chernivtsi_2006 by Administrator Dovkillia

Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році. За останні роки в нашій державі набув широкого впровадження функціональний підхід до використання природних ресурсів, принципи сталого розвитку діяльності природокористувачів, що передбачає в кінцевому підсумку формування цілісної системи державного управління у галузі використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Визначено основні пріоритетні напрями екологічної політики держави, серед яких - розвиток екологічного законодавства, вдосконалення державного управління довкіллям та економічного механізму природокористування, створення ефективної системи контролю та моніторингу довкілля, формування нової екологічної свідомості тощо. Питання екологічної безпеки дає можливість конструктивно вирішувати Національна система екологічної безпеки, запобігання і реагування на аварії, катастрофи інші надзвичайні ситуації природного і техногенного походження. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України. З кожним роком все більшого значення набуває охорона рослинного, тваринного світу, водних та земельних ресурсів, ландшафтів, особливо цінних природних територій та об’єктів, зростає їх роль в житті біосфери та суспільства. Насамперед, цінні природні території та об’єкти є основою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому. До екологічної мережі входять природно-заповідні території, що є її ядром, території, що охороняються — ліси 1 групи, зелені зони міст, а також природна рослинність яку людина використовує регламентовано - експлуатаційні ліси, луки, пасовища тощо. Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані з розвитком екологічної діяльності. Доведено, що, наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вище ніж сировинних. Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує спеціальних знань в тому числі і по контролю за станом довкілля. Державний екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкту, ступеню і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попередженню негативного впливу на довкілля.

1. Екологічна ситуація в області. Чернівецька область розташована в західній частині України на кордоні з Молдовою та Румунією в передгір’ї Карпат, площа 809,6 тис. га, що складає 1,3 % території держави. У краї виражені, в основному, два типи рельєфу: гірський - в Карпатах і рівнинний - у Прут - Дністровському межиріччі. Перехідною зоною між цими головними типами рельєфу є горбисте передгір’я. Фізико-географічні умови області великою мірою визначають різноманітність його природних ресурсів. В лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі - рілля. В Прикарпатті - сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками і пасовищами, меншою мірою - ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 472,9 тис. га, що становить 58,5% території області. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 250 тис. га за останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. В складі еродованих земель 94 тис. га середньо - і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких в результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню. Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами: Путильського району – 68, Вижницького – 58 та Сторожинецького – 47 відсотків, тоді як лісистість Кельменецького становить 9, а Новоселицького – тільки близько 5 відсотків. Загалом лісистість області становить 31,2 відсотка. Карпатські ліси відзначаються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3/га проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте це не знімає загрози для Карпат. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі – відбувається забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини в значній мірі проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного об’єму 3,1 куб. км, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га . Крім цього, на території області нараховується близько 4,5 тис. малих річок і потоків сумарною протяжністю 13 тис. км. та 438 ставків площею 2838 га. Всього водами покрито 18,6 тис. га, або 2,3% загальної території області.

Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси, водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів стічними водами, виснаженням підземних водоносних горизонтів, нераціональним витрачанням прісної води. На очисних спорудах області очищення стічних вод проводиться ще малоефективно, оскільки більшість із них морально і фізично застарілі, біологічна очистка виведена з ладу, а розпочате будівництво нових очисних споруд за відсутністю коштів здійснюється повільно. Щорічно за вищеназваних причин у поверхневі водойми скидається значна кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Проте в останні три роки, в результаті посилення природоохоронного контролю та збільшення об’єму робіт з реконструкції очисних споруд за рахунок коштів державних природоохоронних фондів та коштів підприємств, намітилась тенденція до скорочення скидів забруднених (неочищених та недостатньо очищених) вод з 16,8 млн. м3 у 1999 р. до 6,9 млн. м3 у 2006 р. Скоротились викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення з 6,0 тис. тонн у 2003 році до 4,8 тис. тонн у 2006 році. Ряд позитивних зрушень досягнуто у поводженні з відходами. Проведено лімітування їх утворення у навколишньому середовищі, впроваджено заготівлю і переробку відходів поліетилену, завершено будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Сторожинець, розпочато роботи по будівництву нового сміттєзвалища в смт. Путила. Проте проблеми в цій сфері вирішуються недостатньо. В окремих населених пунктах не відповідають нормам екологічної безпеки сільські сміттєзвалища, через низьку екологічну культуру частини населення допускається утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів (смітників) . Проблематичною залишається переробка відходів, зокрема від деревообробки, які при належному господарюванні могли б знайти своє застосування в народному господарстві. Враховуючи, що для області характерне розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних лісів, помірний клімат, багатий рослинний і тваринний світ, чисельні водоспади, джерела мінеральних вод, які потребують збереження, природоохоронними органами і громадськістю області проводиться значна робота щодо розвитку заповідної справи. Площа природно-заповідного фонду області динамічно зростає: з 18,2 тис. га в 1993 році до 86,3 тис. га в 2006 році. Однак частка природно-заповідного фонду в загальній площі території області, попри те, що вона удвічі більша загальнодержавного показника (10,5 %), його структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань, не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Промисловість області представлена 234 підприємствами. З них інноваційну діяльність проводили 26 промислових підприємств, що складає 11,1 % від їх загальної кількості. У порівнянні з попереднім роком кількість підприємств, що впроваджували інновації, зменшилась у два рази. Проте

збільшилась кількість підприємств, які впроваджували нові технологічні процеси: з 14 до 20, з них 8 – ресурсозберігаючі та маловідходні. Отже, екологічна ситуація в області залишається, як і в попередні роки, складною і вимагає ефективної та цілеспрямованої природоохоронної діяльності. 2. Атмосферне повітря Останніми роками за рахунок спаду виробничої діяльності та переходу з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2006 році викинуто 4,2 тис. тонн шкідливих речовин, або на 0,6 тис. тонн менше, ніж у 2005 році. Із запланованих проектною документацією 10-ти заходів щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу на 2006 рік із загальною проектною ефективністю 358,5 тонн виконано усі 10. Основним з них є встановлення пилогазоочисного обладнання та перехід котлоагрегатів на газоподібне паливо. Разом з тим у 2004-2005 роках спостерігалося невиконання заходів щодо охорони повітряного басейну. Причина – зменшення обсягів виробництва, ліквідація та консервація джерел викидів, зупинка окремих виробництв, у зв’язку з чим викиди підприємств відповідають нормативним чи значно нижче за них, а також відсутність необхідних коштів. При відповідності викидів нормативам ГДВ, що перевіряється за допомогою проведення інструментальних вимірів, а також піврічних та річних звітів валових викидів 2ТП (повітря), заходи переносяться на пізніший термін. Одним з суттєвих заходів по зниженню викидів СО, SO2, NОх є проведення режимноналагоджувальних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань, що проводяться в опалювальних котельнях підприємств. Значне зменшення викидів в атмосферу дає проведення еколого-теплотехнічних випробувань на котельнях області МКП “Чернівцітеплокомуненерго” (17,269 т.). У 2006 році було проведено 8 режимних налагоджувань котлів на підприємствах та установах області. Загальна ефективність проведених еколого - теплотехнічних випробувань склала 1,123 тонн/рік. Завдяки приписам, виданих спеціалістами держуправління екоресурсів у 2006 році, проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу та визначено оцінку впливу на навколишнє середовище на 169-и підприємствах області. Перевірено ефективність 87 пилогазоочисних установок (ПГОУ). Впродовж 2006 року від стаціонарних джерел забруднення утворилось 10,2 тис. тонн забруднюючих речовин. Табл. 1.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здій-снюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на

2004 рік 2 150

2005 рік 3 149

2006 рік 4 148

166 203 220

171 208 223

176 213 237

10,31

10,41

14,05

облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

34,3

33,6

32,7

4,8

5,2

4,2

29,5 28,4 4,1

28,4 27,3 4,0

28,5 27,3 4,0

36,5

36,1

36,0

0,6

0,62

0,51

5,11

5,59

4,6

3,5

3,38

3,49

Табл. 1.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина

1 Завислі речовини Двоокис сірки Окис вуглецю Двоокис азоту Окис азоту Фенол Фтористий водень Хлористий водень Формальдегід

Місто

2 Чернівці

ГДК Серед. добова мг/м3 3 0,15 0,05 3,0 0,04 0,06 0,003 0,005 0,2 0,003

Максим. разова, мг/м3 4 0,5 0,5 5,0 0,085 0,04 0,01 0,02 0,2 0,035

Середня концентрація

Максимальна з разових концентрацій

5 2,0 0,2 0,9 1,0 0,7 1,1 1,6 1,1 3,0

6 3,2 0,5 4,0 4,9 0,8 4,4 4,0 4,9 4,6

Табл. 1.3 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю

2004 рік 2 34.3

2005 рік 3 33.6

2006 рік 4 32.7

4.8 0.0 0.0 1.1 0.9 0.4 1.3

5.2 0.0 0.0 0.9 0.9 0.3 1.3

4.2 0.0 0.0 0.6 0.8 0.3 1.4

0.82 29.5 0.1 2.3 23.1 3.8 0.1 0.1

0.82 28.4 0.2 2.3 22.1 3.7 0.0 0.1

0.92 28.5 0.1 2.4 22.2 3.6 0.1 0.0

28.4

27.3

0.1 1.8 22.7

0.1 1.8 21.8

вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

40 35

34,3

34,4

34,8

31,1

3.7 -

3.5 -

33,2

33,6

32,7

30 25 20

30,9

29,7

28,8

28,6

28,4

28,1

28,5

4,1

4,6

5,6

4,8

5,2

4,21

27,4

Викиди забруднюючих речови - всього Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту

15 10 5

4,7

Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2006 році складають 27,3 тис. тонн і сягають 83,5 % від загальної кількості викидів. Відсоток перевищень проб ГДК по атмосферному повітрю залишається на рівні минулого року – 2,3 % (санепідслужбою досліджено 5708 проб, з них з перевищеннями ГДК – 132). Введення в експлуатацію об’їзної дороги для обласного центру дозволило покращити стан атмосферного повітря в м. Чернівцях. Спільно з підрозділами ДАІ спеціалістами облекоінспекції в період проведення І та ІІ етапів операції “Чисте повітря” за 2006 рік було перевірено 11251 автомобіль. Власники 2343 автомобілів з перевищенням нормативів вмісту окису вуглецю та димності притягнуті до адмінвідповідальності. Підприємствам, що здійснювали викиди без дозволу держуправлінням, або з перевищенням нормативів, подано 25 позовів на користь держави на суму 21923 грн. Призупинено діяльність 22 об’єктів. Динаміка викидів в атмосферне повітря і перелік основних забруднювачів наведено в таблицях 1.1 – 1.3 3. Водні ресурси Забезпеченість водними ресурсами Буковини створює сприятливі умови для розвитку різних галузей економіки. У 2006 році забрано по області 77,21 млн. м3 води (2004 р. - 72,8 млн. м3). На сільськогосподарське водопостачання в 2006 році використано 16,79 млн. м3 води, що залишилося майже на рівні 2004 року. Зменшилось водокористування на всіх підприємствах харчової промисловості, майже не працювали консервні заводи області. Підприємства в м. Чернівці також скоротили використання води. Централізованим водопостачанням в області користуються 11 міст, 4 селища міського типу та 27 сіл. В області нараховується 49 водопроводів, з них: 14 комунальних, 21 відомчий і 14 сільських. На балансі житлово-комунальних

підприємств області знаходиться 19 водозаборів, 3 водопровідних очисних споруд, 12 каналізаційних очисних споруд, 9 резервуарів чистої води, 18 водопровідних насосних станцій (30 % насосно-силового обладнання працює з амортизаційним зносом), 16 каналізаційно-насосних станцій (45% насосносилового обладнання працює з амортизаційним зносом). Загальна довжина водопровідних мереж, крім внутрішньо-будинкових – 685,4 км ( в т. ч. аварійних – 75,8 км.), каналізаційних – 380,5 км.( вт. ч. аварійних – 124,6 км). Водопостачання здійснюється з чотирьох поверхневих водозаборів та з 15 підземних. В експлуатації знаходиться 178 водозабірних свердловин. Показники якості води водоймищ по бактеріологічному забрудненню в області залишаються вищими, ніж середній показник по Україні за рахунок того, що знезараження стічної води не проводиться (м. Чернівці, райцентрів Вижниця, Глибока, Новоселиця, Сокиряни, Сторожинець). У зв’язку з властивостями забруднених вод до самоочищення і тим, що багато підприємств не працювали, результати аналізів на встановлених створах річок області, виконані лабораторією регіонального відділу КВВР, свідчать, що якість води в річках Дністер, Прут та Сірет відповідають вимогам норм ГДК. З метою поліпшення стану водних ресурсів та забезпечення їх безпеки в області проводиться ряд природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2006-2010 роки та комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у 2001-2005 р.р. та прогноз до 2010 р. Роботи виконувались відповідно до вимог Указу Президента України від 04.02.03 року № 75 щодо безпеки водних ресурсів та якості питної води в містах і селах України. Протягом 2006 року на підприємствах області проводилась робота з будівництва та реконструкції водоохоронних об’єктів. В останні роки на підприємствах області проводилась робота по будівництву та реконструкції водоохоронних об’єктів. Продовжувалось будівництво та ремонт очисних споруд і каналізаційних мереж м. Чернівці. Протягом року здійснювалися роботи по спорудженню другої нитки дюкера через р. Прут, проведено заміну аварійного насосносилового обладнання на головній каналізаційній насосній станції, капітальний ремонт відстійника і наладка обладнання на міських очисних спорудах, заміна аварійних каналізаційних мереж міста. Загалом на даних об’єктах освоєно 300,0 тис. грн. з державного бюджету, 1125,8 тис. грн. місцевого бюджету та 13,0 тис. грн. власних коштів ДКП «Чернівціводоканал». Велося будівництво та ремонт каналізаційних мереж в райцентрах Кельменці та Заставна, на що з обласного фонду охорони природи профінансовано, відповідно, 10,0 і 30,0 тис. грн.. В м. Заставна здано в експлуатацію каналізаційний колектор протяжністю 1147 м. Виділені кошти обласного фонду охорони природи в розмірі 10,0 тис. грн. Чернівецькому учбово-виробничому підприємству Українського товариства глухих для ремонту очисних споруд використані для придбання матеріалів. Велися роботи по ремонту очисних споруд в м. Кіцмань. На даному об’єкті освоєно 50,0 тис. грн. з державного бюджету, 12,47 тис. грн. з обласного фонду

охорони природи та 15,0 тис. грн. з районного бюджету. Придбано решітку РГР-100, відремонтовані аеротенки. Придбано фільтр «Колет» для очисних споруд в м. Вижниця, на що використано 100,0 тис. грн. з державного бюджету. Для проведення ремонту водопровідно-каналізаційних мереж та очисних споруд каналізації в смт. Берегомет Вижницького району закуплено матеріали на суму 50,0 тис. грн., профінансованих з держбюджету. Велось будівництво очисних споруд в місті Сокиряни, на що з державного та місцевого бюджетів профінансовано, відповідно, 150,0 і 10,5 тис. грн.. На будівництво очисних споруд в смт. Глибока з державного бюджету профінансовано 270,0 тис. грн., кошти перераховано генпідряднику для придбання матеріалів та виконання будівельно-монтажних робіт. 200,0 тис. грн. профінансованих з держбюджету на реконструкцію системи водовідведення в м. Сторожинець, використані на придбання матеріалів та прокладання водопровідно-каналізаційних мереж. 10,0 тис. грн. коштів державного бюджету використано на розробку проектно-кошторисної документації по реконструкції каналізаційних мереж в смт. Неполоківці Кіцманського району. На об’єкті - будівництво очисних споруд м. Новоселиця освоєно 96,4 тис. грн. місцевого бюджету та 275,0 тис. грн. з державного бюджету, які використані на проведення будівельно-монтажних робіт та придбання матеріалів для прокладки каналізаційного колектору. За власні кошти підприємства в сумі 214,81 тис. грн. продовжувалось будівництво очисних споруд м’ясопереробного цеху ПП «Колос» в с. Маморниця Герцаївського району. На будівництво об’єктів протиповеневого захисту використано 806,48 тис. грн. державного бюджету та 102,1 тис. грн. місцевого бюджету.

Загальний забір води (млн. куб. м.) 82,9

90,0 80,0 70,0 60,0

64,5

70,8

77,4

72,8

77,7

77,6

2005

2006

50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0 2000

2001

2002

2003

2004

Скинуто зворотніх вод (млн. куб. м.) 60,0

51,41

50,0 40,0

35,7

34,0

2000

2001

41,6

43,9

41,4

41,61

2002

2003 2004

2005

30,0 20,0 10,0 0,0

Табл3.1 Водні об’єкти регіону

Усього у тому числі: місцевого значення з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення з них передано в оренду ставків

Одиниця виміру од.

Кількість

од. од. од. од.

15 15 5424 482

Примітка

5439 озера озера

Табл. 3.2 Динаміка водокористування Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього

Одиниця виміру 2 млн. м3

2004 рік

2005 рік

2006 рік

3 72,8

4 77,71

5 77,6

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3

47,87 24,93 79,59 63,58

52,8 24,91 85,25 67,66

53,81 23,79 85,44 67,78

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

14,38 17,85 15,53 9,23 11,8

12,56 22,06 16,49 10,06 12,9

12,76 22,52 15,92 8,824 11,4

41,41

41,61

51,21

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

2,71 0,226 38,48

2,963 0,285 38,36

2,97 0,34 47,9

млн. м3

38,48

38,36

47,9

з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

млн. м3

13,91

11,90

21,02

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

13,91 17,22 7,351

11,90 17,22 9,23

21,02 19,91 6,976

млн. м3 млн. м3 м3

2,671 4,68 45,27

2,51 6,719 45,65

2,703 4,274 56,38

Табл. 3.3 Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Види економічної діяльності усього, млн. м³ Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

8.828

2004 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 33.09

усього, млн. м³

9.21

2005 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 29.46

усього, млн. м³

8.726

2006 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 27.93

8.823

79.02

9.21

80.25

8.606

81.2

0.117

0.874

Табл. 3.4 Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об’єктів 2004 рік

2005 рік

об’єм обсяг об’єм скидан забруд скидан Назва -ня -ня водокористувачазвонюючи звозабруднювача ротни х ротни х вод, речох вод, млн. м³ вин, млн. м³ т 1 2 3 4 р. Дністер (водний об’єкт) ДКП «Чернівціводоканал» 2.833 994.26 5.02 “Тепловодоканал” 0.363 320.4 0.347 м.Новодністровськ р. Прут (водний об’єкт) ДКП “Чернівціводоканал” 16.42 11561. 14.22 8

2006 рік

обсяг об’єм обсяг забруд скидан забруд-ня нюючи нюючи звох х ротни речоречох вод, вин, вин, млн. м³ т т 5 6 7 1822.2 245.2

2.616 0.281

1328.5 176.8

11969. 8

23.5

16938.8

Табл.3.5 Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти 2004 рік

2005 рік

2006 рік

Скидання забруднюючих речовин по регіону

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

обсяг % до обсяг % до обсяг % до забруд загаль- забруд загаль- забруд загального ного ного нюючи обсягу нюючи обсягу нюючи обсягу х х х речови речови речови н, н, н, тис. т тис. т тис. т 2 3 4 5 6 7 14.912 Х 14.993 Х 20.105 Х -

Табл. 3.6 Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК) Місце спостереження за якістю води 1 Контрольні створи водного об’єкту господарськопобутового призначення: р.Дністер: -с.Заліщики -с.Митків -м.Хотин -с.Кормань -с.Михалково -Дністровське водосховище ВБ ГЕС-1 -Дністровське водосховище НБ ГЕС-1 -ГАЕС с.Наславча НБ р.Прут: -с.Неполоківці -с.Ленківці -с.Магала -с.Костичани р.Сірет: -м.Сторожинець -с.Тереблече Контрольні створи водного об’єкту рибогосподарського призначення:

Показники складу та властивостей сульфати хлори-ди амоній нітрати іони 5 6 7 8

завислі речовини 2

БСК5 3

мінералізація 4

нафтопродук-ти 9

інші

7.8 8.9 6.5 12.3 13.3 13.2

1.5 1.6 1.3 0.9 1.0 0.9

0.4 0.4 0.4 0.2 0.3 0.3

0.2 0.1 0.1 0.1 0.1 0.1

0.1 0.1 0.1 0.1 0.1 0.1

0.5 0.4 0.4 0.2 0.3 0.3

0.1 0.1 0.2 0.1 0.1 0.1

12.4

1.0

0.3

0.1

0.3

0.1

15.5

1.4

0.3

0.1

0.4

0.1

5.0 6.3 20.2 13.0

1.1 1.4 2.3 1.6

0.3 0.3 0.4 0.3

0.1 0.1 0.1 0.1

0.4 0.5 1.4 1.2

0.1 0.1 0.1 0.1

14.5 8.75 -

1.5 1.2 -

0.3 0.2 -

013 0.1 -

0.1 012 -

0.6 0.2 -

0.1 0.1 -

- За відсутності ГДК для завислих речовин, дані представлені в мг/л Проте більшість населених пунктів не має централізованого водопостачання, каналізування та очистки стічних вод. Серйозну стурбованість викликають діючі каналізаційно-очисні споруди, потужність яких далеко не

