chernigiv_2007 by Administrator Dovkillia

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ВСТУП Соціально-економічний розвиток Чернігівщини останнім часом характеризується деякими позитивними тенденціями змін в стані навколишнього природного середовища області. Щорічне збільшення вкладених коштів у вирішення екологічних проблем, що накопичувалися роками, дали можливість зменшити гостроту деяких з них. В 2007 році виконання заходів обласної “Програми (плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000- -2010 роки” («Екологія -2010») було профінансовано суб’єктами виконання Програми на суму 79,7 млн. гривень, що на 32,5 млн. гривень більше, ніж в попередньому році. В цілому, підводячи підсумки минулого року можна говорити про те, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області спрацювало задовільно. Протягом року на засіданнях колегії управління було проаналізовано стан дотримання природокористувачами області Закону України «Про мисливське господарство та полювання», питання збереження і розширення територій ПЗФ, рівень негативного впливу на довкілля області і, зокрема на стан атмосферного повітря КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», підведено підсумки проведення в області робіт по знешкодженню непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, обговорено стан виконання обласної Програми «Екологія 2010», розглянуто інші питання. Як позитив можна відмітити активізацію роботи управління по створенню системи моніторингу навколишнього природного середовища області. Розроблена і підготовлена до розгляду та затвердження сесії Чернігівської обласної ради Програма моніторингу довкілля області на 2008 – 2012 роки, яка узгоджена з усіма суб’єктами моніторингу області. Вдалося активізувати роботу Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля області, укласти Угоду про спільну діяльність між суб’єктами моніторингу, розробити для затвердження Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу. За результатами комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів у сфері екології в 2007 році Чернігівщина посіла 5 місце. Проведені в області за даний період заходи у сфері охорони атмосферного повітря дали змогу зменшити викиди на 2,8% (10 місце), при загальному їх скороченню по Україні на 0,2%ю Зменшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення і сьогодні залишається актуальним напрямком роботи Держуправління, оскільки продовжується використання застарілого обладнання, залишається проблема недостатньої забезпеченості пристроями для уловлювання та утилізації забруднюючих речовин, іде процес нарощування обсягів виробництва тощо. Збільшуються обсяги викидів від пересувних джерел. 6

Спостерігалася позитивна динаміка і у зростанні земель лісового фонду (на 100,1%) за рахунок збільшення площ вкритих лісом – на 100,5 % - 2 місце по Україні. Але відсоток лісистості в області - 20,7 % - нижчий від оптимального для зони Полісся - -23%. Існує і ряд інших проблем лісокористування. Хоча в цілому стан лісів задовільний, але, відповідно до розрахункової лісосіки в області вирубається в порядку рубок головного користування близько 30 % щорічного приросту. А всіма видами рубок - біля 50% щорічного приросту. Протягом останніх років майже у 2 рази збільшились об'єми рубок головного користування. Продовжує гостро стояти необхідність проведення комплексу заходів по виявленню вкритих лісовою рослинністю земель, що не обліковуються як землі лісогосподарського призначення і надані у постійне користування лісогосподарським підприємствам. З метою недопущення вирубки здорових насаджень необхідне посилення контролю за проведенням запланованих санітарно-оздоровчими заходами у лісах області та за розробкою лісосік у частині впровадження природозберігаючих технологій. На сьогодні відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення – на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання. Забезпечено на 0,1% приріст площі земель природно-заповідного фонду (15 місце). Але не вирішеною та найбільш складною проблемою у сфері заповідання природних територій на сьогодні залишається проблема встановлення меж в натурі (на місцевості) територій та об’єктів природнозаповідного фонду області. Головними недоліками сучасного стану об’єктів природно-заповідного фонду області залишається відсутність інформаційно-охоронних знаків, не нанесення їх контурів на планово-картографічні матеріали землевласників та землекористувачів, наявність на об’єктах ПЗФ забудов, таборів та баз відпочинку, які існували ще до створення заповідних об’єктів. Тому є потреба в проведенні роботи по уточненню меж даних об»єктів. Є проблема наявності низького відсотку заповідних територій в деяких районах області. Екологічна стабільність таких територій ускладнюється існуючим високим відсотком розораності земель та низьким – лісистості. Важливим компонентом природного середовища Чернігівщини є тваринний світ, який характеризується високим показником видового різноманіття. Аналіз динаміки чисельності основних видів диких тварин по області показав, що чисельність основних видів диких тварин за останні 2-3 роки не зменшується і стала стабільною, а по деяким видам є тенденція до зростання.

Разом з тим вкрай незадовільна ситуація склалася із станом поголів’я зубра. В порівнянні з 2002 роком їх чисельність зменшилась на 33 голови, а у порівнянні з 1992 роком - на 100 голів. Станом на 01.01.2007 року поголів’я зубрів в області складало близько 10 голів. На початку 2007 року зафіксовано факт загибелі 6 голів зубрів в р. Остер під час зимового льодоставу. На сьогодні дані про наявність хоча б одного зубра на території області відсутні. Спільним наказом Мінприроди України та Держкомлісгоспу України затверджено План дій щодо збереження та відновлення зубра в фауні України. Держуправлінням надані конкретні пропозиції до Плану реалізації практичних заходів, обсягів та джерел фінансування спрямованих на збереження та відтворення зубра в фауні України. Покращено ситуацію щодо утилізації непридатних або заборонених до використання пестицидів. Їх обсяги в Чернігівській області за 2007 рік зменшились на 3,5% (13 місце). Рівень розораності земель області в 2007 році до показника 2006 склав 100,4% при загальноукраїнській тенденції зменшення на 0,2%. Окрім того наявні значні площі еродованих, кислих земель. Спостерігається від’ємний баланс гумусу. У сфері охорони водних ресурсів є ряд проблем, зокрема: Залишаються великими обсяги скинутих у водойми області недостатньо очищених стічних вод через незадовільну роботу комплексів очисних споруд. Не встановлені межі на місцевості прибережних захисних смуг річок та водойм області, рекреаційних зон населених пунктів, що є причиною виявлених фактів порушення режиму господарювання в них, біля 500 незатампонованих недіючих артезіанських свердловин продовжують бути потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів. Залишається складна ситуація у сфері поводження з твердими побутовими відходами, зокрема в частині невідповідності більшості місць видалення твердих побутових відходів (сміттєзвалищ) санітарно-екологічним вимогам. Незадовільно функціонують системи санітарного очищення більшості населених пунктів, наслідком чого є наявність багаточисельних несанкціонованих сміттєзвалищ. Протягом звітного року відділом державної екологічної експертизи проведено 284 експертизи передпроектної та проектно-кошторисної документації. За останні 5 років кількість проведених експертиз зросла з 163 до 284, більше, ніж в 1,7рази. Рівень підготовки проектно-кошторисної документації був досить низьким, з високим відсотком повернених на доопрацювання проектів - 41%. Координація роботи виконавчої влади і органів місцевого самоврядування на вирішення цих та інших екологічних проблем області є одним із найважливіших завдань Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області. Пріоритетними напрямками роботи Державного управління охорони навколишнього природного середовища, як територіального підрозділу 8

Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в межах його повноважень є: - практичне впровадження екологічних стандартів, наближених до відповідних стандартів Європейського Союзу; - динамічне формування екологічної мережі; - розроблення нормативно - правових актів, спрямованих на забезпечення ефективного використання Кіотського протоколу до Рамкової угоди ООН про зміну клімату з метою спонукання підприємств до зменшення викидів антропогенних парникових газів та залучення додаткових коштів до державного бюджету; - докорінне вдосконалення діяльності з питань надрокористування; - унеможливлення протизаконних дій у процесі розпорядження землею сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, лісовими і водними ресурсами; - проведення організаційно - правових заходів щодо державного регулювання земельних відносин та землекористування; - удосконалення системи поводження з відходами, наближення її до аналогів Європейського Союзу.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні умови Чернігівська область одна з найбільших на Україні (за своєю територією посідає друге місце). Площа – 31,9 тис. км2 (5,3 % території країни), густота населення – 36 осіб/км2. Розташована на півночі України в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі – з Брянською областю Росії, на сході – з Сумською, на півдні – з Полтавською, на південному заході – з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря – 120 метрів, на північному сході – 200 метрів, на південному заході – 120-150 метрів. Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура січня – о -7 С, липня – +19оС. Середньорічна кількість опадів – 550-660 мм. Має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. Попри великі втрати від меліоративних, робіт, проведених у свій час, ландшафтам Чернігівського Полісся властивий високий ступінь поширення природних територій. Значна частина з них зберігає потенційні можливості відновлення – повернення до природного стану або деякого наближення до нього. Непогано збережені і заплавні ландшафтні комплекси середніх та великих рік – Десни, Сейму, Снову, Сожу. Лучні та лучно-болотні і болотні заплавні комплекси верхів’їв, а здебільшого і всієї течії багатьох малих річок дуже змінені – осушені і частково розорані. Майже цілком область розміщується у Придніпровській низовині, південна її частина у межах Полтавської рівнини і має переважно рівнинну, злегка хвилясту поверхню, в цілому сприятливу для господарської діяльності. Абсолютні висоти 100-220 м (максимальна відмітка 222 м біля с. Березова Гать Новгород-Сіверського району). Переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу (річкові долини, яри, балки) у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодовикові вали, зандрові рівнини). Виключенням є сильно еродовані території Придеснянського плато (західні відроги СередньоРосійської височини), численні лесові "острови" у північній та південно-східній частинах області, а також болота і знижені та перезволожені землі давніх річкових та прохідних долин (Замглай, Смолянка та інші). Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,4 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин – нафти, конденсату, торфу; 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині; 8,2 % – води прісні та мінеральні, 0,7 % – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. Область є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області протікають 1570 річок загальною довжиною 8336 км, в т. ч. великі річки: 11

Дніпро (91 км), Десна (505 км); середні: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також малі річки. Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок – 596 км, середніх – 723 км, малих – 7017 км. Густота річкової мережі області – 0,26 - 260 м на 1 км2. Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Десна (загальна площа басейну – 88,9 тис. км2) є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою після Прип’яті та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни, в середній за водністю рік, формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків. Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2006 р. становить 727,8 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 659,3 тис. га (20,7 % від загальної площі області). Відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41 % від загальної площі району, то в південних – лише від 7 до 20 %. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області Протягом 2007 року в області утримувалась динаміка подальшого економічного зростання, спрямована на підвищення життєвого рівня населення. Промисловим комплексом нарощено обсяги виробництва на 5,8 %. Збільшення обсягів досягнуто на підприємствах переробної промисловості (+ 6,3 %), у тому числі: у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (+ 7,6 %), виробництві будматеріалів (+ 10,2 %.), металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (+ 43,6 %), машинобудуванні (+ 23,7 %), виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (+ 21,1 %). В економіку області протягом 2007 р. залучено 2,4 млрд. грн. інвестицій в основний капітал, що на 901,6 млн. грн. (+ 39,0 %) більше, ніж за аналогічний минулорічний період. Підприємствами області за 2007 рік виконано підрядних будівельних робіт на 703,3 млн. грн. (+ 38,5 %). Перевищення рівня темпу приросту обсягів будівельних робіт, порівняно з 2006 р., зумовлено активізацією робіт із будівництва житла, з розвідувального буріння нафтових і газових свердловин, а також робіт із капітального ремонту та реконструкції автодоріг. Протягом 2007 року введено в експлуатацію 186,5 тис. м2 житла, що у 1,5 рази більше показника відповідного періоду 2006 року. Зовнішньоторговельний оборот товарами у 2007 році склав 582,2 млн. дол. США (+ 13,4 %). Збільшення обсягів відбулося за рахунок зростання на 15,8 % експорту товарів (досяг 362,5 млн. дол. США), імпорту – на 10,6 % (становить 284,6 млн. дол. США). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 77,9 млн. дол. проти 55,7 млн. дол. у 2006 р. 12

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,27 проти 1,22 рік тому. Прямих іноземних інвестицій протягом 2007 року залучено 24,1 млн. дол. США, що в 7,1 рази більше відповідного періоду минулого року. Зовнішньою торгівлею товарами займалися 374 підприємства та організації області. Партнерами їх були 95 країн світу (з них 25 країн – члени ЄС). Найбільші експортні поставки здійснювалися до Російської Федерації (41,8 % загального обсягу), Білорусі (15,0 %), Італії (6,5 %), Туреччини (4,3 %), Польщі (3,8 %), Молдови (3,5 %), Франції (2,4 %) та Німеччини (2,2 %). Подальшого розвитку набуває малий бізнес. Реальні надходження коштів до місцевого бюджету від діяльності суб’єктів цієї сфери за 2007 рік збільшились на 31,9 % і досягли майже 113,3 млн. грн. (15,8 % від усіх надходжень). Розвиток сфери торгівлі та підвищення добробуту населення сприяли збільшенню обсягів роздрібного товарообороту (з урахуванням обороту фізичних осіб) на 28,1 %. По реалізованих послугах обсяги зросли на 8,5 %. Значна робота проводилась у напрямі наповнення бюджетів усіх рівнів. У 2007 році в цілому по області (без малих підприємств) одержано позитивний фінансовий результат у сумі 269,6 млн. грн., що у 1,7 рази більше відповідного періоду 2006 року. Збір податків та платежів до Зведеного бюджету (в частині, що контролюється податковими органами) за 2007 рік, у порівнянні з 2006, зріс на 29,7 % (600,7 млн. грн.) і склав 2623,6 млн. грн. До Державного бюджету зібрано 1906,5 млн. грн., що на 26,0 % (393,3 млн. грн.) перевищує збір відповідного періоду 2006 року. До Пенсійного фонду надійшло 1284,4 млн. грн. власних коштів (+ 38,6 %). Своєчасно і в повному обсязі профінансовані всі необхідні виплати пенсій та грошової допомоги. Середній розмір пенсій протягом року зріс на 29,2 % і на кінець року склав 555,33 грн., а у січні, після підвищень, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» середня пенсія зросла ще на 19,9 % порівняно з груднем і становить 665,81 грн. Номінальна середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника (без урахування малих підприємств) за 2007 рік зросла на 28,7 % і становила 1016,18 грн. Виробництво валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств за 2007 рік збільшилося на 5,1 %, а в сільськогосподарських підприємствах – на 10,9 %. Автомобільним транспортом впродовж 2007 року перевезено вантажів на 2,8 % більше минулорічного, обсяги пасажирських перевезень зросли на 4,8 %. У сфері зв’язку за 2007 рік підприємствами області надано послуг на 1008,5 млн. грн., або на 5,8 % більше. Поліпшилась ситуація на ринку праці. 13

За 2007 рік чисельність зареєстрованих безробітних становила 20,67 тис. осіб, що на 7,1 % менше, ніж за 2006 рік. Забезпечено працевлаштування 32,0 тис. чол., охоплення громадськими роботами – 14,1 тис. чол., що становить відповідно 44,6 та 19,6 % до чисельності незайнятого населення, яке перебувало на обліку в центрах зайнятості (71,7 тис. чол.), проходило профнавчання 6,2 тис. чол. (12,1 % безробітних, що перебували на обліку). Рівень зареєстрованого безробіття станом на 01.01.2008 року знизився на 0,2 процентні пункти проти минулорічного і становить 3,2 %. Нових робочих місць в області за 2007 рік створено 23,2 тис., або 101,6 % до річного завдання.

Табл. 1.1. Основні показники соціально-економічного розвитку Чернігівської області Фактично за 2007 р.

Обсяг реалізованої промислової продукції, робіт, послуг, млн. грн. Індекс промислового виробництва Обсяг продукції сільського господарства

Темпи зростання, зниження, у % грудень 2007р. до довідково: 2007 р. до 2006 2006 р. до 2005 листопада грудня 2006 р. р. 2007 р. р.

7957,9

93,6

100,1

105,8

103,0

105,1

101,1

Виробництво продукції тваринництва: реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі), тис. т молоко, тис. т

85,6

94,7

93,7

99,9

99,2

578,5

60,1

86,4

94,7

96,4

яйця, млн. шт.

290,5

79,2

72,2

89,3

90,7

Обсяг виконаних будівельних робіт, млн. грн. Введення в експлуатацію загальної площі житла, тис.м2 Інвестиції в основний капітал, у фактичних цінах, млн. грн. Вантажооборот, тис. т/км Пасажирооборот, тис. пас./км Експорт товарів, млн. дол. США Імпорт товарів, млн. дол. США Сальдо (+, –) Експорт послуг, млн. дол. США Імпорт послуг, млн. дол. США Сальдо (+, –) Оборот роздрібної торгівлі, млн. грн. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника номінальна, грн. реальна, % Заборгованість із виплати заробітної плати, тис. грн. у т.ч. за рахунок бюджетних коштів Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб Індекс цін виробників промислової продукції Індекс споживчих цін

703,3

84,2

131,8

138,5

106,5

186,5

149,3

81,9

2421,9

139,0

102,6

911560,1 1211230,5 362,5 281,6 80,8 4,1 13,6 -9,5 5825,3

102,6 96,2 х х х х х х х

91,7 90,3 х х х х х х х

111,8 94,7 115,8 109,4 х 108,1 107,4 х 125,5

115,2 101,3 124,8 104,2 х 131,0 94,0 х 120,2

1016 х

109,0 107,1

128,6 109,6

128,7 112,9

131,1 120,0

6253,9

101,5

38,9

–

20,7

108,8

92,9

х х

100,6 101,6

114,4 115,0

114,41 115,01

120,03 111,63

________________ 1

Грудень у % до грудня попереднього року.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними обласного управління статистики в 2007р. 434 підприємства, з них 191 підприємство агропромислового комплексу, звітувались по формі 2ТП 10

(повітря) щодо викидів від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря. Відповідно до інструкції щодо порядку складання державної статистичної звітності про охорону атмосферного повітря за формою 2ТП (повітря), починаючи з 2004 року звіт складають підприємства, установи, організації, громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності, що мають стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин і взяті на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №1655 від 13.12.2001 р., станом на 30.12.2007р., на державний облік взято 345 промислових підприємств, організацій, установ та 191 підприємство агропромислового комплексу. Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м. Чернігові – 60 або 24,7% - усіх підприємств області, у м. Прилуки –28 (11,5 %), у м. Ніжині – 30 (12,3%) відповідно. Частка об’єктів агропромислового комплексу області, що звітуються становить – 44%. Найбільша їх кількість знаходиться в Чернігівському (27), Бахмацькому (20), Борзнянському (20), Городнянському (18) районах. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу у 2007р. склав 39,035тис.тонн. В порівнянні з 2006 р.кількість викидів майже не змінилась (40,159тис.тонн). В 2007р. кількість викидів від агропромислового комплексу склали 11,439 тис. тонн (що на 10,1% менше 2006р.), з них: аміак – 2,623 тис. тонн, метан – 8,805 тис. тонн. Понад 57% (52,482 тис. тонн) від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення (автотранспорт, залізничний та річковий транспорт, виробнича техніка). 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Тенденція до зменшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, що спостерігалась протягом останніх 10 років, починаючи з 2002 р. змінилась на тенденцію до збільшення. В 2007 р. викиди від стаціонарних джерел 434 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 39,035 тис. тонн, що на 1,124 тис. тонни менше, ніж в минулому році. Зменшення викидів в атмосферне повітря пов’язано зі зменшенням кількості використання твердого палива за рахунок збільшення спалювання природного газу. Кількість викидів від пересувних джерел забруднення становить 52,482 тис. тонн – 57,3% від загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Збільшення викидів на 7,41 тис. тонни в 2007 році відбулось за рахунок 11

введення нового обрахунку викидів від пересувних джерел забруднення та збільшення кількості одиниць автотранспорту індивідуальних власників. У 2007 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становила 91,517 тис. т, що складає менше 1 % обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2006 роком загальні викиди збільшились на 6,286 тис. т або на 6,87%, в 2007 році відбулось в результаті нового обрахунку викидів від пересувних джерел забруднення та збільшення кількості одиниць автотранспорту індивідуальних власників. Таблиця 2.1. Динаміка викидів тис. т Всього: в т.ч. від пересувних Всього від стаціонарних

2002

2003

2004

2005

2006

2007

69,711 48,099 21,612

73,008 46,856 26,152

84,142 46,856 37,916

83,383 45,846 37,537

85,655 45,496 40,159

91,517 52,482 39,035

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Серед загального викиду забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 89,7% складають газоподібні та рідкі речовини (35,02 тис. тонн) та 10,3% тверді речовини (4,015 тис. тонн). Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря представлена в таблиці 2.2.

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова", підприємства нафтогазопереробної промисловості, підприємства магістральних газопроводів (табл.2.3), на які припадає 49,6% викидів від загального об’єму викидів від стаціонарних джерел області.

Табл. 2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря, (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів (тис. тонн) 2005р.

2006р. В т.ч.

пил

Діоксид сірки

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

27,951 5,403 5,9 4,278 2,528 2,558 3,322 1,906 2,711 1,803 1,172 2,477 0,574 2,338 1,069 1,991 2,556 1,61 1,569 1,156 0,797 0,637 1,312 4,626

12,310 1,610 1,012 2,474 0,692 1,495 2,334 1,041 1,183 0,094 0,518 1,367 0,033 1,075 0,440 0,989 1,757 0,688 0,641 0,534 0,388 0,237 0,881 3,434

3,211 0,162 0,121 0,138 0,018 0,075 0,016 0,037 0,016 0,008 0,011 0,152 0,004 0,143 0,019 0,092 0,006 0,008 0,089 0,07 0,001 0 0,005 0,06

6,043 0,202 0,116 0,154 0,012 0,041 0,004 0,027 0,022 0,011 0,014 0,108 0,011 0,117 0,044 0,016 0,003 0,012 0,077 0,044 0,0004 0 0,042 0,058

2,067 0,108 0,122 0,034 0,026 0,015 0,163 0,007 0,034 0,04 0,01 0,044 0,005 0,042 0,005 0,017 0,281 0,047 0,007 0,016 0,003 0,003 0,047 0,089

0,488 0,934 0,155 0,093 0,132 0,015 0,571 0,071 0,099 0,027 0,023 0,165 0,01 0,089 0,014 0,089 0,313 0,205 0,122 0,087 0,005 0,006 0,034 0,173

15,641 3,793 4,888 1,804 1,836 1,063 0,988 0,865 1,528 1,709 0,654 1,11 0,541 1,263 0,629 1,002 0,799 0,922 0,928 0,622 0,409 0,4 0,431 1,192

Щорський

1,139

0,310

0,013

0,021

0,015

0,022

Разом по області:

83,383

37,537

4,475

7,199

3,247

3,942

м. Чернігів м.Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський

джерела

Разом

В т.ч.

Всього

Пересувні

В т.ч.

Всього

джерела

Стаціонарні джерела Пересувні

Населені пункти, райони

В т.ч.

Стаціонарні джерела Разом

пил

Діоксид сірки

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

29,509 4,917 6,131 4,244 2,163 2,281 3,486 1,856 2,756 1,601 1,18 3,114 0,494 2,319 0,998 1,832 2,251 1,735 1,582 1,229 0,744 0,573 1,215 6,309

13,185 1,379 1,302 2,521 0,549 1,308 2,369 1,053 1,261 0,070 0,527 2,080 0,024 0,991 0,395 0,897 1,391 0,737 0,679 0,585 0,344 0,204 0,838 5,148

3,423 0,118 0,172 0,124 0,019 0,051 0,012 0,040 0,012 0,010 0,015 0,156 0,002 0,124 0,040 0,074 0,007 0,009 0,099 0,081 0,001 0,000 0,010 0,045

6,978 0,132 0,166 0,140 0,011 0,019 0,001 0,033 0,025 0,006 0,004 0,132 0,006 0,101 0,039 0,012 0,004 0,015 0,098 0,053 0,001 0,000 0,040 0,036

1,859 0,099 0,138 0,036 0,023 0,017 0,148 0,005 0,036 0,035 0,015 0,047 0,009 0,027 0,003 0,012 0,214 0,050 0,009 0,019 0,002 0,001 0,044 0,089

0,420 0,848 0,125 0,110 0,106 0,012 0,551 0,046 0,095 0,013 0,030 0,208 0,005 0,038 0,009 0,072 0,330 0,198 0,106 0,107 0,002 0,001 0,031 0,079

16,324 3,538 4,829 1,723 1,614 0,973 1,117 0,803 1,495 1,531 0,653 1,034 0,47 1,328 0,603 0,935 0,86 0,998 0,903 0,644 0,4 0,369 0,377 1,161

0,829

1,136

0,322

0,011

0,021

0,012

0,007

0,814

45,846

85,655

4,655

8,073

2,949

3,549

45,496

40,159

Продовження табл.2.2 2007 р.

(+/-)2007р. до 2006р.

В т.ч.

Разом

26,646 4,222 4,870 4,862 2,782 2,690 3,397 2,271 3,465 2,142 1,658 3,865 0,879 2,880 1,487 2,109 3,296 2,524 1,952 1,354 1,032 0,872 1,272 7,648 1,338 91,517

12,965 1,110 0,901 2,446 0,322 1,072 2,299 0,952 1,147 0,057 0,481 2,480 0,015 0,865 0,311 0,762 1,987 0,760 0,621 0,477 0,276 0,169 0,657 5,654 0,246 39,035

пил

Діоксид сірки

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

3,042 0,138 0,133 0,149 0,008 0,029 0,007 0,017 0,008 0,008 0,017 0,132 0,001 0,085 0 0,027 0,007 0,012 0,076 0,060 0,001 0 0,004 0,038 0,008 4,007

6,722 0,090 0,101 0,179 0,007 0 0 0,011 0,019 0,006 0,012 0,081 0,005 0,060 0,007 0,023 0,002 0,016 0,061 0,038 0 0 0,026 0,021 0,009 7,498

2,246 0,098 0,120 0,036 0,006 0,008 0,134 0,004 0,035 0,027 0,007 0,073 0,003 0,028 0,004 0,013 0,232 0,050 0,006 0,015 0,002 0,001 0,028 0,062 0,011 3,248

0,444 0,633 0,099 0,113 0,008 0,005 0,519 0,022 0,067 0,012 0,019 0,438 0,003 0,035 0,012 0,052 0,264 0,179 0,101 0,077 0,002 0,001 0,021 0,051 0,007 3,183

Пересувні джерела

13,681 3,112 3,969 2,416 2,460 1,618 1,098 1,319 2,318 2,085 1,177 1,385 0,864 2,015 1,176 1,347 1,309 1,764 1,331 0,877 0,756 0,703 0,615 1,994 1,092 52,482

В т.ч.

Всього Разом

-2,863 -0,695 -1,261 0,618 0,619 0,409 -0,089 0,416 0,710 0,541 0,478 0,752 0,385 0,561 0,489 0,277 1,045 0,789 0,370 0,125 0,287 0,299 0,057 1,338 0,202 5,861

-0,220 -0,269 -0,401 -0,075 -0,227 -0,236 -0,070 -0,100 -0,113 -0,013 -0,046 0,401 -0,009 -0,126 -0,084 -0,135 0,596 0,023 -0,058 -0,108 -0,069 -0,035 -0,181 0,505 -0,076 -1,125

пил

Діоксид сірки

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

-0,381 0,020 -0,040 0,026 -0,011 -0,023 -0,005 -0,023 -0,005 -0,002 0,002 -0,024 0 -0,040 -0,039 -0,046 0 0,003 -0,024 -0,021 0 0 -0,005 0,007 -0,003 -0,648

-0,257 -0,042 -0,065 0,039 -0,005 -0,019 -0,001 -0,022 -0,006 0 0,008 -0,051 0 -0,041 -0,032 0,011 -0,001 0,001 -0,036 -0,014 0 0 -0,014 -0,014 -0,012 -0,575

0,387 -0,001 -0,018 0 -0,017 -0,009 -0,012 -0,001 0 -0,008 -0,008 0,026 -0,006 0,001 0,001 0 0,018 0 -0,003 -0,004 0 0 -0,017 -0,028 -0,001 0,300

0,024 -0,215 -0,027 0,003 -0,099 -0,008 -0,033 -0,024 -0,028 -0,001 -0,011 0,230 -0,001 -0,002 0,003 -0,019 -0,066 -0,019 -0,004 -0,031 -0,001 0 -0,010 -0,029 0 -0,365

джерела

Всього

Пересувні

Стаціонарні джерела .

Стаціонарні джерела населені пункти, райони

-2,643 -0,426 -0,860 0,693 0,846 0,645 -0,019 0,516 0,823 0,554 0,524 0,351 0,394 0,687 0,573 0,412 0,449 0,766 0,428 0,233 0,356 0,334 0,238 0,833 0,278 6,986

Таблиця 2.3. Забруднювачі атмосферного повітря Пор. №

Підприємство –забруднювач

КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова" Гнідинцівський газопереробний завод Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Мринське виробниче управління підземного зберігання газу

Відомча приналежність

Валовий викид, тонн 2006р. 2007р.

Зменшення/ збільшення/+

Управління комунального господарства

11577,644

11419,818

-157,826

ВАТ “Укрнафта”

2132,350

2069,189

-63,161

НАК “Нафтогаз” України

3383,069

4216,885

+833,816

928,518

1661,160

+732,642

НАК “Нафтогаз” України

Причина Зменшення/збільшення/+

Використання вугілля з меншим відсотком зольності та сірчистості Встановлено нові електронні системи запалювання і регулятори обертів Перехід на нові тенденції екологічної політики За рахунок вводу в експлуатацію нових об’єктів

На сьогоднішній день в області на збільшення або зменшення викидів від стаціонарних джерел в атмосферне повітря впливає режим роботи КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова”. Викиди в атмосферне повітря від КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" складають більше 29 % викидів області від стаціонарних джерел забруднення. Вид палива, що використовується на протязі року впливає на загальний об’єм викидів області (табл.2.4). Таблиця 2.4. Викиди в атмосферне повітря від КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» Вироблення електроенергії (млн. кВт.год) Вироблення теплової енергії (тис. Гкал) Використання Донецького вугілля марки Аш. (тонн) Використання природного газу (тис. м3)

2006 р.

2007 р.

861,1 742,7 276011,0 176891,0

1132,8 680,5 293937,0 240927,4

Збільшення викидів на Чернігівському виробничому управлінні магістральних газопроводів пов’язане з переходом на нові тенденції екологічної політики, що супроводжується введенням нової методики обрахунків викидів метану від організованих

2.3. Якість повітря у населених пунктах Чернігівським обласним центром з гідрометеорології спостереження за станом забруднення атмосферного повітря проводились на двох стаціонарних постах в м. Чернігові. Визначався вміст чотирьох основних домішок – пилу, двоокису сірки, окису вуглецю та двоокису азоту. Крім того, визначався вміст специфічних речовин – бенз/а/пірену і восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче середнього по мережі спостережень гідрометслужби України. За індексом забруднення атмосфери (ІЗА) він оцінювався як низький. 15

Середньорічні концентрації основних домішок дорівнювали: діоксиду азоту –2,0 ГДК, діоксид сірки - 0,5 ГДК, оксиду вуглецю - 0,3 ГДК, пилу 0,1 ГДК. Середньорічні концентрації діоксиду азоту протягом року коливалась в межах 1,5-2,5 ГДК, більш високі концентрації відмічені у травні та серпні. Середньорічний вміст важких металів та бенз(а)пірену був значно нижчим за відповідні гранично допустимі концентрації.

У порівнянні з 2006 роком у повітрі міста дещо знизився вміст діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту; вміст пилу дещо підвищився. Забрудненість повітря основними домішками була практично однорідною в районах обох постів. За даними обласної сананітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах та в районі впливу промпідприємств – забруднювачів атмосфери в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках та 17 районах по 13 інгредієнтах (пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, фенолу, формальдегіду, сірчаній кислоті, дінілу, толуолу, аміаку, свинцю, ацетону, ксилолу). За 2007 р. проведено 2656 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 81 (3,8%), в тому числі в міських поселеннях 2349 проб, з них з перевищенням ГДК 68 проб (2,9%), в сільських поселеннях 307 проб , з них з перевищенням ГДК 13 проб (2,3%). Питома вага результатів досліджених проб атмосферного повітря в житловій забудові населених місць, що перевищують ГДК, складає 3,8% проти 1,9% в 2006р. 2.4. Використання озоноруйнівних речовин У вересні 1987 року було підписано Монреальський протокол щодо обмеження використання озоноруйнуючих речовин (надалі - ОРР) та поступове припинення їх виробництва. Україна також приєдналась до виконання вимог Монреальського протоколу. Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004р. затверджена Програма припинення виробництва та використання ОРР на 2004-2030 роки. Програмою передбачена поступова заміна холодильного (та іншого) обладнання в сервісному обслуговуванні, де найбільше використовується ОРР. В Чернігівській області використання ОРР, зокрема Фреону-12 призупинено. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2007 році було видано (з метою попереднього несанкціонованого ввезення ОРР) 34 листів- роз’яснення щодо ввозу/вивозу продукції, яка може містити озоноруйнуючі речовини (в 2006 - 17). На пунктах пропуску (постах екоконтролю) на Держкордоні в Чернігівській області постійно проводиться особливий контроль за ввезенням небезпечних озоноруйнівних речовин.

2.6. Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю на впровадження всіх природоохоронних заходів у сфері охорони атмосферного повітря в 2007р. склав 3770,3 тис. грн., в результаті їх виконання відбулось зменшення викидів на 91,382 тонни. Зменшення викидів в атмосферне повітря відбулось також за рахунок переведення котелень з твердого на газоподібне паливо. В 2007 р. газифіковано ряд котелень в Борзнянському, Бобровицькому, Чернігівському районах, що дало змогу зменшити викиди в атмосферне повітря майже на 130 тонн забруднюючих речовин. На ВАТ “Облтеплокомуненерго” (м. Чернігів) в 2007р. виконано заміну 28 котлів НІІСТУ-5 на котли Riello RTQ та встановлено 5 утилізаторів тепла за котлами, які забезпечили зменшення викидів в атмосферне повітря (понад 10 т) і економію природного газу понад 1000 тис. м3 природного газу. В 2007р. КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" було витрачено 40,3тис. грн. на виконання природоохоронних заходів (табл. 2.5), зокрема на капітальний ремонт мокрих золоуловлювачів котла №3 та поточні ремонти золоуловлювачів котлів №1,2,4. Таблиця 2.5. Капіталовкладення КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» Назва підприємства

КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова”

2003р.

Викиди шкідливих речовин в тис. тонн 2004р. 2005р.

2006р.

2007р.

11,219 14,436 10,658 11,578 11,420 Затрачено коштів на ремонт пилегазоочисного обладнання та котлоагрегатів в тис. грн. 7,1 69,7 67,9 40,8 40,3

При проведенні операції “Чисте повітря”, спільно з працівниками Державтоінспекції, у травні, жовтні місяці 2007 р. перевірками було охоплено автотранспортні засоби 286 автопідприємств, організацій та установ (3177 одиниць) індивідуальний транспорт – 2968 одиниць (у 2006 р. відповідно 349, 4068, 3144). При виконанні замірів на викиди СО, вуглеводнів та димності виявлено 529 порушень ( 8,6%) стандартів (у 2006 р. відповідно 597, 8,3%). На протязі травня 2007р. перевірено 3502 автомобіля (в 2006р. – 3813) з них не відповідали вимогам стандартів 253 одиниць або 7,2% (в 2006р. – 6,9%). Для зменшення викидів в атмосферне повітря організовано контрольнорегулювальні пункти в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках, Бахмачі, Ічні, Козельці, Бобровиці, Ріпки та Носівці.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання. 18

Чернігівська область першою серед країн СНД, ще до ратифікації Україною Рамкової конвенції ООН, а саме у 2004 році, розробила пілотний проект реконструкції об’єктів тепло забезпечення з метою зниження викидів в атмосферу парникових газів. Тоді “Проект зменшення викидів парникових газів шляхом реконструкції, модернізації і реабілітації систем теплопостачання Чернігівської області” перміг у тендері на закупівлю одиниць скорочення викидів парникових газів, організованому урядом Королівства Нідерланди. Попередньо у 2003 році міжнародним незалежним експертом (валідатором) здійснено перевірку стану обладнання , розрахунків, так звану базову лінію, якою і зафіксовано для області рік проведення експертизи. Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27 квітня 2004 року № 130 “ Про реалізацію проекту зі зменшення викидів парникових газів” ВАТ “Облтеплокомуненерго” м.Чернігів визнано базовою організацією з реалізації проекту “ Зниження викидів СО2 за рахунок економії палива у системі теплоенергетики Чернігівської області”. Перший бюджетний період Кіотського протоколу триватиме 5 років: з 2008р. по 2012 р. Очікується отримати від продажу запланованих одиниць скорочення викидів парникових газів СО2 близько 3 млн. євро, які будуть спрямовуватись виключно на цілі модернізації системи тепло забезпечення населених пунктів області. Водночас, разом з скороченням викидів парникових газів, відбудеться і значна економія природного газу та електроенергії в обсязі 2,5 млн. грн. щорічно. 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод. Загальна площа земель Чернігівської області, зайнята водними об’єктами, за даними земельного кадастру станом на 01.01.2008 року складає 232,02 тис. га (7% території області) в тому числі під річками та струмками – 17,73 тис. га, під каналами, колекторами та канавами – 10,29 тис. га, під озерами –10,53 тис. га, під водосховищами та ставками – 29,03 тис. га, під гідротехнічними спорудами – 0,28 тис. га, відкриті заболочені землі – 125,39 тис. га, під прибережними захисними смугами – 38,77 тис. га. Річкова мережа Чернігівської області включає: дві великі річки - Десну, що протікає на ділянці завдовжки 505 км і Дніпро, що протікає по кордону з Республікою Білорусь на ділянці завдовжки 91 км; 8 середніх річок - Сож, Судость, Сейм, Снов, Остер, Трубіж, Супой і Удай, загальна довжина яких у межах Чернігівської області становить 723 км та 1560 малих річок загальною довжиною 7017 км. Малі річки області відчувають досить значне антропогенне навантаження. Більшість їх маловодні, а деякі з них влітку пересихають. У більшої частини малих річок долини заглиблені слабо і зливаються з прилеглими болотами, русла річок виражені нечітко, в ряді випадків висота їх 19

настільки мала, що води цих річок під час весняної повені вільно переливаються в долини. Річки мають змішаний тип живлення. В загальному об’ємі річного стоку на долю снігового покриву припадає біля 50 %, атмосферних опадів – 30 %, підземних вод – 20 %. Частина малих річок на всій своїй довжині, або на окремих ділянках є магістральними каналами меліоративних систем. В межах меліоративних систем ці річки зарегулюванні шлюзами-регуляторами для обводнення меліоративних земель у вегетаційний період. Найбільшими з таких річок є Мена, Турчанка, Смолянка, Ромен, а також річка Остер, яка відноситься до середніх річок. З великих та середніх річок, річки Остер, Трубіж, Супой і Удай мають витоки у межах Чернігівської області, усі інші Дніпро, Сож, Десна, Судость і Сейм беруть початок на території сусідніх областей Російської Федерації і Республіки Білорусь, тобто є транскордонними річками. У гідрографічному відношенні вся територія Чернігівської області розташована в межах басейну Дніпра і Десни. Найбільшою у Чернігівській області є система водозборів басейну річки Десна, в цілому в басейні Десни формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра, або 15 % стоку усіх річок України. Водні ресурси Десни є джерелом господарського питного водопостачання м. Києва та технічного водопостачання промислових підприємств та теплоенергетики м. Чернігова. На р. Снов у 50 роки минулого сторіччя побудовано малу гідроелектростанцію. В якості транспортних шляхів річки Чернігівської області, окрім р. Десна в межах м. Чернігів та періодично на ділянці до м. Новгород-Сіверський, не використовується. Річки мають також суттєве ландшафтоутворююче та рекреаційне значення. Ресурси річкового стоку Чернігівської області в середній по водності та дуже маловодні роки забезпеченості 50% та 95% , подані нижче. Табл. 4.1. Ресурси річкового стоку Чернігівської області Приток, км3 Область

Чернігівська

Місцевий стік, км3

Загальні ресурси, км3

Питомі середні місцеві ресурси тис. м3

середній

дуже маловодний

середній

дуже маловодний

середній

дуже маловодний

на 1 км2

на одну людину

26,12

17,35

3,45

1,91

29,57

19,42

108,2

3,02

Загальна кількість водосховищ в області складає 23 шт., сумарна площа водного дзеркала – 2,406 тис. га, сумарний об’єм 48,49 млн. м3, кількість ставків – 1897 шт., сумарна площа водного дзеркала 8,039 тис. га, сумарний об’єм 161,05 млн.м3.Використовуються вони для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми Всього в області, за попередніми даними інвентаризації водойм, нараховується 1334 озера загальною площею водного дзеркала 6561,3 га. З них 26 великих озер загальною площею 9,16 км2, в тому числі 9 озер площею понад 0,5 км2 кожне, 9 озер – понад 0,2 км2 кожне, інші – менше 0,2 км2. Переважна більшість їх розташована в заплаві річки Десна. 20

Живлення озер здійснюється водами різного походження: атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді струмків. Частина озер має постійний зв’язок з річками, що протікають поруч, через рукави, протоки та стариці. Озера, як правило, заростають водноболотною рослинністю, а береги - кущами. В основному глибина озер складає 2,5 - 3,0 м, проте є озера, де середня глибина перевищує 6 м. В період весняної повені озера заливаються річковими водами, є місцями нересту риб. У відповідності до ст. 59 Земельного кодексу України в області у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам надано в оренду 116 водойм. Експлуатація орендованих водойм, як правило, здійснюється без технічних характеристик та правил експлуатації і, як наслідок, може призвести до виникнення аварійних ситуацій на водоймах, каскадах ставків. Технічний стан водойм в цілому по області визначений як задовільний, але більшість гідротехнічних споруд на них потребує проведення ремонтновідновлювальних робіт. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Загальний забір води в 2007 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 167,0 млн. м3. У порівнянні з 2006 роком (147,9 млн. м3) забір свіжої води збільшився на 19,1 млн. м3 або на 12,9 % (рис. 4.2.1.). Рис. 4.1. Забір свіжої води 170

167 165

160,4

млн. м

160 155

147,9

150 145 140 135 2005

2006

2007

роки

Забір води з поверхневих джерел збільшився в порівнянні з минулорічним на 22,28 млн. м3 або на 26,8 % і становить 105,3 млн. м3. Це пояснюється збільшенням забору води КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірма 21

«Технова» на 16,7 млн.м3 та ВАТ «Чернігіврибгосп» на 5,5 млн.м3. Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні десять років представлена на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел 120

105,3

94,69 96,44

93,09

100

83,02

млн.м

59,5

65,98

64,04

2001

2002

60 40 20 0 2000

2003

2004

2005

2006

2007

роки

Загальний обсяг забору підземних вод становить 61,7 млн. м3 і в порівнянні з 2006 роком (64,88 млн. м3) зменшився на 3,18 млн. м3 або на 4,9 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні десять років наведена на рис. 4.3. Рис. 4.3. Динаміка забору води з підземних джерел 80 70

млн.м

75,3

74,88

69,19

69,88

69,79

67,31

64,88

61,7

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

50 40 30 20 10 0 роки

Табл. 4.2. Структура загального водозабору млн. м3 2006 р.

2007 р.

Різниця (+ збільш. - зменш.)

% (+збільш. - зменш.)

Загальний водозабір - забір води поверхневої - забір води підземної

147,90 83,02 64,88

167,00 105,30 61,70

+19,10 +22,28 -3,180

+12,9 +26,8 -4,9

Структура забору води по галузям економіки представлено на рис. 4.4.

Рис. 4.4. Структура загального водозабору, млн. м 3 Промисловість; 97,78 Сільське господарство; 25,13

Інші; 3,23

Комінальне господарство; 40,86

Загальне використання водних ресурсів у 2007 році становило 154,2 млн. м і збільшилось в порівнянні з 2006 роком (136,7 млн. м 3) на 17,5 млн. м3 або на 12,8 %. Використання води у промисловості становить 96,13 млн. м3, або 62,34% від загального використання води. Збільшення загального водокористування проти минулого року (80,48 млн.м3 або 58,9 % від загального використання) пояснюється збільшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" у зв’язку зі збільшенням виробництва тепло- та електроенергії (рис. 4.5.). Використання води в комунальному господарстві становить 31,32 млн. 3 м або 20,31 % загального використання. Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 30,72 млн. м3 на рік або 120,4 літрів на добу на одного мешканця. Використання води в сільському господарстві становить 22,69 млн. м3 або 14,72 % загального використання води і збільшилось в порівнянні з попереднім роком (20,34 млн. м3) на 2,35 млн. м3, або на 11,6 %. Це пов’язано 3

із збільшенням використання води для риборозведення.

Рис. 4.5. Структура загального використання води, млн.м. 3

Інші галузі; 4,06

Промисловість; 96,13

Комунальне господарство; 31,32

Сільське господарство; 22,69

Табл. 4.3. Відсоток від загального використання води Промисловість Комунальне господарство Сільське господарство Інші потреби ВСЬОГО

62,34 % 20,31 % 14,72 % 2,63 % 100 %

Забір і використання води в галузях народного господарства в динаміці представлено у табл. 4.4.

Табл. 4.4. Забір і використання води ( млн. м3 на рік ) Забрано води Роки 1

2005

2006

2007

Найменування річкового басейну 2

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

З поверхневих джерел

З підземних джерел

Використано води Всього

83,42 3,427 6,080 0,164 93,09 66,75 10,37 5,720 0,172 83,02 84,26 9,82 11,27 105,3

51,24 14,78 0,823 0,212 0,081 0,167 67,31 49,29 14,31 0,827 0,184 0,084 0,166 64,88 46,73 13,93 0,734 0,132 0,041 0,089 61,70

134,7 18,20 0,823 6,292 0,245 0,167 160,4 116,0 24,68 0,827 5,904 0,256 0,166 147,9 131,0 23,75 0,734 11,40 0,041 0,089 167,0

Промис-ловість 6

91,07 6,640 0,320 0,183 0,010 98,22 73,43 6,603 0,249 0,193 0,003 80,48 90,34 5,522 0,263 0,001 0,003 96,13

в т.ч. риборозведення 8

4,960 2,880 0,250 6,240 0,062 0,072 14,46 4,741 9,250 0,320 5,851 0,063 0,092 20,34 4,539 8,948 0,206 8,885 0,041 0,017 22,69

0,004 0,480 6,080 6,564 7,197 5,720 12,92 1,093 7,197 8,806 17,10

Сільське господарство

Комунгосп

Зрошення

0,020 0,020

3,405 0,075 0,015 0,005 3,490 3,559 0,191 0,031 0,008 0,006 3,740 3,702 0,285 0,044 0,010 0,007 4,040

127,8 13,34 0,798 6,289 0,245 0,163 148,6 109,7 19,94 0,782 5,896 0,256 0,157 136,7 125,6 18,81 0,689 8,929 0,041 0,080 154,2

28,36 3,740 0,210 0,040 0,081 32,43 27,97 3,896 0,182 0,037 0,056 32,14 27,00 4,055 0,176 0,033 0,053 31,32

Інші галузі

Всього

За останній рік забір води по басейну р. Десна збільшився на 15,0 млн.м3 проти попереднього року (116,0 млн. м3) і становить 131,0 млн. м3. Використання води збільшено проти 2006 року на 15,9 млн. м 3 і становить 125,6 млн. м3. Збільшення використання води відбулося, за рахунок КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", на якому збільшено виробництво електричної енергії. Загальний скид стічних вод у 2007 році збільшився проти минулого року на 19,7 млн. м3 або 17,3 % і становить 133,9 млн. м3. Табл. 4.5. Структура скиду стічних вод млн. м3

1. У водойми області 2. На поля фільтрації 3. У підземні горизонти Всього

2006 р.

2007 р.

104,413 5,486 4,341 114,24

124,8 4,646 4,489 133,9

% від загального скиду

93,2 3,47 3,35 100

Табл. 4.6. Структура скиду стічних вод у водойми області млн. м3

1. Недостатньо очищених 2. Нормативно чистих без очистки 3. Нормативно очищених Всього

2006 р.

2007р.

28,69 68,33 7,393 104,413

27,30 89,81 7,642 124,8

% від загального скиду

21,9 71,96 6,12 100

Динаміка водоспоживання та водовідведення зведена до табл. 4.7. Табл. 4.7. Динаміка водоспоживання і водовідведення млн. м3 Показники

Забрано води Всього: у т.ч. - підземних - поверхневих Використано води у т.ч. - стічної - на господарсько-питні потреби - на виробничі потреби у т..ч. енергетика питної якості на виробничі потреби - на сільське господарство - на зрошення і обводнення - інші потреби Водовідведення, всього в т.ч. нормативно-очищених - недостатньо очищених - без очистки - нормативно чистих - скид в підземні горизонти - вигреби та поля фільтрації - обсяг зворотної і повторної води відсоток економії свіжої води

200 5р.

2006 р.

2007 р.

160,4 67,31 93,09 148,6 5,804 38,95 100,1 77,32 7,566

147,9 64,88 83,02 136,7 5,990 37,60 90,03 60,56 7,412

167,0 61,7 105,3 154,2 7,488 37,01 110,1 79,89 7,692

7,936 1,614 127,4 9,16 29,98 78,30 4,103 5,812 212,7 83,77

7,506 1,564 114,24 7,393 28,69 68,33 4,341 5,486 214,1 79,62

5,656 0,019 1,415 133,9 7,642 27,30 89,81 4,489 4,646 204,32 75,92

Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства - 98,9 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився в порівнянні з 2006 роком на 1,39 млн. м3 або 4,8 % і становить 27,3 млн. м3 (рис. 4.6.).

Рис. 4.6. Динаміка скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти

млн.м

30 29,5 29 28,5 28

29,98 28,69

27,5 27

27,3

26,5 26 25,5 2005

2006

2007

роки

Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Скиди в басейні збільшились з 93,05 млн. м3 у 2006 році до 108,5 млн. м3, або на 15,45 млн. м3 (16,6 %) (рис. 4.7).

Рис. 4.7. Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна 120 100 108,5

млн.м3

80 112,7 60

93,05

40 20 0 2005

2006

2007

роки

Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення зворотних вод у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в таблицях 4.8 – 4.11.

Обсяги зворотного та повторного водопостачання зменшились і становлять 204,32 млн. м3, що на 4,6 % менше рівня 2006 року. Відсоток економії свіжої води у 2007 році становить 75,92 проти 79,62 у попередньому році. Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені до табл. 4.12.

Об’єм скидання, млн. м3 Відомство

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

Водний об’єкт

разом

НО

Пор. №

Табл. 4.8. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів НДО

р. Борзенка

0,2057

185,77

Заплава р. Борзенка

0,0829

104,82

р. Борзенка

0,0223

128,32

р. Остер

0,0178

24,30

ТОВ “Петрівський крохмальнопаточний комбінат”, с. Петрівка, Щорського району

Заплава р. Снов

0,0138

17,02

ЗАТ “Новгород – Сіверський сирзавод”

р. Десна

0,1816

404,90

Сізо № 32, м. Н. - Сіверський

р. Десна

0,0089

8,22

ВАТ “Новгород – Сіверський м’ясокомбінат”

р. Десна

0,0083

10,54

КП “Чернігівводоканал” м. Чернігів

р. Білоус

29,0056

20589,82

Куликівське ВУЖКГ, смт. Куликівка

р. Вздвиж

0,0711

72,22

КП “Варва – Водоканал” , м. Варва

р. Удай

0,1008

215,87

Остерське ВУЖКГ, м. Остер

біологічна водойма

0,0329

26,21

р. Березівка

0,0109

4,84

р. Білоус

0,0365

20,27

Коноплянка

0,0140

12,12

р. Борзенка

0,0590

50,92

р. Снов

0,0280

27,18

р. Бистриця

0,0712

95,79

29,9758

21999,13

Підприємство - забруднювач

2005 рік 1

2 3 4

6 7

Національна асоціація “Укрмолоко” Державний департамент України по виконанню покарань Концерн “Укрм’ясо”

12 13 14 15 16

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Міністерство сільського господарства Приватне підприємство

КП “ Бахмач-водсервіс”, м. Бахмач ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”, м. Бахмач ТОВ “Бахмач-м’ясо”, м. Бахмач КП “КозелецьВодоканал”, смт. Козелець

Райжилкомунгосп, м. Корюківка ТОВ “Льон Полісся”, смт. Ріпки Приватне підприємство ПП “Водоканал”, смт. Короп Державний комітет КП “Борзна – будівництва, архітектури Комунальник”, та житлової політики м. Борзна Державний комітет КП “Сновське”, будівництва, архітектури с. Сновянка та житлової політики Чернігівського району Національна асоціація ВАТ “Бобровицький “Укрмолоко” молокозавод”, м. Бобровиця Разом по області:

оз.

