chernigiv_2011 by Administrator Dovkillia

ЗМІСТ

Вступне слово Загальні відомості 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості території 1.2 Соціальний та економічний розвиток Чернігівської області Атмосферне повітря 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Чернігівської області 2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах 2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря 2.5 Використання озоноруйнівних речовин 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря Зміна клімату 3.1. Тенденції зміни клімату 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату Водні ресурси 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика 4.1.2 Водозабезпеченість територій Чернігівської області 4.1.3 Водокористування та водовідведення 4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод 4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 4.6 Заходи щодо покращення стану водних об'єктів Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування регіональної екологічної мережі 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування регіональної екологічної мережі 1

5 7 7 9 15 15 15 16 21 22 22 26 27 27 27 30 30 32 33 34 34 36 36 39 44 44 45 47 49 49 60 61 61 63 64

66 66

5.1.1 Загальна характеристика 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 5.1.4 Формування регіональної екомережі 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу 5.2.2 Лісові ресурси 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів 5.2.5 Адвентивні види рослин 5.2.6 Стан зелених насаджень 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу 5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств 5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів 5.3.4 Інвазивні види тварин 5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.6 Природно - культурна спадщина 5.7 Туризм Земельні ресурси і ґрунти 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 6.3.2 Забруднення ґрунтів 6.3.3. Деградація земель 6.4 Оптимізація використання та охорона земель Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 2

66 66 67 68 68 69 69 70 77 78 79 81 82 83 83 83 87 89 89 89 89 92 93 93 94 96 96 96 99 99 100 100 103 107 113 114 114 116 115 115 120 122

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3 Використання відходів як вторинної сировини 8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3 Радіаційна безпека Промисловість та її вплив на довкілля 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва 10.2 Вплив на довкілля 10.2.1 Гірничодобувна промисловість 10.2.2 Металургійна промисловість 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість 10.2.4 Харчова промисловість 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1 Тенденції розвитку сільського господарства 11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження 11.2.2 Використання пестицидів 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель 11.2.4 Тенденції в тваринництві 11.3 Органічне сільське господарство Енергетика та її вплив на довкілля 12.1 Структура виробництва та використання енергії 12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Транспорт та його вплив на довкілля 13.1 Транспортна мережа Чернігівської області 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень 13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів 13.2 Вплив транспорту на довкілля 13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Збалансоване виробництво та споживання 14.1. Тенденції та характеристика споживання 14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки 14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» 14.4 Ефективність використання природних ресурсів 14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва» 3

122 123 123 126 159 162 162 164 164 180 181 184 184 186 186 186 187 189 191 193 193 196 196 198 200 201 201 204 204 206 209 210 212 212 214 215 216 217 219 219 220 220 221 222

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1 Регіональна екологічна політика 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища 15.6 Державна екологічна експертиза 15.7 Економічні засади природокористування 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі 15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування 15.10 Екологічний аудит 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж 15.13 Екологічна освіта та інформування 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 15.14.1 Європейська та євроатлантична інтеграція 15.14.2 Залучення міжнародної технічної допомоги та координація діяльності програм /проектів зовнішньої допомоги 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки Додатки

224 224 226 228 274 276 283 285 285 286 287 289 290 291 301 303 306 308 311 311 311 312 315

ВСТУП Охорона природи – справа всього суспільства, але тільки держава, яка володіє необхідними засобами та можливостями концентрації зусиль всіх підприємств та організацій, інститутів громадянського суспільства, може реально забезпечити захист навколишнього середовища. Без охорони природи, навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів сьогодні неможливо уявити сучасний світ. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує природні зв’язки, руйнує навколишнє середовище, і цим мимоволі створює для себе несприятливі, а іноді навіть згубні, умови життя. Необхідність забезпечення владою прав громадськості, передбачених Орхуською конвенцією «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», зумовлює потребу видання доступної екологічної літератури. Основою таких видань є висока інформативність, доступність викладу та формувань, науковість. Колектив Державного управління охорони навколишнього природного середовища доводить до широкого кола читачів чергове видання доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2011 рік», яке традиційно виходить у двох формах: друкованій та електронній. Електронну версію даного видання розміщено на офіційному веб-порталі Держуправління за адресою http://eco23.gov.ua/. У доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2011 рік» фахівці можуть знайти інформацію про динаміку змін екологічної ситуації області, студенти та школярі – матеріал, який сприятиме розвитку їх екологічної свідомості. Зацікавлена громадськість матиме можливість познайомитись зі станом природних ресурсів та причинами забруднення довкілля, яке впливає на якість життя кожного з нас. Щорічна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області є складовою частиною Національної доповіді про екологічний стан України. Інформаційний вклад у це видання зробили: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління економіки Чернігівської облдержадміністрації, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, Головне управління статистики у Чернігівській області, Головне управління Держкомзему у Чернігівській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області (Чернігівдержрибохорона), Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, Державне науково-виробниче підприємство 5

Державний інформаційний геологічний фонд України «Геоінформ», Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки, Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації, Управління Держгірпромнагляд по Чернігівській області, Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області, Державна інспекція з карантину рослин по Чернігівській області, Державне підприємство «Чернігівнафтогазгеологія» НАК» Нара України, Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», Головне фінансове управління Чернігівської облдержадміністрації, Головне управління житловокомунального господарства Чернігівської облдержадміністрації, Управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації, Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, Комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс», ДП «Остерський військовий лісгосп», ДП «Чернігівський військовий лісгосп», Корюківське районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс», Коропське спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Агролісгосп», ТОВ «Земля і воля», ТОВ спеціалізоване лісове господарство «Авангардліс», Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень, ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, Державна Корпорація «Українське державне об’єднання «Радон» Київський державний міжобласний спецкомбінат, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Шевченка, Чернігівський державний інститут економіки і управління, Мезинський національний природний парк, Ічнянський національний природний парк, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський». Дякуємо всім, хто надав допомогу Держуправлінню у підготовці цього видання. Відгуки щодо змісту доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2011 рік» просимо надсилати на е-mail: press@open.net.ua.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні умови Чернігівська область одна з найбільших на Україні (за своєю територією посідає друге місце). Площа – 31,9 тис. км2 (5,3 % території країни), густота населення – 35 осіб/км2. Розташована на півночі України в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі – з Брянською областю Росії, на сході – з Сумською, на півдні – з Полтавською, на південному заході – з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря – 120 метрів, на північному сході – 200 метрів, на південному заході – 120 – 150 метрів. Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура січня о – -7 С, липня – +19оС. Середньорічна кількість опадів – 550-660 мм. Має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. Попри великі втрати від меліоративних робіт, проведених у свій час, ландшафтам Чернігівського Полісся властивий високий ступінь поширення природних територій. Значна частина з них зберігає потенційні можливості відновлення – повернення до природного стану або деякого наближення до нього. Непогано збережені і заплавні ландшафтні комплекси середніх та великих рік – Десни, Сейму, Снову, Сожу. Лучні та лучно-болотні і болотні заплавні комплекси верхів’їв, а здебільшого і всієї течії багатьох малих річок дуже змінені – осушені і частково розорані. Майже цілком область розміщується в Придніпровській низовині, південна її частина в межах Полтавської рівнини і має переважно рівнинну, злегка хвилясту поверхню, у цілому сприятливу для господарської діяльності. Абсолютні висоти 100–220 м (максимальна відмітка 222 м біля с. Березова Гать Новгород-Сіверського району). Переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу (річкові долини, яри, балки) у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодовикові вали, зандрові рівнини). Виключенням є сильно еродовані території Придеснянського плато (західні відроги Середньо-Російської височини), численні лісові «острови» в північній та південно-східній частинах області, а також болота і знижені та перезволожені землі давніх річкових та прохідних долин (Замглай, Смолянка та інші). Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,4 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин – нафти, конденсату, торфу; 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині; 8,2 % – води прісні та мінеральні, 0,7 % – нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт. Область є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області 7

протікають 1570 річок загальною довжиною 8336 км, в т. ч. великі річки: Дніпро (91 км), Десна (505 км); середні: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також малі річки. Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок – 596 км, середніх – 723 км, малих – 7017 км. Густота річкової мережі області – 0,26 - 260 м на 1 км2.

Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Десна (загальна площа басейну – 88,9 тис. км2) є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою після Прип’яті та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни, в середній за водністю рік, формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків. Відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41 % від загальної площі району, то в південних – лише від 7 до 20 %.

1.2. Соціальний та економічний розвиток Чернігівської області Чернігівщина – край з потужним економічним, інтелектуальним і природним потенціалом. Розташування її в межах поліської та лісостепової зон зумовлює різноманіття природного середовища і сировинних ресурсів, історичної спадщини, видів і напрямів виробничої діяльності. Унікальність економіко-географічного положення області визначається її розташуванням на кордоні трьох держав: України, Росії, Білорусі та близькістю до столиці і великого промислового центру – м.Києва. Сталий соціально-економічний розвиток регіону передбачає таке функціонування її народногосподарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Сталий розвиток регіону — це насамперед економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля. Промисловість За підсумками 2011 р. випуск промислової продукції склав 98,0% до рівня 2010 р. У добувній промисловості обсяг продукції становив 90,7%. Збільшився видобуток природного газу, менше видобуто нафти та торфу. У переробній промисловості приріст промислової продукції становив 0,2%. На підприємствах легкої промисловості випуск промислової продукції становив 93,5% проти 2010 р. Порівняно з 2010 р. на 3,3% зросло виробництво взуття, при цьому скоротилося виробництво тканини кордної, постільної білизни, тканин. В обробленні деревини та виробництві виробів із деревини обсяг промислового виробництва збільшився на 7,3%. Протягом 2011р. деревини уздовж розпиляної чи розколотої вироблено на 3,6% більше, ніж рік тому. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності випуск промислової продукції становив 98,1%. Більше вироблено паперу побутового та санітарно-гігієнічного призначення, шпалер, надруковано книг, менше вироблено коробок, ящиків та сумок із гофрованих паперу та картону, надруковано газет та журналів. У хімічній та нафтохімічній промисловості обсяг промислового виробництва порівняно з 2010 р. становив 99,0%. Більше, ніж у 2010 р., вироблено фарб та лаків на основі полімерів, засобів миючих та для чищення, шампунів, скоротилося виробництво пластмас у первинних формах, хімічних волокон, штучних оболонок із затверділих протеїнів. 9

На підприємствах із виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції обсяг виробництва зріс на 53,4%. Виробництво елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю збільшилося на 53,2%, цегли керамічної невогнетривкої будівельної – на 48,6%. У виробництві та розподіленні електроенергії обсяг промислової продукції збільшився на 1,6%. Сільське господарство Попри кризові явища в економіці, як в цілому, так і сільськогосподарському виробництві, всіма категоріями господарств всіх форм власності області у 2011 році через посівну площу використовувалось 76,3% ріллі. Загальна посівна площа під урожай 2011 року, в порівнянні з 2010 роком, збільшилась на 61,9 тис. га або на 6,1% і складала 1075,1 тис. га. Збільшення обсягу загального посіву 2011 року відбулося в сільськогосподарських підприємствах за рахунок розширення площ посіву зернових та технічних культур. Загальний валовий збір зерна урожаю 2011 року у вазі після доробки склав 2,48 млн. т, що є рекордним досягненням аграріїв в історії нашої області. Також аграрії відзначились наступними рекордами в історії області:  1,65 млн. т – вал кукурудзи на зерно;  137,8 тис. т – вал соняшнику на зерно;  64,9 ц/га – урожайність кукурудзи на зерно;  18,5 ц/га – урожайність проса;  207 ц/га – урожайність картоплі;  401 ц/га – урожайність цукрового буряка. Будівельна діяльність Підприємствами області за 2011 р. виконані будівельні роботи на суму 498,1 млн.грн., що на 14,7% більше проти 2010 р. Збільшення обсягів будівельних робіт відбулося за основними видами будівельної діяльності, зокрема з підготовки будівельних ділянок – на 32,8%, з будівництва будівель та споруд – на 17,6%. На загальну тенденцію найбільше вплинула діяльність підприємств, що займаються будівництвом будівель та споруд, частка яких у загальному обсязі становить 82,4%. Серед них значно збільшили обсяги робіт підприємства, що здійснюють будівництво та капітальний ремонт доріг. За характером будівництва 74,7% від загального обсягу – це роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння. Підприємства м.Чернігова виконали 59,9% загального обсягу будівництва, м.Прилук – 19,8% та Ніжинського району – 3,2%. Транспорт Вантажний транспорт області за 2011р. доставив замовникам 2440,6 тис.т вантажів, що на 3,1% більше рівня 2010р. 10

Вантажооборот зріс на 0,3% і становив 1076,1 млн.ткм. Упродовж 2011р. підприємства автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) перевезли 2379,3 тис.т вантажів, що на 5,6% більше, ніж у 2010р. Вантажооборот виконано в обсязі 1075,5 млн.ткм, який зріс на 6,2%. Річковим транспортом у 2011 р. здійснювалися перевезення вантажів тільки у внутрішньому сполученні. Обсяги вантажних перевезень річкового транспорту становили 52,9% рівня 2010 р., вантажообороту – 1,1%. Послугами пасажирського транспорту області скористалися 104,9 млн. пасажирів, що становить 83,9% рівня 2010 р. Пасажирооборот виконано в обсязі 907,7 млн.пас.км (88,3%). Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 70,2 млн. пасажирів (81,7% до 2010р.). Обсяг пасажирських перевезень, виконаний тролейбусним транспортом, скоротився на 11,5%. Послугами річкового транспорту скористалися на 20,5% пасажирів більше, ніж за 2010 р., пасажирооборот скоротився на 6,5%. Зовнішньоекономічна діяльність За січень–листопад 2011 р. експорт товарів становив 375,2 млн.дол.США, імпорт – 521,7 млн.дол.США. Порівняно із січнем– листопадом 2010р. експорт збільшився на 27,5%, імпорт – в 1,5 раза. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 146,4 млн.дол.США (у січні–листопаді 2010р. також від’ємне – 50,2 млн.дол.). Зовнішньоторговельні операції товарами Чернігівська область здійснювала з партнерами із 109 країн світу. До країн СНД було експортовано 56,9% всіх товарів, до країн Європейського Союзу – 19,9% (у січні–листопаді 2010р. – відповідно, 61,7 та 22,6%). Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером області (31,4% експортних та 26,8% імпортних поставок). Збільшився експорт товарів до всіх основних країн-партнерів: Грузії (у 2,8 раза), Туреччини (в 1,8 раза), Азербайджану (на 49,8%), Румунії (на 46,0%), Польщі (на 41,7%), Білорусі (на 14,6%), Російської Федерації (на 11,7%). Із країн СНД імпортовано 46,3% всіх товарів, із країн ЄС – 34,4% (у січні–листопаді 2010р. – відповідно 36,9 та 38,3%). Збільшилися, проти січня–листопада 2010 р., обсяги імпортних поставок від головних торговельних партнерів: Білорусі (у 2,0 раза), Російської Федерації (в 1,9 раза), Німеччини (на 44,6%), Бразілії (на 41,6%), Італії (на 36,5%), Литви (на 11,7%), Індії (на 5,9%). Торгівля та ресторанне господарство Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу 11

товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за 2011 р. становив 12702 млн.грн., що на 14% більше обсягів 2010 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадали 31,1%. В обороті організованих ринків 12,9% обсягу припадали на продаж сільськогосподарських продуктів. Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) за 2011р. проти 2010р. збільшився на 1,5% і становив 346,7 млн.грн. Ціни і тарифи Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у 2011р. становив 103,6% (у 2010р. – 109,5%). Продукти харчування та безалкогольні напої стали дорожчими на 0,9%. Найбільше зросли в ціні яблука (у 1,5 раза), яйця (на 15,3%), безалкогольні напої (на 13,9%, у т.ч. кава та какао – на 20,2–25,5%; фруктові соки, мінеральні води та напої безалкогольні газовані – на 11,4– 16,2%), хліб (на 12,6%). На 3,7–9,8% подорожчали сири, олія, молоко, риба та продукти з риби, м’ясо та м’ясопродукти, кондитерські вироби з борошна та цукру, макаронні вироби. Водночас відчутно (на 50,8%) подешевшали овочі (у т.ч. капуста – на 82,2%, цибуля – на 74,2%, картопля – на 67,0%, морква та буряк – на 53,5–53,7%), крупи гречані (на 41,3%), цитрусові (на 32,9%), цукор (на 25,4%), пшоно (на 24,5%), рис (на 17,5%). Алкогольні напої та тютюнові вироби зросли в ціні на 6,9%, у т.ч. алкогольні напої – на 10,8%, тютюнові вироби – на 2,1%. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому підвищилися на 10,4% (у т.ч. електроенергія стала дорожчою на 22,9%, каналізація – на 27,1%, гаряча вода та опалення – на 18,4%, водопостачання – на 18,0%, квартирна плата – на 4,9%). Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 7,4% зумовлене подорожчанням послуг санаторно-курортних установ (на 13,1%), амбулаторних послуг (на 7,5%), фармацевтичної продукції, медичних товарів та обладнання (на 4,9%). Ціни на транспорт у цілому підвищилися на 19,6%, у т.ч. паливо та мастила зросли в ціні на 33,5%, послуги автодорожнього пасажирського транспорту – на 21,9%, залізничного – на 2,5%. Подорожчання послуг освіти на 8,1% відбулося за рахунок зростання плати за послуги дошкільних закладів (на 23,4%), навчання в середніх учбових закладах (на 13,4%), на курсах (на 10,0%) та у вищих учбових закладах (на 3,2%). Водночас на 6,8–7,4% знизилися ціни на аудіотехніку, фотоапаратуру та обладнання для обробки інформації, телефонне обладнання. Фінанси Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств і 12

бюджетних установ) за січень–листопад 2011 р. становив 350,9 млн.грн. прибутку (за січень–листопад 2010р. – 53,8 млн.грн.). Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 59,8%, отримані 765,6 млн.грн. прибутку, що на 30,6% більше, ніж за відповідний період 2010 р. Протягом січня–листопада 2011 р. збитково працювали 40,2% підприємств, що на 6,6 в.п. менше, ніж у січні–листопаді 2010 р. Цими підприємствами отримані 414,7 млн.грн. збитків, що на 22,1% менше, ніж у січні–листопаді 2010 р. Доходи населення У січні–листопаді 2011р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій області (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 1952 грн. і порівняно з відповідним періодом 2010 р. збільшився на 15,6%. До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися фінансова діяльність, добування паливно-енергетичних корисних копалин, целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність, де заробітна плата працівників перевищила середній показник в області в 1,6–1,8 раза. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався в хімічному виробництві, рибальстві, рибництві, обробленні деревини та виробництві виробів із деревини й не перевищував 57,3% середньообласного показника. Індекс реальної заробітної плати у січні–листопаді 2011 р. порівняно з відповідним періодом 2010 р. становив 105,4%. Упродовж січня–листопада 2011 р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати зменшилася на 0,6%, або на 0,1 млн.грн., і на 1 грудня 2011 р. становила 21,3 млн.грн., що дорівнює 4,4% фонду оплати праці, нарахованого за листопад 2011 р. Упродовж 2011р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначено 73,5 тис. сімей, що становило 95,3% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями. Загальна сума призначених субсидій становила 9,2 млн.грн. (у міських поселен-нях – 7,6 млн.грн., у сільській місцевості – 1,6 млн.грн.) Крім того, 14,4 тис. сімей (87,7% з числа тих, які звернулися) було призначено субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (у міських поселен-нях – 1,9 тис. сімей, у сільській місцевості – 12,5 тис. сімей). У грудні середній розмір її становив 490 грн. на одну сім’ю. У січні–листопаді 2011 р. населення області сплатило за житловокомунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 625,3 млн.грн. (100,3% нарахованих за цей період сум). Ринок праці Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на 1 січня 2012 р. становила 15,9 тис. осіб. За допомогою 13

в працевлаштуванні до цієї установи впродовж 2011 р. звернулися 34,6 тис. незайнятих громадян проти 34,9 тис. у 2010 р. Кількість зареєстрованих безробітних на 1 січня п.р. становила 15,3 тис. осіб, або більше чверті всіх безробітних працездатного віку, визначених за методологією Міжнародної організації праці. Допомогу з безробіття отримували 75,7% осіб, які мали статус безробітного. Серед безробітних кожен другий раніше займав місце робітника, кожен третій – посаду службовця, решта не мала професійної підготовки. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області за рік зменшився на 0,5 в.п. й на 1 січня 2012 р., становив 2,4% населення працездатного віку. За сприяння державної служби зайнятості у 2011 р. було працевлаштовано 19,7 тис. осіб проти 18,4 тис. у 2010 р. Серед працевлаштованих незайнятих осіб майже половину становили жінки, 43,3% були у віці до 35 років. Демографічна ситуація На 1 грудня 2011 р. в області, за попередніми розрахунками, проживали 1089,4 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2011 р. чисельність наявного населення зменшилася на 8826 осіб, або на 8,8 у розрахунку на 1000 жителів. Зменшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного скорочення (9275 осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (449 осіб). Порівняно із січнем–листопадом 2010 р. обсяг природного скорочення зменшився на 1250 осіб, або з 10,4 до 9,3 особи в розрахунку на 1000 наявного населення. Рівень народжуваності збільшився з 9,1 до 9,2 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а рівень смертності знизився з 19,5 до 18,5 особи.

2. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними обласного управління статистики в 2011 р. 449 підприємств (486 – в 2010 р.), з них 232 підприємств агропромислового комплексу (239 – в 2010р.), звітувались по формі 2-ТП (повітря) щодо викидів від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря. Відповідно до інструкції щодо порядку складання державної статистичної звітності про охорону атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря), починаючи з 2004 року звіт складають підприємства, установи, організації, громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності, що мають стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин і взяті на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1655 від 13.12.2001, станом на 30.12.2011 р., на державний облік взято 385 промислових майданчиків підприємств, організацій, установ. Частка об’єктів агропромислового комплексу області, що звітуються за викиди в атмосферне повітря становить – 51,7%. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу у 2011 р. склав 49,474 тис. тонн. В порівнянні з 2010 р. кількість викидів збільшилась на 4,4 % ,що складає 2,086 тис. тонн. В 2011 р. кількість викидів від агропромислового комплексу склали 13,635 тис. тонн, що на 360,133 тонни менше 2010 р. Біля 50 % (48,464 тис. тонн) від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення (автотранспорт, залізничний та річковий транспорт, виробнича техніка). 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Проведено аналіз статистичної звітності за формою № 2-ТП (повітря) за 2011 рік. Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області стабілізувалась до незначного підвищення, за рахунок збільшення викидів від КЕП «Чернігівська ТЕЦ» Фірми «ТехНова». В 2011 році загальна кількість викидів становила 97,938 тис. тонн. В порівнянні з 2010 роком загальні викиди збільшились на 1,213 тис.тонн. В 2011 р. викиди від стаціонарних джерел 449 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 49,474 тис. тонн, що на 2,086 тис. тонни (4,4%) більше, ніж в минулому році. Обсяги викидів від пересувних джерел в 2011 році склали 48,464 тис. тонн, що на 873,350 тонни (1,8%) менше минулорічного показника. 15

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Чернігівській області у розрахунку на одну особу склав 45,25 кг, в порівнянні з минулим роком кількість викидів збільшилась на 2,25 кг. У 2011 році викиди від стаціонарних та пересувних джерел по Чернігівській області у розрахунку на 1 км2 склали 3071 кг, на душу населення – 89,576 кг (дивись табл. 2.1.1). Табл.2.1.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис. т у тому числі Всього стаціонарними пересувними джерелами джерелами

2000 2006 2007 2008 2009 2010 2011

64,183 85,655 91,517 98,12 93,865 96,725 97,938

20,164 40,159 39,035 44,408 42,973 47,388 49,474

44,019 45,496 52,482 53,712 50,892 49,337 48,464

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

2001 2718 2869 3076 2942 3031 3071

55 75 80 87 84 86 90

Обсяг викидів на одиницю ВРП

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах В 2011 р. викиди від стаціонарних джерел 449 проммайданчиків підприємств, організацій, установ, громадян–суб’єктів підприємницької діяльності та агропромислового комплексу в Чернігівській області склали 49,474 тис. тонн, що на 2,086 тис. тонни (4,4 %) більше, ніж в минулому році (дивись табл. 2.1). Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м.Чернігові – 62 (або 13,8 % - усіх підприємств області), у м. Прилуки –25 (5,6%), у м. Ніжині – 25 (5,6 %) відповідно. Табл.2.1.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т Назва населених пунктів

2007

2008

2009

2010

2011

Всього, м. Чернігів м. Ніжин

39,035 12,965 1,110

44,408 18,095 1,158

42,972 19,213 1,022

47,388 19,815 1,010

49,474 23,041 1,060

м. Прилуки Бахмацький

0,901 2,446

0,696 2,199

0,509 2,021

0,535 1,989

0,796 1,671

Бобровицький Борзнянський

0,322 1,072

0,321 0,990

0,256 0,906

0,619 1,199

0,501 1,222

Варвинський Городнянський

2,299 0,952

2,125 0,876

2,127 0,848

2,404 0,938

2,198 0,840

Ічнянський

1,147

1,151

1,108

1,465

1,458

Назва населених пунктів

2007

2008

2009

2010

2011

Козелецький

0,057

0,061

0,195

0,760

0,721

Коропський Корюківський

0,481 2,480

0,390 2,487

0,357 1,409

0,536 1,678

0,456 1,670

Куликівський Менський

0,015 0,865

0,012 0,811

0,008 0,777

0,695 1,036

0,765 1,059

Ніжинський Н-Сіверський

0,311 0,762

0,403 0,649

0,457 0,589

0,428 0,591

0,419 0,523

Носівський Прилуцький

1,987 0,760

3,475 0,718

2,907 0,768

2,891 1,204

2,634 1,110

Ріпкинський Семенівський

0,621 0,477

0,625 0,419

0,581 0,369

0,598 0,628

0,559 0,626

Сосницький Срібнянський

0,276 0,169

0,212 0,115

0,231 0,113

0,238 0,462

0,191 0,489

Талалаївський Чернігівський

0,657 5,654

0,595 5,603

0,516 5,366

0,457 4,936

0,503 4,771

Щорський

0,246

0,221

0,319

0,276

0,191

Табл.2.1.2.2 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2000 р. в т.ч.

2008 р. в т.ч.

2009 р. в т.ч.

Населені пункти

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглец ю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглец ю

Всогоі: м. Чернігів м.Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

20,164 8,001 1,198 0,470 0,563 0,398 0,410 2,957 0,097 0,238 0,120 0,088 0,040 0,640 0,322 0,123 0,177 1,838 0,094 0,252 0,232 0,031 0,020 0,076 1,661 0,118

2,673 1,651 0,108 0,033 0,081 0,008 0,191 0,019 0,011 0,012 0,036 0,007 0,085 0,002 0,067 0,030 0,039 0,024 0,006 0,094 0,059 0,002 0,007 0,002 0,065 0,034

4,902 3,495 0,190 0,028 0,215 0,172 0,120 0,014 0,020 0,038 0,009 0,034 0,054 0,007 0,132 0,058 0,047 0,033 0,004 0,029 0,062 0,010 0,001 0,020 0,082 0,028

3,107 1,745 0,119 0,117 0,029 0,036 0,022 0,288 0,013 0,031 0,029 0,008 0,035 0,004 0,025 0,006 0,026 0,321 0,013 0,012 0,016 0,005 0,003 0,019 0,173 0,012

4,286 0,819 0,672 0,234 0,164 0,172 0,073 0,743 0,039 0,131 0,041 0,028 0,137 0,023 0,080 0,023 0,041 0,243 0,042 0,108 0,087 0,010 0,009 0,016 0,316 0,035

44,408 18,095 1,158 0,696 2,199 0,321 0,990 2,125 0,876 1,151 0,061 0,390 2,487 0,012 0,811 0,403 0,649 3,475 0,718 0,625 0,419 0,212 0,115 0,595 5,603 0,221

4,491 3,639 0,121 0,116 0,113 0,007 0,029 0,001 0,013 0,023 0,007 0,007 0,103 0,001 0,078 0,001 0,031 0,007 0,020 0,078 0,046 0 0 0,003 0,039 0,008

10,321 9,621 0,083 0,129 0,131 0,006 0,003 0 0,007 0,008 0,005 0,012 0,063 0,003 0,055 0,009 0,006 0,002 0,006 0,071 0,036 0 0 0,022 0,036 0,010

4,063 2,686 0,085 0,100 0,029 0,005 0,007 0,596 0,009 0,036 0,030 0,008 0,075 0,005 0,029 0,002 0,012 0,168 0,039 0,016 0,017 0,002 0,002 0,021 0,070 0,014

2,807 0,444 0,781 0,069 0,86 0,007 0,005 0,381 0,011 0,056 0,013 0,005 0,421 0,002 0,032 0,014 0,035 0,106 0,110 0,091 0,066 0,002 0,001 0,031 0,033 0,005

42,972 19,213 1,022 0,509 2,021 0,256 0,906 2,127 0,848 1,108 0,195 0,357 1,409 0,008 0,777 0,457 0,589 2,907 0,768 0,581 0,369 0,231 0,113 0,516 5,366 0,319

4,213 3,385 0,113 0,088 0,096 0,005 0,029 0,001 0,016 0,023 0,026 0,009 0,094 0 0,077 0,027 0,026 0,005 0,032 0,064 0,035 0,005 0 0,001 0,037 0,019

12,201 11,281 0,080 0,100 0,099 0,004 0,003 0 0,023 0,037 0,100 0,067 0,066 0 0,052 0,027 0,017 0 0,005 0,066 0,026 0,010 0 0,006 0,025 0,107

3,868 2,655 0,067 0,084 0,018 0,006 0,005 0,632 0,012 0,018 0,035 0,009 0,080 0,005 0,025 0,005 0,010 0,049 0,039 0,014 0,015 0,002 0,002 0,010 0,052 0,019

2,322 0,328 0,704 0,053 0,054 0,007 0,012 0,390 0,011 0,009 0,027 0,002 0,185 0,001 0,029 0,007 0,032 0,096 0,159 0,079 0,046 0,045 0,001 0,017 0,023 0,005

20010 р.

2011 р. в т.ч.

Населені пункти

Всього: м. Чернігів м.Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

в т.ч.

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

47,388 19,815 1,010 0,535 1,989 0,619 1,199 2,404 0,938 1,465 0,760 0,536 1,678 0,695 1,036 0,428 0,591 2,891 1,204 0,598 0,628 0,238 0,462 0,457 4,936 0,276

4,776 3,932 0,076 0,079 0,106 0,038 0,028 0,002 0,016 0,011 0,018 0,003 0,111 0 0,092 0,022 0,024 0,019 0,038 0,060 0,038 0,007 0 0,003 0,035 0,018

11,897 11,124 0,015 0,087 0,103 0,004 0,002 0,001 0,038 0,006 0,072 0,018 0,094 0 0,062 0,022 0,010 0,005 0,023 0,046 0,028 0,014 0 0,015 0,024 0,084

4,212 2,943 0,060 0,078 0,017 0,011 0,007 0,614 0,017 0,014 0,037 0,004 0,105 0,006 0,033 0,001 0,009 0,058 0,057 0,021 0,018 0,002 0,002 0,018 0,060 0,020

2,576 0,342 0,817 0,054 0,047 0,020 0,017 0,377 0,010 0,003 0,030 0,002 0,228 0,001 0,051 0,009 0,030 0,154 0,099 0,102 0,055 0,068 0 0,025 0,029 0,006

49,474 23,041 1,060 0,796 1,671 0,501 1,222 2,198 0,840 1,458 0,721 0,456 1,670 0,765 1,059 0,419 0,523 2,634 1,110 0,559 0,626 0,191 0,489 0,503 4,771 0,191

5,432 4,573 0,096 0,073 0,121 0,039 0,033 0,003 0,011 0,012 0,013 0,001 0,085 0,0 0,081 0,025 0,028 0,300 0,066 0,053 0,025 0,007 0,0 0,003 0,045 0,008

14,296 13,721 0,021 0,076 0,118 0,002 0,002 0,002 0,014 0,003 0,030 0,004 0,065 0,0 0,055 0,025 0,013 0,004 0,014 0,040 0,025 0,012 0,0 0,008 0,030 0,011

4,110 2,891 0,074 0,061 0,018 0,10 0,008 0,600 0,013 0,011 0,042 0,003 0,113 0,005 0,032 0,001 0,008 0,047 0,055 0,022 0,013 0,002 0,001 0,010 0,057 0,011

2,693 0,373 0,829 0,047 0,037 0,024 0,023 0,376 0,012 0,001 0,030 0,002 0,255 0,001 0,060 0,009 0,034 0,112 0,140 0,109 0,063 0,056 0,0 0,025 0,069 0,007

Табл.2.1.2.3 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2011р. (тонн) Обсяги викидів, тис. тонн

Всього, м. Чернігів м. Ніжин м. Прилуки Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський

у 2011 р.

у 2010 р.

49,474 23,041 1,060 0,796 1,671 0,501 1,222 2,198 0,840 1,458 0,721 0,456 1,670 0,765 1,059 0,419 0,523 2,634 1,110 0,559 0,626 0,191 0,489 0,503 4,771 0,191

47,388 19,815 1,010 0,535 1,989 0,619 1,199 2,404 0,938 1,465 0,760 0,536 1,678 0,695 1,036 0,428 0,591 2,891 1,204 0,598 0,628 0,238 0,462 0,457 4,936 0,276

Збільшення / зменшення Обсяги викидів у Викинуто в викидів у 2011р. проти 2011р. до 2010 р., % середньому одним 2010 р., тонн підприємством, тонн

2086,044 3225,438 50,088 260,151 -317,894 -118,145 22,588 -206,331 -97,383 -6,550 -39,488 -80,020 -8,107 69,810 23,155 -9,408 -67,469 -257,290 -93,489 -38,838 -1,401 -46,176 26,846 46,427 -165,164 -85,306

104,4 116,3 105,0 148,5 84,0 80,9 101,9 91,4 89,6 99,6 94,8 85,1 99,5 110,0 102,2 97,8 88,6 91,1 92,2 93,5 99,8 80,6 105,8 110,2 96,7 69,1

110,187 371,620 42,415 31,845 59,664 33,402 53,112 313,980 35,018 66,275 36,033 32,597 75,904 76,487 46,060 69,758 23,782 188,130 65,312 29,426 29,818 17,389 69,781 55,896 149,101 13,650

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергетики – 23,003 тис. т, або 46,5 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області, транспортування газу трубопроводами – 5,801 тис. т або 11,7 %, добування природного газу –1,672 тис. т, або 3,4 %. (табл. 2.1.3.1). У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: м. Чернігів (23,040 тис. т, або 46,6%), Чернігівський район (4,771 тис. т, або 9,64 %), Варвинський район (2,198 тис. т, або 4,44 %), Носівський район (2,634 тис. т, або 5,32 %). Серед населених пунктів найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міста Чернігова – 295,391 т/ км2, 77,7 кг у розрахунку на душу населення. Табл.2.1.3.1 Основні забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид, т

Пор. №

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми "ТехНова"

Управління комунального 20924,541 17462,387 3462,154 господарства

Гнідинцівський газопереробний завод Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Мринське виробниче управління підземного зберігання газу

ВАТ «Укрнафта» НАК «Нафтогаз» України НАК «Нафтогаз» України

2011 р.

2010 р.

1671,771 1776,435

3846,0

3973,575

1955,326 2255,952

Зменшення /збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

Збільшення використання твердого палива

-104,664

Тимчасове зменшення виробничих потужностей

-127,575

Тимчасове зменшення виробничих потужностей

-300,626

Тимчасове зменшення виробничих потужностей

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2011 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 20,925 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 3,462 тис. тонн (20 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення використання твердого палива. Підприємством в атмосферне повітря викидається за рік 2,600 тис. тонн сполук азоту, діоксиду сірки 1,373 тис.тонни, оксиду вуглецю 0,200 тис.тонн, речовин у вигляді суспендованих твердих частинок 4,401 тис.тонни. 21

Табл. 2.1.3.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі: 1.1. Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 1.2. Добувна промисловість 1.3. Переробна промисловість 1.4. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1.5. Будівництво 1.6. Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 1.7. Діяльність транспорту та зв’язку 1.8. Транспортування газу трубопроводами 1.9. Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 1.10. Державне управління 1.11. Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 1

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2010 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, тон

449

49,474

104,4

110,187

232

13,635

97,4

58,772

6 92 11

2,386 2,855 23,003

94,6 93,3 117,8

397,595 31,031 2091,192

27 20

0,184 0,086

169,6 34,5

6,830 4,299

6,134

95,3

292,089

5,836

93,1

2918,030

0,176

41,8

29,401

14 15

0,634 0,350

90,5 98,5

45,279 23,344

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря На території Чернігівської області спостереження за транскордонним забрудненням атмосферного повітря не проводиться. 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах Моніторинг стану забруднення атмосферного повітря в м.Чеpнігів здійснювався на двох стаціонарних постах: ПСЗ № 1, який розташований на вул. 50 років СРСР та ПСЗ №2 – на вул.Пирогова. Спостереження велись за вмістом трьох основних домішок: завислих речовин, діоксиду 22

сірки, діоксиду азоту. Вміст оксиду вуглецю не визначався через відсутність приладу. Крім того, визначався вміст специфічних речовин – бенз(а)піpену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Бенз(а)піpен визначався на ПСЗ №2, важкі метали – на ПСЗ №1. У 2011 р. Чернігівським ЦГМ відібрано 6060 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО. Пилові фільтри на вміст бенз(п)пірену аналізувались в регіональній лабораторії атмосфери Донецького ЦГМ. Загальний рівень забруднення повітря в місті за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) оцінювався, як низький. Сеpедньоpічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гpанично допустиму концентрацію (ГДКс.д.), за винятком діоксиду азоту (речовини 3-го класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 2,0 ГДКс.д. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом року коливались в межах 1,3-2,3 ГДКс.д. Сеpедньоpічні концентрації інших домішок становили: діоксиду сірки – 0,6 ГДКс.д., завислих речовин – 0,2 ГДКс.д. Середній вміст важких металів був значно нижчим за відповідні гранично допустимі концентрації. Сеpедньоpічна концентрація бенз(а)пірену становила по місту 0,4 ГДКс.д. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту 1,1 ГДКм.р. (зафіксована у вересні), завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., діоксиду сірки – 0,2 ГДКм.р. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену – 1,4 ГДКс.д. спостерігалась у грудні. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були на рівні 0,1-0,3 ГДКс.д. Забрудненість повітря в місті була дещо вищою в районі вулиці Пирогова. У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднювальних речовин в окремі місяці: діоксиду азоту та діоксиду сірки – у вересні-жовтні, завислих речовин – у липні, бенз(а)пірену – у жовтні та грудні (див. діаграму).

ГДКс.д. 2,5

Завислі речовини

2,0

Діоксид сірки Діоксид азоту

1,5

Бенз(а)пірен

1,0

0,5

0,0 1

місяць

Середньомісячні концентрації забруднювальних речовин в м.Чернігові в 2011 році.

У поpівнянні з 2010 р. у повітрі міста підвищився вміст діоксиду азоту, дещо знизився – бенз(а)пірену; вміст інших домішок суттєво не змінився. За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах та в районі впливу промпідприємств – забруднювачів атмосфери в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках та в 13 районах на маршрутних постах та підфакельних по 16 інгредієнтах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксиду вуглецю, фенолу, формальдегід, сірчана кислота, хром шестивалентний, толуол, аміак, свинець, заліза оксид, перхлоретилен, марганець та його з’єднання, оксид нікелю, ксилол). В цілому по області питома вага відхилень проб атмосферного повітря з перевищенням ГДК в 2011 році дещо збільшилась за рахунок викидів автотранспорту і складає 2,2% проти 1,7% в 2010 році.

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю Пил

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Речовина

Клас небезпеки

Табл.2.3.1 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

3 3 4 3

1 1 1 1

2,0 0,6 0,2

0,04 0,05 3,0 0,15

1,1 0,2 0,4

0,085 0,5 5,0 0,5

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1 5 10 1 5 10 ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК

Табл.2.3.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина

Діоксид азоту Діоксид сірки Оксид вуглецю Пил

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Чернігів Чернігів Чернігів Чернігів

2,0 0,6 0,2

1,1 0,2 0,4

Табл.2.3.3 Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

м. Чернігів

низький

2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря За даними Чернігівського обласного центру з гідрометеорології рівень гамма-фону вимірюється на 7 постах: м.Ніжин, м.Остер, ВБ (Придеснянська) с. Покошичі, м. Прилуки, м. Семенівка, АМСЦ Чернігів, м. Щорс.

В 2011 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 10,8 - 11,5 мкР/год, що не відрізняється від минулорічних показників. Максимально разовий рівні 14,0 мкР/год зафіксовано на всіх постах (по декілька днів на місяць). Гамма-фон за 2011 рік не зазнав значних змін, коливання в значеннях зумовлені сезонними явищами, температурою повітря, напрямками та силою вітру.

2.5 Використання озоноруйнівних речовин У вересні 1987 року Україною був підписано Монреальський протокол щодо обмеження використання озоноруйнуючих речовин (надалі - ОРР) та поступове припинення їх виробництва. Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004 р. затверджена Програма припинення виробництва та використання ОРР на 2004-2030 роки. Програмою передбачена поступова заміна холодильного (та іншого) обладнання в сервісному обслуговуванні, де найбільше використовується ОРР. В Чернігівській області використання ОРР, зокрема Фреону-12, призупинено. На пунктах пропуску (постах екоконтролю) на Держкордоні в Чернігівській області постійно проводиться особливий контроль за ввезенням небезпечних озоноруйнівних речовин. 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття На території Чернігівської області не проводяться наукові дослідження щодо впливу забруднюючих речовин на здоров’я людей та біорізноманіття. 2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря За даними статистичної звітності по формі 2ТП(повітря) загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю при впровадженні 11 ( в 2010 р.-15) 27

повітряохоронних заходів в атмосферу по області в 2011 році склав 832,8 тис. грн., фактично виконано з початку виконання заходів 2042,4 (в 2010 р.- 827,9) тис. грн. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становить 22,151 (в 2010 р.- 21,360) тонн. З метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Держуправлінням за звітний період видано 315 дозволів (в 2010 р.- 227) в яких визначено шляхи та терміни зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Всього за новою формою видано 1310 дозволів. Проведено аналіз ефективності виконання підприємствами заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними з них визнано наступні: КЕП «Чернігівська ТЕЦ» проведено капітальний ремонт котла №1 з очисткою від золи та шлаку газоходів та системи золовидалення, ремонт шлакового комоду, ремонт обмурівки, та ізоляції газоходів і золоуловлювачів, поточні ремонти золоуловлювачів котлів №№1-4 згідно затверджених графіків ремонтів основного обладнання. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 23,2 тис. грн. (табл. 2.7). Таблиця 2.7 Капіталовкладення КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» Назва підприємства

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»

Викиди шкідливих речовин в тис. тонн 2007 р. 2008 р. 2009 р.

2010 р.

2011 р.

11,420 15,470 17,105 17,462 20,925 Затрачено коштів на ремонт пилогазоочисного обладнання та котлоагрегатів в тис. грн. 40,3 116,9 253,3 67,8 23,2

Після налагодження існуючих очисних установок зменшено викиди на 23,2 тонни. Для досягнення нормативів граничнодопустимих обсягів викидів розроблено додатковий план заходів, реалізація якого буде проводитись на протязі 9 років, що дасть змогу зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Розроблено ТЕО реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів. Громадський транспорт в основному, переведено на менш токсичні види палива (пропан-бутанові суміші, метан), що значно зменшує забруднення атмосферного повітря.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1 Тенденції зміни клімату Із загальної кількості викинутих в атмосферне повітря Чернігівщини шкідливих речовин, викиди речовин, що належать до парникових газів, становили: метану – 17717 тонн (36% від загальної кількості) та діоксиду азоту – 26 тонн (0,1%). Крім того, в атмосферу потрапило 1942 тис. тонн діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у її вирішенні стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року у Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Наступник кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: - визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розробка програми участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу - проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов’язаної з питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в області зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі. Чернігівська область першою, серед країн СНД, ще до ратифікації Україною Рамкової конвенції ООН, а саме у 2004 році, розробила пілотний проект реконструкції об’єктів тепло забезпечення з метою зниження викидів в атмосферу парникових газів. Тоді «Проект зменшення викидів парникових газів шляхом реконструкції, модернізації і реабілітації систем теплопостачання Чернігівської області» переміг у тендері на закупівлю одиниць скорочення викидів парникових газів, організованому урядом Королівства Нідерланди. Попередньо у 2003 році міжнародним незалежним експертом (валідатором) здійснено перевірку стану 30

обладнання, розрахунків, так звану базову лінію, якою і зафіксовано для області рік проведення експертизи. На виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату залучаються інвестиції за рахунок використання гнучких механізмів Кіотського протоколу. Так, розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27 квітня 2004 року № 130 «Про реалізацію проекту зі зменшення викидів парникових газів» ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) визнано базовою організацією з реалізації проекту «Зниження викидів СО2 за рахунок економії палива у системі теплоенергетики Чернігівської області». В результаті виконання проекту має бути реконструйовано 120 котелень, у тому числі замінено близько 200 застарілих котлів на 310 нових і високоефективних котлів, а також замінено близько 10 км труб теплорозподільчої мережі на труби з пінополіуретановою ізоляцією. В серпні 2006 року на підставі механізму передбаченого Кіотським протоколом, укладено договір на частку зазначених обсягів інвестицій між ВАТ «Облтеплокомуненерго» та ЗАТ «Енергія» м.Вільнюс(Литва) про виділення останньою 880 тис.євро на встановлення сучасного енергозберігаючого обладнання замість низько ефективного. В рамках даного проекту, на протязі 2007-2010 р.р., було: встановлено 15 утилізаторів тепла вихідних димових газів, при цьому збільшився коефіцієнт корисної дії котлів на 6%, і щорічне зменшення споживання природного газу до 1,2 млн м3; змонтовано 35 частотних перетворювачів, що дало змогу економити 950 тис кВт.год електроенергії щорічно. Проект спільного впровадження «Утилізація біогазу для виробництва електроенергії та тепла на фермах ТОВ «Українська молочна компанія» отримав лист-підтримку Нацекоінвестагенства. Цим проектом передбачається скорочення викидів парникових газів шляхом введення в дію біогазових установок для зброджування гною, вироблення біогазу та його використання в когенераційній установці для отримання електроенергії та тепла. Проект планується реалізувати на фермі великої рогатої худоби в с. Комарівка Борзнянського району. У комунальній сфері м. Прилуки запроваджується пілотний проект програми ТАСІS «Сталий територіальний розвиток в Україні». Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 609-р до переліку проектних пропозицій щодо першочергового встановлення теплових насосів, фінансування яких буде проводитись за рахунок «Зелених інвестицій» від області внесено 2 проекти: - будівництво станції теплових насосів для опалення мікрорайону по вул. Савчука у м. Чернігів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. № 960 виконавцем робіт по м.Чернігів ТОВ«ГазСпецСервіс» (м. Чернігів) укладено договір з ДП «Дослідне конструкторське бюро» Інституту технічної теплофізики НАН України. На даний час тривають роботи з техніко-економічного обґрунтування проекту. 31

- встановлення теплового насосу для тепло забезпечення дитячого садка № 4 у м. Городня. ТОВ «Аве Сан» м. Чернігів виконані роботи по техніко-економічному обґрунтуванню та оцінці впливу на навколишнє середовище інвестиційного проекту будівництва тепло насосної станції на суму 13970,00 грн. За даними статистичного спостереження в 2011 році викиди парникових газів від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, зокрема діоксиду вуглецю (СО2), метану ( СН4 ), закису азоту (N2О) відповідно склали 1 941 611,073; 17 716,506; 25,694 тонни. Від пересувних джерел забруднення викиди діоксиду вуглецю в 2011 році склали 583 222,241 тонни. Найбільші викиди діоксиду вуглецю, з 116 підприємств, здійснює КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», що складає 1 271391,419 тонн та діазоту оксиду 16,161 тонни або 66% по області. Найбільше викидів метану припадає на підприємства сільського господарства та підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням газу, електроенергетики та води, що становить 9940,805 та 1489,2 тонн відповідно. Так, наприклад, від каналізаційних очисних спорудах КП « Чернігівводоканал» в атмосферне повітря потрапило в 2011 р. близько 1116,129 тонн. Перший бюджетний період Кіотського протоколу триватиме 5 років: з 2008 р. по 2012 р. Очікується отримати від продажу запланованих одиниць скорочення викидів парникових газів СО2 близько 3 млн. євро, які будуть спрямовуватись виключно на цілі модернізації системи тепло забезпечення населених пунктів області. Водночас, разом з скороченням викидів парникових газів, відбудеться і значна економія природного газу та електроенергії в обсязі 2,5 млн. грн. щорічно. 3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів В основі національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції парникових газів лежить підготовка щорічних інвентаризацій викидів та поглинання парникових газів і розробка національних повідомлень про зміни клімату. В Україні національні інвентаризації викидів парникових газів розроблювалися чотири рази. Перші дві інвентаризації було здійснено за активної участі Інституту загальної енергетики НАН України. Для останньої інвентаризації було проведено певну діяльність із забезпечення якості. Її результати оприлюднена на веб-сайті Мінприроди України для розгляду і рецензування експертами і громадськістю.

3.3 Політика та заходи у сфері адаптації до зміни клімату Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у її вирішенні стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року у Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Наступник кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: - визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розробка програми участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу - проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов’язаної з питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в області зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1 Водні ресурси та їх використання Гідрографічна мережа Чернігівської області належить до басейнів великих річок Десна та Дніпро. Ці басейни згідно Державного водного кадастру в межах області розбито на водогосподарські ділянки (басейн р.Дніпро – 7 ділянок, басейн р. Десна – 6 ділянок). 4.1.1 Загальна характеристика Загальна площа земель водного фонду, за даними облголовземуправління, становить 198,433 тис. га, в тому числі площа відкритих заболочених земель - 130,135 тис. га. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 68,298 тис. га, в тому числі: річками та струмками – 17,696 тис. га, озерами та прибережними замкнутими водоймами – 10,291 тис. га, ставками та водосховищами – 29,690 тис. га, штучними водотоками – 10,619 га. Всього на території області протікає 1570 річок загальною довжиною 8369 км. Відповідно до класифікації річок України всі річки Чернігівської області поділяються на: 2 великих річки – Дніпро (124 км) та Десна (505 км), 8 середніх – Сож, Трубіж, Супой, Удай, Судость, Сейм, Снов, Остер (загальна протяжність 723 км), 1560 малих річок (загальна протяжність 7017 км), з яких 160 мають довжину > 10 км. Головною водною артерією області являється р. Десна. Вона ж є лівобережною притокою р. Дніпро першого порядку, яка впадає на відстані 894 км від гирла, на 10 км вище по течії від Києва. Загальна довжина річки в межах України 575 км, з яких 70 км – протяжність по території Київської області, 468 км – по території Чернігівської області та 37 км – по границі Чернігівської та Сумської областей. До основних приток р. Десна відносяться середні річки Судость (довжина в межах України - 17 км, в межах Чернігівської області – 17 км), Снов (довжина в межах України - 190 км, в межах Чернігівської області – 190 км), Остер (довжина в межах України - 195 км, в межах Чернігівської області – 195 км) та Сейм (в межах України – 228 км, з них в межах Чернігівської області - 56 км, в межах Сумської області – 167 км). В басейні річки Десна формується біля 22 % поверхневого стоку р. Дніпро та біля 15 % стоку всіх річок України. Дані про ресурси річкового стоку Чернігівської області показано в таблиці: Приток, км3 Область

Чернігівська

Місцевий стік, км3

Загальні ресурси, км3

Середній 50%

Дуже маловодний 95%

Середній 50%

Дуже маловодний 95%

Середній 50%

Дуже маловодний 95%

26,12

17,35

3,45

1,95

29,57

19,30

Питомі середні місцеві ресурси тис. м3 На На 1 одну 2 км людину

108,2

3,14

Витоки таких великих та середніх річок як Дніпро, Десна, Сож, Судость та Сейм знаходяться на території сусідніх областей Російської Федерації і Республіки Бєларусь, тобто є транскордонними. Для регулювання річкового стоку з метою його рівномірного розподілу у часі і просторі на території області функціонують штучні водойми – водосховища та ставки. В основному вони розміщені у південно-східних районах області (Варвинському, Ічнянському, Прилуцькому, Срібнянському, Талалаївському), для яких характерна яружно-балочна форма рельєфу. Для районів Поліської природнокліматичної зони характерна велика кількість ставків-копаней, для районів Лісостепу – руслових ставків. Всього на території Чернігівської області на даний час функціонує 24 водосховища, загальною площею водного дзеркала 2200,7 га і об’ємом 47956,7 тис. м3. серед яких 18 водосховищ розміщені у басейні р. Дніпро (площа водного дзеркала – 1673,1 га, загальний об’єм – 37266,7 тис. м3) і 6 водосховищ – у басейні р. Десна (площа водного дзеркала – 527,6 га, загальний об’єм – 10690,0 тис. м3). За уточненими даними на території Чернігівської області функціонує 1839 ставків (площею > 0,5 га), сумарним об’ємом 155,42 млн. м3 та загальною площею водного дзеркала 8469,1 га, в тому числі, налічується 809 ставків з гідротехнічним спорудами, сумарним об’ємом 92,89 млн. м3 та загальною площею водного дзеркала 4913,8 га. У басейні р. Дніпро знаходиться 785 ставків (сумарний об’єм 76,86 млн. м3, площа водного дзеркала – 4100,6 га), у басейні р. Десна – 1054 ставки (сумарний об’єм 78,56 млн. м3, площа водного дзеркала – 4368,5 га). Використовуються ставки, в основному, для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми. У області налічується 1324 озера, сумарним об’ємом 136,50 млн. м3 та площею водного дзеркала 6524,6 га. З них 124 озера знаходиться у басейні р. Дніпро (сумарний об’єм 14,94 млн. м3, площа водного дзеркала – 952,6 га) та 1200 озер – у басейні р. Десна (сумарний об’єм 121,56 млн. м3, площа водного дзеркала – 5572,0 га). Живлення озер здійснюється водами різного походження: атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді джерел. Частина озер має постійний зв’язок з річками, що протікають поруч, через рукави, протоки та стариці. Озера, як правило заростають водно-болотною рослинністю, а береги – чагарниками. У відповідності до ст. 59 Земельного кодексу України в області у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам надано 175 водойм, з них паспортизовано за кошти орендарів 153. Технічний стан водойм в цілому по області визначений як задовільний, але більшість гідротехнічних споруд на них потребує проведення ремонтно-відновлюваних робіт. 35

4.1.2 Водозабезпеченість території Чернігівської області Найбільшою у Чернігівській області є система водозборів басейну річки Десна, в цілому в басейні Десни формується біля 22 % поверхневого стоку Дніпра, або 15 % стоку усіх річок України. Водні ресурси Десни є джерелом господарського питного водопостачання м. Києва та технічного водопостачання промислових підприємств та теплоенергетики м.Чернігова. На р. Снов у 50 роки минулого сторіччя побудовано малу гідроелектростанцію. В якості транспортних шляхів річки Чернігівської області, окрім р. Десна в межах м. Чернігів та періодично на ділянці до м.Новгород-Сіверський, не використовується. Ресурси річкового стоку Чернігівської області в середній по водності та дуже маловодні роки забезпеченості 50 % та 95 %, подані нижче. Табл. 4.1.2.1 Ресурси річкового стоку Чернігівської області в середній по водності та дуже маловодні роки.

дуже маловодний 95 %

середній 50 %

дуже маловодний 95 %

на 1 км2

на одну людину

Питомі середні місцеві ресурси тис. м3

середній 50 %

Чернігівська

Загальні ресурси, км3

дуже маловодний 95 %

Область

Місцевий стік, км3

середній 50 %

Приток, км3

26,12

17,35

3,45

1,95

29,57

19,26

108,2

3,15

Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. Прогнозні ресурси підземних вод в Чернігівській області за даними Державної геологічної служби Мінприроди України складають 8323,3 тис. м3/добу. На питні та санітарно-побутові потреби населення в області використовуються лише підземні води. Табл. 4.1.2.2 Питомі величини запасів та використання підземних вод Пор. №

1 2 3

Найменування показника

Одиниця виміру

Площа області Населення області (в середньому за 2011 р.) Величина прогнозних запасів підземних вод: 36

тис. км тис. осіб

Величина показника

31,9 1093,8

– загальні – на 1 км2 – на одну людину Величина експлуатаційних запасів підземних вод: – експлуатаційні запаси – на 1 км2 – на одну людину

тис. м3/добу м3/добу м3/добу

8323,3 260,9 7,61

тис. м3/добу м3/добу м3/добу

515,1 16,15 0,47

Загальний забір води в 2011 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 155,0 млн. м3. У порівнянні з 2010 роком (156,8 млн. м3) забір свіжої води зменшився на 1,8 млн. м3 або на 1,1 % (рис. 4.1.2.1). Рис. 4.1.2.1 Забір свіжої води 157

156,8

156

155

млн. м

155 154 153

153,3

152 151 2009

2010

2011

роки

Забір води з поверхневих джерел збільшився в порівнянні з минулорічним на 2,1 млн. м3 або на 2,1 % і становить 103,2 млн. м3. Це в основному пояснюється збільшенням забору води КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні дев’ять років представлена на рис. 4.1.2.2.

Рис. 4.1.2.2 Динаміка забору води з поверхневих джерел 120

105,3 94,69

96,44

100

98,93

96,63

101,1

2008

2009

2010

93,09

103,2

83,02

млн. м

80 60 40 20 0 2003

2004

2005

2006

2007

2011

роки

Загальний обсяг забору підземних вод становить 51,74 млн. м3, і, в порівнянні з 2010 роком (55,76 млн. м3) зменшився на 4,02 млн. м3, або на 7,2 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні дев’ять років наведена на рис. 4.1.2.3. Рис. 4.1.2.3. Динаміка забору води з підземних джерел 70 60 69,88

69,79

67,31

64,88

61,7

59,97

56,71

55,76

2009

2010

51,74

млн.м

50 40 30 20 10 0

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2011

роки

Табл. 4.1.2.3 Структура загального водозабору млн. м3

Загальний водозабір - забір води поверхневої - забір води підземної

2010 р.

2011р.

Різниця (+ збільш. зменш.)

156,8 101,1 55,76

155,0 103,2 51,74

- 1,8 + 2,1 - 4,02

% (+збільш. - зменш.)

- 1,1 + 2,1 - 7,2

4.1.3 Водокористування та водовідведення Загальне використання водних ресурсів в 2011 році становило 141,1 млн. м в порівнянні з минулим 2010 роком (142,4 млн. м3) зменшилось на 1,3 млн. м3 або 0,9 %. Використання води в комунальному господарстві склав 24,52 млн. 3 м на рік. Водоспоживання населення у комунальному секторі становить 24,12 млн. м3 на рік або 96,0 л на добу на одну людину. Використання води в промисловості, в порівнянні з 2010 роком (93,65 млн. м3), збільшилось на 0,46 млн. м3, або на 0,5 % і становив 94,11 млн. м3. Використання води в сільському господарстві становило 18,4 млн. 3 м , зменшилось в порівнянні з попереднім роком (18,66 млн. м 3) на 0,26 млн. м3, або на 1,4 %. 3

Рис. 4.1.3 Структура загального використання води, млн.м. 3 Комунальне господарство; 17,38

Інші галузі; 2,88

Сільське господарство; 13,04 Промисловість; 66,7

Табл. 4.1.3.1 Відсоток від загального використання води Промисловість Комунальне господарство Сільське господарство Інші галузі ВСЬОГО

66,7 % 17,38 % 13,04 % 2,88 % 100 %

Забір і використання води в галузях народного господарства в динаміці представлено у табл. 4.1.3.2.

Табл. 4.1.3.2 Забір і використання води млн. м3 на рік

Сільське господарство

в т.ч. риборозведення

43,17 12,71 0,572 0,101 0,033 0,099 56,71

123,9 21,81 0,572 6,894 0,033 0,099 153,3

85,44 4,508 0,195 0,002 90,15

3,901 8,534 0,132 6,213 0,033 0,026 18,87

1,093 7,037 6,163 14,29

84,46 9,040 7,548 0,015 101,1

42,66 12,23 0,646 0,090 0,047 0,083 55,76

127,1 21,27 0,646 7,638 0,047 0,098 156,8

89,16 4,283 0,194 0,016 93,65

3,204 8,552 0,221 6,625 0,047 0,010 18,66

0,771 0,025 22,43 3,465 118,3 7,037 0,015 3,705 0,171 16,71 0,156 0,032 0,603 6,585 0,029 0,014 6,668 0,047 0,050 0,005 0,081 14,39 0,040 26,37 3,687 142,4

86,76 8,985 7,459 0,03 103,2

39,71 11,20 0,588 0,096 0,069 0,082 51,74

126,5 20,18 0,588 7,555 0,069 0,112 155,0

91,02 2,863 0,187 0,031 94,11

3,174 8,411 0,198 6,534 0,069 0,013 18,40

0,740 0,041 20,95 3,914 119,1 7,037 3,339 0,143 14,76 0,138 0,030 0,553 6,496 0,041 0,011 6,586 0,069 0,048 0,003 0,095 14,27 0,041 24,52 4,101 141,1

Зрошення

25,26 0,031 3,768 118,4 3,902 0,166 17,11 0,17 0,032 0,529 0,027 0,018 6,258 0,033 0,056 0,005 0,089 29,41 0,031 3,989 142,4

Використання та відведення води по підприємствам галузей економіки за 2011 рік представлено у табл. 4.1.3.3.

всього

у тому числі забруднених

з них без очищення

85,71 -

виробничі потреби

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість

млн.м3 Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

побутовопитні потреби

Галузь економіки

Використано води

Табл. 4.1.3.3 Використання та відведення води підприємствами галузей економіки за 2011 рік З неї на:

0,521 -

85,19 -

74,02 -

Всього

Промисловість

2009 р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області 2010 р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області 2011 р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро р. Супой р. Сож Всього по області

Інші галузі

Всього

80,74 9,1 6,793 96,63

Найменування річкового басейну

Комунгосп

З підземних джерел

Роки

Використано води

З поверхневих джерел

Забрано води

виробничі потреби

всього

у тому числі забруднених

з них без очищення

Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово- комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

побутовопитні потреби

Використано води

Галузь економіки

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

З неї на:

0,361

0,337

0,024

0,386 1,112 27,82

0,183 0,046 27,08

0,203 0,843 0,646

21,51

16,95

18,40 5,898 0,540 0,070

0,006 0,448 0,403 0,015

14,29 5,331 0,136 0,055

21,59 2,357 0,022 -

0,049 -

0,803 141,1

0,391 29,43

0,382 107,1

0,401 119,9

17,00

За останній рік забір води по басейну р. Десна зменшився на 0,6 млн.м проти попереднього року (127,1 млн. м3) і становить 126,5 млн. м3. Використання води збільшено проти 2010 року на 0,8 млн. м 3 і становить 119,1 млн. м3. Загальний скид стічних вод у 2011 році збільшився проти минулого року на 1,0 млн. м3 або 0,8 % і становить 128,0 млн. м3. 3

Табл. 4.1.3.4 Структура скиду стічних вод млн. м3

1. У водойми області 2. На поля фільтрації 3. У підземні горизонти Всього

2010 р.

2011 р.

% від загального скиду

119,2 3,875 3,919 127,0

119,9 3,675 4,5 128,0

93,6 2,9 3,5 100

Табл. 4.1.3.5 Структура скиду стічних вод у водойми області млн. м3

1. Недостатньо очищених 2. Нормативно чистих без очистки 3. Нормативно очищених Всього

2010 р.

2011 р.

18,85 94,88 5,478 119,2

17,00 96,89 5,977 119,9

% від загального скиду

14,2 80,8 5,0 100

Динаміка використання та відведення води зведена до табл. 4.1.3.6. Табл. 4.1.3.6 Основні показники використання і відведення води Показники

Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води,% Потужність очисних споруд

млн. м3 2011

1990

2000

2008

2009

2010

293,9

134,8

158,9

153,3

156,8

155,0

286,4

130,7

154,2

142,4

152,2

149,8

285,2

122,0

148,2

142,4

141,1

159,9 54,06

62,75 47,67

105,4 36,88

102,1 34,65

105,8 31,18

107,1 29,43

0,825 62,02 3,827 2,088 211,8

6,774 3,420 8,774 96,27

0,020 4,919 0,073 5,924 129,9

0,096 4,595 6,338 124,9

0,040 4,336 9,880 127,0

0,041 4,294 8,683 128,0

177,4

87,14

121,2

116,7

119,2

119,9

7,244 1,330 55,13 114,7 346,0

32,34 10,07 44,73 177,2

26,26 7,297 87,60 199,9

22,46 5,44 88,79 165,0

18,85 5,478 94,88 145,2

17,00 5,977 96,89 143,0

66,24

71,13

75,11

73,19

72,91

74,65

71,52

60,43

74,10

73,58

74,00

66,81

Табл. 4.1.3.7 Забір, використання та відведення води за 2011 рік

Назва водного об'єкта

Поверхневі води Підземний горизонт

Забрано води із природних водних об'єктів всього

Використано води

103,2 51,74

102,3 38,85

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об'єкти з них забруднених всього зворотних вод

119,9 -

17,0 -

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства – 99,66 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився в порівнянні з 2010 роком на 1,85 млн. м3 або 9,8 % і становить 17,0 млн. м3 (рис. 4.2.1.1).

Рис. 4.2.1.1 Динаміка скиду недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти 25

млн.м3

20 15

22,46

18,85

10 5 0 2009

2010

2011

роки

Найбільше навантаження від впливу зворотних вод зазнає басейн р.Десна. Скиди в басейні збільшились з 105,3 млн. м3 у 2010 році до 106,2 млн. м3, або на 0,9 млн. м3 (0,85 %) (рис. 4.2.2).

млн.м3

Рис. 4.2.1.2 Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна 106,5 106 105,5 105 104,5 104 103,5 103 102,5 102 101,5

106,2 105,3

103,1 2009

2009

2011

роки

Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення зворотних вод у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в додатку 1 таблицях 4.12 – 4.15. Обсяг оборотної та повторно-послідовно використаної води зменшився і становить 143,0 млн. м3, що на 1,5 % менше рівня 2010 року. Відсоток економії свіжої води у 2011 році становить 74,65 проти 72,91 у попередньому році. Дані по використанню води в системах оборотного, повторнопослідовного водопостачання зведені до табл. 4.2.1 додатку 1. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Основною проблемою щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів області протягом останніх років залишається питання забруднення поверхневих водних об’єктів. У 2011 р. одинадцять підприємств допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області у обсязі 17,0 млн.м3, що менше, ніж у 2010 році на 1,85 млн.м3 (9,8 %). Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти по підприємствах-забруднювачах зменшився на 1409,5633 т і становить 12299,1668 т проти минулорічних 13708,7301 т (табл. 4.2.2.1).

Табл.4.2.2.1 Перелік основних забруднювачів водних об'єктів по галузях народного господарства По р. №

Об’єм скидання забруднених стічних вод, млн.м3/рік

Обсяги забруднюючих речовин, що скидаються при цьому, тонн/рік

Галузі народного господарства

М’ясомолочна промисловість 2010 р. 2011 р. Комунальне господарство 2010 р. 2011 р. Інші 2010 р. 2011 р. Всього: 2010 р. 2011 р.

Всього

НО

НДО

0,168 0,485

321,0585 105,4361

18,678 16,943

13382,0426 12189,0532

0,008 0,008

5,629 4,6775

18,85 17,00

13708,73 12299,1668

Обсяги скидів забруднених стічних вод між галузями економіки у процентному відношенні в 2011 році розподілилися наступним чином (рис. 4.2.2): Рис. 4.2.2 Співвідношення обсягів скидів забруднених стічних вод, % Комунальне господарство; 99,66

М'ясомолочна промисловість; 0,29

Інші; 0,05

Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства комунального господарства – 99,66 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, їх перевантаженість або недовантаженість, порушення технологічного регламенту експлуатації, 46

відсутність коштів на проведення поточних ремонтних робіт та реконструкції в цілому тощо. Також нагальною проблемою на сьогоднішній день практично всіх очисних споруд, які приймають комунально-побутові стічні води є використання населенням фосфатовмісних миючих засобів, що в свою чергу приводить до високих показників по вмісту фосфатів на вході до очисних споруд. Існуючі технологічні регламенти роботи очисних споруд на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективну очистку зворотних вод і як наслідок фіксується скид недостатньо очищених стічних вод до поверхневих водних об’єктів з перевищенням граничнодопустимих показників по вмісту фосфатів. Одним з найбільших забруднювачів водних об’єктів недостатньо очищеними стічними водами в Чернігівській області є КП «Чернігівводоканал» (у 2011 році було скинуто 16,1456 млн.м3). Концентрація забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами, після очищення на очисних спорудах підприємства в р. Білоус, правобережну притоку р. Десна, перевищує встановлені нормативи гранично допустимого скиду по нітритах, нітратах, хлоридах, фосфатах. Останнім часом очисні споруди м. Чернігова працюють з перевантаженням. Дисбаланс співвідношення органічних компонентів і азоту призводить до низької ефективності очистки стоків. Для вирішення проблеми, яка склалася навколо очистки стічних вод на КП «Чернігівводоканал», необхідно виконати роботи з реконструкції існуючих очисних споруд. Вказані роботи потребують значних капітальних вкладень та часу на їх виконання. Неефективна робота очисних споруд ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» (м. Новгород-Сіверський), Новгород – Сіверська установа виконання покарань Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області (№31) (м. НовгородСіверський) негативно впливає на гідрохімічний стан річкі Десна. Незадовільна робота очисних споруд КП «Бахмач-Водсервіс» (м.Бахмач) призводить до забруднення басейну р. Борзенка недостатньо очищеними стічними водами в об’ємі близько 172,0 тис.м3/рік. Загальний скид забруднюючих речовин у природні водні об’єкти згідно державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) у 2011 році становив 19,733 тис.тонн. В перерахунку на душу населення маса скинутих забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти становить 18,04 кг. 4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод На території Республіки Білорусь і Російської Федерації формується 84% річкових вод басейну р. Дніпра. Річка Дніпро забезпечує водними ресурсами близько 6,2 млн. людей, а в басейні розташовано 75% всього промислового потенціалу: машинобудівна, хімічна і радіоелектронна 47

промисловість. Близько 25% сільсько - господарських угідь складають меліоровані землі. До Дніпра, з його великими притоками – Беризина, Прип’ять, Сож – на території Республіки Білорусь скидають стічні води промислові і комунальні підприємства таких міст, як Орша, Шклов, Могильов, Бихов, Речиця і Лоєв (р. Дніпро), Мінськ, Борисів, Бобруйськ і Світлогорськ (р. Березина), Гомель, Кричев (р.Сож). На території Брянської області Російської Федерації формується 53% вод басейну р. Десна. Найбільшим забруднювачем р. Десни є м. Брянськ. Значну частину забруднень складають забруднення сільгосппідприємств. Контроль за станом поверхневих вод на транскордонних створах здійснювався Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів та Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області на кордоні з Республікою Білорусь в створах: - р. Дніпро в створі – р. Дніпро,с. Кам'янка Ріпкинського району; - р. Сож, с. Старі Яриловичі Ріпкинського району. В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Державної програми розвитку транскордонного співробітництва України на 2011 - 2015 роки, Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва між Україною і російською Федерацією на 2011 – 2016 роки відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь. На кордоні Чернігівської (Україна) та Брянської (Російська Федерація) областей був забезпечений програмний контроль якості поверхневих та ґрунтових вод в прикордонних створах зони діяльності Деснянського БУВР та Відділу водних ресурсів Московсько-Окського БВУ по Брянській області: - р. Десна, с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району; - р. Десна, с. Камінь Новгород-Сіверського району (створ злиття р.Судость з р. Десна); - р. Судость, с. Грем’яч Новгород-Сіверського району; - р. Снов, с. Тимоновичі Семенівського району; - р. Снов, с. Гірськ Щорського району (створ злиття р. Цата з р.Снов); - р. Снов, с. Забрама Клінцівського району; - р. Ірпа, с. Городок Семенівського району; - р. Ревна, с. Леонівка Семенівського району; - р. Цата, с. Клюси Щорського району. На основі порівняльної оцінки та гідрохімічного аналізу стану поверхневих вод за звітний період за нормативами, які встановлені для водних об’єктів рибогосподарського призначення, відмічається наступне: до 2 класу якості води (чиста) відносяться р. Сож (с. Ст. Яриловичі), р. Дніпро (с .Кам’янка), р. Десна (с. Мурав’ї, с. Камінь), р. Ревна (с. 48

Леонівна). До 3 класу якості води (помірно забруднена) відносяться р. Ірпа (с. Городок), р. Цата (с .Клюси), р. Снов (с. Тимоновичі, с. Горськ, с. Забрама), р. Судость (с. Грем’яч). За отриманими даними основними забруднюючими речовинами транскордонних водотоків є: органічні речовини, залізо загальне, марганець, іони амонію, фосфат-іони. Стан ґрунтових вод в колодязях поблизу транскордонних створів на р. Десна, с. Камінь Новгород-Сіверського району (Україна) та р. Снов, с. Забрама Климівського району Брянської області (Росія) практично не змінився. Всі показники відповідали нормам для води господарськопитного використання у відповідності СанПін № 4630-88. На стан транскордонних річок, крім природних факторів, значний вплив мають забруднення, які надходять з зворотними водами промислових, сільськогосподарських підприємств Білорусі та Російської Федерації, але визначити об’єм і якість забруднень не можливо, через відсутність даних по звітності 2 ТП (Водгосп) цих держав. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Відбір проб та гідрохімічний аналіз поверхневих вод області в 2011 році здійснювався Деснянським басейновим управлінням, Державною екологічною інспекцією Чернігівської області, Чернігівською обласною санітарно – епідеміологічною станцією, Чернігівським обласним центром з гідрометеорології, КП «Чернігівводоканал» та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Поверхневі води контролювались відповідно до затверджених відомчих планів робіт. В результаті проведених досліджень встановлено, що екологічний стан за індексом забруднення води (ІЗВ) відповідає ІІ або ІІІ класу якості (чиста - помірно забруднена). Виключення становить річка Білоус, яка за комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ відноситься до ІV класу (забруднена). До ІІ класу якості на основі ІЗВ, відносяться води р. Десна (с. Спаське, смт. Макошине), р. Дніпро, р. Сож, р. Ревна. До третього класу якості відносяться води р. Десна, р. Сейм, р. Цата, р. Стрижень, р. Ірпа, р. Удай, р. Остер, р. Снов, р. Судость. В усіх річках, як і в попередні роки, спостерігалось перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення переважно по залізу загальному, марганцю, фосфатах, БСК5, та іноді, по амонію – іонам і нітрит - іонам. Кисневий режим водних об’єктів області задовільний. Вміст розчиненого кисню у річках впродовж 2011 року знаходився в межах 6,17 – 9,27 мг/дм3 при нормі не менше 6,0 мг/дм3. В цілому, за результатами гідрохімічного моніторингу, показники якості поверхневих вод значних змін не зазнали. 49

На якісний стан поверхневих вод Чернігівщини впливає антропогенне навантаження та природні чинники. Чернігівське і НовгородСіверське Полісся відносяться до гумідної зони, ґрунтові і дренажні води якої мають підвищену концентрацію органічних сполук гумусового ряду (гумусові кислоти). Головним джерелом надходжень гумусових кислот (гумінової і фульвіокислоти) в ґрунтові, дренажні і поверхневі води є ґрунти і торф’яники болотистої і лісистої місцевості області, з яких вони вимиваються дощовими і дренажними водами. Підвищений вміст гумусових сполук у воді спричиняє порушення кисневого режиму у водоймах і каналах у бік його погіршення, особливо в умовах підвищеного температурного режиму повітря. Особливо чутливий до цих змін марганець. В анаеробних умовах він здатний накопичуватись в значній кількості. Таким чином, вміст марганцю у дренажних та поверхневих водах має природне походження. Органічні сполуки фосфору присутні в поверхневих водах у розчинному, зваженому і колоїдному стані. Мінеральний фосфор потрапляє в природні води у вигляді поліфосфат-іонів. Це домішки добрив, компоненти господарсько-побутових стічних вод (с/г підприємств, неочищених чи недостатньо очищених побутових стічних вод), які надходять з водозбору осушувальних систем в умовах зниженого та застійного водообміну у каналах. Під час паводку, коли діючі гідро-технічні споруди відкриваються, велика кількість органічного фосфору, який утворюється в непроточних каналах продовж попереднього вегетаційного періоду в результаті життєдіяльності і посмертного розпаду водних організмів і обміну з донними відкладами, потрапляє у водотоки. Таким чином, вміст сполук фосфору у дренажних та поверхневих водах має як природне, так і антропогенне та техногенне походження. Джерелом аміакових сполук є азотовмісні речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з тваринницьких ферм, з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, за рахунок скидів господарсько-побутових стічних вод, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено подальшим окисленням аміакових сполук. Річка Дніпро. Контролювався гідрохімічний стан в створах на кордоні з Білоруссю: с. Кам’янка Ріпкинського р-ну та с. Дніпровське Чернігівського району. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 8,3 мгО2/дм3, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 7,1 - 9,7 мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК (гранично допустимих концентрацій) для водойм рибогосподарського призначення у цьому створі у 2011 році спостерігалось по: БСК5 – у 1,1 рази (2,03 – 2,91 мгО2/дм3), залізу 50

загальному – у 3,2 рази (0,08 – 0,62 мг/дм3), фосфат-іонам у 2,2 рази (0,25 – 0,49 мг/дм3), марганцю – у 7,4 рази (0,065 – 0,085 мг/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Дніпро можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Дніпро можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Сож – ліва притока р. Дніпро. Контрольний створ Деснянського басейнового управління водних ресурсів та Чернігівської обласної санітарно – епідеміологічної станції на кордоні з Білоруссю, с.Ст.Яриловичі Ріпкинського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 8,5 мгО2/дм3, а за час онцентрація коливалась в межах 7,0 - 9,8 мгО2/дм3. Перевищення середньорічних концентрацій в порівнянні з ГДК, спостерігалось по: залізу загальному – у 3,1 рази (0,22 – 0,55 мг/дм3), фосфат-іонам – у 2,1 рази (0,29 – 0,39 мг/дм3), марганцю – у 7,2 рази (0,060 - 0,080 мг/дм3), БСК5 – у 1,02 рази (2,02 – 2,05 мгО2/дм3), амоній-іонам – у 1,1 рази (0,29 – 0,90 мг/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення з незначними коливаннями в залежності від пори року. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Сож можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Сож можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Десна – ліва притока р. Дніпра. У 2011 р. водність річки Десна була дещо нижче водності попереднього року та середньої багаторічної (К=0,92). Якість води у головній водній артерії області контролювалась починаючи з кордону з Російською Федерацією і закінчуючи кордоном з Київською областю. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 8,66 (6,35 - 10,06) мгО2/дм3. Гідрохімічна якість поверхневих вод у створах р. Десна практично не зазнала значних змін, спостерігались тільки поодинокі коливання концентрацій окремих показників, в першу чергу: заліза загального, фосфат - іонів, марганцю та інших. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК у 2011 році, складали: заліза загального – у 2,7 рази (0,07 – 0,43 мг/дм3), фосфат - іонів – у 2,4 рази (0,26 – 0,69 мг/дм3), 51

марганцю – у 8,6 разів (0,045 - 0,18 мг/дм3), БСК5 – у 1,02 рази (1,91 – 2,12 мгО2/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення, з невеликим відхиленням, відповідали сезонним даним 2011 року. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Десна можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Десна можна віднести до ІІ класу якості (чисті) та ІІІ класу (задовільної чистоти). Річка Снов – права притока р. Десна. Якість води контролювалась від кордону з Російською Федерацією в створі с. Тимоновичі Семенівського району до гирла річки в створі с. Брусилів Чернігівського району. Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,60 (6,55 - 8,26) мгО2/дм3. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, у 2011 році складали: заліза загального – у 3,7 рази (0,30 – 0,41 мг/дм3), фосфат - іонів – у 2,4 рази (0,32 – 0,46 мг/дм3), марганцю – у 12,0 разів (0,10 - 0,14 мг/дм3), БСК5 – у 1,03 рази (2,03 – 2,09 мгО2/дм3), амоній – іонів – у 1,3 рази (0,52 - 0,78 мг/дм3). Концентрації інших гідрохімічних показників відповідали нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Дані гідрохімічних аналізів свідчать, що головними забруднювачами р. Снов та її приток р. Ревна, р. Цата, р. Ірпа є промислові і сільгосппідприємства Брянської області Російської Федерації. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Снов можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Снов можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). Річка Судость – права притока р. Десна. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим продовж року був задовільним – 8,27 (5,0 - 10,4) мгО2/дм3. Як і у минулих роках, в 2011 році спостерігалось сезонні перевищення норм ГДК: заліза загального – у 2,3 рази (0,11 – 0,43 мг/дм3), фосфат-іонів – у 2,5 рази (0,24 – 1,54 мг/дм3), марганцю – у 8,8 разів (0,057 - 0,16 мг/дм3), БСК5 – у 1,02 рази (1,87 – 2,10 мгО2/дм3). Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. На території Чернігівської області 52

