УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17
тел/fax.: (0472)63-36-55; 63-56-04 e-mail:eco22@uch.net
РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2008 році
Черкаси 2009
З М І С Т Номер сторінки
1. 1.1. 1.2. 2. 2.1.
Загальні відомості Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
7 7 8 10 10
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрізі районів і міст Черкаської області Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
11 12
18 20 20 21 23 23
4.2.2. 4.2.3. 4.3.
Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Транскордонне забруднення атмосферного повітря Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Зміна клімату Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Політика у сфері адаптації до зміни клімату Стан водних ресурсів Водні ресурси та їх використання Забруднення поверхневих вод Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод
4.3.1.
Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
36
4.3.2. 4.3.3. 4.3.4. 4.4. 4.5. 5.
Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Якість питної води та її вплив на здоров'я населення Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Збереження біорізноманіття та формування екомережі Стан природних складових довкілля Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
41 41 42 43 43 45
2.2. 2.2.1. 2.2.2. 2.2.3. 2.2.4. 2.3. 2.4. 2.5. 3. 3.1. 3.2. 3.3. 4. 4.1. 4.2. 4.2.1.
5.1. 5.1.1. 5.1.2.
13 17
24 24 26 26 28 28 30 36 36
45 45 48
2
5.1.3. 5.2. 5.2.1. 5.2.2. 5.2.3.
5.2.4. 5.2.5. 5.3. 5.3.1. 5.3.2. 5.3.3. 5.3.4. 5.3.5. 5.4. 5.4.1. 5.4.2. 5.4.3. 5.4.4. 6. 6.1. 6.1.1. 6.1.2. 6.2. 6.3. 6.4. 7. 7.1 7.1.1 7.2. 7.2.1. 7.2.2. 7.3. 7.4. 8. 8.1. 8.2. 8.3. 8.4.
Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Адвентивні види рослин Стан зелених насаджень Черкаської області Охорона, використання та відтворення тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства в області Стан та ведення рибного господарства в області Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно – заповідного фонду України Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико – культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля Стан земельних ресурсів та ґрунтів Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Деградація земель Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Охорона земель Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Надра Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Використання відходів як вторинної сировини Транскордонні перевезення відходів
50 50 51 54 55 57 58 59 59 60 61 66 68 68 69 72 73 76 79 79 79 80 81 87 89 91 91 91 93 93 94 96 96 97 97 97 102 103
3
8.5.
Державне регулювання в сфері поводження з відходами
103
9. 9.1. 9.2. 9.3. 9.3.1. 9.3.2. 10. 10.1. 10.2.
121 121 122 142 142 143 144 144 146
10.3. 11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4.
Екологічна безпека Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забруднення територій Радіоактивні відходи Сільське господарство та його вплив на довкілля Ведення сільського господарства в області Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Використання пестицидів у сільському господарстві Вплив енергетики на довкілля Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Ефективність енергоспоживання Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Використання альтернативних джерел енергії
12. 12.1. 12.1.1. 12.1.2. 12.2.
Вплив транспорту на навколишнє природне середовище Транспортна система області Обсяги транспортних перевезень Склад парку та середній вік транспортних засобів Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
152 152 152 154 156
12.3.
Використання альтернативних видів палива
156
13.
Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Екологічна політика України
158
158
13.3.
Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Моніторинг навколишнього природного середовища
13.4.
Державна екологічна експертиза проектної документації
169
13.5.
Економічні засади природокористування
170
13.5.1.
Економічні механізми природоохоронної діяльності
170
13.5.2.
Стан фінансування екологічної галузі
172
13.6.
Удосконалення системи управління та нормативно – правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Екологічний аудит Екологічне страхування Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Участь громадськості у процесі прийняття рішень Діяльність громадських екологічних організацій Громадські рухи
173
13.1. 13.2.
13.7. 13.8. 13.9. 13.10. 13.11. 13.11.1. 13.11.2.
147 148 148 149 150 151
158
163
173 173 173 173 173 175 177
4
13.12. 13.13.
Виконання державних екологічних програм Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Висновки і пропозиції Додатки
178 182 183 186
5
"Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля… Така інформація ніким не може бути засекречена." Ст. 50 Конституції України ВСТУПНЕ СЛОВО Наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків залежатиме від того, в якому навколишньому природному середовищі ми житимемо. Та це залежить від громадянської та екологічної свідомості кожного з нас. Проблема забезпечення належної ефективності практичних природоохоронних дій не втрачала своєї гостроти і в 2008 році. Комплексний характер екологічних проблем зумовлює необхідність відповідного підходу до їх розв’язання. Відтак і охорона навколишнього природного середовища не осібний вид діяльності, вона має здійснюватись у контексті впровадження інтегрованої екологічної політики, що безпосередньо торкалася б усіх сфер життєдіяльності суспільства. Впровадження такої політики є беззастережним пріоритетом діяльності Екологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина, але їх розв’язання неможливе без активної участі неурядових організацій та тісної співпраці Державного управління охорони навколишнього природного середовища із громадськістю. Особлива увага при діяльності Держуправління приділяється питанням інформування населення про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Щорічна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області є складовою частиною Національної доповіді про екологічний стан України. Вона розрахована на широке коло громадськості, зацікавлених організацій, підприємств, викладачів навчальних закладів, студентів, школярів. В ній використані матеріали відомств, причетних до спостережень за природними об’єктами, показана динаміка їх змін. Доповідь надасть можливість детально ознайомитись з широким спектром зазначених питань.
6
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Черкаська область розташована на Східноєвропейській рівнині, у басейні середньої течії Дніпра. Площа Черкаської області становить 2 20,9 тис. км (3,5% від загальної площі України). Сільськогосподарські угіддя складають 1451,4 тис. га (69,4 % загальної площі), з них ріллі – 1271,6 тис. га (87,6% площі сільськогосподарських угідь). Клімат регіону помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Середня температура найхолоднішого місяця січня – 5,90С. Середня температура влітку складає + 19 0С. За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Так, в області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник, всесвітньо відомий Уманський дендропарк "Софіївка" перлина садово-паркового мистецтва. По території області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Ліси ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на вододілах. У районі Канева й на південний схід від нього переважають дубово-грабові ліси (дуб, граб, клен, липа, ясен), у південнозахідній, південній і центральній частині – дубово-ясеневі та грабові ліси. Черкаський бір (сосна, дуб, клен, береза) – найпівденніша межа природного поширення наддніпрянських хвойних лісів на Україні. Ліси та лісовкриті площі займають 338,4 тис. га. (16,1% території області). Область лежить в лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області простягнулась з південного заходу на північний схід на 245 км, з півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка лежить на північ від с. Кононівка, Драбівського району (5014пн. ш., 3207сх. д.), південна - на південь від с. Колодисте, Уманського району (4827пн. ш., 3007сх. д.), західна - на північний захід від с. Жовтневе, Монастирищенського району (4903пн. ш., 2936сх. д.), східна – на південний схід від с. Стецівка, Чигиринського району (4900пн. ш., 3252сх. д.). Черкащина межує на півночі з Київською (межа 340 км), на сході - з Полтавською (212 км), на півдні-з Кіровоградською (388 км), на заході - з Вінницькою (124 км) областями. Область розташована в центрі України і займає вигідне географічне положення. Область перетинає головна водна артерія України - річка Дніпро. У формуванні економіки придніпровське положення Черкащини відіграє важливу 7
роль. Більшість великих промислових підприємств області, а також ряд міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша) знаходяться недалеко від Дніпра. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів – невід'ємна частина процесу соціальноекономічного розвитку держави, неодмінна умова безпеки життєдіяльності людини. З метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища в області у 2008 році здійснювалися заходи в рамках розроблених природоохоронних програм, зокрема: "Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року", "Регіональна програма моніторингу довкілля в області", "Обласна програма утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів на 2006-2011 роки", "Обласна програма поводження з твердими побутовими відходами" та інші. На виконання цих програм, за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, проведені реконструкція первинних відстійників очисних споруд районного комунального підприємства “Кам’янський водоканал”, реконструкція каналізаційних мереж Черкаського обласного онкологічного диспансеру, реконструкція системи каналізації дитячого санаторію "Руська Поляна", Черкаського району, будівництво очисних споруд Жовтневого психоневрологічного інтернату, Чорнобаївського району, реконструкція гідроспоруди водозахисної дамби на р. Ірклій в смт. Чорнобай, реконструкція каналізаційного колектору по вул. Ціолковського в м. Черкаси; виконані заходи щодо відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Сріблянка та Медянка в межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району. З метою зниження рівня забруднення атмосферного повітря здійснювалися заходи по реконструкції дезинфекційної камери міської лікарні № 1 м. Черкаси. Здійснювалися заходи по знищенню 65,592 т непридатних пестицидів. Для збереження природно-заповідного фонду області розроблялись проекти землеустрою та винесення в натуру територій та об’єктів природнозаповідного фонду. Спостереження за станом довкілля, що здійснювалися суб'єктами моніторингу довкілля в області, показали, що у 2008 році суттєвих змін у ньому не відбулося і екологічна ситуація в регіоні залишалася стабільною. До основних напрямків роботи у 2009 році відноситься вирішення питань щодо забезпечення очистки стічних вод, у тому числі в місті Черкаси, виконання заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів", "Обласної програми поводження з 8
твердими побутовими відходами", "Регіональної програми моніторингу довкілля в Черкаській області", "Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". Одним із основних завдань на 2009 рік є підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання природоохоронних заходів, а також в повному обсязі освоєння коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.
9
2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Згідно "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області", затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 28.10.2005 №24-5/IV, постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м.Черкаси. Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження у м.Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. В 2008 р. лабораторією проаналізовано 18027 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 8931 (50%) та по специфічних – 9096 (50%). Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наданий в таблиці 2.1. За даними постійних спостережень в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. в м.Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по діоксиду та оксиду азоту у 1,3 рази, аміаку у 1,6. Максимальні концентрації по оксиду азоту та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведені в таблиці 2.2. Табл. 2.1 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина
Клас
Кількість міст, небезп охоплених еки спостереженнями
Середньорічний вміст, мг/м3
Середнь Максио-добові мальний ГДК вміст, мг/м3
Максимально разові ГДК
Частка міст (%), Частка міст (%), де де середньорічний максимальний вміст перевищував: разовий вміст перевищував: 1
5
10
1
5
10
ГДК
ГДК
ГДК
ГДК
ГДК
ГДК
Пил
3
1
0,1
0,15
0,5
0,5
-
-
-
-
-
-
Діоксид сірки
3
1
0,023
0,05
0,056
0,5
-
-
-
-
-
-
Оксид вуглецю
4
1
1,0
3,0
6,0
5,0
-
-
-
6
-
-
Діоксид азоту
2
1
0,04
0,04
0,23
0,085
-
-
-
6
-
-
Оксид азоту
3
1
0,03
0,06
0,15
0,4
-
-
-
-
-
-
Сірководень
2
1
0,002
-
0,006
0,008
-
-
-
-
-
-
Аміак
4
1
0,05
0,04
0,64
0,2
6
-
-
6
-
-
Формальдегід
2
1
0,009
0,003
0,032
0,035
6
-
-
-
-
-
Бензол
2
1
0,00
0,1
0,19
1,5
-
-
-
-
-
-
10
Табл. 2.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина
Місто
Середньорічна концентрація
Максимально разова середньорічна концентрацій
м.Черкаси
0,67
1,0
Діоксид сірки
-"-
0,46
0,11
Оксид вуглецю
-"-
0,33
1,2
Діоксид азоту
-"-
1,00
2,7
Оксид азоту
-"-
0,5
0,38
Сірководень
-"-
-
0,75
Аміак
-"-
1,25
3,2
Формальдегід
-"-
3,00
0,91
Пил
Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) міста в 2008 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, азоту оксид. Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря надані в таблиці 2.3. Табл. 2.3 Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) м.Черкаси
(7,56)
Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря Пил, Діоксид азоту, Аміак, Формальдегід, Азоту оксид
Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) за 2008 р. зменшився до 7,56, що дорівнює середньому рівню забруднення атмосферного повітря. За 2007 рік ІЗА складав 7,85. Зменшення ІЗА обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по аміаку та оксиду азоту. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними Головного управління статистики у Черкаській області в 2008р. викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел здійснювали 490 підприємств області, які взяті на державний облік в галузі 11
охорони атмосферного повітря. За звітний період ними викинуто 43,2 тис.т, що на 4,4 тис.т більше, ніж за відповідний період минулого року. Зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбулось в зв'язку із введенням в дію нових комплексів ЗАТ "Миронівська птахофабрика". В цілому по області в 2008 р. щільність викидів від стаціонарних джерел викидів на 1 кв. км складала 2065 кг (в 2007 р. – 1855 кг), а обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 33 кг (в 2007 р. - 29 кг). 19,5 тис.тонн (45% від загального викиду по області) забруднюючих речовин викинуто в повітряний басейн міста Черкаси (на 1,1 тис. т більше ніж в 2007 році), що пов'язано із зростанням вироблення електроенергії та збільшенням відпуску тепла ВАТ "Черкаське хімволокно". Значний вклад (65%) в забруднення атмосферного повітря області вносить автотранспорт. В 2008 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел складали 80,8 тис т, що на 0,3 тис.т більше ніж в 2007 р. Зростання викидів відбулося за рахунок збільшення кількості автотранспорту на 5 тис. одиниць. 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел надана в таблиці 2.4. та рисунку 2.1. Табл. 2.4 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т Роки
Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього
у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 28,8 64,3
Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг
Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг
Обсяг викидів на одиницю ВРП
1376
20
-*
2000
93,1
2005
102,5
39,4
63,1
1885
29
0,011
2006
105,3
40,2
65,1
1925
30
0,010
2007
119,3
38,8
80,5
1855
29
0,009
2008
124,0
43,2
80,8
2065
33
-**
* - ВРП розраховується з 2004 року, ** - дані щодо ВРП знаходяться на стадії обробки
12
Рис.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами
140
120
100
80
60
40
20
0 2000р
2005р.
від стаціонарних, тис.т
2006р
2007 р.
2008р.
від пересувних джерел , тис.т
загальна кількість, тис.т
Вхідні дані до рис. 2.1 2000р
2005р.
2006р
2007 р.
2008р.
від стаціонарних, тис.т
28,8
39,4
40,2
38,8
43,2
від пересувних джерел , тис.т
64,3
60,4
65,1
80,5
80,8
загальна кількість, тис.т
93,1
99,8
105,3
119,3
124
2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі районів та міст Черкаської області В 2008 р. найпоширенішими забруднюючими речовинами, які потрапляли в повітряний басейн області були: азоту діоксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, оксид вуглецю та діоксид сірки. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам надана в таблиці 2.5. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, 13
оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, надана в таблиці 2.6. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. наведені в таблиці 2.7. Табл. 2.5 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000
2005
2006
2007
2008
Всього в т.ч.
28,778
39,413
40,242
38,784
43,175
м.Черкаси
16,821
21,432
19,07
18,353
19,52
м.Ватутіне
0,817
1,267
1,054
1,065
0,857
м.Канів
0,115
0,09
0,096
0,079
0,097
м.Золотоноша
0,546
0,381
0,291
0,414
0,286
м.Сміла
1,31
1,75
1,541
0,708
0,533
м.Умань
0,79
1,031
0,871
1,315
1,315
Городищенський р-н
0,345
0,379
0,577
0,509
0,576
Драбівський р-н
0,112
0,039
0,187
0,249
0,467
Жашківський р-н
0,191
0,698
0,7
0,596
0,793
Звенигородський р-н
0,852
0,13
0,15
0,111
0,188
Золотоніський р-н
1,357
3,254
3,536
2,645
3,04
Кам'янський р-н
0,227
0,231
0,261
0,149
0,111
Канівський р-н
0,015
0,013
0,025
0,353
3,945
Катеринопільський р-н
0,264
0,086
0,059
0,047
0,065
К.Шевченківський р-н
0,402
0,478
0,399
0,553
0,47
Лисянський р-н
0,643
1,049
1,21
0,713
0,613
Маньківський р-н
0,26
0,121
0,207
0,177
0,379
Монастирищенський р-н
0,379
0,209
0,263
0,16
0,09
Смілянський р-н
0,201
0,276
0,37
0,564
0,496
Тальнівський р-н
0,816
2,151
2,086
1,846
1,573
Уманський р-н
0,476
0,373
0,312
0,502
0,502
Христинівський р-н
0,468
0,917
0,92
0,834
0,836
Черкаський р-н
0,411
1,709
2,146
2,407
2,278
0,4
0,815
2,855
3,553
3,305
Чигиринський р-н
0,228
0,039
0,073
0,073
0,058
Шполянський р-н
0,332
0,495
0,983
0,809
0,782
Чорнобаївський р-н
14
Табл. 2.6 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн
0,116
0,034
0,112
0,037
0,019
0,191
0,027
0,852
17
18
19
20
21
22
6,957 3,775 0,564 0,005
8,514 6,934 0,131 0,004
6,39 4,347 0,127 0,069
5,445 2,137 0,173 0,009
38,784 18,353 1,065 0,079
8,456 5,29 0,496 0,003
5,373 4,017 0,172 -
6,307 4,66 0,151 0,062
4,43 2,084 0,188 0,008
43,175 19,52 0,857 0,097
0,291 1,541 0,871
0,039 0,131 0,255
0,044 0,07 0,173
0,021 0,183 0,122
0,058 0,365 0,138
0,414 0,708 1,315
0,049 0,093 0,24
0,068 0,044 0,145
0,043 0,087 0,106
0,109 0,179 0,146
0,035
0,577
0,137
0,083
0,007
0,028
0,509
0,118
0,081
0,006
0,006
0,008
0,187
0,013
0,005
0,008
0,006
0,249
0,031
0,019
0,215
0,051
0,259
0,7
0,13
0,216
0,061
0,269
0,596
0,122
0,038
0,016
0,001
0,018
0,15
0,056
0,031
0,011
0,021
0,111
3,254
0,057
0,021
1,351
0,487
3,536
0,084
0,023
0,598
1,2
0,114
0,231
0,028
0,029
0,007
0,063
0,261
0,041
0,046
0,013
0,002
0,006
0,013
0
0
0,006
0,001
0,025
0
-
0,105
0,017
0,088
0,086
0,028
0,004
0,002
0,014
0,059
0,034
0,072
0,149
0,03
0,136
0,478
0,085
0,12
0,053
0,128
0,399
0,045
0,092
0,017
0,084
0,121
0,018
0,042
0,019
0,019
0,207
11
12
7,232 4,188 0,729 0,002
8,898 7,166 0,141 0,001
7,295 4,025 0,15 0,065
5,483 2,614 0,184 0,016
40,242 19,07 1,054 0,096
0,381 1,75 1,031
0,049 0,146 0,282
0,091 0,081 0,205
0,053 0,194 0,081
0,081 0,439 0,243
0,115
0,379
0,071
0,039
0,003
0,012
0,032
0,039
0,011
0,005
0,039
0,031
0,071
0,698
0,111
0,108
0,542
0,039
0,108
0,13
1,357
0,029
0,033
0,509
0,387
0,227
0,029
0,027
0,032
0,015
0,007
0
0,264
0,038
0,402 0,26
13
23
оксид вуглецю
0,056
16
10
діоксид азоту
0,345
15
9
діоксид сірки
0,178 0,592 0,303
14
8
пил
0,052 0,162 0,121
разом
0,138 0,196 0,178
оксид вуглецю
0,131 0,27 0,131
2008 р. в т.ч.
діоксид азоту
0,546 1,31 0,79
діоксид сірки
39,413 21,432 1,267 0,09
пил
6,32 2,747 0,156 0,067
разом
4,316 2,407 0,079 0,025
оксид вуглецю
8,282 5,211 0,008 0,003
2007 р. в т.ч.
діоксид азоту
5,206 2,971 0,549 0,015
діоксид сірки
28,778 16,821 0,817 0,115
пил
7
разом
6
оксид вуглецю
5
2006 р. в т.ч.
діоксид азоту
4
діоксид сірки
оксид вуглецю
3
пил
діоксид азоту
2
разом
діоксид сірки
2005 р. в т.ч.
пил
1 Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотон оша м.Сміла м.Умань Городище нський р-н Драбівськ ий р-н Жашківськ ий р-н Звенигоро дський р-н Золотонісь кий р-н Кам'янськ ий р-н Канівськи й р-н Катериноп ільський р-н К.Шевчен ківський р-н Маньківсь кий р-н
разом
Населені пункти
2000 р. в т.ч.
24
25
26
9,264 6,447 0,43 0,002
3,831 2,867 0,112 -
7,952 6,411 0,115 0,079
4,109 1,773 0,148 0,006
0,286 0,533 1,315
0,032 0,108 0,203
0,03 0,065 0,124
0,039 0,06 0,096
0,091 0,133 0,132
0,02
0,576
0,089
0,075
0,006
0,016
0,018
0,005
0,467
0,027
0,012
0,008
0,04
0,213
0,03
0,205
0,793
0,127
0,075
0,018
0,23
0,045
0,026
0,004
0,006
0,188
0,032
0,021
0,007
0,044
2,645
0,041
0,021
0,474
0,641
3,04
0,076
0,015
0,413
0,841
0,046
0,149
0,014
0,001
0,018
0,055
0,111
0,023
0,001
0,007
0,021
0,006
0,001
0,353
0,003
-
0,044
0,038
3,945
0,018
0
0,08
0,037
0,003
0,002
0,011
0,047
0,033
0,002
0,001
0,005
0,065
0,043
0,004
0,004
0,004
0,078
0,073
0,037
0,142
0,553
0,118
0,124
0,038
0,213
0,47
0,127
0,098
0,041
0,159
0,022
0,024
0,04
0,091
0,177
0,021
0,018
0,025
0,078
0,379
0,018
0,014
0,028
0,09
1 Монастир ищенський р-н Смілянськ ий р-н Тальнівськ ий р-н Уманськи й р-н Христинів ський р-н Черкаськи й р-н Чорнобаїв ський р-н Чигиринсь кий р-н Шполянсь кий р-н
14
15
16
17
18
19
20
21
22
0,016
0,01
0,039
0,145
0,16
0,011
0,007
0,015
0,087
0,09
0,37
0,062
0,017
0,004
0,021
0,564
0,067
0,013
0,002
0,016
0,264
2,086
0,653
0,009
0,475
0,174
1,846
0,868
0,005
0,371
0,007
0,013
0,312
0,106
0,094
0,006
0,01
0,502
0,175
0,092
0,018
0,032
0,061
0,92
0,054
0,053
0,037
0,034
0,834
0,053
0,079
0,017
0,085
0,041
2,146
0,09
0,021
0,084
0,046
2,407
0,815
0,071
0,107
0,014
0,043
2,855
0,059
0,076
0,015
0,042
0,023
0,039
0,008
0
0
0,015
0,073
0,008
0
0,01
0,094
0,495
0,081
0,026
0,063
0,189
0,983
0,09
0,075
0,047
2
3
4
5
6
7
0,379
0,028
0,172
0,039
0,091
0,209
0,201
0,068
0,067
0,006
0,056
0,816
0,046
0,024
0,476
0,476
0,132
0,143
0,468
0,05
0,411
8
9
10
11
12
0,017
0,007
0,02
0,115
0,263
0,276
0,062
0,026
0,005
0,022
0,149
2,151
0,464
0,035
0,99
0,029
0,166
0,373
0,141
0,097
0,124
0,052
0,221
0,917
0,056
0,052
0,043
0,058
0,167
1,709
0,4
0,089
0,2
0,019
0,077
0,228
0,015
0,172
0,014
0,332
0,087
0,092
0,025
13
23
24
25
26
0,005
0,004
0,004
0,036
0,496
0,064
0,018
0,002
0,016
0,078
1,573
0,609
0,002
0,398
0,033
0,007
0,013
0,502
0,233
0,089
0,006
0,011
0,048
0,012
0,043
0,836
0,024
0,011
0,006
0,015
0,069
0,028
0,09
0,065
2,278
0,074
0,012
0,08
0,089
3,553
0,043
0,027
0,016
0,038
3,305
0,047
0,021
0,014
0,038
0,009
0,073
0,008
0,001
0,009
0,007
0,058
0,016
0,001
0,008
0,006
0,097
0,809
0,083
0,076
0,018
0,081
0,782
0,078
0,065
0,014
0,072
16
Табл. 2.7 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн
Всього в т.ч. м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н
у 2008 р.
у 2007 р.
43175,081 19519,978 857,189 96,936 286,079 533,187 1314,883 575,679 467,188 793,281 187,795 3039,744 110,515 3944,855 65,068 470,163 612,793 379,153 89,587 496,051 1573,289 502,055 835,995 2278,164 3305,391 58,290 781,863
38784,011 18353,064 1065,415 78,851 413,746 708,244 1314,548 508,851 249,190 595,585 110,628 2645,052 148,722 352,961 46,873 552,983 713,427 177,305 160,438 563,557 1846,226 502,340 834,203 2406,682 3552,838 73,437 808,845
Збільшення \ Обсяги викидів Викинуто в зменшення викидів у у 2008 р. до середньому 2008 р. проти 2007 р., 2007 р., % одним тонн підприємством, тонн 4391,070 111 88,112 1166,914 106 197,171 -208,226 80 95,243 18,085 123 12,117 -127,667 69 11,443 -175,057 75 17,773 0,335 100 35,537 66,828 113 27,413 217,998 187 29,199 197,696 133 56,663 77,167 170 15,650 394,692 115 108,562 -38,207 74 7,894 3591,894 1118 657,476 18,195 139 10,845 -82,82 85 27,657 -100,724 86 102,117 201,848 214 22,303 -70,851 56 8,144 -67,506 88 31,003 -272,937 85 98,331 -0,285 99,9 25,103 1,792 100 33,440 -128,518 95 59,952 -247,447 93 67,457 -15,147 79 5,829 -26,982 97 25,221
2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. З метою регулювання речовин, що руйнують озоновий шар, 01.01 1989 р. набув чинності, в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини, що руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони, гідрохлорфторвуглеводні. На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою КМУ 04.03.2004 р. № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки". У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено 17
припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р. В Черкаській області речовини, що руйнують озоновий шар не виробляються. Хлорфторвуглеводні (фреони) використовуються тільки в сервісному обслуговуванні. За даними державної екологічної інспекції в Черкаській області 16 суб'єктів господарювання області використовують озоноруйнівні речовини в холодильних установках та системах кондиціювання повітря. Загальна кількість озоноруйнівних речовин складає 1,3 тонн, з них хлорфторвуглеводні-12 (ХФВ12) – 0,7 тонн, гідрохлорфторвуглеводні-22 (ГХФВ-22) – 0,6 тонн. В порівнянні з 2000 роком використання озоноруйнівних речовин підприємствами Черкаської області скоротилося на 2,7 тонн (67%). 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря в 2008 р. залишалися: - ВАТ "Черкаське хімволокно" м.Черкаси, з валовим викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2008 р. - 11,2 тис. т, що складає 26% від загального викиду від стаціонарних джерел по області; -ВАТ "Азот" м.Черкаси – з валовим викидом 6,5 тис.т (15%); -ЗАТ "Миронівська птахофабрика", Канівський р-н – з валовим викидом 3,9 тис.т ( 9%). Інформація щодо основних забруднювачів атмосферного повітря надана в таблиці 2.8. та на рисунку 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності наведені в таблиці 2.9. Табл. 2.8 Основні забруднювачі атмосферного повітря № п/п
Підприємство забруднювач
Валовий викид, т 2008 р. 2007 р.
Зменшення/збільшення/+
Причина зменшення/ збільшення
ВАТ "Черкаське хімволокно"
Міністерство промислової політики України, колективна
11160,010
8690,960
+2469,050
Збільшення виробітку електроенергії та збільшення відпуску тепла
ВАТ "Азот"
Міністерство промислової політики України, колективна
6463,928
7651,47
-1187,542
Зменшення обсягів виробництва
приватна
3881,902
253,857
+3628,045
Введення в дію нових комплексів
1
2
3
Відомча приналежність
ЗАТ "Миронівська птахофабрика"
Загальні викиди від підприємств – основних забруднювачів Черкаської області становили 21,6 тис. т, що складає 50% від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які здійснювалися стаціонарними джерелами.
18
Рис.2.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів атмосферного повітря ВАТ "Черкаське хімволокно" 26%
ВАТ "Азот" м. Черкаси 15%
Інші 50% ЗАТ "М иронівська птахофабрика" 9%
Вхідні дані до рис. 2.2
Назва підприємства
Частка викидів % від загального по області
Викиди забруднюючих речовин за 2008 рік (тонн)
ВАТ "Черкаське хімволокно"
26
11160,01
ВАТ "Азот" м. Черкаси
15
6463,9
ЗАТ "Миронівська птахофабрика"
9
3881,9
Інше
50
21668,233
Табл. 2.9 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1
1.1.
Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та лісове господарство
Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць
Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2007 р.
Викинуто в середньому одним підприємством, т.
2033
43,2
111
21
481
13,3
143
3
1.2
Рибне господарство
22
0,001
50
0.045
1.3
Промисловість
424
24,22
97
57
1.4
Будівництво
151
0,46
92
3
1.5
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; інше
760
1,54
308
0,2
Транспорт
195
3,65
104
2
1.6
19
2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Згідно "Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані", яка підписана Українською РСР 16.03.1983 р., визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів окислів азоту, сірчистого ангідриду, аміаку, летких органічних сполук та важких металів (оксиди марганцю, п'ятиокис ванадію, свинцю, хрому, міді) зі стаціонарних і пересувних джерел або їх транскордонних потоків. В Черкаській області в 2008 р. в порівнянні з минулим роком, за рахунок використання палива кращої якості, скоротилися викиди сірчистого ангідриду на 1,543 тис.т., оксиду вуглецю – на 0,321 тис.т. та неметанових летких органічних сполук на 0,013 тис.т. В порівнянні з 2007 р. збільшилися викиди оксидів азоту - на 1,645 тис.т та аміаку на 1,025 тис.т, що пояснюється введенням в експлуатацію потужного агропромислового комплексу ЗАТ "Миронівська птахофабрика". По іншим забруднюючим речовинам викиди суттєво не змінилися. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Основним чинником та критерієм для визначення забруднення атмосферного повітря є норматив якості атмосферного повітря. Норматив якості атмосферного повітря відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. В Черкаській області обласною санітарно-епідеміологічною станцією проводились вивчення підфакельного розповсюдження шкідливих речовин та визначення вмісту забруднювачів атмосфери на межі санітарно-захисної зони підприємств. Протягом 2008 року відібрано і досліджено 12731 проб атмосферного повітря, з них в 631 пробі (5%) виявлені перевищення граничнодопустимих концентрацій (м.Черкаси, м.Сміла, м.Умань, Тальнівський р-н, Уманський р-н, Звенигородський р-н, Канівський р-н, Маньківський р-н, Черкаський р-н, Чорнобаївський р-н, Шполянський р-н). Перевищення гігієнічних нормативів зафіксовані по оксидам азоту (4,4%), формальдегіду (13,2%), оксиду вуглецю (9%), пилу (1,4%), аміаку (5,3%), фенолу (2,2%), сірчистого ангідриду (0,2%), сірководню (4,5%), сірчаної кислоти (2,5%). Спостереження за динамікою захворювань органів дихання, серцевосудинними захворюваннями серед населення в Черкаській області здійснює Головне управління здоров'я та медицини катастроф. У структурі загальної захворюваності населення все більшої уваги набувають хвороби пов'язані із техногенним забрудненням атмосферного повітря.
20
Зокрема, тривале вдихання окислів азоту спричиняє патологічні зміни легеневої тканини, приводить до кисневого голодування тканин, рефлекторного порушення функції дихання та набряку легень. Забруднення повітряного середовища сполуками сірки (сірчистим ангідридом, сірководнем, випарами сірчаної кислоти) викликає підвищення рівня захворюваності серцево-судинними, респіраторними хворобами та бронхіальною астмою. Спалахи алергійних захворювань, астми, особливо у дітей шкільного віку, спостерігається при забрудненні повітря білковим пилом. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Стан атмосферного повітря по Черкаській області в цілому задовільний. Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м.Черкаси. За їх даними в місті спостерігається тенденція зниження середньорічних граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по аміаку від 2 ГДК в 2007 р. до 1,25 ГДК в 2008 р. По формальдегіду (Дніпровський мікрорайон) граничнодопустима концентрація складала 3 ГДК (в 2007 р. - 2,7 ГДК). Для досягнення встановлених нормативів якості повітря в м.Черкаси Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області зобов'язало підприємства розробити та погодити в установленому порядку заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Виконання запланованих природоохоронних заходів в установлені терміни дозволило б знизити навантаження на атмосферне повітря міста на 422 тонни . У 2008 р. на ВАТ "Азот" та ТОВ "Черкаський ДОК" передбачалося впровадження заходів щодо охорони атмосферного повітря, на виконання яких підприємствами заплановані кошти в розмірі 4,256 млн. грн. Зокрема на ВАТ "Азот" в результаті реконструкції газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів (орієнтовна вартість - 3,5 млн. грн.) планувалося скоротити викиди аміаку на 301 т, викидів карбаміду на 116 тонн. На ТОВ "Черкаський ДОК" ще в 2007 р. планувалося встановити каталізаторну піч для зменшення викидів формальдегіду в цеху ДСП (орієнтовна вартість – 756 тис.грн). Терміни виконання заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за погодженням Черкаського міськвиконкому перенесені на IV квартал 2009 р. По Черкаській області в 2008 році на 35 підприємствах планувалося впровадження заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які передбачалися кошти в кількості 827 тис.грн. Незважаючи на економічну та фінансову кризу, в результаті впровадження заходів на 12 підприємствах області викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротилися на 83 тонни: 1.На ПП "БТБ "Сорго", с.Жаботин Кам'янського району та на К.Шевченківському цегельному заводі в зв'язку з використанням палива кращої якості викиди забруднюючих речовин скоротилися на 31,2 тонн. 21
2.На КП "Уманьводоканал" на дільниці каналізаційних очисних споруд с.Собківка Уманського району, згідно розробленого проекту, змонтована система очистки димових газів на котлах та проведена заміна знезаражуючого засобу (рідкого хлору) на гіпохлорид натрію. На проведення заходів підприємством витрачені власні кошти в сумі 247 тис.грн. Скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від впровадження заходів склали 36,9 тонн. Для зменшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел впроваджується такий захід, як перехід транспорту на газоподібне паливо. Так в 2008 р. кількість транспортних засобів, які використовують стиснений та зріджений газ (або стиснений газ та бензин, стиснений газ та дизпаливо) складала 7270 одиниць, що на 750 одиниці більше ніж в 2007 р.
22
3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Господарсько-економічна діяльність у тім виді, як вона здійснюється в глобальному масштабі веде до різкого збільшення надходження парникових газів в атмосферу. Екстенсивне і відносно низькоефективне спалювання викопних палив, зведення лісів і інші фактори приводять до посилення парникового ефекту і появі негативного зворотного зв'язку - впливу несприятливих кліматичних явищ на економіку, екосистеми та умови життя людини. Парникові гази – це гази (діоксид вуглецю, метан, закис азоту), які викликають в атмосфері парниковий ефект, що сприяє потеплінню клімату. У порівнянні з початком ХХ століття, концентрація діоксиду вуглецю в атмосфері збільшилася більш ніж на 25%, концентрація метану майже на 150%. Швидко ростуть концентрації закису азоту і інших парникових газів (гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки). Відповідно до існуючих прогнозів ці зміні приведуть до значних регіональних і глобальних змін температури, опадів, вологості ґрунту і рівня океану, збільшення частоти й інтенсивності найбільш несприятливих явищ (зокрема - повеней, смерчів, різких відлиг і заморозків, посух і т.п.). З метою стабілізації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему, у 1992 р. була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 р. – Кіотський протокол до неї. Україною протокол ратифікований 04.02.2004 р. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008-2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували. Згідно з Протоколом Україна має зобов'язання не перевищувати рівня викидів парникових газів 1990 року у період з 2008 по 2012 роки. В Черкаській області в 2008 р. викиди парникових газів, за даними Головного управління статистики, складали – 4189,8 тис. т (з них 1076,9 тис.т викиди від пересувних джерел), що на 146,2 тис.т менше ніж в попередньому році. Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2005-2008 рр. наведена в таблиці 3.1. Табл. 3.1 Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2005-2008 рр. (тис.тонн)
1990 р Всього: в т.ч. -від стаціонарних джерел -від пересувних джерел
Обсяги викидів діоксиду вуглецю тис.тонн 2005 р 2006 р 2007 р
2008 р
10076,319
3398,3
2890,2
4327,7
4179,046
10076,319
3398,3
2890,2
3240,9
3102,132
-
-
-
1086,8
1076,914
23
Найбільшими утворювачами парникових газів в області є підприємства-виробники: ВАТ "Азот" та ВАТ "Черкаське хімволокно". Ними в 2008 р. викинуто в атмосферу 1962,4 тис. т парникових газів (63 % від обсягу парникових газів області від стаціонарних джерел), з них на ВАТ "Азот" викиди парникових газів складали 1143,2 тис. т (58%), на ВАТ "Черкаське хімволокно" – 819,2 тис. т (42%). На даних підприємствах заплановані заходи по скороченню викидів парникових газів в атмосферне повітря, впровадження яких дозволить скоротити викиди парникових газів на 917 тис.т, з них на ВАТ "Азот" - на 900 тис. тонн в 2012 році, на ВАТ "Черкаське хімволокно"- 17 тис.т в 2020 році. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Для реалізації положень Кіотського протоколу розпорядженням КМУ від 18.08.05 № 346 (у редакції розпорядження КМУ від 05.03.09 № 272-р) затверджений "Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату". Однією з вимог якого є проведення на регіональному рівні інвентаризації викидів та витоків парникових газів. Інвентаризація викидів парникових газів - це збір, структурування, аналіз, узагальнення й архівування всіх даних, необхідних для оцінки або вимірювання фактичних антропогенних викидів парникових газів від джерел (включаючи підготовку методологічного процесу проведення інвентаризації), що перебувають у власності юридичної особи або на території регіону, або задіяних у проекті за період, визначений сторонами. При проведенні інвентаризації враховуються викиди парникових газів від паливовикористовуючого обладнання, об'єктів сільськогосподарського призначення, виробничих процесів хімічного виробництва. В Черкаській області в 2007 р. в результаті проведення інвентаризації вперше розраховані викиди парникових газів від пересувних джерел. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату По Україні в 1990 р. антропогенні викиди парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю були зафіксовані на рівні 925 млн.т (по Черкаській області викиди парникових газів в 1990 р. в еквіваленті діоксиду вуглецю складали 10,1 млн.т). Але 1990 р. став початком спаду промисловості, що відповідно привело до поступового зниження об'ємів викидів. Кінцевою метою Конвенції є досягнення стабілізації концентрації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему. Відповідно до Конвенції такого рівня планується досягти у терміни, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дасть можливість не ставити під загрозу виробництво продовольства і забезпечувати його подальший розвиток на стійкій основі. 24
Для забезпечення вимог Кіотського протоколу, згідно пунктів "Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату" в Черкаській області до вересня 2009 р. планується розробити регіональний план заходів з пом'якшення наслідків зміни клімату, до грудня 2010 року, згідно рекомендацій Мінприроди України - "План заходів щодо адаптації до зміни клімату" з визначенням джерел їх фінансування.
25
4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання По території Черкаської області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Також в області налічується 38 водоймищ та 2314 ставків. Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2008 р. становить 285,0 млн.м3. У порівнянні з 2007 р. (285,1 млн.м3) забір свіжої води зменшився на 0,1 млн.м3 (0,04 %). Динаміка забору свіжої води показана на рис. 4.1. Рис. 4.1 Забір свіжої води, млн.м3 296 294,7
294 292 290 288 286
285
285,1
284 282 280 2006
2007
2008
Вхідні дані до рис. 4.1 Роки Забір свіжої води, млн.м3/рік
2006 294,7
2007 285,1
2008 285,0
Зменшення загальних обсягів забору води пов’язано з більш раціональним її використанням та встановленням приладів обліку води. Найбільша кількість води використовується на потреби сільського господарства – 161,17 млн.м3 або 66,3 % від загального використання. (рис.4.2)
26
Рис. 4.2 Структура використання водних ресурсів, млн. м3 Інші потреби 2,37 млн.куб.м
Виробничі потреби 43,9 млн.куб.м
Сільсько-господарське водопостачання 161,17 млн.куб.м
Побутові потреби 35,66 млн.куб.м
Вхідні дані до рис. 4.2 Виробничі потреби Побутові потреби Сільськогосподарське водопостачання (риборозведення) Інші потреби
43,9 млн.куб.м. 35,66 млн.куб.м. 161,17 млн.куб.м 2,37 млн.куб.м.
