cherkasy_2009 by Administrator Dovkillia

УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17

тел/fax.: (0472)63-36-55; 63-56-04 e-mail:eco22@uch.net

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2009 році

Черкаси 2010

З М І С Т Номер сторінки

Вступне слово 1. 1.1. 1.2. 2. 2.1. 2.1.1. 2.1.2. 2.1.3. 2.2. 2.3. 2.4. 2.5. 2.6. 2.7. 3. 3.1. 3.2. 3.3. 4. 4.1. 4.2. 4.2.1. 4.2.2. 4.2.3. 4.3. 4.3.1. 4.3.2. 4.3.3. 4.3.4. 4.5. 4.6. 5. 5.1. 5.1.1.

Загальні відомості Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрізі районів і міст Черкаської області Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Транскордонне забруднення атмосферного повітря Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Радіаційне забруднення атмосферного повітря Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Зміна клімату Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Політика у сфері адаптації до зміни клімату Стан водних ресурсів Водні ресурси та їх використання Забруднення поверхневих вод Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Якість питної води та її вплив на здоров'я населення Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття,

6 7 7 8 11 11 11 12 16 18 18 20 21 22 23 25 25 26 26 27 27 29 29 31 37 37 37 41 41 42 43 43 45 45 46

5.1.2.

5.1.3. 5.2. 5.2.1. 5.2.2. 5.2.3.

5.2.4. 5.2.5. 5.3. 5.3.1. 5.3.2. 5.3.3. 5.3.4. 5.3.5. 5.4. 5.4.1. 5.4.2. 5.4.3. 5.4.4. 6. 6.1. 6.1.1. 6.1.2. 6.2. 6.3. 6.3.1. 6.3.2. 6.4. 6.5. 7. 7.1 7.1.1 7.2. 7.2.1. 7.2.2. 7.3. 7.4.

формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Біобезпека генетично модифікованих організмів Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Адвентивні види рослин Стан зелених насаджень області Охорона, використання та відтворення тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства в області Стан та ведення рибного господарства в області Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно – заповідного фонду області Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико – культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля Стан земельних ресурсів та ґрунтів Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Якість ґрунтів Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Забруднення ґрунтів Охорона земель Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Надра Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр

47 49 51 52 56 56 58 60 61 62 63 64 69 70 71 72 75 75 79 83 83 83 84 85 91 91 92 94 96 100 100 100 102 102 103 105 106

8. 8.1. 8.2. 8.3. 8.4. 8.5. 9. 9.1. 9.2. 9.3. 9.3.1. 9.3.2. 10. 10.1. 10.2. 10.3. 11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4. 12. 12.1. 12.1.1. 12.1.2. 12.2. 12.3. 13. 13.1. 13.2. 13.3. 13.4. 13.5. 13.5.1. 13.5.2. 13.6. 13.7. 13.8. 13.9. 13.10. 13.11.

Відходи Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Використання відходів як вторинної сировини Транскордонні перевезення відходів Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забруднення територій Радіоактивні відходи Сільське господарство та його вплив на довкілля Ведення сільського господарства в області Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Використання пестицидів у сільському господарстві Вплив енергетики на довкілля Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Ефективність енергоспоживання Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Використання альтернативних джерел енергії Вплив транспорту на навколишнє природне середовище Транспортна система області Обсяги транспортних перевезень Склад парку та середній вік транспортних засобів Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Використання альтернативних видів палива Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Екологічна політика України Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Моніторинг навколишнього природного середовища Державна екологічна експертиза проектної документації Економічні засади природокористування Економічні механізми природоохоронної діяльності Стан фінансування екологічної галузі Удосконалення системи управління та нормативно – правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Екологічний аудит Екологічне страхування Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Участь громадськості у процесі прийняття рішень

107 107 107 112 114 114 132 132 133 144 144 146 147 147 149 150 152 152 153 154 155 156 156 156 158 160 160 162 162 163 166 174 176 176 177 178 179 179 180 180 180

13.11.1. 13.11.2. 13.12. 13.13. 13.13.1 13.13.2. 13.13.3.

Діяльність громадських екологічних організацій Громадські рухи Виконання державних екологічних програм Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Співробітництво з Європейським Союзом Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки і пропозиції Додатки

182 184 186 190 190 190 190 191 194

"Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля… Така інформація ніким не може бути засекречена." Ст. 50 Конституції України ВСТУПНЕ СЛОВО 5

Наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків залежатиме від того, в якому навколишньому природному середовищі ми житимемо. Та це залежить від громадянської та екологічної свідомості кожного з нас. Проблема забезпечення належної ефективності практичних природоохоронних дій не втрачала своєї гостроти і в 2009 році. Комплексний характер екологічних проблем зумовлює необхідність відповідного підходу до їх розв’язання. Відтак і охорона навколишнього природного середовища не осібний вид діяльності, вона має здійснюватись у контексті впровадження інтегрованої екологічної політики, що безпосередньо торкалася б усіх сфер життєдіяльності суспільства. Впровадження такої політики є беззастережним пріоритетом діяльності Екологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина, але їх розв’язання неможливе без активної участі неурядових організацій та тісної співпраці Державного управління охорони навколишнього природного середовища із громадськістю. Особлива увага при діяльності Держуправління приділяється питанням інформування населення про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Щорічна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області є складовою частиною Національної доповіді про екологічний стан України. Вона розрахована на широке коло громадськості, зацікавлених організацій, підприємств, викладачів навчальних закладів, студентів, школярів. В ній використані матеріали відомств, причетних до спостережень за природними об’єктами, показана динаміка їх змін. Доповідь надасть можливість детально ознайомитись з широким спектром зазначених питань.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Черкаська область розташована на Східноєвропейській рівнині, у басейні середньої течії Дніпра. Площа Черкаської області становить 2091,6 тис.га (3,5% від загальної площі України). Сільськогосподарські угіддя складають 1451,3 тис. га (69,4 % загальної площі), з них ріллі – 1271,6 тис. га (87,6% площі сільськогосподарських угідь). Клімат регіону помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. 6

Середня температура найхолоднішого місяця січня – 5,90С. Середня температура влітку складає + 19 0С. За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Так, в області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник, всесвітньо відомий Уманський дендропарк "Софіївка" перлина садово-паркового мистецтва. По території області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Ліси ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на вододілах. У районі Канева й на південний схід від нього переважають дубово-грабові ліси (дуб, граб, клен, липа, ясен), у південнозахідній, південній і центральній частині – дубово-ясеневі та грабові ліси. Черкаський бір (сосна, дуб, клен, береза) – найпівденніша межа природного поширення наддніпрянських хвойних лісів на Україні. Ліси та лісовкриті площі займають 338,4 тис. га. (16,1% території області). Область лежить в лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області простягнулась з південного заходу на північний схід на 245 км, з півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка лежить на північ від с. Кононівка, Драбівського району (5014пн. ш., 3207сх. д.), південна - на південь від с. Колодисте, Уманського району (4827пн. ш., 3007сх. д.), західна - на північний захід від с. Жовтневе, Монастирищенського району (4903пн. ш., 2936сх. д.), східна – на південний схід від с. Стецівка, Чигиринського району (4900пн. ш., 3252сх. д.). Черкащина межує на півночі з Київською (межа 340 км), на сході - з Полтавською (212 км), на півдні-з Кіровоградською (388 км), на заході - з Вінницькою (124 км) областями. Область розташована в центрі України і займає вигідне географічне положення. Область перетинає головна водна артерія України - річка Дніпро. У формуванні економіки придніпровське положення Черкащини відіграє важливу роль. Більшість великих промислових підприємств області, а також ряд міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша) знаходяться недалеко від Дніпра. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів – невід'ємна частина процесу соціальноекономічного розвитку держави, неодмінна умова безпеки життєдіяльності людини. З метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища в області у 2009 році здійснювалися заходи в рамках розроблених природоохоронних програм, зокрема: "Регіональної програми екологічного 7

оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року", "Регіональної програми моніторингу довкілля в області", "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів на 2006-2011 роки", "Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами" та інші. На виконання "Регіональної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року", за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, проведені: - реконструкція каналізаційних мереж м. Золотоноша; - реконструкція первинних відстійників очисних споруд РКП "Кам'янський водоканал"; - реконструкція каналізаційної мережі в смт. Лисянці; - реконструкція хлораторної станції під електролізну установку для знезараження каналізаційних стоків Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру; - реконструкція очисних споруд в м. Чигирин; - реконструкція очисних споруд м. Монастирище; - реконструкція каналізаційних систем спального комплексу санаторію "Руська Поляна"; - реконструкція очисних споруд в с. Іркліїв Чорнобаївського району; - реконструкція системи каналізації Черкаської міської лікарні № 2; - реконструкція каналізаційного колектора по вул. Ціолковського в м. Черкаси; - реконструкція каналізаційних мереж Чигиринської центральної районної лікарні; - реконструкція систем каналізації в підвальних приміщеннях Черкаської міської поліклініки № 2; - реконструкція внутрішніх сантехнічних систем Черкаської міської інфекційної лікарні; - будівництво очисних споруд Жовтневого психоневрологічного інтернату Чорнобаївського району; - підключення до міських каналізаційних мереж скидів від частини об’єктів комунальної власності м. Корсунь–Шевченківського; - проведення комплексу робіт по регулюванню та поліпшенню гідрологічного та екологічного стану притоки р. Гнилий Тікич в адмінмежах Лисянської селищної ради; - проведення комплексу робіт по регулюванню та поліпшенню гідрологічного та екологічного стану річки Рудка в адмінмежах Степанківської сільської ради; - виготовлення проектної документації та будівництво каналізаційних мереж по вул. Геронимівській, Грузиненка м. Черкаси; - розробка проекту та реконструкцію каналізаційних мереж Черкаського обласного онкологічного диспансеру (реконструкцію каналізаційних 8

колодязів). З метою обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини в області діє розроблена Держуправлінням "Обласна програма утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів". В результаті реалізації заходів Програми планується до 2011 року поетапне вивезення з області невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР на знешкодження. Згідно із заходами Програми у 2009 році передано на знешкодження ТОВ "Елга" (м. Шостка, Сумської області) 8,25 т непридатних пестицидів на що виділено 139,7 тис. грн. Для збереження цілісності та недоторканості об’єктів природнозаповідного фонду відповідно до указів Президента України від 23.05.2005 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», від 14.08.2009 № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» в області проводились роботи щодо винесення меж цих об’єктів в натуру (на місцевості). Зокрема, за матеріалами лісовпорядкування встановлено в натурі межі 21 об’єкту природно-заповідного фонду, розроблено 10 проектів землеустрою з організації та встановлення меж. Окрім того, проведено комплекс робіт стосовно об’єднання 4 (гідрологічні заказники) та створення 16 об’єктів природно-заповідного фонду (6 гідрологічних заказників, 4 ландшафтних заказників, 2 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, ботанічної пам’ятки природи, ботанічного заказника, загальнозоологічного заказника та комплексної пам’ятки природи). За рахунок проведених робіт станом на 31.12.2009 року кількість об’єктів природно – заповідного фонду зросла до 494, площа – до 53,77 тис. га. Показник заповідності - 2,57 %. За результатами комплексної оцінки соціально-економічного розвитку області по темпам зростання загальної площі природно заповідного фонду до попереднього року Черкаська область досягла 3 місця. Спостереження за станом довкілля, що здійснювалися суб'єктами моніторингу довкілля в області, показали, що у 2009 році суттєвих змін не відбулося і екологічна ситуація в регіоні залишалася стабільною. До основних напрямків роботи у 2010 році відноситься вирішення питань щодо забезпечення очистки стічних вод, у тому числі в місті Черкаси, виконання заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів", "Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами", "Регіональної програми моніторингу довкілля в Черкаській області", "Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". Одним із основних завдань на 2010 рік є підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання 9

природоохоронних заходів, а також цільове освоєння коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними Головного управління статистики у Черкаській області в 2009р. викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел здійснювали 479 підприємств області, які взяті на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря. За звітний період ними викинуто 56,1 тис.т, що на 12,9 тис.т більше ніж в 2008 році. Зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбулось за рахунок: - збільшення використання вугілля низької якості із підвищеним вмістом сірки; - введенням в дію нових об'єктів ЗАТ "Миронівська птахофабрика". В цілому по області в 2009 р. щільність викидів від стаціонарних джерел викидів на 1 км2 складала 2684 кг (в 2008 р. – 2065 кг), а обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 43 кг (в 2008 р. – 33 кг). 31,7 тис.т (57% від загального викиду по області) забруднюючих речовин викинуто в повітряний басейн міста Черкаси (на 12,2 тис.т більше ніж в 2008р.), що пов'язано із збільшенням використання вугілля чим газу. Значний вклад (65%) в забруднення атмосферного повітря області вносить автотранспорт. В 2009 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел складали 77,8 тис.т, що на 3 тис.т менше ніж в 2008р. Скорочення викидів відбулося за рахунок зменшення кількості індивідуального автотранспорту. 2.1.1.Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел надана в таблиці 2.1 та рисунку 2.1 Табл. 2.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього

у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 28,8 64,3

Щільність викидів у розрахунку на 1 км2 , кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

1376

2000

93,1

2007

119,3

38,8

80,5

1855

0,009

2008

124,0

43,2

80,8

2065

2009

133,9

56,1

77,8

2684

* - ВРП (валовий регіональний продукт) розраховується з 2004 року, ** - дані щодо ВРП знаходяться на стадії обробки

Рис.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами 140 120 100 80 60 40 20 0 2000

2007

2008

2009

від стаціонарних джерел тис.т.

від пересувних джерел тис.т.

загальна кількість викидів тис.т.

Вхідні дані до рис. 2.1 2000р

2007 р.

2008р.

2009 р.

від стаціонарних, тис.т

28,8

38,8

43,2

56,1

від пересувних джерел , тис.т

64,3

80,5

80,8

77,8

загальна кількість, тис.т

93,1

119,3

124

133,9

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі районів та міст Черкаської області До найпоширеніших забруднюючих речовин відносяться: азоту діоксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, оксид вуглецю та діоксид сірки. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам надана в таблиці 2.2 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, надана в таблиці 2.3. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. наведені в таблиці 2.4. 12

Табл. 2.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000

2007

2008

2009

Всього в т.ч.

28,778

38,784

43,175

56,129

м.Черкаси

16,821

18,353

19,52

31,652

м.Ватутіне

0,817

1,065

0,857

0,549

м.Канів

0,115

0,079

0,097

0,093

м.Золотоноша

0,546

0,414

0,286

0,294

м.Сміла

1,31

0,708

0,533

0,408

м.Умань

0,79

1,315

1,389

Городищенський р-н

0,345

0,509

0,576

0,646

Драбівський р-н

0,112

0,249

0,467

0,522

Жашківський р-н

0,191

0,596

0,793

0,689

Звенигородський р-н

0,852

0,111

0,188

0,111

Золотоніський р-н

1,357

2,645

3,04

1,938

Кам'янський р-н

0,227

0,149

0,111

0,094

Канівський р-н

0,015

0,353

3,945

6,514

Катеринопільський р-н

0,264

0,047

0,065

0,045

К.Шевченківський р-н

0,402

0,553

0,47

0,290

Лисянський р-н

0,643

0,713

0,613

0,473

Маньківський р-н

0,26

0,177

0,379

0,276

Монастирищенський р-н

0,379

0,16

0,09

0,247

Смілянський р-н

0,201

0,564

0,496

0,687

Тальнівський р-н

0,816

1,846

1,573

0,682

Уманський р-н

0,476

0,502

0,384

Христинівський р-н

0,468

0,834

0,836

1,195

Черкаський р-н

0,411

2,407

2,278

2,449

Чорнобаївський р-н

0,4

3,553

3,305

3,618

Чигиринський р-н

0,228

0,073

0,058

0,115

Шполянський р-н

0,332

0,809

0,782

0,769

1 Черкаська область м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільсь кий р-н К.Шевченківсь кий р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенсь кий р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н

8,456

5,373

6,307

4,43

43,17

9,264

3,831

7,952

4,109

56,12

18,353 1,065 0,079 0,414 0,708 1,315

5,29 0,496 0,003 0,049 0,093 0,24

4,017 0,172 0,068 0,044 0,145

4,66 0,151 0,062 0,043 0,087 0,106

2,084 0,188 0,008 0,109 0,179 0,146

19,52 0,857 0,097 0,286 0,533 1,315

6,447 0,43 0,002 0,032 0,108 0,203

2,867 0,112 0,03 0,065 0,124

6,411 0,115 0,079 0,039 0,06 0,096

1,773 0,148 0,006 0,091 0,133 0,132

0,115

0,509

0,118

0,081

0,006

0,02

0,576

0,089

0,075

0,006

0,012 0,031

0,032 0,071

0,249 0,596

0,031 0,122

0,019 0,213

0,018 0,03

0,005 0,205

0,467 0,793

0,027 0,127

0,012 0,075

0,542

0,039

0,108

0,111

0,045

0,026

0,004

0,006

0,188

0,032

0,029

0,033

0,509

0,387

2,645

0,041

0,021

0,474

0,641

3,04

0,227 0,015

0,029 0,007

0,027 0

0,032 0,002

0,114 0,006

0,149 0,353

0,014 0,003

0,001 -

0,018 0,044

0,055 0,038

0,264

0,038

0,105

0,017

0,088

0,047

0,033

0,002

0,001

0,402

0,072

0,149

0,03

0,136

0,553

0,118

0,124

1,777 0,26

0,643 0,045

0,124 0,092

0,389 0,017

0,029 0,084

2,238 0,177

0,713 0,021

0,379

0,028

0,172

0,039

0,091

0,16

0,201 0,816 0,476

0,068 0,046 0,132

0,067 0,024 0,143

0,006 0,476 0,029

0,056 0,149 0,166

0,468

0,05

0,124

0,052

0,411

0,052

0,043

0,058

28,778

5,206

8,282

4,316

6,32

38,784

16,821 0,817 0,115 0,546 1,31 0,79

2,971 0,549 0,015 0,131 0,27 0,131

5,211 0,008 0,003 0,138 0,196 0,178

2,407 0,079 0,025 0,052 0,162 0,121

2,747 0,156 0,067 0,178 0,592 0,303

0,345

0,056

0,116

0,034

0,112 0,191

0,037 0,027

0,019 0,039

0,852

0,108

1,357

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

2009 р. в т.ч.

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

2008 р. в т.ч.

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

2007 р. в т.ч.

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

2000 р. в т.ч. разом

Населені пункти

Табл. 2.3 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т

6,959

17,523

7,996

2,913

31,65 0,549 0,093 0,294 0,408 1,389

5,523 0,079 0,001 0,017 0,082 0,177

16,494 0,031 0 0,007 0,075 0,175

6,882 0,036 0,046 0,028 0,057 0,108

1,168 0,331 0,009 0,071 0,120 0,198

0,016

0,646

0,078

0,058

0,008

0,017

0,008 0,018

0,04 0,23

0,522 0,689

0,013 0,087

0,003 0,245

0,008 0,031

0,039 0,183

0,021

0,007

0,044

0,111

0,022

0,014

0,007

0,037

0,076

0,015

0,413

0,841

1,938

0,108

0,007

0,225

0,211

0,111 3,945

0,023 0,018

0,001 0

0,007 0,08

0,021 0,037

0,094 6,514

0,018 0,040

0 0

0,005 0,113

0,018 0,022

0,005

0,065

0,043

0,004

0,045

0,026

0,004

0,005

0,003

0,038

0,213

0,47

0,127

0,098

0,041

0,159

0,290

0,04

0,018

0,042

0,152

0,362 0,018

0,125 0,025

0 0,078

0,022 0,379

1,525 0,018

2,208 0,014

0,613 0,028

0,312 0,09

0,276 0,473

0,197 0,011

0,096 0,009

0,012 0,019

0,016 0,024

0,011

0,007

0,015

0,087

0,09

0,005

0,004

0,036

0,247

0,010

0,071

0,004

0,041

0,564 1,846 0,502

0,067 0,868 0,175

0,013 0,005 0,092

0,002 0,371 0,007

0,016 0,078 0,013

0,496 1,573 0,502

0,064 0,609 0,233

0,018 0,002 0,089

0,002 0,398 0,006

0,016 0,033 0,011

0,687 0,682 0,384

0,040 0,005 0,123

0,010 0,004 0,085

0,002 0,251 0,005

0,018 0,016 0,006

0,221

0,834

0,053

0,048

0,012

0,043

0,836

0,024

0,011

0,006

0,015

1,195

0,021

0,013

0,004

0,020

0,167

2,407

0,069

0,028

0,09

0,065

2,278

0,074

0,012

0,08

0,089

2,449

0,073

0,008

0,071

0,087

Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

0,4

0,089

0,2

0,019

0,077

3,553

0,043

0,027

0,016

0,038

3,305

0,047

0,021

0,014

0,038

3,618

0,069

0,019

0,015

0,032

0,228 0,332

0,015 0,087

0,172 0,092

0,014 0,025

0,023 0,094

0,073 0,809

0,008 0,083

0,001 0,076

0,009 0,018

0,007 0,081

0,058 0,782

0,016 0,078

0,001 0,065

0,008 0,014

0,006 0,072

0,115 0,769

0,019 0,080

0,001 0,078

0,002 0,011

0,004 0,070

Табл. 2.4 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн

Всього в т.ч. м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

у 2009 р.

у 2008 р.

56129,083 31652,453 549,148 93,010 293,904 408,122 1388,621 645,791 522,167 689,462 111,415 1937,647 93,714 6513,608 45,451 290,321 472,956 275,716 246,514 686,994 682,212 383,823 1195,292 2448,522 3618,387 115,1 768,733

43175,081 19519,978 857,189 96,936 286,079 533,187 1314,883 575,679 467,188 793,281 187,795 3039,744 110,515 3944,855 65,068 470,163 612,793 379,153 89,587 496,051 1573,289 502,055 835,995 2278,164 3305,391 58,290 781,863

Збільшення \ Обсяги викидів у Викинуто в зменшення викидів у 2009 р. середньому 2009 р. проти 2008 р., до 2008 р., % одним тонн підприємством, тонн 12954,002 130 117,180 12132,475 162,2 351,694 -308,041 64,1 61,016 -3,926 95,9 10,334 7,825 102,7 10,497 -125,065 76,5 15,116 73,738 105,6 39,675 70,112 112,2 29,908 54,979 111,8 32,635 -103,819 86,9 53,036 -76,38 59,3 10,129 -1102,097 63,7 71,765 -16,801 84,8 6,248 2568,753 165,1 1628,402 -19,617 69,9 9,090 -179,842 61,7 20,737 -138,747 77,2 118,239 -103,437 72,7 19,694 156,927 275,2 18,963 190,943 138,5 42,937 -891,077 43,4 52,478 -118,232 76,5 20,201 359,297 143,0 42,689 170,358 107,5 61,213 312,996 109,5 75,383 56,810 197,5 8,221 -13,130 98,3 25,624

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря в 2009 р. залишалися підприємства енергетики, обробної промисловості та сільського господарства: - ВАТ "Черкаське хімволокно" - 25,2 тис.т (45% від загального викиду по області); - ВАТ "Азот" - 4,97 тис.т (9%); - ЗАТ "Миронівська птахофабрика" - 6,5 тис.т (12%). Інформація щодо основних забруднювачів атмосферного повітря надана в таблиці 2.5. та на рисунку 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності наведені в таблиці 2.6.

Табл. 2.5 Основні забруднювачі атмосферного повітря № п/п

Підприємство забруднювач

ВАТ "Черкаське хімволокно"

2 ВАТ "Азот" 3

Відомча приналежність

Міністерство промислової політики України, колективна Міністерство промислової політики України, колективна

ЗАТ "Миронівська птахофабрика"

Приватна

Валовий викид,т 2009 р. 2008 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

25169,639

11160,010

+14009,629

Збільшення використання вугілля низької якості

4968,591

6463,928

-1495,337

Зменшення обсягів виробництва

6465,288

3881,902

+2583,386

Введення в дію нових комплексів

Загальні викиди від підприємств - основних забруднювачів Черкаської області становили 36,6 тис.т, що складає 66 % від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які здійснювалися стаціонарними джерелами області. Рис.2.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів атмосферного повітря

Інші 34%

ЗАТ "Миронівська птахофабрика" 12%

Вхідні дані до рис. 2.2 Назва підприємства ВАТ "Черкаське хімволокно" ВАТ "Азот" м. Черкаси ЗАТ "Миронівська птахофабрика" Інше

ВАТ "Черкаське хімволокно" 45%

ВАТ "Азот" м. Черкаси 9%

Частка викидів % від загального по області 45 9 12 34

Викиди забруднюючих речовин за 2009 рік (тонн) 25169,639 4968,591 6465,288 19525,565

Табл. 2.6 Викиди забруднюючих економічної діяльності № з/п 1

1.1.

Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

речовин в атмосферне повітря за видами

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2008 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т

479

56,1

130

153

17,2

0,001

100

129

117,1

112,4

1.2

Рибне господарство

1.3

Промисловість

215

35,099

145

163

1.4

Будівництво

0,5

113,6

15.2

1.5

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; інше

0,5

77,4

9,8

Транспорт

2,8

77,6

108

1.6

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Згідно "Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані", яка підписана Українською РСР 16.03.1983 р., визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів окислів азоту, сірчистого ангідриду, аміаку, летких органічних сполук та важких металів (оксиди марганцю, п'ятиокис ванадію, свинцю, хрому, міді) зі стаціонарних і пересувних джерел або їх транскордонних потоків. В Черкаській області в 2009 р. в порівнянні з минулим роком, збільшилися викиди сірчистого ангідриду на 13,5 тис.т, діоксиду азоту - на 0,044 тис.т. Зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлено використанням вугілля низької якості із збільшеним вмістом сірки. Збільшення викидів аміаку на 1,5 тис.т пояснюється введенням в експлуатацію нових об'єктів потужного агропромислового комплексу ЗАТ "Миронівська птахофабрика". В 2009 р. скоротилися викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок на 2,3 тис.т, оксиду вуглецю – на 1,1 тис.т та неметанових летких органічних сполук на 0,4 тис.т. По іншим забруднюючим речовинам викиди суттєво не змінилися. 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість у населених пунктах Згідно "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області", затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 28.10.2005р. №24-5/IV, постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м.Черкаси. Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости 18

спостереження у м.Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. В 2009 р. лабораторією проаналізовано 19233 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9664 (50%) та по специфічних – 9569 (50%). Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Черкаси наданий в таблиці 2.7. За даними постійних спостережень в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. в м.Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по діоксиду та оксиду азоту у 1,3 рази, аміаку у 1,25. Максимальні концентрації по оксиду азоту та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин в кратності до гранично-допустимих концентрацій (далі - ГДК) в атмосферному повітрі м.Черкаси наведені в таблиці 2.8 Табл. 2.7 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Черкаси Речовина

Клас Кільнебезкість пеки міст, забрудню охопле ючої -них речовини спосте реженнями

Середньо- Середньо- Максирічний добові мальний вміст ГДК вміст забрудню- забрудню забрудючої ючої нюючої речовини, речовини речовини мг/м3 мг/м3

Максимально разові

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

ГДК забруднюючої речовини

ГДК

Пил

0,10

0,15

0,7

0,5

Діоксид сірки

0,022

0,05

0,11

0,5

Оксид вуглецю

1,00

3,0

9,0

5,0

Діоксид азоту

0,03

0,04

0,15

0,085

Оксид азоту

0,02

0,06

0,10

0,4

Сірководень

0,001

0,006

0,008

Аміак

0,04

0,40

0,2

Формальдегід

0,007

0,003

0,033

0,035

Бензол

0,00

0,1

0,23

1,5

Табл. 2.8 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності до ГДК) в атмосферному повітрі м. Черкаси Забруднююча речовина

Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Аміак Формальдегід

Місто

Середньорічна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрація

м.Черкаси -"-"-"-"-"-"-"-

0,67 0,44 0,33 0,75 0,33 1,00 2,30

1,4 0,22 1,8 1,76 0,25 0,75 2,0 0,94

Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (далі-ІЗА) м. Черкаси в 2009 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, азоту оксид. Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА надані в таблиці 2.9. Табл. 2.9 Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) м.Черкаси

(5,64)

Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря Пил Діоксид азоту Аміак Формальдегід Азоту оксид

Індекс забруднення атмосфери м. Черкаси за 2009 р. зменшився до 5,64, що дорівнює середньому рівню забруднення атмосферного повітря. В 2008 р. ІЗА складав 7,56. Зменшення ІЗА обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по аміаку, формальдегіду, діоксиду та оксиду азоту. 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря Протягом 2009 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій (далі- МС) області середні за місяць значення потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікро Ренген за годину), тобто не перевищували рівнів природного фону і знаходились на рівні 2008 року: - на МС Черкаси 12 мкР/год - на МС Жашків 13 мкР/год - на МС Звенигородка 14 мкР/год - на МС Золотоноша 13 мкР/год - на МС Канів 14 мкР/год - на МС Сміла 13 мкР/год - на МС Умань 14 мкР/год - на МС Чигирин 12 мкР/год Контрольний рівень природного гамма-фону – 25 мкР/год. Максимальні значення ПЕД, що були зафіксовані в окремі дні за весь період спостережень 2009 року, становили 15 мкР/год на всіх пунктах спостережень, окрім метеостанції Чигирин. Від одного до семи днів ПЕД становила 16 мкР/год на пунктах спостережень метеостанцій Звенигородка, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань. Один день, 5 червня, на метеостанції Умань ПЕД дорівнювала 17 мкР/год. Виміри щільності бета активних випадів враховують як природні, так і штучно утворені радіонукліди. Добова щільність сумарних бета активних 20

випадів з атмосфери змінювалась протягом 2009 року від 0,35 до 3,4 Бк/м3 (Бекерель на метр3). Середньомісячні значення становили 1,0-1,8 Бк/м3. Місячна щільність сумарних бета-активних випадів з атмосфери коливалась від 32,9 до 53,6 Бк/м3. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадів по результатах першого виміру після відбору, що перевищує 110 Бк/м3 за добу. Незначне зростання радіоактивності атмосфери в окремі дні зумовлене збільшенням в повітрі радіоактивних часток. За даними Центральної геофізичної обсерваторії погодні умови, що склались в регіоні в останні роки до 2010 року (відсутність суцільного снігового покриву у зимовий період, температурні аномалії повітря, спекотні літні місяці), сприяли розвитку процесів дефляції на поверхні землі та вітровому підйому радіоактивнозабруднених часток в повітря. 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. З метою регулювання речовин, що руйнують озоновий шар 1 січня 1989 року набув чинності, в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини що руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони, гідрохлорфторвуглеводні. На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою КМУ 4.03.2004 р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки на Україні". У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030 р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р. В Черкаській області речовини, що руйнують озоновий шар не виробляються. Хлорфторвуглеводні (фреони) використовуються тільки в сервісному обслуговуванні. За даними Державної екологічної інспекції в Черкаській області 18 суб'єктів господарювання області використовують 2,476 тонни озоноруйнівних речовин в холодильних установках та системах кондиціювання повітря, з них дихлордифторметан (ХФВ-12) – 0,657 тонн, хлордифторметан (ГХФВ-22) – 1,819 тонн. 21

Заміна озоноруйнуючих речовин на нові озонобезпечні замінники в області здійснюється ЗАТ "Техносервіс". Товариство в своїй діяльності використовує устаткування для збирання та відновлення озоноруйнівних речовин, яке отримане за рахунок гранту Всесвітнього екологічного Трастфонду на підставі Угоди від 15.10.02 між ЗАТ "Техносервіс" та Мінприроди України. За період з 2004 по 2009 роки ЗАТ "Техносервіс" вилучено у суб'єктів господарювання Черкаської області 0,128 тонн ХФВ-12 (з них в 2009 р - 0,038 тонн), який зберігається на товаристві. Проведений збір, відновлення та рециркуляція 1,217 тонн ГХФВ-22. 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Основним чинником та критерієм для визначення забруднення атмосферного повітря є норматив якості атмосферного повітря. Норматив якості атмосферного повітря відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. В Черкаській області обласною санітарно-епідеміологічною станцією проводились вивчення підфакельного розповсюдження шкідливих речовин та визначення вмісту забруднювачів атмосфери на межі санітарно-захисної зони підприємств. Протягом 2009 року відібрано і досліджено 13609 проб атмосферного повітря, з них в 534 пробі (3,9%) виявлені перевищення граничнодопустимих концентрацій. Перевищення гігієнічних нормативів зафіксовані по оксидам азоту (4 %), формальдегіду (11,7%), оксиду вуглецю (5,5%), пилу (4,9%), аміаку (1,8%), фенолу (0,9%). Спостереження за динамікою захворювань органів дихання, серцевосудинними захворюваннями серед населення в Черкаській області здійснює Головне управління здоров'я та медицини катастроф. У структурі загальної захворюваності населення все більшої уваги набувають хвороби пов'язані із техногенним забрудненням атмосферного повітря. Зокрема, тривале вдихання окислів азоту спричиняє патологічні зміни легеневої тканини, приводить до кисневого голодування тканин, рефлекторного порушення функції дихання та набряку легень. Забруднення повітряного середовища сполуками сірки (сірчистим ангідридом, сірководнем, випарами сірчаної кислоти) викликає підвищення рівня захворюваності серцево-судинними, респіраторними хворобами та бронхіальною астмою. Спалахи алергійних захворювань, астми, особливо у дітей шкільного віку, спостерігається при забрудненні повітря білковим пилом. 22

2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Стан атмосферного повітря по Черкаській області в цілому задовільний. Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м.Черкаси. За їх даними в місті спостерігається тенденція зниження середньорічних граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по аміаку від 1,25 ГДК в 2008 р. до 1 ГДК в 2009 р., по формальдегіду (Дніпровський мікрорайон міста) від 3 ГДК в 2008 р. до 2,3 ГДК в 2009 р. Для досягнення встановлених нормативів якості повітря в м.Черкаси Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області зобов'язало підприємства розробити та погодити в установленому порядку заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Виконання запланованих природоохоронних заходів в установлені терміни дозволило б знизити навантаження на атмосферне повітря міста на 422 тонни . Зокрема на ВАТ "Азот" в результаті реконструкції газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів (орієнтовна вартість - 3,5 млн. грн) планувалося в 2009 році скоротити викиди аміаку на 301 т, викидів карбаміду на 116 тонн. Терміни виконання заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за погодженням Черкаського міськвиконкому перенесені на 4 квартал 2010 р. На ТОВ "Мареллі" планувалося встановити каталізаторну піч для зменшення викидів формальдегіду на 1,46 тонн в цеху ДСП (орієнтовна вартість – 756 тис.грн). Терміни виконання даного заходу перенесені на 2012 рік. По Черкаській області в 2009 році на 19 підприємствах планувалося впровадження заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які передбачалися кошти в кількості 4605 тис.грн. Незважаючи на важкий економічний та фінансовий стан протягом 2009 року на 13 підприємствах Черкаської області були впроваджені заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в результаті яких викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротилися на 53 тонни. Основними з яких є: -Виведення з експлуатації аміачної холодильної установки на ТОВ "Черкасириба-1" (скорочення викидів аміаку на 5,5 тонн); -Переведення котельні на електроопалення на КП "Водоканал", м.Умань (скорочення викидів на 13 тонн); -Впровадження системи обезпилювання на Тальнівському кар'єріуправлінні (скорочення викидів на 6.4 тонн); -Оснащення джерел викидів пилеуловлюючою установкою на Шевченківській вагонній дільниці (скорочення викидів на 2,2 тонн); -Установка вентиляторів, перекомпоновка аспіраційних мереж робочої башти елеватору на Уманському елеваторі (скорочення викидів на 1,6 тонн); З метою регулювання викидів забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, впроваджується нова система видачі дозволів, яка 23

встановлює більш жорсткі нормативи викидів від стаціонарних джерел, для досягнення яких підприємства повинні встановлювати нове обладнання, впроваджувати сучасні технології та ефективні методи очистки. Для зменшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел використовуються менш токсичні види палива. Так в 2009 р. кількість транспортних засобів, які використовують стиснений та зріджений газ (або стиснений газ та бензин, стиснений газ та дизпаливо) складала 7257 одиниць.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Господарсько-економічна діяльність в тому вигляді, як вона здійснюється в глобальному масштабі веде до різкого збільшення надходження парникових газів в атмосферу. Екстенсивне і відносно низькоефективне спалювання викопних палив, зведення лісів і інші фактори приводять до посилення парникового ефекту і появі негативного зворотного зв'язку - впливу несприятливих кліматичних явищ на економіку, екосистеми та умови життя людини. Парникові гази – це гази (діоксид вуглецю, метан, закис азоту), які викликають в атмосфері парниковий ефект, що сприяє потеплінню клімату. У порівнянні з початком ХХ століття, концентрація діоксиду вуглецю в атмосфері збільшилася більш ніж на 25%, концентрація метану майже на 150%. Швидко ростуть концентрації закису азоту і інших парникових газів (гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки). Відповідно до існуючих прогнозів ці зміні приведуть до значних регіональних і глобальних змін температури, опадів, вологості ґрунту і рівня океану, збільшення частоти й інтенсивності найбільш несприятливих явищ (зокрема - повеней, смерчів, різких відлиг і заморозків, посух і т.п.). З метою стабілізації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему, у 1992 р. була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 р. – Кіотський протокол до неї. Україною протокол ратифікований 04.02.04 р. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008-2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували. Згідно з Протоколом Україна має зобов'язання не перевищувати рівня викидів парникових газів 1990 року у період з 2008 по 2012 роки. В Черкаській області в 2009 р. викиди парникових газів, за даними Головного управління статистики, складали – 3790,9 тис. т (з них 1001,4 тис.т викиди від пересувних джерел), що на 399 тис.т менше ніж в попередньому році. Найбільшими утворювачами парникових газів в області є підприємствавиробники: ВАТ "Азот" та ВАТ "Черкаське хімволокно". Ними в 2009 р. викинуто в атмосферу 1944,3 тис. т парникових газів (70 % від обсягу парникових газів області від стаціонарних джерел), з них на ВАТ "Азот" викиди парникових газів складали 1007,5 тис. т (52%), на ВАТ "Черкаське хімволокно" – 936,8 тис. т (48%). На даних підприємствах заплановані заходи по скороченню викидів парникових газів в атмосферне повітря, впровадження яких дозволить скоротити викиди парникових газів на 917 тис.т, з них на ВАТ "Азот" - на 900 тис.т в 2012 році, на ВАТ "Черкаське хімволокно"- 17 тис.т в 2020 році.

Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2007-2009 р.р. наведена в таблиці 3.1. Табл. 3.1 Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2007-2009 р.р. (тис.т) Обсяги викидів діоксиду вуглецю, тис.т 1990 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. Всього: в т.ч. -від стаціонарних джерел -від пересувних джерел

10076,319

4327,7

4179,046

3790,850

10076,319 -

3240,9 1086,8

3102,132 1076,914

2789,492 1001,358

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Для реалізації положень Кіотського протоколу розпорядженням КМУ від 18.08.05 № 346 (у редакції розпорядження КМУ від 05.03.09 № 272-р) затверджений "Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату". Однією з вимог якого є проведення на регіональному рівні інвентаризації викидів та витоків парникових газів. Інвентаризація викидів парникових газів - це збір, структурування, аналіз, узагальнення й архівування всіх даних, необхідних для оцінки або вимірювання фактичних антропогенних викидів парникових газів від джерел (включаючи підготовку методологічного процесу проведення інвентаризації), що перебувають у власності юридичної особи або на території регіону, або задіяних у проекті за період, визначений сторонами. При проведенні інвентаризації враховуються викиди парникових газів від паливовикористовуючого обладнання, об'єктів сільськогосподарського призначення, виробничих процесів хімічного виробництва. В Черкаській області в 2007 р. в результаті проведення інвентаризації вперше розраховані викиди парникових газів від пересувних джерел. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату По Україні в 1990 р. антропогенні викиди парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю були зафіксовані на рівні 925 млн.т (по Черкаській області викиди парникових газів в 1990 р. в еквіваленті діоксиду вуглецю складали 10,1 млн.т). Але 1990 р. став початком спаду промисловості, що відповідно привело до поступового зниження об'ємів викидів. Кінцевою метою Конвенції є досягнення стабілізації концентрації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему. Відповідно до Конвенції такого рівня планується досягти у терміни, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дасть можливість не ставити під загрозу виробництво продовольства і забезпечувати його подальший розвиток. 26

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання По території Черкаської області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Також в області налічується 38 водоймищ та 2314 ставків. Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2009 р. становить 284,7 млн.м3. У порівнянні з 2008 р. (285 млн.м3) забір свіжої води зменшився на 0,3 млн.м3 (0,1 %). Динаміка забору свіжої води показана на рис. 4.1. Рис. 4.1 Забір свіжої води, млн.м3 285,2 285,1

285,1

285

285 284,9 284,8 284,7

284,7

284,6 284,5 2007

2008

2009

Вхідні дані до рис. 4.1 Роки Забір свіжої води, млн.м3/рік

2007 285,1

2008 285,0

2009 284,7

Зменшення загальних обсягів забору води пов’язано з більш раціональним її використанням та встановленням приладів обліку води. Найбільша кількість води використовується на потреби сільського господарства – 164,0 млн.м3 або 67,9 % від загального використання (рис.4.2).

Рис. 4.2 Структура використання водних ресурсів, млн. м3

Інші потреби 3,7 млн.куб.м.

Виробничі потреби 39,8 млн.куб.м. Побутов і потреби 33,9 млн.куб.м.

Сільськогосподарське в одопостачання 164 млн.куб.м.

Вхідні дані до рис. 4.2 Виробничі потреби Побутові потреби Сільськогосподарське водопостачання (риборозведення) Інші потреби

39,8 млн.куб.м. 33,9 млн.куб.м. 164,0 млн.куб.м 3,7 млн.куб.м.

