cherkasy_2010 by Administrator Dovkillia

УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17

Код ЄДРПОУ 21368342

тел/fax.: (0472)63-36-55; e-mail:eco22@uch.net

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2010 році

Черкаси 2011

З М І С Т Номер сторінки

1 1.1 1.2 2 2.1 2.1.1 2.1.2 2.1.3 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 3 3.1 3.2 3.3 4 4.1. 4.1.1 4.1.2 4.1.3 4.2 4.2.1 4.2.2 4.2.3 4.3 4.3.1 4.3.2 4.3.3 4.3.4 4.4 4.6 5

5.1

Вступне слово Загальні відомості Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Стан атмосферного повітря Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрізі районів і міст Черкаської області Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Транскордонне забруднення атмосферного повітря Якість атмосферного повітря в населених пунктах Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Зміна клімату Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Політика у сфері адаптації до зміни клімату Стан водних ресурсів Водні ресурси та їх використання Загальна характеристика Водозабезпеченість Черкаської області Водокористування та водовідведення Забруднення поверхневих вод Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Якість питної води та її вплив на здоров'я населення Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі

6 7 7 8 11 11 11 12 16 18 18 20 21 22 22 24 24 25 25 26 26 26 26 27 28 28 31 37 37 37 41 42 42 43 44 45 45

5.1.1 5.1.2 5.1.3 5.1.4 5.1.5 5.2 5.2.1 5.2.2 5.2.3 5.2.4

5.2.5 5.2.6 5.2.7 5.3 5.3.1 5.3.2 5.3.3 5.3.4 5.3.5 5.3.6 5.4 5.4.1 5.5 5.6 5.7 6 6.1 6.1.1 6.1.2 6.2 6.3 6.3.1 6.3.2 6.3.3 6.4 7 7.1 7.1.1 7.2 7.2.1 7.2.2 7.3 7.4 8 8.1

Загальна характеристика Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Формування національної екомережі Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами Охорона, використання та відтворення рослинного світу Загальна характеристика рослинного світу Лісові ресурси Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Адвентивні види рослин Стан зелених насаджень Заходи щодо збереження рослинного світу Охорона, використання та відтворення тваринного світу Загальна характеристика тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства Стан та ведення рибного господарства Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття Заходи щодо збереження тваринного світу Природні території, що підлягають особливій охороні Стан і розвиток природно – заповідного фонду області Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико – культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля Стан земельних ресурсів та ґрунтів Структура та використання земельних ресурсів Структура та динаміка змін земельного фонду області Господарська освоєність земельних угідь Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Стан і якість ґрунтів Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Забруднення ґрунтів Деградація ґрунтів Оптимізація використання та охорона земель Надра Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи Структура утворення та накопичення відходів

45 46 47 49 49 51 51 52 56 57 59 60 62 64 64 64 65 66 71 72 72 72 75 76 79 83 83 83 84 84 88 88 90 92 92 96 96 96 98 98 100 102 102 103 103

8.2 8.3 8.4 8.5 9 9.1 9.2 9.3 9.3.1 9.3.2 10 10.1 10.2 10.2.1 10.2.2 10.2.3 10.2.4 10.3 11 11.1 11.2 11.2.1 11.2.2 11.2.3 11.2.4 11.3 12 12.1 12.2 12.3 12.4 13 13.1 13.1.1 13.1.2 13.2 13.3 14 14.1 14.2 14.3 14.4 15 15.1 15.2

Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Використання відходів як вторинної сировини Транскордонне перевезення відходів Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забруднення територій Радіоактивні відходи Промисловість та її вплив на довкілля Структура та обсяги промислового виробництва Вплив на довкілля Гірничодобувна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Харчова промисловість Заходи з екологізації промислового виробництва Сільське господарство та його вплив на довкілля Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві Вплив на довкілля Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження Використання пестицидів Екологічні аспекти зрошення та осушення земель Тенденції в тваринництві Органічне сільське господарство Енергетика та її вплив на довкілля Структура виробництва та використання енергії Ефективність енергоспоживання Вплив енергетичної галузі на довкілля Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Транспорт та його вплив на довкілля Транспортна система області Структура та обсяги транспортних перевезень Склад парку та середній вік транспортних засобів Вплив транспорту на довкілля Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Збалансоване виробництво та споживання Структурна перебудова та екологізації економіки Впровадження елементів "більш чистого виробництва" Ефективність використання природних ресурсів Тенденції та характеристика споживання Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Національна та регіональна екологічна політика України Удосконалення системи управління та нормативно-правового

103 108 110 110 128 128 128 139 139 141 142 142 143 143 143 144 144 145 146 146 148 148 149 149 150 150 153 153 154 155 156 157 157 157 158 160 161 162 162 163 163 164 166 166 166

15.3 15.4 15.5 15.6 15.7 15.7.1 15.7.2 15.8 15.9 15.10 15.11 15.12 15.12.1 15.12.2 15.13 15.14

регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Виконання державних цільових екологічних програм Моніторинг навколишнього природного середовища Державна екологічна експертиза Економічні засади природокористування Економічні механізми природоохоронної діяльності Стан фінансування природоохоронної галузі Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування Дозвільна діяльність у сфері природокористування Екологічний аудит та екологічне страхування Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень Діяльність громадських екологічних організацій Діяльність громадських рад, об'єднань, тематичних робочих груп і мереж Екологічна освіта та інформування Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Висновки

167 170 174 181 184 184 185 186 186 187 187 188 189 191 192 199 200

"Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля… Така інформація ніким не може бути засекречена." Ст. 50 Конституції України ВСТУПНЕ СЛОВО Наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків залежатиме від того, в якому навколишньому природному середовищі ми житимемо. Та це залежить від громадянської та екологічної свідомості кожного з нас. Проблема забезпечення належної ефективності практичних природоохоронних дій не втрачала своєї гостроти і в 2010 році. Комплексний характер екологічних проблем зумовлює необхідність відповідного підходу до їх розв’язання. Відтак і охорона навколишнього природного середовища не осібний вид діяльності, вона має здійснюватись у контексті впровадження інтегрованої екологічної політики, що безпосередньо торкалася б усіх сфер життєдіяльності суспільства. Впровадження такої політики є беззастережним пріоритетом діяльності Екологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина, але їх розв’язання неможливе без активної участі неурядових організацій та тісної співпраці Державного управління охорони навколишнього природного середовища із громадськістю. Особлива увага при діяльності Держуправління приділяється питанням інформування населення про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Щорічна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області є складовою частиною Національної доповіді про екологічний стан України. Вона розрахована на широке коло громадськості, зацікавлених організацій, підприємств, викладачів навчальних закладів, студентів, школярів. В ній використані матеріали відомств, причетних до спостережень за природними об’єктами, показана динаміка їх змін. Доповідь надасть можливість детально ознайомитись з широким спектром зазначених питань. Відповідно до положень Закону України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" та Програми економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2010 рік основними визначальними і пріоритетними напрямками роботи Держуправління у 2010 році були: 1. Утилізація невідомих, непридатних, заборонених до використання пестицидів. 2. Зменшення рівня забруднення та поліпшення екологічного стану водних об’єктів. 3. Зменшення забруднення атмосферного повітря регіону. 4. Розширення територій та створення нових об’єктів природнозаповідного фонду. 5. Робота з громадськістю. 6

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області Черкаська область розташована на Східноєвропейській рівнині, у басейні середньої течії Дніпра. Площа Черкаської області становить 20,9 тис. км2 (3,4% від загальної площі України). Сільськогосподарські угіддя складають 1451,3 тис. га (69,4% загальної площі), з них ріллі – 1271,6 тис. га (87,6% площі сільськогосподарських угідь). Клімат регіону помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Середня температура найхолоднішого місяця січня – 5,90С. Середня температура влітку складає + 190С. За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Так, в області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник, всесвітньо відомий Уманський дендропарк "Софіївка" перлина садово-паркового мистецтва. По території області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Ліси ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на вододілах. У районі Канева й на південний схід від нього переважають дубово-грабові ліси (дуб, граб, клен, липа, ясен), у південнозахідній, південній і центральній частині – дубово-ясеневі та грабові ліси. Черкаський бір (сосна, дуб, клен, береза) – найпівденніша межа природного поширення наддніпрянських хвойних лісів на Україні. Ліси та лісовкриті площі займають 338,5 тис. га. (16,2% території області). Область лежить в лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області простягнулась з південного заходу на північний схід на 245 км, з півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка лежить на північ від с. Кононівка, Драбівського району (5014пн.ш., 3207сх.д.), південна – на південь від с. Колодисте, Уманського району (4827пн.ш., 3007сх.д.), західна – на північний захід від с. Жовтневе, Монастирищенського району (4903пн.ш., 2936сх.д.), східна – на південний схід від с. Стецівка, Чигиринського району (4900пн.ш., 3252сх.д.). Географічний центр України, що розташований на північній околиці села Мар'янівка (Шполянський район) між райцентром Шпола і селом Матусів Черкаської області має координати 49°01'39" пн.ш. і 31°28'58" сх.д. Черкащина межує на півночі з Київською (межа 340 км), на сході – з Полтавською (212 км), на півдні – з Кіровоградською (388 км), на заході – з Вінницькою (124 км) областями. Область розташована в центрі України і займає вигідне географічне положення. Область перетинає головна водна артерія України – річка Дніпро. У формуванні економіки придніпровське положення Черкащини відіграє 7

важливу роль. Більшість великих промислових підприємств області, а також ряд міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша) знаходяться недалеко від Дніпра. 1.2 Соціальний та економічний розвиток Черкаської області Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів – невід'ємна частина процесу соціальноекономічного розвитку держави, неодмінна умова безпеки життєдіяльності людини. В області досягнуто позитивних зрушень в реальному секторі економіки та розв’язання соціальних проблем регіону. Промисловий сектор працює прибутково, зі стабільним приростом. За обсягом реалізованої промислової продукції область входить в десятку найбільших промислових виробників держави. З приростом працює автомобілебудування та хімічна галузь. Промисловий сектор працює не тільки зі стабільним приростом, а й позитивним фінансовим результатом. Агропромисловий комплекс зміцнює позиції серед лідерів у країні. Адже за обсягом валової сільськогосподарської продукції Черкащина займає провідні місця серед регіонів України. У 2010 році у всіх категоріях господарств вироблено валової сільськогосподарської продукції на суму 7,1 млрд. грн., що на 5% більше, ніж у 2009 році. На перших позиціях Черкащина і за обсягом валової сільськогосподарської продукції на душу населення, який у 2,5 рази вищий показника в Україні (5460 грн. проти 2192 грн.). Поліпшилася структура сільськогосподарського виробництва за рахунок збільшення частки тваринництва із 46,5 до 60,4%. Для забезпечення розвитку сільського господарства в області залучено 564 млн. грн. кредитних коштів, що у 2,4 рази більше ніж в попередньому році. Істотні зміни позитивного характеру відбуваються в будівельній і транспортній галузях, у сфері торгівлі та послуг. Не зважаючи на те, що будівництво у 2008-2009 роках постраждало найбільше (відбувся спад майже на 60%), вдалося зупинити рецесію в цій галузі. Розгорнуто повсюдно будівельні, реконструктивні й ремонтні роботи. Водночас, активізовано господарську діяльність підприємств суміжних з будівельною галуззю. Позитивною ознакою розвитку регіональної економіки є темпи зростання вантажообігу на 24%, в тому числі автомобільного транспорту – на 61%. За цей же період збільшився пасажирообіг на 8%. Невід'ємною складовою розвитку регіональної економіки, як уже зазначалося, є сфера торгівлі і послуг. В 2010 році приріст обігу роздрібної торгівлі становив 8,4%, темпи приросту зберігаються і в поточному році. У 2010 році обласною державною адміністрацією розроблено обласну програму "Будуємо нову Черкащину" на 2011-2015 рр., яка об’єднала в собі заходи, спрямовані на вирішення основних проблемних питань територіальних громад Черкащини. Для виходу на якісно вищі рівні соціально-економічних показників передбачено більш повне і точне врахування тенденцій розвитку та наявних можливостей галузей регіональної економіки, налагодження співпраці влади з бізнесом і наукою, у тому числі в рамках державно-приватного 8

партнерства, для забезпечення науково-технічного прориву на інноваційноінвестиційній основі. З метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища в області у 2010 році здійснювалися заходи в рамках розроблених природоохоронних програм, зокрема: "Регіональної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року", "Регіональної програми моніторингу довкілля в області", "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів на 2006-2011 роки", "Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами" та інші. В області, на виконання Національної програми, розроблена регіональна програма екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води. Держуправлінням надані пропозиції щодо фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища таких заходів: - реконструкції очисних споруд в м. Чигирин (реконструкція насосної станції з добудовою напірного колектора); - реконструкції самопливного каналізаційного колектору біля підніжжя Тарасової гори; - реконструкції каналізаційних систем Черкаської міської дитячої лікарні; - будівництва локальних очисних споруд з очисткою зовнішніх та внутрішніх систем водовідведення центральної районної лікарні Золотоніського району Черкаської області; - реконструкції очисних споруд м. Золотоноша; - реконструкції гідрологічних споруд на річці Суха Згар Золотоніського району. Обсяг фінансування цих заходів у 2010 році при плані 8720,3 тис. грн. становив 6781,7 тис. грн. Для збереження цілісності та недоторканості об’єктів природнозаповідного фонду відповідно та подальшого розвитку природно-заповідної справи відповідно до указів Президента України від 23.05.2005 № 838 "Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні", від 14.08.2009 № 611 "Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні" в області проводились роботи щодо винесення меж цих об’єктів в натуру (на місцевості) та пошук перспективних для заповідання територій. Зокрема, в 2010 за результатами робіт по встановленню меж об’єктів природно - заповідного фонду в натурі (на місцевості): розроблено 6 проектів землеустрою, за планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування встановлено межі 5 природно-заповідних об’єктів. Станом на 31.12.2010 з 504 територій та об’єктів природно заповідного фонду винесено у натуру (на місцевості) межі 210 заповідних об’єктів, з них: 17 – загальнодержавного та 193 – місцевого значення. Одним із соціально-економічних показників розвитку області, являється розвиток природно - заповідної справи.

Упродовж 2010 року з метою забезпечення збереження природних комплексів і об’єктів, генофонду тваринного та рослинного світу оголошено 8 нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,173976 тис. га та 2 об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 3,3562 тис. га та 7,8710083 тис. га, проведено роботу щодо розширення території Канівського природного заповідника з 2,02698 тис. га до 8,63488 тис. га та орнітологічного заказника місцевого значення "Бубнівські сосни" з 0,0331 тис. га до 0,1381 тис. га За рахунок проведених робіт станом на 31.12.2010 кількість об’єктів природно – заповідного фонду зросла до 504, показник заповідності - 2,9%. Спостереження за станом довкілля, що здійснювалися суб'єктами моніторингу довкілля в області, показали, що у 2010 році суттєвих змін не відбулося і екологічна ситуація в регіоні залишилася стабільною. До основних напрямків роботи у 2011 році відноситься вирішення питань щодо забезпечення очистки стічних вод шляхом будівництва очисних споруд та виконання заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів", "Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами", "Регіональної програми моніторингу довкілля в Черкаській області", "Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". Одним із основних завдань на 2011 рік є підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання природоохоронних заходів, а також цільове освоєння коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

2 СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними Головного управління статистики у Черкаській області в 2010 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел становили 61,2 тис. т, що на 5,1 тис. т більше в порівнянні з 2009 роком. Зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлено введенням в дію всіх (24 бригад по вирощуванню бройлерів) об'єктів агропромислового комплексу ЗАТ "Миронівська птахофабрика". В цілому по області в 2010 році щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів у розрахунку на 1 кв. км складала 2,9т, а обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 47,3 кг (в 2009 р. - 43 кг). 32,3 тис. тонн (53% від загального викиду по області) забруднюючих речовин викинуто в повітряний басейн міста Черкаси (на 0,6 тис. т більше ніж в 2009 році), що пов'язано із збільшенням випуску продукції на ВАТ "Азот". Значний вклад (56%) в забруднення атмосферного повітря області вносить автотранспорт. В 2010 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел складали 77,4 тис т, що на 0,4 тис. т менше ніж в 2009 р. 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел надана в таблиці 2.1 та рисунку 2.1. Табл. 2.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього

у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 28,8 64,3

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

1376

2000

93,1

2006

105,3

40,2

65,1

1925

0,010

2007

119,3

38,8

80,5

1855

0,009

2008

124,0

43,2

80,8

2065

0,006

2009

133,9

56,1

77,8

2684

0,007

2010

138,6

61,2

77,4

2927

-**

* - ВРП (валовий регіональний продукт) розраховується з 2004 року, ** - дані щодо ВРП знаходяться на стадії обробки

Рис.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами

140 120 100 80 60 40 20 0 2000

2007

2008

2009

від стаціонарних джерел тис.т.

2010

від пересувних джерел тис.т.

загальна кількість викидів тис.т. Вхідні дані до рис. 2.1 2000р

2006р

2007 р.

2008р.

2009 р.

2010 р.

від стаціонарних, тис.т

28,8

40,2

38,8

43,2

56,1

61,2

від пересувних джерел , тис.т

64,3

65,1

80,5

80,8

77,8

77,4

загальна кількість, тис.т

93,1

105,3

119,3

124

133,9

138,6

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі районів та міст Черкаської області До найпоширеніших забруднюючих речовин, відносяться: азоту діоксид, оксид вуглецю, діоксид сірки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам надана в таблиці 2.2. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, надана в таблиці 2.3. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2010 р. наведені в таблиці 2.4.

Табл. 2.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000

2007

2008

2009

2010

Всього в т.ч.

28,778

38,784

43,175

56,129

61,201

м.Черкаси

16,821

18,353

19,52

31,652

32,277

м.Ватутіне

0,817

1,065

0,857

0,549

0,243

м.Канів

0,115

0,079

0,097

0,093

0,149

м.Золотоноша

0,546

0,414

0,286

0,294

0,290

м.Сміла

1,31

0,708

0,533

0,408

0,336

м.Умань

0,79

1,315

1,389

1,560

Городищенський р-н

0,345

0,509

0,576

0,646

0,655

Драбівський р-н

0,112

0,249

0,467

0,522

0,506

Жашківський р-н

0,191

0,596

0,793

0,689

0,662

Звенигородський р-н

0,852

0,111

0,188

0,111

0,266

Золотоніський р-н

1,357

2,645

3,04

1,938

2,854

Кам'янський р-н

0,227

0,149

0,111

0,094

0,450

Канівський р-н

0,015

0,353

3,945

6,514

9,515

Катеринопільський р-н

0,264

0,047

0,065

0,045

0,059

К.Шевченківський р-н

0,402

0,553

0,47

0,290

0,327

Лисянський р-н

0,643

0,713

0,613

0,473

0,466

Маньківський р-н

0,26

0,177

0,379

0,276

0,388

Монастирищенський р-н

0,379

0,16

0,09

0,247

0,486

Смілянський р-н

0,201

0,564

0,496

0,687

0,473

Тальнівський р-н

0,816

1,846

1,573

0,682

0,942

Уманський р-н

0,476

0,502

0,384

0,303

Христинівський р-н

0,468

0,834

0,836

1,195

1,191

Черкаський р-н

0,411

2,407

2,278

2,449

2,196

0,4

3,553

3,305

3,618

3,527

Чигиринський р-н

0,228

0,073

0,058

0,115

0,353

Шполянський р-н

0,332

0,809

0,782

0,769

0,727

Чорнобаївський р-н

Табл. 2.3 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

0,079 0,025

0,546 1,31 0,79

0,131 0,27 0,131

0,138 0,196 0,178

0,345

0,056

0,112

9,264

3,831

7,952

4,109

56,129

6,959

17,523

7,996

2,913

61,201

19,52

6,447

2,867

6,411

1,773

31,652

5,523

16,494

6,882

1,168

0,188 0,008

0,857 0,097

0,43 0,002

0,112 -

0,115 0,079

0,148 0,006

0,549 0,093

0,079 0,001

0,031 0

0,036 0,046

0,043 0,087 0,106

0,109 0,179 0,146

0,286 0,533 1,315

0,032 0,108 0,203

0,03 0,065 0,124

0,039 0,06 0,096

0,091 0,133 0,132

0,294 0,408 1,389

0,017 0,082 0,177

0,007 0,075 0,175

0,081

0,006

0,02

0,576

0,089

0,075

0,006

0,016

0,646

0,078

0,031

0,019

0,018

0,005

0,467

0,027

0,012

0,008

0,04

0,522

0,596

0,122

0,213

0,03

0,205

0,793

0,127

0,075

0,018

0,23

0,108

0,111

0,045

0,026

0,004

0,006

0,188

0,032

0,021

0,007

0,509

0,387

2,645

0,041

0,021

0,474

0,641

3,04

0,076

0,015

0,027

0,032

0,114

0,149

0,014

0,001

0,018

0,055

0,111

0,023

0,007

0,002

0,006

0,353

0,003

0,044

0,038

3,945

0,264

0,038

0,105

0,017

0,088

0,047

0,033

0,002

0,001

0,005

0,402

0,072

0,149

0,03

0,136

0,553

0,118

0,124

0,038

1,777

0,643

0,124

0,389

0,029

2,238

0,713

0,362

0,125

8,456

5,373

6,307

4,43

43,175

18,353

5,29

4,017

4,66

2,084

0,156 0,067

1,065 0,079

0,496 0,003

0,172 -

0,151 0,062

0,052 0,162 0,121

0,178 0,592 0,303

0,414 0,708 1,315

0,049 0,093 0,24

0,068 0,044 0,145

0,116

0,034

0,115

0,509

0,118

0,037

0,019

0,012

0,032

0,249

0,191

0,027

0,039

0,031

0,071

0,852

0,108

0,542

0,039

1,357

0,029

0,033

0,227

0,029

0,015

оксид вуглецю

0,008 0,003

діоксид азоту

0,549 0,015

діоксид сірки

0,817 0,115

пил

2,747

разом

2,407

оксид вуглецю

5,211

2010 р. в т.ч.

діоксид азоту

2,971

діоксид сірки

16,821

пил

38,784

разом

6,32

оксид вуглецю

4,316

2009 р. в т.ч.

діоксид азоту

8,282

діоксид сірки

5,206

пил

28,778

разом

оксид вуглецю

2008 р. в т.ч.

діоксид азоту

оксид вуглецю

діоксид сірки

діоксид азоту

пил

діоксид сірки

разом

пил

1 Черкаськ а область м.Черкас и м.Ватуті не м.Канів м.Золото ноша м.Сміла м.Умань Городищ енський р-н Драбівсь кий р-н Жашківс ький р-н Звенигор одський р-н Золотоні ський р-н Кам'янсь кий р-н Канівськ ий р-н Катерино пільськи й р-н К.Шевче нківськи й р-н Лисянськ ий р-н

2007 р в т.ч.

разом

Населені пункти

2000 р. в т.ч.

8,815

14,253

8,924

3,850

32,277

7,086

13,451

7,725

2,128

0,331 0,009

0,243 0,149

0,069 0,002

0,017 0

0,028 0,054

0,054 0,019

0,028 0,057 0,108

0,071 0,120 0,198

0,290 0,336 1,560

0,020 0,070 0,129

0,015 0,032 0,083

0,024 0,062 0,130

0,075 0,087 0,222

0,058

0,008

0,017

0,655

0,084

0,057

0,006

0,019

0,013

0,003

0,008

0,039

0,506

0,013

0,002

0,007

0,029

0,689

0,087

0,245

0,031

0,183

0,662

0,070

0,201

0,048

0,183

0,044

0,111

0,022

0,014

0,007

0,037

0,266

0,028

0,019

0,012

0,037

0,413

0,841

1,938

0,108

0,007

0,225

0,211

2,854

0,062

0,005

0,217

0,403

0,001

0,007

0,021

0,094

0,018

0,005

0,018

0,450

0,017

0,008

0,015

0,018

0,08

0,037

6,514

0,040

0,113

0,022

9,515

0,058

0,122

0,019

0,065

0,043

0,004

0,045

0,026

0,004

0,005

0,003

0,059

0,035

0,005

0,006

0,004

0,213

0,47

0,127

0,098

0,041

0,159

0,290

0,04

0,018

0,042

0,152

0,327

0,082

0,032

0,028

0,129

0,022

1,525

2,208

0,613

0,312

0,276

0,197

0,096

0,012

0,016

0,466

0,217

0,067

0,011

0,014

1 Маньківс ький р-н Монасти рищенсь кий р-н Смілянсь кий р-н Тальнівс ький р-н Уманськ ий р-н Христині вський рн Черкаськ ий р-н Чорнобаї вський рн Чигирин ський р-н Шполянс ький р-н

0,018

0,014

0,028

0,09

0,473

0,011

0,009

0,019

0,024

0,388

0,09

0,005

0,004

0,036

0,247

0,010

0,071

0,004

0,041

0,016

0,496

0,064

0,018

0,002

0,016

0,687

0,040

0,010

0,002

0,371

0,078

1,573

0,609

0,002

0,398

0,033

0,682

0,005

0,004

0,092

0,007

0,013

0,502

0,233

0,089

0,006

0,011

0,384

0,123

0,053

0,048

0,012

0,043

0,836

0,024

0,011

0,006

0,015

1,195

2,407

0,069

0,028

0,09

0,065

2,278

0,074

0,012

0,08

0,089

0,077

3,553

0,043

0,027

0,016

0,038

3,305

0,047

0,021

0,014

0,023

0,073

0,008

0,001

0,009

0,007

0,058

0,016

0,001

0,025

0,094

0,809

0,083

0,076

0,018

0,081

0,782

0,078

0,065

0,26

0,045

0,092

0,017

0,084

0,177

0,379

0,028

0,172

0,039

0,091

0,201

0,068

0,067

0,006

0,816

0,046

0,024

0,476

0,132

0,468

0,021

0,018

0,025

0,078

0,379

0,16

0,011

0,007

0,015

0,087

0,056

0,564

0,067

0,013

0,002

0,476

0,149

1,846

0,868

0,005

0,143

0,029

0,166

0,502

0,175

0,05

0,124

0,052

0,221

0,834

0,411

0,052

0,043

0,058

0,167

0,4

0,089

0,2

0,019

0,228

0,015

0,172

0,332

0,087

0,092

0,011

0,047

0,020

0,075

0,486

0,015

0,062

0,018

0,098

0,018

0,473

0,027

0,006

0,001

0,016

0,251

0,016

0,942

0,145

0,002

0,286

0,018

0,085

0,005

0,006

0,303

0,098

0,084

0,006

0,011

0,021

0,013

0,004

0,020

1,191

0,010

0,006

0,004

0,020

2,449

0,073

0,008

0,071

0,087

2,196

0,114

0,017

0,062

0,097

0,038

3,618

0,069

0,019

0,015

0,032

3,527

0,065

0,012

0,014

0,023

0,008

0,006

0,115

0,019

0,001

0,002

0,004

0,353

0,223

0,001

0,007

0,003

0,014

0,072

0,769

0,080

0,078

0,011

0,070

0,727

0,066

0,022

0,012

0,054

Табл. 2.4 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2010 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн

Всього в т.ч. м.Черкаси м.Ватутіне м.Канів м.Золотоноша м.Сміла м.Умань Городищенський р-н Драбівський р-н Жашківський р-н Звенигородський р-н Золотоніський р-н Кам'янський р-н Канівський р-н Катеринопільський р-н К.Шевченківський р-н Лисянський р-н Маньківський р-н Монастирищенський р-н Смілянський р-н Тальнівський р-н Уманський р-н Христинівський р-н Черкаський р-н Чорнобаївський р-н Чигиринський р-н Шполянський р-н

у 2010 р.

у 2009 р.

61200,680 32276,884 242,498 148,725 289,512 335,723 1559,847 655,017 505,848 662,466 265,929 2854,206 449,627 9514,765 58,888 326,881 466,577 388,268 486,185 473,177 941,597 302,757 1190,909 2196,376 3527,364 353,184 727,470

56129,083 31652,453 549,148 93,010 293,904 408,122 1388,621 645,791 522,167 689,462 111,415 1937,647 93,714 6513,608 45,451 290,321 472,956 275,716 246,514 686,994 682,212 383,823 1195,292 2448,522 3618,387 115,1 768,733

Збільшення \ Обсяги викидів у Викинуто в зменшення викидів у 2010 р. до 2009 середньому 2010 р. проти 2009 р., р., % одним тонн підприємством, тонн 5071,597 109 141,668 624,431 102 424,696 -306,65 44,2 30,312 55,715 159,9 16,525 -4,392 98,5 13,786 -72,399 82,3 12,434 171,226 112,3 53,788 9,226 101,4 31,191 -16,319 96,9 31,616 -26,996 96,1 50,959 154,514 238,7 22,161 916,559 147,3 105,711 355,913 479,8 34,587 3001,157 146,1 2378,691 13,437 129,6 9,815 36,56 112,6 23,349 -6,379 98,7 116,644 112,552 140,8 27,733 239,671 197,2 34,728 -213,817 68,9 33,798 259,385 138 78,466 -81,066 78,9 14,417 -4,383 99,6 44,108 -252,146 89,7 62,754 -91,023 97,5 82,032 238,084 306,8 35,318 -41,263 94,6 24,249

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря в 2010 р. залишалися: - ВАТ "Черкаське хімволокно" - 24,1 тис. тонн (39% від загального викиду по області); - ВАТ "Азот" - 6,9 тис. тонн (11%); - ЗАТ "Миронівська птахофабрика" - 9,5 тис. тонн (16%). Інформація щодо основних забруднювачів атмосферного повітря надана в таблиці 2.5 та на рисунку 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності наведені в таблиці 2.6.

Табл. 2.5 Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Підприємство забруднювач

ВАТ "Черкаське хімволокно"

2 ВАТ "Азот" 3

ЗАТ "Миронівська птахофабрика"

Відомча приналежність

Міністерство промислової політики України, колективна Міністерство промислової політики України, колективна приватна

Валовий викид,т 2010 р 2009 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

24072,467

25169,639

-10971,172

Зменшення виробітку електроенергії та зменшення відпуску тепла

6929,271

4968,591

1960,68

Збільшення обсягів виробництва

9469,465

6465,288

3004,177

Збільшення обсягів виробництва

Загальні викиди від підприємств - основних забруднювачів Черкаської області становили 40,5 тис. т, що складає 66 % від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які здійснювалися стаціонарними джерелами. Рис.2.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів атмосферного повітря Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів Черкаської області

Інші 34%

ВП "Черкаська Т ЕЦ" ВАТ "Черкаське хімволокно" 39%

ЗАТ "Миронівська птахофабрика" 16% ВАТ "Азот" м. Черкаси 11%

Вхідні дані до рис. 2.2 Назва підприємства ВП "Черкаська ТЕЦ" ВАТ "Черкаське хімволокно" ВАТ "Азот" м. Черкаси ЗАТ "Миронівська птахофабрика" Інші

Частка викидів % від загального по області 39 11 16 34

Викиди забруднюючих речовин за 2010 рік (тис. тонн) 24,1 6,9 9,5 20,7

Основними забруднювачами атмосферного повітря в Черкаській області залишаються підприємства енергетики, обробної промисловості та сільського господарства, на які припадає 65% викидів всіх забруднюючих речовин. Табл. 2.6 Викиди забруднюючих економічної діяльності

речовин в атмосферне повітря за видами

Кількість підприємств

Усі види економічної діяльності -в тому числі: Сільськогсподарське господарство, мисливство та лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв'язку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Державне управління Інші

Обсяги викидів по регіону

Викинуто в середньому одним підприємством, т

тис. т

у % до 2009 р.

431

61,2

109

141,99

149

20,4

118,7

137,1

11 134

0,8 10,4

117,9 32,1

68,7 77,98

24,9

95,6

1036,7

29 26

0,3 2,7

56,9 93,8

10,2 102,2

0,4

88,2

14,7

4 24

0,03 1,27

6,3 100

7,8 0,1

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря Згідно "Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані", яка підписана Українською РСР 16.03.1983 р., визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів окислів азоту, сірчистого ангідриду, аміаку, летких органічних сполук та важких металів (оксиди марганцю, п'ятиокис ванадію, свинцю, хрому, міді) зі стаціонарних і пересувних джерел або їх транскордонних потоків. В Черкаській області в 2010 р. в порівнянні з минулим 2009 роком, збільшилися викиди діоксиду азоту на 0,928 тис. т, викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок - на 1,856 тис. т, оксиду вуглецю – на 0,937 тис. т, неметанових летких органічних сполук – на 0,301 тис. т. Зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлено введенням в дію нових об'єктів та перехід існуючих об'єктів з газу на альтернативні види палива (пілети, дрова, біопаливо). Збільшення викидів аміаку на 1,242 тис. т пояснюється введенням в експлуатацію потужного агропромислового комплексу ЗАТ "Миронівська птахофабрика". В 2010 р. скоротилися викиди сірчистого ангідриду на 3,27 тис. т., що пояснюється якістю використаного вугілля (вміст сірки в 2010 році складав 1,5%, проти 2,5 % в 2009 році). 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси. 18

Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження у м. Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. В 2010 р. лабораторією проаналізовано 18516 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9066 (49%) та по специфічних – 9450 (51%). Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наданий в таблиці 2.7. За даними постійних спостережень в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. в м. Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по формальдегіду у 1,2 рази. Максимальні концентрації по діоксиду сірки та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази. В порівнянні з 2009 роком в мікрорайоні "Д" та південно-західному мікрорайоні збільшилися середньорічні концентрації по аміаку у 1,2 рази. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведені в таблиці 2.8. Табл. 2.7 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина

Пил

Клас

Кількіс ть небезп міст, еки охоплен их спосте реженням и 3 1

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньо Макси-добові мальний ГДК вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), Частка міст (%), де де середньорічний максимальний вміст перевищував: разовий вміст перевищував: 1

ГДК

0,10

0,15

0,6

0,5

Діоксид сірки

0,022

0,05

0,056

0,5

Оксид вуглецю

2,00

3,0

12,0

5,0

Діоксид азоту

0,03

0,04

0,34

0,2

Оксид азоту

0,02

0,06

0,15

0,4

Сірководень

0,002

0,006

0,008

Аміак

0,05

0,04

0,58

0,2

Формальдегід

0,006

0,003

0,026

0,035

Бензол

0,00

0,1

0,11

1,5

Табл. 2.8 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Аміак Формальдегід

Місто

Середньорічна концентрація

м. Черкаси -"-"-"-"-"-"-"-

0,67 0,44 0,67 0,75 0,33 1,25 2,00

Максимально разова середньорічна концентрацій 1,2 0,11 2,4 1,7 0,38 0,75 2,9 0,74

Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) міста в 2010 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, азоту оксид. Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря надані в таблиці 2.9. Табл. 2.9 Рівень забруднення атмосферного повітря в 2010 р. за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) м.Черкаси

(5,43)

Забруднюючі речовини, атмосферного повітря

які

визначають

рівень

забруднення

Пил, Діоксид азоту, Аміак, Формальдегід, Азоту оксид

Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) за 2010 р. зменшився до 5,43, що дорівнює середньому рівню забруднення атмосферного повітря. За 2009 ІЗА складав 5,64. Зменшення ІЗА обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по формальдегіду. 2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря Протягом 2010 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій (далі- МС) області середні за місяць значення потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікро Ренген за годину), тобто не перевищували рівнів природного фону і знаходились на рівні 2008 року: - на МС Черкаси 10-11-12 мкР/год - на МС Жашків 13 мкР/год - на МС Звенигородка 14-13 мкР/год - на МС Золотоноша 11-12-13 мкР/год - на МС Канів 14 мкР/год - на МС Сміла 12-13 мкР/год - на МС Умань 12-13 мкР/год - на МС Чигирин 11-12 мкР/год Контрольний рівень природного гамма-фону – 25 мкР/год. Середньодобові значення ПЕД протягом року були в межах 10-18 мкР/год. Мінімальні значення відмічалися на МС Чигирин. Значення ПЕД в 18 мкР/год було зафіксовано на МС Золотоноша, 16 мкР/год – на МС Звенигородка, Золотоноша, Умань, Сміла, Канів, значення ПЕД в 15 мкР/год відмічалось на всіх станціях.

Виміри щільності бета активних випадів враховують як природні, так і штучно утворені радіонукліди. Добові значення радіоактивних випадінь на території АМСЦ Черкаси за січень-листопад 2010 року були в межах 0,4-3,1 Бк/м2; сума за місяць коливалась в межах 29,9-55,8 (березень) Бк/м2. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадів по результатах першого виміру після відбору, що перевищує 110 Бк/м2 за добу. За даними 2010 року всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями. 2.5 Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. З метою регулювання речовин, що руйнують озоновий шар 1 січня 1989 року набув чинності, в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини що руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони, гідрохлорфторвуглеводні. На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою КМУ 4.03.2004 р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки на Україні". У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р. В Черкаської області речовини, що руйнують озоновий шар не виробляються. Хлорфторвуглеводні (фреони) використовуються тільки в сервісному обслуговуванні. За даними державної екологічної інспекції в Черкаській області та інформації ЗАТ "Техносервіс" в області 18 суб'єктів господарювання використовують 2,626 тонни озоноруйнівних речовин в холодильних установках та системах кондиціювання повітря, з них дихлордифторметан (ХФВ-12) – 0,657 тонн, хлордифторметан (ГХФВ-22) – 1,969 тонн. Заміна озоноруйнуючих речовин на нові озонобезпечні замінники в області здійснюється ЗАТ "Техносервіс". Товариство в своїй діяльності використовує устаткування для збирання та відновлення озоноруйнівних речовин, яке отримане за рахунок гранту Всесвітнього екологічного Трастфонду на підставі Угоди від 15.10.02 між ЗАТ "Техносервіс" та Мінприроди України. 21

За період з 2004 р. по 2010 р. ЗАТ "Техносервіс" вилучено у суб'єктів господарювання Черкаської області 0,144 тонн ХФВ-12, який зберігається на товаристві (з них в 2010 р. – 0,016 т). Проведений збір, відновлення та рециркуляція 1,647 тонн ГХФВ-22 (з них в 2010 р. – 0,280 т). 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Основним чинником та критерієм для визначення забруднення атмосферного повітря є норматив якості атмосферного повітря. Норматив якості атмосферного повітря відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. В Черкаській області обласною санітарно-епідеміологічною станцією проводились вивчення підфакельного розповсюдження шкідливих речовин та визначення вмісту забруднювачів атмосфери на межі санітарно-захисної зони підприємств. Протягом 2010 року відібрано і досліджено 16682 проб атмосферного повітря, з них в 567 пробах (3,4%) виявлені перевищення граничнодопустимих концентрацій. Спостереження за динамікою захворювань органів дихання, серцевосудинними захворюваннями серед населення в Черкаській області здійснює Головне управління здоров'я та медицини катастроф. У структурі загальної захворюваності населення все більшої уваги набувають хвороби пов'язані із техногенним забрудненням атмосферного повітря. Зокрема, тривале вдихання окислів азоту спричиняє патологічні зміни легеневої тканини, приводить до кисневого голодування тканин, рефлекторного порушення функції дихання та набряку легень. Забруднення повітряного середовища сполуками сірки (сірчистим ангідридом, сірководнем, випарами сірчаної кислоти) викликає підвищення рівня захворюваності серцево-судинними, респіраторними хворобами та бронхіальною астмою. Спалахи алергійних захворювань, астми, особливо у дітей шкільного віку, спостерігається при забрудненні повітря білковим пилом. 2.7 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря Стан атмосферного повітря по Черкаській області в цілому задовільний. Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси. За їх даними в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. в м. Черкаси зросли середньорічні концентрації по аміаку у 1,25 рази. Середньорічні концентрації по формальдегіду зменшилися у 1,2 рази 22

Для досягнення встановлених нормативів якості повітря в м. Черкаси Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області зобов'язало підприємства розробити та погодити в установленому порядку заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Виконання запланованих природоохоронних заходів дозволить знизити навантаження на атмосферне повітря міста на 422 тонни. В 2010 році на ТОВ "Мареллі" в зв'язку із застосуванням в виробництві ДСП карбамідоформальдегідної смоли з вмістом вільного формальдегіду не більше 0,1 % викиди формальдегіду скоротилися на 2,6 т. На ВАТ "Азот" проведений монтаж та пусконалагоджувальні роботи установок очистки газу після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів в цеху М-6, на які витрачені кошти в кількості 3,4 млн. грн. Скорочення викидів аміаку в кількості 301 т очікується в 2011-2012 рр. після завершення повної реконструкції цеху. Протягом 2010 року на підприємствах області впроваджені заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на які затрачені кошти підприємств в сумі 478,65 тис.грн. Ефект від впровадження заходів склав 131,250 тонн. З метою регулювання викидів забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, впроваджується нова система видачі дозволів, яка встановлює більш жорсткі нормативи викидів від стаціонарних джерел, для досягнення яких підприємства повинні встановлювати нове обладнання, впроваджувати сучасні технології та ефективні методи очистки.

3 ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1 Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Господарсько-економічна діяльність у тім виді, як вона здійснюється в глобальному масштабі веде до різкого збільшення надходження парникових газів в атмосферу. Екстенсивне і відносно низькоефективне спалювання викопних палив, зведення лісів і інші фактори приводять до посилення парникового ефекту і появі негативного зворотного зв'язку - впливу несприятливих кліматичних явищ на економіку, екосистеми та умови життя людини. Парникові гази – це гази (діоксид вуглецю, метан, закис азоту), які викликають в атмосфері парниковий ефект, що сприяє потеплінню клімату. У порівнянні з початком ХХ століття, концентрація діоксиду вуглецю в атмосфері збільшилася більш ніж на 25%, концентрація метану майже на 150%. Швидко ростуть концентрації закису азоту і інших парникових газів (гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки). Відповідно до існуючих прогнозів ці зміні приведуть до значних регіональних і глобальних змін температури, опадів, вологості ґрунту і рівня океану, збільшення частоти й інтенсивності найбільш несприятливих явищ (зокрема - повеней, смерчів, різких відлиг і заморозків, посух і т.п.). З метою стабілізації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему, у 1992 р. була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 р. – Кіотський протокол до неї. Україною протокол ратифікований 4 лютого 2004 р. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008-2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували. Згідно з Протоколом Україна має зобов'язання не перевищувати рівня викидів парникових газів 1990 року у період з 2008 по 2012 роки. В Черкаській області в 2010 р. викиди парникових газів за даними Головного управління статистики, складали 4211,6 тис.т (з них 1014,2 тис. т. викиди від пересувних джерел), що на 433,5 тис.т більше ніж в попередньому. Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2007-2010 рр. наведена в таблиці 3.1. Табл. 3.1. Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2007-2010 рр. (тис. тонн) 1990 р Всього: в т.ч. - від стаціонарних джерел - від пересувних джерел

Обсяги викидів діоксиду вуглецю, тис. тонн 2007 р 2008 р 2009 р 2010 р

10076,319

4327,7

4179,046

3790,850

4211,460

10076,319

3240,9

3102,132

2789,492

3197,304

1086,8

1076,914

1001,358

1014,156

Найбільшими утворювачами парникових газів в області є підприємствавиробники: ВАТ "Азот" та ВАТ "Черкаське хімволокно". Ними за 2010р. 24

викинуто в атмосферу 2200,7 тис. т парникових газів (52 % від обсягу викинутих парникових газів по області). На даних підприємствах заплановані заходи по скороченню викидів парникових газів в атмосферне повітря, впровадження яких дозволить скоротити викиди парникових газів на 797 тис. т, з них на ВАТ "Азот" - на 780 тис. т у 2012 році, на ВАТ "Черкаське хімволокно" – 17 тис. т у 2020 році. 3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Для реалізації положень Кіотського протоколу розпорядженням КМУ від 18.08.05 №346 (у редакції розпорядження КМУ від 05.03.09 №272-р) затверджений "Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату". Однією з вимог якого є проведення на регіональному рівні інвентаризації викидів та витоків парникових газів. Інвентаризація викидів парникових газів - це збір, структурування, аналіз, узагальнення й архівування всіх даних, необхідних для оцінки або вимірювання фактичних антропогенних викидів парникових газів від джерел (включаючи підготовку методологічного процесу проведення інвентаризації), що перебувають у власності юридичної особи або на території регіону, або задіяних у проекті за період, визначений сторонами. При проведенні інвентаризації враховуються викиди парникових газів від паливовикористовуючого обладнання, об'єктів сільськогосподарського призначення, виробничих процесів хімічного виробництва. В Черкаській області в 2007 р. в результаті проведення інвентаризації вперше розраховані викиди парникових газів від пересувних джерел. Абсорбція газів, об'ємне поглинання газів і парів рідиною (абсорбентом) з утворенням розчину. Абсорбція є основою технологічних процесів вилучення парів води, вуглеводневих компонентів, сірчаних сполук тощо з потоків природного та синтетичного газів, очищення (знешкодження) газових викидів з метою охорони довкілля. 3.3 Політика у сфері адаптації до зміни клімату По Україні в 1990 р. антропогенні викиди парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю були зафіксовані на рівні 925 млн. т (по Черкаській області викиди парникових газів в 1990 р. в еквіваленті діоксиду вуглецю складали 10,1 млн. т). Але 1990 р. став початком спаду промисловості, що відповідно привело до поступового зниження об'ємів викидів. Кінцевою метою Конвенції є досягнення стабілізації концентрації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему. Відповідно до Конвенції такого рівня планується досягти у терміни, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дасть можливість не ставити під загрозу виробництво продовольства і забезпечувати його подальший розвиток на стійкій основі. 25

4 СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика По території Черкаської області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Також в області налічується 38 водоймищ та 2984 ставків. Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори. 4.1.2 Водозабезпеченість Черкаської області За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2010 р. становить 286,1 млн.м3. У порівнянні з 2009 р. (284,7 млн.м3) забір свіжої води збільшився на 1,4 млн.м3 (0,49 %). Динаміка забору свіжої води показана на рис. 4.1. Рис. 4.1 Забір свіжої води, млн.м3 286,3 286,1

286,1

285,9 285,7 285,5 285,3 285,1

285

284,9 284,7

284,7

284,5 2008

2009

2010

Вхідні дані до рис. 4.1 Роки Забір свіжої води, млн.м3/рік

2008 285,0

2009 284,7

2010 286,1

Забір свіжої води з поверхневих джерел у 2010 році збільшився на 1,9 млн.м3, при цьому забір свіжої води з підземних джерел зменшився на 0,5 млн.м3, таким чином загальне збільшення забору води на 1,4 млн.м3 відбулося за рахунок збільшення водозабору з поверхневих джерел.

4.1.3 Водокористування та водовідведення Найбільша кількість води використовується на потреби сільського господарства – 158,3 млн.м3 (в тому числі риборозведення 117,9 млн.м3) або 64,9 % від загального використання (рис.4.2). Рис. 4.2 Структура використання водних ресурсів, млн. м3 Інші потреби (зрошення); 5,04 млн.куб.м.

Побутові потреби; 34,02 млн.куб.м. Виробничі потреби; 46,64 млн.куб.м.

Риборозведення; 117,9 млн.куб.м.

Сільськогосподарське водопостачання; 40,42 млн.куб.м.

Вхідні дані до рис. 4.2 Виробничі потреби Побутові потреби Сільськогосподарське водопостачання Риборозведення Інші потреби (зрошення)

46,64 млн.куб.м. 34,02 млн.куб.м. 40,42 млн.куб.м 117,9 млн.куб.м 5,04 млн.куб.м.

19,1 % 13,9 % 16,6% 48,3% 2,1%

Динаміка основних показників використання і відведення води наведена в табл. 4.1. Табл. 4.1 Основні показники використання і відведення води, млн. м3 1990

2000

2005

2008

2009

2010

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

253,6

233,6

294,4

285,0

284,7

286,1

у тому числі для використання

243,7

223,7

254,3

252,0

250,1

252,6

Спожито свіжої води (включаючи морську) з

236,7

213,5

246,2

243,1

241,4

244,0

76,56 55,68

74,8 52,21

55,89 39,74

43,9 35,66

39,8 33,9

46,64 34,02

14,57 34,69 44,58 11,52 183,0

3,545 34,35 42,56 14,84 194,2

0,789 29,66 120,2 11,38 233,7

2,37 41,47 119,7 12,38 230,0

3,7 41,57 122,4 12,21 225,2

5,04 40,42 117,9 11,79 231,0

Показники

неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього

Показники у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

1990

2000

2005

2008

2009

2010

158,6

169,4

209,34

204,0

200,1

206,6

23,77 3,485 65,49 69,38 528,2 87,34 159,1

22,8 3,478 60,29 86,34 613,6 89,13 154,9

23,3 7,1 58,17 127,8 743,6 93,01 179,9

12,4 4,8 54,1 137,5 641,1 93,61 161,8

11,8 4,3 53,7 134,6 590,4 93,71 163,4

11,0 4,4 54,9 140,7 719,8 93,95 144,0

Обсяги забору, використання та відведення води по басейнах річок Дніпра та Південного Бугу показані в табл.4.2. Табл. 4.2 Забір, використання та відведення води, млн. м3 Назва водного об’єкту Басейн р. Дніпро Басейн р. П. Буг Всього по області

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 226,6 59,5 286,1

Використано води

190,3 53,7 244,0

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 168,0 7,0 38,6 4,0 206,6 11,0

Забір і використання води по галузях народного господарства в динаміці наведено в табл.4.3. Табл. 4.3 Забір і використання води, млн.м3/ рік Роки

Річковий басейн

Дніпро П.Буг Всього по області 2009 Дніпро П.Буг Всього по області 2010 Дніпро П.Буг Всього по області 2008

З поверхневих джерел 191,5 35,1

Забрано води З підземних Разом джерел

Промисловість

Використано води Сільське Комунгосп Зрошення господарство

Риборозведення

Інші галузі

36,5 21,9

228,0 57,0

40,6 3,3

24,41 17,06

32,2 3,46

2,04 0,33

91,6 28,1

226,6

58,4

285,0

43,9

41,47

35,66

2,37

119,7

187,0 38,8

38,1 20,8

225,1 59,6

37,60 2,22

26,40 15,17

30,78 3,15

2,92 0,75

89,45 32,95

225,8

58,9

284,7

39,82

41,57

33,93

3,67

122,4

186,6 41,1

40,0 18,4

226,6 59,5

44,51 2,13

28,22 12,2

30,63 3,39

4,39 0,65

82,6 35,3

227,7

58,4

286,1

46,64

40,42

34,02

5,04

117,9

4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод У 2010 р. в поверхневі водні об'єкти скинуто 206,6 млн.м3 зворотних вод, що на 6,5 млн.м3 більше в порівнянні з 2009 р. Це відбулося за рахунок збільшення скиду нормативно очищених стічних вод та скиду вод з рибоводних ставків (нормативно чистих без очистки). (Рис. 4.3, 4.4).

Рис. 4.3 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р.П.Буг,млн.м3 39

38,6

37 35 33 31

29,3

30,4

27 2008

2009

Вхідні дані до рис.4.3 Роки Скид зворотних вод у басейн р. П. Буг, млн.м3

2010

2008

2009

2010

29,3

30,4

38,6

Рис. 4.4 Динаміка загального скиду зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн. м3 176

174,7

174 172

169,7

170

168

168 166 2008

2009

Вхідні дані до рис.4.4 Рік Скид зворотних вод у басейн р. Дніпро, млн.м3

2008 174,7

2010 2009 169,7

2010 168,0

Об'єм скиду забруднених зворотних вод зменшився на 0,8 млн.м3 (з 11,8 млн.м3 у 2009 році до 11,0 млн.м3 у 2010 році). Інформація по типах очищення зворотних вод в динаміці приведена в табл. 4.4. Табл. 4.4 Типи очищення зворотних вод, млн. м3/рік Рік

Скинуто всього

2008 2009 2010

204,0 200,1 206,6

Нормативно очищених на очисних спорудах Всього Біол. очистка Фіз.-хім. Механічна очистка очистка 54,1 53,73 54,9

53,86 53,55 52,27

0,25 0,179 2,63

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного обєкта 161,8 153,1 163,4 154,4 144,0 136,1

Скиди забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти в порівнянні з 2009 р. збільшились на 16,7 тис. т. Динаміка скидання забруднюючих речовин в поверхневі водні об`єкти наведена в табл. 4.5. Табл. 4.5 Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік Рік

Водний об’єкт

2008 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2009 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу 2010 Разом по області: в т.ч. басейн Дніпра басейн П.Бугу

Скидання забруднюючих речовин Завислі N (сума P речовини мінеральних (ортофосформ) фати)

Разом

БСК

ХСК

50780,2 45116,7 5663,5

1166 1085 81

890 475 415

999 933 66

1239 1096 143

49104,0 44613,3 4490,7

1060 1003 57

975 632 343

1055 1002 53

65890,0 60880,0 5008,0

1197 1133 64

1047 684 364

1038 987 51

Мінералізація

Нафтопродукти

166,2 141,3 24,9

33140 29400 3740

10,09 9,42 0,67

1606 1488 118

175,7 155,6 20,1

32270 29280 2990

9,66 8,74 0,92

2592 2476 116

181,8 160,0 21,8

30550 27270 3274

9,55 9,15 0,4

Обсяг зворотного водопостачання становить 712,9 млн.м3. Обсяг повторного водопостачання за 2010 р. становить 6,87 млн.м3. Відсоток економії свіжої води у 2010 р. становить 93,95 % проти 93,71 % у 2009 р. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені у табл. 4.6. Табл.4.6 Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3/рік Роки

Галузь економіки

Оборотне

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

633,6 633,6

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

585,2 585,2

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

712,9 712,9

Всього по області

Повторнопослідовне 2008 р. 7,5 7,5

Економія свіжої води, %

Безповоротне водоспоживання

94,23 93,61

9,53 35,08 3,071 47,75

5,2 5,2

94,36 93,71

7,38 38,20 3,05 48,75

6,87 6,87

94,44 93,95

10,74 30,4 2,71 44,19

2009 р.

Всього по області

2010 р.

Всього по області

4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) У 2010 році з 18 підприємств-забруднювачів водних об’єктів області 50 % припадає на підприємства житлово-комунального господарства. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів наведені в табл. 4.7.

Табл. 4.7 Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік Відомство 2008 Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Концерн “Укрцукор” Держкомпромполітики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Міністерство охорони здоровя України Концерн “Укрцукор” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Мінпромполітики України Мінтранспорту та звязку України Мінтранспорту та звязку України Концерн “Агропромінвест” Мінагрополітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Черкаська міська рада

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

2,11

173,87

0,005 0,0004

0,61 0,0003

р. Рось

0,0002

0,2

р. Гірський Тікич р. Шполка

0,1

25,82

0,0436

38,5

р. Гірський Тікич р. Тясмин

0,28

285,6

0,14

43,44

р. Ірдинка р. Тясмин р. Сріблянка

0,085 0,006 0,027

20,33 1,4 6,08

р. Тясмин

0,149

23,84

р. Золотоношка

0,07

36,22

р. Рось

0,004

1,5

р. Ірклій

0,085

20,33

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,223

107,86

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" КП "ВодГео"

р. Рось

0,012

1,1

р. Тясмин

1,49

303

Хлистунівське карєроуправління РКП "Камянський водоканал"

р. Вільшанка р. Тясмин

0,665 0,176

0,665 -

0,176

102,1 109,85

КП „Уманьводоканал”

р. Уманка

3,2

1286,75

КП „Черкаське експлуатаційне

р. Дніпро

1,57

107,7

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

2,11

ТОВ „ЛОЦ ЧС та ДОЦ „Світанок” Набутівська філія ТОВ „ПриватАгро-Черкаси” ВАТ "Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика" Тальнівське КП “Водоканал”

р. Дніпро р. Рось

Шполянська центральна районна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків ТОВ “Оберіг” КП "Чигиринське" ЗАТ “Санаторій "Мошногір’я” ТОВ "Смілаенергопромтранс" Локомотивне депо ст. ім. Т. Шевченка, м. Сміла ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ПП “Агроспецпроект” Золотоніська філія ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" Чорнобаївське КП ВУЖКГ

разом

Рік Відомство

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінпромполітики України НАК „”Нафтогаз України” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Укрцукор” Мінагрополітики України Разом: 2009 Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Мінагрополітики України Міністерство охорони здоровя України Черкаська міська рада

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

1,0

690,48

0,029

4,4

0,002 0,121

0,121

0,002 -

0,3 13,84

0,065

15,56

р. Росава

0,72 12,4

4,8

0,72 7,6

282,1 3725,25

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

1,991

164,17

Звенигородське КП "ВКГ"

0,12

28,93

Золотоніське ВАТ “Веста”

р. Гнилий Тікич р. Золотоношка

0,858

965,25

РКП "Камянський водоканал"

р. Тясмин

0,165

72,07

Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" КП Монастирищенське ВУЖКГ

р. Рось

0,0094

41,41

0,199

102,73

0,094

27,85

КП „Уманьводоканал”

Р. Гірський Тікич р. Гірський Тікич р. Уманка

3,937

1238,7

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,148

77,96

Чорнобаївське КП ВУЖКГ

р. Ірклій

0,075

25,61

ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" ЗАТ “Санаторій "Мошногір’я” Шполянська центральна районна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків КП „Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних

р. Рось

0,0012

0,001

р. Ірдинка р. Шполка

0,079 0,039

40,58 24,52

р. Дніпро

1,462

277,01

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

лінійне управління автомобільних шляхів” Золотоніське ВАТ “Веста”

р. Золотоношка

1,0

р. Гнилий Тікич р. Білашка р. Гнилий Тікич р. Фоса

ВАТ „Ватутінський комбінат вогнетривів” Тальнівська газокомпресорна станція Звенигородське КП "ВКГ" Бужанська філія ТОВ "Приват АгроЧеркаси" ЗАТ “Миронівська Птахофабрика”

Тальнівське КП “Водоканал”

разом

Рік Відомство Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Концерн “Агропромінвест” Мінпромполітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Мінагрополітики України Мінтранспорту та звязку України НАК „”Нафтогаз України” Міністерство праці та соціальної політики України Разом: 2010 Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Черкаська міська рада Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Мінагрополітики України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Міністерство охорони здоровя України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва,

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

0,141

43,25

0,0333

9,13

р. Тясмин р. Тясмин

0,0068 1,34

0,91 252,3

р. Вільшанка р. Росава р. Тясмин

0,665 0,979 0,078

0,665 0,013 -

0,966 0,078

126,6 313,16 10,91

р. Білашка

0,002

0,3

р. Боровиця

0,0012

0,31

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

шляхів” КП "Чигиринське"

р. Тясмин

0,141

Золотоніська філія ПП “Агроспецпроект” ТОВ "Смілаенергопромтранс" КП "ВодГео"

р. Золотоношка

Хлистунівське карєроуправління ЗАТ “Миронівська Птахофабрика” ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" Гайсинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Стеблівський психоневрологічний інтернат

разом

12,4239

4,2522

8,1717

3843,661

КП «Черкасиводоканал»

р. Дніпро

1,947

145,81

КП „Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” КП "Чигиринське"

р. Дніпро

1,725

208,62

р. Тясмин

0,145

42,23

РКП "Кам'янський водоканал"

р. Тясмин

0,163

124,11

ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар’єр "Сівач" Корсунь-Шевченківське КП "Водоканал" Звенигородське КП "ВКГ"

р. Тясмин

0,072

17,14

р. Рось

0,0012

0,001

р. Рось

0,0094

3,02

р. Гнилий Тікич р. Шполка

0,08

19,87

0,038

12,86

р. Уманка

3,719

1204,88

р. Золотоношка

0,852

890,89

Шполянська центральна районна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків КП „Уманьводоканал” Золотоніське ВАТ “Веста”

Рік Відомство архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінтранспорту та звязку України Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики України Укркооп-спілка НАК „”Нафтогаз України” Мінагрополітики України Разом:

Об’єм скидання, млн.м3 НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

0,142

21,41

0,665 0,076

0,665 -

0,076

101,9 41,85

р. Ірдинка р. Ірдинка

0,061 0,001

23,97 1,42

р. Білашка

0,002

0,21

р. Росава

1,286 10,9846

4,4276

1,286 6,557

452,75 3312,941

Підприємство-забруднювач

Водний об’єкт

Христинівське ВУЖКГ

р. Удич

0,142

Хлистунівське карєроуправління Чорнобаївське КП ВУЖКГ

р. Вільшанка р. Ірклій

ЗАТ “Санаторій "Мошногір’я” Звірогосподарство "Черкаської облспоживспілки" Гайсинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ЗАТ “Миронівська Птахофабрика”

разом

Інформація щодо використання та відведення води підприємствами галузей економіки наведена у табл. 4.8. Табл.4.8 Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3 Галузь економіки

Використано води

З неї на: побутово-питні потреби виробничі потреби

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому числі з них без очищення забруднених 2,720 0,228 49,96 -

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

7,456 0,137 27,85

0,223 0,050 1,495

7,233 0,087 26,35

0,440 0,008 32,58

0,162 0,005 29,10

0,278 0,002 3,370

0,382 9,33

0,072 7,135

2,037

163,5 8,997 0,219 0,129

0,132 0,895 0,125 0,062

0,217 8,102 0,093 0,067

136,3 4,458 2,032 0,691

1,287 1,728 0,666

1,726 0,666

2,684 244,0

1,771 34,02

0,841 46,64

0,499 206,6

0,112 11,0

4,429

4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом останніх років у весняно-літній період спостерігалось погіршення якості води (зниження вмісту розчиненого кисню) в Стеблівському та КорсуньШевченківському водосховищах, розташованих на р. Рось. Внаслідок зниження вмісту розчиненого кисню вода річки була непридатна для забезпечення господарсько-питних потреб населення та існувала імовірність загибелі водних живих ресурсів. Вверх по течії в межах Київської області скиди забруднених стічних вод в р. Рось здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик, очисні споруди яких працюють неефективно. Тобто, всі забруднення, які надходять зі стічними водами Київської області, накопичуються у верхньому б’єфі Стеблівської ГЕС, а потім надходять в район питного водозабору м. Корсунь-Шевченківського. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Протягом 2010 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області проводився аналіз якості поверхневих та підземних вод області: гідрохімічний склад води визначався на 22 річках, 2 водосховищах та підземних вод в 26 спостережних свердловинах. Якість поверхневих вод річок області наводиться нижче. Канівське водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Канівського водосховища проводився на прикордонному створі з Київською областю (пристань Бучаки) та у верхньому б’єфі Канівської ГЕС. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним. Кременчуцьке водосховище Аналітичний контроль якості та складу води Кременчуцького водосховища проводився на дев’яти підконтрольних створах:  в районі с. Пекарі, 5 км нижче скиду очисних споруд міста Канева;  пристань Тубільці, 0,5 км нижче пристані Тубільці, 0,5 км нижче впадіння р. Рось;  0,5 км вище водозабору м. Черкаси;  вище м. Черкаси, 2 км вище залізничного мосту;  1 км нижче Південного промвузла м. Черкаси; 45

 в районі скиду о/с ВАТ "Азот";  0,5 км вище скиду очисних споруд ВАТ "Азот"; ГДК СанПиН № 463088 "Охрана поверхностных вод от загрязнений";  0,5 км нижче скиду очисних споруд ВАТ "Азот";  в районі с. Липове, 2 км нижче села, в районі дамби, на межі з Полтавською областю. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним. р. Рось Аналітичний контроль якості та складу води р. Рось проводився на чотирьох створах:  на межі з Київською обл., в районі с. Москаленки;  1 км вище м. Корсунь-Шевченківський;  1 км нижче м. Корсунь-Шевченківський;  1 км нижче села Межиріч, 5 км вище гирла р. Рось. На створі 1 км вище м. Корсунь-Шевченківський основні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". На створах: в районі с. Москаленки, на межі з Київською обл. та 1 км нижче м. Корсунь-Шевченківський зафіксовано перевищення ГДК ХСК відповідно в 1,4 р. та в 1,3 р. Інші показники складу води відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". За звітній період гідрохімічні показники в межах норми, санітарний стан залишився задовільним. р. Вільшанка Визначення гідрологічного складу проводилось на створі в с. Мошни, 1 км вище гирла. Більшість інгредієнтів органічного забруднення, біогенних елементів, основних іонів відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". За звітний період санітарний стан в район не змінився і залишився задовільним. р. Тясмин Аналітичний контроль якості та складу води в р. Тясмин проводився на семи підконтрольних створах від кордону з Кіровоградською областю (1 км вище с. Косарі) до міста Чигирина:  р. Тясмин – с. Косарі, 1,0 км вище с. Косарі, на кордоні з Кіровоградською областю;  р. Тясмин – м. Кам’янка, 0,5 км вище міста;  р. Тясмин - м. Кам’янка, 0,5 км нижче міста; 46

   

р. Тясмин - м. Сміла, 0,5 км вище міста; р. Тясмин – м. Сміла, нижче міста, 0,5 км нижче скиду о/с міста; р. Тясмин – м. Чигирин, 1,0 км вище міста; р. Тясмин – м. Чигирин, 1,0 км нижче міста, 5,0 км вище гирла р. Тясмин. Основні гідрохімічні показники складу води в цих створах відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". На створі 0,5 км нижче м. Кам’янки зафіксовано перевищення ГДК амонійіонів в 3,5 р., БСК5 в 1,5 р., ХСК в 2,3 р. В 2010 році санітарний стан р. Тясмин залишився задовільним. р. Золотоношка Аналітичний контроль якості та складу води проводився на трьох підконтрольних створах:  р. Золотоношка – м. Золотоноша, 1,0 км вище міста Золотоноші;  р. Золотоношка – м. Золотоноша, 0,5 км нижче міста Золотоноші;  р. Золотоношка – пристань Чехівка, 0,5 км вище гирла р. Золотоношки в районі насосної станції перекачки. На створах 1 км вище м. Золотоноші та в районі насосної станції перекачки перевищень ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений" не виявлено. На створі 0,5 км нижче м. Золотоноші виявлено перевищення ГДК амонійіонів в 3,0 р., ХСК в 1,2 р. В 2010 році санітарний стан річки р. Золотоношки задовільний. р. Супій Основні показники складу та якості води на створі с. Богдани, 1 км вище села, на межі з Київською обл. відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов". В 2010 році санітарний стан р. Супій задовільний. Басейн річки Південний Буг р. Гнилий Тікич Аналітичний контроль якості та складу води р. Гнилий Тікич проводився на шести підконтрольних створах:  р. Гнилий Тікич – с. Косяківка, в межах села, на кордоні з Київською областю;  р. Гнилий Тікич – м. Звенигородка, 0,5 км вище водозабору м. Звенигородка;  р. Гнилий Тікич – м. Звенигородка, 0,5 км нижче водозабору м. Звенигородка; 47

 р. Гнилий Тікич – с. Єрки, 0,5 км вище гирла р. Шполки;  р. Гнилий Тікич – с. Єрки, 0,5 км вище гирла р. Шполки;  р. Гнилий Тікич – с. Лоташеве, в межах села, 0,2 км вище гирла р. Гнилий Тікич. Результати хімічних аналізів річкової води на цих створах відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2010 році санітарний стан р. Гнилий Тікич задовільний. р. Шполка Аналітичний контроль якості та складу води р. Шполки проводився на трьох підконтрольних створах:  р. Шполка – м. Ватутіне, 0,5 км вище міста;  р. Шполка – м. Ватутіне, 0,5 км нижче міста, нижче о/с м. Ватутіне;  р. Шполка – гирло в межах с. Єрки. На цих створах основні показники складу та якості води відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". На створі 0,5 км нижче міста, нижче о/с м. Ватутіне зафіксовано перевищення ГДК амоній-іонів в 1,3 р. В 2010 році санітарний стан р. Шполки задовільний. р. Велика Вись Основні показники складу та якості води на прикордонному створі з Кіровоградською областю, 1 км нижче с. Ямпіль, 2 км вище гирла р. Велика Вись знаходяться в межах норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2010 році санітарний стан р. Велика Вись не змінився і залишився задовільним. р. Синюха На прикордонному створі з Кіровоградською областю (с. Чеснопіль), де зливаються в одну три річки: р. Гірський Тікич, р. Гнилий Тікич та р. Велика Вись, основні інгредієнти відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2010 році санітарний стан р. Синюхи не змінився і залишився задовільним. р. Гірський Тікич Основні показники складу та якості води на створі 2 км вище гирла р. Гнилий Тікич ( с. Криві Коліна) знаходяться в межах норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2010 році санітарний стан р. Гірський Тікич задовільний.

р. Уманка Аналітичний контроль якості та складу води р. Уманки проводився на трьох підконтрольних створах:  р. Уманка – 1,0 км вище м. Умань;  р. Уманка – 0,5 км нижче м. Умань;  р. Уманка – 0,5 км нижче скиду о/с м. Умань, в межах с. Сушківка. Основні гідрохімічні показники складу та якості води знаходяться в межах допустимих норм ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2010 році санітарний стан р. Уманки задовільний. р. Ятрань На прикордонному створі з Кіровоградською областю, 1,5 км вище с. Перегонівка основні інгредієнти відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". В 2010 році санітарний стан р. Ятрань задовільний. Як свідчать дані спостережень, стан річок області залишається задовільним. Санепідслужбою області здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. Згідно з програмою "Комплексного моніторингу за якістю води р. Дніпро ..." санепідслужбою області продовжується контроль якості води поверхневих водойм в 92 створах постійного нагляду та у місцях водокористування населення. За даними лабораторних досліджень якість води р. Дніпро по всій течії відповідає ІІ - ІІІ класу якості води поверхневих водойм (ГОСТ 2761-84) та характеризується помірним ступенем забруднення (СанПіН 4630-88). Санепідслужбою області у 2010 році досліджено понад 3 тис. проб річкової води, з яких не відповідало санітарним нормам 15,7% проб за санітарнохімічними та 9,8% за мікробіологічними показниками (в 2009 р. – 19,2% та 8,5% відповідно). 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод Черкаської області не проводилась, стан гідробіоценозів не визначався.

4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 49

Щомісяця фахівцями санепідслужби області проводиться близько 120 санітарно-епідеміологічних обстежень водопостачальних підприємств, при цьому майже в 10 випадках виявляються порушення вимог санітарного законодавства, відбирається та досліджується близько 500 проб питної води за санiтарнохiмiчними показниками, з них гігієнічним вимогам не відповідає кожна 11 проба та понад 600 проб питної води за мікробіологічними показниками, з них гігієнічним вимогам не відповідає кожна 41 проба. Впродовж 2010 року проведено 1410 санітарно-епідеміологічних обстежень водопостачальних підприємств, в 9,1% випадків виявлені порушення вимог санітарного законодавства. За вказаний період із джерел централізованого господарсько-питного водопостачання відібрано i досліджено 5664 проби питної води за санiтарнохiмiчними показниками, з них 495 не відповідали гігієнічним вимогам, що складає 8,7% (проти 6,6% в 2009 році) та 8046 проб за показниками епідемічної безпеки, з них 192 не відповідали встановленим нормативам, що складає 2,4% (проти 2,8% в 2009 році). Вірусологічною лабораторією обласної СЕС досліджено 70 проб питної води, з них у 4 (5,7%) пробах виявлено антиген ВГА у вогнищах інфекції в Городищенському, Золотоніському, Чигиринському районах. Найгірша якість питної води централізованих джерел за мікробіологічними показниками реєструвалась з комунальних водогонів Жашківського – 11,3%, Корсунь-Шевченківського - 3,7% районів, сільських водогонів Жашківського – 25,0%, Канівського – 4,4%, Уманського – 6,1%, районів, відомчих водогонів Жашківського – 13,2%, Корсунь-Шевченківського – 32,1% районів, м. Умань – 12,5%. За результатами лабораторних досліджень води сільських водогонів, проведених впродовж 2010 року, вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 за санітарнохімічними показниками не відповідали 6,4% проб, за мікробіологічними показниками - 2,4% проб. 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозборів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення поверхневих вод, є гідрометеорологічні умови. Нині головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції по каскаду дніпровських водосховищ є р. Прип’ять, тому умови формування поверхневого стоку на її водозаборі мають вирішальний вплив на радіаційний стан всього каскаду дніпровських водосховищ. Згідно з Програмою Державного моніторингу довкілля в частині здійснення Дежводгоспом України контролю якості поверхневих вод на 2010 рік (наказ Держводгоспу України від 03 лютого 2009 р.№ 14) лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Черкаського РУВР у 2010 році здійснювався контроль поверхневих вод Кременчуцького та Канівського водосховища. 50

Щомісячно контролювались: р. Дніпро, водозабір м. Черкаси; р. Рось, водозабір м. Корсунь-Шевченківського; р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС Щоквартально контролювались: р. Тясмин , техводозабір; р. Рось, м. Стеблів, в/б’єф водосховища ГЕС р. Рось, с. Виграївські Дачі; с. Хмільне (вплив р. Росава). По створу м. Черкаси с. Сокирно, н/б Канівської ГЕС, м. Стеблів в/б водосховища ГЕС лабораторією управління проводився радіологічний моніторинг (відбір та підготовка проб). Вимірювання на визначення Стронцію-90 та Цезію-137 виконувала лабораторія Дніпровського БУВР. З початку року лабораторією проведено відбір 54 проб та виконано 1512 вимірювань проб поверхневих вод згідно переліку затверджених створів. За результатами даних радіологічних вимірювань лабораторією Дніпровського БУВР проб води поверхневих водойм басейну Дніпра протягом 2010 року концентрація Стронцію (Sr)-90 коливалась в межах 1,77 пКі/дм3; Цезію (Cs)-137 – <0,1 пКі/дм3. Це свідчить про те, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді досліджуваних створах значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення На стан навколишнього природного середовища області, в т. ч. поверхневих водойм та підземних вод, негативно впливають скиди у водойми неочищених і недостатньо очищених стічних вод, відсутність благоустроєних полігонів для складування побутових відходів, інтенсифікація господарської діяльності тощо. За даними санепідслужби області в 2010 році фахівцями у сфері питної води та питного водопостачання проводились організаційні і практичні заходи направлені на покращення населення, безпечності та якості питної води, профілактики захворювань пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води. Державному санітарному нагляду в 2010 році підлягали 365 водогонів централізованих джерел водопостачання, з них 24 комунальних, в тому числі 4 з поверхневих джерел, 214 відомчих, 127 сільських та 337 децентралізованих джерел (316 громадських колодязів, 17 артезіанських колодязів, 4 каптажі). Впродовж 2010 року проведено 1410 санітарно-епідеміологічних обстежень водопостачальних підприємств, в 9,1% випадків виявлені порушення вимог санітарного законодавства. За вказаний період із джерел централізованого господарсько-питного водопостачання відібрано і досліджено 5664 проби питної води за санітарнохімічними показниками, з них 495 (8,7%) не відповідали гігієнічним вимогам та 8046 проб за показниками епідемічної безпеки, з них 192 (2,4%) не відповідали встановленим нормативам. 51

Фахівцями санепідслужби області протягом 2010 року проведено 12107 санітарно-епідеміологічних обстежень джерел нецентралізованого водопостачання, які використовуються для дітей віком до 3-х років, порушення санітарних норм і правил щодо їх розміщення, облаштування та утримання виявлено у 27,4% випадків. Досліджено 12839 проб води джерел нецентралізованого водопостачання на санітарно-хімічні показники, з них не відповідали гігієнічним вимогам в т.ч. щодо вмісту нітратів – 44% та 4091 пробу за бактеріологічними показниками, з них не відповідали встановленим нормативам – 27,3% проб. 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів В області, на виконання Національної програми, розроблена регіональна програма екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води терміном дії до 2010 року. Держуправлінням надані пропозиції щодо фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища таких заходів: - реконструкції очисних споруд в м. Чигирин (реконструкція насосної станції з добудовою напірного колектора); - реконструкції самопливного каналізаційного колектору біля підніжжя Тарасової гори; - реконструкції каналізаційних систем Черкаської міської дитячої лікарні; - будівництва локальних очисних споруд з очисткою зовнішніх та внутрішніх систем водовідведення центральної районної лікарні Золотоніського району Черкаської області; - реконструкції очисних споруд м. Золотоноша; - реконструкції гідрологічних споруд на річці Суха Згар Золотоніського району. Обсяг фінансування цих заходів у 2010 році при плані 8720,3 тис. грн. становив 6781,7 тис. грн.

5 ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО – ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1 Загальна характеристика Збереження біо- та ландшафтного різноманіття це багатоаспектний процес, який передбачає законодавче, науково-методичне, соціально-економічне забезпечення програм і заходів у цій сфері. Один з перспективних напрямів втілення стратегії збереження біо- та ландшафтного різноманіття пов’язаний із розбудовою екологічної мережі. Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. При формуванні екологічної мережі збільшення її площі може бути здійснено за рахунок наступних заходів: 1. Створення об'єктів природно-заповідного фонду високих категорій заповідання, як основних ядер елементів екомережі (природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків); 2. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історикокультурну цінність; 3. Запровадження особливого режиму використання водоохоронних та прибережних захисних смуг; 4. Створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель; 5. Збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони; 6. Екологічно доцільне збільшення площі лісів. Реальне збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ існування видів рослин і тварин забезпечується лише у тому випадку, коли вони потрапляють у систему заповідних об’єктів. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками в таблиці 5.1. Табл. 5.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування

2000

2005

2007

2008

2009

2010

39,66587

39,33203

39,8054

44,32718

53,7742

60,66401

Сіножаті та пасовища

143,6

145,3

143,9

143,5

143,8

143,9

Землі водного господарства (рибні ставки)

107,5

13,0

12,9

Землі водного фонду

164,7

164,8

166,5

166,3

0,1

Землі природного призначення (ПЗФ)

у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення

Категорії землекористування

2000

2005

2007

2008

2009

2010

Землі рекреаційного призначення

0,1

1,4

Землі історико-культурного призначення

0,4

0,6

340,4

337,6

338,2

338,4

338,5

Ліси

5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Багатовікова господарська діяльність значно змінила природне середовище області, як наслідок, зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води. Серед антропогенних чинників, які вкрай негативно впливають на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття в цілому, на сучасному етапі слід відмітити розорювання прибережних захисних смуг, створення монокультур в лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на ділянках зі степовою і лучною рослинністю. Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів. Під впливом антропогенних чинників відбувається суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином впливає на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився.

З метою створення дієвої та ефективної екологічної мережі області, як складової частини національної екологічної мережі у 2010 році проводились пошук та заповідання територій з найменш зміненими природними комплексами та дослідження флори і фауни перспективних напівприродних територій. Структурні елементи перспективної екомережі області займають 726,4 тис. га, що складає 35 % від площі області. Площа природно-заповідних об’єктів складає 60,66401 тис. га або 8,4 % від загальної площі перспективної екомережі. Решта територій перебуває під антропогенним впливом. Природні комплекси, що перебувають під охороною в межах територій природно-заповідного фонду, є найбільш захищеними. Складові структурних елементів екологічної мережі наведені в таблиці 5.2.

Табл. 5.2 Складові структурних елементів екологічної мережі Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

2091,6

726,41

60,66

30,5

135,8

338,5

0,1

1,5

15,5

143,85

Пасовища, сіножаті

Землі під консервацією

Рекреаційні території

Землі водного фонду

Водно-болотні угіддя

Об’єкти ПЗФ

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Загальна площа екомережі, тис. га

Відкриті заболочені землі

1 Черкаська область

Загальна площа, тис. га

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Складові елементи екомережі, тис. га

Головні сучасні загрози біорізноманіттю пов’язані з діяльністю людини, що зумовлює необхідність оцінки впливів на стан біорізноманіття при плануванні, розміщенні, забудові та розвитку населених пунктів, підприємств, виконанні заходів що можуть негативно вплинути на стан біорізноманіття. Вплив господарської діяльності на рослинний і тваринний світ у складі екологічної експертизи проектів має бути детально прорахований на підставі розроблених методик та інструкцій. Врахування висновків експертизи щодо вжиття необхідних заходів із збереження та відтворення біорізноманіття має бути обов’язковим та першочерговим. Негативні впливи на біорізноманіття в процесі планової діяльності суспільства мають бути компенсовані за належної управлінської, економічної та фінансової підтримки. Основними засобами щодо впровадження оцінки впливів на біорізноманіття та зменшення їх рівня є: - удосконалення правового забезпечення з питань оцінки впливів на біорізноманіття; - розвиток методичних матеріалів щодо екологічної експертизи, стратегічної довкільної оцінки, екологічного аудиту, екосистемного підходу та принципу запобігання; - удосконалення правового забезпечення, у частині врахування питань збереження біорізноманіття під час прийняття управлінських рішень. 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття В Україні проблематика біо- та ландшафтного різноманіття у її варіативній формі розбудови екологічних мереж знайшла відображення у прийнятті Закону України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної

мережі України на 2000-2015 рр." та науково-методичному супроводі розбудови екомережі на регіональному і національному рівні. З метою збереження природних екосистем, відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і збереження структурних елементів екологічної мережі в області здійснювались заходи в рамках розроблених програм природоохоронного напряму, зокрема: "Регіональної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року", "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області", основним завданням якої є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу, "Програми розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001 – 2010 роки". На виконання заходів даних програм в 2010 році забезпечено проведення робіт з: реконструкції очисних споруд в м. Чигирин; - реконструкція самопливного каналізаційного колектору біля підніжжя Тарасової гори в м. Канів; реконструкції гідротехнічних споруд на р. Суха Згар Золотоніського району; регулювання та поліпшення гідрологічного і екологічного стану р. Вільшанка в с. Мліїв Городищенського району; регулювання та поліпшення гідрологічного і екологічного стану р. Гнилий Тікич та захист від підтоплення с. Ташлик Смілянського району; захист від підтоплення сільськогосподарських угідь в адміністративних медах Червонослобідської сільської ради Черкаського району. В 2010 за результатами робіт з встановлення меж об’єктів природно заповідного фонду в натурі (на місцевості): розроблено 6 проектів землеустрою, за планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування встановлено межі 5 природно-заповідного об’єкту. Для забезпечення поєднання структурних елементів національної екомережі в 2010 році проведено роботу щодо розширення території Канівського природного заповідника з 2,02698 тис.га до 8,63488 тис.га та орнітологічного заказника місцевого значення "Бубнівські сосни" з 0,0331 тис.га до 0,1381 тис.га. З метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, збільшення площі екологічної мережі в області проведено роботу щодо створення 8 нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,173976 тис.га та 2 об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення площею 3,3562 тис.га та 7,8710083 тис.га. Одним з найбільш ефективних засобів збереження цінних природних комплексів водно-болотних угідь на сьогодні є виведення земель із господарського використання шляхом створення на них об’єктів природнозаповідного фонду. З 10 об’єктів природно-заповідного фонду створених в 2010 році у межах водно-болотних угідь чи примикаючих до них територій оголошено 3, з них: 2 заказника місцевого значення Степівська Руда площею 0,1699 тис.га та 56

Павловський площею 0,0014 тис.га, на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Сулинської" створеного з метою охорони, збереження та відтворення флори і фауни водно-болотних комплексів в межах Полтавської та Черкаської областей оголошено національний природний парк "Нижньосульський". З метою охорони та відтворення земельних ресурсів проведено консервацію малопродуктивних та деградованих земель на площі 0,275 тис. га. Для збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ в області у 2010 створено лісів на площі 1,638 тис.га, з них: проведено лісовідновлення на площі 1,033 тис.га за рахунок посадки лісу - 0,87 тис.га, посіву – 0,163 тис. га та лісорозведення на площі 0,354 тис.га, з них: 0,33 тис.га за рахунок посадки лісу, 0,021 тис.га – посіву. Природнє поновлення відбулося на площі 0,251 тис.га. 5.1.4 Формування національної екомережі Згідно договору з Черкаською дослідною станцією звірівництва і мисливствознавства Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН виконані роботи щодо розробки першого етапу проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі Черкаської області. В результаті проведених робіт підготовлено текстову частину, визначено структурні елементи екомережі та їх межі, об’єкти перспективні для включення до екомережі, розроблено попередню схематичну карту екомережі області. В 2010 році кошти на продовження даних робіт за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності не виділялись. 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами Правове регулювання забезпечення біологічної та генетичної безпеки як складових екологічної безпеки - це один із нових, водночас актуальних напрямів еколого-правової науки та законодавства. Формування зазначеної групи норм викликано бурхливим розвитком біологічних та медичних досліджень наприкінці XX ст. та досягнутими ними результатами. Це дало можливість широко використовувати досягнення генетики в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, харчовій та фармацевтичній промисловості завдяки генетично-інженерним модифікованим рослинам, тваринам та мікроорганізмам, при застосуванні трансгенних організмів для зниження хімічних навантажень на навколишнє середовище, а також у медицині в цілях генетичної терапії. Одночасно все це викликає стурбованість у спеціалістів і громадськості, оскільки йдеться про неконтрольовані і непрогнозовані ризики впливу генетично 57

змінених організмів на навколишнє середовище, на генетичну структуру людини, його біологічну та генетичну безпеку. У зв'язку з цим у законодавстві України, закріплюються принципи державної політики, системи правових засобів, здатних запобігти появі зазначених негативних наслідків. Основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводженні з генетично модифікованими організмами (далі поводження з ГМО) на сучасному етапі в Україні є: - пріоритетність збереження здоров'я і охорони навколишнього природного середовища порівняно з отриманням економічних переваг від застосування ГМО; - забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях; - контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом; - загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної та генетичної безпеки; - державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях. Використання генетично модифікованих організмів в Україні регулюється наступними нормативно-правовими актами: Законами України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про захист прав споживачів", постановами Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 № 114 "Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням" та від 13.05.2009 № 468 "Порядок етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг", якими регулюються відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні із забезпеченням біологічної і генетичної безпеки. Завданнями законодавчих актів України у сфері поводження з ГМО являється: охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища при здійсненні генетично - інженерної діяльності та поводженні з ГМО; забезпечення права громадян на безпечне використання ГМО; створення умов для безпечного практичного використання ГМО в господарських цілях; визначення прав і обов'язків суб'єктів регулювання при поводженні з ГМО та встановлення їх відповідальності за порушення законодавства; захист громадян у разі заподіяння 58

шкоди їх здоров'ю внаслідок споживання ГМО; встановлення правових основ міжнародного співробітництва в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО. Закони містять визначення біологічної та генетичної безпеки, зокрема: біологічна безпека — це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини; генетична безпека — це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будь-який неприродний вплив на людський геном, відсутній будь-який неприродний впив на геном об'єктів біосфери, а також відсутній неконтрольований вплив на геном сільськогосподарських рослин і тварин, промислових мікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних та/або небажаних властивостей. У січні 2000 року на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було схвалено Протокол про біобезпеку, відомий як Картахенський протокол. Документ набрав чинності у 2003 році після того, як його ратифікували 50 країн світу. Україна приєдналася до нього у 2002 році. Метою протоколу є встановлення міжнародних правил для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання "живих змінених організмів", які отримують методом генетичної інженерії. 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Як встановлено в Законі України "Про рослинний світ", охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у 59

громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використанням природних рослинних ресурсів; здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу. З метою збереження рослинних угрупувань в області проводиться систематична робота щодо виявлення місць перебування та зростання рідкісних видів рослин та створення на територіях, де вони зростають заповідних об’єктів для їх збереження та відтворення. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека представлений в таблиці 5.3. Табл. 5.3 Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 87 9 96

Рік 2000 87 9 96

2005 87 9 96

2007 87 9 96

2008 87 9 96

2009 87 9 96

2010 87 9 96

5.2.2 Лісові ресурси Черкаська область розташована в межах лісостепу. На її території були широко розповсюджені ліси. Зараз вони збереглися окремими масивами. Ліси Черкащини за своїм народногосподарським значенням та місцезнаходженням виконують переважно захисні, кліматорегулюючі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Вони відіграють значну роль у розвитку регіональної економіки, покращенні навколишнього природного середовища. Всі ліси Черкаської області відносяться переважно до рівнинних і входять у лісостепову зону. В цілому клімат області сприятливий для зростання цілого ряду деревних та чагарникових порід, і перш за все високопродуктивних дубових і соснових насаджень. В лісах області переважають свіжі грабові діброви і судіброви. Відносно вузьку смугу вздовж правого берега Дніпра, включаючи Черкаський бір, займає лісотипологічний район свіжих грабово-соснових судібров, де, крім основного типу лісу, зустрічаються дубово-соснові субори, грабові діброви, сирі чорновільхові сугрудки. Особливої привабливості і своєрідності території Черкаської області надають типові лісостепові ландшафти чергування відкритих просторів із залісненими ділянками.

Площа земель лісогосподарського призначення області становить 338,5 тис. га. Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю складає 322,5 тис. га, тобто лісистість становить 15,4 % від площі області. Розподіл земель лісогосподарського призначення представлений в таблиці 5.4. Табл. 5.4 Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 338,5

тис. га

279,8

по ЧОУЛГ

тис. га

га

тис. га

322,5

15,4

Для збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ в області у 2010 створено лісів на площі 1,637 тис.га, з них: проведено лісовідновлення на площі 1,032 тис.га за рахунок посадки лісу - 0,87 тис.га, посіву – 0,163 тис. га та лісорозведення на площі 0,354 тис.га, з них: 0,333 тис.га за рахунок посадки лісу, 0,021 тис.га – посіву. Природнє поновлення відбулося на площі 0,251 тис.га. Створено захисні насадження на землях непридатних для ведення сільського господарства площею 0,354 тис.га. З метою поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма "Ліси України" на період 2002-2015 р.р. по Черкаській області. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень представлена в таб. 5.5 та рис. 5.1. Табл. 5.5 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000

2005

2007

2008

2009

2010

1036 30,5 -

1288 -

1953 -

2020 -

2060 5

1637 -

Рис. 5.1 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень 2500 2000 Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

1500 га 1000

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

500 0 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 рік

Охорона лісів від пожеж здійснюється шляхом проведення таких заходів: створення протипожежних розривів та забезпечення догляду за ними; проведення протипожежних інструктажів з працівниками зайнятими на роботах з підвищеною пожежною небезпекою; поліпшення роботи правоохоронних органів щодо встановлення осіб, винних у виникненні пожеж у лісах; забезпечення надання спеціалізованим установам попереджень про клас пожежної небезпеки на 1-3 доби та попереджень про високий та дуже високий клас пожежної небезпеки; забезпечення інформування населення про високий і дуже високий клас пожежної небезпеки; утримання в підтопленому стані торф`яних полів; проведення ревізій протипожежних зон навколо торфополів; забезпечення протипожежного стану лісових просік у межах смуг відчуження ліній електропередач, нафто- та газопроводів; вжиття заходів щодо очищення лісових масивів від захаращеності, ліквідації буреломів та минулорічних говільників; доукомплектування спостережних веж заходами спостереження, зв’язку та оповіщення; забезпечення патрулювання лісових масивів, у тому числі повітряне, в період високих класів пожежної небезпеки та інше. В 2009 році на території лісових господарств області виникло 182 пожежі внаслідок яких пошкоджено лісові культури на площі 48,69 га. Інформація щодо загибелі лісових насаджень від пожеж представлена в таблиці 5.6.

Табл. 5.6 Загибель лісових насаджень від пожеж №

Район

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га Лісові землі

9. 10.

11.

ДП "Звенигородське ЛГ" (Катеринопільський, Звенигородський, Лисянський, Шполянський, Тальнівський райони) ДП "Золотоніське ЛГ" (Канівський, Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський райони) ДП "Кам'янське ЛГ" (Чигиринський, Кам`янський райони) ДП "Канівське ЛГ" (Канівський, Черкаський райони) ДП "К.-Шевченківське ЛГ" (Корсунь-Шевченківський, Канівський, Черкаський райони) ДП "Лисянське ЛГ" (Звенигородський, Лисянський, КорсуньШевченківський райони) ДП "Смілянське ЛГ" (Смілянський. Городищенський, Кам`янський, КорсуньШевченківський райони) ДП "Уманське ЛГ" Уманський, Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський, Тальнівський райони) ДП "Черкаське ЛГ" (Черкаський район) ДП "Чигиринське ЛГ" (Чигиринський, Кам`янський. Черкаський райони) Всього

Площа на 1 випадок, га Нелісові Звітний рік, Попередній землі га рік, га

Завдані збитки, тис. грн. всього в т.ч. побічні **

всього

в т.ч. верховими

0,22

0,06

0,03

2,45

0,08

0,19

7,5

0,76

0,25

0,2

0,29

0,03

0,13

4,48

1,75

0,45

0,2

26,1

3,1

4,8

2,40

0,38

1,2

3,47

0,39

0,17

1,7

1,1

27,86

0,39

0,12

15,9

14,1

4,36

0,3

0,1

0,13

25,6

182

68,98

4,05

0,27

0,16

53,2

Використання лісосічного фонду здійснюється на підставі затвердженої розрахункової лісосіки, яка становить по області 251,3 тис.м3 деревини. В 2010 році в порядку рубок головного користування було заготовлено 247,9 тис. м3 ліквідної деревини. Інформація щодо спеціального використання лісових ресурсів державного значення у 2010 році представлена в таблиці 5.7.

Табл. 5.7 Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2010 році Район

Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактичн розрахун фактично кова зрубано, кова о кова зрубано, лісосіка, тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3

107 36,8

35,7

4,6

4,5

31,4

30,6

0,8

0,6

5,8

5,9

1,5

8,3

8,1

27,6

27,4

0,7

0,1

4,4

3,9

5,5

5,4

3,4

1,2

9,7

9,8

0,5

15,2

15,1

0,5

5,7

25,1

26,9

0,2

57 15,6

15,5 94

28,3

27,5 44

13,3

10,5 79

19,2

19,3 65

15,7

15,6 106

31,6 126

38,6

38,1

35,1

3,5

131 40,2 46

27,5

27,6

8,6

8,7

2,9

3,9

13,8

13,9

2,5

9,2

9,4

2,1

2,0

855 251,3 247,9 59,5 89,1 168,9 168,9 22,9 19,9 Примітка. Фактична рубка по хвойній госпсекції більша за розрахункову через недовикористання ліміту в попередні роки

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Заготівля лікарської сировини та інших видів природних недеревних рослинних ресурсів заготівельними організаціями не проводилась (табл. 5.8).

Табл. 5.8 Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000 2005 2007 2008 2009 2010

Вид рослин встановлені ліміти -

Обсяги заготівлі, т фактично заготовлено -

5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Важливою формою охорони рослинного світу є охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин та типових природних рослинних угруповань. Відповідно до Закону "Про рослинний світ" рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види рослин, які зростають у природних умовах на території України підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України та міжнародних червоних списків. В Черкаській області нараховується 334 види судинних рослин (17% флори області), що знаходяться під загрозою зникнення. Серед них 69 видів занесених до Червоної книги України, 14 включені в додаток І Бернської Конвенції, 7 охороняються в Європі- Європейський Червоний список, 3 – у всесвітньому масштабі. У найбільш загрозливому стані перебувають 29 видів рослин, популяції більшості яких нині, очевидно, зникли. Першочерговим заходом щодо забезпечення охорони рідкісних видів рослин є організація моніторингу стану їх популяцій. Інформація щодо охорони невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин представлена в таблиці 5.9. Табл. 5.9 Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

дослідження не проводились

1.Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall

1. Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa

2. Бруслина карликова Euonymus nana Bieb

2. Aрум Бессера Arum besserianum

3. Вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum Z.

3. Булатка червона C. rubra

4. Водяний горіх

5. В’язіль стрункий

Район

1 Драбівський, Золотоніський, Кам’янський, КорсуньШевченкывський, Чигиринський Чигиринський Золотоніський, Канівський, Черкаський Золотоніський

1 Канівський

Золотоніський, Канівський, Чорнобаївський Канівський, Черкаський КорсуньШевченківський, Лисянський , Смілянський Канівський, Уманський, Черкаський, Чигиринський Христинівський Канівський, Черкаський Городищенський, Канівський, Черкаський Чигиринський Канівський, Черкаський Городищенський, Золотоніський, Маньківський, Чорнобаївський Канівський, Черкаський

Золотоніський, Черкаський, Чигиринський Золотоніський, Смілянський, Черкаський Канівський Канівський КорсуньШевченківський, Смілянський, Черкаський Смілянський, Черкаський Канівський, Черкаський, Чигиринський

4 плаваючий Trapa natans Z. 5. Гронянка півмісяцева, ключ-трава Botrychium lunaria (Z.) Sw. 6. Ковила волосиста Stipa capillata Z. 7. Ковила дніпровська Stipa boristhenica Klock. ex Prokud.

5 Securigera elegans 7. Верба чорнична S. myrtilloides 8. Зозулинець жилкуватий O. nervulosa 9. Зозулинець обпалений O. ustulata

8. Лілія лісова Lilium martagon Z.

10. Зозулинець салеповий O. morio

9. Підсніжник складчастий Galanthus nivalis Z.

11. Клокичка периста Staphylea pinnata

10. Росичка середня Drosera intermedia Hayne 11. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (Z.) All. 12. Скополія карніолійська Scopolia carniolica Jacq. 13. Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klok. 14. Цибуля ведмежа Allium ursinum 15. Шафран сітчастий Crocus reticulatus Stev. ex Adam 16. Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (Z.) Fritsch.

12. Ковила пухнатолиста S. dasyphylla 13. Коральковець тричінадрізаний Corallorhiza trifida 14. Любка зеленоквіткова P. chlorantha 15. Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata 16. Одноквітка звичайна Moneses uniflora 17. Хамарбія болотна Hammarbya paludosa 18. Шолудивник Кауфмана P. kaufmannii

17. Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis (Z.) Rich 18. Жировик Лезеля Liparis loeselii (Z.) Rich. 19. Зозулинець болотний Orchis palustris jacq 20. Зозулинець блощичний Orchis coriophora Z 21. Зозулині сльози яйцевидні Listera ovata (Z.) R. Rr 22. Коручка болотна Epipactis palustris (Z.) Crantz 23. Коручка морозниковидна Epipactis helleborine (Z.) Crantz

1 Канівський, Черкаський Канівський Кам’янський

Канівський Канівський Черкаський Канівський Канівський КорсуньШевченківський Монастерищенський Смілянський

Смілянський, Черкаський

Канівський Золотоніський

4 24. Любка дволиста Platanthera bifolia (Z.) Rich 25.Пальчатокорінник травневий Dactylorhiza majalis 26. Ковила вузьколиста Stipa tirsa Stev 27. Баранець звичайний Huperzia selago 28. Зозулинець шоломоносний O. militaris 29. Ковила пірчаста S. pennata 30. Коручка темночервона E. atrorubens 31. Коручка широколиста E. helleborine 32. Косарики тонкі Gladiolus tenuis 33. Лікоподіелла заплавна Lycopodiella inundata 34. Лунарія оживаюча Lunaria rediviva 35. Пальчатокорінник м’ясочервоний

Dactylorhiza inсarnata 36. Плаун річний L. annotinum 37. Рябчик малий Fritillaria meleagroides 38. Рябчик руський F. ruthenica 39.Рястка Буше Ornithogalum boucheanum

Драбівський Черкаський Чигиринський Канівський

40. Сон великий Pulsatilla grandis 41. Сон чорніючий

P. pratensis 42. Чина ряба L. venetus * район зазначений в ст. 1 відповідає території поширення видів рослин зазначеній в ст. 4. Канівський

5.2.5 Адвентивіні види рослин Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (адвентивних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід’ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення 67

адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001). Адвентивні види - це явище небажане, з яким потрібно "боротися", оскільки адвентивна флора "забруднює" генофонд, витісняє аборигенні види із рослинних угруповань, веде до космополітизації флори. До негативних характеристик відноситься і те, що серед них багато злісних бур’янів, видів, шкідливих для тварин, отруйних, та таких, що викликають алергію у людей. Але серед адвентів є і цінні у господарському відношенні види. Це – кормові, лікарські, декоративні рослини, хороші медоноси, біоіндикатори та ін. Значна кількість адвентивних видів є важливими компонентами рослинності техногенних екотопів і піонерами заселення. Інформація щодо співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори представлена в таблиці 5.10. Табл. 5.10 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

18,1

27,0

11,7

21,6

29 33

30,7 35,1

35 30 1

23,7 20,3 0,7

4,3

6,8

Примітка 1. Дані про склад адвентів на території Черкаської області приводяться на основі результатів дослідження за бюджетною темою: "Вивчити видове та ценотичне різноманіття деяких груп біоти Середнього Придніпров'я. Виявити типові та унікальні для регіону природні комплекси" (№ держреєстрації 06 БП 054 -01) Примітка 2. До групи антропофітів віднесено види дендрофлори, що часто зустрічаються в лісокультурах та зелених насадженнях міст та сіл Черкащини, але які не здатні до спонтанного і самостійного поширення і відтворення своїх популяцій. До їх числа не включені більшість декоративних та інших видів, що входять лише до складу колекцій ботанічних садів (наприклад дендрологічний парк "Софіївка" в м. Умані), а також не включені одно- та багаторічні види трав'янистих рослин, що культивуються як декоративні та сільськогосподарські культури. До ксенофітів віднесено всі адвентивні види які здатні самочинно поширюватись і відтворювати свої популяції в природних, напівприродних та антропогенно трансформованих біотопах, незважаючи на першопочатковий характер потрапляння та розселення на території Черкащини. Тобто до ксенофітів віднесено ергазіофітофіти (втікачі із культури). 5.2.6 Стан зелених насаджень 68

Правові та організаційні засади озеленення населених пунктів і забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини визначаються "Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України" затвердженими наказом Мінбуду України від 10.04.2006 № 105 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № 880/12754. За функціональними ознаками зелені насадження населених пунктів умовно можна поділити на три групи. До першої групи належать зелені насадження загального користування, які розташовані на територіях загальноміських і районних парків, парків культури та відпочинку, зоологічних парків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, гідропарків та інших, до яких є вільний доступ для відпочинку. Другу групу утворюють зелені насадження обмеженого користування. Це насадження на територіях громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств, складських територій та інші. Третя група – зелені насадження спеціального призначення, насадження транспортних магістралей і вулиць, на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств, виставок, кладовищ, крематоріїв, ліній електропередач високої напруги. Лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населеного пункту. На виконання окремого доручення Мінприроди України "Про День довкілля" в області організовано та проведено День довкілля. В ході заходів із залученням громадськості, широких верств населення, підприємств, установ та організацій забезпечено: - створення нових лісових насаджень на площі 313,4 га; - упорядкування скверів, парків, зелених зон, алей на площі 457,2 га; - створення 18 нових парків на площі 8,4 га, - висадку 77875 дерев та 8473 кущів; - створення нових газонів, квітників на площі 10,1 га; - упорядкування 199 стихійних сміттєзвалищ; - очищення від сміття 140,1 км берегів річок, озер, ставків; - розчищення та впорядковано 163 джерел; У проведенні заходів задіяно 57247 учасників. В рамках заходу проведено також природоохоронні акції, такі як: "Первоцвіт-2010", "Нерест 2010", "Тиша в угіддях", "Україна без сміття". За інформацією наданою Управлінням житлово-комунального господарства Черкаської облдержадміністрації відповідно до наказу Мінжитлокомунгоспу від 24.12.2008 № 401 "Звіт про зелене господарство" щорічний моніторинг проводиться за показником "Площа зелених насаджень загального користування, охоплених доглядом" (табл. 5.11). Табл. 5.11 Озеленення населених пунктів, га Заходи

Рік

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 *

2005 *

2007 1373,8

2008 1908,6

2009 2279,3

2010 31800,8

* - данні відсутні.

5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (у тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів. Як встановлено в Законі "Про рослинний світ", охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України. В результаті робіт по бюджетній науково-дослідній темі, що ведеться Канівським природним заповідником ННЦ "Інститут біології" за № 11 БП 036–02 "Моніторинг екосистем Канівського природного заповідника (за програмою "Літопису природи") та розробка заходів по збереженню рідкісних видів та цінних природних комплексів Придніпров`я" підготовлені інформація про місцезнаходження на території Черкаської області популяцій видів рослин, занесених занесених до Зеленої книги України представлена в таблицях 5.12.

Табл. 5.12 Перелік рослинних угруповань, що зростають на території Черкаської області і занесені до Зеленої книги України Назва угруповання Місця зростання Дубові ліси з Канівський природний заповідник домінуванням скополії карніолійської (Carpineto (betuli)– Quercetum (roboris) scopoliosum (carniolicae)) Дубові ліси з домінуванням цибулі ведмежої (Carpineto (betuli)– Quercetum (roboris) alliosum (ursini)) Формація ковили волосистої (Stipeta capillatae) Формація ковили волосистої (Stipeta capillatae) Формація ковили перистої (Stipeta pennatae) Формація мигдалю низького (Amygdeleta nanae) Формація водяного горіха плаваючого (Trapeta natantis) Формація глечиків жовтих (Nuphareta luteae)

Формація латаття білого (Nymphaeta albae)

Канівський природний заповідник, Холодноярський лісовий масив

На території заказників «Джулайка», «Сушківський»

Примітка Наявні невеликі фрагменти із трансформованим деревостаном (похідні грабняки), загальною площею не більше 1-2 ари Наявні великі (до сотні гектар) на території області площі у похідних від дубово грабових лісах. Наявні невеликі фрагменти від кількох десятків м2 до кількох ар Від невеликих ділянок площею кілька м2 до чималих до гектару

Канівський природний заповідник (на о. Шелестів, загальна площа більше 1 га), Михайлівський ліс, Черкаський бір, дамба Канівської ГЕС, бори Ліплявського лісництва На території заказника « Джулайка» Наявні невеликі фрагменти до кількох десятків м2 На території заказника « Джулайка» Ділянки загальною площею до кількох ар Канівський природний заповідник (у затоці Канівського водосховища на побережжі ур. Зміїн острови), ур. Скляреве ( у затоках Кременчуцького водосховища) Канівський природний заповідник (у затоках острова Круглик та Шелестів), по заводях та вздовж русел річок Рось, Росава, Вільшанка, Гірський Тікич, Гнилий Тікич Канівський природний заповідник (у затоках острова Круглик та Шелестів), по заводях та вздовж русел річок Рось, Росава, Вільшанка , Гірський Тікич, Гнилий Тікич

Наявні невеликі фрагменти до кількох десятків м2 Досить поширене угруповання, зустрічається здебільшого невеликими за площею ділянками, що в сумі дають велику площу в межах області. Поширене подібно до попереднього, але значно рідше

Формація сальвінії плаваючої (Salvinieta natantis)

Канівський природний заповідник (у затоках островів Круглик , Шелестів, Зміїні)

Зустрічається зрідка у водоймах області

5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу регулюються Конституцією України, Законом "Про тваринний світ", законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами. Тваринний світ Черкащини різноманітний, але кількість особин не значна. Орнітофауна регіону представлена такими видами птахів: баклан великий, лебідь-шипун, гуска сіра, крижень, попелюх, черень чубата, гоголь, крех великий, крех малий, орлан-білохвіст, лунь польовий, мартин сивий, мартин жовтоносий, мартин звичайний, пісочник малий, пісочник великий, чайка, кулик-сорока, коловодник великий, коловодник болотяний, коловодник лісовий, коловодник чорний, набережник, брижач, плавунець круглодзьобий, побережник чорногрудий, побережник ралий, побережник білохвостий, побережник болотяний, грицик великий, великий яструб, фазан, просянка. Найпоширенішими представниками іхтіофауни регіону є: лящ, сазан, судак, карась, щука, чехоня, плітка, окунь, короп, товстолоб. Серед ссавців на території області зустрічаються: дикий кабан, вовк, лисиця, заєць-русак, козуля, єнотовидна собака, куниця, бобер, тхір, їжак, видра, ондатра в невеликій кількості, лось, олень плямистий та благородний. 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства Одним із основних видів спеціального використання тваринного світу в області є полювання. Мисливські угіддя області складають 1692,1 тис. га і надані в користування 55 користувачам мисливських угідь. З метою створення сприятливих умов існування тварин в природних умовах користувачами мисливських угідь області протягом 2010 року облаштовано 437 годівельних майданчики, створено 78 захисних ремізи, побудовано 114 та відремонтовано 780 годівниць, створено кормових полів на площі 560 га. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин представлена в таблиці 5.13-5.14.

Табл. 5.13 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Косуля Кабан Олень плямистий Лось

2000 5905 1282 252 54

2005 5676 1332 333 42

2007 5909 1870 375 44

2008 6329 2133 448 54

2009 6830 2342 473 53

2010 7211 2551 482 57

Табл. 5.14 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 8638 61592 249951

2005 7409 61401 287715

2007 8209 61665 297691

2008 8964 63080 314382

2009 9739 64047 304703

2010 10372 63399 301687

Інформація щодо Добування основних видів мисливських тварин по роках представлена в таблиці 5.15. Табл. 5.15 Добування основних видів мисливських тварин* Види Затверджений Видано Не використано Причини мисливських ліміт добування, Добуто, гол. ліцензій, шт. ліцензій, шт. невикористання тварин гол. 2000 Олень 5 5 Відомості Відомості Кабан 75 75 відсутні відсутні Козуля 70 70 2005 Олень 22 22 11 11 Кабан 267 267 176 91 Козуля 337 337 260 77 2007 Олень 38 33 16 8 (9) Кабан 312 287 182 43 (62) Косуля 454 424 295 73 (56) Несприятливі погодні умови 2008 Олень 36 36 25 11 Кабан 440 4521 289 163 Косуля 461 4771 331 146 2009 Олень 46 43 27 16 Кабан 548 528 359 169 Косуля 505 5131 390 123 2010 Олень 64 64 32 32 Кабан 592 6001 367 233 Косуля 544 5481 373 175 * інформація надана Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства; 1 включено кількість ліцензій, полювання за якими із-за несприятливих погодних умов не проводилось, в зв’язку з чим, вони повернуті за місцем придбання. Натомість, отримано додаткові ліцензії в межах ліміту. Рік

В ДП "Звенигородське ЛГ", ДП "Уманське ЛГ", Маньківській РГО УТМР, "ТОВ МРГ "Драбівська", ТОВ "МГ "Україна", РГО "Золотоніське товариство мисливців та рибалок" встановлено обмеження на використання державного мисливського фонду - заборонено полювання на копитних тварин у зв’язку з низькою чисельністю. 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства В 2010 році на Кременчуцькому водосховищі в адмінмежах Черкаської області рибодобувний промисел вели 40 користувачів. Обсяги вилову риби та інших водних живих ресурсів станом на 2010 рік становили 2616,97 т, що на 5,4% більше в порівнянні з минулим роком. Аналіз результатів промислу за 2009-2010 роки переконливо свідчить про поступове зростання всіх основних показників продуктивності, тобто, про ріст загальної популяції водних живих ресурсів водосховища. Слід відмітити, що в зв’язку з несприятливими для ведення промислу погодними умовами в зимовий період 2004-2006 рр., більшість користувачів водних живих ресурсів приступали до промислу лише після закінчення нерестового періоду (після 10 червня). Зазначений фактор, а також зниження промислового навантаження на водосховище у 2007-2008 рр., обумовили збереження популяцій плідників майже 73

всіх цінних промислових видів риб та відповідно зростання рівня їх природного відтворення. Показник продуктивності водосховища в 2010 році становив 19,1 кг/га. В ході перевірок ведення промислу в 2010 році фіксувались випадки перевищення допустимих норм прилову молоді риб, внаслідок чого оперативно змінювались місця ведення промислу. Крім того, при виявленні скупчень молоді промислових видів та в місцях вселення дворічок рослиноїдних риб у водосховище тимчасово призупинявся промисел дрібновічковими (36-40 мм) сітками. Також в середній та нижній частинах водосховища тимчасово знімалися з промислу дрібновічкові сітки в період різкого підвищення температури води – липень-серпень. Все це дало змогу до мінімуму знизити втрати рибопродукції від вилову молоді риби та псування частини улову внаслідок високих температур води. Протягом року Головним управлінням держрибоохорони у Черкаській області проводився постійний контроль за діяльністю рибодобувних організацій на водосховищі; особливу увагу приділялось забороненим для промислу ділянкам водосховища – заказникам, режимним зонам та магістральним каналам тощо. В кінці літньо-осіннього періоду було визначено і затверджено перелік зимувальних ям на водосховищі, де заборонено будь-яке рибальство в зимовий період, та організовано постійний контроль за ними. Обсяги вилову риби рибовидобувними організаціями Черкаської області за останні три роки наведені в табл. 5.16. Табл. 5.16 Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилову, (т)

1 2 3 2000 Кременчуцьке водосховище 5038,4* 2005 Кременчуцьке водосховище 8124* 2008 Кременчуцьке водосховище 5333,0* 2009 Кременчуцьке водосховище 5226* 2010 Кременчуцьке водосховище 5003* *Загальний ліміт затверджений для Кременчуцького водосховища

Фактичний вилов, (т) 4 3168,5 1984,0 2056,48 2483,65 2616,97

В межах області актуальним є питання передачі в оренду водних об’єктів для ведення рибництва. Так в 2010 році Держуправлінням видано 49 дозволів на спеціальне водокористування суб’єктам господарювання, які використовують водні об’єкти на умовах оренди для цілей рибництва. 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. 3 ним пов'язане функціонування екологічних систем, оскільки тваринний світ є необхідним компонентом у процесі кругообігу речовин і енергії природи, який активно впливає на функціонування природних угруповань, структуру і природну родючість ґрунтів, формування рослинного покриву, біологічні властивості води і якість навколишнього природного середовища в цілому. З метою збереження біологічного різноманіття в регіоні охороняється 81 вид тварин, з них: 67 видів тварин, занесені до Червоної книги України, в тому числі, 3 види входять до Європейського

Червоного списку, 8 видів охороняється Бернською конвенцією, 10 видів Афро-євразійським договором по мігруючим видам (AEWA), 4 види Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни (CITЕS).

Інформація щодо кількості видів тварин, занесених до Червоної книги України представлена в таблиці 5.17, перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні представлений в таблиці 5.18. Табл. 5.17 Охорона та відтворення тваринного світу Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Район

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва Дослідження не проводились

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Табл. 5.18 Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2010 року) Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список

Багатозв’яз гірський український

1.Мідянка

1.Вовк звичайний

1. Орланбілохвіст

1.Лебідь шипун

1.Нічниця Наттера

Красуня-діва (комахи)

2.Гадюка степова східна

2.Звичайна (річкова) видра

2. Журавель білий

2.Гуска сіра

2.Очеретян ка прудка

3.Дозорецьімператор

Дозорецьімператор

3.Широковух європейський

3.Лелека чорний

3.Чапля біла

3.Гоголь звичайний

3.Розалія альпійська

4. Дозорецьімператор

Дозорецьімператор

4.Горностай

4.Орланбілохвост

4. Лелека чорний

4.Лелека чорний

Дибка степова

5.Норка європейська

5. Лелека білий

5.Лелека білий

6. Красотіл пахучий

Красотіл пахучий

6.Тхір степовий

6. Скопа

6.Гуска білолоба

7. Скарабей священний

Скарабей священний

7.Борсук

7.Широконіска

Жук-самітник

8.Видра річкова

8.Журавль сірий

1.Багатозв’яз гірський український 2. Красунядіва (комахи)

5. Дибка степова

8. Жуксамітник 9. Рогач звичайний

Рогач звичайний

9.Крохаль довгоносий

10. Розалія альпійська

Розалія альпійська

10.Чернь білоголова

11. Вусач мускусний

Вусач мускусний

12. Ковалик сплощений

Ковалик сплощений

13. Бітак італійський

Бітак італійський

14. Махаон

Махаон

15. Поліксена

Поліксена

16. Мнемозина

Мнемозина

17. Стрічкарка тополева

Стрічкарка тополева

18. Райдужниця велика

Райдужниця велика

19.Синявець мелеагр

Синявець мелеагр

20.Бражник дубовий

Бражник дубовий

21.Сатурнія мала

Сатурнія мала

22.Сатурнія середня

Сатурнія середня

23.Сатурнія руда

Сатурнія руда

24.Стрічкарка блакитна

Стрічкарка блакитна

25.Стрічкарка орденська малинова

Стрічкарка орденська малинова

26.Совка розкішна

Совка розкішна

27.Совка сокиркова

Совка сокиркова

28.Пістрянка весела

Пістрянка весела

29.Ведмедиця гера

Ведмедиця гера

30.Апростема карпентера

Апростема карпентера

31.Апростема пелетьє

Апростема пелетьє

32.Абія блискуча

Абія блискуча

33.Неуротома Фауста

Неуротома Фауста

34.Арге Беккера

Макрофія тевтонська

36.Мегариса рогохвостова

Мегариса рогохвостова

37.Сколіягігант

Сколія-гігант

38.Сколія степова

Сколія степова

39.Ктир гігантський

Ктир гігантський

40.Ляра анафемська

Ляра анафемська

41.Джміль моховий

Джміль моховий

Мінога українська

44.Мідянка

Мідянка

Гадюка степова східна

46.Гоголь

Гоголь

47.Скопа

Скопа

48 .Шуліка рудий

Шуліка рудий

49. Лунь польовий

Лунь польовий

50. Канюк степовий

Канюк степовий

51. Змієїд

Змієїд

52 .Орелкарлик

Орел-карлик

53. Підорлик великий 54. Могильник

Джміль вірменський

43. Мінога українська

45.Гадюка степова східна

Арге Беккера

35.Макрофія тевтонська

42 Джміль вірменський

Гоголь Скопа

Підорлик великий Могильник

55.Орланбілохвіст

Орланбілохвіст

56.Балобан

Балобан

57.Куликсорока

Кулик-сорока

58.Поручайник 59.Пугач

Орланбілохвіст

Пугач Кутора мала

61.Нічниця Наттерера

Нічниця Наттерера

62.Широковух європейський

Широковух європейський

63.Горностай

Горностай

64.Норка європейська

Норка європейська

65.Тхір степовий

Тхір степовий

66.Борсук

Борсук

67.Видра річкова

Видра річкова

68.Вовк звичайний

Вовк звичайний

69. Лелека чорний

Лелека чорний

70. Журавель білий

Журавель білий

71.Чапля біла

Чапля біла

72.Лебідь шипун

Лелека чорний

Лебідь шипун

73.Гуска сіра

75. Гуска білолоба

Поручайник

60.Кутора мала

74.Лелека білий

Гуска сіра Лелека білий

Лелека білий

Гуска білолоба

76.Широконіс ка

Широконіска

77. Журавль сірий

Журавль сірий

78.Крохаль довгоносий

Крохаль довгоносий

79. Чернь білоголова

Чернь білоголова

80. Розалія альпійська

Розалія альпійська

81.Очеретянка прудка

Очеретянка прудка

ВСЬОГО

Дослідження щодо кількість видів фауни, яким загрожує небезпека не проводилися. Табл. 5.19 Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду 1

Види, яким загрожує небезпека 2005 2007 2008 2009 2 3 4 5 6 Дослідження не проводились

Кількість видів

2010 7

5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття Інвазивні чужорідні види – означає немісцеві види, інтродуковані навмисно або ненавмисно поза межі їх природних середовищ існування, де вони осіли, розмножуються і поширюються способами, що чинять шкоду для середовища, в яке вони були внесені. Більшість інвазивних видів можуть мати негативний вплив на навколишнє природне середовище і можуть вплинути на біорізноманіття. Часто з метою запобігання інтродукції або вивільнення вищезазначених видів, потрібно, контролювати або знищувати їх. Майже всі представники інвазивних видів являються паразитами та здатні вражати представників тваринного (рослинного) світу на різних стадіях розвитку. В разі масового зараження представників фауни, інвазії здатні вражати і свійських тварин чим викликають загрозу зараження людини. 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу Тваринний світ становить один з найбільш вразливих об'єктів природи, бо впливати на його стан можна як безпосередньо (на самих тварин), так і через вплив на середовище його перебування. Тому ст. 32 Закону України "Про тваринний світ" містить перелік правових, організаційних, матеріально-технічних 79

та інших заходів, спрямованих на відтворення, раціональне використання і збереження тваринного світу у всьому його біологічному різноманітті. Підґрунттям такої діяльності є комплексний підхід до охорони та поліпшення всієї екологічної системи довкілля, в якій перебуває і складовою частиною якої є тваринний світ. Відповідно заходи щодо його охорони можна умовно поділити на дві великі групи: спрямовані на охорону самих тварин та ті, які забезпечують охорону середовища їх перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин. Найбільш ефективним заходом є створення заповідників, інших територій, правовий режим яких визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд". Тваринний світ на таких територіях може охоронятись як у комплексі з іншими природними ресурсами (наприклад, у заповідниках, національних природних парках), так і в спеціально створених з метою охорони тваринного світу об'єктах (загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхітіологічні заказники, зоологічні пам'ятки природи, зоологічні парки, сади тощо). З метою збереження середовища існування та генофонду тваринного світу в області проведено роботу щодо створення 8 нових об'єктів природнозаповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,173976 тис.га та 2 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 3,3562 тис.га та 7,8710083 тис.га, розширення території Канівського природного заповідника з 2,02698 тис.га до 8,63488 тис.га та орнітологічного заказника місцевого значення "Бубнівські сосни" з 0,0331 тис.га до 0,1381 тис.га. 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду З метою збереження та відтворення типових та унікальних природних комплексів, біотичного і ландшафтного різноманіття, формування національної екомережі в області ведеться активна робота зі створення нових і розширенню меж існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд області складає 504 території та об’єкти природно-заповідного фонду, з них: 22 об’єкти загальнодержавного значення та 482 місцевого значення, що займають площу 71861,27 га (за виключенням площі територій та об’єкти природно-заповідного фонду, які входять до складу інших 60664,01 га). Показник заповідності доведено до 2,9%. Упродовж 2010 року з метою забезпечення природних комплексів і об’єктів, генофонду тваринного та рослинного світу оголошення 8 нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,173976 тис. га та 2 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 3,3562 тис. га та 7,8710083 тис. га, проведено роботу щодо розширення території Канівського природного заповідника з 2,02698 тис. га до 8,63488 тис. га та орнітологічного заказника місцевого значення "Бубнівські сосни" з 0,0331 тис. га до 0,1381 тис. га Природно-заповідний фонд області складають об’єкти наступних категорій: Канівський природний заповідник, національні природні парки 80

"Нижньосульський" та "Білоозерський", дендрологічний парк "Софіївка", регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Трахтемирів", Черкаський зоологічний парк, 210 заказників, 188 пам’яток природи, 49 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, 51 заповідне урочище. За характером охорони та режимом заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні; пам’ятки природи - комплексні, ботанічні, гідрологічні, геологічні. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками представлена в таблиці 5.19. Табл.

5.19 Структура та динаміка природоохоронних (загальнодержавного та місцевого значення)

Категорія об'єкту ПЗФ

Кількість

Площа, тис. га

1995 -

2000 -

2010 -

1990 -

1995 -

2000 -

2010 -

2026,98

8634,88

Національні природні парки-

11227,23

210 40

Природні заповідники

егіональні

ландшафтні парки

аказники аповідні урочища

126 24

134 25

168

Пам'ятки природи

139

131

163

отанічні сади Дендропарки 1 оопарки 1 Парки- пам'ятки садово34 паркового мистецтва

1 1 33

1 1

16196,9 16244,9 51 3588,9 3828,9 188

1 1 38

1161,47

160,0 160,0 8,0 8,0 49 1301,76 1288,26

за

роками

Площа територій суворої заповідності

1990 -

іосферні заповідники

об’єктів

5562,5

1990 -

1995 -

2026,98 2026,98

2000 -

2010 -

2026,98

8634,88

5562,5

25302,33 4149,0

39787,62 3715,09 -

1176,81 1170,56

1396,19

160,0 8,0 1327,08

179,18 4,37

1354,21

Рис. 5.2 Динаміка кількісного складу природоохоронних об’єктів за роками

250

200

150 Кількість

1990

1995

2000

2010

100

2010 50

2000 1995 1990

0 Природні заповідники

Рік

Регіональні ландшафтні парки

Заказники

Памятки природи

Заповідні урочища

Парки-па'ятки Дендрологічні садовопарки паркового мистецтва

Зоологічні парки

Національніт природні парки

Категорія

Структура природно-заповідного 31.12.2010 року представлена в таблиці 5.20.

фонду

області

станом

на

Табл. 5.20 Структура природно-заповідного фонду області станом на 31.12.2010 року № п\п

Найменування об’єктів ПЗФ

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні гідрологічні зоологічні геологічні Ботанічні сади Зоологічні парки Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва

8. 9. 10.

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 8634,88 1 8634,88 2 11227,2283 2 11227,2283 1 179,18 1 179,18 1 5562,5 1 5562,5 5 13882,0083 205 25905,6097 210 39787,618 2 8276,0083 17 4522,9297 19 12803,938 1 12,7 1 12,7 1 166,0 55 8116,25 56 8282,25 10 7973,7 10 7973,7 1 4500,0 4 340,90 5 4840,9 12 111,9 12 111,9 1 123,0 1 123,0 1 940,0 105 4704,23 106 5644,23 6

680,00

182

716,1866

188

1396,1866

4 1 1 1

590,0 85,0 5,0 4,37

9 107 34 2 30 -

239,6746 363,907 60,815 0,02 51,77 -

13 108 34 3 30 1

829,6746 448,907 60,815 5,02 51,77 4,37

688,89

665,3261

1354,2161

11.

Заповідні урочища РАЗОМ

35296,5566

51 482

3715,09 36564,7124

51 504

3715,09 71861,269

З метою захисту від незаконного заволодіння, збереження цілісності об’єктів природно заповідного фонду в області проводиться комплекс робіт щодо встановлення їх меж у натурі (на місцевості). В 2010 за результатами робіт з встановлення меж об’єктів природно заповідного фонду в натурі (на місцевості): розроблено 6 проектів землеустрою, за планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування встановлено межі 5 природно-заповідного об’єкту. Станом на 31.12.2010 з 504 територій та об’єктів природно заповідного фонду винесено у натуру (на місцевості) межі 210 заповідних об’єктів, з них: 17 – загальнодержавного та 193 – місцевого значення. 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Черкаський край вирізняється мальовничими куточками природи, неповторними краєвидами, багатою історико-культурної спадщиною. Для надання послуг відпочиваючим та туристам в області функціонує мережа лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, дитячих таборів відпочинку, туристичних баз. Вцілому в області нараховується 7 історико-культурних заповідників та 1 історико-архітектурний заповідник, 51 база відпочинку, 35 готелів, 13 готельноресторанних комплексів, 106 дитячих оздоровчих таборів, 7 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв, 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих та понад 60 садиб сільського зеленого туризму. В Черкаському районі відомими курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії "Світанок", "Україна" та "Мошногір’я". На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод. Санаторій "Україна", розташований в сосновому бору, має сучасну лікувально-діагностичну базу і щороку приймає велику кількість відвідувачів. На території області нараховується 5 родовищ мінеральних вод, з них одне радонове та чотири – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві. Ще одним важливим елементом рекреаційних ресурсів є туристичні бази. Найбільша їх частина зосереджена вздовж русла річки Дніпро де поєднуються лісові ландшафти з водними (річки, канали, пляжі). На території області створено 504 об‘єкти природно-заповідного фонду, 22 з них – загальнодержавного значення. Природно-заповідні об’єкти області являються скарбницею рекреаційних ресурсів. Упродовж останніх років були розроблені нові елементи туристичної інфраструктури, які забезпечують належний активний відпочинок громадян. Запроектовані туристичні стежки та маршрути на територіях природнозаповідного фонду області, а саме: туристичний маршрут "Мальовниче узбережжя 83

Трахтемирівського парку" протяжністю 34 км, еколого-туристична стежка "В околицях "Трахтемирова" протяжністю 3 км, туристичний маршрут "Пам’ятки Холодного яру" протяжністю 10 км, туристичні маршрути по ознайомленню з історією краю протяжністю 10-12 км, екологічна стежка "По ярах Трахтемирівщини" протяжністю 3,5 км, туристичний маршрут "По лісах Мошногір’я" протяжністю 20 км та туристичний маршрут "Канівські гори". 5.6 Історико-культурна спадщина Черкаська земля багата на об’єкти історико-культурної спадщини, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність. На державному обліку перебувають 9078 пам'яток, які включають: 7169 памяток археології, в тому числі 28 – національного значення та 7141 – місцевого значення; 1552 – пам’яток історії, в тому числі 10 – пам’яток національного значення та 1542 – місцевого значення; 184 – пам’ятки архітектури, в тому числі 63 – пам’ятки національного значення , 121 – місцевого значення; 173 – пам’ятки монументального мистецтва, в тому числі 2 – національного значення, 171 – місцевого значення. На території області знаходяться 7 історико-культурних та 1 історикоархітектурний заповідник. З них статус національного мають 4 заповідники: - Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка"; - Шевченківський національний заповідник; - Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"; - "Національний історико-культурний заповідник у м. КорсуньШевченківському"; статус державного мають 4 заповідники: - Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура"; - Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів"; - Кам'янський державний історико-культурний заповідник; - Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань". Територія сучасної Черкаської області з найдавніших часів перебувала в зоні стійкого заселення людьми, тут формувалися археологічні культури, які справили помітний вплив на цивілізаційний розвиток не тільки українських земель, а й усього людства. Найбільш яскравий слід залишила трипільська культура (ІV - середина ІІІ тис. до н.е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу. Близько 30 років тому біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив на цих землях праісторичну цивілізацію з найвищою на той час культурою землеробства, із садівництвом, виноградарством, тваринництвом (велика рогата худоба і вперше приручені коні), неперевершеним гончарством, видобутком та обробкою міді. 84

Протягом 80-90-х років XX в. експедиціями Інституту археології НАН України розкопувалися поселення трипільської культури, що розташовувалися біля села Майданецьке Тальнівського району. Залишки трипільських міст залягають на глибині 30-50 см і зараз археологічні шари безповоротно губляться при обробці сільгоспугідь. Для порятунку тих, що залишилися, постановою Кабінету Міністрів України на Черкащині створений єдиний в Україні й у Європі державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". У його склад включені останки одинадцяти великих (сотні гектарів площі) трипільських міст віком 5 тисяч років на території Тальнівського, Звенигородського й Уманського районів. Протоміст такої давності в Європі всього 19 і 17 з них знаходяться на території Черкаської області. Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух. Своєї кульмінації гайдамаччина досягла у 1768 році, коли вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина. Черкаська земля є батьківщиною багатьох відомих усьому світові людей видатного державотворця і політичного діяча Б. Хмельницького і велета духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю - відомі українські письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. ГулакАртемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, П. Юркевич, Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко. На Чигиринщині народився і жив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. Іллінська церква збудована 1663 року коштом Богдана Хмельницького у стилі козацьке бароко. Іллінська церква в Суботові, музей Б. Хмельницького, Замкова або Богданова гора, яка є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, бастіон Дорошенка входять до Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Працівники заповідника охороняють і урочище "Холодний Яр" з його численними пам’ятками природи та археології. "Холодний Яр" - комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення - історичне місце визвольної боротьби українського народу 1676 р. (Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Урочище "Холодний Яр" являє собою унікальний природний комплекс, з рідкісними видами рослин і багатим тваринним світом. Рослинний світ "Холодного Яру" налічує понад 120 порід дерев, 120 видів деревно-чагарникових порід та близько 150 видів трав’яних порід. На території пам’ятки діють близько 150 різних джерел. В с. Медведівка Чигиринського району розташована Залізнякова криниця – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що отримала назву від родини Залізняків, які її і викопали. Поблизу хутора Буда зростає дуб Максима Залізняка – тисячолітня ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, названий на честь ватажка 85

національно-визвольного козацько-селянського руху 18 ст., який очолив боротьбу проти польських загарбників. Це один з найбільших в природі екземплярів дуба звичайного (найбільший за товщиною і об’ємом, та найстаріший в Україні). Висота дерева сягає 21,7 м. Навколо дуба встановили огорожу, до нього простелили дерев'яний поміст, щоб туристи не трамбували землю. На Черкаській землі в с. Моринці Звенигородського району народився геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко. Тут у 1992 році створений державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в селах Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю поета, літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому. У Каневі у 1925 році створено Шевченківський національний заповідник. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І. Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології. Чернеча (Тарасова) гора є пам'яткою історії, культури, а також природи всеукраїнського і світового значення. На території заповідника знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: дуб Т.Г.Шевченко, посаджений на честь 150-річчя з дня народження поета та група дубів, посаджених на честь 100-річчя з дня його смерті. В 1825 році у м. Кам’янці було створене Південне товариство декабристів. У центрі міста на березі р. Тясмин розташований парк Декабристів. Центральна алея парку веде до скульптурної композиції "Декабристи" з зображенням Бестужева-Рюміна, Пестеля, Муравйова-Апостола, Волконського, Давидова. З Кам’янкою пов’язана творчість О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського. З метою охорони комплексу пам’яток історії, культури, природи тут створено Кам’янський державний історико-культурний заповідник На території Корсунь-Шевченківського району відбувалась одна з вирішальних битв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., про яку нагадують пам’ятники, обеліски та братські могили, Корсунь-Шевченківський історикокультурний заповідник, який включає в себе музей Корсунь-Шевченківської битви, ряд пам’яток природи та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Корсунь-Шевченківський парк на р. Рось, створений в кінці XVIII ст. і розміщений на трьох островах в основі деревостану лежать широколистяні породи дерев, тому в насадженнях превалюють: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, в’яз гладенький та ін., ростуть тут і екзотичні породи (гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, сосна Веймутова), всього налічується 70 деревних порід. Територія парку являється історико-кільтурним заповідником до складу якого входять також історичний музей, художня галерея у Корсунь-Шевченківському, меморіальний музей композитора К.Г. Стеценка у с. Квітках, літературномеморіальний музей І.С. Нечуй-Левицького у Стеблеві. Для збереження та відновлення пам’яток історії та культури на узбережжі Дніпра між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району у 1994 році створено 86

державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів". Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них - Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в с. Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця. З метою комплексної охорони історико-культурної та природної спадщини, створення умов для ефективного туризму, відпочинку, рекреації та сприяння екологічній освітньо-виховній роботі в межах Григорівської сільської ради діє регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", який включає в себе частину історико-культурного заповідника, поєднує охорону рідкісної флори і фауни, примноження та збагачення мисливської фауни. На території парку зустрічаються угрупування рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України; 39 видів рідкісних тварин, з яких 25 – занесено до Червоної книги України, 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, і 10 видів вважають регіонально рідкісними. "Перлиною України" називають шедевр світового садово-паркового мистецтва дендропарк Національної Академії Наук "Софіївка" у м. Умань. На сьогоднішній день цей старовинний дендропарк має надзвичайно велике як естетичне, так і науково-пізнавальне значення, являється визначною пам'яткою світового садово-паркового мистецтва та провідною науково-дослідною природоохоронною та культурною установою. З метою зменшення антропогенного навантаження на дендропарк, місцевими органами влади прийнято рішення про створення охоронної зони з особливим обмеженим режимом використання. 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля Важливе місце в економічному та соціальному розвитку області відводиться сфері оздоровлення, туризму та відпочинку. Багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, високий рівень розвитку інфраструктури туризму створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних і рекреаційних потреб туристів. Унікальне поєднання сучасності і минулого, реальності і легенди давнини створюють численні історично-культурні пам'ятки на тлі чарівної природи. До послуг туристів на Черкащині функціонує 50 музеїв державної та комунальної форм власності, 7 історико-культурних та 1 історико-архітектурний заповідник, які знайомлять з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю. В області нараховується 51 база відпочинку, 35 готелів, 13 готельноресторанних комплексів, 106 дитячих оздоровчих таборів, 7 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв, 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих та понад 60 садиб сільського зеленого туризму. На туристичному ринку області працюють 16 туроператорів, 120 турагенств. 87

Завдяки географічному положенню, сприятливим природним умовам, багатому історичному минулому туризм в Черкаській області динамічно розвивається. Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді розроблено тематику екскурсійно-краєзнавчої діяльності для школярів та студентів по області, яка включає в себе відвідування дендропарку "Софіївка" в м. Умань, музею Корсунь-Шевченківської битви, Тарасової гори в м. Канів, історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", пам’ятних місць м. Кам’янки. Для послуг туристів на Черкащині розроблені туристичні маршрути: 1. м. Умань. Казковим і легендарним є туристичний маршрут "Уманське диво" з відвіданням чарівного дендропарку "Софіївка", якому вже більше 200 років. Це один з найвідоміших пам’ятників садово-паркового мистецтва, побудований у 1796 р. графом Потоцьким і названий на честь його дружини гречанки Софії. "Софіївка" вражає уяву відвідувачів чудовими пейзажами, численними водоспадами, фонтанами, кам’яними гротами, античними скульптурами. Основні екскурсійні об’єкти: дендропарку "Софіївка". 2. м. Корсунь-Шевченківський. Корсунщина – земля легендарного людського подвигу, адже тут точилися найжорстокіші бої під час національновизвольної війни сер. ХVІІ ст., гайдамацького повстання Коліївщини, в роки Великої Вітчизняної війни. До Вашої уваги також літературно-меморіальний музей І. Нечуя-Левицького (смт. Стеблів), меморіальний музей К.Г. Стеценка (с. Квітки). Основні екскурсійні об’єкти: 1. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви 2. Історичний музей 3. Художня галерея 4. Виставка зразків військової техніки часів Великої Вітчизняної війни. 3. м. Золотоноша. Духовно відпочити Ви зможете, відвідавши СвятоПокровський Красногірський жіночий монастир, який розташований поблизу міста Золотоноша. Монастир є цінною пам’яткою архітектури та духовного відродження. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Свято-Покровський Красногірський монастир. 4. м. Канів. Маршрут "На могилу Т.Г. Шевченка". Велич нашого народу відкриває екскурсійний маршрут до Канева, що є гордістю Черкащини та всієї України. Адже місцем упокоення геніального українського поета, художника, демократа і мислителя стала Тарасова (Чернеча) гора, де у 1923 році створено Шевченківський національний заповідник. Запрошуємо відвідати музеї міста, визначні пам’ятки історії, культури та природи Середнього Подніпров`я. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Шевченківський національний заповідник:музей Т.Г. Шевченка – "Тарасова світлиця". 2. Успенський собор. 3. Канівський природний заповідник. 4. Михайлова гора. 5. Трахтемирів, Межиріч. 5. с. Моринці, с. Шевченкове, с. Будище. Маршрут "На батьківщину Т.Г. Шевченка". Мальовничі села Моринці, Шевченкове, Будище у 1992 році об’єднані у державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса 88

Шевченка". Заповідник нараховує 43 пам’ятки історії та культури. Центр заповідника – колишня садиба Тарасових батьків у с. Шевченковому (Кирилівка), на території якої ще у 1939 р. відкрито літературно-меморіальний музей Т. Шевченка. За кілька сот метрів – хата дяка, де навчався малий Тарас. В с. Моринцях ви побачите будинок, де народився поет, у с. Будищах – будинок пана Енгельгарда та велетенський дуб, у дуплі якого Тарас ховав свої малюнки. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". 2. Літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка в с. Шевченковому. 3. Моринський меморіал – с. Моринці. 6. Чигиринський район. Маршрут "Легенди Холодного Яру". Урочище Холодний Яр – комплексна пам’ятка природи і культури загальнодержавного значення. Саме він надавав захист повсталим селянам в роки Коліївщини, був партизанською базою під час Великої Вітчизняної війни. Серед лісів Холодного Яру розташований Свято-Троїцький Мотронинський монастир (ХІІ ст.), заснований княгинею Мотроною . В хуторі Буда вас здивує своєю величчю дуб Максима Залізняка, що є державною ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Тут знаходиться братська могила мирних жителів, розстріляних німецькими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Мотронинський монастир. 2. Мотронинське городище скіфського часу. 3. 1000-літній дуб Максима Залізняка 4. Пам’ятні місця періодів Коліївщини, Холодноярської республіки та партизанського руху в роки Другої світової війни. 7. м. Чигирин. Маршрут "Місцями козацької слави". Чигиринщина – земля козацької слави. Це батьківщина великого сина України, видатного полководця Богдана Хмельницького. В центральній частині міста височіє Богданова (Замкова) гора, на вершині якої збереглися залишки могутньої фортеці та споруджено монумент Б. Хмельницькому, а біля підніжжя гори розмістився музейний комплекс. В селі Суботові ви побачите Іллінську церкву – усипальницю великого гетьмана, залишки фортечних мурів, три криниці, побудовані за наказом Б. Хмельницького на честь полеглих у битвах запорожців. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Музей Б. Хмельницького (м. Чигирин). 2. Замкова гора (м. Чигирин) 3. Іллінська церква, замчище, три криниці (с. Суботів). 4. Етнографічний музей (с. Суботів). 8. м. Кам`янка. Завітайте у Кам’янський державний історико-культурний заповідник, який був заснований в 1995 році, вдихніть аромат поезії і музики, що панує в цьому місці, освяченому перебуванням великих геніїв світової культури. Адже в 1820–1822 рр. це містечко відвідував О.С. Пушкін, а з 1865 по 1893 р. сюди щороку приїздив видатний російський композитор П.І. Чайковський. До наших часів збереглись залишки старовинного парку Давидових, окрасою якого є Зелений будиночок та водяний млинок. Найдавнішою пам’яткою архітектури міста є грот, побудований в кінці ХVІІІ ст. – улюблене місце відпочинку гостей Кам’янки. Основні екскурсійні об’єкти: 1. Кам`янський державний історикокультурний заповідник:- літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна та П.І. Чайковського;- історичний музей;- картинна галерея;- парк декабристів. 89

Для тих, хто звик до активного туризму, природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. Велика кількість водосховищ і ставків має не лише господарське, а й рекреаційне значення. Збільшення кількості туристів на території Черкаської області, нажаль тягне за собою зростання негативного впливу на навколишнє природне середовище. Необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, cпричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах. Основними негативними факторами нерегульованої рекреаційної діяльності є витоптування, збір рослин, випалювання (в місцях розведення вогнищ), механічне пошкодження деревостану, забруднення окремих ділянок лісів, паркових зон, зростання транспортного навантаження, тощо. Так, збільшення рекреаційних навантажень на деревостани в лісових ландшафтних комплексах зумовлює зменшення їх росту, повноти і запасу, спричинює посилення процесів саморозрідження дерев. Тому в процесі досліджень рекреаційних навантажень необхідно враховувати неоднакову стійкість ландшафтних комплексів та їх компонентів до антропогенного впливу на протязі року, а також добову ритміку використання даної рекреаційної території. В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості. Для забезпечення ефективного використання, відновлення туристичних природних ресурсів територій природно-заповідного фонду вводиться особливий режим охорони, який визначається допустимим рівнем антропогенного навантаження, проводиться зонування території, що виділяє зони, дозволені для відвідування. Одним із шляхів вирішення проблеми негативного впливу туризму на природні комплекси є застосування "м'якого туризму", який включає в себе: - сумісність з природою; - сумісність зі здоров'ям; - сумісність з історико-культурною спадщиною; - соціальну сумісність; - економічну сумісність; - фізичну сумісність. Тільки туризм, організований належним чином, спроможний дати можливість населенню не тільки користуватися унікальними природними об'єктами, а й зберегти їх для наступних поколінь.

6 СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ І ҐРУНТІВ 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,3 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1451,1 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис. га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,2 тис. га). Динаміка структури земельного фонду області представлена в таблиці 6.1. Табл. 6.1Динаміка структури земельного фонду області 2005 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, тис. га

2007

2008

2009

2010

Всього, Всього, % до Всього, % до Всього, % до Всього, % до тис. га тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної площі площі площі площі території території території території

2091,6

100

2091,6

100

2091,6

100

2091,6

100

2091,6

100

1454,7

69,5

1451,8

69,4

1451,4

69,39

1451,3

69,4

1451,1

69,38

337,6

16,1

338,2

16,2

338,4

16,18

338,5

16,18

338,5

16,18

82,2

3,9

82,9

4,0

83,3

3,98

83,7

4,00

84,0

4,02

29,3

1,4

30,8

1,5

30,6

1,46

30,4

1,45

30,5

1,46

0,8

15,9

0,8

15,8

0,76

15,6

0,75

15,5

0,74

37,0

1,77

36,4

1,74

36,2

1,73

36,2

1,73

36,2

1,73

Усього земель (суша)

1956,7

93,5

1956,0

93,5

1955,7

93,50

1955,7

93,51

1955,8

93,51

Території, що покриті поверхневими водами

134,9

6,4

135,6

6,5

135,9

6,50

135,9

6,49

135,8

6,49

у тому числі: 1.Сільськогоспо-дарські угіддя, з них: 2.Ліси і інші лісовкриті площі, з них: 3.Забудовані землі 4.Відкриті заболочені землі 5.Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом(піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6.Інші землі

Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком не змінилась). Площа забудованих земель області складає 84,0 тис. га (у порівнянні з минулим роком збільшилась на 0,3 тис. га). В області нараховується 15,5 тис. га (площа земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом у порівнянні з минулим роком зменшилася на 0,1 га). 91

Під водою знаходиться 135,8 тис. га (у порівнянні з минулим роком площа земель під водою зменшилась на 0,1 тис. га). 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,3 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1451,1 тис. га, з них: рілля - 1271,4 тис. га, перелоги – 8,9 тис. га, багаторічні насадження – 27,0 тис. га, сіножаті – 65,3 тис. га, пасовища – 78,6 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис. га. Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,9 тис. га. З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію 318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. га. Площа забудованих земель області складає 84,0 тис. га, в тому числі відкритих розробок, кар'єрів, шахт та відповідних споруд – 2,5 тис. га, житлової забудови 11,6 тис. га, промисловості - 6,8 тис. га, транспорту та зв’язку – 17,4 тис. га, технічної інфраструктури – 3,0 тис. га, земель, які використовуються для відпочинку - 34,5 тис. га, іншого використання – 8,2 тис. га. В області нараховується 15,5 тис. га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, з них: кам`янисті місця – 0,4 тис. га, піски (включаючи пляжі) – 4,6 тис. га, яри – 5,6 тис. га, інші – 4,9 га. Під водою знаходиться 135,8 тис. га, у тому числі під штучними водотоками – 2,5 тис. га, річками, струмками – 3,8 тис. га, озерами, замкнутими водоймами, ставками – 18,5 тис. га, штучними водосховищами – 111,0 тис. га. Відкриті заболочені землі становлять 30,5 тис. га. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі області (2091,6 тис. га) 1451,1 тис. га або 69,38% займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1271,4 тис. га (60,79%). Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель. В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до 92

засолення ґрунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів. При проведенні ДП "Центрукргеологія" обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. Одним із основних факторів, під впливом яких формується режим ґрунтових вод, являються метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопичення та розповсюдження, а також температура та вологість повітря. Системні спостереження за станом підземних вод в області проводяться по 82 свердловинах (осінній відбір проб вод на повний хіманаліз), які розміщені на 17 дільницях. Весняний відбір проб не проводився через відсутність належного фінансування. Рівневий стан підземних вод вивчався по 30 свердловинах, в т.ч. по 13 свердловинах природного режиму та 17 свердловинах порушеного режиму підземних вод а саме: на дільницях діючих водозаборів (містах Канів, Умань, Черкаси); на дільницях забруднення (промислова зона м. Черкаси, район відстійників в с. Косарі, свинокомплекса с. Піщане, ставка-накопичувача комплексу ВАТ "Русь" с. Гельм'язів), на ділянках підтоплення, вивчення впливу Кременчуцького водосховища на підземні води та на дільниці відпрацьованої шахти "Козацька". На типових ділянках водозаборів в містах Умань, Черкаси, Канів виконувались роботи по вивченню умов формування та стану підземних вод. Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запобігання розвитку ерозійних процесів, пов'язаних із скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям ГЛМС (гідролісомеліоративних станцій), передачею їх функцій іншим організаціям, нагляд за існуючими та спорудження нових протиерозійних гідротехнічних споруд (лотків, валів тощо) значно посилились процеси яроутворення. 93

Довжина берегової лінії водосховища в межах Черкаської області складає 543,0 км. Береги, що піддаються розмиву (абразійні та ерозійні) мають загальну довжину 122,7 км. Береги ерозійного типу розповсюджені у верхній частині Кременчуцького водосховища на ділянці загальною довжиною 39,7 км, переважно в межах Канівського та Черкаського районів. Активність їх переробки становить 1 - 4 м за рік, сягаючи в окремі роки 7 - 10 м за рік. Найбільш інтенсивно розмиваються береги в районі колишньої пристані Тубільці, в районі гирла р. Росі, навпроти острова Просеред, с. Пекарі (правий берег) і гирла протоки Оріхівки (лівий берег). Береги в межах Золотоніського району, що представлені здебільшого заплавою Дніпра, відрізняються значно меншою інтенсивністю розмиву. Важливою складовою родючості ґрунтів є їх кислотність. Кислотність ґрунту впливає на ефективність внесених в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Добрива, в свою чергу, можуть змінювати реакцію ґрунтового розчину, підкислювати або підлужнювати. Кисла реакція ґрунтового розчину негативно впливає на розгалуженість коренів, знижує проникність клітин. Непряма дія концентрації іонів водню у ґрунті проявляється у зниженні рухомості фосфору і калію. При підвищеній кислотності пригнічується життєдіяльність ряду корисних мікроорганізмів, у тому числі азото- і нітрофіксуючих, що призводить до зниження вмісту доступних для рослин сполук азоту. Збільшення кислотності ґрунтів супроводжується втратою кальцію, того елементу, який поліпшує структуру ґрунту. А безструктурні ґрунти швидко ущільнюються, слабо пропускають вологу та швидко втрачають її. Усунення негативних властивостей ґрунтів, які істотно впливають на їх родючість, здійснюється за допомогою хімічної меліорації. У період з 1980 по 1990 роки в Черкаській області щорічно проводилось вапнування на площі 115-120 тисяч гектарів, що оберігало ґрунти від зростання кислотності. Аналізуючи стан реакції ґрунтового розчину орних земель у області, можна зробити висновок, що припинення вапнування зумовило зростання кислотності ґрунтів. За останні роки площа кислих ґрунтів по Черкаській області дещо зменшилась, це, можливо, пов'язано з тим, що ґрунти району сформовані на карбонатному лесі та лесовидних суглинках і в умовах різкого зменшення застосування кислих добрив, застосування мінімального та нульового обробітків ґрунту використовується можливість ґрунтів піднімати по капілярах до поверхні карбонати з нижніх горизонтів. Програмою розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001 – 2010 роки, затвердженою рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2, передбачено залуження орних земель з метою відновлення їх родючості або наступної трансформації до лукопасовищних угідь. На кінець 2010 року в області загальна площа порушених земель складала 3,475 тис. га, відпрацьованих 1,894 тис. га. 94

Інформація щодо порушених та рекультивованих земель за роками представлена в таблиці 6.2. Табл. 6.2 Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 3,543 0,17 2,021 0,096 0,037 0,002

2005 3,463 0,16 1,912 0,09 0,027 0,001

2007 3,475 0,17 1,911 0,09 0,006 0,0003

2008 3,475 0,17 1,902 0,09 0,016 0,0007

2009 3,475 0,17 1,894 0,09 0,010 0,0005

2010 3,475 0,17 1,894 0,09 0,010 0,0005

На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га, 20,0 тис. га орних земель розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів, 145,4 тис. га – на силах крутизною від 3 до 7 градусів, 654,1 тис. га – на схилах крутизною менше 1 градуса, 334,3 тис. га – на схилах крутизною від 1 до 3 градусів, що ускладнює збереження орних земель від різних видів ерозії. Інформація щодо розподілу орних земель за крутизною схилів представлена в таблиці 6.3. Табл. 6.3 Розподіл орних земель за крутизною схилів Одиниці виміру тис. га %

Разом обслідуваних орних земель 1153,8 100

<1 654,1 56,7

У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 334,3 101,0 44,4 29,0 8,8 3,8

>7 20,0 1,7

Сільськогосподарськими товаровиробниками Черкащини під урожай 2010 року на 1204,6 тис. га посівної площі внесено 713,6 тис. ц мінеральних добрив в поживній речовині, в тому числі азотних – 464 тис ц, фосфорних – 128,6 тис. ц, калійних – 121 тис. ц. Крім того, внесено 1180,5 тис. тонн органічних добрив, що становить по 0,98 тонни на гектар посівної площі. Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10%. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами за роками представлена в таблиці 6.4. Табл. 6.4 Внесення мінеральних та сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі

органічних

добрив

ґрунт

2000 1029,6

2005 882,2

2007 901,7

2008 927,1

2009 913,7

2010 1204,6

212,3 181,2 20,3 10,8 309,3 30

399,9 231,8 82,6 85,5 416,8 47

790,6 454,4 164,4 171,8 645,9 72

746,8 497,2 123,4 126,2 725,5 78,3

581,4 410,7 86,6 84,1 662,9 72,6

713,6 464 128,6 121 892,6 74

Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000 21 17,6 2,0 1,4 -

2005 45,4 26,3 9,4 9,7 -

2007 87,8 50,4 18,2 19,2 -

2008 80,5 53,6 13,3 13,6 -

2009 64 46 9 9 -

2010 59,2 38,5 10,7 10 -

2544,6 47,9

1000,9 19,0

935,1 17,1

1065,5 24,7

964,5 26,8

1180,5 46,1

5 2,5

2 1,1

2 1,0

2,7 1,1

2,9 1,1

3,8 0,98

6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Ґрунти Черкаської області сформувалися в результаті трьох типів ґрунтоутворення: дернового, підзолистого та болотного. Під впливом дернового процесу в області утворилися чорноземи, лучні і чорноземно-лучні ґрунти. Під покровом лісової рослинності проходить підзолистий процес ґрунтоутворення. На безкарбонатних материнських породах (пісках) під хвойним (сосновим) лісом утворюються дерново-підзолисті супіщані фунти. Під листяним лісом на карбонатних материнських породах утворюються сірі та світло-сірі опідзолені ґрунти. Зміна лісової рослинності на трав'янисту стала причиною формування темно-сірих та реградованих ґрунтів. В умовах знижених елементів рельєфу, на терасах річок при надмірній зволоженості виникли болотні, лучно-болотні та торфово-болотні ґрунти й торфовища. Окремо, при наявності солей в материнській породі або при близькому заляганні сильно мінералізованих підгрунтових вод, проходить процес засолення і солонцюватості ґрунтів. Часто ґрунтотворчі процеси змінювали один одного, що накладало відбиток на генетичні ознаки та фізико-хімічні властивості ґрунтів. У сформованому ґрунтовому покриві області переважають чорноземи. В рільних землях їх - 841,7 тис. гектарів, що складає - 70,6% ріллі. Найбільше типових чорноземів - 531,1 тис. га, реградованих чорноземів - 195,6 тис. га, опідзолених - 115 тис. га. Це найбільш родючі ґрунти. За оптимального удобрення (1970 - 1990 рр.) вміст гумусу в них був - 4-4,3%, вміст фосфору та калію досягав оптимальних величин, що забезпечувало підвищений рівень живлення цими елементами. Значно меншим потенціалом родючості відзначаються опідзолені (лісові) ґрунти. Найбільш поширені серед них сірі та світло-сірі опідзолені, а також темно-сірі опідзолені фунти. При середньому вмісті фосфору та калію вони мають понижений вміст гумусу (2,5-3%) та підвищену кислотність ґрунтового розчину. Без застосування добрив врожайність зернових культур знаходиться в межах 20 центнерів, а цукрових буряків - до 200-220 ц/га. Однак ці ґрунти характеризуються високою віддачею врожаєм внесених добрив та хімічних меліорантів. Саме ці заходи дозволяють отримувати на сірих лісових ґрунтах врожаї на рівні врожаїв чорноземних ґрунтів. 96

Окремою агровиробничою групою в області представлені дерновопідзолисті супіщані ґрунти. Найбільший масив таких фунтів у Мошенській зоні Черкаського району. Ці ґрунти характеризуються найнижчим потенціалом родючості через дуже низький вміст всіх елементів живлення та органічної речовини (гумусу). Висока кислотність їх ґрунтового розчину ще більше ускладнює умови живлення сільськогосподарських культур Лучно-болотні, торфово-болотні ґрунти та торфовища, на яких регулюється водний режим, за своєю продуктивністю можуть бути рівними чорноземам, а врожайність окремих культур (овочеві, кормові) перевершувати їх. Ці ґрунти потребують особливої "агрохімічної" уваги, оскільки одні з них мають підвищений та високий вміст гумусу, але не мають вдосталь зольних елементів, інші, навпаки: мають фосфор та не мають потрібних кількостей органіки і калію. Різна й реакція ґрунтового розчину - від лужної до середньокислої. Тому вказані афохімічні фактори необхідно враховувати при веденні сільськогосподарського виробництва на гідроморфних ґрунтах. Родючість ґрунтів значною мірою обумовлюється вмістом гумусу. Гумус є джерелом поповнення запасів поживних речовин, забезпечує сприятливі воднофізичні властивості ґрунту, робить більш зв'язними легкі ґрунти і, навпаки, сприяє розпушенню ґрунтів важкого гранулометричного складу. Здатність гумусу утримувати до 75 % вологи забезпечує ґрунту відносну стійкість до посухи. Від вмісту гумусу в значній мірі залежать теплоємність та теплопровідність ґрунту. За підрахунками вчених, у гумусі нагромаджується до 88% сонячної енергії. Якщо теоретично підрахувати теплоємність гумусу на одному гектарі українського чорнозему, то вона буде еквівалентна, за даними літератури, 250 тисячам літрів бензину. На жаль, під впливом сільськогосподарської діяльності людини порушується природний хід гумусоутворення - зменшується кількість та змінюється якість органічних решток рослин, а відтак інтенсивність і спрямованість процесів гуміфікації. За результатами агрохімічного обстеження 1990-1994 років середньообласний вміст гумусу складав 3,25% наданий час його вміст знизився до 3,10 тобто за останні роки кожен гектар втратив близько двох тонн гумусу. Розрахунки балансу органічної речовини у землеробстві району за 2010 рік виявили втрату 600 кг гумусу з кожного гектара. Зменшення органічної речовини засвідчує, що землеробство в районі прямує до зниження родючості та деградації ґрунтів. Тому при використанні ґрунтів у сільськогосподарському виробництві потрібно дбати про нагромадження гумусу в ґрунті. Фосфатний рівень ґрунтів являється характерною ознакою їх родючості, а його підвищення ознакою окультурення ґрунтів. Станом на 01.01.2011 середньозвежений вміст рухомого фосфору в ґрунтах області становить 129,1 мг/кг, що відповідає підвищеній забезпеченості ґрунтів рухомим фосфором. Оптимальна забезпеченість ґрунту калієм позитивно впливає на якість сільськогосподарської продукції. За результатами агрохімічних дослідження 2010 97

року, середньозважений вміст рухомого калію в ґрунтах області знизився на 24,3 мг /кг ґрунту. Ґрунтами області втрачено майже 35 кг калію з гектара. Важливою складовою родючості ґрунтів є їх кислотність. Засвоєння рослинами поживних речовин, діяльність ґрунтових мікроорганізмів, мінералізація органічної речовини, розклад ґрунтових мінералів, коагуляція і пептизація колоїдів і інших фізико-хімічних процесів залежить від реакції ґрунтового розчину. Кислотність ґрунту впливає на ефективність внесених в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Добрива, в свою чергу, можуть змінювати реакцію ґрунтового розчину, підкислювати або підлужнювати. Кисла реакція ґрунтового розчину негативно впливає на розгалуженість коренів, знижує проникність клітин. Непряма дія концентрації іонів водню у ґрунті проявляється у зниженні рухомості фосфору і калію. При підвищеній кислотності пригнічується життєдіяльність ряду корисних мікроорганізмів, у тому числі азото- і нітрофіксуючих, що призводить до зниження вмісту доступних для рослин сполук азоту. Збільшення кислотності ґрунтів супроводжується втратою кальцію, того елементу, який поліпшує структуру ґрунту. А безструктурні ґрунти швидко ущільнюються, слабо пропускають вологу та швидко втрачають її. Усунення негативних властивостей ґрунтів, які істотно впливають на їх родючість, здійснюється за допомогою хімічної меліорації. У період з 1980 по 1990 роки в Черкаській області щорічно проводилось вапнування на площі 115-120 тисяч гектарів, що оберігало ґрунти від зростання кислотності. Аналізуючи стан реакції ґрунтового розчину орних земель у області, можна зробити висновок, що припинення вапнування зумовило зростання кислотності ґрунтів. За останні роки площа кислих ґрунтів по Черкаській області дещо зменшилась, це, можливо, пов'язано з тим, що ґрунти району сформовані на карбонатному лесі та лесовидних суглинках і в умовах різкого зменшення застосування кислих добрив, застосування мінімального та нульового обробітків ґрунту використовується можливість ґрунтів піднімати по капілярах до поверхні карбонати з нижніх горизонтів. З 2007 року для визначення бонітету ґрунтів використовуються їх агрохімічні параметри: вміст гумусу, азоту, фосфору, калію та показники кислотності. Порівнюючи показники ефективної родючості ґрунтів за 19802010 роки можна зробити висновок, що в період з 1980 по 1995 роки родючість ріллі суттєво збільшилася з 55,5 до 61,3 балів. За останні роки родючість ґрунтів зменшилась на 5,1 балів і зараз знаходиться у шаткому стані та дорівнює 56,1 бали. 6.3.2 Забруднення ґрунтів Серед об’єктів навколишнього середовища стан ґрунтів має особливе значення, оскільки ґрунти є універсальним природним адсорбентом і нейтралізатором різних хімічних речовин, при неефективному веденні сільського 98

господарства, в них нагромаджується максимальна кількість пестицидів та агрохімікатів. Техногенне забруднення можна визначити, як суму процесів, що викликають перерозподіл хімічних елементів на поверхні землі під впливом людської діяльності. Значну частину всіх розсіяних елементів, що надходять у біосферу, становить група важких металів, концентрація яких іноді досить висока. Основними джерелами, звідки потрапляють важкі метали в ґрунт, є тверді відходи промисловості, викиди автотранспорту, стокові води, тощо. Вцілому, через антропогенні джерела, порівняно з природними в атмосферу надходить, а потім в ґрунт у 18 разів більше свинцю, у 8,8 разів більше кадмію і в 7,2 рази цинку. Важкі метали вже зараз займають друге місце за рівнем небезпечності, поступаючись пестицидам, а за прогнозами спеціалістів в майбутньому вони мають стати найнебезпечнішими, навіть за відходи АЕС. В 2010 році Черкаським центром "Облдержродючість" було проаналізовано 2168 зразків ґрунту на вміст важких металів та залишкової кількості пестицидів в яких проведено 284 визначення вмісту симтриазинів, 1099 визначення вмісту міді, цинку, свинцю та кадмію, 227 визначень вмісту ртуті, перевищень граничнодопустимих концентрацій чи кларків в зазначених пробах не виявлено. Крім того, проведено 1353 визначення на вміст хлорорганічних пестицидів, з яких виявлено 12 випадків перевищень ГДК. Створення в середині XX сторіччя ядерної зброї та поступовий розвиток ядерної енергетики сприяли появі у навколишньому середовищі нових неіснуючих у природі радіоізотопів. їх розповсюдження було обумовлено проведенням ядерних випробувань у відкритій атмосфері та аваріям на атомних станціях. Найбільш масштабною виявилася аварія на Чорнобильській АЕС в 1986 році, внаслідок якої були забруднені 74 райони 11 областей України - всього 8,4 млн. га. Основну небезпеку для населення, яке проживає на забруднених територіях внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС, визначають довгоіснуючи радіонукліди 137Сs і 90Sr. Вступаючи в обмінні процеси в ланцюзі "грунт - рослина – тварина", вони зумовлюють основну частку внутрішнього опромінення людини. Сільськогосподарські угіддя Черкаської області знаходяться на "дальніх" конденсаційних слідах випадів радіонуклідів. Радіоцезій чорнобильського походження випав разом з дощем та пилом у напрямку, який обумовила роза вітрів; радіостронцій, в основному, разом з частками твердого палива. Внаслідок аварії на ЧАЕС значні площі сільськогосподарських угідь, зокрема зони Лісостепу, були забруднені радіоактивними продуктами ядерного розчеплення. Радіаційний вплив на довкілля, передусім, агропромислове виробництво, на сучасному етапі після аварійного періоду зумовлений довготривалою дією довгоіснуючих, біологічно значущих радіонуклідів чорнобильського походження: 137Сs і 90Sr. 99

Як показали дослідження, що були виконані в період після аварії, радіаційний стан в Черкаський області стабілізувався. У зв'язку з цим першорядного значення набувають заходи, які спрямовані на відновлення нормальної роботи в сільському господарстві і одержання продуктів харчування із вмістом радіонуклідів згідно ДР - 2006 (допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs і 90Sr у продуктах харчування і питній воді). 6.3.3 Деградація земель В області нараховується 361,8 тис. га деградованих та 108,8 тис. га малопродуктивних земель. В 2010 році проведено консервацію на площі 3,7 тис. га, потребують консервації 139,5 тис. га. Інформація щодо наявності деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2010 р. представлена в таблиці 6.2. Табл. 6.2 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2010 р. Види земель Деградовані землі Малопродуктивні землі

Разом на початок року, тис .га 361,8 108,8

Проведено консервацію, тис. га 0,275 -

Потребують консервації, тис. га 95,8 43,4

Припинення фінансування на обстеження ґрунтів з 1983 року не дає змоги на сьогодні реально оцінити якісний стан земель, зокрема динаміку ерозійних процесів водної і вітрової ерозії, засолення, осолонцювання, осолодіння, закислення, підтоплення ґрунтів та інших ознак, що впливають на їх родючість. Для достовірної характеристики якісного стану земель області періодичність таких обстежень по кожній місцевій раді становить 10-15 років. На даний момент обстеження ґрунтів необхідно провести на площі 1289,7 тис. га або 84% від загальної площі спостережень (1534,5 тис. га). Табл. 6.3 Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 1983 2005* 2007* 2008* 2009* 2010* Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га 23,66 водна ерозія, тис. га 31,89 сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га * - з 1983 року дослідження щодо земель, які піддаються вітровій та водній ерозії в Черкаській області не проводились.

6.4 Оптимізація використання та охорона земель Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і 100

лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисномеліоративної та агроландшафтної організації території. Для покращення стану земельних ресурсів, скоординованих дій органів місцевого самоврядування і виконавчої влади та контролюючих органів в області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2 “Програма розвитку земельних відносин в Черкаській області на 2001-2010 роки”. З метою відновлення малопродуктивних та деградованих земель, після тривалого їх використання, проводиться їх консервація. В області проведено консервацію 3,2 тис. га деградованих та 0,5 тис. га малопродуктивних земель. Потребують консервації 139,5 тис. га земель, з них: 96,1 тис. га деградовані та 43,4 тис. га - малопродуктивні. На малопродуктивних земельних ділянках чи ділянках без ґрунтового покриву проводять рекультивацію шляхом пошарового нанесення знятої ґрунтової маси, а в разі потреби і материнської породи. Протягом 2009 року в області проведено рекультивацію порушених та відпрацьованих земель на площі 0,010 тис. га. Україна належить до держав з дуже високим рівнем антропогенних та техногенних навантажень на земельні ресурси. Незважаючи на те, що останнім часом внесення мінеральних добрив значно скоротилося, сільськогосподарські угіддя перенасичені пестицидами та отрутохімікатами, тобто надмірна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва супроводжується максимально можливим освоєнням земельного фонду. Не достатньо врегульований законом продаж мінеральних добрив та агрохімікатів спричинив ввезення в країну отрутохімікатів іноземного виробництва, що може призвести до закупівлі їх у тих виробників, продукція яких заборонена для використання з екологічних причин. Значні площі сільськогосподарських угідь розміщені вздовж шляхів з інтенсивним рухом машин і забруднюються важкими металами. Отже, вирішення проблеми охорони землі в сучасних умовах є дуже нагальними. Питання збереження і охорони землі посідають значне місце в законодавстві України, яке враховує специфіку земель як засобу виробництва та умови життєдіяльності людей, об'єктивну обмеженість землі у просторі, незмінність її розташування, нерозривний зв'язок з природним середовищем. Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Таке 101

конституційне положення є підставою для правової охорони землі як основного елемента навколишнього природного середовища. Правова охорона землі передбачає систему правових засобів, за допомогою яких здійснюються заходи з відновлення, підтримання та покращання якісного стану земель. Ця охорона спрямована насамперед на забезпечення раціонального використання землі, відновлення, збереження і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення інших корисних властивостей землі. Крім того, вона має на меті забезпечення захисту земель від негативного впливу антропогенної діяльності (псування, забруднення) та шкідливих природних процесів (вітрова, водяна ерозія). Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їхнього вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів представлені в таблиці 6.8. Табл. 6.8 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Обсяг вжитих заходів за роками Заходи

Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси. вали-дороги): Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків мулонакопичувачі Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру кількість господарств тис. га кількість господарств тис. га тис. га тис .га км шт. шт. га км

2003

2004

2005

2007

2008

2009

% 2009 р. до 2010 р.

0,4 -

4,5

3,6

1,02

102

Протягом 2010 року Держуправлінням розглянуто та погоджено 1157/5976,985 шт/га матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок (землі працівникам соціальної сфери під ведення особистого селянського господарства, під оренду ставків, під фермерське господарство, об'єкти торгівлі, промислові об'єкти тощо). 101/616,095 шт/га – не погоджено, з них: 457,191 га земель сільськогосподарського призначення, 116,271 га - земель водного фонду, 2,276 га – земель рекреаційного призначення, 9,350 га - земель житлової та громадської забудови, 31,079 га - земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок здійснювалось Держуправлінням згідно з вимогами Земельного кодексу України та наказу Мінприроди України від 05.11.04 № 434 "Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок".

103

7 НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.2011р. в Черкаській області налічується 251 родовище корисних копалин, у тому числі місцевого (243) та загальнодержавного (8) значення. Стан запасів корисних копалин показано на рис. 7.1. Рис. 7.1 Стан запасів корисних копалин Води мінеральні 2,77%

Гірничорудні корисні копалини 1,58%

Нерудні корисні копалини 0,40%

Вугілля 3,16% Води прісні 16,21% Торф 8,70%

Будівельні корисні копалини 67,19%

Вхідні дані до рис.7.1 Будівельні корисні копалини Торф Води прісні Вугілля Води мінеральні Гірничорудні корисні копалини Нерудні корисні копалини

170 22 41 8 7 4 1

62,19 % 8,7 % 16,21 % 3,16 % 2,77 % 1,58 % 0,40 %

До родовищ корисних копалин загальнодержавного значення відносяться: 1. Танське та Північно-Танське родовища облицювального каменю (граніт); 104

2. Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт"); 3. Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит); 4. Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів; 5. Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська); 6. Мокрокалигірське родовище бурого вугілля. У 2010 р. в Черкаській області в основному розроблялись родовища каменю будівельного, каоліну, цегельно-черепичної сировини, глини бентонітової та піску будівельного. Загальна кількість кар’єрів та розробок 199 (з них діючих - 68) (табл. 7.1 - 7.2). Табл. 7.1 Мінерально-сировинна база Види корисних копалин 1. Вугілля 2. Торф 3. Каолін 4. Глина бентонітова 5. Глина вогнетривка 6. Цементна сировина 7. Пісок будівельний 8. Камінь облицювальний граніт лабрадорит габро 9. Камінь будівельний гнейс граніт лабрадорит мігматит монцонит 10. Керамзитова сировина 11. Глина тугоплавка 12. Сировина цегельночерепична глина мергель пісок суглинок супісок 13. Води підземні (мінеральні) 14. Води підземні (прісні )

Загальна кількість родовищ 2009 р. 2010 р. 8 8 22 22 3 3 1 1 1 1 1 1 12 17 5 6

Родовища, що розробляються 2009 р. 2010 р. 0 0 1 1 1 1 1 1 0 0 1 1 6 5 1 4

3 1 99

3 1 105

0 0 25

0 0 27

5 36

7 41

1 19

2 12

Один. виміру тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 за добу

Видобуток сировини в 2010 р. 0 31 160 172,7 0 1 604,3 9,63 9,63 0 0 749,51 2 344,21 0 0 403,3 0 0 117,05

Балансові запаси станом на 01.01.2011 82256 20815 41087 78810,1 45521 2005 85920,7 13803,68 12285,68 883 635 178235,42 16431 137007,02 1296 8741 11241,4 6958 1071 103189,94

9,1 0 0 107,95 0 37,534 13,14

1526,88 1094 61 100056,07 63 1157,0 295,333

Табл. 7.2 Використання надр № з/п

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

199 (68 діючих)

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

3475

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 1894

Рекультиво вано в 2009 р., га 6,65

Основним видом порушень при використанні мінерально-сировинних ресурсів є самовільне користування надрами, несвоєчасне проведення 105

рекультивації відпрацьованих земель. В зв'язку із незначною площею кар'єрів (3,475 тис. га) зміни екологічного стану регіону не відбулося.

106

7.2 Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість Прогнозні запаси по Черкаській області складають 1806,1 тис.м3/добу. Станом на 01.01.2011 р. ДКЗ СРСР, УТКЗ і ДКЗ України запаси підземних вод затверджені на 36 дільницях у загальній кількості по сумі категорій А+В+С 1 – 287,5 тис.м3/добу і по категорії С2 – 3,6 тис.м3/добу. Всього освоєно 19 ділянок, із яких 12 діючих і 7 резервних. В 2010 році працювало 13 ділянок. Водовідбір водозаборами, що працюють на затверджених запасах, складає 4740,48 тис м3/рік (12,9876 тис.м3/добу). Ступінь використання затверджених запасів підземних вод низька і складає по області 4,5 %. Загальний водовідбір по області (затверджені і незатверджені запаси) в 2010 році складав 57896,44 тис.м3/рік. Вода використовується для господарсько-питних потреб в кількості 49228,99 тис.м3/рік, для виробничо-технічних потреб – 3229,77 тис.м3/рік, розлив – 13,1 тис.м3/рік, для виготовлення напоїв – 163,6 тис.м3/рік. Нераціональний скид складає 5260,95 тис.м3/рік. В 2010 році ДП "Цетрукргеологія" продовжувались роботи по вивченню режиму підземних вод в природних, слабопорушених та порушених умовах. Спостережна мережа свердловин, споруджена в попередні роки, складається із 220 свердловин, які розміщені на 14 дільницях з природними умовами формування режиму підземних вод та 24-х дільницях – в слабопорушених та порушених умовах. Вивчались ґрунтові та міжпластові води в четвертинних, неогенових, палеогенових, крейдяних, юрських, тріасових відкладах та тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію. На території виконуваних робіт до державного рівня системи моніторингу підземних вод включені 34 спостережних свердловини, у тому числі 11 свердловин на ґрунтові води, 11 – на міжпластові та 12 свердловин на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод (м. Умань, Черкаси, Канів). Решта свердловин входить до територіального рівня. В звітному році повний цикл спостережень за рівнями підземних вод проведений по 38 свердловинах, з них по 20 свердловинах в природних умовах та по 18 – в порушених. Основними факторами, під впливом яких формується режим ґрунтових вод є: кліматичні, геоморфологічні, геологічні, гідрогеологічні. При формуванні режиму ґрунтових вод область живлення практично збігається з областю їх поширення. Показником величини живлення вважається зволоженість території. Практично вся територія Черкаської та Кіровоградської області відноситься до зони нестійкого зволоження. На формування режиму напірних підземних вод найбільш суттєвий вплив мають: гіпсометричне положення областей живлення та розвантаження, розміри артезіанських басейнів, швидкість руху води, ступінь дренування території та ін. Багаторічними спостереженнями встановлено, що суттєвий вплив на положення рівнів підземних вод спорудження водосховища має в перші роки 107

після заповнення, пізніше його вплив послаблюється і відображається лише в прибережній зоні. На більш віддалених ділянках в формуванні режиму підземних вод основне значення набувають природні фактори. На цих ділянках регулярні спостереження за рівнем підземних вод не проводяться. За даними багаторічних спостережень встановлено, що рівні ґрунтових вод в прибережній зоні знаходяться у взаємозв’язку з режимом експлуатації водосховища. До початку його заповнення (березень-початок квітня) відмічається передвесняний спад, потім по мірі наповнення водоймища підвищуються і рівні підземних вод. Максимальні рівні спостерігаються, як правило, в травні-червні, потім починається поступове зниження слідом за спрацюванням води в водоймищі. В 2010 році спостереження за рівнями води не проводились. Мінералізація підземних вод складає 0,2-0,4 г/дм3. Розвиток процесів підтоплення вивчався на двох дільницях: в с. Франківка Чорнобаївського району та м. Ватутіне Звенигородського району. Багаторічними спостереженнями встановлено, що в с. Франківка процес підтоплення має епізодичний характер і проявляється в роки підвищеної водності, тому спостережні роботи тут складались із разових вимірів рівнів в період їх максимального та мінімального положення та при відборі проб води на хімічний аналіз. Вода хлоридно-гідрокарбонатна магнієво-натрієво-кальцієва з 3 мінералізацією до 0,3-0,4 г/дм . На дільниці м. Ватутіне процес підтоплення набув стійкого характеру і спостережні роботи (виміри рівнів води) виконуються постійно на протязі багатьох років. За результатами спостережень глибина залягання водоносного горизонту на протязі року в харківських відкладах змінювалась від 1,21-2,08 м до 1,89-2,54 м, в бучацьких – 0,94-1,18 м (свердловина 896). По середньорічних значеннях відмічалось незначне підвищення рівня підземних вод на 0,14 м (св. 297), та на 0,08 м (св. 898), загальне зниження при цьому склало 0,57-1,10 м. Територія залишається в підтопленому стані, а амплітуда коливань рівнів підземних вод залежить від водності року. Забруднення підземних вод вивчалось на дільницях в с.с. Гельм’язів, Піщане, Косарі та на дослідно-промисловому полігоні в м. Черкаси. По постах в м. Золотоноша, Мала Виска, Долинська свердловини зруйновані, тому спостережні роботи тут не проводились. Основна увага на спостережних дільницях приділялась вивченню хімічного складу підземних вод, змін її якісного стану та аналізу поширення раніш виявленого забруднення по площі та глибині. Виміри рівнів виконувались в момент відбору проб води на хімічний аналіз. В 2010 році відбір проб проводився тільки у осінній період, весною через недостатнє фінансування відбір проб не проводився. Багаторічними спостереженнями встановлено, що рівневий режим підземних вод у промисловій зоні м. Черкаси формується, з однієї сторони, під впливом природних факторів (метеорологічні умови), з іншої, ряду факторів техногенного характеру: підпір ґрунтових вод, створений водосховищем, втрати води з міських комунікацій, фільтрація стічних вод і т.п. Взаємодія цих факторів обумовила формування на фоні природного положення ґрунтових вод локальних 108

ділянок з високим заляганням рівня води. Основна увага при виконанні спостережних робіт приділяється вивченню впливу діяльності підприємств на зміни якісного стану підземних вод. Саме з такою ділянкою, розташованою в районі відстійників колишнього ВАТ "Черкаське хімволокно", пов’язана присутність у воді забруднюючих компонентів та підвищена мінералізація. Результати лабораторних досліджень постійно підтверджують наявність у воді сульфат-іону в концентраціях від 969 до 1707 мг/дм3, що значно перевищує гранично допустимі норми для питної води. Разом з потоком води це забруднення поширюється в південно-східному напрямку в район приватного сектору міста, створюючи загрозу для водокористувачів. Мінералізація води на цій ділянці досягає 1,6-2,9 г/дм3. На даний час скид стічних вод значно зменшений, більшість карт відстійника практично сухі. Ще одна локальна ділянка, яка утворилась в 2007 році по вул. Рябоконя в районі житлового масиву приватного сектору, де в умовах природного положення рівня ґрунтових вод в пробах води виявлено хлоридне забруднення в концентраціях, більших за гранично допустимі (587 мг/дм3 при ГДК ДЕСТ для питної води 350 мг/дм3). Мінералізація води досягає 1,0 г/дм3. Змінився хімічний склад води з хлоридно-гідрокарбонатного на хлоридний. Вміст хлоридів збільшився в 2010 році на 43 мг/дм3 За результатами моніторингових робіт можна зробити висновок, що в звітному році на території областей спостерігалось регіональне підвищення рівнів підземних вод. В природних умовах рівні були вищими від минулорічних практично на всіх ділянках спостережень. Роботи по виявленню ділянок забруднення підземних вод в звітному році не проводились. 7.2.2 Екзогенні геологічні процеси У 2009 р. при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинибудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах. На всіх обстежених в 2009 р. зсувах відзначалось зниження вологості порід, скорочення площ мочалистих та заболочених ділянок, замулювання джерел. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено спад рівнів ґрунтових вод на 0,2-0,3 м, в межах зон живлення рівні залишились на минулорічних відмітках. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались. 109

На забудові в межах заселених зсувів подекуди спостерігалась деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 1 см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища. До їх числа належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь-Шевченківського станкобудівного заводу. Активні в 2005-2006 рр. зсуви на південний схід від с. Березівка в 2007-2008 р. уповільнили зміщення. В межах нового зсуву, який утворився південніше смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 р., в 2006-2007 рр., тривали зміщення з охопленням нових ділянок. Внаслідок цього площа зсуву зросла з 0,9 га до 1,2-1,3 га. В 2008-2009 р. зміщень не відзначено. Активізація зазначених зсувів залежить від ступеня підйому рівнів ґрунтових вод, які розвантажуються на зсувні тіла та на зсувні і зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів. Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га (дві вулиці), в межах двох з яких до 2001 р. і навіть в 2004 р. відзначалися свіжі зміщення, деформація та руйнування садибної забудови. В 2009 р. спостерігалось високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформації будинків по вул. Пролетарській та Леонова. Смт. Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 р. зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації та руйнування садибної забудови (тріщини на окремих будинках в 2004, 2006, меншою мірою в 2007-2008 рр.). По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2009 р. відзначено високе стояння рівнів ґрунтових вод, розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами. Наряду із зсувними процесами в межах забудови на зсувних тілах в ряді випадків спостерігається розвиток процесів підтоплення. По всіх об'єктах підтоплення, за якими здійснюється моніторинг, в 2009 р. Порівняно з 2008 р. відбувався підйом рівнів ґрунтових вод та деяке збільшення підтоплених площ. Рівні склали: по ст. Поташ-2,7-5 м (порівняно з 2008 р. піднялись на 0,4-0,8 м), по м. Звенигородка-0,55-3,65 м (на 0,15-0,4 м), по смт. Маньківка-1,5-4,3 м (на 0,1-0,7 м), по смт. Монастирище -1,6-2,75 м (на 0,10,6 м). Дані щодо поширення екзогенних геологічних процесів наведені в табл.7.3. Табл 7.3 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

Зсуви

31,3

1034

0,15

Підтоплення

8,77

0,04

110

За інформацією ДП "Центрукргеологія" та в зв’язку з недостатнім фінансуванням робіт по Держбюджету в 2010 році роботи з моніторингу екзогенних геологічних процесів на проводились. 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр У 2010 році в межах компетенції Держекоінспекцією в Черкаській області проведено 303 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами, складено 308 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 308 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 83,875 тис. грн., з яких стягнуто 68,517 тис.грн. (82%). Пред’явлено 48 претензій на суму 2363,987 тис.грн., стягнуто 26 на суму 268,029 тис.грн. Зупинено діяльність трьох підприємств. Передано 6 матеріалів в правоохоронні органи, порушено 5 кримінальних справ. Основними порушеннями, виявленими під час проведених перевірок надрокористувачів, є самовільне користування надрами, відсутність акту про надання гірничого відводу, відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи по проектах розробки родовищ та ненадання звітності по формі 7-ГР. При проведенні перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства надрокористувачами області виявлені факти недотримання ними умов встановлених спеціальними дозволами на користування надрами. За результатами перевірок направлено 3 подання до Міністерства охорони навколишнього природного середовища про анулювання дозволів. Під час проведення перевірок у сфері використання родовищ прісних підземних вод основними порушеннями були здійснення спецводокористування без дозволу та користування без дозволу на користування надрами. 7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2010 р. Держуправлінням видано 34 попередніх погоджень (екологічних карток) на одержання підприємствами спеціального дозволу на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ цегельної сировини, піску будівельного, гранітів, прісних підземних вод.

111

8 ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля. Відходи поділяються на 4 класи небезпеки: І клас – надзвичайно небезпечні; ІІ клас – високо небезпечні; ІІІ клас – помірно небезпечні; ІV клас – мало небезпечні. Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний, а саме: відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, відпрацьовані лужні та свинцеві акумулятори та інші; відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані та інші; відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних виробництв та нафтошлами, шлами фарбувального виробництва, промаслені фільтри і ганчір'я та інші; відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи та відходи виробництва, зокрема шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи полімерів, барда зернова, жом, дефекат, відходи деревини тощо. Інформація щодо зареєстрованих відходів у області наведена в табл. 8.1. Станом на 01.01.2010 в області накопичено 9022,6 тис. т відходів, з них: 1770,6 тис. т промислових та 7277,8 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ). Дані про накопичення відходів I-III класів небезпеки, які зберігаються на території підприємств області станом на 01.01.2010 наведені в табл. 8.2. За статистичними даними протягом 2010 р. в області утворилось 2016,467 тис. т відходів, з них: 1526,667 тис. т промислових відходів та 489,8 тис. т ТПВ. Показники утворення відходів у динаміці за 2008 – 2010 роки приведені в табл. 8.3. 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Промислові відходи Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які відносяться до І – ІІІ класів небезпеки. У 2010 році в області утворилось 1526,667 тис. т промислових відходів І – ІV класів небезпеки, в тому числі

112

7,060 тис. т відходів І – ІІІ класів небезпеки. Із загальної кількості утворених відходів 99,5 % припадає на відходи ІV класу небезпеки. За статистичними даними у 2010 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 130 т; ІІ класу небезпеки – 216,0 т; ІІІ класу небезпеки – 6714 т. У 2010 році обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки збільшились в порівнянні з 2009 роком на 4,576 тис. т. Причинами збільшення обсягу утворених відходів І-ІІІ класів небезпеки є зростання обсягів виробництва на ВАТ "Азот", наслідком чого є збільшення обсягів утворення відходів відпрацьованих мастил, масла ПОД, спиртової та гептанових фракцій виробництва капролактаму, відпрацьованих каталізаторів. На кінець 2010 року за статистичними даними на території підприємств зберігається 1,252 тис. т відходів I-III класів небезпеки, що є наслідком не вжиття рядом підприємств заходів, спрямованих на передачу небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження. Найбільшу кількість відходів, які знаходяться на території підприємств становлять відходи ІІІ класу небезпеки 0,702 тис. т або 56,1 % від загальної кількості відходів, які зберігаються на території підприємств. Найбільша кількість відходів I-III класів небезпеки утворилась в м. Черкаси – 5,2 тис. т, що складає 73,7 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області. Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки наведені в табл. 8.4. До основних видів відходів I-III класів небезпеки, що утворюються в області відносяться: - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки – 1,91 тис. т; - відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні) – 0,097тис. т; - відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи – 0,016 тис. т; - відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) – 0,019 тис. т. У 2010 р. обсяг передачі небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження становив 6,3 тис. т. Інформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2010 р. представлена в табл. 8.5. Станом на 01.01.2010 на території області накопичено 1770,6 тис. т промислових відходів, які зберігаються в 17 накопичувачах, 115 складах та 1 сховищі. Із загальної кількості відходів, накопичених в області: відходи І класу небезпеки становлять 0,685 тис. т відходів пестицидів, які зберігаються у складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області (0,04 % від загальної кількості накопичених відходів); відходи ІІ класу небезпеки становлять 0,3 тис. т відходів фармпрепаратів ВАТ "Монфарм" (0,02 % від загальної кількості накопичених відходів); 113

відходи ІІІ класу небезпеки становлять 2,1 тис. т відходів гальванічного виробництва бувшого Смілянського заводу ВО "Оризон" (с. Мала Смілянка) та шламонакопичувача Черкаського державного заводу хімічних реактивів (0,13 % від загальної кількості накопичених відходів); відходи ІV класу небезпеки становлять 1764,4 тис. т (99,7 % від загальної кількості накопичених відходів). Найбільша кількість відходів ІV класу небезпеки 736,5 тис. т (41,6 %) розміщена у шламонакопичувачах обезводненого осаду та накопичувачі твердих відходів колишнього ВАТ "Черкаське хімволокно". На даний час з метою обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля та очищення зайнятих ними територій власники відходів вирішують питання подальшого поводження з накопиченими відходами та шукають можливі шляхи їх утилізації, переробки, знешкодження. З метою удосконалення економічного механізму справляння збору за розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню, впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. Ліміти на утворення та розміщення відходів діють протягом одного року. Держуправлінням погоджено 806 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2011 рік. Для знешкодження власних відходів ВАТ "Азот" має установку спалювання рідких відходів виробництва капролактаму. За звітний період підприємством знешкоджено 22,4 тис. т відходів ІІІ класу небезпеки. Також, на ТОВ "Черкаська продовольча компанія" працює установка для видалення відходів тваринного походження, на якій у 2010 р. видалено 697,0 тонн відходів. Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення підприємствам, організаціям та установам області надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, які мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів, що призвело до загального зменшення обсягів розміщення відходів в області, а також створило умови для недопущення потрапляння переважної кількості вторинних відходів на полігони та сміттєзвалища для захоронення. Із загальної кількості утворених відходів 82,3 % відходів використовуються, знешкоджуються, переробляються або передаються на утилізацію (знешкодження) іншим суб’єктам господарювання. Протягом року підприємствами, які знаходяться в межах області, на підставі ліцензій Мінприроди на здійснення операцій у сфері поводження небезпечними відходами зібрано 555,2 тонни небезпечних відходів (відпрацьованих люмінесцентних ламп – 169 тис. шт., відпрацьованих акумуляторів – 65,1 тонн, відпрацьованих мастил – 137,2 тонн, інших відходів – 296,9 тонн). 114

Тверді побутові відходи (ТПВ) Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть в Черкаській області проблема поводження з твердими побутовими відходами. За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель на території області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 615,51 га. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2011 року наведена в табл. 8.6. Із загальної кількості накопичених в області відходів 81 % (7277,8 тис. т) складають ТПВ. У 2010 році в області утворилось 489,8 тис. т твердих побутових відходів, з них: на полігони та сміттєзвалища області вивезено 470,8 тис. т ТПВ; утилізовано 19,0 тис. т. Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є полігон ТПВ м. Черкаси, на який у 2010 р. видалено 95,3 тис. т твердих побутових відходів, що складає 20 % від загального обсягу утворених ТПВ в області. На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3-26,4 % паперу, 20-40 % харчових відходів, 0,75-3,7 % відходів деревини, 0,2-8 % текстилю, 1-5,8 % металів, 1,1-9 % скла, 0,6-6 % полімерних відходів та інших речовин. З метою створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження, захоронення побутових відходів, обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище в області рішенням Черкаської обласної ради 04.08.2005 № 23-4/IV затверджено "Обласну програму поводження з твердими побутовими відходами", термін реалізації заходів якої - 2005-2011 рр. Протягом 2010 року освоєно 2301,4 тис. грн. на фінансування наступних заходів Програми: - 132,1тис. грн. на проведення відводу земельних ділянок під сміттєзвалища та виготовлення паспортів санітарно-технічного стану полігонів; - 5,0 тис. грн. на створення системи моніторингу поводження з твердими побутовими відходами; - 561,8 тис. грн. на виконання робіт з реконструкції, розширення та будівництва полігонів ТПВ; - 418,6 тис. грн. на приведення існуючих полігонів ТПВ у відповідність до вимог правил експлуатації полігонів ТПВ; - 277,4 тис. грн. на запровадження методики організації роздільного збирання твердих побутових відходів підприємствами житлово-комунального господарства; - 732,4 тис. грн. на придбання спеціалізованої прибиральної техніки; - 174,1 тис. грн. на виготовлення урн для сміття біля підприємств, установ, житлових будинків та громадських місць. Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. 115

До реєстру об’єктів утворення оброблення та утилізації відходів, якій складається та ведеться на підставі реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), станом на 01.04.2011 включені 30 ОУВ та 4 ООУВ області. До реєстру місць видалення відходів (МВВ), який створюється та ведеться на підставі паспортів МВВ, станом на 01.04.2011 увійшло 215 місць видалення відходів області. Робота по паспортизації місць видалення відходів продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного складу. Невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин Окрему групу небезпечних відходів становлять невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (далі – ХЗЗР). За даними інтаризації, проведеної у 2010 році, станом на 01.01.2011 року в області у 116 складах зберігається 685,148 тонн невідомих, непридатних та заборонених до використання пестицидів, з них:  257,248 тонни непридатних пестицидів знаходиться у 114 складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області;  42,0 тонни відходів невідомих пестицидів – на складі ВАТ "Райагрохім" (м. Шпола);  385,9 тонн непридатних пестицидів розміщено в спеціально створеному сховищі в смт. Єрки Катеринопільського району. Динаміка зменшення обсягів невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2006 - 2010 роки наведена на графіку 8.1. Із 116 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 4 склади, у задовільному – 25 та у незадовільному стані – 87 складів. Динаміка зменшення кількості складів для зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2006 - 2010 роки наведена на графіку 8.2. Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому, кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів складів є об'єктом потенційної небезпеки. У період з 2002 р. до 2005 р. в області в смт. Єрки Катеринопільського району методом контейнеризації перезатарено 385,9 тонн пестицидів. На проведення даних робіт з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 1779,8 тис. грн. 116

Для обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області розроблено "Обласну програму утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів" (далі – Програма), яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 11.08.2006 № 4-4/У. Орієнтовні строки виконання заходів Програми – 2006-2011 рр. Відповідно до Програми заплановано вивезення з області на знешкодження 383,372 тонн (за цінами 2006 року) непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, на що з обласного і місцевих бюджетів заплановано виділити 4,9 млн. грн. Фактично за період з 2006 по 2010 рік із області для знешкодження на спеціалізованих підприємствах вивезено 176,521 тонн відходів пестицидів за рахунок коштів обласного і місцевих бюджетів, власників ХЗЗР на суму 2,45 млн. грн., з них:  115,873 тонни за рахунок коштів обласного бюджету (1601,96 тис. грн.);  37,686 тонн за рахунок коштів місцевого бюджету (536,446 тис. грн.);  22,963 тонни за рахунок коштів власників ХЗЗР (310,421 тис. грн.). Таким чином, виконання заходів Програми щодо знешкодження відходів пестицидів за рахунок коштів обласного бюджету становить 48,5 %; за рахунок коштів місцевих бюджетів – 36,1 %. В результаті виконання заходів Програми повністю очищено від відходів пестицидів Золотоніський, Монастирищенський, Уманський, Христинівський райони. 8.3 Використання відходів як вторинної сировини Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 64,2% (980,8 тис. т) складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина або передаються на переробку (утилізацію) іншим суб’єктам господарювання. Динаміка використання відходів наведена в табл. 8.8. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 183 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню" визначені окремі види відходів як вторинна сировина це – відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, для яких існують технології по утилізації (переробці) та які забороняється знищувати і захоронювати на полігонах та сміттєзвалищах ТПВ. Для обмеження накопиченню на звалищах ТПВ вторинних відходів в області 31 суб'єкт господарювання, згідно отриманих ліцензій Мінприроди, здійснюють збір та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини. Ними за 2010 р. зібрано 20,2 тис. т вторинних відходів, в тому числі макулатури – 117

10,8 тис. т, полімерів – 7,4 тис. т, склобою – 1,5 тис. т, відпрацьованих шин та гуми – 0,433 тис. т, текстильних відходів – 0,016 тис. т, інших – 0,007 т. Важливим залишається питання потрапляння ресурсоцінних відходів на полігони та сміттєзвалища ТПВ. Попереднє сортування відходів перед видаленням на звалища та впровадження роздільного збирання вторинних компонентів ТПВ дасть можливість зменшити обсяги розміщення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах. Так, для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси ПЕТФ-пляшок в місті встановлені спеціальні контейнери для їх збору від населення. Зібрані від населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ЗАТ "Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам. За 2010 рік ЗАТ "Черкасивторресурси" зібрано 4,2 тис. т використаних ПЕТФ-пляшок, що на 10,5% більше, ніж у 2009 році. Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів. На ЗАТ "Черкасивторресурси" проводиться обробка макулатури та полімерних відходів. У 2010 році підприємством заготовлено та оброблено макулатури (пресування) 4691,335 т; поліетилену, поліпропілену, полістиролу (подрібнення) – 997,252 тонни; ПЕТФ-пляшок (подрібнення) – 4157,885 т. На ВАТ "Канівський маслосирзавод" у 2010 році перероблено 63203,761 т знежиреної сироватки. На ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат" (м. Звенигородка, вул. К. Маркса, 35 А) у 2010 році перероблено 40067,6 т знежиреної сироватки. На Державному підприємстві "Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна" перероблюються відходи тваринного походження, за 2010 р. перероблено 15467,0 т таких відходів. На ЗАТ "Миронівська птахофабрика" (Канівський район, с. Степанці) перероблюються відходи тваринного походження. У 2010 році перероблено 85164,453 т відходів тваринного походження. На ДП "Перемога Нова" (Черкаський район, с. Будище, вул. Лесі Українки, 68) перероблюються відходи тваринного походження. У 2010 році перероблено 4807,615 т відходів тваринного походження. На ЗАТ "Укршампіньйон" технологією виробництва передбачено виготовлення компосту для вирощування грибів. У 2010 році підприємством використано 17782 тонни курячого посліду. На ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1) перероблюються відходи тваринного походження. У 2010 році перероблено 697,0 т відходів тваринного походження. На Черкаському ЗАТ "Еко-Азот" запроваджено виробництво комплексного мінерального добрива "Гармонія", на що у 2010 році використано 5339,0 т курячого посліду.

118

На ТОВ "Ергопак" (м. Канів, вул. Леніна, 161/1) переробляються відходи полімерів синтетичних. У 2010 р. підприємством перероблено 1964,756 т відходів полімерів синтетичних зіпсованих. Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів в Черкаській області представлено в табл. 8.9. 8.4 Транскордонне перевезення відходів Протягом 2010 року області не зафіксовано.

транскордонних перевезень відходів на території

8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами За даними Державної екологічної інспекції в Черкаській області протягом 2010 року проведено 319 перевірку суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами. За результатами проведених перевірок надано 313 приписів та за порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 318 осіб на суму 258,5 тис. грн., з яких стягнуто 209,5 тис. грн. За вказаний період винесено 2 рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Пред'явлено 2 позови на суму 16,248 тис. грн., з них стягнуто 17,216 тис. грн. Постійно ведуться роботи по виявленню та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. За даними Держекоінспекції у 2010 році виявлено 3 несанкціонованих сміттєзвалища площею 2,1 га, з яких, за приписами, ліквідовано 1 площею 0,003 га. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 3 особи, накладено штрафів на суму 4,25 тис. грн. Роботи по ліквідації несанкціонованих смттєзвалищ продовжуються.

119

Табл. 8.1 Зареєстровано відходів у області, по видах У тому числі

Кількість Зареєстрованих відходів

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями

Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі:

260

для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення 260

1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки

7 27

3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

56 170

56 138

Клас небезпеки

для яких визначено для яких визначено підприємства або місця видалення виробництва по їх утилізації відходів 227 32

Табл. 8.2 Накопичення відходів ( станом на 01.01.2011 року) (за формою статзвітності 1-відходи) № з/п

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

1 2 3 4 5

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

од.

858

1252,0

т т т

473,0 77,0 702,0

Табл. 8.3 Показники утворення відходів у динаміці за 2008 –2010 роки № з/п

Показник

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т 18846,8 7773,0 Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т* 783030,1 1050919,7 1519607,0 Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності 5244,0 2484,2 7060,0 № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3 1949,0 2226,4 Загальна кількість відходів, т 1235910,9 1550957,0 1526667 2 Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн.* 64703,9 82907,8 Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на 274,54 132,8 одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. ** Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол. 1,482 0,846 Примітка: * - у 2010 році наказом Держкомстату 21.06.2010р. №233 запроваджена річна форма статистичного спостереження № 1-відходи, яка включає відходи з І по ІV класи небезпеки. ** за 2010 рік дані знаходяться в стадії обробки 1

120

Табл. 8.4 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

5,567 0,116 0,084 0,263 0,254 0,025 6,813 1,007

5,245 0,333 0,084 0,082 0,070 0,031 6,695 1,343

2,484 0,744 0,093 1,684 1,684 0,004 1,167 1,624

7,06 0,982 0,068 2,044 2,044 0,001 6,3 1,252

121

Табл. 8.5 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів І – ІІІ класів небезпеки у 2010 р., т* Видалено за рік, тонн Наявність на підприємствах на початок року, тонн

Утворилося на підприємствах за рік, тонн

Використано (утилізовано) за рік, тонн

Разом

492

129,6

в т. ч.

Наявність на підприємствах на кінець року

Знешкоджено (знищено)

Захоронено в місцях організ. Складування

Направл. В місця неорганіз. Складув.

0,1

454,07

92,2

14,06

18,4

0,1

4,59

5,5

1,3

430

12,2

435,42

467

215,8

10,7

29,9

1,7

28,2

73,3

155,7

8,9

29,2

1,7

27,5

59,12

Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево– водяні суміші та емульсії

35,5

0,1

0,4

7,44

17,6

1,7

1,23

Відходи, що містять ароматичні аміни Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи виробництва та приготування фармацевтичної продукції

0 0

0 0,2

0 0

316

0,1

105

6,7

5,51

664

6714,4

56,7

2249,2

2042,2

207,0

260,34

1584,3

4,21

111

0,9

0,04

Назва відходів

Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи виробництва, приготування та використання агрохімічної продукції іншої, у т. ч. непридатної або забороненої до використання Інші відходи Відходи 2 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри

Інші відходи Відходи 3 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи, що містять відпрацьовані мастильно– охолоджувальні рідини, масляно–водяні, вуглеводнево–водяні суміші та емульсії Відходи, що містять метали та їх сполуки

122

Видалено за рік, тонн Наявність на підприємствах на початок року, тонн

Утворилося на підприємствах за рік, тонн

Використано (утилізовано) за рік, тонн

Разом

Знешкоджено (знищено)

Захоронено в місцях організ. Складування

Направл. В місця неорганіз. Складув.

105,2

56,5

57,45

216

23,5

0,51

7,0

1,89

4,9

3,31

12,2

3,0

300

4976,4

0,2

2246,2

2042,2

204,0

192,93

1624 - надається за даними статзвітності 1-нв

7059,8

67,4

2279,2

2043,9

235,3

787,71

Назва відходів

Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у т. ч. масляні фільтри Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи забруднені нафтопродуктами – грунт, деревина, дрантя Нафтовідходи та нафтошлами Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції Інші відходи Всього 

в т. ч.

Наявність на підприємствах на кінець року

123

Табл. 8.6 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2011 року № з/п 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища Городищенський район смт. Вільшана смт. Цвіткове с. Б. Орловецька с. Валява с. Вербівка с. Воронівка с. Вязівок с. Дирдин с. Журавка с. Зелена Діброва с. Калинівка с. Ксаверово с. Мліїв с. Орловець с. Петрики с. Петропавлівка с. Старосілля с. Товста с. Хлистунівка Драбівський район с. Безбородьки с. Безпальче с. Бирлівка с. Білоусівка с. Бойківщина с. Великий Хутір с. Вершина Згарська с. Демки с. Драбово – Барятинське с. Жорнокльови с. Золотоноша с. Кантакузівка с. Ковалівка с. Коломиці с. Кононівка с. Криштопівка с. Левченки с. Ленінське с. Мехедівка с. Митлашівка с. Михайлівка с. Мойсівка с. Нехайки с. Остапівка с. Перервинці с. Погреби с. Рецюківщина с. Рождєственське с. Свічківка с. Шрамківка с. Степанівка с. Яворівка Жашківський район с. Баштечки с. Безпечне с. Бузівка с. Вороне с. Житники

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5

1 1 1 3 2 1 2 1 1 1 1 1 3 2 2 1 2 1 1

0,4 0,8 0,25 1,2 1,4 1,5 2 2,7 1,2 0,6 0,2 0,3 1,45 1,5 1,03 0,4 0,8 0,5 3

1 1 2 2 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 2

0,5 1 3 2,4 0,5 4,3 1 1,5 0,5 0,5 1,5 0,9 0,2 0,4 0,3 1,3 2,2 1,1 0,6 3,9 0,6 1 3,8 1 1 1 2 0,5 1,5 1 1,5 2,5

1 1 1 1 1

0,2 0,55 2,21 0,25 0,15

124

№ з/п 1 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Зелений Ріг с. Конела с. Конельська Попівка с. Ковельські Хутори с. Королів с. Кривчунка с. Леміщиха с. Литвинівка с. Марійка с. Нагірна с. Н. Гребля с. Олександрівка с. Острожани с. Охматів с. Павлівка с. Пугачівка с. Сабадаш с. Скибин с. Соколівка с. Сорокотяга с. Тетерівка с. Тинівка с. Хижня с. Червоний Кут с. Шуляки Звенигородський район с. Богачівка с. Боровикове с. Будище с. Вільхівець с. Водяники с. Гудзівка с. Гусакове с. Княжа с. Кобиляки с. Козацьке с. Мизинівка с. Моринці с. Неморож с. Озірна с. Пединівка с. Попівка с. Рижанівка с. Ризине с. Стебне с. Стецівка с. Тарасівка с. Хлипнівка с. Чемериське с. Чижівка с. Шевченкове с. Юрківка Золотоніський район с. Драбівці с. Крупське с. Чапаєвка с. Калениківка с. Королівське с. Борівське с. Софіївка с. Лукашівка с. Кривоносівка с. Кропивна с. Шабельниківська

Кількість

3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 0,2 0,2 0,81 0,25 0,2 0,2 0,26 0,2 0,56 0,73 0,2 0,2 0,1 1,6 1 0,15 0,15 0,1 0,51 2 0,15 0,15 0,2 0,3 0,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,75 1 1 0,35 0,8 1 1 2,2 0,22 0,56 1 0,92 0,5 1,2 0,5 1,23 0,8 1,08 1 0,87 1,2 1 0,04 1,2 1,2 0,91

1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1

1,5 0,7 8,8 0,3 2 1 1 1 1,2 1,2 0,5

125

№ з/п 1 119. 120. 121. 122. 123. 124. 125. 126. 127. 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178. 179.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Піщана с. Богдани с. Скориківка с. Синьооківка с. Гельмязів с. Каврай Другий с. Гладківщина с. Деньги с. Ковтуни с. Антипівка с. Привітне с. Каврай с. Вознесенське с. Домантове с. Плешкані с. Підставки с. Дмитрівська с. Поділ Кам’янський район с.Баландино с. Вербівка с. Грушківка с. Жаботино с. Каптеринівка с. Лебедівка с. Лубенці с. Лузанівка с. Михайлівка с. Радиванівка с. Райгород с. Ребедайлівка с. Ревівка с. Телепино с. Тимошівка с. Юрчиха Канівський район с. Горобіївка с. Григорівка с. Калеберда с. Козарівка с. Копіювате с. Кирилівка с. Ліпляво с. Литвинець с. Мартинівка с. Межирич с. Мельники с. Озерище с. Павлівка с. Полствин с. Попівка с. Потапці с. Прохорівка с. Пшеничники с. Степанці с. Таганча с. Хмільна с. Черниші с. Яблунів Катеринопільський район смт. Єрки с. Бродецьке с. Вербівець с. Вівкнено

Кількість

3 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 2 0,5 1 0,65 7,29 0,5 0,6 0,6 1,85 1 0,7 0,4 5 0,5 0,5 0,5 2 0,5

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 2 1 1 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1

0,7 0,5 0,3 1 0,1 0,6 1 0,6 0,5 0,2 1 0,5 0,5 0,8 0,6 0,25

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1

0,6 0,5 0,5 1 0,5 0,4 1 0,4 0,5 1,8 1 0,3 0,6 0,7 0,3 0,8 1,4 0,9 0,32 0,56 0,7 0,3 0,3

2 1 1 1

2,7 0,5 2 0,5

126

№ з/п 1 180. 181. 182. 183. 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 191. 192. 193. 194. 195. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217. 218. 219. 220. 221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229. 230. 231. 232. 233. 234. 235. 236. 237. 238. 239. 240. 241.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Гончариха с. Гуляйполе с. Єлизаветка с. Кайтанівка с. Киселівка с. Л.Балка с. Новоселиця с. М. Калигірка с. Пальчик с. Петриківка с. Потоки с. Розсоховатка с. Радчиха с. Стойково с. Ступичне с.С. Калигірка с. Ямпіль с. Ярошівка Корсунь – Шевченківський район с. Бровахи с. Виграїв с. Дацьки с. Деренківець с. Драбівка с. Завадівка с. Заріччя с. Квітки с. Киченці с. Кірове с.Комарівка с. Кошмак с. Моринці с. Нетеребка с. Пішки с. Сахнівка с. Селище с. Сидорівка с. Сотники с. Сухини смт. Стеблів с. Черепин с. Шендерівка Лисянський район с. Босівка с. Боярка с. Будище с. Виноград с. Бужанка с. Вотилівка с. Дашуківка с. Дібрівка с. Жабянка с. Журжинці с. Кам. Брід с. Мар'янівка с. Петрівка-Попівка с. Писарівка с. Погибляк с. Почапинці с. Ріпки с. Семенівка с. Смільченці с. Рубаний Мост с. Тихонівка

Кількість

3 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 2 0,15 0,7 0,61 3 0,4 0,4 2,8431 1 1 0,2 0,71 1,9 0,8 1 0,48 1,1 1,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,49 0,5 0,4 0,69 1 1 0,14 0,6 0,35 0,6 0,32 0,75 0,45 1 0,59 0,66 1,5 0,23 0,1 0,07 0,85 0,59 0,55

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1 1 0,3 1 0,3 1,1 1 0,3 0,3 1,5 0,1 0,4 1 2 1,2 1 1 0,6 0,4 0,7 0,1

127

№ з/п 1 242. 243. 244. 245. 246. 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265. 266. 267. 268. 269. 270. 271. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. 281. 282. 283. 284. 285. 286. 287. 288. 289. 290. 291. 292. 293. 294. 295. 296. 297. 298. 299. 300. 301. 302.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Федюківка с. Хижинці с. Чаплинка с. Шубині Стави с. Шестиринці с. Яблунівка Монастирищенський район с. Бачкурино с. Владиславчик с. Дібрівка с. Жовтневе с. Зюбриха с. Зарубинці с. Івахни с. Княжа Криниця с. Княжики с. Копієвата с. Коритня с. Леськово с. Лукашівка с. Петрівка с. Половинчик с. Попудня с. Сарни с. Сатанівка с. Степівка с. Тарнава с. Теолин с. Терлиця с. Халаїдово с. Чапаєвка с. Шабастівка с. Шарнопіль с. Цибулів Маньківський район с. Буки с. Багва с. Березівка с. Вікторівка с. Дзензелівка с. Добра с. Іваньки с. Крачківка с. Кривець с. Кищенці с. Кислин с. Кути с. Молодецьке с. Нестерівка с. Паланочка с. Подібна с. Попівка с. Чорна Кам'янка с. Роги с. Русалівка с. Харківка Смілянський район с. Балаклія с. Березняки с. Велика Яблунівка с. Голов'ятино с. Костянтинівка с. Куцівка с. Макіївка

Кількість

3 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 1 0,3 1,1 2 0,3 0,5

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1 0,5 0,5 0,5 1 0,5 1 1 0,5 1 0,5 0,5 0,1 0,5 1 3 1 1 0,5 1 0,5 0,5 1 0,5 1 0,5 1,3

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

2 1,5 0,4 2 1,5 1 2 1 2 1 0,1 0,2 0,5 2 0,5 1 2 0,8 0,6 1 0,5

1 3 1 1 1 1 1

0,5 1,5 0,5 1 0,2 0,4 0,5

128

№ з/п 1 303. 304. 305. 306. 307. 308. 309. 310. 311. 312. 313. 314. 315. 316. 317. 318. 319. 320. 321. 322. 323. 324. 325. 326. 327. 328. 329. 330. 331. 332. 333. 334. 335. 336. 337. 338. 339. 340. 341. 342. 343. 344. 345. 346. 347. 348. 349. 350. 351. 352. 353. 354. 355. 356. 357. 358. 359. 360. 361. 362. 363. 364.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість

2 с. Мала Смілянка с. Мельниківка с. Носачів с. Пастирське с. Плескачівка с. Попівка с. Самгородок с. Санжариха с. Сердюківка с. Сунки с. Ташлик с. Тернівка Тальнівський район с. Білашки с. Веселий Кут с. Вишнопіль с. Гордашівка с. Глибочок с. Заліське с. Зеленьків с. Здобуток Жовтня с. Кобринове с. Кобринова Гребля с. Колодисте с. Корсунка с. Криві Коліна с. Лащова с. Лісове с. Легедзино с. Лоташево с. Майданецьцьке с. Мошурів с. Онопріївка с. Павлівка І с. Папужинці с. Поташ с. Романівка с. Соколівочка с. Шаулиха с. Тальянки Уманський район с. Бабанка с. Берестівець с. Вільшанослобідка с. Вільшанка с. Гереженівка с. Гродзево с. Дмитрушки с. Дубова с. Затишок с. Коржева с. Коржовий Кут с. Кочержинці с. Кочубіївка с. Краснопілка с. Ладижинка с. Оксанино с. Острівець с. Паланка с. Рижавка с. Рогова с. Родниківка с. Свинарка с. Томашівка

3 2 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 1 0,5 0,4 0,1 0,3 0,7 0,5 0,7 0,2 0,5 0,5 0,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,1 0,2 0,8 1,5 1 1,1 1,1 1 0,6 0,5 0,4 0,6 0,7 0,3 0,7 0,5 0,4 1 1 1 0,2 0,4 0,4 0,6 0,8 0,5 0,8

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1,1 1,5 0,6 0,5 0,78 0,3 0,3 0,6 0,3 0,5 0,4 1 2 0,5 2 0,5 0,5 0,7 0,6 0,5 2,1 0,6 1,3

129

№ з/п 1 365. 366. 367. 368. 369. 370. 371. 372. 373. 374. 375. 376. 377. 378. 379. 380. 381. 382. 383. 384. 385. 386. 387. 388. 389. 390. 391. 392. 393. 394. 395. 396. 397. 398. 399. 400. 401. 402. 403. 404. 405. 406. 407. 408. 409. 410. 411. 412. 413. 414. 415. 416. 417. 418. 419. 420. 421. 422. 423. 424. 425.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Черповоди Христинівський район с. Вербувата с. Заячківка с. Ліщинівка с. М. Севастьянівка с. Ботвинівка с. В. Севастьянівка с. Зоряне с. Івангород с. К.Гребля с. Орадівка с. Осітна с. Пеніжкове с. Розсішки с. Синиця с. Сичівка с. Угловата с. Христинівка с. Ягубець с. Верхнячка с. Талалаївка с. Шельпахівка с. Шукайвода Черкаський район с.Байбузи с. Білозіря с. Будище с. Вергуни с. Дубіївка с. Думанці с. Кумейки с. Леськи с. Мошни с. Руська Поляна с. Сагунівка с. Софіївка с. Свидівок с. Степанки с. Тубільці с. Хацьки с. Худяки с. Хутори с. Червона Слобода с. Чорнявка с. Яснозіря смт. Ірдинь Чигиринський район с. Боровиця с. Головківка с. Галаганівка с. Зам'ятниця с. Матвіївка с. Медведівка с. Мельники с. Новоселиця с. Рацево с. Суботів с. Стецівка с. Тіньки с. Трушівці с. Худоліївка с. Вершанці с. Топилівка

Кількість

3 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

0,8 0,2 0,5 0,3 0,9 1 0,43 0,32 2 1 0,52 0,3 1,2 2 0,3 0,3 0,6 0,1 1 0,5 0,5 0,5

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

2,77 4 2,01 13,5 0,09 0,5 0,2 1,01 1,8 1,58 3,71 1,5 0,6 5 0,6 1 3 2 1,66 0,3 1 1

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1 0,8 0,3 0,5 0,5 2 2 0,5 1,5 0,3 1 2 0,3 1,6 0,8 0,5

130

№ з/п 1 426. 427. 428. 429. 430. 431. 432. 433. 434. 435. 436. 437. 438. 439. 440. 441. 442. 443. 444. 445. 446. 447. 448. 449. 450. 451. 452. 453. 454. 455. 456. 457. 458. 459. 460. 461. 462. 463. 464. 465. 466. 467. 468. 469. 470. 471. 472. 473. 474. 475. 476. 477. 478. 479. 480. 481. 482.

1. 2. 3.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 с. Іванівка Чорнобаївський район с. Богодухівка с. Васютинці с. Вереміївка с. Веселий Хутір с. Велика Бурімка с. Великі Канівці с. Жовнино с. Іркліївська сільська рада с. Комінтерн с. Красенівка с. Крутьки с. Кліщинці с. Ленінське с. Лихоліти с. Лукашівка с. Лящівка с. Мала Бурімка с. Москаленки с. Мохнач с. Мельники с. Нове Життя С. Новоукраїнка с. Придніпровське с. Ревбинці с. Першотравневе с. Старий Коврай с. Тимченки с. Франківка с. Хрестителево Шполянський район с. Антонівка с. Бурти с. Соболівка с. Марянівка с. Кримки с. Скотарево с. Васильків с. Капустино с. Іскрено с. Лозуватка с. Надточаївка с. Водяно с. Нечаєво с. Матусів с. Станіславчик с. Топильно с. Ярославка с. Веселий Кут с. Журавка с. Кавунівка с. Сигнаївка с. Сердегівка с. Маслівка с. Терешки с. Лип'янка с. Лебедин с. Товмацьке Усього Полігони Городищенський район Драбівський район Жашківський район

Кількість

3 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 1,2

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

1,8 0,1 0,5 0,5 0,5 0,2 0,3 1,5 1 1 0,3 0,2 1 0,2 2 0,5 0,7 0,5 0,2 1,2 1,2 0,5 0,3 0,5 0,1 0,4 0,6 0,6 2

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 511

0,24 1 0,84 0,8 0,8 0,34 2 1 0,5 0,5 1,9 1 0,1 1,2 0,85 0,7 3,2 0,5 1 0,7 1 1,4 0,2 0,8 1,5 1,5 0,5 456,13

1 1 1

3,42 11,10 2,31

131

№ з/п 1 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Звенигородський район Золотоніський район Кам’янський район Канівський район Катеринопільський район Корсунь-Шевченківський район Лисянський район Монастирищенський район Маньківський район Смілянський район Тальнівський район Уманський район Христинівський район Черкаський район Чигиринський район Чорнобаївський район Шполянський район Усього Всього по області Заводи по переробці твердих побутових відходів

Кількість

3 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 21 532 -

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 6,10 46,81 1,79 9,59 4,20 2,09 0,70 3,80 3,00 8,47 3,00 29,60 5,00 8,52 5,00 3,09 5,18 159,38 615,51 -

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 -

132

Табл.8.7 Поводження з непридатними пестицидами у 2010 році № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

10,549 18,889 2,535 13,901 7,025 8,3 12,988 1,923

57,66 8,558 33,624 29,67 8,928 17,432 12,316 54,95

Городищенський Драбівський Жашківський Звенигородський Золотоніський Кам'янський Канівський Катеринопільський Корсунь.Шевченківський Лисянський Маньківський Монастирищенський Смілянський Тальнівський Уманський Христинівський Черкаський Чигиринський Чорнобаївський Шполянський смт.Єрки, Катеринопільський район* Усього

385,9 -

685,148

Примітка: * Розміщено в спеціально створеному сховищі для довгострокового зберігання (50 років і більше).

Табл. 8.8 Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

1512163,5 1120400 74

1235910,9 794090,5 64

1550957,0 1053038 68

1526667,0 990959,6 65

133

Табл. 8.9 Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів в Черкаській області Назва підприємства. Адреса Назва виробництва

N з/п 1 2 3 4 5

7 8

ВАТ "Канівський маслосирзавод", м. Канів, вул. Леніна, 195 ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат", м. Звенигородка, вул. К. Маркса, 35 А ЗАТ "Миронівська птахофабрика", Канівський район, с. е іден, вул. Жовтнева, 25 Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна, м. Тальне, вул. Катеринопільська, 2 ЗАТ "Еко-Азот", м. Черкаси, вул. Смілянська, 2

ЗАТ "Черкасивторресурси", м. Черкаси, вул. Гоголя, 421 ТОВ "Черкаська продовольча компанія", м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1 ДП "Перемога Нова", Черкаський район, с. Будище, вул.Лесі Українки, 68

Спеціалізація (види відходів. Що утилізуються чи обробляються)

Утилізовано (оброблено) відходів за звітний (2010) рік, тонн

Знежирена сироватка

63203,761

Знежирена сироватка

40067,6

Відходи тваринного походження

85164,453

Відходи тваринного походження (трупна сировина, конфіскати, кістки)

15467

Курячий послід

5339,0

Макулатури паперова чи картонна

4691,335

Матеріали поліетиленові, полістерольні

997,252

Тара пластикова дрібна використана (ПЕТФ – пляшки)

4157,885

Відходи тваринного походження

697

Відходи тваринного походження

4807,615

ТОВ "Ергопак", м. Канів, вул. Леніна, 161/1

Полімери синтетичні зіпсовані, забруднені або е ідентифіковані, їх залишки, які не можуть бути використані за призначенням

1964,756

ЗАТ "Укршампіньйон", Канівський район, с. Литвинець

Курячий послід

17782

Всього

244339,657

134

Графік 8.1

Динаміка зменшення обсягів невідомих, непридатних та заборонених до засобів захисту рослин в Черкаській області за 2006 - 20 780 768,4 760 753,4 740

тонн

720 699,6 700

680

660

640 2006

2007

2008 рік

Кількість невідомих пестицидів з врахуванням 385,9 тонн, розміщених у спеціальному сховищі в

Графік 8.2

128

Динаміка зменшення кількості складів для зберігання невідомих, непридат використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 250

200

196

кількість одиниць

178

150 132

100

0 2006

2007

2008 рік

Кількість складів для зберігання непридатних пестицидів з урахуванням складу в смт. Є

129

9 ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки За даними Державної екологічної інспекції в Черкаській області в 2010 р. на території Черкаської області 33 суб’єкти господарювання здійснювали поводження (виробництво, використання, зберігання та знищення) з небезпечними хімічними речовинами. Фактично протягом року було використано 41,9 тис. т отруйних речовин, вироблено 41,7 тис. т та знищено 0,308 тис. т. Єдиним виробником небезпечних хімічних речовин в області є ВАТ «Азот». Товариство виробляє гідроксиламін сульфат. ВАТ "Азот" є також найбільшим користувачем небезпечних речовин в області. В 2010 році ним використано 41,7 тис. т отруйних речовин, що складає 99,5 % від загальної кількості усіх використаних небезпечних хімічних речовин. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», протягом 2010 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області видано суб’єктам господарювання регіону 47 дозволів на здійснення операцій з небезпечними речовинами. 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Складовою частиною екологічної безпеки є постійний державний нагляд та контроль стосовно об’єктів, діяльність яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а отже, є екологічно небезпечною. В Черкаській області нараховується 150 екологічно небезпечних об’єктів, які відносяться до різних видів економічної діяльності. Перелік екологічно небезпечних об’єктів Черкаської області наведений в таблиці 9.1. Найбільш потужні підприємства, які здійснюють екологічно небезпечну діяльність, відносяться до хімічної промисловості, енергетики та агропромислового комплексу. До них належать ВАТ "Азот", ВП "Черкаська ТЕЦ" ВАТ "Черкаське хімволокно", ЗАТ "Миронівська птахофабрика". До переліку об’єктів, які становлять екологічну небезпеку, входять також підприємства машинобудівної, харчової, будівельної, фармацевтичної промисловості, комунального господарства. Постійний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання в різних галузях господарської діяльності проводиться Державною екологічною інспекцією в Черкаській області. 130

В 2010 році інспекторами перевірено 2233 об’єкти, в тому числі, екологічно небезпечні. В результаті перевірок за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері охорони атмосферного повітря, поводження з відходами та отруйними речовинами, користування надрами та водою, ведення первинно-облікової та звітної документації до адміністративної відповідальності притягнуто 2024 особи на суму 622,792 тис. грн.; у 58-ми випадках – призупинено виробничу діяльність об’єктів. Порушникам природоохоронного законодавства пред'явлено 219 претензій та позовів за екологічні збитки на суму 8054,156 тис. грн.

131

Табл. 9.1 Перелік екологічно небезпечних об’єктів Черкаської області № з/п

Назва об'єкту

3. 4. 5.

ЗАТ "Миронівська птахофабрика", Канівський р-н, с. Степанці, вул. Жовтнева, 2 ДП "Перемога Нова", Черкаський р-н, с. Будище, вул. Л.Українки, 68 ТОВ "Черкаська м’ясна компанія", м. Черкаси, бульв. Шевченка, 205, оф. 407 ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня", Черкаський р-н, с. Хутори, вул. Центральна, 2 ТОВ "Черкаська птахофабрика", Черкаський район, с. Худяки

Вид економічної діяльності 3 Сільське господарство, мисливське та лісове господарство Розведення птиці, виробництво м’яса, торгівля м’ясом

Розведення птиці

Розведення свиней Розведення птиці Розведення птиці

ВАТ "Чорнобай-птиця", смт. Чорнобай

Розведення птиці

СТОВ "Надія", Катеринопільський р-н, с. Вікнине, вул. Третяка, 1

СВК "Козацький", Звенигородський р-н, с. Козацьке

Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане с/г)

СТОВ "Коробівське", Золотоніський р-н, с. Кедина Гора

Тваринництво

10.

СТОВ "Лан", Смілянський р-н, с. Плоске, вул. Карпенка-Карого, 4

Тваринництво

11.

ПП "АФ "Лебідь", м. Корсунь-Шевченківський, вул. Комуністична, 48

12.

Корпорація "Украгротех", м. Христинівка, вул. Леніна, 8

13.

ВАТ "Лавр", Смілянський р-н, с. Миколаївка, вул. Ржевська, 9

Тваринництво

Відомча належність (форма власності) 4 приватне

Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі Селищні та сільські ради та їх виконавчі комітети, колективна Міністерство аграрної політики України, приватна Селищні та сільскі ради та їх виконавчі комітети, приватна Орендні підприємства і організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна

Примітки 5 Державного значення

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Розведення птиці

приватна

Обласного значення

Тваринництво

Орендні підприємства і організації орендарів, створені на базі державних підприємств

Обласного значення

Змішане сільське господарство

колективна

Обласного значення

130

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Вирощування зернових та технічних культур

приватна

Примітки Обласного значення

14.

ФГ "Вікторія", м. Монастирище, вул. Горького, 22

Рибне господарство

26.

АСРПТЗТ ім. Шевченка, с. Червона Слобода, Черкаський район ЗАТ "Вільшанка", с. Лазівок, Черкаський район Рибдільниця "Червона Слобода" Лиманне рибне господарство "Худяки", Черкаський район АСРПТЗТ "Канівриба", Канівський район Рибдільниця "Степанці", Канівський район АТЗТ "Прогрес", с. Іракліїв, Чорнобаївський район Іркліївський риборозплідник, Чорнобаївський район Рибгосп "Гірський Тікич", Жашківський район Рибгосп "Телепіно", Кам’янський район ВАТ "Лисянська рибоводномеліоративна станція", Лисянський район Рибгосп "В’язівок", Городищенський район

27.

ВАТ "Азот", м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72

28.

ВП "Черкаська ТЕЦ" ВАТ "Черкаське хімволокно", м. Черкаси, просп. Хіміків, 74

Виробництво та розподілення тепла та електроенергії

29.

ВАТ "Монфарм", м. Монастирище, вул. Заводська, 8

Виробництво фармацевтичних препаратів

30.

ВАТ "Вітаміни", м. Умань, вул. Ленінської "Іскри", 31

Виробництво фармацевтичних препаратів

31.

ДП "Черкаси-Фарма", м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/30

32.

ВАТ "Ватфарм", м. Черкаси, просп. Хіміків, 66

33.

ЗАТ "Технолог", м. Умань, вул. Мануільського, 8 Комунальне підприємство "Черкасиводоканал", м. Черкаси КП "Міський водоканал", м. Золотоноша

15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25.

34. 35.

Обласного значення

Вирощування риби

колективна

Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби

колективна колективна колективна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби Вирощування риби

колективна колективна колективна державна колективна колективна колективна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Вирощування риби Промисловість Хімічна промисловість (виробництво мінеральних добрив)

колективна

Обласного значення

Виробництво основних фармацевтичних продуктів

Міністерство промислової політики України, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Міністерство охорони здоров’я України

Державного значення Державного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Виробництво фармацевтичних препаратів

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна приватна

Комунальне та побутове водопостачання м. Черкаси

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Бавовнопрядіння

Обласного значення Обласного значення

131

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

36.

Монастирищенське ВУЖКГ

37.

КП "Уманьводоканал", м. Умань

Збір, очищення та розподілення води

38.

Тальнівське КП "Водоканал", м. Тальне

Збір, очищення та розподілення води

39.

Ватутінське КВП "Водоканал", м. Ватутіне

Збір, очищення та розподілення води

40.

КП "Вод Гео", м. Сміла

Збирання, очищення та розподілення води

Збір, очищення та розподілення води

Відомча належність (форма власності) комунальна Обласні, Київська та Севастопольська міські ради, комунальна Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, комунальна Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети, комунальна Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети, комунальна

Примітки Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

41.

КП "Управління ВКГ", м. Канів

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

42.

КП "Комунальник- М", смт. Маньківка

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

43.

Драбівське ВУЖКГ, смт. Драбів

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води Збір, очищення та розподілення води Збір, очищення та розподілення води

комунальна комунальна комунальна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

Прибирання сміття, боротьба із забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Обласного значення

Збір, очищення та розподілення води

комунальна

Обласного значення

45. 46. 47.

Районне комунальне підприємство "Кам’янський водоканал", Кам’янський район Лисянське КП "Водоканал", Лисянський район КП "Комунальник", Городищенський район КП "Водоканал", м. Корсунь-Шевченківський

48.

Звенигородське КП ВКГ

49.

Катеринопільське селищне КСП "Господарник"

44.

50. 51. 52. 53. 54. 55.

ЛКП "Сільський сервісний центр", с. Леськи, Черкаський район Підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів", м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 ЗАТ "Еко-Азот", м. Черкаси, вул. Смілянська, 2 ПП "ЛЮМО", м. Черкаси, вул. Енгельса, 118 АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат", м. Черкаси, вул. Енгельса, 170 ТОВ "Черкаський деревопросочувальний комбінат", Золотоніський р-н, с. Чапаївка, вул. Заводська, 1

Хімічна промисловість Виробництво мінеральних добрив та азотних сполук Виробництво розчину гальмів Виробництво шовкових тканин Лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини

Держкомітет промислової політики України, загальнодержавна Міністерство аграрної політики приватне Міські, районі у містах ради та їх виконавчі комітети колективна

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

132

№ з/п 56. 57. 58. 59.

Назва об'єкту ВАТ "Черкаський приладобудівний завод", м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 5/1 ДП "Фотоприлад", м. Черкаси, вул. Б.Вишнвецького, 85 ПП "Футур-Плюс", м. Черкаси, вул. Луначарського, 15, кв. 5 ДП "Автоскладальний завод № 2 ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2

60.

ВАТ "Машинобудівний завод ім. Лепсе", м. Золотоноша, вул. Шевченка, 18

61.

ВАТ "НВП "СЕМЗ", м. Сміла, вул. Коробейника, 1

62.

ВАТ "Черкаський автобус", м. Черкаси, вул. Різдвяна, 292

63.

ТОВ "Кам’янський машинобудівний завод", м. Кам’янка, вул. Леніна, 40

64. 65. 66. 67. 68.

ДП "Приладобудівний завод "Райдуга", м. Сміла, вул. Мазура, 24 Філія Концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський авторемонтний завод", м. Черкаси, вул. Енгельса , 277 ВАТ "Уманський завод "Мегомметр", м. Умань, вул. Радянська, 49 ТОВ "Лакофарбовий завод "Аврора", м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 3 ТОВ "Діамант-Канів", м. Канів, вул. Леніна, 127Б

Відомча належність (форма власності) Міністерство промислової політики України, колективна Державний комітет промислової політики України

Обласного значення

Оброблення та нанесення покриттів на метали

приватна

Обласного значення

Виробництво автомобілів

колективна

Обласного значення

Вид економічної діяльності Виробництво електричних машин і апаратури Виробництво оптичного та фотографічного устаткування

Виробництво машин для металургії Ремонт (спеціалізований) залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу Виробництво автомобільного транспорту Виробництво машин та устаткування

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Примітки

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Виробництво контрольно-вимірювальних приладів

державна

Обласного значення

Технічне обслуговування та ремонт автомобілів

Міністерство оборони України

Обласного значення

Виробництво (без ремонту) електророзподільної та контрольної апаратури

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

Виготовлення лакофарбних виробів

приватна

Обласного значення

Виробництво інших верстатів

приватна Орендні підприємства і організації орендарів, створені на базі державних підприємств Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

69.

ЗАТ "Укршампіньйон", Канівський р-н, с. Литвинець, вул. Грибна, 1

Перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесених до інших угруповань

70.

ВАТ "Уманьферммаш", м. Умань, вул. Енергетична, 21

Виробництво (без ремонту) машин та обладнання для тваринництва та кормовиробництва

71.

Канівська ГЕС, м. Канів

Виробництво електроенергії

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

133

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

72.

ЗЕА "Новосвіт", Лоташівська ГЕС, с. Лоташеве, Тальнівський район

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

73.

ЗЕА "Новосвіт", Звенигородська ГЕС, м. Звенигородка

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

74.

ЗЕА "Новосвіт", СтеблівськаГЕС, с. Стеблів, Корсунь-Шевченківський район

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

75.

ЗЕА "Новосвіт", Лисянська ГЕС, смт Лисянка

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

76.

ЗЕА "Новосвіт", Корсунь-Шевченківська ГЕС, м. Корсунь-Шевченківський

Виробництво електроенергії

приватна

77.

ЗЕА "Новосвіт", Гордашівська ГЕС, с. Гордашівка, Тальнівський район

Виробництво електроенергії

приватна

Обласного значення

78.

ВАТ "Пальміра цукор", с. Вознесенське, Золотоніський район

Виробництво цукру

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

Виробництво цукру

колективна

Обласного значення

Виробництво цукру

колективна Державне агентство з управління державним матеріальним резервом, загальнодержавна Колективні підприємства, засновані на власності трудового колективу, колективна

Обласного значення

Виробництво цукру

приватна

Обласного значення

Обслуговування та ремонт автомобільних шляхів

комунальна

Обласного значення

Діяльність з оброблення рідких відходів Зрошування с/г угідь

колективна державна

Обласного значення Обласного значення

№ з/п

79. 80.

ТОВ "Цибулівський цукровий завод", Монастирищенський район ТОВ "СЕВ АГРО", Тальнівський район

81.

Державне підприємство "Златодар" ДП "Іваньківський цукровий завод", с. Іваньки, Маньківський район

82.

ТОВ "Оберіг", Жашківський район

Виробництво борошна Виробництво цукру

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

85. 86.

ТОВ "Приват Агро-Черкаси", Набутівська філія, Корсунь-Шевченківський район КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", м. Черкаси ВАТ "Веста", м. Золотоноша Тальнівське МУВГ

87.

Правобережне МУВГ, Черкаський район

Зрошування с/г угідь

державна

Обласного значення

88.

Лівобережне МУВГ, с. Чапаївка, Золотоніський район

Зрошування с/г угідь

державна

Обласного значення

83. 84.

134

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

89.

ТОВ "Черкаська продовольча компанія"

Виробництво м’яса і субпродуктів

90.

ЗАТ "Юрія", м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108

Виробництво молочних продуктів

91.

ВАТ "Молочноконсервний комбінат", м. Тальне, вул. Польова, 1

Виробництво молочних продуктів

92. 93. 94.

ДП "Іваньківський спиртовий завод", Маньківський р-н, с. Іваньки, вул. Робоча, 4 ВАТ "Жашківський маслозавод", м. Жашків, вул. Масло заводська, 6 ДП "Косарський спиртовий завод", Кам'янський р-н, с. Косарі, вул. Кірова, 1

Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро - горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

ВАТ "Смілянський цукрокомбінат", м. Сміла, вул. Р.Люксембург, 6

Виробництво цукру

100.

Виробництво дистильованих алкогольних напоїв Виробництво молочних продуктів (молочна промисловість) Надання послуг Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

101.

ВАТ "Христинівський молокозавод", м. Христинівка, вул. Пушкіна, 24

Виробництво молочних продуктів

102.

ВАТ "Канівський маслосирзавод", м. Канів, вул. Леніна, 195

Виробництво молочних продуктів

103. 104. 105.

ТОВ "Черкаський завод безалкогольних напоїв "СЕСА", м. Черкаси, вул. Пацаєва, 2/1 ТОВ "АВІС-1", м. Кам’янка, вул. Борисової, 80 ВАТ "Корсунь-Шевченківський "Райагрохім", м. Корсунь-Шевченківський, вул. Калова, 29

Обласного значення

Виробництво молочних продуктів (молочна промисловість)

96.

99.

Обласного значення

Виробництво молочних продуктів

98.

Обласного значення

Міністерство аграрної політики

ЗАТ "Золотоніський маслоробний комбінат", м. Золотоноша, вул. Г.Лисенко, 18

ТОВ "Нові напої", м. Жашків, вул. Перемоги, 10 ВАТ "Іркліївський маслосирзавод", Чорнобаївський р-н, с. Іркліїв, вул. Леніна, 2 ТОВ "Агросервіс", м. Жашків, вул. Перемоги, 2а ДП "Кам`янський спиртогорілчаний комбінат", м. Кам’янка, вул. Сердюка, 1

Примітки

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

95.

97.

Відомча належність (форма власності) колективна Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі, колективна Орендні підприємства та організації орендарів, створені на базі державних підприємств, колективна

Виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв Перероблення молока та виробництво сиру Надання послуг

Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна приватна

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

приватна

Обласного значення

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Обласного значення Обласного значення

колективна

Обласного значення

колективна

Обласного значення

приватна

Обласного значення

135

№ з/п

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

Виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання

колективна

Обласного значення

106.

ТОВ "Світ ласощів", м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11

107.

ВАТ "Уманьпиво", м. Умань, вул. Ленінської "Іскри", 29

108.

ВАТ "Корсунь-Шевченківський маслосирзавод", м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 331

109.

ТОВ "Облагрохім-Черкаси", м. Черкаси, вул. Піонерська, 54

110.

ВАТ "Городищенський маслозавод", м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля, 5

111.

ТОВ "Еліт", м. Сміла, вул. Р.Люксембург, 4

112.

ТОВ "Драбівський молокозавод", Драбівський р-н, с. Драбове-Барятинське, вул. Заводська, 4

Виробництво молочних продуктів

113.

ВАТ "Шполянський молокозавод", м. Шпола, вул. Лебединська, 140

Виробництво молочних продуктів

114. 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123.

ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат", м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35А ПП "Імперіал Плюс", смт Чорнобай, вул. Леніна, 177 ТОВ "Інфоазот", смт Лисянка, вул. Вокзальна, 37 ТОВ "Сиророб", Катеринопільський р-н, с. Мокра Калигірка, пров. Жовтневий, 4 ВАТ "Ватутінський м’ясокомбінат", м. Ватутіне, Індустріальне шосе, 1 ПП "Агрохімзахист зерно продукт", м. Черкаси, вул. Піонерська, 54 ДП "Уманський лікеро-горілчаний завод", м. Умань, вул. Ленінської "Іскри", 27 ВАТ "Золотоношам′ясо", м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 24 ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" ТОВ "Національна горілчана компанія", м. Кам’янка, вул. Сердюка, 1

Виробництво мінеральних вод та прохолодних напоїв Виробництво молочних продуктів Надання послуг Виробництво молочних продуктів Виробництво молочних продуктів та морозива

Виробництво молочних продуктів (молочна промисловість) Виробництво молочних продуктів Надання послуг

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна приватна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

колективна

Обласного значення

приватне приватна

Обласного значення Обласного значення

Виробництво молочних продуктів

колективна

Обласного значення

Виробництво м’ясних продуктів

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств, колективна

Обласного значення

Надання послуг

приватна

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Виробництво м’ясних продуктів

Міністерство аграрної політики, колективна

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів

Міністерство аграрної політики

Обласного значення

136

№ з/п 124. 125. 126.

127. 128. 129. 130.

131.

132. 133. 134. 135. 136.

137. 138. 139.

Назва об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

ТОВ "Райагрохім", Монастирищенський р-н, Надання послуг приватна с. Нове Місто, вул. Паркова, 2 ВАТ "Чорнобайагрохім", смт Чорнобай, Надання послуг колективна вул. Золотоніська, 20 ТОВ "Фабрика агрохімікатів", м. Черкаси, Виробництво пестицидів та інших агрохімічних приватна вул. Сурікова, 9/1 продуктів Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; інше ТОВ "Добробут Еко Україна", Збирання та знищення інших відходів приватна м. Черкаси, вул. Енгельса, 253 Городищенський міський полігон ТПВ, Управління на рівні районів, міст, районів у містах комунальна м. Городище, вул. Грушевського, 11 Драбівський селищний полігон ТПВ, Управління на рівні сіл та селищ комунальна смт. Драбів, вул. Гагаріна, 17 Жашківське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства, комунальна види діяльності м. Жашків, вул. Леніна, 50 Ватутінське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства, комунальна види діяльності м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 6 Звенигородське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства, комунальна види діяльності м. Звенигородка, вул. Кірова, 13 Б Золотоніський міський полігон ТПВ, Управління на рівні районів, міст, районів у містах комунальна м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8 Кам'янський міський полігон ТПВ, Управління на рівні районів, міст, районів у містах комунальна м. Кам’янка, вул. Леніна, 37 КП "Житлово-експлуатаційна контора", Збирання та знищення інших відходів комунальна м Канів, вул. Шевченка, 69 КП "Катеринопільське виробниче управління житловоПрибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні комунального господарства", смт. Катеринопіль, комунальна види діяльності вул. Петровського, 38 КП "Комбінат комунальних послуг" КорсуньШевченківської міської ради Черкаської області, Збирання та знищення інших відходів комунальна м. Корсунь-Шевченківський, вул. Суворова, 15 Лисянський селищний полігон ТПВ, Управління на рівні сіл та селищ комунальна смт. Лисянка, пл. Миру, 30 Маньківський селищний полігон ТПВ, Управління на рівні сіл та селищ комунальна смт. Маньківка, вул. Шевченка, 9

Примітки Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення Обласного значення

Обласного значення Обласного значення Обласного значення

137

№ з/п 140.

141.

142.

143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150.

Назва об'єкту КП "Монастирищенське виробниче управілння житлово-комунального господарства", м. Монастирище, пров. І. Франка, 1 а Управління житлово-комунального господарствакомунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради, м. Сміла, вул. Свердлова, 97 ЗАТ "Комунальник", м. Тальне, вул. Скворцова, 34 Уманське КП "Комунальник", м. Умань, вул. Шолом Алейхема, 30 Христинівське виробниче управління житловокомунального господарства, м. Христинівка, вул. Стадіонна, 2 КП "Черкаська служба чистоти", м. Черкаси, вул. Чайковського, 117 ТОВ "Українська екологія", с. Руська Поляна, вул. Леніна, 97 КП "Чигиринське", м. Чигирин, вул. Слави, 22 Чорнобаївське комунальне підприємство "Виробниче управління житлово-комунального господарства", смт. Чорнобай, вул.. Крупської, 2 а Шполянський міський полігон ТПВ, м. Шпола, вул. Пролетарська, 59

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Інша діяльність з прибирання сміття та очищення інших територій

Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, акціонерні товариства, торгові будинки та інші організації, створені на добровільній основі

Обласного значення

Здавання в оренду власного нерухомого майна

комунальна

Обласного значення

Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності

комунальна

Обласного значення

Діяльність автомобільного вантажного транспорту

комунальна

Обласного значення

Діяльність з оброблення твердих відходів

приватна

Обласного значення

Збирання і оброблення стічних вод

комунальна

Обласного значення Обласного значення

Збирання, очищення та розподілення води

комунальна

Управління на рівні районів, міст, районів у містах

комунальна

Примітки Обласного значення Обласного значення

Обласного значення

Оптова торгівля хімічними продуктами. Діяльність приватна Обласного значення автомобільного вантажного транспорту Перелік підготовлений за критеріями, визначеними постановою КМУ від 19.03.08 № 212 "Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)" та постановою КМУ від 27.07.95 № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" ПП "Хімтранс", м. Черкаси, вул. Гоголя, 409, кв. 99

138

9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія В області визначений перелік підприємств, організацій, установ та медичних закладів Черкаської області, діяльність яких пов’язана з утворенням радіоактивних відходів. Відповідно до Порядку проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів, затвердженого наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 11.02.2003 №27 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.02.2003 №160/7481 загальна організація проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів на всіх підприємствах, в організаціях і установах області здійснюється головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. 9.3.1 Радіаційне забруднення територій В Черкаській області підприємства атомної енергетики, урановидобувної та уранопереробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгенофазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях. У відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 23.07.1991 № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 103 населених пункти на території 13 районів області підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", і підлягають дозиметричній паспортизації. В тому числі 2 населені пункти віднесені до дозового інтервалу четвертої зони (0,5-1 мЗв/рік), 101 – до п’ятого дозового інтервалу, де паспортні дози виявилися нижчими за 0,5 мЗв/рік. Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га. 4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст Cs137 у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м-2. Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції та інші організації. 139

За даними Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції станом на кінець 2010 року із загальної площі 3306,41 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2, щільність забруднення радіонуклідами 90Sr не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території області на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 9 з 20 обстежених районів, показники в інших районах коливались від <0,02 до 0,15 Кі/км2. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології протягом 2010 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області середні за місяць значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікроРентген за годину), тобто не перевищували контрольованих рівнів природного гамма-фону і знаходились на рівні 2009 року: - на МС Черкаси – 10-12 мкР/год; - на МС Жашків – 13 мкР/год; - на МС Звенигородка – 13-14 мкР/год; - на МС Золотоноша – 11-13 мкР/год; - на МС Канів - 14 мкР/год; - на МС Сміла – 12-13 мкР/год; - на МС Умань – 12-13 мкР/год; - МС Чигирин – 11-12 мкР/год. Контрольний рівень природного гамма-фону становить - 25 мкР/год. Середньодобові значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання протягом року були в межах 10-18 мкР/год. Значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання в 18 мкР/год було зафіксовано на МС Золотоноша, 16 мкР/год – на МС Звенигородка, золотоноша, Умань, Сміла, значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання 15 мкР/год відмічалися на всіх станціях. Виміри щільності бета - активних випадінь враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди. Добові значення радіоактивних випромінювань на території АМСЦ Черкаси за січень-листопад 2010 року були в межах 0,4 – 3,1 3,4 Бк/м2 (Бекерель на м2). Сума бета активних випадінь з атмосфери за місяць коливалась від 29,9 – 55,8 Бк/м2. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу. Отже, у 2010 році всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями. Радіаційний стан водних об'єктів басейну Дніпра після аварії на ЧАЕС визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозборів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного 140

радіоактивного забруднення води, є особливості гідрометеорологічних умов. Головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції вздовж каскаду Дніпровських водосховищ є басейн річка Прип'ять, тому умови формування поверхневого стоку на території її водозабору мають вирішальний вплив на радіаційний стан вод всього каскаду. По довжині Дніпровського каскаду водосховищ, внаслідок процесів седиментації і розбавлення дніпровської води більш чистими водами бокових приток, вміст радіонуклідів зменшується. У Канівському водосховищі в районі м. Канева, верхній б'єф ГЕС, об'ємна активність 90Sr коливалась в межах 18,4 - 44,5 Бк/м3, активність 137Сs змінювалась в межах 3,78- 8,65 Бк/м3. Результати спостережень є набагато меншими за норматив, який визначено у "Допустимих рівнях вмісту радіонуклідів 137Сs та 90Sr у харчових продуктах та питній воді" (ДР - 2006) . За ДР - 2006 допустимий вміст 137Сs та 90 Sr питній воді складає 2000 Бк/м3 кожного. Наведені вище результати свідчать, що забруднення води техногенним 137 Сs та 90Sr зменшується. Рівні забруднення води практично досягли перед аварійних значень і якщо не буде стихійних небезпечних гідрометеорологічних явищ у басейнах Прип’яті та Дніпра радіаційний стан води Дніпровського каскаду водосховищ та території Черкаської області буде і надалі поліпшуватись. 9.3.2 Радіоактивні відходи На території області радіоактивні відходи відсутні.

141

10 ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва Промисловість області об'єднує 305 підприємств, на яких зайнято 60105 працюючих. За підсумками роботи у 2010 році проти 2009 року забезпечено приріст обсягів промислового виробництва області на 17,1 %. Фінансовий результат до оподаткування за січень-грудень 2010 року по промисловості в цілому становить 312,5 млн. грн. збитків. У звітному періоді збитки отримало 37,6% підприємств на суму 806,9 млн. грн. Решта, 62,4%, отримали прибутки на суму 494,4 млн. грн. Обсяг інвестицій залучених в основний капітал у 2010 року становить більше 1 млрд. грн., що на 18% більше, ніж у 2009 році. Середня заробітна плата у промисловості становила 2028 грн. Табл. 10.1 Індекси промислової продукції за основними видами діяльності за 2010 рік у відсотках Галузь Промисловість Добувна та переробна промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість з неї Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Хімічна та нафтохімічна промисловість Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Машинобудування Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Грудень 2010р. до листопада 2010р. 105,4

Грудень 2010р. до грудня 2009р. 106,5

105,4 64,3 106,4

107,8 104,2 107,9

120,1 124,2 120,0

93,2 120,0

100,5 133,8

123,1 124,8

95,8

87,1

97,1

100,3 112,4 64,2

68,4 89,5 96,6

89,2 124,1 107,5

91,8 135,5

97,9 190,3

104,3 113,1

105,1

101,2

104,5

2010р. до 2009р. 117,1

142

Рис. 10.1 Питома вага галузей в загальних обсягах виробництва за 2010 рік Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 0,7% Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 1,0% Хімічна промисловість 21,7%

Машинобудування 8,6%

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 12,0%

Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність 2,8%

Добувна промисловість 1,0%

Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини 0,3%

Виробництво харчових продуктів та напоїв 50,8%

Легка промисловість 1,0%

10.2 Вплив на довкілля 10.2.1 Гірничодобувна промисловість В області нараховується 11 підприємств, які займаються добувною промисловістю із загальним обсягом викидів у 2010 році 755,915 т та скидів шахтно-кар’єрних вод в кількості 1,89 млн. м3. Найбільше негативного впливу на довкілля чинить видобуток корисних копалин (крім паливно-енергетичних), а найменше – добування паливно-енергетичних корисних копалин; вугілля, лігніну і торфу; добування та агломерація торфу. Основними причинами негативного впливу на навколишнє природне середовище при проведенні гірничовидобувних робіт є засмічення території побутовими та виробничими відходами, не здійснення повного збору відходів буріння по кожному виду окремо. Також, не завжди оснащуються транспортні засоби гумовими гусеницями та пневмокартами, які завдають значно меншої шкоди грунтово-рослинному покриву. При видобутку корисних копалин відкритим способом геологічне середовище порушується виїмками гірських порід – кар’єрами, площа і глибина яких може досягати великих розмірів. Тому є потреба у здійсненні рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин. Так, в області потребують рекультивації 1894 га відпрацьованих земель. 10.2.2 Металургійна промисловість На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і 143

особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін. В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо. В Черкаській області промислове значення має Носачівське родовище апатит-ільменітових руд, на базі якого планується будівництво гірничозбагачувального комбінату. Всього в області нараховується 8 підприємств, які займаються металургійним виробництвом та виробництвом готових металевих виробів, загальна кількість викидів яких становить 36,336 т/рік, а обсяг скидів стічних вод становить 0,237 млн. м3 (0,1% від загальної кількості стічних вод). 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість Хімічна діяльність людства дуже різноманітна і супроводжує його практично скрізь. Власне кажучи, хімічна переробка природи є невід’ємна в нашому житті. Зростання хімічного виробництва призвело до збільшення кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища і людей. Так в області діють 9 підприємств, які займаються хімічним виробництвом. Щорічні викиди даних підприємств становлять 6966,98 т забруднюючих речовин. До поверхневих водних об’єктів скинуто 49,96 млн. м 3 нормативно очищених стічних вод. Окрім впливу на природне середовище, дані підприємства безпосередньо впливають на здоров'я людей. Насамперед із значним ризиком пов’язаний сам процес виробництва, оскільки персонал постійно працює в атмосфері з підвищеною концентрацією цих речовин. Значні складності пов'язані із зберіганням отруйних речовин, хімічних засобів захисту рослин. Джерела забруднюючих речовин різноманітні, також багаточисельні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери. Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм, водотоків і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т.п.). Так, мінімальна залишкова кількість пестицидів у ґрунтах Черкаської області становить <0,01 мг/кг, а максимальна – 1,2 мг/кг. 10.2.4 Харчова промисловість Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що 144

випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій визначає значні відмінності у забрудненні довкілля. В області нараховується 134 підприємства переробної промисловості, які за 2010 рік викинули в атмосферне повітря 10448,784 т забруднюючих речовин. Усі підприємства потребують великої кількості води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище. Так, у 2010 році підприємствами харчової промисловості забрано 8,394 млн. м3 води, а скинуто 4,458 млн. м3 стічних вод, що становить 0,5% від загального скиду. 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва Сьогодні під екологізацією розуміють процес поступового і послідовного впровадження систем технологічних, управлінських та інших рішень, які дозволяють підвищувати ефективність використання природних ресурсів і умов поряд з покращенням або хоча б збереженням якості природного середовища. Це одна з головних вимог сучасності в умовах глобальної екологічної кризи. В соціально-економічному плані екологізація повинна спиратися на перехід до природозберігаючих методів господарювання, а в технічному – на екологізацію технологій виробництва і природокористування Ідеального механізму екологізації не існує. Вона знаходиться на перших фазах свого розвитку. Процес екологізації поступовий і довготривалий. Він залежить від екологічної свідомості людей, психологічного настрою, їх екологічної кваліфікації та в значній мірі від фінансових можливостей підприємств.

145

11 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві Економічні тенденції в сільському господарстві. Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції за 2010 рік зріс на 5% порівняно з 2009 роком, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 8,7%. У 2010 році зібрано 2531 тис. тонн зернових культур, з них пшениці – 840 тис. тонн, кукурудзи – 1234, проса – 5, гречки – 4,6 тис. тонн, соняшнику зібрано 303 тис. тонн, сої – 111, картоплі – 804, овочів – 259 тис. тонн. В 2010 році сільгосппідприємствами внесено 71,4 тис. тонн діючої речовини мінеральних та 1180,5 тис. тонн органічних добрив, що становить 72кг діючої речовини на гектар. В області створено 31 сільськогосподарський обслуговуючий кооператив у таких районах: Драбівському, Жашківському, Канівському, Катеринопільському, Корсунь-Шевченківському, Маньківському, Уманському, Христинівському, Шполянському – по одному, Городищенському, Звенигородському, Золотоніському Лисянському, Черкаському, Чорнобаївському – по два, Кам'янському, Смілянському – по три, Монастирищенському – чотири. Відсутні кооперативи в 2 районах області: Тальнівському та Чигиринському. З Державного бюджету за всіма бюджетними Програмами економічної класифікації видатків, в тому числі і на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників області надійшло 108,8 млн. гривень, що на 51,9 млн. гривень більше до минулого року. Станом на 1 січня 2011 року банківськими установами видано підприємствам АПК області кредитів в розмірі 1140,8 млн. гривень. Рівень середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства за 2010 рік зріс у порівнянні до відповідного періоду минулого року на 20,4% і становить 1608 гривень. Найвищий її рівень у господарствах: Канівського (3495,3 грн.), Лисянського (1777,66 грн.) та Золотоніського (1686,22 грн.) районів. Найнижчий у господарствах Шполянського (1126,21 грн.), Маньківського (1157,75) та Тальнівського (1223,42 грн.) районів. За статистичними даними станом на 1 січня 2011 року загальна сума невиплаченої заробітної плати працівникам сільськогосподарських підприємств складає 3974,4 тис. гривень. 146

Станом на 1 січня 2011 року заборгованість із заробітної плати працівникам економічно-активних підприємств складає 936,7 тис. гривень. У порівнянні до початку року борг зменшився на 235,5 тис. гривень, за грудень збільшився на 829,4 тис. гривень. Заборгованість мають два підприємства Черкаського району ЗАТ "Агротепличний комбінат" в сумі 220 тис.грн. та ВАТ Птахофабрика "Перше травня" – 716,7 тис. гривень. У структурі загальної суми заборгованості найбільша питома вага – 2982,7 тис. гривень, або 75 %, – припадає на підприємства-банкрути. В області практично завершено розрахунки за оренду земельних та майнових паїв. Станом на 10.02.2011 за земельні частки орендарями виплачено 366,6 млн. грн. гривень, або 99,3% від нарахованого. За орендоване майно пайових фондів розрахунки проведено на 99,8%. Соціальні тенденції в сільському господарстві. Однією з важливих складових господарського механізму сільськогосподарських підприємств є оренда земельних і майнових паїв. Орендні відносини стали тією конкретною економічною формою, яка практично здійснила трансформацію господарського механізму в умовах переходу від колективних форм власності на землю та майно до приватних форм. В даний час завершена робота по підвищенню орендної плати за землі сільгосппризначення до 4,5% від їх вартості. Найбільш поширеними, системними проблемами у відносинах між орендарем та орендодавцем є несвоєчасно або неповністю сплачена орендна плата; якість та ціна наданих в рахунок орендної плати продукції та послуг; невиконання орендарем усних обіцянок даних орендодавцям; складність або неможливість розірвання договору оренди землі, виділення та обробіток окремих земельних ділянок. Розпочато виплату орендної плати за земельні та майнові паї. Виплачено 16,9 млн. грн. орендної плати за земельні частки (3,2% до нарахованого), та 102,4 тис. грн. (3,4%) відповідно за майнові. Щодо функціонування суб’єктів аграрного ринку. Значна частина сільськогосподарської продукції, а по деяких видах переважна її більшість виробляється в дрібнотоварних господарствах: особистих селянських, фермерських, підсобних. Обмежений доступ зазначених сільгосптоваровиробників до аграрних ринків, недостатнє їх кооперування, відсутність достатньої кількості ринків збуту, пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, недостатня фінансова підтримка створення суб’єктів аграрного ринку є причиною недоотримання належних прибутків селянами та недостатнім розвитком сільських територій. Отже, виникла необхідність відродження сільськогосподарської кооперації, створення та розвитку суб’єктів аграрного ринку, формування їх інфраструктури:  сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;  оптових ринків сільськогосподарської продукції; 147

 заготівельних пунктів;  агроторгових домів;  кредитних спілок. Здійснення зазначеної роботи – це економічна необхідність використання ресурсного потенціалу села, яка позитивно вплине на розвиток підприємницької діяльності в сільській місцевості та забезпечить безпосередній доступ до організованого аграрного ринку особистим селянським, фермерським господарствам, фізичним особам – сільськогосподарським товаровиробникам, підвищить рівень добробуту і зайнятість сільського населення. У м. Черкаси добудовується приміщення та територія майбутнього оптово-роздрібного ринку сільськогосподарської продукції, який носитиме назву "Фермерський". Площа ринку становить 12541 кв.м. Територія ринку розташована в промисловій зоні міста, поблизу основної шосейної траси, забезпечена під’їзними шляхами з відповідною пропускною потужністю. Зручний під’їзд з об’їзних доріг з чотирьох основних напрямків Черкаської області: Уманський, Чигиринський, Золотоніський та Канівський. Позитивні сторони створення такого ринку наступні: підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва області, контроль за цінами, якість продуктів харчування, наповнення бюджету, посилення конкуренції на споживчому ринку, швидке просування продукції до споживачів, створення нових робочих місць і, як наслідок, підвищення рівня життя населення. 11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами наведено в таблиці 11.1. Табл. 11.1 Внесення мінеральних та сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива:

органічних

добрив

ґрунт у

ґрунт

2000 1029,6

2005 882,2

2007 901,7

2008 927,1

2009 913,7

2010 1204,6

212,3 181,2 20,3 10,8 309,3 30 21 17,6 2,0 1,4 -

399,9 231,8 82,6 85,5 416,8 47 45,4 26,3 9,4 9,7 -

790,6 454,4 164,4 171,8 645,9 72 87,8 50,4 18,2 19,2 -

746,8 497,2 123,4 126,2 725,5 78,3 80,5 53,6 13,3 13,6 -

581,4 410,7 86,6 84,1 662,9 72,6 64 46 9 9 -

713,6 464 128,6 121 892,6 74 59,2 38,5 10,7 10 -

148

Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2544,6 47,9

1000,9 19,0

935,1 17,1

1065,5 24,7

964,5 26,8

1180,5 46,1

5 2,5

2 1,1

2 1,0

2,7 1,1

2,9 1,1

3,8 0,98

Надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року в рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Все це відбивається і на загальному стані сільського господарства. 11.2.2 Використання пестицидів Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, які призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. На площі сільськогосподарських угідь, де застосовуються пестициди, існує ряд проблем, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції гарантованої якості, здоров’ям населення. Застосування пестицидів є непростою справою та вимагає додержання спеціальних вимог при проведенні робіт. В нинішній час найбільше порушень фіксується при застосуванні пестицидів дрібними фермерськими господарствами, приватними особами, котрі, не маючи достатніх агрономічних знань та матеріального оснащення, можуть безконтрольно використовувати пестициди й агрохімікати. Небезпека використання хімічних речовин пов’язана, по-перше, з їх токсичними властивостями, (гострим та хронічним загальнотоксичним, алергенним, канцерогенним, мутагенним та іншим впливом на організм людини), по-друге, з особливостями поводження в об’єктах навколишнього середовища стабільність, здатність до міграції та накопичення. Застосування засобів захисту рослин наведено в таблиці 11.2. Табл. 11.2 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0,58 545,9

2005 0,97 1005,2

2007 1,43 1742,0

2008 1,68 2079,8

2009 1,53 2184

2010 1,91 2256,9

0,5

0,8

1,2

1,3

1,2

0,85

11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель За даними Черкаського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства площа меліорованих земель в області складає 149

118,9 тис. га, з них 63,2 тис. га зрошуваних та 55,7 тис. га осушуваних земель. Питома вага меліорованих земель становить 5% від усіх земель області. Із наявних осушених земель 44,6 тис. га – сільськогосподарські угіддя, які становлять 3,1% від їх загальної площі в області. Решта осушених земель розподілені наступним чином: - 7,1 тис. га – землі лісового фонду; - 3,6 тис. га – під населеними пунктами, дорогами, будівлями; - 0,4 тис. га – порушені землі. Зважаючи на те, що осушені землі знаходяться у заплавах річок, які підлягають періодичному затопленню, під посіви сільськогосподарських культур використовується лише 14,6 тис. га осушених земель. Решта використовується під сінокоси – 19,6 тис. га та пасовища – 10,4 тис. га. За даними гідрогеологомеліоративних досліджень у 2010 році площа осушених земель з добрим меліоративним станом становить 8,5 тис. га, задовільним – 44,9 тис. га, з незадовільним – 2,3 тис. га. Незадовільний меліоративний стан спостерігався по причині високого рівня ґрунтових вод та пізніх строків відводу надлишкових вод. Із наявних зрошених земель 63,1 тис. га – сільськогосподарські угіддя. За даними гідрогеологомеліоративних досліджень у 2010 році площа зрошуваних земель з добрим меліоративним станом становить 60,2 тис. га, задовільним – 2,9 тис. га. Незадовільний меліоративний стан відмічено на площі 34 га по причині засолення ґрунтів. 11.2.4 Тенденції в тваринництві За 2010 рік у всіх категоріях господарств досягнуто приросту виробництва м'яса худоби та птиці в живій вазі на 96,9 тис. тонн (27,7%), яєць – на 77,8 млн. штук (11,6%). Виробництво молока зменшилося на 12,3 тис. тонн (2,5%). В сільгосппідприємствах досягнуто приросту виробництва всіх видів продукції тваринництва. Зокрема, приріст виробництва яловичини складає 3,1%, свинини – 29,2%, птиці – 36,4% у порівнянні з 2009 роком. Молочна продуктивність корів досягла 4836 кг молока, що більше минулорічного на 217 кг та вище середнього показника по державі на 836 кг. Разом з тим, спад виробництва молока відбувся за рахунок скорочення виробництва в особистих господарствах населення. Головною причиною є спад чисельності поголів'я великої рогатої худоби, в тому числі корів в цій категорії господарств. Так, в порівнянні з 2009 роком чисельність поголів'я ВРХ зменшилася на 9,5 тис. голів (11%), в тому числі корів на 5,3 тисячі голів (9,6%). Крім того, не призупинено спад чисельності поголів'я корів в сільгосппідприємствах. Так, в Чорнобаївському районі чисельність поголів'я 150

корів зменшилася на 700 голів (6,1%), в Лисянському – на 168 голів (18,5%), в Кам'янському – на 100 голів (11,8%), в Шполянському – на 104 голови (4,6%). 11.3 Органічне сільське господарство Одне з найбільших багатств Черкащини – родючі землі. Проте, родючість ґрунтів – величина не постійна, і вона швидко змінюється під впливом природних факторів і культури землеробства. Родючість ґрунтів впливає на ефективність виробництва сільськогосподарської продукції та її собівартість, має велике природоохоронне значення. Збереження родючості ґрунтів є основою вирішення завдань продовольчої безпеки і має виключно важливе значення для подальшого існування України як держави. Упродовж 1965-1990 рр. в Черкаській області завдяки курсу сільськогосподарського виробництва на всебічну інтенсифікацію був створений високий потенціал родючості ґрунтів, а зростання загальної культури землеробства, впровадження новітніх технологій гарантувало одержання високих урожаїв якісної продукції. На кінець 90-х років на кожен гектар в середньому вносили по 178 кг поживних речовин мінеральних та до 11 тонн органічних добрив (гною), щорічно вапнувалось близько 120 тис. га кислих ґрунтів. Все це сприяло значному поліпшенню агрохімічних та агрофізичних властивостей ґрунту. Послідуючі реформи в аграрному секторі України (зміна форм власності на землю та господарювання) негативно позначилися на родючості ґрунтів. Було призупинено дію програм підвищення родючості ґрунтів, різко зменшилось внесення органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів, порушились сівозміни, спростилась агротехніка, зросла забур'яненість полів. В 2000 р. внесення мінеральних добрив зменшилось до 21,2 тис. тонн поживних речовин, або до 21 кг/га, органічних відповідно до 2544 тис. тонн (2,5 т/га). За останні 8 років середньозважений вміст гумусу в ґрунтах області в порівнянні з 1994 р. знизився з 3,24% до 3,21 %. Така ж тенденція зберігається з основними елементами живлення рослин – фосфором і калієм. Середньозважений вміст рухомого фосфору в ґрунтах області зменшився зі 142,4 мг на 1 кг ґрунту до 116,9 мг\кг ґрунту, а калію зі 106,1 до 99,9 мг/кг ґрунту. Внаслідок скорочення державних витрат на хімічну меліорацію в Черкаській області різко збільшилась площа кислих ґрунтів. У 2007 році вона становила 298,8 тис. га, або 32,6% обстеженої площі, проти 165,8 тис. га (14,1%) в 1992 році. Важливою проблемою землеробства Черкащини є використання в сільськогосподарському виробництві еродованих земель. Частина території області, що розміщена на Придніпровській височині, має значний базис ерозії, що зумовило наявність у рільних землях змитих ґрунтів близько 300 тис. га (26%); з них: сильнозмитих - 23 тис. га, середньозмитих - 69 тис. га, слабозмитих - 202 тис. га. 151

Таким чином, врожаї останнього десятиліття – це результат вичерпування природної родючості і, особливо, збіднення потенційної її частини, яка формувалась протягом 1965-1990 років. Для компенсації втрат гумусу необхідно кожного року вносити не менше 10 т/га органічних добрив, що є неможливим через різке скорочення поголів ’я худоби. Проведені розрахунки свідчать, що навіть за рівня врожайності 20012005 років можливо внести 2662,4 тис. тонн нетоварної частини врожаю (з врахуванням вилучення, переважно соломи, для господарських потреб). Внесена побічна продукція є рівноцінною внесенню 11807,2 тис. тонн гною (9,8 т/га) і забезпечить утворення 637,5 тис. тонн гумусу. При цьому додаткова потреба в мінеральних азотних добривах для компенсації азотної недостачі становитиме 22,3 тис. тонн. Крім того, необхідні високопродуктивні агрегати для подрібнення і якісного зароблення соломи та стебел кукурудзи. Тому в області розроблена та діє Програма з охорони і підвищення родючості ґрунтів області до 2015 року. Реалізація Програми дозволить підвищити врожайність сільськогосподарських культур в середньому на 25-40 %, що створить умови для стійкого забезпечення продуктами харчування і сталого економічного розвитку в регіоні.

152

12 ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ Енергетика є одним із основних забруднювачів повітряного басейну викидами, які виділяються в атмосферне повітря від роботи паливовикористовуючого обладнання. По Черкаській області споживання паливо-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі в 2010 році зросло на 2123,6 тис.т.у.п., в порівнянні з минулим роком, що пов'язано із збільшенням споживання електроенергії та палива. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів надана в таблиці 12.1. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливноенергетичного комплексу у 2010 році наведені в таблиці 12.2. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти надана в таблиці 12.3. 12.1 Структура виробництва та використання енергії Табл. 12.1 Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2000

2008

2009

2010

2365,2

2200,6

1896,9

4020,5

93,0

80,2

98,1

1979,2

1908,6

1681,9

1945,7

96,4

85,0

98,3

1722,0

1580,3

1350,3

2741,7

91,8

78,4

99,5

Таблиця 12.2 Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2010 році Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Сільськогсподарське господарство, мисливство та лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв'язку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Державне управління Інші

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2009 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції,

431

61,2

90,7

149

20,4

11 134 24

0,8 10,4 24,9

110 89,9 92,3

29 26 30

0,3 2,7 0,4

87,9 100 60

4 24

0,3 1,0

66,7 200

153

Табл. 12.3 Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2,0

1,8

2,0

1,8

1,9

0,5 3,7 3,0 3,1 3,4

0,4 4,1 3,3 3,3 0,4

0,6 3,9 3,1 3,0 0,06

0,6 5,1 3,8 3,3 0,04

0,7 5,1 3,7 3,4 0,1

Всього по Україні млн. т. умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

12.2 Ефективність енергоспоживання Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (кам'яне вугілля, газ природний, бензин моторний, газойль, мазут топковий, дрова для опалення) на виробничі та комунально-побутові потреби визначається як сума даних підприємств в цілому по регіону та за напрямками споживання: на перетворення в інші види палива та енергії, на неенергетичні цілі (як сировина, матеріал), кінцеве споживання, незалежно від джерел їх надходження (чи закуплені вони за власні кошти, чи надійшли як давальницька сировина). Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти надана в таблиці 12.4. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2010 році наведене в таблиці 12.5. Таблиця 12.4 Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, т Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані

2000 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

3516570,0

3053814,8

2910482,5

2534309,1

2923397,1

293235 2472132 89067

267991,0 2169000,6 18257,2 992,0

400275,4 1972999,9 18609,9 966,2

390218,4 1700203,9 20955,3 738,2

476517,2 1961606,3 28476,6 3461,3

616,2

817,5

792,7

9591,8

18,1 55477,6 3042,8 33,6 10,7 146897,8 4733,8 5572,6 2409,2 -

22,6 50273 3710,1 30,7 11,8 144984,9 675,5 5,0 4794,4 2999,0 2,0

1,3 41900,8 7412,8 20,2 9,7 123233,8 874,3 1,6 4113,2 3380,3 0,9

1,5 38809,7 4634,5 20,2 9,7 133645,1 580,3 3852,5 3221,4 -

22239,0 37,3

133303,5 42,9

7856,4 403

7274,5 32,7

2073,0

7255,0 5,6 87543 4431,5 64,8 17,1 153707,9 41060,0 8831,3 6808,0 4044,0 65,2

154

2000 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

0,7

0,6 -

Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

Табл. 12.5 Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2010 році

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

2923397,1

476517,2

1961606,3

38809,7

133645,1

222217,4

614,8

74281,7

15587,1

74110,7

2342446,4 30784,2 1649143,1

440876,0 26,1 20022,9

1687862,4 14817,1 1377762,4

8079,7 154,1 5742,5

16912,5 2122,9 13571,7

766,9

50,2

195,5

93,0

206,5

142322,1

3491,6

101194,9

3339,3

9126,7

662519,2

420827,0

295282,9

2183,1

1217,9

28670,9

1651,5

1676,2

2478,0

7226,6

13798,5

231,9

3631,2

2373,2

3685,7

239772,2

2403,9

163470,9

3420,1

29575,8

3408,9

100,2

617,0

863,9

754,4

47538,8 10506,8

23422,5 5051,6

19143,6 4194,6

2644,4 827,3

427,1 176,1

9813,3

1766,6

5362,4

1240,2

218,3

5223,9

398,2

1366,3

1295,8

557,9

12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля Характерною особливістю впливу діяльності підприємств паливноенергетичного комплексу на навколишнє середовище поряд з їх сталістю і все зростаючою інтенсивністю є багатоплановість – одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища, і масштабність – прояв не тільки у локальному і регіональному, а й у глобальному масштабі. Небезпечним проявом такої глобальної дії є поступове загальнопланетарне зменшення прозорості атмосфери за рахунок зростаючого надходження у неї твердих та рідких аерозолів, ослаблення озонового шару, обумовлене в значній мірі викидами парникових газів, що може стати причиною глобального потепління і 155

багатьох обумовлених ним катастрофічних кліматичних та інших негативних наслідків. На сьогоднішній день, енергетична галузь залишається одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища в Україні. 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Розширення обсягів використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, якими є вітрова та сонячна енергія для опалення та постачання теплої води і виробництва електроенергії, біопаливо сприятиме зниженню антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, а також збереженню природно ресурсних комплексів. Основною властивістю відновлюваних джерел енергії є те, що вони не знищуються під час їхнього використання, на відміну від мінеральних палив, які споживаються для вироблення енергії. Застосування відновлюваної енергії людиною потребує наявності технологій використання енергії сонячного світла, вітру, морських хвиль, водних течій, біологічних процесів, таких як анаеробний розклад, біологічне вироблення водню та геотермальних теплових джерел. Традиційне використання енергії вітру, води, та сонячного світла вже широко поширене. Однак, масове виробництво електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії набуло популярності лише нещодавно, що віддзеркалює основні загрози від зміни клімату, побоювань вичерпати мінеральне паливо, та соціальних і політичних ризиків через широке використання мінеральних палив та атомної енергетики.

156

13 ТРАНСПОРТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 13.1 Транспортна мережа України Транспортна мережа Черкаської області: основні залізничні вузли – ім. Т.Шевченка і Христинівка. Розвинений автомобільний транспорт. Здійснюється вантажно-пасажирське судноплавство по Дніпру. 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень Починаючи з 2000 року загальні обсяги перевезень вантажів на всіх видах транспорту зменшились в 1,2 рази. Залізничним транспортом в 2010 р. відправлено 4,9 млн. пасажирів, що залишилося на рівні 2009 року. Послугами автомобільного транспорту скористалися 92,6 млн. пасажирів, що на 5% більше, ніж у 2009 р. Перевезення пасажирів міським електротранспортом порівняно з 2009 р. збільшилось на 14%. Обсяги перевезення вантажів різними видами транспорту у 2010 р. склали 31,1 млн. т., що на 5% менше, ніж у 2009 р. Основна маса вантажів, які перевозилися в 2010 р., припадає на автомобільний транспорт (77%). Динаміка обсягів транспортних перевезень за період 2000, 2007-2010 рр. наведена в таблиці 13.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області надана в таблиці 13.2. Табл. 13.1 Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Залізничний

Автомобільний

Водний

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот млн.т.км.

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

2000

4,2

11,0

6607,0

90,5

3,9

3,8

1681,7

68,3

2007

7,8

23,8

9501,2

86,9

5,0

3,9

2222,9

62,8

2008

8,0

19,6

9818,6

84,4

4,8

3,6

2170,0

62,3

2009

6,7

83,0

6920,2

70,5

4,9

101,6

1929

88,9

2010

6,9

102,3

8152,2

117,8

4,9

101,5

2092,0

108,4

2000

33,9

88,7

661,3

9,1

61,2

58,8

782,3

31,7

2007

24,7

75,3

1286,6

11,8

102,8

79,4

1194,5

33,7

2008

32,6

79,9

1693,3

14,5

95,8

72,9

1136,0

32,6

2009

25,9

79,2

1533,9

90,6

88,0

91,8

1109,5

97,7

2010

24,1

93,4

1675,3

109,2

92,6

105,2

1077,6

97,1

2000

0,1

0,3

29,4

0,4

2007

0,3

0,9

143,0

1,3

2008

0,2

0,5

124,3

1,1

2009

0,1

34,7

33,7

27,1

2010

0,1

125,7

84,1

249,9

157

Вид транспорту

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот млн.т.км.

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

2000

2007

2008

2009

2010

2000

2007

2008

2009

2010

2000

38,9

37,4

2007

21,7

16,7

123,9

3,5

2008

30,9

23,5

176,3

5,1

2009

22,8

73,8

130,1

73,8

2010

26,1

114,3

148,8

114,3

2000

38,2

100

7297

100

104,0

100

2464,0

100

2007

32,8

100

10930,8

100

129,5

100

3541,3

100

2008

40,8

100

11636,2

100

131,5

100

3482,3

100

2009

32,7

100

8487,8

100

115,7

100

3168,9

100

2010

31,1

100

9911,6

100

123,6

100

3318,4

100

Табл. 13.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т Роки

2000 2007 2008 2009 2010

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

16,7 11,608 11,731 10,023 9,637

50,6 3,133 2,900 2,525 2,394

4,0 4,889 4,765 4,171 3,883

1,2 0,083 0,881 0,869 0,820

3,3 2,335 1,968 1,675 1,891

13.1.1 Склад парку та середній вік транспортних засобів Із загальної кількості транспортних засобів 77% використовують бензин, 18% -дизпаливо, 4% - приходиться на транспорт, який працює на стисненому природному газі та бензині. Найбільша частка використання бензину (92%) приходиться на легкові автомобілі. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) надана в таблиці 13.3.

158

Таблиця 13.3 Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

Автомобілів всього

222202

171591

41299

249

574

8451

Легкові автомобілі

193824

158576

28418

206

203

6406

Вантажні бортові

7176

3590

3240

244

6435

3035

2900

145

345

2044

154

1822

Пасажирські автобуси

3749

955

1831

922

Спеціальні автомобілі

5282

2368

2505

355

Інші автомобілі

3692

2913

583

179

Самоскиди Сідлові тягачі

Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (70%) утворюються при використанні бензину, при дизельному пальному – 22% від загального обсягу викидів, при роботі транспорту на зрідженому та стисненому газі обсяги викидів складають 8%. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива наведена в таблиці 13.4. Табл. 13.4 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2007 2008 2009 2010

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

64,280 80,476 80,845 77,767 77,424

60,518 58,652 58,643 56,179 53,902

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 2,840 20,307 18,125 16,232 17,296

0,922 1,517 4,077 3,348 6,226

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 94% 73% 72% 72% 70%

У структурі рухомого складу переважну кількість складають легкові автомобілі, яких нараховується 193,8 тис. одиниць (або 87% із загальної кількості автотранспортних засобів), з яких 47% перебувають в експлуатації більше 10 років, 19% – від 5 до 10 років, 18% – від 3 до 5 років, 16% – до 3 років. Інформація щодо середнього віку парку дорожніх механічних транспортних засобів надана в таблиці 13.5.

159

Пасажирські автобуси

5162 5241 3882 3749

469 522 476 450

411 424 464 543

622 664 706 1056

3660 3631 2236 1700

Інші транспортні засоби

5705

5735

3365

3692

276

296

274

495

311

332

277

494

505

523

444

730

4613

4584

2370

1973

* дані за 2000 рік відсутні

13.2 Вплив транспорту на довкілля

Транспорт Черкаської області є одним за найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища. Пересувними джерелами в 2010 році викинуто 77,4 тис. т, що складає 56% від загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У порівнянні з 2009 роком викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами в атмосферне повітря 160 3574

4792

6590

1298

1480

1654

1655

448

210

193

5084

5543

6796

6975

760

607

574

642

334

276

253

4111

4814

7476

7688

1460

1157

1079

1121

1015

669

585

575

590

461

445

90175

83061

84414

81941

37582

39700

37655

36266

34172

29810

27217

25731

31895

30831

32501

32025

193824

183402

181787

107915

104296

115145

113350

42906

43501

41349

40006

37194

31943

29236

27675

34187

32668

34477

33802

222202

212408

220207

214833

Автомобілі - всього

2010

2009

2008

2007

2000*

2010

2009

2008

2007

2000*

2010

2009

2008

2007

2000*

2010

2009

2008

2007

2000*

2010

2009

2008

2007

2000*

Від 5,1 до 10 років

6818

870

677

661

199

146

257

233

260

429

7176

7101

9585

175963

Легкові автомобілі

Від 3,1 до 5 років

651

490

354

339

125

100

124

225

6435

6659

7883

9813

Вантажні бортові

Від 2 до 3 років

296

348

293

329

100

2044

1883

2057

8099

Самоскиди

Всього

278

5282

6116

7919

2048

Сідлові тягачі Тип автомо біля

8043

Спеціальні автомобілі

Табл. 13.5 Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Більше 10 років

зменшилися на 0,5% за рахунок зниження загальних обсягів вантажообороту та пасажирообороту. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по Черкаській області наведена в таблиці 13.6 Табл. 13.6 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по Черкаській області

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел, тис. т

2000р.

2008р.

2009р.

2010р

64,3

80,8

77,8

77,4

13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Для зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля з 2006 року в Україні було введено екологічні норми Євро-2 для всіх імпортованих та нових вітчизняних автомобілів, а з 1 січня 2008 року почали діяти нові національні стандарти ДСТУ 4839_2007 та ДСТУ 4840-2007 на автомобільні бензини і дизельне паливо підвищеної якості, призначені для автомобілів з покращеними екологічними властивостями. З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками в Черкаській області здійснюється: - використання транспортними та іншими пересувними засобами і установками менш токсичних видів палива. Так в 2010 р. кількість транспортних засобів, які використовують стиснений та зріджений газ (або стиснений газ та бензин, стиснений газ та дизпаливо) складала 9312 одиниць (2009 р. – 7257 одиниць); - забезпечення постійного контролю за якістю палива на автозаправних станціях; - при проведенні експертизи проектної документації враховується раціональне планування та забудова населених пунктів з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів; - обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших транспортних засобів у сельбіщні, природно-заповідні зони та місця масового відпочинку; - поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття; - впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху.

161

14 ЗБАЛАНСОВАНЕ ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки Однією з головних передумов переходу до збалансованого розвитку є збалансоване споживання. Основними рисами моделі збалансованого споживання згідно з виділеними раніше критеріями є такі:  за характером виробництва - це локальне виробництво, основане на біорегіональному підході;  за терміном використання - це довготривалі товари з їхнім подальшим повторним використанням та утилізацією;  за якістю - це високоякісні товари;  за ідеологією споживання - це ідеологія гуманізму і турботи про довкілля;  за розподілом споживчих благ - вимагається впровадити принцип міжпоколіннєвої рівності, що передбачає незначну соціальну нерівність;  за загальним обсягом споживання - планується ввести поняття "міри" і "достатності". Ресурсозбереження припускає комплексний підхід, органічне сполучення технологічних, економічних і соціальних напрямків інтенсифікації використання ресурсів. Це складова загального поняття "екологізація економіки та виробництва". Екологізація економіки включає: стимулювання ресурсозбереження, пошук принципово нових джерел енергії, маловідхідне виробництво, переробку відходів, а також процес випуску і використання товарної продукції. Необхідною складовою екологізації економіки є екологізація технологій – впровадження у виробництво і повсякденне життя людей таких виробничих процесів, які при максимальному одержанні високоякісного продукту можуть забезпечити збереження екологічної рівноваги в природному середовищі і не будуть сприяти його забрудненню. Екологізація включає: ощадливу витрату сировини, комплексне використання природних ресурсів, створення нових технологій, що забезпечують маловідхідне виробництво, замкнуті цикли водообігу, утилізацію відходів. Отже, основними моментами екологізації є: • ресурсозбереження; • маловідхідне виробництво; • технології використання й утилізації відходів; • нові джерела енергії і палива.

162

14.2 Впровадження елементів "більш чистого виробництва" в Україні На передодні Нового року в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України відбулось перше засідання Міжвідомчої робочої групи по впровадженню і розвитку в Україні більш чистого виробництва. Міжвідомча робоча група була створена відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №520. Її основне завдання – доопрацювання проекту Національної концепції по впровадженню і розвитку більш чистого виробництва і екологічно чистих технологій на період до 2020 року. Важливою частиною засідання стало обговорення робочою групою Міжнародної Декларації Більш Чистого Виробництва (UNEP), а також умов і строків її підписання з боку України. В цілому члени робочої групи висловилися за найшвидше приєднання України до числа держав, які вже підписали дану декларацію. Прийняття урядом Національної концепції по впровадженню і розвитку більш чистого виробництва та екологічно чистих технологій буде не тільки важливим кроком для інтеграції України в Європейську спільноту, але і буде сприяти притоку інвестицій і реалізації інвестиційних проектів по впровадженню чистих технологій на українських виробництвах. 14.3 Ефективність використання природних ресурсів Ефективне використання природних ресурсів (ресурсозбереження) система засобів, спрямованих на виробництво і реалізацію кінцевих продуктів із мінімальною витратою речовини й енергії на всіх стадіях технологічного процесу. До складу виробничих ресурсів входять виробничі фонди (накопичені основні й оборотні кошти виробництва), науковий потенціал, трудові (у тому числі інтелектуальні) і природні ресурси, залучені в господарський обіг. Загальною ознакою виробничих ресурсів є їхня потенційна можливість участі у виробництві, де вони трансформуються в продукцію (конкретні споживчі цінності), а також відносна їхня обмеженість при даному рівні і темпах економічного розвитку. Взаємозв’язок виробленої продукції з чинниками виробництва виражається в показниках ефективності використання ресурсів ресурсомісткості продукції або ресурсовіддачі. Ресурсоміткість розраховується як співвідношення між спожитими ресурсами і виробленою продукцією в речовинній формі або у вигляді робіт і послуг. При визначенні ресурсомісткості слід також враховувати: територіальну (земельну) ємкість, повітромісткість, енергоємність, трудомісткість, ступінь забруднення навколишнього середовища, розміри порушення екосистеми. 163

Ресурсовіддача характеризує вихід фізичного обсягу продукції на одиницю використовуваних для виробництва ресурсів (інтегральний ресурс) або їх окремих складових. Ефективність використання природних ресурсів оцінюється інтенсивністю природокористування, що визначається збільшенням кількості кінцевої корисної продукції на одиницю залученого у виробництво конкретного або інтегрального ресурсу, чи питомими капіталовкладеннями на відтворення цих ресурсів. Ресурсозбереження припускає зниження витрати усіх видів ресурсів на виробництво одиниці продукції. Його варто розглядати як умову, процес, результат і показник поліпшення використання засобів виробництва і трудових ресурсів на всіх етапах виробничо-господарської діяльності об’єднань і підприємств, а також економічного і соціального розвитку регіонів і народного господарства в цілому. Ресурсозбереження - багатоаспектна проблема. її вирішення означає збільшення випуску продукції при незмінній або меншій витраті матеріальних ресурсів, зниження її собівартості, зростання прибутку, більш повне використання виробничих потужностей і підвищення продуктивності праці, зменшення капіталовкладень у видобувні галузі, поліпшення екологічної ситуації. Результатом ресурсозбереження є також вивільнення з народногосподарського обігу первинних матеріальних ресурсів внаслідок їхньої заміни побіжними продуктами або відходами виробництва. Ресурсозбереження сприяє не тільки підвищенню ефективності суспільного виробництва, але й запобігає забрудненню навколишнього середовища. 14.4 Тенденції та характеристика споживання Усвідомлюючи негативний ефект сучасної моделі споживання, суспільство веде пошук нової стратегії існування у світі згідно з концепцією збалансованого розвитку. Історія створення цієї концепції сягає своїми коренями у недалеке минуле - у 1992 p., коли відбулася конференція ООН з природного середовища і розвитку у Ріо-де-Жанейро. На цій конференції було задекларовано принципи збалансованого екологічно безпечного розвитку та прийнято два історичні документи: "Декларацію у справі природного середовища і розвитку" і "Глобальну програму дій - Порядок денний 21". На ній збалансований розвиток (англ. sustainable development) було визначено як такий розвиток, який забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для майбутнього покоління забезпечити свої власні потреби. Парадигма збалансованого суспільства, на відміну від індустріального, ґрунтується на органічному (не механічному) тринітарному поєднанні економічної, соціальної й екологічної сфер, за визначальної ролі останньої. Але в усіх випадках йдеться про розвиток у межах екологічних можливостей до відновлення природного середовища, що не вносить незворотних змін у 164

природу і не створює загрози для тривалого існування людини як біологічного виду Homo Sapiens. Високі темпи приросту споживання природних ресурсів за останні роки і прогресуюче забруднення навколишнього природного середовища породили різні теорії щодо майбутнього забезпечення ними людей. Найбільш поширена теорія вичерпання природних ресурсів і настання природного голоду. Особливо це стосується невідновлюваних природних ресурсів — мінеральної сировини і палива. Для оцінки наростаючих диспропорцій між розвитком суспільства і природними ресурсами рядом дослідників наводяться дані про виснаження запасів мінеральної сировини, скорочення земель, що обробляються, і інших сільськогосподарських угідь, вирубку лісів, зростаючий дефіцит прісної води. Культура споживання - здатність людини, групи або суспільства усвідомлювати свої розумні потреби і знаходити для їхнього задоволення найбільш ефективні з економічного, морального і екологічного поглядів шляхи.

165

15 ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 15.1 Національна та регіональна екологічна політика України Головною метою національної екологічної політики є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього та майбутнього поколінь. Робота управління у 2010 році проводилася згідно з політичними пріоритетами, стратегічними напрямами і завданнями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки. Пріоритетними напрямками діяльності управління у 2010 році були: утилізація невідомих, непридатних, заборонених до використання пестицидів; зменшення рівня забруднення та поліпшення екологічного стану водних об’єктів; зменшення забруднення атмосферного повітря регіону; розширення територій та створення нових об’єктів природнозаповідного фонду; робота з громадськістю. Для Черкаської області, як і України в цілому, в умовах соціальноекономічного розвитку актуальним є розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях шляхом відмови від екологічно небезпечних технологій в промисловості та сільському господарстві та застосування заходів по зменшенню їх негативного впливу на навколишнє природне середовище. 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Протягом 2010 р. Держуправлінням надані пропозиції: - з розробки нормативно-правових актів до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2009 № 526; - стосовно внесення змін в Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 стосовно строків видачі документів дозвільного характеру; 166

- до "Порядку та Методики проведення моніторингу навколишнього природного середовища підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища"; - до п. 10 доручення Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 року щодо розроблення проекту Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки. 15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією систематично здійснювався контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства та покращенням екологічної ситуації на території Черкаської області. У 2010 році проведено 2233 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства. Перевірено 1412 об’єктів, з них комплексно 748, та 196 фізичних осіб. По виявленим порушенням: складено 2250 протоколів, з яких 224 передано для розгляду у судові органи; притягнуто до адміністративної відповідальності 2024 посадових осіб та громадян; накладено штрафів на суму 622,792 тис.грн., стягнуто штрафів на суму 518,586 тис.грн. (83% від суми накладених штрафів). Пред'явлено 219 претензійних та позовних заяв за збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на суму 8054,156 тис.грн.; стягнуто 134 збитки на суму 711,39 тис.грн. (9%). Тимчасово заборонена (призупинена) діяльність 58 підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності різних форм власності. Передано 23 матеріали в правоохоронні органи, з них порушено 13 кримінальних справ. Державний контроль водних ресурсів В галузі екологічного контролю за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів: проведено 30 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства; складено 30 протоколів; за порушення вимог природоохоронного законодавства (самовільне водокористування, перевищення встановлених лімітів на забір свіжої води, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, порушення правил експлуатації споруд і пристроїв) до адміністративної відповідальності притягнуто 30 посадових особи. 167

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства підприємствам надані приписи. Сума накладених штрафів складає 4,606 тис. грн., з них стягнуто 4,359 тис. грн. (95%). За забруднення водних об’єктів виставлено 11 претензійних матеріалів на суму 478,931 тис. грн., стягнуто 7 матеріалів на суму 291,142 тис. грн. Державний контроль за станом атмосферного повітря В галузі екологічного контролю за охороною атмосферного повітря: проведено 225 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства; складено 223 протоколи; до адміністративної відповідальності притягнуто 223 посадових особи; сума накладених штрафів складає 50,374 тис. грн., стягнуто 45,26 тис. грн. (90%); пред’явлено 42 претензії та позовів на суму 1117,377 тис. грн., з них стягнуто 17 позовів на суму 11,692 тис. грн. Зупинено діяльність 5 підприємств. Для порушення кримінальних справ у правоохоронні органи передано 2 матеріали. Державний контроль за поводженням з відходами Здійснено 319 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами; складено 318 протоколів і притягнуто до адміністративної відповідальності 318 посадових осіб. Сума накладених штрафів складає 258,474 тис. грн., з яких стягнуто 209,464 тис. грн. (81%). Пред’явлено 2 претензійні заяви на суму 16,248 тис. грн., стягнуто 2 на суму 17,216 тис. грн. Передано в правоохоронні органи одну справу для порушення кримінальної справи. Зупинена діяльність двох підприємств. Державний екологічний контроль за використанням і охороною земель За звітний період проведено 221 перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства; складено 217 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 216 посадових осіб та громадянина; сума накладених штрафів складає 119,784 тис. грн., з яких стягнуто 99,324 тис. грн. (83%). Пред’явлено 21 претензію за екологічні збитки на суму 1037,776 тис. грн., стягнуто 10 на суму 56,581 тис. грн. 168

Винесено 15 рішень про тимчасову заборону (зупинення) певних видів робіт суб'єктами господарювання області. Три справи передано на розгляд правоохоронних органів, по яких порушено дві кримінальні справи. Державний екологічний контроль за охороною і використанням надр За звітний період проведено 303 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства; складено 308 протоколів; притягнуто до адміністративної відповідальності 308 посадових осіб та громадянина. Сума накладених штрафів складає 83,875 тис. грн., з яких стягнуто 68,517 тис. грн. (82%). Пред’явлено 48 претензії на суму 2363,987 тис. грн., стягнуто 26 на суму 268,029 тис. грн. Зупинена діяльність трьох підприємств. Передано 6 матеріалів в правоохоронні органи, порушено 5 кримінальних справ. Державний екологічний контроль біоресурсів Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів, в тому числі лісів За звітний період проведено 336 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі лісів – 189. Складено 339 протоколів, у тому числі по перевірках лісів – 228. Передано на розгляд судових органів – 23. Притягнуто до адміністративної відповідальності 316 посадових осіб та громадянина. Сума накладених штрафів складає 33,719 тис. грн., з яких стягнуто 30,905 тис. грн. (92%). Пред’явлено 79 претензій та позовів на суму 208,623 тис.грн., стягнуто 66 на суму 61,436 тис. грн. Три матеріали передані на розгляд правоохоронних органів для порушення кримінальної справи. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу За звітний період проведено 61 перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства, з них по виявленню випадків браконьєрства – 2. Складено 63 протоколи, притягнуто до адміністративної відповідальності 55 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 13,251 тис. грн., з яких стягнуто 8,929 тис. грн. (67%). Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів За звітний період: проведено 610 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, складено 634 протоколи, з яких 166 передані для розгляду в судові органи; 169

притягнуто до адміністративної відповідальності 468 посадових особи та громадянина. Сума накладених штрафів складає 37,488 тис. грн., з яких стягнуто 34,116 тис. грн. (91%). Призупинена діяльність на 32 ставках. Передано на розгляд правоохоронних органів 6 матеріалів, по яких порушені кримінальні справи. Проведено 42 перевірки та природоохоронних рейди в галузі дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні водних живих ресурсів. Державний екологічний контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду За звітний період проведено перевірки 158 територій та об'єктів природно-заповідного фонду; складено 106 протоколів, в т.ч. передано в суд – 28; притягнуто до адміністративної відповідальності 78 посадових осіб; накладено штрафів на суму 19,368 тис. грн., стягнуто – 15,859 тис. грн. (82%). Заявлено 6 позовів про відшкодування заподіяної шкоди на суму 22,446 тис. грн., стягнуто 3 на суму 1,643 тис. грн. Призупинена діяльність одного підприємства. 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України З метою реалізацію Закону України від 21.09.00 № 1989 – ІІІ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки" продовжуються роботи з розроблення проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі Черкаської області. Станом на 31.12.2010 площа земель природно – заповідного фонду області складає 60,66 тис. га. Інші складові екомережі мають наступну площу: Землі природно – заповідного фонду – 60,66 тис. га. Землі водного фонду – 135,8 тис. га. Водно – болотні угіддя – 30,5 тис. га. Відкриті землі без рослинного покриву – 15,5 тис. га. Землі лісового фонду – 338,5 тис. га. Землі оздоровчого призначення – 0,1 тис. га. Землі рекреаційного призначення – 1,5 тис. га. Землі сільськогосподарського призначення (пасовища, сіножаті) – 143,85 тис. га. Загальна площа складових екомережі складає 726,4 тис. га. Згідно договору з Черкаською дослідною станцією звірівництва і мисливствознавства Черкаського інституту агропромислового виробництва 170

УААН виконані роботи щодо розробки першого етапу проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі Черкаської області. В результаті проведених робіт підготовлено текстову частину, визначено структурні елементи екомережі та їх межі, об’єкти перспективні для включення до екомережі, розроблено попередню схематичну карту екомережі області. В 2010 році кошти на продовження даних робіт за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності не виділялись. Для забезпечення виконання робіт другого етапу проекту направлено запити до Черкаської обласної ради, органів місцевого самоврядування з пропозицією передбачити в 2011 році видатки на загальну суму 100 тис. грн. Державна програма "Ліси України" на 2002-2015 роки. З метою поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма "Ліси України" на період 2002-2015 рр. по Черкаській області. Стан виконання заходів Державної програми "Ліси України" на 2002-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. №581 в Черкаській області представлений в таблиці 15.1. Табл. 15.1 Стан виконання заходів Державної програми "Ліси України" в Черкаській області Проведені заходи

Фактично виконано у 2010 році Обсяги

Всього по області 1.Лісовідновлення, тис.га 2.Створення протипожежних розривів, тис.км 3.Створення мінералізованих смуг, тис. км 4.Догляд за протипожежними розривами та мінералізованими смугами, тис.км 5.Забезпечення охорони лісів від пожеж, льотних годин 6.Утримання лісової пожежної служби та радіозвязку, придбання пожежних автомобілів та радіостанцій, здійснення невідкладних протипожежних заходів, тис.грн 7.Лісозахисні заходи, тис.га 8.Рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, тис.га 9.Рубки головного користування, тис.куб.м 10.Захисне лісорозведення, тис.га 11. Створення захисних лісонасаджень у високогір'ї Карпатського регіону, тис. га

Загальні витрати тис.грн

У т.ч. за Рахунок Коштів Державного Бюджету тис.грн

1,283 2,129

94745,0 7813,5 55,3

8820,7 -

6,431 190,0

122,6 -

1,5

84,4 20,7

14,862

13413,2

247,9 0,354

16910,5 1972,6

1410,6

171

12.Утримання природно-заповідного фонду, що перебуває у користуванні підприємств та організацій, які належать до сфери управління Держкомлісгоспу, тис. га 13.Лісовпорядні роботи, тис.га 14.Проведення моніторингу стану лісів, тис.га 15.Утримання працівників лісового господарства, тис.гр 16.Керівництво та управління у сфері лісового господарства, чоловік 17.Наукове забезпечення виконання Програми тис.грн, Фундаментальні дослідження Прикладні розробки Фінансова підтримка підготовки наукових кадрів 18.Підготовка кадрів для потреб галузі, чоловік Підготовка бакалаврів та молодших спеціалістів, усього за державним замовленням за контрактом 19.Ведення мисливського господарства, тис.грн. 20.Фінансування заходів, що випливають з Міжнародних зобов’язань, тис.грн. 21.Капітальні вкладення, тис.гр.

102,3 49909,4

5984,4

1286,7

263,1

139,0

2790,7

Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Відповідно до постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р. № 123/97-ВР "Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" в області розроблена та затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.01.98 №48 “Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року”. Виконання заходів програми проводилось за такими напрямами дій: - охорона поверхневих і підземних вод від забруднення, - відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи боротьби із шкідливою дією вод. Проводились роботи з будівництва та реконструкції очисних споруд, каналізаційних мереж населених пунктів та об’єктів соціально-культурного призначення. Так, закінчені роботи з реконструкції очисних споруд в м. Чигирин (реконструкція насосної станції з добудовою напірного колектора). Замовником вказаних робіт було управління капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації. Тривають роботи з реконструкції очисних споруд міста Золотоноші. Черкаським виробничим управлінням меліорації і водного господарства виконані роботи по розчищенню р. Гнилий Ташлик, з очистки та впорядкування водойм в Черкаському та Чорнобаївському районах. Проведені заходи по захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь в Черкаському районі. Проведено агротехнічні протиерозійні заходи, в тому числі: безполицевий обробіток ґрунту на площі - 219,8 тис. га щілювання ріллі на площі - 13,9 тис. га залужено еродованої і техногенно-забрудненої ріллі - 988 га 172

заліснено земель

- 286,3 га.

Указами Президента України від 11.12.2009 № 1046 "Про створення національного природного парку "Білоозерський", від 01.01.2010 № 2 "Про розширення території Канівського природного заповідника", від 10.02.2010 № 155 "Про створення національного природного парку "Нижньосульський" створено національні природні парки "Нижньосульський" та "Білоозерський", розширено територію Канівського природного заповідника. Показник заповідності становить 2,9 %. Протягом 2010 року проводились роботи з виконання 14 заходів, проте виконати повністю вдалося тільки 1 захід. Основною причиною не виконання заходів є відсутність фінансування в повному обсязі та затвердження Плану природоохоронних заходів лише у вересні 2010 року, що не дозволило своєчасно профінансувати заходи. Відповідно до Національної програми згідно переліку невідкладних природоохоронних заходів по Черкаській області виконані берегоукріплювальні роботи на Кременчуцькому водосховищі в районах дільниці сіл Прохорівка-Келеберда та с. Тубільці. На виконання заходів регіональної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період 2001-2010 рр. було заплановано виконати роботи на загальну суму 379850 тис. грн. (за цінами 1996 року). У 2010 році планувалося профінансувати виконання заходів на суму 12071,3 тис. грн., а фактично профінансовано 10332,94 тис. грн., у тому числі: - з Державного бюджету – 3551,24 тис. грн. - з місцевих бюджетів 6781,7 тис. грн., в тому числі за рахунок інших коштів 1039,6 тис. грн. В порівнянні з 2009 роком фінансування заходів програми зменшилось на 15%. Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища В області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 28.10.05 № 24-5/ІV "Програма моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма). В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня. У 2010 році в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і 173

забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яроутворення. 2.Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області регулярно проводитися інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища Стан навколишнього природного середовища в області визначається на основі систематичних спостережень, які охоплюють всі складові довкілля. Прийняття зважених управлінських рішень для запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки повинно ґрунтуватись на достовірній і систематичній інформації. Одним із основних завдань "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області" (далі Програма), затвердженої рішенням обласної ради від 28.10.05 №24-5/ІV, є забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу. В регіональну систему моніторингу довкілля (РСМД), згідно "Положення про державну систему моніторингу довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391, входять визначені суб’єкти моніторингу обласного рівня, а саме: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (ДУОНПС), обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ), обласне управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, обласне управління охорони здоров’я; обласна санітарноепідеміологічна станція (облСЕС); обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (ДПТЦ); обласне управління земельних ресурсів (УЗР); обласне управління по меліорації і водному господарству; регіональне управління водних ресурсів (РУВР); Черкаське обласне управління лісового господарства; обласне управління житлово-комунального господарства; дочірнє підприємство "Центрукргеологія" НАК "Надра України". Крім названих організацій, які знаходяться і діють на території області, спостереження за станом поверхневих вод здійснюють: лабораторія центральної гідрометобсерваторії Держгідромету України (м. Київ), комплексна лабораторія спостережень за природним середовищем 174

(Світловодська гідрометобсерваторія, м. Світловодськ Кіровоградської області). Стан лісів спостерігають Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА м. Харків) сумісно з ВО "Укрдержліспроект" (м. Київ). Спостереження, що виконують дані організації є частиною загальнодержавних програм моніторингу довкілля. РСМД ґрунтується на використанні наявних організаційних структур регіональних суб’єктів моніторингу і функціонує на основі об'єднання складових частин цих систем. У 2010 р. в рамках реалізації Програми виконувалися заходи, передбачені її першочерговими завданнями, а саме: 1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яро утворення. 2. Забезпечення інформаційного обміну в РСМД, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Для забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по різних напрямах моніторингу, суб’єкти РСМД в межах своїх повноважень здійснюють спостереження за такими складовими довкілля: станом атмосферного повітря населених пунктів, у тому числі за хімічним забрудненням атмосферних опадів та за забрудненням снігового покриву (ЦГМ, облСЕС), поверхневими та підземними водами (облСЕС, РУВР, ДУОНПС, ДП "Центрукргеологія"), небезпечними геологічними явищами (зсувами, процесами яроутворенння) (ДП "Центрукргеологія"), станом земель і забрудненням ґрунтів (УЗР, ДПТЦ, облСЕС), станом лісів (УЛГ), фізичними факторами впливу (іонізуючим випромінюванням) (ЦГМ), джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти та джерелами промислових викидів в атмосферу (ДУОНПС, облСЕС). Моніторинг атмосферного повітря та впливу на нього Державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться лабораторією спостережень забруднення атмосферного повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології (ЦГМ) на трьох стаціонарних постах: СПЦГМ №2 – вул. Кірова, 68; СПЦГМ №3 – вул. Ватутіна, 146; СПЦГМ №4 – вул. Конєва, 4. На цей час у повітрі міста контролюються 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен. Відбір проб повітря проводиться чотири рази на добу в 01, 07, 13, 19 по місцевому часу. Змін у складі мережі спостережень за період січень-грудень 2010 року не відбулось. За звітний період лабораторією проаналізовано 18516 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9066, та по специфічних – 9450 (51%). 175

План програми спостережень виконаний на 99,6% по пробам та на 101,8% по визначенням. Відбір проб на визначення важких металів та бенз/а/пірену в аерозолях проводився на ПСЗ №3 та ПСЗ №4. Кількість складених прогнозів по забрудненню атмосфери завчасністю 24 години склала 144, кількість переданих штормових попереджень – 7. Відсоток справджуваності прогнозів – 66%, штормових – 71%. Стан вимірюючих засобів та устаткування задовільний. Повірені прибори згідно переліку ЗВТ на 2010 рік. В 2010 році нових засобів та методів вимірювань не проводилось. В звітному році продовжені роботи щодо підготовки та надання первинної інформації до ГІОЦ для автоматизованої обробки за програмним забезпеченням "АСОІЗА". Зауважень не було. Були проаналізовані контрольні проби для зовнішнього контролю точності результатів вимірювань вмісту діоксиду та оксиду азоту (2 розсилки), діоксиду сірки. Оцінки якості вимірювань задовільні, систематичних помилок не виявлено. Щомісяця одержана інформація узагальнювалась у вигляді бюлетеня та направлялась до ЦГО, органів влади, телебачення, підприємствам, забруднювачам повітря (7 споживачам). Співпраця з газетами "Вечірні Черкаси", "Новини тижня", "Ринок" по забрудненню атмосфери міста. Інформація про стан забруднення атмосферного повітря розміщувалася на сайті Черкаського міськвиконкому. Співпраця з оперативною службою департаменту екології та безпеки населення. Вміст важких металів в повітрі міста Черкаси змінювався в межах норми (дані спостережень надійшли за 11 місяців). По бенз/а/пірену перевищення середньомісячних ГДК не було відмічено. ІЗА за 2010 рік склав 5,43 (5<ІЗА<8), що вважається приблизно рівним середньому забрудненню (у 2009 році – 5,64). Зменшення ІЗА обумовлено зниженням середньорічної концентрації формальдегіду. По діоксину азоту найбільші середньомісячні концентрації були в травні та серпні. По аміаку найбільші середньомісячні концентрації зафіксовані у червні та липні. В річному ході відмічено зниження середньомісячних концентрацій по аміаку в другому півріччі. Спостерігалося збільшення максимальних концентрацій по пилу в літній період по причині зменшення днів з опадами та підвищення природної запиленості на відкритому ґрунті. Найбільш забрудненими залишаються мікрорайон "Д" та центр міста. Високе забруднення (вище 5 ГДК м.р.) у 2010 році у місті не зафіксовано. В порівнянні з 2009 роком збільшилися середньомісячні концентрації по оксиду вуглецю на всіх постах вдвічі, по сірководню в мікрорайоні "Д" та південно-західному мікрорайоні вдвічі та по аміаку у 1,2 та 1,3 рази. По формальдегіду середньорічна концентрація зменшилася на ПСЗ №3 у 1,2 рази. По іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився. 176

Максимальні концентрації в порівнянні з 2009 роком збільшилися по діоксину азоту у 2,3 рази, по оксиду вуглецю та азоту у 1,3 та 1,5 рази, по аміаку у 1,4 рази, по толуолу та м+п ксилолам у 4 та 2 рази. Зменшилися по діоксину сірки у 2 рази, по формальдегіду у 1,3 рази. Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за останні 5 років характеризувалась зниженням по всім домішкам крім сірководню та оксиду вуглецю. По важким металам збільшення спостерігалося по міді, залізу, нікелю та свинцю. Моніторинг стану вод суші Обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється постійний державний санітарний нагляд за якістю поверхневих вод з метою попередження і виключення забруднення водних об’єктів, яке може призвести до розвитку інтоксикації у населення при використанні води для господарсько-питного водопостачання, виникнення випадків інфекційних і паразитарних захворювань, які поширюються водним шляхом та порушення умов рекреації в межах населених пунктів. На обліку санепідслужби області нараховується 365 водогонів централізованих джерел водопостачання, з них 24 комунальних, в тому числі 4 з поверхневих джерел, 214 відомчих, 127 сільських та 337 децентралізованих джерел (316 громадських колодязів, 17 артезіанських колодязів, 4 каптажі). Впродовж 2010 року проведено 1410 санітарно-епідеміологічних обстежень водопостачальних підприємств, в 9,1% випадків виявлені порушення вимог санітарного законодавства. За вказаний період із джерел централізованого господарсько-питного водопостачання відібрано і досліджено 5664 проби питної води за санітарнохімічними показниками епідемічної безпеки, з них 192 (2,4%) не відповідали встановленим нормативам. Досліджено 12839 проб води джерел нецентралізованого водопостачання на санітарно-хімічні показники, з них не відповідали гігієнічним вимогам, в т.ч. щодо вмісті нітратів – 44% та 4091 пробу за бактеріологічними показниками, з них не відповідали встановленим нормативам – 27,3% проб. Держсанепідслужба області в 2010 році продовжувала здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд за виконанням вимог санітарного законодавства щодо охорони поверхневих водойм від забруднення в 92 контрольних створах та місцях рекреаційного водокористування населення. На обліку державної санітарно-епідеміологічної служби області нараховувалось 55 об'єктів, які мають скиди стічних вод у річки та ставки області, з них 2 (3,6%) – скидають недостатньо очищені стічні води з порушенням вимог СанПіН № 4630-88 "Охраны поверхносных вод от загрязнения". Впродовж минулого року досліджено понад 3 тис. проб річкової води, з яких не відповідало санітарним нормам 15,7% проб за санітарно-хімічними показниками та 9,8% за мікробіологічними показниками. 177

У 2010 році згідно з програмою проведення моніторингу поверхневих вод відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Черкаській області відібрано та проаналізовано 411 проб та виконано 5476 визначень; з них 212 проб поверхневих вод, 173 проби зворотних вод, 26 проб спостережувальних свердловин. За результатами хімічних аналізів, якість води в Кременчуцькому водосховищі, Канівському водосховищі та в річках: Гірський Тікич, Боровиця, Рось, Косарка, Велика Вись, Росоховатка, Кіщиха, Тальянка, Росава, Тясмин, Супій, Гнилий Тікач, Уманка, Вільшанка, Шполка, Синюха, Ятрань, Саковиця є задовільною та відповідає нормам "Обобщенного перечня предельнодопустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов" та нормам СанПин № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений". Загальний стан річок характеризується як задовільний. На створах річок Суха Згар нижче скиду о/с ВАТ "Веста", р. Золотоношки нижче впадіння р. Суха Згар проби відбирались 3 рази. Згідно результатів хімічних аналізів, спостерігалось систематичне погіршення якості поверхневих вод в даних створах. Причиною являється неефективна робота очисних споруд ВАТ "Веста". Відібрано та проаналізовано 173 проби зворотних вод на 60 підприємствах області. Здійснення радіоекологічного моніторингу Протягом 2010 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області середні за місяць значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікроРентген за годину), тобто не перевищували контрольованих рівнів природного гамма-фону і знаходились на рівні 2009 року. Виміри щільності бета-активних випадінь враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди. Добова щільність радіоактивних випадінь на території АМСЦ Черкаси за січень-листопад 2010 року були в межах 0,4-3,1 Бк/м2; сума за місяць коливалась в межах 29,9-55,8 (березень) Бк/м2. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу. Незначне зростання радіоактивності атмосфери в окремі дні зумовлене збільшенням в повітрі радіоактивно забруднених часток. За даними ЦГО погодні умови, що склались в регіоні в останні роки (відсутність суцільного снігового покриву у зимовий період, температурні аномалії повітря, спекотні літні місяці) сприяли розвитку процесів дефляції на поверхні землі та вітровому підйому радіоактивно забруднених часток в повітря. За отриманими даними у 2010 році всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були спів ставними з минулорічними 178

значеннями. Проте не виключена ймовірність окремих коливань радіоактивності приземної атмосфери, що можуть виникати внаслідок небезпечних та стихійних метеоролічних явищ. Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра після аварії на ЧАЕС визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозаборів. Одним із основним факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення води, є особливості гідрометеорологічних умов. Головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальші міграції вздовж каскаду Дніпровських водосховищ є басейн р. Прип'ять, тому умови формування поверхневого стоку на території її водозабору мають вирішальний вплив на радіаційний стан вод всього каскаду. По довжині Дніпровського каскаду водосховищ, внаслідок процесів седиментації і розбавлення дніпровської води більш чистими водами бокових приток, вміст радіонуклідів зменшується. У Канівському водосховищі в районі м. Канева, верхній б'єф ГЕС, об'ємна активність стронцію-90 коливалась в межах 18,4-44,5 Бк/м3, активність цезію-137 змінювалась в межах 3,78-8,65 Бк/м3. Результати спостережень є набагато меншими за норматив, який визначено у "Допустимих рівнях вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді складає 2000 Бк/м3 кожного. Наведені вище результати свідчать про те, що забруднення води техногенними цезієм-137 та стронцієм-90 зменшується. Рівні забруднення води практично досягли перед аварійних значень і якщо не буде стихійних небезпечних гідрометеорологічних явищ у басейні Прип'яті та Дніпра радіо акційний стан води дніпровського каскаду водосховищ території Черкаської області буде і надалі поліпшуватись. Моніторинг підземних вод та моніторинг стану геологічного середовища щодо екзогенних геологічних процесів (ЕГП) У зв’язку з недостатнім фінансуванням ДП "Центрукргеологія" роботи з моніторингу підземних вод та моніторингу екзогенних геологічних процесів у 2010 році не проводились. Моніторинг стану земель та ґрунтів В 2009 році Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції ("Облдержродючість") проаналізовано 2168 зразків ґрунту на вміст важких металів та залишкової кількості пестицидів. Також, станом на 01.01.2011 року обстежена площа сільськогосподарських угідь Черкаської області складає 330641 га, з них по 137 Сs – 70189 га відносяться до ІV зони (зони посиленого радіологічного контролю), по 90Sr – 289456 га відносяться до ІV зони та 12232 га до ІІІ зони (добровільного відселення). З 2007 року для визначення бонітету ґрунту використовуються їх агрохімічні параметри: вміст гумусу, азоту, фосфору, калію та показники 179

кислотності. Порівнюючи показники ефективної родючості ґрунту за 1980-2010 роки можна зробити висновок, що в період 1980-1995р. родючість ґрунтів ріллі області суттєво збільшилася з 52,5 до 61,3 бали. На протязі десяти років вона зменшилася на 5,1 бали і зараз знаходиться у шаткій рівновазі 56,1 бали. Моніторинг лісів За інформацією наданою Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства загальна площа земель лісового призначення становить 279,8 тис. га, площа земель лісового призначення, що вкрита лісовою рослинністю – 255,5 тис. га. Найбільша площа лісових земель регіону відноситься до ДП "Смілянське ЛГ" (24,4 тис. га), ДП "Черкаське ЛГ" (35,1 тис. га), а найменша – ДП "Лисянське ЛГ" (14,6 тис. га). Фактично зрубано в 2010 році 183,4 тис. кбм. хвойних, 185,2 тис. кбм. твердолистяних та 6,7 тис. кбм. м'яколистяних лісових ресурсів загальною площею 14862,0 тис. кбм. При цьому площа новостворених лісів становить 1638 га. Організація обміну інформацією у системі моніторингу У рамках виконання першочергових завдань програми та з метою забезпечення інформаційного обміну в РСМД між суб'єктами моніторингу в 2004 році узгоджено "Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів системи моніторингу довкілля Черкаської області (Положення) і Порядок і періодичність надання інформації до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (Порядок)" та "Положення про регіональний центр моніторингу довкілля в Черкаській області", утворений при Держуправлінні. Згідно Положення та Порядку інформація про стан складових довкілля регіональними суб'єктами моніторингу надається в залежності від здійснення спостережень за рік, півріччя, квартал, місяць, оперативна інформація надається по мірі виникнення. В 2008 році згідно п.12 "Положення про державну систему моніторингу довкілля" складені та підписані Угоди про спільну діяльність між суб’єктами моніторингу. Відповідно до статті 50 Конституції України, кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області регулярно проводилися інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні. Інформація для громадян про стан складових довкілля (стан атмосфери, водних ресурсів, земельних ресурсів), згідно даних моніторингу, надається щомісяця в Міністерство для розміщення на веб-сайті Мінприроди України (www.menr.gov.ua). 180

В 2009 році створений веб-сайт Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (http://eco.ck.ua/), на якому кожний бажаючий може ознайомитися з роботою управління, екологічною картою Черкащини, станом складових довкілля. Щоквартально в прес-центр облдержадміністрації, для відображення в обласних газетах, надається інформація про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища, екологічно небезпечні аварії та надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Щоквартально в інформаційний центр обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Тараса Шевченка надається інформація про стан навколишнього природного середовища та природні ресурси в області. Щорічно Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області за даними моніторингу довкілля готується "Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області", яка надається громадським організаціям екологічного спрямування, на екологічні кафедри Черкаського державного технологічного університету і Національного університету ім. Б.Хмельницького, студентам учбових закладів. 15.6 Державна екологічна експертиза Результати еколого-експертної діяльності Табл. 15.1 Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2010 році Виконання робіт

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацюв ання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацю вання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

38,3

35,3

40,5

26,66

За 2010 рік розглянуто 137 звернень щодо проведення державної екологічної експертизи передпроектної, проектної (проект, робочий проект) документації об'єктів нового будівництва, реконструкції, розширення та технічного переоснащення підприємств тощо. 181

Від загальної кількості розглянутої документації підготовлено 94 висновки державної екологічної експертизи, 8 проектів висновків знаходяться в Управлінні державної експертизи Мінприроди України на перевірці та 35 комплектів проектної документації було повернуто замовникам без висновків держекоекспертизи листами на підготовчій стадії, тобто після перевірки наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об’єкти екологічної експертизи відповідно до ст.ст. 15, 33, 34 Закону України "Про екологічну експертизу". Із 94 висновків державної екологічної експертизи підготовлено: у відокремленому порядку - 15, в т.ч. 11 погоджено; у складі комплексної державної експертизи – 79, в т.ч. 47 погоджено. Розглянуто та позитивно оцінено 11 комплектів проектної документації природоохоронного спрямування. Реалізація погоджених проектних рішень природоохоронного спрямування сприятиме охороні та раціональному використанню земель; збереженню водних ресурсів; захисту від водної ерозії та раціональному використанню земель, збереженню іхтіофауни на водозаборах підприємств, в зв'язку із встановленням рибозахисних пристроїв. За 2010 рік порівняно з 2009 роком спостерігається тенденція до зменшення загальної кількості заявок на проведення державної екологічної експертизи на 49 звернень, що становить на 26,3 % менше чим в 2009 році. Відповідно кількість виданих висновків державної екологічної експертизи зменшилась на 24,2 %. При підготовці висновків державної екологічної експертизи особлива увага приділяється перевірці матеріалів ОВНС на відповідність вимогам ДБН А.2.2-1-2003, публікації Заяви про наміри, оголошенню через засоби масової інформації "Заяви про екологічні наслідки діяльності" відповідно вимог статей 10, 32, 34, 35 Закону України "Про екологічну експертизу", громадській думці до проектованої діяльності, беруться до уваги висновки щодо прогнозованого стану вибраних земельних ділянок під будівництво, реконструкцію тощо. Станом на 01.01.2011 року в стані розгляду 9 комплектів проектної документації, в т.ч. один у відділі екологічної експертизи Держуправління і 8 в Мінприроди України. Управлінням державної експертизи Мінприроди України за звітний період проведена перевірка висновків державної екологічної експертизи, підготовлених спеціалістами відділу, по 59 комплектам проектної документації, в результаті якої не виявлено недоліків по підготовці експертних висновків. Від загальної кількості висновків держекоекспертизи 9 висновків були затверджені заступником Міністра, який спрямовує, координує та контролює напрям держекоекспертизи у Міністерстві України відповідно до наказів Міністерства від 04.06.2009р. № 270 та від 13.04.2010 № 161 "Про посилення контролю за проведенням держекоекспертизи об'єктів нафтогазового комплексу". 182

На виконання наказів Мінприроди України від 28.04.2009 № 193 та від 13.04.2010 № 162 "Про інформаційне забезпечення функціонування Системи державної екологічної експертизи" щотижня до Міністерства направлялись дані регулярної звітності про еколого-експертну діяльність відділу екологічної експертизи Держуправління, за формою затвердженою наведеними вище наказами на паперових носіях та в електронному вигляді. Видача висновків державної екологічної експертизи замовникам здійснюється після аналітичного опрацювання щотижневої звітності Міністерством, за результатами якого до Держуправління надходить письмове повідомлення - лист (факсограма) за підписом заступника Міністра, який спрямовує, координує та контролює напрям держекоекспертизи у Міністерстві відповідно до листа – роз’яснення Мінприроди України від 20.04.2010 № 7525/15/10-10 про застосування наказу Міністерства від 13.04.2010 № 162. З 05 травня 2009 року постійно за уніфікованою формою, встановленою Мінприроди України, ведеться журнал "Реєстрації висновків державної екологічної експертизи Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Черкаській області (індекс 23)". Станом на 31.12.2010 року в журналі зареєстровано 94 висновки державної екологічної експертизи за звітний період. На виконання п. 2.2.1 "Порядку взаємодії державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі з державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Мінприроди України від 15.03.07 № 101 щомісяця направляються копії позитивних висновків державної екологічної експертизи Державній екологічній інспекції в Черкаській області. За 2010 рік Держуправлінням проаналізовано 109 містобудівних обґрунтувань, з них погоджено Держуправлінням – 52; 24 – були направлені на затвердження до Мінприроди України відповідно до наказів Міністерства від 19.11.09 № 620 та від 30.04.10 № 187 "Про врегулювання питань, пов'язаних з розглядом природоохоронними органами містобудівних обґрунтувань". Держуправління відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2009 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування" повернуло замовникам без узгодження 33 містобудівних обґрунтування, які потребували коригування. Протягом 2010 року розглянуто 132 звернення щодо погодження "Заяви про наміри" планованої діяльності об’єктів будівництва реконструкції тощо, відповідно до п.1.6 державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд". Узгоджено – 61 "Заява про наміри", 2 повернуті замовнику без погодження, як такі що входять в склад вже затвердженої проектної документації, та 69 було направлено листами для коригування у відповідності до вимог ДБН А.2.2-1-2003. Державна екологічна експертиза проектів здійснюється відділом екологічної експертизи управління, який за штатним розкладом складається із 183

шести спеціалістів занесених до "Реєстру експертів екологічної експертизи співробітників органів Системи Мінприроди України" (начальник відділу та п'ять головних спеціалістів). В своїй роботі спеціалісти відділу керуються основними нормативноправовими актами і методично-інструктивними документами у сфері здійснення державної екологічної експертизи. 15.7 Економічні засади природокористування 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності В недостатньому обсязі з Державного бюджету фінансуються природоохоронні заходи, передбачені Державними програмами з охорони навколишнього середовища. В цих умовах Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області постійно проводить організаційну та практичну роботу з реалізації регіональних та місцевих екологічних програм, вирішує питання формування стабільних бюджетних джерел фінансування природоохоронних заходів. У 2010 році підприємства-природокористувачі внесли до Державного та місцевих бюджетів різних рівнів за використання природних ресурсів 276988,6 тис. грн., в тому числі: - плати за землю – 231200,2 тис. грн., що на 32290,0 тис. грн. більше, ніж у 2009 р.; - збір за спеціальне використання води – 32329,3 тис. грн., що на 7981,7 тис. грн. більше, ніж у 2009 р.; - платежі за користування надрами – 5568,5 тис. грн., що на 152,8 тис. грн. більше, ніж у 2009 р.; - збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 7890,6 тис. грн., що на 355,0 тис. грн. більше, ніж у 2009 р. За даними Державної податкової адміністрації у Черкаській області, в 2010 р. по Черкаській області надійшло збору за забруднення навколишнього природного середовища 22592,1 тис. грн., що на 40756,4 тис. грн. більше в порівнянні з 2009 р. Цільові фонди охорони навколишнього природного середовища формуються за рахунок коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища, який справляється підприємствами за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення відходів, і являються практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності. Запроваджений в Україні економічний механізм природоохоронної діяльності передбачає систему бюджетного фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного 184

середовища, джерелом наповнення яких є збір за забруднення навколишнього природного середовища та кошти від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства. Проблемою в цьому питанні є недостатність коштів для здійснення природоохоронних заходів, а також розпорошення коштів між чисельними, малими за розмірами місцевими фондами, що не дозволяє фінансувати масштабні заходи по ліквідації та зменшенню забруднення. 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі В основі діяльності з охорони навколишнього природного середовища лежить її економічний механізм. Бюджетні витрати на охорону навколишнього природного середовища залишаються набагато меншими від необхідних. Тому проблеми фінансування природоохоронних заходів набувають особливої гостроти. В таких умовах економічний механізм фінансування природоохоронної діяльності потребує вдосконалення і пошуку різних джерел фінансування, які б забезпечили збільшення обсягів природоохоронних заходів. Практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності є кошти фондів охорони навколишнього природного середовища. Фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по Черкаській області в 2010 році не здійснювалось. Виділення коштів на природоохоронні об’єкти здійснювалося на підставі кошторису доходів та видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням обласної ради від 23.07.2010 № 35-1/V із змінами та доповненнями. Планове фінансування заходів у 2010 р. передбачалося у розмірі 15414,75 тис. грн., в тому числі з обласного фонду 12250,0 тис. грн., а фактично виконано робіт на суму 10276,55 тис. грн. На виконання затверджених заходів з обласного фонду профінансовано 7858,6 тис. грн. У 2010 році з обласного фонду було заплановано фінансування 12 природоохоронних заходів, з яких було профінансовано 10: - на охорону водних ресурсів 8 заходів загальною кошторисною вартістю 7754,7 тис. грн.; - на охорону атмосферного повітря 1 захід загальною кошторисною вартістю 4,0 тис. грн.; - на озеленення 1 захід загальною кошторисною вартістю 99,9 тис. грн. 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування 185

В Черкаській області сертифіковані за міжнародним стандартом ISO14000 такі підприємства: ВАТ "Азот", Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", ВАТ "Уманьавтодор". 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування Протягом 2010 року управлінням розглядались матеріали на отримання дозволів на спеціальне водокористування, на розміщення відходів та на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, по результатам яких: із 404 розглянутих документів у сфері охорони атмосферного повітря видано 293 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 111 – відправлено на доопрацювання. Протягом року за зверненнями суб’єктів господарювання про анулювання дозволів Держуправлінням анульовано 19 дозволів на викиди. На розгляд надійшло 54 дозвільних справ для отримання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення і утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, з них видано 47 дозволів на здійснення операцій з отруйними речовинами, 7 – відправлено на доопрацювання. Розглянуто 466 матеріалів дозволів на спеціальне водокористування, за результатами яких видано і продовжено 315 дозволів та 137 дозволів відправлено на доопрацювання, 14 підприємствам припинено право спеціального водокористування та скасовано дозволи на спецводокористування. 21 підприємствам затверджені та продовжені терміни дії проектів нормативів ГДС речовин із зворотними водами. Розглянуто 1159 документів для погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, які подані власниками відходів, з них 121 – на одержання дозволів на розміщення відходів. Із розглянутих пакетів документів погоджено 806 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, 232 – відправлено на доопрацювання. Видано 95 дозволів на розміщення відходів у 2011 році, 26 – відправлено на доопрацювання. Видано 34 погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами: 6 погоджень – на експлуатацію родовищ цегельної сировини (1), піску (2), гранітів (1) та прісних підземних вод (2); 28 погоджень – на геологічне вивчення родовища прісних підземних вод (27) та піску (1). Погоджено 60 договорів оренди водних об’єктів. Погоджено 15 режимів рибогосподарської експлуатації ставків та 27 науково-біологічних обґрунтувань. Розглянуто та погоджено 13 проектів на буріння 15 водозабірних свердловин та 5 проектів ліквідаційного тампонажу 7 свердловин. 186

15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування Система екологічного керування є інструментом, який дає можливість організації оцінити їх вплив на довкілля, забезпечити діяльність у відповідності до екологічного законодавства України, розробити та впровадити заходи з запобігання забруднення, поліпшувати екологічні характеристики, своєчасно адаптуватися до умов, що постійно змінюються. Результатом зусиль суспільства відносно запобігання і контролю забрудненню навколишнього середовища, впровадження природоохоронних заходів, використання екологічно чистих технологій стало прийняття у 1992 році на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро Декларації щодо навколишнього середовища. В 1993 році Міжнародна організація зі стандартизації ISO створила технічний комітет ТК 207 "Управління навколишнім середовищем", задачею якого стало розроблення системи стандартів для управління навколишнім середовищем. Важливим результатом діяльності ТК 207 стало прийняття в 1996 році п'яти стандартів ISO серії 14000, що містили склад та опис елементів системи управління навколишнім середовищем, настанови з їх застосування, а також настанови щодо здійснення екологічного аудиту. В Черкаській області на 4 підприємствах (ВАТ "Уманьавтодор" м. Умань, УМГ "Черкаситрансгаз" м. Черкаси, ВАТ "Азот" м. Черкаси та ТОВ фірма "Акант+К" м. Черкаси) впроваджені сертифіковані системи екологічного керування. У 2010 році складений план приватизації державного майна підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів", в якому обов’язковою умовою приватизації Черкаського державного заводу хімреактивів Держуправлінням встановлено проведення екологічного аудиту підприємства (підстава: ст.ст. 7, 11 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 12 Закону України «Про екологічний аудит»). У 2010 р. екологічне страхування у галузі охорони довкілля не здійснювалось. 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Важливе місце у галузі охорони навколишнього природного середовища належить і науковим дослідженням, спрямованим на розробку наукових основ охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. У 2010 р. наукові дослідження у галузі охорони довкілля не проводились.

15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень 187

На шляху розбудови демократичної, соціальної, правової української держави основна роль належить забезпеченню прав і свобод людини. Право громадян на участь у процесі прийняття рішень базується на визначених Конституцією України, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про звернення громадян", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та Орхуською конвенцією гарантіях прав громадян: вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію. Участь громадськості в процесі ухвалення рішень сприяє підвищенню якості прийнятих рішень, процесу їх виконання, надає громадськості можливість висловлювати свою занепокоєність і дає змогу органам виконавчої влади забезпечувати належним чином врахування таких інтересів. Управління підтримує права громадян на отримання достовірної інформації, що стосується довкілля, визнає важливість окремих громадян, неурядових організацій, що відіграють значну роль в справі охорони навколишнього природного середовища. Представники громадськості мають право брати участь в процесі екологічної експертизи, шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи. Позиція громадськості при проведенні екологічної експертизи береться до уваги у разі обґрунтованості, реалістичності та відповідності чинному законодавству України та враховується проектувальниками та експертами у матеріалах проектів при їх підготовці. Водночас, згідно зі ст. 12 Закону України "Про екологічну експертизу", Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи. З метою забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики Кабінетом Міністрів України було розроблено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики та Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затверджені відповідною постановою від 03.11.2010 № 996. Відповідно до цієї постанови в Управлінні розроблено Орієнтовний план консультацій з громадськістю на 2011 рік та оновлено склад громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області. 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій 188

Ініціювання залучення недержавних громадських організацій екологічного спрямування до вирішення місцевих екологічних проблем залишається одним з пріоритетних напрямків роботи Управління. Найбільш активну, позицію займають вже досить, відомі громадські екологічні організації: Черкаські обласна та міська організації Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), Черкаське обласне товариство охорони природи, Черкаська обласна організація "Зелений світ", Всеукраїнська дитячої спілка "Екологічна варта", Обласна організація Національного молодіжного центру "Екологічні ініціативи", Спілка винахідників Черкащини, Черкаський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації "Асоціація органічного землеробства і садівництва". Всеукраїнська екологічна ліга ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в державі, сформувати новий природоохоронний менталітет, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосуються конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. З метою поліпшення екологічної ситуації в регіоні, формування природоохоронного світогляду, забезпечення екологічних прав громадян Ліга організовує та проводить "круглі столи", "екологічні студії", тренінги, семінари, слухання, конференції, фестивалі, презентації, виставки, телепередачі, присвячені екологічним проблемам Черкащини та шляхам їх вирішення. Робота Товариства охорони природи направлена на проведення пропагандистської та практичної природоохоронної роботи в первинних осередках, поширення екологічних знань. Товариство приділяє особливу увагу екологічному вихованню в освітніх закладах області. Постійно проводяться екологічні свята, заняття, конкурси, виставки малюнків, екскурсії в природу, спостереження за природними явищами. Головною метою діяльності Черкаської обласної організації "Зелений світ" є сприяння координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на території України і сприяння забезпеченню стійкого співіснування людини, довкілля та захисту спільних інтересів своїх членів, підвищення екологічної свідомості населення, вирішення питань зниження викидів парникових газів, глобальної зміни клімату, побутових відходів, розвитку паркової зони, проведення незалежного екологічного аудиту. Всеукраїнська дитяча спілка "Екологічна варта" об’єднує дітей, підлітків, молодь, які опікуються проблемами довкілля. Метою діяльності Спілки є виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, в якому ми живемо. Робота НМЦ "Екологічні ініціативи" здійснюється за трьома напрямами: наукова робота (моніторинг довкілля), навчально-виховна робота (тренінги, 189

виховні години, екологічні гуртки) та оперативна робота (природоохоронні акції, фотовиставки, екоярмарки, екофести, екотабори, інспектування довкілля). Одним із пріоритетних напрямків діяльності центру являється робота по сприянню створення Національного природного парку в урочищі Холодний Яр. Спілка винахідників Черкащини займається розробками новітніх технологій, спрямованих на вирішення екологічних проблем області. Основною метою діяльності Черкаського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації "Асоціація органічного землеробства і садівництва" є сприяння поліпшенню екологічного стану довкілля, сприяння розвитку органічного, екологічно чистого землеробства, садівництва та тваринництва; консолідація зусиль населення для сприяння створення і розвитку господарств, працюючих на засадах органічного землеробства. Протягом 2010 року представниками Управління разом з громадськими організаціями виконана певна робота, направлена на охорону навколишнього природного середовища, спільними зусиллями реалізовані численні природоохоронні заходи. Під час проведення операції "Первоцвіти" на території Креселецького лісництва в лісовому масиві "Холодний Яр" в Чигиринському районі було організовано охорону місць зростання підсніжника складчастого в ботанічному заказнику "Білосніжний". У рамках проведення операції "Первоцвіт" проводилися оперативно-профілактичні рейди по виявленню фактів незаконної реалізації ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги. У навчальних закладах міста проведені свята, організовано виставки дитячих поробок "Збережемо первоцвіти", висадку первоцвітів. У Черкаському Державному технологічному університеті проведено засідання дискусійного клубу щодо питання збереження первоцвітів. Розповсюджено плакат "Первоцвіти Черкащини", агітаційні газети, листівки, бюлетені. У відповідності до Указу Президента України щодо Дня довкілля в області було організовано активну природоохоронну роботу. У рамках проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою "За чисте довкілля" проведено суботники з озеленення та благоустрою територій, тижні екології, конкурси, виставки, висадка дерев, кущів, квітів, розчистка джерел. З метою активізації екологічного руху в області щороку проводиться обласний етап Всеукраїнського конкурсу екологічних колективів (агітбригад) загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Активісти природоохоронного руху, автори екологічних проектів, юні дослідники в галузі біології, екології, хімії презентували природоохоронну роботу своїх колективів, фотозвіти моніторингу екологічного стану своїх районів, показали яскраві виступи на екологічну тематику. З метою привернення уваги підростаючого покоління до практичної природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану джерел, річок та водойм рідного краю, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної обізнаності громадян щодо охорони водних 190

ресурсів шляхом залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи, розвитку громадських екологічних ініціатив в області щорічно проводиться конкурс "До чистих джерел". За активну участь у щорічному Всеукраїнському конкурсі "До чистих джерел" та вагомий внесок у забезпечення реалізації державної екологічної політики студентський колектив Черкаського інституту банківської справи, гурток "Зелена варта" Маньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 та учнівський колектив Крачківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів нагороджені Почесною грамотою Міністерства екології та природних ресурсів України. Громадські організації природоохоронного спрямування відіграють важливу роль у здійсненні державної екологічної політики. Вони незаангажовані та необтяжені формалізмом держслужби і мають цілісне бачення процесів стабілізації екологічної ситуації в країні. Тому необхідно підтримувати діяльність екологічних громадських організацій, впроваджувати систему безперервної освіти в інтересах екологічно збалансованого (сталого) розвитку для всіх вікових та професійних категорій населення, проводити постійні консультації з актуальних питань охорони навколишнього природного середовища, залучати громадськість до вирішення важливих природоохоронних проблем. 15.12.2 Діяльність громадських рад, об'єднань, тематичних робочих груп і мереж З метою об’єднання зусиль органів влади та громадян у справі охорони та збереження природи, при Управлінні працює оновлена Громадська рада, до складу якої входять активні представники громадських організацій екологічного спрямування Черкащини. Серед основних напрямів діяльності Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області: створення умов для реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами; здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади; сприяння врахуванню органом виконавчої влади громадської думки під час формування та реалізації державної політики. Протягом 2010 року проведено 7 засідань Громадської ради, на яких піднімалися актуальні питання охорони природних об’єктів, контролю за додержанням вимог екологічного законодавства: стосовно стану водноболотних угідь Черкащини; покращення ситуації на р. Рось; розгляд міської програми "Екологія 2009-2014 роки"; презентації Червоної книги України; стану водних ресурсів області; проведення акцій "Наша допомога птахам" і "Першоцвіти", а також кампанії "Місто без тютюнового диму"; екологічного виховання молоді та додержання вимог екологічного законодавства щодо впровадження роздільного збору твердих побутових відходів в м. Черкаси, Міжнародного екологічного Форуму "Довкілля 2010", етноекологічного табору 191

в урочищі "Холодний Яр", конкурсів "Господарська сумка", екологічних казок "В країні Еколандія", а також затвердження програми громадської підтримки дітей та молоді, схильних до природоохоронної діяльності тощо. За ініціативи Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, за сприяння і безпосередньої участі Черкаської обласної організації "Всеукраїнська екологічна ліга", та за підтримки Управління і КП "Черкасиводоканал" біля дуба Залізняка, що на Чигиринщині, було проведено молодіжні екологічні акції "Прибери планету!" та "Нове життя джерел". Представники Черкаської обласної організації національного молодіжного центру "Екологічні ініціативи", осередків Черкаського державного технологічного університету та Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького, туристично-екологічного клубу "Кипарис", Управління за один день зібрали 90 мішків сміття, прибравши територію біля відомого дуба, Монастирського озера та розчистивши джерело. Молоді люди на практиці показали, як кожний із нас може зробити світ навколо себе чистішим та комфортнішим, всіляко сприяти прибиранню територій, озелененню населених пунктів, благоустрою місць масового відпочинку, прибережних зон, лісових масивів. За участі представників Громадської ради у прес центрі обласної газети "Нова доба" в м. Черкаси у лютому 2010 року відбулося розширене засіданні громадського комітету з відродження Холодного Яру. 25 травня 2010 року відбулось розширене засідання Громадської Ради при Управлінні з питання "Впровадження роздільного збору твердих побутових відходів в м. Черкаси. Міжнародний та вітчизняний досвід". Майбутнє нашої планети значною мірою залежить від того, що знатимуть люди про навколишнє природне середовище і чи будуть вони з повагою ставитися до природи, відчувати себе її часткою. Закласти основи екологічної свідомості, культури можливо лише в тандемі: державні структури – громадські організації екологічного спрямування. 15.13 Екологічна освіта та інформування Культура взагалі й екологічна зокрема залежить від багатьох чинників, серед яких одним із головних є екологічна освіта. Освіта в найширшому розумінні – від дошкільної до професійної, від масової до наукової. Тому можна стверджувати, що саме екологічній освіті сьогодні належить провідне місце серед складових принципів створення фундаменту екологічної безпеки України. Оскільки примусово неможливо підвищувати культуру людини, то виникає запитання, чи підготовлені наші співвітчизники до змін. Чи відчуває хоча б значна їх частина необхідність підвищувати увагу до екологічної освіти, екологічних проблем в умовах економічного занепаду? Мета екологічної освіти полягає у: 192

– чіткому усвідомленні того, що суспільство розвивається за тісних взаємозв'язків усіх природних і соціальних процесів; – забезпечення кожній людині можливість здобути знання, право, досвід і умови їх реалізації, необхідні для захисту довкілля та його поліпшення; – розробленні нових алгоритмів поведінки окремої людини, груп людей і суспільства як єдиного цілого стосовно довкілля. Сьогодні активно розвиваються як формальна екологічна освіта (в школах, вищих навчальних закладах, інститутах підвищення кваліфікації), так і неформальна (за допомогою засобів масової інформації, кіно, музеїв, виставок, заходів природоохоронних товариств тощо). Для прискорення процесу екологізації свідомості громадян країни необхідно запровадження комплексного та системного підходу до безперервної екологічної освіти через сім'ю, дитсадок, школу, вищі навчальні заклади. Система неперервної освіти передбачає на кожному з цих етапів логічний розвиток, поглиблення і доповнення екологічних знань. Важливо вже з дошкільного віку виховувати у дітей відповідні естетичні смаки, щоб вони розуміли і вміли бачити красу довкілля, узнавати рослини, дерева і кущі "в обличчя", були здатними читати "зелену книгу" природи. Необхідно вчити їх розуміти природу так, як ми вчимо їх грамоти, розвивати любов до рідної землі без дрібної корисливості, виховувати вміння духовно збагачуватися від спілкування з лісами і полями, ріками і навіть комахами. І це розуміють у виховних та навчальних закладах Черкащини. Так, дитячі навчальні заклади (ДНЗ) області традиційно проводять Свято осені, "Зустріч пернатих друзів", тематичні заняття "Замість ялинки – зимовий букет", "Збережемо первоцвіти", "В гості до калюжі", "Чиста Україна – чиста Земля", випускають міні-газети екологічного спрямування. Показовою в цьому плані є робота дитячого навчального закладу №5. Оскільки екологічна освіта і виховання найефективніша в ранньому віці дитини, Черкаський обласний центр еколого-натуралістичної творчості співпрацює з дошкільними закладами м. Черкаси. На базі дошкільних закладів №№ 63, 46 проводились заняття по екології з дошкільнятами за програмою, створеною завідувачем екологічного відділу. Педагогічні працівники Центру проводять для вихователів та методистів дошкільних закладів семінарські заняття, де обговорюються питання організації екологічного виховання дітей, дослідницької роботи на ділянках; приймають участь у засіданнях методоб’єднань, де вирішуються природоохоронні питання. Надається практична допомога дошкільним закладам в озелененні приміщень та території, у створенні живих куточків. Екологічна освіта й виховання дошкільнят і молодших школярів повинно здійснюватися на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить таким навчальним предметам, як "Ознайомлення з навколишнім", "Природознавство", "Читання". Зміст чинних програм дає змогу сформувати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння і навички, розкрити взаємозв'язки між неживою та 193

живою природою, природою і людиною. У загальноосвітніх навчальних закладах області проводиться змістовна екологічна та еколого-натуралістична робота. Як приклад змістовно організованої екологічної освіти в навчальному закладі можна привести роботу в Смілянській гімназії ім. Сенатора. Природоохоронна робота в гімназії проводиться системно, згідно плану роботи гімназійного екологічного об'єднання "Паросток". Так, в рамках міжнародній акції "Європейська ніч кажанів" під егідою Міністерства охорони навколишнього середовища 27 вересня проведено обстеження та облік кажанів в мікрорайоні школи. Восени проведено природоохоронну компанію "Очистимо своє місто самі" по прибиранню території гімназії та закріплених зон. Юннати випустили екологічні листівки із зверненням до жителів м. Сміли. Прийняли участь у Всеукраїнській акції "Посади сад" і висадили на території гімназії 18 фруктових дерев за якими будуть доглядати. У листопаді члени гуртка "Юний еколог" провели бесіди серед учнів 5-9 класів по проведенню на своїх присадибних ділянках операції "Листя в ґрунт". До Дня збереження біологічної різноманітності живих організмів юннати підготували і провели екологічні марафони, ігри на тему "Знати, любити, зберегти!". У січні проведено День допомоги зимуючим птахам: організовано виставку наглядної агітації по необхідності приваблення птахів і допомоги їм взимку, юннати виставили 15 саморобних годівниць, 6 годівниць після уроків гуртківців розвішали на території гімназії; члени школи "ЕКОПС" провели в початковій школі усний журнал "Допоможемо зимуючим птахам"; на уроках природного циклу проведено екологічні хвилинки "Підгодуй птахів взимку", учнів 5-9 класів залучено до Великого зимового обліку птахів, який проведено 12-13 січня. Традиційно, в рамках тижня екології, гімназисти провели свято "День зустрічі птахів", конкурс малюнків, усний журнал "Птахи наші друзі", виступи членів школи "Екопс" перед учнями початкової школи та дитячого садка, виставка творчих робіт юннатів та науково - популярної літератури). На початку весни юннати гімназії продовжили участь у Всеукраїнській трудовій екологічній акції Міністерства освіти і науки України "Юннатівський зеленбуд". Під час екологічної акції "Посади дерево біля школи", було висаджено 24 саджанців клену, 20 саджанців берези та 6 саджанців липи; кущі калини, бузку. Гімназисти провели екологічні десанти по прибиранню та озелененню територій до братських могил, в нижній міський парк "Долину озер". В рамках проведення екологічної акції Міністерства освіти і науки "Парад квітів біля школи" проведено конкурс проектів "Квітуче подвір'я гімназії", найвдалішими проектами якого визнано модульний квітник 11-А класу "Альпійська гірка" та розарій 8-А класу "Світ квіткових мрій". Весною гімназистами прийнято участь у заходах до Дня довкілля, "Всеукраїнської Весняної толоки", в акції "Зелений вінок пам'яті": 194

операції "Зелений слід", у щорічній Європейській екологічній інтернет-акції "Весна прийшла". У закладах освіти області робота здійснюється через різні учнівські творчі екологічні об'єднання: дитячі шкільні екологічні об'єднання ЕДО; екологічні гуртки; екологічні асоціації; екологічні клуби; екологічні екскурсії; експедиції; екологічні агітбригади; екологічні театри; екологічні стежки; екологічні відеотеки, лекторії та ін. Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі. На сьогодні в області діють 638 екологічних стежок, майже в кожній загальноосвітній школі. Під час екскурсій по екологічних стежках учні вивчають екологічні закони, флору та фауну, біорізноманіття свого регіону. Особливість процесу екологічного навчання і виховання на стежках природи полягає в тому, що він будується на основі невимушеного засвоєння інформації, ціннісних орієнтацій та ідеалів, норм поведінки в природному оточенні. Досягається це шляхом органічного поєднання відпочинку і пізнання під час руху по маршруту стежки. Екологічна учбова стежка служить місцем розповсюдження елементів екологічної культури серед різних верств населення. Причому велика виховна цінність цієї форми роботи полягає в тому, що перед дорослими людьми носіями нового соціального ідеалу виступають діти. Необхідність відповідального відношення до навколишнього середовища, про що захоплено і переконано говорить підліток, сприймається дорослими особливо гостро. Відвідувачі стежки замислюються про свою поведінку в природному оточенні, про те, чи завжди вони самі подають належний приклад підростаючому поколінню. Серед учнівської молоді області протягом 2010 року проводилися конкурси "Мій рідний край - моя Земля", "До чистих джерел", "Парки – легені сіл та міст", "Майбутнє лісу в твоїх руках", "Галерея кімнатних рослин", "Юний дослідник", "Юний селекціонер"; конкурс-огляд "Екологічна стежка"; акції "Збережемо первоцвіти", "Посади сад", "Парад квітів біля школи", "Юннатівський зеленбуд"; свята "День Землі", "День довкілля". Позашкільної еколого-натуралістична робота реалізується через екологонатуралістичні центри, творчі екологічні об’єднання учнів і гуртки в загальноосвітніх навчальних закладах, заочні та очні біологічні школи, Малу академію наук тощо. У системі позашкільної освіти області діють 4 позашкільних заклади еколого-натуралістичного спрямування: Смілянський і Уманський міські еколого-натуралістичні Центри та Черкаська і Шполянська районні станції юних натуралістів. Екологічна освіта в інших регіонах області реалізується через діяльність екологічних відділів, що функціонують при районних Центрах дитячої та юнацької творчості (Золотоніський, Драбівський, КорсуньШевченківський, Смілянський, Маньківський, Жашківський райони). 195

Методисти позашкільних еколого-натуралістичних закладів тісно співпрацюють з методистами районних відділів освіти, надають методичну допомогу педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл в плані організації позакласної та позашкільної екологічної роботи з учнями. Протягом 2010-2011 навчального року проведено біля 200 консультацій по організації участі школярів у масових екологічних заходах, Всеукраїнських та обласних конкурсах, акціях, операціях. Основною формою екологічної роботи з учнівською молоддю є діяльність екологічних гуртків. На базі обласних позашкільних екологонатуралістичних закладів працюють 225 екологічних гуртків, в яких задіяні 3717 учнів. У позашкільних закладах еколого-натуралістичного спрямування набувають поширення нетрадиційні форми і методи роботи. В Уманському ЕНЦ працюють екологічні клуби: "Молодь за здоровий спосіб життя", вихованці якого займаються пропагандою здорового способу життя молоді, адже в ці роки відбувається сприйняття певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань і вмінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій; "Адоніс", вихованці якого працюють над темою "Рослини Білогрудівського лісу, які занесені до Червоної книги України"; "Поліксена", мета якого – виховання в учнів переконань про необхідність охорони і вивчення природи, формування екологічних понять про цілісність природних комплексів рідного краю, їх динаміку і шляхи раціонального використання; "Авіцена", вихованці якого працюють над темою "Вивчення лікарських рослин урочища Сюрчани". Клуби об'єднають учнів 5-11 класів. Екологічний театр "Ера" – це надзвичайно цікава і плідна форма роботи по вихованню екологічної свідомості, культури дітей, осмислення екологічних проблем сучасності, місце молоді в сучасному світі, заклик до здорового способу життя. Екологічна агітбригада "Фенікс", основною метою роботи якої є: формування екологічної культури підростаючого покоління, виховання почуття особистої відповідальності за стан довкілля. Отримані в дитинстві екологічні знання та вміння кожний може закріпити у вищих навчальних закладах, коледжах, училищах області. Так, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаський державний технологічний університет, Уманський національний університет садівництва здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування". Згідно укладеної угоди Обласного центру еколого-натуралістичної творчості з Черкаським Національним університетом ім. Б. Хмельницького затверджено план проведення лекційних та практичних занять з питань позакласної та позашкільної еколого-натуралістичної роботи зі студентами Навчально-наукового інституту природничих дисциплін Черкаського національного університету. Для студентів 5 курсів зазначеного інституту проводиться цикл лекцій та практичних занять по організації позакласної та 196

позашкільної еколого-натуралістичної роботи в загальноосвітніх закладах. Під час проведення літнього оздоровлення щороку влітку запрошуються студенти ІІІ та ІV курсів Черкаського Національного університету ім. Б.Хмельницького для роботи вожатими в оздоровчому таборі. Неперервна екологічна освіта передбачає організацію виховання і навчального процесу від дитинства до глибокої старості. І після закінчення ВУЗУ продовжується процес екологічної освіти. Все частіше проблемами охорони навколишнього природного середовища переймається громадськість, що свідчить про зростаючу екологічну свідомість громадян. Люди перестають ставитися до природи байдуже і лише по-споживацькому. Суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення права громадян на безпечне довкілля. І могутнім фундаментом у цьому позитивному бажанні є доступність та достовірність інформації про стан довкілля. Можливість доступу до інформації дозволяє громадськості краще зрозуміти ситуацію дізнатися про існування екологічних ризиків і дій, що впливають на них, їх сім'ї, місцеві громади. Для якісного інформаційного забезпечення громадськості, Управління тісно співпрацює з пресою, радіо, телебаченням, висвітлюючи питання забруднення атмосферного повітря, води, проблеми утилізації сміття, незаконного знесення зелених насаджень, питання забудови, проведення природоохоронних заходів тощо. Протягом 2010 року працівниками Управління опубліковано 82 статті в друкованих ЗМІ, здійснено 61 виступ на радіо і 5 на телебаченні. З метою ефективного доступу до екологічної інформації Управлінням крім друкованих матеріалів, використовуються і електронні засоби масової інформації. Для широкого кола громадськості інформація про стан охорони навколишнього природного середовищам розміщується в Інтернеті на сайтах Мінприроди України та Черкаської обласної державної адміністрації. Так, у 2010 році розміщено 26 публікацій на веб-сайті Мінприроди та 32 – на веб-сайті облдержадміністрації. Формування та постійне оновлення електронних баз даних екологічної інформації надає громадськості вільний доступ до неї через мережу Інтернет. Актуальна екологічна інформація щодо діяльності Управління доводиться у доступній формі до відому зацікавлених громадян і через веб-сайт http://eco.ck.ua, на якому у 2010 році розміщено 125 оперативних інформацій. Отримання достовірної екологічної інформації є невід'ємним правом кожного члена суспільства. Екологічна інформація може забезпечувати різний ступінь екологічних знань, різну їхню глибину, ґрунтовність залежно від індивідуально-психологічних особливостей, віку, життєвого досвіду, фаху, моральної та соціальної позиції індивіда. Необ’єктивні знання призводять до формування та розвитку викривленої екологічної свідомості. Для представників підприємств та організацій області, що співпрацюють із структурними підрозділами Управління, а також для відвідувачів Орхуського 197

інформаційного центру систематично поновлюється інформація на дошці новин та оголошень, що містить огляди змін в екологічному законодавстві, анонси різноманітних екологічних заходів тощо. Управління постійно інформує громадськість про стан навколишнього природного середовища в області: - щомісячно на веб-сайт Мінприроди надається інформація про моніторинг складових довкілля; - щоквартально інформація про стан навколишнього середовища в області надається в обласну науково-технічну бібліотеку ім. Т.Г.Шевченка; - щорічно Екологічний паспорт Черкаської області та Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області розповсюджуються серед зацікавлених державних органів влади, громадських організацій, вищих навчальних закладів, громадян. Крім того, у 2010 році працівниками Управління підготовлено та проведено територіальний етап Всеукраїнського конкурсу "Національне дерево України", проведено презентацію та розповсюджено серед громадських екологічних організацій, учбових закладів Червону книгу України рослинного та тваринного світу, прийнято участь у громадських слуханнях по питанню місця розташування очисних споруд біологічного очищення госппобутових стічних вод культурно-оздоровчого комплексу "Перлина" ТОВ "ЛАС-ЦЕНТР", щодо намірів будівництва ТОВ СП "Нібулон" перевантажувального терміналу на лівому березі Дніпра, щодо розгляду містобудівного обґрунтування по забудові земельної ділянки по вул. Дахнівській, 50 в м. Черкаси під розміщення "Медичного центру"; у загальних зборах мешканців села Мельники та хутора Буда щодо питання створення на землях Мельниківської сільської ради національного природного парку "Холодний Яр", у круглих столах "Охорона та збереження зелених насаджень у місті Черкаси", "Розвиток заповідної справи в області", презентації книг: "Екологічний атлас України" та "Природнозаповідний фонд України", у конкурсі проектів відновлення витоку річки Вільшанка в рамках ІV-го "Аукціону надій", у відзначені Міжнародного Дня Дніпра, у VIII Міжнародному водному форумі "AQUA UKRAINE – 2010"; VIII Міжнародній спеціалізованій виставці "КомунТех – 2010"; спеціалізованій виставці "Енергоефективність – 2010"; у Міжнародному екологічному форумі "Довкілля 2010", у заходах приурочених Дню довкілля. Відомо, що навчити важко, значно важче перетворити знання на переконання, але найскладніше – досягти, щоб переконання стали нормою повсякденної поведінки. Екологічні знання потрібні людині не тільки під час виконання професійних обов’язків, а постійно – і в побуті, і на відпочинку, і на робочому місці. Таке можливе лише за умови, коли знання перейшли у найвищу форму – у звичку, у культуру поведінки. Особливістю екологічної освіти є її безмежність (всеосяжність). Екологічні проблеми не можна вирішити лише зусиллями фахівців-екологів – проблеми, які створюються гуртом, і розв’язувати треба гуртом. А для цього кожен повинен мати хоча б якийсь мінімум екологічних знань. 198

15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Держуправлінням проводилась підготовка, агітація і залучення підприємств до участі в проведенні Міжнародного екологічного форуму "Довкілля 2010", VІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки "КомунТех-2010", виставки "Енергоефективність-2010" та VІІІ Міжнародного водного форуму "AQUA UKRAINE-2010".

ВИСНОВКИ При сучасному стані навколишнього природного середовища постає розуміння того, що безповоротне споживання природних ресурсів уже вичерпано. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись на мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля. 199

Водні об’єкти області, як і в попередні роки, продовжували забруднюватись скидами неочищених стічних вод, що відводяться із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, та скидами недостатньо очищених зворотних вод підприємств, очисні споруди яких працювали неефективно. З метою покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено реконструкції існуючих очисних споруд, які не забезпечують достатню очистку стічних вод та будівництво нових. Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах – забруднювачах атмосферного повітря. Для досягнення встановлених нормативів якості повітря в м. Черкаси Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області зобов'язало підприємства розробити та погодити в установленому порядку заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Виконання запланованих природоохоронних заходів в установлені терміни дозволило б знизити навантаження на атмосферне повітря міста на 422 тонни . В 2010 році на ТОВ "Мареллі" в зв'язку із застосуванням в виробництві ДСП карбамідоформальдегідної смоли з вмістом вільного формальдегіду не більше 0,1% викиди формальдегіду скоротилися на 2,6 т. На ВАТ "Азот" проведений монтаж та пусконалагоджувальні роботи установок очистки газу після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів в цеху М-6, на які витрачені кошти в кількості 3,4 млн. грн. Скорочення викидів аміаку в кількості 301 т. очікується в 2011-2012 рр. після завершення повної реконструкції цеху. Протягом 2010 року на підприємствах області впроваджені заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на які затрачені кошти підприємств в сумі 478,65 тис.грн. Ефект від впровадження заходів склав 131,250 тонн. За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. в м. Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по формальдегіду у 1,2 рази. Максимальні концентрації по діоксиду сірки та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази. В результаті чого зменшився комплексний індекс забруднення атмосфери до 5,43 (за 2009 – 5,64). Вирішення питання зберігання непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території сільськогосподарських підприємств області є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану області. За даними інвентаризації станом на 01.01.2011 року в області у 116 складах зберігається 685,148 тонн невідомих, непридатних та заборонених до використання пестицидів, з них: 200

- 257,248 тонни непридатних пестицидів знаходиться у 114 складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області; - 42,0 тонни відходів невідомих пестицидів – на складі ВАТ "Райагрохім" (м. Шпола); - 385,9 тонн непридатних пестицидів розміщено в спеціально створеному сховищі в смт. Єрки Катеринопільського району. З метою обмеження шкідливого впливу токсичних відходів на довкілля та здоров'я людини в області діє розроблена Держуправлінням "Обласна програма утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів", затверджена рішенням Черкаської обласної ради. В результаті реалізації заходів Програми планується до кінця 2011 року поетапне вивезення з області невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР на знешкодження. Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоперспективна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Окремі агротехнічні заходи не завжди можуть забезпечити захист ґрунтів від антропогенних впливів. Принциповим заходом є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель з метою їх заліснення чи залуження. Найбільш небезпечними щодо процесів підтоплення є зони впливу (підпору) Канівського та Кременчуцького водосховищ. Під час моніторингу потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області протягом 2005-2010 років відзначався спад активності зсувів. Проте частина їх в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані. На формування процесу ерозії впливає високий рівень розораності та низький рівень заліснення водозбірних площ і схилів, тому важливим являється створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг. З метою забезпечення збереження природних комплексів і об’єктів, генофонду тваринного та рослинного світу в 2010 році на території області оголошення 8 нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,173976 тис. га та 2 об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 3,3562 тис. га та 7,8710083 тис. га, проведено роботу щодо розширення території Канівського природного заповідника з 2,02698 тис. га до 8,63488 тис. га та орнітологічного заказника місцевого значення "Бубнівські сосни" з 0,0331 тис. га до 0,1381 тис. га. Природно-заповідний фонд області нараховує 504 заповідних об’єкти, з них: 22 - загальнодержавного значення та 482 - місцевого значення. На частку заповідного фонду області припадає 2,9% території. Як показує досвід попередніх років, основним елементом механізму фінансування природоохоронних заходів є місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Для скорочення термінів вирішення екологічних проблем в області необхідно проведення фінансування природоохоронних заходів не тільки за рахунок місцевого природоохоронного 201

фонду, а також за рахунок зборів за використання природних ресурсів, що надходять до місцевих бюджетів, підкріплювати створені природоохоронні програми джерелами фінансування. В подальшому Держуправління буде продовжувати діяльність, направлену на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Черкаської області, охорону, раціональне використання і відтворення усіх видів природних ресурсів.

Начальник управління

Е.О. Івакін

202

Додаток

Список відповідальних виконавців розділів Національної доповіді за 2010 р.

№ ро Назва зд розділу іл у 1. Загальні відомості

2. 3. 4.

Назва структурного підрозділу

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування, моніторингу та економіки природокористування Відділ екологічної експертизи, нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Стан Відділ екологічної експертизи, нормування та атмосферног регулювання у сфері охорони атмосферного о повітря повітря та поводження з відходами Зміна клімату Відділ екологічної експертизи, нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Стан водних Відділ нормування та регулювання у сфері ресурсів водних ресурсів, надрокористування, моніторингу та економіки природокористування Збереження Відділ земельних ресурсів, рослинного та біологічного тваринного світу, заповідної справи, та екомережі та радіаційної безпеки ландшафтног о різноманіття, розвиток природнозаповідного фонду та формування національної екологічної мережі Стан Відділ земельних ресурсів, рослинного та земельних тваринного світу, заповідної справи, ресурсів та екомережі та радіаційної безпеки ґрунтів

Відповід альні виконав ці

Лапшина М.Ф. Парфьон ова М. В. Осокіна Т.Г. Парфьон ова М. В. Парфьон ова М.В. Лапшина М.Ф. Осокіна Т.Г.

Осокіна Т.Г.

№ ро Назва зд розділу іл у 7. Надра

Відходи

Екологічна безпека

10 Промисловіст . ь та її вплив на довкілля

Назва структурного підрозділу Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування, моніторингу та економіки природокористування Відділ екологічної експертизи, нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ екологічної експертизи, нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами Відділ земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заповідної справи, екомережі та радіаційної безпеки Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування, моніторингу та економіки природокористування Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування, моніторингу та економіки природокористування

11 Сільське . господарство та його вплив на довкілля 12 Енергетика Відділ екологічної експертизи, нормування та . та її вплив на регулювання у сфері охорони атмосферного довкілля повітря та поводження з відходами 13 Транспорт та . його вплив на довкілля

Відділ екологічної експертизи, нормування та регулювання у сфері охорони атмосферного повітря та поводження з відходами

14 Збалансован . е виробництво та споживання 15 Державне . управління у сфері охорони навколишньо го природного середовища

Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування, моніторингу та економіки природокористування Відділ нормування та регулювання у сфері водних ресурсів, надрокористування, моніторингу та економіки природокористування

Відповід альні виконав ці Лапшина М.Ф.

Парфьон ова М. В. Парфьон ова М.В. Осокіна Т.Г. Лапшина М.Ф. Лапшина М.Ф.

Парфьон ова М. В. Парфьон ова М. В.

Лапшина М.Ф.

№ ро зд іл у

Назва розділу Висновки

Відповід альні виконав ці Лапшина М.Ф. Парфьон ова М.В. Осокіна Т.Г.