відповідає зрослим потребам житлово-комунального господарства. Зношеність обладнання та несвоєчасна його заміна, відсутність резервних джерел енергопостачання призводить до виникнення частих аварійних ситуацій, що є потенційно-небезпечним явищем на майбутнє і може призвести до небезпечних наслідків. У результаті приватизації та роздержавлення в області безгосподарними залишено велику кількість свердловин, які є джерелами водопостачання об’єктів агропромислового комплексу, інших збанкрутілих та ліквідованих підприємств. Згідно з вимогами існуючого законодавства ці джерела водопостачання повинні бути взяті на облік органами місцевого самоврядування і проведений їх санітарний тампонаж. Проте сьогодні жодною сільською радою не проведено цей комплекс робіт. Багато недоліків допускається в питанні дотримання вимог господарювання в прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах водних об’єктів. Проектна площа прибережних захисних смуг становить близько 56 тис. гектарів. На сьогодні землі водного фонду не винесені в натуру і не передані у постійне користування організаціям, що мають спеціалізовані бригади по догляду за річками та гідротехнічними спорудами. Для передачі земель водного фонду спеціалізованим організаціям необхідно розробити проекти та акти відводу земель. Згідно зі ст. 9 Водного та ст. 17 Земельного кодексів України місцеві держадміністрації повинні організувати роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг. Ця проблема в області не вирішена, за винятком водойм (ставків), які передаються в оренду приватним власникам. Крім того, при розпаюванні земель проекти відводу земельних ділянок не узгоджуються з природоохоронними органами (як цього вимагає ст. 123 Земельного кодексу України), в результаті чого не дотримуються межі земель водного фонду і , відповідно, режим господарювання на цих територіях. Сільські ради нерідко приймають рішення про надання цих земель в оренду чи довготермінове користування для будівництва пилорам, автозаправних станцій і т.д. без відповідних висновків екологічної експертизи. Райдержадміністраціями глибоко і всебічно не вивчаються і не враховуються вимоги природоохоронного законодавства при видачі дозволів на підприємницьку діяльність. В результаті чого доводиться приймати рішення про призупинення діяльності таких об’єктів Гострою залишається проблема забруднення берегів річок, струмків побутовим сміттям. Щороку порушується питання щодо незаконної самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші з русел гірських річок, але проблема залишається і надалі. У більшості районів законодавчо не вирішено питання розробки кар’єрів по видобутку і заготівлі інертних будівельних матеріалів, а потреба на них в області не зменшується, а, навпаки, збільшується. На річках області стихійно ведеться заготівля піску і гравію. Особливо широкого розмаху цей процес набув в селах Горбово Герцаївського, Магала, Зелений Гай Новоселицького, Стрілецький Кут, Лужани Кіцманського та інших районах. Держуправління відповідно до його повноважень вживає необхідні заходи щодо збереження водних ресурсів краю, недопущення їх забруднення та виснаження. Спільно з Чернівецьким облводгоспом та Дністровським

басейновим управлінням водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету здійснюються спільні перевірки, обстеження стану гідротехнічних споруд, визначаються шляхи усунення порушень, проводяться заходи щодо припинення забруднення і засмічення водних об’єктів, раціонального використання вод. 4. Земельні ресурси та ґрунти. Чернівецька область розташована в трьох природних зонах: лісостепу, передгір’я та гірської зони Карпат. В залежності від фізико-географічних умов цих зон, ґрунтоутворення призвело до формування різноманітних за генезисом ґрунтових типів, видів та різновидностей земель. Так, темносірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти займають 91,3 тис. га площі земель, з яких 16,2 тис. га (17,7%) мають різну ступінь змитості. Світлосірі та сірі опідзолені - 70,0 тис. га, змитих - 10,5 тис. га (15%). Дерновопідзолистих - 29,7 тис. га, змитих - 4,6 тис. га (15,5%). Чорноземів опідзолених суглинкових - 12,5 тис. га, еродованих - 1,5 тис. га (12,0%) земель с/г угідь. Всього еродовані землі займають 59,7% від загальної площі с/г угідь області. Станом на 01.01.2006 року по Чернівецькій області наявність сільськогосподарських угідь становить 472,8 тис. га. З них 337,8 тис. га ріллі, 25,9 тис. га багаторічних насаджень, 40,5 тис. га сіножатей, 68,6 тис. га пасовищ. За останні 4 роки спостерігається тенденція до незначного скорочення сільгоспугідь, з 473,5 тис. га (станом на 01.01.2003 р.) до 472,8 тис. га (станом на 01.01.2006 р.). Протягом минулого року площа сільгоспугідь зменшилась на 0,1 тис. га. Табл. 4.1 Структура земельного фонду регіону 2002 рік Основні види земель та угідь

усього, тис. га

2003 рік

усього, тис. га

% до загальної площі території 5

809,6

100

809,6

473,5

58,5

339,2

2005 рік усього, тис. га

% до загальної площі території 7

100

809,6

473,2

58,5

41,9

338,9

25,8

2006 рік усього, тис. га

% до загальної площі території 9

% до загальної площі території 11

100

809,6

100

809,6

100

472,9

58,4

472,8

58,4

472,3

58,4

41,9

338,1

41,8

337,8

41,7

336,5

41,6

3,2

25,7

3,2

25,9

3,2

25,9

3,2

25,9

3,2

108,5

13,4

108,6

13,4

108,9

13,4

109,1

13,5

109,9

13,6

256,8

31,7

256,8

31,7

256,8

31,7

257,0

31,7

257,8

31,8

242,1

29,9

241,9

29,9

241,8

29,9

242,0

29,9

242,8

30,0

3. Забудовані землі

38,7

4,8

38,7

4,8

38,8

4,8

38,6

4,8

38,0

4,7

4. Відкриті заболо-чені

1,2

0,2

1,2

0,2

1,2

0,2

1,2

0,2

1,2

0,2

Загальна територія

усього, тис. га

% до загальної площі території 3

2004 рік

у тому числі: 1. Сільськогосподар-ські угіддя з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісо-вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю

землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

10,0

1,2

9,9

1,2

9,9

1,2

9,9

1,2

10,0

1,2

6. Інші землі

10,9

1,3

11,2

1,3

11,4

1,4

11,5

1,4

11,7

1,4

Усього земель (суша)

791,1

97,7

791,0

97,7

791,0

97,7

791,0

97,7

791,0

97,7

Території, що пок-риті поверхневими водами

18,5

2,3

18,6

2,3

18,6

2,3

18,6

2,3

18,6

2,3

В результаті проведеної реорганізації в АПК дещо змінилися площі сільгоспугідь: орні землі зменшились на 0,8 тис. га, з яких 0,4 тис. га переведено в сіножаті у зв’язку зі створенням прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм та залуженням деградованих і малопродуктивних земель; на 0,2 тис. га створено польові дороги для обслуговування земельних часток (паїв); на 0,2 тис. га закладено багаторічні насадження. 0,1 тис. га кормових угідь надано для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності. У ході здійснення земельної реформи в області сформовано 2 форми власності – державна і приватна. В державній власності перебувають 453,5 тис. га земель, що складає 56 %; в приватній власності – 356,1 тис. га, або 44 % від загальної площі. Виконуючи Указ Президента “Про проведення суцільної агроекологічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення” центр “Облдержродючість” провів цю роботу в усіх районах області. Згідно з даними досліджень виявлено, що в області 155,8 тис. га земель ( 51,2% площ) мають низький, а 128,4 тис. га (48,2%) - середній вміст рухомого фосфору. Середньозважений показник становить 58 мг/кг грунту. По калію забезпеченість дещо краща. Так, з низьким вмістом виявлено 30,5 тис. га (10%), середньою -104,5 тис. га (34,4%) і підвищеною забезпеченістю -130,0 тис. га (42,7%). Середньозважений показник становить 128 мг/кг ґрунту. Ступінь кислотності ґрунтів різна згідно класів рН, кількість кислих земель, що підлягають вапнуванню, складає 147,0 тис. га (70% с/г угідь) в т.ч. ріллі - 113,8 тис. га (54,2%). Вміст гумусу низький і становить 2,4% легкогідролізованого азоту. Середньозважений показник становить 116 мг/кг ґрунту. За результатами проведеної Чернівецьким центром “Облдержродючість” суцільної паспортизації земель виявлено, що землі області в розрізі районів по якості відносяться до 3-4 груп та від 5 до 8 класів з 47-29 балами по шкалі бонітету. Більш родючі середньоякісні землі третьої групи, 6 класу з потенційною ґрунтовою родючістю 18 ц/га зернових займають 133 тис. га орних земель, 48% площі. Найбільше таких земель у Кельменецькому -34,0 тис. га, бонітет 47 балів; Новоселицькому - 40,0 тис. га, 42 бали; Кіцманському - 29,0 тис. га, 44 бали; Заставнівському районах -30,0 тис. га, 40 балів.

Землі низької якості четвертої групи 7-8 класів займають в області 52% площі с/г угідь і без внесення добрив не здатні давати урожай зернових більше 12 ц/га. В цілому по області нараховується 198,8 тис. га перезволожених земель, з них осушено 121,8 тис. га, підлягають осушенню 77 тис. га, або 38,7%. Останнім часом припинено будівництво та реконструкцію осушувальних систем, не проводиться глибоке розпушування їх. Все це впливає негативно на продуктивність сільськогосподарських угідь. Особливо це помітно в передгірній та гірській зонах. За умовами рельєфу, ґрунтового покриву та клімату ці зони одні з найскладніших в області. Табл. 4.2 Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2002 рік 2 0,475 0,1 0,084 0,01 -

2003 рік 3 0,468 0,1 0,077 0,01 0,007 0,01

2004 рік 4 0,468 0,1 0,077 0,01 -

2005 рік 5 0,470 0,1 0,077 0,01 -

2006 рік 6 0,470 0,1 0,077 0,01 -

Переважна кількість ґрунтів передгірної та гірської зон мають кислу реакцію ґрунтового розчину. Еродованість орних земель сягає від 18,2 до 66%. Якщо в 1990 році на гектар ріллі вносили по 12,7 т органічних добрив, то в останні роки в 3-3,5 разів менше, мінеральних добрив - у 8 -10 разів менше. Через вказані причини в ґрунтах області має місце від’ємний баланс гумусу, розвиваються деградаційні процеси. Особливо це помітно на схилових землях, а їх в області налічується більше 70%. Із загальної площі сільгоспугідь 472,9 тис. га на схили крутизною 2-15° припадає 190,0 тис. га. При відсутності застосування ґрунтозахисних заходів ерозійні процеси прогресують. В середньому в області щорічно змивається майже 32 тонни ґрунтів з гектара, а під час злив високої інтенсивності (1,8-2,0 м/хв) на схилах 5°, зайнятих просапними культурами, змив ґрунту сягає 400500 т/га. На змитих ґрунтах порівняно з незмитими вміст гумусу зменшується на 2040%, відповідно знижується врожайність сільськогосподарських культур на 2060%. За останні роки, щорічно під сільськогосподарські культури вносять 65-80 тонн діючої речовини пестицидів, що в перерахунку на 1 слід рівняється обробітку 180-215 тис. га. Значну частину (більше 50%) в обсягах застосування займають гербіциди. Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік Види земель

1 Рілля

Усього на початок року тис. га % до загальної площі території 2 3 30,606 3,8

Проведено консервацію тис. га % до зага-льної площі території

Потребують консервації тис. га % до зага-льної площі території

4 0,554

6 30,052

5 0,1

7 3,7

Для забезпечення виконання робіт із захисту рослин в області щорічно залучається майже 1400 осіб масових професій (трактористи, водії заправки тощо), навчання безпечному поводженню з пестицидами яких проводиться фахівцями служб захисту рослин, санепідемстанцій, охорони природи, охорони праці на постійно діючих курсах при обласній та районних станціях захисту рослин, а також на одноденних кущових семінарах-інструктажах з питань безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів безпосередньо в господарствах. Значна увага на них звертається на дотримання регламентів транспортування, зберігання та застосування пестицидів, дотримання правил особистої санітарії та охорони навколишнього середовища. Спеціалістами державної служби захисту рослин області товаровиробникам надсилається не менше 140 сигналізаційних повідомлень про фітосанітарний стан посівів, рекомендацій щодо проведення тих чи інших винищувальних або попереджувальних заходів. Для технічного забезпечення застосування засобів захисту рослин задіюється 302 обприскувачі, 155 протруювальних машин, 142 розчинних вузлів, формується 150 механізованих ланок з внесення засобів захисту рослин, 155 пунктів протруювання насіння. Порушення чинного законодавства допускаються органами місцевого самоврядування. Основними з них є надання земельних ділянок в оренду без виготовлення кадастрових планів та визначення грошової оцінки для встановлення розміру орендної плати; надання земельної ділянки в постійне користування землекористувачам, які відповідно до законодавства не мають на це права (релігійні громади); перевищення повноважень місцевими радами (надаються, вилучаються земельні ділянки за межами населених пунктів), надання земельних ділянок новим власникам будівель чи споруд без вилучення її у попереднього користувача. Найбільш поширеними порушеннями є забруднення та засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, використання земель місцевими органами самоврядування без набуття на це спеціального права, вибірка гравійно-піщаної суміші із заплав та русел річок.

5. Надра Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину – Прут-Дністровську, що є південно-західною окраїною Руської платформи (Волино-Подільська плита), центральну Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну - Гірську, яка входить до складчастої області Карпат. Рівнинна частина території в межах області представлена ПрутДністровським межиріччям, що складене масивними товщами осадових порід -

палеозою, мезозою і кайнозою, що лежать на глибоко зануреному кристалічному фундаменті . Передкарпатський прогин, який розділяє складчасту будову Карпат і окраїну рівнинної платформи, за геологічною будовою і геоструктурними особливостями поділяється на дві зони: приплатформну і передгірну. Приплатформна зона складається з відкладів неогену, предгірна - неогену, палеогену та відкладів верхньокрейдяного флішу. У фундаменті прогину залягають породи палеогою і мезозою. Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків. Найбільш давніми породами в області є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями , вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами. Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі в Чивчинських горах і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також в Чивчинських горах. Юрські відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабаз-порфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров’ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо. Неогенові відклади зустрічаються в Передкарпатському регіоні та в ПрутДністровському межиріччі. У передгірній зоні прогину неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам’яної солі та гіпсу. У платформній зоні прогину і на рівнинній платформі неоген представлений вапняками еолітовими і літотамнієвими, пісками, пісковиками та глинами: у передгірній зоні - пісковиками гіпсо-ангідритами, мергелями, глинами. Породи попередніх геологічних періодів на території області вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію області (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини. Таблиця 5.1. Мінерально-сировинна база

Загальна кількість родовищ Види корисних копалин

Родовища, що розробляються

2005 р.

2006 р.

2005 р.

2006 р.

Нафта

Газ природний

Конденсат

Вапняк (вапнування грунтів)

Вапняк (випалювання на вапно)

Гіпс та ангідрид

Сировина скляна (кварцовий пісок)

Пісок будівельний

Суміш піщано-гравійна

Камінь облицювальний

Камінь будівельний

Камінь пиляний (вапняк)

Сировина керамзитова (суглинок)

Глина тугоплавка

Сировина цегельночерепична

Води підземні прісні та мінералізовані

Води підземні (мінеральні та столові)

Розробка родовищ здійснюється переважно відкритим методом, тому головним в охороні надр є забезпечення раціонального використання родовищ. Розроблені надра відносяться до невідновлених природних ресурсів. Основні заходи по усуненню негативного впливу на довкілля є: l комплексне геологічне вивчення території та удосконалення вивчення родовищ з метою підвищення якості і достовірності підготовки запасів надр; l раціональний видобуток надр та використання відходів від їх переробки; l вдосконалення технологій видобутку та переробки надр. Таблиця 5.2. Використання надр № з/п

Загальна кіль кість кар’єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації

гірничий відвод 3

земельний відвод 4

111

110

Площа відпраЗагальна площа цьованих земель, порушених що підлягають земель, га рекультивації

Рекультивовано в 2006 р.

247

56,9

24,4

В області нараховується 111 суб’єктів підприємницької діяльності, які розробляють надра, з них 43 суб’єкта займаються видобутком і розливом підземної прісної та мінеральної води. Ведуться роботи з розвідки та експлуатації на восьми нафтогазових родовищах. З наявних 68 підприємствкористувачів твердих корисних копалин 62 підприємства належать до

агропромислового комплексу та займаються видобутком цегельно-черепичної сировини. У зв’язку з реформуванням господарств агропромислового комплексу залишається актуальним питання користування колишніх колгоспних кар’єрів. Основними недоліками при експлуатації твердих корисних копалин є відсутність проектно-технічної документації, дозвільних документів, розділів оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Хвостосховища, шламонакопичувачі, промислові амбари, відвали промислових відходів на території області відсутні. Відходи від буріння та експлуатації бурових нафтових установок вивозяться на територію ІваноФранківської області, м. Надвірна. Прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод господарсько-питного призначення на території Чернівецької області становлять 405,3 тис. м3/добу. Основним водоносним горизонтом, який використовується для господарсько-питного водопостачання, як централізованого так і індивідуального є водоносний горизонт четвертинних відкладів. За звітними даними по Державному обліку підземних вод затверджені запаси по Чернівецькій області становлять 171,0 тис. м3/добу, в тому числі по категорії А+В 130,49 тис. м3/добу, по категорії С+С 40,50 тис. м3/добу. За 2006 рік кількість води, видобутої із водозаборів із затвердженими запасами (ДКП “Чернівціводоканал”), становила 14,941 тис. м3/добу або 5,453 млн.м3/рік, а видобутої із водозаборів із незатвердженими запасами — 14,941 тис. м3/добу, або 5,453 млн.м3/рік. Облік водовідбору на більшості водозаборів здійснюється побічним методом за потужністю насосів або за використаною електроенергією. Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. За хімічним складом це, в основному, хлоридно-натрієвого, гідрокарбонатно-натрієвомагнієво-кальцієвого, сірководнево-хлоридно-натрієвого і бромно-хлориднокальцієвого складу з дебетом від 15 тис. л на добу до 900 тис. л на добу. Згідно з проведеною паспортизацією мінеральних джерел складений каталог, в якому описано 43 джерела, які за дебетом і якістю придатні для промислового освоєння. На базі мінеральних джере л побудовані і працюють близько 40 цехів з розливу столової води та Будинецький завод мінводи в Сторожинецькому районі. Брусницьке родовище мінеральних вод представлене сірководневими водами типу “Мацеста” з загальною концентрацією сірководню від 50 до 300 мг/л та лікувально-питною содовою водою типу “Єсентуки – 4” з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л. Мінеральні і питні води Буковини з їх хімічним складом та мінералізацією займають провідне місце в Україні. За даними перевірок спецводокористування стан підземних вод можна вважати як задовільний, виключення складають локальні осередки забруднення перших від поверхні водоносних горизонтів в межах сільських селітебних зон та промислових об’єктів. Особливо слід звернути увагу на санітарний стан територій міських та сільських сміттєзвалищ, невпорядкованість яких в

кінцевому результаті призводить до хімічного і бактеріологічного забруднення підземних вод. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведена відповідна робота щодо контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-надрокористувачами. Наявність і використання мінерально-сировинної база наведені в таблицях 5.1. і 5.2. 6. Відходи На території області щорічно утворюється близько 160,0 тис. тонн побутових та 263 тис. тонн промислових відходів, з них 135,0 тис. тонн припадає на м. Чернівці. В районах області відходи розміщуються на 10 міських, 9 селищних та 289 сільських сміттєзвалищах. Площа земельних ділянок, зайнятих сміттєзвалищами, в області складає 145 гектарів. Питання поводження з відходами в області знаходиться на постійному контролі інспекційних підрозділів управління. У 2006 році дозвіл і ліміти на утворення і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі отримали 336 суб’єктів господарської діяльності проти 178 у 2001 р. Якщо в 2001 році на території області зберігалося близько 500 тонн відходів 1-2 класу небезпеки, то на сьогоднішній день, завдяки впровадженню відповідних заходів, передбачених обласною програмою “Поводження з токсичними відходами”, кількість небезпечних відходів зменшилась у сім разів. В області проводиться відповідна робота щодо зменшення кількості утворення відходів та використання відходів, як вторсировини та енергоресурсів. У 2006 році перероблено 858 т відходів поліетилену, 10 т використаних поліетиленових пляшок і 128 т гумотекстильних відходів. З 50 тис. тонн відходів деревини-тирси, використовується як енергетична сировина лише25,5 т. Табл. 61.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2006 р., т

Назва відходів

Зберігалося на підприємствах на початок року

1 Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами

2 42,891

відходи гальванічних виробництв

4,531

Нікель та його сполук

Утвори- Виколося на ристано підпри- (утилізо- раємствах вано) за зом Знешза рік рік коджено (знищено) 5 3 4 6 25,2 0,057 0,060 0,040

Видалено за рік в т. ч. захоронено в місцях організованого складування 7 0,020

Розміщено (зберігається) на підприємствах на кінець року

направлено в місця неорганізованого складування 8 -

5,213

9 41,358

0,682

0,040

0,001

лампи ртутні (кг) непридатні до застосування ядохімікати та пестициди

0,556 17,21

4,4 -

1,701 -

-0,003 -

0,492 24,795

заборонені до застосування пестициди

6,439

0,440

0,057

0,383

ртуть та її сполуки

нафтовіфдходи ІНШІ групи ВІДХОДІВ

0,754

0,252

•

0,969

0,037

Відходи 2 класу небезпеки, в. т. ч. за окремими видами

31,141

310,1

30,182

1,225

32,492

нафтовідходи

16,578

36,225

30,073

1,000

0,045

15,017

нафтошлами

7,240

10,590

0,060

10,530

7,300

свинець та його сполуки

5,173

15,880

0,079

0,165

1,800

8,055

непридатні для застосування пестициди

2,150

0,030

2,120

Відходи 3 класу

31,946

122,8

0,950

3,020

37,134

за окремими видами відходи виробництва при обробці фотоматеріалів

0,065

0,050

0,115

нікель та його сполуки

5,200

нафтошлами

0,500

Небезпеки, в т. ч.