Відомство

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

Водний об’єкт

разом

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3 НДО

р. Борзенка

0,2001

186,24

заплава р. Борзенка

0,0769

88,32

р. Борзенка

0,0081

р. Остер

0,0174

19,26

р. Десна

0,1568

502,23

Сізо № 32, м. Н. Сіверський

р. Десна

0,008

4,72

КП “Чернігівводоканал”

р. Білоус

27,8398

19632,63

Куликівське ВУЖКГ, смт. Куликівка

р. Вздвиж

0,0484

62,60

КП “Варва – Водоканал” , м. Варва

р. Удай

0,140

282,25

ЗАТ “Комунальник” м. Щорс

р. Снов

0,0555

39,81

Остерське ВУЖКГ, м. Остер

біологічна водойма

0,0378

29,95

0,0504

38,97

0,0142

15,81

0,0264

2,50

0,0008

1,209

Підприємство - забруднювач

2006 рік 1

2 3 4 5 6

12 13 14

15 16

2 3 4

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація “Укрконсервмолоко” Концерн “Укрм’ясо” Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація “Укрмолоко” Державний департамент України по виконанню покарань Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Приватне підприємство

КП “ Бахмач–водсервіс”, м. Бахмач ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”, м. Бахмач ТОВ “Бахмач-м’ясо”, м. Бахмач КП “Козелецьводоканал” смт. Козелець ЗАТ “Новгород – Сіверський сирзавод”

КП “Борзна – Комунальник” р. Борзенка м. Борзна ПП “Водоканал” смт. оз. Коноплянка Короп Державний комітет КП “Сновське”, будівництва, архітектури с. Снов’янка р. Снов та житлової політики Чернігівського району Державний комітет КП “Прилуки будівництва, архітектури тепловодопостачання” р. Удай та житлової політики м. Прилуки Приватне підприємство ТОВ “Льон Полісся”, смт. р. Білоус Ріпки Разом по області: 2007 рік Державний комітет КП “ Бахмач–водсервіс”, будівництва, архітектури р. Борзенка м. Бахмач та житлової політики Національна асоціація ЗАТ заплава “Укрконсервмолоко” “Бахмачконсервмолоко”, р. Борзенка м. Бахмач Концерн “Укрм’ясо” ТОВ “Бахмач-м’ясо”, м. р. Борзенка Бахмач Державний комітет КП “Козелецьводоканал” будівництва, архітектури р. Остер смт. Козелець та житлової політики

0,0008

10,12

0,0112

5,81

28,6918

20922,429

0,1888

177,01

0,087

12,80

0,0323

176,96

0,0241

22,71

Національна асоціація “Укрмолоко”

ЗАТ “Новгород – Сіверський сирзавод”

р. Десна

0,1526

227,81

Державний департамент України по виконанню покарань

Сізо № 32, м. Н. - Сіверський

р. Десна

0,0072

4,32

12 13 14

Відомство

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Приватне підприємство

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

Підприємство - забруднювач

Водний об’єкт

разом

НО

Пор. №

Об’єм скидання, млн. м3 НДО

КП “Чернігівводоканал”

р. Білоус

26,3335

Куликівське ВУЖКГ, смт. Куликівка

р. Вздвиж

0,0396

33,50

КП “Варва – Водоканал” , м. Варва

р. Удай

0,1209

197,44

ЗАТ “Комунальник” м. Щорс

р. Снов

0,0574

45,02

Остерське ВУЖКГ, м. Остер

біологічна водойма

0,0301

33,97

р. Борзенка

0,0496

36,16

оз. Коноплянка

0,0145

14,37

р. Снов

0,025

15,28

р. Удай

0,1106

192,0

р. Остер

0,0262

14,77

р. Борздна

0,0021

1,63

27,3015

19911,43

18705,68

КП “Борзна – Комунальник” м. Борзна ПП “Водоканал” смт. Короп КП “Сновське”, с. Снов’янка, Чернігівського району КП “Прилуки тепловодопостачання” м. Прилуки Мринське ВУПЗГ с. Мрин, Носівського району

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики НАК «Нафтогаз України»

Розсудівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства

МВС України 17

Разом по області:

Табл.4.9. Типи очищення зворотних вод ( млн. м3 на рік ) Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах біол. фіз.-хім. механічна разом очистка очистка очистка

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області:

108,7 5,306 0,395 3,063 117,464

4,289 4,550 0,324 9,163

4,159 3,547 0,324 8,03

0,130 0,130

1,003 1,003

53,77 10,88 0,770 0,091 0,350 0,256 66,117

48,12 8,257 0,770 57,147

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області: 2007 р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області:

89,34 11,98 0,284 2,800 0,005 104,4 105,1 11,16 0,339 8,207 0,012 124,8

3,809 3,300 0,284 7,393 4,533 2,770 0,339 7,642

3,677 3,190 0,284 7,151 3,726 2,761 0,339 6,826

0,132 0,132 0,132 0,132

0,110 0,110 0,675 0,010 0,684

54,09 12,48 0,770 0,091 0,350 0,256 68,03 60,48 12,64 0,770 0,274 0,256 74,42

48,38 8,257 0,770 57,41 54,53 8,418 0,770 0,183 63,90

Рік

Водний об`єкт

2005

2006

Потужність очисних споруд в т.ч. перед скиданням разом до водного об`єкта

Табл. 4.10. Скидання зворотних вод 30

( млн. куб. м на рік )

2006

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО

р. Сула

р. Трубіж

р.Дніпро

р. Супой

р. Сож

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р.Дніпро

р. Супой

4,288 29,80 74,65 108,7 4,550 0,101 0,655 5,306 0,324 0,071 0,395 3,000 3,000 9,160 29,98 78,30 117,4 3,809 28,55 56,98 89,34 3,300 0,141 8,543 11,98 0,284 0,284 2,800 2,800 -

1,272 0,387 71,36 112,7 73,02 1,620 0,355 4,103 10,80 1,975 0,324 0,071 0,498 0,395 3,063 0,189 0,059 Всього по області: 3,215 0,458 71,71 4,103 127,4 75,39 1,218 0,279 53,61 93,05 55,11 0,430 1,346 4,341 17,70 1,776 0,284 0,395 0,284 2,846 -

2,988 29,42 32,41 2,930 0,101 3,031 -

0,029 0,086 0,115 -

4,005 1,388 0,103 0,063 0,189 0,059

6,500 6,500 3,294 3,294 7,197 7,197 2,800 2,800 -

5,918 29,52 35,44 2,564 28,26 30,83 2,870 0,141 3,011 -

0,029 0,086 0,115 0,028 0,008 0,073 0,109 -

5,812 3,709 1,373 0,111 0,046 -

Комун.госп.

3,200 3,200 0,300 0,300 3,000 3,000 -

Сільське господарство

Промисловіс ть

р. Десна

Всього

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

Примітка Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

2006

Річковий басейн

Скидання зворотних вод Інші галузі

2005

Категорія очищення

У підземні горизонти

Роки

У поверхневі водні об’єкти

Скинуто зворотних вод

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р.Дніпро

р. Супой

р. Сож

7,393 28,69 68,33 104,4 4,533 27,07 73,45 105,1 2,770 0,232 8,154 11,16 0,339 0,339 0,002 8,205 8,207 7,642 27,30 89,81 124,8

0,005 0,204 0,005 0,040 Всього по області: 1,932 0,279 54,96 4,341 114,2 57,18 1,883 0,272 64,80 108,5 66,95 0,010 0,958 4,489 16,71 0,967 0,339 0,416 0,339 8,241 0,012 0,021 Всього по області: 2,231 0,272 65,75 4,489 133,9 68,26

0,199 0,040

13,29 13,29 8,581 8,581 7,197 7,197 8,205 8,205 -

5,434 28,40 33,84 2,650 26,76 29,41 2,761 0,232 2,992 -

0,028 0,008 0,073 0,109 0,036 0,073 0,109 0,002 0,002 -

5,486 3,420 1,066 0,077 0,034 0,012 0,021

23,98 23,98

5,411 26,99 32,40

0,036 0,073 0,109

4,646

Комун.госп.

Сільське господарство

Промисловіс ть

Примітка Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

2007

О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сож

0,005 0,005 -

Інші галузі

НЧБО Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

Річковий басейн

Скидання зворотних вод

Всього

Категорія очищення

У підземні горизонти

Роки

У поверхневі водні об’єкти

Скинуто зворотних вод

Табл.4.11. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти (т на рік)

БСК

ХСК

Завислі речовини

N (сума мінеральнихф орм

Р (ортофосфат и)

Мінералізація

Нафтопродук ти

Інші

Скидання забруднюючих речовин

26820,20 5667,64 378,14 32865,90 25222,0 4841,1 234,9 30300,97 1,63 24723,06 4457,18 276,09 29457,96

457 36 4 497 420 34 2 456 305,9 37,7 2,7 346,3

1771 103 15 1889 1376 110 9 1495 0,5 1184,9 126,4 10,4 1322,2

424 50 7 481 385 48 3 435 0,1 291 79,7 3,9 374,7

572 128 3 703 579 110 2 691 559,2 106,1 2,2 667,5

305,1 17,13 1,038 323,268 294,2 14,03 0,825 309,10 0,03 448,49 14,71 1,02 464,25

18990 3832 257 23079 18230 3177 150 21560 0,9 17890,3 2850,7 178,9 20920,8

0,229 0,031 0,002 0,262 0,232 0,025 0,257 0,194 0,015 0,209

4300,9 1501,4 91,06 5893,4 3937,53 1348,03 68,05 5354,61 0,10 4043,08 1241,85 76,97 5362,0

Рік

Водний об’єкт

Разом

р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2006. р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2007. р. Дніпро р. Десна р. Сула р. Трубіж Разом по області: 2005.

Табл.4.12 Використання води у системах зворотного, повторнопослідовного водопостачання та безповоротне водокористування. (млн. м3 на рік ) Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

2005

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р. Дніпро

р. Супой

промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп промисловість сільське господарство житлокомунгосп промисловість сільське господарство будівництво

Оборотне

Повторнопослідовне

127,4 120,2 7,154 0,003 72,18 72,17 0,002 0,030 0,030 1,934 1,934 -

9,252 3,448 5,804 1,705 1,699 0,006 0,228 0,228 -

Безповоротне водоспоживання 6

9,190 5,418 0,256 0,264 0,032 0,023 3,165 6,529 3,087 1,845 0,021 1,571 0,376 0,166 0,003 0,002 0,204 3,221 3,189 0,032 0,056 0,013 0,043 -

Економія свіжої води, % 7

82,00 81,50 0,032 98,49 0,658 93,89 94,07 60,61 24,29 8,754 9,470 92,74 92,74 -

Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

Оборотне

Повторнопослідовне

201,5 130,5 126,8 3,663 0,015 69,51 69,25 0,002 0,250 0,030 0,030 1,954 1,954 202,0 116,6 109,4 7,118 0,015 76,28 76,03 0,001 0,250 0,045 0,045 -

11,185 10,10 4,111 5,990 -

2005 промисловість сільське господарство р. Сож лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2006

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р. Дніпро

р. Супой

р. Сож

2007

р. Десна

р. Сула

р. Трубіж

р. Дніпро

1,764 1,754 0,010 0,228 0,228 12,093 9,964 2,476 7,488 1,460 1,452 0,008 -

Безповоротне водоспоживання 6

0,104 0,002 0,050 0,004 0,047 19,48 10,40 6,117 0,088 0,248 0,029 0,034 3,846 6,278 2,879 1,415 0,004 0,018 1,956 0,422 0,224 0,003 0,001 0,184 3,045 3,016 0,028 0,053 0,008 0,044 0,116 0,002 0,066 0,006 0,043 20,33 8,841 5,709 0,323 0,245 0,027 0,036 3,132 6,189 2,782 1,221 0,010 2,176 0,349 0,144 0,002 0,001 0,179 0,682 0,001 0,656

Економія свіжої води, % 7

83,77 79,32 82,25 97,50 37,74 85,56 93,66 35,90 36,40 50,22 11,45 11,80 92,49 92,49 -

79,62 73,98 77,51 97,78 29,00 87,11 94,83 66,67 35,87 42,72 15,35 15,94 -

Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання 6

192,9

11,42

0,025 0,028 0,028 0,059 0,002 0,012 0,007 0,038 16,18

житлокомунгосп 2007

р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

Економія свіжої води, % 7

75,92

4.6. Забруднення поверхневих вод. 4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів. Основною проблемою щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів області протягом останніх років залишається питання забруднення поверхневих водних об’єктів. У 2007р. сімнадцять підприємств допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області у обсязі 27,3 млн.м3, що менше ніж у 2006 році на 1,39 млн.м3 (4,8 %). Обсяги скидів забруднених стічних вод між галузями економіки у процентному відношенні в 2007 році розподілилися наступним чином (рис. 4.8.).

Рис. 4.8. Співвідношення обсягів скидів забруднених стічних вод, % Комунальне господарство; 98,9

М'ясомолочна промисловість; 0,996

Інші; 0,14

Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти по підприємствах-забруднювачах зменшився на 1010,999 т і становить 19911,43 т проти минулорічних 20922,429 т (табл. 4.13).

Табл.4.13. Перелік основних забруднювачів водних об'єктів по галузях Об"єм скидання забруднених стічних вод, млн.м3 Галузі народного господарства

Обсяги забруднюючих речовин, що скидаються при цьому, тонн/рік

Всього

НО

НДО

2006 р. 2007 р.

0,242 0,272

600,67 417,57

2006 р. 2007 р.

28,43 26,99

20311,23 19473,14

2006 р. 2007р.

0,018 0,0395

10,53 20,72

2006р. 2007р.

28,69 27,3015

20922,43 19911,43

М"ясомолочна промисловість

Комунальне господарство

Інші Всього:

Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства комунального господарства - 98,9 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації, збої з енергопостачанням тощо.

Одним з найбільших забруднювачів водних об’єктів недостатньо очищеними водами в Чернігівській області є КП "Чернігівводоканал"( у 2007 році було скинуто 26,335 млн.м3). Концентрація забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами, після очищення на очисних спорудах підприємства в р.Білоус, правобережну притоку р. Десна, перевищує встановлені нормативи гранично допустимого скиду по азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному. Останнім часом очисні споруди м. Чернігова працюють з перевантаженням. Дисбаланс співвідношення органічних компонентів і азоту призводить до низької ефективності очистки стоків. Для вирішення проблеми, яка склалася навколо очистки стічних вод на КП "Чернігівводоканал", необхідно виконати роботи з реконструкції існуючих очисних споруд та чистки біоставків доочищення. Вказані роботи потребують значних капітальних вкладень та часу на їх виконання. Неефективна робота очисних споруд ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» (м. Новгород-Сіверський), ВП СІЗО-32 Держдепартаменту з питань виконання покарань (м. Новгород-Сіверський) негативно впливає на гідрохімічний стан річкі Десна. Незадовільна робота очисних споруд ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Бахмач-м’ясо», КП «Бахмач-Водсервіс» (м. Бахмач), КП «БорзнаКомунальник» (м. Борзна) призводить до забруднення басейну р. Борзенка недостатньо очищеними стічними водами в об’ємі близько 300,0 тис.м3/рік. Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти згідно державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) у 2007 році становив 29457,96 тонн. В перерахунку на душу населення маса скинутих забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти становить 25,75 кг. 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини. 43

Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах. Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км /рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони). Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, вміст яких майже в 2 рази перевищує вимоги Держстандарту. З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води. Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки, Ічні, Бахмачі, смт. Ріпки і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах. Установами санепідемслужби області досліджено 505 проб питної води на вміст радіонуклідів. Випадків перевищень допустимих рівнів не відмічено. З 8290 проб питної води централізованого водопостачання не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая” по санітарно-хімічних показниках 613 проб (7,4%), з 12174 проб по бактеріологічних - 223 (1,8%). 3

З 5611 проб води децентралізованого водопостачання не відповідають вимогам по санітарно-хімічних показниках 2453 проби (43,7%), з 6188 проб по бактеріологічних - 1823 (29,5%). Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області через водний фактор передачі не зафіксовано. Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” ведеться спостереження за вмістом нітратів в питній воді.

Вміст нітратів у питній воді був визначений в 110 зразках, відібраних з шахтних колодязів, в 2 – з свердловин для водогонів, в 3 – з артезіанських свердловин та 2 зразках – з відкритих водойм. Як і в попередні роки, виявлено значну різницю вмісту нітратів у джерелах водопостачання. У 72 зразках води шахтних колодязів вміст нітратів перевищував допустимий рівень. Максимальне значення дорівнювало

1274 мг/л, що майже в 28 раз перевищує норматив (табл.4.8.1.).

Таблиця 4.14. Вміст нітратів у питній воді Об`єкт дослідження

Шахтні колодязі Свердловини для водогону Артезіанська свердловина Відкриті водойми Разом

Всього обстежено зразків

З них з перевищенням ГДК

102 2 3 3 110

72 1 1 1 75

Вміст нітратів, мг/л мін.

сер.

макс.

4 4 5 4

157 13 21 17

1274 193 49 53

ГДК, мг/л

45 45 45 45

Враховуючи вищенаведене, для забезпечення питною водою особливо вразливих об`єктів (школи, дитячі садки, лікарні) доцільно побудувати для них побутові свердловини, що дасть можливість зменшити надходження в організм дітей і хворих людей надлишку нітратів. КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради проводить постійний контроль якості питної води в м. Чернігів. Господарсько-питне водопостачання Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, куди входять 96 артсвердловин бучацького та нижньокрейдяного горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів. Вода, яка подається у водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Кількість пунктів спостережень за якістю питної води становить:  по артсвердловинах – 96,  перед надходженням у водопровідну мережу – 4,  розподільча водопровідна мережа – 595,  будинки з підвищувальними установками – 88. Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”. Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного в часі і характерного для даних водоносних горизонтів. За останні роки змін хімічного складу та мікробіологічних показників підземних вод артсвердловин КП “Чернігівводоканал” не виявлено (табл.4.8.1). 45

Табл. 4.14. Порівняльна характеристика хімічного складу та мікробіологічного стану підземної води артсвердловин КП “Чернігівводоканал” Пор. №

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27.

Показники

Запах 200 Запах 600 Смак, присмак Водневий показник рН Сірководень Мінералізація Загальна жорсткість Сульфати Хлориди Мідь Марганець Залізо загальне Кальцій Магній Нітрити Нітрати Цинк Аміак (сумарно) Молібден Миш’як Лужність Фтор Окислюваність Мутність Кольоровість Колі-індекс ЗМЧ (загальне мікробне число)

Од. вимір.

балів балів балів один. рН мг/дм3 мг/дм3 моль/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мгекв/дм3 мг/дм3 мгО2//дм3 мг/дм3 0 С

Роки 2006

2007

0 0 1 7,56 н/в 339,0 3,71 1,8 18,03 н/в 0,04 0,24 51,35 13,08 н/в н/в 0,03 0,65 н/в н/в 6,33 0,61 0,82 1,13 9,6 менше 3,0 0

0 0 1 7,5 н/в 328,6 3,87 1,19 19,19 н/в 0,066 0,24 51,46 16,29 н/в н/в 0,057 0,71 н/в н/в 6,3 0,55 1,08 1,21 11,4 менше 3,0 0

Нормативи за ГОСТ 2874 – 82 “Вода питна”

не > 2 не > 2 не > 2 6,0-9,0 не норм. не > 1000 не > 7,0 не > 500 не > 350 не > 1,0 не > 0,1 не > 0,3 не норм. не норм. не норм. не > 45 не > 5,0 не норм. не > 0,25 не > 0,05 не норм. не >1,2 не норм. не > 1,5 не > 20 не > 3 не > 100

На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання є підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі (органолептичні показники). Для вирішення проблеми забезпечення населення м. Чернігова питною водою належної якості розроблені заходи по доведенню якості питної води до вимог ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая” на період 1998 – 2010 рр. Основні з них: буріння свердловин Нижньокрейдяного горизонту № 24 – ВНС-4 „Полуботки”, № 59-ВНС-2 „Подусівка”, артсвердловини в селищі „Зарічний”; реконструкція діючих свердловин; заміна аварійних ділянок водопровідної мережі; демонтаж тупикових ВРК; відновлення стальних водогонів шляхом внутрішньої цементації (санації); будівництво РЧВ на ВНС-1 на 600 м3.

4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів. Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення і досягнення збалансованого рівня шкідливого впливу на водні об’єкти та їх спроможність до відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану.

Найбільш актуальними проблемами в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів є незадовільний стан мереж водопостачання і водовідведення та каналізаційних очисних споруд, зокрема: - каналізаційних очисних споруд в м. Чернігів, що негативно впливає на гідрохімічний стан р. Білоус; - очисних споруд ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" м. НовгородСіверський, що призводить до негативного впливу на гідрохімічний стан р. Десна; - очисних споруд КП "Бахмач-Водсервіс", ЗАТ "Бахмачконсервмоло- ко", ТОВ "Бахмач-м’ясо" і, як наслідок, скид стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об’єкт. З метою виправлення ситуації за рахунок коштів обласного фонду навколишнього природного середовища в 2007 році виконувались роботи по реконструкції каналізаційних мереж на об’єктах житлово-комунального господарства смт. Короп, аварійного каналізаційного колектору смт. Замглай, КНС із заміною застарілого обладнання на сучасне у м. Остер, м. Мена, м. Ічня, с. Снов’янка (Чернігівський р-н). Продовжується будівництво станцій зливу нечистот у м. Бахмач, м. Новгород-Сіверський. За рахунок інших джерел фінансування проводились роботи по реконструкції очисних споруд в містах Чернігів, Борзна, Гродня, смт.Срібне, Куликівка, Лосинівка. Всього витрачено 6627 тис.грн. Введення в експлуатацію цих об’єктів дасть змогу запобігти негативному впливу на поверхневі водні об’єкти. У 2007 році Деснянським басейновим управління водних ресурсів за участю підрядних організацій проведено розчищення та упорядкування русел річок і водойм в Корюківському, Борзнянському, Городнянському, Чернігівському, Куликівському та Менському районах загальною довжиною 7,931 км, що дало змогу відновити сприятливий гідрологічний стан річок, поліпшити умови формування та пропуску паводків і повеней. Проведено капітальний ремонт водорегулюючих споруд в Корюківському та Ічнянському районах, розчищено 12,6 км каналів в Козелецькому районі та розпочато будівництво водорегулюючої споруди в Борзнянському районі, що створило більш безпечні умови проживання населення, відновило сприятливий гідрологічний стан річок та водойм. Однією з нагальних проблем є стан р.Стрижень, яка знаходиться в незадовільному гідрологічному, гідробіологічному та санітарному стані, особливо на ділянках, де індивідуальна забудова досить щільно прилягає до річки, а також в межах міста замулена, на окремих ділянках має місце значне заростання вищою водною рослинністю. Питання вирішення проблеми оздоровлення р.Стрижень неодноразово розглядалося на засіданнях комісій облдержадміністрації та міськради, обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, було предметом розгляду прокуратур, спеціальних контролюючих органів та громадських організацій. Однак на даний час залишились не вирішеними. Залишається гострою проблема охорони підземних водоносних горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські свердловини. Станом на 01.01.2008 р. 47

потребували тампонажу 446 артезіанських свердловин. У 2007 році за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведено тампонаж 78 недіючих свердловин, які в результаті реформування аграрного сектору економіки втратили свого власника та залишились безгосподарними. Роботи проведено в 6 районах, витрачено 450 тис.грн. За кошти власників свердловин затампоновано 42 артезіанські свердловини у 14 районах області та у м.Чернігові. Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 3,5 млн. грн. Для вирішення невідкладених екологічних проблем в сфері використання водних ресурсів переліком видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік передбачається виділення 882 тис.грн., в т.ч. на ліквідаційний тампонаж свердловин 700 тис.грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на третині її території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, покриву луків і болотної рослинності. У лісах на півночі області переважає сосна звичайна, а на півдні – листяні породи. За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізико-географічні провінції: Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся та лесові рівнини Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції. Чернігівщину часто називають лісовим краєм. Ліси збереглися переважно на Чернігівському та Новгород-Сіверському Поліссі, острівцями в лісостеповій частині області. Найбільш розповсюджені на Чернігівщині ліси, в яких в якості домінанта виступає сосна звичайна, це так звані бори та субори. Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою на Чернігівщині. Вона надає неповторної краси борам та суборам, завдяки їй повітря в них цілюще, духмяне та багате на фітонциди. 5.2.1. Лісові ресурси Ліси Чернігівщини — її багатство: це й деревина, й гриби, й ягоди, й лікарська сировина. Крім того, вони впливають на весь природний комплекс в цілому: на клімат, ґрунти, умови формування поверхневого стоку, регулюють рівень води у річках, фільтрують воду й очищують повітря. Тому збереження 48

лісів не тільки дуже важлива справа, але й обов’язок кожного жителя нашого краю. 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду Чернігівської області Загальна площа земель лісогосподарського призначення на 01.01.2008 р. становить 727,8 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 659,3 тис. га (20,7 % від загальної площі області). До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41 % від загальної площі району, то в південних – лише від 7 до 20 %. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки – 33,5 % площі, середньовікові насадження займають 47 % , пристигаючі – 14,2 %, стиглі – 5,3 % від загальної площі лісів. Запас деревини області становить 147,6 млн. м3. Середній запас деревини на 1 га земель лісогосподарського призначення становить 203 м3, стиглих і перестійних деревостанів – 212 м3, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 м3. Веденням лісового господарства в області займаються 65 постійних лісокористувачів, в тому числі: 11 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, 19 підприємств КП «Чернігівоблагроліс», 2 військові лісгоспи, 1 військове лісництво, 2 спеціалізовані районні комунальні підприємства. Рис. 5.1. Розподіл земель лісогосподарського призначення (в розрізі користувачів), тис. га КП "Чернігівоблагроліс", 186,1

Міноборони України, 44,3

Державний комітет лісового господарства України, 394,4 Інші, 30,9

Мінприроди України, 3,3

5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Площа земель лісогосподарського призначення вкритих лісом на території Чернігівської області становить 653,9 тис. га. Серед них переважають середньовікові насадження. Віковий розподіл лісів наведено на рис. 5.2. 49

Рис. 5.2. Розподіл лісів за категоріями стиглості, тис. га Середньовікові; 339,4

Пристигаючі; 140,9 Молодняки; 114,4 Стиглі та перестійні; 59,2

5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Поділ лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок на території області на даний час не проведено. Дані роботи планується здійснити під час проведення базового лісовпорядкування. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Розрахункова лісосіка рубок головного користування у 2007 році, в порівнянні з 2006 роком, збільшилася на 3,4 % і становила понад 860 тис. м 3. Збільшення розрахункової лісосіки відбулося за рахунок підприємств КП «Чернігівоблагроліс». До їх розробок залучаються значні фізичні і матеріальні сили, в тому числі і лісової охорони, а відповідно не приділяється належна увага технології створення лісових культур та догляду за ними, особливо в перші роки. Розрахункова лісосіка по рубках головного користування для підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства у 2007 році становила 591,3 тис. м3, для підприємств КП «Чернігівоблагроліс» – 149,4 тис. м3, по лісогосподарських підприємствах Міноборони – 78 тис. м3, інші користувачі – 45,8 тис. м3. 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування Розрахункова лісосіка по м’яколистяному господарству більшістю лісокористувачів повністю не використовується. На корені залишаються низькотоварні насадження таких порід, як осика, тополя, верба, несвоєчасна вирубка яких призводить до втрати значної кількості деревини. Насадження деградують і втрачають захисні функції, а деревина свою технічну якість. По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується майже повністю. 50

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення наведена в таблиці 5.1

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

фактично зрубано, га/тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

Табл. 5.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення

2005

769,8

2814/731,6

452,8

1655/446,8

60,1

200,8/52,2

256,9

958,2/226,4

2006

835,9

3090/781,1

463,1

1716/465,6

60,6

219,6/57,0

312,2

1154,4/258,5

2007

864,46

2726/828,1

490,4

1299,6/490,5

61,4

159,6/57,83

311,8

568,1/279,79

Зрубано по господарствах твердолистяні розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

хвойні

м’яколистяні

Рубки головного користування

5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки Під час заготівлі деревини в порядку рубок головного користування на території області лісокористувачами застосовуються суцільні рубки. 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки За даними Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства у 2007 році проведено перший прийом поступової рубки в ДП «Добрянське лісове господарство» на площі 7 га масою 748 м3. Вказана рубка складається з 3 прийомів. 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів Заготівля другорядних лісових матеріалів у 2007 році проводилася лише державними лісогосподарськими підприємствами. Протягом року заготовлено: живиці – 991 тонну, березового соку – 398 тонн. 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт Використання корисних властивостей лісів для культурно – оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється в підприємствах підпорядкованих управлінню з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Так благоустрій рекреаційних ділянок проведений на площі 24,9 га. Використання корисних властивостей 51

лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно «Лісового кодексу» та законів України «Про рослинний світ», «Про мисливське господарство та полювання». На території області 45 користувачів мисливських угідь, площа мисливських угідь області становить загальною площею 2815,5 тис. га. ДП «Семенівське лісове господарство» в співпраці з ДП «НовгородСіверська лісова науково-дослідна станція» ведуться науково-дослідні роботи за такими темами: «Випробування доз та визначення сезону внесення Інсектицидів для боротьби з хрущами в СДЛГ»; «Визначити стан та динаміку формування похідних малоцінних деревостанів СДЛГ і розробити рекомендації щодо їх переформування та реконструкції»; «Визначити стан незімкнутих лісових культур сосни та визначити ефективні способи головних рубок і природного відновлення сосни». ДП “Холминське лісове господарство” в 2007 році створені експериментальні культури зі застосуванням стимулятора росту на площі – 2,7 га. 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства проведено на площі 34642,4 га, в тому числі рубки догляду – 7333,7 га. 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки. Основними причинами проведення суцільних санітарних рубок є буреломи, вітровали, лісові пожежі, ураження насаджень кореневою губкою. Інформація щодо проведення суцільних санітарних, лісовідновних рубок наведена в таблиці 5.2. Табл. 5.2. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

2005 2006 2007

29649,4 33785,7 34767,8

554,8 593,0 658,5

2005 2006 2007

8145,7 9004,7 7333,7

134,5 143,7 124,7

2005 2006 2007

18 23,4

3,2 4,2

2005

613,0

162,8

Рік

Зрубано по господарствах твердолистяні фактично фактично зрубано, площа, га зрубано, га/тис. 3 га/тис. м м3

хвойні площа, га

Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 24452,8 24252,8/452,3 3161,0 3161/62,2 27371,4 27371,4/479,1 3510,0 3510/63,3 30111,7 30111,7/570,9 3408,5 3408,5/61,4 у тому числі: 1. Рубки догляду 6588,1 6588,1/111,7 935,0 935,0/13,6 7369,2 7369,2/119,6 839,0 839,0/11,6 6034,7 6034,7/106,5 748 748/9,8 2. Лісовідновні рубки 16 16/2,3 7,9 7,9/1,2 3 3/0,7 3. Суцільні санітарні рубки 581,5 581,5/156,1 24,5 24,5/5,0

м’яколистяні Фактично площа, га зрубано, га/тис. м3

2035,6 2904,3 1247,6

2035,6/40,3 2904,3/50,6 1247,6/26,2

622,6 796,5 551

622,6/9,2 796,5/12,5 551/8,3

2,0 12,5

2,0/0,9 12,5/2,3

7,0

7,0/1,7

2006 2007

634,0 749

129,5 134,8

597,7 653,3

597,7/120,9 653,3/130,2

23,0 82,3

23,0/5,1 82,3/3,1

13,3 31,4

13,3/3,5 31,4/3,6

5.2.1.4. Відтворення лісів Відтворення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення – на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання: в ярах, на пісках. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, з метою запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища на землях держлісфонду та на непридатних для використання в сільському господарстві землях здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі. В цілому стан лісових культур в області задовільний, хоча в окремих господарствах допускаються недоліки при їх створенні: низький рівень агротехніки, відсутність належного догляду за посадками, що призводить до порушення строків переводу лісокультур в покриту лісом площу і навіть до їх загибелі. Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів у достатній кількості. Інформація щодо динаміки лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень на території Чернігівської області наведена в таблиці 5.3.

усього

2749,0 3745,2

42,4 27,7

2791,4 3772,9

16,2 1026,7

73,3 -

2007

Разом у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші

3845,3

22,7

3868

1048,6

9,5

1058,1

2741,9 776,6 217,2

19,6

2761,5 776,6 217,2

1048,6

109,6

3,1

112,7

1048,6

усього створено лісів

посів лісу

Разом Разом

природне поновлення лісу, га

посадка лісу

2005 2006

Рік

створення полезахисних лісових смуг, га створення інших захисних насаджень, га

усього

створення захисних насаджень на землях, непридатних для сільського господарства, га

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі:

посів лісу

лісовідновлення, га у тому числі:

посадка лісу

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

Табл. 5.3. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень

656,0 735,4

3536,9 5535,0

821,2

5750,3

430,4 316 43,9

4240,5 1092,6 261,1 3 153,1

3 9,5

9,5

30,9

5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур наведена в таблиці 5.4. 53

Табл. 5.4. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік Усього за 2007 рік у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж потрави диких тварин хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж потрави диких тварин хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини Інше

Держкомлісгосп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

202 132 368,2

178 16 38

100,0 115,0 151,4

60 59 27

368,2

151,4

89 138 70,2

6,8 13 130,4

41,2

21 6,8 13

1,2

20 27 7 20

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Вирішення питання щодо захисту лісових насаджень від пожеж, шкідників та хвороб вимагає щорічного вжиття широкомасштабних лісозахисних заходів, які потребують значних фінансових та матеріальних витрат. Лісогосподарськими підприємствами області з цією метою здійснюється влаштування проти пожежних мінералізованих смуг, догляд за мінералізованими сугами та проти пожежними розривами, лісопатологічні обстеження на площі, винищувальні роботи в осередках шкідників і хвороб, ґрунтові розкопки. 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників Інформація щодо динаміки лісових пожеж на території Чернігівської області наведена на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Динаміка лісових пожеж 400

377

350

269

кількість

300

210

250 200

236

221

250,1 230,1

150

185,05

100

128,91 93

50 0 2003

2004

2005

2006

2007

роки кількість пожеж

площа

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів, заготівля лікарських рослин протягом 2007 року не проводилися. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Понад 100 видів судинних рослин флори Чернігівщини підлягають охороні на міжнародному, загальнодержавному та регіональному рівнях. З видів, які внесені до Європейського Червоного списку, на Чернігівщині зустрічаються 2 види – козельці українські та щавель український – види, які зустрічаються у пселофітних умовах, в долинах Дніпра та Десни. З видів Додатку 1 Бернської конвенції зустрічаються 11 видів рослин: 5 лісових (гронянка багатороздільна, зозулині черевички справжні, юрінея волошковидна, сон чорніючий, змієголовник Рюйша), 3 болотних (маточник болотний, ломикамінь болотний, жировик Лозеліїв), 3 водних (альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, водяний горіх плаваючий). З судинних видів рослин Бернської конвенції найбільшою охороною охоплена група водяних видів. Так, маточних болотний охороняється в заказниках загальнодержавного значення ландшафтному «Замглай» (Ріпкинський район) та гідрологічному «Дорогинський» (Ічнянський район). Сальвінія плаваюча охороняється на території об’єктів загальнодержавного значення: заказників ботанічного «Оболонський» (Коропський район), загальнозоологічного «Каморетський» (Менський район), гідрологічних 55

пам’яток природи «Вадень» (новгород-Сіверський район), «Козероги» (Чернігівський район), «Озеро Трубин» (Борзнянський район). На Чернігівщині зустрічається 47 видів рослин, занесених до Червоної книги України. З них майже 60 % охоплені охороною в системі природнозаповідних територій загальнодержавного значення. Переважно це види лучноболотної, болотної та водної груп. На території Мезинського та Ічнянського національних природних парків охороною охоплена лісова група бореальних і неморальних видів (цибуля ведмежа, лілія лісова. Баранець звичайних, плаун річний, підсніжник звичайний). Серед регіонально рідкісних видів (50 видів) охороною охоплено в системі заповідних територій загальнодержавного значення близько 80 %. Переважно це види лісової (проліска сибірська, проліска дволиста, багаторядник шипуватий, багаторядник Брауна, вужачка звичайна, страусове перо) та болотної (тирлич звичайний, журавлина болотна, багно звичане) фауни. 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття У відповідності до чинного законодавства в області здійснюється робота спрямована на запобігання занесенню та поширенню адвентивних видів рослин. Головну увагу з цього приводу приділяється амброзії полинолистої, яка вперше офіційно була зареєстрована в області в 2002 році на площі 103,9 га. В наступні роки виявлялись її нові вогнища і в 2007 році загальна площа заражена цім бур’яном становила близько 1 тис. га. Стрімке поширення амброзії полинолистої в першу чергу обумовлено збільшенням кількості сільськогосподарських земель, що не обробляються, зниженням культури землеробства, вирощуванням економічно вигідних культур та небажанням дотримуватись науково-обґрунтованих систем сівозмін. Науковими дослідженнями встановлено, що рослини роду Амброзія синтезують хімічні речовини, які пригнічують проростання і розвиток багатьох інших видів рослин. Наявність на 1 квадратному метрі посіві кукурудзи 3-5 рослин знижує урожайність на 35 % і більше. До отруйних рослин амброзію полинолисту віднесено в зв’язку з тим що її пилок являється однією з причин масового захворювання людей на алергічні хвороби (1-2 рослини виділяють в повітря більше 1 млрд. зерен пилку). Але слід відмітити, що враховуючи інші властивості амброзії полинолистої, можливо її використання як лікарської, технічної. Харчової сировини. В 2007 році Державною інспекцією з карантину рослин по Чернігівській області розроблені та затверджені «Основні напрямки обласної Програми «Виявлення, локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Чернігівської області на 2008 - 2017 роки». Питання щодо виявлення та боротьби з амброзією полинолистою широко висвітлюються в засобах масової інформації. 56

Інформація щодо наявності на території Чернігівської області вогнищ амброзії полинолистої наведена в таблиці 5.5. Табл. 5.5. Наявність на території Чернігівської області вогнищ амброзії полинолистої Назва району чи міста

Бобровицький Борзнянський Варвинський Ічнянський Козелецький Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Прилуцький Ріпкинський Сосницький Срібнянський Чернігівський Щорський м. Бахмач м. Ічня м. Прилуки смт. Ріпки смт. Талалаївка м. Чернігів м. Щорс Всього по області

Заражено (кількість) сільськогосподарські інші підприємства підприємства та організації

1 7 3 1 12 2 1 1 1 10 8 2 3 5 1 1 1 6 1 1 3 1 72

сільськогосподарські підприємства

723

2,7

1,3

727

Площа зараження, га інші підприємства та організації

0,9 9,77 3,94 0,4 6,9 30 0,12 0,4 0,3 288,03 13,5 0,5 1,98 13,2 0,01 0,03 4 37 3 0,1 2,55 0,06 416,69

всього

0,9 9,77 3,94 0,4 6,9 753 0,12 0,4 0,3 290,73 13,5 0,5 3,28 13,2 0,01 0,03 4 37 3 0,1 2,55 0,06 1143,69

5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів області Табл. 5.6. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів області (в розрізі районів) га Назви районів, міст обласного значення

2005 рік Загальна Площа насаджень площа загального насаджень користування

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів м. Прилуки м. Ніжин Всього по області

161 222 5,7 66,3 143 36,9 26,4 561 313 83,04 378 72,6 1500 7000 85,5 566 53,3 28,1 115 77,6 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14066,13

161 197 5,7 66,3 19,7 36,9 14,2 252 25 10,5 17,1 6,8 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,5 2818,04

2006 рік Загальна Площа насаджень площа загального насаджень користування

162 222 38,2 66,3 163 36,9 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 115 77,6 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14103,3

162 197 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24,2 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2873,42

Загальна площа насаджень

162 222 38,2 66,3 163 36,9 35,9 561 313 83,04 378 46 1500 7000 85,5 567 53,3 28,1 115 77,2 63,2 36,8 2000,1 408 63,8 14103,4

2007 рік Площа насаджень загального користування

162 97 34,7 66,3 21,7 36,9 14,2 252 25 10,5 24,2 23,3 880 5 51,2 222 48 9,6 28 1,8 19,9 – 665,66 28,6 45,8 2873,9

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Практичною діяльністю по охороні, відтворенню і збереженню диких мисливських тварин займаються користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисливські господарства, в яких створені підрозділи по веденню мисливського господарства і які витрачають немалі кошти на цю роботу. На території Чернігівської області налічується 45 користувачів мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області, закріплених за користувачами, становить 2815,5 тис. га, в т. ч.: за держлісгоспами Чернігівського облуправління лісового господарства (8 користувачів) – 303,4 тис. га (10,8 %), за 10 мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР – 1942,3 тис. га (69,0%), за іншими 27 користувачами – 556,5 тис. га (20,2 %). Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 7100,2 тис. грн., в т. ч.: мисливсько-рибальськими підприємствами 58

УТМР – 1426,9 тис. грн., держлісгоспами Чернігівського обласного управління лісового господарства – 498,5 тис. грн., іншими користувачами – 4901,8 тис. грн. Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2007 році склали 2150,2 тис. грн., в т. ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР – 254,0 тис. грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства – 176,5 тис. грн., іншими користувачами – 1684,8 тис. грн. В середньому, на 1000 га наданих у користування угідь, на охорону і відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР – 131,0 грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства – 582,0 грн., іншими користувачами – 3027,0 грн. Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 30,3 % (2006 рік – 41,3 %). Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2007 році здійснювали 41 мисливствознавець і 278 єгерів. В середньому на 1 єгеря, при нормі 1 єгер на 7 тис. га лісових та 10 тис. га польових угідь, припадає угідь: у МРП УТМР – в середньому – 15,4 тис. га, по Чернігівському управлінню лісового господарства в середньому – 12,1 тис. га, по інших користувачах в середньому – 4,5 тис. га. Аналізуючи динаміку чисельності основних видів диких тварин по області виявилось, що чисельність основних видів диких тварин в області за останні 2-3 роки не зменшується і стала стабільною Коливання чисельності диких тварин залежить від багатьох факторів, як позитивних, так і негативних. Багаторічною практикою, а також роботами провідних вчених-біологів доведено, що серед диких тварин існують піки чисельності і їх падіння. Це, насамперед, залежить від біології кожного окремого виду, кліматичних умов, кормової бази, зміни (позитивної і негативної) захисних і гніздових властивостей угідь, а також браконьєрства. Одним із завдань і обов’язків організацій, які займаються охороною і використанням тваринного світу, в тому числі і контролюючих, є допомога кожній окремій популяції існувати в оптимальному режимі. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин наведена в таблиці 5.7 у відповідності з даними обліку чисельності мисливських тварин, проведеному користувчами мисливських угідь протягом 2007 року.

Табл. 5.7. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Зубр Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Заєць-русак Білка Ондатра Бобер Лисиця Вовк Єнотовидний собака Норка американська Борсук Видра Куниця Тхір чорний Рись Сіра куріпка Тетерук Рябчик

2005 р.

2006 р.

2007 р.

11 684 520 8 6757 2869 58488 925 8785 2010 2907 185 1589 505 986 510 2213 218 8 11735 741 75

10 713 514 10 6869 3115 58031 1203 9317 2506 3106 196 1658 514 1039 378 2093 180 8 8850 1068 120

0 859 508 42 7866 3525 56624 1115 10624 2965 2747 202 1633 568 1117 449 3013 210 11 13351 1076 114

Однак, не зважаючи на це, викликає занепокоєння стан поголів’я зубра. Станом на 01.01.2007 року поголів’я зубрів в області складало близько 10 голів. На початку 2007 року зафіксовано факт загибелі 6 голів зубра, які потонули в р. Остер під час зимового льодоставу. Спільним наказом Мінприроди України та Держкомлісгоспу України затверджено План дій щодо збереження та відновлення зубра в фауні України. Протягом 2007 року користувачами мисливських угідь добуто 526 кабанів (70 % від ліміту), 210 козуль (74 % від ліміту), 20 оленів благородних (53 % від ліміту), 35 лосів (81 % від ліміту) (табл. 5.8). Табл. 5.8. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

2005

2006

2007

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

кабан козуля олень благ. лось кабан козуля олень благ. лось кабан козуля олень благ. лось

392 181 23 4 620 246 27 26 743 283 38 43

400 183 23 4 667 252 27 26 751 284 38 43

240 142 20 3 385 175 18 24 526 210 20 35

98 30 3 143 49 8 1 89 30 17 7

Причина невикористання

відмова від відлову, збереження поголів’я новим користувачем, погодні умови, відмова іноземних мисливців від полювання доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, відсутність бажаючих придбати кабанів для розселення, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності

5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок Згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 29.12.2006 р. № 832 «Про розподіл лімітів на квоти спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2007 році», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2006 року за № 1385/13259, та отриманих заявок в звітному році промислом займалися 7 користувачів : 1. На ділянці р. Дніпро в межах області ТОВ “Штиль”, смт. Любеч, Ріпкинського району; ТОВ “Рибалка”, с. Рад. Слобода, Чернігівського району; ПП Скоромець Г.І., с. Дніпровське, Чернігівського району; СФГ “ГудМенКо”, с. Брусилів, Чернігівського району; ПП “Трактородеталь”, м. Чернігів, вул. Миру, 213-а 2. На ділянці р. Десни з озерами в межах області ПП Белік О.Ф., м. Мена, вул. Транспортна, 20; ПП “Трактородеталь”, м. Чернігів, вул. Миру, 213-а; ПП Кураш В.С. с. Слабин, Чернігівського району. Згідно «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України № 623/404 від 11.11.2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1458/11738 від 06.12.2005 р., зареєстровано в 2007 р. 35 талонів, 36 журналів обліку вилучених риби та інших водних живих ресурсів та 11 журналів обліку прийнятих риби та інших водних живих ресурсів. На р. Дніпро здійснення промислу в 2007 р. у січні місяці розпочали лише два користувачі: ТОВ «Штиль» та ПП Скоромець Г.І., на р. Десна з озерами промисел розпочався в березні місяці. Загалом на р. Дніпро за 1 півріччя 2007 р. було вилучено 3,736 т. водних живих ресурсів, що склало 26,5 % від річного вилову, а на р. Десна з озерами за 1 півріччя 2007 р. було вилучено 2,268 т. водних живих ресурсів, що склало 23% від річного вилову. В грудні промисел на р. Дніпро здійснював тільки один користувач ТОВ «Штиль», на р. Десна з озерами в грудні промисел здійснювався двома користувачами ПП Бєлік О.Ф. та ПП Кураш В.С. Перевірки показали, що промисел на р. Десні ведеться в основному плавними сітками з розміром вічка 40 мм, 70 мм, восени – уклійними неводами. На р. Дніпро на промислі використовуються закидні частикові неводи, та сітки з вічком 40, 70-80 мм, частка використання плавних сіток також значна. Фактів перевищення прилову молоді риб під час перевірок не виявлено. Перевищення загальних лімітів на підконтрольних Чернігівдержрибоохороні водоймах не було. На р. Десна, а також р. Дніпро вилов риби здійснювався в березні місяці після скресання криги і до початку весняно-літньої заборони – 25 березня 2007 року. Всі користувачі приступили до промислу тільки після закінчення весняно-літньої заборони. 61

СФГ «ГудМенКо» до промислу на р. Десна з озерами не приступав і дозвільні документи не реєстрував, на р. Дніпро СФГ «ГудМенКо» було вилучено 0,375 т риби, що складає 22,6 %. ПП Малашенко М.І. квоту на р. Десна з озерами отримав у другому півріччі, але Заяву на реєстрацію дозвільних документів не подавав, оскільки не має рибоприймального пункту. За перше півріччя 2007 року на р. Дніпро було вилучено 3,736 т водних живих ресурсів. Переважну більшість за цей період склав лящ – 2,122 т (56,8 % від загальної маси), плоскирки було вилучено – 0,621 т (16,6 % від загальної маси), плітки – 0,339 т (9,1 % від загальної маси), щуки – 0,475 т (12,7 % від загальної маси), інші види риб – 0,179 т (4,8 % від загальної маси). Найбільше вилучило водних живих ресурсів за перше півріччя 2007 р. ТОВ “Штиль”. На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області за перше півріччя було вилучено 2,268 т водних живих ресурсів. Переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ – 1,31 т (57,8 % від загальної маси), плоскирки було вилучено 0,316 т (13,9 %), плітки – 0,156 т (6,9 %), інші види риб – 0,486 т (21,4 % від загальної маси). Найбільше вилучило водних живих ресурсів за перше півріччя 2007 р. ПП Бєлік О.Ф. На р. Дніпро в межах Чернігівської області на кінець року переважну більшість вилову склав лящ – 7,565 т (53,8 % від загальної маси), плоскирки було вилучено 2,989 т (21,2 %), щуки – 0,931 т (6,6 %), плітки – 0,869 т (6,2 %), інші водні живі ресурси складали 1,721 т (12,2 % від загальної маси). На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ – 2,756 т (27,8 % від загальної маси), верховодка – 1,9 т (19,2 %), плоскирка – 1,678 т (17 %), плітка – 0,775 т (7,8 %), щука – 0,633 т (6,4 %), інші види риб складали 2,156 (21,8 % від загальної маси) вилучених водних живих ресурсів. В звітному році порушень Правил промислового рибальства не виявлено. Динаміка вилову водних біоресурсів на р. Дніпро має тенденцію до зменшення майже по всіх видах водних живих ресурсів, крім судака, сома та синця. В порівнянні з минулим роком майже у 2 рази зменшився вилов щуки, ляща, білизни, лина, плітки та плоскирки. Починаючи з 1999 року загальний вилов по р. Дніпро найнижчий. На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області також відмічено зниження вилову ляща, верховодки, плітки в порівнянні з минулим роком у 2 рази, дещо зменшився вилов і по інших видах риб, крім сома, лина, окуня, та карася срібного. Зменшення вилову, в основному, відбулося внаслідок зменшення кількості працюючих бригад, оскільки на р. Дніпро із 54 рибалок працювало тільки 39, у інших було 2 – 3 виходи на промисел. Те саме спостерігалося і на р. Десна з озерами. Слід відмітити, що на лову, згідно перевірки промислових журналів, використовувалось значно менше знарядь лову, ніж подавалось в Заявах. Так, знаходиться на балансі та було вказано в Заявах на р. Дніпро 16 дрібновічкових та великовічкових неводів, а використовувалось на промислі тільки 4 із 145 62

великовічкових сіток та 110 дрібновічкових сіток використовувалось 33 та 42 відповідно. На р. Десна з озерами із 43 великовічкових сіток та 123 дрібновічкових сіток використовувалось 31 та 50 відповідно. Перевищення кількості знарядь лову, рекомендованої в біологічних обґрунтуваннях та пропозиціях, не було. Табл. 5.9. Обсяги вилову водних живих ресурсів в промислових районах водойм Чернігівської області станом на 31.12.2007 року

Улов водних живих ресурсів Риба всього, в тому числі: Судак Сом Лящ Плітка Краснопірка Щука Білизна Окунь Карась срібний Чехоня Плоскирка Товстолобик Лин Синець В’язь Верховодка Білозірка, Клепець Карась золотий

в т.ч. по рибогосподарських водних об'єктах р. Дніпро р. Десна Ліміт Вилов Ліміт Вилов

Всього

Види водних живих ресурсів Ліміт

Вилов

110,8

23,973

53,8

14,075

9,898

1,6 0,9 37 11 0,7 9 0,7 2,4 0,9 0,6 26 0 1,4 4,4 0,7 12 1,3 0,2

0,502 0,238 10,321 1,644 0,229 1,564 0,185 0,354 0,349 0,041 4,667 0,11 0,305 0,993 0,091 2,38 0 0

1 0,7 18 5 0,3 4 0,4 0,9 0,3 0,2 14 * 0,6 1,4 0,2 6 0,8

0,376 0,169 7,565 0,869 0,062 0,931 0,058 0,068 0,018 0,01 2,989 0 0,024 0,454 0,002 0,48 0

0,6 0,2 19 6 0,4 5 0,3 1,5 0,6 0,4 12 * 0,8 3 0,5 6 0,5 0,2

0,126 0,069 2,756 0,775 0,167 0,633 0,127 0,286 0,331 0,031 1,678 0,11 0,281 0,539 0,089 1,9 0 0

Примітка: * - види водних живих ресурсів, що не лімітуються.