16,5 % 14,1 % 67,9 % 1,5 %

Динаміка основних показників використання і відведення води наведена в табл.4.1. Табл. 4.1 Основні показники використання і відведення води, млн. м3 1990

2000

2005

2007

2008

2009

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

253,6

233,6

294,4

285,1

285,0

284,7

у тому числі для використання

243,7

223,7

254,3

251,1

252,0

250,1

Спожито свіжої води (включаючи морську) з

236,7

213,5

246,2

242,5

243,1

241,4

76,56 55,68

74,8 52,21

55,89 39,74

47,22 36,2

43,9 35,66

39,8 33,9

14,57 34,69 44,58 11,52 183,0

3,545 34,35 42,56 14,84 194,2

0,789 29,66 120,2 11,38 233,7

2,5 41,98 114,6 11,98 224,34

2,37 41,47 119,7 12,38 230,0

3,7 41,57 122,4 12,21 225,2

158,6

169,4

209,34

195,8

204,0

200,1

23,77 3,485 65,49 69,38 528,2 87,34 159,1

22,8 3,478 60,29 86,34 613,6 89,13 154,9

23,3 7,1 58,17 127,8 743,6 93,01 179,9

13,5 5,3 52,7 129,6 680,0 93,51 171,7

12,4 4,8 54,1 137,5 641,1 93,61 161,8

11,8 4,3 53,7 134,6 590,4 93,71 163,4

Показники

неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

Обсяги забору, використання та відведення води по басейнах річок Дніпра та Південного Бугу показані в табл.4.2.

Табл. 4.2 Забір, використання та відведення води, млн. м3 Назва водного об’єкту Басейн р. Дніпро Басейн р. П. Буг Всього по області

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 225,1 59,6 284,7

Використано води

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 169,7 8,1 30,4 3,7 200,1 11,8

187,1 54,3 241,4

Забір і використання води по галузях народного господарства в динаміці наведено в табл.4.3. Табл. 4.3 Забір і використання води, млн.м3/ рік Роки

Річковий басейн

Дніпро П.Буг Всього по області 2008 Дніпро П.Буг Всього по області 2009 Дніпро П.Буг Всього по області 2007

З поверхневих джерел 190,5 33,81

Забрано води З підземних Разом джерел

Промисловість

Використано води Сільське Комунгосп Зрошення господарство

Риборозведення

Інші галузі

38,5 22,31

229,0 56,12

43,34 3,877

26,13 15,85

32,57 3,621

2,091 0,453

86,45 28,16

224,3

60,8

285,1

47,22

41,98

36,2

2,5

114,6

191,5 35,1

36,5 21,9

228,0 57,0

40,6 3,3

24,41 17,06

32,2 3,46

2,04 0,33

91,6 28,1

226,6

58,4

285,0

43,9

41,47

35,66

2,37

119,7

187,0 38,8

38,1 20,8

225,1 59,6

37,60 2,22

26,40 15,17

30,78 3,15

2,92 0,75

89,45 32,95

225,8

58,9

284,7

39,82

41,57

33,93

3,67

122,4

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод У 2009 р. в поверхневі водні об'єкти скинуто 200,1 млн.м3 зворотних вод, що на 3,9 млн.м3 менше в порівнянні з 2008 р. (Рис.4.3, 4.4). Рис. 4.3 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р.П.Буг,млн.м3 31 30,5

30,6 30,4

30 29,5 29,3

29 28,5 2007

2008

Вхідні дані до рис.4.3 Роки Скид зворотних вод у басейн р. П. Буг, млн.м

2009

2007

2008

2009

30,6

29,3

30,4

Рис. 4.4 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн. м3 180 175

174,7

170

169,7 165,2

165 160

2007

2008

Вхідні дані до рис.4.4 Рік Скид зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн.м3

2007 165,2

2009 2008 174,7

2009 169,7

Об'єм скиду забруднених зворотних вод зменшився на 0,6 млн.м3 (з 12,4 млн.м3 у 2008 році до 11,8 млн.м3 у 2009 році). Інформація по типах очищення зворотних вод в динаміці приведена в табл. 4.4. Табл. 4.4 Типи очищення зворотних вод, млн. м3/рік Рік

Скинуто всього

2007 2008 2009

195,8 204,0 200,1

Нормативно очищених на очисних спорудах Всього Біол. очистка Фіз.-хім. Механічна очистка очистка 52,76 54,1 53,73

52,38 53,86 53,55

0,38 0,25 0,179

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного обєкта 171,7 162,0 161,8 153,1 163,4 154,4

Скиди забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти в порівнянні з 2008 р. зменшились на 1,68 тис. т. Динаміка скидання забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти наведена в табл. 4.5. Табл. 4.5 Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік Рік

Водний об’єкт

2007 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2008 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2009 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу

Скидання забруднюючих речовин Завислі N (сума P речовини мінеральних (ортофосформ) фати)

Разом

БСК

ХСК

49759,4 44311,7 5447,7

1192 1112 80

0,776 0,429 0,347

1038 965 73

1903 1772 131

50780,2 45116,7 5663,5

1166 1085 81

890 475 415

999 933 66

49104,0 44613,3 4490,7

1060 1003 57

975 632 343

1055 1002 53

Мінералізація

Нафтопродукти

158,6 134,4 24,24

32268 28310 3958

13,03 12,19 0,84

1239 1096 143

166,2 141,3 24,9

33140 29400 3740

10,09 9,42 0,67

1606 1488 118

175,7 155,6 20,1

32270 29280 2990

9,66 8,74 0,92

Обсяг зворотного водопостачання становить 585,2 млн.м3. Обсяг повторного водопостачання за 2009 р. становить 5,2 млн.м3. Відсоток економії свіжої води у 2009 р. становить 93,71 % проти 93,61 % у 2008 р. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені у табл. 4.6. Табл.4.6 Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3/рік Роки

Галузь економіки

Оборотне

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

671,5 0,004 671,5

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

633,6 633,6

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

585,2 585,2

Всього по області

Повторнопослідовне 2007 р. 8,509 8,509

Економія свіжої води, %

Безповоротне водоспоживання

94,14 0,73 93,51

12,73 35,07 2,276 50,0

7,5 7,5

94,23 93,61

9,53 35,08 3,071 47,75

5,2 5,2

94,36 93,71

7,38 38,20 3,05 48,75

2008 р.

Всього по області

2009 р.

Всього по області

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) У 2009 році з 23 підприємств-забруднювачів водних об’єктів області 52,2% припадає на підприємства житлово-комунального господарства. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів наведені в табл. 4.7.

Табл. 4.7 Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік Відомство 2007 Мінагрополітики України Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Укркооп-спілка Черкаська міська рада Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

0,003

0,6

0,007

0,7

0,54

109,206

0,962

928,04

0,088

31,82

КП „Уманьводоканал”

р. Гірський Тікич р. Уманка

3,928

1178,49

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

2,161

182,63

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,25

47,16

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" Чорнобаївське КП ВУЖКГ

р.Рось

0,015

1,81

р. Ірклій

0,073

55,66

Ватутінське КВП “Водоканал”

р. Шполка

0,5

216,77

ТОВ „Цибулівський цукровий завод”

р. Гірський Тікич р. Ірдинка

0,3

50,84

0,089

29,66

р. Ірдинка р. Дніпро

0,015 1,48

1,48

0,015 -

5,168 170,95

0,12

48,219

РКП "Камянський водоканал"

р. Гнилий Тікич р. Тясмин

0,171

170,28

КП "Чигиринське"

р. Тясмин

0,14

22,8

ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод"

р.Тясмин

0,173

3,69

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

ТОВ “Шполянська кондитерська фабрика” ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ТОВ “Оберіг”

р. Шполка

0,003

р. Рось р. Гірський Тікич р. Золотоношка

Золотоніське ВАТ “Веста” Тальнівське КП “Водоканал”

Черкаський обласний міжгосподарський санаторій "Мошногір’я Звірогосподарство "Мошногір’я" КП „Черкаське експлуатаційнолінійне управління автомобільних шляхів” Звенигородське КП "ВКГ"

разом

Рік Відомство Концерн “Агропромінвест” Корпорація "Украгропромбуд" НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінпромполітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Разом: 2008 Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Держкомпромполітики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Міністерство охорони здоровя України Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Мінпромполітики України Мінтранспорту та звязку України Мінтранспорту та звязку України Концерн “Агропромінвест” Мінагрополітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Об’єм скидання, млн.м3 НО -

НДО 0,054

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 21,33

0,023 -

0,002 0,842

2,3 0,3 73,12

0,004 0,642

4,4 37,642

0,219

65,81

Хлистунівський щебзавод

р. Гірський Тікич р. Вільшанка

0,665 13,5

0,665 5,3

8,2

17,96 3477,355

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

2,11

173,87

ТОВ „ЛОЦ ЧС та ДОЦ „Світанок” Набутівська філія ТОВ „ПриватАгро-Черкаси” ВАТ "Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика" Тальнівське КП “Водоканал”

р. Дніпро р. Рось

0,005 0,0004

0,61 0,0003

р. Рось

0,0002

0,2

р. Гірський Тікич р. Шполка

0,1

25,82

0,0436

38,5

р. Гірський Тікич р. Тясмин

0,28

285,6

0,14

43,44

р. Ірдинка р. Тясмин р. Сріблянка

0,085 0,006 0,027

20,33 1,4 6,08

р. Тясмин

0,149

23,84

р. Золотоношка

0,07

36,22

р. Рось

0,004

1,5

р. Ірклій

0,085

20,33

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ТОВ "Уманський гранкар’єр" Тальнівська газокомпресорна станція КП "Смілаводоканал"

р. Золотоношка

разом 0,054

р. Уманка р. Білашка р. Тясмин

0,023 0,002 0,842

ТОВ "Смілаенергопромтранс" КП "ВодГео"

р. Тясмин Р. Тясмин

Монастирищенське ВУЖКГ

Шполянська центральна районна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків ТОВ “Оберіг” КП "Чигиринське" ЗАТ “Санаторій "Мошногір’я” ТОВ "Смілаенергопромтранс" Локомотивне депо ст. ім. Т. Шевченка, м. Сміла ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" Чорнобаївське КП ВУЖКГ

Рік Відомство Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Черкаська міська рада Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінпромполітики України НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Разом: 2009 Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Об’єм скидання, млн.м3 НО -

НДО 0,223

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 107,86

0,012

1,1

1,49

303

р. Вільшанка р. Тясмин

0,665 0,176

0,665 -

0,176

102,1 109,85

КП „Уманьводоканал”

р. Уманка

3,2

1286,75

КП „Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” Золотоніське ВАТ “Веста”

р. Дніпро

1,57

107,7

р. Золотоношка

1,0

690,48

р. Гнилий Тікич р. Білашка р. Гнилий Тікич р. Фоса

0,029

4,4

0,002 0,121

0,121

0,002 -

0,3 13,84

0,065

15,56

р. Росава

0,72 12,4

4,8

0,72 7,6

282,1 3725,25

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

1,991

164,17

Звенигородське КП "ВКГ"

0,12

28,93

Золотоніське ВАТ “Веста”

р. Гнилий Тікич р. Золотоношка

0,858

965,25

РКП "Камянський водоканал"

р. Тясмин

0,165

72,07

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" КП Монастирищенське ВУЖКГ

р. Рось

0,0094

41,41

Р. Гірський Тікич р. Гірський Тікич р. Уманка

0,199

102,73

0,094

27,85

3,937

1238,7

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

разом 0,223

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" КП "ВодГео"

р. Рось

0,012

р. Тясмин

Хлистунівське карєроуправління РКП "Камянський водоканал"

ВАТ „Ватутінський комбінат вогнетривів” Тальнівська газокомпресорна станція Звенигородське КП "ВКГ" Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси" ЗАТ “Миронівська Птахофабрика”

Тальнівське КП “Водоканал” КП „Уманьводоканал”

Рік Відомство Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Мінагрополітики України Міністерство охорони здоровя України Черкаська міська рада Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Агропромінвест” Мінпромполітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Мінагрополітики України Мінтранспорту та звязку України НАК „”Нафтогаз України” Міністерство праці та соціальної політики України Разом:

Об’єм скидання, млн.м3 НО -

НДО 0,148

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 77,96

0,075

25,61

0,0012

0,001

р. Ірдинка р. Шполка

0,079 0,039

40,58 24,52

р. Дніпро

1,462

277,01

р. Тясмин

0,141

43,25

Золотоніська філія ПП “Агроспецпроект” ТОВ "Смілаенергопромтранс" КП "ВодГео"

р. Золотоношка

0,0333

9,13

р. Тясмин р. Тясмин

0,0068 1,34

0,91 252,3

Хлистунівське карєроуправління ЗАТ “Миронівська Птахофабрика” ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" Гайсинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Стеблівський психоневрологічний інтернат

р. Вільшанка р. Росава р. Тясмин

0,665 0,979 0,078

0,665 0,013 -

0,966 0,078

126,6 313,16 10,91

р. Білашка

0,002

0,3

р. Боровиця

0,0012

0,31

8,1717

3843,661

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

разом 0,148

Чорнобаївське КП ВУЖКГ

р. Ірклій

0,075

ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ЗАТ “Санаторій "Мошногір’я” Шполянська центральна районна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків КП „Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” КП "Чигиринське"

р. Рось

12,4239

4,2522

Інформація щодо використання та відведення води підприємствами галузей економіки наведена у табл. 4.8. Табл.4.8 Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3 Галузь економіки

Використано води

З неї на: побутово-питні потреби виробничі потреби

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому числі з них без очищення забруднених 0,329 0,179 53,31 -

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

6,349 0,075 25,12

0,181 0,035 1,500

6,168 0,040 23,62

0,388 0,012 32,89

0,154 0,008 29,37

0,235 0,004 3,526

0,291 8,894

0,078 8,393

2,120

168,0 5,530 0,231 0,157

0,125 0,710 0,133 0,063

0,289 4,820 0,097 0,094

132,3 1,498 1,503 0,691

0,979 0,033 1,489 0,666

0,013 1,487 0,666

2,648 241,4

1,651 33,9

0,927 39,8

1,105 200,1

0,122 11,8

4,3

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом останніх років у весняно-літній період спостерігалось погіршення якості води (зниження вмісту розчиненого кисню) в Стеблівському та КорсуньШевченківському водосховищах, розташованих на р. Рось. Внаслідок зниження вмісту розчиненого кисню вода річки була непридатна для забезпечення господарсько-питних потреб населення та існувала імовірність загибелі водних живих ресурсів. Вверх по течії в межах Київської області скиди забруднених стічних вод в р. Рось здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик, очисні споруди яких працюють неефективно. Тобто, всі забруднення, які надходять зі стічними водами Київської області, накопичуються у верхньому б’єфі Стеблівської ГЕС, а потім надходять в район питного водозабору м. Корсунь-Шевченківського. Протягом 2009 року ситуація покращилась. Надзвичайних ситуацій, пов’язаних із зниженням вмісту розчиненого кисню не зафіксовано. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Протягом 2009 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводився аналіз якості поверхневих та підземних вод області: перевірено 51 випуск стічних вод, відібрано 201 пробу поверхневих вод, 139 проб стічних вод. Гідрохімічний склад води визначався на 22 річках, 2 водосховищах та підземних вод в 172 свердловинах. Якість поверхневих вод річок області наводиться нижче. Канівське водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Канівського водосховища проводився на прикордонному створі з Київською областю (пристань Бучаки) та у верхньому б'єфі Канівської ГЕС. На створі пристань Бучаки було зафіксовано перевищення ГДК амонію у 2 рази, ГДК заліза заг. у 2 рази на обох створах. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочнобезопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов", 1990. За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним.

Кременчуцьке водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Кременчуцького водосховища проводився на дев'яти підконтрольних створах. На підконтрольних створах: - в районі с. Пекарі, 5 км нижче скиду очисних споруд міста Канева; - пристань Тубільці, 0,5 км нижче пристані Тубільці, 0,5 км нижче впадіння р. Рось; - 0,5 км вище водозабору м. Черкаси; - вище м. Черкаси, 2 км вище залізничного мосту; - 1 км нижче Південного промвузла м. Черкаси; - в районі скиду о/с ВАТ «Азот»; - 0,5 км вище скиду очисних споруд ВАТ "Азот"; ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". - 0,5 км нижче скиду очисних споруд ВАТ "Азот"; - в р-ні с. Липове, 2 км нижче села, в районі дамби, на межі з Полтавською областю; основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2009 році санітарний стан Кременчуцького водосховища на підконтрольних створах залишився задовільним. р. Рось Аналітичний контроль якості та складу води р. Рось проводився на чотирьох створах: на межі з Київською обл., в районі с. Москаленки; 1 км вище та 1 км нижче м. Корсунь-Шевченківський; 1 км нижче села Межиріч, 5 км вище гирла р. Рось. На створі 1 км вище м. Корсунь-Шевченківський основні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створах: в районі с. Москаленки, на межі з Київською обл.; 1 км нижче м.Корсунь-Шевченківський; 1 км нижче с. Межиріч, 5 км вище гирла р. Рось більшість інгредієнтів органічних забруднень біогенних елементів, основних іонів відповідають нормам. За звітній період гідрохімічні показники в межах норми, санітарний стан залишився задовільним. р. Вільшанка Визначення гідрологічного складу проводилось на створі в с. Мошни, 1 км вище гирла. Більшість інгредієнтів органічного забруднення, біогенних елементів, основних іонів відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". 46

За звітний період санітарний стан в районі не змінився і залишився задовільним. р. Тясмин Аналітичний контроль якості та складу води в р. Тясмин проводився на шести підконтрольних створах. На створах 0,5 км нижче м. Кам’янки та 0,5 км нижче м. Сміла зафіксовано перевищення ГДК БСК5 відповідно в 1,6 р та в 1,5 р.; перевищення ГДК амоній іонів в 1,6 р нижче м. Кам’янки. На створах 1 км вище, 1 км нижче м. Чигирин обстеження проводилось три рази. На створі 1 км вище м. Чигирин спостерігалось перевищення ГДК АПАР в 1,4 р., нижче – в 2,5 р.; перевищення ГДК нафтопродуктів – в 1,6 р. Інші показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2009 році санітарний стан р. Тясмин залишився задовільним. р. Золотоношка Аналітичний контроль якості та складу води проводився на трьох підконтрольних створах. На створі 1 км вище м. Золотоноші перевищень ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений" не виявлено. На створі 0,5 км нижче м. Золотоноші виявлено перевищення ГДК амоній іонів в 1,6 р. На створі в районі пристані Чехівка 0,5 км вище гирла р. Золотоношки в районі насосної станції перекачки гідрохімічні показники відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2009 році внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод Золотоніського ВАТ "Веста" коефіцієнт забрудненості р. Золотоношки становив 3,99, що відносить її до помірно забруднених. р. Супій Основні показники складу та якості води на створі с. Богдани, 1 км вище села, на межі з Київською обл. відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2009 році санітарний стан р. Супій задовільний.

Басейн річки Південний Буг р. Гнилий Тікич Аналітичний контроль якості та складу води р. Гнилий Тікич проводився на п’яти підконтрольних створах. На створах в межах с. Косяківка на межі з Київською областю, в районі м. Звенигородки, 0,5 км нижче міста основні гідрохімічні показники відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". Результати хімічних аналізів річкової води на створі в межах с. Лоташеве, 2 км вище гирла р. Гнилий Тікич та 0,5 км нижче гирла р. Шполки в межах с. Єрки відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2009 році санітарний стан р. Гнилий Тікич задовільний. р. Шполка Аналітичний контроль якості та складу води р. Шполки проводився на двох підконтрольних створах. На створі 0,5 км вище м. Ватутіне основні показники складу та якості води відповідають нормам ГДК Санин № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2009 році санітарний стан р. Шполки задовільний. р. Гірський Тікич Основні показники складу та якості води на створі 2 км вище гирла р. Гнилий Тікич (с. Криві Коліна) знаходяться в межах норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2009 році санітарний стан р. Гірський Тікич задовільний. р. Уманка Аналітичний контроль якості та складу води р.Уманки проводився на створі 0,5 км нижче скиду очисних споруд м. Умань в межах с. Сушківка. Показники знаходяться в межах допустимих норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2009 році санітарний стан р. Уманки задовільний. Як свідчать дані спостережень, стан річок області залишається задовільним. Санепідслужбою області здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, 48

виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. Згідно з програмою "Комплексного моніторингу за якістю води р. Дніпро ..." санепідслужбою області продовжується контроль якості води поверхневих водойм в 92 створах постійного нагляду та у місцях водокористування населення. За даними лабораторних досліджень якість води р. Дніпро по всій течії відповідає ІІ - ІІІ класу якості води поверхневих водойм (ГОСТ 2761-84) та характеризується помірним ступенем забруднення (СанПіН 4630-88). В Канівському водосховищі, на межі Черкаської та Київської областей, в районі м. Канів (ств. №1-4) вода відповідала гігієнічним вимогам встановлених для водойм ІІ категорії за органолептичними, санітарно-хімічними, бактеріологічними, показниками. Процеси самоочищення річкової води проходили задовільно. Санепідслужбою області у 2009 році досліджено понад 3 тис. проб річкової води, з яких не відповідало санітарним нормам 19,2% проб за хімічними та 8,2 % за мікробіологічними показниками (в 2008 р. – 13,4 % і 7,5 % відповідно). 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод Черкаської області не проводилась, стан гідробіоценозів не визначався. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Санепідемслужбою області проводилися дослідження проб річкової води за мікробіологічними показниками. За результатами спостережень Смілянської міськСЕС (ств. № 33,34) в р. Тясмин розчинений кисень виявлявся в концентраціях від 3,9 до 4,1 мг/дм3, що свідчить про надходження у річкову воду органічних сполук та порушення процесів самоочищення. Індекс ЛКП становив 24000. Збудники кишкових інфекцій не виявлені. Якість води в р. Рось в зоні спостереження Корсунь-Шевченківської райСЕС на межі з Київською областю та в місці міського водозабору «Сівач» (ств. № 12-14) відповідає санітарним нормативам. На цій же річці в районі с. Деренківець та с. Дробівка (ств. № 16-17) якісні показники води значно перевищували встановлені нормативи за бактеріологічними показниками: індекс ЛКП складав 130000-240000. Збудники кишкових інфекцій не виявлені. Процеси самоочищення в річці проходять задовільно. За гігієнічною класифікацією вода р. Рось в зазначених створах має високий ступінь забруднення. В річці Золотоношка, в зоні спостереження Золотоніської райСЕС поблизу с. Чапаєвка (ств. № 46), виявлялось підвищена інтенсивність запаху – 4 бали, збільшився вміст зважених речовин в 1,4 рази, знизився вміст розчиненого кисню до 3,2 мг/дм3 та підвищився індекс ЛКП, E.Coli до 70000, що обумовлено скидом 49

у водойму недостатньо очищених стоків з каналізаційних споруд ВАТ «Веста» м. Золотоноша. За результатами спостережень Звенигородської райСЕС якість води р. Гнилий Тікич вище м. Звенигородка та в місці водозабору (ств. № 67-68) відповідала гігієнічним вимогам за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками. Збудники кишкових інфекцій не виявлені. Процеси самоочищення в річці проходили задовільно. За гігієнічною класифікацією вода р. Гнилий Тікич в створах постійного нагляду зазнає допустимого ступеню забруднення. На цій же річці в Катеринопольському районі біля с. Шостаково (ств. №73) виявлялись високі рівні бактеріального забруднення: індекс ЛКП, E.Coli становив 24000. В результаті проведених лабораторних досліджень проб води р. Уманка (створ № 85, 86) в зоні спостереження Уманської міськСЕС, виявлено збільшення вмісту зважених речовин – до 11,8 мг/дм3, рівня рН – до 8,7. Процеси самоочищення води проходили на задовільному рівні. На цій же річці в зоні спостереження Уманської райСЕС (ств. № 87) виявлявся допустимий рівень забруднення води за індексом ЛКП – 6200. У воді р. Шполка (ств. № 76), в зоні спостереження Шполянської райСЕС, зменшувався вміст розчиненого кисню до 3,1 мг/дм3 та підвищувався індекс ЛКП до 9300, в зоні спостереження Ватутінської міськСЕС (ств. № 79) виявлялись підвищені рівні ХПК – 31,3 мгО2/дм3 та БСК20 – 13,4 мгО2/дм3, що свідчить про забруднення водойми органічними речовинами та погіршення процесів самоочищення. В минулому році, за висновками обласної СЕС, покращилась за санітарнохімічними та мікробіологічними показниками якість води в річках Рось, Шполка, Гнилий Тікич та Гірський Тікич. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозборів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення поверхневих вод, є гідрометеорологічні умови. Нині головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції по каскаду дніпровських водосховищ є р. Прип’ять, тому умови формування поверхневого стоку на її водозаборі мають вирішальний вплив на радіаційний стан всього каскаду дніпровських водосховищ. За даними Черкаського ЦГМ протягом 2005-2009 років концентрації стронцію-90 у воді Канівського водосховища коливалися в межах від 28 до 99 Бк/м3; концентрації цезію-137 – від 4,83 до 11,4 Бк/м3, що набагато нижче допустимих норм по питній воді згідно з документом Др-97 (допустимий рівень вмісту цезія-137 та стронція-90 у питній воді 2 Бк/л або 2000 Бк/м3). За даними Дніпровського БУВР результати аналізів на визначення цезію137 та стронцію-90 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді створів с. Сокирне (водозабір м. Черкаси); нижній б’єф Канівської ГЕС; 50

м. Стеблів, верхній б’єф водосховища ГЕС знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення На стан навколишнього природного середовища області, в т. ч. поверхневих водойм та підземних вод, негативно впливають скиди у водойми неочищених і недостатньо очищених стічних вод, відсутність благоустроєних полігонів для складування побутових відходів, інтенсифікація господарської діяльності тощо. Однією з причин захворюваності населення на гострі кишкові інфекції, шигельози, вірусний гепатит А є вживання недоброякісної питної води. Державному санітарному нагляду в 2009 році підлягали 396 водогонів централізованих джерел водопостачання, з них 24 комунальних, в тому числі 4 з поверхневих джерел, 242 відомчих, 130 сільських та 362 децентралізованих джерел (341 громадський колодязь, 17 артезіанських колодязів, 4 каптажі). Централізованим водопостачанням в області охоплені всі міста, 14 селищ міського типу та 158 сільських населених пунктів. Всього по області централізованим водопостачанням забезпечена майже половина населення (близько 600 тис. жителів). Фахівцями санепідслужби області протягом 2009 року проведено 1615 санітарно – епідеміологічних обстежень водопостачальних підприємств, в 9,2% випадків виявлені порушення вимог санітарних норм і правил. Впродовж минулого року із джерел централізованого господарськопитного водопостачання відібрано i досліджено 5736 проб питної води за санiтарно-хiмiчними показниками, з них 378 не відповідали нормативам державного стандарту, що складає 6,6 % (при середньодержавному показнику – 13,2%) та 7955 проб за бактеріологічними показниками, з них 220 не відповідали встановленим нормативам, що складає 2,8 % (при середньодержавному показнику – 3,4%). Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 1784 проби питної води за санітарно-хімічними показниками, з них 401 не відповідала нормативам санітарних правил, що складає 22,5%, проти 27,8% в 2008 році, 1689 проб за бактеріологічними показниками, з них 236 не відповідали встановленим нормативам, що складає 14,0% ( 13,8% - 2008 році). 4.5. Заходи щодо покращення стану водних обєктів Для поліпшення стану водних ресурсів області та на виконання заходів регіональної програми екологічного оздоровлення Дніпра з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2009 року було освоєно 5648,6 тис. грн. на: - реконструкцію каналізаційних мереж м. Золотоноша, реконструкцію первинних відстійників очисних споруд РКП "Кам'янський водоканал", - реконструкцію каналізаційної мережі по провулку Б. Хмельницького в 51

смт. Лисянці, - реконструкцію хлораторної станції під електролізну установку для знезараження каналізаційних стоків Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру, - реконструкцію очисних споруд в м. Чигирин, - реконструкцію очисних споруд м. Монастирище, - реконструкцію каналізаційних систем спального комплексу санаторію "Руська Поляна", - реконструкцію очисних споруд в с. Іркліїв Чорнобаївського району, - реконструкцію системи каналізації Черкаської міської лікарні № 2, - реконструкцію каналізаційного колектора по вул. Ціолковського в м. Черкаси, - реконструкцію каналізаційних мереж Чигиринської центральної районної лікарні, - реконструкцію систем каналізації в підвальних приміщеннях Черкаської міської поліклініки № 2 по вул. Енгельса,1 в м. Черкаси, - реконструкцію внутрішніх сантехнічних систем Черкаської міської інфекційної лікарні по вул. Рози Люксембург, 210/1 в м. Черкаси, - будівництво очисних споруд Жовтневого психоневрологічного інтернату Чорнобаївського району, - підключення до міських каналізаційних мереж скидів від частини об’єктів комунальної власності м. Корсунь – Шевченківський, - проведення комплексу робіт по регулюванню та поліпшенню гідрологічного та екологічного стану притоки р. Гнилий Тікич в адмінмежах Лисянської селищної ради, - проведення комплексу робіт по регулюванню та поліпшенню гідрологічного та екологічного стану річки Рудка в адмінмежах Степанківської сільської ради, - виготовлення проектної документації та будівництво каналізаційних мереж по вул. Геронимівська, Грузиненка м. Черкаси, - розробку проекту та реконструкцію каналізаційних мереж Черкаського обласного онкологічного диспансеру (реконструкцію каналізаційних колодязів).

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО – ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Збереження біо- та ландшафтного різноманіття це багатоаспектний процес, який передбачає законодавче, науково-методичне, соціально-економічне забезпечення програм і заходів у цій сфері. Один з перспективних напрямів втілення стратегії збереження біо- та ландшафтного різноманіття пов’язаний із розбудовою екологічної мережі. Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. При формуванні екологічної мережі збільшення її площі може бути здійснено за рахунок наступних заходів: 1. Створення об'єктів природно-заповідного фонду високих категорій заповідання, як основних ядер елементів екомережі (природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків); 2. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історикокультурну цінність; 3. Запровадження особливого режиму використання водоохоронних та прибережних захисних смуг; 4. Створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель; 5. Збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони; 6. Екологічно доцільне збільшення площі лісів. Реальне збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ існування видів рослин і тварин забезпечується лише у тому випадку, коли вони потрапляють у систему заповідних об’єктів. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками в таблиці 5.1. Табл. 5.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування

2000

2005

2007

2008

2009

39,66587

39,33203

39,8054

44,32718

53,7742

Сіножаті та пасовища

143,6

145,3

143,9

143,5

143,8

Землі водного господарства (рибні ставки)

107,5

13,0

12,9

Землі водного фонду

164,7

164,8

166,5

166,3

Землі оздоровчого призначення

0,1

Землі рекреаційного призначення

0,1

1,4

Землі історико-культурного призначення

0,4

0,6

340,4

337,6

338,2

338,4

338,5

Землі природного призначення (ПЗФ)

у т.ч. площа рибних ставків

Ліси

5.1.1 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових В Україні проблематика біо- та ландшафтного різноманіття у її варіативній формі розбудови екологічних мереж знайшла відображення у прийнятті Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.” та науково-методичному супроводі розбудови екомережі на регіональному і національному рівні. Згідно договору з Черкаською дослідною станцією звірівництва і мисливствознавства Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН за рахунок коштів виділених за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища виконані роботи щодо розробки першого етапу проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі, розроблена рекомендована проектна схема території регіональної екомережі області. З метою збереження природних екосистем, відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і збереження структурних елементів екологічної мережі в області здійснювались заходи в рамках розроблених програм природоохоронного напряму, зокрема: „Регіональної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року”, „Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів”, „Програми моніторингу довкілля в Черкаській області”. основним завданням якої є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу”, „Програми розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001 – 2010 роки”. На виконання заходів даних програм в 2009 році забезпечено проведення робіт з: будівництва очисних споруд Жовтневого психоневрологічного інтернату Чорнобаївського району; реконструкції каналізаційних мереж м. Золотоноша; реконструкції очисних споруд в м. Чигирин; реконструкції очисних споруд в с. Іркліїв Чорнобаївського району; реконструкції каналізаційної мережі в смт. Лисянка; регулювання та поліпшення гідрологічного і екологічного стану притоки р. Гнилий Тікич в адмінмежах Лисянської селищної ради; регулювання та поліпшення гідрологічного і екологічного стану р. Рудка в адмінмежах Степанківської сільської ради Черкаського району; реконструкції хлораторної станції під електролізну установку для знезараження каналізаційних стоків Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру; розробки проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій і об’єктів природно – заповідного фонду. В 2009 році з метою захисту від незаконного заволодіння, збереження цілісності складової частини екомережі – природно-заповідних об’єктів в області 54

забезпечено проведення робіт з встановлення меж даних об’єктів в натурі (на місцевості): розроблено 8 проектів землеустрою, за матеріалами лісовпорядкування встановлено межі 21 природно-заповідного об’єкту. Для забезпечення поєднання структурних елементів національної екомережі в 2009 році проведено роботу щодо об’єднання територій 4 окремих природнозаповідних об’єктів (гідрологічних заказників „Бучинівський”, „Залужський”, „Новоселівський”, „Заболотівський”) в єдиний цілісний природно-заповідний об’єкт (ландшафтний заказник „Неморозький”). До його складу увійшли також суміжні земельні ділянки. З метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, збільшення площі екологічної мережі в області проведено роботу щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду, за рахунок проведених робіт площа заповідних обєктів області збільшилася на 9447 га. Для збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ в області проведено лісовідновлення на площі 1230 га, з них: 1016 га за рахунок посадки лісу, 214 га – посіву та лісорозведення на площі 603 га, з них: 542 га за рахунок посадки лісу, 61 га – посіву. Природнє поновлення відбулося на площі 227 га. З метою охорони та відтворення земельних ресурсів проведено консервацію малопродуктивних та деградованих земель на площі 3,7 тис. га. Для охорони водних об'єктів у 2009 році розроблено 3 проекти землеустрою щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на площі 362,1508 га. Одним з найбільш ефективних засобів збереження цінних природних комплексів водно-болотних угідь на сьогодні є виведення земель із господарського використання шляхом створення на них об’єктів природнозаповідного фонду. В 2009 році у межах водно-болотних угідь чи примикаючих до них територій оголошено 8 заказників місцевого значення – Мокрокалигірський, Єрківський, Гнилий Тікич, Заріччя, Громадський, Свічківський, Чорнокамянський притікичський каньйон, Бабарська оболонь. Також, оголошено 2 заказники місцевого значення (Рогозинські острови, Пташині острови) територія яких охоплює острови в Кременчуцькому водосховищі, заплави та частину акваторії. 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Багатовікова господарська діяльність значно змінила природне середовище області, як наслідок, зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води. Серед антропогенних чинників, які вкрай негативно впливають на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття в цілому, на сучасному етапі слід відмітити розорювання прибережних захисних 55

смуг, створення монокультур в лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на ділянках зі степовою і лучною рослинністю. Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів. Під впливом антропогенних чинників відбувається суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином впливає на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився.

З метою створення дієвої та ефективної екологічної мережі області, як складової частини національної екологічної мережі у 2009 році проводились пошук та заповідання територій з найменш зміненими природними комплексами та дослідження флори і фауни перспективних напівприродних територій. Структурні елементи перспективної екомережі області займають 719,5 тис. га, що складає 34 % від площі області. Площа природно-заповідних об’єктів складає 53,7742 тис. га або 7,47 % від загальної площі перспективної екомережі. Решта територій перебуває під антропогенним впливом. Природні комплекси, що перебувають під охороною в межах територій природно-заповідного фонду, є найбільш захищеними. Складові структурних елементів екологічної мережі наведені в таблиці 5.2.

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

2091,6

719,5

53,8

30,4

135,9

338,5

0,1

1,4

15,6

143,8

Пасовища, сіножаті

Землі під консервацією

Рекреаційні території

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі водного фонду

Водно-болотні угіддя

Об’єкти ПЗФ

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Загальна площа екомережі, тис. га

Відкриті заболочені землі

1 Черкаська область

Складові елементи екомережі, тис. га

Загальна площа, тис. га

Одиниці адміністративно-територіального устрою

Табл. 5.2 Складові структурних елементів екологічної мережі

Головні сучасні загрози біорізноманіттю пов’язані з діяльністю людини, що зумовлює необхідність оцінки впливів на стан біорізноманіття при плануванні, розміщенні, забудові та розвитку населених пунктів, підприємств, виконанні заходів що можуть негативно вплинути на стан біорізноманіття. Вплив 56

господарської діяльності на рослинний і тваринний світ у складі екологічної експертизи проектів має бути детально прорахований на підставі розроблених методик та інструкцій. Врахування висновків експертизи щодо вжиття необхідних заходів із збереження та відтворення біорізноманіття має бути обов’язковим та першочерговим. Негативні впливи на біорізноманіття в процесі планової діяльності суспільства мають бути компенсовані за належної управлінської, економічної та фінансової підтримки. Основними засобами щодо впровадження оцінки впливів на біорізноманіття та зменшення їх рівня є: - удосконалення правового забезпечення з питань оцінки впливів на біорізноманіття; - розвиток методичних матеріалів щодо екологічної експертизи, стратегічної довкільної оцінки, екологічного аудиту, екосистемного підходу та принципу запобігання; - удосконалення правового забезпечення, у частині врахування питань збереження біорізноманіття під час прийняття управлінських рішень. 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів Правове регулювання забезпечення біологічної та генетичної безпеки як складових екологічної безпеки - це один із нових, водночас актуальних напрямів еколого-правової науки та законодавства. Формування зазначеної групи норм викликано бурхливим розвитком біологічних та медичних досліджень наприкінці XX ст. та досягнутими ними результатами. Це дало можливість широко використовувати досягнення генетики в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, харчовій та фармацевтичній промисловості завдяки генетично-інженерним модифікованим рослинам, тваринам та мікроорганізмам, при застосуванні трансгенних організмів для зниження хімічних навантажень на навколишнє середовище, а також у медицині в цілях генетичної терапії. Одночасно все це викликає стурбованість у спеціалістів і громадськості, оскільки йдеться про неконтрольовані і непрогнозовані ризики впливу генетично змінених організмів на навколишнє середовище, на генетичну структуру людини, його біологічну та генетичну безпеку. У зв'язку з цим у законодавстві України, закріплюються принципи державної політики, системи правових засобів, здатних запобігти появі зазначених негативних наслідків. Основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводженні з генетично модифікованими організмами (далі поводження з ГМО) на сучасному етапі в Україні є: - пріоритетність збереження здоров'я і охорони навколишнього природного середовища порівняно з отриманням економічних переваг від застосування ГМО; - забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях; - контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом; 57

- загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної та генетичної безпеки; - державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях. Використання генетично модифікованих організмів в Україні регулюється наступними нормативно-правовими актами: Законами України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”, „Про безпечність та якість харчових продуктів”, „Про захист прав споживачів”, постановами Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 № 114 „Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням” та від 13.05.2009 № 468 „Порядок етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг”, якими регулюються відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні із забезпеченням біологічної і генетичної безпеки. Завданнями законодавчих актів України у сфері поводження з ГМО являється: охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища при здійсненні генетично - інженерної діяльності та поводженні з ГМО; забезпечення права громадян на безпечне використання ГМО; створення умов для безпечного практичного використання ГМО в господарських цілях; визначення прав і обов'язків суб'єктів регулювання при поводженні з ГМО та встановлення їх відповідальності за порушення законодавства; захист громадян у разі заподіяння шкоди їх здоров'ю внаслідок споживання ГМО; встановлення правових основ міжнародного співробітництва в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО. Закони містять визначення біологічної та генетичної безпеки, зокрема: біологічна безпека — це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини; генетична безпека — це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будь-який неприродний вплив на людський геном, відсутній будь-який неприродний впив на геном об'єктів біосфери, а також відсутній неконтрольований вплив на геном сільськогосподарських рослин і тварин, 58

промислових мікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних та/або небажаних властивостей. У січні 2000 року на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було схвалено Протокол про біобезпеку, відомий як Картахенський протокол. Документ набрав чинності у 2003 році після того, як його ратифікували 50 країн світу. Україна приєдналася до нього у 2002 році. Метою протоколу є встановлення міжнародних правил для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», які отримують методом генетичної інженерії. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Як встановлено в Законі „Про рослинний світ”, охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використанням природних рослинних ресурсів; здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу. З метою збереження рослинних угрупувань в області проводиться систематична робота щодо виявлення місць перебування та зростання рідкісних видів рослин та створення на територіях, де вони зростають заповідних об’єктів для їх збереження та відтворення. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека представлений в таблиці 5.3. 59

Табл. 5.3 Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 87 9 96

2000 87 9 96

Види, яким загрожує небезпека 2005 2007 2008 87 87 87 9 9 9 96 96 96

2009 87 9 96

5.2.1. Лісові ресурси Черкаська область розташована в межах лісостепу. На її території були широко розповсюджені ліси. Зараз вони збереглися окремими масивами. Ліси Черкащини за своїм народногосподарським значенням та місцезнаходженням виконують переважно захисні, кліматорегулюючі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Вони відіграють значну роль у розвитку регіональної економіки, покращенні навколишнього природного середовища. Всі ліси Черкаської області відносяться переважно до рівнинних і входять у лісостепову зону. В цілому клімат області сприятливий для зростання цілого ряду деревних та чагарникових порід, і перш за все високопродуктивних дубових і соснових насаджень. В лісах області переважають свіжі грабові діброви і судіброви. Відносно вузьку смугу вздовж правого берега Дніпра, включаючи Черкаський бір, займає лісотипологічний район свіжих грабово-соснових судібров, де, крім основного типу лісу, зустрічаються дубово-соснові субори, грабові діброви, сирі чорновільхові сугрудки. Особливої привабливості і своєрідності території Черкаської області надають типові лісостепові ландшафти чергування відкритих просторів із залісненими ділянками. Площа земель лісогосподарського призначення області становить 338,5 тис. га. Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю складає 322,4 тис. га, тобто лісистість становить 15,41 % від площі області. Розподіл земель лісогосподарського призначення представлений в таблиці 5.4. Табл. 5.4 Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 338,5

тис. га

279,7

по ЧОУЛГ

тис. га

га

тис. га

322,4

15,41

площі регіону)

З метою поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма „Ліси України” на період 2002-2015 р.р. по Черкаській області. Для збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ потягом 2009 року в області проведено лісовідновлення на площі 1230 га, з них: 1016 га за рахунок посадки лісу, 214 га – посіву та лісорозведення на площі 603 га, з них: 542 га за рахунок посадки лісу, 61 га – посіву. Природнє поновлення відбулося на площі 227 га. Створено захисні насадження на землях непридатних для ведення сільського господарства площею 5 га. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень представлена в таб. 5.5. та рис. 5.1. Табл. 5.5 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000

2005

2007

2008

2009

1036 30,5 -

1288 -

1953 -

2020 -

2060 5

Рис. 5.1 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень 2500 2000 Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

1500 га 1000

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

500 0 2000 2005 2006 2007 2008 2009 рік

Охорона лісів від пожеж здійснюється шляхом проведення таких заходів: створення протипожежних розривів та забезпечення догляду за ними; проведення протипожежних інструктажів з працівниками зайнятими на роботах з підвищеною пожежною небезпекою; поліпшення роботи правоохоронних органів щодо встановлення осіб, винних у виникненні пожеж у лісах; забезпечення надання спеціалізованим установам попереджень про клас пожежної небезпеки на 1-3 доби та попереджень про високий та дуже високий клас пожежної небезпеки; забезпечення інформування населення про високий і дуже високий клас пожежної небезпеки; утримання в підтопленому стані торф`яних полів; проведення ревізій 61

протипожежних зон навколо торфополів; забезпечення протипожежного стану лісових просік у межах смуг відчуження ліній електропередач, нафто- та газопроводів; вжиття заходів щодо очищення лісових масивів від захаращеності, ліквідації буреломів та минулорічних говільників; доукомплектування спостережних веж заходами спостереження, зв’язку та оповіщення; забезпечення патрулювання лісових масивів, у тому числі повітряне, в період високих класів пожежної небезпеки та інше. В 2009 році на території лісових господарств області виникло 433 пожежі внаслідок яких пошкоджено лісові культури на площі 68,98 га. Інформація щодо загибелі лісових насаджень від пожеж представлена в таблиці 5.6. Табл. 5.6 Загибель лісових насаджень від пожеж №

Район

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га Лісові землі

9. 10.