р. Судость значного впливу не зазнає, всі основні підприємствазабруднювачі знаходяться на території Російської Федерації. В третій декаді липня 2011 року в в Погарському районі Брянської області Російської Федерації внаслідок попадання в річку води з торф’яних боліт під час сильних злив, виникли гнилісні процеси і вода отримала червоно-бурий відтінок. Дослідженнями Державної екологічної інспекції 29 липня 2011 року визначено, що вміст кисню розчиненого становив 4,15 мг О2/дм3. Зафіксовано перевищення ГДК по залізу загальному – 2,5 рази, азоту амонійному – 1,1 рази, фосфатах у 10,6 раз. Інші гідрохімічні показники знаходилися в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення. В результаті проведеної перевірки встановлено, що на ділянці р. Судость, яка протікає територією України, загибелі риби не виявлено. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води р. Судость можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Судость можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). Річка Шостка – ліва притока р. Десна. Створ 0,1 км вище гирла, с. Пирогівка Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,2 - 8,4 мг О2/дм3. Гідрохімічні показники, порівняно з 2010 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано по залізу загальному в 2,3 2,5 рази та азоту амонійному 1,5 – 2,0 рази. Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (задовільної чистоти). Річка Ірпа – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Городок Семенівського р-ну. Кисневий режим продовж року був задовільним – 7,63 (6,92 - 8,00) мгО2/дм3. Постійне перевищення норм ГДК у даному створі спостерігається по деяких показниках: заліза загального –у 4,2 рази (0,32 – 0,49 мг/дм3), фосфат - іонів – у 6,6 разів (0,66 – 1,88 мг/дм3), марганцю – у 11,5 разів (0,091 - 0,15 мг/дм3), БСК5 – у 1,06 рази (2,02 – 2,27 мгО2/дм3), амоній-іонів – у 1,1 рази (0,43 - 0,75 мг/дм3), нітрит – іонів – у 1,4 рази (0,045 – 0,19 мг/дм3). Інші показники знаходились в межах норм для водойм рибогосподарського призначення. Забруднюють річку підприємства Брянської області Російської Федерації. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Ірпа можна віднести до ІІ класу (добрі) 3 категорії (добрі) за їх 53

станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 3 категорії (досить чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Ірпа можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). Річка Ревна – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Леонівна, Семенівського р-ну. Кисневий режим продовж року був задовільним – 7,21 (6,04 - 8,7) мгО2/дм3. У цьому створі спостерігався стабільний хімічний склад води з незначними коливаннями в залежності від пори року. Перевищення концентрацій деяких речовин в 2011 році, порівняно з ГДК, зафіксовані по: залізу загальному – у 4,2 рази (0,26 – 0,54 мг/дм3), марганцю – у 14,0 разів (0,12 – 0,19 мг/дм3), фосфат іонам – у 1,9 рази (0,20 - 0,38 мг/дм3), БСК5 – у 1,05 рази (2,07 – 2,14 мгО2/дм3). Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Ревна можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Ревна можна віднести до ІІ класу якості (чисті). Річка Цата – права притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Клюси Щорського р-ну. Кисневий режим продовж року був задовільним – 6,17 (4,1 - 7,76) мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у цьому створі в середньому спостерігалось по деяких показниках: заліза загального – у 8,7 рази (0,64 – 1,27 мг/дм3), фосфат - іонів – у 3,4 рази (0,47 - 0,83 мг/дм3), марганцю – у 18,0 разів (0,097 – 0,40 мг/дм3), БСК5 – у 1,04 рази (1,93 – 2,20 мгО2/дм3), амоній – іонів – у 1,6 рази (0,61 – 1,26 мг/дм3). Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Цата можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Цата можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). Річка Сейм – ліва притока р. Десни. Якість води контролювалась від м. Батурин Бахмацького району на кордоні з Сумською областю до гирла річки в створі с. В.Устя Менського району. Кисневий режим продовж року був задовільним – 8,39 (7,20 - 9,27) мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 2011 році зафіксовані по: залізу загальному – у 1,4 рази (0,08 – 0,21 мг/дм3), марганцю – у 9,2 рази (0,078– 0,11 мг/дм3), фосфат 54

іонам – у 3,8 рази (0,27 - 1,24 мг/дм3). Концентрація інших показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Сейм можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Сейм можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). Річка Стрижень – права притока р. Десна. Створ у м. Чернігів гирло річки. Середня концентрація розчиненого у воді кисню продовж року – 7,79 (5,6 - 10,1) мгО2/дм3. У порівнянні з минулими роками, гідрохімічний стан р. Стрижень покращився: зменшився вміст заліза загального, фосфат - іонів, марганцю, амоній-іонів та тільки у 1,5 рази збільшилась кількість нітрит – іонів. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 2011 році спостерігалось по: залізу загальному – у 3,3 рази (0,16 – 0,53 мг/дм3), марганцю – у 10,6 разів (0,070– 0,16 мг/дм3), фосфат - іонам – у 2,7 раз (0,34 – 0,64 мг/дм3), амоній-іонам – у 1,5 рази (0,47 – 1,25 мг/дм3), БСК5 – у 1,09 рази (2,05 – 2,30 мгО2/дм3), нітрит – іонам – у 1,1 рази (0,032 – 0,15 мг/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Стрижень можна віднести до ІІ класу (добрі) 3 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 3 категорії (досить чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Стрижень можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). Здійснена очистка частини русла річки покращила гідрологічний режим річки Стрижень. Завдяки видаленню з русла побутового сміття та перегниваючих рослинних решток збільшився вміст розчиненого кисню в воді. Наявність забруднюючих речовин в воді р. Стрижень пов’язана зі значним постійним антропогенним впливом міста. Зливові води з більшої частини м. Чернігова потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами, нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами. Річка Білоус – права притока р. Десна. Створи: 4 км вище м. Чернігів, вище та нижче скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал», гирло річки. В створі 4 км вище міста кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,6 (6,8 – 9,2) мгО2/дм3. Спостерігається перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення: заліза загального – 6,2 рази (0,5 – 1,2 мг/дм3), фосфатів – 1,2 рази (0,28 – 0,64 мг/дм3). 55

В створі 4 км нижче міста, (гирло річки) кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,29 (6,02 - 8,50) мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 2011 році спостерігалось по: залізу загальному – у 5,5 рази (0,40 – 0,82 мг/дм3), марганцю – у 9,2 рази (0,075– 0,11 мг/дм3), фосфат - іонам – у 8,1 рази (0,93 – 1,89 мг/дм3), БСК5 – у 1,04 рази ( 2,03 – 2,13 мгО2/дм3), амоній-іонам – у 2,3 рази ( 0,64 – 1,79 мг/дм3), нітрит-іонам – у 3,9 рази (0,19 - 0,45 мг/дм3). Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Забруднення вод р. Білоус відбувається переважно за рахунок скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал» м. Чернігова, скид яких перевищує витрати самої річки в 20-30 разів. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Білоус можна віднести до ІІ класу (добрі) 3 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти ІІ клас (чисті) 3 категорії (досить чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Білоус можна віднести до IV класу якості (забруднені). Річка Остер – ліва притока р. Десна. Досліджувався гідрохімічний стан від м. Ніжин до гирла річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 6,31 – 9,8 мгО2/дм3. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: заліза загального – 2,1 – 4,9 рази, марганцю – 7,4 – 10,8 рази; фосфатів – 2,5 – 7,8 рази, БСК5 – 1,01 1,15 рази. Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Остер можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ, води річки Остер можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). Річка Удай – права притока р. Сула. Досліджувався гідрохімічний стан від створу 1 км вище м. Прилуки до створу на кордоні з Полтавською областю 1км нижче с. Нова Гребля. Кисневий режим на протязі року був задовільний -4,2 – 9,8 мгО2/дм3. Негативно впливає на гідрохімічний стан річки скид недостатньо очищених стічних вод КП «Варваводоканал» та КП «Прилукитепловодопостачання». Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали: заліза загального – 1,1 – 3,4 рази, марганцю – 2,7 – 9,6 рази, фосфатів – 1,86 – 7,6 рази, БСК5 – 1,1 – 2,4 рази, азоту амонійному – 1,2 – 2,4 рази. Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. 56

За Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями на основі середніх значень блокових індексів, води річки Удай можна віднести до ІІ класу (добрі) 2 категорії (добрі) за їх станом, а за ступенем їх чистоти до ІІ класу (чисті) 2 категорії (чисті). За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води, річки Удай можна віднести до ІІІ класу якості (задовільної чистоти). У 2011 році продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 12 осушувальних системах (далі о/с) Чернігівської області згідно з вимогами «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель» (НД 33-5.5-15-2008 р.). Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод у водоприймачі дає змогу контролювати якість води всього водозбору системи. Хімічні лабораторні вимірювання проводились з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення якісної оцінки речовин - забруднювачів, таких як хлоридів, нітритного азоту, нітратного азоту, амонійного азоту, заліза загального, марганцю, фосфатів, важких металів (Cu, Cr+3, Cr+6, Ni). Згідно з матеріалами досліджень, на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та пестицидів), природні (нітрифікація, амонізація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т.п.). Домінуючий вплив на якісний стан дренажних вод Чернігівщини здійснюють природні чинники. Так, Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся відносяться до гумідної зони, ґрунтові і дренажні води якої мають підвищену концентрацію органічних сполук гумусового ряду (гумусові кислоти). Головним джерелом надходжень гумусових кислот (гумінової і фульвіо кислоти) в ґрунтові, дренажні і поверхневі води є ґрунти і торф’яники болотистої і лісистої місцевості області, з яких вони вимиваються дощовими і дренажними водами. Підвищений вміст гумусових сполук у воді спричиняє порушення кисневого режиму у водоймах і каналах у бік його погіршення, особливо в умовах підвищеного температурного режиму повітря. Особливо чутливий до цих змін марганець. В анаеробних умовах він здатний накопичуватись в значній кількості. Таким чином, вміст марганцю у дренажних водах має природне походження. Органічні сполуки фосфору присутні в поверхневих водах у розчинному, зваженому і колоїдному стані. Мінеральний фосфор потрапляє в природні води у вигляді поліфосфат-іонів. Це домішки добрив, компоненти господарсько-побутових стічних вод (сільськогосподарських підприємств, неочищених чи недостатньо очищених побутових стічних вод), які надходять з водозбору осушувальних систем в умовах зниженого та застійного водообміну у каналах. 57

Під час паводку, коли діючі ГТС відкриваються, велика кількість органічного фосфору, який утворюється в непроточних каналах продовж попереднього вегетаційного періоду в результаті життєдіяльності і посмертного розпаду водних організмів і обміну з донними відкладами, потрапляє у водотоки. Таким чином, вміст сполук фосфору у дренажних водах має як природне, так і антропогенне та техногенне походження. Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовмісні речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з тваринницьких ферм, з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, за рахунок скидів господарсько-побутових стічних вод, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено подальшим окисленням аміакових сполук. Підвищена концентрація іонів амонію може бути використана у якості індикаторного показника, що віддзеркалює погіршення санітарного стану водного об’єкту, процесу забруднення поверхневих і підземних вод, в першу чергу, побутовими і сільськогосподарськими стоками, які потрапляють у канали в період водопілля (навесні) та зливових дощів продовж вегетаційного періоду. У 2011 році вміст амонійного азоту не перевищує гранично допустимої концентрації (ГДК < 1,6 мг/дм3), але в порівнянні з минулим роком відбулось збільшення цього показника від 1,6 до 44 разів майже на всіх осушувальних системах. Збільшення його спостерігалось на початку вегетаційного періоду на о/с «Смолянка» (шлюз №7) – в 10,8 раз, о/с «Крюкова» – в 2,4 рази, о/с «Чамарово» – в 1,6 рази, о/с «Турчанка» – в 2,2 рази, о/с «Кучинівка» – в 44 рази, о/с «Тур’я» – в 3,3 рази та на середину вегетаційного періоду на о/с «Млинок» – в 4,8 рази. Також, відбулось і незначне зменшення амонійного азоту на о/с «Остер-І» – в 1,2 рази на середину вегетаційного періоду та на о/с «Смолянка» (шлюз №3) – в 1,6 рази на початок вегетаційного періоду. Але присутність амонію у концентрації порядку 1 мг/дм3 (в перерахунку на азот амонійний 0,8 мг/дм3) знижує здатність гемоглобіну риб зв’язувати кисень. Ознаки інтоксикації – збудження, судоми, риба метушиться у воді і вистрибує на поверхню. Токсичність амонію збільшується з підвищенням рН середовища. Концентрація токсичної форми амонійного азоту (вища за 0,8 мг/дм3) спостерігалась на о/с «Доч-Гали» (2004, 2007, 2008 роки); о/с «Остер І ч.» (2007, 2007, 2009 роки); о/с «Кучинівка» (2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2011 роки); о/с «Тур’я» (2004, 2008, 2009 роки); о/с «Крюкова» (2008 рік); о/с «Остер ІІІ ч.» (2011 рік). Кількісний вміст нітритного азоту, який є проміжною сходинкою у ланцюжку бактеріального процесу окислення амонію до нітратів і, навпаки, відновлення нітратів до азоту і аміаку (денітрифікація – в анаеробних умовах) в порівнянні з минулим роком (0,0001-0,0198 мг/дм3) в 2011 році склав 0,0006-0,0058 (ГДК < 1,0 мг/дм3). Так, на початку вегетаційного періоду збільшення його спостерігалось від 1,3 до 4,6 раз на 58

о/с «Черниш», о/с «Крюкова», о/с «Турчанка», о/с «Тур’я», та на середину вегетаційного періоду – на о/с «Млинок», о/с «Доч - Гали». Також відбулось зменшення нітритного азоту від 1,3 до 2,8 разів на осушувальних системах: «Кучинівка», «Чамарово» – на початок вегетаційного періоду, та на середину вегетаційного періоду – на о/с «Остер-І». На о/с «Калита Гало» та «Смолянка» нітритного азоту не виявлено. Сезонні коливання нітритів характеризуються відсутністю їх взимку і появою їх навесні при розкладі неживих органічних речовин. Найбільша концентрація спостерігається у кінці літа і пов’язана з активністю фітопланктону. Восени вміст його зменшується. Вміст нітратного азоту не перевищує ГДК і в порівнянні з минулим роком (0,0045-0,1987 мг/дм3) в 2011 р. склав 0,0045-0,4403 мг/дм3. Присутність нітратних іонів пов’язана з процесами нітрифікації амонійних іонів в присутності кисню під впливом нітрифікуючих бактерій. На початок вегетаційного періоду на о/с «Кучинівка», о/с «Черниш», о/с «Крюкова», о/с «Смолянка» (шлюз №3), о/с «Калита - Гало» вміст його збільшився в 1,9 - 10 разів. На середину вегетаційного періоду на о/с «Остер-І» – в 2,1 рази. Також слід відзначити зменшення нітратного азоту в 1,03-4,8 разів на осушувальних системах: «Смолянка» (шлюз №7), «Чамарово», «Турчанка», «Тур’я» – на початок вегетаційного періоду, та о/с «Млинок» – на середину вегетаційного періоду. Концентрація нітратів, також, знаходиться під впливом сезонних коливань: продовж вегетаційного процесу його вміст мінімальний, а взимку – максимальний. Кількісний вміст хлоридів в порівнянні з минулим роком (5,388939,0692 мг/дм3) в 2011 році склав 10,7777-30,9859 мг/дм3, що не перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК < 350 мг/дм 3). Незначне збільшення цього показника в 1,3-1,4 разів відбулось на о/с: «Турчанка», «Кучинівка», «Калита - Гало» – на початок вегетаційного періоду, та о/с «Доч - Гали» – на середину вегетаційного періоду. Також слід відзначити і незначне зменшення вмісту хлоридів на початок вегетаційного періоду на о/с «Крюкова» – в 1,13 рази, о/с «Чамарово» – в 1,5 рази, о/с «Смолянка» (шлюз №3 та шлюз №7) – в 1,1 - 2,1 рази, та на середину вегетаційного періоду на о/с «Остер-І» – в 1,3 рази, о/с «Млинок» – в 1,2 рази. В звітному році майже на більшості осушувальних систем на підставі проведеного аналізу, спостерігається підвищена наявність заліза загального, вміст якого в дренажних водах в 2011 році складає 0,0140 1,0687 мг/дм3, що в 7 випадках із 11 перевищує норму (ГДК < 0,3 мг/дм 3) в 1,4-3,5 разів, (в 2010 році перевищення ГДК було в 1,1 - 5,2 рази). Підвищений вміст заліза спостерігається у природних болотних водах, в яких воно знаходиться у вигляді комплексів з гуматами (солями гумінових кислот), а тому підвищені його концентрації у дренажних водах мають природне походження. За багаторічний період спостережень (2004-2011 роки) на всіх осушувальних системах на продовж майже всього вегетаційного періоду – вміст заліза перевищує ГДК. На о/с «Доч - Гали» і о/с «Смолянка» з 2007 по 2011 роки концентрація загального заліза 59

знижується і знаходиться нижче ГДК. На о/с «Чамарово» продовж всього вегетаційного періоду концентрація нижче ГДК. Вміст марганцю у 2011 році в порівнянні з минулим роком (0,00150,83 мг/дм3) складає 0,031-1,42 мг/дм3 (ГДК < 0,1 мг/дм3), що в 7 випадках із 11 перевищує гранично допустимі концентрації від 1,7 до 14,2 разів, (в 2010 році – в 4 випадках із 8 перевищував ГДК від 1,9 до 8,3 разів). Факторами, які обумовлюють зміни концентрації марганцю у водах каналів осушувальних систем є: інтенсивність споживання його при фотосинтезі, кисневий режим води каналів, температурний режим повітря, розкладання фітопланктону. Як свідчать графіки коливань залежності концентрації марганцю від температури за попередні роки (2004-2011 роки) – найбільша концентрація (більша за ГДК) на більшості о/с продовж вегетаційного періоду спостерігається навесні і влітку на о/с «Калита Гало», «Чамарово» – у вересні, а на о/с «Остер ІІІ ч.» – постійно). Підвищений кількісний вміст фосфатів в звітному році спостерігається майже на всіх осушувальних системах, вміст яких в дренажних водах складає 0,052-1,40 мг/дм3, що в 8 випадках із 11 перевищує ГДК в 2,1 - 8,2 раз. Інші важкі метали (Сu, Ni, Cr+3, Cr+6) в дренажних водах не виявлені. За результатами хімічних вимірювань, дренажні води за 2011 р. прісні, сухий залишок 0,2-0,6 г/дм3, гідрокарбонатно-кальцієві, першого, другого та третього типу (за класифікацією Альокіна О.А.). 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічні спостереження на р. Десні в районі м. Чернігова проводились Центральною геофізичною обсерваторією. За гідробіологічними показниками у воді р. Десна в районі міста Чернігова розвиток зоопланктонних угруповань взимку був низьким, в пробах знайдені окремі безхребетні тварини. Влітку планктонні біоценози річки були чисельними та різноманітними. Структура угруповань сформована, були представлені всі основні таксономічні групи гідробіонтів. Кількісний та якісний розвиток угруповання відповідав сезонній динаміці. Основу альгофлори за період спостережень складали діатомові та зелені β-мезосапробні водорості. В зоопланктоні масово розвивались коловертки, гіллястовусі ракоподібні та личинки молюсків з родини Unionidae (глохідії), домінували β-оліго- та β-мезосапробні безхребетні. Сапробіологічна ситуація річки в районі Чернігова в основному була сталою та благополучною, в створі в межах міста змін в стані угруповання не спостерігалось. Стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені. 60

4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Мікробіологічні дослідження поверхневих вод здійснює Чернігівська обласна санітарно – епідеміологічна станція. В 2011 році вода у створах відкритих водойм першої категорії не відповідала санітарно - гігієнічним нормативам за мікробіологічними показниками – в 22,6% досліджених проб. Вода у створах відкритих водойм другої категорії не відповідала за мікробіологічними показниками – в 19,4% досліджених проб. В 73 пробах води водойм в місцях культурнопобутового користування лактозопозитивна кишкова паличка не виявлена. Спостерігались перевищення нормативу для води водойм за показником індекс ЛКП (23000-240000) в створах: - р. Десна, с. Придеснянське Коропського району, зона купання та відпочинку населення; - р. Десна, с. Максаки Менського району, зона купання та відпочинку населення; - р. Стрижень, м. Чернігів, гирло; - р. Білоус, м. Чернігів на 500 м нижче скиду стічних вод міської каналізації; - р. Удай, вище м. Прилуки, зона купання та відпочинку населення; - р. Удай, м. Прилуки – нижче м. Прилуки; - р. Борзенка, м. Борзна всередині населеного пункту; - р. Сейм, м. Батурин Бахмацького району, зона купання та відпочинку населення; - р. Парасючка, м. Бахмач, всередині населеного пункту. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан поверхневих вод області контролювався Деснянським басейновим управлінням та Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією. У відповідності з Наказом МОЗ України від 03 травня 2006 р. № 256 Про затвердження Державних гігієнічних нормативів, допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137 Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді – 2,0 Бк/кг (або 54,0 пКі/дм3). За даними Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції радіологічний стан води річок Десна, Судость, Снов, Дніпро в межах області протягом останніх років не зазнав суттєвих змін. Вміст радіонуклідів у водоймах характеризується як стабільний і значно менше 2,0 Бк/л. Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів відповідно до Програми державного моніторингу довкілля на 2011 рік та згідно коригувань до програми, радіологічні проби щоквартально відбирались у 15 створах (в т.ч., 11 транскордонних). 61

Результати радіологічних аналізів на визначення цезію – 137 та стронцію - 90 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді, вказаних створів протягом 2011 року, знаходився значно нижче встановлених норм. Середньорічні показники радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2010-2011 рр. наведені в таблиці: Пор. №

2. 3. 4. 5.

6. 7. 8. 9. 10. 11.

12.

13.

14. 15. 1. 2.

Цезій – 137 (ДР 2006 - 54,0 пКі/дм3) 2011 р. 2010 р.

Створ спостереження

р. Дніпро с. Кам’янка, Ріпкинського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Білоруссю) р. Сож (ліва притока р. Дніпро) с. Ст. Яриловичі, Ріпкинського р-ну < 2,7 < 2,7 (кордон з Білоруссю) р. Снов (права притока р. Десна) с. Забрама, Климовського р-ну (РФ) < 2,7 < 2,7 с. Тимоновичі, Семенівського р-ну < 2,7 < 2,7 (кордон з Росією) с. Горськ, Щорського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Десна (ліва притока р. Дніпро) с. Мурав’ї, Н. – Сіверського р-ну (кордон < 2,7 < 2,7 з Росією) с. Камінь, Н.- Сіверського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) с. Спаське, Сосницького р-ну < 2,7 < 2,7 смт. Макошино Менського р-ну (техн. в/з) < 2,7 < 2,7 с. Крехаїв, Козелецького р-ну < 2,7 < 2,7 р. Судость (права притока р. Десна) с. Грем’яч, Н. – Сіверського р-ну (кордон < 2,7 < 2,7 з Росією) р. Ірпа (права притока р. Снов) с. Городок, Семенівського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Ревна (права притока р. Снов) с. Леонівка, Семенівського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Цата (права притока р. Снов) с. Клюси, Щорського р-ну (кордон з < 2,7 < 2,7 Росією) р. Остер (ліва притока р. Десна) смт. Козелець, 1 км нижче міста < 2,7 < 2,7 Ґрунтові води з питних колодязів Колодязь № 2 с. Камінь, Н. – Сіверського < 2,7 < 2,7 р-ну Колодязь № 4 с. Забрама (РФ) < 2,7 < 2,7

Стронцій - 90 (ДР 2006 - 54,0 пКі/дм3) 2011 р. 2010 р.

0,20

0,24

0,14

0,41

0,15

0,35

0,23

0,31

0,27

0,47

0,25

0,23

0,15

0,13 0,09 0,09

0,09 0,08 0,18

0,21

0,24

0,46

0,63

0,13

0,19

1,3

1,49

0,13

0,23

4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах. Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарськопобутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами. Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує показники Державних санітарних норм та правил (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н.-Сіверський, Чернігівський райони). Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, вміст яких майже в 2 рази перевищує вимоги ДСанПіН. З метою доведення якості питної води до показників ДСанПіН у місті Ніжин у підземних резервуарах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Щорс та м. Мена встановлено станції знезалізнення. Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки, Ічні, Бахмачі, смт. Ріпки і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах. Згідно проведених у 2011 році лабораторних досліджень якість питної води централізованого постачання протягом тривалого часу залишається стабільною. Відхилення від вимог ДСанПін 2.2.4-171-10 63

«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» з мікробіологічних показників становили 2%. В 29 зразках питної води, відібраних з шахтних колодязів, артезіанських свердловин та природних джерел був визначений вміст нітратів. Як і в попередні роки, виявлено значну різницю вмісту нітратів у джерелах водопостачання. У 13 зразках води шахтних колодязів та 1 зразку з природних джерел вміст нітратів перевищував допустимий рівень. Максимальне значення дорівнювало 610 мг/л, що майже в 14 раз перевищує норматив. (табл. 4.4.1) Табл.4.4.1 Вміст нітратів у питній воді Об`єкт дослідження

Шахтні колодязі Артезіанські свердловини Природні джерела

Всього обстежено зразків

З них з перевищенням ГДК

Вміст нітратів, мг/л мін.

сер.

макс.

ГДК, мг/л

141

610

Враховуючи вищенаведене, для забезпечення питною водою особливо вразливих об`єктів (школи, дитячі садки, лікарні) доцільно будувати для них побутові свердловини, що дасть можливість зменшити надходження в організм дітей і хворих людей надлишку нітратів. Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області через водний фактор передачі не зафіксовано. На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання Чернігівської області залишається підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі. 4.6 Заходи щодо покращання стану водних об’єктів Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення і досягнення збалансованого рівня шкідливого впливу на водні об’єкти та їх спроможність до відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану. Найбільш актуальними проблемами в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів є незадовільний стан мереж водопостачання і водовідведення та каналізаційних очисних споруд, зокрема: 64

- очисних споруд ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» м.Новгород-Сіверський, що призводить до негативного впливу на гідрохімічний стан р. Десна; - очисних споруд КП «Бахмач-Водсервіс» і як наслідок, скид стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об’єкт. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2010 році розроблено проект по встановленню розмірів та меж прибережної захисної смуги р.Десна та в 2011 році винесено її в натуру. В 2011 році до Мінприроди України направлено 2 запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення реконструкції аварійних каналізаційних очисних споруд і КНС в с. Снов`янка та с.Киселівка Чернігівського району, продуктивністю 200 м3/добу. Кошти не надходили. Найбільшу загрозу навколишньому середовищу становлять безхазяйні свердловини, контроль за станом яких майже втрачено. Незважаючи на щорічне проведення на території області робіт по ліквідаційному тампонажу свердловин, їх кількість не тільки не зменшується, а навпаки зростає. При переході права власності на земельні ділянки, новими власниками приймаються рішення щодо доцільності використання розташованих на них артсвердловин, непотрібні кидаються напризволяще і залишаються поза контролем та регулюванням. Вимоги щодо тампонажу артсвердловин висуваються їх власникам при видачі дозволів на спецводокористування. Станом на 01.01.2012 року, з наявних 3690 артезіанських свердловин – 382 (10,4%) не працюють і є потенційними забруднювачами підземних вод, з них 138 – безгосподарські. За наполяганням Держуправління у 2011 році за кошти власників затампоновано 53 артезіанські свердловини у 14 районах області.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ 5.1 Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі 5.1.1 Загальна характеристика Забезпечення сталого, екологічно збалансованого розвитку регіону, підвищення його природно-ресурсного потенціалу, збереження цінних природних територій, біологічних ресурсів, що на них знаходяться, генетичного фонду тваринного та рослинного світу вимагають дотримання оптимального балансу між територіями, що інтенсивно експлуатуються, і такими, щодо яких запроваджуються спеціальні режими охорони та відтворення. Для забезпечення такого балансу формується екологічна мережа. Екологічна мережа - це єдина територіальна система, яка створюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природнозаповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні. З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003 – 2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 14 серпня 2003 року. Основною метою Програми є збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного їм природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. В основі Програми закладено створення єдиної системи природоохоронних територій, де передбачається проведення системних заходів по збереженню і відтворенню природних ресурсів. Структурні елементи національної екомережі на території Чернігівської області забезпечують цілісність екомереж Сумської, Київської областей. 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Проблема деградації та фрагментації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, стоїть сьогодні особливо гостро. 66

Серед видів антропогенної діяльності, що негативно впливають на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття найбільш поширеними є: - надмірна розораність території, - прогресуюча деградація полезахисних лісосмуг, - надмірне рекреаційне навантаження на узбережжя водних об’єктів та інших рекреаційних ділянок; - інтенсивне забруднення сільськогосподарських земель та інших угідь хімікаліями, промисловими та побутовими відходами. В лісовому фонді, прилеглому до населених пунктів, через несанкціоноване складування побутових відходів і сміття, незаконні рубки, погіршується санітарний стан лісових насаджень. Табл.5.1.2 Складові структурних елементів екологічної мережі

Чернігівсь 3190,3 180,8 244,4 0 130,1 0 62,0 738,8 0,1 2,0 10,8 28,2 591,9 ка область

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним

Землі під консервацію

Рекреаційні території

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Прибережні захисні смуги

Водоохоронні зони винесені в натуру

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомережі, тис. га

Загальна площа, тис. га

Одиниця адміністративнотериторіального устрою

Складові елементи екомережі, тис. га

5.1.3 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття На виконання заходів щодо розбудови екомережі в області проводяться щорічні заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, створення захисних лісових насаджень, рекультивації малопродуктивних земель, розширення мережі природнозаповідного фонду області. За рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовані роботи (82,9 тис. грн.) по винесенню в натуру проекту землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережної захисної смуги вздовж р. Десна у межах її водоохоронної зони на території м. Чернігова. В ході виконання Державної програми «Ліси України» в 2011 році на роботи по лісовідновленню, захисному лісорозведенню вкладено 112,2 тис. грн. В 2011 році велись роботи по розширенню Ічнянського НПП та роботи з підготовки проекту створення НПП «Дніпровсько – Деснянське 67

міжріччя» та визначення можливості входження земель до НПП «Подесіння». 5.1.4 Формування екомережі З метою забезпечення формування екомережі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблена геоінформаційна система екологічної мережі Чернігівської області та геоінформаційна система природно-заповідного фонду. Табл. 5.1.4 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис га Категорія землекористування

Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т. ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Землі лісогосподарського призначення

2000

2008

2009

2010

2011

127,7

243,8

244,4

253,6

626,6

614,2

608,4

600,7

591,9

0,9

67,7 0,02 0,1 2

67,7 1,4 0,1 2

67,9 1,5 0,1 1,8

67,9 1,6 0,1 1,8

68,0 1.94 0,1 1,8

12,3

14,8

14,9

15.1

712,2

727,8

738,1

738,8

Природні ландшафти спостерігаються майже на половині території Чернігівщини. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях. Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду які займають 7,6 % території області. 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами Забезпечення біологічної та генетичної безпеки як складових екологічної безпеки — це один із нових, водночас актуальних напрямів науки та законодавства. Н6еобхідність забезпечення біобезпеки викликано бурхливим розвитком біологічних та медичних досліджень наприкінці XX ст. та досягнутими ними результатами. Це дало можливість широко використовувати досягнення генетики в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, харчовій та фармацевтичній промисловості завдяки генетично-інженерним модифікованим рослинам, тваринам та мікроорганізмам, при застосуванні трансгенних організмів для 68

зниження хімічних навантажень на навколишнє середовище, а також у медицині в цілях генетичної терапії. Одночасно все це викликає стурбованість у спеціалістів і громадськості, оскільки йдеться про неконтрольовані і непрогнозовані ризики впливу генетично змінених організмів на навколишнє середовище, на генетичну структуру людини, його біологічну та генетичну безпеку. У зв'язку з цим у законодавстві різних країн, у тому числі в Україні, закріплюються принципи державної політики, системи правових засобів, здатних запобігти появі зазначених негативних наслідків. У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. Приєднавшись до протоколу, Україна заявила про застосування принципу обережності при ухваленні рішень стосовно поширення ГМО. 31 травня 2007 року Верховною Радою України було прийнято закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Функції щодо: здійснення державної екологічної експертизи ГМО, призначених для використання у відкритій системі; розробка критеріїв оцінки ризику потенційного впливу ГМО на навколишнє середовище на основі наукових принципів та міжнародного досвіду; здійснення державної реєстрації засобів захисту рослин, отриманих із використанням ГМО; надання дозволів на вивільнення ГМО у відкритій системі; здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням заходів біологічної та генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО у відкритій системі відносяться до компетенції Міністерства екології та природних ресурсів України. 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на 1/3 території, переважно у поліській частині області у вигляді лісів, лучних угруповань і болотної рослинності. У лісах на півночі області переважає сосна звичайна, а на півдні - дуб звичайний. Ліси збереглися, переважно, на Чернігівському та Новгород-Сіверському Поліссі, острівцями в лісостеповій частині області. За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізико-географічні провінції: 2  Чернігівське Полісся охоплює близько 13 тис.км у північнозахідній частині області і являє собою слабохвилясту піщану рівнину морено-льодовикового походження. Численні пониження (давні річкові та прохідні долини ) досить заболочені. 69

Новгород-Сіверське Полісся площею 5,5 тис.км2 займає північносхідну частину області. Основу його складає Придеснянське лесове плато з численними глибокими ярами, які врізані до корінних крейдяних порід. Є тут і карстові заглибини. 2  На півдні області 7,3 тис.км займають ландшафти понижених слабкохвилястих рівнин (Дніпровські тераси) з численними лощинами, балками і западинами (степові блюдця). Південний схід області являє собою незначно підняту, глибоко розчленовану річковими долинами, ярами та балками лесову рівнину (Полтавське плато). 

5.2.2 Лісові ресурси Загальна площа земель лісогосподарського призначення становить 738,8 тис. га. Рис. 5.2.2.1. Динаміка земель лісогосподарського призначення, в т.ч. вкритих лісом, тис. га 740 720

738,1

734

738,8

738,1

700 680

659,3

659,5

660 640 620 600 2008

2009

2010

2011

Загальна площа земель лісогосподарського призначення Площа земель лісогосподарського призначення, вкрита лісовою рослинністю

Лісистість території області нерівномірна і коливається від 37–41 % (Семенівський, Ріпкинський, Корюківський райони), до 8 – 11 % (Бахмацький, Варвинський, Куликівський, Менський райони), середня лісистість території області складає 20,7 %. Розподіл земель лісогосподарського призначення наведений в табл. 5.2.2.1.

Табл.5.2.2.1 Землі лісогосподарського призначення Чернігівської області (станом на 01.01.2012 року) Пор. № 1

Загальна площа земель лісогосподарського призначення

Одиниця виміру 3

Кількість

Примітка

тис. га

738,8

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

тис. га

394,5

1.2

площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств

тис. га

183,5

Підприємства КП «Чернігівоблагроліс» Міноборони, Мінприроди, Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень ПЗЗ, с/г підприємства, Коропське СЛП «Агролісгосп», РКСЛП «Корюківкаліс»

у тому числі:

1.3

Площа земель лісогосподарського призначення власників лісів

тис. га

109,9

1.4

площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

тис. га

50,9

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га

659,9

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

20,7

Більшість лісокористувачів області провели поділ лісів на категорії зависності та виділення особливо захисних ділянок.

Табл.5.2.2.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2011 році

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

2646,4/836,7

фактично зрубано, га/тис. м3

859,8

розрахункова лісосіка, тис. м3

2011

м’яколистяні

фактично зрубано, га/тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

Зрубано по господарствах твердолистяні

розрахункова лісосіка, тис. м3

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

хвойні

506,22

18885,1/ 527,91

55,1

200/ 52,65

300,5

1059,02/ 249,17

Протягом 2011 року на території області проводились санітарні та лісовідновні рубки. У порівнянні з 2010 роком площа суцільних санітарних рубок збільшилась на 99,2 га, лісовідновних майже на 150 га. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства проведено на 26655,16 га, в тому числі рубки догляду – 6977,4 га. Об’єми таких рубок збільшилися в порівнянні з 2010 роком. Хоча зауважимо, що рубки догляду за лісом – це масова лісова селекція дерев, за допомогою якої лісівники формують насадження за складом і формою, за якістю деревини, за швидкістю зростання та продуктивністю дерев. Основними причинами проведення суцільних санітарних рубок є буреломи, вітровали, лісові пожежі, ураження насаджень кореневою губкою, зміна кліматичних умов та гідрологічного режиму. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється в підприємствах підпорядкованих Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно «Лісового кодексу» та законів України «Про рослинний світ», «Про мисливське господарство та полювання». Лісовідновлення на території області проводиться на площах після суцільних рубок, створення нових лісів – на непридатних для сільськогосподарського використання землях. За 2011 рік державними лісогосподарськими підприємствами відтворено лісів на площі 2616,1 гектарів, що становить 116% річного завдання і на 242,1 більше ніж у 2010 році, в тому числі створено 410,9 гектарів захисних лісових насаджень. 72

Площа відтворення лісів в 1,2 рози перевищила площу суцільних зрубів даного року На всіх зрубах протягом року проходить лісовідновлення, а на зрубах після пожежі лісовідновлення проходить протягом 2-х років, щоб в перший рік площа набула природного середовища. Табл.5.2.2.3. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень га 2000

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2008

2009

2010

2011

2708,4 3587,6 3391,4 2961,7 3386,2 523,0

832,6

955,9

425,4

255,6

2,0

–

Табл.5.2.2.4 Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Зрубано по господарствах Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

2008

30320,3

614,6

26766,3

26766,3/555,2

2195,6

2195,6/41,1

774,2

774,2/18,3

2009

10878,2

316,8

9006,1

9006,1/277,6

1601,9

1601,9/28,4

270,2

270,2/10,9

2010

15363,9

367,9

13217,5

13217,5/338,1

2213,8

2213,8/26,1

262,2

262,2/8,51

2011

26655,16

554,5

23368,06

9129,4/215,3

2473,3

369,8/3,2

403,1

225,05/3,9

хвойні твердолистяні фактично площа, фактично зрубано, зрубано, площа, га га га/тис. м3 3 га/тис. м Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства

м’яколистяні фактично площа, зрубано, га га/тис. м3

у тому числі: 1. Рубки догляду 2008

7193,5

117,9

6161,8

6161,8/103,5

471,4

471,4/7,6

484,7

484,7/6,8

2009

2143,8

40,9

1890,1

1890,1/36,3

101,7

101,7/1,8

152

152/2,8

2010

3979

66,9

3503,4

3503,4/58,8

347,3

347,3/4,9

126,3

126,3/3,0

2011

6977,4

189,9

6339,7

1707,01/32,03

482

204,1/0,2

154,9

45,7/0,4

2. Лісовідновні рубки 2008

4,9

–

24/4,9

2009

2,2

–

12/2,2

2010

11,3

2,0

5,1

0,9

6,2

1,1

2011

167

20,33

163

20,31

3/0,4

3. Суцільні санітарні рубки 2008

646,5

161

614,3

614,3/101,4

9,4

9,4/2,3

22,8

22,8/5,9

2009

619,4

145,5

604,4

604,4/142,5

5,3

5,3/1,5

10/1,4

2010

538,9

131,9

588,5

588,5/129,0

2,6

2,6/0,4

10,3

10,3/2,4

2011

648,06

154,3

606,1

439,2/76,6

9,6

2,1

12,3

4,6/0,4

У 2011 році державними лісогосподарськими підприємствами для вирощування якісного посадкового матеріалу було заготовлено 20655,5 кг насіння деревних та чагарникових порід, з об’єктів постійної лісонасіннневої бази: 7208,0 кг насіння, 22, кг сосни звичайної, 5186,0 кг жолудів дуба звичайного, 2000,0 кг жолудів дуба червоного (південного). Станом на 01.01.2012 року, за даними Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу становила 125564 га., з яких кореневої губки - 39037 га, хвоє-гризучих шкідників (в основному звичайний сосновий пильщик) - 81193 га, інші шкідники лісу (травневий хрущ) - 934 га. Залишається загрозливим виникненням пошкодження насаджень стовбуровими шкідниками, особливо в соснових та ялинових деревостанах. Площі хвоєгризучих осередків шкідників зосереджені в Остерському, Чернігівському, Добрянському, Корюківському, Н.Сіверському, Семенівському і Холминському держлісгоспах, хрущі і коренева губка – на території всієї області. В минулому році виникли осередки звичайного соснового пильщика – більше 26 тис. га. В лісах області здійснювалися лісозахисні заходи - проведенна хімічна обробка насаджень. З метою забезпечення охорони лісів від пожеж у 2011 році лісокористувачами області створено близько 4 тис. км мінералізованих смуг, а догляд за ними проведено на 7 тис. км. Всі небезпечні в пожежному відношенні лісові масиви були оборані. Проводилось очищення від сміття лісових насаджень вздовж доріг, біля населених пунктів, на рекреаційних пунктах і в місцях масового відпочинку населення на площі 2,5 тис. га. Також, значна увага була приділена проведенню профілактичної та роз’яснювальної роботі. Всі позапланові дороги були перекриті шлагбаумами, виставлено 1298 плакатів і аншлагів наглядної агітації, проведено 146 виступів в засобах масової інформації. Всі прийняті заходи та погодні умови 2011 року дали змогу значно зменшити на території області кількість лісових пожеж та їх площу. Площа лісових земель, пройдених пожежами у 2011 році, склала 14,69 га, що біля 10 разів менше, ніж у 2010 році. Збитки склали 54 тис. грн. Інформація щодо динаміки лісових пожеж на території Чернігівської області наведена на рис. 5.2.2.2 та в табл. 5.2.2.5.

Рис. 5.2.2.2. Динаміка лісових пожеж 1000 900 800

858,75

кількість

700 600 500 400

288 236

300

214

269

397,73

165,43

200 100

230,1

185,05

162

14,69

0 2006

2007

2008

2009

2010

2011

роки

кількість пожеж (шт.)

площа (га)

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

Всього

Завдані збитки, тис. грн.

Нелісові землі

Чернігівське обласне 1 управління лісового та мисливського господарства Остерський військовий 2 лісгосп Коропське СЛП 3 «Агролісгосп» 4 РКСЛП «Корюківкаліс» 5 КП «Чернігівоблагроліс» 6 ТОВ СЛГ «Авангардліс»

Площа на 1 випадок, га

в т.ч. верховими

Користувач

Пройдено пожежами, га Лісові землі всього

№

Кількість випадків

Табл.5.2.2.5. Загибель лісових насаджень від пожеж

14,69 2

–

0,4

0,8

54,0

19,9 -

14,69 2

–

0,4

0,8

54,0

19,9 -

Рис. 5.2. Динаміка лісових пожеж 1000 900 800

858,75

кількість

700 600 500 400

288 236

300

214

269

397,73

165,43

200 100

230,1

185,05

162

0 2006

2007

2008

2009

2010

роки

кількість пожеж (шт.)

площа (га)

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Заготівля лікарських рослин протягом 2007 – 2011 року не проводилася. Табл.5.2.3 Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік

2000

2007 2008 2009 2010 2011

Вид рослин

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлено

Лепеха Цмин пісковий Глід криваво-червоний (плоди) Глід криваво-червоний (квіти) Звіробій Крушина ламка Конвалія (трава) Липа (квіти) Мати-й-мачуха Кропива собача Сухоцівт болотний Чабрець Деревій Шипшина (плоди) Бобівник трилистий Бузина чорна (квіти) Всього – – – – –

0,5 1,0 2,0 0,5 4,0 1,0 5,0 2,2 1,5 3,1 1,0 0,5 2,0 3,0 0,2 1,4 30,9 – – – – – 77

– 3,1 – – 1,0 – 2,3 1,1 0,2 0,1 0,1 – 0,4 1,0 – 0,1 9,5 – – – – –

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 29.03.2011 року № 105. було затверджено ліміти на заготівлю другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісокористувань: 676 т ягід, 516,2 т грибів та 6,2 т лікарської сировини. 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на третині території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, лучних угруповань і болотної рослинності. Для збереження рідкісних видів рослинності в області створено 4 ботанічні заказники загальнодержавного значення та 95 – місцевого. Значну увагу збереженню видів рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України приділяють і на територіях Ічнянського та Мезинського національних природних парків, регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський». На базі Чернігівського національного педагогічного університету у 2011 році виконувався спільний українсько-білоруський проект «Стан, раціональне використання та охорона фіторізноманіття лучних екосистем заплави річки Дніпро трансграничних територій Гомельської та Чернігівської областей». Спільні українсько-білоруські дослідження заплавних луків р. Дніпро дозволило робити їх еколого-флористичну класифікацію. На кафедрах біології та географії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя виконується колективна тема «Рослинний світ Чернігівщини та його охорона» Протягом 2011 року проведені польові дослідження басейну р. Удай, камеральне опрацювання зібраного матеріалу. Продовжується розпочата робота по повторній закладці фітоценотичних профілів у північній частині басейну. Проаналізовано стан Удайського регіонального екокоридору та роль біоцентрів, його значення як складової частини Національної екомережі в лісостеповій зоні, який увійде до складу Галицько-Слобожанського екокоридору в Україні. Здійснено аналіз стану рослинності природнозаповідних територій басейну р. Удай: заказника місцевого значення «Твані». Табл.5.2.4 Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Регіон

Чернігівська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

–

Перелік видів флори, що охороняється, в Чернігівській області наведено в додатку 2 таблиця 5.2.5. 5.2.5 Адвентивні види рослин Масове поширення чужоземних видів після їх випадкового проникнення в окремі місцевості, де їх раніше не було, добре відоме. Деякі адвентивні рослини за короткий час поширюються на значні території, завдаючи великої шкоди сільському господарству. Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами. Такими заходами є: моніторинг вогнищ на території земельних угідь відповідних населених пунктів або адміністративних районів; локалізаційно-ліквідаційні заходи; контроль за переміщеннями об'єктів регулювання; інформування Облдержкарантину про хід виконання рішень щодо запровадження карантинного режиму, для забезпечення своєчасного контролю ефективності заходів; висвітлення результатів виконання розпоряджень та пропаганда знань в галузі карантину рослин; інформування населення через ЗМІ. За останні роки не покращуються екологічні показники Чернігівщини, знижується культура землеробства, суб'єктами господарювання не виконуються рекомендації карантинної служби щодо дотримання агротехнічних, хімічних та фітоценотичних заходів з локалізації та ліквідації вогнищ амброзії полинолистої. Переважаюча тенденція вирощування економічно вигідних культур та небажання дотримуватись науково – обґрунтованих систем сівозмін призводять до проникнення карантинних бур'янів в поля сівозмін. При наявності в посівах кукурудзи 1-2-х рослин на 1м2 амброзії впродовж вегетаційного періоду, в ґрунт попадає 250-500 тис. насінин, а в повітря більше 1 млрд. зерен пилку цього бур’яну. Втрати врожаю зерна кукурудзи при цьому становлять більше 7 ц/га. а при кількості шкідливих рослин до 3-5 шт/м2 урожайність знижується на 35 % і більше. Така висока агресивність цього небезпечного бур'яну зумовлена високим коефіцієнтом насіннєвого розмноження, потужно розвиненою кореневою системою та надземною масою, відсутністю природних ворогів і аллелопатичним впливом бур'яну. Амброзія полинолиста поволі продовжує поширюватися та

освоювати межі полів, узбіччя доріг, залізничні насипи, пустощі, подвір'я, смітники, вулиці, залізничні станції, займає береги річок, а інколи зустрічається навіть на поверхні залежів (в кар'єрах) піску та ін. Так, вогнища загальною площею 103,9 га, які були виявлені в 2002 році розширились до1327,4 га в 2011 році.

Аналіз фітосанітарного стану області по розповсюдженню амброзії полинолистої на території області Рік Площа засмічення, га

2007

2008

2009

2010

2011

1143,69

1296,4

1307,6

1315,2

1327,4

Кваліфіковане і ефективне здійснення заходів боротьби з амброзією можливе лише на основі глибокого знання біологічних особливостей цього бур'яну та умов, що сприяють зниженню швидкості його поширення і розвитку. Вогнища амброзії полинолистої в області в основному зайняли неорані території з порушеним природним рослинним покривом, які являються джерелом поширення цього бур'яну. На них, просто неможливо застосувати хімічні заходи контролю амброзії. Багаторазове скошування бур'яну неефективне, тому що в період росту і розвитку рослини дуже швидко відростають, утворюючи велику кількість бокових пагонів, які буквально лежать на землі. Наступне скошування їм уже не заважає, бур'ян утворює насіння на низько розміщених стеблах і засмічує грунт. Агротехнічні заходи боротьби (оранка вогнищ, культивація, дискування) лише покращує умови існування амброзії. На неораних розрихлених ділянках бур'ян має саму високу насіннєву продуктивність. З іншого боку, часті розпушування неораних ділянок заважають їх природному залуженню дикоростучими травами, приводять до посилення ерозії ґрунтів, скороченню розмаїття дикоростучих трав - кормової бази для комах-запилювачів і рослиноїдних тварин. На обочинах автошляхів міжміських сполучень часто можна бачити вогнища амброзії полинолистої на ґрунті, нанесеному в притик до бровки доріг. В таких випадках досить ефективним буде механічна зачистка ґрунту, з його послідуючим вивезенням за межі доріг та пригортанням чи прикопуванням на неораних землях. Таку зачистку необхідно проводити з допомогою спеціальної техніки. З вище викладеного очевидно що, в ситуації яка склалася на Чернігівщині, залуження, шляхом створення штучних фітоценозів із багаторічних трав, або суцільного травостою із однорічників, буде безпечним для навколишнього середовища та ефективним заходом контролю амброзії полинолистої. В результаті застосування вказаного методу, буде досягнуто значне пригнічення амброзії полинолистої в біоценозах, поступово запас насіння в ґрунті буде зменшуватись, тому що рослини які будуть відростати в коригованих біоценозах не зможуть утворити насіння.

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейсько-азіатська Східноєвропейсько-азіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

% від всіх антропофітів

Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів (археофітів)

Табл.5.2.5 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів

20 15 12 4 – – –

39,9 29,9 24,8 6,4 – – –

15 12 8 7 57 1 –

15,9 12,8 8,9 7,8 53,1 0,98 –

5.2.6. Стан зелених насаджень Чернігівської області Зелене господарство – це найбільш наочний напрямок господарювання органів місцевого самоврядування. Але на сьогодні стан утримання зелених насаджень, розвиток зеленого господарства знаходяться на досить низькому рівні. Відсутні плани озеленення, найчастіше посадка дерев проводиться лише під час екологічних акцій. Гостро стоїть питання з якісним посадковим матеріалом. За останні роки значно зменшилась кількість та погіршилась якість газонів та квітників в населених пунктах області. Для суб’єктів підприємницької діяльності, крамниці та офіси яких розташовані в містах, значно простіше зробити біля них заасфальтовані площадки, ніж розбити та доглядати за квітниками та газонами, а все це значно змінює «обличчя» населених пунктів. Важливим для забезпечення охорони та використання зелених насаджень населених пунктів є їх інвентаризація, метою якої є одержання достовірних комплексних даних про кількість і стан зелених насаджень; ведення моніторингу стану і кількості зелених насаджень; розроблення програм, заходів з розвитку зелених зон населених пунктів України; визначення основних напрямів селищної, районної та міської політики щодо утримання, розведення і захисту зелених насаджень. Державні лісогосподарські підприємства розпочали інтенсивно займатися вирощування декоративного та крупномірного садивного матеріалу для реалізації населенню, підприємствам, а також для озеленення сіл, міст. Згідно Закону України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м.Києва» від 2 грудня 2010 року N 2739-VI протягом 2011 року 81

визначалось проведення інвентаризації природоохоронних об'єктів у містах та інших населених пунктах, у тому числі зелених, рекреаційних зонах, парках та лісопарках. В межах населених пунктів Чернігівської області знаходятся 117 об’єктів природно-заповідного фонду та 4 лісопарки. Всі вони проінвентаризовані, з 252 скверів проінвентаризовано лише 10, з 164 парків проінвентаризовано 7, з інших наявних 954 обєктів зеленого господарства проінвентаризовано 144. Табл.5.2.6 Озеленення населених пунктів, га Заходи

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000

2008

Рік 2009

2010

2011

20,31

16,62

16,84

14,7

18,8

470

455,73

651,1

2873

635,5

5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу Стан рослинного світу визначає не лише добробут і здоров’я людей, а також є головною складовою їх виживання. Вирішення проблеми збереження і відтворення фіторесурсів має базуватись на результатах конкретних досліджень стану та динаміки ресурсів окремих видів. Щорічно працівниками наукових установ ведуться дослідження видового складу рослинного та тваринного світу національних природних та регіонального ландшафтного парків області. У 2010 році розпочато популяційні дослідження локалітетів Лілії лісової на території Ічнянського НПП. Проводилися дослідження видового та кількісного складу ландшафтних насаджень Ічнянського НПП. Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (у тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів. Як встановлено в Законі «Про рослинний світ», охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, 82

заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використанням природних рослинних ресурсів; здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу. 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, в тому числі і мисливської фауни. 5.3.2 Стан та ведення мисливського та рибного господарства Використання тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користування середовищем перебування тварин — мисливськими угіддями. На сьогоднішній день площа мисливських угідь області становить 2 млн. 766 тис. га. Із них лісових – 681,0 тис. га., польових – 1888,2 тис. га., водно-болотних – 180,8 тис. га, інші – 20,1 тис. га. В області налічується 56 користувачів мисливських угідь, яким рішеннями обласної ради надані мисливські угіддя, в т.ч.: -держлісгоспи (8 господарств) – 277,8 тис. га. (10,0 %) -УТМР (9 господарств) – 1808,7 тис. га. (65,0 %) 83

-інші користувачі (39 господарств) – 680,0 тис. га. (24,5 %) -резерв державного мисливського фонду – 14,5 тис. га. (0,5 %) В цілому, по області в мисливському господарстві у 2011 році було зайнято 516 працівників, із них 44 – мисливствознавці та 360 – єгерів. На підприємствах управління в мисливському господарстві працює 7 мисливствознавців та 28 єгерів. Основними пріоритетами розвитку мисливського господарства є охорона, відтворення та раціональне використання мисливської фауни. Виконання цих пріоритетів вимагає значних витрат на проведення комплексу біотехнічних заходів, боротьбу з браконьєрами та хижаками, збільшення чисельності тварин та інші мисливсько-господарські заходи. У 2011 році в охорону та відтворення тваринного світу в області було вкладено 4 млн. 861 тис. грн. В середньому, на 1 тис. га мисливських угідь області вкладається 1757 грн., що перевищує норму вкладення коштів згідно ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Аналізуючи динаміку чисельності основних видів диких тварин по області виявилось, що вона за останні роки не зменшується і стала стабільною. Табл. 5.3.2.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Види мисливських тварин

Копитні Хутрові Пернаті

2000

2007

2008

2009

2010

2011

9903 75676 325004

12800 81278 882924

14028 90022 918732

14772 87797 794035

14179 56599 798982

14298 64769 845797

Використання ліміту добування мисливських тварин наводиться в таблиці: Табл. 5.3.2.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол

Не використано ліцензій (не реалізовано)

85 122

92 155

74 95

246

252

175

олень благород.

лось

кабан козуля

743 283

751 284

526 210

89 30

Види мисливських тварин

кабан козуля олень благород. лось 2000 козуля

2007

Причини невикористання

Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності

Складні погодні умови, доведення

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол

Не використано ліцензій (не реалізовано)

олень благород.

лось

кабан козуля олень 2008 благород. лось олень плямистий

926 418

927 424

667 327

103 47

кабан

1138

1178

803

151

козуля

493

500

361

1000 435

684 435

683 313

1 122

997 397

995 397

626 251

150 100

Рік

Види мисливських тварин

2009 олень благород. олень плямистий кабан козуля олень 2010 благород. олень плямистий кабан козуля олень 2011 благород. олень плямистий

Причини невикористання

поголів’я тварин до оптимальної чисельності

Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців Складні погодні умови, збереження поголів’я новими користувачами Складні погодні умови, збереження поголів’я новими користувачами

В 2011 році чисельність становила: вовків - 146 голів, лисиць 3220 голів. У результаті всіх видів полювань було добуто вовків - 99 голів, лисиць – 2505 голів. Браконьєри досі залишаються основними чинниками, які впливають на чисельність основних мисливських тварин в країні. Рівень браконьєрства залишається досить високим. За рік в області складено 316 протоколів на порушників правил полювання та стягнуто 33021 грн. штрафів. В 2011 році дозвільні документи на вилучення водних живих ресурсів на підконтрольних водоймах отримали 4 користувачі: 1. ФОП Чоботар А.М., м. Чернігів, Чернігівська область, р.Дніпро в межах Чернігівської області. 2. ПП «Трактородеталь», м. Чернігів, р. Десна з озерами та 85

р.Дніпро в межах Чернігівської області. 3. ФОП Бєлік О.Ф., м. Мена, р. Десна з озерами в межах Чернігівської області. 4. ТОВ «Штиль», смт. Любеч, Ріпкинського району, р. Дніпро в межах Чернігівської області. За перше півріччя 2011 року користувачами було виловлено на р. Дніпро - 2,752 т., що складає 8 % від виділеної квоти, на р. Десна було вилучено 1,377 т. риби, що складає 11,2 % від виділеної квоти. На кінець 2011 року на р. Дніпро користувачами було використано: ПП «Трактородеталь» - 80,62 % від квоти, ТОВ «Штиль» 76,69 % від квоти, ФОП Чоботар А.М. - 95,8 % від квоти. По видам риби загалом найбільше була використана загальна квота по підусту - 80 %, по лящу - 56,96%, плітка - 50,33 %, синець - 47 %, плоскирка - 35,77%, клепець - 32,5 % та інші. Зовсім не використовувалась квота на раки. На р. Десна з озерами використання квот користувачами склалося наступним чином: ФОП Бєлік О.Ф. було використано 81,49% від виділеної квоти, ПП «Трактородеталь» - 80,25 % від виділеної квоти. По видам риб було найбільше використана загальна квота по синцю - 86,78 %, підусту 86,67 %, карасю - 69,52 %, чехоні - 61,67 %, білизні - 60,63 %, окуню 50,18 % та інші. ПП Десна-Продукт, яке отримало квоти на р. Дніпро та р. Десну, та ФОП Шульга О.М. і ФОП Скоромець Г.І., які отримали квоти на р. Дніпро, за реєстрацією дозвільних документів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів до управління не зверталися і до промислу не приступали. На р. Дніпро в межах Чернігівської області на кінець року переважну більшість склав лящ - 8,886 т. (52,47 % від загальної маси), плоскирки було вилучено - 3,398 т. (20,06 % від загальної маси), плітки вилучили - 2,265 т. (13,37 % від загальної маси), вилов щуки - 0,652 т. (3,85 % від загальної маси), вилов верховодки - 0,425 т. (2,5 % від загальної маси), інші водні живі ресурси складали - 1,309 т. (7,7 % від загальної маси). На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ - 3,205 т. (36,01 % від загальної маси), потім йдуть синець - 1,51 т. (16,97 % від загальної маси), плоскирка - 1,405 т. (15,79 % від загальної маси), плітка - 0,834 т. (9,37 % від загальної маси), щука - 0,392 т. (4,4 % від загальної маси), інші види риб складали — 1,553 т. (17,4 % від загальної маси). В звітному році було виявлено 3 порушення Правил промислового рибальства. Рибницько-меліоративні роботи з метою поліпшення умов природного відтворення водних живих ресурсів у 2011 році не виконувались.

В 2011 році в Чернігівській області здійснювали штучне розведення та вирощування водних живих ресурсів за Режимом СТРГ 11 користувачів на 12 водних об'єктах (таблиця № 17). Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області за 2011 рік було викрито 2955 порушень Правил рибальства, з них 563 справи зі збитками на загальну суму 227513,6 грн., затримано 2773 чоловік, які порушили Правила рибальства, 212 справ за незаконний продаж, скуповування риби. За 2011 рік Чернігівдержрибоохороною було направлено 69 справ до слідчих органів з 99 особами. Табл. 5.3.2.3. Динаміка вилову риби Рік

Водний об’єкт

р. Дніпро р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2007 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2008 р. Десна та Деснянські озера Разом по області* р. Дніпро 2009 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2010 р. Десна та Деснянські озера Разом по області р. Дніпро 2011 р. Десна та Деснянські озера Разом по області 2000

Затверджений ліміт вилову, т/рік

Фактичний вилов, т/рік

56,1 130,7 186,8 53,8 57 110,8 55,9 51 106,9 55,4 50,5 105,9 48,8 46,7 95,5

28,26 7,19 35,45 14,075 9,898 23,973 10,752 5,19 15,942 14,579 10,113 24,69 20,723 9,522 30,245

5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Україна є Стороною великої кількості багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття. Серед них Конвенція про біологічне різноманіття і Картахенський протокол про біобезпеку до неї, Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та угоди до неї, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, Всеєвропейська стратегія збереження біотичного різноманіття, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Конвенція про 87

охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та інші. Для забезпечення виконання положень цих угод Україною розроблено ряд нормативно-правових актів, зокрема, Закони України «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України», «Про екологічну мережу», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005 – 2025 роки» тощо. Занесення того чи іншого виду тварин до Червоної книги України (2009), Європейського Червоного списку(1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Бернської конвенції (1979), Вашингтонської конвенції (1973), Угоди про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоди про збереження кажанів у Європі (1994), є сигналом того, що цей вид збережеться для майбутнього. Серед дикої природи області зустрічаються багато тварин занесених до Червоної книги України (2009), серед яких ссавці: видра річкова, норка європейська, рись, заєць-біляк, горностай; птахи: лелека чорний, скопа, шуліка рудий, лунь польовий, лунь степовий, змієїд, орелкарлик, підорлик малий, орлан-білофіст, балобан, журавель сірий, дрофа, поручайник; риби: стерлядь, марена, ялець звичайний, карась звичайний минь річковий та йорж носар. Область населяє близько 420 видів хребетних тварин, серед яких понад 60 видів ссавців, біля 300 видів птахів, більше 40 видів риб. З них до Червоної книги України занесено – 152 види, до списку міжнародного союзу охорони природи – 28 видів, до Європейського червоного списку – 52 види, до списку видів Бернської конвенції – 381 вид, Бонської конвенції – 30 видів. З 290 видів птахів 194 види гніздяться на території області, 50 видів є осілими, 207 видів мають статус пролітних в групу залітних або випадково залітних входить 41 вид, зимуючих 51 вид. Охороною та відтворенням занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України тварин, займаються як уповноважені державні органи, так і користувачі. Охороні також належать середовища перебування об’єктів тваринного світу, нори, лігва, мурашники, боброві гатки, місця гніздування і токовища птахів та місця нересту риби. Табл. 5.3.3.1. Охорона та відтворення тваринного світу

Регіон

Чернігівська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

152

Рись (Lynx lynx L) на території РЛП «Міжрічинський» орієнтовно 10 особини

1 Бізон європейський Bison bonasus

Табл. 5.3.3.2. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Норка європейська Mustela lutreola

Кількість уточнюєтья

2005

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008

2009

5.3.4 Інвазивні види тварин Інвазивні види тварин – це види, випадково занесених в нові для них регіони, де вони успішно приживаються, починають розмножуватись і захоплювати нові території. Інвазивні («агресивні») види негативно впливають на місцеву фауну. В Чернігівській області інвазивних видів тварин на території області у 2011 році не виявлено. 5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу За інформацією Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області у 2011 році, на території області реєструвались захворювання диких тварин на сказ.Основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, в основному лисиці. У 2011 році було виявлено 133 випадків захворювання на сказ – 56 з них складають захворення диких тварин. За останні два роки була проведена одна пероральна вакцинація хижих тварин. З діагностичною метою Чернігівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини в 2011 році проводились дослідження диких тварин на бруцельоз, лептоспіроз, класичну та африканську чуму свиней . В області діє Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при обласній держадміністрації, яка здійснює на території області оперативне керівництво практичною діяльністю організацій і установ, підприємств і громадян з питань попередження та ліквідації інфекційних захворювань або отруєнь тварин, птиці, бджіл, риб та інших представників фауни. 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду Станом на 01.01.12 р. природно-заповідний фонд області нараховує 656 об’єкти загальною площею 253,6 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», 442 заказники, 137 пам’яток природи, 19 парківпам’яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, 89

дендропарки «Тростянець» загальнодержавного значення та «Прилуцький» місцевого значення, Менський зоопарк загальнодержавного значення. Площа природно-заповідних об’єктів загальнодержавного значення складає майже 20 % від загальної площі природно-заповідного фонду області. Природно-заповідний фонд Чернігівщини характеризується великою кількістю об’єктів невеликої площі ( більше половини об’єктів мають площу до 100 га ), переважна більшість з яких створена з метою охорони гідрологічних об’єктів – річок, боліт, озер, джерел. Об’єкти розташовані досить нерівномірно на території області. При загальному відсотку заповідності по області 7,6 %, в центральних районах - Носівському, Ніжинському, Бахмацькому, Борзнянському, в першу чергу за рахунок розораності земель, він не досягає і 3 %, що не може негативно не впливати на екологічну стабільність території. Умови створення, оголошення і функціонування територій та об’єктів природно-заповідного фонду регламентують Закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельний кодекс України. Значні зміни у земельному законодавстві, проведення земельної реформи, приватизація земель значно ускладнили вирішення земельних питань при розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Але, не зважаючи на складнощі, ведеться постійна робота по виявленню цінних природних територій та створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду. З метою попередження незаконного використання земель природно-заповідного фонду та на виконання Указу Президента України від 23.05.2005 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природнозаповідної справи в Україні» стосовно установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2012 винесено в натурі межі 6 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 8765,2 га (16,8%) та 283 об’єктів місцевого значення площею 30313,9 га (15,1 %). Встановлення в натурі меж регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», площею 78753,9 га, а це близько 40% від площі об’єктів місцевого значення, не проводилось в зв’язку з тим, що на його території ведуться роботи по створенню національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя».встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду проведено лише по об’єктам розташованим на землях лісового фонду. Однією з головних причин, що значно стримує виконання зазначених робіт, є недостаток коштів в місцевих бюджетах при значній кількості об’єктів, але при цьому слід відмітити і те що протягом 20072012 років в жодному районі області не було виділено коштів на проведення вказаних робіт. У 2011 році було представлено Проект створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя». На засіданні 90

представники наукових установ м.м. Києва та Чернігова, органів місцевого самоврядування Козелецького району, обласних екологічних служб, Деснянського басейнового управління водних ресурсів, проекту ПРООН-ГЕФ «Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні», природоохоронних громадських організацій та регіональних ЗМІ гаряче обговорили проблеми та переваги створення даного парку. Відзначили, що розроблення даного проекту дозволить покращити охорону та збереження природних і історико-культурних цінностей, а тому числі рідкісних видів біоти, впорядкувати рекреацію і туризм, оптимізувати екологопросвітницьку діяльність, а також загальну екологічну ситуацію в регіоні. В червні 2011 року Держуправлінням проведено робочу нараду за участю представників райдержадміністрацій, місцевих органів Держкомзему, Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Держекоінспекції, облводгоспу, держрибоохорони, науковців та громадських організацій щодо створення національного природного парку «Подесіння». На нараді презентовано переваги створення НПП «Подесіння» та визначення шляхів вирішення завдань по створенню парку. Проводились роботи по розширенню території Ічнянського НПП на 9,7 тис. га за рахунок приєднання земель в Ічнянському, Ніжинському та Прилуцькому районах. Протягом року велися роботи по розробці проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення – заказників в Ріпкинському районі та ботанічних пам’яток природи в м. Чернігові. Табл. 5.4.1.1 Структура природно-заповідного фонду Чернігівської області станом на 01.01.2012 року Пор. №

Загальна кількість

Категорія об'єкта

Площа, га

Території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення 1. Національні природні парки 2 41988,5 2. Заказники: 11 9326 Ландшафтні 2 5217 Ботанічні 4 1038 Гідрологічні 4 2556 Загальнозоологічні 1 515 3. Пам'ятки природи 7 297 Комплексні 1 100 Гідрологічні 6 197 4. Дендрологічний парк 1 204,7 5. Зоологічний парк 1 9 Парки-пам'ятки садово-паркового 6. 1 40 мистецтва Всього територій та об'єктів 23 50577,7 загальнодержавного значення 91

Пор. №

Загальна кількість

Категорія об'єкта

Площа, га

Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Регіональний ландшафтний парк 1 78753,95 Заказники: 431 104338,2 Ландшафтні 32 12385,1 Лісові 35 6682 Ботанічні 96 29128,9 Ентомологічні 2 58 Іхтіологічні 2 52,7 Орнітологічні 4 104,3 Гідрологічні 260 55936,2 3. Пам'ятки природи 130 551,97 Ботанічні 95 139,64 Зоологічні 7 64,3 Гідрологічні 24 334,03 Геологічні 4 14 4. Заповідні урочища 52 17549,2 5. Дендрологічний парк 1 11,9 Парки-пам'ятки садово-паркового 6. 18 332,9 мистецтва Всього територій та об'єктів місцевого 633 202825,6 значення Всього територій та об'єктів природно656 253403,3 заповідного фонду 1. 2.

5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення Багаті і різноманітні водно-болотні угіддя Чернігівщини. Постановою Ради Міністрів УРСР № 143 від 26.03.79 р. в Чернігівській області було визначено 156 болотних комплексів загальною площею 45 тис. га, які потребують збереження і охорони. На сьогодні більшість цінних водно-болотних угідь входить до складу природно-заповідного фонду. Переважна більшість гідрологічних заказників та пам’яток природи ( 264 заказники та 29 пам’яток природи) в Чернігівській області створена з метою збереження унікальних та типових водно-болотних масивів. Їх площа, понад 60 тис. га, складає близько 30 % від загальної площі природно-заповідного фонду області. Найбільшими і найвідомішими природно-заповідними об’єктами, створеними з метою збереження болотних масивів, в області є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Замглай» (Ріпкинський р-н., 4428 га), гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Дорогинський» (Ічнянський р-н, 1880 га), гідрологічний заказник місцевого значення «Бондарівське болото» (Козелецький р-н, 1300 га), гідрологічний заказник місцевого значення «Чорне болото» (Ріпкинський р-н, 1264 га), гідрологічний заказник місцевого значення «Жукляно-Кістерська дача» (Корюківський р-н, 3554 га). 92

5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В області зосереджений значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку та оздоровлення людей завдяки природним умовам та унікальній історико-культурній спадщині. Значна кількість водних об’єктів створює гарні умови для літнього відпочинку. Але це головним чином не організований відпочинок, який призводить до засмічення територій, знищення зелених насаджень та інших негативних для оточуючого середовища наслідків. Рекреаційні території займають близько 2 тис.га, курортні та лікувально-оздоровчі території 0,1 тис. га. До послуг відпочиваючих та туристів - цілющі мінеральні води, лікувальні грязі, бішофіти, широкий арсенал фітопрепаратів. На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, лвсогосподарскими підприємствами створено та підтримується в належному стані більше 100 рекреаційних пунктів. 5.6 Природно-культурна спадщина На сьогодні на державному обліку в області перебуває 8751 пам’ятка культурної спадщини, у тому числі: 5530 – археології, 3056 – історії, 165 – монументального мистецтва. З них – 81 пам’ятка національного значення. В області діють 3 національні заповідники, а саме: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Національні історико-культурні заповідники «Гетьманська столиця» та «Качанівка». У цілому в області діє 31 музейний заклад. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є одним із головних туристичних об’єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам’яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і, на думку фахівців, вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. На даний час в області всебічно опрацьовується питання щодо можливості включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО оновленої номінації «Чернігівський Дитинець, комплекс історикоархітектурних пам’яток XI-XIX століть». З цією метою створена робоча група при облдержадміністрації. Для реалізації даного питання розроблені відповідні пропозиції, серед яких: реконструкція чернігівського Дитинця, реставрація пам’яток архітектури, які входять до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», впорядкування та облаштування території та ін. Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» належить провідна роль у збереженні унікальних пам’яток 93

Батурина, у вивченні та популяризації історії Гетьманщини, яка стала ключовим явищем в історії національного державотворення. Ведуться роботи зі створення нового екскурсійно-туристичного об’єкту – обласного історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч». 5.7 Туризм На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Наша область єдина в державі, в якій знаходиться третина архітектурних пам’яток давньоруської доби, що збереглися до нашого часу. Більшість із них розташована в обласному центрі. Область має сприятливі природно-кліматичні умови та різноманітні ресурси для відпочинку і лікування населення, організації туризму як найприбутковішого виду діяльності. Головними пріоритетами туристичної галузі в області є створення привабливого туристичного іміджу Чернігівщини, популяризація історико-культурного та природно-рекреаційного потенціалу області на внутрішньому і міжнародному ринку туристичних послуг, стимулювання в’їзного та внутрішнього туризму, розвиток зеленого туризму та туристичної інфраструктури. Популярними видами туризму в області є: культурнопізнавальний, подієвий, сільський зелений, пішохідний та велосипедний. З одинадцяти, визначених законодавством, категорій територій та об’єктів ПЗФ для 6 категорій рекреаційна (а також освітня, виховна) функція є цільовою; здійснення рекреаційної діяльності є одним із завдань, що покладаються на заповідний об’єкт при його створенні (оголошенні). Це такі категорії природних територій та об’єктів як національний природний парк (НПП), регіональний ландшафтний парк (РЛП) та штучно створені об’єкти – ботанічний сад, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, зоологічний парк. Серед найбільш популярних природно-заповідних об’єктів в області, де розвинений екологічний туризм є: Ічнянський та Мезинський національні природні, та «Міжрічинський» регіональний ландшафтний парки, Менський зоопарк, дендропарки «Тростянець» та «Прилуцький». В області послуги сільського зеленого туризму надають більше 20 сільських садиб. Згідно стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року перетворення туристично-рекреаційної діяльності на галузь спеціалізації області в перспективі потребуватиме:  формування рекреаційних парків зі спеціальним правовим режимом рекреаційно-господарської діяльності;  збереження та утримання в належному стані пам`яток архітектури; 94

 розвитку нетрадиційних форм туризму – сільського, екологічного (зеленого), наукового, історичного тощо, пов’язаних з прийомами гостей в будинках місцевих жителів, приватних пансіонатах, готелях;  правової підтримки сільського та інших видів туризму; збереження і подальшого розвитку народних традицій, ремесел, культур.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Чернігівської області Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2011 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2069,0 тис. га (64,8 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 738,8 тис. га (23,2 %.); забудовані землі – 99,8 тис. га (3,1 %); заболочені землі – 130,1 тис. га (4,1%); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,2 тис. га (0,9%); води – 68,0 тис. га (2,1 %); інших земель – 56,4 тис. га (1,8 %) (табл. 6.1.1.1.).

