перевірено 57 випусків стічних вод, відібрано 301 пробу поверхневих вод, 112 проб стічних вод. Якісний стан поверхневих вод відповідно до програми спостережень визначається за трофо-сапробіологічними (завислі речовини, азот амонійний, нітрит-іони, нітрат-іони, фосфати, хімічне та біологічне споживання кисню (ХСК, БСК), розчинений кисень), сольовим складом (мінералізація, хлориди, сульфати), специфічними показниками (нафтопродукти, аніонні поверхневоактивні речовини (АПАР), залізо загальне, мідь, цинк, хром, нікель, марганець).

64 За результатами спостережень показники органічного забруднення, специфічні показники та основні гідрохімічні показники складу води на створах Канівського та Кременчуцького водосховищ, річок Рось, Вільшанка, Супій, Синюха, Гірський Тікич відповідають нормам "Обобщённого перечня предельно допустимых концентраций и ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоёмов" та СанПиН №4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". Перевищення допустимих нормативів якості поверхневих вод у 2006 р. найчастіше спостерігалось по БСК, нітритам, залізу загальному, АПАР; у 2005 р. - по ХСК, БСК, іонам амонію, нітритам, АПАР, нафтопродуктам. Канівське водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Канівського водосховища проводився на прикордонному створі з Київською областю (пристань Бучаки) та у верхньому б’єфі Канівської ГЕС. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов", 1990. За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним. Кременчуцьке водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Кременчуцького водосховища проводився на шести підконтрольних створах. На створах в районі с. Пекарі, 5 км нижче скиду очисних споруд міста Канева; 0,5 км нижче скиду очисних споруд ВАТ "Азот";в р-ні с. Липове, 2 км нижче села, в районі дамби, на межі з Полтавською областю основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочнобезопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На підконтрольних створах 0,5 км вище водозабору м. Черкаси; вище м. Черкаси, 2 км вище залізничного мосту м. Черкаси; 1 км нижче Південного промвузла м. Черкаси перевищень норм ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений" не зафіксовано. В 2006 р. санітарний стан Кременчуцького водосховища на підконтрольних створах залишився задовільним. р. Рось Аналітичний контроль якості та складу води р. Рось проводився на чотирьох створах: на межі з Київською обл., в районі с. Москаленки; 1 км вище та 1 км нижче м. Корсунь-Шевченківський; 1 км нижче села Межиріч, 5 км вище гирла р. Рось. На створі 1 км вище м. Корсунь-Шевченківський основні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно

65 допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створах: в районі с. Москаленки, на межі з Київською обл.; 1 км нижче м. Корсунь-Шевченківський; 1 км нижче с. Межиріч, 5 км вище гирла р. Рось більшість інгредієнтів органічних забруднень біогенних елементів, основних іонів відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". За звітній період гідрохімічні показники в межах норми, санітарний стан залишився задовільним. р. Вільшанка Визначення гідрологічного складу проводилось на створі в с. Мошни, 1 км вище гирла. Більшість інгредієнтів органічного забруднення, біогенних елементів, основних іонів відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". За звітний період санітарний стан не змінився і залишився задовільним. р. Тясмин Аналітичний контроль якості та складу води в р. Тясмин проводився на семи підконтрольних створах від кордону з Кіровоградською областю (1 км вище с. Косарі) до міста Чигирина. На створі спецспостереження 1 км вище с. Косарі на межі з Кіровоградською областю зафіксовано перевищення ГДК нітритів в 1,2 р., АПАР в 1,2 р, залізо заг. в 2,1, згідно норм "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створах 0,5 км вище та нижче м. Кам’янки; 0,5 км вище та нижче м. Сміли перевищень ГДК не зафіксовано. На створах 1 км вище, 1 км нижче м. Чигирин обстеження проводилось три рази. На створі 1 км нижче м. Чигирин спостерігалось перевищення ГДК АПАР в 1,5 р. Іонів важких металів в р. Тясмин не виявлено. Інші показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2006 р. санітарний стан р. Тясмин залишився задовільним. р. Золотоношка Аналітичний контроль якості та складу води проводився на трьох підконтрольних створах. На створі 1 км нижче м. Золотоноші виявлено перевищення ГДК нітритіонів в 1,3 р., заліза загального в 1,7 р. На створі в районі пристані Чехівка 0,5 км вище гирла р. Золотоношки в районі насосної станції перекачки зафіксовано перевищення ГДК АПАР в 1,2 р.; заліза заг. в 1,8 р. Інші гідрохімічні показники відповідають нормам

66 "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2006 році санітарний стан р. Золотоношки залишився задовільним. р. Супій Основні показники складу та якості води на створі с. Богдани, 1 км вище села, на межі з Київською обл. відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2006 р. санітарний стан р. Супій залишився задовільним. р. Гнилий Тікич Аналітичний контроль якості та складу води р. Гнилий Тікич проводився на шести підконтрольних створах. На створі в межах с. Косяківка на межі з Київською областю основні гідрохімічні показники відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". На створі в районі м. Звенигородки, 0,5 км вище водозабору та 0,5 км нижче міста зафіксовано перевищення БСК відповідно в 1,7 р. та в 1,9 р. Результати хімічних аналізів річкової води на створі в межах с. Лоташеве, 2 км вище гирла р. Гнилий Тікич відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". На створах 0,5 км нижче гирла р. Шполки в межах с. Єрки зафіксовано перевищення БСК в 1,4 р. В 2006 р. санітарний стан р. Гнилий Тікич залишився задовільним. р. Шполка Аналітичний контроль якості та складу води р. Шполки проводився на трьох підконтрольних створах. На створі 0,5 км вище м. Ватутіне основні показники складу та якості води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохохяйственных водоемов". На створах 0,5 км нижче м. Ватутіне та гирло в межах с. Єрки виявлено перевищення ГДК БСК відповідно в 2,6 р. та в 1,8 р. Інші показники знаходяться в межах норми ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2006 р. санітарний стан р. Шполки залишився задовільним. р. Велика Вись Основні показники складу та якості води на прикордонному створі з Кіровоградською областю, 1 км нижче с. Ямпіль, 2 км вище гирла р. Велика

67 Вись знаходяться в межах ГДК "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". Виняток становить АПАР, зафіксовано перевищення ГДК в 1,5 р. В 2006 році санітарний стан р. Велика Вись не змінився і залишився задовільним. р. Синюха На прикордонному створі з Кіровоградською областю (с. Чеснопіль), де зливаються в одну три річки: р. Гірський Тікич, р. Гнилий Тікич та р. Велика Вись, основні інгредієнти відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2006 р. санітарний стан р. Синюхи не змінився і залишився задовільним. р. Гірський Тікич Основні показники складу та якості води на створі 2 км вище гирла р. Гнилий Тікич ( с. Криві Коліна) знаходяться в межах норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2006 році санітарний стан р. Гірський Тікич залишився задовільним. р. Уманка Аналітичний контроль якості та складу води р. Уманки проводився на трьох підконтрольних створах. Основні показники складу та якості води на створі 1 км вище м. Умань та 0,5 км нижче м. Умань відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". На створі 0,5 км нижче скиду очисних споруд м. Умань в межах с. Сушківка виявлено перевищення ГДК БСК в 1,2 р. Інші показники знаходяться в межах допустимих норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2006 році санітарний стан р. Уманки залишився задовільним. р. Ятрань На прикордонному створі з Кіровоградською областю, 1,5 км вище с. Перегонівка основні інгредієнти відповідають нормам ГДК "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочнобезопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". Виняток становить АПАР, зафіксовано перевищення ГДК в 1,5 р. та залізо загальне. в 1,7 р. В 2006 р. санітарний стан р. Ятрань залишився задовільним. Санепідслужбою області здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у

68 населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом, та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. За даними обласної санепідемстанції із водойм першої категорії в 6 встановлених створах відібрано і досліджено 130 проб на санітарно-хімічні і 352 проби на мікробіологічні показники, виявлені відхилення у 17(13,1%) та 7 (2,0%) пробах відповідно. Із водойм другої категорії на 86 встановлених створах відібрано і досліджено 941 пробу на санітарно-хімічні і 1865 проб на мікробіологічні показники, з них не відповідали вимогам санітарних норм і правил 129 (13,7%) і 187 (10,0%) проб відповідно. За звітний період у поверхневих водах області зафіксовані перевищення показників бактеріального забруднення, так у 8 пробах виявлено збудників гельмінтозів, у 1-х – сальмонели ентерітідіс. Із загальної кількості досліджених на санітарно-хімічні показники проб води водойм на вміст пестицидів досліджено 328 проб, з яких не відповідали гігієнічним вимогам одна, солей важких металів – 482 проби, СПАР – 198, фенолів – 219. Згідно з програмою гідрохімічного контролю якості вод лабораторією гідрохімічного моніторингу Черкаського регіонального управління водних ресурсів здійснюється контроль поверхневих вод Кременчуцького водосховища щомісячно: р. Дніпро, водозабір м. Черкаси; р. Рось, водозабір м. КорсуньШевченківського; р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС, та щоквартально: р. Тясмин, техводозабір; р. Рось, м. Стеблів, в/б ГЕС; р. Рось, с. Виграївські Дачі; с. Хмільна (вплив р. Росава). В районі водозабору м. Черкаси протягом 2006 року відібрано 12 проб, вибрано 336 аналізів. Середньорічні результати аналізів показують, що склад і якість річкової води відповідають нормативним вимогам СанПин № 4630-88 за винятком хімічного споживання кисню (ХСК), середня концентрація якого перевищувала ГДК СанПиН у 1,4 рази. У 2006 р. спостерігається підвищення концентрації ХСК з 40,55 мгО/дм3 до 43,98 мгО/дм3 в порівнянні з 2005 роком. У 2006 р. згідно із доповненнями до програми Державного моніторингу проводився контроль Канівського водосховища на створі нижче б'єфу Канівської ГЕС - відібрано 6 проб, виконано 168 аналізів. Основні гідрохімічні показники санітарного стану водосховища відповідають ГДК СанПиН, за винятком ХСК, середня концентрація якого становить 1,4 ГДК. Згідно з програмою гідрохімічного контролю в районі водозабору м. Корсунь–Шевченківський відібрано 12 проб та виконано 336 аналізів. Усереднені результати лабораторних аналізів свідчать, що основні показники санітарного стану водозабору знаходяться в допустимих межах СанПиН, за винятком ХСК, середня концентрація ХСК перевищувала ГДК СанПиН в 1,07 рази. Аналіз стану води в районі водозабору м. Корсунь–Шевченківський показав, що вміст розчиненого кисню в літній період, як і в аналогічний період 2005 р., залишався низьким (менше 4 мгО/дм3).

69 У 2006 р. згідно із доповненнями до програми Державного моніторингу проводився контроль р. Рось на створах Виграївські Дачі (відібрано 2 проби виконано 56 аналізів), м. Стеблів верхній б'єф водосховища ГЕС (відібрано 2 проби виконано 56 аналізів), та с. Хмільна. Усереднені результати лабораторних аналізів свідчать, що основні показники санітарного стану на вище зазначених створах знаходяться в допустимих межах СанПиН, за винятком ХСК, середня концентрація якого перевищувала ГДК СанПиН відповідно в 1,4 та 1,5 рази, на створі Виграївські Дачі зафіксовано перевищення по марганцю в 1,7 рази. Протягом звітного року на р. Тясмин в районі техводозабору спиртовогорілчаного заводу відібрано чотири проби води, виконано аналізів за 112 показниками. Усереднені результати аналізів показали, що концентрація ХСК перевищує ГДК СанПиН в 1,7 рази. Перевищення ГДК СанПиН по марганцю було зафіксовано у березні, червні та вересні місяці. Як свідчать дані спостережень, стан річок області залишається задовільним.

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Серед об’єктів навколишнього середовища стан ґрунтів має особливе значення тому, що в них нагромаджується максимальна кількість пестицидів та агрохімікатів, оскільки ґрунти є універсальним природним адсорбентом і нейтралізатором різних хімічних речовин. В зв’язку із застосуванням сучасних хімічних засобів захисту рослин, зубожінням сільськогосподарських підприємств даний чинник антропогенного впливу можна вважати незначним: в 2006 р. пестицидне навантаження на 1 оброблений гектар в середньому склало 0,76 кг у фізичній вазі. Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. В розрахунку на квадратний кілометр області щільність викидів забруднюючих речовин в 2006 р. по області становить 1923 кг, а в розрахунку на душу населення – 30,3 кг. 5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські угіддя складають 1452,2 тис. га, з них ріллі – 1271,9 тис. га. (Табл. 5.2.1) Табл. 5.2.1 Структура земельного фонду області Типи земель та угідь

Площа земель та угідь за роками, тис .га

71 Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Перелоги Багаторічні насадження Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2002 2091,6 1457,1 1278,8 4,6 28,2 66,7 78,8 337,1 81,0 28,9

2003 2091,6 1456,6 1278,4 4,6 28,1 66,4 79,1 337,4 81,3 29,0

2004 2091,6 1454,8 1273,6 8,4 27,3 66,0 79,5 337,7 82,1 29,1

2005 2091,6 1454,7 1273,8 8,2 27,4 65,9 79,4 337,6 82,2 29,3

2006 2091,6 1452,2 1271,9 8,999 27,3 65,317 78,7 338,1 82,7 29,3

15,6 135,9

15,7 135,7

16,1 135,7

16,0 135,5

16 135,6

Площа сільськогосподарських угідь по області зменшилась на 2,5 тис. га, у тому числі: ріллі зменшилась на 1,9 тис. га, за рахунок переведення у перелоги, яких відповідно збільшилось на 0,8 тис. га, у інші сільськогосподарські та не сільськогосподарські угіддя; багаторічних насаджень зменшилось на 0,1 тис. га (за рахунок корчування у Городищенському і Смілянському районах), сіножатей зменшилось на 0,6 тис. га (у Золотоніському, Черкаському районах), пасовищ зменшилось на 0,7 тис. га (у Золотоніському, Звенигородському районах). Площа господарських шляхів і прогонів, господарських дворів та земель, які перебувають у стадії відновлення родючості, залишилась без змін. Ліси всього збільшились на 0,4 тис. га за рахунок уточнення їх площі при проведенні лісовпорядкування, (у т.ч. чагарників збільшилась на 0,1 тис. га), а також за рахунок переведення відкритих земель без рослинного покриву площею 287,5 га у лісові землі (при виготовленні державного акта Черкаському військовому лісництву) та проведення обстеження земель у Золотоніському лісовому господарстві. Площа одно- та двоповерхової забудови збільшилась на 0,3 тис. га при виготовленні державних актів громадянам та надання земельних ділянок під забудову. Площа земель промисловості (гр. 37) зменшилась на 0,1 тис. га за рахунок припинення діяльності промислових підприємств (цукрових заводів, щебзаводів). Збільшилась площа земель під торфорозробками на 0,1 тис. га (у Черкаському районі). Збільшилась площа земель комерційного використання на 0,1 тис. га, а громадського призначення зменшилась на 0,1 тис. га. Площа земель транспорту та технічної інфраструктури залишилась без змін. Збільшилась площа земель, які використовуються для відпочинку, у т.ч. зелених насаджень загального користування на 0,2 тис. га внаслідок відведення земель під бази відпочинку та для культурно – оздоровчих цілей, а також перенесення із категорії лісів насаджень дендропарку „Софіївка” м. Умань. Збільшилась площа заболочених земель на 1,5 тис. га, внаслідок обстеження кормових угідь при проведенні інвентаризації земель державної

72 власності у Золотоніському, Черкаському, Звенигородському, Шполянському районах. Площа відкритих земель залишилась без змін. Площа ставків збільшилась на 0,1 тис. га (внаслідок припинення діяльності Вільшанського цукрозаводу 69 га технічного ставу віднесено до ставків). Площа земель історико-культурного призначення збільшилась на 0,1 тис. га при проведенні роздержавлення земель державних сільськогосподарських підприємств та науково-дослідних установ. Землі селищ міського типу та міст залишились без змін, а сільських населених пунктів збільшилась на 0,1 тис. га відповідно до рішень обласної ради: від 03.03.2006 №27-21/ІУ, яким затверджена межа с. Грищинці Канівського району, від 02.06.2006 № 2-8/У – затверджена межа с. Трушівці Чигиринського району, від 01.12.2006 № 5-17/У – затверджена межа с. Келеберда Канівського району і від 22.12.2006 № 6-8/У – затверджена межа села Свинарка Уманського району. 5.2.2. Деградація земель Із загальної площі ріллі 1271,9 тис. га, що знаходяться в обробітку, близько 309,1 тис га – ерозійно-небезпечної, 315,7 тис. га – кислої (рН <5,6), 3,5 тис. га – засоленої, 2,7 тис. га – солонцюватої, 2,2 тис. га – осолоділої, 21,9 тис – перезволоженої і заболоченої, 3,5 тис. га – радіологічно-забрудненої (щільністю >5 Кі/км²). За переліком особливо-цінних груп ґрунтів, затвердженим наказом Держкомзему України від 06.10.2003 №245, в сільськогосподарському виробництві знаходиться 405,8 тис. га особливо цінних орних земель (43,7% від обстежених). Домінуючими ґрунтоутворюючими породами в області є леси і лесовидні суглинки. В західній частині території області леси переважно важко суглинкові, які до східної частини поступово переходять в легкосуглинкові. Їх багатий мінеральний склад, наявність карбонатів кальцію, сприятливі водно-фізичні і фізико-хімічні властивості сприяють формуванню на них родючих ґрунтів. Одночасно пористість лесовидних порід на безстічних масивах сприяє просіданню ґрунтів, сформованих на них (Черкаський, Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський райони) та розвитку водної ерозії на схилах решти території області. Домінуючими типами ґрунтів в області є чорноземи типові, чорноземи опідзолені і реградовані – 687,7 тис. га (54 % від загальної площі ріллі). Це найбільш родючі і водночас найбільше еродовані ґрунти. Найбільші площі чорноземів типових поширено на лівобережжі, значна питома площа їх в Жашківському, Кам’янському, Канівському, Лисянському, Монастирищенському, Тальнівському, Чигиринському, Шполянському районах. Темно-сірі, сірі та світло-сірі опідзолені ґрунти, що мають дещо нижчий рівень родючості за попередні ґрунти, займають 458,5 тис. га (36%). Значна

73 питома площа їх є в Городищенському, Звенигородському, Маньківському, Смілянському, Уманському, Христинівському районах. Інші типи ґрунтів займають порівняно невеликі площі. В землеробстві області використовується 477,2 тис. га (32,8% від площі сільськогосподарських угідь) схилових земель з ухилом понад 1º. Розподіл орних земель за крутизною схилів наведено в табл. 5.2.2.1. Інтенсивні процеси водної ерозії максимально відбуваються на орних землях. Із 361,8 тис. га сільськогосподарських угідь підданих водній ерозії 306,3 тис. га (34,7%) складає рілля. Особливої уваги заслуговує зміна правобережної лінії Дніпра, де швидкість горизонтальної ерозії берега за окремі роки може досягати 6,6 метрів. Такі спостереження проведені лише по басейну Дніпра. Прояви вітрової ерозії на території області виявлені на площі 3,1 тис. га сільськогосподарських угідь. З усіх дефляційно-небезпечних ґрунтів 255,4 тис. га складає рілля. Табл. 5.2.2.1 Розподіл орних земель за крутизною схилів Одиниці виміру тис. га %

Разом орних земель 1271,9 100

<1 773,6 60,8

У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 334,2 101,1 44,0 26,2 7,9 3,44

>7 19,0 1,49

Дані щодо наявності деградованих і малопродуктивних земель та їх консервації, а також щодо порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивації наведено відповідно в табл. 5.2.2.2 та 5.2.2.3. Табл. 5.2.2.2 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2006 р. Види земель Деградовані землі Малопродуктивні землі

Разом на початок року, тис .га 193,9 45,7

Проведено консервацію, тис. га -

Потребують консервації, тис. га 193,9 45,7

Табл. 5.2.2.3 Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис. га Землі Порушені Відпрацьовані Рекультивовані

2004 3,490 1,939 0,025

Рік 2005 3,463 1,912 0,027

2006 3,468 1,909 0,008

В результаті ерозії з орних земель області щорічно змивається 274,2 млн. тонн родючого шару ґрунту, що складає в середньому біля 15,7 тонни з одного гектара. За фактичним модулем змиву найменший фіксується у Драбівсько-

74 Черкаській зоні, якій складає 2 тонни з одного гектара на рік і найбільший в Канівсько-Чигиринській дуже еродованій зоні - до 64 тонн з 1 гектара на рік. Максимальні обсяги змиву ґрунту на силових землях області спостерігається у весняно-літній період. Модуль видування ґрунту внаслідок дефляції становить 0,24 т/га. Для захисту земель від ерозії та збереження родючості ґрунтів освоєно в 2006 р. лише 470 тис. грн. На орних землях, майже в усіх районах області виявлено залишкові кількості пестицидів та важких металів – забруднювачів з непоодинокими випадками перевищення гранично допустимих концентрацій. Розподіл ґрунтів за ступенем кислотності наведено в табл. 5.2.2.4. Табл. 5.2.2.4 Розподіл ґрунтів за ступенем кислотності Площа ріллі, тис. га 1271,9

в тому числі обстежено, тис. га 928,1

сильно кислі 5,4

середньо кислі 65,2

слабо кислі 238,7

близькі до нейтральних 277,6

нейтральні 341,2

5.3. Охорона земель 5.3.1. Практичні заходи Відсутність фінансування на ґрунтове обстеження не дає змоги на сьогодні реально оцінити якісний стан земель, динаміку ерозійних процесів та інші ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів в області. Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на 20012010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від14.08.2001 №21-2 на звітний період передбачалося здійснити природоохоронні заходи на суму 2,4 млн. грн. Фактично виконано робіт на суму 470 тис. грн., в тому числі за кошти державного бюджету – 199,4 тис. грн. З метою захисту земель від водної ерозії у 2006 році було побудовано та реконструйовано водонаправляючих, водоскидних валів та трубчатих водоскидів протяжністю 2,7 км на суму 287 тис. грн. Розроблено 1 робочий проект по захисту земель від водної ерозії (Мельниківська сільська рада Чигиринський район). Для подальшого поліпшення малопродуктивних сільськогосподарських угідь заскладовано 15 тис. м³ ставкового мулу. Розпочато розробку 3 робочих проектів по консервації деградованих земель на території Бужанської сільської ради Лисянського району, Вільховецької сільської ради Звенигородського району, Новоселицької сільської ради Чигиринського району. За звітній період проведено вапнування кислих ґрунтів на площі 3,6 тис. га, кількістю 19,7 тис. тонн дефекату. Мінеральних добрив внесено, в

75 середньому, по 62,0 кг д.р. на 1 га під основні сільськогосподарські культури на площі 573,4 тис. га (63,5 % від посівної площі). Органічних добрив внесено 1045,4 тис. тонн на площі 20,7 тис. га (2 % від посівної), що становить 1,2 т/га при потребі 10,7 т/га. Дані по заходам з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів наведено в табл. 5.3.1. Табл. 5.3.1 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Обсяг вжитих заходів за роками Заходи

Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, валитераси. вали-дороги): Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачі Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру

кількість господарств тис. га кількість господарств тис. га тис. га тис .га км шт. шт. га км

2002

2003

2004

200 5

16,8 -

4,5

2,7

2 4

2006*

% 2005 р. до 2006 р.

5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Президентом України 19.06.03 підписаний Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно з яким до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів належить здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель у частині: - додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель; - консервації деградованих і малопродуктивних земель; - збереження водно-болотних угідь; - виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; - здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

76 - додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; - додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів та інше. В 2006 р. Держуправлінням розглянуто 2269/4586,49292 шт/га матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок (землі працівникам соціальної сфери під ведення особистого селянського господарства, під оренду ставків, під фермерське господарство, об'єкти торгівлі, промислові об'єкти тощо), з них негативно оцінено 6/7,8355 шт/га за рахунок чого збережено 6,2255 га земель водного фонду, 1,61 га земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Погодження цих матеріалів здійснювалось відділами Держуправління згідно з вимог Земельного кодексу України та наказу Мінприроди України від 05.11.04 № 434 „Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок” з метою впорядкування процедури погодження матеріалів щодо вилучення (викупу). Розглянуто та видано 3 погодження суб'єктам господарювання на виробництво пестицидів та агрохімікатів та 15 погоджень приватним підприємцям на оптову, роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами перед отриманням ними Ліцензії на виробництво пестицидів та агрохімікатів, оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами.

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база Станом на 01.01.07 в Черкаській області налічується 244 родовища корисних копалин, у тому числі місцевого (236) та загальнодержавного (8) значення. Стан запасів корисних копалин показано на Рис. 6.1.1.

Води мінеральні 2,05%

Гірничорудні корисні копалини 1,64%

Вугілля 3,28%

Нерудні корисні копалини 0,41%

Води прісні 14,75%

Торф 15,16% Будівельні корисні копалини 62,71%

Рис. 6.1.1 Стан запасів корисних копалин Вхідні дані до рис.6.1.1 Будівельні корисні копалини

153

62,71%

78 Торф Води прісні Вугілля Води мінеральні Гірничорудні корисні копалини Нерудні корисні копалини

37 36 8 5 4 1

15,16% 14,75% 3,28% 2,05% 1,64% 0,41%

Загальна кількість кар’єрів та розробок 148 (з них діючих - 45). (табл. 6.1.1 - 6.1.2). До родовищ корисних копалин загальнодержавного значення відносяться: 1. Танське та Північно-Танське родовища облицювального каменю (граніт); 2. Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт"); 3. Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит); 4. Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів; 5. Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська); 6. Мокрокалигірське родовище бурого вугілля. У 2006 р. використання мінерально-сировинних ресурсів в Черкаській області порівняно із 2005 р. збільшилось. В основному розроблялись родовища каменю будівельного, каоліну, цегельно-черепичної сировини (суглинок, глина), глини бентонітової та піску будівельного. Табл. 6.1.1 Мінерально-сировинна база Види корисних копалин 1. Вугілля 2. Торф 3. Каолін 4. Глина бентонітова 5. Глина вогнетривка 6. Цементна сировина 7. Пісок будівельний 8. Камінь облицювальний  граніт  лабрадорит  габро 9. Камінь будівельний  гнейс  граніт  лабрадорит  мігматит  монцонит 10. Керамзитова сировина 11. Глина тугоплавка 12. Сировина цегельночерепична  глина  мергель  пісок  суглинок  супісок 13. Води підземні (мінеральні) 14. Води підземні (прісні )

Загальна кількість родовищ 2005 р. 2006 р 8 8 37 37 3 3 1 1 1 1 1 1 12 12 5 4

Родовища, що розробляються 2005 р. 2006 р 0 0 1 1 2 1 1 1 0 0 0 0 4 6 2 2

Один. виміру

Видобуток сировини в 2006 р. 0 26,9 281,152 255,9 0 0 295,487 9,031 9,031 0 0 1579,467 209,44 1339,904 0 30,123 0 0 0 131,348

Балансові запаси станом на 01.01.2007 82458 22325 19922 51379 45521 3728 88345,5 15574 13203 883 1488 169594 16619 128147 1296 8711 14821 6958 1071 100357

3 1 99

0 0 16

0 0 22

тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.т тис.м3

102,022 0 0 29,326 0 0

5634 1094 61 93505,7 63 875

168,217

287,5

тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3

тис.м3

79 Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ 2005 р. 2006 р

Родовища, що розробляються 2005 р. 2006 р

Один. виміру

Видобуток сировини в 2006 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2007

за добу

Табл. 6.1.2 Використання надр № з/п 1

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 148 (45 діючих)

Наявність документації гірничий земельний ліцензії відвід відвід 58 10 58

Загальна площа Площа відпрацьованих порушених земель, що підлягають земель, га рекультивації, га 3463

1912

Рекультивоване в 2006 р, га -

Основним видом порушень при використанні мінерально-сировинних ресурсів є самовільне користування надрами, несвоєчасне проведення рекультивації відпрацьованих земель. В результаті природокористування надзвичайних ситуацій (НС) не виявлено, тому економічні збитки не розраховувались. В зв'язку із незначною площею кар'єрів (3,463 тис. га) зміни екологічного стану регіону не відбулося. По Черкаській області запаси підземних вод затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин (ДКЗ) СРСР, Українською територіальною комісією по запасах корисних копалин (УТКЗ) і ДКЗ України для водопостачання міст Черкаси, Умань, Кам’янка, Звенигородка, Сміла, Ватутіне, Шпола, Городище, Тальне, Христинівка, Маньківка і Чигиринська ГРЕС в загальній кількості по сумі категорій А+В+С1 = 287,5 тис.м3/добу і по категорії С2 – 3,6 тис.м3/добу. Потреба Черкаській області у воді - 1328,3 тис.м3, при прогнозних запасах підземних вод - 1806,1 тис.м3/добу. Для потреб народного господарства в Черкаській області розвідані і затверджені запаси прісних підземних вод на 36 ділянках. Всього освоєно 19 ділянок, із яких 12 діючих і 7 резервних. В 2006 році працювало 14 ділянок. Найбільш великі з них розміщені у містах: Черкаси, Умань, Ватутіне, Кам’янка, Сміла, Золотоноша. Ступінь використання запасів підземних вод низька і складає по області 7,2 %. Водовідбір водозаборами, що працюють на затверджених запасах, складає 13,954 тис.м3/добу. Загальний водовідбір підземних вод із затверджених і не затверджених запасів за 2006 р. складає 168,217 тис.м3/добу. Вода використовується для господарсько-питних потреб в кількості 147,407 тис.м3/добу, для виробничотехнічних потреб - 10,068 тис.м3/добу. Без використання скидається 10,742 тис.м3/добу. Мінеральні води на Черкащині представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра) і ступенем мінералізації від малої (1,7г/л) до високої (27,8г/л). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону. Термальні води на території Черкащини відсутні, так як вона знаходиться переважно в межах Українського кристалічного масиву, який є областю поширення холодних вод. У 2006 р. забруднення підземних вод ДП "Центрукргеологія" вивчалось на дільницях в с. Гельмязів, Піщане, Косарі та на дослідно-промисловому

80 полігоні м. Черкаси. За результатами лабораторних досліджень по більшості спостережних свердловин в с. Гельмязів мінералізація води складає 0,3-0,5 г/дм3, нітратів – 1,2-24,0 мг/дм3, нітритів – 0,01-2,0 мг/дм3. Протягом останніх років відмічається стійка присутність у воді іонів амонію в кількості 10-40 мг/дм3. По спостережних свердловинах в с. Піщане мінералізація води в основному складає 0,3-0,7 г/дм3, вміст сполук азоту знаходиться в межах норми. В верхній частині водоносного горизонту вміст іону амонію збільшується до 3-20 мг/дм3. На спостережній дільниці біля відстійників стічних вод Косарського спиртзаводу мінералізація води досягає 2,2 г/дм3 за рахунок хлоридного забруднення. Вміст іонів хлору коливається в межах 472-543 мг/дм3, відмічається також амонійне забруднення води – 1,5-80 мг/дм3. Поширення забруднення по площі не виявлено. Встановлено, що рівневий режим підземних вод у промисловій зоні м. Черкаси формується, під впливом природних факторів (метеорологічні умови), та ряду факторів техногенного характеру: підпір ґрунтових вод, створений водосховищем, втрати води з міських комунікацій, фільтрація стічних вод і т.п. Взаємодія цих факторів обумовила формування на фоні природного положення ґрунтових вод локальних ділянок, з високим заляганням рівня води. Основна увага при виконанні спостережних робіт приділяється вивченню впливу діяльності підприємств на якісний стан підземних вод. За даними спостережень 2006 р. ґрунтові води на дільниці залягають на глибині від 2,0 до 5,6 м, але в районі накопичувачів стічних вод ВАТ "Черкаське хімволокно" та південно-західніше від них утворилась ділянка, де глибина залягання рівня води зменшується до 1,05-2,92 м. Саме з такою ділянкою пов’язана присутність у воді забруднюючих компонентів та підвищена мінералізація. Багаторічні спостереження в районі накопичувачів стічних вод ВАТ "Черкаське хімволокно" підтверджують наявність у воді підвищеного вмісту сульфат-іонів в концентраціях 500-1550 мг/дм3, мінералізація становить 1,3-2,8 г/дм3. 6.2. Стан геологічного середовища У 2006 р. при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, с. Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (с. Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об’єкти розташовані в КорсуньШевченківському районі (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод),

81 Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених зсувах у 2006 році відзначалась підвищена вологість порід, поява нових мочаристих та заболочених ділянок, нових джерел та струмків. Підвищена обводненість характерна також і для зсувів, в межах яких тривалий час не спостерігалось жодних змін. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено підйом рівнів ґрунтових вод на 0,2 – 0,4 м., а для зон живлення, навпаки, відзначався спад рівнів на 0,2 – 0,8 м. На частині зсувів відзначено утворення тріщин та зміщення в межах їх стінок відриву, на інших спостерігались зміщення порід малої потужності, переважно поверхневого характеру. На заселених зсувах спостерігається деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 2 – 3 см. на стінах, поблизу вікон, кутів будинків, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Маньківка та Монастирище, с. Буханка, Русалівка, Багачiвка. Відзначена активізація зсувів на південний схід від с. Березівка. Південніше смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 р. утворився новий зсув площею близько 1 га, який у 2006 р. зазнав нових зміщень з охопленням нових ділянок. Активізація зсувів обумовлена підйомом рівнів ґрунтових вод, розвантаження яких відбувається на зсувні тіла та на зсувні та зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації зсувного процесу залежить від стадії його розвитку, обводненості зсуву та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів. Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 року і навіть, в 2004 році відзначалися свіжі зміщення, деформація і руйнування садибної забудови. В 2005 - 2006 рр. спостерігається високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформація будинків по вул. Пролетарській та Леонова. Смт. Монастирище частково розташоване на зсувних схилах – 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 року зазнали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації (в 2004, 2006 рр. тріщини на окремих будинках) та руйнування садибної забудови. По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2006 році відзначено підйом рівнів ґрунтових вод на 0,2 – 0,4 м, порівняно з минулим роком, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. За даними спостережень Черкаського регіонального управління водних ресурсів середня величина розмиву берегів верхової частини Кременчуцького водосховища у 2006 р. склала 1,3 м (2,3 м у 2005 р.). Найбільша величина