Однак на сьогодні не задовольняє стан вирішення територіальними органами самоврядування області питань збирання, транспортування, утилізації і знешкодження побутових відходів, знешкодження і захоронення трупів тварин, визначення території для складування, зберігання та розміщення відходів. Особливе занепокоєння викликає те, що в області через низьку культуру окремої частини населення часто створюють нечанкціоновані звалища побутових відходів (смітники), а худобомогильники функціонують лише в кожному третьому населеному пункті. Це може призвести до виникнення надзвичайних епідемічних ситуацій. Органам місцевого самоврядування,

особливо Кіцманського, Новоселицького, Вижницького, Герцаївського і Глибоцького районів, необхідно вжити термінових практичних заходів щодо вирішення проблем, як цього вимагає чинне законодавство, а контролюючим природоохоронним і санітарним службам посилити вимоги до суб’єктів господарювання за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, вживати до порушників дієвих заходів впливу. З метою впорядкування поводження з відходами в області двічі на рік проводяться місячники по благоустрою населених пунктів та їх санітарної очистки, прийнято ряд розпоряджень щодо упорядкування діючих звалищ побутових відходів та ліквідації несанкціонованих звалищ відходів. Зокрема, санітарною службою області перевірено 6410 об’єктів, за результатами яких 1067 осіб притягнуто до адмінвідповідальності. Під час проведення місячника благоустрою і саночистки населених пунктів 196 об’єктів закрито і 2520 смітників ліквідовано. Попри те не вирішеними в повному обсязі залишаються питання відведення земельних ділянок під сміттєзвалища, не повністю паспортизовані місця видалення відходів. Роботи з дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами знаходяться на постійному контролі держуправління екоресурсів у Чернівецькій області. Детальніший аналіз поводження з відходами наведено в таблиця 10.1-10.3. Таблиця 6.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Кількість зареєстрованих місць видалення відходів

Загальна площа місць видалення ра- у т.ч. де відхозом власника ще не виз- дів, тис. м² начено

Загальний фактичний об‘єм місць видалення відходів, тис. м³

Загальна фактична маса відходів на початок року, тис. т

163

м. Чернівці

76,0

1457,0

519,0

48,0

Вижницький р-н (м. Вижниця)

10,0

1000

1,85

19,4

Вашківці

7,0

60,0

Путильський р-н

10,0

126,0

37,0

0,64

Кіцманський р-н

20,0

83,0

242,0

6,92

Заставнівський р-н

25,0

150,0

Хотинський р-н

50,0

406,0

30,75

6,31

Новоселицький р-н

55,0

360,0

107,0

9,52

20,0

Глибоцький р-н

24,0

260,0

110,0

4,5

Сторожинецький р-н

50,0

1500,0

75,0

Кельменецький р-н

32,0

1000,0

63,5

20,0

Сокирянський р-н

15,0

460,0

54,7

3,81

10,0

176,0

37,5

5,08

Разом по області

Герцаївський р-н

Обсяги НаправЗаКільКільлімітів лено гальна кість кість на роз- факфакмісць місць міщен- тично тична видале- виданя від- відхомаса ння від- лення ходів дів на відході ходів, відхона да- місце в на що не дів, де них вида- кінець відпо- здійснюмісцях лення року, відають ється вида- протя- тис. т діючим екололення, гом норма- гічний тис. т року, тивам монітис. т торинг 7

2704,8 199,18

567,6

21,25

0,64

37,64

6,92

248,92

6,31

37,06

9,52

117,42

4,5

114,5

75,0

1575,0

20,0

83,5

3,81

58,51

5,08

42,58

199,18 2903,98

(м. Сокиряни) м. Новоднісровськ

Табл. 6.3. Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 м. Чернівці Заставнівський р-н.

Видано К-сть К-сть На яку дозво- підпримісць к-сть лів на ємств, видален. відходів розяким відходів, видано міщенн видано на які ви- дозвоя дано дозволи ли,тис.т відході дозволи в

ДозвоВидано К-сть ДозвоДозв. лено лімітів підприлено розмісна утємств, утворити розмістити ворен. яким ви- відходів тити відходів та розм. дано тис.т відходів на інших на своїх п-ствах, відходів ліміти п-ствах, тис.т тис.т

100

56,391

100

56,391

26,79

29,601

27,559

Герцаївський р-н.

0,317

Глибоцький р-н.

4,659

0,905

3,754

Кельменецький р-н.

14,749

14,513

0,236

Кіцманський р-н.

10,028

8,005

2,024

Путильський р-н.

12,071

Сокирянський р-н.

0,924

5,826

4,907

0,924

Сторожинецький р-н.

88,303

Вижницький р-н.

6,711

Хотинський р-н.

8,402

7,083

1,319

Новоселицький р-н.

57,11

7,75

49,36

7. Екологічна безпека Природоохоронна робота в області спрямовується насамперед на забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності населення, яка здійснюється з врахуванням конкретної екологічної обстановки, техногенного навантаження на природні ресурси. Екологічна безпека області Екологічна безпека в області розглядається як невід’ємна складова її національно-економічного розвитку. Ситуація в області в 2006 р., в порівнянні з попередніми роками, дещо поліпшилася, але викликає стурбованість. Причиною є моральна і фізична зношеність обладнання техногенних об’єктів та відсутність необхідних коштів для їх модернізації. Найбільшими техногенними забруднювачами навколишнього природного середовища в області є підприємства житлово-комунального господарства та переробної промисловості, зокрема харчової. Основна причина — відсутність на ряді цих підприємств необхідних очисних споруд, незадовільний стан експлуатації наявних очисних споруд, їх перевантаження та повний вихід окремих з них з ладу. У зв’язку з відсутністю фінансування будівництво нових, реконструкція та розширення існуючих здійснюється повільно. Через неефективно працюючі очисні споруди в містах Новоселиця, Сторожинець, Глибока, Герца, Вижниця, Сокиряни, на Лужанському експериментальному спиртзаводі стічні води попадають в транскордонні річки Черемош, Сірет і Дністер.

Проблемними для області є питання розміщення , переробки і утилізації промислових відходів, яких в області накопичилося понад 263 тис. т., в т.ч I-III кл. небезпеки - 458,1 т. (Перелік основних екологічно-небезпечних об’єктів наведено в таблиці 11.1). Табл. 7.1 Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п 1

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2

Дністровське водосховище

ДКП “Чернівціводоканал”

Вид економічної діяльності 3

Вироблення електроенергії, водозабезпечення Одеської області, республіки Молдова, риборозведення Очищення стічних вод м. Чернівці

Відомча належність (форма власності) 4

Примітка

Держводгосп України та Міністерство енергетики України Державне підприємство житловокомунального господарства Державне підприємство житловокомунального господарства

Полігон твердих побутових Розміщення твердих відходів м. Чернівці побутових відходіввід промислових підприємств та житлового сектору м.Чернівці Газопровід Угерсько-Івано- Транспортування Державна Франківськ-Чернівці природного газу компанія “Укртрансгаз”

На погіршення стану екологічної обстановки в області в значній мірі впливають зростання контрастності гідрометеорологічних умов. Сильні похолодання і значні снігопади та хуртовини в зимовий період, налипання мокрого снігу, ожеледь, дощові паводки на річках Прут, Черемош і Дністер у весняну і осінню пори року, лісові пожежі протягом літа породжують напружену ситуацію і негативні екологічні явища. Для мінімізації негативного впливу екологічно-небезпечних об’єктів на довкілля та здоров’я населення, держуправління посилило державний екологічний контроль за діяльністю цих об’єктів. Двічі на рік, а при необхідності і частіше, здійснюються перевірки дотримання на цих об’єктах вимог природоохоронного законодавства з відповідним вжиттям конкретних практичних заходів для попередженню забруднення. Для усунення негативного впливу на довкілля в 2006 році призупинено виробничу діяльність 113 об’єктів. Однак одними адмінзаходами становище в екологічній сфері корінним чином не поліпшити. Для цього потрібні відповідні інвестиції.

Екологічна безпека оборонної діяльності В екологічному стані оборонних об’єктів, розміщених на території області, особливих змін в 2006 році не відбулося. Морально і фізично зношене обладнання, відсутність коштів на здійснення природоохоронних заходів продовжують визначати ситуацію на цих об’єктах. Випадків радіаційної небезпеки та порушень правил поводження з небезпечними речовинами на військових об’єктах в 2006 р. не виявлено. Проте екологічний стан оборонної сфери, ступінь і тенденції негативного впливу військової діяльності сьогодні викликають певну стурбованість. Це пов’язано насамперед з тими процесами, які відбуваються у військових формуваннях. В ході реформування, скорочення армії, багато військових об’єктів залишаються без належної уваги. Сьогодні потенційну загрозу може скласти експлуатація складу боєприпасів Чернівецького гарнізону, який проходить реформування. З боку держуправління посилено увагу з цих питань, проте ситуація вимагає чіткіших і рішучіших дій щодо розв’язання проблеми з боку військового командування. Поводження з небезпечними хімічними речовинами З метою забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами проводилось лімітування господарської діяльності підприємств, пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин (табл. 11.2.). Регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання встановлених правил поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків. Таблиця .7.2 Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи в 2006 році

10 11 12 13 1

18 4

19 6

продукти біотехнології

пестициди

інші

формальдегід

ізоціанати

кисневовмісні розчинники

аміак

галогеновані вуглеводні

хрому

ароматичні вуглеводні

нікелю

телур

ванадію

ціаніди

свинцю

Органічні сполуки

луг

ртуті

2 1

кислоти

арсену

1 11

Неорганічні сполуки

кадмію

Разом видано дозволів (шт.)

Щорічно в області утворюється близько 62 т. відходів І та ІІ класів небезпеки серед них значна кількість відходів нафтопродуктів, які збираються, зберігаються і використовуються безпосередньо на об’єктах їх утворення. МППП “Еколог Буковини”, м. Чернівці – за 2006 р. зібрано та вивезено за межі області 40 тис. ртутьвмісних люмінесцентних ламп, 81 прилад, що містить ртуть, та 3,4 кг ртуті. Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами протягом 2006 року не було. Радіоекологічна безпека

Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях: – машинобудівної, харчової, електронної промисловості; – обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах; – Чернівецькому національному університеті; – підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства. Радіаційне навантаження на населення та навколишнє середовище Чернівецької області До зони радіаційного забруднення, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені 14 населених пунктів Чернівецької області: до ІІІ зони добровільного гарантованого відселення – с. Киселів Кіцманського району (з населенням 3000 осіб із щільністю забруднення по цезію-137 від 5 Кі/км2 ; до ІV зони посиленого радіаційного контролю – 6 населених пунктів Кіцманського району (Ставчани, Малятинці, Южинець, Бурівці, Шишківці, Хлівище) та 7 населених пунктів Заставнівського району (Веренчанка, Кадубівці, Йосипівка, Вимушів, Бабин, Рудки, Звенячин). За даними обстеження 1999-2000 років подається стан забруднення ґрунтів радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90 сільськогосподарських угідь Заставнівського та Кіцманського районів Чернівецької області (таблиця 7.3) Щільність забруднення, Кі/кв. км Види с-г угідь

Обстежена площа, тис. га

Цезієм-137 до 1

1-5

Стронцієм-90 5-15

0,02-0,15

0,15-3,0

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОН Всього

28,754

19,577

8,980

0,197

25,109

3,645

в т.ч. рілля

24,322

16,391

7,804

0,127

21,102

3,220

луки і пасов.

3,740

2,665

1,005

0,069

3,408

0,332

багат. насаджен.

0,692

0,521

0,171

0,599

0,093

Всього

32,793

25,432

7,361

32,257

0,536

в т.ч. рілля

29,476

22,781

6,695

28,967

0,509

ЗАСТАВНІВСЬКИИ РАЙОН

луки і пасов.

2,383

2,011

0,372

2,356

0,027

багат. насаджен.

0,934

0,639

0,295

0,934

Згідно з державною “Програмою робіт по уточненню радіаційного стану та проведення комплексного моніторингу на забруднених територіях України ” проводились обстеження радіаційного стану луків та пасовищ в місцях випасу приватної худоби /Чернівецькою обласною проектно-вишукувальною станцією хімізації сільського господарства/ та відбір проб молока та картоплі для визначення рівнів їх забруднення радіонуклідами /Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією/.

Обстеження луків та пасовищ господарств показало, що вміст цезію–137 та стронцію–90 в ґрунтах значно не змінився в порівнянні з минулими роками. Вміст радіонуклідів в рослинах не перевищує допустимих рівнів. Сільськогосподарські роботи на цих угіддях можна проводити без обмежень. У пробах сільськогосподарської продукції – молока та картоплі – питома активність по цезію-137 складає від 1,48 Бк/л(кг) до 5,45 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 60-100 Бк/л(кг), по стронцію-90 – від 0,2 Бк/л(кг) до 0,99 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 20 Бк/л(кг). За даними Центральної геофізичної обсерваторії Держкомгідромету України середньорічні концентрації радіонуклідів у приземному шарі повітря становлять 2,3 Бк /м2 при середньому гамма-фоні 14 мкР/год. В відібраних пробах води з річок Дністер, Прут, Сірет вміст радіонуклідів цезію 137+134 за останні роки істотно не змінився. Навіть у період паводків у минулому році не відмічалось збільшення концентрації радіонуклідів на один порядок. Узагальнюючи стан радіаційної безпеки в Чернівецькій області, можна зробити наступні висновки: – протягом 2006 року загальний радіаційний стан області не погіршився, про що свідчать висновки обстежень відповідно до програми регіонального радіомоніторингу; – рівень радіаційної безпеки при поводженні з джерелами іонізуючого випромінювання може бути оцінений, як задовільний. 8. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення Несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, що склалися в області за останні роки, негативно впливають на демографічну , санітарноепідемічну ситуацію, стан здоров’я населення. Природний приріст населення за останні роки від'ємний. Проте, за звітний рік відмічено скорочення падіння цього показника (див табл.). Демографічні показники

2002

2003

2004

2005

2006

Народжуваність, %о Смертність, %о Природній приріст, %о

9,8 13,1 -3,3

9,9 13,6 -3,7

10,8 13,0 -2,2

10,9 14,1 -3,2

11,2 13,5 -2,3

Данні про стан неінфекційної захворюваності населення за 2004 –2006 роки відсутні у зв”язку з тим, що робота по системі “АДІС Здоров”я” Чернівецькою міською СЕС була призупинена за вказівкою МОЗ. Таблиця 8.1. Рівень захворюваності населення на 1 тис. Категорія населення - дорослі та підлітки - діти до 14 років на тис.

Роки 2005 601,9 1164,7

2006 590,1 1171,8

населення (включно)

Таблиця 8.2. Розповсюдженість і захворюваність на інфекційні хвороби на 100 тис. населення. роки 2003 2004 2005 2006

розповсюдженість 160474,3 165696,8 3522,4 3931,9

захворюваність 70806,9 71622,7 2365 2884

В 2006 році у порівнянні з 2005 роком збільшилась захворюваність на сальмонельоз, вірусний гепатит, особливо А (за рахунок Вижницького, Герцаївського, Глибоцького, Кіцманського, Сокирянського, Хотинського районів), на активний туберкульоз органів дихання, особливо серед дітей (за рахунок Вижницького, Заставнівського, Глибоцького, Сокирянського, Хотинського районів та м. Чернівці). 14 населених пунктів області знаходяться в зоні, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з них 13 сіл Кіцманського та Заставнівського районів відносяться до 4 зони забруднення і 1 село Киселів Кіцманського району – до 3 зони. У вказаних селах працює 17 закладів освіти, де навчається 3070 учнів. Показник захворювання ендокринної системи серед дітей у 2005 р. складав 30,4 на 1000, у 2006 р. цей показник зріс до 33,36. Влітку 2006 року в області працювало близько 500 дитячих оздоровчих таборів різних типів в т. ч. 17 заміських стаціонарних. Всього було оздоровлено близько 58 тис. учнів. В поточному році планується, що будуть працювати 17 заміських таборів, 340 пришкільних таборів, крім того табори будуть організовувати і різні релігійні конфесії. 9. Рослинний світ Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області першочергову увагу приділяє стабілізації стану лісів внаслідок техногенного і антропогенного впливу на їх екосистеми. На виконання державної програми “Ліси України” на 2002–2015 роки в області продовжується впровадження нових природозберігаючих технологій лісозаготівель, перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній основі. Зокрема, на постійному контролі держуправління знаходиться впровадження вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево–букових лісах Карпатського регіону”. В гірських та передгірських районах області здійснюється 2-3-х прийомні рубки головного користування. За 2006 рік 62,1% рубок головного користування в лісогосподарських підприємствах області – рівномірно-поступові рубки. Це має позитивний ефект, оскільки на площах кінцевих прийомів рівномірнопоступових рубок забезпечується природне лісовідновлення, що дає можливість значно знизити вплив суцільних рубок на навколишнє природне середовище, зменшити витрати на створення нових насаджень, скоротити

терміни вирощування деревостанів тощо. На виконання ст. 9 названого Закону в Путильському держлісгоспі впроваджуються канатно-підвісні установки для спуску деревини з гір, а в Берегометському лісомисливському господарстві – колісні трактори, що дає значний не тільки екологічний, але і економічний ефект. Для зменшення техногенного і антропогенного впливу на ліси в області затверджена спеціальна програма – „Ліси Буковини”. Метою програми є розробка науково-технічних засад ощадливого комплексного використання ресурсів лісу, що забезпечує збереження і відновлення його біорізноманіття, як важливої умови сталого розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Зважаючи, що головною загрозою для збереження біорізноманіття є антропогенний вплив на лісові екосистеми і зниження їх біологічної стійкості визнано, що для вдосконалення системи ведення лісового господарства необхідно провести експериментальну перевірку технологій організації рубок головного і проміжного користування, способів відтворення лісів, реалізацію принципів цілісного лісокористування, розвивати систему малих охоронних територій. Програмою встановлено, що найпильнішої уваги потребують гірські ліси, які є найбільшими осередками збереження біорізноманіття і, одночасно, найуразливішими лісовими екосистемами щодо екстремальних проявів клімату (селі, вітровали тощо) та головними чинниками зміцнення гірських схилів та регуляції вологообігу. Єдиним напрямком оптимізації системи ведення лісового господарства у горах є перехід на принципи оптимізації водозборів. Загальна площа лісів Чернівецької області становить 258,4 тис. га, це 31,7 % усієї території області, з яких ліси I групи — 98,3 тис. га, або 38,1 %, в тому числі: 40,7 тис. га – ліси зелених зон навколо населених пунктів, 10,7 тис. га – ліси, що виконують переважно водоохоронні функції, 15,2 тис. га — ліси, що виконують захисні функції. До експлуатаційних лісів ІІ групи відноситься 158,6 тис. га, головним завданням яких є вирощування насаджень для задоволення потреб народного господарства в деревині. Площа лісів державних лісогосподарських підприємств становить 175,2 тис. га, агропромислових формувань – 68,5 тис. га, Чернівецького військового лісгоспу – 6,2 тис. га., національного природного парку “Вижницький” – 7,0 тис. га. Табл. 9.1 Землі лісогосподарського призначення регіону № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

1.2 1.3 1.4 2.

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 176,6

тис. га

176,6

тис. га

га

тис. га

159,3

3. 4. 5. 6. 7.

Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

тис. м3 м3

49582,6 312,1

га м3

0,19 55 29,4

Запас деревини в лісах області становить 65,9 млн. м3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень 16,9 млн. м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу. Лісокористування в області та ведення лісового господарства лісокористувачами здійснюється згідно рекомендацій лісовпорядкування та відповідних нормативних документів. Рубки головного користування проводяться в межах затверджених розрахункових лісосік та встановлених лімітів лісосічного фонду. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів за останні роки наведена в табл. 9.1. Аналіз цих даних свідчить, що розрахункова лісосіка по головному користуванню щорічно недоосвоюється. Лісосічний фонд в окремих районах використовується не повністю і не рівномірно внаслідок недостатньо розвинутої матеріально-технічної бази. В гірській та передгірській частині має місце невжиття заходів з боку тимчасових та постійних лісокористувачів при розробці лісосік по запобіганню розмиву волоків (установлення фашин, загорож, обладнання водовідводу), по очищенню водотоків та лісосік від порубкових залишків, а також під’їзних шляхів та лісогосподарських доріг. Важливим завданням для лісогосподарського комплексу є лісовідновлення. Основні показники по лісовідновленню та лісорозведенню в області виконані. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень за останні роки наведена в таблиці 9.2. Здійснюється контроль за станом ведення лісового господарства, дотриманням лісокористувачами Законів України “Про рослинний світ”, “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, вимог Правил рубок головного користування в лісах України, Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, інших рубок, Санітарних правил у лісах України, Правил відпуску деревини на пні в лісах України, Правил відновлення лісів і лісорозведення, Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України тощо. З метою посилення контролю за виконанням Закону України „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону” та забезпечення сталого розвитку лісового господарства, вдосконалення державного управління у сфері охорони, захисту та відтворення лісів, збереження цінних природних ландшафтів, умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, екологічних і рекреаційних властивостей Буковинських Карпат, посилення екологічного контролю за заготівлею деревини лісокористувачами області за поданням держкправління прийнято відповідне розпорядження облдержадміністрації.

У населених пунктах області нараховується 6026,6 га зелених насаджень, в т.ч. загального користування (парки, сквери, бульвари та ін) – 1571,3 га. Майже 500 га зелених насаджень в установленому порядку віднесено до природнозаповідного фонду. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища протягом 2006 року здійснювався контроль за дотриманням вимог Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України на землях, зайнятих полезахисними лісовими смугами, захисними лісовими насадженнями на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів, що згідно ст. 55 Земельного кодексу України виключені зі складу земель лісового фонду. Заготівля недеревинних рослинних ресурсів здійснювалась в межах доведених лімітів, затверджених рішенням Чернівецької обласної ради. Заготівлею лікарської сировини в області займаються обласне управління державної ветеринарної медицини обддержадміністрації, заготівельновиробниче об’єднання спільних підприємств облспоживспілки, обласне управління лісового господарства, управління агропромислової політики облдержадміністрації. Перевищень доведеного ліміту по заготівлі лікарської сировини не встановлено. Динаміку заготівлі лікарської сировини вказано в таблиці 6.5. Слід відмітити, що в області внаслідок належного екологічного контролю, спостерігається тенденція до зменшення обсягів заготівлі недеревинних рослинних ресурсів, що забезпечує стабілізацію та збагачення трав’яних екосистем.

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2005 роки і за 2006 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств ) Таблиця 24 № з/п

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

Усього створено лісових насаджень, га лісовідновлення, га лісорозведення, га створення захисних у тому числі: у тому числі: насаджень на створення створення землях, інших природне усього полезахисних непридатних захисних поновлення створено лісових смуг, посадка посів усього посадка посів усього для насаджень, лісу, га лісів га лісу лісу лісу лісу сільського га господарства, га 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

2 2002

3 Разом

1077.5

24.1

1077.5

8.5

673.3

1883.4

2003

Разом

1169.7

5.6

1169.7

17.6

708.3

1901.2

2004

Разом

1156.4

49.8

1156.4

18.0

632.3

1856.5

2005

Разом

1220.2

13.3

1220.2

776.3

2009.8

2006

Разом

1196.8

96.6

1196.8

113.6

32.5

146.1

78.8

892.0

2200.3

2720.6

189.4

2720.6

113.6

32.5

146.1

122.9

3682,2

9851,1

Табл 9.3.