Загальна територія

2009

2010

2011

Всього, тис. га % до загально ї площі територ ії Всього, тис. га % до загально ї площі територ ії Всього, тис. га % до загально ї площі територ ії

2008

Всього, тис. га % до загально ї площі територ ії Всього, тис. га

Основні види угідь

2007

Всього, тис. га

Табл. 6.1.1.1. Динаміка структури земельного фонду області

3190,3 3190,3 100,0 3190,3 3190,3 100,0 3190,3 100,0

3190,3 100,0

у тому числі: 1. Сільсько2084,0 2076,7 65,1 2069,8 2076,7 65,1 2069,8 64,9 господарські угіддя

2069,0

64,8

2. Ліси і інші 727,8 лісовкриті площі 3. Забудовані землі

99,9

734

23,0

738,1

734

23,0

738,1

23,1

738,8

23,2

100,0

3,1

99,6

100,0

3,1

99,6

3,1

99,8

3,1

130,1

4,1

28,2

0,9

56,4

1,8

3122,3

97,9

68,0

2,1

4. Відкриті 125,4 127,2 4,0 130,2 127,2 4,0 130,2 4,1 заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 28,2 28,2 0,9 28,2 28,2 0,9 28,2 0,9 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 56,3 56,3 1,8 56,4 56,3 1,8 56,4 1,8 Усього 3122,4 3122,4 97,9 3122,3 3122,4 97,9 3122,3 97,9 земель (суша) Території, що покриті 67,9 67,9 2,1 68,0 67,9 2,1 68,0 2,1 поверхневими водами

Структура земель, в порівнянні з 2010 роком, майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси (рис. 6.1. - 6.3.). Рис. 6.1. Структура земельного фонду по основних видах угідь та функціональному використанню

Відкриті заболочені землі 4,1 %

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,9 %

Води 2,1 % Інші землі 1,8 %

Забудовані землі 3,1 %

Ліси та інші лісовкриті площі 23,1 % Сільськогосподарські угіддя 64,9 %

Рис. 6.2. Структура сільськогосподарських угідь. . Багаторічні насадження 1,2 %

Сіножаті 14,9 %

Пасовища 13,7 %

Перелоги 2,3 %

Рілля 67,9 %

Рис. 6.3. Структура земельного фонду по власниках землі та землекористувачах

Лісогосподарські підприємства 18,5%

Землі запасу, та землі не надані у власність та користування у межах н/п 22,1%

Інші 3,7%

Громадяни 29,9%

Сільськогосподарс ькі підприємства 25,8%

Заклади, установи 0,4% Підприємства промисловості 0,4% Транспорт 0,9% Міністерство оборони 1,5% Землі рекреаційного призначення 0,3% Водогосподарські підприємства 0,2%

6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь До основних земельних угідь від стану яких, в значній мірі, залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 46 до 83 відсотків. Розораність території області в 2011 році складала 50,1 % (відсотки до загальної площі області), частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2011 році складає 64,8%. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність. Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах. Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського. В ході реалізації практичних заходів щодо охорони земель здійснювалась рекультивація порушених земель (табл. 6.2.). Табл.6.2. Порушення та рекультивація земель Землі

2007

2008

2009

2010

2011

Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

3,129

3,123

3,127

0,1

0,098

0,1

1,747

1,738

1,74

0,06

0,054

0,05

0,037

0,008

0,055

0,001

0,0002

0,002

Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії та зсуву ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють висока ступінь розораності території. З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву лукопасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для використання трав. Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації лукопасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду. Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення, тому що це найдешевший спосіб регулювання екологоекономічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах. Законом України «Про охорону земель» окреслено основні напрями охорони земель із метою раціонального використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захисту від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів та продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення. 6.3 Стан та якість ґрунтів 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Екологічні дослідження довкілля в області в 2011 році проводились по декількох напрямках. Моніторинг ґрунту вели за 20 радіологічними, токсикологічними і агрохімічними показниками, рослинницької продукції - за 12 показниками. У ґрунті визначали вміст важких металів (свинець, кадмій), залишкові кількості пестицидів (ДДТ, ГХЦГ), радіонукліди (цезій137, стронцій-90), показники родючості (вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію, бору, міді, цинку, кобальту, обмінна та гідролітична кислотність, сума ввібраних основ). В інформації наводяться дані про виконання заходів щодо зменшення деградації ґрунтів в сільськогосподарських підприємствах області, а саме: проведення хімічної меліорації ґрунтів, застосування органічних і мінеральних добрив. На жаль, їх обсяги не адекватні ситуації, яка склалась в останні роки з відтворення родючості ґрунтів - основи збереження довкілля. В інформації також наводяться дані щільності забруднення ґрунту сільгоспугідь радіоцезієм і радіостронцієм, а також рівні забруднення радіоцезієм сільськогосподарської продукції. 100

Наведені дані вказують на досить складний екологічний стан довкілля Чернігівщини і на необхідність застосування невідкладних заходів по його покращанню. З 1976 року спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинницької продукції радіонуклідами і іншими токсикантами, а також, за динамікою агрохімічних показників ґрунту і рослинницької продукції проводяться в 3х районах на 6 стаціонарних пунктах (табл. 6.3.1.1). Таблиця 6.3.1.1 Місце розташування контрольних ділянок № п п

1 2 3 4 5 6

Населений пункт, район с. Ковпита Чернігівського району с. Дніпровське Чернігівського району с. Боровики Чернігівського району с. Підлісне Козелецького району с. Тужар Козелецького району с. Малинівка Ріпкинського району

Географічні координати широта, град. довгота, град. хв. хв. 0 0 51 23’30’’ 30 52’09” 0 51 18’52” 30039’27” 51017’46” 30040’13” 51007’42” 31007’09” 51011’14” 30038’15” 51043’42” 30044’02”

Перелік показників, за якими велись спостереження в ґрунті і рослинницькій продукції на контрольних ділянках Моніторинг радіологічних, токсикологічних і агрохімічних даних проводиться в ґрунті по 18, в рослинницькій продукції – по 12 показниках. Показники, які визначались в ґрунті: · гамма-фон, мкР/год; · щільність забруднення цезієм-137, Кі/м2; · щільність забруднення стронціієм-90, Кі/м2; · вміст обмінного кальцію, мг-екв/100г ґрунту; · вміст обмінного магнію, мг-екв/100г ґрунту; · ємність вбирання, мг-екв/100г ґрунту; · гідролітична кислотність, мг-екв/100г ґрунту; · рН(сол); · вміст гумусу, %; · вміст обмінного калію, мг/кг ґрунту; · вміст рухомого фосфору, мг/кг ґрунту; · вміст важких металів (кадмій, свинець, мідь, цинк), мг/кг ґрунту; · вміст нітратів, мг/кг ґрунту; · вміст залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ), мг/кг ґрунту. Показники, які визначались в рослинницькій продукції: · вміст цезію-137, Бк/кг; · вміст стронцію-90, Бк/кг; · вміст кальцію, %; 101

· вміст калію, %; · вміст фосфору, %; · вміст важких металів (кадмій, свинець, мідь, цинк), мг/кг; · вміст залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ), мг/кг; · вміст нітратів, мг/кг. Веде спостереження ДУ «Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції». Забруднення ґрунту радіонуклідами характеризується такими показниками: рівень гамма-фону – 6-12 мкР/год, щільність забруднення радіоцезієм – 0,32-0,72 Кі/км2, радіостронцієм – 0,07-0,22 Кі/км2 (табл.6.3.1.2). Відношення щільності забруднення цезієм-137 до щільності забруднення стронцієм-90 в орному шарі знаходиться в межах від 2,3 до 5,8. Таблиця 6.3.1.2 Щільність забруднення грунту цезієм-137 та стронцієм-90 на контрольних ділянках № п/п 1 2 3 4 5 6

Місце знаходження контрольної ділянки с. Ковпита Чернігівського району с. Дніпровське Чернігівського району с. Боровики Чернігівського району с. Підлісне Козелецького району с. Тужар Козелецького району с. Малинівка Ріпкинського району Середнє

Щільність забруднення грунту Кі/км2 цезієм-137 стронцієм-90 0,52 0,09 0,56 0,16 0,34 0,15 0,32 0,07 0,72 0,22 0,45 0,08 0,49 0,13

Дослідження останніх 10 років вказують на стабільність щільності забруднення ґрунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так, по 6 контрольних ділянках середня щільність забруднення ґрунту цезієм-137 становила в 2001 – 0,45, 2002 – 0,58, 2003 - 0,44, 2004 - 0,44, 2005 - 0,38, 2006 – 0,34, 2007 - 0,39, 2008 – 0,37 Кі/км2, 2009 – 0,57 Кі/км2, 2010 – 0,48 Кі/км2 , 2010 – 0,49 Кі/км2, . Щільність забруднення ґрунту стронцієм-90 у вище названі роки дорівнювала, відповідно - 0,20, 0,20, 0,17, 0,16, 0,11, 0,13, 0,14, 0,13, 0,12, 0,11, 0,13 Кі/км2. Незначні обсяги досліджень не дають змоги робити належні, об`єктивні висновки, але загальна направленість процесів простежується. Вміст у ґрунті важких металів (кадмій, свинець, мідь і цинк) не перевищує допустимих рівнів. Залишкову кількість пестицидів у ґрунті не виявлено. В основній і побічній рослинницькій продукції вміст фосфору, калію, кальцію, важких металів, мікроелементів знаходився в межах допустимих рівнів. Отже, аномальних значень показників, які визначались у ґрунті і рослинницькій продукції, на контрольних ділянках не виявлено. 102

6.3.2 Забруднення ґрунтів В 2011 році у ґрунтах сільгоспугідь Бахмацького, Борзнянського, Куликівського, Талалаївського районів визначали вміст найбільш небезпечних для довкілля важких металів – свинцю і кадмію. Найвищий середній показник вмісту свинцю в ґрунті виявлений в Бахмацькому районі – 7,18 мг/кг ґрунту, що оцінюється як помірний рівень забруднення (табл.6.3.2.1). Середній вміст свинцю у ґрунтах чотирьох районів становить 6,83 мг/кг ґрунту, що близько до показників в цілому по області. Мінімальний вміст свинцю по чотирьох районах, як і в цілому по області, має фонове значення. Таблиця 6.3.2.1 – Вміст рухомих форм свинцю у ґрунті сільгоспугідь, обстежених у 2011 р. Район

Кількість зразків

Бахмацький Борзнянський Куликівський Талалаївський Всього

мін. 2,85 1,50 1,84 4,59 1,50

807 520 171 215 1713

Вміст свинцю, мг/кг макс. середній 17,04 7,18 12,89 6,60 10,87 6,50 12,85 7,03 17,04 6,83

Найбільший вміст кадмію виявлено в ґрунтах сільгоспугідь Бахмацького району – 1,30 мг/кг, що відповідає підвищеному рівню забруднення (табл.6.3.2.2). Найменший вміст цього токсиканту дорівнював 0,03 мг/кг. Мінімальний вміст його має фонове значення. Перевищення ГДК кадмію при дослідженнях в 2011 році в чотирьох районах, як і в цілому по області не виявлено. Таблиця 6.3.2.2 – Вміст кадмію у ґрунті сільгоспугідь, обстежених у 2011 р. Район Бахмацький Борзнянський Куликівський Талалаївський Всього

Кількість зразків

мін. 0,04 0,03 0,04 0,11 0,03

807 520 171 215 1713

Вміст кадмію, мг/кг макс. середній 1,30 0,18 0,75 0,13 0,79 0,20 0,49 0,18 1,30 0,17

Слід відмітити, що ґрунтовий покрив області представлений здебільшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом ґрунтами, які мають низьку буферну здатність, що обмежує їх можливості до інактивації техногенних важких металів. Тому вміст в таких ґрунтах навіть відносно невеликих кількостей важких металів може привести до небезпечного забруднення ними сільськогосподарської продукції. Взагалі, питання забруднення ґрунтів важкими металами недостатньо обґрунтоване методиками досліджень та нормативними 103

показниками. Чинні ГДК занадто загальні, не враховують їх сукупної негативної дії, хоча відомо, що вона в декілька разів вища, ніж найбільш висока дія одного металу. Є необхідність в уточненні методик дослідження, які б визначали рухомі і валові форми вмісту в ґрунті важких металів. Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2011 році в ґрунті був визначений в 394 зразках ґрунту на територіях, що прилягають до складів пестицидів та орних землях. В 2011 році пестицидами було забруднено: ДДТ – 19% зразків ґрунту, γ ГХЦГ – 4,5% зразків. В 27 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ та в 14 зразках ґрунту – по γ ГХЦГ. Також було досліджено 194 зразка ґрунту на вміст гептахлору, в 36% зразків виявлено перевищення ГДК. В 394 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так, було виявлено забруднення: прометрином – 2% зразків, симазином – 6%. В 12 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по симазину. В 1 зразку рослинницької продукції (зерно) визначався вміст ДДТ, γ-ГХЦГ. Залишкових кількостей цих пестицидів не виявлено. Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм Щільність забруднення сільгоспугідь радіонуклідами була визначена при їх суцільному обстеженні в 1991-1993 роках. На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в грунті спостерігаються і протилежні результати, що можна пояснити як різними площами елементарних ділянок, так і переходом стронцію-90 в рухомі форми. Одержані дані дають можливість більш об'єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, визначити критичні території, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів а, отже, і приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненій зоні. Рівні забруднення рослинницької продукції по районах Забруднення продукції рослинництва радіоцезієм в значній мірі визначається щільністю забруднення ґрунту, його типом та агрохімічними показниками, режимом зволоження тощо. Стан забруднення продукції можна оцінити за показниками, наведеними в таблиці 6.3.2.3. Найбільшу турботу викликає та продукція, рівень забруднення якої перевищує допустимий. Визначення її кількості дозволяє давати оцінку радіаційної ситуації регіону. Є певна складність в проведенні такої оцінки, так як в ДР-2006 не визначені допустимі рівні сіна, соломи, зеленої маси природних угідь і сіяних трав, зернофуражу - основи кормових раціонів. Контрольні рівні по цих видах продукції часто завищені, на що вказувалось раніше. В той же час інших параметрів оцінки забруднення вище названої продукції немає, тому використані існуючі контрольні рівні. 104

Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з грунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують “ефект розбавлення”. Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в грунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше нагромаджувати радіонукліди і таке інше. Контроль за станом антропогенного забруднення довкілля, особливо в зв`язку з Чорнобильською катастрофою, набув в умовах області виключно важливого значення. На часі створення в області експертної мережі агроекологічного моніторингу грунтів та сільськогосподарської продукції, як однієї з найважливіших частин загального комплексу моніторингу довкілля. Таблиця 6.3.2.3 - Аналіз стану забруднення радіоцезієм рослинницької продукції

№ п/п 1 2 3 4 5

Район

Кількість досліджених зразків

Кількість зразків з перевищенням допустимого рівня

Козелецький Корюківський Ріпкинський Сосницький Чернігівський Всього

25 7 84 4 108 228

2 2

2 1

З метою більш об`єктивної оцінки рівнів забруднення рослинницької продукції та сировини необхідно розробити для них адекватні контрольні рівні. Рівень гамма-фону в зонах радіоактивного забруднення стабілізувався, в основному, на рівнях менших 20 мкР/год. Проте на окремих критичних територіях він і нині сягає 40-60 мкР/год, що свідчить про необхідність проведення на них додаткового уточнюючого радіологічного обстеження. Проведення радіологічного моніторингу сільськогосподарської продукції дає можливість дати оцінку рівнів її забруднення, прогнозувати радіаційну ситуацію, що дозволить уникнути надмірного радіоактивного навантаження на населення, яке проживає на забруднених територіях. Значна нерівномірність, плямистість щільності забруднення грунту, істотна варіабельність його агрохімічних показників, а, отже, і нерівномірність забруднення пасовищного корму вимагає більш 105

детального обстеження пасовищ, що дасть можливість уникнути використання найбільш забруднених площ. В основній і побічній рослинницькій продукції вміст фосфору, калію, кальцію, важких металів, мікроелементів знаходився в межах допустимих рівнів. Отже, аномальних значень показників, які визначались у ґрунті і рослинницькій продукції, на контрольних ділянках не виявлено. Покращити радіаційну ситуації на пасовищах можливо за рахунок проведення контрзаходів. Слід відмітити високу ефективність таких контрзаходів, як корінне та поверхневе поліпшення пасовищ, вапнування грунтів з кислою реакцією грунтового розчину, внесення мінеральних та органічних добрив. Ще вищу ефективність забезпечує проведення цих контрзаходів в комплексі. В той же час, обсяги контрзаходів, які проводяться в радіаційно забруднених господарствах недостатні. Якщо в 1990 році за рахунок Чорнобильського фонду корінне поліпшення пасовищ було проведене на 2518 гектарах, що суттєво покращило на них радіаційну ситуацію, то в 2000 році лише на 80 га, 2003 – 455 га, в 2006 р. – 324 га, в 2007 р. – 54 га. Вапнування грунтів в порівнянні з 1990 роком скоротилось в 106 раз, від 5304 га до 50 в 2006 році, а в 2007-2011 роках зовсім не проводилось. Різке зменшення обсягів проведення контрзаходів призупинило процес поступового зниження рівнів забруднення сільськогосподарської продукції, а в окремих випадках призвело навіть до їх підвищення. Для поліпшення радіаційної ситуації, зменшення накопичення радіонуклідів в організмі людини, обмеження потоків радіонуклідів з продуктами харчування місцевого виробництва вкрай необхідно збільшити обсяги контрзаходів. o У вищезазначених критичних населених пунктах провести дослідження молока в усіх приватних господарствах; o Провести інвентаризацію пасовищ для корів приватного сектору населених пунктів ІІІ та ІV зон з визначенням на них радіаційного стану та продуктивності травостою; o Провести комплексні контрзаходи на пасовищах біля критичних населених пунктів. o Враховуючи, що значна частина цих угідь має кислу реакцію грунтового розчину, то на кислих грунтах потрібно провести їх вапнування. o Проводити контрзаходи на критичних територіях лише на підставі проектно-кошторисної документації, з обов`язковим авторським наглядом і визначенням їх ефективності. Розширення обсягів контрзаходів та більш жорсткий контроль за рівнем забруднення молока та пасовищного корму радіонуклідами дозволить суттєво зменшити ризик нагромадження в організмі людей значної кількості радіонуклідів. 106

6.3.3 Деградація грунтів Результати агрохімічної паспортизації земель, їх моніторинг показують, що родючість ґрунтів Чернігівщини за останні 5 років невпинно знижується, проявляються процеси агрохімічної деградації ґрунтів. Рівень застосування органічних добрив в цілому забезпечував бездефіцитний баланс гумусу, що дозволило зупинити процес дегуміфікації ґрунту. Щорічні обсяги вапнування досягали 134 тисяч гектарів, що за 5 років дозволяло вапнувати всю площу кислих ґрунтів. Внаслідок інтенсивного застосування агрохімікатів зросла продуктивність ґрунтів. За 20 років урожай зернових збільшився в 1,8 разів. Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючості ґрунтів, який забезпечував би одержання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур досить високого рівня. Зниження родючості і продуктивності грунтів області значною мірою визначається інтенсивним їх підкисленням, яке обумовлене періодично промивним водним режимом, внаслідок чого з грунту вимиваються основи кальцію, калію та магнію. На протязі тривалого часу у веденні землеробства відбувалась низка змін негативного характеру. Було зруйновано сівозміни, широко розповсюджено вирощування сільськогосподарських культур у монокультурі. Різко знизились обсяги застосування добрив, а вапнування ґрунтів було практично припинене. Отже, в сучасному землеробстві області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив. Порівнюючи основні агрохімічні показники (забезпеченість ґрунтів рухомим фосфором, обмінним калієм, ступінь кислотності ґрунтів) в розрізі районів останнього туру обстеження з попереднім туром варто відзначити, що майже в усіх районах області знижується родючість ґрунтів, зростають площі кислих земель. Найбільш інтенсивно зменшуються запаси фосфору в Бобровицькому, Козелецькому, Н.-Сіверському, Срібнянському, Щорському районах, де вони за 5 років знизились на 9-10 мг/кг ґрунту, зменшення відбулось у 14 районах. В цілому по області урожай с.-г. культур за вмістом фосфору лімітується на 84% площ. В Бахмацькому, Городнянському, Ріпкинському, Сосницькому, Щорському районах дефіцит рухомого фосфору спостерігається на 91-97% площ. В забезпеченості ґрунтів обмінним калієм спостерігається відносна стабілізація його вмісту, зменшення відбулось лише в Бобровицькому, 107

Н.-Сіверському та Ріпкинському районах. Калієм ґрунти області забезпечені набагато гірше, ніж фосфором. За вмістом калію урожай с.-г. культур лімітується на 88% площ орних земель області. В Городнянському, Корюківському, Н.-Сіверському, Ріпкинському і Семенівському районах площі ґрунтів з дуже низьким і низьким вмістом калію займають 50-62%. У зв`язку з відсутністю державного фінансування докорінного поліпшення земель в області за 5 років площі кислих ґрунтів збільшились на 3% і становлять 52% орних земель. В порівнянні з попереднім туром ґрунти у Варвинському, Коропському, Н.-Сіверському, Прилуцькому, Семенівському, Борзнянському, Срібнянському, Талалаївському, Щорському районах підкислились на 10-13%. Найскладніша ситуація виявлена в Городнянському, Коропському, Н.-Сіверському, Сосницькому та Щорському районах, де площі кислих ґрунтів займають 71-84% орних земель. Агрохімічний стан ґрунтів погіршується, тому що винос поживних речовин з ґрунту не компенсується внесенням відповідних доз органічних і мінеральних добрив. При цьому, як мінімум, повинен бути забезпечений бездефіцитний баланс елементів живлення. Дієвими заходами в області щодо усунення виявлених порушень у малопродуктивних і деградованих ґрунтах є проведення консервації та рекультивації деградованих земель (табл. 6.3.3.1; 6.3.3.2;6.3.3.3). Таблиця 6.3.3.1. Консервація деградованих і малопродуктивних земель за 2011 рік Всього на початок року (законсервовано) Види земель

Деградовані землі Малопродуктивн і землі

Проведено консервацію протягом 2011 р

Всього потребують консервації

тис. га

% загальної площі території

тис. га

% загальної площі територі ї

0,031

3,99

0,13

0,108

0,062

0,002

6,77

0,21

тис. га

% загальної площі території

1 3,45

Таблиця 6.3.3.2. Площа деградових та малопродуктивних земель по Чернігівській області (тис. га), станом на 01.01.2012 р.

Пор. № 1

Назва району

Землі, які знаходяться у стані консервації Деградовані

Землі, які потребують консервації

Малопродукти вні

Деградовані

0,256

Бахмацький 108

Малопродукти вні

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м.Ніжин м.Прилуки

25 м.Чернігів Всього:

0,167 0 0 0,06 0 0,83 0 0,156 0 0 0,162 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0,411 0 0

0,21

0,025 0,109

0 1,79

0,344

109

0,362 0,25

0,339 0,783 0,151 0,6 0,414 0,685 0,51

4,35

0,125 0,051 0,285 0,116 0,743 0,12 0,317 0,085 0,279 0,397 1,47 0,65 0,384

0,751 0,017 1,051 0,02

6,861

% до загальної площі території району

4 0,00 0,00 0,01 0,00 0,01 0,00 0,00 0,01 0,00 0,00 0,00 0,01 0,01 0,00 0,01 0,00 0,00 0,01 0,00 0,00 0,01 0,00 0,00 0,00 0,00 0,10

5 0,026 0,071 0,186 0,0038 0,079 0,029 0,1 0,246 0 0,002 0,029 0,15 0,135 0,001 0,072 0,054 0,053 0,18 0 0,059 0,158 0,111 0 0 0 1,7438

6 0,02 0,05 0,12 0,01 0,05 0,02 0,04 0,19 0,00 0,00 0,02 0,10 0,07 0,00 0,04 0,03 0,04 0,20 0,00 0,09 0,06 0,09 0,00 0,00 0,00 0,055

7 0,00465 0 0 0,0068 0 0 0 0 0 0 0,005 0 0 0,018 0 0,00732 0 0 0 0,0144 0,00435

0,0652

% до загальної площі території району

Площа відпрацьованих земель, тис. га

3 0,046 0,101 0,202 0,007 0,232 0,073 0,103 0,31 0,085 0,014 0,116 0,301 0,254 0,002 0,167 0,1 0,155 0,274 0 0,076 0,386 0,13 0 0 0,003 3,137

Площа рекультивованих земель, тис. га

% до загальної площі території району

2 1 Бахмацький 2 Бобровицький 3 Борзнянський 4 Варвинський 5 Городнянський 6 Ічнянський 7 Козелецький 8 Коропський 9 Корюківський 10 Куликівський 11 Менський 12 Ніжинський 13 Н.Сіверський 14 Носівський 15 Прилуцький 16 Ріпкинський 17 Семенівський 18 Сосницький 19 Срібнянський 20 Талалаївський 21 Чернігівський 22 Щорський 23 м.Ніжин 24 м.Прилуки 25 м.Чернігів Всього:

Площа порушених земель, тис. га

Назва району

Пор. №

Таблиця 6.3.3.3. Площа порушених, відпрацьваних та рекультивованих земель по Чернігівській області за 2011 рік

8 0,00 0,00 0,00 0,012 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,02 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,02 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,002

агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур. Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2011 році Головним завданням землеробства, як основної галузі сільськогосподарського виробництва, є зростання його продуктивності на основі розширеного відтворення родючості грунтів та раціонального їх використання. Родючість грунту має також важливе природоохоронне значення, збільшуючи цінність земель сільськогосподарського призначення не тільки як об`єктів виробництва, але і як компонентів біосфери. Охорона земельних ресурсів від деградації – одна з найважливіших проблем сучасності. Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати винос їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті. Згідно із статистичними даними під урожай 2011 року в сільськогосподарських підприємствах було внесено 61,6 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що на 6,8 тис. тонн більше, ніж у попередньому році. Удобрена площа мінеральними добривами склала 70% від загальної посівної площі, яка збільшилась порівняно із 2010 роком майже на 72 тис. га. Якщо в Бахмацькому, Бобровицькому, Варвинському, Куликівському, Срібнянському районах площа, удобрена мінеральними добривами, становить 81-90%, то в Городнянському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському та Щорському районах удобрена площа не перевищує 50% від загальної посівної площі. В середньому по області на 1 гектар посівної площі було внесено 73 кг поживи, з них азоту – 52 кг, фосфору – 10, калію – 11 кг . Таблиця 6.3.3 – Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі:

2001

2008

2009

2010

2011

908,3

798,3

773,8

774,9

846,7

166,5

603,0

432,9

548,4

615,7

111

азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорнокалійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорнокалійних, кг Органічні добрива: Всього внесено органічних добрив, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

132,5 19,3 14,7

421,1 88,4 93,5

313,3 57,9 61,7

409,5 72,9 66,0

443,7 80,7 91,3

224,3

550,0

441,4

507,3

596,6

25 18

69 76

57 56

65 71

70 73

14 2 2

53 11 12

40 8 8

53 9 9

52 10 11

1608,8

879,7

833,7

697,6

704,1

37,3

27,9

27,2

22,7

17,8

4,1 1,8

3,5 1,1

2,9 0,9

2,1 0,8

При рекомендованому співвідношенні на одиницю азоту – 0,8 одиниці фосфору і калію, внесено на одиницю азоту 0,19 одиниці фосфору і 0,21 одиницю калію, тобто фосфору в 4,2 рази, а калію в 4,8 рази менше, ніж вимагає рекомендоване наукове співвідношення. Значна перевага в обсягах застосування туків азотних добрив призводить до нераціонального, малоефективного їх використання, подальшого підкислення ґрунтів, збільшення забур`яненості полів. Порівнюючи рівень удобрення культур в 2011 з попереднім (2010 роком) слід відзначити, що 17 районів області збільшили обсяги застосування туків, решта – допустила їх зменшення. Зниження рівня удобрення відбулось в Бобровицькому, Н.-Сіверському, Носівському, Прилуцькому та Сосницькому районах. В цілому по області в 2011 році мінеральних добрив не застосовували 166 господарств (31%), ще 43 господарства (8%) внесли поживи менше 10 кг/га. Найбільше господарств, які не вносили мінеральних добрив в Козелецькому районі – 21, Городнянському – 20, Семенівському та Чернігівському – по 19 господарств Складна ситуація з виробництвом і застосуванням органічних добрив. Рівень внесення їх в 2011 році дорівнює 0,8 т/га. Удобрено органікою лише 17,8 тис. га, що становить 2% від загальної посівної площі. У Борзнянському, Варвинському, Ніжинському та Прилуцькому районах органіки вносять по 0,1-0,3 т/га. Зовсім її не вносили в 2011 році 383 господарств (72%), ще 35 господарство (7%) внесли менше 1 т/га. 112

Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року формування в землеробстві області гостродефіцитного балансу гумусу та поживних речовин. Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур. 6.4 Оптимізація використання та охорона земель Наміри та потреби використання земель в області, визначені у загальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки, які передбачають необхідність значного скорочення площі ріллі та виробничих територій (особливо під відкритими розробками, кар’єрами, відповідними спорудами транспорту і зв’язку) з передбаченою вивільнених земель для інших видів використання. Територіальна організація потребує вдосконалення і поліпшення суспільного виробництва. Важливим методом використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація з урахуванням басейнової приналежності ділянок, наявності природних первісних осередків. Підвищення рівня потенційної і економічної родючості грунтів є стратегічним напрямком щодо інтенсифікації землеробства, удосконалення і зміцнення кормової бази тваринництва. Гостро стоїть проблема раціонального лісокористування, збереження та відновлення лісів, оскільки їх безсистемні рубки призвели до негативних наслідків. Мало заліснені території потребують створення лісонасаджень. Серед стратегічних завдань щодо планування використання земель найважливішими на перспективу є: - зменшення розораності земельного фонду; - збільшення лісистості території; - поетапне встановлення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь в зональних системах землекористування; - дотримання екологічних вимог охорони земель при землевпорядкуванні територій; - заборона відведення особливо цінних сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб; застосування економічних важелів впливу на суб’єкти землекористування. 113

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база На території області розташовано 282 родовища і 41 об’єкт обліку (з урахуванням комплексності - 323) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 72 родовища і 34 об’єкти обліку (всього 106). Мінерально-сировинна база області на 58,0 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,1 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,3 % - це прісні і мінеральні води; 0,6 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт, таблиця 7.1.1. Табл. 7.1.1. Мінерально-сировинна база Родовища, що розробляються

Видобуток сировини в 2010 р.

Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Балансові запаси станом на 01.01.09

23 1

18 1

млн. м3 тис. м3

170 -

10747 482

тис. т

1907

тис. т тис. т

506 73

99426 7520

тис. т тис. т

107170 -

тис. т

50524

2009 р.

2010р.

2009 р.

Одиниця виміру

2010 р.

ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Газоподібні корисні копалини газ природний гелій етан, пропан, бутани

Рідкі корисні копалини нафта конденсат

21 11

торф сапропель

204 2

198 2

17 8

Тверді корисні копалини 88 0

17 0

НЕМЕТАЛІЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Гірничо-хімічні корисні копалини бішофіт

тис. т

Нерудні корисні копалини для металургії пісок формувальний

Будівельні корисні копалини сировина цементна крейда будівельна сировина скляна пісок будівельний сировина керамзитова глина тугоплавка сировина цегельночерепична

2 6 2 11

1 2 2 1

1 1 2 2

тис. т тис. т тис. т тис. м3

41,9 446,4 10,54

304941,6 33982 15688 118022,7

тис. м3

1505

тис. т

1229

тис. м3

142,9

88126,83

На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, у т. ч. 14 – нафтові, 4 – газоконденсатні та 7 – нафтогазоконденсатні. 114

У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки – 7. На 11 родовищах вуглеводнів підраховані балансові (видобувні) запаси вільного газу за кількістю 11,495 млрд. м3 (1,06 % від запасів України), видобуток якого склав 0,106 млрд. м3 (0,52% від видобутку в Україні). На 19 родовищах підраховані балансові (видобувні) запаси розчиненого у нафті газу кількістю 1,105 млрд. м3 (3,2%), видобуток якого склав 0,048 млрд. м3, або 5,12 % від загального видобутку в Україні. Балансові (видобувні) запаси нафти обліковуються на 21 об’єкті кількістю 11,054 млн. т (8,05%). Видобуток нафти склав 0,506 млн. т (17,45%). Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах кількістю 2,51 млн. т (3,62% від запасів конденсату в Україні), видобуток якого склав 0,066 млн. т. Крім того, на території області розташовано 10 нафтогазоперспективних об’єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 12,471 млрд. м3, нафти – 3,695 млн. т. Запаси торфу підраховані на 100 родовищах кількістю 66,146 млн. т, з яких розробляється 9 із запасами 10,4 млн. т. Видобуток торфу склав 38 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива. Втрати становили 3 тис. т. На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т. Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району. Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. На даний час ДП «Чернігівнафтогазгеологія» здійснюється геологічне вивчення Новоподільського родовища з дослідно-промисловою розробкою. Попередньо розвідані балансові запаси сирої бішофітової руди складають 50960 тис. т за промисловою категорією С2, а перспективні ресурси – 302399 тис. т за категорією Р1. Видобуток бішофіту в 2009 році не проводився. На території області розташовано два родовища формувального піску з балансовими запасами 50,524 млн. т промислових категорій А+В+С1. За своїми фізико-механічними властивостями пісок придатний для виготовлення ливарних форм і стержнів, які використовуються в металургійній промисловості. На даний час родовища не експлуатуються. Сировинна база промисловості будівельних матеріалів спирається на 121 родовище і 3 об’єкти обліку з 7 видів різноманітних корисних копалин, з яких до розробки залучено 24 родовища і 1 об’єкт обліку. 115

Так цементна сировина представлена 2 родовищами, одне з яких Новгород-Сіверське розробляється. Видобуток крейди у 2009 році на родовищі склав 9,0 тис. тонн (0,11% від загального видобутку в Україні). Із 6 родовищ крейди будівельної з загальними запасами 33,982 млн. т за промисловими кат. А+В+С1 (6,8 % від запасів в Україні) на даний час розробляється 1 родовище. Видобуток крейди проводився. Державним балансом враховано 2 родовища скляної сировини (Папірнянське і Грибове-Руднянське), які розробляються ТОВ «Папірнянський кар’єр скляних пісків». Видобуток піску в 2009 р. склав 256,5 тис. т (29,22 % від видобутку в Україні). У межах області розвідано і враховано Державним балансом 96 родовищ і 3 об’єкти обліку цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 88,11 млн. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. У промисловій експлуатації перебуває 18 родовищ і 1 об’єкт обліку, видобуток на яких у 2009 р. склав 16,67 тис. м3 (0,68 % від видобутку в Україні). Тугоплавка глина представлена 3 родовищами з загальними запасами 1229 тис. тонн промислових категорій А+В+С1. Родовища не розробляються. Керамзитова сировина представлена одним родовищем з балансовими запасами 1505 тис. м3, яке на даний час не розробляється. Виробництво будівельного щебеню в області відсутнє. Забезпечення промисловості даним видом продукції доцільне за рахунок завезення її з інших областей України, наприклад Житомирської, або Полтавської. Незважаючи на те, що Державним балансом враховується 11 розвіданих родовищ будівельного піску з загальними запасами 118,015 млн.м3 промислових категорій А+В+С1, на сьогоднішній день лише два з цих родовищ розробляється. Видобуток піску будівельного в 2009 р. склав 7,62 тис.м3 (0,12 % від видобутку в Україні). Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об’єктів області можуть служити руслові піски р. Десни. Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ. 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази Рівень забезпеченості головними, традиційними корисними копалинами Чернігівської області є достатнім. В той же час стан сировинної бази вуглеводневої сировини (нафти та газу), а саме – виснаженість родовищ, не створює передумов для суттєвого розширення її потужності. Проблеми раціонального використання мінеральносировинної бази області залишаються актуальними. Основними проблемними питаннями в галузі охорони та використання надр залишаються: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне 116

водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, порушення правил експлуатації артезіанських свердловин (захаращеність території та відсутність огороджень першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог природоохоронних органів щодо проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу залишається проблемним, оскільки недіючі артезіанські свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Зокрема, роботи з тампонажу недіючих свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановлення власників свердловин. Своєчасно не проводиться рекультивація порушених та відпрацьованих земель при здійсненні кар’єрних розробок родовищ будівельної сировини. Процес отримання спеціальних дозволів надрокористувачами на право користування надрами залишається також уповільненим, оскільки потребує значних зусиль щодо оформлення необхідної документації та фінансових витрат. Разом з тим багато із раніше розвіданих родовищ корисних копалин досліджені не повністю, що може стати перепоною для їх комплексного освоєння. Методи і засоби видобутку корисних копалин, що застосовуються на даний час, не дозволяють повністю вилучати їх із надр. Іноді втрати, що виникають при цьому досягають до 50%. Особливо значні вони при підземному видобутку корисних копалин. Втрати в надрах не тільки передчасно виснажують балансові запаси, але й, знижують віддачу коштів витрачених на розвідку родовища. За оперативними даними, наданими територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Чернігівській області, на території області здійснюють використання надр 22 підприємства (див. додаток 3 табл. 7.1.1.3). Дані щодо загальної кількості кар’єрів, шахт, розрізів, розробок відсутні (табл. 7.1.1.1). Табл. 7.1.1.1 Використання надр Загальна кіль кість кар`єрів, № з.п. шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Площа Загальна відпрацьованих Рекульт площа земель, що и-вовано порушених підлягають в 2008р. земель, га рекультивації

В цілому розвиток мінерально-сировинної бази у найближчій перспективі визначатиметься: обмеженим державним фінансуванням геологорозвідувальних робіт; 117

концентрацією зусиль геологорозвідувальної служби на дефіцитних видах сировини; більш широким залученням іноземного капіталу в інвестиційний процес. Створений в області фонд родовищ корисних копалин і відповідний резерв розвіданих запасів виступає однією з важливих передумов стабільності соціально-економічних процесів на майбутнє. 7.2 Система моніторингу геологічного середовища Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних. Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі. 7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби, вони розвідані на 29 ділянках. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами. Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України (табл. 7.2.1.1). Табл. 7.2.1.1 Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області Басейн річки

Дніпро всього: в т.ч. Десна Сож Судость Сейм Снов Остер Трубіж Супой Удай Ромен р.Дніпро від р.Сож до початку Київського водосховища

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі : пов‘язані з не пов‘язані з Всього поверхневим поверхневим стоком стоком

3,038 1,600 0,015 0,007 0,048 0,258 0,586 0,003 0,017 0,383 0,037 0,084

118

0,486 0,256 0,002 0,001 0,008 0,041 0,094 0,0005 0,003 0,061 0,006 0,013

2,552 1,344 0,013 0,006 0,040 0,217 0,492 0,0025 0,014 0,322 0,031 0,071

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,233 0,130 0,011 0,029 0,052 0,011

Табл. 7.2.1.2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області Адміністративні райони

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Козелецький Коропський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Н.-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Талалаївський Чернігівський Щорський м. Чернігів Всього:

Всього

0,210 0,033 0,348 0,032 0,110 0,149 0,277 0,012 0,026 0,175 0,310 0,164 0,036 0,182 0,160 0,143 0,060 0,030 0,035 0,054 0,394 0,098 3,038

Прогнозні ресурси, км3/рік В тому числі Пов’язані з поверхневим стоком Не пов’язані з поверхневим стоком

0,010 0,019 0,030 0,011 0,073 0,012 0,031 0,029 0,007 0,026 0,055 0,022 0,084 0,409

119

0,200 0,014 0,318 0,032 0,110 0,138 0,204 0,012 0,026 0,163 0,279 0,135 0,036 0,175 0,134 0,088 0,060 0,030 0,035 0,054 0,372 0,014 2,629

Експлуатаційні запаси, км3/рік

0,0087

0,0031 0,0033

0,0256 0,0036 0,0517 0,0112

0,0734 0,0076 0,188

Підземні води є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання. В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське 1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське. В області використовуються такі водоносні горизонти:  Четвертинний;  Харківський;  Бучацький;  Верхньокрейдяний;  Нижньокрейдяний. Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують нормативні вимоги. У 2011 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 51,74 млн. м3. В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій «Остреч» Менського району, 1 свердловина- власник ТОВ «Нептун». Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ПАТ «САН ІнБев Україна» (Чернігівське віддділеня), не експлуатується. Для контролю за якісним станом підземних вод в минулі роки побудовано 292 спостережні свердловини. Вони розміщені на 55 об’єктах області, які здійснюють антропогенний тиск на стан підземних вод і є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ Козелецького району, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», Менського санаторію «Остреч», полігоні твердих побутових відходів Ніжинського ВУЖКГ та на об’єктах м. Чернігова (КЕП «Чернігівська ТЕЦ», ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів «ЧеЗаРа», ПАТ «Чернігівське Хімволокно», ТОВ «Чернігіввовна плюс», очисні споруди КП «Чернігівводоканал», міське звалище твердих побутових відходів, ВАТ «Чернігівнафтопродукт»). 7.2.2 Екзогенні геологічні процеси Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви, підтоплення земель і населених пунктів тощо (табл. 7.2.2.1) 120

Табл. 7.2.2.1 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Пор. №

1. 2. 3.

Площа поширення, км2

Вид (ЕГП)

Розповсюдження зсувів Поширення карсту Поширення підтоплення (з глибиною залягання ґрунтових вод тільки в інтервалі 0-3,0 м)

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

0,027 31810

9 2313**

99,71

400

36*

1,25

* у випадку прояву процесу підтоплення об’єктом є населений пункт, ** прояву карстового процесу – поверхневі карстопрояви

Найбільш активного розвитку серед них набули зсуви та процеси підтоплення. На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель. Постійного підтоплення природного походження зазнають 32 сільські населені пункти на загальній площі 1219,35 га, сезонного підтоплення, техногенного та природного характеру зазнають 13 сільських населених пунктів на загальній площі 2921,0 га. Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р.Дніпро (Чернігівський район), р.Десна (Сосницький район), р.Снов (Щорський та Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Корюківський район). Загальна площа таких земель складає 17,67 кв. км. Табл. 7.2.2.2 Перелік зсувонебезпечних територій в Чернігівській області Адреса

м. Чернігів Коропський район Н.-Сіверський район Прилуцький район Срібнянський район Всього:

Ураженість території зсувами, кв. км

Кількість зсувів, од.

Кількість населених пунктів у зонах зсувів, од.

3,37 1,2 5,7 2,7 4,7 17,67

14 8 9 9 9 49

1 4 5 6 9 25

В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна, що належать до зон можливого затоплення, забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає. Основними причинами техногенного підтоплення в населених пунктах області є: порушення умов стоку поверхневих вод різними видами 121

будівництва; незадовільний стан природних дренажних систем, замулення русел річок та балок; незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність центральних систем водовідводу; припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликаний міською забудовою. На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію в області, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має невідворотний постійний характер. З метою захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь Чернігівської області від шкідливої дії вод за рахунок коштів з Держбюджету в рамках реалізації Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої Постановою КМУ № 901 від 03.07.2006 року, на протязі 2011 року проводився ряд заходів із розчищення та екологічного покращення русел річок та водойм, берегоукріплення та будівництва гідротехнічних споруд. Протягом 2011 року було освоєно 12297,0 тис. гривень, в тому числі здійснено роботи із берегоукріплення загальною вартістю 10,0 млн гривень, розчищення русел річок і водойм – 2097,0 тис. гривень та виконані проектні роботи вартістю 200,0 тис. гривень. 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр в Чернігівській області, відповідно до повноважень, забезпечується Територіальним управлінням по Чернігівській області Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, Полтавською територіальною інспекцією Держгеолконтролю, Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, Збір, аналіз, узагальнення та надання геологічної інформації забезпечується ДНВП Державним інформаційним геологічним фондом України «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ». 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на видобування корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 01.01.2012 р.) наведена у табл. 7.4.1 додаток 4. 122

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами, які є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища та негативно впливають на всі його компоненти. Ситуація ускладнюється і тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання. Враховуючи природні та економічні фактори, основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо. Напрямки поводження з відходами розподілено наступним чином: - на полігонах та сміттєзвалищах щорічно розміщується біля 500 тис. тонн відходів; - на підприємствах утворюється біля 10 тис. тонн промислових токсичних відходів І-ІІІ класів небезпеки, з них - частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області, незначна кількість (біля 40 тонн) розміщуються на власних об’єктах видалення (підрозділи ВАТ «Укрнафта»); - біля 150 тис. тонн промислових відходів ІV класу небезпеки (зола, дефекат, мул очисних споруд, тощо) утворюються та розміщуються на території підприємств на спеціальних спорудах. Динаміка утворення відходів представлена в таблиці 8.1.1. Табл. 8.1.1 Показники утворення відходів на території Чернігівської області в динаміці за 2007-2011 роки № з/п

Показник

2007 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) 127345,0 відходи, т Відходи за формою 14-МТП 1314799,0 (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи (за формою 8973,8 звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово2034,0 комунального

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

151119,0

120055,0

148224,0

489400,0

1419480,0

1303440,0

9022,2

1586,5

3500,0

2491,3

1797,8

1080,966

886,766*

199,2*

123

№ з/п

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

1959617,8

2029061,2

1425351,7

373415,5

336031,22

1,791

1,603

0,974

0,807*

0,182*

господарства, тис. м³

Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

* - обсяги відходів, розміщених лише на полігонах ТПВ ** - Статистичне спостереження за формою № 14-МТП (звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва) починаючи з 2010 року в органах статистики не розроблялось.

Значний негативний вплив на об’єкти довкілля області здійснюють: промислові токсичні відходи, відходи які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки - непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, накопичені обсяги золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» (2,692 млн. тонн) та тверді побутові відходи. Знижують рівень екологічної безпеки області насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а стан тих місць де вони зберігаються. Серед різних видів відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, найбільшу небезпеку для довкілля і здоров’я населення становлять токсичні промислові відходи, що мають в своєму складі фізіологічно активні речовини, які викликають токсичний ефект. Токсичнiсть – міра несумісництва речовини з життям, обернено пропорційна смертельній дозi чи концентрації. Небезпечні хімічні речовини за рахунок наявності небезпечних складників можуть викликати отруєння організму людини та забруднення навколишнього природного середовища. Сам по собі ефект небезпечної дiї речовини є наслідком взаємодiї між хімічними, фізико-хімічними властивостями та медикобiологiчним станом організму на момент контакту з речовиною. Протягом 2011 року на 645 підприємствах області утворилось 2,5 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. 124

Інформація щодо обсягів накопичення небезпечних відходів І-ІІІ класів небезпеки, станом на 01.01.2012 р., представлена в таблиці 8.1.2. Табл. 8.1.2 Обсяги накопичення відходів на території Чернігівської області (станом на 01.01.2012 р.) Пор. №

2 3 4 5

Одиниця виміру

Показник

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Кількість

Примітка

од. 338 т

2491,3

т т т

1882,0 173,3 436,0

За даними статзвітності № 1відходи за 2011 рік

Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 808 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 700 га. В 2011 році на полігонах ТПВ області розміщено 907,483 тис.м3 відходів. Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів на території області та обсяги розміщених відходів представлена в таблиці 8.1.3. Табл. 8.1.3 Інформація про стан полігонів твердих побутових відходів № п/п

Населений пункт

Загальний обсяг видалених відходів на 01.01.2012 р. тис. м3

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.

м. Бахмач м. Бобровиця м. Борзна смт. Варва смт. Добрянка м. Городня м. Ічня смт.Козелець смт. Короп м. Корюківка смт.Куликівка смт.Лосинівка смт. Любеч м. Мена м. Ніжин м. Новгород –

393,658 193,308 157,958 340,0 6,126 322,416 12,648 82,2 22,688 573,394 7,764 34,955 2,428 47,155 2140,684 70,606

Обсяг видалених відходів за 20110 рік тис. м3

22,014 8,4 2,496 13,5 0,1* 15,764 3,516 3,0* 2,32 23,13 0,9 1,3* 0,15* 8,0* 66,378 8,222 125

Проектний обсяг видалення відходів тис. м3

430,0 500,0 350,0 10,0 10,0 900,0 75,0 85,0 50,0 450,0 10,0 50,0 10,0 50,0 3600,0 64,285

Площа зайнята полігоном, га

6,26 2,0 2,2 0,3 10,6 23,0 2,5 5,0 4,3 1,6 3,0 2,0 2,0 4,6 15,0 4,0

Розрахунковий термін експлуатації

до 2012 р. до 2040 р. до 2021 р. до 2020 р. до 2030 р. до 2027 р. до 2050 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2005 р. до 2025 р. до 2020 р. до 2040 р. до 2020 р. до 2024 р. до 2025 р.

17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26.

Сіверський м. Носівка м. Остер м. Прилуки смт. Ріпки м. Семенівка смт. Сосниця смт. Срібне смт. Талалаївка м. Чернігів м. Щорс Разом:

19,371 11,723 2732,028 15,781 118,887 34,566 35,525

1,992 0,7* 82,8 0,7* 5,218 7,76 0,266

70 65,0 3100,0 70,0 160,5 120,0 140,0

2,0 1,75 9,0 4,0 1,5 3,9 1,8

до 2030 р. до 2040 р. до 2015 р. до 2020 р. до 2020 р. до 2050 р. до 2050 р.

16,377

4,0*

53,2

1,8

до 2015 р.

20233,6 140,282 27766,13

587,6 16,54 886,766

13000,0 250,0 23552,99

24,5 4,9 143,51

до 1997 р. до 2050 р.

* - за відсутності обліку відходів наведено орієнтовні дані за середніми показниками утворення в минулі роки

Слід зазначити, що система обліку твердих побутових відходів не відтворює реальної картини щодо фактичної кількості утворення відходів. Метрологічний облік відходів (зважування) забезпечується лише в м.Ніжин, планується встановити ваги також на полігоні ТПВ м. Прилуки. Облік відходів, які потрапляють на інші 24 полігони ТПВ проводиться візуально лише в одиницях об’єму, що в перерахунку на одиниці маси не відтворює реальну картину обсягів відходів, які розміщуються на об’єктах. На сміттєзвалищах сільських територіальних громад облік взагалі не ведеться. Тому, наявні дані щодо обліку відходів на полігонах ТПВ та сміттєзвалищах мають індикативний характер і не відтворюють реальну картину утворення та накопичення відходів. 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Упродовж року підприємствами області було використано 1,0 тис. т токсичних відходів (нафтопродукти), передано іншим підприємствам 3,0 тис.т. Наявність відходів на кінець звітного періоду становить 3,6 тис. тонн, основну масу яких складають промивні води з вмістом ГМД та відходи, що містять свинець, ртуть, непридатні пестициди. В зв’язку з неповним охопленням власників відходів статистичним спостереженням за формою №1- відходи, отримані дані не відповідають фактичним обсягам утворених відходів і не відображають реальну картину щодо операцій з відходами. Зокрема це стосується непридатних 126

пестицидів та дрібних утворювачів відходів, які при значній своїй загальній кількості, в основному, не звітуються і така категорія відходів як «відходи автотранспорту» залишається поза обліком. Динаміка поводження з небезпечними відходами І-ІІІ класів небезпеки представлена в таблиці 8.2.1

Пор. №

Табл. 8.2.1 Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки (тис. тонн) Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Утворилося 8,974 9,022 Одержано від інших підприємств 0,088 0,059 у тому числі з інших країн Використано 0,282 0,229 Знешкоджено (знищено) 10,486 7,624 у тому числі спалено 10,467 7,585 Направлено в сховища організованого складування (поховання) 8 Передано іншим підприємствам 1,716 1,652 9 у тому числі іншим країнам 0,455 0,501 10 Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств 11 Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, 0,00028 0,0003 крадіжок 12 Наявність на кінець року у сховищах організованого 3,105 2,644 складування та на території підприємств

1586,5 0,087 – 0,218 0,0495 0,0328

3,5 0,3 – 1,0 0,0 0,0

2,5 0,128 0,162 0,026 0,0259

0,1

2,775

0,655 –

3,0 0,1

–

0,0038

3,29

3,6

2,49

1 2 3 4 5 6 7

В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводилось в ставках-накопичувачах, які почали будуватись на початку 60-х років минулого століття. На 01.01.2012 року у ставкахнакопичувачах залишається біля 130 тис. м3 токсичних відходів. Санітарно-захисна зона (3000 метрів) об’єкту не витримана, ставкинакопичувачі негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. На даний час відходи в ставках-накопичувачах не розміщуються, але негативний вплив об’єкта на довкілля залишається. Одним з напрямків вирішення проблеми є утилізація відходів на відповідній установці, проект будівництва якої розроблений, але за відсутності фінансування залишається нереалізованим. Загальна вартість 127

будівництва складає майже 6,8 млн. грн. Держуправлінням направлено повторний запит на фінансування будівництва установки за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Для знищення промивних вод з вмістом гексаметилендіаміну на території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» функціонує установка високотемпературного спалювання. В області вирішена проблема утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп. На ВАТ «Чернігівське Хімволокно» діє установка по їх демеркуризації. Дані наведені в таблиці 8.2.2 Табл. 8.2.2 Обсяги утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп Назва підприємства виробництва, адреса

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність

Утилізовано відходів за 2011 рік

ВАТ «Чернігівське Хімволокно», (м. Чернігів, вул. Щорса,78) Установка по утилізації люмінесцентних ламп

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

200000 шт./рік

18700 шт.

Не вдалося вирішити питання системного використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. Лише незначні обсяги золи (до 10 % від утворених обсягів) періодично передаються для використання, як домішки при виробництві цегли, що не вирішує питання в цілому. Негативним чинником діяльності підприємства є значні обсяги утворення золи від спалювання вугілля, якої щорічно утворюється більше 100 тис. тонн . Для розміщення основних виробничих відходів – вугільної золи та шлаку КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «Фірма «ТехНова» використовується золонакопичувач №1, розташований у II поясі санітарно захисної зони р.Десна на відстані 1 км від підприємства. При допомозі гідравлічної системи відбувається золо та шлаковидалення. Золонакопичувач №1 займає площу 36 га і поділений на 7 секцій з висотою дамб 8,5-10 метрів. Проектна потужність золонакопичувача, який експлуатується з 1961 року, згідно проекту, розробленого проектним інститутом «Променергопроект» складає 1822 тис.тонн. На території золонакопичувача №1 розташований шламонакопичувач площа, якого складає 1 га та 2 шлаконакопичувачі. В 2002 році ВАТ «Інститут «Чернігівводпроект» розроблено проект «Золонакопичувач № 2 КЕП «Чернігівська ТЕЦ». Згідно проекту потужність золовідвалу №2 складає 900,85 тис.тонн золи. На сьогоднішній день резерв вільних площ золонакопичувача №2 майже вичерпано. Станом на 01.01.2012 р. на золонакопичувачах №1, №2 підприємства розміщено 2691,924 тис.тонн золи. 128

У зв’язку з тим, що золонакопичувач №2 майже заповнений, розпорядженням Чернігівської РДА від 25.02.2011 р. № 99 затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об’єкту «Будівництво золонакопичувача №3» на території Київської сільської ради Чернігівського району.Місткість золонакопичувача запланована в межах 1120 тис.м3, орієнтовно термін експлуатації визначено 8 років. Станом на 01.05.2012 р, в зв’язку з не визначенням підрядної організації, роботи по облаштуванню об’єкту не розпочато. За результатами вишукувань проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ може використовуватись для виробництва будівельних матеріалів. Незважаючи на неодноразові звернення до керівництва підприємства, Чернігівського міськвиконкому, який залишається власником об´єкту, не вдалося вирішити питання системного використання золи в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. При існуючих темпах спалювання вугілля та відсутності альтернативних джерел палива, питання необхідності виділення додаткових земельних ділянок для складування золи буде постійно поставати перед органами виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідних територій. Проблеми в сфері поводження з твердими побутовими відходами на території області дійсно досягли свого найвищого рівня загострення. Стан місць видалення твердих побутових відходів становить реальну небезпеку для довкілля та населення, що проживає на прилеглих територіях. За уточненими даними 2011 року, тверді побутові відходи складуються на 26 полігонах та 808 сільських сміттєзвалищах, які займають площу біля 650 га. Щорічна кількість відходів, які розміщуються на вказаних об'єктах області становить біля 500 тис. тонн. Будівництво об’єктів поводження з побутовими відходами в області майже не проводиться. Фінансування благоустрою та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів). Підготовлено звернення на голів міських та селищних рад щодо вжиття вичерпних заходів для забезпечення ефективного функціонування схем санітарної очистки підпорядкованих населених пунктів, створення систем роздільного збирання і вилучення ресурсно-цінних відходів та впорядкування місць видалення відходів у відповідності до діючих правил експлуатації та вимог екологічної безпеки. 129

В області існує нагальна проблема по впровадженню інноваційних технологій в сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема для вирішення проблем поводження з твердими побутовими відходами. З ряду причин на даний час система роздільного збору твердих побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів на території області не запроваджена. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, а потрапляють на полігони та сміттєзвалища, що створює додаткові навантаження на ці об’єкти та зменшує економічний потенціал територій. Існуючі економічні механізми стимулювання збору та утилізації відходів не сприяють збільшенню обсягів їх переробки. Тому, питання будівництва сміттєпереробних комплексів (хоча б для економічно розвинутих територій) є досить актуальним для регіону і його вирішення в певній мірі дало б вагомий поштовх для зменшення навантаження на довкілля та підвищення економічного потенціалу відповідних територій. З метою забезпечення переробки відходів для видалення яких на території області відсутні спеціальні споруди та місця і які розміщуються на полігонах твердих побутових відходів та сміттєзвалищах Держуправлінням в поточному році розглядались пропозиції щодо можливості впровадження на території області пілотних проектів за такими напрямками: - створення системи збору, перевезень, сортування та утилізації побутових відходів з одночасним виробництвом теплової енергії; - будівництво заводу з переробки пластикових відходів і виготовлення готової продукції; - санація полігону ТПВ м.Чернігова; - створення потужностей для утилізації твердих побутових відходів на основі технології газифікації. В цілому проекти оцінено як такі, що заслуговують на увагу та можуть бути прийняті до запровадження. Відповідність тих чи інших технологій діючим екологічним нормам для конкретних умов діяльності можливо оцінити лише на стадії розгляду матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище. Крім того, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 жовтня 2009 року № 283 ВАТ «Облтеплокомуненерго» визнано виконавцем проекту «Збір та утилізація звалищного газу на Чернігівському полігоні твердих побутових відходів», яке взяло на себе зобов’язання за власні кошти проводити такі роботи на протязі двадцяти років. Устаткування системи збирання та утилізації біогазу передбачається розміщувати на 2-х промислових майданчиках: 1-й – на території Чернігівського полігону ТПВ. Загальна площа полігону становить 30,18 га, майданчик розміщення технологічного обладнання 130

розташований у південній частині полігону і має розміри 0,09га; 2-й – на території існуючої котельні по вул.Інструментальній, 17, на ділянці площею 0,005га. Проектом передбачено збір біогазу, який утворюється у зв’язку з проходженням аеробних процесів внаслідок розкладання відходів на полігоні, та утилізація його шляхом спалювання з метою отримання теплової і електричної енергії.Проектна кількість отримання біогазу становить 800 м3/год., 6017 тис.м3/рік.Склад запроектованих споруд: 1-й пусковий комплекс – свердловини (56 шт.) для каптажу біогазу, мережа газового дренажу (2км), магістральні газопроводи (0,6 км), установка для вилучення біогазу із свердловин, вузол підготовки біогазу, свіча для факельного спалювання; 2-й пусковий комплекс - установка осушення біогазу, система компресування з охолоджуванням, транспортний газогін (4,35км), енергетичний комплекс.Технологія використання біогазу: 1.Факельна установка спалювання біогазу. Витрата газу 800 м3/год. 2.Використання біогазу в котельні по вул.Інструментальній, 17-а котел №2 ДКВР-20/13. Максимальна витрата газу 1545м3/год., 4054,76 тис.м3/рік. Проектом передбачається будівництво: підземного газопроводу від полігону вздовж вул.Елеваторна та вул.Любецька до існуючих опор тепломережі; наземного газопроводу по існуючим опорам тепломережі до котельні; ШРП з регуляторами тиску газу. 3.Використання біогазу на енергетичному комплексі, який призначений для покриття потреб котельні в електроенергії. Проектом передбачено будівництво енергетичного комплексу на базі 4-х газотурбінних установок в комплекті з теплоутилізатором відпрацьованих димових газів, електричною потужністю 260 кВт/год і тепловою 252 кВт/год. Максимальна витрата газу при роботі 4-х турбін становить 260 нм3/год, 1926,24 тис.нм3/рік. Максимальна витрата води через один модуль 2,5л/год. Держуправлінням передано на затвердження проект «Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2011-2015 роки та перспективу до 2020 року», до якої також включено низку заходів щодо запобігання негативному впливу відходів на довкілля та розбудови об'єктів сміттєвидалення. ДЕІ в області перевірено 42 полігони твердих побутових відходів та селищних сміттєзвалищ. Встановлено, що 40 з них експлуатується з порушенням екологічних вимог (відсутній облік відходів всіх типів та видів, сміттєзвалища потребують впорядкування). Перевірками полігонів твердих побутових відходів та сміттєзвалищ встановлено: Перевіркою Косачівської сільської ради Козелецького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовуються земельні ділянки, відведені відповідно до Рішення виконкому № 7 від 11 червня 1993 року. Дані землі належать до земель державної власності. Користування земельними ділянками 131

здійснюється за відсутністю правовстановлюючих документів на землю, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Сміттєзвалище в с. Косачівка розміщене в східній частині населеного пункту. Утилізація відходів шляхом пресування та пересипання ґрунтом не здійснюється. Відходи розміщені хаотично. Журнал первинного обліку відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи», наказу Мінприроди України № 342 від 07.07.2008р. «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Паспорт на місця видалення відходів (МВВ) сільською радою не розроблений, що є порушенням ст. 17, ст. 33 Закону України «Про відходи». На балансі Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» знаходиться Ніжинський міський полігон твердих побутових відходів, який займає площу 15 га. Дана земельна ділянка використовується для розміщення відходів з 1969 р. в 20032004р.р. проведена повна реконструкція. Наявний проект реконструкції. Потужність полігону 100 тис. м3/рік. Наявний паспорт на полігон твердих побутових відходів за № 14 від 14.09.2004р., погоджений належним чином. Полігон ТПВ відкритий, поверхневий, обвалування гнилосте по периметру. Вся площа розділена на 7 карт видалення відходів. Між картами наявні водовідвідні канави загальним об’ємом 11030 м3, куди збирається дренажний стік та стік під час танення снігу та атмосферних опадів з подальшим відводом у шахтний колодязь і подальшим вивозом на очисні споруди міста по мірі накопичення. На полігоні використовується технологія видалення відходів – покладання відходів шарами(ущільнення) за допомогою бульдозера без пересипки ізоляційним матеріалом. На даний момент експлуатуються 3 та 4 карта. Ущільнення та підгрібання відходів на момент перевірки не відбувалось в зв’язку з ремонтом бульдозера, що є порушення режиму експлуатації полігону, а саме ст. 17, ст. 33 Закону України «Про відходи» та Правил утримання полігонів. На момент перевірки встановлено, що на полігоні ТПВ утилізовано 3061,8 тонн. На міському полігоні ТПВ наявна комп’ютеризована система обліку відходів, завдяки якій можливо точно підрахувати кількість відходів, завезених та розміщених на полігоні за одиницю часу. Для забезпечення санітарноекологічної безпеки автомобілі, що відвідали полігон в обов’язковому порядку проїжджають через спеціальну дезінфікуючу яму з тирсою, просочену спеціальним дезінфікуючим розчином. Для здійснення контролю за якістю підземних вод наявні діючі спостережливі свердловини (5 шт.). Контроль за якістю підземних вод здійснюється лабораторією Ніжинської міської СЕС. Перевищень граничних показників в висновках протоколів не вказані. В результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Біликівською сільською радою було встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка загальною площею 1,8 га відповідно 132

до Рішення виконкому № 35 від 15 червня 2000 р. Дана земельна ділянка належить до земель державної власності (землі запасу). Користування земельними ділянками здійснюється за відсутності правовстановлюючих документів на землю, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Сміттєзвалище в с. Білики розміщене в північно-західній частині населеного пункту за його межами, видалення відходів на сміттєзвалище проводиться транспортом власників відходів. Утилізація відходів шляхом пресування та пересипанням грунту здійснюється в період проведення весняного та осіннього місячників по благоустрою. Журнал первинного обліку відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи», наказу Мінприроди України № 342 від 07.07.2008р. «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Паспорт на місця видалення відходів (МВВ) сільською радою не розроблений, що є порушенням ст. 17, ст. 33 Закону України «Про відходи». Перевіркою Киріївської сільської ради Сосницького району встановлено, що Рішенням виконкому Киріївської сільської ради від 30.09.1997р. за № 50 відведено дві земельні ділянки для місць видалення відходів. Звалища площами відповідно по 0,5 га. Відходи на звалищах утилізовуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунтом. Звалища не впорядковані та не обваловані. На даний час частина відходів безсистемно розміщена по звалищах та поза ними. Журнал обліку відходів не ведеться. Паспорти на місця видалення відходів відсутні. Вищевказане є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи», наказу Мінприроди України № 342 від 07.07.2008 р. «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». ВАТ «Бобровицьке ВУЖКГ» займається вивезенням побутового сміття, обслуговуванням полігона ТПВ. Розроблений та затверджений паспорт місця видалення відходів № 295 від 07.11.2006 р. Підприємством розроблені та затверджені: інструкція по прийому та розміщенню твердих та промислових відходів та міське сміттєзвалище, регламент експлуатації полігону твердих та промислових відходів, перелік твердих та промислових відходів, що дозволяється хоронити на міському сміттєзвалищі. Загальна площа земельної ділянки становить 2 га, відповідно до плану експлуатації полігону ТПВ розрахований на 500 тис. м3 відходів. Облік відходів ведеться відповідно до форми № 1-ВТ. Полігон розбито на сектори, де й проводиться ущільнення відходів. Під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Вільшанською сільською радою Сосницького району встановлено, що Рішенням виконкому Вільшанської сільської ради від 24.04.2001 р. відведено одну земельну ділянку для місця видалення відходів (урочище «Баракове») площею 0,6 га. Відходи на звалищі утилізовуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунтом. 133

Звалище не впорядковане, обваловане тільки частково. На даний час частина відходів безсистемно розміщена по звалищі та поза ним. Журнал обліку відходів ведеться невстановленого зразка. Паспорт на місце видалення відходів відсутній. Вищевказане є порушенням є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи», наказу Мінприроди України № 342 від 07.07.2008 р. «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Авдіївською сільською радою Сосницького району встановлено, що Рішенням виконкому Вільшанської сільської ради XI сесією 2004 р. відведено чотири земельні ділянки для місць видалення відходів загальною площею 1,2 га. Відходи на звалищі утилізовуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунтом. Звалище не впорядковане, обваловане тільки частково. На даний час частина відходів безсистемно розміщена по звалищі та поза ним. Журнал обліку відходів ведеться невстановленого зразка. Паспорт на місце видалення відходів відсутній. Вищевказане є порушенням є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи», наказу Мінприроди України № 342 від 07.07.2008 р. «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Перевіркою Менської міської ради встановлено, що на балансі міської ради знаходиться полігон ТПВ площею 6,1266 га. Вказана земельна ділянка використовується згідно цільового призначення (Рішення Менської РДА № 148 від 14.04.2006 р.). Для обслуговування полігону міською радою створено КП «Менакомунгосп». В наявності паспорт МВВ від 08.05.2008 р. Перевіркою Безуглівської сільської ради Ніжинського району встановлено, що побутові та виробничі відходи, які утворюються під час діяльності установ та організацій, що розташовані на території сільської ради та її жителів розміщуються на сміттєзвалищі. Земельна ділянка для даних потреб була виділена Рішенням Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 24.05.1990 року. Загальна площа сміттєзвалища складає 0,7 га. Дана земельна ділянка знаходиться поблизу автодороги на межі Безуглівської та Талалаївської сільських рад Ніжинського району Чернігівської області. На момент перевірки документація на сміттєзвалище не оформлена, паспортизація не завершена, не ведуться належним чином реєстрові картки утворення, оброблення та утилізації відходів. Також не виконуються в повній мірі заходи по утриманню та благоустрою сміттєзвалища. Вищевказане є порушенням ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи» та розділів 2-5 «Правил утримання полігонів твердих побутових відходів». За результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Великоустівською сільською радою Сосницького району було встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів 134

сільською радою використовуються земельні ділянки загальною площею 0,4 га (по 0,1 га кожна) відповідно до Рішення виконкому від 20.04.2004 р. Сміттєзвалища насипні, поверхові, відкриті. Відходи на звалищах утилізуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунтом. Звалища не впорядковані, не обваловані. На момент перевірки частина відходів безсистемно розміщена по звалищах та поза ними. Журнал обліку відходів не ведеться. Паспорти на МВВ відсутні. Вищевказане є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи». На балансі Остерської КЕЧ району знаходиться сміттєзвалище, яке розташоване на відстані 3 км від смт. Десна у межах наданої у постійне користування земельної ділянки. На сміттєзвалище розроблений паспорт МВВ № 316 від 17.03.2008 р., який затверджений Чернігівською ОДА від 04.04.2008 року, погоджений Держуправлінням ОНПС в Чернігівській області від 03.04.2008 р. Згідно паспортних даних сміттєзвалище площею 8 га експлуатується з 1982 року, проект відсутній, розрахунковий обсяг видалення відходів 140000 тонн. Обсяг видалених відходів складає близько 53 тис. тонн, розрахунковий термін експлуатації – 40 років, тип видалення відходів – складування на землю. Сміттєзвалище обваловане та облаштоване відповідним каналом. Періодично проводиться ущільнення відходів, під’їздні шляхи до сміттєзвалища знаходяться у задовільному стані. В результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Озерянською сільською радою Бобровицького району було встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 1,0 га відповідно до Рішення виконкому від 2003 року. Дана земельна ділянка належить до земель державної власності (землі запасу). Користування земельною ділянкою здійснюється за відсутністю правовстановлюючих документів на землю, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Сміттєзвалище розміщене за межами населеного пункту с. Озеряни на відстані 400 м від найближчої житлової забудови. Під’їздні шляхи до сміттєзвалища мають тверде покриття, утилізація відходів відбувається шляхом пресування та пересипання ґрунтом, здійснюється по мірі накопичення відходів. Журнал первинного обліку відходів ведеться, але форма журналу не відповідає вимогам наказу Мінприроди України № 342 від 07.07.2008 р. Наявний паспорт на МВВ № 290 від 2006 року. При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Кудрівською сільською радою Сосницького району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовуються земельні ділянки загальною площею 1,8 га відповідно до Рішення виконкому від 30.03.2004 року. Звалища насипні, поверхові, відкриті. Відходи за сміттєзвалищах утилізуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунтом. Звалища не впорядковані, не обваловані. На момент перевірки частина відходів безсистемно розміщена по звалищах та поза ними. Журнал обліку відходів 135

ведеться невстановленого зразку. Паспорти на МВВ відсутні. Вищевказане є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 32 Закону України «Про відходи». Перевіркою Крутянської сільської ради Ніжинського району встановлено, що побутові та виробничі відходи, які утворюються під час діяльності установ та організацій, що розташовані на території сільської ради та її жителів розміщуються на сміттєзвалищі. Земельна ділянка для даних потреб була виділена Рішенням Крутянської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 24.05.1990 року. Загальна площа сміттєзвалища складає 0,4 га. Дана земельна ділянка знаходиться понад 1,5 км на північ від с. Крути Ніжинського району Чернігівської області. На момент перевірки документація на сміттєзвалище не оформлена, паспортизація не завершена, не ведуться належним чином реєстрові картки утворення, оброблення та утилізації відходів. Також не виконуються в повній мірі заходи по утриманню та благоустрою сміттєзвалища. Вищевказане є порушенням ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи» та розділів 2-5 «Правил утримання полігонів твердих побутових відходів». При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Пекарівською сільською радою Сосницького району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовуються земельні ділянки загальною площею 1,8 га відповідно до Рішення виконкому від 17.03.2004 року. Відходи за сміттєзвалищах утилізуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунтом. Звалища не впорядковані, не обваловані. На момент перевірки частина відходів безсистемно розміщена по звалищах та поза ними. Журнал обліку відходів ведеться невстановленого зразку. Паспорти на МВВ відсутні. Вищевказане є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 32 Закону України «Про відходи». При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Бутівською сільською радою Сосницького району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовуються земельні ділянки загальною площею 1,5 га відповідно до Рішення виконкому від 14.02.2000 року. Звалища поверхневі насипні. Відходи за сміттєзвалищах утилізуються шляхом пошарового пресування із пересипанням ґрунтом. Звалища не впорядковані, не обваловані. На момент перевірки частина відходів безсистемно розміщена по звалищах та поза ними. Журнал обліку відходів не ведеться. Паспорти на МВВ відсутні. Вищевказане є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 32 Закону України «Про відходи». При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Чорнотицькою сільською радою Сосницького району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 0,2 га відповідно до Рішення виконкому від 01.07.1999 року. Звалища поверхневе насипне. Відходи за сміттєзвалищі утилізуються шляхом пошарового пресування із 136

пересипанням ґрунтом. Звалище не впорядковане та не обваловане. На момент перевірки частина відходів безсистемно розміщена по звалищі та поза ним. Журнал обліку відходів ведеться невстановленого зразку. Паспорти на МВВ відсутні. Вищевказане є порушенням ст. 17, ст. 21, ст. 32 Закону України «Про відходи». Перевіркою Бригінцівської сільської ради Козелецького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовуються три земельні ділянки загальною площею 1,15 га відповідно до Рішення виконкому № 42 від 03.07.2000 року. Користування земельними ділянками здійснюється за відсутності правовстановлюючих документів на землю, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Видалення відходів на сміттєзвалищі проводиться транспортом власників відходів. Під’їздні шляхи до полігонів не мають твердого покриття. Сміттєзвалища по периметру не обваловані, журнал обліку відходів не ведеться. Паспорти на МВВ відсутні. Вищевказане є порушенням ст. 17. ст. 21, ст. 33 Закону України «Про відходи». Перевіркою Свердловської сільської ради Коропського району було встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів викорстаовується земельна ділянка загальною площею 0,3 га. Сміттєзвалитще насипного типу, поверхове, відкрите заглиблене в землю. Відходи утилізують ся шляхом пошарового пресування із пересипанням грунтом. Звалища не впорядковані, не обваловані. В наявності паспорт. Облік відходів не ведеться. На балансі Березнянської селищної ради Менського району знаходиться сміттєзвалище, площею 4,98 га. Технічна документація знаходиться на експертизі у ДП «Науково-дослідний інститут земелецустрою м. Чернігів». Паспорт не розроблений. В Наявності дозвіл на розміщення відходів. Сміттєзвалище обваловане, періодично проводиться ущільнення відходів. Персипання грунтом не здійснюється. Облік відходів не ведеться. На території Лавської сільської ради Мосницького району під розміщення відходів використовується земельна ділянка 0,25 га. Звалище насипне, поверхневе відкрите. Відходи на звалищі утилізують ся шляхом пошарового пресування із пересипанням грунтом. Звалищен не впорядковане, не обваловане. Частина сміття поза сміттєзвалищем. Веприцькою сільскою радою Бобровицького району під сміттєзвалище використовується земельна ділянка площею 0,5 га. Користування здійснюється за відсутності правовстановлюючих документів на землю. Утилізація відходів проводиться шляхом пресування та пересипання грунтом. Облік відходів ведеться в журналі невстановленої форми. В наявності паспорт. На території Змітнівської сільської ради Сосницького району відходи розміщуються на сміттєзвалищі площею 0,7 га. Звалище насипне, поверхневе відкрите. Документація не оформлена, паспортизація не 137

завершена. Не виконуються заходи по утриманню та благоустрою сміттєзвалища. Відходи на території Стодольської сільської радиНіжинскього району розміщуються на земельній ділянці площею 0,5 га. документація на сміттєзвалище не оформлена, паспортизація не завершена. Не виконуються заходи по утриманню та благоустрою сміттєзвалища. Відходи на території Кукшинської сільської ради Ніжинскього району розміщуються на земельній ділянці площею 0,5 га. Сміттєзвалище перебуває у задовільному стані. Наявний акт вибору земельної ділянки під сміттєзвалище. Документація на сміттєзвалище не оформлена, паспортизація не завершена. Не виконуються заходи по утриманню та благоустрою сміттєзвалища. Сміттєзвалище на території Козацької сільської ради Бобровицького району займаї земельну ділянку площею0,8 га. Утилізація відходів проводиться шляхом пресування та пересипання грунтом. Обілк відходів не ведеться. В наявності паспорт. Сміттєзвалища Конятинської сільської ради Сосницького району та Великодирчинської сільської ради Городнянського району, Браницької сільської ради Бобровицького району не впорядковані, не обвалованіпаспортине оформлені.Відходи на звалищах утилізують ся шляхом пошарового пресування із персипанням грунтом. Перевіркою Куликівської селищної ради було встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів селищною радою використовується земельна ділянка площею 1,8 га, що розташована з південної сторони населеного пункту. Земельна ділянка надана Рішенням виконкому Куликівської селищної ради № 82 від 21.08.1999 р. На сміттєзвалище не оформлено паспорт місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 28, 33 Закону України «Про відходи». Сміттєзвалище знаходиться в незадовільному стані, пересипка відходів шаром ґрунту не проводиться, не здійснюється ущільнення відходів, контроль за процесом розміщення відходів на сміттєзвалищі не проводиться, під’їздні шляхи до сміттєзвалища засмічені побутовими відходами, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». На балансі Малодівицької селищної ради Прилуцького району знаходиться сміттєзвалище. Для розміщення побутових відходів використовується земельна ділянка, що надана Рішенням районного виконавчого комітету № 335 від 15.12.1988 р. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». На балансі Новогребельської сільської ради Прилуцького району знаходиться сміттєзвалище. Для розміщення побутових відходів використовується земельна ділянка, що надана Рішенням районного 138

виконавчого комітету № 335 від 15.12.1988 р. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». В результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Короп`ївською сільською радою Козелецького району було встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 1 га відповідно до Рішення виконкому сільської ради. Дана земельна ділянка належить до земель державної власності (землі запасу), знаходиться на території колишнього кар’єру технічного ґрунту. Під’їзний шлях до полігону не має твердого покриття, сміттєзвалище по периметру не обваловане, облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. ст. 17, 21, 33 Закону України «Про відходи». При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Голінською сільською радою Бахмацького району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 2 га відповідно до Рішення виконкому від 27.04.1994 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Перевіркою Олексіївщинської сільської ради Козелецького району встановлено, що побутові та виробничі відходи, які утворюються під час діяльності установ та організацій, що розташовані на території сільської ради та її жителів розміщуються на сміттєзвалищі (п’ять земельних ділянок). Земельні ділянки для даних потреб були виділені Рішенням виконкому сільської ради № 45 від 21.07.2000 року. Загальна площа сміттєзвалищ складає 1,65 га. Дані земельні ділянки належать до земель державної власності (землі запасу), знаходяться за межами населених пунктів. В наявності рішення виконкому про виділення місць під полігони ТПВ. Під’їзні шляхи до полігону не мають твердого покриття, сміттєзвалища по периметру не обваловані, облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. ст. 17, 21, 33 Закону України «Про відходи». При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Ярославською сільською радою Бобровицького району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 1 га відповідно до Рішення виконкому № 13 від 19.02.2003 року. Дана земельна ділянка належить до земель державної власності (землі запасу), знаходиться в східній частині населеного пункту. Під’їзні шляхи до полігону мають тверде покриття, утилізація відходів проводиться шляхом пресування та пересипання ґрунтом, здійснюється по мірі накопичення відходів, журнал 139

первинного обліку відходів ведеться, але невстановленої форми, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Паспорт на місце видалення відходів розроблений, але затвердження відповідними службами не проведено в зв’язку з відсутністю проекту землеустрою. При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Богданівською сільською радою Варвинського району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка відповідно до Рішення виконкому Варвинської РДА. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Світличненською сільською радою Варвинського району було виявлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка відповідно до Рішення виконкому Варвинської РДА. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Перевіркою Рудівської сільської ради Прилуцького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка відповідно до Рішення виконкому Прилуцької РДА № 335 від 15.12.1988 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Перевіркою Ряшківської сільської ради Прилуцького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 0,7 га відповідно до Рішення виконкому Прилуцької РДА № 335 від 15.12.1988 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». При перевірці Колісниківської сільської ради Прилуцького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка відповідно до Рішення виконкому Прилуцької РДА № 335 від 15.12.1988 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням 140

ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Перевіркою Сокиринської сільської ради Срібнянського району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 0,6 га відповідно до Рішення виконкому № 83 від 10.04.2000 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». При перевірці Смоської сільської ради Прилуцького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 0,7 га відповідно до Рішення виконкому Прилуцької РДА № 335 від 15.12.1988 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Перевіркою Яблунівської сільської ради Прилуцького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 1,2 га відповідно до Рішення виконкому Прилуцької РДА № 335 від 15.12.1988 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». При перевірці Дубовогаївської сільської ради Прилуцького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 0,9 га, в наявності розпорядження Прилуцької РДА на виділення земельної ділянки під сміттєзвалище. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Перевіркою Канівщинської сільської ради Прилуцького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 0,5 га, в наявності розпорядження Прилуцької РДА на виділення земельної ділянки під сміттєзвалище. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». 141

При перевірці Карпилівської сільської ради Срібнянського району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка відповідно до Рішення виконкому від 26.10.2006 року. На сміттєзвалище не розроблений паспорт місця видалення відходів, не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Перевіркою Білоцерківської сільської ради Бобровицького району встановлено, що для розміщення твердих побутових відходів сільською радою використовується земельна ділянка площею 2,5 га відповідно до Рішення Білоцерківської сільської ради № 8 від 18.02.2003 року. Земельна ділянка належить до земель державної власності (землі загального користування). Під’їздні шляхи до сміттєзвалища не мають твердого покриття. Не дотримуються правила і режим експлуатації місця видалення відходів, що є порушенням ст. ст. 21, 33 Закону України «Про відходи». Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». В наявності паспорт на МВВ № 291 від 15.02.2005 р., погоджений всіма відповідними службами. Виробнича діяльність філії ДП «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат» щодо дотримання вимог екологічної безпеки в сфері поводження з відходами та отруйними речовинами регламентується: - лімітами на утворення та розміщення відходів в поточному році, затверджених розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації № 308 від 17.09.2010 року; - дозволом на розміщення відходів у поточному році № 212 від 10.06.2010 року; - ліцензією на придбання, зберігання, перевезення, відпуск прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» серія АГ № 507692, видана комітетом з контролю за наркотиками 27.01.2011 року, термін дії 27.01.2016 року, ліцензія видана ДП «Аромат» місце провадження ліцензії філія «Ніжинський міськмолокозавод». Наказом № 1 від 05.01.2009 р. на підприємстві призначені відповідальні особи за поводження з відходами, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства. Для тимчасового зберігання відходів обладнані спеціальні місця у відповідності до класу небезпеки та їх агрегатного стану. Первинний поточний облік ведеться по накладним та актам передачі, журнали встановленої форми не ведуться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Представлені договори на передачу промислових та побутових відходів:

142

- № б/н від 21.01.2010 року з ТОВ «Екологія» м. Ніжин на передачу вторинної сировини – поліетилен, макулатура, склобій, акумулятори, відпрацьовані шини; - № 395 від 01.01.2011 року з КП «Виробниче управління комунального господарства» м. Ніжин - на вивіз на полігон ТПВ побутових та виробничих відходів четвертого класу небезпеки; - № ДГ - 123 від 18.04.2011 року з ПП «Дон-Бас» на збирання, транспортування та приймання на зберігання небезпечних відходів. При огляді виробничих приміщень у боксах транспортного цеху зафіксовано порушення правил складування та утилізації відходів, наявні розливи відпрацьованих паливно-мастильних матеріалів, не забезпечено роздільний збір відходів, які утворюються в результаті експлуатації автотранспортної техніки, допускається розміщення відходів в непристосованих місцях, що є порушенням ст.ст. 17,33,34 Закону України «Про відходи». В результаті виробничої діяльності на підприємстві утворюються відходи: побутові, виробничі відходи, мул з очисних споруд, відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані акумулятори, відпрацьований електроліт, відпрацьовані нафтопродукти, промаслений пісок, промаслене ганчір’я, відпрацьовані шини, металобрухт, відпрацьовані паливні та масляні фільтри. В лімітах на утворення і розміщення відходів та дозволі на розміщення відходів включені не всі види відходів, які утворюються на підприємстві, а саме: відпрацьований електроліт, промаслений пісок, промаслене ганчір’я, металобрухт. Зазначене є порушенням ст.ст. 32, 33 Закону України «Про відходи». На території транспортної дільниці не забезпечено роздільний збір відпрацьованих паливних та масляних фільтрів, не обладнані місця для їх тимчасового зберігання, відсутні договори передачі їх на утилізацію чи знешкодження, не ведеться первинний поточний облік, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». В ході обстеження території підприємства на території автозаправної станції виявлено розливи паливно-мастильних матеріалів біля заправних ємностей, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». На автозаправній станції резервуарний парк складається з 4 наземних металевих резервуарів – 80 м3, три по 10 м3 та одна 50 м3, а також один підземний резервуар об’ємом 50 м3. Діяльність підприємства ПАТ «Городнянський комбікормовий завод» у сфері поводження з відходами здійснюється на підставі: - дозволу на розміщення відходів № 49, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 19.05.2010 року;

143

- лімітами на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, затвердженими розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації № 308 від 07.09.2010 року. В результаті виробничої діяльності на підприємстві утворюються відходи: тверді побутові відходи, металобрухт, відпрацьовані акумуляторні батареї, відпрацьовані паливно-мастильні матеріали, відпрацьовані паливні та масляні фільтри, відпрацьовані шини, відпрацьовані люмінесцентні лампи, виробничі відходи, мул з очисних споруд, зола від спалювання деревини. На території підприємства обладнані місця для тимчасового зберігання відходів у відповідності до класу небезпеки та агрегатного стану. Журнали обліку за формою № 1-ВТ ведуться не по всім видам відходів, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». До лімітів на утворення та розміщення відходів на поточний рік включені не всі види відходів, що є порушенням ст.ст. 32, 33 Закону України «Про відходи». На А/Т «Тютюнова компанія В.А.Т.Прилуки» дотримання екологічних вимог в сфері поводження з відходами регламентується: - дозволом на розміщення відходів в поточному році № 280, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 14 червня 2010 року; - лімітами на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації № 308 від 17 вересня 2010 року. Наказом № 90 від 16 вересня 2011 року «Про організацію системи управління у сфері поводження з відходами» на «А/Т тютюновій компанії «В.А.Т.-Прилуки» призначені відповідальні особи в сфері поводження з відходами, ведення первинного поточного обліку відходів та тари і упаковки. На підприємстві забезпечено ведення первинного поточного обліку відходів та тари упаковки згідно встановленої форми. Для тимчасового зберігання відходів обладнані місця у відповідності до агрегатного стану та класу небезпеки. З метою своєчасної передачі виробничих відходів укладено договір №19/11 від 27 травня 2011 року з ТОВ «Екотек» м. Харків на послуги по збиранню, частковому сортуванню та вивезенню виробничих відходів, в тому числі тари (упаковки) для подальшої переробки чи утилізації. (Ліцензія Серія АГ № 594580 з терміном дії до 29 квітня 2016 рокуповодження небезпечними відходами; Ліцензія Серія АГ № 507106 від 30 грудня 2010 року). Договір №0401-2011 від 04 січня 2011 року з ПП «ОЗОН» на передачу ресурсноцінних відходів (Ліцензія Серія АВ № 487632 з терміном дії до 29 жовтня 2014 року). Роботи по прибиранню території, приміщень фабрики та вивіз побутових відходів проводить ПП «Ден» м. Прилуки згідно договору №10122007 від 12 грудня 2007року. 144

В результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «Гранпласт» (с. Масани, Чернігівський район) встановлено, земельна ділянка для розміщення полігону ТПВ була виділена Розпорядженням Чернігівської РДА № 263 від 30.04.2003 року. Загальна площа сміттєзвалища складає 30,18 га. Дана земельна ділянка знаходиться на території Новобілоуської сільської ради, надана у постійне користування Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради для видалення відходів, державний акт на право постійного користування землею № 001945 ІІ-ЧН від 03.10.2003 року. Управлінням ЖКГ Чернігівської міської ради було заключено договір від 30.12.2004 року з ПП «Гранпласт» про надання послуг по технічному обслуговуванню полігону знешкодження ТПВ та ставків-накопичувачів токсичних промислових відходів. Термін дії договору до 31.12.2011 року. Через порушення правил експлуатації ПП «Гранпласт» ставківнакопичувачів промислових токсичних відходів та відсутність ліцензії на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами Рішенням заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області від 14.07.2005 року № 10 експлуатація ставків-накопичувачів була припинена. Виявлено, що полігон ТПВ перевантажений, площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону була передбачена до 1997 року, але у зв’язку з відсутністю альтернативних варіантів щодо видалення сміття його функціонування продовжується. На полігон розроблений та затверджений паспорт місця видалення відходів № 12 від 30.07.2004 року. При в’їзді на територію полігону ТПВ відсутній дезбар’єр для запобігання виносу забруднення транспортними засобами за територію полігону, що є порушенням п. 4.3 «Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 10.01.2006 року № 5. Територія полігону обвалована та розділена на 11 карт. Ущільнення відходів проводиться постійно за допомогою бульдозерів. На момент перевірки у місцях розвантаження відходів не встановлений захисний екран, що є порушенням п. 5.6 «Санитарных правил устройства и содержания полигонов для твердых бытовых отходов» № 2811-83. Ґрунт для ізоляції ущільнених слоїв ТПВ береться з кар’єру, розташованому на території Новобілоуської сільської ради Чернігівського району. В зв’язку з тим, що глибина розробки кар’єру згідно проекту перевищує 2 метри (становить від 3 до 4,1 м), землекористувач (Управління ЖКГ ЧМР) та експлуатуюче кар’єр підприємство (ПП «Гранпласт») не мають права видобувати корисні копалини місцевого значення (пісок) без оформлення спеціального дозволу та гірничого відводу відповідно до ст. 23 Кодексу України «Про надра». Встановлено, 145

що видобування корисних копалин місцевого значення (пісок) проводиться за відсутністю гірничого відводу, що є порушенням ст. 17 Кодексу України «Про надра». На підприємстві відсутній спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 16, 19 Кодексу України «Про надра», Постанови КМУ № 596 від 23.06.2010 року. На підприємстві здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На території підприємства знаходиться АЗС, що побудовано з порушенням чинного природоохоронного законодавства. Головним державним інспектором з ОНПС Чернігівської області прийнято Рішення № 48 від 04.08.2010 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності АЗС ПП «Гранпласт». Було проведено опломбування даної АЗС. На момент перевірки АЗС працює, що є невиконанням даного Рішення і порушенням ст. 20, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Посадову особу притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП у вигляді штрафу загальною сумою 340 грн., складено акт перевірки та видано припис з терміном усунення виявлено порушення. ТОВ «Аметист», м. Чернігів – На момент перевірки на підприємстві відсутні відходи крім твердих побутових. Виявлені порушення правил поводження з відходами. Зазначені відходи вивозяться власним транспортним засобом підприємства (трактором) і розміщуються на полігоні ТПВ с. Масани. На підприємстві не укладено договір з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів (КП «АТП-2528»). Зазначене є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи». Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів які утворюються в результаті діяльності підприємства з записами в журналі встановленого зразку не ведеться. Зазначене є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи», Наказу Міністерства ОНПС України № 342 від 07.07.2008 р. «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Посадові особи притягнені до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП у вигляді штрафу сумою 850 грн., та за ст. 82-1 КУпАП у вигляді штрафу сумою 85 грн., та складено акт перевірки та видано припис з терміном усунення виявлено порушення. ВАТ «Екологія» м. Чернігів – виявлено порушення правил поводження з відходами. Під час перевірки на території підприємства виявлені відпрацьовані люмінесцентні лампи які зберігаються з порушенням правил зберігання небезпечних відходів і можуть привести до забруднення навколишнього природного середовища. Зазначене є порушенням ст.52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.17,34 Закону України «Про відходи». 146

Посадова особа притягнена до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП у вигляді штрафу сумою 850 грн. та складено акт перевірки та видано припис з терміном усунення виявлено порушення. Основною метою діяльності Гнідинцівського газопереробного заводу ПАТ «Укрнафта» є переробка нафти та газу. Діяльність в сфері поводження з відходами та отруйними речовинами регламентується: - лімітами на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, затвердженими розпорядженнями голови Чернігівської облдержадміністрації № 308 від 173.09.2010 року; - дозволом на розміщення відходів в 2011 році № 40 від 16.05.2010 року; - дозволом на зберігання та використання метанолу № 740246, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 16.05.2011 року, термін дії до 19.12.2013 року; - дозволом на транспортування метанолу № 740247 від 16.05.2011 року, термін дії до 20.12.2012 року; - ліцензією серія АВ № 580472 на придбання, зберігання, перевезення прекурсорів виданої Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками 07.04.2011 року, з терміном дії до 18.10.2012 року; - ліцензією на операції у сфері поводження (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення) з небезпечними відходами (відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням та відходи забруднені нафтопродуктами, нафтошлами; відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода, емульсії) Серія АГ №594530, виданої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 14.08.2007 року, з терміном дії до 14.08.2012 року. Наказом № 72 від 17.03.2008 року «Про призначення відповідальних за охорону навколишнього природного середовища» призначені відповідальні особи в сфері поводження з відходами на підприємстві. У результаті діяльності підприємства утворюються відходи: тверді побутові відходи, відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані акумулятори, відпрацьовані нафтопродукти, пісок та ганчір’я забруднене нафтопродуктами, відпрацьовані паливні та масляні фільтри, використана тара, металобрухт, нафтошлами, відходи деревини, матеріали абразивні, текстильні відходи (зіпсований одяг), склобій, відпрацьовані шини. Відходи, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства передаються іншим суб’єктам для утилізації чи видалення згідно представлених договорів: - № 1015-ШТР від 20.05.2010 року з ПП «Дон-Бас» на передачу промасленого ганчір’я, одяг захисний зіпсований, фільтри масляні, фільтри паливні, тара від лакофарбових матеріалів; 147

- № 429-Р від 03.06.2010 року з ВАТ «Екологія» на передачу склобою; - № 898/7/ПС-90.00.21.000-291/32-р від 05.11.2007 року з ТОВ „Фірма Діола” на передачу відходів, що містять ртуть; - № 7/41-р/34-р від 01.04.2005 року з КП „Комунальні послуги” на вивезення і розміщення на Прилуцькому міському полігоні ТПВ побутових відходів; - № 7/46-р/49-р від 18.03.2008 року з КП „Господар” на вивезення і розміщення на Варвинському селищному полігоні ТПВ побутових відходів. Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали, металобрухт, відпрацьовані акумуляторні батареї, зношені шини передаються підприємства, які займаються їх утилізацією та безпечним видаленням, згідно розпоряджень ПАТ «Укранафта». Поточний облік відходів проводиться згідно журналів первинного поточного обліку встановленої форми. При заповненні первинної форми обліку нафтошламів виявлені порушення, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Для тимчасового зберігання відходів обладнані місця у відповідності до класу небезпеки та агрегатного стану. По підприємству розроблена загальна інструкція щодо збирання і тимчасового зберігання промислових відходів. Підприємством розроблено реєстрову карту об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів № 21 від 04.02.2005 року, яка погоджена з Чернігівською міською СЕС та затверджена в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Чернігівській області. При зберіганні та використанні отруйних речовин на підприємстві забезпечено розроблення нормативно-розпорядчих документів та дотримання заходів щодо забезпечення техногенно-екологічної безпеки. У всіх структурних підрозділах підприємства де використовуються та зберігаються отруйні речовини розроблені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, які затверджені керівництвом підприємства. В кожному структурному підрозділі, де використовуються отруйні речовини, наявні розроблені та затверджені посадові інструкції з охорони праці та безпечного поводження з хімічними речовинами. В цехах та складських приміщеннях, де зберігаються та застосовуються отруйні хімічні речовини, на видному місці вивішені відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації. На випадок виникнення аварійних ситуацій в підрозділах наявні засоби нейтралізації, персонал забезпечений засобами хімічного захисту. Для забезпечення оперативного реагування та ліквідації аварійних ситуацій на підприємстві створена воєнізована газорятувальна служба. Перевезення небезпечних речовин здійснюється власним транспортом, який має допуски до перевезення небезпечних вантажів. В 148

наявності свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі та аварійні картки на випадок виникнення аварійних ситуацій. На підприємстві функціонує полігон по захороненню твердих виробничих відходів (відходи, що утворюються при зачистці технологічних апаратів), загальною площею 0,37 га, який збудовано згідно проектної документації розробленої Українським державним науковоінженерним підприємством «Екосервіс» м. Київ та прийнятий в експлуатацію в 2003 році. Проектна потужність видалення відходів складає 1224 тонни, розрахунковий термін експлуатації полігону 8 років. На момент перевірки на полігоні розміщено 149,843 т. Під картами проходить система дренажних труб, окремо для кожної карти, труби закінчуються тупиковими колодязями, які являються контрольними для кожної карти, всього 4 карти. Контроль за впливом на навколишнє природне середовище здійснюється відомчою лабораторією. На полігон оформлений паспорт місця видалення відходів № 10 від 01.07.2003 року. Щорічно проводиться ревізія та оновлення даних паспорта. Відповідно до повідомлень про проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки на підприємстві наявні 6 об’єктів підвищеної небезпеки першого класу (цех підготовки і стабілізації нафти, цех переробки газу, цех пароводопостачання; компресорний цех; цех відвантаження газу; резервуарний парк цеху переробки газу, установка відвантаження зрідженого газу та стабільного бензину; технологічні трубопроводи зрідженого газу, стабільного бензину відбензиненого газу, Варвинська ГРС, Журавська АГРС, Ладанська АГРС, Івківська АГРС, Линовицька АГРС, Прилуцька АГРС, Заїздська АГРС, Малодівицька АГРС; АГЗС смт. Варва), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки № 28, виданого територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України по Чернігівській області 09.10.2003 року. Підприємством забезпечено укладення договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти, господарська діяльність на яких може привести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру № 15/ОО-01/08-01/1176-С від 21.10.2008 року та додаткова угода № 3/1 від 19.05.2010 року з ТОВ «Страхова компанія «Кредо», термін дії до 21.01.2012 року. Основною метою діяльності приватного підприємства «ОЗОН» є: збирання, заготівля, купівля, тимчасове зберігання відходів (макулатури, зношеної гуми, вторинних текстильних матеріалів, склобою, вторинних полімерів та інших вторинних ресурсів) з метою їх переробки або подальшої реалізації. Заготівля вторинної сировини здійснюється на підставі Ліцензії Серія АВ № 487632 на збирання, заготівлю окремих видів відходів, як 149

вторинної сировини (макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, утому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з-під напоїв, балончики) терміном дії до 29 жовтня 2014 року, виданої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 29 жовтня 2009 року. Підприємство має відповідну матеріально-технічну базу для здійснення заготівлі вторинної сировини. Кваліфікаційні вимоги персоналу підтверджено наявністю посвідчень осіб, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці при поводженні з вторинною сировиною. Після накопичення транспортної партії вторинна сировина передається підприємствам, які займаються її утилізацією. Згідно облікових даних протягом дев’яти місяців поточного року підприємством заготовлено та передано на переробку згідно представлених договорів: № п/п 1. 2. 3. 4. 5.

Назва

Заготовлено, т 168,0 65,0 27,0 2,4 0,2

Макулатура Склобій ПЕТФ-пляшка Шини Алюмінієва банка

Передано, т 152,0 60,0 25,0 -

Підприємством забезпечено виконання ліцензійних умов щодо збирання, заготівлі окремих видів відходів, як вторинної сировини. Порушень ліцензійних умов не встановлено. В процесі діяльності ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» утворюються відходи: жом, меляса, дефекат, вапняковий відсів, вугілля (відсів), зелена маса, відпрацьовані нафтопродукти, тверді побутові відходи, будівельні відходи, брухт чорних металів, відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані акумулятори. Для тимчасового зберігання відходів обладнані місця у відповідності до агрегатного стану та класу небезпеки. Поточний облік відходів ведеться згідно журналу за формою № 1-ВТ. Діяльність підприємства в сфері поводження з відходами регламентується: - дозволом на розміщення відходів в 2011 році № 277, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 14.06.2010 року; - лімітами на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації № 308 від 17.09.2010р. Відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані шини та відпрацьовані акумулятори передаються ПП «Озон» згідно договору № 77 від 03.05.2011р. 150

Побутові відходи та зелена маса вивозяться на Линовицьке селищне сміттєзвалище у відповідності до дозволу селищної ради. Металобрухт передається заготівельним організаціям без укладання договорів, що підтверджено актами передачі. Жом та меляса реалізуються населенню. Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали, дефекат, вапняковий відсів та будівельні відходи використовуються для власних потреб. На території підприємства є склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та автозаправна станція (АЗС). На складі ПММ встановлено 26 ємностей для зберігання ПММ, відпуск палива відбувається через дві автозаправні колонки. Склад ПММ відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 3 категорії. Підприємством укладений договір № 000121 обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру з ПАТ «Страхова компанія «Універсальний поліс» від 28.09.2011 року. ТОВ «ЧернігівЕкоВтор» є спеціалізованим підприємством для провадження господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини. На час перевірки підприємством здійснюється збирання та заготівля макулатури, склобою, полімерних відходів. Заготівля вторинної сировини здійснюється на підставі ліцензії серія АВ № 361204 на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатура, склобій, полімерні відходи, відходи гумових, у тому числі зношених шин, матеріали текстильні вторинні, використана металева тара (ящики фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з-під напоїв, балончики), виданої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 11.07.2007 р. з терміном дії до 11.07.2012 р. Збирання та заготівля склобою проводиться на окремій ділянці по вул. Борисенка, 47 у м. Чернігові площею 779,4 кв.м., яка має тверде покриття. Зважування склобою поводиться за допомогою вагів автомобільних РС 30Ц13 зав. № 2943 вантажопідйомністю 30 тонн на підставі договору № 002 про надання послуг зважування від 01.04.2011 року з ТОВ «ВтормАЛ». Діяльність проводиться згідно ТУУ 21564327.0194 «Склобій для скляної тари». Збирання та заготівля макулатури поводиться на у складському приміщенні по вул. Ріпкинська, 27а у м. Чернігові площею 320 кв.м. та майстерні площею 274 кв.м., підлога якого має тверде покриття. Підприємством використовуються: вантажопідйомне обладнання, ваги статичні зважування РП-500 зав. № 8024 (свідоцтво про повірку наявне), прес гідравлічний пакеторовачний вертикальний БА 3121 «Класик» з масою паки 350 кг (2 шт.), ваги автомобільні А-10 зав. № 23715 (свідоцтво 151

про повірку наявне). Діяльність проводиться згідно ТУ 13-0281041-207-93 «Макулатура паперова та картонна необроблена» та ДСТУ 3500-97 «Макулатура паперова та картонна». Збирання та заготівля відходів полімерних проводиться на окремій ділянці по вул. Ріпкинська, 27а у м. Чернігові площею 600 кв.м. та майстерні площею 274 кв.м., які мають тверде покриття. Зважування відходів полімерних поводиться за допомогою вагів автомобільних РС 30Ц13 зав. № 2943 вантажопідйомністю 30 тонн на підставі договору №002 про надання послуг зважування від 01.04.2011 року з ТОВ «ВтормАЛ». Діяльність проводиться згідно ТУУ 63.04741331.006-95 «Сировина полімерна вторинна необроблена». Кваліфікаційні вимоги персоналу підтверджено наявністю дипломів у керівного складу про вищу технічну освіту з присвоєнням кваліфікації інженера-механіка та посвідченнями осіб, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці при поводженні з вторинною сировиною. Для проведення радіаційного контролю використовується радіометр-дозиметр МКС-05 «Терра» зав. № 0103273, свідоцтво про повірку наявне. Після накопичення транспортної партій вторинна сировина передається підприємствам, які займаються її утилізацією, згідно представлених договорів: - договір поставки № 4 від 04.01.2010 року з ТОВ «Гласс-Альянс» на передачу склобою; - договір купівлі-продажу № ДГ-0004 від 01.01.2011 року з ТОВ «ТПК Столиця» на передачу відходів полімерних; - договір поставки макулатури № 08/М від 05.02.2010 року з ТОВ «Житомирський картонний комбінат». Для тимчасового зберігання побутових відходів обладнані контейнери. Побутові вивозяться власним транспортом на міський полігон ТПВ (с. Масани), що підтверджено наданими чеками про сплату послуг. Відпрацьовані люмінесцентні лампи зберігаються у спеціально відведеному місці для накопичення партії для передачі, передача на утилізацію не здійснювалась. Облік відходів не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Діяльність в сфері поводження з відходами та отруйними речовинами ЧФ Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» регламентується: - лімітами на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, затверджених розпорядженням голови Чернігівської ОДА № 308 від 17.09.2010 року; - дозволом на розміщення відходів № 361, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 17.09.2010 року; 152

- дозволом на експлуатацію об’єктів поводження з небезпечними відходами № 04/59, виданого Управлінням ЖКГ Черінігіської міської ради 05.05.2010 року; - ліцензією серія АВ № 585598 на придбання, зберігання, перевезення прекурсорів виданої Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками 15.07.2011 року, з терміном дії до 15.07.2016 року. Згідно наказу № 88 від 10.06.2011 року на підприємстві призначена комісія та проведена інвентаризацію місць утворення вторинної сировини та відходів. За результатами інвентаризації на підприємстві визначено 33 види відходів. По підприємству розроблені інструкції щодо збирання і тимчасового зберігання промислових відходів. Підприємством розроблено реєстрову карту об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, яка погоджена з Чернігівською міською СЕС та затверджена в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Чернігівській області. Наказом № 96Б від 30.06.2011 року на підприємстві призначені відповідальні особи по контролю за утворенням та реалізацією/утилізацією вторинної сировини та відходів. Для тимчасового зберігання відходів облаштовані місця у відповідності до агрегатного стану та класу небезпеки. Місця сбору вторинної сировини та відходів на території підприємства розміщені згідно розробленої та затвердженої план-схеми. Наказом № 248 від 30.12.2008 року на підприємстві введена в дію типова форма первинної облікової документації № 1-ВТ. Облік відходів ведеться згідно журналів за формою № 1-ВТ. При зберіганні та використанні отруйних речовин на підприємстві забезпечено розроблення нормативно-розпорядчих документів та дотримання заходів щодо забезпечення техногенно-екологічної безпеки. В кожному структурному підрозділі, де використовуються отруйні речовини, наявні розроблені та затверджені посадові інструкції з охорони праці та безпечного поводження з хімічними речовинами. Представлені договори на передачу відходів: - № 01-1-10/11 від 01.10.2011 року та додаткової угоди від 01.10.2011 року з ПП «Бровари-Вторма» на передачу вторинної сировини (макулатура, брухт полімерів, відходи стретч плівки, ящики ПЕТ, відходи преформи, ПЕТ-пляшки, відходи поліпропіленової пробки); - № 16/11-11 від 16.11.2011 року з ПП «Дон-Бас» на передачу небезпечних відходів (відпрацьовані люмінесцентні лампи, промаслений пісок та ганчір′я, відпрацьовані гумово-технічні вироби, відпрацьовані фільтри, відпрацьовані акумуляторні батареї, відходи абразивних кругів та пилу, відходи тари з під лако-фарбних матеріалів, відходи використаних пензлів після фарбування); 153

- № 15249 від 01.03.2010 року з ТОВ «Прод-Трейд тара» на передачу тари скляної; - № 14-03/11 від 14.03.2011 року з ВАТ «Птахофабрика «Васильківська» на передачу рідких дріжджів; - № 26-1-09/11 від 26.09.2011 року з ТОВ «Агат-1» на передачу відпрацьованих нафтопродуктів; - № 16-02/11 від 16.02.2011 року та додаткової угоди № 1 від 26.09.2011 року з ТОВ «Десна АС» на передачу дробини пивної та зерновідходів 3 класу; - № 04-11/11 від 04.11.2011 року з ФОП Дятлов В.Ю. на передачу пляшки некондиційної; - № 30-12/09 від 30.12.2009 року з ФОП Падалиця С.О. на передачу піддонів б/у, дров; - № 14-12/11 від 14.12.2011 року з ТОВ «Чернігів-Вторкольормет» на передачу брухту нержавіючої сталі, промислового металобрухту; - № 01-10/11 від 01.10.2011 року з ТОВ «Слов′яни» на передачу відходів плівки полімерної, відходів плівки ПВД; - № 14-1-12/11 від 14.12.2011 року з ТОВ «АДМ» на передачу брухту алюмінію; - № 01-4-10/10 від 01.10.2010 року з ТОВ «Чернігів Еко Втор» на передачу склобою; - № 308/4600008655 від 01.01.2008 року з КП «АТП-2528» та ПП «Гранпласт» на вивезення та прийом і знешкодження твердих побутових відходів на полігоні (с. Масани). Кількість утворених та переданих на утилізацію відходів та вторинної сировини протягом 2010 року: - макулатура – 202,911 тонн; - кізельгур – 211,595 тонн; - відходи етикетки – 215,31 тонн; - ТПВ – 782,09 тонн; - відходи нафтопродуктів – 3,61 тонн; - відпрацьовані люмінесцентні лампи – 0,36 тонн; - склобій – 870,702 тонн; - поліетилен – 143,753 тонн. На ЧФ Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» наявний об′єкт підвищеної небезпеки 1 класу – холодильнокомпресорна дільниця, склад газових балонів, склади і відділення зберігання хімічних небезпечних речовин. Наявні: - Свідоцтво про державну реєстрацію об’єкта підвищеної небезпеки № 111 від 15.01.2007 року зі змінами від 10.03.2011 року; - Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки від 22.02.2011 року; - План локалізації аварійних ситуацій на об’єкті підвищеної небезпеки; 154

- Договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру № 137 від 01.04.2011 року. В області зареєстровано об’єкти довгострокового зберігання промислових токсичних відходів, які мають безпосередній вплив на навколишнє середовище: полігон по захороненню промислових токсичних відходів Гнідинцівського газопереробного заводу (станом на 01.01.2011р. накопичено біля 200 тонн відходів), майданчик для складування і відновлення забруднених ґрунтів НГВУ «Чернігівнафтогаз» (станом на 01.01.2012р. зберігалося 605 тонн відходів). Об’єкти побудовано у відповідності до затверджених проектних рішень і на даний час їх технічний стан визнано задовільним, а вплив на довкілля – в межах встановлених параметрів. Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами продовжують створювати накопичені непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин. Станом на 01.01.2012 року на території області існує 115 місць, в яких обліковується 341,83 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР). Стан 59 складських приміщень незадовільний, де зберігається 164,2 тонни. Протягом останніх років, внаслідок здійснення процесів економічної трансформації суспільства, велика кількість непридатних пестицидів перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись поза доглядом та контролем. Держуправлінням проводиться постійний супровід бази даних непридатних пестицидів області щодо руху та стану місць їх зберігання, періодично ініціюється проведення інвентаризації отрутохімікатів. На сьогодні з усіх існуючих методів знешкодження непридатних пестицидів найбільш екологічно ефективним є спалювання в спеціальних високотемпературних печах, обладнаних сучасними системами очищення димового газу та контролю за викидами і небезпечними рештками. З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та забруднення довкілля, Держуправлінням підготовлено звернення до голів райдержадміністрацій щодо вжиття невідкладних вичерпних заходів для забезпечення контрольованого зберігання непридатних пестицидів на підвідомчих територіях, та пошуку джерел фінансування робіт по їх утилізації за рахунок залучення коштів інвесторів та місцевих бюджетів. 155

Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами в розрізі районів наведена в таблиці 8.2.3: Табл. 8.2.3 Поводження з непридатними пестицидами на території Чернігівської області у 2011 році Пор. №

Район

Бахмацький Бобровицький Борзнянський Варвинський Городнянський Ічнянський Корюківський Куликівський Менський Ніжинський Новгород-Сіверський Носівський Прилуцький Ріпкинський Семенівський Сосницький Срібнянський Чернігівський Щорський Всього по області

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

102,919 235,348 37,225 109,37 50,009 68,566 29,125 39,050 14,074 101,8 6,2 793,686

102,919 235,348 37,225 109,37 50,009 68,566 15,125 20,112 15,050 14,074 94,783 6,2 768,781

27,0 19,225 17,27 26,33 2,5 24,0 50,0 0,677 166,902

4,0 40,4 14,2 28,2 12,82 21,2 13,5 12,0 29,5 54,8 36,95 36,33 9,1 28,5 0,33 341,83

Об’єкти найбільшої кількості зберігання непридатних отрутохімікатів наведені в таблиці 8.2.4: Табл. 8.2.4 Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів на території Чернігівської області №

Назва підприємства

Показники

7 тонн твердих непридатних ХЗРР знаходяться в складі, стан задовільний Безхазяйні 7 тонн знаходяться в 2. с.Гнідинці Варвинського району непристосованому приміщенні. Стан задовільний. Безхазяйні 12 тоннзнаходяться в 3. с.Виблі Куликівського району незадовільному стані. ТОВ «Родон-Агро» с.Григоро-Іванівка, вул. с. Григоро-Іванівка Ніжинського Колгоспна,17б 13,5 тонн, контейнерізовані, 4. району перезатарені в бетонні контейнерні бочки, стан задовільний 1.

ДГ «Іванівка» с.Іванівка, Борзнянського району

156

ВАТ «Сільгоспхімія», М.Новгород-Сіверський ТОВ «Нефтида» смт Ріпки, 6. вул..Замглайський шлях,10 Кооператив «Каштан» 7. с.Новоукраїнське Ріпкинського району ТОВ «Енергопостач» 8. м.Прилуки 5.

10,5 тонн перезатарені, знаходяться в складі в задовільному стані 21,950 тонни знаходиться в складі в задовільному стані 15 тонн знаходиться в складі в задовільному стані 14,0 тонн знаходиться в складі в задовільному стані

Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами створюють накопичені непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР). Протягом останніх років, велика кількість непридатних пестицидів, які накопичувались на різноманітних складах та звалищах по всій території Чернігівської області ще з радянських часів, перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись поза доглядом та контролем, створюючи таким чином небезпеку людям і довкіллю. ХЗЗР перетворилися на своєрідну міну сповільненої дії. За результатами комісійних інвентаризацій на землях Чернігівської області було накопичено близько 1000 тонн ХЗЗР. Хімікати зберігалися в 192 місцях, з них в 67 місцях (біля 260 тонн) стан зберігання яких було визнано незадовільним. Питанням остаточного вирішення проблеми непридатних пестицидів, зокрема перезатаренням та вивезенням їх на утилізацію за межі області опікувалися Мінекології України, Облдержадміністрація, Обласна рада, Держекоінспекція в Чернігівській області, Держуправління ОНПС та громадські екологічні організації. І в 2011 році багаторічні зусилля увінчались успіхом. В липні 2011 року компанія ТОВ «СІ БУД СІСТЕМ» розпочала роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них у м. Бобровиці. Кошти на інвентаризацію отрутохімікатів в 2005-2008 роках не виділялись і вони були проведені з урахуванням наявних облікових даних та орієнтовним визначенням об’ємів. Отримані результати щодо фактичних обсягів непридатних пестицидів залишаються індикативними. Як і в минулі роки, фактичні обсяги отрутохімікатів в місцях виконання робіт не співпали з обліковими даними, отриманими при проведенні їх останньої інвентаризації комісіями, які були створені районними державними адміністраціями в 2008 році. Фактичні обсяги пестицидів виявились значно більшими ніж облікові дані. Станом на 30.12.11 р. з території області вивезено на утилізацію 768,8 тонни непридатних засобів захисту рослин, з них: за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища - 88,8 тонн; за 157

рахунок Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 679,9 тонн. В області чистих від хімікатів уже 8 районів: Коропський, Козелецький, Талалаївський, Сосницький, Бахмацький, Менський, Бобровицький та Городнянський. За межі області на утилізацію з Сосницького району вивезено 14,0 тонн отрутохімікатів, з Бахмацького - 102,919 тонн пестицидів, з Менського - 50,0 тонн, з Бобровицького - 235,348 тонн та з Городнянського - 40,0 тонн. Наразі продовжуються роботи з вивезення непридатних для використання хімічних засобів захисту рослин з території Чернігівщини. З Ріпкинського району вивезено 15,0 тонн агрохімікатів, з Ніжинського району - 68,5 тонн, з Чернігівського - 94,8 тонни, з НовгородСіверського - 15,2 тонни та з Прилуцького 20,1 тонн хімікатів. Всі роботи по збиранню, перезатаренню та відвантаженню проводились під контролем спеціально створеної комісії з представників обласних установ та організацій під головуванням Голови комісії з приймання робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів та тари від них на території Чернігівської області. В Чернігівській області докладаються всі зусилля для забезпечення повного звільнення регіону від отрутохімікатів. Здійснюється постійний державний контроль за проведенням робіт по перезатаренню та вивезенню за межі області для утилізації безгосподарських та непридатних до використання пестицидів і хімічних засобів захисту рослин. Адже стратегія державної екологічної політики України щодо очищення території держави від непридатних пестицидів полягає не в ліквідації застарілих пестицидів та отрутохімікатів в окремих точках, а в комплексному повному очищенні території до кінця 2012 року. Табл. 8.2.5 Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Рік

Кількість перезатарених або знешкоджених пестицидів

Витрачено коштів, тис. грн.

2003

Перезатарено 80,65 тонн

133

2004

Знешкоджено 14 тонн Перезатарено 46 тонн

190

2005

Знешкоджено 26,8 тонни

342

2006

Знешкоджено 48,3 тонни

630 158

Джерело фінансування

100 – Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) 33 – обласний фонд ОНПС 150 - Державний фонд ОНПС 30 - обласний фонд ОНПС 10 - районний фондів ОНПС 280 – обласний фонд ОНПС 62 – районний бюджет 600 - Обласний фонд ОНПС

2007

Знешкоджено 45,18 тонни

2008 2009 2010

Знешкоджено 49,34 тонни Знешкоджено 52,472 тонни

2011

Знешкоджено 768,8 тонни

30 - районний бюджет 630 – обласний фонд ОНПС 652,6 22,6 – інші джерела фінансування 945,0 945 – обласний фонд ОНПС 1060,0 1060,0– обласний фонд ОНПС Роботи не проводились 2000,0 - Державний фонд ОНПС 17280,35 15280,35 - обласний фонд ОНПС

8.3 Використання відходів як вторинної сировини Згідно Закону України «Про відходи» організацію збирання і видалення побутових відходів, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів забезпечують органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. Порядок поводження з ТПВ у населеному пункті (селі, селищі, місті) визначається Правилами благоустрою, Схемою санітарної очистки та місцевими програмами поводження з відходами, які затверджуються рішеннями органів місцевого самоврядування. Методи та засоби здійснення операцій з ТПВ обираються органами місцевого самоврядування самостійно з урахуванням складу та властивостей твердих побутових відходів, їх річного обсягу утворення, кліматичних умов регіону, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах, економічних факторів та інших вимог. Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів, на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації. Основну масу відходів як вторинної сировини складають тара (упаковка) від продуктів харчування та продукції споживання населенням. Найкраща організація системи вилучення ресурсноцінних відходів створена в м.Ніжин де побудовано 5 пунктів по збору твердих побутових відходів з розсортуванням їх для подальшої переробки та утилізації корисних компонентів. У приймальних пунктах встановлено 48 контейнерів для збирання твердих побутових відходів. Крім того за даними КП ВУКГ у місті встановлено ще 10 контейнерів. Місткість контейнерів 0,75 м. На сьогодні експлуатуються пункти двох конструкцій: з в'їздом сміттєвоза всередину будівлі і з прийманням контейнерів з вулиці через розсувні ворота. В цих приймальних пунктах проводиться первинне сортування відходів та вилучаються їх корисні компоненти, в основному, склобій, макулатура, поліетилен. Однак функціонування цих пунктів як осередків роздільного збирання твердих побутових відходів і виділення компонентів, що можуть використовуватися як вторинна сировина є досить незначним. В перспективі планується спорудження ще 5 таких пунктів. В сортувальних пунктах вилучається до 10% ресурсноцінних відходів. 159

Досвід м. Ніжина впроваджено і в м. Прилуки, але через брак коштів побудовано лише 2 пункти збору відходів. Основна маса відходів населеного пункту збирається за унітарною планово-pегуляpною системою. В м.Чернігові створена розгалужена система збору твердих побутових відходів від населення. Її основу складають більше 100 відкритих контейнерних майданчиків. Але система роздільного збирання відходів досі не впроваджена. В районних центрах області вживаються певні заходи по організації збирання ресурсно-цінних відходів, на території громад функціонують пункти прийому вторинної сировини, подекуди визначено місця розміщення контейнерів для збирання побутових відходів від населення, розробляються регіональні програми поводження з побутовими відходами. Але комплексний підхід у вирішенні проблем не простежується. У сільських населених пунктах області збиранням побутових відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. На територіях громад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами. Незважаючи на зусилля, направлені на стабілізацію стану екологічної безпеки, не відпрацьований зв’язок між утворенням, заготівлею та утилізацією або знешкодженням відходів. Основними напрямками на яких необхідно сконцентрувати увагу всіх причетних до проблеми служб області вважаємо наступні: - зменшення шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини за рахунок впровадження нових сучасних високоефективних методів збирання, зберігання, перевезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів відповідно до сучасних вимог охорони довкілля; - налагодження ефективних систем поводження з твердими побутовими відходами в межах територіальних громад, запобігання утворенню несанкціонованих звалищ відходів; - зменшення утворення і захоронення відходів шляхом впровадження роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів; - концентрація фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів для вирішення проблеми поводження з побутовими відходами, зокрема будівництва та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ. За наявними даними на протязі певного проміжку часу стабільно здійснюють діяльність, пов’язану із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та мають відповідні ліцензії: ВАТ«Екологія», ТОВ «Чернігів Еко Втор», ТОВ «Слов’яни» (всі м.Чернігів), ПП «Озон» (м. Прилуки). Згадані суб’єкти господарювання проводять заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою на 160

переробні підприємства. Спеціалізоване підприємство ВАТ «Екологія» здійснює діяльність з заготівлі та переробки найбільшого переліку відходів як вторинної сировини і має в своєму складі дві філії та значну кількість приймальних пунктів. На території області підприємства ТОВ «Аметист», ВАТ «Мена ПАК» та ТОВ «Слов’яни» здійснюють переробку макулатури (виробництво туалетного паперу, гофрокартону) та ТОВ «Слов’яни», ТОВ «Чернігів Еко Втор» - подрібнення і гранулювання полімерів. Аналіз наявної інформації показує, що при впровадженні ефективної системи організації збирання і заготівлі відходів обсяги їх перероблення, в перспективі, можуть значно зрости. Досягнення вказаних показників можливе за рахунок забезпечення роздільного збирання відходів, будівництва сміттєпереробних комплексів та розвитку підприємств, які здійснюють переробку відходів. В області налічується 16 виробників продукції в тарі (упаковці) у яких утворюються відходи, що підлягають переробці та утилізації як вторинна сировина. Зазначені суб’єкти господарювання не мають власної інфраструктури щодо збору та утилізації використаної тари, яка утворюється в результаті споживання їхньої продукції. Незначні обсяги ресурсно-цінних відходів, які, в основному, утворюються за рахунок відходів технологічних процесів, передаються заготівельним організаціям, що займаються їх збиранням та переробкою. На даний час механізм відповідальності виробника за збір і переробку тари (упаковки), яка утворилась в результаті споживання його продукції, не врегульований. Діючі економічні механізми стимулювання збору та утилізації відходів не сприяють збільшенню обсягів їх переробки. Існуюча нормативно-правова база щодо стимулювання заходів по утилізації чи переробці відходів на практиці залишається нереалізованою через зарегульованість процедур. За відсутності реальних засад економічного стимулювання, інвестиції у сферу поводження з відходами майже не надходять. Кошти в переробку відходів, особливо небезпечних не вкладаються. Дані щодо обсягів утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини обробляються Головним управлінням статистики в області на основі державного статистичного спостереження за формою №14-МТП наведені в таблиці 8.3. Табл. 8.3. Динаміка використання відходів як вторинної сировини Пор №

1. 2. 3.

Показник

Обсяги утворення відходів, тис. т Обсяги використання відходів, тис. т Рівень використання, %

2000 рік

2001 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

941,2

718,6

1836,3

1314,8

1419,5

1303,4

150,9

240,9

516,6

435,6

327,3

351,8

16,0

33,5

28,1

33,1

23,1

27,0

161

Статистичне спостереження за формою № 14-МТП (звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва) за 2010,2011 роки в органах статистики не розроблялось. 8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів Транскордонне перевезення небезпечних відходів здійснюється згідно Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і «Жовтого» та «Зеленого» переліків відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року № 1120. Експорт, імпорт та транзит небезпечних відходів здійснюється тільки за умови наявності письмової згоди Мінекоресурсів України. 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Регулювання порядку експлуатації полігонів та сміттєзвалищ Держуправлінням здійснюється шляхом надання дозволів на розміщення відходів і погодження лімітів на утворення та розміщення відходів. Через невідповідність полігонів ТПВ мм. Н-Сіверський та Остер, селищ Козелець, Талалаївка, Сосниця, Ріпки, Любеч вимогам екологічної безпеки та діючим правилам експлуатації на 2010 рік на вказані об’єкти не доведені ліміти на розміщення відходів. Через порушення правил експлуатації полігонів ТПВ м.м. Н-Сіверський та Остер, смт.Козелець та Ріпки не погоджено ліміти на розміщення відходів на 2011 рік. З метою попередження негативного впливу та обмеження обсягів утворення і накопичення відходів, стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій, вдосконалення економічного механізму стягнення платежів за розміщення відходів 362 суб'єктам господарювання видано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 рік. Підготовлено розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації про затвердження цих лімітів. При цьому було вжито заходів щодо розширення переліків власників відходів, що проходять процедуру лімітування до 736 шт., в 2009 році таких підприємств було 506. Особлива увага приділяється недопущенню видалення відходів, що мають ресурсну цінність або для утилізації яких існують відповідні технології. Кількість підприємств, що проходять процедуру лімітування на протязі останніх 3 років залишається майже не змінною, щорічні обсяги лімітів на розміщення відходів залишаються на рівні 1 млн. тонн, фактичні обсяги утворення відходів усіх класів небезпеки в середньому за рік становлять біля 750 тис. тонн. Але показник лімітування залишається на рівні 50 – 60 % до кількості необхідних. З метою повного обліку та опису місць видалення відходів, а також для контролю за кількісним та якісним складом відходів ведеться реєстр місць видалення відходів (далі Реєстр МВВ). Станом на 01.04.2012 року в обласному Реєстрі МВВ обліковується 351 об'єкт. 162

Майже в повному обсязі паспортизовано об’єкти в Бобровицькому, Борзнянському, Городнянському, Ічнянському, Чернігівському, Щорському районах, більше половини з наявних – в Корюківському та Коропському районах. В інших районах – лише полігони ТПВ. Для забезпечення наповнення обласного реєстру об’єктів утворення відходів (далі Реєстр ОУВ) було проведено аналіз затверджених суб'єктам господарювання лімітів на утворення та розміщення відходів і встановлено, що під критерії включення до вищевказаного реєстру підпадають 12 нових суб’єктів господарювання. За уточненими даними на території області функціонують 26 хімічно небезпечних підприємств, на яких зберігається та використовується біля 434,0 тонни небезпечних хімічних речовин. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІ ступінь - 3 підприємства, ІІІ - 15 підприємств, ІV – 8 підприємств. Регулювання діяльності з вказаними категоріями хімічних речовин здійснюється Держуправлінням через надання відповідних дозволів. Основними вимогами при їх видачі є наявність умов щодо дотримання норм екологічної безпеки, санітарних норм та правил, вимог охорони праці та протипожежної безпеки. У звітному періоді було видано 28 дозволів але залишається частина суб'єктів господарювання, які продовжують здійснювати діяльність без дозволів.

163

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека є органічним складовим компонентом національної безпеки. Її зміст полягає у тому, щоб забезпечити прогресивний розвиток життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави через здійснення управління реальними або потенційними загрозами та небезпеками, які є наслідком функціонування антропогенних, природних та техногенних систем. Рівень екологічної безпеки визначає стан захищеності особи, суспільства, держави від несприятливого впливу навколишнього середовища. Масштаби та особливості негативної дії небезпечних факторів у природній сфері визначались природними особливостями території області, несприятливими наслідками глобальних змін клімату, недотриманням норм і правил безпечного провадження господарської діяльності. У техногенній сфері рівень небезпеки посилювався високим рівнем фізичного та морального зносу основних засобів, обмеженим фінансуванням заходів безпеки, недостатнім матеріально-технічним оснащенням органів управління та сил реагування на надзвичайні ситуації, недосконалістю застосовуваних технологічних процесів багатьох галузей промисловості, недостатніми можливостями держави у сфері розвитку і реконструкції виробничого потенціалу з дотриманням сучасних вимог безпеки, які значно зменшились в умовах фінансово-економічної кризи. Протягом 2011 року на території області зареєстровано 2429 надзвичайних ситуацій і подій, з них 7 класифікованих надзвичайних ситуацій, за масштабами надзвичайні ситуації розподілилися наступним чином: - місцевого рівня – 4 надзвичайні ситуації; - об’єктового рівня – 3 надзвичайні ситуації. Збитки від надзвичайних ситуацій та подій склали 11 млн 353,3 тис. гривень. В порівнянні з 2010 роком кількість надзвичайних ситуацій (за 2010 рік – 7) залишилася на тому ж рівні, а кількість некласифікованих надзвичайних подій (за 2010 рік -2806) зменшилася на 13,7%. Найвища імовірність виникнення надзвичайних ситуацій зберігається на хімічно небезпечних об’єктах та об’єктах комунального господарства. Як різновиди техногенної небезпеки в області з різною інтенсивністю діють хімічна, пожежовибухова небезпеки та небезпеки на транспорті і на об’єктах комунального господарства. Протягом 2011 року було зареєстровано 2 класифіковані надзвичайні ситуації та 187 некласифікованих надзвичайних подій природного характеру. Внаслідок цих надзвичайних ситуацій і подій загинуло 65 осіб та постраждало 164

70 осіб. В порівнянні з 2010 роком кількість некласифікованих надзвичайних подій природного характеру (у 2010 році – 328) зменшилася на 43,0 % в основному за рахунок зменшення кількості пожеж в природних екосистемах, випадків отруєння людей грибами та загибелі людей на водних об’єктах. Хімічна небезпека в області пов’язана з наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. У 2011 році на території області функціонувало 22 хімічно небезпечних підприємства, на яких зберігається та використовується 383,3 т небезпечних хімічних речовин, з них аміаку – 167,1 т, інших небезпечних хімічних речовин – 216,2 т. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІІ ступеню - 6 підприємств, ІV ступеню – 16 підприємств. Найбільше хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у м. Чернігові. Практично на всіх аміачно-холодильних установках області експлуатується обладнання, яке відпрацювало встановлений термін роботи і потребує капітального ремонту або заміни. Рівень ризику виникнення на них аварійних ситуацій, пов’язаних з викидом аміаку, залишається дуже високим. В області є низка небезпечних об’єктів (територій), становище яких потребує вирішення екологічних проблем, пов’язаних з небезпекою для навколишнього середовища. Це об’єкти, на яких або навколо яких існує проблема, пов’язана із забрудненням довкілля, включаючи об’єкти, що виробляють, використовують або зберігають хімічні, біологічні речовини, у т.ч. шламонакопичувачі, золовідвали, цвинтарі, скотомогильники та інші. Особливу небезпеку становить утворення і накопичення токсичних відходів, серед яких найнебезпечнішими є відходи із вмістом важких металів, нафтопродукти, непридатні до застосування пестициди. На території області накопичено 2491,3 т небезпечних відходів І-ІІІ класу, з них відходів І класу небезпеки – 1882,0 т, ІІ класу небезпеки – 173,3 т, ІІІ класу небезпеки – 436,0 т. В області відходи І-ІІІ класів небезпеки утворюються на 679 підприємствах. Основна кількість відходів утворюється у більш розвинених промислових зонах області - м. Чернігові та м. Прилуках. Найбільше відходів утворюється в результаті діяльності підприємств переробної промисловості. На даний час практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області. Залишається напруженою ситуація із розміщенням золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП «Чернігівська ТЕЦ», де накопичено понад 2,6 млн. т золи та швидко продовжують заповнюватись резервні площі для її зберігання. Щорічно утворюється до 90 тис. т золи. 165

Для її розміщення підприємством використовується золонакопичувач № 1, розташований у II поясі санітарно-захисної зони р. Десна на відстані 1 км від підприємства. При цьому впроваджена гідравлічна система золовидалення. Споруда площею 36 га поділена на 7 секцій з висотою дамб 8,5 - 10 метрів та експлуатується з 1961 року, її проектна потужність складає 1822 тис. т. В зв’язку з переповненням золовідвал № 1 використовується лише для тимчасового зберігання золи, а остаточне її розміщення проводиться на золовідвалі № 2. Згідно проекту потужність золовідвалу № 2 становить 900,85 тис. т золи. Проектні потужності вичерпані майже повністю і зараз знову гостро постала проблема щодо виділення ділянки для будівництва нового золовідвалу. Станом на 01.01.2012 р. на золонакопичувачах №1,№2 підприємства розміщено 2691,924 тис.тонн золи. У зв’язку з тим, що золонакопичувач №2 майже заповнений, розпорядженням Чернігівської РДА від 25.02.2011 р. № 99 затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об’єкту «Будівництво золонакопичувача № 3» на території Киїнської сільської ради Чернігівського району.Місткість золонакопичувача запланована в межах 1120 тис.м3, орієнтовно термін експлуатації визначено 8 років. Станом на 01.05.2012 р, в зв’язку з не визначенням підрядної організації, роботи по облаштуванню об’єкту не розпочато. За результатами вишукувань, проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола КЕП «Чернігівська ТЕЦ» може використовуватись для виробництва будівельних матеріалів. Незважаючи на неодноразові звернення до керівництва підприємства, Чернігівського міськвиконкому, який залишається власником об′єкту, не вдалося вирішити питання системного використання золи в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. В м. Чернігові розміщення рідких токсичних відходів проводиться в ставку-накопичувачі, збудованому в 1991 році з частковим забезпеченням природоохоронних вимог. За попередній період, на ставках, які виведені з експлуатації, з 1985 року накопичено відходів близько 130 тис. м3. Санітарно-захисна зона (3000 метрів) об’єкту не витримана. Дослідженнями впливу ставків на навколишнє природне середовище зафіксовано розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. Ставки негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища і підлягають закриттю і рекультивації. З липня 2005 року експлуатація об’єкту припинена. На даний час відходи в ставкахнакопичувачах не розміщуються, але негативний вплив об’єкта на довкілля залишається. 166

На території ПАТ «Чернігівське Хімволокно» функціонують установка високотемпературного спалювання для знищення промивних вод з вмістом гексаметилендіаміну та установка по демеркуризації відпрацьованих люмінесцентних ламп, потужністю 100 тис. одиниць на рік, що вирішує проблему утилізації відпрацьованих ртутьмісних ламп в області. Наприкінці минулого століття були накопичені і зберігаються на складах райагрохімів та сільгосппідприємств заборонені і непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин, які представляють собою суміші декількох хімічних речовин і представляють значну небезпеку для населення. Їх дослідження не проводилося і відповідно клас хімічної та вибухопожежної небезпеки не визначений. Знешкодження заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин здійснюється за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, розпорядником якого є управління капітального будівництва облдержадміністрації. Протягом 2011 року за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (16 млн 317,5 тис гривень) та Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (2 млн гривень) було вивезено на утилізацію 768,781 т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (Бахмацький район – 102,919 т, Бобровицький район – 235,348 т; Городнянський район – 37,225 т, Ічнянський район – 109,37 т, Менський район – 50,009 т, Ніжинський район – 68,566 т, Новгород-Сіверський район – 15, 125 т, Прилуцький район – 20,112 т, Ріпкинський район – 15,05 т, Сосницький район – 14, 074 т, Щорський район – 6,2 т, Чернігівський район – 94,783 т). Протягом останніх років непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин повністю вивезені з території Бобровицького, Городнянського, Коропського, Козелецького, Менського, Сосницького та Талалаївського районів. Господарська діяльність людини створює одну із самих гострих проблем нашої цивілізації проблему захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання. Все те, що виробляється, споживається і видобувається, рано чи пізно перетворюється у відходи. Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в результаті життєдіяльності населення, складуються на 26 полігонах і 771 сільському сміттєзвалищі, які займають площу понад 640 га. Їх заповнення не супроводжується оптимізацією технології експлуатації, зростанням технічної оснащеності та вдосконаленням схем санітарної очистки. На більшості об`єктах відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів). 167

За рахунок проведення процедури лімітування обсягів утворення та розміщення відходів вдалося покращити ситуацію щодо стану полігонів ТПВ в області. Табл. 9.1 Найбільші забруднювачі в сфері поводження з відходами №

2 3

Назва підприємства

Показники станом на 01.01.2012р.

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Об’єкт комунальної власності передано в оренду приватній фірмі Ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада Полігон ТПВ м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

На 01.01.2012 р. накопичено 2691,924 тис. тонн золи від спалювання вугілля Накопичено небезпечних відходів - 130 тис. тонн На 01.01.2012 р. накопичено відходів – 5177,666 тис. тонн

Головними причинами кризового стану у сфері поводження з відходами є:  застаріла і недосконала технологія виробництва, що призводить до накопичення значних обсягів відходів;  експлуатація складів, полігонів твердих та токсичних відходів з порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства;  повільне обладнання полігонів режимною системою спостережень за станом підземних вод та ґрунтів;  недосконала нормативно-правова база галузі. У господарському комплексу області функціонує 617 пожежо- і вибухопожежонебезпечних об’єктів, з них найнебезпечнішими є: Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, Мринське виробниче управління підземного зберігання газу, нафтогазовидобувне управління «Чернігівнафтогаз», комбінат «Айстра», ПАТ «Млибор», Гнідинцівський газопереробний завод, Чернігівська газонаповнювальна станція, ДП ДАК «Хліб України», ПАТ «Прилуцький хлібзавод», Прилуцька газонаповнювальна станція. Ці підприємства експлуатують понад 150 потенційно небезпечних об’єктів підвищеної небезпеки, у тому числі 4 нафтопромисли (Леляківський, Гнідинцівський, Прилуцький і Талалаївський), 2 підземних сховища газу («Олишівське» в Чернігівському районі об’ємом 600 млн. куб. м та «Червоно-Партизанське» у Носівському районі, об’ємом 3 млрд. куб. м). Переважна кількість цих об’єктів розташована на території міст Чернігів, Прилуки, Ніжин та Варвинського, Прилуцького і Козелецького районів. Абсолютна більшість підприємств області працює на морально застарілому обладнанні, яке використовується понад 20-30 років і більше. Дефіцит інвестицій практично блокує процес оновлення основних фондів промисловості і сільського господарства. Кризовий стан економіки викликав різке падіння технологічної, виробничої, трудової дисципліни, а 168

безвідповідальне ставлення керівників підприємств і населення до виконання правил та норм пожежної безпеки на виробництві та в побуті негативно впливають на реальний рівень пожежної безпеки в області. Крім того, потребують уваги та вирішення проблеми у забезпеченні пожежної безпеки, пов’язані із станом протипожежного захисту населених пунктів та об’єктів у сільській місцевості, станом систем протипожежного захисту у будинках підвищеної поверховості і протипожежним станом ринків та інших місць торгівлі і обслуговування населення. Виникнення пожеж (вибухів) і, як наслідок, загибель людей обумовлені, в основному, технічними і соціальними причинами. До технічних причин можна віднести всі питання забезпечення пожежної безпеки об’єктів та житлових будинків, до соціальних причин, у першу чергу, належить рівень знань людей у галузі пожежної безпеки, їх соціальний стан, стан фізичного та психічного здоров’я. Довжина трубопроводів загального користування, які проходить по території області, складає 11964,84 км, з них: По території області проходить 11500,74 км газопроводів, з них 635,83 км магістральних газопроводів. Підвищену екологічну безпеку становлять трубопроводи, резервуарні парки нафтопродуктів, зливно-наливні естакади, газонаповнювальні компресорні станції, тощо. Головною проблемою трубопровідного транспорту, що суттєво впливає на стан техногенної безпеки, є наявність значної кількості основних засобів виробництва із понаднормативними строками експлуатації. Незадовільний стан трубопроводів призводить до їх розгерметизації і супроводжується розливом і потраплянням нафтопродуктів у ґрунт, забрудненням поверхневих та ґрунтових вод. Основними причинами такого стану залишаються неякісне виконання будівельно-монтажних робіт, низька якість труб, порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної корозії. Все це вимагає більш ретельного нагляду за технічним станом цих об’єктів, проведенням їх поточного та капітального ремонтів, підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за утриманням системи газопостачання, нафто- та продуктопроводів у належному технічному стані, а також перегляду нормативної бази з їх будівництва та експлуатації. Безпечній експлуатації газо-, нафто- та продуктопроводів зашкоджує неправомірне використання охоронних зон, в яких ведеться будівництво житла, дачних масивів та інших об’єктів, а також розукомплектування та розкрадення вузлів, деталей на об’єктах газо-, нафто- та продуктопроводів. Більшість діючих об’єктів потребують реконструкції і модернізації, оснащення їх сучасним ефективним обладнанням. 169

У 2011 році залишалася складною ситуація щодо екзогенних геологічних процесів. Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви (м. Новгород-Сіверський). В період фінансової кризи ситуація ускладнюється обмеженістю фінансування робіт із захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, населених пунктів від негативної дії зсувних процесів та берегоукріплювальних робіт. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Срібнянського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. 25 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 17,67 кв. км. Активізація зсувів відбувається під впливом природних та антропогенних факторів. Вплив господарської діяльності на розвиток цього процесу пов'язаний з додатковим навантаженням на схили під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій витоками води з водних споруд та комунікацій тощо. Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи на тілі раніш закартованих більш дрібних молодих зсувів та їх активізації. Протягом останніх років найбільш загрозлива ситуація склалась на території м. Новгород-Сіверський, де через ерозійно-зсувні процеси створилась реальна загроза пошкодження 16 будинків. Через руйнацію зливної каналізації в зоні зсувних процесів опинились частина приміщень ДП готелю «Слов’янський». Зруйновано дорожнє полотно на 12 вулицях та здійснюється подальша руйнація ще на 5 ділянках по вулицях Парковій, Калініна, Луначарського та провулках Весняному і Підгірному, що призводить до ускладнення дорожнього руху. Крім того, в прогресуючій ерозійно-зсувній зоні знаходяться оголені магістралі газопостачання та водовідведення. Зростання активності прояву зсувного процесу тісно пов’язане з режимом атмосферних опадів та температур, змінами положення рівнів ґрунтових вод тощо. Основними природними чинниками зсувних процесів є - метеорологічні та гідрологічні, дію яких можна суттєво зменшити шляхом застосування пасивних та активних засобів інженерного захисту: зниження ерозійної та абразійної дії вод, перепланування поверхні та дренування схилів, закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів та регулювання поверхневого стоку на схилах. Осередкового впливу на розвиток зсувів при сільськогосподарській діяльності можна уникнути зменшенням замулення поверхневих водостоків та недопущенням змін рельєфу шляхом засипання ярів та балок, недопущенням розорювання зсувонебезпечних схилів та вирубування лісів. На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель. 170

За багаторічними спостереженнями постійного природного та техногенного походження зазнають 32 сільські населені пункти на загальній площі 1219,35 га, сезонного підтоплення техногенного та природного характеру зазнають 13 сільських населених пунктів на загальній площі 2921,0 га. Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р.Дніпро (Чернігівський район), р.Десна (Сосницький район), р.Снов (Щорський та Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Корюківський район). В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна, що належать до зон можливого затоплення, забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає. Основними причинами техногенного підтоплення в населених пунктах області є: порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва; незадовільний стан природних дренажних систем, замулення русел річок та балок; незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність центральних систем водовідводу; припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликаний міською забудовою. На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію в області, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має невідворотний постійний характер. 171

Територія басейну річок Десна та Дніпро в межах Чернігівської області відзначається складною інженерно-технічною обстановкою з чіткою тенденцією до зростання негативних проявів небезпечних геологічних процесів. У водоохоронній зоні річок Дніпро, Десна, Сейм, Снов, Сож розташовано близько 160 населених пунктів, 80 об’єктів господарювання та сільськогосподарські угіддя, які піддаються шкідливим діям поверхневих вод. Руслові процеси можна охарактеризувати як сукупність явищ, що виникають при взаємодії потоку та ґрунтів, які складають річище та визначають розвиток різних форм рельєфу русел і режим їх сезонних, багаторічних та вікових змін, що впливають на розмив дна і берегів річок, транспорт та акумуляцію наносів. Головним чинником, який може суттєво впливати на екологічну напруженість прилеглої до річки території, є інтенсивність розмиву та руйнування берегів, що обумовлено гідрогеологічними та геоморфологічними умовами. Здебільшого активні ерозійні процеси розмиву та руйнування берегів відбуваються під час весняного водопілля і зменшуються в літньоосінню межінь. Небезпечним у даному випадку може бути руйнування берегів на ділянках території населених пунктів, сільськогосподарських угідь, транспортних комунікацій (доріг, переходів трубопроводів, ліній зв’язку, інш.). Природне утворення нового русла (прорив меандр) може спричинити непередбачувані негативні екологічні наслідки (застійні явища, заболочення, погіршення санітарно-епідеміологічного стану) на ділянках старого русла. Річка Десна характеризується, як одна з небагатьох річок України, яка має найменшу стійкість і відповідно найбільшу інтенсивність переформування русла по типу вільного меандрування. Значна інтенсивність процесів переформування берегів р. Десна на території області та виникаюча внаслідок цих процесів загроза руйнування житлових та господарських об'єктів диктують необхідність проведення системного моніторингу за умовами розвитку та динамікою процесів розмиву та руйнування берегів. Протяжність розмивних берегів р. Десна, які потребують кріплення, становить біля 100 км (орієнтовна вартість берегоукріплювальних робіт становить 890 млн гривень). Значний потенціал негативного впливу на енергетику, зв’язок, комунальне господарство, автотранспорт і будівництво області мають передусім: сильний дощ, заморозки, сильний вітер, зниження температури повітря, різкі зміни погоди, сильні снігопади і хуртовини та ін. Аналіз розвитку надзвичайних подій гідрометеорологічного характеру та їх наслідків протягом останніх років підтверджує, що їх виникнення здебільшого є наслідком комплексів гідрометеорологічних явищ, як у холодні, так і в теплі пори року або локальних короткотермінових інтенсивних явищ. 172

Одним із характерних гідрометеорологічних явищ для області є весняна повінь. У 80% випадків під час весняних повеней вода річок виходить з русел та затоплює заплаву. Тривалість її затоплення складає від 20 до 60 діб. Виходи води на заплаву створюють загрозу підтоплень для населених пунктів, автомобільних шляхів, сільськогосподарських угідь, господарських об’єктів тощо. Щорічно зазнають негативного впливу весняної повені від 10 до 40 населених пунктів. Як і в попередні роки, негативно впливали на життєдіяльність населення області весняні процеси на річках області, які почалися 12-13 березня. На малих річках у другій декаді березня сформувалися піки весняної повені з відмітками нижче середніх багаторічних значень. Вода не виходила на заплави річок. На р. Снов пік повені відмічався 6-8 квітня з відміткою 230 см над нулем поста, що на 0,6 м нижче середніх багаторічних значень. Вода вийшла на низьку заплаву. На великих річках руйнування льодового покриву почалося у третій декаді березня. При виникненні заторів криги, які самоліквідувалися, спостерігалися коливання рівнів води з добовою інтенсивністю до 33 см. 6-7 квітня річки повністю звільнилися від криги, коливання рівнів води припинилося. На р. Сейм пік повені біля с. Мутин відмічався 16-18 квітня з відміткою 572 см над нулем поста, що на 1,7 м нижче середньобагаторічних значень. Вода не виходила на заплаву. Піки весняної повені на р. Дніпро пройшли протягом першої і другої декади травня, на р. Десна – протягом третьої декади квітня та першої декади травня. Максимальні рівні води весняної повені 2011 року на річках області за своїми значеннями по р. Дніпро були нижчими за середні багаторічні значення на 1,08-1,11 м, по р. Десна були нижчими за середні багаторічні значення на 1,33-2,79 м. Місцями вода виходила на заплаву. Внаслідок підтоплення окремих ділянок доріг, розведення понтонних мостів та припинення функціонування поромних переправ було порушено транспортне сполучення 13 населених пунктів у 5 районах. Ситуація щодо населених пунктів, які зазнали впливу повені, постійно знаходилася на контролі місцевих державних адміністрацій. Органами влади на місцях вживались необхідні заходи щодо життєзабезпечення мешканців та здійснення виробничої діяльності. Оперативно здійснювались заходи щодо надання, в разі необхідності, допомоги населенню, забезпеченню його необхідними товарами першої необхідності, ліками, соціальними послугами та інше. Загрози підтоплення населених пунктів та господарських об’єктів не було.

173

Аналіз пожежної ситуації в лісах за останні роки свідчить, що формується вона переважно під впливом антропогенних факторів та природних умов. Це, насамперед, необережне поводження з вогнем людей, що разом із погодними умовами (тривалий період сухої погоди, низька відносна вологість повітря, високий температурний фон, сільськогосподарські пали, блискавки тощо) значною мірою обумовлює їх виникнення та інколи розповсюдження на значних площах. Загальна площа зони поширення можливих пожеж в екосистемах на території області становить 357,0 тис. га, у тому числі лісових – 226,0 тис. га (31,7 % від загальної площі земель лісового фонду) та польових – 131,0 тис. га (27 % від площі сільськогосподарських угідь). Поширення лісових пожеж на значних територіях може створювати реальну загрозу для життя людей, об’єктів господарювання та відпочинку. Ймовірність загрози за коефіцієнтом пожежної небезпеки для Чернігівщини дещо вище від середньоукраїнського. Показники імовірності виникнення великих пожеж та найбільші масштаби пошкоджень і матеріальних збитків характерні для лісів, де можливе виникнення пожежної небезпеки ІІІ-V класів, особливо на території Городнянського, Козелецького, Корюківського, Новгород-Сіверського і Семенівського районів. Загальна площа таких лісів в області складає близько 226,0 тис. га. Пожежонебезпечний період 2011 року розпочався у квітні (43 пожежі). Основною причиною виникнення лісових пожеж на початку пожежонебезпечного періоду, як правило, є випалювання сухої рослинності та її залишків на сільгоспугіддях і придорожніх смугах поруч з лісовими масивами. Протягом 2011 року виникло 93 лісові пожежі на загальній площі 51,54 га. У минулому році на території лісових масивів виникло 163 пожежі на загальній площі 166,7 га. Держуправлінням протягом року постійно проводилась профілактично-роз’яснювальна робота через засоби масової інформації, власний веб-сайт щодо виконання заходів пожежної безпеки, правил поведінки та пояснення наслідків можливого виникнення пожеж в навколишньому середовищі. До транскордонних небезпек області відносяться можливі аварії з викидом 10 % активності на Курській, Смоленській АЕС (Росія), Ігналінській АЕС (Литва); з викидом до 50 % активності – крім вищезгаданих, на 174

Калінінській, Нововороніжській АЕС (Росія) і на АЕС, що розташовані в Болгарії, Угорщині та Чехії і Словакії. Крім аварій на АЕС, до транскордонних небезпек відносяться аварії і катастрофи на підприємствах хімічної промисловості, які розміщені в прикордонних районах. Поблизу населеного пункту Речиця на Дніпрі в районі нафтогазовидобування знаходиться Білоруський газопереробний завод, а в самому місті – гідролізно-дріжджовий завод. У Мозарі (р. Прип’ять) знаходиться нафтопереробний завод, в Калінковичах – завод побутової хімії. Певну небезпеку для області можуть становити підприємства хімічного виробництва в Росії, які розташовані на річках, русла яких проходять і по території області. До них відносяться: завод по виробництву фосфорних добрив біля м. Брянська на р. Десні; один із найбільших у Європі комбінат миючих засобів в Шебекіно; Курський комбінат синтетичного волокна і Курський завод гумотехнічних виробів (на р. Сейм). Для централізованого водопостачання використовуються харківський, бучацький, верхньо- і нижньокрейдяний водоносні горизонти. Зважаючи на те, що підземні води вказаних горизонтів мають природно підвищений вміст деяких елементів (в бучацькому горизонті: вміст заліза 1,5 - 2,0 мг/дмЗ, при нормі 0,2 мг/дмЗ, в крейдяному водоносному горизонті вміст фтору, а саме:мм. Прилуки до 2,8мг/дм3, Ніжин до 3,5 мг/дмЗ, Мена до 2,2 мг/дмЗ при нормі 1,5 мг/дмЗ) реалізація питної води з відхиленням від вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-17110) здійснюється на підставі висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи та тимчасових дозволів на реалізацію питної води з відхиленнями. З метою доведення якості питної води до вимог Державних санітарних норм та правил у м. Ніжин проводиться змішування питної води із двох водоносних горизонтів (нижньокрейдяного та бучацького) у підземних резервуарах чистої води, а у м. Щорс та м. Мена встановлено станції знезалізнення. Водночас, на якість питної води впливають такі чинники як матеріал труб та стан водопровідних мереж. Станом на 01.01.2012 року в області експлуатувалось 1777,5 км комунальних водопровідних мереж, з яких ветхі та аварійні – 2,7 км або 39,5 % . Зношеність мереж більше 50 % мають: Остерське ВУЖКГ, ТОВ«Менський комунальник», КП «Вода» смт Короп, КП «Борзна комунальник», КП «Козелецьводоканал», ТОВ «Комунальник» смт .Любеч, КП «Ревна» м. Семенівка, КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» м. Ніжин, ТОВ «Комунальник» м. Новгород-Сіверський, ПрАТ «Комунальник» м. Щорс. 175

Загальна протяжність каналізаційних мереж станом на 01.01.2012 становила 727,6 км, із них ветхі та аварійні – 296,0 км або 40,6%. Головна особливість комунального господарства області – значний знос основного обладнання, наявність повністю амортизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюється. Однак, незважаючи на значні труднощі, житлово-комунальне господарство продовжує забезпечувати першочергові потреби населення. Загальні обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області, які на протязі 2005-2008 років збільшувались, в 2011 році дещо стабілізувались. Опосередковано на ці процеси вплинули кризові явища в економіці держави, що загальмувало темпи промислового виробництва. Але враховуючи структуру промисловості області та той факт, що 45 % від загального об’єму викидів стаціонарних джерел забруднення області становлять викиди КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», підприємств нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, допускається припущення щодо вичерпання потужностей для збільшення обсягів викидів і вони стабілізуються. Збільшення обсягів викидів в атмосферне повітря відбулось за рахунок більшого використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком. З метою реалізації державної політики в сфері охорони атмосферного повітря, спрямованої на зменшення забруднення атмосферного повітря, протягом останніх десяти років зусилля Держуправління були направлені на переведення теплогенеруючих установок з твердого палива на природний газ. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростуть у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Тому при прийнятті рішень щодо переведення обладнання на альтернативні види палива необхідно враховувати екологічну складову цього питання. Протягом 2011 року Держуправлінням видано 315 дозволів на викиди в атмосферне повітря від джерел забруднення в яких встановлюються вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до затверджених нормативів 176

граничнодопустимих викидів, в разі перевищення нормативів встановлюються терміни їх досягнення. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах, з яких 24 працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Аналіз статистичних спостережень свідчить, що більше двох третин всього обсягу стічних вод, які пропускаються через очисні споруди, фактично не проходять очистку. Вжиття організаційних та адміністративних заходів, впровадження дієвих механізмів регулювання та нормування обсягів скидів стічних вод з боку Держуправління, дало змогу зменшити обсяги скидів недостатньо очищених стічних вод до 17,0 млн. м3 що в порівнянні з 2010 роком менше на 1,85 млн. м3. За даними Держекоінспекції в Чернігівській області у 2011 році здійснено 149 перевірок по контролю за станом використання поверхневих водних ресурсів. За результами перевірок складено 67 протоколів, 67 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, накладено штрафів на суму 9010 грн., стягнуто – 9588 грн. Пред’явлено 13 претензій на суму 189693 грн. Сплачено 20 претензій на суму 157989 грн. З перевірених за підзвітний період комплексів очисних споруд ефективно, без забруднення водойм, протягом року працювали очисні споруди таких підприємств: ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП», КП ВКГ «Ічень» (м.Ічень), ТОВ «Комунальник» (м.Новгород-Сіверський). Нестабільно працюють очисні споруди Філії «Менський сир» ППКФ «Прометей», КП «НУВКГ» (м.Ніжин), ПАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» (м.Новгород-Сіверський), Куликівського ВУЖКГ (смт.Куликівка), КП «Вода» Коропської селищної ради (смт.Короп), Остерського ВУЖКГ (м.Остер). Результати перевірок показали, що основною проблемою неефективної роботи існуючих комплексів очисних споруд, які експлуатуються підприємствами житлово-комунального господарства є недовантаженість, зношеність обладнання, відсутність коштів на проведення поточних ремонтних робіт та реконструкції в цілому. Також нагальною проблемою на сьогоднішній день практично всіх очисних споруд, які приймають комунально-побутові стічні води це використання населенням фосфатовмісних миючих засобів, що в свою чергу приводить до високих показників по вмісту фосфатів на вході до очисних споруд. Існуючі технологічні регламентами роботи очисних споруд на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективну очистку зворотних вод і як наслідок фіксується скид недостатньо очищених 177

стічних вод до поверхневих водних об’єктів з перевищенням граничнодопустимих показників по вмісту фосфатів. Критичною залишається ситуація з очисткою стічних вод на очисних спорудах Куликівського ВУЖКГ та КП «Бахмач-водсервіс». Не дивлячись на проведення ряду наукових експериментів та значних капіталовкладень на поточні ремонти КОС КП «Чернігівводоканал» скид стічних вод у р. Білоус відбувається з перевищенням нормативів ГДС по вмісту фосфатів , нітритів, нитратів, хлоридів. Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Вжиття заходів адміністративного реагування не дає ефективних результатів, об’єкти продовжують функціонувати та завдавати шкоди природним водним об’єктам. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень, джерела надходжень яких на сьогодні відсутні. Кошти, які виділяються на комунальну сферу не забезпечують ефективну роботу цих об’єктів, що призводить до незворотного впливу на об’єкти довкілля і відстежується тенденція до повного їх занепаду. За даними спостережень гідрохімічний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень не набув суттєвих змін за останні 5 років. Відмічалися перевищення норм гранично – допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (далі ГДК) по залізу загальному, марганцю, фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійного. Підвищений вміст заліза загального та марганцю пояснюється переважно природними факторами: за рахунок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита і проходженням річкових водних об'єктів області по заболоченій і лісистій місцевості. Перевищення ГДК по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені в основному антропогенним навантаженням. Сезонні і річні коливання гідрохімічних показників пояснюються переважно природними факторами: опадами, температурою, коливаннями витрат самих водних об’єктів, тощо. В Чернігівській області налічується більше 1 тисячі водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до таких водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. Найбільшу загрозу навколишньому середовищу становлять безхазяйні свердловини, контроль за станом яких майже втрачено. Незважаючи на щорічне проведення на території області робіт по ліквідаційному тампонажу свердловин, їх кількість не тільки не зменшується, а навпаки зростає. При переході права власності на земельні ділянки, новими власниками приймаються рішення щодо доцільності використання розташованих на них артсвердловин, непотрібні кидаються 178

напризволяще і залишаються поза контролем та регулюванням. Але за даними інвентаризації з 330 безгосподарських артсвердловин визначено, що підлягають тампонажу лише 138, статус інших (192 шт.) райдержадміністраціями визначено як такі, що будуть використовуватись. При цьому ці свердловини не за ким не закріплені і фактично є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів на які вони пробурені. Крім того, розпочалося масове буріння нових свердловин. Роботи проводяться без оформлення відповідних дозволів, проекти виконання робіт не розробляються, пробурені свердловини не ставляться на облік, здійснюється самовільне водокористування. Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. Нафтохімічне забруднення зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів в м. Прилуки Чернігівської області пов’язане з функціонуванням колишньої військової частини Міністерства оборони України. Забруднення ґрунтів та підземних вод нафтопродуктами на території військової частини сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу між складами у період з 1954 по 1991 роки. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів та зроблено висновок про необхідність прийняття термінових заходів для локалізації і ліквідації негативних наслідків із метою недопущення подальшого поширення нафтопродуктів. Останні роботи по ліквідації забруднення проводились протягом 2006 року. В 2007 році ТОВ «ЕкоГідроГео» розроблений робочий проект «Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А», загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис. грн. в цінах 2007 року. Проект не реалізується через відсутність фінансування. Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною. Незважаючи на впровадження комплексу заходів по захисту постраждалого населення, стан здоров’я жителів населених пунктів радіаційно-забрудненої зони, за даними управління охорони здоров’я облдержадміністрації, має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання показників захворюваності, хворобливості, смертності та виходу на інвалідність. 179

Для покращення ситуації в сфері охорони навколишнього природного середовища та стабілізації екологічної безпеки в 2011 році Держуправлінням були сконцентровані зусилля по таких напрямках: 1. Забезпечення ефективної роботи очисних споруд та проведення своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна. 2. Впровадження сучасних технологій та обладнання для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 3. Вжиття заходів по недопущенню забруднень підземних водоносних горизонтів. 4. Поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання вторинних ресурсів, утилізація відходів в місцях їх утворення шляхом застосування комплексних схем використання відходів як вторинної сировини. 5. Вирішення питання утилізації відходів шляхом впровадження сучасних технологій їх збирання, вилучення, переробки та знешкодження. 6. Створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур для створення системи збору та утилізації відходів. 7. Впровадження та функціонування системи моніторингу навколишнього середовища. 8. Знешкодження рідких промислових токсичних відходів акумульованих в ставках-накопичувачах м. Чернігова. 9. Впровадження нових сучасних високоефективних методів збирання, зберігання, перевезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів відповідно до сучасних вимог охорони довкілля. 9.2 Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Поняття об′єкт підвищеної небезпеки визначене Законом України «Про об′єкти підвищеної небезпеки», а саме, як об′єкт, де використовуються, виробляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи декілька небезпечних речовин або категорій речовин у кількості, що дорівнює чи перебільшує нормативно установлені порогові маси, а також інші об′єкти, які відповідно до закону мають передумовою реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. З метою обліку всіх потенційних джерел надзвичайних ситуацій державного чи регіонального масштабу, збору, накопичення, відновлення, систематизації та збереження формалізованої інформації про них, а також забезпечення оперативного аналізу можливості виникнення надзвичайних ситуацій на об′єктах, територіях або окремих регіонах країни, оцінки ризиків надзвичайних ситуацій різного характеру, прогнозування масштабів надзвичайних ситуацій, моделювання їхнього розвитку і прийняття на основі цих даних управлінських рішень із запобігання чи обмеження масштабів створений Державний реєстр потенційно 180

небезпечних об′єктів. На цей час Державний реєстр ПНО містить докладні відомості про понад 17 тис. об`єктів, до числа яких входять промислові підприємства, шахти, кар`єри, магістральні газо-, нафтоі продуктопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, накопичувачі та полігони промислових відходів, місця збереження небезпечних речовин і ін Обласною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджено «Перелік потенційно небезпечних об′єктів та підвищеної небезпеки, розміщених на території Чернігівськорї області». Згідно переліку на території області нараховується 707 вказаних об′єктів, з них 49 об′єктів – екологічно небезпечні. 9.3 Радіаційна безпека Чернігівська область одна з небагатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Чернігівщина відноситься до найбільш уражених чорнобильським лихом областей України. Майже вся територія області в різній мірі зазнала радіоактивного забруднення. Формування радіоактивного забруднення території області після аварії на Чорнобильській АЕС відбувалось, коли в складі газо-аерозольної фази переважали легко летючі радіоактивні елементи, головними з яких були радіоізотопи йоду та цезію. На відстані до 50 км від реактора в Чернігівському та Ріпкинському районах області утворився ряд невеликих по площі аномалій з щільністю забрудненості цезієм-137 більше, ніж 5 Кі/км2, а на окремих ділянках – понад 15 Кі/км2. Таким чином, основними радіонуклідами, які визначають радіаційний стан на забрудненій території, є цезій-137 і стронцій-90. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населених пунктів на території семи районів області (Козелецький, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський), де на сьогодні проживає 83,2 тис. осіб, з них 13,9 тис. дітей. Майже 1735 тис. га території області зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС і потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в тому числі 44,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів. Найбільш негативний вплив припадає на ліси, де забрудненість складає більш, ніж 19 % держлісфонду. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 – дев’ять, стронцієм-90 – всі. Радіологічною службою обласного управління лісового та мисливського господарства, нарівні з обстеженням безпосередньо деревини та виробів з неї, проводиться обстеження лісових масивів в місцях випасання приватної худоби, заготівлі сіна, збору ягід та грибів. Об’єктами досліджень є дикорослі ягоди, плоди, їстівні гриби, кормові трави. 181

Спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинної продукції радіонуклідами проводиться з 1986 року Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. В цілому погодно-кліматичні та ландшафтно-геохімічні особливості забруднених територій області (велика кількість земель з торф’яноболотяними та дерново-підзолистими ґрунтами в умовах підвищеної зволоженості) сприяють підвищенню біологічної доступності радіонуклідів та міграції їх по біологічних ланцюжках. В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Визначення кількості забрудненої продукції дозволяє скласти оцінку радіаційної ситуації регіону. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинної продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження, в основному вони стабілізувались. Незважаючи на переважно низькі рівні забруднення радіонуклідами харчової продукції місцевого виробництва, ще відмічаються випадки перевищення допустимих рівнів (ДР-2006) вмісту радіоцезію в продукції тваринного і рослинного походження. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Кі/кв.км (Козелецький, Корюківський, Ріпкинський та Семенівський райони). Значна нерівномірність, плямистість щільності забруднення грунту, істотна варіабельність його агрохімічних показників, а, отже, і нерівномірність забруднення пасовищного корму вимагає більш детального обстеження пасовищ, що дасть можливість уникнути використання найбільш забруднених площ. Для поліпшення радіаційної ситуації, зменшення накопичення радіонуклідів в організмі людини, обмеження потоків радіонуклідів з продуктами харчування місцевого виробництва вкрай необхідно збільшити обсяги контрзаходів. Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше. Спеціальну діяльність по поводженню з радіоактивними відходами, що утворюються при використанні джерел іонізуючого випромінювання в народному господарстві, виконує Державне об’єднання «Радон», яке має у своєму складі 6 міжобласних спеціалізованих комбінатів. Територіально Чернігівська область закріплена за Київським міжобласним спецкомбінатом. 182

Основна маса радіоактивних відходів, накопичених в області, утворилась в результаті проведення дезактивації території і споруд. На території області розташовано 3 сховища радіоактивно забруднених відходів дезактивації (СРЗВд), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – «Корюківське», «Семенівське», «Ріпкинське». Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в державному об’єднанні «Радон», що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом. Радіаційний стан сховищ відходів дезактивації задовільний, параметри радіаційного контролю не перевищують, узгоджені облсанепідемстанцією «Рівні радіоактивного забруднення поверхні об’єктів, які знаходяться на обліку та контролі державного об’єднання «Радон». Радіоактивне забруднення територій, яке сталося внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до появи в навколишньому природному середовищі додаткових довгоіснуючих джерел іонізуючого опромінювання. Крім того, область розміщена в зоні потенційно небезпечного впливу можливих аварій на трьох АЕС: Курської і Смоленської АЕС (Росія) з викидом 10 % активності та Ігналінської АЕС (Литва) з викидом до 50 % активності. В області джерела іонізуючого випромінювання використовуються у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела. Радіоактивні відходи (далі РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Суб’єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО «Радон».