Табл. 5.10. Динаміка вилову водних біоресурсів за видами (тонн) у р. Десні з озерами за останні 10 років Пор. №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Роки Назвавиду

Щука Лящ Судак В’язь Сом Білизна Підуст Чехоня Лин Карась срібний Синець Окунь Плітка Плоскирка Білозірка Верховодка Товстолоб Краснопірка Усього

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2,21 0,18 3,3 1,2 -

0,85 2,49 0,04 0,01 0,01 0,12 0,1 0,69 3,83 1 0,15

0,53 1,54 0,06

0,28 2,74 0,16 0,07 0,05 0,01 0,06 0,32 1,45 1,19 -

0,18 4,57 0,04 0,02 0,03 0,005 0,08 0,04 0,03 0,04 0,445 2,62 2,01 -

1,9 6,13 0,22 0,04 0,11 0,17 0,03 0,17 0,53 0,5 0,11 0,21 1,516 3,422 1,22 0,01

0,874 4,353 0,096 0,08 0,05 0,008 0,04 0,235 0,13 0,07 0,3 1,185 1,564 0,04 0,64 0,04

0,861 2,953 0,039 0,04 0,021 0,04

0,633 2,756 0,126 0,089 0,069 0,127

0,003 0,05 0,09 0,551 0,23 0,766 0,971 0,027 1,71 0,103

0,829 5,96 0,283 0,205 0,032 0,159 0,053 0,241 0,31 0,571 0,256 1,109 1,923 0,095 3,61 0,17

6,89

9,29

7,19

6,33

10,11

16,29

9,705

9,107

15,806

0,03

0,1 0,1 0,25 2,58 2

0,031 0,281 0,331 0,539 0,286 0,775 1,678 1,9 0,11 0,167 9,898

Середня багаторічна

0,7 3,6 0,11 0,05 0,04 0,053 0,003 0,04 0,142 0,141 0,21 0,16 0,724 2,334 0,02 1,65 0,06 0,02 10,06

Табл. 5.11. Динаміка вилову водних біоресурсів за видами (тонн) у р. Дніпро за останні 10 років Пор. №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Назвавиду

Щука Лящ Судак В’язь Сом Сазан Білизна Чехоня Лин Карась срібний Синець Окунь Плітка Плоскирка Верховодка Краснопірка Клепець, білозірка Усього

Роки 1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Середня багаторічна

0,5 5,62 0,1 0,01 0,2 3,2 0,1

1,65 5,98 0,1 0,1 0,97 4,1 3,89

2,73 9,32 0,02

0,88 4,59 1,31 0,1 0,93 7,42 2,9

0,931 7,565 0,376 0,002 0,169

1,25 7,77 0,17 0,0002 0,06

0,058 0,01 0,024 0,018 0,454 0,068 0,869 2,989 0,48 0,062

16,79

28,26

20,56

18,13

0,901 7,695 0,384 0,055 0,028 0,018 0,086 0,47 0,173 5,118 7,77 0,1 22,798

1,749 12,511 0,361 0,01

1 10,73

0,42 8,22 0,28 0,08 0,11 0,03 0,69 0,43 1,49 8,86 5,52 0,12 0,6 26,85

1,339 8,431 0,167

0,53 0,16 3 6,26 6,23

1,38 7,76 0,12 0,11 0,01 1,6 0,16 1,07 5,35 3

0,05 0,007 0,04 0,005 0,59 0,14 1,7 5,52 2,65 0,04 0,16 20,15

0,01

0,076 0,016 0,03 0,598 0,02 1,124 3,904

15,705

0,144 0,042 0,232 0,038 0,301 0,181 2,056 5,347 4,279 0,189 0,01 27,617

14,075

Табл. 5.12. Обсяги використання квот водних біоресурсів р. Десна за 2007 рік (тонн) Пор. №

в т.ч. за видами водного живого ресурсу

1 2 3 4 5 6

усього

судак звичайний

Користувачі

сом

лящ

плітка

щука

окунь

карась срібний

плоскирка

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

5,59

4,364

0,03

0,026

0,02

0,009

1,5

1,262

0,6

0,475

0,6

0,533

0,3

0,18

0,3

0,231

0,9

0,636

Підприємець Бєлік О.Ф. СФГ "ГудМенКо" ПП "Трактородеталь" Підприємець Кураш В.С. Підприємець Малашенко М.І. Деснянське ДБУ усього

19,87

0,1

0,01

0,05

0,435

0,2

0,985

0,2

5,26

0,593

0,05

4,837

0,1

3,52

0,096

0,05

0,06 0,01

0,91

0,104

0,05

0,004

0,02

40,15

9,898

0,38

0,126

0,17

ліміт

0,06

0,6

3,77

1,1

0,069

0,1

0,5

0,084

0,2

0,05

0,2

0,1

0,3

0,1

0,074

0,03

0,016

0,05

2,756

5,1

0,775

1,15

9,6

0,004

0,02

0,5

0,051

0,1

0,986

0,05

0,4 0,2

0,05

0,633

0,1

0,05

0,04

0,002

0,01

1,04

0,286

0,53

1,5

карась золотий

квота

вилов

0,6 0,05 0,331

0,005

12,65

0,6

1,678

0 0,2

Продовження Пор. №

в т.ч. за видами водного живого ресурсу користувачі

Підприємець Бєлік О.Ф.

0,3

СФГ "ГудМенКо"

0,15

1,16

ПП "Трактородеталь" Підприємець Кураш В.С. Підприємець Малашенко М.І. Деснянське ДБУ

0,05

0,5

0,006

0,5

0,1

4 5 6

лин

синець

верховодка

квота

вилов

квота

вилов

0,181

0,6

0,433

0,1

0,05

0,1

0,04

усього 0,69 0,281 2,5 0,539 ліміт 0,8 3 Примітка : * - види водних живих ресурсів, що не лімітуються.

квота

вилов

в'язь

рослиноїдні*

квота

вилов

квота

вилов

квота

вилов

0,1

0,089

0,11

0,09

0,051

0,21

0,04

0,05

0,04

0,013

0,06

0,01

0,05

0,01

1,9

1 0,04 3,5

1,9 6

білизна

0,4

0,089 0,5

0,11

білозірка квота

вилов

чехоня

краснопірка

квота

вилов

квота

вилов

0,05

0,031

0,2

0,117

0,08

0,05

0,18 0,05

0,1 0,003

0,25

0,127 0,3

0,04 0,1

0 0,5

0,04

0,32

0,031 0,4

0,32

0,167 0,4

Пор. №

Табл. 5.13 Обсяги використання квот водних біоресурсів р. Дніпро за 2007 рік (тонн)

4 5 6

Користувачі

усього квота

ТОВ "Штиль", смт. Любеч, Ріпкинського р-ну ТОВ "Рибалка", с. Рад.Слобода, Чернігівського р-ну СФГ "Гудмен Ко", с. Брусилів, Чернігівського р-ну ПП Скоромець Г.І., с. Дніпровське, Чернігівського р-ну Деснянське ДБУ ПП "Трактородеталь" усього загальний ліміт

вилов

лящ квота вилов

щука квота вилов

15,15

6,253

4,131

11,89

1,84

1,428

1,66

0,375

0,25

10,01

3,718

0,64 3,45 42,8

плітка квота вилов 1

0,089

0,2

0,4

0,064

0,1

0,16

0,1

0,3

0,01

0,05

2,1

1,09

0,4

0,092

1,25

0,31

0,3

0,119

0,05

0,035

0,05

0,005

0,05

0,029

0,05

1,77 14,075 53,8

1 14,4

0,721 7,565

0,25 3,2

0,099 0,931

0,4 4

0,367 0,869

0,1 0,8

0,753

в т.ч. за видами водного живого ресурсу судак звичайний сом плоскирка квота вилов квота вилов квота вилов

0,868

0,06

0,01

0,05

0,15

0,2

0,189

0,05

0,047

0,1

0,05 0,027 0,376

0,15 0,56

0,022 0,169 0,7

білизна квота вилов

0,05

окунь квота вилов

0,4

0,176

0,1

0,331

0,2

0,017

0,1

0,65

0,155

0,1

0,04

0,05

1,22

0,12

0,3

0,1

0,37

0,055

0,05

0,019

0,05

0,025

0,05

0,004

0,5 11,2

0,396 2,989

0,1 0,32

0,27 1,32

0,096 0,454

0,05 0,72

0,003 0,068

0,001

синець квота вилов

0,03

0,027 0,058 0,4

1,4

0,006

0,9

Пор. №

Продовження

4 5 6

Користувачі квота

лин вилов

0,05

квота

чехоня вилов

квота

в'язь вилов

в т.ч. за видами водного живого ресурсу краснопірка карась срібний квота вилов квота вилов

0,1

0,03

0,05

0,02

0,05 0,05 0,48

білозірка,, квота вилов

0,011

0,18

верховодка квота вилов

0,013

0,05

0,024

0,03 0,03 0,16

0,6

0,05

0,1

0,5

0,2

0,04

0,01 0,01 0,2

0,02 0,05 0,16

0,002 0,002 0,2

Рослиноїдні* квота вилов

0,1

0,06

0,1

0,05

0,002

0,04

0,24

0,062 0,3

0,24 0,3

0,018

0,5

0,018

0,5 4,8

0,48

* * *

0,48 6

0,2

0,8

Примітка : * - види водних живих ресурсів, що не лімітуються

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоною книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Табл. 5.14. Перелік видів фауни Чернігівської області, що охороняються Назва виду (звичайна і наукова)

Мінога українська – Eudontomyzon mariae Стерлядь – Acipenser ruthenus Бобирець дніпровський – Leuciscus borysthenicus Жерех – Aspius aspius Вівсянка – Leucaspius delineatus Підуст звичайний – Сhondrostoma nasus Марена дніпровська – Barbus barbus Верховодка – Alburnus alburnus Бистрянка звичайна – Alburnoides bipunctatus Клепець - Abramis sapa Синець - Abramis ballerus Рибець звичайний - Vimba vimba Чехоня – Pelecus cultratus Карась звичайний – Carassius carassius Пічкур звичайний – Gobio gobio Пічкур білоперий – Romanogobio albipinnatus Вирезуб – Rutilus frisii Ялець звичайний – Leuciscus luciscus Короп звичайний – Cyprinus carpio Щипівка звичайна - Cobitis taenia Шипівка золотиста - Sabanejewia aurata Слизняк звичайний – Barbatura barbatura В'юн - Misgurnus fossilis Сом звичайний - Silurus glanis Колючка південна мала - Pungitius platygaster Йорж дунайський – Gymnociphalus baloni Носар – Gymnocephalus acerinus

Червона книга України

Бернська конвенція

+ +

+ + + + +

+ + + + + + +

+ + + + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

Червоний список МСОП

+ + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Гімноцефалюс балоні – Gymnocephalus baloni Бичок-піщанник – Neogobius fluviatilis Бичок-цуцик - Proterorhinus marmoratus Пуголовка зірчаста – Benthophilus stellatus Тритон гребінчастий – Triturus cristatus Кумка червоночерева – Bombina bombina Жаба трав’яна – Rana temporaria Жаба гостроморда – Rana arvalis Квакша звичайна – Hyla arborea Ропуха зелена – Bufo viridis Часничниця звичайна – Pelobates fuscus Черепаха болотяна – Emys orbicularis Ящірка прудка – Lacerta agilis Мідянка звичайна – Coronella austriaca Гадюка Нікольського – Vipera nikolskii Гагара червоновола – Gavia stellata Гагара чорновола – Gavia arctica Норець малий – Podiceps ruficoltis Норець чорношиїй – Podiceps nigricollis Норець червоношиїй – Podiceps auritus Норець сірощокий – Podiceps grisegena Норець великий – Podiceps cristatus Пелікан рожевий – Pelecanus onocrotalus Баклан великий – Phalacrocorax carbo Баклан малий – Phalacrocorax pigmaeus Бугай – Botaurus stellaris Бугайчик – Ixobrychus minutus Квак – Nycticorax nycticorax Чапля велика біла – Casmerodius albus (Egretta alba) Чапля мала біла – Egretta garzetta Чапля сіра – Ardea cinerea Чапля руда – Ardea purpurea Коровайка – Plegadis falcinellus

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

+ + +

+ +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

Червоний список МСОП

+ + + + + + + + + + + +

+ +

+ + +

+ +

+ + + + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Лелека білий – Ciconia ciconia Лелека чорний – Ciconia nigra Фламінго рожевий– Phoenicopterus ruber Лебідь-шипун – Cygnus olor Лебідь-кликун – Cygnus cygnus Лебідь малий – Cygnus columbianus Гуска сіра – Anser anser Гуска велика білолоба – Anser albifrons Гуска мала білолоба – Anser erythropus Гуменник – Anser fabalis Гуска біла – Chen caerulescens Казарка канадська – Branta сanadensis Казарка чорна – Branta bernicla Казарка білощока – Branta leucopsis Казарка червоновола – Branta ruficollis Галагаз – Tadorna tadorna Крижень – Anas platyrhynchos Чирок-свистунець – Anas crecca Чирок-тріскунець – Anas querquedula Качка сіра – Anas strepera Широконіска – Anas clypeata Свищ – Anas penelope Шилохвіст – Anas acuta Чернь червоноголова – Aythya ferina Чернь білоока – Aythya nyroca Чернь чубата – Aythya fuligula Морська чернь – Aythya marila Чернь червонодзьоба – Netta rufina Турпан – Melanitta fusca Синьга – Melanitta nigra Морянка – Clangula hyemalis Гоголь – Bucephala clangula Луток – Mergus albellus

Червона книга України

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

+ + + + + +

EUROBATS

Європейський Червоний список

Червоний список МСОП

CMS

AEWA

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Крохаль довгоносий – Mergus serrator Крохаль великий – Mergus merganser Скопа – Pandion haliaetus Осоїд – Pernis apivorus Шуліка чорний – Milvus migrans Шуліка рудий – Milvus milvus Лунь лучний – Circus pygargus Лунь болотяний – Circus aeruginosus Лунь польовий – Circus cyaneus Лунь степовий – Circus macrourus Яструб великий – Accipiter gentilis Яструб малий – Accipiter nisus Канюк звичайний – Buteo buteo Зимняк – Buteo lagopus Канюк степовий – Buteo rufinus Змієїд – Circaetus gallicus Орел-карлик – Hieraaetus pennatus Орел степовий – Aquila rapax Підорлик великий –Aquila clanga Підорлик малий – Aquila pomarina Беркут – Aquila chrysaetos Орел-могильник – Aquila heliaca Орлан-білохвіст – Haliaeetus albicilla Сип білоголовий – Gyps fulvus Гриф чорний – Aegypius monachus Чеглок – Falco subbuteo Кібчик – Falco vespertinus Дербник – Falco columbarius Боривітер звичайний – Falco tinnunculus Балобан – Falco cherrug Кречет – Falco rusticolus Cапсан – Falco peregrinus Тетерук – Lyrurus tetrix

Червона книга України

+ +

+ + + + + + + + + + +

+ +

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

AEWA

+ +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

EUROBATS

Європейський Червоний список

+ + +

Червоний список МСОП

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Глухар – Tetrao urogallus Рябчик – Tetrastes bonasia Біла куріпка – Lagopus lagopus Куріпка сіра – Perdix perdix Перепілка – Coturnix coturnix Фазан – Phasianus colchicus Журавель сірий – Grus grus Журавель степовий – Anthropoides virgo Пастушок – Rallus aquaticus Погонич – Porzana porzana Курочка мала – Porzana parva Курочка-крихітка – Porsana pusilla Деркач – Crex crex Курочка водяна – Gallinula chloropus Лиска – Fulica atra Дрофа – Otis tarda Лежень – Burhinus oedicnemus Тулес – Pluvialis squatarola Сивка золотиста – Pluvialis apricaria Зуйок малий – Charadrius dubius Галстучник – Charadrius hiaticula Чайка – Vanellus vanellus Кремяшник – Arenaria interpret Кулик-сорока – Haematopus ostralegus Ходулинчик – Himantopus himantopus Чорниш – Tringa ochropus Фіфі – Tringa glareola Уліт великий – Tringa nebularia Травник – Tringa totanus Щоголь – Tringa erythropus Поручайник – Tringa stagnatilis Перевізник – Actitis hypoleucos Мородунка – Xenus cinereus

Червона книга України

+ +

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

+ + + + + + +

+ + +

+ +

+ + +

+ + + +

+ + + + + + + + +

+ + + + + + +

Червоний список МСОП

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Плавунець круглодзьобий – Phalaropus lobatus Турухтан – Philomachus pugnax Кулик-горобець – Calidris minuta Побережник білохвостий – Calidris temminckii Червоноволик – Calidris ferruginea Чорноволик – Calidris alpina Побережник білий – Calidris alba Побережник ісландський – Calidris canutus Грязовик – Limicola falcinellus Бекас – Gallinago gallinago Дупель – Gallinago media Гаршнеп – Lymnocryptes minimus Вальдшнеп – Scolopax rusticola Кроншнеп великий – Numenius arquata Кроншнеп середній – Numenius phaeopus Веретенник великий – Limosa limosa Дерихвіст лучний – Glareola pratincola Дерихвіст степовий – Glareola nordmanni Поморник короткохвостий – Stercorarius parasiticus Мартин звичайний – Larus ridibundus Мартин жовтоногий – Larus cachinnans Мартин сивий – Larus canus Мартин малий – Larus minutus Мартин трипалий – Rissa tridactyla Крячок чорний – Chlidonias niger Крячок світлокрилий – Chlidonias leucopterus Крячок білощокий – Chlidonias hybrida Крячок річковий – Sterna hirundo Крячок малий – Sterna albifrons Чеграва – Hydroprogne caspia Голуб-синяк – Columba oenas Голуб сизий – Columba livia Горлиця кільчаста – Streptopelia decaocto

Червона книга України

+ + + +

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

AEWA

+ + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + +

+ +

+ + +

+ + + + +

EUROBATS

Європейський Червоний список

Червоний список МСОП

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Горлиця звичайна – Streptopelia turtur Зозуля звичайна – Cuculus canorus Сипуха – Tyto alba Сова біла – Nyctea scandiaca Пугач – Bubo bubo Сова вухата – Asiо otus Сова болотяна – Asiо flammeus Совка – Otus scops Сич волохатий – Aegolius funereus Сич хатній – Athene noctua Сичик-горобець – Glaucidium passerinum Сова сіра – Strix aluco Сова яструбина – Sumia ulula Сова довгохвоста – Strix uralensis Сова бородата - Strix nebubsa Дрімлюга - Caprimulgus eurapaeus Серпокрилець чорний - Apus apus Сиворакша - Coracias garndus Рибалочка звичайний - Alcedo atthis Бджолоїдка звичайна - Merops apiaster Одуд - Upupa epops Крутиголовка - Jynx torquilla Дятел сивий - Picus canus Дятел зелений - Picus viridis Жовна чорна – Dryocopus martius Дятел білоспинний - Dendrocopos leucotos Дятел великий строкатий - Dendrocopos major Дятел сирійський - Dendrocopos syriacus Дятел середній - Dendrocopos medius Дятел малий - Dendrocopos minor Жайворонок чубатий - Galerida cristata Жайворонок малий - Calandrella cinerea Жайворонок степовий - Melanocorypha calandra

Червона книга України

+ +

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

Червоний список МСОП

+ + + + +

+ + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + +

+ + +

+ + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Жайворонок чорний - Melanocorypha yeltoniensis Жайворонок лісовий - Lullula arborea Жайворонок польовий - Alauda arvensis Жайворонок рогатий - Eremophila alpestris Ластівка берегова - Riparia riparia Ластівка сільська - Hirundo rustica Ластівка міська - Delichon urbica Щеврик польовий - Anthus campestris Щеврик лісовий - Anthus trivialis Щеврик лучний - Anthus pratensis Щеврик червоногрудий - Anthus cervinus Плиска жовта - Motacilla flava Плиска жовтоголова - Motacilla citreola Плиска біла - Motacilla alba Плиска гірська - Motacilla cinerea Сорокопуд-жулан - Lanius collurio Сорокопуд чорнолобий - Lanius minor Сорокопуд сірий – Lanius excubitor Вивільга - Oriolus oriolus Шпак звичайний - Stumus vulgaris Шпак рожевий - Sturnus roseus Сойка - Garrulus glandarius Сорока - Pica pica Горіхівка - Nucifraga caryocatactes Галка - Corvus monedula Грак - Corvus fmgilegus Ворона сіра - Corvus cornix Крук - Corvus corax Омелюх - Bombycilla garrulus Пронурок - Cinclus cinclus Волове очко - Troglodytes troglodytes Тинівка лісова - Prunella modularis Кобилочка солов'їна - Locustella luscinioides

Червона книга України

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

Червоний список МСОП

+ + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + +

+ + + +

+ + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Кобилочка річкова - Locustella fluviatilis Кобилочка-цвіркун - Locustella naevia Очеретянка прудка - Acrocephalus paludicola Очеретянка лучна - Acrocephalus schoenobaenus Очеретянка садова - Acrocephalus dumetorum Очеретянка чагарникова - Acrocephalus palustris Очеретянка ставкова - Acrocephalus scirpaceus Очеретянка велика - Acrocephalus arundinaceus Берестянка звичайна - Hippolais icterina Кропив’янка рябогруда - Sylvia nisoria Кропив’янка чорноголова - Sylvia atricapilla Кропив’янка садова - Sylvia borin Кропив’янка сіра - Sylvia communis Кропив’янка прудка - Sylvia curruca Вівчарик весняний - Phylloscopus trochilus Вівчарик-ковалик - Phylloscopus collybita Вівчарик жовтобровий - Phylloscopus sibilatrix Вівчарик зелений - Phylloscopus trochibides Золотомушка жовтоголова - Regulus regulus Мухоловка строката - Ficedula hypoleuca Мухоловка білошия - Ficedula albicollis Мухоловка мала - Ficedula parva Мухоловка сіра - Muscicapa striata Чекан лучний - Saxicola rubetra Чекан чорноголовий - Saxicola torquata Кам'янка звичайна - Oenanthe oenanthe Горихвістка звичайна - Phoenicurus phoenicurus Горихвістка чорна - Phoenicurus ochruros Вільшанка - Erithacus rubecula Соловейко східний - Luscinia luscinia Синьошийка - Luscinia svecica Дрізд чорний - Turdus merula Дрізд-чикотень - Turdus pilaris

Червона книга України

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

+ + + + + + + + + + + + + +

Червоний список МСОП

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Дрізд білобровий - Turdus iliacus Дрізд співочий - Turdus philomelos Дрізд-омелюх - Turdus viscivorus Синиця вусата - Panurus biarmicus Синиця довгохвоста - Aegithalos caudatus Ремез - Remiz pendulinus Гаїчка болотяна - Parus palustris Гаїчка-пухляк - Parus montanus Синиця чубата - Parus cristatus Синиця чорна - Parus ater Синиця блакитна - Parus caeruleus Синиця біла - Parus cyanus Синиця велика - Parus mayor Повзик - Sitta europaea Підкоришник звичайний - Certhia familiaris Горобець хатній - Passer domesticus Горобець польовий - Passer montanus Зяблик - Fringilla coelebs В’юрок - Fringilla montifringilla Пуночка - Plectrophenax nivalis Подорожник лапландський - Calcarius lapponicus В’юрок канарковий - Serinus serinus Зеленяк - Chloris сhloris Чиж - Spinus spinus Щиглик - Carduelis carduelis Чечітка звичайна - Acanthis flammea Коноплянка - Acanthis cannabina Чечевиця звичайна - Carpodacus erythrinus Смеречник - Pinicola enucleator Шишкар сосновий - Loxia pytyopsittacus Шишкар ялиновий - Loxia curvirostra Снігур - Pyrrhula pyrrhula Костогриз - Coccothraustes coccothraustes

Червона книга України

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

+ + +

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

Червоний список МСОП

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Просянка - Emberiza calandra Вівсянка звичайна - Emberiza citrinella Вівсянка білоголова - Emberiza leucocephala Вівсянка очеретяна - Emberiza schoeniclus Вівсянка-дібровник - Emberiza aureola Вівсянка садова - Embenza hortulana Їжак європейський – Erinaceus europaeus Кріт європейський - Talpa europaea Хохуля звичайна- Desmana moschata Бурозубка мала - Sorex minutus Бурозубка середня - Sorex caecutiens Бурозубка звичайна - Sorex araneus Кутора звичайна - Neomys fodiens Білозубка мала - Crocidura suaveolens Нічниця водяна- Myotis daubentoni Вухань бурий - Plecotus auritus Вечірниця дозірна - Nyctalus noctula Нетопир-карлик - Pipistrellus pipistrellus Нетопир середземноморський - Pipistrellus kuhli Нетопир лісовий - Pipistrellus nathusii Лилик двоколірний - Vespertilio murinus Кажан пізній - Eptesicus serotinus Рись європейська – Lynx lynx Вовк – Canis lupus Лисиця - Vulpes vulpes Собака єнотоподібний - Nyctereutes procyonoides Куниця кам’яна – Martes foina Куниця лісова – Martes martes Ласка – Mustela nivalis Горностай – Mustela erminea Норка європейська – Mustela lutreola (Lutreola lutreola) Норка американська- Mustela vison Тхір степовий - Mustela eversmannii

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

+ + + + + + + +

+ + + + + +

+ + + + + + + +

+ +

Червоний список МСОП

+ +

+ + +

+ + + + +

+ + + + + + + +

+ +

+ + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + +

Назва виду (звичайна і наукова)

Тхір лісовий – Putorius (Mustela) putorius Борсук – Meles meles Видра річкова – Lutra lutra Заєць сірий - Lepus europaeus Заєць-біляк – Lepus timidus Бобер річковий – Castor fiber Білка звичайна – Sciurus vulgaris Ховрах токопалий - Spermophilus suslicus Вовчок сірий - Glis glis Вовчок лісовий - Dryomys nitedula Вовчок садовий - Eliomys guercinus Вовчок горішковий - Muscardinus avellanarius Мишівка лісова - Sicista betulina Тушканчик великий - Allactaga major Сліпак звичайний - Spalax microphthalmus Миша польова - Apodemus agrarius Миша мала - Sylvaemus uralensis Миша лісова - Sylvaemus sylvaticus Миша жовтогорла - Sylvaemus flavicollis Миша хатня - Mus musculus Миша-крихітка - Micromys minutus Хом’як звичайний - Cricetus cricetus Хомячок сірий - Cricetulus migratorius Полівка-економка – Microtus oeconomus Кабан дикий – Sus scrofa meridionalis Козуля європейська - Capreolus capreolus Лось європейський - Alces alces Олень плямистий - Cervus nippon Олень благородний - Cervus elaphus Муфлон - Ovis ammon Зубр – Bison bonasus

Червона книга України

+ + +

Бернська конвенція

+ + + + + + + + + + + + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський Червоний список

+ + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + +

Червоний список МСОП

+ + + + + +

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьба з ними За даними Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за 2007 рік виявлено 171 неблагополучний пунктів щодо сказу тварин, у яких загинуло і забито 246 голів тварин різних видів. Динаміка захворюваності на сказ наведена в таблиці 5.15. Табл. 5.15. Динаміка захворюваності на сказ сільськогосподарських та диких тварин на території Чернігівської області (в розрізі районів) 2006 рік Назви районів, міст обласного значення 1

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Прилуки м. Чернігів Всього по області

Виявлено неблагополучних пунктів 2

2007 рік

Загинуло і забито тварин (голів) 3

6 10 8 13 14 20 5 17 9 15 19 15 12 8 19 14 11 8 2 3 21 12

22 12 9 25 16 21 5 17 12 30 47 27 17 12 22 18 14 11 2 3 25 19

5 266

6 392

Виявлено неблагополучних пунктів 4

4 2 3 8 3 11 11 2 3 18 13 8 7 7 12 5 10 2 4 26 7 1 4 171

Загинуло і забито тварин (голів) 5

6 2 3 14 4 13 14 2 3 44 16 8 7 7 18 14 11 4 4 39 8 1 4 246

Причиною виникнення захворювання являється наявність природних вогнищ сказу. Основним резервуаром вірусу хвороби є червоні лисиці. Характерною особливістю епізоотії є періодичність. Сезонні підйоми захворюваності сказом серед диких тварин тісно пов’язані з природною особливістю нашого регіону та біологічними циклами активності тварин. Найчастіше захворювання реєструється у осінньо-зимовий період. Профілактика сказу полягає у здійсненні загальних протиепізоотичних заходів і профілактичної вакцинації. У неблагополучних районах проводиться регуляція чисельності лисиць, вовків, єнотоподібних собак шляхом відстрілу, що дає змогу знизити щільність популяцій вказаних тварин до науково обґрунтованої норми – 0,5 – 1 голова на одну тисячу гектарів мисливських угідь. 77

У відповідності до «Комплексного плану профілактики та боротьби зі сказом на 2000 – 2010 роки в Чернігівській області», Плану протиепізоотичних заходів профілактики основних заразних хвороб, починаючи з 2006 року, проводиться пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин проти сказу вакциною Броварабіс-V-RG. Протягом 2006 – 2007 років розкладено біля 800 тисяч доз вакцини для пероральної імунізації диких тварин. Контроль за ефективністю використання вакцини Броварабіс-V-RG здійснюється через 30 – 45 днів після вакцинації шляхом відстрілу диких м’ясоїдних тварин, відбору від них нижніх щелеп, проб крові та доставкою їх у Державний науково-дослідних інститут лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи для подальших досліджень. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття. За повідомленням Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області інвазивних чужорідних видів на території області за останні роки не виявлено. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні. 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду Світова і національна природоохоронна практика свідчить, що головною гарантією збереження унікальних і типових природних ландшафтів, скорочення темпів втрати біорізноманіття є створення і підтримання системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду як базового елементу екологічно збалансованого соціально-економічного розвитку як окремих регіонів, так і всієї країни. Станом на 01.01.07 р. природно-заповідний фонд області нараховує 652 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», 440 заказників, 136 пам’яток природи, 19 парків-памяток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарк «Тростянець», Менський зоопарк. Природно-заповідний фонд характеризується великою кількістю об’єктів невеликої площі ( більше половини об’єктів мають площу до 100 га), переважна більшість з яких створена з метою охорони гідрологічних об’єктів – річок, боліт, озер, джерел. Об’єкти розташовані досить нерівномірно на території області. При загальному відсотку заповідності по області 7,6 %, в центральних районах Носівському, Ніжинському, Бахмацькому, Бортнянському він не досягає і 3 %, що не може негативно не впливати на екологічну стабільність території. 78

Не зважаючи на велику кількість природно-заповідних об’єктів, які вже існують на території області, продовжується робота по створенню нових заповідних об’єктів. Підготовлені проекти створення нових 4 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення: - іхтіологічного заказника “Лісконоги” розташованого в НовгородСіверському районі біля с.Лісконоги, який являє собою зимувальну яму на р. Десні, що є місцем перебування червонокнижного виду риб – стерляді; - ботанічної пам’ятки природи «Деснянська» в Новгород-Сіверському районі біля с. Комань, представлену насадженнями в заплаві р. Десни, де зростають модрина сибірська, сосна Веймутова, туя західна, бархат амурський, горіхи – чорний, сірий, манжурський та інші рідкісні види роблять цю територію унікальною та такою що потребує надання їй природоохоронного статусу; - орнітологічного заказник «Придеснянський» - місця збереження в природному стані гніздування колонії сірої чаплі, ( що налічує понад 50 гнізд і має вік понад 15 років; - Прилуцького дендропарку, заснованого в 2002 році в м. Прилуки на землях Прилуцької дослідної станції УААН з метою збереження, вивчення та розповсюдження рідкісних видів дерев, кущів та інших рослин був дендрологічний парк. В тісній співпраці з Всеукраїнським товариством охорони птахів ведуться роботи по розширенню Ічнянського НПП за рахунок приєднання ( з вилученням) гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський», гідрологічного заказника місцевого значення «Жевак» та частини прилеглої до них території, які є одним з найбільших на Україні поселенням червонокнижного виду – очеретянки прудкої. З тією ж метою, продовжується розробка проекту по створенню гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Богданівський» (Ніжинський р-н) та підвищення статусу до загальнодержавного гідрологічного заказника місцевого значення «Городок» (Щорський р-н). Враховуючи природну, рекреаційну, історичну цінність урочища «Ялівщина» в м. Чернігові Держуправлінням була підтримана ініціатива громадськості міста щодо створення на його території регіонального ландшафтного парку. Не зважаючи на чисельні запити, які надавало Держуправління протягом 2007 року, для одержання інформації про межі, площу, землевласників та землекористувачів території урочища Ялівщина, на сьогодні є лише офіційне погодження щодо входження 15,6 га земель ДП «Чернігіврайарголісгосп» до об’єкту природно-заповідного фонду. Конкретна інформація та пропозиції від Чернігівської міської ради з цього природу та в частині підпорядкування запропонованого до створення об’єкту та джерел утримання установи відсутня, без чого неможлива подальша робота по створенню об’єкту . У відповідності до рекомендації Бюро Міжнародної Координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» в 2007 році велись роботи по створенню Деснянського біосферного резервату, як української ділянки 79

українсько-російського транскордонного резервату в басейні р. Десни, загальна площа якого в межах Новгород-Сіверського району Чернігівської області становить 10 тис. га. Головними функціями резервату стане збереження біорізноманіття, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку та дослідження і моніторинг в контексті реалізації програм різного рівня щодо збереження природного довкілля та забезпечення сталого розвитку. Управління біосферним резерватом буде здійснювати координаційна рада, до складу якої увійдуть керівники територій, що увійшли до складу біосферного резервату на основі затвердженого цією радою плану управління біосферним резерватом. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Більш ніж 20% території Чернігівської області має рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку людей та їх оздоровлення. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна роблять область привабливою як для короткочасного, так і для тривалого відпочинку та оздоровлення. Рекреаційний потенціал області використовується нерівномірно, головним чином навколо природних водойм та в лісових масивах поблизу населених пунктів області. Визначені райони з природно-рекреаційною привабливістю: Чернігівський, Ріпкинський, Новгород-Сіверський, Козелецький, Прилуцький, Ічнянський, Коропський. В області функціонують 50 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, в тому числі: 7 санаторіїв, 5 санаторіїв - профілакторіїв, 1 - будинок відпочинку, 37 баз та інших закладів відпочинку, мисливські і рибальські бази, водні станції, пляжі, лісопарки. До послуг відпочиваючих та туристів - цілющі мінеральні води, лікувальні грязі, бішофіти, широкий арсенал фітопрепаратів. Якість питної води з підземних джерел для потреб оздоровниць відповідає вимогам держстандартів і постійно контролюється райСЕС. Для відпочинку подорожуючих шляхами області на автошляхах створені різноманітні рекреаційні пункти. Державні підприємства лісового господарства підтримують належний стан на 120 пунктах відпочинку площею 24,9 га, 33 площею 0,18 га пунктів знаходяться у підпорядкуванні ДП «Чернігівський облавтодор». 5.5.3. Історико-культурна спадщина За кількістю пам’яток культурної спадщини Чернігівщина входить у першу десятку областей України. В обласному центрі зосереджені найцінніші пам’ятки історії, архітектури, культури, зокрема, Х-ХІ ст. Значну історичну і культурну цінність мають Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (статус «Національний» надано Указом Президента України від 16 листопада 2007 року №1102/2007), Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», експонати Чернігівського 80

літературно-меморіального музею-заповідника М.М. Коцюбинського, Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського та інших музеїв області. На території області збереглося близько 8,970 пам’яток культурної спадщини (історії, мистецтва, археології, архітектури). 39 пам’яток історії та культури включені до Державного реєстру національного культурного надбання. У 2007 році на 261 пам’ятці історії та культури завершені ремонтнореставраційні роботи. У тому числі здійснено реконструкцію пам’ятних знаків у с. Білі Вежі Бахмацького та с. Хрипівка Городянського районів, меморіальних комплексів у селищі Батурин та с. Тиниця Бахмацького району. Завершено першу чергу будівництва Монумента «Пам’яті Героїв Крут», що біля с. Пам’ятне Борзнянського району. У перспективі будівництво другої черги меморіалу та створення музейно-туристичного комплексу. Проводиться ремонт та реставрація об’єктів Національного заповідника «Гетьманська столиця». На меморіальній садибі О.Довженка (смт. Сосниця) проведено ремонт колодязя, здійснено консервацію та музеєфікацію залишків фундаментів будинків Магістрату (17 – 18 ст.) на Валу (м. Чернігів). В області діють 26 музеїв і заповідників, які є комунальною власністю та 3 заповідники – державної форми власності. 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Вигідне географічне розташування, наявність природних лікувальних ресурсів, потужний історико-культурний потенціал, наявність міжнародного транспортного коридору. – все це робить Чернігівську область перспективною у галузі туризму. Значна увага приділяється створенню нових та розвитку існуючих екскурсійно-туристичних об’єктів. Спостерігається позитивна динаміка розвитку туристичної сфери. Якщо в 2006 року ліцензію на здійснення туристичної діяльності мали 35 суб’єктів підприємництва, в 2007 року – 55. Пріоритетними видами діяльності туроператорів та турагентів залишаються внутрішній та виїзний туризм. Користуються значним попитом туристичні маршрути:  Чернігів стародавній і сучасний;  Чернігів – Мена – Сосниця – Чернігів – Новгород-Сіверський – Чернігів;  Чернігів – Ніжин – Прилуки – Дігтярі – Сокиринці – Чернігів;  Чернігів – Остер – Київ – Чернігів;  Чернігів – Лемеші – Козелець – Марківці – Чернігів;  Чернігів – Борзна – Оленівка – Мотронівка – Чернігів;  Чернігів – Ріпки – Любеч – Чернігів;  Чернігів – Городня – Сеньківка – Чернігів;  Чернігів – Бахмач – Батурин – Чернігів; 81

   

Чернігів – Кролевець – Глухів – Чернігів; Чернігів – Прилуки – Густинський монастир – Чернігів; Чернігів – Ніжин – Заньки – Чернігів; Чернігів – Качанівка – Тростянець – Чернігів. З метою створення позитивного туристичного іміджу області проводиться значна рекламно-інформаційна діяльність. Видано фотоальбом «Симфонія Сіверського краю» та серія буклетної продукції «Чернігівщина туристична», а саме: «Батуринський державний історико-культурний заповідник «етьманська столиця» «Ніжин», «Качанівка», «Тростянець», «Сокиринці», «Перлина Українського Полісся – Соколиний хутір», «Мисливська паланка» та ін. Створений та розповсюджується на CD-носіях відеофільм «Чернігівщина туристична запрошує» українською, російською та англійською мовами. Для представників туристичних організацій та засобів масової інформації області були проведені рекламно-інформаційні тури по Сосницькому, Коропському, Козелецькому, Ічнянському, Срібнянському районах. Прийом туристів потребує приведення до відповідного рівня інфраструктури – це благоустрій населених пунктів, шляхів, місць розташування, харчування і т. ін. Перспективним для розвитку туристичної галузі в регіоні є сільський туризм. За останній час в області побудовані нові засоби розміщення туристів у сільській місцевості, а саме кафе-готель «Єдність» у с. Плиски Борзнянського району та готельний комплекс «Перлина Полісся» у с. Рудня Сосницького району, садиба «Андріївські озера» у с. Андріївка Чернігівського району, садиба-ранчо «Стара підкова» у с. Червона Гута Ріпкинського району, туристичний кемпінг «Голубі озера» у с. Грибова Рудня Ріпкинського району, готельно-туристичний комплекс у передмісті Чернігова. Започатковано туристичний проект !Сплав на плотах по річці Десні», створена Чернігівська обласна асоціація сільського зеленого туризму «Сіверянські обереги». В рамках реалізації домовленостей між державами – учасницями співтовариства «Єврорегіон «Дніпро» у квітні 2007 р. в м. Чернігів відбувся Міжнародний туристичний форум, у роботі якого взяли участь представники 32 туристичних фірм, підприємств, установ і організацій, пов’язаних з розвитком туристичної галузі Чернігівської і Гомельської областей. В рамках форуму відбулося представлення експозиції виставки «Туризм, екскурсії, відпочинок»; ознайомлюючі поїздки до спортивно-оздоровчого комплексу на лівому березі р. Десна та осередку сільського зеленого туризму «Андріївські озера» (Чернігівський район). Популяризація можливостей сільського туризму є складовою частиною розвитку туристичної галузі в області. У травні 2007 року відбулася V Всеукраїнська виставка-ярмарок сільського туризму «Українське село запрошує», на якій були представлені сільські садиби «Соколиний хутір» (господар Череп Микола Миколайович, 82

Ічнянський район), «Мисливська паланка» (господар Маляренко Ростислав Петрович, Ічнянський район), туристичний кемпінг «Голубі озера» (директор Михайлюк Сергій Юрійович), туристичний проект «Сплав по р. Десна» (керівник Провозін Сергій Володимирович). Постійно проводиться виставкова діяльність. Пересувна виставка «Чернігівщина туристична» у 2007 році проекспонована на туристичних заходах у Києві, Запоріжжі, Гомелі (Республіка Білорусь). Туристичний потенціал області також був представлений на ІІІ Міжнародному інвестиційному форумі, який проходив у м. Чернігові з 30 листопада по 1 грудня 2007р. Спільно з Чернігівською обласною асоціацією сільського зеленого туризму розпочато роботу по розробці буклету-путівника про туристичні маршрути Чернігівської області. Управлінням культури і туризму ОДА розроблено і створено Інтернетсайт з розділом туристичного спрямування, який наповнюється інформацією. У зв’язку з проголошенням 2008 року Роком туризму і курортів в Україні розпорядженням голови облдержадміністрації затверджено відповідний обласний план заходів. Планується створення та відкриття нових туристичних об’єктів, зокрема, у Батурині (листопад) та Крутах (серпень). В кінці 2007 на початку 2008 років на державному рівні розроблені дві туристичні програми, які потребують відповідного реагування в області: – «Галузева програма туристичного забезпечення в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу»; – «Міжгалузева програма забезпечення захисту та безпеки туристів на 2007 – 2012 роки». Рішенням обласної ради від 26.09.2002 р. затверджена Програма розвитку туризму на 2002 – 2010 роки. На довгострокову перспективу розвиток сфери туризму передбачено в Стратегії соціально-економічного розвитку області на період до 2015 року, яку затверджено 26 січня 2007 року рішенням восьмої сесії обласної ради п’ятого скликання. В ній, зокрема, визначено основну мету розвитку туристично-рекреаційної сфери області, що конкретизується як надання населенню загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, глибше ознайомлення з історико-культурною спадщиною, зростання надходжень до державного та місцевих бюджетів від туристичної діяльності. У довгостроковій перспективі, враховуючи природні умови, демографічну ситуацію і наявність культурно-історичних пам’яток, в області необхідно розвивати такі напрями туризму як: екскурсійний, сільський зелений, активний (зокрема, водний), паломницький та інші. 6. Земельні ресурси і ґрунти 6.1. Структура та стан земель 83

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2008 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2084,8 тис. га (65,4 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 727,8 тис. га (22,8 %.); забудовані землі – 99,9 тис. га (3,1 %); заболочені землі - 125,4 тис. га (3,9 %); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,2 тис. га (0,9 %); води - 67,9 тис. га (2,1 %); інших земель - 56,3 тис. га (1,8 %) (табл. 6.1).

Табл. 6.1. Структура земельного фонду Чернігівської області Площа земель та угідь за роками, тис.га Типи земель та угідь

Всього земель Сільськогосподарські угіддя всього, в т.ч. - рілля - перелоги - багаторічні насадження - сіножаті - пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри тощо) Поверхневі води суходолу Інші землі

2003

2004

2005

2006

2007

3190,3

2105,7

2103,4

2099,0

2090,9

2084,8

1364,3 89,9 24,9 330,5 296,1 713,6 100,7 118,5

1372,8 81,6 24,9 329,3 294,8 715,4 99,6 119,5

1373,4 79,3 24,7 327,2 294,4 717,7 99,7 121,4

1376,1 76,0 24,6 322,6 291,6 724,0 99,8 123,2

1381,9 70,0 24,5 317,8 290,6 727,8 99,9 125,4

27,8

28,4

28,2

28,3

28,2

67,7 56,3

67,8 56,5

67,7 56,4

67,9 56,3

Структура земель в порівнянні з 2006 роком майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси (рис. 6.1. 6.3.).

До основних земельних угідь від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 50 до 84 відсотків. Розораність території області в 2007 році складала 43,3% (відсотки до загальної площі області), планується зменшення розораності на 2015 рік до 40%. Частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2007 році складає 66,3%, планується зменшення цієї частки до 64% на 2015 рік. Рис. 6.1. Структура земельного фонду по основних видах угідь та функціональному використанню

Ліси та інші лісовкриті площі 22,8%

Сільськогосподарс ькі угіддя 65,4%

Забудовані землі 3,1%

Відкриті заболочені землі 3,9%

Інші землі 1,8%

Води 2,1%

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,9%

Рис. 6.2. Структура сільськогосподарських угідь. Пасовища 13,9% Сіножаті 15,2%

Багаторічні насадження 1,2% Перелоги 3,4%

Рілля 66,3%

Рис. 6.3. Структура земельного фонду по власниках землі та землекористувачах. 85

Землі запасу, та землі не надані у власність та користування у межах н/п 20,2%

Лісогосподарські підприємства 18,3%

Інші 3,5%

Заклади, установи 0,4% Підприємства промисловості 0,4% Транспорт 0,9% Міністерство оборони 1,5%

Громадяни 31,5%

Сільськогосподар ські підприємства 26,5%

Землі рекреаційного призначення 0,1% Водогосподарські підприємства 0,2%

6.1.2. Деградація земель Аналіз стану земельних ресурсів області свідчить про наявність деградованих та малопродуктивних земель, які підлягають консервації на загальній площі 84,2 тис. га. У 2007 році здійснено консервацію 0,5 тис.га малопродуктивних земель, консервація деградованих земель не проводилась. Станом на 01.01.2008 року потребують консервації 83,7 тис. га земель (табл. 6.2. – 6.3.).

Табл. 6.2. Площа деградованих та малопродуктивних земель по Чернігівській області Пор. №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Назва району

Землі, які знаходяться у стані консервації (га) деградовані малопродуктивні

Землі, які потребують консервації (га) деградовані малопродуктивні

240 100

700 80 495 45

153 235 590 73 256

650 270 1500 55 1100 30

685

78 65

40 145 785

327 454 56 735

850 90 70 66 800

60 59 199

1100 1050 3000 500 3345 5065 11015 1932 6169 1179 1220 3355 4465 1150 1150 4653 7581 3194 351

Пор. №

20 21 22

Землі, які знаходяться у стані консервації (га) деградовані малопродуктивні

Назва району

Талалаївський Чернігівський Щорський Всього

Землі, які потребують консервації (га) деградовані малопродуктивні

740 544 557 4123

74 2397

1160 7858 5637 76129

67 7598

Табл. 6.3. Консервація деградованих і малопродуктивних земель (2007рік) Види земель

Деградовані землі Малопродуктивні землі

Усього на початок року % до загальної тис. га площі території

7,6

0,2

76,6

2,4

Проведено консервацію % до загальної тис. га площі території

0,5

0,01

Потребують консервації % до загальної тис. га площі території

7,6

0,2

76,1

2,4

Агрохімічний стан ґрунтів погіршується, тому що винос поживних речовин з ґрунту не компенсується внесенням відповідних доз органічних і мінеральних добрив. При цьому, як мінімум, повинен бути забезпечений бездефіцитний баланс елементів живлення. Сальдо балансу поживних речовин в землеробстві до 1993 року було додатнім по всіх трьох елементах живлення, що пояснює нагромадження в ґрунтах залишкових кількостей фосфатів, обмінного калію, повністю компенсувало витрати азоту. Проте, починаючи з 1993 року сальдо балансу стає від`ємним по всіх макроелементах, що свідчить про виснаження ґрунтів, зниження в них запасів поживних речовин. За 1996-2000р.р. щорічний середній винос урожаєм елементів живлення на гектар посівів перевищував їх надходження в ґрунт в зоні Полісся на 41 кг, в перехідній зоні – на 58 кг, в Лісостепу – на 77 кг. В даний час урожай на 67% формується за рахунок інтенсивної мобілізації запасів поживних речовин ґрунту, що веде до падіння його родючості. Ґрунти області на всій посівній площі щорічно втрачають в середньому більше 50 тисяч тонн поживних речовин. Так, в 2001-2005р.р. ґрунти збіднювались в середньому на 74 тис. тонн поживних речовин, в тому числі втрачено 25 тис. тонн азоту, 13 тис. тонн фосфору і 36 тис. тонн калію. Про це ж свідчать і розрахунки балансу поживних речовин в землеробстві області в 2007 році, які показали, що втрати основних елементів живлення в ґрунтах склали 88 тис. тонн поживних речовин, з них азоту – 29, фосфору – 14, калію – 45 тис. тонн. З одного гектара посівної площі винесено, в середньому, на 140 кг поживних речовин більше, ніж надійшло до ґрунту. Найбільш інтенсивно ґрунти збіднюються на калій. Повністю відшкодовано винос елементів живлення урожаєм лише на площах під льоном та картоплею. Решта культур свій урожай на 15-81% сформувала за рахунок ґрунту. Найбільші втрати поживних речовин відбулися в Бобровицькому, Срібнянському, Прилуцькому, Варвинському, Носівському районах, де негативний баланс поживних речовин досягає 177-296 кг/га. У зоні Лісостепу втрати поживних речовин більші за рахунок виносу їх вищими урожаями. 87

На жаль, жоден з районів не спроможний сьогодні забезпечити повернення до ґрунту тієї ж кількості елементів живлення, яка винесена урожаєм. Загальна вартість некомпенсованої кількості елементів живлення, винесених урожаєм, дорівнює 443 млн. грн. Відшукати таку кількість обігових коштів на добрива на даний час нереально. Результати агрохімічної паспортизації земель свідчать про подальшу агрохімічну деградацію ґрунтів області. На даний час за вмістом рухомих форм фосфору урожай сільськогосподарських культур лімітується на 899 тис. га (85%). Серед цих площ дуже низький і низький вміст фосфору виявлено на 73 тис. га. За останні 5 років запаси фосфору зменшились на 7%. Найгірша ситуація із запасами фосфору в Ріпкинському районі, де рослини відчувають його нестачу на 94% орних земель, Городнянському – 93%, Носівському та Щорському районах – 92%. Становище з калієм ще гірше. Його нестачу рослини відчувають на площі 949 тис. га (90%). Найбільше площ з недостатнім вмістом калію виявлено у Городнянському, Корюківському та Щорському районах – 99%. Для інших районів Полісся та більшості районів Перехідної зони недостатній вміст калію характерний для 97-98% площ. Площі з дуже низьким і низьким вмістом калію поширені на 34% орних земель області. Таким чином, в умовах області калій є елементом другого мінімуму після азоту. В ґрунтовому покриві області переважають малогумусні ґрунтові відміни. В зв`язку з цим середній вміст гумусу становить лише 2,35%. Враховуючи, що в останні роки частина малогумусних піщаних ґрунтів, які не обробляються, не обстежувались, то фактично середній вміст гумусу ще нижчий. Низький вміст гумусу поширений на площі 435 тис. га (42%). Результати останнього туру обстеження показали, що в порівняні з максимальними показниками вміст гумусу в середньому по області зменшився на 0,03%. Особливо відчутні втрати його в перехідній зоні області (0,05%). Однією з найгостріших проблем в землеробстві області є зростаюча кислотність ґрунтового покриву. Цей процес набув великих масштабів, спричиняючи значні негативні наслідки. Його висока інтенсивність пояснюється тим, що за останні роки значно зменшилось внесення органічних добрив, які являються вагомим джерелом повернення в ґрунт кальцію, а з мінеральних добрив вносяться, в основному, азотні, які є фізіологічно кислими і змінюють реакцію ґрунтового комплексу в сторону підкислення. Основною ж причиною підвищення кислотності є припинення вапнування кислих ґрунтів через відсутність фінансування, як з державного, так із місцевого бюджетів. На даний час в області кислі ґрунти поширені на 546,4 тисячах гектарів (51%) орних земель, з них сильно і середньо кислі – на 229,6 тисячах гектарів (21%). За останні 5 років площі кислих ґрунтів в цілому по області зросли на 8%. При цьому підкислюються землі всіх районів. Найбільш інтенсивно проходить цей процес в Бобровицькому, Прилуцькому, Сосницькому, Талалаївському, Городнянському районах, де площі кислих ґрунтів зросли на 6 – 14 %. 88

В цій ситуації з половини полів Чернігівщини природнім шляхом витісняються такі чутливі до кислотності культури, як озима пшениця, ячмінь, цукровий буряк, кукурудза, конюшина, люцерна та інші; продуктивність яких в залежності від ступеня кислотності грунту знижується на 20-40%. Багатий землеробський досвід і результати численних наукових досліджень засвідчують, що ігнорування хімічної меліорації грунтів призводить до суттєвого недобору врожаїв, особливо кальцієфільних культур, а в процесі тривалого сільськогосподарського використання – до інтенсифікації процесів декальцинації, підвищення рухомості важких металів і радіонуклідів та їх накопичення в рослинницькій продукції. Проведення заходів по докорінному поліпшенню земель є не тільки необхідною передумовою створення екологічно збалансованих агроекосистем, але, обумовлюючи значне підвищення продуктивності грунтів, забезпечує високу економічну ефективність вкладених ресурсів. Малогумусність, підвищена кислотність, легкий гранулометричний склад грунтів області обумовлюють їх малу ємність вбирання, слабку буферність. А звідси й низьку здатність нагромаджувати і утримувати значні запаси поживних речовин, ефективно протистояти зовнішньому впливу на грунтовий розчин. Отже, в сучасному землеробстві області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан грунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з грунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність. Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах . Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського. 89

За даними Державної інспекція захисту рослин Чернігівської області в 2007 році використано в сільському господарстві 579,786 тонн пестицидів на загальній площі 833,6 тис. га. Зокрема, використано інсектицидів – 34,622 тонн на площі 26,29 тис. га, фунгіцидів – 93,847 тонн на площі 125,4 тис. га, гербіцидів – 332,55 тонн на площі 433,4 тис. га, протруювачів – 63,877 тонн, інших засобів захисту рослин – 54,89 тонн. Оброблено біометодом 7,36 тис. га сільськогосподарських угідь. Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють висока ступінь розораності території. Вилученню зі складу ріллі підлягають площі всіх середньо - та сильнозмитих ґрунтів схилів крутизною більше 50 градусів, площі слабозмитих ґрунтів схилів крутизною 30-50 градусів з переведенням в кормові угіддя та під залісення. Всього в області сільськогосподарських угідь що зазнають впливу водної ерозії налічується біля 81 тис. га, в т.ч. ріллі 50,6 тис. га. З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву луко-пасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для вирощування трав. Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації луко-пасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду. Оптимізація співвідношення ріллі, сінокосів і пасовищ має велике значення, тому що це найдешевший доцільний спосіб врегулювання екологоекономічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах. 6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи З метою охорони земель в минулі роки розроблено 83 проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією територій на площі 330,5 тис. га. Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок на площі 193,2 тис. га. У 2007 році заходи з контурно-меліоративної організації територій не проводились (табл. 6.4).