82 розмиву берегу становила 8,3 м в поблизу с. Сокирне Черкаського району. На початку грудня 2006 р. поблизу с. Сокирне закінчено будівництво комплексної берегозахисної споруди (кам’яно-накидні буни із заповненням міжбунного простору піском) за проектом ТОВ "Річтранспроект". Площа земель, втрачених внаслідок розмиву берегів верхів'я зменшилась і становила 1,67 га (2,56 га у 2005 р.), з них 0,45 га землі державного лісового фонду, 0,87 га – сіножаті, 0,35 га – чагарники. Середня величина абразії берегів озерної частини водосховища за 2006 р. становила: на правобережжі – 0,3 м, найбільша – 1,5 м поблизу с. Топилівка Чигиринського району (0,4 м у 2005р.), на лівобережжі переформування абразійних берегів не зафіксовано. Втрати земельних угідь склали 0,88 га земель державного лісового фонду. Як відомо, одним із основних факторів, під впливом яких формується режим ґрунтових вод, являються метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопичення та розповсюдження, а також температура та вологість повітря. Метеорологічні умови, які склалися на території області сприяли накопиченню вологи та поповненню запасів підземних вод, що відобразилось на положенні рівнів підземних вод. На всіх об’єктах підтоплення спостерігався підйом рівнів ґрунтових вод та розширення підтоплених площ. В 2006 році порівняно з 2005 р. рівні ґрунтових вод склали: по ст. Поташ – 1,03-2,9 м. (вищі на 0,08 – 0,16 м.), м. Звенигородка – 0,35-2,1 м. (вищі на 0,2 – 0,37 м.), по смт. Маньківка – 1,551,7 м. (вищі на 0,3-0,5 м. ), по смт. Монастирище – 1-1,85 м. (вищі на 0,150,4 м.). За даними спостережень ДП "Центрукргеологія" розвиток процесів підтоплення вивчався на двох дільницях: в с. Франківка Чорнобаївського району та м. Ватутіно Звенигородського району. Багаторічними спостереженнями встановлено, що в с. Франківка процес підтоплення носить епізодичний характер і проявляється в роки підвищеної водності, тому спостережні роботи тут складались їх разових вимірів рівнів в період їх максимального та мінімального положення та при відборі проб води на хімічний аналіз. Коливання рівня підземних вод було незначним порівняно з минулим роком. На дільниці м. Ватутіно процес підтоплення набув стійкого характеру і спостережні роботи (виміри рівнів води) виконуються постійно на протязі багатьох років. За результатами спостережень глибина залягання водоносного горизонту в харківських відкладах по різних свердловинах змінювались в межах 1,28-2,57 м, в бучацьких – 0,64-0,99 м (свердловина 896). Свердловини 895 та 899 вийшли з ладу. По середньорічних значеннях відмічалось незначне зниження рівнів підземних вод (на 0,05-0,24 м). Територія залишається в підтопленому стані, а амплітуда коливань рівнів підземних вод залежить від водності року. Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів проводиться моніторинг прибережних зон Кременчуцького водосховища, який включає в

83 себе спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним станом даних територій. Моніторинг за станом прибережних територій в зоні впливу Кременчуцького водосховища проводиться на захищених масивах: промислова територія м. Черкаси і Вільшанський масив; а також на незахищених – у верхів'ї водосховища. За даними спостережень характер зміни рівнів ґрунтових вод у 2006р. відповідав минулорічному. При цьому найвище стояння рівнів ґрунтових вод приходилось на березень, найнижче – на вересень. Середні за рік позначки рівнів ґрунтових вод вищі за минулорічні в середньому на 0,06 м. У весняний період площа залягання ґрунтових вод з глибинами до 2 м становила 400га, в тому числі до 1 м – 100 га. В с. Змагайлівка в зоні з глибинами залягання ґрунтових вод 1,5-2,0 м у квітні в підтопленому стані знаходилось до 35 дворів. На частині, розміщених в зоні підтоплення, автокооперативів "Надежда", "Прогрес", "Комунальник" глибини залягання ґрунтових вод склали 0,56-1,0 м. Покращення гідрогеологічної обстановки на об’єкті можливе тільки при додаткових заходах з водопониження і організації поверхневого стоку. Вільшанський захищений масив знаходиться на правобережжі водосховища в межиріччі Дніпро – Рось – Вільшанка. За характером використання в народному господарстві захищена територія представлена сільгоспугіддями (8038 га). Площа затоплених і підтоплених земель на масиві у 2006 р. становила 530 га, в тому числі близько 220 га на території населених пунктів і близько 310 га сільськогосподарських угідь. Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запо6ігання розвитку ерозійних процесів, пов'язаних із скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям ГЛМС (гідролісомеліоративних станцій), передачею їх функцій іншим організаціям, нагляд за існуючими та спорудження нових протиерозійних гідротехнічних споруд (лотків, валів тощо) значно посилились процеси яроутворення. В 2000 – 2006 рр. швидкість росту окремих ярів сягала значень - 3-5 м/рік. Так, в межах Регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів" спостерігається прискорення росту ярів, відновлення росту раніше загаслих ярів та промоїн. Максимальні прирости ярів в 2000-2006 рр. складали 7,0-12,5 м/рік. В межах Козацької опорної дільниці в стадії росту знаходяться переважно схилові яри. Середньорічні прирости ярів на дільниці в період 2000-2006 рр. складали 0,05-0,15 м/рік. В межах Межиріцької опорної дільниці інтенсивний прояв процесів яроутворення спостерігається в яружних басейнах із найбільш густою ерозійною мережею, високим рівнем розораності та низьким рівнем заліснення водозбірних площ – басейни ярів Стоколосів та Вила, Бабицької балки, де річні прирости ярів сягають 1,0 м і більше, а в середньому - близько 0,4-0,5 м/рік. 6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

84 У 2006 році в межах компетенції Держуправлінням проведено 276 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами. За результатами перевірок 318 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штрафів на суму 33,38 тис. грн., з яких стягнуто 22,853 тис. грн. Пред’явлено 50 позовів за збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 56,773 тис. грн., стягнуто 38 позовів на суму 57,192 тис. грн. 6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2006 р. Держуправлінням видано 17 попередніх погоджень (екологічних карток) на одержання підприємствами спеціального дозволу на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ цегельної сировини, піску будівельного, гнейсу, лабрадориту, підземних вод.

7. ВІДХОДИ За статистичними даними протягом 2006 р. на підприємствах області утворилось 7525,683 тонн небезпечних промислових відходів I-III класів небезпеки (в порівнянні з 2005 р. менше на 655,848 тонн), з них: І класу небезпеки – 93,010 тонни; ІІ класу небезпеки – 233,962 тонни; ІІІ класу небезпеки – 7198,711 тонни. Найбільша кількість відходів I-III класів небезпеки утворилась в м. Черкаси - 5,518 тис. тонн, що складає 73,3 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області, та м. Сміла - 1,535 тис. тонн, що складає 20,4 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області. Інформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2006 р. представлена в табл. 7.1. До основних видів відходів I-III класів небезпеки, що утворюються в області відносяться: - відходи агропромислового комплексу (за виключенням пестицидів та отрутохімікатів) – 1430,8 тонни; - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки – 625,3 тонни; - відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні) – 60,7 тонни; - відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) 12,9 тонни. Інформація щодо кількості відходів, зареєстрованих в області наведена в табл. 7.4.

85 Важлива проблема в області пов’язана із накопиченням відходів у місцях їх утворення. Через відсутність технологій по переробленню відходів та незадовільне фінансування заходів у сфері поводження з відходами, спрямованими в першу чергу на їх знешкодження та утилізацію, значна кількість таких відходів накопичується в місцях їх утворення. Станом на 01.01.2007 наявність відходів I-III у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств становить – 2,821 тис. тонн. Основними видами відходів I-III класів небезпеки, які накопичені, являються наступні: - міцелій 3 класу небезпеки - 1,426 тис. тонн (ВАТ "Смілянський цукровий комбінат"); - сухий залишок полів фільтрацій (відходи фармпрепаратів) 2 класу небезпеки - 0,314 тис. тонн (ВАТ "Монфарм"); - відходи хімічної промисловості 2-3 класів небезпеки - 0,187 тис. тонн (ВАТ "Азот"); - відходи гальвановиробництва 3 класу небезпеки - 0,122 тис. тонн (ВАТ "ЕМЗ "Магніт"). З метою удосконалення економічного механізму справляння збору за розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню, впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. В ліміт на утворення та розміщення відходів закладаються обсяги відходів, що можуть утворюватися в результаті технологічного процесу за умови дотримання встановленого технологічного регламенту підприємства та розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах. Ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на один рік. Держуправлінням погоджено 351 ліміт на утворення та розміщення відходів на 2006 р. Інформація щодо обсягів відходів, які дозволено утворити та розмістити підприємствами області у 2006 році наведена в табл. 7.3. Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів. На ЗАТ "Черкасивторресурси" проводиться обробка макулатури та полімерних відходів. У 2006 р. підприємством заготовлено та оброблено макулатури (пресування) 4589 тонн; матеріалів пакувальних пластмасових (подрібнення, гранулювання) – 182,1 тонна, тари пластикової (подрібнення) – 1290,5 тонн. На ВАТ "Ватфарм" (м. Черкаси) впроваджено технологію виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва. У 2006 р. підприємством використано 30 тонн бавовняних відходів.

86 На ДП "Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна" (м. Тальне) перероблюються відходи тваринного походження. У 2006 р. перероблено 4300 тонн відходів тваринного походження. На Черкаському ЗАТ "Еко-Азот" запроваджено виробництво комплексного мінерального добрива "Гармонія", на що у 2006 р. використано 2716 тонн курячого посліду. На ТОВ "Черкаська продовольча компанія" у 2006 р. перероблено 520 тонн відходів тваринного походження. Інформація щодо кількості утилізованих (оброблених) відходів представлена в табл. 7.5. Для забезпечення стимулювання заходів щодо утилізації відходів підприємствам, організаціям та установам Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, що мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. На даний час в області налічується 9 підприємств, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами, в тому числі на їх збирання, та 20 суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на збирання та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини Це дозволяє забезпечити вивезення на утилізацію чи знешкодження небезпечних та ресурсоцінних відходів. За 2006 рік підприємствами, які знаходяться в межах області та на підставі відповідних ліцензій, зібрано: - 1269,9 тонн вторинних відходів (макулатури – 8060,75 тонн, полімерів – 1825,4 тонн, текстильної групи – 221,6 тонн, склобою – 2558,7 тонн, відпрацьованих шин – 30,4 тонн); - 229,975 тонн небезпечних відходів (відпрацьованих люмінесцентних ламп – 82,460 тис. шт., відпрацьованих свинцевих акумуляторів – 146,955 тонн, відпрацьованих мастил – 17,184 тонни, інших відходів – 41,098 тонн). Важливим також являється вирішення проблем поводження з побутовими відходами. За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області станом на 01.01.2007 на території області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 614,77 га. Інформація щодо кількості побутових відходів, видалених на сміттєзвалища (полігони твердих побутових відходів) наведена в табл. 7.2. На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових будинків громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського харчування. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3-26,4 відсотка паперу, 20-40 відсотка харчових відходів, 0,75-3,7 відсотка відходів деревини, 0,2-8 відсотка текстилю, 1-5,8 відсотка металів, 1,1-9 відсотка скла, 0,6-6 відсотка полімерних відходів та інших речовин.

87 Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є полігон ТПВ м. Черкаси, на який у 2006 р. видалено 86 тис. тонн твердих побутових відходів. Для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси ПЕТФ-пляшок в місті встановлені спеціальні контейнери для їх збору від населення. Зібрані від населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ЗАТ "Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам. За 2006 рік зібрано та оброблено 1290,5 тонн використаних ПЕТФ-пляшок. З метою створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження, захоронення побутових відходів, обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище в області рішенням Черкаської обласної ради 04.08.2005 № 23-4/IV затверджено "Обласну програму поводження з твердими побутовими відходами", термін реалізації заходів якої - 2005-2011 рр., основними завданнями якої є: - зменшення обсягів захоронення побутових відходів шляхом впровадження сучасних методів їх збирання, зберігання, перевезення та знешкодження; - забезпечення організації контролю за діючими та закритими полігонами побутових відходів, рекультивації земельних ділянок після закриття полігонів; - забезпечення впровадження механізованого сортування побутових відходів з вилученням ресурсоцінних компонентів, переробкою їх на матеріали та вироби. У 2006 р. були профінансовані наступні заходи Програми: - проведення трьох відводів земельних ділянок під сміттєзвалища та виготовлення чотирьох паспортів санітарно-технічного стану полігонів, на що виділено 8,7 тис. грн.; - виконання робіт з реконструкції, розширення та будівництва полігонів ТПВ в м. Сміла, в м. Городище, в смт. Маньківка та в Шполянському районі, на що виділено 51 тис. грн.; - приведення існуючих полігонів ТПВ у відповідність до вимог правил експлуатації полігонів ТПВ, на що виділено 77,6 тис. грн.; - запровадження методики організації роздільного збирання твердих побутових відходів підприємствами житлово-комунального господарства: придбання контейнерів для збирання ресурсоцінних компонентів ТПВ, на що виділено 29,4 тис. грн.; - придбання спеціалізованої прибиральної техніки, на що виділено 628,1 тис. грн.; - забезпечення виготовлення урн для сміття біля підприємств, установ, житлових будинків та громадських місць, на що виділено 100,95 тис. грн. Для визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, своєчасне виявлення негативних

88 наслідків, їх відвернення та подолання в Держуправлінні впроваджено моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів. Моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів впроваджується шляхом ведення реєстру місць видалення відходів (МВВ) та реєстру об`єктів утворення, оброблення і утилізації відходів, які затверджені обласною державною адміністрацією. Станом на 01.04.2007 до реєстру увійшло 175 місць видалення відходів (160 – побутових та 15 – промислових). Робота по паспортизації МВВ продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного складу. До реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (ООУВ) станом на 01.04.2007 включені 34 об’єкта утворення відходів та 2 об’єкта оброблення та утилізації відходів. Ведення реєстру ООУВ дозволяє накопичувати інформацію про об'єкти утворення, оброблення, утилізації відходів, про поводження з відходами та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки. Щорічно Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища вносяться відповідні зміни до реєстру МВВ та реєстру ООУВ на підставі даних власників місць видалення відходів та даних власників об’єктів утворення відходів. З метою стимулювання наповнення доходної частини фондів охорони навколишнього природного середовища від зборів за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі відходами, управління разом з Державною податковою адміністрацією в області здійснює щоквартальний інформаційний обмін. Держуправлінням щоквартально надається перелік підприємств, установ та організацій, у яких в виявлені факти розміщення відходів без відповідних дозволів на розміщення відходів. Вищенаведена робота спрямована на посилення контролю за повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а отже, і своєчасним наповненням бюджетів всіх рівнів. Держуправління взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами прокуратури з метою застосування більш дієвих заходів до власників відходів, які систематично не виконують вимоги чинного законодавства у сфері поводження з відходами. Для забезпечення стимулювання заходів щодо утилізації відходів підприємствам, організаціям та установам Держуправлінням надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, що мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою забезпечення реалізації в області єдиної державної політики у сфері поводження з небезпечними хімічними речовинами та небезпечними відходами створена філія Державного підприємства "Національний центр поводження з небезпечними відходами" – "Черкаський регіональний центр

89 поводження з небезпечними відходами", який проводить роботи по виявленню джерел забруднення підземних вод, по знешкодженню хімічних реактивів, по створенню на базі Українського науково – технічного центру "Сенсор" базової хімічної лабораторії та інше.

58 Табл. 7.1 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2006 р., т* Назва відходів

Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи виробництва, приготування та використання агрохімічної продукції іншої, у т. ч. непридатної або забороненої до використання Інші відходи Відходи 2 класу небезпеки, вт.ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно–охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії Відходи, що містять ароматичні аміни Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи виробництва та приготування фармацевтичної продукції Інші відходи Відходи 3 класу небезпеки, вт.ч. за окремими видами Відходи агропромислового комплексу (за виключенням пестицидів та отрутохімікатів, які прийшли у непридатність або заборонені до використання) Відходи, що містять відпрацьовані мастильно–охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії Відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Відходи, що містять неметали та їх сполуки

Видалено за рік Наявність на Утворилося Використано в т. ч. Наявність на підприємствах на Захоронено Направл. підприємствах (утилізовано) на початок підприємствах Разом Знешкоджено в місцях в місця за рік на кінець року року за рік (знищено) організ. неорганіз. складування складув. 84,267

93,01

0,066

2,714

2,614

78,905

18,663

2,425 60,13

0,02

0,1

15,377

0,628

12,846

0,016

0,582

14,599

13,284

1,228

13,577

1,277 390,379

0,058 233,962

38,746

17,7

1,7

1,33 387,56

44,818

116,671

28,686

1,105

48,551

3,711 4,434

44,1 15,131

8,739 0,041

3,077 5,966

14,4

2,6

9,6

6,4

315,123

0,28

315,01

0,754 1550,464

28,765 7198,711

72,534

0,095 1181,831

0,095 806,651

0,024 2354,777

1430,791

1426

29,521

300,472

0,491

311,4

9,9

534,738

171,489

2,5

177,551

14,405

112,798

49,27

9,76

8,678

23,96

51,738

0,108

75,59

59 Відходи забруднені нафтопродуктами – грунт, деревина, дрантя Нафтовідходи та нафтошлами Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції Інші відходи Всього

2,063

18,208

0,2

3,555

6,665

13,449 23,171

12,03 8,023

0,38 0,573

0,16

11,029 12,941

773,587 2025,11

5068,841 7525,683

5,822 111,346

829,537 1202,245

456,107 810,965

72 72

509,398 2821,242

* - надається за даними статзвітності 1-нв

Табл. 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області*

ваних Загальна Обсяги лімітів на ходів Загальний Загальна площа фактична маса розміщення відходів на фактичний об`єм де МВВ, тис. м2 на початок року, даних місцях видалення, МВВ, тис. м3 ще не тис. т тис. т ено 4 5 6 7

Направлено Загальна Кількість МВВ, фактично відходів фактична маса що не на місце видалення відходів на відповідають протягом року, кінець року, діючим тис. т тис. т нормативам 8 9 10

Кількість МВВ, де здійснюється екологічний моніторинг 11

4305,565

25802,46

5514,077

233,829

282,434 **

5676,542

173

0 81,2

0 370,786

0 77,824

0 3

0 3,749

0 81,573

0 6

0 0

147,69

1778,672

381,335

9,973

391,308

430

926,918

163,679

40,243

203,922

1424,32

1465,336

318,453

3,921

322,374

0,68

0,15

30 76,8

124,909 495,322

27 99,02

0 0

0,48 9,951

27,48 108,971

1 6

0 0

224

123,155

25,667

1,427

27,094

37,055

455,277

90,742

13,234

9,419

100,161

75,6

29,959

4,124

2,466

6,591

0 51

0 2,618

0 0,483

0 0

0 0,093

0 0,576

0 5

0 0

878,577

192,585

0,702

193,287

93,3

884,454

194,39

0,19

194,58

366,173

80,501

0,057

80,558

192,2

79,572

16,084

1,422

17,506

0 668,7

0 5892,714

0 1273,537

0 110

0 142,83

0 1296,397

0 9

0 7

44,7

2659,05

568,791

25,095

16,2

584,991

300

6342,205

1366,985

28,3

1395,285

250

2492,527

541,619

6,737

548,356

433,554

91,108

7,5

4,274

95,382

* Згідно з паспортами місць видалення відходів ** З врахуванням обсягів видалених відходів на установках термічного знешкодження ВАТ „Азот”, в кількості 119,969 тис. т.

Табл. 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Видано Кількість Кількість На яку кількість Видано Кількість Дозволено Дозволено Дозволено дозволів на підприємств, місць відходів видано лімітів на підприємст утворити розмістити розмістити розміщенн яким видано видалення дозволи, утворення в, яким відходів, відходів на відходів на я відходів дозволи відходів, на тис .т. та видано тис. т своїх інших

60 які видано дозволи

розміщення відходів

ліміти

підприємст підприємствах, вах, тис .т. тис. т

Всього по області, 351

349

2875,882

351

349

2632,353

243,529

14 2 12 9 6 12 1 2 5 4 4 10 4 5 8 10 11 6 10 17 81 40 35 5 28 10

14 2 12 9 6 12 1 2 5 4 4 10 4 5 8 10 11 6 10 17 81 38 35 5 28 10

1 1 1 2 1 1 1 1 2 1 1 1 1

1,415 0,005 183,886 15,09 620,074 279,538 0,011 0,043 16,906 234,047 118,692 245,556 0,027 200,31 1,793 12,389 52,724 0,038 2,857 4,454 600,748 218,283 39,807 0,174 18,6 8,415

14 2 12 9 6 12 1 2 5 4 4 10 4 5 8 10 11 6 10 17 81 40 35 5 28 10

14 2 12 9 6 12 1 2 5 4 4 10 4 5 8 10 11 6 10 17 81 38 35 5 28 10

1,415 0,005 180,886 0,09 620,074 274,538 0,011 0,043 16,906 234,047 118,692 232,322 0,027 196,31 1,793 0,389 52,724 0,038 0,157 1,454 490,748 193,188 9,807 0,174 5,6 0,915

3 15 5 13,234 4 12 2,7 3 110 25,095 30 13 7,5

в т. ч. по Городищенському Драбівському Жашківському Звенигородському Золотоніському Кам’янському Канівському Катеринопільському К-Шевченківському Лисянському Маньківському Монастирищенському Смілянському Тальнівському Уманському Христинівському Черкаському Чигиринському Чорнобаївському Шполянському м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне

Табл. 7.4 Зареєстровано відходів у області, по видах У тому числі для яких визначено для яких визначено умови операцій підприємства або зберігання, виробництва по їх транспортування, утилізації видалення 74 110

для яких визначено місця видалення відходів 110

Кількість зареєстрованих відходів

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями

Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі:

110

107

1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки

11 20

8 20

11 20

4 14

11 20

3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

44 35

21 35

44 35

Клас небезпеки

Примітка: В колонку "Для яких визначено місця видалення відходів" включені відходи для яких визначені місця зберігання‚ накопичення або захоронення

Табл. 7.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів

61 N з/п

Назва підприємства. адреса Назва виробництва

Спеціалізація (види відходів. що утилізуються чи обробляються)

Утилізовано (оброблено) відходів за звітний (2006) рік, тонн

Тальнівський завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна, м. Тальне, вул. Катеринопільська, 2

Відходи тваринного походження (трупна сировина, конфіскати, кістки)

4300

ВАТ Ватфарм, м. Черкаси, пр. Хіміків, 66

Бавовняні відходи власного походження

30,0

Макулатури картонна 3

ЗАТ "Черкасивторресурси", м. Черкаси. вул. Гоголя, 421

паперова

чи

4586,0

Матеріали пакувальні пластмасові зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені

182,1

Тара пластикова використана

1290,5

ЧП "Еко-Азот", м. Черкаси, вул. Смілянська, 2

Компост

ТОВ "Черкаська продовольча компанія", м. Черкаси, вул. Відходи тваринного Смілянська, 122/1 походження

дрібна

2716 520,0

62 8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки З метою забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області здійснюється державний нагляд та контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання області. Визначено перелік екологічно-небезпечних об’єктів області (табл.8.1). Зазначений перелік інтегровано в обласний перелік потенційно небезпечних об’єктів, який щорічно уточнюється та затверджується в Черкаській обласній державній адміністрації. Протягом року проводяться планові комплексні перевірки дотримання вимог законодавства на вказаних об'єктах. З метою мінімізації негативного впливу на довкілля непридатних хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) при їх зберіганні, у відповідності з проектно-кошторисною документацією поблизу смт. Єрки Катеринопільського району проведено контейнеризацію 385,85 т непридатних пестицидів. Вирішене питання утилізації відпрацьованих ртутьмістких ламп. Лампи збираються Черкаським ПКФ "Акорд" та передаються для демеркуризації на Микитівський ртутний комбінат. На виконання вимог ст. 9 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" в області продовжується проведення ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки для подальшого вирішення питання включення у державний реєстр. Держуправлінням при здійсненні перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на об'єктах підвищеної небезпеки перевіряється наявність матеріалів ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та їх достовірність. 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності На території Черкаської області знаходиться Черкаський, Золотоніський, Смілянський, Уманський військових гарнізони та 2 промислових оборонних підприємства. Основними джерелами забруднення атмосфери являються котельні військових частин, деревообробні та електрозварювальні дільниці, склади зберігання паливо-мастильних матеріалів, автомобільний транспорт.

63 Загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2006 р. по військових частинах становив 34,977 тонн, по підприємствах 288,562 тонни. З метою ліквідації та попередження порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища з боку об’єктів Міністерства оборони перевірки військових частин здійснюються держуправлінням спільно з представниками військової прокуратури. Протягом 2006 р. перевірені наступні військові частини: Черкаська КЕЧ , А-9930, А-3177, А-4527, А-1606, А-3024, А-3081, А-2423, А-2012, А-1744, А-0963, А-3335, А-2721, та ДП МО України "Черкаський автомобільний ремонтний завод". В результаті перевірок було виявлено такі основні порушення природоохоронного законодавства: відсутні документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою; викиди забруднюючих речовин здійснюються без дозволів на викиди; водокористування здійснюється без дозволів на спеціальне водокористування; відсутні дозволи на розміщення відходів; питання лабораторного контролю за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, не вирішене, точки відбору проб на організованих джерелах викидів не обладнані, первинна облікова документація по формі ПОД 1 не ведеться; не ведеться первинний облік поводження з відходами. По результатах проведених перевірок складені акти перевірок, видано приписи, по виявлених порушеннях вимог природоохоронного законодавства складені протоколи про адміністративне правопорушення, які передані на розгляд і подальше реагування у військову прокуратуру Черкаського гарнізону, одну відповідальну посадову особу ДП МО України "Черкаський автомобільний ремонтний завод" притягнено до адміністративної відповідальності. 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами В 2006 р. на території Черкаської області здійснювали поводження (виробництво, використання, зберігання та знищення) з отруйними речовинами 73 підприємства, найбільша кількість яких належать до хімічної та харчової промисловості. Фактично протягом року було використано 886,5 тис. т. отруйних речовин, вироблено 808,1 тис. т. та знищено 0,4 тис. т. Єдиним виробником отруйних речовин в області є ВАТ "Азот". Товариство виробляє аміак, азотну кислоту та гідроксиламін сульфат. Найбільшим користувачем отруйних речовин в області є ВАТ "Азот". В 2006 році ним використано 868,3 тис. т. отруйних речовин, що складає 98 % від загальної кількості усіх використаних отруйних речовин.

64 Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 за № 440 "Про порядок одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів" протягом 2006 р. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області видало підприємствам області 146 дозволів на здійснення операцій з небезпечними речовинами. Згідно з дозволами підприємства області здійснювали поводження з 36 небезпечними речовинами, основними з яких є: - аміак; - гідроксид натрію; - сірчана кислота; - азотна кислота; - соляна кислота. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин на поводження з якими було видано дозволи, наведено в табл. 8.1.2.1. У порівнянні з 2005 р. знизилися обсяги використання отруйних речовин на 164,3 тис. т, що насамперед пов`язано із скороченням обсягів виробництва на ВАТ "Азот". Найбільш чітко простежується зменшення обсягів використання отруйних речовин, які ВАТ "Азот" використовує у виробництві мінеральних добрив. Так, використання аміаку скоротилося на 76,8 тис. т., олеуму – на 2,9 тис. т. Детальна інформація щодо аварії, яка виникла під час поводження з небезпечними хімічними речовинами наведена в табл. 8.1.2.2. .

93 Таблиця 8.1.2.1 Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин на поводження з якими було видано дозволи, тонн

ртуті

свинцю

ванадію

нікелю

хрому

аміак

кислоти

луги

ціаніди

інші

ароматичні вуглеводні

галогенові вуглеводні

кисневмісні розчинники

миш’яку

Разом видано дозволів (шт.)

Органічні с

кадмію

Неорганічні сполуки

146

1016000

964884

21299

41115

77744

510

Таблиця 8.1.2.2. Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами Місце аварії, дата

№ з/п

Назва Категорія Площа речовини Тип аварії: аварії: або об’єм ,її промислова, об’єк-това, ураження місцева, кількість транспортна регіональна (м2, м3) 3 (т, м )

Перевищення ГДК (разів) повітр я

вода

земля

Збитки Наслідки нанесені забруднення довкіллю, грн.

8.2. Радіоекологічна безпека У Черкаській області підприємства атомної енергетики, урановидобувної та уранопереробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгенофазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях Протягом 2006 року проведено 5 перевірок дотримання підприємствами вимог радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання. За порушення норм радіаційної безпеки при використанні

94 джерел іонізуючого випромінювання до адміністративної відповідальності притягнуто 5 посадові особи на суму 850,00 грн., видано 5 приписів. У відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 23.07.91 № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 103 населених пункти на території 13 районів області підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", і підлягають дозиметричній паспортизації. У тому числі 2 населені пункти віднесені до дозового інтервалу четвертої зони (0,5-1 мЗв/рік), 101 – до п’ятого дозового інтервалу, де паспортні дози виявилися нижчими за 0,5 мЗв/рік. Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га. 4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст 137Cs у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м2. Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаське регіональне управління водних ресурсів, Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Черкаське обласне управління лісового господарства, управління в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації та інші організації. Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів згідно з "Програмою радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів басейну р. Дніпро" здійснюється радіологічний контроль Кременчуцького водосховища на створі в районі водозабору м. Черкаси - с. Сокирне. За даними контролю середня концентрація 137Cs в районі Черкаського водозабору становить 0,13 nКі/л, 90Sr – 2,09 nКі/л, що є менше норми. На радіаційний стан дніпровської води визначальний вплив мають гідрометеорологічні умови та радіаційна ситуація, що складаються безпосередньо на територіях найбільш забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Головним джерелом надходження радіонуклідів до каскаду Дніпровських водоймищ залишається річка Прип’ять. Під час повені та дощів радіонукліди змиваються в річку. Міграція чорнобильських радіонуклідів (90Sr та 137Cs) униз за течією Дніпра є єдиним значущим шляхом їхнього переносу від місць початкової локалізації до віддалених районів. Значне зниження вмісту радіонуклідів, що виносяться із зони відчуження, відбувається уже в Київському та Канівському водосховищах. Протягом останніх п’яти років відмічається стійка тенденція до зниження вмісту радіонуклідів: сумарні значення 137Cs зменшились в 2 рази, 90Sr – в 3,4 рази. Таким чином забруднення дніпровських водоймищ за час, що пройшов після аварії на Чорнобильській АЕС стабілізувалось на відносно низьких рівнях і

95 тільки в разі екстремальних ситуацій (високе водопілля) можливе підвищення рівня його забруднення. За результатами спостережень Черкаського обласного центру з гідрометеорології значення радіаційного фону в останні 5 років не перевищують рівнів природного фону і становлять 10-15 мкР/год. (контрольний рівень природного гамма-фону становить 25 мкР/год.) Добова щільність бета активних випадінь з атмосфери становить від 0 до 5 Бк/м2. Спостерігається стійка тенденція до зниження вмісту 137Cs та 90Sr чорнобильського походження, як у приземному шарі атмосфери, так і у випадіннях. Річна загальна бета-активність випадінь з атмосфери за період 2001 – 2005 рр. була в межах 688 – 804 Бк/м2. За даними Черкаського обласного управління лісового господарства в області площа лісів, яка забруднена 137Cs становить: до 1,0 Кі/км2 – 176 тис. га; від 1,01 до 2,0 Кі/км2 – 31,1 тис. га; від 2,01 до 5,0 Кі/км2 – 7,3 тис. га; від 5,01 до 10,0 Кі/км2 – 0,6 тис. га (К-Шевченківський, Канівський та Лисянський лісгоспи); від 10,1 до 15,0 Кі/км2 – 0,04 тис. га (Лисянський лісгосп). За результатами вибіркового радіологічного контролю продукції лісового господарства вміст радіонуклідів у зразках не перевищував допустимих рівнів, а також нормативів вмісту 137Cs.

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Медична статистика свідчить, що в цілому по області за даними 2006 р. стан здоров'я населення залишається незадовільним. В області, як і в Україні в цілому, продовжує зберігатись складна демографічна ситуація, в зв'язку з критично низькою народжуваністю та високим рівнем загальної смертності. За останні 10 років чисельність населення області скоротилась на 163,1 тис. осіб (1996 р.- 1491,1 тис. осіб, 2006 р.- 1328,0 тис. осіб) в основному за рахунок перевищення смертності над народжуваністю. За останні п’ять років негативні демографічні тенденції збереглися, кількість населення продовжує зменшуватися, хоча не такими різкими темпами. В області протягом останнього десятиріччя середня очікувана тривалість життя у чоловіків та жінок залишається низькою. Загальні демографічні дані на 1000 всього населення наведені в табл. 9.1.

