chernivtsi_2010

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

2011 рік

Вступне слово За останні роки в нашій державі набув широкого впровадження функціональний підхід до використання природних ресурсів, принципи сталого розвитку діяльності природокористувачів, що передбачає в кінцевому підсумку формування цілісної системи державного управління у галузі використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Визначено основні пріоритетні напрями екологічної політики держави, серед яких - розвиток екологічного законодавства, вдосконалення державного управління довкіллям та економічного механізму природокористування, створення ефективної системи контролю та моніторингу довкілля, формування нової екологічної свідомості тощо. Питання екологічної безпеки дає можливість конструктивно вирішувати Національна система екологічної безпеки, запобігання і реагування на аварії, катастрофи інші надзвичайні ситуації природного і техногенного походження. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України. З кожним роком все більшого значення набуває охорона рослинного, тваринного світу, водних та земельних ресурсів, ландшафтів, особливо цінних природних територій та об’єктів, зростає їх роль в житті біосфери та суспільства. Насамперед, цінні природні території та об’єкти є основою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому. До екологічної мережі входять природно-заповідні території, що є її ядром, території, що охороняються — ліси 1 групи, зелені зони міст, а також природна рослинність яку людина використовує регламентовано - експлуатаційні ліси, луки, пасовища тощо. Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані з розвитком екологічної діяльності. Доведено, що, наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вище ніж сировинних. Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує спеціальних знань в тому числі і по контролю за станом довкілля. Державний екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкту, ступеню і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попередженню негативного впливу на довкілля. Охороні навколишнього природного середовища приділено значну увагу у програмі економічного і соціального розвитку Чернівецької області. Основними її завданнями є: • забезпечення реалізації заходів щодо збереження та раціонального

використання наявних природних ресурсів; • впорядкування відповідно до вимог природоохоронного законодавства, сміттєзвалищ, впровадження ресурсозберігаючих та безвідходних виробництв, налагодження використання відходів як вторинної сировини; • впровадження ґрунтозахисних технологій на лісосічних роботах в лісах Карпатського регіону, зокрема канатно-повітряних установок, колісних тракторів та гужового транспорту при трелюванні деревини; • недопущення безсистемної вибірки піщано-гравійної суміші у річках; • сприяння розробці та впровадженню інвестиційних проектів з мінімізації впливу на довкілля відходів виробництва і споживання, утилізації відходів, використання відходів, як альтернативного палива та вторинної сировини; • посилення природоохоронного контролю, з метою недопущення несанкціонованого використання природних ресурсів та неорганізованого розміщення промислових і побутових відходів; • впровадження сучасних технологій енергозбереження, які дозволяють суттєво зменшити викиди в атмосферу; • забезпечення виконання робіт з розчистки річок та прибережних смуг від засмічення та замулення.

1. Загальні відомості 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості Тернопільська область

Хмельницька область

Вінницька область

ІваноФранківська область Молдова

Румунія

Чернівецька область – унікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Розташована на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, на

південному заході України у передгір’ї Карпат по течії рік Дністер i Прут. Вперше назва краю зустрічається в 1392 році. Почергово Північна Буковина перебувала в складі Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом, в середині ХІV століття тут виникло Молдавське князівство, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини. У кінці ХVIII – початку ХІХ століття вони зазнали панування найбільших, наймогутніших та найжорстокіших імперій свого часу – АвстроУгорської (Буковина) та Російської (Бессарабія). Область одна з наймолодших в Україні, утворена 7 серпня 1940 року в результаті возз'єднання північної частини Буковини та Хотинського повіту Бессарабії. На півдні та сході проходить державний кордон протяжністю 404,7 км, в тому числі з Румунією – 234,7 км, з Республікою Молдова – 170 км. Область межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями України, займає вигідне транспортно-географiчне положення, має досить щільну мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів та ліній електропередач. Відстань від Чернівців до Києва: залізницею - 594 км, шосейними дорогами - 608 км. Площа - 8,1 тис. кв. км, що становить 1,3% загальної території країни. Згідно фізико-географічного зонування території рельєф області достатньо складний. В Чернівецькій області знаходиться три зони: гірська, передгірна, лісостепова. Гірська частина - Буковинські Карпати розташована на крайньому південному заході області і займає приблизно 1/4 території. Гори тут середньої висоти, від 500 м до 1600 м, з характерними мікрокліматичними умовами. Їх розсікають вузькі долини Сірету і Черемошу. Притоки цих річок протікають переважно паралельно хребтам у повздовжніх долинах. Гори вкриті листяними і хвойними лісами. Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом. В карпатському регіоні в структурі сільськогосподарських угідь рілля і багаторічні насадження займають менше одного відсотка. Між Карпатами і річкою Прут розташована похила передгірна рівнина з розчленованим горбистим рельєфом. На загальному більш-менш рівнинному фоні виділяється Хотинська гряда висотою 400-500 м над рівнем моря, яка тягнеться широкою дугою від Чернівців до Хотина. Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони “оптимального комфорту” – клімат м’який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi. В цій зоні розташовані цілющі мінеральні джерела i грязі. В Прикарпатті переважають сільськогосподарські угіддя, а в складі сільськогосподарських угідь - кормові угіддя і рілля. Гірський Карпатський район і частина Прикарпаття по природному ландшафту є надзвичайно цінною зоною для всієї України. На північному-сході області, вздовж річки Дністер розташована рівнинна частина. Це хвиляста рівнина з долинно-балковим рельєфом ерозійного

типу. Існує кілька підвищень в Кельменецькому районі, що створилися внаслідок виходу на поверхню давніх третинних вапняків. Долина Дністру має ширину від 0,5 км до 2,0 км, а місцями до 6,0 км. Дністровсько-долинні ландшафти за своєю красою, рекреаційною та науково-пізнавальною цінністю, являють надзвичайно багатий музей природи. Тут зосереджено неповторні геологічні пам'ятки: єдиний в Україні та в Євpoпi безперервний стратегічний розріз у вигляді суцільного оголення від докембрійських порід до середнього палеозоя, прийнятий міжнародним симпозіумом 1968 року як еталон геологічного розрізу Європи i світу; стратиграфічні розрізи та оголення порід з численними палеонтологічними ділянками; збережені древні ландшафти у вигляді викопних решток пустині i древніх рифів, скали, стовпи вивітрювання; в оголеннях порід кембрія, сілура, девона i антропогену є викопні рештки тварин i рослин (морські мідії, раки, скорпіони, панцирні риби, медузи). В лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі - рілля. В Прикарпатті - сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками і пасовищами, меншою мірою - ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 470,6 тис. га, що становить 58,1%. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 250 тис. га за останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами: Путильського району – 68, Вижницького – 58 та Сторожинецького – 47 відсотків, тоді як лісистість Кельменецького становить 9, а Новоселицького – тільки близько 5 відсотків. Загалом лісистість області становить більше 31 відсотка. Карпатські ліси відзначаються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м 3/га проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте це не знімає загрози для Карпат. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі – відбувається забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини в значній мірі проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Чернівецька область вирізняється помірним кліматом, перехідним до помірно-континентального. Середньорічна температура повітря коливається від +8,9 оС на північному сході до +4,8 оС у гірській частині. За даними Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, річна кількість опадів у рівнинній частині становить 831 мм, у гірській – 884 мм. Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони „оптимального комфорту" – клімат м'який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi.

Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом. Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного об’єму 3,1 куб. км, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га . Крім цього, на території області нараховується близько 4,5 тис. малих річок і потоків сумарною протяжністю 13 тис. км. та 1150 ставків площею 2838 га. Всього водами покрито 18,6 тис. га, або 2,3% загальної території області.

1.2 Соціальний та економічний розвиток. Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство. У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів. Промисловий потенціал області представляють понад 1805 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу. Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджено п´ята частина основних фондів. Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості. Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості. Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс — природне багатство нашого краю. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень складає 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області. На Буковині розвинуті художні промисли по виготовленню виробів з дерева, вишиванню. Сформована в області автобусна маршрутна мережа спроможна задовольнити зростаючі потреби населення в пасажирських автоперевезеннях. У загальному обсязі перевезень пасажирів найбільша частка забезпечується автомобільним транспортом усіх форм власності, фізичними і

юридичними особами. А пропозиції перевізників перевищують попит населення у перевезеннях, окрім віддалених від обласного центру сіл. Протяжність мережі доріг загального користування області становить 2878,5 кілометрів. В області спостерігається один з найбільших показників щільності автомобільних доріг загального користування на 1 тис. кв. кілометрів -354 км при середньому по Україні 280,7 кілометра. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 413 км. На території Чернівецької області функціонують 30 залізничних станцій, відкритих для вантажних робіт. Експлуатація їх здійснюється двома залізницями - Львівською, Південно-Західною. Рух, посадку і технічне обслуговування повітряних бортів забезпечують комунальне підприємство “Міжнародний Аеропорт Чернівці” і Чернівецький структурний підрозділ підприємства “Украерорух”. З Чернівецького аеропорту виконуються авіарейси до Києва (Бориспіль, Жуляни), Стамбулу (Туреччина), Форлі та Неаполя (Італія), Алеппо (Сірія), Тель–Авів (Ізраїль). Послуги зв’язку переважно надають Чернівецька дирекція ВАТ “Укртелеком“, Чернівецька дирекція УДППЗ “Укрпошта“, Чернівецька філія ЗАТ “Утел“ та Чернівецький обласний радіотелевізійний передавальний центр. Фізичне зношення водопровідно-каналізаційних мереж, запірної арматури становить понад 60%. Зокрема, інженерні мережі м.Чернівці експлуатуються понад 40 років. В цілому по області близько 238,6 км водопровідних та 124,6 км каналізаційних мереж знаходяться в аварійному стані. 150 км водопровідноканалізаційних мереж потребують термінової заміни або капітального ремонту. Вагоме місце в економіці Чернівецької області займають малі підприємства, яких налічується більше 5 тис. За галузевою структурою 28,4% малих підприємств функціонує у торгівлі, 20,2% - промисловості, 14,5% - операціях з нерухомістю, здавання під найм та послугах юридичним особам, 11,4% - сільському господарстві. У Чернівецькій області відмічаються суттєві диспропорції соціальноекономічного розвитку територій, господарська діяльність більшості яких базується переважно на одній галузі. Існує регіональна асиметрія за обсягами інвестицій в основний капітал, прямих іноземних інвестицій. На підприємства м.Чернівців припадає 53,0% загального обсягу виробництва промислової продукції, 68,6% обсягу іноземних інвестицій, 23,1% - інвестицій в основний капітал та 63,2% - експорту продукції. У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан. У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і

субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.

2. Стан атмосферного повітря 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Останніми роками за рахунок спаду виробничої діяльності та переходу з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2000 році викинуто 3,4 тис. тонн шкідливих речовин від стаціонарних джерел. Разом з тим у 2004-2010 роках спостерігалося невиконання заходів щодо охорони повітряного басейну. Причина – зменшення обсягів виробництва, ліквідація та консервація джерел викидів, зупинка окремих виробництв, у зв’язку з чим викиди підприємств відповідають нормативним чи значно нижче за них, а також відсутність необхідних коштів. При відповідності викидів нормативам ГДВ, що перевіряється за допомогою проведення інструментальних вимірів, а також піврічних та річних звітів валових викидів 2-ТП (повітря), заходи переносяться на пізніший термін.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2010 році складають 38,6 тис. тонн і сягають 86,5 % від загальної кількості викидів. Введення в експлуатацію об’їзної дороги для обласного центру дозволило покращити стан атмосферного повітря в м. Чернівці. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 2.1 Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т з них від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг

2008 рік 2

2009 рік 3

2010 рік 4

161

151

142

43,4

43,0

44,6

3,9 39,5 37,1

3,4 39,6 37,5

3,8 40,8 38,6

5,4

5,3

5,5

47,4

46,9

49,2

0,5

0,4

0,5

4,2

3,7

4,2

4,8

4,8

5,0

-

-

45,0

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Чернівецькій області (тис. тон) Графік 1 Викиди забруднюючих речовин - всього 45,9 43,4 43 44,6

50,0 40,0 35,0 34,3 34,4 34,8 33,2 33,6 32,7

39,339,5 39,6 38,6

30,0 20,0 10,0

Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту

30,9 29,7 28,828,8 28,4 28,1 28,5

4,1 4,6 5,6 6,0 4,8 5,2 4,2 4,4 3,9 3,4 3,8 Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

0 20 6 07 * 20 08 20 09 20 10

20

05

04

20

03

20

02

20

01

20

20

20

00

0,0

* - у зв’язку із зміною методики обрахунку.