18,0 % 14,7 % 66,3 % 1,0 %
Динаміка основних показників використання і відведення води наведена в табл.4.1. Табл. 4.1 Основні показники використання і відведення води, млн. м3 1990
2000
2005
2006
2007
2008
Забрано води з природних водних об'єктів - всього
253,6
233,6
291,4
294,7
285,1
285,0
у тому числі для використання
243,7
223,7
254,3
259,6
251,1
252,0
Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на виробничі потреби
236,7
213,5
246,2
251,2
242,5
243,1
76,56 55,68
74,8 52,21
55,89 39,74
49,1 37,8
47,22 36,2
43,9 35,66
14,57 34,69 44,58 11,52 183,0
3,545 34,35 42,56 14,84 194,2
0,789 29,66 120,2 11,38 233,7
0,99 42,71 120,6 11,49 222,1
2,5 41,98 114,6 11,98 224,34
2,37 41,47 119,7 12,38 230,0
158,6
169,4
209,34
190,8
195,8
204,0
23,77 3,485 65,49 69,38 528,2 87,34 159,1
22,8 3,478 60,29 86,34 613,6 89,13 154,9
23,3 7,1 58,17 127,8 743,6 93,01 179,9
19,5 8,1 52,4 118,9 680,3 93,27 173,6
13,5 5,3 52,7 129,6 680,0 93,51 171,7
12,4 4,8 54,1 137,5 641,1 93,61 161,8
Показники
побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд
Обсяги забору, використання та відведення води по басейнах річок Дніпра та Південного Бугу показані в табл.4.2. Табл. 4.2 Забір, використання та відведення води, млн. м3 Назва водного об’єкту Басейн р. Дніпро Басейн р. П. Буг Всього по області
Забрано води із природних водних об’єктів - всього 228,0 57,0 285,0
Використано води
190,9 52,2 243,1
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 174,7 8,3 29,3 4,1 204,0 12,4
27
Забір і використання води по галузях народного господарства в динаміці наведено в табл.4.3. Табл. 4.3 Забір і використання води, млн.м3/ рік Роки
Річковий басейн
Дніпро П.Буг Всього по області 2007 Дніпро П.Буг Всього по області 2008 Дніпро П.Буг Всього по області 2006
З поверхневих джерел 197,4 36,26 233,6
Забрано води З підземних Разом джерел
Промисловість
Використано води Сільське Комунгосп Зрошення господарство
Риборозведення
Інші галузі
38,68 22,37 61,05
236,1 58,63 294,7
41,85 7,255 49,1
26,13 16,58 42,71
34,16 3,613 37,77
0,763 0,228 0,991
92,89 27,71 120,6
-
190,5 33,81 224,3
38,5 22,31 60,8
229,0 56,12 285,1
43,34 3,877 47,22
26,13 15,85 41,98
32,57 3,621 36,2
2,091 0,453 2,5
86,45 28,16 114,6
-
191,5 35,1 226,6
36,5 21,9 58,4
228,0 57,0 285,0
40,6 3,3 43,9
24,41 17,06 41,47
32,2 3,46 35,66
2,04 0,33 2,37
91,6 28,1 119,7
-
4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти У 2008 р. в поверхневі водні об'єкти скинуто 204,0 млн.м3 зворотних вод, що на 8,2 млн.м3 більше в порівнянні з 2007 р. (Рис.4.3, 4.4). Це пояснюється активним розвитком рибництва, а саме - наданням в оренду водних об’єктів для вирощування товарної риби. Рис. 4.3 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р.П.Буг,млн.м3 31,5 31 30,5 30 29,5 29 28,5
30,9
30,6
29,3
2006
2007
Вхідні дані до рис.4.3 Роки Скид зворотних вод у басейн р. П. Буг, млн.м
3
2008
2006
2007
2008
30,9
30,6
29,3
28
Рис. 4.4 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн. м3 180
174,7
175 170
165,2
165
159,9
160 155 150 2006
2007
Вхідні дані до рис.4.4 Рік Скид зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн.м3
2008
2006 159,9
2007 165,2
2008 174,7
Об'єм скиду забруднених зворотних вод зменшився на 1,1 млн.м3 (з 13,5 млн.м3 у 2007 році до 12,4 млн.м3 у 2008 році). Інформація по типах очищення зворотних вод в динаміці приведена в табл. 4.4. Табл. 4.4 Типи очищення зворотних вод, млн. м3/рік Рік
Скинуто всього
2006 2007 2008
190,8 195,8 204,0
Нормативно очищених на очисних спорудах Всього Біол. очистка Фіз.-хім. Механічна очистка очистка 52,36 52,76 54,1
52,18 52,38 53,86
-
0,18 0,38 0,25
Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного обєкта 173,6 159,8 171,7 162,0 161,8 153,1
Скиди забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти в порівнянні з 2007 р. збільшилися на 1,02 тис. т. Динаміка скидання забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти наведена в табл. 4.5. Табл. 4.5 Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік Рік
Водний об’єкт
2006 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2007 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2008 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу
Скидання забруднюючих речовин Завислі N (сума P речовини мінеральних (ортофосформ) фати)
Разом
БСК
ХСК
58903,3 53383,8 5519,5
1172 1050 122
0,849 0,349 0,5
959 846 113
2105 1954 151
49759,4 44311,7 5447,7
1192 1112 80
0,776 0,429 0,347
1038 965 73
50780,2 45116,7 5663,5
1166 1085 81
890 475 415
999 933 66
Мінералізація
Нафтопродукти
170,2 142,6 27,6
40680 36740 3940
13,75 12,87 0,88
1903 1772 131
158,6 134,4 24,24
32268 28310 3958
13,03 12,19 0,84
1239 1096 143
166,2 141,3 24,9
33140 29400 3740
10,09 9,42 0,67
29
Обсяг зворотного водопостачання становить 633,6 млн.м3. Обсяг повторного водопостачання за 2008 р. становить 7,5 млн.м3. Відсоток економії свіжої води у 2008 р. становить 93,61 % проти 93,51 % у 2007 р. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені у табл. 4.6. Табл.4.6 Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3/рік Роки
Галузь економіки
Оборотне
Повторнопослідовне
Економія свіжої води, %
Безповоротне водоспоживання
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
669,3 0,004 669,4
10,9 10,9
93,93 0,662 93,27
10,72 49,31 2,1 62,13
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
671,5 0,004 671,5
8,509 8,509
94,14 0,73 93,51
12,73 35,07 2,276 50,0
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
633,6 633,6
7,5 7,5
94,23 93,61
9,53 35,08 3,071 47,75
2006 р.
Всього по області 2007 р.
Всього по області 2008 р.
Всього по області
4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) У 2008 році з 28 підприємств-забруднювачів водних об’єктів області 39,3% припадає на підприємства житлово-комунального господарства. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів наведені в табл. 4.7.
30
Табл. 4.7 Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік Відомство 2006 Мінпромполітики України Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Мінпромполітики України Концерн “Укрцукор” Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Мінагрополітики України Укркооп-спілка Черкаська міська рада Мінпраці та соціальної політики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики
Об’єм скидання, млн.м3 Підприємство-забруднювач
Водний об’єкт
ВАТ “Черкаське хімволокно” ТОВ “Шполянська кондитерська фабрика” Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси" ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ВАТ „Ватутінський комбінат вогнетривів” ТОВ “Оберіг” ТОВ "Панда" Золотоніське ВАТ “Веста”
Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік
разом
НО
НДО
р. Дніпро р. Шполка р. Фоса
3,037 0,0006 0,33
0,0006 0,33
3,037 -
524,53 0,5 145,4
р. Рось
0,007
0,007
-
1,004
р. Гнилий Тікич р. Гірський Тікич р.Рось р. Золотоношка
0,183 1,03 0,553 0,9
1,03 0,553 -
0,183 0,9
34,62 110,0 85,77 499,78
Набутівська філія ТОВ „ПриватАгро-Черкаси” Тальнівське КП “Водоканал”
р. Рось
0,09
0,09
-
10,27
р. Гірський Тікич
0,094
-
0,094
35,6
КП „Уманьводоканал”
р. Уманка
3,796
-
3,796
1192,9
КП «Черкасиводоканал»
р. Дніпро
3,284
3,284
-
181,2
Христинівське ВУЖКГ
р. Удич
0,239
-
0,239
93,6
Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" Чорнобаївське ВУЖКГ
р.Рось
0,017
0,017
-
1,31
р. Ірклій
0,074
-
0,074
24,89
Ватутінське КВП “Водоканал”
р. Шполка
0,491
-
0,491
288,28
ТОВ „Цибулівський цукровий завод” Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногір’я ТОВ „ЛОЦ ЧС та ДОЦ „Світанок” Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційно-лінійне управління автомобільних шляхів” Стеблівський психоневрологічний інтернат
р. Гірський Тікич р. Ірдинь
0,727 0,087
0,727 -
0,087
91,73 27,87
р. Дніпро р. Ірдинь р. Дніпро
0,02 0,015 1,451
1,451
0,02 0,015 -
3,33 3,54 226,2
р. Боровиця
0,002
-
0,002
0,61
Звенигородське КП "Водоканал"
р. Гнилий Тікич
0,121
0,121
-
18,8
31
Рік Відомство Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" Мінтранспорту та звязку України Концерн “Агропромінвест” Мінагрополітики України Мінпромполітики України Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Мінтранспорту та звязку України Корпорація "Украгропромбуд" Мінагрополітики України НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Разом: 2007 Мінагрополітики України Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики
Об’єм скидання, млн.м3 разом
НО
НДО
р. Тясмін
0,184
-
0,184
Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 69,63
Чигиринське КП “Лісове”
р. Тясмин
0,157
-
0,157
56,09
ЗАТ "Уманський агрошляхбуд" ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ТОВ „Тальнівське кар’єроуправління” ТОВ ВО "Верстатопром", м. Корсунь-Шевченківський ДП "Кам’янський цукрозавод" ТОВ „Руна” ДП „Уманський консервний комбінат ТОВ „ТПК” Локомотивне депо, м. Сміла ТОВ "Уманський гранкар’єр" ПОСП „Уманський тепличний комбінат” Тальнівська газокомпресорна станція КП "Смілаводоканал"
р.Уманка р.Тясмин
0,008 0,241
-
0,008 0,241
2,43 39,96
р. Золотоношка
0,196
-
0,196
83,87
р. Гірський Тікич р. Рось
0,044 0,002
0,044 -
0,002
4,32 0,3
р. Тясмин
0,450
0,450
-
115,15
р. Уманка
0,044
-
0,044
9,2
р. Сріблянка р.Уманка р. Паланка р. Білашка р. Тясмин
0,022 0,023 0,033 0,002 1,531
0,023 -
0,022 0,033 0,002 1,531
4,64 3,52 9,38 0,305 304,65
19,5
8,13
11,37
4305,179
Підприємство-забруднювач
Водний об’єкт
РКП "Камянський водоканал"
ТОВ “Шполянська кондитерська фабрика” ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ТОВ “Оберіг” Золотоніське ВАТ “Веста”
р. Шполка р. Рось
0,003 0,007
0,007
0,003 -
0,6 0,7
р. Гірський Тікич р. Золотоношка
0,54 0,962
0,54 -
0,962
109,206 928,04
Тальнівське КП “Водоканал”
р. Гірський Тікич
0,088
-
0,088
31,82
КП „Уманьводоканал”
р. Уманка
3,928
-
3,928
1178,49
КП «Черкасиводоканал»
р. Дніпро
2,161
2,161
-
182,63
Христинівське ВУЖКГ
р. Удич
0,25
-
0,25
47,16
Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал"
р.Рось
0,015
-
0,015
1,81
32
Рік Відомство Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Укркооп-спілка Черкаська міська рада Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Концерн “Агропромінвест” Корпорація "Украгропромбуд" НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінпромполітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Разом: 2008 Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Держкомпромполітики Держкомітет будівництва,
Об’єм скидання, млн.м3 разом
НО
НДО
р. Ірклій
0,073
-
0,073
Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 55,66
Ватутінське КВП “Водоканал”
р. Шполка
0,5
-
0,5
216,77
ТОВ „Цибулівський цукровий завод” Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногір’я Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційно-лінійне управління автомобільних шляхів” Звенигородське КП "ВКГ"
р. Гірський Тікич р. Ірдинь
0,3 0,089
0,3 -
0,089
50,84 29,66
р. Ірдинь р. Дніпро
0,015 1,48
1,48
0,015 -
5,168 170,95
р. Гнилий Тікич
0,12
0,12
-
48,219
РКП "Камянський водоканал"
р. Тясмин
0,171
-
0,171
170,28
КП "Чигиринське"
р. Тясмин
0,14
-
0,14
22,8
ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ТОВ "Уманський гранкар’єр" Тальнівська газокомпресорна станція КП "Смілаводоканал"
р.Тясмин
0,173
-
0,173
3,69
р. Золотоношка
0,054
-
0,054
21,33
р.Уманка р. Білашка р. Тясмин
0,023 0,002 0,842
0,023 -
0,002 0,842
2,3 0,3 73,12
ТОВ "Смілаенергопромтранс" КП "ВодГео"
р. Тясмин Р. Тясмин
0,004 0,642
-
0,004 0,642
4,4 37,642
Монастирищенське ВУЖКГ
Р. Гірський Тікич
0,219
-
0,219
65,81
0,665 13,5
0,665 5,3
8,2
17,96 3477,355
Підприємство-забруднювач
Водний об’єкт
Чорнобаївське КП ВУЖКГ
Хлистунівський щебзавод
КП «Черкасиводоканал»
р. Дніпро
2,11
2,11
-
173,87
ТОВ „ЛОЦ ЧС та ДОЦ „Світанок” Набутівська філія ТОВ „ПриватАгро-Черкаси” ВАТ "Стеблівська бавовняна прядильноткацька фабрика" Тальнівське КП “Водоканал”
р. Дніпро р. Рось
0,005 0,0004
0,005 0,0004
-
0,61 0,0003
р. Рось
0,0002
0,0002
-
0,2
р. Гірський Тікич
0,1
-
0,1
25,82
33
Рік Відомство архітектури та житлової політики Міністерство охорони здоровя України Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Мінпромполітики України Мінтранспорту та звязку України Мінтранспорту та звязку України Концерн “Агропромінвест” Мінагрополітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Черкаська міська рада Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінпромполітики України НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор”
Об’єм скидання, млн.м3 Підприємство-забруднювач
Водний об’єкт
Шполянська центральна районна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків ТОВ “Оберіг” КП "Чигиринське"
Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік
разом
НО
НДО
р. Шполка
0,0436
-
0,0436
38,5
р. Гірський Тікич р. Тясмин
0,28 0,14
0,28 -
0,14
285,6 43,44
р. Ірдинь р. Тясмин р. Сріблянка
0,085 0,006 0,027
-
0,085 0,006 0,027
20,33 1,4 6,08
р.Тясмин
0,149
-
0,149
23,84
р. Золотоношка
0,07
-
0,07
36,22
р. Рось
0,004
0,004
-
1,5
р. Ірклій
0,085
-
0,085
20,33
Христинівське ВУЖКГ
р. Удич
0,223
-
0,223
107,86
Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" КП "ВодГео"
р.Рось
0,012
0,012
-
1,1
р. Тясмин
1,49
-
1,49
303
Хлистунівське карєроуправління РКП "Камянський водоканал"
р. Вільшанка р. Тясмин
0,665 0,176
0,665 -
0,176
102,1 109,85
КП „Уманьводоканал”
р. Уманка
3,2
-
3,2
1286,75
КП „Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” Золотоніське ВАТ “Веста”
р. Дніпро
1,57
1,57
-
107,7
р. Золотоношка
1,0
-
1,0
690,48
ВАТ „Ватутінський комбінат вогнетривів” Тальнівська газокомпресорна станція Звенигородське КП "ВКГ"
р. Гнилий Тікич р. Білашка р. Гнилий Тікич
0,029 0,002 0,121
0,121
0,029 0,002 -
4,4 0,3 13,84
Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси"
р. Фоса
0,065
0,065
-
15,56
ЗАТ “Санаторій "Мошногір’я” ТОВ "Смілаенергопромтранс" Локомотивне депо ст. ім. Т. Шевченка, м. Сміла ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" Чорнобаївське КП ВУЖКГ
34
Об’єм скидання, млн.м3
Рік Відомство Мінагрополітики України Разом:
Підприємство-забруднювач
Водний об’єкт
ЗАТ “Миронівська Птахофабрика”
р. Росава
разом
НО
НДО
0,72 12,4
4,8
0,72 7,6
Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 282,1 3725,25
Інформація щодо використання та відведення води підприємствами галузей економіки наведена у табл. 4.8. Табл.4.8 Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3 Галузь економіки
Використано води
З неї на: побутово-питні потреби виробничі потреби
Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому числі з них без очищення забруднених 0,329 0,285 0,02 54,90 -
Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього
6,548 0,185 24,73
0,212 0,038 1,564
6,336 0,148 23,17
0,75 0,012 34,05
0,299 0,008 30,27
0,451 0,004 3,779
0,302 9,51
0,15 8,7
2,232
163,9 9,56 0,281 0,243
0,124 0,851 0,152 0,092
0,303 8,705 0,127 0,151
132,3 3,655 1,6 0,693
0,72 0,42 1,6 0,66
0,346 1,571 0,669
2,841 243,1
2,05 35,66
0,816 43,99
0,426 204,0
0,13 12,4
4,8
35
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом останніх років у весняно-літній період спостерігається погіршення якості води (зниження вмісту розчиненого кисню) в Стеблівському та Корсунь-Шевченківському водосховищах, розташованих на р. Рось. Внаслідок зниження вмісту розчиненого кисню вода річки непридатна для забезпечення господарсько-питних потреб населення та існує імовірність загибелі водних живих ресурсів. Вверх по течії в межах Київської області скиди забруднених стічних вод в р. Рось здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик, очисні споруди яких працюють неефективно. Тобто, всі забруднення, які надходять зі стічними водами Київської області, накопичуються у верхньому б’єфі Стеблівської ГЕС, а потім надходять в район питного водозабору м. Корсунь-Шевченківського. В подальшій перспективі ситуацію на р. Рось може погіршити будівництво сталепрокатного заводу в м. Біла Церква, скиди від якого створять додаткове навантаження на екосистему річки. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Протягом 2008 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводився аналіз якості поверхневих та підземних вод області: перевірено 53 випуски стічних вод, відібрано 204 проби поверхневих вод, 103 проби стічних вод. Гідрохімічний склад води визначався на 28 річках, 2 водосховищах та підземних вод в 9 спостережувальних свердловинах. Якість поверхневих вод річок області наводиться нижче. Канівське водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Канівського водосховища проводився на прикордонному створі з Київською областю (пристань Бучаки) та у верхньому б'єфі Канівської ГЕС. На створі пристань Бучаки було зафіксовано перевищення ГДК марганцю у 2 рази, ГДК заліза загального у 2 р. на обох створах. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов", 1990. За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним. 36 45
Кременчуцьке водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Кременчуцького водосховища проводився на дев'яти підконтрольних створах. На підконтрольних створах: - в районі с. Пекарі, 5 км нижче скиду очисних споруд міста Канева; - пристань Тубільці, 0,5 км нижче пристані Тубільці, 0,5 км нижче впадіння р. Рось; - 0,5 км вище водозабору м. Черкаси; - вище м. Черкаси, 2 км вище залізничного мосту; - 1 км нижче Південного промвузла м. Черкаси; - в районі скиду о/с ВАТ «Азот»; - 0,5 км вище скиду очисних споруд ВАТ "Азот"; ГДК СанПиН № 463088 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". - 0,5 км нижче скиду очисних споруд ВАТ "Азот"; - в р-ні с. Липове, 2 км нижче села, в районі дамби, на межі з Полтавською областю; основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2008 році санітарний стан Кременчуцького водосховища на підконтрольних створах залишився задовільним. р.Рось Аналітичний контроль якості та складу води р.Рось проводився на чотирьох створах: на межі з Київською обл., в районі с. Москаленки; 1 км вище та 1 км нижче м. Корсунь-Шевченківський; 1 км нижче села Межиріч, 5 км вище гирла р.Рось. На створі 1 км вище м. Корсунь-Шевченківський основні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створах: в районі с. Москаленки, на межі з Київською обл.; 1 км нижче м.Корсунь-Шевченківський; 1 км нижче с. Межиріч, 5 км вище гирла р. Рось більшість інгредієнтів органічних забруднень біогенних елементів, основних іонів відповідають нормам. За звітній період гідрохімічні показники в межах норми, санітарний стан залишився задовільним. р.Вільшанка Визначення гідрологічного складу проводилось на створі в с. Мошни, 1 км вище гирла. Більшість інгредієнтів органічного забруднення, біогенних елементів, основних іонів відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". 46
За звітний період санітарний стан в районі не змінився і залишився задовільним. р.Тясмин Аналітичний контроль якості та складу води в р. Тясмин проводився на семи підконтрольних створах від кордону з Кіровоградською областю (1 км вище с. Косарі) до міста Чигирина. На створі спецспостереження 1 км вище с. Косарі на межі з Кіровоградською областю зафіксовано перевищення ГДК нітритів в 1,3 р., залізо заг. в 2,9, згідно норм "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створах 0,5 км вище та нижче м. Кам'янки; 0,5 км вище та нижче м. Сміли перевищень ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений" не зафіксовано. На створах 1 км вище, 1 км нижче м. Чигирин обстеження проводилось два рази. На створі 1 км нижче м. Чигирин спостерігалось перевищення ГДК АПАР в 1,4 р., іонів важких металів в р .Тясмин не виявлено. Інші показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2008 році санітарний стан р. Тясмин залишився задовільним. р.Золотоношка Аналітичний контроль якості та складу води проводився на трьох підконтрольних створах. На створах 1 км вище та 0,5 км нижче м. Золотоноші перевищень ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений" не виявлено. На створі в районі пристані Чехівка 0,5 км вище гирла р. Золотоношки в районі насосної станції перекачки зафіксовано перевищення ГДК АПАР в 3,6 р.; заліза заг. в 2,0 р. Інші гідрохімічні показники відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2008 році санітарний стан річки р. Золотоношки задовільний. р. Супій Основні показники складу та якості води на створі с. Богдани, 1 км вище села, на межі з Київською обл. відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных 47
уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2008 році санітарний стан р. Супій задовільний. Басей річки Південний Буг р.Гнилий Тікич Аналітичний контроль якості та складу води р.Гнилий Тікич проводився на шести підконтрольних створах. На створах в межах с.Косяківка на межі з Київською областю, в районі м.Звенигородки, 0,5 км вище водозабору та 0,5 км нижче міста основні гідрохімічні показники відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". Результати хімічних аналізів річкової води на створі в межах с.Лоташеве, 2 км вище гирла р.Гнилий Тікич та 0,5 км нижче гирла р.Шполки в межах с.Єрки відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2008 році санітарний стан р.Гнилий Тікич задовільний. р.Велика Вись Основні показники складу та якості води на прикордонному створі з Кіровоградською областю, 1 км нижче с.Ямпіль, 2 км вище гирла р.Велика Вись знаходяться в межах ГДК "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". Виняток становить залізо заг., зафіксовано перевищення ГДК в 1,5 р. В 2008 році санітарний стан р.Велика Вись не змінився і залишився задовільним. р.Шполка Аналітичний контроль якості та складу води р.Шполки проводився на трьох підконтрольних створах. На створі 0,5 км вище м.Ватутіне основні показники складу та якості води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створах 0,5 км нижче м.Ватутіне та гирло в межах с.Єрки перевищень ГДК згідно норм СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений" не виявлено. В 2008 році санітарний стан р.Шполки задовільний.
48
р.Синюха На прикордонному створі з Кіровоградською областю (с.Чеснопіль), де зливаються в одну три річки: р.Гірський Тікич, р.Гнилий Тікич та р.Велика Вись, основні інгредієнти відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2008 році санітарний стан р.Синюхи не змінився і залишився задовільним. р.Гірський Тікич Основні показники складу та якості води на створі 2 км вище гирла р.Гнилий Тікич (с.Криві Коліна) знаходяться в межах норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2008 році санітарний стан р.Гірський Тікич задовільний. р.Уманка Аналітичний контроль якості та складу води р.Уманки проводився на трьох підконтрольних створах. Основні показники складу та якості води на створі 1 км вище м.Умань та 0,5 км нижче м. Умань відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". На створі 0,5 км нижче скиду очисних споруд м.Умань в межах с.Сушківка показники знаходяться в межах допустимих норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2008 році санітарний стан р.Уманки задовільний. р.Ятрань На прикордонному створі з Кіровоградською областю, 1,5 км вище с.Перегонівка основні інгредієнти відповідають нормам ГДК "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочнобезопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". Виняток становить залізо заг., зафіксовано перевищення ГДК в 1,5р. В 2008 році санітарний стан р.Ятрань задовільний. Як свідчать дані спостережень, стан річок області залишається задовільним. Санепідслужбою області здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які 49
поширюються водним шляхом та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. Всього за 2008 рік санепідслужбою відібрано і досліджено 928 проб поверхневої води на санітарно-хімічні і 2170 на мікробіологічні показники. З них не відповідали вимогам санітарних норм і правил 114 і 164 проб відповідно. Із загальної кількості досліджених на санітарно-хімічні показники проб води водойм досліджено на вміст пестицидів 341 пробу, із них не відповідали гігієнічним вимогам 2 проби; солей важких металів – 463 проб; СПАР – 179; фенолів – 228. Згідно з програмою гідрохімічного контролю якості вод лабораторією гідрохімічного моніторингу Черкаського регіонального управління водних ресурсів здійснюється контроль поверхневих вод Кременчуцького водосховища щомісячно: р. Дніпро, водозабір м. Черкаси; р. Рось, водозабір м. КорсуньШевченківського; р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС, та щоквартально: р. Тясмин, техводозабір; р. Рось, м. Стеблів, в/б ГЕС; р. Рось, с. Виграївські Дачі; с. Хмільна (вплив р. Росава). В Канівському водосховищі, на межі Черкаської та Київської областей вода відповідала вимогам СанПіНу № 4630-88 для даного класу водойм. Процеси самоочищення проходили задовільно. На ділянці р. Дніпро в районі водозабору м. Черкаси якість річкової води не відповідала санітарним вимогам за рівнем ХСК (1,3-1,5 ГДК), вмістом заліза (1,2 ГДК). Якість води р. Дніпро по всій течії відповідала ІІ – ІІІ класу якості води (добрі, задовільні) поверхневих водойм та характеризувалась помірним ступенем забруднення. Як свідчать дані спостережень, стан річок області залишається задовільним. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод Черкаської області не проводилась, стан гідробіоценозів не визначався. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Санепідслужбою області проводилися дослідження проб річкової води за мікробіологічними показниками. Високі рівні бактеріального забруднення води відмічались в р. Тясмин, в межах Кам’янського району: індекси лактозопозитивних кишкових паличок (ЛКП) - 7 000 (при нормі не більше 5000), колі–фагів – 200 (при нормі не більше 100) БУО (бляшкоутворюючих одиниць), рівень розчиненого кисню знижувався до 3,6 мг/дм3 (при нормі не менше 4 мг/дм3), вміст заліза становив 0,6 мг/дм3 (при нормі 0,3 мг/дм3). 50
Дещо погіршилась якість води р. Тясмин (ств. № 33,34) в зоні спостереження Смілянської міськСЕС: інтенсивність запаху становила 1-2 бали, індекс ЛКП - 6200. Збудники кишкових інфекцій, життєздатні яйця гельмінтів не виявлені. Процеси самоочищення в річці проходили задовільно. Впродовж року в р. Вільшанка в межах Городищенського району реєструвався високий ступінь бактеріального забруднення: індекси ЛКП, Е.Coli - 24000. На річці Гнилий Тікич Лисянського району виявлено погіршення якості води за бактеріологічними показниками в с. Стебне, Звенигородського району: індекс ЛКП склав 13000, Е.Coli – 2300, колі-фагів – 200 БУО та в зоні спостереження Катеринопільської райСЕС: індекси ЛКП, Е.Coli – 24000. В результаті проведених досліджень проб води р. Уманка (створ № 86), в зоні спостереження Уманської міськСЕС, виявлено погіршення бактеріологічних показників - індекси ЛКП, Е.Coli підвищувались до 240000. Процеси самоочищення води проходили на низькому рівні. Вода в р. Ірклій (ств. № 49,50) в зоні спостереження Чорнобаївської райСЕС не відповідала вимогам гігієнічних нормативів за показниками ХСК – до 50,0 мгО2/дм3 ( при нормі 30 мгО2/дм3), БСК – до 7,2 мгО2/дм3 ( при нормі 6 мгО2/дм3). За порушення санітарно-гігієнічних правил і норм при експлуатації водогінних споруд і мереж, погіршення якості питної води на винних осіб у 2008 році накладено 72 штрафи на суму 7358 грн., застосовано 11 фінансових санкцій на суму – 1838,8 грн., винесено 201 постанову про тимчасове призупинення експлуатації об'єктів, з них - 59 на постійно, 2 справи передано до прокуратури, 7 справ – на розгляд місцевих медкомісій, тимчасово відсторонені від роботи 88 осіб. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозборів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення поверхневих вод, є гідрометеорологічні умови. Нині головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції по каскаду дніпровських водосховищ є р. Прип’ять, тому умови формування поверхневого стоку на її водозаборі мають вирішальний вплив на радіаційний стан всього каскаду дніпровських водосховищ. За даними Черкаського ЦГМ протягом 2005-2008 років концентрації стронцію-90 у воді Канівського водосховища коливалися в межах від 28 до 99 Бк/м3; концентрації цезію-137 – від 4,83 до 11, 4 Бк/м3, що набагато нижче допустимих норм по питній воді згідно з документом Др-97 ( допустимий рівень вмісту цезія-137 та стронція-90 у питній воді 2 Бк/л або 2000 Бк/м3). За даними Дніпровського БУВР результати аналізів на визначення цезію137 та стронцію-90 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді створів с. Сокирне (водозабір м. Черкаси); нижній б’єф Канівської ГЕС; 51
м. Стеблів, верхній б’єф водосховища ГЕС знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення На стан навколишнього природного середовища області, в т.ч. поверхневих водойм та підземних вод, негативно впливають скиди у водойми неочищених і недостатньо очищених стічних вод, відсутність благоустроєних полігонів для складування побутових відходів, інтенсифікація господарської діяльності тощо. Однією з причин захворюваності населення на гострі кишкові інфекції, шигельози, вірусний гепатит А є вживання недоброякісної питної води. За даними аналізу загальної захворюваності населення області впродовж останніх трьох років показник інфекційної захворюваності знизився на 35% і щорічно знаходиться на рівні нижче середньодержавного. Всього в 2008 році зареєстровано 4,8 тисяч випадків інфекційних захворювань, проти 5,3 тисяч в 2007 році. За минулий рік в області відмічалось зниження показників захворюваності з усіх кишкових інфекцій на 12-14%, які в 1,5-1,7 рази нижче середніх по Україні, випадків групових інфекційних захворювань, спалахів та пов’язаних з водним фактором передачі інфекцій не зареєстровано. Станом на 01.01.2009 року на обліку держсанепідслужби області нараховується 397 водогонів централізованих джерел водопостачання, з них 25 комунальних, в тому числі 4 з поверхневих джерел, 243 відомчих, 129 сільських та 379 децентралізованих джерел (358 громадських колодязів, 17 артезіанських колодязів, 4 каптажі). Впродовж 2008 року із джерел централізованого господарсько-питного водопостачання відібрано i досліджено 5210 проб питної води за санiтарнохiмiчними показниками, з них 526 не відповідали нормативам державного стандарту, що складає 10,1% (на рівні 2007 року) та 7702 проби за бактеріологічними показниками, з них 24 не відповідали встановленим нормативам, що складає 2,6% проти 2,9% в 2007 році. Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 1347 проб питної води за санітарно-хімічними показниками, з них 375 не відповідали нормативам санітарних правил, що складає 27,8% проти 29,6% в 2007 році, 1393 проби за бактеріологічними показниками, з них 192 не відповідали встановленим нормативам, що складає 13,8% проти 19,0% в 2007 році. Аналіз результатів лабораторних досліджень води водойм, виконаних санепідстанціями міст та районів за 2008 рік, свідчить, що річкова вода в створах спостереження зазнавала від помірного та допустимого до високого ступеню забруднення (класифікація СанПіН № 4630-88). 4.5. Заходи щодо покращення стану водних обєктів Для поліпшення стану водних ресурсів області та на виконання заходів 52
регіональної програми екологічного оздоровлення Дніпра з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2008 року було виділено та освоєно 1172,98 тис. грн. тис. грн. на: - реконструкцію первинних відстійників очисних споруд районного комунального підприємства “Кам'янський водоканал”, - розробку проекту та реконструкцію каналізаційних мереж Черкаського обласного онкологічного диспансеру, реконструкцію системи каналізації дитячого санаторію "Руська Поляна", Черкаського району, - будівництво очисних споруд Жовтневого психоневрологічного інтернату, Чорнобаївського району, - реконструкцію гідроспоруди водозахисної дамби на р. Ірклій в смт Чорнобай, - реконструкцію каналізаційного колектору по вул. Ціолковського в м. Черкаси; - виконання заходів щодо відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Сріблянка та Медянка в межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району; - реконструкцію очисних споруд у м Чигирині; - реконструкцію каналізаційної мережі по провулку Б. Хмельницького в смт. Лисянці.
53
5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ,ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО – ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. При формуванні екологічної мережі збільшення її площі може бути здійснено за рахунок наступних заходів: 1. Створення об'єктів природно-заповідного фонду високих категорій заповідання, як основних ядер елементів екомережі (природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків); 2. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історикокультурну цінність; 3. Запровадження особливого режиму використання водоохоронних та прибережних захисних смуг; 4. Створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель; 5. Збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони; 6. Екологічно доцільне збільшення площі лісів. Реальне збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ існування видів рослин і тварин забезпечується лише у тому випадку, коли вони потрапляють у систему заповідних об’єктів. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками в таблиці 5.1. Табл. 5.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення (ПЗФ) Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси
2000 39,66587 143,6 125,8 107,5
2005 39,33203 145,3 124,4 13,0
2006 39,492914 144,0 124,5 13,0
2007 39,8054 143,9 124,6 12,9
2008 44,32718 143,5 124,8 12,9
0,1 0,1 0,4 340,4
0,1 0,1 0,6 337,6
0,1 0,1 0,6 338,0
0,1 0,1 0,6 338,2
0,1 1,4 0,6 338,4
5.1.1 Стан природних складових довкілля З метою захисту життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям рішенням обласної ради від 28.10.05 № 24-5/IV „Програму моніторингу 54
довкілля в Черкаській області”, основним завданням якої є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу. Для забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по різним напрямкам моніторингу протягом 2008 року суб’єкти регіональної системи моніторингу в межах своїх повноважень проводили спостереження за складовими довкілля, а саме: за станом атмосферного повітря населених пунктів, небезпечними геологічними явищами (зсувами, процесами яроутворення), станом земель та забрудненням ґрунтів, джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти. Державний моніторинг у галузі атмосферного повітря проводиться лабораторією Черкаського обласного центру метеорології. У повітрі контролюється 4 основних (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та 20 специфічних забруднюючих речовин. В 2008 році спостерігалися перевищення ГДК по середньомісячним концентраціям діоксиду азоту та аміаку. Обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється контроль за якістю поверхневих вод. Всього за 2008 рік санепідемслужбою відібрано і досліджено 928 проб поверхневої води на санітарно-хімічні і 2170 на мікробіологічні показники, з них не відповідали вимогам санітарних норм і правил 114 і 164 проби відповідно. Моніторинг спостереження за гідрогеологічним станом прибережних територій в зоні впливу Кременчуцького водосховища проводиться відділом технічного забезпечення моніторингу та вишукувальних робіт Регіонального управління водних ресурсів. У верхній частині водосховища, на правобережжі, середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2008 року склала 0,4 м, найбільша 1,1 м, в районі очисних споруд м. Канева, поблизу с. Пекарі. Площа втрачених земельних угідь становить 0,45 га. На лівобережжі верхів`я водосховища середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2008 року склала 1,6 м, найбільша 2,9 м. Втрати земельних угідь склали 1,13 га. Загальна площа земельних угідь, втрачених протягом останнього року внаслідок переробки берега Кременчуцького водосховища в межах Черкаської області склала 2,57 га, за період експлуатації водосховища 851,57 га. У 2008 році при проведенні ДП „Центрукргеологія” щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського району (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашнівського району (села Вороне, Нова Гребля, Охмарів, Хижня), Охматів Монастерищенського району (смт. Монастерище), КорсуньШевченківському районі (територія Корсунь-Шевченківського
55
машинобудівного заводу), Лисянському районні (село Бужанка) та Чигиринському районі (північна частина села Головківка). На всіх обстежених зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ заболочених ділянок, замулювання джерел. Системні спостереження за станом підземних вод в області проводяться по 86 свердловинах, які розміщені на 17 дільницях. Вивчення рівневого стану підземних вод проводиться по 30 свердловинам, в тому числі: по 13 свердловинах природного режиму та 17 свердловинах порушеного режиму підземних вод, а саме, на ділянках діючих водозаборів в містах Канів, Умань, Черкаси; на ділянках забруднення, в промисловій зоні міста Черкаси, в районі відстійників в с. Косарі Кам`янського району, свинокомплексу в с. Піщане Золотоніського району, ставка-накопичувача ВАТ „Русь” в с. Гельм`язів Золотоніського району та на ділянках підтоплення. По всіх об’єктах підтоплення, за якими здійснювався моніторинг, відбувався спад рівня ґрунтових вод та скорочення підтоплених площ. Таким чином, внаслідок дефіциту опадів та підвищенню середньорічної температури відбувся спад рівнів ґрунтових вод, знизилась вологість порід зони аерації. Майже всю зиму грунт залишався талим, завдяки чому відбувалось проникнення вологи по тріщинах на глибину, що не сприяло розвитку процесів підтоплення в області. Розвиток процесу підтоплення на території області пов’язаний, як з природними умовами території, так з впливом техногенних чинників. Найбільш небезпечними щодо процесів підтоплення є зони впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ (Канівський, Золотоніський, Чигиринський райони), в межах забудованих прирічкових ділянок та зонах впливу ставів по ріках Рось та ділянці від села Луки до гирла Вільшанки на ділянці с. Воронівка – м. Городище, Гірський Тікач на ділянці с. Кути – с. Березівка, Гнилий Тікач в районі с. Звенигородка, смт. Лисянка та на ділянці смт. Єрки – с. Бродецьке. Незначний розвиток процесів підтоплення в межах слабко дренованих рівнинних територій із затрудненим поверхневим стоком – по ряду сіл Драбівського та Чорнобаївського районів, в межах Маньківського району. На ділянках режимних спостережень навесні спостерігався підйом рівнів ґрунтових вод на 0,1-0,3 м та незначне розширення підтоплених площ (м. Звенигородка, смт. Маньківка та Монастирище). Санепідслужбою області протягом 2008 року відібрано і досліджено 964 проби ґрунту за санітарно-хімічними показниками та 738 проб - за бактеріологічними, з них 397 проб не відповідали санітарним нормативам за санітарно-хімічними показниками, в т.ч. 9 - за вмістом пестицидів, 293 - солей важких металів та 64 за бактеріологічними показниками, за паразитологічними показниками відібрано і досліджено 6140 проб ґрунту, яйця гельмінтів виявлені в 181 пробі. В 2008 році Черкаським обласним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції виявлено перевищення вмісту 56
залишків кількості пестицидів (ДДТ) в 6 пробах. Всього досліджено 1439 проб ґрунту. Моніторинг лісів Черкаської області здійснюється в системі Держкомлісгоспу. Моніторингом охоплено 255 тис. га земель вкритих лісовою рослинністю. Програма моніторингу лісів включає оцінку стану облікових дерев на ділянках спостереження, узагальнену характеристику стану та продуктивності насаджень, оцінку біорізноманіття. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Багатовікова господарська діяльність значно змінила природне середовище області. Внаслідок такої діяльності зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води. Серед антропогенних чинників, які украй негативно впливають на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття в цілому, на сучасному етапі слід відмітити розорювання прибережних захисних смуг, створення монокультур в лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на ділянках зі степовою і лучною рослинністю. Значний негативний вплив на стан біологічного різноманіття області останнім часом викликала діяльність людини, яка шляхом нераціонального використання природних ресурсів, спричинила осушення водно-болотних угідь, забруднення поверхневих вод комунальними та промисловими стоками, стоками з сільськогосподарських земель, браконьєрство, інтенсифікацію ведення лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва тощо. Під впливом антропогенних чинників відбувається суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином впливає на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився. Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів.
З метою створення дієвої та ефективної екологічної мережі області, як складової частини національної екологічної мережі у 2008 році проводились пошук та заповідання територій з найменш зміненими природними комплексами та дослідження флори і фауни перспективних напівприродних територій. Структурні елементи перспективної екомережі області займають 710 тис. га, що складає 34 % від площі області. Площа природно-заповідних об’єктів складає 44,327 тис. га або 6,2 % від загальної площі перспективної екомережі. Решта територій перебуває під антропогенним впливом.
57
Природні комплекси, що перебувають під охороною в межах територій природно-заповідного фонду, є найбільш захищеними. Крім територій ПЗФ в області найменше враженими та порушеними збереглися лише близько 18 % територій, до яких входять ліси, водно-болотні угіддя та частина нерозораних степових ділянок (здебільшого це невдоби). На цих територіях необхідно проводити спеціальні заходи, спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої та Червоної книг України, поліпшення середовища їх існування. Складові структурних елементів екологічної мережі наведені в таблиці 5.2.
10 0,1
13 15,8
Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві
12 3,7
Пасовища, сіножаті
11 1,4
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом
9 338,4
Землі під консервацією
8 135,9
Рекреаційні території
7 -
Курортні та лікувально-оздоровчі території
6 -
Ліси та інші лісовкриті площі
5 30,6
Землі водного фонду
4 44,3
Водно-болотні угіддя
Об’єкти ПЗФ
Загальна площа екомережі, тис. га
3 710
Водоохоронні зони, винесені в натуру
2 2091,6
Відкриті заболочені землі
1 Черкаська область
Складові елементи екомережі, тис. га
Загальна площа, тис. га
Одиниці адміністративно-територіального устрою
Табл. 5.2 Складові структурних елементів екологічної мережі
14 143,7
15 -
Одним із напрямків поліпшення екологічного стану екосистем є створення у складі екомережі відновлювальних територій, на яких необхідно і можливо відновити природний рослинний покрив і здійснити репатріацію видів рослин і тварин. Основним критерієм вибору відновлювальних територій є збереження на них середовищ існування, навіть якщо природне біорізноманіття повністю знищено (осушені торфовища, деградовані лучні і степові природні пасовища, зріджені ліси, агроценози інтенсивного використання) та реальна можливість проведення ренатуралізаційних заходів. Головні сучасні загрози біорізноманіттю пов’язані з діяльністю людини, що зумовлює необхідність оцінки впливів на стан біорізноманіття при плануванні, розміщенні, забудові та розвитку населених пунктів, підприємств, виконанні заходів що можуть негативно вплинути на стан біорізноманіття. Вплив господарської діяльності на рослинний і тваринний світ у складі екологічної експертизи проектів має бути детально прорахований на підставі розроблених методик та інструкцій. Врахування висновків експертизи щодо вжиття необхідних заходів із збереження та відтворення біорізноманіття має бути обов’язковим та першочерговим. Негативні впливи на біорізноманіття в 58
процесі планової діяльності суспільства мають бути компенсовані за належної управлінської, економічної та фінансової підтримки. Основними засобами щодо впровадження оцінки впливів на біорізноманіття та зменшення їх рівня є: - удосконалення правового забезпечення з питань оцінки впливів на біорізноманіття; - розвиток методичних матеріалів щодо екологічної експертизи, стратегічної довкільної оцінки, екологічного аудиту, екосистемного підходу та принципу запобігання; - удосконалення правового забезпечення, у частині врахування питань збереження біорізноманіття під час прийняття управлінських рішень. 5.1.3 Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Основними пріоритетами, в роботі щодо удосконалення екомережі у державі, є реалізація заходів, збереження біоландшафтного різноманіття збалансоване й невиснажливе використання земельних ресурсів, ренатуралізація частково деградованих ландшафтів, збільшення лісистості, захист вразливих екосистем, сприяння екобезпечному веденню сільськогосподарської діяльності та збалансованого розвитку регіонів, збереження об’єктів культурно-природної спадщини, біорізноманіття морських і приморських екосистем, відновлення водно-болотних угідь. Необхідно також вжити заходи, які допоможуть зберегти біорізноманіття в таких галузях господарства як: сільське й лісове господарство, оборонна галузь, енергетика й промисловість, мисливське й рибне господарство, управління водними, земельними й лісовими ресурсами, структурна й регіональна політика, туризм та рекреація, транспорт, міське й сільське планування. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Складність економічної і екологічної ситуації сприяє наростанню антропогенного навантаження, синантропізації рослинного покриву, збідненню біорізноманіття. Внаслідок значної зміни довкілля з кожним роком все більша кількість рослин переходить до рангу рідкісних і зникаючих. Однією з головних причин зникнення того чи іншого виду рослин є порушення існуючих екосистем, знищення природних екотопів. Рослини дуже швидко реагують на будь – які зміни оточуючого середовища бо є індикаторами порушення екологічно сталого довкілля. Негативний вплив на біорізноманіття рослинного світу області спричиняє значна розораність територій області та знищення невеликих ділянок залишків природної рослинності серед полів. До чинників, які негативно впливають на стан рослинності області можна віднести: - ерозію ґрунтів; - осушення та зрошення, що призводить до погіршення умов зростання; 59
- знищення боліт, заплавних лук; - вплив індустріального комплексу (техногенний вплив); - суцільне вирубування лісів; - суцільне зривання рослин на букети чи заготівля лікарсько – технічної сировини з порушенням норм; - випасання худоби, викошування та випалювання трави, рекреаційне навантаження; - вселення чужорідних видів рослин (амброзія). З метою збереження рослинних угрупувань в області проводиться систематична робота щодо виявлення місць перебування та зростання рідкісних видів рослин та створення на територіях, де вони зростають заповідних об’єктів з метою їх збереження та відтворення. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека представлений в таблиці 5.3. Табл. 5.3 Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:
Кількість видів 87 9 96
2000 87 9 96
Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 87 87 87 9 9 9 96 96 96
2008 87 9 96
5.2.1. Лісові ресурси Черкаська область розташована в межах лісостепу. На її території були широко розповсюджені ліси. Зараз вони збереглися окремими масивами. Площа земель лісового фонду області становить 338,4 тис. га. Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю складає 317,3 тис. га, тобто лісистість становить 15,2 % від площі області. Розподіл земель лісогосподарського призначення представлений в таблиці 5.4. Табл. 5.4 Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 2. 3.
2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)
Одиниця виміру 3 тис. га
Кількість
Примітка
4 338,4
5
тис. га
279,7
по ЧОУЛГ
тис. га
-
га
18,6
тис. га
317,3
%
15,2
60
З метою поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма „Ліси України” на період 2002-2015 р.р. по Черкаській області. На виконання Указу Президента України від 04.11.08 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень” розроблене розпорядження облдержадміністрації від 22.12.08 № 376 щодо проведення заходів по підвищенню лісистості на території області, створення нових лісів на деградованих, малопродуктивних землях та землях запасу. Протягом року в лісових господарствах області лісовідтворення проведено на площі 1440 га, з них: створено захисних лісонасаджень на непридатних для ведення сільського господарства землях на площі 580 га. Площа Держлісфонду лісових господарств Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства становить 279,7 тис. га. Площа земель вкритих лісом в 2007 році складала 269,7 тис. га, в 2008 році 270,7 тис. га, таким чином протягом року збільшилася на 1000 га. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень представлена в таблиці 5.5. Табл. 5.5 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг
2000 1036 30 -
2005 1127 171 -
2006 1172 584 -
2007 1264 689 -
2008 1440 580 -
Рис. 5.1 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень 1600 1400
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду
1200 1000 га 800 600 400 200 0 2000 2005 2006 2007 2008
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях
рік
В 2008 році в Черкаській області пошкоджено пожежами лісові культури на площі 2,2 га, на території ДП «Смілянське лісове господарство», в межах Городищенського району. Інформація щодо загибелі лісових насаджень від пожеж представлена в 61
таблиці 5.6. Табл. 5.6 Загибель лісових насаджень від пожеж №
Район
Кількість випадків
Пройдено пожежами , га Лісові землі всього в т.ч. верховими 2,2 2,2
1.
Городищенський (ДП «Смілянське лісове господарство»)
4
2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.
Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам'янський Канівський Катеринопільський К - Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський
-
-
14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.
Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський
-
-
Площа на 1 випадок, га
Нелісові Звітний рік, землі га
Попередній рік, га
Завдані збитки, тис. грн. всього в т.ч. побічні **
-
0,55
-
39,1
39,1
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Охорона лісів від пожеж здійснюється шляхом проведення таких заходів: створення протипожежних розривів та забезпечення догляду за ними; проведення протипожежних інструктажів з працівниками зайнятими на роботах з підвищеною пожежною небезпекою; поліпшення роботи правоохоронних органів щодо встановлення осіб, винних у виникненні пожеж у лісах; забезпечення надання спеціалізованим установам попереджень про клас пожежної небезпеки на 1-3 доби та попереджень про високий та дуже високий клас пожежної небезпеки; забезпечення інформування населення про високий і дуже високий клас пожежної небезпеки; утримання в підтопленому стані торф`яних полів; проведення ревізій протипожежних зон навколо торфополів; забезпечення протипожежного стану лісових просік у межах смуг відчуження ліній електропередач, нафто- та газопроводів; вжиття заходів щодо очищення лісових масивів від захаращеності, ліквідації буреломів та минулорічних говільників; доукомплектування спостережних веж заходами спостереження, зв’язку та оповіщення; забезпечення патрулювання лісових масивів, у тому числі повітряне, в період високих класів пожежної небезпеки та інше. Використання лісосічного фонду здійснюється на підставі затвердженої розрахункової лісосіки, яка становить по області 251,5 тис.м3 деревини. В 2008 році в порядку рубок головного користування було заготовлено 247,1 тис. м3 ліквідної деревини. 62
Інформація щодо спеціального використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році представлена в таблиці 5.7. Табл. 5.7 Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Район
ДП "Звенигородське ЛГ" (Катеринопільський, Звенигородський, Лисянський, Шполянський, Тальнівський райони) ДП "Золотоніське ЛГ" (Канівський, Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський райони) ДП "Кам'янське ЛГ" (Чигиринський, Кам`янський райони) ДП "Канівське ЛГ" (Канівський, Черкаський райони) ДП "К.-Шевченківське ЛГ" (Корсунь-Шевченківський, Канівський, Черкаський райони) ДП "Лисянське ЛГ" (Звенигородський, Лисянський, КорсуньШевченківський райони) ДП "Смілянське ЛГ" (Смілянський. Городищенський, Кам`янський, КорсуньШевченківський райони) ДП "Уманське ЛГ" Уманський, Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський, Тальнівський райони) ДП "Черкаське ЛГ" (Черкаський район) ДП "Чигиринське ЛГ" (Чигиринський, Кам`янський. Черкаський райони) разом
Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3
Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактичн розрахун фактично кова зрубано, кова о кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 3 м 14,1 105,5 2,5 4,6 4,5 31,4 31,5 0,8 0,6
36,8
122,1 36,6
15,6
57,7 15,4
5,8
18,4 5,9
1,5
5,2 1,4
8,3
34,1 8,1
28,3
90 25,7
0
0 0
27,6
87 25
0,7
3 0,7
13,5
61,7 12,9
2,7
16 2,8
7,1
28,5 6,9
3,7
17,2 3,2
19,2
78,2 19,1
9
35,1 9
9,7
39,6 9,6
0,5
3,5 0,5
15,7
55 15
0
0 0
15,2
53 14,5
0,5
2 0,5
31
114 35
5,7
22 8,1
25,1
92 26,9
0,2
0 0
38,6
135,9 39,4
0
0 0
35,1
123,6 36
3,5
12,3 3,4
39
116,3 34,6
27,5
93,4 26,5
8,6
16,2 6,4
2,9
6,7 1,7
13,8
43,7 13,4
2,5
7,7 2,5
9,2
28,7 8,8
2,1
7,3 2,1
251,5
874,6 247,1
57,8
206,7 59,3
170,5
579,3 167
23,2
88,6 20,8
Примітка. Фактична рубка по хвойній госпсекції більша за розрахункову із-за недовикористання ліміту в попередні роки.
5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин В зв'язку з відсутністю збуту та матеріальної зацікавленості заготівля лікарської сировини та інших видів природних недеревних рослинних ресурсів заготівельними організаціями не проводилась. 63
Табл. 5.8 Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000 2005 2006 2007 2008
Вид рослин встановлені ліміти -
-
Обсяги заготівлі, т фактично заготовлено -
5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В Черкаській області нараховується 334 види судинних рослин (17% флори області), що знаходяться під загрозою зникнення. Серед них 69 видів занесених до Червоної книги України, 14 включені в додаток І Бернської Конвенції, 7 охороняються в Європі- Європейський Червоний список, 3 – у всесвітньому масштабі. У найбільш загрозливому стані перебувають 29 видів рослин, популяції більшості яких нині, очевидно, зникли. Першочерговим заходом щодо забезпечення охорони рідкісних видів рослин є організація моніторингу стану їх популяцій. Інформація щодо охорони невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин представлена в таблиці 5.9. Табл. 5.9 Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.
Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.
2 69
3 дослідження не проводились
Район
1 Драбівський, Золотоніський, Кам’янський, КорсуньШевченкывський, Чигиринський Чигиринський Золотоніський, Канівський, Черкаський Золотоніський Канівський
Золотоніський, Канівський, Чорнобаївський Канівський,
Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 4 1.Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall
Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва
5 1. Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa
2. Бруслина карликова Euonymus nana Bieb 3. Вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum Z.
2. Aрум Бессера Arum besserianum 3. Булатка червона C. rubra
4. Водяний горіх плаваючий Trapa natans Z. 5. Гронянка півмісяцева, ключ-трава Botrychium lunaria (Z.) Sw. 6. Ковила волосиста Stipa capillata Z.
5. В’язіль стрункий Securigera elegans
7. Ковила дніпровська
7. Верба чорнична S. myrtilloides 8. Зозулинець жилкуватий O. nervulosa 9. Зозулинець
64
1 Черкаський КорсуньШевченківський, Лисянський , Смілянський Канівський, Уманський, Черкаський, Чигиринський Христинівський Канівський, Черкаський Городищенський, Канівський, Черкаський Чигиринський Канівський, Черкаський Городищенський, Золотоніський, Маньківський, Чорнобаївський Канівський, Черкаський
Золотоніський, Черкаський, Чигиринський Золотоніський, Смілянський, Черкаський Канівський Канівський КорсуньШевченківський, Смілянський, Черкаський Смілянський, Черкаський Канівський, Черкаський, Чигиринський Канівський, Черкаський Канівський Кам’янський
Канівський
2
3
4 Stipa boristhenica Klock. ex Prokud. 8. Лілія лісова Lilium martagon Z.
5 обпалений O. ustulata 10. Зозулинець салеповий O. morio
9. Підсніжник складчастий Galanthus nivalis Z.
11. Клокичка периста Staphylea pinnata
10. Росичка середня Drosera intermedia Hayne 11. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (Z.) All.
12. Ковила пухнатолиста S. dasyphylla 13. Коральковець тричінадрізаний Corallorhiza trifida 14. Любка зеленоквіткова P. chlorantha 15. Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata 16. Одноквітка звичайна Moneses uniflora 17. Хамарбія болотна
12. Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq. 13. Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klok. 14. Цибуля ведмежа Allium ursinum 15. Шафран сітчастий Crocus reticulatus Stev. ex Adam 16. Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (Z.) Fritsch.
Hammarbya paludosa 18. Шолудивник Кауфмана P. kaufmannii
17. Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis (Z.) Rich 18. Жировик Лезеля Liparis loeselii (Z.) Rich. 19. Зозулинець болотний Orchis palustris jacq 20. Зозулинець блощичний Orchis coriophora Z 21. Зозулині сльози яйцевидні Listera ovata (Z.) R. Rr 22. Коручка болотна Epipactis palustris (Z.) Crantz 23. Коручка морозниковидна Epipactis helleborine (Z.) Crantz 24. Любка дволиста Platanthera bifolia (Z.) Rich 25.Пальчатокорінник травневий Dactylorhiza majalis 26. Ковила вузьколиста Stipa tirsa Stev 27. Баранець звичайний Huperzia selago 28. Зозулинець шоломоносний
65
1
2
3
4
5
O. militaris Канівський Черкаський Канівський Канівський КорсуньШевченківський Монастерищенський Смілянський
Смілянський, Черкаський
29. Ковила пірчаста S. pennata 30. Коручка темночервона E. atrorubens 31. Коручка широколиста E. helleborine 32. Косарики тонкі Gladiolus tenuis 33. Лікоподіелла заплавна Lycopodiella inundata 34. Лунарія оживаюча Lunaria rediviva 35. Пальчатокорінник м’ясочервоний Dactylorhiza inсarnata 36. Плаун річний L. annotinum 37. Рябчик малий
Канівський
Fritillaria meleagroides 38. Рябчик руський F. ruthenica
Золотоніський
39.Рястка Буше Ornithogalum boucheanum
Драбівський Черкаський Чигиринський Канівський
40. Сон великий Pulsatilla grandis 41. Сон чорніючий
P. pratensis 42. Чина ряба L. venetus * район зазначений в ст. 1 відповідає території поширення видів рослин зазначеній в ст. 4. Канівський
5.2.4. Адвентивні види рослин Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (адвентивних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід’ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001). 66
Адвентивні види - це явище небажане, з яким потрібно „боротися”, оскільки адвентивна флора „забруднює” генофонд, витісняє аборигенні види із рослинних угруповань, веде до космополітизації флори. До негативних характеристик відноситься і те, що серед них багато злісних бур’янів, видів, шкідливих для тварин, отруйних, та таких, що викликають алергію у людей. Але серед адвентів є і цінні у господарському відношенні види. Це – кормові, лікарські, декоративні рослини, хороші медоноси, біоіндикатори та ін. Значна кількість адвентивних видів є важливими компонентами рослинності техногенних екотопів і піонерами заселення. Інформація щодо співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори представлена в таблиці 5.10. Табл. 5.10 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження
Число антропофітів
% від всіх антропофітів
Число кcенофітів
% від всіх кcенофітів
17 11
18,1 11,7
40 32
27,0 21,6
29 33
30,7 35,1
4
4,3
35 30 1 10
23,7 20,3 0,7 6,8
Примітка 1. Дані про склад адвентів на території Черкаської області приводяться на основі результатів дослідження за бюджетною темою: «Вивчити видове та ценотичне різноманіття деяких груп біоти Середнього Придніпров'я. Виявити типові та унікальні для регіону природні комплекси»(№ держреєстрації 06 БП 054 -01) Примітка 2. До групи антропофітів віднесено види дендрофлори, що часто зустрічаються в лісокультурах та зелених насадженнях міст та сіл Черкащини, але які не здатні до спонтанного і самостійного поширення і відтворення своїх популяцій. До їх числа не включені більшість декоративних та інших видів, що входять лише до складу колекцій ботанічних садів (наприклад дендрологічний парк «Софіївка» в м. Умані), а також не включені одно- та багаторічні види трав'янистих рослин, що культивуються як декоративні та сільськогосподарські культури. До ксенофітів віднесено всі адвентивні види які здатні самочинно поширюватись і відтворювати свої популяції в природних, напівприродних та антропогенно трансформованих біотопах, незважаючи на першопочатковий характер потрапляння та розселення на території Черкащини. Тобто до ксенофітів віднесено ергазіофітофіти (втікачі із культури). 5.2.5. Стан зелених насаджень України З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 03.03.2008 № 186 „Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою” на території області висаджено 785593 саджанців дерев та 67
чагарників на площі 707,034 га, створено 665 нових зелених зон, парків та скверів. В рамках проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою організовано акцію „Посади дерево і збережи його”, в якій взяли участь 23639 учнів 688 загальноосвітніх навчальних закладів області та 93661 волонтерів, посаджено 85343 зелених насаджень. В рамках проведення зазначених заходів по весняній толоці з озеленення та благоустрою активно продовжуються роботи по виконанню обласної програми реконструкції зелених насаджень, вражених омелою на 2007-2009 роки. Протягом 2008 року в рамках програми знесено 17837 та частково обрізано 5269 дерев вражених омелою. При проведенні компенсаційних посадок висаджено 41042 дерев. Дослідження щодо створення нових зелених насаджень, проведення ландшафтної реконструкції насаджень та проведення догляду за насадженнями не проводилися. Табл. 5.11 Озеленення населених пунктів, га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га
2000 -
2005 -
Рік 2006 -
2007 -
2008 -
5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Одним із основних видів спеціального використання тваринного світу в області є полювання. Мисливські угіддя області загальною площею 1691,307 тис. га надані в користування 53 користувачам мисливських угідь для ведення мисливського господарства терміном до 2028 року. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин представлена в таблиці 5.12.
Табл. 5.12 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Косуля Кабан Олень плямистий Лось
2000 5905 1282 252 54
2005 5676 1332 333 42
2006 5593 1516 361 47
2007 5909 1870 375 44
2008 6329 2133 448 54
Табл. 5.13 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті
2000
2005
2006 Відомості відсутні Відомості відсутні Відомості відсутні
2007
2008
Проводиться розведення кабана дикого в напіввільних умовах в мисливських господарствах „Імшам”, „Трахтемирівське”, „Дальній кордон”,
68
МГ „Пекарі”, МГ ”Світязь”, ТОВ „Маньківське”, ТОВ „Черкаське”.
ДП
„Смілянське
лісове
господарство”,
Інформація щодо Добування основних видів мисливських тварин по роках представлена в таблиці 5.14. Табл. 5.14 Добування основних видів мисливських тварин Види Затверджений Видано Не використано Причини мисливських ліміт добування, Добуто, гол. ліцензій, шт. ліцензій, шт. невикористання тварин гол. 2000 Олень 5 5 Відомості Відомості Деякі користувачі Кабан 75 75 відсутні відсутні мисливських угідь не Козуля 70 70 зацікавлені у використанні ліміту 2005 Олень 22 22 11 11 Кабан 267 267 176 91 Козуля 337 337 260 77 2006 Олень 35 35 18 17 Кабан 301 301 127 174 Косуля 416 416 291 125 2007 Олень 38 33 16 8 Кабан 312 287 295 73 Косуля 454 424 182 43 2008 Олень 36 36 25 12 Кабан 440 452 289 163 Косуля 461 477 331 146 Примітка: у 2008 році мисливськими господарствами було отримано 28 додаткових ліцензій(12 на добування кабана, 16 на добування козулі) взамін тих, по яких не було добуто Рік
За результатами обліку мисливської дичини в Корсунь-Шевченківському РГО УТМР, Шполянському РГО УТМР, „ТОВ МРГ „Драбівське”, РГО Золотоніське товариство мисливців та рибалок, ТОВ МГ „Урочище Дівиця” встановлено обмеження на використання державного мисливського фонду - заборонено полювання на копитних тварин у зв’язку з низькою чисельністю. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Черкаській області В 2008 році на Кременчуцькому водосховищі в адмінмежах Черкаської області рибодобувний промисел вели 36 користувачів. Обсяги вилову риби та інших водних живих ресурсів станом на 2008 рік становили 2056,48 т, що складає 107,5 % відносно до минулого року. Аналіз результатів промислу за 2007-2008 роки переконливо свідчить про поступове зростання всіх основних показників продуктивності, тобто, про ріст загальної популяції водних живих ресурсів водосховища. Слід відмітити, що в зв’язку з несприятливими для ведення промислу погодними умовами в зимовий період 2004-2006 рр., більшість користувачів водних живих ресурсів приступали до промислу лише після закінчення нерестового періоду (після 10 червня). Зазначений фактор, а також зниження промислового навантаження на водосховище у 2007-2008 рр., обумовили збереження популяцій плідників майже всіх цінних промислових видів риб та відповідно зростання рівня їх природного відтворення. Тобто, намітилась тенденція до подальшого зростання
69
продуктивності Кременчуцького водосховища. Показник продуктивності водосховища вперше за останні роки перевищив рівень 20 кг/га. В ході перевірок ведення промислу в 2008 році фіксувались випадки перевищення допустимих норм прилову молоді риб, внаслідок чого оперативно змінювались місця ведення промислу. Крім того, при виявленні скупчень молоді промислових видів та в місцях вселення дворічок рослиноїдних риб у водосховище тимчасово призупинявся промисел дрібновічковими (36-40 мм) сітками. Також в середній та нижній частинах водосховища тимчасово знімалися з промислу дрібновічкові сітки в період різкого підвищення температури води – липень-серпень. Все це дало змогу до мінімуму знизити втрати рибопродукції від вилову молоді риби та псування частини улову внаслідок високих температур води. Протягом року Головним управлінням держрибоохорони у Черкаській області проводився постійний контроль за діяльністю рибодобувних організацій на водосховищі; особливу увагу приділялось забороненим для промислу ділянкам водосховища – заказникам, режимним зонам та магістральним каналам тощо. В кінці літньо-осіннього періоду було визначено і затверджено перелік зимувальних ям на водосховищі, де заборонено будь-яке рибальство в зимовий період, та організовано постійний контроль за ними. Зазначені заходи регулювання промислу 2008 року на Кременчуцькому водосховищі дозволили відчутно знизити кількість випадків таких порушень Правил промислового рибальства, як перелов виділених квот, недопустимий прилов молоді риб та інше. Обсяги вилову риби рибовидобувними організаціями Черкаської області за останні три роки наведені в табл. 5.15. Табл. 5.15 Динаміка вилову риби Рік
Водний об‘єкт
Затверджений ліміт вилову, (т)
1 2 3 2000 Кременчуцьке водосховище 5038,4* 2005 Кременчуцьке водосховище 8124* 2006 Кременчуцьке водосховище 5640,5* 2007 Кременчуцьке водосховище 5249,5* 2008 Кременчуцьке водосховище 5333,0* *Загальний ліміт затверджений для Кременчуцького водосховища
Фактичний вилов, (т) 4 3168,5 1984,0 1749,9 1913,33 2056,48
5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території області мешкає 67 видів тварин, занесених до Червоної книги України.
З метою охорони та відтворення рідкісних видів тварин та фауністичних комплексів в області створено 481 об’єкт природно-заповідного фонду, зокрема, в 2008 році створено 17 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 4,521778 тис. га. Площа природнозаповідного фонду області на кінець 2008 року склала 44,327 тис. га.
70
Інформація щодо кількості видів тварин, занесених до Червоної книги України представлена в таблиці 5.16., перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні представлений в таблиці 5.17. Табл. 5.16 Охорона та відтворення тваринного світу Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.
Район
Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва Дослідження не проводились
Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва
67
Табл. 5.17 Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2009 року) Назва виду (звичайна і наукова)
Червона книга України
Бернська конвенція
CITES
CMS
AEWA
EUROBATS
Європейський червоний список
1
2
3
4
5
6
7
8
1.Багатозв’яз гірський український
Багатозв’яз гірський український
1.Мідянка
1.Вовк звичайний
1. Орланбілохвіст
1.Лебідь шипун
2. Красунядіва (комахи)
Красуня-діва (комахи)
2.Гадюка степова східна
2.Звичайна (річкова) видра
2. Журавель білий
2.Гуска сіра
2.Очеретян ка прудка
3.Дозорецьімператор
Дозорецьімператор
3.Широковух європейський
3.Лелека чорний
3.Чапля біла
3.Гоголь звичайний
3.Розалія альпійська
4. Дозорецьімператор
Дозорецьімператор
4.Горностай
4.Орланбілохвост
4. Лелека чорний
4.Лелека чорний
5. Дибка степова
Дибка степова
5.Норка європейська
5. Лелека білий
5.Лелека білий
6. Красотіл пахучий
Красотіл пахучий
6.Тхір степовий
6. Скопа
6.Гуска білолоба
7. Скарабей священний
Скарабей священний
7.Борсук
7.Широконіска
8. Жуксамітник
Жук-самітник
8.Видра річкова
8.Журавль сірий
9. Рогач звичайний
Рогач звичайний
9.Крохаль довгоносий
10. Розалія альпійська
Розалія альпійська
10.Чернь білоголова
11. Вусач мускусний
Вусач мускусний
12. Ковалик сплощений
Ковалик сплощений
13. Бітак італійський
Бітак італійський
-
1.Нічниця Наттера
71
1
2
14. Махаон
Махаон
15. Поліксена
Поліксена
16. Мнемозина
Мнемозина
17. Стрічкарка тополева
Стрічкарка тополева
18. Райдужниця велика
Райдужниця велика
19.Синявець мелеагр
Синявець мелеагр
20.Бражник дубовий
Бражник дубовий
21.Сатурнія мала
Сатурнія мала
22.Сатурнія середня
Сатурнія середня
23.Сатурнія руда
Сатурнія руда
24.Стрічкарка блакитна
Стрічкарка блакитна
25.Стрічкарка орденська малинова
Стрічкарка орденська малинова
26.Совка розкішна
Совка розкішна
27.Совка сокиркова
Совка сокиркова
28.Пістрянка весела
Пістрянка весела
29.Ведмедиця гера
Ведмедиця гера
30.Апростема карпентера
Апростема карпентера
31.Апростема пелетьє
Апростема пелетьє
32.Абія блискуча
Абія блискуча
33.Неуротома Фауста
Неуротома Фауста
34.Арге Беккера
Арге Беккера
3
4
5
6
7
8
72
1
2
3
35.Макрофія тевтонська
Макрофія тевтонська
36.Мегариса рогохвостова
Мегариса рогохвостова
37.Сколіягігант
Сколія-гігант
38.Сколія степова
Сколія степова
39.Ктир гігантський
Ктир гігантський
40.Ляра анафемська
Ляра анафемська
41.Джміль моховий
Джміль моховий
42 Джміль вірменський
Джміль вірменський
43. Мінога українська
Мінога українська
44.Мідянка
Мідянка
Мідянка
45.Гадюка степова східна
Гадюка степова східна
Гадюка степова східна
46.Гоголь
Гоголь
47.Скопа
Скопа
48 .Шуліка рудий
Шуліка рудий
49. Лунь польовий
Лунь польовий
50. Канюк степовий
Канюк степовий
51. Змієїд
Змієїд
52 .Орелкарлик
Орел-карлик
53. Підорлик великий
Підорлик великий
54. Могильник
Могильник
55.Орланбілохвіст
Орланбілохвіст
56.Балобан
Балобан
57.Кулик-
Кулик-сорока
4
5
6
7
8
Гоголь Скопа
Орланбілохвіст
Орланбілохвіст
73
1
2
3
4
5
6
7
8
сорока 58.Поручайник
Поручайник
59.Пугач
Пугач
60.Кутора мала
Кутора мала
61.Нічниця Наттерера
Нічниця Наттерера
62.Широковух європейський
Широковух європейський
Широковух європейський
63.Горностай
Горностай
Горностай
64.Норка європейська
Норка європейська
Норка європейська
65.Тхір степовий
Тхір степовий
Тхір степовий
66.Борсук
Борсук
Борсук
67.Видра річкова
Видра річкова
Нічниця Наттерера
Видра річкова
68.Вовк звичайний
Вовк звичайний
69. Лелека чорний
Лелека чорний
Лелека чорний
70. Журавель білий
Журавель білий
71.Чапля біла
Чапля біла
Лелека чорний
72.Лебідь шипун
Лебідь шипун
73.Гуска сіра
Гуска сіра
74.Лелека білий
Лелека білий
Лелека білий
75. Гуска білолоба
Гуска білолоба
76.Широконіс ка
Широконіска
77. Журавль сірий
Журавль сірий
78.Крохаль довгоносий
Крохаль довгоносий
79. Чернь білоголова
Чернь білоголова
74
1
2
3
4
5
6
7
8
80. Розалія альпійська
Розалія альпійська
81.Очеретянка прудка
Очеретянка прудка
ВСЬОГО
67
7
4
6
10
-
3
Дослідження щодо кількість видів фауни, яким загрожує небезпека не проводилися. Табл. 5.18 Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду
Види, яким загрожує небезпека
Кількість видів 2005
1
2
3 Дослідження не проводились
2006
2007
2008
4
5
6
5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Інфекційні хвороби тварин, в тому числі і диких, можуть виникати як наслідок природних небезпечних явищ та несприятливого стану довкілля. Це такі хвороби як сибірка, лептоспіроз, сказ, туберкульоз, лейкоз, які небезпечні як для тварин так і людей. Завдяки проведенню комплексних протиепізоотичних заходів та моніторингових досліджень серед домашніх та диких тварин і птиці, посиленню державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, епізоотична ситуація в області стабільно благополучна і контрольована. На протязі останніх, більш як 5 років, область благополучна щодо гострих інфекційних хвороб тварин та птиці, в тому числі і диких, особливо тих, що відносяться до списку „А” міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ). Два останніх випадки сибірки реєструвалися в 2000 році в Монастирищенському та Чорнобаївському районах, а класична чума серед диких свиней у 2002 році на території Канівського району. Проте, незважаючи на заходи, що вживаються, в області як серед диких так і домашніх тварин реєструється таке зооантропонозне захворювання, як сказ. Протягом 2008 року сказ серед тварин реєструвався в 17 районах області та м. Сміла, де виявлено 83 неблагополучних щодо сказу тварин пунктів, в яких захворіло і загинуло 109 голів тварин, з них: - сільськогосподарських-13, що складає 11,9% до загальної кількості; - котів та собак-55, що складає 50,5 % до загальної кількості; - диких-41, що складає 37,6% до загальної кількості. Інформація щодо найбільш неблагополучних пунктів щодо захворюваності представлена в таблиці 5.19. 75
Табл. 5.19 Найбільше неблагополучних пунктів щодо захворюваності Район
Золотоніський Кам'янський Чорнобаївський Драбівський Черкаський Звенигородський Смілянський
Кількість неблагополучних пунктів 12 11 8 8 7 6 6
Захворіло тварин 22 16 9 8 8 9 10
З них: диких тварин 7 9 4 4 4 2 3
Джерелом інфекції сказу домашніх та сільськогосподарських тварин є дикі м'ясоїдні. Причинами виникнення захворювання тварин на сказ та розповсюдження інфекції є перевищення оптимального розміру популяції лисиць (щільність не повинна перевищувати 0,5-1 голову на 1000 га угідь), незадовільна боротьба з бродячими собаками та бездомними котами на мисливських угіддях та зелених зонах навколо населених пунктів, недотримання правил утримання собак та котів, не повідомлення працівників державної служби ветмедицини про підозрілу поведінку звірів та покуси ними тварин. З метою профілактики сказу тварин та при оздоровленні неблагополучних пунктів у області в 2008 році щеплено проти сказу 142402 собак та 51116 котів, що більше проти минулого 2007 року, відповідно на 4143 та 7395 голів. Відстріляно 10840 бродячих собак, 4149 бездомних котів та 3091 лисиць. Для вакцинації проти сказу диких тварин двічі (весною та осінню) у всіх районах області на площі 14258 км застосували пероральну вакцину в загальній кількості 506100 доз, з розрахунку 15-20 доз на км, на суму біля 3 млн. гривень. Завдяки проведеним заходам кількість неблагополучних пунктів щодо сказу тварин у 2008 році зменшилась проти 2007 року на 20, а випадків на 9. Кількість тварин, що щорічно піддається захворюванню на сказ, поступово зменшується. Якщо в 2006 році захворіло 159 тварин, то в 2007 році - 118, а в 2008 - 109. Шлях до ліквідації сказу тварин в області - це: 1. Вакцинація диких м'ясоїдних проти сказу 2. Проведення відлову безпритульних тварин 3. Налагодження чіткого обліку собак та котів у приватному секторі, що дасть змогу забезпечити їх вакцинацію в повному обсязі. У 2008 році лабораторією відділу особливо небезпечних інфекцій Черкаської облсанепідстанції серопозитивні знахідки на лептоспіроз в РМА виявлені у полівки звичайної (серогрупа Рomona в титрі 1:20, 1:40) з Чигиринського району та рудої полівки (серогрупа Суnорtегі в титрі 1:80) з Смілянського району. Туляремійний антиген серологічно визначено у рудої полівки в титрі 1:20, відновленої на ензоотичній з туляремії території (Чорнобаївський район, с.Мохнач). 76
При лабораторних дослідженнях іксодових кліщів на природну інфікованість бореліями позитивні результати отримано у матеріалі, зібраному в м. Умань, парк «Софіївка», Уманському та Корсунь-Шевченківському районах. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Інвазивні чужорідні види – означає немісцеві види, інтродуковані навмисно або ненавмисно поза межі їх природних середовищ існування, де вони осіли, розмножуються і поширюються способами, що чинять шкоду для середовища, в яке вони були внесені. Більшість інвазивних видів можуть мати негативний вплив на навколишнє природне середовище і можуть вплинути на біорізноманіття. Часто з метою запобігання інтродукції або вивільнення вищезазначених видів, потрібно, контролювати або знищувати їх. Майже всі представники інвазивних видів являються паразитами та здатні вражати представників тваринного (рослинного) світу на різних стадіях розвитку. В разі масового зараження представників фауни, інвазії здатні вражати і свійських тварин чим викликають загрозу зараження людини. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні В області на державному обліку пам'яток перебувають 1560 пам'яток історії та 132 монументального мистецтва, з яких 4 загальнодержавного значення. Решта пам'яток відносяться до пам'яток місцевого значення. На державному обліку перебувають 7169 пам'яток археології, з яких 25 загальнодержавного значення. В області налічується 481 територія та об’єкт природно-заповідного фонду, що займають площу 44,327 тис. га. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками представлена в таблиці 5.20. Табл.
5.20 Структура та динаміка природоохоронних (загальнодержавного та місцевого значення)
Категорія об'єкту ПЗФ
Кількість
Площа, тис. га
об’єктів
за
роками
Площа територій суворої заповідності
Біосферні заповідники
1990 -
1995 -
2000 -
2008 -
1990 -
1995 -
2000 -
2008 -
1990 -
1995 -
2000 -
2008 -
Природні заповідники
1
1
1
1
2026,98
2026,98
2026,98
2026,98
2026,98
2026,98
2026,98
2026,98
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Національні природні парки -
77
Регіональні
ландшафтні парки
-
1
1
200 40
Заказники Заповідні урочища
126 24
134 25
168
Пам'ятки природи
139
131
163
1 1 33
1 1
Ботанічні сади Дендропарки 1 Зоопарки 1 Парки- пам'ятки садово34 паркового мистецтва
-
5562,5
16196,9 16244,9 51 3588,9 3828,9 184
1 1 38
-
1161,47
160,0 160,0 8,0 8,0 42 1301,76 1288,26
5562,5
- -
-
-
30096,58 -
- -
-
-
25302,33 4149,0
3715,09
1176,81 1170,56
1390,662
-
-
-
-
160,0 8,0 1327,08
179,18* 4,37* 1351,86
-
-
-
-
-
-
-
-
*Видано державний акт на право постійного користування.
Рис. 5.2 Динаміка кількісного складу природоохоронних об’єктів за роками
200 180 160 140 120 Кількість 100
1990
1995
2000
2008
80 60 2008 40
2000
0 Природні заповідники
Рік
1995
20
1990 Регіональні ландшафтні парки
Заказники
Памятки природи
Заповідні у рочища
Парки-па'ятки Дендрологічні садовопарки паркового мистецтва
Зоологічні парки
Категорія
5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області Система територій та об’єктів природно-заповідного фонду Черкаської області і України в цілому представляє собою основу для створення екомережі. На Черкащині розташовано 481 територій та об’єктів природно-заповідного фонду на площі 44,327 тис. га, що становить 2,119 % від загальної площі області. В 2008 році оголошено 17 заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 4,522778 тис. га. На території Черкаської області виділені наступні категорії заповідності природних територій та об’єктів: Канівський природний заповідник – 2026,98 га, дендрологічний парк „Софіївка” – 179,18 га, регіональний 78
ландшафтний парк (РЛП) „Трахтемирів” – 5562,5 га, Черкаський зоологічний парк – 4,37 га, заказники (200 об’єктів), пам’ятки природи (184 об’єкти), парки – пам'ятки садово – паркового мистецтва (42 об'єктів), заповідні урочища (51 об’єктів). Заказники за характером об’єктів охорони та їх режимом поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні, загальногеологічні, пам’ятки природи - комплексні, ботанічні, гідрологічні, геологічні. З 481 територій та об’єктів природно-заповідного фонду області 20 мають статус загальнодержавного значення і займають площу 17,48459 тис. га. На сьогодні одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в області, є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), що створює підґрунтя для різних порушень. В 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 220 тис. грн. Укладено договір з проектною організацією на розроблення проектів землеустрою та встановлення меж в натурі для 11 заповідних об’єктів. Окрім того, з місцевих бюджетів фінансуються роботи зі встановлення меж в натурі для 2 заказників місцевого значення. Координацію робіт з встановлення меж у натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснює робоча група облдержадміністрації, до якої включено представників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області. На даний час в області винесено у натуру межі 168 об’єктів природнозаповідного фонду, з них: 6 – загальнодержавного значення та 162 – місцевого, загальною площею 14068,067 га. Канівський природний заповідник створений у 1923 році і у відповідності до Закону України „Про природно-заповідний фонд” затверджений як об'єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Даний заповідний об'єкт являє собою резерват природного генофонду широколистяного лісу і лугового степу Правобережного лісостепу України. В даний час проводяться роботи по розширенню меж Канівського природного заповідника. „Перлиною України” називають національний дендрологічний парк загальнодержавного значення – „Софіївка” в м. Умань, який заснований у 1796 році і є видатним пам'ятником садово-паркової архітектури, кінця ХVІІ початку ХІХ століть, світового значення та пам'яткою містобудування і архітектури України, занесений до державного реєстру національного культурного надбання, як музей природи садово-паркового мистецтва. Згідно з Указом Президента України від 28 лютого 2004 року № 249/2004 „Про надання дендрологічному парку „Софіївка” НАН України статусу Національного парк іменуємого „Національний дендрологічний парк „Софіївка”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 73 від 11.02.2004, колекції рослин дендропарку, внесені до реєстру Національного надбання. „Холодний Яр” – комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення, створена Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 1.11.1968 року 79
№ 1085-р, площею 553га. Заповідний об'єкт являє собою лісовий масив, в якому можна зустріти багато реліктових видів, які збереглися з дольодовикового періоду. Реліктом деревостанів є 1000– літній дуб-велетень, який називають „Дубом Залізняка”, пам'ятка природи місцевого значення. В межах холодноярського масиву знаходиться також значна кількість цінних у історико-культурному відношенні територій та об'єктів. Регіонально-ландшафтний парк „Трахтемирів” – об'єкт місцевого значення, створений у 2000 році з метою збереження відносно незмінених природних ландшафтів та природних екосистем, історико-культурної та археологічної спадщини. Територія РЛП сприяє підтриманню загального екологічного балансу ландшафту, містить типовий ценофонд рослинного світу і 39 червонокнижних представників тваринного світу. На території Черкаської області знаходиться один з добре відомих пристепових борів – найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі сосни звичайної на площі 41,7 тис. га. В області продовжується робота по виявленню природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року представлена в таблиці 5.21. Табл. 5.21 Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року № п\п
Найменування об’єктів ПЗФ
1. 2. 3. 4. 5. 6.
Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні гідрологічні зоологічні геологічні Ботанічні сади Зоологічні парки Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища
7.
. 8. 9. 10. 11.
Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 2026,98 1 2026,98 1 179,18 1 179,18 1 5562,5 1 5562,5 5 13882,3 195 16214,28 200 30096,58 2 8276,3 12 2668,1 14 10944,4 1 12,7 1 12,7 1 166 54 617,25 55 783,25 9 7946,7 9 7946,7 1 4500 4 236,9 5 4736,9 12 111,9 12 111,9 1 123 1 123 1 940 102 4497,73 103 5437,73 6 700,5 178 690,162 184 1390,662 4 1 1 1 6
590 105,5 5 4,37 691,3
8 106 32 2 30 36
228,585 359,997 59,71 0,02 41,85 660,56
12 107 32 3 30 1 42
818,585 465,497 59,71 5,02 41,85 4,37 1351,86
-
-
51
3715,09
51
3715,09
80
РАЗОМ
20
17484,63
461
26842,6
481
44327,2
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон На території області до земель оздоровчого призначення належить 0,1 тис. га та рекреаційного призначення - 1,4 тис.га. Вцілому в області нараховується 7 історико-культурних заповідників та 1 історико-архітектурний заповідник, працює близько 21 база відпочинку, 15 дитячих санаторно-курортних закладів, 12 санаторіїв, 38 готелів, 100 садиб сільського зеленого туризму. В Черкаському районі відомими курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії „Світанок” та „Мошногір’я”. На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод. Санаторій „Україна”, який розташований в сосновому бору, має сучасну лікувально-діагностичну базу і щороку приймає велику кількість відвідувачів. На території області нараховується 5 родовищ мінеральних вод, з них одне - радонове та чотири – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві. На кінець 2008 року в Черкаській області створено 481 об‘єктів природно-заповідного фонду, 20 з них – загальнодержавного значення. Ці території являються неоціненним елементом в скарбниці рекреаційних ресурсів. Але необхідно звернути увагу на те, що необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах, що недопустимо в межах природно-заповідних територій В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості. Ще одним важливим елементом рекреаційних ресурсів є туристичні бази. Найбільша їх частина зосереджена вздовж русла річки Дніпро де поєднуються лісові ландшафти з водними (річки, канали, пляжі). В 2008 році були розроблені нові елементи туристичної інфраструктури, які забезпечують належний активний відпочинок громадян. Запроектовані туристичні стежки та маршрути на територіях природно-заповідного фонду області, а саме: туристичний маршрут „Мальовниче узбережжя Трахтемирівського парку” протяжністю 34 км, еколого-туристична стежка „В околицях „Трахтемирова” протяжністю 3 км, туристичний маршрут „Пам’ятки Холодного яру” протяжністю 10 км, туристичні маршрути по ознайомленню з історією краю протяжністю 10-12 км, екологічна стежка «По ярах Трахтемирівщини» протяжністю 3,5 км, туристичний маршрут „По лісах Мошногір’я” протяжністю 20 км та туристичний маршрут „Канівські гори”. Черкаський край має мальовничу природу, багату історію, мережу лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, дитячих таборів відпочинку, 81
туристичних баз, що сприяє оздоровленню, відпочинку та ознайомленню з природою та історією області. 5.4.3. Історико-культурна спадщина На Черкащині знаходиться багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність. В області на державному обліку пам'яток перебувають 1560 пам'яток історії та 132 монументального мистецтва, з яких 4 загальнодержавного значення. Решта пам'яток відносяться до пам'яток місцевого значення. На державному обліку перебувають 7169 пам'яток археології, з яких 25 загальнодержавного значення. На території області знаходяться 7 історико-культурних та 1 історикоархітектурний заповідник. З них статус національного мають 4 заповідники: - Національний заповідник „Батьківщина Тараса Шевченка”; - Шевченківський національний заповідник; - Національний історико-культурний заповідник „Чигирин”; - „Національний історико-культурний заповідник у м. КорсуньШевченківському”; та статус державного мають 4 заповідники: - Державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура”; - Державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів”; - Кам'янський державний історико-культурний заповідник; - Державний історико-архітектурний заповідник „Стара Умань”. Територія сучасної Черкаської області з найдавніших часів перебувала в зоні стійкого заселення людьми, тут формувалися археологічні культури, які справили помітний вплив на цивілізаційний розвиток не тільки українських земель, а й усього людства. Найбільш яскравий слід залишила трипільська культура (ІV - середина ІІІ тис. до н.е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу. Близько 30 років тому біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив на цих землях праісторичну цивілізацію з найвищою на той час культурою землеробства, із садівництвом, виноградарством, тваринництвом (велика рогата худоба і вперше приручені коні), неперевершеним гончарством, видобутком та обробкою міді. Протягом 80-90-х років XX в. експедиціями Інституту археології НАН України розкопувалися поселення трипільської культури, що розташовувалися біля села Майданецьке Тальнівського району. Залишки трипільських міст залягають на глибині 30-50 см і зараз археологічні шари безповоротно губляться при обробці сільгоспугідь. Для порятунку тих, що залишилися, постановою Кабміну на Черкащині створений єдиний в Україні й у Європі державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура”. У його 82
склад включені останки одинадцяти великих (сотні гектарів площі) трипільських міст віком 5 тисяч років на території Тальнівського, Звенигородського й Уманського районів. Протоміст такої давності в Європі всього 19 і 17 з них знаходяться на території Черкаської області. Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух. Своєї кульмінації гайдамаччина досягла у 1768 році, коли вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина. Черкаська земля є батьківщиною багатьох відомих усьому світові людей видатного державотворця і політичного діяча Б. Хмельницького і велета духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю - відомі українські письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. ГулакАртемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, П. Юркевич, Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко. На Чигиринщині народився і жив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. Іллінська церква збудована 1663 року коштом Богдана Хмельницького у стилі козацьке бароко. Іллінська церква в Суботові, музей Б. Хмельницького, Замкова або Богданова гора, яка є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, бастіон Дорошенка входять до Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”. Працівники заповідника охороняють і урочище „Холодний Яр” з його численними пам’ятками природи та археології. „Холодний Яр” - комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення - історичне місце визвольної боротьби українського народу 1676 р. (Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Урочище „Холодний Яр” являє собою унікальний природний комплекс, з рідкісними видами рослин і багатим тваринним світом. Рослинний світ „Холодного Яру” налічує понад 120 порід дерев, 120 видів деревночагарникових порід та близько 150 видів трав’яних порід. На території пам’ятки діють близько 150 різних джерел. В с. Медведівка Чигиринського району розташована Залізнякова криниця – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що отримала назву від родини Залізняків, які її і викопали. Поблизу хутора Буда зростає дуб Максима Залізняка – тисячолітня ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, названий на честь ватажка національно-визвольного козацько-селянського руху 18 ст., який очолив боротьбу проти польських загарбників. Це один з найбільших в природі екземплярів дуба звичайного (найбільший за товщиною і об’ємом, та найстаріший в Україні). Висота дерева сягає 21,7м. Навколо дуба встановили огорожу, до нього простелили дерев'яний поміст, щоб туристи не трамбували землю. 83
На Черкаській землі в с. Моринці Звенигородського району народився геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко. Тут у 1992 році створений державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю поета, літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому. У Каневі у 1925 році створено Шевченківський національний заповідник. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І. Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології. Чернеча (Тарасова) гора є пам'яткою історії, культури, а також природи всеукраїнського і світового значення. На території заповідника знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: дуб Т.Г.Шевченко, посаджений на честь 150-річчя з дня народження поета та група дубів, посаджених на честь 100-річчя з дня його смерті. В 1825 році у м. Кам’янці було створене Південне товариство декабристів. У центрі міста на березі р. Тясмин розташований парк Декабристів. Центральна алея парку веде до скульптурної композиції "Декабристи" з зображенням Бестужева-Рюміна, Пестеля, МуравйоваАпостола, Волконського, Давидова. З Кам’янкою пов’язана творчість О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського. З метою охорони комплексу пам’яток історії, культури, природи тут створено Кам’янський державний історико-культурний заповідник На території Корсунь-Шевченківського району відбувалась одна з вирішальних битв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., про яку нагадують пам’ятники, обеліски та братські могили, Корсунь-Шевченківський історикокультурний заповідник, який включає в себе музей Корсунь-Шевченківської битви, ряд пам’яток природи та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Ландшафтний парк на р. Рось, створений в кінці XVIII ст. і розміщений на трьох островах. Парк створювався на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях превалюють місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, в’яз гладенький та ін., ростуть тут і екзотичні породи (гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, сосна Веймутова), всього налічується 70 деревних порід. До складу заповідника входять також історичний музей, художня галерея у Корсунь-Шевченківському, меморіальний музей композитора К.Г. Стеценка у Квітках, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуй-Левицького у Стеблеві. З метою збереження та відновлення пам’яток історії та культури на узбережжі Дніпра між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району у 1994 році створено державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів”. Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них - Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в с. Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця. 84
З метою комплексної охорони історико-культурної та природної спадщини, створення умов для ефективного туризму, відпочинку, рекреації та сприяння екологічній освітньо-виховній роботі в межах Григорівської сільської ради діє регіональний ландшафтний парк „Трахтемирів”, який включає в себе частину історико-культурного заповідника, поєднує охорону рідкісної флори і фауни, примноження та збагачення мисливської фауни. На території парку зустрічаються угрупування рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України; 39 видів рідкісних тварин, з яких 25 – занесено до Червоної книги України, 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, і 10 видів вважають регіонально рідкісними. „Перлиною України” називають шедевр світового садово-паркового мистецтва дендропарк Національної Академії Наук „Софіївка” у м. Умань. На сьогоднішній день цей старовинний дендропарк має надзвичайно велике як естетичне, так і науково-пізнавальне значення, являється визначною пам'яткою світового садово-паркового мистецтва та провідною науково-дослідною природоохоронною та культурною установою. З метою зменшення антропогенного навантаження на дендропарк, місцевими органами влади прийнято рішення про створення охоронної зони з особливим обмеженим режимом використання 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туризм є способом проведення вільного часу поза межами постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях. Залежно від цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму: культурно-пізнавальний; лікувальнооздоровчий; спортивний; релігійний; екологічний (зелений) та інші. До послуг туристів на Черкащині - 39 державних музеїв, 7 історикокультурних заповідників, 1 історико-архітектурний заповідник, які знайомлять з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю. В області працює близько 21 база відпочинку, 15 дитячих санаторно-курортних закладів, 12 санаторіїв, 38 готелів, 100 садиб сільського зеленого туризму. Завдяки географічному положенню, сприятливим природним умовам, багатому історичному минулому туризм в Черкаській області динамічно розвивається. Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді розроблено тематику екскурсійно-краєзнавчої діяльності для школярів та студентів по області, яка включає в себе відвідування дендропарку „Софіївка” в м. Умань, музею Корсунь-Шевченківської битви, Тарасової гори в м. Канів, історико-культурного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”, пам’ятних місць м. Кам’янки. Особливе місце серед багатьох заповідних закутків, де зберігаються пам'ятки історичних подій та архітектури належить мальовничому Чигиринському району. Царство краси: розкішні шати віковічних дубів та 85
ясенів, м'які килими різнотрав'я, п'янкі запахи фіалок, конвалій, м'яти, залишки старих вишневих садків. Царина героїчного минулого українського народу: сотні мовчазних скіфських курганів, козацькі могили та цвинтарі, церкви, таємничі підземні ходи та печери, могутні вали, чисті, як сльоза, криниці. Правічна наша історія. Чигирин здавна був козацьким осередком. Невипадково це містечко з бурхливим історичним минулим включено до туристичного маршруту „Золота підкова Черкащини”. Окрасою Чигирина є Парк Соборності. Під час святкування 410 річниці з дня народження Б.Хмельницького було висаджено близько 50 дерев і кущів, які своїм розташуванням відтворюють мапу України і символізують області нашої держави. В створенні заповідного куточку приймали участь адміністрація обласної ради та обласної державної адміністрації, адміністрація районної ради, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, державне управління екології та природних ресурсів в Черкаській області, державне підприємство "Чигиринський лісгосп", представники громадських організацій та мешканці містечка. Державні органи вживають різноманітні заходи щодо розвитку іноземного та внутрішнього туризму, молодіжного і дитячого туризму, заходи щодо виконання Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей в області. В 2008 році продовжує свою роботу проект „Стежками Холодного Яру” (Смілянський район) з розвитком агротуризму, сільського зеленого туризму та кінноспортивною школою. На території ряду областей України (в тому числі й Черкащини) розпочинається впровадження проекту туристичного маршруту „Трипільська Україна”, який передбачає популяризацію нашої держави, як країни трипільської культури та розбудову туристичної інфраструктури вздовж маршруту, що сприятиме розвитку як іноземного, так і внутрішнього туризму Черкащини. Для тих, хто звик до активного туризму, природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. Велика кількість водосховищ і ставків має не лише господарське, а й рекреаційне значення. Основною метою державної політики в сфері сільського туризму є залучення національних та іноземних інвестицій, створення нових робочих місць і, як результат, додаткове джерело поповнення особистих доходів громадян, місцевого і державного бюджетів. Через збільшення кількості туристів на території Черкаської області, на жаль, зростає негативний вплив на навколишнє природне середовище. Необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах. Основними 86
негативними факторами нерегульованої рекреаційної діяльності є витоптування, збір рослин, випалювання (в місцях розведення вогнищ), механічне пошкодження деревостану, забруднення окремих ділянок лісів, паркових зон, зростання транспортного навантаження, тощо. Так, збільшення рекреаційних навантажень на деревостани в лісових ландшафтних комплексах зумовлює зменшення їх росту, повноти і запасу, спричинює посилення процесів саморозрідження дерев. Тому в процесі досліджень рекреаційних навантажень необхідно враховувати неоднакову стійкість ландшафтних комплексів та їх компонентів до антропогенного впливу на протязі року, а також добову ритміку використання даної рекреаційної території. В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості. Для забезпечення ефективного використання, відновлення туристичних природних ресурсів територій природно-заповідного фонду вводиться особливий режим охорони, який визначається допустимим рівнем антропогенного навантаження, проводиться зонування території, що виділяє зони, дозволені для відвідування. Одним із шляхів вирішення проблеми негативного впливу туризму на природні комплекси є застосування „м'якого туризму”, який включає в себе: - сумісність з природою; - сумісність зі здоров'ям; - сумісність з історико-культурною спадщиною; - соціальну сумісність; - економічну сумісність; - фізичну сумісність. Тільки туризм, організований належним чином, спроможний дати можливість населенню не тільки користуватися унікальними природними об'єктами, а й зберегти їх для наступних поколінь.
87
6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,6 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1451,4 тис. га, з них: рілля - 1271,6 тис. га, перелоги – 8,8 тис. га, багаторічні насадження – 27,3 тис. га, сіножаті – 65,2 тис. га, пасовища – 78,5 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис. га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,4 тис. га.). Динаміка структури земельного фонду області представлена в таблиці 6.1. Табл. 6.1 Динаміка структури земельного фонду області 2000 Основні види угідь
Загальна територія
Всього, тис.га
2005
2006
2007
% до % до % до загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, площі тис.га площі тис.га площі тис.га території території території
2008
% до загальної площі території
Всього, тис.га
% до загальної площі території
2091,6
100
2091,6
100
2091,6
100
2091,6
100
2091,6
100
1456,4
69,6
1454,7
69,5
1488,5
71,2
1451,8
69,4
1451,4
69,39
340,4
16,3
337,6
16,1
338,0
16,2
338,2
16,2
338,4
16,18
у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі
78,3
3,7
82,1
3,9
82,7
4,0
82,9
4,0
83,3
3,98
4. Відкриті заболочені землі
27,8
1,3
29,3
1,4
30,8
1,5
30,8
1,5
30,6
1,46
5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі
15,3
0,7
16
0,8
16
0,8
15,9
0,8
15,8
0,76
36,1
1,73
37,0
1,77
37,0
1,77
36,4
1,74
36,2
1,73
Усього земель (суша)
1954,3
93,4
1956,7
93,5
1993,0
95,2
1956,0
93,5
1955,7
93,5
Території, що покриті поверхневими водами
137,3
6,5
134,9
6,4
98,6
4,7
135,6
6,5
135,9
6,5
Землі лісогосподарського призначення займають 338,4 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,8 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком, збільшилася на 0,2 тис. га). З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію 318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. га. 88
Площа забудованих земель області складає 83,3 тис. га, в тому числі відкритих розробок, кар΄єрів, шахт та відповідних споруд – 2,5 тис. га, житлової забудови 11,1 тис. га, промисловості - 6,7 тис. га, транспорту та зв’язку – 17,3 тис. га, технічної інфраструктури – 3,1 тис. га, земель, які використовуються для відпочинку - 34,5 тис. га , іншого використання – 8,0 тис. га. В області нараховується 15,8 тис. га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, з них: землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями – 0,4 тис. га, піски (включаючи пляжі) – 4,6 тис. га, яри – 5,6 тис. га (площа земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом зменшилася на 0,1 га). Під водою знаходиться 135,9 тис. га, у тому числі під штучними водотоками – 2,5 тис. га, річками, струмками – 3,8 тис. га, озерами, замкнутими водоймами, ставками – 17,9 тис. га, штучними водосховищами – 111,1 тис. га (площа земель покритих поверхневими водами збільшилася на 0,3 тис. га). 6.1.2. Деградація земель В області нараховується 361,8 тис. га деградованих та 108,8 тис. га малопродуктивних земель. В 2008 році проведено консервацію на площі 3,6 тис. га, потребують консервації 139,6 тис. га. Інформація щодо наявності деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2008 р. представлена в таблиці 6.2. Табл. 6.2 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2008 р. Види земель Деградовані землі Малопродуктивні землі
Разом на початок року, тис .га 361,8 108,8
Проведено консервацію, тис. га 3,1 0,5
Потребують консервації, тис. га 96,2 43,4
Моніторинг спостереження за гідрогеологічним станом прибережних територій в зоні впливу Кременчуцького водосховища проводиться відділом технічного забезпечення моніторингу та вишукувальних робіт Регіонального управління водних ресурсів. У верхній частині водосховища, на правобережжі, середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2008 року склала 0,4 м, найбільша 1,1 м, в районі очисних споруд м. Канева, поблизу с. Пекарі. Площа втрачених земельних угідь становить 0,45 га. На лівобережжі верхів`я водосховища середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2008 року склала 1,6 м, найбільша 2,9 м. Втрати земельних угідь склали 1,13 га. В межах Межиріцької опорної дільниці інтенсивний прояв процесів яроутворення спостерігається в яружних басейнах із найбільш густою ерозійною мережею, високим рівнем розораності та низьким рівнем заліснення 89
водозбірних площ – басейни ярів Стоколосів та Вила, Бабицької балки, де річні прирости ярів сягають 1,0 м і більше, а в середньому - близько 0,4-0,5 м/рік. Останніми роками швидкість росту окремих ярів сягала значень 3-5 м/рік. Так, в межах Регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів" спостерігається прискорення росту ярів, відновлення росту раніше загаслих ярів та промоїн. Максимальні прирости ярів протягом останніх років складали 7,0-12,5 м/рік. Сприяє розвитку ерозійних процесів розорювання земель на схилах від 3 та більше 7 градусів. На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га орних земель, розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів - 145,4 тис. га, на силах крутизною від 3 до 7 градусів - 654,1 тис. га. Табл. 6.3 Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 1983 2000* 2005* 2006* 2007* 2008* Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га 23,66 водна ерозія, тис. га 31,89 сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га * - з 1983 року дослідження щодо земель, які піддаються вітровій та водній ерозії в Черкаській області не проводились.
6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільскогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі області (2091,6 тис. га) 1451,4 тис. га або 69,4 % займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1271,6 тис. га (60,8%). Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту приводить до погіршення стану земель. Серед об’єктів навколишнього середовища стан ґрунтів має особливе значення тому, що в них нагромаджується максимальна кількість пестицидів та агрохімікатів, оскільки ґрунти є універсальним природним адсорбентом і нейтралізатором різних хімічних речовин. В зв’язку із застосуванням сучасних 90
високоефективних хімічних засобів захисту рослин, зубожінням сільськогосподарських підприємств даний чинник антропогенного впливу можна вважати незначним. Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001 – 2010 роки, затвердженою рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2, передбачено залуження орних земель з метою відновлення їх родючості або наступної трансформації до лукопасовищних угідь. З початку дії вищезгаданої Програми рекультивація порушених відпрацьованих земель проведена на площі 0,017 тис. га. На кінець 2008 року в області загальна площа порушених земель складала 3,475 тис. га, з яких 1,902 тис. га – відпрацьовані. Інформація щодо порушених та рекультивованих земель за роками представлена в таблиці 6.4. Табл. 6.4 Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території
2000 3,543 0,17 2,021 0,096 0,037 0,002
2005 3,463 0,16 1,912 0,09 0,027 0,001
2006 3,468 0,16 1,909 0,09 0,008 0,0004
2007 3,475 0,17 1,911 0,09 0,006 0,0003
2008 3,475 0,17 1,902 0,09 0,017 0,0008
По всіх категоріях господарств Черкаської області під урожай 2008 року на площі 927,1 тис. га посівної площі внесено 746,8 тис. ц мінеральних добрив в поживній речовині. В тому числі азотних – 497,2 тис ц, фосфорних – 123,4 тис. ц, калійних – 126,2 тис. ц. На гектар посівної площі внесено азотних добрив по 53,6 кг поживної речовини добрив, фосфорних і калійних відповідно 13,3 і 13,6 кг поживної речовини добрив. Крім того, внесено 1065,5 тис. тонн органічних добрив, що становить по 1,1 тонни на гектар посівної площі. Інформація щодо застосування засобів захисту рослин представлена в таблиці 6.5. Табл. 6.5 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг
2000 577,9 545,9
2005 972 1005,2
2006 1332 1360,6
2007 1432 1742,0
2008 1675 2079,8
0,5
0,8
1,1
1,2
1,3
Сільгосптоваровиробниками Черкащини в 2008 році використано 1675 тонн пестицидів, якими було оброблено 2079,8 тис. га посівів. В боротьбі з шкідниками застосовано 251,3 тонн інсектицидів, з хворобами використано 239,4 тонн фунгіцидів. Проти бур’янів внесено 958 тонн гербіцидів. Пестицидна загрузка складає 1,3 кг/га фізичної ваги. Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 91
тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами за роками представлена в таблиці 6.6. Табл. 6.6 Внесення мінеральних та сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т
органічних
добрив
у
грунт
2000 1029,6
2005 882,2
2006 902,8
2007 901,7
2008 927,1
212,3 181,2 20,3 10,8 309,3 30 21 17,6 2,0 1,4 -
399,9 231,8 82,6 85,5 416,8 47 45,4 26,3 9,4 9,7 -
550,9 326,0 111,2 113,7 573,4 64 61 36,1 12,3 12,6 -
790,6 454,4 164,4 171,8 645,9 72 87,8 50,4 18,2 19,2 -
746,8 497,2 123,4 126,2 725,5 78,3 80,5 53,6 13,3 13,6 -
2544,6 47,9
1000,9 19,0
1045,4 20,7
935,1 17,1
1065,5 24,7
5 2,5
2 1,1
2 1,2
2 1,0
2,7 1,1
Крім того, в результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення грунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення грунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару грунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Все це відбивається і на загальному стані сільського господарства. Зсуви У 2008 році при проведенні ДП „Центрукргеологія” щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій 92
негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського району (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашнівського району (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастерищенського району (смт. Монастерище), Корсунь-Шевченківському районі (територія Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу), Лисянському районні (село Бужанка) та Чигиринському районі (північна частина села Головківка). На всіх обстежених зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ заболочених ділянок, замулювання джерел. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,3-0,9 м, в межах зон живлення рівні знизились менше – на 0,2-0,5 м. Фіксувались утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів. На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1-2 см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського станкобудівного заводу. Активні в 2005-2006 роках зсуви на південний схід від с. Березівка Маньківського району в 2007 році уповільнили зміщення. В межах нового зсуву, який утворився південніше смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 року, в 2006-2008 роках, тривали зміщення з охопленням нових ділянок. Внаслідок цього площа зсуву зросла з 0,9 га до 1,2-1,3 га.
Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га, в межах 2-х з яких до 2001 року і навіть в 2004 році відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. В 2005-2008 рр. спостерігається високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформація будинків по вул. Пролетарській та Леонова. Також частково розташоване на зсувних схилах смт. Монастирище , площа зсувів займає 56 га, по всіх зсувах відзначався високий рівень стояння ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. Найбільш небезпечними є зсуви в смт. Монастирище, смт Маньківка, в межах Корсунь-Шевченківського станкобудівного заводу, зсуви в районі сіл Русанівка, Кислин, Березівка Маньківського району та села Григорівка Канівського району. Підтоплення Як відомо, одним із основних факторів, під впливом яких формується режим ґрунтових вод, являються метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопичення та розповсюдження, а також температура та вологість повітря. 93
Системні спостереження за станом підземних вод в області проводяться по 86 свердловинах, які розміщені на 17 дільницях. Вивчення рівневого стану підземних вод проводиться по 30 свердловинам, в тому числі: по 13 свердловинах природного режиму та 17 свердловинах порушеного режиму підземних вод, а саме, на ділянках діючих водозаборів в містах Канів, Умань, Черкаси; на ділянках забруднення, в промисловій зоні міста Черкаси, в районі відстійників в с. Косарі Кам`янського району, свинокомплексу в с. Піщане Золотоніського району, ставка-накопичувача ВАТ „Русь” в с. Гельм`язів Золотоніського району та на ділянках підтоплення. По всіх об’єктах підтоплення, за якими здійснювався моніторинг, відбувався спад рівня ґрунтових вод та скорочення підтоплених площ. За метеорологічними умовами 2008 рік характеризувався зниженою вологістю. Кількість опадів не сприяла поповненню запасів підземних вод. На території області сума атмосферних опадів склала 411-541 мм, порівняно з минулими роками по всіх метеостанціях зафіксована менша кількість опадів, а саме: Черкаси - 411мм, Золотоноша - 449 мм, Звенигородка - 524 мм, Умань - 415 мм, Чигирин - 451 мм, Жашків - 541 мм, Сміла - 458 мм, що на 4-202 мм менше минулорічних значень. Відносно багаторічних значень опадів випало на 71-218 мм менше, що склало 65-88% від норми. Середньорічна температура повітря була вищою від минулорічних значень на 1,7-2,1 0С і змінювалася від 10,0 до 10,8 0С. Таким чином, внаслідок дефіциту опадів та підвищенню середньорічної температури відбувся спад рівнів ґрунтових вод, знизилась вологість порід зони аерації. Майже всю зиму грунт залишався талим, завдяки чому відбувалось проникнення вологи по тріщинах на глибину, що не сприяло розвитку процесів підтоплення в області. Розвиток процесу підтоплення на території області пов’язаний, як з природними умовами території, так з впливом техногенних чинників. Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням, численними балками і ярами. До основних техногенних чинників розвитку процесу підтоплення відноситься водогосподарська діяльність (в основному, наявність крупних систем зрошування та втрати води з систем комунікацій, фільтрація стічних вод). Найбільш небезпечними щодо процесів підтоплення є зони впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ (Канівський, Золотоніський, Чигиринський райони), в межах забудованих прирічкових ділянок та зонах впливу ставів по ріках Рось та ділянці від села Луки до гирла Вільшанки на ділянці с. Воронівка – м. Городище, Гірський Тікач на ділянці с. Кути – с. Березівка, Гнилий Тікач в районі с. Звенигородка, смт. Лисянка та на ділянці смт. Єрки – с. Бродецьке. Незначний розвиток процесів підтоплення в межах слабко дренованих рівнинних територій із затрудненим поверхневим 94
стоком – по ряду сіл Драбівського та Чорнобаївського районів, в межах Маньківського району. На зрошувальних ділянках в селах Дубівка, Бубнівська Слобідка та Гельмязів Золотоніського району спостереженнями останніх років встановлено, що в зв’язку зі скороченням площ поливних земель поступово встановилися умови, характерні для природного режиму підземних вод. По всіх об’єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг в 2008 році відбувався спад рівня ґрунтових вод та скорочення підтоплених площ. Рівні склали: по ст. Поташ 3,4-5,4 м, по м. Звенигородка 0,7-3,0 м, по смт. Маньківка 1,55-1,95 м, по смт. Монастирище 1,58-2,40 м, зниження рівнів ґрунтових вод порівняно з 2006 роком становить 0,63-1,27 м, 0,1-0,25 м та 0,20-0,35 м відповідно. На ділянках режимних спостережень навесні спостерігався підйом рівнів ґрунтових вод на 0,1-0,3 м та незначне розширення підтоплених площ (м. Звенигородка, смт. Маньківка та Монастирище). Ерозійні процеси Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запобігання розвитку ерозійних процесів, пов'язаних із скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям ГЛМС (гідролісомеліоративних станцій), передачею їх функцій іншим організаціям, нагляд за існуючими та спорудження нових протиерозійних гідротехнічних споруд (лотків, валів тощо) значно посилились процеси яроутворення. В межах Межиріцької опорної дільниці інтенсивний прояв процесів яроутворення спостерігається в яружних басейнах із найбільш густою ерозійною мережею, високим рівнем розораності та низьким рівнем заліснення водозбірних площ – басейни ярів Стоколосів та Вила, Бабицької балки, де річні прирости ярів сягають 1,0 м і більше, а в середньому - близько 0,4-0,5 м/рік. Останніми роками швидкість росту окремих ярів сягала значень 3-5 м/рік. Так, в межах Регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів" спостерігається прискорення росту ярів, відновлення росту раніше загаслих ярів та промоїн. Максимальні прирости ярів в 2000-2006 роках складали 7,0-12,5 м/рік. Території парку є складовою частиною східної підвищеної околиці Придніпровської височини. Вона унікальна за своєю геологічною будовою. Парк розташований на складній мозаїці Канівських дислокацій, що розташовані в області Київського плато, яке займає частину Придніпровської височини від Києва до гирла річки Рось. Особливості природних умов області визначаються її положенням на півночі зони та схилах Українського щита. В районі Канівських дислокацій відслонюються юрські і крейдові породи. На формування ландшафту мав вплив дніпровський льодовик, який залишив водно-льодникові відклади. Такі льодовикові води виробили широкі долини. Потужність покривних лесових порід на вододілах 3-4 метра, на схилах до 6 метрів. Характер геологічної будови, дислокованість порід, піднятість над 95
Дніпром, глибоке розчленування територій сприяли розвитку ерозійних і ссувних процесів, особливо активних в смузі, що прилягає до Канівського водосховища. Переважаючим видом ландшафтів є розчленовані лесові рівнини, а в районах, що прилягають до Канівського водосховища основними є дуже еродовані височини з гляціо-тектонічними дислокаціями на юрсько-крейдовій основі, сірими лісовими грунтами під грабовими дібровами. Поширені долинно та яружно-балкові місцевості зі змитими грунтами. На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га, з них 20,0 тис. га орних земель розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів, 145,4 тис. га – на силах крутизною від 3 до 7 градусів, 654,1 тис. га – на схилах крутизною менше 1 градуса, 334,3 тис. га – на схилах крутизною від 1 до 3 градусів, що ускладнює збереження орних земель від різних видів ерозії.
Інформація щодо розподілу орних земель за крутизною схилів представлена в таблиці 6.7. Табл. 6.7 Розподіл орних земель за крутизною схилів Одиниці виміру тис. га %
Разом обслідуваних орних земель 1153,8 100
<1 654,1 56,7
У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 334,3 101,1 44,4 29,0 8,8 3,8
>7 20,0 1,7
Середня величина переробки ерозійних берегів верхньої частини Кременчуцького водосховища за останні роки склала 0,3 м, найбільша 1,0 м. Площа земель втрачених внаслідок ерозії берегів верхів`я становить 0,56 га, з них: 0,45 га землі лісового фонду і 0,11 га чагарники. Середня величина переробки берегів озерної частини водосховища в межах області становить: на прибережжі 0,1 м, найбільша 1,3 м поблизу с. Топилівка Чигиринського району. Загальна площа земельних угідь, втрачених за 2008 рік внаслідок переформування берега Кременчуцького водосховища в межах Черкаської області, склала 2,57 га, за період експлуатації водосховища – 851,57 га.
Негативні явища у верхній частині Кременчуцького водосховища пов’язані з процесами ерозійного розмиву берега. Слід визначити критичний стан ділянки правого берега поблизу с. Пекарі Канівського району, де протягом останніх років активізувався процес берегоруйнування. На ділянці довжиною 800 м, розмито берегову смугу площею 0,45 га. 6.3.Охорона земель Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості грунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі грунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території. Відсутність фінансування на ґрунтове обстеження не дає змоги на сьогодні реально оцінити якісний стан земель, динаміку ерозійних процесів та інші ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів в області. 96
На виконання природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Черкаській області в 2008 році за кошти виділені з державного бюджету проведено наступні заходи. З метою запобігання підтопленню території в межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району проводились заходи по підтримці сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Сріблянка, з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 2659,06 тис. грн., з них у 2008 році 1623,0 тис. грн. За 2008 рік кошти використано на 100%. На заходи по захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь в адмінмежах Червонослобідської сільської ради Черкаського району з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 3150,0 тис. грн., з них у 2008 році 200,00 тис. грн. За 2008 рік кошти використано на 100%. З метою запобігання підтопленню с. Ташлик Смілянського району Черкаської області з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 2339,72 тис. грн., з них у 2008 році 1019,0 тис. грн. Кошти використано на 100%. На проведення робіт по очищенню ставу та реконструкції гідроспоруди в урочищі «Шевченкова дача» у Лисянському районі Черкаської області з держбюджету виділено з початку фінансування заходу 52,0 тис. грн. За 2008 рік кошти використано на 100%. На очищення та впорядкування ставу в парку-пам΄ятці садово-паркового мистецтва в с. Лозуватка Шполянського району Черкаської області з початку фінансування заходу з державного бюджету виділено 76,0 тис. грн. За 2008 рік кошти використано на 100%. На виконання регіональної Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року у минулому році в 10 районах області у господарствах, землі яких входять до басейну Дніпра за рахунок коштів обласного бюджету та сільськогосподарських товаровиробників на проведення агротехнічних протиерозійних заходів виділено: безполицевий обробіток грунту площею 229,4 тис. га на суму 994,3 тис. грн.; щілювання грунту на площі 9,0 тис. га на суму 37,1 тис. грн.; залуження еродованої та техногегнно – забрудненої ріллі на площі 896 га на суму 409,1 тис. грн.; заліснень земель площею 401 га на суму 253,9 тис. грн. Для покращення стану земельних ресурсів, скоординованих дій органів місцевого самоврядування і виконавчої влади та контролюючих органів в області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2 “Програма розвитку земельних відносин в Черкаській області на 2001-2010 роки”. З метою відновлення малопродуктивних та деградованих земель, після тривалого їх використання, проводиться їх консервація. Станом на сьогодні по області, зокрема в Звенигородському, Канівському, Кам’янському, Чигиринському районах, законсервовано 3,2 тис. га деградованих та 0,5 тис. га малопродуктивних земель. Потребують консервації 139,5 тис. га 97
земель (96,2 тис. га деградовані та 43,3 тис. га - малопродуктивні). На малопродуктивних земельних ділянках чи ділянках без ґрунтового покриву проводять рекультивацію шляхом пошарового нанесення знятої ґрунтової маси, а в разі потреби і материнської породи. Рекультивацію порушених та відпрацьованих земель проведено на території 0,017 тис. га. З метою захисту земель від водної ерозії у 2008 році було побудовано та реконструйовано водонаправляючих, водоскидних валів та трубчатих водоскидів протяжністю 1,1 км. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів представлені в таблиці 6.8. Табл. 6.8 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси. вали-дороги): Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків мулонакопичувачі Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь
Одиниця виміру кількість господарств тис. га кількість господарств тис. га тис. га тис .га км шт. шт. га км
Обсяг вжитих заходів за роками 2007
2008
% 2007 р. до 2008 р.
2003
2004
2005
2006
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,4
4
4,5
4,5
2,7
3,6
3
1
4
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1,1
75
6.4 Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативноправовими актами. Президентом України 19.06.03 підписаний Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно з яким до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів належить здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель у частині: - додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель; - консервації деградованих і малопродуктивних земель; - збереження водно-болотних угідь;
98
- виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; - здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; - додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; - додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів та інше. В 2008 році розглянуто та погоджено 2079/7392,569 шт/га матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок (землі працівникам соціальної сфери під ведення особистого селянського господарства, під оренду ставків, під фермерське господарство, об'єкти торгівлі, промислові об'єкти тощо). Погоджено вибір земельної ділянки площею 1387,0 га в постійне користування Канівському природному заповіднику під розширення території. 109/322,419 шт/га - непогоджено, за рахунок чого збережено 237,853 га земель сільськогосподарського призначення, 31,378 га – лісогосподарського призначення, 30,348 га - земель водного фонду, 2,729 га земель житлової та громадської забудови, 20,111 га земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Погодження цих матеріалів здійснювалось відділами Держуправління згідно з вимогами Земельного кодексу України та наказу Мінприроди України від 05.11.04 № 434 "Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок" з метою впорядкування процедури погодження матеріалів щодо вилучення (викупу). Розглянуто та видано 16 погоджень приватним підприємцям на роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами перед отриманням ними Ліцензії на роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами.
99
7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.09 в Черкаській області налічується 244 родовища корисних копалин, у тому числі місцевого (236) та загальнодержавного (8) значення. Стан запасів корисних копалин показано на рис. 7.1. Рис. 7.1 Стан запасів корисних копалин Води мінеральні 2,05%
Гірничорудні корисні копалини 1,64%
Вугілля 3,28%
Нерудні корисні копалини 0,41%
Води прісні 14,75%
Торф 15,16% Будівельні корисні копалини 62,71%
Вхідні дані до рис.7.1 Будівельні корисні копалини Торф Води прісні Вугілля Води мінеральні Гірничорудні корисні копалини Нерудні корисні копалини
153 37 36 8 5 4 1
62,71% 15,16% 14,75% 3,28% 2,05% 1,64% 0,41%
До родовищ корисних копалин загальнодержавного значення відносяться: 1. Танське та Північно-Танське родовища облицювального каменю (граніт); 2. Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт"); 3. Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит); 4. Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів; 5. Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська); 6. Мокрокалигірське родовище бурого вугілля. 100
У 2008 р. в Черкаській області в основному розроблялись родовища каменю будівельного, каоліну, цегельно-черепичної сировини, глини бентонітової та піску будівельного. Загальна кількість кар’єрів та розробок 148 (з них діючих - 37) (табл. 7.1 - 7.2). Табл. 7.1 Мінерально-сировинна база Види корисних копалин 1. Вугілля 2. Торф 3. Каолін 4. Глина бентонітова 5. Глина вогнетривка 6. Цементна сировина 7. Пісок будівельний 8. Камінь облицювальний граніт лабрадорит габро 9. Камінь будівельний гнейс граніт лабрадорит мігматит монцонит 10. Керамзитова сировина 11. Глина тугоплавка 12. Сировина цегельночерепична глина мергель пісок суглинок супісок 13. Води підземні (мінеральні) 14. Води підземні (прісні )
Загальна кількість родовищ 2007 р. 2008 р. 8 8 37 37 3 3 1 1 1 1 1 1 12 12 5 5
Родовища, що розробляються 2007 р. 2008 р. 0 0 1 1 1 2 1 1 0 0 0 1 4 5 2 2
Один. виміру
Видобуток сировини в 2008 р. 0 36,0 275,0 206,4 0 25 282,2 13,88 13,88 0 0 880,2 109 771,2 0 0 0 0 0 126,04
Балансові запаси станом на 01.01.2009 0 22265 17595,4 49163,6 45521 3703 87716,3 15551,22 13180,22 883 1488 124525,1 16510 83187,1 1296 8711 14821 6958 1071 99977,66
32
32
10
10
3 1 99
3 1 99
0 0 23
0 0 15
тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3
0 0 0 126,04 0 0,014
5634 1094 61 93125,66 63 0,210
тис.м3 за добу
143,887
287,5
5
5
1
1
36
36
19
19
Табл. 7.2 Використання надр № з/п
1
Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 148 (37 діючих)
гірничий відвод
Наявність документації земельний відвод
ліцензії
Загальна площа порушених земель, га
36
37
37
3475
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 1890
Рекульти вовано в 2008р., га
16
Основним видом порушень при використанні мінерально-сировинних ресурсів є самовільне користування надрами, несвоєчасне проведення рекультивації відпрацьованих земель. В зв'язку із незначною площею кар'єрів (3,475 тис. га) зміни екологічного стану регіону не відбулося. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 101
7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість По Черкаській області запаси підземних вод затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин (ДКЗ) СРСР, Українською територіальною комісією по запасах корисних копалин (УТКЗ) і ДКЗ України в загальній кількості по сумі категорій А+В+С1 = 287,5 тис.м3/добу і по категорії С2 – 3,6 тис.м3/добу. Потреба Черкаської області у воді - 1328,3 тис.м3, при прогнозних запасах підземних вод - 1806,1 тис.м3/добу. Для потреб народного господарства в Черкаській області розвідані і затверджені запаси прісних підземних вод на 36 дільницях. Всього освоєно 19 ділянок, із яких 12 діючих і 7 резервних. В 2008 році працювало 13 ділянок. Найбільш великі з них розміщені у містах: Черкаси, Умань, Ватутіне, Кам’янка, Сміла, Золотоноша. Ступінь використання затверджених запасів підземних вод низька і складає по області 5,2 %. Водовідбір водозаборами, що працюють на затверджених запасах, складає 14,88 тис.м3/добу. На території виконуваних робіт до державного рівня системи моніторингу підземних вод включені 34 спостережних свердловини, у тому числі 11 свердловин на ґрунтові води, 11 - на міжпластові та 12 свердловин на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод (мм. Умань, Черкаси, Канів). Решта свердловин входить до територіального рівня. В звітному році повний цикл спостережень за рівнями підземних вод проведений по 38 свердловинах, з них по 20 свердловинах в природних умовах та по 18 - в порушених. Загальний водовідбір підземних вод із затверджених і не затверджених запасів за 2008 р. складає 166,029 тис.м3/добу. Вода використовується для господарсько-питних потреб в кількості 142,687 тис.м3/добу, для виробничотехнічних потреб – 12,821 тис.м3/добу. Без використання скидається 10,621 тис.м3/добу. Мінеральні води на Черкащині представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра) і ступенем мінералізації від малої (1,7г/л) до високої (27,8г/л). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону. Термальні води на території Черкащини відсутні, так як вона знаходиться переважно в межах Українського кристалічного масиву, який є областю поширення холодних вод. У 2008 р. забруднення підземних вод ДП "Центрукргеологія" вивчалось на дільницях в с. Гельм'язів, Піщане, Косарі та на дослідно-промисловому полігоні м. Черкаси. Результати вибіркових вимірів рівнів води та порівняння їх з минулорічними значеннями свідчать, що навесні 2008 року на дільницях вивчення забруднення рівні були нижчими на 0,63-0,69 м в с. Піщане, 102
0,43-0,46 м в с. Гельм'язів, на дослідному полігоні в м. Черкаси на 0,06-0,58, м в с. Косарі на 0,23-0,3 м. За результатами лабораторних досліджень по більшості спостережних свердловин в с. Гельм'язів мінералізація води складає 0,2-0,4 г/дм3, а в верхній гідродинамічній зоні водоносного горизонту (св. 866-867) мінералізація досягає 1,2 г/дм3. Тут же виявлений підвищений вміст нітритів до 5,0 мг/дм3. На протязі останніх років відмічалася стійка присутність у воді іонів амонію в кількості від 6 до 30-40 мг/дм3 в районі відстійників. В 2008 році вміст іонів амонію не перевищив 6,0 мг/дм3. По свердловинах в с. Піщане мінералізація води в основному складає 0,3-0,7 г/дм3, в окремій (мілкій) свердловині досягає 1,4 г/дм . Вміст сполук азоту (нітрати, нітрити) знаходяться в нормі. Вміст іону амонію становить від 1,5 до 4,5 мг/дм . На спостережній дільниці біля відстійників стічних вод Косарського спиртзаводу мінералізація води досягає 2,0 г/дм3 за рахунок хлоридного забруднення. Вміст іонів хлору коливається в межах 442-769 мг/дм3. Відмічається також амонійне забруднення води, вміст іону амонію досягає 2080 мг/дм3. Поширення забруднення по площі не виявлено. Встановлено, що рівневий режим підземних вод у промисловій зоні м. Черкаси формується, з однієї сторони, під впливом природних факторів (метеорологічні умови), з іншої, ряду факторів техногенного характеру: підпір ґрунтових вод, створений водосховищем, втрати води з міських комунікацій, фільтрація стічних вод і т.п. Взаємодія цих факторів обумовила формування на фоні природного положення ґрунтових вод локальних ділянок з високим заляганням рівня води. Основна увага при виконанні спостережних робіт приділяється вивченню впливу діяльності підприємств на зміни якісного стану підземних вод. За даними спостережень 2008 року ґрунтові води на дільниці залягають на глибині від 2,5 до 6,28 м, але в районі накопичувачів стічних вод ВАТ "Черкаське хімволокно" та південно-західніше від них утворилась ділянка, де глибина залягання рівня води зменшується до 1,15-2,95 м. Саме з такою ділянкою пов'язана присутність у воді забруднюючих компонентів та підвищена мінералізація. Багаторічні спостереження в районі накопичувачів стічних вод ВАТ "Черкаське хімволокно" підтверджують наявність підвищеного вмісту сульфат-іонів в концентраціях від 616 до 1754 мг/дм3, мінералізація води на цій ділянці досягає 1,2-3,5 г/дм3. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У 2008 р. при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. 103
Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинибудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених в 2008 р. зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ мочаристих та заболочених ділянок, замулювання джерел. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,3-0,9 м, в межах зон живлення рівні знизились менше - на 0,2-0,5м. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались. На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1-2 см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу. Активні в 2005-2006 рр. зсуви на південний схід від с. Березівка в 2007 р. уповільнили, а в 2008 році припинили зміщення. В межах нового зсуву, який утворився південніше смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 р., в 2006-2007 рр., тривали зміщення з охопленням нових ділянок. Внаслідок цього площа зсуву зросла з 0,9 га до 1,2-1,3 га. В 2008 р. зміщень не відзначено. Активізація зазначених зсувів залежить від ступеня підйому рівнів ґрунтових вод, які розвантажуються на зсувні тіла та на зсувні і зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів. Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 р. і навіть в 2004 р. відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. В 2005-2008 рр. спостерігається високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформації будинків по вул. Пролетарській та Леонова. Смт. Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 р. зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації та руйнування садибної забудови (тріщини на окремих будинках в 2004, 2006, меншою мірою в 2007-2008 рр.). По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2008 р. відзначено високе стояння рівнів ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. 104
По всіх об'єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг, в 2008 р. відбувався спад рівнів ґрунтових вод та скорочення підтоплених площ. Рівні склали: по ст. Поташ-3,4-5,4 м (порівняно з 2006 р. знизились на 0,631,27 м), по м. Звенигородка-0,7-3,0 м (на 0,1-0,25 м), по смт. Маньківка-1,551,95 м (піднялись на 0,25-0,7 м), по смт. Монастирище -1,58-2,4 м (коливання рівнів від підйому 0,12-0,15 м до спаду на 0,2-0,35 м). Дані щодо поширення екзогенних геологічних процесів наведені в табл.7.3. Табл 7.3 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п
Вид (ЕГП)
Площа поширення, км2
Кількість проявів, од.
% ураженості регіону
1
Зсуви
31,3
1034
0,15
2
Підтоплення
8,77
8
0,04
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр У 2008 році в межах компетенції Держекоінспекцією в Черкаській області проведено 98 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами. По виявлених правопорушеннях видано 82 приписи та винесено 16 рішень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. До адміністративної відповідальності притягнуто 100 осіб, накладено штрафів на суму 30,75 тис.грн. Основними видами порушень при видобуванні твердих корисних копалин є відсутність спеціального дозволу на користування надрами, гірничого та земельного відводів. Протягом 2008 року перевірено 140 користувачів підземних вод, видано 133 приписи та винесено 7 рішень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Накладено 114 штрафів на суму 16,15 тис.грн., предявлено 27 позовів за збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на суму 65,487 тис.грн. Основним видом порушень при використанні підземних вод є самовільне водокористування та порушення правил водокористування. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2008 р. Держуправлінням видано 40 попередніх погоджень (екологічних карток) на одержання підприємствами спеціального дозволу на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ цегельної сировини, піску будівельного, гранітів, габро, підземних вод.
105
8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля. Відходи поділяються на 4 класи небезпеки: І клас – надзвичайно небезпечні; ІІ клас – високо небезпечні; ІІІ клас – помірно небезпечні; ІV клас – мало небезпечні. Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний, а саме: відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, відпрацьовані лужні та свинцеві акумулятори та інші; відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані та інші; відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних виробництв та нафтошлами, шлами фарбувального виробництва, промаслені фільтри і ганчір'я та інші; відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи та відходи виробництва, зокрема шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи полімерів, барда зернова, жом, дефекат, відходи деревини тощо. Інформація щодо зареєстрованих відходів у області наведена в табл. 8.1. Станом на 01.01.2009 в області накопичено 8302 тис. тонн відходів, з них: 1495 тис. тонн промислових та 6807 тис. тонн твердих побутових відходів (ТПВ). Дані про накопичення небезпечних відходів в області станом на 01.01.2009 надані в табл. 8.2. За статистичними даними протягом 2008 р. в області утворилось 1236 тис. тонн відходів, з них: 5,2 тис. тонн небезпечних промислових відходів I-III класів небезпеки, 429 тис. тонн ТПВ та 801,8 тис. тонн інших відходів, в тому числі таких, які використовуються як вторинна сировина. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 – 2008 роки приведені в табл. 8.3. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Промислові відходи Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які відносяться до І – ІІІ класів небезпеки.
106
За статистичними даними у 2008 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 91,47 т; ІІ класу небезпеки – 335,83 т; ІІІ класу небезпеки – 4817,65 т. У 2008 р. обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшились в порівнянні з 2007 р. на 0,3 тис. тонн або на 6 %. Зменшення обсягів утворення відходів відбулось за рахунок закриття окремих підприємств та скорочення обсягів виробництва на ВАТ "Азот" наслідком чого є зменшення обсягів утворення відходів масла ПОД. Найбільша кількість відходів I-III класів небезпеки утворилась в м. Черкаси – 4,5 тис. тонн, що складає 87 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області. Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки наведені в табл. 8.4. До основних видів відходів I-III класів небезпеки, що утворюються в області відносяться: відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки – 338,8 тонн; відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні) – 65,03 тонн; відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи – 19,5 тонн; відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) – 17,6 тонн. У 2008 р. обсяг передачі небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження залишився на рівні попереднього року і становив 6695,4 тонн (6812,6 тонн - у 2007 р.). Станом на 01.01.2009 на території області розміщується 1495 тис. тонн промислових відходів, які зберігаються в 15 накопичувачах та 1 сховищі загальною площею 222 га. На даний час з метою обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля та очищення зайнятих ними територій власники відходів вирішують питання подальшого поводження з накопиченими відходами та шукають можливі шляхи їх утилізації, переробки, знешкодження. Із загальної кількості відходів розміщених в області, до: - І класу небезпеки відносяться 0,4 тис. тонн невідомих хімічних засобів захисту рослин (Єрківська селищна рада Катеринопільського району), що складає 0,03 % від загальної кількості; - ІІ класу небезпеки - 0,3 тис. тонн сухого залишку полів фільтрації (відходи фармпрепаратів ВАТ "Монфарм"), що складає 0,02 % від загальної кількості; - ІІІ класу небезпеки – 2,3 тис. тонн відходів гальванічного виробництва бувшого Смілянського заводу ВО „Оризон” (с. Мала Смілянка) та шламонакопичувача Черкаського державного заводу хімічних реактивів (с. Вергуни), що складає 0,15 % від загальної кількості. І нформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2008 р. представлена в табл. 8.5.
З метою удосконалення економічного механізму справляння збору за розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню, 107
впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. Ліміти на утворення та розміщення відходів діють протягом одного року. Держуправлінням погоджено 555 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2008 рік. Для знешкодження власних відходів ВАТ „Азот” має установку спалювання рідких відходів виробництва капролактаму, а саме: водно – кислих та лужних стоків виробництва капролактаму, спиртової та гептанової фракцій, кубових залишків та промивної води станції очистки, масла ПОД, водного залишку з вузла екстракції капролактаму. За звітний період підприємством знешкоджено 195,8 тис. тонн таких відходів. Також, на ТОВ „Черкаська продовольча компанія” працює установка для видалення відходів тваринного походження, на якій у 2008 р. видалено 1,09 тис. тонн відходів. Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення підприємствам, організаціям та установам області надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, які мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів, що призвело до загального зменшення обсягів розміщення відходів в області, а також створило умови для недопущення потрапляння переважної кількості вторинних відходів на полігони та сміттєзвалища для захоронення. Із загальної кількості утворених відходів 65 % (799 тис. тонн) використовуються, знешкоджуються, переробляються або передаються на утилізацію (знешкодження) іншим суб’єктам господарювання. Протягом року підприємствами, які знаходяться в межах області, на підставі ліцензій Мінприроди на здійснення операцій у сфері поводження небезпечними відходами зібрано 366,8 т небезпечних відходів (відпрацьованих люмінесцентних ламп – 92,3 тис. шт., відпрацьованих акумуляторів – 113,7 тонн, відпрацьованих мастил – 46,9 тонн, інших відходів – 178,6 тонн). Тверді побутові відходи (ТПВ) Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть в Черкаській області проблема поводження з твердими побутовими відходами. За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель на території області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 618,8 га. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2009 року наведена в табл. 8.6. Із загальної кількості накопичених в області відходів 82 % (6807 тис. тонн) складають ТПВ. За звітний рік на полігони та сміттєзвалища області вивезено 409,8 тис. тонн ТПВ. 108
Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є полігон ТПВ м. Черкаси, на який у 2008 р. видалено 93,2 тис. тонн твердих побутових відходів, що складає 22 % від загального обсягу утворених ТПВ в області. На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3-26,4 % паперу, 20-40 % харчових відходів, 0,75-3,7 % відходів деревини, 0,2-8 % текстилю, 1-5,8 % металів, 1,1-9 % скла, 0,6-6 % полімерних відходів та інших речовин. З метою створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження, захоронення побутових відходів, обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище в області рішенням Черкаської обласної ради 04.08.2005 № 23-4/IV затверджено "Обласну програму поводження з твердими побутовими відходами", термін реалізації заходів якої - 2005-2011 рр. Заходами Програми передбачено роботи по будівництву нових та реконструкції (розширення) діючих полігонів ТПВ. Так, у 2008 р. в містах Черкаси, Сміла, Золотоноша, а також в Корсунь-Шевченківському і Катеринопільському районах проведено роботи з реконструкції (розширення) полігонів, на що були виділені кошти із місцевого бюджету у сумі 717,2 тис. грн. Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. До реєстру об’єктів утворення оброблення та утилізації відходів, якій складається та ведеться на підставі реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), станом на 01.04.2009 включені 32 ОУВ та 3 ООУВ області. До реєстру місць видалення відходів (МВВ), який створюється та ведеться на підставі паспортів МВВ, станом на 01.04.2009 увійшло 209 місць видалення відходів області. Робота по паспортизації місць видалення відходів продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного складу. Невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин Окрему групу небезпечних відходів становлять невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (далі – ХЗЗР). За даними інвентаризації, проведеної у 2008 р., в області зберігалося 699,628 тонн відходів пестицидів, у тому числі: - у 131 складі сільськогосподарських підприємств та сільських рад області – 313,728 тонн, з яких заборонених до використання – 11,02 тонн; непридатних – 17,702 т; невідомих – 285,006 тонн; 109
- в смт. Єрки Катеринопільського району в спеціально створеному сховищі у герметичних залізобетонних контейнерах для довгострокового зберігання (50 років і більше) з виключенням можливості доступу до них розміщено – 385,9 тонн невідомих ХЗЗР. Динаміка зменшення невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2001 2008 роки наведена на графіку 8.1. Із 132 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 3 склади, у задовільному – 29 та 100 складів - у незадовільному стані. Динаміка ліквідації складів для зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2001 - 2008 роки наведена на графіку 8.2. Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому, кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів складів є об'єктом потенційної небезпеки. У період з 2002 р. до 2005 р. в області в смт. Єрки Катеринопільського району методом контейнеризації перезатарено 385,9 тонн пестицидів. На проведення даних робіт з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 1779,8 тис. грн. Для обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області розроблено "Обласну програму утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів" (далі - Програма), яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 11.08.2006 № 4-4/У. Орієнтовні строки виконання заходів Програми – 2006-2011 рр. Для реалізації заходів Програми у 2008 р. виділено 990,6 тис. грн. та вивезено на знешкодження на ТОВ "Елга" (Сумська обл., м. Шостка) 65,592 тонн непридатних пестицидів, в тому числі: 39,736 тонн за кошти обласного природоохоронного фонду (600 тис. грн.); 19,039 тонн за кошти місцевих природоохоронних фондів (287,7 тис. грн.); 6,817 тонн за власні кошти підприємств (102,9 тис. грн.). Поводження з непридатними пестицидами у 2008 році наведено в табл. 8.7.
8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 110
Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 64 % (794 тис. тонн) складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина або передаються на переробку (утилізацію) іншим суб’єктам господарювання. Динаміка використання відходів наведена в табл. 8.8. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 183 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню" визначені окремі види відходів як вторинна сировина це - макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні, для яких існують технології по утилізації (переробці) та які забороняється знищувати і захоронювати на полігонах та сміттєзвалищах ТПВ. Для обмеження накопиченню на звалищах ТПВ вторинних відходів в області 21 субєкт господарювання, згідно отриманих ліцензій Мінприроди, здійснює збір та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини. Ними за 2008 р. зібрано 19,1 тис. тонн вторинних відходів, в тому числі макулатури – 12,4 тис. тонн, полімерів – 4,5 тис. тонн, склобою – 1,9 тис. тонн, відпрацьованих шин – 0,2 тис. тонн, текстильних відходів – 0,1 тис. тонн. Важливим залишається питання потрапляння ресурсоцінних відходів на полігони та сміттєзвалища ТПВ. Попереднє сортування відходів перед видаленням на звалища та впровадження роздільного збирання вторинних компонентів ТПВ дасть можливість зменшити обсяги розміщення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах. Так, для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси ПЕТФ-пляшок в місті встановлені спеціальні контейнери для їх збору від населення. Зібрані від населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ЗАТ "Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам. За 2008 рік ЗАТ "Черкасивторресурси" зібрано 3,5 тис. тонн використаних ПЕТФ-пляшок, що в 1,4 рази більше ніж у 2007 році. Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів. На ЗАТ "Черкасивторресурси" проводиться обробка макулатури та полімерних відходів. У 2008 році підприємством заготовлено та оброблено макулатури (пресування) 5442,3 тонн; поліетилену, поліпропілену, полістиролу (подрібнення) – 394,8 тонн; ПЕТФ-пляшок (подрібнення) – 3491,7 тонн. На ВАТ "Канівський маслосирзавод" у 2008 році перероблено 88185 тонн знежиреної сироватки. На ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат" (м. Звенигородка, вул. К. Маркса, 35 А) у 2008 році перероблено 40175 тонн знежиреної сироватки.
111
На Державному підприємстві "Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна" перероблюються відходи тваринного походження, за 2008 р. перероблено 7376,4 тонн таких відходів. На ЗАТ "Миронівська птахофабрика" (Канівський район, с. Степані) перероблюються відходи тваринного походження. У 2008 році перероблено 25732,52 тонн відходів тваринного походження. На Черкаському ЗАТ "Еко-Азот" запроваджено виробництво комплексного мінерального добрива "Гармонія", на що у 2008 році використано 5554,91 тонн курячого посліду. На ВАТ "Ватфарм" (м. Черкаси) впроваджено технологію виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва. У 2008 р. підприємством використано 38,4 тонн бавовняних відходів. На ЗАТ "Укршампіньйон" технологією виробництва передбачено виготовлення компосту для вирощування грибів. У 2008 році підприємством використано 18950 тонн курячого посліду. Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів в Черкаській області представлено в табл. 8.9. 8.4. Транскордонні перевезення відходів Протягом 2008 року транскордонних перевезень відходів на території області не зафіксовано. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами За даними Державної екологічної інспекції в Черкаській області протягом 2008 року проведено 494 перевірки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами. За результатами проведених перевірок надано 420 приписів та за порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 483 особи на суму 52,2 тис. грн., з яких стягнуто 45,4 тис. грн. За вказаний період винесено 9 рішень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Пред'явлено 6 позовів на суму 363 тис. грн., з них стягнуто 141 тис. грн.. Постійно ведуться роботи по виявленню та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. За 2008 рік виявлено 29 несанкціонованих сміттєзвалище площею 7,32 га та ліквідовано 14 площею 0,15 га.
112
Табл. 8.1. Зареєстровано відходів у області, по видах У тому числі
Кількість Зареєстрованих відходів
з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями
Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі:
260
260
для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення 260
1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки
7 27
7 27
7 27
6 27
-
3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки
56 170
56 170
56 170
56 138
32
Клас небезпеки
для яких визначено для яких визначено підприємства або місця видалення виробництва по їх утилізації відходів 227 32
Табл. 8.2 Накопичення відходів ( станом на 01.01.2009 року) (за формою статзвітності 1-нв) № з/п 1 2 3 4 5
Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки
Одиниця виміру
Кількість
Примітка
од.
492
-
т
1343,32
-
т т т
64,96 477,89 800,47
-
Табл. 8.3 Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1
Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3 Загальна кількість відходів, т 2 Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн.* Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. * Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол. Примітка: * за 2008 рік дані знаходяться в стадії обробки
2006 рік
2007 рік
2008 рік
11153,0 1551103,0 7526,0
15344,5 1105539,0 5567,0
18846,8 783030,1 5244,0
1628,0 1927942,0
1753,2 1512163,5
1949,0 1235910,9
175955,3 686,867
110732,5 407,66
-
1,214
1,32
1,482
113
Табл. 8.4 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Показники
2000 рік
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств
3,021 0,465 1,9 0,002 7,215
7,525 0,091 0,111 0,811 0,497 0,072 5,398 2,821
5,567 0,116 0,084 0,263 0,254 0,025 6,813 1,007
5,245 0,333 0,084 0,082 0,070 0,031 6,695 1,343
114
Табл. 8.5 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2008 р., т* Назва відходів
Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи виробництва, приготування та використання агрохімічної продукції іншої, у т. ч. непридатної або забороненої до використання Інші відходи Відходи 2 класу небезпеки, вт. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії Відходи, що містять ароматичні аміни Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи виробництва та приготування фармацевтичної продукції Інші відходи Відходи 3 класу небезпеки, вт. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії Відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи забруднені нафтопродуктами – грунт, деревина, дрантя Нафтовідходи та нафтошлами Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції Інші відходи
Наявність на на Використано підприємствах на Утворилося (утилізовано) початок року, підприємствах за рік, тонн за рік, тонн тонн
Видалено за рік, тонн в т. ч. Разом
Знешкоджено (знищено)
Захоронено в місцях організ. складування
Наявність на Направл. в місця підприємствах на кінець року неорганіз. складув.
62,4 -
91,5 0,4
0,1 0,1
9,5 0,3
6,8 0,3
2,7 -
-
64,9 -
18,5
64,9
-
3,1
1,4
1,7
-
29,9
0,9
17,6
-
0,1
-
0,1
-
1,5
-
0,8
-
-
-
-
-
-
11,2
2,2
-
0,4
-
0,4
-
8,5
31,8 394
5,6 335,8
11,6
5,6 15,6
5,1 14,1
0,5 1,5
-
25,0 477,9
64,9
167,6
8,5
11,7
11,2
0,5
-
49,6
1,6
45,2
2,9
2,8
2,8
-
-
2,3
1,8
3,1
0,2
-
-
-
-
1,8
4,4 1,1
1 1,6
-
1
-
1,0
-
2,8 2,1
315,6
0,3
-
-
-
-
-
315,9
4,6 547,2
117,0 4817,6
72,7
0,1 87,8
0,1 61,3
26,5
-
103,4 800,4
0,7
10,5
-
0,5
-
0,5
-
2,4
8,9
392,3
0,1
-
-
-
-
220,6
13,8
81,6
70,7
21,2
-
21,2
-
22,9
153,3
35,0
-
1,0
-
1,0
-
188,2
7,2
13,3
0,5
0,4
0,4
-
-
10,5
8,8
14,6
-
3,5
3,5
-
-
7,5
3,9
0,4
-
-
-
-
-
4,0
350,6
4269,9
1,4
61,2
57,4
3,8
-
344,3
115
Всього
1003,6
5244,9
84,4
112,9
82,2
30,7
-
1343,3
* - надається за даними статзвітності 1-нв
116
Табл. 8.6 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2009 року № з/п 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища Городищенський район смт. Вільшана смт. Цвіткове с. Б. Орловецька с. Валява с. Вербівка с. Воронівка с. Вязівок с. Дирдин с. Журавка с. Зелена Діброва с. Калинівка с. Ксаверово с. Мліїв с. Орловець с. Петрики с. Петропавлівка с. Старосілля с. Товста с. Хлистунівка Драбівський район с. Безбородьки с. Безпальче с. Бирлівка с. Білоусівка с. Бойківщина с. Великий Хутір с. Вершина Згарська с. Демки с. Драбово - Барятинське с. Жорнокльови с. Золотоноша с. Кантакузівка с. Ковалівка с. Коломиці с. Кононівка с. Криштопівка с. Левченки с. Ленінське с. Мехедівка с. Митлашівка с. Михайлівка с. Мойсівка с. Нехайки с. Остапівка с. Перервинці с. Погреби с. Рецюківщина с. Рождєственське с. Свічківка с. Шрамківка с. Степанівка с. Яворівка Жашківський район с. Баштечки с. Безпечне с. Бузівка с. Вороне с. Житники с. Зелений Ріг с. Конела
Кількість
3
Площі під твердими побутовими відходами, га 4
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5
1 1 1 3 2 1 2 1 1 1 1 1 3 2 2 1 2 1 1
0,4 0,8 0,25 1,2 1,4 1,5 2 2,7 1,2 0,6 0,2 0,3 1,45 1,5 1,03 0,4 0,8 0,5 3
-
1 1 2 2 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 2
0,5 1 3 2,4 0,5 4,3 1 1,5 0,5 0,5 1,5 0,9 0,2 0,4 0,3 1,3 2,2 1,1 0,6 3,9 0,6 1 3,8 1 1 1 2 0,5 1,5 1 1,5 2,5
-
1 1 1 1 1 1 1
0,2 0,55 2,21 0,25 0,15 0,2 0,2
-
117
№ з/п 1 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Конельська Попівка с. Конельські Хутори с. Королів с. Кривчунка с. Леміщиха с. Литвинівка с. Марійка с. Нагірна с. Н. Гребля с. Олександрівка с. Острожани с. Охматів с. Павлівка с. Пугачівка с. Сабадаш с. Скибин с. Соколівка с. Сорокотяга с. Тетерівка с. Тинівка с. Хижня с. Червоний Кут с. Шуляки Звенигородський район с. Богачівка с. Боровикове с. Будище с. Вільхівець с. Водяники с. Гудзівка с. Гусакове с. Княжа с. Кобиляки с. Козацьке с. Мизинівка с. Моринці с. Неморож с. Озірна с. Пединівка с. Попівка с. Рижанівка с. Ризине с. Стебне с. Стецівка с. Тарасівка с. Хлипнівка с. Чемериське с. Чижівка с. Шевченкове с. Юрківка Золотоніський район с. Драбівці с. Крупське с. Чапаєвка с. Калениківка с. Королівське с. Борівське с. Софіївка с. Лукашівка с. Кривоносівка с. Кропивна с. Шабельниківська с. Піщана с. Богдани с. Скориківка
Кількість
3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 0,81 0,25 0,2 0,2 0,26 0,2 0,56 0,73 0,2 0,2 0,1 1,6 1 0,15 0,15 0,1 0,51 2 0,15 0,15 0,2 0,3 0,2
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
0,75 1 1 0,35 0,8 1 1 2,2 0,22 0,56 1 0,92 0,5 1,2 0,5 1,23 0,8 1,08 1 0,87 1,2 1 0,04 1,2 1,2 0,91
-
1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1,5 0,7 8,8 0,3 2 1 1 1 1,2 1,2 0,5 2 0,5 1
-
118
№ з/п 1 122. 123. 124. 125. 126. 127. 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178. 179. 180. 181. 182. 183.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Синьооківка с. Гельмязів с. Каврай Другий с. Гладківщина с. Деньги с. Ковтуни с. Антипівка с. Привітне с. Каврай с. Вознесенське с. Домантове с. Плешкані с. Підставки с. Дмитрівська с. Поділ Кам’янський район с.Баландино с. Вербівка с. Грушківка с. Жаботино с. Каптеринівка с. Лебедівка с. Лубенці с. Лузанівка с. Михайлівка с. Радиванівка с. Райгород с. Ребедайлівка с. Ревівка с. Телепино с. Тимошівка с. Юрчиха Канівський район с. Горобіївка с. Григорівка с. Калеберда с. Козарівка с. Копіювате с. Кирилівка с. Ліпляво с. Литвинець с. Мартинівка с. Межирич с. Мельники с. Озерище с. Павлівка с. Полствин с. Попівка с. Потапці с. Прохорівка с. Пшеничники с. Степанці с. Таганча с. Хмільна с. Черниші с. Яблунів Катеринопільський район смт. Єрки с. Бродецьке с. Вербівець с. Вівкнено с. Гончариха с. Гуляйполе с. Єлизаветка с. Кайтанівка
Кількість
3 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 0,65 7,29 0,5 0,6 0,6 1,85 1 0,7 0,4 5 0,5 0,5 0,5 2 0,5
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -
1 1 1 2 1 1 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1
0,7 0,5 0,3 1 0,1 0,6 1 0,6 0,5 0,2 1 0,5 0,5 0,8 0,6 0,25
-
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1
0,6 0,5 0,5 1 0,5 0,4 1 0,4 0,5 1,8 1 0,3 0,6 0,7 0,3 0,8 1,4 0,9 0,32 0,56 0,7 0,3 0,3
-
2 1 1 1 2 1 1 1
2,7 0,5 2 0,5 2 0,15 0,7 0,61
-
119
№ з/п 1 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 191. 192. 193. 194. 195. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217. 218. 219. 220. 221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229. 230. 231. 232. 233. 234. 235. 236. 237. 238. 239. 240. 241. 242. 243. 244. 245. 246.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Киселівка с. Л.Балка с. Новоселиця с. М. Калигірка с. Пальчик с. Петриківка с. Потоки с. Розсоховатка с. Радчиха с. Стойково с. Ступичне с.С. Калигірка с. Ямпіль с. Ярошівка Корсунь – Шевченківський район с. Бровахи с. Виграїв с. Дацьки с. Деренківець с. Драбівка с. Завадівка с. Заріччя с. Квітки с. Киченці с. Кірове с.Комарівка с. Кошмак с. Моринці с. Нетеребка с. Пішки с. Сахнівка с. Селище с. Сидорівка с. Сотники с. Сухини смт. Стеблів с. Черепин с. Шендерівка Лисянський район с. Босівка с. Боярка с. Будище с. Виноград с. Бужанка с. Вотилівка с. Дашуківка с. Дібрівка с. Жабянка с. Журжинці с. Кам. Брід с. Мар'янівка с. Петрівка-Попівка с. Писарівка с. Погибляк с. Почапинці с. Ріпки с. Семенівка с. Смільченці с. Рубаний Мост с. Тихонівка с. Федюківка с. Хижинці с. Чаплинка с. Шубині Стави с. Шестиринці
Кількість
3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 3 0,4 0,4 2,8431 1 1 0,2 0,71 1,9 0,8 1 0,48 1,1 1,2
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
0,49 0,5 0,4 0,69 1 1 0,14 0,6 0,35 0,6 0,32 0,75 0,45 1 0,59 0,66 1,5 0,23 0,1 0,07 0,85 0,59 0,55
-
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1 1 0,3 1 0,3 1,1 1 0,3 0,3 1,5 0,1 0,4 1 2 1,2 1 1 0,6 0,4 0,7 0,1 1 0,3 1,1 2 0,3
-
120
№ з/п 1 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265. 266. 267. 268. 269. 270. 271. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. 281. 282. 283. 284. 285. 286. 287. 288. 289. 290. 291. 292. 293. 294. 295. 296. 297. 298. 299. 300. 301. 302. 303. 304. 305. 306. 307. 308.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Яблунівка Монастирищенський район с. Бачкурино с. Владиславчик с. Дібрівка с. Жовтневе с. Зюбриха с. Зарубинці с. Івахни с. Кн. Криниця с. Княжики с. Копієвата с. Коритня с. Леськово с. Лукашівка с. Петрівка с. Половинчик с. Попудня с. Сарни с. Сатанівка с. Степівка с. Тарнава с. Теолин с. Терлиця с. Халаїдово с. Чапаєвка с. Шабастівка с. Шарнопіль с. Цибулів Маньківський район с. Буки с. Багва с. Березівка с. Вікторівка с. Дзензелівка с. Добра с. Іваньки с. Крачківка с. Кривець с. Кищенці с. Кислин с. Кути с. Молодецьке с. Нестерівка с. Паланочка с. Подібна с. Попівка с. Чорна Кам'янка с. Роги с. Русалівка с. Харківка Смілянський район с. Балаклія с. Березняки с. Велика Яблунівка с. Голов'ятино с. Костянтинівка с. Куцівка с. Макіївка с. Мал. Смілянка с. Мельниківка с. Носачів с. Пастирське с. Плескачівка с. Попівка
Кількість
3 1
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 0,5
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1 0,5 0,5 0,5 1 0,5 1 1 0,5 1 0,5 0,5 0,1 0,5 1 3 1 1 0,5 1 0,5 0,5 1 0,5 1 0,5 1,3
-
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
2 1,5 0,4 2 1,5 1 2 1 2 1 0,1 0,2 0,5 2 0,5 1 2 0,8 0,6 1 0,5
-
1 3 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 2
0,5 1,5 0,5 1 0,2 0,4 0,5 1 0,5 0,4 0,1 0,3 0,7
-
121
№ з/п 1 309. 310. 311. 312. 313. 314. 315. 316. 317. 318. 319. 320. 321. 322. 323. 324. 325. 326. 327. 328. 329. 330. 331. 332. 333. 334. 335. 336. 337. 338. 339. 340. 341. 342. 343. 344. 345. 346. 347. 348. 349. 350. 351. 352. 353. 354. 355. 356. 357. 358. 359. 360. 361. 362. 363. 364. 365. 366. 367. 368. 369. 370.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Самгородок с. Санжариха с. Сердюківка с. Сунки с. Ташлик с. Тернівка Тальнівський район с. Білашки с. Веселий Кут с. Вишнопіль с. Гордашівка с. Глибочок с. Заліське с. Зеленьків с. Здобуток Жовтня с. Кобринове с. Кобринова Гребля с. Колодисте с. Корсунка с. Криві Коліна с. Лащова с. Лісове с. Легедзино с. Лоташево с. Майданецьцьке с. Мошурів с. Онопріївка с. Павлівка І с. Папужинці с. Поташ с. Романівка с. Соколівочка с. Шаулиха с. Тальянки Уманський район с. Бабанка с. Берестівець с. Вільшанослобідка с. Вільшанка с. Гереженівка с. Гродзево с. Дмитрушки с. Дубова с. Затишок с. Коржева с. Коржовий Кут с. Кочержинці с. Кочубіївка с. Краснопілка с. Ладижинка с. Оксанино с. Острівець с. Паланка с. Рижавка с. Рогова с. Родниківка с. Свинарка с. Томашівка с. Черповоди Христинівський район с. Вербувата с. Заячківка с. Ліщинівка с. М. Севастьянівка с. Ботвинівка
Кількість
3 1 1 1 1 1 1
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 0,5 0,7 0,2 0,5 0,5 0,2
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
0,1 0,2 0,8 1,5 1 1,1 1,1 1 0,6 0,5 0,4 0,6 0,7 0,3 0,7 0,5 0,4 1 1 1 0,2 0,4 0,4 0,6 0,8 0,5 0,8
-
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1,1 1,5 0,6 0,5 0,78 0,3 0,3 0,6 0,3 0,5 0,4 1 2 0,5 2 0,5 0,5 0,7 0,6 0,5 2,1 0,6 1,3 2
-
1 1 1 1 1
0,8 0,2 0,5 0,3 0,9
-
122
№ з/п 1 371. 372. 373. 374. 375. 376. 377. 378. 379. 380. 381. 382. 383. 384. 385. 386. 387. 388. 389. 390. 391. 392. 393. 394. 395. 396. 397. 398. 399. 400. 401. 402. 403. 404. 405. 406. 407. 408. 409. 410. 411. 412. 413. 414. 415. 416. 417. 418. 419. 420. 421. 422. 423. 424. 425. 426. 427. 428. 429. 430. 431. 432.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. В. Севастьянівка с. Зоряне с. Івангород с. К.Гребля с. Орадівка с. Осітна с. Пеніжкове с. Розсішки с. Синиця с. Сичівка с. Угловата с. Христинівка с. Ягубець с. Верхнячка с. Талалаївка с. Шельпахівка с. Шукайвода Черкаський район с.Байбузи с. Білозіря с. Будище с. Вергуни с. Дубіївка с. Думанці с. Кумейки с. Леськи с. Мошни с. Руська Поляна с. Сагунівка с. Софіївка с. Свидівок с. Степанки с. Тубільці с. Хацьки с. Худяки с. Хутори с. Червона Слобода с. Чорнявка с. Яснозіря смт. Ірдинь Чигиринський район с. Боровиця с. Головківка с. Галаганівка с. Зам'ятниця с. Матвіївка с. Медведівка с. Мельники с. Новоселиця с. Рацево с. Суботів с. Стецівка с. Тіньки с. Трушівці с. Худоліївка с. Вершанці с. Топилівка с. Іванівка Чорнобаївський район с. Богодухівка с. Васютинці с. Вереміївка с. Веселий Хутір с. Велика Бурімка с. Великі Канівці
Кількість
3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 1 0,43 0,32 2 1 0,52 0,3 1,2 2 0,3 0,3 0,6 0,1 1 0,5 0,5 0,5
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
2,77 4 2,01 13,5 0,09 0,5 0,2 1,01 1,8 1,58 3,71 1,5 0,6 5 0,6 1 3 2 1,66 0,3 1 1
-
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1 0,8 0,3 0,5 0,5 2 2 0,5 1,5 0,3 1 2 0,3 1,6 0,8 0,5 1,2
-
1 1 1 1 2 1
1,8 0,1 0,5 0,5 0,5 0,2
-
123
№ з/п 1 433. 434. 435. 436. 437. 438. 439. 440. 441. 442. 443. 444. 445. 446. 447. 448. 449. 450. 451. 452. 453. 454. 455. 456. 457. 458. 459. 460. 461. 462. 463. 464. 465. 466. 467. 468. 469. 470. 471. 472. 473. 474. 475. 476. 477. 478. 479. 480. 481. 482.
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Жовнино с. Іркліївська сільська рада с. Комінтерн с. Красенівка с. Крутьки с. Кліщинці с. Ленінське с. Лихоліти с. Лукашівка с. Лящівка с. Мала Бурімка с. Москаленки с. Мохнач с. Мельники с. Нове Життя С. Новоукраїнка с. Придніпровське с. Ревбинці с. Першотравневе с. Старий Коврай с. Тимченки с. Франківка с. Хрестителево Шполянський район с. Антонівка с. Бурти с. Соболівка с. Марянівка с. Кримки с. Скотарево с. Васильків с. Капустино с. Іскрено с. Лозуватка с. Надточаївка с. Водяно с. Нечаєво с. Матусів с. Станіславчик с. Топильно с. Ярославка с. Веселий Кут с. Журавка с. Кавунівка с. Сигнаївка с. Сердегівка с. Маслівка с. Терешки с. Лип'янка с. Лебедин с. Товмацьке Усього Полігони Городищенський район Драбівський район Жашківський район Звенигородський район Золотоніський район Кам’янський район Канівський район Катеринопільський район Корсунь-Шевченківський район Лисянський район Монастирищенський район Маньківський район
Кількість
3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 0,3 1,5 1 1 0,3 0,2 1 0,2 2 0,5 0,7 0,5 0,2 1,2 1,2 0,5 0,3 0,5 0,1 0,4 0,6 0,6 2
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 511
0,24 1 0,84 0,8 0,8 0,34 2 1 0,5 0,5 1,9 1 0,1 1,2 0,85 0,7 3,2 0,5 1 0,7 1 1,4 0,2 0,8 1,5 1,5 0,5 456
-
1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1
3,42 11,10 2,31 6,10 46,81 1,79 9,59 4,20 2,09 0,70 3,80 3,00
-
124
№ з/п 1 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Смілянський район Тальнівський район Уманський район Христинівський район Черкаський район Чигиринський район Чорнобаївський район Шполянський район Усього Заводи по переробці твердих побутових відходів
Кількість
3 1 1 1 1 1 1 1 1 21 -
Площі під твердими побутовими відходами, га 4 8,47 3,00 29,60 5,00 8,52 5,00 3,09 5,18 162,77 -
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 + 4,0 +4,0 -
125
Табл. 8.7 Поводження з непридатними пестицидами у 2008 році № з/п
Район
Перезатарено впродовж року, т
Знешкоджено впродовж року, т
Утворено (виявлено) впродовж року, т
Кількість на кінець року, т
Городищенський 10,114 20,744 Драбівський 9,984 4,5 26,104 Жашківський 2,535 2,98 2,327 2,735 Звенигородський 4,305 0,405 13,901 Золотоніський 1,97 1,54 Кам'янський 0,93 7,325 Канівський 8,300 Катеринопільський 0,662 12,938 Корсунь.14,928 4,0 Шевченківський 1,923 10 Лисянський 18,7 4,7 57,660 11 Маньківський 0,397 7,758 12 Монастирищенський 13 Смілянський 1,321 0,121 33,624 14 Тальнівський 2,318 0,068 29,670 15 Уманський 6,013 0,001 1,728 16 Христинівський 2,649 7,342 17 Черкаський 6,623 5,028 3,628 18 Чигиринський 11,082 19 Чорнобаївський 0,398 12,316 20 Шполянський 2,2 1,0 54,950 21 смт.Єрки, Катеринопільський 385,9 район* Усього 23,435 65,592 23,69 699,628 Примітка: * розміщено в спеціально створеному сховищі у герметичних залізобетонних контейнерах для довгострокового зберігання (50 років і більше) з виключенням можливості доступу до них. 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Табл. 8.8 Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3
Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %
2000 рік
2006 рік
2007 рік
2008 рік
1445691,1 1162462,7 80
1927942,0 1562256,0 81
1512163,5 1120400 74
1235910,9 794090,5 64
126
Табл. 8.9 Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів в Черкаській області N з/п 1 2
3
Назва підприємства. адреса Назва виробництва ВАТ "Канівський маслосирзавод", м. Канів, вул. Леніна, 195 ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат", м. Звенигородка, вул. К. Маркса, 35 А ЗАТ "Миронівська птахофабрика", Канівський район, с. Степанці, вул. Жовтнева, 25
4
ЗАТ "Укршампіньйон", Канівський район, с. Литвинець
5
Тальнівський завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна, м. Тальне, вул. Катеринопільська, 2
6
ЧП "Еко-Азот", м. Черкаси, вул. Смілянська, 2
7
ЗАТ "Черкасивторресурси", м. Черкаси, вул. Гоголя, 421
Спеціалізація (види відходів. що утилізуються чи обробляються)
Утилізовано (оброблено) відходів за звітний (2008) рік, тонн
Знежирена сироватка
88185
Знежирена сироватка
40175
Відходи тваринного походження
25732,52
Курячий послід
18950
Відходи тваринного походження (трупна сировина, конфіскати, кістки)
7376,4
Курячий послід
5554,91
Макулатури паперова чи картонна
5442,3
Матеріали поліетиленові, полістерольні
394,8
Тара пластикова дрібна використана (ПЕТФ – пляшки)
3491,7
8
ТОВ "Черкаська продовольча компанія", м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1
Відходи тваринного походження
1091
9
ВАТ "Ватфарм", м. Черкаси, вул. Хіміків, 66
Бавовняні відходи власного походження
38,4
Всього
196432
127
Графік 8.1 Динаміка зменшення невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2001 - 2008 роки 1200
1000 961,8 940,4
884,0
856,7
814,2
768,4
800
753,4
тонн
699,6 600
400
200
0 2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
роки Кількість невідомих пестицидів з врахуванням 385,9 тонн, розміщених у спеціальному сховищі в смт. Єрки Катеринопільського району
128
Г рафік 8.2 Динаміка ліквідації складів для зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2001 - 2008 роки
500 450
459
400
кількість одиниць
350 325
325
300 247 250 233
200
196 178 132
150 100 50 0
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
роки
Кількість складів з врахуванням складу в смт. Єрки Катеринопільського району
129
9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Небезпечні хімічні речовини В 2008 р. на території Черкаської області 78 суб’єктів господарювання здійснювали поводження (виробництво, використання, зберігання та знищення) з небезпечними хімічними речовинами. Фактично протягом року було використано 1580,6 тис. т отруйних речовин, вироблено 1495,1 тис. т та знищено 0,434 тис. т. Єдиним виробником небезпечних хімічних речовин в області є ВАТ "Азот". Товариство виробляє аміак, азотну кислоту та гідроксиламін сульфат. ВАТ "Азот" є також найбільшим користувачем небезпечних речовин в області. В 2008 році ним використано 1570,8 тис. т отруйних речовин, що складає 99 % від загальної кількості усіх використаних небезпечних хімічних речовин. У порівнянні з 2007 р., обсяги використання небезпечних хімічних речовин зменшилися на 286,8 тис. т, що насамперед пов`язано зі скороченням обсягів виробництва на ВАТ "Азот". Найбільш чітко простежується зменшення кількості використання отруйних речовин, які ВАТ "Азот" застосовує у виробництві мінеральних добрив. Так, використання аміаку скоротилося на 138,177 тис. т., кислоти азотної – на 88,229 тис. т. Важливим питанням в галузі охорони навколишнього природного середовища є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з використанням отруйних речовин, та посилення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з отруйними речовинами. Протягом 2008 року в області зафіксовано 4 аварії, які виникли під час здійснення операцій з небезпечними хімічними речовинами внаслідок порушення норм та правил виконання робіт з даними речовинами. В результаті аварій навколишньому природному середовищу заподіяно шкоди на суму 4004,71 грн. Інформація щодо аварій, які сталися в Черкаській області в 2008 році під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, наведена в табл. 9.1. Постійний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства в галузі поводження з небезпечними хімічними речовинами проводиться Державною екологічною інспекцією в Черкаській області. В 2008 році інспекторами перевірено 28 підприємств, які використовують отруйні речовини. В результаті перевірок за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища стягнуто штрафів на суму 4726 гривень. Небезпечні відходи З метою забезпечення екологічної безпеки у сфері поводження з небезпечними відходами, зокрема непридатними, невідомими та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин Держуправлінням постійно здійснюється контроль за реалізацією заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів".
121
У 2009 р. вищевказаною Програмою заплановано вивезення на знешкодження 67,2 т невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, на що з обласного природоохоронного фонду передбачено виділити 600 тис. грн. та з місцевих фондів – 263 тис. грн. Для забезпечення виконання програми Держуправління звернулося до райдержадміністрацій області з пропозицією передбачити в місцевих бюджетах кошти на проведення робіт по перезатарюванню невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензії Мінприроди на операції у сфері поводження з небезпечними відходами. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Складовою частиною екологічної безпеки є постійний державний нагляд та контроль стосовно об’єктів, діяльність яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а отже, є екологічно небезпечною. В Черкаській області нараховується 333 екологічно небезпечні об’єкти з різними видами економічної діяльності. Перелік екологічно небезпечних об’єктів Черкаської області наведений в таблиці 9.2. Найбільш потужні підприємства, які здійснюють екологічно небезпечну діяльність, відносяться до хімічної, енергетичної та аграрної промисловості. До них належать ВАТ "Азот", ВП "Черкаська ТЕЦ" ВАТ "Черкаське хімволокно", ЗАТ "Миронівська птахофабрика". Основну масу екологічно небезпечних об’єктів (72 %) складають автозаправні станції та інші об’єкти, на яких виконуються операції з нафтопродуктами. До переліку об’єктів, які становлять екологічну небезпеку, входять також підприємства машинобудівної, харчової, будівельної, фармацевтичної промисловості, комунального господарства. Протягом року Державною екологічною інспекцією в Черкаській області проводяться перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на зазначених об'єктах. У 2008 році інспекторами перевірено 62 екологічно небезпечні об’єкти. В результаті проведення перевірок виявлені порушення у сфері охорони атмосферного повітря, поводження з відходами та отруйними речовинами, користування надрами та водою, ведення первинно-облікової та звітної документації. До адміністративної відповідальності притягнута 81 особа на суму 20,91 тис. грн.