11.

ДП "Звенигородське ЛГ" (Катеринопільський, Звенигородський, Лисянський, Шполянський, Тальнівський райони) ДП "Золотоніське ЛГ" (Канівський, Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський райони) ДП "Кам'янське ЛГ" (Чигиринський, Кам`янський райони) ДП "Канівське ЛГ" (Канівський, Черкаський райони) ДП "К.-Шевченківське ЛГ" (Корсунь-Шевченківський, Канівський, Черкаський райони) ДП "Лисянське ЛГ" (Звенигородський, Лисянський, КорсуньШевченківський райони) ДП "Смілянське ЛГ" (Смілянський. Городищенський, Кам`янський, КорсуньШевченківський райони) ДП "Уманське ЛГ" Уманський, Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський, Тальнівський райони) ДП "Черкаське ЛГ" (Черкаський район) ДП "Чигиринське ЛГ" (Чигиринський, Кам`янський. Черкаський райони) Всього

Площа на 1 випадок, га Нелісові Звітний рік, Попередній землі га рік, га

Завдані збитки, тис. грн. всього в т.ч. побічні **

всього

в т.ч. верховими

0,05

0,025

143

27,68

0,85

0,194

3,7

29,9

0,2

1,13

0,126

0,2

3,8

0,380

0,5

3,01

0,167

0,55

2,2

1,1

138

16,94

0,123

6,2

13,5

109

13,77

0,126

32,6

433

68,98

9,9

81,5

Використання лісосічного фонду здійснюється на підставі затвердженої розрахункової лісосіки, яка становить по області 251,3 тис.м3 деревини. В 2009 році в порядку рубок головного користування було заготовлено 245,607 тис. м3 ліквідної деревини. Інформація щодо спеціального використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році представлена в таблиці 5.7. Табл. 5.7 Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році Район

Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактичн розрахун фактично кова зрубано, кова о кова зрубано, лісосіка, тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3

106 36,8

36,134

4,6

4,5

31,4

31,036

0,8

0,598

5,8

5,839

1,5

1,439

8,3

7,814

27,6

26,141

0,7

4,4

4,222

5,5

5,436

3,4

2,355

8,814

9,7

8,362

0,5

0,29

15,2

15,164

0,5

0,481

5,7

5,757

25,1

26,736

0,2

59 15,6

15,092

28,3

26,141

62 13,3

12,013 73

19,2

17,466 58

15,7

15,645 111

32,493 123

38,6

40,177

35,1

36,752

3,5

3,425

118 37,351 43

27,5

27,035

8,6

8,872

2,9

1,444

13,8

13,095

2,5

2,437

9,2

8,662

2,1

1,996

849 251,3 245,607 59,5 58,604 168,9 168,6 22,9 18,403 Примітка. Фактична рубка по хвойній госпсекції більша за розрахункову через недовикористання ліміту в попередні роки

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів В зв'язку з відсутністю збуту та матеріальної зацікавленості заготівля лікарської сировини та інших видів природних недеревних рослинних ресурсів заготівельними організаціями не проводилась (табл. 5.8.). Табл. 5.8 Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000 2005 2007 2008 2009

Вид рослин встановлені ліміти -

Обсяги заготівлі, т фактично заготовлено -

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Важливою формою охорони рослинного світу є охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин та типових природних рослинних угруповань. Відповідно до Закону "Про рослинний світ" рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види рослин, які зростають у природних умовах на території України підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України та міжнародних червоних списків. В Черкаській області нараховується 334 види судинних рослин (17% флори області), що знаходяться під загрозою зникнення. Серед них 69 видів занесених до Червоної книги України, 14 включені в додаток І Бернської Конвенції, 7 охороняються в Європі- Європейський Червоний список, 3 – у всесвітньому масштабі. У найбільш загрозливому стані перебувають 29 видів рослин, популяції більшості яких нині, очевидно, зникли. Першочерговим заходом щодо забезпечення охорони рідкісних видів рослин є організація моніторингу стану їх популяцій. Інформація щодо охорони невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин представлена в таблиці 5.9. Табл. 5.9 Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

дослідження не проводились

4 1.Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus

5 1. Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa

Район

1 Драбівський, Золотоніський, Кам’янський,

1 КорсуньШевченкывський, Чигиринський Чигиринський Золотоніський, Канівський, Черкаський Золотоніський Канівський

Золотоніський, Канівський, Чорнобаївський Канівський, Черкаський КорсуньШевченківський, Лисянський , Смілянський Канівський, Уманський, Черкаський, Чигиринський Христинівський Канівський, Черкаський Городищенський, Канівський, Черкаський Чигиринський Канівський, Черкаський Городищенський, Золотоніський, Маньківський, Чорнобаївський Канівський, Черкаський

Золотоніський, Черкаський, Чигиринський Золотоніський, Смілянський, Черкаський Канівський Канівський КорсуньШевченківський, Смілянський,

4 Pall

2. Бруслина карликова Euonymus nana Bieb

2. Aрум Бессера Arum besserianum

3. Вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum Z.

3. Булатка червона C. rubra

4. Водяний горіх плаваючий Trapa natans Z. 5. Гронянка півмісяцева, ключ-трава Botrychium lunaria (Z.) Sw. 6. Ковила волосиста Stipa capillata Z. 7. Ковила дніпровська Stipa boristhenica Klock. ex Prokud.

5. В’язіль стрункий Securigera elegans 7. Верба чорнична S. myrtilloides 8. Зозулинець жилкуватий O. nervulosa 9. Зозулинець обпалений O. ustulata

8. Лілія лісова Lilium martagon Z.

10. Зозулинець салеповий O. morio

9. Підсніжник складчастий Galanthus nivalis Z.

11. Клокичка периста Staphylea pinnata

10. Росичка середня Drosera intermedia Hayne 11. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (Z.) All. 12. Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq. 13. Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klok. 14. Цибуля ведмежа Allium ursinum 15. Шафран сітчастий Crocus reticulatus Stev. ex Adam 16. Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (Z.) Fritsch.

12. Ковила пухнатолиста S. dasyphylla 13. Коральковець тричінадрізаний Corallorhiza trifida 14. Любка зеленоквіткова P. chlorantha 15. Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata 16. Одноквітка звичайна Moneses uniflora 17. Хамарбія болотна Hammarbya paludosa 18. Шолудивник Кауфмана P. kaufmannii

17. Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis (Z.) Rich 18. Жировик Лезеля Liparis loeselii (Z.) Rich. 19. Зозулинець болотний Orchis palustris jacq 20. Зозулинець блощичний Orchis coriophora Z 21. Зозулині сльози яйцевидні Listera ovata (Z.) R. Rr

1 Черкаський Смілянський, Черкаський Канівський, Черкаський, Чигиринський Канівський, Черкаський Канівський Кам’янський

Канівський Канівський Черкаський Канівський Канівський КорсуньШевченківський Монастерищенський Смілянський

Смілянський, Черкаський

Канівський Золотоніський

22. Коручка болотна Epipactis palustris (Z.) Crantz 23. Коручка морозниковидна Epipactis helleborine (Z.) Crantz 24. Любка дволиста Platanthera bifolia (Z.) Rich 25.Пальчатокорінник травневий Dactylorhiza majalis 26. Ковила вузьколиста Stipa tirsa Stev 27. Баранець звичайний Huperzia selago 28. Зозулинець шоломоносний O. militaris 29. Ковила пірчаста S. pennata 30. Коручка темночервона E. atrorubens 31. Коручка широколиста E. helleborine 32. Косарики тонкі Gladiolus tenuis 33. Лікоподіелла заплавна Lycopodiella inundata 34. Лунарія оживаюча Lunaria rediviva 35. Пальчатокорінник м’ясочервоний Dactylorhiza inсarnata 36. Плаун річний L. annotinum 37. Рябчик малий Fritillaria meleagroides 38. Рябчик руський F. ruthenica 39.Рястка Буше Ornithogalum boucheanum

Драбівський Черкаський Чигиринський Канівський

40. Сон великий Pulsatilla grandis 41. Сон чорніючий

P. pratensis 42. Чина ряба L. venetus * район зазначений в ст. 1 відповідає території поширення видів рослин зазначеній в ст. 4. Канівський

5.2.4. Адвентивні види рослин Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, 66

уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (адвентивних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід’ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001). Адвентивні види - це явище небажане, з яким потрібно „боротися”, оскільки адвентивна флора „забруднює” генофонд, витісняє аборигенні види із рослинних угруповань, веде до космополітизації флори. До негативних характеристик відноситься і те, що серед них багато злісних бур’янів, видів, шкідливих для тварин, отруйних, та таких, що викликають алергію у людей. Але серед адвентів є і цінні у господарському відношенні види. Це – кормові, лікарські, декоративні рослини, хороші медоноси, біоіндикатори та ін. Значна кількість адвентивних видів є важливими компонентами рослинності техногенних екотопів і піонерами заселення. Інформація щодо співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори представлена в таблиці 5.10. Табл. 5.10 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

18,1

27,0

11,7

21,6

29 33

30,7 35,1

35 30 1

23,7 20,3 0,7

4,3

6,8

Примітка 1. Дані про склад адвентів на території Черкаської області приводяться на основі результатів дослідження за бюджетною темою: "Вивчити видове та ценотичне різноманіття деяких груп біоти Середнього Придніпров'я. Виявити типові та унікальні для регіону природні комплекси"(№ держреєстрації 06 БП 054 -01) Примітка 2. До групи антропофітів віднесено види дендрофлори, що часто зустрічаються в лісокультурах та зелених насадженнях міст та сіл Черкащини, але які не здатні до спонтанного і самостійного поширення і відтворення своїх популяцій. До їх числа не включені більшість декоративних та інших видів, що входять лише до складу колекцій ботанічних садів (наприклад дендрологічний парк "Софіївка" в м. Умані), а також не включені одно- та багаторічні види трав'янистих рослин, що культивуються як декоративні та сільськогосподарські культури. До ксенофітів 67

віднесено всі адвентивні види які здатні самочинно поширюватись і відтворювати свої популяції в природних, напівприродних та антропогенно трансформованих біотопах, незважаючи на першопочатковий характер потрапляння та розселення на території Черкащини. Тобто до ксенофітів віднесено ергазіофітофіти (втікачі із культури). 5.2.5. Стан зелених насаджень області Правові та організаційні засади озеленення населених пунктів і забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини визначаються „Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктів України” затвердженими наказом Мінбуду України від 10.04.2006 № 105 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № 880/12754. За функціональними ознаками зелені насадження населених пунктів умовно можна поділити на три групи. До першої групи належать зелені насадження загального користування, які розташовані на територіях загальноміських і районних парків, парків культури та відпочинку, зоологічних парків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, гідропарків та інших, до яких є вільний доступ для відпочинку. Другу групу утворюють зелені насадження обмеженого користування. Це насадження на територіях громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств, складських територій та інші. Третя група – зелені насадження спеціального призначення, насадження транспортних магістралей і вулиць, на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств, виставок, кладовищ, крематоріїв, ліній електропередач високої напруги. Лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населеного пункту. З метою забезпечення виконання Указу Президента Українивід 26.03.2009 № 197 "Про проведення Весняних толок у 2009 році" в області проведено роботи з озеленення та благоустрою населених пунктів області, створення нових зелених зон. В рамках проведення Весняних толок організовано акцію "Посади дерево і збережи його", "День довкілля", в ході яких на території області висаджено 1758 саджанців дерев та 265 кущів. Протягом 2009 року на виконання обласної програми реконструкції зелених насаджень, вражених омелою на 2007-2009 роки знесено 11824 та частково обрізано 586 дерев вражених омелою. При проведенні компенсаційних посадок висаджено 23556 дерев. Для надання послуг у сфері декоративного садівництва, озеленення та благоустрою населених пунктів на території Черкаської області функціонує розсадник садивного матеріалу декоративних і плодових дерев, який знаходиться у підпорядкуванні Національного дендрологічного парку "Софіївка" Національної академії наук України в м. Умань. 68

Асортимент посадкового матеріалу розсадника налічує 195 видів хвойних і листяних дерев та кущів, 18 видів трав’янистих багаторічників, 12 видів плодовоягідних культур, 23 види троянд, 9 видів однорічних декоративних дерев та кущів. З 2002 року в розсаднику працює лабораторія мікроклонального розмноження, завданням якої є розроблення технологій насіннєвого та мікроклонального розмноження рослин. Працівники лабораторії за допомогою мікроклонального розмноження розводять різні види деревних рослин та квітів. Національний дендрологічний парк „Софіївка” пропонує наступні послуги у сфері декоративного садівництва: - Розробку наукових рекомендацій щодо реконструкції та відновлення старовинних парків, озеленення меморіальних зон та інших об’єктів; - Проектування та ландшафтний дизайн територій з підбором асортименту декоративних рослин для кам’янистих гірок, живоплотів, квітників, тощо; - Надання кваліфікованих консультацій; - Районований садивний матеріал декоративних та плодових рослин, як з відкритою, так і закритою кореневою системою. Дослідження щодо створення нових зелених насаджень, проведення ландшафтної реконструкції насаджень та проведення догляду за насадженнями не проводилися (табл. 5.11.). Табл. 5.11 Озеленення населених пунктів, га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 -

2005 -

Рік 2007 -

2008 -

2009 -

Відповідно інформації наданої Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської облдержадміністрації в 2009 році в рамках проведення в області щорічного огляду – конкурсу благоустрою населених пунктів під гаслом „Черкащина – край квітів і добра” на території населених пунктів висаджено 86469 дерев, 25387 кущів, розбито 594 нових газонів та квітників площею 23,9 га. Проведено заходи з упорядкування територій 1411 парків, скверів, алей загальною площею 1192,2 га. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу регулюються Конституцією України, Законом „Про тваринний світ”, законами України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про 69

мисливське господарство та полювання” та іншими нормативно-правовими актами. Тваринний світ Черкащини різноманітний, але кількість особин не значна. Орнітофауна регіону представлена такими видами птахів: баклан великий, лебідь-шипун, гуска сіра, крижень, попелюх, черень чубата, гоголь, крех великий, крех малий, орлан-білохвіст, лунь польовий, мартин сивий, мартин жовтоносий, мартин звичайний, пісочник малий, пісочник великий, чайка, кулик-сорока, коловодник великий, коловодник болотяний, коловодник лісовий, коловодник чорний, набережник, брижач, плавунець круглодзьобий, побережник чорногрудий, побережник ралий, побережник білохвостий, побережник болотяний, грицик великий, великий яструб, фазан, просянка. Найпоширенішими представниками іхтіофауни регіону є: лящ, сазан, судак, карась, щука, чехоня, плітка, окунь, короп, товстолоб. Серед ссавців на території області зустрічаються: дикий кабан, вовк, лисиця, заєць-русак, козуля, єнотовидна собака, куниця, бобер, тхір, їжак, видра, ондатра в невеликій кількості, лось, олень плямистий та благородний. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в області Одним із основних видів спеціального використання тваринного світу в області є полювання. Мисливські угіддя області складають 1692,1 тис. га і надані в користування 55 користувачам мисливських угідь. З метою створення сприятливих умов існування тварин в природних умовах користувачами мисливських угідь області протягом 2009 року облаштовано 403 годівельних майданчики, створено 72 захисних ремізи, побудовано 112 та відремонтовано 850 годівниць, створено кормових полів на площі 500 га. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин представлена в таблиці 5.12-5.13.

Табл. 5.12 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Косуля Кабан Олень плямистий Лось

2000 5905 1282 252 54

2005 5676 1332 333 42

2007 5909 1870 375 44

2008 6329 2133 448 54

2009 6830 2342 473 53

Табл. 5.13 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 8638 61592 249951

2005 7409 61401 287715

2007 8209 61665 297691

2008 8964 63080 314382

2009 9739 64047 304703

Проводиться розведення кабана дикого в напіввільних умовах в мисливських господарствах „Імшан”, „Трахтемирівське”, „Дальній кордон”, „Урочище Дівиця”, „Сунки”, „Вільхівська дача”, МГ „Пекарі”, МГ ”Світязь”, ТОВ „Маньківське”, ВАТ „УГМК” МГ „Пшеничницьке”.

Інформація щодо Добування основних видів мисливських тварин по роках представлена в таблиці 5.14.

Табл. 5.14 Добування основних видів мисливських тварин* 70

Рік 2000

2005

2007

2008

2009

Види мисливських тварин Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля Олень Кабан Косуля Олень Кабан Косуля Олень Кабан Косуля

Затверджений ліміт добування, гол. 5 75 70 22 267 337 38 312 454 36 440 461 46 548 505

Видано ліцензій, шт. 5 75 70 22 267 337 33 287 424 36 4521 4771 43 528 5131

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Відомості відсутні

11 176 260 16 182 295 25 289 331 27 359 390

11 91 77 8 (9) 43 (62) 73 (56) 11 163 146 16 169 123

Причини невикористання

Несприятливі погодні умови

*інформація надана Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства; 1 включено кількість ліцензій, полювання за якими через несприятливі погодні умови не проводилось, в зв’язку з чим, вони повернуті за місцем придбання. Натомість, отримано додаткові ліцензії в межах ліміту.

В ДП „Звенигородське ЛГ”, ДП „Уманське ЛГ”, Маньківській РГО УТМР, „ТОВ МРГ „Драбівське”, ТОВ „МГ „Україна”, РГО Золотоніське товариство мисливців та рибалок встановлено обмеження на використання державного мисливського фонду - заборонено полювання на копитних тварин у зв’язку з низькою чисельністю. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в області В 2009 році на Кременчуцькому водосховищі в адмінмежах Черкаської області рибодобувний промисел вели 37 користувачів. Обсяги вилову риби та інших водних живих ресурсів станом на 2009 рік становили 2483,65 т, що складає 107,5 % відносно до минулого року. Аналіз результатів промислу за 2008-2009 роки переконливо свідчить про поступове зростання всіх основних показників продуктивності, тобто, про ріст загальної популяції водних живих ресурсів водосховища. Слід відмітити, що в зв’язку з несприятливими для ведення промислу погодними умовами в зимовий період 2004-2006 рр., більшість користувачів водних живих ресурсів приступали до промислу лише після закінчення нерестового періоду ( після 10 червня). Зазначений фактор, а також зниження промислового навантаження на водосховище у 2007-2008 рр., обумовили збереження популяцій плідників майже всіх цінних промислових видів риб та відповідно зростання рівня їх природного відтворення. Тобто, намітилась тенденція до подальшого зростання продуктивності Кременчуцького водосховища. Показник продуктивності водосховища вперше за останні роки перевищив рівень 20 кг/га. В ході перевірок ведення промислу в 2009 році фіксувались випадки перевищення допустимих норм прилову молоді риб, внаслідок чого оперативно змінювались місця ведення промислу. Крім того, при виявленні скупчень молоді промислових видів та в місцях вселення дворічок рослиноїдних риб у водосховище тимчасово призупинявся промисел дрібновічковими (36-40 мм) сітками. Також в середній та нижній частинах водосховища тимчасово знімалися 71

з промислу дрібновічкові сітки в період різкого підвищення температури води – липень-серпень. Все це дало змогу до мінімуму знизити втрати рибопродукції від вилову молоді риби та псування частини улову внаслідок високих температур води. Протягом року Головним управлінням держрибоохорони у Черкаській області проводився постійний контроль за діяльністю рибо добувних організацій на водосховищі; особливу увагу приділялось забороненим для промислу ділянкам водосховища – заказникам, режимним зонам та магістральним каналам тощо. В кінці літньо-осіннього періоду було визначено і затверджено перелік зимувальних ям на водосховищі, де заборонено будь-яке рибальство в зимовий період, та організовано постійний контроль за ними. Зазначені заходи регулювання промислу 2009 року на Кременчуцькому водосховищі дозволили відчутно знизити кількість випадків таких порушень Правил промислового рибальства, як перелов виділених квот, недопустимий прилов молоді риб та ін. Обсяги вилову риби рибовидобувними організаціями Черкаської області за останні три роки наведені в табл. 5.15. Табл. 5.15 Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилову, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2 3 2000 Кременчуцьке водосховище 5038,4* 2005 Кременчуцьке водосховище 8124* 2007 Кременчуцьке водосховище 5249,5* 2008 Кременчуцьке водосховище 5333,0* 2009 Кременчуцьке водосховище 5226* *Загальний ліміт затверджений для Кременчуцького водосховища

4 3168,5 1984,0 1913,33 2056,48 2483,65

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. 3 ним пов'язане функціонування екологічних систем, оскільки тваринний світ є необхідним компонентом у процесі кругообігу речовин і енергії природи, який активно впливає на функціонування природних угруповань, структуру і природну родючість ґрунтів, формування рослинного покриву, біологічні властивості води і якість навколишнього природного середовища в цілому. З метою збереження біологічного різноманіття в регіоні охороняється 81 вид тварин, з них: 67 видів тварин, занесені до Червоної книги України, в тому числі, 3 види входять до Європейського Червоного списку, 8 видів охороняється Бернською конвенцією, 10 видів Афро-євразійським договором по мігруючим видам (AEWA), 4 види Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни (CITЕS).

Інформація щодо кількості видів тварин, занесених до Червоної книги України представлена в таблиці 5.16, перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні представлений в таблиці 5.17. Табл. 5.16 Охорона та відтворення тваринного світу Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги

екз., назва

України, які зникли , од., назва

Дослідження не проводились

Табл. 5.17 Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2010 року) Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список

Багатозв’яз гірський український

1.Мідянка

1.Вовк звичайний

1. Орланбілохвіст

1.Лебідь шипун

1.Нічниця Наттера

Красуня-діва (комахи)

2.Гадюка степова східна

2.Звичайна (річкова) видра

2. Журавель білий

2.Гуска сіра

2.Очеретян ка прудка

3.Дозорецьімператор

Дозорецьімператор

3.Широковух європейський

3.Лелека чорний

3.Чапля біла

3.Гоголь звичайний

3.Розалія альпійська

4. Дозорецьімператор

Дозорецьімператор

4.Горностай

4.Орланбілохвост

4. Лелека чорний

4.Лелека чорний

Дибка степова

5.Норка європейська

5. Лелека білий

5.Лелека білий

6. Красотіл пахучий

Красотіл пахучий

6.Тхір степовий

6. Скопа

6.Гуска білолоба

7. Скарабей священний

Скарабей священний

7.Борсук

7.Широконіска

Жук-самітник

8.Видра річкова

8.Журавль сірий

1.Багатозв’яз гірський український 2. Красунядіва (комахи)

5. Дибка степова

8. Жуксамітник 9. Рогач звичайний

Рогач звичайний

9.Крохаль довгоносий

10. Розалія альпійська

Розалія альпійська

10.Чернь білоголова

11. Вусач мускусний

Вусач мускусний

12. Ковалик сплощений

Ковалик сплощений

13. Бітак італійський

Бітак італійський

14. Махаон

Махаон

15. Поліксена

Поліксена

16. Мнемозина

Мнемозина

17. Стрічкарка

Стрічкарка

1 тополева

Райдужниця велика

19.Синявець мелеагр

Синявець мелеагр

20.Бражник дубовий

Бражник дубовий

21.Сатурнія мала

Сатурнія мала

22.Сатурнія середня

Сатурнія середня

23.Сатурнія руда

Сатурнія руда

24.Стрічкарка блакитна

Стрічкарка блакитна

25.Стрічкарка орденська малинова

Стрічкарка орденська малинова

26.Совка розкішна

Совка розкішна

27.Совка сокиркова

Совка сокиркова

28.Пістрянка весела

Пістрянка весела

29.Ведмедиця гера

Ведмедиця гера

30.Апростема карпентера

Апростема карпентера

31.Апростема пелетьє

Апростема пелетьє

33.Неуротома Фауста 34.Арге Беккера

тополева

18. Райдужниця велика

32.Абія блискуча

Абія блискуча Неуротома Фауста Арге Беккера

35.Макрофія тевтонська

Макрофія тевтонська

36.Мегариса рогохвостова

Мегариса рогохвостова

37.Сколіягігант

Сколія-гігант

1 38.Сколія степова

Ктир гігантський

40.Ляра анафемська

Ляра анафемська

41.Джміль моховий

Джміль моховий

Мінога українська

44.Мідянка

Мідянка

Гадюка степова східна

46.Гоголь

Гоголь

47.Скопа

Скопа

48 .Шуліка рудий

Шуліка рудий

49. Лунь польовий

Лунь польовий

50. Канюк степовий

Канюк степовий

51. Змієїд

Змієїд

52 .Орелкарлик

Орел-карлик

53. Підорлик великий 54. Могильник

Гоголь Скопа

Могильник Орланбілохвіст

56.Балобан

Балобан

57.Куликсорока

Кулик-сорока

59.Пугач

Підорлик великий

55.Орланбілохвіст

58.Поручайник

Джміль вірменський

43. Мінога українська

45.Гадюка степова східна

Сколія степова

39.Ктир гігантський

42 Джміль вірменський

Орланбілохвіст

Поручайник Пугач

60.Кутора мала

Кутора мала

61.Нічниця Наттерера

Нічниця Наттерера

Широковух європейський

63.Горностай

Горностай

64.Норка європейська

Норка європейська

65.Тхір степовий

Тхір степовий

66.Борсук

Борсук

67.Видра річкова

Видра річкова

68.Вовк звичайний

Вовк звичайний

69. Лелека чорний

Лелека чорний

70. Журавель білий

Журавель білий

71.Чапля біла

Чапля біла

72.Лебідь шипун

Лелека чорний

Лебідь шипун

73.Гуска сіра

75. Гуска білолоба

Нічниця Наттерера

62.Широковух європейський

74.Лелека білий

Гуска сіра Лелека білий

Лелека білий

Гуска білолоба

76.Широконіс ка

Широконіска

77. Журавль сірий

Журавль сірий

78.Крохаль довгоносий

Крохаль довгоносий

79. Чернь білоголова

Чернь білоголова

80. Розалія альпійська

Розалія альпійська

81.Очеретянка прудка

Очеретянка прудка

1 ВСЬОГО

Дослідження щодо кількість видів фауни, яким загрожує небезпека не проводилися. Табл. 5.18 Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду 1

Види, яким загрожує небезпека 2005 2007 2008 2 3 4 5 Дослідження не проводились

Кількість видів

2009 6

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Інфекційні хвороби тварин, в тому числі і диких, можуть виникати як наслідок природних небезпечних явищ та несприятливого стану довкілля. Це такі хвороби як сибірка, лептоспіроз, сказ, туберкульоз, лейкоз, які небезпечні як для тварин так і людей. Завдяки проведенню комплексних протиепізоотичних заходів та моніторингових досліджень серед домашніх та диких тварин і птиці, посиленню державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, епізоотична ситуація в області стабільно благополучна і контрольована. На протязі останніх 5 років, область благополучна щодо гострих інфекційних хвороб тварин та птиці, в тому числі і диких. Влітку 2002 року на території ландшафтного заповідника „Трахтемирівський”, розташованого на території Миронівського району Київської області та Канівського району Черкаської області мав місце місцевий (обмежений) спалах класичної чуми свиней серед диких кабанів. З 2002 року по даний час класична чума свиней не реєструвалася. Протягом останніх років, серед диких тварин, реєструвалось лише захворювання на сказ, зокрема в 2009 році встановлено 11 випадків сказу лисиць, 2 випадки сказу куниць та 1 випадок сказу єнотовидної собаки, в тому числі по районах: Драбівський – 1 випадок сказу лисиці; Кам’янський – 3 випадки сказу лисиці; Канівський – 2 випадки сказу лисиці; Корсунь-Шевченківський – 2 випадки сказу лисиці та 1 – куниці; Смілянський – 1 випадок сказу лисиці; Черкаський – 2 випадки сказу лисиці; Чорнобаївський – 1 випадок сказу куниці та 1 випадок сказу єнотовидної собаки. Причинами виникнення захворювання тварин на сказ та розповсюдження інфекції є перевищення оптимального розміру популяції лисиць (щільність не повинна перевищувати 0,5-1 голову на 1000 га угідь), їх наближення до населених пунктів (зустрічаються випадки перебування лисиць як в селах так і в містах), 77

незадовільна боротьба з бродячими собаками та бездомними котами на мисливських угіддях та зелених зонах навколо населених пунктів, недотримання правил утримання собак та котів, не повідомлення працівників державної служби ветмедицини про підозрілу поведінку звірів та покуси ними тварин. Джерелом інфекції сказу домашніх та сільськогосподарських тварин є дикі м'ясоїдні. Шлях до ліквідації сказу тварин в області - це: 1. Вакцинація диких м'ясоїдних проти сказу; 2. Проведення відлову безпритульних тварин; 3. Налагодження чіткого обліку собак та котів у приватному секторі; що дасть змогу забезпечити їх вакцинацію в повному обсязі; 4. Залучення коштів з місцевих бюджетів як для подолання надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі сказом, так і для його профілактики. З метою запобігання виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб тварин в області розроблені комплексні плани заходів, щодо ліквідації осередків інфекційних захворювань, які затверджені рішеннями Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при районних державних адміністраціях. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття Інвазивні чужорідні види – означає немісцеві види, інтродуковані навмисно або ненавмисно поза межі їх природних середовищ існування, де вони осіли, розмножуються і поширюються способами, що чинять шкоду для середовища, в яке вони були внесені. Більшість інвазивних видів можуть мати негативний вплив на навколишнє природне середовище і можуть вплинути на біорізноманіття. Часто з метою запобігання інтродукції або вивільнення вищезазначених видів, потрібно, контролювати або знищувати їх. Майже всі представники інвазивних видів являються паразитами та здатні вражати представників тваринного (рослинного) світу на різних стадіях розвитку. В разі масового зараження представників фауни, інвазії здатні вражати і свійських тварин чим викликають загрозу зараження людини.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні В області проводиться постійна робота щодо виявлення природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну та іншу цінність.

На державному обліку перебувають 1560 пам'яток історії і 132 монументального мистецтва, з яких 4 загальнодержавного значення та 7169 пам'яток археології, з яких 25 загальнодержавного значення. Природно-заповідний фонд області станом на 01.01.2010 р. налічує 494 території та об’єкти природно-заповідного фонду, що займають площу 53774,22 га. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками представлена в таблиці 5.19. Табл.

5.19 Структура та динаміка природоохоронних (загальнодержавного та місцевого значення)

Категорія об'єкту ПЗФ

Кількість

Площа, тис. га

об’єктів

за

роками

Площа територій суворої заповідності

1990 -

1995 -

2000 -

2009 -

1990 -

1995 -

2000 -

2009 -

1990 -

1995 -

2000 -

2009 -

2026,98

Національні природні парки-

5562,5

- -

208 40

39515,61 -

- -

іосферні заповідники

Природні заповідники

егіональні

ландшафтні парки

аказники аповідні урочища

126 24

134 25

168

Пам'ятки природи

139

131

163

отанічні сади Дендропарки 1 оопарки 1 Парки- пам'ятки садово34 паркового мистецтва

1 1 33

1 1

16196,9 16244,9 51 3588,9 3828,9 187

1 1 38

1161,47

160,0 160,0 8,0 8,0 44 1301,76 1288,26

25302,33 4149,0

3715,09

1176,81 1170,56

1416,57

160,0 8,0 1327,08

179,18 4,37 1353,92

Рис. 5.2 Динаміка кількісного складу природоохоронних об’єктів за роками

250

200

150 Кількість

1990

1995

2000

2009

100

2009 50

2000

Рік

1995 1990 0 Природні заповідники

Регіональні ландшафтні парки

Заказники

Памятки природи

Заповідні урочища

Парки-па'ятки садово-паркового мистецтва

Дендрологічні парки

Зоологічні парки

Категорія

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області З метою збереження та відтворення типових та унікальних природних комплексів, біотичного і ландшафтного різноманіття, формування національної екомережі в області ведеться активна робота зі створення нових і розширенню меж існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд області складає 494 території та об’єкти природно-заповідного фонду, що займають площу 53774,22 га. З них: 20 об’єктів загальнодержавного значення площею 17484,59 га та 474 – місцевого значення площею 36289,63 га. Показник заповідності доведено до 2,571 %. Упродовж 2009 року з метою забезпечення природних комплексів і об’єктів, генофонду тваринного та рослинного світу оголошення 16 та об’єднано території 4 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 9447 га. На виконання указів Президента України від 01.12.2008 № 1129 „Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів” та від 27.08.2008 № 774 „Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків” проведено комплекс робіт з підготовки матеріалів необхідних для створення національних природних парків «Нижньосульський», «Білоозерський», розширення території Канівського природного заповідника. Природно-заповідний фонд області складають об’єкти наступних категорій: Канівський природний заповідник, дендрологічний парк „Софіївка”, регіональний ландшафтний парк (РЛП) „Трахтемирів”, Черкаський зоологічний парк, 208 заказників, 187 пам’яток природи, 44 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, 51 заповідне урочище. За характером охорони та режимом заказники поділяються 80

на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні; пам’ятки природи - комплексні, ботанічні, гідрологічні, геологічні. З метою захисту від незаконного заволодіння, збереження цілісності об’єктів ПЗФ в області проводиться комплекс робіт щодо встановлення їх меж у натурі (на місцевості). Упродовж 2009 року в області забезпечено винесення в натуру меж 31 об’єкту ПЗФ: для 10 об’єктів розроблено проекти землеустрою, межі 21 об’єкту встановлено за матеріалами лісовпорядкування. Станом на 01.01.2010 винесено у натуру (на місцевості) межі 199 заповідних об’єктів, з них: 13 – загальнодержавного значення площею 16025,390 га, що складає 92 % від площі природно-заповідних об’єктів загальнодержавного значення та 186 – місцевого значення площею 17365,705 га, що складає 48 % від площі природно-заповідних об’єктів місцевого значення. Канівський природний заповідник створений у 1923 році і у відповідності до Закону України „Про природно-заповідний фонд” затверджений як об'єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Даний заповідний об'єкт являє собою резерват природного генофонду широколистяного лісу і лугового степу Правобережного лісостепу України. Відповідно до Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р.р.”, Указу Президента України від 01.12.2008 № 1129 „Про розширення мережі та територій природних парків та інших природно-заповідних об’єктів” та з метою забезпечення підтримки екологічної рівноваги, збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність в області забезпечено підготовку матеріалів для розширення території Канівського природного заповідника. Розширення території заповідника проводиться за рахунок земель державної власності розміщених в адміністративних межах Пекарівської, Яблунівської, Прохорівської, Григорівської, Хмільнянської сільських рад Канівського району та Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району. Ці землі представляють собою особливу цінність, відрізняються неповторністю ландшафтів і рельєфу, в їх межах зустрічаються рідкісні представники флори та фауни занесені до Червоної книги України та ті, що охороняються відповідно до міжнародних договорів України, значна їх частина зайнята археологічними та історичними пам’ятками. „Перлиною України” називають національний дендрологічний парк загальнодержавного значення – „Софіївка” в м. Умань, який заснований у 1796 році і є видатним пам'ятником садово-паркової архітектури, кінця ХVІІ початку ХІХ століть, світового значення та пам'яткою містобудування і архітектури України, занесений до державного реєстру національного культурного надбання, як музей природи садово-паркового мистецтва. Згідно з Указом Президента України від 28 лютого 2004 року № 249/2004 „Про надання дендрологічному парку „Софіївка” НАН України статусу Національного парк 81

іменуємого „Національний дендрологічний парк „Софіївка”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 73 від 11.02.2004, колекції рослин дендропарку, внесені до реєстру Національного надбання. „Холодний Яр” – комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення, створена Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 1.11.1968 року № 1085-р, площею 553 га. Заповідний об'єкт являє собою лісовий масив, в якому можна зустріти багато реліктових видів, які збереглися з дольодовикового періоду. Реліктом деревостанів є 1000– літній дуб-велетень, який називають „Дубом Залізняка”, пам'ятка природи місцевого значення. В межах холодноярського масиву знаходиться також значна кількість цінних у історикокультурному відношенні територій та об'єктів. Регіонально-ландшафтний парк „Трахтемирів” – об'єкт місцевого значення, створений у 2000 році з метою збереження відносно незмінених природних ландшафтів та природних екосистем, історико-культурної та археологічної спадщини. Територія РЛП сприяє підтриманню загального екологічного балансу ландшафту, містить типовий ценофонд рослинного світу і 39 червонокнижних представників тваринного світу. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року представлена в таблиці 5.20. Табл. 5.20 Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року № п\п

Найменування об’єктів ПЗФ

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні гідрологічні зоологічні геологічні Ботанічні сади Зоологічні парки Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

8. 9. 10. 11.