2.1.2. Динаміка викидів атмосферне повітря

найпоширеніших

забруднюючих

речовин

в

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 2.2 Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від:

2008 рік 2

2009 рік 3

43.2

42.9

3.8 0 0 0.6 0.9 0.3

3.3 0 0 0.6 0.8 0.3

1.1 0.9 39.4 0.5 4.6 29.2 0.1 4.4

0.8 0.8 39.6 0.5 4.5 29.4 0.1 4.5

0.6

0.6

2010 4 44.5 3.8 0 0 0.6 0.6 0.3 0.7 0.7 40.7 0.5 4.8 30.2 0.1 4.5 0.6 38.6

1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

33 0.4 3.7 28.1 0.1 0.2

37.5 0.4 3.7 28.5 0.1 4.3

0.5

0.5

0.7

0.7

0.4 4.0 29.2 0.1 4.4 0.5 0.5

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.3 Речовина

Клас небезпеки

Кількість Середньо-річний Середньоміст, вміст, мг/м3 добові ГДК охоплених спостереженнями

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК

Пил Двоокис сірки

3 3

1 1

0,0312 0,00305

0,15 0,05

0,200 0,050

Окис вуглецю

4

1

1,2

3,0

7,000

Двоокис азоту

2

1

0,022

0,04

0,247

0,085

Окис азоту

3

1

0,00624

0,06

0,120

0,4

Фенол

2

1

0,00157

0,003

0,019

0,01

Фтористи 2 й водень

1

0,00695

0,005

0,034

0,02

100

Хлористи 2 й водень

1

0,24

0,2

0,980

0,2

100

100

Формаль дегід

2

1

0,00379

0,003

0,039

0,035

100

100

Бенз(а)пі 1 рен

1

0,0000009

0,0000024

0,000001

0,000001

0,5 0,1

100

100 100

100

Вміст основних забруднюючих речовин у атмосферному повітрі наведений у таблиці показує високий рівень забруднення такими речовинами: фтористий водень, хлористий водень, формальдегід, бенз(а)пірен, фенол. Перераховані речовини та ще велика кількість інших елементів присутні у викидах багатьох джерел, наприклад хлористий водень і фтористий водень, формальдегід викидається при виробництві синтетичних барвників та смол на ВАТ «Чернівецький хімічний завод», виготовленні жирів на ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат». Оксиди азоту та вуглеця, а також бензопірен є продуктами неповного згоряння палива автотранспорту.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.4 Забруднююча речовина

Місто

ГДК

1 завислі речовини діоксид сірки оксид вуглецю Азота діоксид Азота оксид Фенол Фтористий водень Водень хлористий Формальдегід

2 Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці Чернівці

3

0.04 0.06 0.003 0.005 0.2 0.003

Середня концентрація 4 0.3 0.04 0.4 0.64 0.1 0.33 0.62 0.83 1.4

Максимальна з разових концентрацій 5 0.4 0.08 1.6 1.3 0.2 1.3 1.8 4.4 1.3

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Слід зазначити про те, що останніми роками все більше і більше підприємств для обігріву приміщень та на технологічні потреби встановлюють сучасні високопродуктивні та економічні нагрівальні прилади, що відповідно зменшує викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря. І як видно із таблиці 2.1, викиди від стаціонарних джерел щороку зменшуються. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності у 2010 році Таблиця 2.5 Кількість підприємств, які мали викиди Усього Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги Лісове господарство та пов'язані з ним послуги Добувна промисловість добування паливно-енергетичних корисних копалин добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Переробна промисловість у тому числі виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів хімічна та нафтохімічна промисловість виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво машин та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв'язку у тому числі діяльність наземного транспорту Інші види економічної діяльності

142 6

Обсяги викидів забруднюючих Викинуто в речовин середньому одним т відсотків до 2009 підприємство р. м, т 3787,9 110,0 26,7 726,1 327,3 121,0

8 6 4

50,7 185,2 154,3

76,9 63,9 106,9

6,3 30,9 38,6

2

30,9

21,2

15,4

68

1934,7

94,1

28,5

18

788,1

99,6

43,8

1 21

7,2 777,3

104,9 95,6

7,2 37,0

5

59,1

56,5

11,8

1 7

17,5 111,4

74,2 117,7

17,5 15,9

11 5 4

39,7 303,2 300,1

54,2 180,6 184,1

3,6 60,6 75,0

31

436,9

92,1

14,1

Основні забруднювачі атмосферного повітря за звітний рік Таблиця 2.6

1

2

ВАТ "Чернівецьк ий олійножировий комбінат" (Чернівці)

ВАТ "Чернівецький цегельний завод № 3" (Чернівці)

0,002

11,041

1,99

171,05

30,86

46,908

8,46

31,405

18,32

72,242

42,14

21,268

12,41

фактичне

0,012

очікуване

5

фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн.

4

загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

3

Ефективність роботи ГОУ, %

2 сполуки сірки сполуки азоту оксид вуглецю сірчисти й ангідрид сполуки азоту оксид вуглецю сірчисти й ангідрид

Заходи, спрямовані на зменшення викидів зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік

Частка оснащення джерел викидів газоочисними установками (ГОУ), %

1

до загального обсягу викидів (населеного пункту), %

Назва об’єкту

до загального обсягу викидів об’єкту, %

№ з/п

Назва забруднюючої речовини

усього викидів, т/рік

Частка викидів забруднюючої речовини

8

9

10

11

12

13

За видами економічної діяльності найбільшим забруднювачем атмосферного повітря являється переробна промисловість на яку припадає 1934,7 тонн або 51,1% від загальної кількості викидів. Їх скорочення у порівнянні з 2009 роком пов’язане насамперед із впровадженням новітніх розробок у переробній галузі.

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Вплив викидів до атмосферного повітря Чернівецької області підприємствами сусідніх держав Румунії та Молдови мінімізовано у зв’язку з відсутністю у прикордонній зоні підприємств зазначених країн, що могли б здійснювати значний вплив на стан атмосферного повітря області. Цьому також сприяє переважання на території області рози північних вітрів. Також, на пунктах пропуску через державний кордон здійснюється перевірка викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря від пересувних джерел, що унеможливлює потрапляння на територію України забруднювачів – автотранспорту.

2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за регіонами у 2010 році(т) Таблиця 2.7 Обсяги викидів шкідливих речовин усього Чернівецька область м.Чернівці м.Новодністровськ райони Вижницький Герцаївський Глибоцький Заставнівський Кельменецький Кіцманський Новоселицький Путильський Сокирянський Сторожинецький Хотинський

речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

У тому числі діоксид діоксид азоту сірки

оксид вуглецю

3787,9 1272,1 6,1

704,1 189,6 -

611,7 87,4 -

253,0 143,4 2,7

637,6 325,1 0,5

169,2 255,3 49,0 185,4 32,5 305,3 688,1 12,8 119,6 282,6 409,9

32,4 108,9 17,7 27,2 2,9 69,5 60,1 9,3 37,6 117,0 31,9

27,7 126,6 5,2 100,4 24,0 68,0 51,6 0,4 65,9 34,7 19,8

4,9 8,0 5,0 12,2 0,7 19,8 15,8 0,5 8,0 7,8 24,2

25,6 8,3 5,4 25,0 1,1 90,2 38,7 2,3 1,8 68,4 45,2

Значне зростання обсягів викидів у Новоселицькому районі у 2010 році в порівнянні з 2009 пояснюється насамперед із розвитком економіки району та відкриттям нових підприємств по виробництву будівельних матеріалів. Також це розвиток деревообробної та переробної промисловості. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за регіонами у 2010 році(т) Таблиця 2.8 Обсяги викидів -усього 2010 р.

2009 р.

Збільшення / зменшення викидів у 2010 р. проти 2009 р.

Обсяги викидів Викинуто в у 2010 р. до середньому одним 2009 р.,% підприємством

Чернівецька область м.Чернівці м.Новодністровськ райони Вижницький Герцаївський Глибоцький Заставнівський Кельменецький Кіцманський Новоселиць кий Путильський Сокирянський Сторожинецький Хотинський

3787,9 1272,1 6,1

3443,7 1203,4 8,7

344,1 68,7 -2,6

110,0 105,7 70,3

26,7 24,9 3,0

169,2 255,3 49,0 185,4 32,5 305,3 688,1 12,8 119,6 282,6 409,9

215,1 285,1 58,8 217,0 59,5 271,3 363,1 14,0 119,0 312,8 315,9

-45,9 -29,9 -9,8 -31,6 -27,0 34,1 325,0 -1,2 0,6 -30,3 94,0

78,6 89,5 83,3 85,4 54,6 112,6 189,5 91,2 100,5 90,3 129,8

13,0 85,1 4,5 18,5 8,1 21,8 45,9 3,2 19,9 13,5 41,0

2.7. Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря Впровадження повітроохоронних заходів Таблиця 2.9 Кількість Загальний заходів обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис.грн.

Фактично витрачено з початку виконання заходу, тис.грн.

Зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря після впровадження повітроохоронних заходів, т очікуване фактичне

Всього у тому числі

5

удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види палива, сировини і т.ін.) будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд

1

-

підвищення ефективності роботи існуючих очисних установок (включаючи їх модернізацію, реконструкцію і ремонт) ліквідація джерел забруднення

4

-

перепрофілювання підприємств (цехів, дільниць) на випуск іншої продукції інші заходи

74,1

0,6

0,6

13,2

13,2

0,6

0,6

-

-

-

-

60,9

0,0

0,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

74,1

60,9

На обліку Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області знаходиться 604 підприємств - забруднювачів атмосферного повітря. Із них, згідно даних держкомстату в Чернівецькій області, 226 підприємств за потенційними обсягами викидів взяті на державний облік. В Чернівецькій області не має підприємств – забруднювачів атмосферного повітря, які за Постановою Кабміну № 212 від 19.03.2008р. відносяться до підприємств з високим та середнім ступенем ризику, оскільки загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 2010 році по Чернівецькій області складав 3,8 тис. тонн в рік. До переліку особливо небезпечних підприємств відносяться ДП “Прикарпаттрансгаз”, яке протягом року було перевірене та вжито відповідних заходів щодо запобігання порушень. У сфері охорони атмосферного повітря здійснено 298 перевірок, за порушення вимог природоохоронного законодавства до адмін-відповідальності притягнуто 121 особу (57 посадових) на суму 23,1 грн. В ході проведених перевірок видано 154 приписи. Сума збитків, нанесених державі внаслідок забруднення атмосферного повітря складає 29,5 тис.грн. За недотримання екологічних вимог - відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несправний стан пересувних джерел викидів та пилоочисних установок, призупинено діяльність 37 об’єктів. Плановими перевірками цегельних заводів області встановлено, що такі цегельні заводи, як ТОВ «Оксана-М» та ПП «Тиша» працювали без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за що керівництво заводу

притягнуто до адмінвідповідальності, та нараховано збитки за забруднення атмосферного повітря на загальну суму 4,1 тис. грн. та видано припис на усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. Під час проведення перевірок ТОВ «Граніт», ПП «Добринівський цегельний завод» та СП «Киселівський цегельний завод» виявлено перевищення встановлених нормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За виявлені порушення відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності та виставлено збитки на загальну суму 2,8 тис. грн.

3. Зміна клімату Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату представниками 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Головна мета Конвенції полягає в «стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему». Україна підписала Конвенцію в червні 1992 року, ратифікувала її в жовтні 1996 року, а в серпні 1997 року стала Стороною Конвенції. Відповідно до статті 4.2b цього документу Україна прийняла 1990 рік як базовий для оцінки антропогенних емісій вуглекислого газу та інших парникових газів, які не контролюються Монреальським протоколом. Програмою соціально-економічного розвитку Чернівецької області пріоритетними напрямками розвитку обасті визначено зокреме розвиток турисму, рекреації екологізація виробництва. На сьогоднішній день на території області підприємств, які б здійснювали значний вплив на зміну клімату (викидали – СО2, СН4, N2О) немає. Порівняльний аналіз, проведений по кількох критеріях відносної ефективності, показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод. Основними заходами із скорочення зазначених викидів є реконструкція котелень МКП «Чернівцітеплокомуненерго», із заміною котлів з ККД – 75% на котли з ККД до 92%, які працюють на газі. Відповідно до планів реконструкції очікується зменшення викидів основного парникового газу СО2 2007р. на 0,583 тис. тонн, 2008-1,214, 2009 – 0,105 тис.тонн. Адбсорбція парникових газів передбачається, насамперед за рахунок збільшення площі зелених насаджень у населених пунктах, а також збільшенням площі лісів та природно-заповідного фонду області.

4.Стан водних ресурсів 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.1.1. Загальна характеристика Вода є одним з основних елементів біосфери. Жоден життєво важливий процес не може здійснюватись без води. Вода необхідна як для організму людини, так і для виробничих потреб - найбільше у промисловості та сільському господарстві. Річкова мережа області належить до басейнів двох основних річок Прута і Сірету, які займають відповідно 60 і 25,5 % її території. Річки басейну Дністра представлені невеликими водотоками, які становлять решту – 14,5 % загальної площі. Густота річкової мережі області становить 1,11 км/км2, в тому числі в басейнах Прута – 1,09 км/км2, Сірету – 1,34 км/км2, Дністра – 0,78 км/км2, Сучави – 1,14 км/км2. Відносячись до Прикарпатського регіону за цим показником Буковина значно виділяється серед інших в Україні . На території області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км. Їх кількісні характеристики були визначені на основі картографічних та довідникових матеріалів. Річок, включаючи струмки і водотоки довжиною менше 10 км кожна, нараховується 4131, а їх загальна довжина 6597,5 км. Кількість водотоків довжиною 10 і більше кілометрів – 109, сумарною довжиною 2368,5 км. В залежності від площі басейну річки поділяються на великі, середні і малі. До великих належать водотоки, які мають водозбірну площу понад 50 тис. км2, середніх – більше 2 і до 50 тис. км2 і малих – до 2 тис. км2. Відповідно до цієї класифікації на території Чернівецької області виділяються: 1) одна велика річка: р. Дністер загальною площею басейну 72100 км2 (в межах області – 1190 км2) і довжиною 1352 км (в межах області – 290 км); 2) чотири середні річки: р. Прут загальною площею басейну – 27500 км2 (в межах області – 4836 км2) і довжиною 989 км (в межах області – 108 км), р Черемош загальною площею басейну 2560 км2 (в межах області – 1306 км2) і довжиною 80 км. Річка повністю протікає на межі з ІваноФранківською областю; р. Сірет загальною площею басейну 47600 км2 (в межах області – 2070 км2) і довжиною 513 км (в межах області – 100 км), р. Сучава загальною площею басейну 2400 км2 (в межах області – 315 км2) і довжиною 140 км (в межах області – 28 км); 3) 4235 малих річок загальною довжиною 8360 км. До них належать 104 водотоки довжиною 10 і більше кілометрів кожний загальною протяжністю 1762,5 км та 4131 - довжиною менше 10 км кожний загальною протяжністю 6597,5 км.

Загальні відомості про водні об’єкти та водні ресурси Чернівецької області Таблиця 4.1 № п/п 1 1.

2.

Показники 2 Кількість річок Їх загальна довжина

Од. вим.

3 шт

К-сть 4 4240

км

8966

шт

4131 6597,5

в тому числі: 3.

4.

Кількістьрічок. Включаючи струмки, водостоки довжиною менше10км Їх загальна довжина

5.

Кількість річок довжиною10 і більше км

6.

Їх загальна довжина

7.

Кількість малих річок (S басейну до 2 тис. км2) Їх загальна довжина Кількість середніх річок (Прут, Черемош, Сірет, Сучава) (S басейну 2000,1 50000 км2) Їх довжина в межах області

8.

9.

10.

11.

Кількість великих річок – Дністер ( S басейну більше 50 тис.км2)

12.

Довжина в межах області

13.

Поверхневий стік, що формується в межах області: В середній щодо водності рік Маловодний рік 75% забезпеченості Маловодний рік 95% забезпеченості Кількість водосховищ Їх загальна площа водного дзеркала

14 15.

км шт

109

км

2368,5

шт

4235

км шт

8360 4

км

316

шт

1

км

290

млн. м3 млн. м3 млн. м3 шт тис.га

1300,9 979,6 669,6 4 14,929

16.

Їх загальний об'єм - повний

млн.мЗ

3035,53

17.

Їх загальний об'єм – корисний

млн.мЗ

3030,95

в тому числі: 18.

Кількість водосховищ, об'ємом до 10 млн. мЗ

шт

19.

Їх загальна площа водного дзеркала

га

138

20.

Їх загальний об'єм - повний

млн.мЗ

4,53

21.

їх загальний об'єм - корисний

млн.мЗ

22.

Кількість водосховищ об’ємом від >10 до 100 млн. м³

23.

Загальна площа водного дзеркала

24.

25.

2

2,95

шт

1

га

591

Їх загальний об'єм - повний

млн.мЗ

31

Їх загальний об'єм - корисний

млн.мЗ

26.

Кількість водосховищ об’ємом більше 100 млн. м³ Дністровське

27.

28.

28

шт

1

Загальна площа водного дзеркала

тис.га

14,2

Загальний об'єм - повний

млн.мЗ

29.

Загальний об'єм - корисний

30.

Кількість ставків (станом на 01.01.2009 р.)

31.

Їх загальна площа водного дзеркала

3000

З

млн.м

2000

шт

1150

га

4394,2

млн.мЗ

32.

Їх загальний об’єм

33.

Їх загальна площа водного дзеркала

га

2929,1 З

млн.м

34.

Їх загальний об’єм

35.

Кількість озер

36.

Їх загальна площа водного дзеркала

37.

38.

43,942

29,291

шт

15

га

40 3

Їх загальний об’єм Кількість паспортизованих річок їх загальна довжина їх загальна площа водозборів кількість водогосподарських паспортів

млн.м

0,04

шт

70

км

1373

км² шт

4597 32

Річкова мережа Таблиця 4.2 Головна річка (велика, середня) Дністер Прут в т. ч. Черемош Сірет в т. ч. Сучава Разом по області:

Площа басейну, км2 *

Довжина річки, км *

72100 1190 27500 4836 2560 1306 47600 2070 2400 351

1352 290 989 108 80 80 513 100 140 28

8096

606

Кількість малих річок, шт. В т. ч. L< Всього 10 км

Сумарна довжина малих річок, км В т. ч. L< Всього 10 км

Густота річкової мережі, км/км2

191

176

643

432

0,78

2584

2523

5078

3947

1,07

1601

1582

2398

1940

1,90

1461

1432

2639

2218,5

1,32

350

343

371,5

307

1,14

4235

4131

8360

6597,5

1,11

* - в чисельнику – вся площа і довжина, - в знаменнику – в межах області.

4.1.2. Водозабезпеченість Чернівецької області В межах області знаходяться 4 водосховища. Два із них, що належать до Дністровського каскаду, розташовані на кордоні з Хмельницькою та Вінницькою областями і їх греблі віднесені до її території. Загальна площа водосховищ області становить 14,9 тис. га. Вони займають 70% території, що знаходиться під водою. Найбільшим із них, яке відноситься до категорії великих місткістю більше 100 млн. м3, є Дністровське. Буферне – об’ємом 31 млн. м3 належить до середніх. Два малі водосховища (об’ємом більше 1 і до 10 млн. м3 кожне) розташовані у Новоселицькому районі та називаються 1 – Водосховище на р. Черлена, 2 – Водосховище в с. Костичани Новоселицького району. За період експлуатації вони частково замулились і їх теперішні основні параметри не відповідають проектним. Відомості про водосховища наведені в таблиці 4.3, а також в їх переліку (таблиця 4.4). До ставків віднесені штучні водойми місткістю до 1 млн. м3. Практично всі вони побудовані на малих річках та їх притоках, в результаті чого стік цих водотоків в певній мірі зарегульований. Зарегульованість річок спричинила поступове замулення водойм, яке становить 20 – 30 % їх об’єму.

Ставки використовуються в основному для риборозведення і кілька із них – технічного водопостачання. Щодо водності 2010 рік належить до багатоводного із забезпеченістю для басейнів р. Прут -8%, Сірет – 3,4%, Дністер – 7,8%. Запаси водосховищ становили 2779,53 млн.м3, в тому числі Дністровського -2740 млн.м3 тобто 91,3% від об’єму при НПР. Обсяги цього водоймища коливались від 2407,4 до 3006,0 млн.м3. Ставкове господарство зосереджувало 41,4 млн.м3 поверхневих вод. Згідно показників державного обліку використання вод за формою 2-ТП (водгосп) у 2010 році на потреби населення і економіки було забрано 78,64 млн.м3 водних ресурсів, що на 4,85 млн.м3 більше попереднього року . Із них 57,74 млн.м3 – поверхневі і 20,9 млн.м3 – підземні води. Щодо басейнів розподіл у звітному році водних ресурсів є наступним: р. Прут – 38,85, р. Дністер – 33,03 та р. Сірет – 6,76 млн.м3. Враховуючі запаси і об’єми забраних у 2010 році поверхневих та підземних вод область характеризується достатньою водозабезпеченістю. Із-за нерівномірного розподілу поверхневих водних ресурсів на її території 15,15 млн.м3 річкового стоку перекинуто у звітному році із басейну р. Дністер у басейн р. Прут. У сільській місцевості використовуються для водопостачання підземні води із криниць та свердловин. Населення та економіка області не відчували дефіциту водних ресурсів. На підставі даних державної статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) у 2010 році для потреб економіки та населення забрано 78,64 млн.м 3 води, в тому числі 57,74 млн.м3 – з поверхневих водних об’єктів та 20,9 млн.м3 – з підземних джерел. Порівняно з 2009 роком забір води збільшився на 4,85 млн.м3, що зумовлено взяттям на облік інших підприємств. Наявність ставків і водосховищ в адміністративних районах Таблиця 4.3 № п/п

Райони, обласний центр

шт.

Ставки Площа водної поверхн і, га

К - сть,

К - сть, Об’єм, млн. м3 шт.

Водосховища Площа Об’єм, млн. м3 водної поверхні, Повний Корисний га

1

Сокирянський

182

495,9

4,959

2*

5941,0*

1159,0*

775,4*

2

Кельменецький

135

477,6

4,776

1*

7520,0*

1590,0*

1060,0*

3

Хотинський

97

471,0

4,710

1*

1330,0*

282,0*

188,0*

4

Новоселицький

137

563,2

5,632

2

138,0

4,53

2,95

5

Заставнівський

181

559,9

5,599

-

-

-

-

6

Кіцманський

146

1106,1

11,061

-

-

-

-

7

Глибоцький

45

200,5

2,005

-

-

-

-

8

Герцаївський

29

89,4

0,894

-

-

-

-

9

Сторожинецький

87

284,4

2,844

-

-

-

-

10

Вижницький

86

111,7

1,117

-

-

-

-

11

Путильський

17

12,8

0,128

-

-

-

-

12

м. Чернівці

8

21,7

0,217

-

-

-

-

1150

4394,2

43,942

4

14929,0

3035,53

2026,35

Разом:

* - у кількість, площу і об’єм водосховищ увійшло Дністровське, що розташоване в межах 3х районів

Перелік водосховищ Чернівецької області Таблиця 4.4 № п/п

1

2

3

4

Найменування водосховища, місця розташування греблі Водосховище на р. Черлена, с. Ванчиківці Новоселицького рну Водосховище в с. Костичани Новоселицького рну. с. Костичани Новоселицького рну Дністровське м. Новодністровськ Буферне с. Василівка Сокирянського рну

Найменуван ня річки, тип водосховищ а

Площа водного дзеркала, при НПР, га

Черлена, руслове

Разом по області

Об’єм водосховища, млн. м3

Відомча належність водосховища

Призначення водосховища

Повний

Корисний

98

3,16

2,01

Ванчиківецька і Черленівська сільські ради

Риборозведення

Щербинці, руслове

40

1,37

0,94

Костичанська сільська рада

Риборозведення

Дністер, руслове

14200

3000

2000

Дністровське БУВР

Протиповеневе, енергетика

Дністер, руслове

591

31

23,4

ДАЕК “Дністроенерго”

Енергетика

-

14929

3035,53

2026,35

-

-

Згідно державного земельного кадастру Чернівецької області площа земель, зайнятих річками становить 2,6 тис. га, озерами – 40 га, ставками 4,39 тис. га, водосховищами – 14,9 тис. га, відкритими заболоченими землями – 1,22 тис. га. Крім того 0,64 тис га земель водного фонду знаходяться під каналами осушувальних систем.

4.1.3. Водокористування та водовідведення Найбільші обсяги забору свіжої води з поверхневих водних об’єктів здійснюють: ДКП «Чернівціводоканал», ВАТ «Цукровий завод «Хрещатик» Лужаниський експериментальний завод та ставкові господарства - ВАТ «Чернівецький рибокомбінат» (м. Кіцмань), П.П. Вишиван В.І. (с. Васловівці, Заставнівський р-н), ВАТ «Рибоводна станція» (с. Малий Кучурів, Заставнівський р-н), П.П. Унгуряну Р.І. (с. Мамалига, Новоселицький р-н), ПП Мітрик В.В. ПП Сорощук Р.Г., ПСП «Мамаївське», ПП Іващук Б.Д.

За 2010 рік в області було використано 68,41 млн.м3 води, в тому числі 10,26 млн.м3 на господарсько-питні та 23,46 млн.м3 - виробничі потреби, а також 13,78 млн.м3 для сільськогосподарського водопостачання. У звітному році втрати води при транспортуванні склали 9,52 млн.м 3 , що на 2,32 млн.м3 менше 2009 року, Це зменшення відбулося в основному за рахунок ДКП «Чернівціводоканал», який є найбільшим водоспоживачем і втрати якого становили 28,2% від забраних водних ресурсів. Крім того найбільші втрати допустили: - Кельменецьке ВУЖКГ – 24,8% - Заставнівське ЖЕУТВЗ – 49,8% - Герцаївське ВУЖКГ – 22,5% - Хотинське ВУЖКГ - 47,4% - Кіцманське ВУЖКГ– 62,9% Враховуючи потенційні запаси поверхневих та підземних вод у межах області водозабезпеченість на одного мешканця у середній щодо водності рік становить 1,56 тис. м3, 75 % забезпеченості – 1,14 тис. м3 і 95 % - 0,75 тис. м3, а із сумарними їх запасами відповідно 11,7; 9,1 та 6,9 тис. м3. За даними звітності 2-ТП (водгосп) в області в 2010 році було забрано 78,64 млн.м3 води, що на 4,85 млн.м3 більше ніж у попередньому році. З них поверхневі вод - 57,74 млн.м3, підземні – 20,9 млн.м3. Протягом 2010 року було використано 68,41 млн.м3 води, в тому числі на виробничі потреби –23,46 млн.м3, на господарсько-питні потреби – 10,26 млн.м3 води. Фактичний скид стічних вод у водні об’єкти склав 49,75 млн.м3, що на 2,52 млн.м3 більше ніж у 2009 році, з них 6,26 млн.м3 забруднених, 26,0 млн.м3 нормативно чистих без очистки, нормативно очищених 16,78 млн.м3 Забір та використання води Таблиця 4.5 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні

Одиниця виміру 2 млн. м3

2008 рік

2009 рік

2010 рік

3 71.38

4 73.79

5 78.64

млн. м3 млн. м3 млн. м3

51.52 19.86 -

52.45 21.34 -

57.04 21.6 -

м3

77.8901

80.5198

86.9

41.634

42.968

68.41

11.54 16.7 13.39 0.004 45.4311 11.25

10.67 18.54 13.72 0.038 46.8868 11.84

10.26 23.46 34.69 0 75.6 9.52

15.76

16.05

12.11

млн. м

3

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води

Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 4.6 Види економічної діяльності Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житловокомунальне господарство

2008 рік % економії усього, млн. свіжої води за м3 рахунок оборотної 8.527 33.85

2009 рік % економії усього, млн. свіжої води за м3 рахунок оборотної 5.278 22.18

2010 рік % економії усього, млн. свіжої води за м3 рахунок оборотної 5.86 22.1

8.385

83.35

4.997

81.40

5.32

82.0

0

0.00

0.235

2.89

0.51

4.0

0

0.00

0

0.00

0

0

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Таблиця 4.7 Показники 1

Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2

2008 рік

2009 рік

2010 рік

3

4

5

млн. м3

4509.641

51.581

49.75

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0 3.029 0.001 44.611

0 3.2 0.001 48.38

0 3.01 0 49.75

млн. м3

44.611

48.38

52.77

млн. м3

14.39

14.92

16.78

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

14.39 0 0 19.18 11.041

14.92 0 0 23.34 10.12

16.78 0 0 26.0 6.9

млн. м3 млн. м3

6.12 4.921

4 6.12

2.14 4.82

м3

48.6796

52.7924

58.37

На балансі житлово-комунальних підприємств області знаходиться 12 каналізаційних очисних споруд, 16 каналізаційних насосних станцій (45% насосно-силового обладнання працює з амортизаційним зносом). Загальна довжина каналізаційних мереж 435.9 км. Каналізаційні мережі і запірна арматура замортизовані, фізично застарілі та потребують заміни. Внаслідок невиконання запланованих природоохоронних заходів та неспроможності існуючих очисних споруд забезпечити нормативне очищення стічних вод склалася вкрай напружена ситуація із скидом неочищених стоків у водойми області. У 2010 році у водойми області скинуто 2,0 млн.м3 недостатньо очищених зворотних вод, у тому числі м. Чернівці - 1,0 млн.м3 , що негативно впливає на

екологічний стан навколишнього природного середовища. Для капітального ремонту і реконструкції існуючих очисних каналізаційних споруд у м. Чернівцях та районах області необхідні значні кошти. Проводяться роботи щодо реконструкції очисних споруд у містах Вижниці, Новоселиці, Сокирянах та будівництва – у м. Сторожинці. Внаслідок незадовільного технічного стану мереж і насосного обладнання та роботи насосних станцій в неоптимальному технологічному режимі втрачається значна кількість електроенергії, що споживається ними. Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 4.8 Скидання забруднюючих речовин по регіону

1 Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів граничнодопустимого скидання

2008 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 2 3 17.206

Х

0

0.00

2009 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 4 5 15.569

2010 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 6 7

Х

15.22

0.00

0.00

Х

4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 4.9 Назва водокористувача-забруднювача

1 ДКП "Чернівціводоканал" ДКП "Чернівціводоканал" "Тепловодоканал" м. Новодністровськ

2008 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотнюючих них вод, речовин, млн. м3 т 2 3 Прут 20.33 13875.94 Дністер 3.535 1343.3 0.246 263.002

2009 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотнюючих них вод, речовин, млн. м3 т 4 5

2010 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотнюючих них вод, речовин, млн. м3 т 6 7

18.65

11115.41

18.47

12020.0

3.858 0.266

1465 619

3.05 0.27

750.0 110.0

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Річка Дністер. Відбір проб поверхневих вод у прикордонній зоні Дністра здійснювався в 3 пунктах спостереження (с. Наславча, м. Могилів-Подільський та с. Цикинівка).

Прикордонні пункти спостереження Таблиця 4.10 № п/п

Назва пункту спостреження

Кількість відборів у 2010 році

1

с. Наславча (Чернівецька обл.)

3 рази

2

м. Могилів-Подільський (Вінницька обл.)

4 рази

3

с. Цикинівка (Вінницька обл.)

1 раз

Одиничні перевищення ГДК на протязі року Азот загальний – 1,4ГДК Азот загальний – 1,2-1,5ГДК

Порівняння з 2009 роком Якісний стан покращився в розрізі забруднення специфічними речовинами Якісний стан покращився в розрізі забруднення специфічними речовинами

рН – 11,95 од.

В 2009 році проби не відбиралися

Клас якості (за усередненими показниками) Клас якості «помірно забруднені» Клас якості «помірно забруднені» Клас якості «помірно забруднені»

На прикордонній ділянці річки Дністер на протязі 2010 року переважали «помірно забруднені» поверхневі води, одиничні перевищення ГДК та санітарних норм припадають на жаркий період року та листопад. Усереднені дані на протязі року – в межах норми. Річка Пут. Прикордонний пункт спостереження - с. Костичани аналогічно відзначалася «помірно-забрудненими» поверхневими водами, одиничні перевищення стосуються виключно листопада-місяця. Якість поверхневих вод прикордонної ділянки у 2010 році залишається на рівні 2009 року (стабільний). Таблиця 4.11 № п/ п

Назва пункту спостреження

1

с. Костичани

Кількість відборів у 2010 році

4 рази

Одиничні перевищення ГДК на протязі року Азот загальний – 1,2ГДК; Свинець – 1,1ГДК

Порівняння з 2009 роком

Клас якості (за усередненими показниками)*

Якісний стан стабільний

Клас якості «помірно забруднені»

Річка Сірет. Прикордонна ділянка Сірету характеризувалася «чистими» поверхневими водами, всі показники знаходилися в межах норми. Таблиця 4.12 № п/ п

Назва пункту спостреження

1

с. Черепківці

Кількість відборів у 2010 році 2 рази

Одиничні перевищен ня ГДК на протязі року Всі показники в межах норми

Порівняння з 2009 роком

Клас якості (за усередненими показниками)

В 2009 році проби відбиралися 1 раз

Клас якості «чисті»

4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод Басейн р. Дністер. 2010 рік для поверхневих вод басейну Дністра був досить контрастним за рахунок різких кліматичних змін. В 2010 році суттєвий вплив на поверхневі води справили: паводок (кінець червня - початок липня), дуже сухий та жаркий літній період (липень – серпень) та аномально-теплий листопад. Беручи до уваги вищезгадані факти, на водозаборах в такі періоди відбір проб здійснювався по 2-3 рази в місяць. У ІІ та ІІІ-му кварталах пріоритетними забруднювальними речовинами були гідрофізичні показники (кольоровість, завислі речовини та прозорість), органічні речовини (ХСК і БСК5) та залізо. І-й та ІV-й квартали характеризувалися переважно без перевищень ГДК (виключення в листопаді). В цілому поверхневі води на водозаборах басейну Дністра знаходяться у задовільному стані, більшість випадків перевищень ГДК та санітарних норм для води водойм загальногосподарського призначення стосуються екстремальних періодів паводкової хвилі та жаркого літнього сезону. На протязі всього року у природних стабільних умовах усереднені дані по якості поверхневих вод не відхилялися від норми. В порівнянні з 2009 роком якісний стан басейну в цілому неможливо об’єктивно оцінити за рахунок скорочення відборів проб. На основних питних водозаборах міста Чернівці поверхневі води залишаються в стабільному стані. В пунктах спостереження м. Заліщики (кордон Тернопільської та Чернівецької областей) та м. Хотин (Чернівецька область) погіршення на протязі року відмічалося в основному тільки в літній період по показниках фізичного забруднення: прозорість – 4 см, завислі речовини – 38 мг/дм3, водневий показник 8,71 од. (слабо лужні води). Відмічено у вересні перевищення по свинцю до 1,2ГДК (м. Хотин). Взагалі характерним для басейну Дністра в 2010 році було підвищення показника рН вище норми (більше 8,5 од.). Підлуговування поверхневих вод спостерігалося в основному в період високих літніх температур. Також підвищення рівня свинцю вище норм ГДК фіксувалося на території області в поверхневих водах як Дністра, так і Прута. Якість поверхневих вод на цьому відрізу річки «помірно забруднені». На Дністровському водосховищі в першому півріччі всі показники знаходилися в межах норми. У ІІ-му півріччі зафіксовано:  азот загальний – 1,5-1,7ГДК;  розчинений кисень – 4,54 мгО2/дм3. Основні перевищення санітарних норм аналогічно припадають на літній період. Якість поверхневих вод в даній частині річки також «помірно забруднені». В порівнянні з минулим роком стан поверхневих вод покращився. Концентрація вмісту радіоактивних цезію-137 та стронцію-90 в басейні Дністра знаходилася в межах допустимих рівнів в максимальному діапазоні 1,25 пКю/дм3 та 0,16 пКю/дм3 відповідно.

Басейн р. Дунай. Спостереження за якісним станом річки проводилися у 4-х пунктах спостереження (с. Неполоківці, с. Ленківці, с. Магала, с. Костичани) по 27 фізико-хімічним, 11 специфічним та 2 радіологіним показникам. На території Чернівецької області у першій половині року в басейні всі показники відповідали нормам. Погіршення відмічено по фізичним показникам (прозорість, завислі речовини, рН) амоній-іонам – 1,8ГДК, азоту загальному – 1,2-2,1ГДК, БСК5 у 1,5 та ХСК у 1,2 рази у червні (паводок) та листопаді (с. Магала – місце скиду стічних вод м. Чернівці). Якість поверхневих вод у цій частині річки – «помірно забруднені». Басейн р. Сірет. Дослідження в басейні проводилися лише в другому півріччі 2010 року. В пункті спостереження м. Сторожинець всі показники також були в межах норми. Поверхневі води р. Сірет - «чисті». Стан поверхневих вод в річці стабільний. Порівняльну оцінку провести неможливо за рахунок лише одного відбору у 2009 році. Прогнозування хімічного складу та якості вод басейну р. Дністер (С.І. Сніжко «Оцінка та прогнозування якості природних вод», Київ 2001). В прогнозуванні використано метод закономірностей в прояві концентрацій забруднюючих речовин в залежності від фаз водного режиму річки. Шляхом дослідження розподілу концентрацій забруднюючих речовин у короткі генетично однорідні фази формування режиму річки розраховуються імовірність досягнення цією речовиною величини ГДК для конкретної гідрологічної фази. Концентрації забруднюючих речовин ми сформували у два статистичні ряди: 1-й: що відповідає найменшим витратам річки (95% забезпеченості відповідно до конкретної гідрологічної фази); 2-й: що відповідає максимальним (катастрофічним) витратам 1%-ної забезпеченості або близькі до них. Для прогнозування вибрано питні водозабори басейну Дністра - пункти спостереження, що характеризуються підвищеною увагою в системі спостережень. Для визначення закономірностей було побудовано попередні графіки для встановлення змін у гідрохімічних процесах. Досліджено середньоквартальні значення концентрацій заліза загального, БСК5 та HN4 (амоній-іонів) за період з 2008 по 2010 роки (період різких кліматичних змін для басейну в цілому). Висновки по аналізу: Проаналізувавши період 2008-2010 років для питних водозаборів басейну Дністра (найскладніший для річки період з точки зору екстремальних метеоумов – катастрофічний паводок 2008 року, посушливе літо 2009 року та червневий паводок-спекотне літо 2010 року) можна зробити висновки про те, що встановлюється певна закономірність прояву забруднюючих речовин саме в таких періодах.

Таблиця прояву забруднюючих речовин на питних водозаборах басейну Дністра в залежності від фаз водного режиму річки Таблиця 4.13 Показники № п/п

Рік

Концентрації амоній-іонів

Концентрації заліза загального

Рівень БСК5

2008 (паводок)

↑

↑

↑

2009 (посуха) 3 2010 (паводок, посуха)

↓

↑

↑

↑↑

↑↑

↑↓

1

2

Найбільша вірогідність появи небезпечних концентрацій (вище ГДК) забруднюючих речовин саме тоді, коли спостерігається найменші (95% забезпеченості) та максимальні (1% забезпеченості - катастрофічні) витрати води в басейні. Аналіз показує, що в умовах формування паводкової хвилі відбувається значне (часто стрибкоподібне) зростання основних забруднюючих речовин (органічних, біогенних та специфічних). В умовах спекотного періоду біогенні показники зменшуються в концентраціях, однак органічні та специфічні – збільшуються. У 2010 році при проходженні паводкової хвилі у червні та проходження після нього періоду аномально високих температур липня-серпня концентрації основних забруднювачів зростали, лише показники заліза загального зменшилися в літній період. Однак враховуючи те, що в останні роки на землі відбувається глобальне підвищення температури повітря, яке призводить до зміни практично всього гідрометеорологічного комплексу природного навколишнього середовища, почастішали також природні катаклізми, що відчутно впливають і на гідрологічний та гідрохімічний режими басейнів річок України. Тому можна зробити висновок, що в поверхневих водах в майбутньому значно почастішають випадки зростання небезпечних концентрацій забруднюючих речовин, в тому числі на питних водозаборах. Це стосується основних блоків забруднюючих речовин – органічних, біогенних та специфічних. Враховуючи, звичайно, територіальну приналежність пунктів спостереження, в деяких районах басейну спостерігатимуться різкі підняття забруднюючих речовин та різкі спади (Верхів’я та Карпатська частина Дністра). У водо заборах, розміщених на водосховищах, почастішають випадки тривалого накопичення та підняття концентрацій забруднюючих речовин саме в періоди, типові для 2010 року – коли за півроку чергуються кілька нетипових кліматичних змін. Враховуючи останні прояви глобальних кліматичних змін говорити про якісь закономірності в прояві забруднюючих речовин уже перестає мати будьякий зміст. Якщо в минулі роки періоди паводків та посух відбувалися з певним чергуванням, то минулий 2010 рік показав, що лише за півроку можуть одночасно пройти паводок, аномально жарке літо та +200С-тиградусний кінець

осені. Тому підвищений рівень ГДК забруднюючих речовин на водозаборах може виникати досить різко та бути досить тривалим у часі. * - оцінка проведена за показником органічного забруднення відповідно до методики Крилова А.В.

Порівняльний графік кількості основних забруднюючих речовин в поверхневих видах басейнів річок Дністер, Прут та Сірет на території Чернівецької області

2009

рН

Амонійіони

Залізо загальне

Свинець

Розчинени й кисень

БСК5

8 7 6 5 4 3 2 1 0 ХСК

Кількість перевищень на протязі року

Графік 2

2010

Графік 3

Розподіл пріоритетних забруднюючих речовин у поверхневих водах басейнів Дністра, Прута та Сірету на території Чернівецької області в 2010 році (у %) Біогенні речовини Специфічні речовини Органічні речовини

Середньоквартальні значення показника рН у поверхневих водах басейнів Дністра, Прута та Сірету у 2010 році Графік 4

Середньоквартальні значення свинцю у поверхневих водах басейнів Дністра, Прута та Сірету у 2010 році Графік 5

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію Аналіз лабораторних досліджень з джерел централізованого господарсько-питного водопостачання свідчить про зменшення показників хімічного та мікробіологічного забруднення. В 2010 році відсоток невідповідності по хімічних показниках склав 3,5 проти 3,4 в 2009р.; по мікробіологічних показниках відсоток склав 7,7 проти 3,5 в 2009р. Вище середньообласного хімічні та мікробіологічні показники в м.Чернівці (26,2% і 30,2%) за рахунок р.Дністер, а також в Глибоцькому (21,4%) в Новоселицькому (8,3%) та Кельменецькому (8,0%) районах. Якість питної води централізованого водопостачання також покращилась по хімічних та бактеріологічних показниках. Вище середньообласного (1,4%) бакпоказники у Герцаївському (2,7%), Новоселицькому (3,9%), Путильському ( 4,2%) районах та м.Чернівці (2,2%).

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Зафіксовані концентрації під час відборів проб води у різний період 2010 Таблиця 4.14 № п/п 1.

2.

3.

4.

5.

Пункти спостереження с.Митків, питний в/з м.Чернівці, вище станції 1-го підйому м.Заліщики, водозабір с.Неполоківці, в/з, кордон Ів.Франк. і Чернів.обл. с.Костичани, кордон з Румунією та Молдовою м.Могилів-Подільський

Цезій-137, пКі/дм3 1,23

Стронцій-90, пКі/дм3 0,16

1,25 1,05

0,18 0,19

1,04

0,16

1,15

0,16

4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Басейн р. Дністер. Питні водозабори Таблиця 4.15 № п/п

1

Назва пункту спостреження

с. Митків

2

Кількі сть відборів у 2010 році

11 разів

с. Кормань

Одиничні перевищення ГДК на протязі року

Порівняння з 2009 роком

Клас якості (за усередненими показниками)

Амоній-іони - 3,7ГДК; БСК5 у 1,2 р.; Азот заг. – 1,4-3,3ГДК; ХСК у 1,3 р. рН – 8,67 од.; Свинець – 1,5ГДК.

Якісний стан погіршився по біогенних та специфічних показниках

Клас якості «помірно забруднені»

Азот заг. – 1,5-1,7ГДК; Розч. кисень – 4,75 мгО2/дм3

8 разів

Якісний стан покращився в розрізі забруднення специфічними речовинами

Клас якості «помірно забруднені»

Басейн р. Дунай. Питні водозабори Таблиця 4.16 № п/п

Назва пункту спостреження

1

с. Ленківці

Кількість відборів у 2010 році

Одиничні перевищення ГДК на протязі року

Порівняння з 2009 роком

Клас якості (за усередненими показниками)

2 рази

Всі показники в межах норми

Відбір проб в 2009 році здійснювався 1 раз

Клас якості «чисті»

Якість питної води та вплив на здоров’я людини Таблиця 4.17 №

Найменування показника

1

Проби води з систем централізованого водопостачання, що не відповідали санітарногігієнічним нормативам за показниками:

1.1

Комунальні санітарно-хімічними Бактеріологічним Радіологічними

1.2

Кількість

% до загальної кількості

+/- до 2009

48 57 0

1,3 1,5 0

+13 -14 0

санітарно-хімічними Бактеріологічним

0 0

0 0

0 0

Радіологічними

0

0

0

0 2 0

0 1,8 0

-1 -2 0

0 0 0

0 0 0

0 0 0

48

1,4

Відомчі

1.3

Сільські

1.4

санітарно-хімічними Бактеріологічним Радіологічними Міжрайонні санітарно-хімічними Бактеріологічним Радіологічними

2

Проби води з водопровідних мереж, що не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам за показниками:

2.1

Санітарно-хімічними Всього

+15

2.2

2.3 3

3.1

3.2

3.3

3.4

3.5

3.4

4

Органолептичними загальною мінералізацією санітарно-токсичними Мікробіологічними Всього колі-індексом колі-індексом 20 і більше Радіологічними Спалахи гострих кишкових інфекцій з водним шляхом передачі збудника всього постраждало, чол. Вірусний гепатит А всього постраждало, чол. Ентекровіруси Всього постраждало, чол. Дізентерія Всього постраждало, чол. Черевний тиф Всього постраждало, чол. Ієрсиніоз Всього постраждало, чол. Ротавіруси Всього постраждало, чол. Населені пункти, в яких питна вода за не відповідала санітарно-гігієнічних вимогам

43 0 5

1,2 0 од

+14 -1 +2

59 59 9

1,7 1,7 0,3

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

0 0

-15 -15 -8

0 0

0 0 Заставна, Герци, Кельменці, Новоселиця, м.Чернівці

0 0 Путила, Сокиряни, Новоселиця, Кельменці, м.Чернівці

Наявність акредитованих лабораторій на підприємствах - виробниках питної води

5

Динаміка зміни якості води джерел питного водопостачання за роками Таблиця 4.18 №

1

2

Найменування показника

Проби води з джерел централізованого водопостачання, що не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам за показниками: санітарно-хімічними Бактеріологічним Радіологічними Проби води з джерел децентралізованого водопостачання, що не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам за показниками: санітарно-хімічними Бактеріологічним Радіологічними

% до загальної кількості за роками 2006

2007

2008

2009

2010

1,2 3,9 0

1,2 3,3 0

1,5 2,8 0

1,2 2,1 0

1,4 2,0 0

3,8 10,1 0

3,9 11,3 0

5,5 11,2 0

2,3 6,3 0

1,7 5,9 0

3

Водозабори підземних вод, де вода не Новосе лиця, відповідала санітарноГлибок гігієнічним нормативам а, Кельме нці,Виж ниця, Путила, Сокиря ни, Кіцман ь, м.Черні вці

Новосе лиця, Глибок а, Кельме нці, Вижни ЦЯ, Путила Сокиря ни, м.Черн івці

Новосе лиця, Глибок а, Кельме нці, Вижни ця, Путила Сокиря ни, г.Черні вці

Новосе лиця, Кельме нці, Путила 3 Сокиря ни, м.Черн івці

Кельм енці, Новос елиця

4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів Аналіз антропогенного навантаження та екологічного стану річок Дністер, Прут та Сірет на основі проведених вимірів по Державній програмі моніторингу вод, здійснення моніторингу транскордонних вод, експедицій, а також інспекторських перевірок по дотриманню вимог Водного законодавства України дав можливість виявити актуальні проблеми, які потребують вирішення. Серед цих проблем основними є такі: 1) береги річок (в тому числі берегова лінія Дністровського водосховища) забруднені сміттям (пластик); 2) існує стала тенденція щодо все більшого забруднення водних об’єктів внаслідок неупорядкованого водовідведення стічних вод населених пунктів та господарських об’єктів (є велика кількість застарілих очисних споруд і технологічних схем очистки замортизованих каналізаційних мереж, які знаходяться в аварійному стані; майже всі колектори та очисні споруди водопровідно-каналізаційного господарства потребують капітального ремонту та реконструкцій - приміром можуть бути очисні споруди м. Новодністровськ). Це призводить до погіршення якості води, навіть в умовах значного спаду виробництва; 3) скорочення мережі і програм спостережень на водних об’єктах, відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу екологічного стану водних об’єктів і якості води; 4) заростання прибережної акваторії Дністровського водосховища синьо-зеленими водоростями та відсутність захисних лісонасаджень, закріплення меж прибережно-захисних смуг; 5) недостатнє фінансування для проведення ефективного контролю за здійсненням моніторингу вод, а також технічно-застарілі засоби вимірювальної техніки і їх недостатня наявність в лабораторіях моніторингу вод; Для вирішення вищезазначених проблем необхідно провести ряд заходів для поліпшення стану якості води і використання водних ресурсів: 1) розробити технологічні норми споживання і використання водних ресурсів на водогосподарських об’єктах; 2) скоротити обсяги споживання і скиду забруднених стічних вод за рахунок удосконалення технологічних процесів у різних галузях промисловості;

3) удосконалити систему моніторингу та контролю за станом водних об’єктів; 4) придбати необхідні технічні засоби для очистки берегів та заток від сміття (пластикові пляшки); 5) провести необхідні водоохоронні заходи в прибережних смугах та природоохоронних зонах, а саме: закріплення їх меж, створення захисних лісонасаджень та травостою, здійснення постійного контролю за дотримання режиму їх використання, регламентованого законодавством; 6) виділити кошти на придбання сучасних засобів вимірювальної техніки. Протягом 2010 року в сфері охорони та використання водних ресурсів здійснено 519 перевірок. По виявлених порушеннях до адміністративної відповідальності притягнуто 1507 осіб на суму 124,2 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: забруднення поверхневих водних об’єктів недостатньо-очищеними зворотними водами та порушення правил водокористування, водоохоронного режиму виставлено 551 претензій та позовів на суму 5 458 048 грн. Загальна сума розрахованих збитків у сфері охорони водних ресурсів становить 5 534260 грн., а решта перебувають на розгляді в правоохронних органах. Перевіркою Чернівецького прикордонного загону, встановлено факт самовільного використання водних ресурсів для задоволення господарськопобутових потреб погранмістечка «Черепківка» с. Черепківці Глибоцького району. За збитки заподіяні державі внаслідок самовільного водокористування загону виставлено позов на суму 5,5 тис.грн., який на сьогоднішній день повністю сплачено. Грубі порушення природоохоронного законодавства, у сфері охорони водних ресурсів, були виявлені при перевірці ДКП «Чернівціводоканал». В результаті перевірки було виставлено позов на 4 782 179 грн. за забруднення річки Прут недостатньо очищеними зворотними водами. Крім того, по виявленим фактам надання послуг централізованого водопостачання з використанням підземних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування виставлені позови: ДП ДГ «Центральне» м. Чернівці на суму 142198,52 грн. та КП «Сторожинецьке ЖКГ» на суму 3554963,16 грн., останньому також виставлено позов за забруднення поверхневих водних об’єктів недостатньо-очищеними зворотними водами в сумі 431829,77 грн.. Дані матеріали на сьогоднішній день знаходяться в провадженні господарського суду Чернівецької області. Протягом 12 місяців проводились планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки водного фонду під ставами для рибогосподарських потреб на території Чернівецької області. Встановлено, що орендаторами ставів не в повному обсязі приведена у відповідність дозвільна документація на право користування об’єктами водного фонду. Відсутня повна інформація про якісний склад та властивості вод, що використовуються під час розведення та вирощування риби. Найбільш складними залишаються питання своєчасного оформлення орендаторами, які здійснюють використання водних ресурсів для рибогосподарських потреб дозволів на спеціальне

водокористування. Всього за самовільне використання ставків без дозволу на спецводокоритування нарахованно збитків на суму 120429 грн. з яких сплачено 55 033 грн..

5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі 5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі Чернівецькою обласною державною адміністрацією, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншими природоохоронними організаціями області проводиться відповідна робота по формуванню екомережі. Працює координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі області. Вимоги загальнодержавної програми формування національної екомережі України до 2015 року доведено до безпосередніх виконавців. Дане питання обговорено на розширеному засіданні колегії держуправління за участю представників районних державних адміністрацій, районних рад та обласних управлінь лісового і сільського господарства. На засіданнях координаційної ради розглянуті питання: “Про основні напрямки реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Чернівецькій області” та “Про утворення робочої групи по обгрунтуванню рекомендованих територій та об’єктів для заповідання”.

5.1.1. Загальна характеристика Розвиток екомережі є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління. В даний час площа природно-заповідного фонду області становить 12,7 % її території, що майже в два з половиною рази більше середнього показника в Україні. Потрібно зазначити, що цей показник досягнуто в значній мірі завдяки спільній і цілеспрямованій діяльності держуправління, в першу чергу з Путильською, Сторожинецькою та Вижницькою районними державними адміністраціями. Відсоток заповідності території цих районів в 1,5-2,5 рази перевищує загальнообласний показник. Розподіл територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за їх значенням, категоріями та типами (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 5.1 Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення

місцевого значення

площа, га Категорії об’єктів ПЗФ

кількість, од.

усього

у тому числі надана в постійне користування

площа, га кількість, од.

усього

у тому числі кількість, надана в од. постійне користування

разом площа, га

усього

у тому числі надана в постійне користування

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Природні заповідники

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0.00

Біосферні заповідники

0

0

0

0

0

0

0.00

Національні природні парки

3

27801.6

3

27801.6

11356.1

25.13

0

0

11356.1

0

0

Регіональні ландшафтні парки

0

0

2

36473.3

2

36473.3

0

36.06

Заказники, усього

10

1261.8

X

47

42875.1

X

57

44136.9

X

43.64

ландшафтні

5

836.5

X

15

5746.8

X

20

6583.3

X

6.51

лісові

2

276

X

6

860.6

X

8

1136.6

X

1.12

ботанічні

0

0

X

5

82.9

X

5

82.9

X

0.08

загальнозоологічні

0

0

X

1

27055.4

X

1

27055.4

X

26.75

орнітологічні

1

80

X

6

119.9

X

7

199.9

X

0.20

ентомологічні

0

0

X

1

20

X

1

20

X

0.02

іхтіологічні

0

0

X

12

8977.4

X

12

8977.4

X

8.88

гідрологічні

0

0

X

0

0

X

0

0

X

0.00

загальногеологічні

0

0

X

0

0

X

0

0

X

0.00

палеонтологічні

0

0

X

0

0

X

0

0

X

0.00

карстово-спелеологічні

2

69.3

X

1

12.1

X

3

81.4

X

0.08

9

192.1

X

175

606.76

X

184

798.86

X

0.79

комплексні

1

20.4

X

6

26.6

X

7

47

X

0.05

ботанічні

4

125

X

67

125.7

X

71

250.7

X

0.25

зоологічні

0

0

X

0

0

X

0

0

X

0.00

гідрологічні

0

0

X

52

54.25

X

52

54.25

X

0.05

геологічні

4

46.7

X

50

400.21

X

54

446.91

X

0.44

Заповідні урочища

0

0

X

38

1072.5

X

38

1072.5

X

1.06

Ботанічні сади

1

3.5

0

0

1

3.5

0

0.00

Дендрологічні парки

2

22.3

4

41.2

6

63.5

0

0.06

Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва

0

0

40

243.9

40

243.9

0

0.24

у тому числі:

Пам’ятки природи, усього у тому числі:

Зоологічні парки

0

0

РАЗОМ

25

29281.3

11356.1

0

0

306

81312.76

0

0

0

0

0.00

331

110594.06

11356.1

100.00

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття 1. Основною проблемою при створенні нових об’єктів ПЗФ – відмова землекористувачів надавати погодження на створення нових заповідних об’єктів, навіть якщо при цьому не передбачається вилучення земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Пояснюється це, насамперед, небажанням отримати нові проблеми у вигляді посилених вимог природоохоронного законодавства щодо утримання заповідної території.

2. Вплив процесу приватизації земель на розширення природно-заповідного фонду: - приватизація негативно впливає на процес розширення ПЗФ. Як правило, для заповідання вибираються найкращі ділянки ландшафтів (саме для їх збереження і створений природно-заповідний фонд), але внаслідок їхньої естетичної цінності, саме вони і є найбільш привабливими для інвесторів в плані розвитку туристично-розважальної галузі.

3. Визначення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду. Відсутність державних актів іноді провокує територіальні претензії суміжних землекористувачів в процесі приватизації.

4. Практично відсутність фінансування на утримання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також на виготовлення державних актів та винесення меж на місцевості.

5. Складне економічне становище більшості землекористувачів, у віданні яких знаходяться об’єкти ПЗФ, не сприяє утриманню територій та об’єктів у належному стані. Методи адміністративного впливу на землекористувачів, як правило, позитивних результатів не дають. Це стосується підприємств, установ і організацій всіх форм власності, а також органів місцевого самоврядування (міських, сільських і селищних рад), в кошторисах (бюджетах) яких фінансування природоохоронних заходів (в т.ч. утримання об’єктів ПЗФ) не закладено. В результаті спостерігається погіршення стану теритоій та об’єктів, збіднення видового складу фауни та флори.

6. Відсутність фінансування наукових досліджень та пошукових робіт. Фактичне припинення (на даний час) науково-пошукових робіт є потенційною загрозою для повноцінного моніторингу загального стану природно-заповідного фонду (та його складових), а також створення екомережі. Для зменшення техногенного і антропогенного впливу на ліси в області затверджена спеціальна програма – „Ліси Буковини”. Метою програми є розробка науково-технічних засад ощадливого комплексного використання ресурсів лісу, що забезпечує збереження і відновлення його біорізноманіття, як важливої умови сталого розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Зважаючи, що головною загрозою для збереження біорізноманіття є антропогенний вплив на лісові екосистеми і зниження їх біологічної стійкості, визнано, що для вдосконалення системи ведення лісового господарства необхідно провести експериментальну перевірку технологій організації рубок головного і проміжного користування, способів відтворення лісів, реалізацію принципів цілісного лісокористування, розвивати систему малих охоронних територій. Програмою встановлено, що найпильнішої уваги потребують гірські ліси, які є найбільшими осередками збереження біорізноманіття і, одночасно, найуразливішими лісовими екосистемами щодо екстремальних проявів клімату (селі, вітровали тощо) та головними чинниками зміцнення гірських схилів та регуляції вологообігу. Єдиним напрямком оптимізації системи ведення лісового господарства у горах є перехід на принципи оптимізації водозборів. На території лісового фонду області застосування хімічних препаратів для захисту рослин від шкідників та хвороб лісу не здійснювалося, масового ураження лісових масивів не виявлено.

5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Проблемні питання формування екомережі на Буковині постійно розглядаються на семінарах, що проходять на базі еколого-просвітницького центру НПП “Вижницький”, та міжнародних науково-практичних конференціях на базі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, регулярно висвітлюються в телерадіопередачах під рубриками “Природа і ми”, “Відповідаємо на Ваші запитання”, “З цілющих джерел” тощо. На сторінках місцевої преси публікуються статті з даної тематики. Видано інформаційно-довідкові

ілюстровані журнали “Зелений пояс Чернівців” та “Буковина для всіх”, випущено плакати “Рослинний і тваринний світ Карпатського регіону” в рамках проекту “Популяризація Червоної книги”. З врахуванням прикордонного розташування Буковини вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі НПП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія). Цілеспрямованої практичної роботи по створенню обласної кадастрової бази даних флори та фауни не здійснюється через відсутність відповідних інструкцій та фінансування. Вона ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. Розвиток природно-заповідного фонду, формування екомережі області є приорітетними напрямками роботи держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області. В сфері охорони, використання та відтворення природно – заповідного фонду протягом 2010 року здійснено 65 перевірок територій та об’єктів природно-заповідного фонду області щодо дотримання вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд», Лісового та Земельного кодексів України. До адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства притягнуто 61 особу на суму 4,9 тис. грн. Найбільш резонансні порушення зафіксовані на території: 1. ДП «Путильський лісгосп» Перкалабське лісництво. Регіональний ландшафтний парк «Черемошський» - незаконна порубка лісу та порушення санітарних правил в лісах України . Розмір шкоди заподіяної природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду становить – 39729 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Прокуратуру Чернівецької області та виставлено претензію по відшкодуванню шкоди заподіяної лісу.

2. НПП «Вижницький» Солонецьке ПНДВ - незаконна порубка дерев скоєна невідомими особами. Розмір шкоди заподіяної природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду становить – 1009357 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру. Порушено кримінальну справу за ст.367 ч.2 Кримінального Кодексу України, по факту службової недбалості з боку працівників парку.

3. 93837,0 – Ревнянське лісництво ДП «Чернівецький лісгосп». Незаконне будівництво на території природно-заповідного фонду. Матеріали для подальшого розгляду та встановлення винних осіб передано в УДСБЕЗ УМВС в Чернівецькій області. Відносно посадових Кіцманської районної державної адміністрації та Стрілецько-Кутської сільської ради порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

5.1.4. Формування національної екомережі Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою регіону Таблиця 5.2

8 -

9 -

10 -

11 -

12 -

13 -

14 -

15 -

радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

7 -

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом сіножаті пасовища,

6 -

землі під консервацією

5 0,6 13,2 2,9 0,1 9,0 4,3 5.2 1,0 2.6 4.0 23,7 26,0 103.6

рекреаційні території

4 0,6 13,2 2,9 0,1 9,0 4,3 5.2 1,0 2.6 4.0 23,7 26,0 103.6

курортні та лікувальнооздоровчі території

3 15,2 90,3 67,4 30,9 61,9 60,9 67,0 73,8 71,6 66,1 116,0 87,8 809,6

ліси та інші лісовкриті площі

2 м.Чернівці Вижницький р-н Глибоцький р-н Герцаївський р-н Заставнівський р-н Кіцманський р-н Кельменецький р-н Новоселицький р-н Хотинський р-н Сокирянський р-н Сторожинецький р-н Путильський р-н РАЗОМ

прибережні захисні смуги

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Складові елементи екомережі, тис. га

водоохоронні зони

Загальна площа екомережі, тис. га

відкриті заболочені землі

Загальн а площа, тис. га

водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

об’єкти ПЗФ

№ з/п

16 -

Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, а інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище і, відповідно, до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу. Запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Проте не скрізь цьому надають практичного значення. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями Таблиця 5.3 № графи за формою 6-зем

Угіддя

1

2

Площі угідь у межах земель, наданих установам ПЗФ у постійне користування

Площі угідь у межах земель, що знаходяться у користуванні інших землекористувачів та земель запасу

Разом

га

%

га

%

га

3

4

5

6

7

8

%

3

Сільськогосподарські землі, усього

112

1.36

167.7

0.19

279.7

0.29

4

з них: сільгоспугіддя

112

1.36

125.9

0.14

237.9

0.25

0

0.00

41.8

0.05

41.8

0.04

18

забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві

0

0.00

0

0.00

0

0.00

5

із сільгоспугідь:

14-17 + 20 інші

рілля

3

0.04

0

0.00

3

0.00

6

перелоги

0

0.00

0

0.00

0

0.00

7

багаторічні насадження

0

0.00

25

0.03

25

0.03

11

сіножаті

96

1.16

100.9

0.11

196.9

0.20

12

пасовища

13

0.16

0

0.00

13

0.01

11204.1

98.16

78658.4

88.33

89862.5

89.17

21

Ліси та інші лісовкриті площі, усього

з них:

22

лісові землі, усього

11204.1

98.16

78658.4

88.33

89862.5

89.17

0

0.00

0

0.00

0

0.00

чагарники

28 34

Забудовані землі, усього

4

0.05

525.4

0.60

529.4

0.55

63

Відкриті заболочені землі, усього

0

0.00

234.1

0.27

234.1

0.24

66

Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом

0

0.00

108.8

0.12

108.8

0.11

67

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

15

0.18

116

0.13

131

0.14

68

з них:

кам’янисті місця

0

0.00

35.7

0.04

35.7

0.04

69

піски (включаючи пляжі)

0

0.00

0

0.00

0

0.00

70

яри

0

0.00

0

0.00

0

0.00

71

інші

15

0.18

80.3

0.09

95.3

0.10

72

Води, усього

21

0.25

14810.3

10.36

14679.3

9.50

73

з них:

природні водотоки

21

0.25

9177.2

10.22

9198.2

9.37

74

штучні водотоки

0

0.00

10.2

0.01

10.2

0.01

75

озера, лимани

0

0.00

55

0.06

55

0.06

76

ставки

0

0.00

57.9

0.07

57.9

0.06

77

водосховища

0

0.00

5510.0

0.00

5510.0

0.00

8246.2

100.00

88284.5

100.00

96530.7

100.00

Усього земель Крім того, моря РАЗОМ

0

0.00

0

0.00

0

0.00

8246.2

100.00

88284.5

100.00

96530.7

100.00

Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами, власниками землі Таблиця 5.4 № рядка за формою 6-зем 1 1.

2.

3+4+5+6 7.1 7.2+7.3 7.4 8 9 10+11 12

Площа

Власники землі, землекористувачі та землі державної власності, не надані у власність або користування 2 Сільськогосподарські підприємства (усього земель у власності та користуванні) Громадяни, яким надані землі у власність і користування Заклади, установи, організації; промислові та інші підприємства; підприємства та організації транспорту, зв’язку; частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони Природоохоронні установи (об’єкти ПЗФ), землі надані в постійне користування Підприємства, установи, організації оздоровчого, рекреаційного призначення Підприємства, установи, організації історико-культурного призначення Лісогосподарські підприємства Водогосподарські підприємства Підприємства іноземних інвесторів та спільних підприємств Землі запасу та землі, що не надані у власність та постійне користування в межах населеного пункту РАЗОМ

га 3 41.8 0.1

% 4 0.04 0.00

179.2

0.19

8246.2 58.5 22 81768.3 5900

8.55 0.06 0.02 77.2 5.5

9725

10.08

105941.1

100.00

Розподіл лісових земель об’єктів ПЗФ за їх категоріями Таблиця 5.5 № графи за формою №1 Державного лісового кадастру 1 2 3 4 5 10 6 7 8 9 11 12

Категорії лісових земель

2 Вкриті лісовою рослинністю, усього у тому числі лісові культури Незімкнуті лісові культури Лісові розсадники, плантації Не вкриті лісовою рослинністю, усього у тому числі: рідколісся згарища зруби галявини Лісові шляхи, просіки тощо Усього лісових земель

Площа в межах земель, наданих установам ПЗФ у постійне користування га 3 11060.1 1172 9 16 50 2 0 0 48 69 8094.2

% 4 98.22 14.48 0.11 0.20 0.62 0.02 0.00 0.00 0.59 0.85 100.00

Площа в межах земель, що знаходяться у користуванні інших землекористувачів та земель запасу га % 5 6 75538.2 96.00 6316.7 8.10 467.9 0.60 156 0.20 1091.7 1.40 155.9 0.20 0 0.00 545.9 0.70 389.9 0.50 1403.7 1.80 77984.1 100.00

Разом

га 7 86598.3 7488.7 476.9 172 1141.7 157.9 0 545.9 437.9 1472.7 86078.3

% 8 96.21 8.70 0.55 0.20 1.33 0.18 0.00 0.63 0.51 1.71 100.00

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу Природа Чернівецької області відрізняється від сусідньої ІваноФранківщини та Закарпаття, що накладає певну специфіку і на систему природоохоронних заходів. Це пояснюється різними кліматичними й геоморфологічними умовами та дещо іншими шляхами розвитку рослинності у польодовиковий період. Давній інтенсивний вплив виробничої діяльності людини значною мірою позначився на природному стані ландшафтів. На підвищених ділянках Прут-Дністровського межиріччя - масиви букових та буково-дубових лісів, у сх. частині - дубово-грабові. На товтрових пасмах, дністровських схилах, у карстовиззападинах - остепнені луки/чагарники. У річкових долинах - заплавні та болотні луки, на схилах суходільні луки. На межиріччях передгірної частини (26 % площі області) збереглись масиви букових та буково-ялицевих лісів. У горах простежуються висотні пояси: де 800-950 м - букові, буково-ялицеві, 950 - 1100 м - ялицевоялинові, 1100 -1400 - ялинові ліси, вище - високогірні субальп. луки (полонини) та чагарники. Між Прутом і Дністром, куди надходять теплі повітряні течії з південного сходу, сформувалась остепнена лучна рослинність. У Прут-Сіретському межиріччі дуб скельний має зональне поширення і утворює мішані з буком та зрідка чисті фітоценози. Його супроводять такі теплолюбиві види, як граб, клен польовий, дикі плодові — черешня, яблуня, груша, а іноді й берека. Темнохвойні деревні породи — смерека, ялиця, тис — зростають у північній Буковині набагато нижче, ніж, наприклад, у Закарпатті. Смерека в басейні Черемошу межує навіть з дубом скельним, а ялиця біла утворює, подібно як і на ІваноФранківщині, мішані ялицево-дубові й дубово-ялицеві лісостани в рослинній смузі дуба звичайного. В минулому ліси тут інтенсивно експлуатувались, що вплинуло навіть на сучасний характер їх висотної поясності. Охорона лісових фітоценозів природного складу як еталонів первинних лісів вкрай необхідна. Це стосується і охорони рештків степової і лісостепової рослинності.

5.2.2. Лісові ресурси Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області першочергову увагу приділяє стабілізації стану лісів внаслідок техногенного і антропогенного впливу на їх екосистеми. На виконання державної програми “Ліси України” на 2002–2015 роки в області продовжується впровадження нових природозберігаючих технологій лісозаготівель, перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній основі. Зокрема, на постійному контролі держуправління знаходиться впровадження вимог Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево–букових лісах Карпатського регіону”. В гірських та передгірських районах області здійснюються 2-3-х прийомні рубки

головного користування. За 2010 рік - 70% рубок головного користування в лісогосподарських підприємствах області – рівномірно-поступові рубки. Це має позитивний ефект, оскільки на площах кінцевих прийомів рівномірнопоступових рубок забезпечується природне лісовідновлення, що дає можливість значно знизити вплив суцільних рубок на навколишнє природне середовище, зменшити витрати на створення нових насаджень, скоротити терміни вирощування деревостанів тощо. На виконання ст. 9 названого Закону в Путильському держлісгоспі впроваджуються канатно-підвісні установки для спуску деревини з гір, а в Берегометському лісомисливському господарстві – колісні трактори, що дає значний не тільки екологічний, але і економічний ефект. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 5.6 № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 1.4 2.

3.

4.

5.

6.

7.

Землі лісогосподарського призначення регіону 2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 175.4

5

тис. га

175.4

тис. га

0

га

0

га

0

тис. га

236.2

3

62900

тис. м м

3

358.6089

га м3

0.1914 68.6367

%

29.15

Запас деревини в лісах області становить 62,9 млн. м3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень 16,9 млн. м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу. Лісокористування в області та ведення лісового господарства лісокористувачами здійснюється згідно рекомендацій лісовпорядкування та відповідних нормативних документів. Рубки головного користування проводяться в межах затверджених розрахункових лісосік та встановлених лімітів лісосічного фонду. Аналіз цих даних свідчить, що розрахункова лісосіка по головному користуванню щорічно недоосвоюється. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 5.7 Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

1

2

3

хвойні розрахункова фактично лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3 4 5

Зрубано по господарствах твердолистяні розрахунков фактично а лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3 6 7

м’яколистяні розрахунков фактично а лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3 8 9

2008 2009 2010

407.5 492.6 492.7

Рубки головного користування 306 129.7 / 189.1 302.7 -0 / 302.2 173.7 302.7 / 287.8

1676 / 407.5 2348 / 481.9 2337 / 422.4

129.7 / -0 / 165 154.3 /

11.7 16.2

10.9 / -0 / 14.4 10.2 /

Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 5.8 Зрубано по господарствах Рік

Загальна площа, га

1

2

2008

6255.3

281

0

0/0

0

0/0

0

0/0

2009

6531.9

301.5

0

0/0

0

0/0

0

0/0

2010

4421

269

твердолистяні фактично зрубано, га/тис. м3 3 4 5 6 7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства

Фактично зрубано, тис. м3

хвойні

площа, фактично зрубано, га га/тис. м3

у тому числі: 124.7 0

площа, га

/ 1. Рубки догляду 0/0

5581

2009

5625.5

106.4

2010

3500

67.6

2008

300

58.4

0

2009

305

68.6

-0

2010

266

57.7

2008

374.3

97.9

/ 3. Суцільні санітарні рубки 0 0/0 0

2009

601.4

126.5

-0

2010

655

143.7

-0 / -0

9

/

0/0

0

0/0

-0

-0 / -0

-0

-0 / -0

/

-0

-0 / -0

8

0

/ 2. Лісовідновні рубки 0/0 0 -0 / -0

фактично зрубано, га/тис. м3

/

2008

-0

м’яколистяні площа, га

/

0/0

0

0/0

-0 / -0

-0

-0 / -0

/

-0

/

/

0/0

0

0/0

-0 / -0

-0

-0 / -0

/

/

Непридатні для використання в сільському господарстві, деградовані і малопродуктивні землі, можливі для лісорозведення (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 5.9 Види деградованих і малопродуктивних земель еродовані пустирі, крутосхили піски балки галявини 3 4 5 6 22560.2 1253.7 57

яри 1 Загальна площа, га

2 82.5

кар’єри 7

Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 5.10 Лісові землі, тис. га

1 1 2 3 4 5

2 Держкомлісгосп Мінагрополітики Мінприроди Міноборони інші

3 175.4 64.2 8.04 6.755 1.63

вкриті лісовою рослинністю

усього

Землі Міністерства, лісогоспо№ відомства (постійні дарського з/п лісокористувачі, призначенн власники лісів), інші я (усього), тис. га

4 159.6 64.2 7.82 5 1.3

Нелісові землі, тис. га

не вкриті лісовою рослинністю

у тому числі сільськогосподарські угіддя

усього усього інші нелісов у тому не усього не лісових нелісові інші не их числі зімкнуті вкритих земель вкриті разом с/г землі земель лісові лісові лісовою сіножаті рілля пасовища лісовою угідь культур культур рослинрослинністю и и ністю 5 54.9 15.6 0 0.9 0

6 4.7 0 0 0.2 0

7 5.6 0 0.01 0.3 0.07

8 10.3 0 0.01 0.5 0.07

9 169.9 64.2 7.83 5.5 1.37

10 2.4 0 0.14 0.03 0

11 0.3 0 0.01 0.005 0

12 0.7 0 0.01 0.02 0.13

13 3.4 0 0.16 0.055 0.13

14 2.1 0 0.05 1.2 0.13

15 5.5 0 0.21 1.255 0.26

Лісосічний фонд в окремих районах використовується не повністю і не рівномірно внаслідок недостатньо розвинутої матеріально-технічної бази. В гірській та передгірській частині має місце невжиття заходів з боку тимчасових та постійних лісокористувачів при розробці лісосік по запобіганню розмиву волоків (установлення фашин, загорож, обладнання водовідводу), по очищенню водотоків та лісосік від порубкових залишків, а також під’їзних шляхів та лісогосподарських доріг.

5.2.3. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Заготівля недеревних рослинних ресурсів здійснюється в межах доведених лімітів, затверджених рішенням Чернівецької обласної ради. Промисловою заготівлею лікарської сировини дикорослих видів рослин на території Чернівецької області займаються 6 юридичних осіб. Два постійні користувачі – це ДП «Чернівецький лісгосп» та Чернівецька обласна спілка споживчих товариств ”Облспоживспілка”, і кілька підприємств, які недавно почали займатися заготівлею : ТзОВ ”Італобоніфіка” (м.Вижниця), ТзОВ ”ФітоФабрика” (смт.Путила) а також приватні підприємці І.Сеньківський (с.Іспас Вижницького району) і М.Томашевський (с. Селятин Путильського району). На цей рік до переліку дикорослих видів рослин, дозволених для збору в промислових об’ємах, включено 53 види. Практично організаціями заготовляється не більше половини з них (в минулому році – всього 16). В основному це дуб, чорниця і шипшина. Частка інших видів (бузина чорна, глід, горобина, деревій, звіробій, кропива дводомна, липа, малина, подорожник, хвощ польовий та ін.) становить всього 1 % від ліміту. Обсяги заготівлі окремих видів (лепеха, брусниця, чорниця) корегувались у відповідності до прогнозованих запасів рослин, представлених науковцями кафедри ботаніки ЧНУ. Ліміти були зменшені для всіх заявників пропорційно до поданих ними заявок. Аналіз діяльності заготівельних підприємств і організацій показав, що в 2010 році було заготовлено 63,3 цнт лікарської сировини дикорослих видів рослин (проти дозволених 3934,0 цнт), що становить всього 1,6% від встановленого ліміту і свідчить про невиснажливий характер використання природних ресурсів нашої області. І, як показує практика останніх 10-ти років, ніяких кардинальних змін у цьому напрямку не сталося. Перевищень доведеного ліміту по заготівлі лікарської сировини не встановлено. Слід відмітити, що в області внаслідок належного екологічного контролю, спостерігається тенденція до зменшення обсягів заготівлі недеревних рослинних ресурсів, що забезпечує стабілізацію та збагачення трав’яних екосистем. Динаміка заготівлі лікарської сировини Таблиця 5.11 Рік

Вид рослин

2000 2005 2006 2007

34 34 45 46

Обсяги заготівлі,т встановлені ліміти 77,6 74,2 174,2 270,0

фактично заготовлено 7,8 5,0 32,8 50,7

2008 2009 2010

53 53 53

364,7 389,9 39,34

6,3 26,1 6,3

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Таблиця 5.12

Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Чернівецька

118

69

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 108

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Види флори, що охороняються Таблиця 5.13 Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

2008 рік

2009 рік

2010 рік

1600

1600

1600

35.00

35.00

35.00

2

2

2

34

34

34

Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека Таблиця 5.14 Назва виду

Кількість видів

Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

2005 108 -

1600

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 2009 108 108 108 108 -

2010 108 -

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 5.15 Назва виду (звичайна і наукова) 1 Модрина польська (Larix polonica (R) ) Надбородникк безлистий (Epipogium aphyllum (F.)) Плаун річний, (Lycopodium annotinum L) Лікоподієлла заплавна (Licopodiella inundata (L.) ) Баранець звичайний (Huperzia selago (L.)) Гронянка півмісяцева, (Botrychium lunaria (L.)) Тис ягідний, (Taxus baccata (L.)) Аконіт Бесcера (Аconitum besseranum (А.)) Сосна кедрова європейська, (Pinus cembra (L.)) Орлики чорніючі (Аquilegia nigricans (B.)) Орлики трансільванські (Аquilegia transsilvanica (S.)) Сон великий, (Pulsatilla grandis (W.)) Сон чорніючий, (Pulsatilla nigrricans (S.)) Мачок жовтий, (Glaucium flavum (C.)) Гвоздика граціанополітанська (Dianthus

Червона книга України 2 + + + + + + + + + + + + + +

Бернська конвенція 3

CITES

Європейський червоний список

4

5

+

+

+

gratianopolitanus (V.)) Лещиця дністровська (Gypsophilla thyraica (K.)) Елізанта Завадського, (Elisanthe zawadzkii (H.)) Смілка сумнівна (Silene dubia Herbich) Фіалка біла (Viola alba (B.)) Лунарія оживаюча (Lunaria rediviva (L.)) Шиверекія подільська (Schivereckia podolica (А.)) Первоцвіт полонинський (Primula poloninensis Fed.) Молочай волинський (Euphorbia volhynica (B.)) Очиток застарілий (Sedum antiquum (O.)) Таволга польська (Spiraea polonika (B.) ) Зіновать біла, (Chamaecytisus albus (H.) ) Зіновать подільська, (Chamaecytisus podolicus (B.)) Зіновать Рошеля, (Chamaecetisus rochelii (W.) ) Дрочок крилатий, (Genistella sagittalis (L.)) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans (L.)) Ясенець білий (Dictamnus albus (L.)) Клокичка периста (Staphylea pinnata (L.)) Астранція велика (Аstrantia ajor (L.) ) Бруслина карликова (Euonymus nana (B.)) Жостір фарбувальний (Rhamnus tinctoria (W.)) Валеріана дводомна (Valeriana dioica (L.)) Тирлич безстебловий, (Gentiana acaulis (L.)) Сверція багаторічна, (Swertia perennis (L.)) Медунка Філярського, (Рulmonaria filarszkyana Jav.) Беладона звичайна (Аtropa belladonna (L.)) Скополія карніолійська (Scopolsa carniolica (J.)) Шолудивник королівський (Pedicularis sceptrumcarolinum (L.)) Товстянка альпійська (Pinguicula alpina (L.)) Шоломниця весняна (Scutellaria verna (B.)) Арніка гірська (Аrnica montana (L.)) Волошка карпатська (Сentaurea carpatica (P.) ) Білотка альпійська, (Leontopodium alpinum (C.) ) Язичник буковинський (Ligularia bukovinensis (N.)) Брандушка різноколірна (Bulbocodium versicolor (KG.)) Пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale (L.) ) Рябчик шаховий (Fritilaria meleagris (L.) ) Рябчик гірський (Fritillaria Montana (H.)) Лілія лісова, (Lilium martagon (L.)) Цибуля ведмежа, (Аllium ursinum (L.)) Соссюрея різноколірна (Saussurea discolor (W.) ) Підсніжник білосніжний, (Galanthus nivalis (L.)) Білоцвіт весняний (Leucojum vernum (L.)) Шафран Гейфелів, (Crocus heuffelianus (H.)) Півники несправжньосмикавцеві (Iris pseudocyperus (S.)) Булатка великоквіткова (Cefalantera damasonium (M.)) Булатка довголиста (Cefalantera longifolia (L.)) Булатка червона (Cephalanthera rubra (V.)) Язичок зелений (Coeloglossum viride (L.)) Коральковець тричі надрізаний (Corallorhiza trifida (C.)) Зозулині черевички справжні, (Cypripedium calceolus (L.)) Пальчатокорінник серценосний (Dactylorhiza cordigera (F.) ) Пальчатокорінник Фуксa (Dactylorhiza fuchsiі (D.)) Пальчатокорінник м»ясочервоний (Dactylorhiza incarnatа (L.) ) Пальчатокорінник плямистий (Dactylorhiza maculatа (L.) ) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (R.)) Пальчатокорінник бузиновий (Dactylorhiza sambucina (L.)) Коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (H.)) Коручка чемерникова, ( Epipactis palustris (L.)) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.)) Коручка пурпурова (Epipactis purpurata (S.)) Коручка чемерникова, () Гудайєра повзуча (Goodyera repens (L.)) Билинець довгоногий (Gymnadenia conopsea (L.)) Бровник однобульбовий (Herminium monorсhis (L.)) Левкорхіс білуватий, (Leucorchis albida (L.)) Жировик Лезеля (Liparis loeselii (L.) )

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+

+ + +

+

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + +

+

+ +

+

+ + +

+ + +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + + + + + + + +

+ + + + + + + + +

Зозулині сльози серцелисті (Listera cordata (L.)) Зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.)) Малаксис однолистий (Malaxis monophyllos (L.)) Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.)) Нігритела карпатська (Nigritella carpatica (Z.)) Офрис комахоносна (Ophrys insectifera (L.) ) Зозулинець блощичний (Orchis coriophora (L.)) Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris (L.)) Зозулинець салепів (Orchis morio (L.)) Зозулинець болотний (Orchis palustris (J.)) Зозулинець пурпуровий (Orchis purpurea (H.)) Зозулинець обпалений (Orchis ustulata (L.)) Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) ) Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (C.) ) Траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa (L.)) Ситник вузлуватий (Juncus subnodulosus (S.)) Осока затінкова (Carex umbrosa (H.)) Меч-трава болотна (Cladium mariskus (L.)) Костриця Порціуса (Festuca porcii (H.)) Тонконіг Ремана (Poa rehmannii (Аsch.)Woloszcz) Тонконіг різнобарвний (Poa versicolor (B.)) Ковила дніпровська (Stipa boristhenica (L.)) Ковила волосиста (Stipa capillata (L.)) Ковила пірчаста, (Stipa pennata (L.)) Ковила вузьколиста (Stipa tirsa (S.)) Дифазіаструм сплюснутий (Diphaziastrum complanatum (L.)) Усього:

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + +

+

+ 106

2

35

11

5.2.5. Адвентивні види рослин Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори. Таблиця 5.16 Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Дана інформація в управлінні відсутня. Питання вимагає спеціального вивчення.

5.2.6. Стан зелених насаджень У населених пунктах області нараховується 6105,6 га зелених насаджень, в т.ч. загального користування (парки, сквери, бульвари та ін) – 1601,3 га. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.17 Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 108

2006 2 3,3 152

2007 2 3,3 152

Рік 2008 29 4,6 152

2009 30 271

2010 79 5,3 292

5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу Важливим завданням для лісогосподарського комплексу є лісовідновлення. Основні показники по лісорозведенню в області виконані.

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень за останні роки наведена в таблиці. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2006 по 2009 роки і за 2010 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств) Таблиця 5.18 лісовідновлення, га у тому числі:

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, посадка власники лісів лісу

1

2

посів лісу

усього

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних створен насаджень на ня природн створення землях, інших е усього полезахисн захисни поновле створен усьог непридатних посад их лісових посів для х ння лісу, о лісів о ка смуг, га лісу сільського насадже га лісу господарства, нь, га га

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

2006 2007 2008 2009

Разом Разом Разом Разом

1220.2 1196.8 1196.8 1260

13.3 96.6 96.6 207.2

1233.5 1293.4 1293.4 1467.2

0 113.6 113.6 130.1

0 32.5 32.5 4.8

0 146.1 146.1 134.9

0 78.8 78.8 0

0 0 0 0

0 0 0 0

776.3 892 892 1175.5

2009.8 2410.3 2410.3 2777.6

2010

Разом у тому числі: всього Мінагрополітики Міноборони Мінприроди

973.6

0

973.6

72.2

0

72.2

973.6 0 0 0

72.2 0 0 0

0 0 0 0

72.2 0 0 0

0 0 0 0 0 0

2301.2

0 0 0 0

0 0 0 0 0 0

1255.4

973.6 0 0 0

0 0 0 0 0 0

1255.4 0 0 0

2301.2 0 0 0

З метою посилення контролю за виконанням Закону України „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” та забезпечення сталого розвитку лісового господарства, вдосконалення державного управління у сфері охорони, захисту та відтворення лісів, збереження цінних природних ландшафтів, умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, екологічних і рекреаційних властивостей Буковинських Карпат, посилення екологічного контролю за заготівлею деревини лісокористувачами області за поданням держуправління прийнято відповідне розпорядження облдержадміністрації. На території області здійснено 161 перевірку щодо дотримання вимог Лісового кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ін. у сфері рослинного світу. В результаті порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 532 особи (473 посадових) на суму 42,7 тис. грн.. Виставлено 36 претензій та позовів на загальну суму 135,5 тис. грн.,з яких 43 сплачено на суму 94,2 грн. Грубі порушення чинного природоохоронного законодавства виявлені на території: 1. Вижницький держспецлісгосп АПК Іспаське лісництво - незаконна порубка лісу скоєна невідомими особами. Розмір шкоди заподіяної лісу становить – 452786,57 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до відповідальності передано в УСБУ в Чернівецькій області. Прокуратурою Вижницького району порушено кримінальну за ст.ст.

364 ч.2, 366 ч.1 Кримінального Кодексу України.

2. ДП «Хотинське держспецлісництво АПК» - незаконна порубка лісу скоєна невідомими особами. Розмір шкоди заподіяної лісу становить – 46621 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру. Порушено кримінальну справу за ст.367 ч.2 Кримінального Кодексу України.

3. ДП «Путильський лісгосп» Шепітське лісництво - незаконна порубка лісу скоєна невідомими особами. Розмір шкоди заподіяної лісу становить – 40384 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Прокуратуру Чернівецької області. Готуються позовні заяви щодо відшкодування шкоди.

4. ДП «Путильський лісгосп» Шепітське лісництво - незаконна порубка лісу скоєна невідомими особами. Розмір шкоди заподіяної лісу становить – 58371 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Прокуратуру Чернівецької області. Готуються позовні заяви щодо відшкодування шкоди.

5. ДП «Путильський лісгосп» Усть-Путильське лісництво - порушення санітарних правил в лісах України . Розмір шкоди заподіяної лісу становить – 12351 грн. Виставлено претензію по відшкодуванню шкоди заподіяної лісу.

6. ДП «Путильський лісгосп» Путильське лісництво - незаконна порубка лісу скоєна невідомими особами. Розмір шкоди заподіяної лісу становить – 15745 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру.

7. Самовільне знесення дерев в м.Чернівці вул.Червоноармійська, 65а невстановленими на момент перевірки особами на суму 11705 грн. Матеріали перевірки направлено в Шевченківський РВ УМВС для встановлення винних осіб.

8. Самовільне знесення дерев поблизу с.Задубрівка Заставнівського району невстановленими на момент перевірки особами на суму 1171492,14 грн. Матеріали перевірки передано в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру для подальшого розгляду. По даному факту відкрито кримінальну справу.

9. Самовільне знесення дерев поблизу с.Тарашани Глибоцького району ДП “Чернівецьким облавтодором”, сума збитків складає 9520,51 грн. Виставлено претензію, яка у повному обсязі сплачена.

10. Самовільне знесення дерев в с.Ленківці Кельменецького району невстановленими на момент перевірки особами на суму 10425 грн. Матеріали перевірки направлено в Кельменецький РВ УМВС для встановлення винних осіб.

11. Карпатський держспецлісгосп АПК Путильське лісництво – самовільна порубка лісу. Розмір шкоди заподіяний лісу становить – 387409 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в УБОЗ УМВС в Чернівецькій області. Порушено кримінальну справу відносно майстра лісу.

12. ДП «Кіцманський ліс АПК» - самовільна порубка лісу. Розмір шкоди заподіяний лісу становить – 24482 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в УСБУ в Чернівецькій області. Триває пошук осіб.

13. ДП «Сторожинецький лісгосп» Чудейське лісництво - самовільна порубка лісу. Розмір шкоди заподіяний лісу становить – 7658 грн. Шкода заподіяна лісу в добровільному порядку відшкодована порушником.

14. ДП «Сокирянський лісгосп» Кельменецьке лісництво – самовільна порубка дерев, порушення Санітарних правил в лісах України. Розмір шкоди заподіяний лісу становить – 2606 грн. Шкода заподіяна лісу в добровільному порядку відшкодована порушником.

15. 205013,13 грн. – Тарнавське лісництво ДП «Чернівецький лісгосп». Незаконна порубка. Матеріали для подальшого розгляду та встановлення винних осіб передано в УСБУ та УБОