cherkasy_2007

УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17

тел/fax.: (0472)63-36-55; 63-09-78 e-mail:eco22@ck.ukrtel.net

ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області за 2007 рік

Черкаси 2008

2

З М І С Т Номер сторінки

1.

1.1 1.2 2.

2.1 2.1.1 2.1.2 2.1.3 2.2 2.3 2.4 2.4.1 2.4.2 2.5 2.6 3.

3.1 3.2 3.3 3.4 4.

4.1 4.2 4.3 4.4 4.5 4.6 4.6.1 4.6.2 4.7 4.8 4.9 5.

5.1 5.2 5.2.1 5.2.1.1 5.2.1.1.1 5.2.1.1.2

Загальні відомості Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрізі районів і міст Черкаської області Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Транскордонне забруднення атмосферного повітря Якість повітря у населених пунктах Використання озоноруйнівних речовин Стан озонового шару Активність Сонця Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Зміна клімату Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Національна система інвентаризації парникових газів Прогноз викидів парникових газів Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату Водні ресурси Стан поверхневих та морських вод Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Забруднення поверхневих вод Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод Радіаційний стан поверхневих вод Вплив якості питної води на здоров’я людини Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Загальна характеристика лісового фонду України Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Розподіл лісового фонду за категоріями лісів

7 7 8 10 10 10 11 14 15 16 17 17 18 18 19 21 21 22 22 23 24 24 24 31 34 34 35 35 45 45 46 46 48 48 52 52 52 53 55

3 5.2.1.2 5.2.1.2.1 5.2.1.2.1.1 5.2.1.2.1.2 5.2.1.2.2 5.2.1.2.3 5.2.1.2.4

5.2.1.3 5.2.1.3.1 5.2.1.4 5.2.1.4.1 5.2.1.4.1.1 5.2.1.4.2 5.2.1.4.2 5.2.1.4.2.1 5.2.1.4.2.2 5.2.1.4.2.3 5.2.1.5 5.2.1.6 5.2.1.6.1 5.2.2 5.2.3

5.2.4 5.2.5 5.3 5.3.1 5.3.2 5.3.3

5.3.4 5.3.5 5.4 5.5 5.5.1 5.5.2 5.5.3

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Заготівля деревини в порядку рубок головного користування Суцільні рубки Поступові рубки Заготівля другорядних лісових матеріалів Побічні лісові користування Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньовиховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки Відтворення лісів Лісовідновлення Лісові культури Природне поновлення Лісорозведення Створення нових лісів Захисне лісорозведення Створення полезахисних лісових смуг Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Динаміка стану зелених насаджень населених центрів Охорона, використання та відтворення тваринного світу Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Біобезпека генетично модифікованих організмів Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду України Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико-культурна спадщина

56 56 57 57 57 57 57

58 58 59 59 59 59 60 60 61 61 61 61 62 63 63 70 71 72 72 72 73 77 78 80 83 83 88 89

4 5.5.4 6.

6.1 6.1.1 6.1.2 6.2 6.3 6.3.1 6.3.2 7.

7.1 7.1.1 7.1.2 7.1.3 7.2 7.2.1 7.2.2 7.2.3 7.3 7.4 8.

8.1 8.2 8.3 8.4 9.

9.1 9.2 9.3 9.3.1 9.3.2 10.

10.1 10.2 10.3 11.

11.1 11.2 11.3 12.

12.1 12.2 12.3 13.

Туризм як фактор впливу на довкілля Земельні ресурси і ґрунти Структура та стан земель Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Деградація земель Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Охорона земель Практичні заходи Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Надра Мінерально-сировинна база Стан мінерально-сировинної бази Використання мінерально-сировинної бази Підземні води: ресурси, використання, якість Стан геологічного середовища Гірничовидобувні регіони Ендогенні геологічні процеси Екзогенні геологічні процеси Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Використання відходів, як вторинної сировини Транскордонні перевезення відходів Екологічна безпека Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки Радіоекологічна безпека Радіоактивне забруднення територій Радіоактивні відходи Сільське господарство Ведення сільського господарства в Україні Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Використання пестицидів у сільському господарстві Енергетика Кінцеве енергоспоживання Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел Транспорт Пасажирообіг Вантажообіг Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

93 96 96 96 97 99 104 104 106 108 108 108 109 110 111 111 111 111 114 114 115 115 115 119 120 127 127 128 145 145 145 147 147 149 152 155 155 155 155 156 156 158 160 161

5 13.1 13.2 13.3

13.4 13.5 13.6 13.7 13.8 13.9 13.9.1 13.9.2 13.10 13.11 13.11.1 13.11.2 13.12 13.13

Екологічна політика України Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Державний контроль Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Державна екологічна експертиза проектної документації. Екологічний аудит Екологічний моніторинг Економічні засади природокористування Економічні механізми природоохоронної діяльності Стан фінансування екологічної галузі Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Участь громадськості у процесі прийняття рішень Діяльність громадських екологічних організацій Громадські рухи Виконання державних екологічних програм Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Висновки і пропозиції Додатки

161 161 162 163 165 165 167 167 173 173 174 175 177 180 183 186 192 194 197

6 "Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля… Така інформація ніким не може бути засекречена." Ст. 50 Конституції України ВСТУПНЕ СЛОВО Наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків залежатиме від того, в якому навколишньому природному середовищі ми житимемо. Та це залежить від громадянської та екологічної свідомості кожного з нас. Проблема забезпечення належної ефективності практичних природоохоронних дій не втрачала своєї гостроти і в 2007 році. Комплексний характер екологічних проблем зумовлює необхідність відповідного підходу до їх розв’язання. Відтак і охорона навколишнього природного середовища не осібний вид діяльності, вона має здійснюватись у контексті впровадження інтегрованої екологічної політики, що безпосередньо торкалася б усіх сфер життєдіяльності суспільства. Впровадження такої політики є беззастережним пріоритетом діяльності Екологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина, але їх розв’язання неможливе без активної участі неурядових організацій та тісної співпраці Державного управління охорони навколишнього природного середовища із громадськістю. Особлива увага при діяльності Держуправління приділяється питанням інформування населення про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Щорічна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області є складовою частиною Національної доповіді про екологічний стан України. Вона розрахована на широке коло громадськості, зацікавлених організацій, підприємств, викладачів навчальних закладів, студентів, школярів. В ній використані матеріали відомств, причетних до спостережень за природними об’єктами, показана динаміка їх змін. Доповідь надасть можливість детально ознайомитись з широким спектром зазначених питань.

7 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Черкаська область розташована на Східноєвропейській рівнині, у басейні середньої течії Дніпра. Площа Черкаської області становить 20,9 тис. км2 (3,5% від загальної площі України). Сільськогосподарські угіддя складають 1452,2 тис. га (69,4 % загальної площі), з них ріллі – 1271,9 тис. га (87,6% площі сільськогосподарських угідь). Клімат регіону помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Середня температура найхолоднішого місяця січня – 5,90С. Середня температура влітку складає + 19 0С. За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Так, в області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський біогеографічний заповідник, всесвітньо відомий Уманський дендропарк "Софіївка" - перлина садово-паркового мистецтва. По території області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Ліси ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на вододілах. У районі Канева й на південний схід від нього переважають дубово-грабові ліси (дуб, граб, клен, липа, ясен), у південнозахідній, південній і центральній частині – дубово-ясеневі та грабові ліси. Черкаський бір (сосна, дуб, клен, береза) – найпівденніша межа природного поширення наддніпрянських хвойних лісів на Україні. Ліси та лісовкриті площі займають 338,0 тис. га. (16,1% території області). Область лежить в лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області простягнулась з південного заходу на північний схід на 245 км, з півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка лежить на північ від с. Кононівка, Драбівського району (5014пн. ш., 3207сх. д.), південна - на південь від с. Колодисте, Уманського району (4827пн. ш., 3007сх. д.), західна - на північний захід від с. Жовтневе, Монастирищенського району (4903пн. ш., 2936сх. д.), східна – на південний схід від с. Стецівка, Чигиринського району (4900пн. ш., 3252сх. д.). Черкащина межує на півночі з Київською (межа 340 км), на сході - з Полтавською (212 км), на півдні-з Кіровоградською (388 км), на заході - з Вінницькою (124 км) областями. Область розташована в центрі України і займає вигідне географічне положення. Область перетинає головна водна артерія України - річка Дніпро. У формуванні економіки придніпровське положення Черкащини відіграє важливу роль. Більшість великих промислових підприємств області, а також

8 ряд міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша) знаходяться недалеко від Дніпра.

1.2. Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів – невід'ємна частина процесу соціальноекономічного розвитку держави, неодмінна умова безпеки життєдіяльності людини. З метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища в області у 2007 році здійснювалися заходи в рамках розроблених природоохоронних програм, зокрема: "Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року", "Регіональна програма моніторингу довкілля в області", "Обласна програма утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів на 2006-2011 роки", "Обласна програма поводження з твердими побутовими відходами" та інші. На виконання цих програм, за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, проведено роботи по будівництву, ремонту і реконструкції систем водовідведення у містах Черкаси, смт. Лисянка, Монастирище, с. Іркліїв Чорнобаївського району, с. Геронимівка Черкаського району. Велику увагу приділено соціальним об'єктам – лікарням, дитячим санаторіям. В 2007 році проведено роботи по будівництву та реконструкції очисних споруд та мереж систем каналізації міських лікарень № 1, № 3 у м. Черкаси, реконструкція системи каналізації дитячого санаторію "Руська Поляна" в с. Руська Поляна Черкаського району, реконструкція очисних споруд м. Монастирище, придбано та замінено технологічне обладнання, що використало свої технічні можливості, на об’єктах каналізаційного господарства смт Лисянка, реконструкція каналізаційної мережі КНС № 1 с. Геронимівка Черкаського району. З метою зниження рівня забруднення атмосферного повітря здійснювалися заходи по розробці та реконструкції зі зміною технологічного обладнання теплопостачання школи в с. Дирдин Городищенського району та встановлено каталізаторну піч в цеху ДСП на ТОВ "Черкаський ДОК". Здійснювалися заходи по знищенню 50, 26 т непридатних пестицидів. Динаміка зменшення невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 20032006 роки та очікуване зменшення на 2007-2008 роки наведена на рисунку 1. Для збереження природно-заповідного фонду області розроблялись проекти землеустрою та винесення в натуру територій та об’єктів природнозаповідного фонду. Спостереження за станом довкілля, що здійснювалися суб'єктами моніторингу довкілля в області, показали, що у 2007 році суттєвих змін у ньому не відбулося і екологічна ситуація в регіоні залишалася стабільною. До основних напрямків роботи у 2007 році відноситься вирішення питань щодо забезпечення очистки стічних вод, у тому числі в місті Черкаси, виконання заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених

9 до використання та невідомих пестицидів", "Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами", "Регіональної програми моніторингу довкілля в Черкаській області", "Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". Одним із основних завдань на 2008 рік є підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання природоохоронних заходів, а також в повному обсязі освоєння коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

10 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними Головного управління статистики у Черкаській області в 2007р. викиди забруднюючих речовин в атмосферу здійснювали 492 підприємства області, що мали стаціонарні джерела викидів та були взяті на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря. За звітний період ними було викинуто 38,8 тис.т, що на 1,4 тис.т. менше, ніж за відповідний період минулого року. Зменшення викидів в атмосферу відбулось за рахунок виконання заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами області. В цілому по області в 2007 р. щільність викидів від стаціонарних джерел викидів на 1 кв. км. складала 1855 кг. (в 2006 р. – 1925 кг.), а обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 29 кг. (в 2006 р - 30 кг.).

18,4 тис.т (47% від викиду по області) забруднюючих речовин викинуто в повітряний басейн міста Черкаси, що на 0,7 тис. менше ніж в 2006 році. Значний вклад (67%) в забруднення атмосферного повітря області вносить автотранспорт, кількість якого постійно зростає (в порівнянні з 2006 р. в 2007 р. кількість автотранспорту зросла на 3 тис. одиниць). В 2007 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел складали 80,5 тис т., що на 15,4 тис.т. більше ніж в 2006 р.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами наведена в табл. 2.1. та на рис.2.1. Табл. 2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис.т в т.ч.: -від стаціонарних джерел забруднення, тис.т.

-від пересувних джерел, тис.т.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

102,5

105,3

119,3

39,4 63,1

40,2 65,1

38,8 80,5

11 Рис.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Черкаській області, тис.т.

120 100 80 60 40 20 0 2005р

2006р 2007р від стаціонарних джерел тис.т. від пересувних тис.т. загальна к-сть викидів тис.т.

Вхідні дані до рис.2.1 викиди від стаціонарних джерел забруднення, тис.т. викиди від пересувних джерел, тис.т. загальна кількість викидів, тис.т..

2005 р.

39,4 63,1 102,5

2006 р.

40,2 65,1 105,3

2007 р.

38,8 80,5 119,3

В 2007 р. найпоширенішими забруднюючими речовинами, які потрапляли в повітряний басейн області були: азоту діоксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, оксид вуглецю та діоксид сірки.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі районів та міст Черкаської області Таблиця 2.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин, тис.т Діоксид сірки Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

2005 р

2006 р

2007 р

8,898 7,166 0,141 0,001 0,091 0,081 0,205 0,039

8,514 6,934 0,131 0,004 0,044 0,07 0,173 0,083

5,373 4,017 0,172 0,068 0,044 0,145 0,081

12 Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

0,005 0,215 0,016 0,021 0,029 0 0,004 0,12 0,389 0,042 0,007 0,026 0,035 0,097 0,018 0,017 0,107 0 0,026

0,005 0,216 0,031 0,023 0,046 0,003 0,073 0,299 0,024 0,01 0,017 0,009 0,094 0,053 0,021 0,076 0 0,075

0,019 0,213 0,026 0,021 0,001 0,002 0,124 0,125 0,018 0,007 0,013 0,005 0,092 0,048 0,028 0,027 0,001 0,076

Метан Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

2005 р 3,612 0,176 0,011 0,033 0,02 0 0,170 0

0 0,017 1,225 0,014 0 0,016 0,001 0 0 0,020 0,332 0,042 0,216 0,890 0,380 0,049

2006 р 7,016 0,195 0,011 0 0,045 0,016 0,056 0,225

2007 р.

8,144 0,202 0,011 0 0,092 0,004 0,433 0,207

0,084 0,001 0,019 1,522 0,014 0,005 0 0,070 0,001 0 0,121 0,636 0,056 0,335 1,131 2,003 0,030 0,440

0,087 0 0,023 1,264 0,012 0,232 0 0,001 0,072 0 0 0,273 0,483 0,113 0,385 1,285 2,561 0,036 0,368

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

2005 р 7,232 4,189 0,729 0,002 0,049 0,146 0,282 0,071

2006 р 6,957 3,775 0,564 0,005 0,039 0,131 0,255 0,137

2007 р

Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н

0,012 0,111 0,038

0,013 0,130 0,056

0,031 0,122 0,045

8,456 5,290 0,496 0,003 0,049 0,093 0,240 0,118

13 Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

0,057 0,021 0 0,028 0,085 0,407 0,018 0,017 0,062 0,464 0,141 0,056 0,079 0,071 0,008 0,081

0,084 0,041 0 0,034 0,078 0,455 0,022 0,016 0,062 0,653 0,106 0,054 0,090 0,059 0,008 0,090

0,041 0,014 0,003 0,033 0,118 0,362 0,021 0,011 0,067 0,868 0,175 0,053 0,069 0,043 0,008 0,083

Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

2005 р 7,295 4,025 0,15 0,065 0,053 0,194 0,081 0,003

2006 р 6,39 4,347 0,127 0,069 0,021 0,183 0,122 0,007

2007 р.

Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

0,006 0,051 0,001 1,351 0,007 0,006 0,002 0,053 0,012 0,019 0,02 0,005 0,99 0,007 0,032 0,085 0,014 0 0,063

0,008 0,061 0,011 0,598 0,013 0,006 0,002 0,037 0,021 0,04 0,039 0,004 0,475 0,006 0,037 0,084 0,015 0,01 0,047

0,018 0,030 0,004 0,474 0,018 0,044 0,001 0,038 0 0,025 0,015 0,002 0,371 0,007 0,012 0,09 0,016 0,009 0,018

Назва населеного пункту Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н

2005 р 5,483 2,614 0,184 0,016 0,081 0,439 0,243 0,035

2006 р 5,445 2,137 0,173 0,009 0,058 0,365 0,138 0,028

2007 р

Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н

0,008 0,259 0,018 0,487 0,063 0,001

0,006 0,269 0,021 1,2 0,046 0,001

0,005 0,205 0,006 0,641 0,055 0,038

Діоксид азоту 6,307 4,660 0,151 0,062 0,043 0,087 0,106 0,006

Оксид вуглецю 4,430 2,084 0,188 0,008 0,109 0,179 0,146 0,020

14 Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

0,014 0,128 0,111 0,019 0,115 0,022 0,264 0,013 0,061 0,041 0,043 0,015 0,189

0,011 0,142 0,172 0,091 0,145 0,021 0,174 0,01 0,034 0,046 0,042 0,009 0,097

0,005 0,213 0,022 0,078 0,087 0,016 0,078 0,013 0,043 0,065 0,038 0,007 0,081

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря залишаються підприємства Державного комітету промислової політики України та АТ "Нафтогаз" України: ВАТ "Черкаське хімволокно" з валовим викидом 8,7 тис. т., або 22 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області, ВАТ "Азот" - 7,7 тис. т.(20 %), Золотоніське управління магістральних газопроводів - 1,8 тис.т. (5%), ВАТ Ватутінський комбінат вогнетривів" м. Ватутіно – 0,9 тис.т. (2%) та Тальнівська газокомпресорна станція - 0,8 тис.т. (2%). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів атмосферного повітря надані в таблиці 2.3. та рис.2.2. Таблиця 2.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів №

Підприємствазабруднювачі

1.

ВАТ "Черкаське хімволокно»" м. Черкаси

2.

ВАТ "АЗОТ" м. Черкаси

3.

4.

5.

Золотоніське управління магістральних газопроводів Золотоніський район ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів", м. Ватутіно Тальнівська газокомпресорна станція, Тальнівський район

Галузь економіки

Валовий викид, т.

Зменшення/Збільшення/ +

Причина зменшення,/ збільшення

2006 р

2007 р

Промисловість

11242,626

8690,960

-2551,666

Використання вугілля кращої якості

Промисловість

5877,697

7651,47

+1773,773

Збільшення обсягів виробництва

АТ "Нафтогаз" України

2844,166

1788,814

-1055,352

Промисловість

866

886,44

+20,4

АТ "Нафтогаз" України

1088,196

848,78

-239,416

Скорочення викидів в зв'язку із зменшенням перекачування газу Збільшення обсягів виробництва Скорочення викидів в зв'язку із зменшенням обсягів товарнотранспортної роботи підприємства

15 Загальний викид цих підприємств складав 19,9 тис.т. (51 %) усіх викидів забруднюючих речовин, які здійснювалися стаціонарними джерелами. Рис.2.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів атмосферного повітря

ВАТ "Черкаське хімволокно" 22% Інші 49% ВАТ "Азот" м. Черкаси 20%

Золотоніське управління магістральних газопроводів газопроводів 5%

Тальнівська газокомпресорна станція 2% ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" 2%

Вхідні дані до рис.2.2 Назва підприємства

Частка викидів % від загального по області 22 20 5

Викиди забруднюючих речовин за 2007 рік (тонн) 8690,96 7651,47 1877,814

ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" Тальнівська газокомпресорна станція

2 2

886,44 848,78

Інші

49

18828,547

ВАТ "Черкаське хімволокно" ВАТ "Азот" м. Черкаси Золотоніське управління магістральних газопроводів

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Згідно "Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані", яка підписана Українською РСР 16.03.1983 р., визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів окислів азоту, сірчистого ангідриду, аміаку, летких органічних сполук та важких металів таких, як: оксиди марганцю, п'ятиокис ванадію, свинцю, хрому, міді зі стаціонарних і мобільних джерел або їх транскордонних потоків.

16 В Черкаській області в 2007 р. в порівнянні з минулим, за рахунок використання палива кращої якості, скоротилися викиди сірчистого ангідриду – на 3,140 тис.т. від стаціонарних джерел, оксиду вуглецю – на 1,016 тис.т, оксидів азоту - на 0.083 тис.т., п'ятиокису ванадію на 0.001 тис. т. та неметанових летких органічних сполук на 0,6 тис.т. В порівнянні з 2006 р. збільшилися викиди аміаку на 1 тис.т. в зв'язку із ростом випуску продукції на ВАТ "Азот" та в результаті введення в експлуатацію потужних агропромислових комплексів (найбільший з яких є ЗАТ "Миронівська птахофабрика"). По іншим забруднюючим речовинам викиди суттєво не змінилися.

2.3. Якість повітря у населених пунктах Згідно "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області", затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 28.10.2005 №24-5/IV, постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси. Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження у м. Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. В 2007 р. лабораторією проаналізовано 18277 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9104 (50%) та по специфічних – 9173 (50%). За даними постійних спостережень в 2007 р. в м. Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по діоксиду та оксиду азоту у 1,3 рази, аміаку та формальдегіду у 1,3 та 1,1 рази відповідно. Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря по м. Черкаси по роках надана в табл.2.4. Табл. 2.4 Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря по м. Черкаси по роках (середньорічні концентрації, мг/м3) Назва речовини Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Сірковуглець Аміак Формальдегід

2005 р.

0,1 0,023 1,0 0,04 0,05 0,001 0,012 0,1 0,01

2006 р.

0,1 0,025 1,0 0,05 0,05 0,001 0,1 0,009

2007 р.

0,1 0,027 2,0 0,04 0,04 0,001 0,08 0,008

Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) міста в 2007 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, азоту оксид. Комплексний індекс забруднення атмосфери (ІЗА) за 2007 р. зменшився до 7,85 (за 2006 – 9,29). Зменшення ІЗА у 1,2 рази обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по формальдегіду, аміаку та оксидам азоту.

17 2.4. Використання озоноруйнівних речовин В Черкаської області речовини, що руйнують озоновий шар не виробляються. Хлорфторвуглеводні (фреони) використовуються тільки в сервісному обслуговуванні. Ввезення продукції, яка може містити озоноруйнівні речовини регулюється державними актами. На виконання вимог Постанови КМУ від 29.12.2006 р. №1852 "Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2007 році" Держуправлінням протягом 2007 р. перевірено 16 контрактів на продукцію, яка може містити озоноруйнівні речовини.

2.4.1. Стан озонового шару Збереження озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на Землі від згубної дії ультрафіолетового сонячного випромінювання, є однією з приоритетних глобальних екологічних проблем ХХІ століття. Україна приєдналася до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар у 1988 р. ХХ століття залишило у спадок нашому поколінню дві взаємопов’язані глобальні екологічні проблеми: руйнування стратосферного озонового шару та потепління клімату Землі. Глобальне зменшення загального вмісту озону протягом трьох останніх десятиріч є визнаним фактом та підтверджується даними як наземних, так і супутникових вимірювань. Тому моніторинг поточного стану озонового шару та довготермінових змін у ньому є однією з актуальніших задач фізики атмосфери. Науково доведено, що проникнення штучно створених хімічних речовин, таких, наприклад, як хлорфторвуглеводні, бромхлорвуглеводні, бромистий метил, чотирихлористий вуглець у стратосферу знищують озоновий шар Землі. Мільйони молекул озону руйнуються кожну хвилину і результатом цього процесу є збільшення кількості ультрафіолетового випромінювання, яке досягає поверхні Землі. Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. Подолання цієї проблеми можливе лише завдяки скоординованим діям усіх націй та верств суспільства на глобальному рівні. Усвідомлюючи це, уряди практично усіх країн світу приєдналися до Монреальського протоколу і, тим самим, взяли на себе зобов’язання із досягнення головної мети – згортання виробництва та використання озоноруйнівних речовин у різних секторах промисловості. На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою КМУ 4.03.2004 р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки".

18 У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р.

2.4.2. Активність Сонця Життя Сонця складається з 11-річних циклів. Енергія великого сонячного спалаху досягає величини, порівнянної з кількістю сонячної енергії, одержуваною нашою планетою протягом цілого року. Це приблизно в 100 разів більше всієї теплової енергії, яку можна було б одержати при спалюванні всіх розвіданих запасів нафти, газу і вугілля. У той же час ця енергія, що випускається всім Сонцем за одну двадцяту частку секунди, з потужністю, що не перевищує сотих часток відсотка від потужності повного випромінювання нашої зірки. В вспалахо-активних областях основна послідовність спалахів великої і середньої потужності відбувається за обмежений інтервал часу (40-60 годин), у той час як малі спалахи спостерігаються практично постійно. Це приводить до підйому загального та електромагнітного випромінювання Сонця. В 2008 році розпочався новий цикл активності Сонця, який призведе до магнітних бурь і погіршення самопочуття. А пік активності нашого світила або сонячний максимум, очікується в 2011-2012 роках.

2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров'я людини та біорізноманіття Відомо, що природне середовище утворює визначені, найчастіше специфічні умови для зберігання та розвитку здоров’я. Головним збудником життєдіяльності на нашій планеті є сонячне випромінювання з усіма його електронними та іонними потоками і спектрами. Сонячна активність сприяє таким фізико–хімічним процесам, як коливання атмосферного тиску, температури, ступінь вологості повітря, та іншим, які позначаються на стані серцево–судинної та нервової систем, психіці та поведінкових реакціях людини. Методика гігієнічної оцінки погоди заснована на визначенні та санітарній характеристиці основних чинників, які формують і характеризують погоду. До чинників, які формують погоду, слід віднести природні (рівень сонячної радіації, характеристики ландшафту, особливості циркуляції повітряних мас) та антропогенні (забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, утворення штучних водоймищ, меліорація, іригація) чинники. До чинників, які характеризують погоду, — геліофізичні елементи (інтенсивність сонячної радіації, сонячна активність), геофізичні елементи

19 (напруга планетарного та аномального полів, геомагнітна активність), електричний стан атмосфери (напруга електричного поля, атмосферна іонізація, градієнт потенціалу, електропровідність повітря, електромагнітні коливання), метеорологічні елементи (температура та вологість повітря, швидкість та напрямок руху повітряних мас, атмосферний тиск тощо). Основним чинником та критерієм для визначення забруднення атмосферного повітря є норматив якості атмосферного повітря. Норматив якості атмосферного повітря відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. В Черкаській області Головним управлінням здоров'я та медицини катастроф проводяться спостереження тільки за захворюваністю та демографічними процесами. За його даними стан здоров'я населення області залишається незадовільним. В області, як і в Україні в цілому, продовжує зберігатись складна демографічна ситуація, в зв'язку з низькою народжуваністю та високим рівнем загальної смертності. За останні 3 роки чисельність наявного населення області скоротилась майже на 26 тис. осіб, в основному за рахунок перевищення смертності над народжуваністю.

2.6.Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Стан атмосферного повітря по Черкаській області в цілому задовільний. В м. Черкаси спостерігається тенденція зниження середньорічних концентрацій по аміаку від 2,5 ГДК в 2006 р. до 2 ГДК в 2007 р. та по формальдегіду (Дніпровський мікрорайон) від 3 ГДК в 2006 р. до 2,7 ГДК в 2007 р. Для досягнення встановлених нормативів якості повітря Держуправління зобов'язало підприємства міста розробити та погодити в установленому порядку заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Так, в 2007 р. на ВАТ "Азот" в результаті впровадження природоохоронних заходів (заміни високотемпературного методу каталітичної очистки хвостових газів на селективний на агрегаті виробництва слабкої азотної кислоти цеху М-5) знизилися викиди оксиду вуглецю на 200 т. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю складав 822,8 тис. грн., фактично товариством витрачено 511,9 тис. грн. На розробку проекту та впровадження додаткової промивки газів перед абсорбером цеху М-2 за рахунок коштів товариства витрачено 3,7 тис. грн. (при запланованих 3 тис. грн.). Ефект від впровадження заходу складав 0,906 т. На ТОВ "Черкаський ДОК" в зв'язку з використанням карбамідоформальдегідної смоли в виробництві ДСП та фанери з вмістом формальдегіду нижче 0,1 % викиди формальдегіду по товариству скоротилися на 1,2 т.

20 Виконання природоохоронних заходів дозволило в 2007 р. зменшити середньорічні концентрації по аміаку та формальдегіду в м. Черкаси у 1,3 та у 1,1 рази відповідно. Комплексний індекс забруднення протягом року зменшився в 1,2 рази (з 9,3 до 7,8.) В межах області найбільш вагомі заходи впроваджені на ВАТ "Уманське АТП 17107", м. Умань. В результаті переведення котельного обладнання на спалювання природного газу викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротилися на 29 т. На виконання заходу товариством витрачено 150 тис.грн. Для зменшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел впроваджується такий захід, як перехід транспорту на газоподібне паливо. Так в 2007 р. кількість транспортних засобів, які використовують стиснений та зріджений газ (або стиснений газ та бензин, стиснений газ та дизпаливо) складала 6520 одиниць, що на 537 одиниці більше ніж в 2006 р. У 2008 р. найбільші заходи щодо охорони атмосферного повітря передбачені на ВАТ "Азот" та ВАТ "Черкаське хімволокно", на виконання яких підприємствами заплановано виділити 4,175 млн. грн. Зокрема на ВАТ "Азот" буде проведена реконструкція газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів (орієнтовна вартість - 3,5 млн. грн.). Впровадження даного заходу дозволить знизити викиди аміаку на 301 т. На ВАТ "Черкаське хімволокно" з метою зменшення викидів пилу від паливовикористовуючого обладнання запланована розробка технікоекономічного обґрунтування на реконструкцію та модернізацію основного обладнання (орієнтовна вартість – 0,675 млн. грн.).

21 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Господарсько-економічна діяльність у тім виді, як вона здійснюється в глобальному масштабі веде до різкого збільшення надходження парникових газів в атмосферу. Екстенсивне і відносно низькоефективне спалювання викопних палив, зведення лісів і інші фактори приводять до посилення парникового ефекту і появі негативного зворотного зв'язку - впливу несприятливих кліматичних явищ на економіку, екосистеми та умови життя людини. У порівнянні з початком ХХ століття, концентрація діоксиду вуглецю в атмосфері збільшилася більш ніж на 25%, концентрація метану майже на 150%. Швидко ростуть концентрації закису азоту і інших парникових газів (гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки). Відповідно до існуючих прогнозів ці зміні приведуть до значних регіональних і глобальних змін температури, опадів, вологості ґрунту і рівня океану, збільшення частоти й інтенсивності найбільш несприятливих явищ (зокрема - повеней, смерчів, різких відлиг і заморозків, посух і т.п.). З метою стабілізації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему, у 1992 р. була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 р. – Кіотський протокол до неї. Україною протокол ратифікований 4 лютого 2004 р. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008-2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували. Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату покликана запобігти небезпечний розвиток подій, зм'якшити найбільш різкі зміни і створити відповідну систему еколого-економічних відносин. Міжнародне співтовариство прийняло рішення почати поетапні дії по обмеженню росту надходження парникових газів в атмосферу. Наприкінці 1997 р. на Третій Конференції Сторін РКЗК у Кіото був зроблений принципово важливий крок - прийнятий Кіотський Протокол РКЗК, що закріплює кількісні зобов'язання розвитих країн і країн з перехідною економікою, включаючи Україну, по обмеженню і зниженню надходження парникових газів в атмосферу. На дійсний момент протокол підписаний 84 країнами, включаючи всі розвиті країни і країни східної Європи, Україну і ряд країн СНД. Розвиті країни, зокрема, США, Японія і країни Європейського Союзу повинні домогтися такого зниження рівня викидів парникових газів, щоб у середньому за 2008-2012 рр. він був на 7,6 і 8% нижче рівня 1990 р.. Від України не потрібно знижувати викиди нижче рівня 1990 р., але ми і не маємо права їх перевищити.

22 Кожна країна, що підписала Кіотський протокол, здійснює відповідно до своїх національних умов такі заходи: -підвищення ефективності використання енергії у відповідних секторах економіки; -підвищення та охорону якості поглиначів і нагромаджувачів парникових газів з урахуванням відповідних міжнародних природоохоронних угод; -заохочення усталених форм сільського господарства; -поступове скорочення або усунення ринкових диспропорцій та економічних стимулів в усіх секторах – джерелах викидів парникових газів; -заохочення належних реформ у відповідних секторах економіки з метою обмеження і скорочення викидів парникових газів; -обмеження та скорочення викидів парникових газів на транспорті; -обмеження та скорочення викидів метану. З метою забезпечення виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу в Україні створено державне госпрозрахункове підприємство "Центр з питань зміни клімату", підпорядковане Мінприроди України. Центр створено для підтримки відповідної діяльності Мінприроди України, забезпечення реалізації відповідних гнучких механізмів і є національним робочим органом з питань зміни клімату.

3.2. Національна система інвентаризації парникових газів Інвентаризація викидів парникових газів - це збір, структурування, аналіз, узагальнення й архівування всіх даних, необхідних для оцінки або вимірювання фактичних антропогенних викидів парникових газів від джерел (включаючи підготовку методологічного процесу проведення інвентаризації), що перебувають у власності юридичної особи або на території регіону, або задіяних у проекті за період, визначений сторонами. "Інструкція з моніторингу викидів парникових газів в Україні на регіональному рівні" являє собою перероблені й адаптовані до умов українських регіонів матеріали "Переглянутих керівних принципів інвентаризацій парникових газів МГЕЗК 2 3 1996 роки". Необхідність підготовки такого керівництва обумовлена зростаючою потребою організувати облік і контроль за викидами парникових газів на рівні українських регіонів. В Черкаській області в 2007 р. в результаті проведення інвентаризації вперше розраховані викиди парникових газів від пересувних джерел.

3.3. Прогноз викидів парникових газів По Україні в 1990 р. антропогенні викиди парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю були зафіксовані на рівні 925 млн.т. (по Черкаській області викиди парникових газів в 1990 р. в еквіваленті діоксиду вуглецю складали 10,1 млн.т). Але 1990 р. став початком спаду

23 промисловості, що відповідно привело до поступового зниження об'ємів викидів. Кінцевою метою Конвенції є досягнення стабілізації концентрації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему. Відповідно до Конвенції такого рівня планується досягти у терміни, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дасть можливість не ставити під загрозу виробництво продовольства і забезпечувати його подальший розвиток на стійкій основі. Згідно з Кіотським Протоколом Україна має зобов'язання не перевищувати рівня викидів парникових газів 1990 р. у період з 2008 р. по 2012 р.

3.4. Заходи щодо адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату За даними Головного управління статистики в 2007 р. в Черкаській області викиди парникових газів складали 4336 тис.т. (з них 1086,8 тис.т викиди від пересувних джерел), що на 1438,5 тис.т. більше ніж в попередньому році. Збільшення викидів парникових газів відбулося в основному за рахунок проведення інвентаризації викидів парникових газів від пересувних джерел. Найбільшими утворювачами парникових газів в області є підприємства: ВАТ "Азот" та ВАТ "Черкаське хімволокно". Даними підприємствами в 2007 р. викинуто в атмосферу 1810,4 тис.т. парникових газів (56 % від загального обсягу парникових газів по області). Для скорочення викидів парникових газів на ВАТ "Черкаське хімволокно" ВП "Черкаська ТЕЦ" заплановане будівництво парогазової установки потужністю 200 МВт. Термін впровадження заходу - 2016 р. Плануємі об’єми скорочення парникових газів складуть 600 тис.т. від проектної потужності. На ВАТ "Азот" за рахунок запланованої реконструкції діючого агрегату карбаміду цеху М-6 зі збільшенням потужності агрегату на 60% об’єми скорочення парникових газів складуть 147,5 тис. т. на рік по відношенню до проекту. Строк виконання заходу – 2012 р. Основним завданням сучасних досліджень у транспортній технології є ефективність використання пального для потреб автотранспорту. За оцінками вчених, споживання палива існуючим парком автомобілів може бути скорочено вдвічі завдяки застосуванню більш ефективних двигунів, легких конструкцій та моделей з невисоким аеродинамічним опором. Окрім того, більш широке використання рідкого нафтового газу, стисненого природного газу, альтернативних видів палива (природного газу, пропану, біопалива) зменшить викиди вуглекислого газу на 10-30%.

24 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод По території Черкаської області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Також в області налічується 38 водоймищ та 2314 ставків. Місцевий стік на території Черкаської області становить 1,01 км3/рік. Сучасний стан поверхневих вод характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 8,2 млн.м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Основними джерелами забруднення водних об’єктів є очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства, КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", цукрові заводи області.

4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2007 р. становить 285,1 млн.м3. У порівнянні з 2006 р.

(294,7 млн.м3) забір свіжої води зменшився на 9,6 млн.м3 (3,3 %). Динаміка забору свіжої води показана на рис. 4.1. Рис. 4.1 Забір свіжої води, млн.м3 296 294

294,7

292

291,4

290 288 286

285,1

284 282 280 2005

2006

2007

Вхідні дані до рис. 4.1 Роки Забір свіжої води, млн.м3/рік

2005 291,4

2006 294,7

2007 285,1

25 Зменшення загальних обсягів забору води пов’язано з більш раціональним її використанням та встановленням приладів обліку води. Найбільша кількість води використовується на потреби сільського господарства – 156,58 млн.м3 або 64,57 % від загального використання. (Рис.4.2.) Рис. 4.2 Структура використання водних ресурсів, млн. м3 Інші потреби 2,5 млн.куб.м.

Виробничі потреби 47,22 млн.куб.м.

Побутові потреби 36,2млн.куб.м.

Сільсько-господарське водопостачання 156,58 млн.куб.м.

Вхідні дані до рис. 4.2 Виробничі потреби Побутові потреби Сільськогосподарське водопостачання (риборозведення) Інші потреби

47,22 млн.куб.м.

36,2 млн.куб.м.

156,58 млн.куб.м 2,5 млн.куб.м.

19,47 % 14,93 % 64,57 % 1,03 %

Динаміка забору води по басейнам Дніпра та Південного Бугу наведена на рис. 4.3 та 4.4. Рис. 4.3 Динаміка забору води по басейну р. Дніпро, млн.м3 245 240

240,9 236,1

235 230

229

225 220 2005

Вхідні дані до рис. 4.3 Роки Забір води по басейну р.Дніпро,млн.м3

2006

2005 240,9

2006 236,1

2007

2007 229,0

26 Рис. 4.4 Динаміка забору води по басейну р. П.Буг, млн.м3 60 58 56 54 52 50 48 46

58,63 56,12

50,52

2005

2006

Вхідні дані до рис. 4.4 Роки Забір води по басейну р.П.Буг,млн.м3

2005 50,52

2007

2006 58,63

2007 56,12

Забір і використання води по галузях народного господарства в динаміці наведено в табл.4.1. Табл. 4.1 Забір і використання води, млн.м3/ рік Роки

Річковий басейн

Дніпро П.Буг Всього по області 2006 Дніпро П.Буг Всього по області 2007 Дніпро П.Буг Всього по області 2005

З поверхневих джерел 212,0 30,31 242,31

Забрано води З Разом підземних джерел

Промисловість

Використано води Сільське Комунгосп Зрошення господарство

Риборозведення

Інші галузі

28,88 20,21 49,09

240,9 50,52 291,4

50,51 5,383 55,893

15,93 13,73 29,66

35,67 4,075 39,745

0,652 0,137 0,789

95,53 24,63 120,16

-

197,4 36,26 233,6

38,68 22,37 61,05

236,1 58,63 294,7

41,85 7,255 49,1

26,13 16,58 42,71

34,16 3,613 37,77

0,763 0,228 0,991

92,89 27,71 120,6

-

190,5 33,81 224,3

38,5 22,31 60,8

229,0 56,12 285,1

43,34 3,877 47,22

26,13 15,85 41,98

32,57 3,621 36,2

2,091 0,453 2,5

86,45 28,16 114,6

-

Скид стічних вод в поверхневі водні об’єкти в порівнянні з 2006 р. в 2007 р. збільшився на 5,0 млн.м3. (Рис.4.5, 4.6). Це пояснюється активним розвитком рибництва, а саме - наданням в оренду водних об’єктів для вирощування товарної риби.

27

Рис. 4.5 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р.П.Буг,млн.м3 32 31 30 29 28 27 26 25 24

30,9

30,6

26,89

2005 Вхідні дані до рис.4.5 Роки Скид зворотних вод у басейн р. П. Буг, млн.м3

2006

2005 26,89

2007

2006 30,9

2007 30,6

Рис. 4.6 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн. м3 185 180 175 170 165 160 155 150 145

182,5

165,2 159,9

2005

Вхідні дані до рис.4.6 Рік Скид зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн.м 3

2006

2005 182,5

2007

2006 159,9

2007 165,2

Динаміка скидання зворотних вод по галузям народного господарства та басейнам річок наведена в табл. 4.2 Табл. 4.2 Скидання зворотних вод, млн.м3 /рік Роки

Категорія очищення

О НО НДО НЧБО Всього по області О НО НДО НЧБО 2005

Найменуван. річков. басейну

Скинуто зворотних вод В В підземні Всього поверхневі горизонти водні об’єкти 58,175 58,175 7,178 7,178 16,163 16,163 127,83 127,83 209,346 209,346 57,65 57,65 5,976 5,976 10,93 10,93 107,9 107,9

Скидання зворотних вод Промисловість Сільське Комунгосп господарство

58,04 3,297 7,529 2,699 71,57 57,524 2,815 4,841 2,442

0,06 124,9 125,0 0,04 105,3

0,068 2,547 8,569 0,123 11,31 0,065 2,036 6,046 0,1

Інші галузі

0,062 1,334 0,012 0,078 1,486 0,061 1,125 0,01 0,068

28 Басейн Дніпра О НО НДО НЧБО Басейн П.Бугу О 2006 НО НДО НЧБО Всього по області О НО НДО НЧБО Басейн Дніпра О НО НДО НЧБО Басейн П.Бугу О 2007 НО НДО НЧБО Всього по області О НО НДО НЧБО Басейн Дніпра О НО НДО НЧБО Басейн П.Бугу

182,5 0,525 1,202 5,233 19,93 26,89 52,36 8,13 11,37 118,92 190,8 51,85 5,85 6,48 95,7 159,9 0,51 2,28 4,89 23,22 30,9 52,76 5,297 8,161 129,6 195,8 52,27 4,314 3,181 105,4 165,2 0,485 0,983 4,98 24,22 30,6

-

182,5 0,525 1,202 5,233 19,93 26,89 52,36 8,13 11,37 118,92 190,8 51,85 5,85 6,48 95,7 159,9 0,51 2,28 4,89 23,22 30,9 52,76 5,297 8,161 129,6 195,8 52,27 4,314 3,181 105,4 165,2 0,485 0,983 4,98 24,22 30,6

67,622 0,521 0,482 2,688 0,257 3,948 51,97 3,211 3,683 4,848 63,71 51,465 2,287 1,136 3,213 58,1 0,505 0,924 2,547 1,635 5,611 52,61 1,535 0,231 5,426 59,8 52,133 1,037 0,165 3,571 56,9 0,472 0,498 0,066 1,875 2,9

105,34 0,02 19,64 19,66 0,048 113,9 113,948 0,03 92,36 92,39 0,018 21,54 21,558 0,015 123,7 123,715 0,005 101,695 101,7 0,01 22,005 22,015

8,247 0,003 0,511 2,523 0,023 3,06 0,354 3,423 7,572 0,123 11,472 0,351 2,512 5,249 0,09 8,202 0,003 0,911 2,323 0,033 3,27 0,112 2,281 7,913 0,123 10,43 0,11 2,165 3,01 0,103 5,388 0,002 0,116 4,903 0,02 5,042

1,264 0,001 0,209 0,002 0,01 0,222 0,036 1,496 0,067 0,049 1,648 0,034 1,051 0,065 0,037 1,187 0,002 0,445 0,002 0,012 0,461 0,038 1,481 0,002 0,351 1,8 0,027 1,112 0,001 0,031 1,171 0,011 0,369 0,001 0,32 0,684

Об’єм скиду забруднених зворотних вод зменшився на 6,0 млн. м3 (з 19,5 млн. м3 у 2006 р. до 13,5 млн. м3 у 2007 р.). Інформація по типам очищення зворотних вод та скиду по басейнам річок приведена в табл. 4.3. Табл. 4.3 Типи очищення зворотних вод, млн. м3/рік Рік

1 2005

Водний об’єкт

2 басейн Дніпра басейн П.Бугу Всього по області басейн 2006 Дніпра басейн П.Бугу Всього по області басейн 2007 Дніпра басейн П.Бугу Всього по області

Скинуто всього

Нормативно очищених на очисних спорудах Всього Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка очистка

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9 -

3 182,5

4 57,65

5 56,99

6 -

7 0,66

26,89

0,525

0,525

-

-

-

-

209,346 159,9

58,175 51,85

57,51 51,67

-

0,66 0,18

179,9 -

165,9 -

30,9

0,51

0,51

-

-

-

-

190,8 165,2

52,36 52,27

52,18 52,27

-

0,18 -

173,6 -

159,8 -

30,6

0,49

0,11

-

0,38

-

-

195,8

52,76

52,38

-

0,38

171,7

162,0

29 Скиди забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти в порівнянні з 2006 р. зменшилися на 9,14 тис. т. Динаміка скидання забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти наведена в табл. 4.4. Табл. 4.4 Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік Рік

Водний об’єкт

2005 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2006 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2007 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу

Скидання забруднюючих речовин Завислі N (сума P речовини мінеральних (ортофосформ) фати)

Разом

БСК

ХСК

81639,4 76086,3 5553,1

1175 1094 81

-

1045 959 86

2496 2358 138

58903,3 53383,8 5519,5

1172 1050 122

0,849 0,349 0,5

959 846 113

49759,4 44311,7 5447,7

1192 1112 80

0,776 0,429 0,347

1038 965 73

Мінералізація

Нафтопродукти

131,4 100,4 31,01

55100 51171 3929

19,44 18,43 1,01

2105 1954 151

170,2 142,6 27,6

40680 36740 3940

13,75 12,87 0,88

1903 1772 131

158,6 134,4 24,24

32268 28310 3958

13,03 12,19 0,84

Обсяг зворотного водопостачання становить 671,5 млн.м3. Обсяг повторного водопостачання за 2007 р. становить 8,5 млн.м3. Відсоток економії свіжої води у 2007 р. становить 93,51 % проти 93,27 % у 2006 р. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені у табл. 4.5.