183

10. Промисловість та її вплив на довкілля Антропогенне забруднення навколишнього середовища на сьогоднішній день відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства населених пунктів набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва Виробничий комплекс Чернігівської області включав в себе 21444 підприємств та організацій. З них – 27 екологічно-небезпечних, що належать до комунальної, колективної та державної форм власності. За підсумками 2011 р. на території Чернігівської області випуск промислової продукції склав 98,0% до рівня 2010 р. У добувній промисловості обсяг продукції становив 90,7%. Збільшився видобуток природного газу, менше видобуто нафти та торфу. У переробній промисловості приріст промислової продукції становив 0,2%. На підприємствах легкої промисловості випуск промислової продукції становив 93,5% проти 2010 р. Порівняно з 2010 р. на 3,3% зросло виробництво взуття, при цьому скоротилося виробництво тканини кордної, постільної білизни, тканин. В обробленні деревини та виробництві виробів із деревини обсяг промислового виробництва збільшився на 7,3%. Протягом 2011 р. деревини уздовж розпиляної чи розколотої вироблено на 3,6% більше, ніж рік тому. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності випуск промислової продукції становив 98,1%. Більше вироблено паперу побутового та санітарно-гігієнічного призначення, шпалер, надруковано книг, менше вироблено коробок, ящиків та сумок із гофрованих паперу та картону, надруковано газет та журналів. На підприємствах із виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції обсяг виробництва зріс на 53,4%. Виробництво елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю збільшилося на 53,2%, цегли керамічної невогнетривкої будівельної – на 48,6%. Перелік підприємств за видами економічної діяльності представлено в табл.10.1.1.

184

Таблиця 10.1.1. Кількість суб'єктів ЄДРПОУ за видами економічної діяльності на 1 січня 2012 року Код секції КВЕД Всього з них Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Рибальство, рибництво Промисловість: добувна промисловість переробна промисловість виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; послуги з ремонту; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту і зв'язку Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту Діяльність домашніх господарств

На 01.01.2012 20124

А В С D Е F

1886 30 1824 44 1669 111 1014

4463

Н I J

293 606 248

1930

L М N

1944 1357 578

3901

За видами економічної діяльності найбільше зареєстровано підприємств у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (34,8% від загальної кількості), у наданні комунальних, індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (16,8%), в операціях із нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям (13,1%), у промисловості (10,5%). Будівництвом у місті займається 7,4% підприємств, транспортом та зв'язком – 4,6%, охороною здоров'я та наданням соціальної допомоги – 2,8%, освітою – 2,5%.

185

10.2 Вплив на довкілля Виключити вплив антропогенної діяльності на стан довкілля в сучасних умовах нереально. Однак можливо і необхідно систематично вдосконалювати діючі та впроваджувати нові норми й правила забезпечення гармонійного існування людини в природній системі. Одним з перспективних напрямів такого вдосконалення повинна стати систематизація і широке впровадження нормативно-правових актів щодо стандартизації в сфері використання, збереження та охорони довкілля. 10.2.1 Гірничодобувна промисловість На території Чернігівської області проводиться використання підконтрольних кар’єрів та розробка гірничо-видобувних підприємств області. За даними управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області в таблиці 10.2.1 (додаток 3) надано оперативні дані щодо об’єктів, які експлуатуються суб’єктами господарювання в межах області. 10.2.2 Металургійна промисловість У металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів обсяг продукції збільшився на 19,6%. Більше вироблено металевих резервуарів та цистерн, різних видів металевих конструкцій. На підприємствах машинобудування приріст виробництва склав 18,1%. Суттєво (у 2,6 раза) зросло виробництво машин та устатковання для виробництва продуктів харчування та напоїв, удвічі – устатковання для птахівництва, на 86,6% – автобусів. До підприємств металургійної промисловості, виробництва готових металевих виробів на території Чернігівської області, що мали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2011 році відносяться 5 субєкти господарювання. Ними в повітря області викинуто 692 т забруднюючих речовин, що склало 106 % від обсягів викидів 2010 р. В середньому одним підприємством металургійної промисловості було викинуто 144,516т забруднюючих речовин.

186

10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість У хімічній промисловості більше, ніж в інших галузях, використовується вода. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавляння 1 т чавуну, і удесятеро більше, ніж для виплавляння 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води у хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди, до 6000 м3 – у виробництві синтетичних волокон.

У хімічній та нафтохімічній промисловості обсяг промислового виробництва порівняно з 2010 р. становив 99,0%. Більше, ніж у 2010 р., вироблено фарб та лаків на основі полімерів, засобів миючих та для чищення, шампунів, скоротилося виробництво пластмас у первинних формах, хімічних волокон, штучних оболонок із затверділих протеїнів. ВАТ «Чернігівське Хімволокно» - найбільше підприємство серед об’єктів хімічної промисловості області. Входить до «Переліку 100 об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні» внаслідок виробничої діяльності, розробленим Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

187

Основна діяльність, яка призводить до значних обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, це виробництво: поліамідної нитки для корду та технічних виробів; поліамідної текстильної нитки і волокна; нитки «Анід» для кордних тканин та технічних виробів. Протягом 2011 року, у зв’язку з кризовою ситуацією підприємство працювало частково, основне виробництво призупинено. Всього на підприємстві нараховується 251 джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (239 організованих, 12 неорганізованих), очистку яких здійснюють 27 пилогазоочисних установок. Ступінь очищення установок очистки газу – 73%-96 %. Номенклатура забруднюючих речовин – суспендовані тверді мікрочастинки та волокна (пил), діоксид азоту, аміак, оксид вуглецю, леткі органічні сполуки. Основні види забруднювачів – викиди аміаку та діоксиду азоту складали більше 70% та 12% відповідно від загальної кількості викидів підприємства.

188

10.2.4 Харчова промисловість Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та ґрунти. На підприємствах Чернігівщини із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг виробництва порівняно з 2010 р. становив 97,4%. Порівняно з 2010 р. на 47,3% зросло виробництво цукру білого кристалічного, на 33,1% – нерафінованої соняшникової олії, на 16,5% – м’яса і субпродуктів харчових свійської птиці, на 5,9% – жирних сирів. Менше, ніж у 2010 р., вироблено ковбасних виробів (на 29,3%), молока й вершків сухих (на 27,0%), свіжих чи охолоджених яловичини й телятини (на 26,8%), молока обробленого рідкого (на 25,7%), масла вершкового (на 23,4%), борошна (на 5,1%), виробів хлібобулочних (на 4,6%).

До підприємств харчової промисловості Чернігівської області, що мали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2011 році, відносяться 41 субєктів господарювання. Ними в повітря області викинуто 702,874 т забруднюючих речовин, що склало 69,8 % від обсягів викидів 2010 р. В середньому одним підприємством металургійної промисловості було викинуто 17,143 т забруднюючих речовин. 189

Але основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище. На даний час на більшості харчових підприємств Чернігівської області застарілі, неефективні очисні споруди. Підприємства харчової промисловості скидають стічні води у водні об’єкти недостатньо очищеними. Економічний механізм забезпечення безпеки довкілля не достатньо ефективний і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення стічних вод.

190

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва Регулювання екологічних відносин між промисловими підприємствами та іншими суб’єктами господарювання вимагають економічного стимулювання: охорона навколишнього природного середовиша тільки тоді буде надійною, коли стане складовою частиною самого господарського механізму, коли вона буде економічно вигідною господарюючому суб'єкту. Для досягнення такого результату в сфері охорони навколишнього природного середовиша законодавчо передбачено ведення обліку і соціально-економічної оцінки природних ресурсів; планування і фінансування заходів і програм з охорони навколишнього природного середовища; надання суб'єктам господарювання права експлуатації природних об'єктів на підставі ліцензій; установлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів на платній основі тощо. За видами економічної діяльності на Чернігівщині найбільше зареєстровано підприємств у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (34,8% від загальної кількості), у наданні комунальних, індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (16,8%), в операціях із нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям (13,1%), у промисловості (10,5%). Будівництвом у місті займається 7,4% підприємств, транспортом та зв'язком – 4,6%, охороною здоров'я та наданням соціальної допомоги – 2,8%, освітою – 2,5%. За 2011 рік Держуправлінням видано 242 дозвіл на спецводокористування; 315 дозволів – з метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 386 суб'єктам господарювання видано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів для подальшого стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій. Підприємством ВАТ «Чернігівське Хімволокно» забезпечено розробку та погодження з обласною Держекоінспекцією паспортів пилогазоочисного устаткування. Періодично пилогазоочисне обладнання не експлуатується, що пов’язано з зупинкою технологічного обладнання. Зменшення викидів протягом 2011 р. порівняно з 2010 роком пов’язано з обмеженням діяльності підприємства протягом року. На території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» працює установка з утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп потужністю 200 тис. шт./рік. Відходи, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, передаються іншим суб’єктам для утилізації чи видалення згідно договорів (розміщуються на міському полігоні твердих побутових відходів в Масанах). Виробничі відходи 4 класу небезпеки, побутові 191

відходи, утворені на підприємстві, тимчасово зберігаються на обладнаних місцях у відповідності до класу небезпеки та агрегатного стану. На КЕП «Чернігівська ТЕЦ» у 2011 р. виконані заходи, спрямовані на зменшення викидів забруднюючих речовин у повітря: очищення сопел рибозахисної споруди берегової насосної станції; поточні ремонти золоуловлювачів котлів; для запобігання пиління карт золовідвалу № 1 проводиться заливка їх водою. Підприємством проведено заходи по поліпшенню екологічного стану навколишнього середовища – контроль за станом дамб золошлаковідвалів станції та поверхні карт золовідвалів; гідрохімічний контроль ґрунтових вод золовідвалів станції; вивіз відходів виробництва на утилізацію. Проведена очистка та продувка свердловин золовідвалів для якісного контролю за ґрунтовими водами. На підприємстві розроблені та виконуються плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, план природоохоронних заходів на 2011 рік Розроблено техніко-економічне обґрунтування реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів та зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Для досягнення затверджених Державних нормативів гранично допустимих обсягів викидів підприємством розроблено план заходів, реалізація якого закінчиться в 2017 році, при цьому планується зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Також кошти природоохоронних фондів спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Протягом 2011 р. підприємствами, організаціями, установами Чернігівської області на охорону навколишнього природного середовища витрачено 251660,2 тис.грн., що на 24,9% більше, ніж у 2010 р.

192

11. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1 Тенденції розвитку сільського господарства Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва Чернігівщин за 2011 р., за попередніми розрахунками, порівняно з 2010 р. становив 127,2%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 134,4%, господарствах населення – 121,9%. Таблиця 11.1.1. Валовий збір сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств у 2011 році тисяч центнерів

Усі зернові культури

24814

Льон Цукрові Соняш буряки довгу ник на (фабрич нець зерно ні) (воло кно)

5446

1379

Картопля

Кормо ві Овочі корене плоди

17559

2038

4686

Кукурудза на силос і зелений корм

7957

Усього трав на сіно

бага Плоди одно та тоягоди річни річни х х 743

1501

143

За 2011р. загальний обсяг виробництва продукції рослинництва, порівняно з 2010 р., був більшим на 42,4%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 50,1%, у господарствах населення – на 36,2%. За попередніми даними, в області господарствами всіх категорій у 2011 р. одержані 2469,2 тис.т зерна (включаючи кукурудзу) у вазі після доробки (в 1,6 раза більше обсягу 2010 р.). З них сільськогосподарськими підприємствами вироблені 2309,8 тис.т (93,5% загального валового збору), господарствами населення – 159,4 тис.т (6,5%). У загальному виробництві зернових культур провідне місце належить кукурудзі – 66,4%, пшениці – 18,5%, ячменю – 4,2%. Насіння соняшника намолочено 1379 тис.ц, що у 2,2 раза більше, ніж торік. Цукрових буряків (фабричних) зібрано 5446 тис.ц (в 1,5 раза більше). Картоплі накопано 1755,9 тис.т (в 1,5 раза більше рівня 2010 р.). Виробництво овочів становило 203,7 тис.т (на 16,6% більше). Традиційно основними виробниками картоплі та овочів залишаються господарства населення. Їх частка становить, відповідно, 92,8% та 94,6%. Плодів та ягід зібрано 14,3 тис.т (на 8,2% менше, ніж у 2010 р.) У 2011 р. індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з 2010р. становив 101,7%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 104,1%, у господарствах населення – 100,2%. За попередніми даними, упродовж 2011 р. господарствами всіх категорій реалізовані на забій 62,1 тис.т худоби та птиці в живій вазі (98,3% рівня 2010 р.), вироблені 579,1 тис.т молока (99,7%) та 264,0 млн.шт. яєць (102,7%). 193

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 55,7%, молока – 66,0%, яєць – 85,6%. За розрахунками, на 1 січня 2012 р. в господарствах усіх категорій утримувалося 242,0 тис. голів великої рогатої худоби (99,7% рівня 1 січня 2011 р.), у т.ч. 137,9 тис. корів (98,1%), 214,4 тис. голів свиней (87,7%), 32,1 тис. овець та кіз (98,8%), 3691,0 тис. голів птиці всіх видів (103,6%). Чисельність худоби в сільгосппідприємствах Чернігівської області (на кінець 2011 року, голів) Велика рогата худоба в т. ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці Кози Коні

149682 57686 79357 44150 – 2172

У господарствах населення утримується 38,1% великої рогатої худоби (у т.ч. корів – 58,1%), 62,6% – свиней, 88,2% – овець та кіз, 85,1% – птиці від загальної чисельності в області. Динаміка валового збору сільськогосподарських культури та динаміка валового збору зернових у всіх категоріях господарств подана у додатку 6 таблиці 11.1.2, 11.1.3. Радіологічний контроль сільськогосподарської продукції, лісової сировини та продуктів харчування в системі агропромислового комплексу Протягом 2011 року проводився радіологічний контроль сільськогосподарської продукції, лісової сировини та продуктів харчування в системі агропромислового комплексу Чернігівської області. Його виконували: обласний державного проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», лабораторії мережі ветеринарної медицини, радіоекологи зони гарантованого добровільного відселення. Протягом 2011 року було проведено 107,4 тис. досліджень, в т. ч.:  лабораторіями мережі ветеринарної медицини – 100,7 тис. дослід.,  обласним центром «Облдержродючість» - 1,19 тис.,  радіологами зони гарантованого добровільного відселення – 5,5 тис. Протягом року забрудненість кормів, рослинницької і тваринницької продукції не перевищувала допустимих рівнів, за винятком окремих випадків забруднення трави пасовищ з Чернігівського району; молока з с. Неданчичі Ріпкинського району; картоплі з с. Сядрине Корюківського району, овочів з с.Правда Семенівського району, дарів лісу з Семенівського, Ріпкинського, Чернігівського, Сосницького районів. Показники забруднення радіоцезієм рослинницької продукції в останні роки стабілізувались. Найменш забрудненими є картопля, зерно, фрукти, з кормових культур – силос і коренеплоди. Найбільше забруднені зелена маса та сіно. 194

На території області рівень радіаційного фону становив 8-14 мкР/год. Динаміка рівня забруднення сільськогосподарської продукції радіонуклідами цезію надана в таблиці 10.13. Табл. 10.13. Динаміка рівня забруднення сільськогосподарської продукції радіонуклідами цезію по забруднених господарствах області Вид продукції Зерно Картопля Овочі Сіно Солома Силос Зелена маса пасовищ Молоко М'ясо

Середній рівень забруднення, Бк/кг, Бк/л 2004 р. 21 20 21 132 83 26

2005 р. 20 20 21 123 98 34

2006 р. <20 <20 21 113 85 34

2007 р. <20 20 20 115 67 31

2008 р. 22 21 21 138 69 29

2009 р. 21 20 29 152 47 23

2011 р. <20 <20 <20 197 35 <20

128

106

105

141

138

20 23

23 27

25 28

<20 <20

195

11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті. Площі сільськогосподарських угідь Чернігівської області:

Всього Рілля Сіножаті Пасовища Багаторічні насадження Перелоги

Одини ці виміру

Всього

Сільгосппідприємства

Приватни й сектор

тис.га -

2084,8 1381,9 317,8 290,6 24,5

894,0 778,4 61,1 44,6 1,3

984,6 567,7 175,6 168,1 16,6

Інші сільгосптоваровиробники 206,2 35,8 81,1 77,9 6,6

70,0

8,6

56,6

4,8

Аналіз даних статистичної звітності показує, що під урожай 2011 року в області було внесено 61,6 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, що склало 112% до попереднього року. Рівень удобрення 1 га збільшився з 71 кг на 1 га до 73 кг на 1 га. Продовжує викликати занепокоєння співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добрив. Якщо у 1986-1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2011 році це співвідношення дорівнює 1:0,18:0,21. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте такі ґрунти займають лише 10-15% орних земель. Крім того, недостатнє фосфорне і калійне живлення призводить до погіршення якості багатьох культур: у картоплі зменшується вміст крохмалю, у цукрових буряках – цукру. Через незбалансоване живлення рослини стають більш чутливим до пошкодження шкідниками, слабкіше протистоять екстремальним погодним умовам. Збільшується забур`яненість полів. Науково-обгрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986-1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: під пшеницю 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, цукрові 196

буряки – 400-450, льон-довгунець – 200-220, картоплю – 230-250 кг/га. Однак, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства. Удобрена площа мінеральними добривами склала 70% від загальної посівної площі, яка збільшилась порівняно із 2010 роком майже на 72 тис. га. Якщо в Бахмацькому, Бобровицькому, Варвинському, Куликівському, Срібнянському районах площа, удобрена мінеральними добривами, становить 81-90%, то в Городнянському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському та Щорському районах удобрена площа не перевищує 50% від загальної посівної площі. В середньому по області на 1 гектар посівної площі було внесено 73 кг поживи , з них азоту – 52 кг, фосфору – 10, калію – 11 кг. Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50% приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком в агротехнологіях. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив наведена на рис. 11.2.1. та в таблиці 11.2.1. Рис.11.2.1. Питома вага удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур 88 ,3 68,9 51 ,2

70,5

65,5 57 ,0

55,4

38,7 18 ,0

199 0

13,8 4,0

5 ,2

2 000

20 05

5,4

5,5

200 6

2 007

Мінеральні добрива

3 ,5

3,5

2,9

2 ,1

20 08

200 9

2010

2 011

Органічні добрива

Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили починаючи з 1993 року формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу. Табл. 11.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц 197

2001 908,3

2010 774,9

2011 846,7

166,5 132,5

548,4 409,5

615,7 443,7

фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

19,3 14,7 ... 224,3 24,7 18 15 2 1 ...

72,9 66,0 ... 507,3 65,5 71 53 9 9 ...

80,7 91,3 ... 596,6 70,5 73 52 10 11 ...

1608,5 37,4 4,1 1,8

697,6 22,7 2,9 0,9

704,1 17,8 2,1 0,8

Головним завданням землеробства, як основної галузі сільськогосподарського виробництва, є зростання його продуктивності на основі розширеного відтворення родючості грунтів та раціонального їх використання. Родючість грунту має також важливе природоохоронне значення, збільшуючи цінність земель сільськогосподарського призначення не тільки як об`єктів виробництва, але і як компонентів біосфери. 11.2.2 Використання пестицидів За даними Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, за останні роки обсяги використання засобів захисту рослин (ЗЗР) сільгосптоваровиробниками значно збільшились. Різке збільшення використання засобів захисту спостерігається починаючи з 2006 року, коли було застосовано 501,1 тонни ЗЗР до 1429,89 тонн ЗЗР у 2011 році. Навантаження на 1 га відповідно 695 г та 980 г. ЗЗР. Ситуація на полях, де вирощуються сільськогосподарські культури, значно погіршилась. Недотримання інвесторами сівозмін, поверхневий обробіток ґрунту призводить до збільшення використання пестицидів і агрохімікатів. Використання пестицидів у сільському господарстві за 2011 рік на території області відображено в табл.11.2.2.1: Табл. 11.2.2.1 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2007 2008 2009 2010 2011 579,786 805,838 827,292 1050,02 1429,89 833,6

1055,95

1100,7

0,695

0,763

0,751

198

1200,25 1458,34 0,874

0,98

У 2011 році хімічними засобами захисту рослин (1429,89 тонн) було оброблено більше 1450 тис. га Рис. 11.2.1.1 Динаміка застосування засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів по Чернігівській області (тис.т на тис.га) 1600

1429,89

1400

1200 1000

805,838

827,292

1050,02

800 600

579,786

400 200

0 2007

2008

2009

2010

2011

Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в 2011 році: БІОМЕ ТОД

ХІМІЧНИМ СПОСОБОМ Район

РАЗОМ

Всього

в тому числі шкідники

хвороби

бур`яни

десикант и

169,09 127,4 127,02 92,31 21,58 121,796 32,48 42,9 23,96 36,618 87,556 74,155 16,9 96,19 151,595 27,09 39,53 19,35 61,16 33,85 99,721 8,25

159,35 127,4 111,48 86,41 21,58 121,656 32,48 42,9 22,06 36,618 86,876 74,005 16,9 95,51 148,665 27,09 36,53 19,35 61,16 30,55 91,521 8,25

34,63 14,07 18,31 23,1 7,75 17,786 7,56 6,12 7,76 10,805 17,02 19,025 6,0 28,1 18,897 7,09 12,14 2,98 10,55 3,18 14,102 1,9

26,32 23,2 21,11 13,0 1,85 15 7,2 8,17 5,45 3,875 16,586 19,72 0,5 17,67 17,77 3,6 6,53 4,66 11,75 3,2 13,999 1,31

91,65 88,13 64,55 50,31 11,68 85,89 17,22 25,45 8,6 19,74 49,92 32,68 10,4 48,94 108,07 16,4 14,86 10,8 37,05 22,14 56,83 5,04

6,75 2,0 7,51 0,30 2,98 0,50 3,16 0,25 2,198 3,35 2,58 0,80 3,928 3,00 0,91 1,81 2,03 6,59 -

9,74 15,54 5,9 0,14 1,9 0,68 0,15 0,68 2,93 3 3,3 8,2 -

Всього

1510,501

1458,341

288,875

242,47

876,35

50,646

52,16

199

11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель Гідромеліорація складається з осушувальних і зрошувальних меліорацій, іноді вони доповнюють одна одну. Гідромеліорація суттєво змінює елементи водного балансу, особливо випаровування та річковий стік. У Чернігівській області налічується 300,3 тис. га меліорованих земель, в тому числі осушених 299,8 тис. га, зрошених 0,46 тис. га., що становить 14,5 % сільгоспугідь області. Площа осушених земель з двостороннім регулюванням водного режиму складає 240,9 тис. га, з горизонтальним дренажем – 167,4 тис. га, польдерів – 25,6 тис. га. За даними Деснянського басейнового управління водних ресурсів з метою забезпечення здійснення експлуатації загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем та окремих об’єктів їх інженерної інфраструктури відповідно до «Статуту експлуатаційної служби з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об’єктами, що перебувають у державній власності», функціонує експлуатаційна служба, в складі якої сім міжрайонних управлінь водного господарства та Чернігівська гідрогеолого-меліоративна експедиція. Технологічно-цілісна інженерна інфраструктура міжгосподарської мережі забезпечує своєчасне відведення паводкових і надлишкових вод та регулювання водного режиму, що в свою чергу дозволяє своєчасно проводити сільськогосподарські роботи та не допускати підтоплення прилеглих до меліоративних земель населених пунктів. Зрошуване землеробство – один з основних водоспоживачів. Тут спостерігаються і найбільші безповоротні втрати води. Крім ефективності ведення сільського господарства на меліорованих землях, спостерігається погіршення екологічного стану водного середовища. Це виявляється в таких факторах:  корінна перебудова гідрологічного режиму річок;  зменшення водності річок, їх обміління;  посилення ерозійних процесів;  загальне зниження рівня ґрунтових вод, висихання долин і заплав та припинення їх ролі як перехоплювачів пестицидів, органіки, забруднень та іншого теригенного матеріалу;  втрата болотами і заболоченими лісовими масивами акумулятивних і водорегулюючих властивостей;  різке погіршення якості вод;  зменшення корисної біопродуктивності;  зміни і збіднення поліської флори і фауни. Важливим фактором сучасного стану річок Чернігівської області, а також і можливого зникнення великої кількості малих річок є також і проведення меліоративних робіт. Вони проводяться по всій території області і наслідки їх видно в усіх регіонах. 200

11.2.4 Тенденції в тваринництві За 2011 рік, всіма категоріями господарств реалізовано худоби та птиці на забій 62,1 тис. тонн, що на 1,1 тис. тонн (2%) менше, ніж за 2010 рік. Вироблено молока 578,4 тис. тонн, що менше на 2,7 тис. тонн (0,5%), одержано яєць 264,0 млн. штук, що більше на 7,0 млн. штук (3%). Поголів’я ВРХ за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком зменшилось на 4,0 тис. гол. або 2%, корів зменшилось на 4,6 тис. гол. або 3%, поголів’я свиней зменшено на 38,0 тис. гол. або 16%. В сільгосппідприємствах:  вирощування м’яса худоби та птиці збільшено на 2,8 тис. тонн (9%).  реалізація м’яса зменшилась на 0,8 тис. тонн (3%). Виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах області збільшено на 2,2 тис. тонн (1%). В середньому по області продуктивність дійної череди збільшилась на 32 кг (1%) і склала 3823 кг. Поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком залишилось на рівні. Поголів’я корів у сільгосппідприємствах за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком зменшилось на 0,1 тис. гол. або 0,2%. Поголів’я свиней у сільгосппідприємствах за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком зменшилось на 31,2 тис. гол. або 28%. За 2011 рік по області у середньому на 100 корів отримано 78 телят, що на рівні 2010 року. Поросят на 100 основних свиноматок отримано у середньому 969 голів, що менше на 165 голову ніж за 2010 рік. Середньодобові прирости за 2011 рік ВРХ склали 497 г., що на 22 г. або 5% більше у порівнянні з минулим роком. Середньодобові прирости свиней склали 344 г., що на 36 г. або 12% більше у порівнянні з минулим роком. Господарства населення. За 2011 рік реалізовано худоби та птиці на забій 34,6 тис. тонн, що на 0,3 тис. тонн (1%) менше ніж за 2010 рік, вироблено молока 382,4 тис. тонн, що менше на 4,9 тис. тонн (1%), одержано яєць 226,0 млн. штук, що більше на 18,4 млн. штук (9%). Поголів’я ВРХ за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком зменшилось на 4,0 тис. гол. або 4%, корів зменшилось на 4,5 тис. гол. або 5%, свиней зменшено на 6,8 тис. гол. або 5%, поголів’я птиці збільшилось на 91,8 тис. гол. або 3%. Інформація щодо розвитку тваринництва в області надана в додатку 6 (таблицях 11.2.4.1-11.2.4.3).

201

11.3 Органічне сільське господарство Складна ситуація з органічними добривами на території Чернігівськї області, рівень їх застосування в 2011 році склав 0,8 т/га. Удобрено органікою лише 17,8 тис. га, що становить 2,1% від загальної посівної площі. Науковими дослідженнями встановлено, що для бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах області необхідно вносити на 1 га по 8-10 тонн органічних добрив. Проте таку кількість органіки сьогодні вносять лише біля 3% господарств. Табл. 11.3.1 Унесення в ґрунт органічних добрив (на 1 га посівної площі) 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Органічні добрива, т

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,1

0,9

0,8

Табл. 11.3.2 Унесення органічних добрив під сільськогосподарські культури (на 1 га посівної площі, т) 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Унесено під усі посіви у тому числі: Зернові культури (без кукурудзи) з них під: пшеницю озиму та яру кукурудзу на зерно Технічні культури з них під: цукрові буряки (фабричні) льондовгунець соняшник

1,7

1,8

1,4

1,5

1,4

1,1

0,9

0,8

0,5

0,7

0,6

0,7

0,5

0,4

0,3

0,4 1,0

1,5

1,0

0,9

0,8

0,4

0,5

0,2

1,0

0,8

0,7

1,0

0,7

1,1

0,5

4,9

2,6

3,4

2,9

2,6

1,1

0,7

0,3

12,2

7,0

9,7

9,2

7,7

4,5

2,6

1,3

0,4

1,1

0,1

–

0,3

–

0,3

1,4

0,4

0,2

1,2

0,8

0,3

1,0

0,7

9,8

202

Картоплю

56,0

43,0

37,6

41,0

24,3

20,2

18,9

14,7

13,8

7,3

Овочі

14,3

7,6

6,8

11,4

7,4

8,8

6,6

3,4

0,9

3,9

2,7

3,0

2,8

3,0

2,6

3,2

3,6

3,4

3,2

11,5

9,6

10,6

8,5

11,3

10,1

10,8

11,2

10,9

10,2

0,8

Кормові культури з них під: кукурудзу на силос і зелений корм

В цілому по області в 2011 році мінеральних добрив не застосовували 166 господарств (31%), ще 43 господарства (8%) внесли поживи менше 10 кг/га. Найбільше господарств, які не вносили мінеральних добрив в Козелецькому районі – 21, Городнянському – 20, Семенівському та Чернігівському – по 19 господарств Складна ситуація з виробництвом і застосуванням органічних добрив. Загалом рівень внесення їх в 2011 році дорівнює 0,8 т/га. Удобрено органікою лише 17,8 тис. га, що становить 2% від загальної посівної площі. У Борзнянському, Варвинському, Ніжинському та Прилуцькому районах органіки вносять по 0,1-0,3 т/га. Зовсім її не вносили в 2011 році 383 господарств (72%), ще 35 господарство (7%) внесли менше 1 т/га.

Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.

203

12. ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 12.1 Структура виробництва та використання енергії До підприємств по виробництву та розподіленню електроенергії, газоподібного палива, тепла, води відносяться KЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ фірми «ТехНовА», ВАТ енерпостачальна компания «Чернігівобленерго», КП електричних мереж зовнішнього освітлення «Облсвітло», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», ВАТ «Облтеплокомуненерго», ТОВ «Ніжинтепломережі», КП «Бахмачтепломережі», Варвинська філія ВАТ «ВОЛОДАР», КП «Прилукитепло-водопостачання». Потужність електростанцій і виробництво електроенергії в регіональному розрізі в 2011 р. Потужність електростанцій, тис.кВт Чернігівська область

246,5

Виробництво електроенергії, млн.кВт.год 1127,8

На цей час в електроенергетичній галузі експлуатується близько 36,577 тис. км повітряних та кабельних ліній електропередач всіх класів напруги. Магістральні електричні мережі напругою 330 кВ налічують 3 підстанції загальною потужністю 920 МВА та 377 км повітряних ліній електропередач, з них 330 кВ - 366 км, 110 кВ – 11 км. Електричні мережі, які знаходяться на балансі ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», налічують 36,2 тис. км повітряних і кабельних ліній напругою 0,4-110 кВ і 8595 одиниць трансформаторних підстанцій напругою 10-110 кВ, загальною потужністю 3020,4 МВА. Споживання електроенергії промисловими підприємствами за напрямками використання в регіональному розрізі1 (млн.кВт·год ) Спожито електроенергії промисловими підприємствами на на рушійну на освітлення виробничих приміщень; технологічні силу на власні потреби електростанцій; потреби втрати в заводських мережах, трансформаторних підстанціях і перетворювачах Чернігівська область

41,2

435,2

172,1

_________ 1 інформація сформована за даними великих, середніх та вагомих за обсягами реалізованої промислової продукції малих підприємств.

У 2011 році підприємствами та організаціями області було використано 1462,0 тис.т паливно-енергетичних ресурсів (у перерахунку 204

на умовне паливо), що на 3,5% менше, ніж у 2010р. У структурі використання паливно-енергетичних ресурсів вагому частку (68,0%) формувало котельно-пічне паливо, 19,1%-електроенергія, 12,9%-теплова енергія. На виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби було використано котельно-пічного палива 993,6 тис.т умов, палива, що на 0,8% більше, ніж рік тому, теплоенергії - 1100,8 тис.Гкал (на 22,7% менше), електроенергії - 858,7 млн кВттод (на 2,1% менше). Із загального обсягу використаного палива на виробництво окремих видів продукції, робіт і послуг було витрачено 54,7% газу природного, 41,0% вугілля кам'яного, 1,4% інших видів нафтопродуктів та інших горючих і відхідних газів, 0,9% інших видів твердого палива, 0,8% дров для опалення, по 0,4% торфу неагломерованого паливного та мазутів топкових важків, 0,3% брикетів, окатишів із вугілля кам'яного та бурого (лігніту). Найбільшими споживачами паливно-енергетичних ресурсів залишаються підприємства промисловості. Ними було використано 86,4% котельно-пічного палива, 48,8% теплоенергії та 60,2% електроенергії. У сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві використано 3,2% котельно-пічного палива, 4,1% теплоенергії, 9,9% електроенергії; на охорону здоров'я та надання соціальної допомоги, відповідно, 1,1%, 9,4%, 2,8%. В цілому, упродовж 2011 року в усіх сферах суспільного виробництва та бюджетними установами області впроваджені енергозберігаючі заходи, які забезпечать щорічну економію 23,7 тис. тонн умовного палива на загальну суму 51,2 млн гривень. Табл. 12.1.1 Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів 2001

2010

2011

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

1418,1

1515,6

1462,0

105,9

102,1

Споживання електроенергії млн. кВт.г

944,6

876,9

858,7

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п.

828,2

91,3 985,7

89,4 993,6

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

118,2

119,1

Таблиця. 12.1.2

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

Всього по області млн. т умовного палива Вугілля кам’яне/ область, у % 205

2001 р.

2010 р.

2011 р1.

1,9 5,6

2,1 17,2

2,0 20,2

Газ природний, млрд. м³/область, у % Бензин моторний/область, у % Газойлі (паливо дизельне)/область, у % Мазути топкові важкі / область, у % _________________

59,2 7,5 8,1 0,5

55,0 6,4 6,4 0,1

57,3 2,2 6,2 0,2

У цій таблиці дані наведено без урахуванням реалізації населенню бензину моторного та газойлів (палива дизельного).

З загальної кількості викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами за видами економічної діяльності у 2011 році 11 підприємств по виробництву та розподіленню електроенергії, газоподібного палива, тепла, води здійснили викидів в повітря 23003,117 т. Це склало 117,8 відсотків до викидів попереднього року. В середньому одним підприємством було викинуто 2091,192 т забруднень. Збільшення викидів в цілому по області відбувається за рахунок збільшення викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ». В 2011 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 20,925 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 3462,154 тонн (19,8%) більше минулорічного показника. Аналіз ситуацій щодо електрозабезпечення споживачів області свідчив про те, що відключення в розподільчих мережах виникають в основному в результаті пошкоджень повітряних ліній електромереж внаслідок падіння дерев та гілок на проводи, налипання мокрого снігу, поривів вітру особливо під час несприятливих погодних умов. 12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження Із загального обсягу використаного вугілля в області в 2011 році – 570505,5 тонн використано КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», або 94%. На протязі останніх 5 років зберігається тенденція зростання обсягів використаного підприємством твердого палива, а отже відбулось зростання обсягів викидів. Викиди КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» в атмосферне повітря складають біля 30% від викидів стаціонарних джерел Чернігівської області та біля 90% від викидів по місту Чернігову. Вид палива, що використовується на протязі року, впливає на загальний об’єм викидів області. Речовинами, які вносять вагомий кількісний вклад у сумарні викиди забруднюючих речовин підприємства та негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є: зола, сполуки азоту, сполуки сірки та оксид вуглецю.

206

Табл. 12.2.1 Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

Усього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, т умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, т умовного палива

2001

2010

1928215

2122643,9

(т) 20111 1980825, 6

169877 992710 238061

485004,0 1014352,7 205332,0

570505,5 987079,8 204875,5

19480

9392,0

9904,6

1122 11,0 96503,8 – – 287,8 44,3 108156,5 6806,1 – 7159,8 11138

260,0 – 91267,6 111,9 – 29,6 – 93679,4 2282,2 – 2660,7 11196,4

163,7 ...2 29339,5 104,7 ...2 30,6 – 84480,3 2849,7 – 2580,1 11526,8

– 4953 13,1 – 2023,3

– 6489,0 25,4 – –

– 8683,8 13,0 – –

–

504

6418,1

...2

_____________________________ 1

У цій таблиці дані наведено без урахуванням реалізації населенню бензину моторного та газойлів (палива дизельного).. 2 Інформація конфіденційна відповідно до Закону України "Про державну статистику".

Підприємствами та організаціями області (ураховуючи обсяги реалізації населенню) використано 2088,1 тис.т умов, палива енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти, що на 34,5 тис.т, або на 1,6% менше, ніж рік тому. У структурі використаного палива в області більшу частку (54,4%) визначав газ природний, 19,2% - вугілля кам'яне, 7,5% - нафта сира, 7,0%газойлі (паливо дизельне) (за 2010р, відповідно, 55,0%, 17,2%, 9,2%, 6,4%).

207

Таблиця 12.2.2 Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2011 році

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна у тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрачено т умовного палива

Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне, природний, моторний,1 дизельне),1 3 т тис.м т т

1980825,6

570505,5

987079,8

29339,5

84480,3

179086,6 1641777,4 287094,8 111825,1

102,7 552661,8 13,3 6107,3

21949,0 906918,4 95261,6 73705,4

11913,7 7539,1 1821,2 4202,7

57768,4 8081,5 2401,0 4569,0

4487,0

69,5

3427,5

79,0

172,3

…2

78982,8

2130,8

53048,1

3276,6

3165,9

1242857,6 19772,0

…2 4,2

737951,4 3731,3

1515,2 1117,8

1111,5 2903,8

23582,9

167,3

7343,7

1816,7

3613,2

30526,7

217,4

11972,4

1311,3

8833,9

24878,6 32908,9 10595,3

433,2 10598,9 3683,8

9899,0 12762,9 4901,5

1075,6 1809,2 653,2

2133,9 357,1 268,7

12906,0 4791,2

2629,5 6,7

6385,2 1216,4

1446,5 656,4

132,8 387,0

______________________ 1

208

У розподілі за напрямами споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти майже половину (49,4%), або 1032,4 тис. т умов, палива становили витрати на перетворення в інші види палива та енергії. Серед палива, яке використовувалося для перетворення, найбільш вагому частку займали газ природний (44,5%) та вугілля кам'яне (38,2%). Частка палива, використана на кінцеве споживання (з урахуванням реалізації населенню), становила 45,1%), або 941,3 тис.т умов, палива, що на 0,1%> менше, ніж рік тому. Для неенергетичних цілей було використано 16,5 тис.т умов, палива (0,8% від загального обсягу спожитого палива), що на 24,5% більше, ніж рік тому. Утрати палива при транспортуванні, розподілі та зберіганні становили 44,4 тис.т умов, палива, або 2,1%) загального обсягу використання. Основними споживачами палива в області були промислові та сільськогосподарські підприємства (79,4%) та 9,7% від загального обсягу споживання). Промисловими підприємствами використано 1119,3 тис.т палива в умовному вимірі, з нього 64,6% - на виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Підприємствами сільського господарства, мисливства та лісового господарства спожито 136,6 тис.т умов, палива, з нього на рослинництво припадало 68,1%, на лісове господарство та пов'язані з ним послуги - 9,0%о, тваринництво - 4,5%. У структурі споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за 2011р. промислові підприємства були основними споживачами нафти (99,9% усього обсягу), торфу (98,9%), вугілля кам'яного (96,9%), природного газу (85,3%). Сільськогосподарські підприємства залишаються основними споживачами газойлів, масел мастильних та бензину моторного (68,4%, 56,2% і 40,6%). Найбільшими споживачами енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти в області залишаються підприємства та організації м.Чернігова (65,8% від. загального використання), Варвинського району (13,7%), м.Ніжина (2,9%) та м.Прилук (2,3%). Найменшими Куликівського, Ніжинського, Сосницького, Срібнянського (по 0,3% в кожному) та Талалаївського районів (0,2%). 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як і в попередні роки, мають підприємства електроенергетики, транспортування газу трубопроводами, добування природного газу, на які припадає майже 29 % загальних викидів забруднюючих речовин, або 57 % викидів від стаціонарних джерел забруднення. Основними забруднювачами атмосферного повітря в Чернігівській області за 2011 рік є: Гнідинцівський газопереробний завод, Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, Мринське виробниче управління підземного зберігання газу. 209

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «Фірми ТехНова», викиди в атмосферне повітря якої складають біля 20,9 тис тонн в 2011 р. (в 2010 р. – 17,5 тис. тонн), або біля 90% від викидів по місту Чернігову. Цьому, в першу чергу, сприяє збільшення обсягів використання твердого палива замість природного газу. Основними джерелами викидів в атмосферне повітря на підприємстві є чотири котли БКЗ–210-140 ПТ, які працюють на твердому паливі з підсвіченням природним газом, а також газомазутовий котел ТГМ-84Б, який працює на газу. Речовинами, які вносять вагомий кількісний вклад у сумарні викиди забруднюючих речовин підприємства та негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є зола, сполуки азоту, сполуки сірки та оксид вуглецю. Одним з напрямків вирішення зазначених екологічних проблем є обмеження діяльності підприємства виключно потребами міста Чернігова. Одним з можливих напрямків вирішення проблеми накопичення золи є впровадження в будівельній галузі області технологій з використанням її як сировини, зокрема при виробництві шлакоблоків та будівництві автодоріг. Табл. 12.3.1 Обсяги утворення та накопичення золи на золовідвалах КЕП Чернігівська ТЕЦ Обсяги утворення золи, тис. т

2006

2007

2008

ІV кв-л 2009

ІV кв-л 2010

2011

82,51

77,36

92,63

24,7

25,84

113,9

Золовідвали КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «Фірми ТехНова» 210

12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Серед відновлювальних джерел енергії в області споживаються дрова та відходи деревообробки, енергія малих рік (Седнівська мала ГЕС ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»). Седнівська ГЕС, після проведеної розконсервації та ретельного обстеження, дала перший струм у жовтні 1999 року. На сьогодні понад 558 тис. кВт.годин додатково спрямовує щороку до енергетичної системи Чернігівщини. Електростанція є не тільки економічною одиницею, її діяльність позитивно вплинула на екологічний стан річки, підняття рівня води на 2,5 метри оновило водний потік. Зважаючи на підвищення цін на енергоносії, область постійно йде шляхом зниження у паливному балансі частки природного газу. Зокрема, по ряду населених пунктів у 2011 році впроваджено проекти з переведення котелень бюджетної сфери на опалення твердим паливом. Загалом за минулий рік проведено роботи з реконструкції 20 котелень бюджетної сфери. ПАТ «Облтеплокомуненерго» за власні кошти проведено реконструкцію 4 котелень у м.Чернігів, де встановлено утилізатори тепла вихідних газів. У м. Семенівка завершено роботи з реконструкції котельні, де встановлено сучасні твердопаливні котли загальною потужністю 600 кВт, які будуть працювати на торфобрикеті. Крім того, у даному населеному пункті, за власні кошти ПАТ «Облтеплокомуненерго», побудовано сучасну автоматизовану твердопаливну котельню потужністю 500 кВт, яка працює на пілетах. З метою скорочення споживання природного газу продовжувалася реалізація проекту «Упровадження системи збирання та утилізація біогазу на полігоні ТПВ у м. Чернігів», яким передбачаетъся будівництво та введення в експлуатацію енергетичного комплексу на базі 4-х газотурбінних установок з використанням біогазу сміттєзвалища в якості палива.ВАТ «Облтеплокомуненерго» заплановано реалізацію проекту «Збір та утилізація звалищного газу на Чернігівському полігоні ТПВ». Перший бюджетний період Кіотського протоколу триває 5 років: з 2008 р. по 2012 р. Очікується отримати від продажу запланованих одиниць скорочення викидів парникових газів СО2 близько 3 млн. євро, які будуть спрямовуватись виключно на цілі модернізації системи тепло забезпечення населених пунктів області. Водночас, разом з скороченням викидів парникових газів, відбудеться і значна економія природного газу та електроенергії в обсязі 2,5 млн. грн. щорічно.

211

13. ТРАНСПОРТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 13.1 Транспортна мережа Чернігівської області Територією Чернігівської області проходять 10 автодоріг державного значення. Дорогами Чернігівщини здійснюються міждержавні перевезення через 5 пунктів пропуску з Росією та Білоруссю. З дорогами на території області співпадають 10 туристичних маршрутів. Протяжність мережі автодоріг загального користування на 1 січня 2011 р. становила 7717,1 км, що складає 4,6% протяжності автодоріг України, у тому числі з твердим покриттям – 7221,9 км (93,6% загальної протяжності), решта – 495,2 км (6,4%) грунтові дороги. Дороги державного значення складають 16,4% (1186,5 км) протяжності автомобільних доріг із твердим покриттям. Щільність автодоріг із твердим покриттям в області – 226,4 км на 1000 кв.км території. У середньому в Україні цей показник становить 274,7 км автодоріг на 1000 кв.км. Серед районів області найбільша щільність автомобільних доріг із твердим покриттям у Талалаївському (299,4 км) та Варвинському (284,6 км) районах. Станом на 1 січня 2011 р. на автодорогах загального користування області налічувалося 502 штучні споруди (мости і шляхопроводи) загальною протяжністю 16801 погонний метр. Кількість об’єктів дорожнього сервісу в порівнянні з попереднім роком не змінилася. На дорогах області станом на 1 січня 2011р. налічувалося 1191 автобусна зупинка, 1074 автопавільйони, 150 місць для стоянки і відпочинку учасників дорожнього руху, 115 туалетів, 65 пунктів харчування (ресторанів, їдалень тощо), 57 автозаправних станцій, 27 придорожніх криниць та джерел питної води, 10 пунктів технічного обслуговування та 7 готелів, мотелів, кемпінгів. В області налічується 2821 суб`єкт господарської діяльності, на балансі яких знаходиться 123209 одиниць автотранспорту (з індивідуальними власниками). Структура загальної кількості автомобільного парку: Легкові автомобілі Вантажні автомобілі бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні вантажні автомобілі Автобуси Інші транспортні засоби

86054 од. 9679 од. 9475 од. 1313 од. 9219 од. 3431 од. 4038 од.

69,8% 7,8% 7,69% 1,06% 7,5% 2,78% 3,28%

За формами власності автотранспортні розподілилися: у власності юридичних осіб - 26,05% 212

підприємства

у власності фізичних осіб - 73,95% Всі автотранспортні підприємства, що були підпорядковані Міністерству транспорту України, приватизовані. Територіально найбільша кількість автотранспортних засобів зосереджена в містах: Чернігові, Ніжині, Прилуках. За видами економічної діяльності значна частка транспорту задіяна в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (47%), транспорті (12,1%), обробній промисловості (9,5%), будівництві (8,6%). Автобусним сполученням забезпечено 1442 населених пунктів області або 96,5% від їх загальної кількості. Для організації пасажирських перевезень функціонує 50 автостанції і 617 автобусні маршрути, протяжність яких становить 32102 км, в т.ч. 102 - міських, 296 - приміських, 219 - міжміських. За 9 місяців 2011 р. підприємства автомобільного транспорту області, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особамипідприємцями на власному автотранспорті, доставили замовникам 1,7 млн.т вантажів, що на 7,4% більше рівня відповідного періоду 2010 р. Вантажооборот виконано в обсязі 828,1 млн.ткм, який зріс на 13,1%. Найпотужнішими перевізниками були транспортники обласного центра: ПАТ «АТП–17462», ВАТ «АТП–17454», ТОВ «Центр-Євро-Транс Плюс», ПП «Укрінтерсофт», ТОВ «ОЗЗІ». На ринку транспортних послуг активно функціонують приватні перевізники. Вони виконують автомобільні вантажоперевезення в Україні та за її межами. На 1 жовтня 2011 р. в області налічувалося 1146 фізичних осіб-підприємців, у власності яких знаходилася 2001 вантажівка. Частка перевезених вантажів та вантажообороту, виконаних приватними підприємцями області, становила, відповідно, 75,6 та 86,2% загального обсягу. Залізничний транспорт Загальна довжина залізничних колій в області складає 893 км, 20 із 22 районів області мають вихід на залізничні магістралі. Потреби господарського комплексу і населення обслуговує Південно-Західна (Київська дирекція залізничних перевезень, Конотопська дирекція залізничних перевезень) та Південна (Полтавське відділення) залізниці, 6 дистанцій колії, 53 залізничні станції, 2 локомотивних депо (м.м.Щорс, Чернігів), 1 вагонне депо (м.Бахмач) та низка інших підприємств. 213

Через Чернігівську область проходить Крітський міжнародний коридор N9, що поєднує Україну, Республіку Білорусь, Російську Федерацію, Скандинавію, Польщу і Західну Європу. Місто Чернігів має пряме пасажирське сполучення як на внутрішніх залізничних магістралях України з містами: Сімферополь, Львів та ін., так і за її кордонами з м. Москва, м. Мінськ, м. Гомель. Річковий транспорт ВАТ «Чернігівський річковий порт» розташований на р. Десна і є основним перевізником навалювальних і генеральних вантажів. З 1996 р. порт здійснює вантажоперевезення по р. Дунай своїм буксирним і несамохідним флотом у порти Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії. Пропускна здатність порту в період навігації – 25 тис.тонн за добу. Наявні потужності: - 8 механізованих причалів загальною довжиною 808 м. До вантажних причалів ведуть залізничні колії, є контейнерний майданчик. - Портові крани «ГАНЦ» в/п 5 тн - 3 од., в/п 10 тн. - 3 од.; - Плавкрани: в/п 5 тн - 3 од.; в/п 16 тн - 1 од.; - Роторний навантажувач для перевантаження піску на автотранспорт продуктивністю 250 т/годин. - 1 од.; - Екскаватори - 2 од., навантажувачі, бульдозери та інша техніка; - Несамохідні судна вантажопідйомністю 1130 тн - 14 од.; - Буксирні теплоходи пр.Р-33Б потужністю 600 к. с. - 4 од.; - Суховантажні теплоходи в/п 600 тн - 2 од.; - Буксирні теплоходи пр. Р-96 потужністю 150 к. с. - 3 од.; - Буксирні теплоходи пр.570 потужністю 300 к. с. - 11 од.; - Буксирні теплоходи пр.730 потужністю 300 к. с. - 3 од.; - Несамохідні судна загальної вантажопідйомністю 33894 тн. - 30 од.

214

13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень За своєю структурою автомобільний розподіляється наступним чином (кількість, шт.): Вантажні автомобілі бортові 8702

Самоскиди 5231

Сідлові тягачі 1955

транспорт

Спеціальні автомобілі 8867

області

Автобуси 3904 Інші транспортні засоби 3147

Легкові автомобілі 115581

Вантажний транспорт області за 2011 р. доставив замовникам 2440,6 тис.т вантажів, що на 3,1% більше рівня 2010 р. Вантажооборот зріс на 0,3% і становив 1076,1 млн.ткм. Упродовж 2011р. підприємства автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) перевезли 2379,3 тис.т вантажів, що на 5,6% більше, ніж у 2010 р. Вантажооборот виконано в обсязі 1075,5 млн.ткм, який зріс на 6,2%. Річковим транспортом у 2011 р. здійснювалися перевезення вантажів тільки у внутрішньому сполученні. Обсяги вантажних перевезень річкового транспорту становили 52,9% рівня 2010 р., вантажообороту – 1,1%. Послугами пасажирського транспорту області скористалися 104,9 млн. пасажирів, що становить 83,9% рівня 2010 р. Пасажирооборот виконано в обсязі 907,7 млн.пас.км (88,3%). Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 70,2 млн. пасажирів (81,7% до 2010 р.). Обсяг пасажирських перевезень, виконаний тролейбусним транспортом, скоротився на 11,5%. Послугами річкового транспорту скористалися на 20,5% пасажирів більше, ніж за 2010 р., пасажирооборот скоротився на 6,5%. Динаміка обсягів транспортних перевезень наведена в додатку 7 таблиця 13.1.1.

215

13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів За рік кількість транспортних засобів зросла на 0,8%. Найбільшу частку (78,4%) у загальній кількості рухомого складу становили легкові автомобілі, 16,8% – вантажні, 2,7% – пасажирські автобуси, 2,1% – інші транспортні засоби. Значна кількість автотранспортних засобів (51,6 тис., або 35,0%) зосереджена в обласному центрі. Серед районів області найбільше автотранспорту в Козелецькому (4,3%), Бахмацькому (3,9%) та Ічнянському (3,5%), найменше – у Срібнянському (1,0%). У нашій області налічується 3044 автогосподарства, в яких знаходяться 23,1 тис. автомобілів. Більшість із них – вантажні – 61,9%. Наявний рухомий склад у транспортних підприємствах поновлюється дуже повільно. Майже три чверті всіх автомобілів працюють понад 10 років і лише 7,3% – до 3 років. Близько половини автогосподарств експлуатують від 2 до 9 автомобілів, майже третина – 1 автомобіль, кожне п’яте – від 10 до 49, лише 1,2% – від 50 до 99 та 0,4% – 100 й більше. У власності фізичних осіб знаходиться 124,3 тис. одиниць рухомого складу, що на 1,8% більше, ніж рік тому. Понад 88% загальної кількості автотранспорту фізичних осіб – це легкові автомобілі. Близько 30% усіх автомобілів перебуває в експлуатації до 5 років. Майже три чверті всіх автомобілів працюють на бензині, 14,2% – на стисненому природному газі та бензині, 9,7% – на дизпаливі, 2,0% – на зрідженому нафтовому газі. Детальна інформація щодо середнього віку дорожніх механічних транспортних засобів наведена в додатку 7 таблиця 13.1.2. За конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо в Чернігівській області обліковується найбільше транспортних засобів, що більше використовують тільки бензин. 13.2 Вплив транспорту на довкілля Протягом 2011 року транспортні засоби продовжували справляти негативний вплив на навколишнє природнє середовище. Обсяги викидів від пересувних джерел у 2011 році склали 48,5 тис. тонн, що на 0,8 тонн менше минулорічного показника. Аналіз динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря дає змогу констатувати, що найбільше викидів здійснюють вантажні автомобілі (див. табл. 13.2.1).

216

Таблиця 13.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис. т

Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

2001 2010 2011

... 7,7 8,2

... 1,9 1,9

Пасажирські легкові автомобілі ... 3,0 3,2

Спеціальні легкові автомобілі ... 0,6 0,6

Спеціальні нелегкові автомобілі ... 1,9 1,8

Рис. 13.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел , тис. тонн 53,712 54

52,482 50,892

49,3

48,5

45,496

44 42 40 2006

2007

2008

2009

2010

Табл. 13.2.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива

Роки

2001 2010 2011

Обсяги викидів, тис.т. ... 49,3 48,5

У тому числі від використання зрідженого газойлів та бензину (дизельного стисненого палива) газу ... 34,8 32,7

... 8,4 9,2

... 6,1 6,6

2011

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % ... 70,6 67,4

13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля За останні роки намітилась тенденція до певного оновлення автомобільного парку, як на підприємствах, так і в приватному секторі. Нові європейські стандарти більш жорстко регламентують вміст 217

забруднюючих речовин у вихлопних газах, що не може позитивно не вплинути на загальну ситуацію у сфері охорони атмосферного повітря. У Чернігівській області за допомогою Українського союзу промисловців і підприємців Українська компанія «Технопарк» здійснює підготовку до реалізації інфраструктурного проекту будівництва заводів з виробництва біогазу та дизельного палива. Сировина – відходи пиломатеріалів, кукурудзи, зернових культур. Потужність заводів 35 тис. тонн біопалива на рік. Такий обсяг виробництва міг би майже повністю забезпечити пальним усі райони Чернігівської області.

218

14. Збалансоване виробництво та споживання 14.1 Тенденції та характеристика споживання За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, середньостатистична сім’я області в I кварталі 2011 р. витрачала 3138 грн. за місяць. Кожний житель щомісячно витрачав у середньому 1341 грн. Більше половини коштів (59,3%) населення спрямовувало на харчування, більше чверті (25,8%) – на непродовольчі товари та послуги. Найбільше коштів витрачалося, як завжди, на оплату житла, комунальних продуктів та послуг – 275,4 грн. (8,8% сукупних витрат). Значна сума щомісячно направлялась на купівлю одягу та взуття – 110,6 грн. (3,5% сімейного бюджету). На купівлю товарів та отримання послуг з охорони здоров’я – 86 грн. (2,7%), на зв'язок – 61 грн. (1,9%). Витрати на купівлю предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла становили 58 грн. (1,9%). На відпочинок і культуру в цей період населення витрачало 40 грн. за місяць (1,3% сімейного бюджету). На неспоживчі витрати (допомогу родичам та іншим особам, купівлю акцій, нерухомості, витрати на будівництво, капітальний ремонт житла, вклади до банків тощо) домогосподарства спрямовували 12,3% усіх ресурсів. Індекс споживчих цін (інфляції) у серпні 2011р. в області становив 99,9%, в Україні – 99,6%; з початку року в області – 105,1%, в Україні – 104,1%. Серед регіонів найвищий показник інфляції в серпні (100,5%) зафіксовано в Запорізькій, найнижчий (98,9%) – у Миколаївській області. На споживчому ринку області в серпні 2011р. ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,6%. Найбільше (на 27,6%) подешевшали овочі, у т.ч. помідори – на 48,7%, цибуля – на 38,6%, картопля – на 38,2%, морква – на 33,3%, капуста – на 21,8%. Крім того, стали дешевше фрукти (на 7,7%) та продукти переробки зернових (на 2,1%). Водночас на 1,9–4,5% подорожчали масло вершкове, сири, хліб, безалкогольні напої, м'ясо та м'ясопродукти, тваринні жири, олія. Зростання цін на алкогольні напої та тютюнові вироби на 1,0% пов’язане з подорожчанням алкогольних напоїв на 1,7%. Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,9% відбулося за рахунок подорожчання амбулаторних послуг (на 5,1%), фармацевтичної продукції, медичних товарів та обладнання (на 0,7%). Ціни на транспорт у цілому знизилися на 0,1%, що в основному зумовлене здешевленням палива та мастил на 0,3%.

219

Індекси споживчих цін в області (відсотків) Серпень 2011р. до липня 2011р. Індекс споживчих цін 99,9 Продукти харчування та безалкогольні напої 99,4 Продукти харчування 99,3 Хліб і хлібопродукти 100,8 Рис 99,9 Хліб 102,2 Макаронні вироби 100,2 М’ясо та м’ясопродукти 102,4 Сир і м'який сир (творог) 103,2 Масло 101,9 Олія 104,5 Фрукти 92,3 Овочі 72,4 Цукор 100,7 Безалкогольні напої 102,2 Охорона здоров’я Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання Амбулаторні послуги

до грудня 2010р. 105,1 104,1 103,9 111,4 103,0 111,1 110,1 106,9 95,7 95,8 110,4 107,7 66,6 113,2 110,7

101,9

106,1

100,7 105,1

104,5 106,5

14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки На території області розроблено Середньострокову Програму соціально-економічного розвитку Чернігівської області на 2011-2015 роки «Чернігівщина-2015. Спільний шлях до добробуту. Органами виконавчої влади проведено аналіз ефективності виконання підприємствами заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними з них визнано наступні: На КЕП «Чернігівська ТЕЦ» виконано капітальний ремонт котла №1 з очисткою від золи та шлаку газоходів та системи золовидалення; ремонт обмурівки та ізоляції газоходів і золоуловлювачів; проводились поточні ремонти золоуловлювачів котлів №№1-4 згідно затверджених графіків основного обладнання. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 23,2 тис. грн. 14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Чернігівській області В 2011 р. сектором державної екологічної експертизи розглянуто та надано позитивний висновок щодо робочого проекту «Заміна морально та 220

фізично застарілого обладнання ГОУ-6 та ГОУ-7 на термічну установку очищення відпрацьованого повітря (ТУОВП) з рекуперацією тепла, 24000нм3/годину». Проектом передбачено демонтаж установок ГОУ-6 та ГОУ-7, які знаходяться в існуючому головному корпусі. Для знешкодження викидів, які утворюються при виробництві шпалер на існуючих ШДМ №6 та №7, взамін демонтованих ГОУ передбачається встановлення установки термічного знешкодження (ГОУ-10) фірми DURR, до складу якої входять: - центральний апарат - для термічного знешкодження газоподібних забруднюючих речовин; - система рекуперації тепла термального масла - для підтримання температури масла, яке циркулює в системі калориферів сушильних шаф ШДМ №6 і №7, для підвищення температури відпрацьованого повітря, для підігріву теплоносія; - піковий котел-нагрівач термомасла – резервне устаткування в разі недостатньої потужності апарату рекуперації тепла термального масла; - система повітропроводів і нагнітання повітря; - електричний розподільчий пристрій. Ефективність утилізації забруднюючих речовин в разі застосування запропонованої термічної установки, досягатиме по різним речовинам від 15% до 99,9%. 14.4 Ефективність використання природних ресурсів Природні ресурси – це найважливіші компоненти навколишнього природного середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб людини. На Чернігівщині загальнодержавне значення мають запаси високоякісних скляних пісків (Ріпкинський район) та нафти. Нафтогазоконденсатні родовища засереджені в Ічнянському, Прилуцькому, Варвинському, Талалаївському районах і входять до Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області. Велике промислове значення мають родовища крейди у НовгородСіверському районі та цегельної сировини по всій території області. Налічується близько 15 родовищ глин, придатних для виготовлення черепиці, кахлі, гончарних виробів і виробів художньої кераміки. На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільське, Ічнянського району)— унікальне за своїми запасами і лікувальними якостями. Область виділяється своїми лісовими і водними ресурсами. У центральній частині Чернігівської області поширені джерела мінеральних вод. Розвинутий туристичний та рекреаційний потенціал. Серед природних ресурсів в області найважливіше значення мають земельні ресурси, що є сприятливим для розвитку сільського господарства. 221

Згідно чинного природоохоронного законодавства, в межах компетенції, Держуправлінням протягом 2011 року проводило відповідну роботу. За даними статистичної звітності по формі 2ТП(повітря) загальний обсяг витрат, за кошторисною вартістю при впровадженні 11 повітряохоронних заходів в атмосферу по області, склав 2042,4 тис. грн. Фактично використано з початку виконання заходів 2021,3 тис. грн. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становить 22,151 тонн. З метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Держуправлінням за звітний період видано 66 дозволів, в яких визначено шляхи та терміни зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Всього за новою формою видано 1232 дозволів. В Чернігівській області налічується 1071 об’єктівводокористувачів. Мають дозволи на спецводокористування 693 суб’єкти господарювання. Для забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів у звітному періоді Держуправлінням видано 51 дозвіл на спецводокористування та 4 водокористувачам, які здійснюють скид стічних вод у водні об’єкти, встановлено нормативи ГДС. При видачі дозволів, в порівнянні з попередніми роками, висуваються більш суворі вимоги щодо дотримання водоохоронного законодавства, встановлюються більш жорсткі ліміти водоспоживання та нормативи скидів забруднюючих речовин у водні об´єкти.З метою безперервного, невиснажливого та раціонального використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення було розглянуто та погоджено ліміти на заготівлю другорядних лісових матеріалів (деревний сік) та здійснення побічних лісових користувань (заготівля грибів, ягід, лікарських рослин). З метою контролю за раціональним використанням тваринного світу у січні – лютому 2011 року за участю представників органів Мінприроди проведено облік чисельності тварин у мисливських господарствах області. 14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва» Кожне сучасне підприємство повинно прагнути підвищити свою екологічну ефективність. Екологічна ефективність визначається рівнем використання власних ресурсів, власних коштів та зменшенням екологічних впливів на довкілля. Удосконалюється розвиток аграрного сектору Чернігівщини. Враховуючи, що на території області географічно сконцентровані підприємства, які об’єднують один життєвий цикл відповідної продукції, 222

проте виконують різні виробничі функції (від виробництва сільськогосподарської сировини до реалізації готової продукції), впроваджуються зв’язки між підприємствами АПК на регіональному рівні. Щороку збільшується обсяг капіталовкладень у розвиток господарства Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» (Бобровицький р-н). Капітоловкладення направляються на впровадження новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення культури землеробства і тваринництва та застосування енергозберігаючих та природозберігаючих технологій. ТОВ «Земля і Воля» налічує 1580працівників. Шляхом укладання договорів оренди земельних ділянок господарство об’єднало 32 000 га ріллі. Головний напрямок галузі рослинництва – вирощування зернових культур, переважно кукурудзи на зерно. Щороку виробляє 160-170 тис. тонн зерна, в т.ч. кукурудзи 120-150 тис. тонн. В галузі тваринництва щороку виробляється 2600-2900 тонн м’яса свинини. Поголів’я худоби в господарстві становить 25000 голів. За період 2000-2011 роки обсяг капіталовкладень у розвиток господарства склав більше 197,7 млн. грн.: придбано у провідних світових виробників найсучасніше обладнання для сушіння та зберігання зерна – три зерносушильних комплекси GSI-7000 (виробництва США) та зерносушильні комплекси Petkus, Stela виробництва Німеччини, загальною потужністю 5000 тонн сухого зерна за добу. Ведеться будівництво сучасного елеватора з металевих силосів для зберігання зерна на 210 тис. тонн виробництва фірми GSI та фірми Behlen (США), з яких введено в дію 92 тис. тонн, що дасть можливість звести до мінімуму викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря області.

223

15. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 15.1 Національна та регіональна екологічна політика Загострення екологічної ситуації в Україні, а саме масштабність негативного господарського впливу на довкілля, змушують державу формувати нову державну та регіональну екологічну політику, запроваджувати ефективний механізм її правового забезпечення на національному та регіональних рівнях. Так, 21.12.2010 року набрав чинності Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року». Цей документ визначив основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року та розроблені на їх основі національні плани дій, які будуть інтегровані в регіональні програми соціально-економічного розвитку та деталізовані на рівні регіональних планів з охорони навколишнього природного середовища областей, на основі яких розроблятимуться місцеві плани дій з охорони навколишнього природного середовища, підготовлені на рівні місцевих рад. Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» визначає першопричини екологічних проблем. Це, зокрема: успадкована структура економіки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов; зношеність основних фондів промислової і транспортної інфраструктури; існуюча система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, регулювання використання природних ресурсів, відсутність чіткого розмежування природоохоронних та господарських функцій; недостатня сформованість інститутів громадянського суспільства; недостатнє розуміння в суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку; недотримання природоохоронного законодавства. Розділ 2 Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» визначає мету екологічної політики, яка полягає в стабілізації і поліпшенні стану навколишнього природного середовища України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем. Визначені стратегічні цілі та завдання такі як: 1. Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості. 224

2. 3. 4. 5. -

Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки. Досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища. Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління. Удосконалення регіональної екологічної політики тощо. Удосконалення регіональної екологічної політики полягає в: розробленні та виконанні середньострокових регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища як основного інструменту реалізації національної екологічної політики на регіональному рівні; розробленні до 2015 року методології та підготовка місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища; впровадженні екологічної складової в стратегічні документи розвитку міст та регіонів, урахування вимог Ольборзької хартії під час проведення оцінки регіональних програм соціального та економічного розвитку, перегляд до 2020 року генеральних планів розвитку великих міст з метою імплементації положень зазначених міжнародних документів; законодавчому забезпечення до 2015 року переходу від соціальноекономічного планування до еколого-соціально-економічного планування розвитку регіонів і міст; розробленні до 2020 року нормативно-правової бази щодо екологоекономічних макрорегіонів; проведенні до 2020 року класифікації регіонів за рівнями техногенно-екологічних ризиків, створення відповідних банків геоінформаційних даних і карт; реалізації до 2015 року пілотного проекту щодо поєднання системи територіального планування з процедурами довгострокового прогнозування, еколого-соціально-економічного планування та проведення стратегічної екологічної оцінки на прикладі Карпатського макрорегіону; розвитоку партнерства «громадськість - влада – бізнес» на регіональному рівні з метою забезпечення до 2020 року соціальних та екологічних стандартів екологічно безпечного проживання населення; зменшенні негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище, припинення руйнування навколишнього природного середовища у межах міст, підвищення показників озеленення та територій зелених насаджень загального користування, зниження до 2020 року рівня забруднення атмосферного повітря, водойм, шумового та електромагнітного забруднення. 225

Створення механізмів і підходів до вирішення екологічних проблем є передумовами розв’язання негативних тенденцій, пов’язаних зі станом довкілля. 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки З метою удосконалення системи управління в галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки області в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області проведено удосконалення структури управління. Зокрема, центральний відділ та південний, північний, придеснянський сектора з охорони навколишнього природного середовища об’єднано в відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю. Це дало змогу поглибити та активізувати роботу Держуправлння. Удосконалення правового регулювання охорони довкілля у 2011 році відбувалось комплексно в різних напрямках. Так, на загальнодержавному рівні було прийнято ряд нормативно-правових актів з питань використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Це, зокрема:  Указ Президента від 13.04.2011 №452/2011 «Про Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України», яким затверджено Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України.  Указ Президента від 13.04.2011 №453/2011 «Про Положення про Державне агентство водних ресурсів України».  Указ Президента від 13.04.2011 №454/2011 «Про Положення про Державну екологічну інспекцію України».  Указ Президента від 13.04.2011 №455/2011 «Про Положення про Державне агентство екологічних інвестицій України».  Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2011 року «Про затвердження Технічного регламенту з екологічного маркування». Технічний регламент встановлює вимоги щодо присвоєння і застосування необов'язкового (добровільного) екологічного маркування в Україні, регламентує процедуру розроблення та перегляду екологічних критеріїв.  Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року «Про затвердження Державної цільової екологічної програми розвитку Криму («Екологічно безпечний Крим») на 2011—2015 роки». Стратегічна мета розвитку Криму на 2011-2015 роки полягає у розв'язанні першочергових екологічних та соціально-економічних проблем, забезпеченні створення інтегрованої системи з управління природними ресурсами, стабілізації та поліпшенні екологічного стану території Криму шляхом впровадження і дотримання нормативів екологічної безпеки та екологічно збалансованої системи природокористування.

226

 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 541 «Про внесення змін до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів».  Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 р. № 771 «Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля».  Наказ Мінприроди України від 26 липня 2011 № 262 «Про затвердження Регламенту погодження Мінприроди України надання надр у користування». Цей Регламент встановлює процедуру здійснення організаційних заходів та перелік необхідних документів для погодження Мінприроди України надання надр у користування у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.  Наказ Мінприроди України від 29 серпня 2011 року № 303 «Про затвердження Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами». Ця Методика поширюється на посадових осіб, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр, відповідно до наданих їм повноважень.  Наказ Мінприроди України від 04 листопада 2011 року № 429 «Положення про морські екологічні інспекції» Морськими екологічними інспекціями є Державна Азовська морська екологічна інспекція, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція Північно-Західногорегіону Чорного моря (далі - Держекоінспекція), які є територіальними органами Державної екологічної інспекції України, діють у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковуються. На місцевому рівні також відбулось удосконалення правового регулювання охорони довкілля. Так, Держуправлінням у 2011 році готувався проект Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2011-2015 роки та перспективу до 2020 року. Проект розроблений у відповідності до Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого розпорядженням КМУ України від 25.05.2011р. № 577-р, на підставі пропозицій, наданих органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Джерела фінансування Програми – державний, обласний та місцевий (міський, селищний, сільський) фонди охорони навколишнього природного середовища. Необхідно: - подати пропозиції щодо змін до законодавчих актів про обов’язкове проведення державної екологічної експертизи об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, вжити заходів щодо унормування її проведення; - переглянути Нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1996 № 644; 227

- встановити перелік об’єктів та нормативи визначення вартості проведення державної екологічної експертизи містобудівної документації; Охорона навколишнього природного середовища повинна бути пріоритетним завданням держави. 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Протягом 2011 року робота Державної екологічної інспекції у Чернігівській області була направлена на виконання та реалізацію політичних пріоритетів, стратегічних напрямів і завдань Мінекології України. Діяльність зосереджувалась на виконанні пріоритетних напрямків, покладених в основу Національної програми «Дніпро» та інших, спрямована на вирішення актуальних проблем, зменшення негативного впливу на довкілля, збереження природних екосистем, підвищення екологічної свідомості громадян. За 2011 рік Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області перевірено 1255 об’єктів (підприємств, організацій) по дотриманню вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно – 866, в т.ч: ВАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат», філія «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат», АТ «Тютюнова компанія Прилуки», ТОВ «Нефіда» та інші. За порушення чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 2067 протоколів, що є збільшенням на 0,6% у порівнянні з 2010 роком, до адмінвідповідальності притягнуто 2036 осіб відсоток збільшення складає 0,4 %, сума накладених штрафів складає 298,894 грн., що на 9,3 % більше ніж у аналогічному періоді 2010 року, сума стягнутих штрафів складає 270,402 грн., де відсоток збільшення 8,8 %. За збитки, заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства, пред`явлено 199 претензій і позовів загальною сумою 6662540 грн., стягнуто 138 претензій і позовів на суму 537129 грн. На виконання листа Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища було перевірено 34 підприємств, організацій та установ, на яких утворюються «медичні відходи». За результатами перевірок складено 29 протоколів на загальну суму 9418 гривен. За результатами перевірки Бахмацької центральної районної лікарні за самовільне водокористування нараховано збитки на суму 42989,6 грн. та за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря збитки на суму 44176,7 грн. За викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Понорницькою районною лікарнею нараховані збитки в сумі 33776,49 грн. За викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Талалаївською центральною районною лікарнею нараховані збитки в сумі 25730,47 грн. Інспекцією на виконання окремого доручення Міністра згідно з рішенням Протоколу оперативної наради від 01.07.2008 року № 38 228

здійснено перевірки ТОВ «Едланд-М» (АЗС) - виявлено розбіжність з наведеними лімітами і дозволом у визначенні класу небезпеки відходів, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи», постанови КМУ № 1120 від 13.07.2000р. Посадову особу притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 82-3 КУпАП у вигляді штрафу сумою 68 грн., надано припис з терміном усунення виявлено порушення. АЗС ПП «Юніон-КПСС»– виявлено порушення у сфері поводження з відходами, а саме змішування відходів та порушення правил поводження з токсичними хімічними речовинами (розлив нафтопродуктів). Посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 82-4 та 83 КУпАП у вигляді штрафу сумою 85 грн. та 119 грн. відповідно, надано припис з терміном усунення виявлено порушення. ДО «Комбінат «Айстра» (пункт зберігання пального) – порушення правил експлуатації устаткування для очищення і контролю викидів в атмосферу, а саме відсутня інструкція з експлуатації ГОУ відповідно до умов їх роботи, відсутній паспорт ГОУ, відсутні (не ведуться) журнали (ПОД-3) обліку робочого часу ГОУ, відсутня реєстрація ГОУ в органах Мінприроди. Порушення ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів. Посадову особу притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 79 КупАП та оштрафовано на суму 136 грн., та надано припис з терміном усунення виявленого порушення. При перевірці ТОВ «Нефіда» встановлено, що підприємство експлуатує 29 автозаправних станцій та 8 автогазозаправних станцій на території області. В результаті перевірки виявлено, що на 33 об'єктах викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснювались за відсутністю дозволу на викиди. Були нараховані збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Сума збитків складає 44611, 42 грн. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності АЗС № 24 в смт. Березна Менського району. При перевірці ТОВ «Веста-сервіс» - АЗС №№ 20,21 та АЗС ТОВ «Дюк» виявлені незначні розливи нафтопродуктів, відповідальних особу притягнуто за ст. 83 КУпАП на суму 119,0 грн. кожного. При перевірці ТОВ «Астра» м. Щорс, яким експлуатуються 4 АЗС та нафтобаза, встановлено, що на території АЗС в наявності 8 стаціонарних джерел викидів, які працюють без дозволу на види в атмосферне повітря, пилогазоочисне обладнання відсутнє, посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 78 КУпАП на суму 136 грн. На території нафтобази споруди для збирання зливових вод знаходяться у незадовільному стані і потребують розчищення, посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 61 КУпАП на суму 136 грн. Перевіркою ТОВ «Голд-Нафта», що експлуатує АЗС та нафтобазу, встановлено, що на території нафтобази спостерігаються розливи нафтопродуктів, посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності за 229

ст. 83 КУпАП на суму 170 грн. На АЗС ПП фірма «БІЛЛ» виявлено змішування відходів, зо що відповідальну особу притягнуто за ст. 82/4 КУпАП на суму 85 грн. Перевіркою ПП «Лукойл» встановлено, що відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не ведеться первинний облік відходів, складено протоколи за ст. ст. 78 та 82-1 КУпАП на суму 221 грн. Керівникам підприємств надані приписи на усунення порушень. Протягом 2011 року перевірено 2 підприємства, які віднесено до «Переліку 100 екологічно небезпечних об’єктів України». I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів Протягом 2011 року здійснено 149 перевірок по контролю за станом використання поверхневих водних ресурсів. За результати перевірок складено 67 протоколів, 67 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, накладено штрафів на суму 9010 грн., стягнуто – 9588 грн. Пред’явлено 13 претензій на суму 189693 грн. Сплачено 20 претензій на суму 157989 грн. Основними напрямками роботи щодо покращення стану водних ресурсів області є питання зменшення скидів недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об’єкти, попередження забруднення підземних вод, покращання режиму господарювання у прибережних захисних смугах водних об’єктів, сприяння будівництву та реконструкції очисних споруд на підприємствах області. Відділом інструментально-лабораторного контролю відібрано та проаналізовано 182 проби річної води, де виконано 3848 визначень. Відібрано 268 проб стічних вод, де виконано 4676 визначення. Проконтрольовано гідрохімічний стан 71 водойми по 155 створах. Найбільш актуальними проблемами в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів залишається незадовільний стан мереж водопостачання і водовідведення та каналізаційних очисних споруд. Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів області – підприємства комунального господарства. В результаті неефективної роботи ряду комплексів очисних споруд відбувається забруднення річки Десна та її приток недостатньо очищеними зворотними водами. Для визначення шляхів та можливостей вирішення проблемних питань заміни аварійних каналізаційних мереж та модернізації неефективно працюючих застарілих комплексів очистки Чернігівською обласною державною адміністрацією створено постійно діючу комісію, до складу якої входить керівник ДЕІ в Чернігівській обл. Вищезгадані проблемні питання гостро постали на загальнодержавному рівні, так 10.03.2011 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства ініціювало проведення наради з залученням керівників всіх причетних організацій і управлінь. Одним із пунктів рішення робочої наради було виділення 3 млн. 230

грн на закінчення ремонту аварійного каналізаційного колектора в м.Чернігові. Основним предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник» (м. Новгород-Сіверський) є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста з метою найбільш повного задоволення потреб населення і народного господарства у всіх видах комунальних послуг. Забезпечує водопостачання та водовідведення міста. Підприємством експлуатуються споруди та обладнання комунального водопостачання та водовідведення на підставі договорів оренди цілісних майнових комплексів з Новгород-Сіверською міською радою. В наявності ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення, терміном дії до 12.10.2012 року. Водовідведення здійснюється на локальні очисні споруди штучної біологічної очистки проектною потужністю 800 м.куб/добу, 292 тис. м.куб/рік. Фактично на очисні споруди поступає до 200 м.куб/добу. Після очищення стічні води скидаються у р. Десна. На момент перевірки очисні споруди знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані, працюють згідно технологічного регламенту. За даними гідрохімічних аналізів на скиді з комплексу очисних споруд перевищень граничнодопустимих нормативів вмісту забруднюючих речовин не зафіксовано. В ході перевірки відібрані проби стічної води на виході з комплексу очисних споруд. Контроль якості стічних вод, які скидаються з очисних споруд підприємства, здійснюється лабораторією Державної екологічної інспекції в Чернігівській області згідно договору. Підприємством не забезпечено встановлення водовимірювального приладу для обліку стічних вод, що передбачено умовами дозволу на спеціальне водокористування і є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Новгород-Сіверська установа виконання покарань управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області (№ 31) створена для тримання обвинувачених, підсудних, підозрюваних у вчиненні злочину. Водопостачання установи здійснюється з міської водопровідної мережі на підставі договору з ТОВ «Комунальник». Установа здійснює спеціальне водокористування у частині скиду стічних вод на підставі дозволу з терміном дії до 23.03.2012 року. Водовідведення здійснюється на очисні споруди повного біологічного очищення проектною потужністю 100 м.куб/добу, 36,5 тис.м.куб/рік. Після очищення стічні води скидаються у р. Десна. На момент перевірки очисні споруди працюють з порушенням технологічного регламенту, що призводить до перевищень граничнодопустимих нормативів вмісту забруднюючих речовин у стічних 231

водах на виході з очисних споруд. Зазначене є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. В ході перевірки відібрані проби стічної води на виході з комплексу очисних споруд. Облік стічних вод, які скидаються з очисних споруд, ведеться побічним методом по кількості забраних вод з міської водопровідної мережі за показниками водовимірювального приладу, із записами в журналі ПОД-11. Журнал обліку стічних вод встановленого зразку не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Підприємством не забезпечено встановлення водовимірювального приладу для обліку стічних вод, що передбачено умовами дозволу на спеціальне водокористування і є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Плата за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за розміщення відходів не здійснюється, що є порушенням ст. 240 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України «Про відходи». Головною метою діяльності ТОВ «Козелецький маслозавод» є заготівля і переробка молочної сировини та виробництво з неї молочної продукції. До складу підприємства входить Козелецька та Остерська дільниці. На час перевірки виробнича діяльність здійснюється лише на Остерській дільниці підприємства. Відведення стічних вод підприємства здійснюється на очисні споруди Остерського ВУЖКГ згідно договору від 01.01.2006 року. Відведення стічних вод приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» проводиться на локальні очисні споруди повної біологічної очистки ПАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». Потужність очисних споруд становить 966 м3/добу. Згідно даних первинного обліку за добу на очисні споруди в середньому поступає на очистку 250 м3 стічних вод. На момент перевірки підприємством проводяться роботи по ремонту та модернізації комплексу очисних споруд. Укладено угоду № 15/06,10-01 від 15.06.2010 року з ТОВ «Комфорт-Еко» (м. Рівне) на виконання комплексу робіт по впровадженню блоку реагентного господарства для очисних споруд ПАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». Облік води, яка надходить на очисні споруди, здійснюється побічним методом за кількістю витраченої електричної енергії на перекачування стічних вод. Журнал обліку встановленого зразку наявний, записи в журналі ведуться регулярно. Ліміт скиду стічних вод, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування, становить 871,3 м3/добу, 283,14 тис.м3/рік. Контроль якості стічних вод, які скидаються підприємством, здійснюється відомчою хіміко-аналітичною лабораторією по контролю стічних вод (свідоцтво про атестацію № А10-061, видане 21.05.2010 року Державним центром «Украгростандартсертифікація»). Прилади повірені, графіки калібрувальних залежностей побудовані, журнали зважування, 232

приготування реактивів ведуться, виконання гідрохімічних аналізів проводиться згідно графіків з записами в журналах відповідної форми. За результатами інструментально-лабораторних досліджень зворотних вод на скиді з очисних споруд зафіксовано перевищення встановлених нормативів. Згідно журналу обліку за період з 01.04.2010 року по 28.02.2011 року підприємством скинуто 113567,5 м 3 недостатньо очищених зворотних вод. Зазначене є порушенням п. 3 ст. 44, п. 6 ст. 70 Водного кодексу України. За результатами дослідження стічних вод проведених відомчою лабораторією 20.02.2011 року зафіксовано перевищення доведених нормативів по вмісту завислих речовин, фосфатів та заліза, що є порушенням п. 3 ст. 44, п. 6 ст. 70 Водного кодексу України. В результаті виробничої діяльності після переробки молочної сировини на підприємстві утворюється сироватка, яка переробляється на власних потужностях для виготовлення молочного цукру. Скид сироватки на очисні споруди не здійснюється, фактів розміщення відходів молочного виробництва у невстановлених місцях не встановлено. Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод на суму 17849 грн. Публічне акціонерне товариство «Слов’янські шпалери – КФТП» спеціалізується на виготовленні різноманітних шпалер та поліграфічної продукції. Водовідведення здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування термін дії до 25.12.2011 року та затвердженого граничнодопустимого скиду речовин у водний об’єкт із зворотними водами. Відведення стічних вод підприємства проводиться на локальні очисні споруди продуктивністю 5200 м3/добу призначені для очищення господарсько-побутових, промислових стічних вод ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» та господарсько-побутових стічних вод м. Корюківка. Технічний проект на будівництво комплексу очисних споруд розроблений на підставі наказу Мінбудпрому № 117 від 12 травня 1970 р. Українським державним інститутом по проектуванню підприємств целюлозно-паперової промисловості «Укргіпромбуд» і затверджений управляючим трестом «Союзукрбудпром» від 27 лютого 1973 року. Каналізаційні очисні споруди являють собою комплекс споруд, призначених для окремої фізико-хімічної очистки промислових стоків з подальшим змішуванням їх з господарсько-побутовими стоками, послідовною спільною біологічною очисткою змішаних стічних вод та доочищення на ставках аераторах. Під час проведення перевірки відібрані проби стічних вод на скиді з очисних споруд та води з р. Бреч вище і нижче скиду для проведення контрольних досліджень. 233

Під час перевірки відомчої лабораторії фактів порушення виконання вимірювань не зафіксовано. Контрольно-вимірювальні прилади повірені, графіки калібрувальних залежностей побудовані, журнали зважування та приготування реактивів ведуться, виконання гідрохімічних аналізів проводиться згідно затверджених графіків з записами в журналах відповідної форми. Підприємством здійснюється приймання стічних вод з міської каналізаційної мережі, контроль за якісним складом зворотних вод не проводиться. Правила приймання стічних вод не розроблені. На території підприємства наявна система зливової каналізації, зливові води поступають до ставка накопичувача, де проводиться механічна очистка. Стан зливової каналізації задовільний. Основною метою діяльності Мринського виробничого управління підземного зберігання газу філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Дочірньої компанії «Укртрансгаз», затвердженого директором Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» є зберігання та транспортування газу. Водовідведення Мринського ВУПЗГ та житлового масиву здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки потужністю 200 м3/добу. В середньому за добу на очисні споруди надходить 100 м 3 стічних вод. До складу очисних споруд входять: приймальна камера з решіткою подрібнення РД-200, компактна установка, яка складається з аераційних споруд, вторинного відстійника і аеробного стабілізатора осаду, контактний резервуар, 2 мулові карти. В аеротенках мул візуально активний. Територія очисних споруд знаходиться в задовільному санітарному стані. Для зменшення навантаження на існуючу систему біологічної очистки комплексу очисних споруд підприємством введено використання реагентів на початковій стадії очистки. На момент перевірки комплекс очисних споруд знаходиться в задовільному стані. Скид зворотних вод здійснюється в р. Остер. Первинний облік кількості скинутих стічних вод ведеться розрахунковим методом по витраті електричної енергії із занесенням даних в журнал первинного обліку за формою ПОД-13. В ході перевірки відібрані проби стічної води на скиді з комплексу очисних споруд (акт відбору № 95 від 21.06.2011р.). Підприємством не забезпечено виконання умови дозволу на спеціальне водокористування, а саме не побудовані додаткові мулові майданчики на очисних спорудах, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Основною метою діяльності КП «Вода» Коропської селищної ради є надання житволо-комунальних послуг підприємствам, установам, організаціям, приватним підприємцям, громадянам, зокрема забезпечення водопостачання та водовідведення. 234

Розпорядженням Коропської селищної ради № 21 від 30.09.2010 року та згідно акту прийняття-передачі від 30.09.2010 року на баланс КП «Вода» Коропської селищної ради переданий цілісний майновий комплекс водопостачання та водовідведення смт. Короп. Наявна ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення серія АВ № 378328, видана Чернігівської ОДА від 17.11.2010 року Водовідведення смт. Короп здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки потужністю 400 м3/добу. Стічні води відводяться на очисні споруди з наступним їх скидом у водний об’єкт озеро Коноплянка. В ході перевірки встановлено, що очисні споруди працюють з порушенням технологічного регламенту, що призводить до неякісної очистки стічних вод. Фактично очисні споруди знаходяться у напівзруйнованому стані. Скид стічних вод у біологічну водойму здійснюється з перевищенням нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовини, що призводить до негативного впливу на водний об’єкт і є порушенням ст. 44 (п. 3), 70, 95 Водного кодексу України. Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться за кількістю реалізованої та спожитої води, журнал первинного обліку за формою ПОД-12 не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. На момент перевірки скид зворотних вод з очисних споруд не здійснювався. В ході перевірки відібрані проби вод з озера Коноплянка вище та нижче скиду (акт відбору № 96 від 22.06.2011р.). Підприємством не забезпечено виконання умови дозволу на спеціальне водокористування, а саме не розроблені та не погоджені Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Основним предметом діяльності Куликівського виробничого управління житлово-комунального господарства є надання житловокомунальних послуг, водопостачання та водовідведення. Забір підземних вод та скид стічних вод Куликівське ВУЖКГ здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр № 3972 А/Чрн., виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 18.03.2011 року, термін дії дозволу з 04.04.2011 року до 31.08.2013 року. Водовідведення здійснюється на очисні споруди повного біологічного очищення проектною потужністю 800 м3/добу або 292 тис. м3/рік. Очисні споруди включають: дві типові станції біологічної очистки продуктивністю по 400 м3/добу кожна (1 і 2 черги). Фактичне навантаження 100 м3/добу. Очисні споруди значно недовантажені, працюють неефективно, що призводить до скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням гранично допустимих нормативів по вмісту забруднюючих речовин. Зазначене є порушенням ст.ст. 44 (п.3), 70, 95 Водного кодексу України. Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів. 235

Скид стічних вод у поверхневий водний об’єкт здійснюється на підставі нормативів граничнодопустимого скиду терміном дії з 04.04.2011 року до 31.08.2013 року. Контроль якості стічних вод здійснюється лабораторією Державної екологічної інспекції в Чернігівській області. В ході перевірки відібрані проби стічної води на скиді до магканалу (акт відбору проб від 01.06.2011 року). Підприємством здійснюється приймання стічних вод до селищної каналізаційної мережі, контроль за якісним складом зворотних вод не проводиться. Не забезпечено виконання умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме не розроблені та не затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Філія «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат» займається заготівлею та переробкою молока, виробництвом і реалізацією молочної та іншої продукції рослинництва і тваринництва. Відведення стічних вод підприємства здійснюється на локальні очисні споруди поля наземної фільтрації, проектною потужністю 600 м3/добу. В середньому на очисні споруди надходить 80 м3 стічних вод на добу. Облік кількості стічних вод, що скидаються на очисні споруди ведеться побічним методом за показами електролічильника та потужності насосного обладнання. Поля наземної фільтрації знаходяться в незадовільному стані, потребують проведення поточних ремонтних робіт та впорядкуванню, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Інструментально-лабораторний контроль якості стічних вод, які скидаються підприємством, здійснюється відділом інструментальнолабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області. Територія підприємства обладнана мережею зливової каналізації. Зливові води надходять до каналізаційної насосної стації з наступною подачею до комплексу очисних споруд полів наземної фільтрації. Підприємство складає та подає в установлені терміни державну статистичну звітність форми № 2-ТП (водгосп) та звітний баланс використання підземних прісних вод за формою № 7- ГР (підземні води). Приватне акціонерне товариство «Городнянський комбікормовий завод» займається виробництвом та подальшу реалізацією кормів для тварин та птиці. Відведення стічних вод підприємства здійснюється на локальні очисні споруди поля наземної фільтрації потужністю 100 м3/добу. На момент перевірки поля наземної фільтрації потребують впорядкування. Технологічний регламент експлуатації очисних споруд не розроблений, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Облік стічних вод ведеться розрахунковим методом із записами у журналі обліку. Комунальне підприємство «Козелецьводоканал» надає послуги населенню, комунально-побутовим, бюджетним та промисловим 236

підприємствам усіх форм власності в забезпеченні питною водою та відведенні стічних вод згідно діючих нормативних актів. Водовідведення здійснюється на комплекс очисних споруд штучної біологічної очистки «ЕКО – Компакт – 500», загальною потужністю 500 м3/добу. Комплекс очисних споруд експлуатується відповідно до договору оренди № 12 від 02.12.2008 року з Козелецькою селищною радою. Скид зворотних вод відбувається у магканал з наступним скидом у р. Остер. Контроль якості стічних вод здійснюється лабораторією Державної екологічної інспекції в Чернігівській області. Фактичне навантаження 100 м3/добу. Очисні споруди значно недовантажені, мул візуально активний, аерація рівномірна. Територія очисних споруд знаходиться в задовільному санітарному стані. Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів. Підприємство здійснює спеціальне водокористування без дозволу, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України. Підприємством здійснюється приймання стічних вод до селищної каналізаційної мережі, контроль за якісним складом зворотних вод, що надходять від підприємств водоспоживачів не проводиться. Не розроблені та не затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. ВАТ «Ічнянський завод сухого молока» забір підземних та скид стічних вод здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» Укр № 3399 А/Чрн, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 20.06.2006р., термін дії дозволу подовжений до 20.06.2016р. Водовідведення здійснюється на власні очисні споруди біологічного очищення – поля наземної фільтрації потужністю 1980 куб.м./добу, фактично на очисні споруди надходить близько 320 куб.м./добу. Очисні споруди знаходяться у задовільному стані. Облік стічних вод здійснюється побічними методами по нормах витрати води із занесенням до журналу встановленого зразку. При перевірці КП ВКГ «Ічень» встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3773 А/Чрн від 27.11.2009 року, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області. Термін дії дозволу до 27.11.2012 року. Водовідведення здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки, проектною потужністю 1500 м3/добу. Фактичне навантаження 180 м3/добу. На момент перевірки працює одна черга комплексу очисних споруд, дві інші не задіяні в зв’язку зі значним недовантаженням. 237

Комплекс очисних споруд потребує проведення робіт з реконструкції та модернізації всіх ланок очистки. Контроль якості стічних вод, які скидаються підприємством, здійснюється атестованою відомчою хіміко-аналітичною лабораторією по контролю стічних вод. Свідоцтво про атестацію № 4, видане 25.02.2010р. Метрологічною службою (ТОВ «Рудмаг») Міністерства з питань житловокомунального господарства України, термін дії свідоцтва до 25.02.2013 року. Контрольно-вимірювальні прилади повірені, графіки калібрувальних залежностей побудовані, робочі журнали, журнали зважування, приготування реактивів ведуться, виконання вимірювань проводиться згідно графіків контролю з записами в журналах. За результатами гідрохімічних досліджень, виконаних відомчою лабораторією підприємства, перевищень граничнодопустимих нормативів на скиді з комплексу очисних споруд протягом 2010 року та першого півріччя 2011 року не зафіксовано. Облік води, яка надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосного обладнання на каналізаційно-насосній станції. Підприємство складає та подає в установлені терміни державну статистичну звітність форми №2-ТП (водгосп). Дані первинного обліку забору води та скиду стічних вод співпадають з даними статистичної звітності. А/Т «Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки» - скид виробничих та господарсько-побутових стічних вод підприємства здійснюється в мережу комунальної каналізаційної на підставі договору № 401/В від 23 червня 2008 року з КП «Прилукитепловодопостачання» (додаткова угода від 18 травня 2011 року). Скид зливових вод здійснюється через випуск очисних споруд зливової каналізації з біологічним доочищенням в р. Удай. Комплекс очисних споруд включає: два лотки акумулятори з насипними фільтрами, насосну станцію та два біологічні ставки доочищення. На момент перевірки біологічні ставки доочищення знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Водовідведення КП «Ніжинське управління водопровідноканалізаційного господарства» здійснюється на очисні споруди штучної біологічної очистки, проектною потужністю 14343 м3/добу. Фактичне навантаження 5500 м3/добу. Очисні споруди знаходяться в задовільному стані, за даними гідрохімічних аналізів проведених власною атестованою лабораторією, перевищень граничнодопустимих нормативів не зафіксовано. Скид стічних вод в водний об'єкт річка В’юниця, здійснюється на підставі затвердженого граничнодопустимого скиду. Комплекс очисних споруд потребує проведення робіт з модернізації та капітального ремонту всіх ланок очистки. Облік стічних вод, які надходить на очисні споруди, ведеться по часу роботи та потужності насосів. 238

Підприємством забезпечено розробку та затвердження нового технологічного регламенту роботи очисних споруд, з терміном дії до 2019 року. Приймання стічних вод до системи міської каналізаційної мережі та контроль нормованих показників проводиться у відповідності з «Правилами приймання стічних вод підприємств в каналізаційні мережі м.Ніжина» затверджені рішенням Ніжинської міської ради від 31.01.2002 року № 58 та погоджені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області. Лабораторний контроль за якістю стічних вод здійснюється власною відомчою лабораторією. Свідоцтво про атестацію № 51 від 16.07.2009 року, видане ТОВ «Рудмаг» м. Київ, терміном дії до 16.07.2012 року. Графік лабораторного контролю якості стічних вод, що скидаються в річку В’юниця на 2011 рік, погоджено з Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області. Повний хіміко-бактеріологічний аналіз проводиться 1 раз на декаду. Результати заносяться до журналів обліку встановленого зразку, журнали ведуться постійно. За результатами інструментально-лабораторних досліджень зворотних вод на скиді до річки В’юниці з лютого поточного року фіксується перевищення доведених нормативів ГДС забруднюючих речовин по вмісту фосфатів, що є порушенням ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України. Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод на суму 893,53 грн. На ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» водовідведення промислових, господарсько-побутових стічних вод цукропереробного заводу та господарсько-побутових стічних вод, що надходять від житлової виробничої забудови смт. Линовиця, здійснюється на поля наземної фільтрації проектною потужністю 5 тис м3/добу. Загальна площа очисних споруд складає 33 га, в тому числі два відстійники по 5,5 га кожний та 13 карт загальною площею 22 га. Очищення стічних вод здійснюється завдяки проходженню аеробних процесів в присутності кисню. Очисні споруди знаходяться у задовільному стані. Після мийки цукрового буряку утворюються транспортно-мийні води, які поступають на 18-секційний відстійник. Після відстоювання освітлені води повторно використовуються для транспортування буряку, а осад перекачується на очисні споруди. Виробничі теплообмінні води скидаються у технічних ставок № 2 на підставі затвердженого гранично допустимого скиду (ГДС). Нормативи ГДС забруднюючих речовин із зворотними (стічними) водами ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» розроблені ПП «Чистий континент ХХ1» у 2009 році.

239

Облік стічних вод здійснюється побічним методом по витраті електроенергії та потужності насосного обладнання, журнал обліку за формою ПОД-13 ведеться постійно. Підприємством забезпечено подачу державної статистичної звітності за формою № 2-ТП (водгосп). Підприємством не забезпечено подачу державної статистичної звітності за формою № 7-ГР (підземні води), що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Основною метою діяльності Філії «Менський сир» ППКФ «Прометей» є заготівля та переробка молока, виробництво і реалізація молочної та іншої продукції рослинництва і тваринництва. Скид промислових та господарсько-побутових стічних вод підприємства, а також з міського каналізаційного колектора, здійснюється на очисні споруди повної біологічної очистки проектною потужністю 3250 м3/добу, 1186,25 тис. м3/рік. Очисні споруди застарілі, потребують проведення робіт по відновленню та модернізації. Скид талих та зливових вод підприємства здійснюється на очисні споруди механічної очистки потужністю 250 м3/добу, 91,25 тис. м3/рік. Очисні споруди складаються з резервуару, де відбувається відстоювання талих та зливових вод підприємства. Мул із резервуару вивозиться на власні мулові майданчики. Після очистки стічні води через струмок Бабка скидаються до р. Мена. Облік стічних вод здійснюється побічним методом за потужністю насосного обладнання каналізаційної насосної станції підприємства із записами в журналі встановленого зразку. Облік стічних вод, які поступають з мережі комунальної каналізації, здійснюється за даними ЗАТ «Менський комунальник» (договір на очистку фекальних стоків від 01.04.2008 р. строком на 5 років). Спеціальне водокористування в частині скиду зворотних вод підприємством здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3795 А/Чрн., виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 05.02.2010 року, термін дії до 05.02.2013 року. Контроль якості стічних вод здійснюється відомчою атестованою лабораторією (свідоцтво про атестацію № А 09-047 від 28.04.2009р. терміном дії до 09.04.2012р.). На протязі 2011 року підприємством проводяться ремонтновідновлювальні роботи на очисних спорудах штучної біологічної очистки. На момент перевірки проведено очистку частини біоставків та мулових майданчиків. З метою покращення системи очистки укладено договір № 11-05-06 від 06.05.2011р. з НВФ «СІХІД» НВО «БІОСОФ» (м. Кременчук) щодо виготовлення проекту поновлення роботи каналізаційних очисних споруд філії «Менський сир». За результатами інструментально-лабораторних досліджень зворотних вод на скиді до струмка Бабка, проведеного спеціалістами 240

відділу інструментально-лабораторного контролю 27.10.2011 року зафіксовано перевищення затверджених нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, що є порушенням п.3 ст.44, п.6 ст.70 Водного кодексу України. Підприємством не забезпечено виконання вимог припису державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області № 375/08 від 13.07.2011р. щодо недопущення скиду стічних вод з очисних споруд з перевищенням гранично допустимих нормативів, що є порушенням ст.ст. 20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». В ході перевірки відібрані проби зворотних вод на скиді з очисних споруд, зливової каналізаційної системи, води з струмка Бабка вище та нижче скиду з очисних споруд і річки Мена вище та нижче місця впадіння струмка Бабка. Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод на суму 41539,22 грн. З території Чернігівського відділення Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» водовідведення здійснюється в мережу міської каналізаційної системи КП «Чернігівводоканал» на підставі договору № 2521/298 від 19.04.2005 року. Ліміт відведення стічних вод у мережу міськканалізації, який встановлений в дозволі на спеціальне водокористування становить 4507,4 м3/добу та 1645,20 тис. м3/рік. Облік стічної води, яка скидається у мережу міської каналізації, ведеться з записами в журналі відповідної форми. Дані первинного обліку скиду води співпадають з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп). Інструментально-лабораторний контроль якості стічних вод, які відводяться в мережу міськканалізаційної системи КП «Чернігівводоканал», здійснюється відділом інструментальнолабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області. Скид зливових вод ЧВ ПАТ «САН Інбев Україна» здійснюється в мережу міської зливової каналізації. Рішенням головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області № 22 від 05.10.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) скиду зливових та дренажних вод, що надходять з території Чернігівського відділення Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» (м. Чернігів) до зливової каналізаційної мережі міста Чернігова» з 10.10.2011 року тимчасово заборонено скид зливових та дренажних вод, що надходять з території Чернігівського відділення Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» в мережу міської зливової каналізації міста Чернігова. Підприємством встановлено трубну заглушку в трубі зливової каналізаційної системи біля контрольного колодязя. Державною 241

екологічною інспекцією в Чернігівській області проведено опломбування обладнання для подачі повітря до трубної заглушки. На момент перевірки пломба не пошкоджена, трубна заглушка знаходиться на встановленому місці. На ДП «Холминський спиртзавод» водовідведення стічних вод здійснюється на очисні споруди поля наземної фільтрації, проектною потужністю 908 м3/добу. До складу очисних споруд входять два мулові майданчики та дванадцять карт полів фільтрації. На момент перевірки використовуються дві карти. Поля фільтрації знаходяться в незадовільному стані, потребують проведення робіт по впорядкуванню, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Контроль якості стічних вод, які скидаються до полів фільтрації здійснюється Корюківською райСЕС. Облік кількості скиду стічних вод здійснюється за кількістю випущеної продукції. Кількість скинутих стічних вод фіксується в журналі встановленого зразку. 1.2. Контроль у галузі охорони і використання підземних вод. Протягом 2011 року було проведено 456 перевірок по контролю за станом використання підземних водних ресурсів. За результатами перевірок складено 202 протоколи, 202 особи притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 28713 грн., сплачено – 28050 грн. Пред’явлено 25 претензій та позовів за екологічні збитки на суму 1483686 грн., стягнуто – 91381 грн. Перевірками встановлено, що основними порушеннями є відсутність дозволу на спеціальне водокористування чи закінчення терміну дії дозволу. Також мають місця і такі порушення як: не огороджені та не облаштовані санітарно – захисні зони артсвердловин, негерметичність гирл свердловин, не проводиться санітарно – технічний тампонаж недіючих артезіанських свердловин у встановлені строки. Як приклад, можна привести перевірки наступних водокористувачів: На балансі Куликівського виробничого управління житловокомунального господарства знаходиться шість артезіанських свердловин та одна взята в оренду, згідно договору оренди цілісного майнового комплексу від вересня 2005 року з Куликівською селищною радою. Усі свердловини розташовані у межах смт. Куликівка. Артезіанські свердловини № 1, 2, 4, 6 знаходяться в робочому стані, санітарно-технічний стан задовільний. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин виділені та огороджені, знаходяться в задовільному стані. Санітарно-захисна зона свердловини № 6 не виділена та не огороджена, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Свердловини № 3 і № 5 знаходяться у неробочому стані і потребують проведення ремонтних робіт, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. 242

КП «Вода» Коропської селищної ради. На балансі підприємства знаходиться три артсвердловини, Свердловина № 2 знаходиться в задовільному санітарно-технічному стані, свердловина № 1 знаходиться в ремонті. Санітарно-захисна зона артсвердловин № 1 та № 2 вигорожена і знаходиться в задовільному стані. Артезіанська свердловина № 2 обладнана водовимірювальним приладом марки MTW-UA 50F (повірка від 17.03.2011 року), за показниками якого здійснюється облік забору води із занесенням даних в журнал первинного обліку за формою ПОД-11. Свердловина № 3 знаходиться в ремонті, не обладнана водовимірювальним приладом, санітарно-захисна зона не виділена і не огороджено, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Ліміт забору води, встановлений у дозволі на спецводокористування, складає 222,4 м3/добу, 58,855 тис.м3/рік. Фактично забір води складає в середньому до 50 м3/добу. Підприємство складає статистичну звітність за формою 2-ТП (водгосп), згідно якої за 4 квартал 2010 року підприємством забрано 7,1 тис.м3 підземних вод, скинуто 4,2 тис.м3 стічних вод; за 1 квартал 2011 року підприємством забрано 6,4 тис.м3 підземних вод. Згідно дозволу на спеціальне водокористування на балансі Мринського ВУПЗГ в наявності 7 артсвердловин. На підприємстві наявна резервна артезіанська свердловина, яка була пробурена у 2006 році Філією ВРТП «Укргазенергосервіс» Управління «Електоргаз» на території автогосподарства. Наявний паспорт артезіанської свердловини, згідно якого початок буріння свердловини – 12.09.2006 року, закінчення буріння – 21.10.2006 року. Глибина артсвердловини 135 м, потужність 10 м3/добу. Періодично проводиться прокачування артсвердловини. Зазначена артезіанська свердловина на врахована у дозволі на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Свердловини знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисні зони водозабору вигорожені і знаходяться в задовільному стані. Підприємством забезпечено подачу щорічної звітності за формою № 7-ГР. Первинний облік забору води з артсвердловин здійснюється за показниками лічильників із занесенням даних в журнали первинного обліку за формою ПОД-11. На свердловинах № 1 та № 2 встановлені лічильники марки Взлет ЄР-У DN 32 (2 шт.), на свердловинах № 4, 6, 9 – лічильники марки MWN 50 NK (3 шт.). Ліміт забору води, встановлений у дозволі на 3 3 спецводокористування, складає 512 м /добу, 136,57 тис.м /рік. Фактично забір води складає в середньому до 200 м3/добу. Підприємство складає статистичну звітність за формою 2-ТП (водгосп). Динаміка забору і скиду води підприємством за даними звітів про використання води свідчить, що за попередні роки доведені підприємству ліміти забору та скиду води не перевищувались. 243

Для водопостачання частини населення с. Райгородок на балансі Райгородоцької сільської ради Коропського району знаходиться одна артезіанська свердловина, яка розташована на території села. Зазначена артсвердловина була взята на баланс після ліквідації АФ «Райгородська» у 2003 році. Дозвіл на спеціальне водокористування не оформлявся, забір підземних вод з артсвердловини здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України. З артсвердловини здійснюється водопостачання 17 дворів та наявна одна колонка загального користування. Облік забору води ведеться побічним методом по витраті електроенергії та потужності насосного обладнання. Журнал обліку води за формою ПОД-12 не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Сільською радою забезпечено подачу державної статистичної звітності за формою № 2-ТП (водгосп). Паспорт артезіанської свердловини відсутній. Артсвердловина знаходиться у робочому стані, водогосподарські споруди знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисна зона артсвердловини не виділена та не огорджена, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За результатами перевірки Райгородоцькій сільській раді пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води на суму 44617 грн. До складу Крисківської сільської ради Коропського району входять с. Криски, с. Іваньків, с. Великий Ліс. Для водопостачання населення на балансі сільської ради знаходяться п’ять артезіанських свердловин: дві на території с. Криски, дві на території с. Іваньків, одна на території с. Великий Ліс. Дозвіл на спеціальне водокористування не оформлявся, забір підземних вод з артсвердловин здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України. Наявний паспорт атрсвердловини, яка розташована у с. Великий Ліс, глибина свердловини 115 м. Паспорти на решту артсвердловин відсутні. Облік забору води ведеться побічним методом по нормам водоспоживання, журнал обліку води за формою ПОД-12 не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Сільською радою забезпечено подачу державної статистичної звітності за формою № 2-ТП (водгосп). Одна артезіанська свердловина у с. Іваньків не працює, обладнання демонтоване, проводиться капітальний ремонт. Решта артсвердловин знаходиться у робочому стані, водогосподарські споруди знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисні зони артсвердловин не виділені та не погорджені, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

244

За результатами перевірки Крисківській сільській раді пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води на суму 304727 грн. В ході перевірки водогосподарської діяльності Величківської сільської ради встановлено, що за період з 21.03.2008 по 21.03.2011 р.р. радою самовільно, без наявності дозволу на спеціальне водокористування з артезіанських свердловин забрано71501,175 куб.м.води. Даним фактом порушені вимоги ст.ст. 44(п 9), 49 Водного кодексу України. За результатами перевірки Величківській сільській раді пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води на суму 613459 грн. В ході перевірки водогосподарської діяльності ТОВ «Агрофірма «Чернецьке» LTD» самовільно без наявності дозволу на спеціальне водокористування з артезіанських свердловин забрано6700 куб.м.води. Данним фактом порушені вимоги ст.ст. 44(п 9), 49 Водного кодексу України. За результатами перевірки зазначеному підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води на суму 139025 грн. Основною метою діяльності Відкритого акціонерного товариства «Бобровицький молокозавод» є заготівля та переробка молока, виробництво і реалізація молочної продукції. Забір підземних вод та скид стічних вод підприємством здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр № 3881 А/Чрн, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 05.08.2010 року терміном дії до 05.08.2013 року. Водопостачання підприємства для задоволення власних виробничих та господарсько-побутових потреб, передачі іншим в здійснюється за рахунок власних артезіанських свердловин. Підприємство експлуатується 5 (п’ять) артезіанських свердловин: - свердловина № 2 - глибина 50 м (неробоча); - свердловина № 3 - глибина 50 м; - свердловина № 6 - глибина 130 м; - свердловина № 8 - глибина 130 м; - свердловина № 9 - глибина 140 м. Артезіанські свердловини №№ 2, 3, 9, 6 розташовані за межами території підприємства, свердловина № 8 знаходиться на території підприємства. Артезіанські свердловини знаходяться в робочому стані, санітарно-технічний стан задовільний. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин виділені та огороджені, знаходяться в задовільному стані. Свердловина № 2 знаходиться у неробочому стані і потребує проведення ремонтних робіт або санітарного тампонажу. Облік забору води здійснюється за допомогою двох водовимірювальних приладів марок СТВГ-1-150 (свердловини №№ 3, 6, 2, 245

9) та СТ-50-01 (свердловина № 8). Дані первинного обліку забору води фіксуються в журналах встановленого зразку. Записи в журналі здійснюються регулярно. Підприємством не забезпечено виконання умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме всі артезіанські свердловини не обладнані окремими водовимірювальними приладами, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Згідно журналів обліку забір підземних вод складає більше 300 куб.м./добу. Підприємством використовуються надра для видобутку прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу, що є порушенням ст. 21 Кодексу України «Про надра». Держекоінспекцією в Чернігівській області наданий припис № 25/08 від 12.02.2010 року щодо оформлення спеціального дозволу, який за зверненням підприємства був подовжений до 01.08.2011 року. На території транспортного цеху ВАТ «Бобровицький молокозавод» (м. Бобровиця) наявна свердловина, яка не врахована у дозволі на спеціальне водокористування. Забір підземних вод здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України. Глибина свердловини не відома, паспорт на артезіанську свердловину відсутній, облік забору води не ведеться, санітарно-захисна зона не виділена, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Свердловина обладнана насосом, паспорт на насосне обладнання не представлений. Рішенням № 13 від 18.05.2011 року головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища експлуатація свердловини на території транспортного цеху ВАТ «Бобровицький молокозавод» тимчасово заборонена. При перевірці ТОВ «Нефида» (м. Чернігів) зафіксовано факт самовільного водокористування без дозволу на спецводокористування. Водопостачання АЗС №№ 4 (с. Новоселівка Чернігівського району ), № 16 (с. Хрипівка Городнянського району), № 21 (с. Хрипівка Городнянського району), №30 (с. Хрипівка Городнянського району), №42 (с. ВокзалГородня, Городнянського району), №45 (м. Бобровиця Чернігівської області) здійснюється за рахунок використання підземних вод. Забір води здійснюється за допомогою технічних пристроїв (електричних насосів). Технічна документація на свердловини відсутня. Забір води з вказаних свердловин здійснюється за відсутністю дозволу на спец водокористування, що є порушенням п.9 ст.44, ст.49 Водного кодексу України. Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, внаслідок самовільного спеціального водокористування, складає 1323,55 грн. На Комунальному підприємстві «Козелецьводоканал» в наявності ліцензія Серія АВ № 378321 на централізоване водопостачання та водовідведення, видана Чернігівською обласною державною адміністрацією 14.12.2009 року, з терміном дії до 13.12.2014 року. 246

На балансі підприємства знаходиться 4 (чотири) артезіанські свердловини. Свердловина № 3 розміщена на водозаборі с. Сивухи. Свердловина знаходиться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисна зона водозабору знаходяться в задовільному стані, але не огороджена, що є порушенням ст. 44 «Водного кодексу України». Дані первинного обліку забору води співпадають з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп). Підприємством подається державна статистична звітність за формою № 7-ГР (підземні води). Фактично підприємством забирається з артезіанських свердловин до 1100 м3 води на добу. Ліцензія на право користування ділянкою надр для видобутку прісних вод на підприємстві відсутня. ВАТ «Ічнянський завод сухого молока» Підприємством використовуються надра для видобутку прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра. Для задоволення власних виробничих та госппитних потреб на підприємстві наявні 3 артезіанські свердловини: Артезіанські свердловини знаходяться в задовільному санітарнотехнічному стані, обладнані лічильниками води СТВ-80 (3 шт). На момент перевірки лічильники води не повірені, паспорти відсутні, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України та умов дозволу на спеціальне водокористування. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин вигороджені, знаходяться в задовільному стані. Журнали обліку забору води в наявності. На підприємстві експлуатується оборотна система водокористування, облік води в оборотній системі не ведеться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Перевіркою встановлено, що КП ВКГ «Ічень» має ліцензію Серія АВ № 153982 на централізоване водопостачання та водовідведення, видану Чернігівською обласною державною адміністрацією 29.09.2006 року, терміном дії до 04.10.2011 року. Для задоволення потреб у воді м. Ічня на підприємстві в наявності 4 (чотири) артезіанські свердловини: Санітарно-захисні зони артсвердловин виділені та огороджені. Артсвердловини знаходяться в задовільному санітарно-тенічному стані. Артсвердловини обладнані водовимірювальними приладами. Облік забраної води ведеться в журналах обліку встановленої форми. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3773 А/Чрн від 27.11.2009 року, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області. Термін дії дозволу до 27.11.2012 року. Чернігівським лінійно-виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз» спецводокористуванння здійснюється на підставі дозволу Укр № 3561 А/Чрн від 28.12.2007 р., 247

терміном дії на 5 років. На балансі в підприємства знаходяться сім артезіанських свердловин. Артсвердловина № 1 затампонована 14.04.2009 р., про що свідчить акт тампонажу. Артсвердловини огороджені, санітарно-захисні зони знаходяться в задовільному стані. Виявлені незначні порушення експлуатації водогосподарських споруд, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. А/Т «Тютюнова компанія В.А.Т. Прилуки» - забезпечення підприємства водою для виробничо-питних потреб здійснюється з власної артезіанської свердловини та з мережі водопостачання на підставі договору № 401/В від 23 червня 2008 року з КП «Прилукитепловодопостачання» (додаткова угода від 18 травня 2011 року). Користування артезіанською свердловиною здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3774 А/Чрн від 03 грудня 2009 року, терміном дії до 03 грудня 2012 року. Свердловина, глибиною 575,7 м, потужністю 20 м3/год, розташована на території підприємства та знаходиться у робочому стані. Технічний стан свердловини задовільний. Водогосподарські споруди знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисна зона свердловини виділена, знаходиться в належному стані. Облік забору води з артезіанської свердловини здійснюється за показами водовимірювального приладу. Дані про фактичний забір води фіксуються в журналі первинного обліку встановленого зразку. Записи в журналах здійснюються регулярно. Підприємство складає державну статистичну звітність за формою № 2-ТП (водгосп). Дані журналів первинного обліку забору води співпадають з даними первинного обліку, перекручень та внесення недостовірних даних не встановлено. Підприємством не забезпечено подання статистичної звітності за формою 7 – гр (підземні води), що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочноконсервний комбінат» - предметом діяльності підприємства є виробництво молочних консервів та молочної продукції. Підприємством проводиться приймання та резервування молока незбираного, приготування компонентів та суміші для виробництва молока згущеного, згущення, кристалізація та збереження продукту, розлив та збереження готового продукту. Водопостачання підприємства для задоволення госппитних та виробничих потреб здійснюється з міської мережі водопостачання та власної артсвердловини. Забір води з власної артезіанської свердловини проводиться на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 01.02.2010 року № 3793 А/Чрн, з терміном дії до 01.02.2015 року. 248

Забір води з комунальної мережі водопостачання проводиться на підставі договору № 82а від 01.08.2010 року з КП ВКГ «Ічень». Артсвердловина № 1 розташована в межах території підприємства, глибиною 185 м та продуктивністю 12 м3/год, прийнята в експлуатацію в 1979 році. Санітарно-захисна зона на свердловині встановлена, огороджена. Гирло свердловини герметичне, позапатрубковий простір забетоновано. Свердловина знаходиться в задовільному санітарнотехнічному стані. Свердловина обладнана водовимірювальним приладом СТВ-80. заводський номер 6533. Облік забраної води з міської мережі водопостачання здійснюється за допомогою водовимірювального приладу КВ-2,5, заводський номер 131035. Дата повірки 15.09.2011 року терміном дії два роки. Облік забраної води ведеться в журналах встановленого зразку. Облік здійснюється регулярно з щоденним занесенням показників. Ліміт забору води, який встановлений в дозволі на спеціальне водокористування, становить 178,68 м3/добу та 65,218 тис. м3/рік, у тому числі: - з підземних джерел 158,68 м3/добу та 57,918 тис. м3/рік; - з мережі водопроводу КП ВКГ«Ічень» Ічнянської міської ради 19,97 м3/добу та 7,3 тис. м3/рік. Фактично, з підземних джерел, підприємством забирається біля 60 3 м /добу води. Підприємством ведеться «Звітний баланс використання підземних прісних вод» за формою № 7- ГР (підземні води) та державна статистичну звітність форми № 2-ТП (водгосп). Динаміка забору і використання води підприємством за даними звітів про використання води за формою № 2-ТП (водгосп) свідчить, що доведені підприємству ліміти забору води не перевищуються. Підприємством забезпечено виконання вимог дозволу на спеціальне водокористування та погодження Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» підприємством забезпечено проведення замірів рівня води в свердловині один раз в квартал та надання даних режимних спостережень, відомості про водовідбір та результати хімічних аналізів по формі 7-гр (підземні води). На «Гнідинцівському газопереробному заводі ПАТ «Укрнафта» водопостачання підприємства для задоволення власних виробничих та господарсько-побутових потреб здійснюється з 11 артезіанських свердловин, з р. Удай та з ставку-накопичувачу. Забір води здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. № 3988 А/Чрн., виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 24.05.2011 року, термін до 27.11.2011 року. Підприємством здійснюється забір поверхневих вод з двох водозаборів: 249

- з р. Удай за допомогою берегової насосної станції першого підйому, яка розташована у с. Воскресенське Варвинського р-ну. Водозабір обладнано рибозахисним пристроєм жалюзійного типу; - з ставку-накопичувачу за допомогою берегової насосної станції другого підйому, яка розташована на території підприємства. Водозабір обладнано рибозахисним пристроєм типу зонтик. Ліміт забору води, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування, складає 6867,37 м3/добу, 1181, 045 тис. м3/рік, у тому числі: з підземних джерел 637,69 м3/добу, 95,297 тис. м3/рік; з поверхневих джерел 6200,78 м3/добу, 1075,2 тис. м3/рік; з мережі міського комунального водопроводу 28,9 м3/добу, 10,548 тис. м3/рік. Перевищень лімітів не встановлено. Згідно облікової документації в середньому з підземних джерел підприємством забирається до 130 м3/добу води. Свердловини знаходяться в задовільному санітарно-технічному стані. Санітарно-захисні зони артезіанських свердловин знаходяться в задовільному санітарно-екологічному стані. Облік забору підземних вод здійснюється за допомогою водовимірювальних приладів. Водовимірювальні прилади повірені. Дані первинного обліку забору води фіксуються в журналах встановленого зразку (форми ПОД-11). Підприємство складає та подає в установлені терміни державну статистичну звітність форми № 2-ТП (водгосп). Дані первинного обліку забору, використання води співпадають з даними статистичної звітності. Підприємством забезпечено подачу щорічного звіту по формі № 7-гр (підземні води). Основним предметом діяльності Чернігівського відділення Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» є виробництво пива різних сортів. Підприємство здійснює спеціальне водокористування в частині забору підземних води та скиду зворотних вод на підставі дозволу Укр №3905 А/Чрн, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 17.09.2010 року. Термін дії дозволу до 30.06.2014 року. Термін дії спеціального дозволу на користування надрами (питні підземні води) № 3355 від 30.09.2008 року закінчився 30.09.2011 року. На даний час підприємство займається оформленням нового спеціального дозволу. Забір води з артезіанських свердловин не проводиться. Запірна арматура подачі води з артсвердловин опломбована згідно акту від 30.09.2011 року. Водопостачання здійснюється з міської водопровідної мережі на підставі договору № 2521/298 від 19.04.2005 року та додаткової угоди до договору з КП «Чернігівводоканал». На балансі підприємства знаходиться три артезіанські свердловини, які розміщені на території підприємства: - свердловина № 1 глибиною 135 м та потужністю 30 м3/год.; 250

- свердловина № 2 глибиною 702 м та потужністю 130 м3/год.; - свердловина № 3 глибиною 710 м та потужністю 100 м3/год. Наявні паспорти артезіанських свердловин. Санітарно-захисні зони свердловин виділені та знаходяться у задовільному санітано-екологічному стані. На час перевірки на свердловиниах № 1 і 3 проводяться ремонтні роботи, свердловина № 2 опломбована. На балансі підприємства знаходяться дві свердловини мінеральної води глибиною 900 та 810 м, які розташовані на території Ленінівської сільської ради Менського району. Свердловини тимчасово не використовуються. Для обліку забраних підземних вод свердловини обладнані водовимірювальними приладами марки PROMAG 53 (3 шт.), журнали обліку за формою ПОД-11 ведуться постійно. Підприємством забезпечено подачу щорічної статистичної звітності за формою № 7-ГР (підземні води). Основним предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Комунальник» (смт. Любеч Ріпкинського району) є надання послуг по водопостачанню та водовідведенню. В наявності ліцензія Серія АВ № 378303 на водопостачання та водовідведення, видана Чернігівською обласною державною адміністрацією 21.11.2007 року, з терміном дії до 22.11.2012 року. На балансі підприємства знаходиться 2 артезіанські свердловини. Використовується одна артезіанська свердловина, друга артезіанська свердловина підготовлена до ліквідаційного тампонажу. Санітарнозахисна зона водозабору робочої артезіанської свердловини вигороджена, знаходяться в задовільному стані. Водокористання здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр № 3627 А\Чрн, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 08.07.2008 року, з терміном дії до 08.07.2013 року. Облік забору води з артезіанської свердловини здійснюється за показами лічильника СТВ-80, заводський номер 42509. Лічильник повірений, опломбований. Дата повірки 30.09.2011 року, термін дії два роки. Дані первинного обліку забору води фіксуються в журналі встановленого зразку. Підприємство складає та подає в установлені терміни державну статистичну звітність форми № 2-ТП (водгосп). Дані первинного обліку забору, використання води співпадають з даними статистичної звітності. Протягом 2010 року підприємством забрано 35,9 тис.м3 підземних вод. Дозволом на спеціальне водокористування доведено ліміт забору води для госппитних і виробничих потреб та передачі вторинним водокористувачам в загальному об'ємі 170,21 куб. м/добу, 62,30 тис. куб. 251

м/рік, перевищень доведених лімітів за попередні роки не виявлено. Середній добовий забір води становить 90 м3. ІІ. Контроль за охороною атмосферного повітря. Протягом 2011 р. здійснено 621 перевірку по контролю за станом атмосферного повітря. За результатами перевірок складено 227 протоколів, 227 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, сума накладених штрафів складає 32368 грн., стягнуто – 33711 грн. Пред’явлено 97 претензій на суму 1955177 грн. Сплачено 60 претензій на суму 222928 грн. Першочергова увага при здійсненні аналітичного контролю приділялась екологічно небезпечним об’єктам. Основні порушення, що були виявлені в ході перевірок це відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин, не забезпечено ведення первинної облікової документації, відсутні інструкції по експлуатації газоочисного устаткування, у паспортах ГОУ не зазначені відомості щодо проведення ремонтних робіт, обстеження технічного стану та ефективності роботи. Основним предметом діяльності ПАТ «Чернігів-АВТО» є технічне обслуговування, ремонт автомобілів, торгівля легковими автомобілями. Основні технологічні процеси: технічне обслуговування, поточний ремонт автомобілів, фарбувальні роботи, відновлення, ремонт та антикорозійна обробка кузова. Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферне повітря здійснюються на підставі дозволів, виданих Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області: Згідно інвентаризації стаціонарних джерел забруднення, проведеної у 2008 році «ВП ВІСТ», на підприємстві наявні 43 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів на підприємстві є паливовикористовуюче обладнання та фарбувальні камери. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в амтсферу на 5 джерелах встановлене пилогазоочисне обладнання: витяжні труби фарбувальної камери – тканинні фільтри (проммайданчик № 1 (2 шт.), проммайданчик № 4 і № 7); заточний верстат – ЗИЛ-90М (проммайданчик № 1). Ефективність роботи та перевірка технічного стану пилогазоочисного обладнання не проводиться, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2.2.6, 2.2.9 Правил технічної експлуатації установок очистки газу. Основним предметом діяльності Відкритого акціонерного товариства «Мена Пак» є виробництво виробів з гафрокартону. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються на підставі дозволу термін дії 10 років. Згідно документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне 252

повітря, на підприємстві налічується 8 стаціонарних джерел викидів. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: котельня, обладнана парогенератором SТЕАМ-3000 та двома газовими котлами Е 1/9 (резервні), цех гофротари, теплогенератор. Пилогазоочисне обладнання на підприємстві відсутнє. Підприємство взято на державний облік у сфері охорони атмосферного повітря за № 743003 від 25.10.2002 року. Підприємством забезпечено подачу державної статистичної звітності за формою 2-ТП (повітря). Під час перевірки проведені заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду – парогенератор SТЕАМ-3000 (акт відбору проб № 4 від 22.02.2011р.). Встановлений факт порушення режиму експлуатації парогенератора, що призводить до перевищення нормативу граничнодопустимого викиду оксиду вуглецю і є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За результатами повторного контролю викидів забруднюючих речовин від парогенератора (акт відбору № 5 від 24.02.2011р.) перевищень нормативу граничнодопустимого викиду оксиду вуглецю не виявлено. Держекоінспекцією в Чернігівській області проведений розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, пред’явлено претензію на суму 101 грн. Підприємством не забезпечено проведення контролю за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених у дозволі на викиди, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На підприємстві наявне джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яке не враховане у дозволі на викиди, а саме апарат конвективний опалювальний газовий АКОГ-2М-СП тепловою потужністю 2,3 кВт, розташований у приміщенні охорони підприємства. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У зв’язку із особливістю обліку природного газу на підприємстві визначити кількість використаного природного газу окремо АКОГ-2М-СП не можливо. В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватного підприємства «Мон-Компані» встановлено, що на території підприємства наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а саме деревообробне обладнання. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на суму 1937,71 грн. 253

Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-Поліграф» встановлено, що на території підприємства наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а саме газові котли марки BONGAS-1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємству пред’явлена претензія на відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на суму 2149,99 грн. Всього на підприємстві ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» нараховується 148 стаціонарних джерел викидів, з них 30 неорганізованих, на які нормативи граничнодопустимих викидів не встановлені. Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється на підставі дозволів. Інвентаризація джерел викидів та розробка документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, проведена ПП «Науково-виробничою фірмою «Сотис» в 2008 році. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001 «Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 25.12.2002 № 742414. Технологічне обладнання експлуатується відповідно до технології виробництва і відповідає вимогам нормативно-технологічної документації та нормативам викидів в атмосферне повітря. Контроль за дотриманням нормативів граничнодопустимих викидів (далі - ГДВ) встановлених, дозволами на викиди, передбачено проводити по 118 стаціонарних джерелах викидів 1 раз на рік. На протязі 2010 року контроль за дотриманням нормативів ГДВ проведений по всім стаціонарним джерелам викиду ПП «НВФ «Сотис». Звіти в наявності. Перевищень встановлених дозволом нормативів ГДВ не виявлено. Для зменшення викидів на 10 джерелах встановлено газоочисне обладнання. При візуальному огляді газоочисного обладнання нещільностей у конструкції, що приводить до неефективної їх роботи, не встановлено. Підприємством забезпечено розробку та реєстрацію паспортів газоочисного устаткування. На підприємстві наявні акти перевірки ефективності роботи та технічного стану установок. Журнал первинної облікової документації по формі ПОД-2 та журнал обліку роботи газоочисного обладнання в наявності – ведення журналів задовільне, сторінки пронумеровано, прошнуровано та скріплено печаткою. По представленим документам, довідкам проведено аналіз достовірності статистичної звітності по формі 2-ТП (повітря) за 2010 рік, порушень не виявлено. 254

Для зменшення негативного впливу на стан атмосферного повітря в 2010 році було проведено демонтаж морально та фізично застарілого обладнання і встановлено сучасне газоочисне устаткування – термічна установка очищення відпрацьованого повітря від існуючих шпалеродрукувальних машин (фірми «Olbrich») принцип роботи, якої засновано на передових технологіях очищення газоповітряних сумішей від процесів виробництва шпалер методом трафаретного і флексографічного друку загальною вартістю 7,5 млн. гривень. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Мринського ВУПЗГ здійснюється на підставі дозволів, виданих Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 13.04.2009 року, з терміном дії до 13.04.2019 року: - № 7423883501-2 Котельні № 1, 2; - № 7423883501-3 Компресорна станція (КС); - № 7423883501-4 Підземне сховище газу; - № 7423810100-11 ГРС м. Носівка ; - № 7423881501-1 ГРС, с. Коломійцівка; - № 7423882501-1 ГРС, с. Лихачів; - № 7421784001-2 ГРС, с. Дорогінка; - № 7410400000-48 ГРС, м. Ніжин; - № 7423883501-1 Автогосподарство. Згідно матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виконаної Асоціацією Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, на підприємстві налічується 119 стаціонарних джерел викидів. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на двох джерелах встановлені пилогазоочисні установки в столярній майстерні та ковальсько-зварювальному цеху. В наявності паспорти на пилогазоочисне обладнання. Підприємством забезпечено проведення контролю за ефективністю роботи пилогазоочисного обладнання. Мринське ВУПЗГ взято на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Підприємством забезпечено подачу статистичної звітності за формою № 2-ТП (повітря), згідно якої протягом 2010 року загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря склав 2255,952 тонн. Підприємством проводиться щорічний контроль за дотриманням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах в амтсферу. Контроль проводиться Науково-виробничим центром технічної діагностики «Техдіагаз», представлені технічні звіти еколого-технічного випробування від 27.02.2009 року, 05.02.2010 року. Умовами дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлений контроль за дотриманням нормативів вмісту забруднюючих речовин від джерел, які з початку 2010 року не працюють. 255

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу на філії «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат» є склад паливномастильних матеріалів, аміачна компресорна, установка сушки молока (теплогазогенератор, паливо – природний газ). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюються на підставі дозволу №7410400000-6, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 24.09.2008 року, терміном дії до 24.09.2018 року. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведена ПП «НВФ «СОТИС» у листопаді 2005 року. За даними інвентаризації на підприємстві нараховується 34 стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Технологічне обладнання експлуатується відповідно до технології виробництва і відповідає вимогам нормативно-технологічної документації і нормативам викидів в атмосферне повітря. Підприємство взято на державний облік в сфері охорони атмосферного повітря за № 740411 від 25.10.2002 року. Аналіз достовірності статистичної звітності по формі 2-ТП (повітря) проведено згідно представлених рахунків, актів та накладних на використання ресурсів та матеріалів. Порушень в заповненні звіту не виявлено. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 2 джерелах встановлені газоочисні установки. В зв’язку з простоєм виробничих потужностей газоочисні установки не використовуються. Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин» є виробництво кормів, білково-вітамінних і кормових концентратів, префіксів, вирощування сільськогосподарської продукції. На підприємстві наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: комбікормовий цех «Heem HorsT» продуктивністю 40 тонн комбікормів на добу, елеватор, сушки для зерна. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємством здійснюються за відсутності відповідного дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У зв’язку з вищевикладеним, діяльність стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (комбікормовий цех «Heem HorsT» продуктивністю 40 тонн комбікормів на добу, елеватор, сушки для зерна) Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин» була призупинена згідно рішення Головного державного інспектора з ОНПС Чернігівської області № 16 від 26.08.2011р. ТОВ «Березнянський м’ясо-переробний комбінат «Бройлер» не перебуває на державному обліку у сфері охорони атмосферного повітря в Держуправлінні ОНПС в Чернігівській області. 256

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: 2 котла на природному газу (марки КСГ-100 потужністю 100 кВт кожний) для опалення приміщення. Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не проведена, Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених стаціонарних джерел здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємством за період з 01.02.2009 року по 18.10.2011 року використано – 15,546 тис. м 3 природного газу в якості палива для котлів марки КСГ-100. Загальна сума збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТОВ «Березнянський м'ясо-переробний комбінат «Бройлер» у смт. Березна Менського району Чернігівської області становить 1244,35 грн. Основним предметом діяльності ПАТ «Чернігівгаз» є надання населенню, бюджетним організаціям, промисловим та комунальним підприємствам, а також іншим суб’єктам підприємницької діяльності послуг з розподілу природного газу, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ та скрапленого газу. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється на підставі дозволів, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області. За результатами інвентаризаційних даних у м. Чернігові на підприємстві нараховується 71 стаціонарне джерело викидів шкідливих речовин в атмосферу. Основними джерелами викидів є паливовикористовуюче обладнання, АГНКС. Технологічне обладнання експлуатується відповідно до технології виробництва і відповідає вимогам нормативно-технологічної документації і нормативам викидів в атмосферне повітря. Умовами дозволу на викиди не встановлено проведення контролю за дотриманням встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин а атмосферне повітря. На двох джерелах встановлені пилогазоочисне обладнання. Паспорта на пилогазоочисне обладнання відсутні, перевірка ефективності роботи та перевірка технічного стану пилогазоочисного обладнання не проводиться, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2.2.6, 2.2.9 Правил технічної експлуатації установок очистки газу. Для опалення приміщень у м. Чернігові підприємством встановлені нові газові котли марки Ferroli (2 шт.) потужністю 80 і 90 кВт. Зазначені джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не враховані у дозволі № 7410136600-121 від 22.09.2008 року, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу, 257

що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємством подається державна статистична звітність за формою № 2-ТП (повітря), згідно якої сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2010 рік склав 9,453 тонн (без урахування діоксиду вуглецю). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Ічнянського УГГ ПАТ «Чернігівгаз» здійснюються на підставі дозволу № 7421710100-15, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 10.03.2010 р., терміном дії на 10 років. У відповідності до звіту проведеної інвентаризації, що проведена ПП «НВФ «Сотис» 04.12.2009 року, на підприємстві нараховується 14 стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Пилогазоочисне обладнання відсутнє. Неврахованих стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, на момент перевірки не виявлено. Не в повній мірі виконуються умови дозволу на викиди, а саме не проводиться контроль за дотриманням встановлених нормативів гранично допустимих викидів від джерел № 10 і № 11, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря Козелецького УГГ та Сосницького УГГ ПАТ «Чернігівгаз» здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. На ЧФ Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від існуючих джерел викидів здійснюються на підставі дозволу №741013660086 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 30.03.2011 року. Термін дії до 30.03.2016 року. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві проведена Приватним підприємством «Наукововиробничої фірми «Сотис» в 2011 році. За результатами інвентаризації на підприємстві наявне 81 стаціонарне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Наказом № 11 від 25.01.2010 року «Про контроль за охороною атмосферного повітря» на підприємстві призначені відповідальні особи за охорону атмосферного повітря. Розпорядженнями № 11а та 11б від 17.06.2011 року на підприємстві призначена комісія для проведення огляду ГОУ призначені відповідальні особи за безпечну експлуатацію ГОУ. 258

Для зменшення викидів на 3 джерелах встановлено пилогазаочисне обладнання. Підприємством забезпечено оформлення паспортів пилогазоочисного обладнання, в яких наявні акти перевірки технічного стану та протоколи замірів ефективності їх роботи. За результатами замірів працюючого обладнання ефективність роботи відповідає паспортним показникам. Підприємством забезпечено проведення замірів вмісту оксиду вуглецю та димності у відпрацьованих газах пересувними джерелами. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ДП «Холминський спиртовий завод» здійснюються на підставі дозволу № 742245400-3а від 02.11.2010 року, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, термін дії дозволу до 10.11.2018 року. Згідно даних інвентаризації джерел викидів на підприємстві налічується 13 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві є паливовикористовуюче обладнання. Котельня підприємства обладнана двома котлами ДКВР-6,5/13 та ДКВР-10/13, в якості палива використовується котельне коксохімічне паливо. Для зменшення викидів на одному джерелі (очистка та подрібнення зерна) встановлено пилогазаочисну установку – аспіраційна система в складі сепаратора ЗСМ-50 і вентилятора Ц-14-46. Паспорт пилогазоочисного обладнання не оформлений, не проводиться перевірка технічного стану та ефективності роботи, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п.п. 2.2.5, 2.2.6, 2.2.9 Правил технічної експлуатації установок очистки газу. Не забезпечено виконання умов дозволу на викиди, а саме не здійснюється інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У відповідності до повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної безпеки розробленого в 2009 році на території підприємства відсутні об’єкти підвищеної небезпеки. Також, за результатами проведених перевірок, підприємствам пред’явлені претензії на відшкодування збитків за понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря: - ЧФ ВАТ «Укртелеком» - 100454 грн.; - Остерське ВУЖКГ – 2169 грн.; - ТОВ «Мена – ДОЗ» - 1380 грн.; - ТОВ «Веселі бобри» - 6466 грн; - ЗАТ «Чернігівський м’ясокомбінат»-9492 грн.; - ВАТ «Домобудівник» - 39758 грн; 259

- ВАТ «Чернігівський інструментальний завод» - 172471 грн.; - ПАТ «Агрофірма «Вольниця» - 1194 грн.; - Прилуцька центральна районна лікарня – 2211 грн.; - ПТУ № 33 с. Мрин Носівський р-н; - ТОВ «Масани» м. Чернігів – 7645 грн.; - ПАТ «Городнянський комбікормовий завод» - 2063 грн.; - ТОВ «Фабрика «Аврора» - 6275 грн.; - ДП «Чернігівський ремонтний завод» - 18708 грн.; - Управління освіти Прилуцької міської ради – 111996,19 грн.; - СФГ «Колос» - 2458,5 грн.; - ЗАТ «Прилуцький м’ясокомбінат» - 6936,38 грн.; - КП «Новозаводське» - 4485,89 грн.; - ДП «Постачальник-1» ВАТ «Будівельник-84» - 1365,16 грн. Протягом звітного періоду проведено контроль промислових викидів в атмосферне повітря по 127 ДЗА. ІІІ. Контроль за охороною і використанням земель. За 2011 рік Інспекцією здійснено 338 перевірок по контролю за станом земельних ресурсів. За результатами перевірок складено 37 протоколів, 37 осіб притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на суму 12104 грн., стягнуто – 12104 грн. Пред’явлено 23 претензії на суму 46339 грн. Стягнуто 12 претензій на суму 7270 грн. Найбільш типовими порушеннями є самовільне зайняття невеликих земельних ділянок, прилеглих до будинків та гаражів фізичних осіб. Самовільне зайняття земельної ділянки – 20 виявлених випадків. Псування і забруднення земель – 3 виявлених випадків. Нецільове використання земельної ділянки - 11 виявлених випадків. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу – 1 виявлений випадок. Перевіркою ТОВ «Фірма «КВВК» - виявлено самовільне зайняття земельної ділянки. Посадову особу притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАПу вигляді штрафу сумою 340 грн., складено акт перевірки та видано припис з терміном усунення виявлено порушення. Пред’явлено претензію на відшкодування збитків державі внаслідок порушення земельного законодавства в сумі 516 грн. При перевірці КП «Паркування і ринок» Чернігівської міської ради – виявлено самовільне зайняття земельної ділянки та зняття родючого шару ґрунту без відповідного дозволу. Складено акт перевірки та надано припис з терміном усунення виявлено порушення. Пред’явлено претензії на відшкодування збитків державі внаслідок порушення вимог земельного законодавства у сумі 3065 грн. ДП «Чернігівторф» (Смолинське відділення, с. Смолин, Чернігівський район) – виявлено засмічення земельної ділянки відходами деревини. Складено акт перевірки та видано припис з терміном усунення виявлено порушення. Посадову особу притягнено до адміністративної 260

відповідальності за ст. 52 КУпАП у вигляді штрафу сумою 850 грн. Пред’явлено претензію на відшкодування збитків державі внаслідок порушення вимог земельного законодавства у сумі 489грн. В ході рейдової перевірки по області виявлено зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу Шляхо–будівельним управлінням №14. Посадову особу притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 533 КУпАП у вигляді штрафу сумою 340 грн. Пред’явлено претензію на відшкодування збитків державі внаслідок порушення вимог земельного законодавства у сумі 3402 грн. При перевірці ТОВ «Веселі бобри» виявлено факт несанкціонованого розміщення виробничих відходів. Підприємству пред’явлено претензію на відшкодування збитків внаслідок порушення вимог земельного законодавства у сумі 246925 грн. При проведенні планової перевірки на ДП «Щорсрайагролісгосп» під час візуального обстеження орендованої земельної ділянки, площею 2,1601 га, виявлено складування металобрухту та автозапчастин на площадці без твердого покриття, що є порушенням ст. 5 Закону України «Про металобрухт». За виявлене порушення відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП. Сума штрафу складає 340 грн. ТОВ «Березнянський м’ясо-переробний комбінат «Бройлер», що знаходиться в смт. Березна, займається забоєм птиці. На території підприємства розташовано виробниче приміщення, яке складається з: гарячого цеху (забій птиці); цеху чистої обробки; камери охолодження. В результаті діяльності на підприємстві утворюються тверді побутові та виробничі (перо, кров, кишки) відходи. Кишки розміщуються у двох біоямах. Біояма №1 розташована біля очисних споруд ТОВ «БМПК «Бройлер» на території Березнянської селищної ради за межами населеного пункту. Біояма знаходиться в задовільному санітарноекологічному стані. Земельна ділянка площею 9 м2, на якій розміщена біояма № 1, використовується за відсутністю правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України. У біоямі №1 розміщено 2 м3 відходів (перо, кишки) що призвело до засмічення земельної ділянки. Зазначене є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи», ст. 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель». Біояма №2 розташована в районі лісополоси по Щорському шляху Менського району на території Березнянської селищної ради за межами населеного пункту. Біояма знаходиться в задовільному санітарноекологічному стані. Земельна ділянка площею 20 м2 на якій розміщена біояма №2 використовується за відсутністю правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України. 261

У біоямі № 2 розміщено 5 м3 відходів (перо, кишки) що призвело до засмічення земельної ділянки. Зазначене є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи», ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35, ст. 46 Закону України «Про охорону земель». Складені протоколи за ст., ст. 52, 53-1 КУпАП на суму 850 грн. та 340 грн. відповідно. Нараховані збитки за засмічення земельної ділянки – 69,6 грн. та за самовільне зайняття – 2,14 грн. В м. Чернігові на розі вулиць Горького та проспекту Перемоги за результатами позапланової перевірки призупинено будівництво багатоповерхового житлового будинку ПП «Геліодор», яке проводилось без проекту відведення земельної ділянки (ст. 123 Земельного кодексу України), при відсутності дозвільних документів для проведення робіт по плануванню території за межами будівельного майданчику та в межах прибережної захисної смуги р. Стрижень (ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України) та при відсутності проекту будівництва з врахуванням розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). При розгляді колективного звернення громадян с. Кобижча Бобровицького району було виявлено будівництво майданчика по зливу технічного рідкого аміаку ТОВ «Земля і Воля» біля с. Кобижча Бобровицького району Чернігівської області. На момент перевірки на відстані 850 м від населеного пункту (с. Кобижча Бобровицького району Чернігівської області) проведено початкові будівельні роботи по обладнанню майданчика. Роботи проводяться на території залізничної колії Кобижча - Новий-Биков, яка на сьогоднішній день не використовується. На території будівельного майданчика проведено відновлення залізничної колії та здійснені роботи по плануванню площадки під майданчик. Площадку огороджено бетонним забором та укладені бетонні плити. Роботи по будівництву майданчика проведено без дозволу на виконання будівельних робіт. Висновки експертизи по проектній документації «Будівництво майданчика по зливу технічного рідкого аміаку марки Б, ГОСТ 6221-90» не представлені. На відстані 1200 м від населеного пункту (с. Кобижча Бобровицького району Чернігівської області) підприємством проводилися роботи по плануванню та обладнанню нової площадки для перенесення збудованої площадки на нове місце. Роботи по будівництву майданчика проводилися без дозволу на виконання будівельних робіт. В ході проведення будівельних робіт підприємством проведено самовільне знесення зелених насаджень. Земельна ділянка, на якій проводилися будівельні роботи, використовується без правовстановлюючих документів. За результатами перевірки прийнято рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області щодо призупинення будівельних робіт. По 262

матеріалам перевірки підприємству пред’явлено претензію на відшкодування шкоди завданій державі в результаті самовільного знесення зелених насаджень на суму 208456 грн. 32 коп. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто першого заступника директора підприємства. На сьогоднішній день будівельні роботи призупинені, підприємством проводиться робота по оформленню відповідної документації. ІV. Контроль за охороною і використанням надр За 2011 рік Інспекцією здійснено 9 перевірок по контролю за охороною і використанням надр. За результатами перевірок складено 3 протоколи, 3 особи притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на суму 510 грн., стягнуто – 510 грн. Основним предметом діяльності ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків» є експлуатація родовищ корисних копалин, використання надр, гірничих відведень, збагачення та переробка корисних копалин. Забір підземних та поверхневих вод, скид кар’єрний вод у р. Сухий Вир та струмок «Нетикучий» підприємством здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування терміном дії на 5 років. Водопостачання підприємства для задоволення господарськопобутових потреб здійснюється за рахунок власної артезіанської свердловини глибиною 101 м, яка розташована у с. Олешня Ріпкинського району. Водовідведення стічних вод проводиться до вигребу, який має бетонну основу та бокові стіни, що забезпечує захист від забруднення навколишнього природного середовища. Стічні води вивозяться автотранспортом Ріпкинського Райсількомунгоспу згідно договору № 22 від 25.08.2008 року. Кар’єрні води з кар’єру Папернянського родовища відкачуються для попередньої очистки у механічний відстійник, після чого скидаються в р. Сухий Вир. Кар’єрні води з кар’єру Грибово-Руднянського родовища збираються у зумпфі, який відіграє роль механічного відстійника, після чого відкачуються і скидаються в струмок «Нетекучий». Облік кількості відведених кар’єрних вод здійснюється за потужністю насосного обладнання, журнал встановленого зразка ПОД-13 ведеться постійно. З 2008 року і на даний час кар’єр Грибово-Руднянського родовища не експлуатується. Для поповнення оборотного водоспоживання при переробці кварцового піску здійснюється забір води з технічного озера (відпрацьований кар’єр). Озеро розташоване за 350 м від цеху, його площа 3 га, під водою 2,7 га. На берегу озера встановлене насосне обладнання, для забору води. Підприємством збудований та експлуатується цех по переробці кварцового піску на підставі: 263

- Робочого проекту «Цех по переробці кварцового піску продуктивністю 700 тис.т/рік с. Олешня Ріпкинського району Чернігівської області (затверджувальна частина)», том 1 – оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС), розробленого КДПВІ «Чернігівагропрект» у 2008р.; - висновку № 175/48 комплексної державної експертизи по Робочому проекту від 09.10.2008 року (позитивний висновок Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області № 08-12-139/2 від 12.08.2008 року); - Свідоцтва № 2500000478 від 21.12.2009 року про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданого на підставі «Акту готовності об’єкта до експлуатації» від 25.10.2009 року. Згідно проектної документації технологічний процес переробки кварцового піску включає в себе наступні етапи: промивання і класифікація піску, сушіння піску, виробництво кварцової муки. Після промивання піску утворюється шлам, який надходить у відстійник, де за допомогою флокулянтів вода очищується, після чого повертається у процес у вигляді оборотної. Згущений шлам (піщано-глиниста суміш із флокулянтом) із відстійника вивозиться у відвал кар’єра. Підприємством використовуються флокулянти: - Магнофлок 919, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/59897 від 08.12.2006 року дійсний до 08.12.2011 року; - Хенфлок 63026, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/38993 від 01.08.2007 року дійсний до 25.07.2012 року. Основною метою діяльності ТОВ «АПБ-ЦЕГЛА» являється виробництво цегли з випаленої глини, добування глини, оптова торгівля будівельними матеріалами. Підприємство використовує три земельні ділянки, одня з яких площею 3,0 га – під кар’єр, Західно – Борзнянське родовище (суглинки, глина) на підставф договору оренди землі. Наявний проект землеустрою відведеної земельної ділянки під розробку корисних копалин. Наявний спеціальний дозвіл на користування надрами. Ведеться щорічний радіаційний контроль суглинок. Наявний лист погодження проекту плану розвитку гірничих робіт. Ведеться статистична звітність за формою № 5 – гр. щодо запасів корисних копалин. Основною метою діяльності Остерської квартирноєксплуатаційної частини району є забезпечення військових частин казарменно-житловим фондом з комунальними спорудами та надання військовим частинам комунальних послуг (водозабезпечення, каналізація, опалення, вивіз нечистот, освітлення та ін.) Спеціальний дозвіл (ліцензія) для видобування підземних вод з артезіанських свердловин відсутній, що є порушенням ст. 16, 19, 21 Кодексу України «Про надра». Остерською КЕЧ району направлено запити до Північного територіального квартирно264

експлуатаційного управління щодо виділення коштів для оформлення ліцензії на користування надрами. По матеріалам Бахмацького РВ УМВС за незаконне видобування піску працівниками КП «Гетьман» відповідальну посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 47 КУпАП на суму 238 гр. Клопотань щодо анулювання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами Інспекцією не подавалось. V. Контроль за поводженням з відходами Протягом 2011 року здійснено 1582 перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, норм, правил і стандартів з екологічної та радіаційної безпеки при поводженні з відходами та отруйними речовинами, заготівлі металобрухту. За результатами перевірок складено 621 протокол і 621 особу притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 140743 грн., стягнуто – 113458 грн. Інформацію щодо контролю поводження з відходами див. ст.126 VІ. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів На протязі 2011 року здійснено 229 перевірок щодо охорони рослинного світу. За результатами перевірок складено 312 протоколів (в т.ч. ліси - 234). 307 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 43010 грн., стягнуто – 37332 грн. За збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред`явлено 39 претензій загальною сумою 2946746 грн., сплачено 19 претензій на суму 56046 грн.; загальна сума розрахованих збитків складає 3625927 грн. Позапланово на вимогу прокуратури перевірено ДП «Семенівське лісове господарство» та перевірено мисливське господарство в галузі дотримання вимог природоохоронного законодавства під час проведення обліків мисливських тварин в мисливських угіддях. Виявлено 4 порушення правил заготівлі деревини, порушення правил відновлення і поліпшення лісів, 2 порушення ведення первинного обліку відходів. На відповідальних осіб складено 4 протоколи за ст. 64 на 119, 119, 136, 136 грн., 2 протоколи за ст. 82-1 по 85грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Позапланово перевірено ДП «Семенівський райагролісгосп», виявлено 3 порушення правил заготівлі деревини, порушення правил ведення первинного обліку відходів, порушення порядку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на відповідальних осіб складено протоколи за ст. 64 на 85, ст.64 на 85грн., ст. 64 на 136, ст. 82-1 на 85 грн., за ч.1 ст.78 на 136 грн., керівництву надано припис для усунення порушень. В ході проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на ДП «Чернігівський військовий 265

лісгосп», виявлено порушення лісового Кодексу України. На відповідальних осіб складено протоколи по ст. 64 на 119грн., ст. 64 на 119 грн., ст. 64 на 136 грн., ст. 64 на 85 грн., ст.68 на 85 грн., та виявлено порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, складено протокол по ст. 82 на 850 грн., а також виявлено порушення ведення первинного обліку відходів та складено протокол по ст. 82-1 на 85 грн., та порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу, складено протокол по ч.1 ст.78 на 85 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень; При проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного світу на території Носівського району Чернігівської області, ДП «Ніжинське лісове господарство» Мринське лісництво. Виявлено порушення – незаконна порубка лісових культур. На порушника складено протокол по ст. 65 на 119 грн., та розраховані збитки 2 тис. 424 грн. 10 коп. Керівництву надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки ДП «Ніжинрайагролісництва» виявлено 3 порушення правил заготівлі деревини, складено 3 протоколи за ст.64, та винесено 3 постанови на суму 136 грн. Керівництву надано припис; Планово перевірено ДП «Бахмачрайагролісництво», Виявлено порушення правил заготівлі деревини, та порушення правил відновлення та поліпшення лісів складено 2 протоколи за ст. 64, ст.68. на суму 102 грн. і 136 грн. відповідно. Керівництву надано припис для усунення порушень; Планово перевірено ВАТ КТФП Промінь виявлено порушення правил пожежної безпеки в лісах. Складено протокол за ч.1 ст. 77 на 119 грн. Керівництву надано припис. Перевірено ДП «Прилуцьке лісове господарство», виявлено 7 порушень правил заготівлі деревини складено 7 протоколів за ст. 64 КУпАП та накладено штрафів на загальну суму 833 грн., а також порушення поліпшення і відновлення лісів протокол за ст. 68 на 85 грн., та порушення територій та об’єктів ПЗФ і складено протокол за ст. 91 направлено на розгляд до суду, керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено ДП «Семенівське лісове господарство», виявлено 3 порушення заготівлі деревини складено 3 протоколи за ст. 64 КУпАП на суму 340 грн., та 2 порушення вимог пожежної безпеки в лісах та складено 2 протоколи за ч.1 ст.77 на суму 272 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено Коропське СЛП Агролісгосп, виявлено 3 порушення вимог пожежної безпеки в лісах складено 3 протоколи за ч.1 ст.77 на суму 408 грн., порушення правил заготівлі деревини протокол за ст. 64 на 102 грн., та порушення правил відновлення та поліпшення лісів, протокол за ст. 68 на 102 грн., а також порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складено протокол 266

за ч.1 ст. 78 на суму 136 грн., та 3 порушення ведення первинного обліку відходів, 3 протоколи за ст. 82-1 на 255 грн. Згідно плану перевірено ДП «Остерське лісове господарство», виявлено 6 порушень правил заготівлі деревини складено протоколи за ст. 64 КУпАП та накладено штрафи на суму 782 грн. та 4 порушення вимог пожежної безпеки в лісах та складено протоколи за ч.1 ст.77 КУпАП на суму 442 грн., за змішування відходів без спеціального дозволу складено протокол за ст. 82-4 КУпАП на суму на 85 грн.; При перевірці ДП «Бобровицярайагролісництво» виявлено порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складено протокол за ч.1 ст. 78 КУпАП на суму 136 грн., та порушення ведення первинного обліку відходів складено протокол за ст. 82-1 КУпАП на 85 грн, порушення правил заготівлі деревини складено протокол за ст. 64 КУпАП та накладено штраф на суму 102 грн., а також порушення поліпшення і відновлення лісів протокол за ст. 68 КУпАП на 119 грн., керівництву надано припис для усунення порушень. Планово ДП «Козелецьрайагролісгосп» виявлено: 3 порушення порядку заготівлі і вивезення деревини, на відповідальних осіб складено 3 протоколи за ст.64 КУпАП на суми 408 грн.; 2 порушення вимог пожежної безпеки в лісах, складено 2 протоколи на суму 272 грн.; порушення правил використання деревини за ст. 68 КУпАП складено протокол на суму 136 грн; порушення правил ведення обліку відходів які утворюються, за порушення вимог щодо поводження з відходами складено протокол за ст. 82 КУпАП на суму 850 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено ДП «Носівкарайагролісництво», виявлено порушення порядку заготівлі і вивезення деревини, порушення правил ведення обліку відходів які утворюються, порушення правил відновлення і поліпшення лісів. Відповідальних осіб притягнено до адмінвідповідальності за ст, 64, 68, 82-1 КУпАП на суму 289 грн., керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено ДП «Добрянське лісове господарство», виявлено 6 порушеннь порядку заготівлі і вивезення деревини - за ст. 64 КУпАП на загальну суму 629 грн, 3 порушення вимог пожежної безпеки в лісах - посадових осіб притягнено до адмінвідповідальності за ст. ч1ст77 КУпАП на загальну суму 289 грн., 3 порушення правил ведення обліку відходів за ст. 81-1 КУпАП на загальну суму 255 грн.; порушення правил водокористування за ст.60 КУпАП, складено протокол на суму 85 грн., керівництву надано припис для усунення порушень. В ході проведення перевірки ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство», виявлено 7 порушень порядку заготівлі і вивезення деревини, посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 64 КУпАП на загальну суму 850 грн.; 2 порушення вимог пожежної безпеки в лісах, посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 77 КУпАП на загальну суму 272 грн., 4 порушення правил ведення обліку 267

відходів, посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 82-1 КУпАП на загальну суму 340 грн., та порушення правил водокористування за ст. 60 посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 60 КУпАП на суму 85 грн., 2 порушення правил відновлення і поліпшення лісів посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності на загальну суму 272 грн. Планово перевірено ДП «Н.-Сіверськийрайагролісгосп», виявлено 6 порушень порядку заготівлі і вивезення деревини, посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 64 КУпАП на загальну суму 680 грн., 1 порушення вимог пожежної безпеки в лісах,посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 77 КУпАП на суму 136 грн.; 1 порушення правил ведення обліку відходів, посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності на суму 85 грн., 1 порушення правил відновлення і поліпшення лісів, складено протокол на суму 102 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено ДП «Чернігівське лісове господарство», виявлено 17 порушень порядку заготівлі і вивезення деревини, 8 порушення вимог пожежної безпеки в лісах, порушення порядку поліпшення і відновлення лісів, та порушення правил ведення обліку відходів та порушення правил поводження з відходами. На відповідальних осіб складено 28 протоколів за ст. 64, ч1ст77, ст.68, ст. 82, ст. 82-1 КУпАП та винесено 28 постанов на загальну суму 4488грн. У складі комісій КРУ в Чернігівській області проведено позапланові перевірки ведення лісового господарства ДП «Остерське лісове господарство», ДП «Ніжинське лісове господарство», ДП «Семенівське лісове господарство», ДП «Добрянське лісове господарство», ДП «Прилуцьке лісове господарство», ДП «Холминське лісове господарство», ДП «Чернігівське лісове господарство». За результатами перевірок нараховані збитки на загальну суму 39739 грн. В ІV кварталі продовжувались позапланові перевірки лісових господарств за вимогою КРУ в Чернігівській області. Було перевірено: - ДП «Корюківське лісове господарство», виявлено порушення порядку заготівлі і вивезення деревини, порушення вимог пожежної безпеки в лісах. На відповідальних осіб складено 5 протоколів за ст. 64, ч1ст77, ст.65 КУпАП та винесено постанови на загальну суму – 850 грн. Розраховані збитки на суму 32379 грн. 45 коп.; - ДП «Холминське лісове господарство» виявлено порушення правил заготівлі деревини, порушення правил відновлення і поліпшення лісів, складено протоколи за ст. 64 і 68 та винесено постанови загальною сумою на 833грн. Розраховані збитки 5108 грн. 05 коп.; - ДП «Борзнянське лісове господарство» виявлено порушення правил заготівлі деревини, порушення вимог пожежної безпеки в лісах, складено протоколи за ст. 64, ч1 ст77 та винесено постанови загальною сумою на 1224 грн. Розраховані збитки 3784 грн. 98 коп.; 268

Згідно плану перевірено ДП «Городнянське лісове господарство», за виявлені порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини 2 посадові особи притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 64 КУпАП на суму 272 грн. та за відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря складено протокол за ст. 78 КУпАП на суму 136 грн. Планово перевірено ДП «Ніжинське лісове господарство», виявлено порушення порядку заготівлі і вивезення деревини, порушення вимог пожежної безпеки в лісах, порушення ЗУ Про «Природно-заповіний фонд України». На відповідальних осіб складено протоколи за ст. 64, ч1 ст77, ст.91 КУпАП та винесено постанови на загальну суму 935 грн. При перевірці ДП «Корюківське лісове господарство» виявлено порушення поряку заготівлі деревини. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах, порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складено протокол за ст. 64, ч.1 ст. 77, ч 1 ст. 78 і винесено постанови на загальну суму 680 грн. В ДП «Холминське лісове господарство» при плановій перевірці виявлені порушення правил заготівлі деревини, порушення правил відновлення і поліпшення лісів, складено 7 протоколів за ст. 64 та 2 за ст. 68 та винесено постанови загальною сумою 1156 грн. Під час перевірок об’єктів рослинного світу виявленні незаконні рубки зелених насаджень в межах населених пунктів інспекторами складаються відповідні матеріали, нараховуються суми збитків і направляються до РВ УМВС для встановлення осіб порушників. В ході планової перевірки в галузі збереження рослинного світу (Операція Первоцвіт) на території Мезинського НПП виявлено незаконну порубку 10 ростучих дерев, розраховані збитки 853 грн. При здійсненні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного світу на території Щорського району (с. Стара Рудня) виявлено пошкодження зелених насаджень, на порушника складено протокол по ст. 153 на 170 грн., та розраховані збитки на 1260 грн. В ході позапланової перевірки(звернення громадян) виявлено факт знесення дерева, матеріали направлені до МВС, розраховані збитки на 760 грн. Позапланово проведена перевірка законності знесення дерев в с. Березанка, Чернігівський район, виявлено незаконна рубка 1 дерева, матеріали передані до МВС, розраховані збитки 920 грн.; По матеріалам Менського РВ УМВС проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при знесенні зелених насаджень на території Куковицької сільської ради Менського району Чернігівської області. Виявлено 2 порушення – незаконна порубка лісових культур. На порушників складено 2 протоколи за ст. 65 по 85 грн.; 269

Планово проведена «Операція «Первоцвіт» в м. Чернігів, та на території Чернігівського району, виявлено 2 факти порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, складено протоколи по ст. 90, та ст. 91. Інспекторським складом проведено позапланову перевірку на території Горбівської сільської ради. Виявлено порубку та заготівлю дерев в лісосмузі без дозвільних документів, складено протокол по ст. 88-1, який направлено до суду, розраховані збитки на суму 1515232 грн.; Планово проведена перевірка в галузі збереження рослинного світу на території м. Чернігова. По пр. Перемоги виявлена порубка дерев без дозвільних документів, надано припис і винесено рішення №12, від 29.04.2011р.про тимчасове призупинення діяльності; Проведено перевірку в галузі збереження рослинного світу на території м. Чернігова. По вул. Набережна, 22 виявлений факт самовільного знесення 61 дерева, матеріали передані до МВС, щодо 2-х дерев виявлений порушник та складений протокол за ст. 153, і розраховано збитки на суму 2044 грн.; Позапланово проведена перевірка дотримання вимог Закону України «Про рослинний світ» в м. Н.–Сіверський, виявлено самовільна порубка 13 дерев, розраховані збитки на 1600 грн., матеріали передані до МВС. VІІ. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу та водних живих ресурсів Протягом 2011 року здійснено 51 перевірку по контролю за станом тваринного світу. За результатами перевірок складено 39 протоколів, до адмінвідповідальності притягнуто 43 особи. Загальна сума накладених штрафів складає 9401 грн., стягнуто – 12546 грн. Протягом звітного періоду проведено 30 перевірок по контролю за станом водних живих ресурсів (3 - по браконьєрству). За результатами перевірок складено 19 протоколів, 12 з яких передано для розгляду у судові органи, 7 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, сума накладених штрафів складає 221 грн., стягнуто 289 грн. Позапланово перевірено МРП «Семенівське», не забезпечена повна чисельність єгерської служби, керівництву надано припис для усунення порушень. В ході планової перевірки МРП «Корюківське ЧОО УТМР», виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства, виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», керівництву надано припис для усунення порушень.

270

Планово проведена перевірка МРП «Носівське», виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Керівництву надано припис для усунення порушень; Планово перевірено ТОВ «Лісагроінвест», виявлено порушення ЗУ «Про мисливське господарство та полювання». Керівництву надано припис для усунення порушень; В ході планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного та тваринного світу на території Менського району (Березнянська селищна рада), виявлено порушення правил полювання, на порушника складено протокол по ч.4 ст. 85, та направлено до суду. В ході планової перевірки дотримання вимог правил любительського і спортивного рибальства, законності придбання та збуту вжр, вилову риби на території Коропського району виявлено 11 безгосподарських заборонених знарядь лову. При перевірці ТОВ «Рибалка» с. Радянська Слобода, виявлено порушення правил ведення первинного обліку відходів, складено протокол за ст. 82-1 КУпАП на суму 51грн. Планово перевірено МРП Коропське, виявлено порушення вимог законодавства у сфері поводження з хімічними джерелами струму, складено протокол за ст. 82-7 і винесено постанову на суму 51 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень.При перевірці ТОВ «Любич» порушень не виявлено. Планово перевірено ТОВ МГ «Плисецьке», виявлено порушення Закону України «Про мисливське господарствво та полювання». Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено ТОВ «Штиль», (смт. Любеч) виявлено порушення порядку ведення первинного обліку відходів, складено протокол за ст. 82-1 КУпАП на суму 51 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Проведена перевірка ТОВ МГ «Бізон», (смт. Ріпки), виявлено порушення Закону України «Про мисливське господарство та полювання», надано припис керівництву для усунення порушень. При проведенні планових перевірок ТОВ МГ «Чудівське», ТОВ «Єлінський ліс», ТОВ СМГ «Гончарівське», ТОВ «Вершина» порушень не виявлено. VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду Протягом звітного періоду здійснено 54 перевірки по природнозаповідному фонду. Під час перевірок об’єктів ПЗФ складено 18 протоколів, 18 з яких направлені на розгляд до місцевих судів. Планово перевірено об’єкти ПЗФ на території Рудківської сільської ради. Виявлено порушення ЗУ «Про ПЗФ». На відповідальну особу складено протокол по ст. 91, який направлено на розгляд до райсуду, а 271

також виявлено порушення правил режиму експлуатації сміттєзвалищ. На відповідальну особу складено протокол по ст. 82-6 на 85 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено об’єкти ПЗФ на території Ладинської сільської ради. Виявлено порушення ЗУ «Про ПЗФ». На відповідальну особу складено протокол по ст. 91, який направлено на розгляд до райсуду, а також виявлено порушення ведення первинного обліку відходів. На відповідальну особу складено протокол по ст. 82-1 на 51 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено об’єкти ПЗФ на території Олишівської сільської ради. Виявлено порушення ведення первинного обліку відходів. На відповідальну особу складено протокол по ст. 82-1 на 85 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено об’єкти ПЗФ на території Довжицької сільської ради. Виявлено порушення ЗУ «Про ПЗФ». На відповідальну особу складено протокол по ст. 91, який направлено на розгляд до райсуду, а також виявлено порушення правил і режиму експлуатації сміттєзвалищ. На відповідальну особу складено протокол по ст. 82-6 на 34 грн.. Планово перевірено об’єкти ПЗФ на території Халявинської сільської ради. Виявлено порушення ЗУ «Про ПЗФ». На відповідальну особу складено протокол по ст. 91, який направлено на розгляд до райсуду, а також виявлено порушення правил і режиму експлуатації сміттєзвалищ. На відповідальну особу складено протокол по ст. 82-6 на 34 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено об’єкти ПЗФ на території Смолинської сільської ради. Виявлено порушення ЗУ «Про ПЗФ». На відповідальну особу складено протокол по ст. 91, який направлено на розгляд до райсуду, а також виявлено порушення ведення первинного обліку відходів. На відповідальну особу складено протокол по ст. 82-1 на 85 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено об’єкти ПЗФ на території Мохнатинської сільської ради. Виявлено порушення правил і режиму експлуатації сміттєзвалищ. На відповідальну особу складено протокол по ст. 82-6 на 34 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. Планово перевірено Мезинський Національний природний парк, виявлено порушення правил водокористування, на відповідальну особу складено протокол за ст. 60 на 136 грн., порушення права державної власності на води на відповідальну особу складено протокол за ст. 48 на 136 грн., а також виявлено порушення ведення первинного обліку відходів та складено протокол 82-1, та порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу, складено протокол по ч.1 ст.78, та виявлено порушення вимог законодавства у сфері хімічних джерел струму, та розраховані збитки на 45 грн. Керівництву надано припис для усунення порушень. 272

В ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при збереженні гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Болото Мох», гідрологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Болото Гальський мох», які перебувають у віданні ДП «Корюківське лісове господарство», виявлено порушення ЗУ Про «ПЗФ». Керівництву надано припис для усунення порушень. В ході позапланової перевірки при знесенні зелених насаджень на території заповідного урочища «Святе», виявлено порушення правил охорони і використання об’єктів ПЗФ, на порушника складено протокол за ст.91 і направлено до суду. Планово перевірено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Путивський», який перебуває у віданні Горбівської сільської ради, виявлено прушення ЗУ «Про природно-заповідний фонд», надано припис для усунення порушень. Планово перевірено гідрологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Вадень», яка перебуває у віданні Кудлаївської сільської ради, виявлено порушення ЗУ «Про природнозаповідний фонд», надано припис для усунення порушень Планово перевірена гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Мурав’ївська», яка перебуває у віданні Гремяцької сільської ради, виявлено порушення ЗУ «Про природнозаповідний фонд», надано припис для усунення порушень. При планових перевірках об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення «Дорогинський», «Середовщина», «Кравчукове болото», «Каморетський», «Рихлівська дача» - порушень не виявлено. IХ. Екологічний контроль на державному кордоні. Постами екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон за 2011 рік було перевірено 142678 одиниці автотранспорту та 35428 вагонів. Здійснено екологічний контроль 1576636,6 тон вантажів та радіологічний контроль 2371159 тони вантажів. За 2011 р. здійснено 22 затримання. Працівниками постів екологічного контролю винесено 522 постанови на суму 22814 грн., які стягнуті в повному обсязі. Відомості про господарські об’єкти, діяльність яких призупинена протягом 2011 року, наведено в додатку 8.

273

15.4 Виконання державних цільових екологічних програм Фінансування природоохоронних заходів в області відбувається у відповідності до державних та регіональних програм. В області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 14 серпня 2003 року. На виконання заходів розбудови екомережі в області, в 2011 році проводились заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, створенню захисних лісових насаджень, рекультивації малопродуктивних земель, продовженно розробку проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя», роботи по розширенню Ічнянського НПП, виявленню нових територій та об’єктів цінних для подальшого заповідання. На охорону та відтворення мисливських тварин на території області було вкладено 4861 тис. грн., на роботи по лісорозведенню – 112,2 тис. грн. Для збереження цінних болотних масивів в Ічнянському, Ніжинському, Прилуцькому районах визначенні цінні територій для включення в Ічнянський національний природний парк. З метою інформування громадськості щодо мети і завдань розбудови екологічної мережі були проведені виступи в засобах масової інформації, лекції, зустрічі з громадськістю, круглі столи. У 2011 році був розроблений проект «Програми охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області на 2011 – 2015 роки та перспективу до 2020 року» Метою цієї Програми є створення умов для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та поліпшення його стану, реалізація ефективної природоохоронної політики на обласному рівні. Програму планується реалізувати за такими основними напрямами: - охорона і раціональне використання водних ресурсів; - охорона і раціональне використання земель; - охорона та раціональне використання природних ресурсів, збереження природно-заповідного фонду; - раціональне використання, зберігання і утилізація відходів виробництва та побутових відходів; - організація системи екологічного моніторингу довкілля; - наука, інформація і освіта. Розв’язання екологічних проблем в рамках Програми буде забезпечуватися шляхом об’єднання та координації зусиль органів місцевої влади і місцевого самоврядування, природоохоронних організацій, підприємств, наукових установ, засобів масової інформації, населення, громадських організацій на обласному та місцевому рівнях, мобілізації наявних ресурсів для реалізації спільно запланованих заходів, 274

залучення зацікавлених сторін до вирішення пріоритетних проблем, підвищення рівня обізнаності населення та його залучення до реалізації природоохоронної політики. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснює координацію виконання заходів і завдань Програми та щороку готує узагальнену інформацію про стан її виконання, здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання Програми та за потребою розробляє пропозиції щодо включення додаткових заходів і завдань, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців та строків виконання. Здійснення заходів Програми сприятиме: - підвищенню рівня суспільної екологічної свідомості; - поліпшенню екологічної ситуації та підвищенню рівня екологічної безпеки; - досягненню безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища; - інтеграції екологічної політики та вдосконаленню системи інтегрованого екологічного управління; - припиненню втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі; - забезпеченню екологічно збалансованого природокористування; - удосконаленню регіональної екологічної політики. Проект Програми має спільні заходи з програмою соціальноекономічного розвитку області, та іншими діючими програмами спрямованими на покращання стану навколишнього природного середовища. Протягом 2011 року профінансовано природоохоронних заходів на загальну суму 92302,80 тис. грн., що склало 97,9 % від запланованих, в тому числі за рахунок:  державного бюджету – 27290,0 тис. грн.;  місцевого бюджету – 18966,80 тис. грн. (в т.ч. кредиторська заборгованість за виконані природоохоронні заходи в 2010 році – 2397,95 тис. грн.).  інших коштів – 46046,00 тис. грн.. Кошти державного бюджету використано на:  утилізацію непридатних хімічних засобів захисту рослин – 2000,0 тис. грн.;  берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії вод – 10000,0 тис. грн.;  заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок – 2297,0 тис. грн.;  виконання заходів програми "Ліси України"– 5887,0 тис. грн.;  будівництво і реконструкція об’єктів комунального господарства – 7106,0 тис. грн. 275

За рахунок бюджетних та позабюджетних коштів проводились роботи по будівництву та реконструкції очисних споруд та каналізаційних мереж в м. Чернігові, м. Ніжині, Бахмацькому, Ічнянському та Куликівському районах. В 17 населених пунктах області будувалися нові та ремонтувалися старі об’єкти водопостачання. Продовжуються роботи по поліпшенню екологічного стану річок області, особлива увага приділяється малим річкам, малоздатних до самовідновлення. Здійснювалась розчистка річок Борзенка та Турчанка. В 2011 році були проведені берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії поверхневих вод в районі смт. Любеч Ріпкинського району. Пріоритетним напрямком покращання стану довкілля у 2011 році було визначено утилізацію непридатних хімічних засобів захисту рослин. Проведена утилізація 768,78 тонн. На вирішення зазначеної проблеми було використано з фондів охорони навколишнього природного середовища 17280,35 тис. грн. , у тому числі:  державного – 2000,0 тис. грн.  обласного – 14045,55 тис. грн.  сільських,селищних та міських – 1234,8 тис. грн.. З метою поширення інформації про стан довкілля та залучення громадськості до вирішення природоохоронних проблем Держуправління видає щорічну Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області та Екологічний паспорт області, здійснює видання іншої еколого-просвітницької літератури. На ці заходи з обласного фонду ОНПС витрачено 60 тис. грн. Для більш тісного контакту з громадськістю та засобами масової інформації при Держуправлінні створено Орхуський центр, на підтримання якого з обласного фонду виділяються кошти, в тому числі в 2011 році – 15 тис. грн. Для залучення молоді до покращення стану довкілля з року в рік, не став винятком і 2011 рік, проводився обласний етап Всеукраїнського екологічного конкурсу «До чистих джерел» та місячник-конкурс посадки дерев. 15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища Екологічний моніторинг це засіб визначення стану навколишнього природного середовища. Це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. За оцінкою науковців Міжнародного інституту менеджменту навколишнього середовища (Швейцарія) щорічні втрати України від погіршення її екологічного стану становлять близько 15-20 % 276

внутрішнього національного доходу і є одними з найбільших у світі. Головною причиною цього є неналежна увага до проблем довкілля. Належне функціонування Державної системи моніторингу довкілля має убезпечити Україну від таких втрат і скласти реальні передумови сталого розвитку України, забезпечивши основні компоненти її екологічної складової частини. Суб`єктами державної системи моніторингу довкілля створені, або розробляються відомчі бази даних моніторингової інформації. Існуюча система інформаційної взаємодії відомчих підсистем моніторингу довкілля передбачає обмін інформацією на загальнодержавному та регіональному рівнях. Організаційна інтеграція суб`єктів моніторингу довкілля на всіх рівнях здійснюється Мінприроди та його територіальними органами. Фінансування робіт зі створення та функціонування системи моніторингу та її складових здійснюється відповідно до порядку фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах згідно із законодавством. Враховуючи реальні можливості фінансування заходів щодо організації системи екологічного моніторингу довкілля області, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснюються заходи максимально використовуючи існуючий потенціал без залучення значних капіталовкладень. Система моніторингу довкілля Чернігівської області є регіональною системою моніторингу, яка охоплює ландшафтні райони в межах адміністративних кордонів області й існуючої системи державного управління, що базується на принципах самостійності її суб'єктів у прийнятті природоохоронних управлінських рішень і належить до компетенції органів управління відповідного рівня. Створення регіональної системи розпочато в 2004 році затвердженням на сесії обласної ради «Положення про систему моніторингу довкілля Чернігівської області». В цьому ж році Розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Чернігівській області. Відповідно до повноважень Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області продовжувалась робота по створенню та вдосконаленню системи моніторингу довкілля області. В 2007 році Розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 6.07.2007 р №282 внесено зміни до Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля та затверджено «Положення про порядок інформаційної взаємодії суб′єктів системи моніторингу довкілля по Чернігівській області». В серпні 2007 року підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами системи моніторингу довкілля Чернігівської області, у якій задекларовано принципову згоду суб'єктів на участь у системі спостережень за об'єктами довкілля. В 2008 році, погоджено Регламенти обміну екологічною 277

інформацією між суб'єктами державної системи моніторингу з визначенням змісту, об'єму, термінів та виконавців надання екологічної інформації на державному та регіональному рівнях. Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу довкілля області здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Чернігівської області, зміни до якої внесені Розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 6 липня 2007 року № 282 Функцію регіонального центру моніторингу довкілля області виконує відділ заповідної справи та екомережі, взаємодії з ЗМІ та громадськістю Держуправління ОНПС в Чернігівській області. Суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля є: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області; Державна екологічна інспекція у Чернігівській області; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації; Головне управління МНС України в Чернігівській області; Чернігівський обласний центр з гідрометеорології; Обласна санітарно-епідеміологічна станція; Управління охорони здоров'я облдержадміністрації; Деснянське басейнове управління водних ресурсів; Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства; Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість»; Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області; Управління державної ветеринарної медицини в області; Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області; Головне управління Держкомзему у Чернігівській області; Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; КП «Чернігівводоканал»; КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова»; Головне управління статистики в Чернігівській області; Чернігівський державний технологічний університет; Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка; Чернігівський державний інститут економіки і управління; Ніжинський державний університет ім. М.В.Гоголя. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснюється збір інформації від суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля для формування банку даних про стан атмосферного повітря м. Чернігів, радіаційний стан атмосферного 278

повітря області, стан поверхневих вод області, стан ґрунтів, кількість відходів. Моніторинг атмосферного повітря здійснюють: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, обласна санітарно-епідеміологічна станція та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторингові дослідження джерел скидів стічних вод та стан поверхневих вод проводять: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, обласна санітарно-епідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, КП «Чернігівводоканал»та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Моніторинг підземних вод здійснюють: обласна санітарноепідеміологічна станція, Деснянське басейнове управління водних ресурсів, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, КП «Чернігівводоканал» та Чернігівський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». Моніторинговими дослідженнями ґрунтів займаються: обласна санітарно-епідеміологічна станція, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, Деснянське басейнове управління водних ресурсів та Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів «Облдержродючість». Узагальнена екологічна моніторингова інформація розміщується на сайті Мінприроди в рубриці « Стан довкілля» та на сайті Держуправління ОНПС в Чернігівській області з щомісячним оновленням Обмін моніторинговою інформацією між суб’єктами регіональної системи моніторингу довкілля здійснюється в електронному вигляді. В 2011 році Мінекології України ініціювало створення системи космічного моніторингу екологічної ситуації в країні. Подібний космічний моніторинг використовується в 32 країнах світу. У поточному році до них, судячи з усього, приєднається і Україна. Лідерами цього ринку на сьогоднішній день є Росія, США і Франція. Намагаються наздогнати їх з розвитку технологій Японія, Індія, Ізраїль і Канада. Моніторинг лісів став лише першим етапом у реалізації цього проекту. В області вже два роки створюється геоінформаційна система (ГІС) - система апаратно програмних засобів та алгоритмічних процедур , що зроблена для цифрової підтримки , поповнення , маніпулювання , аналізу , математико-картографічного моделювання та образного відображення темпорально—географічно координованих даних. За підтримки Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2010 році створена ГІС система природно – заповідного фонду області. Вона доступна для інтерактивного користування на сайті Держуправління охорони навколишнього 279

природного середовища в Чернігівській області. Протягом 2011 та у 2012 роках розробляється ГІС система водних ресурсів області. Впровадження цих систем на різних рівнях дозволить підняти рівень , оперативність та ефективність рішення задач у галузі керування якістю навколишнього середовища до світового рівня . Табл.15.5.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища – Державна екологічна інспекція у Чернігівській області 2 Міністерство надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівський обласний центр з гідрометеорології 2 Міністерство охорони здоров’я Чернігівська обласна санітарноепідеміологічна станція 3 Міністерство аграрної політики Чернігівський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” 1

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень Річки та Промис Моря водоймища лові Атмос Підземн Ґрунт викиди Джерел Джерел ферне і в и скидів Реш скидів Реш повітря води атмос стічних та стічних та феру вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10

116

135

637

207

280

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Державний комітет України по водному господарству Деснянське басейнове управління водних ресурсів (лабораторія вод та ґрунтів Чернігівської гідрогеолого – меліоративної експедиції) 5 Міністерство будівництва, архітектури та житлово– комунального господарства -КП “ Чернігівводоканал” 1

281

Табл.15.5.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів

№

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області

1 1.

2 Програма міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації на 2011 – 2016 роки і заходів до неї

Програма формування національної екологічної мережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

План заходів у рамках Прикордонного Співтовариства «Єврорегіон «Дніпро» на 2012 – 2013 роки

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області; Деснянське басейнове управління водних ресурсів

Програма радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів Деснянського РУВР Дніпровського БУВР”

Деснянське басейнове управління водних ресурсів

282

Основні рекомендації, надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Міжрегіональне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та ліквідації наслідків техногенних катастроф Збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій Міжрегіональне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та ліквідації наслідків техногенних катастроф Оцінка радіологічного і гідрохімічного стану водних ресурсів області.

15.6. Державна екологічна експертиза Екологічна експертиза – один з превентивних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Відповідно Закону України “Про екологічну експертизу” екологічна експертиза може здійснюватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, створюваними ними спеціалізованими установами, організаціями та еколого-експертними підрозділами чи комісіями, еколого-експертними формуванями та об’єднаннями громадян. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснює державну екологічну експертизу проектної документації об’єктів, які становлять екологічну небезпеку і діяльність яких може негативно вплинути на стан довкілля. Державна екологічна експертиза здійснюється у відокремленому порядку. Протягом 2011 року сектором державної екологічної експертизи проведено 137 експертиз передпроектної та проектно-кошторисної документації. Через порушення вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів, повернуто на доопрацювання 38 комплектів документації, тобто 28%. Для порівняння, в 2010 році відділом державної екологічної експертизи здійснено 110 експертиз, частка проектів повернутих на доопрацювання складала 33%. Перелік розглянутих проектів: - АЗС, станцій технічного обслуговування, складів ПММ – 10, - об’єктів виробництва тепла – 13, - газопроводів – 3, - об’єктів машинобудування, металообробки, промислових – 5, - водозаборів та мереж водопроводу – 4, - каналізаційних споруд і мереж – 11, - об’єктів деревообробки – 3, - об’єктів видобування, переробки нафти і газу – 4, - об’єктів по виробництву продуктів харчування – 2, - переробки, зберігання, поховання відходів – 3, - тваринницьких комплексів – 7, - зернопереробки – 8, - торгівельних центрів – 1, - інших – 15. По 7 з представлених проектів, Мінприроди України здійснило оцінку документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій, з них:

283

- «Розширення зерносховища ТОВ «Елеватор-Агро» на 80000т зерна в с.Івківці, вул. Прилуцька, 19. Прилуцького району, Чернігівської області»; - «Зерноочисний комплекс ЗАВ-50 та сушарка DRSL 8560 в с.Гайворон Бахмацького району, Чернігівської області»; - «Газопостачання котельні для опалення цеху по переробці рибопродуктів по вул. Квітнева в с.Новий Білоус Чернігівської області»; - «Будівництво пункту технічного обслуговування легкових автомобілів з мотелем на 5 номерів на власній земельній ділянці по вул. 30 років Перемоги, 2-г в с. Павлівка Чернігівського району, Чернігівської області»; - «Підвищення категорійності електропостачання Ярошівського родовища»; - «Улаштування ставка для меліоративного покращення земельних ділянок з метою сільськогосподарського виробництва за адресою Талалаївська сільська рада Ніжинського району, Чернігівської області»; Протягом 2011 року сектором: - погоджено внесення змін до генерального плану м.Чернігова щодо розміщення багатоквартирної житлової забудови в кварталі вулиць Попудренка та Маяковського; - підготовлено листи-погодження містобудівних обґрунтувань стосовно розміщення для тринадцяти об’єктів. Інформація щодо еколого-експертної діяльності розміщалася щомісяця на веб-сайті Держуправління. Загальні результати роботи з еколого-експертної діяльності Держуправління у 2011 році наведено в табл.15.6 Табл. 15.6 Еколого-експертна діяльність у 2010 році. Виконання робіт

1 Проведено експертиз перед проектної (ТЕО, ТЕР,ТЕД ), проектної (проект, робочий проект) документації, в тому числі Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна Позитивно кількість оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно ( % від загальної кількості ) 5

137

102

284

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

15.7. Економічні засади природокористування 15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності На сьогодні в Україні розроблено і впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Найважливішими з них є: — збір за забруднення навколишнього природного середовища; — система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних тощо); — відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності. Збереження, відновлення та раціональне використання природних ресурсів – головна мета діяльності державної системи охорони навколишнього природного середовища. Державне управління охорони навколишнього природного середовища спільно з Державною екологічною інспекцією забезпечують роботу еколого-економічного механізму раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища в області, здійснюють координацію природоохоронної діяльності відомств, підприємств, установ і організацій в області. З 1999 року збір за забруднення – головне джерело надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (державного, обласного та місцевих), які були створені державою з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів (ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 50, 20 і 30 відсотків. З метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення, оптимізації роботи по організації бюджетного прогнозування надходження коштів від збору до природоохоронних фондів всіх рівнів, Держуправлінням постійно ведеться робота з обміну відповідної інформації з органами державної податкової адміністрації, фінуправлінням, органами місцевого самоврядування, управлінням статистики. Таким чином до органів державної податкової адміністрації Держуправлінням щорічно надається перелік підприємств, установ, організацій, суб’єктів господарювання, яким видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Чернігівській області в розрізі районів та міст обласного підпорядкування. 285

У 2011 році в області налічувалося 13997 організацій, підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності платників збору за забруднення, якими протягом 2011 року сплачено 23869,45 тис. грн. екологічних зборів, що складає 115,3 % до плану, в тому числі: до державного бюджету – 7160,84 тис. грн.; до обласного – 6150,42 тис. грн.; до місцевих бюджетів – 10558,19 тис. грн. Показники фактичних надходжень зборів за спеціальне використання природних ресурсів до державного та місцевих бюджетів у 2011 році наведені в табл. 15.7.1 Табл. 15.7.1 Фактичні надходження зборів за спеціальне використання природних ресурсів за 2011 рік

КБК

13010000 13020000 13030000 13050000 13070000

Сплачено до бюджетів у 2011 році (тис.грн.) Державний Місцевий бюджет бюджет Факт План Факт

Назва Збір за спеціальне використання лісових ресурсів Збір за спеціальне використання води Плата за користування надрами Плата за землю Плата за використання інших природних ресурсів

11562,2

11827,4

14463,1

8594,0

6729,9

8594,0

36532,0

42008,1

37053,1

126654,9

131773,3

1,0

1,7

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі Фінансування природоохоронних заходів в області здійснюється з Державного бюджету та місцевих бюджетів (в тому числі Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища), а також із власних коштів підприємств, організацій і установ. У 2011 році кошти фондів охорони навколишнього природного середовища спрямовувались на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, визначених згідно з «Переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1999р. № 1147 із змінами та доповненнями. Перелік видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2012 рік був сформований на підставі запитів на фінансування, поданих райдержадміністраціями та міськвиконкомами міст обласного підпорядкування відповідно до Положення про обласний 286

фонд, затвердженого рішенням двадцять шостої сесії обласної ради від 11 вересня 2009 року. Головним розпорядником коштів обласного фонду ОНПС є управління капітального будівництва облдержадміністрації. За рахунок коштів обласного фонду профінансовано заходів на загальну суму 16831,7 тис. грн. Основним напрямком фінансування була утилізація непридатних хімічних засобів захисту рослин. На утилізацію 768,78 тонн використано 17280,35 тис. грн. з фондів охорони навколишнього природного середовища, у тому числі:  державного – 2000,0 тис. грн.  обласного – 14045,55 тис. грн.  сільських,селищних та міських – 1234,8 тис. грн.. По розділу «Інша діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища» (Винесення в натуру проекту землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережної захисної смуги вздовж річки Десна в межах її водоохоронної зони на території міста Чернігова; створення геоінформаційної системи водних ресурсів області; забезпечення функціонування Орхуського центру, проведення конкурсів екологічного спрямування, видання еколого-просвітницької літератури та інше) профінансовано 388,2 тис. грн. Крім того погашена кредиторська заборгованість за виконані природоохоронні заходи в 2010 році в обсязі 2397,95 тис. грн. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2007-2010 роки приведені в табл. 15.7.2 Табл. 15.7.2 Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) Пор. №

1. 2. 3. 4. 5.

Рік

Обіг коштів

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Використано коштів – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду

2008

2009

2010

2011

377,65

1254,35

5984,87

11319,89

3098,1

7721,45

9163,82

6150,4

2221,4

2990,93

3828,80

16831,7

1254,35

5984,87

11319,89

638,6

25,3

96,3

% використання коштів

15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки спрямовані на 287

впровадження науково обґрунтованих та безпечних для навколишнього природного середовища і здоров'я населення вимог до процесів, товарів та послуг. Розвиток системи технічного регулювання потребує інтеграції екологічних норм, вимог та правил відповідно до законодавчої бази Європейського Союзу. Впровадження міжнародних стандартів у сфері ресурсозбереження, охорони навколишнього природного середовища, надрокористування, систем екологічного управління та екологічних критеріїв до товарів та послуг надасть можливість вітчизняному товаровиробнику покращити екологічні аспекти виробництва і продукції та рівень конкурентоздатності на міжнародних ринках. Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 року визначено стратегічні завдання щодо технічного регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування. Необхідно розробити підсистему стандартизації та сертифікації у сфері екологічної безпеки, затвердити екологічні вимоги до продукції, а також гармонізувати національні стандарти до стандартів і норм ЄС та міжнародних стандартів серій ISO 14000, ISO 19000 з посиленням контролю з боку держави за використанням екологічних маркувань, зокрема щодо вмісту генетично модифікованих організмів. Пріоритетом розвитку цього інструменту є розроблення та впровадження системи державної підтримки вітчизняного товаровиробника продукції з поліпшеними екологічними характеристиками відповідно до законодавчо встановлених вимог, а також вдосконалення методів та систем державного обліку і статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища.

288

15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування Для забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. Станом на 01.01.2012 р. в Чернігівській області налічується 1069 об’єктів-водокористувачів. Мають дозволи на спецводокористування 676 суб’єктів господарювання. Для забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням видано 242 дозвола на спецводокористування та 22 водокористувачам, які здійснюють скид стічних вод у водні об’єкти, встановлено нормативи ГДС (за 2010 ріквідповідно 151 та 29). При видачі дозволів, в порівнянні з попередніми, роками висуваються більш суворі вимоги щодо дотримання водоохоронного законодавства, встановлюються більш жорсткі ліміти водоспоживання та нормативи скидів забруднюючих речовин у водні об´єкти. Інформація про підприємства, які здійснюють діяльність без дозволів на спецводокористування постійно надавалась до Держекоінспекції для відповідного реагування. В минулому році припинено право спеціального водокористування 46 водокористувачам області. Для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води. За звітний період погоджено поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води 28 водокористувачам. З метою забезпечення раціонального використання води погоджено ліміти використання питної води для виробничих потреб абонентами 7 підприємств комунальної сфери. У звітному періоді було погоджено 3 проекта договорів оренди водних об’єктів. При прийнятті рішення щодо погодження договору оренди Держуправлінням, перш за все, звертається увага на питання охорони водойми як цілісної екосистеми: висуваються вимоги щодо режиму господарювання на території прибережної захисної смуги, розчистки водойми, умов скиду води в інші водні об’єкти тощо. З метою попередження негативного впливу та обмеження обсягів утворення і накопичення відходів, стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій Держуправлінням в 2011 році видано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів 368 суб’єктам господарювання.

289

15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування Оцінка діючих об’єктів на предмет дотримання природоохоронного законодавства здійснюється у формі процедур екологічного аудиту. Екологічний аудит є необхідною за міжнародними стандартами передінвестиційною стадією оцінки ризиків, обов’язковою процедурою оцінки вартості підприємства, досліджень конкурентоспроможності продукції, оцінки екологічної безпеки підприємства. Екологічний аудит – це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Екологічний аудит регламентується законом України «Про екологічний аудит» та ДСТУ ISO 19011:2003. Послуги екологічного аудиту надають юридичні особи або кваліфіковані аудитори, що мають відповідний дозвіл (ліцензію). Детальну інформацію щодо суб’єктів, кваліфікованих для здійснення екологічного аудиту, їх адреси і контактні телефони можна отримати на веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (http://www.menr.gov.ua/index.php). В м. Чернігові сертифікат екологічного аудитора ЕА № 088 має Козловська Вікторія Петрівна (контактні телефони (04642)610-470, (04642)612-443.

290

15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Вплив антропогенної діяльності на навколишнє середовище набуло глобального характеру. Через виробничу діяльність відбувається забруднення довкілля, зникнення багатьох видів живих організмів та їх угрупувань. Охорона навколишнього природного середовища стає важливою проблемою для виживання людства. Науково-технічний прогрес і посилення антропогенного тиску на природне середовище неминуче приводять до загострення екологічної ситуації. Виникає нагальна потреба розробки ефективних наукових підходів, які забезпечували б розумне використання природних ресурсів, охорону та збереження навколишнього природного середовища. З метою наукового забезпечення виконання Закону України «Про охорону навколишнього середовища» в 2011 р. науковими установами та вищими учбовими закладами Чернігівської області продовжувалась розробка наукових основ охорони навколишнього природного середовища та екологічного сталого соціально-економічного розвитку. Проводились дослідження з питань моніторингу природно-ресурсного потенціалу області, розвитку і раціонального використання водних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів, У наукових дослідженнях особлива увага приділялася вирішенню регіональних екологічних проблем. Пріоритетними напрямами бюджетного фінансування залишались діяльність у галузях сільськогосподарських та біологічних наук, в які спрямовано, відповідно, 55,7% та 23,4% загального обсягу бюджетних коштів. Найбільш активними, в проведенні наукових досліджень та розробок були: Чернігівський інститут сільськогосподарської мікробіології, Носівська селекційно-дослідна станція, Прилуцька дослідна станція УААН, Чернігівський інститут агропромислового виробництва УААН. У 2011 р. Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (м. Чернігів) здійснював науково-дослідні та координаційні роботи, як головна установа, за ПНД НААН «Сільськогосподарська мікробіологія». Дослідження були спрямовані на вивчення взаємовідносин корисних та шкодочинних мікроорганізмів з макроорганізмом, оптимізацію процесів біологічної трансформації елементів живлення рослин у ґрунті, з’ясування особливостей формування мікробних угруповань при консервації кормів, вивчення впливу вірусів на продуктивність рослин і тварин та розробку заходів, що обмежують розвиток інфекцій. Відомо, що протягом останніх 50-70 років унаслідок необґрунтованого (і часто невмілого) застосування мінеральних добрив, використання пестицидів, порушення сівозмін у більшості ґрунтів суттєво порушено співвідношення між корисними і патогенними для рослин 291

мікроорганізмами. Окремі види бактерій, які завжди вважалися індикаторами родючих ґрунтів, знаходяться на межі зникнення. Їх місце займають не властиві для кореневої зони рослин мікроорганізми, які, відповідно, замість оптимізації кореневого живлення виконують зовсім інші функції. Наслідки відомі: навіть за достатнього внесення добрив у ґрунт культура не здатна реалізувати свій генетичний потенціал, оскільки надходження біогенних елементів до коріння обмежене, притому що розвиток шкодочинних мікроорганізмів не зустрічає спротиву. Проте технологічно цілком можливим є штучне привнесення агрономічно корисних мікроорганізмів «у потрібне місце, у потрібній кількості, в потрібний час». На цьому базується ідея застосування мікробних препаратів в екологічно безпечних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. ЇЇ реалізація є реальним шляхом підвищення ефективності рослинництва за рахунок оптимізації і всебічного використання природних можливостей агрофітоценозів. Встановлено, що ефективність біопрепаратів суттєво залежала від умов їх застосування, зокрема, агрофонів. Ефективність інокуляції була високою на фонах, що не перевищують фізіологічних потреб рослин у сполуках біогенних елементів. Водночас, за використання методів біологічної індикації показано, що поєднання біопрепаратів з високими дозами мінерального азоту недоцільне з огляду на значні втрати елементу у вигляді газоподібних сполук. Передпосівна інокуляція за вирощування сільськогосподарських культур по високих агрофонах унеможливлює прояв такої функції бактерій як азотфіксація. Натомість, азотфіксувальні бактерії за надлишку сполук азоту в ґрунті стають активними денітрифікаторами. За цих умов біопрепарати забезпечують підвищення урожайності сільськогосподарських культур, проте сприяють збільшенню втрат азоту. Включення мікробних препаратів до технологій вирощування цукрових буряків, картоплі, пшениці озимої, ячменю ярого, вівса голозерного, люпину вузьколистого, гороху, кукурудзи сприяло достовірним позитивним змінам в урожайності культур за їх вирощування по оптимальних агрофонах. При цьому покращувалася якість продукції. Це обумовлено як кращим засвоєнням поживних речовин, так і (що відомо з попередніх досліджень) активізацією метаболічної діяльності рослинного організму. За таких умов поживні речовини, що надійшли з ґрунту, спрямовуються за призначенням – для конструктивного метаболізму. Одержано нові штами асоціативних та симбіотичних азотфіксувальних бактерій, які здатні формувати ефективну систему «діазотроф-рослина» та сприяти збільшенню врожайності таких сільськогосподарських культур, як тритикале яре (від 7,2 до 23,6 %)., квасоля (від 15,8 до 23,4,0 %). Ефективне функціонування агроекосистем не можливе без особливої уваги до проблеми захисту рослин від шкідливих організмів (шкідників, збудників хвороб, бур'янів), життєдіяльність яких призводить 292

до значних втрат (30-50%) урожаю, але протягом тривалого періоду в практиці сільськогосподарського виробництва перевагу надають хімічному методу захисту рослин. Застосування ж пестицидів негативно впливає на екологічні системи: призводить до забруднення навколишнього середовища, утворення стійких штамів і популяцій патогенiв та шкідників. У зв’язку з цим необхідно створити ефективні та екологічно безпечні системи захисту рослин. Показано багатофункціональну дію гриба C. cochliodes 3250 на рослини люпину. Під його впливом спостерігалося підвищення ростових і біосинтетичних процесів у рослин люпину білого сорту Либідь та захист культури від кореневих хвороб. Так, збільшувалась суха надземна маса рослин, вміст хлорофілу a, кількість та маса бульбочок та їх нітрогеназна активність. Завдяки антагоністичній активності гриба спостерігалось зменшення ураженості рослин кореневими гнилями. Біологічна ефективність застосування C. cochliodes 3250 складала 76,77%, в той час, як ефективність передпосівної обробки насіння хімічним препаратом фундазолом лише 35,0%. Передпосівна обробка насіння люпину білого C. cochliodes 3250 є ефективним засобом підвищення урожайності культури. За даними польового досліду урожайність зерна збільшилась на 24,5%. Отже бактеризація сільськогосподарських культур перспективними штамами корисних мікроорганізмів є ефективним засобом, що сприяє зростанню урожаю, поліпшенню якості одержаної продукції за одночасного збереження довкілля у благополучному стані. Рослинництво України несе значні втрати врожаю з погіршенням його якості внаслідок вірусних інфекцій, розповсюджених на вирощуваних у країні сільськогосподарських культурах. За результатами вірусологічного моніторингу агроценозів різних регіонів України встановлено, що на культурі перцю солодкого циркулюють наступні віруси: огіркової мозаїки, плямистого зів’янення томатів, тютюнової мозаїки, м’якої плямистості перцю та мозаїки люцерни. Уперше у агроценозах України на рослинах перцю солодкого було детектовано вірус м’якої плямистості перцю. Проаналізовано насіння перцю солодкого на наявність вірусів, що передаються насінням. Показано, що хлор та тринатрій фосфат мають високоефективний знезаражуючий ефект по відношенню до вірусів, що локалізуються на поверхні насінної шкірки: вірусу огіркової мозаїки, тютюнової мозаїки та мозаїки томатів. Основу захисту рослин від вірусних хвороб складає рання діагностика інфекції, ефективний контроль матеріалу на всіх етапах вирощування та завчасне прогнозування поширення захворювань. Результати обстеження насіннєвих посадок картоплі північних районів Полісся України показали високий рівень ураженості репродукційного насіння вірусними хворобами. Поширення вірусних захворювань сягало 60-85 %. Ідентифіковано М, Y, S-вiруси картоплi, як за латентного перебігу інфекції, так і з проявом закручування листків та мозаїки. Обстеження посівів люпину виявило значний ступінь ураженості вузьколистістю: 293

люпину жовтого – 91,4-97,5 %, люпину вузьколистого – 11,1-18,7 %, люпину білого – 39,4-40,0 % на різних сортах. Ураження проявляється переважно типовою вузьколистістю, ступінь пригнічення росту і розвитку рослин відрізняється в залежності від сорту і строками інфікування рослин. Проведено підтримання та аналіз зразків колекції фітопатогенних вірусів, що зберігаються в рослинах картоплі пробіркової культури (30 зразків) та бульбовому матеріалі (80 зразків). На основі виробничих штамів вірусів одержано специфічні компоненти діагностичних тестсистем для виявлення Х-, S-, Y-, М-вірусів картоплі, вірусу скручування листя картоплі, вірусу жовтої мозаїки квасолі. Одержано нові дані щодо застосування хіміотерапії в технології оздоровлення сортів картоплі від вірусної інфекції. Визначено терапевтичну дію рибавірину та ізатіазону. Продемонстровано, що висока варіабельність клонових ліній в межах сортозразків дає змогу виділяти високопродуктивні лінії оздоровлених сортів на початку досліджень та використовувати клоновий добір як додатковий прийом підвищення якості вихідного матеріалу. Відібрані високопродуктивні лінії додано до колекції оздоровлених сортів in vitro. Відібрано лінію сорту Світоч, ідентичну вихідній формі, для занесення до Банку оздоровлених сортів картоплі. Застосування біопрепаратів на основі живих мікробних культур – пробіотиків з метою підвищення продуктивності тварин на відміну від антибіотиків, запобігає порушенню балансу між нормальною та умовнопатогенною мікрофлорою, стимулює імунну відповідь організму тварин, відновлює нормоценоз, при цьому продукція тваринництва залишається екологічно безпечною. У 2011 році виділені штами пробіотичних мікроорганізмів, які є представниками нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту сільськогосподарських тварин та перспективними для подальших досліджень щодо інтенсифікації індукованого синтезу ними біологічно активних речовин, розробки на їх основі пробіотиків метаболітного типу. У зв’язку з глобальним поширенням у природі токсигенних грибів та забрудненням афлатоксинами кормів, проводились дослідження, спрямовані на використання мікроорганізмів рубця для попередження афлатоксикозів та контролю рівня афлатоксинів у сільськогосподарській продукції, що дозволить попередити економічні втрати внаслідок захворювань і смертності сільськогосподарських тварин. Пробіотики мають значні переваги при силосуванні кормів над консервантами. Застосування останніх пригнічує нормальну мікрофлору, а передозування може призвести до отруєння тварин. Використання пробіотичних препаратів для силосування кормів сприяє збереженню і підвищенню їх якості: підвищується вміст молочної та оцтової кислот, амілаз, редукуючих цукрів, вітамінів групи В, пригнічується ріст гнильних та маслянокислих бактерій. Дослідження були спрямовані на оптимізацію технологій силосування із застосуванням пробіотичних препаратів за різного видового складу зеленої маси з урахуванням кліматичних 294

особливостей, що дозволить одержувати силос високої якості з виразними пробіотичними властивостями, згодовування якого сприятиме зниженню захворюваності молодняку шлунково-кишковими хворобами та підвищенню продуктивності сільськогосподарських тварин. Перспективними є дослідження Інституту за напрямами ґрунтової мікробіології та біологічного захисту рослин і тварин, а саме: - створення новітніх екологобезпечних мікробних препаратів для корекції складу мікробних угруповань у кореневій зоні культурних рослин, що сприятиме поліпшенню їх мінерального живлення (рентабельність виробництва за їх застосування зросте на 20-25%); препаратівбіопестицидів для боротьби із шкідниками і хворобами культурних рослин та препаратів-індукторів стійкості культур до окремих захворювань, що дозволить знизити агрохімічне навантаження на агроценози та забезпечить збереження урожаю; біоорганічних добрив з високим вмістом агрономічно цінних мікроорганізмів та фітогормонів рістстимулювальної дії; застосування яких у землеробстві країни дозволить підвищити родючість ґрунтів та їх біологічну активність; - виділення комплексів мікроорганізмів-целюлозолітиків та розробка заходів оптимізації процесів мінералізації пожнивних решток у ґрунті (для покращення процесів гуміфікації органічної речовини); розробка принципів регулювання фітогормонального навантаження на систему «грунт-мікроорганізми-рослина» на початкових етапах органогенезу рослин за використання мікроорганізмів-продуцентів біологічно активних речовин; дотримання яких сприятиме інтенсифікації росту і розвитку рослин та зростанню урожайності культур на 15-20%; - відпрацювання технологій консервування кормів за використання бактерій з різною біологічною дією (дозволить вирішити проблему одержання якісних силосів); - створення мікробних препаратів пробіотичної дії для профілактики шлунково-кишкових хвороб, що забезпечить приріст маси тварин і птиці на 20-25%; - розробка способів збільшення коефіцієнтів засвоєння рослинами діючої речовини з добрив за використання мікробних препаратів (дозволить економити до 50 кг/га азоту і 30-40 кг/га фосфору); - розробка принципів ведення органічного землеробства з врахуванням мікробіологічних аспектів ґрунтоутворення і живлення рослин; - створення діагностичних тест-системи для контролю вірусних хвороб сільськогосподарських культур (дозволять одержувати якісний вихідний та оригінальний насіннєвий матеріал); - розробка науково-методичних засад молекулярно-генетичного моніторингу збудників вірусних захворювань сільськогосподарських культур. В Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на базі природничо-географічного факультету функціонує спільна 295

проблемна науково-дослідна лабораторія Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та ІБОНХ НАН України, яка працює над колективною темою „Пошук нових біологічно активних речовин та екологічні проблеми довкілля”. У результаті проведених досліджень у 2011 році показана перспективність використання металохелатів в якості малотоксичних антиокиснювальних присадок до нафтопродуктів та біологічно активних речовин. Отримані результати свiдчать про те, що досліджувані сполуки можуть бути застосованi як інгібітори окиснення альтернативних моторних палив, одержаних з рослинної сировини. Запатентовані нові фармакогічно активні речовини, які можуть знайти застосування в медичній практиці. Розроблені методики синтезу нових антиоксидантів та фізіологічно активних речовин. Показана перспективність їх застосування в якості білдинг-блоків для нових лікарських засобів. На кафедрах біології та географії виконуються ще ряд колективних та індивідуальних тем:  колективна тема «Рослинний світ Чернігівщини та його охорона» Протягом 2011 року проведені польові дослідження басейну р. Удай, камеральне опрацювання зібраного матеріалу. Продовжується розпочата робота по повторній закладці фітоценотичних профілів у північній частині басейну. Проаналізовано стан Удайського регіонального екокоридору та роль біоцентрів, його значення як складової частини Національної екомережі в лісостеповій зоні, який увійде до складу ГалицькоСлобожанського екокоридору в Україні. Здійснено аналіз стану рослинності природно-заповідних територій басейну р. Удай: заказника місцевого значення «Твані».  індивідуальна тема «Моніторинг степових екосистем відділення «Ямський степ» природного заповідника «Білогір'я» та «Стрілецький степ» Центрально-Чорноземного заповідника» У 2011 році виконано масиви геоботанічних описів рослинності Державного природного заповідника «Білогір'я» (Бєлгородська обл., Росія), досліджена рослинність відділення Центрально-Чорноземного природного біосферного заповідника «Стрілецький степ» (Курська обл., Росія) згідно з договором про наукове співробітництво.  колективна тема «Регіональні особливості розвитку Українського Полісся» У 2011 р. були розпочаті наукові дослідження основних соціальноекономічних та екологічних проблем Українського Полісся у складі чотирьох регіонів – Чернігівської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей. У зв’язку з 25-ю річницею аварії на ЧАЕС, найбільш детально у 2011 р. вивчалися радіаційне забруднення території регіону, його вплив на здоров’я населення жителів Полісся, особливості трансформації радіонуклідів у ґрунтах і рослинах, особливості оцінки геоморфолітосфери при визначенні місць будівництва атомних електростанцій. 296

Значна увага була приділена вивченню населення регіону, зокрема як передумови розвитку ринку туристичних послуг, трансформаційних процесів у сільському розселенні, топонімів Чернігівської області, обґрунтуванню доцільності розвитку в регіонах Українського Полісся сільського зеленого туризму. Була проведена значна робота щодо формування картографічної та статистичної бази даних у розрізі адміністративних районів Полісся. 5-6 квітня 2011 року в університеті пройшла VІ Всеукраїнська студентська наукова конференція «Сучасні проблеми природничих наук». Для участі в конференції було подано 188 тез доповідей від студентів з 27 вищих навчальних закладів (з них 8 з-за меж України). Працювали секції: «Флора і рослинність, експериментальна ботаніка», «Зоологія, медикобіологічні дослідження», «Екологічні проблеми природокористування та охорона навколишнього середовища», «Географія та туризм», « Сучасна хімія та хімічний експеримент». Конференція пройшла на високому науковому рівні. Передбачається продовжити практику проведення міжвузівських студентських конференцій та ширше залучати до їх роботи магістрантів та аспірантів. Планується в подальшому запрошувати більше студентів з інших держав і підвищити статус конференції до рівня міжнародної. 26-28 квітня 2011 року до 25-річчя Аварії на Чорнобильській АЕС спільно з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, Гомельським державним університетом імені Франциска Скорини, Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України була проведена Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій». В ході конференції розглядалися такі питання: суспільногеографічні та еколого-економічні наслідки аварії на ЧАЕС, екологічний стан ландшафтів Полісся постчорнобильського періоду, хімія і хімічна екологія, екологічний стан рослинного і тваринного світу Полісся у постчорнобильський період. Викладачі природничо-географічного факультету є членами міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги та тісно співпрацюють з Ніжинською міжрайонною організацією Товариства охорони природи України. Університетом заключені Договори про творче співробітництво з Центрально-Чорноземним природним біосферним заповідником імені В.В.Альохіна (Росія), Державним природним заповідником “Білогір’я” (Росія), Національним природним парком “Прип’ятський” (Білорусь), Березинським біосферним заповідником (Білорусь), Українським природним степовим заповідником НАН України, РЛП «Прип'ять-Стохід», РЛП «Міжрічинський», Поліським природним заповідником, Інститутом екології Карпат НАН України. Основні форми роботи: взаємоконсультації, спільні дослідження і публікації, розробка питань охорони навколишнього середовища. 297

Викладачами та студентами університету велась наукова робота з вивчення флори і фауни Чернігівської області. Проводився постійний моніторинг міграції птахів в Менському та Борзнянському районах (середня течія р. Десна) в рамках міжнародної акції по вивченню міграції птахів та моніторинг фауни Мезинського національного природного парку (Коропський район). Студенти природничо-географічного факультету проводили наукові дослідження у проблемних групах та гуртках: «Ландшафтно-екологічні проблеми регіону»; «Рекреаційно-краєзнавчі дослідження». Результатом наукової роботи студентів є написання курсових, дипломних, магістерських робіт, присвячених екологічним проблемам Чернігівської області, стану рослинного та тваринного світу. Проведено дослідження та пропонована екомережа басейну р. Удай, кандидатом біологічних наук, доцентом кафедри біології Л.О. Лобань. Науковець зазначає, що загальнодержавною програмою формування екологічної мережі України на 2000-2015 роки передбачене формування єдиної територіальної структури Національної екомережі. Її побудова має велике значення для розвитку України як європейської держави, інтеграції її у європейське співтовариство. Національна екомережа має виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття, сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів України. Важливе значення у її реалізації має створення на основі територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів, які підлягають особливій охороні, єдиної системи, яка сприятиме зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи. Структура екологічної мережі має бути такою, як це передбачено Законом України про загальнодержавну програму формування Національної екомережі України на 2000-2015 роки. Вона має включати наступні елементи:  природні ядра (ключові території) – осередки для збереження типових ландшафтів, екосистем, видів;  природні коридори (перехідні зони) для забезпечення взаємозв’язків між природними екосистемами, які водночас є міграційними шляхами;  буферні зони, які сприяють зміцненню мережі та її захисту від впливу негативних зовнішніх факторів;  відновлювальні райони, де є потреба у відновленні порушених елементів екосистем, середовищ існування або повне відновлення деяких районів. Це забезпечить можливість обміну енергії, насіннєвих зародків та міграцію тварин.

298

Важливу роль у пропонованій екомережі відіграє головна водна артерія регіону – річка Удай з численними притоками, найбільші з яких Лисогор, Іченька, Руда, Смош, Галка, Перевод, Многа. Рослинний покрив басейну р. Удай є основою екологічної мережі. Він значною мірою охороняється на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ), який є своєрідним екологічним каркасом екомережі. До них, насамперед, належать Ічнянський національний природній парк (Чернігівська обл.), гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Дорогинський» (Чернігівська обл.) та «Куквинський» (Полтавська обл.), ландшафтні заказники загальнодержавного значення «Червонобережжя» та «Дейманівський» (Полтавська обл.), парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Сокиринський» та чимала кількість заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, парківпам’яток садово-паркового мистецтва, дендропарків місцевого значення. Основне рекреаційне значення має Ічнянський національний природний парк. Структура екологічної мережі басейну р. Удай включає природні ядра (екологічні вузли) та природні коридори (перехідні зони), які належать до елементів національного та регіонального рівнів. Нами на території басейну р. Удай пропонується виділення елементу національного рівня – Ічнянсько-Дорогинського та ПирятинськоЧервоноберезького ядер. Ічнянсько-Дорогинське ядро знаходиться у північній частині басейну (Ічнянський р-н). До його складу входять території Ічнянського національного природного парку, межуючого з ним – гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський» та декілька заказників місцевого значення. У південній частині басейну розташоване ПирятинськоЧервоноберезьке ядро. Його основу складатимуть, у першу чергу Пирятинський національного природного парку, заказники загальнодержавного значення: ландшафтні – «Черновобережжя» та «Дейманівський», гідрологічний – «Куквинський», а також об’єкти місцевого значення – гідрологічний заказник «Піско-Удайський» та заповідне урочище «Куквин». Елементом регіонального рівня є Ладансько-Варвинське, а також екокоридори: Удайський, Переводський, Смоський, Сокиринський та Мнозький, що з’єднують їх. Ладансько-Варвинське ядро – у центральній частині басейну. До його складу увійдуть заказники місцевого значення, серед яких гідрологічні «Гурбинцівський», «Луки», тощо та ботанічні: «Бабки», «Боярське», «Кут», заповідне урочище «Три ярки». Буферна зона охопить прилеглі до цих об’єктів ділянки заплав та борових терас річок Удай та Лисогір. З’єднуються ядра системою коридорів регіонального рівня. Найбільший за довжиною в басейні Удайський екологічний коридор, який 299

складається з двох частин. Північна частина з’єднає ІчнянськоДорогинське та Ладансько-Варвинське ядра (Чернігівська обл.), південна – Ладансько-Варвинське з Пирятинсько-Черновоберезьким (Полтавська обл.). Різні види землекористування можуть суміщуватися з функцією коридору, і тому при виборі його обрисів можливим є гнучкий підхід. Північна частина Удайського коридору знаходиться на території басейну з найбільш збереженою природною рослинністю, займаючи заплави та борові тераси річок Удай та Іченька. Центральна частина (на межі Чернігівської та Полтавської областей) – по більш трансформованих ділянках басейну з виявленою яружною системою, природно-заповідний фонд якої не включає жодного об’єкту загальнодержавного значення. Південна частина (на території Полтавської області) – найбільш вузька, вона пройде по долинах р. Удай та частково її приток Перевод та Руда. Здебільшого канали екологічного зв’язку не є топографічно безперервними і являють собою поряд розташовані фрагменти природних ландшафтів. Переводський екокоридор пройде по найбільш трансформованій ділянці басейну р. Удай. Він з’єднає Ічнянсько-Дорогинське ядро національного значення з Пирятинсько-Червоноберезьким ядром по долині р. Перевод. Проходячи в меридіональному напрямку цей коридор перетне вододільні ділянки між річками Удай, Галка, Руда, Перевод. До його складу увійдуть нині існуючі природно-заповідні об’єкти місцевого значення, переважно гідрологічні заказники. Смоський коридор є найширшим, він з’єднає Ічнянсько-Дорогинське ядро з Ладансько-Варвинським по долині р. Смош. Мнозький екокоридор з’єднає Ладансько-Варвинське ядро з Червоноберезьким по долині лівої притоки р. Удай – Многи. Територія по якій пройде цей екокоридор має виявлену яружну систему. Для Чернігівщини і Полтавщини запропонована схема регіональної екомережі басейну р. Удай є єдиною, в якій врахований басейновий підхід. Схема проектованої екомережі конкретизує схеми регіональної екомережі Чернігівщини та екомережі Лівобережного Придніпров’я. В складі регіональної екомережі басейну р. Удай виділяються такі основні елементи: ключові території (з них 2 – національного значення (Ічнянсько-Дорогинське та Пирятинсько-Червоноберезьке ядра), регіональні (Ладансько-Варвинське) та 5 сполучних коридорів регіонального значення (Удайський, Переводський, Смоський, Сокиринський та Мнозький). Схема включає і буферні зони, які є перехідними між природними територіями і територіями господарського використання та відновлювальні території. Ядра та коридори регіональної екомережі басейну р. Удай виділені на основі прийнятих критеріїв вибору. Вона буде частиною Національної екомережі в лісостеповій зоні, увійде до складу Галицько-Слобожанського екокоридору в Україні, стане складовою регіональної екомережі Лівобережного Придніпров’я. Вона відіграватиме важливу роль у збереженні всього комплексу екосистем, середовищ існування, видів та їх генетичного різноманіття, а також ландшафтів; міграцій тварин, поширення та збереження рослин у цьому природному регіоні. 300

15.12 Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля Закони України «Про екологічну експертизу» 1995 року (із змінами, внесеними в 2011 році), «Про регулювання містобудівної діяльності» (2011 року) передбачають участь громадськості в ухваленні рішень, що стосуються довкілля. Законодавство дозволяє спеціально акредитованим неурядовим громадським організаціям проводити громадську екологічну експертизу. Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватися при проведенні державної екологічної експертизи. Діяльність багатьох неурядових природоохоронних організацій спрямована на поліпшення стану довкілля: очищення води в річках, ставках і джерелах; залісення берегів річок; збереження зелених насаджень; охорону природних заповідників і зелених зон. Велику роль в забезпеченні участі громадськості в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля Чернігівщини, можливості реалізації права громадськості на інформацію про стан навколишнього природного середовища відводиться Орхуському інформаційному центру, створеному і діючому при Держуправлінні. Також метою створення Орхуського інформаційного центру є проведення консультацій з питань охорони навколишнього природного середовища і міжнародного екологічного законодавства для громадськості, підвищення рівня екологічної просвіти і освіти. Орхуський центр бере участь у виконанні завдань Мінприроди України щодо впровадження вимог Орхуської конвенції в Чернігівській області. Центр забезпечений необхідною екологічною літературою, інформаційними матеріалами про стан об’єктів довкілля Чернігівської області, доступом до мережі Інтернет. В приміщенні Орхуського центру протягом 2011 р., з метою врахування пропозицій та зауважень громадськості щодо стану довкілля, та відповідно до плану консультацій з громадськістю Держуправління, керівництвом та спеціалістами-екологами проведено 25 засідань за «круглим столом» та зустрічейз громадськістю. При обговоренні екологічних проблем представники громадських організацій, рухів підкреслюють роль громадянського суспільства та його повноважень у формуванні екологічної політики. Зустрічі з громадськістю та засідання за «круглим столом» були присвячені питанням стану непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (пестицидам), протипожежним заходам та застереженням від спалювання сухої рослинності, реалізації права громадськості на інформацію про стан навколишнього природного середовища, участь в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з екологічних питань, вирішенню проблем з благоустрою річки Стрижень у м. Чернігові, стану природно-заповідного фонду області, небезпеки спалювання сухої рослинності, наявності та утворення несанкціонованих сміттєзвалищ. 301

Спеціалістами на місцях та керівництвом Держуправління проведено 72 інформаційно-просвітницьких заходів (в т. ч. 16 лекцій, 11 семінарів, 25 засідань за «круглим столом» та консультацій з громадськістю). Відповідно до Плану консультацій Держуправління з громадськістю на 2011 рік відбулись засідання та круглі столи з питань: - проведення громадських експертиз об’єктів господарської діяльності, що плануються до будівництва в області; - щодо стану атмосферного повітря області та водних ресурсів Чернігівщини; - про виконання Програми охорони тваринного світу, регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами у місті Чернігові на 2011-2015 роки; - «Європейський досвід для сталого розвитку Чернігова - від учасників міжнародної зустрічі молодих екологів EURENSSA 2011» тощо. На інформаційні заходи запрошувались спеціалісти відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, міської та обласної СЕС, підприємств та організацій, представники регіональних ЗМІ. В Орхуському центрі при Держуправлінні проведено: студентську наукову конференцію «Екологія рідного краю» зі студентами Чернігівського інституту МАУП ім. Героїв Крут; засідання територіальної Міжвідомчої комісії з питань моніторингу навколишнього природного середовища; визначення переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел»; навчальний семінар для старшокурсників інженерно-будівельного факультету Чернігівського державного інституту економіки управління щодо завдань та функцій обласної екологічної служби, стану виконання обласної програми з захисту довкілля, задач у сфері моніторингу навколишнього середовища Чернігівської області, проблеми накопичення, впливу та утилізації хімічних засобів захисту рослин на території області. Громадськість брала участь у підготовці регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища області шляхом надання матеріалів до Держуправління щодо проведених екологічних, природоохоронних заходів протягом 2010 року. Природоохоронні громадські організації Чернігівщини намітили на наступний рік більш активне сприяння подальшій участі громадськості у прийнятті рішень у сфері навколишнього природного середовища, всебічному доступу громадян до екологічної інформації, впровадженню та висвітленню громадських екологічних ініціатив в регіональних засобах масової інформації, проведенні засідань за «круглим столом», громадських слухань щодо гострих регіональних екологічних проблем. Члени Президії обласної організації Українського товариства охорони природи, а також керівні органи на місцях беруть активну участь в засіданнях громадських організацій, «круглих столах», конференціях, консультують населення області, після чого приймаються відповідні рішення, звернення до державних органів про прийняття відповідних заходів, направлених на збереження довкілля, усунення порушень природоохоронного законодавства тощо. 302

Заступник голови обласної організації УТОП є членом колегії обласної Державної екологічної інспекції та членом Громадських рад при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища та Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Подальша спільна співпраця Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області з громадськими об’єднаннями області, впровадження в життя положень Орхуської конвенції сприятиме формуванню екологічної свідомості населення, вихованню не байдужих до проблем довкілля громадян, які усвідомлюють свої права, обов’язки в екологічній сфері. Громадськості, яка розуміє взаємозалежність між своїм власним здоров’ям і станом навколишнього природного середовища, свідомо піклується про збереження навколишнього середовища для себе і наступних поколінь. Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, має не аби-яке значення. Широке залучення інститутів громадянського суспільства до вирішення екологічних проблем області призведе до конкретних зрушень у поліпшенні стану довкілля. 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій В своїй діяльності екологічні громадські неурядові організації спонукають виконавчі органи влади та місцеве самоврядування враховувати екологічні права громадян, дбати про майбутнє громади і області, яке напряму залежить від стану природного середовища. Громадські об’єднання Чернігівської області традиційно спрямовують свої зусилля на покращання екологічного стану, сприяння втіленню засад сталого (збалансованого) розвитку, а також активно співпрацюють у цьому напрямку з обласним Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища та іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Діяльність громадських організацій має досить широкий спектр для розвинення природоохоронної діяльності. Екологічний клуб «Берізка» - дитяча громадська організація, об’єднує секції: юних екологів, «Основи екологічних знань», юних екологів-краєзнавців, юних друзів природи, юних фітотерапевтів, юних знавців лікарських рослин, які протягом року відвідували більше 130 юннатів. Школярами було організовано і проведено цілий ряд природоохоронних заходів: свята «День зимуючих птахів», «Усе для друзів наших зимуючих птахів», вікторина «Зимуючі птахи», конкурс на кращу годівничку «Допоможи взимку птахам і вони допоможуть тобі». Клубівці взяли активну участь у Міжнародних, Всеукраїнських та обласних еколого-натуралістичних заходах, а саме: Міжнародному проекті «Моніторинг біорізноманіття в Україні», Національному турі Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», Всеукраїнських проектах: «Урбанізоване 303

довкілля», конкурсі-огляді на зразкову навчально-виховну екологічну стежку, конкурсі школярів та учнівської молоді «Вчимося за повідувати», дитячому конкурсі «Джміль та бджілка», юнацькому фестивалі «В об’єктиві натураліста»; Всеукраїнських акціях: «Ліси для нащадків», місячники з озеленення та благоустрою, «Рослини-рятівники від радіації», еколого-натуралістичному поході «Біощит» в Україні»; обласних акціях: екологічний місячник «Садимо дерева – відроджуємо землю», «Зелений вінок пам’яті», «Милосердя», «Подаруй квіти ветерану», екологічних операціях «Ялинка», «Синичка», «Береза», «Зелена аптека». Приймаючи практичну участь у Всеукраїнській акції «Ліси для нащадків», юннати доглядали за приміським лісом, висадили 145 дерев, а також 3120 сіянців сосни на території Чернігівського лісництва. В рамках акції «Зелений вінок пам’яті» клубівцями вшановано ветеранів Великої Вітчизняної війни, організовано посильну допомогу ветеранам, солдатським вдовам зі збору врожаю з присадибних ділянок. Учнівська молодь організувала і провела зустріч з ветеранами війни учасниками визволення України. Впорядкували та озеленили братські могили, стели, військові обеліски. Для школярів, учнівської молоді, студентів, батьків, вчителів, населення проведено біля 312 тематичних екскурсій, консультацій по організації роботи в куточку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці, по проведенню масових еколого-натуралістичних заходів з квітництва, рослинництва, овочівництва. На допомогу організаторам еколого-натуралістичної роботи в освітніх закладах області розроблено і видано інструктивно-методичні матеріали: «Організація і зміст роботи гуртків еколого-натуралістичного напряму», «Особливості сучасного озеленення території навчальних закладів», «Тематика дослідницької роботи на НДЗД за рекомендаціями вчених», «Цікаве про ліс». В рамках роботи відеотеки «Екологія – ХХІ століття» для школярів, педагогів навчальних закладів були проведені засідання відео-лекторію на теми: «Проблеми довкілля і наше здоров’я», «Рак, довкілля і спосіб життя», «За здоровий спосіб життя», «Ні наркотикам!», «Права дитини», «Ми – частина природи», «22 квітня – Міжнародний день Землі». Екологічна агітбригада «Десняночка» висвітлювала свою практичну та просвітницьку природоохоронну діяльність. В своїх виступах школярі характеризували екологічний стан області, розкривали практичну участь юннатів в чисельних природоохоронних операціях. Одним із пріоритетних напрямків діяльності для молодого покоління задля Сталого розвитку суспільства є екологічна освіта та екологічна пропаганда. Мета роботи Чернігівської обласної благодійної організації «Аратта» - це привернення уваги до навколишнього середовища, до нашого «зеленого» та «блакитного» багатства. ЧОБО «Аратта» веде активну діяльність в цьому напрямку. Про це свідчить низка «круглих столів», екологічних акцій по висадці дерев та благоустрою території, проведення Літніх екологічних шкіл, в т.ч. міжнародної екологічної школи. 304

Протягом травня-листопада 2011 року пройшов екологічний проект «Громадянська кампанія «Чернігову бути зеленим!» за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Метою проекту було привернення уваги громади міста до проблем міських лісів «Кордівка» та «Ялівщина». В рамках проекту проведено цикл круглих столів, прес-тур для журналістів до Тростянецького дендропарку. Відзнято фільм про перлину міста – лісове урочище «Ялівщина». Випущено два буклети, один з яких двомовний (українсько-англійський). Проведено серед жителів м. Чернігова еколого-просвітницький захід – відеоінсталяцію «Сам на сам» щодо роз’яснень поведінки на лоні природи, збереження довкілля в містах та селах; акції по благоустрою міських лісів. Влітку 2011 року на базі Макошинського відділу «Аратти» відбулась екологічна школа для 20 підлітків. Школа працювала по екологічній програмі, в яку входили інформаційні та практичні екоакції тренінги, ігри, вікторини. Підлітки не тільки відпочили на березі Десни, а і поповнили багаж екологічних знань і навичок, мали змогу сформувати активну життєву позицію щодо захисту природи. Підлітки не тільки відпочили на березі Десни, а і поповнили багаж екологічних знань і навичок, мали змогу сформувати активну життєву позицію щодо захисту природи. Основними напрямами роботи Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони природи (УкрТОП) є: всебічна екологічна освіта та виховання, експертна діяльність, контроль за станом природних ресурсів, природоохоронна інформаційна діяльність, участь в численних природоохоронних акціях. Протягом 2011 року робота всіх природоохоронних секцій (юнацька, в сфері поводження з відходами, природно-заповідного фонду, охорони і раціонального використання водних ресурсів, охорони рослинного світу, лісів та зелених насаджень, охорони атмосферного повітря) обласної організації була направлена на подальше покращення стану довкілля, практичну природоохоронну діяльність. До природоохоронних заходів на території Чернігівської області в 2011 році облорганізація УкрТОП залучила 712 загальноосвітніх школи, 23 позашкільних навчальних закладів, 383 профільних гуртків юннатів, клубів та природоохоронних загонів, екологічних агітбригад, 8 учнівських лісництв. Для молоді організовано навчальну, практичну, природоохоронну роботу з питань охорони середовища на навчально-екологічних стежках області. Участь у масових еколого-натуралістичних заходах сприяла поглибленню знань учнівської молоді про довкілля, природу Чернігівщини, залученню їх до практичної природоохоронної діяльності. Створювались екологічні стежки, проводились спільні рейди з державними інспекторами з виявлення порушників природоохоронного законодавства України, роз’яснювальні профілактичні бесіди з населенням області, спрямовані на охорону та відтворення довкілля. 305

Екологічна діяльність позашкільного навчального закладу Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій Одним із напрямів роботи закладу є екологічне виховання підростаючого покоління, головним пріоритетом якого стало поєднання екологічної освіти та практичної екологічної діяльності. Вже традиційним стало проведення еколого-природничого турніру серед гуртківців Центру ДЮТЕ, який у цьому навчальному році відбувся в грудні 2011 року. В ньому взяли участь 122 учасники (30 команд). Під час турніру діти продемонстрували високі результати знань з основ екологічної освіти та природничих наук. Команди-переможці та найбільш активні учасники турніру були нагороджені грамотами ПНЗ Центру ДЮТЕ та призами. Працівники ПНЗ Центру ДЮТЕ взяли активну участь у Всеукраїнському суботнику до Дня довкілля. У дитячому таборі «Юний турист», с. Количівка Чернігівського району було проведено цілий ряд заходів, спрямованих на покращення еколого-санітарного стану: прибрано територію табору, вивезено сміття, посаджено кілька десятків молодих фруктових саджанців, побілено дерева, висаджено квіти та кущі. Того ж дня були проведені роботи з благоустрою території навколо пам’ятника загиблим в роки Великої Вітчизняної війни на території Юркова хутора Чернігівського району. Було висаджено багаторічні квіти, посаджені декоративні кущі, побілено фундамент пам’ятника та прибрано навколишню територію. На сучасному етапі дуже важлива активна співпраця, взаємодія інститутів громадянського суспільства з державними органами в природоохоронній галузі, зокрема при розробці альтернативних проектів, проведенні громадської екологічної експертизи, розробці та впровадженні цільових природоохоронних програм, в широкій просвітницькій екологічній роботі. Робота екологічних громадських організацій та об’єднань Чернігівщини спрямована на розширення природоохоронної діяльності в місцевій громаді, на усвідомлення і широкому вирішенні громадськістю проблем довкілля, контроль за станом природних ресурсів, інформування та природоохоронну пропаганду, проведення природоохоронних акцій. 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж Для створення в місцевих органах виконавчої влади сприятливих умов для покращення участі інститутів громадянського суспільства, окремих громадян в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля, скоординованості їх дій, при обласному Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища працює консультативно-дорадчий орган – Громадська рада організацій та об’єднань природоохоронного спрямування Чернігівської області. 306

Відповідно до Положення про Громадську раду, метою її діяльності є розширення участі громадськості у процесах прийняття державними органами екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються раціонального використання природних ресурсів, охорони та збереження довкілля. На початку року на засіданнях Громадської ради підготовлено план роботи ради на 2011 рік з пропозиціями щодо покращення роботи з охорони стану довкілля та раціонального природокористування. Проведено перевибори голови Ради на поточний рік. Громадські організації звітували щодо проведеної ними протягом 2010 року природоохоронної та еколого-просвітницької діяльності в області. Протягом 2011 р. на засіданнях громадських природоохорнців розглянуті питання стану озеленення обласного центру та перспективи збереження новостворених насаджень; гострі екологічні проблеми території м. Чернігова та області; сучасний екологічний стан річки Стрижень та заходи щодо її збереження; поводження з безпритульними тваринами; надання відповідного природоохоронного статусу міському урочищу Ялівщина у форматі регіонально-ландшафтного парку та багато інших. Хвилювала громадськість подальша взаємодія громадських екологічних організацій з державними службами в системі підходів щодо оптимізації зеленої зони міста Чернігова. Запрошені на засідання Громадської ради посадові особи відповідних структур міського самоврядування, комунального підприємства «Зеленбуд» відповідали на питання громадськості щодо проведеної роботи та планах щодо озеленення м. Чернігова, можливості запровадження розсадника молодих саджанців. Піднімалися проблеми санітарного очищення населених пунктів області, міста Чернігова зокрема, нагромадження побутового та промислового сміття на полігоні твердих побутових відходів (р-н Масанів), у навколишньому природному середовищі Чернігівщини, в лісопосадках та прибережних зонах водойм області. Громадськість протягом року проводила практичну природоохоронну діяльність, спрямовану на збереження зелених зон, дотримання екологічного законодавства (екопатрулювання, екологічні рейди, суботники з впорядкування територій, екскурсії по екологічних стежках) на територіях Чернігівського міського урочища «Ялівщина», національних природних парків Ічнянський та Мезинський, регіональноландшафтного парку «Міжрічинський». Громадська рада запрошувала до активної співпраці всі небайдужі до екологічних проблем рідного краю неурядові громадські організації, спілки, асоціації, громадян, метою яких є охорона довкілля, зменшення його забруднення та досягнення сталого (збалансованого) розвитку. Загалом протягом 2011 року проведено 5 засідань консультативнодорадчого органу природоохоронних громадських організацій при Держуправлінні, 2 засідання за «круглим столом». 307

Влітку в м. Чернігів відбувся міжнародний екологічний табір EURENSSA-2011 – збір Європейської екологічної асоціації студентів. В ньому взяли участь представники зі Швеції, Польщі, Мексики, Угорщини, Німеччини, України, Росії, Казахстану, Латвії, Сербії, Туреччини та Чехії. Молоді науковці щороку влаштовують зустріч на території однієї з країн, вищі навчальні заклади якої входять до асоціації. Кожного разу – це якась нова країна. Україна – перша держава на пострадянському просторі, де проводилась EURENSSA. Організаторами стали Дніпропетровська громадська організація «Аджутор» за підтримки Чернігівського обласного Держуправління охорони навколишнього природного середовища. Планувалось провести міжнародну зустріч в Києві чи Івано-Франківську, або в Криму. Організатори зупинилися на Чернігові, саме тут знайшли потрібну територію для зручного розміщення іноземних гостей – агробіостанцію Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді. На агробіостанції студенти на кількох гектарах вирощують традиційні українські овочі, а також екзотичні рослини, будують штучні водойми, встановлюють сонячні ліхтарі тощо. Наукова молодь проводила час із користю – вивчала навколишнє середовище країни, досліджувала, спілкувалась, розробляла цікаві проекти. Гості відвідали села Коропського району та Мезинський національний природний парк, екопоселення. Міжнародна зустріч екологів завершилася засіданням «за круглим столом» на тему «Європейський досвід для сталого розвитку Чернігова – від учасників міжнародної зустрічі молодих екологів EURENSSA-2011» презентацією різноманітних проектів зі збереження навколишнього середовища. обговорення природоохоронної політики, туристичної привабливості України і Чернігівщини зокрема, екологічного виробництва та маркування еко-продукції, а також обговорення моделі сталого розвитку міста Чернігова, що була запропонована учасниками з інших країн. В засіданні взяли участь представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, екологічних служб та регіональних мас-медіа м.Чернігова. 15.13 Екологічна освіта та інформування Одним із пріоритетних напрямків діяльності Держуправління з молодим поколінням задля сталого розвитку суспільства є екологічна освіта та розповсюдження екологічного інформування серед громадськості. В Держуправлінні запроваджена постійна підтримка екологічної освіти, інформування та природоохоронна пропаганда серед населення та учнівської молоді, шляхом участі спеціалістів управління в проведенні природоохоронних акцій, семінарів, засідань «за круглим столом», лекцій, зустрічей на екологічну тематику. Для популяризації природоохоронної роботи з громадськістю, приверення уваги до збереження об’єктів природно-заповідного фонду 308

Чернігівщини, завдань, покладених на обласну екологічну службу, Держуправління бере участь в Міжнародних виставках, зокрема у виставкових заходах «Екологія-2011» (м. Київ). Екологічна освіта та виховання, контроль за станом природних ресурсів, внесення до свідомості суспільства необхідності розважливо вирішувати проблеми, пов’язані зі станом навколишнього природного середовища є одними з важливих напрямків роботи також і екологічних громадських організацій Чернігівської області. Функціонування офіційного веб-порталу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівські області (http://eco23.gov.ua) розширило можливість участі громадськості в плані отримання екологічної інформації, яка стосується довкілля Чернігівщини. Протягом року Держуправління постійно розміщує на своєму вебсайті екологічні доповіді та новини, результати проведення державної екологічної експертизи та іншу корисну інформацію. В Орхуському центрі на протязі 2011 р. проводились екологопросвітницькі заходи: в квітні студентська наукова конференція «Екологія рідного краю» зі студентами Чернігівського інституту МАУП ім. Героїв Крут; навчальний семінар для старшокурсників інженерно-будівельного факультету Чернігівського державного інституту економіки управління щодо завдань та функцій обласної екологічної служби, стану виконання обласної програми з захисту довкілля, задач у сфері моніторингу навколишнього середовища Чернігівської області. Студенством розглянуто проблеми накопичення та утилізації хімічних засобів захисту рослин. В вищих та середніх навчальних закладах Чернігівської області постійно проводяться просвітницькі екологічні заходи, суботники, акції по благоустрою та озелененню прилеглих територій, прибирання урочища Ялівщина («зелені легені» Чернігова), територій екологічних стежок національних природних парків «Ічнянський» та «Мезинський», РЛП «Міжрічинський». Студентська молодь протягом року з зацікавленістю та увагою ставилась до задач з охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів рідної області, пропонувала свої погляди та вирішення існуючих екологічних проблем. Для студентів ІІІ та ІV курсів Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка на базі Держуправління проведено учбову та переддипломну практики. Для школярів, студентської молоді, вчителів, населення спеціалістами Держуправління проведено 37 тематичних семінарів, консультацій, лекцій, наукових конференцій, природоохоронних акцій. На допомогу освітнім закладам області, зацікавленим організаціям, науковим, бібліотечним закладам та управлінням, підприємствам і організаціям області, громадянам розроблено і видано інструктивнометодичні екологічні матеріали, роз’яснювальні буклети, екологічний календар, Доповідь про стан довкілля в Чернігівській області за 20101 рік, екологічний паспорт Чернігівщини.

309

15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Розташування Чернігівської області на межі України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь обумовлюють необхідність активного розвитку міжнародного співробітництва. 15.14.1 Європейська та Євроатлантична інтеграція Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва» №1242 від 27.06.2007 року в області забезпечується співпраця з природоохонними організаціями сусідніх держав в екологічній сфері. В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. Укладено Угоду між Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища на 2011 – 2012 роки. Вказаними угодами передбачено взаємодія природоохоронних служб сусідніх держав у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження. З метою збереження цінних природних комплексів, в рамках єврорегіону ведуться роботи по створенню національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» на базі існуючого регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський». 15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги За січень–жовтень 2011 р. обсяги експорту та імпорту товарів становили, відповідно, 333,6 млн.дол.США та 482,7 млн.дол.США і збільшилися порівняно із січнем–жовтнем 2010 р. на 27,9% та в 1,6 раза. Партнерами підприємств та організацій області були 108 країн світу (з них 26 країн ЄС). Найбільші експортні поставки з області здійснювалися до Росії (32% загального експорту області), Білорусі (11%), Туреччини та Румунії (по 5% до кожної), Польщі, Грузії, Азербайджану та Казахстану (по 4% до кожної). Основними статтями експорту були вироби з паперу та картону (28%), готові харчові продукти (12%), деревина й вироби з неї, текстильні 310

матеріали та текстильні вироби (по 9%), зернові культури (8%), взуття, молоко та молочні продукти (по 6%). Більше половини (58%) імпорту забезпечували Російська Федерація, Білорусь та Німеччина. В асортименті імпорту переважали готові харчові продукти, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, добрива, папір та картон, засоби наземного транспорту, крім залізничного, на які припадало 68% загального обсягу. 15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво В рамках виконання Плану заходів із тристороннього співробітництва Чернігівської, Брянської та Гомельської областей в рамках Єврорегіону «Дніпро» суб’єктами системи моніторингу довкілля області здійснюється аналітичний контроль стану поверхневих вод транскордонних водотоків. Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області постійно проводиться контроль гідрохімічного стану річкової води р. Дніпро на кордоні з Республікою Білорусь в контрольному створі біля с. Кам’янка Ріпкинського району; Чернігівською гідрогеологомеліоративною експедицією Деснянського басейнового управління водних ресурсів щоквартально проводяться спільні регулярні гідрохімічні дослідження та гідрологічні спостереження за рівнями води на обладнаних транскордонних контрольних створах на кордоні з Республікою Білорусь: р. Дніпро нижче с. Кам’янка Ріпкинського району та р. Сож біля с. Ст. Яриловичі Ріпкинського району. На виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро» та виконання Угоди між Урядами України та Російської Федерації про спільне використання і охорону транскордонних водних об’єктів відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь Новгород-Сіверського району. В межах прикордонних територій Чернігівської області України та Брянської області Російською Федерацією здійснюється співробітництво басейнових водогосподарських управлінь на основі Міжурядової Угоди про спільне використання і охорону прикордонних водних об’єктів, підписаної 19.10.1992 року в м. Києві. В межах басейну р. Десна (басейн Дніпра) по виконанню Угоди про спільне використання і охорону транскордонних водних об’єктів, створені і працюють змішані робочі групи Деснянського басейнового управління, лабораторії моніторингу вод і ґрунтів Чернігівської гідрогеологомеліоративної експедиції, відділу водних ресурсів по Брянській області Московсько-Окського басейнового водного управління і Клинцівської 311

гідрохімічної лабораторії ФГВУ «Центррегіонводгосп» Російської Федерації. Під час проведень засідань робочих груп обговорюються питання, які стосуються охорони та відтворення водних ресурсів і є актуальними для двостороннього співробітництва. В рамках виконання Угоди 30-31 березня 2011 року відбулася зустріч представників робочих груп і експертів басейну р. Десна в с. Тимоновичі Семенівського району, с. Червона Буда Корюківського району у Чернігівської області. В ході наради розглянуті питання про підготовку до пропуску весняного водопілля 2011 року на транскордонних водних обєктах, про якість поверхневих вод в транскордонних створах по даних гідрохімічних і радіологічних досліджень за І квартал 2011 року. 30 травня – 1 червня 2011 р. у м. Клинці Брянської області (Російська Федерація) відбулась зустріч представників робочих груп та експертів басейну р. Десна в рамках виконання вище зазначеної Угоди. В ході зустрічі розглянуті питання пропуску весняного водопілля 2011 року на транскордонних водних об’єктах Сумської та Чернігівської областей України і Брянської області Російської Федерації; про якість поверхневих вод в транскордонних створах по даних гідрохімічних і радіологічних досліджень І півріччя 2011 – ІІ квартал 2011 року; про виконання водоохоронних заходів на транскордонних водних об’єктах. В рамках виконання Угоди 25 - 26 серпня 2011 року відбулася зустріч представників робочих груп і експертів басейну р. Десна в м. Клинці Брянської області Російської Федерації відбулась зустріч представників робочих груп та експертів басейну р. Десна в рамках виконання вищезазначеної Угоди. В ході наради розглянуті питання про якість поверхневих вод в транскордонних створах по даних гідрохімічних і радіологічних досліджень за ІІІ квартал 2011 року та про підготовку «Плану дій по відновленню і охороні транскордонних водних об’єктів басейну р. Десна на території Брянської і Чернігівської областей на 20122014 роки». 22 – 24 листопада 2011 року відбулася зустріч представників робочих груп і експертів басейну р. Десна в с.Камінь Новгород – Сіверського району Чернігівської області (Україна) відбулась зустріч представників робочих груп та експертів басейну р. Дніпро в рамках виконання вищезазначеної Угоди. Обговорювалися питання якості поверхневих вод в транскордонних створах за даними гідрохімічних та радіологічних досліджень за IV квартал 2011 року та розглянуто і погоджено «План основних заходів щодо підготовки до пропуску весняної повені та літньо-осінніх паводків 2012 року по басейну р. Десна (басейн Дніпра) на території Брянської і Чернігівської областей». Для реалізації контролю і моніторингу за станом транскордонних водних об’єктів, експлуатуються відомчі гідрологічні пости на річках Десна (с. Камінь, Україна), Снов (с. Забрама, Російська Федерація). Систематичні гідрохімічні і радіологічні дослідження якості поверхневих вод проводяться на 6 транскордонних річках басейну Десни в 9 створах. 312

В пожежонебезпечний період в оперативному порядку організовано в телефонному режимі обмін інформацією про пожежонебезпечне становище на зневоднених торф’яних землях української та російської сторін на прикордонних територіях басейну річки Десна в Чернігівській і Брянській областях. 27.07 2011 року проведено навчання разом з представниками Республіки Білорусь по здійсненню комплексу заходів щодо протипожежного облаштування лісів та підвищення їх пожежостійкості. В 2011 році реалізовано тристоронній міжрегіональний проект Державного фонду фундаментальних досліджень в прикордонних областях «Оцінка стану радіоактивного та техногенного забруднення прибережно – водних і лучних екосистем, їх раціональне використання та охорона у прикордонних територіях Брянської (Російська Федерація), Чернігівської (Україна) та Гомельської (Республіка Білорусь) областей». В реалізації проекту приймали участь Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченко, Брянський державний університет імені акад.І.Г.Петровського, УО «Гомельський державний університет імені Ф.Скорини». Чернігівським національним педагогічним університетом імені Т.Г.Шевченка та УО «Гомельський державний університет імені Ф.Скорини» реалізовано українсько – білоруський проект науково – технічного співробітництва у галузі охорони навколишнього середовища «Стан, раціональне використання та охорона фіторізноманіття лучних екосистем заплави річки Дніпро трансграничних територій Гомельської (Республіка Білорусь) та Чернігівської (Україна) областей». Результати спільних проектів представлені на міжнародній науково – практичній конференції «Сотрудничество в области использования природных ресурсов и экологического оздоровления бассейна Днепра» під час екологічної акції «День Дніпра» (9 – 10 червня 2011 р., м. Гомель) та на Білоруському інноваційному тижні під час міжнародного семінару «Состояние и перспективы совместных белорусско-украинских исследований в области информационных, космических и лазерных технологий, новых материалов, биотехнологий, медицины, охраны окружающей среды» (16 – 17.11.2011 р., м. Мінськ).

313

ВИСНОВКИ На фоні надмірно техногенізованої України, Чернігівщина, з усією сукупністю невирішених екологічних проблем, відрізняється відносною екологічною благополучністю. Але, крім різноманітності природних і природно-антропогенних ландшафтів, Чернігівщина має і складне поєднання екологічних проблем – від забруднення радіонуклідами і викидами та скидами в атмо- та гідросферу, до питань якості міського середовища і транзиту та акумуляції забруднюючих речовин. Зусилля Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2011 році були направлені на виконання функцій регулювання, координації, державного контролю та управління у сфері екології, покращання екологічної ситуації в регіоні. Всі ці дії проводились для забезпечення визнаних Україною принципів сталого розвитку. Такий підхід дав змогу не допустити погіршення стану природних об'єктів, сприяв зменшенню негативного тиску на них. Протягом 2011 року спостерігалася тенденція до зменшення скиду забруднюючих речовин у водойми області та викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Це, в основному, пов'язано з простоями промислових підприємств, роботою їх не на повну потужність. При відновленні промислового потенціалу викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря та скиди в водойми збільшуються через використання застарілого обладнання та недосконалість технологічних процесів. Без будівництва і реконструкції очисних споруд неможливо прогнозувати покращання екологічного стану річок області. Перш за все це стосується малих річок, які в даний час зазнають значного антропогенного навантаження, що посилюється природними факторами. В 2012 році планується будівництво і реконструкція очисних споруд та каналізаційних колекторів. Це позитивно вплине на гідрохімічний стан річок - приток Дніпра і Десни та підземні води, дозволить поліпшити загальний екологічний стан в районах і містах області та не допустити скид неочищених стічних вод у водні об'єкти. Будівництво звалищних полігонів та утилізація відходів дасть змогу зменшити негативний вплив на довкілля та загрозу забруднення підземних водних горизонтів. Але ситуація в області у сфері поводження з відходами залишається складною. У 2011 році зберігалася негативна тенденція накопичення як токсичних промислових відходів, так і побутових через низький рівень їх використання в промисловому і побутовому секторах господарства. Умови зберігання та видалення відходів здебільшого не відповідають екологічним та санітарно - гігієнічним вимогам, що негативно позначається на стані довкілля. Існуючі полігони переповнені, їх потужності вичерпані. В 2011 році проведена робота по розвитку та удосконаленню мережі природно-заповідного фонду області. 314

Враховуючи сучасну екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіоні, пріоритетними напрямками діяльності обласних екологічних служб, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращання охорони та раціональне використання природних ресурсів є: – розвиток мережі природно-заповідного фонду; – підвищення ефективності екологічного контролю; – залучення природокористувачів до покращання екологічного стану області; – екологічна освіта та виховання; – співпраці з громадськими екологічними організаціями та рухами, засобами масової інформації, населенням. В порівнянні з промисловими областями України, які мають значні обсяги викидів в атмосферне повітря, Чернігівщину можна віднести до тих, де проблема його забруднення не стоїть дуже гостро. Основним забруднювачем атмосферного повітря області із стаціонарних джерел залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова». Серед головних завдань у сфері лісокористування області є доведення оптимального показника лісистості до 23 %, завершення передачі в користування полезахисних лісових смуг та припинення фактів несанкціонованих випадків випалювання трави, стерні та рослинних решток. До першочергових проблем, які потребують невідкладного вирішення, належить проблема знешкодження біля 130 тис. т рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах м. Чернігова, які продовжують негативно впливати на всі компоненти довкілля. Потребує вирішення питання системного використання золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» в будівельній галузі. Залишається актуальним питання забруднення нафтопродуктами зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів на території військових частин в мм. Прилуки та Ніжин. Координація дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, як основних суб’єктів виконання «Програми (плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області» та «Програми формування національної екомережі області на 2008 – 2012 роки» є і залишається пріоритетними напрямками роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища Чернігівщини в наступні роки.

315

316

Загальновживані поняття Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн від стаціонарних джерел викидів, як після проходження пилогазоочисних установок у результаті неповного уловлення й очищення на організованих джерелах забруднення, так і без очищення від організованих і неорганізованих джерел забруднення. Сюди не включаються викиди забруднюючих речовин у результаті ерозії ґрунтів (пилових бур), лісових пожеж і т.і. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн під час роботи двигунів автомобільного, авіаційного, залізничного, водного транспорту та виробничої техніки. Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, та від яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Небезпечні відходи – відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Оброблення (перероблення) відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення. Видалення відходів – здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів. Спеціально відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (полігони, комплекси, місця розміщення відходів, сховища, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами. Заготівля деревини – це вирубування стиглих деревостанів на спеціально виділеній ділянці лісу з метою отримання деревини, вирубування окремих насаджень з метою вирощування й охорони лісу, отримання деревини під час очищення лісу від захаращеності. Ліквідна деревина – до ліквідної деревини належить деревина, яка може бути використана з господарською метою. Відтворення лісу – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності, біологічної стійкості, досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями. 317

Рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини. Мисливські угіддя – ділянки суші та водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання. Заповідники − природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного або загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових, найбільш типових, унікальних природних комплексів біосфери або цього ландшафту, для екологічного моніторингу, розробки наукових засад охорони й ефективного використання навколишнього природного середовища. Національні природні парки – природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність.

318

Додаток 1

Пор. №

Табл. 4.12. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Об’єм скидання, млн.м3 Відомство

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрмолоко» Концерн «Укрм’ясо» Національна асоціація «Укрконсервмолоко» Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний департамент України по виконанню покарань

Підприємство – забруднювач

2009 рік КП «Бахмач–водсервіс» м. Бахмач КП «Борзна – Комунальник» м. Борзна Остерське ВУЖКГ м. Остер ЗАТ «Комунальник», м. Щорс КП «Господар» смт. Варва Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка КП «Чернігівводоканал» м. Чернігів КП «Ладан Житлосервіс» смт. Ладан Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей», м. Мена ТОВ «Бахмач-м’ясо», м. Бахмач ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» м. Бахмач КП «Комунгосп» Коропської селищної ради смт. Короп Сізо № 32 м. Новгород – Сіверський

319

Водний об’єкт

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

разом

НО

НДО

р. Борзенка

0,1881

177,8312

р. Борзенка

0,0454

30,1639

біологічна водойма

0,0303

28,709

р. Снов

0,0501

36,6234

р. Удай

0,1031

147,6044

р. Вздвижа

0,0532

53,6893

р. Білоус

20,9433

14591,1957

р. Удай

0,1432

127,8007

р. Мена

0,592

724,8845

р. Борзенка заплава р. Борзенка

0,0314

33,9489

0,0582

50,9683

оз. Коноплянка

0,0125

14,1692

р. Десна

0,0063

6,1161

Пор. №

14 15

Об’єм скидання, млн.м3 Відомство

Підприємство – забруднювач

Водний об’єкт

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрмолоко»

КП «Ревна» м. Семенівка ЗАТ «Новгород – Сіверський сирзавод»

разом

НО

НДО

р. Ревна

0,0348

22,4665

р. Десна

0,1674

493,5018

22,46

16539,6729

р. Борзенка

0,1813

171,2793

р. Борзенка

0,0504

33,6558

біологічна водойма

0,0297

31,9134

р. Снов

0,0524

37,1322

р. Удай

0,1016

131,35

р. Вздвижа

0,0463

56,6906

р. Білоус

18,0915

12764,0409

р. Удай

0,0423

37,9143

р. Мена

0,0401

48,1158

оз. Коноплянка

0,0081

13,8615

оз. Коноплянка

0,0042

4,4714

р. Десна

0,008

5,629

Разом по області: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Національна асоціація «Укрмолоко» Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний департамент України по виконанню покарань

2010 рік КП «Бахмач–водсервіс» м. Бахмач КП «Борзна – Комунальник» м. Борзна Остерське ВУЖКГ м. Остер ЗАТ «Комунальник», м. Щорс КП «Господар» смт. Варва Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка КП «Чернігівводоканал» м. Чернігів КП «Ладан Житлосервіс» смт. Ладан Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей», м. Мена КП «Комунгосп» Коропської селищної ради, смт. Короп КП «Вода» Коропської селищної ради, смт. Короп Сізо № 32 м. Новгород-Сіверський

320

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

Пор. №

Об’єм скидання, млн.м3 Відомство

Підприємство – забруднювач

Водний об’єкт

Національна асоціація «Укрмолоко»

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Разом по області:

ЗАТ «Новгород – Сіверський сирзавод» КП «Прилукитепловодопостачання»

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики Державний департамент України по виконанню покарань Національна асоціація «Укрмолоко» Національна асоціація «Укрмолоко» Разом по області:

2011 рік КП «Бахмач–водсервіс» м. Бахмач Остерське ВУЖКГ м. Остер ПрАТ «Комунальник» м. Щорс КП «Господар» смт. Варва Куликівське ВУЖКГ смт. Куликівка КП «Чернігівводоканал» м. Чернігів КП «Вода» Коропської селищної ради, смт. Короп КП «НУВКГ» м. Ніжин Н.-Сіверське УВП №31 м. Н.-Сіверський Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей», м. Мена ПрАТ «Н.-Сіверський сирзавод» м. Н.-Сіверський

разом

НО

НДО

р. Десна

0,1279

272,9427

р. Удай

0,0705

99,7332

18,854

13708,7301

р. Борзенка

0,1718

163,2793

біологічна водойма

0,0283

26,5114

р. Снов

0,0479

0,479

33,6229

р. Удай

0,0961

34,55

р. Вздвижа

0,0212

27,7652

р. Білоус

16,1456

11507,5769

оз. Коноплянка

0,0145

14,0989

р. В’юниця

0,4171

381,6486

р. Десна

0,008

4,6775

р. Мена

0,026

50,6844

р. Десна

0,0225

54,7517

17,00

12299,1668

17,00

321

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік

Табл. 4.13. Типи очищення зворотних вод Рік

2009

Водний об`єкт

100,1

2,865

2,567

0,097

0,201

59,76

53,78

р. Сула

10,36

2,179

12,67

8,418

р. Трубіж

0,396

0,770

р. Дніпро

5,792

0,128

р. Супой

р. Сож

0,256

116,7

5,44

5,142

0,097

0,201

73,58

62,97

р. Десна

102,5

3,277

3,153

0,1077

0,0164

60,44

53,47

р. Сула

10,17

1,9731

1,973

0,0001

12,67

8,418

р. Трубіж

0,229

0,2285

0,228

0,770

р. Дніпро

6,296

0,128

р. Супой

р. Сож

119,2

5,478

5,354

0,1077

0,0165

74,00

62,65

103,7 9,5 0,205 6,496

4,236 1,536 0,205 -

4,119 1,536 0,205 -

0,117 -

53,60 12,31 0,770 0,128

47,01 8,065 0,770 -

Всього по області:

2011

млн. куб. м на рік Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об`єкта

р. Десна

Всього по області:

2010

Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах разом біологічна фізико-хімічна механічна очистка очистка очистка

р. Десна р. Сула р. Трубіж р. Дніпро

322

Рік

Водний об`єкт

р. Супой р. Сож Всього по області:

Скинуто разом

разом

119,9

5,977

Нормативно очищених на очисних спорудах біологічна фізико-хімічна механічна очистка очистка очистка

5,86

0,117

Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об`єкта

66,81

55,85

Табл. 4.14. Скидання зворотних вод млн. м3 на рік Роки

2009 р.

Категорія очищення

Річковий басейн

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Десна

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сула

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Трубіж

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

2,865 22,21 75,07 100,1 2,179 0,246 7,933 10,36 0,396 0,396

4,207

Скидання зворотних вод Промисловість

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

103,1

0,691 0,849 66,98 68,52

8,093 8,093

2,150 21,36 23,51

0,024 0,024

2,923

15,5

0,896 0,896

7,037 7,037

2,179 0,246 2,425

0,932

0,447

0,396 0,396

0,051

323

Роки

Категорія очищення

Річковий басейн

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Дніпро

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Супой

НО НДО НЧБО Всього: Всього по області: О НО НДО НЧБО Всього: 2010 р.

О НО НДО НЧБО

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

5,792 5,792 -

5,44 22,46 88,79 116,7 р. Десна

4,207

Скидання зворотних вод Промисловість

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

5,825

5,792 5,792

0,033

0,010

0,008

124,9

1,088 0,849 67,87 69,81

20,92 20,92

4,329 21,60 25,93

0,024 0,024

3,967

1,091 0,168 72,71

7,896

2,162 18,47 -

0,024 -

3,277 18,64 80,61 324

Категорія очищення

Роки

Річковий басейн

Всього:

102,5

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сула

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Трубіж

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Дніпро

р. Супой

НДО НЧБО Всього: О

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

р. Сож

Промисловість

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

105,3

73,97

7,896

20,63

0,024

2,767

15,06

0,944 0,944

7,037 7,037

1,973 0,214 2,187

0,975

0,311

0,229 0,229

0,083

6,326

6,296 6,296

0,030

1,973 0,214 7,981 10,17 0,229 0,229 6,296 6,296

Скидання зворотних вод

3,919

0,016

325

0,016

Роки

Категорія очищення

Річковий басейн

НО НДО НЧБО Всього: Всього по області: О НО НДО НЧБО Всього: 2011 р.

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Десна

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сула

О НО НДО НЧБО

р. Трубіж

Скидання зворотних вод Промисловість

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

0,005

21,23 21,23

4,135 18,68 22,81

0,024 0,024

3,875

5,478 18,85 94,88 119,2

3,919

127,0

1,320 0,168 73,66 75,14

4,236 16,90 82,52 103,7

106,2

1,190 0,049 74,46 75,7

8,058 8,058

3,024 16,85 19,87

0,022 0,022

2,557

1,536 0,096 7,872 9,500

4,500

15,00

0,835 0,835

7,037 7,037

1,536 0,096 1,632

0,991

0,205 -

326

Роки

Категорія очищення

Річковий басейн

Всього: О НО НДО НЧБО Всього:

р. Дніпро

О НО НДО НЧБО Всього:

р. Супой

О НО НДО НЧБО Всього: Всього по області: О НО НДО НЧБО Всього:

р. Сож

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні водні Всього горизонти об’єкти

Скидання зворотних вод Промисловість

Сільське Комунгосп господарство

Інші галузі

Скинуто зворотних вод в накопичувачі (поля фільтрації)

0,205

0,277

0,205

0,073

6,496 6,496

6,523

6,496 6,496

0,027

0,022

0,006

5,977 17,00 96,89 119,9

-4,500

128,0

1,395 0,049 75,295 76,74

21,59 21,59

4,560 16,94 21,50

0,022 0,022

3,675

327

Табл.4.15. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти 2009 рік Скидання забруднюючих речовин по регіону

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2010 рік

2011 рік

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т

% до загального обсягу

23,260

21,207

19,733

16,54

71,1

13,709

64,6

12,299

62,3

328

Табл. 4.2.1 Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водокористування. Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

2009 р. Десна промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро

промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2010 р. Десна промисловість сільське господарство

Млн. м3 на рік Економія Безповоротне свіжої води, водоспоживання %

Оборотне

Повторнопослідовне

94,47 91,49 -

9,004 1,863 7,141

4,746 5,364 -

70,23 74,54 -

2,964 -

0,025 0,017

96,53 -

0,008 60,43 60,43 -

1,021 1,019 -

0,002 4,02 5,561 2,383 1,059

31,97 85,27 94,97 -

0,03 0,03 -

0,002 -

0,003 2,115 0,205 0,095 0,092

36,17 14,32 14,57 -

0,002 0,428 0,407

0,021 0,023 0,023

0,08 0,002 0,019

0,003

154,9

10,025

0,056 13,93

73,19

73,62 71,04 -

9,657 2,338 7,319

4,875 4,858 -

68,92 74,28 -

329

Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж

промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро

промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області: 2011 р. Десна промисловість сільське господарство транспорт лісове господарство будівництво житлокомунгосп р. Сула промисловість

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

2,561 -

0,227 0,036

95,51 -

0,012 60,71 60,71 -

1,082 1,078 -

0,013 4,784 5,196 2,100 1,051

45,14 85,83 95,38 -

0,126 0,126 -

0,004 -

0,006 2,039 0,343 0,014 0,151

31,71 43,34 43,70 -

0,002

0,003 0,157 0,343 0,319

0,024 0,031 0,031

0,076 0,016 0,007

42,98 50,0 -

0,002

134,5

10,739

0,050 10,86

72,91

75,84 73,59 -

9,453 2,135 7,318

3,770 5,314 -

72,34 78,29 -

2,236 -

0,242 0,041

94,26 -

0,008 56,15 56,15

1,404 1,402

0,018 3,715 3,988 1,105

28,73 85,71 95,93

330

Роки

Водний об`єкт

Галузь народного господарства

сільське господарство транспорт будівництво житлокомунгосп р. Трубіж промисловість сільське господарство лісове господарство транспорт житлокомунгосп р. Дніпро промисловість сільське господарство житлокомунгосп р. Супой промисловість сільське господарство р. Сож промисловість сільське господарство лісове господарство житлокомунгосп Всього по області:

Оборотне

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

0,954

0,157 0,157 -

0,002 -

0,004 1,924 0,316 0,021 0,138

33,33 50,81 51,16 -

0,002 0,138 0,050 0,027

0,023 0,047 0,047

0,089 0,030 0,010

30,49 33,48 -

0,002

132,2

10,857

0,048 8,273

74,65

331

Додаток 2

Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa Береза низька – Betula humilis Баранець звичайний – Hupersia selago Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia Булатка червона – Cephalanthera rubra Бровник однобульбовий – Herminium monorchis Верба чорнична – Salix myrtilloides Верба Старке – Salix starkeana Водяний горіх плаваючий – Trapa natans Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis Горицвіт весняний – Adonis vernalis Гудайєра повзуча – Goodyera repens Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum Діфазіаструм Зейлера – Diphasiastrum zeileri Жировик Лезеля – Liparis loeselii Зозулинець болотний –Orchis palustre Зозулинець блощичний – Orchis coriophora Зозулинець жилкуватий – Orchis nervulosa Зозулинець шоломоносний – (Orchis militaris Зозулинець салеповий – Orchis morio Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus Ковила волосиста – Stipa capillata Ковила дніпровська – Stipa borysthenica Козельці українські – Tragopogon ucrainicus Коручка болотна – Epipactis palustris Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine Косарики болотні – Gladiolus palustris Косарики тонкі – Gladiolus tenuis Лікоподієла заплавна – Licopodiella inundata Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus Лілія лісова – Lilium martagon Любка дволиста – Platanthera bifolia Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha Маточник (дудник) болотний – Ostericum palustre Осока затінкова – Carex umbrosa Пальчатокорінник бузиновий – Dactylorhiza sambucina Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata Пальчатокорінник плямистий – Dactylorhiza maculata Пальчатокорінник травневий – Dactylorhiza majalis 332

+ + + + + + + + + +

Європейський Червоний список

CITES

Бернська конвенція

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Табл.5.2.5 Перелік видів флори, що охороняється, в Чернігівській області (станом на 01.01.2012 року)

+ +

+ + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + +

+ + + + + +

Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis Плаун колючий – Lycopodium annotinum Росичка англійська – Drosera anglica Росичка середня – Drosera intermedia Сальвінія плаваюча – Salvinia natans Сон чорніючий – Pulsatilla nigricans Сон широколистий – Pulsatilla patens Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa Цибуля ведмежа – Allium ursinum Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrum-carolinum Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris Юринея волошковидна (Ю. несправжньоволошковидна) – Jurinea cyanoides Усього

333

+ + + + + + +

Європейський Червоний список

CITES

Бернська конвенція

Червона книга України

Назва виду (звичайна і наукова)

+ +

+ + + + + + 50

+ 2

Додаток 3 Табл. 10.2.1 Оперативні дані гірничодобувних підприємств, що знаходяться на території Чернігівської області Пор. №

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Наявність дозвільних документів Назва підприємства

ТОВ ВТФ «КерамікПрилуки» ВАТ «Парафіївський цукровий завод» ТОВ «Папернянський кар’єр пісків» Ріпкинський р-н ТОВ «Папернянський кар’єр пісків» ТОВ «Березнянський цегельний завод» ВАТ «Ніжинське заводоуправління будматеріалів» ДП «Агрофірма Лосинівка»

Назва родовища, корисні копалини

Мацієвське родовище, Суглинки Парафіївське родовище, Суглинки Папернянське родовище скляних пісків, Пісок скляний Грибово-Руднянське родовище скляних пісків, Пісок скляний Березнянське родовище, Суглинки Ніжинське родовище Суглинки Лосинівське родовище Суглинки Н.-Сіверське родовище цементної сировини Крейда будівельна

Спеціальний дозвіл на користування надрами

№ 2459 від 27.04.2001 на 15 років № 279 від 30.05.1995 р. на 20 років № 2160 від 22.03.2000 на 20 років № 2933 від 28.02.2003 на 20 років № 748 від 11.01.1997 р. на 20 років

Акт гірничого відводу

Дозвіл на право користування земельною дільницею

№ 6 від 18.06.2001

Протокол № 4619 ДТК 29.01.1987 р.

№ 1 від 06.03.1995

Договір від 18.04.1996 р.

№ 294 31.03.2000 № 950 04.08.2004 № 3 05.02.1994

Закінчився 10.08.2006 р.

№ 180/097 від 04.04.1997 р. на 10 років

№ 11 03.02.2004

Договір Райдержадміністрації від 14.09.2005 р.

№ 1901 від 08.06.1999

№ 4.06/728 29.03.2001

№ 11 від 03.02.2004 р.

№ 2410 від 21.01.2001 р на 10 років

№ 804 01.12.2003

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р. Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р.

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

Н.-Сіверське родовище суглинків Суглинки

№ 2409 від 26.03.2001 на 8 років

№ 9 04.01.2003

10.

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

Путівське родовище крейди Крейда

№ 2408 від 26.03.2001 на 15 років

№ 10 22.01.2004

11.

ЗАТ «Н.-Сіверський будматеріалів»

завод

Н.-Сіверське родовище піску Пісок

№ 3312 від 19.12.2003 р на 10 років

№ 22 16.08.1994

Андріївське родовище Суглинки

№ 1007 від 19.07.1997

№4 від 28.08.2001

12.

ВАТ «Будівельник-84»

Рішення Райради від 15.06.2005 р. Рішення Райради від 29.09.2006 р.

334

Державний акт № 22 серія ЧН 000912 від 16.08.1994 р. Договір Н.-Сіверської держадміністрації від 23.06.2005 р. Рішення облради від 30.10.2001 р.

Пор. №

Наявність дозвільних документів Назва родовища, корисні копалини

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Акт гірничого відводу

Дозвіл на право користування земельною дільницею

Мажугівське родовище Суглинки

№ 904 від 30.05.1997 р. на 20 років

№ 26.11.1996 р.

Рішення Чернігівської райдержадміністрації від 01.08.2005 р.

14. Санаторій «Остреч»

Менське родовище мінеральних вод Мінеральна вода

№ 2943 від 18.04.2003 р. на 10 років

№ 160 24.11.1998 р.

0,80 га

15. ДП «Чернігівторф»

Вольницьке родовище торфу Торф

№ 812 від 05.03.1997 р на 15 років

16. ДП «Чернігівторф»

Немигівське родовище торфу Торф

№ 991 від 23.07.1997 р на 20 років

13.

Назва підприємства

ЗАТ «Чернігівський цегельний завод № 3»

17.

ДП «Чернігівторф»

Ірванцівське родовище торфу Торф

№ 578 від 12.07.1996 р. на 20 років

18.

Смолинський торфозавод

Гнилушське родовище торфу Торф

№ 203 від 22.06.1979 р. на 20 років

19.

ПП «Кварцбуд»

М.-Коцюбинське родовище пісків будівельних

№ 4701 від 06.11.2006 р. на 20 років

20.

ТОВ «ВЮТбуд»

Грабівське родовище глини

№ 3829 від 31.05.2006 р на 10 років

21.

ЗАТ «Агропромбуд»

Борзнянське родовище суглинків

№ 4411 від 04.10.2007

22.

ТОВ «Чернігівська будівельна кераміка»

Носівське-II родовище суглинків

№ 3648 від 31.12.2004

335

Договір від Договір оренди від 26.09.2005 06.09.2005 р. на 5 р. на 5 років років Договір аренди від 16.03.2000 № 60 14.11.1999 р. р. на 10 років Договір Райради Рішення Райради від 27.03.2001 р. на 9 06.06.2001 р. № 1-05/65 на 10 років років Державний акт серія ЧНЧ № 161 05.10.1998 р. 00012 від 26.08.1993 р. Рішення обладміністрації від Рішення облради 22.12.2006 р. 26.01.2007 р. № 471 Рішення облради від Рішення Райадміністрації від 26.01.2007 р. 06.12.2006 р. Рішення обласної Рішення Борзнянської Ради від райдержадміністрації від 25.03.2008р. 07.07.2008 р. Рішення обласної Рішення обладміністрації адміністрації № 13 Від 20.12.2007 р. № 305 від 22.03.05

Пор. №

Додаток 4 Табл. 7.4.1 Інформація про суб’єктів господарювання, які отримали дозволи на видобування корисних копалин на території Чернігівської області (станом на 01.01.2012 р.)

Назва підприємства

ВАТ «Укрнафта»

Спільне підприємство Українсько-Канадське Петролеум ЛТД»

ВАТ «Укрнафта»

10.

ВАТ «Укрнафта»

11.

ВАТ «Укрнафта»

12.

ВАТ «Укрнафта»

формі ТОВ «Каштан-

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

№ 1563 31.08.1998р. 20 років

нафта

Гнідинцівське, 32 км на ПдСх від м. Прилуки, Варвинський район

№ 518 08.05.1996р. 20 років

нафта

Леляківське, 20 км на Сх від м. Прилуки, Прилуцький район

№ 1981 10.09.1999р. 20 років № 2031 11.11.1999р. 20 років № 2034 11.11.1999р. 20 років № 1439 22.06.1998р. 20 років № 1596 05.10.1998р. 20 років № 2090 24.12.1999р. 20 років № 1621 27.10.1998р. 20 років № 1622 27.10.1998р. 20 років № 1597 05.10.1998р. 20 років № 2087 24.12.1999р. 15 років

нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта нафта

336

Нинівське, 26 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район Скороходівське, примикає з Пн до смт. Талалаївка Талалаївський район Матлахівське, 4 км на Сх від смт. Талалаївка, Талалаївський район Прилуцьке, 7 км на Пн від м. Прилуки, Прилуцький район Малодівицьке, 20 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район Ярошівське, 35 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район Софіївське, 25 км на ПнСх від м. Ічня, Ічнянський район Богданівське, 27 км на ПдСх від м. Прилуки, Прилуцький район Мільківське, 12 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район Монастирищенське, 30 км на ПнЗх від м. Прилуки, Прилуцький район

Пор. №

Назва підприємства

13.

ВАТ «Укрнафта»

14.

ВАТ «Укрнафта»

15.

ВАТ «Укрнафта»

16.

ВАТ «Укрнафта»

17.

ВАТ «Укрнафта»

18.

ТОВ «Прайм-газ»

19.

ВАТ «Укрнафта»

20.

21.

22.

23.

24.

ДП «Чернігівторф» концерну торф’яної «Укрторф» ДП «Чернігівторф» концерну торф’яної «Укрторф» ДП «Чернігівторф» концерну торф’яної «Укрторф» ДП «Чернігівторф» концерну торф’яної «Укрторф» ДП «Чернігівторф» концерну торф’яної «Укрторф»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

№ 2089 24.12.1999 р. 20 років № 1736 05.02.1999 р. 20 років № 1703 22.12.1998 р. 20 років

Українського промисловості Українського промисловості Українського промисловості Українського промисловості Українського промисловості

нафта нафта нафта

№ 1858 26.04.1999 р. 20 років № 4049 04.10.2006 р. 20 років № 2982 19.07.2007 р. 5 років

нафта

№ 2033 11.11.1999 р. 20 років

газ природний вільний

нафта нафта

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Північно-Ярошівське, 38 км на Сх від м. Ічня, Талалаївський район Щурівське, 16 км на ПнСх від м. Прилуки, Прилуцький район Бережівське, 30 км на Сх від м. Ічня, Ічнянський район Тростянецьке, 28 км на ПдСх від м. Ічня, Ічнянський район Петрушівське, 25 км на Сх від м. Ічня, Ічнянський район Площа Чернецька, Талалаївський р-н Чернігівської обл. Талалаївське, 25 км на ПнЗх від м. Ромни, Талалаївський район Вольниця-142 та 46-ПТФ, від р.ц. Короп на ПдСх – 8 км, від с. Жовтневе на Сх, від с Карильське на Пд, від с Кучі на Пн – прилягає Гнилуське-106, від р.ц. Козелець на ПнЗх – 35 км, від с. Смолин на Пд, від с. Лебедівка на Пн – прилягає; від с. Максим на Пн – 5 км

№ 812 05.03.1997 р 15 років

торф

№ 813 05.03.1997 . 20 років

торф

№ 578 12.07.1996 р. 20 років

торф

Ірванцівське-11, від р.ц. Семенівка на ПдСх – 4 км

№ 991 21.07.1997 р. 20 років

торф

Немигівське-138, від р.ц. Короп на ПнЗх – 7 км, від с. Конятин Сх – прилягає

№ 1087 30.09.1997р. 20 років

торф

Удай Північно-Західне, від р.ц. Ічня на Зх в 12 км, від с. Доросинка на Сх, від с. Монастирище на Сх

337

Пор. №

Назва підприємства

25.

ДП «Чернігівторф» концерну торфяної «Укрторф»

26.

ТОВ «Талалаївський цегельний завод»

27. 28.

Українського промисловості

ВАТ Ніжинське заводоуправління будівельних матеріалів ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Вид корисної копалини

№ 4595 18.12.2007р. 20 років

торф

№ 2640 01.03.2002р. 10 років № 611 13.08.1996р. 20 років № 3312 19.12.2003р. 10 років

суглинок суглинок пісок

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Рокита, від р.ц. Мена на Пн в 8 км, від с. Олександрівка на Сх в 1 км, від с. Киселівка на ПнСх, від с. Верхолісся на ПдСх. Талалаївське, 2,5 км на ПдЗх від з.ст. Талалаївка Талалаївського району Ніжинське, м. Ніжина Новгород-Сіверське, 3,5 км на Зх від м. НовгородСіверський Михайло-Коцюбинське, ПдСх ок. Смт. М.Коцюбинське Чернігівського р-ну, 16 км від м. Чернігів

29.

ПП «Кварцбуд»

№ 4107 06.11.2006р. 20 років

пісок

30.

ВАТ «Будівельник-84»

№ 1007 29.07.1997р. 20 років

суглинок

Андріївське, 3 км на ПнСх від смт. Сосниця

31.

ТОВ «Виробничо-Торгівельна «Керамік-Прилуки»

№ 2459 27.04.2001р. 15 років

суглинок

Маціївське, 0,4 км на Пн від с. Мацієвка Прилуцького району, 10 км на ПнСх від з.ст. Прилуки

32.

Варвинське районне міжгосподарське державно-кооперативне об’єднання «Райагробуд»

№ 537 29.05.1996р. 20 років

суглинок

Варвинське 2, ПдЗх ок. Смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки

33.

ТОВ «Березнянський цегляний завод-2»

34. 35. 36.

фірма

Дослідне колективне підприємствоагрофірма «Лосинівська» ЗАТ «Чернігівський цегельний завод №3» ВАТ «Парафіївський цукровий завод»

№ 3835 31.05.2006р. 11 років № 1901 08.06.1999р. 20 років № 904 30.05.1997р. 20 років

суглинок суглинок суглинок

№ 3726 09.12.2005р. 10 років

суглинок

338

Березнянське 2, 0,2 км на Пд від с.Березне Менського району, 26 км на Зх від з.ст. Мена Лосинівське, 3,5 км на ПдЗх від з.ст. Лосинівка Ніжинського району Мажугівське, Сх ок. С. Мажугівка Чернігівського району, 15 км на ПдЗх від м. Чернігова Парафіївське, ПдСх ок. С. Парафіївка Ічнянського району, 1-1,5 км на Сх від з.ст. Качанівка Ічнянського району

Пор. №

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Назва підприємства

Вид корисної копалини

№ 3867 09.06.2006р. 20 років № 3954 11.07.2006р. 11 років № 4411 04.10.2007р. 20 років № 4518 30.11.2007р. 20 років

37.

ТОВ «Діалог-СВ»

суглинок

38.

ПП «Сєвер»

39.

ЗАТ «Агропромбуд»

40.

ТОВ «Украгроресурс-1»

41.

ТОВ «Папернянський пісків»

кар’єр

скляних

№ 2160 22.03.2000р. 20 років

пісок кварцовий

42.

ТОВ «Папернянський пісків»

кар’єр

скляних

№ 2933 28.02.2003р. 20 років

пісок кварцовий

43.

ЗАТ «Новгород-Сіверський будівельних матеріалів»

завод

44.

ТОВ «Вютбуд»

№ 2408 26.03.2001р. 15 років № 3829 31.05.2006р. 10 років

45.

ТОВ «Аннат Керамік»

46.

ЗАТ «Новгород-Сіверський будівельних матеріалів»

47.

ЗАТ «Менський комунальник»

48.

Державне комунальне «Чернігівводоканал»

49.

ЗАТ «Комунальник»

суглинок суглинок суглинок

крейда

№ 4467 29.10.2006р. 20 років завод

підприємство

№ 2410 26.03.2001р. 10 років № 1767 05.03.1999р. 15 років

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Тупичівське (Ділянка Західна), ПдСх ок. С. Тупичів Городнянського р-ну, 18 км від з.ст. Ріпки Варвинське 2, ПдЗх ок. Смт. Варва, 26 км на ПдСх від з.ст. Прилуки Західно-Борзнянське, 0,2 км на Зх від м. Борзна Вертіївське 1, 1,5 км на ПнЗх від смт.Вертіївка Ніжинського р-ну, 17 км на Пн від м.Ніжин Папірнянське, Пн. Ок. С. Папірня Ріпкинського району, 0,5 км на Зх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Грибово-Руднянське, 3,0 км на ПдЗх від с. Чижівка Ріпкинського району, 5,5 км на ПнЗх від з.ст. Грибова Рудня Ріпкинського району Путивське, 7 км на Пд від Новгород-Сіверського, 6 км на Сх від з.ст. Пирогівка

глина

Грабівське 1, Сх ок. С. Грабів Ріпкинського р-ну

глина

Льгівське, Зх ок. С. Льгів Чернігівського р-ну, 10 км на Зх від м. Чернігів

крейда

Новгород-Сіверське, 0,3-0,5 км на Пд і ПдЗх від м. Новгород-Сіверський

Води прісні

Менське, Менський р-н Чернігівської обл.

№ 1784 16.03.1999р. 15 років

Води прісні

Чернігівське, Чернігівський р-н Чернігівської обл.

№ 1895 27.05.1999р. 15 років

Води прісні

Щорське, Щорський р-н Чернігівської обл.

339

Пор. №

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

Назва підприємства

50.

Конотопське відділення південно-західної залізниці

51.

Менський санаторій «Остреч»

52.

ТОВ «Нептун»

53.

ВАТ «Чернігівське хімволокно»

54.

ТОВ «Папернянський пісків»

55.

ТОВ «Керамікбудсервіс»

56.

ДА НАК «Надра «Чернігівнафтогаз-геологія»

57.

ТОВ «Східний геологічний союз»

58.

ВАТ «САН ІнБев Україна»

59.

КП «Бахмач-Водсервіс»

№ 3482 21.01.2009р. 3 роки

Води прісні

60.

ТОВ «Галс-К ЛТД»

№ 3713 30.12.2009р. 5 років

Газ природ-ний

61.

ДП «Чернігівторф» концерну торфяної «Укрторф»

№ 4958 03.04.2009р. 10 років

Торф

Дроздовиця, Городнянський р-н Чернігівської обл..

62.

КП «Прилукитепло-водопостачання»

№ 4998 30.07.2009р. 20 років

Води прісні

Ділянка надр у м.Прилуки Чернігівської обл..

кар’єр

скляних

України»

Українського промисловості

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

№ 2255 08.09.2000р. 20 років № 2943 18.04.2003р. 5 років № 4777 18.11.2008р. 20 років

Води прісні

Бахмацьке, Бахмацький р-н Чернігівської обл..

Води мінеральні

Менське, Менський р-н Чернігівської обл..

Води мінеральні

Менське 2, Менський р-н Чернігівської обл..

№ 4864 21.01.2009р. 20 років

Води прісні

№ 3407 24.11.2008р. 3 роки № 3549 19.03.2009р. 3 роки № 2191 17.01.2003р. 10 років № 2965 04.07.2007р. до 12.08.2013р . № 3355 30.09.2008р. 3 роки

Пісок кварцовий Глина Бішофіт Газ природний Води прісні

340

Ділянка родовища «Чернігівське 2», де розташований водозабір ВАТ «Чернігівське хімволокно», м.Чернігів Ділянка Папірнянська, Ріпкинський р-н Чернігівської обл.. Ділянка Грабівська 2, Ріпкинський р-н Чернігівської обл.. Новоподільське, Борзнянський р-н Чернігівської обл.. Площа Боханівська, Варвинський р-н Чернігівської обл.. Ділянка родовища «Чернігівське 1», водозабір «САН ІнБев Україна», м.Чернігів Ділянка родовища «Бахмацьке 1», водозабір КП «Бахмач-Водсервіс», Бахмацький р-н Чернігівської обл.. Площа Світлична, Варвинський р-н Чернігівської обл..

ТОВ «Чернігівські будівельні конструкції» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» Північне Державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія»

№ 5024 22.10.2009р. 20 років № 1851 26.04.1999 р. 8 років № 1852 26.04.1999р. 8 років № 3937 13.01.2011 р. 2 роки

67.

ТОВ «Перша Українська Газонафтова компанія»

№ 3911 23.12.2010 р. 5 років

68.

ТОВ «НЕПТУН»

69.

ДП «АРОМАТ»

70.

ТОВ «Перша торфяна компанія»

71.

Ільєнко Сергій Олександрович

72.

ТОВ «Цифрові рішення 3000»

Пор. №

Назва підприємства

Номер дозволу на експлуатацію родовищ корисних копалин , дата видачі, термін дії

63. 64. 65. 66.

73.

ТОВ «Перша Українська Газонафтова компанія»

Вид корисної копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Пісок

Новоселківське, Чернігівський р-н Чернігівської обл..

Газосховище Олишівське, Чернігівська обл..

торф

№ 4001 13.01.2011 р. 3 роки № 4022 13.01.2011 р. 3 роки № 5108 14.01.2010 р. 20 років № 5255 21.12.2010 р. 20 років

Газ природний, нафта, конденсат

смт. Талалаївка Чернігівської області

Води прісні

м. Мена Чернігівської області

Води прісні

м. Ніжин Чернігівської області

торф торф

№ 5265 29.12.2010 р. 18 років

торф

№ 5449 29.12.2011 р. 18 років

Нафта, газ природний, газ природний розчинний у нафті, конденсат, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного

341

Газосховище Червонопартизанське, Носівський р-н Чернігівської обл.. Родовище – «Березина», Семенівський р-н Чернігівської області

Родовище – Замглайське, Ріпкінський р-н Чернігівської області Родовище – «Замглай» (Ділянка «Бурівське»), Ріпкінський р-н Чернігівської області Родовище – «Убідське 2» (Ділянка – Савинки 1, Ділянка – Савинки 2, Ділянка - Самотуги), Корюківський р-н Чернігівської області

Родовище – Зимницьке, м. Талалаївка Чернігівської області

Додаток 6 Табл. 11.1.2. Валовий збір сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств (тисяч центнерів) Роки

Усі зернові культури

Цукрові буряки (фабричні)

Соняшник на зерно

Льондовгунець (волокно)

Картопля

Овочі

Кормові коренеплоди

1980 1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

11082 17372 12486 8323 15947 12967 16509 21614 20490 15183 24814

8805 10455 7468 3414 6951 7892 4133 3672 2214 3665 5446

15 22 24 66 122 135 126 369 380 610 1378

208 287 153 37 61 14 16 11 2 1 5

21192 15976 12443 14711 12583 14785 16102 15070 15347 11780 17559

2004 1757 2064 1749 1621 1928 1937 2381 1990 1747 2037

7200 20794 7843 2748 3789 4342 4582 5261 4497 70* 55*

Примітка:

Кукурудза на силос і зелений корм 33741 52015 19889 10639 6211 4713 5101 6781 4940 4444* 7769*

Усього трав на сіно однорічних

багаторічних

249 378 264 184 531 498 414 424 425 131* 94*

919 2617 2554 1111 1040 1269 1213 1122 1078 472* 555*

Плоди та ягоди 913 339 519 251 119 113 164 149 176 19* 24*

* – дані лише по сільськогосподарських підприємствах.

Табл. 11.1.3. Валовий збір зернових культур у всіх категоріях господарств

(тисяч центнерів)

у тому числі

Роки

Усі зернові культури

пшениця

жито

ячмінь

овес

просо

гречка

1980 1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

11082 17372 12486 8323 15947 12967 16509 21614 20490 15183 24814

3866 8046 4476 2358 4039 3363 4222 5754 5591 4078 4579

1573 2322 2103 1613 2354 1143 1299 2281 2171 719 1171

2841 3267 2912 1202 2094 2002 2002 2706 2263 1270 1042

1352 1551 1534 1331 1464 1167 1020 1670 1289 688 722

143 77 100 165 36 26 39 73 48 40 115

366 363 197 306 158 91 135 171 127 72 175

342

кукурудза на зерно 471 737 488 1092 5327 4785 7497 8580 8424 8078 16511

зернобобові 469 1006 586 241 467 387 285 352 521 459 484

Табл. 11.2.4.1 Чисельність худоби в усіх категоріях господарств (на початок року, тис. голів)

Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998 763,7

1999 689,7

2000 584,0

2001 504,4

2002 484,6

2003 451,0

2004 384,1

2005 356,2

2006 345,1

2007 325,3

2008 294,8

2009 277,5

2010 257,5

2011 242,8

2012 238,8

340,8

318,9

285,6

258,1

254,7

236,1

216,7

206,9

196,6

180,0

170,0

159

147,5

140,6

136,0

388,3 55,9 43,6

378,7 52,5 41,2

358,8 50,1 39,3

275,1 52,2 39,1

288,7 52,7 37,4

304,1 51,8 36,4

245,7 49,2 33,5

224,5 47,4 30,7

249,0 42,7 28,2

282,3 37,9 26,7

246,4 35,7 24,2

215,5 34,4 21,8

245,4 33,7 20,1

244,6 32,5 18,0

206,6 34,8 16,7

Табл. 11.2.4.2. Чисельність худоби в сільськогосподарських підприємствах (на початок року, тис. голів)

Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та нагулі) Свині Вівці та кози Коні

1998 616,0

1999 540,0

2000 433,5

2001 347,0

2002 321,5

2003 291,8

2004 234,2

2005 212,5

2006 204,2

2007 192,5

2008 173,7

2009 162,1

2010 156,9

2011 149,7

2012 149,7

204,4

182,4

149,0

117,9

112,2

96,8

81,0

75,8

71,7

64,9

63,0

60,5

58,7

57,8

57,7

148,2 13,8 26,9

136,2 9,5 23,0

121,3 7,0 19,6

76,1 5,3 15,9

85,7 4,3 13,4

96,4 4,1 11,9

65,1 4,0 9,3

64,1 4,1 7,6

86,5 4,0 6,5

122,3 3,2 5,6

110,7 3,0 4,5

101,2 2,8 3,7

114,7 3,7 3,1

110,6 3,8 2,5

79,4 4,2 2,2

Табл. 11.2.4.3. Чисельність худоби в господарствах населення (на початок року, тис. голів)

Велика рогата худоба у т.ч. корови (без корів на відгодівлі та

1998 147,7

1999 149,7

2000 150,5

2001 157,4

2002 163,1

2003 159,2

2004 149,9

2005 143,7

2006 140,9

2007 132,8

2008 121,1

2009 115,4

2010 100,6

2011 93,1

2012 89,1

136,4

136,5

136,6

140,2

142,5

139,3

135,7

131,1

124,9

115,1

107,0

98,5

88,8

82,8

78,3

240,1 42,1 16,7

242,5 43,0 18,2

237,5 43,1 19,7

199,0 46,9 23,2

203,0 48,4 24,0

207,7 47,7 24,5

180,6 45,2 24,2

160,4 43,3 23,1

162,5 38,7 21,7

160,0 34,7 21,1

135,7 32,7 19,7

114,3 31,6 18,1

130,7 30,0 17,0

134,0 28,7 15,5

127,2 30,6 14,5

нагулі)

Свині Вівці та кози Коні

343

Додаток 7 Табл. 13.1.1 Динаміка обсягів транспортних перевезень1 Вид транспорту

Залізничний Автомобільний Водний Авіаційний Трубопровідний Міський електротранспорт Всього

Рік

2001 2010 2011 2001 2010 2011 2001 2010 2011 2001 2010 2011 2001 2010 2011 2001 2010 2011 2001 2010 2011

Перевезено вантажів млн. т %

... – ...1 – ...1 – 13,1 – 12,4 – 13,2 106,2 ...2 – 2 ... – ...2 – – – – – – – – – – – – – ...2 – ...2 – 2 ... – 13,2 – 12,5 – 13,3 105,7 1

Вантажооборот млн.т.км.

... – ...1 – ...1 – 297,5 – 1201,2 – 1323,6 110,2 ...2 – 2 ... – ...2 – – – – – – – – – – – – – ...2 – ...2 – 2 ... – 359,3 – 1261,3 – 1324,3 105,0 1

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

22,8 – 12,5 – 10,2 81,8 60,7 – 86,0 – 70,4 81,9 ...2 – 2 ... – ...2 – – – – – – – – – – – – – ...2 – ...2 – 2 ... – 175,7 – 137,6 – 115,3 83,8

Показники обчислюються на державному рівні. Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику».

Інформація надана Головний управлінням статистики у Чернігівській області

344

... – ...1 – ...1 – 743,3 – 852,7 – 753,5 88,4 ...2 – 2 ... – ...2 – – – – – – – – – – – – – ...2 – ...2 – 2 ... – 1188,6 – 1029,1 – 909,7 88,4 1

Таблиця 13.1.2. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів

16782

24163

33707

115581

120683

15053

21128

29405

49995

8702 5231

10137 5455

368 84

608 110

1078 300

6648 4737

1955

2821

118

227

271

1339

8867

15281

362

949

1357

6199

3904

5257

596

762

812

1734

3147

1573

201

379

484

2083

72735

Дані за 2000 р. та за 2011 р. за віком відсутні.

345

20111

161207

__________ 1

2010

147387

Автомобілі - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирськ і автобуси Інші транспортні засоби

Більше 10 років

20111 20001

2010

Від 5,1 до 10 років 20001

20111

2010

20001

20111

2010

Від 3,1 до 5 років

2011

20001

До 3 років

2010

Всього 20001

Тип автомобіл я

Додаток 8

Відомості про господарські об’єкти, діяльність яких призупинена за 2011 рік

№ з/п

Назва та місцезнаходження об’єкту

Підстава для винесення рішення про призупинення діяльності (реєстраційний номер та дата призупинення)

3 На території ВАТ «Мена Пак» наявне стаціонарне джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яке не враховано у дозволі (апарат конвективний опалювальний газовий) ВАТ «Мена Пак», вул.. Експлуатація апарату проводиться з порушенням О.Кошового, 6, м.Мена, чинного природоохоронного законодавства, а саме: Чернігівська обл. - при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. № 1, 11.03.11р. Діяльність стаціонарного ТОВ «Брус – Майстер» має деревообробний комплекс джерела викидів до якого входять виробничі дільниці в т.ч. дільниця заточки (саморобний обігрівач на опалення якої здійснюється саморобним обігрівачем на твердому паливі) на дільниці твердому паливі з порушенням вимог чинного заточки ТОВ «Брусприродоохоронного законодавства, а саме: Майстер» по вул.. - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих 346

Скорочення обсягів скидів та викидів Видача дозволів забруднюючих Термін на відновлення речовин та призупинен виробничої розміщення ня, діяльності відходів в днів (реєстраційний навколишньом номер і дата) у середовищі за рахунок призупинення 4 5 6

____

До повного усунення порушень

____

До повного усунення порушень

____

Будівельна, 9 с. Новий Білоус, Чернігівський район

речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) - не виконання раніше наданого припису. № 2, 17.03.11р. ТОВ «Брус – Майстер» має деревообробний комплекс до якого входять виробничі дільниці в т.ч.слюсарна Діяльність стаціонарного дільниця, опалення якої здійснюється саморобним джерела викидів обігрівачем на твердому паливі з порушенням вимог (саморобний обігрівач на чинного природоохоронного законодавства, а саме: твердому паливі) на - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих слюсарній дільниці ТОВ речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел «Брус-Майстер» по вул.. (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного Будівельна, 9 с. Новий повітря”) Білоус, Чернігівський район - не виконання раніше наданого припису. № 3, 17.03.11р. ТОВ «Брус – Майстер» має деревообробний комплекс до якого входять виробничі дільниці в т.ч.токарна дільниця, Діяльність стаціонарного опалення якої здійснюється саморобним обігрівачем на джерела викидів твердому паливі з порушенням вимог чинного (саморобний обігрівач на природоохоронного законодавства, а саме: твердому паливі) на токарній - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих дільниці ТОВ «Брусречовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Майстер» по вул. (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного Будівельна, 9 с. Новий повітря”) Білоус, Чернігівський район - не виконання раніше наданого припису. № 4, 17.03.11р. Діяльність стаціонарного ТОВ «Брус – Майстер» має деревообробний комплекс джерела викидів до якого входять виробничі дільниці в т.ч. дільниця по (саморобний обігрівач на виготовленню меблів, опалення якої здійснюється твердому паливі) на дільниці саморобним обігрівачем на твердому паливі з порушенням з виготовлення меблів ТОВ вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме: 347

_____

До повного усунення порушень

____

До повного усунення порушень

____

До повного усунення порушень

____

«Брус-Майстер» по вул. Будівельна, 9 с. Новий Білоус, Чернігівський район

Діяльність 3 стаціонарних джерел викидів (саморобних обігрівачів на твердому паливі) на дільниці оциліндровки ТОВ «БрусМайстер» по вул. Будівельна, 9 с. Новий Білоус, Чернігівський район

Діяльність стаціонарних джерел викидів ПП «Експрес-Котедж» вул. Птахи, 29 м. Остер Козелець кого району, Чернігівська обл.

Діяльність стаціонарних джерел викидів ТОВ «Мейн Пак», вул. Широка, 2 м. Чернігів.

- за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) - не виконання раніше наданого припису. № 5, 17.03.11р. ТОВ «Брус – Майстер» має деревообробний комплекс до якого входять виробничі дільниці в т.ч. дільниця оциліндровки, опалення якої здійснюється 3 саморобними обігрівачами на твердому паливі з порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме: - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) - не виконання раніше наданого припису. № 6, 17.03.11р. На підприємстві ПП «Експрес-Котедж» наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: стрічкова пилорама, деревообробний верстат, повздожньо-пильний станок, чотиристоронній станок. Їх експлуатація здійснюється з порушенням чинного природоохоронного законодавства, а саме: - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) № 7, 23.03.11р. Діяльність стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря здійснюється з порушенням чинного природоохоронного законодавства, а саме: - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих 348

____

До повного усунення порушень

____

_____

До повного усунення порушень

____

До повного усунення порушень

Дозвіл про відновлення діяльності ТОВ «Мейн пак», крім діяльності пов’язаної із здій-

сненням викидів в атмосферне повітря № 1/8-11від 18.04.11р., Дозвіл на відновлення діяльності, пов’язаної із здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря №3/8-11 від 21.07.2011 р.

речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) № 8, 23.03.11р.

10.

11.

Діяльність стаціонарного джерела викидів в атмосферне повітря здійснюється з порушенням чинного Зварювальний пост ТОВ природоохоронного законодавства, а саме: «Батуринське», м. Батурин, - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих Бахмацький район, речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Чернігівська обл. (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) № 9, 28.03.11р. Діяльність стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря здійснюється з порушенням чинного Стаціонарні джерела викидів природоохоронного законодавства, а саме: ТОВ «Тозіналі», вул.. Миру, - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих 11 а, смт. Варва, речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Чернігівська обл. (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) № 10, 12.04.11р. Діяльність стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря здійснюється з порушенням чинного Стаціонарні джерела викидів природоохоронного законодавства, а саме: ТОВ «Мена ДОЗ», вул. - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих Жовтнева, 61, м. Мена, речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Чернігівська обл. (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”), № 11, 18.04.11р. 349

_____

До повного усунення порушень

____

_____

До повного усунення порушень

____

_____

До повного усунення порушень

____

12.

13.

14.

15.

16.

Видалення дерев здійснено при відсутності оформлених в установленому порядку дозвільних документів на Роботи з видалення зелених видалення дерев, що є порушенням ст..10 Закону України насаджень по просп. «Про рослинний світ», положень п.4.2. Правил утримання Перемоги у м. Чернігів зелених насаджень у населених пунктах України № 12, 29.04.11р. На території транспортного цеху ВАТ «Бобровицький Експлуатація свердловини молокозавод» наявна свердловина, яка не врахована у для забору підземних вод дозволі на спеціальне водокористування. Забір підземних ВАТ «Бобровицький вод здійснюється без дозволу на спеціальне молокозавод», вул..Горького, водокористування, що є порушенням ст.ст. 44,49 Водного 44, м. Бобровиця, кодексу України Чернігівська обл. № 13, 29.04.11р. Діяльність стаціонарного джерела викидів в атмосферне повітря здійснюється з порушенням чинного Джерело викидів ТОВ природоохоронного законодавства, а саме: «Кондитерська фабрика - за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих «Десна», вул. Садова, 39, м. речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Носівка, Чернігівська обл. (ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”) № 14, 23.06.11р. Діяльність автозаправної станції при відсутності Експлуатація при відсутності очисних споруд для очищення поверхневих стічних вод з очисних споруд АЗС № 24, вмістом нафтопродуктів, що є порушенням ст.ст. 51,52 що експлуатується ТОВ Закону України «Про охорону навколишнього природного «Нефида» вул. Гагаріна, 98 середовища» смт Березна Менський р-н №15, 19.07.11 р. Джерела викидів ТОВ Стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря – «Комбікормовий завод елеватор, сушка для зерна - працюють без дозволу, що є «Піаст-Ніжин» вул. порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону Носівський шлях, 23 м. атмосферного повітря» Ніжин №16, 26.08.11 р. 350

_____

До повного усунення порушень

____

_____

До повного усунення порушень

____

_____

До повного усунення порушень

____

_____

До повного усунення порушень

____

_____

До повного усунення порушення

_____

17.

18.

19.

20.

21.

22.

Діяльність стрічкової пилорами без проектної Стрічкова пилорама фізичної документації та дозволу на викиди забруднюючих речовин в особи-підприємця Медяного атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону В.У. по вул. Польова, 12 с. України «Про охорону атмосферного повітря» Косачівка Козелець кий р-н №17, 26.08.11 р. Експлуатація чотирьох котлів на газовому паливі, що Стаціонарні джерела викидів експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих ТОВ «Фабрика «Аврора» речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10,11 вул. Любецька, 155 м. Закону України «Про охорону атмосферного повітря» Чернігів №18, 30.08.11 р. Стаціонарні джерела викидів Експлуатація двох котлів на газовому паливі, що ТОВ «Масани» вул. експлуатується без дозволу – це є порушенням ст.ст. 10, 11 Красносільського, 59 м. Закону України «Про охорону атмосферного повітря» Чернігів №19, 31.08.11 р. Експлуатація ремонтного цеху, де є: верстати токарний та настільно-свердлильний, точило побутове, Стаціонарні джерела викидів трансформатор побутовий без дозволу на викиди в ТОВ «Наша булочка» вул.. атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону Щорса, 69/1 м. Чернігів України «Про охорону атмосферного повітря» №20, 31.08.11 р. Вуглевипалювальні печі УП Діяльність вуглевипалювальних печей УП «Євро» без «Євро» фізичною особоюдозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне підприємцем Приходько повітря, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України «Про Ю.Л. вул.. Володарського, охорону атмосферного повітря» 101 м. Щорс №21, 26.09.11 р. Чернігівське відділення Скид зливових та дренажних вод, що надходять з Публічного акціонерного території ЧВ ПАТ «САН ІнБев Україна» в мережу міської товариства «САН ІнБев зливової каналізації, що є порушенням ст. ст. 44, 70, 73 351

____

До повного усунення порушення

_____

____

До повного усунення порушення

____

До повного усунення порушення

Дозвіл на відновлення діяльності двох котлів – є дозвіл №7410136600-331 від 17.10.2011 р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

____

До повного усунення порушення

___

_____

До повного усунення порушення

____

_____

До повного усунення порушення

23.

24.

Україна» вул. Індустріальна, Водного кодексу України 20 м. Чернігів №22, 05.10.11 р. Діяльність стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (автозаправна станція, Товариство з обмеженою газовий котел марки «Вулкан 20») без дозволу на викиди в відповідальністю атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону «Березнянський» України «Про охорону навколишнього природного смт Березна Менський р-н середовища» №23, 20.10.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Березнянський» смт Березна Менський р-н

25.

ПП «Геліодор»

26.

Фермерське господарство «Зоря» с. Пальчики Бахмацький р-н

Експлуатація дев'яти артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44,49 Водного кодексу України №24, 20.10.2011 р. Будівництво об’єкту нерухомості на розі вулиць Горького та проспекту Перемоги (берег р. Стрижень) при відсутності проекту відведення земельної ділянки (ст. 123 Земельного кодексу України) та документів для проведення робіт по плануванню території за межами будівельного майданчику та в межах прибережної захисної смуги р. Стрижень, що є порушенням ст. 61 Земельного кодексу України; №25, 16.11.2011 р. Діяльність молокоприймального пункту при відсутності спеціально обладнаних місць для тимчасового зберігання відходів (ст.ст. 17, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи»), забір води без дозволу (ст. 44 Водного кодексу України) №26, 28.11.2011 р. 352

_____

До повного усунення порушення

_____

Дозвіл на відновлення експлуатації дев'яти свердловин – До повного дозвіл на спец усунення водокористування порушення Укр. №4089 А/Чрн від 28.10.2011 від 07.11.2011 р. №8/24-11

____

До повного усунення порушення

____

До повного усунення порушення

27.

ТОВ «Земля і Воля» вул. Чернігівська, 34 м. Бобровиця

Будівництво майданчика для зливу технічного рідкого аміаку біля с. Кобижча Бобровицького району без дозволу на виконання будівельних робіт (ст. ст. 36, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України») №27, 28.11.2011 р.

353

_____

До повного усунення порушення

Додаток 9 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямуваня, які співпрацюють з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та увійшли до складу Громадської ради в 2011 р. Назва організації Юридична Керівник Телефон/Фак Електронна адреса організації с пошта 1. Всеукраїнська м. Чернігів, Голова 3-21-06 sav_14@mail. екологічна ліга – міська вул. Гетьмана Карпенко Юрій ru організація Полуботка, Олександрович 53 2. Обласна організація м. Чернігів, Заступник голови 77-48-39 – Українського товариства вул.Чернишев президії охорони природи ського, 14 Осипець Володимир Миколайович 3. Обласний центр м. Чернігів, Директор 64-31-17 – дитячого та юнацького вул.Нахімова, Степовик Петро туризму і екскурсій 3 Миколайович 4. Екологічний клуб м. Чернігів, Керівник 2-50-25 – «Берізка» ОСЮН вул. Франка, Кидиба Руслана 2а Григорівна 5. Чернігівський м. Чернігів, Керівник Яковенко 3-21-06 – студентський екологічний вул. Гетьмана Олександр клуб ЧДПУ Полуботка, Іванович 53 6. Чернігівський центр для м. Чернігів, Виконавчий 678-433 aratta@open.n дітей та юнацтва «Аратта» вул. Островсь директор Філатова et.ua кого, 37 Вікторія Олексіївна 7. Обласна організація – Голова 676-203 PZU@cg.ukrte Партії зелених України Бурковський l.net Леонід Григорович 8.Всеукраїнська екологічна м. Чернігів, Гаврилей 60-83-06 – ліга – обласна організація урочище Олександр Ялівщина Іванович 9. Обласна організація м. Чернігів, Керівник 3-12-40 – Всеукраїнської дитячої урочище Гладченко Ганна спілки «Екологічна варта» Ялівщина Леонідівна 10. Чернігівський м. Чернігів, Білий Юрій 4-40-75 beluri@ramble районний Центр сприяння вул. Анатолійович r.ru розвитку сільського Стрілецька, 1 зеленого туризму 11. Громадська організація м. Чернігів, Сич Юрій 4-22-53 – «Меридіан вул.Комсомо Олексійович фундаментальних льська, 21/1 традицій» 12. Чернігівська обласна м. Чернігів Голова Нагалюк 4-40-75 dbuvr@cg.ukrt організація Товариства пр.-т ПереСергій Іванович el.net меліораторів і водоносмоги, 39-а (Потапенко В.О.) подарників України 13. Чернігівська міська ГО м. Чернігів, Голова 635-316, kuliksergey «Родова земля» вул.Рокосовсь Кулик Сергій 0504653430 @bk.ru кого, 54/31 Миколайович 066-756-98-02, 14. Чернігівська міська м. Чернігів, Керівник 934-834 громадська організація а/с 509 Петренко Н.Л.

"ЗООШАНС" 354

15. Чернігівське міське відділення всеукраїнської ГО "Українська академія управління" 16. Чернігівська обласна Агенція регіонального розвитку "Вектор"

м. Чернігів, вул. Шевченка, 105а м. Чернігів, вул. П'ятницька, 50

17.Чернігівська природоохоронна громадська організація "Природа і людина" 18. Чернігівська міська молодіжна громадська організація "Сфера"

м. Чернігів, вул. 1 Травня, 118/1 м. Чернігів, вул. Київська, 2/100

Представник Мартиненко Володимир Юрійович Керівник Кнуренко Сергій Вікторович представник Дешура Олег Валерійович Керівник Січевська Тетяна Василівна Керівник Довбенко Світлана Леонідівна

355

093-345-60-26

wawad@ukr.n et

3-45-43

610-363

go21@mail.ru

Додаток 10 Екопоради на кожен день Вимикати світло, коли воно нам не потрібно; сортувати сміття; ходити в магазини з полотняною сумкою, а не пластиковими пакетами – існують десятки простих і доступних кожному з нас способів зменшити шкоду, що наноситься навколишньому середовищу. Ось тільки деякі з них: Замініть на енергозберігаючі лампи розжарювання. Вони служать у декілька разів довше, скорочуючи рівень електроспоживання у вашій квартирі приблизно в два рази. Йдучи з приміщення, в якому нікого немає, гасіть світло. Намагайтеся не використовувати одночасно відразу кілька джерел освітлення – наприклад, люстру, абажур і настільну лампу. Лягаючи спати, вимикайте з мережі електроприлади, які перебувають у режимі очікування (телевізор, ноутбук або комп'ютер, DVD, музичний центр і т.п.). Не залишайте зарядний пристрій мобільного телефону в мережі після закінчення зарядки. Вимикайте воду, коли чистите зуби. За одну хвилину через відкритий кран витікає близько 10 літрів води, а для того, щоб ретельно прополоскати рот, досить і одної склянки (200 мл). Щільно закривайте водопровідний кран. Виявивши навіть незначне протікання, викличте сантехніка. Пийте фільтровану воду з крану, а не з пластикових пляшок. Використовуйте режим прання 30°С для малозабруднених речей. Не користуйтеся пральною машиною, якщо вам потрібно випрати одну-дві речі – часткове завантаження барабана призводить до перевитрати енергії. Приймайте душ замість ванни – це дозволить вам заощадити в 3 рази більше води. Замініть гель для душу милом. Закривайте вікна і двері в приміщенні, в якому працює кондиціонер. Встановіть лічильник витрати води. Замініть старі батареї опалення на більш сучасні (з регуляторами подачі тепла) і підтримуйте постійну температуру в квартирі близько 19 °С. Наливайте в чайник стільки води, скільки вам потрібно в даний момент. Відмовтеся від використання пластикових стаканчиків на роботі. Заведіть свою особисту чашку/кухоль. Рідше користуйтеся принтером. Коли це можливо, використовуйте для друку обидві сторони аркуша. На світлофорах, стоячи в пробках, вимикайте двигун автомобіля. 356

Вмикайте кондиціонер в машині тільки тоді, коли це дійсно необхідно. Більше ходіть пішки. Коли є така можливість, підніміться по сходах, а не на ліфті. Використовуйте полотняні сумки або паперові пакети при поході в магазин. Не беріть на касі пластикові пакети. Не купуйте продукти в індивідуальній пластиковій упаковці. По можливості віддавайте перевагу нефасованим продуктам. Намагайтеся купувати продукти місцевого виробництва і бажано – сезонні. Регулярно розморожуйте холодильник - великий шар льоду погіршує якість заморозки, що в підсумку приводить до перевитрати енергії. Ніколи не ставте в холодильник гарячі страви – спочатку остудіть до кімнатної температури. Сортуйте сміття по типу побутових відходів (скло, папір, пластик, алюміній, харчові відходи) і викидайте в спеціальні контейнери (якщо є), здавайте на переробку. Не викидайте люмінесцентні лампи, термометри, батареї, акумулятори, мобільні телефони на міські смітники. Їх необхідно здавати в спеціалізовані пункти прийому сміття. Старі газети, журнали, офісний папір, картон здавайте в пункти прийому макулатури. При прибиранні будинку використовуйте мінімум миючих засобів. Використовуйте матерчаті ганчірки замість одноразових серветок для витирання пилу. Віддавайте перевагу натуральним засобам побутової хімії. Мийте машину на автомийці (а не в річці/біля будинку/на дачі)! Частіше користуйтеся громадським транспортом замість особистого. Фантики, жуйки, недопалки завжди викидайте в урни. Після пікніка прибирайте (і вивозьте) за собою сміття! Для поливу розсади, квітів в саду використовуйте дощову воду. Віддавайте перевагу екологічно безпечним добривам для саду. Хімікати забруднюють ґрунт і негативно позначаються на родючості землі. Поливайте рослини тільки після заходу сонця – так вода повільніше випаровується. При купівлі машини віддавайте перевагу малолітражкам і автомобілям з гібридним двигуном. Не купуйте квіти, занесені в червону книгу – проліски, конвалії тощо.

357

Чи знаєте Ви, що:  Там, де є гніздо рудих лісових мурашок, навколишня ділянка лісу (не менш як 0,5 га) лишається майже не ушкодженою – вони знищують за добу близько 20 тис. шкідливих комах на площі 0,25 га  Тютюнопаління є однією з найрозповсюдженіших шкідливих звичок людини. На Землі щорічно від наслідків тютюнопаління помирає 3 млн.. людей. Останніми роками Україну зараховують до країн з високою розповсюдженістю тютюнопаління. Згідно з даними ВООЗ у нас палять 51 % чоловіків і 20 % жінок працездатного віку.  Біля 4% нафти, що видобувається на Землі, використовується для виробництва пластику і стільки ж витрачається в процесі цього виробництва.  75% риби у всьому світі виловлюють понад норми.  80% вихідного обсігу лісів вирубано, тільки в районі Амазонки в хвилину зникає 2000 дерев.  Година Землі була започаткована в Сіднеї (Австралія) в 2007 році, коли 2,2 мільйона домівок та організацій вимкнули світло на одну годину. Вже через рік ця подія стала світовою екологічною ініціативою, до якої долучилося більше 100 мільйонів людей у 35 країнах світу. Відмічається і в Україні. Зміна клімату - факти, які має знати кожен: Україна викидає близько 420 мільйонів тонн парникових газів в еквіваленті двоокису вуглецю. В 1990 році світові викиди парникових газів сягали близько 40 мільярдів тонн в еквіваленті двоокису вуглецю. Зараз ця цифра оцінюється 55 мільярдами. Якщо не приймати будьяких дій, ця цифра зросте до 85 мільярдів. Тоді як досягнення 50% скорочення викидів до 2050 року вимагає скороти дану цифру до менш, ніж 20 мільярдів. Якщо прогнози щодо зростання населення планети до 9 мільярдів справдяться, досягнення необхідного рівня викидів відповідатиме близько 2 тоннам викидів парникових газів на людину у 2050 році. Зараз ця цифра становить близько 8 тонн парникових газів на особу в середньому в світі (20 – в США, 10 – в Європі та Японії, 6 – в Китаї, 2 – в Індії). Для України 358

середня кількість викидів на одну особу становить близько 8-9 тонн парникових газів в еквіваленті диоксиду вуглецю. Але не все так погано. Принаймні людство може зробити так, аби все було не так погано. 70% необхідних скорочень викидів протягом двох наступних десятиліть може бути досятнуто завдяки вже існуючим технологіям або технологіям, які є близькими до комерційного впровадження. Лише завдяки підвищенню енергоефективності економіки можна скоротити потреби в електроенергії на 20-24% й зберігати мільярди доларів на рік. Скорочення викидів парникових газів безперечно впливатимеме на розвиток світової економіки, однак цей вплив буде меншим, ніж вплив наслідків зміни клімату. Більше того, скорочення викидів парникових газів позитивно вплине на енергетичну безпеку країн.

Основні факти взято з доповіді «Breaking the Climate Deadlock. A global deal for our low carbon Future»

359

Відповідальні за підготовку розділів Назва розділу

Структурні підрозділи та особи, відповідальні за виконання розділів

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

Відділ дозволів та лімітів

Зміна клімату

Відділ дозволів та лімітів

Стан водних ресурсів

Відділ дозволів та лімітів

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Стан земельних ресурсів і грунтів Надра Відходи

Відділ заповідної справи та екомережі, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю Відділ дозволів та лімітів

Заст. начальника відділу заповідної справи та екомережі, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Заст. начальника відділу заповідної Сільське господарство та його вплив справи та екомережі, взаємодії з на довкілля громадськістю та ЗМІ Заст. начальника відділу заповідної Енергетика та її вплив на довкілля справи та екомережі, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Заст. начальника відділу заповідної Транспорт та її вплив на довкілля справи та екомережі, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Відділ заповідної справи та Збалансоване виробництво та екомережі, взаємодії з споживання громадськістю та ЗМІ Екологічна безпека Заст. начальника відділу заповідної справи та екомережі, взаємодії з ДУ у сфері охорони навколишнього громадськістю та ЗМІ природного середовища: Головні спеціалісти відділу заповідної справи та екомережі Промисловість та її вплив на довкілля

Головний спеціалістюристконсульт ДУ Сектор планування, інспекційної діяльності, контролю виконання, зв’язків з громадськістю та ЗМІ ДЕІ в Чернігівській області Сектор держекоекспертизи Вступ Висновки

Заступник начальника Держуправління Всі відділи та сектори ДУ

Прізвища керівників підрозділів

Небрат Т.Г. тел. (04622)4-10-50 Небрат Т.Г.. тел. (04622)4-10-50 Небрат Т.Г. тел. (04622)4-10-50 Дадашева Т.Г. тел. (0462)4-23-93 Павлович А.М. Багіна Н.Е. тел. (0462)668-616 Небрат Т.Г. тел. (04622) 4-10-50 Радченко Н.І. press@eco23.gov.ua тел. (04622)4-21-76 Радченко Н.І. press@eco23.gov.ua тел. (04622)4-21-76 Радченко Н.І. press@eco23.gov.ua тел. (04622)4-21-76 Радченко Н.І. press@eco23.gov.ua тел. (04622)4-21-76 Радченко Н.І тел. (04622)4-2176 Радченко Н.І. press@eco23.gov.ua тел. (04622)4-21-76 Новак В.А. Ганжа В.Ю. Голован О.П. тел.(04622) 4-22-51 Борзак Л.А. тел.(04622) 4-41-33 Селюченко Н.М. тел. .(04622)4-23-73 Цакун С.В. тел.(04622)4-41-33 Дадашева Т.Г. тел. (0462)677-110

Доповідь укладено у відділі заповідної справи та екомережі, взаємодії з громадськістю та ЗМІ (відповідальна Радченко Н.І.) Загальне керівництво – заступник начальника Держуправління Дадашева Т.Г. Відповідальний за випуск – начальник Державного управління охорони

навколишнього природного середовища в Чернігівській області Горонович С.В. 360