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 2026,98 1 2026,98 1 179,18 1 179,18 1 5562,5 1 5562,5 5 13882,3 203 25633,31 208 39515,61 2 8276,3 17 4522,93 19 12799,23 1 12,7 1 12,7 1 166 55 8117,25 56 8283,25 10 7973,7 10 7973,7 1 4500 4 236,9 5 4736,9 12 111,9 12 111,9 1 123 1 123 1 940 103 4534,93 104 5474,93 6

700,5

181

716,07

187

1416,57

4 1 1 1

590 105,5 5 4,37

9 106 34 2 30 -

239,48 363,9 60,82 0,02 51,85 -

13 107 34 3 30 1

829,48 469,4 60,82 5,02 51,85 4,37

691,3

662,66

1353,92

17484,59

51 474

3715,09 36289,63

51 494

3715,09 53774,22

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 82

Черкаський край вирізняється мальовничими куточками природи, неповторними краєвидами, багатою історико-культурної спадщиною. Для надання послуг відпочиваючим та туристам в області функціонує мережа лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, дитячих таборів відпочинку, туристичних баз. Вцілому в області нараховується 7 історико-культурних заповідників та 1 історико-архітектурний заповідник, 48 баз відпочинку, 35 готелів, 13 готельноресторанних комплексів, 106 дитячих оздоровчих таборів, з них, позаміських – 14, санаторного типу – 2, 7 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв, 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих та 100 садиб сільського зеленого туризму. В Черкаському районі відомими курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії „Світанок”, „Україна” та „Мошногір’я”. На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод. Санаторій „Україна”, розташований в сосновому бору, має сучасну лікувально-діагностичну базу і щороку приймає велику кількість відвідувачів. На території області нараховується 5 родовищ мінеральних вод, з них одне радонове та чотири – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві. Ще одним важливим елементом рекреаційних ресурсів є туристичні бази. Найбільша їх частина зосереджена вздовж русла річки Дніпро де поєднуються лісові ландшафти з водними (річки, канали, пляжі). На території області створено 494 об‘єкти природно-заповідного фонду, 20 з них – загальнодержавного значення. Природно-заповідні об’єкти області являються скарбницею рекреаційних ресурсів. Упродовж останніх років були розроблені нові елементи туристичної інфраструктури, які забезпечують належний активний відпочинок громадян. Запроектовані туристичні стежки та маршрути на територіях природнозаповідного фонду області, а саме: туристичний маршрут „Мальовниче узбережжя Трахтемирівського парку” протяжністю 34 км, еколого-туристична стежка „В околицях „Трахтемирова” протяжністю 3 км, туристичний маршрут „Пам’ятки Холодного яру” протяжністю 10 км, туристичні маршрути по ознайомленню з історією краю протяжністю 10-12 км, екологічна стежка "По ярах Трахтемирівщини" протяжністю 3,5 км, туристичний маршрут „По лісах Мошногір’я” протяжністю 20 км та туристичний маршрут „Канівські гори”. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Черкаська земля багата на об’єкти історико-культурної спадщини, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність. На державному обліку перебувають 1560 пам'яток історії і 132 монументального мистецтва, з яких 4 загальнодержавного значення та 7169 пам'яток археології, з яких 25 загальнодержавного значення. 83

На території області знаходяться 7 історико-культурних та 1 історикоархітектурний заповідник. З них статус національного мають 4 заповідники: - Національний заповідник „Батьківщина Тараса Шевченка”; - Шевченківський національний заповідник; - Національний історико-культурний заповідник „Чигирин”; - „Національний історико-культурний заповідник у м. КорсуньШевченківському”; статус державного мають 4 заповідники: - Державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура”; - Державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів”; - Кам'янський державний історико-культурний заповідник; - Державний історико-архітектурний заповідник „Стара Умань”. Територія сучасної Черкаської області з найдавніших часів перебувала в зоні стійкого заселення людьми, тут формувалися археологічні культури, які справили помітний вплив на цивілізаційний розвиток не тільки українських земель, а й усього людства. Найбільш яскравий слід залишила трипільська культура (ІV - середина ІІІ тис. до н.е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу. Близько 30 років тому біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив на цих землях праісторичну цивілізацію з найвищою на той час культурою землеробства, із садівництвом, виноградарством, тваринництвом (велика рогата худоба і вперше приручені коні), неперевершеним гончарством, видобутком та обробкою міді. Протягом 80-90-х років XX в. експедиціями Інституту археології НАН України розкопувалися поселення трипільської культури, що розташовувалися біля села Майданецьке Тальнівського району. Залишки трипільських міст залягають на глибині 30-50 см і зараз археологічні шари безповоротно губляться при обробці сільгоспугідь. Для порятунку тих, що залишилися, постановою Кабінету Міністрів України на Черкащині створений єдиний в Україні й у Європі державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура”. У його склад включені останки одинадцяти великих (сотні гектарів площі) трипільських міст віком 5 тисяч років на території Тальнівського, Звенигородського й Уманського районів. Протоміст такої давності в Європі всього 19 і 17 з них знаходяться на території Черкаської області. Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух. Своєї кульмінації гайдамаччина досягла у 1768 році, коли вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина. Черкаська земля є батьківщиною багатьох відомих усьому світові людей видатного державотворця і політичного діяча Б. Хмельницького і велета духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю - відомі українські 84

письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. ГулакАртемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, П. Юркевич, Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко. На Чигиринщині народився і жив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. Іллінська церква збудована 1663 року коштом Богдана Хмельницького у стилі козацьке бароко. Іллінська церква в Суботові, музей Б. Хмельницького, Замкова або Богданова гора, яка є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, бастіон Дорошенка входять до Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”. Працівники заповідника охороняють і урочище „Холодний Яр” з його численними пам’ятками природи та археології. „Холодний Яр” - комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення - історичне місце визвольної боротьби українського народу 1676 р. (Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Урочище „Холодний Яр” являє собою унікальний природний комплекс, з рідкісними видами рослин і багатим тваринним світом. Рослинний світ „Холодного Яру” налічує понад 120 порід дерев, 120 видів деревно-чагарникових порід та близько 150 видів трав’яних порід. На території пам’ятки діють близько 150 різних джерел. В с. Медведівка Чигиринського району розташована Залізнякова криниця – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що отримала назву від родини Залізняків, які її і викопали. Поблизу хутора Буда зростає дуб Максима Залізняка – тисячолітня ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, названий на честь ватажка національно-визвольного козацько-селянського руху 18 ст., який очолив боротьбу проти польських загарбників. Це один з найбільших в природі екземплярів дуба звичайного (найбільший за товщиною і об’ємом, та найстаріший в Україні). Висота дерева сягає 21,7м. Навколо дуба встановили огорожу, до нього простелили дерев'яний поміст, щоб туристи не трамбували землю. На Черкаській землі в с. Моринці Звенигородського району народився геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко. Тут у 1992 році створений державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в селах Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю поета, літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому. У Каневі у 1925 році створено Шевченківський національний заповідник. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І. Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології. Чернеча (Тарасова) гора є пам'яткою історії, культури, а також природи всеукраїнського і світового значення. На території заповідника знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: дуб Т.Г.Шевченко, посаджений на честь 150-річчя з дня 85

народження поета та група дубів, посаджених на честь 100-річчя з дня його смерті. В 1825 році у м. Кам’янці було створене Південне товариство декабристів. У центрі міста на березі р. Тясмин розташований парк Декабристів. Центральна алея парку веде до скульптурної композиції "Декабристи" з зображенням Бестужева-Рюміна, Пестеля, Муравйова-Апостола, Волконського, Давидова. З Кам’янкою пов’язана творчість О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського. З метою охорони комплексу пам’яток історії, культури, природи тут створено Кам’янський державний історико-культурний заповідник На території Корсунь-Шевченківського району відбувалась одна з вирішальних битв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., про яку нагадують пам’ятники, обеліски та братські могили, Корсунь-Шевченківський історикокультурний заповідник, який включає в себе музей Корсунь-Шевченківської битви, ряд пам’яток природи та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Ландшафтний парк на р. Рось, створений в кінці XVIII ст. і розміщений на трьох островах. Парк створювався на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях превалюють місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, в’яз гладенький та ін., ростуть тут і екзотичні породи (гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, сосна Веймутова), всього налічується 70 деревних порід. До складу заповідника входять також історичний музей, художня галерея у КорсуньШевченківському, меморіальний музей композитора К.Г. Стеценка у с. Квітках, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуй-Левицького у Стеблеві. З метою збереження та відновлення пам’яток історії та культури на узбережжі Дніпра між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району у 1994 році створено державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів”. Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них - Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в с. Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця. З метою комплексної охорони історико-культурної та природної спадщини, створення умов для ефективного туризму, відпочинку, рекреації та сприяння екологічній освітньо-виховній роботі в межах Григорівської сільської ради діє регіональний ландшафтний парк „Трахтемирів”, який включає в себе частину історико-культурного заповідника, поєднує охорону рідкісної флори і фауни, примноження та збагачення мисливської фауни. На території парку зустрічаються угрупування рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України; 39 видів рідкісних тварин, з яких 25 – занесено до Червоної книги України, 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, і 10 видів вважають регіонально рідкісними. „Перлиною України” називають шедевр світового садово-паркового мистецтва дендропарк Національної Академії Наук „Софіївка” у м. Умань. На сьогоднішній день цей старовинний дендропарк має надзвичайно велике як естетичне, так і науково-пізнавальне значення, являється визначною пам'яткою 86

світового садово-паркового мистецтва та провідною науково-дослідною природоохоронною та культурною установою. З метою зменшення антропогенного навантаження на дендропарк, місцевими органами влади прийнято рішення про створення охоронної зони з особливим обмеженим режимом використання 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Важливе місце в економічному та соціальному розвитку області відводиться сфері оздоровлення, туризму та відпочинку. Багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, високий рівень розвитку інфраструктури туризму створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних і рекреаційних потреб туристів. Унікальне поєднання сучасності і минулого, реальності і легенди давнини створюють численні історично-культурні пам'ятки на тлі чарівної природи. До послуг туристів на Черкащині функціонує 39 державних музеїв, 7 історико-культурних та 1 історико-архітектурний заповідник, які знайомлять з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю. В області нараховується 48 баз відпочинку, 35 готелів, 13 готельно-ресторанних комплексів, 106 дитячих оздоровчих таборів, з них, позаміських – 14, санаторного типу – 2,7 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв, 10 санаторіїв і санаторіївпрофілакторіїв для дорослих та 100 садиб сільського зеленого туризму. Завдяки географічному положенню, сприятливим природним умовам, багатому історичному минулому туризм в Черкаській області динамічно розвивається. Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді розроблено тематику екскурсійно-краєзнавчої діяльності для школярів та студентів по області, яка включає в себе відвідування дендропарку „Софіївка” в м. Умань, музею Корсунь-Шевченківської битви, Тарасової гори в м. Канів, історико-культурного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”, пам’ятних місць м. Кам’янки. Для послуг туристів на Черкащині розроблені туристичні маршрути: 1. м. Умань. Казковим і легендарним є туристичний маршрут “Уманське диво” з відвіданням чарівного дендропарку “Софіївка”, якому вже більше 200 років. Це один з найвідоміших пам’ятників садово-паркового мистецтва, побудований у 1796 р. графом Потоцьким і названий на честь його дружини гречанки Софії. “Софіївка” вражає уяву відвідувачів чудовими пейзажами, численними водоспадами, фонтанами, кам’яними гротами, античними скульптурами. Основні екскурсійні об’єкти: дендропарку “Софіївка”. 2. м. Корсунь-Шевченківський. Корсунщина – земля легендарного людського подвигу, адже тут точилися найжорстокіші бої під час національновизвольної війни сер. ХVІІ ст. , гайдамацького повстання Коліївщини, в роки Великої Вітчизняної війни. До Вашої уваги також літературно-меморіальний 87

музей І. Нечуя-Левицького (смт. Стеблів), меморіальний музей К.Г. Стеценка (с. Квітки). Основні екскурсійні об’єкти : 1. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви 2. Історичний музей 3. Художня галерея 4. Виставка зразків військової техніки часів Великої Вітчизняної війни. 3. м. Золотоноша. Духовно відпочити Ви зможете, відвідавши СвятоПокровський Красногірський жіночий монастир, який розташований поблизу міста Золотоноша. Монастир є цінною пам’яткою архітектури та духовного відродження. Основні екскурсійні об’єкти : 1. Свято-Покровський Красногірський монастир. 4. м. Канів. Маршрут “На могилу Т.Г. Шевченка”. Велич нашого народу відкриває екскурсійний маршрут до Канева, що є гордістю Черкащини та всієї України . Адже місцем упокоення геніального українського поета, художника, демократа і мислителя стала Тарасова (Чернеча) гора, де у 1923 році створено Шевченківський національний заповідник. Запрошуємо відвідати музеї міста, визначні пам’ятки історії, культури та природи Середнього Подніпров`я. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Шевченківський національний заповідник:музей Т.Г. Шевченка - “Тарасова світлиця”. 2. Успенський собор. 3. Канівський природний заповідник. 4. Михайлова гора. 5. Трахтемирів, Межиріч. 5. с. Моринці, с. Шевченкове, с. Будище. Маршрут “На батьківщину Т.Г. Шевченка”. Мальовничі села Моринці, Шевченкове, Будище у 1992 році об’єднані у державний історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”. Заповідник нараховує 43 пам’ятки історії та культури. Центр заповідника – колишня садиба Тарасових батьків у с. Шевченковому (Кирилівка), на території якої ще у 1939 р. відкрито літературно-меморіальний музей Т. Шевченка. За кілька сот метрів – хата дяка, де навчався малий Тарас. В с. Моринцях ви побачите будинок, де народився поет, у с. Будищах – будинок пана Енгельгарда та велетенський дуб, у дуплі якого Тарас ховав свої малюнки. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Державний історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”. 2. Літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка в с. Шевченковому. 3. Моринський меморіал – с. Моринці. 6. Чигиринський район. Маршрут “Легенди Холодного Яру”. Урочище Холодний Яр – комплексна пам’ятка природи і культури загальнодержавного значення. Саме він надавав захист повсталим селянам в роки Коліївщини, був партизанською базою під час Великої Вітчизняної війни. Серед лісів Холодного Яру розташований Свято-Троїцький Мотронинський монастир (ХІІ ст.), заснований княгинею Мотроною . В хуторі Буда вас здивує своєю величчю дуб Максима Залізняка, що є державною ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Тут знаходиться братська могила мирних жителів, розстріляних німецькими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Мотронинський монастир. 2 Мотронинське городище скіфського часу. 3. 1000-літній дуб Максима Залізняка 4. Пам’ятні місця періодів Коліївщини, Холодноярської республіки та партизанського руху в роки Другої світової війни. 88

7. м. Чигирин. Маршрут “Місцями козацької слави”. Чигиринщина – земля козацької слави. Це батьківщина великого сина України, видатного полководця Богдана Хмельницького. В центральній частині міста височіє Богданова (Замкова) гора, на вершині якої збереглися залишки могутньої фортеці та споруджено монумент Б. Хмельницькому, а біля підніжжя гори розмістився музейний комплекс. В селі Суботові ви побачите Іллінську церкву – усипальницю великого гетьмана, залишки фортечних мурів, три криниці, побудовані за наказом Б. Хмельницького на честь полеглих у битвах запорожців. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Музей Б. Хмельницького ( м.Чигирин). 2. Замкова гора (м. Чигирин) 3. Іллінська церква, замчище, три криниці (с.Суботів). 4. Етнографічний музей (с.Суботів). 8. м. Кам`янка. Завітайте у Кам’янський державний історико-культурний заповідник, який був заснований в 1995 році, вдихніть аромат поезії і музики, що панує в цьому місці, освяченому перебуванням великих геніїв світової культури. Адже в 1820–1822 рр. це містечко відвідував О.С. Пушкін, а з 1865 по 1893 р. сюди щороку приїздив видатний російський композитор П.І. Чайковський. До наших часів збереглись залишки старовинного парку Давидових, окрасою якого є Зелений будиночок та водяний млинок. Найдавнішою пам’яткою архітектури міста є грот, побудований в кінці ХVІІІ ст. – улюблене місце відпочинку гостей Кам’янки. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Кам`янський державний історикокультурний заповідник:- літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна та П.І. Чайковського;- історичний музей;- картинна галерея;- парк декабристів. Для тих, хто звик до активного туризму, природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. Велика кількість водосховищ і ставків має не лише господарське, а й рекреаційне значення. Збільшення кількості туристів на території Черкаської області, нажаль тягне за собою зростання негативного впливу на навколишнє природне середовище. Необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах. Основними негативними факторами нерегульованої рекреаційної діяльності є витоптування, збір рослин, випалювання (в місцях розведення вогнищ), механічне пошкодження деревостану, забруднення окремих ділянок лісів, паркових зон, зростання транспортного навантаження, тощо. Так, збільшення рекреаційних навантажень на деревостани в лісових ландшафтних комплексах зумовлює зменшення їх росту, повноти і запасу, спричинює посилення процесів саморозрідження дерев. Тому в процесі досліджень рекреаційних навантажень необхідно враховувати неоднакову стійкість ландшафтних комплексів та їх компонентів до антропогенного впливу на протязі року, а також добову ритміку використання даної рекреаційної території. 89

В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості. Для забезпечення ефективного використання, відновлення туристичних природних ресурсів територій природно-заповідного фонду вводиться особливий режим охорони, який визначається допустимим рівнем антропогенного навантаження, проводиться зонування території, що виділяє зони, дозволені для відвідування. Одним із шляхів вирішення проблеми негативного впливу туризму на природні комплекси є застосування „м'якого туризму”, який включає в себе: - сумісність з природою; - сумісність зі здоров'ям; - сумісність з історико-культурною спадщиною; - соціальну сумісність; - економічну сумісність; - фізичну сумісність. Тільки туризм, організований належним чином, спроможний дати можливість населенню не тільки користуватися унікальними природними об'єктами, а й зберегти їх для наступних поколінь.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,5 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1451,3 тис. га, з них: рілля - 1271,6 тис. га, перелоги – 8,8 тис. га, багаторічні насадження – 27,1 тис. га, сіножаті – 65,3 тис. га, пасовища – 78,5 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис. га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,1 тис. га.). Динаміка структури земельного фонду області представлена в таблиці 6.1. Табл. 6.1Динаміка структури земельного фонду області 2005 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, тис.га

2007

2008

% до % до загальної Всього, загальної Всього, площі тис.га площі тис.га території території

2009

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

2091,6

100

2091,6

100

2091,6

100

2091,6

100

1. Сільськогосподарські угіддя

1454,7

69,5

1451,8

69,4

1451,4

69,39

1451,3

69,4

2. Ліси і інші лісовкриті площі

337,6

16,1

338,2

16,2

338,4

16,18

338,5

16,18

3. Забудовані землі

82,1

3,9

82,9

4,0

83,3

3,98

83,7

4,00

4. Відкриті заболочені землі

29,3

1,4

30,8

1,5

30,6

1,46

30,4

1,45

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

0,8

15,9

0,8

15,8

0,76

15,6

0,75

у тому числі:

37,0

1,77

36,4

1,74

36,2

1,73

36,2

1,73

Усього земель (суша)

1956,7

93,5

1956,0

93,5

1955,7

93,5

1955,7

93,51

Території, що покриті поверхневими водами

134,9

6,4

135,6

6,5

135,9

6,5

135,9

6,49

Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,8 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком, збільшилася на 0,1 тис. га). З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію 318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. га. Площа забудованих земель області складає 83,7 тис. га, в тому числі відкритих розробок, кар΄єрів, шахт та відповідних споруд – 2,5 тис. га, житлової забудови 11,2 тис. га, промисловості - 6,8 тис. га, транспорту та зв’язку – 17,4 тис. га, технічної інфраструктури – 3,0 тис. га, земель, які використовуються для відпочинку - 34,6 тис. га, іншого використання – 8,2 тис. га. 91

В області нараховується 15,6 тис. га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, з них: кам`янисті місця – 0,4 тис. га, піски (включаючи пляжі) – 4,5 тис. га, яри – 5,6 тис. га, інші – 5,1 га (площа земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом зменшилася на 0,2 га). Під водою знаходиться 135,9 тис. га, у тому числі під штучними водотоками – 2,5 тис. га, річками, струмками – 3,8 тис. га, озерами, замкнутими водоймами, ставками – 18,5 тис. га, штучними водосховищами – 111,1 тис. га (площа земель покритих поверхневими водами не зазнала змін). 6.1.2. Деградація земель В області нараховується 361,8 тис. га деградованих та 108,8 тис. га малопродуктивних земель. В 2009 році проведено консервацію на площі 3,7 тис. га, потребують консервації 139,5 тис. га. Інформація щодо наявності деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2009 р. представлена в таблиці 6.2. Табл. 6.2 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2009 р. Види земель Деградовані землі Малопродуктивні землі

Разом на початок року, тис .га 361,8 108,8

Проведено консервацію, тис. га 3,2 0,5

Потребують консервації, тис. га 96,1 43,4

Моніторинг спостереження за гідрогеологічним станом прибережних територій в зоні впливу Кременчуцького водосховища проводиться відділом технічного забезпечення моніторингу та вишукувальних робіт Регіонального управління водних ресурсів. У верхній частині водосховища, на правобережжі, середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2009 року склала 0,2 м, найбільша 0,6 м, в районі протоки „Стара Рось” (Канівський район). Площа втрачених земельних угідь на правобережжі становить 0,27 га. На лівобережжі верхів`я водосховища середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2009 року склала 0,8 м, найбільша 1,1 м нижче гирла р. Оріхівка (Канівський район). Втрати земельних угідь на лівобережжі склали 0,61 га. Крім розмиву берегової зони, сприяє розвитку ерозійних процесів грунту розорювання земель на схилах від 3 та більше 7 градусів. На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га орних земель, розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів – 20,0 тис. га, на силах крутизною від 3 до 7 градусів – 145,4 тис. га. Припинення фінансування на обстеження ґрунтів з 1983 року не дає змоги на сьогодні реально оцінити якісний стан земель, зокрема динаміку ерозійних процесів водної і вітрової ерозії, засолення, осолонцювання, осолодіння, закислення, підтоплення грунтів та інших ознак, що впливають на їх родючість. 92

Для достовірної характеристики якісного стану земель області періодичність таких обстежень по кожній місцевій раді становить 10-15 років. На даний момент обстеження ґрунтів необхідно провести на площі 1289,7 тис. га або 84% від загальної площі спостережень (1534,5 тис. га). Табл. 6.3 Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 1983 2005* 2007* 2008* 2009* Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га 23,66 водна ерозія, тис. га 31,89 сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га * - з 1983 року дослідження щодо земель, які піддаються вітровій та водній ерозії в Черкаській області не проводились.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі області (2091,6 тис. га) 1451,3 тис. га або 69,4 % займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1271,6 тис. га (60,8%). Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту приводить до погіршення стану земель. В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення грунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення грунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару грунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001 – 2010 роки, затвердженою рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2, передбачено залуження орних земель з метою відновлення їх родючості або наступної трансформації до лукопасовищних угідь. За період з 2005 по 2009 роки рекультивація порушених та відпрацьованих земель проведена на площі 0,067 тис. га. На кінець 2009 року в області загальна площа порушених земель складала 3,475 тис. га, відпрацьованих 1,894 тис. га. Інформація щодо порушених та рекультивованих земель за роками представлена в таблиці 6.4. 93

Табл. 6.4 Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 3,543 0,17 2,021 0,096 0,037 0,002

2005 3,463 0,16 1,912 0,09 0,027 0,001

2007 3,475 0,17 1,911 0,09 0,006 0,0003

2008 3,475 0,17 1,902 0,09 0,016 0,0007

2009 3,475 0,17 1,894 0,09 0,010 0,0005

Серед об’єктів навколишнього середовища стан ґрунтів має особливе значення, оскільки ґрунти є універсальним природним адсорбентом і нейтралізатором різних хімічних речовин, при неефективному веденні сільського господарсва, в них нагромаджується максимальна кількість пестицидів та агрохімікатів. Сільськогосподарськими товаровиробниками Черкащини під урожай 2009 року на 913,7 тис. га посівної площі внесено 581,4 тис. ц мінеральних добрив в поживній речовині, в тому числі азотних – 410,7 тис ц, фосфорних – 86,6 тис. ц, калійних – 84,1 тис. ц. Крім того, внесено 964,5 тис. тонн органічних добрив, що становить по 1,1 тонни на гектар посівної площі. Удобрена площа під урожай становить 662,9 тис.га. На гектар посівної площі внесено азотних добрив по 46 кг поживної речовини добрив, фосфорних і калійних відповідно по 9 кг поживної речовини добрив. Сільгосптоваровиробниками Черкащини в 2009 році використано 1,53 тис. тонн засобів захисту рослин, якими було оброблено 2184 тис. га посівів. Інформація щодо застосування засобів захисту рослин представлена в таблиці 6.5. Табл. 6.5 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0,58 545,9 0,5

2005 0,97 1005,2 0,8

2007 1,43 1742,0 1,2

2008 1,68 2079,8 1,3

2009 1,53 2184 1,2

Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами за роками представлена в таблиці 6.6. Табл. 6.6 Внесення мінеральних та сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц

органічних

добрив

2000 1029,6

2005 882,2

2007 901,7

2008 927,1

2009 913,7

212,3 181,2 20,3

399,9 231,8 82,6

790,6 454,4 164,4

746,8 497,2 123,4

581,4 410,7 86,6

грунт

калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

10,8 309,3 30 21 17,6 2,0 1,4 -

85,5 416,8 47 45,4 26,3 9,4 9,7 -

171,8 645,9 72 87,8 50,4 18,2 19,2 -

126,2 725,5 78,3 80,5 53,6 13,3 13,6 -

84,1 662,9 72,6 64 46 9 9 -

2544,6 47,9

1000,9 19,0

935,1 17,1

1065,5 24,7

964,5 26,8

5 2,5

2 1,1

2 1,0

2,7 1,1

2,9 1,1

Зсуви Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів. У 2009 році при проведенні ДП „Центрукргеологія” щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених в 2009 році зсувах відзначалось зростання вологості порід. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено підйом рівнів ґрунтових вод на 0,3-0,6 м, в межах зон живлення на 0,2-0,4 м. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались. На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась сезонна деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу. Активні в 2005-2006 рр. зсуви на південний схід від с. Березівка в 2007-2009 роках уповільнили зміщення. В 2009 році, в межах 95

частини зсувів, за якими проводилось спостереження, відзначені поверхневі неглибокі (0,2-0,5 м) зміщення. Активізація зазначених зсувів залежить від ступеня підйому рівнів ґрунтових вод, які розвантажуються на зсувні тіла та на зсувні і зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів. В межах заселених ділянок зсувів, зокрема в смт. Маньківка та Монастирище, існує імовірність часткового руйнування чи деформації забудови на заселених ділянках зсувів, а при сприятливому поєднанні природних та техногенних чинників - не виключена можливість катастрофічного розвитку зсувних деформацій. Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 році і навіть в 2004 році відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. Смт. Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах - 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 році зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації та руйнування садибної забудови (тріщини на окремих будинках в 2004, 2006, меншою мірою в 2007-2008 роках.). По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2009 році відзначено високе стояння рівнів ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. Підтоплення Одним із основних факторів, під впливом яких формується режим ґрунтових вод, являються метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопичення та розповсюдження, а також температура та вологість повітря. Системні спостереження за станом підземних вод в області проводяться по 82 свердловинах (осінній відбір проб вод на повний хіманаліз), які розміщені на 17 дільницях. «Весняний відбір проб не проводився через відсутність належного фінансування. Рівневий стан підземних вод вивчався по 30 свердловинах, в т.ч. по 13 свердловинах природного режиму та 17 свердловинах порушеного режиму підземних вод а саме: на дільницях діючих водозаборів (містах Канів, Умань, Черкаси); на дільницях забруднення (промислова зона м. Черкаси, район відстійників в с. Косарі, свинокомплекса с. Піщане, ставка-накопичувача комплексу ВАТ «Русь» с. Гельм'язів), на ділянках підтоплення, вивчення впливу Кременчуцького водосховища на підземні води та на дільниці відпрацьованої шахти «Козацька». На типових ділянках водозаборів в містах Умань, Черкаси, Канів виконувались роботи по вивченню умов формування та стану підземних вод. 96

По всіх об'єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг, в 2009 році, відбувався підйом рівнів ґрунтових вод та збільшення підтоплених площ. На ділянках підтоплення рівні склали: по ст. Поташ-2,7-3,6 м (порівняно з 2008 зросли на 0,4-0,85 м), по м. Звенигородка - 0,55-3,65 м (на 0,1-0,45 м), по смт. Маньківка- 1,5-1,95 м (на 0,15-0,6 м), по смт. Монастирище-0,5-3,025 м (на 0,15-0,7 м). Погодні умови 2009 р. в основному не сприяли розвитку зсувних процесів. Рік був теплим з середньорічною температурою 9,4°С, що на 1,7°С вище норми. Протягом 7 з 12 місяців року спостерігався дефіцит опадів. Внаслідок цього після весняного підйому рівнів протягом весни-літа спостерігався їх спад, знижувалась вологість порід зони аерації. Висушування порід зони аерації сприяло розвитку процесів термічного вивітрювання та утворенню тріщин в масиві порід зони аерації, найчастіше представлених лесовидними суглинками. Осінь звітного року характеризувалась нерівномірним режимом випадання опадів з підвищеною їх кількістю у вересні та листопаді. В цілому 2009 рік був теплим та дещо засушливим, адже річна сума опадів, що випали, склала 90% від норми.

Найбільш небезпечними щодо процесів підтоплення є зони впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ (Канівський, Золотоніський, Чигиринський райони), в межах забудованих прирічкових ділянок та зонах впливу ставів по ріках Рось та ділянці від села Луки до гирла Вільшанки на ділянці с. Воронівка – м. Городище, Гірський Тікач на ділянці с. Кути – с. Березівка, Гнилий Тікач в районі с. Звенигородка, смт. Лисянка та на ділянці смт. Єрки – с. Бродецьке. Можливий розвиток процесів підтоплення в межах слабко дренованих рівнинних територій із затрудненим поверхневим стоком – по ряду сіл Драбівського та Чорнобаївського районів, в межах Маньківського району (на ділянці с. Дзензелівка – смт. Маньківка – с. Поташ – с. Іваньки). Очікувані рівні грунтових вод в межах 0,5 – 2,5 м. Ерозійні процеси Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запобігання розвитку ерозійних процесів, пов'язаних із скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям ГЛМС (гідролісомеліоративних станцій), передачею їх функцій іншим організаціям, нагляд за існуючими та спорудження нових протиерозійних гідротехнічних споруд (лотків, валів тощо) значно посилились процеси яроутворення. Довжина берегової лінії водосховища в межах Черкаської області складає 543,70 км. Береги, що піддаються розмиву (абразійні та ерозійні) мають загальну довжину 122,66 км. Абразійні береги (розвинуті під впливом вітрового хвилювання) розповсюджені в озерній частині водосховища. Найбільшого руйнування зазнають береги в межах Чигиринського району на ділянці с. Тіньки - с. Рацеве (0,5 – 2,5 м за рік). Берегова лінія Чорнобаївського району характеризується найбільшою довжиною абразійних берегів. Але це зона доволі помірної абразії (інтенсивність розмиву цих берегів становить всього 0,05 – 0,5 м за рік). Ерозійні береги (ті, що розмиваються під впливом течії) розповсюджені у верховій частині водосховища переважно в межах Канівського і Черкаського районів (поблизу сіл Пекарі, Прохорівка, в районі гирла р. Оріхівки, пристані Тубільці). Активність їх переробки становить 1 - 4 м за 97

рік, сягаючи в окремі роки 7 - 10 м за рік. Береги в межах Золотоніського району, що представлені здебільшого заплавою Дніпра, відрізняються значно меншою інтенсивністю розмиву. У верховій частині водосховища на правобережжі середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2009 року склала 0,2 м, найбільша – 0,6 м в районі протоки „Стара Рось" (Канівський район) (таблиця 1). Площа втрачених земельних угідь на правобережжі за цей період становила 0,27 га, з них 0,21 га -ДЛФ і 0.06 га - чагарники. На лівобережжі верхів'я водосховища середня величина переробки ерозійних берегів за 2009 рік становила 0,8 м, найбільша - 1,1 м нижче гирла р. Оріхівки (Канівський район) (таблиця 1). Втрати земельних угідь на лівобережжі за цей період склали 0,61 га, з них 0,58 га - ДЛФ і 0,03 га чагарники. Середня величина переробки абразійних берегів озерної частини водосховища в межах області за 2009 рік становила: на правобережжі – 0,1 м, найбільша – 0,2 м (поблизу с. Топилівка Чигиринського району) (таблиця 2); на лівобережжі переформування берегів в межах Чорнобаївського району протягом останнього року не спостерігалося. Втрати земельних угідь, що за цей період склали 0,18 га, цілком представлені ДЛФ (Чигиринський район). Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених протягом 2009 року внаслідок переформування берегів Кременчуцького водосховища в межах Черкаської області, склала 1,06 га, за період експлуатації водосховища – 852,63 га. На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га, 20,0 тис. га орних земель розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів, 145,4 тис. га – на силах крутизною від 3 до 7 градусів, 654,1 тис. га – на схилах крутизною менше 1 градуса, 334,3 тис. га – на схилах крутизною від 1 до 3 градусів, що ускладнює збереження орних земель від різних видів ерозії. Інформація щодо розподілу орних земель за крутизною схилів представлена в таблиці 6.7. Табл. 6.7 Розподіл орних земель за крутизною схилів Одиниці виміру тис. га %

Разом обслідуваних орних земель 1153,8 100

<1 654,1 56,7

У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 334,3 101,1 44,4 29,0 8,8 3,8

>7 20,0 1,7

6.3. Якість грунтів 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення Грунти Черкаської області сформувалися в результаті трьох типів грунтотворення: дернового, підзолистого та болотного. Під впливом дернового процесу в області утворилися чорноземи, лучні і чорноземно-лучні грунти. Під покровом лісової рослинності проходить підзолистий процес ґрунтоутворення. На безкарбонатних материнських породах (пісках) під хвойним (сосновим) лісом утворюються дерново-підзолисті супіщані фунти. Під листяним лісом на карбонатних материнських породах утворюються сірі та світло-сірі опідзолені грунти. Зміна лісової рослинності на трав'янисту стала причиною формування темно-сірих та реградованих грунтів. В умовах знижених елементів рельєфу, на терасах річок при надмірній зволоженості виникли болотні, лучно-болотні та торфово-болотні грунти й торфовища. Окремо, при наявності солей в материнській породі або при близькому заляганні сильно мінералізованих підгрунтових вод, проходить процес засолення і солонцюватості грунтів. Часто грунтотворчі процеси змінювали один одного, що накладало відбиток на генетичні ознаки та фізико-хімічні властивості грунтів. У сформованому грунтовому покриві області переважають чорноземи. В рільних землях їх - 841,7 тис. гектарів, що складає - 70,6% ріллі. Найбільше типових чорноземів - 531,1 тис. га, реградованих чорноземів - 195,6 тис.га, опідзолених - 115 тис. га. Це найбільш родючі грунти. За оптимального удобрення (1970 - 1990 рр.) вміст гумусу в них був - 4-4,3%, вміст фосфору та калію досягав оптимальних величин, що забезпечувало підвищений рівень живлення цими елементами. Важливим був факт близької до нейтральної кислотності грунтового розчину. За таких умов на цих грунтах без добрив можна було отримувати біля 30 ц/га зернових та біля 300 ц/га коренеплодів цукрових буряків. При відносно високій культурі землеробства застосування мінеральних добрив на чорноземах забезпечувало високі врожаї озимої пшениці й кукурудзи - 50 ц/га та цукрових буряків - 500 ц/га. Значно меншим потенціалом родючості відзначаються опідзолені (лісові) грунти. Найбільш поширені серед них сірі та світло-сірі опідзолені, а також темно-сірі опідзолені фунти. При середньому вмісті фосфору та калію вони мають понижений вміст гумусу (2,5-3%) та підвищену кислотність грунтового розчину. Без застосування добрив врожайність зернових культур знаходиться в межах 20 центнерів, а цукрових буряків - до 200-220 ц/га. Однак ці грунти характеризуються високою віддачею врожаєм внесених добрив та хімічних меліорантів. Саме ці заходи дозволяють отримувати на сірих лісових грунтах врожаї на рівні врожаїв чорноземних грунтів. Окремою агровиробничою групою в області представлені дерновопідзолисті супіщані грунти. Найбільший масив таких фунтів у Мошенській зоні Черкаського району. Ці грунти характеризуються найнижчим потенціалом родючості через дуже низький вміст всіх елементів живлення та 99

органічної речовини (гумусу). Висока кислотність їх грунтового розчину ще більше ускладнює умови живлення сільськогосподарських культур. Без застосування добрив та хімічних меліорантів тут можна отримати 15-18 центнерів зерна низької якості, а просапні культури дають нерентабельні врожаї. Проте, при правильному застосуванні різних органічних та мінеральних добрив, вапнякових матеріалів продуктивність цих грунтів значно зростає. Лучно-болотні, торфово-болотні грунти та торфовища, на яких регулюється водний режим, за своєю продуктивністю можуть бути рівними чорноземам, а врожайність окремих культур (овочеві, кормові) перевершувати їх. Ці грунти потребують особливої "агрохімічної" уваги, оскільки одні з них мають підвищений та високий вміст гумусу, але не мають вдосталь зольних елементів, інші, навпаки: мають фосфор та не мають потрібних кількостей органіки і калію. Різна й реакція грунтового розчину - від лужної до середньокислої. Тому вказані афохімічні фактори необхідно враховувати при веденні сільськогосподарського виробництва на гідроморфних грунтах. 6.3.2. Забруднення грунтів В 2009 році Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції («Облдержродючість») досліджено 964 проби ґрунту господарств населених пунктів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів. З них забруднено 908 проб (94%), з перевищенням ГДК - 16 проб (2%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають: 1,6 ГДК – в 6 пробах (с. Коритна «Гора-2006» Монастирищенського району4 проби та с. Лузанівка Кам’янського району – 2 проби ); 1,8 ГДК – в 1 пробі (с. Сичівка Христинівського району); 4 ГДК – в 6 пробах (с. Вікнене, с. Єрки, с. Мокра Калигірка, с. Кисілівка, смт. Катеринопіль Катеринопільського району); 6 ГДК – в 3 пробах (с. Майданець «Колос», с. Корсунка «Корсунське», с. Лісове «Надія» Тальнівського району). Також центром досліджено 141 проба ґрунту складів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів. З них забруднено 138 проб (98%); з перевищенням ГДК – 31 проба (22%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають: 8 ГДК – в 7 пробах (с. Кірове Корсунь-Шевченківського району); 10 ГДК – в 3 пробах (с. Крутьки Чорнобаївського району); 12 ГДК – в 21 пробі (с. Ташлик Смілянського району). Із загальної площі 1450,736 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2 відсутні, щільність забруднення радіонуклідами 137Сs не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території області на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що 100

максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 12 з 20 обстежених районів, інші показники сягають меж від <0,02 до 0,15 Кі/км 2. Екстенсивне ведення аграрного виробництва в останні півтора десятиріччя не могло не відобразитись на стані грунтів. Адже ле вова доля врожаю формується за рахунок ґрунтової родючості. Неконтрольоване внесення добрив привело до зменшення вмісту елементів живлення в грунтах та росту їх кислотності. На противагу цьому щорічно вапнувалось 100-120 тис. га грунтів, що забезпечувало відносну стабілізацію кислотності. Після 1990 року вапнування припинилось і тепер вапнується біля двох тисяч гектарів у рік. Винос кальцію врожаями сільськогосподарських культур, вилуговування кальцію за межі орного й підорних шарів фунту (без застосування гною) зумовили повсемісне підвищення кислотності ґрунтів. В умовах дефіциту фосфорно-калійного живлення рослина в зоні поширення кореневої системи сама мусить збільшувати кислотність грунту для зростання рухомості елементів живлення шляхом інтенсивного виділення вуглекислоти та деяких органічних кислот. За матеріалами багаторічних досліджень Черкаського центру «Облдержродючість» площі кислих грунтів зросли від 87,7 тис. га в 1970 р. до нинішніх 258,4 тис.га або у 3 рази. За 20-річний останній період у деяких районах області площі грунтів з кислою реакцією грунтового розчину (рН 5,5 і нижче) збільшилась на 35 - 40%, що призвело до зменшення вмісту обмінного кальцію в орному шарі грунту, погіршення водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів області. У більшості кислу реакцію грунтового розчину мають чорноземи вилугувані, чорноземи опідзолені та сірі лісові грунти, кислу та сильнокислу - дерново - підзолисті. Дослідженнями встановлено, що основні масиви кислих грунтів зосереджені у дев'яти районах Черкаської області: Звенигородському - 22,5 тис. га, Канівському - 12,6 тис. га, Корсунь-Шевченківському - 17,7 тис. га, Маньківському - 24,5 тис. га, Монастирищенському - 17,8 тис. га , Уманському -31,9 тис. га, Христинівському - 22,5 тис. га, Черкаському - 18,6 тис. га, Чигиринському - 16,5 тис. га. Загальна площа грунтів, які підлягають терміновому вапнуванню, складає 231,4 тис. га. Поки-що обсяги хімічної меліорації складають мізерну величину - 4,2 тис. га щорічно, при мінімальній потребі 60 тис. га. На території області є достатня кількість меліорантів для забезпечення оптимальних обсягів вапнування. Найбільш поширеним серед них дефекат цукрозаводів. З високим ефектом дефекат можливо застосовувати під польові, овочеві, плодові та ягідні культури, адже крім кальцію (65-70%) він містить 0,5% азоту, 0,5-0,7% фосфору, 0,5-1,0% калію і до 15% органічних речовин та ряд мікроелементів. Інтенсивна мінералізація гумусу без поповнення грунтів органічною речовиною веде до процесу дегуміфікації -основного чинника деградації грунтів. Досить інтенсивно деградують дерново-підзолисті та сірі і світло101

сірі опідзолені грунти, яким потрібна особлива увага і заходи збереження родючості. У ході реформування аграрного виробництва змінилась кількість землевласників і землекористувачів та розміри їх господарств. Розукрупнення бувших колгоспів і радгоспів, організація фермерських господарств привела до появи багатьох господарств з площею угідь менше тисячі гектарів. На Правобережжі, в межах цих господарств, нерідко всі землі знаходяться на схилах балок різної крутизни та експозиції. Для основного обробітку найпоширенішим знаряддям й до цього часу є плуг. Тому ерозійні процеси продовжуються і набувають ще більшої інтенсивності. Зростання кислотності в таких умовах ще більше інтенсифікує деградацію грунтів. Аналіз балансу гумусу в землеробстві Черкаської області проведений Черкаським центром «Облдержродючість»

свідчить, що його позитивний баланс було досягнуто лише впродовж 1975-1990 років завдяки внесенню органічних добрив (8-10 т/га), наявності в структурі посівів багаторічних бобових трав (більше 10%), оптимальної структури сівозміни, внесенню мінеральних добрив (175-190 кг/га) та загальної культури землеробства. Проте, аналізуючи винос елементів живлення на формування врожаю можна сказати, що в своїй масі він отриманий за рахунок використання природної і ефективної родючості ґрунтів, а не за рахунок високої культури землеробства, яка передбачає внесення достатньої кількості поживних речовин. Знову, як і в попередні роки проігноровано найважливіший землеробський принцип - щоб запобігти виснаженню грунту, потрібно повернути в грунт всі поживні речовини, винесені з грунту врожаєм, за рахунок внесення органічних та мінеральних добрив. Втрати гумусу обумовлені в основному двома причинами: процесами ерозії ґрунтів та перевагою мінералізації гумусу над процесами його відтворення. При мінімальному змиві в умовах плоскорівнинного рельєфу Лівобережжя втрата гумусу залежить переважно від інтенсивності його мінералізації, яка в свою чергу визначається системою обробітку ґрунту, структурою сівозміни (частки технічних культур, багаторічних бобових трав і чистих парів) та гранулометричним складом ґрунту.

6.4.Охорона земель Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості грунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості грунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі грунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисномеліоративної та агроландшафтної організації території. Для покращення стану земельних ресурсів, скоординованих дій органів місцевого самоврядування і виконавчої влади та контролюючих органів в області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2 “Програма розвитку земельних відносин в Черкаській області на 2001-2010 роки”. З метою відновлення малопродуктивних та деградованих земель, після тривалого їх використання, проводиться їх консервація. В області проведено консервацію 3,2 тис. га деградованих та 0,5 тис. га малопродуктивних земель. 102

Потребують консервації 139,5 тис. га земель, з них: 96,1 тис. га деградовані та 43,4 тис. га - малопродуктивні. На малопродуктивних земельних ділянках чи ділянках без ґрунтового покриву проводять рекультивацію шляхом пошарового нанесення знятої ґрунтової маси, а в разі потреби і материнської породи. Протягом 2009 року в області проведено рекультивацію порушених та відпрацьованих земель на площі 0,010 тис. га. Україна належить до держав з дуже високим рівнем антропогенних та техногенних навантажень на земельні ресурси. Незважаючи на те, що останнім часом внесення мінеральних добрив значно скоротилося, сільськогосподарські угіддя перенасичені пестицидами та отрутохімікатами, тобто надмірна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва супроводжується максимально можливим освоєнням земельного фонду. Не достатньо врегульований законом продаж мінеральних добрив та агрохімікатів спричинив ввезення в країну отрутохімікатів іноземного виробництва, що може призвести до закупівлі їх у тих виробників, продукція яких заборонена для використання з екологічних причин. Значні площі сільськогосподарських угідь розміщені вздовж шляхів з інтенсивним рухом машин і забруднюються важкими металами. Отже, вирішення проблеми охорони землі в сучасних умовах є дуже нагальними. Питання збереження і охорони землі посідають значне місце в законодавстві України, яке враховує специфіку земель як засобу виробництва та умови життєдіяльності людей, об'єктивну обмеженість землі у просторі, незмінність її розташування, нерозривний зв'язок з природним середовищем. Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Таке конституційне положення є підставою для правової охорони землі як основного елемента навколишнього природного середовища. Правова охорона землі передбачає систему правових засобів, за допомогою яких здійснюються заходи з відновлення, підтримання та покращання якісного стану земель. Ця охорона спрямована насамперед на забезпечення раціонального використання землі, відновлення, збереження і підвищення родючості грунтів, поліпшення інших корисних властивостей землі. Крім того, вона має на меті забезпечення захисту земель від негативного впливу антропогенної діяльності (псування, забруднення) та шкідливих природних процесів (вітрова, водяна ерозія). Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їхнього вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, 103

хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів представлені в таблиці 6.8. Табл. 6.8 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Обсяг вжитих заходів за роками Заходи

Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси. вали-дороги): Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків мулонакопичувачі Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру кількість господарств тис. га кількість господарств тис. га тис. га тис .га км шт. шт. га км

2003

2004

2005

2007

2008

2009

% 2008 р. до 2009 р.

0,4 -

4,5

3,6

1,02

6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Правовому регулюванню охорони земель присвячений Закон України загального характеру — «Про охорону навколишнього природного середовища» і низка спеціальних законів по використанню, охороні та відтворенню окремих природних ресурсів — Земельний кодекс України, Кодекс про надра, Лісовий кодекс, Водний кодекс. Кожний з цих законів, поряд з положеннями щодо регулювання відносин з використання природних ресурсів, містить окремі розділи з їх охорони і відтворення. У зв'язку з тим, що всі ці природні ресурси є різною формою цільового використання землі (в тому числі і сільськогосподарського), вони становлять частину єдиного земельного фонду, і, таким чином, питання збереження окремих природних ресурсів так чи інакше пов'язане з охороною і використанням землі. Закон, охороняючи землю, закріплює у правових нормах певні вимоги, які необхідно враховувати всім землевласникам і землекористувачам, що здійснюють 104

заходи виробничо-господарського, економічного або наукового характеру. Передусім це проявляється у наявності їх обов'язків щодо землі (Закон України «Про селянське (фермерське) господарство», Земельний кодекс України, Закон України «Про оренду землі»). Земельний кодекс, як головний закон, що регулює земельні відносини, містить розділ, присвячений охороні земель, який визначає завдання, зміст і порядок охорони земель, передбачає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання, запобігання необгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості грунтів. Передбачені Земельним кодексом заходи з охорони земель спрямовані на боротьбу з природними та штучними процесами, які погіршують стан грунтів. До них належать заходи по запобіганню ерозії грунтів: організаційно-господарські - правильне розміщення на землі різних господарських об'єктів, систематичне спостереження за станом земель і правильністю їх використання; агротехнічні — застосування належних засобів обробітку грунту та вирощування сільськогосподарських культур, введення спеціальних протиерозійних сівозмін; лісомеліоративні — влаштування лісозахисних насаджень. Законом передбачені граничне допустимі концентрації хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у грунті і порядок їх визначення. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Регулювання в галузі охорони земель здійснює Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, до яких належать: - центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів; - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; - центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення. Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” встановлює, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: - забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; 105

- забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; - запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення тощо. Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи. Моніторинг ґрунтів у системі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики проводить Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: - проведення перевірок; - розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; - участі в роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; - розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; - проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Закон України "Про охорону земель" також встановлює, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, громадський контроль - громадські інспектори, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Система заходів у галузі охорони земель включає; - державну комплексну систему спостережень; - розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель; - створення екологічної мережі; - здійснення природно-сільськогосподарського, екологічно-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; - економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; - стандартизацію і нормування. 106

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Таким чином, питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини. Протягом 2009 року Держуправлінням розглянуто та погоджено 2117/36269,997 шт/га матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок (землі працівникам соціальної сфери під ведення особистого селянського господарства, під оренду ставків, під фермерське господарство, об'єкти торгівлі, промислові об'єкти тощо). Погоджено відведення земельних ділянок загальною площею 31294,014 га під розширення території Канівського природного заповідника. 152/704,940 шт/га - непогоджено, з них: 595,525 га - земель сільськогосподарського призначення, 35,698 га – лісогосподарського призначення, 19,006 га - земель водного фонду, 0,354 га – земель природнозаповідного фонду, 9,302 га - земель житлової та громадської забудови, 44,139 га земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок здійснювалось Держуправлінням згідно з вимогами Земельного кодексу України та наказу Мінприроди України від 05.11.04 № 434 "Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок".

107

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.10 в Черкаській області налічується 244 родовища корисних копалин, у тому числі місцевого (236) та загальнодержавного (8) значення. Стан запасів корисних копалин показано на рис. 7.1. Рис. 7.1 Стан запасів корисних копалин Води мінеральні 2,05%

Гірничорудні корисні копалини 1,64%

Вугілля 3,28%

Нерудні корисні копалини 0,41%

Води прісні 14,75%

Торф 15,16% Будівельні корисні копалини 62,71%

Вхідні дані до рис.7.1 Будівельні корисні копалини Торф Води прісні Вугілля Води мінеральні Гірничорудні корисні копалини Нерудні корисні копалини

153 37 36 8 5 4 1

62,71% 15,16% 14,75% 3,28% 2,05% 1,64% 0,41%

До родовищ корисних копалин загальнодержавного значення відносяться: 1. Танське та Північно-Танське родовища облицювального каменю (граніт); 2. Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт"); 3. Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит); 4. Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів; 5. Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська); 6. Мокрокалигірське родовище бурого вугілля. У 2009 р. в Черкаській області в основному розроблялись родовища каменю будівельного, каоліну, цегельно-черепичної сировини, глини бентонітової та піску будівельного. 108

Загальна кількість кар’єрів та розробок 199 (з них діючих - 82) (табл. 7.1 - 7.2). Табл. 7.1 Мінерально-сировинна база Види корисних копалин 1. Вугілля 2. Торф 3. Каолін 4. Глина бентонітова 5. Глина вогнетривка 6. Цементна сировина 7. Пісок будівельний 8. Камінь облицювальний граніт лабрадорит габро 9. Камінь будівельний гнейс граніт лабрадорит мігматит монцонит 10. Керамзитова сировина 11. Глина тугоплавка 12. Сировина цегельночерепична глина мергель пісок суглинок супісок 13. Води підземні (мінеральні) 14. Води підземні (прісні )

Загальна кількість родовищ 2008 р. 2009 р. 8 8 37 37 3 3 1 1 1 1 1 1 12 12 5 5

Родовища, що розробляються 2008 р. 2009 р. 0 0 1 1 2 1 1 1 0 0 1 1 5 6 2 1

3 1 99

0 0 15

0 0 25 1

24 5 36

5 36

1 19

Один. виміру тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 за добу

Видобуток сировини в 2009 р. 0 32,0 257,0 213,6 0 17 188,5 10,2 10,2 0 0 1257,28 18 914,78 0 0 324,5 0 0 213,86

Балансові запаси станом на 01.01.2010 0 22233 17338,4 49400 45521 3686 87527,8 15541,02 13170,02 883 1488 123267,82 16492 82272,32 1296 8711 14496,5 6958 1071 99763,8

3,6 0 0 210,26 0 0,010 160,832

5630,4 1094 61 92915,4 63 0,20 287,5

Табл. 7.2 Використання надр № з/п

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

199 (82 діючих)

гірничий відвод

Наявність документації земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

2427,954

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 1906

Рекультиво вано в 2009 р., га 0

Основним видом порушень при використанні мінерально-сировинних ресурсів є самовільне користування надрами, несвоєчасне проведення рекультивації відпрацьованих земель. В зв'язку із незначною площею кар'єрів (2,427 тис. га) зміни екологічного стану регіону не відбулося.

109

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість По Черкаській області запаси підземних вод затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин (ДКЗ) СРСР, Українською територіальною комісією по запасах корисних копалин (УТКЗ) і ДКЗ України в загальній кількості по сумі категорій А+В+С1 = 287,5 тис.м3/добу і по категорії С2 – 3,6 тис.м3/добу. Потреба Черкаської області у воді - 1328,3 тис.м3, при прогнозних запасах підземних вод - 1806,1 тис.м3/добу. Для потреб народного господарства в Черкаській області розвідані і затверджені запаси прісних підземних вод на 36 дільницях. Всього освоєно 19 ділянок, із яких 12 діючих і 7 резервних. В 2009 році працювало 13 ділянок. Найбільш великі з них розміщені у містах: Черкаси, Умань, Ватутіне, Кам’янка, Сміла, Золотоноша. Ступінь використання затверджених запасів підземних вод низька і складає по області 5,2 %. Водовідбір водозаборами, що працюють на затверджених запасах, складає 14,88 тис.м3/добу. На території виконуваних робіт до державного рівня системи моніторингу підземних вод включені 34 спостережних свердловини, у тому числі 11 свердловин на ґрунтові води, 11 - на міжпластові та 12 свердловин на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод (мм. Умань, Черкаси, Канів). Решта свердловин входить до територіального рівня. В звітному році повний цикл спостережень за рівнями підземних вод проведений по 38 свердловинах, з них по 20 свердловинах в природних умовах та по 18 - в порушених. Загальний водовідбір підземних вод із затверджених і не затверджених запасів за 2009 р. складає 160,832 тис.м3/добу. Вода використовується для господарсько-питних потреб в кількості 138,458 тис.м3/добу, для виробничотехнічних потреб – 9,171 тис.м3/добу. Без використання скидається 13,201 тис.м3/добу. Мінеральні води на Черкащині представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра) і ступенем мінералізації від малої (1,7г/л) до високої (27,8г/л). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону. Термальні води на території Черкащини відсутні, так як вона знаходиться переважно в межах Українського кристалічного масиву, який є областю поширення холодних вод. У 2009 р. забруднення підземних вод ДП "Центрукргеологія" вивчалось на дільницях в с. Гельм'язів, Піщане, Косарі та на дослідно-промисловому полігоні м. Черкаси. За результатами лабораторних досліджень по більшості спостережних свердловин в с. Гельм'язів мінералізація води складає 0,2-0,4 г/дм3, а в верхній гідродинамічній зоні водоносного горизонту (св. 866) мінералізація досягає 1,1 г/дм3. Тут же виявлений підвищений вміст нітритів до 0,05 мг/дм3. На протязі останніх років відмічалася стійка присутність у воді іонів амонію в кількості від 110

6 до 30-40 мг/дм3 в районі відстійників. В 2009 році вміст іонів амонію не перевищив 6,0 мг/дм3. По свердловинах в с. Піщане мінералізація води в основному складає 0,3-0,9 г/дм3, в окремій (мілкій) свердловині досягає 1,7 г/дм . Вміст сполук азоту (нітрати, нітрити) знаходяться в нормі. Вміст іону амонію становить до 6 мг/дм3 . На спостережній дільниці біля відстійників стічних вод Косарського спиртзаводу мінералізація води досягає 2,1 г/дм3 за рахунок хлоридного забруднення при фоновому показнику 0,6 г/дм3. Вміст іонів хлору коливається в межах 460-765 мг/дм3. Відмічається також амонійне забруднення води, вміст іону амонію досягає 50-80 мг/дм3. Вміст заліза коливається в межах 1,6 – 3,0 мг/дм3 . Поширення забруднення по площі не виявлено. Встановлено, що рівневий режим підземних вод у промисловій зоні м. Черкаси формується, з однієї сторони, під впливом природних факторів (метеорологічні умови), з іншої, ряду факторів техногенного характеру: підпір ґрунтових вод, створений водосховищем, втрати води з міських комунікацій, фільтрація стічних вод і т.п. Взаємодія цих факторів обумовила формування на фоні природного положення ґрунтових вод локальних ділянок з високим заляганням рівня води. Основна увага при виконанні спостережних робіт приділяється вивченню впливу діяльності підприємств на зміни якісного стану підземних вод. За даними спостережень 2009 року ґрунтові води на дільниці залягають на глибині від 2,5 до 6,28 м, але в районі накопичувачів стічних вод ВАТ "Черкаське хімволокно" та південно-західніше від них утворилась ділянка, де глибина залягання рівня води зменшується до 1,15-2,95 м. Саме з такою ділянкою пов’язана присутність у воді забруднюючих компонентів та підвищена мінералізація. Результати лабораторних досліджень постійно підтверджують наявність у воді сульфат – іону в концентраціях від 543 до 1875 мг/дм3, мінералізація води на цій ділянці досягає 1,2-3,5 г/дм3. Разом з потоком води це забруднення поширюється в південно - східному напрямку в район приватного сектору міста. Ще одна локальна ділянка утворилась по вул. Рябоконя в районі житлового масиву приватного сектору, де в умовах природного положення рівня ґрунтових вод в пробах води виявлено хлоридне забруднення в концентраціях, більших за гранично допустимі (542 мг/дм3 при ГДК ДЕСТ для питної води 350 мг/дм3 ), мінералізація води досягає 1,8 г/дм3. Змінився хімічний склад води з хлоридно – гідро карбонатного на хлорид ний. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У 2009 р. при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. 111

Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинибудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених в 2009 р. зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ мочаристих та заболочених ділянок, замулювання джерел. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,2-0,3 м, в межах зон живлення рівні залишились на минулорічних відмітках. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались. На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1 см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського станкобудівного заводу. Активні в 2005-2006 рр. зсуви на південний схід від с. Березівка в 2007 2008 р.р. уповільнили зміщення. В межах нового зсуву, який утворився південніше смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 р., в 2006-2007 рр., тривали зміщення з охопленням нових ділянок. Внаслідок цього площа зсуву зросла з 0,9 га до 1,2-1,3 га. В 2008-2009 р.р. зміщень не відзначено. Активізація зазначених зсувів залежить від ступеня підйому рівнів ґрунтових вод, які розвантажуються на зсувні тіла та на зсувні і зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів. Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 р. і навіть в 2004 р. відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. В 2009 р. спостерігалось високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформації будинків по вул. Пролетарській та Леонова. Смт. Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 р. зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації та руйнування садибної забудови (тріщини на окремих будинках в 2004, 2006, меншою мірою в 2007-2008 рр.). По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2009 р. відзначено високе стояння рівнів ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. 112

По всіх об'єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг, в 2009 р. Порівняно з 2008 р. відбувався підйом рівнів ґрунтових вод та деяке збільшення підтоплених площ. Рівні склали: по ст. Поташ-2,7-5 м (порівняно з 2008 р. піднялись на 0,4-0,8 м), по м. Звенигородка-0,55-3,65 м (на 0,15-0,4 м), по смт. Маньківка-1,5-4,3 м (на 0,1-0,7 м), по смт. Монастирище -1,6-2,75 м (на 0,10,6 м). Дані щодо поширення екзогенних геологічних процесів наведені в табл.7.3. Табл 7.3 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

Зсуви

31,3

1034

0,15

Підтоплення

8,77

0,04

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр У 2009 році в межах компетенції Держекоінспекцією в Черкаській області проведено 256 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами, складено 199 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 197 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 64,224 тис. грн., з яких стягнуто 54,876 тис.грн. (85%). Пред’явлено 23 претензії на суму 170,87 тис.грн., стягнуто 8 на суму 19,343 тис.грн. Винесено 8 рішень про тимчасову заборону (зупинення) певних видів робіт суб'єктами господарювання області. Три матеріали передано в правоохоронні органи, по двом порушені кримінальні справи. Основними видами порушень при видобуванні твердих корисних копалин є відсутність спеціального дозволу на користування надрами, гірничого та земельного відводів. Протягом 2009 року перевірено 117 користувачів підземних вод, проведено 117 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, складено 102 протоколи, притягнуто до адміністративної відповідальності 100 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 18,265 тис. грн., з яких стягнуто 16,915 тис.грн. (93%). Пред’явлено 22 претензії на суму 162,446 тис.грн., стягнуто 8 на суму 19,343 тис.грн. Винесено 5 рішень про тимчасову заборону (зупинення) певних видів робіт суб'єктами господарювання області. Одна справа передана в правоохоронні органи та порушена кримінальна справа. Основним видом порушень при використанні підземних вод є самовільне водокористування та порушення правил водокористування.

113

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2009 р. Держуправлінням видано 18 попередніх погоджень (екологічних карток) на одержання підприємствами спеціального дозволу на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ цегельної сировини, піску будівельного, гранітів, габро, підземних вод.

114

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля. Відходи поділяються на 4 класи небезпеки: І клас – надзвичайно небезпечні; ІІ клас – високо небезпечні; ІІІ клас – помірно небезпечні; ІV клас – мало небезпечні. Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний, а саме: відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, відпрацьовані лужні та свинцеві акумулятори та інші; відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані та інші; відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних виробництв та нафтошлами, шлами фарбувального виробництва, промаслені фільтри і ганчір'я та інші; відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи та відходи виробництва, зокрема шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи полімерів, барда зернова, жом, дефекат, відходи деревини тощо. Інформація щодо зареєстрованих відходів у області наведена в табл. 8.1. Станом на 01.01.2010 в області накопичено 9022,6 тис. т відходів, з них: 1744,8 тис. т промислових та 7277,8 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ). Дані про накопичення відходів I-III класів небезпеки, які зберігаються на території підприємств області станом на 01.01.2010 наведені в табл. 8.2. За статистичними даними протягом 2009 р. в області утворилось 1550,957 тис. т відходів, з них: 1061,157 тис. т промислових відходів та 489,8 тис. т ТПВ. Показники утворення відходів у динаміці за 2007 – 2009 роки приведені в табл. 8.3. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Промислові відходи Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які відносяться до І – ІІІ класів небезпеки. У 2009 році в області утворилось 1061,157 тис. т промислових відходів. За статистичними даними у 2009 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 87,1 т; ІІ класу небезпеки – 218,0 т; ІІІ класу небезпеки – 2179,1 т. 115

У 2009 р. обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшились в порівнянні з 2008 р. на 2,76 тис. т або на 47,4 %. Зменшення обсягів утворення відходів відбулось за рахунок зменшення обсягів виробництв та закриття окремих підприємств. На кінець 2009 року за статистичними даними на території підприємств зберігається 1,624 тис. т відходів I-III класів небезпеки, що є наслідком не вжиття рядом підприємств заходів, спрямованих на передачу небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження. Найбільшу кількість відходів, які знаходяться на території підприємств становлять відходи ІІІ класу небезпеки 0,664 тис. т або 41 % від загальної кількості відходів, які зберігаються на території підприємств. Найбільша кількість відходів I-III класів небезпеки утворилась в м. Черкаси – 2,2 тис. т, що складає 87 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області. Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки наведені в табл. 8.4. До основних видів відходів I-III класів небезпеки, що утворюються в області відносяться: - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки – 0,294 тис. т; - відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні) – 0,063тис. т; - відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи – 0,021 тис. т; - відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) – 0,016 тис. т. У 2009 р. обсяг передачі небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження становив 1,167 тис. т. Інформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2009 р. представлена в табл. 8.5. Станом на 01.01.2010 на території області накопичено 1744,8 тис. т промислових відходів, які зберігаються в 17 накопичувачах, 117 складах та 1 сховищі. Із загальної кількості відходів, накопичених в області: відходи І класу небезпеки становлять 0,691 тис. т відходів пестицидів, які зберігаються у складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області (0,04 % від загальної кількості накопичених відходів); відходи ІІ класу небезпеки становлять 0,3 тис. т відходів фармпрепаратів ВАТ "Монфарм" (0,02 % від загальної кількості накопичених відходів); відходи ІІІ класу небезпеки становлять 2,3 тис. т відходів гальванічного виробництва бувшого Смілянського заводу ВО "Оризон" (с. Мала Смілянка) та шламонакопичувача Черкаського державного заводу хімічних реактивів (0,13 % від загальної кількості накопичених відходів); відходи ІV класу небезпеки становлять 1741,509 тис. т (99,8 % від загальної кількості накопичених відходів). Найбільша кількість відходів ІV класу 116

небезпеки 736,5 тис. т (42,2 %) розміщена у шламонакопичувачах обезводненого осаду та накопичувачі твердих відходів ВАТ "Черкаське хімволокно". На даний час з метою обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля та очищення зайнятих ними територій власники відходів вирішують питання подальшого поводження з накопиченими відходами та шукають можливі шляхи їх утилізації, переробки, знешкодження. З метою удосконалення економічного механізму справляння збору за розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню, впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. Ліміти на утворення та розміщення відходів діють протягом одного року. Держуправлінням погоджено 911 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2010 рік. Для знешкодження власних відходів ВАТ "Азот" має установку спалювання рідких відходів виробництва капролактаму. За звітний період підприємством знешкоджено 1,684 тис. т відходів ІІІ класу небезпеки. Також, на ТОВ "Черкаська продовольча компанія" працює установка для видалення відходів тваринного походження, на якій у 2010 р. видалено 420 тонн відходів. Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення підприємствам, організаціям та установам області надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, які мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів, що призвело до загального зменшення обсягів розміщення відходів в області, а також створило умови для недопущення потрапляння переважної кількості вторинних відходів на полігони та сміттєзвалища для захоронення. Із загальної кількості утворених відходів 97,4 % відходів використовуються, знешкоджуються, переробляються або передаються на утилізацію (знешкодження) іншим суб’єктам господарювання. Протягом року підприємствами, які знаходяться в межах області, на підставі ліцензій Мінприроди на здійснення операцій у сфері поводження небезпечними відходами зібрано 222,493 тонни небезпечних відходів (відпрацьованих люмінесцентних ламп – 151,3 тис. шт., відпрацьованих акумуляторів – 63,587 тонн, відпрацьованих мастил – 77,517 тонн, інших відходів – 178,6 тонн). Тверді побутові відходи (ТПВ) Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть в Черкаській області проблема поводження з твердими побутовими відходами. За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель на території області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 615,51 га. 117

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 року наведена в табл. 8.6. Із загальної кількості накопичених в області відходів 81 % (7277,8 тис. т) складають ТПВ. У 2009 році в області утворилось 489,8 тис. т твердих побутових відходів, з них: на полігони та сміттєзвалища області вивезено 480,7 тис. т ТПВ; утилізовано 19,0 тис. т. Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є полігон ТПВ м. Черкаси, на який у 2009 р. видалено 95,1 тис. т твердих побутових відходів, що складає 20 % від загального обсягу утворених ТПВ в області. На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3-26,4 % паперу, 20-40 % харчових відходів, 0,75-3,7 % відходів деревини, 0,2-8 % текстилю, 1-5,8 % металів, 1,1-9 % скла, 0,6-6 % полімерних відходів та інших речовин. З метою створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження, захоронення побутових відходів, обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище в області рішенням Черкаської обласної ради 04.08.2005 № 23-4/IV затверджено "Обласну програму поводження з твердими побутовими відходами", термін реалізації заходів якої - 2005-2011 рр. Заходами Програми передбачено роботи по будівництву нових та реконструкції (розширення) діючих полігонів ТПВ. Так, у 2009 р. в місті Канів проведено роботи з реконструкції (розширення) полігону, на що були виділені кошти із місцевого бюджету у сумі 5,0 тис. грн. На 2009рік вищевказаною Програмою заплановано наступне: - проведення відводу земельних ділянок під сміттєзвалища та виготовлення паспортів санітарно-технічного стану полігонів; - створення системи моніторингу поводження з твердими побутовими відходами; - виконання робіт з реконструкції, розширення та будівництва полігонів ТПВ; - виконання робіт з приведення існуючих полігонів ТПВ у відповідність до вимог правил експлуатації полігонів ТПВ; - запровадження методики організації роздільного збирання твердих побутових відходів підприємствами житлово-комунального господарства; - забезпечення виготовлення урн для сміття біля підприємств, установ, житлових будинків та громадських місць; - придбання спеціалізованої прибиральної техніки. Для реалізації вказаних заходів Програмою заплановано виділити та залучити кошти з:  державного бюджету – 1269 тис. грн.;  місцевих бюджетів – 3497 тис. грн.;  коштів підприємств – 176,2 тис. грн. Протягом 2009 року освоєно 2085,2 тис. грн. на фінансування наступних заходів Програми: 118

- 51,6 тис. грн. на проведення відводу земельних ділянок під сміттєзвалища та виготовлення паспортів санітарно-технічного стану полігонів; - 18,8 тис. грн. на створення системи моніторингу поводження з твердими побутовими відходами; - 22,3 тис. грн. на виконання робіт з реконструкції, розширення та будівництва полігонів ТПВ; - 989,0 тис. грн. на приведення існуючих полігонів ТПВ у відповідність до вимог правил експлуатації полігонів ТПВ; - 67,6 тис. грн. на запровадження методики організації роздільного збирання твердих побутових відходів підприємствами житлово-комунального господарства; - 578,6 тис. грн. на придбання спеціалізованої прибиральної техніки; - 357,3 тис. грн. на виготовлення урн для сміття біля підприємств, установ, житлових будинків та громадських місць. Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. До реєстру об’єктів утворення оброблення та утилізації відходів, якій складається та ведеться на підставі реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), станом на 01.04.2010 включені 31 ОУВ та 3 ООУВ області. До реєстру місць видалення відходів (МВВ), який створюється та ведеться на підставі паспортів МВВ, станом на 01.04.2010 увійшло 215 місць видалення відходів області. Робота по паспортизації місць видалення відходів продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного складу. Невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин Окрему групу небезпечних відходів становлять невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (далі – ХЗЗР). За даними інвентаризації, проведеної у 2009 р., в області у 117 складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад зберігалося 304,993 т відходів пестицидів, з яких заборонених до використання – 11,214 т; непридатних – 17,702 т; невідомих – 276,077 т. В смт. Єрки Катеринопільського району в спеціально створеному сховищі для довгострокового зберігання (50 років і більше) з виключенням можливості доступу до них розміщено – 385,9 т невідомих ХЗЗР. Динаміка зменшення невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2001 – 2009 роки наведена на графіку 8.1. Із 118 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 4 склади, у задовільному – 24 та 90 складів – у незадовільному стані. 119

Динаміка ліквідації складів для зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2001 – 2009 роки наведена на графіку 8.2. Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому, кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів складів є об'єктом потенційної небезпеки. У період з 2002 р. до 2005 р. в області в смт. Єрки Катеринопільського району методом контейнеризації перезатарено 385,9 тонн пестицидів. На проведення даних робіт з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 1779,8 тис. грн. Для обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області розроблено "Обласну програму утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів" (далі - Програма), яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 11.08.2006 № 4-4/У. Орієнтовні строки виконання заходів Програми – 2006-2011 рр. Для реалізації заходів Програми у 2009 р. виділено 139,723 тис. грн. та вивезено на знешкодження на ТОВ "Елга" (Сумська обл., м. Шостка) 8,25 тонн непридатних пестицидів, в тому числі: - 5,88 т пестицидів вивезено за рахунок коштів обласного бюджету (99,96 тис. грн.); - 2,37 т – за рахунок коштів місцевих бюджетів (39,763 тис. грн.). Поводження з непридатними пестицидами у 2009 році наведено в табл. 8.7. 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 68 % (1053,038 тис.т) складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина або передаються на переробку (утилізацію) іншим суб’єктам господарювання. Динаміка використання відходів наведена в табл. 8.8. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 183 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню" визначені окремі види відходів як вторинна сировина це - макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні, для яких існують технології по утилізації (переробці) та які забороняється знищувати і захоронювати на полігонах та сміттєзвалищах ТПВ. 120

Для обмеження накопиченню на звалищах ТПВ вторинних відходів в області 30 субєктів господарювання, згідно отриманих ліцензій Мінприроди, здійснюють збір та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини. Ними за 2009 р. зібрано 19,0 тис. т вторинних відходів, в тому числі макулатури – 11,0 тис. т, полімерів – 6,0 тис. т, склобою – 1,8 тис. т, відпрацьованих шин – 0,3 тис. т, текстильних відходів – 0,03 тис. т. Важливим залишається питання потрапляння ресурсоцінних відходів на полігони та сміттєзвалища ТПВ. Попереднє сортування відходів перед видаленням на звалища та впровадження роздільного збирання вторинних компонентів ТПВ дасть можливість зменшити обсяги розміщення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах. Так, для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси ПЕТФ-пляшок в місті встановлені спеціальні контейнери для їх збору від населення. Зібрані від населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ЗАТ "Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам. За 2009 рік ЗАТ "Черкасивторресурси" зібрано 3,8 тис. т використаних ПЕТФ-пляшок, що в 7,8 % більше, ніж у 2008 році. Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів. На ЗАТ "Черкасивторресурси" проводиться обробка макулатури та полімерних відходів. У 2009 році підприємством заготовлено та оброблено макулатури (пресування) 4907,9 т; поліетилену, поліпропілену, полістиролу (подрібнення) – 380,9 тонн; ПЕТФ-пляшок (подрібнення) – 3759,7 т. На ВАТ "Канівський маслосирзавод" у 2009 році перероблено 53440,7 т знежиреної сироватки. На ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат" (м. Звенигородка, вул. К. Маркса, 35 А) у 2009 році перероблено 39087 т знежиреної сироватки. На Державному підприємстві "Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна" перероблюються відходи тваринного походження, за 2009 р. перероблено 13758 т таких відходів. На ЗАТ "Миронівська птахофабрика" (Канівський район, с. Степанці) перероблюються відходи тваринного походження. У 2009 році перероблено 54430, 9 т відходів тваринного походження. На Черкаському ЗАТ "Еко-Азот" запроваджено виробництво комплексного мінерального добрива "Гармонія", на що у 2009 році використано 2849 т курячого посліду. На ВАТ "Ватфарм" (м. Черкаси) впроваджено технологію виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва. У 2009 р. підприємством використано 32,9 т бавовняних відходів. На ЗАТ "Укршампіньйон" технологією виробництва передбачено виготовлення компосту для вирощування грибів. У 2009 році підприємством використано 18776,1 т курячого посліду. Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) 121

відходів в Черкаській області представлено в табл. 8.9. 8.4. Транскордонні перевезення відходів Протягом 2009 року області не зафіксовано.

транскордонних перевезень відходів на території

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами За даними Державної екологічної інспекції в Черкаській області протягом 2009 року проведено 351 перевірку суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами. За результатами проведених перевірок надано 322 приписи та за порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 266 осіб на суму 51,6 тис. грн., з яких стягнуто 46,5 тис. грн. За вказаний період винесено 1 рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Пред'явлено 15 позовів на суму 111,2 тис. грн., з них стягнуто 63,4 тис. грн. Постійно ведуться роботи по виявленню та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. За 2009 рік виявлено 24 несанкціонованих сміттєзвалища площею 0,88 га, з яких, за приписами, ліквідовано 10 площею 0,03 га.

122

Табл. 8.1 Зареєстровано відходів у області, по видах У тому числі

Кількість Зареєстрованих відходів

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями

Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі:

260

для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення 260

1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки

7 27

3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

56 170

56 138

Клас небезпеки

для яких визначено для яких визначено підприємства або місця видалення виробництва по їх утилізації відходів 227 32

Табл. 8. 2 Накопичення відходів ( станом на 01.01.2010 року) (за формою статзвітності 1-нв) № з/п

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

1 2 3 4 5

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

од.

499

1624,0

т т т

492,0 467,0 664,0

Табл. 8.3 Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки № з/п

Показник

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3 Загальна кількість відходів, т 2 Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн.* Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. * Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол. Примітка: * за 2009 рік дані знаходяться в стадії обробки

2007 рік

2008 рік

2009 рік

15344,5 1105539,0 5567,0

18846,8 783030,1 5244,0

7773,0 1050919,7 2484,2

1753,2 1512163,5

1949,0 1235910,9

2226,4 1550957,0

110732,5 407,66

64703,9 274,54

1,32

1,482

0,846

123

Табл. 8.4 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

3,021 0,465 1,9 0,002 7,215

5,567 0,116 0,084 0,263 0,254 0,025 6,813 1,007

5,245 0,333 0,084 0,082 0,070 0,031 6,695 1,343

2,484 0,744 0,093 1,684 1,684 0,004 1,167 1,624

124

Табл. 8.5 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2009 р., т* Видалено за рік, тонн Наявність на підприємствах на початок року, тонн

Утворилося на підприємствах за рік, тонн

Використано (утилізовано) за рік, тонн

Разом

64,9

87,1

0,02

0,1

29,9

в т. ч.

Наявність на підприємствах на кінець року

Знешкоджено (знищено)

Захоронено в місцях організ. складування

Направл. в місця неорганіз. складув.

0,018

0,009

492

62,2

0,02

1,5

16,4

0,009

2,1

8,5

0,0

6,3

0,009

430

477,9

218,0

20,3

0,09

467

49,6

167,6

12,0

0,09

Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії

2,3

30,8

8,3

1,8

9,8

0,02

Відходи, що містять ароматичні аміни Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи виробництва та приготування фармацевтичної продукції

2,8 2,1

0,3 0,01

0 0

315,9

1,2

316

103,4

8,4

105

800,4

2179,1

73,2

1689,39

1684,0

3,9

664

2,4

2,2

220,6

0,3

111

Назва відходів

Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи виробництва, приготування та використання агрохімічної продукції іншої, у т. ч. непридатної або забороненої до використання Інші відходи Відходи 2 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри

Інші відходи Відходи 3 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево–водяні суміші та емульсії Відходи, що містять метали та їх сполуки

125

Видалено за рік, тонн Назва відходів

Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи забруднені нафтопродуктами – грунт, деревина, дрантя Нафтовідходи та нафтошлами Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції Інші відходи Всього * - надається за даними статзвітності 1-нв

Наявність на підприємствах на початок року, тонн

Утворилося на підприємствах за рік, тонн

Використано (утилізовано) за рік, тонн

Разом

Знешкоджено (знищено)

Захоронено в місцях організ. складування

Направл. в місця неорганіз. складув.

22,9

62,8

69,7

0,03

188,2

57,6

216

10,5

6,9

7,5

13,5

1,5

0,5

4,0

82,5

344,3

1953,3

3,5

1687,86

1684,0

3,4

300

1343,3

2484,2

93,5

1689,498

1684,0

3,9

1624

в т. ч.

Наявність на підприємствах на кінець року

126

Табл. 8.6 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 року № з/п 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища Городищенський район смт. Вільшана смт. Цвіткове с. Б. Орловецька с. Валява с. Вербівка с. Воронівка с. Вязівок с. Дирдин с. Журавка с. Зелена Діброва с. Калинівка с. Ксаверово с. Мліїв с. Орловець с. Петрики с. Петропавлівка с. Старосілля с. Товста с. Хлистунівка Драбівський район с. Безбородьки с. Безпальче с. Бирлівка с. Білоусівка с. Бойківщина с. Великий Хутір с. Вершина Згарська с. Демки с. Драбово - Барятинське с. Жорнокльови с. Золотоноша с. Кантакузівка с. Ковалівка с. Коломиці с. Кононівка с. Криштопівка с. Левченки с. Ленінське с. Мехедівка с. Митлашівка с. Михайлівка с. Мойсівка с. Нехайки с. Остапівка с. Перервинці с. Погреби с. Рецюківщина с. Рождєственське с. Свічківка с. Шрамківка с. Степанівка с. Яворівка Жашківський район с. Баштечки с. Безпечне с. Бузівка с. Вороне с. Житники

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5

1 1 1 3 2 1 2 1 1 1 1 1 3 2 2 1 2 1 1

0,4 0,8 0,25 1,2 1,4 1,5 2 2,7 1,2 0,6 0,2 0,3 1,45 1,5 1,03 0,4 0,8 0,5 3

1 1 2 2 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 2

0,5 1 3 2,4 0,5 4,3 1 1,5 0,5 0,5 1,5 0,9 0,2 0,4 0,3 1,3 2,2 1,1 0,6 3,9 0,6 1 3,8 1 1 1 2 0,5 1,5 1 1,5 2,5

1 1 1 1 1

0,2 0,55 2,21 0,25 0,15

127

№ з/п 1 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Зелений Ріг с. Конела с. Конельська Попівка с. Конельські Хутори с. Королів с. Кривчунка с. Леміщиха с. Литвинівка с. Марійка с. Нагірна с. Н. Гребля с. Олександрівка с. Острожани с. Охматів с. Павлівка с. Пугачівка с. Сабадаш с. Скибин с. Соколівка с. Сорокотяга с. Тетерівка с. Тинівка с. Хижня с. Червоний Кут с. Шуляки Звенигородський район с. Богачівка с. Боровикове с. Будище с. Вільхівець с. Водяники с. Гудзівка с. Гусакове с. Княжа с. Кобиляки с. Козацьке с. Мизинівка с. Моринці с. Неморож с. Озірна с. Пединівка с. Попівка с. Рижанівка с. Ризине с. Стебне с. Стецівка с. Тарасівка с. Хлипнівка с. Чемериське с. Чижівка с. Шевченкове с. Юрківка Золотоніський район с. Драбівці с. Крупське с. Чапаєвка с. Калениківка с. Королівське с. Борівське с. Софіївка с. Лукашівка с. Кривоносівка с. Кропивна с. Шабельниківська

Кількість

3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 0,2 0,2 0,81 0,25 0,2 0,2 0,26 0,2 0,56 0,73 0,2 0,2 0,1 1,6 1 0,15 0,15 0,1 0,51 2 0,15 0,15 0,2 0,3 0,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,75 1 1 0,35 0,8 1 1 2,2 0,22 0,56 1 0,92 0,5 1,2 0,5 1,23 0,8 1,08 1 0,87 1,2 1 0,04 1,2 1,2 0,91

1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1

1,5 0,7 8,8 0,3 2 1 1 1 1,2 1,2 0,5

128

№ з/п 1 119. 120. 121. 122. 123. 124. 125. 126. 127. 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178. 179.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Піщана с. Богдани с. Скориківка с. Синьооківка с. Гельмязів с. Каврай Другий с. Гладківщина с. Деньги с. Ковтуни с. Антипівка с. Привітне с. Каврай с. Вознесенське с. Домантове с. Плешкані с. Підставки с. Дмитрівська с. Поділ Кам’янський район с.Баландино с. Вербівка с. Грушківка с. Жаботино с. Каптеринівка с. Лебедівка с. Лубенці с. Лузанівка с. Михайлівка с. Радиванівка с. Райгород с. Ребедайлівка с. Ревівка с. Телепино с. Тимошівка с. Юрчиха Канівський район с. Горобіївка с. Григорівка с. Калеберда с. Козарівка с. Копіювате с. Кирилівка с. Ліпляво с. Литвинець с. Мартинівка с. Межирич с. Мельники с. Озерище с. Павлівка с. Полствин с. Попівка с. Потапці с. Прохорівка с. Пшеничники с. Степанці с. Таганча с. Хмільна с. Черниші с. Яблунів Катеринопільський район смт. Єрки с. Бродецьке с. Вербівець с. Вівкнено

Кількість

3 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 2 0,5 1 0,65 7,29 0,5 0,6 0,6 1,85 1 0,7 0,4 5 0,5 0,5 0,5 2 0,5

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 2 1 1 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1

0,7 0,5 0,3 1 0,1 0,6 1 0,6 0,5 0,2 1 0,5 0,5 0,8 0,6 0,25

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1

0,6 0,5 0,5 1 0,5 0,4 1 0,4 0,5 1,8 1 0,3 0,6 0,7 0,3 0,8 1,4 0,9 0,32 0,56 0,7 0,3 0,3

2 1 1 1

2,7 0,5 2 0,5

129

№ з/п 1 180. 181. 182. 183. 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 191. 192. 193. 194. 195. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217. 218. 219. 220. 221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229. 230. 231. 232. 233. 234. 235. 236. 237. 238. 239. 240. 241.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Гончариха с. Гуляйполе с. Єлизаветка с. Кайтанівка с. Киселівка с. Л.Балка с. Новоселиця с. М. Калигірка с. Пальчик с. Петриківка с. Потоки с. Розсоховатка с. Радчиха с. Стойково с. Ступичне с.С. Калигірка с. Ямпіль с. Ярошівка Корсунь – Шевченківський район с. Бровахи с. Виграїв с. Дацьки с. Деренківець с. Драбівка с. Завадівка с. Заріччя с. Квітки с. Киченці с. Кірове с.Комарівка с. Кошмак с. Моринці с. Нетеребка с. Пішки с. Сахнівка с. Селище с. Сидорівка с. Сотники с. Сухини смт. Стеблів с. Черепин с. Шендерівка Лисянський район с. Босівка с. Боярка с. Будище с. Виноград с. Бужанка с. Вотилівка с. Дашуківка с. Дібрівка с. Жабянка с. Журжинці с. Кам. Брід с. Мар'янівка с. Петрівка-Попівка с. Писарівка с. Погибляк с. Почапинці с. Ріпки с. Семенівка с. Смільченці с. Рубаний Мост с. Тихонівка

Кількість

3 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 2 0,15 0,7 0,61 3 0,4 0,4 2,8431 1 1 0,2 0,71 1,9 0,8 1 0,48 1,1 1,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,49 0,5 0,4 0,69 1 1 0,14 0,6 0,35 0,6 0,32 0,75 0,45 1 0,59 0,66 1,5 0,23 0,1 0,07 0,85 0,59 0,55

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1 1 0,3 1 0,3 1,1 1 0,3 0,3 1,5 0,1 0,4 1 2 1,2 1 1 0,6 0,4 0,7 0,1

130

№ з/п 1 242. 243. 244. 245. 246. 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265. 266. 267. 268. 269. 270. 271. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. 281. 282. 283. 284. 285. 286. 287. 288. 289. 290. 291. 292. 293. 294. 295. 296. 297. 298. 299. 300. 301. 302.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Федюківка с. Хижинці с. Чаплинка с. Шубині Стави с. Шестиринці с. Яблунівка Монастирищенський район с. Бачкурино с. Владиславчик с. Дібрівка с. Жовтневе с. Зюбриха с. Зарубинці с. Івахни с. Кн. Криниця с. Княжики с. Копієвата с. Коритня с. Леськово с. Лукашівка с. Петрівка с. Половинчик с. Попудня с. Сарни с. Сатанівка с. Степівка с. Тарнава с. Теолин с. Терлиця с. Халаїдово с. Чапаєвка с. Шабастівка с. Шарнопіль с. Цибулів Маньківський район с. Буки с. Багва с. Березівка с. Вікторівка с. Дзензелівка с. Добра с. Іваньки с. Крачківка с. Кривець с. Кищенці с. Кислин с. Кути с. Молодецьке с. Нестерівка с. Паланочка с. Подібна с. Попівка с. Чорна Кам'янка с. Роги с. Русалівка с. Харківка Смілянський район с. Балаклія с. Березняки с. Велика Яблунівка с. Голов'ятино с. Костянтинівка с. Куцівка с. Макіївка

Кількість

3 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 1 0,3 1,1 2 0,3 0,5

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1 0,5 0,5 0,5 1 0,5 1 1 0,5 1 0,5 0,5 0,1 0,5 1 3 1 1 0,5 1 0,5 0,5 1 0,5 1 0,5 1,3

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

2 1,5 0,4 2 1,5 1 2 1 2 1 0,1 0,2 0,5 2 0,5 1 2 0,8 0,6 1 0,5

1 3 1 1 1 1 1

0,5 1,5 0,5 1 0,2 0,4 0,5

131

№ з/п 1 303. 304. 305. 306. 307. 308. 309. 310. 311. 312. 313. 314. 315. 316. 317. 318. 319. 320. 321. 322. 323. 324. 325. 326. 327. 328. 329. 330. 331. 332. 333. 334. 335. 336. 337. 338. 339. 340. 341. 342. 343. 344. 345. 346. 347. 348. 349. 350. 351. 352. 353. 354. 355. 356. 357. 358. 359. 360. 361. 362. 363. 364.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість

2 с. Мал. Смілянка с. Мельниківка с. Носачів с. Пастирське с. Плескачівка с. Попівка с. Самгородок с. Санжариха с. Сердюківка с. Сунки с. Ташлик с. Тернівка Тальнівський район с. Білашки с. Веселий Кут с. Вишнопіль с. Гордашівка с. Глибочок с. Заліське с. Зеленьків с. Здобуток Жовтня с. Кобринове с. Кобринова Гребля с. Колодисте с. Корсунка с. Криві Коліна с. Лащова с. Лісове с. Легедзино с. Лоташево с. Майданецьцьке с. Мошурів с. Онопріївка с. Павлівка І с. Папужинці с. Поташ с. Романівка с. Соколівочка с. Шаулиха с. Тальянки Уманський район с. Бабанка с. Берестівець с. Вільшанослобідка с. Вільшанка с. Гереженівка с. Гродзево с. Дмитрушки с. Дубова с. Затишок с. Коржева с. Коржовий Кут с. Кочержинці с. Кочубіївка с. Краснопілка с. Ладижинка с. Оксанино с. Острівець с. Паланка с. Рижавка с. Рогова с. Родниківка с. Свинарка с. Томашівка

3 2 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 1 0,5 0,4 0,1 0,3 0,7 0,5 0,7 0,2 0,5 0,5 0,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,1 0,2 0,8 1,5 1 1,1 1,1 1 0,6 0,5 0,4 0,6 0,7 0,3 0,7 0,5 0,4 1 1 1 0,2 0,4 0,4 0,6 0,8 0,5 0,8

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1,1 1,5 0,6 0,5 0,78 0,3 0,3 0,6 0,3 0,5 0,4 1 2 0,5 2 0,5 0,5 0,7 0,6 0,5 2,1 0,6 1,3

132

№ з/п 1 365. 366. 367. 368. 369. 370. 371. 372. 373. 374. 375. 376. 377. 378. 379. 380. 381. 382. 383. 384. 385. 386. 387. 388. 389. 390. 391. 392. 393. 394. 395. 396. 397. 398. 399. 400. 401. 402. 403. 404. 405. 406. 407. 408. 409. 410. 411. 412. 413. 414. 415. 416. 417. 418. 419. 420. 421. 422. 423. 424. 425.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Черповоди Христинівський район с. Вербувата с. Заячківка с. Ліщинівка с. М. Севастьянівка с. Ботвинівка с. В. Севастьянівка с. Зоряне с. Івангород с. К.Гребля с. Орадівка с. Осітна с. Пеніжкове с. Розсішки с. Синиця с. Сичівка с. Угловата с. Христинівка с. Ягубець с. Верхнячка с. Талалаївка с. Шельпахівка с. Шукайвода Черкаський район с.Байбузи с. Білозіря с. Будище с. Вергуни с. Дубіївка с. Думанці с. Кумейки с. Леськи с. Мошни с. Руська Поляна с. Сагунівка с. Софіївка с. Свидівок с. Степанки с. Тубільці с. Хацьки с. Худяки с. Хутори с. Червона Слобода с. Чорнявка с. Яснозіря смт. Ірдинь Чигиринський район с. Боровиця с. Головківка с. Галаганівка с. Зам'ятниця с. Матвіївка с. Медведівка с. Мельники с. Новоселиця с. Рацево с. Суботів с. Стецівка с. Тіньки с. Трушівці с. Худоліївка с. Вершанці с. Топилівка

Кількість

3 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,8 0,2 0,5 0,3 0,9 1 0,43 0,32 2 1 0,52 0,3 1,2 2 0,3 0,3 0,6 0,1 1 0,5 0,5 0,5

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

2,77 4 2,01 13,5 0,09 0,5 0,2 1,01 1,8 1,58 3,71 1,5 0,6 5 0,6 1 3 2 1,66 0,3 1 1

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1 0,8 0,3 0,5 0,5 2 2 0,5 1,5 0,3 1 2 0,3 1,6 0,8 0,5

133

№ з/п 1 426. 427. 428. 429. 430. 431. 432. 433. 434. 435. 436. 437. 438. 439. 440. 441. 442. 443. 444. 445. 446. 447. 448. 449. 450. 451. 452. 453. 454. 455. 456. 457. 458. 459. 460. 461. 462. 463. 464. 465. 466. 467. 468. 469. 470. 471. 472. 473. 474. 475. 476. 477. 478. 479. 480. 481. 482.

1. 2. 3.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Іванівка Чорнобаївський район с. Богодухівка с. Васютинці с. Вереміївка с. Веселий Хутір с. Велика Бурімка с. Великі Канівці с. Жовнино с. Іркліївська сільська рада с. Комінтерн с. Красенівка с. Крутьки с. Кліщинці с. Ленінське с. Лихоліти с. Лукашівка с. Лящівка с. Мала Бурімка с. Москаленки с. Мохнач с. Мельники с. Нове Життя С. Новоукраїнка с. Придніпровське с. Ревбинці с. Першотравневе с. Старий Коврай с. Тимченки с. Франківка с. Хрестителево Шполянський район с. Антонівка с. Бурти с. Соболівка с. Марянівка с. Кримки с. Скотарево с. Васильків с. Капустино с. Іскрено с. Лозуватка с. Надточаївка с. Водяно с. Нечаєво с. Матусів с. Станіславчик с. Топильно с. Ярославка с. Веселий Кут с. Журавка с. Кавунівка с. Сигнаївка с. Сердегівка с. Маслівка с. Терешки с. Лип'янка с. Лебедин с. Товмацьке Усього Полігони Городищенський район Драбівський район Жашківський район

Кількість

3 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 1,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1,8 0,1 0,5 0,5 0,5 0,2 0,3 1,5 1 1 0,3 0,2 1 0,2 2 0,5 0,7 0,5 0,2 1,2 1,2 0,5 0,3 0,5 0,1 0,4 0,6 0,6 2

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 511

0,24 1 0,84 0,8 0,8 0,34 2 1 0,5 0,5 1,9 1 0,1 1,2 0,85 0,7 3,2 0,5 1 0,7 1 1,4 0,2 0,8 1,5 1,5 0,5 456,13

1 1 1

3,42 11,10 2,31

134

№ з/п 1 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Звенигородський район Золотоніський район Кам’янський район Канівський район Катеринопільський район Корсунь-Шевченківський район Лисянський район Монастирищенський район Маньківський район Смілянський район Тальнівський район Уманський район Христинівський район Черкаський район Чигиринський район Чорнобаївський район Шполянський район Усього Всього по області Заводи по переробці твердих побутових відходів

Кількість

3 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 21 532 -

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 6,10 46,81 1,79 9,59 4,20 2,09 0,70 3,80 3,00 8,47 3,00 29,60 5,00 8,52 5,00 3,09 5,18 159,38 615,51 -

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

135

Табл. 8.7 Поводження з непридатними пестицидами у 2009 році № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

0,05 -

20,744 18,889 2,735 13,901 7,025 8,3 12,988

1,728 6,522 -

0,8 5,3 1,7 -

Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам'янський Канівський Катеринопільський Корсунь.Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський смт.Єрки, Катеринопільський район* Усього

1,923 57,66 8,558 33,624 29,67 8,928 12,782 12,316 54,95 385,9

8,25

7,85

690,893

Примітка: * розміщено в спеціально створеному сховищі для довгострокового зберігання (50 років і більше) з виключенням можливості доступу до них.

Табл. 8.8 Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

432200,3 148971,9 34

1512163,5 1120400 74

1235910,9 794090,5 64

1550957,0 1053038 68

136

Табл. 8.9 Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів в Черкаській області Назва підприємства. адреса Назва виробництва

N з/п 1 2

ВАТ "Канівський маслосирзавод", м. Канів, вул. Леніна, 195 ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат", м. Звенигородка, вул. К. Маркса, 35 А ЗАТ "Миронівська птахофабрика", Канівський район, с. Степанці, вул. Жовтнева, 25

ЗАТ "Укршампіньйон", Канівський район, с. Литвинець

Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна, м. Тальне, вул. Катеринопільська, 2

ЗАТ "Еко-Азот", м. Черкаси, вул. Смілянська, 2

ЗАТ "Черкасивторресурси", м. Черкаси, вул. Гоголя, 421

Спеціалізація (види відходів. що утилізуються чи обробляються)

Утилізовано (оброблено) відходів за звітний (2009) рік, тонн

Знежирена сироватка

53440,7

Знежирена сироватка

39087

Відходи тваринного походження

54430,9

Курячий послід

18776,1

Відходи тваринного походження (трупна сировина, конфіскати, кістки)

13758

Курячий послід

2849

Макулатури паперова чи картонна

4761

Матеріали поліетиленові, полістерольні

308,6

Тара пластикова дрібна використана (ПЕТФ – пляшки)

3007,4

ТОВ "Черкаська продовольча компанія", м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1

Відходи тваринного походження

420

ВАТ "Ватфарм", м. Черкаси, вул. Хіміків, 66

Бавовняні відходи власного походження

32,9

ДП "Перемога Нова", Черкаський район, с. Будище, вул.Лесі Українки, 68

Відходи тваринного походження

5447,7

Всього

196319,3

132

Графік 8.1 Динаміка зменшення невідомих, непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2001 - 2 1200

1000 961,8

884,0 940,4

856,7

814,2

тонн

800 768,4

2006

600

400

200

0 2001

2002

2003

2004

2005 роки

Кількість невідомих пестицидів з врахуванням 385,9 тонн, розміщених у спеціальному сховищі

133

Графік 8.2 Динаміка ліквідації складів для зберігання невідомих, неприда до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській област 500 459 450 400 350

325 325

роки

300 250 247 233

200

196

150 100 50 0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

кількість одиниць

Кількість складів з врахуванням складу в смт. Єрки Катеринопільськ

134

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Небезпечні хімічні речовини. В 2009 р. на території Черкаської області 78 суб’єктів господарювання здійснювали поводження (виробництво, використання, зберігання та знищення) з небезпечними хімічними речовинами. Фактично протягом року було використано 1483,8 тис. т отруйних речовин, вироблено 1401,2 тис. т та знищено 0,308 тис. т. Єдиним виробником небезпечних хімічних речовин в області є ВАТ "Азот". Товариство виробляє аміак, азотну кислоту та гідроксиламін сульфат. ВАТ "Азот" є також найбільшим користувачем небезпечних речовин в області. В 2009 році ним використано 1478,9 тис. т отруйних речовин, що складає 99,7 % від загальної кількості усіх використаних небезпечних хімічних речовин. У порівнянні з 2008 р., обсяги використання небезпечних хімічних речовин зменшилися на 96,8 тис. т, що насамперед пов`язано зі скороченням обсягів виробництва на ВАТ "Азот". Найбільш чітко простежується зменшення кількості використання отруйних речовин, які ВАТ "Азот" застосовує у виробництві мінеральних добрив. Так, використання гідроксиламін сульфату скоротилося на 18,5 тис. т. Важливим питанням в галузі охорони навколишнього природного середовища є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з використанням отруйних речовин, та посилення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з отруйними речовинами. Протягом 2009 року в області зафіксовано 3 аварії, які виникли під час здійснення операцій з небезпечними хімічними речовинами внаслідок порушення норм та правил виконання робіт з даними речовинами, в результаті чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоди на суму 3431 грн. Інформація щодо аварій, які сталися в Черкаській області в 2009 році під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, наведена в табл. 9.1. Небезпечні відходи З метою забезпечення екологічної безпеки у сфері поводження з небезпечними відходами, зокрема непридатними, невідомими та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин Держуправлінням постійно здійснюється контроль за реалізацією заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів". У 2009 р. вищевказаною Програмою заплановано вивезення на знешкодження 67,212 т невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, на що з обласного природоохоронного фонду передбачено виділити 600 тис. грн. та з місцевих фондів – 263,0 тис. грн. Для забезпечення виконання програми Держуправління звернулося до райдержадміністрацій області з пропозицією передбачити в місцевих бюджетах кошти на проведення робіт по перезатарення невідомих, непридатних та 135

заборонених до використання ХЗЗР спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензії Мінприроди на операції у сфері поводження з небезпечними відходами. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Складовою частиною екологічної безпеки є постійний державний нагляд та контроль стосовно об’єктів, діяльність яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а отже, є екологічно небезпечною. В Черкаській області нараховується 150 екологічно небезпечних об’єктів, які відносяться до різних видів економічної діяльності. Перелік екологічно небезпечних об’єктів Черкаської області наведений в таблиці 9.2. Найбільш потужні підприємства, які здійснюють екологічно небезпечну діяльність, відносяться до хімічної промисловості, енергетики та агропромислового комплексу. До них належать ВАТ "Азот", ВП "Черкаська ТЕЦ" ВАТ "Черкаське хімволокно", ЗАТ "Миронівська птахофабрика". До переліку об’єктів, які становлять екологічну небезпеку, входять також підприємства машинобудівної, харчової, будівельної, фармацевтичної промисловості, комунального господарства. Постійний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання в різних галузях господарської діяльності проводиться Державною екологічною інспекцією в Черкаській області. В 2009 році інспекторами перевірено 1664 об’єкти, в тому числі, екологічно небезпечні. В результаті перевірок за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері охорони атмосферного повітря, поводження з відходами та отруйними речовинами, користування надрами та водою, ведення первинно-облікової та звітної документації до адміністративної відповідальності притягнута 1471 особа на суму 322,13 тис. грн.; у 38-ми випадках – призупинено виробничу діяльність об’єктів. Загальна сума розрахованих збитків, завданих навколишньому природному середовищу у 2009 році, складає 26608,699 тис. грн. Порушникам природоохоронного законодавства пред’явлено 210 претензій та позовів за екологічні збитки на суму 23521,147 тис. грн.

136

Табл. 9.1 Інформація щодо аварій, які сталися в Черкаській області в 2009 році під час поводження з небезпечними хімічними речовинами Суть аварії

Негативні наслідки аварії для навколишнього природного середовища

Шкода, заподіяна природним об`єктам

Заходи, вжиті органом Мінприроди щодо визначення негативних екологічних наслідків аварії

ПП «Везувій» с. Леськи Черкаського району

Нафтопродукти 4 клас небезпеки 347 л

Перевертання вантажного автомобіля

Забруднення землі нафтопродуктами. Забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами

Забруднення землі – 1,335 тис. грн. Забруднення атмосферного повітря – 0,264 тис. грн.

Штраф за ст. 52 КУпАП 340 грн. сплачено. Збитки 1,335 тис. грн. та 0,264 тис. грн. відшкодовано

м. Черкаси 03.04.2009, 07:40

ВАТ «Азот» м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72

Аміак 4 клас небезпеки 49,77 кг

Підвищення тиску в сатураторі пари, в результаті чого спрацював запобіжний клапан з викидом реакційної суміші

Забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами

Забруднення атмосферного повітря –1,804 тис. грн.

Штраф за ст. 188-5 КУпАП 170 грн. сплачено. Збитки 1,804 тис. грн. відшкодовано

м. Золотоноша 15.12.2009, 13:30

ВАТ «Золотоношам’ясо» м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 24

Аміак 4 клас небезпеки 1,5 кг

Розгерметизація труби на даху м’ясохолодильного цеху

Забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами

Забруднення атмосферного повітря –0,028 тис. грн.

Штраф за ст. 78 КУпАП 170 грн. сплачено. Збитки 0,028 тис. грн. відшкодовано

Назва населеного пункту, де мала місце аварія, дата та час Автошлях Канів-Кеменчук в адмінмежах Рацівської сільської ради Чигиринського району 06.02.2009

Юридична назва, адреса суб`єкта господарювання, чиї дії призвели до аварії

Назва небезпечної хімічної речовини, клас небезпеки, обсяги

135

Табл. 9.2 Перелік екологічно небезпечних об’єктів Черкаської області № з/п

Назва об'єкту

3. 4. 5.

ЗАТ «Миронівська птахофабрика», Канівський р-н, с. Степанці, вул. Жовтнева, 2 ДП "Перемога Нова", Черкаський р-н, с. Будище, вул. Л.Українки, 68 ТОВ «Черкаська м’ясна компанія», м. Черкаси, бульв. Шевченка, 205, оф. 407 ВАТ “Птахофабрика “Перше Травня”, Черкаський р-н, с. Хутори, вул. Центральна, 2 ТОВ «Черкаська птахофабрика», Черкаський район, с. Худяки

Вид економічної діяльності 3 Сільське господарство, мисливське та лісове господарство Розведення птиці, виробництво м’яса, торгівля м’ясом

Розведення птиці

Розведення свиней Розведення птиці Розведення птиці

ВАТ «Чорнобай-птиця», смт. Чорнобай

Розведення птиці

СТОВ «Надія», Катеринопільський р-н, с. Вікнине, вул. Третяка, 1

СВК «Козацький», Звенигородський р-н, с. Козацьке

Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане с/г)

СТОВ «Коробівське», Золотоніський р-н, с. Кедина Гора

Тваринництво

10.

СТОВ «Лан», Смілянський р-н, с. Плоске, вул. Карпенка-Карого, 4

Тваринництво

11.

ПП «АФ «Лебідь», м. Корсунь-Шевченківський, вул. Комуністична, 48

12.

Корпорація «Украгротех», м. Христинівка, вул. Леніна, 8

13.

ВАТ "Лавр", Смілянський р-н, с. Миколаївка, вул. Ржевська, 9

Тваринництво

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі Селищні та сільські ради та їх виконавчі комітети, колективна Міністерство аграрної політики України, приватна Селищні та сільскі ради та їх виконавчі комітети, приватна Орендні підприємства і організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна

Примітки 5 Державного значення

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Розведення птиці

приватна

Обласного значення

Тваринництво

Орендні підприємства і організації орендарів, створені на базі державних підприємств

Обласного значення

Змішане сільське господарство

колективна

Обласного значення

135

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Вирощування зернових та технічних культур

приватна

Примітки Обласного значення

14.

ФГ «Вікторія», м. Монастирище, вул. Горького, 22

Рибне господарство

26.

АСРПТЗТ ім.. Шевченка, с. Червона Слобода, Черкаський район ЗАТ «Вільшанка», с. Лазівок, Черкаський район Рибдільниця «Червона Слобода» Лиманне рибне господарство «Худяки», Черкаський район АСРПТЗТ «Канівриба», Канівський район Рибдільниця «Степанці», Канівський район АТЗТ «Прогрес», с. Іракліїв, Чорнобаївський район Іркліївський риборозплідник, Чорнобаївський район Рибгосп «Гірський Тікич», Жашківський район Рибгосп «Телепіно», Кам’янський район ВАТ «Лисянська рибоводномеліоративна станція», Лисянський район Рибгосп «В’язівок», Городищенський район

27.

ВАТ «Азот», м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72

28.

ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно», м. Черкаси, просп. Хіміків, 74

Виробництво та розподілення тепла та електроенергії

29.

ВАТ «Монфарм», м. Монастирище, вул. Заводська, 8

Виробництво фармацевтичних препаратів

30.

ВАТ «Вітаміни», м. Умань, вул. Ленінської «Іскри», 31

Виробництво фармацевтичних препаратів

31.

ДП "Черкаси-Фарма", м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/30

32.

ВАТ «Ватфарм», м. Черкаси, просп. Хіміків, 66

33.

ЗАТ “Технолог”, м. Умань, вул. Мануільського, 8 Комунальне підприємство «Черкасиводоканал», м. Черкаси КП «Міський водоканал», м. Золотоноша

15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25.

34. 35.

Обласного значення

Вирощування риби

колективна

Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби

колективна колективна колективна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби

колективна колективна колективна державна колективна колективна колективна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Вирощування риби Промисловість Хімічна промисловість (виробництво мінеральних добрив)

колективна

Обласного значення

Виробництво основних фармацевтичних продуктів

Міністерство промислової політики України, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Міністерство охорони здоров’я України

Державного значення Державного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Виробництво фармацевтичних препаратів

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна приватна

Комунальне та побутове водопостачання м. Черкаси

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Бавовнопрядіння

Обласного значення Обласного значення

136

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

36.

Монастирищенське ВУЖКГ

37.

КП «Уманьводоканал», м. Умань

Збір, очищення та розподілення води

38.

Тальнівське КП «Водоканал», м. Тальне

Збір, очищення та розподілення води

39.

Ватутінське КВП «Водоканал», м. Ватутіне

Збір, очищення та розподілення води

40.

КП «Вод Гео», м. Сміла

Збирання, очищення та розподілення води

Збір, очищення та розподілення води

Відомча належність (форма власності) комунальна Обласні, Київська та Севастопольська міські ради, комунальна Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, комунальна Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети, комунальна Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети, комунальна

Примітки Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

41.

КП «Управління ВКГ», м. Канів

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

42.

КП «Комунальник- М», смт. Маньківка

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

43.

Драбівське ВУЖКГ, смт. Драбів

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води Збір, очищення та розподілення води Збір, очищення та розподілення води

комунальна комунальна комунальна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Прибирання сміття, боротьба із забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

45. 46. 47.

Районне комунальне підприємство «Кам’янський водоканал», Кам’янський район Лисянське КП «Водоканал», Лисянський район КП «Комунальник», Городищенський район КП «Водоканал», м. Корсунь-Шевченківський

48.

Звенигородське КП ВКГ

49.

Катеринопільське селищне КСП «Господарник»

44.

50. 51. 52. 53. 54. 55.

ЛКП «Сільський сервісний центр», с. Леськи, Черкаський район Підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 ЗАТ «Еко-Азот», м. Черкаси, вул. Смілянська, 2 ПП «ЛЮМО», м. Черкаси, вул. Енгельса, 118 АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат", м. Черкаси, вул. Енгельса, 170 ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат», Золотоніський р-н, с. Чапаївка, вул. Заводська, 1

Хімічна промисловість Виробництво мінеральних добрив та азотних сполук Виробництво розчину гальмів Виробництво шовкових тканин Лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини

Держкомітет промислової політики України, загальнодержавна Міністерство аграрної політики приватне Міські, районі у містах ради та їх виконавчі комітети колективна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

137

№ з/п 56. 57. 58. 59.

Назва об'єкту ВАТ «Черкаський приладобудівний завод», м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 5/1 ДП "Фотоприлад", м. Черкаси, вул. Б.Вишнвецького, 85 ПП „Футур-Плюс”, м. Черкаси, вул. Луначарського, 15, кв. 5 ДП «Автоскладальний завод № 2 ПАТ „Автомобільна компанія «Богдан Моторс”, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2

60.

ВАТ «Машинобудівний завод ім. Лепсе», м. Золотоноша, вул. Шевченка, 18

61.

ВАТ «НВП «СЕМЗ», м. Сміла, вул. Коробейника, 1

62.

ВАТ «Черкаський автобус», м. Черкаси, вул. Різдвяна, 292

63.

ТОВ «Кам’янський машинобудівний завод», м. Кам’янка, вул. Леніна, 40

64. 65. 66. 67. 68.

ДП "Приладобудівний завод "Райдуга", м. Сміла, вул. Мазура, 24 Філія Концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський авторемонтний завод", м. Черкаси, вул. Енгельса , 277 ВАТ "Уманський завод "Мегомметр", м. Умань, вул. Радянська, 49 ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 3 ТОВ «Діамант-Канів», м. Канів, вул. Леніна, 127Б

Відомча належність (форма власності) Міністерство промислової політики України, колективна Державний комітет промислової політики України

Обласного значення

Оброблення та нанесення покриттів на метали

приватна

Обласного значення

Виробництво автомобілів

колективна

Обласного значення

Вид економічної діяльності Виробництво електричних машин і апаратури Виробництво оптичного та фотографічного устаткування

Виробництво машин для металургії Ремонт (спеціалізований) залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу Виробництво автомобільного транспорту Виробництво машин та устаткування

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Примітки

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Виробництво контрольно-вимірювальних приладів

державна

Обласного значення

Технічне обслуговування та ремонт автомобілів

Міністерство оборони України

Обласного значення

Виробництво (без ремонту) електророзподільної та контрольної апаратури

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

Виготовлення лакофарбних виробів

приватна

Обласного значення

Виробництво інших верстатів

приватна Орендні підприємства і організації орендарів, створені на базі державних підприємств Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

69.

ЗАТ «Укршампіньйон», Канівський р-н, с. Литвинець, вул. Грибна, 1

Перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесених до інших угруповань

70.

ВАТ "Уманьферммаш", м. Умань, вул. Енергетична, 21

Виробництво (без ремонту) машин та обладнання для тваринництва та кормовиробництва

71.

Канівська ГЕС, м. Канів

Виробництво електроенергії

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

138

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

72.

ЗЕА "Новосвіт", Лоташівська ГЕС, с. Лоташеве, Тальнівський район

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

73.

ЗЕА "Новосвіт", Звенигородська ГЕС, м. Звенигородка

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

74.

ЗЕА "Новосвіт", СтеблівськаГЕС, с. Стеблів, Корсунь-Шевченківський район

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

75.

ЗЕА "Новосвіт", Лисянська ГЕС, смт Лисянка

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

76.

ЗЕА "Новосвіт", Корсунь-Шевченківська ГЕС, м. Корсунь-Шевченківський

Виробництво електроенергії

приватна

77.

ЗЕА "Новосвіт", Гордашівська ГЕС, с. Гордашівка, Тальнівський район

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

78.

ВАТ "Пальміра цукор", с. Вознесенське, Золотоніський район

Виробництво цукру

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

Виробництво цукру

колективна

Обласного значення

Виробництво цукру

колективна Державне агентство з управління державним матеріальним резервом, загальнодержавна Колективні підприємства, засновані на власності трудового колективу, колективна

Обласного значення

Виробництво цукру

приватна

Обласного значення

Обслуговування та ремонт автомобільних шляхів

комунальна

Обласного значення

Діяльність з оброблення рідких відходів Зрошування с/г угідь

колективна державна

Обласного значення Обласного значення

№ з/п

79. 80.

ТОВ «Цибулівський цукровий завод», Монастирищенський район ТОВ «СЕВ АГРО», Тальнівський район

81.

Державне підприємство «Златодар» ДП «Іваньківський цукровий завод», с. Іваньки, Маньківський район

82.

ТОВ «Оберіг», Жашківський район

Виробництво борошна Виробництво цукру

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

85. 86.

ТОВ «Приват Агро-Черкаси», Набутівська філія, Корсунь-Шевченківський район КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів, м. Черкаси ВАТ «Веста», м. Золотоноша Тальнівське МУВГ

87.

Правобережне МУВГ, Черкаський район

Зрошування с/г угідь

державна

Обласного значення

88.

Лівобережне МУВГ, с. Чапаївка, Золотоніський район

Зрошування с/г угідь

державна

Обласного значення

83. 84.

139

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

89.

ТОВ «Черкаська продовольча компанія»

Виробництво м’яса і субпродуктів

90.

ЗАТ «Юрія», м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108

Виробництво молочних продуктів

91.

ВАТ "Молочноконсервний комбінат", м. Тальне, вул. Польова, 1

Виробництво молочних продуктів

92. 93. 94.

ДП "Іваньківський спиртовий завод", Маньківський р-н, с. Іваньки, вул. Робоча, 4 ВАТ «Жашківський маслозавод», м. Жашків, вул. Масло заводська, 6 ДП «Косарський спиртовий завод», Кам’янський р-н, с. Косарі, вул. Кірова, 1

Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро - горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

ВАТ "Смілянський цукрокомбінат", м. Сміла, вул. Р.Люксембург, 6

Виробництво цукру

100.

Виробництво дистильованих алкогольних напоїв Виробництво молочних продуктів (молочна промисловість) Надання послуг Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

101.

ВАТ "Христинівський молокозавод", м. Христинівка, вул. Пушкіна, 24

Виробництво молочних продуктів

102.

ВАТ «Канівський маслосирзавод», м. Канів, вул. Леніна, 195

Виробництво молочних продуктів

103. 104. 105.

ТОВ „Черкаський завод безалкогольних напоїв „СЕСА”, м. Черкаси, вул. Пацаєва, 2/1 ТОВ «АВІС-1», м. Кам’янка, вул. Борисової, 80 ВАТ «Корсунь-Шевченківський «Райагрохім», м. Корсунь-Шевченківський, вул. Калова, 29

Обласного значення

Виробництво молочних продуктів (молочна промисловість)

96.

99.

Обласного значення

Виробництво молочних продуктів

98.

Обласного значення

Міністерство аграрної політики

ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», м. Золотоноша, вул. Г.Лисенко, 18

ТОВ "Нові напої", м. Жашків, вул. Перемоги, 10 ВАТ "Іркліївський маслосирзавод", Чорнобаївський р-н, с. Іркліїв, вул. Леніна, 2 ТОВ «Агросервіс», м. Жашків, вул. Перемоги, 2а ДП "Кам`янський спиртогорілчаний комбінат", м. Кам’янка, вул. Сердюка, 1

Примітки

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

95.

97.

Відомча належність (форма власності) колективна Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі, колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна

Виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв Перероблення молока та виробництво сиру Надання послуг

Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна приватна

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватна

Обласного значення

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

колективна

Обласного значення

колективна

Обласного значення

приватна

Обласного значення

140

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

106.

ТОВ «Світ ласощів», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11

Виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання

колективна

Обласного значення

107.

ВАТ «Уманьпиво», м. Умань, вул. Ленінської «Іскри», 29

108.

ВАТ «Корсунь-Шевченківський маслосирзавод», м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 331

109.

ТОВ «Облагрохім-Черкаси», м. Черкаси, вул. Піонерська, 54

110.

ВАТ «Городищенський маслозавод», м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля, 5

111.

ТОВ «Еліт», м. Сміла, вул. Р.Люксембург, 4

112.

ТОВ «Драбівський молокозавод», Драбівський р-н, с. Драбове-Барятинське, вул. Заводська, 4

Виробництво молочних продуктів

113.

ВАТ «Шполянський молокозавод», м. Шпола, вул. Лебединська, 140

Виробництво молочних продуктів

114. 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123.

ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат», м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35А ПП «Імперіал Плюс», смт Чорнобай, вул. Леніна, 177 ТОВ «Інфоазот», смт Лисянка, вул. Вокзальна, 37 ТОВ «Сиророб», Катеринопільський р-н, с. Мокра Калигірка, пров. Жовтневий, 4 ВАТ «Ватутінський м’ясокомбінат», м. Ватутіне, Індустріальне шосе, 1 ПП «Агрохімзахист зерно продукт», м. Черкаси, вул. Піонерська, 54 ДП “Уманський лікеро-горілчаний завод”, м. Умань, вул. Ленінської «Іскри», 27 ВАТ “Золотоношам′ясо”, м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 24 ТОВ “Золотоніський лікеро-горілчаний завод “Златогор” ТОВ “Національна горілчана компанія”, м. Кам’янка, вул. Сердюка, 1

Виробництво мінеральних вод та прохолодних напоїв Виробництво молочних продуктів Надання послуг Виробництво молочних продуктів Виробництво молочних продуктів та морозива

Виробництво молочних продуктів (молочна промисловість) Виробництво молочних продуктів Надання послуг

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна приватна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

колективна

Обласного значення

приватне приватна

Обласного значення Обласного значення

Виробництво молочних продуктів

колективна

Обласного значення

Виробництво м’ясних продуктів

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

Надання послуг

приватна

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Виробництво м’ясних продуктів

Міністерство аграрної політики, колективна

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

141

№ з/п 124. 125. 126.

127. 128. 129. 130.

131.

132. 133. 134. 135. 136.

137. 138. 139.

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

ТОВ «Райагрохім», Монастирищенський р-н, Надання послуг приватна с. Нове Місто, вул. Паркова, 2 ВАТ "Чорнобайагрохім", смт Чорнобай, Надання послуг колективна вул. Золотоніська, 20 ТОВ "Фабрика агрохімікатів", м. Черкаси, Виробництво пестицидів та інших агрохімічних приватна вул. Сурікова, 9/1 продуктів Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; інше ТОВ "Добробут Еко Україна", Збирання та знищення інших відходів приватна м. Черкаси, вул. Енгельса, 253 Городищенський міський полігон ТПВ, Управління на рівні районів, міст, районів у містах комунальна м. Городище, вул. Грушевського,11 Драбівський селищний полігон ТПВ, Управління на рівні сіл та селищ комунальна смт. Драбів, вул. Гагаріна, 17 Жашківське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства, комунальна види діяльності м. Жашків, вул. Леніна, 50 Ватутінське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства, комунальна види діяльності м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 6 Звенигородське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства, комунальна види діяльності м. Звенигородка, вул. Кірова, 13 Б Золотоніський міський полігон ТПВ, Управління на рівні районів, міст, районів у містах комунальна м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8 Кам'янський міський полігон ТПВ, Управління на рівні районів, міст, районів у містах комунальна м. Кам’янка, вул. Леніна, 37 КП "Житлово-експлуатаційна контора", Збирання та знищення інших відходів комунальна м Канів, вул. Шевченка, 69 КП "Катеринопільське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства", смт. Катеринопіль, комунальна види діяльності вул. Петровського, 38 КП "Комбінат комунальних послуг" КорсуньШевченківської міської ради Черкаської області, Збирання та знищення інших відходів комунальна м. Корсунь-Шевченківський, вул. Суворова, 15 Лисянський селищний полігон ТПВ, Управління на рівні сіл та селищ комунальна смт. Лисянка, пл. Миру, 30 Маньківський селищний полігон ТПВ, Управління на рівні сіл та селищ комунальна смт. Маньківка, вул. Шевченка, 9

Примітки Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

142

№ з/п 140.

141.

142.

143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150.

Назва об'єкту КП "Монастирищенське виробниче управілння житлово-комунального господарства", м. Монастирище, пров. І. Франка, 1 а Управління житлово-комунального господарствакомунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради, м. Сміла, вул. Свердлова, 97 ЗАТ "Комунальник", м. Тальне, вул. Скворцова, 34 Уманське КП "Комунальник", м. Умань, вул. Шолом Алейхема, 30 Христинівьке виробниче управілння житловокомунального господарства, м. Христинівка, вул. Стадіонна, 2 КП "Черкаська служба чистоти", м. Черкаси, вул. Чайковського, 117 ТОВ "Українська екологія", с. Руська Поляна, вул. Леніна, 97 КП "Чигиринське", м. Чигирин, вул. Слави, 22 Чорнобаївське комунальне підприємство "Виробниче управління житлово-комунального господарства", смт. Чорнобай, вул.. Крупської, 2 а Шполянський міський полігон ТПВ, м. Шпола, вул. Пролетарська, 59

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Інша діяльність з прибирання сміття та очищення інших територій

Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі

Обласного значення

Здавання в оренду власного нерухомого майна

комунальна

Обласного значення

Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Обласного значення

Діяльність автомобільного вантажного транспорту

комунальна

Обласного значення

Діяльність з оброблення твердих відходів

приватна

Обласного значення

Збирання і оброблення стічних вод

комунальна

Обласного значення Обласного значення

Збирання, очищення та розподілення води

комунальна

Управління на рівні районів, міст, районів у містах

комунальна

Примітки Обласного значення Обласного значення

Обласного значення

Оптова торгівля хімічними продуктами. Діяльність приватна Обласного значення автомобільного вантажного транспорту Перелік підготовлений за критеріями, визначеними постановою КМУ від 19.03.08 № 212 "Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)" та постановою КМУ від 27.07.95 № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" ПП "Хімтранс", м. Черкаси, вул. Гоголя, 409, кв. 99

143

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія В області визначений перелік підприємств, організацій, установ та медичних закладів Черкаської області, діяльність яких пов’язана з утворенням радіоактивних відходів. Відповідно до Порядку проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів, затвердженого наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 11.02.2003 №27 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.02.2003 №160/7481 загальна організація проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів на всіх підприємствах, в організаціях і установах області здійснюється головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій В Черкаській області підприємства атомної енергетики, урановидобувної та уранопереробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгенофазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях. У відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 23.07.1991 № 106 „Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 103 населених пункти на території 13 районів області підпадають під дію Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”, і підлягають дозиметричній паспортизації. В тому числі 2 населені пункти віднесені до дозового інтервалу четвертої зони (0,5-1 мЗв/рік), 101 – до п’ятого дозового інтервалу, де паспортні дози виявилися нижчими за 0,5 мЗв/рік. Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га. 4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст Cs137 у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м-2. Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Черкаське обласне управління лісового господарства, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції та інші організації. 144

За даними Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції станом на кінець 2009 року із загальної площі 1450,736 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2 відсутні, щільність забруднення радіонуклідами 137Сs не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території області на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 12 з 20 обстежених районів, інші показники сягають меж від <0,02 до 0,15 Кі/км2. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології протягом 2009 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області середні за місяць значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікроРентген за годину), тобто не перевищували контрольованих рівнів природного гамма-фону і знаходились на рівні 2008 року. Максимальні значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання (ПЕД), що були зафіксовані в окремі дні за весь період спостережень 2009 року, становили 15 мкР/год на всіх пунктах спостережень, окрім станції Чигирин. Від одного до семи днів ПЕД становила 16 мкР/год на пунктах спостережень станцій Звенигородка, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань. Один день, 5 червня, на м. Умань ПЕД дорівнювала 17 мкР/год. Виміри щільності бета - активних випадінь враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди. Добова щільність сумарних бета активних випадів з атмосфери змінювалась протягом року від 0,35 до 3,4 Бк/м2 (Бекерель на м2). Середньомісячні значення становили 1,3-1,8 Бк/м2. Місячна щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери коливалась від 43,0 до 53,6 Бк/м2. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу. Незначне зростання радіоактивності атмосфери в окремі дні зумовлене збільшенням в повітрі радіоактивно забруднених часток. За даними ЦГО погодні умови, що склались в регіоні в останні роки (відсутність суцільного снігового покриву у зимовий період, температурні аномалії повітря, спекотні літні місяці) сприяли розвитку процесів дефляції на поверхні землі та вітровому підйому радіоактивно забруднених часток в повітря. Отже, у 2009 році всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями. Радіологічна служба Черкаського обласного управління лісового господарства постійно контролює продукцію лісового господарства на вміст радіонуклідів і недопущення продукції для споживання населенням або будівництва. 145

Для найбільш забруднених лісогосподарських підприємств (Звенигородське, Канівське, Корсунь-Шевченківське та Лисянське), на базі Українського радіологічного учбового центру підготовлені спеціалістирадіологи. Підприємства укомплектовані дозиметрами. Все це дозволяє радіологам грамотно проводити відбір зразків та обстеження лісів за радіологічним станом. Як показують результати вимірів зразків ґрунту, деревини в корі, виробів цехів переробки, новорічних ялин, лікарської сировини, сіна, грибів, ягід, фруктів, меду, питної води, м’яса тварин, рівні радіації продукції лісового господарства, не перевищують нормативів по вмісту радіонуклідів. Згідно з наказом Держкомлісгоспу України №64 від 12.02.2002 року сертифікати на вміст радіонуклідів в продукції лісового господарства отримують від Київської лісової науково-дослідної станції, на підставі відібраних зразків. 9.3.2. Радіоактивні відходи На території області радіоактивні відходи відсутні.

146

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в області Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на сільськогосподарську продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарської праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більше продукції. Сільське господарство України складається з двох великих, взаємопов’язаних комплексів – рослинництва та тваринництва. До рослинництва належать виробництво зерна, буряку, льону-довгунця, соняшнику, картоплі, овочів, плодів, ягід, винограду тощо. У складі тваринництва переважають скотарство, свинарство, вівчарство, бджільництво, конярство, звіроводство, рибоводство. Черкаська область розташована у центральній частині України. Область відіграє важливу роль в системі народного господарства України як регіон з високорозвинутим сільським господарством, яке характеризується високою культурою ведення землеробства і тваринництва. За 54 роки з дня утворення області галузь сільського господарства постійно реформувалась, змінювалися пріоритети, відбувалася концентрація та спеціалізація, удосконалювалися технології вирощування сільськогосподарських культур. Земельний фонд Черкащини за своїм родючим потенціалом є одним з найвищих в державі і характеризується високою розораністю – площа ріллі становить 1271,6 тис. га або 60,8%. Площа сільськогосподарських угідь - 1454,8 тис.га або 3,5% угідь України. За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає 8 місце серед регіонів України і виробляє близько 5% загальнодержавного обсягу. Найбільшого розвитку сільське господарство набуло в 80-ті роки. Були запроваджені інтенсивні технології вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, овочів та фруктів. Проводилася державна політика хімічної меліорації ґрунтів (вапнування, гіпсування), вносилося по 20-30 т органічних та по 170 кг діючої речовини мінеральних добрив. Застосувалася інтегрована система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів. Були побудовані тваринницькі комплекси, агрохімцентри, підсобні та переробні промисли. Віддача гектара Черкаської землі була максимальна. Фітосанітарний стан на території області був різноманітний, відмічалися спалахи та поширення шкідливих об’єктів. В 50-70 роках боротьбу з бур’янами 147

в основному проводили механічним способом, гербіцидами оброблялося лише 3-5% площ, фунгіцидами 5-8%, основна боротьба велася зі шкідниками в перерахунку на один слід, оброблявся кожний гектар ріллі області. В 1982 році був найбільший спалах розвитку мишовидних гризунів, проти яких були проведені винищувальні заходи на площі 472 тисячі гектарів. Починаючи з 1982 року на насіннєвих заводах було впроваджено комбінований обробіток насіння цукрових буряків інсектицидами (фурадан) та фунгіцидами, що забезпечило захист площ посіву від шкідників та хвороб. Урожайність цукрового буряка сягала 326-350ц з гектара. В 1984 році на території області, як і по всій Україні набули поширення хвороби, які набрали епіфітотійного характеру – пероноспороз та бактеріоз огірків. В 1987 році відмічався значний розвиток і поширення хвороб на сільськогосподарських культурах. Керівники і спеціалісти господарств, районних управлінь сільського господарства, станцій захисту рослин провели велику роботу по захисту сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів. В цей рік найбільше було оброблено площ пестицидами – 2 млн.128 тис. гектарів, в тому числі проти хвороб обробили 508 тис. га. Це дало змогу одержати рекордний урожай озимої пшениці – по 51,1 ц, ячменю – 40,7 ц з гектара. Пестицидна загрузка була 7,2 кг/га В 1990 році в цілому по області пестицидами було оброблено 1 млн.594 тис. з га. Біологічним методом оброблено 983 тис. гектарів – це найбільше за всю історію Черкаської області. Урожайність озимої пшениці була 48,1ц/га, ячменю 36,1ц/га, кукурудзи 40,6ц/га, цукрових буряків 291ц/га. З 1992 року розпочалося застосування гербіцидів сульфуронової групи з низькою нормою внесення 20-150 грамів на гектар, в результаті чого зменшилося пестицидне навантаження з 3,6 до 0,6кг на гектар. В 1992-2000 роках були проведені недолугі реформи на селі, що призвели до розору колективних господарств, вимирання сіл, нестачі коштів, порушення технології вирощування, зменшення поголів’я худоби. В результаті цього в цих роках була оброблена найменша площа проти шкідливих об’єктів: всього 544 тис. га хімічним методом і 107 тис. га біологічним методом. Відповідно урожайність озимої пшениці склала лише 23,7ц/га, ячменю 18,6ц/га, гороху 12,1ц/га, цукрових буряків 143ц/га, кукурудзи 19ц/га, що на рівні урожайності 1913 року. В 2000 році спостерігалося масове поширення звичайного бурякового довгоносика, який пошкоджував посіви цукрового буряка в господарствах не тільки придніпровських районів, а й Шполянського, Звенигородського, Жашківського та інших західних районів області. Склалися сприятливі умови для масового поширення хвороб, особливо церкоспорозу. В 2003 році були надзвичайно складні умови вирощування сільськогосподарських культур, особливо озимої пшениці, якої залишилося 10 відсотків від посіяної з осені. На залишки озимини напала концентрована кількість шкідників: п’явиць, клопів, хлібних жуків, трипсів, попелиць. 148

В 2009 році площа посівів в сільськогосподарських підприємствах області склала: - зарнових 695,139 тис. га, урожайність – 46,ц/га; - сої 44,456 тис. га, урожайність – 17,8 ц/га; - соняшнику 134,457 тис. га, урожайність – 22,8 ц/га; - цукрового буряка 17,675 тис. га, урожайність – 341 ц/га. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Сільськогосподарськими товаровиробниками Черкащини під урожай 2009 року на 913,7 тис. га посівної площі внесено 581,4 тис. ц мінеральних добрив в поживній речовині, в тому числі азотних – 410,7 тис ц, фосфорних – 86,6 тис. ц, калійних – 84,1 тис. ц. Крім того, внесено 964,5 тис. тонн органічних добрив, що становить по 1,1 тонни на гектар посівної площі. Удобрена площа під урожай становить 662,9 тис.га. На гектар посівної площі внесено азотних добрив по 46 кг поживної речовини добрив, фосфорних і калійних відповідно по 9 кг поживної речовини добрив. Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами наведено в таблиці 10.1. Табл.10.1 Внесення мінеральних та сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

органічних

добрив

2000 1029,6

2005 882,2

2007 901,7

2008 927,1

2009 913,7

212,3 181,2 20,3 10,8 309,3 30 21 17,6 2,0 1,4 -

399,9 231,8 82,6 85,5 416,8 47 45,4 26,3 9,4 9,7 -

790,6 454,4 164,4 171,8 645,9 72 87,8 50,4 18,2 19,2 -

746,8 497,2 123,4 126,2 725,5 78,3 80,5 53,6 13,3 13,6 -

581,4 410,7 86,6 84,1 662,9 72,6 64 46 9 9 -

2544,6 47,9

1000,9 19,0

935,1 17,1

1065,5 24,7

964,5 26,8

5 2,5

2 1,1

2 1,0

2,7 1,1

2,9 1,1

грунт

149

Надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року в рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Все це відбивається і на загальному стані сільського господарства. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, які призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. На площі сільськогосподарських угідь, де застосувуються пестициди, існує ряд проблем, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, виробництвом і реалізацією сільгосподарської продукції гарантованої якості, здоров’ям населення. Застосування пестицидів є непростою справою та вимагає додержання спеціальних вимог при проведенні робіт. В нінішній час найбільше порушень фіксується при застосуванні пестицидів дрібними фермерськими господарствами, приватними особами, котрі, не маючи достатніх агрономічних знань та матеріального оснащення, можуть безконтрольно використовувати пестициди й агрохімікати. Небезпека використання хімічних речовин пов’язана, по-перше, з їх токсичними властивостями, (гострим та хронічним загальнотоксичним, алергенним, канцерогенним, мутагенним та іншим впливом на організм людини), по-друге, з особливостями поводження в об’єктах навколишнього середовища стабільність, здатність до міграції та накопичення. По всіх категоріях господарств Черкаської області під урожай 2009 року внесено 1,53 тис. тонн засобів захисту рослин, якими було оброблено 2184 тис. га посівів, на 1 га орних земель внесено 1,2 кг пестицидів. В 2009 році Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції («Облдержродючість») досліджено 964 проби ґрунту господарств населених пунктів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів. З них забруднено 908 проб (94%), з перевищенням ГДК - 16 проб (2%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають: 1,6 ГДК – в 6 пробах (с. Коритна «Гора-2006» Монастирищенського району-4 проби та с. Лузанівка Кам’янського району – 2 проби ); 1,8 ГДК – в 1 пробі (с. Сичівка Христинівського району); 4 ГДК – в 6 пробах (с. Вікнене, с. Єрки, с. Мокра Калигірка, с. Кисілівка, смт. Катеринопіль Катеринопільського району); 150

6 ГДК – в 3 пробах (с. Майданець «Колос», с. Корсунка «Корсунське», с. Лісове «Надія» Тальнівського району). Також центром досліджено 141 проба ґрунту складів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів. З них забруднено 138 проб (98%); з перевищенням ГДК – 31 проба (22%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають: 8 ГДК – в 7 пробах (с. Кірове Корсунь-Шевченківського району); 10 ГДК – в 3 пробах (с. Крутьки Чорнобаївського району); 12 ГДК – в 21 пробі (с. Ташлик Смілянського району). Застосування засобів захисту рослин наведено в таблиці 10.2. Табл.10.2 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0,58 545,9

2005 0,97 1005,2

2007 1,43 1742,0

2008 1,68 2079,8

2009 1,53 2184

0,5

0,8

1,2

1,3

1,2

151

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ Енергетика є одним із основних забруднювачів повітряного басейну викидами, які виділяються в атмосферне повітря від роботи паливовикористовуючого обладнання. По Черкаській області споживання паливо-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі в 2009 році скоротилося на 303,7 тис.т.у.п., в порівнянні з минулим роком, що пов'язано із зменшенням споживання електроенергії та палива. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів надана в таблиці 11.1. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливноенергетичного комплексу у 2008 році наведені в таблиці 11.2. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти надана в таблиці 11.3. 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Табл. 11.1 Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2000

2007

2008

2009

2365,2

2175,7

2200,6

1896,9

92,0

93,0

80,2

1979,2

1957,0

1908,6

1681,9

99,0

96,4

85,0

1722,0

1539,7

1580,3

1350,3

89,4

91,8

78,4

Таблиця 11.2 Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Сільськогсподарське господарство, мисливство та лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв'язку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Державне управління Інші

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції,

479

56,1

130

153

17,2

129,4

10 149 26

0,6 32,6 0,9

30,7 155,6 76

33 26 51

0,5 2,8 0,5

113,6 77,6 77,4

6 25

0,5 0,5

92,2 125

152

Табл. 11.3 Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2,0

1,9

1,8

2,0

1,8

0,5 3,7 3,0 3,1 3,4

0,4 3,9 3,4 3,3 0,8

0,4 4,1 3,3 3,3 0,4

0,6 3,9 3,1 3,0 0,06

0,6 5,1 3,8 3,3 0,04

Всього по Україні млн. т. умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

11.2. Ефективність енергоспоживання Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (кам'яне вугілля, газ природний, бензин моторний, газойль, мазут топковий, дрова для опалення) на виробничі та комунально-побутові потреби визначається як сума даних підприємств в цілому по регіону та за напрямками споживання: на перетворення в інші види палива та енергії, на неенергетичні цілі (як сировина, матеріал), кінцеве споживання, незалежно від джерел їх надходження (чи закуплені вони за власні кошти, чи надійшли як давальницька сировина). Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти надана в таблиці 11.4. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році наведене в таблиці 11.5. Таблиця 11.4 Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, т Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані

2000 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

3516570,0

3045006,2

3053814,8

2910482,5

2534309,1

293235 2472132 89067

256581,3 2184074,4 16897,5

2073,0

1023,4

267991,0 2169000,6 18257,2 992,0

400275,4 1972999,9 18609,9 966,2

390218,4 1700203,9 20955,3 738,2

7255,0

697,8

616,2

817,5

792,7

5,6 87543 4431,5 64,8 17,1 153707,9 41060,0 8831,3 6808,0

3,7 57889,6 2551,2 30,4 12,6 139774,8 8817,7 5428,2 2204,4

18,1 55477,6 3042,8 33,6 10,7 146897,8 4733,8 5572,6 2409,2 -

22,6 50273 3710,1 30,7 11,8 144984,9 675,5 5,0 4794,4 2999,0 2,0

1,3 41900,8 7412,8 20,2 9,7 123233,8 874,3 1,6 4113,2 3380,3 0,9

4044,0 65,2

11419,6 38,7

22239,0 37,3

133303,5 42,9

7856,4 403

153

Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

0,7 -

0,6 -

Табл. 11.5 Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

2534309,1

390218,4

1700203,9

41900,8

123233,8

232266,9

1364,0

79873,9

17296,6

72264,1

1939907,4 17816,5 1343591,6

354515,4 55,0 17497,6

1413753,3 7671,9 1125619,9

8018,8 221,9 5635,5

12049,2 1331,9 9499,7

863,3

69,8

202,9

106,8

219,4

97153,7

1364,9

66752,2

3373,5

4995,6

578499,3

336962,8

280461,5

2161,4

1217,6

25266,5

1438,7

1378,2

2574,5

4686,7

24811,2

303,0

8905,4

2901,6

6315,4

241060,3

2208,2

168518,0

4228,4

25882,2

3040,7

126,1

611,4

800,0

618,9

44343,7 8354,0

12983,3 4056,3

16861,1 3653,3

2856,1 568,4

354,9 163,5

9708,1

1881,2

5243,5

1261,7

217,3

5550,3

342,2

1405,8

1394,7

681,6

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Характерною особливістю впливу діяльності підприємств паливноенергетичного комплексу на навколишнє середовище поряд з їх сталістю і все зростаючою інтенсивністю є багатоплановість – одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища, і масштабність – прояв не тільки у локальному і регіональному, а й у глобальному масштабі. Небезпечним проявом такої глобальної дії є поступове загальнопланетарне зменшення прозорості атмосфери за рахунок зростаючого надходження у неї твердих та рідких аерозолів, ослаблення озонового шару, обумовлене в значній мірі викидами парникових газів, що може стати причиною глобального потепління і багатьох обумовлених ним катастрофічних кліматичних та інших негативних наслідків. 154

На сьогоднішній день, енергетична галузь залишається одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища в Україні. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Розширення обсягів використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, якими є вітрова та сонячна енергія для опалення та постачання теплої води і виробництва електроенергії, біопаливо сприятиме зниженню антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, а також збереженню природно ресурсних комплексів. Основною властивістю відновлюваних джерел енергії є те, що вони не знищуються під час їхнього використання, на відміну від мінеральних палив, які споживаються для вироблення енергії. Застосування відновлюваної енергії людиною потребує наявності технологій використання енергії сонячного світла, вітру, морських хвиль, водних течій, біологічних процесів, таких як анаеробний розклад, біологічне вироблення водню та геотермальних теплових джерел. Традиційне використання енергії вітру, води, та сонячного світла вже широко поширене. Однак, масове виробництво електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії набуло популярності лише нещодавно, що віддзеркалює основні загрози від зміни клімату, побоювань вичерпати мінеральне паливо, та соціальних і політичних ризиків через широке використання мінеральних палив та атомної енергетики.

155

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України Транспорт Черкаської області є одним за найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища. Пересувними джерелами в 2009 році викинуто 77,8 тис.т, що складає 58% від загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У порівнянні з 2008 роком викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами в атмосферне повітря зменшилися на 3.7% за рахунок зниження загальних обсягів вантажообороту та пасажирообороту. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по Черкаській області наведена в таблиці 12.1 Табл. 12.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по Черкаській області

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел, тис.т

2000р.

2007р.

2008р.

2009р.

64,3

80,5

0,8

77,8

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Починаючи з 2000 року загальні обсяги перевезень вантажів на всіх видах транспорту зменшились в 1,2 рази. Залізничним транспортом в 2009 р. відправлено 4,9 млн. пасажирів, що на 2 % більше, ніж за 2008 р. Послугами автомобільного транспорту скористалися 88 млн. пасажирів, що на 8 % менше, ніж у 2008 р. Перевезення пасажирів міським електротранспортом порівняно з 2008 р. скоротилося на 26 %. Обсяги перевезення вантажів різними видами транспорту у 2009 р. склали 32,7 млн. т., що на 20 % менше, ніж у 2008 р. Основна маса вантажів, які перевозилися в 2009 р., припадає на автомобільний транспорт (79 %). Динаміка обсягів транспортних перевезень за період 2000-2009 рр. наведена в таблиці 12.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області надана в таблиці 12.3.

156

Табл. 12.2 Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Залізничний

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот млн.т.км.

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

2000

4,2

11,0

6607,0

90,5

3,9

3,8

1681,7

68,3

2006

6,9

18,6

8773,8

87,3

5,4

3,8

2212,0

61,5

2007

7,8

23,8

9501,2

86,9

5,0

3,9

2222,9

62,8

2008

8,0

19,6

9818,6

84,4

4,8

3,6

2170,0

62,3

2009

6,7

83,0

6920,2

70,5

4,9

101,6

1929

88,9

2000

33,9

88,7

661,3

9,1

61,2

58,8

782,3

31,7

2006

30,0

80,6

1148,4

11,4

113,9

79,9

1252,4

34,8

2007

24,7

75,3

1286,6

11,8

102,8

79,4

1194,5

33,7

2008

32,6

79,9

1693,3

14,5

95,8

72,9

1136,0

32,6

2009

25,9

79,2

1533,9

90,6

88,0

91,8

1109,5

97,7

2000

0,1

0,3

29,4

0,4

2006

0,3

0,8

132,3

1,3

2007

0,3

0,9

143,0

1,3

2008

0,2

0,5

124,3

1,1

2009

0,1

34,7

33,7

27,1

2000

2006

2007

2008

2009

2000

2006

2007

2008

2009

2000

38,9

37,4

2006

23,2

16,3

132,3

3,7

2007

21,7

16,7

123,9

3,5

2008

30,9

23,5

176,3

5,1

2009

22,8

73,8

130,1

73,8

2000

38,2

100

7297

100

104,0

100

2464,0

100

2006

37,2

100

10054,5

100

142,5

100

3596,7

100

2007

32,8

100

10930,8

100

129,5

100

3541,3

100

2008

40,8

100

11636,2

100

131,5

100

3482,3

100

2009

32,7

100

8487,8

100

115,7

100

3168,9

100

157

Табл. 12.3 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т Роки

2000 2006 2007 2008 2009

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

16,7 13,6 11,608 11,731 10,023

50,6 4,0 3,133 2,900 2,525

4,0 4,7 4,889 4,765 4,171

1,2 1,0 0,083 0,881 0,869

3,3 3,3 2,335 1,968 1,675

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Із загальної кількості транспортних засобів 80% використовують бензин, 16% -дизпаливо, 3% - приходиться на транспорт, який працює на стисненому природному газі та бензині. Найбільша частка використання бензину (90%) приходиться на легкові автомобілі. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) надана в таблиці 12.4. Таблиця 12.4 Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

Автомобілів всього

212408

170833

34318

328

5942

907

Легкові автомобілі

183402

153438

24753

185

4841

163

Вантажні бортові

7101

4758

2007

188

125

6659

4292

2130

121

111

1883

193

1578

Пасажирські автобуси

3882

1810

1637

255

146

Спеціальні автомобілі

6116

3642

1793

102

350

200

Інші автомобілі

3365

2700

420

173

Самоскиди Сідлові тягачі

Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (72%) утворюються при використанні бензину, при дизельному пальному – 21% від загального обсягу викидів, при роботі транспорту на зрідженому та стисненому газі обсяги викидів складають 4%. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива наведена в таблиці 12.5 158

Табл. 12.5 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

64,280 65,069 80,476 80,845 77,767

60,518 56,607 58,652 58,643 56,179

2000 2006 2007 2008 2009

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 2,840 6,875 20,307 18,125 16,232

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 94% 87% 73% 72% 72%

0,922 1,587 1,517 4,077 3,348

У структурі рухомого складу переважну кількість складають легкові автомобілі, яких нараховується 183 тис. одиниць (або 86% із загальної кількості автотранспортних засобів), з яких 45% перебувають в експлуатації більше 10 років, 22% – від 5 до 10 років, 16% – від 3 до 5 років, 17% – до 3 років. Інформація щодо середнього віку парку дорожніх механічних транспортних засобів надана в таблиці 12.6. Табл. 12.6 Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів

2009 104296 83061 4814 1480 4792

5543

2008 115145 84414 7476 6796 1654 6590

2007 113350 81941 7688 1655 6818

6975

2006 115537 83421 7781 7418 1678 6870

2000*

2009 43501 39700 1157 210 677

607

2007

2008 41349

40006 36266

37655 1079

1121

193 661

574

199 651

642

2006 40693 36888 1144 664 203 683

2000*

2009 31943 29810 669 93 354

276

2008 29236 27217 585 86 339

253

2007 27675 25731 575 94 296

257

2006 27099 25231 586 88 291

230

100 293

2000*

2009 32668 30831 461

124 329

233

2008 34477 32501 445

100 278

260

2007 33802 32025 429

62 272

225

2006 28963 27319 408

1883 6116

220

2057 7919

2000*

2009 212408 183402 7101

2048 8043

6659

2008 220207 181787 9585

Більше 10 років

2031

7883

2007 214833 175963 9813

Від 5,1 до 10 років

8116

8099

2006 212292 172859 9919

Від 3,1 до 5 років

Сідлові тягачі

8532

Від 2 до 3 років

Спеціальні автомобілі

Самоскиди

Вантажні бортові

Легкові автомобілі

Автомобілі - всього

Тип автомо біля

2000*

Всього

159

469

522

476

362

411

424

464

601

622

664

706

3719

3660

276

296

274

311

332

277

510

505

523

444

4650

4613

2236

418 264

2370

3882 3365

3631

5241 5735

4584

5162 5705

5100 5735

Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

* дані за 2000 рік відсутні

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Для зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля з 2006 року в Україні було введено екологічні норми Євро-2 для всіх імпортованих та нових вітчизняних автомобілів, а з 1 січня 2008 року почали діяти нові національні стандарти ДСТУ 4839_2007 та ДСТУ 4840-2007 на автомобільні бензини і дизельне паливо підвищеної якості, призначені для автомобілів з покращеними екологічними властивостями. З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками в Черкаській області здійснюється: - використання транспортними та іншими пересувними засобами і установками менш токсичних видів палива. Так в 2009 р. кількість транспортних засобів, які використовують стиснений та зріджений газ (або стиснений газ та бензин, стиснений газ та дизпаливо) складала 7257 одиниць; - забезпечення постійного контролю за якістю палива на автозаправних станціях; - при проведенні експертизи проектної документації враховується раціональне планування та забудова населених пунктів з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів; - обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших транспортних засобів у сельбіщні, природно-заповідні зони та місця масового відпочинку; - поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття; - впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху. 12.3. Використання альтернативних видів палива Альтернативне паливо – рідке та газове паливо, що є альтернативою (заміною) відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини. Нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини – речовини рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні та 160

штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні переробка яких, потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива. Одним із видів альтернативного палива є біоетанол, найперспективніше паливо, яке у великій кількості можна виробляти та використовувати в Україні. При цьому слід пам’ятати, що властивості біоетанолу не дозволяють застосовувати його в якості повного замінника бензину без адаптації автомобіля та його двигуна. Тому на першому етапі найбільш доцільним є розширення виробництва біоетанолу і запровадження масового використання сумішевих бензинів (із добавками біоетанолу та інших сполук), придатних для заправки. Серед альтернативних палив для дизельних двигунів значний інтерес викликає біодизельне паливо – суміш дизельного палива нафтового походження з біопаливом. Біопаливо не токсичне і забезпечує значне зниження забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При використанні біопалива викиди твердих частинок скорочуються до 50%. Практично повне біологічне расщеплення біопалива в воді або грунті (мікроорганізми за 28 днів переробляють 99% біопалива), говорить о мінімізації забруднення навколишнього середовища. Використання даного виду палива не потребує внесення змін в двигунах.

161

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Головною метою національної екологічної політики є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього та майбутнього поколінь. Робота управління у 2009 році проводилася згідно з політичними пріоритетами, стратегічними напрямами і завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки. Пріоритетними напрямками діяльності управління у 2009 році були: утилізація невідомих, непридатних, заборонених до використання пестицидів; зменшення рівня забруднення та поліпшення екологічного стану водних об’єктів; зменшення забруднення атмосферного повітря регіону; розширення територій та створення нових об’єктів природнозаповідного фонду; робота з громадськістю. Для Черкаської області, як і України в цілому, в умовах соціальноекономічного розвитку актуальним є розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях шляхом відмови від екологічно небезпечних технологій в промисловості та сільському господарстві та застосування заходів по зменшенню їх негативного впливу на навколишнє природне середовище. Важливим елементом екологізації виступає розробка технологій з видалення та утилізації відходів. В області проводиться обробка макулатури та полімерних відходів, впроваджено технології виробництва гігроскопічної вати з частковим використанням відходів виробництва. Застосовується комплексне мінеральне добриво "Гармонія" з курячого посліду, що являється важливим початковим елементом екологізації тваринництва.

162

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією систематично здійснювався контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства та покращенням екологічної ситуації на території Черкаської області. За звітний період проведено 2135 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. Перевірено 1664 об’єкти, з них комплексно 1121, та 317 фізичних осіб. По виявленим порушенням: складено 1786 протоколів, з яких 317 передано для розгляду у судові органи; притягнуто до адміністративної відповідальності 1471 посадова особа та громадянин; накладено штрафів на суму 322,13 тис.грн., стягнуто штрафів на суму 288,656 тис.грн. ( 90 відсотків від суми накладених штрафів). Пред'явлено 210 претензійних заяв за збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на суму 23 521,147 тис.грн.; стягнуто 114 збитків на суму 545,434 тис.грн. Передано 26 матеріалів у правоохоронні органи для порушення кримінальних справ. З них порушено 12 кримінальних справ. Зупинена діяльність 38 підприємств. Державний контроль водних ресурсів В галузі екологічного контролю за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів: проведено 76 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства; складено 55 протоколів, з яких 1 переданий на розгляд судових органів; за порушення вимог природоохоронного законодавства (самовільне водокористування, перевищення встановлених лімітів на забір свіжої води, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, порушення правил експлуатації споруд і пристроїв) до адміністративної відповідальності притягнуто 54 посадових особи. З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства підприємствам надані приписи. Сума накладених штрафів складає 12,464 тис. грн., з них стягнуто 11,237 тис. грн. (90%). За забруднення водних об’єктів виставлено 15 претензійних матеріалів на суму 67,183 тис.грн., стягнуто 24 матеріали на суму 213,751 тис.грн. Зупинена діяльність двох підприємств.

163

Державний контроль за станом атмосферного повітря В галузі екологічного контролю за охороною атмосферного повітря: проведено 280 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства; складено 202 протоколи; до адміністративної відповідальності притягнуто 202 посадових особи і громадянина; сума накладених штрафів складає 46,323 тис.грн., стягнуто 42,87 тис. грн. (91%); пред’явлено 43 претензії та позови на суму 13 462,303 тис.грн., з них стягнуто 17 позовів на суму 106,044 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, а саме відсутності дозволів на викиди та порушення екологічних вимог під час будівництва та реконструкції,зупинена діяльність 5 підприємств. Передано 3 матеріали в правоохоронні органи для порушення кримінальної справи, з них по 2 відкрите провадження. Державний контроль за поводженням з відходами Здійснено 351 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами; складено 267 протоколів і притягнуто до адміністративної відповідальності 266 посадових особи. Сума накладених штрафів складає 51,633 тис.грн., з яких стягнуто 46,478 тис. грн. (90%). В правоохоронні органи передано 3 матеріали, по 1 порушена кримінальна справа. Зупинена діяльність одного підприємства. Державний екологічний контроль за використанням і охороною земель За звітний період проведено 233 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства; складено 183 протоколи, притягнуто до адміністративної відповідальності 183 посадових особи та громадянина, сума накладених штрафів складає 73,717 тис. грн., з яких стягнуто 66,606 тис.грн. (91%). Пред’явлено 29 претензій за екологічні збитки на суму 131,728 тис.грн., стягнуто 13 на суму 81,399 тис.грн. Винесено 9 рішень про тимчасову заборону (зупинення) певних видів робіт суб'єктами господарювання області. Три справи передано на розгляд правоохоронних органів, по двох з них порушені кримінальні справи. Державний екологічний контроль за охороною і використанням надр

164

За звітний період проведено 256 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, складено 199 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 197 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 64,224 тис. грн., з яких стягнуто 54,876 тис.грн. (85%). Пред’явлено 23 претензії на суму 170,87 тис.грн., стягнуто 8 на суму 19,343 тис.грн. Винесено 8 рішень про тимчасову заборону (зупинення) певних видів робіт суб'єктами господарювання області. Три матеріали передано в правоохоронні органи, по двом порушені кримінальні справи. Державний екологічний контроль біоресурсів Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів, в тому числі лісів За звітний період проведено 277 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі лісів - 182. Складено 299 протоколів, у тому числі по перевірках лісів – 190. Передано на розгляд судових органів – 49, в тому числі по лісах - 2. Притягнуто до адміністративної відповідальності 250 посадових осіб та громадянина, 9 матеріалів передані в правоохоронні органи для порушення кримінальних справ, по двох матеріалах справи порушені. Сума накладених штрафів складає 32,212 тис. грн., з яких стягнуто 29,138 тис.грн. (90%). Пред’явлено 77 претензій та позовів на суму 171,047 тис.грн., стягнуто 42 на суму 110,975 тис.грн. Тимчасово зупинено діяльність трьох підприємств. В ході проведення операції "Новорічна ялинка" держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища здійснено перевірки лісогосподарських підприємств, пунктів реалізації, ймовірних шляхів перевезення. Виявлено 14 порушень порядку заготівлі та реалізації новорічних ялинок та 9 випадків самовільних рубок. По факту виявлених порушень складено 23 протоколи, із них 5 направлено до суду. Сума накладених штрафів складає 2380 грн., з яких стягнуто 1150 грн. Обрахована сума збитків становить 37965 грн., з них добровільно відшкодовано 630 грн. З метою посилення державного контролю в галузі збереження об’єктів рослинного світу організовано проведення операції "Першоцвіт". Перевірки проводились з залучення працівників МВС, лісової охорони та засобів масової інформації. За період проведення операції «Першоцвіт-2009» проведено 7 рейдових перевірок, складено 37 протоколів, із них 33 направлено до суду. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу За звітний період проведено 81 перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства, з них по виявленню випадків браконьєрства 165

- 15. Складено 64 протоколи, притягнуто до адміністративної відповідальності 59 посадових осіб та громадянин. Сума накладених штрафів складає 10,954 тис. грн., з яких стягнуто 9,843 тис.грн. (89%). Пред’явлено 4 позови на суму 3,5 тис.грн., та стягнуто 3 позови за екологічні збитки на суму 1,5 тис.грн. Призупинена діяльність 3 підприємств. Матеріали одної адміністративної справи передані в прокуратуру для порушення кримінальної справи. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів За звітний період: проведено 420 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, складено 421 протокол, з яких 232 передані для розгляду в судові органи; притягнуто до адміністративної відповідальності 194 посадових особи та громадянина. сума накладених штрафів складає 20,126 тис. грн., з яких стягнуто 18,088 тис.грн. (89%). Пред’явлено 7 претензій на суму 9818,738 тис.грн., стягнуто 2 на суму 7,494 тис.грн. Призупинена діяльність 5 підприємств. По результатам проведених повірок головним держінспектором з ОНПС Черкаської області винесено 5 рішень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності по здійсненню штучного розведення, вирощування риби, інших живих водних ресурсів та їх використання. В правоохоронні органи передано 4 матеріали, по 3 з них порушені кримінальні справи. Державний екологічний контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду За звітний період проведено перевірки 161 територій та об'єктів природно-заповідного фонду; складено 96 протоколів, в т.ч. передано в суд – 30; притягнуто до адмінвідповідальності 66 посадових особи; накладено штрафів на суму 10,477 тис.грн., стягнуто – 9,52 тис. грн. (90%). Заявлено 12 позовів про відшкодування заподіяної шкоди на суму 23,054 тис. грн., стягнуто 5 позовів на суму 4,928 тис.грн. Зупинена діяльність двох суб’єктів. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Стан навколишнього природного середовища в області визначається на основі систематичних спостережень, які охоплюють всі складові довкілля. Прийняття зважених управлінських рішень для запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки повинно ґрунтуватись на достовірній і систематичній інформації. Одним із основних завдань "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма), 166

затвердженої рішенням обласної ради від 28.10.05 №24-5/ІV, є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу. В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня, а саме: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (ДУОНПС), обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ), обласне управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, обласне управління охорони здоров’я; обласна санітарноепідеміологічна станція (облСЕС); обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (ДПТЦ); обласне управління земельних ресурсів (УЗР); обласне управління по меліорації і водному господарству; регіональне управління водних ресурсів (РУВР); Черкаське обласне управління лісового господарства; обласне управління житлово-комунального господарства; дочірнє підприємство "Центрукргеологія" НАК "Надра України". Крім названих організацій, які знаходяться і діють на території області, спостереження за станом поверхневих вод здійснюють: лабораторія центральної гідрометобсерваторії Держгідромету України (м. Київ), комплексна лабораторія спостережень за природним середовищем (Світловодська гідрометобсерваторія, м. Світловодськ Кіровоградської області). Стан лісів спостерігають Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА м. Харків) сумісно з ВО "Укрдержліспроект" (м. Київ). Спостереження, що виконують дані організації є частиною загальнодержавних програм моніторингу довкілля. РСМД ґрунтується на використанні наявних організаційних структур регіональних суб’єктів моніторингу і функціонує на основі об'єднання складових частин цих систем. У 2009 р. в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення; стан лісів; стан флори і фауни в біосистемах регіону. 2. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Для забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по різних напрямах моніторингу, суб’єкти РСМД в межах своїх повноважень здійснюють спостереження за такими складовими довкілля: станом атмосферного повітря населених пунктів, у тому числі за хімічним забрудненням атмосферних опадів та за забрудненням снігового покриву 167

(ЦГМ, облСЕС), поверхневими та підземними водами (облСЕС, РУВР, ДУОНПС, ДП "Центрукргеологія"), небезпечними геологічними явищами (зсувами, процесами яроутворенння) (ДП "Центрукргеологія"), станом земель і забрудненням ґрунтів (УЗР, ДПТЦ, облСЕС), станом лісів (УЛГ), фізичними факторами впливу (іонізуючим випромінюванням) (ЦГМ), джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти та джерелами промислових викидів в атмосферу (ДУОНПС, облСЕС). Моніторинг атмосферного повітря та впливу на нього Державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться лабораторією спостережень забруднення атмосферного повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології (ЦГМ) на трьох стаціонарних постах: СПЦГМ №1 – вул. Кірова, 68; СПЦГМ №2 – вул. Ватутіна, 146; СПЦГМ №3 – вул. Конєва, 4. Кількість складених прогнозів по забрудненню атмосфери завчасністю 24 години склала 153, кількість переданих штормових попереджень – 1, відсоток справджуваності прогнозів – 73%, штормових – 100%. Щомісяця одержана інформація узагальнювалась у вигляді бюлетеня та направлялась до ЦГО, органів влади, телебачення, підприємствамзабруднювачам повітря (7 споживачів), а також – в газети «Вечірні Черкаси», «Новини тижня», «Ринок» по забрудненню атмосфери міста. Інформація про стан забруднення атмосферного повітря розміщувалася на сайті Черкаського міськвиконкому. На цей час у повітрі міста контролюються 4 основних (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та 20 специфічних забруднюючих речовини, включаючи важкі метали та бенз-а-пирен. За 2009 рік лабораторією проаналізовано 19233 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9664, та по специфічних – 9569. В річному ході відмічено зниження середньомісячних та максимальних концентрацій по діоксиду та оксиду азоту та сірководню у другому півріччі. По аміаку найбільші середньомісячні концентрації були у травні, червні, липні та вересні. Спостерігалося збільшення максимальних концентрацій по пилу в літній період по причині зменшення днів з опадами та підвищення природної запиленості на відкритому ґрунті. Найбільш забрудненими залишаються район «Д» та центр міста. Високе забруднення (вище 5 ГДК м.р.) у 2009 році не зафіксовано. За даними Черкаського центру з гідрометеорології вміст важких металів в повітрі м. Черкаси змінювався в межах норми. По бенз(а)пірену перевищення середньомісячних ГДК не було відмічено (дані спостережень надійшли за 11 місяців). Індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) м. Черкаси за 2009 рік склав 5,64, що вважається рівним середньому забрудненню (у 2008 році – 7,54). Як видно з рис.2 найбільше значення ІЗА було зафіксовано у 1997 році, найменше – у 2009 році. 168

Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за останні 5 років характеризувалась зниженням по всім домішкам крім сірководню. По важким металам збільшення спостерігалося по міді, залізу та нікелю. Зменшення індексу обумовлено як спадом обсягів промислового виробництва, так і використанням більш сучасних технологій. Маршрутний відбір проб снігового покриву один раз на рік (зимовий сезон) виконали метеостанції Канів, Сміла, Чигирин. В атмосферних опадах визначався вміст сульфатів, нітратів, гідрокарбонатів, азоту амонійного, хлоридів, і металів. Ці компоненти складають близько 60-70% загальної мінералізації. Із 193 днів з опадами в м. Черкаси в 2009 році переважали нейтральні опади. Моніторинг стану вод суші Обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. В 2009 році державному санітарному нагляду в області підлягало 397 водогонів централізованих джерел водопостачання, з них 25 комунальних, в тому числі 4 з поверхневих джерел, 243 відомчих, 129 сільських та 379 децентралізованих джерел (358 громадських колодязів, 17 артезіанських колодязів, 4 каптажі). Всього за 2009 рік санепідслужбою відібрано і досліджено із джерел централізованого господарсько-питного водопостачання 8982 проби питної води за бактеріологічними показниками, з них 228 не відповідали вимогам держстандарту, що складає 2,5 % проти 2,4 % за аналогічний період 2008 року. Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 800 проб питної води за бактеріологічними показниками, з них 88 не відповідали вимогам санітарних правил, що складає 11% проти 11,4% за аналогічний період минулого року. За даними Черкаського регіонального управлінням водних ресурсів за 2009 рік проведено 501 визначення по річках басейну р. Дніпро. Найбільший відсоток перевищень по річках зафіксовано по кольоровості. Всі зафіксовані перевищення знаходяться в межах до 2,0 ГДК. У 2009 році згідно з програмою проведення моніторингу поверхневих вод відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводились спостереження за станом Канівського та Кременчуцького водосховищ, річок Вільшанка, Велика Вись, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Золотоношка, Ірклій, Ірдинка, Кіщиха, Рось, Росава, Суха Згар, Супій, Тясмин, Уманка, Шполка. 169

Як свідчать дані спостережень, загалом стан річок області залишається задовільним, крім річок Суха Згар та Золотоношка, де протягом останніх років виникає складна екологічна ситуація, пов’язана з початком виробничого сезону Золотоніської філії ПП «Агроспецпроект» та незадовільною роботою очисних споруд Золотоніського ВАТ «Веста». Аналіз результатів лабораторних досліджень води водойм, виконаних санепідстанціями міст та районів за 2009 рік, свідчить, що річкова вода в створах спостереження зазнавала від помірного та допустимого до високого ступеню забруднення (по бактеріологічним показникам) (гігієнічна класифікація СанПіН № 4630-88). Якість води р. Дніпро по всій течії відповідала ІІ – ІІІ класу якості води (добрі, задовільні) поверхневих водойм та характеризувалась помірним ступенем забруднення. Здійснення радіоекологічного моніторингу Протягом 2009 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області середні за місяць значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікроРентген за годину), тобто не перевищували контрольованих рівнів природного гамма-фону і знаходились на рівні 2008 року. Виміри щільності бета- активних випадінь враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди. Добова щільність сумарних бета активних випадів з атмосфери змінювалась протягом року від 0,35 до 3,4 Бк/м2 (Бекерель на м2). Середньомісячні значення становили 1,3-1,8 Бк/м2. Місячна щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери коливалась від 43,0 до 53,6 2 Бк/м . Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу. Незначне зростання радіоактивності атмосфери в окремі дні зумовлене збільшенням в повітрі радіоактивно забруднених часток. За даними ЦГО погодні умови, що склались в регіоні в останні роки (відсутність суцільного снігового покриву у зимовий період, температурні аномалії повітря, спекотні літні місяці) сприяли розвитку процесів дефляції на поверхні землі та вітровому підйому радіоактивно забруднених часток в повітря. Отже, у 2009 році всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології та регіонального управління водних ресурсів вміст стронцію-90 і цезію-137 у воді Канівського водосховища у районі м. Канева, н/б Канівської ГЕС; Кременчуцького водосховища, у воді створу с. Сокирно; р. Рось, у воді створу м. Стеблів, в/б водосховища ГЕС протягом 2008 року був набагато меншим за 170

норматив, який визначено у «Допустимих рівнях вмісту радіонуклідів цезію137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді» (2000 Бк/м3). Концентрації стронцію-90 коливались у межах від 27 до 54 Бк/м3. Концентрації цезію-137 коливались у межах від 3,43 до 12,1 Бк/м3 . Моніторинг підземних вод та моніторинг стану геологічного середовища щодо екзогенних геологічних процесів (ЕГП) В 2009 році системні спостереження за станом підземних вод проводились по 82 свердловинах (осінній відбір проб вод на повний хіманаліз), які розміщені на 17 дільницях. Весняний відбір проб не проводився через відсутність належного фінансування. На даний час проводяться лабораторні дослідження проб води, які були відібрані в жовтні-листопаді 2009 року. Вивчався рівневий, температурний режим та якісний стан ґрунтових та міжпластових вод. Рівневий стан підземних вод вивчався по 30 свердловинах, в т.ч. по 13 свердловинах природного режиму та 17 свердловинах порушеного режиму підземних вод, а саме: на дільницях діючих водозаборів (мм. Канів, Умань, Черкаси); на дільницях забруднення (промислова зона м. Черкаси, район відстійників в с. Косарі, свинокомплекса с. Піщане, ставка-накопичувача комплексу ВАТ «Русь» с. Гельм’язів), на ділянках підтоплення, вивчення впливу Кременчуцького водосховища на підземні води та на дільниці відпрацьованої шахти «Козацька». На типових ділянках водозаборів в мм. Умань, Черкаси, Канів виконувались роботи по вивченню умов формування та стану підземних вод. Під час моніторингу потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області в періоди сезонної активізації ЕГП (після весняного сніготанення) протягом 2005-2009 рр. відзначався спад активності зсувів. Проте частина їх в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об’єкти розташовані в Корсунь – Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених в 2009 р. зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ мочаристих та заболочених ділянок, замулювання джерел. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,2-0,3м, в межах зон живлення рівні залишались на минулорічних відмітках. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались. Погодні умови 2009 р. не сприяли розвитку процесів підтоплення та зсувоутворення. 171

Моніторинг стану земель та ґрунтів В 2009 році Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції («Облдержродючість») досліджено 964 проби ґрунту господарств населених пунктів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів, а також на щільність забруднення земель сільськогосподарського призначення Черкаської області радіонуклідами, значення якої наведені у таблиці 3. З них забруднено 908 проб (94%), з перевищенням ГДК - 16 проб (2%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають: 1,6ГДК – в 6 пробах (с. Коритна «Гора-2006» Монастирищенського району-4 проби та с. Лузанівка Кам’янського району – 2 проби ); 1,8ГДК – в 1 пробі (с. Сичівка Христинівського району); 4ГДК – в 6 пробах (с. Вікнене, с. Єрки, с. Мокра Калигірка, с. Кисілівка, смт. Катеринопіль Катеринопільського району); 6ГДК – в 3 пробах (с. Майданець «Колос», с. Корсунка «Корсунське», с. Лісове «Надія» Тальнівського району). Також центром досліджено 141 проба ґрунту складів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів. З них забруднено 138 проб (98%); з перевищенням ГДК – 31 проба (22%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають: 8ГДК – в 7 пробах (с. Кірове Корсунь-Шевченківського району); 10ГДК – в 3 пробах (с. Крутьки Чорнобаївського району); 12ГДК – в 21 пробі (с. Ташлик Смілянського району). Моніторинг лісів Моніторинг лісів Черкаської області здійснюється в системі Держкомлісгоспу як спільна діяльність ВО "Укрдержліспроект" та Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації. Спостереження на ділянках моніторингу лісів у Черкаській області проводяться з 2002 року на 74 закладених ділянках, з 2005 р. мережу моніторингу розширено до 92 ділянок. Моніторингом охоплено 255 тис. га вкритих лісовою рослинністю земель. Програма моніторингу лісів включає оцінку стану облікових дерев на ділянках спостережень, узагальнену характеристику стану та продуктивності насаджень, оцінки біорізноманіття. У 2009 році було обстежено 90 ділянок моніторингу. Середній рівень дефоліації листяних порід у Черкаській області складає 14,37 %, а хвойних – 15,96 %, - як і в минулому році, це є найбільшими показниками у Центральній Україні (середні показники по Україні 13,94 та 11,52% відповідно). Дефоліація хвойних порід є більшою, ніж листяних, тоді як загальна тенденція по Україні – більша дефоліація листяних. У Черкаській області найвищий рівень дефоліації на ділянках моніторингу відмічено у лісостанах ДП "Звенигородське ЛГ" - 48,7%; а найнижчий – 2,9% в ДП "Кам’янське ЛГ" та ДП "Золотоніське ЛГ". 172

Організація обміну інформацією у системі моніторингу У рамках виконання першочергових завдань програми та з метою забезпечення інформаційного обміну в РСМД між суб'єктами моніторингу в 2004 році узгоджено "Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів системи моніторингу довкілля Черкаської області (Положення) і Порядок і періодичність надання інформації до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (Порядок)" та "Положення про регіональний центр моніторингу довкілля в Черкаській області", утворений при Держуправлінні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. В 2008 році згідно п.12 «Положення про державну систему моніторингу довкілля» складені та підписані Угоди про спільну діяльність між суб’єктами моніторингу. Відповідно до статті 50 Конституції України, кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області регулярно проводилися інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Інформація для громадян про стан складових довкілля (стан атмосфери, водних ресурсів, земельних ресурсів), згідно даних моніторингу, надається щомісяця в Міністерство для розміщення на Веб-сайті Мінприроди України (www.menr.gov.ua). В 2009 році створений Веб-сайт Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (http://eco.ck.ua/) на якому кожний бажаючий може ознайомитися з роботою управління, екологічною картою Черкащини, станом складових довкілля. Щоквартально в прес-центр облдержадміністрації, для відображення в обласних газетах, надається інформація про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища, екологічно небезпечні аварії та надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Щоквартально в інформаційний центр обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Тараса Шевченка надається інформація про стан навколишнього природного середовища та природні ресурси в області. Щорічно Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області за даними моніторингу довкілля готується "Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області", яка надається громадським організаціям екологічного спрямування, на екологічні кафедри Черкаського державного технологічного університету і Національного університету ім. Б.Хмельницького, студентам учбових закладів. 173

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Результати еколого-експертної діяльності Табл. 13.1 Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2009 році Виконання робіт

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацюв ання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацю вання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

124

43,5

16,7

100

20,8

За 2009 рік зареєстровано 186 звернень щодо проведення державної екологічної експертизи передпроектної, проектної (проект, робочий проект) документації об'єктів нового будівництва, реконструкції, розширення та технічного переоснащення підприємств тощо. Підготовлено 124 висновки держекоекспертизи, 46 комплектів були відправлені листами на підготовчій стадії, тобто після перевірки наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об’єкти екологічної експертизи відповідно до ст.ст. 15, 33, 34 Закону України про "Екологічну експертизу". Станом на 01.01.2010року 16 комплектів проектної документації знаходились в опрацюванні, в т.ч. 4 у відділі екологічної експертизи Держуправління, 12 в Управлінні політики екологічного страхування, аудиту, сертифікації та експертизи Мінприроди України. Із 124 висновків державної екологічної експертизи підготовлено у відокремленому порядку - 24 та у складі комплексної державної експертизи – 100. Від загальної кількості проведених експертиз видано позитивних висновків державної екологічної експертизи 70 що складає 56.5% та негативно оцінено (відхилено або відправлено на доопрацювання) – 54, що складає 43.5%. Із загальної кількості позитивно оціненої документації 6 комплектів проектної документації природоохоронного спрямування. Реалізація погоджених проектних рішень по об’єктам природоохоронного спрямування сприятиме охороні та раціональному використанню земель; збереженню водних ресурсів; захисту від водної ерозії та раціональному використанню земель. 174

При підготовці висновків державної екологічної експертизи особлива увага приділяється перевірці матеріалів ОВНС на відповідність вимогам ДБН А.2.2-1-2003, публікації Заяви про наміри, оголошенню через засоби масової інформації "Заяви про екологічні наслідки діяльності" відповідно вимог статей 10, 32, 34, 35 Закону України "Про екологічну експертизу", громадській думці до проектованої діяльності, беруться до уваги висновки щодо прогнозованого стану вибраних земельних ділянок під будівництво, реконструкцію тощо. В результаті вимогливості та досвідченості спеціалістів відділу екологічної експертизи при проведенні експертної оцінки проектної документації за звітний період 2009 року порівняно з відповідним періодом 2008 року відсоток висновків повернутих на доопрацювання від загальної кількості підготовлених висновків державної екологічної експертизи більше на 13%. Від загальної кількості висновків експертиз п'ять висновків були затверджені заступником Міністра Мінприроди України відповідно до наказу Міністерства від 04.06.2009 року № 270 "Про посилення контролю за проведенням держекоекспертизи об'єктів нафтогазового комплексу". Управлінням політики екологічного страхування, аудиту, сертифікації та експертизи Мінприроди України проведена перевірка висновків державної екологічної експертизи по шести комплектам проектної документації, в результаті якої не виявлено недоліків по підготовці експертних висновків. До перевірки змісту експертних висновків, підготовлених відділом екологічної експертизи Держуправління, за завданням Управління політики екологічного страхування, аудиту, сертифікації та експертизи Мінприроди України, виконана науково еколого-експертна оцінка, із залученням організаціїконтрагента, внесеної до реєстру Системи держекоекспертизи, в результаті якої також не виявлено недоліків по підготовці експертних висновків. На виконання наказів Мінприроди України від 13.03.2009 № 121 "Про інформаційне забезпечення функціонування Системи державної екологічної експертизи" та від 28.04.2009 № 193 "Про внесення змін до наказу Мінприроди від 13.03.2009 № 121" щоп'ятниці направляються дані регулярної звітності про еколого-експертну діяльність відділу екологічної експертизи держуправління, за формою затвердженою наведеними вище наказами на паперових носіях та в електронному вигляді. З 05 травня 2009 року постійно за уніфікованою формою, встановленою Управлінням політики екологічного страхування, аудиту, сертифікації та експертизи Мінприроди України, ведеться журнал "Реєстрації висновків державної екологічної експертизи Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Черкаській області (індекс 23)". Станом на 31.12.2009 року в журналі зареєстровано 90 висновків державної екологічної експертизи. На виконання п. 2.2.1 "Порядку взаємодії державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі з державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та 175

Севастополі", затвердженого наказом Мінприроди України від 15.03.07 № 101 щомісяця направляються копії позитивних висновків державної екологічної експертизи Державній екологічній інспекції в Черкаській області. В 2009 році розглянуто 100 звернень "Заяв про наміри" планованої діяльності об’єктів будівництва реконструкції тощо, відповідно до п.1.6 державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд". Узгоджено – 54-ри "Заяви про наміри" та 46 було направлено листами для коригування у відповідності до вимог ДБН А.2.2-1-2003. Державна екологічна експертиза проектів здійснюється відділом екологічної експертизи управління, який за штатним розкладом складається із шести спеціалістів занесених до "Реєстру експертів екологічної експертизи співробітників органів Системи Мінприроди України" (начальник відділу та п'ять головних спеціалістів). В своїй роботі спеціалісти відділу керуються основними нормативноправовими актами і методично-інструктивними документами у сфері здійснення державної екологічної експертизи. 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В недостатньому обсязі з Державного бюджету фінансуються природоохоронні заходи, передбачені Державними програмами з охорони навколишнього середовища. В цих умовах держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області постійно проводить організаційну та практичну роботу з реалізації регіональних та місцевих екологічних програм, вирішує питання формування стабільних бюджетних джерел фінансування природоохоронних заходів. У 2009 році підприємства-природокористувачі внесли до Державного та місцевих бюджетів різних рівнів за використання природних ресурсів 236232,2 тис. грн., в тому числі: - плати за землю – 198910,2 тис. грн., що на 41881,2 тис. грн. більше, ніж у 2008 р.; - збір за спеціальне користування водними ресурсами – 24347,6 тис. грн., що на 6791,8 тис. грн. більше, ніж у 2008 р.; - платежі за користування надрами – 5415,7 тис. грн., що на 6955 тис. грн. менше, ніж у 2008 р.; - збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 7535,6 тис. грн., що на 218,4 тис. грн. менше, ніж у 2008 р.; - плата за спецвикористання рибних та інших водних ресурсів – 23,1 тис. грн., що на 14,7 тис. грн. менше, ніж у 2008 році. 176

Платежі в бюджет за використання природних ресурсів збільшились в порівнянні з 2008 р. на 41484,9 тис. грн., але це не впливає на фінансування природоохоронних заходів, оскільки в Законі "Про Державний бюджет України на 2009 р." не враховано положення ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо спрямування частини коштів за використання природних ресурсів до фондів охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди формуються за рахунок коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища, який справляється підприємствами за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення відходів, і являються практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності. За даними Головного фінансового управління в Черкаській області, в 2009 р. по Черкаській області надійшло збору за забруднення всього 19778,3 тис. грн., в тому числі до державного бюджету – 5933,5 тис. грн., до бюджетів міст обласного значення та бюджетів районів – 3955,7 тис. грн. та до обласного бюджету – 9889,1 тис. грн.. Запроваджений в Україні економічний механізм природоохоронної діяльності передбачає систему бюджетного фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони довкілля, джерелом наповнення яких є збір за забруднення навколишнього природного середовища та кошти від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства. Проблемою в цьому питанні є недостатність коштів для здійснення природоохоронних заходів, а також розпорошення коштів між чисельними, малими за розмірами місцевими фондами, що не дозволяє фінансувати масштабні заходи по ліквідації та зменшенню забруднення. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі В основі діяльності з охорони навколишнього природного середовища лежить її економічний механізм. Бюджетні витрати на охорону навколишнього природного середовища залишаються набагато меншими від необхідних. Тому проблеми фінансування природоохоронних заходів набувають особливої гостроти. В таких умовах економічний механізм фінансування природоохоронної діяльності потребує вдосконалення і пошуку різних джерел фінансування, які б забезпечили збільшення обсягів природоохоронних заходів. Практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності є кошти фондів охорони навколишнього природного середовища.

177

Фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по Черкаській області в 2009 році не здійснювалось. Виділення коштів на природоохоронні об’єкти здійснювалося на підставі кошторису доходів та видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням обласної ради від 10.04.2009 № 26-14/V із змінами та доповненнями. Планове фінансування заходів у 2009 р. передбачалося у розмірі 9801,0 тис. грн. На виконання затверджених заходів з обласного фонду профінансовано 7566,4 тис. грн. Всього у 2009 році фінансувалось 26 заходів. Витрачання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища велося в напрямках: - на охорону і раціональне використання водних ресурсів, всього профінансовано 18 заходів на загальну суму 5645,9 тис. грн., з них на виконання регіональної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро профінансовано 15 заходів на загальну суму 4526,1 тис. грн.; - на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів профінансовано 1 захід на загальну суму 1072,0 тис. грн.; - на охорону і раціональне використання земель та збереження природнозаповідного фонду профінансовано 1 захід на суму 278,9 тис. грн.; - на науку, інформацію та освіту профінансовано 1 захід на суму 50,0 тис. грн.; - на видалення та знешкодження невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин профінансовано 1 захід на суму 100 тис. грн.; - та 4 інших заходи на суму 413,0 тис. грн. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно – правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки За окремими дорученнями Мінприроди України Держуправлінням надано пропозиції: - до проекту базової системи екологічних показників для удосконалення оцінок та підготовки доповідей про стан навколишнього природного середовища; - до проекту нової редакції "Угоди про взаємодію інформаційних систем Державної податкової адміністрації України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" й "Протоколу про обмін інформацією між Державною податковою адміністрацією України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України"; - до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.01 № 1430 "Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть 178

надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів"; до Постанови Кабінету Міністрів України № 526 від 21.05.09 "Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності". 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування В Черкаській області сертифіковані за міжнародним стандартом ISO14000 такі підприємства: ВАТ "Азот", Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", ВАТ "Уманьавтодор". 13.8. Екологічний аудит Система екологічного керування є інструментом, який дає можливість організації оцінити їх вплив на довкілля, забезпечити діяльність у відповідності до екологічного законодавства України, розробити та впровадити заходи з запобігання забруднення, поліпшувати екологічні характеристики, своєчасно адаптуватися до умов, що постійно змінюються. Результатом зусиль суспільства відносно запобігання і контролю забрудненню навколишнього середовища, впровадження природоохоронних заходів, використання екологічно чистих технологій стало прийняття у 1992 році на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро Декларації щодо навколишнього середовища. В 1993 році Міжнародна організація зі стандартизації ISO створила технічний комітет ТК 207 "Управління навколишнім середовищем", задачею якого стало розроблення системи стандартів для управління навколишнім середовищем. Важливим результатом діяльності ТК 207 стало прийняття в 1996 році п'яти стандартів ISO серії 14000, що містили склад та опис елементів системи управління навколишнім середовищем, настанови з їх застосування, а також настанови щодо здійснення екологічного аудиту. В Черкаській області на 4 підприємствах (ВАТ "Уманьавтодор" м.Умань, УМГ "Черкаситрансгаз" м.Черкаси, ВАТ "Азот" м.Черкаси та ТОВ фірма "Акант+К" м.Черкаси) впроваджені сертифіковані системи екологічного керування. У 2009 році для підготовки проекту плану приватизації державного майна підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" Держуправлінням до приватизаційної комісії подані пропозиції щодо умов продажу заводу. Вони стосувалися охорони водних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Обов’язковою умовою приватизації Черкаського державного заводу хімреактивів Держуправлінням встановлено проведення екологічного аудиту підприємства (підстава: ст.ст. 7, 11 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 12 Закону України «Про екологічний аудит»). 179

13.9. Екологічне страхування У 2009 р. екологічне страхування у галузі охорони довкілля не здійснювалось. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Важливе місце у галузі охорони навколишнього природного середовища належить і науковим дослідженням, спрямованим на розробку наукових основ охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. У 2009 р. наукові дослідження у галузі охорони довкілля не здійснювались. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Все частіше проблемами охорони навколишнього природного середовища переймається громадськість, що свідчить про зростаючу екологічну свідомість громадян. Люди перестають ставитися до природи байдуже і лише по-споживацькому. Суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення права громадян на безпечне довкілля. І могутнім фундаментом у цьому позитивному бажанні є доступність та достовірність інформації про стан довкілля. Можливість доступу до інформації дозволяє громадськості краще зрозуміти ситуацію дізнатися про існування екологічних ризиків і дій, що впливають на них, їх сім'ї, місцеві громади. Право громадян на участь у процесі прийняття рішень базується на визначених Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", законом України "Про звернення громадян", Законом України "Про інформацію" та Оргуською конвенцією гарантіях прав громадян: вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію. Участь громадськості в процесі ухвалення рішень, у рамках Оргуської конвенції, підвищує якість прийнятих рішень і процесу їх виконання, надає громадськості можливість висловлювати свою занепокоєність і дає змогу органам виконавчої влади забезпечувати належним чином врахування таких інтересів. Держуправління підтримує права громадян на отримання достовірної інформації, що стосується довкілля, визнає важливість окремих громадян, неурядових організацій, що відіграють значну роль в справі охорони навколишнього природного середовища. Представники громадськості мають право брати участь в процесі екологічної експертизи, шляхом виступів у ЗМІ (засоби масової інформації), подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення 180

представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи. Позиція громадськості при проведенні екоекспертизи береться до уваги у разі обґрунтованості, реалістичності та відповідності чинному законодавству України та враховується проектувальниками та експертами у матеріалах проектів при їх підготовці. Водночас, згідно зі ст. 12 Закону України “Про екологічну експертизу”, висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер. Врахування громадської думки при держекоекспертизі не означає повного переходу на точку зору, відстоювань тією чи іншою громадською організацією чи громадськістю загалом. Для кращого інформаційного забезпечення громадськості, Держуправління також співпрацює з пресою, радіо, телебаченням, де обговорюються питання забруднення атмосферного повітря, води, проблеми утилізації сміття, незаконного знесення зелених насаджень, питання забудови, проведення природоохоронних заходів тощо. Протягом 2009 року працівниками держуправління опубліковано 112 статей в друкованих ЗМІ, здійснено 165 виступів на радіо і 1 на телебаченні. Публічний доступ до даних, завдяки активному наданню інформації, сприяє інформованості громадськості про навколишнє природне середовище. З метою ефективного доступу до екологічної інформації крім друкованих матеріалів, використовуються і електронні засоби масової інформації. Для широкого кола громадськості інформація про стан охорони навколишнього природного середовищам розміщується в Інтернеті на сайті Мінприроди України. Поповнення веб-сайту Мінприроди України екологічною інформацією здійснюється регулярно. У 2009 році розміщено 35 публікацій на Веб-сайті Мінприроди. Формування та постійне оновлення електронних баз даних екологічної інформації надає громадськості вільний доступ до неї через мережу Інтернет. У жовтні 2009 року в мережі Інтернет створено веб-сайт держуправління (http://eco.ck.ua), за допомогою якого актуальна екологічна інформація щодо діяльності управління доводиться у доступній формі до відому зацікавлених громадян. У 2009 році на веб-сайті держуправління розміщено 25 оперативних інформацій. Отримання достовірної екологічної інформації є невід'ємним правом кожного члена суспільства. Екологічна інформація може забезпечувати різний ступінь екологічних знань, різну їхню глибину, ґрунтовність залежно від індивідуально-психологічних особливостей, віку, життєвого досвіду, фаху, моральної та соціальної позиції індивіда. Необ’єктивні знання призводять до формування та розвитку викривленої екологічної свідомості. Для представників підприємств та організацій області, що співпрацюють із структурними підрозділами держуправління, а також для відвідувачів Орхуського інформаційного центру систематично поновлюється інформація на дошці новин та оголошень, що містить огляди змін в екологічному законодавстві, анонси різноманітних екологічних заходів тощо. У такий спосіб 181

реалізується право громадян на доступ до інформації з питань, що стосуються довкілля в Черкаській області. На виконання положень Орхуської конвенції держуправління постійно інформує громадськість про стан навколишнього природного середовища в області: - щомісячно на веб-сайт Мінприроди надається інформація про моніторинг складових довкілля; - щоквартально інформація про стан навколишнього середовища в області надається в обласну науково-технічну бібліотеку ім. Т.Г.Шевченка; - щорічно Екологічний паспорт області та Доповідь про стан навколишнього природного середовища в області розповсюджуються серед державних органів влади, громадських організацій, вищих навчальних закладів, зацікавлених громадян. Крім того, у 2009 році працівниками держуправління прийнято участь у 18 семінарах стосовно охорони навколишнього природного середовища; у нарадах, колегіях, зустрічах з представниками органів влади та місцевого самоврядування по природоохоронних питаннях; участь у громадських слуханнях з екологічних питань; урочистостях, присвячених Дню води; у природоохоронних акціях, присвячених Дню довкілля; в обласному конкурсі екологічних колективів; у фестивалі екологічної творчості молоді, Міжнародному науково-практичному семінарі “Технологічні особливості охорони, збереження та лікування багатовікового історичного дерева “Дуба Максима Залізняка”, у молодіжних екологічних акціях “Прибери планету!” та “Нове життя джерел”, Міжнародній науково-практичній конференції “Вода і довкілля”, у круглих столах по підсумках експедиції в Холодний Яр, “Дніпро за парканом”, “Повноваження місцевих державних адміністрацій щодо використання землі, природних ресурсів та охорони довкілля”, “Проблеми інтегрованого управління природними ресурсами басейну річки Південний Буг”, “Малі річки Черкащини: екологічний стан і перспективи розвитку”, “Проблеми інтегрованого управління природними ресурсами річки Гнилий Тікич басейну Південного Бугу”, благодійному аукціоні надій. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Ініціювання залучення недержавних громадських організацій екологічного спрямування до вирішення місцевих екологічних проблем залишається одним з пріоритетних напрямків роботи Держуправління. З метою об’єднання зусиль органів влади та громадян у справі охорони та збереження природи, при Держуправлінні працює Громадська Рада, до складу якої входять представники Черкаської обласної та міської організацій Всеукраїнської екологічної ліги, Черкаського обласного товариства охорони природи, Черкаської обласної організації “Зелений світ”, Черкаського осередку асоціації органічного землеробства і садівництва, Черкаської обласної організації національного молодіжного центру “Екологічні ініціативи”, 182

Черкаської обласної та міської організацій, Обласного дитячого туристськоекологічного клубу “Кипарис”, Спілки винахідників Черкащини, Черкаського Національного університету ім.Б.Хмельницького, КП “Водоканал”. Серед основних напрямів діяльності Громадської Ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області: аналіз екологічного стану області; залучення громадськості, молоді та учнівства до здійснення практичних природоохоронних заходів; організація та проведення еколого-економічної оцінки стану довкілля в області з метою надання пропозицій місцевим органам влади у визначенні першочергових заходів, спрямованих на покращення екологічного та санітарного стану навколишнього середовища; аналіз громадської думки з питань охорони природи та конкретних екологічних ситуацій. Протягом 2009 року проведено 9 засідань Громадської ради, на яких піднімалися актуальні питання охорони природних об’єктів, контролю за додержанням вимог екологічного законодавства: щодо використання генетично модифікованих організмів у продуктах; надзвичайної ситуації на р.Золотоношка; відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів та Міжнародного дня біологічного різноманіття; проведення просвітницької роботи в дитячих навчальних закладах, питання розвитку природно-заповідного фонду в області, підведення підсумків екологічної роботи в Холодному Яру, результативності проведеної роботи по забрудненню р.Золотоношка, питання незаконного будівництва АЗС у зеленій зоні, недопущення введення їх в експлуатацію тощо. Найбільш активну, позицію займають вже досить, відомі громадські екологічні організації: Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), Черкаське обласне товариство охорони природи, Черкаська обласна організація "Зелений світ", Всеукраїнська дитячої спілка “Екологічна варта”. Всеукраїнська екологічна ліга ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в державі, сформувати новий природоохоронний менталітет, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосуються конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. Так, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги організовує та проводить “круглі столи”, “екологічні студії”, тренінги, семінари, слухання, конференції, фестивалі, презентації, виставки, телепередачі, присвячені екологічним проблемам Черкащини та шляхам їх вирішення. Робота Товариства охорони природи направлена на проведення пропагандистської та практичної природоохоронної роботи в первинних осередках, поширення екологічних знань. Товариство приділяє особливу увагу екологічному вихованню в освітніх закладах області. Постійно проводяться екологічні свята, заняття, конкурси, виставки малюнків, екскурсії в природу, спостереження за природними явищами. 183

Головною метою діяльності Черкаської обласної організації "Зелений світ" є сприяння координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на території України і сприяння забезпеченню стійкого співіснування людини, довкілля та захисту спільних інтересів своїх членів, вирішення питань зниження викидів парникових газів, глобальної зміни клімату, контролю виконання державними органами вимог Орхуської конвенції. Всеукраїнська дитяча спілка „Екологічна варта” об’єднує дітей, підлітків, молодь, які опікуються проблемами довкілля. Метою діяльності Спілки є виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, в якому ми живемо. Майбутнє нашої планети значною мірою залежить від того, що знатимуть люди про навколишнє природне середовище і чи будуть вони з повагою ставитися до природи, відчувати себе її часткою. Закладати основи екологічної культури разом з державними структурами покликані й громадські організації екологічного спрямування. 13.11.2. Громадські рухи Велику роль у формуванні екологічної свідомості населення відіграють екологічні масові заходи як всеукраїнські, так і регіональні (акції, конкурси, операції). Протягом 2009 року представниками Держуправління разом з громадськими організаціями виконана певна робота, направлена на охорону навколишнього природного середовища, спільними зусиллями реалізовані численні природоохоронні заходи. Так, під час проведення операції “Первоцвіти” на території Креселецького лісництва в лісовому масиві “Холодний Яр” в Чигиринському районі було організовано охорону місць зростання підсніжника складчастого в ботанічному заказнику “Білосніжний”. Під час проведення акції було відзнято 2 фільми, які транслювалися на обласному телебаченні та на телеканалі “1+1”. Крім того, в рамках проведення операції “Первоцвіт“ проводилися оперативнопрофілактичні рейди по виявленню фактів незаконної реалізації ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги; у навчальних закладах міста проведені свята та організовано посадку первоцвітів; видано та розповсюджено плакат “Первоцвіти Черкащини”. У відповідності до Указів Президента України щодо Дня довкілля та Весняної толоки в області було організовано активну природоохоронну роботу. У рамках проведення у квітні 2009 року в м.Черкаси місячника благоустрою, санітарної очистки та озеленення території жителями було висаджено близько 1000 саджанців беріз, дубів червоних, ялинок, наданих міськвиконкомом. Були проведені тижні екології, конкурси, виставки, суботники по 184

прибиранню територій, висадка дерев, кущів, квітів, розчистка джерел. За сприяння Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, КП “Черкасиводоканал”, Черкаської обласної організації “Товариство охорони природи”, під патронатом Черкаської обласної та міської організацій “Екологічна варта”, обласної, міської та районних організацій Всеукраїнської екологічної ліги, Черкаської обласної організації Національного Молодіжного центру “Екологічні ініціативи”, на Черкащині у 2009 році вперше пройшов Фестиваль екологічної творчості молоді “Свіжий вітер”. Більше 200 ініціативних, екологічно свідомих дітей у віршах, піснях, танцях, сценках, конкурсах, змаганнях, показі “екологічної” моди показали своє ставлення до природи, проблем навколишнього природного середовища та своє бачення вирішення цих питань. Великий вклад у становленні екологічної свідомості молоді внесла виставка-фотоконкурс світлин “Краса землі моєї”, присвячена Міжнародному Дню води. Головною метою заходу було привернути увагу підростаючого покоління до практичної природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану джерел, річок та водойм рідного краю, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів шляхом залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи, розвитку громадських екологічних ініціатив. З метою активізації екологічного руху в області щороку проводиться обласний етап Всеукраїнського конкурсу екологічних колективів (агітбригад) загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. У цьому році конкурс, в якому взяли участь понад 100 вихованців еколого-натуралістичних центрів, учнів шкіл Черкаської області, які входять до екологічних агітаційних бригад, був приурочений до відзначення Дня Землі. Активісти природоохоронного руху, автори екологічних проектів, юні дослідники в галузі біології, екології, хімії презентували природоохоронну роботу своїх колективів, фотозвіти моніторингу екологічного стану своїх районів, показали яскраві виступи на екологічну тематику. З ініціативи Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, за сприяння і безпосередньої участі Черкаської обласної організації “Всеукраїнська екологічна ліга”, та за підтримки держуправління і КП “Черкасиводоканал” біля дуба Залізняка, що на Чигиринщині, було проведено молодіжні екологічні акції “Прибери планету!” та “Нове життя джерел”. Представники Черкаської обласної організації національного молодіжного центру “Екологічні ініціативи”, осередків Черкаського державного технологічного університету та Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького, туристично-екологічного клубу “Кипарис”, держуправління охорони навколишнього природного середовища за один день зібрали 90 мішків сміття, прибравши територію біля відомого дуба, 185

Монастирського озера та розчистивши джерело. Молоді люди на практиці показали, як кожний із нас може зробити світ навколо себе чистішим та комфортнішим, всіляко сприяти прибиранню територій, озелененню населених пунктів, благоустрою місць масового відпочинку, прибережних зон, лісових масивів. Найголовніша мета цих акцій - це привернення уваги підростаючого покоління до екологічних проблем та залучення до природоохоронної роботи громадськості. Громадські організації природоохоронного спрямування відіграють важливу роль у здійсненні державної екологічної політики. Вони незаангажовані та необтяжені формалізмом держслужби і мають цілісне бачення процесів стабілізації екологічної ситуації в країні. Тому необхідно підтримувати діяльність екологічних громадських організацій, впроваджувати систему безперервної освіти в інтересах екологічно збалансованого (сталого) розвитку для всіх вікових та професійних категорій населення, проводити постійні консультації з актуальних питань охорони навколишнього природного середовища, залучати громадськість до вирішення важливих природоохоронних проблем. 13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України З метою реалізацію Закону України від 21.09.00 № 1989 – ІІІ „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” продовжуються роботи з розроблення проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі Черкаської області. Станом на 31.12.2009 площа земель природно – заповідного фонду області складає 53,8 тис. га. Інші складові екомережі мають наступну площу: Землі природно – заповідного фонду – 53,8 тис. га. Землі водного фонду – 135,9 тис. га. Водно – болотні угіддя – 30,4 тис. га. Відкриті землі без рослинного покриву – 15,6 тис. га. Землі лісового фонду – 338,5 тис. га. Землі оздоровчого призначення – 0,1 тис. га. Землі рекреаційного призначення – 1,4 тис. га. Землі сільськогосподарського призначення (пасовища, сіножаті) – 143,8 тис. га. Загальна площа складових екомережі складає 719,5 тис. га. За кошти виділені з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища завершено роботи з розроблення першого етапу першої фази проекту. Розглядається можливість застосування передових технологій в галузі картографії при роботі над іншими стадіями, та другою фазою проекту. 186

Фактично виконано у 2009 році Обсяги

Всього по області 1.Лісовідновлення, тис.га 2.Створення протипожежних розривів, тис.км 3.Створення мінералізованих смуг, тис. км 4.Догляд за протипожежними розривами та мінералізованими смугами, тис.км 5.Забезпечення охорони лісів від пожеж, льотних годин 6.Утримання лісової пожежної служби та радіозвязку, придбання пожежних автомобілів та радіостанцій, здійснення невідкладних протипожежних заходів, тис.грн 7.Лісозахисні заходи, тис.га 8.Рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, тис.га тис.куб.м 9.Рубки головного користування, тис.куб.м 10.Захисне лісорозведення, тис.га 11. Створення захисних лісонасаджень у високогір'ї Карпатського регіону, тис. га 12.Утримання природно-заповідного фонду, що перебуває у користуванні підприємств та організацій, які належать до сфери управління Держкомлісгоспу, тис. га 13.Лісовпорядні роботи, тис.га 14.Проведення моніторингу стану лісів, тис.га 15.Утримання працівників лісового господарства, тис.гр 16.Керівництво та управління у сфері лісового господарства, чоловік 17.Наукове забезпечення виконання Програми тис.грн, Фундаментальні дослідження Прикладні розробки Фінансова підтримка підготовки наукових кадрів 18.Підготовка кадрів для потреб галузі, чоловік Підготовка бакалаврів та молодших спеціалістів, усього за державним замовленням за контрактом 19.Ведення мисливського господарства, тис.грн. 20.Фінансування заходів, що випливають з Міжнародних зобов’язань, тис.грн. 21.Капітальні вкладення, тис.гр.

Загальні витрати тис.грн

У т.ч. за Рахунок Коштів Державного Бюджету тис.грн

1,4 1,82

96254,9 7987,4 31,6

8020,9 -

5,84 -

90,7 -

1404,0

1,5

31,8

10,0

14,3 351,1 245,6 0,6

12498,3 30380,7 2215,5

1704,4

392030,1

5003,1

1235,4

151,4

68,0

1008,0

187

Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Відповідно до постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р. № 123/97-ВР “Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” в області розроблена та затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.01.98 №48 “Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року”. На виконання заходів зазначеної програми на період 2001-2010 р.р. заплановано виконати роботи на загальну суму 379850 тис. грн. (за цінами 1996 року). У 2009 році планувалося профінансувати виконання заходів на суму 10041,7 тис. грн., а фактично профінансовано 7755,42 тис. грн., у тому числі: - з Державного бюджету – 2939,32 тис. грн. - з місцевих бюджетів 4816,1 тис. грн., в тому числі за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок ведення господарської та іншої діяльності 4526,1тис. грн. В порівнянні з 2008 роком фінансування заходів програми зменшилось на 47%. Виконання заходів програми проводилось за такими напрямами дій: - охорона поверхневих і підземних вод від забруднення, - відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи боротьби із шкідливою дією вод, - поліпшення якості питної води. Проводились роботи з будівництва та реконструкції очисних споруд, каналізаційних мереж населених пунктів та об’єктів соціально-культурного призначення. Так, закінчені роботи з реконструкції каналізаційних мереж Черкаського обласного онкологічного диспансеру, з будівництва очисних споруд Жовтневого психоневрологічного інтернату, з реконструкції хлораторної станції під електролізну установку для знезараження каналізаційних стоків Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру. Замовником вказаних робіт було управління капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації. Тривають роботи з реконструкції очисних споруд міст Кам’янки, Чигирина, с. Іркліїв Чорнобаївського району, фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок ведення господарської та іншої діяльності). З метою поліпшення якості питної води проводилась реконструкція системи водопостачання правобережної частини смт Чорнобай (І черга). Фінансування здійснювалось за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, 188

передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів через управління капітального будівництва облдержадміністрації. Черкаським виробничим управлінням меліорації і водного господарства виконані роботи по розчищенню річок Гнилий Ташлик, Рудка, очищені та впорядковані водойми в Черкаському та Чорнобаївському районах. Проведені заходи по захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь в Черкаському районі. Проведено агротехнічні протиерозійні заходи, в тому числі: безполицевий обробіток ґрунту на площі - 270,9 тис. га щілювання ґрунту на площі - 11,8 тис. га залужено еродованої і техногенно-забрудненої ріллі - 1162 га заліснено земель - 286,3 га. Протягом 2009 року оголошено 16 заповідних об’єктів місцевого значення на площі 9448,035 га. Оголошення даних об’єктів дало змогу збільшити відсоток площі природно-заповідного фонду від площі області в порівнянні з 2008 роком від 2,119 % до 2,571 %. Проведено комплекс робіт з підготовки матеріалів, необхідних для створення Національних природних парків "Нижньосульський", "Білоозерський", розширення території Канівського природного заповідника. Указом Президента України від 11.12.2009 № 1048 створено перший на території області Національний природний парк – "Білоозерський". Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища В області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 28.10.05 № 24-5/ІV "Програма моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма). В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня. У 2009 році в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення; стан лісів; стан флори і фауни в біосистемах регіону. 2.Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. 189

Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області регулярно проводитися інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Держуправління взяло активну участь у ХІІ Міжнародній виставціярмарку "Екологія - 2009". Для реалізації положень Кіотського протоколу за поданням Держуправління ВАТ "Азот" та ВАТ "Черкаське хімволокно", які є найбільшими утворювачами парникових газів в області, розроблені заходи по їх скороченню . На ВАТ "Азот" проект спільного впровадження "Каталітичне видалення закису азоту с нітрозних газів у виробництві азотної кислоти на агрегатах УКЛ7 на ВАТ "Азот" м.Черкаси" має лист підтримки Мінприроди України від 21.08.06 №7064/09-10. Загальна вартість проекту складає - 7,424 млн. євро. Очікуване скорочення викидів парникових газів за період 2008-2012 рр. складає 900 тис. тонн (екв СО2 ). Техніко-економічна документація проекту знаходиться в кінцевій стадії детермінації. На ВАТ "Черкаське хімволокно" розроблений план будівництва, реконструкції і модернізації Черкаської ТЕЦ на період до 2020 р. Вартість проекту складає 146 млн.євро. Очікуване скорочення викидів парникових газів складає 17 тис. тонн (екв СО2). Техніко-економічне обґрунтування проекту "Реконструкція і модернізація Черкаської ТЕЦ" знаходиться в стадії експертизи. 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом В 2009 році співробітництво з Європейським Союзом не здійснювалось. 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги В 2009 році залучення зовнішньої допомоги не здійснювалось. 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво В 2009 році двостороннього та багатостороннього співробітництва не здійснювалось. 190

ВИСНОВКИ При сучасному стані навколишнього природного середовища постає розуміння того, що безповоротне споживання природних ресурсів уже вичерпано. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись на мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля. Водні об’єкти області, як і в попередні роки, продовжували забруднюватись скидами неочищених стічних вод, що відводяться із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, та скидами недостатньо очищених зворотних вод підприємств, очисні споруди яких працювали неефективно. З метою покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено реконструкції існуючих очисних споруд, які не забезпечують достатню очистку стічних вод та будівництво нових. Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах – забруднювачах атмосферного повітря. Так, на ВАТ "Азот" у 2009 році планувалася реконструкція газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихорових очищувачів. Впровадження даного заходу дозволило б знизити викиди аміаку на 301 тонну, карбоміду на 116 тонн. Терміни виконання заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за погодженням Черкаського міськвиконкому перенесені на 4 квартал 2010 р. На ТОВ "Мареллі" планувалося встановити каталізаторну піч для зменшення викидів формальдегіду на 1,46 тонн в цеху ДСП (орієнтовна вартість – 756 тис.грн). Терміни виконання даного заходу перенесені на 2012 рік. По Черкаської області в 2009 році на 19 підприємствах планувалося впровадження заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які передбачалися кошти в кількості 4605 тис.грн. Незважаючи на важкий економічний та фінансовий стан, протягом 2009 року на 13 підприємствах Черкаської області були впроваджені заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в результаті чого викиди скоротилися на 53 тонни. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології, в 2009 р. в порівнянні з попереднім роком в м. Черкаси знизилися середньорічні концентрації по діоксиду азоту та оксиду азоту у 1,3 рази, аміаку – 1,25 рази. Максимальні концентрації по оксиду азоту та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази. В результаті чого зменшився комплексний індекс забруднення атмосфери до 5,64 (за 2008 – 7,56). 191

Вирішення питання зберігання непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території сільськогосподарських підприємств області є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану області. За даними інвентаризації станом на 01.01.2010 в області у 117 складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад зберігалося 304,993 т відходів пестицидів, з яких невідомих – 276,077 т, заборонених до використання – 11,214 т, непридатних до використання – 17,702 т. В смт. Єрки Катеринопільського району в спеціально створеному сховищі для довгострокового зберігання (50 років і більше) з виключенням можливості доступу до них розміщено 385,9 т невідомих ХЗЗР. Із 118 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 4 склади, у задовільному – 24 та 90 складів – у незадовільному стані. З метою обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини в області діє розроблена Держуправлінням "Обласна програма утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів", затверджена рішенням Черкаської обласної ради. В результаті реалізації заходів Програми планується до 2011 року поетапне вивезення з області невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР на знешкодження. Згідно із заходами Програми у 2009 році передано на знешкодження ТОВ "Елга" (м. Шостка, Сумської області) 8,25 т непридатних пестицидів на що виділено 139,7 тис. грн. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоперспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. По всіх об’єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг в 2009 році відбувався підйом рівнів ґрунтових вод та збільшення підтоплених площ. Найбільш небезпечними щодо процесів підтоплення є зони впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ. Під час моніторингу потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області протягом 2005-2009 років відзначався спад активності зсувів. Проте частина їх в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. На формування процесу ерозії впливає високий рівень розораності та низький рівень заліснення водозбірних площ і схилів, тому важливим являється створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг. На території Черкаської області розташовано 494 об'єкти природно-заповідного фонду загальною площею 53,77422 тис. га, з них 192

загальнодержавного значення - 20 об'єктів площею 17,48459 тис. га, місцевого значення - 474 об'єкти площею – 36,28963 тис. га. На частку заповідного фонду області припадає 2,571 % території. На сьогодні одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в області, є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), що створює підґрунтя для різних порушень. В 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 381 тис. грн. Розроблено і затверджено проекти землеустрою з організації та встановлення меж 10 природно-заповідних об’єктів області. На завершальному етапі знаходяться роботи з організації та встановлення меж 1 природно-заповідного об’єкту загальнодержавного значення та 9 природно-заповідних об’єктів місцевого значення. На даний час в області винесено у натуру межі 199 заповідних об’єктів, з них: 13 – загальнодержавного значення площею 16025,390 га, що складає 92 % від площі природно-заповідних об’єктів загальнодержавного значення та 186 – місцевого значення площею 17365,705 га, що складає 48 % від площі природно-заповідних об’єктів місцевого значення. Як показує досвід попередніх років, основним елементом механізму фінансування природоохоронних заходів є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища. Для скорочення термінів вирішення екологічних проблем в області необхідно проведення фінансування природоохоронних заходів не тільки за рахунок цільового природоохоронного фонду, а також за рахунок зборів за використання природних ресурсів, що надходять до місцевих бюджетів, підкріплювати створені природоохоронні програми джерелами фінансування. В подальшому Держуправління буде продовжувати діяльність, направлену на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Черкаської області, охорону, раціональне використання і відтворення усіх видів природних ресурсів.

Начальник управління

В.М. Хоменко

193

Додаток 1

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області № з/п

1 1 2 3 4 5 6

Назва організацій

2 Черкаська обласна організація Всеукраїнська екологічна ліга Черкаська міська організація Всеукраїнська екологічна ліга Черкаське обласне товариство охорони природи Черкаська обласна організація «Зелений світ» Черкаський осередок асоціації органічного землеробства і садівництва Черкаська обласна організація національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи»

Обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» Міський осередок Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта»

Обласний дитячий туристсько-екологічний клуб “КИПАРИС”

Черкаська обласна громадська організація «Екологія та соціальний захист»

Дитяча громадська організація «Екологічний клуб «Голос природи» Районний дитячий туристсько-екологічний клуб «Фенікс»

Смілянський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді

14 15 16 17

Юридична адреса

3 м. Черкаси, вул. Сєдова, 1, кв. 17 м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграда, 44, кв. 95 м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 190, кв.9 м. Черкаси, вул. Фрунзе, 24, кв. 18 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 51, кв. 207 м. Черкаси, вул. Чехова, 10, кв. 14 м. Черкаси, вул. Гайдара, 12, кв. 140 Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 62 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 53, кв. 709 м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 14, кв. 121 Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Леніна, 15 м. Сміла, вул. Красноперекопська, 33

Організації, включені до складу громадської ради при територіальному органі та спецпідрозділі Мінприроди 4 включена включена включена включена включений включена включений включений включений

включена включена не включений не включений

Звенигородська районна громадська організація «Українського товариства мисливців і рибалок» Природоохоронна громадська організація «Звенигородський клуб рибалок» Жашківський місцевий осередок «Української екологічної асоціації «Зелений світ»

м. Звенигородка, вул. Енгельса, 101 м. Звенигородка, проспект Шевченка, 64 м. Жашків, вул. Леніна, 39

не включений

Маньківський місцевий осередок «Української екологічної асоціації «Зелений світ»

смт. Маньківка, вул. Леніна, 14

не включений

не включений не включений

194

Додаток 2 № ро зді лу 1. 2.

Список відповідальних виконавців розділів Національної доповіді за 2009 р. Назва розділу Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Зміна клімату

Водні ресурси

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду Земельні ресурси і ґрунти

Назва структурного підрозділу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами

Лапшина М.Ф. Парфьоно ва М. В.

Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки

Парфьоно ва М.В. Лапшина М.Ф. Осокіна Т.Г.

Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами

Осокіна Т.Г.

Надра

Відходи

Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами

Екологічна безпека

Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу

10. Сільське господарство 11. Енергетика 12. Транспорт 13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Висновки і пропозиції

Додатки

Відповіда льні виконавці

Лапшина М.Ф. Парфьоно ва М. В. Парфьоно ва М.В. Осокіна Т.Г. Лапшина М.Ф.

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу

Парфьоно ва М. В. Парфьоно ва М. В. Лапшина М.Ф.

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування та моніторингу; Відділ нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами; Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки; Відділ екологічної експертизи

Лапшина М.Ф., Парфьоно ва М.В., Осокіна Т .Г., Коліснічен ко Т.М. Пономаре нко А.В.

Відділ кадрів, зв’язків з громадськістю та АГО