30 Табл.4.5 Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3/рік Роки

Галузь економіки

Оборотне

Повторно-послідовне

Економія свіжої води, %

Безповоротне водоспоживання

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

728,5 0,004 728,5

15,11 15,11

93,67 0,629 93,01

10,1 31,03 3,67 44,8

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

669,3 0,004 669,4

10,9 10,9

93,93 0,662 93,27

10,72 49,31 2,1 62,13

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

671,5 0,004 671,5

8,509 8,509

94,14 0,73 93,51

12,73 35,07 2,276 50,0

2005 р.

Всього по області 2006 р.

Всього по області 2007 р.

Всього по області

31 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками У 2007 р. згідно програми проведення моніторингу поверхневих вод відділом відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводились спостереження за станом Канівського та Кременчуцького водосховищ, річок Рось, Вільшанка, Тясмин, Золотоношка на 20 контрольних створах. Протягом 2007 р. відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ в Черкаській області перевірено 46 випусків стічних вод, відібрано 137 проб поверхневих вод, 92 проби стічних вод. Канівське водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Канівського водосховища проводився на прикордонному створі з Київською областю (пристань Бучаки) та у верхньому б’єфі Канівської ГЕС. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов", 1990. За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним. Кременчуцьке водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Кременчуцького водосховища проводився на семи підконтрольних створах. На створах в районі с.Пекарі, 5 км нижче скиду очисних споруд міста Канева; 0,5 км нижче скиду очисних споруд ВАТ "Азот"; в р-ні розсіюючого випуску ВАТ "Азот" основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На підконтрольних створах 0,5 км вище водозабору м.Черкаси; 2 км вище залізничного мосту м.Черкаси; 1 км нижче Південного промвузла м.Черкаси перевищень норм ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений" не виявлено. Лише було зафіксовано перевищення БСК5 на останніх двох створах відповідно в 1,3 та 1,6 р. В 2007 році санітарний стан Кременчуцького водосховища на підконтрольних створах залишився задовільним. Басейн річки Дніпро р.Рось Аналітичний контроль якості та складу води р.Рось проводився на двох створах: на межі з Київською обл., в районі с. Москаленки; 1 км нижче села Межиріч, 5 км вище гирла р.Рось. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений".

32 За звітній період гідрохімічні показники в межах норми, в літній період спостерігалось зниження вмісту розчиненого кисню до 1,5 мг/дм3. р.Вільшанка Визначення гідрологічного складу проводилось на створі в с.Мошни, 1 км вище гирла. Основні показники складу та якості води знаходяться в межах норма ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". За звітний період санітарний стан в район не змінився і залишився завільниим. р.Тясмин Аналітичний контроль якості та складу води в р.Тясмин проводився на шести підконтрольних створах від кордону з Кіровоградською областю (1 км вище с.Косарі) до міста Чигирина. На створі спецспостереження 1 км вище с.Косарі на межі з Кіровоградською областю результати хімічних аналізів води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створі 0,5 км нижче м. Сміли, нижче скиду о/с КП ”Смілаводоканал” виявлені перевищення ГДК нітритів в 5,7 р., АПАР в 2,1 р., заліза загального в 1,7 р. згідно норм "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". Визначення гідрологічного складу води в районі м. Чигирин проводився на двох підконтрольних створах На створах 1 км вище, 1 км нижче м.Чигирин спостерігалось перевищення ГДК заліза загального в 1,3 р. та АПАР в 1,2 р.на створі нижче міста згідно норм "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2007 році санітарний стан р.Тясмин залишився задовільним. р.Золотоношка Аналітичний контроль якості та складу води проводився на двох підконтрольних створах. На створі 1 км вище м.Золотоноші гідрохімічні показники знаходяться в межах норм ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". На створі 1 км нижче м. Золотоноші виявлені перевищення ГДК БСК5 в 1,5 р., амоній-іонів в 1,8 р. В 2007 році санітарний стан річки р. Золотоношки залишився задовільним. Санепідслужбою області здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у

33 населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом, та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. За даними обласної санепідемстанції із водойм першої категорії в 6 встановлених створах відібрано і досліджено 152 проби на санітарнохімічні і 152 проби на мікробіологічні показники, виявлені відхилення у 27 (17,8 %) та 8 (5,3 %) пробах відповідно. Із водойм другої категорії на 86 встановлених створах відібрано і досліджено 664 проби на санітарно-хімічні і 2148 проб на мікробіологічні показники, з них не відповідали вимогам санітарних норм і правил 141 (21,2 %) і 226 (10,5 %) проб відповідно. Із загальної кількості досліджених на санітарно-хімічні показники проб води водойм на вміст пестицидів досліджено 389 проб, з яких не відповідали гігієнічним вимогам дві, солей важких металів – 457 проб, СПАР – 163, фенолів – 224. Згідно з програмою гідрохімічного контролю якості вод лабораторією гідрохімічного моніторингу Черкаського регіонального управління водних ресурсів здійснюється контроль поверхневих вод Кременчуцького водосховища щомісячно: р. Дніпро, водозабір м. Черкаси; р. Рось, водозабір м. Корсунь-Шевченківського; р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС, та щоквартально: р. Тясмин, техводозабір; р. Рось, м. Стеблів, в/б ГЕС; р. Рось, с. Виграївські Дачі; с. Хмільна (вплив р. Росава). В районі водозабору м. Черкаси протягом 2007 року відібрано 12 проб, вибрано 336 аналізів. Середньорічні результати аналізів показують, що склад і якість річкової води відповідають нормативним вимогам СанПин № 4630-88 за винятком хімічного споживання кисню (ХСК), середня концентрація якого перевищувала ГДК СанПиН у 1,12 рази. У 2007 р. згідно із доповненнями до програми Державного моніторингу проводився контроль Канівського водосховища на створі нижче б'єфу Канівської ГЕС - відібрано 12 проб, виконано 336 аналізів. Основні гідрохімічні показники санітарного стану водосховища відповідають ГДК СанПиН, за винятком ХСК, середня концентрація якого перевищувала ГДК у 1,13 рази. Згідно з програмою гідрохімічного контролю в районі водозабору м. Корсунь–Шевченківський відібрано 12 проб та виконано 336 аналізів. Усереднені результати лабораторних аналізів свідчать, що основні показники санітарного стану водозабору знаходяться в допустимих межах СанПиН, за винятком ХСК, середня концентрація ХСК перевищувала ГДК СанПиН в 1,35 рази. У 2007 р. згідно із доповненнями до програми Державного моніторингу проводився контроль р. Рось на створах Виграївські Дачі (відібрано 4 проби, виконано 112 аналізів), м. Стеблів верхній б'єф водосховища ГЕС (відібрано 4 проби виконано 112 аналізів), та с. Хмільна. Усереднені результати лабораторних аналізів свідчать, що основні показники санітарного стану на вищезазначених створах знаходяться в допустимих межах СанПиН, за винятком ХСК, середня концентрація якого

34 перевищувала ГДК СанПиН в 1,23 рази на створі Виграївські Дачі та в 1,2 рази на створі с. Хмільна. Протягом звітного року на р. Тясмин в районі техводозабору спиртовогорілчаного заводу відібрано чотири проби води, виконано аналізів за 112 показниками. Усереднені результати аналізів показали, що концентрація ХСК та БСК5 перевищує ГДК СанПиН в 1,5 рази. Як свідчать дані спостережень, стан річок області залишається задовільним.

4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод Черкаської області не проводилась, стан гідробіоценозів не визначався.

4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Санепідслужбою області досліджено понад 3 тис. проб річкової води, з яких не відповідало санітарним нормам за мікробіологічними показниками 10,1 % проб. Найбільший відсоток відхилень за мікробіологічними показниками з водойм І категорії водокористування зареєстрований в КорсуньШевченківському районі - 23,8 %, з водойм II категорії - в м. Ватутіне (25 %), Кам'янському (21,1 %), Чигиринському (22,9 %) районах. В теплий період минулого року значно погіршилась якість води р. Рось в зоні спостереження Корсунь - Шевченківської райСЕС: індекс ЛКП - до 24000, вміст розчинного кисню знизився до 0,9 мг/дм3. Процеси самоочищення в річці проходили незадовільно. Найбільш вірогідними причинами цих явищ є природні фактори (висока температура повітря, маловодність) та антропогенні - порушення режиму роботи водосховищ гідроелектростанціями, перевантаження та неефективна робота очисних споруд підприємств, розміщених вище по течії річки в Київській області. Високі рівні бактеріального забруднення води відмічались в р. Тясмин, в межах Кам'янського, Чигиринського району: індекс лактозопозитивних кишкових паличок в 1 дм3 води складав 24 000. В цій же річці, за результатами спостережень Смілянської міськСЕС, індекс ЛКП становив 70000, а в зоні спостереження Чигиринської райСЕС виявлялись погіршення бактеріологічних показників: індекс ЛКП - 24000, колі - фагів - 200 БУО. Процеси самоочищення в річці проходили задовільно. У воді р. Гнилий Тікич поблизу с. Стебне Звенигородського району виявлялись високі рівні бактеріального забруднення: індекс ЛКП становив 70000, Е. Соlі - 24000, колі-фагів - 300 БУО. Викликає занепокоєння погіршення якості води річки за бактеріологічними показниками в зоні спостереження Катеринопільської райСЕС: індекс Е. Соlі - 6200. В результаті проведених досліджень проб води р. Уманка, в зоні спостереження Уманської міськСЕС, виявлено погіршення бактеріологічних показників: індекс колі - фагів - 500 БУО. Процеси самоочищення води

35 проходили на задовільному рівні. В цій же річці Уманською райСЕС виявлено високу ступінь забруднення води за індексом ЛКП - 24000. Протягом року погіршувалась якість води за мікробіологічними показниками в річці Шполка в зоні спостереження Шполянської райСЕС та Ватутінської міськСЕС: індекс ЛКП становив - 6200. За даними Тальнівської райСЕС у воді р. Гірський Тікич, нижче місця скиду стічних вод з Тальнівських очисних споруд, індекс ЛКП становив 6200. Процеси самоочищення води в річці проходили на незадовільному рівні. За порушення санітарно-гігієнічних правил і норм при експлуатації водогінних споруд і мереж, погіршення якості питної води на винних осіб накладено 57 штрафів на суму 5005 грн., застосовано 15 фінансових санкцій на суму - 3337,8 грн., винесено 274 постанови про призупинення експлуатації об'єктів, з них - 28 на постійно. В слідчі органи направлено одну справу, 64 особи відсторонено від роботи.

4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) У 2007 році з 27 підприємств-забруднювачів водних об’єктів області 75 % припадає на підприємства житлово-комунального господарства. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів наведені в табл. 4.6.

36 Табл. 4.6 Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік Відомство 2005 Мінпром України Мінхарчопром Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Концерн “Укрцукор” Концерн “Укрцукор” Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет водного господарства Мінсільгосппрод

Мінсільгосппрод

Підприємство-забруднювач ВАТ “Черкаське хімволокно” КП “Шполянська кондитерська фабрика” Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси" ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ВАТ “Пальмірський цукор” ТОВ “Оберіг”

Водний об’єкт

разом

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

р. Дніпро р. Шполка

7,293 0,013

0,002

7,293 0,011

8416,67 3,001

р. Фоса

0,182

0,182

-

55,89

р. Рось

0,007

0,007

-

2,7

р. Суха Згарь р. Гірський Тікич р.Рось р. Золотоношка

1,422 0,865

1,422 0,865

-

61,51 139,37

0,5 0,978

0,5 -

0,978

47,0 500,67

0,296

-

0,296

63,97

0,108

-

0,108

30,5

Уманське ВУВКГ

р. Гірський Тікич р. Гірський Тікич р. Уманка

3,850

-

3,850

1093,68

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

2,398

2,398

-

191,79

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,247

-

0,247

102,67

Чигиринське КП "Комунальник"

р. Тясмин

0,053

-

0,053

13,53

Корсунь-Шевченківський КП "Водоканал" Чорнобаївське ВУЖКГ

р.Рось

0,017

0,017

-

2,31

р. Ірклій

0,076

-

0,076

23,56

Ватутінське КВП “Водоканал”

р. Шполка

0,625

-

0,625

255,29

ЖКП "Надія" с. Медведівка Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногіря Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Світанок"

р.Тясмин р. Ірдинь

0,028 0,082

-

0,028 0,082

15,96 26,7

р. Дніпро

0,050

-

0,050

9,12

ТОВ "Панда" Золотоніське ВАТ “Веста” Монастирищенське ВУЖКГ Тальнівське КП “Водоканал”

37 Рік Відомство Укркооп-спілка Черкаська міська рада Держкомітет з питань житловокомунального господарства Мінпраці та соціальної політики Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" Міністерство транспорту Концерн “Агропромінвест” Державний комітет промполітики Міністерство промполітики Концерн “Укрцукор” ДАК "Хліб України" Держкомітет з питань житловокомунального господарства Держкомітет з питань житловокомунального господарства Корпорація "Украгропромбуд" Міністерство агропромполітики Міністерство агропромполітики Міністерство транспорту Держкомітет з питань житловокомунального господарства Разом: 2006 Мінпром України Мінхарчопром

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн.м3 НО 1,330

НДО 0,014 -

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 3,0 190,95

р. Ірдинь р. Дніпро

разом 0,014 1,330

р. Тясмін

0,486

-

0,486

151,55

р. Боровиця

0,003

-

0,003

0,5

0,132

0,132

-

27,52

РКП "Камянський водоканал"

р. Гнилий Тікич р. Тясмин

0,177

-

0,177

91,69

Чигиринське КП “Лісове”

р. Тясмин

0,085

-

0,085

25,3

ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ВАТ "Смілянський машбуд" ТОВ ВО "Верстатопром", м. Корсунь-Шевченківський ДП "Кам’янський цуукрозавод" ДП "Золотоніський комбінат хлібопродуктів" КП "Водоканал", м. Лисянка

р.Уманка р.Тясмин

0,008 0,043

-

0,008 0,043

0,22 28,55

р. Золотоношка

0,171

-

0,171

132,9

р.Тясмин р. Рось

0,071 0,01

0,071 -

0,01

0,028 1,02

р.Тясмин р.Золотоношка

0,226 0,004

0,226 0,004

-

14,54 0,4

р. Гнилий Тікич р. Тясмин

0,041

-

0,041

10,51

0,960

-

0,960

141,72

р.Уманка р. Паланка

0,021 0,041

0,021 -

0,041

4,8 10,67

Потік без назви, п.п.р. Гірський Тікич р.Тясмин р. Тясмин

0,005

-

0,005

2,5

0,011 0,411

-

0,011 0,411

3,0 87,25

23,348

7,178

16,17

11984,509

3,037 0,0006

0,0006

3,037 -

524,53 0,5

Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційнолінійне управління автомобільних шляхів” Смілянське КВП „Шевченківський водоканал” Стеблівський психоневрологічний інтернат Звенигородське КП "Водоканал"

ВО "ВодГео", м. Сміла ТОВ "Уманський гранкар’єр" ПОСП Уманський тепличний комбінат ПОСП Уманський тепличний комбінат (Тальнівська філія) ТОВ "Електромашина", м. Сміла КП "Смілаводоканал"

ВАТ “Черкаське хімволокно” ТОВ “Шполянська кондитерська

р. Дніпро р. Шполка

38 Рік Відомство Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Міністерство промполітики Концерн “Укрцукор” Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Мінсільгосппрод Мінсільгосппрод Укркооп-спілка Черкаська міська рада Мінпраці та соціальної політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Підприємство-забруднювач фабрика” Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси" ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ВАТ „Ватутінський комбінат вогнетривів” ТОВ “Оберіг”

Водний об’єкт

разом

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

р. Фоса

0,33

0,33

-

145,4

р. Рось

0,007

0,007

-

1,004

р. Гнилий Тікич р. Гірський Тікич р.Рось р. Золотоношка

0,183

-

0,183

34,62

1,03

1,03

-

110,0

0,553 0,9

0,553 -

0,9

85,77 499,78

р. Рось

0,09

0,09

-

10,27

0,094

-

0,094

35,6

КП „Уманьводоканал”

р. Гірський Тікич р. Уманка

3,796

-

3,796

1192,9

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

3,284

3,284

-

181,2

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,239

-

0,239

93,6

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" Чорнобаївське ВУЖКГ

р.Рось

0,017

0,017

-

1,31

р. Ірклій

0,074

-

0,074

24,89

Ватутінське КВП “Водоканал”

р. Шполка

0,491

-

0,491

288,28

ТОВ „Цибулівський цукровий завод”

р. Гірський Тікич р. Ірдинь

0,727

0,727

-

91,73

0,087

-

0,087

27,87

р. Дніпро р. Ірдинь р. Дніпро

0,02 0,015 1,451

1,451

0,02 0,015 -

3,33 3,54 226,2

р. Боровиця

0,002

-

0,002

0,61

р. Гнилий Тікич

0,121

0,121

-

18,8

ТОВ "Панда" Золотоніське ВАТ “Веста” Набутівська філія ТОВ „ПриватАгро-Черкаси” Тальнівське КП “Водоканал”

Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногір’я ТОВ „ЛОЦ ЧС та ДОЦ „Світанок” Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційнолінійне управління автомобільних шляхів” Стеблівський психоневрологічний інтернат Звенигородське КП "Водоканал"

39 Рік Відомство Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" Міністерство транспорту Концерн “Агропромінвест” Мінагрополітики України Міністерство промполітики Концерн “Укрцукор” Міністерство агропромполітики Міністерство транспорту Корпорація "Украгропромбуд" Міністерство агропромполітики ДК „Укртрансгаз” НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Разом: 2007 Мінхарчопром Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва,

Об’єм скидання, млн.м3 НО -

НДО 0,184

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 69,63

-

0,157

56,09

0,008 0,241

-

0,008 0,241

2,43 39,96

р. Золотоношка

0,196

-

0,196

83,87

р. Гірський Тікич р. Рось

0,044

0,044

-

4,32

0,002

-

0,002

0,3

р. Тясмин

0,450

0,450

-

115,15

р. Уманка

0,044

-

0,044

9,2

р. Сріблянка р.Уманка р. Паланка

0,022 0,023 0,033

0,023 -

0,022 0,033

4,64 3,52 9,38

р. Білашка

0,002

-

0,002

0,305

р. Тясмин

1,531

-

1,531

304,65

19,5

8,13

11,37

4305,179

р. Шполка

0,003

-

0,003

0,6

р. Рось

0,007

0,007

-

0,7

р. Гірський Тікич р. Золотоношка

0,54

0,54

-

109,206

0,962

-

0,962

928,04

0,088

-

0,088

31,82

КП „Уманьводоканал”

р. Гірський Тікич р. Уманка

3,928

-

3,928

1178,49

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

2,161

2,161

-

182,63

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,25

-

0,25

47,16

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

РКП "Камянський водоканал"

р. Тясмін

разом 0,184

Чигиринське КП “Лісове”

р. Тясмин

0,157

ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ТОВ „Тальнівське кар’єроуправління” ТОВ ВО "Верстатопром", м. Корсунь-Шевченківський ДП "Кам’янський цукрозавод" ТОВ „Руна” ДП „Уманський консервний комбінат ТОВ „ТПК” Локомотивне депо, м. Сміла ТОВ "Уманський гранкар’єр" ПОСП „Уманський тепличний комбінат” Тальнівська газокомпресорна станція

р.Уманка р.Тясмин

КП "Смілаводоканал"

ТОВ “Шполянська кондитерська фабрика” ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ТОВ “Оберіг” Золотоніське ВАТ “Веста” Тальнівське КП “Водоканал”

40 Рік Відомство архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Мінсільгосппрод Укркооп-спілка Черкаська міська рада Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Міністерство транспорту Концерн “Агропромінвест” Корпорація "Украгропромбуд" ДК „Укртрансгаз” НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Міністерство транспорту Разом:

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

-

0,015

1,81

0,073

-

0,073

55,66

р. Шполка

0,5

-

0,5

216,77

р. Гірський Тікич р. Ірдинь

0,3

0,3

-

50,84

0,089

-

0,089

29,66

р. Ірдинь р. Дніпро

0,015 1,48

1,48

0,015 -

5,168 170,95

0,12

0,12

-

48,219

РКП "Камянський водоканал"

р. Гнилий Тікич р. Тясмин

0,171

-

0,171

170,28

КП "Чигиринське"

р. Тясмин

0,14

-

0,14

22,8

ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ТОВ "Уманський гранкар’єр" Тальнівська газокомпресорна станція

р.Тясмин

0,173

-

0,173

3,69

р. Золотоношка

0,054

-

0,054

21,33

р.Уманка р. Білашка

0,023 0,002

0,023 -

0,002

2,3 0,3

КП "Смілаводоканал"

р. Тясмин

0,842

-

0,842

73,12

ТОВ "Смілаенергопромтранс" КП "ВодГео"

Р. Тясмин

0,004 0,642

-

0,004 0,642

4,4 37,642

0,219

-

0,219

65,81

0,665 13,5

0,665 5,3

8,2

17,96 3477,355

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" Чорнобаївське КП ВУЖКГ

р.Рось

0,015

р. Ірклій

Ватутінське КВП “Водоканал” ТОВ „Цибулівський цукровий завод” Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногір’я Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційнолінійне управління автомобільних шляхів” Звенигородське КП "ВКГ"

Монастирищенське ВУЖКГ Хлистунівський щебзавод

Р. Гірський Тікич

разом

41 Протягом 2007 р. Держуправлінням розглянуто 420 матеріалів дозволів на спеціальне водокористування, із них видано 166 та продовжено термін дії 254 дозволів. Станом на 1 січня 2008 р. на обліку знаходиться 1578 підприємств водокористувачів. За порушення вимог водоохоронного законодавства в 2007 р. скасовано 62 дозволи на спецводокористування. З метою більш раціонального використання водних ресурсів та зменшення негативного впливу на їх стан підприємствам-водокористувачам доведені ліміти на забір води та скиди стічних вод, які встановлюються у дозволах на спеціальне водокористування. Інформація щодо дозвільної діяльності наведена в табл. 4.7.

Табл. 4.7 Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) управління у 2005 - 2007 рр. Адміністративнотериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

Кількість водоскидів

Кількість організацій

Кількість водокористува чів, які мають дозволи

Кількість водокористувач, дозволи, яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів (в т.ч. анульованих)

Кількість дозволів, виданих та продовжених в поточному році

Всього

В т.ч. підземних

3317

3170

117

1440

779

4

657

325

78 22 72 32 74 16

72 16 63 29 74 15

15 14 9 1 5 1

32 16 25 15 43 10

22 14 22 11 32 7

-

10 2 3 4 11 3

8 4 6 3 17 3

125 238 147 146 323 58 47 83 98 109 135 87 105 197 178 102 335 107 296 107

122 238 142 144 305 55 45 81 91 106 133 83 102 171 171 98 309 106 294 105

4 8 7 1 8 1 1 9 4 1 2 2 3 5 1 8 2 2 3

73 72 106 71 71 39 35 52 49 63 79 56 54 55 118 39 79 43 65 80

45 19 73 43 37 17 4 18 23 29 45 18 38 25 62 20 58 23 41 33

1 1 1 1 -

28 53 32 28 34 22 31 34 26 34 33 38 15 30 55 19 21 20 24 47

14 11 47 10 9 8 3 7 8 16 15 10 14 11 28 8 23 11 15 16

2005 р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне кожного з районів: Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам’янський Канівський Катеринопільський К.-Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський

43 Адміністративнотериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

Кількість водоскидів

Кількість організацій

Кількість водокористува чів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, дозволи, яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів (в т.ч. анульованих та під-ва банкрути)

Кількість дозволів, виданих та продовжених в поточному році

Всього

В т.ч. підземних

3358

3206

119

1536

870

-

666

305

78 22 72 32 74 16

72 16 63 29 74 15

15 13 9 1 4 1

32 16 25 17 43 10

24 13 21 12 32 7

-

8 3 4 5 11 3

6 6 9 3 10 2

126 239 147 141 320 62 47 83 99 110 137 94 110 199 184 104 341 111 301 109

123 239 142 139 304 59 46 81 91 107 135 85 107 173 176 100 314 110 299 107

4 8 7 3 8 1 1 9 3 1 2 4 3 5 1 9 2 2 3

76 76 127 80 80 41 31 55 49 67 84 58 59 58 133 39 83 46 67 84

50 24 88 44 43 19 6 21 26 30 58 20 37 29 79 22 57 24 46 38

-

26 52 39 36 37 22 25 34 23 37 26 38 22 29 54 17 26 22 21 46

18 9 33 18 11 6 2 9 12 10 20 4 12 10 27 3 20 15 18 12

2006 р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне кожного з районів: Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам’янський Канівський Катеринопільський К.-Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський

44 Адміністративнотериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

Кількість водоскидів

Кількість організацій

Кількість водокористува чів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, дозволи, яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів (в т.ч. анульованих та під-ва банкрути)

Кількість дозволів, виданих та продовжених в поточному році

Всього

В т.ч. підземних

3378

3226

118

1578

917

-

661

420

74 22 67 32 77 16

68 16 58 29 77 15

15 13 9 1 4 1

35 14 26 17 45 10

22 10 23 12 33 7

-

13 4 3 5 12 3

17 4 18 5 13 1

126 241 150 143 326 62 68 83 99 110 137 95 109 199 184 104 339 112 293 110

123 241 145 141 310 59 67 81 91 107 135 86 106 173 176 100 312 111 291 108

4 8 6 3 8 1 1 9 3 1 2 4 3 5 1 9 2 2 3

75 80 134 83 84 42 33 54 48 71 84 54 60 64 133 36 87 54 68 87

48 29 91 49 49 21 9 21 27 33 53 25 36 35 79 21 62 33 48 41

-

27 51 43 34 35 21 24 33 21 38 31 29 24 29 54 15 25 21 20 46

21 20 34 18 28 6 5 8 13 13 28 17 18 18 30 7 28 15 22 13

2007 р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне кожного з районів: Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам’янський Канівський Катеринопільський К.-Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський

4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом останніх років у весняно-літній період спостерігається погіршення якості води (зниження вмісту розчиненого кисню) в Стеблівському та Корсун-Шевченківському водосховищах, розташованих на р. Рось. Внаслідок зниження вмісту розчиненого кисню вода річки непридатна для забезпечення господарсько-питних потреб населення та існує імовірність загибелі водних живих ресурсів. Вверх по течії в межах Київської області скиди забруднених стічних вод в р. Рось здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик, очисні споруди яких працюють неефективно. Тобто, всі забруднення, які надходять зі стічними водами Київської області, накопичуються у верхньому б’єфі Стеблівської ГЕС, а потім надходять в район питного водозабору м. Корсунь-Шевченківського. В подальшій перспективі ситуацію на р. Рось може погіршити будівництво сталепрокатного заводу м. Біла Церква, скиди від якого створять додаткове навантаження на екосистему річки. Держуправління звернулось до Черкаськогї обласної державної адміністрації з проханням розглянути питання щодо екологічного стану р. Рось на засіданні Уряду, так як річка є джерелом питного водопостачання для жителів м. Корсунь-Шевченківського та одночасно – приймачем недостатньо очищених стічних вод міст Київської області.

4.7. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозаборів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забрудненя поверхневих вод, є гідрометеорологічні умови. Нині головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції по каскаду дніпровських водосховищ є р. Прип’ять, тому умови формування поверхневого стоку на її водозборі мають вирішальний вплив на радіаційний стан всього каскаду дніпровських водосховищ. Рівень концентрації радіонуклідів у воді Канівського водосховища останніми роками набагато нижчий допустимих норм по питній воді згідно документа ДР-97 (допустимий рівень вмісту цезію 137 і стронцію 90 в питній воді 2 Бк/л або 2000 Бк/м3). Концентрації стронцію 90 у Канівському водосховищі протягом 2007 року коливались в межах від 28 до 70 Бк/м3. Концентрації цезію 137 у Канівському водосховищі протягом 2007 року коливались в межах від 4,83 до 11,4 Бк/м3.

46 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини На стан навколишнього середовища області, в т.ч. поверхневих водойм та підземних вод, негативно впливають скиди у водойми неочищених і недостатньо очищених стічних вод, відсутність благоустроєних полігонів для складування побутових відходів, інтенсифікація господарської діяльності тощо. Однією з причин захворюваності населення на гострі кишкові інфекції, шигельози, вірусний гепатит А є вживання недоброякісної питної води. Впродовж 2007 року в області відмічався ріст захворюваності на кишкові інфекції на 55 %, в тому числі гастроентероколітів на 57 %. Водночас, спостерігалось зниження рівня захворюваності на вірусний гепатит А на 38 % та не реєструвалися захворювання на черевний тиф. В 2007 році державному санітарному нагляду в області підлягало 397 водогонів централізованих джерел водопостачання, з них 25 комунальних, в тому числі 4 з поверхневих джерел, 243 відомчих, 129 сільських та 1567 децентралізованих джерел (1546 громадських колодязів, 17 артезіанських колодязів, 4 каптажі). За 2007 рік із джерел і мережі централізованого водопостачання відібрано та досліджено 7088 проб питної води за бактеріологічними показниками, з яких 2,9 % не відповідали нормативам Держстандарту (по Україні - 3,7 %). Гірша від середньообласного показника якість питної води за бактеріологічними показниками в Чигиринському - 8,5 %, Уманському 6,6 %, Шполянському - 6,5 % районах. За результатами лабораторних досліджень проб питної води із джерел децентралізованого водопостачання встановлено, що майже п'ята проба питної води не відповідає санітарним вимогам за бактеріологічними показниками (по Україні - 20 %). Значно гірша за бакпоказниками якість води громадських криниць в Чигиринському (65,7 % проб з відхиленнями від нормативів), КорсуньШевченківському (49 %), Жашківському (40,1 %) районах. В області станом на 01.01.2008 налічувалось 55 об’єктів, які мають випуски стічних вод у поверхневі водойми, з них 35 - господарсько-побутових стоків та 20 промислових, не відповідають санітарним вимогам випуски промислових вод в містах Золотоноша та Ватутіне. Аналіз результатів лабораторних досліджень води водойм, виконаних санепідстанціями міст та районів за 2007 рік, свідчить, що річкова вода в створах спостереження зазнавала від помірного та допустимого до високого ступеню забруднення (класифікація СанПіНу №4630-88).

4.9. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів Протягом 2007 р. за рахунок обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища виконувались наступні заходи з охорони та відновлення водних ресурсів: - реконструкція каналізаційних мереж першої міської лікарні,

47 - реконструкція каналізаційних мереж поліклініки та міської лікарні № 3, - реконструкція системи каналізації дитячого санаторію "Руська Поляна", - будівництво очисних споруд Жовтневого психоневрологічного інтернату, - розробка проекту на будівництво очисних споруд в с. Іркліїв Чорнобаївського району, - реконструкція очисних споруд м. Монастирища, - тампонаж свердловин Уманського родовища підземних вод, - придбання та заміна технологічного обладнання, що використало свої технічні можливості, на об’єктах каналізаційного господарства смт. Лисянка, - виготовлення проектної документації на виконання робіт з водопониження та водовідведення для ліквідації підтоплення м. Христинівка, - реконструкція каналізаційної мережі КНС № 1, КНС № 2, КНС № 3 с. Червона Слобода Черкаського району; - прокладання каналізаційного колектору по вул. Ціолковського від вул. Геронимівської до насосної станції "Соснівка", м. Черкаси; - реконструкція каналізаційної мережі КНС № 1 с. Геронимівка Черкаського району, - виконання заходів щодо відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Сріблянка та Мідянка в межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району. На виконання вищенаведених заходів у 2007 р. виділено виділено та освоєно 1770,2 тис. грн.

48 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. При формуванні екологічної мережі збільшення її площі може бути здійснено за рахунок наступних заходів: 1. Створення об'єктів природно-заповідного фонду високих категорій заповідання, як основних ядер елементів екомережі (природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків); 2. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історикокультурну цінність; 3. Запровадження особливого режиму використання водоохоронних та прибережних захисних смуг; 4. Створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель; 5. Збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони; 6. Екологічно доцільне збільшення площі лісів. Реальне збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ існування видів рослин і тварин забезпечується лише у тому випадку, коли вони потрапляють у систему заповідних об’єктів. В 2007 році на території області було створено 16 об’єктів ПЗФ місцевого значення за рахунок яких площа природно-заповідного фонду області збільшилась до 39,8054 тис.га. року становила 18,6 тис. га. Одним із основних засобів захисту середовища існування тварин під час зимівлі є здійснення біотехнічних заходів. В 2007 році здійснювалися такі заходи: облаштування підгодівельних майданчиків (191 шт.), створення захисних ремізів для тварин, побудовано нові та відремонтовано пошкоджені годівниці (417 шт.), створено кормових полів на площі 500 га. Встановлено межові знаки по межах мисливських господарств визначені та обмежовані знаками території відтворювальних дільниць в мисливських угіддях. Окрім того, в зв’язку з низькою чисельністю копитних тварин встановлено обмеження на використання державного мисливського фонду в Драбівському, Золотоніському, Шполянському, Уманському та Корсунь-Шевченківському районах. Для покращення умов міграції риб проведено розчищення річок Суба, Тясмин, Супій, Золотоношка, Гнилий Ташлик. З метою екологічного оздоровлення природних територій та акваторій в області розроблена та діє з 1998 року „Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на

49 період до 2010 року”. В рамках цієї програми у 2007 році Обласним управлінням меліорації і водного господарства „Черкасиводгосп” розроблена проектна документація по створенню прибережної захисної смуги р. Рось в адмінмежах Зарічанської сільської ради та Стеблівської селищної ради. За рахунок коштів Державного бюджету профінансовано роботи щодо розчищення річок Суба, Тясмин, Супій, Золотоношка, Гнилий Ташлик, очищені та впорядковані ставки в Золотоніському та Звенигородському районах. Окрім того були виконані берегоукріплювальні роботи на Кременчуцькому водосховищі в районах дільниці сіл Прохорівка-Келеберда та с. Тубільці. Одним з основних заходів є розробка та затвердження проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів, винесення в натуру їх меж. Виконавцем вказаних робіт визначені обласне управління по меліорації і водному господарству "Черкасиводгосп", регіональне управління водних ресурсів та районні державні адміністрації. На Кременчуцькому водосховищі закріплено в натурі 285,7 км прибережних захисних смуг (в Чорнобаївському районі - 175,4 км, в Канівському районі - 13,3 км, в Черкаському районі - 40,0 км, в Чигиринському районі - 57,0 км). Основними порушеннями режиму господарської діяльності в межах прибережних захисних смуг є влаштування звалищ сміття, розорювання земель, самозахоплення землі під городні ділянки. З метою відтворення родючості ґрунтів, обмеження руйнівної дії водної ерозії, та зменшення ступеня розораності, в області, на кінець 2007 року, з інтенсивного обробітку вилучено 9219,2 га деградованих, малопродуктивних земель, з них 67,2 га під залісення, 252,9 га - постійне залуження, 8788,0 га - до перелогів, 107,1 га - до інших несільськогосподарських угідь. Одним із структурних елементів екомережі являються полезахисні лісові смуги та смуги вздовж транспортних шляхів. Законодавчо не врегульовано відносини щодо охорони, використання і відтворення захисних насаджень, які входять до складу земель сільськогосподарського призначення, транспорту та інші. Табл. 5.1 Площа відновлюваних земель за роками, тис. га Складові екомережі

1995

2004

2005

2006

2007

28,7

28,6

28,6

14,7

-

-

-

-

-

-

прибережні захисні смуги

38,7

38,7

38,7

38,9

38,7

Деградовані землі

361,9

364,9

364,9

139,6

361,8

Ренатуралізовані землі

-

-

-

-

-

Землі під консервацією

-

-

-

-

3,7

Захисні лісонасадження Водоохоронні зони, в тому числі:

З метою збереження біорізноманіття в області ведеться облік представників тваринного та рослинного світу яким загрожує небезпека зникнення.

50 Табл. 5.2 Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Хребетні Ссавці Птахи Плазуни Земноводні Риби Круглороті Безхребетні Разом:

43 7 31 1 1 2 1 59 102

Судинні рослини Голонасінні Покритонасінні Папоротеподібні Плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби Разом:

87 84 1 2 2 9 98

2000 Тваринний світ

43 43 7 7 31 31 1 1 1 1 2 2 1 1 59 59 102 102 Рослинний світ 87 84 1 2 2 9 98

Види, яким загрожує небезпека 2003 2004 2005 2006

2007

43 7 31 1 1 2 1 59 102

43 7 31 1 1 2 1 39 102

43 7 31 1 1 2 1 39 102

43 7 31 1 1 2 1 39 102

43 7 31 1 1 2 1 39 102

87 84 1 2 2 9 98

87 84 1 2 2 9 98

87 84 1 2 2 9 98

87 84 1 2 2 9 98

87 84 1 2 2 9 98

З метою збереження і відтворення в штучних умовах тварин, у першу чергу зникаючих, рідкісних, занесених до Червоної книги України і міжнародних Червоних списків створено в 1983 році Черкаський зоопарк. На території області виявлено 69 видів рослин та 67 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Кількість видів флори і фауни, що знаходяться під охороною наведено в табл. 5.3. Табл. 5.3 Кількість рідкісних видів флори і фауни під охороною за роками Назва Флора Фауна

1981

1985

1991

2000

2004

2005

2006

2007

80 102

80 102

80 102

87 102

87 102

87 102

432 102

417 97

№ з/п

1 Одиниці адміністративнотериторіального устрою

2 Черкаська область Загальна площа екомережі, тис. га

3 2091,6 4 616,5 5 39,8 6 30,8 7 8 9 38,9 10 338,2 11 0,2 12 1,4 13 0,04 14 16,0 15 144,0

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Землі під консервацією

Рекреаційні території

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Ліси та інші лісо вкриті площі

Прибережні захисні смуги

Водоохоронні зони

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Загальна площа, тис. га Об’єкти ПЗФ

51

Табл. 5.4 Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою регіону Складові елементи екомережі, тис. га

16 -

52 З метою поліпшення екологічного стану, раціонального екологічно врівноваженого та екологічно безпечного землекористування, підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма "Ліси України" на період 2002-2015 рр. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багато перспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. Природні комплекси, що перебувають під охороною в межах територій природно-заповідного фонду, є найбільш захищеними. Крім територій ПЗФ в області найменше враженими та порушеними збереглися лише близько 18 % територій, до яких входять ліси, водно-болотні угіддя та частина нерозораних степових ділянок (здебільшого це невдоби). На цих територіях необхідно проводити спеціальні заходи, спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої та Червоної книг України, поліпшення середовища їх існування.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.

5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області Черкаська область розташована в межах лісостепу. На її території були широко розповсюджені ліси. Зараз вони збереглися окремими масивами. Площа земель лісового фонду області становить 338,168 тис. га. Лісистість складає 16 %, що значно нижче від розрахунково-оптимального показника (21-22%), потрібного для забезпечення збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісокористування і екологічними вимогами. Розташування лісів на території області є дуже нерівномірним. Так, в Жашківському та Драбівському районах лісистість становить лише 2,8 та 3,3 % відповідно, в той же час в Канівському та Черкаському районах - 35 та 41 %. Середній вік насаджень складає 59 років. За даними обліку, землі лісогосподарського призначення регіону станом на кінець 2007 року розподілені наступним чином: Загальна площа 338,168 тис.га Площа земель лісогосподарського призначення, які 279,1 тис. га віднесені до державних лісогосподарських підприємств Площа земель лісогосподарського призначення, які 58,5 тис. га віднесені до відання інших лісокористувачів

53 Площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

0,0183 тис. га 322,16 тис. га

Природна степова рослинність зустрічається лише на крутих схилах долин річок і балок, але тут вона дуже змінена в результаті інтенсивного випасання худоби або перезалуження в результаті поверхневого чи корінного поліпшення. В комплексі антропогенних факторів, які негативно впливають на рослинний світ, особливе місце по своїй значимості та ступеню впливу на довкілля займає техногенне забруднення атмосфери. Дія цього фактора викликає пригнічення росту та розвитку рослин. Особливо вразливими є лісові екосистеми. Ступінь пошкодження лісових насаджень знаходиться в прямій залежності від фітотоксичності забруднювачів атмосфери. В залежності від концентрації забруднювачів та тривалості їх впливу визначаються два типи пошкодження – гострий і хронічний. Найбільшого впливу аеротехногенного забруднення в області зазнали насадження, що проростають в безпосередній близькості до обласного центру. Черкаська промагломерація довгий час являлася потужним джерелом аеротехногенного забруднення середовища (1975-2000 рр.). Основними забруднювачами були сірчистий ангідрид, окисли азоту, аміак, окисли вуглецю, двоокиси азоту, сірководень, сірковуглець та інші. Залишається проблемним питання утримання та ведення господарства в захисних лісонасадженнях, яке не врегульоване законодавчо. Після проведення реформування аграрного сектора в області залишились не переданими в користування 18,3 тис. га захисних насаджень, які перебували у користуванні колективних сільгосппідприємств і через відсутність лісокористувача перебувають у землях запасу сільських рад. Лісовідновлення проведено на площі 1,014 тис. га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень наводиться в таблиці 5.2.1.1.1 З метою ефективного планування лісогосподарської діяльності в області розроблена Державна програма "Ліси України" на період 2002-2015 рр., яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 18.01.02 № 24-16.

5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів На протязі 2007 року проводилась активна посадка лісу та посів з метою лісовідновлення та лісорозведення. При лісовідновленні здійснено посадку лісу на 0,666 тис.га, що на 0,870 тис.га менше ніж минулого року і на 0,348 тис.га – посів лісу. При лісорозведенні посадка лісу становила 0,506 га, що на 0,078 тис.га менше ніж минулого року, посів лісу – 0,182 тис.га. Природне поновлення лісу відбулося на площі 0,251тис.га.

54 Табл. 5.5 Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень за 2003-2007 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств) № з/п

1

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

2 2003 2004 2005 2006 2007

3 ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ

лісовідновлення, тис .га у тому числі:

посадка лісу

посів лісу

усього

4 1,014 0,969 1,018 1,536 0,666

5

6 1,014 0,969 1,018 1,536 1,014

0,348

Усього створено лісових насаджень, тис.га лісорозведення, тис. га у тому числі: створення захисних насаджень на створення землях, полезахисних непридатних для лісових смуг, усього посадка посів сільського тис. га лісу лісу господарства, тис. га 7 0,112 0,166 0,161 0,584 0,506

8

0,182

9 0,112 0,166 0,161 0,584 0,688

10 0,032 -

11 -

створення інших захисних насаджень, тис. га

природне поновлення лісу, тис. га

усього створено лісів. тис. га

12 -

13 0,149 0,183 0,270 0,220 0,251

14 1,162 1,152 1,320 1,756 1,953

55 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: 1) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; 2) захисні ліси; 3) рекреаційно-оздоровчі ліси; 4) експлуатаційні ліси. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об’єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об’єктів, зокрема: 1) розташовані в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду; 2) розташовані в межах історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов’язаних з важливими історичними подіями, охоронних зон пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва, також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення. До категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об’єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: 1) лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів); 2) лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг; 3) лісові ділянки (смуги лісів) у ярах, на легкорозвіюваних пісках, рекультивованих землях, кам’янистих розсипах, малопотужних кам’янистих ґрунтах, у високогірних зонах, на стрімких гірських схилах, у селенебезпечних басейнах та на схилах лавинонебезпечних басейнів (протиерозійні ліси), які виділяються за нормативами згідно з додатком 3; 4) лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць і виділяються з категорії експлуатаційних лісів на 500 метрів з кожного боку.

5) лісові ділянки (смуги лісів), що прилягають до смуг відведення автомобільних доріг державного значення і виділяються з категорії експлуатаційних лісів шириною 250 метрів з кожного боку дороги. Для забезпечення захисту зазначених доріг і безпеки руху у гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень; 6) лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів;

56 7) інші лісові ділянки (смуги лісів розташовані на схилах балок і річкових долин з крутизною схилів до 25 градусів (байрачні ліси); серед безлісної місцевості та мають площу до 100 гектарів. В межах Черкаської області з усіх лісів та інших лісовкритих площ 318,435 тис. га використовуються для захисної, природоохоронної та біологічної мети. До рекреаційно-оздоровчих лісів відносяться лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення і розташовані: 1) у межах міст, селищ та інших населених пунктів; 2) у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; 3) у межах поясів зон санітарної охорони водних об’єктів; 4) у лісах зелених зон навколо населених пунктів; 5) поза межами лісів зелених зон. В області до даної категорії лісів належить 1,56 тис. га. До категорії експлуатаційних лісів відносяться лісові ділянки загальною площею 7,89 тис. га, що не зайняті лісами природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчими та захисними лісами (категорії лісів з особливим режимом лісокористування). Експлуатаційні ліси призначені для задоволення потреб національної економіки у деревині.