Табл.6.4. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів

Одиниця виміру

Заходи

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (валирівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків мулонакопичувачів Берегоукріплення сільгоспугідь

для

захисту

Обсяг вжитих заходів за роками 2003

2004

2005

2006

0.07

1.0

2007

% 2007 р. до 2006 р.

кількість господ. тис.га кількість господ. тис.га тис. га

0.09

тис. га км

0.9

шт.

шт. га км

0.3

В ході реалізації практичних заходів щодо охорони земель здійснено рекультивацію забруднених та порушених земель в Чернігівській області, проведено агротехнічні протиерозійні заходи на сільськогосподарських угіддях Чернігівського району. В ході виконання регіональної програми "Екологія 2010" у 2007 році проведено комплекс заходів по охороні земельних ресурсів на загальну суму 34,95 тис. грн. Одним із важливих заходів підвищення продуктивності кислих ґрунтів є вапнування. До 1990 року вапнування кислих грунтів проводили щорічно на площі 130-140 тис. га, на що виділялося з державного бюджету 5,5-5,9 млн. крб. Останніми роками через складне фінансове становище обсяги вапнування ґрунтів значно зменшилися. Так, у 2007 році площа провапнованих ґрунтів скоротилася порівняно з 1990 роком в 28 разів, а обсяги внесення вапна – у 22 рази. В 2007 році в області було провапновано 4,4 тис. га, із них за рахунок коштів держбюджету ця робота була виконана на площі 0,7 тис. га, обласного бюджету – 0,4 тис. га, власних коштів господарств – на 3,3 тис. га. Так, в ПСП „Фортуна” Ічнянського району за власні кошти господарства було проведено вапнування кислих грунтів на площі 902 га, в ЗАТ „Парафіївське” цього ж району на площі 650 га. В цілому по Ічнянському району вапнування кислих грунтів за рахунок власних коштів було проведено на площі 2,8 тис.га, вартістю 263,3 тис. грн. Вапнування кислих грунтів за власні кошти проводили також господарства Бахмацького та Куликівського районів. Управління земельним фондом (земельними ресурсами) в області здійснюється шляхом регулювання земельних відносин через нормативні акти, забезпечення додержання вимог земельного законодавства, систематичного контролю за використанням і охороною земель, застосування засобів впливу на 98

порушників цього законодавства. Функції державного регулювання земельних відносин і є функціями державного управління земельними ресурсами. За характером управління, обсягом його функцій, як це видно з даних про розподіл земельного фонду за категоріями, власниками землі і землекористувачами (табл. 6.5.). Табл. 6.5. Розподіл земельного фонду області по власниках землі та землекористувачах станом на 01.01.2008 року Основні власники землі та землекористувачі

Сільськогосподарські підприємства, всього в т.ч. - недержавні с/г підприємства, всього з них: - сільськогосподарські кооперативи - сільськогосподарські товариства - інші недержавні с/г підприємства - державні с/г підприємства, всього Громадяни, яким надані землі у власність і користування в т.ч. селянські (фермерські) господарства Заклади, установи, організації Промислові та інші підприємства Підприємства та організації транспорту, зв’язку Частини, підприємства, організації, установи оборони Організації, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення Лісогосподарські підприємства Водогосподарські підприємства Спільні підприємства, міжнародні об’єднання і організації з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах нас. пунктів (які не надані у тимчасове користування) Всього земель

Загальна площа земель % до тис. га загальної площі

з них с/г угідь

в т.ч. ріллі та перелогів

тис. га

845,1

26,5

816,1

39,2

715,4

49,3

805,9

25,3

783,8

37,6

687,5

47,4

62,9

2,0

59,9

2,9

43,9

3,0

516,6 222,1 39,2

16,2 7,0 1,2

501,1 219,0 32,3

24,0 10,5 1,5

446,5 194,5 27,9

30,8 13,4 1,9

1005,0

31,5

984,6

47,2

624,3

43,0

78,6

2,5

77,9

3,7

71,6

4,9

13,6 13,6

0,4 0,4

6,0 7,1

0,3 0,3

4,4 6,6

0,3 0,5

28,9

0,9

3,1

0,2

1,5

0,1

47,8

1,5

2,9

0,1

0,2

0,0

2,5

0,1

584,1 5,7

18,3 0,2

5,6

0,3

0,6

0,0

0,2

0,0

643,8

20,2

259,4

12,4

98,9

6,8

3190,3

100,0

2084,8

100,0

1451,9

100,0

В забезпеченні раціонального використання і охорони земельних ресурсів, крім державного управління, суттєву роль відіграє внутрігосподарське управління, що здійснюється конкретними суб’єктами права на землю – власниками земельних ділянок і землекористувачами, в обов’язки яких входить забезпечення в процесі господарської діяльності раціонального використання і охорони земель. Станом на 01.01.2008р. згідно структури за формами власності в області у державній власності знаходиться 50,9% земельного фонду, та у приватній власності 49,1%. 99

7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. На території області налічується 379 родовищ корисних копалин. З урахуванням комплексності 420 об’єктів обліку з 16 видів корисних копалин. Розробляється 143 родовища. Мінерально – сировинна база області на 59,4 відсотка складається із корисних копалин паливно – енергетичного комплексу ( нафта, газ, конденсат, торф); 31,7 відсотків загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини ( крейда, пісок, глина, суглинки); 8,2 відсотка прісні і мінеральні підземні води; 0,7 відсотка – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. 1. Газ природний, - всього родовищ 23 з них експлуатується 18. Загальні балансові запаси газу вільного 9679 млн. м3, (відсоток від загальних запасів в Україні 0,97). Балансові запаси газу розчиненого у нафті 1163млн. м3. ( відсоток від загальних запасів в Україні 4,32). 2. Гелій, - всього родовищ 1, експлуатується 1. Балансові запаси 453 тис. м3. (відсоток від загальних запасів в Україні 0,27). 3. Етан, пропан, бутан, - всього родовищ 10 з них експлуатується 10. Балансові запаси етану, пропану, бутану 516 тис. т. ( відсоток від загальних запасів в Україні 0,61). 4. Нафта, - всього родовищ 19 з них експлуатується 17. Загальні балансові запаси 137 тис. т. (відсоток від загальних балансових запасів в Україні 0,25). 5. Конденсат газовий вільний, - всього родовищ 11, з них експлуатуються 8. Загальні балансові запаси 7086 тис. т. (відсоток від загальних запасів в Україні 4,36). 6. Торф, - всього родовищ 198, з них експлуатуються 87. Загальні балансові запаси 63463 тис. т ( відсоток від загальних балансових запасів в Україні 8,57). 7. Сапропель, - всього родовищ 2 з них експлуатуються 0. Загальні балансові запаси 60 тис. т. 8. Бішофіт, - (сира бішофітна руда) всього родовищ 1 з них експлуатується 0. Загальні балансові запаси 74939 тис. т. 9. Пісок формувальний, - всього родовищ 2 з них експлуатується 0. Загальні балансові запаси 50524 тис. т. 10. Сировина цементна, - (крейда) всього родовищ 2 з них експлуатується 2. Загальні балансові запаси 240236 тис. т. (відсоток від загальних балансових запасів в Україні 8,35). 11. Крейда будівельна, - всього родовищ 6 з них експлуатується 2. Загальні балансові запаси 34580 тис. т. ( відсоток від загальних запасів в Україні 6,88). 100

12. Скляна сировина (пісок кварцовий), - всього родовищ 2 з них експлуатується 2. Загальні балансові запаси 16705,1 тис. т. (відсоток від загальних запасів в Україні 6,94). 13. Пісок будівельний, - всього родовищ 11 з них експлуатується 2. Балансові запаси: пісок для дорожнього будівництва 1573 тис.м3; пісок для дорожнього будівництва, будівельних розчинів 533 тис.м 3; пісок для бетону, будівельних розчинів 12311 тис.м3; пісок для будівельних розчинів 50367 тис.м3; пісок для силікатних блоків 230 тис.м3; пісок для силікатних блоків і цегли 24738 тис.м3; пісок для силікатної цегли 28293 тис.м3. 14. Сировина керамзитова, (суглинок) - всього родовищ 1 з них експлуатується 0. Балансові запаси 1505 тис.м3 (відсоток від загальних запасів в Україні 0,53). 15. Глина тугоплавка,- всього родовищ 3 з них експлуатується 0. Балансові запаси 1229 тис. т. (відсоток від загальних запасів в Україні 1,24). 16. Сировина цегельно-черепична – всього родовищ 99 з них експлуатується 15. Балансові запаси : глини 17134,8 тис.м3; піску 2303 тис.м3; суглинків 60229,83 тис.м3; суглинків, глини 1195 тис.м3; суглинок, лес 4283 тис.м3; суглинок, супісок 1515 тис.м3; глина, суглинок 1780 тис.м3. Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об'єктів області можуть служити руслові піски р. Десни. Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ. 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази Рівень забезпеченості головними, традиційними корисними копалинами Чернігівської області є достатнім. В той же час стан сировинної бази вуглеводневої сировини (нафти та газу), а саме – виснаженість родовищ не створює передумов для суттєвого розширення її потужності. Проблеми раціонального використання мінерально-сировинної бази області залишаються актуальними. Протягом 2007 року в ході перевірок підприємств – надрокористувачів (підприємств, що використовують підземні води, видобувають тверді корисні копалини, об’єктів нафтогазової галузі), встановлено, що основними порушеннями вимог в галузі охорони надр, є: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, порушення правил експлуатації артезіанських свердловин (захаращеність території та відсутність огороджень першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог природоохоронних органів щодо проведення ліквідаційного санітарно101

технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу залишається проблемним, оскільки недіючі артезіанські свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Але на тепер роботи з тампонажу недіючих свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановлення власників свердловин. Своєчасно не проводиться рекультивація порушених та відпрацьованих земель при здійсненні кар’єрних розробок родовищ будівельної сировини. Процес отримання спеціальних дозволів надрокористувачами на право користування надрами залишається також уповільненим, оскільки потребує значних зусиль щодо оформлення необхідної документації та фінансових витрат. Разом з тим багато із раніше розвіданих родовищ корисних копалин досліджені не повністю, що може стати перепоною для їх комплексного освоєння. Методи і засоби видобутку корисних копалин, що застосовуються на даний час, не дозволяють повністю вилучати їх із надр. Іноді втрати, що виникають при цьому досягають до 50%. Особливо значні вони при підземному видобутку корисних копалин. Втрати в надрах не тільки передчасно виснажують балансові запаси, але й, знижують віддачу коштів витрачених на розвідку родовища. В цілому розвиток мінерально-сировинної бази у найближчій перспективі визначатиметься: -

обмеженим

державним

фінансуванням

геологорозвідувальних

робіт; концентрацією зусиль геологорозвідувальної служби на дефіцитних видах сировини; більш широким залученням іноземного капіталу в інвестиційний процес. Створений в області фонд родовищ корисних копалин і відповідний резерв розвіданих запасів виступає однією з важливих передумов стабільності соціально-економічних процесів на майбутнє.

7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість

Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо - та нижньокрейдяних.

102

Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби, вони розвідані на 29 ділянках. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами. Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15 % загального об'єму підземних вод України (табл. 7.1). Табл. 7.1.. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області

Басейн річки

Дніпро Всього: в т.ч. Десна Сож Судость Сейм Снов Остер Трубіж Супой Удай Ромен р.Дніпро від р.Сож до початку Київського водосховища

Всього

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі : Пов‘язані з поверхневим Не пов‘язані з поверхневим стоком стоком

Експлуатаційні запаси, км3/рік

3,038 1,600 0,015 0,007 0,048 0,258 0,586 0,003 0,017 0,383 0,037

0,486 0,256 0,002 0,001 0,008 0,041 0,094 0,0005 0,003 0,061 0,006

2,552 1,344 0,013 0,006 0,040 0,217 0,492 0,0025 0,014 0,322 0,031

0,233 0,130 0,011 0,029 0,052 -

0,084

0,013

0,071

0,011

Табл. 7.2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області Прогнозні ресурси, км3/рік Адміністративні райони 1

Всього 2

0,210 0,033 0,348 0,032 0,110 0,149 0,277 0,012 0,026 0,175 0,310 0,164 0,036 0,182 0,160 0,143

В тому числі Пов’язані з поверхневим Не пов’язані з поверхневим стоком стоком 3 4

0,010 0,019 0,030 0,011 0,073 0,012 0,031 0,029 0,007 0,026 0,055

0,200 0,014 0,318 0,032 0,110 0,138 0,204 0,012 0,026 0,163 0,279 0,135 0,036 0,175 0,134 0,088

Експлуатаційні запаси, км3/рік 5

0,0087

0,0031 0,0033

0,0256 0,0036 0,0517 0,0112

103

Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів Всього:

0,060 0,030 0,035 0,054 0,394 0,098 3,038

0,022 0,084 0,409

0,060 0,030 0,035 0,054 0,372 0,014 2,629

0,0734 0,0076 0,188

Підземні води є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання. Табл. 7.3. Питомі величини запасів та використання підземних вод Пор. №

Найменування показника

Одиниця виміру

Величина показника

1 2 3

Площа області Населення області (2007 р.) Величина прогнозних експлуатаційних запасів підземних вод: – загальні – на 1 км2 – на одну людину Величина водовідбору підземних вод: – експлуатаційні запаси – на 1 км2 – на одну людину

тис. км2 тис. осіб

31,9 1143,9

тис. м3/добу тис. м3/добу м3/добу

8323,3 260,9 7,28

тис. м3/добу тис. м3/добу м3/добу

515,1 16,15 0,45

В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське 1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин наведена в табл.7.1.3.4. Табл. 7.4. Порівняльна характеристика якості води зі свердловин за 2007 рік по Чернігівської області Пор. № 1

Показники

Одиниця виміру

2007 рік min/max 4

сер. 5

104

Пор. № 1

Показники

Одиниця виміру

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 1 21 22 23

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рн Окислення Нітрити Аміак Нітрати Загальна жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо Мідь Цинк Фтор Марганець Колі-індекс 2 Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рн Окислення Нітрити Аміак Нітрати Загальна жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо Мідь Цинк Фтор Марганець Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Запах 20 Запах 60 Присмак Кольоровість Каламутність рн Окислення Нітрити Аміак Нітрати Загальна жорсткість Сухий залишок Хлориди Сульфати Залізо

Бучацькі свердловини бали бали бали градус мг/дм мгО/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг-екв/д мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм к-ть 1л 3 к-ть в 1 дм3 бк бк Крейдові свердловини бали бали бали градус мг/дм мгО/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг-екв/д мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм к-ть 1л к-ть в 1 дм3 бк бк Харківські свердловини бали бали бали градус мг/дм мгО/дм мг/дм мг/дм мг/дм мг-екв/д мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм

2007 рік min/max 4

сер. 5

0-2 0-2 1-2 5-109 0,46-6,07 6,9-7,72 1,67-5,9 <0,003-0,07 <0,05-2,1 <0,1-66,3 0,7-10,6 148-592,7 3,25-325 0,94-220 0,2-2,1 <0,02-0,23 <0,1-0,115 0,23-1,0 0,05-0,325 <3 4 0-30 0,013-0,1 0,04-1,0

0-2 0-2 1-2 17,4 1,57 7,31 1,93 0,009 0,35-0,94 4,3 6,5 372 36 17,9 0,71 0,017 0,06 0,42 0,12 <3 5 20 0,05 0,27

0-2 0-2 1-2-3 5-32 0,1-2,4 6,73-8,6 0,26-3,4 <0,003-0,07 <0,05-0,7 <0,1-107,5 0,2-6,9 323-580 17,5-405 2,0-56,7 <0,03-1,73 <0,02-0,22 <0,1-0,11 0,39-3,3 <0,01-0,1 <3 0-30 0,01-0,1 0,016-0,12

0-2 0-2 1-2 7,1 1,21 7,78 1,93 0,01 0,36 5,2 1,55 375 58,7 6,3 0,26 0,08 0,06 1,54 0,05 <3 20 0,04 0,07

0-1 0-2 0-2 9,7-67 0,64-1,7 7,2-7,7 1,36-7,0 <0,003-0,006 <0,05-1,05 <0,1-2,2 3,2-9,4 218-637 10-95 0,51-39,5 0,2-1,3

0-1 0-2 0-2 24,7 1,42 7,5 2,88 0,004 0,38 1,1 4,9 352 29,8 17,9 0,41

105

Пор. № 1

16 17 18 19 20 21 22 23

Показники

Одиниця виміру

Мідь Цинк Фтор Марганець Колі-індекс Загальне мікробне число Стронцій 90 Цезій 137

2007 рік

min/max 4

сер. 5

мг/дм мг/дм мг/дм мг/дм к-ть 1л к-ть в 1 дм3 бк бк

<0,02-0,45 <0,1 0,67-1,52 <0,01 <3 0-30 0,018-0,1 0,12-1,0

0,1 <0,1 0,44 <0,01 <3 20 0,08 0,8

У 2007 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 61,70 млн. м3, в тому числі 63,9 тис. м3 мінеральної. В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району, 1 свердловина- власник ТОВ “Нептун”. Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник ЗАТ “Пивкомбінат "Десна" (м. Чернігів), не експлуатується.

Для контролю за якісним станом підземних вод в минулі роки побудовано 292 спостережні свердловини. Вони розміщені на 55 об’єктах області, які здійснюють антропогенний тиск на стан підземних вод і є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ Козелецького району, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ „Лосинівський маслосирзавод”, Менського санаторію „Остреч”, полігоні твердих побутових відходів Ніжинського ВУЖКГ та на об’єктах м. Чернігова (КЕП „Чернігівська ТЕЦ”, ВАТ „ЧеЗаРа”, ВАТ „Чернігівське Хімволокно”, ТОВ „Чернігіввовна плюс”, очисні споруди КП „Чернігівводоканал”, міське звалище твердих побутових відходів, ВАТ „Чернігівнафтопродукт”). 7.2. Стан геологічного середовища 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси У 2007 році продовжувалась активізація екзогенних геологічних процесів. Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви, абразія, підтоплення земель і населених пунктів. Найбільш активного розвитку серед них набули зсуви та процеси підтоплення.

106

На території Чернігівської області постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 1391 садиба, 46 сільських населених пунктів, загальною площею підтоплення 1295,38 га. У стані постійного та сезонного підтоплення природного походження в залежності від кліматичних, інженерно – геологічних умов перебувають 905 садиб, загальною площею 756,57 га. Найбільше сільських населених пунктів, які перебувають в стані сезонного підтоплення, знаходяться в Городнянському – 384 садиби загальною площею 264 га і Корюківському районах – 669 садиб загальною площею 251,98 га. У стані сезонного підтоплення техногенного походження перебувають 486 садиб у 15 сільських населених пунктах загальною площею 539,44 га. Головними причинами та факторами підтоплення земель в області є: 1. Природні умови: Розташування населених пунктів (за історично склавшихся обставин) на понижених ділянках місцевості, зокрема в заплавах річок. Кліматичні, геоморфологічні, геологічні та гідрогеологічні (опади, ерозія річкових долин, водний режим річок, ступінь дренування товщини рельєфоутворюючих відкладів та глибини залягання водоупору). Незадовільний стан природних дренажних систем (замулення річок, водотоків). 2. Техногенні умови: Порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва. Незадовільний експлуатаційно-технічний стан систем і інженерних споруд водовідведення. Високий рівень техногенного навантаження, що викликане забудовою населених пунктів. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Бахмацького, Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського, Чернігівського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. Близько 37 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 21 км2 (табл. 7.1.). Табл. 7.5. Перелік зсувонебезпечних територій в Чернігівській області Адреса

Бахмацький район Коропський район Новгород-Сіверський район Прилуцький район Ріпкинський район Срібнянський район Талалаївський район Чернігівський район м. Прилуки м. Чернігів

Ураженість території зсувами, кв. км

Кількість зсувів, од.

Кількість населених пунктів у зонах зсувів, од.

0,5 1,8 5,5 2,7 0,8 4,7 1,1 2,3 0,3 1,3

1 13 7 6 5 13 1 7 2 8

1 6 6 6 1 9 1 5 1 1

107

Усього

21,0

Активізація зсувів відбувається під впливом природних та антропогенних факторів. Вплив господарської діяльності на розвиток цього процесу пов'язаний з додатковим навантаженням на схили під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій, витоками води з водних споруд та комунікацій тощо. Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи на тілі раніш закартованих більш дрібних молодих зсувів та їх активізації під впливом техногенезу. Основними природними чинниками зсувних процесів є - метеорологічні та гідрологічні, дію яких можна суттєво зменшити шляхом застосування пасивних та активних засобів інженерного захисту: зниження ерозійної та абразійної дії вод, перепланування поверхні та дренування схилів, закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів та регулювання поверхневого стоку на схилах. Осередкового впливу на розвиток зсувів при сільськогосподарській діяльності можна уникнути зменшенням замулення поверхневих водостоків та недопусканням змін рельєфу шляхом засипання ярів та балок, розорюванням зсувонебезпечних схилів та вирубуванням лісів. Таким чином, негативна дія антропогенних чинників, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, може бути уникнута або мінімізована за допомогою здійснення економічно та екологічно обґрунтованих протизсувних заходів. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

Геологічний контроль за вивченням та використанням надр в Чернігівській області, відповідно до повноважень, забезпечується Територіальним управлінням по Чернігівській області Державного комітету України з промислової безпеки , охорони праці та гірничого нагляду, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, Полтавською територіальною інспекцією Держгеолконтролю, Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, Збір, аналіз, узагальнення та надання геологічної інформації здійснюється ДНВП Державним інформаційним геологічним фондом України « ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ» 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Табл. 7.6. Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на експлуатацію родовищ корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 01.01.2006 р.) 108

Пор. №

Назва підприємства

ВАТ «Укрнафта»

Спільне підприємство у формі ТОВ УкраїнськоКанадське «КаштанПетролеум ЛТД» ВАТ «Укрнафта»

ВАТ «Укрнафта»

10.

ВАТ «Укрнафта»

11.

ВАТ «Укрнафта»

12.

ВАТ «Укрнафта»

13.

ВАТ «Укрнафта»

14.

ВАТ «Укрнафта»

15.

ВАТ «Укрнафта»

16.

ВАТ «Укрнафта»

17.

ВАТ «Укрнафта»

18.

ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф» ДП «Чернігівторф» Українського концерну торфяної промисловості «Укрторф»

19.

20.

21.

22.

23.

24.

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

№ 1563 31.08.1998р. 20 років

нафта

Гнідинцівське, 32 км на ПдСх від м. Прилуки, Варвинський район

№ 518 08.05.1996р. 20 років

нафта

Леляківське, 20 км на Сх від м. Прилуки, Прилуцький район

№ 1981 10.09.1999р. 20 років № 2031 11.11.1999р. 20 років № 2034 11.11.1999р. 20 років № 1439 22.06.1998р. 20 років № 1596 05.10.1998р. 20 років № 2090 24.12.1999р. 20 років № 1621 27.10.1998р. 20 років № 1622 27.10.1998р. 20 років № 1597 05.10.1998р. 20 років № 2087 24.12.1999р. 15 років № 2089 24.12.1999р. 20 років № 1736 05.02.1999р. 20 років № 1703 22.12.1998р. 20 років № 1858 26.04.1999р. 20 років № 2033 11.11.1999р. 20 років

нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта газ природний

вільний

Нинівське, 26 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район Скороходівське, примикає з Пн до смт.Талалаївка Талалаївський район Матлахівське, 4 км на Сх від смт. Талалаївка, Талалаївський район Прилуцьке, 7 км на Пн від м. Прилуки, Прилуцький район Малодівицьке, 20 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район Ярошівське, 35 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район Софіївське, 25 км на ПнСх від ст. Ічня, Ічнянський район Богданівське, 27 км на ПдСх від м. Прилуки, Прилуцький район Мільківське, 12 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район Монастирищенське, 30 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район Північно-Ярошівське, 38 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район Щурівське, 16 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район Бережівське, 30 км на Сх від ст. Ічня, Ічнянський район Тростянецьке, 28 км на ПдСх від ст. Ічня, Ічнянський район Талалаївське, 25 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район

№ 812 05.03.1997р. 15 років

торф

Вольниця-142 та 46-ПТФ, від р.ц. Короп на ПдСх – 8 км, від с. Жовтневе на Сх, від с Карильське на Пд, від с Кучі на Пн – прилягає Гнилуське-106, від р.ц.Козелець на ПнЗх – 35 км, від с.Смолин на Пд, від с.Лебедівка на Пн – прилягає; від с. Максим на Пн – 5 км Ірванцівське-11, від р.ц. Семенівка на ПдСх – 4 км

№ 813 05.03.1997р. 20 років

торф

№ 578 12.07.1996р. 20 років

торф

№ 991 21.07.1997р. 20 років

торф

Немигівське-138, від р.ц. Короп на ПнЗх – 7 км, від с. Конятин Сх – прилягає

№ 1755 22.02.1999р. 20 років

торф

№ 1087 30.09.1997р. 20 років

торф

Убедське 2, від р.ц.Сосниця на ПнСх в 21 км, від р.ц.Корюківка на Сх в 15 км, від с.Холми на Пд в 0,5 км, від с.Рудня на Пн Удай Північно-Західне, від р.ц.Ічня на Зх в 12 км, від с.Доросинка на Сх, від с.Монастирище на Сх

№ 629 11.09.1996р. 20 років

торф

Замглай, від р.ц.Ріпки на ПнСх в 3 км, від з.ст.Голубичі на ПнСх в 5,5 км

109

Пор. №

Назва підприємства

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

ТОВ «Талалаївський цегельний завод» ВАТ Ніжинське заводоуправління будівельних матеріалів ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» Сосницький цегельний завод ВАТ «Строитель84» ТОВ «ВиробничоТоргівельна фірма «Керамік-Прилуки» Варвинське районне міжгосподарське державно-кооперативне об’єднання «Райагробуд» Колективне підприємство «Агробуд» Дослідне колективне підприємство-агрофірма «Лосинівська» ЗАТ «Чернігівський цегельний завод №3»

№ 2640 01.03.2002р. 10 років № 611 13.08.1996р. 20 років

суглинок

№ 3312 19.12.2003р. 10 років

пісок

Новгород-Сіверське, 3,5 км на Зх від м. Новгород-Сіверський

№ 1007 29.07.1997р. 20 років

суглинок

Андріївське, 3 км на ПнСх від смт. Сосниця

№ 2459 27.04.2001р. 15 років

суглинок

№ 537 29.05.1996р. 20 років

суглинок

Маціївське, 0,4 км на Пн від с. Мацієвка Прилуцького району, 10 км на ПнСх від з.ст. Прилуки Варвинське 2, ПдЗх ок. смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки

№ 748 11.01.1997р. 20 років

суглинок

№ 1901 08.06.1999р. 20 років

суглинок

№ 904 30.05.1997р. 20 років

суглинок

Орендне підприємство «Парафіївський цукровий завод ім. К.Маркса» ТОВ «Чернігівська будівельна кераміка» ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

№ 279 30.05.1995р. 20 років

суглинок

№ 3648 31.12.2004р. 10 років № 2160 22.03.2000р. 20 років

суглинок пісок кварцовий

37.

ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»

№ 2933 28.02.2003р. 20 років

пісок кварцовий

38.

ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ДП Чернігівський завод будівельних матеріалів № 2 ВАТ «Чесма» ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» ЗАТ «НовгородСіверський завод будівельних матеріалів» Виробниче об’єднання «Чернігівський радіоприладний завод»

№ 2408 26.03.2001р. 15 років

крейда

№ 2159 22.03.2000р. 20 років

суглинок

№ 2409 26.03.2001р. 8 років

суглинок

№ 2410 26.03.2001р. 10 років

крейда

Новгород-Сіверське, 0,3-0,5 км на Пд і ПдЗх від м. Новгород-Сіверський

№ 20 05.02.1992р. 20 років

глина

ЗАТ «Менський комунальник» Державне комунальне підприємство водоканалізацій-ного господарства «Чернігівводоканал» ЗАТ «Комунальник»

№ 1767 05.03.1999р. 15 років № 1784 16.03.1999р. 15 років

Води прісні

Ловинське, Сх ок. с. Ловинь Ріпкинського району, 12 км на ПдСх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Менське, Менський р-н Чернігівської обл. Чернігівське, Чернігівський р-н Чернігівської обл.

№ 1895 27.05.1999р.

Води прісні

25. 26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35. 36.

39.

40.

41.

42.

43. 44.

45.

суглинок

Води прісні

Талалаївське, 2,5 км на ПдЗх від з.ст. Талалаївка Талалаївського району Ніжинське, Пн ок. м. Ніжина

Березнянське 2, 0,2 км на Пд від с.Березне Менського району, 26 км на Зх від з.ст. Мена Лосинівське, 3,5 км на ПдЗх від з.ст. Лосинівка Ніжинського району Мажугівське, Сх ок. с. Мажугівка Чернігівського району, 15 км на ПдЗх від м. Чернігова Парафіївське, ПдСх ок. с. Парафіївка Ічнянського району, 1-1,5 км на Сх від з.ст. Качанівка Ічнянського району Носівське-2, Носівський р-н Чернігівської обл. Папірнянське, Пн. ок. с. Папірня Ріпкинського району, 0,5 км на Зх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Грибово-Руднянське, 3,0 км на ПдЗх від с. Чижівка Ріпкинського району, 5,5 км на ПнЗх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Путивське, 7 км на Пд від НовгородСіверського, 6 км на Сх від з.ст. Пирогівка Роїщенське, Пд ок. с. Роїще Чернігівського району, 13-15 км на Пн від м. Чернігова Новгород-Сіверське, 0,3-0,5 км на Пд і ПдЗх від м. Новгород-Сіверський

Щорське, Щорський р-н Чернігівської

110

Пор. №

46.

47.

48.

49. 50.

Назва підприємства

Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства Конотопське відділення південно-західної залізниці ЗАТ пивоварний комбінат «Десна» Менський санаторій «Остреч»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

15 років № 1909 14.07.1999р. 20 років

Води прісні

обл. Прилуцьке, Прилуцький р-н Чернігівської обл.

№ 1910 14.07.1999р. 20 років

Води прісні

Прилуцьке, Прилуцький р-н Чернігівської обл.

№ 2255 08.09.2000р. 20 років

Води прісні

Бахмацьке, Бахмацький р-н Чернігівської обл.

№ 2716 06.06.2002р. 10 років № 2943 18.04.2003р. 5 років

Води мінеральні Води мінеральні

Березнянське, Менський р-н Чернігівської обл. Менське, Менський р-н Чернігівської обл.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області видано в 2007 році 8 екологічних карток на право отримання суб’єктами надрокористування спеціальних дозволів на право користування ділянками надр, зокрема: Височанське родовище цегельної сировини; Грабівське-2 родовище цегельної сировини; Льгівське родовище цегельної сировини; Новоподільське родовище бішофіту; дорозвідки Боханівскої площі (газ природний, нафта); дорозвідки Папернянського родовища скляних пісків; Ніжинське-1 родовище питних підземних вод; геологічне вивчення Зимницького газоконденсатного родовища.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Однією з найбільш значних екологічних проблем Чернігівської області є поводження з відходами. Загальний обсяг накопичених відходів перевищив 15 млн. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі дорівнює 480 тонн. Площа земель, зайнятих під розміщення лише побутових відходів становить понад 630 га. Порівняно із ситуацією в Україні, де кількість відходів перевищила 25 млрд. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі дорівнює 40 тис. тонн, стан поводження з відходами в області можна вважати ще умовно безпечним. Значний негативний вплив на об’єкти довкілля області здійснюють: промислові токсичні відходи, відходи які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки - непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, накопичені обсяги золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" та тверді побутові відходи. Знижують рівень екологічної безпеки області насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а стан тих місць де вони зберігаються. Ситуація ускладнюється тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання. 111

Динаміка фактичних обсягів розміщення промислових та побутових відходів представлена в таблиці 8.1. Табл.8.1. Динаміка фактичних обсягів розміщення промислових та побутових відходів Фактично розміщено відходів, тис. тонн

промислових побутових

2005 рік

2006 р.

2007 р.

399,278 557,300

157,188 748,996

127,345 508,416

Небезпечні (токсичні) відходи дають найбільш вагомий внесок у техногенне забруднення довкілля і, як наслідок, найбільш небезпечно впливають на здоров’я людини, стан біоти, забрудненість повітря та усіх видів води. Протягом 2007 року на підприємствах області утворилося 8,974 тис.тонн токсичних відходів І—III класів небезпеки. Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 728 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 630 га. Кількість відходів, які розміщуються на полігонах та сміттєзвалищах області продовжує зростати. В 2007 році лише на полігонах ТПВ було розміщено біля 800 тис. м3 відходів. Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Лосинівка, смт. Любеч та смт. Добрянка. Найбільші полігони в містах Чернігові (28,8 га), Ніжині (15.1 га) та Прилуках (9 га). Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів на території області та обсяги розміщених відходів представлені в таблиці 8.2. Табл. 8.2. Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів Пор. №

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22.

Населений пункт

м. Бахмач м. Бобровиця м. Борзна смт. Варва смт. Добрянка м. Городня м. Ічня смт.Козелець смт. Короп м. Корюківка смт.Куликівка смт.Лосинівка смт. Любеч м. Мена м. Ніжин м. Новгород – Сіверський м. Носівка м. Остер м. Прилуки смт. Ріпки м. Семенівка смт. Сосниця

Загальний обсяг видалених відходів на 01.01.2008 р. тис. м3

Обсяг видалених відходів за 2007 рік тис. м3

Проектний обсяг видалення відходів тис. м3

Площа зайнята полігоном, га

Розрахунковий термін експлуатації

345,132 164,244 148,992 6,3 5,834 278,652 6,656 72,64 14,68 488,472 4,76 28,312 1,88 24,576 1936,0

12,336 9,344 2,324 1,1 0,12 6,452 2,456 3,616 2,08 11,672 1,236 4,712 0,272 4,576 72,112

430,0 500,0 350,0 10,0 10,0 900,0 75,0 85,0 50,0 450,0 10,0 50,0 10,0 50,0 3600,0

6,26 2,0 2,2 0,3 10,6 23,0 2,5 5,0 4,3 1,6 3,0 2,0 2,0 4,6 15,0

до 2012 р. до 2040 р. до 2020 р. до 2020 р. до 2030 р. до 2027 р. до 2050 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2005 р. до 2025 р. до 2020 р. до 2040 р. до 2020 р. до 2024 р.

1630,116

32,396

64,285

4,0

до 2025 р.

12,77 9,52 2393,0 12,832 109,6 17,638

3,34 0,92 103,0 1,576 14,4 2,5

70 65,0 3100,0 70,0 160,5 120.0

2,0 1,75 9,0 4,0 1,5 3,9

до 2030 р. до 2040 р. до 2015 р. до 2020 р. до 2020 р. до 2050 р.

112

23. 24. 25. 26.

смт. Срібне смт. Талалаївка м. Чернігів м. Щорс Разом:

до 2050 р. до 2015 р. до 1997 р. до 2050 р.

34,694 6,512 18314,4 109,44

0,192 1,412 487,0 16,64

140,0 53,2 13000,0 250,0

1,8 1,8 24,5 4,9

26177,652

797,784

23552,99

143,51

Зола від спалювання вугілля на КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" продовжує накопичуватись на золовідвалах підприємства. Станом на 01.01.2008р. на вказаних спорудах накопичилось 2327,2 тис. тонн золи та швидко продовжують заповнюватись резервні площі для її зберігання. Питання використання золи в будівельній галузі - виробництво шлакоблоків, не зрушено з місця. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки, яких щорічно утворюється біля 10 тис. тонн. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Основна частина утворених відходів в 2007 році токсичних відходів (6,928 тис. т, або 77% від загального обсягу) належить до 1 класу небезпеки. В порівнянні з минулим роком обсяги утворення відходів зменшились на 3,452 тис. тонн або на 28%. Зменшення відбулось, в основному, за рахунок утворення відходів І класу небезпеки основну масу яких складають промивні води з вмістом гексаметилендіаміну (ГМД). Для їх знищення функціонує установка високотемпературного спалювання. Наявність відходів на кінець звітного періоду становить 3,105 тис. тонн, що в 2 рази менше минулого року. З 3,105 тис. т. небезпечних відходів накопичених у сховищах організованого складування 1,4 тис. т складають промивні води з вмістом ГМД, 900 тонн непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, 675 тонн відходи нафтопродуктів та їх складових. Упродовж 2007 року підприємствами області було використано 0,281 тис. т (3,1% від утворених) токсичних відходів (нафтопродукти) та знешкоджено 10,467 тис. т (з урахуванням обсягів відходів накопичених за попередні роки). Динаміка поводження з небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки представлена в таблиці 8.3. Табл. 8.3. Динаміка поводження з небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки Пор. №

1 2 4

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Обсяги утворення відходів, тис. т Одержано відходів від інших підприємств, тис. т Використано відходів І-ІІІ класів небезпеки, тис. т

5,886 0,2647

9,044 0,121

12,426 0,123

8,974 0,088

0,283

0,232

0,282

0,273

113

5 7 8 9 10 11

Знешкоджено (знищено) відходів І-ІІІ класів небезпеки, тис. т Направлено в сховища організованого складування (поховання), тис. т Передано відходів іншим підприємствам, тис. т у тому числі іншим країнам, тис. т Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств, тис. т Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок, тис. т Наявність відходів І-Ш класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств, тис. т

4,222

0,5064

10,126

10,486

175,965

2,5396

2,200

1,716

дані відсутні

0,1234

0,610

0,455

дані відсутні

0,00631

0,00175

0,00028

5,084

6,590

6,543

3,105

89,237 16,587

Обсяги утворення, використання (утилізації) та видалення небезпечних відходів по видах наведено в табл. 8.4. В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводилось в ставках-накопичувачах, які почали будуватись на початку 60-х років минулого століття. На 01.01.08 року у ставках-накопичувачах розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів. Санітарно-захисна зона (3000 метрів) об’єкту не витримана, ставки-накопичувачі негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. Власнику об’єкту (Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міськради) рекомендовано відмовитись від використання ставка-накопичувача, як місця акумуляції небезпечних відходів та передбачити заходи щодо ліквідації існуючого забруднення довкілля та його наслідків. З моменту припинення експлуатації об’єкту (2005 рік) фактів розміщення на ньому токсичних відходів не зафіксовано. Але негативний вплив об’єкту на довкілля залишається. Підприємства м. Чернігова, які розміщували відходи в ставкунакопичувачі вирішили питання подальшого поводження з ними. Зокрема заключили угоди на передачу відходів з підприємствами, що мають відповідні ліцензії та провели модернізацію споруд для утилізації відходів чи зменшення їх обсягів. На сьогодні виробничо-комерційною фірмою "ВКО" (м. Рівне) розроблений проект будівництва установки для утилізації рідких токсичних промислових відходів, які акумульовані в ставках-накопичувачах м. Чернігова. Загальна вартість будівництва складає більше 5000 тис. грн. (в цінах 2007 року). Робочий проект будівництва установки отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Реалізація проекту дозволить ліквідувати екологічно – небезпечний об’єкт та виключити забруднення фільтраційними витоками підземних водоносних горизонтів та р. Білоус лівої притоки р. Десна, яка є джерелом питного водопостачання м. Київ. В 2008 році планується розпочати будівництво за рахунок часткового фінансування з Державного бюджету. 114

В містах Ніжині та Прилуках промислові токсичні відходи накопичуються в спеціально відведених місцях на підприємствах та періодично передаються спеціалізованим підприємствам для знешкодження за межами області. В області вирішена проблема утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп. На ВАТ "Чернігівське Хімволокно" діє установка по їх демеркуризації. Дані наведені в таблиці 8.5. Недовантаженість установки пояснюється відсутністю ліцензії на здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, яку підприємство отримало у листопаді 2007 року. Табл. 8.5. Обсяги утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп Назва підприємства виробництва, адреса

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», м. Чернігів, вул.Щорса,78 Установка по утилізації люмінесцентних ламп

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність

Утилізовано відходів за 2007 рік

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

200000 шт./рік

35306 шт.

115

Табл. 8.4. Обсяги утворення, використання (утилізації) та видалення відходів у 2007 р.

тонн Видалено за рік Назва відходу

Відходи 1 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1 .Відходи, що містять нікель та його сполуки 2. Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) 3. Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі та розламані) 4. Відходи, що містять хром та його сполуки 5. Відходи, що містять солі азотистої кислоти, оксиди азоту 6. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 7. Відходи, що містять відпрацьовані каталізатори 8. Відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), а саме ДДТ 9. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 10. Відходи виробництва, приготування та виростання агрохімічної продукції іншої, у тому числі непридатної або забороненої до використання

Розміщено (зберігається) на підприємствах на кінець року

в т. ч. відправлено в спеціально відведені місцях чи об’єкти 7

направлено в місця неорганізованого складування 8

10440,592

1959,83

0,279

18,676

10,592

27,383

60,618

69,73

55,923

0,30

4,909

7,15

5,794

5018,2

6833,0

10430,00

1421,20

0,105

0,305

0,15

463,744

0,838

446,796

2,00

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

разом

Знешкоджено (знищено)

5588,774

6928,566

0,838

11,269

0,01

27,479

116

Відходи 2 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1. Відходи, що містять ванадій та його сполуки 2. Відходи, що містять залізо та його сполуки 3. Відходи, що містять кобальт та його сполуки 4. Відходи, що містять хлор та його неорганічні сполуки 5. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 6. Відходи, що містять кислотні розчини чи кислоти у твердому стані, відпрацьовані кислоти 7. Відходи, що містять органічні сполуки сірки 8. Відходи, що містять формальдегід 9. Відходи, що містять феноли та фенолові сполуки (у т.ч. хлорфеноли) 10. Відходи, що містять галогеновані органічні розчинники 11. Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) 12. Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції 13. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 14. Нафтовідходи та нафтошлами 15. Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри 16. Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії

304,20

503,387

219,388

42,768

235,53

7,20

1,50

0,20

7,80

6,224

0,243

0,093

6,374

2,30

1,063

0,04

2,70

0,21

1,804

0,148

1,952

14,80

31,30

30,80

15,30

4,797

45,141

0,738

0,83

0,54

0,88

0,03

0,08

0,01

84,942

2,005

101,095

9,564

9,444

4,003

0,035

9,66

157,233

213,639

208,471

4,00

83,035

14,476

192,079

4,499

13,786

117

Відходи 3 класу небезпеки, у т.ч. за окремими видами 1. Відходи, що містять алюміній та його сполуки 2. Відходи, що містять вольфрам та його сполуки 3. Відходи , що містять залізо та його сполуки 4. Відходи, що містять кальцій металевий у незв’язній формі 5. Інші відходи, що містять марганець та їх сполуки 6. Відходи, що містять мідь та її сполуки 7. Відходи, що містять нікель та його сполуки 8. Відходи, що містять титан та його сполуки 9. Відходи, що містять хром та його сполуки 10. Інші відходи, що містять метали та їх сполуки 11. Відходи, що містять кремній та його сполуки (за виключенням хлорсиланів і кремнійорганічних мономерів) 12. Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки 13. Відходи, що містять азбест (пил, порошок та волокна), шифер некондиційний чи розламаний 14. Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) 15. Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукції 16. Відходи виробництва, виготовлення та використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв’язувальних матеріалів 17. Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та

610,58

1541,858

61,306

2,473

909,523

0,205

0,295

0,245

0,055

2,10

0,07

2,10

0,40

39,998

34,788

0,15

0,356

0,207

0,13

18,422

18,456

0,037

0,001

0,038

0,66

4,05

13,00

0,05

0,01

38,452

605,521

171,073

0,02

11,101

0,23

0,431

0,505

8,474

1,145

0,19

0,102

0,03

0,165

0,045

0,15

98,462

1,00

114,262

118

заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди 18. Нафтовідходи та нафтошлами 19. Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри 20. Відходи, що містять відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії 21. Відходи, забруднені нафтопродуктами грунт, деревина, дрантя 22. Інші відходи

83,60

45,664

0,832

124,932

23,533

119,406

58,764

1,334

59,478

13,192

38,75

0,29

21,562

301,336

73,717

0,268

362,08

4,80

604,771

119

Напружена ситуація склалася навколо розміщення золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП “Чернігівська теплоелектроцентраль”. При введенні підприємства в експлуатацію для цих цілей передбачений золовідвал, який розташований в заплаві р. Десна. Споруда площею 37 га поділена на 7 секцій з висотою дамб 8,5-10 метрів. Середня річна кількість золи, що розміщується на золовідвалі 70 - 80 тис. тонн. На золовідвалі накопичилось біля 2 млн. тонн золи, вільні резервні площі для розміщення відсутні. Зважаючи на гостру необхідність забезпечення вільними площами, фахівцями підприємства розроблений проект золонакопичувача на базі ставка-накопичувача ВАТ “Чернігіввовна”, який отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить біля 670000 т золи. Але через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко, на даний час на ньому розміщено біля 400 тис.тонн золи. За результатами вишукувань проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ є мало небезпечним видом відходів, відноситься до четвертого класу небезпеки. Виходячи з радіологічних та хімічних досліджень, можливе використання золи для виробництва будівельних матеріалів. Не зважаючи на те, що на засіданні обласної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було розглянуто питання негативного впливу КЕП "Чернігівська ТЕЦ" фірми "ТехНова" на навколишнє природне середовище значними обсягами накопичених відходів - золи, питання використання її в будівельній галузі виробництво шлакоблоків, не вирішено. Враховуючи, що вказана проблема гостро стоїть і в інших регіонах держави, Держуправління запропонувало передбачити в проекті Загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами заходи по використанню шлаків та золи в господарській діяльності. Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 754 полігонах та звалищах. Їх заповнення не супроводжується оптимізацією технології експлуатації, зростанням технічної оснащеності та вдосконаленням схем санітарної очистки. На більшості об`єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров`я населення прилеглих територій. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Їх упорядкування проводиться в основному в весняний період під час проведення місячника благоустрою населених пунктів. Основна причина цього становища – відсутність коштів у органів місцевого самоврядування, на яких покладена ця ділянка роботи. Вирішення проблеми можливе за рахунок: - впровадження систем роздільного збирання відходів, що зменшить навантаження на об’єкти їх видалення; - фінансування територіальних громад для створення комунальних підприємств та їх технічного оснащення; 113

- будівництва сміттєсортувальних та сміттєпереробних комплексів. Будівництво об’єктів поводження з побутовими відходами в області майже не проводиться. Фінансування благоустрою та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів). Протягом останніх трьох років проведено впорядкування полігонів ТПВ в Ніжинському, Ічнянському, Новгород-Сіверському, Бобровицькому районах, розробляються проекти та планується будівництво нових об’єктів в Ріпкинському, Новгород-Сіверському, Корюківському районах, ведеться пошук додаткових джерел фінансування будівництва. За рахунок місцевих бюджетів в м.м Ніжин та Прилуки побудовані павільйони по збору твердих побутових відходів (ТПВ). При цьому проводиться сортування відходів по видах, що дає змогу вилучати ресурсноцінні їх складові для подальшої переробки та зменшує навантаження на полігони ТПВ. Функціонування зазначених об’єктів отримало схвальну підтримку у населення через зручність їх роботи та зменшення виникнення стихійних сміттєзвалищ на прилеглих територіях. В м. Чернігові планується будівництво сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів, але через відсутність ефективного інвестора, на сьогодні, проект залишається лише на папері. В містах та селищах міського типу області, місцевими органами самоврядування розроблені та затверджені схеми санітарного очищення населених пунктів. Однак, в деяких випадках, ці схеми практично не реалізовані або потребують вдосконалення. В більшості сільських рад відсутні схеми санітарного очищення населених пунктів, сміття вивозиться на звалища безсистемно, а в багатьох випадках розміщується в несанкціонованих місцях, що призводить до виникнення стихійних сміттєзвалищ. В зв’язку з відсутністю техніки та коштів сільські сміттєзвалища впорядковуються періодично, не проводиться ущільнення відходів та присипка їх ґрунтом. Відсутність відповідальних осіб або чергових на звалищах призводить до засмічення прилеглих територій та витрату додаткових коштів на їх впорядкування. Погіршує санітарно-епідеміологічну ситуацію та завдає шкоди природному середовищу сміття, яке періодично з'являється на вулицях населених пунктів, на землях лісового фонду, вздовж узбіччя доріг тощо. Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації № 656 від 8 жовтня 1998 року створені постійно діючі комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, які працюють в кожному районі. Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, що їм не належать, мають можливість вирішувати питання поводження з ними, повідомивши місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, при якому створено комісію. 114

За минулий рік на території області виявлено 43 стихійних сміттєзвалищ, з яких, за наполяганням інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, 36 шт. ліквідовано, що дало змогу звільнити 1,328 га землі та прибрати 5714,3 м3 відходів, до адмінвідповідальності притягнуто 20 осіб. По факту засмічення земель внаслідок несанкціонованого розміщення побутових відходів на території Варвинської селищної ради пред’явлена претензія на відшкодування збитків заподіяних державі через порушення природоохоронного законодавства у сумі 5884,03 грн. На території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі через порушення природоохоронного законодавства у сумі 45,35 грн. 8.2.1 Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин Загрозу забруднення природних об’єктів області і зокрема підземних водоносних горизонтів небезпечними речовинами несуть непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин яких, станом на 01.01.08р., накопичилось 900,994 тонни, що зберігаються в 234 складських приміщеннях, 57 з яких знаходиться в незадовільному стані, 110 у доброму і 67 у задовільному стані. Інформація щодо обсягів та стану зберігання заборонених і непридатних до використання ХЗЗР приведена в таблиці 8.6. Табл.8.6. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання ХЗЗР в Чернігівській області Дані про ХЗЗР, що зберігаються у складі (тонн) Кількість, (тонн)

900,994

Кількість складів

234

Стан складських приміщень

добрий (шт.)

110

Загальний обсяг за кожною категорією Б задовільний незадовільний, А В (непри(шт.) (шт.) (заборонені) (невідомі) датні)

95,474

257,82

547,7

Стан тари, в якій зберігаються ХЗЗР добрий

задовільний

незадовільний

638,892

140,388

121,714

В цілому ситуація залишається складною - значна кількість місць зберігання отрутохімікатів не відповідає встановленим вимогам екологічної безпеки, непоодинокі факти розкрадання будівельних матеріалів з яких побудовані складські приміщення, місця зберігання пестицидів потерпають від пожеж. Об’єкти, які вдалось відремонтувати піддаються новим руйнуванням і грабуванням. Органи місцевого самоврядування самоусуваються від виконання повноважень, передбачених законодавством у сфері охорони навколишнього природного середовища. Не працюють районні комісії з питань поводження з безхазяйними відходами у вирішенні проблем щодо заборонених та непридатних до використання ХЗЗР в частині визначення їх власників, поодинокі їх рішення носять формальний характер і не приймаються до виконання. Не виділяються кошти місцевих бюджетів на проведення заходів щодо покращення умов зберігання чи утилізації непридатних до використання 115

пестицидів, які втратили власників. Районними адміністраціями не ведеться пошук інших джерел фінансування вказаних робіт. На сьогодні забезпечено, в основній масі, централізоване розміщення непридатних ХЗЗР в Бахмацькому, Бобровицькому, Городнянському, Козелецькому, Менському, Ніжинському районах, що дає змогу забезпечити їх контрольоване безпечне зберігання. Об’єкти найбільшої кількості зберігання непридатних отрутохімікатів наведені в таблиці 8.7. Табл. 8.7. Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів Пор. №

Назва підприємства

Показники

ВАТ "Бобровицький райагрохім"

зберігається 289,2 тонни ХЗЗР – 30,9 % від накопичених в області

ВАТ "Бахмачрайагрохім"

зберігається 47,7 тонни ХЗЗР – 5,1 % від накопичених в області

ВАТ "Менський райагрохім"

зберігається 38,3 тонни ХЗЗР – 4,1 % від накопичених в області

Динаміка кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів представлена в таблиці 8.8. Табл. 8.8. Динаміка наявності непридатних або заборонених до використання пестицидів Чернігівська область

Наявність пестицидів, тонн

2003 рік

За даними інвентаризації 2002 року - 914,7

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

900,7

За даними інвентаризації 2005 року – 962,574

За уточненою інформацією 933,574

За уточненою інформацією 900,994

За ініціативою Держуправління, для зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та місцевих бюджетів щорічно виділяються кошти на їх знешкодження та облаштування місць тимчасового зберігання. Інші джерела фінансування вказаних робіт на даний час в області відсутні. На знешкодження непридатних ХЗЗР, які розміщуються у необлаштованих місцях в Борзнянському, Варвинському, Козелецькому, Коропському, Куликівському, Носівському, Ріпкинському, Сосницькому, Срібнянському, Талалаївському, Чернігівському районах та становлять потенційну небезпеку для об’єктів довкілля та населення в 2007 році було використано 630 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та 22,6 тис.грн. з інших джерел фінансування. Вивезено та знешкоджено на потужностях ТОВ «Елга» (м. Шостка Сумської обл.) отрутохімікати в кількості 45,18 тонн з населених пунктів Козелецького (16,17 т), Борзнянського (5,0 т), Сосницького (3,75 т), Коропського (4,7 т), Талалаївського (1,27 т), Срібнянського (3,0 т), Варвинського (8,97 т), Куликівського (1,8 т) та Прилуцького (0,525 т) районів. 116

Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище в 2003-2007 роках наведені в таблиці 8.9. Табл. 8.9. Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Рік

Кількість перезатарених або знешкоджених пестицидів

Витрачено коштів, тис. грн.

2003

Перезатарено 80,65 тонн

133

2004

Знешкоджено 14 тонн Перезатарено 46 тонн

190

2005

Знешкоджено 26,8 тонни

342

2006

Знешкоджено 48,3 тонни

630

2007

Знешкоджено 45,18 тонни

652,6

Джерело фінансування

100 – Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) 33 – обласний фонд ОНПС 150 - Державний фонд ОНПС 30 - обласний фонд ОНПС 10 - районний фондів ОНПС 280 – обласний фонд ОНПС 62 – районний бюджет 600 - Обласний фонд ОНПС 30 - районний бюджет 630 – обласний фонд ОНПС 22,6 – інші джерела фінансування

Для проведення в повному обсязі робіт по знешкодженню непридатних ХЗЗР на спеціалізованих підприємствах необхідно більше 13 млн. грн. (в цінах 2007 року), що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни. Зволікання в даному питанні може привести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, тому Держуправління вийшло з пропозицією розглянути можливість передбачити в Загальнодержавній програмі поводження з небезпечними відходами заходи по утилізації чи знешкодженню непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. На знешкодження непридатних ХЗЗР, які розміщуються у необлаштованих місцях та становлять потенційну небезпеку для об’єктів довкілля та населення в 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища планується виділення 945 тис.грн. 8.2.2. Здійснення державного контролю у сфері поводження з відходами Протягом 2007 року Державною екологічною інспекцією області здійснено 654 перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства при поводженні з відходами. За результатами перевірок складено 714 протоколів і 715 осіб притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 46,189 тис. грн., з них стягнуто –36,720 тис. грн. Пред’явлено 4 позови за екологічні збитки на суму 8,390 тис.грн., з них стягнуто 2 – на суму 5,929 тис.грн. Призупинено виробничу діяльність 5 об’єктів в сфері поводження з відходами. Проведено 17 перевірок полігонів твердих побутових відходів та сільських смітєзвалищ. Встановлено, що 14 з них експлуатуються з порушенням екологічних вимог (відсутнє обвалування, не ведеться облік 117

відходів, не визначені карти, відходи ущільнюються не своєчасно, не проводяться заходи по недопущенню спалювання відходів). Перевірками полігонів твердих побутових відходів встановлено: - Бахмацьке виробниче підприємство “Комунальник”, яке займається обслуговуванням Бахмацького міського полігону твердих побутових відходів, не забезпечується розроблення та затвердження нормативних документів, необхідних для експлуатації полігону. В зв’язку з відсутністю необхідної техніки періодично проводиться ущільнення відходів, а присипка відходів шаром ґрунту не проводиться взагалі, як наслідок - на полігоні виникають пожежі; - ВАТ “Бобровицьке ВУЖКГ”, який обслуговує Бобровицький міський полігон твердих побутових відходів, не забезпечено чергування на полігоні, що приводить до розміщення відходів на під’їзних шляхах до полігону. Не проводиться присипка відходів шаром ґрунту, допускається спалювання відходів; - Менською міською радою не забезпечено розроблення паспорта місця видалення відходів на міський полігон ТПВ м. Мена. Не здійснюються заходи по прибиранню прилеглої території до полігону, ущільнення відходів проводиться періодично, присипка шаром ґрунту не проводиться. Не розроблені нормативно-розпорядчі документи щодо його експлуатації; - КП “Комунальні послуги”, яке обслуговує Прилуцький міський полігон твердих побутових відходів, не здійснюються заходи по прибиранню прилеглої території, присипка шаром ґрунту проводиться періодично; - ЗАТ “Комунальник”, яке обслуговує Щорський міський полігон твердих побутових відходів, не забезпечено розроблення нормативно-розпорядчих документів, ущільнення проводиться періодично, присипка шаром ґрунту не проводиться, допускається спалювання відходів. 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації, що значно збільшує навантаження на об’єкти видалення відходів. Основну масу відходів як вторинної сировини складають тара (упаковка) від продуктів харчування та продукції споживання населенням. Система збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації ресурсно-цінних відходів в області розвинута недостатньо. Органами місцевого самоврядування не в повній мірі виконуються повноваження, надані Законом України “Про відходи” щодо створення необхідних умов для стимулювання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини. Про це свідчать незначні обсяги переробки вторинної сировини спеціалізованими підприємствами через відсутність достатніх потужностей. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються. Діяльність щодо заготівлі та переробки відходів, які мають ресурсну цінність, в основному, зосереджена в 118

мм. Чернігові, Ніжині, Прилуках. Вказані суб’єкти здійснюють заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою їх на переробні підприємства. В інших районах області система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер. Спеціалізоване підприємство ВАТ "Екологія" здійснює діяльність з заготівлі та переробки найбільшого переліку відходів як вторинної сировини і має в своєму складі дві філії та значну кількість приймальних пунктів. За наявними даними здійснюють діяльність, пов’язану із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та мають відповідні ліцензії: ВАТ "Екологія", ТОВ "Чернігів Еко Втор", ТОВ "Слов’яни", ПП "Гранпласт", СПД Крюков, ТОВ "Аметист" (всі м. Чернігів), ПП "Озон" (м. Прилуки), ПП "Ламінат" (м. Корюківка). Згадані суб’єкти господарювання здійснюють заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою на переробні підприємства. На території області підприємства ТОВ “Радікал-Імпекс”, ВАТ “Мена ПАК” та ТОВ “Слов’яни” здійснюють переробку макулатури (виробництво туалетного паперу, гофрокартону) та ТОВ "Слов’яни", ТОВ "Чернігів Еко Втор" - подрібнення і гранулювання полімерів. В області налічується 16 виробників продукції в тарі (упаковці) у яких утворюються відходи, що підлягають переробці та утилізації як вторинна сировина. Зазначені суб’єкти господарювання не мають власної інфраструктури щодо збору та утилізації використаної тари, яка утворюється в результаті споживання їхньої продукції. Незначні обсяги ресурсно-цінних відходів, які, в основному, утворюються за рахунок відходів технологічних процесів, передаються заготівельним організаціям, що займаються їх збиранням та переробкою. Аналіз наявної інформації показує, що при впровадженні ефективної системи організації збирання і заготівлі відходів обсяги їх перероблення, в перспективі, можуть зрости: макулатури до 3-4 тис. т, полімерів до 3-4 тис. т, склобою до 8-10 тис.т. на рік. Досягнення вказаних показників можливе за рахунок забезпечення роздільного збирання відходів, будівництва сміттєпереробних комплексів та розвитку підприємств, які здійснюють переробку відходів. 9. 9.1.

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Екологічна безпека як складова національної безпеки

Природні небезпеки представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру. У 2007 році продовжувалась активізація екзогенних геологічних процесів, яка викликала формування надзвичайних ситуацій. Найбільшу небезпеку для об’єктів 119

економіки та життєдіяльності людей становили зсуви, абразія, підтоплення земель і населених пунктів. Найбільш активного розвитку серед них набули зсуви та процеси підтоплення. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Бахмацького, Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського Чернігівського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. Близько 37 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 21 кв. км. На території Чернігівської області постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 1391 садиба, 46 сільських населених пунктів, загальною площею підтоплення 1295,38 га. У стані постійного та сезонного підтоплення природного походження в залежності від кліматичних, інженерно – геологічних умов перебувають 905 садиб, загальною площею 756,57 га. Техногенно-екологічна небезпека в області пов’язана з із наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. У 2007 році на території області функціонувало 32 хімічно небезпечних об’єкти, на яких зберігається та використовується 541,3 тонни небезпечних хімічних речовин, з них аміаку – 276,93 т, хлору – 7,2 т, інших небезпечних хімічних речовин – 255,0 т. Ці об’єкти розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІ ступінь - 3 об’єкти, ІІІ - 17 об’єктів, ІУ – 12 об’єктів. У прогнозованій зоні можливого хімічного зараження мешкає понад 4,654 тис. осіб, що складає 4 % від загальної чисельності області. Найбільше хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у м. Чернігові, м. Прилуки. З метою безумовного дотримання вимог екологічної безпеки та на виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2007 року видано 32 дозволи на поводження з отруйними речовинами. В 2007 році виникло 2 аварійні ситуації пов’язані з використанням отруйних речовин, які включені до переліку отруйних речовин діяльність з якими проводиться при наявності дозволу: 15.06.2007 р. о 14 годині 05 хвилин на ВАТ “Чернігівський молокозавод” внаслідок прориву прокладки кришки картера аміачного компресора HF-811 зафіксовано факт аварійного викиду парів аміаку в атмосферне повітря в кількості 5 кг. Черговою зміною цеху на протязі 1-2 хвилин шляхом перекриття вхідного та вихідного трубопроводів виток було припинено. Проведено обрахунок розмірів шкоди та пред’явлено претензію на відшкодування збитків заподіяних державі на суму 102 грн. 09 коп. 03.09.2007 р. о 4 годині 15 хвилин на ЗАТ "Чернігівський м'ясокомбінат" в результаті обвалу стіни в компресорному цеху стався порив трубопроводу, що 120

привело до аварійного викиду парів аміаку в атмосферу із системи охолодження. Пошкодження було зафіксоване, подача аміаку перекрита. О 1300 годині наслідки надзвичайної ситуації було локалізовано. Зафіксовано факт аварійного викиду парів аміаку в атмосферне повітря в кількості 50 кг. Розмір шкоди, заподіяної державі в результаті наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, становить 1021 гривень. Керівництву ЗАТ "Чернігівський м'ясокомбінат" пред'явлено претензію на відшкодування збитків. Разом з тим, зареєстровано 2 некласифіковані надзвичайні події, пов’язаних з хімічною небезпекою: У березні в лісосмузі мікрорайону „Масани” м. Чернігова місцевими жителями було виявлено 8 металевих бочок вагою 35 кг кожна з нітрофеном. Спеціалістами державного управління охорони навколишнього природного середовища в області бочки були упаковані в поліетиленові мішки та доставлені на тимчасове зберігання на майданчик полігону твердих побутових відходів м. Чернігова. У серпні на залізничній станції "Ніжин" із цистерни, яка була відправлена з м. Новополоцьк (Білорусь) до м. Суми (ВАТ "Сумихімпром"), стався виток 20 л сірчаної кислоти через випускний клапан. Причина витоку висока температура повітря. За допомогою пожежного потягу зроблено охолодження цистерни водою із спеціальної ємності. Виток кислоти було припинено. Цистерну було направлено до місця призначення. Крім того, на території області зареєстровано 9 випадків виявлення ртуті загальною вагою 1232 г: - 20 лютого в м. Чернігові по вул. Щорса, 43 виявлено розлив 100 г ртуті; - 19 березня в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 195 виявлено 2 ємності ртуті загальною вагою 10 кг; - 13 липня в м. Прилуки по вул. Щорса, 140 в гаражному кооперативі „Чайка” виявлено розлив 150 г ртуті; - 7 вересня в м. Чернігові по вул. Заводській, 34 в нежитловому будинку виявлено 150 г ртуті; - 12 вересня в м. Чернігові по вул. Музикальній, 2А на території ПТУ №6 виявлено ємність зі ртуттю вагою 500 г; - 17 вересня в м. Чернігові по вул. Індустріальній, 11 на території ВАТ „Будіндустрія” виявлено ємність із ртуттю вагою 1 кг; - 11 жовтня в м. Чернігові по вул. Суворова, 33, кв. 1 виявлено розлив 5 г ртуті з розбитого медичного термометру; - 24 жовтня в м. Прилуки, вул. Київська, 56 в Прилуцькій міській лікарні стався розлив 2 г ртуті з розбитого медичного термометру; - 7 листопада в с. Южне Ічнянського району виявлено розлив 50 г речовини, схожої на ртуть. В усіх випадках, де був розлив ртуті, проведено демеркуризацію, виявлену ртуть відправлено на утилізацію. 121

В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки, яких щорічно утворюється біля 10 тис. тонн. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Залишається напруженою ситуація із розміщенням золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП “Чернігівська ТЕЦ”, де накопичено понад 2,0 млн. тонн золи, вільних площ для подальшого розміщення золи немає. Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть понад 900 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Враховуючи накопичений досвід щодо поводження з непридатними пестицидами і агрохімікатами та існуючу вірогідність створення чинників соціальної напруги в регіонах місць їх розташування, Держуправління вважає за доцільне проведення повного знешкодження отрутохімікатів, що накопичились на території області. Через відсутність коштів не реалізується проект утилізації рідких токсичних промислових відходів на ставках-накопичувачах, що розташовані на полігоні твердих побутових відходів біля с. Масани Чернігівського району. У ставках-накопичувачах розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів, які негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. Полігон ТПВ в м. Чернігові функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але у зв'язку з відсутністю альтернативних варіантів, його експлуатація продовжується. Розглядається можливість створення сміттєпереробного заводу де б здійснювалася утилізація не тільки відходів міста, а і тих, що вже нагромаджені на полігоні. На даний час площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття ґрунтом, виконуються недостатньо. Біля об’єкту розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом ґрунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання. Характеристика найбільших забруднювачів в сфері поводження з відходами представлена в таблиці 9.1. Табл. 9.1 Найбільші забруднювачі в сфері поводження з відходами Пор. №

Назва підприємства

Показники

122

КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова". Об’єкт комунальної власності передано в оренду приватній фірмі Ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада Полігон ТПВ м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

Накопичено відходів (зола) - 2327,2 тис. тонн Накопичено небезпечних відходів - 130 тис. тонн Накопичено відходів – 4578,6 тис. тонн

Поступове нарощування обсягів виробництва, відновлення роботи багатьох об'єктів в умовах зношеності основних фондів та недостатньої забезпеченості очисним обладнанням для уловлювання та утилізації забруднюючих речовин, як і в попередні роки роздержавлення промислового сектору економіки є основними причинами наявності на підприємствах проблем щодо стану природоохоронної діяльності у сфері охорони атмосферного повітря. Все це ускладнюється виникненням значної кількості малих підприємств різних форм господарювання, низьким рівнем вимогливості керівників до екологічної безпеки виробництва та фахової компетенції працівників. Тенденція до зменшення загальних обсягів викидів в атмосферне повітря, починаючи з 2002 р. змінилась на тенденцію до їх збільшення. У 2007 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становила 91,517 тис. т, що складає менше 1 % обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2006 роком в 2007 році загальні викиди збільшились на 6,286 тис. тонн або на 6,87%. В 2007р. викиди від стаціонарних джерел 434 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 39,035 тис. тонн, що на 1,124 тис. тонни менше, ніж в минулому році. Зменшення викидів в атмосферне повітря пов’язано зі зменшенням кількості використання твердого палива за рахунок збільшення спалювання природного газу. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова", підприємства нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, на які припадає 45% викидів від загального об’єму викидів від стаціонарних джерел області. Основним забруднювачем області залишається КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ "Фірми ТехНова" викиди в атмосферне повітря якої складають біля 30% від стаціонарних джерел викидів області та біля 90% від викидів по місту Чернігову. В 2007 році в атмосферне повітря підприємством було викинуто 11,4 тис.тонн забруднюючих речовин. Протягом 2007 року видано 112 дозволів на викиди в атмосферне повітря від джерел забруднення в яких встановлюються вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до затверджених нормативів граничнодопустимих викидів, в разі перевищення нормативів встановлюються терміни їх досягнення. 123

Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах. 3 71 комплексу очисних споруд загальною потужністю 194,462 тис. куб. м/добу, 52 працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Загальний скид забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти у 2007 році становив 29457,964 тонни. Сімнадцять підприємств області допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області в обсязі 27,30 млн. куб. м. Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, В'юниця, Іченька, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. У створах нижче скиду з очисних споруд для водойм рибогосподарського призначення по амонію сольовому, фосфатах, залізу загальному, завислих речовинах, органічних речовинах та БСК відмічається перевищення граничнодопустимих концентрацій. В Чернігівській області налічується біля 1 тисячі суб’єктівводокористувачів. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. За звітний період Держуправлінням видано 101 дозволів на спецводокористування, при цьому доведено 17 нормативів ГДС. Залишається гострою проблема охорони підземних водоносних горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські свердловини. На кінець звітного року потребували тампонажу 446 артезіанські свердловини, з них – 295 шт. безгосподарські. Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 3,5 млн. грн. Для вирішення невідкладених екологічних проблем в сфері використання водних ресурсів переліком видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік передбачається виділення 932 тис.грн. Головною проблемою трубопровідного транспорту, що суттєво впливає на стан техногенної безпеки, є наявність значної кількості основних засобів виробництва із понаднормативними строками експлуатації; з терміном понад 30 років працює близько 680 км газопроводів та 290 км нафтопроводів. Підвищену екологічну безпеку становлять трубопроводи, резервуарні парки нафтопродуктів, зливно-наливні естакади, газонаповнювальні компресорні станції, тощо. Незадовільний стан трубопроводів призводить до їх розгерметизації і супроводжується розливом і потраплянням нафтопродуктів у ґрунт, забрудненням поверхневих та ґрунтових вод. Основними причинами такого стану залишаються неякісне виконання будівельно-монтажних робіт, низька якість труб, порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної 124

корозії. Більшість діючих об’єктів потребують реконструкції і модернізації, оснащення їх сучасним ефективним обладнанням. Безпечній експлуатації газо-, нафто- та продуктопроводів зашкоджує порушення охоронних зон, в яких ведеться будівництво житла, дачних масивів та інших об’єктів, а також розукомплектування та розкрадення вузлів, деталей на об’єктах газо-, нафто- та продуктопроводів. Протягом 2007 року надзвичайних ситуацій на нафто-, газо- і продуктопроводах не виникло. Разом з тим, внаслідок поривів на газо- і продуктопроводах сталося 2 резонансні події: - 14 серпня між с.Остапівка та с. Хортиця Варвинського району на відстані 6 км від Гнідинцівського газопереробного заводу внаслідок несанкціонованої врізки невідомими особами стався виток газу на газопроводі „Артюхівськ-Талалаївка-Гнідинці”. - 17 серпня біля шлюзу ПК 826-25 на території Сядринської сільської ради Корюківського району в р. Убідь було візуально виявлено забруднення води зі зміною кольору та відчутним запахом. Існують факти негативного впливу на навколишнє природне середовище діяльності підрозділів Міністерства оборони України а після ліквідації деяких з них залишились значні джерела забруднення, які до цього часу не ліквідовані. На території військової частини А 1479 (м. Ічня) здійснюється зберігання боєприпасів (на час перевірки зберігалось 166 тис. т боєприпасів) та проводяться роботи по вилученню порохів, які непридатні до використання. Станом на 01.01.2007 року на технічній території В/Ч А1479 (сховище № 43) зберігалося 360,302 тонни артилерійських порохів з утилізованих боєприпасів. Згідно звіту про результати випробувань зразків порохів утилізованих боєприпасів В/Ч А1479, що виконаний відділом вибухових речовин і порохів В/Ч А1400, частину їх було визнано хімічно нестійкими та непридатними до використання. На сьогоднішній день питання безпечного поводження з накопиченими на території В/Ч А1479 порохами зрушилось з місця - розпочато їх вивіз на утилізацію на Казенний завод “Зірка” м. Шостка. Але станом на 01.01.2008р. вивезено лише 57,54 т порохів. Забруднення грунтів та підземних вод нафтопродуктами на території колишньої військової частини А-2816 сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу у період з 1954 по 1991 роки. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів та зроблено висновок про необхідність прийняття термінових заходів для локалізації і ліквідації негативних наслідків із метою недопущення подальшого поширення нафтопродуктів. В 2007 році ТОВ “ЕкоГідроГео” розроблений робочий проект "Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816”, який включає: 125

Етап-1. Виконання негайних природоохоронних заходів, що включають будівництво системи вертикального дренажу і проведення комплексу очисних робіт. На територіях складів пального №1 та №2 планується обладнання ділянок з активною системою очищення ґрунтових вод і ґрунтів. На ділянці трубопроводу передбачається будівництво ставка біоочищення та горизонтального дренажу з метою більш швидкого очищення ґрунтів та ґрунтових вод. Призначення ставка – інтенсифікація процесу поверхневого випаровування НП, створення умов для існування аеробних мікроорганізмів нафторедуцюючого класу. Етап –2. Виконання після ліквідаційного обстеження території і визначення необхідної кількості спостережних свердловин для проведення моніторингу і контролю гідросфери. Проведення демонтажу частини споруд, ліквідаційного тампонажу непотрібних свердловин. Загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис.грн. в цінах 2007 року, з них вартість будівництва складає 2237 тис.грн., обладнання – 376 тис.грн. Незважаючи на безсумнівну користь та необхідність реалізації вказаного проекту, джерела його фінансування на сьогодні не визначено. Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Уточнюючі обстеження, проведені в 2003-2006 роках свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення ґрунтів. Середній рівень гамафону по області становить 10-14 мкР/год. Для покращення ситуації в сфері охорони навколишнього природного середовища та стабілізації екологічної безпеки в 2008 році Держуправлінням будуть сконцентровані зусилля на вирішення таких основних проблем: 1. Забезпечення ефективної роботи очисних споруд та проведення своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна. 2. Впровадження сучасних технологій та обладнання для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 3. Вжиття заходів по недопущенню забруднень підземних водоносних горизонтів. 4. Поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання вторинних ресурсів, утилізація відходів в місцях їх утворення шляхом застосування комплексних схем використання відходів як вторинної сировини. 5. Вирішення питання утилізації відходів шляхом впровадження сучасних технологій їх збирання, вилучення, переробки та знешкодження. 6. Створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур для створення системи збору та утилізації відходів. 7. Впровадження та функціонування системи моніторингу навколишнього середовища. 9.2.

Об'єкти підвищеної екологічної безпеки 126

Загальний стан техногенно-екологічної безпеки області обумовлений наявністю на її території 682 потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. Найвища імовірність виникнення НС зберігається на хімічно небезпечних об’єктах та об’єктах комунального господарства. Перелік екологічно небезпечних об’єктів області, аварії на яких можуть спричинити негативний вплив на об’єкти довкілля представлений в таблиці 9.2. До переліку включено КЕП „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова”, ВАТ „Чернігівське Хімволокно”, КП „Чернігівводоканал”, які входять до 100 найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні. Табл. 9.2. Перелік екологічно небезпечних об’єктів області Пор. №

Назва об’єкту

1. 2.

КЕП „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова” ВАТ „Чернігівське Хімволокно”

КП „Чернігівводоканал”

4. 5. 6. 7.

ВАТ „Чернігівавтодеталь” ВАТ „ЧеЗаРа” ЗАТ „КСК „Чексіл” ВАТ ЧРМЗ „Жовтневий молот” Полігон твердих побутових відходів Чернігівської міської ради Ставки-накопичувачі рідких промислових відходів підприємств

8. 9. 10.

ДКП „Бахмач-Водсервіс”

11. 12. 13.

ЗАТ „Бахмачконсервмолоко” ТОВ „Бахмач-м’ясо” ВАТ „Бобровицький молокозавод”

14.

ВАТ „Бобровицький райагрохім”

15.

ТОВ „Новобиківський цукровий комбінат” Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ „Укрнафта”

16. 17.

КП „Варва-Водоканал”

18.

Городнянське ВУЖКГ (очисні споруди)

19.

КП „Козелецьводоканал”

20. 21. 22. 23. 24.

Куликівське ВУЖКГ (очисні споруди) ВАТ „Парафіївський цукровий завод” ВАТ „Корюківська фабрика технічних паперів” Філія „Менський сир” ППКФ „Прометей” ЗАТ „Новгород-Сіверський м’ясокомбінат” Полігон твердих побутових відходів Ніжинської міської ради ДП НП „Очисні споруди” КП НУВКГ Мринське виробниче управління підземного зберігання газу ВАТ „Носівський цукровий завод” АТ Тютюнова компанія „В.А.Т-Прилуки” Полігон твердих побутових відходів Прилуцької

25. 26. 27. 28. 29. 30.

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Виробництво електричної енергії Виробництво хімічних волокон Надання послуг з водопостачання та водовідведення Виробництво автомобілів та запчастин Виробництво електронних приладів Виробництво тканин Виробництво устаткування

комунальна колективна

Видалення відходів

комунальна

Видалення відходів

комунальна

Надання послуг з водопостачання та водовідведення Виробництво продуктів харчування Виробництво продуктів харчування Виробництво продуктів харчування Зберігання заборонених, непридатних до використання та неопізнаних хімічних засобів захисту рослин Виробництво цукру Переробка природного газу Надання послуг з водопостачання та водовідведення Надання послуг з водовідведення Надання послуг з водопостачання та водовідведення Надання послуг з водовідведення Виробництво цукру Виробництво шпалер Виробництво продуктів харчування Виробництво продуктів харчування

комунальна колективна колективна колективна колективна

комунальна колективна колективна колективна колективна колективна державна комунальна комунальна комунальна комунальна колективна колективна колективна колективна

Видалення відходів

комунальна

Надання послуг з водовідведення

комунальна

Зберігання природного газу

державна

Виробництво цукру

колективна

Виробництво тютюнових виробів

колективна

Видалення відходів

комунальна

127

Пор. №

31.

Назва об’єкту

міської ради ДП „Заводу „Упак” ВАТ „Пластмас-Прилуки”

32.

КП „Прилукитепловодопостачання”

33.

АТ „Линовицький цукровий завод” „Красний” Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ВАТ „Петрівський крохмально-паточний комбінат”

34. 35. 36.

Щорське ЗАТ „Комунальник”

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Виробництво полімерних виробів

колективна

Надання послуг з водопостачання та водовідведення Виробництво цукру

комунальна колективна

Транспортування природного газу

державна

Виробництво крохмалю

колективна

Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна

9.3. Радіоекологічна безпека Чернігівська область одна з небагатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Стан радіаційної безпеки, в основному, характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на Чорнобильській АЕС та наявністю закритих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів, еталонних та контрольних джерел. Радіаційний стан територій, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи, на сьогодні, стабілізувався і формується, в основному, під впливом довгоживучих радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90. В області джерела іонізуючого випромінювання використовуються у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела. Основна маса радіоактивних відходів, накопичених в області, утворилась в результаті закінчення терміну експлуатації ДІВ, які використовувались на підприємствах, установах та організаціях. В зв’язку з реорганізацією, перепрофілюванням напрямків господарської діяльності, захороненням відпрацьованих ДІВ на спецкомбінатах, відмовою від використання джерел іонізуючого випромінювання деякими підприємствами, в області налічується 23 суб’єкти господарювання (крім медичних установ), які використовують в своїй діяльності 140 ДІВ. Дані наведені в таблиці 9.3

128

Пор. №

Табл. 9.3. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) (без урахування медичних закладів)

1. 2.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

м. Чернігів, Чернігівське відділення державного геологорозвідувального інституту м. Чернігів, ВАТ “Чернігівське Хімволокно"

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються Кількість джерел загальна радіаційний фон на території іонізуючого активність ДІВ, підприємства, мкЗв/год випромінювання, од. Бк

Рентгенівське випромінювання

36,08*1010

26,0*1011

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів

9,94*109

м. Чернігів, ВАТ "Чернігівгаз"

м. Чернігів, ВАТ "ЧеЗаРа"

6. 7. 8. 9.

м. Чернігів, Чернігівській державний центр стандартизації, метрології і сертифікації м. Чернігів, ВАТ "Чернігівський завод металоконструкцій та металооснастки" м. Чернігів, ВАТ «Облтеплокомуненерго» м. Чернігів, Чернігівський технологічний інститут м. Чернігів, ДП “Чернігівський експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці України”

2 1

Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання

10.

м. Чернігів, ВАТ "Чернігівгазбуд"

Рентгенівське випромінювання

11.

м. Чернігів, Чернігівська митниця

7,4*105

12. 13. 14 15.

16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

м. Чернігів, Чернігівське відділення ЗАТ “САН Інтербрю Україна" м. Чернігів,Інститут с/г мікробіології УААН Чернігівська область, м. Прилуки, НГВУ "Чернігівнафтогаз" Чернігівська область, м. Прилуки, Будівельне управління № 1 АТФ "Укргазбуд" Чернігівська область, м. Прилуки, ТОВ "Будівельне управління № 1Прилуки" Чернігівська область, м. Прилуки, АТ Т/К "ВАТ- Прилуки" Чернігівська область, м. Ніжин, ВАТ "Ніжинський механічний завод" Чернігівська область, м. Ніжин, НВК "Прогрес" Чернігівська область, м. Ніжин, Експедиція по геофізичним дослідженням свердловин Чернігівська область, м. Ніжин, ТОВ "Граф" Чернігівська область, м. Бахмач, ВАТ "Полімермаш" Чернігівська область, смт. Варва, Гнідинцівський газопереробний завод

в межах встановлених параметрів

3 2 2

1 1

13 20 1 2

Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання 33,2*1011 37,0*105 Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання

в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів в межах встановлених параметрів

9.3.1. Радіоактивне забруднення територій В області відсутні території, забруднені техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Техногенне забруднення радіонуклідами 129

внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС розподілено таким чином: цезієм-137 вище 1 Кі/км2, складає 177,2 тис.га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис.га, лісів 74,735 тис.га, населених пунктів - 107 шт. Забруднення території стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 складає 2339,8 тис.га, в тому числі с/г угідь - 1782,915 тис.га, населених пунктів - 867 шт. Уточнюючі обстеження територій, проведені в 2003-2007 роках, свідчать про деякі зниження показників щільності забруднення ґрунтів. Забруднені землі не виведені із сільськогосподарського виробництва, отримана продукція проходить обов’язковий радіаційний контроль. Дані щільності забруднення ґрунтів сільгоспугідь області наведені в таблиці 9.4. Табл. 9.4. Щільність забруднення ґрунтів сільгоспугідь радіонуклідами Угіддя

Всього сільгоспугідь (тис. га) %

Обстежена площа, тис. га

1836,7

Щільність забруднення цезієм-137 (Кі/км2)

Щільність забруднення стронцієм-90 (Кі/км2)

до 1

1-5

5-15

вище 15

до 0,02

0,02-0,15

0,15-3,0

вище 3,0

1786,3

47,3

2,9

0,2

82,4

1689,9

63,9

0,5

100

—

в т.ч. рілля

1393,7

1366,2

26,7

0,8

1366,2

54,2

1290,8

39,7

% сіножаті і пасовища %

100

—

443,0

420,1

20,6

2,1

0,2

19,2

399,1

24,2

0,5

100

—

Найбільш забруднені 7 районів - райони прилеглі до 30 км зони «відчуження» (Козелецький, Чернігівський, Ріпкинський) та північно-східні райони (Семенівський, Корюківський, Сосницький, Н.-Сіверський). Забруднення цезієм-137 угідь Семенівського району складає 34%, Ріпкинського - 14%, Корюківського - 9%. В Козелецькому, Чернігівському, Сосницькому та Н.-Сіверському районах забруднення ґрунту було поширене на 5-8% сільгоспугідь. Забруднення стронцієм-90 найбільш поширилось в Козелецькому районі - 31%, Ріпкинському-23%, Чернігівському - 11%. На території області середній рівень гама-фону становить 10-14 мкР/год. Підвищений рівень зафіксовано поблизу населених пунктів Редьківка, Губичі Ріпкинського району - 24-82 мкР/год, Озереди Корюківського району - 38-40 мкР/год, Пакуль Чернігівського району - 32-36 мкР/год. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населені пункти на території семи районів області. Дані представлені в таблиці 9.5.

130

Табл. 9.5. Розподіл населених пунктів області по зонам радіоактивного забруднення Найменування району 2

Козелецький Корюківський Н.-Сіверський Ріпкинський Семенівський Сосницький Чернігівський Разом

1 1

Зони радіоактивного забруднення 3 4

3 3 15 13 1 23 58

37 25 4 54 40 6 19 185

Всього населених пунктів, шт.

Кількість жителів зон забруднення, чол.

в т.ч. дітей

40 28 4 70 53 7 42 244

27425 16903 1251 20695 13906 2079 12858 95117

4874 3698 217 3967 2684 296 2297 18033

Майже 1,8 тис. кв. км території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в т.ч. 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. Найбільш негативний вплив припадає на ліси, де забрудненість складає більш, ніж 19 % держлісфонду. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 – дев’ять, стронцієм-90 – всі. Радіологічною службою обласного управління лісового та мисливського господарства, нарівні з обстеженням безпосередньо деревини та виробів з неї, проводиться обстеження лісових масивів в місцях випасання приватної худоби, заготівлі сіна, збору ягід та грибів. Об’єктами досліджень є дикорослі ягоди, плоди, їстівні гриби, кормові трави. Спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинної продукції радіонуклідами проводиться з 1986 року Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість” в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. Моніторинг радіологічних даних проводиться в ґрунті та рослинницькій продукції, які характеризуються такими показниками: - рівень гама-фону – 10-13 мкР/год; - щільність забруднення радіо цезієм – 0,19-0,71 Кі/кв.км; - щільність забруднення радіостронцієм – 0,02-0,26 Кі/кв.км; - відношення щільності забруднення цезієм-137 та стронцієм-90 в орному шарі – 1,6-7,0 За результатами дозиметричних вимірювань гамма-фон в забруднених районах на сьогодні складає від 8 до 82 мкР/год. В цілому погодно-кліматичні та ландшафтно-геохімічні особливості забруднених територій області (велика кількість земель з торф’яно-болотяними та дерново-підзолистими ґрунтами в умовах підвищеної зволоженості) сприяють підвищенню біологічної доступності радіонуклідів та міграції їх по біологічних ланцюжках. В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Визначення кількості забрудненої 131

продукції дозволяє скласти оцінку радіаційної ситуації регіону. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинної продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження, в основному вони стабілізувались. Незважаючи на переважно низькі рівні забруднення радіонуклідами харчової продукції місцевого виробництва, ще відмічаються випадки перевищення допустимих рівнів (ДР-2006) вмісту радіоцезію в продукції тваринного і рослинного походження. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Кі/кв.км (Козелецький, Корюківський, Ріпкинський та Семенівський райони). Вирішення проблем забруднення територій можливе на підставі результатів ретельного радіаційного моніторингу ґрунтів сільськогосподарських угідь і продукції. Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують "ефект розбавлення". Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше. 9.3.2. Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи (далі РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Суб’єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО "Радон". Відповідно до розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації липні 2007 року була проведена інвентаризація радіоактивних відходів на підпорядкованій території. В результаті проведеної роботи було виявлено 4 суб’єкта діяльності у сфері використання ядерної енергії, у яких зберігаються радіоактивні відходи, що утворились в результаті закінчення термінів експлуатації ДІВ. Всього було виявлено 534 одиниці РАВ. Дані наведені в таблиці 9.6.

132

Табл. 9.6. Перелік підприємств-власників РАВ на території Чернігівської області по результатах інвентаризації 2007 року Пор. №

Місце знаходження обєкту

Назва обєкту

м. Чернігів

ВАТ "ЧеЗаРа"

м. Чернігів

Чернігівська митниця

м. Ніжин

ТОВ "Граф"

м. Ніжин

Ніжинська експедиція по геофізичним дослідженням у свердловинах

РАЗОМ

Тип радіовипромінюючого приладу

пожежоповідомлювачі типу РИД-6М Прилад "Бастер" пожежоповідомлювачі типу РИД-6М нейтронні трубки типу ТНТ-1411

Радіоактивна речовина

Кількість РАВ, шт.

плутоній-239

510

Барій-133

плутоній-239

тритій-3

2 534

Вказані радіоактивні відходи підлягають захороненню на спеціалізованих підприємствах, що і було запропоновано зробити керівникам підприємств. Зазначену вимогу було виконано ВАТ "ЧеЗаРа", яким проведено передачу радіоактивних відходів на захоронення до Київського спецкомбінату. Таким чином на кінець року залишилось три підприємства у яких зберігається 24 одиниці РАВ. На території області розташовано 3 пункти зберігання відходів дезактивації (ПЗВД), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - "Корюківське" (3,5 км на північний захід від с. Савинки), "Семенівське" (1,5 км на північний захід від с. Красні Лози), "Ріпкинське" (2,0 км на північний схід від с. Губичі), які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення. Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в ЦСЕ КДМСК Українського державного об’єднання "Радон", що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом. Основні види діяльності ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон" на об'єктах: - ремонтно-відновлювальні роботи; - планове обстеження об'єктів. Планове обстеження об'єктів було виконано восени 2007 року силами ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон" із залученням представників СЕС, природоохоронних та державних виконавчих органів за допомогою штатних радіометричних приладів. Станом на 01.12.07р. - технічний стан 3 сховищ відходів дезактивації визнано незадовільним через відсутність, знищення або розкрадання огорожі, в’їздних воріт та знаків “радіаційна небезпека”. Ремонтно-відновлювальні роботи проводяться силами ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон". Радіаційний стан 3 сховищ відходів дезактивації - задовільний, параметри радіаційного контролю не перевищують узгоджені облСЕС «Рівні радіоактивного забруднення поверхні об'єктів, які знаходяться на обліку та контролі ЦСЕ КДМСК Укр ДО "Радон"». Для забезпечення подальшого безпечного функціонування ПЗВД необхідно: - вирішити питання охорони об’єктів від руйнування; 128

- забезпечити моніторинг об’єктів та прилеглої території; - розробити перспективний фінансовий план виконання ремонтновідновлювальних робіт на об’єктах. Характеристика технічного та радіаційного стану об'єктів наведена в таблиці 9.7. Табл. 9.7. Характеристика стану сховищ радіоактивно забруднених відходів дезактивації, розташованих на території Чернігівської області № п/п

Найменування та місце розташування об’єкту

ПЗВД „Корюківський”, 3,5 км на північний захід від с. Савинки ПЗВД „Ріпкинський”, 2,0 км на північний схід від с. Губичі ПЗВД „Семенівське”, 1,5 км на північний захід від с. Красні Лози

Найменування зони радіоактивнозабрудненої території

Технічний стан

Радіаційний стан

навесні

восени

навесні

восени

Зона посиленого радіоекологічно го контролю

Обстеження не проводилось

незадовільний

Обстеження не проводилось

задовільний

Зона посиленого радіоекологічно го контролю

Обстеження не проводилось

незадовільний

Обстеження не проводилось

задовільний

Зона посиленого радіоекологічно го контролю

Обстеження не проводилось

незадовільний

Обстеження не проводилось

задовільний

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1 Ведення сільського господарства в області

Загальна посівна площа сільськогосподарських культур по всіх категоріях господарств під урожай 2007 року склала 960,4 тис. га, що на 7,4 тис. га менше проти минулого року. Зернові культури займали 592,3 тис. га. Картопля і овочі були посаджені на площі 98,8 тис. га. Всіма категоріями господарств намолочено 1650,9 тис. тонн зерна, на площі 571,9 тис. га, урожайність зерна склала 28,9 ц/га. В т.ч. кукурудзи на зерно всіма категоріями господарств області зібрано на площі 146,4 тис. га (143 % до 2006 року), валове виробництво зерна кукурудзи становить 749,7 тис. тонн, урожайність 51,2 ц/га Зібрана площа цукрових буряків у 2007 році склала 13,4 тис. га, валовий збір коренів становить 413,3 тис. тонн, урожайність 308 ц/га. Зібрана площі льону довгунцю 5,4 тис. га, що на 2,2 тис. га менше проти 2006 року, валовий збір льонотрести становив 15,9 тис. тонн, при середній урожайності 2,9 ц/га.

129

Всього картоплі всіма категоріями господарств області було зібрано на площі 86,9 тис. га, валове виробництво картоплі становить1610,2 тис. тонн, середня урожайність 185 ц/га. Інформація щодо валового збору сільськогосподарських культур надана у таблиці 10.1, 10.2. Інформація щодо розвитку тваринництва в області надана в таблицях 10.3, 10.4, 10.5.

130

Табл. 10.1. Валовий збір сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Усі зернові культури

Цукрові буряки (фабричні)

Соняшник на зерно

Льон-довгунець (волокно)

Картопля

11082 17372 12486 8323 10832 12377 10573 18681 15947 12967 16509

8805 10455 7468 3414 3574 4497 4764 5764 6951 7892 4133

15 22 24 66 35 62 116 62 122 135 126

208 287 153 37 45 40 56 84 61 14 16

21192 15976 12443 14711 13084 11497 15216 15718 12583 14785 16102

Овочі

Кормові коренеплоди

Кукурудза на силос і зелений корм

2004 1757 2064 1749 1613 1671 1735 1764 1621 1928 1937

7200 20794 7843 2748 2874 3328 3458 3973 3789 4342 4582

33741 52015 19889 10639 8639 7087 7324 6308 6211 4713 5101

Усього трав на сіно однорічних

багаторічних

249 378 264 184 386 262 274 404 531 498 414

919 2617 2554 1111 1421 982 1031 1230 1040 1269 1213

Плоди та ягоди

913 339 519 251 181 241 212 200 119 113 164

Табл. 10.2. Валовий збір зернових культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Усі зернові культури

11082 17372 12486 8323 10832 12377 10573 18681 15947 12967 16509

у тому числі пшениця

жито

озима

яра

озиме

яре

3848 8043 4299 2006 2666 3470 938 3724 3453 2699 3698

16 6 176 348 422 401 487 612 586 664 525

1573 2322 2103 1611 2561 2629 1408 3058 2354 1143 1299

– – – 2 1 1 2 0 0 0 0

ячмінь ярий

овес

просо

гречка

кукурудза на зерно

зернобобові

2841 3267 2912 1202 1621 1829 1814 2194 2094 2002 2002

1352 1551 1534 1331 1530 1350 1378 1496 1464 1167 1020

143 77 100 165 56 39 68 55 36 26 39

366 363 197 306 176 94 121 136 158 91 135

471 737 488 1092 1504 2239 3946 6953 5327 4785 7497

469 1006 586 241 276 308 378 444 467 387 285

131

Табл. 10.3. Чисельність худоби в усіх категоріях господарств (на початок року, тис. голів) Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

763,7

689,7

584,0

504,4

484,6

451,0

384,1

356,2

345,1

325,3

294,8

340,8

318,9

285,6

258,1

254,7

236,1

216,7

206,9

196,6

180,0

170,0

388,3 55,9 43,6

378,7 52,5 41,2

358,8 50,1 39,3

275,1 52,2 39,1

288,7 52,7 37,4

304,1 51,8 36,4

245,7 49,2 33,5

224,5 47,4 30,7

249,0 42,7 28,2

282,3 37,9 26,7

246,4 35,7 24,2

Табл. 10.4. Чисельність худоби в сільськогосподарських підприємствах (на початок року; тис. голів) Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

616,0

540,0

433,5

347,0

321,5

291,8

234,2

212,5

204,2

192,5

173,7

204,4

182,4

149,0

117,9

112,2

96,8

81,0

75,8

71,7

64,9

63,0

148,2 13,8 26,9

136,2 9,5 23,0

121,3 7,0 19,6

76,1 5,3 15,9

85,7 4,3 13,4

96,4 4,1 11,9

65,1 4,0 9,3

64,1 4,1 7,6

86,5 4,0 6,5

122,3 3,2 5,6

110,7 3,0 4,5

Табл. 10.5. Чисельність худоби в господарствах населення (на початок року; тис. голів) Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

147,7

149,7

150,5

157,4

163,1

159,2

149,9

143,7

140,9

132,8

121,1

136,4

136,5

136,6

140,2

142,5

139,3

135,7

131,1

124,9

115,1

107,0

240,1 42,1 16,7

242,5 43,0 18,2

237,5 43,1 19,7

199,0 46,9 23,2

203,0 48,4 24,0

207,7 47,7 24,5

180,6 45,2 24,2

160,4 43,3 23,1

162,5 38,7 21,7

160,0 34,7 21,1

135,7 32,7 19,7

132

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

За останнє десятиріччя обсяги застосування добрив значно зменшились. Різке зменшення обсягів застосування мінеральних добрив досягло найнижчого рівня в 2000 році, коли їх було внесено лише по 10 кг/га посівної площі. З 2001 року в розрахунку на 1 га посіву обсяги внесення туків нарощувались, проте загальна їх кількість залишається на досить низькому рівні. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посівної площі було внесено по 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 тонни органічних добрив, що порівняно з 1986-1990 роками менше, відповідно, в 5,3 і 6,7 разів. Аналіз даних статистичної звітності (форми 29-с.-г. «Збір урожаю сільськогосподарських культур та плодоягідних насаджень в області у 2007 році» і форми 9-б-с.-г. – «Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай 2007 року в сільськогосподарських підприємствах області») показує, що під урожай 2007 року було внесено 35,2 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що на 1,3 тис. тонн більше, ніж у попередньому році. Рівень удобрення 1 га збільшився з 48 до 50 кг на 1 га. Незважаючи на збільшення обсягів застосування туків, компенсація ними виносу основних елементів живлення урожаєм сільськогосподарських культур була дуже низькою і становила: по азоту – 35%, по фосфору – 22%, по калію – 10%. Викликає занепокоєння і співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добрив. Якщо у 1986-1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2007 році це співвідношення дорівнює 1:0,17:0,22. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте такі грунти займають лише 10-15% орних земель. Крім того, недостатнє фосфорне і калійне живлення призводить до погіршення якості багатьох культур: у картоплі зменшується вміст крохмалю, у цукрових буряках – цукру. Через незбалансоване живлення рослини стають більш чутливим до пошкодження шкідниками, слабкіше протистоять екстремальним погодним умовам. Збільшується забур`яненість полів. Порівнюючи рівень удобрення культур в 2007 році з попереднім слід відзначити, що 11 районів області збільшили обсяги застосування туків. Найбільшого приросту в удобренні досягли в Менському районі – 33 кг/га, Сосницькому та Срібнянському районах – 26 кг/га, у восьми районах – зменшення застосування мінеральних добрив, особливо у Бобровицькому районі, де рівень удобрення сільськогосподарських культур зменшився на 3 – 8 кг/га. Аналіз стану удобрення грунтів показав і значну строкатість ситуації по районах. Якщо в Носівському районі рівень застосування туків досяг в середньому 92 кг/га, Варвинському – 86, Менському – 85, 133

Срібнянському – 83, то в Семенівському - 7, Н.-Сіверському та Ріпкинському по 4 кг/га. Збільшується не тільки кількість використаних мінеральних добрив, а й площа, на яку вони вносяться. Якщо у 2000 році мінеральні добрива були внесені на 14% усіх посівів, в 2003 році на 34%, то в 2007 році площа удобрена мінеральними добривами зросла до 55% від загальної посівної площі. У Бобровицькому, Варвинському, Ічнянському, Носівському та Прилуцькому районах площа удобрена мінеральними добривами становить 70-85%. На 1 гектар посівної площі було внесено в середньому 50 кг поживи, з них азоту – 36, фосфору – 6, калію – 8 кг. Складна ситуація з органічними добривами. Рівень їх застосування в 2007 році залишився на рівні минулого року і становить 1,4 т/га. Удобрено органікою лише 39 тис. га, що становить 5% від загальної посівної площі. У Бобровицькому, Варвинському, Носівському, Прилуцькому, Семенівському районах органіки вносять 0,1-0,7 т/га. Науковими дослідженнями встановлено, що для бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах області необхідно вносити на 1 га по 8-10 тонн органічних добрив. Проте таку кількість органіки сьогодні вносять лише 3% господарств. Розрахунок згідно з нормативами можливого виходу гною від наявного поголів`я у великотоварних господарствах і фактичне його внесення показали, що значні кількості органіки недовиробляються або втрачаються. В цілому по області в 2007 році не дійшло до поля 438 тис. тонн гною (31%). В ряді районів ситуація ще гірша. Так, у Варвинському, Носівському, Прилуцькому, Щорському районах втрати гною досягають 69-94%. Науково-обгрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986-1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: під пшеницю 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, цукрові буряки – 400-450, льон-довгунець – 200-220, картоплю – 230-250 кг/га. Однак, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства. Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50 % приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком в агротехнологіях. Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили починаючи з 1993 року формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу. 134

До 1990 року в ґрунтах області спостерігався близький до бездефіцитного баланс гумусу. Пізніше, коли почали знижуватись обсяги внесення органічних добрив, а в результаті спаду урожайності зменшилась кількість пожнивно-кореневих залишків, баланс гумусу став суттєво від`ємним. В середньому по області від`ємне сальдо балансу гумусу в 1996-2000р.р. склало 376 кг, в 2001-2005р.р - 333 кг, в 2007 році - 256 кг, коливаючись від 46 в Срібнянському районі до 478 в Куликівському районі. Основна причина прискорення процесів мінералізації і втрат гумусу – це різке зниження обсягів застосування органічних добрив, за рахунок яких у Варвинському районі на 1 га в середньому утворилось лише 4 кг гумусу, у Носівському – 8, у Прилуцькому – 10 кг/га, Семенівському та Щорському районах, відповідно, 38 і 43 кг на 1 га. В зв`язку з цим найбільш гострою проблемою в землеробстві щодо родючості ґрунту є поповнення їх органічною речовиною. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження наведена в таблицях 10.6 – 10.9 та рис. 10.1.