Динаміка заготівлі лікарської сировини, цнт

Вид рослин

2003 ліміт

Аір (корінь)

2004 факт

ліміт

2005 факт

ліміт

2006 факт

ліміт

факт

3,0

2,0

Береза (бруньки)

6,0

0,9

3,0

2,1

5,0

1,1

5,0

Бузина (суцвіття)

112,6

2,49

62,5

2,3

40,6

0,4

70,3

0,03

Вільха (шишки)

10,0

Глід (плоди)

56,5

3,61

50,5

13,5

63,0

19,0

226,5

3,0

Глід (квіти) Грицики (трава) Горобина (плоди) Дев’ясил (корінь)

0,6

4,1

4,0

1,38

4,0

0,2

4,0

326,0

16,18

51,0

12,0

101,0

0,5

222,0

1,93

3,0

Деревій (трава)

13,7

3,51

13,2

2,1

14,0

12,5

0,37

Звіробій (трава)

28,4

4,19

15,9

2,7

28,6

1,0

32,0

0,4

Золототисячник

15,0

Кропива двод. (лист)

57,6

6,1

17,6

5,3

22,4

1,1

48,2

1,5

Кропива собача (лист)

4,2

1,67

51,2

1,2

20,0

13,0

Кульбаба лікарська (корінь)

5,0

1,0

5,0

0,9

4,0

Крушина (кора)

10,0

0,02

5,0

0,5

10,0

0,5

30,0

Липа (квіти)

31,6

1,84

6,6

2,8

32,4

1,1

52,2

0,15

Материнка (квіти)

10,5

5,2

10,0

0,01

Мати-й-мачуха

0,1

Малина (лист)

15,0

20,0

4,6

0,5

5,2

0,05

М’ята (трава)

7,4

1,4

7,4

1,3

5,0

Ожина (лист)

0,2

0,5

0,2

Пижмо (квіти)

10,7

1,46

10,7

0,8

10,0

0,4

20,0

0,32

Підбіл (листя)

20,8

0,37

10,5

0,3

10,0

0,3

20,4

0,18

Подорожник (листя)

21,6

1,65

11,5

1,7

10,3

0,4

20,3

0,47

Полин (трава)

5,0

0,14

5,0

0,43

Ромашка (квіти)

6,0

2,0

6,0

1,9

4,0

10,0

Спориш (квіти)

15,0

10,0

15,0

0,06

Хвощ польовий (трава)

6,4

1,73

11,4

1,3

15,2

0,1

15,0

0,1

Чебрець (трава)

7,0

5,0

Чистотіл ( трава )

10,8

0,81

5,8

0,8

10,0

0,07

Череда (трава)

20,0

0,04

10,0

0,2

10,0

0,2

20,0

Щавель кінський (трава)

6,2

5,6

Шипшина (плоди)

567,8

109,28

326,8

17,4

224,0

18,5

653,0

17,8

РАЗОМ

1396,0

169,77

747,8

77,3

714,7

45,3

1567,9

25,87

З метою посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства при заготівлі та реалізації новорічних ялинок у передноворічний період, державним управліннямохорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області щороку видається наказ “Про організацію та проведення операції “Новорічна ялинка”, розробляється “Комплексний план оперативних рейдових перевірок представниками держуправління екоресурсів, управління МВС України у

Чернівецькій області, громадських організацій.

обласного управління

лісового господарства,

Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур

1 Усього за 2004 рік Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік

Держкомлісгосп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього

0,7 -

у тому числі:

0,7 -

1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж

0,7

несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу

0,7

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо)

1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу

0,7

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо)

Інше

З цією метою було створено 13 спеціальних рейдових груп, розроблені графіки проведення рейдів та визначені їх маршрути. На автошляхах, залізничних та автобусних станціях, на в’їзді в місто Чернівці на постах ДАІ були організовані перевірки документів на придбання та перевезення новорічних ялинок. Перевірками були охоплені також всі ринки міста Чернівці та райцентрів, місця стихійної торгівлі новорічними ялинками, всі без винятку юридичні та фізичні особи, які здійснювали торгівлю. Крім обов’язкового вивчення достовірності та правильності виписки відпускних документів на право придбання та перевезення, практикувався суцільний перелік новорічних ялинок призначених для реалізації. На території лісового фонду області застосування хімічних препаратів для захисту рослин від шкідників та хвороб лісу не здійснювалося, масового ураження лісових масивів не виявлено.

10. Тваринний світ Ведення мисливського господарства здійснюється у відповідності до Законів України “Про тваринний світ”, “Про мисливське господарство та полювання”. Згідно рішення Чернівецької обласної ради мисливські угіддя загальною площею 634,8 тис. га надані 17 користувачам терміном на 15 років. Табл.. 10.1 Перелік користувачів мисливських угідь і закріплена за ними площа угідь. Назва користувача мисливських угідь 1. Берегометське державне лісомисливське господарство 1. Державне мисливське господарство «Зубровиця» Сторожинецького ДЛГ 2. Мисливське господарство «Турятка» Чернівецького ДЛГ. 3. Мисливське господарство «Карпатське» Путильського ДЛГ. 4. Мисливське господарство Хотинського ДЛГ. 5. Вижницька райрада УТМР 6. Глибоцька райрада УТМР 7. Герцаївська райрада УТМР 8. Заставнівська райрада УТМР 9. Кельменецька райрада УТМР 10. Кіцманська райрада УТМР 11. Новоселицька райрада УТМР 12. Путильська райрада УТМР 13. Сокирянська райрада УТМР 14. Сторожинецька райрада УТМР 15. Хотинська райрада УТМР 16. Мисливське господарство Чернівецького військового лісгоспу

Закріплено за користувачем, мисливських угідь тис. га. 37.6 31.2 12.2 43.1 19.2 33.4 28.0 23.5 45.1 46.0 55,0 67.6 36.7 50.0 52.2 35.9 18.1

Користувачів мисливських угідь зобов’язано привести організацію території угідь у відповідність до внесених змін в матеріали упорядкування, створити спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства та укласти з обласним управлінням лісового господарства договори про умови ведення мисливського господарства. Для поліпшення ведення мисливського господарства користувачів мисливських угідь зобов’язано створити сприятливі умови для збереження, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, забезпечити належну охорону мисливських угідь. З цією метою в області здійснюється ряд заходів по оптимізації ведення мисливського господарства. Зокрема, впорядкування мисливських угідь області здійснено Київською лісовпорядкувальною експедицією одночасно з лісовпорядкуванням. З метою підвищення оптимальної чисельності мисливських тварин у 2006 році в області здійснено комплекс біотехнічних заходів по двох напрямках: забезпечення якісного поліпшення мисливських угідь і росту поголів’я диких тварин та підвищення кормових та захисних властивостей угідь. Створено 115 га кормових біополів (з конюшини, вівса, кукурудзи, топінамбура), заготовлено 164,2 т сіна лісового, 220,5 тис. шт. віників з топінамбура та кропиви, закуплено та заготовлено 53,7 т концкормів, закуплено 25 т солі. Споруджено 54 годівниці

для копитних тварин, 21 підгодівельний майданчик для кабана, 73 солонці, 1 навіс для сушки кормових віників, 1 спостережну вежу, відремонтовано 43 годівниці. З метою підвищення захисних властивостей мисливських угідь створено 112 га захисних реміз. Останнім часом в області здійснено ряд заходів по боротьбі з браконьєрством. Зокрема, з ініціативи держуправління створено 24 обласні та районні рейдові бригади по боротьбі з браконьєрством до складу яких увійшли представники держуправління екології та природних ресурсів, обласних управлінь лісового господарства, УМВС України в Чернівецькій області, обласної ради Українського товариства мисливців та рибалок та їх районних підрозділів. Табл.. 10.2 Добування основних видів мисливських тварин (голів) Рік

1 2004 2005 2006 2004 2005 2006 2004 2005 2006

Види мисливських тварин 2 Олень благородний Козуля

Кабан

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

3 36 31 33 236 176 236 196 197 270

4 40 42 36 274 234 337 247 305 383

5 17 12 13 157 136 186 94 103 110

6 3 0 6 8 0 6 1 1 20

7 -

Держуправлінням спільно із зацікавленими організаціями складено планграфік проведення спільних рейдів створеними бригадами по охороні мисливських угідь від браконьєрства в сезон полювання 2005-2006 рр. на території області. Основними факторами, що негативно впливають на стан відтворення та мешкання диких тварин, є: - погіршення умов мешкання мисливських тварин у зв’язку з значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету у весняний період, випас худоби в сезон тиші), недостатня площа захисних реміз тощо. - погіршення фінансово-економічного стану населення, економічна нестабільність в суспільстві, що різко вплинуло на охорону мисливських угідь та значне поширення такого явища, як браконьєрство, особливо в нічний час. Протягом 2006 року на території Чернівецької області селекційного та діагностично-вибіркового відстрілу не проводилось, немає також перевищення лімітів добування диких тварин. В області планується робота по розповсюдженню неаборигенних видів тварин та створення відповідних умов для мешкання рідкісних, зникаючих видів тварин. Органами рибоохорони неодноразово порушувалось питання про складні умови для відтворення водних живих ресурсів, які склались на Дністровському водосховищі. Погані умови для відтворення фітофілів, а саме: відсутність

нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період, призводять до зменшення чисельності ляща, коропа. Щодо відтворення білизни, клепця, рибця то нерестилища цих видів знаходяться за межами водосховища, де коливання рівня води не відчутні. За останні роки залишаються стабільними обсяги вилову білизни, коропа, сома. Умови відтворення для судака у водосховищі набагато кращі відносно нерестового субстрату ніж у рибфітофілів. Крім того перепади рівня води завдають ікрі та молоді судака набагато меншої шкоди, так як він нереститься на більшій глибині. Значну увагу в поточному році органи рибоохорони приділяли контролю за засобами вилову. Так, в літній період перевіркою було встановлено значний прилов молоді ляща (до 90%) дрібновічковими сітками, використання яких на деякий період було заборонено. В подальшому здійснювався чіткий контроль за приловом молоді з боку іхтіологічної служби. У результаті численних перевірок діяльності користувачів, встановлено, що коефіцієнт вилову ставних сіток з розміром вічка 70-100 мм досить низький, що говорить про зменшення чисельності особин старших вікових груп в промислових стадах ляща, коропа, сома, білизни та інших видів. Обласною екологічною інспекцією розроблений та затверджений планграфік проведення спільних перевірок по охороні та збереженню рибних запасів, під час проведення акції “Нерест”. За період 2004-2006 років пророблено значну роботу в плані штучного відтворення водних живих ресурсів у водоймах області. З цією метою форелевим заводом “Лопушна” випущено в гірські річки та р. Дністер 241 тис. шт. малька райдужної форелі. Випуск личинки проводили згідно з графіком, затвердженим Головрибводом, в присутності комісії, створеної згідно наказу Головрибводу. 11. Екомережа та біорізноманіття Чернівецькою обласною державною адміністрацією, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншими природоохоронними організаціями області проводиться відповідна робота по формуванню екомережі. Працйює координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі області. Вимоги загальнодержавної програми формування національної екомережі України до 2015 року доведено до безпосередніх виконавців. Дане питання обговорено на розширеному засіданні колегії держуправління, що відбулася на базі НПП “Вижницький” за участю представників районної державної адміністрації, районної ради та обласних управлінь лісового і сільського господарства. На засіданнях координаційної ради розглянуті питання: “Про основні напрямки реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Чернівецькій області” та “Про утворення робочої групи по обгрунтуванню рекомендованих територій та об’єктів для заповідання”.

Розвиток екомережі є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління. В даний час площа природно-заповідного фонду області становить 10,5 % її території, що майже в два з половиною рази більше середнього показника в Україні. Потрібно зазначити, що цей показник досягнуто в значній мірі завдяки спільній і цілеспрямованій діяльності держуправління, в першу чергу з Путильською, Сторожинецькою, Вижницькою та Заставнівською районними державними адміністраціями. Відсоток заповідності території цих районів в 1,5-2,5 рази перевищує загальнообласний показник. Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, а інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище і, відповідно, до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу. Запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Проте не скрізь цьому надають практичного значення. Наприклад, відсоток заповідності Герцаївського району становить лише – 0,3, Новоселицького – 1,3, Хотинського – 1,8, Сокирянського – 2,2, хоч у цих районах є немало об’єктів і територій, які потребують заповідання. Проблемні питання формування екомережі на Буковині розглядалися на семінарі, що проходив на базі еколого-просвітницького центру НПП “Вижницький” та міжнародній науково-практичній конференції на базі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, регулярно висвітлювалися в теле- радіопередачах під рубриками “Природа і ми”, “Відповідаємо на Ваші запитання”, “З цілющих джерел” тощо На сторінках місцевої преси публікуються статті з даної тематики. Видано інформаційно-довідкові ілюстровані журнали “Зелений пояс Чернівців” та “Буковина для всіх”, випущено плакати “Рослинний і тваринний світ Карпатського регіону” в рамках проекту “Популяризація Червоної книги”. З врахуванням прикордонного розташування Буковини, вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі РЛП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія). Цілеспрямованої практичної роботи по створенню обласної кадастрової бази даних флори та фауни не здійснюється через відсутність відповідних інструкцій та фінансування. Вона ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. Розвиток природно-заповідного фонду, формування екомережі області є приорітетними напрямками роботи держуправління охорони навколишнього природного середовища Чернівецькій області. Розвиток природно-заповiдного фонду На території області на кінець 2006 року під охороною перебувало 322 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 85,814 тис. га, що становить 10% території області. З них 23 об’єкти загальнодержавного

значення, загальною площею 9.8 тис. га. В межах цих об’єктів зростає понад 1600 видів судинних рослин, з них до Червоної книги України занесено 106 видів, що складає четверту частину “червонокнижних” видів України. Також виявлено 392 види хребетних тварин, фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної Книги України занесено 118 видів (31%), що зустрічаються у нас на Буковині. Більшість “червонокнижних” видів забезпечені охороною в межах об’єктів природно-заповідного фонду Буковинських Карпат і Передкарпаття. Табл.. 11.1 Стан мережі природно-заповідного фонду Чернівецької області Станом на 1.01.04 р. Категорія, тип

Станом на 1.01.05 р. Кількість

об’єктів

Площа, га

Природні заповідники

Біосферні заповідники

Національні природні парки

Станом на 01.01.06 р. Кількість

об’єктів

Площа, га

об’єктів

Площа, га

7928,4

11408,28

Регіональні ландшафтні парки

28060

43495

43383,.54

Заказники загальнодержавного значення

1261,8

Заказники місцевого значення

26532,9

26522,8

27493,16

Пам’ятки природи загальнодержавного значення

552,5

183,1

160

564,411

159

554,15

171

611,09

Ботанічні сади загальнодержавного значення

3,5

Дендрологічні парки загальнодержавного значення

22,3

Дендрологічні парки місцевого значення

22,8

21,8

22,8

Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення

262,75

265,85

246,04

Заповідні урочища

1072,5

1190,5

1072,5

Разом:

308

66253,461

314

81821,1

322

85814,11

Пам’ятки природи місцевого значення

Відсоток заповідності:

Кількість

10 %

10,5 %

Табл. 11.2. Мережа природно-заповідного фонду області в розрізі районів

41 №

Райони

п. п

Кількість об'єктів ПЗФ /площа, га Загальнодержавного значення

Місцевого значення

разом

Відсоток заповідності

Вижницький

1/11408,28

24/1762,113

25/13170,393

14,6

Герцаївський

10/92,74

0,3

Глибоцький

26/3113,2

4,3

Заставнівський

5/122,1

38/8797,9

43/8920,0

14,5

Кельменецький

7/2165,65

3,4

Кіцманський

2/93,0

30/4265,65

32/4358,65

7,2

Новоселицький

3/115,7

11/841,9

14/957,610

1,4

Путильський

2/283,3

34/25584,83

36/25868,13

29.6

Сокирянський

16/1458,76

2,3

Сторожинецьки й

5/209,5

45/23875,601

50/24085,101

20,0

Хотинський

2/109,0

25/853,8

27/962,8

1,8

м. Чернівці

3/438,3

32/222,786

35/661,086

4,6

Всього по області

23/12878,98

299/72935,13

322/85814,11

10,5

Протягом 2006 року спеціалістами держуправління спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, на території області обстежено природні території та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінності. В результаті чого планується створення Нацонального природного парку “Хотинський” площею до 20 тис. га, основою якого буде Дністровське водосховище, р. Дністер та прилеглі території, а також створення ще 7 заказників місцевого значення площею близько 30 га та 10 пам’яток природи місцевого значення площею близько 30 га. В ході виконання обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки «Екологія» протягом минулих років в області започатковано та проведено “Рік заповідних об ’єктів Буковини” , “Рік екологічного порядку в карстових регіонах Буковини”. До реалізації цих програм широко залучалися органи місцевого самоврядування, державні установи, заклади освіти та науки, громадські організації, засоби масової інформації. Започатковано проведення обласних конкурсів на виконання кращих проектів з розширення, збереження та оптимізації використання об’єктів ПЗФ. Спільно з дирекцією НПП “Вижницький”, науковцями ЧНУ ім. Ю. Федьковича та інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України проводиться робота по інвентаризації об’єктів та територій природнозаповідного фонду краю. З метою збереження рідкісних видів рослинного світу держуправлінням організовано та проведено операцію «Першоцвіт-2006». Відповідна оперативна робота

здійснювалася в місцях збору, шляхах перевезення та ринках збуту, пунктах пропуску на державному кордоні. Для забезпечення ефективної роботи в рамках операції «Першоцвіт» був розроблений та погоджений із зацікавленими службами робочий план заходів по збереженню та недопущенню знищення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин, складений і затверджений графік спільних рейдових перевірок проведення операції «Першоцвіт-2004» з залученням працівників МВС, лісової охорони, засобів масової інформації та громадськості. В обласній, міській та районних екологічних інспекціях організовані рейдові бригади для перевірки місць зростання та ймовірної торгівлі ранньоквітучими рослинами згідно затвердженого графіку. Активізована робота екологічних служб на кордоні по недопущенню вивезення за межі області рідкісних ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України. На авто- та залізничних станціях організовані спільно з працівниками МВС цільові перевірки на предмет виявлення фактів перевезення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин з їх подальшим вилученням у порушників. Хід та результати проведення операції «Першоцвіт» висвітлювались обласними телерадіокомпаніями, місцевою пресою. Проведені відповідні агітаційно-пропагандистські та просвітницькі заходи в початкових, середніх та вищих учбових закладах із залученням профільних фахівців-освітян. До участі в заходах в рамках операції «Першоцвіт» залучались студенти Чернівецького національного університету, природоохоронна дружина Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет», члени громадських екологічних організацій «Паросток», «Зелений світ Буковини», буковинської філії Національного екоцентру «Крона», екотурклубу «Сталкер», «Буквиця» та ін. Проведено більше 30 рейдів, 2 справи передано в облекоінспекцію для притягнення винних до адміністративної відповідальності. До участі в рейдових перевірках активно залучались громадські інспектори. Всього в ході проведення операції «Першоцвіт-2004», організовано та здійснено 142 цільові та рейдові перевірки, до адміністративної відповідальності притягнуто 17 громадян, попереджено 48 неповнолітніх осіб. Відрадно, що намітилась тенденція щодо зменшення фактів вилучення рідкісних ранньоквітучих видів рослин з природного середовища на території області, одним із головних чинників якої є відповідно запланована пропагандистська і безпосередньо інспекційна оперативна робота, з широким залученням контролюючих органів, громадськості краю, та проведена виховна роботіа навчальних закладах області. Cтан рекреацiйних ресурсiв та розвиток курортних зон Буковина щедро обдарована цінними геологічними пам’ятками, геоморфологічними витворами природи — скелями, водоспадами, печерами, каньйонами, різного роду реліктами, вирізняється багатством і різноманітністю мінеральних вод. Розсоли хлоридно-натрієвого типу (соляні джерела) поширені у підгірній смузі (Красноїльськ, Стара Красношора, Банилів-

Підгірний, Мигове, Черешенька, Вижниця) і вирізняються високою мінералізацією – до 300–400 г/л. Сірководневі води приурочені до відкладів гіпсо-ангідритів і поширені у Припрутті (Брусниця, Чернівці, Новоселиця, Щербинці). Динамічні запаси їх значні, а тому здавна використовуються для санаторно-бальнеологічних потреб. Особливий інтерес становлять залізистосульфатноалюмінієві води джерела “Лужки”, хлоридні води високої мінералізації типу “Моршин”, а також аналоги типу “Нафтуся”, “Єсентуки”, “Мацеста” та інші. Значна частина території області вкрита лісами широколистяними у рівнинному та передгірному регіонах. У складі лісів східних районів переважають дуб та граб з домішками інших культур. Бук починає переважати у західній частині Прут – Дністровського межиріччя. У лісах передгір’я панують бук, дуб і граб. Мішані ліси переважають у низкогір’ї та хвойні — у середньогір’ї. У Прут – Дністровському межиріччі і його західній частині в місцях близького залягання гіпсів та вапняків ареалами зберігалась степова рослинність. У розчленованому передгір’ї незначні нелісові площі по долинах річок займає лучна рослинність. На Буковині сприятливі для відпочинку міждобові зміни температури, великий потенціал ультрафіолетових променів, є всі умови для розвитку літніх і зимових видів спорту. Проте наявний природно-рекреаційний потенціал краю сьогодні використовується ще не сповна, малоефективно. Туризм як фактор впливу на довкілля На території Чернівецької області є 783 пам’ятки архітектури та містобудування, 112 із них включено в реєстр національного надбання. До пам’яток містобудування національного значення відноситься Музей народної ар-хітектури та побуту, який займає територію 16,43 га, що представляє собою етнічну територію Буковини. Природний ландшафт зберігається належно. Біля садиб-експонатів висаджені зелені насадження, характерні для них. Територія комплексу споруд Хотинської фортеці займає 21,0 га. Природний ландшафт зберігається первозданним. В охоронних зонах пам’яток архітектури в основному ростуть сади, а також території культових споруд обсаджені хвойними деревами, які зберігаються і створюють цілісність комплексу із архітектурою. Мальовниче оточення скального Миколаївського монастиря в с. Галиця Сокирянського району не порушується. Власниками і користувачами пам’яток архітектури природні ландшафти в охоронних зонах належно охороняються. Туристична галузь області є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному

співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги. Рішенням Чернівецької обласної ради прийнята Програма розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 роки. Обстежені і визначенні 59 інвестиційно-привабливих земельних ділянок під розміщення об’єктів туризму. Особливо важливим є реалізація другого розділу Програми “Розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури” Вже в січні 2003 року були введені в дію перші гірськолижні центри на Буковині – на горі Цецино в Чернівцях (сьогодні йде процес інфраструктурного облаштування) та на перевалі Німчич на Путильщині (тут до існуючих двох витягів додався ще один, довжиною 400 м та відповідна інфраструктура). Влітку відкрилися два туристичні комплекси в Сторожинецькому районі – база відпочинку “Аква плюс” та перша черга готельно-ресторанного комплексу “Колиба. Друзі мої”). Введено перші черги лижного комплексу “Кичера” у с. Мигово Вижницького району (встановлені 2 лижні витяги довжиною 1100 і 250 м) та комплекс “Лижний парк “Горбово” в с. Горбово Герцаївського району (встановлено витяг бугельного типу, прокат спорядження). В області формується розуміння сільського туризму, як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, медіального і культурного потенціалу регіону. Але він потребує на сьогоднішній день підтримки з боку обласної влади шляхом надання фінансової допомоги на облаштування будинку, його ремонт, приведення в порядок прилеглої території, надання рекламних послуг, підвищення рівня обслуговування тощо. З розумінням цього Координаційною радою з питань туризму в Чернівецькій області була прийнята Концепція розвитку сільського туризму в області. За останніми даними в сфері сільського туризму працюють понад 80 сімей з різним ступенем якості в обслуговуванні відпочиваючих, що напряму залежить від фінансової допомоги. З метою підтримки розвитку сільського зеленого туризму продовжується анкетування бажаючих займатися цим видом туризму. Управлінням з питань туризму укладено угоду з Обласним центром зайнятості, предметом якої є координація зусиль шляхом орієнтації безробітних на відкриття власної справи в галузі туризму, в тому числі сільського туризму; здобуття туристичної освіти безробітними шляхом їх перепідготовки та перекваліфікації; забезпечення надання інформаційної, правої та консультативної допомоги з питань зайнятості в сфері туризму; участі в організації спільних заходів: семінарів, круглих столів з питань розвитку туризму, спільна розробка та виготовлення рекламної продукції щодо розвитку туризму в Чернівецькій області, стану ринку праці тощо. 12. Екологічні проблеми Буковина, особливо її Карпатський регіон, здавна славиться багатствами свого рослинного та тваринного світу. Значні лісові масиви, що займають майже сімдесят відсотків території Карпатського регіону, сотні малих річок, озер і ставків, чималі площі луків і полонин створюють належні умови для

збереження біологічного різноманіття. Отже є всі передумови для успішного розвитку заповідної справи, мисливського та рибного господарств, раціонального використання й охорони рослинного та тваринного світу. Але ці сприятливі умови необхідно вміло використовувати. Нажаль, в регіоні в результаті інтенсивного господарювання без врахування специфіки гірських та передгірських умов порушено екологічну рівновагу. У повоєнний період тут велися суцільні рубки лісу, безсистемне будівництво доріг та трельовочних волоків, ліній електропередач, проводилось розорювання крутосхилів, інтенсивний перевипас худоби тощо. Значно вплинули на порушення природоохоронного режиму суттєва зміна вікової структури деревостанів, трансформація мішаних лісів на монокультури на значних площах. Безсистемне вибирання піщано-гравійної суміші із заплав Черемоша і Прута також призводить до негативних наслідків — порушення заповідних територій, пониження рівня русел рік, значного зменшення запасів води, яка є природним накопичувачем і фільтром чистої води. Адже щороку із заплав цих річок вибирають 1-2 мільйони кубічних метрів гравійної суміші. В області нараховується 27 видів птахів, 53 – ссавців, 47 – риб, 17 – земноводних, 12 – плазунів. За своїм генезисом фауністичні комплекси мають мішаний характер, оскільки, за зоогеографічним районуванням, регіон належить до перехідної зони лісостепу бореально-лісовової підобласті. Серед хребетних виділяють три фауністичні комплекси: гірський, передгірний та рівнинно-лісостеповий. Найкраще тваринний світ зберігся у горах, де зустрічаються мешканці як бореально-тайгових, так і змішаних західно-європейських лісів. Типовими представниками є чорний дятел, глухар, шишкар ялиновий, білка карпатська, рись, благородний олень, карпатський тритон, плямиста саламандра та ведмідь. Ведмеді досить непогано почуваються у сусідській близькості з людиною. Фауністичний комплекс передгірної зони включає види, характерні для листяних і мішаних лісів західної Європи та Східно-Європейської рівнини. Зустрічаються й деякі представники балканської фауни. Цей комплекс репрезентують європейський лісовий кіт, вовчок сірий, ендемічний сліпак буковинський, біла лелека, іволга звичайна. Рівнинно-лісостеповий комплекс немислимий без ховраха рябого, сліпака гірського, хом’ячка сірого, куниці кам’яної, ящірки зеленої. Біля 30 видів тварин краю відносяться до мисливської фауни. Під цю небезпечну для фауни категорію підпадають кріт, тхір, борсук, єнотовидний собака, ласка, видра, лисиця, заєць-русак, білка, ондатра, благородний олень, дикі кози, дикий кабан, нутрія. З кінця 60-х років ХХ сторіччя на Буковина успішно здійснюється експеримент по реакліматизації зубрів – виду, знищеного полюванням у XVI – XVII сторіччях. Випущені у гірські ліси, вони розмножились і освоїли територію декількох лісництв Сторожинецького держлісгоспу, нині виділену у зоологічний заказник “Зубровиця”. Останніми роками їх кількість знаходиться в межах 80-90 особин, що не перевищує допустиму щільність голів на лісо-пасовищні угіддя, але частково призводить до витіснення з природної кормової бази благородного оленя.

У річках і штучних водоймах водиться біля 40 видів риб. Звичайними є карась, короп, лящ, налим, вирезуб, головень, підуст, рибець, сом, щука. До прохідних відносять дунайського лосося, стерлядь. У гірських потоках ще зустрічається форель. З врахуванням екологічної обстановки, специфіки природно-кліматичних та географічних умов краю та відповідно до визначених пріоритетів природоохоронної діяльності, в області проводиться робота, спрямована на запобігання та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, зменшення техногенного навантаження на природні ресурси, розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, формування екологічної мережі та її інтегрування в Європейську екомережу. Посилена увага приділялась питанням зменшення забруднення земель і водних об’єктів. В усіх населених пунктах області відведені земельні ділянки під організоване розміщення побутових відходів. Предметом постійної уваги були питання підвищення ефективності роботи каналізаційно-очисних мереж області, що дало змогу зменшити забруднення стічними водами водних об’єктів. Проводиться комплекс заходів по збереженню та примноженню об’єктів рослинного світу. Заслуговує на увагу програма ”Репродукція та інтродукція цінних рідкісних і зникаючих видів рослин для відтворення біорізноманіття Карпат”, яка розроблена і виконується малим державним науково-виробничим підприємством “Фонд відродження флори Карпат “Стародуб”. Крім завдань відтворення біорізноманіття та інтродукції нових цінних і рідкісних рослин для збагачення флори Карпатського регіону, програмою передбачено створення плантацій для збору цінних і рідкісних рослин для потреб медицини. Зокрема, закладено плантацію ехінацеї пурпурової. Для збереження та примноження мисливської фауни проводиться комплекс біотехнічних заходів. З метою відродження форелі в області були збудовані 3 форелеві заводи, два з яких нині ще функціонують у с. Лопушна та в долині р. Стебник Вижницького району. На жаль, молодь штучно вирощеної форелі погано приживається у потоках. З реакліматизованих видів на увагу заслуговують білий амур та товстолобик. Послідовно ведеться міжнародне співробітництво в сфері збереження біологічного різноманіття та формування регіональної екологічної мережі. Виконувався проект ТАСІS “Міжнародна екологічна мережа Карпат”, метою якого було збереження біологічного різноманіття та екосистем буковинських Карпат. Продовжувалась реалізація проекту Всесвітньої спілки охорони природи IUCN (офіс для країн Центральної Європи) “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення в пілотній зоні”. Характеристика основних екологічних проблем регіону Особливості природно-кліматичних умов області та стан техногенного навантаження на навколишнє природне середовище характеризують основні екологічні проблеми регіону.

1. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами Основними джерелами забруднення є підприємства житловокомунального господарства. Із 49 каналізаційно-очисних споруд області 26 (53,1%) працює неефективно. Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд в м.м. Новоселиця, Сокиряни, Глибока, Вижниця, Вашківці, Герца, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води на пряму без будь-якої очистки надходять у водні об’єкти. Потребує активізації робота по реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд має лише одну нитку, що не дає можливості попередити забруднення довкілля в разі виникнення аварії на ньому. В результаті реформування Берегометського лісокомбінату, на балансі якого знаходилися всі комунальні мережі, всі комунікації каналізації залишилися безгосподарними. На даний час вони частково пошкоджені, окремі виведені з режиму роботи, стічні води не проходять належної очистки, чим забруднюють землю, підземні водоносні горизонти та р. Сірет. Гостро ця проблема стоїть на підприємствах переробної промисловості, особливо в районах області. Сирзаводи, м’ясокомбінати і цехи, консервні заводи, не маючи належних очисних споруд каналізації, скидають стічні води з перевищенням встановлених нормативів забруднюючих речовин в десятки, а іноді сотні разів, у водні об’єкти. 2. Поводження з відходами Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження з побутовими та токсичними відходами. Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів. Посилення природоохоронного контролю та інші заходи, які проводяться в справі налагодження розміщення відходів, ще не дають відчутних результатів. 3. Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхи та сільськогосподарські угіддя Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії грунтів. Найбільш ймовірні паводки — в травнілипні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м. За період 2002-2006 років матеріальні збитки від паводкових вод становили понад 24 млн. грн.

Табл 12.1. Характеристика паводків у 2002-2006 роках Кількість паводків Річки

Максимальні рівні, Н м

2002 2003 2004 2005 2006 рік

рік

р. Прут

р. Черемош

р. Сірет

рік

2002

2003

2004

2005

2006

Відмітка, см Н м над п/пов 525 3,95 555 2,57 497 2,08

Відмітка, см Н м над п/пов 444 3,37 530 2,42 508 2,29

Відмітка, см Н м над п/пов 353 2,44 438 1,44 479 1,97

Відмітка, см Н м над п/пов 316 2,17 461 1,06 417 1,31

Відмітка, см Н м над п/пов

Табля 12.2. Збитки від паводків гідротехнічним спорудам по актам районних комісій, тис. грн. Роки 2001 2002 2003 2004 2005

Збитки 1699 3158 2900 1255 3600

Виділені кошти 866 30 1022 1458 1,445

Різниця між -833 -3128 -1878 +203 - 2155

Разом

4. Деградація земель та розвиток зсувних процесів Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії грунтів: з 92,3 тис. га в 1959 р. до понад 250 тис. га в останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. На території області нараховується 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732,1 км2, з яких 240 площею 260,4 км2(35,6%) знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис карсто-небезпечних дільниць, а також біля 100 сельонебезпечних потоків. При зміні природно-кліматичних чинників (бурхливе танення снігу, надмірне випадання дощів), гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також внаслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище можлива активізація небезпечних геологічних процесів. Розвиток карстового процесу, який відмічено на великій території області, пов’язаний з широким розповсюдженням легкорозчинних пород (сульфатних, карбонатних та галогенних). По своїй природі цей процес дуже підступний, так як візуально проявляється тільки при швидкому утворенні западин та провалів земної поверхні, які відмічаються на території області 1 раз в 2-3 роки, підготовчі періоди до нього довготривалі та практично непомітні. Найбільш небезпечна активізація карсту можлива на ділянках, де техногенно порушені існуючі гідрогеологічні умови. Це спостерігається в зонах впливу водовідборів (відкачки води з кар’єрів, водозабори та ін.), при порушенні шляхів природного поверхневого стоку (заглиблення русел рік та струмків, будівництво ставків

тощо). На даний час активізація карсту відмічена в районі Шендрянського озера (с. Мамалига Новоселицького району Чернівецької обл.). Остання катастрофічна активізація сельових процесів, яка супроводжувалась масовими виносами кам’яного матеріалу в Карпатах, була зафіксована в 1969-1970рр. Відсутність регіональної активізації селів на протязі 25-30 років привела до значного накопичення кам’яного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий в сельові потоки. В весняно-літній період можливе проходження водокам’яних сельових потоків ерозійно-транспортного типу в басейнах річок Путила, Сірет та Серетель. Паводки сельового типу в цих місцях відмічались в 1997, 1999, 2002 роках. Найбільш ймовірною є активізація зсувів у період бурхливого танення снігів у місцях значного впливу на них техногенного чинника. Прикладом цього є зсув, що діє в районі вул. А. Барбюса-Одеської в м.Чернівці. Подібне явище можливе в межах правих схилів ріки Прут (вул. 28 Червня, Нікітіна, Бережанська), струмка Клокучка (вул. Нахімова, Нагірна), а також схилів струмка Мольниця (вул. Орловська, частково вул. Сагайдачного) в м. Чернівці. Велика щільність та значна інтенсивність екзогенних геологічних процесів на території краю диктує необхідність систематичного контролю за умовами розвитку процесів. Недостатнє фінансування не дає можливості виконувати мінімальний комплекс робіт. 5. Впровадження природоохоронних технологій лісорозробок в Карпатському регіоні Карпатські ліси характерні високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м 3 проти середнього показника в Україні 237 м 3 /га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі — забруднення гірських річок і потоків та ерозія грунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини проводиться ще шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Враховуючи, що ліси Карпат виконують переважно природоохоронні, водоохоронні та інші важливі функції, при заготівлі необхідно суворо дотримуватись Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону”, яким зобов’язано перейти з 2005 року виключно на природоохоронні технології лісорозробок, зокрема трелювання деревини колісними тракторами та повітряними установками. Проте, ці вимоги лісозаготівельними підприємствами області не виконуються у належному обсязі.

13. Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного середовища. У 2006 році продовжувалась діяльність щодо посилення дієвості природоохоронного контролю, який спрямовувався на недопущення

погіршення екологічної ситуації в регіоні, раціональне використання природних ресурсів та збереження біологічного різноманіття. Всього здійснено 4372 перевірки, що на 550 більше попереднього року. Видано 3410 приписів на усунення виявлених порушень. До адміністративної відповідальності притягнуто 2668 осіб на суму 142,8 тис. грн., що на 21,8 тис. грн. більше ніж за 2005 рік, стягнуто 126,5 тис. грн., або 88,8%. На 220 тис. грн. більше, ніж у попередньому році, виставлено позовів за заподіяні збитки та на 20,8 тис. грн. їх більше стягнуто. Як і в попередньому періоді, посилена увага приділялась взаємодії з правоохоронними органами. У прокуратуру для подальшого розслідування передано 130 справ. Для недопущення забруднення довкілля призупинено діяльність 113 підприємств та об’єктів. В пунктах пропуску через державний кордон здійснено екологічний контроль 1925,6 тис. тонн вантажів, радіологічний — 1650,0 тис. тонн та 112481 одиницю транспортних засобів. За невідповідність вимогам екологічної безпеки 1035,2 тонн вантажів затримано, з яких 40 тонн повернуто вантажовідправникам. На контролі інспекційних підрозділів перебував весь ресурсний потенціал області. З метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів проведено перевірки у сфері водних ресурсів – 611, атмосферного повітря – 478 , земельних ресурсів – 671, надр – 320, поводження з відходами і отрутохімікатами – 1017, рослинного світу – 602, тваринного світу – 162, рибних ресурсів – 76, природно-заповідного фонду – 412, джерел іонізуючого випромінювання – 23. Активізовано природоохоронний контроль у сфері поводження з відходами, водних , земельних та рибних ресурсів, рослинного світу. У порівнянні з минулим роком збільшено кількість перевірок відповідно на 178, 48, 187, 13 та 112. Як і в попередні роки, у загальній кількості перевірок, найбільше їх проведено в сфері поводження з відходами. Цьому в значній мірі сприяло виконання розпоряджень обласної та районних державних адміністрацій щодо санітарної очистки та благоустрою населених пунктів. На усунення виявлених порушень видано 934 приписи, з яких 727 виконано, інші у стадії виконання. До адміністративної відповідальності притягнуто 636 осіб, з яких 185 посадових. Значно більше, ніж у минулому періоді, виявлено заподіяних збитків у сфері рослинного світу – на 217,2 тис. грн., атмосферного повітря – на 14,5 тис. грн., надр (підземні води) – на 31,2 тис. грн., відходів- на 79,5 тис. грн. Активізації природоохоронного контролю сприяли організація та проведення загальнообласних операцій та акцій: “Чисте повітря” (І-ий та ІІ-ий етапи), “Першоцвіт”, “Нерест”, “Новорічна ялинка” та ін. Табл 13.1. Основні показники природоохоронного контролю №

Назва заходу

з/п 1

Одиниця виміру 3

Роки 2004

2005

2006

Кількість перевірених об’єктів

од.

119461

105516

117087

Складено актів перевірок

од.

2987

3121

3348

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

2172

2168

2646

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

2152/109789

2133/121003

2618/1427 66

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

1827/93203

1941/110136

2345/1265 41

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

145/412399

167/551560

195/77236 9

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

111/114618

127/136156

153/15830 4

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

113

166

113

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

11.1 на спеціальне водокористування

од.

11.2 на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3 на утворення та розміщення відходів

од.

у тому числі на скиди у водні об’єкти

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

Забезпечувався моніторинг та контроль за станом навколишнього природного середовища. Проведено 209 лабораторних перевірок по дотриманню нормативів гранично допустимих скидів та викидів. Відібрано 1518 проб промвикидів та 215 проб води, проведено 3435 визначень забруднюючих речовин у промвикидах та 3743 — у воді. Здійснювались щомісячні визначення якості води в річках Прут і Сірет в прикордонних створах спільно з представниками екологічних служб Ботошанського та

Сучавського повітів Румунії. За результатами контрольних визначень якість води відповідає нормативам ГДК. В природоохоронній роботі держуправління співпрацює з громадськими екологічними організаціями, вдосконалюється організація роботи з громадськими інспекторами з охорони довкілля. Ними (49 осіб) спільно з державними інспекторами проведено 69 перевірок, за результатами яких видано 60 приписів на усунення виявлених порушень, 38 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено 0,9 тис. грн. штрафів). Спостереження за станом ґрунтів (табл. 13.2) Відібрано проб Всього відібраЗдійснено Кількість показників та Кількість випадків но та проаналі- компонентових забруднюючих речовин, що перевищень ГДК ҐрунВідзовано проб значень визначалися чи кларків тів ходів 1 2 3 4 5 6 288 288 5930 34 (водневий показник, хлориди, 11 — ДДТ та його вологість, нітрати, нафтопродукти, метаболіти аміак, гептахлор, ДДТ та його 1 — ГХЦГ метаболіти, ГХЦГ, 2,4 Д аміна, 6 — мідь сіль, діален, прометрін, атразин, сімазин, Бі-58, альтекс, байлетон, моспілан, превікур, ТАТТУ, мідь, цинк, свинець, нікель, хром, кадмій, цезій-137, стронцій-90, гумус, обмінний фосфор, обмінний калій, азот по Корнфілду, кислотність, сума погл. основ)

Моніторинг стану ґрунтів для обласної системи моніторингу довкілля здійснюють Чернівецька обласна санітарно-епідеміологічна служба та Чернівецьке відділення “Облдержродючість”. Для обласної системи моніторингу довкілля надійшли дані з результатами дослідження в 17 точок спостереження. Контрольні точки розташовані в районах житлових масивів, на територіях промислових підприємств, які знаходяться поблизу житлових масивів або уздовж головних автомобільних магістралей міста. Одна точка спостереження знаходиться на звалищі побутових відходів “Чорнівка”. Перевищень ГДК не виявлено. На території області відбір проб ґрунтів здійснювався в липні-листопаді звітного року в 33 контрольних точках земель сільськогосподарського призначення в мережі постійного моніторингу по наступних показниках: радіологічне забруднення (ПЕД, активність стронцію-90, щільність забруднення стронцієм-90, активність цезія-137, щільність забруднення цезієм137), залишкова кількість пестицидів (ДДТ, ГХЦГ, атразин, прометрин, сімазин). Відбір проб проводився з двох горизонтів: 0-20 см та 20-40 см. Також визначалися агрохімічні показники грунту (рН, гумус%, рухомий фосфор, обмінний калій, гідрол. кислотність, сума погл. основ, азот по Корнфілду). В мережі ретельного обстеження якості земель сільськогосподарського призначення проводився моніторинг ділянок, згідно плану, в районах області по наступних показниках: вміст залишкової кількості пестицидів (гептахлор, ДДТ та його метаболіти, ГХЦГ, 2,4 Д аміна сіль, діален, прометрін, атразин, сімазин, Бі-58, альтекс, байлетон, моспілан, превікур, ТАТТУ), щільність

забруднення радіонуклідами цезію- 137, вміст важких металів (мідь, свинець, цинк, кадмій). По мережі точок постійного спостереження відібрано 33 проби ґрунтів з двох горизонтів (0-20 і 20-40), відбір проводився в період з кінця травня до початку жовтня звітного року. Аналіз результатів показав, що залишкова кількість пестицидів (ДДТ) виявлена лише в одній пробі (в с. Шишківці, Кіцманського району, ТзОВ “Шишківецьке”), вона встановлює 0,2 ГДК, тобто не перевищує встановлених нормативів. Активність Sr-90 знаходилась в межах 1,71–13,39 Бк/кг, активність Cs-137 – в межах 31,4-397,7 Бк/кг. Щільність забруднення Sr-90 знаходилась в межах 0,011-0,102 Кі/км2, щільність Cs-137 – в межах 0,20-2,58 Кі/км2. Відносно високі значення показників радіологічного забруднення відмічені в контрольних точках, які розташовані виключно на території Кіцманського району (так за Cs-137: ТзОВ “Шишківецьке” — 2,48 Кі/км2 і 2,35 Кі/км2, СГВК “Киселівське” — 2,49 Кі/км2) та Заставнівського району (СВК “Урожай”: 1,83 Кі/км2), що відносить ці землі до зони підвищеного радіаційного контролю. По мережі ретельного обстеження сільськогосподарських угідь в звітному році відбирались проби ґрунтів в таких районах області: Заставнівському, Кіцманському (щільність забруднення радіонуклідами цезію, важкі метали, залишкова кількість пестицидів), Новоселицький (важкі метали, залишкова кількість пестицидів), Вижницький, Глибоцький, Хотинський і м. Чернівці (залишкова кількість пестицидів). В пробах ґрунту з сільськогосподарських угідь районів області були знайдені сліди двох видів пестицидів: ДДТ з метаболітами (всього 78 випадків) та ГХЦГ (всього 1 випадок), але перевищень ГДК не було. Вміст важких металів в трьох пробах перевищував ГДК по міді, всі – на території дослідної станції садівництва в с. Прилипче, Заставнівського району. За показником щільності забруднення радіонуклідами цезію всього було обстежено 41803,9 га сільськогосподарських угідь, з них 33492,7 га – відносяться до зони чистих земель (80,12%) і 8311,2 – до зони підвищеного радіаційного контролю (19,88%). За даними обстеження по мережі контрольних точок та мережі ретельного обстеження всі землі, що віднесені до зони підвищеного радіаційного контролю (1 – 5 Кі/км2) знаходяться на території 11 населених пунктів Заставнівського району (всього 14 відборів проб) та 12 населених пунктів Кіцманського району (всього 17 відборах проб). Спостереження за якістю води (табл. 13.3)

54 Назва Кількість створів, водного в яких здійснювавоб’єкту ся відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод ратих, в яких зом встановлено перевищення нормативів ГДК 1 2 3 р. Дністер

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

205

36 (БСК-5, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, рН, температура, прозорість, зважені речовини, окислюваність, ХСК, лужність, жорсткість, хлориди, сульфати, кальцій, магній, натрій, калій, залізо, марганець, цинк, мідь, хром, свинець, ртуть, нікель, фосфати, феноли, СПАР, нафтопродукти, запах, розчинений кисень, колірність, індекс ЛКП, загальне мікробне число)

10 (120 - БСК-5, 7 — сульфати, 20 — амоній, 33 — мідь, 19 — марганець, 3-рН, 42 — цинк, 15 — нітрити, 4 — нітрати, 5 — свинець)

ДНІСТЕР Відбір проб для аналізу якості води р. Дністер здійснювався в 36 пунктах спостереження, які розташовані на всьому протязі річки і включав хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи всього по 36 показниках (див. таб.14.4). У звітному році в 25 пунктах контролю було виявлено 268 перевищень нормативів ГДК в поверхневих водах по 10 показниках. В Чернівецькій області р. Дністер проходить через 4 райони: Заставнівський, Хотинський, Кельменецький та Сокирянський. Найбільша кількість показників, з абсолютними значеннями по яких отримано перевищення ГДК, спостерігається в Заставнівському районі. Відносна частка перевищень ГДК зменшується від Заставнівського району до Хотинського, потім, в Кельменецькому районі, спостерігається незначне підвищення і далі за течією, в Сокирянському районі її суттєве зменшення. Ймовірною причиною підвищення значення цього показника в Кельменецькому районі є змиви із земель сільськогосподарського призначення під час дощів та танення снігів, надходження умовно забруднених поверхневих вод малих річок, які до впадання в Дністер проходять через сільськогосподарські угіддя, приймають скиди недостатньо очищених вод працюючих підприємств. У цілому вода в пункті спостереження на виході з області значно чистіша, ніж на вході, що пяснюється здатністю річки до самоочищення та акумулюючими здібностями Новодністровського водосховища. В контрольних пробах в звітному році в більшості пунктів спостереження фіксувалися наднормативні значення по таких показниках: БСК5, амоній, нітрити, мідь, цинк. ПРУТ Відбір проб для аналізу якості води р. Прут здійснювався на протязі звітного року в 16 пунктах спостереження, які розташовані вздовж всієї річки і включав хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи. У звітному році в 13 пунктах контролю було виявлено 245 перевищень нормативів ГДК в поверхневих водах по 9 показниках.