5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування Використання лісосічного фонду здійснюється на підставі затвердженої розрахункової лісосіки, яка становить по області 251,3 тис.м 3 деревини. В 2007 році в порядку рубок головного користування було заготовлено 246,6 тис. м3 ліквідної деревини. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів наводиться в табл. 5.6. Табл. 5.6 Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Рік

ЗатвердФактично жена розразрубано хункова разом, лісосіка, тис. га/тис.м3 м3

1

2

3

2005 2006 2007

232,8 249,2 251,3

800/205,5 244,9 899/246,6

Зрубано по господарствах твердолистяні розрахунфактично кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 4 5 6 7 Рубки головного користування 58,8 53 151,9 138,6 59,9 58,6 165,9 163,3 59,5 57,2 168,9 166,8

хвойні розрахунфактично кова лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3

м’яколистяні розрахунфактично кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 8 9 22,1 23,4 22,9

13,9 23,0 22,6

57 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки Відомості по даному питанню відсутні.

5.2.1.2.1.2. Поступові рубки Протягом 2007 року поступові рубки на території Черкаської області не проводилися.

5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів В зв'язку з відсутністю збуту та матеріальної зацікавленості заготівля другорядних лісових матеріалів заготівельними організаціями не проводилась.

5.2.1.2.3. Побічні лісові користування До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. На даний час лісогосподарськими підприємствами області проводиться лише заготівля меду. Інші види побічних користувань не проводяться в зв’язку з відсутністю ринку збуту та матеріальної зацікавленості.

5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт Наявність лісів та інших лісових насаджень є запорукою здоров’я жителів області. Деревна рослинність поглинає шкідливі випаровування, дим, гази, затримує пил, сажу. Особливо багато пилу затримують такі породи, як: берест, тополя, липа, в’яз та багато інших видів. Дерева є перешкодою для повітряних потоків, які піднімають та переносять пилові хмари, крім того виділяють велику кількість вологи, яка сприяє швидкому осіданню пилу, виділяють кисень і озон та поглинають вуглекислий газ. Лісова рослинність виділяє фітонциди, тобто: ефірних масел, бальзамів, летких вітамінів, смол, дубильних та ароматичних речовин. Всі вони мають здатність вбивати або гальмувати процес розмноження шкідливих бактерій, мікробів і грибів. Крім того лісові насадження перешкоджають поширенню шумів. Ці та багато інших властивостей лісу використовуються в культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілях. На території Черкаської області ліси та інші лісовкриті площі становлять 338,168 тис. га. Для захисної, природоохоронної та біологічної мети використовується 318,436 тис. га. На території Черкащини налічується

58 1,56 тис.га земель оздоровчого та рекреаційного призначення; 8,8 тис.га земель історико-культурного призначення. В області діє 9 історико-культурних заповідників, працює близько 60 баз відпочинку, 30 дитячих оздоровчих таборів, 6 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв та 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих. Більшість з перерахованих оздоровчих закладів та закладів відпочинку розташовані на територіях що межують з лісами чи лісовими насадженнями або знаходяться безпосередньо на їх території. Потреби мисливського господарства, в певній мірі, задовольняються завдяки здатності поновлення та відтворення лісових ресурсів. Чисельність основних видів мисливських тварин станом на кінець 2007 року складала: олень плямистий - 375 гол., козуля - 5909 гол., кабан 1870 гол. Порівняно з 2006 роком дані показники збільшились. В 2007 році були розроблені нові елементи туристичної інфраструктури, які забезпечують належний активний відпочинок громадян. Створені туристичні стежки та маршрути на територіях природнозаповідного фонду області, а саме: туристичний маршрут «Мальовниче узбережжя Трахтемирівського парку» протяжністю 34 км, екологотуристична стежка «В околицях «Трахтемирова»» протяжністю 3 км, туристичний маршрут «Пам’ятки Холодного яру» протяжністю 10 км, туристичні маршрути по ознайомленню з історією краю протяжністю 10-12 км, екологічна стежка «По ярах Трахтемирівщини» протяжністю 3,5 км, туристичний маршрут «По лісах Мошногір’я» протяжністю 20 км та туристичний маршрут «Канівські гори». На території лісових насаджень проводяться науково-дослідні роботи, які пов’язані з вивченням флори і фауна Черкащини, дослідженням впливу факторів навколишнього середовища на флористичні елементи довкілля та проведення польових практик студентами та учнями.

5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства За 2007 рік на території 11,5 тис. га під час проведення інших рубок та робіт пов’язаних з веденням лісового господарства проведена заготівля деревини з неї на лісах І групи 7,9 тис. га, в результаті якої фактично зрубано 250063 тис. м3.

5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки Протягом звітного року при проведенні рубок пов’язаних з веденням лісового господарства фактично зрубано 370,4 тис. м3 на площі 17,398 тис. га. У тому числі при суцільних санітарних рубках фактично зрубано 41,7 тис. м 3 на площі 0,193 тис. га, при лісовідновних рубках – 27,4 тис. м3 на площі 0,156 тис. га, при реконструктивних рубках – 2,008 тис. м3 на площі 0,05 тис.га.

59 Табл. 5.7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства

Рік

Загальна площа, тис. га

2005 18,432

2006 17,903

2007 17,398

Фактично зрубано, тис. м3

378,9

341,4

370,4

Загальна площа, тис. га

2005 0,086

Рік 2006 0,030

2007 0,193

Фактично зрубано, тис. м3

14,6

5,1

41,7

Табл. 5.8 Суцільні санітарні рубки Суцільні санітарні рубки

5.2.1.4. Відтворення лісу 5.2.1.4.1. Лісовідновлення За 2007 рік площа під лісовідновлення було використано 1,014 тис. га, що на 0,522 тис. га менше порівняно з минулим роком. Під час проведення лісовідновлення здійснено посадку лісу на площі, яка становить 0,666 тис. га, а посів лісу на площі 0,348 тис. га. Табл. 5.9 Лісовідновлення № з/п

1

Рік

2 2003 2004 2005 2006 2007

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

3 ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ

Лісовідновлення, тис.га у тому числі: посадка лісу

посів лісу

усього

4 1,014 0,969 1,018 1,536 0,666

5

6 1,014 0,969 1,018 1,536 1,014

0,348

5.2.1.4.1.1. Лісові культури Основними аборигенними лісоутворюючими культурами в області є сосна звичайна, дуб звичайний, липа дрібнолиста, акація біла та інші. У 2007 році всього створено лісів на площі 1,953 тис. га з використанням вищезазначених лісових культур.

5.2.1.4.2. Природне поновлення Природне поновлення лісового фонду області станом на кінець 2007 року сягнуло 0,251 тис. га, що на 0,031 тис. га перевищує показник минулого року.

60 Табл. 5.10 Природне поновлення № з/п

1

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

Природне поновлення лісу, тис. га

2

3 ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ

4 0,149 0,183 0,270 0,220 0,251

2003 2004 2005 2006 2007

5.2.1.4.2. Лісорозведення Протягом 2007 року було здійснено посів лісу на площі 0,182 тис. га та посадка лісу на площі 0,506 тис. га. Всього протягом року лісорозведення проведене на площі 0,688 тис. га, що на 0,104 тис. га перевищує минулорічні показники. Табл. 5.11 Лісорозведення № з/п

Рік

1

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

2 2003 2004 2005 2006 2007

3 ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ

Лісорозведення, тис. га у тому числі:

посадка лісу

посів лісу

7 0,112 0,166 0,161 0,584 0,506

8

0,182

усього

9 0,112 0,166 0,161 0,584 0,688

5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів За рахунок процесу природного поновлення лісу, лісовідновлення та лісорозведення площа лісів значно збільшилась. За 2007 рік створили 1,953 тис. га нових лісових насаджень, що на 0,197 тис. га більше ніж минулого року. Табл. 5.12 Створення нових лісів № з/п 1 1 2 3 4 5

Рік

2 2003 2004 2005 2006 2007

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

усього створено лісів

3 ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ ЧОУЛГ

4 1,162 1,152 1,320 1,756 1,953

61 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення Програмою на 2007рік було заплановано створення захисного лісорозведення на площі 0,7 тис. га. До кінця цього ж року було виконано програму – створено захисного лісорозведення на площі 700га.

5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг Протягом 2007 року в області не створювались полезахисні лісові смуги.

5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Протягом 2007року загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур, за даними Держкомлісгоспу, значно зросла порівняно з попереднім роком, а саме на 0,302 тис. га і становить 0,365 тис. га. Такий високий показник загибелі лісових культур спричинений, в переважній більшості, несприятливими погодними умовами. Значні втрати були завдані насадженням шкідниками, хворобами та пожежами. Табл. 5.13 Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Держкомлісгосп, тис. га 1 Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік Усього за 2007 рік у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га

2 0,113 0,063 0,365

у тому числі від: пожеж Несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж Несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

0,365 0,0138 0,314 0,021 0,016

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Шкідниками лісових масивів є різні види шкідливих комах, рослиноїдні кліщі, черевоногі молюски, гризуни. Хвороби лісових рослин можуть бути паразитичного та непаразитичного характеру. Паразитичні хвороби викликаються живими організмами – грибами, бактеріями, вірусами і мікоплазматичними

62 організмами; непаразитичні – шкідливими природними умовами: морозом, засухою. Сонячним перегрівом, нестачею мінеральних солей ґрунту, механічними пошкодженнями. Одні хвороби вражають листя, інші викликають загнивання плодів, відмирання гілля і стовбурів. Безліч небезпечних захворювань приводять до загального пригнічення лісових рослин і навіть до їх загибелі. В боротьбі з шкідниками передусім використовують агротехнічні заходи, механічні методи, біологічні речовини і лише в тому випадку, якщо вони не дають бажаного результату, хімічні, дотримуючись установленого регламенту та засобів безпеки. Охорона лісів від пожеж здійснюється шляхом проведення таких заходів: створення протипожежних розривів та забезпечити догляд за ними; проведення протипожежних інструктажів з працівниками зайнятими на роботах з підвищеною пожежною небезпекою; поліпшити роботу правоохоронних органів щодо встановлення осіб, винних у виникненні пожеж у лісах; забезпечити надання спеціалізованим установам попереджень про клас пожежної небезпеки на 1-3 доби та попереджень про високий та дуже високий клас пожежної небезпеки; забезпечити інформування населення про високий і дуже високий клас пожежної небезпеки; тримати в підтопленому стані торф`яні поля; провести ревізію протипожежних зон навколо торфополів; забезпечити протипожежний стан лісових просіку межах смуг відчуження ліній електропередач, нафто- та газопроводів; вжити заходів щодо очищення лісових масивів від захаращеності, ліквідації буреломів та минулорічних говільників; доукомплектувати спостережні вежі заходами спостереження, зв’язку та оповіщення; забезпечити патрулювання лісових масивів, у тому числі повітряне, в період високих класів пожежної небезпеки та інше.

5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників Станом на кінець 2007 року в Черкаській області пошкоджено 0,365 тис. га лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур. В результаті виникнення пожеж знищено 0,0138 тис. га лісу. Під впливом несприятливих погодних умов загинуло та пошкоджено 0,314 тис. га. Протягом року в межах Черкаської області внаслідок життєдіяльності шкідників лісу та від існуючих хвороб постраждало 0,021 тис. га, від потрави дикими тваринами 0,016 тис. га лісу. Табл. 5.14 Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Держкомлісгосп, тис. га 1 Усього за 2007 рік у тому числі від: пожеж Несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу

2 0,365 0,0138 0,314 0,021

63 Держкомлісгосп, тис. га господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

0,016

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин В зв'язку з відсутністю збуту та матеріальної зацікавленості заготівля лікарської сировини та інших видів природних недеревних рослинних ресурсів заготівельними організаціями не проводилась.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В Черкаській області нараховується 334 види судинних рослин (17% флори області), що знаходяться під загрозою зникнення. Серед них 69 видів занесених до Червоної книги України, 14 включені в додаток І Бернської Конвенції, 7 охороняються в Європі - Європейський Червоний список, 3 – у всесвітньому масштабу. У найбільш загрозливому стані перебувають 29 видів рослин, популяції більшості яких нині, очевидно, зникли. Першочерговим заходом щодо забезпечення охорони рідкісних видів рослин є організація моніторингу стану їх популяцій. Табл. 5.15 Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

1 69

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

2 дослідження не проводились

3 1.Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall 2. Бруслина карликова Euonymus nana Bieb 3. Вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum Z. 4. Водяний горіх плаваючий Trapa natans Z. 5. Гронянка півмісяцева, ключтрава Botrychium lunaria (Z.) Sw. 6. Ковила волосиста Stipa capillata Z. 7. Ковила дніпровська Stipa boristhenica Klock. ex Prokud.

8. Лілія лісова Lilium martagon Z. 9. Підсніжник складчастий Galanthus nivalis Z.

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 4 1. Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa 2. Aрум Бессера Arum besserianum 3. Булатка червона C. rubra 5. В’язіль стрункий Securigera elegans 7. Верба чорнична S. myrtilloides 8. Зозулинець жилкуватий O. nervulosa 9. Зозулинець обпалений O. ustulata 10. Зозулинець салеповий O. morio 11. Клокичка периста Staphylea pinnata

64 Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 10. Росичка середня Drosera intermedia Hayne 11. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (Z.) All. 12. Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq.

13. Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klok.

14. Цибуля ведмежа Allium ursinum 15. Шафран сітчастий Crocus reticulatus Stev. ex Adam 16. Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (Z.) Fritsch.

17. Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis (Z.) Rich 18. Жировик Лезеля Liparis loeselii (Z.) Rich.

19. Зозулинець болотний Orchis palustris jacq 20. Зозулинець блощичний Orchis coriophora Z 21. Зозулині сльози яйцевидні Listera ovata (Z.) R. Rr 22. Коручка болотна Epipactis palustris (Z.) Crantz 23. Коручка морозниковидна Epipactis helleborine (Z.) Crantz 24. Любка дволиста Platanthera bifolia (Z.) Rich 25.Пальчатокорінник травневий Dactylorhiza majalis 26. Ковила вузьколиста Stipa tirsa Stev 27. Баранець звичайний Huperzia selago 28. Зозулинець шоломоносний O. militaris 29. Ковила пірчаста S. pennata 30. Коручка темночервона E. atrorubens 31. Коручка широколиста E. helleborine 32. Косарики тонкі Gladiolus tenuis 33. Лікоподіелла заплавна Lycopodiella inundata 34. Лунарія оживаюча Lunaria rediviva 35. Пальчатокорінник м’ясочервоний Dactylorhiza inсarnata 36. Плаун річний L. annotinum 37. Рябчик малий Fritillaria meleagroides

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 12. Ковила пухнатолиста S. dasyphylla 13. Коральковець тричінадрізаний Corallorhiza trifida 14. Любка зеленоквіткова P. chlorantha 15. Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata 16. Одноквітка звичайна Moneses uniflora 17. Хамарбія болотна Hammarbya paludosa 18. Шолудивник Кауфмана P. kaufmannii

65 Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

38. Рябчик руський F. ruthenica 39.Рястка Буше Ornithogalum boucheanum 40. Сон великий Pulsatilla grandis 41. Сон чорніючий P. pratensis 42. Чина ряба L. venetus

Табл. 5.16 Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2008 року) Назва виду (звичайна і наукова) 1 1. Альдрованда пухирчаста

Червона книга України 2 Альдрованда пухирчаста

Бернська конвенція

CITES

3

4

Європейський червоний список 5

Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa

Aldrovanda vesiculosa

Aldrovanda vesiculosa

2. Астрагал шерстистоквітковий

Астрагал шерстистоквітковий

Астрагал шерстистоквітковий

A. dasyanthus

A. dasyanthus

A. dasyanthus 3. Баранець звичайний

Баранець звичайний

Huperzia selago

Huperzia selago

4. Брандушка різнокольорова

Брандушка різнокольорова

Bulbocodium versicolor

Bulbocodium versicolor

5. Бруслина карликова

Бруслина карликова

Euonymus nana

Euonymus nana

6. Булатка довголиста

Булатка довголиста

Cephalanthera longifolia

Cephalanthera longifolia

7. Булатка червона C. rubra

Булатка червона C. rubra

8. В’язіль стрункий

В’язіль стрункий

Securigera elegans

Securigera elegans

9. Верба Cтарке

Верба Cтарке

Salix starkeana

Salix starkeana

66 Назва виду (звичайна і наукова) 10. Верба чорнична S. myrtilloides 11. Вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum 12. Водяний горіх плаваючий Trapa natans

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Верба чорнична S. myrtilloides Вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum Водяний горіх плаваючий

Водяний горіх плаваючий

Trapa natans

Trapa natans

13. Глід український

Глід український

Crataegus ucrainica

Crataegus ucrainica

14. Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis

Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis

15. Гронянка багатороздільна

Гронянка багатороздільна

Botrychium multifidum 16. Гронянка півмісяцева

Botrychium multifidum Гронянка півмісяцева

Гронянка півмісяцева

B. lunaria

B. lunaria

B. lunaria 17. Гронянка ромашколиста

Гронянка ромашколиста B. matricariifolium

B. matricariifolium 18. Діфазіаструм сплюснутий

Діфазіаструм сплюснутий

Diphasiastrum complanatum

Diphasiastrum complanatum

19. Жабриця Палласа S. pallasii Bess 20. Жировик Лезеля Liparis loeselii

Жабриця Палласа S. pallasii Bess Жировик Лезеля

Жировик Лезеля

Liparis loeselii

Liparis loeselii

21. Жовтозілля дніпровське

Жовтозілля дніпровське

Senecio borysthenicus

Senecio borysthenicus

22. Залізняк гібридний

Залізняк гібридний

Phlomis hybrida

Phlomis hybrida

23. Змієголовник Рюйша

Змієголовник Рюйша

Dracocephalum ruyschiana 24. Зозулинець блощичний Orchis coriophora 25. Зозулинець

Dracocephalum ruyschiana Зозулинець блощичний Orchis coriophora Зозулинець болотний

67 Назва виду (звичайна і наукова) болотний

Червона книга України O. palustris

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

O. palustris 26. Зозулинець жилкуватий

Зозулинець жилкуватий

O. nervulosa

O. nervulosa

27. Зозулинець обпалений

Зозулинець обпалений

O. ustulata

O. ustulata

28. Зозулинець рідкоквітковий

Зозулинець рідкоквітковий

O. laxiflora

O. laxiflora

29. Зозулинець салеповий

Зозулинець салеповий

O. morio

O. morio

30. Зозулинець шоломоносний

Зозулинець шоломоносний

O. militaris 31. Зозулині яйцевидні

O. militaris сльози

Listera ovata 32. Золототисячник болотний Centaurium uliginosum

Зозулині сльози яйцевидні Listera ovata Золототисячник болотний Centaurium uliginosum

33. Кальдезія білозоролиста

Кальдезія білозоролиста Caldesia parnassifolia

Caldesia parnassifolia 34. Клокичка периста

Клокичка периста

Staphylea pinnata

Staphylea pinnata

35. Ковила волосиста

Ковила волосиста

Stipa capillata 36. Ковила дніпровська S. borysthenica 37. Ковила пірчаста S. pennata 38. Ковила пухнатолиста

Stipa capillata Ковила дніпровська S. borysthenica Ковила пірчаста S. pennata Ковила пухнатолиста S. dasyphylla

S. dasyphylla 39. Ковила вузьколиста Stipa tirsa 40. Козельці українські

Ковила вузьколиста Stipa tirsa Козельці українські

68 Назва виду (звичайна і наукова) Tragopogon ukrainicus

Червона книга України

41. Коральковець тричінадрізаний

Коральковець тричінадрізаний

Corallorhiza trifida

Corallorhiza trifida

42. Коручка болотна

Коручка болотна

Epipactis palustris

Epipactis palustris

43. Коручка темночервона

Бернська конвенція

Коручка темночервона

E. atrorubens

E. atrorubens

44. Коручка широколиста

Коручка широколиста E. helleborine

E. helleborine 45. Коручка морозниковидна

Коручка морозниковидна

Epipactis helleborine

Epipactis helleborine

46. Косарики тонкі

Косарики тонкі

Gladiolus tenuis

Gladiolus tenuis

47. Лікоподіелла заплавна Lycopodiella inundata

Лікоподіелла заплавна Lycopodiella inundata

48. Лілія лісова

Лілія лісова

Lilium martagon

Lilium martagon

49. Лунарія оживаюча

Лунарія оживаюча

Lunaria rediviva

Lunaria rediviva

50. Любка дволиста

Любка дволиста

Platantera bifolia

Platantera bifolia

51. Любка зеленоквіткова

Любка зеленоквіткова P. chlorantha

P. chlorantha 52. Льонолисник безприквітковий

Льонолисник безприквітковий

Thesium ebracteatum 53. Маточник болотний Ostericum palustre 54. Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata

Thesium ebracteatum Маточник болотний Ostericum palustre Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata

55. Пальчатокорінник м’ясочервоний

Пальчатокорінник м’ясочервоний

Dactylorhiza inсarnata

Dactylorhiza inсarnata

CITES

Європейський червоний список Tragopogon ukrainicus

69 Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

56. Пальчатокорінник травневий

Пальчатокорінник травневий

Dactylorhiza majalis

Dactylorhiza majalis

57.Півники борові

Півники борові

Бернська конвенція

CITES

Iris pineticola

Iris pineticola

58. Підсніжник звичайний

Підсніжник звичайний

Підсніжник звичайний

Galanthus nivalis

Galanthus nivalis

Galanthus nivalis

59. Підсніжник складчастий

Підсніжник складчастий

Підсніжник складчастий

G. plicatus

G. plicatus

G. plicatus 60. Плаун річний

Плаун річний

L. annotinum

L. annotinum

61. Ринхоспора біла Rhynchospora alba 62. Росичка круглолиста

Ринхоспора біла Rhynchospora alba Росичка круглолиста

Drosera rotundifolia

Drosera rotundifolia

63. Росичка середня

Росичка середня

Drosera intermedia Hayne

64. Рябчик малий Fritillaria meleagroides 65. Рябчик руський

Drosera intermedia Hayne Рябчик малий Fritillaria meleagroides Рябчик руський

F. ruthenica

F. ruthenica

66. Рястка Буше

Рястка Буше

Ornithogalum boucheanum

Ornithogalum boucheanum

67. Сальвінія плаваюча

Сальвінія плаваюча

Сальвінія плаваюча

Salvinia natans

Salvinia natans

Salvinia natans

68. Скополія карніолійська

Скополія карніолійська

Scopolia carniolica

Scopolia carniolica

69. Сон великий

Сон великий

Сон великий

Pulsatilla grandis

Pulsatilla grandis

Pulsatilla grandis

70. Сон широколистий

Сон широколистий

P. patens 71. Сон чорніючий P. pratensis

P. patens Сон чорніючий P. pratensis

Європейський червоний список

70 Назва виду (звичайна і наукова) 72. Страусове звичайне

перо

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Страусове перо звичайне

Matteucia struthiopteris

Matteucia struthiopteris

73. Тюльпан дібровний

Тюльпан дібровний

Tulipa biebersteiniana

Tulipa biebersteiniana

74. Фіалка Лавренка

Фіалка Лавренка

V. lavrenkoana

V. lavrenkoana

75. Хамарбія болотна

Хамарбія болотна

Hammarbya paludosa

Hammarbya paludosa

76. Цибуля ведмежа

Цибуля ведмежа

Allium ursinum

Allium ursinum

77. Цибуля Пачоського

Цибуля Пачоського

A. paczoskianum

A. paczoskianum

78. Чина ряба

Чина ряба

L. venetus

L. venetus

79. Шафран сітчастий

Шафран сітчастий

Crocus reticulatus

Crocus reticulatus

80. Шолудивник Кауфмана

Шолудивник Кауфмана

P. kaufmannii

P. kaufmannii

81. Шолудивник королівський

Шолудивник королівський

P. sceptrum-carolinum

Європейський червоний список

P. sceptrum-carolinum

82. Щавель український

Щавель український

R. ucranicus

R. ucranicus

83. Юринея волошковидна

Юринея волошковидна J. cyanoides

J. cyanoides ВСЬОГО:

69

14

2

7

5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (адвентивних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід’ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації

71 рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001). Адвентивні види - це явище небажане, з яким потрібно „боротися”, оскільки адвентивна флора ”забруднює” генофонд, витісняє аборигенні види із рослинних угруповань, веде до космополітизації флори. До негативних характеристик відноситься і те, що серед них багато злісних бур’янів, видів, шкідливих для тварин, отруйних, та таких, що викликають алергію у людей. Але серед адвентів є і цінні у господарському відношенні види. Це – кормові, лікарські, декоративні рослини, хороші медоноси, біоіндикатори та ін. Значна кількість адвентивних видів є важливими компонентами рослинності техногенних екотопів і піонерами заселення. За господарським значенням адвентивні види розподілені на 8 груп: бур’яни, лікарські рослини, декоративні, харчові, кормові, меліоративні, алергетики, добрі медоноси. Більшість адвентивних рослин є бур’янами. В дослідженій урбанофлорі переважають родини Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Lameaceae, Caryophylaceae, Chenopodiaceae, Apiaceae, Rosaceae, Scrophulareaceae та інші. Одним із шкідливих адвентивних видів останніми роками широко розповсюдженим в області є амброзія. Даний вид являється алергенним бур’яном який в період цвітіння завдає значної шкоди людям схильних до алергічних реакцій. Активні заходи щодо знищення амброзії проводяться жителями міста та відповідними державними службами в період вегетації, щоб не допустити її цвітіння. При цьому необхідно видаляти кореневу систему щоб запобігти її наступному проростанню. В результаті неякісного видалення коріння цього виду доводиться кілька разів за літній період проводити необхідні роботи.

5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів На виконання Указу Президента України від 01.04.05 № 571/2005 «Про Всеукраїнську акцію «Зелений паросток майбутнього» до 09.05.07 року проведено ряд відповідних заходів. За період проведення акції на території області створено нові лісові насадження на площі 1784,143 га, упорядковано території парків, скверів і алей загальною площею 1874,12 га, створено 26 нових парків на площі 15,86 га, висаджено 226592 дерева та 21785 кущів, створено нові газони на площі 57,09 га. На виконання Указу Президента України від 01.11.2007 року № 1041/2007 Про проведення акції «Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь» В Черкаській області розроблено план заходів та

72 забезпечено його виконання. Протягом листопада місяця 2007 року в рамках акції «Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь» із залученням широких верств населення в області проведено благоустрій зелених зон, парків та скверів загальною площею 620,471 га, висаджено 226,141 тис. дерев та 4,994 тис. кущів, створено нових парків на площі 257,02 га, нових газонів та квітників на площі 10,06 га. Станом на 21.11.2007 р. в місті Черкаси висаджено 800 дерев і 150 кущів.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Одним із основних видів спеціального використання тваринного світу в області є полювання. Мисливські угіддя області загальною площею 1691,307 тис. га надані в користування 53 користувачам мисливських угідь для ведення мисливського господарства терміном до 2028 року. Таблиця 5.17 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Косуля Кабан Олень плямистий Лось

2004 5571 1307 332 42

2005 5676 1332 333 42

2006 5593 1516 361 47

2007 5909 1870 375 44

Проводиться розведення кабана дикого в напіввільних умовах в мисливських господарствах "Імшан", "Трахтемирівське", "Дальній кордон", МГ "Пекарі", МГ"Світязь", ДП" Смілянське лісове господарство", ТОВ "Маньківське", ТОВ "Черкаське". Таблиця 5.18 Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причини невикористання

олень кабан козуля

22 267 337 626

22 267 337 626

11 176 260 447

11 91 77 179

Низький рівень ведення мисливського господарства

олень кабан козуля

35 301 416 752

35 301 416 752

18 127 291 436

17 174 125 316

Низький рівень ведення господарства

олень кабан козуля

38 312 454 804

33 287 424 744

16 295 182 493

8 73 43 124

Низький рівень ведення мисливського господарства

2005

Разом по області: 2006

Разом по області: 2007

Разом по області

73 Незадовільно ведеться мисливське господарство в таких господарствах: ТОВ МРГ "Драбівське", Чигиринського районного товариства мисливців та рибалок. Збільшується чисельність хижих видів тварин, особливо лисиць. За поданням Держуправління заборонено полювання на мисливських тварин в 7 мисливських господарствах, у зв’язку з низькою чисельністю мисливських видів тварин.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території області мешкає 67 видів тварин, занесених до Червоної книги України. З метою охорони та відтворення рідкісних видів тварин та фауністичних комплексів в області створено 26 об’єкти природнозаповідного фонду місцевого значення, з яких: 12 – ентомологічних, 7 – зоологічних та 4 орнітологічних заказників, 1 - іхтіологічний заказник; 2 зоологічні пам’ятки природи, а також 1 заказник загальнодержавного значення Таблиця 5.19 Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2008 року) Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список

1

2

3

4

5

6

7

8

1.Багатозв’яз гірський український

Багатозв’яз гірський український

1.Мідянка

1.Вовк звичайний

1. Орланбілохвіст

1.Лебідь шипун

1.Нічниця Наттера

2. Красунядіва (комахи)

Красуня-діва (комахи)

2.Гадюка степова східна

2.Звичайна (річкова) видра

2. Журавель білий

2.Гуска сіра

2.Очеретян ка прудка

3.Дозорецьімператор

Дозорецьімператор

3.Широковух європейський

3.Лелека чорний

3.Чапля біла

3.Гоголь звичайний

3.Розалія альпійська

4. Дозорецьімператор

Дозорецьімператор

4.Горностай

4.Орланбілохвост

4. Лелека чорний

4.Лелека чорний

5. Дибка степова

Дибка степова

5.Норка європейська

5. Лелека білий

5.Лелека білий

6. Красотіл пахучий

Красотіл пахучий

6.Тхір степовий

6. Скопа

6.Гуска білолоба

7. Скарабей священний

Скарабей священний

7.Борсук

7.Широконіска

Жуксамітник

8.Видра річкова

8.Журавль сірий

8. Жуксамітник

74 Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

9. Рогач звичайний

Рогач звичайний

9.Крохаль довгоносий

10. Розалія альпійська

Розалія альпійська

10.Чернь білоголова

11. Вусач мускусний

Вусач мускусний

12. Ковалик сплощений

Ковалик сплощений

13. Бітак італійський

Бітак італійський

14. Махаон

Махаон

15. Поліксена

Поліксена

16. Мнемозина

Мнемозина

17. Стрічкарка тополева

Стрічкарка тополева

18. Райдужниця велика

Райдужниця велика

19.Синявець мелеагр

Синявець мелеагр

20.Бражник дубовий

Бражник дубовий

21.Сатурнія мала

Сатурнія мала

22.Сатурнія середня

Сатурнія середня

23.Сатурнія руда

Сатурнія руда

24.Стрічкарк а блакитна

Стрічкарка блакитна

25.Стрічкарк а орденська малинова

Стрічкарка орденська малинова

26.Совка розкішна

Совка розкішна

27.Совка сокиркова

Совка сокиркова

28.Пістрянка

Пістрянка

EUROBATS

Європейський червоний список

75 Назва виду (звичайна і наукова) весела

Червона книга України

Ведмедиця гера

30.Апростем а карпентера

Апростема карпентера

31.Апростем а пелетьє

Апростема пелетьє

33.Неуротом а Фауста 34.Арге Беккера

CMS

AEWA

Абія блискуча Неуротома Фауста Арге Беккера

35.Макрофія тевтонська

Макрофія тевтонська

36.Мегариса рогохвостова

Мегариса рогохвостова

37.Сколіягігант

Сколія-гігант

38.Сколія степова

Сколія степова

39.Ктир гігантський

Ктир гігантський

40.Ляра анафемська

Ляра анафемська

41.Джміль моховий

Джміль моховий

42 Джміль вірменський

CITES

весела

29.Ведмедиц я гера

32.Абія блискуча

Бернська конвенція

Джміль вірменський

43. Мінога українська

Мінога українська

44.Мідянка

Мідянка

Мідянка

45.Гадюка степова східна

Гадюка степова східна

Гадюка степова східна

46.Гоголь

Гоголь

47.Скопа

Скопа

48 .Шуліка рудий

Шуліка рудий

Гоголь Скопа

EUROBATS

Європейський червоний список

76 Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

49. Лунь польовий

Лунь польовий

50. Канюк степовий

Канюк степовий

51. Змієїд

Змієїд

52 .Орелкарлик

Орел-карлик

53. Підорлик великий

CITES

CMS

Орланбілохвіст

Орланбілохвіст

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список

Підорлик великий

54. Могильник

Могильник

55.Орланбілохвіст

Орланбілохвіст

56.Балобан

Балобан

57.Куликсорока

Куликсорока

58.Поручайн ик

Бернська конвенція

Поручайник

59.Пугач

Пугач

60.Кутора мала

Кутора мала

61.Нічниця Наттерера

Нічниця Наттерера

Нічниця Наттерера

62.Широкову х європейськи й

Широковух європейськи й

Широковух європейський

63.Горностай

Горностай

Горностай

64.Норка європейська

Норка європейська

Норка європейська

65.Тхір степовий

Тхір степовий

Тхір степовий

66.Борсук

Борсук

Борсук

67.Видра річкова

Видра річкова

Видра річкова

68.Вовк звичайний

Вовк звичайний

69. Лелека чорний

Лелека чорний

Лелека чорний

Лелека чорний

77 Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

70. Журавель білий

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список

Журавель білий

71.Чапля біла

Чапля біла

72.Лебідь шипун

Лебідь шипун

73.Гуска сіра

Гуска сіра

74.Лелека білий

Лелека білий

75. Гуска білолоба

Лелека білий

Гуска білолоба

76.Широконі ска

Широконіска

77. Журавль сірий

Журавль сірий

78.Крохаль довгоносий

Крохаль довгоносий

79. Чернь білоголова

Чернь білоголова

80. Розалія альпійська

Розалія альпійська

81.Очеретянк а прудка

Очеретянка прудка

ВСЬОГО

67

7

4

6

10

-

3

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними На даний час однією з найбільш небезпечних хвороб диких тварин, яка поширюється серед ссавців, є сказ. Викликає занепокоєння зростання чисельності хворих на сказ сільськогосподарських тварин та висока питома вага захворювання на сказ серед собак та котів, що призвело до наближення джерела інфекції безпосередньо до людини і зростання для неї загрози захворювання смертельною хворобою. Причинами довготривалого епізоотичного неблагополуччя зі сказу являється: - незадовільна робота по підтриманню оптимальних розмірів популяції лисиць; - не упорядковане утримання домашніх собак та котів;

78 - не завжди оперативна і ефективна робота по локалізації та ліквідації осередків сказу; - відсутність коштів для належного проведення заходів по профілактиці сказу (боротьба з бродячими тваринами, обладнання скотомогильників тощо). На протязі 2007 року в області зареєстровано 118 випадків захворювання тварин на сказ, в тому числі серед диких – 34 випадки (29 – лисиці, 4 – борсуки, 1 – єнотовидна собака). У 2007 році з метою профілактики сказу диких м’ясоїдних тварин в області проводилась їх пероральна імунізація. Всього на площі 14406 км2 використано 210528 доз антирабічної вакцини для диких м’ясоїдних тварин «Браверабіс V-RG». Відповідно до п.5 ст.22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п.4 ст.16 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та з метою захисту населення від інфекційних хвороб спільних для тварин і людини затвердили комплексний план профілактики та боротьби зі сказом в області на 2002-2010роки. Постановою колегії Держуправління від 31.05.05 р. зобов’язало користувачів мисливських угідь області інформувати відповідні служби про виявлені випадки захворювання тварин, погіршення стану середовища їх перебування, про виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати заходи по зниженню чисельності лисиці до оптимальної 0,5-1 голова на 1 тис. га. З метою зменшення чисельності хижих диких тварин користувачами мисливських угідь у першому кварталі 2007 року добуто 106 голів лисиці, 1 голову вовка, 1 голову єнотоподібної собаки. Випадків захворювання диких тварин на інші інфекційні захворювання в 2007 році зареєстровано не було.

5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Інвазивні чужорідні види – означає немісцеві види, інтродуковані навмисно або ненавмисно поза межі їх природних середовищ існування, де вони осіли, розмножуються і поширюються способами, що чинять шкоду для середовища, в яке вони були внесені. Більшість інвазивних видів можуть мати негативний вплив на навколишнє природне середовище і можуть вплинути на біорізноманіття. Часто з метою запобігання інтродукції або вивільнення вищезазначених видів, потрібно, контролювати або знищувати їх. Майже всі представники інвазивних видів являються паразитами та здатні вражати представників тваринного (рослинного) світу на різних стадіях розвитку. В разі масового зараження представників фауни, інвазії здатні вражати і свійських тварин чим викликають загрозу зараження людини.

79 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Рибне господарство в Черкаській області володіє значним потенціалом. На території області розташовані 1037 річок, 2314 ставків та невеликі водосховища місцевого значення. Також територією області пролягло Кременчуцьке водосховище, значна частина якого лежить в межах 5 районів Черкаської області. Загальна площа водосховища 225 тис. га. За умов розташування в сприятливих кліматичних умовах, мілководності та за розмірами Кременчуцьке водосховище планувалось як одне з найбільш рибопродуктивних в Європі. Планова рибопродуктивність водосховища 60-70 кг/га, проте вона так ніколи і не була досягнута. Найбільша продуктивність склала 46 кг/га в 1989 р. при загальному вилові більше 10 тис. тонн риби. З 1991 р. спостерігається зниження обсягів вилову до 3 - 5 тис. тонн у рік. В 2007 р. з Кременчуцького водосховища рибовидобувними підприємствами виловлено 4310,25 т риби, відповідно рибопродуктивність склала 19,2 кг/га. Динаміка вилову риби з Кременчуцького водосховища представлена на рисунку 5.3. Іхтіофауна Кременчуцького водосховища налічує 41 вид риб. За статистичними даними промислове значення мають 17 видів, у тому числі крупно частикові: лящ, товстолобики, сом, щука, сазан, судак, білий амур, білизна, в'язь; дрібно частикові: плітка, плоскирка, синець, окунь, карась, чехоня, а також верховод і тюлька. Основу уловів в останні роки складають плітка, лящ, плоскирка, синець, верховод, чехоня. Рис. 5.3 Загальний вилов риби з Кременчуцького водосховища 4400

4310,25

Обсяг вилову, т

4200 4000 3800 3600

3668,1

3602,7

3400 3200 2005

2006

2007

Роки Вхідні дані до рис. 5.3 Роки Загальний вилов риби

2005

2006

2007

3602,7

3668,1

4310,25

80 Видовий склад вилову риби користувачами водних живих ресурсів з Кременчуцького водосховища в 2007 р. представлений на діаграмі: товстолоб 9,3%

верховод 1%

тюлька 1,7%

лящ 34,9%

карась 1,6%

плотва 38,3% чехоня 1%

синець 1,6%

судак 1% Інш. види 1%

плоскирка 9,1%

Обсяги вилову риби рибовидобувними організаціями Черкаської області за останні три роки наведені в табл. 5.20. Табл. 5.20 Динаміка вилову риби Рік 2005 2006 2007

Водний об'єкт Кременчуцьке водосховище Кременчуцьке водосховище Кременчуцьке водосховище

Затверджений ліміт вилову (квоти на вилов) 8124* 5640,5* 5249,5*

Фактичний вилов 1984,0 1749,9 1913,33

*Загальний ліміт затверджений для Кременчуцького водосховища

5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів Генетично модифіковані організми (ГМО) – організми, до геному яких за допомогою методів генної інженерії вмонтовано функціонуючі сторонні гени або ділянки ДНК. ГМО має нову, невластиву йому комбінацію генетичного матеріалу. Основна мета досліджень у цьому напрямі – переміщення разом з генами бажаних ознак, які надають ГМО нових властивостей. Генна інженерія кардинально відрізняється від селекції тим, що її методи дають можливість долати бар’єри між видами, чого не відбувається в природі. Вперше ГМО було отримано в 1980 році, що дало поштовх до створення на їх базі різних організмів – тварин, рослин, дріжджів. Значного поширення набули ГМО у біотехнологічній промисловості для виробництва лікарських препаратів та інших речовин. Хоч перші ГМО були створені на основі тварин, найпоширенішими є трансгенні рослини. Серед них – картопля, кукурудза, соя, ріпак, бавовник.

81 В Україні роботи по отриманню генетично модифікованих рослин почалися ще в 70-х роках 20 століття, але не набули розвитку у зв’язку зі значним зростанням цін на прилади та реактиви, потрібні для створення генетичних конструкцій для перенесення чужорідних генів реципієнтам. Наукові дослідження в цьому напрямі продовжують в установах НАН України, зокрема створено рослини – продуценти лікарських білків і стійкі до гербіцидів. Законодавча база Використання генетично модифікованих організмів у країнах ЄС регулюється національними законодавствами відповідно до директив Європейського Парламенту та Ради 2001/18/ЄЕС від 12 березня 2001 року щодо навмисних викидів у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів. В Україні єдиним нормативно-правовим документом, що регулює механізми ввезення, державного випробування, реєстрації та використання ГМО, є Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1304. У січні 2000 року на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було схвалено Протокол про біобезпеку, відомий як Картах енський протокол. Документ набрав чинності у 2003 році після того, як його ратифікували 50 країн світу. Україна приєдналася до нього у 2002 році. Метою протоколу є встановлення міжнародних правил для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», які отримують методом генетичної інженерії. На сьогодні, можна з впевненістю стверджувати, що в Україні безконтрольно використовуються соєві концентрати, ізоляти, кормові добавки у птахівництві, молочній та кондитерській промисловості, про що споживачів не повідомляють. Деякі спеціалісти нових харчових виробниківгігантів, як правило створених у формі спільних підприємств із значною долею іноземних інвестицій, з гордістю заявляють про використання нових біотехнологій у виробництві, завдяки яким зростає якість та поживність харчових продуктів. Наш уряд лише тепер частково розпочав розроблення науково обґрунтованих критеріїв оцінки ризику використання ГМО, а у Верховній Раді України досі обговорюється проект Закону „Про державну систему біобезпеку під час здійснення генетично-інженерної діяльності”. Розробка і прийняття законодавства по ГМО ще далеко до завершення, а проблема розповсюдження їх є однією з найбільш болючих не тільки екологічної, а взагалі, державної безпеки України. Громадські екологічні організації України, усвідомлюючи реальну загрозу для біорізноманіття країни та здоров’я людей, протягом останніх років намагаються перешкоджати неконтрольованому поширенню

82 трансгенних організмів. Однією з таких організацій є „ЕкоПраво-Харків” неодноразово стикалися з проблемами обігу ГМ-продуктів в Україні та за її межами з 1998 року. Результатом такої діяльності стало усвідомлення необхідності проведення більш широкої просвітницької діяльності, інформування громадян з питань поводження і ГМО, аналізу існуючої нормативно-правової бази та активної участі громадськості в пресі, розробки національного законодавства. Їсти чи не їсти ці продукти вирішує споживач, але право бути проінформованим про ГМ-продукти – це обов’язок держави. Життя довело, що реальні плоди генної модифікації можна побачити й оцінити лише через кілька десятків років. Останнім часом людство починає дедалі глибше усвідомлювати, що кардинально змінювати вдосконалювати світ треба обережно. Бо нерідко не до кінця продумане або й віроломне втручання у святая святих природи, зокрема спроби змінювати геном (людини, тварини, рослини) обертається трагедією, катастрофою, загрозою усьому живому і сущому. І це повинен знати кожен. Генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів Сенсаційні висновки, що генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів, що харчуються ними, зробив відомий німецький зоолог Ханс-Хайнрих Каац. Проведені ним дослідження, та звіти, які оприлюднені сьогодні в Лондоні, свідчать про наявність величезної потенційної загрози генної інженерії для всього живого на планеті. Вчений встановив, що змінений ген оліїстого турнепсу проникає в бактерії, які живуть у шлунку бджоли, і призводить до їхньої мутації. Тим самим знайдено перший науковий доказ впливу генетично змінених рослин на живі організми. Експерт не виключає, що бактерії в організмі людини також можуть змінюватися під впливом продуктів, що містять модифіковані гени. Численні дослідження цієї проблеми свідчать, що генетично модифікована їжа може становити серйозну небезпеку для здоров'я людини й для навколишнього середовища. У квітні 1998 року вчений Арпад Пуштаі з науково-дослідного інституту Роуэтт у місті Абирден (Великобританія), необачно заявив по телебаченню, що експерименти виявили незворотні зміни в організмі пацюків, які харчувалися генетично модифікованою картоплею. Він стверджував, що ніколи не буде їсти подібну їжу й, що дуже несправедливо використовувати громадян як піддослідних кроликів. На Пуштаі почалися гоніння. Він був звільнений з роботи. Однак через якийсь час Британська Медична Асоціація призвала до міжнародної заборони на використання методів генної інженерії в харчовій промисловості й сільському господарстві. Вчені вважають, що ефект впливу компонентів, які, містяться в генетично модифікованих продуктах, неможливо пророчити й перевірити. Російські медики також наполягають на ретельних дослідженнях і забороні використання таких компонентів хоча б у виробництві дитячого

83 харчування. Небезпека для навколишнього середовища, що містить у собі генетично модифіковані організми, обговорюється біологами багатьох країн. Аргументами проти є збільшення використання в сільському господарстві токсичних пестицидів, загроза родючості ґрунту, генетичне забруднення поряд лежачих земель, зменшення чисельності не тільки комах-шкідників, але й корисних комах, створення "суперпестицидів ", виникнення нових штамів вірусів рослин, проти яких уже ніякі генні інженери не допоможуть. Не варто нехтувати своїм здоров'ям.