135

Табл. 10.6. Унесення добрив під сільськогосподарські культури 1990

1996

Загальна посівна площа, тис. га

1418,9

1236,1

Усього внесено в поживних речовинах, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Унесено в ґрунт у поживних речовинах на 1 га, кг: посівної площі удобреної площі

2349,6 1252,8 88,3

193,8 281,0 22,7

166 188

16 69

Усього внесено, тис. тонн Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Унесено на 1 га, тонн: посівної площі удобреної площі

14390,3 256,0 18,0

4806,8 88,3 6,7

10,1 56

3,9 58

2001

2002

2004

2005

2006

2007

900,4 908,3 Мінеральні добрива 87,9 166,5 124,6 224,3 13,8 24,7

2000

794,2

743,9

721,8

699,0

707,6

145,8 195,2 24,6

338,8 382,1 51,4

278,4 279,6 38,7

338,7 358,0 51,2

351,5 392,1 55,4

10 18 71 74 Органічні добрива 1582,5 1608,5 35,8 37,4 4,0 4,1

18 75

46 89

39 100

48 95

50 90

1384,8 35,6 4,5

1069,8 35,0 4,7

1048,1 37,5 5,2

951,8 37,4 5,4

981,9 38,6 5,5

1,7 39

1,4 31

1,5 28

1,4 25

1,8 44

1,8 43

Табл. 10.7. Унесення в ґрунт мінеральних та органічних добрив (на 1 га посівної площі) Мінеральні добрива, кг у тому числі: азотні калійні фосфорні Органічні добрива, т

1990

2000

2003

2004

2005

2006

2007

166

63 36 67 10,1

8 1 1 1,8

27 4 4 1,8

34 7 5 1,4

29 5 5 1,5

36 6 6 1,4

36 6 8 1,4

136

Рис.10.1. Питома вага удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур

88,3

51,4

51,2

55,5

38,7 18,0

1990

13,8 4,0

4,7

5,2

5,4

5,5

2000

2004

2005

2006

2007

Мінеральні добрива

Органічні добрива

137

Табл. 10.8. Унесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, кг) Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури – всього з них під: цукрові буряки (фабричні) льон-довгунець соняшник Картоплю Овочі Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

1990

1996

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

166

146

185 390 312

29 65 85

18 46 38

33 74 68

32 74 65

47 138 79

59 113 106

53 94 108

59 108 116

58 91 91

472 215 – 200 138 151

132 23 – 54 14 8

85 33 2 81 38 5

128 36 9 98 69 7

128 55 14 88 68 5

181 47 23 134 77 8

244 45 26 167 162 12

258 53 35 212 108 9

278 32 59 297 200 11

285 34 50 327 183 12

218

Табл. 10.9. Унесення органічних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, т) Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури з них під: цукрові буряки (фабричні) льон-довгунець соняшник Картоплю Овочі Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

1990

1996

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

10,1

3,9

1,8

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,7

0,7

0,4

0,5

0,7

0,6

0,7

3,3 22,4 14,4

1,8 11,6 10,9

0,8 2,0 3,8

1,1 1,6 4,7

1,0 1,0 4,9

1,5 0,8 2,6

1,0 0,7 3,4

0,9 0,7 2,9

0,8 1,0 2,6

0,8 1,0 1,1

31,4 – – 76,6 57,9 7,0

18,5 – 0,3 85,2 31,6 3,4

9,9 0,0 0,8 61,3 12,2 2,3

9,8 – 0,3 51,4 9,5 2,6

12,2 0,1 1,4 56,0 14,3 2,7

7,0 – 0,4 43,0 7,6 3,0

9,7 – 0,4 37,6 6,8 2,8

9,2 – 0,2 41,0 11,4 3,0

7,7 0,3 1,2 24,3 7,4 2,6

4,5 – 0,8 20,2 8,8 3,2

11,2

10,9

8,2

7,7

9,6

10,6

8,5

11,3

10,1

10,8

138

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Табл. 10.10. Використання пестицидів протягом 2007 року, тонн

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський Всього по області

71,5 115,1 28,2 32,9 5,1 54,4 16,4 10,9 2,8 8,9 28,3 15,1 5,7 39,0 57,8 5,2 3,7 12,6 40,7 6,5 11,1 6,5 578,4

138

11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання Табл. 11.1. Кінцеве споживання окремих видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (без урахування реалізації палива населенню) (тонн)

38814,8 30699,4

9558,7 8869,8

2006 2007

17468,0 10974,6

15557,0 9438,0

2006 2007

7195,2 5252,1

50,2 23,7

2006 2007

89861,3 95401,0

24936,5 28765,8

2006 2007

36175,6 30302,4

570,2 961,4

2006 2007

43933,8 42442,7

209,9 176,6

2006 2007

77893,9 82938,1

2802,8 2891,3

2006 2007

1204,5 1474,8

1100,7 1423,0

2006 2007

943,6 1405,7

943,6 1397,1

2006 2007

3401,5 4620,3

25,1 25,5

інші потреби

2006 2007

Усього, г умов, палива 65593,6 142435,5 1168,0 68988,3 149104,2 703,9 Вугілля кам’яне 10,0 3,0 Торф неагломерований паливний 29.0 Брикети і напівбрикети торф’яні Газ природний, тис. м3 5303,4 19170,9 228,4 6087,8 21270,1 5,0 Дрова для опалення щільн. м3 2199,1 1645,8 32,3 Бензин моторний 1496,3 42173,2 48.0 1478,3 40739,1 41.4 Газойлі (паливо дизельне) 39042,6 35466,2 550,9 40887,0 38733,6 384,3 Фракції середні інші 36,9 41,0 Мазути топкові важкі 8,6 Пропан і бутан скраплені 3257,3 22,3 0,4 4441,5 34,7

на торговельну діяльність

49562,2 52651,8

на будівництво

340831,5 344376,7

на діяльність транспорту

2006 2007

Роки

на сільськогосподарські роботи

усього

на виробництво промислової продукції

Кінцеве споживання

1575,2 1037,1

80497,2 71891,5

339,1 174,6

28907,0 21652,0

62,9 84,8

1819,1 1451,8

156,6 90,4

6988,4 5138,0

825,2 630,9

39396,9 38641,4

960,4 390,3

32445,9 27272,6

6,4 7,3

31,4 41,9

66,9 10,8

96,8 118,2

139

Табл. 11.2. Кінцеве споживання окремих видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти населенням. (тис. тонн) Роки

Вугілля кам’яне Брикети і напівбрикети торф’яні Газ природний, тис. м3 Дрова для опалення щільн. м3 Бензин моторний Газойлі (паливо дизельне) Пропан і бутан скраплені

2006

2007

1,9 17,1 474,9 222,6 49,0 12,9 6,0

0,5 9,2 423,6 232,3 57,1 19,7 6,3

11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива. Роки 2006

1776,1 1087,4 1929,8 1099,7

2007

Узагальнені енерговитрати, тис. тонн умовного палива 1736,1 Котельно-пічне паливо, тис. тонн умовного палива 1107,6 Теплова енергія, тис. Гкал 1595,1 Електрична енергія, млн. кВт-год 1089,6

Структура, %

2007 рік у % до 2006 року

100,0

97,7

63,8

101,9

15,8

82,7

20,4

99,1

11.3. Енергоємність. Показники

Валовий регіональний продукт, млн. грн. Динаміка росту ВРП (у порівняних цінах),% (до попереднього року) Котельно-пічне паливо, тис. т у. п. Динаміка використання котельно-пічного палива, (у % до попереднього року) Теплоенергія, тис. Гкал Динаміка споживання теплової енергії, (у % до попереднього року) Електроенергія, млн. кВт-год. Динаміка використання електроенергії, (у % до попереднього року) Паливоємність, кг. .п./грн. Динаміка зміни паливоємності, (у % до попереднього року) Теплоємність, Мкал/грн. Динаміка зміни теплоємності, (у % до попереднього року) Електроємність, кВт-год/грн. Динаміка зміни електроємності, (у % до попереднього року)

Роки 2006

2007

8950 1087,4 1929,8 1099,7 0,121 0,216 0,123 -

9550 106,7 1107,6 101,9 1595,1 82,7 1089,6 99,1 0,116 95,7 0,167 77,3 0,114 92,7

11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел. Серед відновлювальних джерел енергії в області споживаються дрова та відходи деревообробки, енергія малих рік (Седнівська мала ГЕС ВАТ ЕК „Чернігівобленерго”). Інформація щодо роботи ГЕС у головного управління відсутня. Інформація щодо енергоспоживання на основі відновлювальних джерел наведена у п. 11.1. 142

12. ТРАНСПОРТ 12.1. Пасажирообіг Табл. 12.1. Пасажирообіг за видами транспорту (млн. пас. км) 2007

Транспорт наземний залізничний1 автомобільний2 тролейбусний3 водний3 річковий3 авіаційний

1210,8 1210,2 … 1014,5

–

________ 1

У цій та наступній таблиці показники обчислюються на державному рівні. 2 З урахуванням обсягів автомобільних пасажирських перевезень, виконаних суб’єктами малого бізнесу. 3 У цій та наступній таблиці, згідно із Законом України «Про державну статистику», інформація конфіденційна.

12.2. Вантажообіг Табл. 12.2. Вантажообіг за видами транспорту (млн. т км) 2007

Транспорт наземний залізничний1 автомобільний2 водний3 річковий3 авіаційний

1154,5 942,8 … 942,8

–

___________ 2 З урахуванням комерційних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями.

12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива 12.3. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива)1 (одиниць)

Автомобілі, усього легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні вантажні автомобілі інші транспортні засоби

У тому числі за видами палива стиснений зріджений стиснений природний нафтовий газ газ газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

Усього

тільки бензин

тільки дизпаливо

132442 101440 8232 5351 1827 3618

102066 83200 5053 3774 370 1715

11163 4652 1697 1281 1235 625

8241 7362 131 63 10 116

232 48 80 16 3 25

10560 6178 1261 216 87 1137

180 – 10 1 122 –

9010

5609

1440

307

1551

2964

2345

233

252

130

–

_______________ 1

У цій та наступній таблиці інформація за даними ВДАІ УМВС України в Чернігівській області станом на 1 серпня 2007 р. 143

12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 12.4.Автотранспортні засоби залежно від часу перебування в експлуатації станом на 1 серпня 2007 року (одиниць) Усього

Автомобілі, усього легкові автомобілі вантажнібортові самоскиди сідловітягачі спеціальні вантажніавтомобілі пасажирськіавтобуси іншітранспортнізасоби

132442 101440 8232 5351 1827 9010 3618 2964

За перебуванням в експлуатації з моменту випуску заводом-виготовлювачем до 3 років від 3,1 до 5 років від 5,1 до 10 років більше 10 років

16064 14186 382 88 111 477 546 274

20170 17296 578 70 245 854 723 404

32427 27922 1179 218 374 1372 716 646

63781 42036 6093 4975 1097 6307 1633 1640

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.2 Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля З метою удосконалення системи управління в галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та на виконання Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 року № 90 Держуправлінням було затверджено стандарти надання адміністративних послуг, що надаються профільними підрозділами Держуправління. Це, зокрема, стандарти надання дозволів на:  спалювання сухої рослинності та її залишків;  спалювання порубочних залишків у смугах відводу автошляхів;  спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;  відстріл шкідливих тварин на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду;  проведення селекційного відстрілу мисливських тварин на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;  проведення вибіркового діагностичного відстрілу мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; 144

 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;  розміщення відходів;  поводження з отруйними речовинами;  спеціальне водокористування. Також визначені стандарти надання:  екологічного висновку на право проведення робіт, пов’язаних із заготівлею та переробкою металобрухту;  екологічної картки;  екологічного висновку на право проведення робіт в сфері поводження з небезпечними відходами;  сертифікату екологічного контролю;  екологічного висновку на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами;  висновку щодо методу, умов та порядку проведення обліку мисливських тварин. Вказані документи узагальнють норми діючого законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, встановлють єдину процедуру їх видачі в Держуправлінні. Цими стандартами також визначаються порядок звернення за одержанням дозвільних документів, перелік документів, які необхідно подати заявнику; порядок їх розгляду та видачі дозволів; підстави для відмови у видачі та порядок її оскарження. Затвердження даних стандартів значно спростило процедуру одержання дозвільних документів для заявників, і організаційно покращило роботу Держуправління в даному напрямку. 13.3 Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Важливою структурною ланкою екологічного законодавства є нормативні акти екологічного змісту, що приймаються місцевими органами державної виконавчої влади. Вони більш безпосередньо відображають екологічні ситуації взагалі і стан конкретних екологічних об’єктів, а тому є найбільш актуальними. Так, у 2007 році Держуправлінням були розглянуті та запропоновані на погодження Чернігівській ОДА проекти Загальнодержавних програм розвитку заповідної справи на період до 2020 року та збереження біорізноманіття України на 2007 – 2025 роки. За ініціативи Держуправління 28 серпня 2007 року було укладено Угоду про спільну діяльність між суб’єктами системи моніторингу довкілля Чернігівської області. Метою її підписання є збирання, накопичення, опрацювання та надання екологічної інформації, узагальнення даних про екологічний стан області, ефективне реагування на його негативні зміни, забезпечення всебічного інформування населення, удосконалення системи контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та 145

природокористування, підвищення ефективності розробки та виконання екологічних програм. Держуправлінням також був підготований проект розпорядження Чернігівської облдержадміністрації про затвердження положень про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля та про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області. Вказаним документом визначено склад Міжвідомчої комісії, основні завдання та напрямки діяльності, окреслено її повноваження та форми роботи. Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області встановлює принципи взаємодії та обміну інформацією, визначає суб’єктів моніторингу, основи та порядок здійснення інформаційної взаємодії між ними, регламент надання інформації.

146

13.4. Державний контроль Протягом року Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області перевірено 1677 об’єктів різних форм власності по дотриманню вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно – 457, в т.ч. ВАТ “Чернігівське Хімволокно”, КП “Чернігівводоканал”, КП “Прилуки тепловодопостачання”, ВАТ “Прилуцький завод “Білкозин”, НГВУ “Чернігівнафтогаз”, Талалаївське ВУЖКГ, ПП “Комунальник” (смт. Срібне), КП “Варваводоканал”, КП “Ладанське ВУЖКГ”, КП “Козелець водоканал”, ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”, ЗАТ “Чернігівський цегельний завод № 3”, ЗАТ “Чернігівський автозавод” ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”, ЗАТ “Комунальник” (м.Щорс), ТОВ “Бахмач – м'ясо”, ВАТ “Бобровицький молокозавод”, та інші. За порушення чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 2458 протоколів, до адмінвідповідальності притягнуто 2459 особа, сума накладених штрафів складає 157,862 тис. грн.; 41 протокол передано для розгляду у судові органи; за збитки, заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства, пред`явлено 154 претензії і позови за екологічні збитки загальною сумою 373,846 тис. грн., стягнуто 95 претензій і позовів на суму 69,821 тис.грн. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 27.09.2007 р. № 52055/41/1-06 стосовно забезпечення виконання протокольного рішення засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 18.09.2007р. № 3 з питання “Про стан техногенноекологічної безпеки на потенційно небезпечних об’єктах, які застосовують у технологічних процесах небезпечні хімічні речовини” Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, відповідно до компетенції, проведено перевірки: ВАТ “Чернігівське Хімволокно”, КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова”, НГВУ “Чернігівнафтогаз” ВАТ “Укрнафта”, Гнідінцівський газопереробний завод та ДП “Коропський сирзавод” ТОВ “Сіл”. В ході перевірок виявлені окремі порушення Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а саме ВАТ “Чернігівське Хімволокно” не забезпечено своєчасне переоформлення дозволів на зберігання та використання соляної та сірчаної кислот, на території компресорного цеху виявлені розливи паливно-мастильних матеріалів та Закону України “Про охорону атмосферного повітря” ДП “Коропський сир завод ТОВ “Сіл” не забезпечено ведення журналів ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто трьох посадових осіб. Результати перевірок показали, що в цілому підприємствами, забезпечується дотримання норм і правил техногенно-екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами. Підприємствами до складу яких входять потенційно небезпечні об’єкти забезпечено розроблення повідомлень “Про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки”, розробляються декларації безпеки зазначених об’єктів. 147

При зберіганні та використанні отруйних речовин на підприємствах забезпечено розроблення нормативно-розпорядчих документів щодо дотримання заходів з забезпечення техногенно-екологічної безпеки та плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій. В кожному структурному підрозділі де використовуються отруйні речовини наявні розроблені та затверджені посадові інструкції з охорони праці та безпечного поводження з хімічними речовинами. На випадок виникнення аварійних ситуацій на підприємствах наявні засоби нейтралізації, персонал забезпечений засобами індивідуального захисту. Підприємствами вживаються заходи щодо вилучення, безпечного зберігання та передачі на утилізацію небезпечних відходів. На ВАТ “Чернігівське Хімволокно”, яке являється одним з найбільших підприємств хімічної промисловості в області для забезпечення оперативного реагування та ліквідації аварійних ситуацій створено воєнізовану газорятувальну службу. За звітній період по матеріалах направлених до органів МВС України порушена 1 кримінальна справа по незаконному рибному добувному промислу, розмір заподіяної шкоди становить 5,603 тис. грн. Органами прокуратури порушено 2 кримінальні справи, а саме: по самовільному заняттю земельної ділянки і самовільне заняття земельної ділянки та видобування піску, розмір шкоди становить 20,937 тис. грн. В органи прокуратури направлено 2 справи по самовільному знесенню зелених насаджень, розмір шкоди становить 60,130 тис. грн.. та по незаконній рубці невідомими особами, розмір шкоди – 49,799 тис.грн. - в органи УМВС було направлено 7 матеріалів для встановлення осіб порушників за незаконну порубку дерев, розмір шкоди становить 125,175 тис. грн. і 1 матеріал по самовільному зайняттю земельної ділянки, розмір шкоди становить 24,632 тис. грн.. - 11 позовів заявлено органами прокуратури на загальну суму 10,046 тис. грн. В органи СБУ матеріали не подавались. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів Протягом звітного періоду здійснено 138 перевірок по контролю за станом використання поверхневих водних ресурсів. За результатами перевірок складено 94 протоколи, 94 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, накладено штрафів на суму 10,472 тис. грн., стягнуто – 6,664 тис. грн.

Перевірками екологічно-небезпечних об’єктів області встановлено: - КП “Варва-Водоканал” (смт. Варва). Для очистки стічних вод смт. Варва підприємством експлуатуються очисні споруди штучної біологічної очистки ЕКО-2500 потужністю 2500 м3/добу. Фактично на очисні споруди надходить до 400 м3/добу. Протягом 2006 року здійснювались заходи з реконструкції очисних споруд. Введені в дію первинні відстійники. На момент перевірки очисні споруди знаходилися в робочому стані. Встановлено, що у 2006 році підприємством здійснювався скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд в р. Удай. 148

- КП “Прилуки тепловодопостачання”. Очисні споруди потужністю 15 тис. м /добу знаходяться в робочому стані, проте потребують проведення робіт з поточного ремонту. - ВАТ “Чернігівське Хімволокно”. Перевірено стан артезіанських свердловин, шламонакопичувача, очисних споруд попередньої очистки виробничих стічних вод. Зазначені споруди знаходяться в робочому стані, стан задовільний. Встановлений факт внесення недостовірних даних до державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп), за що відповідальну посадову особу підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності; - КП “Козелецьводоканал” (смт. Козелець). Водовідведення смт. Козелець здійснюється на нові очисні споруди “ЕКО-500” потужністю 500 м3/добу. На очисних спорудах проводяться пусконалагоджувальні роботи ТОВ “Текос Лтд”. Скид очищених зворотних вод після проходження ланок очистки на очисних спорудах здійснюється у біоставок доочищення, який розташований на території очисних споруд. Скид стічних вод з біоставка у водний об’єкт тимчасово не здійснюється у зв’язку з незначними обсягами стоків. - ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”. Відведення стічних вод підприємства проводиться на локальні очисні споруди повної біологічної очистки проектною потужністю 966 м3/добу Фактично очисні споруди працюють з порушенням технологічного регламенту, здійснюють тільки механічну очистку стічних вод, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України. Очисні споруди потребують проведення робіт з реконструкції. Протягом 2006 року здійснювався скид недостатньо очищених стічних вод у р. Десна, що підтверджується даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп). Був складений акт та виданий припис щодо недопущення скиду недостатньо очищених стічних вод у водний об’єкт. Посадову особу підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності. У зв’язку з тим, що вищезазначені заходи адміністративного реагування та організаційні заходи не привели до усунення виявлених порушень, діяльність по експлуатації локальних очисних споруд повної біологічної очистки тимчасово заборонена (зупинена) до повного усунення порушень вимог природоохоронного законодавства. Відділом інструментально-аналітичного контролю відібрано та проаналізовано 301 пробу стічної води, де виконано відповідно 5797 визначень. Проведено комплексну перевірку КП “Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства”, де виявлено ряд недоліків: відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на території виробничої бази розливи нафтопродуктів, не облаштовано місце для зберігання люмінесцентних ламп. За результатами гідрохімічних аналізів стічних вод на виході з очисних споруд зафіксовано перевищення нормативів гранично допустимих скидів по вмісту нітритів у 3 рази, хлоридів у 2,4 рази, фосфатів у 2 рази. За порушення правил охорони водних ресурсів притягнуто до адмінвідповідальності в.о. начальника КОС. 3

149

Відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Чернігівській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Остерським ВУЖКГ. Очисні споруди Остерського ВУЖКГ працюють неефективно в результаті наднормативно забруднені стічні види скидаються в водойму закритого типу, спричиняючи погіршення її гідрохімічного стану. Було встановлено, що недоліки, вказані у попередньому приписі, не усунені, очисні споруди повної біологічної очистки працюють неефективно. Керівника підприємства було притягнуто до амінвідповідальності, накладено штраф у розмірі 204 грн. За результатами моніторингового контролю роботи комплексу очисних споруд штучної біологічної очистки КП „Чернігівводоканал” зафіксовано перевищення граничнодопустимих нормативів у скидах зворотних вод у р.Білоус по вмісту амонію сольового та фосфатів, що спричиняє негативний вплив на гідрохімічний стан водойми. Проведена якісна та кількісна оцінка якості зворотних вод на скидах з комплексів очисних споруд підприємств: Куликівське ВУЖКГ, ПП „Водоканал” смт.Короп, ТОВ „Лосинівський маслосирзавод”, зафіксовано наднормативний вміст забруднюючих речовин. Перелічені комплекси протягом останніх років працюють неефективно в результаті фізичної застарілості та зношеності обладнання. Скид недостатньо-очищених стічних вод спричиняє антропогенний вплив на водойми приймачі стічних вод. Інспекторським складом Держекоінспекції спільно з представниками КП “Чернігівводоканал” здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ ‘Продовольча компанія “Ясен”. Під час перевірки відібрані проби стічної води, яка скидається в мережу каналізації КП “Чернігівводоканал”. Згідно даних КП “Чернігівводоканал” та відділу інструментальнолабораторного контролю у стічних водах підприємства періодично фіксуються перевищення концентрацій забруднюючих речовин по залізу загальному, органічних речовинах за БСК5, ХСК, жирах. КП “Чернігівводоканал” регулярно виставляються рахунки ВАТ “Продовольча компанія “Ясен” на сплату кратних платежів за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скидах в міську каналізацію. Споруди попередньої очистки стічних вод на підприємстві відсутні. КП “Чернігівводоканал” неодноразово піднімалось питання перед керівництвом ВАТ “Продовольча компанія “Ясен” про необхідність забезпечення попередньої очистки стічних вод перед скидом в мережу міської каналізації. Під час перевірки на підприємстві виявлений ряд порушень вимог природоохоронного законодавства. З метою недопущення скиду стічних вод в мережу міської каналізації з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області керівництву ВАТ “Продовольча компанія “Ясен” приписано розглянути питання щодо облаштування споруд попередньої очистки стічних вод. Відділом інструментально – лабораторного контролю було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комплексу 150

очисних споруд повної біологічної очистки ВАТ “Бобровицький молокозавод”, в результаті чого було установлено, що КОС потребує проведення ремонтних робіт практично на всіх ланках очистки, зокрема: лотковий трас, заміни залізобетонних плит на аеротенках, ремонту металевих конструкцій на контактних резервуарах, заміни вентиляторів подачі повітря в аеротенки, ремонту мулових майданчиків. За результатами гідрохімічних аналізів зворотних вод, що скидаються з комплексу очисних споруд ВАТ „Бобровицький молокозавод” фіксується перевищення граничнодопустимих нормативів по вмісту азоту амонійного, фосфатів та сухого залишку, що негативно впливає на гідрохімічний стан річки Бистриці. Нестабільною залишається робота комплексу очисних споруд філії „Менський сир” ППКФ „Прометей”, що пов’язано з відсутністю попередньої очистки виробничих стічних вод підприємства. Повільними темпами здійснюються роботи з капітального ремонту комплексу очисних споруд. Одним з проблемних питань є зневоднення та утилізація відпрацьованого мулу. Проведена цільова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території очисних споруд КП "Чернігівводоканал". В результаті перевірки встановлено, що на території біоставків № № 1, 2, 3 першого каскаду каналізаційних очисних споруд, які виведені з експлуатації, проводиться розміщення осаду з мулових майданчиків для додаткового зневоднення з 82 % до 70 % вологості. Рішення про розміщення мулу в біоставках було прийнято у зв'язку з перевантаженням мулових майданчиків, що створювало загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Використання зневодненого осаду мулових карт очисних споруд КП “Чернігівводоканал” для засипки біоставків першого каскаду погоджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області (лист № 06-18/14 від 30.01.2004р.) та відділом екології та економіки природокористування Чернігівської міської ради (лист № 8 від 14.01.2004р.). Тимчасове розміщення мулу на території каскаду виведених з експлуатації біоставків каналізаційних очисних споруд м. Чернігова для підсушування його в природних умовах підтверджено висновком Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем № 20а/01-04 від 16.01.2006 р. Розміщення осаду стічних вод на біоставках № № 1, 2, 3 першого каскаду каналізаційних очисних споруд проводилось протягом 2004-2007 років. За даними журналів обліку вивозу мулу з мулових майданчиків на ставки протягом цього періоду розміщено 261071 м3 мулу, з 22.05.2007 року розміщення мулу в ставки не проводиться. Відповідно до акту інвентаризації кількості мулу, який проходить процес підсушування на території виведеного з експлуатації каскаду біоставків каналізаційних очисних споруд по КП “Чернігівводоканал” в них знаходиться 247175 м3 мулу. Після підсушування мул передається в якості гумусу іншим підприємствам, в 2007 році передано КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ "Фірми "ТехНова" 3604 т. В дозволі на розміщення та лімітах на утворення та розміщення відходів не враховані об’єми мулу, який розміщується в біоставках № № 1, 2, 3 першого 151

каскаду каналізаційних очисних споруд, що є порушенням ст. ст. 32, 33 Закону України “Про відходи”. Відповідно до Інструкції "Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" п. 5 затвердженої Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства в 2002 році, збір за розміщення осадів та мулів, що утворюються на очисних спорудах в розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища не стягується. При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства на філії "Ніжинський міськмолзавод" ДП "Аромат" встановлено, що локальні очисні споруди знаходяться в незадовільному стані, територія очисних споруд потребує додаткового облаштування. Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області проведено перевірку водогосподарської діяльності ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”. В ході перевірки встановлено, що очисні споруди вищезазначеного підприємства працюють неефективно, стічні води скидаються з перевищенням нормативів ГДС та без наявності дозволу на спеціальне водокористування, що призводить до негативного впливу на гідрохімічний стан р.Борзенка. Згідно даних державної статистичної звітності форми № 2 – ТП (водгосп) та довідки підприємства з очисних споруд ЗАТ “Бахмачконсервмолоко” в р.Борзенка (рибогосподарський водний об’єкт II категорії) за період з 01.01.2006 р. по 01.08.2007 р. скинуто 127,155 тис.куб.м. недостатньо очищених стічних вод, що заподіяло збитки навколишньому природному середовищу. За порушення вимог ст. ст. 44 (п. 3), 44 (п.9), 49, 70 (п. 6), 95 Водного кодексу України, ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” накладена претензія про відшкодування збитків у сумі 27399 грн. В ході проведених перевірок екологічно небезпечних об’єктів встановлено, що очисні споруди ТОВ “Бахмач-м’ясо”, ЗАТ “Комунальник” (м. Щорс) працюють неефективно, з порушенням технологічного регламенту, в результаті чого здійснюється скид недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти. На всіх перевірених об’єктах при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства керівникам надані обов’язкові до виконання приписи з вимогою усунення порушень. Нагальною на сьогоднішній день залишається проблема очистки стічних вод особливо підприємств комунальної сфери у зв’язку зі зношеністю та фізичною застарілістю комплексів очисних споруд. За результатами аналітичного контролю із 36 працюючих комплексів очисних споруд штучної біологічної очистки на 16 підприємствах зафіксовано скид недостатньоочищених стічних вод зі значним перевищенням гранично допустимих нормативів, що спричиняє негативний вплив на водойми. Щорічно спостерігається поступове погіршення гідрохімічного стану малих річок, які в основному є приймачами стічних вод підприємств області. Для вирішення цієї проблеми необхідним є реконструкція існуючих та будівництво ряду нових сучасних комплексів очистки господарсько-побутових та зливових вод.

152

Питання стану оздоровлення річки Стрижень, особливо у межах м. Чернігова, на сьогоднішній день є дуже актуальним. Річка знаходиться в незадовільному гідрологічному, гідробіологічному та санітарному стані, особливо на ділянках, де індивідуальна забудова досить щільно прилягає до річки, а також замулена, на окремих ділянках має місце значне заростання вищою водною рослинністю, що викликає обґрунтовані скарги мешканців міста. В останні роки (2003-2006 рр.) дійсно погіршився гідрохімічний стан р. Стрижень, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом міста. Щорічно літній та осінній періоди, внаслідок скиду великої кількості забруднених зливових вод в річку, фіксується зниження розчиненого кисню до критичного рівня, що спричиняє загибель водних живих організмів. Причиною незадовільного стану р. Стрижень є також значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарськопобутовими відходами, випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг, розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. З метою поліпшення екологічного стану р. Стрижень, на замовлення Чернігівського відділу екології та економіки природокористування міської ради, ВАТ “Чернігівський проектно-вишукувальний інститут “Чернігівпроект” у 2006 році розробив техніко-економічне обґрунтування “Поліпшення екологічного стану річки Стрижень в місті Чернігові”. Цим документом запропоновано цілісний комплекс заходів, які усунули би причини незадовільного стану водної системи р. Стрижень. Загальна розрахункова вартість робіт складає 80299,3 тис. грн., в тому числі будівельно-монтажних робіт 50032,4 тис.грн. Практична реалізація проекту передбачена стратегічним планом розвитку м. Чернігова у 2008-2015 роках за рахунок Державного та місцевого бюджетів. При наявності фінансування та при умові виконання всіх запланованих заходів стане можливим значно поліпшити існуючий стан і забезпечити раціональне використання та відтворення водних ресурсів р. Стрижень.

Контроль за охороною атмосферного повітря. Протягом звітного періоду здійснено 437 перевірок по контролю за станом атмосферного повітря. За результатами перевірок складено 392 протоколи, 395 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, сума накладених штрафів складає 25,177 тис. грн., стягнуто – 19,006 тис. грн. Проведено заміри викидів забруднюючих речовин організованих промислових стаціонарних джерел забруднення атмосфери по 23 джерелах викидів, перевищень дозволених нормативів не зафіксовано. На виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами від пересувних джерел з 14 травня по 04 червня 2007 року в Чернігівській області було проведено перший етап операції “Чисте повітря”, а у період з 02 жовтня по 23 жовтня проведений другий етап заходів операції “Чисте повітря”. В організації якої приймали участь представники Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, інспектори ДАІ, громадські організації. 153

Операцією були охоплені міста Чернігів, Прилуки, Ніжин, 16 районних центрів та 55 сіл області. Для проведення операції “Чисте повітря” в області було створено 32 контрольних групи, в яких брали участь 74 особи.

У ході операції проводився контроль за: - викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря автотранспортними засобами; - виконанням підприємствами та організаціями заходів по зменшенню викидів в атмосферу; - наявністю нормативних документів, інструкцій, методичних рекомендацій та веденням документації; - інших вимог природоохоронного законодавства. Під час операції було перевірено 137 автотранспортних підприємств, автогосподарств сільськогосподарських і промислових підприємств, СТОА та інших організацій. Із перевірених 1524 одиниць автотранспортних засобів на вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах не відповідали стандарту – 130 автомобілів, тобто 8,5 % (при проведенні першого етапу операції “Чисте повітря” 2007 року було перевірено 149 об'єктів господарювання і 1653 автомобілів, виявлено 139 порушення природоохоронного законодавства, тобто 8,4 %). Найбільша кількість автомобілів з перевищеним вмістом оксиду вуглецю та димності у відпрацьованих газах експлуатується на підприємствах Мінагропрому – 15,4%. Слід зазначити, що на підприємствах, де питанню охорони атмосферного повітря приділяється належна увага, є прилади контролю вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, діагностичне обладнання, відсоток несправних автомобілів зведений до мінімуму. До таких підприємств відносяться ВАТ “Чернігівське “Хімволокно”, ВАТ “ЧеЗаРа”, КАТП-2528, ВАТ “Чернігівське АТП-17462” (всі в м.Чернігові). На сьогоднішній день, на підприємствах та в організаціях області, нараховується 139 приладів для здійснення контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря автомобільним транспортом. Обслуговуючий персонал контрольно регулювальних пунктів (КРП) має професійний рівень підготовки. КРП укомплектовані нормативними документами, інструкціями, методичними рекомендаціями. Порушення природоохоронного законодавства власниками індивідуальних транспортних засобів становлять –30,8 % від загальної кількості порушень. Із перевірених 1495 приватних автомобілів зафіксовано перевищення вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах 78 автомобілів, тобто – 5,2 % (у травні-червені 2007 року – відповідно 1473, 82, 5,57 %). За порушення законодавства в сфері охорони атмосферного повітря притягнуто до відповідальності 124 порушника , в тому числі 9 посадових осіб, 76 водіїв індивідуального транспорту (травень-червень 2007 року - відповідно 154

131, 7, 81). Призупинялась експлуатація 161 державного та 74 індивідуальних автотранспортних засобів (у травні-червні 2007 року – відповідно 158 і 77). Продовжується робота по переведенню автотранспортних засобів на газове паливо (в 2007 році переведено на газ 123 автомобіля) у м. Чернігові (ВАТ “Чернігівавтосервіс”), Борзнянському, Менському, Бобровицькому, Чернігівському, Коропському районах. Керуючись розпорядженням Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 09.01.98р. № В-2 “Щодо забезпечення контролю за виконанням вимог “Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами”, затверджених Постановою КМУ 20.12.97р. №1442”, спільно з представниками центру стандартизації, метрології та сертифікації в Чернігівській області на 6 суб'єктах підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами, були проведені вибіркові перевірки. На всіх перевірених об’єктах в наявності сертифікати палива. Інспекторами Держекоінспекції був здійснений інструментальний контроль стану викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на об'єктах: ДП “Агрофірма Лосинівка” Ніжинського району, ДП “Чернігівцівільбуд 1” м.Чернігова, ТОВ “Аргон” Чернігівського району, на підприємствах Срібнянського району. Встановлено, що окремі підприємства із вищезазначених здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу спеціально уповноважених органів. При проведенні замірів викидів забруднюючих речовин організованих промислових стаціонарних джерел забруднення атмосфери ВАТ „Чернігівський молокозавод”, філії „Менський сир” ППКФ „Прометей”, ВАТ „Бобровицький молокозавод” та ВАТ „Ніжинський м’ясокомбінат”, проконтрольовано 13 джерел викидів, перевищень дозволених нормативів не зафіксовано. За результатами здійснених перевірок по контролю за станом атмосферного повітря на території Бобровицького району, міст Городня, Носівка та Чернігів 9 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 78 ч.1 КупАП. За порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме за здійснення діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, призупинено діяльність виробничого приміщення ПП Цвір А.Д. по виготовленню та фарбуванню металоконструкцій та майстерня ПП Ніколаєнка А.В. по підготовці автомобілів до фарбування та інші загальною кількістю 6 підприємств. В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території пасажирського вагонного депо Бахмач, Державного територіальногалузевого об’єднання “Південно-Західна Залізниця”, встановлені факти неефективної роботи пилогазоочисного обладнання в деревообробному та колісно-роликовому цехах, що створює загрозу забруднення атмосферного повітря. За результатами перевірки оформлено акт та надано припис на усунення виявлених порушень. Посадові особи, які допустили порушення 155

вимог природоохоронного законодавства притягнуті до адміністративної відповідальності. Спільно з представниками військової прокуратури проведено перевірки військових об’єктів: 209 управління начальника робіт, квартирноексплуатаційний відділ м. Чернігова, Чернігівський прикордонний загін (в/ч 2253) та в/ч Т0500. В ході перевірок встановлено, що діяльність в/ч Т0500, квартирноексплуатаційного відділу м. Чернігова та в/ч 2253 проводиться без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Матеріали передані до військової прокуратури для відповідного реагування. При перевірці ТОВ "Дачі" (смт. Ріпки) встановлено, що підприємством проводяться роботи по виготовленню виробів з деревини при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. За порушення вимог природоохоронного законодавства директора ТОВ “Дачі” притягнуто до адміністративної відповідальності. Діяльність по обробленню та виробництву виробів з деревини призупинено до усунення виявлених порушень. Проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в Чернігівській філії компанії “Інекс Укр Паркет”, яка займається обробкою деревини. В результаті перевірки встановлено, що на підприємстві нараховується 28 джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. На 11 джерелах для зменшення викидів встановлені пилогазоочисні установки, деякі працюють не ефективно. Відповідальні особи притягнуті до адміністративної відповідальності. Контроль за охороною і використанням земель. За 2007 рік Держекоінспекцією здійснено 256 перевірок по контролю за станом земельних ресурсів. За результатами перевірок складено 103 протоколи, 103 особи притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на суму 14,025 тис. грн. з яких стягнуто – 11,186 тис. грн. Працівниками відділу екологічного контролю за використанням і охороною земель та надр виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки у Центральному парку культури та відпочинку м. Чернігова. Порушника притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КупАП. В ході проведеної роботи виявлено факти самовільного зайняття земельних ділянок в т.ч.: - керівник СФГ “ГУД МЕН ко” самовільно зайняв земельну ділянку на території природнозаповідного урочища “Колачівські дачі”, що входить до складу Холминського держлісгоспу Корюківського району. За самовільне зайняття земельної ділянки нараховані збитки в сумі 14,825тис. грн. і матеріали направлені до прокуратури області. Остерським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (ВУЖКГ) здійснено самовільне зайняття двох земельних ділянок для розміщення полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 14,9 га (7,7 га і 7,2 га) на землях Бірківської сільської ради. Остерський ВУЖКГ приступило до використання вищезазначених земельних ділянок за відсутністю отримання правоустановчих документів на них, що є порушенням ст. ст. 116, 125 Земельного кодексу України. Відходи на полігон ТПВ завозяться Остерським ВУЖКГ за договорами з підприємствами, організаціями, установами м. Остер. Нараховані збитки в сумі 24,632 тис.грн. та матеріали направлені до Козелецького РВ УМВСУ в Чернігівській області для порушення кримінальної справи.

Також було виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки у прибережній захисній смузі р. Білоус де розміщено сауну з господарськими спорудами. Громадянина – власника сауни притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 531 КУпАП. 156

В Городнянському районі працівниками Держекоінспекції в Чернігівській області також виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки водного простору на землях природно-заповідного фонду (гідрологічний заказник місцевого значення “Жайворонок”) площею 2,51 га. громадянином Вороб’єм Ю.С. згідно чого було складено акт та обраховані збитки заподіяні державі на суму 80897 грн. По матеріалам направленим до прокуратури Чернігівської області порушено кримінальну справу за ст. 197-1 ККУ.

Співробітниками Державної екологічної інспекції в Чернігівській області на території Макошинської сільської ради Менського району виявлено факт самовільного зайняття двох земельних ділянок працівниками ТОВ “САЮГ”, на яких проведені роботи по видобутку піску кар’єрним способом без оформлення відповідного спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Обраховані збитки в розмірі 20937,26 грн. По матеріалам направленим до ДЕЗБЕЗ Менського району порушена кримінальна справа за ст. 365 ККУ. Контроль за охороною і використанням надр. Протягом звітного періоду здійснено 313 перевірок по контролю за станом використання надр, в т.ч. 282 перевірки по контролю за використанням підземних вод. За результатами перевірок складено 143 протоколи (135 – підземні води), 143 особи притягнуто до адмінвідповідальності із накладенням штрафів на суму 14,756 тис. грн., стягнуто – 13,804 тис. грн.

Проведені перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, організаціями та громадянами області при видобуванні будівельного піску. Встановлені факти незаконного добування піску, зокрема: філія “Чернігівський райавтодор” ДП “Чернігівський облавтодор” на протязі кількох років здійснювали видобування піску в с. Андріївка Чернігівського району без оформлення відповідного дозволу (ліцензії) – керівника філії притягнуто до адміністративної відповідальності. Працівниками відділу екологічного контролю за використанням і охороною земель та надр в ході проведеної роботи виявлені факти здійснення самовільного спецводокористуваня підземних вод ВАТ “Коропський льонозавод”, КП “Понорниця”, ПСП “Оболонь”, АФ “Вольниця” Коропського району, ПП “Остербудсервіс” м. Остер. В ході проведеної роботи виявлені факти здійснення самовільного спецводокористуваня підземних вод АТОВ “Дніпро”, ПСП “Обрій” Бобровицького району, Райгородська сільська рада Коропського району, Козелецької Центральної райлікарні, СТОВ “Васьківці”, ПП "Партнер плюс” Срібнянського району, в пансіонаті з лікування БТ ”Седнів”. Факти здійснення самовільного спецводокористуваня підземних вод виявлені на ТОВ “Співдружність” Бобровицького району, ТОВ “СВК Дружба” Козелецького району, ВАТ “Козелецьке АТП 17440”, ТОВ “Носівський міськмолзавод”, ЗАТ агрофірма “Нива” Носівського району, ПП “Рось” смт.Талалаївка. Відповідальних посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 48 КупАП.

В ході перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства інспекторами Держекоінспекції в Чернігівській області встановлені факти порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного, без дозволу на спецводокористування, забору води з артезіанських свердловин: - Бахмацьким та Прилуцькими цехами Чернігівської філії концерну радіомовлення, радіозв´язку та телебачення за період з 01.11.2004р. по 01.11.2007р. забрано води в об’ємі 2178 куб.м, підприємству пред’явлено претензію про відшкодування збитків у сумі 162,97 грн.; - ВАТ “Ічнянський райагрохім” за період з 25.06.2005р. по 21.11.2007р. забрано 1948 куб.м води; 157

- ТОВ “Березнянський” Менського району за період з 21.06.2007р. по 21.11.2007р. забрано 900 куб.м води; - ПОСП “Бережівка” Ічнянського району за період з 30.09.2007р. по 08.11.2007р. забрано 2700 куб.м води; - ВАТ “Менське підприємство по племенній справі в тваринництві” за період з 24.09.2004р. по 24.09.2007р. забрано 7927,58 куб.м води; - ТОВ “Шанс” Чернігівського району за період з 19.09.2004р. по 19.09.2007р. забрано 6264,4 куб.м води; - СПОП “Ксена” Ніжинського району за період з 01.12.2006р. по 30.06.2007р. забрано 1816 куб.м води; - ПП “Руно Полісся” Корюківського району за період з 25.05.2005р. по 17.10.2007р. забрано 13029,8 куб.м води; ПОСП “Хлібороб” м. Ічня за період з 21.06.2007р. по 29.10.2007р. забрано 1975 куб.м води; В ході проведених перевірок екологічно небезпечних об’єктів встановлено, що очисні споруди ТОВ “Бахмач-м’ясо”, ЗАТ “Комунальник” (м. Щорс) працюють неефективно, з порушенням технологічного регламенту, в результаті чого здійснюється скид недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти. На всіх перевірених об’єктах при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства керівникам надані обов’язкові до виконання приписи з вимогою усунення порушень. В ході перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлені факти порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного, без дозволу на спецводокористування, забору води з артезіанських свердловин: - Холминським цехом Чернігівської філії концерну радіомовлення, радіозв´язку та телебачення за період з 18.08.2000р. по 30.08.2007р. забрано води в об’ємі 2881,22 куб.м, підприємству пред’явлено претензію про відшкодування збитків у сумі 247,67 грн., на сьогоднішній день сплачена в повному обсязі; - ДКП “Олександрівський сількомунгосп” Семенівського району за період з вересня 2006р. по липень 2007р. забрано 7326 куб.м води, підприємству пред’явлено претензію про відшкодування збитків у сумі 808,66 грн; - ПСП “Прогрес” Щорського району за період з 22.06.2006р. по 01.07.2007р. забрано 12859,57 куб.м води, підприємству пред’явлено претензію у сумі 1591,30 грн., на сьогоднішній день сплачена в повному обсязі; - ПОСП “Іванківське” Щорського району за період з 10.07.2004р. по 31.12.2006р. забрано 6353,9 куб.м води, підприємству пред’явлено претензію у сумі 480,35 грн. Працівниками відділу екологічного контролю за використанням і охороною земель та надр в ході проведеної роботи виявлені факти здійснення самовільного спецводокористуваня підземних вод ТОВ “Чернігівська будівельна кераміка” (м. Носівка), ТОВ “Україна” Срібнянського району. Відповідальних посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП, накладено штрафів на суму 170 грн. За невиконання законних приписів щодо самовільного спецводокористуваня підземних вод повторно притягнуто відповідальних посадових осіб СТОВ “Васьківці” Срібнянського району та ПСК “Прилуцький 158

консервний завод”, сільського голову Васьківської сільської ради за ст. 188-5 КупАП на суму 289 грн. За порушення правил водокористування відповідальну особу залізничної станції “Доч” Борзнянського району притягнуто за ст. 60 КУпАП на суму 85 грн. Загальна кількість пред”явлених позовів за екологічні збитки по підземним водам складає 72 на суму 67,810 тис. грн.

На предмет виявлення місць несанкціонованого добування піску юридичними та фізичними особами було проведено перевірки на території Городянського, Ніжинського районів. За результатами перевірок складено 2 протоколи, 2 особи притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 47 КупАП на суму 340 грн. Зокрема, при перевірці КП Ніжинського ПШМК виявлено порушення права державної власності на надра, підприємство здійснювало несанкціонований видобуток корисних копалин (піску) без оформлення спеціального дозволу (ліцензії). Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. На території в/ч А-2816 в м. Прилуки в місцях розташування складів паливно-мастильних матеріалів виявлено забруднення зони аерації ґрунтів, підземних вод нафтопродуктами, важкими металами та іншими техногенними домішками. Згідно експертного висновку інституту геологічних наук НАН України у ґрунтових водах знаходилось 19795 тонн легких нафтопродуктів, а загальна площа їх поширення складала 0,365 км2. Згідно з Генеральним договором від 31.01.1995р. зі штабом тилу ВПС України та договором від 31.01.1995р. з в/ч А-2816 фірмою „Українська земельна компанія” і приватною науково-виробничою компанією „Валдай” було розроблено програму ліквідації забруднення нафтопродуктами геологічного середовища і розпочато еколого-геологічні роботи, що включали буріння розвідувальних та експлуатаційних свердловин, а також відкачування легких нафтопродуктів. У 1997 році НДЦ „Водоекологія” була запропонована технологія нормалізації екологічного стану територій шляхом видобування та очищення підземних вод. Роботи виконувало приватне науково-виробниче підприємство (ПНВП) „Валдай”. Роботи проводились у відповідності з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.08.94 № 595. За даними ПНВП „Валдай” за період з 1997 року по 2001 рік було вилучено зі свердловин 2280 куб. м (або 1824 тонни) нафтопродуктів, але зовсім не велися роботи по припиненню негативного впливу на довкілля важких металів та ряду компонентів реактивного палива. Тобто, на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів. Протягом 2001 – 2006 років всі роботи по ліквідації забруднення були призупинені. Останньою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства 12.01.2007 р. встановлено, що військова частина А-2816 ліквідується, правонаступником є військова частина А-4245 Міністерства оборони України. 159

В результаті виконаних наприкінці 2006 року робіт для оцінки стану забруднення ділянок проведено буріння розвідувальних свердловин в загальній кількості 24 шт. Для контролю відібрані проби грунтів та води. Результати досліджень свідчать про наявність забруднення підземного середовища нафтопродуктами та необхідність проведення очисних робіт на забруднених ділянках. Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів встановлена і на території в/ч Д - 0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною. В результаті господарської діяльності на об′єкті „Нафтобаза” ВАТ „Чернігівнафтопродукт” та прилеглих територіях зумовлено забруднення земель (ґрунтів) понад встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК/ОДК) бензопродуктів на глибинах від 2 до 30 метрів, що утворили малорухоме підземне озеро, яке існує можливо десятки років. Ореол забруднення складається з 2 частин: перша – територія нафтобази та схилу корінного берега, де нафтопродукти утримуються в пісках на глибині 26-30 м, які можуть вміщувати нафтопродукти в об′ємі 100-150 л/м3 ґрунту на площі – 2,8800 га; друга – нафтопродукти заплави р. Десна, де вони вміщуються в супіщано-суглинистих ґрунтах в об′ємі до 40-50 л/м3 на площі 0,3940 га. Найбільш екологічно-небезпечним для довкілля є забруднення другої частини земельної ділянки, що знаходиться за межами території нафтобази з південної сторони (по вул. Кропивницького, м. Чернігів). Бензопродукти мають вплив на атмосферне повітря, ґрунтово-рослинний шар, ґрунти верхньої частини заплави р. Десна, ґрунтові води, рослинний і тваринний світ тощо. Загальний розмір шкоди, зумовлений забрудненням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства складає 4483436,40 грн. На замовлення ВАТ «Чернігівнафтопродукт» ДП «Водземпроект» ВАТ «Чернігівводпроект» розроблено робочий проект «Ліквідація ореолу поширення суміші нафтопродуктів над горизонтом ґрунтових вод в районі вул. Кропивницького в м. Чернігові». Даним проектом передбачені заходи, направлені на відведення та збір нафтопродуктів, що виявлені на контакті з ґрунтовими водами, тобто забезпечення ліквідації ореолу забруднення ґрунтів та ґрунтових вод. Контроль за поводженням з відходами. Протягом 2007 року здійснено 654 перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, норм, правил і стандартів з екологічної та радіаційної безпеки при поводженні з відходами та отруйними речовинами, здійсненні діяльності з ДІВ, заготівлі металобрухту. За результатами перевірок складено 714 протоколів і 715 осіб 160

притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 46,189 тис. грн., з них стягнуто –36,720 тис. грн. Нагальною проблемою в області являється стан зберігання непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, які накопичувались протягом десятиліть на території області і справляють вагомий негативний вплив на довкілля та здоров’я населення. Ситуація ускладнюється тим, що значна кількість місць зберігання отрутохімікатів не відповідає встановленим вимогам екологічної безпеки, крім того, в результаті реформування сільськогосподарських підприємств вони взагалі залишились без власника. В 2007 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (630 тис. грн.) та інших джерел фінансування (22,6 тис.грн.) вивезено та знешкоджено на потужностях ТОВ «Елга» (м. Шостка Сумської обл.) отрутохімікати в кількості 45,18 тонн з населених пунктів Козелецького (16,17 т), Борзнянського (5,0 т), Сосницького (3,75 т), Коропського (4,7 т), Талалаївського (1,27 т), Срібнянського (3,0 т), Варвинського (8,97 т), Куликівського (1,8 т) та Прилуцького (0,525 т) районів, що дало змогу звільнити 19 місць зберігання пестицидів. В зв’язку з тим, що фактичні обсяги непридатних пестицидів перевищили заплановані, залишилось 10 місць їх зберігання з яких планувалось вивезення в поточному році. На знешкодження непридатних ХЗЗР, які розміщуються у необлаштованих місцях та становлять потенційну небезпеку для об’єктів довкілля та населення в 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища планується виділення коштів на рівні 2007 року. Фінансування робіт по утилізації пестицидів, які не були виконані в поточному році, в 2008 році буде здійснюватись першочергово. На даний час, за обліковими даними, на території області залишилось 900,994 тонни непридатних ХЗЗР, які зберігаються в 234 місцях, з них в незадовільному стані - 121,714 тонни в 57 місцях. Для проведення в повному обсязі робіт по їх знешкодженню на спеціалізованих підприємствах необхідно більше 13 млн. грн. (в цінах 2007 року), що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни. Районними адміністраціями не ведеться пошук інших джерел фінансування вказаних робіт. Основним джерелом фінансування залишається обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. Зволікання в даному питанні може привести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Напружена ситуація склалася навколо розміщення золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП “Чернігівська теплоелектроцентраль”. Зважаючи на гостру необхідність забезпечення вільними площами, фахівцями підприємства розроблений проект золонакопичувача на базі ставканакопичувача № 6 ВАТ “Чернігіввовна”, який отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. За результатами вишукувань проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ є мало небезпечним видом відходів, відноситься до четвертого класу небезпеки. Виходячи з радіологічних та хімічних досліджень, можливе використання золи для виробництва будівельних матеріалів. 161

В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводилось в ставках-накопичувачах, які почали будуватись на початку 60-х років минулого століття. На 01.01.07 року у ставках-накопичувачах розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів. Рішенням № 10 від 14.07.05р. заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області експлуатацію ставків-накопичувачів заборонено. З моменту припинення експлуатації об’єкту фактів розміщення на ньому токсичних відходів не зафіксовано. Але ж, ставки-накопичувачі продовжують негативно впливати на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. На території Чернігівської області побутові відходи складуються на 26 полігонах та 728 сміттєзвалищах. Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Любеч, смт. Лосинівка та смт. Добрянка. Лише на полігонах ТПВ щорічно розміщується понад 230 тис. тонн відходів. Основними порушеннями, які виникають в процесі експлуатації місць видалення відходів є відсутність: їх обвалувань; ведення обліку відходів; визначених карт для розміщення відходів; своєчасного ущільнення відходів. На більшості місць видалення відходів присипка відходів шаром ґрунту взагалі не проводиться, не здійснюються заходи по недопущенню спалювання відходів. Благоустрій сільських сміттєзвалищ носить епізодичний характер, їх упорядкування проводиться в основному в весняний період під час проведення місячника благоустрою населених пунктів. Основна причина цього становища це відсутність коштів у органів місцевого самоврядування, на яких покладена ця ділянка роботи. Швидке заповнення об’єктів видалення відходів не супроводжується оптимізацією технології їх експлуатації, зростанням технологічної оснащеності та вдосконаленням схем санітарної очистки, на більшості відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить небезпечними для довкілля та здоров’я населення прилеглих територій. На території військової частини А 1479 (м. Ічня) здійснюється зберігання боєприпасів (на час перевірки зберігалось 166 тис. т боєприпасів) та проводяться роботи по вилученню порохів, які непридатні до використання. Станом на 01.01.2007 року на технічній території В/Ч А1479 (сховище № 43) зберігалося 360,302 тонни артилерійських порохів з утилізованих боєприпасів. Згідно звіту про результати випробувань зразків порохів утилізованих боєприпасів В/Ч А1479, що виконаний відділом вибухових речовин і порохів В/Ч А1400, частину їх було визнано хімічно нестійкими та непридатними до використання. На сьогоднішній день питання безпечного поводження з накопиченими на території В/Ч А1479 порохами зрушилось з місця - розпочато їх вивіз на утилізацію на Казенний завод “Зірка” м. Шостка. Але станом на 01.01.2008р. вивезено лише 57,54 т порохів. 162

В результаті обстеження Ярошівського родовища в межах Української сільської ради виявлені порушення, а саме, для тимчасового зберігання побутових та виробничих відходів на території факельного господарства відсутні спеціально обладнані місця, не ведеться первинний поточний облік відходів, на території свердловини № 38 виявлено факт спалювання побутових та виробничих відходів (використана мішкотара), між свердловинами № 22 та № 23 виявлено несанкціоновану дорогу, яка не передбачена проектною документацією облаштування свердловин. За результатами перевірки надано припис на усунення порушень, виявлених в ході перевірки, за порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто п'ятьох посадових осіб. На території області виявлено 43 стихійних сміттєзвалищ, з яких, за наполяганням інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, 36 шт. ліквідовано, що дало змогу звільнити 1,328 га землі та прибрати 5714,3 м3 відходів, до адмінвідповідальності притягнуто 20 осіб. По факту засмічення земель внаслідок несанкціонованого розміщення побутових відходів на території Варвинської селищної ради пред’явлена претензія на відшкодування збитків заподіяних державі через порушення природоохоронного законодавства у сумі 5884,03 грн. На території Старобілоуської сільської ради Чернігівського району пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі через порушення природоохоронного законодавства у сумі 45,35 грн. Спільно із спеціальною комісією проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та Ліцензійних умов суб’єктів господарської діяльності з заготівлі, переробки металобрухту чорних і кольорових металів. Перевірено 9 підприємств м. Чернігова. На більшості підприємств, які займаються заготівлею та переробкою металобрухту чорних металів, виявлені розливи паливно-мастильних матеріалів, за що до адміністративної відповідальності притягнуті відповідальні особи. Результати перевірок показали, що в цілому на підприємствах забезпечується дотримання норм і правил екологічної та радіаційної безпеки при заготівлі, переробці та транспортуванню металобрухту. Значна частина суб’єктів господарювання має в своєму складі акредитовані підрозділи на право проведення вимірювань в сфері поширення державного метрологічного нагляду, що дає змогу забезпечити усі види радіаційного контролю металобрухту. Вживаються заходи щодо вилучення, безпечного зберігання та передачі на утилізацію фрагментів металобрухту, забрудненого токсичними хімічними речовинами, радіаційно забрудненого металобрухту та небезпечних відходів. Фактів перевищень контрольних рівнів нормованих параметрів радіаційно-небезпечних факторів не встановлено. Державною екологічною інспекцією проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території сільських рад, прилеглих до пунктів пропуску через державний кордон "Гремяч", "Сеньківка" та "Нові Яриловичі. 163

В ході перевірки Сеньківської сільської ради Городнянського району встановлено, що на обслуговуванні у сільської ради знаходиться парк "Дружби народів". На момент перевірки територія парку була засмічена побутовими відходами, заходи по прибиранню території парка сільською радою не проводяться. На території парка встановлено один контейнер для побутових відходів, але цього не достатньо, враховуючи ту кількість транспортних засобів, які проїжджають через пункт пропуску. При перевірці Грем’яцької сільської ради Новгород-Сіверського району встановлено, що на обслуговуванні у сільської ради знаходиться парк "Дружба". На момент перевірки територія парку була засмічена побутовими відходами, заходи по прибиранню території парка сільською радою не проводяться. На території парка відсутні спеціально обладнані місця для тимчасового зберігання відходів. Як приклад для наслідування можна розцінювати роботу проведену Новояриловицькою сільською радою Ріпкинського району. Для прибирання території біля пункту пропуску спеціально створене комунальне підприємство "Мир", яке обладнало для тимчасового розміщення побутових відходів 15 контейнерів. Сміття з контейнерів вивозяться на сміттєзвалище смт. Замглай Ріпкинського району, транспортом КП "Компобутсервіс" Замглайської селищної ради згідно договору від 03.01.2007 року. Щоденним прибиранням прилеглої до пункту пропуску території займаються два робітники комунального підприємства. На момент перевірки територія прилегла до пункту пропуску "Нові Яриловичі" знаходилась в задовільному санітарноекологічному стані. Відділом екологічного контролю водних об'єктів, атмосферного повітря, поводження з відходами Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проведено 17 перевірок полігонів твердих побутових відходів та сільських смітєзвалищ. Встановлено, що 14 з них експлуатуються з порушенням екологічних вимог (відсутнє обвалування, не ведеться облік відходів, не визначені карти, відходи ущільнюються не своєчасно, не проводяться заходи по недопущенню спалювання відходів). Перевірками полігонів твердих побутових відходів встановлено: - Бахмацьке виробниче підприємство “Комунальник”, яке займається обслуговуванням Бахмацького міського полігону твердих побутових відходів, не забезпечується розроблення та затвердження нормативних документів, необхідних для експлуатації полігону. В зв’язку з відсутністю необхідної техніки періодично проводиться ущільнення відходів, а присипка відходів шаром ґрунту не проводиться взагалі, як наслідок - на полігоні виникають пожежі; - ВАТ “Бобровицьке ВУЖКГ”, який обслуговує Бобровицький міський полігон твердих побутових відходів, не забезпечено чергування на полігоні, що приводить до розміщення відходів на під’їзних шляхах до полігону. Не проводиться присипка відходів шаром ґрунту, допускається спалювання відходів; 164

- Менською міською радою не забезпечено розроблення паспорта місця видалення відходів на міський полігон ТПВ м. Мена. Не здійснюються заходи по прибиранню прилеглої території до полігону, ущільнення відходів проводиться періодично, присипка шаром ґрунту не проводиться. Не розроблені нормативно-розпорядчі документи щодо його експлуатації; - КП “Комунальні послуги”, яке обслуговує Прилуцький міський полігон твердих побутових відходів, не здійснюються заходи по прибиранню прилеглої території, присипка шаром ґрунту проводиться періодично; - ЗАТ “Комунальник”, яке обслуговує Щорський міський полігон твердих побутових відходів, не забезпечено розроблення нормативнорозпорядчих документів, ущільнення проводиться періодично, присипка шаром ґрунту не проводиться, допускається спалювання відходів. Проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємств у сфері поводження з відходами на підприємствах: ДГ “Агрофірма Лосинівка” Ніжинського району, ДП “Козелецький райавтодор”, ТОВ “Конталь”, ПСК “Трансзаготторг”, БТУ “Житлобуд 2”, ТОВ “Коопринок”, ЗАТ “Шляхбуд”, магазин “Бомба” в м.Чернігові та інших. 10 відповідальних посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП, сума накладених штрафів складає 1139 грн. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. Протягом звітного періоду здійснено 255 перевірок щодо охорони рослинного світу. За результатами перевірки складено 883 протоколи (в т.ч. ліси - 60). 875 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 33,643тис. грн., стягнуто – 30,530 тис. грн. Здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства ДП “Чернігівське лісове господарство”. Виявлено порушення “Правил відпуску деревини на пні в лісах України” та “Санітарних правил в лісах України”. Аналогічні порушення виявлені при перевірці стану ведення лісового господарства Краснянським військовим лісництвом, за що посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу. Пред’явлені майнові стягнення на суму 371,23 грн. При вибірковій перевірці ДП “Чернігіврайагролісгосп” виявлено незаконну рубку 96 дерев невідомими особами в кварталі 166 вид 37. Нараховано збитків на суму 23,8 тис. грн. Матеріали передано для розгляду та прийняття рішення по суті до обласної прокуратури. На вимогу Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведено вибіркову перевірку ДП “Козелецьрайагролісгосп”, де виявлено незаконну рубку 4 дерев невідомими особами та 21 дерева гр. Янко О.М. Нараховано збитків на суму 1,5 та 1,9 тис. грн. відповідно. Матеріали направлено до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

165

При перевірці ДП „Н-Сіверське лісове господарство” виявлено порушення вимог п. 62 „Правил відпуску деревини на пні в лісах України”, за що притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу 12 відповідальних посадових осіб та нараховані майнові стягнення на суму 5369 гривень і пред’явлено претензію для їх добровільного відшкодування, яка сплачена. На вимогу прокуратури Корюківського району проведена перевірка законності знесення дерев на території ЗАТ “Рибінська ДОЗ” на території Рабінської сільради, де виявлено незаконну рубку 46 дерев. Збитки становлять 34,8 тис. грн. Матеріали передано до районної прокуратури. При перевірці скарги жителів селища Холми , Холминської селищної ради Корюківського району СФГ „ГудМенКо”, виявлено незаконну рубку вздовж ЛЕП 84шт. дерев різних порід та будівництво господарських будівель в прибережній смузі ставка, що є порушенням ст. 61 Земельного кодексу України. В результаті було прийнято рішення про тимчасове призупинення будівництва в прибережній смузі лазні, та пред’явлено претензію в розмірі 6817,85 грн. В с. Здрягівка, Щорського району виявлено незаконну порубку 36 дерев невідомими особами. Збитки, нанесені навколишньому природному середовищу, становлять 24,286 тис грн. Акт перевірки та розрахунок збитків направлені до Щорської районної прокуратури. Працівниками відділу екологічного контролю біоресурсів та природнозаповідного фонду під час перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства підприємствами ОКП „Чернігівоблагроліс”, встановлено: ДП „Куликівкарайагролісгосп” - виявлено порушення „Санітарних правил в лісах України” - зберігання деревини на лісосіках ВСР після закінчення термінів рубок. Пред’явлено претензію для відшкодування майнових стягнень на суму 371 грн. Дроздівське лісництво ДП „Чернігівське лісове господарство” виявлено порушення „Санітарних правил в лісах України” - зберігання деревини на лісосіках ВСР після закінчення термінів рубок. порушення „Правил відпуску деревини на пні в лісах України” - рубка дерев на СРВ після закінчення терміну дії лісорубного квитка, пошкодження ростучих дерев при заготівлі деревини. Складено 2 протоколи, матеріали перевірки передано до прокуратури Чернігівської області. ДП „Городнярайагролісгосп” - виявлено порушення „Санітарних правил в лісах України” та „Правил відпуску деревини на пні в лісах України”, складено 3 протоколи та пред’явлено претензію для відшкодування майнових стягнень на суму 674,48 грн. ДП „Щорсрайагролісгосп” - виявлено порушення вимог „Санітарних правил в лісах України” та „Правил пожежної безпеки в лісах України”, складено 3 протоколи та пред’явлено претензію для відшкодування майнових стягнень на суму 1632 грн. ДП „Семенівкарайагролісгосп” - виявлено порушення вимог „Санітарних правил в лісах України” та „Правил відпуску деревини на пні в 166

лісах України”, складено 8 протоколів та пред’явлено претензію для відшкодування майнових стягнень на суму 5547,08 грн. Здійснено перевірку фактів, викладених у скарзі громадян м. Чернігова. Виявлено пошкодження дерева до ступеня припинення росту по вул. 50 років ВЛКСМ, 50. Нараховано шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в розмірі 1320 грн. Матеріали перевірки передано до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Відділом екологічного контролю біоресурсів та природно-заповідного фонду проводилися перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства лісокористувачами Чернігівської області, в результаті яких встановлено: - ДП „Ніжинрайагролісництво” ОКП „Чернігівоблагроліс” - виявлено порушення „Санітарних правил в лісах України” – порушення термінів проведення СРВ, пошкодження ростучих дерев при заготівлі деревини. Складено 1 протокол, пред’явлено претензію для відшкодування майнових стягнень на суму 1426,3 грн. ДП „Холминське лісове господарство” Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства - виявлено порушення „Санітарних правил в лісах України” – пошкодження ростучих дерев при заготівлі деревини, заготівля деревини в заборонений період, рубка дерев без лісорубного квитка, не вивезення лісопродукції з лісосік в установлений термін. Складено 3 протоколи, пред’явлено претензію для відшкодування майнових стягнень на суму 6524,74 грн. На території Малиновської сільської ради Ріпкинського району виявлений факт самовільного знесення зелених насаджень працівниками філії Чернігівський райавтодор ДП “Чернігівський облавтодор ”ВАТ”ДАК”. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок знищення зелених насаджень становить 60,130 тис. грн. Матеріали перевірки направлені до прокуратури Чернігівської області. Також було здійснено перевірки зелених насаджень в місті Чернігові: - по проспекту Перемоги, 166 виявлено пошкодження зелених насаджень. Держінспекторами нараховано шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в розмірі 395 грн. Матеріали направлено до райвідділу міліції для встановлення особи, що вчинила порушення. - по вул. Стрілецькій, 1 виявлено 34 незаконно знесених дерев породи туя. Держінспекторами нараховано збитки в розмірі 2755 грн. - по проспекту Миру, 219 виявлено пошкодження дерева породи каштан до ступеня припинення росту, завдані збитки становлять 400 грн. - по вул. Коцюбинського, 50 виявлено незаконне знесення 1 яблуні та 3 кленів, завдані збитки становлять 935 грн. - по вул. 1 Травня виявлено незаконне знесення 95 кленів, завдані збитки становлять 12500 грн. Справи щодо незаконного знесення зелених насаджень в місті Чернігові, направлені до райвідділів міліції для встановлення осіб, причетних до порушення. 167

Відділом були здійснені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в Ріпкинському, Куликівському та Ніжинському районах, а саме: - незаконну рубку 16 дерев тополі в с.В.Осняки Ріпкинського району Сиберізької с/р. Нараховано шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в розмірі 23,860 грн. Справу направлено до Ріпкинської прокуратури; - незаконне знесення 388 дерев в зелених насадженнях в с.Виблі Куликівського району. Збитки становлять 98,815 грн., справу направлено до обласної прокуратури. Відділом екологічного контролю біоресурсів та природно-заповідного фонду Держекоінспекції в Чернігівській області було проведено перевірки лісокористувачів Новгород-Сіверського району. При перевірці ТОВ СЛГ "Авангардліс" було виявлено порушення "Санітарних правил в лісах України" – пошкодження ростучих дерев при заготівлі та трелюванні деревини, за що притягнуто до адміністративної відповідальності 3-х посадових осіб, а також за порушення "Правил відтворення лісів", притягнуто до адміністративної відповідальності 1 посадову особу. Нараховано майнові стягнення в розмірі 1054 гривні Перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства лісокористувачами Чернігівської області відділом екологічного контролю біоресурсів та природно-заповідного фонду Держекоінспекції в Чернігівській області на ДП „Бобровицярайагролісництво” виявлено порушення вимог “Санітарних правил в лісах України” та “Правил відпуску деревини на пні в лісах України”. В результаті 4-х посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності, керівнику надано припис для усунення виявлених недоліків. Здійснено вибіркову перевірку об’єктів ПЗФ в ДП “Борзнянське лісове господарство”. Виявлено порушення правил охорони та використання об’єктів ПЗФ, не забезпечено обмеження територій ПЗФ охоронними знаками. Одну посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. В передноворічний період 2008 року проводилась операція "Новорічна ялинка". До проведення заходів по попередженню порушень природоохоронного законодавства при заготівлі новорічних ялинок окрім інспекторів Держекоінспекції залучалися й спеціалізовані формування лісокористувачів обласного управління лісового та мисливського господарства, ОКП “Чернігівоблагроліс”, підрозділи УМВС України у Чернігівській області та громадські інспектори. Рейдові групи перевіряли лісогосподарські підприємства і пункти реалізації ялинок, а на контрольних постах ДАІ проводились перевірки транспортних засобів щодо законності перевезення хвойних дерев. Під час проведення рейду на території Городнянського та Щорського районів поблизу с.Піщанка Щорського району був затриманий вантажний автомобіль “Рено” з Дніпропетровської області, який перевозив 320 штук ялинок без відповідних документів. Встановлено, що незаконну рубку 168

новорічних ялинок було здійснено на території Жоведської сільської ради Щорського району. Сума збитків заподіяних навколишньому природному середовищу становить 13,056 тис. грн. Матеріали перевірки передані до органів внутрішніх справ для відповідного реагування. Взагалі протягом дії операції “Новорічна ялинка”, а це з 15 по 31 грудня 2007 року, інспекторами Держекоінспекції в Чернігівській області було перевірено більше 10 лісогосподарських підприємств та близько 20 пунктів транспортування новорічних ялинок. Виявлено три порушення порядку заготівлі новорічних ялинок, трьох порушників притягнуто до адмінвідповідальності. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Протягом 2007 року здійснено 66 перевірок по контролю за станом тваринного світу. За результатами перевірок складено 84 протоколи, до адмінвідповідальності притягнуто 107 осіб (в т.ч. браконьєрство – 24 протоколи та 21 особа притягнута до адмінвідповідальності). Розглянуто запит депутата Чернігівської районної ради Йовенка С.М. щодо порушення вимог Закону України “Про мисливське господарство та полювання” при веденні мисливського господарства ТОВ “Вершина”. Спільно з працівниками Чернігівського обласного управління лісового господарства з виїздом на місце проведено перевірку стану ведення мисливського господарства вказаним товариством. В ході перевірки грубих порушень чинного законодавства не виявлено. Проведено перевірку Чернігівського обласного управління лісового господарства щодо видачі дозволів (ліцензій) на використання диких тварин за 2006 рік. Виявлено порушення в оформленні ліцензій на відстріл копитних в сезон полювання 2006 року ТОВ “Любич” (Козелецький район), ТОВ “Авангардліс” (Коропський район), ТОВ “Міжрічинське” (Козелецького району). Взято участь у проведенні обліку мисливських тварин в ТОВ “Міжрічинське” на території Козелецького району. Облік проводився методом прогонів на пробних площадках та спостереження на підгодівельних майданчиках. Згідно листа Семенівської РДА проведено перевірку МРП “Семенівське” ЧОО УТМР. Встановлено невиконання вимог ст. 27, 29, 30 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” та договору про умови ведення мисливського господарства з Обласним управлінням лісового господарства. Складено акт перевірки, за ст. 188-5 КУпАП посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. В ході перевірки мисливського господарства БФ „Краснянка” Чернігівського району, встановлено, що мисливські угіддя надані у користування з порушенням ст. 7 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” не проведено облік пернатої дичини та хутрових звірів, не зареєстровані видані ліцензії на парнокопитних тварин. В результаті було прийнято рішення № 4 від 18.06.2007р. про тимчасове призупинення 169

(заборону) використання державного мисливського фонду та пред’явлено претензію для добровільного відшкодування збитків на суму 48,1 тис.грн. Спільно з працівниками УМВС здійснено рейд – перевірку по контролю за відкриттям та проведенням полювання. Виявлено 8 порушень правил полювання та рибальства та одне порушення природоохоронного законодавства при спалюванні сухої рослинності, складено 9 протоколів. Проведено рейд-перевірку за проведенням полювання в мисливських угіддях МРП Чернігівської обласної організації УТМР. Виявлено 1 порушення, складено 1 протокол, 1 особу притягнуто до адмінвідповідальності. Проведено 51 рейд-перевірку по контролю за станом дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні тваринного світу. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів. Протягом звітного періоду проведено 37 перевірок по контролю за станом водних живих ресурсів. За результатами перевірок складено 36 протоколів. 25 осіб притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу на суму 1,462 тис. грн., стягнуто – 0,614 тис. грн. В ході операції "Нерест 2007" проведено 4 рейди-перевірки по збереженню водних живих ресурсів в Чернігівській області. Вилучено безхазяйні заборонені знаряддя лову риби (сітки) в кількості 16 шт. Затримано 4-х порушників, складено протоколи, вилучено 54 кг риби та 17 сіток. Інспекторами Держекоінспекції в Чернігівській області спільно з працівниками УМВС здійснено рейд–перевірку по охороні ВЖР в Куликівському районі та перевірено факти, викладені у зверненні жителів с.Кладьківка щодо браконьєрства окремих місцевих мешканців. В результаті перевірки виявлено порушення правил рибальства, складено 1 протокол та вилучено 6 зябрових знарядь лову риби. Майнові стягнення склали 367,20 грн. Справу передано до місцевого суду Куликівського району. В Талалаївському районі спільно з працівниками районного відділу міліції проведено рейд по виявленню браконьєрства на водних об'єктах. На 4-х громадян складено протоколи про адміністративні порушення та вилучені знаряддя лову. Матеріали передані до місцевого суду Талалаївського району. 25 жовтня 2007 року користувачами ВЖР Чернігівської області під контролем Головного державного управління охорони, використання і відтворення ВЖР та регулювання рибальства в Чернігівській області та Держекоінспекції в Чернігівській області було проведено зариблення річки Дніпро поблизу смт.Любич зарибком товстолоба загальною масою 140 кг. Інспектором відділу екологічного контролю біоресурсів та природнозаповідного фонду Держекоінспекції в Чернігівській області спільно з співробітниками Щорського РВ УМВС проводилось відпрацювання річки Снов на території Щорського району по виявленню осіб, що займаються незаконним рибним добувним промислом. В ході чого затриманий автомобіль з саморобним причепом та два громадянина – мешканці м.Щорс, які обосновано 170

підозрювалися у зайняті незаконним рибним добувним промислом на території Щорського району. При затриманні, з автомобіля та причепа було вилучено дві електровудочки (4 акумулятора, 2 підсаки, 2 прибори для подачі електроенергії для електровудочки), 4 весла, 2 мішка з рибою загальною кількістю 170 голів, брезентовий мішок, мішковина, 2 розібрані човни. По даному факту СВ Щорського РВ порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст.249 ч.1 КК України. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду. Протягом звітного періоду здійснено 37 перевірок щодо дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду області. За результатами перевірок складено 9 протоколів, 7 з яких передано для розгляду у судові органи, 2 осіб притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу на суму 272 грн. Здійснено перевірки об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення “Стольненський парк”, ботанічні пам’ятки природи “Стольненські дуби” та “Стольненські клени-явори”, які розміщені на території Стольненської сільської ради Менського району. На даних об’єктах відсутні інформаційноохоронні знаки, межі парку не винесені в натуру, відсутній проект реконструкції та утримання парку. Для усунення виявлених недоліків голові Стольненської ради надано припис. Окрім того, проведено перевірки заповідного урочища “Чамарове”, гідрологічного заказника “Штани”, заказника місцевого значення “Туркенівка” та інші. Проведено перевірку Мезинського національного природного парку, виявлено поодинокі порушення режиму використання територій ПЗФ при проведенні СРВ. Складено 2 протоколи. В результаті перевірки заповідного урочища “Бирине” НовгородСіверського району виявлено самовільне зайняття земельної ділянки під будівництво дачних будинків відпочинку на площі 1 га., ця територія відноситься до ДП “Новгород-Сіверське лісове господарство”, матеріали перевірки передані до природоохоронної прокуратури м.Чернігова. В складі комісії Управління культури та туризму Чернігівської облдержадміністрації проведена перевірка Менського зоопарку. В ході перевірки встановлено, що стан колекції зоопарку задовільний, але відсутні написи назв тварин на клітках та вольєрах. Керівництвом установи отримано державний акт на право постійного користування землею, але не на всю площу зоопарку. Відсутні проект організації території зоопарку та інформаційноохоронний знак встановленого зразка. Директору зоопарку надано припис щодо усунення виявлених порушень. 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації

171

Серед превентивних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів важлива роль належить державній екологічній експертизі. Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян. Вона грунтується на екологічному аналізі та оцінці проектних матеріалів для об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. Експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Державна екологічна експертиза здійснюється у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку. Протягом 2007 року відділом державної екологічної експертизи в складі 5 спеціалістів проведено 284 експертизи передпроектної та проектнокошторисної документації. Через порушення вимог природоохоронного законодавства, нормативних документів повернуто на доопрацювання 117 комплектів документації, тобто 41 %. Згідно з договорами з обласною службою «Укрінвестекспертиза» розглянуто 195 проектів, з галузевою службою «Укрдорекспертиза» розглянуто 14 проектів. З представлених на екологічну експертизу проектних матеріалів розглянуті проекти: АЗС, станцій технічного обслуговування, складів ПММ – 34; об’єктів виробництва тепла – 62; об’єктів машинобудування, металообробки, промислових – 20; водозаборів та мереж водопроводу – 22; гідротехнічних споруд, меліоративних систем – 26; каналізаційних споруд і мереж – 9; об’єктів деревообробки – 20; об’єктів видобування нафти і газу – 22; розробки кар’єрів, резервів – 9; об’єктів по виробництву продуктів харчування – 12; автошляхів, мостових переходів – 28; переробки, зберігання, поховання відходів – 5; виробництва будівельних матеріалів – 6; природовідновлювальних робіт – 1; інших – 8. У 2007 році більш ніж в 2 рази зросла кількість об’єктів будівництва шляхів та виробництва тепла на базі органічного палива. Шляхом залучення на договірних засадах спеціалізованих організацій екологічна експертиза не проводилася. На засіданні експертної ради Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області розглядалося техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) «Поліпшення екологічного стану р. Стрижень в м. Чернігові». Загальні результати роботи з еколого-експертної діяльності Держуправління у 2007 році наведено в табл. 13.1. Табл. 13.1. Еколого-експертна діяльність у 2007 році. 172

Виконання робіт

1 Проведено експертиз перед проектної (ТЕО, ТЕР,ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості )

284

167

117

209 75

117 50

92 25

44 33

13.7. Екологічний аудит Комплексне екологічне обстеження і оцінка діючих об’єктів на предмет дотримання природоохоронного законодавства здійснюється у формі процедур екологічного аудиту. Екологічний аудит є необхідною за міжнародними стандартами передінвестиційною стадією оцінки ризиків, обов’язковою процедурою оцінки вартості підприємства, досліджень конкурентоспроможності продукції, оцінки екологічної безпеки підприємства. Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Екологічний аудит здійснюється у відповідності до положень закону України “Про екологічний аудит” та ДСТУ ISO 19011:2003. Послуги екологічного аудиту надають юридичні особи або кваліфіковані аудитори, що мають відповідний дозвіл (ліцензію). В Україні право на здійснення екологічного аудиту мають 44 юридичні особи, 82 екологічні аудитори. Детальну інформацію щодо суб’єктів, кваліфікованих для здійснення екологічного аудиту, їх адреси і контактні телефони можна отримати на вебсайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (http://www.menr.gov.ua/index.php). На території Чернігівської області організації або фізичні особиекологічні аудитори відсутні. На даний час екологічний аудит здійснено на підприємстві ВАТ «Сан Інтербрю Україна» м.Чернігів, аудитор – ВАТ «Український науковий центр технічної екології» (м. Донецьк). 13.8. Екологічний моніторинг Необхідність здійснення моніторингу навколишнього природного середовища Чернігівської області зумовлена потребою: - ефективно реагувати на негативні зміни, які спостерігаються в екологічному стані області; 173

- інтеграції суб'єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізації процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації; - узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями - суб'єктами моніторингу довкілля з метою аналізу інформації, надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно – аналітичної підтримки рішень, що приймаються; - підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій; - удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування; - підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм; - забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань. Суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля є: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; - Державна екологічна інспекція в Чернігівської області; - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації; - Головне управління МНС України в Чернігівській області; - Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; - Обласна санітарно-епідеміологічна станція; - Управління охорони здоров'я облдержадміністрації; - Деснянське басейнове управління водних ресурсів; - Чернігівське обласне управління лісового господарства; - Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість»; - Державна інспекція захисту рослин в Чернігівській області; - Управління державної ветеринарної медицини в області; - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області; - Обласне головне управління земельних ресурсів; - Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; - КП «Чернігівводоканал»; - КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова»; - Головне управління статистики в Чернігівській області; - Відділ екології та економіки природокористування Чернігівської міської ради; - Чернігівський державний технологічний університет; 174

- Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка; - Чернігівський державний інститут економіки і управління; - Ніжинський державний університет ім. М.В.Гоголя. Моніторинг атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології та Обласна санітарно-епідеміологічна станція. Моніторингові дослідження джерел скидів стічних вод та стан поверхневих вод проводять Державна екологічна інспекція в Чернігівської області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Обласна санітарноепідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та КП «Чернігівводоканал». Моніторинг підземних вод здійснюють Обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал» та Чернігівський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». Моніторинговими дослідженнями ґрунтів займаються Обласна санітарноепідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». В 2007 році з ініціативи Держуправління ОНПС в Чернігівській області здійснювалися заходи по вдосконаленню системи моніторингу довкілля. Першочергово Розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 6 липня 2007 року № 282 внесено зміни до складу Територіальної Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля області та затверджено Положення про порядок інформаційної взаємодії суб'єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області. Положенням про порядок інформаційної взаємодії суб'єктів моніторингу довкілля по Чернігівській області встановлено єдині загальні вимоги до порядку інформаційної суб'єктів обласної системи моніторингу природного довкілля області, визначено основні принципи інформаційного співробітництва, загальний порядок формування, отримання та надання інформації щодо моніторингових спостережень за станом навколишнього природного середовища. В серпні 2007 року підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами системи моніторингу довкілля Чернігівської області, у якій задекларовано принципову згоду суб'єктів на участь у системі. Основною стратегічною метою Угоди є дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що базуються на аналізі моніторингової інформації, моделюванні й прогнозуванні явищ, процесів, а також відповідають засадам сталого розвитку. Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу довкілля, розгляд поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу, здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля. 175

У 2008 році відкориговано проект Програми моніторингу довкілля Чернігівської області на 2008 – 2012 роки відповідно до Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року №1376. Затвердження проекту Програми рішенням сесії обласної ради юридично забезпечить ведення державного моніторингу довкілля в області. Метою цієї Програми є забезпечення розвитку системи моніторингу довкілля Чернігівської області спрямованого на підвищення ефективності її функціонування та надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і населенню своєчасної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічних знань громадян. Забезпечення належного рівня виконання функцій системи моніторингу та розв'язання існуючих проблем досягається шляхом здійснення ряду заходів по основним завданням, спрямованих на її розвиток, з використанням існуючих можливостей суб'єктів системи. Основними завданнями є: - створення та забезпечення функціонування інфраструктури регіональної системи моніторингу довкілля як основи інтеграції відомчих та ресурсних мереж в єдину систему спостережень; - створення уніфікованого програмно-методичного забезпечення ведення баз даних та інформаційного обміну; - удосконалення мереж спостережень за станом довкілля; - удосконалення та впровадження в роботу усіх суб’єктів системи моніторингу довкілля єдиної нормативно - методичної бази; - створення та ведення банків даних по всіх складових довкілля; - створення механізму комплексної оцінки, прогнозування та управління станом довкілля; - удосконалення та втілення нормативно-правового та економічного механізму прийняття та виконання рішень у сфері моніторингу довкілля. Здійснення заходів Програми сприятиме підвищенню рівня задоволення потреб органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ та громадськості в об'єктивній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища та забезпечить: - у соціальній сфері - встановлення факторів навколишнього природного середовища, що чинять шкідливий вплив на здоров'я населення; посилення узгодженості діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських екологічних організацій та засобів масової інформації у сфері охорони навколишнього природного середовища; підвищення рівня інформованості населення щодо стану навколишнього природного середовища; - в екологічній сфері - скорочення строків розроблення і підвищення якості та ефективності управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та екологічної 176

Міністерство надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - Чернігівський обласний центр з гідрометеорології Міністерство охорони здоров’я - Чернігівська обласна санітарноепідеміологічна станція Міністерство аграрної політики - Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” Державний комітет України по водному господарству - Деснянське басейнове управління водних ресурсів (лабораторія вод та ґрунтів Чернігівської гідрогеолого - меліоративної експедиції) Міністерство будівництва, архітектури та житлово – комунального господарства -КП “ Чернігівводоканал”

101

Ґрунти

Міністерство охорони навколишнього природного середовища – Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

Підземні води

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень Річки та Моря водоймища Джерел Джерел скидів скидів Решта Решта стічних стічних вод вод Промислові викиди в атмосферу

Суб’єкти моніторингу довкілля

Атмосферне повітря

безпеки; розбудову мережі моніторингу навколишнього природного середовища Чернігівської області; - в економічній сфері - підвищення ефективності використання засобів спостереження за станом навколишнього природного середовища та антропогенним впливом на нього. При Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2007 році створений регіональний центр моніторингу довкілля, який забезпечить збір, накопичення, збереження, оновлення, обробку, відображення інформації про стан природних ресурсів області та прогнозування екологічного розвитку регіону. Табл.13.2. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень

301

304

117

177

Табл.13.3 Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3

Програма міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації до 2010 року і заходів до неї

Державна екологічна інспекція в Чернігівській області

Програма (план дій) охорони довкілля використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма формування національної екологічної мережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

Програма радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів Деснянського РУВР Дніпровського БУВР” Регіональна програма «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Чернігівській області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року»

Деснянське басейнове управління водних ресурсів Деснянське басейнове управління водних ресурсів

№

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Основні рекомендації, надаються за результатами впровадження регіональних програм 4

Міжрегіональне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та ліквідації наслідків техногенних катастроф Система дій та напрямків роботи в сфері охорони довкілля, реалізація яких дозволить раціонально використовувати природний потенціал області і забезпечити сприятливі умови для проживання та здоров'я людей Збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій Оцінка радіологічного і гідрохімічного стану водних ресурсів області. Природоохоронні заходи, спрямовані на покращення екологічного стану річок та водойм шляхом їх розчищення та упорядкування.

Таблиця 13.4. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля

Назва регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля 2

відсутні

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження)

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

(Результати впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

178

13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Збереження, відновлення і раціональне використання природних ресурсів є однією з найактуальніших проблем у галузі охорони навколишнього природного середовища. Державне управління охорони навколишнього природного середовища спільно з Державною екологічною інспекцією забезпечують надійну роботу еколого-економічного механізму раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища в області, здійснюють координацію діяльності відомств, підприємств, установ і організацій в області. Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та „Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 (із змінами та доповненнями) в області впроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди стаціонарними, пересувними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів. Збір за забруднення становить основну частину надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (державного, обласного та місцевих). Згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності розподіляються між природоохоронними фондами в співвідношенні: Державний – 65%, обласний – 25%, місцевими (сільськими, селищними, міськими) – 10%. До органів державної податкової організації надано перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів господарювання, яким видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Чернігівській області в розрізі районів та міст обласного підпорядкування. В області налічується 10109 організацій, підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності платників збору за забруднення, якими протягом 2007 році сплачено 9200 тис. грн. екологічних зборів. Показниками державного бюджету передбачалось надходження коштів за забруднення навколишнього природного середовища до бюджетів усіх рівнів по Чернігівській області в сумі 8465,1 тис. грн., в тому числі: до державного бюджету – 5502,3 тис. грн. до обласного бюджету –2109,5 тис. грн. до місцевих бюджетів –853,3 тис. грн. Фактично надійшло за забруднення навколишнього природного середовища 9183,1 тис. грн., що складає 108,5 % до плану, в тому числі: до 179

державного бюджету – 5969,0 тис. грн.; до обласного – 2295,8 тис. грн.; до місцевих бюджетів – 918,3 тис. грн. З метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення, оптимізації роботи по організації бюджетного прогнозування надходження коштів від збору до природоохоронних фондів всіх рівнів, Держуправлінням постійно ведеться робота з обміну відповідної інформації з органами державної податкової адміністрації, фінуправлінням, органами місцевого самоврядування, управлінням статистики. Надходження коштів до бюджетів усіх рівнів у 2007 році збільшилось у порівнянні з минулим роком на 1542,6 тис. грн. Показники фактичних надходжень зборів за спеціальне використання природних ресурсів до державного та місцевих бюджетів у 2007 році наведені в табл. 13.5. Табл. 13.5. Фактичні надходження зборів за спеціальне використання природних ресурсів за 2007 рік тис. грн. Пор. №

2. 3. 4. 5. 6.

Показники

Збори за спеціальне використання природних ресурсів - всього Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду Збір за спеціальне водокористування Платежі за користування надрами Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету Плата за землю Плата за використання інших природних ресурсів

Державний бюджет План Факт

Місцевий бюджет План Факт

Всього План Факт

56375,3

64655

42781,6

45955,6

99156,9

110610,6

11731,2

15816,1

1295,7

1419,5

13026,9

17235,6

3093,3 8037,8

5223,6 9123,3

480,7

457,2

3093,3 8518,5

5223,6 9580,5

33512,0

34488,7

33512

34488,7

41005,2

44078,9

41005,2

44078,9

1,0

3,3

У 2007 році підприємствами, організаціями та установами області за адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища природи, використання природних ресурсів сплачено штрафів на суму 124,678 тис. грн., позовів, за порушення природоохоронного законодавства – 69,821 тис. грн. 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі У звітному році кошти фондів охорони навколишнього природного середовища використовувались за цільовим призначенням відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1999 р. № 1147 із змінами та доповненнями. Перелік видатків обласного фонду на 2007 рік був сформований на підставі запитів на фінансування, поданих райдержадміністраціями та міськвиконкомами міст обласного підпорядкування згідно п. 4 ст. 75 Бюджетного кодексу та затверджений сесією обласної ради, попередньо 180

узгоджений постійною комісією обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів. За рахунок коштів обласного фонду профінансовано заходів на суму 2022,1 тис. грн. Основними напрямками фінансування були заходи по охороні та раціональному використанню природних ресурсів (ліквідаційний тампонаж артезіанських свердловин) – 450,0 тис. грн., по утилізації відходів – 630,0 тис. грн., по ліквідації іншого забруднення навколишнього природного середовища (будівництво, реконструкція об’єктів) –749,5 тис. грн., іншій діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища (виконання заходів по боротьбі з підтопленням, забезпечення функціонування Оргуського центру, проведення конкурсів екологічного спрямування, видання екологопросвітницької літератури та інше) – 176,0 тис. грн., заповідній справі – 16,6 тис. грн. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2005-2007 роки приведені в табл. 13.6. Табл. 13.6. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) Пор. №

1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів

2005

656,78 2088,6 2202,23 543,15 80,2

Рік 2006

543,15 1910,1 2349,3 103,95 95,8

2007

103,95 2295,8 2022,1 377,65 84,3

З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 році кошти для виконання природоохоронних заходів не виділялися. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження, які стосуються, у тому числі, охорони довкілля, Інститут сільськогосподарської мікробіології, як головна установа, виконує у рамках Науково-технічної програми УААН «Сільськогосподарська мікробіологія». Перед аграрною наукою сьогодні гостро постає необхідність дослідження біологічних особливостей ґрунтотворних процесів, взаємовідносин бактерій, грибів, вірусів з рослинами і тваринами, визначення ступеню шкодочинності патогенних мікроорганізмів та розробки заходів оптимізації сільськогосподарського виробництва з врахуванням мікробіологічних аспектів формування урожаїв сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Ці завдання покладено в основу програми «Сільськогосподарська мікробіологія». Мета розробки програми – теоретичне обґрунтування та створення новітніх аграрних технологій, які б вирішували проблеми підвищення 181

продуктивності сільськогосподарських культур та тварин з одночасним збереженням біологічного різноманіття і стабільності навколишнього середовища. Наукова новизна полягає у розробці нових принципів використання мікроорганізмів у сільськогосподарському виробництві (в системах використання добрив, забезпеченні агроекосистем цінними мікроорганізмами, створенні біопестицидів, поліпшенні якості кормів, діагностиці, профілактиці та лікуванні хвороб сільськогосподарських тварин і рослин), які дозволять оптимізувати ґрунтотворні процеси, підвищити коефіцієнти використання добрив, збільшити урожайність культур та продуктивність тварин і поліпшити якість одержуваної продукції. У результаті виконання завдань програми очікується отримати нову наукову продукцію: 1. Нові принципи застосування добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур на основі біологічного обґрунтування фізіологічно доцільних доз мінеральних добрив, яка дозволить зекономити 2050 кг/га мінеральних добрив (90-135 грн. на га). 2. Новостворені біопрепарати, які дозволять істотно поліпшити азотне і фосфорне живлення рослин за рахунок фіксації атмосферного азоту та мобілізації важкодоступних фосфорних сполук ґрунту, що зменшить хімічне навантаження на агроекосистеми. Застосування мікробних препаратів може підвищити рентабельність виробництва продукції рослинництва на 10-20%. 3. Нові мікробні засоби захисту рослин від хвороб, що виявляють високу ефективність, не забруднюють навколишнє середовище, характеризуються селективною дією, зручні для виробництва, забезпечують збереження урожаю на 15-20%. 4. Систему вірусологічного контролю насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур та технологію одержання безвірусного матеріалу. 5. Нові ефективні штами-пробіотики з профілактичними та лікувальними властивостями щодо шлунково-кишкових хвороб тварин, які забезпечуватимуть приріст маси тварин і птиці на 20-30 %. 6. Новий асоціативний мікробний препарат для підвищення збереженості та якості кормів. При його застосуванні буде знижена собівартість продукції тваринництва, а її якість покращиться, економічна ефективність становитиме 3,6 тис. грн. на 1 тис. т силосу. 7. Перспективні штами тешо-ентеровірусів свиней, експресдіагностикуми і асоційована інактивована вакцина на основі рекомбінантних штамів проти тешовірусних енцефаломієлітів. Новий науково-обґрунтований епізоотологічний контроль за тешовірусними інфекціями для проведення цілеспрямованих протиепізоотичних ветеринарно-санітарних заходів з попередження їх поширення. Тільки у свинарських господарствах однієї неблагополучної на хворобу Тешена області це зекономить близько 500 тис. грн. 182

8. Удосконалена система діагностики туберкульозу. З цією метою буде одержано штами мікобактерій як еталонні, так і штами-продуценти для створення засобів діагностики туберкульозу, розроблена комп'ютерна програма ідентифікації мікобактерій туберкульозу, створено набір середовищ для визначення резистентності мікобактерій до туберкулостатичних препаратів, що підвищить точність і терміни бактеріологічної діагностики туберкульозу. Споживачами наукової продукції будуть підприємства аграрного комплексу країни (біофабрики, сільськогосподарські підприємства, виробничі лабораторії наукових установ тощо). Обсяги можливого використання отриманих розробок становлять: - у землеробстві – на площі більш ніж 2 млн. га; - у тваринництві – препарати та вакцини для більш ніж 10 млн. голів. Використання мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві не може вважатись раціональним через низький коефіцієнт засвоєння сільськогосподарськими культурами (азотних – 45-50%; фосфорних – 18-20%; калійних – 25-60% у залежності від типу ґрунту). Невикористані азотні добрива забруднюють навколишнє середовище, сприяють погіршенню фізикохімічних і біологічних властивостей ґрунтів. Застосування ж окремих біологічних препаратів землеудобрювальної дії дозволяє суттєво підвищити ступінь засвоєння добрив завдяки активізації низки ферментних систем рослин та формуванню більшої площі поглинальної поверхні коріння. На сьогодні цілком реальним є створення разом з агрохіміками нових принципів застосування мінеральних добрив – у поєднанні з біологічними препаратами. Ґрунтова мікробіологія має також арсенал ефективних методів для визначення фізіологічного оптимуму мінеральних добрив (у першу чергу азотних), які не використовує класична агрохімія. Тому визначення фізіологічно доцільних доз добрив для сільськогосподарських культур і їх використання разом з біологічними препаратами дозволить оптимізувати мікробіологічні процеси в ґрунтах та підвищити коефіцієнти використання добрив рослинами без ризику забруднення сільськогосподарської продукції та довкілля. Стабільне і продуктивне функціонування сучасних агроекосистем можливе тільки за особливої уваги проблемі захисту рослин від шкідливих організмів (шкідників, збудників хвороб, бур'янів), життєдіяльність яких призводить до значних втрат (30-50%) урожаю. Протягом тривалого періоду в практиці сільськогосподарського виробництва перевагу надають хімічному методу захисту рослин. Однак постійно зростаюче застосування пестицидів негативно впливає на екологічні системи: призводить до забруднення навколишнього середовища, утворення стійких штамів і популяцій патогенiв та шкідників, частота виникнення яких випереджає створення нових препаратів. Все це спонукає фундаментальну науку проводити пошук ефективних та екологічно безпечних систем захисту рослин. Альтернативою хімічному методу є інтегрований захист рослин, який являє собою комбінацію організаційногосподарчих, агротехнічних, селекційно-генетичних, біологічних і хімічних методів, спрямованих проти комплексу шкідників, хвороб і бур'янів у конкретній ґрунтово-кліматичній зоні в агроценозах з певною культурою. При 183

застосуванні інтегрованого методу захисту рослин здійснюється регулювання чисельності шкідливих видів до економічного порогу шкідливості і зберігається функціонування природних корисних організмів. Важливою складовою інтегрованого захисту рослин є біологічний метод, зокрема, застосування мікробних препаратів. Мікробні препарати характеризуються високою ефективністю, не забруднюють навколишнє середовище, проявляють селективну дію, зручні для виробництва. Разом з тим, обсяги використання біологічних засобів захисту явно недостатні. Відсутній необхідний асортимент біопрепаратів і систем біозахисту. Тому одним із важливих напрямів фундаментальних досліджень, які необхідно розширити, є створення нових засобів захисту рослин на основі мікроорганізмів. Інтродукція мікроорганізмів-антагоністів збудників хвороб рослин у ґрунт дозволить за короткий період реально поліпшити фітосанітарний стан агроценозів. Важливим резервом підвищення врожаїв сільськогосподарських культур є ведення насінництва на основі оздоровленого біотехнологічними методами вихідного матеріалу. Особливого значення в процесі оздоровлення, випробування і розмноження отриманого оздоровленого насіннєвого та посадкового матеріалу набуває фітовірусологічний контроль. Підвищення ефективності рослинницької галузі потребує розробки сучасних методів діагностики рослинних вірусів та організації виробництва тест-систем. В економічно розвинених країнах існують установи, які підтримують колекції фітовірусів і надають потрібні діагностикуми на замовлення, що забезпечує своєчасне виявлення та ідентифікацію патогенів і розробку захисних заходів. Проте вартість експортних систем для України зависока. Тому необхідним є створення вітчизняних засобів діагностики і систем вірусологічного контролю насіннєвого матеріалу. В сучасних умовах, коли важливою проблемою є раціональне використання природних ресурсів та охорона навколишнього середовища, прогресивна технологія виробництва якісних продуктів тваринництва передбачає не тільки створення стабільної кормової бази, але й збереження здоров’я та підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Велику роль в цьому відіграють мікроорганізми - представники природної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, які приймають активну участь в процесі травлення, протидіють розвитку багатьох збудників хвороб, підвищують неспецифічну резистентність організму. Застосування бактеріальних препаратів на основі живих мікробних культур – пробіотиків з лікувально-профілактичною метою, на відміну від антибіотиків, стимулює імунну відповідь організму тварин, відновлює нормоценоз, при цьому продукція тваринництва залишається екологічно безпечною. Пробіотики мають значні переваги при силосуванні кормів над консервантами. Застосування останніх пригнічує нормальну мікрофлору, а передозування може призвести до отруєння тварин. Застосування пробіотичних препаратів для силосування кормів сприяє збереженню і підвищенню їх якості: підвищується вміст молочної та оцтової кислот, амілаз, редукуючих цукрів, 184

вітамінів групи В, пригнічується ріст гнильних та маслянокислих бактерій. Силос має виразні пробіотичні властивості. Його згодовування сприяє народженню здорового приплоду, зниженню захворюваності молодняку шлунково-кишковими хворобами та підвищенню продуктивності сільськогосподарських тварин. На сучасному етапі суспільного виробництва все більше уваги приділяється екологічній безпеці населення. Значною мірою це стосується і тваринницької галузі сільськогосподарського виробництва. Зміни форм власності, перехід до дрібнотоварного виробництва м’яса, розширення сфери відгодівлі та переробки тваринницької сировини в умовах приватного сектору призводить до масового забруднення довкілля і розповсюдження в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб. Серед найбільш поширених і небезпечних збудників хвороб на першому місці знаходяться мікобактерії та ентеровіруси. Особливе місце займає туберкульоз, який завдає великих економічних збитків тваринницькій галузі і являє постійну небезпеку для здоров’я людини. Тривале виживання мікобактерій туберкульозу в об’єктах зовнішнього середовища (ґрунт, вода, корми та ін.) зумовлює створення додаткових резервів туберкульозної інфекції, погіршує епізоотичну ситуацію щодо цієї хвороби і сприяє її виникненню навіть за відсутності хворих тварин чи птиці. Тому, успіх боротьби з туберкульозом, насамперед, залежить від його ранньої діагностики та своєчасного і повного виявлення як первинних, так і вторинних джерел і факторів передачі збудника хвороби. Широко розповсюджені в природі ентеровіруси є етіологічними агентами поліоенцефаломієлітів, гастроентеритів, пневмоній та патологій репродуктивної системи. Найбільш небезпечною хворобою на сьогодні є хвороба Тешена свиней, при гострій формі якої гине близько 70-98% тварин. У зв’язку з цим вивчення епізоотичного стану, проведення моніторингу, вивчення циркуляції, дослідження антигенної спорідненості та варіабельності збудників ентеровірусних хвороб свиней, їх своєчасна діагностика та проведення профілактичних заходів попередить економічні збитки на сотні тисяч гривень, покращить епізоотичне благополуччя господарств та екологічну безпеку продукції тваринницької галузі. Впровадження у аграрне виробництво новостворених мікробних препаратів дозволить одержати у 2010 р. економічний ефект близько 100 млн. грн. В разі додаткового замовлення та відповідного фінансування Інститут спроможний, починаючи з 2006 р. створити виробничу базу для збільшення зазначених обсягів виробництва препаратів у 2,5-3 рази. Крім того, впровадження бактеріальних препаратів буде сприяти відтворенню родючості ґрунтів, збільшенню кількості корисних мікроорганізмів ґрунту, що в цілому матиме вагоме агроекологічне значення. Профілактичний ефект від застосування препаратів-пробіотиків становить 95-99 %, лікувальний – 85-90 %. Враховуючи, що препарати дозволяють збільшити приріст живої маси тварин на 13-33,2 % , а виробництво м’яса всіх видів в Україні становить 1,7 млн. т на рік, широке впровадження 185

препаратів у виробництво дозволить додатково отримати 221-558 тис. т м’яса на рік при майже незмінних витратах, що в масштабі народного господарства України принесе економічний ефект від 300 до 800 млн. грн. на рік. Своєчасна діагностика та проведення профілактичних заходів боротьби з туберкульозом тварин та ентеровірусними хворобами свиней попередить економічні збитки на 0,5-1,3 тис.грн./гол., покращить епізоотичне благополуччя господарств та якість продукції. На даний час Інститутом сільськогосподарської мікробіології УААН розроблено конкурентоздатні бактеріальні препарати, які успішно себе зарекомендували у рослинницькій галузі, у т.ч. ризогумін, діазобактерин створені на основі азотфіксувальних бактерій, поліміксобактерин, альбобактерин – на основі фосфатмобілізувальних мікроорганізмів, які зареєстровано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України: Поліфункціональний біологічний препарат ризогумін для сої складається з спеціально підготовленого торфу з розмноженими в ньому бактеріальними клітинами. Крім бактеріальної культури симбіотичних азотфіксувальних бактерій, препарат містить фізіологічно активні речовини біологічного походження, мікроелементи в хелатованій формі. Препарат виготовлюють у двох формах – торф’яній і рідкій. Ризогумін має багатофункціональний вплив на розвиток і формування рослин. Він забезпечує збільшення польової схожості і енергії проростання насіння, сприяє формуванню розвиненої кореневої системи і активного рослинно-бактеріального симбіозу, інтенсифікує процес фотосинтезу у рослин. Фізіологічно активні речовини препарату активізують формування генеративних органів, що суттєво впливає на насіннєву продуктивність культур. Бактеризація забезпечує прискорене формування кореневої системи, що значно покращує водний режим рослин в умовах засухи. Препарат збільшує стійкість рослин до захворювань як за рахунок покращення загального імунного стану, так і внаслідок вмісту речовин фунгістатичної дії. Сума зазначених функцій приводить до гарантованої прибавки урожаю, а одержана продукція має поліпшені якісні параметри. Ризогумін безпечний для людини та навколишнього середовища. Діазобактерин – препарат на основі чистої культури відселекціонованих штамів бактерій роду Azospirillum, розмноженої в стерильному поживному середовищі або в стерильному торфі. Дія препарату спрямована на активізацію азотфіксації в ризосфері рослин, наслідком чого є збільшення урожайності культури та поліпшення якості зерна. Бактерії, які використовуються для виготовлення препарату, мають властивості: приживатися в кореневій зоні рослин та сприяти формуванню розвиненої кореневої системи, посилювати процес асоціативної азотфіксації, продукувати рістстимулюючі речовини, покращувати продуктивність рослин, підвищувати вміст білка та незамінних амінокислот у зерні та зеленій масі рослин. 186

Біологічний препарат діазобактерин екологічно безпечний, не має токсичного впливу на організми людини, тварин, рослин. Препарат дозволяє отримувати екологічно чисту продукцію. Діазобактерин застосовується для обробки насіння озимого жита, гречки, пажитниці, стоколоса. Мікробний препарат поліміксобактерин створено на основі бактерій Paenibacillus polymyxa КВ. Механізм дії препарату пов'язаний з властивістю цих мікроорганізмів продукувати комплекс регуляторів росту природного походження, а також органічні кислоти та фосфатазу, що приводить до розчинення важкорозчинних мінеральних й органічних фосфатів ґрунту. Поліміксобактерин сприяє підвищенню росту і розвитку рослин, їх стійкості до хвороб та поліпшенню фосфатного живлення рослин, знижує фітотоксичну дію пестицидів, поліпшує якість продукції, збільшує врожайність сільськогосподарських культур. Поліміксобактерин є препаратом широкого спектру дії для бактеризації насіння цукрових буряків, зернових культур, кукурудзи, льону-довгунцю, соняшнику, ріпаку ярого та озимого. Бактеріальні клітини препарату стійкі до пестицидів. У зв’язку з цим розроблено спосіб бактеризації насіння сільськогосподарських культур поліміксобактерином, що включає в себе завчасну його обробку вказаним препаратом поєднано з фунгіцидами та інсектицидами у концентрації, яка застосовується в технологічній робочій суміші. Насіння обробляється до посіву сільськогосподарських культур на насіннєвих заводах або сільськогосподарських підприємствах. Препарат у рекомендованих дозах не має побічної дії на рослини, не має токсичної дії на організм людини, тварин, комах, рослин (біологічно безпечний). Препарат альбобактерин – мікробний препарат для бактеризації насіння сільськогосподарських культур: цукрового буряка, ріпаку ярого та озимого. Він покращує фосфорне живлення (за рахунок розчинення важкорозчинних мінеральних і органічних фосфатів – еквівалентне внесенню 15-30 кг д.р. мінеральних фосфорних добрив), підвищує урожайність коренеплодів цукрових буряків на 5-12%, зі збільшенням цукристості до 12%; ріпаку – насіння на 36,4%, зі збільшенням олійності на 2,1%. Препарат у рекомендованих дозах не має побічної дії на рослини (біологічно безпечний), не має токсичної дії на організм людини, тварин, комах. Професорсько-викладацьким складом Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя подано до місцевої та обласної адміністрацій університету ряд запитів на проведення науково-дослідних робіт з напрямку охорони довкілля. Особливо актуальними є роботи:  «Ландшафтно-екологічний аналіз території Ніжинщини» - метою роботи є вивчення сучасного екологічного стану ландшафтів Ніжинщини, встановлення територіальних закономірностей антропогенних змін довкілля та їх впливу на здоров’я населення протягом календарного року. Проведення аналізу та оцінки екологічної ситуації регіону необхідне для обґрунтування заходів, 187

спрямованих на усунення негативних наслідків втручання людини в навколишнє природне середовище і покращення екологічної ситуації, розробки методів оптимізації природокористування.  «Економічна оцінка земельного фонду як передумова сталого розвитку сільських громад України (на прикладі Ніжинського району Чернігівської області)» - метою роботи є створення та практична апробація методики економічної (грошової) оцінки продуктивних земель із врахуванням родючості ґрунтів, їх фізичних та екологічних характеристик, особливостей природокористування, вигідності географічного положення і розробка на її основі земельного кадастру і рекомендацій щодо покращення якості ґрунтів та їх раціонального використання на рівні сільських громад району. На базі природничо-географічного факультету функціонує спільна проблемна науково-дослідна лабораторія НДУ та ІБОНХ НАН України, яка працює над колективною темою „Нові біологічно активні речовини та екологічні проблеми довкілля”. Одним з основних завдань є вивчення радіаційної ситуації на території Чернігівщини, яка і надалі залишається складною. Це проявляється у радіаційному забрудненні приземного шару атмосфери, сільськогосподарських угідь та сільськогосподарської продукції, лісів та лісової сировини. Така радіаційна ситуація впливає на стан здоров’я населення, який поступово погіршується. Найбільший рівень захворюваності спостерігається в радіаційно забруднених районах – Ріпкинському, Семенівському, Новгород-Сіверському, Корюківському, Чернігівському, Сосницькому, Козелецькому. У структурі поширеності хвороб провідне місце належить хворобам системи кровообігу, органів дихання, ендокринної та серцево-судинної систем. Дана радіаційна ситуація вимагає вирішення великої кількості питань охорони та покращення стану навколишнього середовища. На кафедрах біології та географії виконуються ще ряд колективних та індивідуальних тем:  колективна тема «Рослинний світ Чернігівщини та його охорона» (вивчення динаміки рослинності р. Десни під впливом антропогенного тиску, синантропних змін рослинності Чернігівщини, рослинності басейну р. Удай та її созологічного значення, рослинності Бобровицько–Бахмацького геоботанічного району);  індивідуальна тема «Моніторинг степових екосистем відділення «Ямський степ» природного заповідника «Білогір’я» та «Стрілецький степ» Центрально-Чорноземного заповідника» (виконано масиви геоботанічних описів рослинності Державного природного заповідника «Білогір’я» (Бєлгородська обл., Росія), досліджена рослинність відділення Центрально-Чорноземного природного біосферного заповідника «Стрілецький степ» (Курська обл., Росія) згідно з договором про наукове співробітництво);  колективна тема «Соціально-економічні та екологічні проблеми Чернігівщини» (вивчення екологічної ситуації, антропогенного навантаження на ландшафти Чернігівщини, впливу різних видів землекористування на розвиток сучасних геоморфологічних процесів, здійснення медико-екологічний аналізу території, встановлення залежності між радіаційним станом області та здоров’ям 188

населення, вивчення впливу екологічної ситуації на формування регіональної депресивності сільських районів). Викладачі природничо-географічного факультету є членами міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги та тісно співпрацюють з Ніжинською міжрайонною організацією Товариства охорони природи України. Університетом заключені Договори про творче співробітництво з Центрально-Чорноземним природним біосферним заповідником імені В.В.Альохіна (Росія), Державним природним заповідником «Білогір’я» (Росія), Національним природним парком «Прип’ятський» (Білорусь), Березинським біосферним заповідником (Білорусь), Українським природним степовим заповідником НАН України, РЛП «Прип’ятьСтохід», РЛП «Міжрічинський», Поліським природним заповідником, Інститутом екології Карпат НАН України. Основні форми роботи: взаємоконсультації, спільні дослідження і публікації, розробка питань охорони навколишнього середовища. Викладачами та студентами НДУ ведеться наукова робота з вивчення флори і фауни Чернігівської області. Проводиться постійний моніторинг міграції птахів в Менському та Борзнянському районах (середня течія р. Десна) в рамках міжнародної акції по вивченню міграції птахів та моніторинг фауни Мезинського національного природного парку (Коропський район). Студенти природничо-географічного факультету проводять наукові дослідження у проблемних групах та гуртках: «Ландшафтно-екологічні проблеми регіону» – керівник доц. Барановська О.В. (8 осіб); «Рекреаційнокраєзнавчі дослідження» – керівник доц. Смаль І.В. (10 осіб). Результатом наукової роботи студентів є написання курсових, дипломних, магістерських робіт, присвячених екологічним проблемам Чернігівської області, стану рослинного та тваринного світу. Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка у формуванні основних напрямків екологічної діяльності пов’язує їх з хімікобіологічним факультетом. Викладачі та співробітники кафедр хімії, загальної біології, ботаніки, зоології та охорони природи, екології та техногенної безпеки спрямували науково-практичну роботу в таких напрямках: - ботанічні, зоологічні та нозологічні дослідження; - гідробіологічні та гідроекологічні дослідження; - мікологічні, альгологічні та мікробіологічні дослідження; - біоценотичні та екосистемні дослідження; - дослідження корозійних процесів в грунті; - екологічна освіта та виховання. Протягом року науковцями-екологами здійснювалась співпраця з Національними природними парками області «Ічнянський» та «Мезинський». Університет з 2007 року є науковим куратором цих природоохоронних установ. Викладачі доц.. Карпенко Ю.О. та Шевченко В.Л. є членами Науково-технічної ради Ічнянського та Мезинського НПП. Викладачами доц.. Карпенком Ю.О. та Лукаш О.О., спільно з Міжвідомчою лабораторією наукових основ заповідної справи НАНУ та 189

Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (д.б.н., проф.. Андрієнко-Малюк Т.Л., к.б.н., с.н.с. Прядко О.І.), науковцями Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (ст.. викл. Лобань Л.О.) були складені нові Переліки видів судинних рослин, які потребують охорони на території Чернігівської області. Переліки передано до Держуправління охоонприроди в області. Протягом року викладачами університету були здійснені екологічні експедиційні виїзди по дослідженню флори і фауни Чернігівщини (НовгородСіверський, Городнянський, Коропський, Менський та Козелецький р-ни), південних районів України (Одеська і Херсонська області) та західної частини АР Крим (окол. Міст Феодосія, Судак, Нікітський ботанічний сад). В липні 2007 року спільно з науковцями ГДУ ім. Ф. Скорини проводились флористичні дослідження заплави р. Сож (Гомельська обл.) та заповідника «Брянський ліс» окремих територій Климовського району Брянської області. В серпні проводилось комплексне вивчення окремих природнозаповідних територій, зокрема заказників загальнодержавного значення «Замглай», «Камаретський», «Рихлівська дача» та регіонально-ландшафтного парку «Міжрічинський». За результатами вивчення цих територій доц.. Карпенком Ю.О. та Лукашем О.О. підготовлені статті до загальноукраїнського видання «Екологічна енциклопедія» (том 3). Для наукової роботи на хіміко-біологічному факультеті та на кафедрі екології та охорони природи були залучені студенти на рівні виконання курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Результати їх досліджень доповідались протягом року на 6 регіональних і Всеукраїнських наукових студентських конференціях, конференціях молодих вчених. За 2007 рік було інтенсифіковано рівень організаційної та наукової роботи на агро біостанції, на базі якої проходять навчально-польові практики з основ сільського господарства, фізіології та екології рослин тощо. Основні напрямки наукової роботи на агро біостанції були спрямовані на виконання курсових та дипломних робіт з прикладних розділів ботаніки, екології та фізіології рослин; реалізацію 3 наукових програм з інтродукції та введення в культуру спільно з Ботанічним садом ім.. Фоміна Київського національного університету ім.. Т. Шевченка та дендропарком «Тростянець» («Папороті», «Голонасінні», «Екзотичні і декоративні рослини»), поповнення існуючих колекцій і створення нових. Протягом 2007 року регіональним ландшафтним парком (РЛП) «Міжрічинський» укладено угоди: «Про наукову і творчу співпрацю» із Інститутом ботаніки НАНУ; «Про наукову співпрацю» із Українським герпетологічним товариством та Зоологічним музеєм ННПМ НАНУ; «Про наукове кураторство» із Інститутом зоології НАНУ. Спеціалістами парку розширено список рідкісних видів тварин РЛП «Міжрічинський», що занесені до Червоної книги України (виявлено 12 нових видів). Виготовлено електронний варіант карт РЛП (спільно із Науковим центром заповідної справи Мінприроди. 190

Зібрано матеріали для видання І тому «Літопису природи РЛП «Міжрічинський». На підготовку окремих підрозділів, збирання наукових матеріалів залучалися співробітники та аспіранти: Інституту зоології НАНУ, Національного зоомузею НАНУ, Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства, Національного ботанічного саду. Розпочато створення гербарію рослин парку. Виявлено нові місця локалізації рідкісних рослин та тварин парку. Спільно із співробітниками та студентами 5 курсу НАУ (м. Київ) проведено обліки мисливської фауни на території ТОВ «Міжрічинське». Протягом року проведено накопичення наукової та методичної природоохоронної, екологічної літератури, яку надано Мінприроди України, УТОП, Науковим Центром заповідної справи, Міжвідомчою лабораторією заповідної справи, Національним екологічним центром, Держуправлінням охоронприроди в Чернігівській області, та розпочато роботу над створенням власної наукової бібліотеки парку в с. Отрохи. Протягом 2006-2007 років на території Ічнянського національного природного парку проводились ботанічні дослідження, які включали вивчення раритетної компоненти флори. В результаті досліджень було виявлено 6 видів рослин, занесених до Червоної книги України та 1 вид, занесений до Додатку І Бернської конвенції. Всі локалітети рідкісних видів судинних рослин закартовані крапковим методом, встановлено їх точні координати за допомогою Системи Глобального Позиціювання (GPS), зроблено геоботанічні описи цих ділянок. Закладено дослідні площі для багаторічних спостережень за популяціями цих видів рослин. Нині вивчення рідкісних видів продовжується. Протягом 2007 року проводились дослідження герпетофауни Ічнянського національного природного парку. В результаті досліджень було виявлено 4 види тварин, занесених до Червоного списку МСОП, 9 видів тварин, занесених до Додатку ІІ Бернської конвенції та 1 – занесений до Червоної книги України (1994). Дані види наведені в таблиці 2. Науково-дослідна робота парку проводилася згідно затвердженого Плану науково-дослідної діяльності НПП «Мезинський» на виконання теми «,Літопис природи» на 2007 рік. Видано перший том «Літопису природи» (на основі збору та систематизації даних про територію парку та матеріалів стосовно досліджень флори та фауни Мезинського НПП. За період 2007 року відбулись 2 експедиції по вивченню флори судинних території парку (околиці сіл Радичів, Курилівка, Мезин). Було виявлено 5 нових популяцій видів з Червоної книги України – дифазіаструму сплюснутого, плауна-баранця звичайного, любки зеленоквіткової, плавуна щитолистого, сону чорніючого та ряд нових популяцій регіонально рідкісних видів (багатоніжка звичайна, багаторядник Брауна, голокучник дубовий, оман високий). Проведено описи цих популяцій, визначення їх координат в системі GPS, картування окремих популяцій, зроблено їх фотографування.

191

Науковим співробітником відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП Куриленко В.Є. було видано брошуру «Далеке минуле рідного краю». На території Мезинського НПП в 2007 році проходили 2 навчальні польові практики з ботаніки студентів хіміко-біологічного факультету Чернігівського державного педауніверситету (окол. сс. Курилівка і Судинка) та студентів фармацевтичного факультету Чернігівської філії Національного фармацевтичного університету (окол. сс. Радичів і Розлети). В серпні здійснено студентську екологічну експедицію за маршрутом: Сверловка-Мезин-Курилівка-Студинка-Об’єднане-Ушівка-Покошичі, основна частина маршруту якої пролягала по території НПП. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень В червні 1998 року в Оргусі, Данія, з метою сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров'я та добробуту підписано Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція). Наша держава ратифікувала Конвенцію 06.07.99 року – Закон України N 832XIV. Для залучення громадських організацій, окремих громадян до участі в прийнятті рішень з екологічних питань Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області постійно проводиться інформаційне забезпечення громадськості щодо стану навколишнього природного середовища області, рішень і дій місцевої влади, спрямованих на його покращення. Згідно Указу Президента України № 683/2002 від 01.08.2002 «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» в Держуправлінні створено сектор взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю, Орхуський центр, функціонує веб-сайт управління, ведеться особистий прийом населення керівництвом, відповідно до графіка прийому громадян. Здійснюється інформаційна, технічна та методична підтримка роботи Орхуського інформаційного центру, для чого він забезпечений телефоном, факсом, комп’ютерною технікою, мережею Інтернет, бібліотекою екологічного спрямування, відеоматеріалами на екологічну тематику. Окрім того, Держуправлінням протягом 2007 року проводилось інформування населення через засоби масової інформації про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами довкілля; щодо екологічного та радіологічного контролю під час вивезення та ввезення вантажів транспортними засобами за межі митної території України, питань контролю охорони, захисту, використання та відтворення лісів, стану природно-заповідних об’єктів області тощо. Всього в 2007 році було зроблено 210 виступів в засобах масової інформації, в тому числі - 138 виступів в пресі, 72 - на районних, міських та 192

обласному радіо та телебаченні. Проведено 38 лекцій, 9 семінарів, 7 конференцій, 19 круглих столів, 2 екологічні виставки, надано 592 консультації, випущено 4 екологічних видання: «Голонасінні Чернігівщини», «Доповідь2006», «Екопаспорт Чернігівської області». За сприяння та фінансової підтримки Держуправління вийшла в світ збірка вчителя біології Семаківської ЗОШ І-ІІ ст. (Ріпкинський р-н) В. Попруги «Організація та функціонування екологічної стежки «Первоцвіти», яка рекомендована для організаторів еколого-натуралістичної роботи в освітніх закладах, вчителів біології, екології, учнів, природолюбів. Спеціалістами Держуправління взято участь в природоохоронних акціях, присвячених Дню довкілля-2007, Зеленому паростку майбутнього, збереженню тваринного світу («Будиночок для соні», РЛП «Міжрічинський»). З метою врахування думки громадськості в реалізації проектів будівництва, відділом державної екологічної експертизи поставлена вимога до органів місцевого самоврядування щодо проведення громадських слухань на стадії проектування: автозаправних станцій в м. Корюківка, Прилуки, цеху гальванічного покриття на ВАТ «Прилукибудмаш», ТЕО «Поліпшення екологічного стану р. Стрижень в м. Чернігові», котельні в м. Бахмач. Для всебічного екологічного інформування населення регіону видано Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області, в кількості 500 примірників. Доповідь направлена до органів влади, державних установ, учбових та наукових закладів, громадських організацій та бібліотек області. Розділи доповіді, актуальні матеріали, новини, розміщені на веб-сторінці управління. Щомісячно, протягом року, актуальна природоохоронна інформація надавалась для розміщення на офіційному сайті Чернігівської обласної державної адміністрації, наповнення відповідного розділу веб-порталу Мінприроди України. Одне з найбільш соціально-резонансних екологічних питань міста –стан і подальша доля лісового заказника Ялівщина – обговорювалось в січні 2007 року на «круглому столі» за участю громадськості міста, представників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, науковців-екологів, істориків, археологів, начальника КП «Зеленбуд», охорони громадського порядку відділу УМВС в місті, начальника Управління житлово-комунального господарства міської ради, представників місцевих медіа. В жовтні, в прямому ефірі міської телекомпанії, в телепрограмі «Бумеранг» розглянуто питання дотримання природоохоронного законодавства в зелених зонах міста, і зокрема – в урочищі Ялівщина. На її території були знайдені прадавні поселення епохи бронзи, раннього заліза, київського типу, волинцевсько-київського типу та давньоруське. У всьому світі відносяться до таких пам’яток з повагою і подякою. За пропозицією Держуправління охорон природи, з метою збереження раціонального використання урочища Ялівщина, розпочата процедура створення на його території регіонального ландшафтного парку. 193

В червні відбулось засідання Чернігівського прес-клубу реформ, присвячене питанням екологічного стану рідного міста, безпеки проживання місцевих мешканців, впливу на навколишнє природне середовище підприємств – найбільших забруднювачів довкілля. З журналістами регіональних ЗМІ спілкувались та відповіли на численні питання: керівництво обласного Держуправління охорони навколишнього природного середовища, відділу екології та економіки природокористування міськради, управління з питань НС та цивільного захисту населення міськради, Держекоінспекції в області, лікар з комунальної гігієни міської СЕС та голова Громадської ради при ДУ ОНПС в Чернігівській області. Більшість запитань до екологів стосувались ситуації з річкою Стрижень, яка протікає містом. На зустрічі було відмічено пасивну позицію громадськості у вирішенні екологічних питань, зокрема в частині реагування на інформацію в ЗМІ щодо розміщення запланованих до будівництва тих або інших об’єктів, які є потенційно небезпечними для довкілля і здоров’я людей тощо. Дискусія за участю представників виконавчої влади, місцевих ЗМІ була дуже активною, виявила зацікавленість присутніх у різних сферах охорони довкілля, порушенні природоохоронного законодавства. Також, з метою залучення громадськості в процес прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, на міському телебаченні, у вересні, в передачі прямого ефіру «Бумеранг» відбувся «круглий стіл» за участю представників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, міської ради, громадськості. На засіданні проходило обговорення актуального для мешканців Чернігова питання – технікоекономічне обґрунтування інвестицій за програмою «Поліпшення екологічного стану р. Стрижень». Протягом року обласним телебаченням, друкованими ЗМІ проводилось інформування населення щодо розгляду постійною комісію з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної ради з питань: затвердження Переліку видатків обласного фонду ОНПС на 2008 р., про внесення змін до мережі природнозаповідного фонду області, тощо. В березні-квітні Держуправлінням було проведено соціологічне опитування громадян міста, студентства, молоді щодо актуальних екологічних питань регіону. За результатами анкетування переважну більшість опитуваних громадян (41%) хвилювали питання прибирання та утилізації побутового сміття, відсутність контейнерів для сміття в своїх приватних обійстях, подвір’ях багатоповерхових будинків. Проблеми стану навколишнього природного середовища – рідного міста, р. Стрижень, засміченість прибережних, придорожніх зон, лісів, найбільші підприємства-забруднювачі та ін. відзначили 28 % опитуваних. Більшість опитаних плутає повноваження підрозділів комунального господарства та екологічної служби області. 194

Переважна більшість вважає, що за допомогою (із залученням) громадськості, загальними зусиллями можливе вирішення багатьох екологічних проблем рідного краю. До Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища керівництво Держуправління взяло участь в 2 прес-конференціях для регіональних ЗМІ з роз’ясненням громадськості основної мети, завдань та здобутків природоохоронних структур Мінприроди – Держуправління охоронприроди та Держекоінспекції, щодо екологічного стану міста Чернігова. Практичні кроки в прийнятті рішень з питань, що стосуються довкілля реалізувала Чернігівська обласна організація українського товариства охорони природи (ОТОП). Протягом 2007 року силами громадськості, працівників водного господарства та громадських інспекторів ОТОП проводило обстеження водного господарства області – річок Десна, Удай, Снов, Борзенка, Білоус, Замглай, Рванець, джерел, безгосподарних артезіанських свердловин. В ході обстеження зафіксовано порушення природоохоронного законодавства – захаращення територій прибережних смуг сміттям, розорювання прибережних зон, садівництво, городництво, яке негативно впливає на стан водойм, забруднення джерел сміттям, відкриті джерела артезіанських свердловин, засмічення. Притягнуто до адміністративної відповідальності 17 осіб. При проведенні весняного та осіннього етапів акції «Чисте повітря» обласною організацією ОТОП розглянуто 12 скарг. Для встановлення відкритих стосунків між громадянами та органами виконавчої влади на місцях, Держуправління вважає всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів пріоритетним напрямком у своїй діяльності, приділяє цій роботі велику увагу. За втручанням громадськості, спільно з представниками природоохоронної прокуратури, місцевих ЗМІ проведено неодноразові перевірки охорони і збереження об’єктів тваринного світу, зокрема умов утримання ведмедя на території приватного с/г підприємства. Тварину передано на утримання в Харківський зоопарк; - відбулось звернення депутатів облради до Президента України, Кабінету Міністрів України про стан території в/ч А-1479 (Ічнянський р-н) і реальної загрози навколишньому природному середовищу через велику кількість накопичених боєприпасів, пороху. Попередньо питання за участю Держуправління було обговорено на засіданні відповідної комісії облради. - тимчасово (на 10 днів в лютому п. р.) припинена робота військової радіолокаційної станції в с. Півці. РЛС передислоковано в інше місце, подалі від населених пунктів. - зрушено з місця важливе для всіх громадян м. Чернігова питання відновлення гідрологічного стану р. Стрижень. В лютому 2007 року, у міській раді відбулась презентація техніко-економічного обґрунтування поліпшення екологічного стану річки. Спеціалістами Держуправління проведена перевірка за зверненням місцевого жителя з приводу будівництва цементного заводу в Н.-Сіверському 195

р-ні, порушень при виділенні земельної ділянки не виявлено, проектнокошторисна документація на державну екологічну експертизу не надавалась. В своїх зверненнях, в більшості випадків, громадяни сповіщали про засмічення придорожніх територій, повалені або спиляні дерева, несанкціоновані сміттєзвалища, протестували проти забудови міжбудинкових територій вже сформованих житлових масивів. На всі запити і листи спеціалістами Держуправління було надано вичерпні, кваліфіковані відповіді. В управлінні розроблений і виконувався Орієнтовний план консультацій з громадськістю на 2007 рік. Для більш якісного залучення громадян до процесу прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, при Держуправлінні створено Громадську раду організацій природоохоронного спрямування, засідання якої проводяться в Орхуському центрі (м. Чернігів, вул. Малясова, 12, ІІІ поверх). Спеціалісти управління також беруть участь в засіданнях Громадської ради природоохоронних організацій. Протягом року проведено 5 засідань. Основні питання, що були розглянуто громадськістю: підсумки діяльності ради у 2006 році, план роботи на 2007 рік, склад ради, ефективність її діяльності, проведено перереєстрацію організацій-членів Громадської ради, переобрання голови Громадської ради, проблеми безпечного зберігання та утилізації пестицидів на території області (тема квітневого засідання ради) тощо. Громадською радою вивчався рівень організації схеми санітарної очистки міста, обговорено стан екологічної освіти населення та молоді зокрема, залежність безпеки життєдіяльності кожної конкретної людини і суспільства в цілому від нагальних екологічних проблем регіону. На засіданнях ради присутні представники регіональних ЗМІ. В травні на розширеному засіданні Ради були присутні представники обласної екоінспекції, Держуправління, ПП «Гранпласт», головного держуправління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в області, громадські організації та представники обласного та міського радіо, друкованих ЗМІ. Піднято питання захаращення русла р. Десна підтопленими деревами, що створює небезпеку не тільки відпочиваючим, рибалкам, а і водним живим ресурсам, негативно впливає на стан води ріки. По результатах засідання підготовлено звернення Громадської ради до Мінприроди, Чернігівської обласної ради щодо виділення додаткових коштів на відтворення водних живих ресурсів р. Десни. Щодо питання критичного стану міського полігону твердих побутових відходів, який переповнений, загрожує пожежо- та вибуховою небезпекою місцевим жителям і довкіллю, розповів головний інженер ПП «Гранпласт». Здійснено спільне виїзне засідання Громадської ради на міський полігон твердих побутових відходів з представниками органів місцевої виконавчої влади (міськвиконкому, облради), місцевих ЗМІ. Підготовлено репортаж, який вийшов на міському ТБ, щодо необхідності прискорення вирішення питання критичного стану полігону 196

Керівництво управління постійно тримає на контролі питання посилення об'єднання зусиль громадськості та працівників Держуправління охорони природи, співпраці з природоохоронними громадськими організаціями, партнерства у питаннях охорони довкілля, збереження зелених насаджень, раціонального використання природних ресурсів. 13.11.1. Діяльність громадських організацій Громадські організації природоохоронного спрямування сприяють реалізації прав громадян в сфері охорони та збереження навколишнього природного середовища, поліпшенню екологічної ситуації, формуванню природоохоронного світогляду громадян, підростаючого покоління. Чернігівська обласна організація Всеукраїнської дитячої спілки (ВДС) «Екологічна варта» для підвищення екологічної культури у дітей має на території області 7 осередків ВДС «Екологічна варта»: Чернігівський міський, Куликівський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Городнянський, Ріпкинський та Чернігівський районні. Чернігівський міський осередок ВДС «Екологічна варта» тісно співпрацює з міським Центром туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми і молоддю (ТОВРДМ). В 2007 навчальному році юні туристи-екологи брали активну участь в обласному етапі Всеукраїнського екологічного конкурсу «До чистих джерел». Мандруючи по хвилях Сейму та Десни проводили дослідження води річок по всьому маршруту, оформили звіт про проведені досліди. На початку навчального року було організовано та проведено відкриті міські екологічні змагання Центру ТОВРДМ та Всеукраїнської екологічної ліги серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів міста. В конкурсі взяло участь 27 шкіл міста. В програмі були як туристичні етапи: колода, маятник, купини, вузлики, так і екологічні: «Світ комах», «Світ тварин», «Квіткова галявина», «Сторінками Червоної книги», «Збираємо у кошик». Діти з великою зацікавленістю виконували всі завдання, за що отримали нагороди від екологічної ліги та Центру туризму. Вже традиційним став у грудні щорічний міський екологічний конкурс «Замість ялинки – зимовий букет», який проводиться в рамках Всеукраїнської акції «Збережи ялинку». Юні екологи роблять ялинкові прикраси, букети, беруть участь у цікавих різноманітних екологічних конкурсах отримуючи солодкі подарунки. Також юні вартівці кожного року беруть участь у міському екологічному конкурсі «Мій голос я віддаю на захист природи». З великою зацікавленістю діти малюють екологічні малюнки та плакати, які потім можна побачити на сторінках всеукраїнського журналу «Екологічний вісник», складають вірші та екологічні казки, фотографують екологічні об’єкти природо-заповідного фонду України. 5 червня, до Всесвітнього дня захисту навколишнього середовища, разом з дітьми була проведена у формі гри загальнонаціональна інформаційна 197

кампанія Всеукраїнської екологічної ліги щодо генетично модифікованих організмів. 10-11 січня 2007 року Центром дитячого та юнацького туризму і екскурсій (ДЮТЕ) спільно з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було проведено зліт переможців та лауреатів обласного етапу щорічного Всеукраїнського екологічного конкурсу «До чистих джерел» за 2006 рік. З різних районів Чернігівської області з’їхалися на своєрідний звіт про свою природоохоронну діяльність представники кращих експедиційних загонів, гуртків, творчих об’єднань учнів разом зі своїми керівниками. Учасники конкурсу виступали зі звітами про свою роботу – проведення розчищення замулених джерел, облаштування покинутих криниць та колодязів, впорядкування та дослідження малих річок, ставків та озер, створення екологічних стежок. Переможці та лауреати були відзначені грамотами управління освіти і науки облдержадміністрації та Держуправління охорони навколишнього природного середовища, цінними подарунками. Грамоти, дипломи і подяки отримали роботи з Борзнянського, Варвинського, Козелецького, Коропського, Куликівського, Новгород Сіверського та інших районів, міст Ніжина і Чернігова, що відрізнялись високим науково-дослідницьким рівнем, практичною природоохоронною та суспільно-корисною спрямованістю, підтвердженою якісними фотоматеріалами, дитячими малюнками та творами, публікаціями у місцевій пресі, які наочно демонструють процес та результат екологічної діяльності учасників конкурсу. Переможцями обласного етапу конкурсу серед екологічних товариств, клубів і гуртків загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних закладів стали: І місце поділили - туристсько-краєзнавчий гурток НовгородСіверського Будинку школярів (кер. Школоберда М.Д.) та гурток «Юний еколог» Краснопільської ЗОШ І-ПІ ст. Коропського району (кер. Крупина Ю.М.); II місце - гурток «Турист-еколог» Козелецької станції юних туристів (кер. Гордієнко Т.Я.); III місце - експедиційно-пошукова група Куликівського районного центру позашкільної освіти (кер. Чава М.О.). Серед індивідуальних учасників І місце отримав Герасименко Роман, учень 9-В класу гімназії № 31 м. Чернігова (кер. Кравченко Т.Г.). З 01 лютого по 15 грудня 2007 року Центром ДЮТЕ спільно з Держуправлінням проводився обласний етап щорічного Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». На конкурс було надіслано 51 роботу, які стали переможцями районних (міських) етапів з 20 районів та 3 міст області за двома категоріями учасників: - екологічні товариства, клуби і гуртки загальноосвітніх, професійнотехнічних та позашкільних закладів; - зареєстровані громадські організації, колективи земле- і водокористувачів. Підсумки обласного етапу та відзначення найкращих конкурсних робіт, вже традиційно, буде підведено в січні наступного року. 198

В червні, під час зльоту гуртківців Центру ДЮТЕ в дитячому таборі «Юний турист» с. Количівка Чернігівського району було проведено екологічний турнір, який складався з двох частин – теоретичної (перевірка основ екологічної освіти) та практичної (упорядкування території, прилеглої до табору). Команди-переможці турніру були нагороджені грамотами ПНЗ Центру ДЮТЕ та цінними подарунками. У грудні 2007 року ПНЗ Центром ДЮТЕ було проведено екологічний конкурс «Замість ялинки – зимовий букет» серед гуртківців закладу, на який було представлено більше 40 дитячих робіт. Після підведення підсумків та нагородження учасників конкурсу в приміщенні ЦДЮТЕ була організована виставка зимових композицій. При Бахмацькій районній бібліотеці для дітей вже 6 років діє екологічний клуб «Журавлик». Членами клубу є учні Бахмацької гімназії, читачі бібліотеки. Протягом року щомісячно проходили засідання клубу, заняття по темах «Природа рідного краю, що тобі болить?», «Зелене вбрання планети Земля», «Сосни та ялини хай будуть живими» тощо. Члени клубу брали активну участь у Всеукраїнській акції «Зелений паросток майбутнього», конкурсі «Замість ялинки – зимовий букет», районних екологічних конкурсах «Мій голос я віддаю на захист природі!», «Живій природі уклонись», проводили екологічні години для шкільної аудиторії та громадськості. Під час проведення Дня птахів школярі виготовляли та розвішували шпаківні. Після сумного репортажу про долю Менського зоопарку, гуртківцями було організовано та проведено акцію по допомозі тваринам, що мешкають там. Зібране варення, мед, яблука, насіння соняшника та гарбузів, моркву, капусту передано до зоопарку. Участь клубівців в екологічній діяльності, фотознімки, поетичні та прозові твори юних захисників природи неодноразово висвітлювались в районній газеті «Голос Присеймів’я». Серед громадських організацій, що цілеспрямовано проводять свою природоохоронну діяльність, направлену на поліпшення екологічної ситуації в області, Чернігівська обласна організація українського товариства охорони природи. При Президії Чернігівської обласної ради ОТОП створено та активно працюють секції: охорони лісів, зелених насаджень та рослинного світу; охорони та раціонального використання водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; природно-заповідного фонду; юнацька секція; охорони тваринного світу та рибних запасів; охорони та раціонального використання земельних ресурсів. Протягом 2007 року діяльність Товариства проводилась відповідно до затвердженого плану роботи. Тривали природоохоронні акції: 22 березня – «День води», «До чистих джерел», «Чиста Україна – чиста Земля», День довкілля, День птахів, «Чисте повітря», весняна та осіння акція «Посади дерево», «Новорічна ялинка» тощо. 199

Взимку громадськість, учні старших класів, студенти проводили підгодівлю диких звірів та птахів, на проведення акції, заготівлю кормів використано коштів 14,2 тис. грн. На території області при організаціях лісового господарства поновлено роботу шкільних лісництв. Учні, під керівництвом вчителів, виготовили та встановили 680 шпаківень і синичників. При проведенні Дня води проводилась роз’яснювальна робота серед населення області щодо охорони водних ресурсів – річок, водойм, джерел, безгосподарних артезіанських свердловин – від забруднення та засмічення. Громадськістю разом з державними службами було проведено обстеження річок Десна, Удай, Снов, Борзенка, Білоус, Замглай, Рванець, всього 38,3 км. В обстеженні взяли участь 7 груп, які очолювали працівники водного господарства спільно з громадськими інспекторами. У вересні 2007 року на засіданні Президії Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи відбулося вручення Почесних грамот Всеукраїнської ради Українського товариства охорони природи за плідну роботу та кращі показники у вирішенні регіональних екологічних проблем, активну просвітницьку та виховну діяльність у галузі охорони довкілля. Чернігівська обласна благодійна організація «Аратта», виконуючи одну з багатьох поставлених цілей – захист природного середовища рідного краю – протягом 2007 року приймала активну участь в регіональних та всеукраїнських екологічних заходах: «До чистих джерел», «Наше покоління – іншим поколінням», «Спаський собор». В 2007 році в організації працювало 65 волонтерів. Щорічно, з 2000 року, проводиться Літня сімейна екологічна школа. Не став винятком і 2007 рік. В цей період в с. Макошино (Менський р-н), в літньому екологічному таборі проводилось оздоровлення 30 підопічних «Аратти», реалізовано виховні та екологічні програми. Громадською організацією «Чернігівський районний центр сприяння сільського зеленого туризму» в 2007 році спільно з регіональним ландшафтним парком «Міжрічинський», Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів створено та презентовано еколого-пізнавальні стежки з охорони водних ресурсів «Від Десни до Дніпра», «Річка Турчанка: від гирла до витоків». Проводилися екологічні семінари, лекції у школах Чернігівського району. Продовжувалося дослідження екологічного стану річок: Турчанка, Смолянка, Борзенка, Борзна, Меша, Пліска тощо. Спільно з представниками Мінприроди України та Українського ботанічного товариства (м. Київ) створено та передано в Адміністрацію Президента України пакет документації щодо створення ботанічного заказника «Філлофорове поле Зернова» в акваторії Чорного моря. Разом з НГО «Wetlands international» організовано та проведено в червні 2007 р. в Чернігові V робочу зустріч Української річкової мережі та дводенний тренінг з екологічної освіти. 200

В організації створена і постійно поповнюється фототека і відеотека про річки та джерела Чернігівщини. Розпочато складання практичного посібника для шкільної молоді про дослідження водних об’єктів. 13.12. Виконання державних екологічних програм Фінансування природоохоронних заходів, які включені до Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на 2003 – 2005 (2010) роки як першочергові, здійснювалось за рахунок Державного, обласного та місцевих бюджетів, включаючи фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів та власних коштів підприємств та організацій. Всього в 2007 році на виконання Програми профінансовано робіт на загальну суму 29503,00 тис. грн., в тому числі: за рахунок державного бюджету – 25438,10 тис. грн., місцевого бюджету – 2693,84 тис. грн., інших коштів – 1371,06 тис. грн. На протязі року затампоновано 78 артезіанських свердловини, що дало змогу знизити рівень ризику забруднення підземних водних горизонтів. Головними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів залишаються підприємства комунального господарства. Протягом року на території області проводились роботи по реконструкції, ремонту та будівництву очисних споруд, каналізаційних насосних станцій, каналізаційних колекторів та мереж в містах Борзна, Ічня, Корюківка, Мена; смт. Козелець, Короп, Куликівка, Сосниця, Срібне тощо. Для захисту населених пунктів від шкідливої дії вод проводились роботи по берегоукріпленню та відведенню поверхневих та ґрунтових вод в районі м. Чернігова (р-н Бобровиці), р. Десна в районі с. Мале Устя Сосницького району, р. Сейм біля смт Батурин Бахмацького району, Захист с. Змітнів від шкідливої дії вод р. Десна Сосницького району (спрямлення русла), заходи по відведенню поверхневих вод від сіл Патюти, Гладке та Сморшки Козелецького району. Протягом року проводились роботи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок в Менському, Корюківському, Борзнянському, Бахмацькому, Корюківському, Городнянському та Чернігівському районах області. У 2007 році проведено ряд заходів, які дозволили підвищити якість питної води: проведено роботи по прокладанню, ремонту заміні та будівництву водопровідних мереж, будівництво артезіанських свердловин в Коропському, Бахмацькому, Бобровицькому, Варвинському, Городнянському, Ічнянському, Корюківському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ніжинському, Носівському, Н.-Сіверському, Сосницькому, Срібнянському, Семенівському Чернігівському та Щорському районах. В 2007 році, як і щорічно, на виконання заходів розбудови екомережі в області проводяться щорічні заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, створенню захисних лісових насаджень, рекультивації малопродуктивних земель, розширення мережі природно201

заповідного фонду області. Продовжувались роботи по розробці регіональної схеми екомережі, по вивченню біорізноманіття Мезинської ключової території, дослідження природних комплексів області з метою подальшого створення природно-заповідних об’єктів. З метою забезпечення формування екомережі в області в 2007 році проведені науково-дослідні роботи: - Вивчення заплави р. Десни території заказників загальнодержавного значення ботанічних «Путивського» та «Оболонського», загально- зоологічного «Каморетського», як еталонних ділянок збереження біорізноманіття. - Вивчення раритетного різноманіття тваринного світу області та складання списків регіонально рідкісних тварин Чернігівщини. Проведено створення цифрового картографічного шару даних екологічної мережі області та створена до нього атрибутативна база даних. З метою інформування громадськості щодо мети і завдань розбудови екологічної мережі були проведені виступи в засобах масової інформації, лекції, в Держуправлінні була проведена фотовиставка присвячена регіональному природному парку «Міжрічинський», круглий стіл присвячений проблемам подальшого збереження лісопарку «Ялівщина». На території РЛП «Міжрічинський» проведена благодійна еколого-просвітницька природоохоронна акція «Будиночок для соні». 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї та протягом 2007 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь Новгород-Сіверського району. В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. В рамках Міжурядової угоди Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів (Україна) і відділом водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейного водного управління (Російська Федерація) здійснюється координація і узгодження рішень з питань, що стосуються спільного використання і охорони водних ресурсів в басейні р. Дніпро. Проводяться спільні регулярні гідрохімічні дослідження та гідрологічні спостереження за рівнями води на обладнаних транскордонних контрольних створах на р. Десна в с. Камінь НовгородСіверського району (Україна) та р. Снов в с. Забрама (Російська Федерація). Проводяться наради Уповноважених та заступників Уповноважених Урядів 202

України та Російської Федерації і наради робочих груп та експертів по використанню і охорони транскордонних водних об’єктів, обміну моніторинговою і водогосподарською інформацією. У відповідності до рекомендацій Бюро Міжнародної Координаційної ради програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», в рамках проведення робіт по створенню Деснянського біосферного резервату, як української ділянки українсько-російського транскордонного резервату, Держуправлінням проводилося погодження номінальних матеріалів щодо створення Деснянського біосферного резервату в межах території Чернігівської області. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Підбиваючи підсумки роботи щодо охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у 2007 році, необхідно зазначити, що однією з першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах. 3 71 комплексу очисних споруд загальною потужністю 194,462 тис. куб. м/добу, 52 працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Останні три роки скид недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти знаходиться в межах 30 млн. куб м. Загальний скид стічних та інших вод у 2007 році проти попереднього року збільшився на 19,66 млн. м3 і склав 133,9 млн. м3. У поверхневі водні об’єкти скинуто 124,8 млн. м3, з яких 27,30 млн. м3 – недостатньо очищених. Скид стічних вод у поверхневі водні об’єкти збільшився на 20,387 млн. м3. Збільшення відбулось, в основному, за рахунок скиду стічних вод КЕП "Чернігівська ТЕЦ", яке використовує поверхневі води для технологічних потреб. Сімнадцять підприємств області допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області в обсязі 27,30 млн. куб. м, що менше ніж у 2006 році на 1,39 млн.м3 (4,8 %). Загальний скид забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти згідно державної статистичної звітності форми 2 –ТП (водгосп) у 2007 році становив 29457,964 тонн, що на 843,0 тонн менше в порівнянні з 2006 роком. У 2007 році неефективно працювали очисні споруди штучної біологічної очистки на 45 підприємствах області, зокрема на підприємствах житлово-комунального господарства та м'ясо-молочної промисловості. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації, збої з енергопостачанням тощо. Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, В'юниця, Іченька, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. У створах нижче скиду з очисних споруд для водойм рибогосподарського призначення по амонію сольовому, фосфатах, залізу загальному, завислих речовинах, органічних 203

речовинах та БСК відмічається перевищення граничнодопустимих концентрацій. З метою виправлення ситуації за рахунок коштів обласного фонду навколишнього природного середовища (далі ОФНПС) в 2007 році виконувались роботи по реконструкції каналізаційних мереж на об’єктах житлово-комунального господарства смт. Короп, аварійного каналізаційного колектору смт. Замглай, КНС із заміною застарілого обладнання на сучасне у м. Остер, м. Мена, м. Ічня, с. Снов’янка (Чернігівський р-н). Продовжується будівництво станцій зливу нечистот у м. Бахмач, м. Новгород-Сіверський. Введення в експлуатацію цих об’єктів дасть змогу запобігти негативному впливу на поверхневі водні об’єкти. Для проведення комплексу першочергових робіт по реконструкції очисних споруд штучної біологічної очистки підприємств житловокомунального господарства області з метою зменшення впливу цих об’єктів на водойми необхідно біля 10 млн.грн. Залишається гострою проблема охорони підземних водоносних горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські свердловини. Станом на 01.01.2007 р. потребували тампонажу 433 артезіанські свердловини. За кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведено тампонаж 78 недіючих свердловин, які в результаті реформування аграрного сектору економіки втратили свого власника та залишились безгосподарними. Роботи проведено в 6 районах, витрачено 450 тис.грн. За кошти власників свердловин затампоновано 42 артезіанські свердловини у 14 районах області та у м.Чернігові. З метою визначення недіючих артезіанських свердловин через які існує найбільший ризик забруднення підземних водоносних горизонтів та для яких необхідно першочергове проведення робіт по сантехнічному тампонажу, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в лютому-березні поточного року проведена робота щодо їх інвентаризації. Особлива увага приділялась уточненню даних щодо артсвердловин, які в результаті реформування та ліквідації власників, залишились безгосподарними. Сформовано базу даних (в розрізі районів по населеним пунктам) відповідно якої (станом на 01.04.2008р) на території області обліковується 584 шт. артезіанські свердловини, які потребують тампонажу, з них – 310 шт. безгосподарські. Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 3,5 млн. грн. Для вирішення невідкладених екологічних проблем в сфері використання водних ресурсів переліком видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік передбачається виділення 882 тис. грн. Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть понад 900 тонн накопичених непридатних і заборонених до 204

використання хімічних засобів захисту рослин, які накопичувались протягом десятиліть на території області, справляють вагомий негативний вплив на довкілля та здоров’я населення. В цілому ситуація залишається складною - значна кількість місць зберігання отрутохімікатів не відповідає встановленим вимогам екологічної безпеки, крім того, в результаті реформування сільськогосподарських підприємств вони взагалі залишились без власника. Земля, на якій вони знаходяться, розпайована, непоодинокі факти розкрадання будівельних матеріалів з яких побудовані складські приміщення, місця зберігання пестицидів потерпають від пожеж. Об’єкти, які вдалось відремонтувати піддаються новим руйнуванням і грабуванням. Враховуючи накопичений досвід щодо поводження з непридатними пестицидами і агрохімікатами та існуючу вірогідність створення чинників соціальної напруги в регіонах місць їх розташування, Держуправління вважає за доцільне проведення повного знешкодження отрутохімікатів, що накопичились на території області. У 2007 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (630 тис. грн.) та інших джерел фінансування (22,6 тис.грн.) вивезено та знешкоджено на потужностях ТОВ «Елга» (м. Шостка Сумської обл.) отрутохімікати в кількості 45,18 тонн з населених пунктів Козелецького (16,17 т), Борзнянського (5,0 т), Сосницького (3,75 т), Коропського (4,7 т), Талалаївського (1,27 т), Срібнянського (3,0 т), Варвинського (8,97 т), Куликівського (1,8 т) та Прилуцького (0,525 т) районів, що дало змогу звільнити 19 місць зберігання пестицидів. З метою обмеження шкідливого впливу ХЗЗР на навколишнє середовище і здоров’я людини та забезпечення прогнозування фінансування робіт з їх утилізації та знешкодження Держуправлінням підготовлено доручення голови Чернігівської ОДА про необхідність проведення інвентаризації непридатних пестицидів на підпорядкованій території в першому півріччі 2008 року. Для цього створюються відповідні районні комісії до складу яких будуть залучені представники територіальних підрозділів МНС, СЕС, Мінприроди, Держгірпромнагляду та фахівці управлінь агропромислового розвитку. Держуправлінням будуть опрацьовані дані проведеної інвентаризації ХЗЗР та сформовано загальнообласний реєстр місць зберігання непридатних пестицидів. Виконання зазначених робіт дасть змогу визначити місця пріоритетного (з найбільшим ризиком забруднення об’єктів довкілля) фінансування робіт за рахунок видатків Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища. Для проведення в повному обсязі робіт по знешкодженню непридатних пестицидів на спеціалізованих підприємствах необхідно більше 13 млн. грн. (в цінах 2007 року), що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни. Основним джерелом фінансування робіт залишається обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. Зволікання в даному питанні може привести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного 205

характеру, тому Держуправління вийшло з пропозицією до Мінприроди України розглянути можливість передбачити фінансування за рахунок коштів Державного бюджету. На знешкодження непридатних пестицидів, які розміщуються у необлаштованих місцях та становлять потенційну небезпеку для об’єктів довкілля та населення в 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища планується виділення 945 тис.грн. За даними останньої інвентаризації місць видалення відходів, проведеної в 2006 році, тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 728 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 630 га. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Їх упорядкування проводиться в основному в весняний період під час проведення місячника благоустрою населених пунктів. Основна причина цього становища – відсутність коштів у органів місцевого самоврядування, на яких покладена ця ділянка роботи. На більшості об`єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров`я населення прилеглих територій. Вирішення проблеми можливе за рахунок: впровадження систем роздільного збирання відходів, що зменшить навантаження на об’єкти їх видалення; фінансування територіальних громад для створення комунальних підприємств та їх технічного оснащення; будівництва сміттєсортувальних та сміттєпереробних комплексів. В м.м Ніжин та Прилуки побудовані павільйони по збору твердих побутових відходів (ТПВ). При цьому проводиться сортування відходів по видах, що дає змогу вилучати ресурсно-цінні їх складові для подальшої переробки та зменшує навантаження на полігони ТПВ. Функціонування зазначених об’єктів отримало схвальну підтримку у населення через зручність їх роботи та зменшення виникнення стихійних сміттєзвалищ на прилеглих територіях. В м. Чернігові планується будівництво сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів але через відсутність ефективного інвестора, на сьогодні, проект залишається лише на папері. В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки, яких щорічно утворюється біля 10 тис. тонн. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Залишається невирішеною питання знешкодження накопичених біля 130 тис. т рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах (с. Масани). Вирішення проблеми можливе за рахунок будівництва установки з 206

утилізації відходів, проект якої розроблений Виробничо-комерційною фірмою "ВКО" (м. Рівне) та отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Загальна вартість будівництва складає більше 3590 тис. грн. (в цінах 2006 року). Реалізація проекту дозволить ліквідувати екологічно – небезпечний об’єкт та виключити забруднення фільтраційними витоками підземних водоносних горизонтів та р. Білоус лівої притоки р.Десна, яка є джерелом питного водопостачання м.Київ. На сьогодні проект не впроваджується через відсутність фінансування В 2008 році планується розпочати будівництво за рахунок часткового фінансування з Державного бюджету. Вирішення питання використання золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" в будівельній галузі - виробництво шлакоблоків, не зрушено з місця. Тому більше 2 млн. т золи, розміщених на 27 га заплави р. Десна, продовжують створювати небезпеку забруднення ґрунтових вод та річки. Враховуючи, що вказана проблема гостро стоїть і в інших регіонах держави, Держуправління вийшло з пропозицією включити заходи по використанню шлаків та золи в господарській діяльності до Загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами. Динаміка загальних викидів забруднюючих речовин за останні чотири роки від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області залишається майже незмінною і в 2007 році становила 91,517 тис.тонн., викиди діоксиду вуглецю складають 1,5 млн. екв.тонн. Починаючи з 2002 року спостерігається тенденція до збільшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, що обумовлено використанням застарілого обладнання, недостатньою забезпеченістю очисним обладнанням для уловлювання та утилізації забруднюючих речовин, нарощуванням обсягів виробництва, застосуванням нових методик обрахування валових обсягів викидів. Обсяги викидів від пересувних джерел в 2007 році становили 52,482 тис. тонн, що на 7,4 тис. тонн більше ніж у 2006 році. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми "ТехНова", підприємства нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, на які припадає 45% викидів від загального об’єму викидів від стаціонарних джерел області. На сьогоднішній день на динаміку викидів від стаціонарних джерел в атмосферне повітря в Чернігівській області впливає режим роботи КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова” та вид палива, що використовується – вугілля чи природний газ. Основним забруднювачем області залишається КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ "Фірми ТехНова" викиди в атмосферне повітря якої складають біля 30% від стаціонарних джерел викидів області та біля 90% від викидів по місту Чернігову. В 2007 році в атмосферне повітря підприємством було викинуто 11,4 тис.тонн забруднюючих речовин. Незважаючи на вжиття заходів по реконструкції та ремонтах обладнання, які щорічно проводяться на КЕП "Чернігівська ТЕЦ", обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять вагомий влад в загальному обсязі викидів області. 207

Вирішення проблеми можливе за рахунок проведення повної модернізації існуючого обладнання, яке є морально і технічно застарілим та забезпечення ефективних систем газоочистки. Рішенням спільної колегії Держуправління та Держекоінспекції в області керівництво КЕП "Чернігівська ТЕЦ" зобов’язано розробити план заходів для забезпечення досягнення діючих нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел. На сьогоднішній день, з метою скорочення викидів парникових газів на території Чернігівської області впроваджується один інвестиційний проект який направлений на реконструкцію системи теплопостачання зокрема переведення ряду котелень з твердого палива на газоподібне а також модернізація котлів опалення.. Загальний кошторис проекту складає 8 100 тис. євро, що передбачає зменшення екв.тонн СО2 на 65,700 тис.тонн. Проект «Утилізація газу метану на полігоні ТПВ в м.Чернігові» отримав Листпідтримки і планується до впровадження в 2008 році. Загальний кошторис проекту складає 6 400 тис.євро, його втілення дасть змогу зменшити екв.тонн СО2 на 79,140 тис.тонн. Станом на 01.01.2008 року природно-заповідний фонд області нараховує 652 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Не зважаючи на велику кількість природно-заповідних об’єктів, які вже існують на території області, з метою збереження біорізноманіття, продовжується робота по виявленню екологічно цінних та створенню нових заповідних об’єктів. Підготовлені проекти створення нових об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення – орнітологічного заказника «Придеснянський» (Сосницький р-н), іхтіологічного заказника «Лісконоги» (Н.-Сіверський р-н), дендропарку «Прилуцький» (м. Прилуки), ботанічної пам’ятки природи «Деснянська» (Н.-Сіверський р-н). В тісній співпраці з Всеукраїнським товариством охорони птахів ведуться роботи по розширенню Ічнянського НПП за рахунок приєднання ( з вилученням) гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський», гідрологічного заказника місцевого значення «Жевак» та частини прилеглої до них території, які є одним з найбільших на Україні поселенням червонокнижного виду – очеретянки прудкої. З тією ж метою, продовжується розробка проекту по створенню гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Богданівський» (Ніжинський р-н) та підвищення статусу до загальнодержавного гідрологічного заказника місцевого значення «Городок» (Щорський р-н). в першому кварталі 2008 року планується розробка проекту створення ботанічного заказника загальнодержавного значення «Крехаївські луки» (Козелецький р-н). З метою охорони, збереження в природному стані цінного природного масиву в міжріччі Дніпра і Десни швидкого вирішення потребує питання створення в Козелецькому районі національного природного парку, створення якого входить в заходи виконання державної програми «Дніпро» Головним проблемним питанням є виділення, найближчим часом, коштів, на розробку проекту його створення ( близько 200 тис. грн.). 208

Динаміка зростання природно-заповідного фонду Чернігівської області за останні 5 років та заплановані на створення в 2008 році об’єкти наведені в таблиці. Невирішеною та найбільш складною на сьогодні залишається проблема винесення в натуру меж території та об’єктів природно-заповідного фонду області, яка потребує значних фінансових затрат. Станом на 01.01.2008 р. роботи по встановленню меж в натурі проведені лише на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, які знаходяться на території та у віданні державних лісогосподарських підприємств. В стадії завершення роботи по виготовленню Ічнянському та Мезинському національним природним паркам державних актів на землю. На 2008 рік надані запити на фінансування з Державного фонду ОНПС на розробку проектів винесення меж в натуру об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Фінансування відповідних робіт щодо об’єктів місцевого значення повинно вирішуватись на місцях відповідними органами влади, на завершення робіт по об’єктах місцевого значення потреба в коштах складає близько 2 млн. грн.

209