В Чернівецькій області р. Прут проходить через обласний центр м. Чернівці та 2 райони: Кіцманський і Новоселицький. В контрольних пробах звітного року в більшості пунктів спостереження фіксувалися наднормативні значення по показнику БСК5, що означає біологічне забруднення поверхневих вод. На вході в область відносно забруднена поверхнева вода (Оршівці) поступово очищується до пункту спостереження біля смт. Неполоківці. Незначний пік в смт. Лужани пов’язаний з роботою очисних споруд Лужанського експериментального заводу. В межах обласного центру м. Чернівці спостерігається поступове підвищення середньорічних концентрації (ймовірними причинами цього є забрудненість малих річок, що проходять через м. Чернівці, в першу чергу Клокучки та Мольниці, захаращеність берегів), далі за течією підвищення забруднення спостерігається в пункті спостереження біля с. Магала, що пов’язано з незадовільною роботою Чернівецьких міських очисних споруд. Після Магали відмічається тенденція до поступового зниження середньорічних концентрацій. Порівняно з попереднім звітним роком кількісний і якісний склад речовин, по яких фіксувалися перевищення ГДК в поверхневих водах р. Прут не змінився. В цілому якість поверхневої води р. Прут залишилася на рівні минулого року. СІРЕТ Відбір проб для аналізу якості води р. Сірет здійснювався на протязі звітного року в 11 пунктах спостереження, які розташовані вздовж всієї річки. Хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи забруднення проводилися по тих самих показниках та речовинах, як і для р.р. Дністер та Прут. У минулому році в 11 пунктах контролю було виявлено 39 перевищень нормативів ГДК по 9 показниках. У пункті контролю на виході з області зафіксовано 22 перевищення ГДК по 5 показниках: БСК5, та групі металів (залізо загальне, марганець, нікель, свинець). Ймовірною причиною перевищень ГДК по групі металів є незадовільна робота очисних споруд ст. Вадул-Сірет, можливий вплив змиву з грунтів під час повені. У Чернівецькій області р. Сірет проходить через 3 райони: Вижницький, Глибоцький, Сторожинецький. Відносна частка перевищень показників ГДК зростає від Вижницького до Сторожинецького районів – фактично за течією річки. В Глибоцькому районі цей показник зменшує своє значення завдяки здатності поверхневих вод до самоочищення. Кількість показників, по яких в звітному році фіксувалися перевищення ГДК також зростають за течією річки. В контрольних пробах звітного року в більшості пунктів спостереження фіксувалися наднормативні значення по показнику БСК5, вони незначно перевищують рівень ГДК на всьому протягу річки, що означає біологічне забруднення її поверхневих вод. В пунктах спостереження в середній течії річки був зафіксований приблизно однаковий наднормативний рівень. Порівняно з попереднім звітним роком, кількісний і якісний склад речовин, по яких фіксувалися перевищення ГДК не змінився, відносна частота виникнення показників з перевищенням ГДК зменшилася. В цілому якість поверхневої води р. Сірет залишилася на рівні минулого року.

ЧЕРЕМОШ Відбір проб для аналізу якості води р. Черемош здійснювався на протязі звітного року в 5 пунктах спостереження, які розташовані на всьому протязі річки і включав хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи, які проводилися по таких самих показниках та речовинах, як і для річок Дністер, Прут та Сірет. У звітному році в 5 пунктах контролю було виявлено 18 перевищень нормативів ГДК в поверхневих водах по 3 показниках. В Чернівецькій області р. Черемош проходить через 2 райони: Путильський та Вижницький. Відносна частка перевищень ГДК в пробах і абсолютна кількість показників, по яких фіксувалися перевищення, зменшується за течією річки від Путильського району до Вижницького. Ймовірною причиною більших значень вказаних показників в Путильському районі є сезонні чинники, коли за рахунок дощів має місце стік води з високогірних тваринницьких господарств, які знаходяться поблизу берегів. У цілому якість поверхневої води р. Черемош залишилася на рівні попереднього року. Спостереження за станом атмосферного повітря (табл. 14.5). № з.п.

Назва забруднюючої речовини (ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду (ГДВ)

джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР

Кількість, шт. встановлених на джерелах перевищень ГДВ в тому числі разом до 2 від 2 до 5 від 5 до понад разів разів 10 разів 10 разів 4 5 6 7 8

Азоту оксиди

Вуглецю оксид

Пил

Разом

182

Інструментально-лабораторним контролем за джерелами викидів забруднюючих речовин встановлені такі перевищення на підприємствах області: — оксидів азоту ( сума в перерахунку на NO 2): ГКС «Хотин» м. Хотин (одне джерело) — перевищення до 2-х разів; — оксиду вуглецю: ГКС «Хотин» м.Хотин (одне джерело) — до 2-х разів; — пилу: 1) Чернівецький військовий лісгосп м. Чернівці (два джерела) – від 2 до 5, від 5 до 10 разів; 2) Завод ДСП смт. Берегомет (два джерела) – до 2-х разів; 3) ТзОВ «Агробудсервіс» с. Млинки, Хотинського р-ну (одне джерело) — до 2-х разів; Встановлено цілий ряд підприємств у м.Чернівці (4) та по районах області: Вижницький (1), Герцаївський (1), Глибоцький (3), Кіцманський (1), Новоселицький (1), Путильський (1), Сокирянський (1), Сторожинецький (1), Хотинський (1), де виявлені невраховані джерела викидів забруднюючих речовин.

14. Управління в галузі охорони довкілля У 2006 році продовжувалась діяльність по удосконаленню управління в галузі охорони довкілля. Відбулося ряд нарад в обласній та районних державних адмі-ністраціях, в підготовці та проведенні яких активну участь взяли представники держуправління. Одним з важливих засобів забезпечення координації дій відіграє колегія держуправління охорони навколишнього природного середовища, яка представлена керівниками різних сфер природоохоронної діяльності та головою громадської екологічної ради при держуправлінні. Розгляд питань дозволяє співставляти різні позиції у вирішенні конкретних справ. Ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів. Проведено спільне засідання колегії держуправління та Хотинської районної державної адміністрації з порядком денним “Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання Хотинського району”, спільно з Кіцманською РДА «Про стан дотримання вимог водоохоронного законодавства суб’єктами господарювання Кіцманського району». В організації природоохоронної діяльності забезпечувалась міжвідомча координація, зокрема, проведення нарад керівників органів, які здійснюють державний екологічний контроль в обласній та міжрайонній природоохоронній прокуратурах, в обласній державній адміністрації. В межах наданих повноважень держуправлінням спрямовувалась діяльність на: - реалізацію пріоритетів природоохоронної роботи; - розробку, реалізацію та контроль за виконанням місцевих екологічних програм; - організацію моніторингу навколишнього природного середовища та забезпечення діяльності географічної інформаційної системи; - регулювання природокористування та впровадження екологічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища; - забезпечення еколого-просвітницьких заходів та посиленням зв’язків з громадськістю; - продовження міжнародного співробітництва у сфері екології. У ході формування та утвердження засад екологічної політики в області, управлінням розроблялись і подавались відповідні проекти організаційних заходів та пропозиції обласній та районним державним адміністраціям, обласній та місцевим радам, органам прокуратури, міністерству екології та природних ресурсів з питань вдосконалення управління лісами агропромислового комплексу, розвитку природно-заповідної справи, формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища та інші. Зокрема, розроблялись проекти і приймались

розпорядження обласною та районними держадміністраціями щодо поводження з відходами, лісокористування, заготівлі лікарських рослин тощо. Проводився контроль за виконанням прийнятих рішень та розпоряджень місцевих органів влади, постанов Кабінету Міністрів, Указів Президента та законів України з екологічних питань. Спільно з органами податкової служби продовжувалась робота по організації збору коштів за забруднення навколишнього природного середовища. За 2006 рік профінансовано природоохоронних заходів на суму 491,5 тис. грн. Табл 14.1. Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн. № п/п

Обіг коштів

Рік 2002

2003

2004

2005

2006

Залишок коштів на початок звітного періоду

50,4

12,8

14,4

127,465

26,1

Надійшло коштів у звітному періоді - всього

331,0

577,5

526,4

556,3

555,7

Використано коштів - всього

368,6

575,9

413,288

614,765

491,5

Залишок коштів на кінець звітного періоду

12,8

14,4

113,112

69,0

122,0

% використання коштів (дані пункту 3 поділити на {(дані п.1 +дані п.2)·100})

92,5

97,6

76,4

За звітний період на державну екологічну експертизу було представлено 86 проектних матеріалів, з яких 15 повернуто на доопрацювання як такі, що не відповідають вимогам чинного природоохоронного законодавства. Державна екологічна експертиза здійснювалась тільки з екологічних питань щодо відповідності проектних матеріалів вимогам чинного природоохоронного законодавства, підзаконних актів, нормативно-технічних документів. Одним з основних недоліків проектних матеріалів, як і в попередні роки, залишається недостатня якість та повнота виконання розділу оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього середовища. Державна екологічна експертиза, яка проводилась у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Чернівецькою обласною службою Укрінвестекспертизи, складає 46,8%. В основному на державну екологічну експертизу надавались робочі проекти будівництва та реконструкції за такими видами діяльності: - надання послуг автотранспортним засобам (АЗС, СТО, автостоянки, автомийки); - переробка деревини (майстерні, цехи); - торгівельні послуги (кафе, магазини, торгові центри та інші). Держуправління охорони навколишнього природного середовища періодично повідомляло через засоби масової інформації про найбільш важливі об’єкти, проектна документація яких пройшла державну екологічну експертизу та отримала позитивний висновок.

Таблиця 14.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. № з/п

Виконання робіт

1. Загалом проведено експертиз 1.1. з них: - у рамках комплексної державної експертизи 2. Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) 3. Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів) 4. Загалом розглянуто матеріалів попереднього погодження місць розташування об‘єктів 4.1. - у тому числі під промислове будівництво (промислові об‘єкти)

Загальна кількість 86

Позитивно Негативно оцінено, оцінено, кількість кількість 71 15

% відхилених 21,1

10,8

16,66

575

573

0,3

ПЕРЕЛІК найбільш важливих об’єктів, які отримали позитивну оцінку в 20042006 1. Робочий проект: “Полігон твердих побутових відходів в м. Герца Чернівецької області”. 2. Індивідуальний робочий проект на будівництво пошукової свердловини №10 Лопушнянського родовища. 3. Робочий проект реконструкції каналізаційних очисних споруд в м. Новоселиця. 4. Робочий проект: «АЗС на 750 заправок на добу в с. Тарашани Глибоцького району». 5. Робочий проект: «АЗС на 750 заправок на добу в с. Хрещатик Заставнівського району». 6. Робочий проект часткового переоснащення ковбасного цеху по вул. Незалежності, 37 в м. Хотині». 7. Робочий проект розробки Онутського родовища будівельних пісків в Заставнівському районі Чернівецької області. ПЕРЕЛІК найбільш важливих об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно позитивну оцінку в 2004-2006 1. Робочий проект цеху по переробці молока та виробництва соєвого молока в с. Строїнці Новоселицького району. 2. Робочий проект цеху по утилізації та переробці вторинної сировини – полімерів та ПЕТ-тари в м. Чернівці. 3. Робочий проект реконструкції власних приміщень з добудовою боксів для ремонту автомобілів по вул. М.Олімпіади, 34-В, м. Чернівці 4. Робочий проект газопроводу до с. Могилівка Герцаївського району

15. Моніторинг довкілля Стан та розвиток регіональної системи моніторингу довкілля Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища в Чернівецькій області проводиться обласним державним управлінням екології та природних ресурсів у відповідності з п 4.9. Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, а саме: "Управління відповідно до покладених на нього завдань організовує регіональний моніторинг навколишнього природного середовища, забезпечує діяльність національної екологічної інформаційної системи, здійснює спостереження та інструментально-лабораторний контроль за забрудненням навколишнього природного середовища", на виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 “Положення про державну систему моніторингу довкілля” (із змінами), та у відповідності з керівними документами Мінприроди. Роботи з організації та забезпеченню надійного функціонування регіональної система моніторингу довкілля (ОСМД) виконуються на основі Положення “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке узгодили 9 організацій - суб’єктів цієї системи і яке затверджене першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Перелік організацій суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля наведений в табл. 2.1. ОСМД діє на основі Положення “Про обласну систему моніторингу довкілля” і створена в секторі моніторингу та ГІС – структурному підрозділу державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області. На даний час в рамках ОСМД організований збір даних за екологічним станом по наступних напрямках: - моніторинг водних ресурсів, який включає збір результатів аналітичних спостережень за якістю поверхневих, питних, стічних та ґрунтових вод; - моніторинг атмосферного повітря, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом атмосферного повітря в м. Чернівці і промислових викидів основних підприємств – забруднювачів повітря в області; - моніторинг земельних ресурсів, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом земель сільськогосподарського призначення, земель в місцях проживання та відпочинку населення, земель в межах санітарно-захисної зони працюючих промислових підприємств; - моніторинг біоресурсів, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом здоров’я населення, чисельності основних видів мисливської фауни, стану сільськогосподарських рослин та продуктів харчування з них;

- моніторинг екзогенних процесів, який включає спостереження за розвитком найбільш характерних для Чернівецької області їх проявів: зсувів, карстових явищ, сельових процесів; - екологічний моніторинг промислових підприємств, що мали значні обсяги виробництва в звітному році, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом природних ресурсів, що використовуються в технологічних процесах. Збір екологічної інформації від організацій – суб’єктів ОСМД здійснюється на основі укладених з ними держуправлінням екоресурсів двосторонніх угод. В залежності від виду інформація надходить з періодичністю від 1 разу на місяць (моніторинг водних ресурсів, атмосферного повітря) до 1 разу на рік (моніторинг ґрунтів). Це обумовлює її узагальнення в ОСМД, яке проводиться у вигляді квартальних та річного звітів про стан природних ресурсів, інформаційних довідок в органи державної влади, інформаційних повідомлень в ЗМІ, а також надання інформації на Інтернет-портал Мінприроди про створення нового інформаційного ресурсу. В рамках ОСМД контролюється виконання комплексної довгострокової обласної програми екологічних спостережень на території Чернівецької області “Еко-Моніторинг”, програм спостереження за транскордонними природними об’єктами, як за міжобласними, так і за міжнародними угодами, а також враховуються дані, які отримані від інших екологічних програм, що впроваджуються на території регіону. Регіональна система моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області є динамічною системою, що постійно розвивається. Це відбувається за рахунок участі в різних екологічних програмах, удосконалення регіональної бази нормативних документів з екологічного моніторингу, укріплення зв’язків з аналогічними системами в інших, переважно сусідніх з Чернівецьким регіонах. Поступово збільшується кількісний склад її учасників, що в свою чергу дозволяє поступово впроваджувати принципи комплексності в узагальненні та аналізі даних екологічних спостережень та оптимальності їх проведення. Подальший розвиток ОСМД передбачає її перехід на якісно новий програмно-технічний рівень при зборі, передачі, обробці та аналізі екологічної інформації, а при накопиченні достатнього обсягу аналітичних даних розробки прогнозних оцінок стану природних ресурсів. Суб’єкти державної системи моніторингу та їх діяльність у розрізі середовищ контролю Суб’єктами регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища є організації, на які покладені функції екологічних спостережень у відповідності з вищезгаданою Постановою КМУ (п. 2.1). В таблиці 15.1 наведені дані про суб’єктів державного екологічного моніторингу, які представлені в області, природні ресурси та число точок спостережень по кожній організації.

Таблиця 15.1. Суб’єкти державного екологічного середовища та число точок спостережень № п/п

Суб’єкти екологічного моніторингу

галузями

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень

атмосфер промислові не повітря викиди в атмосферу

моніторингу за

поверхневі води підзем ґрунти річки та морські води ні води водоймища джерел джерел скидів решта скидів решта стічних стічних вод вод 5 6 7 8 9 10

155

3. МОЗ

4. Міністерство аграрної політики

262

5. Держкомлісгосп

6. Держводгосп

7. Держкомзем

8. Держжитлокомунгосп

9. НАК “Надра України” дочірнє підприємство “Західукргеологія” Львівська геологорозвідувальної експедиції

1. Міністерство охорони навколишнього природного середовища 2. МНС

Регіональні системи моніторингу довкілля В Чернівецькій області продовжується створення регіональної системи моніторингу довкілля. В минулому році згідно календарного плану заходів були розроблені положення та технічні завдання на центри екологічного моніторингу районного, обласного та регіонального рівнів. Таблиця152.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу № п/п 1

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу 2 Обласна система моніторингу довкілля в Чернівецькій області

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3 складання технічного завдання

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 фонди охорони навколишнього природного середовища

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5 технічне завдання

Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області виконує або приймає участь в виконанні програм, спрямованих на здійснення регіонального екологічного моніторингу за міжнародними, обласними та міжобласними програмами. Перелік програм наданий у таблиці 15.3. Таблиця 15.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № п/.п 1 1.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 “Декларація співробітництва придунайських держав з питання водогосподарського використання вод Дунаю і охорони вод ріки від забруднення” (Бухарест, 1985) Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області на 2003-2015 рр. “ЕкоМоніторинг”

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 -Державне управління екології та природних ресурсів; -Ботошанське управління водного господарства, Румунія; -Сучавське управління водного господарства, Румунія

Програма спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між Чернівецькою та Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями

Державне управління екології та природних ресурсів; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції; Обласна державна санітарно-епідеміологічна станція; Дністровське басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету; Управління житлово-комунального господарства; Обласне управління лісового господарства; Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства; ДГП "Західукргеологія"; Обласне управління земельних ресурсів; Обласний центр з гідрометеорології. Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Івано-Франківській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Хмельницькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу за транскордонними водними об’єктами рр. Прут та Серет.

1. Інформування суб’єктів ОСМД про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 2. Інформування обласної державної адміністрація про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 3. Інформування суб’єктів ОСМД і органи державної влади про загальний екологічний стан в області по напрямкам, що контролюються

Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу транскордонних природних об’єктів, що контролюються

У відповідності з пунктами обласної програми “Еко-Моніторинг” та на виконання розпоряджень Мінприроди при секторі екологічного моніторингу та ГІС державного управління екології та природних ресурсів створений регіональний центр моніторингу довкілля. Центр функціонує на підставі наступних документів, які були розроблені та затверджені начальником держуправління:

- Положення “Про регіональний центр екологічного моніторингу в Чернівецькій області”; - Технічне завдання на організацію регіонального центру екологічного моніторингу в Чернівецькій області. Взаємодія організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу ґрунтується на взаємоузгодженому Положенні “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке затверджено першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Обмін інформацією між ними і держуправлінням екоресурсів відбувається на основі двосторонніх угод. На даний час суб’єктами ОСМД є 9 організацій обласного рівня і 17 промислових підприємств області. Інформаційне забезпечення держуправлінням екоресурсів суб’єктів ОСМД відбувається за рахунок: - своєчасного надання суб’єктам ОСМД, органам державної влади, ЗМІ узагальнених даних про екологічний стан природних ресурсів і загальний стан екології в Чернівецькій області за результатами аналітичних та інших даних, що надходять від членів ОСМД; - своєчасного інформування про зміни в державному законодавстві щодо моніторингу довкілля; - розробки та впровадження документів регіонального рівня, направлених на удосконалення ОСМД, подальшої організаційної інтеграції її суб’єктів. Інформація про роботу ОСМД, діяльність регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, виконання обласної програми “Еко-Моніторинг” друкувалась на Інтернет-порталі Мінприроди в рубриці “Державний екологічний моніторинг” і висвітлювалась на Веб-сторінці держуправління. Проблеми галузі Роботи з організації та впровадження регіонального моніторингу довкілля виявили ряд проблем, перелік найбільш гострих з них наданий нижче. 1. Низький рівень фінансового забезпечення з державного та обласного бюджетів регіональних програм з моніторингу довкілля. 2. Низький рівень технічного забезпечення організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу, в тому числі сучасною комп’ютерною технікою, особливо в їх районних підрозділах. 3. Відсутність єдиного програмного комп’ютерного забезпечення ведення баз даних екологічних спостережень, їх обробки та узагальнення серед суб’єктів моніторингу в області. 4. Неврегульованість питання щодо отримання даних екологічних спостережень, особливо по мережі пунктів гідрометеорологічної служби, які носять комерційний характер. 5. Низький рівень оперативності в інформуванні територіальних органів про появу міжвідомчих документів з питань екологічного моніторингу.

6. Відсутність при Мінприроди регулярних семінарів, або інших форм обміну досвідом та проведення навчання спеціалістів регіональних підрозділів, інформування про нові технології та підходи в здійсненні спостереження за станом навколишнього природного середовища та критеріїв оцінки його стану. 7. Згідно ст. 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спостереження за станом довкілля, рівнем його забруднення здійснюється також промисловими підприємствами, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, що передбачає наявність відповідних програм екологічного моніторингу об’єктового рівня. В той же час не визначена відповідальність за відсутність або небажання розробити таку програму. Низький рівень відповідальності за надання неперевірених даних. 16. Наукові дослідження у сфері екології Наукові дослідження з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки ведуться в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (ЧНУ), Чернівецькому факультеті Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ЧФ НТУ “ХПІ”), державному підприємстві “Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем” (ДП НДІ МЕП), у Буковинському державному медичному університеті. Останніми роками досліджувалися різні типи екосистем Чернівецької області. Особлива увага приділялася дослідженням слабоурбанізованих селітебних та пасторальних екосистем. Уперше на базі ієрархічної біоіндикації створені геоінформаційні карти екологічного стану Чернівецької області. Запропонована оригінальна методика визначення внеску різних антропогенних факторів у загальну екологічну ситуацію. Розробляються методики екологічних досліджень у штучних екосистемах – мікрокосмах. Удосконалена основоположна модель мікрокосму та розроблена автоматизована схема для керування екологічними факторами у штучних екосистемах. Продовжена розробка наукових основ формування трансзональних екомереж як структурно-функціональної основи сталого розвитку та елемента національної екомережі. Підготовлена ботанічна частина наукового обгрунтування необхідності створення національного природного парку “Черемоський”. Створюється фауністичний кадастр, визначені популяційні структури певних груп тварин. Підготовлені пропозиції щодо змін і доповнень до переліку видів, які пропонуються до включення у третє видання “Червоної книги України (рослинний світ)”. Проведене математичне моделювання процесів утворення дощових паводків на території Українських Карпат; досліджені руслові процеси річок, деградації річкових русел. Вперше розроблені картографічні моделі оцінки мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природно-

рекреаційного, інтегрального природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України на рівні фізико-географічних країн, зон, підзон, провінцій, областей, районів, картографічно оцінені компонентна структура, економічна та територіальна продуктивність природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України. Виявлені та обґрунтовані основні критерії оцінки природно-рекреаційних ресурсів, зокрема мінеральних вод та лікувальних грязей регіону; обґрунтовані основні напрями рекреаційного лісокористування; розроблені теоретикометодологічні основи екологічного туризму; виявлені та обґрунтовані основні напрями рекреаційного природокористування для потреб екологічного туризму. Обсерваторією університету проводяться цілодобові спостереження, результати яких регулярно передаються до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, Управління МНС у Чернівецькій області, Карпатського центру сейсмологічної інформації. Проведена картографічна оцінка природно ресурсного потенціалу області з метою виявлення територіальних закономірностей розвитку та розміщення мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природнорекреаційних потенціалів для забезпечення оптимізації природокористування. Обґрунтовувались заходи по вдосконаленню мережі заповідних територій з метою збереження рідкісних і зникаючих видів на території Заставнівського карстового природного району і Рухотинського лісництва Хотинського держлісгоспу. Наукові дослідження екологічного спрямування на ЧФ НТУ “ХПІ” проводились в 2004 році на двох кафедрах. Кафедрою екології і права розроблялась тема “Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону” за слідуючими напрямами: - збереження, відтворення та раціональне використання біорізноманіття рослинного та тваринного світу Карпат, вивчення шляхів насінневого та вегетативного відтворення популяцій цінних лікарських рослин (родіола рожева, тирлич жовтий, перстач прямостоячий, стародуб альпійський, арніка гірська) Східних Карпат; - метеорологічна та гідрологічна характеристика регіону: дослідження процесів тепло-водобалансу урбанізованих територій; - аналіз екологічно залежної захворюваності в Карпатському регіоні; соціальні аспекти охорони довкілля в регіоні; - розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та дослідження спелеокарстових об’єктів Буковини; - лісове природокористування, екосистемний принцип в лісокористуванні; - вивчення, вдосконалення та застосування нормативно-правової бази охорони навколишнього природного середовища. - аналіз хімічного та радіологічного забруднення довкілля. Вивчення міграції радіонуклідів та важких металів в системі: ґрунт-рослина. Дослідження вмісту хімічних та радіологічних забруднювачів в продуктах харчування, напоях та питній воді;

- розроблення для Західного Лісостепу України технологій створення та використання пасовищних травостоїв та аналіз показників якості і безпеки різних типів ґрунтів; - аналіз джерел та інтенсивності забруднення атмосфери від виробничої діяльності промислових підприємств. Дослідження можливості зменшення токсичності процесів гальванічного виробництва. Вивчення екологічного впливу джерел викидів забруднюючих речовин та можливості використання каталізаторів для зменшення викидів летких органічних сполук. Науковцями ДП НДІ МЕП спільно з вченими Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Буковинської медичної академії продовжувались наукові дослідження по вивченню вмісту нітратів у питній воді та ґрунтових водах Чернівецької області, дослідження по виявленню прихованих метгемоглобінемій серед дитячого населення, брали участь в розробці регіональних стандартів фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Виконувались науково – дослідні роботи “Показники здоров’я дітей в зонах різного еколого-мутаційного ризику”, “Еколого-біохімічні аспекти токсичності гігієнічно-значимих ксенобіотиків природного та техногенного походження”. Крім того, інститут надавав висококваліфіковану консультативну допомогу та виконував випробування продукції (полімерні, лакофарбовані матеріали, харчова та косметична продукція, вода питна, вода насосних станцій до та після очистки) для зацікавлених служб та організацій. Відповідно до “Обласної комплексної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “Екологія” на 2000-2005 рр.” згідно п. 7.1.1. “Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини” колективом кафедри гігієни та екології БДМУ спільно з НДІ медико-екологічних проблем вивчено санітарний стан та рівень нітратного забруднення джерел індивідуального водопостачання, які живляться переважно ґрунтовими водами, м. Чернівці та області. Встановлено, що 45,0% колодязів м. Чернівців утримувались в незадовільному стані. Лабораторне дослідження води цих джерел (1440 аналізів) показало, що найбільша частота (66,6%) перевищень ГДК аміаку, нітритів, нітратів відмічалась у воді криниць з незадовільним санітарнотехнічним станом. Серед азотовмісних речовин найчастіше зустрічались нітрати, як кінцеві продукти біотрансформації органічних речовин. Найбільша кількість випадків забруднень води індивідуальних джерел водопостачання м. Чернівців азотовмісними речовинами спостерігалась в зимовий період року, а найменша — в осінній. Основними причинами перевищення вмісту нітратів у воді колодязів м. Чернівців були їх незадовільний санітарно-технічний стан, близьке розташування господарських будівель, вбиралень, тощо та надмірне використання органічних добрив на присадибних ділянках. Серед обстежених 159 джерел індивідуального водопостачання адміністративних районів Чернівецької області в 44,03% випадків виявлено перевищення ГДК азотовмісних речовин. Найчастіше перевищення вмісту нітратів відмічено у весняний період. Мінімальний рівень забруднення спостерігався в літній період.

Найбільший відсоток криниць з перевищенням ГДК азотовмісних речовин спостерігався у Заставнянському, Новоселицькому, Кіцманському та Кельменецькому районах. Мінімальний рівень нітратного забруднення упродовж року відмічено у Путильському районі. Основними причинами забруднення індивідуальних джерел водопостачання області було надмірне використання азотовмісних речовин на городах, близьке розташування господарських будівель, місць утримання тварин та незадовільний технічний стан колодязів. При вивченні стану здоровўя населення в залежності від якості води, яку воно вживає, було обстежено 327 дітей та дорослих м. Чернівців. Проведені дослідження показали, що хронічна патологія частіше зустрічається у осіб, які вживають воду з надмірним вмістом нітратів. Однак вона не є специфічною, а різниця у захворюваності населення статистично недостовірна (Р> 0,05). Кафедрою гігієни та екології БДМУ, НДІ медико-екологічних проблем та обласною СЕС проведені дослідження щодо гігієнічної оцінки забруднення повітряного середовища м. Чернівців згідно з “Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)” затвердженими МОЗ України від 9.07.97 № 20). Аналізувались середньорічні концентрації пилу, диоксиду сірки (SO 2), оксиду вуглецю (CO), оксиду азоту (NO), диоксиду азоту (NO2), фенолу, фтористого водню, хлористого водню, формальдегіду, бенз/а/пірену в атмосферному повітрі м. Чернівців, а також вміст кадмію, заліза, свинцю, міді, марганцю, нікелю, хрому та цинку. Виявлений зв’язок між забрудненням атмосферного повітря м. Чернівців та ймовірністю виникнення хвороб окремих органів та систем. Зокрема встановлено достовірний зв’язок між вмістом оксидів сірки, вуглецю, азоту та хворобами органів дихання. Встановлено достовірний взаємозв’язок між поширеністю захворювань органів травлення та концентрацією хрому. У меншій мірі на патологію органів травлення впливає концентрація свинцю, формальдегіду та хлористого водню. Використання багатофакторного кореляційного аналізу показало, що в певній мірі на виникнення вроджених аномалій розвитку дітей м. Чернівців впливає вміст хрому, свинцю, фтористого водню. 17. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи У 2006 році установами освіти, громадськими екологічними організаціями за підтримки державного управління охорони навколишнього природного середовища продовжувалась робота по поліпшенню екологічної освіти та виховання широких верств населення області. В організації екологічної освіти дотримувався підхід неперервного процесу, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Зокрема, щорічно запроваджується курс за вибором “Основи екології” в основній та старшій школах, відпрацьована система позакласної та позашкільної роботи з даного напрямку, видано регіональний посібник

“Екологія”, інститутом післядипломної педагогічної освіти відрецензовано та схвалено ряд адаптованих і авторських програм з екології, проводяться семінари для відповідної категорії викладачів. Екологічна освіта в старшій школі впроваджується через функціонування профільних класів хіміко-біологічного напрямку, де викладаються різноманітні спецкурси та факультативи. Учні старших класів залучені до роботи на хімікобіологічному факультеті Буковинської малої академії наук. У 2006 році в області діяли: 380 еколого-натуралістичних гуртків, в них зайнято 8708 учнів, що становить 6,93 % від загальної кількості (в 2003 році – 5,86%), 81 екологічний клуб, що об’єднують 5476 учнів — це 4,36 %, 226 екологічних патрулів які охоплюють 3639 учнів — 2,9 % та 152 екологічних агітбригади, в яких 1743 учні — 1,28 %. Крім того, при Чернівецькому обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді діє 45 гуртків, якими охоплено 838 учнів загальноосвітніх навчальних закладів та шкіл нового типу м. Чернівців, Кіцманського, Путильського, Герцаївського районів, 177 старшокласників займається в семи секціях хіміко-біологічного факультету БМАН, 285 учнів ПТУ та шкіл-інтернатів навчаються в школі сімейного виховання для дітейсиріт, де поряд з основами екологічного виховання дітям пропонуються курси сімейного виховання, економічного ведення домашнього господарства та української кухні, основ християнської моралі, здорового способу життя, тобто педагоги намагаються дати дітям ті знання, які вони не одержали у сім’ї. 50 учнів сільської місцевості навчаються в заочній біологічній школі. Всього зайнято в об’єднаннях біля 1400 учнів. Навчально-освітні заклади області в 2006 році, виконуючи завдання конкурсу “Мій рідний край, моя земля” взяли участь в акціях, операціях, конкурсах, а саме: “До чистих джерел”, “Джерельце”, “Малим річкам — велику воду”, “Чиста Україна – чиста Земля”, “Живи, ялинко”, “Парки — легені міст та сіл”, “Вчимося заповідувати ”, “Первоцвіти”, “Ліси для нащадків”, “Птах року”, “Дерево життя”, молодіжній акції “Флора України: компас у зеленому світі”, науково-освітньому проекті “Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря”, брали активну участь у “Міжнародних днях спостереження за птахами”, “Великому зимовому обліку птахів” та інших конкурсах і акціях. Включились в цьому році в конкурс „Джміль та бджілка”, „Рослинні скарби Буковини”. Традицією стало проведення в області з грудня по січень акції “Живи, ялинко”, що проводиться з метою збереження хвойних рослин краю і відновлення новорічних народних традицій. Школярі і учнівська молодь Буковини щороку беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі “Мій рідний край, моя земля”, підсумки якого проводяться в двох номінаціях: - обласний збір та виставка юних аграрників, тваринників, лісівників; - обласний збір юних екологів. Вже кілька років поспіль під час екологічної зміни в таборі “Лунка” на території Красноїльського лісництва по програмі обласного центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді проводиться дослідницька робота

на тему: ”Вплив окремих екологічних факторів на кількісне співвідношення рідкісних видів у флорі Красноїльського лісництва Сторожинецького району Чернівецької області”. У Сторожинецькій гімназії працює “Міністерство охорони довкілля”, яке організовує цікаві шкільні свята, конкурси, проводить осінній і зимовий облік птахів, виготовляють годівнички і штучні гніздівлі, випускають екологічні газети, проводять тематичні години спілкування “Природа — це ми”, “Екологічна проблема України”, організовують екологічні ігри, мандрівки, екскурсії в природу, ранки “Цілющі скарби України”, “Земля — наш рідний дім”. У Заставнівському еколого-натуралістичному центрі діє 27 гуртків, в яких навчається 451 вихованець. На базі Банилово-Підгірнівської гімназії працює експедиційний загін ЦДЮ “Першоцвіт”, який досліджує рідкісні та зникаючі види рослин за завданням науковців кафедри ботаніки ЧНУ. Учні цього загону є членами Українського товариства охорони птахів, вивчали поширення рідкісного реліктового виду саламандри плямистої, який в Україні зустрічається тільки в букових лісах Карпат. Результати передані на кафедру зоології ЧНУ, доповідались на обласному зборі юних екологів. Вже 18 років в гімназії діє екологічний клуб “Водограй”, який перетворився на Буковинський еколого-духовний центр. До Міжнародного року захисту води членами центру було здійснене санітарне прибирання прирічкової зони р. Серет, очищення русла від завалів дерев, проведено конкурс творчих учнівських робіт. Екологічні проблеми м. Чернівці досліджуються і вивчаються членами екологічного гуртка, який діє при медико-екологічному ліцеї №3. Тут розроблено і читається курс лекцій, організовано перегляд відеофільмів з природоохоронної тематики. Ліцеїсти є постійними активними членами наукових товариств і об’єднань екологічного спрямування: дитячого екологічного товариства “Паросток” при ЧОЦЕНТУМ, ліцейного учнівського наукового об’єднання “Імпульс” (філія БМАН). Юні біологи Усть-Путильського ЗНЗ Путильського району працюють за програмою “Екологічна освіта та виховання школярів” напрацьованою вчителем біології Гаврилащук Параскою Іванівною. При школі діє екологічний клуб “Шафран”, що включає сім секцій. Юні екологи ведуть справжню “війну” з забруднювачами природи. За їх ініціативи виконком сільської Ради відвів місце під сільське сміттєзвалище. Дослідницька робота в школі базується на завданнях та рекомендаціях вчених Інституту зоології НАН України , Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Узагальнені результати доповідались юними біологами-дослідниками на обласних та Всеукраїнських форумах юних науковців. Активними учасниками всіх природоохоронних Всеукраїнських та обласних акцій є товариство юних дослідників природи та екоклуб „Дивосвіт” Путильської гімназії (керівник Гребенщикова Н. Ю.), екоклуб „Водограй”

Яблунецького ЗНЗ, загін юних екологів Селятинського ЗНЗ, юні дослідники природи Сергіївського ЗНЗ. Метою екологічної освіти Новоселицького району є розвиток індивідуальної екологічної свідомості і мислення. Педагоги району працюють над проблемою “Пошук ефективних методів екологічної освіти і виховання учнів”. Природоохоронці Жилівського ЗНЗ цього р-ну за завданням Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України більше 8 років ведуть спостереження за міграціями птахів, зокрема за білими лелеками. В школі працює орнітологічне об’єднання школярів. Учні Бабинського ЗНЗ Заставнівського району проводять фенологічні спостереження за колонією сірих чапель на базі державного заказника місцевого значення “Дністровський” з 2000 року. Дослідники дійшли висновку: кількість гнізд чаплі сірої щороку зростає і у 2006 році становила 486 особин. Колонія сірих чапель має наукове, пізнавальне та естетичне значення. Юні орнітологи відіслали клопотання до районної екологічної інспекції про надання місцевому орнітологічному заказнику “Дністровський” статусу державного значення. 50 членів орнітологічного об’єднання “Ластівка” Хотинської гімназії є дійсними членами УТОП та членами обласного дитячого екологічного товариства “Паросток”. Працюють в об’єднанні дві секції, члени яких проводять велику практичну роботу по упорядкуванню та озелененню берегів Дністра, міського парку та території гімназії, а взимку організовують підгодівлю птахів, весною — розвішування штучних гніздівель. У Кіцманському районі значна увага приділяється просвітницькій роботі серед школярів і дорослого населення. Конкурси екологічних агітбригад стали традиційними, працюють лекторські групи, загони юних екологів по боротьбі із забрудненням навколишнього середовища. Розпочалась в районі робота по створенню екологічних координаційних центрів. Такі центри створені у Мамаївській Стрілецькокутській, Реваківській, Брусницькій школах. Вагомий внесок в покращення екологічного стану області зробили юні екологи Сокирянського району, де розгорнули свою діяльність об“єднання „Екологічна варта”, екотурклуб „Сталкер”, який має широку мережу осередків в школах району. Турклуб “Сталкер” здійснив реалізацію природоохоронного проекту “День довкілля: місцева громада проти сміття”. Метою проекту було сприяти процесам активного формування екологічної свідомості місцевої громади, зменшення забруднення міста побутовими відходами шляхом залучення різних верств населення до дослідження та обговорення проблем забрудненості міста твердими відходами через соціологічне опитування і проведення громадського круглого столу, здійснення практичної природоохоронної роботи по конкретному вирішенню проблеми забруднення міста. На їх рахунку і продовження природоохоронної акції “Чистий берег — жива вода”, “За зелені береги Дністра”. Однією з форм екологічної освіти і виховання є діяльність екологічних агітбригад. Зараз в області їх налічується понад 150, в них задіяно близько

1800 дітей. Щорічний конкурс екологічних агітбригад, присвячений Дню Землі, показав високий майстерний рівень підготовки існуючих об’єднань. Ця нетрадиційна форма роботи учнівських колективів у русі за екологічну безпеку, спрямована на пошук і виявлення талантів та обдарувань, пропаганду збереження і раціонального використання природничих багатств, набула в нашій області широкого поширення. Активними пропагандистами екологічних проблем є агіт-бригади Новоселицького, Кіцманського, Заставнівського, Сокирянського районів та м. Чернівці. Освітянська газета “Крайова Освіта” постійно друкує матеріали щодо екологічного виховання учнів. Чернівецька обласна організація “Всеукраїнська екологічна ліга” (ВЕЛ) започаткувала збирання, узагальнення досвіду природоохоронної освітянської роботи, напрацьованого педагогами України: видає щомісячний прес-бюлетень, де подаються екологічні новини України і світу, висвітлюється кращий досвід природоохоронного руху, розповсюджує книги з “Бібліотеки Всеукраїнської екологічної ліги”, має випуски двох серій — «Екологічна освіта і виховання» та “Природоохоронні акції”, де подаються сценарні плани уроків з екології, позакласних заходів екологічної тематики, рекомендації щодо проведення практичних природоохоронних акцій. Журнал ВЕЛ „Екологічний вісник” теж збирає цікавий науковий та методичний матеріал в рубрику „Екологічна освіта та виховання». Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє вихованню екологічно свідомої особистості, виплеканню потреби у підростаючого покоління до участі у конкретній роботі на захист довкілля. З цією метою ВЕЛ стала засновником Всеукраїнської дитячої спілки (ВДС) „Екологічна варта», що об’єднує дітей і підлітків, та Національного молодіжного центру „Екологічні ініціативи», що об’єднала студентів. У пошуках нетрадиційних, високоефективних форм роботи з дітьми ВЕЛ створила навчально-тренінґовий центр “Екологічна варта”, основна мета діяльності якого — забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей, сприяння соціальному становленню учнівської молоді шляхом залучення до роботи Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна Варта». Створення таборів відпочинку з екологічною направленістю для дітей і підлітків є однією із складових частин екологічного навчально-виховного процесу. Програма роботи навчально-тренінгового Центру „Екологічна варта» поєднує відпочинок з науковими дослідженнями, практичними природоохоронними заходами, творчою роботою дітей. Вища екологічна освіта забезпечує підготовку спеціалістів за чотирма освітньо-кваліфікаційними рівнями: початкова (молодший спеціаліст), базова (бакалавр) і два рівні повної (спеціаліст та магістр) вищої екологічної освіти, які відрізняються за ступенем глибини, ґрунтовності й специфікою підготовки фахівців. Екологічною освітою та підготовкою висококваліфікованих фахівців природоохоронної справи займаються в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, на Чернівецькому факультеті національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, у Буковинській державній медичній академії, в Сторожинецькому лісовому технікумі.