5.5. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду області Система територій та об’єктів природно-заповідного фонду Черкаської області і України в цілому представляє собою основу для створення екомережі. На Черкащині розташовано 465 територій та об’єктів природнозаповідного фонду на площі 39805,4 га, що становить 1,9% від загальної площі. На території Черкаської області виділені наступні категорії заповідності природних територій та об’єктів: Канівський природний заповідник – 2027 га, дендрологічний парк "Софіївка" – 168,6 га, регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Трахтемирів" – 5562,5 га, Черкаський зоологічний парк – 8,0 га, заказник (192 об’єктів), пам’ятка природи (178 об’єкти), парк-пам'ятка садово – паркового мистецтва (41 об'єктів), заповідне урочище (50 об’єктів). Заказники за характером об’єктів охорони та їх режимом поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні, загальногеологічні, пам’ятки природи - комплексні, ботанічні, гідрологічні, геологічні. З 465 територій та об’єктів природно-заповідного фонду області 20 мають статус загальнодержавного значення і займають площу 17470,1 га. Канівський природний заповідник створений у 1923 році і у відповідності до Закону України "Про природно-заповідний фонд" затверджений як об'єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Даний заповідний об'єкт являє собою резерват природного генофонду широколистяного лісу і лугового степу Правобережного лісостепу України. В даний час проводяться роботи по розширенню меж Канівського природного заповідника "Перлиною України" називають національний дендрологічний парк загальнодержавного значення – "Софіївка" в м. Умань, який заснований у 1796 році і є видатним пам'ятником садово-паркової архітектури, кінця ХVІІ - початку ХІХ століть, світового значення та пам'яткою містобудування і архітектури України, занесений до державного реєстру національного культурного надбання, як музей природи садово-паркового мистецтва. Згідно з Указом Президента України від 28 лютого 2004 року № 249/2004 "Про надання дендрологічному парку "Софіївка" НАН України статусу

84 Національного" парк іменується "Національний дендрологічний парк "Софіївка"". Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 73 від 11.02.2004, колекції рослин дендропарку, внесені до реєстру Національного надбання. "Холодний Яр" – комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення, створена Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 1.11.1968 року № 1085-р, площею 553га. Заповідний об'єкт являє собою лісовий масив, в якому можна зустріти багато реліктових видів, які збереглися з дольодовикового періоду. Реліктом деревостанів є 1000– літній дуб-велетень, який називають "Дубом Залізняка", пам'ятка природи місцевого значення. В межах холодноярського масиву знаходиться також значна кількість цінних у історико-культурному відношенні територій та об'єктів. Регіонально-ландшафтний парк "Трахтемирів" – об'єкт місцевого значення, створений у 2000 році з метою збереження відносно незмінених природних ландшафтів та природних екосистем, історико-культурної та археологічної спадщини. Територія РЛП сприяє підтриманню загального екологічного балансу ландшафту, містить типовий ценофонд рослинного світу і 39 червонокнижних представників тваринного світу. В межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду охороняється близько 84 видів рослин, в т.ч. 39 червонокнижних. На території Черкаської області знаходиться один з добре відомих пристепових борів – найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі сосни звичайної на площі 41,7 тис. га. З метою припинення аеротехногенного впливу на рідкісні насадження тут планується створити НПП "Черкаський бір". Працівниками Держуправління підготовлено науково-екологічне обґрунтування створення НПП "Черкаський бір" на площі 16,5 тис. га, але ДП "Черкаське ЛМГ" пропонує поетапне створення національного парку, першим етапом має бути створений регіональний ландшафтний парк. Науковим центром заповідної справи Мінприроди України підготовлено еколого-економічне обґрунтування створення національного природного парку "Нижньосульський" в межах Сулинського ландшафтного заказника загальнодержавного значення. В даний час проводиться робота з сільськими радами, в адмінмежах яких буде розташований заповідний об’єкт, щодо погодження створення парку. В області продовжується робота по виявленню природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. В 2007 році оголошено 16 територій з цінними природними комплексами, загальною площею 297,92 га. Протягом 2007 року всі види природокористування в межах територій та об’єктів ПЗФ здійснювались згідно з дозволами, виданими у встановленому порядку. Використання природних ресурсів у межах територій природно-заповідного фонду області за 2007 р. подається в таблиці 5.21. Динаміка структури природно-заповідного фонду подається в таблиці 5.22.

85 Табл. 5.21 Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду Черкаської області у 2007 р. №

Назва об'єкта природно заповідного фонду

Загальна площа об'єкта ПЗФ, га

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів ліміт факт га га 6 7

Збирання лікарської сировини ліміт факт га/кг га/кг 8 9

ліміт га 4

факт га 5

-

-

-

-

-

168,6

-

-

-

-

166,0

-

-

-

105,5

-

-

7871,3

-

97,0

Сінокосіння

Випасання худоби

Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях ліміт факт га/чол га/чол 14 15

ліміт га 10

факт га 11

ліміт голів 12

факт голів 13

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

10841,1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

80,0 28,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

80

80

1000 чол/рік -

1000 чол/рік -

1000 чол/рік 1000 чол/рік

1000 чол/рік 1000 чол/рік

1 2 3 Об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення Канівський природний заповідник 2027,0 "Софіївка" – національний дендропарк «Русько-Полянський»- ботанічний заказник Закревський бір – ботанічна пам’ятка природи Сулинський ландшафтний заказник К-Шевченківський парк Тальнівський парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва Разом Об’єкти ПЗФ місцевого значення Урочище „Стінка” Урочище „Берези” Комплексний заказник „Синюський” Смілянський міський парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва РЛП „Трахтемирів”

Використання орних земель

406,0

16,0 33,2 5562,5

„Замкова гора” – парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва Парк 1 міської лікарні м.Черкаси Парк „Перемога” м.Черкаси Разом

100,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

13,1 23,0 5855,8

-

-

-

-

-

-

-

-

80

80

Загалом

16696,9

-

-

-

-

-

-

-

-

80

80

86 Продовження табл. 5.21

№

Назва об'єкта природно-заповідного фонду

Використання природних ресурсів у науководослідних цілях вилучення вилучення об’єктів об’єктів тваринного рослинного світу світу

Полюван ня

лімі т

лімі т

фак т

лімі т

фак т

ф ак т

Рибальств о

зага л. кво та

фак т

Інші види використання природних ресурсів та території (встановлення вуликів, заготівля очерету, тощо) ліміт

факт

Здійснення природоохоронних та господарських заходів

Суцільні, вибіркові, санітарні рубки, ліквідація захаращеності погоджено

виконано га / м3

екз.

екз.

екз/т

17

18

1.

16 Об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення Канівський природний заповідник -

екз/ т 19

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2.

Софіївка – національний дендропарк

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

ВСР – 5,4 / 24

ВСР – 5,4 / 24

4.

«Русько-Полянський»- ботанічний заказник К-Шевченківський парк

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5.

«Тарасів обрій» ландшафтний заказник

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

ВСР – 2,0 / 165,0 -

ВСР – 2,0 / 165,0 -

6.

«Закревський бір»- пам’ятка природи

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

ВСР – 8,6 / 501

7.

«Сулинський»- ландшафтний заказник

8.

РЛП „Трахтемирів”

-

-

-

-

т

т

га, т

га, т

га / м

20

ек з.

21

22

23

24

25

26

27

ВСР-23,7 / 174,46 ВСР – 12,74 / 46

ВСР-23,7 / 174,46 ВСР – 12,74 / 46

екз.

-

-

-

-

500 бджоло сімей 500 бджоло сімей

500 бджоло сімей 500 бджоло сімей

Разом

-

-

-

-

-

-

-

-

1.

Обєкти ПЗФ місцевого значення «Плоского-Зуєве»- заповідне урочище

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2.

«Яничанський»- ботанічний заказник

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

Разом:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Загалом

-

-

-

-

-

-

-

-

500 бджоло сімей

500 бджоло сімей

3

Рубки догляду за лісом та інші рубки погоджено

виконано

3

га/м

га/м3

28

29

-

-

-

-

-

-

-

-

РД - 48 / 1220

РД - 48 / 1220

ВСР – 8,6 / 501

-

-

ВСР – 7,0 / 47

ВСР – 7,0 / 47

-

-

-

-

-

-

ВСР – 59,44 / 957,46

ВСР – 59,44 / 957,46

РД - 48 / 1220

РД - 48 / 1220

ВСР – 36,7 / 297,68 ВСР - 10 / 164,4

ВСР – 36,7 / 297,68 ВСР - 10 / 164,4

-

-

-

-

46,7 га / 462,08 куб.м

46,7 га / 462,08 куб.м

-

-

106,14 га / 1419,54 куб.м

106,14 га / 1419,54 куб.м

РД - 48 / 1220

РД - 48 / 1220

87 Табл. 5.22 Динаміка структури природно-заповідного фонду Черкаської області станом на кінець 2007 року Категорія заповідних територій та об'єктів Природні заповідники Регіональні ландшафтні парки Заказники: Загальнодержавного значення Місцевого значення Пам’ятки природи: Загальнодержавного значення Місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Загальнодержавного значення Місцевого значення Зоологічні парки Загальнодержавного значення Дендрологічні парки Заповідні урочища Разом:

2001 р. кількість площа 1 2027,0 1 5562,5

2002 р. кількість площа 1 2027,0 1 5562,5

2003 р. кількість площа 1 2027,0 1 5562,5

2004 р. кількість площа 1 2027,0 1 5562,5

2005 р. кількість площа 1 2027,0 1 5562,5

2006р. кількість площа 1 2027,0 1 5562,5

2007р. кількість площа 1 2027,0 1 5562,5

5 164

13882,3 11454,53

5 173

13882,3 11514,78

5 173

13882,3 11520,68

5 174

13882,3 11534,68

5 174

13882,3 11534,68

5 182

13882,3 11694,6 8

5 187

13882,3 11918,58

6 157

700,5 470,06

6 166

700,5 473,2

6 166

700,5 472,34

6 166

700,5 472,34

6 166

700,5 472,34

6 168

700,5 473,224

6 172

700,5 480,684

6 32

683,7 643,38

6 32

683,7 643,38

6 32

683,7 643,26

6 32

683,7 643,26

6 32

683,7 643,26

6 32

683,7 643,26

6 35

687,7 659,16

1 1 40 414

8,0 160,0 4149,0 39740,97

1 1 48 440

8,0 160,0 4183,15 39838,51

1 1 48 440

8,0 160,0 4183,5 39843,43

1 1 47 440

8,0 160,0 3649,15 39323,43

1 1 47 440

8,0 168,60 3649,15 39332,03

1 1 47 450

8,0 168,60 3649,15 39492,9 14

1 1 50 465

8,0 179,1 3699,89 39805,4

88

5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон На території області до земель оздоровчого призначення належить 0,16 тис. га та рекреаційного призначення - 1,4 тис.га. Вцілому в області нараховується 9 історико-культурних заповідників, працює близько 60 баз відпочинку, 30 дитячих оздоровчих таборів, 6 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв та 10 санаторіїв і санаторіївпрофілакторіїв для дорослих. В Черкаському районі відомими курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії «Світанок» та «Мошногір’я». На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод. Санаторій «Україна», який розташований в сосновому бору, має сучасну лікувально-діагностичну базу і щороку приймає велику кількість відвідувачів. Не менш відомими курортами місцевого значення є санаторії «Радон», «Перлина», «Пролісок» та інші. На території області нараховується 5 родовищ мінеральних вод, з них одне - радонове та чотири – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві. На кінець 2007 року в Черкаській області створено 465 об‘єктів природно-заповідного фонду, 20 з них – загальнодержавного значення. Ці території являються неоціненним елементом в скарбниці рекреаційних ресурсів. Але необхідно звернути увагу на те, що необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах, що недопустимо в межах природно-заповідних територій В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості. Ще одним важливим елементом рекреаційних ресурсів є туристичні бази, яких нараховується велика кількість в межах області. Найбільша їх зосереджено вздовж русла річки Дніпро де поєднуються лісові ландшафти з водними (річки, канали, пляжі). В 2007 році були розроблені нові елементи туристичної інфраструктури, які забезпечують належний активний відпочинок громадян. Зпроектовані туристичні стежки та маршрути на територіях природнозаповідного фонду області, а саме: туристичний маршрут «Мальовниче узбережжя Трахтемирівського парку» протяжністю 34 км, екологотуристична стежка «В околицях «Трахтемирова»» протяжністю 3 км, туристичний маршрут «Пам’ятки Холодного яру» протяжністю 10 км, туристичні маршрути по ознайомленню з історією краю протяжністю 10-12 км, екологічна стежка «По ярах Трахтемирівщини» протяжністю 3,5 км, туристичний маршрут «По лісах Мошногір’я» протяжністю 20 км та туристичний маршрут «Канівські гори».

89 Черкаський край має мальовничу природу, багату історію, мережу лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, дитячих таборів відпочинку, туристичних баз, що сприяє оздоровленню, відпочинку та ознайомленню з природою та історією області.

5.5.3. Історико-культурна спадщина На Черкащині знаходиться багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність. В області на державному обліку перебуває 9266 пам'яток історії і культури, з них 85 - національного значення. Пам'ятки різних епох та меморіальні об'єкти регіону, що мають особливу культурну цінність, входять до 7 історико-культурних заповідників, два з яких - Шевченківський у Каневі і історико-культурний заповідник "Чигирин" мають статус національних. 13 населених пунктів області занесено до Списку історичних населених місць України. Територія сучасної Черкаської області з найдавніших часів перебувала в зоні стійкого заселення людьми, тут формувалися археологічні культури, які справили помітний вплив на цивілізаційний розвиток не тільки українських земель, а й усього людства. Найбільш яскравий слід залишила трипільська культура (ІV - середина ІІІ тис. до н.е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу. Близько 30 років тому біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив на цих землях праісторичну цивілізацію з найвищою на той час культурою землеробства, із садівництвом, виноградарством, тваринництвом (велика рогата худоба і вперше приручені коні), неперевершеним гончарством, видобутком та обробкою міді. Протягом 80-90-х років XX в. експедиціями Інституту археології НАН України розкопувалися поселення трипільської культури, що розташовувалися біля села Майданецьке Тальнівського району. Залишки трипільських міст залягають на глибині 30-50 см і зараз археологічні шари безповоротно губляться при обробці сільгоспугідь. Для порятунку тих, що залишилися, постановою Кабміну на Черкащині створений єдиний в Україні й у Європі державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". У його склад включені останки одинадцяти великих (сотні гектарів площі) трипільських міст віком 5 тисяч років на території Тальнівського, Звенигородського й Уманського районів. Протоміст такої давності в Європі всього 19 і 17 з них знаходяться на території Черкаської області. Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух. Своєї кульмінації

90 гайдамаччина досягла у 1768 році, коли вибухнуло національновизвольне повстання Коліївщина. Черкаська земля є батьківщиною багатьох відомих усьому світові людей - видатного державотворця і політичного діяча Б. Хмельницького і велета духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю відомі українські письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. Гулак-Артемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, П. Юркевич, Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко. На Чигиринщині народився і жив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. Іллінська церква збудована 1663 року коштом Богдана Хмельницького у стилі козацьке бароко. Іллінська церква в Суботові, музей Б. Хмельницького, Замкова або Богданова гора, яка є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, бастіон Дорошенка входять до Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Працівники заповідника охороняють і урочище "Холодний Яр" з його численними пам’ятками природи та археології. "Холодний Яр" - комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення - історичне місце визвольної боротьби українського народу 1676 р. (Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Урочище "Холодний яр" являє собою унікальний природний комплекс, з рідкісними видами рослин і багатим тваринним світом. Рослинний світ "Холодного Яру" налічує понад 120 порід дерев, 120 видів деревночагарникових порід та близько 150 видів трав’яних порід. На території пам’ятки діють близько 150 різних джерел. В с. Медведівка розташована Залізнякова криниця – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що отримала назву від родини Залізняків, які її і викопали. Поблизу хутора Буда зростає дуб Максима Залізняка – тисячолітня ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, названий на честь ватажка національно-визвольного козацько-селянського руху 18 ст., який очолив боротьбу проти польських загарбників. Це один з найбільших в природі екземплярів дуба звичайного (найбільший за товщиною і об’ємом, та найстаріший в Україні). Висота дерева сягає 21,7м. Навколо дуба встановили огорожу, до нього простелили дерев'яний поміст, щоб туристи не трамбували землю. На Черкаській землі в с. Моринці Звенигородського району народився геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко. Тут у 1992 році створений державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю поета, літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому. У Каневі у 1925 році створено Шевченківський національний заповідник. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І. Ядловського, Успенський собор у Каневі,

91 садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології. Чернеча (Тарасова) гора є пам'яткою історії, культури, а також природи всеукраїнського і світового значення. На території заповідника знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: дуб Т.Г.Шевченко, посаджений на честь 150-річчя з дня народження поета та група дубів, посаджених на честь 100-річчя з дня його смерті. В 1825 році у м. Кам’янці було створене Південне товариство декабристів. У центрі міста на березі р. Тясмин розташований парк Декабристів. Центральна алея парку веде до скульптурної композиції "Декабристи" з зображенням Бестужева-Рюміна, Пестеля, МуравйоваАпостола, Волконського, Давидова. З Кам’янкою пов’язана творчість О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського. З метою охорони комплексу пам’яток історії, культури, природи тут створено Кам’янський державний історикокультурний заповідник На території Корсунь-Шевченківського району відбувалась одна з вирішальних битв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., про яку нагадують пам’ятники, обеліски та братські могили, КорсуньШевченківський історико-культурний заповідник, який включає в себе музей Корсунь-Шевченківської битви, ряд пам’яток природи та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Ландшафтний парк на р. Рось, створений в кінці XVIII ст. і розміщений на трьох островах. Парк створювався на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях превалюють місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, в’яз гладенький та ін., ростуть тут і екзотичні породи (гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, сосна Веймутова), всього налічується 70 деревних порід. До складу заповідника входять також історичний музей, художня галерея у Корсунь-Шевченківському, меморіальний музей композитора К.Г. Стеценка у Квітках, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуй-Левицького у Стеблеві. З метою збереження та відновлення пам’яток історії та культури на узбережжі Дніпра між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району у 1994 році створено державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів". Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них - Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в с. Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця. З метою комплексної охорони історико-культурної та природної спадщини, створення умов для ефективного туризму, відпочинку, рекреації та сприяння екологічній освітньо-виховній роботі в межах Григорівської сільської ради діє регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", який включає в себе частину історико-культурного заповідника, поєднує охорону рідкісної флори і фауни, примноження та збагачення мисливської фауни. На території парку зустрічаються угрупування рідкісних степових рослин, що занесені до

92 Зеленої книги України; 39 видів рідкісних тварин, з яких 25 – занесено до Червоної книги України, 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, і 10 видів вважають регіонально рідкісними. "Перлиною України" називають шедевр світового садово-паркового мистецтва дендропарк Національної Академії Наук "Софіївка" у м. Умань. На сьогоднішній день цей старовинний дендропарк має надзвичайно велике як естетичне, так і науково-пізнавальне значення, являється визначною пам'яткою світового садово-паркового мистецтва та провідною науководослідною природоохоронною та культурною установою. З метою зменшення антропогенного навантаження на дендропарк, місцевими органами влади прийнято рішення про створення охоронної зони з особливим обмеженим режимом використання Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини Людське суспільство розвивається в постійній взаємодії з навколишнім середовищем, і ця взаємодія людини з природою змінює і перетворює її. Поряд з позитивними результатами впливу на природу, людське суспільство отримує і негативні наслідки своєї діяльності, пов’язані із забрудненням довкілля, зміною середовища існування живих організмів, зникненням унікальних ландшафтів, що призводить до зміни фіто - та зооценозів. Неподалік від Канева на правому березі і заплавних островах Дніпра розташований Канівський природний заповідник. В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Академік В.В. Різніченко відкрив геологічну унікальність Канівських дислокацій. На одній з таких гір у результаті археологічних розкопок академіком М.Ф. Біляшківським у 1892р. були відкриті залишки Родня – одного з перших міст східних слов'ян. Пізніші розкопки виявили на цій території поселення скіфів та полян. На даний час загальна площа заповідника становить 2027га. Ще в недалекому минулому Канівські "гори" були лісовим краєм. Ковило-різнотравний степ займав, в основному, верхівки горбів і південні крутосхили. Та вже на початку ХХ століття завдяки людській діяльності площа лісів значно зменшилася. Неодноразове вирубування лісу призвело до заміни основної породи дуба грабом. Після зведення лісів на крутосхилах почалася страшна ерозія. Унаслідок цього яри займають нині майже третину території заповідника. Деякі з них – Сухий потік, Маланчин потік, Комашиний яр – сягають глибини 30-40м. До заповідника входять і відроги Хмілянського яру, одного з найбільших у Європі. У науковому плані значний інтерес представляють екосистеми заплавних островів, які можна віднести до еталонних. Після створення на Дніпрі каскаду водосховищ таких островів практично не залишилося. Неповторно мальовничі заповідні Зміїні острови. Значну їх частину займають столітні дуби і сосни, із багатим підліском і трав'яним покривом. Лише тут на одній ділянці можна зустріти сон-траву, очерет і конвалію. Це пов’язано із підтопленням островів водами водосховища. У типові комплекси інтенсивно вселяються болотні види, відбувається перебудова природної

93 екосистеми. Внаслідок того, що на землях історико-культурного призначення встановлюється особливий режим діяльності, а також забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню, до теперішнього часу збережені цінні пам’ятки, ландшафти та рідкісні угрупування рослин та тварин. Створення об’єктів природно-заповідного фонду з включенням до них історико-культурних пам’яток сприятиме збереженню і охороні даних об’єктів.

5.5.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля Туризм є способом проведення вільного часу поза межами постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях. Залежно від цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму: культурно-пізнавальний; лікувально-оздоровчий; спортивний; релігійний; екологічний (зелений) та інші. В області діє 39 державних музеїв та 9 історико-культурних заповідників, працює близько 60 баз відпочинку, 36 готелів, 1 молодіжний хостел, 3 гуртожитки для приїжджих, 30 дитячих оздоровчих таборів, 6 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв та 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих. Також є 983 оздоровчих заклади, з них 12 заміських, 4 - санаторного типу, 864 - з денним перебуванням, 7 - праці та відпочинку, 2 - відпочинку старшокласників та учнівської молоді, 87 - профільних і т.д. На сьогоднішній день в області працюють 50 осель сільського (зеленого) туризму. Завдяки географічному положенню, сприятливим природним умовам, багатому історичному минулому туризм в Черкаській області динамічно розвивається. На території області з усіх земель оздоровчого призначення налічується 0,16 тис. га, рекреаційного призначення налічується 1,4 тис.га; історико-культурного призначення – 8,8 тис.га. Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді розроблено тематику екскурсійно-краєзнавчої діяльності для школярів та студентів по області, яка включає в себе відвідування дендропарку "Софіївка" в м. Умань, музею Корсунь-Шевченківської битви, Тарасової гори в м. Канів, історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", пам’ятних місць м. Кам’янки. Особливе місце серед багатьох заповідних закутків, де зберігаються пам'ятки історичних подій та архітектури належить мальовничому Чигиринському району. Царство краси: розкішні шати віковічних дубів та ясенів, м'які килими різнотрав'я, п'янкі запахи фіалок, конвалій, м'яти, залишки старих вишневих садків. Царина героїчного минулого українського народу: сотні мовчазних скіфських курганів, козацькі могили та цвинтарі, церкви, таємничі підземні ходи та печери, могутні вали, чисті, як сльоза, криниці. Правічна наша історія.

94 Чигирин здавна був козацьким осередком. Невипадково це містечко з бурхливим історичним минулим включено до туристичного маршруту "Золота підкова Черкащини". Окрасою Чигирина є Парк Соборності. Під час святкування 410 річниці з дня народження Б.Хмельницького було висаджено близько 50 дерев і кущів, які своїм розташуванням відтворюють мапу України і символізують області нашої держави. В створенні заповідного куточку приймали участь адміністрація обласної ради та обласної державної адміністрації, адміністрація районної ради, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, державне управління екології та природних ресурсів в Черкаській області, державне підприємство "Чигиринський лісгосп", представники громадських організацій та мешканці містечка. Державні органи вживають різноманітні заходи щодо розвитку іноземного та внутрішнього туризму, молодіжного і дитячого туризму, заходи щодо виконання Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей в області. Не так давно з’явились і цікаві нові інвестиційні проекти, які потребують більш детальної розробки, як, наприклад, проект "Хутір Тетянин яр” (Канівський район) з залученням сільського зеленого туризму, спортивної бази (з розвитком лижного спорту, пішохідних оздоровчих маршрутів та екологічного туризму тощо). В 2007 році продовжує свою роботу проект "Стежками Холодного Яру" (Смілянський район) з розвитком агротуризму, сільського зеленого туризму та кінноспортивною школою. На території ряду областей України (в тому числі й Черкащини) розпочинається впровадження проекту туристичного маршруту "Трипільська Україна", який передбачає популяризацію нашої держави, як країни трипільської культури та розбудову туристичної інфраструктури вздовж маршруту, що сприятиме розвитку як іноземного, так і внутрішнього туризму Черкащини. У березні 2007 року стартувала акція „7 чудес України”, метою проведення якої є пропагування унікального природного світу України та привернення уваги до об’єктів, що мають перспективу стати цікавими не лише для українського, а й для закордонного туристичного товариства. Проведення акції відіграло важливу роль у пропагуванні історикокультурних та архітектурних пам’яток нашої держави. Завдяки таким заходам значно збільшується інтерес до області, яка привертає увагу неповторною красою, самобутньою спадщиною, багатовіковими традиціями та гостинністю. Основною метою державної політики в сфері сільського туризму є залучення національних та іноземних інвестицій, створення нових робочих місць і, як результат, додаткове джерело поповнення особистих доходів громадян, місцевого і державного бюджетів. Через збільшення кількості туристів на території Черкаської області, на жаль, зростає негативний вплив на навколишнє природне середовище. Необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну

95 дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах, що недопустимо в межах природно-заповідних територій. Основними негативними факторами нерегульованої рекреаційної діяльності є витоптування, збір рослин, випалювання (в місцях розведення вогнищ), механічне пошкодження деревостану, забруднення окремих ділянок лісів, паркових зон, зростання транспортного навантаження, тощо. Так, збільшення рекреаційних навантажень на деревостани в лісових ландшафтних комплексах зумовлює зменшення їх росту, повноти і запасу, спричинює посилення процесів саморозрідження дерев. Тому в процесі досліджень рекреаційних навантажень необхідно враховувати неоднакову стійкість ландшафтних комплексів та їх компонентів до антропогенного впливу на протязі року, а також добову ритміку використання даної рекреаційної території. В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості. Для забезпечення ефективного використання, відновлення туристичних природних ресурсів територій природно-заповідного фонду вводиться особливий режим охорони, який визначається допустимим рівнем антропогенного навантаження, проводиться зонування території, що виділяє зони, дозволені для відвідування. Одним із шляхів вирішення проблеми негативного впливу туризму на природні комплекси є застосування "м'якого туризму", який включає в себе: сумісність з природою; сумісність зі здоров'ям; сумісність з історико-культурною спадщиною; соціальну сумісність; економічну сумісність; фізичну сумісність. Тільки туризм, організований належним чином, спроможний дати можливість населенню не тільки користуватися унікальними природними об'єктами, а й зберегти їх для наступних поколінь.

96 6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські угіддя складають 1451,8 тис. га, з них ріллі – 1271,9 тис.га. Табл. 6.1 Структура земельного фонду області Площа земель та угідь за роками, тис .га

Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Перелоги Багаторічні насадження Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2003 2091,6 1456,6 1278,4 4,6 28,1 66,4 79,1 337,4 81,3 29,0

2004 2091,6 1454,8 1273,6 8,4 27,3 66,0 79,5 337,7 82,1 29,1

2005 2091,6 1454,7 1273,8 8,2 27,4 65,9 79,4 337,6 82,2 29,3

2006 2091,6 1452,2 1271,9 8,999 27,3 65,317 78,7 338,1 82,7 29,3

2007 2091,6 1451,8 1271,9 8,788 27,2 65,2 78,7 338,2 82,9 30,8

15,7 135,7

16,1 135,7

16,0 135,5

16 135,6

16,0 135,8

Площа сільськогосподарських угідь по області зменшилась на 0,4 тис. га, у тому числі: перелогів зменшилась на 0,211 тис. га; багаторічних насаджень зменшилось на 0,054 тис. га, сіножатей зменшилось на 0,161 тис. га (у Золотоніському, Черкаському районах), пасовищ зменшилось на 0,02 тис. га (у Золотоніському, Звенигородському районах). Площа господарських шляхів і прогонів, господарських дворів та земель, які перебувають у стадії відновлення родючості, залишилась без змін. Ліси всього збільшились на 0,1 тис. га за рахунок уточнення їх площі при проведенні лісовпорядкування та проведення обстеження земель у Золотоніському лісовому господарстві. Площа одно - та двоповерхової забудови збільшилась на 0,2 тис. га при виготовленні державних актів громадянам та надання земельних ділянок під забудову. Площа земель промисловості станом на 01.01.08р. становить 6,59 тис. га. Площа земель під торфорозробками, які експлуатують – 0,29 тис. га (у Черкаському районі – 0,24 тис. га, Смілянському-0,012 тис. га, Канівському-0,027 тис. га, Золотоніському - 0,005 тис. га, Жашківському – 0,008 тис. га). Земель комерційного використання в області нараховується 1,64 тис. га, а громадського призначення 6,0 тис. га, землі змішаного використання становлять 0,48 тис. га.

97 Площа земель транспорту та технічної інфраструктури сягає 1,74 тис. га і 3,04 тис. га відповідно. Землі, які використовуються для відпочинку, у т.ч. зелені насадження загального користування в області дорівнюють площі 34,58 тис. га. Збільшилась площа заболочених земель на 1,47 тис. га і становить 30,77 тис. га. Площа відкритих земель залишилась без змін. Площа ставків по підрахункам за звітний рік становить 17,72 тис. га. Площа земель історико-культурного призначення становить 8,84 тис. га.

6.1.2. Деградація земель Із загальної площі ріллі 1271,9 тис. га, близько 361,8 тис. га – ерозійнонебезпечної. З обстежених 917,7 тис. га для розподілу ґрунтів за ступенем кислотності виявили, що 5,8 тис. га – сильно кислі, 58,0 тис. га – середньо кислі, 233,1 тис. га –слабо кислі, 280,4 тис. га –близькі до нейтральних, 327,5 тис. га –нейтральні. Площа радіологічно-забрудненої ріллі - 3,5 тис. га (щільністю >5 Кі/км2). Площа деградованих, малопродуктивних земель в області складає 470,6 тис. га. Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001 – 2010 роки, затвердженою рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2, передбачено залуження орних земель з метою відновлення їх родючості або наступної трансформації до лукопасовищних угідь. З початку дії вищезгаданої Програми рекультивація порушених відпрацьованих земель проведена на площі 0,006 тис. га. На кінець 2007 року в області загальна площа порушених земель складала 3,475 тис. га, з яких 1,911 тис. га – відпрацьовані. За переліком особливо-цінних груп ґрунтів, затвердженим наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245, в сільськогосподарському виробництві знаходиться 405,8 тис. га особливо цінних орних земель (43,7% від обслідуваних). Домінуючими ґрунтоутворюючими породами в області є леси і лесовидні суглинки. В західній частині території області леси переважно важко суглинкові, які до східної частини поступово переходять в легкосуглинкові. Їх багатий мінеральний склад, наявність карбонатів кальцію, сприятливі водно-фізичні і фізико-хімічні властивості сприяють формуванню на них родючих ґрунтів. Одночасно пористість лесовидних порід на безстічних масивах сприяє просіданню ґрунтів, сформованих на них (Черкаський, Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський райони) та розвитку водної ерозії на схилах решти території області. Домінуючими типами ґрунтів в області є чорноземи типові, чорноземи опідзолені і реградовані – 687,7 тис. га (54 % від загальної площі ріллі). Це найбільш родючі і водночас найбільше еродовані ґрунти. Найбільші площі

98 чорноземів типових поширено на лівобережжі, значна питома площа їх в Жашківському, Кам’янському, Канівському, Лисянському, Монастирищеському, Тальнівському, Чигиринському, Шполянському районах. Темно-сірі, сірі та світло-сірі опідзолені ґрунти, що мають дещо нижчий рівень родючості за попередні ґрунти, займають 458,5 тис. га (36%). Значна питома площа їх є в Городищенському, Звенигородському, Маньківському, Смілянському, Уманському, Христинівському районах. Інші типи ґрунтів займають порівняно невеликі площі. В землеробстві області використовується 499,7 тис. га (43,3 % від площі сільськогосподарських угідь) схилових земель з ухилом понад 10. Інтенсивні процеси водної ерозії максимально відбуваються на орних землях. Особливої уваги заслуговує зміна правобережної лінії Дніпра, де швидкість горизонтальної ерозії берега за окремі роки може досягати 6,6 метрів. Такі спостереження проведені лише по басейну Дніпра. Табл. 6.2 Розподіл орних земель за крутизною схилів Разом обслідуваних орних земель 1153,8 100

Одиниці виміру тис. га %

<1 654,1 56,7

У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 334,3 101,1 44,4 29,0 8,8 3,8

>7 20,0 1,7

Табл. 6.3 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2007 р. Види земель Деградовані землі Малопродуктивні землі

Разом на початок року, тис .га 361,8 108,8

Проведено консервацію, тис. га 3,2 0,5

Потребують консервації, тис. га 96,1 43,4

Табл. 6.4 Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис. га Землі Порушені Відпрацьовані Рекультивовані

Рік 2006 3,468 1,909 0,008

2005 3,463 1,912 0,027

2007 3,475 1,911 0,006

Табл. 6.5 Розподіл ґрунтів за ступенем кислотності Площа ріллі, тис. га 1271,9

в тому числі обстежено, тис. га 917,7

сильно кислі 5,8

середньо кислі 58,0

слабо кислі 233,1

близькі до нейтральних 280,4

нейтральні 327,5

Згідно програми моніторингу довкілля в Черкаській області санепідслужба здійснила спостереження за станом ґрунту в житловій зоні, зоні пляжів, в місцях зберігання токсичних відходів, на території санітарнозахисної зони промислових підприємств, в місцях виробництва продукції рослинництва, в зоні впливу промислових підприємств і транспортних магістралей. Впродовж 2007 року досліджено 808 проб ґрунту на санітарнохімічні показники, у тому числі 225 – на пестициди та 205 – на солі важких металів, 596 проб – на бактеріологічні показники, 6257 – на гельмінтологічні показники.

99 З них не відповідало гігієнічним нормативам 21 проба (9,3 %) на пестициди, 36 (6,1 %) на мікробіологічні та 128 (2,0 %) на гельмінтологічні показники. За порушення санітарного законодавства на винних осіб накладено 160 штрафів, 3 справи передано в прокуратуру, застосовано 2 фінансові санкції, призупинялась експлуатація 86 об’єктів, в т.ч. 4 – на постійно. За даними Черкаського обласного центру охорони родючості концентрація пестицидів ДДТ, ГХЦГ в ґрунтах населених пунктів с. Ташлик, с. Холоднянське Смілянського району та с. В.Бурімка було виявлено перевищення ГДК. За даними Черкаського обласного державного проектнотехнологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції станом на кінець 2007 року із загальної площі 330,641 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2 на площі 1,522 тис. га в Корсунь-Шевченківському районі, у всіх інших районах щільність забруднення радіонуклідами 137Сs не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території площею 287,505 тис. га на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 9 з обстежених районів, інші показники сягають меж від <0,02 до 0,15 Кі/км2. Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводиться моніторинг радіологотоксикологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення в усіх адміністративних районах області на 25-ти контрольних ділянках. При проведенні моніторингу виконуються радіологічні, токсикологічні, агрохімічні дослідження ґрунту та сільськогосподарських рослин; в рослинах досліджується як основна продукція (зерно, овочі), так і побічна (солома, гичка, бадилля). Що стосується пестицидної загрузки, то її показник за 2007 рок складає 1,2 кг/га. Під час проведення моніторингу забрудненості сільськогосподарських культур Черкаської області важкими металами та елементами забруднювачами в 2007 році було відібрано 946 зразків. Перевищень вмісту важких металів, у продукції рослинництва контрольних майданчиків не виявлено.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Серед об’єктів навколишнього середовища стан ґрунтів має особливе значення тому, що в них нагромаджується максимальна кількість пестицидів та агрохімікатів, оскільки ґрунти є універсальним природним адсорбентом і нейтралізатором різних хімічних речовин. В зв’язку із застосуванням сучасних високоефективних хімічних засобів захисту рослин, зубожінням сільськогосподарських підприємств даний чинник антропогенного впливу можна вважати незначним.

100 По всіх категоріях господарств Черкаської області під урожай 2007 року на площі 901,7 тис. га посівної площі внесено 79057 тонн мінеральних добрив в поживній речовині. В тому числі азотних - 45437 тонн, фосфорних – 16437 тонн, калійних – 17183 тонн. На гектар посівної площі внесено азотних добрив по 50,4 кг поживної речовини добрив, фосфорних і калійних відповідно 18,2 і 19,1 кг поживної речовини добрив. Крім того, внесено 935,1 тис. тонн органічних добрив, що становить по 1,04 тонни на гектар посівної площі. В сільськогосподарських підприємствах області на площі 569 га внесено під багаторічні насадження 25 тонн мінеральних добрив ва поживній речовині, в тому числі азотних – 23 тонни, фосфорних і калійних – по 1 тонні. На 30 га внесені органічні добривав кількості 170 тонн. Сільгосптоваровиробниками Черкащини в 2007 році використано 1432 тонни пестицидів, якими було оброблено 1740,9 тис. га посівів. В боротьбі з шкідниками на площі 484 тис. га застосовано 175 тонн інсектицидів, з хворобами на площі 285 тис. га використано 157 тонн фунгіцидів. Проти бур’янів на площі 838 тис. га внесено 848 тонн гербіцидів. Пестицидна загрузка складає 1,2 кг/га. Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Крім того, в результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Все це відбивається і на загальному стані сільського господарства. Зсуви У 2007 році при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій

101 негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га, в межах 2-х з яких до 2001 року і навіть в 2004 році відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. В 2005-2007 рр. спостерігається високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформація будинків по вул.. Пролетарській та Леонова. На всіх обстежених зсувах у 2007 році відзначалась підвищена вологість порід, поява нових мочаристих та заболочених ділянок, нових джерел та струмків. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,3-0,9 м, в межах зон живлення рівні знизились менше – на 0,2-0,5 м. Фіксувались утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів. На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1-2 см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Буханка, Русалівка, Багачівка. Активізація зсувів обумовлена підйомом рівнів ґрунтових вод, розвантаження яких відбувається на зсувні тіла та на зсувні та зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації зсувного процесу залежить від стадії його розвитку, обводненості зсуву та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів. Смт. Монастирище частково розташоване на зсувних схилах – 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 року зазнали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації (в 2004, 2007 рр. тріщини на окремих будинках) та руйнування садибної забудови. По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2007 році відзначено підйом рівнів ґрунтових вод на 0,1 – 0,3 м. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. Підтоплення Як відомо, одним із основних факторів, під впливом яких формується режим ґрунтових вод, являються метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопичення та розповсюдження, а також температура та вологість повітря. За метеорологічними умовами 2007 рік характеризувався зниженою вологістю. Кількість опадів не сприяла поповненню запасів підземних вод.

102 На території області річна сума атмосферних опадів склала 411-541 мм, порівняно з минулими роками по всіх метеостанціях зафіксована менша кількість опадів, а саме: Черкаси-411мм, Золотоноша-449 мм, Звенигородка524 мм, Умань-415 мм, Чигирин-451 мм, Жашків-541 мм, Сміла-458 мм, що на 4-202 мм менше минулорічних значень. Відносно багаторічних значень опадів випало на 71-218 мм менше, що склало 65-88% від норми. Середньорічна температура повітря була вищою від минулорічних значень на 1,7-2,1 0С і змінювалася від 10,0 до 10,8 0С. Таким чином, внаслідок дефіциту опадів та підвищенню середньорічної температури відбувся спад рівнів ґрунтових вод, знизилась вологість порід зони аерації. Майже всю зиму грунт залишався талим, завдяки чому відбувалось проникнення вологи по тріщинах на глибину, що не сприяло розвитку процесів підтоплення в області. Розвиток процесу підтоплення на території області пов’язаний, як з природними умовами території, так з впливом техногенних чинників. Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням численними балками і ярами. До основних техногенних чинників розвитку процесу підтоплення відноситься водогосподарська діяльність (в основному, наявність крупних систем зрошування та втрати води з систем комунікацій, фільтрація стічних вод). Найбільш небезпечними щодо процесів підтоплення є зони впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ (Канівський, Золотоніський, Чигиринський райони), в межах забудованих прирічкових ділянок та зонах впливу ставів по ріках Рось та ділянці від села Луки до гирла Вільшанка на ділянці с. Воронівка – м. Городище, Гірський Тікач на ділянці с. Кути – с. Березівка, Гнилий Тікач в районі с. Звенигородка, смт. Лисянка та на ділянці смт. Єрки – с. Бродецьке. Незначний розвиток процесів підтоплення в межах слабко дренованих рівнинних територій із затрудненим поверхневим стоком – по ряду сіл Драбівського та Чорнобаївського районів, в межах Маньківського району. На зрошувальних ділянках в селах Дубівка, Бубнівська Слобідка та Гельмязів спостереженнями останніх років встановлено, що в зв’язку зі скороченням площ поливних земель поступово встановилися умови, характерні для природного режиму підземних вод. Результати виміру рівня підземних вод у 2007 році показали, що вони нижчі на 0,07-1,61 м порівняно з відповідним періодом минулого року. Підтоплення зумовлені дією техногенних факторів спостерігалися в м. Черкаси в районі накопичувачів стічних вод ВАТ „Черкаське хімволокно” та південно-західніше від них, де глибина залягання води зменшилася до 1,15-2,83 м. Підвищення рівня ґрунтових вод спостерігалося в районі розміщення відстійників стічних вод Косарського спиртзаводу. По всіх об’єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг в 2007 році відбувався спад рівня ґрунтових вод та скорочення підтоплених

103 площ. Рівні склали: по ст. Поташ 2,7-3,5 м, по м. Звенигородка 0,63,05 м, по смт. Меньківка 1,8-2,65 м, по смт. Монастирище 1,4-2,35 м, зниження рівнів ґрунтових вод порівняно з 2006 роком становить 1,5-1,9 м, 0,25-0,95 м та 0,4-0,5 м відповідно. Ерозійні процеси Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запо6ігання розвитку ерозійних процесів, пов'язаних із скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям ГЛМС (гідролісомеліоративних станцій), передачею їх функцій іншим організаціям, нагляд за існуючими та спорудження нових протиерозійних гідротехнічних споруд (лотків, валів тощо) значно посилились процеси яроутворення. В межах Межиріцької опорної дільниці інтенсивний прояв процесів яроутворення спостерігається в яружних басейнах із найбільш густою ерозійною мережею, високим рівнем розораності та низьким рівнем заліснення водозбірних площ – басейни ярів Стоколосів та Вила, Бабицької балки, де річні прирости ярів сягають 1,0 м і більше, а в середньому - близько 0,4-0,5 м/рік. Останніми роками швидкість росту окремих ярів сягала значень - 3-5 м/рік. Так, в межах Регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів" спостерігається прискорення росту ярів, відновлення росту раніше загаслих ярів та промоїн. Максимальні прирости ярів в 2000-2006 роках складали 7,012,5 м/рік. Території парку є складовою частиною східної підвищеної околиці Придніпровської височини. Вона унікальна за своєю геологічною будовою. Парк розташований на складній мозаїці Канівських дислокацій, що розташовані в області Київського плато, яке займає частину Придніпровської височини від Києва до гирла річки Рось. Особливості природних умов області визначаються її положенням на півночі зони та схилах Українського щита. В районі Канівських дислокацій відслонюються юрські і крейдові породи. На формування ландшафту мав вплив дніпровський льодовик, який залишив водно-льодникові відклади. Такі льодовикові води виробили широкі долини. Потужність покривних лесових порід на вододілах 3-4 метра, на схилах до 6 метрів. Характер геологічної будови, дислокованість порід, піднятість над Дніпром, глибоке розчленування територій сприяли розвитку ерозійних і ссувних процесів, особливо активних в смузі, що прилягає до Канівського водосховища. Переважаючим видом ландшафтів є розчленовані лесові рівнини, а в районах, що прилягають до Канівського водосховища основними є дуже еродовані височини з гляціо-тиктонічними дислокаціями на юрсько-крейдовій основі, сірими лісовими грунтами під грабовими дібровами. Поширені долинно та яружно-балкові місцевості зі змитими грунтами. Інтенсивно відбуваються процеси водної ерозії на орних землях. В цілому площа еродованих земель на кінець 2007 року складає 361,89 тис. га.

104 На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га, з них 20,0 тис. га орних земель розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів, 145,4 тис. га – на силах крутизною від 3 до 7 градусів, 654,1 тис. га – на схилах крутизною менше 1 градуса, 334,3 тис. га – на схилах крутизною від 1 до 3 градусів, що ускладнює збереження орних земель від різних видів ерозії. Середня величина переробки ерозійних берегів верхньої частини Кременчуцького водосховища за останні роки склала 0,3 м, найбільша 1,0 м. Площа земель втрачених внаслідок ерозії берегів верхів`я становить 0,56 га, з них: 0,45 га землі лісового фонду і 0,11 га чагарники. Середня величина переробки берегів озерної частини водосховища в межах області становить: на прибережжі 0,1 м, найбільша 0,3 м поблизу с. Топилка Чигиринського району. Загальна площа земельних угідь, втрачених за останні роки внаслідок переформування берега Кременчуцького водосховища в межах Черкаської області, склала 0,79 га. Негативні явища у верхній частині Кременчуцького водосховища пов’язані з процесами ерозійного розмиву берега. Слід визначити критичний стан ділянки правого берега поблизу с. Пекарі Канівського району, де протягом останніх років активізувався процес берегоруйнування. На ділянці довжиною 800 м, розмито берегову смугу площею 0,3 га.

6.3.Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи Відсутність фінансування на ґрунтове обстеження не дає змоги на сьогодні реально оцінити якісний стан земель, динаміку ерозійних процесів та інші ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів в області. На виконання Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Черкаській області в 2006-2010 рр. у 2007 році з державного бюджету виділено 6100 тис. грн., всі пункти програми реалізовані на 100 %. З метою запобігання підтопленню території в межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району проводились заходи по підтримці сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Сріблянка, з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 1192,9 тис. грн., з них у 2007 році 797,00 тис. грн. За 2007 рік кошти використано на 100%. На заходи по захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь на території Вільшанського масиву в адмінмежах Мошнівської сільської ради Чорнобаївського району з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 287,46 тис. грн., з них у 2007 році 92,31 тис. грн. За 2007 рік кошти використано на 100%.

105 На улаштування мережі спостережних свердловин та здійснення моніторингу на підтопляємих масивах з державного бюджету виділено 40,0 тис. грн. Кошти використано на 100%. На проведення першочергових протипаводкових заходів на р. Підлісна в басейні р. Тясмин Кам`янського району з держбюджету виділено з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 446,71 тис. грн., з них у 2007 році 211,85 тис. грн. За 2007 рік кошти використано на 100%. На укріплення верхового укосу ставу у меморіальному державному заповіднику „Батьківщина Т.Г. Шевченка” в с. Моринці Звенигородського району з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 117,47 тис. грн., з них у 2007 році 117,47 тис. грн. За 2007 рік кошти використано на 100%. На виконання регіональної Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року у минулому році в 10 районах області у господарствах, землі яких входять до басейну Дніпра за рахунок коштів обласного бюджету та сільськогосподарських товаровиробників на проведення агротехнічних протиерозійних заходів виділено: безполицевий обробіток ґрунту площею 229,4 тис. га на суму 994,3 тис. грн.; щілювання ґрунту на площі 9,0 тис. га на суму 37,1 тис. грн.; залуження еродованої та техногегнно – забрудненої ріллі на площі 1016 га на суму 409,7 тис. грн.; заліснень земель площею 401 га на суму 253,9 тис. грн. В господарствах решти районів області ці заходи проведені в обсягах: безполицевий обробіток грунту площею 137,9 тис. га на суму 585,6 тис. грн.; щілювання грунту на площі 4,3 тис. га на суму 17,7 тис. грн.; залуження еродованої та техногегнно – забрудненої ріллі на площі 324 га на суму 130,4 тис. грн.; заліснень земель площею 237 га на суму 178,5 тис. грн. Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2 на звітний період передбачалося здійснити природоохоронні заходи на суму 2,4 млн. грн. Фактично виконано робіт на суму 470 тис. грн., в тому числі за кошти державного бюджету – 199,4 тис. грн. З метою відновлення малопродуктивних та деградованих земель, після тривалого їх використання, проводиться їх консервація. Станом на сьогодні по області, зокрема в Звенигородському, Канівському, Кам’янському, Чигиринському районах, законсервовано 3,2 тис. га деградованих та 0,5 тис. га малопродуктивних земель. Потребують консервації 139,5 тис. га земель (96тис.га-деградовані та 43,4 тис. га-малопродуктивні). На малопродуктивних земельних ділянках чи ділянках без ґрунтового покриву проводять рекультивацію шляхом пошарового нанесення знятої ґрунтової маси, а в разі потреби і материнської породи. Рекультивацію порушених та відпрацьованих земель проведено на території 0,006 тис. га. Порівняно з минулим роком дана площа зменшилась на 0,002 тис. га.

106 З метою захисту земель від водної ерозії у 2007 році було побудовано та реконструйовано водонаправляючих, водоскидних валів та трубчатих водоскидів протяжністю 3,6 км. Табл. 6.6 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Обсяг вжитих заходів за роками Заходи Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, валитераси. вали-дороги): Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків мулонакопичувачі Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру кількість господарств тис. га кількість господарств тис. га тис. га тис .га км шт. шт. га км

% 2006 р. до 2007 р.

2003

2004

200 5

2006

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,4

-

0 -

4

4,5

4,5

2,7

3,6

75

3

1

4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2007

6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативноправовими актами. Президентом України 19.06.03 підписаний Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно з яким до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів належить здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель у частині: - додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель; - консервації деградованих і малопродуктивних земель; - збереження водно-болотних угідь; - виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; - здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; - додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; - додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів та інше.

107 В 2007 році розглянуто та погоджено 1892/6044,883 шт/га матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок (землі працівникам соціальної сфери під ведення особистого селянського господарства, під оренду ставків, під фермерське господарство, об'єкти торгівлі, промислові об'єкти тощо). Погоджено три проекти відведення земельних ділянок площею 464,569 га в постійне користування Державному історико-культурному заповіднику „Трипільська культура” під пам’ятки археології – поселення трипільської культури. 66/134,722 шт/га непогоджено, за рахунок чого збережено 57,995 га земель сільськогосподарського призначення, 22,440 га – лісогосподарського призначення, 20,424 - га земель водного фонду, 3,279 га земель житлової та громадської забудови, 19,384 га земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Погодження цих матеріалів здійснювалось відділами Держуправління згідно з вимогами Земельного кодексу України та наказу Мінприроди України від 05.11.04 № 434 "Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок" з метою впорядкування процедури погодження матеріалів щодо вилучення (викупу). Розглянуто та видано 28 погоджень приватним підприємцям на роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами перед отриманням ними Ліцензії на роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами.

108 7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.08 в Черкаській області налічується 244 родовища корисних копалин, у тому числі місцевого (236) та загальнодержавного (8) значення. Стан запасів корисних копалин показано на рис. 7.1. Рис. 7.1 Стан запасів корисних копалин Води мінеральні 2,05%

Гірничорудні корисні копалини 1,64%

Вугілля 3,28%

Нерудні корисні копалини 0,41%

Води прісні 14,75%

Торф 15,16% Будівельні корисні копалини 62,71%

Вхідні дані до рис.7.1 Будівельні корисні копалини Торф Води прісні Вугілля Води мінеральні Гірничорудні корисні копалини Нерудні корисні копалини

153 37 36 8 5 4 1

62,71% 15,16% 14,75% 3,28% 2,05% 1,64% 0,41%

До родовищ корисних копалин загальнодержавного значення відносяться: 1. Танське та Північно-Танське родовища облицювального каменю (граніт); 2. Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт"); 3. Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит); 4. Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів; 5. Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська); 6. Мокрокалигірське родовище бурого вугілля.

109 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази У 2007 р. використання мінерально-сировинних ресурсів в Черкаській області порівняно із 2006 р. збільшилось. В основному розроблялись родовища каменю будівельного, каоліну, цегельно-черепичної сировини (суглинок, глина), глини бентонітової та піску будівельного. Загальна кількість кар’єрів та розробок 148 (з них діючих - 42). (табл. 7.1 - 7.2). Табл. 7.1 Мінерально-сировинна база Види корисних копалин Вугілля Торф Каолін Глина бентонітова Глина вогнетривка Цементна сировина Пісок будівельний Камінь облицювальний граніт лабрадорит габро Камінь будівельний гнейс граніт лабрадорит мігматит монцонит Керамзитова сировина Глина тугоплавка Сировина цегельночерепична  глина  мергель  пісок  суглинок  супісок 13. Води підземні (мінеральні) 14. Води підземні (прісні ) 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.    9.      10.

11.

12.

Загальна кількість родовищ 2006 р.

2007 р.

Родовища, що розробляються 2006 р.

2007 р.

0 0 1 1 1 1 1 1 0 0 0 0 6 4 2 2

Один. виміру

Видобуток сировини в 2007 р.

0 24,0 2051,6 373,6 0 0 347,0 8,9 8,9 0 0 1857,2 0 1857,2 0 0 0 0 0 254,0

Балансові запаси станом на 01.01.2008 82458 22301 17870,4 49370,0 45521 3728 87998,5 15565,1 13194,1 883 1488 125405,3 16619 83958,3 1296 8711 14821 6958 1071 100103,7

8 37 3 1 1 1 12 4

8 37 3 1 1 1 12 5

33

32

12

10

3 1 99

3 1 99

0 0 22

0 0 23

тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3

0 0 0 254,0 0 0,014

5634 1094 61 93251,7 63 0,210

тис.м3 за добу

169,272

287,5

5

5

0

1

36

36

19

19

Табл. 7.2 Використання надр № з/п

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

1

148 (42 діючих)

Наявність документації гірничий земельний відвід відвід 41 42

Загальна площа Площа відпрацьованих Рекультивоване порушених земель, що підлягають в 2007 р, га ліцензії земель, га рекультивації, га 42

3475

1906

6

Основним видом порушень при використанні мінерально-сировинних ресурсів є самовільне користування надрами, несвоєчасне проведення рекультивації відпрацьованих земель. В зв'язку із незначною площею кар'єрів (3,475 тис. га) зміни екологічного стану регіону не відбулося.

110 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість По Черкаській області запаси підземних вод затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин (ДКЗ) СРСР, Українською територіальною комісією по запасах корисних копалин (УТКЗ) і ДКЗ України для водопостачання міст Черкаси, Умань, Кам’янка, Звенигородка, Сміла, Ватутіне, Шпола, Городище, Тальне, Христинівка, Маньківка і Чигиринська ГРЕС в загальній кількості по сумі категорій А+В+С1 = 287,5 тис.м3/добу і по категорії С2 – 3,6 тис.м3/добу. Потреба Черкаській області у воді - 1328,3 тис.м3, при прогнозних запасах підземних вод - 1806,1 тис.м3/добу. Для потреб народного господарства в Черкаській області розвідані і затверджені запаси прісних підземних вод на 36 дільницях. Всього освоєно 19 ділянок, із яких 12 діючих і 7 резервних. В 2007 році працювало 14 ділянок. Найбільш великі з них розміщені у містах: Черкаси, Умань, Ватутіне, Кам’янка, Сміла, Золотоноша. Ступінь використання затверджених запасів підземних вод низька і складає по області 5,2 %. Водовідбір водозаборами, що працюють на затверджених запасах, складає 14,894 тис.м3/добу. Загальний водовідбір підземних вод із затверджених і не затверджених запасів за 2007 р. складає 169,272 тис.м3/добу. Вода використовується для господарсько-питних потреб в кількості 146,231 тис.м3/добу, для виробничотехнічних потреб – 10,565 тис.м3/добу. Без використання скидається 10,742 тис.м3/добу. Мінеральні води на Черкащині представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра) і ступенем мінералізації від малої (1,7г/л) до високої (27,8г/л). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону. Термальні води на території Черкащини відсутні, так як вона знаходиться переважно в межах Українського кристалічного масиву, який є областю поширення холодних вод. У 2007 р. забруднення підземних вод ДП "Центрукргеологія" вивчалось на дільницях в с. Гельмязів, Піщане, Косарі та на досліднопромисловому полігоні м. Черкаси. За результатами лабораторних досліджень по більшості спостережних свердловин в с. Гельмязів мінералізація води складає 0,2-0,4 г/дм3, вміст нітратів – 11,6-30,0 мг/дм3, нітритів – 2,0-3,0 мг/дм3. Протягом останніх років відмічається стійка присутність у воді іонів амонію в кількості 6-40 мг/дм3. По спостережних свердловинах в с. Піщане мінералізація води в основному складає 0,3-0,7 г/дм3, вміст сполук азоту знаходиться в межах норми. На спостережній дільниці біля відстійників стічних вод Косарського спиртзаводу мінералізація води досягає 2,0 г/дм3 за рахунок хлоридного забруднення. Вміст іонів хлору коливається в межах 405-558 мг/дм3, відмічається також амонійне забруднення води – 20-50 мг/дм3. Поширення

111 забруднення по площі не виявлено. Встановлено, що рівневий режим підземних вод у промисловій зоні м. Черкаси формується, під впливом природних факторів (метеорологічні умови), та ряду факторів техногенного характеру: підпір ґрунтових вод, створений водосховищем, втрати води з міських комунікацій, фільтрація стічних вод і т.п. Взаємодія цих факторів обумовила формування на фоні природного положення ґрунтових вод локальних ділянок з високим заляганням рівня води. Основна увага при виконанні спостережних робіт приділяється вивченню впливу діяльності підприємств на якісний стан підземних вод. За даними спостережень 2007 р. ґрунтові води на дільниці залягають на глибині від 2,24 до 5,67 м, але в районі накопичувачів стічних вод колишнього ВАТ "Черкаське Хімволокно" та південно-західніше від них утворилась ділянка, де глибина залягання рівня води зменшується до 1,15-2,83 м. Саме з такою ділянкою пов’язана присутність у воді забруднюючих компонентів та підвищена мінералізація. Багаторічні спостереження в районі накопичувачів стічних вод ВАТ "Черкаське хімволокно" підтверджують наявність у воді підвищеного вмісту сульфат-іонів в концентраціях 609-1790 мг/дм3, мінералізація становить 1,2 - 3,1 г/дм3.

7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони На території області гірничовидобувні регіони не визначені. Родовища корисних копалин розташовані поодиноко. Шахти по видобутку бурого вугілля "Козацька" та "Богачівська" у Звенигородському районі ліквідовані.

7.2.2. Ендогенні геологічні процеси Протягом 2007 року ендогенних геологічних процесів (землетрусів) на території області не зафіксовано.

7.2.3. Екзогенні геологічні процеси У 2007 р. при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський

112 станкобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених в 2007 р. зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ мочаристих та заболочених ділянок, замулювання джерел. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,3-0,9м, в межах зон живлення рівні знизились менше - на 0,2-0,5м. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались. На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1-2см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського станкобудівного заводу. Активні в 2005-2006 рр. зсуви на південний схід від с. Березівка в 2007 р. уповільнили зміщення. В межах нового зсуву, який утворився південніше смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 р., в 2006-2007 рр., тривали зміщення з охопленням нових ділянок. Внаслідок цього площа зсуву зросла з 0,9га до 1,2-1,3га. Активізація зазначених зсувів залежить від ступеня підйому рівнів ґрунтових вод, які розвантажуються на зсувні тіла та на зсувні і зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів. Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 р. і навіть в 2004 р. відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. В 2005-2007 рр. спостерігається високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформації будинків по вул. Пролетарській та Леонова. Смт. Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах 3 зсуви площею 56га (три вулиці), які до 2001 р. зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації та руйнування садибної забудови (тріщини на окремих будинках в 2004, 2006, меншою мірою в 2007 рр.). По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2007 р. відзначено високе стояння рівнів ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. По всіх об'єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг, в 2007 р. відбувався спад рівнів ґрунтових вод та скорочення підтоплених площ. Рівні склали: по ст. Поташ-2,7-3,5м (порівняно з 2006 р. знизились на 1,5-1,9м), по м. Звенигородка-0,6-3,05 м (на 0,25-0,95м), по смт. Маньківка1,8-2,65 м (на 0,25-0,95 м), по смт. Монастирище-1,4-2,35м (на 0,4-0,5м).

113 Погодні умови 2007 р. в основному не сприяли розвитку зсувних процесів. Рік був аномально теплим з середньорічною температурою 10,1 °С, що на 2,4°С вище норми. Протягом 9 з 12 місяців року спостерігався дефіцит опадів. Внаслідок цього відбувся спад рівнів ґрунтових вод, знизилась вологість порід зони аерації. Висушування порід зони аерації сприяло розвитку процесів термічного вивітрювання та утворенню тріщин в масиві порід зони аерації, найчастіше представлених лесовидними суглинками. Майже всю зиму 2007-2008 рр. грунт залишався талим, завдяки чому відбувалось проникнення вологи по тріщинах на глибину, що сприяло розвитку процесів суфозії. Погодні умови минулого року не сприяли розвитку процесів підтоплення та зсувоутворення. Водночас умови поточного року були досить сприятливими для розвитку суфозійно-просадочних та обвально-осипних процесів. Можливий розвиток обвалів та осипів на крутих схилах кар'єрів, водосховищ, відсідання блоків порід в межах стінок відриву зсувів тощо. На ділянках забудови в межах територій поширення просадочних порід очікується розвиток просадочних та провальних явищ. Розвиток процесів підтоплення можливий в зонах впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ (Канівський, Золотоніський та Чигиринський райони), в межах забудованих прирічкових ділянок та зонах впливу ставів по ріках Рось на ділянці від с. Лука до гирла, Вільшанка на ділянці с. Воронівка - м. Городище, Гірський Тікич на ділянці с. Кутис. Березівка, Гнилий Тікич в районі м. Звенигородка, смт. Лисянка та на ділянці смт. Єрки -с. Бродецьке. Можливий розвиток процесів підтоплення в межах слабко дренованих рівнинних територій із затрудненим поверхневим стоком - по ряду сіл Драбівського та Чорнобаївського районів, в межах Маньківського району (на ділянці с. Дзензелівка - смт. Маньківка - с. Поташ с. Іваньки) та ін. Очікувані рівні ґрунтових вод в межах 0,5-2 м. На ділянках режимних спостережень навесні 2008 р. очікується підйом рівнів ґрунтових вод на 0,1-0,3м та незначне розширення підтоплених площ. Процеси підтоплення матимуть місце в м. Звенигородка (ділянка індивідуальної забудови по вул. Гулькіна, пров. Шкільний, Кавказький, Блюхера та шк. №5), на зсувних схилах в смт. Маньківка та Монастирище. За далеко не повними даними на території діяльності підприємства за станом на початок 2008 р. найбільш небезпечними є зсуви в м. Монастирище, смт. Маньківка, в межах Корсунь-Шевченківського станкобудівного заводу, зсуви в районі сіл Русалівка, Кислин, Березівка Маньківського та с. Григорівка Канівського районів та ін. Під час масової активізації зсувів в 1998-2001 рр. в їх межах відбувались зміщення та деформації з частковим руйнуванням будівель, споруд, під'їзних шляхів тощо. Під час виконання спостережень 2007 р. відзначено призупинення зміщень більшості раніше активних зсувів, спад рівнів ґрунтових вод. Навесні 2008 р. можливі відновлення або посилення зміщень зсувів, зокрема в смт. Монастирище та Маньківка, деформація забудови на заселених ділянках зсувів, а також її часткового руйнування.

114 Очікується відновлення зміщень нових зсувів (південніше смт. Буки, на правобережжі Канівського водосховища).

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр У 2007 році в межах компетенції Держекоінспекцією в Черкаській області проведено 93 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами. По виявленим правопорушенням видано 63 приписи та винесено 30 рішень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. До адміністративної відповідальності притягнуто 102 особи, накладено штрафів на суму 22,704 тис. грн. Основними видами порушень при видобуванні твердих корисних копалин є відсутність спеціального дозволу на користування надрами, гірничого та земельного відводів. Протягом 2007 року перевірено 111 користувачів підземних вод, видано 99 приписів та винесено 2 рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Накладено 130 штрафів на суму 17,17 тис. грн., пред’явлено 33 позови за збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на суму 70,117 тис. грн. Основним видом порушень при використанні підземних вод є самовільне водокористування та порушення правил водокористування.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2007 р. Держуправлінням видано 50 попередніх погоджень (екологічних карток) на одержання підприємствами спеціального дозволу на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ цегельної сировини, піску будівельного, гранітів, гнейсу, мігматитів, горючих сланців, підземних вод.

115 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля. Відходи поділяються на 4 класи небезпеки: І клас – надзвичайно небезпечні; ІІ клас – високо небезпечні; ІІІ клас – помірно небезпечні; ІV клас – мало небезпечні. Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний, а саме: відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, відпрацьовані лужні та свинцеві акумулятори та інші; відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані та інші; відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних виробництв та нафтошлами, шлам фарбувального виробництва, промаслені фільтри і ганчір'я та інші; відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи та відходи виробництва, зокрема шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи полімерів, барда зернова, жом, дефекат, відходи деревини тощо. Інформація щодо зареєстрованих відходів у області наведена в табл. 8.1.1. Станом на 01.01.2008 в області накопичено 7865 тис. т відходів, з них: 1468 тис. т промислових та 6397 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ). За статистичними даними протягом 2007 р. в області утворилось 1511 тис. т відходів, з них: 5,6 тис. т небезпечних промислових відходів I-III класів небезпеки, 385 тис. т ТПВ та 1120,4 тис. т відходів, які використовуються як вторинна сировина.

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 8.2.1. Промислові відходи Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які відносяться до І – ІІІ класів небезпеки. За статистичними даними у 2007 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 106,6 т; ІІ класу небезпеки – 233,4 т; ІІІ класу небезпеки – 5226,8 т.

116 У 2007 р. обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшились в порівнянні з 2006 р. на 1,9 тис. т або на 26 %. Зменшення обсягів утворення відходів відбулось за рахунок припинення виробництва лимонної кислоти на ВАТ "Смілянський цукровий комбінат" та закриття окремих підприємств. Найбільша кількість відходів I-III класів небезпеки утворилась в м. Черкаси - 5,2 тис. т, що складає 93,2 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області, та м. Сміла – 0,1 тис. т, що складає 2,0 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області. До основних видів відходів I-III класів небезпеки, що утворюються в області відносяться: - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки – 327,8 т; - відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні) – 86,2 т; - відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) - 19,4 т. У 2007 р. обсяг передачі небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження зріс і становив 6812,6 т (5397,9 т - у 2006 р.), що на 26 % більше ніж у попередньому році. Станом на 01.01.2008 на території області розміщується 1468 тис. т промислових відходів, які зберігаються в 15 накопичувачах загальною площею 220 га. На даний час з метою обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля та очищення зайнятих ними територій власники відходів вирішують питання подальшого поводження з накопиченими відходами та шукають можливі шляхи їх утилізації, переробки, знешкодження. Із загальної кількості відходів розміщених в області, до: - І класу небезпеки відносяться 0,4 тис. т невідомих хімічних засобів захисту рослин (Єрківська селищна рада Катеринопільського району), що складає 0,03 % від загальної кількості; - ІІ класу небезпеки - 0,3 тис. т сухого залишку полів фільтрації (відходи фармпрепаратів ВАТ "Монфарм"), що складає 0,02 % від загальної кількості; - ІІІ класу небезпеки – 2,3 тис. т відходів гальванічного виробництва бувшого заводу ВО „Оризон” та шламонакопичувача Черкаського державного заводу хімічних реактивів (с. Вергуни), що складає 0,16 % від загальної кількості. Інформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2007 р. представлена в табл. 8.2.1. З метою удосконалення економічного механізму справляння збору за розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню, впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. Ліміти на утворення та розміщення відходів діють протягом одного року. Держуправлінням в 2007 р. погоджено 416 лімітів на утворення та розміщення відходів. Інформація щодо видачі дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів наведена в табл. 8.2.2.

117 Для знешкодження власних відходів ВАТ „Азот” має установку спалювання рідких відходів виробництва капролактаму, а саме: водно – кислих та лужних стоків виробництва капролактаму, спиртової та гептанової фракцій, кубових залишків та промивної води станції очистки, масла ПОД, водного залишку з вузла екстракції капролактаму. За звітний період підприємством знешкоджено 260,7 тис. т таких відходів. Також, на ТОВ „Черкаська продовольча компанія” працює установка для видалення відходів тваринного походження, на якій у 2007 р. видалено 6,6 тис. т відходів. Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення підприємствам, організаціям та установам області надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, які мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів, що призвело до загального зменшення обсягів розміщення відходів в області, а також створило умови для недопущення потрапляння переважної кількості вторинних відходів на полігони та сміттєзвалища для захоронення. Із загальної кількості утворених відходів 73 % (1100 тис. т) використовуються, знешкоджуються, переробляються або передаються на утилізацію (знешкодження) іншим суб’єктам господарювання. Протягом року підприємствами, які знаходяться в межах області, на підставі ліцензій Мінприроди на здійснення операцій у сфері поводження небезпечними відходами зібрано 313,9 т небезпечних відходів (відпрацьованих люмінесцентних ламп – 95,2 тис. шт., відпрацьованих свинцевих акумуляторів – 135,7 т, відпрацьованих мастил – 37,8 т, інших відходів – 111,9 т).

8.2.2. Невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин Окрему групу небезпечних відходів становлять невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (далі – ХЗЗР). За даними інвентаризації, проведеної у 2007 р., в області зберігалося 367,5 т відходів пестицидів, у тому числі: - у 176 складах сільськогосподарських підприємств області – 325,5 т, з яких заборонених до використання – 15,3 т; непридатних – 34,6 т; невідомих – 275,6 т; - на складі ВАТ "Райагрохім" (м. Шпола) – 42 т невідомих ХЗЗР. Із 177 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 2 склади, у задовільному – 49 та 126 складів - у незадовільному стані. Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам.

118 Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому, кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів складів є об'єктом потенційної небезпеки. У період з 2002 р. до 2005 р. в області в смт. Єрки Катеринопільського району методом контейнеризації перезатарено 385,8 т пестицидів. На проведення даних робіт з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 1779,8 тис. грн. Для обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області розроблено "Обласну програму утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів" (далі - Програма), яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 11.08.2006 № 4-4/У. Орієнтовні строки реалізації заходів Програми – 2006-2011 рр. Для реалізації заходів Програми у 2007 р. виділено 771 тис. грн. та вивезено на знешкодження на ТОВ "Елга" (Сумська обл., м. Шостка) 60 т непридатних пестицидів, в тому числі: - 43,8 т за кошти обласного природоохоронного фонду (563 тис. грн.); - 12,3 т за кошти місцевих природоохоронних фондів (158 тис. грн.); - 3,9 т за власні кошти підприємств (50 тис. грн.).

8.2.3. Тверді побутові відходи (ТПВ) Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть в Черкаській області проблема поводження з твердими побутовими відходами. За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель на території області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 614,8 га. Із загальної кількості накопичених в області відходів 81 % (6397 тис. т) складають ТПВ. За звітний рік на полігони та сміттєзвалища області вивезено 385 тис. т ТПВ. Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є полігон ТПВ м. Черкаси, на який у 2007 р. видалено 95,3 тис. т твердих побутових відходів, що складає 25 % від загального обсягу утворених ТПВ в області. На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3-26,4 % паперу, 20-40 % харчових відходів, 0,75-3,7 % відходів деревини, 0,2-8 % текстилю, 1-5,8 % металів, 1,1-9 % скла, 0,6-6 %

119 полімерних відходів та інших речовин. Інформація щодо інвентаризації місць видалення відходів на території області наведена в табл. 8.2.3 З метою створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження, захоронення побутових відходів, обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище в області рішенням Черкаської обласної ради 04.08.2005 № 234/IV затверджено "Обласну програму поводження з твердими побутовими відходами", термін реалізації заходів якої - 2005-2011 рр. Заходами Програми передбачено роботи по будівництву нових та реконструкції (розширення) діючих полігонів ТПВ. Так, у 2007 р. в містах Черкаси, Сміла, Тальне, Драбів проведено роботи з реконструкції міських полігонів, на що були виділені кошти із місцевого бюджету у сумі 539,6 тис. грн. Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. До реєстру об’єктів утворення оброблення та утилізації відходів, якій складається та ведеться на підставі реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), станом на 01.04.2008 включені 35 ОУВ та 3 ООУВ області. До реєстру місць видалення відходів (МВВ), який створюється та ведеться на підставі паспортів МВВ, станом на 01.04.2008 увійшло 204 місця видалення відходів області. Робота по паспортизації місць видалення відходів продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного складу.

8.3 Використання відходів, як вторинної сировини Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 74 % (1120,4 тис. т) складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина або передаються на переробку (утилізацію) іншим суб’єктам господарювання. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 183 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню" визначені окремі види відходів як вторинна сировина це - макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні, для яких існують технології по утилізації (переробці) та які забороняється знищувати і захоронювати на полігонах та сміттєзвалищах ТПВ. Для обмеження накопиченню на звалищах ТПВ вторинних відходів в області 20 субєктів господарювання, згідно отриманих ліцензій Мінприроди, здійснюють збір та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини.

120 Ними за 2007 р. зібрано 18,1 тис. т вторинних відходів, в тому числі макулатури – 11,8 тис. т, полімерів – 3,5 тис. т, склобою – 2,6 тис. т, відпрацьованих шин – 0,01 тис. т, текстильних відходів – 0,1 тис. т. Важливим залишається питання потрапляння ресурсоцінних відходів на полігони та сміттєзвалища ТПВ. Попереднє сортування відходів перед видаленням на звалища та впровадження роздільного збирання вторинних компонентів ТПВ дасть можливість зменшити обсяги розміщення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах. Так, для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси ПЕТФпляшок в місті встановлені спеціальні контейнери для їх збору від населення. Зібрані від населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ЗАТ "Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам. За 2007 рік ЗАТ "Черкасивторресурси" зібрано 2,5 тис. т використаних ПЕТФ-пляшок, що в 2 рази більше ніж у 2006 р. Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів. На ЗАТ "Черкасивторресурси" проводиться обробка макулатури та полімерних відходів. У 2007 р. підприємством заготовлено та оброблено макулатури (пресування) 4642,9 т; матеріалів пакувальних пластмасових (подрібнення, гранулювання) – 544,4 т, тари пластикової (подрібнення) – 2342,3 т. На ВАТ "Ватфарм" (м. Черкаси) впроваджено технологію виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва. За 2007 р. підприємством використано 20 т бавовняних відходів. На ТОВ "Черкаський деревообробний комбінат" за звітний рік перероблено 6940 т деревовідходів. На ДП "Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна" перероблюються відходи тваринного походження, за 2007 р. перероблено 6850 т таких відходів. На Черкаському ЗАТ "Еко-Азот" запроваджено виробництво комплексного мінерального добрива "Гармонія", на що у звітному році використано 7438 т курячого посліду. Інформація щодо підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів представлена в табл. 8.3.1.

8.4. Транскордонні перевезення відходів Протягом 2007 року транскордонних перевезень відходів на території області не зафіксовано.

121

Табл. 8.1 Зареєстровано відходів у області, по видах У тому числі

Кількість Зареєстрованих відходів

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями

260

260

для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення 260

1-го класу небезпеки

7

7

7

6

-

2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки

27 56

27 56

27 56

27 56

-

4-го класу небезпеки

170

170

170

138

32

Клас небезпеки Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі:

для яких визначено для яких визначено підприємства або місця видалення виробництва по їх утилізації відходів 227 32

122 Табл. 8.2 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2007 р., т* Назва відходів

Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи виробництва, приготування та використання агрохімічної продукції іншої, у т. ч. непридатної або забороненої до використання Інші відходи Відходи 2 класу небезпеки, вт. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії Відходи, що містять ароматичні аміни Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи виробництва та приготування фармацевтичної продукції Інші відходи Відходи 3 класу небезпеки, вт. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії Відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи забруднені нафтопродуктами – грунт, деревина, дрантя

Наявність на на Використано підприємствах на Утворилося підприємствах (утилізовано) початок року, за рік, тонн за рік, тонн тонн

Видалено за рік, тонн в т. ч. Разом

Знешкоджено (знищено)

Захоронено в місцях організ. складування

Наявність на Направл. в місця підприємствах на кінець року неорганіз. складув.

78,9 -

106,6 0,1

-

4,8 -

0,3 -

4,5 -

-

65,3 -

15,4

86,2

-

0,4

-

0,4

-

18,6

0,6

19,4

-

-

-

-

-

0,9

-

0,2

-

-

-

-

-

-

13,6

-

-

2,5

-

2,5

-

11,0

49,3 387,6

0,7 233,4

18,4

1,9 33,1

0,3 0,5

1,6 32,6

-

34,8 394,0

48,6

145,6

11,1

32,4

0,2

32,2

-

60,4

3,1

52,7

6,4

-

-

-

-

5,9

6,0

10,9

0,7

-

-

-

-

1,8

2,6 -

9,4 0,2

0,2

-

-

-

-

4,4 -

315,0

0,6

-

-

-

-

-

315,6

12,3 2354,8

14 5226,8

65,1

0,7 269,6

0,3 262,2

0,4 7,5

-

5,9 547,2

9,9

4,9

-

4,7

4,7

-

-

2,9

177,6

5,7

0,1

-

-

-

-

8,9

8,7

90,3

56,6

-

-

-

-

14,1

75,6

47,9

0,1

-

-

-

-

153,3

6,7

11,1

0,2

3,9

3,9

-

-

6,8

123 Нафтовідходи та нафтошлами Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції Інші відходи Всього

11,0

12,1

-

1,5

1,5

-

-

6,7

12,9

0,6

-

-

-

-

-

4,0

2052,3 2821,2

5054,1 5566,7

8,2 83,6

259,5 307,5

252 262,9

7,5 44,6

-

350,6 1006,6

* - надається за даними статзвітності 1-нв

124 Табл. 8.3 Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Всього по області,

Видано дозволів Кількість на розміщення підприємств, відходів яким видано дозволи

Кількість місць На яку кількість Видано лімітів на видалення відходів видано утворення та відходів, на які дозволи, розміщення видано дозволи тис .т. відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів, тис. т

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис. т

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис .т.

416

397

18

3175,0

416

397

2690,0

485, 0

-

19 3 17 12 8 12 4 7 9 9 13 6 7 12 6 10 4 12 16 112 33 41 6 27 11

19 2 16 11 8 12 4 6 8 9 12 6 7 12 6 10 4 12 16 111 33 40 6 27 10

1 1 1 3 1 1 2 1 2 1 1 1 1

13,5 1,3 189,2 15,9 620,1 493,3 0,1 23,3 196,3 175,0 241,5 0,2 205,9 0,3 0,2 66,5 0,0 0,2 1,4 659,2 193,1 45,9 0,7 22,9 8,8

19 3 17 12 8 12 4 7 9 9 13 6 7 12 6 10 4 12 16 112 33 41 6 27 11

19 2 16 11 8 12 4 6 8 9 12 6 7 12 6 10 4 12 16 111 33 40 6 27 10

13,5 0,0 186,2 0,9 620,1 318,3 0,1 16,1 195,3 175,0 231,5 0,2 205,9 0,3 0,2 66,2 0,0 0,2 1,4 444,2 193,1 10,8 0,5 9,0 0,9

1,3 3,0 15,0 175,0 7,2 1,0 10,0 0,3 215,0 35,1 0,2 13,9 8,0

-

в т. ч. по Городищенському Драбівському Жашківському Звенигородському Золотоніському Кам’янському Канівському Катеринопільському К-Шевченківському Лисянському Маньківському Монастирищенському Смілянському Тальнівському Уманському Христинівському Черкаському Чигиринському Чорнобаївському Шполянському м. Черкаси м. Сміла м. Умань м. Канів м. Золотоноша м. Ватутіне

125 Табл. 8.4 Інвентаризація місць видалення відходів на території області* Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони 1

Кількість зареєстрованих місць Загальна видалення відходів площа МВВ, у т.ч. де тис. м2 разом власник ще не визначено 2

3

4

Загальний фактичний об`єм МВВ, тис. м3 5

Направлено Обсяги лімітів на Загальна Кількість МВВ, Кількість МВВ, Загальна фактично розміщення відходів на фактична що не де фактична маса відходів на місце даних місцях маса відходів відповідають здійснюється на початок видалення видалення, на кінець діючим екологічний року, тис. т протягом року, тис. т року, тис. т нормативам моніторинг тис. т 6

7

8

9

10

11

Всього по області 551 0 8387,7 30427,3 7533,1 485,0 1766,9 7865,3 541 15 в т.ч. по Городищенському р-ну 29 0 281,1 806,1 164,7 12,7 177,3 29 Драбівському р-ну 40 0 512,0 169,3 12,0 1,3 25,2 37,3 40 Жашківському р-ну 31 0 162,9 441,1 93,1 3,0 3,9 97,0 31 Звенигородському р-ну 27 0 266,3 1817,8 392,3 15,0 7,6 399,9 27 Золотоніському р-ну 31 0 452,9 936,2 204,0 2,0 206,0 31 Кам’янському р-ну* 22 0 1481,1 902,9 323,0 175,0 10,1 333,1 21 1 Канівському р-ну 24 0 153,8 1,3 0,2 0,1 0,3 24 Катеринопільському р-ну 26 0 293,9 473,3 100,8 3,3 104,1 26 К-Шевченківському р-ну 24 0 155,2 646,8 107,3 7,2 35,0 142,3 24 Лисянському р-ну 28 0 222,0 126,6 25,6 1,0 2,2 27,9 28 Маньківському району 23 0 443,0 162,0 42,6 2,3 44,9 22 1 Монастирищенському р-ну 30 0 312,0 484,5 103,5 10,0 3,4 106,9 28 2 Смілянському району 24 0 102,2 67,2 12,2 2,6 14,8 24 Тальнівському р-ну 28 0 212,0 89,0 14,7 4,8 19,6 28 Уманському р-ну 24 0 211,8 63,0 13,3 0,5 13,9 24 Христинівському р-ну 23 0 202,7 902,9 194,1 4,5 198,6 23 Черкаському р-ну 23 0 488,3 7123,5 1468,7* 0,3 98,4 1567,2 22 1 Чигиринському р-ну 18 0 218,0 304,2 62,8 4,1 66,9 18 Чорнобаївському р-ну 31 0 239,0 778,9 164,2 7,1 171,4 31 Шполянському р-ну 28 0 312,5 391,7 84,1 2,0 86,2 28 м. Черкаси 12 0 706,0 1316,9 1296,4 215,0 1455,7** 1316,9 7 10 м Сміла 1 0 48,0 2729,6 585,1 15,4 600,5 1 м. Умань 1 0 303,0 6478,6 1394,6 35,1 30,7 1425,3 1 м. Канів 1 0 95,9 224,1 30,0 0,2 19,3 49,3 1 м. Золотоноша 1 0 468,1 2534,2 548,4 13,9 9,2 557,5 1 м. Ватутіне 1 0 44,0 455,6 95,4 8,0 4,8 100,2 1 * З врахуванням обсягів видалених побутових відходів на рекультивованому полігоні ТПВ м. Черкаси в кількості 964,4 тис. тонн. ** З врахуванням обсягів видалених відходів на установках термічного знешкодження ВАТ "Азот" та установці для видалення відходів ТОВ "Черкаської продовольчої компанії", в кількості – 1435,2 тис. тонн.

126 Табл. 8.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів N з/п

Назва підприємства. адреса Назва виробництва

1

Тальнівський завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна, м. Тальне, вул. Катеринопільська, 2

2

ВАТ „Ватфарм”, м. Черкаси, пр. Хіміків, 66

3

ЗАТ "Черкасивторресурси", м. Черкаси. вул. Гоголя, 421

4

ЧП "Еко-Азот", м. Черкаси, вул. Смілянська, 2

5

ТОВ "Черкаська продовольча компанія", м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1

6

ТОВ "Черкаський деревообробний комбінат", м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15

Спеціалізація (види відходів. що утилізуються чи обробляються)

Утилізовано (оброблено) відходів за звітний (2007) рік, тонн

Відходи тваринного походження (трупна сировина, конфіскати, кістки)

6850

Бавовняні відходи власного походження

20

Макулатури паперова чи картонна

4642,9

Матеріали пакувальні пластмасові зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені

544,4

Тара пластикова дрібна використана

2342,3

Компост

7438

Відходи тваринного походження

6612

Відходи деревини

6940

127 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки З метою забезпечення екологічної безпеки у сфері поводження з небезпечними відходами, зокрема непридатними, невідомими та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин Держуправлінням постійно здійснюється контроль за реалізацією заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів". У 2008 р. для реалізації заходів вищевказаної Програми за поданням Держуправління заплановано вивезення на знешкодження 71,3 т невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, на що з обласного природоохоронного фонду передбачено виділити 600 тис. грн. та з місцевих фондів – 315,7 тис. грн. Для забезпечення виконання програми Держуправління звернулося до райдержадміністрацій області з пропозицією передбачити в місцевих бюджетах кошти на проведення робіт по перезатарюванню невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензії Мінприроди на операції у сфері поводження з небезпечними відходами. Крім того, Держуправлінням в 2007 р. направлений запит на виділення у 2008 р. коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 1 млн. грн. для фінансування заходу „Знешкодження непридатних, невідомих, заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які зберігаються в господарствах Черкаської області". Й центр поводження з небезпечними відходами", який проводить роботи по виявленню джерел забруднення підземних вод, по знешкодженню хімічних реактивів, по створенню на базі Українського науково – технічного центру "Сенсор

128 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки Табл. 9.1 Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п 1 1.

Назва об'єкту 2 м. Черкаси ВАТ "Азот", вул. Першотравнева,72

2.

ВАТ "Черкаське хімволокно" ДП "Черкаська ТЕЦ” ВАТ "Хімволокно" пр.Хіміків,74

3.

8.

КП "Черкасиводоканал" вул. Ватутіна,12 ДП "Черкаський завод хімреактивів", вул. Чигиринська, 21 АХУ ЗАТ "Юрія," вул. Вербовецького, 108 АХУ ВАТ "Консервагроінвест" вул. Чигиринське шосе, 13 АХУ ТОВ "Світ ласощів" ВКФ ТОВ "Топ транс", вул.Чигиринська,11 АХУ ЗАТ "Фрау - Марта" вул.Смілянська,169

9.

АХУ ВАТ "Союзагропромсервіс", вул.Смілянська,129

10.

АХУ ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія" вул.Смілянська,159 АХУ ТОВ "Черкаська продовольча компанія" вул.Смілянська,122\1 АХУ ТОВ "Черкасириба-1" (агропромислова) м. Черкаси, вул. Смілянська,191

4.

5.

6.

7.

11.

12.

13.

Підприємство № 2 ВАТ "Черкасиагроголовпостач"

14.

АГЗС ТОВ "Біотех", м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 4 АГЗС ТОВ "Біотех", м. Черкаси, вул. Смілянська, 164 Дніпровська водоочисна станція КП "Черкасиводоканал" м. Черкаси, вул. Ватутіно, 12

15.

16.

3

Відомча належність (форма власності) 4

Хімічна промисловість (виробництво мінеральних добрив) Хімічна промисловість(виробництво штучних волокон)

Міністерство промислової політики України, колективна Міністерство промислової політики України, колективна

Державного значення

Комунальне та побутове водопостачання м. Черкаси

ДК будівництва, архітектури та житлової політики Міністерство промислової політики України (хімічна) приватне Міністерство аграрної політики України (агропромислова) приватне

Державного значення

Фонд комунального майна

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Концерн “Укрмолоко” (агропромислова)

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгосп

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Хімічна промисловість Забезпечення роботи холодильних установок Забезпечення роботи холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

Примітки 5

Державного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Обласного значення

129 № з/п 1 17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

2 АЗС КП «Черкасиводоканал», м.Черкаси, вул.Ватутіна, 12 АЗС ПП «Сінко», м.Черкаси вул. Сурікова, 14а ВАТ Черкаська лакофарбний завод "Аврора" вул. Будіндустрії,3 Черкаська газонаповнювальна станція ВАТ "Черкасигаз" (нафтогазова), м. Черкаси, вул. Громова, 142 АЗС КП "Черкасимедтранс", вул.Корольова,15

3 Забезпечення власних потреб ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 Держжитлокомунгосп

Роздрібна торгівля ПММ Виготовлення лакофарбних виробів

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Перекачування газу

ВАТ “Черкасигаз”

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

комунальна власність

Обласного значення

АЗС ВАТ "Таксопарк", вул. Хоменка,9 АЗС Черкаського КАТП – 2328 (Полігон твердих побутових відходів), вул. Чайковського,117 АЗС Черкаського експлуатаційного лінійного управління автомобільних шляхів, вул.Бидгощська,13 АЗС центру механізації і ремонту засобів зв’язку ВАТ "Укртелеком", вул. Корольова, 4 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси пров.Котовського, 2/5 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси вул.Чигиринська, 66 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси, вул.Смілянська, 125 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.30 років Перемоги, 9 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Онопрієнка, 6 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Одеська, 19 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Смілянська, 124 АЗС та склад хімікатів ВАТ «Ватфарм», м.Черкаси проспект Хіміків, 66 АЗС ПП «Друг», м.Черкаси вул.Чехова, 106а АЗС СП «Євросервіс», м.Черкаси вул.Н.Левицького, 16 АЗС СП «Євросервіс», м.Черкаси вул.Першотравнева, 72

Забезпечення власних потреб ПММ Забезпечення власних потреб ПММ

приватне комунальна власність

Обласного значення Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

комунальна власність

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне колективна

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Примітки 5 Обласного значення

130 № з/п 1 37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

3 Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

5 Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне)

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ПВКФ «Чанталь», м.Черкаси вул. Чигиринське шосе, 31 АЗС ЗАТ «Автомобіліст», м.Черкаси проспект Хіміків, 47 АЗС ТОВ «Калина-Восток», м.Черкаси вул.Іл′їна, 226/1 АЗС ТОВ «Гатунок», м.Черкаси вул.Оборонна, 14 АЗС ТОВ «Петроль Груп», м.Черкаси вул.Пастерівська, 104/1 АЗС ДП «Дніпроінвест-Ч», м.Черкаси вул.Канівська, 21 АЗС ЗАТ "Торговий дім Укртатнафта" вул. Чигиринська, 13 АЗС ВАТ спеціалізоване АТП "Черкасимолоко" вул. Крилова, 2 АЗС ТОВ "ТОПТрейд-ПЛЮС" вул, Сумгаїтська,10 АЗС ТОВ «Крос-нафта-сервіс», м.Черкаси вул.Смілянська, 149 АЗС ТОВ «Інтертранспостач», м.Черкаси вул.Громова, 167 АЗС ТОВ «Каліна Черкаси», м.Черкаси проспект Хіміків, 55/1 АЗС ТОВ «Каліна Черкаси», м.Черкаси вул.Смілянська, 78 АЗС ПП «Ланес», м.Черкаси вул.Хоменка ТАГЗП ПП «Вета Плюс», м.Черкаси вул.Чигиринська, 68 АЗС ТОВ «ТД НК Альянс-Черкаси», м.Черкаси вул.Смілянська, 168/1 ТОВ «Регіони-Україна», м.Черкаси вул.Енгельса, 264/2 АЗС ТОВ "ТОПТрейд-ПЛЮС" вул. пр. Котовського -вул. Ільїна АЗС ТОВ «ТОП-Трейд-Плюс», м.Черкаси вул.Смілянська, 127 АЗС ТОВ «ТОП-Трейд-Плюс», м.Черкаси вул.Сумгаїтська, 27 АЗС ТОВ "ТОПТрейд-ПЛЮС" вул.Одеська,47 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. Гагаріна, 29/1

Примітки

131 № з/п 1 59.

60.

61.

62.

63.

64.

65.

66.

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

74.

75.

76.

77.

78.

79.

80.

3 Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне приватне

5 Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне приватне

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Перекачування газу

УМГ “Черкаситрансгаз

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Виробництво розчину гальмів

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

приватне приватне приватне

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул.Ільїна,222 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. Чигиринська,60 АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Черкаси вул.Пацаєва/Ватутіна АЗС ТОВ «Петроль Груп», м.Черкаси вул.Дахнівська, 64 АЗС ТОВ «Петроль Груп», м.Черкаси, вул. Благовістна, 1/4 АЗС ТОВ "Петроль Груп", проспект Хіміків, 54 АЗС ТОВ "Петроль Груп", вул. Одеська, 3 АЗС Черкаської філії ВАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вул.Смілянська,164\4 АЗС управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз, вул. Сумгаїтська,3 АЗС Черкаської філії ВАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вул.Канівська,1 АЗС ТОВ "Альянс" вул. Сумгаїтська,7а Склади ПММ ТОВ «ТД НК Альянс-Черкаси», м.Черкаси вул.Енергобудівельників, 6 ПП "Люмо" вул. Сурікова,9 Смілянський р-н АХУ ВАТ "Сміламолконсерв", м. Сміла, вул. Р.Люксембург,4 АЗС №20 "Авіас-ПЛЮС", Смілянський р-н, а/д КиївЛуганськ-Ізварне, км. 205+200 АХУ, склад сірчаної кислоти ВАТ "Смілянський цукровий комбінат", м. Сміла, вул. Р.Люксембург, 6 АЗС ТОВ "Рось-1", вул. Жовтнева, 73а, м. Сміла АЗС "Лукос", вул. Хмельницького,49, м. Сміла АЗС-23011 ВАТ "Укрнафта", м. Сміла, вул. Мазура/пров. Павлова АЗС "Нептун" вул. Ржевська 24, м. Сміла АЗС ТОВ "Міг", вул. Леніна, 117, м. Сміла АЗС ВАТ «Смілянське АТП-17128», м.Сміла вул.Гордієнко, 108

Примітки

132 № з/п 1 81.

82.

83.

84.

85.

86.

87.

88.

89.

90.

91.

92.

93.

94.

95.

96.

97.

98.

99.

3 Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

5 Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Зберігання, використання хлору

приватне Держжитлокомунгосп

Обласного значення Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгосп

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Забезпечення власних потреб

приватне приватне приватне колективне

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання ПММ, роздрібна торгівля ПММ

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики України (нафтохімічна) приватне

Забезпечення власних потреб

колективне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністер. аграр. політ. (агропромислова)

Обласного значення

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС № 2408 підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м.Сміла вул. 60-річчя СРСР, 61а АЗС № 2409 підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м.Сміла вул. 60-річчя СРСР, 82а АЗС ПП ВКФ «Трассант», м.Сміла вул.Стаханова, 1 Хлор. Очисні споруди міста Смілянське виробниче об’єднання "Вод ГЕО" (житлово-комунальне господарство) Північно-східна частина міста Хлораторна ІІ-го подання водопроводу Смілянське виробниче об’єднання "Вод ГЕО" (житловокомунальне господарство) с. Білозір’я АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. 60-річчя СРСР, м. Сміла АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Сміла вул.Леніна, 55а АГЗП ТОВ «Біотех», м.Сміла вул.Леніна, 121 АЗС ПП «Хімагронафта», м.Сміла, Кам′янське шосе, 2 АЗС ВАТ «Смілянське АТП-17128», м.Сміла вул.Гордієнко, 108 АЗС №23021 ВАТ «Укрнафта», Смілянський р-н, с.Костянтинівка вул.Леніна, 76 ЗАТ "Тюмень-медико Сміла", вул. Мазура, 24 АЗС ВКФ "Меркурій", с. Балаклея, вул. Леніна, 169 АЗС КП "Адоніс", Смілянський р-н, с. Ротмистрівка, км 140 а\д Умань-Сміла АЗС ВАТ «Мало –Бузуківський гранітний кар'єр», Смілянський р-н, с. М. Бузуків, вул. Шевченка, 1 АЗС ДП «Оптіма 770-Ч», Смілянський р-н, автодорога Золотоноша-Сміла 2 км + 150 м Уманський район АХУ ВАТ "Уманський м’ясокомбінат" м. Умань, пр.Леванівського,4 АХУ ЗАТ "Білоцвіт", м. Умань, вул.Гонти,3 АХУ ВАТ "Уманьпиво", м. Умань, вул. Л.Іскри.29

Примітки

Обласного значення

Обласного значення

133 № з/п 1 100.

101.

102.

103.

104.

105.

106.

107.

108.

109.

110.

111.

112.

113.

114.

115.

116.

117.

3 Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

5 Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Зберігання, використання хлору

приватне Держжитлокомунгосп

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

комунальна

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ВАТ "Укрнафта" (нафтохімічна), м. Умань вул. Дерев’янко, 19а АЗС ВАТ "Укрнафта" (нафтохімічна), м. Умань, вул. Тімірязєва, 78 АЗС ТОВ «Калина-Черкаси», м.Умань вул.Ш.Алейхема, 5 АЗС ТОВ «Ілбем», м.Умань вул.Леніна, 72А Насосна станція 4-го підйому, м. Умань, вул.Залізняка,16 АЗС ТОВ "Діоніс" м Умань, вул. Київська, 25 АЗС ТОВ «Фірма Діоніс», м.Умань вул.Жовтневої революції, 64 АЗС Філії ДП «Укрдорсервіс-Умань», Уманський р-н, автодорога Київ-Одеса 202 км АЗС № 1 ТОВ НК «Альфа-нафта» філія № 25 «Уманська», Уманський р-н, автошлях Львів Знам'янка, км 513+800 праворуч АЗС № 1 ТОВ НК «Альфа-нафта» філія № 25 «Уманська», Уманський р-н, автошлях Київ - Одеса, км 213+400 ліворуч АЗС ТОВ «АРМ», Уманський р-н, автошлях ЛьвівКіровог-рад-Знам'янка 522км+300м АЗС ЗАТ Уманський «Агрошляхбуд», Уманський рн, с.Піківець АЗС ЗТ ТОВ «Фортеця», « Уманський р-н, автошлях Львів-Кіровоград-Знам'янка 524 км + 600 м АЗС ТОВ «Кредо», Уманський р-н автошлях ЛьвівКіровоград-Знам'янка 529+600 м (ліворуч) АЗС ВКФ»Октан», Уманський р-н, автошлях КиївОдеса АЗС ТОВ «Авангард», Уманський р-н, 529-й км автошляху Львів-Кіровоград-Знам'янка АЗС ПП «Лойд-СТ», Уманський р-н, автошлях КиївОдеса 209+400 км АЗС Уманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Умань вул.Залізняка, 16

Примітки

134 № з/п 1 118.

119.

120.

121.

122.

123.

124.

125.

126.

127.

128.

129.

130.

131.

132.

133.

134.

135.

136.

137.

138.

3 Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

5 Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгосп

Обласного значення

(транспортно-дорожній комплекс) Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство транспорту України приватне приватне

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Укоопспілка

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Умань вул.Ленінградське шосе, 4а АЗС ТОВ «Інтерфлора», м.Умань вул.Заводська, 1 АЗС ПП Фірма «Тендем Плюс», м.Умань вул.Героїв Сталінграду, 7 Склад зберігання нафтопродуктів ПП Фірма «Тендем Плюс», м.Умань вул.Героїв Сталінграду, 7 АЗС ПП Гайдуков А.М., Уманський р-н, с.Максимівка АЗС Підприємства з ІІ «Лукойл-Україна», Уманський р-н, автошлях Київ-Одеса 210 км АЗС ТОВ НК «Альфа Нафта» (АЗС № 4 ВАТ «ТД «Уманьагропостач»), м.Умань пров.Залізняка, 1а АЗС ТОВ НК «Альфа Нафта» (АЗС № 3 ВАТ «ТД «Уманьагропостач»), м.Умань пров.Залізняка, 1а АЗС ПП «Ладижинка», Уманський р-н, с.Ладижинка АЗС ТОВ «Хортиця», Уманський р-н, автомагістраль Київ-Одеса, 1432 км +250 м. Очисні споруди ВУВКГ м. Умань, вул.Залізняка,16 ВАТ АТП – 17107, м. Умань, вул.Вокзальна,1 АЗС МПП "Джерело", м. Умань, вул.Визволителів,26 АЗС ТОВ "Енерго" м. Умань, вул. Київська,15 АХУ КП "Уманський консервний завод ТОВ Леда" вул. Дерев’янко, 3 Золотоніський район АХУ ВАТ "Золотоношам’ясо" м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 24 АЗС №37 «Петроль Груп», м.Золотоноша, вул. Шевченка, 10 АЗС №10 ТОВ «Петроль Груп», Золотоніський р-н, с.Новодмитрівка вул.Шевченка, 267 АЗС №23028 ВАТ «Укрнафта», Золотніський р-н, с.Софіївка вул. Радянська, 121 АЗС №43 ТОВ «ТопТрейд ПЛЮС»,Золотоніський рн, с.Софіївка вул. Радянська, 2а АЗС ЗАТ Торговий дім «Укртатнафта», Золотоніський р-н, перехрестя доріг Київ-Черкаси, ЗолотоношаКременчук

Примітки

Обласного значення

135 № з/п 1 139.

140.

141.

142.

143.

144.

145.

146.

147.

148.

149.

150.

151.

152.

153.

154.

155.

3 Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

5 Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Перекачування газу

УМГ“Черкаситрансгаз”

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Укоопспілка

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ПП «Нафта-Трейд», Золотоніський р-н, 101 км траси Бориспіль-Дніпропетровськ АЗС ПП Некрасової Н.В., м. Золотоноша вул.Шевченка, 9а АЗС ПП Некрасової Н.В., м.Золотоноша вул.Семенівська, 82а АЗС ПП Кузьменко В.В., м.Золотоноша вул.Обухова, 68 АЗС ПП Бараннік В.Н., Золотоніський р-н, автодорога Золотоноша-Сміла 12 км +150 м АЗС ВАТ «Золотоношаагропостач», Золотоніський рн, с.Новодмитрівка вул.Жашківська, 3 АЗС ВАТ «Пальміра РТП», Золотоніський р-н, с.Вознесенське вул.Шевченка, 65 АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Золотоноша вул.Згарська, 1 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», Золотоніський р-н, розвилка а/д БориспільДніпропетровськ-Запоріжжя та а/д ЧеркасиЗолототоноша АХУ ЗАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" м. Золотоноша, вул. Г.Лисенко, 18 Золотоніське лінійне управління магістральних газопроводів м. Золотоноша, а/с 18 АЗП АТП 17166 м. Золотоноша, вул. Обухова, 68 Городищенський район АХУ ВАТ "Городищенський холодокомбінат" м. Городище, вул. Кожедуба, 6 АЗС №23031 ВАТ «Укрнафта», м.Городище, вул. Об'їздна АЗС ТОВ "Торговий Дім «Укрнафта», м.Городище, вул.Об'їздна траса Київ-Луганськ-Ізворено 117 км АЗС ТОВ «Крос нафта сервіс», м.Городище, вул.Кожедуба, 9 АЗС ТОВ «Крос нафта сервіс», м.Городище, вул.Миру, 46

Примітки

136 № з/п 1 156.

157.

158.

159.

160.

161.

162.

163.

164.

165.

166.

167.

168.

169.

170.

171.

172.

173.

174.

175.

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ПП Подолинний Ю.І., Дорога Городище-ШполаНовомиргород 18+840 км АХУ ВАТ "Городищенський маслозавод" м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля,,1 Городищенський ГНП УЕГГ ВАТ "Черкасигаз" м. Городище, вул. Франка,3 АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Городищенський р-н, смт.Вільшана вул.Шевченка АЗС ВАТ «Вільшанське РТП», Городищенський р-н, смт.Вільшана, вул.Шевченка, 256 АЗС ТОВ «Кристал», Городищенський р-н, 167 км автодороги Київ-Дніпропетровськ АЗС ТОВ «Кристал», Городищенський р-н, с.Хлистунівка АЗС АТП 17147, м.Городище вул.Чехова, 39 Драбівський район АХУ КП "Драбівський молокозавод" ТОВ СП “РТС” , Драбівський р-н, ст. Драбове-Барятинське АЗС №1 ДП «Інвест-Черкаси», с.Великий Хутір вул.Центральна 10, Драбівський р-н АЗС ВАТ "Укрнафта" смт. Драбів, вул. Комсомольська, 151 Жашківський район АХУ ВАТ "Жашківський маслозавод" м.Жашків, вул. Промислова, 1 АЗС ВО «Дніпро-Агро», Жашківський р-н, автомагістраль С.Петер-бург–Київ–Одеса км.390+900 м. АЗС №47 ТОВ «Петроль Груп», м.Жашків вул. Костромська, 67 АЗС ПП "Аскольд", м. Жашків, вул. Миру, 40 а АЗС №48 ТОВ «Петроль Груп», м.Жашків вул. Перемоги, 7 ЗАТ "УкрагроНПК" м. Жашків вул. Промислова,1 (склад міндобрив) ЗАТ "Лізингова компанія Хліб України" м. Жашків, вул. Перемоги, 10 ТОВ "Продукт-Інвест" м. Жашків вул. Перемоги, 10 АЗС "Катрін" м. Жашків вул. Залізнична, 19

3 Роздрібна торгівля ПММ Забезпечення роботи власних холодильних установок Перекачування газу

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

Примітки 5 Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) Управління магістральних газопроводів “Черкасигаз “, державна приватне

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

колектовна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

зберігання міндобрив

приватне

Обласного значення

зберігання міндобрив

приватне

Обласного значення

Виробництво продуктів харчування

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

Обласного значення

137 № з/п 1 176.

177.

178.

179.

180.

181.

182.

183.

184.

185.

186.

187.

188.

189.

190.

191.

192.

193.

3 Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне приватне

5 Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Перекачування стічних вод

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Виробниче управління комунального господарства Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Виробництво спирту та лікеро - горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ТОВ "Аметист" с. Соколівка, Жашківський р-н АЗС ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Черкаси»», Жашківський р-н, с.Конела вул.Шевченка, 2а АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Жашків вул.Леніна, 134 Звенигородський район АХУ ВАТ "Звенигородський сиркомбінат" м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35 АЗС ТОВ «Валентина», м.Звенигородка вул. Дімітрова, 21 АЗС №23015 ВАТ «Укрнафта», м.Звенигородка просп. Шевченка, 135 АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Звенигородський р-н, с.Моринці, вул.Щепкіна,144 АЗС № 54 ТОВ «Петроль Груп», м.Звенигородка вул.Дімітрова, 9 Каналізаційна мережа м. Звенигородки м. Звенигородка вул. Кримського, 37 АХУ ТОВ "Старий завод" м.Звенигородка вул.Свердлова, 41 Кам'янський район АХУ Косарський спиртовий завод Концерн "Укрспирт", Кам'янський р-н, с. Косарі, вул. Кірова, 1 АЗС №1 Черкаської філії ТОВ ТД «Континіум Галичина», м.Кам′янка, вул. Шевченка, 51а АЗС №1 ПП Гапченка М.М., с.Косарі, Кам'янський рн АЗС №2 ПП Гапченка М.М., м.Кам′янка вул.Леніна, 17 ДП "Кам’янський спиртогорілчаний комбінат" "Укрспирт", м. Кам’янка, вул.Сердюка,1 АХУ Філія ЗАТ "Інтер-ОППА" "Кам’янський молокозавод" м. Кам’янка, вул. Партизанська, 6 АЗС ПП "Везувій", Кам’янський р-н, с.Михайлівка, вул.. Леніна, 2 АЗС ТОВ "Укрнафта", Кам’янський р-н, автодорога Київ-Луганськ- Ізварне 228+600 км

Примітки

Обласного значення

Обласного значення

138 № з/п 1 194.

195.

196.

197.

198.

199.

200.

201.

202.

203.

204.

205.

206.

207.

208.

209.

210.

211.

212.

213.

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 Канівський район АХУ ВАТ "Канівмаслосирзавод" м. Канів, вул. Леніна, 195 АЗС №23033 ВАТ «Укрнафта», м. Канів, вул. Енергетиків, 12 АЗС №1 ТОВ «Черкаси-ОІЛ», м.Канів, вул. Леніна, 188/1 АЗС №1 ТОВ «Дніпро-Петролеум», м.Канів, вул. 206-ї Дивізії, 5 АЗС №2 ПП «Дельта», м.Канів, вул.Київська 15/1 АЗС №3 ПП «Дельта», м.Канів, вул. Леніна, 220 АЗС №1 ПП «Дельта», м.Канів, вул. Шевченка, 69а АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Канів вул.Київська, 36 Катеринопільський район АХУ Єрківський плодоконсервний завод, Катеринопільський р-н, смт. Єрки АХУ ТОВ "Сиророб", Катеринопільський р-н, с. Мокра Калигірка АЗС №23024 ВАТ «Укрнафта», смт. Катеринопіль, вул. Жовтнева, 20 м. Ватутіне АЗС №23026 ВАТ «Укрнафта», м.Ватутіне, вул. Звенигородська, 53 АЗС ПП "Онікс" Каліновська Т.С. м. Ватутіне, вул. Транспортна, 10 АЗС ТОВ "ТопТрейд-ПЛЮС" , м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 53. К.Шевченківський район ВУВКГ (водоканал, водозабірна станція) м. Корсунь-Шевченківський, вул. Червоноармійська, 12 АЗС №23030 ВАТ «Укрнафта», м.КорсуньШевченківський, вул.Леніна, 377 АЗС №16 ТОВ «Петроль Груп», м.КорсуньШевченківський, вул. Ювілейна, 25 АХУ ВАТ "Маслосирзавод" м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 331 Нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч" м. К.-Шевченківський вул. Леніна, 364

3

Відомча належність (форма власності) 4

Примітки 5

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне приватне приватне

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгосп

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Зберігання, торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) ОВКФ “Черкасинафтопродукт”

Обласного значення

Обласного значення

Обласного значення

139 № з/п 1 214.

215.

216.

217.

218.

219.

220.

221.

222.

223.

224.

225.

226.

227.

228.

229.

230.

231.

232.

3 Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

5 Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення власних потреб ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Забезпечення власних потреб ПММ

приватне

Обласного значення Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АЗС ПП «Везувій», К. Шевченківський р-н, автодорога Київ – Знам'янка км. 143+750 м АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», м.Корсунь-Шевченківський вул.Ювілейна, 34 АЗС ТОВ «Панда», К. Шевченківський р-н, с.Селище Лисянський район Нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч" смт. Лисянка, вул. Колгоспна,28 АЗС №23017 ВАТ «Укрнафта», с.Орли, Лисянський р-н ПП "Інфо-Азот" (склад аміаку), смт. Лисянка АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», Лисянський р-н, с.Виноград а/д Орадівка-Мошни АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», Лисянський р-н, автошлях Київ-Звенигородка км.195+500 АЗС ПП Катан, смт.Лисянка вул.Київська, 73 АЗС професійного аграрного ліцею, смт.Лисянка вул.Леніна,50 Монастирищенський район АХУ ДП "Монастирищенський молокозавод" с. Половинчик АЗС №23007 ВАТ «Укрнафта», м.Монастирище вул. Леніна, 116 АЗС ПП Швець Анатолій Степанович, м.Монастирище вул. Леніна, 171а АЗС ТОВ «Гонта», м.Монастирище, вул. Леніна, 1а АЗС ТОВ «Гонта», м.Монастирище, вул. Леніна, 3 АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Монастирище, вул.Леніна, 175 АЗС ТОВ МВВФ «Енергетик», м.Монастирище, вул.Леніна, 3 АЗС, АГЗП ПП фірма «БПК», м.Монастирище вул.Леніна, 171а Монастирищенська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест-Ч" (нафтохімічна), смт. Монастирище, вул.Леніна,7

Примітки

Обласного значення

140 № з/п 1 233.

234.

235.

236.

237.

238.

239.

240.

241.

242.

243.

244.

245.

246.

247.

248.

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 Маньківський район Іваньківський спиртовий завод, Маньківський р-н, с. Іваньки АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Маньківський р-н, с.Поташ вул.Уманська, 1 АЗС ПП «Северин», смт.Маньківка вул.Леніна, 121 АЗС ВАТ «Укрнафта», Маньківський р-н, смт Буки, вул. Пушкіна АЗС ПП «Трефім», Маньківський р-н, с.Буки вул.Леніна АЗС ПП «Рябовіл», Маньківський р-н, с.Іваньки вул.Леніна, 47 Тальнівський район АХУ ВАТ "Молочноконсервний комбінат" СД ЗАТ "Білі роси" м. Тальне, вул. Польова, 1 Тальнівська газокомпресорна станція Гайсинського лінійно-виробничого управління магістрального газопроводу, м. Тальне, Газокомпресорна станція Газонаповнювальний пункт УЕГГ ВАТ "Черкасигаз", м. Тальне, вул. Червоноармійська, 1 Тальнівська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест-Ч" (нафтохімічна), м. Тальне, вул. Робітнича,1 АЗС ТОВ «Петроль Груп», Тальнівський р-н, с.Соколівочка автошлях Умань-Сміла АЗС ТОВ «Добробут», м.Тальне вул.Леніна, 121 АЗС ПП Каплюченко О.Д., м.Тальне вул.Гагаріна, 38а

3

Відомча належність (форма власності) 4

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Перекачування газу

Міністерство аграрної політики (агропромислова) УМГ “Черкаситрансгаз

Обласного значення

Перекачування газу

УМГ “Черкаситрансгаз

Обласного значення

Зберігання, торгівля ПММ

ОВКФ “Черкасинафтопродукт”

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

АЗС №23012 ВАТ «Укрнафта», Тальнівський р-н, автодорога Умань-Сміла 38 км+200 м Черкаський район АЗС №2 с. Мошни ТОВ «ТопТрейд ПЛЮС», Черкаський р-н, с.Мошни, вул. Леніна, 127 АХУ ДП "Перемога Нова" ЗАТ “Миронівський хлібокомбінат”, Черкаський р-н, с. Будище

Примітки 5

Обласного значення

141 № з/п 1 249.

250.

251.

252.

253.

254.

255.

256.

257.

258.

259.

260.

261.

262.

263.

264.

265.

266.

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

2 АХУ ВАТ "Плав сир", Черкаський р-н, с. Мошни ВАТ "Черкаська нафтобаза", еркаський р-н, с. Червона Слобода, вул.Чкалова,28 АХУ звірогосподарство Черкаської ОСС, Урочище Мошногір’я ЗАТ "Еко-Азот", еркаський р-н, с. Червона Слобода АЗС ТОВ «Черкаси Ойл» ДП «Інвест-Черкаси», Черкаський р-н, с.Геронимівка вул.канівська, 1 Комплекс АЗС ПП Плодистий Я.О., Черкаський район с.Білозіря Автодорога Золотоноша – Сміла км. 50+100м. АЗС ПП «Везувій» Шара Н.М., Черкаський р-н, с.Худяки автодорога Канів-Кременчук 112 км + 170 м АЗС Черкаської філії «Укрдорсервіс», Черкаський р-н, с.Червона Слобода вул.Жовтнева, 21 АГЗС ТОВ «Автогазсервіс», Черкаський р-н, 8-й км. Смілянського шосе АЗС Черкаська філія "Контініум Галичина", Черкаський р-н, Смілянське шоссе, 6 км.

3 Забезпечення роботи власних холодильних установок Зберігання, торгівля ПММ

АЗС ТОВ «Укрпетроль», Черкаський р-н, Смілянське шорсе 7 км Чигиринський район Очисні споруди КП "Комунальник" м. Чигирин вул. Орджонікідзе, 22 АЗС № 1 ТОВ «Норма», м.Чигирин вул.Горького, 97 АЗС № 2 ТОВ «Норма», Чигиринський р-н, с.Стецівка, автошлях Чигирин-Світловодськ АЗС №23019 ВАТ «Укрнафта», Чигиринський р-н, с.Трушівці АЗС ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Черкаси», м.Чигирин вул. Черкаська, 60 АГЗП ТОВ «Біотех», м.Чигирин, вул. Орджонікідзе, 22 АЗС ДП «Оптіма 770-Ч», Чигиринський р-н, автодорога Чигирин-Медведівка-Черкаси, км2+700, Чигиринський р-н

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Відомча належність (форма власності) 4 Міністерство аграрної політики (агропромислова) Фонд держмайна України (нафтохімічна) Міністерство аграрної політики (агропромислова) Міністерство аграрної політики

Примітки 5 Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

колективна

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, використання хлору

Держжитлокомунгосп

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ

приватне приватне

Обласного значення Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

142 № з/п 1 267.

268.

Назва об'єкту 2 Газова котельня КП "Чигиринській тепломережі" м. Чигирин вул. Енергетиків, 5Б Чорнобаївський район АХУ ВАТ" Маслосирзавод", Чорнобаївський р-н, с. Іркліїв

269.

АХУ хлібокомбінат Чорнобаївського райСТ, Чорнобаївський р-н, смт. Іркліїв

270.

АХУ СТОВ "Маяк", Чорнобаївський р-н, с. Мала Бурімка АХУ СТОВ ім. Чкалова, Чорнобаївський р-н, с. Жовнино АХУ СТОВ "Кліщинська", Чорнобаївський р-н, с. Кліщенці

271.

272.

273.

АХУ СТОВ "Лан", Чорнобаївський р-н, с. Лихоліти

274.

ВАТ "Чорнобайагрохім", смт. Чорнобай вул. Золотоніська, 20 АХУ СТОВ "Євро-Агро" смт. Чорнобай вул. Леніна, 291 АХУ СТОВ "Мельниківська нива", Чорнобаївський рн, с. Мельники

275.

276.

277.

АХУ ПСП "Довіра", Чорнобаївський р-н, с. Тимченки

278.

АХУ СТОВ "Світанок", Чорнобаївський р-н, с .Христителеве АХУ СТОВ ім. Устименка, Чорнобаївський р-н, с. Крутьки

279.

280.

АХУ ПСП "Нива", Чорнобаївський р-н, с. Лукашівка

281.

АГЗС ТОВ "Біотех" смт. Чорнобай.

282.

АЗС ТОВ "Дніпроінвест -Ч", смт. Чорнобай вул. Черкаська,2 АЗС №23005 ВАТ «Укрнафта», смт.Чорнобай, вул. Леніна, 204а АЗС №23018 ВАТ «Укрнафта», смт.Чорнобай вул. Золотоніська, 5

283.

284.

Відомча належність (форма власності) 4 Держжитлокомунгосп

5 Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Вид економічної діяльності 3 Перекачування газу

Примітки

143 № з/п 1 285.

286.

Назва об'єкту 2 АГЗС ТОВ "Біотех", смт. Чорнобай вул. Черкаська,1 АХУ овочефруктосховища СТОВ ім. Шевченка , Чорнобаївський р-н, с. Москаленки

3 Роздрібна торгівля

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Вид економічної діяльності

Примітки 5 Обласного значення

287.

АЗС № 55 ТОВ "Петроль Груп", Чорнобаївський р-н, а/д Бориспіль-Дніпропетровськ 135 км

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

288.

АЗС ТОВ «Агропромсервіс», Чорнобаївський р-н, с.Іркліїв вул.Жовтнева, 1, Чорнобаївський р-н

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

289.

АХУ "Імперіал "Плюс"(завод продтоварів) смт. Чорнобайвул. Леніна, 177 АХУ м’ясопереробного цеху ТОВ "Еліт-Продукт", Чорнобаївський р-н, смт. Верхнячка Христинівський район

Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок

приватне

Обласного значення

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Склад аміаку Торговий дім "Інфо-Азот", Христинівський р-н, с. Розсішки АЗС №23027 ВАТ «Укрнафта», Христинівський р-н, автодорога Орадівка-Монастиритще 2 км+700 м АЗС №23052 ВАТ «Укрнафта», Христинівський р-н, автодорога Львів-Кіровоград-Кам'янка 503+700 м

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

294.

АХУ ВАТ "Христинівський завод продтоварів" м. Христинівка, вул. Пушкіна, 113

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

295.

АХУ м’ясопереробного цеху Христинівської філії агрофірми “Козаче” с. Іванівка

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

296.

АХУ ВАТ "Христинівський молокозавод" м. Христинівка, вул. Пушкіна, 24

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ

Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

290.

291.

292.

293.

297.

298.

299.

300.

Шполянський район АХУ ВАТ "Шполянський молокозавод", м. Шпола, вул. лебединська,144 АЗС №1 ПП «Юпітер», м.Шпола, вул. Червоноармійська, 66ж АЗС №2 ПП «Юпітер», м.Шпола, вул. Леніна, 138 АЗС №23022 ВАТ «Укрнафта», Шполянський р-н, автодорога Умань-Сміла 0+150

Обласного значення

Обласного значення

144 № з/п 1 301.

302.

303.

304.

305.

Назва об'єкту 2 АЗС ПП Калініченко Наталія Іванівна, м.Шпола, вул. Червоноармійська, 74 ДП «Шполянський елеватор», м.Шпола, вул.Калініна, 1 Шполянська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч", м. Шпола, вул. Леніна, 131 АХУ КП "Шполянська кондитерська фабрика", м. Шпола, вул. Леніна, 33 АЗС ТОВ «Топ Трейд Плюс», м.Умань, Вінницьке шосе, 4

Вид економічної діяльності 3 Роздрібна торгівля ПММ Сільське господарство

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

Примітки 5 Обласного значення Обласного значення

Забезпечення роботи власних холодильних установок

Міністерство аграрної політики (агропромислова ОВКФ “Черкасинафтопродукт” (нафтохімічна) Міністерство аграрної політики (агропромислова)

Роздрібна торгівля ПММ

приватне

Обласного значення

Зберігання, торгівля ПММ

Обласного значення Обласного значення

145 9.3. Радіоекологічна безпека На виконання вимог ст. 9 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" в області продовжується проведення ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки для подальшого вирішення питання включення у державний реєстр та визначено перелік екологічно-небезпечних об’єктів області.

9.3.1. Радіоактивне забруднення територій В Черкаській області підприємства атомної енергетики, урановидобувної та уранопереробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгенофазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях У відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 23.07.91 № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 103 населених пункти на території 13 районів області підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", і підлягають дозиметричній паспортизації. В тому числі 2 населені пункти віднесені до дозового інтервалу четвертої зони (0,5-1 мЗв/рік), 101 – до п’ятого дозового інтервалу, де паспортні дози виявилися нижчими за 0,5 мЗв/рік. Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га.

4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст Cs137 у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м-2. Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаське регіональне управління водних ресурсів, Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Черкаське обласне управління лісового господарства, управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації та інші організації. Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів згідно з "Програмою радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів басейну р. Дніпро здійснюється радіологічний контроль Кременчуцького водосховища на створі в районі водозабору м. Черкаси -

146 с. Сокирне. На радіаційний стан дніпровської води визначальний вплив мають гідрометеорологічні умови та радіаційна ситуація, що складаються безпосередньо на територіях найбільш забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Головним джерелом надходження радіонуклідів до каскаду Дніпровських водоймищ залишається річка Прип’ять. Під час повеней та дощів радіонукліди змиваються в річку. Міграція чорнобильських радіонуклідів (Sr90 та Cs137) вниз за течією Дніпра є єдиним значущим шляхом їхнього переносу від місць початкової локалізації до віддалених районів. Значне зниження вмісту радіонуклідів, що виносяться із зони відчуження, відбувається уже в Київському та Канівському водосховищах. Протягом останніх п’яти років відмічається стійка тенденція до зниження: сумарні значення Cs137 зменшились у 2 рази, Sr90 – в 3,4 рази. За результатами спостережень Черкаського обласного центру з гідрометеорології значення радіаційного фону в останні 5 років не перевищують рівнів природного фону і становлять 10-15 мкР/год. (Контрольний рівень природного гамма-фону становить 25 мкР/год.) Добова щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери змінювалась протягом року від 0,0 до 4,4 Бк/м2. Місячна щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери коливалась від 52,0 до 76,2 Бк/м2. За даними Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції станом на кінець 2007 року із загальної площі 330,641 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2 на площі 1,522 тис. га в Корсунь-Шевченківському районі, у всіх інших районах щільність забруднення радіонуклідами 137Сs не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території площею 287,505 тис. га на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 9 з обстежених районів, інші показники сягають меж від <0,02 до 0,15 Кі/км2.

147 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Черкаській області Сільське господарство – одна з головних галузей матеріального виробництва, що має важливе значення для постачання продовольства для населення та сировини для промисловості. Сільське господарство України складається з двох великих, взаємопов’язаних комплексів – рослинництва та тваринництва. До рослинництва належать виробництво зерна, буряку, льону-довгунця, соняшнику, картоплі, овочів, плодів, ягід, винограду тощо. У складі тваринництва переважають скотарство, свинарство, вівчарство, бджільництво, конярство, звіроводство, рибоводство. За 54 роки з дня утворення області галузь сільського господарства постійно реформувалась, змінювалися пріоритети, відбувалася концентрація та спеціалізація, удосконалювалися технології вирощування сільськогосподарських культур. Земельний фонд Черкащини за своїм родючим потенціалом є одним з найвищих в державі і характеризується високою розораністю - 61%. Площа сільськогосподарських угідь - 1454,8 тис.га або 3,5% угідь України. За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає 8 місце серед регіонів України і виробляє близько 5% загальнодержавного обсягу. Найбільшого розвитку сільське господарство набуло в 80-ті роки. Були запроваджені інтенсивні технології вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, овочів та фруктів. Проводилася державна політика хімічної меліорації ґрунтів (вапнування, гіпсування), вносилося по 20-30т органічних та по 170 кг діючої речовини мінеральних добрив. Застосувалася інтегрована система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів. Були побудовані тваринницькі комплекси, агрохімцентри, підсобні та переробні промисли. Віддача гектара Черкаської землі була максимальна. Фітосанітарний стан на території області був різноманітний, відмічалися спалахи та поширення шкідливих об’єктів. В 50-70 роках боротьбу з бур’янами в основному проводили механічним способом, гербіцидами оброблялося лише 3-5% площ, фунгіцидами 5-8%, основна боротьба велася зі шкідниками в перерахунку на один слід, оброблявся кожний гектар ріллі області. В 1982 році був найбільший спалах розвитку мишовидних гризунів, проти яких були проведені винищувальні заходи на площі 472 тисячі гектарів. Починаючи з 1982 року на насіннєвих заводах було впроваджено комбінований обробіток насіння цукрових буряків інсектицидами (фурадан) та фунгіцидами, що забезпечило захист площ посіву від шкідників та хвороб. Урожайність цукрового буряка сягала 326-350ц з гектара.

148 В 1984 році на території області, як і по всій Україні набули поширення хвороби, які набрали епіфітотійного характеру – пероноспороз та бактеріоз огірків. В 1987 році відмічався значний розвиток і поширення хвороб на сільськогосподарських культурах. Керівники і спеціалісти господарств, районних управлінь сільського господарства, станцій захисту рослин провели велику роботу по захисту сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів. В цей рік найбільше було оброблено площ пестицидами – 2 млн.128 тис. гектарів, в тому числі проти хвороб обробили 508 тис. га. Це дало змогу одержати рекордний урожай озимої пшениці – по 51,1ц, ячменю – 40,7 ц з гектара. Пестицидна нагрузка була 7,2 кг/га В 1990 році в цілому по області пестицидами було оброблено 1 млн.594 тис. з га. Біологічним методом оброблено 983 тис. гектарів – це найбільше за всю історію Черкаської області. Урожайність озимої пшениці була 48,1ц/га, ячменю 36,1ц/га, кукурудзи 40,6ц/га, цукрових буряків 291ц/га. З 1992 року розпочалося застосування гербіцидів сульфуронової групи з низькою нормою внесення 20-150 грамів на гектар, в результаті чого зменшилося пестицид не навантаження з 3,6 до 0,6кг на гектар. В 1992-2000 роках були проведені недолугі реформи на селі, що призвели до розору колективних господарств, вимирання сіл, нестачі коштів, порушення технології вирощування, зменшення поголів’я худоби. В результаті цього в цих роках була оброблена найменша площа проти шкідливих об’єктів: всього 544 тис. га хімічним методом і 107 тис. га біологічним методом. Відповідно урожайність озимої пшениці склала лише 23,7ц/га, ячменю 18,6ц/га, гороху 12,1ц/га, цукрових буряків 143ц/га, кукурудзи 19ц/га, що на рівні урожайності 1913 року. В 2000 році спостерігалося масове поширення звичайного бурякового довгоносика, який пошкоджував посіви цукрового буряка в господарствах не тільки придніпровських районів, а й Шполянського, Звенигородського, Жашківського та інших західних районів області. Склалися сприятливі умови для масового поширення хвороб, особливо церкоспорозу. В 2003 році були надзвичайно складні умови вирощування сільськогосподарських культур, особливо озимої пшениці, якої залишилося 10 відсотків від посіяної з осені. На залишки озимини напала концентрована кількість шкідників: п’явиць, клопів, хлібних жуків, трипсів, попелиць. Погодні умови 2008 року надзвичайно сприятливі для розвитку с/г культур. Проте значно збільшилися площі посіву соняшнику, якого в цьому році найбільше за всі роки вирощування в області - 115 тисяч гектарів, що негативно може вплинути на зменшення родючості ґрунтів. Площа посіву кукурудзи на зерно становить 215 тисяч гектарів. Великі площі посіву кукурудзи та зменшення застосування біологічного методу, спричинило спалах чисельності бавовникової совки та стеблового метелика. Набувають поширення карантинні об’єкти: американський білий метелик, каліфорнійська щитівка, гороховий і ріпаковий комарик, нематоди, амброзія, вівсюг тощо.

149 В цілому фітосанітарна обстановка на кінець 2008 року контрольована. Сільгосптоваровиробники області проводять захисні заходи. В 2008 році сільгоспвиробники області планують зібрати не менше 2,5 млн. тонн зерна.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Сільське господарство має більший вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша галузь народного господарства. Причина цього в тому, що сільське господарство вимагає величезних площ. Одним із основних критеріїв оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель. Використання ґрунтів протягом тривалого часу під сільськогосподарськими культурами при незбалансованому внесенні добрив призводить до гострої нестачі тієї чи іншої поживної речовини, тобто зниження родючості. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу. При інтенсивній технології вирощування сільськогосподарських культур винос поживних речовин культурами значно перевищує кількість їх внесення з органічними та мінеральними добривами, внаслідок чого основний показник родючості ґрунту – вміст гумусу зменшується. Серед комплексу агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості землі, підтримання позитивного балансу поживних речовин у ґрунті, важливе місце належить внесенню мінеральних та органічних добрив. Але сьогоднішній стан виробництва і внесення органічних добрив не в змозі компенсувати витрати гумусу, а нарощування використання мінеральних добрив може привести до закислення ґрунтів, накопичення вмісту нітратів у вирощеній продукції. Під урожай 2008 р. сільськогосподарськими підприємствами області під всі сільськогосподарські культури, сінокоси та пасовища внесено 79,1 тис. т мінеральних добрив в поживних речовинах (на 44% більше, ніж в попередньому році, і у 2,4 раза менше, ніж в 1990 р.), в тому числі 45,5 тис. т азотних (57% в загальному обсязі), 16,4 тис. т фосфорних, включаючи фосфоритне борошно (21%) і 17,2 тис. т калійних (22%). Динаміка внесення мінеральних добрив на 1 га посівів по області в порівняльній характеристиці з Україною зображено на рис. 10.1. В розрахунку на 1 гектар посівної площі внесено мінеральних добрив по 88 кг, що в 1,8 раза менше ніж в 1990 році.

150 Рис. 10.1 Внесення мінеральних добрив на 1 га посівів (кг) 180 160

158

140

141

120 100

по Україні

88

80

по області

61

60

51

45

40

40

32 21 13

20 0 1990

2000

2005

2006

2007

Вхідні дані до рис. 10.1 Роки внесення мінеральних добрив на 1 га посівів по області внесення мінеральних добрив на 1 га посівів по Україні

1990 158

2000 21

2005 45

2006 61

2007 88

141

13

32

40

51

Інформація по внесенню мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області на 1 га посівної площі наведена в табл. 10.1. Табл.

10.1 Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області на 1 га посівної площі Внесено під посіви в тому числі під: Зернові (без кукурудзи) з них під Пшеницю Кукурудзу на зерно Цукрові буряки (фабричні) Соняшник Картоплю Овочі Кукурудзу на силос та зелений корм

1990 158

Мінеральних - кг 2000 2005 2006 21 45 61

2007 88

1990 10,6

Органічних – т 2000 2005 2006 2,5 1,1 1,2

2007 1,0

132

26

35

48

73

1,7

0,4

0,3

0,3

0,3

192 206 372 158 188 153 133

48 26 67 5 38 80 13

53 72 241 29 70 173 20

65 80 226 33 57 131 29

103 115 301 51 321 200 54

2,5 5,5 54,0 3,2 50,0 31,0 6,3

0,6 1,3 35,2 0,6 14,2 9,1 1,5

0,3 0,9 15,1 0,7 20,7 1,2 0,9

0,5 1,0 8,1 0,4 17,1 2,0 2,8

0,3 1,1 8,6 0,9 2,9 3,3 2,3

151 За період 1990 – 2007 рр. внесення мінеральних добрив на кожний гектар посіву цукрових буряків (фабричних) скоротилося в 1. 2 раза, зернових культур (без кукурудзи) та кукурудзи на зерно – в 1,8 раза, соняшнику (культуру що найбільше збіднює грунт) – в 3, 1 раза, кормових культур – в 3 рази. В порівнянні з 1990 р. збільшилося внесення мінеральних добрив на кожний гектар посіву картоплі в 1,7 раза, овочів в 1,3 рази. У 2007 р. 28% площ сільськогосподарських посівів зовсім не удобрювались мінеральним добривами, тоді як у 1990 р. не удобрена площа не перевищувала 20%. Компенсувати скорочення обсягів використання мінеральних добрив можливо було б за рахунок збільшення внесення органічних добрив, проте їх кількість в підприємствах щорічно зменшується, перш за все, через скорочення поголів’я худоби на протязі 15 років. Отже, значно зменшилось внесення органічних добрив. Фактично у 2007 р. було удобрено майже 2% посівної площі ( на рівні попереднього року, у 1990 р. – 19%) і внесено майже 1 млн. т органіки, в середньому по 1 тонні на гектар, що майже в 11 разів менше проти 1990 р. Під урожай 2007 р. в порівняні з 2006 р. сільськогосподарськими підприємствами області органічних добрив внесено менше на 110,3 тис. т (на 11%). Органічні добрива вносились на 17,1 тис. га, що на 3,6 тис. га (на 17%) менше ніж в попередньому році, а проти 1990 р. менше на 208 тис. га ( в 13 разів). Динаміка внесення органічних добрив на 1 га посівів по області в порівняльній характеристиці з Україною зображено на рис. 10.2. Рис. 10.2 Внесення органічних добрив на 1 га посівів (т) 12 10,6 10 8,6 8 по області

6

по Україні

4 2,5

2

1,3

1,2 0,7

1,1 0,8

1 0,7

0 1990

2000

2005

2006

2007

Вхідні дані до рис. 10.2 Роки внесення органічних добрив на 1 га посівів по області Внесення органічних добрив на 1 га посівів по Україні

1990 10,6

2000 2,5

2005 1,1

2006 1,2

2007 1,0

8,6

1,3

0,8

0,7

0,7

152 Значних збитків сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Принциповим заходом посилення протиерозійної стійкості земель є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. Однією з найбільших бід після ерозії ґрунтів є їх засолення, основна причина якого – неправильне зрошення. З метою поліпшення стану ґрунтів протягом звітного року було проведено вапнування на площі 4650 га, що на 47% більше, ніж в попередньому році. Внесення в грунт вапнякової муки та інших вапнякових матеріалів на протязі 2007 р. склало 31, тис. т, що на 68% більше ніж у 2006 р.

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Захист рослин від шкідників і хвороб — один з технологічних напрямів сільськогосподарського виробництва, що має справу з рослинами і різноманітними живими організмами і у своїх елементах і методах тісно пов'язаний з навколишнім середовищем. Останніми роками використання хімічних засобів (пестицидів) у рослинництві значно зросло. Завдяки цьому підвищилася врожайність і зменшились втрати від шкідників і хвороб. Системи захисту рослин, що включають в боротьбі із шкідниками і хворобами сучасні високоефективні хімічні препарати, дали змогу скоротити втрати картоплі від колорадського жука і фітофторозу, цукрових буряків від довгоносика, коренеїда, церкоспорозу тощо. У той же час інтенсифікація виробництва з високим рівнем використання хімічних засобів, що так відчутно вплинула на продуктивність, виявилася не тільки благом. Вона викликала глибокі зміни в агробіоценозах, порушила рівновагу у співвідношенні шкідливих і корисних видів комах, в окремих випадках створила сприятливі умови для розвитку спеціалізованих видів фітофагів. Сучасні пестициди — це складні синтетичні сполуки, токсичні не лише для об'єктів застосування, а і для людини, фауни і навіть рослини. У разі потрапляння їх в організм, крім прямої токсичної дії, вони можуть викликати побічні хвороботворні явища. Переміщення в атмосфері, воді, з продуктами харчування пестицидів і їх сполук призводить до забруднення довкілля. Застосування хімічних речовин для захисту рослин з кожним роком збільшується, і, як наслідок, спостерігається посилення негативного впливу на природу: забруднюється атмосфера, грунт, водні басейни і ріки. Залишки хімічних засобів захисту нагромаджуються в харчових продуктах та кормах. У той же час виникають нові форми організмів, стійкі до препаратів, які проти них застосовують. У біоценозах збільшується кількість нових шкідливих видів, проти яких традиційно використовувані препарати не діють. Це призводить до зростання норми пестицидів, забруднення довкілля. На сьогодні забруднення промисловими та побутовими відходами вважається однією з найважливіших проблем.

153 Під час обприскування садів і виноградників на поверхні дерев і кущів знаходили не більше ніж 41% від використаної кількості пестицидів, в грунті-до 20%, а знесення за межі ділянки досягало 48-84%. Співвідношення кількості пестициду, що осідає на поверхні рослин і на поверхні грунту становить 1:3 Розсіювання пестицидів на значних територіях, надходження у грунт, водойми, рослини і організм тварин створює реальні умови для проникнення їх в організм людини. Висока біологічна активність не тільки щодо шкідливих для сільськогосподарських культур, організмів, але і до всього живого, здатність зберігатися в навколишньому середовищі, надходити в продукти харчування і корми сільськогосподарських тварин, нагромаджуватися у біоценозах зумовлюють потенційну небезпеку пестицидів для навколишнього середовища і здоров'я людини. Застосування стійких препаратів у великих кількостях на значних площах, які є водозбірними для тих чи інших басейнів, є причиною змивання їх талими, дощовими водами і перенесення грунтовими. Водні басейни — річки, озера, ставки, водосховища, моря — є кінцевим "притулком" хімічних речовин. Деякі з них навіть у низьких концентраціях міняють органолептичні властивості води — смак, запах. Це водночас може вплинути на харчові властивості риби, м'яса або навіть стати причиною їх непридатності для споживання. Слід підкреслити, що міграція пестицидів з грунту в повітря може створювати небезпеку для здоров'я тих, хто працює на оброблених площах. Застосування пестицидів (приготування робочих розчинів, заправляння апаратури, обприскування тощо) супроводжується, як правило, забрудненням повітря зони дихання, шкіри і одягу працюючих. Це створює умови для надходження хімічних засобів захисту рослин в організм людей і може негативно впливати на їх здоров'я. Характер впливу цих препаратів на організм залежить від дози надходження, токсичності речовини, стану здоров'я працюючого. Невеликі кількості пестицидів, не викликаючи гострого отруєння, але систематично надходячи в організм, можуть порушувати функції і будову різних органів і систем, призводити до хронічного отруєння. Реальна небезпека отрутохімікатів полягає в тому, що під їхній негативний вплив підпадають не тільки обмежена кількість осіб в умовах сільськогосподарського виробництва, але й інші групи населення, у тому числі діти. Так, при вивченні стану здоров'я сільських жителів, які проживають в умовах інтенсивного і обмеженого використання пестицидів, виявлено вплив останніх на структуру захворювань. Виявлено прямий зв'язок між рівнем застосування пестицидів і загальною захворюваністю немовлят, відмічено запізнення їх фізичного розвитку, визначено, що діти віком до 15 років хворіють в 3,6 раза частіше, ніж у зоні обмеженого використання хімічних засобів захисту рослин.

154 Неодмінними умовами захисту довкілля є:  Дотримання всіх регламентів щодо застосування пестицидів: норм внесення, строків, способів тощо. Слід також дотримуватись рекомендацій щодо використання площ, оброблених пестицидами, а також продукції, отриманої з цих площ  Наступним важливим аспектом є суворе дотримування ГДК — гранично допустимої кількості препарату у продукції, ґрунті, воді, робочій зоні застосування препарату. Це запобігає можливому негативному впливу на здоров'я людей, що працюють на обробленій території, споживають продукцію з зони застосування пестицидів. Чимало уваги приділяється й дотриманню положень МДР — максимально допустимих рівнів дозволених препаратів не тільки безпосередньо в продукції рослинництва, але й у продуктах харчування, виготовлених з неї (наприклад, молоко, м'ясо, яйця, цукор, борошно, тютюнові вироби).  Третім чинником, який забезпечує охорону навколишнього середовища, є дотримання "Інструкцій з техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні й застосуванні пестицидів у сільському господарстві". В цій інструкції наведено правила перевезення пестицидів, конструкції складів для них, віддаль останніх від населених пунктів та тваринницьких приміщень, положення про захисні смуги при обприскуванні поряд з чутливими культурами наземним та авіаційним способами, ширина захисних смуг, які треба залишати при обробці пестицидами вздовж річок, озер та ставків (від 300 м до 2 км). Дані щодо внесення пестицидів в господарствах Черкаської області в 2007 р. надано в табл.10.2. Табл. 10.2 Дані щодо використання пестицидів в господарствах Черкаської області у 2007 р. № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Пестициди Назва районів Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам’янський Канівський Катеринопільський К-Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський По області

тонн 42,68 103,73 124,26 40,34 94,88 51,00 25,30 50,23 84,11 67,57 85,97 66,63 67,00 61,97 110,10 30,10 51,16 36,35 157,70 81,10 1432,18

тис. га 44,11 131,68 125,80 45,53 124,46 56,00 34,80 61,63 87,60 70,20 88,60 81,70 76,50 64,80 117,59 49,79 55,25 32,17 185,74 57,80 1591,75

155 11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (кам'яне вугілля, газ природний, бензин моторний, газойль, мазут топковий, дрова для опалення) на виробничі та комунально-побутові потреби визначається як сума даних підприємств в цілому по регіону та за напрямками споживання: на перетворення в інші види палива та енергії, на неенергетичні цілі (як сировина, матеріал), кінцеве споживання, незалежно від джерел їх надходження (чи закуплені вони за власні кошти, чи надійшли як давальницька сировина). Дані про кінцеве енергоспоживання наведено в табл. 11.1. Табл. 11.1 Дані про кінцеве енергоспоживання, (тис.т.у.п.) Кінцеве споживання, у т.ч. Виробництво промислової продукції Сільгоспроботи Діяльність транспорту Будівництво Торгівельна діяльність Інші види діяльності

893,0 222,3 101,8 490,2 12,5 1,8 64,4

11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Табл. 11.2 Дані про загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива, (тис.т.у.п.) Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива, у т.ч. Природний газ Електроенергія Нафтопродукти Тверде органічне паливо Теплова енергія

5882,3 2916,2 1212,3 425,0 403,5 925,3

11.3. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел Табл. 11.3 Дані про енергоспоживання на основі відновлювальних джерел, (тис.т.у.п.) Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел, у т. ч. Малі ГЕС Когенераційні установки, у т.ч. ВАТ «Смілянський ц/з» КПТМ «Черкаситеплокомуненерго»

10,242 5,918 4,324 0,856 3,468

156 12. ТРАНСПОРТ 12.1. Пасажирообіг Пасажирообіг – загальний обсяг пасажирської роботи, який дорівнює сумі добутків кількості пасажирів (групи пасажирів) на відстань їх перевезення, вимірюється в пасажиро-кілометрах. Табл. 12.1 Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (тис. пас.) Залізничний

Автомобільний1

Тролейбусний

2005

4766,2

116148,6

29597,9

2006

5367,2

113886,2

23214,9

2007

5015,2

102815,9

21741,2

1

2005–2007рр. – з урахуванням обсягів автомобільних пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами – підприємцями.

Перевезення пасажирів автотранспортними підприємствами пасажирообіг автотранспортних підприємств надано в табл. 12.2. – 12.3.

та

Табл. 12.2 Перевезення пасажирів автотранспортними підприємствами області (тис.)

2005

2006

2007

Черкаська область

71738,3

74559,1

70907,0

м. Черкаси

41291,9

40117,8

40613,2

м. Ватутіне

131,9

559,2

366,0

м. Золотоноша

1644,3

1932,7

1935,5

м. Канів

1570,0

1210,1

1839,6

м. Сміла

8412,5

8441,0

7834,1

м. Умань

6034,0

8476,3

6177,8

Городищенський

778,2

817,7

835,9

Драбівський

347,6

407,8

601,6

Жашківський

632,0

688,0

751,0

Звенигородський

1326,9

1652,2

1260,9

Кам’янський

739,0

1043,0

917,0

–

–

–

Шевченківський

2112,3

1844,9

1645,5

Лисянський

457,2

802,8

465,0

райони

Катеринопільський Корсунь-

157 Маньківський

334,4

291,7

201,0

Монастирищенський

778,0

959,9

947,7

Тальнівський

1275,9

1301,6

1306,5

Христинівський

283,9

275,8

298,6

Черкаський

296,8

298,0

365,5

Чорнобаївський

975,4

964,6

1129,8

Чигиринський

612,0

830,0

673,0

Шполянський

1704,1

1644,0

741,8

12.3 Пасажирообіг автотранспортних підприємств (млн.пас.км) 2005

2006

2007

Черкаська область

760,3

844,8

838,2

м. Черкаси

280,3

285,3

334,0

м. Ватутіне

6,2

16,1

12,2

м. Золотоноша

18,3

21,3

24,1

м. Канів

33,4

26,4

27,7

м. Сміла

96,9

95,1

90,4

м. Умань

96,9

120,4

71,1

Городищенський

18,5

19,2

17,1

Драбівський

9,3

11,3

17,2

Жашківський

9,2

10,4

8,6

Звенигородський

23,0

26,4

21,9

Кам’янський

15,3

22,0

20,2

–

–

–

Корсунь-Шевченківський

21,5

18,1

17,6

Лисянський

10,7

13,9

8,7

Маньківський

8,0

8,3

8,8

Монастирищенський

17,0

35,7

36,2

Тальнівський

20,6

20,1

20,4

Христинівський

5,5

4,9

5,2

Черкаський

14,4

24,4

33,4

Чорнобаївський

25,2

27,9

39,8

Чигиринський

9,3

10,7

9,9

Шполянський

20,8

26,9

13,7

райони

Катеринопільський

158 12.2. Вантажообіг Вантажообіг - загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює сумі добутків перевезеного вантажу на відстань перевезення по кожній партії вантажу, вимірюється в тонно-кілометрах. Розрізняють вантажообіг: змінний, добовий, тижневий, місячний, річний. Табл. 12.4 Відправлення (перевезення) вантажів за видами транспорту (тис.т) Залізничний1

Автомобільний2

Річковий

2005

6569,3

46731,9

259,1

2006

6945,2

30026,3

310,6

2007

7793,7

24685,6

305,9

1

2005–2007рр. – перевезення вантажів.

2 З 2002р. з урахуванням комерційних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами – підприємцями.

Вантажообіг автотранспортних підприємств та перевезення вантажів автотранспортними підприємствами надано в табл. 12.5. – 12.6. Табл. 12.5 Перевезення вантажів автотранспортними підприємствами (тис.т) 2005

2006

2007

Черкаська область

2173,5

2781,5

2265,6

м. Черкаси

1412,2

1659,2

1376,5

м. Ватутіне

227,6

407,4

46,0

м. Золотоноша

110,2

148,7

164,4

м. Канів

120,9

99,4

44,2

м. Сміла

5,2

10,7

14,3

м. Умань

81,8

39,6

67,0

37,3

43,5

22,5

Драбівський

–

–

–

Жашківський

7,4

4,8

0,3

Звенигородський

18,1

0,9

–

–

1,4

1,6

2,4

22,7

0,4

-

-

91,6

Корсунь-Шевченківський

6,7

0,8

-

Лисянський

1,5

99,8

134,6

Маньківський

0,1

63,4

59,5

Монастирищенський

15,3

14,0

5,5

Тальнівський

38,8

36,1

17,7

райони Городищенський

Золотоніський Кам’янський Катеринопільський

159 Уманський

10,9

27,6

18,6

Христинівський

5,9

28,2

–

–

11,3

165,9

Чорнобаївський

33,7

22,6

3,8

Чигиринський

0,1

15,1

14,2

Шполянський

37,4

24,3

17,0

Черкаський

Табл. 12.6 Вантажообіг автотранспортних підприємств (млн.ткм) 2005

2006

2007

Черкаська область

167,9

255,1

250,2

м. Черкаси

116,5

179,1

174,6

м. Ватутіне

1,9

8,4

1,3

м. Золотоноша

12,6

16,6

22,5

м. Канів

10,9

4,9

4,2

м. Сміла

4,3

8,3

10,7

м.Умань

4,0

3,2

2,8

3,1

3,2

2,7

Драбівський

–

–

–

Жашківський

0,2

0,0

0,0

Звенигородський

1,8

0,1

–

–

6,9

5,6

0,0

2,4

0,0

–

–

0,2

Корсунь-Шевченківський

0,2

0,0

–

Лисянський

0,0

4,6

3,9

Маньківський

0,0

5,7

9,1

Монастирищенський

0,5

1,8

0,6

Тальнівський

0,9

1,2

0,8

Уманський

0,9

2,0

1,4

Христинівський

0,1

0,1

–

–

2,3

5,5

Чорнобаївський

5,4

1,1

0,2

Чигиринський

0,0

0,7

0,9

Шполянський

4,6

2,5

3,2

райони Городищенський

Золотоніський Кам’янський Катеринопільський

Черкаський

160 12.3. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення Протягом 2007 року на території Черкаської області зафіксована 1 надзвичайна ситуація.

18.09.2007 року о 19 год.30 хв. при транспортуванні азотної кислоти ТОВ «Маргунас – Україна» з м. Харків до ВАТ «Канівський масло сир завод» в м. Канів Черкаської області сталася аварійна ситуація внаслідок якої відбувся витік хімічної речовини (азотної кислоти). До адміністративної відповідальності за ст.52 Кодексу України про адміністративне правопорушення притягнуто директора ТОВ «Маргунас – Україна» з накладанням адміністративного стягнення на суму 255 грн. Також проведено розрахунок збитків за забруднення земельної ділянки та атмосферного повітря. Керівнику ТОВ «Маргунас – Україна» винесено припис щодо ліквідації наслідків забруднення навколишнього природного середовища, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації.

161 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Головною метою національної екологічної політики є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього та майбутнього поколінь. Робота управління у 2007 році проводилася згідно з політичними пріоритетами, стратегічними напрямами і завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки. Пріоритетними напрямками діяльності управління у 2007 році були: утилізація невідомих, непридатних, заборонених до використання пестицидів; зменшення рівня забруднення та поліпшення екологічного стану водних об’єктів; зменшення забруднення атмосферного повітря регіону; розширення територій та створення нових об’єктів природнозаповідного фонду; робота з громадськістю. Для Черкаської області, як і України в цілому, в умовах соціальноекономічного розвитку актуальним є розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях шляхом відмови від екологічно небезпечних технологій в промисловості та сільському господарстві та застосування заходів по зменшенню їх негативного впливу на навколишнє природне середовище. Важливим елементом екологізації виступає розробка технологій з видалення та утилізації відходів. В області проводиться обробка макулатури та полімерних відходів, впроваджено технології виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва та комплексного мінерального добрива "Гармонія" з курячого посліду, що являється важливим початковим елементом екологізації тваринництва.

13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Неадекватний розмір стягнень за заподіяну шкоду природі не дозволяє припинити або суттєво зменшити забруднення довкілля.

162 Причиною недостатніх надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища є недосконалість методик розрахунку збитків, нанесених довкіллю, в результаті наднормативних викидів (скидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря та у водні об’єкти, а також низькі розміри штрафних санкцій за порушення природоохоронного законодавства. Внаслідок цього, підприємствам-забруднювачам економічно вигідним є відшкодовувати збитки та сплачувати штрафні санкції, ніж вирішувати проблему випуску стічних вод без очистки або з очищенням, що не відповідає санітарним нормам. Економічно вигідним для підприємств є невжиття заходів щодо утилізації відходів, оскільки ціни на їх утилізацію є значно вищими, ніж розміри штрафних санкцій. Внаслідок цього, більш вигідним є сплатити штраф, ніж передати відходи на перероблення. Крім того, чинним законодавством не встановлено механізм накопичення і цільового використання коштів від збору за спеціальне використання природних ресурсів. Кошти від цього збору, що надходять до доходної частини Державного та місцевих бюджетів, "розчиняються" у ній без "маркування". Як наслідок, природа віддає свої ресурси, а віддачі від цього не отримує. Для удосконалення природоохоронного законодавства необхідно внести зміни до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, та до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки За окремими дорученнями Мінприроди України розглянуто матеріали та подано пропозиції по внесенню змін і доповнень до: Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Мінприроди України від 05.07.2004р. № 264; проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства»; проекту Закону України «Про здійснення державного контролю у сфері охорони довкілля».

163 13.4. Державний контроль Державною екологічною інспекцією в Черкаській області систематично здійснюється контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та покращенням екологічної ситуації на території Черкаської області. У 2007 р. проведено всього 4241 перевірку. По виявленим порушенням вимог природоохоронного законодавства складено 2109 протоколів. Всього притягнуто до адміністративної відповідальності 2015 посадових осіб та громадян, на суму 293,788 тис. грн., з яких стягнуто 252,811 тис. грн. (86%). Пред'явлено 137 позовів за збитки заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 658,647 тис. грн., з яких стягнуто 184,720 тис. грн. (28 %). За порушення вимог природоохоронного законодавства винесено 132 рішення про тимчасову заборону експлуатації суб'єктів господарювання області. Інформація по здійсненню державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства наведена в табл. 13.1; 13.2. Табл. 13.1 Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №

Назва заходу

1.

Обстежено об'єктів

2.

3.

в тому числі комплексно

Рік 2006 2048

2007 2109

25

841

Проведено перевірок

7235

4241

4.

5.

Виявлено порушень

2380

2109

Видано приписів

2380

2109

6.

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн.

2306/199042

2015/293788

7.

8.

Накладено адміністративних стягнень, тис.грн.

199,042

293,788

Стягнуто штрафів, тис. грн.

146,726

252,811

9.

10.

Пред‘явлено позовів, шт./грн.

178/236356

137/658647

Стягнуто позовів шт./грн.

132/204545

90/184720

11.

12.

Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол.

-

-

Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності

4

132

13.

Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів:

-

-

- на спецводокористування

37

47

- на викиди в атмосферу

12

43

- на розміщення відходів

0

0

14.

15.

Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування

151

- на викиди в атмосферу

86

- на розміщення відходів

227

22

Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів

51

2

23

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

18

17

3

13

164 Табл. 13.2 Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду № зп.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Рік

Назва заходу Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів

2006 41 21 21

2007 71 29 29

15/1122

23/3332

14/1003 -

18/2976 1/5890 -

9.

Видано дозволів на використання природних ресурсів

10.

Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них:

-

- порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

-

11.

15

-

1

В Черкаській області рядом організацій проводиться державний контроль за промисловими викидами та скидами підприємств, рівнем забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення. В табл. 13.3 надана інформація щодо хіміко-аналітичного контролю ґрунтів, проведеного Черкаським обласним державним проектнотехнологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Табл. 13.3 Хіміко-аналітичний контроль ґрунтів Відібрано проб

ґрунтів 2677

відходів

Всього відібрано та проаналізовано проб

2677

Здійснено компонентовизначень

Хлорорганічні пестициди Сим триазини Мідь Цинк Свинець Кадмій Ртуть

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків

1843

9

145 1107 1107 111 111 91

-

За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби у 2007 р. досліджено 808 проб ґрунтів несільськогосподарського використання на хімічні, 594 на бактеріологічні, 6257 на гельмінтологічні показники. За даними аналізів 6,1 % проб не відповідали санітарним вимогам на бактеріологічні показники, 2,0 % проб – на гельмінтологічні. Із 225 проб ґрунту, досліджених на вміст пестицидів, у 21 виявлені перевищення ГДК. Відділ інструментально – лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводить лабораторний контроль за дотриманням нормативних вимог викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами викидів, за станом природних об’єктів, скидами стічних вод в водойми, впливом підприємств на водні об’єкти, ефективністю роботи очисних споруд, дотриманню водокористувачами нормативних вимог.

165 Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів наведено в табл. 13.4. Табл. 13.4 Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од усього з перевищенням ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води, од

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК

Канівське водосховище

2

-

2

-

Кременчуцьке водосховище

10

6

12

6

р. Рось

11

6

23

28 (амоній-іони, АПАР, БСК5, водневий показник, жорсткість, завислі речовини, залізо (ІІ,ІІІ), запах, кальцій, кисень розчинений, кольоровість, магній, мідь, нафтопродукти, нікель, осад, нітрат-іони, нітрит-іони, прозорість, сульфат-іони, сухий залишок, температура, фосфат-іони, хлорид-іони, хром3+, хром6+, ХСК, цинк)

10

р. Вільшанка

1

-

1

р. Тясмин

13

7

15

р. Золотоношка

12

7

22

р. Гнилий Тікич

2

-

2

р. Косарка

2

-

2

р. Тальянка

1

-

1

р. Кіщиха

2

-

2

р. Гірський Тікич

2

-

2

Бурлацький став

1

-

1

Сорокотязький став

1

1

1

ставок Аврамівка

2

-

2

р. Ірклій

2

2

2

р. Ірдинка

2

1

2

струмок Холодний

2

1

2

р. Росава

3

1

5

дренажний канал №9

3

-

4

р. Суха Згар

7

3

11

34

р. Боровиця

2

1

2

1

20 16 2 4 2 3 1 -

За даними Черкаської обласної санітарно епідеміологічної станції під факелом промислових підприємств відібрано і досліджено 9485 проб атмосферного повітря, в 475 пробах виявлені перевищення ГДК (5,0 % проти 6,8% в 2006 р.). Перевищення гігієнічних нормативів зафіксовані по окисів азоту (5,8%), формальдегіду (11,2%), окису вуглецю (15,5%), пилу (3,0%), аміаку (4,9%), фенолу (1,2 %).

13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування В Черкаській області сертифіковані за міжнародним стандартом ISO14000 такі підприємства: ВАТ "Азот", Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", ВАТ "Уманьавтодор".

13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Результати еколого-експертної діяльності.

Табл. 13.5 році

166 Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007 Виконання робіт

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацюванн я та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацю вання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

177

108

69

38.98

-

-

-

-

122 55

66 42

56 13

45.9 23.64

В 2007 році відділом екологічної експертизи підготовлено 177 висновків державної екологічної експертизи (далі - ДЕЕ) по проектній документації об'єктів нового будівництва, реконструкції, розширення та технічного переоснащення підприємств тощо. Позитивно оцінено - 108 (61,2%) комплектів проектної документації, негативно оцінено (відхилено або відправлено на доопрацювання) – 69 (38,98%) як такі, що не відповідають вимогам статей 10,15,32,34 Закону України "Про екологічну експертизу" (відсутність підтвердження оголошення в засобах масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності, вихідних даних відповідно ДБН А.2.2.-3-2004, ДБН А.2.2-1-2003 тощо). Результатом спільної роботи з Черкаською обласною державною службою "Укрінвестекспертизи" у рамках комплексної державної експертизи відповідно до вимог Постанови КМУ від 11 квітня 2002 року № 483 підготовлено 122 висновки державної екологічної експертизи, із них позитивно оцінено – 66 (54,1 %). Розглянуто та позитивно оцінено 28 комплектів проектної документації природоохоронного спрямування. Реалізація погоджених проектних рішень по об’єктам природоохоронного спрямування сприятиме охороні та раціональному використанню земель; збереженню водних ресурсів; захисту від водної ерозії та раціональному використанню земель; збереженню іхтіофауни на водозаборах підприємств, в зв’язку із встановленням рибозахисних пристроїв. В 2007 році розглянуто 168 звернень щодо узгодження "Заяви про наміри" планованої діяльності об’єктів будівництва реконструкції тощо, відповідно до п.1.6 державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд", в т.ч. узгоджено – 91 "Заява…" та 77 було направлено листом для коригування у відповідності до вимог ДБН А.2.2-1-2003. Державна екологічна експертиза проектної документації здійснюється відділом екологічної експертизи управління, який за штатним розкладом складається із шести спеціалістів занесених до "Реєстру експертів екологічної експертизи співробітників органів Системи Мінприроди України" (начальник відділу та п'ять головних спеціалістів).

167 13.7. Екологічний аудит Відомості по даному питанню відсутні.

13.8. Екологічний моніторинг Стан навколишнього природного середовища в області визначається на основі систематичних спостережень, які охоплюють всі складові довкілля. Прийняття зважених управлінських рішень для запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки повинно ґрунтуватись на достовірній і систематичній інформації. Одним із основних завдань "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма), затвердженої рішенням обласної ради від 28.10.05 №24-5/ІV, є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу. В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня, а саме: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (ДУОНПС), обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ), обласне управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, обласне управління охорони здоров’я; обласна санітарно-епідеміологічна станція (облСЕС); обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (ДПТЦ); обласне управління земельних ресурсів (УЗР); обласне управління по меліорації і водному господарству; регіональне управління водних ресурсів (РУВР); Черкаське обласне управління лісового господарства; обласне управління житлово-комунального господарства; дочірнє підприємство "Центрукргеологія" НАК "Надра України". Крім названих організацій, які знаходяться і діють на території області, спостереження за станом поверхневих вод здійснюють: лабораторія центральної гідрометобсерваторії Держгідромету України (м. Київ), комплексна лабораторія спостережень за природним середовищем (Світловодська гідрометобсерваторія, м. Світловодськ, Кіровоградської області). Стан лісів спостерігають Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА м. Харків) сумісно з ВО "Укрдержліспроект" (м. Київ). Спостереження, що виконують дані організації є частиною загальнодержавних програм моніторингу довкілля. РСМД ґрунтується на використанні наявних організаційних структур регіональних суб’єктів моніторингу і функціонує на основі об'єднання складових частин цих систем. У 2007 р. в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення;

168 поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення; стан лісів; стан флори і фауни в біосистемах регіону.

2. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Для забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по різних напрямах моніторингу, суб’єкти РСМД в межах своїх повноважень здійснюють спостереження за такими складовими довкілля: станом атмосферного повітря населених пунктів, у тому числі за хімічним забрудненням атмосферних опадів та за забрудненням снігового покриву (ЦГМ, облСЕС), поверхневими та підземними водами (облСЕС, РУВР, ДУОНПС, ДП "Центрукргеологія"), небезпечними геологічними явищами (зсувами, процесами яроутворенння) (ДП "Центрукргеологія"), станом земель і забрудненням ґрунтів (УЗР, ДПТЦ, облСЕС), станом лісів (УЛГ), фізичними факторами впливу (іонізуючим випромінюванням) (ЦГМ), джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти та джерелами промислових викидів в атмосферу (ДУОНПС, облСЕС). Зведені дані про склад існуючих мереж спостережень за напрямами моніторингу наведені в табл. 13.6. Відділом інструментально – лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводяться спостереження за показниками стану поверхневих вод (у тому числі природних та штучних водойм і водотоків). Протягом 2007 р. відділом інструментально – лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області відібрано 137 проб поверхневих вод, 92 проби стічних вод та 44 проби підземних вод. В результаті зроблено визначень: 2648, 1220 та 223 відповідно. У 2007 році згідно програми проведення моніторингу поверхневих вод, відділом інструментально – лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводились спостереження за станом Канівського та Кременчуцького водосховищ, річок Рось, Вільшанка, Тясмин, Золотоношка, Супій, Гнилий Тікич, Шполка, Велика Вись, Синюха, Гірський Тікич, Уманка, Ятрань на 40 контрольних створах. Якісний стан поверхневих вод відповідно до програми спостережень визначається за трофо-сапробіологічними (завислі речовини, азот амонійний, нітрит-іони, нітрат-іони, фосфати, хімічне та біологічне споживання кисню (ХСК, БСК), розчинений кисень), сольовим складом (мінералізація, хлориди, сульфати), специфічними показниками (нафтопродукти, аніонні поверхневоактивні речовини (АПАР), залізо загальне, мідь, цинк, хром, нікель, марганець). Санепідслужбою області здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які

169 поширюються водним шляхом та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. Відповідно до "Програми комплексного моніторингу за станом якості води річок Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України", затвердженої заступником головного державного санітарного лікаря України від 12.04.1992 р., санепідслужбою області проводяться лабораторні дослідження води водойм басейну річок Дніпро та Південний Буг в межах області в 92 встановлених створах за органолептичними, бактеріологічними, вірусологічними, хімічними та радіологічними показниками. За даними обласної санепідемстанції в 2007 р. із водойм першої категорії в 6 встановлених створах відібрано і досліджено 152 проби на санітарнохімічні і 152 проби на мікробіологічні показники, із водойм другої категорії в 86 встановлених створах відібрано і досліджено 664 проби на санітарнохімічні і 2148 на мікробіологічні показники. Згідно з програмою гідрохімічного контролю якості вод лабораторією гідрохімічного моніторингу Черкаського регіонального управління водних ресурсів здійснюється контроль поверхневих вод Кременчуцького та Канівського водосховищ щомісячно: р. Дніпро, водозабір м. Черкаси; р. Рось, водозабір м. Корсунь-Шевченківського; р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС, та щоквартально: р. Тясмин, техводозабір; р. Рось, м. Стеблів, в/б ГЕС; р. Рось, с. Виграївські Дачі; с. Хмільне (вплив р. Росава). За даними Черкаського регіонального управління водних ресурсів в районі водозабору м. Черкаси протягом 2007 р. відібрано 12 проб, вибрано 336 аналізів. У 2007 році згідно із доповненнями до програми Державного моніторингу проводився контроль Канівського водосховища на створі нижче б'єфу Канівської ГЕС - відібрано 12 проб, виконано 336 аналізів, проводився контроль р. Рось на створах Виграївські Дачі (відібрано 4 проби виконано 112 аналізів); м. Стеблів верхній б'єф водосховища ГЕС (відібрано 4 проби виконано 112 аналізів); с. Хмільне (відібрано 4 проби виконано 112 аналізів); р. Тясмин в районі техводозабору спиртово-горілчаного заводу відібрано чотири проби води, виконано аналізів за 112 показниками. Згідно з програмою гідрохімічного контролю в районі водозабору м. Корсунь–Шевченківський відібрано 12 проб та виконано 336 аналізів. Державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться лабораторією спостережень забруднення атмосферного повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології (ЧЦГМ) на трьох стаціонарних постах з періодичністю відбору проб чотири рази на добу. У 2007 році у повітрі міста контролювалось 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. За 2007 рік лабораторія проаналізувала 18277 проб повітря, в тому числі по основних інгредієнтах 9104 проби, та по специфічних - 9173. З метою оцінки ступеня забруднення повітря використовуються граничнодопустимі концентрації: середньодобова та максимально-разова.

170 У порівняльному аналізі забруднення атмосфери використовуються середньорічні концентрації шкідливих речовин. Згідно програми спостережень за станом довкілля Черкаської області на метеостанціях Черкаського обласного центру з гідрометеорології проводиться збір атмосферних випадінь на визначення хімічного забруднення. Спостереження виконуються Центральною гідрометобсерваторією (ЦГО) м. Києва. Спостереження за забрудненням атмосферних опадів створено на базі діючих метеостанцій м. Черкаси, м. Звенигородка та передбачає відбір як сумарних, так і одиночних проб атмосферних опадів. В атмосферних опадах визначається 9 компонентів – сульфати, нітрати, гідрокарбонати, хлориди, кальцій, натрій, калій, магній, амоній. Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції (центр "Облдержродючість") проводиться моніторинг радіологотоксикологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення в усіх адміністративних районах області на 25-ти контрольних ділянках. При проведенні моніторингу виконуються радіологічні, токсикологічні, агрохімічні дослідження ґрунту та сільськогосподарських рослин; в рослинах досліджується як основна продукція (зерно), так і побічна (солома). Радіологічні дослідження складаються з проведення вимірювань гамафону, визначення вмісту радіонуклідів 137Сs та 90Sr, щільності забруднення даними радіонуклідами. Токсикологічні дослідження складаються з визначення вмісту важких металів (міді, цинку, свинцю, кадмію, ртуті) та пестицидів (синтетичних піретроїдів, сімтриазинів, хлорорганічних пестицидів - ДДТ, ГХЦГ). Агрохімічні дослідження складаються з визначення основних агротехнічних показників ґрунту: кислотності, вмісту гумусу, фосфору і калію. Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів проводиться моніторинг прибережних зон Кременчуцького водосховища, який включає в себе спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним станом даних територій. Черкаським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства проводяться спостереження за ґрунтовими водами на зрошуваних, осушуваних землях та в сільських населених пунктах у зоні впливу меліоративних систем. У рамках виконання першочергових завдань програми та з метою забезпечення інформаційного обміну в РСМД між суб'єктами моніторингу в 2004 р. узгоджено "Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів системи моніторингу довкілля Черкаської області (Положення) і Порядок і періодичність надання інформації до Держуправління екоресурсів (Порядок)" та "Положення про регіональний центр моніторингу довкілля в Черкаській області", утворений при Держуправлінні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення

171 спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. Протягом 2007 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області в рамках виконання завдань Програми проводилось інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Забезпечення функціонування РСМД, як єдиної системи, є достатньо складним завданням і вимагає рішення цілого ряду питань як в організаційному, так і в технічному плані. Суб'єкти РСМД (ДУОНПС, облСЕС, УМВ, ПТЦГ, ЦУГ) зазначають, що відсутність програмного забезпечення для створення та ведення відповідних баз даних, недостатнє забезпечення сучасними технічними засобами знижує рівень та якість проведення спостережень за складовими довкілля, якість одержаної інформації та уповільнює інформаційний обмін між суб'єктами. Нагальним є питання створення програмно-технічного комплексу для організації автоматизованого наповнення банку даних моніторингу даними регулярних спостережень суб'єктів РСМД, забезпечення сучасного інформаційного обміну між суб'єктами моніторингу із використанням вебтехнологій, пошуку і вибірки даних в банку даних за різними видами запитів і критеріїв для аналізу, комплексної оцінки інформації, прогнозування стану довкілля та підготовки відповідних управлінських рішень щодо запобігання негативних змін його стану. Так як технічне та методичне забезпечення мережі спостережень РСМД знаходиться на низькому рівні, що негативно відображається на якості первинної інформації про стан довкілля, одним з першочергових завдань є удосконалення її приладово-технічного оснащення та метрологічного забезпечення, в тому числі забезпечення сучасними засобами вимірювальної техніки. Система моніторингу повинна не тільки вимагати від суб'єктів РСМД виконувати певні вимоги для забезпечення розв'язання загальних задач, а й сама формуватись таким чином, щоб задовольнити вимоги цих суб'єктів моніторингу. Тобто створити таку систему, яка використовувала б дані, що їх збирають суб'єкти моніторингу для розв'язання своїх окремих задач, і на їх основі дозволяла б розв'язувати більш загальні задачі, робити більш узагальнені висновки та приймати більш глобальні, ніж цими суб'єктами керівні рішення.

172 Табл. 13.6 Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень № Суб’єкти моніторингу довкілля

1

2 3 4

5 6 8 9

Міністерство охорони навколишнього природного середовища: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області; НАК "Надра України" ДП "Центрукргеологія" МНС - Черкаський центр гідрометеорології МОЗ - Черкаська обласна санітарноепідеміологічна станція Міністерство аграрної політики: Черкаський обласний ДПТЦ охорони родючості ґрунтів і якості продукції Держкомлісгосп: Черкаське обласне управління лісового господарства Держводгосп: Черкаське регіональне управління водних ресурсів Держкомзем: управління земельних ресурсів Держкомунгосп: управління житловокомунального господарства

* - кількість населених пунктів

Кількість точок спостережень, од. Джерела скидів Джерела Морські зворотних скидів води вод у зворотних вод поверхневі у морські води води

Стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

Поверхневі води

155

20

46

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

34

-

-

3

-

-

9

-

-

-

-

7

102

-

-

92

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

21*

-

-

Атмосферне повітря

Підземні води

Джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

-

Ґрунти

25

173 13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В недостатньому обсязі з Державного бюджету фінансуються природоохоронні заходи, передбачені Державними програмами з охорони навколишнього середовища. В цих умовах держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області постійно проводить організаційну та практичну роботу з реалізації регіональних та місцевих екологічних програм, вирішує питання формування стабільних бюджетних джерел фінансування природоохоронних заходів. У 2007 році підприємства-природокористувачі внесли до Державного та місцевих бюджетів різних рівнів за використання природних ресурсів 123741,11 тис. грн., в тому числі: - плати за землю – 100045,5 тис. грн., що на 17567,45 тис. грн. більше, ніж у 2006 р.; - збір за спеціальне користування водними ресурсами – 14754,63 тис. грн., що на 5318,07 тис. грн. більше, ніж у 2006 р.; - платежі за користування надрами – 3260,12 тис. грн., що на 88,104 тис. грн. менше, ніж у 2006 р.; - збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 5657,53 тис. грн., що на 2959,325 тис. грн. більше, ніж у 2006 р.; - плата за спецвикористання рибних та інших водних ресурсів – 23,35 тис. грн., що на 18,124 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Платежі в бюджет за використання природних ресурсів збільшились в порівнянні з 2006 р. на 25774,856 тис. грн., але це не впливає на фінансування природоохоронних заходів, оскільки в Законі "Про Державний бюджет України на 2007 р." не враховано положення ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо спрямування частини коштів за використання природних ресурсів до фондів охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди формуються за рахунок коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища, який справляється підприємствами за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення відходів, і являються практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності. За даними Головного Управління державного казначейства України в Черкаській області, в 2007 р. по Черкаській області надійшло збору за забруднення всього 9933,97 тис. грн., що на 289,717 тис. грн. більше, ніж в 2006 році, в тому числі до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 6457,06 тис. грн., обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 2483,5 тис. грн., місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 993,41 тис. грн.

174 Запроваджений в Україні економічний механізм природоохоронної діяльності передбачає систему бюджетного фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони довкілля, джерелом наповнення яких є збір за забруднення навколишнього природного середовища та кошти від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства. Проблемою в цьому питанні є недостатність коштів для здійснення природоохоронних заходів, а також розпорошення коштів між чисельними, малими за розмірами місцевими фондами, що не дозволяє фінансувати масштабні заходи по ліквідації та зменшенню забруднення.

13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі В основі діяльності з охорони навколишнього природного середовища лежить її економічний механізм. Бюджетні витрати на охорону навколишнього природного середовища залишаються набагато меншими від необхідних. Тому проблеми фінансування природоохоронних заходів набувають особливої гостроти. В таких умовах економічний механізм фінансування природоохоронної діяльності потребує вдосконалення і пошуку різних джерел фінансування, які б забезпечили збільшення обсягів природоохоронних заходів. Практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності є кошти фондів охорони навколишнього природного середовища. Фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по Черкаській області в 2007 році не здійснювалось. Виділення коштів на природоохоронні об’єкти здійснювалося на підставі кошторису доходів та видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням обласної ради від 29.12.2006 №7-1/V із змінами та доповненнями. Планове фінансування заходів у 2007 р. передбачалося у розмірі 2711,34 тис. грн. На виконання затверджених заходів з обласного фонду профінансовано 2711,34 тис. грн. Всього у 2007 році фінансувалось 34 заходи. Витрачання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища велося в напрямках: - на виконання регіональної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро профінансовано 5 заходів на загальну суму 958,0 тис. грн.; - на охорону і раціональне використання водних ресурсів, профінансовано 8 заходів на загальну суму 812,2 тис. грн.; - на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів профінансовано 11 заходів на загальну суму 563,0 тис. грн.;

175 атмосферного повітря профінансовано 3 заходи на

- на охорону суму 121,9 тис. грн.; - на охорону і раціональне використання земель профінансовано 1 захід на суму 80,0 тис. грн.; - на збереження природно-заповідного фонду 2 заходи на суму 50,0 тис. грн.

- на науку, інформацію та освіту профінансовано 1 захід на суму 17,5 тис. грн.; - та 3 інші заходи на суму 108.7 тис. грн.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Важливе місце у галузі охорони навколишнього природного середовища належить і науковим дослідженням, спрямованим на розробку наукових основ охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. У 2007 році продовжено науково-дослідну роботу по "Створенню регіонального реєстру забруднюючих довкілля викидів та їх переносу в області", яка розпочата у 2003 р. Необхідність створення реєстру викликана тим, що в області, як і в Україні, відсутня інтегрована система реєстрації викидів забруднюючих речовин і не напрацьовані дієві механізми збору і ефективного використання даних. Реєстр викидів та перенос забруднювачів є одним з інструментів безпечного управління хімічними речовинами. В відповідності з визначенням, затвердженим організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), реєстр є каталогом або базою даних викидів та переносу потенційно шкідливих хімічних речовин, яка включає інформацію про хімічну природу і кількість таких викидів. Реєстр звичайно включає викиди в повітря, скиди в водоймища та ґрунт, а також відходи, які транспортуються в місця переробки та захоронення, що дає можливість отримувати оперативну інформацію про ступінь забрудненості різних середовищ для оцінки і управління факторами ризику для здоров’я людини, як у самій Україні, так і для прилеглих територій. Реєстри створені в багатьох країнах світу - Російській Федерації, Казахстані, Узбекистані, Словенії, Чехії, ряді країн Латинської Америки. Отримані результати створення реєстру довели зв'язок між розрахованими рівнями неканцерогенного та канцерогенного ризиків та реальною захворюваністю населення в місті. Проведене дослідження свідчить про ефективність застосування методології оцінки ризику для вивчення кількісного впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення міст України. На основі застосування методології оцінки ризику проведено гігієнічну оцінку неканцерогенного та канцерогенного ризиків для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря міста з розвинутою хімічною промисловістю (на прикладі м. Черкаси), що дало змогу дати кількісну та

176 якісну оцінку впливу аерогенних забруднювачів на здоров’я населення та зробити здоров’я елементом керування. На підставі проведених досліджень визначено стабільне забруднення атмосферного повітря м. Черкаси широким спектром хімічних сполук, концентрації яких перевищують середньорічні: аміак (1,75–6,5 ГДК), діоксид азоту (2,15–5,0 ГДК), діоксид сірки (2,0 ГДК), оксид вуглецю (2,2–4,8 ГДК), сірководень (1,6 ГДК), сірковуглець (3,0–7,0 ГДК), формальдегід (10,0–12,3 ГДК), бензол (1,9 ГДК), бенз(а)пірен (1,05 ГДК), свинець (1,1 ГДК). Установлено нерівномірний характер забруднення атмосферного повітря на території міста. Найбільш високі концентрації хімічних сполук спостерігаються на території Промислового, найнижчі – на території Дніпровського району. За встановленою величиною коефіцієнтів неканцерогенної небезпеки щодо ризику для здоров’я населення м. Черкаси токсичні речовини розподіляються наступним чином: формальдегід (HQ=12,3-10,0) > сірководень (HQ=13,0-1,0) > діоксид азоту (HQ=4,5-2,1) > оксид вуглецю (HQ=2,92-1,33) > аміак (HQ=2,6-1,4) > діоксид сірки (HQ=1,1). За ступенем сумарного неканцерогенного ризику для здоров’я, що зазнає населення, райони міста розподіляються наступним чином: Промисловий (НІ=35,55) > Дніпровський (НІ=18,52) > Центральний (НІ=18,12) > Південно-західний (НІ=17,14). На прикладі гігієнічної оцінки вмісту в атмосферному повітрі хрому (VI) показано більшу інформативність показників ризику у порівнянні з ГДК. Незважаючи на те, що концентрація цієї сполуки в атмосферному повітрі міста не перевищує ГДК (установлену за критерієм токсичної дії), вона дає суттєвий внесок у формування індивідуального канцерогенного ризику для населення міста (3,4 - 4,0Ч10-4). Установлено залежність між рівнем неканцерогенного ризику та показниками захворюваності населення в місті: із збільшенням індексу неканцерогенної небезпеки збільшується показник захворюваності. Кореляційний аналіз даних про рівні канцерогенних та неканцерогенних ризиків для здоров’я та закономірностей формування патології у населення м. Черкаси дозволив встановити наявність достовірного (р<0,05) прямого сильного кореляційного зв’язку (rху =+0,961…+0,996) між цими явищами. За матеріалами досліджень, сумісно з науковцями Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, МОЗ України, інституту гігієни та медичної екології ім. Марзеєва АМНУ та ін. розроблені та затверджені Міністерством охорони здоров’я України методичні рекомендації МР 2.2.12142-2007 „Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря”. Результати проведеної роботи показали ефективність застосування в гігієнічних дослідженнях методології оцінки ризику для здоров’я населення від забруднювачів навколишнього середовища, що сприяє реалізації положень Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.06 № 182 „Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу”.

177 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Сьогодні проблеми екології турбують людей чи не найбільше. І це свідчить про зростаючу екологічну свідомість громадян. Люди перестають ставитися до природи байдуже і лише по-споживацькому. Вони прагнуть сталого розвитку. І могутнім фундаментом у цьому позитивному бажанні є доступність та достовірність інформації про стан довкілля. Відповідно до статті 50 Конституції України, кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Забезпечуючи це право, Держуправління надає можливість громадськості приймати участь у розробці екологічних програм, в обговоренні екологічних питань та внесенні пропозицій, у публічних слуханнях та у проведенні громадської експертизи, вільного доступу до екологічної інформації, оскарження у судовому порядку неправомірних дій посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян. Так, у 2007 р. Держуправлінням було продовжено практику обов’язкового врахування громадських інтересів при проектуванні і будівництві, особливо для еколого-небезпечних та резонансних об’єктів. Це досягалося шляхом підготовки та погодження органами місцевого самоврядування Заяви про наміри, публікаціями у засобах масової інформації та послідуючими обговореннями тексту Заяви про екологічні наслідки, проведенням громадських слухань. Крім того, думка громадськості враховується при отриманні суб’єктами господарювання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На виконання постанови Верховної Ради України від 04.11.2004 №2169/ІV "Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля" Держуправлінням щоквартально надається інформація для розміщення на сайті облдержадміністрації та ЗМІ і щорічно в Мінприроди щодо найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища в Черкаській області. Великим надбанням України стала ратифікація 6 липня 1999 р. Орхуської конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля". З метою посилення висвітлення діяльності територіальних органів Мінприроди України у всеукраїнських та регіональних засобах масової інформації, зміцнення взаємодії з громадськістю, для виконання зобов'язань України щодо вимог Орхуської конвенції з 2004 р. при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області створено Орхуський інформаційний центр та затверджено положення про нього. З відкриттям Орхуського центру в Черкаській області усі громадяни можуть задовольнити свої інформаційні потреби у сфері екології. Крім того, спеціалістами Держуправління постійно публікуються статті в обласних та місцевих засобах масової інформації, організовуються виступи по радіо та на телебаченні. У своїх виступах управління інформує

178 громадськість про екологічну політику в області, обласні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, проведення природоохоронних операцій та акцій, зміни в екологічному законодавстві, порушення у сфері охорони довкілля та штрафні санкції за ці порушення. Працівниками Держуправління за 2007 рік надруковано 90 статей в друкованих ЗМІ, здійснено 42 виступи по радіо та 5 виступів по телебаченню. Крім того, Держуправління приймає участь у проведенні та організації конференцій, семінарів, круглих столів, виставок. З 3 по 6 квітня 2007 року в Експоцентрі "Наука" НАН України проходила Х міжнародна виставка-ярмарок "Екологія - 2007". Одна з головних тем виставки була присвячена проблемі екології та здоров'ю людини, виробництву екологічно чистої продукції, розвитку та запровадженню екологічно чистих технологій. Активну участь у виставціярмарку "Екологія - 2007" взяли також ряд громадських організацій екологічного спрямування та підприємства Черкаської області: ВАТ "ЛуАЗ" м. Черкаси, ЗАТ "Агроекопродукт" м. Канів, ТОВ "Златодар" с. Дзендзелівка Маньківського р-ну, ТОВ "Селекційний Племзавод "Золотоніський" с.Піщана Золотоніського р-ну. Учасники виставки були відзначені дипломами.

24 квітня 2007 р. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області прийняло участь у семінарі "Використання краєзнавчого принципу у вихованні дошкільників", який відбувся у дитячому навчальному закладі № 5 м. Черкаси. У семінарі брали участь представники: Державної екологічної інспекції в Черкаській області, дитячих дошкільних закладів міста, КП "Черкасиводоканал", Черкаського обласного товариства охорони природи, Національного історикокультурного заповідника "Чигирин". На семінарі висвітлювались питання формування у дітей екологічного світорозуміння із залученням народознавчих та краєзнавчих принципів в процесі виховання їх в найближчому природному оточенні.

30 травня 2007 року в Держуправлінні проведено нараду на тему „Розвиток природно-заповідного фонду в Черкаській області”. В обговоренні взяли участь представники управління, громадські організації екологічного спрямування, а саме обласне товариство охорони природи, Черкаська обласна організація "Всеукраїнська екологічна ліга", Черкаський обласний осередок УЕА "Зелений світ".

12 вересня у Черкаському національному державному університеті ім. Б.Хмельницького відбулось засідання круглого столу на тему: "Амброзія – небезпечна рослина". У засіданні круглого столу взяли участь заступник начальника Держуправління в Черкаській області Бардик А.А., представники громадських організацій екологічного спрямування: Черкаської обласної організації "Всеукраїнська екологічна ліга", Черкаського обласного товариства охорони природи; науковці Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького, представники Державної інспекції з карантину рослин, відділу екології та раціонального природокористування Черкаського міськвиконкому. У ході засідання

179 присутні ознайомились з біолого- екологічними особливостями амброзії полинолистої, її впливом на стан здоров'я населення. Важлива увага приділялась питанню виконання міської програми ліквідації об’єктів рослинного карантину, активній участі місцевих громад у проведенні обласної акції "Обережно – амброзія". По завершенню засідання круглого столу під керівництвом "Всеукраїнської екологічної ліги" відбулась презентація 2-го тому "Екологічної енциклопедії", яка містить інформацію про всі сучасні теоретичні й прикладні напрямки екології. У ході презентації Бардик А.А. виступила з інформацією по питанню співпраці Держуправління з громадськими організаціями екологічного спрямування та проінформувала присутніх про проходження в регіоні щорічного Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" і запропонувала взяти в ньому активну участь.

18 - 19 жовтня 2007 р. у м. Черкаси в Черкаському національному університеті імені Б.Хмельницького відбулася ХІІ Міжнародна науково – практична конференція "Екологічна освіта і наука: здобутки та перспективи – 2007". У роботі конференції взяли участь представники Міністерства освіти і науки України, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Національного аграрного університету України, Одеського державного екологічного університету, Кременчуцького державного політехнічного університету імені М. Остроградського, Криворізького педагогічного університету, Черкаського національного університету, Черкаського державного технологічного університету, Європейського університету, а також представники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області. На конференції висвітлювались питання сучасного стану екологічної освіти та прикладної екології, зокрема, роль екологічної просвіти в загальному контексті екологічної освіти, проблема реалізації концепції екологічної освіти України в сучасних умовах, нормативно – методичне забезпечення організації навчального процесу у ВНЗ України. Під час засідання було підкреслено, що необхідно активізувати співпрацю вищих навчальних закладів з громадськими організаціями екологічного спрямування, підвищити рівень просвітницької роботи на державному рівні, так як в загальноосвітніх школах мало приділяється уваги екологічній освіті. Заступник начальника Держуправління Бардик А.А. ознайомила присутніх з екологічними проблемами Черкаської області та окреслила шляхи їх вирішення. 19 жовтня учасники конференції мали змогу ознайомитися з мальовничою природою Черкащини (м. Чигирин, с. Суботів, урочище "Холодний яр").

29 жовтня – 2 листопада 2007 року в приміщенні Черкаського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів відбувся тематичний семінар на тему: "Повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування у сфері містобудування". У роботі семінару взяли участь начальники відділів містобудування та архітектури райдержадміністрацій, міськвиконкомів та начальники інспекцій державного архітектурно – будівельного контролю. 31 жовтня начальник

180 Державного управління ОНПС в Черкаській області Хоменко В.М. прийняв участь у тематичній зустрічі "Про вимоги екологічного законодавства в містобудуванні", де ознайомив присутніх з вимогами діючого природоохоронного законодавства у сфері містобудування. На зустрічі присутні також отримали вичерпні відповіді на поставлені питання. Для підвищення інформованості громадськості працівники Держуправління проводять навчання з природоохоронних питань. Так, 23 березня в приміщенні Правобережного міжрайонного управління водного господарства представниками Держуправління було проведене навчання щодо організації та здійснення контролю за раціональним використанням та охороною водних ресурсів; 29 травня проведено навчання сільських голів Золотоніського району з природоохоронних питань; 8 червня в приміщенні Черкаського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації органів державної влади, органів місцевого самоврядування проведено навчання сільських та селищних голів за програмою підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування на тему: "Охорона навколишнього природного середовища відповідно до вимог чинного законодавства". Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області спільно з громадськими екологічними організаціями залучають громадськість до контролю за процесами, що руйнують природне довкілля, до розробки та запровадження природоохоронних актів, організовують та проводять з відповідними службами круглі столи, просвітницькі та інформаційно-аналітичні заходи, контролюють дотримання законодавства і нормативів природокористувачами, узгоджують дії з природоохоронними службами у разі виявлення порушень природоохоронного законодавства, ініціюють та спільно провадять рішення щодо сприяння введення природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій, підтримують природоохоронну інформаційно-просвітницьку діяльність серед широкого кола громадськості.

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Політика, спрямована на посилення співпраці з недержавними громадськими організаціями, ініціювання залучення їх до вирішення місцевих екологічних проблем залишається одним з пріоритетних напрямків роботи Держуправління. У Черкаській області налічується 16 недержавних громадських організацій екологічного спрямування, ініціювання залучення їх до вирішення місцевих екологічних проблем залишається одним з пріоритетних напрямків роботи Держуправління. Найбільш масовими та активними серед громадських екологічних об'єднань області є Товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, Черкаський обласний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ". За 2007 рік Товариством охорони природи видано: екологічний

181 бюлетень „Вода і наше місто”, методичний посібник „Формування екологічної свідомості і екологічна освіта у молодших класах на прикладі „Екохвилинок”, інформаційний бюлетень „Обережно, амброзія”, листівки „Чиста Україна – чиста Земля”, до Дня довкілля, „Правила поведінки на природі”, новорічні листівки для дошкільних навчальних закладів „Замість ялинки – зимовий букет”. З метою об’єднання зусиль органів влади та громадян у справі охорони та збереження природи, при Держуправлінні з 1999р. створена і працює Громадська Рада, в яку входять 12 громадських організацій екологічного спрямування. Основними завданнями Громадської Ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області є: – аналіз екологічного стану області; – організація та проведення еколого-економічної оцінки стану довкілля в області з метою надання пропозицій місцевим органам влади у визначенні першочергових заходів, спрямованих на покращення екологічного та санітарного стану навколишнього середовища; – залучення громадськості, молоді та учнівства до здійснення практичних природоохоронних заходів; – аналіз стану екологічного виховання та просвіти населення, сприяння екологічному вихованню та освіті молоді (учнівства та студентства); – аналіз громадської думки з питань охорони природи та конкретних екологічних ситуацій. Протягом 2007 року у приміщенні Будинку природи відбулося 5 засідань Громадської Ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області. Так, на засіданні Громадської Ради, яке відбулося 20 липня 2007 року розглядалися питання про зміни в структурі природоохоронних органів Черкаської області, екологічну ситуацію в регіоні, роботу громадських організацій екологічного спрямування, подання пропозицій до Черкаської обласної ради по розподілу коштів розділу "Наука, інформація, освіта" обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік. У засіданні взяли участь представники Держуправління та Державної екологічної інспекції, депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань екології, природокористування, ліквідації аварії на ЧАЕС Дзюба А.М., представники громадських організацій екологічного спрямування. На засіданні велика увага приділялась впровадженню системи безперервної екологічної освіти, починаючи з дитячих дошкільних закладів, і закінчуючи вищими навчальними закладами; інформуванню громадськості про стан навколишнього природного середовища регіону, активного залучення громадськості до вирішення екологічних проблем. По закінченню обговорення прийнято рішення: з метою активізації діяльності Громадської Ради та вирішення актуальних питань запровадити щомісячні збори членів

182 Громадської Ради. На засіданнях Громадської Ради, які відбулися 01 серпня та 05 вересня 2007 року було переобрано голову та затверджено новий склад Громадської ради, підготовлено та затверджено план роботи ради. Крім того, у ході засідання присутніх було проінформовано про нагальні екологічні проблеми області та ознайомлено з проектом середньострокової регіональної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в області, розробленої спеціалістами Держуправління. Члени ради прийняли активну участь в обговоренні програми, підкресливши необхідність та актуальність створення даної програми. Заплановано проект програми обговорити в громадських організаціях та надати пропозиції та зауваження до Держуправління. Також присутнім було повідомлено про проведення Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" та роздано порядок проведення конкурсу і анкету учасника.

03 жовтня 2007 року у відбулося засідання Громадської ради, на якому розглядалось питання вдосконалення розробленого спеціалістами Держуправління проекту середньострокової регіональної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки області на 2008 – 2011 роки. За результатами проведення попереднього засідання Громадської ради, на якому було підкреслено необхідність та актуальність створення вищезазначеної програми, до Держуправління надійшли численні пропозиції по проекту програми, в ході розгляду яких його було доповнено рядом заходів екологічного характеру, спрямованих на забезпечення охорони довкілля Черкаської області.

07 листопада 2007 року відбулося засідання Громадської ради, на якому одним із питань порядку денного було питання щодо стану впровадження Орхуської конвенції в Черкаській області. На засіданні були присутні члени Громадської ради, представники Держуправління ОНПС в Черкаській області та Державної екологічної інспекції в Черкаській області. Присутні були ознайомлені з інформацією щодо впровадження Орхуської конвенції в Черкаській області, а саме стан підготовки Національного звіту, інформація про підготовку першої та другої редакції проекту Національного звіту з урахуванням пропозицій, проведення консультацій з громадськістю стосовно змісту першої та другої редакцій, а також заходи, здійснені Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області стосовно виконання положень даної Конвенції. Крім того, 26 вересня 2007 року відбулося виїзне засідання Громадської ради в мікрорайоні Соснівка, м. Черкаси, організоване Громадською організацією "Порятунок Соснівки" під керівництвом В. Бохоновського. На засіданні Громадської ради були присутні члени Громадської ради – керівники громадських екологічних організацій та екологи вищих

183 навчальних закладів м. Черкаси. У ході засідання усі присутні були ознайомлені з історією створення парку "Соснівка", з сучасним станом території та зелених насаджень парку. За результатами обговорення актуальних проблем та подальших перспектив розвитку парку Громадською радою було прийняте рішення про підготовку та направлення Обласній раді листа щодо надання мікрорайону "Соснівка" статусу паркової зони.

13.11.2. Громадські рухи Велику роль у формуванні екологічної свідомості населення відіграють екологічні масові заходи як всеукраїнські, так і регіональні (акції, конкурси, операції). Протягом 2007 р. представниками Держуправління разом з громадськими організаціями виконана певна робота, направлена на охорону навколишнього природного середовища, разом із представниками державних органів реалізовані численні природоохоронні заходи. Так, за участю представників громадських організацій проведено операції: "Первоцвіти", акція "До чистих джерел", "Зелений паросток майбутнього", Всеукраїнський "День Довкілля", акція "Майбутнє лісу у твоїх руках", "Марш парків" – щорічна екологічна акція, Міжнародний День Землі та інші. Найактивнішими серед громадських екологічних об'єднань області є Товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, Черкаський обласний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ". Так, робота Товариства охорони природи направлена на проведення пропагандистської та практичної природоохоронної роботи в первинних осередках, поширення екологічних знань. Товариство приділяє особливу увагу екологічному вихованню в освітніх закладах області. Постійно проводяться екологічні свята, заняття, конкурси, виставки малюнків, екскурсії в природу, спостереження за природними явищами. Традиційно весною Товариством охорони природи проводився двомісячник природоохоронних заходів, який включав проведення акцій „Зелений паросток майбутнього”, „Майбутнє лісу – в твоїх руках”, „Зелена весна”, операцій „Первоцвіти”, „Жива вода”, „Чисте повітря”, свята зустрічі птахів, Дня довкілля, Дня Землі. Були проведені тижні екології, конкурси, виставки, суботники по прибиранню територій, розчистка джерел, рейди по боротьбі з браконьєрством під час нересту риби, встановлення штучних нерестових гнізд, виготовлення та розвішування шпаківень та синичників. Товариством охорони природи організовані заходи і в Канівському природному заповіднику: екскурсії по природних стежинах, заняття з польової практики студентів. А для роботи з молодшими школярами видано методичний посібник „Екохвилинки: формування екологічної культури в учнів початкових класів”. З учнями ЗОШ №4 м. Канева разом з працівниками заповідника проведена конференція, присвячена Дню

184 журавля. Підготовлено та продемонстровано по обласному телебаченні чотири фільми по природі заповідника. На протязі 2007 року Товариство охорони природи організовувало семінари на різні теми. Серед них: „Використання краєзнавчого принципу в екологічному вихованні дошкільників”, „Здобутки молодих науковців та вирішення екологічних проблем Черкащини”; „Водокористування та якість питної води в місті Черкаси”. Крім того, прийняло участь у семінарах: „Екологічна освіта і наука: Здобутки та перспективи – 2007”, „Біологія XXI сторіччя: теорія, практика, викладання”, а також в проведенні фахової майстерні на тему: „Якісна вода у Черкасах – досвід вирішення проблеми”, організованої в рамках реалізації проекту „Розширення навчальних послуг та дорадчої допомоги Асоціації міст України та громад” за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку. У Черкаському національному університеті пройшло засідання круглого столу на тему „Амброзія – небезпечна рослина”. Видані та розповсюджені в області листівки по боротьбі з амброзією. Ця проблема стояла на порядку денному семінару-тренінгу в Бізнес-центрі, учасниками якого були представники громадських організацій Черкащини, сільських бібліотек. У Будинку природи проведено регіональний тренінг по курсу дистанційного навчання „Шляхи поводження з побутовими відходами”. Зважаючи на те, що проблема якості, використання і охорони води на даний час є найактуальнішою, саме на цю тему серед молоді проводився ряд пропагандистських заходів. Товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги спільно з КП „Водоканал” розробили Програму виховання молоді з проблем водопостачання. КП „Черкасиводоканал” та управлінням освіти протягом 2006-2007 років було проведено ряд заходів. У ЗОШ № 28 втілюється в життя спільна програма навчання „Бережіть питну водицю вдома, в лісі і в криниці”, в рамках якої проводяться факультативні заняття по воді за матеріалами, розробленими працівниками „Водоканалу”. Проведено аудит шкільної системи водопостачання та анкетування дітей та їх батьків з цього питання. Підготовлено 3 відеопрезентації „Кругообіг води в природі”, „Історичний розвиток КП „Водоканал”, „Проект програми „Бережіть питну водицю вдома, в лісі і в криниці”. У ДОЗ №5 створена профільна група „Джерельце”, де поглиблено вивчається вода, як джерело життя на Землі. Щомісячно видаються та розповсюджуються інформаційні випуски екологічного бюлетеня „Вода і наше місто”, в якому висвітлюються важливі питання водокористування та економії води. На високому рівні в обласному Будинку природи пройшов конкурс екологічних агітбригад серед шкіл „Шануймо водицю – природи царицю”, де школярі пропагували ідею збереження води за допомогою різноманітних форм (міні-спектакль, пісня, танок, вірш, легенда). Підсумком конкурсу стало свято „Вода – це життя”, яке було проведене в актовому залі КП „Черкасиводоканал”. Кращі учасники нагороджені подарунками.

185 Товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги активно співпрацюють з бібліотеками, проводячи разом з їхніми працівниками екологічні слухання, семінари, презентації. Так, в обласній бібліотеці ім. Т. Шевченка проводився захід: „Вода: сучасні технології, ризики, заходи”, в обласній бібліотеці для юнацтва ім. Симоненка – „Щоб не грати реквієм воді”, в центральній бібліотеці ім. Л. Українки – „Любов людини до води, краса води поміж віками”, в обласній бібліотеці ім. О.Кошового – „22 березня – День води”. Крім того, в бібліотеках м. Черкаси були організовані виставки „Екологія людини”, „Первоцвіти Черкащини”, „Вода – це життя”, „Збережемо первоцвіти”; проходили засідання екологічних студій: „Природа і ми” та „Вода – цілющий мінерал життя”. У районні бібліотеки області надіслані буклети „Первоцвіти Черкащини” та книги „Все про воду”. У навчальних закладах м. Черкаси розміщені міні-газети екологічного спрямування „Замість ялинки – зимовий букет”, „Краєвиди Черкащини”. Традиційно товариством охорони природи, молодіжно-екологічним клубом „Ельф” разом із студентами Черкаського педагогічного університету проведено акцію „Первоцвіти” зі збереження ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України, організовано експедицію до Холодного Яру для охорони первоцвітів, виявлення випадків знищення рослин, проведення роз’яснювальної роботи серед населення, розповсюдження листівок та експедицію по обробітку Дуба Максима Залізняка від шкідників і підживленню мінеральними добривами. Туристичний клуб „Родень” в лісовому масиві „Холодний яр” провів роботи по розчистці лісових джерел, суботник по прибиранню лісового масиву „Черкаський бір”, прийняв участь в акції „Первоцвіти”. Активно працює і дитячий екологічний клуб „Девясил”, якому в 2007 році виповнилося 20 років. Діти включаються до посильної практичної діяльності, оволодівають практичними навичками по раціональному використанню і збереженню довкілля. Проводяться трудові рейди, суботники по розчистці лісового масиву Соснівка, прибережної смуги р. Дніпро (трудовий десант „Прибери планету”); спостереження, дослідницька робота („Знайомі незнайомці”, „Збір лікарських рослин”); розпочато новий проект „Дерева старожили” по захисту старих дерев; прийнята участь у проведенні виставок „Замість ялинки – зимовий букет”, „Відходам – друге життя”, „Первоцвіти Черкащини”. Черкаською обласною організацією „Зелений світ” проведено екологічний тур по проблемах глобальної зміни клімату в рамках національної кампанії та організовано засідання круглого столу по розробці місцевого плану дій по зменшенню викидів парникових газів. У рамках Всеукраїнської організації „Зелений світ” виконано спільний проект „Вдосконалення застосування адміністративної юстиції через захист екологічних прав в суді”. Обласна організація „Зелений світ” прийняла участь у експедиціях по вивченню екологічного стану у районі запланованого будівництва Канівської ГАЕС, по обстеженню стану експлуатації озера в с. Флярківка Кам’янського району, по екологічному

186 обстеженню мікрорайону №2 Соснівського району в рамках роботи комітету самоорганізації населення. Крім того організацією підготовлено та передано в органи влади міста пропозиції по розробці екологічної стратегії розвитку міста та пропозиції по відродженню „Французького парку” в районі Соснівки. Черкаською обласною організацією НМЦ „Екологічні ініціативи” у 2007 році проведено рейди по місцях продажу первоцвітів, виховні години в Черкаському національному університеті „Дім, в якому я живу”, конкурс фотографій на екологічну тематику „Черкащина, земле моя!”, зібрано матеріали для створення Екологічного атласу Черкащини, прийнято участь у конкурсі-захисті екологічних проектів „Майбутнє України – збалансований розвиток”, організовано експедицію в Липівський орнітологічний заказник, Деньгівське лісництво, постійно випускалася газета „Екосвіт” та інформаційні листівки. Майбутнє нашої планети значною мірою залежить від того, що знатимуть люди про навколишнє природне середовище і чи будуть вони з повагою ставитися до природи, відчувати себе її часткою. Закладати основи екологічної культури покликана діяльність громадських організацій.

13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України З метою реалізацію Закону України від 21.09.00 № 1989 – ІІІ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки" в 2007 році заключний договір з Черкаською дослідною станцією звірівництва і мисливствознавства Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН за кошти виділені з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища (25 тис.грн) виконані роботи першого етапу розробки проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі Черкаської області. Підготовлено перелік структурних елементів екологічної мережі області. Табл. 13.7 Стан фінансування заходів з реалізації обласної програми у 2007 році Фінансування заходів щодо формування національної екомережі в розрізі джерел фінансування, тис. грн.

1

2

3

4

5

всього, у тому числі з:

місцевого бюджету

з них місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС)

Відсоток (%) від загального розміру фонду ОНПС

грантів та інших місцевих джерел фінансування

-

25,0

0,92

-

0,95

-

25,0

Заплановано на 2008 рік 25,0

-

25,0

187 Табл. 13.8 Стан справ щодо розроблення регіональних схем екомережі у 2007 році Розроблено та затверджено регіональну схему екомережі (рік)

Регіональну схему екомережі розроблено (рік)

Регіональна схема екомережі розробляється Розроблена рекомендована проектна схема території регіональної екомережі

Регіональну схему екомережі буде розроблено (указати орієнтовний термін) 2008 рік

На кінець 2007 року з метою збільшення площі національної екомережі виявлено 5 територій перспективних для наступного заповідання та збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. До складових створеної екомережі входять землі природно – заповідного фонду, землі водного та лісового фонду, землі рекреаційного та інші. Площа складових екомережі зазначена в таблиці 13.9. Табл. 13.9 Загальна площа складових екомережі Площа екомережі станом на кінець 2007 р., (тис.га)/відсоток площі екомережі від загальної площі області

у тому числі, тис.га: Сіножаті та пасовища

Ліси та лісовкри ті площі

Відкриті заболочені землі

радіоактивно забруднені землі, що не використовуютьс я у господарстві

144,0

338,2

30,8

-

706,0 / 34

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 16,0

Води

135,7

Землі природно – заповідного фонду – 39,8 тис. га. Землі водного фонду – 135,7 тис. га. Водно – болотні угіддя – 30,8 тис. га. Відкриті землі без рослинного покриву – 16,0 тис. га. Землі лісового фонду – 338,2 тис. га. Землі оздоровчого призначення – 0,1 тис. га. Землі рекреаційного призначення – 1,4 тис. га. Землі сільськогосподарського призначення (пасовища, сіножаті) – 144,0 тис. га. Всього: 706,0 тис. га. За звітний рік створено 16 нових об’єктів природно-заповідного фонду (табл. 13.10.)

-

Табл. 13.10 Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду Площа (тис. га) та відсоток заповідних територій від загальної площі області станом на 01.01.08 39,8054 тис.га / 1,903 %

Розширено у 2007 році існуючі заповідні об’єкти (місцевого значення) (назва ПЗФ, на яку площу розширено, документ, номер та дата затвердження) -

Створено у 2007 році нових об’єктів (місцевого значення) ПЗФ (назва, площа, (тис.га) яким документом затверджено) Створено 16 об’єктів ПЗФ місцевого значення загальною площею 0,29792 тис.га. Згідно Рішення Черкаської обласної ради від 15.11.2007 №13-17/V оголошено: Заказник гідрологічний Острожанський – 0,0313 тис.га

188 Пам’ятки природи ботанічні Мартинівська липа – 0,0001 тис.га Валки – 0,0008 тис.га. гідрологічні Морозівщина – 0,0001 тис.га Біла криниця – 0,00002 тис.га Парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва Сквер „Пам’ять” – 0,0008 тис.га Заповідні урочища Шарпіно – 0,0254 тис.га Іванькове – 0,0076 тис.га Макіївське „Городище ” – 0,024 тис.га Згідно Рішення Черкаської обласної ради від 21.12.07 р. № 14-19/V оголошено: Заказники гідрологічні Білоусівський – 0,147 тис.га Свячене – 0,002 тис.га ботанічні Троянове – 0,0305 тис.га Безбородьківський – 0,0088 тис.га Пам’ятка природи гідрологічна Маляреве – 0,0041 тис.га Парки – пам’ятки садово – паркового мистецтва Долина троянд – 0,0043 тис.га Сквер Хіміків – 0,0108 тис.га

Протягом 2007 року проведено заходи спрямовані на охорону та відтворення земельних ресурсів. Стан охорони земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоаспектна проблема, вирішення якої потребує коштів, виконання відповідних чинників нормативно - правового характеру. Враховуючи нинішній дефіцит ресурсів і коштів, зокрема, на впровадження ефективних грунтоохоронних заходів, в області, за спільним наказом Головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, Обласного головного управління земельних ресурсів та Черкаського інституту агропромислового виробництва від 16.05.2000 №32/12/24 була передбачена орієнтовна площа 180,5 тис. га малопродуктивної, деградованої ріллі під консервацію та для оптимізації структурних агроландшафтів. Це дозволило б зменшити розораність сільськогосподарських угідь до 75,7%, при нинішній - 87,6%. Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001 - 2010 роки, затвердженою рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2, за десятиріччя передбачалося провести залуження деградованої, малопродуктивної ріллі на площі 96,2 тис.га. Проте, коли переважна більшість площі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на сьогодні розділені і передані у приватну власність та індивідуальне користування, виводити ріллю з активного обробітку для її покращення чи переведення в інші угіддя стало складніше. Тому питання консервації малопродуктивних, деградованих земель залишається на час складання Проектів з еколого - агроландшафтним землеустроєм адмінтериторій не вирішеним.

189 Розпорядженням облдержадміністрації від 23.06.2005 № 269 райдержадміністраціям запропоновано здійснити консервацію малопродуктивних, деградованих земель державної власності. В результаті роботи районних комісій вивчення ефективності використання земель та розробленої проектно - вишукувальної документації, загальна площа деградованих, малопродуктивних земель на кінець 2007 року становила 470,6 тис. Недостатнє фінансування стримує подальші проектно - вишукувальні роботи (зокрема грунтові обслідування), розробку робочих проектів, консервацію деградованих, малопродуктивних земель шляхом їх залуження чи залісення. Для здійснення заходів щодо охорони та відтворення водних ресурсів, з метою екологічного оздоровлення природних територій та акваторій в області розроблена та діє з 1998 року „Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року”. В рамках цієї програми у 2007 році Обласним управлінням меліорації і водного господарства „Черкасиводгосп” розроблена проектна документація по створенню прибережної захисної смуги р. Рось в адмінмежах Зарічанської сільської ради та Стеблівської селищної ради. Дані щодо створення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг наведені в таблиці 13.11. За рахунок коштів Державного бюджету профінансовано роботи щодо розчищення річок Суба, Тясмин, Супій, Золотоношка, Гнилий Ташлик, очищені та впорядковані ставки в Золотоніському та Звенигородському районах. Окрім того були виконані берегоукріплювальні роботи на Кременчуцькому водосховищі в районах дільниці сіл Прохорівка-Келеберда та с. Тубільці. Табл. 13.11 Площа водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, на території яких розроблено проекти землеустрою щодо встановлення цих зон Розроблено проектів землеустрою, у 2007 році (кількість, тис.га)

Водоохоронних зон

Прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів

Закріплено в натурі, (встановлено) у 2007 році (тис.га)

Технічна документація по встановленню меж потребує коригування ситуаційної основи планово – картографічного матеріалу та змін меж прибережних смуг відповідно до чинного законодавства, тому показники відсутні.

Загальна площа станом на кінець 2007 року тис. га

Інформація відсутня

12,8 тис.км на площі 38,9 тис.га

Що стосується збереження біорізноманіття необхідно зазначити, що реальне збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ існування видів рослин і тварин забезпечується лише у тому випадку, коли вони потрапляють у систему заповідних об’єктів. В 2007 році на території області було створено 16 об’єктів ПЗФ місцевого значення за рахунок яких площа природно-заповідного фонду області збільшилась до 39,8054 тис.га.

190 Проводиться інформування громадськості щодо цілей і задач розбудови екомережі через засоби масової інформації та шляхом проведення еколого – просвітницьких заходів із залученням суб’єктів ресурсовикористання та громадських організацій. Крім того, з метою забезпечення відтворення природного стану елементів екомережі впроваджено засоби захисту середовища існування тварин під час зимівлі, що здійснюється біотехнічними заходами. В 2007 році здійснювалися такі заходи: облаштування підгодівельних майданчиків (191 шт), створення захисних ремізів для тварин, побудовано нові та відремонтовано пошкоджені годівниці (417 шт), створено кормових полів на площі 500 га. Встановлено межові знаки по межах мисливських господарств визначені та обмежовані знаками території відтворювальних дільниць в мисливських угіддях. Окрім того, в зв’язку з низькою чисельністю копитних тварин встановлено обмеження на використання державного мисливського фонду в Драбівському, Золотоніському, Шполянському, Уманському та Корсунь-Шевченківському районах. В мисливських господарствах області працюють 259 працівників (з них 177єгерів, 38 мисливствознавців), одним з основних завдань яких являється забезпечення дотримання встановлених лімітів добування мисливських тварин та протидія браконьєрству (складено 249 протоколів на порушників правил полювання). Для покращення умов міграції риб проведено розчищення річок Суба, Тясмин, Супій, Золотоношка, Гнилий Ташлик. Водно – болотні угіддя міжнародного значення на території області відсутні. Основними проблемними питаннями, що стосуються екологічної ситуації є наступні.

- Низькі темпи вилучення екологічно збиткових деградованих, малопродуктивних земель з активного сільськогосподарського обороту через незадовільне фінансування на проведення консервації у відповідності до «Порядку консервації земель» затвердженого наказом Держкомзему України від 17.10.2002 №175 та зареєстровано в Мін'юсті від 14.02.2003 №117/7438.

- Ігнорування грунтоохоронних заходів у сільськогосподарському виробництві через незацікавленість агроформувань та місцевих рад в удосконаленні структури земельного фонду з еколого - ландшафтним землевпорядкуванням адмінтериторій, в тому числі і сформованих аграрних господарств. Це може бути досягнено за умови виконання ст. 22 Закону України «Про плату за землю», застосування принципів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, одночасно із жорстким та дієвим контролем за використанням земель їх власниками і користувачами.

- Перешкоди щодо погодження у створенні нових об’єктів ПЗФ на рівні місцевих органів виконавчої влади.

191 Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Відповідно до постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р. № 123/97-ВР “Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” в області розроблена та затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.01.98 №48 “Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року”. На виконання заходів зазначеної програми на період 2001-2010 рр. заплановано виконати роботи на загальну суму 379850 тис. грн. (за цінами 1996 року). У 2007 році планувалося профінансувати виконання заходів на суму 15508,02 тис. грн., а фактично освоєно 15492,52 тис. грн., у тому числі: - з Державного бюджету – 9202,46 тис. грн.

- з місцевих бюджетів 4790,06 тис. грн., в тому числі з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 1505,36 тис. грн.; - інші кошти – 1500 тис. грн. В порівнянні з 2006 роком фінансування заходів програми зменшилось на 8%. З метою покращення якості та охорони поверхневих і підземних вод на виконання заходів програми проводилось будівництво та реконструкція очисних споруд та каналізаційних мереж населених пунктів та об’єктів соціально-культурного призначення. Так, закінчені роботи по реконструкції каналізаційних мереж першої міської лікарні, головного корпусу (блоки "Г", "Д") і поліклініки міської лікарні № 3 м. Черкаси, реконструкції каналізаційної мережі КНС № 1 с. Геронимівки Черкаського району, каналізаційної мережі КНС № 1, КНС № 2, КНС № 3 с. Червона Слобода Черкаського району. Замовником вказаних робіт було управління капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації. Виконані наступні заходи, направлені на поліпшення якості питної води: проведена реконструкція водогону в с. Юрчиха Кам’янського району, реконструкція систем водопостачання в с. Хутори і с. Леськи Черкаського району та с. Піщана Золотоніського району. Черкаським виробничим управлінням меліорації і водного господарства виконані роботи по розчищенню річок Суба, Тясмин, Супій, Золотоношка, Гнилий Ташлик, очищені та впорядковані ставки в Золотоніському та Звенигородському районах. Проведені заходи по захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь в Черкаському, Кам’янському та Смілянському районах. Протягом 2007 р. проведено агротехнічні протиерозійні заходи, в тому числі: безполицевий обробіток ґрунту на площі

- 229,4 тис. га

щілювання ріллі на площі

- 9,0 тис. га

залуження еродованої і техногенно-забрудненої ріллі

-1016 га

заліснення еродованої і техногенно-забрудненої ріллі

- 401 га.

192 Оголошені 12 нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 233,32 га, зокрема: гідрологічний заказник "Білоусівський" і ботанічний заказник "Безбородьківський" в Драбівському районі, заповідні урочища "Шарпіно", "Іванькове", "Макіївське Городище" в Смілянському районі, гідрологічні пам’ятки природи "Біла Криниця", "Морозівщина", "Маляреве", ботанічні пам’ятки природи в Канівському районі та пам’ятки садово-паркового мистецтва у м. Черкаси. Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища В області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 28.10.05 № 24-5/ІV "Програма моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма). В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня. У 2007 році в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення; стан лісів; стан флори і фауни в біосистемах регіону.

2. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області регулярно проводитися інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні.

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля У 2007 р. міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля не здійснювалось.

Країна - партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво Термін дії документа (угоди)

Основні елементи співробітництва Стан виконання на поточний момент Зобов’язання Української сторони Обсяг фінансового забезпечення співробітництва План подальшого співробітництва Реалізація спільних проектів (назва, завдання, стан виконання)

193 Табл. 13.12 Регіональне (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища

1 2 3 4 5 6 7 8 9 -

194 ВИСНОВКИ При сучасному стані навколишнього природного середовища постає розуміння того, що безповоротне споживання природних ресурсів уже вичерпано. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись на мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля. Водні об’єкти області, як і в попередні роки, продовжували забруднюватись скидами неочищених стічних вод, що відводяться із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, та скидами недостатньо очищених зворотних вод підприємств, очисні споруди яких працювали неефективно. З метою покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено реконструкції існуючих очисних споруд, які не забезпечують достатню очистку стічних вод та будівництво нових. Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах – забруднювачах атмосферного повітря. Так, на ВАТ "Азот" запланована реконструкція газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів. Впровадження даного заходу дозволить знизити викиди аміаку на 301 тонну. На ТОВ "Черкаський ДОК" планується встановити каталізаторну піч в цеху ДСП, що приведе до скорочення формальдегіду на 1,46 тонн. В 2007 р. в результаті виконання природоохоронних заходів на ВАТ "Азот" (додаткова промивка газів в цеху М2) викиди аміаку в порівнянні з 2006р. скоротилися на 0,9 тонн, що привело до зменшення максимальних концентрацій по аміаку на всіх постах спостереження міста у 1,5 рази. На ТОВ "Черкаський ДОК" в зв'язку з використанням карбамідоформальдегідної смоли з масовою часткою вільного формальдегіду від 0,05% до 0,1% зменшилися викиди формальдегіду на 1,4 тонн. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології в 2007 р. в порівнянні з попереднім роком, в м. Черкаси знизилися середньорічні концентрації по аміаку та формальдегіду у 1,3 рази та у 1,1 рази відповідно. В результаті чого зменшився комплексний індекс забруднення атмосфери до 7,85 (за 2006 – 9,29). Вирішення питання зберігання непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території сільськогосподарських підприємств області є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану області.. За даними інвентаризації станом на 01.01.2008 в області зберігалось 367,485 тонн невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), в тому числі: 325,485 тонн в складах

195 сільськогосподарських підприємств, з яких невідомих – 275,601 тонн, заборонених до використання – 15,338 тонн, непридатних до використання – 34,546 тонн та 42 тонни на базі Шполянського ВАТ "Райагрохім". Із 177 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 2 склади, у задовільному – 49 та 126 складів - у незадовільному стані. З метою обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини в області діє розроблена Держуправлінням „Обласна програма утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів”, затверджена рішенням Черкаської обласної ради. В результаті реалізації заходів Програми планується до 2011 року поетапне вивезення з області невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР на знешкодження. Згідно із заходами Програми у 2007 році передано на знешкодження ТОВ "Елга" (м. Шостка, Сумської області) 60,034 тонни непридатних пестицидів на що виділено 770,996 тис. грн. З метою збереження та відтворення цінних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу необхідно забезпечити формування екологічної мережі, шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні, з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. На сьогодні одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в області, є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), що створює підґрунтя для різних порушень. Відсутність встановлених меж об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення призводить до порушень заповідного режиму, зміни площі та конфігурації меж, самозахоплення земель ПЗФ тощо. В області продовжується робота з виявлення цінних природних комплексів з метою оголошення їх заповідними. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоперспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. Як показує досвід попередніх років, основним елементом механізму фінансування природоохоронних заходів є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища. Для скорочення термінів вирішення екологічних проблем в області необхідно проведення фінансування природоохоронних заходів не тільки за рахунок цільового природоохоронного фонду, а також за рахунок зборів за використання природних ресурсів, що надходять до місцевих бюджетів, підкріплювати створені природоохоронні програми джерелами фінансування.

196 В подальшому Держуправління буде продовжувати діяльність, направлену на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Черкаської області, охорону, раціональне використання і відтворення усіх видів природних ресурсів.

Начальник управління

В.М. Хоменко

197 Додаток 1

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області № з/п

1 1 2 3 4 5

6

7 8

Назва організацій

Юридична адреса

2 Обласна організація "Товариство охорони природи" Черкаський обласний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ" Уманська міська екологічна асоціація "Зелений світ" Жашківський місцевий осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ" Чорнобаївський місцевий осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ" Маньківський районний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ" Золотоніський районний осередок Української екологічної асоціації "Зелений світ" Черкаська обласна організація Всеукраїнська екологічна ліга

9

Черкаська обласна організація "Зелений світ"

10

Обласний молодіжний клуб "Ельф"

11

Комітет "Пізнаймо світ"

12

Черкаська обласна організація Партії Зелених України

13

Екологічна асоціація “Екосвіт”

14

Обласний дитячий туристсько-екологічний клуб “КИПАРИС”

15

Черкаська обласна громадська організація “Екологія та соціальний захист”

16

Громадська організація “Квітуча Земля”

3 м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1 м. Черкаси, вул. Смілянська, 118 м. Умань, вул. П.Комуни,36а,кв.67 м. Жашків, вул. Леніна, 54 смт. Чорнобай, вул. Леніна, 152 смт Лисянка, вул. Леніна, 12 м. Золотоноша, вул. Суворова, 8

Організації, включені до складу громадської ради при територіальному органі та спецпідрозділі Мінприроди

4 включена включена включена включена включена включена включена

м. Черкаси, вул. Сєдова, 1, кв. 17 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 190, кв.9

включена

м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 22/1, кв. 4

невключена

м. Черкаси, вул. Сєдова, 29, кв.30 м. Черкаси, вул. Р. Люксембург, 13, кв. 4

невключена

м. Черкаси, вул. Смілянська, 120/1 Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 62 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 53, к. 709 м. Черкаси, вул. Дахнівська, 46/1, кв. 40

включена

невключена включена невключений невключена включена

198 Додаток 2

Список № розділу 1.

2.

відповідальних виконавців розділів Національної доповіді за 2007 р. Назва розділу

Назва структурного підрозділу

Загальні відомості Забруднення атмосферного руйнування озонового шару

повітря

3.

Зміна клімату

4.

Водні ресурси

5.

6.

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду Земельні ресурси і ґрунти

7.

Надра

8.

Відходи

9.

Екологічна безпека

10.

Сільське господарство

11.

Енергетика

12.

Транспорт

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Висновки і пропозиції

Додатки

та

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу; Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами; Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки; Відділ екологічної експертизи Відділ кадрів, зв’язків з громадськістю та АГО

Відповідальні виконавці Лапшина М.Ф.

Парфьонова М. В. Парфьонова М.В. Лапшина М.Ф. Осокіна Т.Г. Осокіна Т.Г. Парфьонова М.В. Парфьонова М. В. Парфьонова М.В. Осокіна Т.Г. Лапшина М.Ф. Лапшина М.Ф. Лапшина М.Ф. Лапшина М.Ф. Лапшина М.Ф., Парфьонова М.В., Осокіна Т.Г., Колісніченко Т.М. Пономаренко А.В.

199