96 Табл. 9.1 Загальні демографічні дані на 1000 всього населення Назва показника Народжуваність Смертність Природний приріст Кількість наявного населення

2004 р. 7,7 18,1 -10,4 1357135

2005 р. 7,7 18,6 -10,9 1341464

2006 р. 8,5 17,8 -9,3 1328000

динаміка +10,39 -1,66% +10,58% -15671

Протягом 3-х років народжуваність залишається на низьких рівнях і складає 8,5 на 1000 населення, однак у 2006 р. вперше в області народилось на 1098 дітей більше, ніж в 2005 р. В більшості районів області народжуваність зросла, за винятком Смілянського району, в Тальнівському, Христинівському, Шполянському, Уманському районах та м. Умань показники незначно зросли (+2,+3%). Смертність в порівнянні з попереднім роком зменшилась на 1,66% і складає 17,8 на 1000 населення. В розрізі сільських адміністративних районів демографічні показники ще виразніші. До числа регіонів з суттєвим негативним приростом, які значно перевищують дані по області за декілька років, відносяться: (Показники на 1000 населення) Район Чигиринський Чорнобаївський Кам’янський Смілянський

Народжуваність 2004 2005 2006

Смертність 2004 2005 2006

Природний приріст 2004 2005 2006

6,8 8,0 5,8 8,7

27,3 23,6 21,0 23,8

-20,5 -15,6 -15,2 -15,1

7,5 7,4 7,0 8,7

8,1 7,8 7,8 8,6

28,1 24,7 20,9 24,5

23,5 23,9 22,6 26,0

-20,6 -17,3 -13,9 -15,8

-15,4 -16,1 -14,8 -17,4

Основними причинами смертності населення області є хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, травми та отруєння. Структура смертності населення області за останні роки залишається незмінною: на першому ранговому місці – хвороби системи кровообігу; на другому - новоутворення; на третьому - травми та отруєння; на четвертому - хвороби органів дихання; на п'ятому - хвороби органів травлення. Показники захворюваності мають стійку тенденцію до росту серед всіх категорій населення. Так, за три останні роки поширеність хвороб на 10 тис. населення зросла по області на 3,4% (табл. 9.2). Табл. 9.2 Рівень захворюваності населення, на 10 тис. Категорія населення Все населення Показник загальної захворюваності на 10 тис. всього населення Показник первинної захворюваності на 10 тис. всього населення Дитяче населення (0-14 років) Показник загальної захворюваності на 10 тис. дитячого населення Показник первинної захворюваності на 10 тис. дитячого населення Підліткове населення (15 -17 років) Показник загальної захворюваності на 10 тис. підліткового населення Показник первинної захворюваності на 10 тис.

Рік 2004

2005

2006

динаміка

19392,1

19707,2

20049,1

+ 3,4%

7771,1

7759,9

7635,2

-1,75%

23079,8

23689,2

22847,9

+ 1,0 %

16983,3

17203,7

16697,4

-1,68 %

18300,8

18800,7 10450,4

19028,2 10621,2

+ 3,97 %

97 підліткового населення Доросле населення (18 років і старші) Показник загальної захворюваності на 10 тис. дорослого населення Показник первинної захворюваності на 10 тис. дорослого населення

9977,0

+ 6,46 %

18754,2

19032,9

19613,5

+ 4,58 %

5898,5

5897,2

5891,9

- 0,11%

У структурі захворюваності переважають хронічні хвороби (серцевосудинні, злоякісні новоутворення, психічні та ендокринні розлади, алергічні прояви, хвороби нервової кістково-м'язевої системи тощо), які характеризуються негативною динамікою. Поширеність хвороб серед населення області вказана у табл. 9.3. Табл. 9.3 Поширеність хвороб на 10 тис. всього населення Класи хвороб Хвороби системи кровообігу Хвороби органів дихання Хвороби кістково-м'язевої системи Хвороби ендокринної с-ми, розладу харчування, порушення обміну речовин Хвороби крові і кровотворних органів Хвороби органів травлення Хвороби нервової системи

2004 5381,5 4143,5 1403,6

2005 5506,3 4253,9 1433,1

662,6

717,9

378,3 2069,8 602,5

375,0 2077,5 591,1

Рік 2006 5814,5 4086,3 1496,8 758,9

динаміка + 9,9 % - 1,38 % +6,6 % + 14,53 %

345,3 2137,0 610,8

- 8,72 % + 3,2 % +1,4 %

За мірою впливу на стан здоров'я населення перше рейтингове місце належить хворобам системи кровообігу, їм належить і 1 місце в структурі смертності всього населення і населення працездатного віку, причин первинної інвалідності всього населення і населення працездатного віку. Серед хвороб системи кровообігу за своїм медико-соціальним навантаженням та можливостями впливу на нього першочергова увага приділяється диспансеризації хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця. Протягом ряду років в області здійснюються заходи щодо їх активного виявлення з метою попередження ускладнень, в першу чергу – інфаркту міокарда та мозкових інсультів у осіб працездатного віку, однак стабільних позитивних зрушень в цьому напрямку не досягнуто. Захворюваність на інфаркт міокарда серед цих контингентів в 2006р. склала 5,7, на інсульт - 9,0 на 10 тис. працездатного населення. В кожного четвертого жителя області виявлено гіпертонічну хворобу. В цілому за останні 3 роки поширеність хвороб системи кровообігу зросла на 8,05%. В області продовжує реєструватися чітка тенденція до зростання захворюваності на злоякісні новоутворення і складає у 2006 р. 35,8 на 10 тис. населення. Напружена екологічна та санітарно-епідемічна ситуація, що склалася в області останніми роками, пов'язана із забрудненням довкілля, наявністю в області значної території, що віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок забруднення радіонуклідами. Станом на 1.01.2007 в області проживало 138174 особи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (табл. 9.4) Табл. 9.4 Кількість постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС

98 Всього Всього чоловіки жінки

143093 72209 70884

В тому числі ліквідатори

евакуйовані

забрудн. територ.

9979 9508 471

1150 480 670

98420 45310 53110

діти та підлітки 4 гр. обліку 33544 16911 16633

На кінець 2006 р. в Національному реєстрі України перебувало 132172 особи (в 2005 р.- 131580), з них 25520 дітей, що становить 19,3 % (в 2005 р.- 21343 дитини, або 18,2%). Загальна захворюваність в 2006 році склала 26473,4 на 10 тис. всього постраждалого населення на противагу 25496,6 в 2005 р., тобто збільшилась на 3,8 % за рахунок дорослого населення. Первинна захворюваність зросла на 0,7 % за рахунок дорослого населення і підлітків і у 2006 р. склала 8113,4 на 10 тис. всього постраждалого населення (8056,5 у 2005 р.). Первинна захворюваність серед дитячого населення знизилась на 4,9% (17402,8 у 2005 р., 16559,3 - у 2006 р.). При порівнянні показників захворюваності потерпілого населення з обласними показниками відмічається більш висока захворюваність та поширеність хвороб серед потерпілого населення, що пояснюється значним охватом диспансеризацією потерпілого населення (97,9%) з повним обсягом обстежень та виявленням хронічних хвороб, більш поглибленим наглядом цих груп населення. У 2006 р. в області не було спалахів небезпечних та особливо небезпечних інфекцій, зменшилась захворюваність на дифтерію, кір, епідпаротит, не було випадків захворювань на поліомієліт. Епідемічне неблагополуччя в області загострюється зі зростанням темпів поширення епідемій туберкульозу і ВІЛ-інфекції. Основні епідпоказники по туберкульозу мають тенденцію до погіршення, в т.ч. по селу, але утримуються на рівнях, нижчих від середніх в Україні. Первинна захворюваність на туберкульоз зросла на 17,6%. Зростають за останні роки і темпи поширення ВІЛ-інфекції. За даними епідмоніторінгу, кількість ВІЛ-інфікованих на 01.01.2007 р. становить 2407 осіб, на 01.01.2006р. - 2076 осіб, вперше виявлено на ВІЛ і проліковано в 2006 р. 331 особа. Слід відзначити, що парентеральний шлях передачі ВІЛ-інфекції від ін’єкційного вживання наркотиків все ще не втратив свого провідного значення (34,7%), з кожним роком зростає також статевий шлях передачі (у 2006 р. він склав 43,2%), що веде до зростання передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Захворюваність на венеричні хвороби вподовж останніх років набула стабільної тенденції до зниження. Значні рівні захворюваності обумовлюють високі показники інвалідності населення. Кількість інвалідів в області становить понад 80 тис. осіб. Показники інвалідності на 10 тис. населення наведено в табл.9.5. Таблиця 9.5 Показники інвалідності на 10 тис. населення Первинна інвалідність на 10 тис. дорослого населення

2004 р.

2005 р.

2006 р.

57,4

54,2

48,3

99 Первинна інвалідність на 10 тис. працездатного населення

48,3

56,0

40,7

Показник з загальної інвалідності з дитинства залишається високим: в цілому по області він становить 203,3 на 10 тис. дітей. В структурі інвалідності на першому місті знаходяться вроджені аномалії; на другому – хвороби нервової системи; на третьому – розлади психіки та поведінки; четвертому – хвороби вуха; п’ятому – хвороби ока; шостому – хвороби ендокринної системи. Слід зазначити, що завдяки проведеним закладами охорони здоров'я заходам первинна інвалідність внаслідок хвороб нервової системи та розладів психіки у 2006 р. зменшилась. Відсоток дітей з розумовою відсталістю за останні 3 роки залишається майже на одному рівні (табл. 9.6). Чинниками, що впливають на ситуацію з розповсюдженістю розумової відсталості у дітей, є наявні в Україні соціальноекономічні, екологічні умови, розповсюдженість алкоголізму та наркоманії у батьків. Актуальними залишаються питання організації психологічної та психотерапевтичної допомоги дітям, медико-генетичного консультування дітей та їх батьків з психічною патологією, здійснення інших сучасних методів обстеження. Табл. 9.6 Чисельність розумово відсталих дітей у Черкаській області Кількість дітей до 18 років з розумовою відсталістю, які знаходяться під наглядом психіатрів Відсоток від загальної кількості дітей області Відсоток дітей з розумовою відсталістю від тих, що знаходяться під наглядом у психіатрів

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2574

2495

2342

0,95%

1,01%

0,94%

29,8%

29,9%

29,4%

Діяльність головного управління охорони здоров'я та установ охорони здоров'я на місцях за останні роки спрямовувалась на вирішення питань поліпшення стану здоров'я усіх верств населення, зниження рівнів інвалідності та смертності, охорони материнства та дитинства. Так, протягом ряду років відслідковується позитивна тенденція щодо подальшого зменшення рівнів повікової смертності, малюкової, дитячої смертності, тимчасової та стійкої непрацездатності. Для забезпечення реабілітації хронічно хворих дітей і попередження інвалідності в області функціонують 5 дитячих санаторіїв на 770 місць, у яких в цілорічному режимі забезпечується лікування дітей віком 3-18 років з восьми профілів захворювань. В обласних дитячих санаторіях у 2006 році оздоровлено 10990 дітей (табл. 9.7). Проведено оздоровлення ветеранів війни в санаторнокурортних закладах: в 2004 р. 1700 осіб; в 2005 р. 1947 осіб; в 2006 р. 1996 осіб. Таблиця 9.7 Кількість дітей, оздоровлених у санаторіях області за 2003 – 2006 рр. Назва санаторію "Сосновий бір" "Пролісок" "Зміна" "Городище" "Руська Поляна" Разом

2004 р. 3556 1334 1759 1565 2204 10418

2005 р. 3486 1376 1728 1470 2737 10797

2006 р. 3523 1476 1635 1529 2827 10990

100

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1. Лісові екосистеми Черкаська область розташована в межах лісостепу. На її території були широко розповсюджені ліси. Зараз вони збереглися окремими масивами. Площа земель лісового фонду області становить 345,0 тис. га. Лісистість складає 15,3 %, що значно нижче від розрахунково-оптимального показника (21-22%), потрібного для забезпечення збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісокористування і екологічними вимогами.

101 Розташування лісів на території області є дуже нерівномірним. Так, в Жашківському та Драбівському районах лісистість становить лише 2,7 та 2,9 % відповідно, в той же час в Канівському та Черкаському районах - 32 та 37,7 %. Середній вік насаджень складає 58 років. За віковими групами лісові насадження становлять: молодняки – 22 %; середньовікові – 52 %; пристигаючі – 14 %; стиглі і перестійні - 12 %. Загальний запас деревини становить 51,9 млн.м3. Загальний приріст насаджень (зміна запасу) становить 4,1 м3 на 1 га на рік. Головними породами в лісах є дуб, сосна, береза. Із супутніх порід найбільш поширений клен польовий та гостролистий, граб, липа, біла акація. Підлісок представлений кущами акації жовтої, бузини чорної і червоної, терену, шипшини, ліщини, бересклету, крушини, глоду. За даними обліку, землі лісогосподарського призначення регіону станом на 1.01.07 розподілені наступним чином: Загальна площа 345,0 тис.га Площа земель лісового фонду, які віднесені до 279,1 тис. га державних лісогосподарських підприємств Площа земель лісового фонду, які віднесені до відання 58,5 тис. га інших лісокористувачів Площа земель лісогосподарського призначення, що не 18,3 га надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що 255,0 тис.га вкрита лісовою рослинністю Природна степова рослинність зустрічається лише на крутих схилах долин річок і балок, але тут вона дуже змінена в результаті інтенсивного випасання худоби або перезалуження в результаті поверхневого чи корінного поліпшення. В комплексі антропогенних факторів, які негативно впливають на рослинний світ, особливе місце по своїй значимості та ступеню впливу на довкілля займає техногенне забруднення атмосфери. Дія цього фактора викликає пригнічення росту та розвитку рослин. Особливо вразливими є лісові екосистеми. Ступінь пошкодження лісових насаджень знаходиться в прямій залежності від фітотоксичності забруднювачів атмосфери. В залежності від концентрації забруднювачів та тривалості їх впливу визначаються два типи пошкодження – гострий і хронічний. Найбільшого впливу аеротехногенного забруднення в області зазнали насадження, що проростають в безпосередній близькості до обласного центру. Черкаська промагломерація довгий час являлася потужним джерелом аеротехногенного забруднення середовища (1975-2000 рр.). Основними забруднювачами були сірчистий ангідрид, окисли азоту, аміак, окисли вуглецю, двоокиси азоту, сірководень, сірковуглець та інші. Санітарний стан лісів в цілому можна характеризувати як задовільний. В порівнянні з 2005 роком площа осередків шкідників і хвороб залишилась на 11157 га або 54%. За результатами лісопатологічних обстежень з обліку

102 списано осередки зимового п’ядуна в Звенигородському, Кам’янському, Смілянському, Уманському державних лісогосподарських підприємствах, а також осередки звичайного соснового пильщика в ДП „Чигиринський лісгосп”, та осередок соснового підкорового клопа в ДП „Черкаський лісгосп”, як такі, що затухли під впливом природних факторів. Проблемним залишається осередок соснового шовкопряда в насадженнях Притясминської гряди ДП "Чигиринське лісове господарство". На площах де проводились винищувальні заходи чисельність шкідника не перевищує природного фону, але спостерігається міграція шкідника на суміжні насадження, де винищувальні заходи не проводились. Залишається проблемним питання утримання та ведення господарства в захисних лісонасадженнях, яке не врегульоване законодавчо. Після проведення реформування аграрного сектора в області залишились не переданими в користування 29,3 тис. га захисних насаджень, які перебували у користуванні колективних сільгосппідприємств і через відсутність лісокористувача перебувають у землях запасу сільських рад. Використання лісосічного фонду здійснюється на підставі затвердженої розрахункової лісосіки, яка становить по області 249,2 тис.м 3 деревини. В 2006 році в порядку рубок головного користування було заготовлено 244,9 тис. м3 ліквідної деревини. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів наводиться в табл.10.1. Табл. 10.1 Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

Затверд-жена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

2004 2005 2006

206,3 232,8 249,2

792/205,0 800/205,5 244,9

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні розрахунфактично розрахунфактично кова лісосіка, зрубано, кова зрубано, тис. м3 га/тис. м3 лісосіка, тис. га/тис. м3 м3 4 5 6 7 Рубки головного користування 53,5 53,6 137,2 136,8 58,8 53 151,9 138,6 59,9 58,6 165,9 163,3

м’яколистяні розрахунфактично кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 8 9 15,6 22,1 23,4

14,6 13,9 23,0

Лісовідновлення проведено на площі 1536 га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень наводиться в табл. 10.1.1.

103 Табл. 10.1.1 Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2005 рр. і за 2006 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств) № з/п

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

2 2002 2003 2004 2005 2006

3 ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ

лісовідновлення, га у тому числі:

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних насаджень на створення землях, полезахисних непридатних для усього посадка посів лісових смуг, га сільського лісу лісу господарства, га

посадка лісу

посів лісу

усього

4 1101 1014 969

1101 1014 969 1018 1536

150 112 166 161 584

1018 1536

150 112 166 161 584

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створено лісів

14 1192 1162 1152 1320 1756

90,7 149 183 270 220

104 З метою ефективного планування лісогосподарської діяльності в області розроблена Державна програма "Ліси України" на період 2002-2015 рр., яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 18.01.02 № 24-16. Програмою передбачено : 1. провести рубки, пов’язані з веденням лісового господарства на площі 278,81 тис. га; 2. провести відновлення лісів на площі 31 596 га; 3. провести реконструкцію малоцінних насаджень на площі 527 га; 4. для виявлення та своєчасної ліквідації лісових пожеж застосовувати спостережні вежі, спостережні пункти та патрулювання лісової охорони; 5. провести благоустрій рекреаційних ділянок (встановлення аншлагів, влаштування місць відпочинку і ін.) на площі 485 га. 6. переведення лісового насінництва на елітну основу - планується щорічно створювати 2,0 га постійних лісонасіннєвих плантацій. 7. впровадження сучасних машин та механізмів, механізація лісогосподарського та автоматизація лісопромислового виробництва, з метою збільшення продуктивності і зменшення працевтрат. 10.2. Проблеми охорони і відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України Складність економічної і екологічної ситуації сприяє наростанню антропогенного навантаження, синантропізації рослинного покриву, збідненню біорізноманіття. Внаслідок значної зміни довкілля з кожним роком все більша кількість рослин переходить до рангу рідкісних і зникаючих. За попередньою оцінкою природна флора судинних рослин (без врахування екзотів) в Черкаській області (площа 20, 9 тис. кв. км.) складає близько 2000 видів. Таке високе видове багатство має певну зумовленість. Цей аспект характеристики території потребує окремого розгляду, але в загальних рисах слід відмітити таку особливість як значні флорогенетичні та екотопічні відмінності різних частин області. Всього на території області підлягає охороні 334 види судинних рослин, що становить близько 17% флори області. Серед них: - 60 охороняються в межах країни – Червона книга України; - 14 включені в додаток І Бернської конвенції ; - 7 – охороняються в Європі – Європейський Червоний список; - 3 – охороняються у всесвітньому масштабі (МСОП). Найбільш загрозливий стан мають 29 видів (категорія – 0), популяції більшості яких нині, очевидно, зникли. Щодо них доцільні заходи по обстеженню відомих з літератури місцезростань, розробка програми збереження їх локальних популяцій, репатріації популяцій окремих із них у природні ценози. Значна кількість видів (84) належать до 1-ї та 2-ї категорії і

105 складають групу високого ризику. Щодо них актуальним є створення на територіях і природних урочищах, де вони зростають, відповідних форм заповідних об’єктів. Для решти 219 видів (категорії 3 і 4) першочерговим заходом щодо забезпечення охорони є організація моніторингу стану їх популяцій. Однією з головних причин зникнення того чи іншого виду рослин є порушення існуючих екосистем, знищення природних екотопів. Рослини дуже швидко реагують на будь – які зміни оточуючого середовища бо є індикаторами порушення екологічно сталого довкілля. Негативний вплив на біорізноманіття рослинного світу області спричиняє значна розораність територій області (близько 60%) та знищення невеликих ділянок залишків природної рослинності серед полів (32%). До чинників, які негативно впливають на стан рослинності області можна віднести: - ерозію ґрунтів (в області 309 тис. га ерозійно – небезпечних земель); - осушення та зрошення, що призводить до погіршення умов зростання; - знищення боліт, заплавних лук; - вплив індустріального комплексу (техногенний вплив); - суцільне вирубування лісів; - суцільне зривання рослин на букети чи заготівля лікарсько – технічної сировини з порушенням норм; - випасання худоби, викошування та випалювання трави, рекреаційне навантаження; - вселення чужорідних видів рослин (амброзія). З метою збереження рослинних угрупувань в області необхідно проводити систематичну роботу щодо виявлення місць перебування та зростання рідкісних видів рослин та створення на територіях, де вони зростають заповідних об’єктів з метою їх збереження та відтворення. З метою впровадження механізмів гармонійного регулювання збереження та збалансованого використання об’єктів фіторізноманіття на території області створено 48 ботанічних заказників загальною площею 557,25 га та 104 ботанічні пам’ятки природи площею 444,007 га. Робота по виявленню нових територій з цінними природними комплексами продовжується. 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними На початок 2007 р. площа осередків шкідників і хвороб становить 12504 га, в т.ч. осередки, що потребують заходів боротьби становлять 538 га. Основними шкідниками та хворобами насаджень є: дубова широкомінуюча міль, непарний шовкопряд, дубовий похідний шовкопряд, сосновий шовкопряд, хрущі, коренева губка.

106 В осередках домінуючим видом був зимовий п’ядун. Лісопатологічними дослідженнями встановлено, що осередки затухли під впливом природних факторів. Осередок дубової широкомінуючої молі має хронічний характер . Як стримний захід в 2006 р. було проведено хімобробіток, в результаті чого в осередку пройшло часткове затухання на площі 70 га. В осередок непарного шовкопряда в 2006 р. проведено винищувальні заходи шляхом обробки яйцекладок вірусним препаратом „вірін – НШ”. Прогресування дубового похідного шовкопряду в 2006 р. не спостерігалось. Пошкодження листя не перевищувало природного фонду. Осередки активної боротьби не потребують. Осередок соснового шовкопряду знаходиться в соснових насадженнях Притясминської гряди ДП „Чонобаївський лісгосп”. В 2006 р. проведено винищувальні заходи хімічним методом на загальній площі 4149 га. В 2006 р. суттєвих змін в динаміці осередків хрущів не спостерігалось. На фоні виникнення нових площ осередків спостерігалось їх затухання в зв’язку зі зміною умов існування шкідника. Стан насаджень в осередках кореневої губки на переважаючий площі залишається без змін. В насадженнях де спостерігалось прогресування хвороби, яке супроводжувалось ослабленням, розладнанням та всиханням проводились вибіркові санітарні рубки. Інші хвороби, такі як рак сірянка, поперечний рак дуба, судинні та некрозні захворювання, значного поширення не мають. 10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур Інформація про проведені роботи з відтворення втрачених сортів вітчизняних сільськогосподарських культур відсутня. 10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними Найбільшої шкоди сільськогосподарським культурам наносять рослиноїдні кліщі – павутинний, бурий та червоний плодовий кліщі, пильщики, тля, короїди, метелики, шовкопряди, листвертки, довгоносики. Хвороби рослин можуть бути паразитарного і непаразитарного характеру. З основних хвороб, які вражають сільськогосподарські рослини можна виділити наступні: сіра плісень, мучниста роса, філлостиктоз, ржавчина, мучниста роса, кільцева мозаїка, септоріоз, фомоз, фітофтроз, рак, макроспоріоз та ін. Основним методом боротьби з захворюваннями і шкідниками сільськогосподарський культур є хімічний метод.

107 Хімічні засоби захисту поділяються на: - інсектициди (хлорофос, ровикурт, дибром, дилор, мезокс, базудин, фоксим); - акарициди (хлоретанол); - лиманциди (метальдегід); - нематициди (тіазон); гербециди - фунгіциди (бордоська рідина, полікабацин, поліхом). 10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Природні трав’яні екосистеми в області обмежені внаслідок господарської діяльності і збереглися лише на балках, крутосхилах, водноболотних угіддях та частково в лісах. Раціональне використання і збільшення сировинних запасів лікарських дикорослих рослин можливо лише при глибокому аналізі продуктивності промислових місцезростань заростей конкретних видів, їхньому картуванні в досліджуваних регіонах, вивченні динаміки сировинних запасів і можливостей їхнього поновлення. В зв’язку з цим виникає необхідність проведення детальних досліджень екологобіологічних особливостей лікарських рослин, вивчення їх поширення в природних угрупуваннях, картування, визначення і оцінки запасів у досліджуваному регіоні, розробки заходів на поновлення і охорону. Оцінка стану природних рослинних ресурсів сировинних видів рослин в області не проведена. В зв'язку з відсутністю збуту та матеріальної зацікавленості заготівля лікарської сировини заготівельними організаціями не проводилась. Динаміка заготівлі лікарської сировини наводиться в табл. 10.6. Табл. 10.6 Динаміка заготівлі лікарської сировини, т №

Назва рослини

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

Аїр (лепеха) Бузина Грицики Деревій Дуб Глід (цвіт) Глід (плоди) Звіробій Кропива Конвалія Липа Материнка Мати-й-мачуха Пижмо звич. Полин Подорожник Пустирник Сосна Спориш

ліміт 1,54 0,463 0,51 1,53 0,125 3,615 0,806 1,085 2,03 1,585 0,5 0,85 1,5 1,07 0,526

2002 факт 0,315 0,014 0,007 0,245 0 0,11 0 0,127 0,247 0,045 0 0,0984 0,0015 0 0,0195

2003-2004 ліміт Факт -

2005-2006 ліміт факт -

108 №

Назва рослини

20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32.

Фіалка-триколірна Хвощ польовий Цмин піщаний Череда Чебрець Чистотіл Горобина Шипшина Ромашка М’ята Кукурудза Нагідки Сухоцвіт Разом:

2002 ліміт факт 0,05 0 1,01 0,017 1,515 0,023 2,5 0 1,75 0,1275 1 0 1,205 0,469 0,505 0 1 0 28,270 1,8659

2003-2004 ліміт Факт -

2005-2006 ліміт факт -

10.7. Генетично змінені організми Інформація про впровадження сучасних біотехнологій відсутня. Питання соціально-економічних наслідків впровадження генетично змінених організмів не вивчалося. 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах і селищах міського типу До зелених насаджень міста відносяться парки культури і відпочинку, міські ліси і лісопарки, насадження вздовж вулиць, сквери, бульвари, набережні. Основу міських зелених насаджень складають такі види рослин як тополя пірамідальна, тополя бальзамична, тополя чорна, гіркокаштан звичайний, клен гостролистий, клен американський, робінія звичайна, береза бородавчаста, липа серцелиста і широколиста, катальпа, дуб звичайний, червоний. Органи місцевої влади не приділяють належної уваги питанням озеленення та благоустрою міст та інших населених пунктів. Інвентаризація зелених насаджень, яку повинне проводити бюро технічної інвентаризації, не проводиться. На виконання п. 1.4 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.04 № 429 погодження актів на знесення чи пересадку зелених насаджень у межах міст та інших населених пунктів проводиться Держуправлінням лише за умови представлення замовником договору зі спеціалізованими підрядними організаціями по відновленню зелених насаджень в об'ємах, передбачених проектами (дендропланами озеленення). Відсутній також механізм стягнення відновлювальної вартості за знесення дерев та використання коштів на розвиток зеленого господарства, що надходять за незаконне знесення зелених насаджень. Внаслідок цього рівень озеленення населених пунктів знижується.

109 11. ТВАРИННИЙ СВІТ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Тваринний світ Черкаської області досить різноманітний. Для нього характерні представники як лісової, так і степової фауни, є акліматизовані види тварин. На території області налічується 66 видів ссавців, близько 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних. Проблема збереження дикої фауни в останні роки стає все більш актуальною. За останнє століття на Черкащині зникли такі види птахів, як дрофа, стрепет, орел могильник, орел карлик, чорний лелека, на межі зникнення змієїд, червоний шуліка. Позитивною тенденцією можна вважати незначне збільшення чисельності орлана білохвоста, журавля сірого та скопи. Загальним фактором впливу на стан існування та відтворення тваринного світу Черкаської області залишаються скорочення місць, придатних для перебування диких тварин внаслідок господарського освоєння територій, надмірна урбанізація. Ці фактори доповнюються забрудненням довкілля, накопиченням небезпечних відходів виробництва, застосуванням засобів хімізації у сільському господарстві. На території області мешкає 67 видів тварин, занесених до Червоної книги України, які відносяться до шести класів: - багатоніжки 1 вид - комахи 44 видів - круглороті 1 вид - плазуни 2 види - птахи 13 видів - ссавці 6 видів Кількість видів фауни, що підпадають під дію міжнародних договорів України, наведено в табл. 11.1. Табл. 11.1 Види фауни, що охороняються 2004 рік 366 67 4

2005 рік 366 67 4

2006 рік 366 67 4

Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.

Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од.

Загальна чисельність видів фауни , од. Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

110 З метою охорони та відтворення рідкісних видів тварин та фауністичних комплексів в області створено 22 об’єкти природнозаповідного фонду місцевого значення, з яких: 12 – ентомологічних, 5 – зоологічних та 6 орнітологічних, а також 2 заказники загальнодержавного значення. В обласному центрі діє Черкаський зоологічний парк, в якому зібрана колекція 107 видів тварин, як екзотичних, так і представників місцевої фауни. 11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними Випадків масових епізоотій в 2006 р. на території Черкаської області не відмічено. 11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Одним із основних видів спеціального використання тваринного світу в області є полювання. Мисливські угіддя області загальною площею 1689229 га надані в користування 54 користувачам мисливських угідь для ведення мисливського господарства терміном до 2028 року. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин наведена в табл. 11.3.

Табл. 11.3 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Косуля Кабан Олень плямистий Лось

2003 5595 1335 322 50

2004 5571 1307 332 42

2005 5676 1332 333 42

2006 5593 1516 361 47

Чисельність основних видів мисливських тварин станом на 1.02.2007 становила: олень плямистий - 362 гол., козуля - 5015 гол., кабан - 1633 гол. Проводиться розведення кабана дикого в напіввільних умовах в мисливських господарствах "Імшан", "Трахтемирівське", "Дальній кордон", МГ "Пекарі", МГ "Світязь", ДП" Смілянське лісове господарство", ТОВ "Маньківське", ТОВ "Черкаське". Добування основних видів мисливських тварин по роках наведено в табл. 11.3.1.

Таблиця 11.3.1 Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причини невикористання

олень кабан козуля

22 275 346 643

11 195 299 505

10 158 266 434

1 37 33 71

Низький рівень ведення мисливського господарства

олень кабан козуля

22 267 337 626

11 176 260 447

11 91 77 179

Низький рівень ведення господарства

2004

Разом по області: 2005

Разом по області:

111 Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причини невикористання

35 301 416 752

18 127 291 436

17 174 125 316

Низький рівень ведення мисливського господарства

2006 олень кабан козуля Разом по області

Незадовільно ведеться мисливське господарство в таких господарствах: ТОВ МРГ "Драбівське", Чигиринського районного товариства мисливців та рибалок. Збільшується чисельність хижих видів тварин, особливо лисиць. За поданням держуправління заборонено полювання на мисливських тварин в 7 мисливських господарствах, у зв’язку з низькою чисельністю мисливських видів тварин. 11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Рибне господарство в Черкаській області володіє значним потенціалом. На території області розташовані 1037 річок, 2314 ставків та невеликі водосховища місцевого значення. Також територією області пролягло Кременчуцьке водосховище, значна частина якого лежить в межах 5 районів Черкаської області. Загальна площа водосховища 225 тис. га. За умов розташування в сприятливих кліматичних умовах, мілководності та за розмірами Кременчуцьке водосховище планувалось як одне з найбільш рибопродуктивних в Європі. Планова рибопродуктивність водосховища 60-70 кг/га, проте вона так ніколи і не була досягнута. Найбільша продуктивність склала 46 кг/га в 1989 р. при загальному вилові більше 10 тис. тонн риби. З 1991 р. спостерігається зниження обсягів вилову до 3 - 5 тис. тонн у рік. В 2006 р. з Кременчуцького водосховища рибовидобувними підприємствами виловлено 3668,1 т риби, відповідно рибопродуктивність склала 16,3 кг/га. Динаміка вилову риби з Кременчуцького водосховища за останні 30 років представлена на рисунку 11.4. Іхтіофауна Кременчуцького водосховища налічує 41 вид риб. За статистичними даними промислове значення мають 17 видів, у тому числі крупно частикові: лящ, товстолобики, сом, щука, сазан, судак, білий амур, білизна, в'язь; дрібно частикові: плітка, плоскирка, синець, окунь, карась, чехоня, а також верховод і тюлька. Основу уловів в останні роки складають плітка, лящ, плоскирка, синець, верховод, чехоня.

112 Рис. 11.4. Загальний вилов риби з Кременчуцького водосховища 12000

вилов (т)

10000 8000 6000 4000 2000

20 06

20 04

20 02

20 00

19 98

19 96

19 94

19 92

19 90

19 88

19 86

19 84

19 82

19 80

19 78

19 76

роки

Видовий склад вилову риби користувачами водних живих ресурсів з Кременчуцького водосховища в 2006 р. представлений на діаграмі: товстолоб 9,3%

верховод 1%

тюлька 1,7%

лящ 34,9%

карась 1,6%

плотва 38,3% чехоня 1%

синець 1,6%

судак 1% Інш. види 1%

плоскирка 9,1%

Обсяги вилову риби рибовидобувними організаціями Черкаської області за останні п'ять років наведені в табл. 11.4. Табл. 11.4 Динаміка вилову риби Рік

Водний об'єкт

Затверджений ліміт вилову (квоти на вилов) 9660*

Фактичний вилов 2760,2

2002

Кременчуцьке водосховище

2003

Кременчуцьке водосховище

9900*

2381,5

2004 2005 2006

Кременчуцьке водосховище Кременчуцьке водосховище Кременчуцьке водосховище

9167* 8124* 5640,5*

2252,0 1984,0 1749,9

*Загальний ліміт затверджений для Кременчуцького водосховища

113 Згідно з даними Червоної книги України на території Черкаської області в басейні Дніпра представлені наступні види червонокнижних видів круглоротих та риб: мінога українська (Eudontomyzon mariae, Berg, 1931), стерлядь (Acipencer rutenus, Linnaeus, 1758) та марена дніпровська (Barbus barbus borysthenicus, Dybowski, 1862). В 2006 р. офіційних випадків зустрічі з даними видами не відмічено. Ураховуючи значний потенціал кормової бази для стерляді в Кременчуцькому водосховищі та згідно з напрацьованими на Волжських та Дніпровських водосховищах методик відтворення, інтродукція стерляді в Кременчуцьке водосховище може не лише відновити чисельність даного виду, а й зробити його звичайним промисловим видом. Основною причиною майже повного зникнення стерляді з водойм області є практично повна відсутність нерестовищ для осетрових. Указана проблема в сучасних умовах вирішується будівництвом на території України осетрових риборозплідних заводів. 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження З неаборигенних видів риб на території області широко представлені риби амурського комплексу (білий та строкатий товстолобик, білий амур), морська голка та псевдоразбора. У ставковому господарстві Гірський Тікич ВАТ "Черкасирибгоспу" вирощуються веслоніс та ленський осетер. Білий та строкатий товстолобик, білий амур, веслоніс та ленський осетер в умовах водойм Черкаської області відтворюються лише штучним шляхом, тому популяції даних видів повністю підконтрольні. Загальнодержавною програмою розвитку рибного господарства України на період до 2010 р,. затвердженою Законом України від 19.02.04 за №1516-ІV, передбачено будівництво на території області державного риборозплідника веслоноса та експериментального розплідника річкових раків для р. Дніпро. В 2006 р. в Кременчуцьке водосховище вселено 1,625 млн. шт. дворічок білого та строкатого товстолобика, білого амура та коропа. В басейн Дніпра з Чорного моря в Кременчуцьке водосховище проникла морська голка і зустрічається до м. Києва. За даними Інституту рибного господарства УААН середня концентрація морської голки в Кременчуцькому водосховищі в 2006 році складає 13,7 екз. на 100 м2. З Китаю разом з личинками риб амурського комплексу (білий та строкатий товстолобик, білий та чорний амури) на територію колишнього Радянського союзу була випадково завезена псевдоразбора. З рибами амурського комплексу вона розповсюдилась по ставкових господарствах та попала в природні водойми. За даними Інституту рибного господарства УААН середня концентрація псевдоразбори в Кременчуцькому водосховищі в 2006 році складає 6,2 екз. на 100 м2. Потребує детального вивчення впливу на існуючі екосистеми.

114 12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. При формуванні екологічної мережі збільшення її площі може бути здійснено за рахунок наступних заходів: 1. Створення об'єктів природно-заповідного фонду високих категорій заповідання, як основних ядер елементів екомережі (природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків); 2. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історикокультурну цінність; 3. Запровадження особливого режиму використання водоохоронних та прибережних захисних смуг; 4. Створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель; 5. Збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони; 6. Екологічно доцільне збільшення площі лісів. Площі земельних угідь - складових екологічної мережі області, наведені в табл. 12*.1.1. Табл. 12*.1.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природоохоронного значення Сіножаті Пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т. ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

1980 19,3 0,1 0,1 0,4 -

1990 24,4 0,1 0,1 0,4 341,1

2003 39,8 66,4 17,5 135,7 17,5 1,4 1,340 7,705 337,4

2004 39,4 66,0 79,5 17,548 135,7 17,548 0,1 1,4 8,7 337,7

2005 39,4 65,9 79,4 17,5 135,5 17,5 0,1 1,4 8,7 337,6

2006 39,4 65,3 78,7 135,6 0,1 1,4 8,8 345

Одним із структурних елементів екомережі являються полезахисні лісові смуги та смуги вздовж шляхів транспорту. Законодавчо не врегульовано відносини щодо охорони, використання і відтворення захисних насаджень, які входять до складу земель сільськогосподарського призначення, транспорту та інші. Добування риби за роками наведено в табл. 12*.1.2. Табл. 12*.1.2 Добування риби за роками, т Водойми

2002

2003

2004

2005

2006

Природні

2760, 2

2381, 5

2252,0

1984,0

1749,9

115 В цілому по області довжина прибережних захисних смуг становить 12,8 тис. км площею 38,9 тис. га. Розміри і межі прибережних захисних смуг визначені проектом, розробленим інститутом "Укрземпроект" та затверджені рішенням Черкаського облвиконкому від 28 квітня 1982 р. № 238. В області розроблений та затверджений план заходів для приведення стану територій водоохоронних зон водних об’єктів у відповідність із вимогами екологічного та санітарно-гігієнічного законодавства. Визначені терміни реалізації заходів та відповідальні виконавці. Одним з основних заходів є розробка та затвердження проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів, винесення в натуру їх меж. Виконавцем вказаних робіт визначені обласне управління по меліорації і водному господарству "Черкасиводгосп", регіональне управління водних ресурсів та районні державні адміністрації. На Кременчуцькому водосховищі закріплено в натурі 285,7 км прибережних захисних смуг (в Чорнобаївському районі - 175,4 км, в Канівському районі - 13,3 км, в Черкаському районі - 40,0 км, в Чигиринському районі - 57,0 км). Основними порушеннями режиму господарської діяльності в межах прибережних захисних смуг є влаштування звалищ сміття, розорювання земель, самозахоплення землі під городні ділянки. У поточному році за порушення режиму використання територій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг до адміністративної відповідальності притягнуто 24 особи. Дані щодо площі відновлюваних земель за роками наведено в табл. 12*.1.3. Табл. 12*.1.3 Площа відновлюваних земель за роками, тис. га Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони, в тому числі: прибережні захисні смуги Деградовані землі Ренатуралізовані землі Землі під консервацією

1990 28,7 38,7 360,5 -

2004 28,6 38,7 364,9 -

1995 28,7 38,7 361,9 -

2005 28,6 38,7 364,9 -

2006 14,7 38,9 139,6 -

Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека, наведено в табл. 12*.1.4. Табл. 12*.1.4 Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Хребетні Ссавці Птахи Плазуни Земноводні Риби Круглороті

Кількість видів

43 7 31 1 1 2 1

1990 Тваринний світ 43 7 31 1 1 2 1

Види, яким загрожує небезпека 2000 2003 2004 2005 43 7 31 1 1 2 1

43 7 31 1 1 2 1

2006 43 7 31 1 1 2 1

116 Назва виду Безхребетні Разом:

Кількість видів 59 102

Судинні рослини Голонасінні Покритонасінні Папоротеподібні Плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби Разом:

87 84 1 2 2 9 98

1990 59 59 102 102 Рослинний світ 80 77 1 2 2 9 91

Види, яким загрожує небезпека 2000 2003 2004 2005 59 59 39 39 102 102 102 102

2006 39 102

87 84 1 2 2 9 98

334 84 1 2 2 9 432

87 84 1 2 2 9 98

З метою збереження і відтворення в штучних умовах тварин, у першу чергу зникаючих, рідкісних, занесених до Червоної книги України і міжнародних Червоних списків створено в 1983 р. Черкаський зоопарк, в якому знаходиться на утриманні 110 видів тварин. Види тварин які охороняються в зоопарку, наведено в табл. 12*.1.5. Табл. 12*.1.5 Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками

Черкаський зоопарк м. Черкаси,

1 22.07.83

2003

8,0 га

2004

8,0га

2005

8.0 га

2006

8,0га

9 3 8 2 8 0 8 1 8 1

Разом

В т.ч. рідкісні хребетні

8,0 га

безхребетні

2000

риби

Площа

земноводні

Рок и

плазуни

Назва зоопарку ( місце знаходження, рік заснування)

ссавці

№

птахи

Кількість видів тварин і популяцій

120 -

112

108 -

110 -

107 -

З метою поліпшення екологічного стану, раціонального екологічно врівноваженого та екологічно безпечного землекористування, підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма "Ліси України" на період 2002-2015 рр. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багато перспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. Природні комплекси, що перебувають під охороною в межах територій природно-заповідного фонду, є найбільш захищеними. Крім територій ПЗФ в області найменше враженими та порушеними збереглися лише близько 18 % територій, до яких входять ліси, водно-болотні угіддя та частина нерозораних степових ділянок (здебільшого це невдоби). На цих територіях необхідно

117 проводити спеціальні заходи, спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої та Червоної книг України, поліпшення середовища їх існування. Інформація щодо кількості природоохоронних об’єктів наведена в табл. 12*.1.6. Табл. 12*.1.6 Кількість природоохоронних об'єктів за роками Категорі я об'єкту ПЗФ

2006 -

2027,0

2005 -

2027,0

2004 -

2027,0

2000 -

2027,0

1995 -

2027,0

1990 -

2027,0

2006 2027,0 16882,3 851,7 22022,814

700,5

2027,0 16882,3 851,7 21861,28

700,5

2027,0 16882,3 700,5 851,7 21861,28

2027,0 13882,.3 851,7 22244,97

700,5

2027,0 6011.0 851,7 15479,67

700,5

2027,0 5171.0 851,7 15514,33

700,5

8 430

1 5 6 8 420

1 5 8

1 5 6

420

8 307

ОПЗФ місцевого значення

392

1 4

Ботанічні сади, зоопарки, дендрологіч ні парки, садовопаркового мистецтва і т.д

2005

2004

2000

1995

1990

2006

2005

2004

2000

1995

1990

308

Пам'ятки природи

Заповідні урочища

Заказники

Національні природні парки

Природні заповідники

Біосферні заповідники

Площа територій суворої заповідності

Площа, тис. га

Кількість

Площа водно-болотних угідь області становить 30,8 тис. га. Водноболотні угіддя міжнародного значення на території області відсутні. На території області виявлено 69 видів рослин та 67 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Кількість видів флори і фауни, що знаходяться під охороною, наведено в табл.12*.1.7. Табл. 12*.1.7 Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Назва Флора Фауна

1981 80 102

1985 80 102

1991 80 102

2000 87 102

2004 87 102

2005 87 102

2006 432 102

118 Кількість видів тварин, що знаходяться під охороною Конвенції CITES та інших конвенцій приведено в табл. 12*.1.8., 12*.1.9., 12*.1.10., 12*.1.11. Табл. 12*.1.8 Кількість видів тварин під охороною Конвенції CITES Перелік видів Ссавці: Вовк звичайний Звичайна (річкова) видра Разом Птахи: Орлан білохвіст Чорний лелека Разом Плазуни: Разом Земноводні: Разом

Кількість 1 1 2 1 1 2 -

Табл. 12*.1.9 Кількість видів тварин під охороною Бернської конвенції Перелік видів Ссавці: Широковух європейський Горностай Норка європейська Тхір степовий Борсук Видра річкова Разом Плазуни: Мідянка Гадюка степова східна Разом

Кількість 1 1 1 1 1 1 6 1 1 2

Табл. 12*.1.10 Кількість видів тварин під охороною Боннської конвенції Перелік видів Птахи: Орлан-білохвіст Журавель білий Чапля біла Лелека чорний Лелека білий Скопа Разом

Кількість 1 1 1 1 1 1 6

Табл. 12*.1.11 Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів Перелік видів Птахи: Лебідь шипун Гуска сіра Гоголь звичайний Лелека чорний Лелека білий Гуска білолоба Широконіска Журавль сірий Крохаль довгоносий

Кількість 1 1 1 1 1 1 1 1 1

119 Перелік видів Чернь білоголова Разом

Кількість 1 10

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду Система територій та об’єктів природно-заповідного фонду Черкаської області і України в цілому представляє собою основу для створення екомережі. На Черкащині розташовано 450 територій та об’єктів природнозаповідного фонду на площі 39 492, 914 га, що становить 1,9 % від загальної площі. На території Черкаської області виділені наступні категорії заповідності природних територій та об’єктів: Канівський природний заповідник – 2027 га, дендрологічний парк "Софіївка" – 168,6 га, регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Трахтемирів" – 5562,5 га, Черкаський зоологічний парк – 8,0 га, заказник (187 об’єктів), пам’ятка природи (174 об’єкти), парк-пам'ятка садово – паркового мистецтва (38 об'єктів), заповідне урочище (47 об’єктів). Заказники за характером об’єктів охорони та їх режимом поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні, загальногеологічні, пам’ятки природи - комплексні, ботанічні, гідрологічні, геологічні. З 450 територій та об’єктів природно-заповідного фонду області 20 мають статус загальнодержавного значення і займають площу 17470,1 га. Канівський природний заповідник створений у 1923 році і у відповідності до Закону України "Про природно-заповідний фонд" затверджений як об'єкт природно-заповідного фонду загально-державного значення. Даний заповідний об'єкт являє собою резерват природного генофонду широколистяного лісу і лугового степу Правобережного лісостепу України. В даний час проводяться роботи по розширенню меж Канівського природного заповідника "Перлиною України" називають національний дендрологічний парк загальнодержавного значення – "Софіївка" в м. Умань, який заснований у 1796 році і є видатним пам'ятником садово-паркової архітектури, кінця ХVІІ - початку ХІХ століть, світового значення та пам'яткою містобудування і архітектури України, занесений до державного реєстру національного культурного надбання, як музей природи садово-паркового мистецтва. Згідно з Указом Президента України від 28 лютого 2004 року № 249/2004 "Про надання дендрологічному парку "Софіївка" НАН України статусу Національного" парк іменується "Національний дендрологічний парк "Софіївка"". Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 73 від 11.02.2004, колекції рослин дендропарку, внесені до реєстру Національного надбання.

120 "Холодний Яр" – комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення, створена Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 1.11.1968 року № 1085-р, площею 553га. Заповідний об'єкт являє собою лісовий масив, в якому можна зустріти багато реліктових видів, які збереглися з дольодовикового періоду. Реліктом деревостанів є 1000– літній дуб-велетень, який називають "Дубом Залізняка", пам'ятка природи місцевого значення. В межах холодноярського масиву знаходиться також значна кількість цінних у історико-культурному відношенні територій та об'єктів. Регіонально-ландшафтний парк "Трахтемирів" – об'єкт місцевого значення, створений у 2000 році з метою збереження відносно незмінених природних ландшафтів та природних екосистем, історико-культурної та археологічної спадщини. Територія РЛП сприяє підтриманню загального екологічного балансу ландшафту, містить типовий ценофонд рослинного світу і 39 червонокнижних представників тваринного світу. В межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду охороняється близько 84 видів рослин, в т.ч. 39 червонокнижних. На території Черкаської області знаходиться один з добре відомих пристепових борів – найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі сосни звичайної на площі 41,7 тис. га. З метою припинення аеротехногенного впливу на рідкісні насадження тут планується створити НПП "Черкаський бір". Працівниками держуправління підготовлено науково-екологічне обґрунтування створення НПП "Черкаський бір" на площі 16,5 тис. га, але ДП "Черкаське ЛМГ" пропонує поетапне створення національного парку, першим етапом має бути створений регіональний ландшафтний парк. Науковим центром заповідної справи Мінприроди України підготовлено еколого-економічне обґрунтування створення національного природного парку "Нижньосульський" в межах Сулинського ландшафтного заказника загальнодержавного значення. В даний час проводиться робота з сільськими радами, в адмінмежах яких буде розташований заповідний об’єкт, щодо погодження створення парку. В області продовжується робота по виявленню природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. В 2006 році оголошено 11 територій з цінними природними комплексами, загальною площею 160,287 га. Протягом 2006 року всі види природокористування в межах територій та об’єктів ПЗФ здійснювались згідно з дозволами, виданими у встановленому порядку. Використання природних ресурсів у межах територій природно-заповідного фонду області за 2006 р. подається в табл. 12.1.1. Динаміка структури природно-заповідного фонду подається в табл. 12.1.2.

121 Табл. 12.1.1 Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду Черкаської області у 2006 р. №

Назва об'єкта природно заповідного фонду

Загальна площа об'єкта ПЗФ, га

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів

Збирання лікарської сировини

ліміт га 4

факт га 5

ліміт га 6

факт га 7

ліміт га/кг 8

факт га/кг 9

ліміт га 10

факт га 11

ліміт голів 12

факт голів 13

ліміт га/чол 14

факт га/чол 15

1200чол/рік

166,0

105,5

7871,3 97,0

1000чол/рік

100,0

150 -

1000 чол/рік -

13,1 23,0 5855,8 16696,9

150

1000 чол/рік 2200чол/рік

Об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення Канівський природний заповідник 2027,0 "Софіївка" – національний дендропарк «Русько-Полянський»- ботанічний заказник Закревський бір – ботанічна пам’ятка природи Сулинський ландшафтний заказник К-Шевченківський парк Тальнівський парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва Разом Об’єкти ПЗФ місцевого значення Урочище „Стінка” Урочище „Берези” Комплексний заказник „Синюський” Смілянський міський парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва РЛП „Трахтемирів” „Замкова гора” – парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва Парк 1 міської лікарні м.Черкаси Парк „Перемога” м.Черкаси Разом Загалом

Використання території в рекреаційних, культурноосвітніх цілях

Використання орних земель

168,6

Сінокосіння

Випасання худоби

406,0 10841,1 80,0 28,0 16,0 33,2 5562,5

122 Продовження табл. 12.1.1

№

1. 2. 3. 4. 5.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Назва об'єкта природно-заповідного фонду

Об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення Канівський природний заповідник Софіївка – національний дендропарк «Русько-Полянський»- ботанічний заказник К-Шевченківський парк Тальнівський парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва Разом Обєкти ПЗФ місцевого значення Урочище „Стінка” Урочище „Берези” Комплексний заказник „Синюський” Смілянський міський парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва РЛП „Трахтемирів”

Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях вилучення вилучення об’єктів об’єктів тваринного рослинного світу світу

Полюванн я

Рибальство

лімі т

факт

лімі т

фак т

ліміт

факт

екз.

екз/т

га, т

екз/ т 19

зага л. кво та 22

242 -

242

фак т

фа кт

Інші види використання природних ресурсів та території (встановлення вуликів, заготівля очерету, тощо)

Здійснення природоохоронних та господарських заходів

Суцільні, вибіркові, санітарні рубки, ліквідація захаращеності виконано погоджено га / м3 га / м3

Рубки догляду за лісом та інші рубки погоджено

виконано

га/м3

ВСР – 28,9 / 212,85 ВСР – 24 / 267,0 ВСР – 2,0 / 114,0

ек з. 21

ВСР – 8,0 / 61,7

242

ВСР – 62,9/655,55

ВСР – 0,8 / 4,76 ВСР - 6 / 63,6 ВСР – 5,1 / 36,94 ВСР – 369,04 куб.м

500 бдожолосі мей -

500 бдожолос імей -

500 бджолосі мей 500 бджолосі мей

ВСР – 30 куб.м ВСР – 18,0 куб.м

ВСР – 30 куб.м ВСР – 18,0

Інша рубка – 0,2 / 15,0 -

11,9 га / 522,34 куб.м

Інша рубка – 0,2 / 15,0

74,8 га / 1177,89 куб.м

Інша рубка – 0,2 / 15,0

екз.

„Замкова гора” – парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва Парк 1 міської лікарні м.Черкаси Парк „Перемога” м.Черкаси 9. Разом:

10. Загалом

130

Табл. 12.1.2 Динаміка структури природно-заповідного фонду Черкаської області станом на 01.01.07 Категорія заповідних територій та об'єктів Природні заповідники Регіональні ландшафтні парки Заказники: Загальнодержавно го значення Місцевого значення Пам’ятки природи: Загальнодержавно го значення Місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Загальнодержавно го значення Місцевого значення Зоологічні парки Загальнодержавно го значення Дендрологічні парки Заповідні урочища Разом:

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005р.

2006р.

кількіс ть

площа

кількіс ть

площа

кількіс ть

площа

кількіст ь

площа

кількіс ть

площа

кількі сть

площа

кількі сть

площа

2027,0

5562,5

13882, 3 11420, 03

13882, 3 11454, 53

13882, 3 11514, 78

13882, 3 11520, 68

13882,3

13882, 3

174

11534,6 8

174

13882, 3 11534, 68

182

11694, 68

163

164

173

700,5

157

470,06

157

470,06

166

473,2

166

472,34

166

472,34

166

472,34

168

473,2 24

683,7

643,38

643,26

8,0

160,0

168,60

4149,0

4183,5

3649,15

39706, 47

414

39740, 97

440

39843, 43

440

39323,4 3

440

3649,1 5 39332, 03

413

4183,1 5 39838, 51

3649,1 5 39492, 914

450

131

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Таких земель в області нараховується 1422 га. Щорічно проводиться робота по розширенню та відведенню земельних ділянок рекреаційного призначення. Головним чином, ці ділянки розташовані поряд з річками, ставками. Проводиться контроль за їх цільовим використанням. 12.3. Історико-культурна спадщина На Черкащині знаходиться багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність. В області на державному обліку перебуває 9266 пам'яток історії і культури, з них 85 - національного значення. Пам'ятки різних епох та меморіальні об'єкти регіону, що мають особливу культурну цінність, входять до 7 історико-культурних заповідників, два з яких - Шевченківський у Каневі і історико-культурний заповідник "Чигирин" мають статус національних. 13 населених пунктів області занесено до Списку історичних населених місць України. Територія сучасної Черкаської області з найдавніших часів перебувала в зоні стійкого заселення людьми, тут формувалися археологічні культури, які справили помітний вплив на цивілізаційний розвиток не тільки українських земель, а й усього людства. Найбільш яскравий слід залишила трипільська культура (ІV - середина ІІІ тис. до н.е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу. Близько 30 років тому біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив на цих землях праісторичну цивілізацію з найвищою на той час культурою землеробства, із садівництвом, виноградарством, тваринництвом (велика рогата худоба і вперше приручені коні), неперевершеним гончарством, видобутком та обробкою міді. Протягом 80-90-х років XX в. експедиціями Інституту археології НАН України розкопувалися поселення трипільської культури, що розташовувалися біля села Майданецьке Тальнівського району. Залишки трипільських міст залягають на глибині 30-50 см і зараз археологічні шари безповоротно губляться при обробці сільгоспугідь. Для порятунку тих, що залишилися, постановою Кабміну на Черкащині створений єдиний в Україні й у Європі державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". У його

132 склад включені останки одинадцяти великих (сотні гектарів площі) трипільських міст віком 5 тисяч років на території Тальнівського, Звенигородського й Уманського районів. Протоміст такої давності в Європі всього 19, і 17 з них знаходяться на території Черкаської області. Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух. Своєї кульмінації гайдамаччина досягла у 1768 році, коли вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина. Черкаська земля є батьківщиною багатьох відомих усьому світові людей видатного державотворця і політичного діяча Б. Хмельницького і велета духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю - відомі українські письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. ГулакАртемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, П. Юркевич, Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко. На Чигиринщині народився і жив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. Іллінська церква збудована 1663 року коштом Богдана Хмельницького у стилі козацьке бароко. Іллінська церква в Суботові, музей Б. Хмельницького, Замкова або Богданова гора, яка є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, бастіон Дорошенка входять до Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Працівники заповідника охороняють і урочище "Холодний Яр" з його численними пам’ятками природи та археології. "Холодний Яр" - комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення - історичне місце визвольної боротьби українського народу 1676 р. (Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Урочище "Холодний яр" являє собою унікальний природний комплекс, з рідкісними видами рослин і багатим тваринним світом. Рослинний світ "Холодного Яру" налічує понад 120 порід дерев, 120 видів деревночагарникових порід та близько 150 видів трав’яних порід. На території пам’ятки діють близько 150 різних джерел. В с. Медведівка розташована Залізнякова криниця – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що отримала назву від родини Залізняків, які її і викопали. Поблизу хутора Буда зростає дуб Максима Залізняка – тисячолітня ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, названий на честь ватажка національно-визвольного козацько-селянського руху 18 ст., який очолив боротьбу проти польських загарбників. Це один з найбільших в природі екземплярів дуба звичайного (найбільший за товщиною і об’ємом, та найстаріший в Україні). Висота дерева сягає 21,7м. Навколо дуба встановили огорожу, до нього простелили дерев'яний поміст, щоб туристи не трамбували землю.

133 На Черкаській землі в с. Моринці Звенигородського району народився геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко. Тут у 1992 році створений державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю поета, літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому. У Каневі у 1925 році створено Шевченківський національний заповідник. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І. Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології. Чернеча (Тарасова) гора є пам'яткою історії, культури, а також природи всеукраїнського і світового значення. На території заповідника знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: дуб Т.Г.Шевченко, посаджений на честь 150-річчя з дня народження поета та група дубів, посаджених на честь 100-річчя з дня його смерті. В 1825 році у м. Кам’янці було створене Південне товариство декабристів. У центрі міста на березі р. Тясмин розташований парк Декабристів. Центральна алея парку веде до скульптурної композиції "Декабристи" з зображенням Бестужева-Рюміна, Пестеля, МуравйоваАпостола, Волконського, Давидова. З Кам’янкою пов’язана творчість О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського. З метою охорони комплексу пам’яток історії, культури, природи тут створено Кам’янський державний історико-культурний заповідник На території Корсунь-Шевченківського району відбувалась одна з вирішальних битв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., про яку нагадують пам’ятники, обеліски та братські могили, Корсунь-Шевченківський історикокультурний заповідник, який включає в себе музей Корсунь-Шевченківської битви, ряд пам’яток природи та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Ландшафтний парк на р. Рось, створений в кінці XVIII ст. і розміщений на трьох островах. Парк створювався на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях превалюють місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, в’яз гладенький та ін., ростуть тут і екзотичні породи (гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, сосна Веймутова), всього налічується 70 деревних порід. До складу заповідника входять також історичний музей, художня галерея у Корсунь-Шевченківському, меморіальний музей композитора К.Г. Стеценка у Квітках, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуй-Левицького у Стеблеві. З метою збереження та відновлення пам’яток історії та культури на узбережжі Дніпра між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району у 1994 році створено державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів". Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них - Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки,

134 козацький цвинтар в с. Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця. З метою комплексної охорони історико-культурної та природної спадщини, створення умов для ефективного туризму, відпочинку, рекреації та сприяння екологічній освітньо-виховній роботі в межах Григорівської сільської ради діє регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", який включає в себе частину історико-культурного заповідника, поєднує охорону рідкісної флори і фауни, примноження та збагачення мисливської фауни. На території парку зустрічаються угрупування рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України; 39 видів рідкісних тварин, з яких 25 – занесено до Червоної книги України, 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, і 10 видів вважають регіонально рідкісними. "Перлиною України" називають шедевр світового садово-паркового мистецтва дендропарк Національної Академії Наук "Софіївка" у м. Умань. На сьогоднішній день цей старовинний дендропарк має надзвичайно велике як естетичне, так і науково-пізнавальне значення, являється визначною пам'яткою світового садово-паркового мистецтва та провідною науково-дослідною природоохоронною та культурною установою. З метою зменшення антропогенного навантаження на дендропарк, місцевими органами влади прийнято рішення про створення охоронної зони з особливим обмеженим режимом використання. 12.3.1. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини Людське суспільство розвивається в постійній взаємодії з навколишнім середовищем, і ця взаємодія людини з природою змінює і перетворює її. Поряд з позитивними результатами впливу на природу, людське суспільство отримує і негативні наслідки своєї діяльності, пов’язані із забрудненням довкілля, зміною середовища існування живих організмів, зникненням унікальних ландшафтів, що призводить до зміни фіто - та зооценозів. Неподалік від Канева на правому березі і заплавних островах Дніпра розташований Канівський природний заповідник. В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Академік В.В. Різніченко відкрив геологічну унікальність Канівських дислокацій. На одній з таких гір у результаті археологічних розкопок академіком М.Ф. Біляшківським у 1892р. були відкриті залишки Родня – одного з перших міст східних слов'ян. Пізніші розкопки виявили на цій території поселення скіфів та полян. На даний час загальна площа заповідника становить 2027га. Ще в недалекому минулому Канівські "гори" були лісовим краєм. Ковило-різнотравний степ займав, в основному, верхівки горбів і південні крутосхили. Та вже на початку ХХ століття завдяки людській діяльності площа лісів значно зменшилася. Неодноразове вирубування лісу призвело до заміни основної породи дуба грабом. Після зведення лісів на крутосхилах почалася

135 страшна ерозія. Унаслідок цього яри займають нині майже третину території заповідника. Деякі з них – Сухий потік, Маланчин потік, Комашиний яр – сягають глибини 30-40м. До заповідника входять і відроги Хмілянського яру, одного з найбільших у Європі. У науковому плані значний інтерес представляють екосистеми заплавних островів, які можна віднести до еталонних. Після створення на Дніпрі каскаду водосховищ таких островів практично не залишилося. Неповторно мальовничі заповідні Зміїні острови. Значну їх частину займають столітні дуби і сосни, із багатим підліском і трав'яним покривом. Лише тут на одній ділянці можна зустріти сон-траву, очерет і конвалію. Це пов’язано із підтопленням островів водами водосховища. У типові комплекси інтенсивно вселяються болотні види, відбувається перебудова природної екосистеми. Внаслідок того, що на землях історико-культурного призначення встановлюється особливий режим діяльності, а також забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню, до теперішнього часу збережені цінні пам’ятки, ландшафти та рідкісні угрупування рослин та тварин. Створення об’єктів природно-заповідного фонду з включенням до них історико-культурних пам’яток сприятиме збереженню і охороні даних об’єктів. 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Туризм є способом проведення вільного часу поза межами постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях. Залежно від цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму: культурно-пізнавальний; лікувальнооздоровчий; спортивний; релігійний; екологічний (зелений) та інші. В області діє 39 державних музеїв та 9 історико-культурних заповідників, працює близько 60 баз відпочинку, 36 готелів, 1 молодіжний хостел, 3 гуртожитки для приїжджих, 30 дитячих оздоровчих таборів, 6 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв та 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих. Також є 983 оздоровчих заклади, з них 12 заміських, 4 - санаторного типу, 864 - з денним перебуванням, 7 - праці та відпочинку, 2 - відпочинку старшокласників та учнівської молоді, 87 - профільних і т.д. протягом літнього періоду було оздоровлено 66135 дітей, що на 42% більше за той же період минулого року. На сьогоднішній день в області працюють 50 осель сільського (зеленого) туризму. Відпочинком сільського зеленого туризму на Черкащині скористалися 250 родин з України та зарубіжжя. Завдяки географічному положенню, сприятливим природним умовам, багатому історичному минулому туризм в Черкаській області динамічно розвивається.

136 На території області з усіх земель оздоровчого та рекреаційного призначення налічується 1,4 тис.га; історико-культурного призначення – 8,8 тис.га. Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді розроблено тематику екскурсійно-краєзнавчої діяльності для школярів та студентів по області, яка включає в себе відвідування дендропарку "Софіївка" в м. Умань, музею Корсунь-Шевченківської битви, Тарасової гори в м. Канів, історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", пам’ятних місць м. Кам’янки. Особливе місце серед багатьох заповідних закутків, де зберігаються пам'ятки історічних подій та архітектури належить мальовничому Чигиринському району. Царство краси: розкішні шати віковічних дубів та ясенів, м'які килими різнотрав'я, п'янкі запахи фіалок, конвалій, м'яти, залишки старих вишневих садків. Царина героїчного минулого українського народу: сотні мовчазних скіфських курганів, козацькі могили та цвинтарі, церкви, таємничі підземні ходи та печери, могутні вали, чисті, як сльоза, криниці. Правічна наша історія. Чигирин здавна був козацьким осередком. Невипадково це містечко з бурхливим історичним минулим включено до туристичного маршруту "Золота підкова Черкащини". Окрасою Чигирина є Парк Соборності. Під час святкування 410 річниці з дня народження Б.Хмельницького було висаджено близько 50 дерев і кущів, які своїм розташуванням відтворюють мапу України і символізують області нашої держави. В створенні заповідного куточку приймали участь адміністрація обласної ради та обласної державної адміністрації, адміністрація районної ради, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, державне управління екології та природних ресурсів в Черкаській області, державне підприємство "Чигиринський лісгосп", представники громадських організацій та мешканці містечка. Державні органи вживають різноманітні заходи щодо розвитку іноземного та внутрішнього туризму, молодіжного і дитячого туризму, заходи щодо виконання Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей в області. Цього року з’явились і цікаві нові інвестиційні проекти, які потребують більш детальної розробки, як, наприклад, проект "Хутір” Тетянин яр” (Канівський район) з залученням сільського зеленого туризму, спортивної бази (з розвитком лижного спорту, пішохідних оздоровчих маршрутів та екологічного туризму тощо). 19-20 травня 2006 року в м. Києві, на IV Всеукраїнській виставці-ярмарку "Українське село запрошує", область представляли 10 кращих садиб Городищенського, Корсунь-Шевченківського, Чигиринського, Смілянського, Кам’янського та Звенигородського районів, 13 майстрів декоративноужиткового мистецтва з 10 районів області, 6 фольклорних ансамблів. Ярмаркову експозицію прикрасили виставка хліба "З ланів Шевченкового

137 краю", стенд "Золота підкова Черкащини" та щити "Зелений туризм району запрошує". З 2006 року розпочав свою роботу проект "Стежками Холодного Яру" (Смілянський район) з розвитком агротуризму, сільського зеленого туризму та кінноспортивною школою. На території ряду областей України (в тому числі й Черкащини) розпочинається впровадження проекту туристичного маршруту "Трипільська Україна", який передбачає популяризацію нашої держави, як країни трипільської культури та розбудову туристичної інфраструктури вздовж маршруту, що сприятиме розвитку як іноземного, так і внутрішнього туризму Черкащини. Завдяки таким заходам значно збільшується інтерес до області, яка привертає увагу неповторною красою, самобутньою спадщиною, багатовіковими традиціями та гостинністю. Основною метою державної політики в сфері сільського туризму є залучення національних та іноземних інвестицій, створення нових робочих місць і, як результат, додаткове джерело поповнення особистих доходів громадян, місцевого і державного бюджетів. Через збільшення кількості туристів на території Черкаської області, на жаль, зростає негативний вплив на навколишнє природне середовище. Необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах, що недопустимо в межах природно-заповідних територій. Основними негативними факторами нерегульованої рекреаційної діяльності є витоптування, збір рослин, випалювання (в місцях розведення вогнищ), механічне пошкодження деревостану, забруднення окремих ділянок лісів, паркових зон, зростання транспортного навантаження, тощо. Так, збільшення рекреаційних навантажень на деревостани в лісових ландшафтних комплексах зумовлює зменшення їх росту, повноти і запасу, спричинює посилення процесів саморозрідження дерев. Тому в процесі досліджень рекреаційних навантажень необхідно враховувати неоднакову стійкість ландшафтних комплексів та їх компонентів до антропогенного впливу на протязі року, а також добову ритміку використання даної рекреаційної території. В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості. Для забезпечення ефективного використання, відновлення туристичних природних ресурсів територій природно-заповідного фонду вводиться особливий режим охорони, який визначається допустимим рівнем антропогенного навантаження, проводиться зонування території, що виділяє зони, дозволені для відвідування. Одним із шляхів вирішення проблеми негативного впливу туризму на природні комплекси є застосування "м'якого туризму", який включає в себе: сумісність з природою; сумісність зі здоров'ям;

138 сумісність з історико-культурною спадщиною; соціальну сумісність; економічну сумісність; фізичну сумісність. Тільки туризм, організований належним чином, спроможний дати можливість населенню не тільки користуватися унікальними природними об'єктами, а й зберегти їх для наступних поколінь. 13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ На території Черкаської області частково формується стік басейну Дніпра та Південного Бугу. Тому особливо гострою є проблема припинення скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод. За підсумками роботи в області налічується 37 підприємствзабруднювачів. Ними в поверхневі водойми в 2006 році скинуто 19,5 млн. м3 забруднених стічних вод (забруднених зворотних вод без очистки 8,13 млн.м3 і недостатньо очищених - 11,37 млн.м3 ). Основними джерелами забруднення водних об’єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства, ВАТ "Черкаське хімволокно" та цукрові заводи області. Із діючих в області 38 комплексів очисних споруд більше половини потребують реконструкції. У п’яти районах області міські очисні споруди взагалі відсутні. Це Городищенський, Драбівський, Жашківський, Корсунь-Шевченківський та Шполянський райони. У решти районів області очисні споруди працюють неефективно і потребують реконструкції. Стічні води скидаються в поверхневі водойми із перевищенням допустимих норм по азоту амонійному, нітритам, нітратам, завислим речовинам, БСК. Викликає занепокоєння стан водопровідно-каналізаційних мереж в містах Черкаси, Корсунь-Шевченківський, Ватутіне та Звенигородка. Зношеність водопровідних та каналізаційних мереж призводить до поривів та аварій на мережах, до забруднення довкілля та перевитрат води. В 2006 році за рахунок централізованих капітальних вкладень профінансовано 12527,89 тис. грн. на реконструкцію каналізаційних мереж та очисних споруд міст Сміла, Золотоноша та Канів; регулювання та розчищення річки Тясмин, заплави річки Золотоношка, розчищені ставки в Черкаському та Золотоніському районах. Вирішено питання по захисту берега Кременчуцького водосховища від ерозії в районі с. Сокирне Черкаського району, чим вдалося запобігти виходу з ладу водозабору м. Черкаси. За сприяння Держуправління з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році профінансовано 1143,97 тис. грн. на проведення реконструкції очисних споруд КП "Смілаводоканал", смт. Чорнобай, с. Медведівка Чигиринського району, дитячого санаторію

139 "Руська Поляна" Черкаського району, каналізаційних мереж міських лікарень № 1 та № 3 м. Черкаси, районної лікарні в м. Городище. Однією з основних екологічних проблем в області є перевищення середньорічних гранично допустимих концентрацій в м. Черкаси по аміаку в 2,5 рази та по формальдегіду в 3 рази в мікрорайоні "Дніпровський". Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах – забруднювачах атмосферного повітря. На ВАТ "Азот" запланована реконструкція газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів. Впровадження даного заходу (кінцевий термін – лютий 2008 року) дозволить знизити викиди аміаку на 301 тонну. На ТОВ "Черкаський ДОК" планується встановити каталізаторну піч в цеху ДСП, що приведе до скорочення формальдегіду на 1,46 тонн. Дотримання термінів виконання заходів дозволить зменшити рівень забруднення атмосферного повітря. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багато перспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. Площа деградованих, малопродуктивних земель в області орієнтовно складає 139,6 тис. га. Вирішення проблеми утилізації, знешкодження та поховання відходів є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану області. Вирішенням проблеми утилізації побутових відходів є запровадження системи їх роздільного збору, будівництво сміттєпереробного заводу або сортувальної лінії на полігоні. Збір і використання відходів в якості вторинної сировини дозволить зменшити кількість відходів, у тому числі використаної тари та упаковки, збільшить часовий ресурс сміттєзвалищ, поліпшить стан навколишнього природного середовища. Місцевою проблемою також являється вирішення питання подальшого поводження із відходами хімічної промисловості, а саме: шламами, що утворювались в процесі нейтралізації кислих цинквміщуючих виробничих стічних вод ВАТ "Черкаське хімволокно", та видались в шламонакопичувачі на території очисних споруд підприємства. Всього, за весь період експлуатації накопичувачів (з 1961 року) в них розміщено 733,839 тис. тонн хімічних відходів (4 класу небезпеки). З лютого 2006 року в результаті зупинки ВАТ "Черкаське хімволокно" шлам очисних споруд на підприємстві не утворювався та в накопичувачі не видалявся.

140 Для поліпшення екологічної обстановки області за сприянням Держуправління ВАТ "Черкаське хімволокно" розробило та погодило "План організації роботи у сфері поводження з шламом очисних споруд", метою якого є винайдення до 2010 року можливості подальшого використання (знешкодження) осадів очисних споруд та закриття накопичувача відходів. Залишається проблемним питання не переданих у користування лісових насаджень та полезахисних лісосмуг. В області залишилось не переданими в користування 29,3 тис. га насаджень, які перебували в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, у т.ч. 13,6 тис. га полезахисних лісосмуг. Охорона їх не здійснюється, внаслідок чого мають місце незаконні рубки дерев, пошкодження шкідниками (такі насадження по суті стають розсадниками шкідників, які розповсюджуються на значні площі). Не проводиться впорядкування та відсутній достовірний облік цих насаджень. З метою збереження та відтворення цінних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу необхідно забезпечити формування екологічної мережі, шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні, з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. На території Черкаської області ще збереглись достатні площі природної рослинності з багатим тваринним світом, що є перспективою для створення національних природних парків: "Холодний Яр", "Черкаський бір", "Нижньосульский", "Середньопридніпровський". З метою збереження та відтворення ландшафтного різноманіття, дотримання екологічної рівноваги на території області, запобігання безповоротній втраті частини гено-, демо-, цено- та екофонду необхідно розробити технічну документацію та виконати роботи по встановленню меж ділянок вже існуючих в області об'єктів природно-заповідного фонду.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

141 14.1. Організація та здійснення державного контролю Підрозділами Держуправління систематично здійснюється контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та покращенням екологічної ситуації на території Черкаської області. У 2006 р. проведено всього 7235 перевірку, в тому числі 2018 перевірок суб'єктів господарювання та 5217 пересувних транспортних засобів. Аналіз проведених перевірок суб'єктів господарювання показано на рис.14.1. Кам'янський

Тальнівський

К-Шевченківський

Чигиринський Канівський

Золотоніський

Смілянський Чорнобаївський

м. Умань м. Золотоноша

Городищенський Звенигородський

Управління Жашківський

Драбівський Монастирищенський

Уманський Маньківський

Шполянський

Христинівський

Рис.14.1 Аналіз проведених перевірок суб'єктів господарювання. Вхідні дані до рис.14.1 Підрозділ 1. Управління 2. Золотоніський 3. Кам’янський 4. К-Шевченківський 5. Чигиринський 6. Канівський 7. Смілянський 8. Городищенський 9. Звенигородський 10. Жашківський

Кількість перевірених об'єктів 509 119 78 58 80 85 119 75 118 82

Підрозділ 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.

Уманський Христинівський Шполянський Маньківський Монастирищенський м. Умань Драбівський м. Золотоноша Тальнівський Чорнобаївський

Кількість перевірених об'єктів 128 50 20 81 46 128 88 107 74 48

По виявленим порушенням вимог природоохоронного законодавства складено 2380 протоколів, з яких 74 передано для розгляду у судові органи. Всього притягнуто до адміністративної відповідальності 2306 посадових осіб та громадян, на суму 199,042 тис. грн., з яких стягнуто 146,726 тис. грн. (73,72%). Пред'явлено 178 позовів за збитки заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 236,356 тис. грн., з яких стягнуто 204,545 тис. грн. (86,5 %).

142 За порушення вимог природоохоронного законодавства винесено 4 рішення про тимчасову заборону експлуатації суб'єктів господарювання області. Інформація по здійсненню державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства наведена в табл. 14.1; 14.2. Табл. 14.1 Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №

Назва заходу

Рік

1. 2.

Обстежено об'єктів

2005 2116

в тому числі комплексно

3. 4.

Проведено перевірок

7251

7235

Виявлено порушень

2407

2380

Видано приписів

2407

2380

6. 7.

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн.

2326/191805

2306/199042

Накладено адміністративних стягнень, тис.грн.

191,81

199,042

8. 9.

Стягнуто штрафів, тис. грн.

141,56

146,726

Пред‘явлено позовів, шт./грн.

251/183462

178/236356

10.

Стягнуто позовів шт./грн.

159/138381

132/204545

11. 12.

Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол.

Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності

13.

Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів:

- на спецводокористування

- на викиди в атмосферу

- на розміщення відходів

- на спецводокористування

130

151

- на викиди в атмосферу

110

- на розміщення відходів

117

227

Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів

45*

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

14.

15.

2006 2048

Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів:

Табл. 14.2 Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду № зп. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Назва заходу Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів

Рік 2005 60 19 15

2006 41 21 21

14/1715

15/1122

10/1324 -

14/1003 -

143 № зп. 10. 11.

Рік

Назва заходу Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

2005 -

2006 -

В Черкаській області рядом організацій проводиться державний контроль за промисловими викидами та скидами підприємств, рівнем забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення. В табл. 14.3 надана інформація щодо хіміко-аналітичного контролю ґрунтів, проведеного Черкаським обласним державним проектнотехнологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Табл. 14.3 Хіміко-аналітичний контроль ґрунтів Відібрано проб

ґрунтів

відходів

Всього відібрано та проаналізо-вано проб

20751

2413

174

Здійснено компонентовизначень

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

105655

кислотність (рН); Р2О5; К2О; азот; гумус; гідролітична кислотність; сума ввібраних основ; бор; марганець; кобальт; мідь; цинк; свинець; кадмій; ртуть; хлорорганічні (ХОП); синтетичні піретроїди; сімтриазини; нітрати; солі амонію; 137Cs; 90Sr

174

Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків

За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби у 2006 р. досліджено 552 проби ґрунтів несільськогосподарського використання на хімічні, 538 на бактеріологічні, 6460 на гельмінтологічні показники. За даними аналізів 10,2 % проб не відповідали санітарним вимогам на бактеріологічні показники, 2,0 % проб – на гельмінтологічні. Із 202 проб ґрунту, досліджених на вміст пестицидів, у 7 виявлені перевищення ГДК. Відділ державного аналітичного контролю Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області проводить лабораторний контроль за дотриманням нормативних вимог викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами викидів, за станом природних об’єктів, скидами стічних вод в водойми, впливом підприємств на водні об’єкти, ефективністю роботи очисних споруд, дотриманню водокористувачами нормативних вимог. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів наведено в табл. 14.4. Табл. 14.4 Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту

1. Канівське водосховище Кременчуцьке водосховище

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод тих, в яких встановлено разом перевищення нормативів ГДК

Відібрано Кількість та визначуваних проаналізо хімічних елементів, вано проб сполук та води показників

Кількість випадків з перевище нням ГДК

2 10

28 28

144 1. р. Рось р. Вільшанка р. Тясмин р. Золотоношка р. Гнилий Тікич р. Шполка р. Велика Вись р. Синюха р. Гірський Тікич р. Уманка р. Ятрань р. Супій р. Косарка р. Тальянка р. Кіщиха р. Удич Бурлацький став Сорокотязький став ставок Аврамівка р. Ірклій р. Ірдинка р. Фоса струмок Безіменний (Тальнівська газокомпресорна станція) струмок Холодний р. Росава Дренажний канал № 9 р. Росоховатка р. Суха Згар р. Боровиця струмок Безіменний (Мурзинський каоліновий кар’єр)

10 1 18 7 11 5 1 2 5 4 1 2 2 1 2 2 1 1 2 5 2 3

5 6 3 5 1 1 1 1 3 2 2

10 1 31 21 17 5 1 2 9 4 1 2 4 1 2 2 1 1 2 10 4 3

28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28 28

8 6 3 8 1 1 2 2 10 2 5

2 1 3 2 2 2

1 2 1 -

2 1 15 2 2 2

28 28 28 28 28 28

1 20 3 -

За даними Черкаської обласної санітарно епідеміологічної станції під факелом промислових підприємств відібрано і досліджено 7857 проб атмосферного повітря, в 534 пробах виявлені перевищення ГДК (6,8% проти 6,5% в 2005 р.). Перевищення гігієнічних нормативів зафіксовані по оксидах азоту (7,8%), формальдегіду (21,9%), оксиду вуглецю (11,6%), пилу (4,4%), аміаку (0,5%), фенолу (1,1 %), ароматичних вуглеводнів (2,3%).

145 15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління Неадекватний розмір стягнень за заподіяну шкоду природі не дозволяє припинити або суттєво зменшити забруднення довкілля. Причиною недостатніх надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища є недосконалість методик розрахунку збитків, нанесених довкіллю, в результаті наднормативних викидів (скидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря та у водні об’єкти, а також низькі розміри штрафних санкцій за порушення природоохоронного законодавства. Внаслідок цього, підприємствам-забруднювачам економічно вигідним є відшкодовувати збитки та сплачувати штрафні санкції, ніж вирішувати проблему випуску стічних вод без очистки або з очищенням, що не відповідає санітарним нормам. Економічно вигідним для підприємств є невжиття заходів щодо утилізації відходів, оскільки ціни на їх утилізацію є значно вищими, ніж розміри штрафних санкцій. Внаслідок цього, більш вигідним є сплатити штраф, ніж передати відходи на перероблення. Крім того, чинним законодавством не встановлено механізм накопичення і цільового використання коштів від збору за спеціальне використання природних ресурсів. Кошти від цього збору, що надходять до доходної частини Державного та місцевих бюджетів, "розчиняються" у ній без "маркування". Як наслідок, природа віддає свої ресурси, а віддачі від цього не отримує. Для удосконалення природоохоронного законодавства необхідно внести зміни до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, та до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення. За окремими дорученнями Мінприроди України та облдержадміністрації розглянуто матеріали та подано пропозиції до: ст.105 Водного Кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України: від 05.12.96 № 1464 “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству”,

146 від 19.01.98 № 32 “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу”, від 03.08.98 № 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів", Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженій наказом Мінагрополітики України та Мінприроди України від 12.07.04 № 248/273, зареєстрованій в Мін’юсті України 12.11.04 за №1446/10045, Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженій наказом Мінприроди України від 18.05.95 №37, зареєстрованим в Мін'юсті України 01.06.96 за №162/698, Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженій наказом Мінприроди України від 27.10.97 №171, зареєстрованим в Мін'юсті України 05.05.98 за №285/2725. 15.3. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Управлінням проводиться вивчення можливості впровадження стандартів ISO 9000, ISO14000 при виконанні робіт з управління довкіллям. 15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності органів Мінприроди В 2006 р. відділом екологічної експертизи підготовлено 142 висновки державної екологічної експертизи (далі - ДЕЕ) по проектній документації об'єктів нового будівництва, реконструкції, розширення та технічного переоснащення підприємств тощо. Позитивно оцінено - 92 (64,8%) комплекти проектної документації, негативно оцінено (відхилено або відправлено на доопрацювання) – 50 (35,2%) як такі, що не відповідають вимогам статей 10,15,32,34 Закону України "Про екологічну експертизу" (відсутність підтвердження оголошення в засобах масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності, вихідних даних відповідно ДБН А.2.2.-3-2004, ДБН А.2.2-1-2003 тощо). Дані щодо еколого-експертної діяльності за 2006 р. наведено в табл. 15.4. Результатом спільної роботи з Черкаською обласною державною службою "Укрінвестекспертизи" у рамках комплексної державної експертизи відповідно до вимог Постанови КМУ від 11 квітня 2002 р. № 483 підготовлено 113 висновків державної екологічної експертизи, із них позитивно оцінено – 71 (62,8 %).

147 Розглянуто та позитивно оцінено 11 комплектів проектної документації природоохоронного спрямування. Реалізація погоджених проектних рішень по об’єктам природоохоронного спрямування сприятиме охороні та раціональному використанню земель; збереженню водних ресурсів; захисту від водної ерозії та раціональному використанню земель; збереженню іхтіофауни на водозаборах підприємств, в зв’язку із встановленням рибозахисних пристроїв. В 2006 р. розглянуто 113 звернень щодо узгодження "Заяви про наміри" планованої діяльності об’єктів будівництва реконструкції тощо, відповідно до п.1.6 державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд", в т.ч. узгоджено – 78, відхилена – 1 (одна) "Заява…" на землях загального користування, зайнятих зеленими насадженнями, що дало можливість зберегти землі зайняті зеленими насадженнями, на яких забороняється господарська та інша діяльність відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про благоустрій населених пунктів".) та 34 були направлено листом для коригування у відповідності до вимог ДБН А.2.2-1-2003. По чотирьом запланованим еколого-небезпечним об’єктам будівництва (АЗС та АГЗП), з метою врахування думки громадськості на стадії розгляду "Заяви про наміри" Держуправлінням було опубліковано в засобах масової інформації оголошення. По трьом об'єктам відгуки, звернення та пропозиції до Держуправління не надходили. По запланованому будівництву АЗС по вул. Леніна, 41 в м. Шпола в газеті "Шполянські вісті" опубліковано звернення до громадян м. Шпола. Від мешканців м. Шпола надійшли звернення як "за" так і "проти" будівництва АЗС. Управлінням призупинено розгляд даної "Заяви…" та запропоновано замовнику спільно із представниками місцевої влади та органів місцевого самоврядування провести громадські слухання, а мешканців, що звернулись до Держуправління, прийняти при цьому саму активну участь. Державна екологічна експертиза проектів здійснюється відділом екологічної експертизи управління, який за штатним розкладом складається із шести спеціалістів занесених до "Реєстру експертів екологічної експертизи співробітників органів Системи Мінприроди України" (начальник відділу та п'ять головних спеціалістів). Табл. 15.4 Еколого-експертна діяльність у 2006 р. Виконання робіт Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт..)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

142

35,2

113

37,2

27,6

148 16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Стан навколишнього природного середовища в області визначається на основі систематичних спостережень, які охоплюють всі складові довкілля. Прийняття зважених управлінських рішень для запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки повинно ґрунтуватись на достовірній і систематичній інформації. Одним із основних завдань "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма), затвердженої рішенням обласної ради від 28.10.05 №24-5/ІV, є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу. В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня, а саме: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (ДУОНПС), обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ), обласне управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, обласне управління охорони здоров’я; обласна санітарноепідеміологічна станція (облСЕС); обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (ДПТЦ); обласне управління земельних ресурсів (УЗР); обласне управління по меліорації і водному господарству; регіональне управління водних ресурсів (РУВР); Черкаське обласне управління лісового господарства; обласне управління житлово-комунального господарства; дочірнє підприємство "Центрукргеологія" НАК "Надра України". Крім названих організацій, які знаходяться і діють на території області, спостереження за станом поверхневих вод здійснюють: лабораторія центральної гідрометобсерваторії Держгідромету України (м. Київ), комплексна лабораторія спостережень за природним середовищем (Світловодська гідрометобсерваторія, м. Світловодськ, Кіровоградської області). Стан лісів спостерігають Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА м. Харків) сумісно з ВО "Укрдержліспроект" (м. Київ). Спостереження, що виконують дані організації є частиною загальнодержавних програм моніторингу довкілля. РСМД ґрунтується на використанні наявних організаційних структур регіональних суб’єктів моніторингу і функціонує на основі об'єднання складових частин цих систем. У 2006 р. в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення; стан лісів; стан флори і фауни в біосистемах регіону.

149 2. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Для забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по різних напрямах моніторингу, суб’єкти РСМД в межах своїх повноважень здійснюють спостереження за такими складовими довкілля: станом атмосферного повітря населених пунктів, у тому числі за хімічним забрудненням атмосферних опадів та за забрудненням снігового покриву (ЦГМ, облСЕС), поверхневими та підземними водами (облСЕС, РУВР, ДУОНПС, ДП "Центрукргеологія"), небезпечними геологічними явищами (зсувами, процесами яроутворенння) (ДП "Центрукргеологія"), станом земель і забрудненням ґрунтів (УЗР, ДПТЦ, облСЕС), станом лісів (УЛГ), фізичними факторами впливу (іонізуючим випромінюванням) (ЦГМ), джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти та джерелами промислових викидів в атмосферу (ДУОНПС, облСЕС). Зведені дані про склад існуючих мереж спостережень за напрямами моніторингу наведені в табл. 16.1. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області проводяться спостереження за показниками стану поверхневих вод (у тому числі природних та штучних водойм і водотоків). Протягом 2006 р. відділом державного аналітичного контролю держуправління охорони природи в Черкаській області перевірено 57 випусків стічних вод, відібрано 301 пробу поверхневих вод, 112 проб стічних вод. У 2006 р. згідно програми проведення моніторингу поверхневих вод, відділом державного аналітичного контролю Держуправління охорони природи проводились спостереження за станом Канівського та Кременчуцького водосховищ, річок Рось, Вільшанка, Тясмин, Золотоношка, Супій, Гнилий Тікич, Шполка, Велика Вись, Синюха, Гірський Тікич, Уманка, Ятрань на 40 контрольних створах. Якісний стан поверхневих вод відповідно до програми спостережень визначається за трофо-сапробіологічними (завислі речовини, азот амонійний, нітрит-іони, нітрат-іони, фосфати, хімічне та біологічне споживання кисню (ХСК, БСК), розчинений кисень), сольовим складом (мінералізація, хлориди, сульфати), специфічними показниками (нафтопродукти, аніонні поверхневоактивні речовини (АПАР), залізо загальне, мідь, цинк, хром, нікель, марганець). Санепідслужбою області здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом, та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. Відповідно до "Програми комплексного моніторингу за станом якості води річок Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України", затвердженої заступником головного державного санітарного лікаря України

150 від 12.04.1992 р., санепідслужбою області проводяться лабораторні дослідження води водойм басейну річок Дніпро та Південний Буг в межах області в 92 встановлених створах за органолептичними, бактеріологічними, вірусологічними, хімічними та радіологічними показниками. За даними обласної санепідемстанції із водойм першої категорії в 6 встановлених створах відібрано і досліджено 130 проб на санітарно-хімічні і 352 проби на мікробіологічні показники, із водойм другої категорії на 86 встановлених створах відібрано і досліджено 941 пробу на санітарно-хімічні і 1865 проб на мікробіологічні показники. Згідно з програмою гідрохімічного контролю якості вод лабораторією гідрохімічного моніторингу Черкаського регіонального управління водних ресурсів здійснюється контроль поверхневих вод Кременчуцького водосховища щомісячно: р. Дніпро, водозабір м. Черкаси; р. Рось, водозабір м. КорсуньШевченківського; р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС, та щоквартально: р. Тясмин, техводозабір; р. Рось, м. Стеблів, в/б ГЕС; р. Рось, с. Виграївські Дачі; с. Хмільна (вплив р. Росава). За даними Черкаського регіонального управління водних ресурсів в районі водозабору м. Черкаси протягом 2006 р. відібрано 12 проб, вибрано 336 аналізів. У 2006 р згідно із доповненнями до програми Державного моніторингу проводився контроль Канівського водосховища на створі нижче б'єфу Канівської ГЕС - відібрано 6 проб, виконано 168 аналізів; проводився контроль р. Рось на створах Виграївські Дачі (відібрано 2 проби виконано 56 аналізів), м. Стеблів верхній б'єф водосховища ГЕС (відібрано 2 проби виконано 56 аналізів), та с. Хмільна. Згідно з програмою гідрохімічного контролю в районі водозабору м. Корсунь–Шевченківський відібрано 12 проб та виконано 336 аналізів. Протягом звітного року на р. Тясмин в районі техводозабору спиртово-горілчаного заводу відібрано чотири проби води, виконано аналізів за 112 показниками. Державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться лабораторією спостережень забруднення атмосферного повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології (ЧЦГМ) на трьох стаціонарних постах з періодичністю відбору проб чотири рази на добу. У 2006 р. у повітрі міста контролювалось 4 основних (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та 20 специфічних забруднюючих речовин (аміак, формальдегід, сірководень), включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. За 2006 рік лабораторія проаналізувала 15313 проб повітря, в тому числі по основних інгредієнтах 7924 проби, та по специфічних - 7389. З метою оцінки ступеня забруднення повітря використовуються граничнодопустимі концентрації: середньодобова та максимально-разова. У порівняльному аналізі забруднення атмосфери використовуються середньорічні концентрації шкідливих речовин. Згідно програми спостережень за станом довкілля Черкаської області на метеостанціях Черкаського обласного центру з гідрометеорології проводиться збір атмосферних випадінь на визначення хімічного забруднення.

151 Спостереження виконуються Центральною гідрометобсерваторією (ЦГО) м. Києва. Спостереження за забрудненням атмосферних опадів створено на базі діючих метеостанцій м. Черкаси, м. Звенигородка та передбачає відбір як сумарних, так і одиночних проб атмосферних опадів. В атмосферних опадах визначається 9 компонентів – сульфати, нітрати, гідрокарбонати, хлориди, кальцій, натрій, калій, магній, амоній. Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції (центр "Облдержродючість") проводиться моніторинг радіологотоксикологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення в усіх адміністративних районах області на 25-ти контрольних ділянках. При проведенні моніторингу виконуються радіологічні, токсикологічні, агрохімічні дослідження ґрунту та сільськогосподарських рослин; в рослинах досліджується як основна продукція (зерно), так і побічна (солома). Радіологічні дослідження складаються з проведення вимірювань гамафону, визначення вмісту радіонуклідів 137Сs та 90Sr, щільності забруднення даними радіонуклідами. Токсикологічні дослідження складаються з визначення вмісту важких металів (міді, цинку, свинцю, кадмію, ртуті) та пестицидів (синтетичних піретроїдів, сімтриазинів, хлорорганічних пестицидів - ДДТ, ГХЦГ). Агрохімічні дослідження складаються з визначення основних агротехнічних показників ґрунту: кислотності, вмісту гумусу, фосфору і калію. Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів проводиться моніторинг прибережних зон Кременчуцького водосховища, який включає в себе спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним станом даних територій. Черкаським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства проводяться спостереження за ґрунтовими водами на зрошуваних, осушуваних землях та в сільських населених пунктах у зоні впливу меліоративних систем. У рамках виконання першочергових завдань програми та з метою забезпечення інформаційного обміну в РСМД між суб'єктами моніторингу в 2004 р. узгоджено "Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів системи моніторингу довкілля Черкаської області (Положення) і Порядок і періодичність надання інформації до Держуправління екоресурсів (Порядок)" та "Положення про регіональний центр моніторингу довкілля в Черкаській області", утворений при держуправлінні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. Протягом 2006 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області в рамках виконання завдань Програми

152 проводилось інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Забезпечення функціонування РСМД, як єдиної системи, є достатньо складним завданням і вимагає рішення цілого ряду питань як в організаційному, так і в технічному плані. Суб'єкти РСМД (ДУОНПС, облСЕС, УМВ, ПТЦГ, ЦУГ) зазначають, що відсутність програмного забезпечення для створення та ведення відповідних баз даних, недостатнє забезпечення сучасними технічними засобами знижує рівень та якість проведення спостережень за складовими довкілля, якість одержаної інформації та уповільнює інформаційний обмін між суб'єктами. Нагальним є питання створення програмно-технічного комплексу для організації автоматизованого наповнення банку даних моніторингу даними регулярних спостережень суб'єктів РСМД, забезпечення сучасного інформаційного обміну між суб'єктами моніторингу із використанням вебтехнологій, пошуку і вибірки даних в банку даних за різними видами запитів і критеріїв для аналізу, комплексної оцінки інформації, прогнозування стану довкілля та підготовки відповідних управлінських рішень щодо запобігання негативних змін його стану. Так як технічне та методичне забезпечення мережі спостережень РСМД знаходиться на низькому рівні, що негативно відображається на якості первинної інформації про стан довкілля, одним з першочергових завдань є удосконалення її приладово-технічного оснащення та метрологічного забезпечення, в тому числі забезпечення сучасними засобами вимірювальної техніки. Система моніторингу повинна не тільки вимагати від суб'єктів РСМД виконувати певні вимоги для забезпечення розв'язання загальних задач, а й сама формуватись таким чином, щоб задовольнити вимоги цих суб'єктів моніторингу. Тобто створити таку систему, яка використовувала б дані, що їх збирають суб'єкти моніторингу для розв'язання своїх окремих задач, і на їх основі дозволяла б розв'язувати більш загальні задачі, робити більш узагальнені висновки та приймати більш глобальні, ніж цими суб'єктами керівні рішення.

153 Табл. 16.1 Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень №

Суб’єкти моніторингу довкілля атмосферне повітря

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень промислові поверхневі води підземні води джерела річки та водоймища моря викидів в джерел скидів решта джерел решта атмосферу стічних вод скидів

ґрунти

стічних вод 1

2 3 4

5 6 8 9

Міністерство охорони навколишнього природного середовища: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області; НАК "Надра України" ДП "Центрукргеологія" МНС: Черкаський центр гідрометеорології МОЗ - Черкаська обласна санітарноепідеміологічна станція Міністерство аграрної політики: Черкаський обласний ДПТЦ охорони родючості ґрунтів і якості продукції Держкомлісгосп: Черкаське обласне управління лісового господарства Держводгосп: Черкаське регіональне управління водних ресурсів Держкомзем: управління земельних ресурсів Держкомунгосп: управління житловокомунального господарства

* - кількість населених пунктів

203

3 102

9 92

7 -

21*

159 17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В недостатньому обсязі з Державного бюджету фінансуються природоохоронні заходи, передбачені Державними програмами з охорони навколишнього середовища. В цих умовах держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області постійно проводить організаційну та практичну роботу з реалізації регіональних та місцевих екологічних програм, вирішує питання формування стабільних бюджетних джерел фінансування природоохоронних заходів. У 2006 році підприємства-природокористувачі внесли до Державного та місцевих бюджетів різних рівнів за використання природних ресурсів 97 966,254 тис. грн., в тому числі: - плати за землю – 82 478,034 тис. грн., що на 12779,538 тис. грн. більше, ніж у 2005 р.; - збір за спеціальне користування водними ресурсами – 9436,565 тис. грн., що на 1 304,475тис. грн. меньше, ніж у 2005 р.; - платежі за користування надрами – 3348,224 тис. грн., що на 808,042 тис. грн. більше, ніж у 2005 р.; - збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 2698,205 тис. грн., що на 408,152 тис. грн. більше, ніж у 2005 р.; - плата за спецвикористання рибних та інших водних ресурсів – 5,226 тис. грн., що на 14,403 тис. грн. меньше, ніж у 2005 році. Платежі в бюджет за використання природних ресурсів збільшились в порівнянні з 2005 р. на 12677,854 тис. грн., але це не впливає на фінансування природоохоронних заходів, оскільки в Законі "Про Державний бюджет України на 2006 р." не враховано положення ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо спрямування частини коштів за використання природних ресурсів до фондів охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди формуються за рахунок коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища, який справляється підприємствами за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення відходів, і являються практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності. За даними Управління держказначейства в Черкаській області, в 2006 р. по Черкаській області надійшло збору за забруднення всього 9644,253 тис. грн., що на 4607,709 тис. грн. більше, ніж в 2005 році, в тому числі до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 6070,378 тис. грн., обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 2336,848 тис. грн., місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 1237,027 тис. грн.

160 Запроваджений в Україні економічний механізм природоохоронної діяльності передбачає систему бюджетного фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони довкілля, джерелом наповнення яких є збір за забруднення навколишнього природного середовища та кошти від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства. Проблемою в цьому питанні є недостатність коштів для здійснення природоохоронних заходів, а також розпорошення коштів між чисельними, малими за розмірами місцевими фондами, що не дозволяє фінансувати масштабні заходи по ліквідації та зменшенню забруднення. 17.2. Стан фінансування екологічної галузі В основі діяльності з охорони навколишнього природного середовища лежить її економічний механізм. Бюджетні витрати на охорону навколишнього природного середовища залишаються набагато меншими від необхідних. Тому проблеми фінансування природоохоронних заходів набувають особливої гостроти. В таких умовах економічний механізм фінансування природоохоронної діяльності потребує вдосконалення і пошуку різних джерел фінансування, які б забезпечили збільшення обсягів природоохоронних заходів. Практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності є кошти фондів охорони навколишнього природного середовища. Фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по Черкаській області в 2006 році не здійснювалось. Виділення коштів на природоохоронні об’єкти здійснювалося на підставі кошторису доходів та видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням обласної ради від 20.01.2006 № 26-16/IV. Планове фінансування заходів у 2006 р. передбачалося у розмірі 2 517,2 тис. грн. На виконання затверджених заходів з обласного фонду профінансовано 2 517,17 тис. грн. Всього у 2006 році фінансувалось 24 заходи. Витрачання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища велося в напрямках: - на виконання регіональної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро та поліпшення якості питної води на період до 2010 р. профінансовано 10 заходів на загальну суму 1143,97 тис. грн.; - на охорону і раціональне використання водних ресурсів, профінансовано 2 заходів на загальну суму 260,0 тис. грн.; - на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів профінансовано 3 заходи на загальну суму 471,0 тис. грн.; - на охорону і раціональне використання земель профінансовано 4 заходи на суму 231,0 тис. грн.;

161 - на охорону атмосферного повітря профінансовано 2 заходи на суму 310,0 тис. грн.; - на науку, інформацію та освіту профінансовано 2 заходи на суму 51,2 тис. грн.; - на збереження природно-заповідного фонду 1 захід на суму 50,0 тис. грн. 18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Важливе місце у галузі охорони навколишнього природного середовища належить і науковим дослідженням, спрямованим на розробку наукових основ охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. У 2006 році продовжено науково-дослідну роботу по "Створенню регіонального реєстру забруднюючих довкілля викидів та їх переносу в області", яка розпочата у 2003 р. Необхідність створення реєстру викликана тим, що в області, як і в Україні, відсутня інтегрована система реєстрації викидів забруднюючих речовин і не напрацьовані дієві механізми збору і ефективного використання даних. Реєстр викидів та перенос забруднювачів є одним з інструментів безпечного управління хімічними речовинами. В відповідності з визначенням, затвердженим організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), реєстр є каталогом або базою даних викидів та переносу потенційно шкідливих хімічних речовин, яка включає інформацію про хімічну природу і кількість таких викидів. Реєстр звичайно включає викиди в повітря, скиди в водоймища та ґрунт, а також відходи, які транспортуються в місця переробки та захоронення, що дає можливість отримувати оперативну інформацію про ступінь забрудненості різних середовищ для оцінки і управління факторами ризику для здоров’я людини, як у самій Україні, так і для прилеглих територій. Реєстри створені в багатьох країнах світу - Російській Федерації, Казахстані, Узбекистані, Словенії, Чехії, ряді країн Латинської Америки. На даний час розроблено програмне забезпечення та методологічні підходи створення реєстру, визначені єдині методи лабораторного контролю та оцінки результатів, проведена оцінка існуючої інфраструктури, теоретичні основи процесів накопичення, трансформації та розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері та Кременчуцькому водосховищі, вплив господарської діяльності на стан довкілля та здоров’я населення. Вивчено стан навколишнього природного середовища та здоров’я населення з оцінкою канцерогенного та не канцерогенного ризику для здоров’я населення м. Черкаси від забруднюючих хімічних речовин, які викидаються в атмосферне повітря, про що підготовлено науковий звіт. Останнім часом проблема встановлення зв’язку між впливом факторів навколишнього природного середовища та станом здоров’я населення вийшла в

162 число найбільш актуальних і складних проблем гігієни, екології та медицини. Одним із важливих аспектів даної проблеми є посилення уваги до вивчення факторів ризику порушення стану здоров’я окремого індивіду, певної групи осіб і населення в цілому від забруднення середовища їх проживання. В Україні при оцінці забруднення навколишнього середовища допустимим та безпечним для здоров’я людей приймається рівень, при якому концентрації окремих забруднюючих речовин, а також сумарні показники забруднення не перевищують встановлені гігієнічні нормативи допустимого вмісту. Однак, порівняння реальних концентрацій забруднюючих речовин з нормативними значеннями не відображає справжньої картини ризику погіршення стану здоров’я в зв’язку з впливом навколишнього середовищ. Це обумовлено рядом причин. По-перше, чутливість населення до впливу того чи іншого забруднювача схильна до значних коливань, що пов’язано з віком, статтю, рівнем імунітету та іншими факторами. По-друге, для ряду хімічних речовин – канцерогенних, імунотоксичних, ембріотоксичних - практично неможливо визначити поріг впливу, так як навіть незначна їх кількість здатна викликати негативний ефект. По-третє, в навколишньому середовищі хімічні речовини перебувають в складному поєднанні, і сумарний їх вплив зазвичай більш шкідливий. На основі міжнародної методології оцінки ризику, адаптованої до умов України вивчена оцінка не канцерогенного ризику для здоров’я населення м Черкаси в зв’язку з забрудненням атмосферного повітря. Встановлення ризику проводили по семи пріоритетним хімічним речовинам, які викидаються в атмосферу автотранспортом та промисловими підприємствами міста, а саме: аміак, діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, сірководень, сірковуглець, формальдегід. Пріоритетність хімічних речовин встановили на основі поглибленого аналізу інформації про їх токсичність, канцерогенність, фізико-хімічні властивості, валові викиди, середньорічні та максимальні річні концентрації в атмосферному повітрі. Для цих хімічних речовин встановлені рівні не канцерогенного ризику для здоров’я населення в чотирьох дослідних районах міста: Центральному, Дніпровському, Промисловому та Південно-західному. Визначення районів проведено з урахуванням розміщення промислових підприємств, основних автошляхів та місць проживання населення. В Промисловому районі в основному сконцентрована більшість хімічних підприємств м. Черкаси. В трьох інших районах – Центральному, Дніпровському та Південно-західному – кількість промислових підприємств значно менша. Не канцерогенний ризик для здоров’я населення від забруднювачів атмосфери найбільший в Промисловому районі і становить 33,2, що майже в два рази перевищує величину ризику в Дніпровському районі – 16,8, в Центральному районі - 20,15 і Південно-західному – 19,4. За міжнародною методологією ризик вважається несуттєвим, якщо величина індексу небезпеки (HQ) хімічної речовини не перевищує одиницю. У випадку перевищення індексом небезпеки одиниці, імовірність виникнення шкідливих ефектів у людини зростає пропорційно збільшенню.

163 Результати дослідження свідчать, що індекси небезпеки формальдегіду, сірководню, діоксиду сірки, діоксиду азоту, аміаку та оксиду вуглецю перевищують одиницю принаймні в одному дослідному районі. Отже вплив цих речовин на населення не можна характеризувати як допустимий. За величиною сумарних індексів небезпеки в дослідних районах найбільшого не канцерогенного ризику зазнає населення Промислового району, на території якого розміщені найпотужніші промислові підприємства міста, які здійснюють найбільший внесок в забруднення атмосферного повітря. При оцінці ризику враховували критичні органи та системи, які перші реагують при найменшій дозі впливу пріоритетних речовин. Такими органами та системами для діоксиду азоту, діоксиду сірки, аміаку, сірководню та формальдегіду є органи дихання, для оксиду вуглецю – серцево-судина система, для сірковуглецю – репродуктивні органи та розвиток. Враховуючи односпрямованість дії речовин розрахували сумарні індекси небезпеки в дослідних районах міста. Результати наведені в таблиці 18.1. Результати показали, що найбільшого впливу від суміші даних речовин на систему дихання зазнає населення Промислового району; на серцевосудинну систему – Центрального району. Вплив на репродуктивні органи та розвиток населення всіх дослідних районів є допустимим і безпечним. Табл. 18.1 Сумарні індекси небезпеки для речовин односпрямованої дії в дослідних районах міста Речовини Аміак Діоксид азоту Діоксид сірки Сірководень Формальдегід Оксид вуглецю Сірковуглець

Сумарний індекс небезпеки в районах ДніпровПромислоський вий

Критичні органи та системи

Центральний

Південнозахідний

Органи дихання

17,2

15,5

31,31

17,23

Серцево-судинна система Репродуктивні органи та розвиток

2,928

1,33

1,89

0,02

0,05

0,02

За результатами проведеної оцінки не канцерогенного ризику для здоров’я населення м. Черкаси від забруднення атмосферного повітря встановлено, що вплив формальдегіду, сірководню, діоксиду сірки, діоксиду азоту, аміаку та оксиду вуглецю на населення міста є недопустимим. Найбільшого не канцерогенного ризику зазнає населення Промислового району, на території якого розміщені найпотужніші промислові підприємства міста, що здійснюють найбільший внесок в забруднення атмосферного повітря.

164

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвяченим проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства, велика увага приділяється екологічній культурі і свідомості, інформованості населення щодо екологічної ситуації у світі, регіоні, на місцях проживання, його обізнаності з можливими шляхами вирішення нагальних екологічних проблем.

165 Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля неможливо впроваджувати без становлення на сучасному рівні освіти та виховання громадян суспільства. Оскільки наше життя неможливо відокремити від навколишнього природного середовища, то потрібно, щоб освіта мала екологічне спрямування. Мета екологічної освіти в тому, щоб пробудити в усіх вікових групах населення занепокоєність станом природного середовища та поєднати екологічне мислення і екологічну поведінку з розумінням того, що все у світі взаємопов'язане, що певна дія людини викликає часом непередбачені наслідки впливу на природу. Таким чином, екологічна освіта стає способом життя людини на сучасному етапі її існування на Землі. Для прискорення процесу екологізації свідомості громадян країни необхідно запровадження комплексного та системного підходу до безперервної екологічної освіти через сім’ю, дитсадок, школу, вищі навчальні заклади у відповідності з прийнятою 19 лютого 2002 р. Концепцією неперервної екологічної освіти в Україні. Система неперервної освіти передбачає на кожному з цих етапів логічний розвиток, поглиблення і доповнення екологічних знань. Дошкільний вік закладає підґрунтя для формування особистості дошкільника, засвоєння в подальшому основ природничих наук у школі. Саме в цей період дитина вперше починає пізнавати навколишній світ. В наш час ефективність вирішення завдань формування основ екологічної культури в дитячому віці вимагає на практиці комплексного підходу до навчального закладу, як еколого-розвиваючого середовища. Вся діяльність у багатьох дошкільних закладах підпорядкована формуванню у вихованців основних елементів екологічних понять. Дошкільний навчальний заклад № 5 має статус експериментального майданчика по екологічному вихованню малят. Екологічний зміст навчальновиховного процесу реалізується за авторською програмою "Дивосвіт", яка забезпечує краєзнавчий аспект екологічного виховання та враховує особливості формування екологічної культури в умовах міста: створене відповідне екологорозвиваюче середовище з видовим різноманіттям рослин черкаського ареалу, організована профільна група "Джерельце", в якій діти навчаються бережливо ставитись до природних багатств рідного краю. За досвідом роботи дошкільного навчального закладу № 5 зараз працюють 26 садків, де створені групи екологічного спрямування. У 2006 в дитячих закладах м. Черкаси № 5, 50, 54, 59, 57, 33, 89, 18, 35, 39, 43, 45, 60, 62, 73, 74, 83, 90, 91 проведені свята на відзначення Дня води, Дня зустрічі птахів, Дня Землі. Наступною ланкою у системі неперервної екологічної освіти є школа, оскільки саме в шкільні роки формування особистості відбувається найінтенсивніше. Якісно нова освітня система в галузі навколишнього середовища передбачає формування особистості, здатної знаходити реальні шляхи виходу зі стану глибокої екологічної кризи, подолавши споживацьке ставлення до природи.

166 В області нараховується 114 середніх навчальних закладів екологічного спрямування. З них: 7 гімназій, 4 ліцеї, 23 спеціалізовані міські школи, 80 селищних та сільських шкіл. В області також існує три Асоційовані школи ЮНЕСКО (Перша міська гімназія м. Черкас, природничо-математичний ліцей м. Сміла, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 м. Умані). До навчального плану початкової та основної школи введено години інтегрованих курсів "Довкілля" та "Основи життєдіяльності людини". В школах міста з метою активізації природоохоронної роботи, популяризації екологічних знань, розуміння збереження навколишнього природного середовища та цінності його для життя і здоров'я людини, оволодіння й дотримання норм поведінки в природі було проведено ряд заходів. Учні взяли участь у проведенні Всеукраїнської акції "Зелений паросток майбутнього", в обласних акціях: "Першоцвіти", "Черкащина – край квітів і добра", "Людина та ліс", "День Землі", "День пам'яті Чорнобильської катастрофи", "Птахи нашого міста". В ході Всеукраїнської акції "Зелений паросток майбутнього", обласної акції "Черкащина – край квітів і добра" учнями шкіл проведено упорядкування та озеленення шкільних територій шляхом висадки декоративних дерев та кущів, прибирання берегів Дніпра, очищення від сміття лісового масиву "Соснівка". Колективи дитячих закладів ведуть активну роботу у міській програмі екологічного виховання молоді з проблем водопостачання в навчальних та дошкільних закладах м. Черкаси. Так, на Святі води на КП "Черкасиводоканал" були присутні учні із 21 школи міста. Цікавою формою роботи дітям є створення лекторських груп. Наприклад, у спеціалізованій ЗОШ № 3 з учнів третього класу створено лекторські групи на тему значення води, учні 10-х та 6-х класів ЗОШ № 11 провели серед дітей середніх груп ДНЗ № 5, 21, 29, 76 та молодших класів ЗОШ №12 заняття "В кожній краплині – життя", "Що ми знаємо про воду". Лекторські групи з дітей дають можливість доступною мовою донести до малюків знання про воду, її значення для всього живого, необхідність бережливого ставлення до води. Загальновідомо, що поєднання навчання й виховання є важливим чинником у становленні громадянина. Саме неформальна освіта набагато повніше враховує знання та інтереси учнів, їхні пізнавальні й інтелектуальні можливості, дає змогу застосовувати здобуті знання, набуті уміння й навички у практичній діяльності з охорони навколишнього середовища. Важливим є те, що розширюються безпосередні контакти учнів з природою, і вони мають змогу побачити результати своєї праці. Це посилює активність учнів, утверджує усвідомлення природи як системи цінностей. У загальноосвітніх середніх навчальних закладах області поширені такі форми та методи неформальної екологічної освіти і виховання, як участь у Всеукраїнських екологічних конкурсах, акціях, природоохоронних компаніях, театралізованих екологічних святах, фестивалях, марафонах, екологічних тижнях та декадах; створення у навчальних закладах екологічних гуртків, клубів, об'єднань, літніх екологічних таборів; організація екскурсій еколого-

167 натуралістичних походів, експедицій по малим річкам Черкащини, екологічних стежок; співпраця закладів освіти з Канівським природним заповідником, Уманським державним дендрологічним парком "Софіївка", громадськими природоохоронними організаціями, рухами, фондами, асоціаціями. Щороку в усіх школах області проводяться весняні та осінні театралізовані свята і фестивалі екологічного спрямування: "День Землі", "День зустрічі птахів", "Свято квітів"; Всеукраїнські акції – "Первоцвіти", "Збережи ялинку", "Облік зимуючих птахів"; Всеукраїнський конкурс – "До чистих джерел". Одним з пріоритетних питань діяльності Обласного товариства охорони природи у 2006 р. було раціональне використання водних ресурсів та збереження їх для прийдешніх поколінь. Учні ЗОШ № 28 м. Черкаси презентували свої творчі здобутків даному питанні, агітбригада ЗОШ № 12 виступила з темою "Вода – це життя", у ЗОШ № 15 пройшли бесіди на теми: "Вода – наше багатство", "Дніпро – річка нашого життя і нашої тривоги". В системі вищої школи проблема екологічної освіти перебуває в центрі уваги навчально-виховного процесу. Виховання професіонала починається з хорошої освіти. При підготовці фахівців як екологічного, так і іншого спрямування одним з основних напрямків освіти є формування моральносвітоглядного ставлення до природи, що є складовою екологічної культури. Фахівець будь-якої сфери діяльності повинен розуміти можливість негативних наслідків для довкілля, які вона може спричинити. В Черкаському державному технологічному університеті з 1998 р. здійснюється підготовка фахівців напряму "Екологія" і "Екологія та охорона навколишнього середовища". Співробітники кафедр екології і загальної екології та природокористування активно працюють проводячи науково-дослідні роботи з таких напрямків: екологічний моніторинг здоров'я дитячого населення; моніторинг р. Дніпро (Середнє Подніпров'я); розробка енергозберігаючих технологій; екологічні проблеми водопостачання, водовідведення; фітоіндикація забруднень атмосфери промислових міст Середнього Подніпров'я (на прикладі м. Черкаси); моніторинг поверхневих вод Дніпровського басейну Черкаської області; утилізація відходів виробничих стічних вод; моніторинг рослинних екосистем; фітомоніторинг стану навколишнього природного середовища за допомогою спорових рослин. З метою формування екологічної культури молоді, набуття навичок і досвіду вирішення екологічних проблем постійно проводиться широка пропаганда екологічних знань в системі спеціальних екологічних дисциплін, бесід у школах тощо.

168 Активну роботу по впровадженню екологічної свідомості ведуть студенти–екологи. Так, під час літніх канікул в спортивно-оздоровчому таборі "Орлятко" працював трудовий екологічний загін "Екосвіт". Студенти облаштовують територію табору: обрізають гілки дерев, розвішують годівниці для птахів, готують насіннєві матеріали, працюють на клумбах, готують земляні рови для облаштування водогону, займаються ремонтом та облаштуванням екологічної лабораторії табору. Студенти влітку мають змогу реалізувати теоретичні знання на практиці у статусі екологів-вихователів СОТ "Орлятко" на 8 загонах різновікової молоді. Протягом року проводилась еколого-просвітницька робота серед учнівської та підліткової молоді міста громадською організацією "Екологічний клуб Голос Природи". На базі кафедри загальної екології та природокористування працює Ресурсно-екологічний центр неформальної екологічної освіти "АВЕ-Земля" (Асоціація Відповідальних Екологів), який об’єднує представників організацій та підприємств міста та області. Студенти приймають активну участь в природоохоронній роботі та екологічному русі області, а саме: у Всеукраїнському конкурсі екологічних колективів (агітбригад), Всеукраїнській акції "Зелений паросток майбутнього”, Обласному конкурсі "В кожній краплині – життя", міському конкурсі "Живи, первоцвіт". В Черкаському державному технологічному університеті організована робота екологічного прес-центру, випущено 15 екологічних бюлетенів, які систематично вивішуються в усіх корпусах університету, продовжується випуск обласного літературно-інформаційного альманаху "Екосвіт" – випущено 7 номерів, де висвітлюється робота студентського екологічного трудового загону, робота по гранту "Моніторинг басейну р. Дніпро Середнього Придніпров’я", співпраця з обласними громадськими організаціями "Пласт", "Квітуча земля" та ряд поетичних творів студентів всіх спеціальностей університету на екологічну тематику. Студенти активно працюють на заповідних територіях Чигиринського району, облаштовують територію "Дуб Залізняка", вивчають біорізноманіття, досліджують екосистеми Черкаського бору, вплив природних та антропогенних чинників на стан рослин та тварин. За участю співробітників кафедри загальної екології та природокористування і кафедри екології в 2006 р. у Черкаському державному технологічному університеті організована та проведена міжнародна конференція "Інтеграційна стратегія державних інституцій та громадськості в соціоекології інформованості суспільства: Теоретичний та практичний аспекти". За матеріалами конференції видані збірники наукових праць учасників конференції, що містять цікавий матеріал з науково-дослідної роботи науковців регіонів України та закордонних фахівців з екологічних питань. За результатами науково-дослідних робіт проводилися науково-практичні семінари з таких тематик: - "Створення регіонального реєстру викидів та їх переносу";

169 - "Створення екологічної мережі в Черкаській області. Перспективи та проблеми"; - "Токсикологічні і екологічні особливості пестицидів на основі мінерально-масляних емульсій та наукове обґрунтування критеріїв їх безпечного використання"; - "Методологічні підходи щодо біоіндикаційних досліджень впливу хімічних забруднювачів на стан довкілля та здоров’я населення"; - "Екологічна освіта – шлях до попередження екологічних катастроф". Для підготовки дипломованих фахівців з екології на біологічному факультеті Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького ліцензовано спеціальність "Екологія та охорона навколишнього середовища". Підготовка фахівців зі спеціальності ведеться за спеціалізаціями: "Управління природокористуванням та екологічна безпека" та "Агроекологія". Викладачі біологічного факультету Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького підтримують тісний зв’язок із провідними вчителями-біологами м. Черкаси та області, є керівниками наукових робіт школярів у рамках МАН. Це з одного боку сприяє екологічному вихованню учнів, з іншого - підготовці вже на етапі школи дітей, орієнтованих на екологічну освіту та наукові роботи в цій галузі. Починаючи з 1999 р. студенти та викладачі Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького, еколого-туристичний клуб "Ельф", Національний історико-культурний заповідник "Чигирин", Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи, учні середніх шкіл м. Черкаси започаткували прокладання еколого-туристичних маршрутів у Холодноярському лісовому масиві. Протягом трьох років було прокладено десять маршрутів загальною протяжністю 148 км. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості студентської молоді відіграє участь у екологічних акціях. З метою залучення студентів до практичної природоохоронної роботи на біологічному факультеті створено Дружину охорони природи, яка разом з громадськими організаціями екологічного спрямування та жителями міста проводить акції "Першоцвіти" – з охорони рідкісних ранньоквітучих рослин в урочищі "Холодний яр", "Чисте місто" – прибирання від побутового сміття парку 50-чя Жовтня, схилів Дніпра. В області накопичено досить багатогранний досвід неперервної екологічної освіти на різних рівнях, починаючи з дошкільних закладів, школи і закінчуючи вищими навчальними закладами. Сьогодні наслідки впливу діяльності людини на навколишнє середовище стають все відчутнішими, тому людство нарешті почало усвідомлювати неможливість власного існування без збереження природи у всьому її розмаїтті. Однак, екологічна культура сучасного українського суспільства залишається низькою, і без підвищення її рівня неможливо сподіватися на позитивні зміни в навколишньому середовищі. Відповідно до статті 50 Конституції України, кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля.

170 Сьогодні проблеми екології турбують людей чи не найбільше. І це свідчить про зростаючу екологічну свідомість громадян. Люди перестають ставитися до природи байдуже і лише по-споживацькому. Вони прагнуть сталого розвитку. І могутнім фундаментом у цьому позитивному бажанні є доступність та достовірність інформації про стан довкілля. Згідно Наказу від 04.06.2006 р. № 395 одним із стратегічних напрямів і завдань Мінприроди є Формування інформаційного простору щодо питань збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти, активне залучення громадськості до вирішення екологічних проблем. Великим надбанням України стала ратифікація 6 липня 1999 р. Оргуської конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля". З метою посилення висвітлення діяльності територіальних органів Мінприроди України у всеукраїнських та регіональних засобах масової інформації, зміцнення взаємодії з громадськістю Для виконання зобов'язань України щодо вимог Орхуської конвенції у 2004 р. при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області створено Орхуський інформаційний центр., затверджено положення про нього. Слід сказати, що саме Мінприроди першим серед центральних органів виконавчої влади України запровадило таку практику співпраці з громадськістю. З відкриттям Орхуського центру в Черкаській області усі громадяни зможуть задовольнити свої інформаційні потреби у сфері екології. На виконання Указу Президента України від 01.08.02 №683 "Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади", Указу Президента України від 13.08.02 №700 "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення" та Указу Президента України від 14.04.04 №434 "Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів працівниками держуправління та керівництвом регулярно проводяться зустрічі з громадськістю, в ході яких висвітлюються питання охорони навколишнього природного середовища. Для більш широкої інформованості громадян про стан довкілля в області держуправлінням охорони природи запроваджено "гарячу лінію". В держуправлінні проводиться певна спрямована робота на створення належних умов для реалізації конституційних прав громадян на звернення згідно з Законом України "Про звернення громадян" та вимог Орхуської Конвенції.. За 2006 р. в управління надійшло 112 звернень громадян, в т.ч. 40 стосовно порушень природоохоронного законодавства, 7- протест громадян проти будівництва екологічно небезпечних об'єктів, 2 - про розширення і збереження природно-заповідних територій, 3 - про виділення коштів на природоохоронні заходи, 21 - запрошення до співпраці, 39 - щодо інших питань.

171 Як показує порівняльний аналіз кількості звернень громадян та проведених управлінням просвітницьких заходів, активізація та покращення якості просвітницької роботи управління відчутно сприяє зменшенню кількості звернень з екологічних питань. Для пропаганди охорони довкілля за 2006 р. у місцевій пресі опубліковано 54 статті працівників держуправління, здійснено 33 виступи по радіо та 13 виступів на телебаченні, організовано 2 конференції, 4 круглих столи, одна екологічна виставка та три природоохоронні акції. Політика, спрямована на посилення співпраці з недержавними громадськими організаціями, ініціювання залучення їх до вирішення місцевих екологічних проблем залишається одним з пріоритетних напрямків роботи держуправління. Державні природоохоронні органи прагнуть до конструктивного співробітництва з усіма громадськими організаціями екологічного спрямування. В Черкаській області налічується 20 недержавних громадських організацій екологічного спрямування, ініціювання залучення їх до вирішення місцевих екологічних проблем залишається одним з пріоритетних напрямків роботи держуправління. Найбільш масовими та активними серед громадських екологічних об'єднань області є товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, Черкаський обласний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ". Масштабні зміни в країні неможливі без активної участі в цих процесах молоді. Протягом 2006 р. представниками держуправління разом з громадськими організаціями виконана певна робота. Так, проведено операції за участю представників громадських організацій "Первоцвіти", акція "До чистих джерел"; Всеукраїнський "День Довкілля"; акція "Майбутнє лісу у твоїх руках"; "Марш парків" – щорічна екологічна акція; Міжнародний День Землі та інші. Черкаським обласним товариством охорони природи з початку року проведені вступні уроки серед учнів 8, 9, 10, 11 класів ЗОШ №№ 3, 5, 10, 11, 12, 15, 33, першій міській гімназії на тему: "Вода – безцінний скарб". З метою розвитку туризму та краєзнавства, залучення школярів та молоді до процесу вивчення і збереження природи рідного краю, розвитку заповідної справи, вивчення та охорони рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин Черкаська обласна організація товариства охорони природи спільно з національним історико-культурним заповідником "Чигирин" за підтримки відділу екології міськвиконкому м. Черкаси реалізує заходи з вивчення та збереження цінних природних, історичних об’єктів лісового масиву "Холодний Яр". За період з 1999 по 2006 р. було організовано та проведено 25 експедицій з них: 9 по збереженню 1000-літнього дуба М. Залізняка; 3 з прокладання та маркування екологічних стежин; 3 з дослідження рослинного та тваринного світу; 1 з дослідження та опису весняного покрову; 8 зі збереження первоцвітів; 1 з розчистки джерел.

172 Черкаська обласна організація Всеукраїнська екологічна ліга та Всеукраїнська дитяча спілка "Екологічна варта" квітні 2006 р. прийняли участь в акції "Першоцвіти". З метою збереження первоцвітів учнями та студентами серед місцевого населення розповсюджувалися інформаційні листівки, проводилась роз’яснювальна робота про шкоду, що наноситься довкіллю при їх зриванні. З 9 квітня 2006 р. і впродовж місяця проходила Всеукраїнська акція "Зелений паросток майбутнього" спрямована на поліпшення стану навколишнього природного середовища і об'єднання зусиль державних органів і громадських організацій у вирішенні екологічних проблем. До участі в акції Держуправлінням охорони природи були залучені громадяни, громадські організації та установи різних форм власності. За період проведення акції на території області створено нові лісові насадження на площі 698,86 га, упорядковано 985 територій парків, скверів і алей загальною площею 1132,9 га ,створено 10 нових парків на площі 9,11 га, посаджено 182 564 дерев та 45 417 кущів, створено нові газони на площі 68,35 га. Разом з тим, ліквідовано 1296 стихійних сміттєзвалищ на територіях населених пунктів, упорядковано 344 стихійних сміттєзвалищ, очищено від сміття берегів на площі 237,3 км, розчищено та упорядковано 365 джерел. Активну участь в акції у м. Черкаси, м. Сміла, м. Канів, смт. Монастирище, с. Веселий Хутір Чорнобаївського району, с. Почапинці Лисянського району прийняли Всеукраїнська екологічна ліга, обласне товариство охорони природи, Черкаська обласна організація науковомолодіжного центру "Екологічні ініціативи". На протязі року Черкаською обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги проведено багато заходів та акцій в навчальних закладах міста. Це участь в обласному конкурсі "В кожній краплині - життя", "Птахи нашого міста", участь у Всеукраїнських акціях – "Амброзія – небезпечна рослина", "Прибери своє місто", акціях "Посади своє дерево", "Жовте листя". 16 лютого 2006 р. в Держуправлінні проведено Круглий стіл на тему "Довкілля. Проблеми та шляхи вирішення". В обговоренні взяли участь голова обласної Ради Павліченко В.В., представники Черкаського міськвиконкому, обласної санепідемстанції, управління житлово-комунального господарства, науковці Черкаського Державного технологічного університету та Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, обласного товариства охорони природи, Черкаської обласної організації "Всеукраїнська екологічна ліга", Черкаського обласного осередку УЕА "Зелений світ", обласного осередку Партії Зелених України, Черкаського КАТП-2328, ПП "Екологічна спілка". Начальник Держуправління інформував присутніх про екологічну ситуацію в Черкаській області та динаміку її змін. Найбільше уваги приділено питанням поводження з невідомими, непридатними і забороненими до використання ХЗЗР та побутовими відходами, якості питної води, екологічному вихованню дітей та молоді. 19-20 жовтня в Черкаському Державному технологічному університеті відбулася Міжнародна конференція "Інтеграційна стратегія державних

173 інституцій та громадськості в соціоекологічній інформованості суспільства: теоретичний та практичний аспекти". Організатори конференції: Черкаський державний технологічний університет, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, Державна станція захисту рослин Черкаської області, Державне лісогосподарське об'єднання "Черкасиліс", обласна та міська санітарно-епідеміологічні станції, КП "Черкасиводоканал", обласне підприємство "Райз-агросервіс". В роботі конференції прийняли активну участь представники наукових кіл України, органів виконавчої влади Черкащини, громадських організацій екологічного спрямування та Держуправління ОНПС в Черкаській області. Начальник Держуправління Хоменко В.М. у своєму виступі проінформував учасників конференції про екологічну ситуацію в Черкаській області, екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання. На виїзному засіданні в с. Суботів заступник начальника Держуправління Бардик А.А. ознайомила учасників конференції з об’єктами природнозаповідного фонду Чигиринського району. У висновках конференції зазначено, що збалансований розвиток українського суспільства можливий тільки за умови тісної та плідної співпраці науковців, органів влади усіх рівнів та громадськості, спрямованої на екологізації виробництва, інформованості населення, впровадження нових екологічно-чистих технологій, нових підходів до екологічної освіти. З метою об’єднання зусиль органів влади та громадян у справі охорони та збереження природи, при Держуправлінні ОНПС створена і працює Громадська Рада, в яку входять 12 громадських організацій екологічного спрямування. Основними завданнями Громадської Ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області є: – аналіз екологічного стану області; – організація та проведення еколого-економічної оцінки стану довкілля в області з метою надання пропозицій місцевим органам влади у визначенні першочергових заходів, спрямованих на покращення екологічного та санітарного стану навколишнього середовища; – залучення громадськості, молоді та учнівства до здійснення практичних природоохоронних заходів; – аналіз стану екологічного виховання та просвіти населення, сприяння екологічному вихованню та освіті молоді (учнівства та студентства); – аналіз громадської думки з питань охорони природи та конкретних екологічних ситуацій. З метою забезпечення прозорості механізму розподілу коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в області, держуправління запропонувало громадським організаціям екологічного спрямування, освітянам – екологам підготувати свої пропозиції та винести їх на розгляд Громадської ради, яке відбулось в приміщенні держуправління 14 червня 2006 р. На засіданні обговорювалося питання розподілу коштів з

174 обласного фонду охорони навколишнього природного середовища між громадськими організаціями екологічного спрямування області та педагогічними закладами міста на проведення заходів з екологічної освіти. На виконання постанови Громадської ради громадським організаціям екологічного спрямування профінансовано в 2006 р. 41,2 тис.грн. по розділу кошторису обласного фонду охорони навколишнього природного середовища "Наука, інформація і освіта". Шляхом організації масових заходів екологічного спрямування у середніх навчальних закладах, запровадження екологічної освіти всіх верств населення засобами масової інформації, громадськими об'єднаннями, об'єктами природно - заповідного фонду, музеями, дендропарками вдається значно підвищити ефективність екологічної освіти. 20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ У 2006 р. міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля не здійснювалось.

Країна - партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво

Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво

Термін дії документа (угоди)

Основні елементи співробітництва

Стан виконання на поточний момент

Зобов’язання Української сторони

Обсяг фінансового забезпечення співробітництва

План подальшого співробітництва

Реалізація спільних проектів (назва, завдання, стан виконання)

Табл. 20. Регіональне (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища

1 -

2 -

3 -

4 -

5 -

6 -

7 -

8 -

9 -

175

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України З метою поліпшення екологічного стану, раціонального екологоврівноваженого й екологобезпечного землекористування, підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, в області розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 рр. та Програма розвитку лісового господарства Черкаської області на період 2002-2015 рр., які затверджені рішеннями обласної ради від 14.08.2001 № 21-2 та від 08.01.2002 № 24-16. Система територій та об'єктів природно-заповідного фонду області представляє собою основу для створення екомережі. Станом на 1січня 2006 р. площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду становить на площі 39492,914 га (1,9% від загальної площі області). З метою розробки регіональної програми формування екомережі отримано погодження Черкаської дослідної станції звірівництва і мисливствознавства Черкаського інституту агропромислового виробництва ОААН про можливість розробки такої програми. У кошторисі видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 р. передбачено виділення 25 тис. грн. на розроблення Програми регіональної екомережі та 25 тис. грн. на проведення робіт з винесення меж територій та об’єктів природно – заповідного фонду в натуру. 21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів Дана програма не передбачає виконання заходів в межах Черкаської області.

176 21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Відповідно до постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р. № 123/97-ВР “Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” в області розроблена та затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.01.98 №48 “Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року”. На виконання заходів зазначеної програми на період 2001-2010 рр. заплановано виконати роботи на загальну суму 379850 тис. грн. (за цінами 1996 року). У 2006 р. планувалося профінансувати виконання заходів на суму 16856,97 тис. грн., а фактично освоєно 16861,05 тис. грн., у тому числі: за рахунок коштів Державного бюджету профінансовано роботи щодо захисту берега Кременчуцького водосховища від ерозії в районі с. Сокирна, реконструкції каналізаційних мереж м. Канева, мікрорайону "Дахнівський" м. Черкас, каналізаційного колектора м. Сміли, реконструкції очисних споруд м. Золотоноші, головного каналізаційного колектора з насосною станцією у м. Черкасах на суму 12527,89 тис. грн.; за рахунок місцевих природоохоронних фондів профінансовано роботи щодо реконструкції каналізаційних мереж медичних закладів області, реконструкції очисних споруд в с. Медведівці, м. Смілі, смт. Чорнобай на суму 1143,97 тис. грн.; проведені роботи по підтриманню сприятливого гідрологічного режиму річок Золотоношки, Тясмин, Сріблянки за рахунок коштів Державного бюджету на суму 1638,59 тис. грн. Протягом 2006 р. проведено агротехнічні протиерозійні заходи на суму 1550,6 тис. грн., в тому числі: безполицевий обробіток ґрунту - 222,5 тис. га щілювання ріллі на площі - 8,8 тис. га залуження еродованої і техногеннозабрудненої ріллі -1005 га заліснення еродованої і техногеннозабрудненої ріллі - 392 га На території області у 2006 р. в Кременчуцьке водосховище вселено 728,6 тис. шт. дворічки рослиноїдних видів риб.

177

22. ВИСНОВКИ При сучасному стані навколишнього природного середовища постає розуміння того, що безповоротне споживання природних ресурсів уже вичерпано. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись на мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля. Водні об’єкти області, як і в попередні роки, продовжували забруднюватись скидами неочищених стічних вод, що відводяться із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, та скидами недостатньо очищених зворотних вод підприємств, очисні споруди яких працювали неефективно. З метою покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено реконструкції існуючих очисних споруд, які не забезпечують достатню очистку стічних вод та будівництво нових. Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах – забруднювачах атмосферного повітря. В 2006 р. в результаті виробничої діяльності та впровадження заходів на ВАТ "Азот" викиди аміаку в атмосферне повітря скоротилися на 167 тонн в порівнянні з попереднім роком, що привело до зменшення максимальних концентрацій по аміаку на всіх постах спостереження міста Черкаси у 1,5 рази. Після застосування за вимогою Держуправління на ТОВ "Черкаський ДОК" іншого виду карбамідоформальдегідної смоли з вмістом формальдегіду не більше 0,1 % зменшилися викиди формальдегіду в атмосферне повітря на 1,2 тонни. В результаті впровадження заходу в "Дніпровському" мікрорайоні зменшилася середньорічна та максимальна концентрація формальдегіду у 1,1 та у 1,5 рази відповідно в порівнянні з 2005 р. Вирішення проблеми утилізації, знешкодження та поховання відходів є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану області. Одним із шляхів покращення ситуації в питанні утилізації побутових

178 відходів є запровадження системи їх роздільного збору, будівництво сміттєпереробного заводу або сортувальної лінії на полігоні. Також необхідне впровадження технологій по утилізації окремих видів промислових відходів (шламів з вмістом важких металів), які накопичуються на підприємствах області через відсутність діючих технологій по переробці та утилізації цих відходів в області. Можливим шляхом вирішення проблеми, є організація вивозу їх за межі області для утилізації на підприємствах, які мають відповідні технології переробки. На даний час в області налічується 11 підприємств, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами, в тому числі на їх збирання, та 23 суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на збирання та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини. Це дозволяє забезпечити вивезення та утилізацію небезпечних ресурсоцінних відходів, питання утилізації яких в області не вирішене (відпрацьованих люмінісцентних ламп, відпрацьованих свинцевих акумуляторів, відпрацьованих мастил). З метою збереження та відтворення цінних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу необхідно забезпечити формування екологічної мережі, шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні, з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. В області продовжується робота з виявлення цінних природних комплексів з метою оголошення їх заповідними. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоперспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. Як показує досвід попередніх років, основним елементом механізму фінансування природоохоронних заходів є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища. Для скорочення термінів вирішення екологічних проблем в області необхідно проведення фінансування природоохоронних заходів не тільки за рахунок цільового природоохоронного фонду, а також за рахунок зборів за використання природних ресурсів, що надходять до місцевих бюджетів, підкріплювати створені природоохоронні програми джерелами фінансування. Сучасна екологічна політика повинна мати інтегрований характер, що означає необхідність присутності природоохоронної складової, екологічних орієнтирів та пріоритетів у всіх сферах діяльності будь-яких відомств та установ, підприємств незалежно від форми власності, забезпечення відповідних активних міжсекторальних зв'язків. Інтегрована екологічна політика є ключовим елементом стратегії сталого розвитку. У зв'язку з тим, що люди не можуть припинити активний вплив на природу, вони повинні це робити, враховуючи екологічні закони. При умові, коли людська діяльність не буде суперечити вимогам цих законів,

179 антропогенний вплив на природу може стати не способом руйнації, а її збереження.

Додаток 1

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області

№

Назва організації

Юридична адреса

Телефон

Обласна організація "Товариство охорони природи"

м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1

45-53-37

Черкаський обласний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ"

м. Черкаси, вул. Смілянська, 118

63-75-10

Уманська міська екологічна асоціація "Зелений світ"

м. Умань, вул. П.Комуни,36а, кв.67

5-66-93

Жашківський місцевий осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ"

м. Жашків, вул. Леніна, 54

2-17-31

Чорнобаївський місцевий осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ"

смт Чорнобай, вул. Леніна, 152

2-27-81

Маньківський районний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ"

смт Лисянка, вул. Леніна, 12

6-12-32

Золотоніський районний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ"

м. Золотоноша, вул. Суворова, 8

5-25-93

Черкаська обласна організація Всеукраїнська екологічна ліга

м. Черкаси, вул. Сєдова, 1, кв. 17

43-75-85

Черкаська обласна організація "Зелений світ"

м. Черкаси, вул. Хрещатик, 190, кв.9

47-48-91

10.

Обласний молодіжний клуб "Ельф"

м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 22/1, кв.4

65-08-85

11.

Комітет "Пізнаймо світ"

м. Черкаси, вул. Сєдова, 29, кв.30

54-31-13

Список № ро зд іл у 1.

відповідальних виконавців розділів Національної доповіді за 2006 р. Назва розділу

Назва структурного підрозділу

Екологічна політика України

Відділи управління

Атмосферні та гідрологічні умови і явища

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами

Атмосферне повітря

Водні ресурси

Земельні ресурси та ґрунти

Надра

Відходи

Екологічна безпека

Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу

Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення

10 . 11 . 12 *. 12 . 13 . 14 .

Рослинний світ

15 .

Управління в галузі охорони довкілля

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу; Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами; Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки; Відділ екологічної експертизи

16 . 17 . 18 .

Моніторинг довкілля

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ бухобліку, економіки природокористування та діловодства Відділи управління

19 . 20 .

Тваринний світ Екомережа та біорізноманіття Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні Деякі екологічні проблеми та шляхи їх вирішення Державний контроль у галузі охорони довкілля

Економічні засади природокористування Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи. Взаємодія із засобами масової інформації Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

Відповідаль ні виконавці Начальники відділів Лапшина М.Ф. Парфьонов а М. В. Парфьонов а М.В. Лапшина М.Ф. Осокіна Т.Г. Лапшина М.Ф. Парфьонов а М.В. Осокіна Т.Г. Парфьонов а М. В. Лапшина М.Ф. Осокіна Т.Г.

Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки

Відділи управління Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки; відділи управління

Начальники відділів Осокіна Т.Г., начальники відділів Лапшина М.Ф., Парфьонов а М.В., Осокіна Т.Г ., Колісніченк о Т.М. Лапшина М. Ф. Демченко Б.М. Начальники відділів

Відділ кадрів, зв’язків з громадськістю та АГО

Бєлозьорце ва А.Л.

Відділи управління

Начальники відділів

№ ро зд іл у 21 . 22 .

181 Назва розділу

Назва структурного підрозділу

Виконання державних екологічних програм Висновки

Відділи управління

Додатки

Відділ кадрів, зв’язків з громадськістю та АГО; відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу

Відділи управління

Відповідаль ні виконавці Начальники відділів Начальники відділів Бєлозьорце ва А.Л. Лапшина М.Ф.

182

Таблиця 3.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речови оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пункті 2006 р.

оксид вуглецю

39,413

8,898

7,295

5,483

63,065

105,27

40,242

8,514

6,39

5,445

65,031

39,834

21,432

7,166

4,025

2,614

18,402

38,626

19,07

6,934

4,347

2,137

19,556

м.Ватутіне

2,678

1,267

0,141

0,15

0,184

1,411

2,664

1,054

0,131

0,127

0,173

1,61

м.Канів

1,836

0,09

0,001

0,065

0,016

1,746

1,929

0,096

0,004

0,069

0,009

1,833

м.Золотоноша

2,031

0,381

0,091

0,053

0,081

1,65

1,884

0,291

0,044

0,021

0,058

1,593

м.Сміла

7,385

1,75

0,081

0,194

0,439

5,635

7,358

1,541

0,07

0,183

0,365

5,817

м.Умань

5,927

1,031

0,205

0,081

0,243

4,896

5,763

0,871

0,173

0,122

0,138

4,892

Городищенський р-н

2,019

0,379

0,039

0,003

0,035

1,64

2,021

0,577

0,083

0,007

0,028

1,444

Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н

1,396 2,648 2,448

0,039 0,698 0,13

0,005 0,215 0,016

0,006 0,051 0,001

0,008 0,259 0,018

1,357 1,95 2,318

1,461 2,732 2,56

0,187 0,7 0,15

0,005 0,216 0,031

0,008 0,061 0,011

0,006 0,269 0,021

1,274 2,032 2,41

Золотоніський р-н

4,752

3,254

0,021

1,351

0,487

1,498

5,055

3,536

0,023

0,598

1,2

1,519

Кам'янський р-н

1,204

0,231

0,029

0,007

0,063

0,973

1,327

0,261

0,046

0,013

0,046

1,066

Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н

0,53

0,013

0,006

0,001

0,517

0,52

0,025

0,006

0,001

0,495

0,915

0,086

0,004

0,002

0,014

0,829

0,84

0,059

0,003

0,002

0,011

0,781

2,335

0,478

0,12

0,053

0,128

1,857

2,296

0,399

0,073

0,037

0,142

1,897

Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н

1,943 1,227

1,049 0,121

0,389 0,042

0,012 0,019

0,111 0,019

0,894 1,106

2,066 1,412

1,21 0,207

0,299 0,024

0,021 0,04

0,172 0,091

0,856 1,205

1,444

0,209

0,007

0,02

0,115

1,235

1,5

0,263

0,01

0,039

0,145

1,237

Смілянський р-н

1,215

0,276

0,026

0,005

0,022

0,939

1,339

0,37

0,017

0,004

0,021

0,969

Тальнівський р-н

3,983

2,151

0,035

0,99

0,264

1,832

3,939

2,086

0,009

0,475

0,174

1,853

Уманський р-н

1,968

0,373

0,097

0,007

0,013

1,595

1,828

0,312

0,094

0,006

0,01

1,516

Христинівський р-н

2,132

0,917

0,018

0,032

0,061

1,215

2,08

0,92

0,053

0,037

0,034

1,16

Черкаський р-н

4,19

1,709

0,017

0,085

0,041

2,481

5,333

2,146

0,021

0,084

0,046

3,187

пил *

разом

діоксид азоту

м.Черкаси

діоксид сірки

102,48

разом

Черкаська область

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

пил *

разом

в т.ч.

Населені пункти

пересувні джерела

в т.ч. стаціонарні джерела

пересувні джерела

2005 р.

183 Чорнобаївський р-н

3,202

0,815

0,107

0,014

0,043

2,387

5,074

2,855

0,076

0,015

0,042

2,219

Чигиринський р-н

1,089

0,039

0,015

1,05

1,1

0,073

0,01

0,009

1,027

Шполянський р-н

2,147

0,495

0,026

0,063

0,189

1,652

2,566

0,983

0,075

0,047

0,097

1,583

* в зв'язку з новою формою статистичної звітності пил не виділяється як окрема речовина

184 Табл. 3.5 Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря у 2006 р. №

Підприємствозабруднювач ВАТ "Черкаське хімволокно»" ВП "Черкаська ТЕЦ" м. Черкаси

Валовий викид, т. 2005 р. 2006 р

Державний комітет промислової політики України

13001,283

112412,626

Зменшення/Збільшення/+

Причина зменшення,/ збільшення

-1758,757

Зменшення використання природного газу В результаті виробничої діяльності та впровадження заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферу В зв'язку із збільшенням перекачування газу та збільшенням напрацювання газоперекачувальних агрегатів

Державний комітет промислової політики України

6585,713

5877,697

-708,016

Золотоніське управління магістральних газопроводів Золотоніський район

АТ "Нафтогаз" України

2768,379

2844,166

+75,787

Тальнівська газокомпресорна станція Тальнівський район

АТ "Нафтогаз" України

1427,402

1088,196

-339,206

В зв'язку із зміненням кількості транспортованого газу

ВАТ "Смілянський цукровий завод"

Асоціація "Укрцукор"

1172,065

970,828

-201,237

Зменшення обсягів виробництва

Державний комітет промислової політики України

1085

866

-219

Зменшення обсягів виробництва

ВАТ "АЗОТ" м. Черкаси

Відомча приналежність

ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" м. Ватутіне

185

Табл.4.5 Використання води у системах оборотного, повторно послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3/рік Роки

Галузь економіки

Оборотне

Повторнопослідовне

Економія свіжої води, %

Безповоротне водоспоживання

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

661,6 0,004

16,32 -

93,08 0,817

7,94 27,31

0,296 661,9

16,32

5,154 92,4

4,64 39,89

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

728,5 0,004

15,11 -

93,67 0,629

10,1 31,03

728,5

15,11

93,01

3,67 44,8

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

669,3 0,004

10,9 -

93,93 0,662

10,72 49,31

669,4

10,9

93,27

2,1 62,13

2004 р.

Всього по області 2005 р.

Всього по області 2006 р.

Всього по області

186 Табл. 4.6 Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік Відомство 2004 Мінпром України

НО

НДО

р. Дніпро

9,635

13246,00

р. Шполка

0,019

0,006

0,013

7,041

р. Вільшанка р. Кищиха

0,001

0,5

0,314

42,74

р. Суха Згарь р. Гірський Тікич р.Рось р. Золотоношк а р. Гірський Тікич

2,154

96,84

1,000

157,10

0,446 0,992

0,446 -

0,992

47,81 383,9

0,364

87,84

Тальнівське КП “Водоканал”

р. Гірський Тікич

0,152

43,85

Уманське ВУВКГ

р. Уманка

4,106

718,04

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

2,352

191,38

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,200

87,58

Чигиринське КП "Комунальник"

р. Тясмин

0,110

22,3

Корсунь-Шевченківський КП "Водоканал"

р.Рось

0,017

1,4

Чорнобаївське ВУЖКГ

р. Ірклій

0,077

13,83

Ватутінське КВП “Водоканал”

р. Шполка

0,692

463,03

ЖКП "Надія" с.Медведівка

р.Тясмин

0,026

8,8

р. Ірдинь

0,085

1,2

р. Дніпро

0,050

8,9

р. Ірдинь

0,002

0,4

р. Дніпро

1,528

133,71

Концерн “Укрцукор” Концерн “Укрцукор”

ТОВ “Оберіг”

Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет водного господарства Мінсільгосппрод

ТОВ "Панда" Золотоніське ВАТ “Веста”

Державний комітет зв’язку та інформатизації України Концерн “Укрцукор”

Мінсільгосппрод Укркооп-спілка Черкаська міська рада

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

разом

Підприємство-забруднювач

ВАТ “Черкаське хімволокно” КП “Шполянська кондитерська фабрика” Городищенський ПРЗ "Укртелеком" ТОВ "Сев-Агро" ДП "Іваньківський цукрозавод" ВАТ “Пальмірський цукор”

Мінхарчопром

Об’єм скидання, млн.м3

Водний об’єкт

Монастирищенське ВУЖКГ

187 Рік Відомство Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінпраці та соціальної політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" Міністерство транспорту Концерн “Агропромінвест” Дерджавний комітет промполітики Міністерство промполітики Концерн “Укрцукор” ДАК "Хліб України" Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет житлово-комунаьного господарства Корпорація "Украгропромбуд" Міністерство агропромполітики Міністерство транспорту Разом: 2005 Мінпром України

разом

НО

НДО

Смілянське КВП „Шевченківський водоканал” Стеблівський психоневрологічний інтернат Звенигородське КП "Водоканал"

р. Тясмин

0,760

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 251,50

р. Боровиця

0,005

0,83

р. Гнилий Тікич

0,101

88,4

РКП "Камянський водоканал"

р. Тясмин

0,200

114,36

Чигиринське КП “Лісове”

р. Тясмин

0,102

18,63

ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" ВАТ НВП "Смілянський електро-механічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія

р.Уманка

0,008

0,20

р.Тясмин

0,289

47,55

р. Золотоношк а р.Тясмин

0,135

88,44

0,071

р. Рось

0,009

р.Тясмин

0,226

10,51

р.Золотоно шка р. Гнилий Тікич

0,008

4,2

0,046

8,73

ВО "ВодГео", м. Сміла

р. Тясмин

1,108

214,62

ТОВ "Уманський гранкар’єр" Уманський тепличинй комбінат ТОВ "Електромашина", м. Сміла

р.Уманка

0,025

р. Паланка

0,027

8,2

р.Тясмин

0,004

1,2

Підприємство-забруднювач

ВАТ "Смілянський машбуд" ТОВ ВО "Верстатопром", м. Корсунь-Шевченківський ДП "Кам’янський цукрозавод" ДП "Золотоніський комбінат хлібопродуктів" КП "Водоканал", м. Лисянка

Концерн “Укрцукор”

ВАТ “Черкаське хімволокно” КП “Шполянська кондитерська фабрика” Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси" ДП "КорсуньШевченківський гранкар’єр "Сівач" ВАТ “Пальмірський цукор”

Концерн “Укрцукор”

ТОВ “Оберіг”

Концерн “Укрцукор” Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань

ТОВ "Панда" Золотоніське ВАТ “Веста”

Мінхарчопром Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України

Об’єм скидання, млн.м3

Водний об’єкт

Монастирищенське ВУЖКГ Тальнівське КП

1,8 0,009

0,025

0,2

5,0

27,4

8,2

19,2

16628,561

р. Дніпро

7,293

8416,67

р. Шполка

0,013

0,002

0,011

3,001

р. Фоса

0,182

55,89

р. Рось

0,007

2,7

р. Суха Згарь р. Гірський Тікич р.Рось р. Золотоношк а р. Гірський Тікич

1,422

61,51

0,865

139,37

0,5 0,978

0,5 -

0,978

47,0 500,67

0,296

63,97

р. Гірський

0,108

30,5

188 Рік Відомство житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет водного господарства Мінсільгосппрод

Мінсільгосппрод Укркооп-спілка Черкаська міська рада

Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Мінпраці та соціальної політики Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" Міністерство транспорту Концерн “Агропромінвест” Державний комітет промполітики Міністерство промполітики Концерн “Укрцукор”

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн.м3 разом

НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

“Водоканал”

Тікич

Уманське ВУВКГ

р. Уманка

3,850

1093,68

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

2,398

191,79

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,247

102,67

Чигиринське КП "Комунальник"

р. Тясмін

0,053

13,53

Корсунь-Шевченківський КП "Водоканал"

р.Рось

0,017

2,31

Чорнобаївське ВУЖКГ

р. Ірклій

0,076

23,56

Ватутінське КВП “Водоканал”

р. Шполка

0,625

255,29

ЖКП "Надія" с. Медведівка

р.Тясмин

0,028

15,96

Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногіря Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Світанок" Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційно-лінійне управління автомобільних шляхів” Смілянське КВП „Шевченківський водоканал” Стеблівський психоневрологічний інтернат Звенигородське КП "Водоканал"

р. Ірдинь

0,082

26,7

р. Дніпро

0,050

9,12

р. Ірдинь

0,014

3,0

р. Дніпро

1,330

190,95

р. Тясмін

0,486

151,55

р. Боровиця

0,003

0,5

р. Гнилий Тікич

0,132

27,52

РКП "Камянський водоканал"

р. Тясмін

0,177

91,69

Чигиринське КП “Лісове”

р. Тясмін

0,085

25,3

р.Уманка

0,008

0,22

р.Тясмин

0,043

28,55

р. Золотоношк а р.Тясмин

0,171

132,9

0,071

0,028

р. Рось

0,01

1,02

р.Тясмин

0,226

14,54

ВАТ "Смілянський машбуд" ТОВ ВО "Верстатопром", м. Корсунь-Шевченківський ДП "Кам’янський цуукрозавод"

189 Рік Відомство ДАК "Хліб України" Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Корпорація "Украгропромбуд" Міністерство агропромполітики Міністерство агропромполітики Міністерство транспорту Держкомітет з питань житлово-комунального господарства Разом: 2006 Мінпром України Мінхарчопром Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Міністерство промполітики Концерн “Укрцукор” Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор”

Об’єм скидання, млн.м3 разом

НО

НДО

р.Золотоно шка р. Гнилий Тікич

0,004

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 0,4

0,041

10,51

ВО "ВодГео", м. Сміла

р. Тясмин

0,960

141,72

ТОВ "Уманський гранкар’єр" ПОСП Уманський тепличний комбінат ПОСП Уманський тепличний комбінат (Тальнівська філія)

р.Уманка

0,021

4,8

р. Паланка

0,041

10,67

Потік без назви, п.п.р. Гірський Тікич р.Тясмин

0,005

2,5

0,011

3,0

р. Тясмин

0,411

87,25

23,348

7,178

16,17

11984,509

р. Дніпро

3,037

524,53

р. Шполка

0,0006

0,5

р. Фоса

0,33

145,4

р. Рось

0,007

1,004

р. Гнилий Тікич р. Гірський Тікич р.Рось р. Золотоношк а р. Рось

0,183

34,62

1,03

110,0

0,553 0,9

0,553 -

0,9

85,77 499,78

0,09

10,27

р. Гірський Тікич

0,094

35,6

КП „Уманьводоканал”

р. Уманка

3,796

1192,9

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

3,284

181,2

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,239

93,6

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал"

р.Рось

0,017

1,31

Чорнобаївське ВУЖКГ

р. Ірклій

0,074

24,89

Ватутінське КВП “Водоканал”

р. Шполка

0,491

288,28

ТОВ „Цибулівський

р. Гірський

0,727

91,73

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

ДП "Золотоніський комбінат хлібопродуктів" КП "Водоканал", м. Лисянка

ТОВ "Електромашина", м. Сміла КП "Смілаводоканал"

ВАТ “Черкаське хімволокно” ТОВ “Шполянська кондитерська фабрика” Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси" ДП "КорсуньШевченківський гранкар’єр "Сівач" ВАТ „Ватутінський комбінат вогнетривів” ТОВ “Оберіг” ТОВ "Панда" Золотоніське ВАТ “Веста” Набутівська філія ТОВ „ПриватАгроЧеркаси” Тальнівське КП “Водоканал”

190 Рік Відомство Мінсільгосппрод Мінсільгосппрод Укркооп-спілка Черкаська міська рада

Мінпраці та соціальної політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" Міністерство транспорту Концерн “Агропромінвест” Мінагрополітики України Міністерство промполітики Концерн “Укрцукор” Міністерство агропромполітики Міністерство транспорту Корпорація "Украгропромбуд" Міністерство агропромполітики ДК „Укртрансгаз” НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Разом:

Об’єм скидання, млн.м3

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

Водний об’єкт

разом

НО

НДО

Тікич р. Ірдинь

0,087

27,87

р. Дніпро

0,02

3,33

р. Ірдинь

0,015

3,54

р. Дніпро

1,451

226,2

р. Боровиця

0,002

0,61

р. Гнилий Тікич

0,121

18,8

РКП "Камянський водоканал"

р. Тясмін

0,184

69,63

Чигиринське КП “Лісове”

р. Тясмин

0,157

56,09

р.Уманка

0,008

2,43

р.Тясмин

0,241

39,96

р. Золотоношк а р. Гірський Тікич р. Рось

0,196

83,87

0,044

4,32

0,002

0,3

р. Тясмин

0,450

115,15

р. Уманка

0,044

9,2

р. Сріблянка р.Уманка

0,022

4,64

0,023

3,52

р. Паланка

0,033

9,38

р. Білашка

0,002

0,305

р. Тясмин

1,531

304,65

19,5

8,13

11,37

4305,179

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають

Кількість дозволів, виданих та продовжених в поточному

Підприємство-забруднювач цукровий завод” Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногір’я ТОВ „ЛОЦ ЧС та ДОЦ „Світанок” Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційно-лінійне управління автомобільних шляхів” Стеблівський психоневрологічний інтернат Звенигородське КП "Водоканал"

ТОВ „Тальнівське кар’єроуправління” ТОВ ВО "Верстатопром", м. Корсунь-Шевченківський ДП "Кам’янський цукрозавод" ТОВ „Руна” ДП „Уманський консервний комбінат ТОВ „ТПК” Локомотивне депо, м. Сміла ТОВ "Уманський гранкар’єр" ПОСП „Уманський тепличний комбінат” Тальнівська газокомпресорна станція КП "Смілаводоканал"

Табл. 4.7 Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) управління у 2004 - 2006 рр. Адміністративнотериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

Кількість водоскидів

Кількість організаці й

Кількість водокорист увачів, які мають дозволи

Кількість водокористу вач, дозволи, яких прострочені

191 Всього

В т.ч. підземних

3289

3113

131

1352

692

659

352

76 22 78 32 71 15

70 16 68 29 71 14

16 14 10 1 5 1

32 15 26 16 42 10

22 12 22 11 32 6

10 3 4 5 10 4

16 5 5 4 14 2

5 1 11 8 2 8 1 1 8 4 1 2 2 4 7 1 9 3 2 4 Кількість водоскидів

71 65 76 66 67 38 45 47 49 59 70 52 50 54 100 40 79 45 65 73 Кількість організаці й

38 12 42 37 31 15 27 14 22 24 38 14 35 23 51 18 56 23 38 29 Кількість водокорист увачів, які мають дозволи

1 Кількість водокористу вачів, дозволи, яких прострочені

33 53 34 29 36 23 18 33 27 35 32 38 15 31 49 22 23 21 27 44 Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів (в т.ч. анульованих та під-ва банкрути)

32 10 26 18 11 7 1 7 11 5 27 9 24 12 23 11 27 11 21 13 Кількість дозволів, виданих та продовжених в поточному році

дозволів (в т.ч. анульованих)

році

2004 р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне кожного з районів: Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам’янський Канівський Катеринопільський К.-Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський Адміністративнотериторіальна одиниця

123 117 226 225 139 134 148 140 323 306 62 58 46 43 83 81 99 92 108 103 142 136 91 84 106 100 195 168 170 161 104 100 326 300 113 111 288 286 103 100 Кількість водозаборів

Всього

В т.ч. підземних

3317

3170

117

1440

779

657

325

78 22 72 32 74 16

72 16 63 29 74 15

15 14 9 1 5 1

32 16 25 15 43 10

22 14 22 11 32 7

10 2 3 4 11 3

8 4 6 3 17 3

125 238 147 146 323 58 47 83 98

122 238 142 144 305 55 45 81 91

4 8 7 1 8 1 1 9

73 72 106 71 71 39 35 52 49

45 19 73 43 37 17 4 18 23

1 -

28 53 32 28 34 22 31 34 26

14 11 47 10 9 8 3 7 8

2005 р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне кожного з районів: Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам’янський Канівський Катеринопільський К.-Шевченківський

192 Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський

109 135 87 105 197 178 102 335 107 296 107

106 133 83 102 171 171 98 309 106 294 105

Адміністративнотериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

4 1 2 2 3 5 1 8 2 2 3

1 1 1 -

63 79 56 54 55 118 39 79 43 65 80

29 45 18 38 25 62 20 58 23 41 33

34 33 38 15 30 55 19 21 20 24 47

16 15 10 14 11 28 8 23 11 15 16

Кількість водоскидів

Кількість організаці й

Кількість водокорис тувачів, які мають дозволи

Кількість водокористува чів, дозволи, яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів (в т.ч. анульованих та під-ва банкрути)

Кількість дозволів, виданих та продовжених в поточному році

Всього

В т.ч. підземни х

3358

3206

119

1536

870

666

305

78 22 72 32 74 16

72 16 63 29 74 15

15 13 9 1 4 1

32 16 25 17 43 10

24 13 21 12 32 7

8 3 4 5 11 3

6 6 9 3 10 2

126 239 147 141 320 62 47 83 99 110 137 94 110 199 184 104 341 111 301 109

123 239 142 139 304 59 46 81 91 107 135 85 107 173 176 100 314 110 299 107

4 8 7 3 8 1 1 9 3 1 2 4 3 5 1 9 2 2 3

76 76 127 80 80 41 31 55 49 67 84 58 59 58 133 39 83 46 67 84

50 24 88 44 43 19 6 21 26 30 58 20 37 29 79 22 57 24 46 38

26 52 39 36 37 22 25 34 23 37 26 38 22 29 54 17 26 22 21 46

18 9 33 18 11 6 2 9 12 10 20 4 12 10 27 3 20 15 18 12

2006 р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне кожного з районів: Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам’янський Канівський Катеринопільський К.-Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський

193

Табл. 8.1 Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п 1. 1.

3. 4.

5. 6.

7. 8. 9. 10. 11.

12. 13.

Назва об'єкту 2. м. Черкаси ВАТ "Азот", Першотравнева,72

Вид економічної діяльності 3.

Відомча належність (форма власності) 4.

вул. Хімічна промисловість Міністерство (виробництво мінеральних промислової добрив) політики України, колективна ВАТ "Черкаське Хімічна Міністерство хімволокно" промисловість(виробництво промислової ДП "Черкаська ТЕЦ” ВАТ штучних волокон) політики України, "Хімволокно" колективна пр.Хіміків,74 КП "Черкасиводоканал" Комунальне та побутове ДК будівництва, вул. Ватутіна,12 водопостачання м. Черкаси архітектури та житлової політики ДП "Черкаський завод Хімічна промисловість Міністерство хімреактивів", промислової вул. Чигиринська, 21 політики України (хімічна) АХУ ЗАТ "Юрія," вул. Забезпечення роботи приватне Вербовецького, 108 холодильних установок Забезпечення роботи Міністерство АХУ ВАТ холодильних установок аграрної політики "Консервагроінвест" України вул. Чигиринське шосе, 13 (агропромислова) АХУ ЗАТ "Черкаське пиво", Забезпечення роботи приватне вул. Благовісна, 436 власних холодильних установок АХУ ТОВ "Світ ласощів" Забезпечення роботи приватне ВКФ ТОВ "Топ транс", власних холодильних вул.Чигиринська,11 установок АХУ ЗАТ "Фрау - Марта" Забезпечення роботи Фонд комунального вул.Смілянська,169 власних холодильних майна установок АХУ ВАТ Забезпечення роботи Концерн "Союзагропромсервіс", власних холодильних “Укрмолоко” вул.Смілянська,129 установок (агропромислова) АХУ ТОВ "Черкаська Забезпечення роботи приватне виробничо-торгова власних холодильних компанія" установок вул.Смілянська,159 АХУ ТОВ "Черкаська Забезпечення роботи приватне продовольча компанія" власних холодильних вул.Смілянська,122\1 установок АХУ КП "Пивзавод Богдан" Забезпечення роботи Укрспоживспілка вул. Громова 146 власних холодильних установок

Примітки 5. Державного значення Державного значення

Державного значення Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

194 № з/п 14.

15. 16. 17.

18. 19. 20.

21.

22.

23. 24. 25. 26.

27.

28.

Назва об'єкту Дніпровська водоочисна станція КП "Черкасиводоканал" м. Черкаси, вул. Ватутіно, 12 АЗС КП «Черкасиводоканал», м.Черкаси, вул.Ватутіна, 12 АЗС ПП «Сінко», м.Черкаси вул. Сурікова, 14а ВАТ Черкаська лакофарбний завод "Аврора" вул. Будіндустрії,3 АЗС КП "Черкасимедтранс", вул.Корольова,15 АЗС ВАТ "Таксопарк", вул. Хоменка,9 АЗС Черкаського КАТП – 2328 (Полігон твердих побутових відходів), вул. Чайковського,117 АЗС Черкаського експлуатаційного лінійного управління автомобільних шляхів, вул.Бидгощська,13 АЗС центру механізації і ремонту засобів зв’язку ВАТ "Укртелеком", вул. Корольова, 4 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси пров.Котовського, 2/5 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси вул.Чигиринська, 66 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси, вул.Смілянська, 125 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.30 років Перемоги, 9 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Онопрієнка, 6 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Одеська, 19

Зберігання, використання хлору

Відомча належність (форма власності) Держжитлокомунгос п

Забезпечення власних потреб ПММ

Держжитлокомунгос п

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Виготовлення лакофарбних виробів

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

комунальна власність

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ Забезпечення власних потреб ПММ

приватне

Обласного значення

комунальна власність

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

комунальна власність

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки Обласного значення

195 № з/п 29.

30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47.

Назва об'єкту АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Смілянська, 124 АЗС та склад хімікатів ВАТ «Ватфарм», м.Черкаси проспект Хіміків, 66 АЗС ПП «Друг», м.Черкаси вул.Чехова, 106а АЗС СП «Євросервіс», м.Черкаси вул.Н.Левицького, 16 АЗС СП «Євросервіс», м.Черкаси вул.Першотравнева, 72 АЗС ПВКФ «Чанталь», м.Черкаси вул. Чигиринське шосе, 31 АЗС ЗАТ «Автомобіліст», м.Черкаси проспект Хіміків, 47 АЗС ТОВ «Калина-Восток», м.Черкаси вул.Іл′їна, 226/1 АЗС ТОВ «Гатунок», м.Черкаси вул.Оборонна, 14 АЗС ТОВ «Петроль Груп», м.Черкаси вул.Пастерівська, 104/1 АЗС ДП «Дніпроінвест-Ч», м.Черкаси вул.Канівська, 21 АЗС ЗАТ "Торговий дім Укртатнафта" вул. Чигиринська, 13 АЗС ВАТ спеціалізоване АТП "Черкасимолоко" вул. Крилова, 2 АЗС ТОВ "ТОПТрейдПЛЮС" вул, Сумгаїтська,10 АЗС ТОВ «Крос-нафтасервіс», м.Черкаси вул.Смілянська, 149 АЗС ТОВ «Інтертранспостач», м.Черкаси вул.Громова, 167 АЗС ТОВ «Каліна Черкаси», м.Черкаси проспект Хіміків, 55/1 АЗС ТОВ «Каліна Черкаси», м.Черкаси вул.Смілянська, 78 АЗС ПП «Ланес», м.Черкаси вул.Хоменка

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне)

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності Роздрібна торгівля ПММ

Примітки

196 № з/п 48. 49. 50. 51.

52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63.

64.

65.

66.

Назва об'єкту ТАГЗП ПП «Вета Плюс», м.Черкаси вул.Чигиринська, 68 АЗС ТОВ «ТД НК АльянсЧеркаси», м.Черкаси вул.Смілянська, 168/1 ТОВ «Регіони-Україна», м.Черкаси вул.Енгельса, 264/2 АЗС ТОВ "ТОПТрейдПЛЮС" вул. пр. Котовського -вул. Ільїна АЗС ТОВ «ТОП-ТрейдПлюс», м.Черкаси вул.Смілянська, 127 АЗС ТОВ «ТОП-ТрейдПлюс», м.Черкаси вул.Сумгаїтська, 27 АЗС ТОВ "ТОПТрейдПЛЮС" вул.Одеська,47 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. Гагаріна, 29/1 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул.Ільїна,222 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. Чигиринська,60 АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Черкаси вул.Пацаєва/Ватутіна АЗС ТОВ «Петроль Груп», м.Черкаси вул.Дахнівська, 64 АЗС ТОВ «Петроль Груп», м.Черкаси, вул. Благовістна, 1/4 АЗС ТОВ "Петроль Груп", проспект Хіміків, 54 АЗС ТОВ "Петроль Груп", вул. Одеська, 3 АЗС Черкаської філії ВАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вул.Смілянська,164\4 АЗС управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз, вул. Сумгаїтська,3 АЗС Черкаської філії ВАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вул.Канівська,1 АЗС ТОВ "Альянс" вул. Сумгаїтська,7а

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Перекачування газу

УМГ “Черкаситрансгаз

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

197 № з/п 67.

68.

69. 70. 71. 72.

73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80.

81.

82. 83.

Назва об'єкту Склади ПММ ТОВ «ТД НК Альянс-Черкаси», м.Черкаси вул.Енергобудівельників, 6 АЗС №20 "Авіас-ПЛЮС", Смілянський р-н, а/д КиївЛуганськ_Ізварне, км. 205+200 ПП "Люмо" вул. Сурікова,9 Смілянський р-н АХУ ВАТ "Сміламолконсерв", вул. Р.Люксембург,4 АХУ, склад сірчаної кислоти ВАТ "Смілянський цукровий комбінат", вул. Р.Люксембург, 6 АЗС ПП ВКФ "Транссант", вул. Стаханова, 1 АЗС ТОВ "Рось-1", вул. Жовтнева, 73а, м. Сміла АЗС "Лукос", вул. Хмельницького,49, м. Сміла АЗС-23011 ВАТ "Укрнафта", вул. Мазура/пров. Павлова АЗС "Нептун" вул. Ржевська 24, м. Сміла АЗС ТОВ "Міг", вул. Леніна, 117, м. Сміла АЗС ВАТ «Смілянське АТП-17128», м.Сміла вул.Гордієнко, 108 АЗС № 2408 підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м.Сміла вул. 60-річчя СРСР, 61а АЗС № 2409 підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м.Сміла вул. 60-річчя СРСР, 82а АЗС ПП ВКФ «Трассант», м.Сміла вул.Стаханова, 1 Хлор. Очисні споруди міста Смілянське виробниче об’єднання "Вод ГЕО" (житлово-комунальне господарство) Північносхідна частина міста

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Виробництво розчину гальмів

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгос п

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

198 № з/п 84.

85. 86. 87. 88. 89. 90.

91.

92.

93. 94.

95.

96.

97. 98.

Хлораторна ІІ-го подання водопроводу Смілянське виробниче об’єднання "Вод ГЕО" (житлово-комунальне господарство) с. Білозір’я АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. 60-річчя СРСР, м. Сміла АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Сміла вул.Леніна, 55а АГЗП ТОВ «Біотех», м.Сміла вул.Леніна, 121 АЗС ПП «Хімагронафта», м.Сміла, Кам′янське шосе, 2 АЗС ВАТ «Смілянське АТП-17128», м.Сміла вул.Гордієнко, 108 АЗС №23021 ВАТ «Укрнафта», Смілянський р-н, с.Костянтинівка вул.Леніна, 76 ЗАТ "Тюмень-медико Сміла", вул. Мазура, 24 Смілянський район АЗС ВКФ "Меркурій", с. Балаклея, вул. Леніна, 169

Зберігання, використання хлору

Відомча належність (форма власності) Держжитлокомунгос п

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб

колективне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання ПММ, роздрібна торгівля ПММ

Обласного значення

АЗС КП "Адоніс" с. Ротмистрівка, км 140 а\д Умань-Сміла АЗС ВАТ «Мало – Бузуківський гранітний кар'єр», Смілянський р-н, с. М. Бузуків, вул. Шевченка, 1 АЗС ДП «Оптіма 770-Ч», Смілянський р-н, автодорога ЗолотоношаСміла 2 км + 150 м Уманський район АХУ ВАТ "Уманський м’ясокомбінат" м. Умань, пр.Леванівського,4 АХУ ЗАТ "Білоцвіт", м. Умань, вул.Гонти,3

Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики України (нафтохімічна) приватне

Забезпечення власних потреб

колективне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністер. аграр. політ. (агропромислова) Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Назва об'єкту

АХУ ВАТ "Уманьпиво", м. Умань, вул. Л.Іскри.29

Вид економічної діяльності

Примітки Обласного значення

Обласного значення

199 № з/п 99.

100.

101. 102. 103. 104. 105. 106.

107.

108.

109.

110. 111.

112.

113.

Назва об'єкту АЗС ВАТ "Укрнафта" (нафтохімічна), м. Умань вул. Дерев’янко, 19а АЗС ВАТ "Укрнафта" (нафтохімічна), м. Умань, вул. Тімірязєва, 78 АЗС ТОВ «КалинаЧеркаси», м.Умань вул.Ш.Алейхема, 5 АЗС ТОВ «Ілбем», м.Умань вул.Леніна, 72А Насосна станція 4-го підйому, м. Умань, вул.Залізняка,16 АЗС ТОВ "Діоніс" м Умань, вул. Київська, 25 АЗС ТОВ «Фірма Діоніс», м.Умань вул.Жовтневої революції, 64 АЗС Філії ДП «Укрдорсервіс-Умань», автодорога Київ-Одеса 202 км АЗС № 1 ТОВ НК «Альфанафта» філія № 25 «Уманська», Уманський рн, автошлях Львів Знам'янка, км 513+800 праворуч АЗС № 1 ТОВ НК «Альфанафта» філія № 25 «Уманська», Уманський рн, автошлях Київ - Одеса, км 213+400 ліворуч АЗС ТОВ «АРМ», Уманський р-н, автошлях Львів-Кіровог-радЗнам'янка 522км+300м АЗС ЗАТ Уманський «Агрошляхбуд», Уманський р-н, с.Піківець АЗС ЗТ ТОВ «Фортеця», « Уманський р-н, автошлях Львів-Кіровоград-Знам'янка 524 км + 600 м АЗС ТОВ «Кредо», Уманський р-н автошлях Львів-Кіровоград-Знам'янка 529+600 м (ліворуч) АЗС ВКФ»Октан», Уманський р-н, автошлях Київ-Одеса

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгос п

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

200 № Назва об'єкту з/п 114. АЗС ТОВ «Авангард», Уманський р-н, 529-й км автошляху ЛьвівКіровоград-Знам'янка 115. АЗС ПП «Лойд-СТ», Уманський р-н, автошлях Київ-Одеса 209+400 км 116. АЗС Уманського виробничого управління водопровідноканалізаційного господарства, м.Умань вул.Залізняка, 16 117. АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Умань вул.Ленінградське шосе, 4а 118. АЗС ТОВ «Інтерфлора», м.Умань вул.Заводська, 1 119. АЗС ПП Фірма «Тендем Плюс», м.Умань вул.Героїв Сталінграду, 7 120. Склад зберігання нафтопродуктів ПП Фірма «Тендем Плюс», м.Умань вул.Героїв Сталінграду, 7 121. АЗС ПП Гайдуков А.М., Уманський р-н, с.Максимівка 122. АЗС Підприємства з ІІ «Лукойл-Україна», Уманський р-н, автошлях Київ-Одеса 210 км 123. АЗС ТОВ НК «Альфа Нафта» (АЗС № 4 ВАТ «ТД «Уманьагропостач»), м.Умань пров.Залізняка, 1а 124. АЗС ТОВ НК «Альфа Нафта» (АЗС № 3 ВАТ «ТД «Уманьагропостач»), м.Умань пров.Залізняка, 1а 125. АЗС ПП «Ладижинка», Уманський р-н, с.Ладижинка 126. АЗС ТОВ «Хортиця», Уманський р-н, автомагістраль Київ-Одеса, 1432 км +250 м. 127. Очисні споруди ВУВКГ м. Умань, вул.Залізняка,16 128. ВАТ АТП – 17107, м. Умань, вул.Вокзальна,1 129. АЗС МПП "Джерело", м. Умань, вул.Визволителів,26

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

комунальна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору (транспортно-дорожній комплекс) Роздрібна торгівля ПММ

Держжитлокомунгос п Міністерство транспорту України приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

Обласного значення Обласного значення

201 № Назва об'єкту з/п 130. АЗС ТОВ "Енерго" м. Умань, вул. Київська,15 131. АХУ КП "Уманський консервний завод ТОВ Леда" вул. Дерев’янко, 3 Золотоніський район 132. АХУ ВАТ "Золотоношам’ясо" м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 24 133. АЗС №37 «Петроль Груп», м.Золотоноша, вул. Шевченка, 10 134. АЗС №10 ТОВ «Петроль Груп», Золотоніський р-н, с.Новодмитрівка вул.Шевченка, 267 135. АЗС №23028 ВАТ «Укрнафта», Золотніський р-н, с.Софіївка вул. Радянська, 121 136. АЗС №43 ТОВ «ТопТрейд ПЛЮС»,Золотоніський р-н, с.Софіївка вул. Радянська, 2а 137. АЗС ЗАТ Торговий дім «Укртатнафта», Золотоніський р-н, перехрестя доріг КиївЧеркаси, ЗолотоношаКременчук 138. АЗС ПП «Нафта-Трейд», Золотоніський р-н, 101 км траси БориспільДніпропетровськ 139. АЗС ПП Некрасової Н.В., м.Золотоноша вул.Шевченка, 9а 140. АЗС ПП Некрасової Н.В., м.Золотоноша вул.Семенівська, 82а 141. АЗС ПП Кузьменко В.В., м.Золотоноша вул.Обухова, 68 142. АЗС ПП Бараннік В.Н., Золотоніський р-н, автодорога ЗолотоношаСміла 12 км +150 м

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Укоопспілка

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності Роздрібна торгівля ПММ

Примітки

202 № Назва об'єкту з/п 143. АЗС ВАТ «Золотоношаагропостач», Золотоніський р-н, с.Новодмитрівка вул.Жашківська, 3 144. АЗС ВАТ «Пальміра РТП», Золотоніський р-н, с.Вознесенське вул.Шевченка, 65 145. АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Золотоноша вул.Згарська, 1 146. АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», Золотоніський р-н, розвилка а/д БориспільДніпропетровськ-Запоріжжя та а/д ЧеркасиЗолототоноша 147. АХУ ЗАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" м. Золотоноша, вул. Г.Лисенко, 18 148. Золотоніське лінійне управління магістральних газопроводів м. Золотоноша, а/с 18 149. АЗП АТП 17166 м. Золотоноша, вул. Обухова, 68 150. АЗП ПП Некрасов м. Золотоноша, вул. Шевченко,9 151. АЗП ПП Некрасов м. Золотоноша, вул. Сесенівська, 92, Городищенський район 152. АХУ ВАТ "Городищенський холодокомбінат" м. Городище, вул. Кожедуба, 6 153. АЗС №23031 ВАТ «Укрнафта», м.Городище, вул. Об'їздна 154. АЗС ТОВ "Торговий Дім «Укрнафта», м.Городище, вул.Об'їздна траса КиївЛуганськ-Ізворено 117 км 155. АЗС ТОВ «Крос нафта сервіс», м.Городище, вул.Кожедуба, 9

Відомча належність (форма власності) колективна

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Перекачування газу

УМГ“Черкаситрансг аз”

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Укоопспілка

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності Забезпечення власних потреб ПММ

Примітки

203 № Назва об'єкту з/п 156. АЗС ТОВ «Крос нафта сервіс», м.Городище, вул.Миру, 46 157. АЗС ПП Подолинний Ю.І., Дорога Городище-ШполаНовомиргород 18+840 км 158. АХУ ВАТ "Городищенський маслозавод" м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля,,1 159. Городищенський ГНП УЕГГ ВАТ "Черкасигаз" м. Городище, вул. Франка,3 Драбівський район 160. АХУ КП "Драбівський молокозавод" ТОВ СП “РТС” ст. Драбове-Барятинське 161. АЗС №1 ДП «ІнвестЧеркаси», с.Великий Хутір вул.Центральна 10, Драбівський р-н 162. АЗС ВАТ "Укрнафта" смт. Драбів, вул. Комсомольська, 151 Жашківський район 163. АХУ ВАТ "Жашківський маслозавод" м.Жашків, вул. Промислова, 1 164. АЗС ВО «Дніпро-Агро», Жашківський р-н, автомагістраль С.Петербург–Київ–Одеса км.390+900 м. 165. АЗС №47 ТОВ «Петроль Груп», м.Жашків вул. Костромська, 67 166. АЗС №48 ТОВ «Петроль Груп», м.Жашків вул. Перемоги, 7 167. ЗАТ "УкрагроНПК" м. Жашків вул. Промислова,1 (склад міндобрив) 168. ЗАТ "Лізингова компанія Хліб України" м. Жашків, вул. Перемоги, 10 169. ТОВ "Продукт-Інвест" м. Жашків вул. Перемоги, 10 170. АЗС "Катрін" м. Жашків вул. Залізнична, 19

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Перекачування газу

Управління магістральних газопроводів “Черкасигаз “, державна

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

колектовна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

зберігання міндобрив

приватне

Обласного значення

зберігання міндобрив

приватне

Обласного значення

Виробництво продуктів харчування

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

Обласного значення

204 № Назва об'єкту з/п 171. АЗС ТОВ "Аметист" с. Соколівка, Жашківський р-н 172. АЗС ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Черкаси»», Жашківський р-н, с.Конела вул.Шевченка, 2а 173. АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Жашків вул.Леніна, 134 174. АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Городищенський р-н, смт.Вільшана вул.Шевченка 175. АЗС ВАТ «Вільшанське РТП», Городищенський р-н, смт.Вільшана, вул.Шевченка, 256 176. АЗС ТОВ «Кристал», Городищенський р-н, 167 км автодороги КиївДніпропетровськ 177. АЗС ТОВ «Кристал», Городищенський р-н, с.Хлистунівка 178. АЗС АТП 17147, м.Городище вул.Чехова, 39 Звенигородський район 179. АХУ ВАТ "Звенигородський сиркомбінат" м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35 180. АЗС ТОВ «Валентина», м.Звенигородка вул. Дімітрова, 21 181. АЗС №23015 ВАТ «Укрнафта», м.Звенигородка просп. Шевченка, 135 182. АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Звенигородський р-н, с.Моринці, вул.Щепкіна,144 183. АЗС № 54 ТОВ «Петроль Груп», м.Звенигородка вул.Дімітрова, 9 184. Каналізаційна мережа м. Звенигородки м. Звенигородка вул. Кримського, 37 185. АХУ ТОВ "Старий завод" м.Звенигородка вул.Свердлова, 41 Кам'янський район

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Перекачування стічних вод

Виробниче управління комунального господарства Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Примітки

Обласного значення

205 № Назва об'єкту з/п 186. АХУ Косарський спиртовий завод Концерн "Укрспирт" с. Косарі, вул. Кірова, 1 187. АЗС №1 Черкаської філії ТОВ ТД «Континіум Галичина», м.Кам′янка вул. Шевченка, 51а 188. АЗС №1 ПП Гапченка М.М., с.Косарі, Кам'янський р-н 189. АЗС №2 ПП Гапченка М.М., м.Кам′янка вул.Леніна, 17 190. ДП "Кам’янський спиртогорілчаний комбінат" "Укрспирт", м. Кам’янка, вул.Сердюка,1 191. АХУ Філія ЗАТ "ІнтерОППА" "Кам’янський молокозавод" м. Кам’янка, вул. Партизанська, 6 192. АЗС ПП "Везувій", Кам’янський р-н, с.Михайлівка, вул.. Леніна, 2 193. АЗС ТОВ "Укрнафта", Кам’янський р-н, автодорога Київ-ЛуганськІзварне 228+600 км Канівський район 194. АХУ ВАТ "Канівмаслосирзавод" м. Канів, вул. Леніна, 195 195. АЗС №23033 ВАТ «Укрнафта», м. Канів, вул. Енергетиків, 12 196. АЗС №1 ТОВ «ЧеркасиОІЛ», м.Канів, вул. Леніна, 188/1 197. АЗС №1 ТОВ «ДніпроПетролеум», м.Канів, вул. 206-ї Дивізії, 5 198. АЗС №2 ПП «Дельта», м.Канів, вул.Київська 15/1 199. АЗС №3 ПП «Дельта», м.Канів, вул. Леніна, 220 200. АЗС №1 ПП «Дельта», м.Канів, вул. Шевченка, 69а 201. АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Канів вул.Київська, 36 Катеринопільський район

Виробництво спирту та лікеро - горілчаних виробів

Відомча належність (форма власності) Міністерство аграрної політики

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки Обласного значення

206 № Назва об'єкту з/п 202. АХУ Єрківський плодоконсервний завод смт. Єрки 203. АХУ ТОВ "Сиророб" с. Мокра Калигірка 204. АЗС №23024 ВАТ «Укрнафта», смт. Катеринопіль вул. Жовтнева, 20 205. м. Ватутіне 206. АЗС №23026 ВАТ «Укрнафта», м.Ватутіне, вул. Звенигородська, 53 207. АЗС ПП "Онікс" Каліновська Т.С. м. Ватутіне, вул. Транспортна, 10 208. АЗС ТОВ "ТопТрейдПЛЮС" вул. Звенигородська, 53. К.Шевченківський район 209. ВУВКГ (водоканал, водозабірна станція) м. КорсуньШевченківський, вул. Червоноармійська, 12 210. АЗС №23030 ВАТ «Укрнафта», м.КорсуньШевченківський, вул.Леніна, 377 211. АЗС №16 ТОВ «Петроль Груп», м.КорсуньШевченківський, вул. Ювілейна, 25 212. АХУ ВАТ "Маслосирзавод" м. КорсуньШевченківський, вул. Леніна, 331 213. Нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч" м. К.-Шевченківський вул. Леніна, 364 214. АЗС ПП «Везувій», К. Шевченківський р-н, автодорога Київ – Знам'янка км. 143+750 м 215. АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», м.Корсунь-Шевченківський вул.Ювілейна, 34 216. АЗС ТОВ «Панда», К. Шевченківський р-н, с.Селище Лисянський район

Вид економічної діяльності Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністерство аграрної політики

Примітки Обласного значення Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгос п

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Зберігання, торгівля ПММ

ОВКФ “Черкасинафтопроду кт”

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

207 № Назва об'єкту з/п 217. Нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч" смт. Лисянка, вул. Колгоспна,28 218. АЗС №23017 ВАТ «Укрнафта», с.Орли, Лисянський р-н 219. ПП "Інфо-Азот" (склад аміаку), смт. Лисянка 220. АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», Лисянський р-н, с.Виноград а/д Орадівка-Мошни 221. АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», Лисянський р-н, автошлях Київ-Звенигородка км.195+500 222. АЗС ПП Катан, смт.Лисянка вул.Київська, 73 223. АЗС професійного аграрного ліцею, смт.Лисянка вул.Леніна,50 Монастирищенський район 224. АХУ ДП "Монастирищенський молокозавод" с. Половинчик 225. АЗС №23007 ВАТ «Укрнафта», м.Монастирище вул. Леніна, 116 226. АЗС ПП Швець Анатолій Степанович, м.Монастирище вул. Леніна, 171а 227. АЗС ТОВ «Гонта», м.Монастирище вул. Леніна, 1а 228. АЗС ТОВ «Гонта», м.Монастирище вул. Леніна, 3 229. АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Монастирище вул.Леніна, 175 230. АЗС ТОВ МВВФ «Енергетик», м.Монастирище, вул.Леніна, 3 231. АЗС, АГЗП ПП фірма «БПК», м.Монастирище вул.Леніна, 171а

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Забезпечення власних потреб ПММ

Примітки

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

208 № Назва об'єкту з/п 232. Монастирищенська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест-Ч" (нафтохімічна), смт. Монастирище, вул.Леніна,7 Маньківський район 233. Іваньківський спиртовий завод, с. Іванки 234. АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Маньківський р-н, с.Поташ вул.Уманська, 1 235. АЗС ПП «Северин», смт.Маньківка вул.Леніна, 121 236. АЗС ВАТ «Укрнафта», Маньківський р-н, смт Буки, вул. Пушкіна 237. АЗС ПП «Трефім», Маньківський р-н, с.Буки вул.Леніна 238. АЗС ПП «Рябовіл», Маньківський р-н, с.Іваньки вул.Леніна, 47 Тальнівський район 239. АХУ ВАТ "Молочноконсервний комбінат" СД ЗАТ "Білі роси" м. Тальне, вул. Польова, 1 240. Тальнівська газокомпресорна станція Гайсинського лінійновиробничого управління магістрального газопроводу, м. Тальне, Газокомпресорна станція 241. Газонаповнювальний пункт УЕГГ ВАТ "Черкасигаз", м. Тальне вул. Червоноармійська, 1 242. Тальнівська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест-Ч" (нафтохімічна), м. Тальне, вул. Робітнича,1 243. АЗС ТОВ «Петроль Груп», Тальнівський р-н, с.Соколівочка автошлях Умань-Сміла 244. АЗС ТОВ «Добробут», м.Тальне вул.Леніна, 121 245. АЗС ПП Каплюченко О.Д., м.Тальне вул.Гагаріна, 38а

Зберігання, торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Перекачування газу

УМГ “Черкаситрансгаз

Обласного значення

Перекачування газу

УМГ “Черкаситрансгаз

Обласного значення

Зберігання, торгівля ПММ

ОВКФ “Черкасинафтопроду кт”

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки Обласного значення

Обласного значення

209 № Назва об'єкту з/п 246. АЗС №23012 ВАТ «Укрнафта», Тальнівський р-н, автодорога УманьСміла 38 км+200 м Черкаський район 247. АЗС №2 с. Мошни ТОВ «ТопТрейд ПЛЮС», Черкаський р-н, с.Мошни вул. Леніна, 127 248. АХУ ДП "Перемога Нова" ЗАТ “Миронівський хлібокомбінат” с. Будище 249. АХУ ВАТ "Плав сир", с. Мошни 250. АХУ ТОВ "Черкасириба-1" (агропромислова) м. Черкаси, вул. Смілянська,191 251. ВАТ "Черкаська нафтобаза", с. Червона Слобода, вул.Чкалова,28 252. Черкаська газонаповнювальна станція ВАТ "Черкасигаз" (нафтогазова), м. Черкаси, вул. Громова, 142 253. АХУ звірогосподарство Черкаської ОСС, Урочище Мошногір’я 254. ЗАТ "Еко-Азот", с. Червона Слобода 255.

Підприємство № 2 ВАТ "Черкасиагроголовпостач"

256. АЗС ТОВ «Черкаси Ойл» ДП «Інвест-Черкаси», Черкаський р-н, с.Геронимівка вул.канівська, 1 257. Комплекс АЗС ПП Плодистий Я.О., Черкаський район с.Білозіря Автодорога Золотоноша – Сміла км. 50+100м. 258. АЗС ПП «Везувій» Шара Н.М., Черкаський р-н, с.Худяки автодорога КанівКременчук 112 км + 170 м

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Зберігання, торгівля ПММ

Фонд держмайна України (нафтохімічна) ВАТ “Черкасигаз”

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Перекачування газу

Примітки

Обласного значення

210 № Назва об'єкту з/п 259. АЗС Черкаської філії «Укрдорсервіс», Черкаський р-н, с.Червона Слобода вул.Жовтнева, 21 260. АГЗС ТОВ «Автогазсервіс», Черкаський р-н, 8-й км. Смілянського шосе 261. АЗС Черкаська філія "Контініум Галичина", Черкаський р-н, Смілянське шоссе, 6 км. 262. АЗС ТОВ «Укрпетроль», Черкаський р-н, Смілянське шорсе 7 км Чигиринський район 263. Очисні споруди КП "Комунальник" м. Чигирин вул. Орджонікідзе, 22 264. АЗС № 1 ТОВ «Норма», м.Чигирин вул.Горького, 97 265. АЗС № 2 ТОВ «Норма», Чигиринський р-н, с.Стецівка, автошлях Чигирин-Світловодськ 266. АЗС №23019 ВАТ «Укрнафта», Чигиринський р-н, с.Трушівці 267. АЗС ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Черкаси», м.Чигирин вул. Черкаська, 60 268. АГЗП ТОВ «Біотех», м.Чигирин, вул. Орджонікідзе, 22 269. АЗС ДП «Оптіма 770-Ч», Чигиринський р-н, автодорога ЧигиринМедведівка-Черкаси, км2+700, Чигиринський р-н 270. Газова котельня КП "Чигиринській тепломережі" м. Чигирин вул. Енергетиків, 5Б Чорнобаївський район 271. АХУ ВАТ" Маслосирзавод" с. Іркліїв 272. АХУ хлібокомбінат Чорнобаївського райСТ, смт. Іркліїв

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгос п

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Перекачування газу

Держжитлокомунгос п

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

211 № з/п 273. 274. 275. 276.

Назва об'єкту АХУ СТОВ "Маяк", с. Мала Бурімка АХУ СТОВ ім. Чкалова, с. Жовнино АХУ СТОВ "Кліщинська", с. Кліщенці АХУ СТОВ "Лан", с. Лихоліти

277. ВАТ "Чорнобайагрохім", смт. Чорнобай вул. Золотоніська, 20 278. АХУ СТОВ "Євро-Агро" смт. Чорнобай вул. Леніна, 291 279. АХУ СТОВ "Мельниківська нива" с. Мельники 280. АХУ ПСП "Довіра" с. Тимченки 281. 282. 283.

АХУ СТОВ "Світанок" с .Христителеве АХУ СТОВ ім. Устименка с. Крутьки АХУ ПСП "Нива" с. Лукашівка

284. АГЗС ТОВ "Біотех" смт. Чорнобай. 285. АЗС ТОВ "Дніпроінвест Ч", смт. Чорнобай вул. Черкаська,2 286. АЗС №23005 ВАТ «Укрнафта», смт.Чорнобай, вул. Леніна, 204а 287. АЗС №23018 ВАТ «Укрнафта», смт.Чорнобай вул. Золотоніська, 5 288. АГЗС ТОВ "Біотех", смт. Чорнобай вул. Черкаська,1 289. АХУ овочефруктосховища СТОВ ім. Шевченка , с. Москаленки

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Вид економічної діяльності Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Примітки

212 № Назва об'єкту з/п 290. АЗС № 55 ТОВ "Петроль Груп", Чорнобаївський р-н, автодорога БориспільДніпропетровськ 135 км 291. АЗС ТОВ «Агропромсервіс», Чорнобаївський р-н, с.Іркліїв вул.Жовтнева, 1, Чорнобаївський р-н 292. АХУ "Імперіал "Плюс"(завод продтоварів) смт. Чорнобайвул. Леніна, 177 Христинівський район 293. Склад аміаку Торговий дім "Інфо-Азот" с. Розсішки

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

294. АЗС №23027 ВАТ «Укрнафта», Христинівський р-н, автодорога ОрадівкаМонастиритще 2 км+700 м 295. АЗС №23052 ВАТ «Укрнафта», Христинівський р-н, автодорога ЛьвівКіровоград-Кам'янка 503+700 м 296. АХУ ВАТ "Христинівський завод продтоварів" м. Христинівка, вул. Пушкіна, 113 297. АХУ м’ясопереробного цеху ТОВ "Еліт-Продукт" смт. Верхнячка

Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Обласного значення

298. АХУ м’ясопереробного цеху Христинівської філії агрофірми “Козаче” с. Іванівка 299. АХУ ВАТ "Христинівський молокозавод" м. Христинівка, вул. Пушкіна, 24 Шполянський район 300. АХУ ВАТ "Шполянський молокозавод", м. Шпола вул. лебединська,144

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

301. АЗС №1 ПП «Юпітер», м.Шпола вул. Червоноармійська, 66ж

Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

Обласного значення

213 № Назва об'єкту з/п 302. АЗС №2 ПП «Юпітер», м.Шпола вул. Леніна, 138

Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) приватне

Обласного значення

303. АЗС №23022 ВАТ «Укрнафта», Шполянський р-н, автодорога УманьСміла 0+150 304. АЗС ПП Калініченко Наталія Іванівна, м.Шпола вул. Червоноармійська, 74 305. ДП «Шполянський елеватор», м.Шпола вул.Калініна, 1

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Сільське господарство

Обласного значення

306. Шполянська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч" м. Шпола, вул. Леніна, 131

Зберігання, торгівля ПММ

307. АХУ КП "Шполянська кондитерська фабрика" м. Шпола, вул. Леніна, 33

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова ОВКФ “Черкасинафтопроду кт” (нафтохімічна) Міністерство аграрної політики (агропромислова)

308. АЗС ТОВ «Топ Трейд Плюс», м.Умань, Вінницьке шосе, 4

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки

Обласного значення