Чернівецький національний університет постійно розширює підготовку фахівців-екологів. У навчальному році (2005-2006 рр.) на 3-х факультетах університету (географічному, біологічному, хімічному) проводилася підготовка фахівців-екологів, навчалося понад 1500 студентів. Значну пропагандистську роботу ведуть ботанічний сад, зоологічний та геологічний музеї, у 2006 році проведено понад 500 екскурсій екологічного змісту. Чернівецький факультет Національного технічного університету “Харківський по-літехнічний інститут” готує фахівців за освітньокваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” за чотирма спрямуваннями, в т.ч. за напрямком – 0708 “Екологія”. За даним напрямком на кафедрі екології і права навчається 325 студентів денної та заочної форм навчання за трьома спеціалізаціями: “Екологічні проблеми хімічної промисловості”, “Екологія лісового і заповідного господарства”, “Прикордонний екологічний котроль”. Особлива увага при підготовці фахівцівекологів відводиться вивченню дисциплін управлінського, еколого-правничого характеру, заповідної та природоохоронної справи, що відповідає практичним потребам регіону у фахівцях саме даного спрямування. При читанні цілого ряду фундаменальних та професійно-орієнтованих дисциплін, таких, як “Екологія людини”, “Радіоекологія”, “Урбоекологія”, “Екологічне право”, “Ландшафтна екологія” та ін., широко використовується місцевий матеріал, здобутий співробітниками факультету в наукових дослідженнях, громадських слуханнях, екологічних експертизах тощо. Справі екологічної освіти в регіоні сприяє також плідна видавнича праця науковців місцевих вузів та працівників держуправління. У Буковинському державному медичному університеті в процесі навчання студентам викладається методологія і загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами навколишнього середовища; походження, властивості та вплив основних природних та антропогенних факторів навколишнього середовища і соціальних умов на екологічну ситуацію та здоров’я населення. Вивчаються якісні та кількісні показники для гігієнічної діагностики навколишнього середовища і оцінки його впливу на здоров’я населення тощо. Вагомий вклад в просвітницьку діяльність в галузі екології вносять співробітники науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем. Науковці інституту виступають з доповідями перед головними санітарними лікарями районів, ознайомлюючи їх з еколого-гігієнічними проблемами, в місцевій пресі, висвітлюючи актуальні питання охорони довкілля. На базі інституту проводяться заняття гуртків з радіоекології та екологічної біохімії для учнів Чернівецьких шкіл та Малої учнівської Академії. Післядипломна екологічна освіта забезпечує неперервність екологічної освіти та включає систему підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців, а також підготовку фахівців-екологів найвищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук у галузі екології та охорони навколишнього середовища, на базі провідних ВНЗ.

Велике значення для підвищення рівня вищої екологічної освіти, як зазначає Концепція, мають: міжвузівські, регіональні і міжнародні контакти викладачів і студентів (слухачів); зв’язки з громадськими організаціями; регулярний обмін досвідом, стажування, виконання спільних екологічних проектів, науково-дослідних програм і видання підручників та посібників; термінова підготовка і перепідготовка педагогічних кадрів вищих навчальних закладів у галузі екологічної освіти. Досить добрим починанням в даному напрямку стало проведення в Чернівцях з ініціативи Чернівецького факультету НТУ “Харківський політехнічний інститут” міжнародних наукових конференцій “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних екологічних проблем”. Шоста Міжнародна наукова конференція відбулась в травні 2006 року. В ході проведення подібних конференцій налагоджуються партнерські відносини не тільки між сторонами-учасниками процесу екологічної освіти на місцевому рівні, але й формуються добросусідські відносини між фахівцями України, Республіки Молдова, Румунії. Опубліковані збірники матеріалів зазначених конференцій є підбіркою останніх наукових досліджень екологічного стану та екобезпеки Карпатського та Дунайського регіонів і можуть з успіхом використовуватися для екологічного навчання в місцевих закладах освіти та вузах. Інформування населення області щодо стану навколишнього природного середовища забезпечувалось шляхом: - публікацій матеріалів в пресі; - виступів по радіо і телебаченню; - участі в круглих столах, брифінгах, науково-практичних конференціях, сесіях обласної та місцевих рад; - виступів з лекціями, бесідами в учнівських і студентських аудиторіях, серед населення; - підготовки інформаційно-довідкових матеріалів та їх розміщення в громадських екологічних приймальнях; - співучасті у випуску екологічного вісника Буковини — журналу “Зелена Буковина”. - організації збору, підготовки та систематичного поповнення матеріалів Веб-сторінок держуправління та Мінприроди в мережі Інтернету. Спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляють про себе громадські екологічні організації в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю. Діяльність їх носить різнобічний характер: внесення пропозицій і участь в прийнятті рішень з питань екології в органах влади, організація та проведення конкретних природоохоронних заходів з охорони та примноження природних ресурсів, здійснення природоохоронного контролю, поширення екологічних знань, видавнича діяльність, розвиток міжнародного співробітництва тощо. З ініціативи громадськості в Чернівецькій області одній із перших у державі почали проводити громадські екологічні слухання. І по цих слуханнях органами влади приймались відповідні рішення. Наприклад, громадською організацією “Друзі парку” ініціювались прийняття обласною радою рішень

про проведення Року заповідних об’єктів Буковини, Року збереження спелеокарстових природних об’єктів. З даних питань обласна рада оголошувала конкурси на кращий проект серед органів місцевого самоврядування та громадських організацій, підбивались підсумки та відзначались переможці. На Буковині широко відомі акції по створенню пам’ятних зелених насаджень, прибиранню населених пунктів, зокрема: “Зелена толока”, посадка дерев на алеї “Пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС” та в “Парку тисячоліть”, присвячена проведенню в області дня Довкілля, “Зелений пояс Чернівців” тощо, які проводяться спільно із громадськими організаціями “Зелений світ Буковини”, Буковинська філія національного екоцентру України “Крона”, обласна організація Українського товариства охорони природи, Всеукраїнська екологічна Ліга. Поряд з названими організаціями цікаві проекти з проблем захисту та оздоровлення довкілля виконують дитячі і молодіжні організації області: “Паросток”, “Водограй”, “Буквиця”, “НЕО”, “В гармонії з природою”. Особливо відчутна їх активність в рамках проведення заходів Всеукраїнських та загальнообласних конкурсів “Мій рідний край, моя земля”, “Пізнай наш рідний край”, “До чистих джерел”, “Марш парків”, “Вчимося заповідати”, “Парки – легені міст і сіл”, “Птах року”, “Першоцвіт”, “Живи, ялинко”. Громадські екологічні організації направляють своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Зараз працює біля 120 громадських інспекторів з охорони довкілля. Громадськістю ведеться також спостереження за довкіллям. Наприклад, така громадська екологічна організація, як “АкваБук”, яка функціонує при хімічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, проводить велику дослідницьку роботу по виявленню і формуванню банку даних про джерела забруднення природних вод міста та області, зосереджує свою увагу на питаннях дії на організм радіоактивного випромінювання, хімічних речовин, що використовуються в побуті, на присадибних ділянках, миючих засобах, забрудненні довкілля кислотами з автомобільних акумуляторів, питної води механічними домішками тощо. Відчутна роль громадськості в роботі по розвитку заповідної справи та збереженню біорізноманіття, формуванню екологічної мережі та її інтегруванню в Європейську екомережу. Тема сталого розвитку починає домінувати в співпраці з багатьма організаціями. Наприклад, керівниками організацій “Зелений світ Буковини”, Буковинської філії національного екоцентру України “Крона” та іншими розроблена Концепція сталого екологічного розвитку м. Чернівців, яка активно обговорювалась і знайшла свою підтримку в держуправлінні та в органах влади міста. Наполегливо домагається розвитку сільського зеленого туризму на Буковині Чернівецьке обласне громадсько-молодіжне об’єднання “Буквиця”, яке працює на базі Чернівецького педагогічного коледжу ім. Ю. Федьковича. З даних питань послідовно проводяться семінари – тренінги для населення Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів.

До висвітлення природоохоронних проблем активно долучається і така громадська екологічна організація, як “Вежа”, очолювана журналістом з багаторічним досвідом, шеф-редактором незалежної газети “Версії” Л. Чередарик. Держуправління постійно сприяє громадським екологічним організаціям у проведенні ними екологічних заходів, надаючи їм методичну, організаційно-практичну допомогу. Про визнання налагодженої спільної і дієвої роботи державних та громадських екологічних організацій в досягненні конкретних результатів можна судити з того, що наша область визначена базовою для проведення проекту “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні”. В якості експертів в проекті задіяні фахівці держуправління, вищих навчальних закладів області, представники ряду громадських екологічних організацій. Досвід спільної з громадськістю екологічної діяльності засвідчує (всього в області діє 15 громадських організацій природоохоронного спрямування), що за умови об’єднання зусиль природоохоронних органів та активної підтримки громадськості можна розв’язати складні природоохоронні проблеми, поліпшити екологічну ситуацію для нинішніх та прийдешніх поколінь. 18. Виконання регіональних програм У 2006 році в області здійснено комплекс заходів з організації виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Спеціалістами держуправління охорони навколишнього природного середовища спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу на території області проведено обстеження природних територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Матеріали роботи з даного питання узагальнено і подано на розгляд сесії обласної ради. Особливості рельєфу області, дефіцит сільськогосподарських угідь призводить до надмірного навантаження на земельні ресурси, а відповідно до ерозії ґрунтів. Для поліпшення стану земельних ресурсів в області в ході земельної реформи розроблено програму захисту земель від ерозії та інших видів деградації. Також в області проводиться постійна робота по вивченню флори і фауни. Видано збірник “Сторінками Червоної книги Буковини” з описом червонокнижних видів фауни області, та атлас-довідник флори Північної Буковини. Здійснюється інвентаризація флори та фауни гірської та передгірної частини області. Особлива увага при цьому звертається на рідкісні, зникаючі види, занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, місця їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природно-заповідного фонду.

Цілеспрямованої практичної роботи по веденню кадастрів рослинного і тваринного світу не здійснюється через відсутність необхідного методичного та фінансового забезпечення. Дана робота, як і раніше, ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. З метою розробки професійного плану дій, збалансованого використання всіх природних ресурсів, більш повного врахування переваг і ризиків, при створенні екологічної мережі в 2005-2006 роках реалізовано проект Всесвітньої спілки охорони природи IUCN (офіс для країн Центральної Європи) “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення в пілотній зоні” . Мета проекту – створення екомережі на обласному і місцевому рівнях, підвищення рівня суспільної свідомості серед населення та розробка концепції національної екомережі з урахуванням процесу інтергації у Всеєвропейську екомережу. З цією метою проведено робочі зустрічі з представниками місцевих органів виконавчої влади. Сформовано склад команди, затверджено робочий план впровадження проекту. До основних проблем формування екомережі необхідно віднести: невизначеність природоохоронного законодавства в умовах приватизації земель; протидія, пряма чи прихована, землекористувачів; відсутність компенсаційних стимулів для землекористувачів – донорів природнозаповідного фонду; слабке матеріально-технічне та фінансове забезпечення досліджень при проведенні робіт у цій сфері; відсутність картографічних матеріалів (топокарт відповідного масштабу); ігнорування місцевого наукового потенціалу з боку центральних органів в частині надання грантів під виконання тематичних проектів по створенню екомережі; відсутність механізму залучення сторонніх спеціалістів до співпраці з держуправлінням екоресурсів. В області здійснено ряд практичних заходів з виконання Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Україні у 2001 – 2005 роках та прогноз до 2010 року (Постанова КМУ № 1173 від 26.07.2000 р.). Це будівництво захисних дамб, укріплення аварійних ділянок берегів, регулювання русел річок. Діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовується на виконання природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “Екологія”. Програмою ставиться за мету, виходячи з економіко-географічної характеристики області та назрілих екологічних проблем, об’єднання фінансових та матеріально-технічних можливостей державних органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ та громадськості на виконання пріоритетних природоохоронних заходів: - з охорони земельних ресурсів та використання надр; - з охорони і раціонального використання водних ресурсів та здійснення протипаводкових робіт; - по захисту атмосферного повітря; - з охорони і раціонального використання лісових ресурсів;

- щодо розвитку природно- заповідної справи та раціонального використання рекреаційних ресурсів області; - розміщення побутових та виробничих і утилізації токсичних відходів. На запобігання накопиченню токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей направлена Програма поводження з токсичними відходами у Чернівецькій області. Більш конкретно заходи з виконання цих програм висвітлювалися у попередніх розділах. У 2006 році розроблено і прийнято обласну комплексну програму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2006-2010 роки. 19. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища Враховуючи прикордонне розміщення Чернівецької області, для розв’язання наявних екологічних проблем краю широко використовуються можливості міжнародного співробітництва. Міжнародна діяльність в екологічній сфері проводиться на базі створеного Екоєврорегіону в складі Єврорегіону “Верхній Прут”, який об’єднує Чернівецьку область України, Сучавський і Ботошанський повіти Румунії, Бельцький і Єднінецький повіти Республіки Молдова. Загальна площа даного Єврорегіону понад 29 тис. км2, в якому проживає більше 3 млн. чоловік. Його постійними партнерами в країнах ЄС є австрійська земля Карінтія і баварський округ Швабія. Тут послідовно реалізуються міжнародні проекти: українсько-австрійська Концепція водозабезпечення м. Чернівці по програмі “Споріднені міста”; українсько-австрійсько-румунський “ECOPROFIT“ по програмі “Прикордонне співробітництво”, метою якого було розширення можливостей застосування стандартів ISO та ГОСТ СНД управління поводження з відходами від деревообробки; “Міжнародна Екологічна Мережа Карпат” – збереження біологічного різноманіття та екосистем Карпатського регіону. Фахівцями апропоновано понад два десятки проектів для реалізації на території Єврорегіону «Верхній Прут» з питань екологічної безпеки, охорони довкілля, сталого розвитку регіону за підтримки міжнародної технічної допомоги . Серед них: — здійснення пілотного проекту управління водокористуванням та станом техногенно-екологічної безпеки в басейні річки Сірет; — узгодження локальних проектів зі збереження біорізноманіття та охорони довкілля в Екоєврорегіоні; — здійснення членами Єврорегіону спільних проектів і створення умов для розвитку “зеленого” туризму та спелеотуризму в Екоєврорегіоні. Дослідження і оцінка можливостей використання карстової печери “Еміл Раковіце” (с. Крива) та природних пам’ятників; — відпрацювання з європейськими партнерами сучасних технологій лісокористування та лісозаготівлі для гірських умов Карпат;

— конструювання ерозійно- стійких агроландшафтів у басейнах річок та на гірських схилах з врахуванням ступеню небезпеки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У звітному періоді відбулось ряд міжнародних конференцій, семінарів та робочих зустрічей. У травні 2006 року проходила Шоста Міжнародна наукова конференції “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”. Продовжувалось співробітництво з природоохоронними органами Сучавського і Ботошанського повітів Румунії по веденню спільного моніторингу якості води в прикордонних річках Прут і Сірет в рамках Міжнародної декларації з питань водогосподарського використання Дунаю і охорони ріки від забруднення. Щорічно складаються графіки і проводиться щомісячний відбір проб води і робляться аналізи на вміст забруднюючих речовин, здійснюється обмін інформацією. Це дає можливість володіти більш достовірною інформацією, розробляти і оперативно вживати відповідних заходів щодо покращення ситуації. Висновки На основі всебічного аналізу екологічної ситуації та стану природоохоронної роботи в області можна зробити наступні висновки. По-перше. Екологічна ситуація в області, хоч і залишається складною, є керованою, аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які привели б до суттєвого негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей не допущено. По-друге. Закріплено позитивні тенденції в природоохоронній діяльності. Посилено державний природоохоронний контроль. У порівнянні з 2005 роком проведено на 550 перевірок більше. Підвищилась результативність та ефективність їх проведення. Забезпечено комплекс заходів щодо регулювання у сфері охорони природи. Видано 237 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 106 – на спецводокористування, 382 дозволи — на утворення та розміщення відходів, 37 дозволів — на право поводження з отруйними речовинами. Взято на державний облік об’єкти, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря. Активно проводилась робота з будівництва і реконструкції очисних споруд, розширення мережі природно-заповідного фонду. У порівняні з 2005 роком заповідність території області зросла на 2 % і склала 10,5 % загальної площі області. В межах наданих повноважень активно велась робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. В 2006 році до обласного фонду надійшло 526,4 тис. грн., що на 51,4 тис. грн. більше запланованих прогнозних надходжень. Впроваджувались заходи по поліпшенню системи управління та організації природоохоронної роботи, забезпечувалась її міжвідомча координація, ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними

адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів, що сприяло підвищенню результативності природоохоронної роботи. Відповідно до положень Оргуської конвенції одним з важливих напрямів діяльності держуправління було забезпечення конституційних прав громадян щодо вільного доступу до екологічної інформації. Регулярно проводились пресконференції, круглі столи, виступи по телебаченню і радіо. Щоб наблизити екологічну інформацію до широкого загалу, а також з метою врахування думки громадян при держуправлінні та його структурних підрозділах працювали екологічні приймальні. Більше уваги приділялось екологічній освіті та вихованню. Більш відчутною була роль громадськості в екологічній сфері. Громадські екологічні організації спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляли про себе в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю, направляли своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Продовжувались наукові дослідження з проблем екології. В створеному Екоєврорегіоні в складі Єврорегіону “Верхній Прут” проводилось міжнародне співробітництво. По-третє. Виходячи з екологічної ситуації та особливостей природних умов краю, для Чернівецької області все актуальнішими постають питання переходу до сталого розвитку. Дедалі стає очевиднішим, що економічний розвиток не може відбуватись сам по собі поза екологічною сферою. Екологічні та соціальні проблеми дуже тісно пов’язані та взаємно посилюють одна одну. Ситуація, яка складається в нашому регіоні засвідчує значний потенціал для прискорення темпів переходу до сталого розвитку. Перш за все, це наявність високоосвічених спеціалістів, в тому числі екологів, підготовка яких проводиться в ряді вищих та середніх навчальних закладів області. Це і значна підтримка цього курсу громадськістю. Саме тема сталого розвитку починає домінувати в діяльності багатьох громадських екологічних організацій, які все більше впливають на прийняття владними структурами рішень з екологічних питань. Дуже важливими є самобутність нашої області, багатство лісових і водних ресурсів, рекреаційні та курортні можливості тощо, зацікавленість країн Західної Європи значними незадіяними ресурсами ( в тому числі і трудовими). І по-четверте. Виходячи із окреслених вище позицій необхідно: - домагатись, щоб розв’язання наявних екологічних та економічних проблем було єдиним процесом, не допускати, щоб за економічні проблеми вирішувалися за рахунок погіршення екологічної ситуації; - повніше використовувати особливості регіону, розвивати екотуризм, розширювати мережу природно-заповідного фонду, недопускати скорочення видового складу рослинного і тваринного світу; - тактивно впроваджувати природоохоронні заходи, які не потребують значних капітальних вкладень, таких наприклад, як утримання рослинних

захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин; - спрямувати екологічну освіту та виховання і діяльність громадських екологічних організацій на усвідомлення кожною людиною свого місця і ролі в природному середовищі, прагнення своїми діями сприяти його оздоровленню, не допускаючи безвідповідальності та злочинного відношення до природи; - забезпечувати дієвість природоохоронного контролю, зокрема на основі дотримання принципу беззворотності покарання за правопорушення, домагатись повного відшкодування заподіяних природі збитків; - повсюдно впроваджувати економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зміцнювати екологічні фонди, використовуючи їх тільки на першочергові природоохоронні заходи; - забезпечувати комплексний підхід у вирішені завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, об’єднувати фінансові та матеріально-технічні можливості підприємств, організацій і установ в розв’язанні актуальних екологічних проблем.

Зміст Вступ Екологічна ситуація в області Атмосферне повітря Воднi ресурси Земельні ресурси та грунти Hадpа Вiдходи Екологічна безпека Вплив факторів довкілля на здоpов'я населення Рослинний світ Тваринний світ Екомережа та біорізноманіття Екологічні пpоблеми Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного середовища Управління в галузі охорони довкілля Моніторинг довкілля Наукові дослідження в галузі екології Екологiчна освiта, інформування громадськості, громадські рухи Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм Мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища Висновки Додатки

1 2 4 6 13 16 20 23 27 28 36 38 44 49 57 60 65 68 76 78 79 83

Додаток 1 до Звіту про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році.

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням екоресурсів

№ 1

Назва об’єднання Екологічна громадська організація “Зелений світ Буковини”

адреса м. Чернівці, вул. Ломоносова,2

Чернівецька обласна організація Українського товариства охорони природи

м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 63

Чернівецьке дитяче обласне екологічне товариство м. Чернівці, вул. О. Кошового, 57 “Паросток” Буковинське благодійно-екологічне об’єднання по захисту і м. Чернівці, вул. Буковинська, 7/1 оздоровленню річок басейну Дунаю та Дністра Буковинська філія Національного Екоцентру України “Крона” м. Чернівці, вул. Федьковича, 68

Буковинський еколого-духовний центр “Водограй”

Чернівецька обласна організація товариства лісівників України Чернівецьке обласне громадське молодіжне об’єднання “В гармонії з природою” Чернівецьке обласне громадсько –молодіжне екологічне об’єднання “Буквиця” Чернівецька обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги Чернівецьке обласне громадське молодіжне екологічне об’єднання “Гінкго” Товариство “Друзі парку”

8 9 10 11 12 13 15

Обласна рада Українського товариства мисливців і рибалок Чернівецька філія Всеукраїнської екологічної журналістської організації “Вежа”

с. Банилів - Підгірний, Сторожинецького рну м. Чернівці, вул. Гайдара, 1д м. Чернівці, вул. Стасюка, 4 м. Чернівці, вул. Горького, 23 м.Чернівці, вул.Ватутіна,11 м.Чернівці, вул. Шептицького, 7 смт Берегомет Вижницького р-ну м.Чернівці, вул. Ватутіна, 5 м.Чернівці, вул.Головна, 41

Додаток 2 до Звіту про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році.

Відповідальні виконавці розділів Звіту про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році. №

Назва роздiлу

Виконавець

розділу 1.

Екологічна ситуація в області

Каменецький В.М. Начальники відділів

Атмосферне повiтря

Картавіна Т. В.

Воднi ресурси

Білоус Г. І.,

Земельні ресурси та грунти

Білоус Г. І.,

Hадpа

Білоус Г. І.

Вiдходи

Картавіна Т. В

Екологічна безпека

Вплив факторів довкілля на здоpов'я населення

Каменецький В.М.

Рослинний світ

Солодкий В. Д.

10.

Тваринний світ

Солодкий В. Д.

Екомережа та біорізноманіття

Білоконь М. В.

12.

Екологічні пpоблеми

13.

Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного сеpедовища

Каменецький В.М. Начальники відділів Шнаревич Г. Л.,

14.

Управління в галузі охорони довкілля

15. 16. 17.

Моніторинг довкілля Наукові дослідження в галузі екології Екологiчна освiта, інформування громадськості, громадськi pухи Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм Мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища Висновки

18. 19. 20.

Додатки

Орленко В. І., Каменецький В.М. Кузнєцов О. П. Артановський О. Ф. Каменецький В.М. Каменецький В.М. Каменецький В.М. Орленко В. І., Каменецький В.М. Орленко В. І., Каменецький В.М. Каменецький В.М.