122
Табл. 9.1 Інформація щодо аварій, які сталися в Черкаській області в 2008 році під час поводження з небезпечними хімічними речовинами Назва населеного пункту, де мала місце аварія, дата та час Звенигородський р-н, м. Ватутіне, 22 квітня 2008 року, 21:40 м. Черкаси, 21 листопада 2008 року, 09:00 м. Черкаси, 8 вересня 2008 року, 19:30 м. Черкаси, 17 листопада 2008 року, 09:38
Заходи, вжиті органом Мінприроди щодо визначення негативних екологічних наслідків аварії До адміністративної відповідальності притягнута відповідальна особа До адміністративної відповідальності притягнута відповідальна особа
Юридична назва, адреса суб`єкта господарювання, чиї дії призвели до аварії
Назва небезпечної хімічної речовини, клас небезпеки, обсяги
Суть аварії
ВАТ "Ватутінський м`ясокомбінат", м. Ватутіне, вул. Індустріальне шосе, 1
Аміак, 4 клас небезпеки, 60 кг
Розгерметизація крану подачі аміаку
ДП "Автоскладальний завод № 2" ВАТ "Луцький автомобільний завод", м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2
Соляна кислота, 2 клас небезпеки, 1 м3
Розгерметизація ємності з кислотою
ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія", м. Черкаси, вул. Смілянська, 159
Аміак, 4 клас небезпеки, 20 кг
Прогорання сальникового ущільнення на валу компресора внаслідок пожежі через замикання електропроводки
Забруднення атмосферного повітря внаслідок наднормативного викиду
Атмосферне повітря – 974,53 грн.
До адміністративної відповідальності притягнута відповідальна особа
ТОВ "Черкасириба-1", м. Черкаси, вул. Смілянська, 191
Аміак, 4 клас небезпеки, 1,5 кг
Обрив ніпеля циркулярного ресивера по зварювальному шву
Забруднення атмосферного повітря внаслідок наднормативного викиду
Атмосферне повітря – 75,87 грн.
До адміністративної відповідальності притягнута відповідальна особа
Негативні наслідки аварії для навколишнього природного середовища Забруднення атмосферного повітря внаслідок наднормативного викиду Забруднення атмосферного повітря внаслідок наднормативного викиду
Шкода, заподіяна природним об`єктам Атмосферне повітря – 866,25 грн. Атмосферне повітря – 2088,06 грн.
123
Табл. 9.2 Перелік екологічно небезпечних об’єктів Черкаської області № з/п 1 1.
Назва об'єкту 2 м. Черкаси ВАТ "Азот", вул. Першотравнева,72
Вид економічної діяльності 3
Відомча належність (форма власності) 4
Примітки 5
Хімічна промисловість (виробництво мінеральних добрив) Виробництво електричних машин і апаратури
Міністерство промислової політики України, колективна Міністерство промислової політики України, колективна
Державного значення
2.
ВАТ «Черкаський приладобудівний завод», вул. 30 років Перемоги, 5/1
3.
ДП «Черкаси-Фарма» ТОВ «Черкаська продовольча компанія», вул. Смілянська, 122/1 ВАТ «Черкаський автобус», вул. Різдвяна, 292
Виробництво основних фармацевтичних продуктів
Міністерство охорони здоров’я України
Обласного значення
Виробництво автомобільного транспорту
Обласного значення
5.
ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» просп. Хіміків, 76
Виробництво та розподілення тепла та електроенергії
6.
АЗС ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України», вул. Чкалова, 13 КП "Черкасиводоканал" вул. Ватутіна,12 ТОВ "ММ Пекеджінг Україна", вул. М.Красовського, 19а ТОВ «Круг-ТЕТ», просп. Хіміків, 8
Забезпечення власних потреб ПММ
Міжнародні та міжрегіональні перевезення автомобільним транспортом
Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Міністерство промислової політики України ДК будівництва, архітектури та житлової політики Обласні, Київська та Севастопольська міські ради Міністерство промислової політики України
ТОВ «Черкаський завод залізобетонних виробів», вул. Громова, 169 ДП «Автоскладальний завод № 2» ВАТ «Луцький автомобільний завод», вул. Сурікова, 8/2 ДП "Черкаський завод хімреактивів", вул. Чигиринська, 21 АЗС центру оброблення та перевезення пошти Черкаської дирекції Українського ДП поштового зв’язку, пров. Хоменка, 4 Склад ПММ «Колійного ремонтно-механічного заводу Одеської залізниці», вул. М.Красовського, 5 АХУ ЗАТ "Юрія," вул. Вербовецького, 108
Виготовлення залізобетонних виробів
Колективна
Обласного значення
Виробництво автомобілів
Колективна
Обласного значення
Хімічна промисловість
Міністерство промислової політики України (хімічна) Міністерство транспорту та зв’язку України
Обласного значення
Міністерство транспорту та зв’язку України приватне
Обласного значення
АХУ ВАТ "Консервагроінвест" вул. Чигиринське шосе, 13
Забезпечення роботи холодильних установок
Міністерство аграрної політики України (агропромислова)
Обласного значення
4.
7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.
14. 15. 16.
Комунальне та побутове водопостачання м. Черкаси Виробництво інших виробів з паперу та картону
Забезпечення власних потреб ПММ Забезпечення власних потреб ПММ Забезпечення роботи холодильних установок
Обласного значення
Державного значення Обласного значення Державного значення Обласного значення Обласного значення
Обласного значення
Обласного значення
124
№ з/п 17. 18. 19. 20. 21.
Назва об'єкту АХУ ТОВ "Світ ласощів" ВКФ ТОВ "Топ транс", вул.Чигиринська,11 АХУ ЗАТ "Фрау - Марта" вул.Смілянська,169 АХУ ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія" вул.Смілянська,159 АХУ ТОВ "Черкаська продовольча компанія" вул.Смілянська,122\1 АХУ ТОВ "Черкасириба-1" (агропромислова) м. Черкаси, вул. Смілянська,191
22.
Підприємство № 2 ВАТ "Черкасиагроголовпостач"
23. 24.
АЗС ТОВ «Калина-Черкаси», вул. Енгельса, 164/2 АГЗС ТОВ "Біотех", вул. Автомобілістів, 4 АГЗС ТОВ "Біотех", вул. Смілянська, 164 Дніпровська водоочисна станція КП "Черкасиводоканал", вул. Ватутіно, 12 АЗС КП «Черкасиводоканал», вул.Ватутіна, 12 АЗС ПП «Сінко», вул. Сурікова, 14а ВАТ Черкаська лакофарбний завод "Аврора" вул. Будіндустрії,3 Черкаська газонаповнювальна станція ВАТ "Черкасигаз" (нафтогазова), м. Черкаси, вул. Громова, 142 АЗС КП "Черкасимедтранс", вул.Корольова,15 АЗС ВАТ "Таксопарк", вул. Хоменка,9 АЗС Черкаського КАТП – 2328 (Полігон твердих побутових відходів), вул. Чайковського,117 АЗС Черкаського експлуатаційного лінійного управління автомобільних шляхів, вул.Бидгощська,13 АЗС центру механізації і ремонту засобів зв’язку ВАТ "Укртелеком", вул. Корольова, 4 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси пров.Котовського, 2/5 АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси вул.Чигиринська, 66
25. 26.
27. 28. 29. 30.
31. 32. 33.
34. 35.
36. 37.
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок
Фонд комунального майна приватне
Обласного значення Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне приватне
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Зберігання, використання хлору
Держжитлокомунгосп
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ Роздрібна торгівля ПММ Виготовлення лакофарбних виробів
Держжитлокомунгосп приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Перекачування газу
ВАТ “Черкасигаз”
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ Забезпечення власних потреб ПММ Забезпечення власних потреб ПММ
комунальна власність приватне комунальна власність
Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
комунальна власність
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Обласного значення Обласного значення
125
№ з/п 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59.
Назва об'єкту АЗС філії № 9 ТОВ «НК Альфа-Нафта», м. Черкаси, вул.Смілянська, 125 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.30 років Перемоги, 9 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Онопрієнка, 6 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Одеська, 19 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», м.Черкаси вул.Смілянська, 124 АЗС та склад хімікатів ВАТ «Ватфарм», м.Черкаси проспект Хіміків, 66 АЗС ПП «Друг», м.Черкаси вул.Чехова, 106а АЗС СП «Євросервіс», м.Черкаси вул.Н.Левицького, 16 АЗС СП «Євросервіс», м.Черкаси вул.Першотравнева, 72 АЗС ПВКФ «Чанталь», м.Черкаси вул. Чигиринське шосе, 31 АЗС ЗАТ «Автомобіліст», м.Черкаси проспект Хіміків, 47 АЗС ТОВ «Калина-Восток», м.Черкаси вул.Ільїна, 226/1 АЗС ТОВ «Гатунок», м.Черкаси вул.Оборонна, 14 АЗС ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», м.Черкаси вул.Пастерівська, 104/1 АЗС ДП «Дніпроінвест-Ч», м.Черкаси вул.Канівська, 21 АЗС ЗАТ "Торговий дім Укртатнафта" вул. Чигиринська, 13 АЗС ТОВ "ЕНЕРГО ТРЕЙД" вул, Сумгаїтська,10 АЗС ТОВ «Крос-нафта-сервіс», м.Черкаси вул.Смілянська, 149 АЗС ТОВ «Інтертранспостач», м.Черкаси вул.Громова, 167 АЗС ТОВ «Каліна Черкаси», м.Черкаси проспект Хіміків, 55/1 АЗС ТОВ «Каліна Черкаси», м.Черкаси вул.Смілянська, 78 АЗС ПП «Ланес», м.Черкаси вул.Хоменка
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне колективна
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне)
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
126
№ з/п 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76.
77. 78. 79. 80. 81. 82. 83.
Назва об'єкту ТАГЗП ПП «Вета Плюс», м.Черкаси вул.Чигиринська, 68 АЗС ТОВ «ТД НК Альянс-Черкаси», м.Черкаси вул.Смілянська, 168/1 ТОВ «Регіони-Україна», м.Черкаси вул.Енгельса, 264/2 АЗС ТОВ " ЕНЕРГО ТРЕЙД " вул. пр. Котовського -вул. Ільїна АЗС ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙД», м.Черкаси вул.Смілянська, 127 АЗС ТОВ «ТОП-Трейд-Плюс», м.Черкаси вул.Сумгаїтська, 27 АЗС ТОВ " ЕНЕРГО ТРЕЙД " вул.Одеська,47 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. Гагаріна, 29/1 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул.Ільїна,222 АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. Чигиринська,60 АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Черкаси вул.Пацаєва/Ватутіна АЗС ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», м.Черкаси вул.Дахнівська, 64 АЗС ТОВ «Петроль Груп», м.Черкаси, вул. Благовістна, 1/4 АЗС ТОВ "Петроль Груп", проспект Хіміків, 54 АЗС ТОВ " ЛЮКС ОІЛ ", вул. Одеська, 3 АЗС Черкаської філії ВАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вул.Смілянська,164\4 АЗС управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз, вул. Сумгаїтська,3 АЗС Черкаської філії ВАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вул.Канівська,1 АЗС ТОВ "Альянс" вул. Сумгаїтська,7а Склади ПММ ТОВ «ТД НК Альянс-Черкаси», м.Черкаси вул.Енергобудівельників, 6 АЗС ТОВ «Перон-СТ», вул. Рябоконя АЗС ТОВ «Альянс-Холдінг», вул. Смілянська, 168/1 АЗС ТОВ «ТД Континіум-Галичина», вул. 30 років Перемоги, 7/1 ПКТФ «Колор»
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Перекачування газу
УМГ “Черкаситрансгаз
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Виробництво лаків та фарб
приватне
Обласного значення
127
№ з/п 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105.
ЗАТ «Хімпобутсервіс», просп. Хіміків, 74
Виробництво штучних волокон
ПП "Люмо" вул. Сурікова,9 Смілянський р-н АЗС ТОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина”, м.Сміла вул.Комунарська. 141 АЗС №20 "Авіас-ПЛЮС", Смілянський р-н, а/д КиївЛуганськ-Ізварне, км. 205+200 АХУ, склад сірчаної кислоти ВАТ "Смілянський цукровий комбінат", м. Сміла, вул. Р.Люксембург, 6 АЗС ПП ВКФ "Транссант", м. Сміла, вул. Стаханова, 1 АЗС ТОВ "Рось-1", вул. Жовтнева, 73а, м. Сміла АЗС "Лукос", вул. Хмельницького,49, м. Сміла АЗС-23011 ВАТ "Укрнафта", м. Сміла, вул. Мазура/пров. Павлова АЗС "Нептун" вул. Ржевська 24, м. Сміла АЗС ТОВ "Міг", вул. Леніна, 117, м. Сміла АЗС ВАТ «Смілянське АТП-17128», м.Сміла вул.Гордієнко, 108 АЗС № 2408 підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м.Сміла вул. 60-річчя СРСР, 61а АЗС № 2409 підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м.Сміла вул. 60-річчя СРСР, 82а АЗС ВАТ "Укрнафта", вул. 60-річчя СРСР, м. Сміла АЗС ВАТ «Укрнафта», м.Сміла вул.Леніна, 55а АГЗП ТОВ «Біотех», м.Сміла вул.Леніна, 121 АЗС ПП «Хімагронафта», м.Сміла, Кам′янське шосе, 2 АЗС ВАТ «Смілянське АТП-17128», м.Сміла вул.Гордієнко, 108 АЗС №23021 ВАТ «Укрнафта», Смілянський р-н, с.Костянтинівка вул.Леніна, 76 ЗАТ "Тюмень-медико Сміла", вул. Мазура, 24 АЗС ВКФ "Меркурій", с. Балаклея, вул. Леніна, 169
Виробництво розчину гальмів
Відомча належність (форма власності) Міністерство промислової політики України, колективна приватне
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Забезпечення власних потреб
приватне приватне приватне колективне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Зберігання ПММ, роздрібна торгівля ПММ
Міністерство аграрної політики України (нафтохімічна)
Обласного значення
Назва об'єкту
Вид економічної діяльності
Примітки Обласного значення Обласного значення
128
№ з/п 106.
107.
108.
109. 110. 111. 112. 113. 114.
115. 116. 117. 118. 119. 120.
121. 122. 123. 124. 125.
Назва об'єкту АЗС КП "Адоніс", Смілянський р-н, с. Ротмистрівка, км 140 а\д Умань-Сміла АЗС ВАТ «Мало –Бузуківський гранітний кар'єр», Смілянський р-н, с. М. Бузуків, вул. Шевченка, 1 АЗС ТОВ " ЕНЕРГО ТРЕЙД " Смілянський р-н, автодорога Золотоноша-Сміла 2 км + 150 м Уманський район АЗС ТОВ “Концерн-Гал-Нафтогаз”, с.Ладижинка автошлях Київ-Одеса 226км+310(ліворуч) АЗС ТОВ “Концерн-Гал-Нафтогаз”, автошлях КиївОдеса 226км+700(праворуч) АЗС ПП Фіцура О.О., автошлях Київ-Одеса 235км+250(праворуч) АЗС ТОВ “Енерго”, смт.Бабанка вул.Пролетарська, 2 АЗС Черкаської філії ТОВ “Континіум Галичина”, м.Умань вул.Ленінградське шосе, 1б АЗС Черкаської філії ТОВ “Континіум Галичина”, автошлях Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка через Вінницю 550 км+467 АЗС Черкаської філії ТОВ “Континіум Галичина”, с.Червона Слобода вул.Жовтнева АЗС Черкаської філії ТОВ “Континіум Галичина”, м.Умань вул.Ленінградське шосе, 4в АЗС ТОВ «Калина-Черкаси», м. Умань, вул. Визволителів, 26 АХУ ЗАТ "Білоцвіт", м. Умань, вул.Гонти,3 АХУ ВАТ "Уманьпиво", м. Умань, вул. Л.Іскри.29 АЗС ВАТ "Укрнафта" (нафтохімічна), м. Умань вул. Дерев’янко, 19а АЗС ВАТ "Укрнафта" (нафтохімічна), м. Умань, вул. Тімірязєва, 78 АЗС ТОВ «Калина-Черкаси», м.Умань вул.Ш.Алейхема, 5 АЗС ТОВ «Ілбем», м.Умань вул.Леніна, 72А Насосна станція 4-го підйому, м. Умань, вул.Залізняка,16 АЗС ТОВ "Діоніс" м Умань, вул. Київська, 25
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення власних потреб
колективне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
Міністер. аграр. політ. (агропромислова) Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Зберігання, використання хлору
приватне Держжитлокомунгосп
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Обласного значення
129
№ з/п 126. 127.
128.
129. 130. 131. 132. 133. 134. 135.
136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146.
Назва об'єкту АЗС Філії ДП «Укрдорсервіс-Умань», Уманський р-н, автодорога Київ-Одеса 202 км АЗС № 1 ТОВ НК «Альфа-нафта» філія № 25 «Уманська», Уманський р-н, автошлях Львів Знам'янка, км 513+800 праворуч АЗС № 1 ТОВ НК «Альфа-нафта» філія № 25 «Уманська», Уманський р-н, автошлях Київ - Одеса, км 213+400 ліворуч АЗС ТОВ «АРМ», Уманський р-н, автошлях ЛьвівКіровоград-Знам'янка 522км+300м АЗС ЗАТ Уманський «Агрошляхбуд», Уманський рн, с.Піківець АЗС ЗТ ТОВ «Фортеця», « Уманський р-н, автошлях Львів-Кіровоград-Знам'янка 524 км + 600 м АЗС ТОВ «Кредо», Уманський р-н автошлях ЛьвівКіровоград-Знам'янка 529+600 м (ліворуч) АЗС ТОВ «Авангард», Уманський р-н, 529-й км автошляху Львів-Кіровоград-Знам'янка АЗС ПП «Лойд-СТ», Уманський р-н, автошлях КиївОдеса 209+400 км АЗС Уманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Умань вул.Залізняка, 16 АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Умань вул.Ленінградське шосе, 4а АЗС ТОВ «Інтерфлора», м.Умань вул.Заводська, 1 АЗС ПП Фірма «Тендем Плюс», м.Умань вул.Героїв Сталінграду, 7 Склад зберігання нафтопродуктів ПП Фірма «Тендем Плюс», м.Умань вул.Героїв Сталінграду, 7 АЗС ПП Гайдуков А.М., Уманський р-н, с.Максимівка АЗС Підприємства з ІІ «Лукойл-Україна», Уманський р-н, автошлях Київ-Одеса 210 км АЗС ТОВ НК «Альфа Нафта» (АЗС № 4 ВАТ «ТД «Уманьагропостач»), м.Умань пров.Залізняка, 1а АЗС ТОВ НК «Альфа Нафта» (АЗС № 3 ВАТ «ТД «Уманьагропостач»), м.Умань пров.Залізняка, 1а АЗС ПП «Ладижинка», Уманський р-н, с.Ладижинка АЗС ТОВ «Хортиця», Уманський р-н, автомагістраль Київ-Одеса, 1432 км +250 м. Очисні споруди ВУВКГ м. Умань, вул.Залізняка,16
Забезпечення власних потреб ПММ
Відомча належність (форма власності) колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
комунальна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Зберігання, використання хлору
Держжитлокомунгосп
Обласного значення
Вид економічної діяльності
Примітки
130
№ з/п 147. 148. 149. 150.
151.
152. 153. 154. 155.
156. 157.
158. 159. 160. 161. 162. 163.
164. 165.
Назва об'єкту
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
АЗС МПП "Джерело", м. Умань, вул.Визволителів,26 АЗС ТОВ "Енерго" м. Умань, вул. Київська,15 АХУ КП "Уманський консервний завод ТОВ Леда" вул. Дерев’янко, 3 АЗС ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙД», м. Умань, Вінницьке шосе, 4 Золотоніський район ВАТ “Золотоніська парфумерно-косметична фабрика”, м. Золотоноша, вул.Комунарівська,14
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Укоопспілка
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Виробництво парфумерної продукції та косметичних засобів
Обласного значення
АХУ ВАТ "Золотоношам’ясо" м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 24 АЗС №37 «ЛЮКС ОІЛ», м.Золотоноша, вул. Шевченка, 10 АЗС №10 ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», Золотоніський р-н, с.Новодмитрівка вул.Шевченка, 267 АЗС №23028 ВАТ «Укрнафта», Золотоніський р-н, с.Софіївка вул. Радянська, 121 АЗС №43 ТОВ «ТопТрейд ПЛЮС»,Золотоніський рн, с.Софіївка вул. Радянська, 2а АЗС ЗАТ Торговий дім «Укртатнафта», Золотоніський р-н, перехрестя доріг Київ-Черкаси, ЗолотоношаКременчук АЗС ПП «Нафта-Трейд», Золотоніський р-н, 101 км траси Бориспіль-Дніпропетровськ АЗС ПП Некрасової Н.В., м. Золотоноша вул.Шевченка, 9а АЗС ПП Некрасової Н.В., м.Золотоноша вул.Семенівська, 82а АЗС ПП Кузьменко В.В., м.Золотоноша вул.Обухова, 68 АЗС ТОВ “ТД “НК Альянс-Холдінг”, с.Конела, вул.Шевченка, 2а АЗС ПП Бараннік В.Н., Золотоніський р-н, автодорога Золотоноша-Сміла 12 км +150 м АЗС ВАТ «Золотоношаагропостач», Золотоніський рн, с.Новодмитрівка вул.Жашківська, 3 АЗС ВАТ «Пальміра РТП», Золотоніський р-н, с.Вознесенське вул.Шевченка, 65
Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ
Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
колективна
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
колективна
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
колективна
Обласного значення
Обласного значення Обласного значення
131
№ з/п 166. 167.
168.
169. 170. 171.
172. 173.
174. 175. 176. 177. 178. 179. 180. 181. 182. 183.
Назва об'єкту АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», м.Золотоноша вул.Згарська, 1 АЗС Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», Золотоніський р-н, розвилка а/д БориспільДніпропетровськ-Запоріжжя та а/д ЧеркасиЗолототоноша АХУ ЗАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" м. Золотоноша, вул. Г.Лисенко, 18 АЗС ТОВ “Калина-Черкаси”, автошлях ЗолотоношаСміла 0 км праворуч АЗС ТОВ “Калина-Черкаси”, с.Софіївка автошлях Бориспіль-Дніпропетровськ 88,1 км ліворуч Золотоніське лінійне управління магістральних газопроводів м. Золотоноша, а/с 18 АЗС ТОВ “ТД Континіум-Галичина”, а/д БориспільДніпропетровськ 108 км+800 м АЗП АТП 17166 м. Золотоноша, вул. Обухова, 68 Городищенський район АЗС ПП “Урожай-2004”, смт.Вільшана вул.Шевченка, 256 АХУ ВАТ "Городищенський холодокомбінат" м. Городище, вул. Кожедуба, 6 АЗС №23031 ВАТ «Укрнафта», м.Городище, вул. Об'їздна АЗС ТОВ "Торговий Дім «Укрнафта», м.Городище, вул.Об'їздна траса Київ-Луганськ-Ізворено 117 км АЗС ТОВ «Крос нафта сервіс», м.Городище, вул.Кожедуба, 9 АЗС ТОВ «Крос нафта сервіс», м.Городище, вул.Миру, 46 АЗС ПП Подолинний Ю.І., Дорога Городище-ШполаНовомиргород 18+840 км АХУ ВАТ "Городищенський маслозавод" м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля,1 Городищенський ГНП УЕГГ ВАТ "Черкасигаз" м. Городище, вул. Франка,3 АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Городищенський р-н, смт.Вільшана вул.Шевченка
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Перекачування газу
УМГ“Черкаситрансгаз”
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Укоопспілка
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова) Управління магістральних газопроводів “Черкасигаз “, державна приватне
Обласного значення
Перекачування газу Роздрібна торгівля ПММ
Обласного значення Обласного значення
132
№ з/п 184. 185. 186. 187.
188. 189. 190.
191. 192. 193.
194. 195. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202.
Назва об'єкту АЗС ВАТ «Вільшанське РТП», Городищенський р-н, смт.Вільшана, вул.Шевченка, 256 АЗС ТОВ «Кристал», Городищенський р-н, 167 км автодороги Київ-Дніпропетровськ АЗС ТОВ «Кристал», Городищенський р-н, с.Хлистунівка АЗС АТП 17147, м. Городище вул.Чехова, 39 Драбівський район АХУ КП "Драбівський молокозавод" ТОВ СП “РТС” , Драбівський р-н, ст. Драбове-Барятинське АЗС №1 ДП «Інвест-Черкаси», с.Великий Хутір вул.Центральна 10, АЗС ВАТ "Укрнафта" смт. Драбів, вул. Комсомольська, 151 Жашківський район АЗС ТОВ “ТД “НК Альянс-Холдінг”, с.Конела вул.Шевченка, 2а АХУ ВАТ "Жашківський маслозавод" м.Жашків, вул. Промислова, 1 АЗС ВО «Дніпро-Агро», Жашківський р-н, автомагістраль С.Петербург–Київ–Одеса км.390+900 м. АЗС №47 ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», м.Жашків вул. Костромська, 67 АЗС №48 ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», м.Жашків вул. Перемоги, 7 ЗАТ "УкрагроНПК" м. Жашків вул. Промислова,1 (склад міндобрив) ЗАТ "Лізингова компанія Хліб України" м. Жашків, вул. Перемоги, 10 ТОВ "Продукт-Інвест" м. Жашків вул. Перемоги, 10 АЗС "Катрін" м. Жашків вул. Залізнична, 19 АЗС ТОВ "Аметист" с. Соколівка, АЗС ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Черкаси»», с.Конела вул.Шевченка, 2а АЗС ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙД», м. Жашків вул.Леніна, 134 Звенигородський район
Забезпечення власних потреб ПММ
Відомча належність (форма власності) колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
колективна
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
зберігання міндобрив
приватне
Обласного значення
зберігання міндобрив
приватне
Обласного значення
Виробництво продуктів харчування
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Вид економічної діяльності
Примітки
Обласного значення
133
№ з/п 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209.
210.
211.
212. 213. 214. 215. 216. 217.
218. 219.
Назва об'єкту АХУ ВАТ "Звенигородський сиркомбінат" м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35 АЗС ТОВ «Валентина», м.Звенигородка вул. Дімітрова, 21 АЗС №23015 ВАТ «Укрнафта», м.Звенигородка просп. Шевченка, 135 АЗС ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙД», Звенигородський р-н, с.Моринці, вул.Щепкіна,144 АЗС № 54 ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», м.Звенигородка вул.Дімітрова, 9 Каналізаційна мережа м. Звенигородки м. Звенигородка вул. Кримського, 37 АХУ ТОВ "Старий завод" м.Звенигородка вул.Свердлова, 41 Кам'янський район АХУ Косарський спиртовий завод Концерн "Укрспирт", Кам'янський р-н, с. Косарі, вул. Кірова, 1 АЗС №1 Черкаської філії ТОВ ТД «Континіум Галичина», м.Кам′янка, вул. Шевченка, 51а АЗС №1 ПП Гапченка М.М., с.Косарі, Кам'янський рн АЗС №2 ПП Гапченка М.М., м.Кам′янка вул.Леніна, 17 ДП "Кам’янський спиртогорілчаний комбінат" "Укрспирт", м. Кам’янка, вул.Сердюка,1 АХУ Філія ЗАТ "Інтер-ОППА" "Кам’янський молокозавод" м. Кам’янка, вул. Партизанська, 6 АЗС ПП "Везувій", Кам’янський р-н, с.Михайлівка, вул.. Леніна, 2 АЗС ТОВ "Укрнафта", Кам’янський р-н, автодорога Київ-Луганськ- Ізварне 228+600 км Канівський район ЗАТ «Миронівська птахофабрика», с. Степанці, вул.Жовтнева, 25 Хмільнянська Філія ЗАТ “Укршампінйон”, с.Хмільна вул.Миру, 59
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
Відомча належність (форма власності) Міністерство аграрної політики (агропромислова) приватне
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Перекачування стічних вод
Виробниче управління комунального господарства Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
Виробництво спирту та лікеро - горілчаних виробів
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Розведення птиці, виробництво м’яса, торгівля м’ясом
приватне
Обласного значення
Перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесених до інших угруповань
Орендні підприємства і організації орендарів, створені на базі державних підприємств
Обласного значення
Вид економічної діяльності Забезпечення роботи власних холодильних установок
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Примітки
Обласного значення
Обласного значення
134
№ з/п 220.
АХУ ВАТ "Канівмаслосирзавод" м. Канів, вул. Леніна, 195 АЗС №23033 ВАТ «Укрнафта», м. Канів, вул. Енергетиків, 12 АЗС №1 ТОВ «Черкаси-ОІЛ», м.Канів, вул. Леніна, 188/1 АЗС №1 ТОВ «Дніпро-Петролеум», м.Канів, вул. 206-ї Дивізії, 5 АЗС №2 ПП «Дельта», м.Канів, вул.Київська 15/1 АЗС №3 ПП «Дельта», м.Канів, вул. Леніна, 220 АЗС №1 ПП «Дельта», м.Канів, вул. Шевченка, 69а АЗС ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», м.Канів вул.Київська, 36 Катеринопільський район АХУ ТОВ "Сиророб", Катеринопільський р-н, с. Мокра Калигірка АЗС №23024 ВАТ «Укрнафта», смт. Катеринопіль, вул. Жовтнева, 20 м. Ватутіне АЗС №23026 ВАТ «Укрнафта», м.Ватутіне, вул. Звенигородська, 53
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Відомча належність (форма власності) Міністерство аграрної політики
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
231.
АЗС ПП "Онікс" Каліновська Т.С. м. Ватутіне, вул. Транспортна, 10
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
232.
АЗС ТОВ "ТопТрейд-ПЛЮС" , м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 53.
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Зберігання, використання хлору
Держжитлокомунгосп
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова) ОВКФ “Черкасинафтопродукт”
Обласного значення
221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229.
230.
233.
234. 235.
236. 237.
Назва об'єкту
К.Шевченківський район ВУВКГ (водоканал, водозабірна станція) м. Корсунь-Шевченківський, вул. Червоноармійська, 12 АЗС №23030 ВАТ «Укрнафта», м.КорсуньШевченківський, вул.Леніна, 377 АЗС №16 ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», м.КорсуньШевченківський, вул. Ювілейна, 25 АХУ ВАТ "Маслосирзавод" м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 331 Нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч" м. К.-Шевченківський вул. Леніна, 364
Вид економічної діяльності
Зберігання, торгівля ПММ
Примітки Обласного значення
Обласного значення
135
№ з/п 238.
Назва об'єкту
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
АЗС ПП «Везувій», К. Шевченківський р-н, автодорога Київ – Знам'янка км. 143+750 м АЗС ДП «Оптіма 770-Ч», м.Корсунь-Шевченківський вул.Ювілейна, 34 АЗС ТОВ «Панда», К. Шевченківський р-н, с.Селище Лисянський район Нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч" смт. Лисянка, вул. Колгоспна,28
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
колективна
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
242.
АЗС №23017 ВАТ «Укрнафта», с.Орли, Лисянський р-н
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
243.
ПП "Інфо-Азот" (склад аміаку), смт. Лисянка АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», Лисянський р-н, с.Виноград а/д Орадівка-Мошни АЗС ДП «Оптіма 77-Ч», Лисянський р-н, автошлях Київ-Звенигородка км.195+500 АЗС ПП Катан, смт.Лисянка вул.Київська, 73 АЗС професійного аграрного ліцею, смт.Лисянка вул.Леніна,50 Монастирищенський район
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Забезпечення власних потреб ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
АЗС №23007 ВАТ «Укрнафта», м.Монастирище вул. Леніна, 116 АЗС ПП Швець Анатолій Степанович, м.Монастирище вул. Леніна, 171а АЗС ТОВ «Гонта», м.Монастирище, вул. Леніна, 1а АЗС ТОВ «Гонта», м.Монастирище, вул. Леніна, 3 АЗС ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙД», м.Монастирище, вул.Леніна, 175 АЗС ТОВ МВВФ «Енергетик», м.Монастирище, вул.Леніна, 3 АЗС, АГЗП ПП фірма «БПК», м.Монастирище вул.Леніна, 171а Монастирищенська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест-Ч" (нафтохімічна), смт. Монастирище, вул.Леніна,7
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Зберігання, торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
239. 240.
241.
244. 245. 246. 247.
248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 255.
136
№ з/п
Назва об'єкту
Вид економічної діяльності
Відомча належність (форма власності)
Примітки
Маньківський район Іваньківський спиртовий завод, Маньківський р-н, с. Іваньки АЗС ТОВ «Дніпроінвест-Ч», Маньківський р-н, с.Поташ вул.Уманська, 1 АЗС ПП «Северин», смт.Маньківка вул.Леніна, 121 АЗС ПП «Северин», смт.Маньківка вул.Піонерська, 1а АЗС ПП «Северин», с. Іваньки, вул. Клопотовського АЗС ВАТ «Укрнафта», Маньківський р-н, смт Буки, вул. Пушкіна АЗС ПП «Трефім», Маньківський р-н, с.Буки вул.Леніна АЗС ПП «Рябовіл», Маньківський р-н, с.Іваньки вул.Леніна, 47 Тальнівський район Склад ПММ ЗАТ “Тальнівський щебзавод”, м.Тальне вул.Кар’єрна, 1 АЗС, АГЗС Черкаської філії ТОВ “Континіум Галичина”, м. Тальне автошлях Умань-Сміла 42+900 км
Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення власних потреб ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
266.
АХУ ВАТ "Молочноконсервний комбінат" СД ЗАТ "Білі роси" м. Тальне, вул. Польова, 1
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
267.
Тальнівська газокомпресорна станція Гайсинського лінійно-виробничого управління магістрального газопроводу, м. Тальне, Газокомпресорна станція Газонаповнювальний пункт УЕГГ ВАТ "Черкасигаз", м. Тальне, вул. Червоноармійська, 1 Тальнівська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест-Ч" (нафтохімічна), м. Тальне, вул. Робітнича,1 АЗС ТОВ «ЛЮКС ОІЛ», Тальнівський р-н, с.Соколівочка автошлях Умань-Сміла АЗС ТОВ «Добробут», м.Тальне вул.Леніна, 121 АЗС ПП Каплюченко О.Д., м.Тальне вул.Гагаріна, 38а
Перекачування газу
УМГ “Черкаситрансгаз
Обласного значення
Перекачування газу
УМГ “Черкаситрансгаз
Обласного значення
Зберігання, торгівля ПММ
ОВКФ “Черкасинафтопродукт”
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
256. 257.
258. 259. 260. 261. 262. 263.
264. 265.
268.
269.
270.
271. 272.
137
№ з/п 273.
274. 275. 276.
277.
Назва об'єкту АЗС №23012 ВАТ «Укрнафта», Тальнівський р-н, автодорога Умань-Сміла 38 км+200 м Черкаський район ВАТ “Птахофабрика “Перше Травня”, с.Хутори вул.Центральна, 2 ТОВ “Національна горілчана компанія”, с. Степанки, вул.Леніна, 124 АЗС №2 с. Мошни ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙД», Черкаський р-н, с.Мошни, вул. Леніна, 127 АХУ ДП "Перемога Нова" ЗАТ “Миронівський хлібокомбінат”, Черкаський р-н, с. Будище
278.
АХУ ВАТ "Плав сир", Черкаський р-н, с. Мошни
279.
ВАТ "Черкаська нафтобаза", Черкаський р-н, с. Червона Слобода, вул.Чкалова,28 АХУ звірогосподарство Черкаської ОСС, Урочище Мошногір’я
280.
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Розведення птиці
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
Міністерство аграрної політики України, приватна Міністерство промислової політики України, колективна приватне
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
Зберігання, торгівля ПММ
Фонд держмайна України (нафтохімічна) Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики
Обласного значення
Виробництво дистильованих алкогольних напоїв
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Обласного значення Обласного значення
Обласного значення
281.
ЗАТ "Еко-Азот", Черкаський р-н, с. Червона Слобода
282.
АЗС ТОВ «Черкаси Ойл» ДП «Інвест-Черкаси», Черкаський р-н, с.Геронимівка вул.Канівська, 1
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
283.
Комплекс АЗС ПП Плодистий Я.О., Черкаський район с.Білозіря Автодорога Золотоноша – Сміла км. 50+100м. АЗС ПП «Везувій» Шара Н.М., Черкаський р-н, с.Худяки автодорога Канів-Кременчук 112 км + 170 м
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
285.
АЗС Черкаської філії «Укрдорсервіс», Черкаський рн, с.Червона Слобода вул.Жовтнева, 21
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
286.
АГЗС ТОВ «Автогазсервіс», Черкаський р-н, 8-й км. Смілянського шосе
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
284.
138
№ з/п 287.
АЗС Черкаська філія "Контініум Галичина", Черкаський р-н, Смілянське шосе, 6 км.
Роздрібна торгівля ПММ
Відомча належність (форма власності) колективна
288.
АЗС ТОВ «Укрпетроль», Черкаський р-н, Смілянське шосе 7 км
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
289.
Чигиринський район Очисні споруди КП "Комунальник" м. Чигирин вул. Орджонікідзе, 22
Зберігання, використання хлору
Держжитлокомунгосп
Обласного значення
290.
АЗС № 1 ТОВ «Норма», м.Чигирин вул.Горького, 97
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
291.
АЗС № 2 ТОВ «Норма», Чигиринський р-н, с.Стецівка, автошлях Чигирин-Світловодськ
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
292.
АЗС №23019 ВАТ «Укрнафта», Чигиринський р-н, с.Трушівці
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
293.
АЗС ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Черкаси», м.Чигирин вул. Черкаська, 60
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
294.
АГЗП ТОВ «Біотех», м.Чигирин, вул. Орджонікідзе, 22
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Перекачування газу
Держжитлокомунгосп
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики приватне
Обласного значення Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне приватне приватне приватне
Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення
Назва об'єкту
295.
Вид економічної діяльності
Примітки Обласного значення
АЗС ДП «Оптіма 770-Ч», Чигиринський р-н, автодорога Чигирин-Медведівка-Черкаси, км2+700 296. Газова котельня КП "Чигиринській тепломережі" м. Чигирин, вул. Енергетиків, 5Б
297. 298.
299. 300. 301. 302.
Чорнобаївський район АХУ ВАТ" Маслосирзавод", с. Іркліїв АХУ хлібокомбінат Чорнобаївського райСТ, смт. Іркліїв АХУ СТОВ "Маяк", с. Мала Бурімка АХУ СТОВ ім. Чкалова, с. Жовнино АХУ СТОВ "Кліщинська", с. Кліщенці АХУ СТОВ "Лан", с. Лихоліти
139
№ з/п 303.
304.
305. 306. 307. 308. 309. 310. 311. 312. 313. 314. 315.
Назва об'єкту
Відомча належність (форма власності)
Вид економічної діяльності
Примітки
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок Роздрібна торгівля ПММ
приватне приватне
Обласного значення Обласного значення
АЗС ТОВ " ЕНЕРГО ТРЕЙД", смт. Чорнобай вул. Черкаська,2 АЗС №23005 ВАТ «Укрнафта», смт.Чорнобай, вул. Леніна, 204а АЗС №23018 ВАТ «Укрнафта», смт.Чорнобай вул. Золотоніська, 5 АГЗС ТОВ "Біотех", смт. Чорнобай вул. Черкаська,1
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля
приватне
Обласного значення
АХУ овочефруктосховища СТОВ ім. Шевченка, с. Москаленки
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
приватне
Обласного значення
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
ВАТ "Чорнобайагрохім", смт. Чорнобай вул. Золотоніська, 20 АХУ СТОВ "Євро-Агро" смт. Чорнобай вул. Леніна, 291 АХУ СТОВ "Мельниківська нива", с. Мельники АХУ ПСП "Довіра", с. Тимченки АХУ СТОВ "Світанок", Чорнобаївський р-н, с .Христителеве АХУ СТОВ ім. Устименка, Чорнобаївський р-н, с. Крутьки АХУ ПСП "Нива", Чорнобаївський р-н, с. Лукашівка АГЗС ТОВ "Біотех" смт. Чорнобай.
316. АЗС № 55 ТОВ " ЛЮКС ОІЛ ", Чорнобаївський р-н, а/д Бориспіль-Дніпропетровськ 135 км 317. АЗС ТОВ «Агропромсервіс», Чорнобаївський р-н, с.Іркліїв вул.Жовтнева, 1 318. 319.
АХУ "Імперіал "Плюс"(завод продтоварів) смт. Чорнобай, вул. Леніна, 177 АХУ м’ясопереробного цеху ТОВ "Еліт-Продукт", Чорнобаївський р-н, с. Верхнячка Христинівський район
140
№ з/п 320.
Назва об'єкту
Вид економічної діяльності
Відомча належність (форма власності) Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Примітки
Склад аміаку Торговий дім "Інфо-Азот", Христинівський р-н, с. Розсішки
Забезпечення роботи власних холодильних установок
321.
АЗС №23027 ВАТ «Укрнафта», Христинівський р-н, автодорога Орадівка-Монастиритще 2 км+700 м
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
322.
АЗС №23052 ВАТ «Укрнафта», Христинівський р-н, автодорога Львів-Кіровоград-Кам'янка 503+700 м
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
323.
АХУ ВАТ "Христинівський завод продтоварів" м. Христинівка, вул. Пушкіна, 113
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
324.
АХУ ВАТ "Христинівський молокозавод" м. Христинівка, вул. Пушкіна, 24
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
325.
Шполянський район АХУ ВАТ "Шполянський молокозавод", м. Шпола, вул. Лебединська,144
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
326.
АЗС №1 ПП «Юпітер», м. Шпола, вул. Червоноармійська, 66ж
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
327.
АЗС №2 ПП «Юпітер», м. Шпола, вул. Леніна, 138
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
328.
АЗС №23022 ВАТ «Укрнафта», Шполянський р-н, автодорога Умань-Сміла 0+150
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
329.
АЗС ПП Калініченко Наталія Іванівна, м.Шпола, вул. Червоноармійська, 74
Роздрібна торгівля ПММ
приватне
Обласного значення
330.
ДП «Шполянський елеватор», м. Шпола, вул.Калініна, 1
Сільське господарство
Міністерство аграрної політики (агропромислова)
Обласного значення
331.
Шполянська нафтобаза ТОВ "Дніпроінвест - Ч", м. Шпола, вул. Леніна, 131 АХУ КП "Шполянська кондитерська фабрика", м. Шпола, вул. Леніна, 33
Зберігання, торгівля ПММ
ОВКФ “Черкасинафтопродукт” (нафтохімічна) приватне
Обласного значення
332.
Забезпечення роботи власних холодильних установок
Обласного значення
Обласного значення
141
9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія На виконання вимог ст. 9 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" в області продовжується проведення ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки для подальшого вирішення питання включення у державний реєстр та визначено перелік екологічно-небезпечних об’єктів області. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій В Черкаській області підприємства атомної енергетики, урановидобувної та уранопереробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгенофазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях. У відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 23.07.91 № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 103 населених пункти на території 13 районів області підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", і підлягають дозиметричній паспортизації. В тому числі 2 населені пункти віднесені до дозового інтервалу четвертої зони (0,5-1 мЗв/рік), 101 – до п’ятого дозового інтервалу, де паспортні дози виявилися нижчими за 0,5 мЗв/рік. Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га. 4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст Cs137 у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м-2. Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаське регіональне управління водних ресурсів, Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Черкаське обласне управління лісового господарства, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації та інші організації. Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів згідно з "Програмою радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів басейну р. Дніпро" здійснюється радіологічний контроль Кременчуцького водосховища на створі в районі водозабору м. Черкаси - с. Сокирне. 142
На радіаційний стан дніпровської води визначальний вплив мають гідрометеорологічні умови та радіаційна ситуація, що складаються безпосередньо на територіях найбільш забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Головним джерелом надходження радіонуклідів до каскаду Дніпровських водоймищ залишається річка Прип’ять. Під час повеней та дощів радіонукліди змиваються в річку. Міграція чорнобильських радіонуклідів (90Sr та 137Cs) вниз за течією Дніпра є єдиним значущим шляхом їхнього переносу від місць початкової локалізації до віддалених районів. Значне зниження вмісту радіонуклідів, що виносяться із зони відчуження, відбувається уже в Київському та Канівському водосховищах. Протягом останніх п’яти років відмічається стійка тенденція до зниження сумарних значень 137Cs та 90Sr. За результатами спостережень Черкаського обласного центру з гідрометеорології протягом 2005-2008 років концентрації 90Sr у воді Канівського водосховища коливалися в межах від 28 до 99 Бк/м3 , концентрації 137 Cs – від 4,83 до 11,4 Бк/м3 , що набагато нижче допустимих норм по питній воді. За даними Дніпровського БУВР результати аналізів на визначення 137 Cs та 90Sr засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді створів с. Сокирне (водозабір м. Черкаси); нижній б'єф Канівської ГЕС; м. Стеблів, верхній б'єф водосховища ГЕС знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. Добова щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери змінювалась протягом року від 0,0 до 4,4 Бк/м2. Місячна щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери коливалась від 52,1 до 76,1 Бк/м2. За даними Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції станом на кінець 2008 року із загальної площі 1450,736 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2 відсутні, щільність забруднення радіонуклідами 137Сs не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території області на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 9 з обстежених районів, інші показники сягають меж від <0,02 до 0,15 Кі/км2. 9.3.2. Радіоактивні відходи На території області радіоактивні відходи відсутні.
143
10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в області Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на сільськогосподарськуо продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві як і в інших галузях суспілного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарської праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більш виробництва. Сільське господарство України складається з двох великих, взаємопов’язаних комплексів – рослинництва та тваринництва. До рослинництва належать виробництво зерна, буряку, льону-довгунця, соняшнику, картоплі, овочів, плодів, ягід, винограду тощо. У складі тваринництва переважають скотарство, свинарство, вівчарство, бджільництво, конярство, звіроводство, рибоводство. Черкаська область розташована у центральній частині України. Область відіграє важливу роль в системі народного господарства України як регіон з високорозвинутим сільським господарством, яке характеризується високою культурою ведення землеробства і тваринництва. За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає 8 місце серед регіонів України і виробляє близько 5% загальнодержавного обсягу. За 54 роки з дня утворення області галузь сільського господарства постійно реформувалась, змінювалися пріоритети, відбувалася концентрація та спеціалізація, удосконалювалися технології вирощування сільськогосподарських культур. Земельний фонд Черкащини за своїм родючим потенціалом є одним з найвищих в державі і характеризується високою розораністю - 61%. Площа сільськогосподарських угідь - 1454,8 тис.га або 3,5% угідь України. За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає 8 місце серед регіонів України і виробляє близько 5% загальнодержавного обсягу. Найбільшого розвитку сільське господарство набуло в 80-ті роки. Були запроваджені інтенсивні технології вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, овочів та фруктів. Проводилася державна політика хімічної меліорації ґрунтів (вапнування, гіпсування), вносилося по 20-30т органічних та по 170 кг діючої речовини мінеральних добрив. Застосувалася інтегрована система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів. Були побудовані тваринницькі комплекси, агрохімцентри, підсобні та переробні промисли. Віддача гектара Черкаської землі була максимальна. 144
Фітосанітарний стан на території області був різноманітний, відмічалися спалахи та поширення шкідливих об’єктів. В 50-70 роках боротьбу з бур’янами в основному проводили механічним способом, гербіцидами оброблялося лише 3-5% площ, фунгіцидами 5-8%, основна боротьба велася зі шкідниками в перерахунку на один слід, оброблявся кожний гектар ріллі області. В 1982 році був найбільший спалах розвитку мишовидних гризунів, проти яких були проведені винищувальні заходи на площі 472 тисячі гектарів. Починаючи з 1982 року на насіннєвих заводах було впроваджено комбінований обробіток насіння цукрових буряків інсектицидами (фурадан) та фунгіцидами, що забезпечило захист площ посіву від шкідників та хвороб. Урожайність цукрового буряка сягала 326-350ц з гектара. В 1984 році на території області, як і по всій Україні набули поширення хвороби, які набрали епіфітотійного характеру – пероноспороз та бактеріоз огірків. В 1987 році відмічався значний розвиток і поширення хвороб на сільськогосподарських культурах. Керівники і спеціалісти господарств, районних управлінь сільського господарства, станцій захисту рослин провели велику роботу по захисту сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів. В цей рік найбільше було оброблено площ пестицидами – 2 млн.128 тис. гектарів, в тому числі проти хвороб обробили 508 тис. га. Це дало змогу одержати рекордний урожай озимої пшениці – по 51,1ц, ячменю – 40,7 ц з гектара. Пестицидна загрузка була 7,2 кг/га В 1990 році в цілому по області пестицидами було оброблено 1 млн.594 тис. з га. Біологічним методом оброблено 983 тис. гектарів – це найбільше за всю історію Черкаської області. Урожайність озимої пшениці була 48,1ц/га, ячменю 36,1ц/га, кукурудзи 40,6ц/га, цукрових буряків 291ц/га. З 1992 року розпочалося застосування гербіцидів сульфуронової групи з низькою нормою внесення 20-150 грамів на гектар, в результаті чого зменшилося пестицид не навантаження з 3,6 до 0,6кг на гектар. В 1992-2000 роках були проведені недолугі реформи на селі, що призвели до розору колективних господарств, вимирання сіл, нестачі коштів, порушення технології вирощування, зменшення поголів’я худоби. В результаті цього в цих роках була оброблена найменша площа проти шкідливих об’єктів: всього 544 тис. га хімічним методом і 107 тис. га біологічним методом. Відповідно урожайність озимої пшениці склала лише 23,7ц/га, ячменю 18,6ц/га, гороху 12,1ц/га, цукрових буряків 143ц/га, кукурудзи 19ц/га, що на рівні урожайності 1913 року. В 2000 році спостерігалося масове поширення звичайного бурякового довгоносика, який пошкоджував посіви цукрового буряка в господарствах не тільки придніпровських районів, а й Шполянського, Звенигородського, Жашківського та інших західних районів області. Склалися сприятливі умови для масового поширення хвороб, особливо церкоспорозу. В 2003 році були надзвичайно складні умови вирощування сільськогосподарських культур, особливо озимої пшениці, якої залишилося 10 відсотків від посіяної з осені. На залишки озимини напала концентрована 145
кількість шкідників: п’явиць, клопів, хлібних жуків, трипсів, попелиць. Погодні умови 2008 року надзвичайно сприятливі для розвитку с/г культур. Проте значно збільшилися площі посіву соняшнику, якого в цьому році найбільше за всі роки вирощування в області - 115 тисяч гектарів, що негативно може вплинути на зменшення родючості ґрунтів. Площа посіву кукурудзи на зерно становить 215 тисяч гектарів. Великі площі посіву кукурудзи та зменшення застосування біологічного методу, спричинило спалах чисельності бавовникової совки та стеблового метелика. Набувають поширення карантинні об’єкти: американський білий метелик, каліфорнійська щитівка, гороховий і ріпаковий комарик, нематоди, амброзія, вівсюг тощо. В цілому фітосанітарна обстановка на кінець 2008 року контрольована. Сільгосптоваровиробники області проводять захисні заходи. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Сільськогосподарськими товаровиробниками Черкащини в 2008 році використано 1675 тонн пестицидів, якими було оброблено 2079,8 тис. га посівів. В боротьбі з шкідниками застосовано 251,3 тонн інсектицидів, з хворобами використано 239,4 тонн фунгіцидів. Проти бур’янів внесено 958 тонн гербіцидів. Пестицидна загрузка складає 1,3 кг/га фізичної ваги. Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами наведено в таблиці 10.1. Табл.10.1Внесення мінеральних та сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га
органічних
добрив
у
грунт
2000 1029,6
2005 882,2
2006 902,8
2007 901,7
2008 927,1
212,3 181,2 20,3 10,8 309,3 30 21 17,6 2,0 1,4
399,9 231,8 82,6 85,5 416,8 47 45,4 26,3 9,4 9,7
550,9 326,0 111,2 113,7 573,4 64 61 36,1 12,3 12,6
790,6 454,4 164,4 171,8 645,9 72 87,8 50,4 18,2 19,2
746,8 497,2 123,4 126,2 725,5 78,3 80,5 53,6 13,3 13,6
2544,6 47,9
1000,9 19,0
1045,4 20,7
935,1 17,1
1065,5 24,7
146
% удобреної площі Внесено на 1 га, т
5 2,5
2 1,1
2 1,2
2 1,0
2,7 1,1
Надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року в рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Все це відбивається і на загальному стані сільського господарства. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, які призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. По всіх категоріях господарств Черкаської області під урожай 2008 року на площі 927,1 тис. га посівної площі внесено 746,8 тис. ц мінеральних добрив в поживній речовині. В тому числі азотних – 497,2 тис ц, фосфорних – 123,4 тис. ц, калійних – 126,2 тис. ц. На гектар посівної площі внесено азотних добрив по 53,6 кг поживної речовини добрив, фосфорних і калійних відповідно 13,3 і 13,6 кг поживної речовини добрив. Крім того, внесено 1065,5 тис. тонн органічних добрив, що становить по 1,1 тонни на гектар посівної площі. Застосування засобів захисту рослин наведено в таблиці 10.2. Табл.10.2 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг
2000 577,9 545,9
2005 972 1005,2
2006 1332 1360,6
2007 1432 1742,0
2008 1675 2079,8
0,5
0,8
1,1
1,2
1,3
147
11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ Енергетика є одним із основних забруднювачів повітряного басейну викидами, які виділяються в атмосферне повітря від паливовикористовуючого обладнання. По Черкаській області споживання палива на енергетичні цілі в 2008 році зросло на 40,6 тис.т.у.п., в порівнянні з минулим роком, що пов'язано із зростанням вироблення електроенергії та збільшенням відпуску тепла. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів надана в таблиці 11.1. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливноенергетичного комплексу у 2008 році наведені в таблиці 11.2. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти надана в таблиці 11.3. 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Табл. 11.1 Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів 2000
2005
2006
2007
2008
Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.
2365,2
2508,8
2367,7
2175,7
2200,6
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п.
1979,2 1722,0
106,1 2061,0 104,1 1839,0
100,1 1943,0 98,2 1736,2
92,0 1957,0 99,0 1539,7
93,0 1908,6 96,4 1580,3
-
106,8
100,8
89,4
91,8
Темп зміни, % до обсягу 2000 р.
Таблиця 11.2 Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Кількість підприємств
Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Сільськогсподарське господарство, мисливство та лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв'язку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Державне управління Інші
Обсяги викидів, тис. т
Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн.
Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів
викиди на одиницю продукції,
490
43,2
-
111,3
-
143
13,3
-
143,3
-
11 147 28
2,1 20,9 1,2
-
79,9 103,8 98,5
-
45 28 57
0,5 3,7 0,6
-
95,4 103,4 121,6
-
7 24
0,5 0,4
-
86,1 107,6
-
148
Табл. 11.3 Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього по Україні млн. т. умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %
2000 р.
2005 р.
2006 р.
2007 р.
2008 р.
2,0
1,9
1,9
1,8
2,0
0,5 3,7 3,0 3,1 3,4
0,3 4,0 2,5 2,9 2,8
0,4 3,9 3,4 3,3 0,8
0,4 4,1 3,3 3,3 0,4
0,6 3,9 3,1 3,0 0,06
11.2. Ефективність енергоспоживання Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (кам'яне вугілля, газ природний, бензин моторний, газойль, мазут топковий, дрова для опалення) на виробничі та комунально-побутові потреби визначається як сума даних підприємств в цілому по регіону та за напрямками споживання: на перетворення в інші види палива та енергії, на неенергетичні цілі (як сировина, матеріал), кінцеве споживання, незалежно від джерел їх надходження (чи закуплені вони за власні кошти, чи надійшли як давальницька сировина). Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти надана в таблиці 11.4. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році наведене в таблиці 11.5. Таблиця 11.4 Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий
2000 р. 3516570,0
2005 р. 3253592,0
2006 р. 3045006,2
2007 р. 3053814,8
2008 р. 2910482,5
293235 2472132 89067
207233,0 2401426 15755
256581,3 2184074,4 16897,5
2073,0
909,0
1023,4
267991,0 2169000,6 18257,2 992,0
400275,4 1972999,9 18609,9 966,2
7255,0
937,0
697,8
616,2
817,5
5,6 87543 4431,5 64,8 17,1 153707,9 41060,0 8831,3 6808,0
3,5 60918,3 57,9 15,5 136694,9 19399,0 1547,6
3,7 57889,6 2551,2 30,4 12,6 139774,8 8817,7 5428,2 2204,4
-
-
-
18,1 55477,6 3042,8 33,6 10,7 146897,8 4733,8 5572,6 2409,2 -
22,6 50273 3710,1 30,7 11,8 144984,9 675,5 5,0 4794,4 2999,0 2,0
4044,0
14597
11419,6
22239,0
133303,5
149
Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива
65,2 -
63 -
38,7 -
37,3 -
42,9 0,7 -
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Табл. 11.5 Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році
Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності
Витрати палива в натуральному вимірі
Витрачено т умовного палива
вугілля кам’яне
газ природний
бензин моторний
газойлі (паливо дизельне)
3809300,0
409435,4
2531282,2
157304,2
185940,4
255655,1
3742,3
78481,6
19071,7
71939,8
2866582,0 55562,6 1528503,4
360476,5 71,5 29260,6
2143333,4 26026,3 1274979,6
40466,4 463,8 8844,6
27777,1 4864,1 12145,5
1323,9
59,5
302,9
201,7
278,8
0,6
-
-
0,4
-
137081,2
2514,5
102085,3
4808,5
5966,5
1225887,8
331144,4
842327,5
2313
1354
43600,5
1308,8
2212,5
3843,7
10063,0
187739,1
375,6
8964,3
79137,2
37556,0
376047,1
9259,8
267943,4
4565,7
35430,0
4649,4
160,9
890,0
1220,2
1072,8
46946,3 9190,8
27055,4 4239,0
17070,4 4122,2
3291,1 626,2
362,0 167,1
11562,6
2154,0
6535,8
1341,7
230,6
7327,1
663,1
1728,6
3740,3
1342,0
11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Характерною особливістю впливу діяльності підприємств паливноенергетичного комплексу на навколишнє середовище поряд з їх сталістю і все зростаючою інтенсивністю є багатоплановість – одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища, і масштабність – прояв не тільки у локальному і регіональному, а й у глобальному масштабі. Небезпечним проявом такої глобальної дії є поступове загальнопланетарне зменшення прозорості атмосфери за рахунок зростаючого надходження у неї твердих та рідких аерозолів, ослаблення озонового шару, обумовлене в значній мірі викидами парникових газів, що може стати причиною глобального потепління і 150
багатьох обумовлених ним катастрофічних кліматичних та інших негативних наслідків. На сьогоднішній день, енергетична галузь залишається одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища в Україні. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Розширення обсягів використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, якими є вітрова та сонячна енергія для опалення та постачання теплої води і виробництва електроенергії, біопаливо сприятиме зниженню антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, а також збереженню природно ресурсних комплексів. Основною властивістю відновлюваних джерел енергії є те, що вони не знищуються під час їхнього використання, на відміну від мінеральних палив, які споживаються для вироблення енергії. Застосування відновлюваної енергії людиною потребує наявності технологій використання енергії сонячного світла, вітру, морських хвиль, водних течій, біологічних процесів, таких як анаеробний розклад, біологічне вироблення водню та геотермальних теплових джерел. Традиційне використання енергії вітру, води та сонячного світла вже широко поширене. Однак, масове виробництво електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії набуло популярності лише нещодавно, що віддзеркалює основні загрози від зміни клімату, побоювань вичерпати мінеральне паливо та соціальних і політичних ризиків через широке використання мінеральних палив та атомної енергетики.
151
12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система області Транспорт Черкаської області є одним за найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища. Викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами в атмосферне повітря в 2008 році зросли на 25% у порівнянні з 2000 роком і становили 80,8 тис.т, що складає 65% від загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по Черкаській області наведена в таблиці 12.1. Табл. 12.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по Черкаській області 2000р.
Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел, тис.т.
64,3
2005р.
2006р
2007р.
2008р.
63,1
65,1
80,5
80,8
12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Динаміка основних показників роботи транспортної системи Черкаської області в цілому відповідає загальним економічним тенденціям. Починаючи з 2000 року загальні обсяги перевезень вантажів і пасажирів на всіх видах транспорту, зменшились в 1,2 рази. Залізничним транспортом в 2008 р. відправлено 131,5 млн. пасажирів, що на 1,5 % більше, ніж за 2007 р. Послугами автомобільного транспорту скористалися 95,8 млн. пасажирів, що на 6,8 % менше, ніж у 2007 р. Перевезення пасажирів міським електротранспортом порівняно з 2007 р. зросло на 42 %. Обсяги перевезення вантажів різними видами транспорту у 2008 р. склали 40,8 млн. т., що на 24,4 % більше, ніж у 2007 р. Основна маса вантажів, які перевозилися в 2008 р., припадає на автомобільний транспорт (79,9 %). Динаміка обсягів транспортних перевезень за період 2000, 2005-2008 р.р. наведена в таблиці 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області надана в таблиці 12.3.
152
Табл. 12.2 Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту
Залізничний
Автомобільний
Водний
Авіаційний
Трубопровідний
Міський електротранспорт
Рік
Перевезено вантажів млн. т %
Вантажооборот млн.т.км.
%
Пасажирооборот млн.пас.км.
%
2000
4,2
11,0
6607,0
90,5
3,9
3,8
1681,7
68,3
2005
6,6
12,3
8469,6
86,9
4,8
3,2
2085,0
61,1
2006
6,9
18,6
8773,8
87,3
5,4
3,8
2212,0
61,5
2007
7,8
23,8
9501,2
86,9
5,0
3,9
2222,9
62,8
2008
8,0
19,6
9818,6
84,4
4,8
3,6
2170,0
62,3
2000
33,9
88,7
661,3
9,1
61,2
58,8
782,3
31,7
2005
46,7
87,1
1194,2
12,3
116,1
77,1
1155,8
33,9
2006
30,0
80,6
1148,4
11,4
113,9
79,9
1252,4
34,8
2007
24,7
75,3
1286,6
11,8
102,8
79,4
1194,5
33,7
2008
32,6
79,9
1693,3
14,5
95,8
72,9
1136,0
32,6
2000
0,1
0,3
29,4
0,4
-
-
-
-
2005
0,3
0,6
81,8
0,8
-
-
-
-
2006
0,3
0,8
132,3
1,3
-
-
-
-
2007
0,3
0,9
143,0
1,3
-
-
-
-
2008
0,2
0,5
124,3
1,1
-
-
-
-
2000
-
-
-
-
-
-
-
-
2005
-
-
-
-
-
-
-
-
2006
-
-
-
-
-
-
-
-
2007
-
-
-
-
-
-
-
-
2008
-
-
-
-
-
-
-
-
2000
-
-
-
-
-
-
-
-
2005
-
-
-
-
-
-
-
-
2006
-
-
-
-
-
-
-
-
2007
-
-
-
-
-
-
-
-
2008
-
-
-
-
-
-
-
-
2000
-
-
-
-
38,9
37,4
-
-
2005
-
-
-
-
29,6
19,7
168,7
5,0
2006
-
-
-
-
23,2
16,3
132,3
3,7
2007
-
-
-
-
21,7
16,7
123,9
3,5
2000
38,2
100
7297
100
104,0
100
2464,0
100
2005
53,6
100
9745,6
100
150,5
100
3409,5
100
2006
37,2
100
10054,5
100
142,5
100
3596,7
100
2007
32,8
100
10930,8
100
129,5
100
3541,3
100
2008
40,8
100
11636,2
100
131,5
100
3482,3
100
2008 Всього
Перевезено пасажирів млн. %
30,9
23,5
176,3
5,1
153
Табл. 12.3 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки
2000 2005 2006 2007 2008
Вантажні автомобілі
Пасажирські автобуси
Пасажирські легкові автомобілі
Спеціальні легкові автомобілі
Спеціальні нелегкові автомобілі
16,7 14,3 13,6 11,608 11,731
50,6 4,2 4,0 3,133 2,900
4,0 4,9 4,7 4,889 4,765
1,2 3,1 1,0 0,083 0,881
3,3 3,1 3,3 2,335 1,968
12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Із загальної кількості транспортних засобів 81% використовують бензин, 16% -дизпаливо, 3% - приходиться на транспорт, який працює на стисненому природному газі та бензині. Найбільша частка використання бензину (86%) приходиться на легкові автомобілі. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) надана в таблиці 12.4. Таблиця 12.4 Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі
Всього бензин
За видами палива дизпаливо зріджений стиснений стиснений нафтовий газ природний газ газ і бензин
дизпаливо та стиснений природний газ
220207
177846
35091
333
81
5832
1024
181787
153075
23731
187
22
4511
261
9585 7883
6755 5456
2461 2191
17 5
6 1
211 119
135 111
2057
210
1725
0
3
14
105
5241
2875
1894
12
22
292
146
7919 5735
5341 4134
1881 1208
107 5
27 0
364 321
199 67
Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (73%) утворюються при використанні бензину, при дизельному пальному – 22% від загального обсягу викидів, при роботі транспорту на зрідженому та стисненому газі обсяги викидів складають 5%.
154
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива наведена в таблиці 12.5. Табл. 12.5 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки
Обсяги викидів, тис.т.
бензину
64,280 63,065 65,069 80,476 80,845
60,518 55,429 56,607 58,652 58,643
2000 2005 2006 2007 2008
У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 2,840 6,348 6,875 20,307 18,125
Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 94% 88% 87% 73% 72%
0,922 1,288 1,587 1,517 4,077
У структурі рухомого складу переважну кількість складають легкові автомобілі, яких нараховується 182 тис. одиниць (або 82% із загальної кількості автотранспортних засобів), з яких 46% перебувають в експлуатації більше 10 років, 21% – від 5 до 10 років, 15% – від 3 до 5 років, 18% – до 3 років. Інформація щодо середнього віку парку дорожніх механічних транспортних засобів надана в таблиці 12.6.
Від 2 до 3 років
Від 3,1 до 5 років
Від 5,1 до 10 років
2000*
Всього
2000*
Табл. 12.6 Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Більше 10 років
2008 115145 84414 7476 6796 6590 3631
1654
2007 113350 81941 7688 6975 6818 3660
1655
2006 115537 83421 7781 7418 1678 6870 3719
2005 131470 103985 7506 7319 1120 6521 2880
2000*
2007
2008 41349 37655 1079 574 661 664
193
2006 40693
40006 36266
36888 1144
1121 642
664
651 622
199
683 601
203
2005 37682 31905 1730 883 1303 836
454
2008 29236 27217 585 253 339 424
86
2007 27675 25731 575 257 296 411
94
2005
2006 27099 25231 586 230 291 362
88
21542 19485 628 252 374 398
102
2008 34477 32501 445 260 329 522
124
2007 33802 32025 429 225 278 469
100
2006 28963 27319 408 220 272 418
62
2005 10075 8891 226 142 43 265 284
2000*
2008 220207 181787 9585 7883 7919 5241
2057
2007 214833 175963 9813 8099 2048
2006 212292 172859 9919 8532 2031
2005 200769 164269 10090
8043
Пасажирсь кі автобуси
5162
Спеціальні автомобілі
8116
Сідлові тягачі
5100
Самоскиди
8593
Вантажні бортові
1719
Легкові автомобілі
8463
Автомобілі - всього
4396
2000*
Тип автомобіля
155
* дані за 2000 рік відсутні
12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Для зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля з 2006 року в Україні було введено екологічні норми Євро-2 для всіх імпортованих та нових вітчизняних автомобілів, а з 1 січня 2008 року почали діяти нові національні стандарти ДСТУ 4839_2007 та ДСТУ 4840-2007 на автомобільні бензини і дизельне паливо підвищеної якості, які призначені для автомобілів з покращеними екологічними властивостями. Контроль за вмістом забруднюючих речовин, які виділяються в атмосферне повітря з відпрацьованими газами автомобілів здійснює державна екологічна інспекція в Черкаській області. За їх даними в 2008 році в ході проведення двох етапів заходів "Чисте повітря" перевірено 93 суб'єкти господарювання, на яких обстежено 3129 транспортних засобів, з них у 445 виявлені перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. Під час проведення перевірок вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів в експлуатації з 5702 автомобілів перевищення встановлених нормативів виявлено у 799. З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками в Черкаській області здійснюється: - переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менш токсичні види палива. В 2008 р. кількість транспортних засобів, які використовують стиснений та зріджений газ (або стиснений газ та бензин, стиснений газ та дизпаливо) складала 7270 одиниць, що на 750 одиниці більше ніж в 2007 р.; - при проведенні експертизи проектної документації враховується раціональне планування та забудова населених пунктів з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів; - обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших транспортних засобів у сельбіщні, природно-заповідні зони та місця масового відпочинку; - поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття; - впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожного руху; - забезпечення постійного контролю за якістю палива на автозаправних станціях. 12.3. Використання альтернативних видів палива
156
4584
4613
4650
2139
523
505
510
571
332
311
311
303
296
276
264
224
5735
5705
5735
3239
Інші транспортн і засоби
Альтернативне паливо – рідке та газове паливо, що є альтернативою (заміною) відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини. Нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини – речовини рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні та штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні переробка яких, потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива. Одним із видів альтернативного палива є біоетанол, найперспективніше паливо, яке у великій кількості можна виробляти та використовувати в Україні. При цьому слід пам’ятати, що властивості біоетанолу не дозволяють застосовувати його в якості повного замінника бензину без адаптації автомобіля та його двигуна. Тому на першому етапі найбільш доцільним є розширення виробництва біоетанолу і запровадження масового використання сумішевих бензинів (із добавками біоетанолу та інших сполук), придатних для заправки. Серед альтернативних палив для дизельних двигунів значний інтерес викликає біодизельне паливо – суміш дизельного палива нафтового походження з біопаливом. Біопаливо не токсичне і забезпечує значне зниження забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При використанні біопалива викиди твердих частинок скорочуються до 50%. Практично повне біологічне розщеплення біопалива в воді або ґрунті (мікроорганізми за 28 днів переробляють 99% біопалива), говорить о мінімізації забруднення навколишнього середовища. Використання даного виду палива не потребує внесення змін в двигунах.
157
13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Головною метою національної екологічної політики є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього та майбутнього поколінь. Робота управління у 2008 році проводилася згідно з політичними пріоритетами, стратегічними напрямами і завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки. Пріоритетними напрямками діяльності управління у 2008 році були: утилізація невідомих, непридатних, заборонених до використання пестицидів; зменшення рівня забруднення та поліпшення екологічного стану водних об’єктів; зменшення забруднення атмосферного повітря регіону; розширення територій та створення нових об’єктів природнозаповідного фонду; робота з громадськістю. Для Черкаської області, як і України в цілому, в умовах соціальноекономічного розвитку актуальним є розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях шляхом відмови від екологічно небезпечних технологій в промисловості та сільському господарстві та застосування заходів по зменшенню їх негативного впливу на навколишнє природне середовище. Важливим елементом екологізації виступає розробка технологій з видалення та утилізації відходів. В області проводиться обробка макулатури та полімерних відходів, впроваджено технології виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва. Застосовується комплексне мінеральне добриво "Гармонія" з курячого посліду, що являється важливим початковим елементом екологізації тваринництва. 13.2. Державний контроль Державною екологічною інспекцією в Черкаській області систематично здійснюється контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та покращенням екологічної ситуації на території Черкаської області. 158
У 2008 році проведено 5635 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що в 1,33 рази більше, ніж за минулий рік. Перевірено 1986 об’єктів, 3312 пересувних джерела викиду та 267 фізичних особи. По виявленим порушенням: складено 2699 протоколів ( в 1,3 рази більше, ніж в 2007 році), з них 267 передано для розгляду у судові органи; притягнуто до адміністративної відповідальності 2428 посадових осіб та громадян, ( в 1,2 рази більше, ніж в 2007 році); накладено штрафів на суму 326,614 тис.грн. ( в 1,11 рази більше, ніж в 2007 році), стягнуто штрафів на суму 284,154 тис.грн. (87 % від суми накладених штрафів); пред'явлено 191 претензійну заяву за збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на суму 823,395 тис.грн.; стягнуто 94 збитки на суму 473,005 тис.грн. (57 %), що в 2,6 рази більше, ніж в 2007 році.
159
Державний контроль водних ресурсів В галузі екологічного контролю за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів: проведено 123 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що на 41% більше аналогічного періоду минулого року; складено 112 протоколів (на 20% більше, ніж у 2007 році); за порушення вимог природоохоронного законодавства (самовільне водокористування, перевищення встановлених лімітів на забір свіжої води, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, порушення правил експлуатації споруд і пристроїв) до адміністративної відповідальності притягнуто 112 посадових осіб. З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства підприємствам надані приписи. Сума накладених штрафів складає 14,318 тис. грн., що на 32% більше від суми аналогічного періоду минулого року; з них стягнуто 12,457 тис. грн. (87%), що на 38% більше від суми аналогічного періоду минулого року. Виявлено 15 первинних водокористувачів, які здійснювали спецводокористування без дозволу. Пред’явлено 49 претензій та позовних заяв за екологічні збитки в сумі 42,459 тис.грн., з них стягнуто 15 на суму 10,459 тис.грн. (25%). Показники по претензійно-позовній роботі вище показників минулого року у три рази. За 2008 рік групою контролю вод було відібрано та проаналізовано 320 проб, з них 204 проби поверхневих вод, 103 проби зворотних вод та 13 проб підземних вод (із спостережувальних свердловин), виконано 4926 визначень. Державний контроль за станом атмосферного повітря В галузі екологічного контролю за охороною атмосферного повітря: проведено 3754 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (у 1,3 рази більше аналогічного періоду минулого року), з них стаціонарних об’єктів – 442, пересувних транспортних засобів – 3312; складено 879 протоколів (на 61% більше, ніж у 2007 році); до адміністративної відповідальності притягнуто 879 посадових осіб і громадянина (на 61% більше, ніж у 2007 році). Сума накладених штрафів складає 74,95тис.грн. (що на 37% більше, ніж у 2007 році), стягнуто 65,206 тис. грн. (87%); Пред’явлено 23 претензії та позови на суму 94,128 тис.грн., з них стягнуто 14 позовів на суму 78,858 тис.грн. (84%). Претензійно-позовна робота по ресурсу в порівнянні з минулим роком покращилась по всіх показниках у 4 рази. Державний контроль за поводженням з відходами 160
У сфері поводження з відходами здійснено 494 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства; складено 483 протоколи і притягнуто до адміністративної відповідальності 483 посадових особи. Сума накладених штрафів складає 52,178 тис.грн., з яких стягнуто 45,395 тис. грн. (87%). Зупинена діяльність 13 підприємств, що на 30% більше від минулого року. Пред’явлено шість претензійних заяв на суму 363,031 тис.грн., стягнуто дві на суму 156,969 тис.грн. Державний екологічний контроль за використанням і охороною земель У 2008 році проведено 244 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства; складено 246 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 246 посадових особи та громадянина. Сума накладених штрафів складає 81,304 тис. грн., з яких стягнуто 70,734 тис.грн. (87%). Пред’явлено 28 претензій та позовів за екологічні збитки на суму 60,389 тис.грн., з них стягнуто 11 на суму 15,116 тис.грн. (25%). Винесено 22 рішення про тимчасову заборону (зупинення) певних видів робіт суб'єктами господарювання області. Три справи передана на розгляд правоохоронних органів, по одній з яких порушена кримінальна справа. За звітний період виявлено 16 випадків забруднення та засмічення земель площею 8,061 тис.м2 . Складено 16 протоколів та 16 актів з оформлення цих порушень. Проведено 16 розрахунків шкоди, завданої земельним ресурсам внаслідок забруднення та засмічення. Сума збитків складає 397,242 тис. грн. Державний екологічний контроль за охороною і використанням надр У 2008 році проведено 238 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, складено 214 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 214 посадових осіб та громадянина. Показники зросли у порівнянні з минулим роком на 6-7 %. Сума накладених штрафів складає 46,9 тис. грн. (зросла на 17%), з яких стягнуто 40,803 тис.грн. (87%). Пред’явлено 36 претензій та позовів на суму 65,487 тис.грн., стягнуто 25 на суму 65,032 тис.грн. (99%). Претензійно позовна робота проводиться на рівні минулого року. Винесено 23 рішення про тимчасову заборону (зупинення) певних видів робіт суб'єктами господарювання області. Проведено 103 перевірки надрокористувачів області, в тому числі 34 користувача підземних вод. Під час проведення перевірок виявлено, що 77 користувачів здійснюють користування надрами самовільно, в тому числі підземних вод 28 користувачів. 161
З 103 перевірених суб’єктів господарювання, які здійснюють користування надрами, 26 мають спеціальні дозволи на користування надрами, в тому числі 6- на підземні води. За звітний період по виявлених порушеннях до адміністративної відповідальності притягнено 106 посадових осіб та громадян, в тому числі 36 з них по самовільному користуванню підземними водами. Накладені адміністративні стягнення на загальну суму 29,408 тис. грн., з яких стягнено 24,359 тис. грн. Державний екологічний контроль біоресурсів Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів, в тому числі лісів За 2008 рік проведено 261 перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства (на 68% більше, ніж у 2007 році), в тому числі лісів - 139. Складено 271 протокол, у тому числі по перевірках лісів – 146. Передано на розгляд судових органів – 32. Ці показники також збільшені в 10- 13 разів в порівнянні з минулим роком. Притягнуто до адміністративної відповідальності 235 посадових особи та громадянина, 13 матеріалів передані в правоохоронні органи, по 5 з яких відкриті кримінальні справи. Сума накладених штрафів складає 25,474 тис. грн., з яких стягнуто 22,162 тис.грн. (89%). Пред’явлено 41 претензію та позови на суму 186,497 тис.грн., стягнуто 23 на суму 52,393 тис.грн. (28%). Робота по накладенню адміністративних стягнень та претензійно-позовна в сумах збільшились у 2 рази в порівнянні з минулорічними показниками. В ході проведення операції "Новорічна ялинка" інспекторським складом здійснено перевірки лісогосподарських підприємств, пунктів реалізації, ймовірних шляхів перевезення. Виявлено 4 порушення порядку заготівлі новорічних ялинок та 9 випадків самовільних рубок. По факту виявлених порушень складено 13 протоколів, сума накладених штрафів складає 1150 грн., з яких стягнуто 1050 грн. Обрахована сума збитків становить 1840 грн. 90 коп. з них стягнуто 898 грн. 50 коп. З метою посилення державного контролю в галузі збереження об’єктів рослинного світу організовано проведення операції "Першоцвіт". Перевірки проводились з залучення працівників МВС, лісової охорони та засобів масової інформації. За період проведення операції «Першоцвіт-2008» проведено 50 перевірок місць торгівлі та зростання ранньоквітучих видів рослин. Складено 52 протоколи про адміністративні правопорушення. До адміністративної відповідальності притягнуто 18 осіб та 34 протоколи направлено на розгляд судів. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу 162
За 2008 рік проведено 77 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства (у 4,3 рази більше, ніж у 2007 році), з них по виявленню випадків браконьєрства - 7. Складено 91 протокол, з них 6 передано в судові органи, притягнуто до адміністративної відповідальності 85 посадових осіб та громадянина. Сума накладених штрафів складає 8,324 тис. грн., з яких стягнуто 7,242 тис.грн. (87%). Показники збільшені в 2,5 рази в порівнянні з минулорічними. Пред’явлено 2 позови на суму 1,25 тис.грн. та стягнуто 1 позов за екологічні збитки на суму 0,25 тис.грн. Призупинена діяльність 1 підприємства. Матеріали одної адміністративної справи передані в прокуратуру для порушення кримінальної справи. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів За 2008 рік проведено 325 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, складено 341 протокол, з яких 217 передані для розгляду в судові органи; притягнуто до адміністративної відповідальності 124 посадових особи та громадянина. Показники збільшені у порівнянні з минулим роком у 6-7 разів. Сума накладених штрафів складає 14,419 тис. грн., з яких стягнуто 12,545 тис.грн. (87%). Пред’явлено 2 претензії на суму 2,278 тис.грн., стягнуто 2 на суму 93,319 тис.грн. В правоохоронні органи передано 5 матеріалів, по яких порушені 3 кримінальні справи. Призупинена діяльність 18 підприємств. За 2008 рік проведено 12 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства користувачами водних живих ресурсів Кременчуцького водосховища, що здійснюють промисловий вилов риби на території Черкаської області. На посадових осіб, які допустили порушення вимог природоохоронного законодавства, складено 12 протоколів. Надано приписи на усунення допущених порушень.
Державний екологічний контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду За 2008 рік проведено перевірки 118 територій та об'єктів природнозаповідного фонду; складено 62 протоколи, в т.ч. передано в суд – 12; притягнуто до адмінвідповідальності 50 посадових осіб; накладено штрафів на суму 8,747 тис.грн., стягнуто – 7,610 тис. грн. (87%). Основні показники інспекторської діяльності поліпшились в 1,7 рази в порівнянні з 2007 роком. Заявлено 4 позови про відшкодування заподіяної шкоди на суму 7,876 тис. грн., стягнуто 1 позов на суму 0,609 тис.грн. Показники змінились у сторону збільшення у 2-3 рази кожний. Передано в правоохоронні органи один матеріал для порушення кримінальної справи. 163
Виявлені порушення установленого режиму, невиконання раніше виданих приписів, засмічення територій. Вилучення територій природнозаповідного фонду не виявлено. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Стан навколишнього природного середовища в області визначається на основі систематичних спостережень, які охоплюють всі складові довкілля. Прийняття зважених управлінських рішень для запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки повинно ґрунтуватись на достовірній і систематичній інформації. Одним із основних завдань "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма), затвердженої рішенням обласної ради від 28.10.05 №24-5/ІV, є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу. В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня, а саме: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (ДУОНПС), обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ), обласне управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, обласне управління охорони здоров’я; обласна санітарноепідеміологічна станція (облСЕС); обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (ДПТЦ); обласне управління земельних ресурсів (УЗР); обласне управління по меліорації і водному господарству; регіональне управління водних ресурсів (РУВР); Черкаське обласне управління лісового господарства; обласне управління житлово-комунального господарства; дочірнє підприємство "Центрукргеологія" НАК "Надра України". Крім названих організацій, які знаходяться і діють на території області, спостереження за станом поверхневих вод здійснюють: лабораторія центральної гідрометобсерваторії Держгідромету України (м. Київ), комплексна лабораторія спостережень за природним середовищем (Світловодська гідрометобсерваторія, м. Світловодськ Кіровоградської області). Стан лісів спостерігають Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА м. Харків) сумісно з ВО "Укрдержліспроект" (м. Київ). Спостереження, що виконують дані організації є частиною загальнодержавних програм моніторингу довкілля. РСМД ґрунтується на використанні наявних організаційних структур регіональних суб’єктів моніторингу і функціонує на основі об'єднання складових частин цих систем. У 2008 р. в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і 164
забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення; стан лісів; стан флори і фауни в біосистемах регіону. 2. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Для забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по різних напрямах моніторингу, суб’єкти РСМД в межах своїх повноважень здійснюють спостереження за такими складовими довкілля: станом атмосферного повітря населених пунктів, у тому числі за хімічним забрудненням атмосферних опадів та за забрудненням снігового покриву (ЦГМ, облСЕС), поверхневими та підземними водами (облСЕС, РУВР, ДУОНПС, ДП "Центрукргеологія"), небезпечними геологічними явищами (зсувами, процесами яроутворенння) (ДП "Центрукргеологія"), станом земель і забрудненням ґрунтів (УЗР, ДПТЦ, облСЕС), станом лісів (УЛГ), фізичними факторами впливу (іонізуючим випромінюванням) (ЦГМ), джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти та джерелами промислових викидів в атмосферу (ДУОНПС, облСЕС). Моніторинг атмосферного повітря та впливу на нього Державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться лабораторією спостережень забруднення атмосферного повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології (ЦГМ) на трьох стаціонарних постах: СПЦГМ №1 – вул. Кірова, 68; СПЦГМ №2 – вул. Ватутіна, 146; СПЦГМ №3 – вул. Конєва, 4. Кількість складених прогнозів по забрудненню атмосфери завчасністю 24 години склала 145, кількість переданих штормових попереджень – 7, відсоток справджуваності прогнозів – 68%, штормових – 71%. Щомісяця одержана інформація узагальнювалась у вигляді бюлетеня та направлялась до органів влади, телебачення, підприємствам-забруднювачам повітря, а також щодекадно – в газету «Вечірні Черкаси» по забрудненню атмосфери міста. На цей час у повітрі міста контролюються 4 основних (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та 20 специфічних забруднюючих речовини, включаючи важкі метали та бенз-а-пирен. За 2008 рік лабораторією проаналізовано 18027 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 8931, та по специфічних – 9096. За звітний період спостерігалося перевищення ГДК по середньомісячним концентраціям діоксиду азоту та аміаку, особливо в літні місяці (від 1,25 ГДК до 2,5 ГДК відповідно). В річному ході відмічено зниження середньомісячних та максимальних концентрацій по діоксиду та оксиду азоту та сірководню у другому півріччі. Найбільш забрудненими залишаються район «Д» та центр міста. Високе забруднення (вище 5 ГДК м.р.) у 2008 році не зафіксовано. 165
Регулярні спостереження за забрудненням атмосферних опадів проводились на базі метеостанцій м.Черкаси і Звенигородка. Метеостанції проводили відбір кожного дощу (снігу). В атмосферних опадах визначався вміст сульфатів, нітратів, гідрокарбонатів, азоту амонійного, хлоридів, і металів. Ці компоненти складають близько 60-70% загальної мінералізації. Із загальної кількості днів з опадами в м. Черкаси в 2008 році переважали нейтральні опади - 77 днів, слабо-кислі – 9 днів, слабо-лужні – 14 днів. Загальна мінералізація змінювалась від 5,89 до 44,5 мг/л, що відповідає значенням попередніх років. В порівнянні з 2007 роком зменшився вміст металів, гідрокарбонатів до 2,9 раз. Моніторинг стану вод суші Обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. Всього за 2008 рік санепідслужбою відібрано і досліджено 928 проб поверхневої води на санітарно-хімічні і 2170 на мікробіологічні показники. З них не відповідали вимогам санітарних норм і правил 114 і 164 проб відповідно. Із загальної кількості досліджених на санітарно-хімічні показники проб води водойм досліджено на вміст пестицидів 341 пробу, із них не відповідали гігієнічним вимогам 2 проби; солей важких металів – 463 проб; СПАР – 179; фенолів – 228. За даними Черкаського регіонального управлінням водних ресурсів за 12 місяців 2008 року проведено 1438 визначень по річкам басейну р. Дніпро. Найбільше перевищень по ХСК та БСК5 зафіксовано у р. Рось, по залізу співвідношення відхилень приблизно однаково як у р. Рось, так і у р. Дніпро. Всі зафіксовані перевищення знаходяться в межах до 2,0 ГДК. У 2008 році згідно програми проведення моніторингу поверхневих вод відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводились спостереження за станом Канівського та Кременчуцького водосховищ, річок Вільшанка, Велика Вись, Гнилий тікач, Золотоношка, Ірклій, Кам’янка, Рось, Росава, Суха Згар, Супій, Тясмин, Удич, Шполка, Ятрань. Як свідчать дані спостережень, загалом стан річок області залишається задовільним, крім річок Суха Згар та Золотоношка, де протягом останніх років виникає складна екологічна ситуація, пов’язана з сезонним виробництвом Золотоніської філії ПП "Агроспецпроект" та незадовільною роботою очисних споруд Золотоніського ВАТ "Веста". 166
Аналіз результатів лабораторних досліджень води водойм, виконаних суб’єктами моніторингу за 2008 рік, свідчить, що річкова вода в створах спостереження зазнавала від помірного та допустимого до високого ступеню забруднення (класифікація СанПіН № 4630-88). Якість води р. Дніпро по всій течії відповідала ІІ – ІІІ класу якості води (добрі, задовільні) поверхневих водойм та характеризувалась помірним ступенем забруднення. Здійснення радіоекологічного моніторингу Протягом 2008 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області середні за місяць значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання змінювались в межах 11-15 мкР/год (мікрорентген за годину), тобто не перевищували контрольованих рівнів природного гамма-фону. Виміри щільності бета- активних випадінь враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди. Добова щільність сумарних бета активних випадів з атмосфери змінювалась протягом року від 0,4 до 3,3 Бк/м2 (Бекерель на м2). Середньомісячні значення становили 1,9-2,2 Бк/м2. Місячна щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери коливалась від 57,9 до 67,2 Бк/м2. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу. Отже, радіаційний фон на території метеостанцій області знаходиться в межах природного фону. Щільність сумарних бета активних випадів має незначні коливання в межах допустимих значень. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології та регіонального управління водних ресурсів вміст стронцію-90 і цезію-137 у воді Канівського водосховища у районі м. Канева, н/б Канівської ГЕС; Кременчуцького водосховища, у воді створу с. Сокирно; р. Рось, у воді створу м. Стеблів, в/б водосховища ГЕС протягом 2008 року був набагато меншим за норматив, який визначено у «Допустимих рівнях вмісту радіонуклідів цезію137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді» (2000 Бк/м3). Концентрації стронцію-90 коливались у межах від 27 до 54 Бк/м3. Концентрації цезію-137 коливались у межах від 3,43 до 12,1 Бк/м3 . Моніторинг підземних вод та моніторинг стану геологічного середовища щодо екзогенних геологічних процесів (ЕГП) В 2008 році системні спостереження за станом підземних вод проводились по 86 свердловинах, які розміщені на 17 дільницях. Вивчався рівневий, температурний режим та якісний стан грунтових та міжпластових вод. Рівневий стан підземних вод вивчався по 30 свердловинах, в т.ч. по 13 свердловинах природного режиму та 17 свердловинах порушеного режиму підземних вод. Під час моніторингу потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області в періоди сезонної активізації ЕГП (після весняного сніготанення) протягом 167
2005-2008 рр. відзначався спад активності зсувів. Проте частина їх в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об’єкти розташовані в Корсунь – Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених в 2008 р. зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ мочаристих та заболочених ділянок, замулювання джерел. Погодні умови 2008 р. не сприяли розвитку процесів підтоплення та зсувоутворення. Моніторинг стану земель та ґрунтів За 2008 рік обласною санітарно-епідеміологічною станцією досліджено 964 проби ґрунту на хімічні, 738 на бактеріологічні та 6140 на гельмінтологічні показники, із них не відповідали санітарним вимогам на хімічні 9 (0,9%), бактеріологічні показники 64 (8,7%), гельмінтологічні – 181 (2,9%) проб. Із загальної кількості досліджених проб ґрунту щодо хімічних показників на вміст пестицидів досліджено 274 проби, солей важких металів – 293 проби, в 9 (3,3%) пробах виявлені перевищення ГДК пестицидів. В 2008 році Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції ("Облдержродючість") виявлено перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ): 1,5 ГДК – в 2 пробах (с. Нове Місто Монастирищенського району; ПСП Плешкані с. Каленики Золотоніського району); 2 ГДК – в 4 пробах (1 проба - с. Ліплява Канівського району; 3 проби - с. Стецівка Звенигородського району). Всього центром досліджено 1439 проб ґрунту.
Моніторинг лісів Моніторинг лісів Черкаської області здійснюється в системі Держкомлісгоспу як спільна діяльність ВО "Укрдержліспроект" та Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації. Спостереження на ділянках моніторингу лісів у Черкаській області проводяться з 2002 року на 74 закладених ділянках, з 2005 р. мережу моніторингу розширено до 92 ділянок. Моніторингом охоплено 255 тис. га вкритих лісовою рослинністю земель. Програма моніторингу лісів включає оцінку стану облікових дерев на ділянках спостережень, узагальнену характеристику стану та продуктивності насаджень, оцінки біорізноманіття. У 2008 році було обстежено 89 ділянок моніторингу. 168
Середній рівень дефоліації листяних порід у Черкаській області складає 14,37 %, а хвойних – 15,96 %, - як і в минулому році, це є найбільшими показниками у Центральній Україні (середні показники по Україні 13,94 та 11,52% відповідно). Дефоліація хвойних порід є більшою, ніж листяних, тоді як загальна тенденція по Україні – більша дефоліація листяних. У Черкаській області найвищий рівень дефоліації на ділянках моніторингу відмічено у лісостанах ДП "Звенигородське ЛГ" - 48,7%; а найнижчий – 2,9% в ДП "Кам’янське ЛГ" та ДП "Золотоніське ЛГ". Організація обміну інформацією у системі моніторингу У рамках виконання першочергових завдань програми та з метою забезпечення інформаційного обміну в РСМД між суб'єктами моніторингу в 2004 році узгоджено "Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів системи моніторингу довкілля Черкаської області (Положення) і Порядок і періодичність надання інформації до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (Порядок)" та "Положення про регіональний центр моніторингу довкілля в Черкаській області", утворений при Держуправлінні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. В 2008 році згідно п.12 "Положення про державну систему моніторингу довкілля" складені та підписані Угоди про спільну діяльність між суб’єктами моніторингу. Відповідно до статті 50 Конституції України, кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області регулярно проводиться інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Інформація для громадян про стан складових довкілля (стан атмосфери, водних ресурсів, земельних ресурсів), згідно даних моніторингу, надається щомісяця в Міністерство для розміщення на Веб-сайті Мінприроди України (www.menr.gov.ua) та на сайті інформаційно-аналітичного центру Мінприроди України (http://iac-menr.rgdata.com.ua). Щоквартально в прес-центр облдержадміністрації, для відображення в обласних газетах, надається інформація про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища, екологічно небезпечні аварії та надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Щоквартально в інформаційний центр обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Тараса Шевченка надається інформація про стан навколишнього природного середовища та природні ресурси в області. 169
Щорічно Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області за даними моніторингу довкілля готується "Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області", яка надається громадським організаціям екологічного спрямування, на екологічні кафедри Черкаського державного технологічного університету і Національного університету ім. Б.Хмельницького, студентам учбових закладів. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Результати еколого-експертної діяльності Табл. 13.1 Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2008 році Виконання робіт
Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)
Загальна кількість
Позитивно оцінено (шт.)
Повернуто на доопрацюванн я та оцінено негативно (шт.)
Повернуто на доопрацю вання та оцінено негативно (% від загальної кількості)
187
130
57
30.48
-
-
-
-
138 49
91 39
47 10
51.65 25.64
У 2008 році на державну екологічні експертизу надійшло 275 комплектів передпроектної, проектній (проект, робочий проект) документації об'єктів нового будівництва, реконструкції, розширення та технічного переоснащення підприємств тощо. Прийнято на проведення експертизи 187 комплектів проектної документації, 88 були відправлені листами на підготовчій стадії, тобто після перевірки наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об’єкти екологічної експертизи. У відповідності до ст.ст. 10, 15, 33, 34 Закону України "Про екологічну експертизу". Із 187 висновків державної екологічної експертизи у складі комплексної державної експертизи підготовлено 138 та 49 у відокремленому порядку. Загалом позитивно оцінено - 130 (69,52%) комплектів проектної документації, негативно оцінено (відхилено або відправлено на доопрацювання) – 57 (30,48%). Із загальної кількості позитивно оціненої документації 16 комплектів проектної документації природоохоронного спрямування. Реалізація погоджених проектних рішень по об’єктам природоохоронного спрямування сприятиме охороні та раціональному використанню земель; збереженню водних ресурсів; захисту від водної ерозії та раціональному використанню земель; збереженню іхтіофауни на водозаборах підприємств, в зв’язку із встановленням рибозахисних пристроїв. В 2008 році за проведення державної екологічної експертизи отримано 120665 грн. За надані платні консультацій, відповідно до наказу Мінприроди України від 15.03.02 № 110/73, фактично отримано 4240 грн. 170
У 2007 році проведено 177 експертиз, в т.ч. у складі комплексної державної експертизи 122 і 65 у відокремленому порядку, що на 5,4% менше від загальної кількості експертиз виконаних у 2008 році. При підготовці висновків державної екологічної експертизи особлива увага приділяється перевірці матеріалів ОВНС на відповідність вимогам державних будівельних норм ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення погодження та затвердження проектної документації для будівництва", ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд", публікації "Заяви про наміри", оголошенню через засоби масової інформації "Заяви про екологічні наслідки діяльності" відповідно вимог статей 10, 15, 32, 34, 35 Закону України "Про екологічну експертизу", громадській думці до проектованої діяльності, беруться до уваги висновки щодо прогнозованого стану вибраних земельних ділянок під будівництво, реконструкцію тощо. В 2008 році розглянуто 145 звернень щодо узгодження "Заяви про наміри" планованої діяльності об’єктів будівництва реконструкції тощо, відповідно до п.1.6 державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд", в т.ч. узгоджено – 82 "Заява…" та 63 було направлено листами для коригування у відповідності до ДБН А.2.2.-1-2003. Державна екологічна експертиза проектів здійснюється відділом екологічної експертизи управління, який за штатним розкладом складається із шести спеціалістів занесених до "Реєстру експертів екологічної експертизи співробітників органів Системи Мінприроди України" (начальник відділу та п'ять головних спеціалістів). 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В недостатньому обсязі з Державного бюджету фінансуються природоохоронні заходи, передбачені Державними програмами з охорони навколишнього середовища. В цих умовах Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області постійно проводить організаційну та практичну роботу з реалізації регіональних та місцевих екологічних програм, вирішує питання формування стабільних бюджетних джерел фінансування природоохоронних заходів. У 2008 році підприємства-природокористувачі внесли до Державного та місцевих бюджетів різних рівнів за використання природних ресурсів 194747,3 тис. грн., в тому числі: - плати за землю – 157029 тис. грн., що на 56983,5 тис. грн. більше, ніж у 2007 р.; 171
- збір за спеціальне користування водними ресурсами – 17555,8 тис. грн., що на 2801,17 тис. грн. більше, ніж у 2007 р.; - платежі за користування надрами – 12370,7 тис. грн., що на 9110,58 тис. грн. більше, ніж у 2007 р.; - збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 7754 тис. грн., що на 2096,47 тис. грн. більше, ніж у 2007 р.; - плата за спецвикористання рибних та інших водних ресурсів – 37,8 тис. грн., що на 14,45 тис. грн. більше, ніж у 2007 році. Платежі в бюджет за використання природних ресурсів збільшились в порівнянні з 2007 р. на 71006,17 тис. грн., але це не впливає на фінансування природоохоронних заходів, оскільки в Законі "Про Державний бюджет України на 2008 р." не враховано положення ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо спрямування частини коштів за використання природних ресурсів до фондів охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди формуються за рахунок коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища, який справляється підприємствами за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення відходів, і являються практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності. За даними Головного фінансового управління в Черкаській області, в 2008 р. по Черкаській області надійшло збору за забруднення всього 4219,9 тис. грн., в тому числі до обласного бюджету - 3048,2 тис. грн. та до сільських, селищних, міських бюджетів - 1171,7 тис. грн. Запроваджений в Україні економічний механізм природоохоронної діяльності передбачає систему бюджетного фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони довкілля, джерелом наповнення яких є збір за забруднення навколишнього природного середовища та кошти від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства. Проблемою в цьому питанні є недостатність коштів для здійснення природоохоронних заходів, а також розпорошення коштів між чисельними, малими за розмірами місцевими фондами, що не дозволяє фінансувати масштабні заходи по ліквідації та зменшенню забруднення. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі В основі діяльності з охорони навколишнього природного середовища лежить її економічний механізм. Бюджетні витрати на охорону навколишнього природного середовища залишаються набагато меншими від необхідних. Тому проблеми фінансування природоохоронних заходів набувають особливої гостроти. В таких умовах економічний механізм фінансування природоохоронної діяльності потребує вдосконалення і пошуку різних джерел фінансування, які б забезпечили збільшення обсягів природоохоронних заходів. 172
Практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності є кошти фондів охорони навколишнього природного середовища. Фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по Черкаській області в 2008 році не здійснювалось. Виділення коштів на природоохоронні об’єкти здійснювалося на підставі кошторису доходів та видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням обласної ради від 28.03.2008 №16-18/ІV із змінами та доповненнями. Планове фінансування заходів у 2008 р. передбачалося у розмірі 2744,9 тис. грн. На виконання затверджених заходів з обласного фонду профінансовано 2744,34 тис. грн. Всього у 2008 році фінансувалось 19 заходів. Витрачання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища велося в напрямках: - на охорону і раціональне використання водних ресурсів, всього профінансовано 11 заходів на загальну суму 1172,98 тис. грн., з них на виконання регіональної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро профінансовано 9 заходів на загальну суму 1027,18 тис. грн.; - на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів профінансовано 3 заходи на загальну суму 482,8 тис. грн.; - на охорону атмосферного повітря профінансовано 1 захід на суму 234,0 тис. грн.; - на охорону і раціональне використання земель та збереження природнозаповідного фонду профінансовано 1 захід на суму 220,0 тис. грн.; - на науку, інформацію та освіту профінансовано 1 захід на суму 33,5 тис. грн.; - на видалення та знешкодження невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин профінансовано 10 заходів на суму 600 тис. грн.; - та 1 інший захід на суму 1,06 тис. грн. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно – правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки За окремими дорученнями Мінприроди України розглянуто матеріали та подано пропозиції по внесенню змін і доповнень до: проекту Закону України "Про упаковку та відходи упаковки". 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 173
В Черкаській області сертифіковані за міжнародним стандартом ISO14000 такі підприємства: ВАТ "Азот", Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", ВАТ "Уманьавтодор". 13.8. Екологічний аудит Відомості по даному питанню відсутні. 13.9. Екологічне страхування Відомості по даному питанню відсутні. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Важливе місце у галузі охорони навколишнього природного середовища належить і науковим дослідженням, спрямованим на розробку наукових основ охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. За рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності виділено 20 тис. грн., для проведення Канівським природним заповідником науково-дослідних робіт та заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів, проведення діяльності щодо збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Нині проблеми охорони навколишнього природного середовища турбують людей чи не найбільше. І це свідчить про зростаючу екологічну свідомість громадян. Люди перестають ставитися до природи байдуже і лише по-споживацькому. Суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення права громадян на безпечне довкілля. І могутнім фундаментом у цьому позитивному бажанні є доступність та достовірність інформації про стан довкілля. Відповідно до статті 50 Конституції України, кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Забезпечуючи це право, Держуправління надає можливість громадськості приймати участь у розробці екологічних програм, в обговоренні екологічних питань та внесенні пропозицій, у публічних слуханнях та у проведенні громадської експертизи, вільного доступу до екологічної інформації, оскарження у судовому порядку неправомірних дій посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян. 174
Так, у 2008 р. Держуправлінням було продовжено практику обов’язкового врахування громадських інтересів при проектуванні і будівництві, особливо для еколого-небезпечних та резонансних об’єктів. Це досягалося шляхом підготовки та погодження органами місцевого самоврядування Заяви про наміри, публікаціями у засобах масової інформації та послідуючими обговореннями тексту Заяви про екологічні наслідки діяльності, проведенням громадських слухань. Крім того, думка громадськості враховується при отриманні суб’єктами господарювання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Для представників підприємств та організацій області, що співпрацюють з відділами Держуправління, а також для відвідувачів Орхуського інформаційного центру систематично поновлюється інформація на дошці новин та оголошень, що містить огляди змін в екологічному законодавстві, анонси різноманітних екологічних заходів тощо. У такий спосіб реалізується право громадян на доступ до інформації з питань, що стосуються довкілля в Черкаській області. На виконання положень Орхуської конвенції Держуправління постійно інформує громадськість про стан навколишнього природного середовища в області: - щомісячно на Веб-сайт Мінприроди надається інформація про моніторинг складових довкілля; - щоквартально інформація про стан навколишнього середовища в області надається в обласну науково-технічну бібліотеку ім. Т.Г.Шевченка; - щорічно в Мінприроди надається інформація на виконання постанови Верховної Ради України від 04.11.2004 №2169/ІV "Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля" щодо найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища в Черкаській області; - щорічно Екологічний паспорт області та Доповідь про стан навколишнього природного середовища в області розповсюджуються серед державних органів влади, громадських організацій, вищих навчальних закладів, зацікавлених громадян. Для забезпечення населення області достатньою екологічною інформацією працівниками управління протягом 2008 року проводилась активна просвітницька робота. В ЗМІ висвітлювалася інформації про екологічну політику в області, обласні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, проведення природоохоронних операцій та акцій, зміни в екологічному законодавстві. Так, у 2008 році працівниками держуправління опубліковано 147 статей в друкованих ЗМІ, здійснено 103 виступи по радіо, 1 виступ по телебаченню та надано 41 оперативну інформацію для розміщення на Веб сайті Мінприроди. Крім того, у 2008 році Держуправління приймало участь у проведенні та організації семінарів, круглих столів, виставок: - прийнята участь у виставці-ярмарку "Екологія-2008", яка відбулася у м.Києві, з представленням наочних матеріалів про стан довкілля області; 175
- проведений тематичний семінар на тему: „Обмін досвідом роботи громадських екологічних організацій області щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища Черкащини”; - прийнята участь у круглому столі з питання “Екологічне безпечне використання водних ресурсів Черкащини – шлях до поліпшення якості питної води”; - проведені семінари з сільськими та селищними головами на тему: "Охорона навколишнього природного середовища відповідно до вимог чинного законодавства. Компетенція органів місцевого самоврядування в цій галузі" на базі обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування; - прийнята участь у круглому столі по питанню стану зелених насаджень в області; - прийнята участь у тематичному семінарі “Актуальні зміни законодавства України, вимоги щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку, фінансова звітність у 2008 році та специфіка використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища”; - проведено круглий стіл щодо взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями екологічного спрямування; - прийнята участь у семінарі-навчанні на базі Канівського заповідника “Створення мережі навчальних центрів для працівників охоронних територій Північної Євразії”; - прийнята участь у науково-практичній конференції “Аква-Україна2008”; - проведено круглий стіл “Бути чи не бути річці Рось?”. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій У Черкаській області налічується 20 недержавних громадських організацій екологічного спрямування. Ініціювання залучення їх до вирішення місцевих екологічних проблем залишається одним з пріоритетних напрямків роботи Держуправління. З метою об’єднання зусиль органів влади та громадян у справі охорони та збереження природи, при Держуправлінні працює Громадська Рада, в яку входять 11 громадських організацій екологічного спрямування. Основними завданнями Громадської Ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області є: – аналіз екологічного стану області; – організація та проведення еколого-економічної оцінки стану довкілля в області з метою надання пропозицій місцевим органам влади у визначенні першочергових заходів, спрямованих на покращення екологічного та санітарного стану навколишнього середовища; – залучення громадськості, молоді та учнівства до здійснення практичних природоохоронних заходів; 176
– аналіз стану екологічного виховання та просвіти населення, сприяння екологічному вихованню та освіті молоді (учнівства та студентства); – аналіз громадської думки з питань охорони природи та конкретних екологічних ситуацій. Протягом 2008 року відбулося 6 засідань Громадської Ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, на яких піднімалися питання розв’язання екологічних проблем Черкащини, забезпечення права громадян на безпечне довкілля, практичних дій на захист навколишнього середовища, виховання екологічно свідомої молоді. На протязі багатьох років з Держуправлінням плідно співпрацюють Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), Черкаське обласне товариство охорони природи, Черкаська обласна організація "Зелений світ". Так, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги організовує та проводить “круглі столи”, “екологічні студії”, тренінги, семінари, слухання, конференції, фестивалі, презентації, виставки, телепередачі, присвячені екологічним проблемам Черкащини та шляхам їх вирішення. Робота Товариства охорони природи направлена на проведення пропагандистської та практичної природоохоронної роботи в первинних осередках, поширення екологічних знань. Товариство приділяє особливу увагу екологічному вихованню в освітніх закладах області. Постійно проводяться екологічні свята, заняття, конкурси, виставки малюнків, екскурсії в природу, спостереження за природними явищами. Черкаська обласна організація "Зелений світ" опікується питаннями зниження викидів парникових газів, глобальної зміни клімату, контролю виконання державними органами вимог Орхуської конвенції. Майбутнє нашої планети значною мірою залежить від того, що знатимуть люди про навколишнє природне середовище і чи будуть вони з повагою ставитися до природи, відчувати себе її часткою. Закладати основи екологічної культури разом з державними структурами покликані й громадські організації екологічного спрямування. 13.11.2. Громадські рухи Велику роль у формуванні екологічної свідомості населення відіграють екологічні масові заходи як всеукраїнські, так і регіональні (акції, конкурси, операції). Протягом 2008 року представниками Держуправління разом з громадськими організаціями виконана певна робота, направлена на охорону навколишнього природного середовища, разом із представниками державних органів реалізовані численні природоохоронні заходи. Так, за участю представників громадських організацій проведено 177
операції - "Первоцвіти", "Ялинка", акції – "Прибери планету", "Нове життя джерел", "Обережно – амброзія", "Посади своє дерево", свята – до Міжнародного дня води, Міжнародного дня птахів, Міжнародного дня Землі, "Золота осінь", конкурси – "Мій голос я віддаю на захист природи", "Вода та здоров’я людини", "Мій дім – Черкаси", "Відшукай і збережи місцину, де зростає рідкісна рослина", Весняні толоки. Традиційно весною Держуправлінням, Товариством охорони природи, Черкаською обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги, НМЦ “Екологічні ініціативи”, студентами проводився двомісячник природоохоронних заходів. Були проведені тижні екології, конкурси, виставки, суботники по прибиранню територій, висадка дерев, кущів, квітів, розчистка джерел, рейди по боротьбі з браконьєрством під час нересту риби, встановлення штучних нерестових гнізд, виготовлення та розвішування шпаківень та синичників. Товариством охорони природи, Черкаською організацією Всеукраїнської екологічної ліги разом із студентами Черкаського національного університету за сприяння Держуправління проведено акцію „Первоцвіти” зі збереження ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України, організовано експедицію до Холодного Яру та заказника “Білосніжний” для охорони первоцвітів, виявлення випадків знищення рослин, проведення роз’яснювальної роботи серед населення, розповсюдження листівок. По результатах експедиції проведена конференція “Первоцвіти Черкащини”, організовано фотовиставки, відзнято фільм “Холодноярськими стежками”. Для роботи з молодшими школярами видано практичні рекомендації по збереженню лелек “Допоможіть лелеці” та методичний посібник „Екохвилинки: формування екологічної культури в учнів початкових класів”. У дошкільному навчальному закладі № 5 закладено дендрологічний парк, у ДНЗ № 1, 21, 54, 76, 83 створено альпійські гірки, рабатки, міксбортери, клумби, що відповідають сучасним вимогам ведення паркового господарства. До 85-річчя Канівського державного природного заповідника громадськими організаціями було організовано екскурсії по природних стежинах, заняття з польової практики студентів, конкурси малюнків, випуск стінгазет. Створено два фільми під рубрикою “Лісові новини” про природу Канівського заповідника, які роздані у школи області. По Черкаській обласній державній телерадіокомпанії “Рось” показано цикл телепередач, присвячених Канівському природному заповіднику. В обласній бібліотеці ім. Т.Шевченка організована виставка “Канівський природний заповідник”. За ініціативи Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги у м. Корсунь-Шевченківський поновлено пам’ятний знак “Камінь “Козак” та висаджено біля нього діброву з червоного дубу. За сприяння Держуправління, Корсунь-Шевченківської організації ВЕЛ проведена робота щодо захисту від забруднення р. Рось: проведено круглий стіл “Бути чи не бути річці Рось?”, на ТРК “Рось” у прямому ефірі відбулася телевізійна передача “Чи бути річці Рось”, в обласній газеті вийшла стаття 178
“Рось у небезпеці”, проведено громадські слухання щодо будівництва сталеплавильного заводу у м. Біла Церква, направлено запити в районну прокуратуру щодо забруднення річки промисловими відходами Стеблівської бавовняної прядильно-ткацької фабрики та до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо порушення прав громадян, що живуть на березі р. Рось. Громадські організації природоохоронного спрямування відіграють важливу роль у здійсненні державної екологічної політики. Вони незаангажовані та необтяжені формалізмом держслужби і мають цілісне бачення процесів стабілізації екологічної ситуації в країні. Тому необхідно підтримувати діяльність екологічних громадських організацій, впроваджувати систему безперервної освіти в інтересах екологічно збалансованого (сталого) розвитку для всіх вікових та професійних категорій населення, проводити постійні консультації з актуальних питань охорони навколишнього природного середовища, залучати громадськість до вирішення важливих природоохоронних проблем. 13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України З метою реалізацію Закону України від 21.09.00 № 1989 – ІІІ „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” продовжуються роботи з розроблення проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі Черкаської області. Станом на 31.12.08 площа земель природно – заповідного фонду області складає 44,327 тис. га. Інші складові екомережі мають наступну площу: Землі водного фонду – 135,7 тис. га. Водно – болотні угіддя – 30,6 тис. га. Відкриті землі без рослинного покриву – 15,8 тис. га. Землі лісового фонду – 338,4 тис. га. Землі оздоровчого призначення – 0,1 тис. га. Землі рекреаційного призначення – 1,4 тис. га. Землі сільськогосподарського призначення (пасовища, сіножаті) – 143,7 тис. га. Загальна площа складових екомережі складає 710 тис. га. За кошти виділені з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища завершено роботи з розроблення першого етапу першої фази проекту. Розглядається можливість застосування передових технологій в галузі картографії при роботі над іншими стадіями, та другою фазою проекту. Для узгодження регіональної схеми формування екологічної мережі зі зведеною схемою екомережі України розроблені та затверджені в установленому порядку генеральні плани населених пунктів області для 6 міст обласного значення, 10 міст районного значення та 15 селищ міського типу (на 100 %). 179
Забезпечення генеральними планами сіл області становить 91%, тобто 762 генеральних плани, при загальній кількості сіл області - 826. В стадії розробки знаходяться місцеві правила забудови для міст Черкаси, Умань, Сміла, Канів. Для інших населених пунктів правила, поки що, не розроблені. Схема районного планування території Черкаської області розроблена в 2004 році. Основні положення схеми затверджені рішенням облради від 02.02.2005 за № 25-4/ІV. До складу схеми ввійшов розділ про екомережу. Схеми планування територій адміністративних районів розроблялись в період з 1980 по 1986 роки, відтак потребують оновлення. З метою поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма „Ліси України” на період 2002-2015 рр. по Черкаській області. Стан виконання заходів Державної програми "Ліси України" на 2002-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. №581 в Черкаській області представлений в таблиці 13.2. Табл. 13.2 Стан виконання заходів Державної програми "Ліси України в Черкаській області Проведені заходи
Фактично виконано у 2008 році Обсяги
Всього по області 1.Лісовідновлення, тис.га 2.Створення протипожежних розривів, тис.км 3.Створення мінералізованих смуг, тис. км 4.Догляд за протипожежними розривами та мінералізованими смугами, тис.км 5.Забезпечення охорони лісів від пожеж, льотних годин 6.Утримання лісової пожежної служби та радіозвязку, придбання пожежних автомобілів та радіостанцій, здійснення невідкладних протипожежних заходів, тис.грн 7.Лісозахисні заходи, тис.га 8.Рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, тис.га тис.куб.м 9.Рубки головного користування, тис.куб.м 10.Захисне лісорозведення, тис.га 11. Створення захисних лісонасаджень у високогір'ї Карпатського регіону, тис. га 12.Утримання природно-заповідного фонду, що перебуває у користуванні підприємств та організацій, які належать до сфери управління Держкомлісгоспу, тис. га 13.Лісовпорядні роботи, тис.га 14.Проведення моніторингу стану лісів, тис.га
Загальні витрати тис.грн
1,4 0,005 1,8
108186,6 9289,4 7,9 37,6
У т.ч. за Рахунок Коштів Державного Бюджету тис.грн 7326,1 -
6,21 -
92,8 1482,0
-
2,1
36,9
-
16,1 351,1 247,0 0,6
14801,7 35406,0 2155,3
1257,0
-
-
-
-
-
-
180
15.Утримання працівників лісового господарства, тис.гр 16.Керівництво та управління у сфері лісового господарства, чоловік 17.Наукове забезпечення виконання Програми тис.грн, Фундаментальні дослідження Прикладні розробки Фінансова підтримка підготовки наукових кадрів 18.Підготовка кадрів для потреб галузі, чоловік Підготовка бакалаврів та молодших спеціалістів, усього за державним замовленням за контрактом 19.Ведення мисливського господарства, тис.грн. 20.Фінансування заходів, що випливають з Міжнародних зобов’язань, тис.грн. 21.Капітальні вкладення, тис.гр.
-
43026,6
4520,8
29 -
1483,9 -
1483,9 -
-
-
-
110,9
64,4
255,6
-
-
Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Відповідно до постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р. № 123/97-ВР “Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” в області розроблена та затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.01.98 №48 “Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року”. На виконання заходів зазначеної програми на період 2001-2010 р.р. заплановано виконати роботи на загальну суму 379850 тис. грн. (за цінами 1996 року). У 2008 році планувалося профінансувати виконання заходів на суму 14549,648 тис. грн., а фактично освоєно 14480,681 тис. грн., у тому числі: - з Державного бюджету – 12423,161 тис. грн. - з місцевих бюджетів 1332,62 тис. грн., в тому числі з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 1027,18тис. грн.; - інші кошти – 724,9 тис. грн. В порівнянні з 2007 роком фінансування заходів програми зменшилось на 7%. Виконання заходів програми проводилось за такими напрямами дій: - охорона поверхневих і підземних вод від забруднення, - відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи боротьби із шкідливою дією вод, - поліпшення якості питної води. Проводились роботи з будівництва та реконструкції очисних споруд, каналізаційних мереж населених пунктів та об’єктів соціально-культурного призначення. Так, закінчені роботи з реконструкції каналізаційних мереж дитячого санаторію "Руська Поляна" Черкаського району. Замовником вказаних робіт було управління капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації. Тривають роботи з реконструкції очисних споруд міст Золотоноші, Канева, Сміли, Чигирина, фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів. 181
Виконуються наступні заходи, направлені на поліпшення якості питної води: проведена реконструкція центрального водозабору та водопровідної мережі в смт Драбів, проводиться реконструкція водогонів в Смілянському та Городищенському районах. Фінансування здійснювалось за рахунок коштів Державного бюджету через управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації. Черкаським виробничим управлінням меліорації і водного господарства виконані роботи по розчищенню річок Тясмин, Золотоношка, Гнилий Ташлик, очищені та впорядковані ставки в Черкаському, Смілянському, Золотоніському районах. Проведені заходи по захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь в Черкаському, Смілянському та Чигиринському районах. Проведено агротехнічні протиерозійні заходи, в тому числі: безполицевий обробіток ґрунту на площі - 229,4 тис. га щілювання ріллі на площі - 9,0 тис. га залуження еродованої і техногенно-забрудненої ріллі -896 га заліснення еродованої і техногенно-забрудненої ріллі - 401 га Протягом 2008 року оголошено 17 заповідних об’єктів місцевого значення на площі 4521,778 га. Оголошення даних об’єктів дало змогу збільшити відсоток площі природно-заповідного фонду від площі області в порівнянні з 2007 роком від 1,903 % до 2,119 %. Так, оголошені гідрологічні заказники місцевого значення "Старорічище" та "Болото Руда", геологічна пам’ятка природи місцевого значення "Городищенське відслонення іризуючих анортозитів", гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення "Гиричеве", заповідне урочище "Макортить", загально-зоологічний заказник "Осокінські острови", біологічні заказники "Монькове", "Трушове", парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва "Сквер ім. Т.Г. Шевченка", комплексна пам’ятка природи урочище "Сухі колодки", комплексна пам’ятка природи - урочища "Маяк" та "Вороного", ботанічний заказник "Кам’яний яр", ботанічний заказник "Красноставське".
Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища В області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 28.10.05 № 24-5/ІV "Програма моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма). В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня. У 2008 році в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; 182
ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення; стан лісів; стан флори і фауни в біосистемах регіону. 2. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області регулярно проводитися інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля У 2008 р. міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля не здійснювалось.
183
ВИСНОВКИ При сучасному стані навколишнього природного середовища постає розуміння того, що безповоротне споживання природних ресурсів уже вичерпано. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись на мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля. Водні об’єкти області, як і в попередні роки, продовжували забруднюватись скидами неочищених стічних вод, що відводяться із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, та скидами недостатньо очищених зворотних вод підприємств, очисні споруди яких працювали неефективно. З метою покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено реконструкції існуючих очисних споруд, які не забезпечують достатню очистку стічних вод та будівництво нових. Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах – забруднювачах атмосферного повітря. Так, на ВАТ "Азот" запланована реконструкція газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів. Впровадження даного заходу дозволить знизити викиди аміаку на 301 тонну, карбоміду на 116 тонн. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології в 2008 р. в порівнянні з попереднім роком, в м. Черкаси знизилися середньорічні концентрації по діоксиду азоту та оксиду азоту у 1,3 рази, аміаку – 1,6 рази. Максимальні концентрації по оксиду азоту та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази. В результаті чого зменшився комплексний індекс забруднення атмосфери до 7,56 (за 2007 – 7,85). Вирішення питання зберігання непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території сільськогосподарських підприємств області є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану області. За даними інвентаризації станом на 01.01.2009 в області зберігалось 699,628 тонн невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), в тому числі: 313,728 т в складах сільськогосподарських підприємств (невідомих – 285,006 т, заборонених до використання – 11,02 т, непридатних до використання – 17,702 т) та 385,9 т невідомих ХЗЗР розміщено в смт. Єрки Катеринопільського району в спеціально створеному сховищі у герметичних залізобетонних контейнерах для довгострокового зберігання (50 років і більше) з виключенням можливості доступу до них. 184
Із 132 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 3 склади, у задовільному – 29 та 100 складів - у незадовільному стані. З метою обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини в області діє розроблена Держуправлінням "Обласна програма утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів", затверджена рішенням Черкаської обласної ради. В результаті реалізації заходів Програми планується до 2011 року поетапне вивезення з області невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР на знешкодження. Згідно із заходами Програми у 2008 році передано на знешкодження ТОВ "Елга" (м. Шостка, Сумської області) 65,592 т непридатних пестицидів на що виділено 990,6 тис. грн. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоперспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. По всіх об’єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг в 2008 році відбувався спад рівня ґрунтових вод та скорочення підтоплених площ. Найбільш небезпечними щодо процесів підтоплення є зони впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ. На зрошувальних ділянках в селах Дубівка, Бубнівська Слобідка та Гельмязів спостереженнями останніх років встановлено, що в зв’язку зі скороченням площ поливних земель поступово встановилися умови, характерні для природного режиму підземних вод. Під час моніторингу потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області протягом 2005-2008 років відзначався спад активності зсувів. Проте частина їх в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. На формування процесу ерозії впливає високий рівень розораності та низький рівень заліснення водозбірних площ і схилів, тому важливим являється створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг. На території Черкаської області розташовано 481 об'єкт природно-заповідного фонду загальною площею 44,327 тис. га, з них загальнодержавного значення - 20 об'єктів площею 17,48459 тис. га, місцевого значення - 461 об'єктів площею - 26,84241 тис. га. На частку заповідного фонду області припадає 2,119 % території. На сьогодні одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в області, є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), що створює підґрунтя для різних порушень. 185
В 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 220 тис. грн. Укладено договір з проектною організацією на розроблення проектів землеустрою та встановлення меж в натурі для 11 заповідних об’єктів. Окрім того, з місцевих бюджетів фінансуються роботи зі встановлення меж в натурі для 2 заказників місцевого значення. Координацію робіт з встановлення меж у натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснює робоча група облдержадміністрації, до якої включено представників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області. На даний час в області винесено у натуру межі 168 об’єктів природнозаповідного фонду, з них: 6 – загальнодержавного значення та 162 – місцевого, загальною площею 14068,067 га. Як показує досвід попередніх років, основним елементом механізму фінансування природоохоронних заходів є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища. Для скорочення термінів вирішення екологічних проблем в області необхідно проведення фінансування природоохоронних заходів не тільки за рахунок цільового природоохоронного фонду, а також за рахунок зборів за використання природних ресурсів, що надходять до місцевих бюджетів, підкріплювати створені природоохоронні програми джерелами фінансування. В подальшому Держуправління буде продовжувати діяльність, направлену на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Черкаської області, охорону, раціональне використання і відтворення усіх видів природних ресурсів.
Начальник управління
В.М. Хоменко
186
Додаток 1
Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області № з/п
1 1 2 3 4 5 6
Назва організацій
2 Черкаська обласна організація Всеукраїнська екологічна ліга Черкаська міська організація Всеукраїнська екологічна ліга Черкаське обласне товариство охорони природи Черкаська обласна організація «Зелений світ» Черкаський осередок асоціації органічного землеробства і садівництва Черкаська обласна організація національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи»
8
Обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» Міський осередок Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта»
9
Обласний дитячий туристсько-екологічний клуб “КИПАРИС”
10
Черкаська обласна громадська організація «Екологія та соціальний захист»
7
12
Дитяча громадська організація «Екологічний клуб «Голос природи» Районний дитячий туристсько-екологічний клуб «Фенікс»
13
Смілянський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді
11
14 15 16 17
Юридична адреса
3 м. Черкаси, вул. Сєдова, 1, кв. 17 м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграда, 44, кв. 95 м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 190, кв.9 м. Черкаси, вул. Фрунзе, 24, кв. 18 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 51, кв. 207 м. Черкаси, вул. Чехова, 10, кв. 14 м. Черкаси, вул. Гайдара, 12, кв. 140 Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 62 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 53, кв. 709 м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 14, кв. 121 Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Леніна, 15 м. Сміла, вул. Красноперекопська, 33
Організації, включені до складу громадської ради при територіальному органі та спецпідрозділі Мінприроди 4 включена включена включена включена включений включена включений включений включений
включена включена не включений не включений
Звенигородська районна громадська організація «Українського товариства мисливців і рибалок» Природоохоронна громадська організація «Звенигородський клуб рибалок» Жашківський місцевий осередок «Української екологічної асоціації «Зелений світ»
м. Звенигородка, вул. Енгельса, 101 м. Звенигородка, проспект Шевченка, 64 м. Жашків, вул. Леніна, 39
не включений
Маньківський місцевий осередок «Української екологічної асоціації «Зелений світ»
смт. Маньківка, вул. Леніна, 14
не включений
не включений не включений
187
Додаток 2 № роз діл у 1. 2.
Список відповідальних виконавців розділів Національної доповіді за 2008 р. Назва розділу Загальні відомості Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
3.
Зміна клімату
4.
Водні ресурси
5.
Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду Земельні ресурси і ґрунти
6. 7.
Надра
8.
Відходи
9.
Екологічна безпека
10.
Сільське господарство
11.
Енергетика
12.
Транспорт
13.
Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Висновки і пропозиції
Додатки
Назва структурного підрозділу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами
Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки
Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу; Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами; Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки; Відділ екологічної експертизи Відділ кадрів, зв’язків з громадськістю та АГО
Відповіда льні виконавці Лапшина М.Ф.
Парфьоно ва М. В. Парфьоно ва М.В. Лапшина М.Ф.
Осокіна Т.Г.
Осокіна Т.Г. Лапшина М.Ф. Парфьоно ва М. В. Парфьоно ва М.В. Осокіна Т.Г. Лапшина М.Ф. Парфьоно ва М. В. Парфьоно ва М. В. Лапшина М.Ф. Лапшина М.Ф., Парфьоно ва М.В., Осокіна Т. Г., Коліснічен ко Т.М. Пономаре
№ роз діл у
Назва розділу
Назва структурного підрозділу
Відповіда льні виконавці нко А.В.
37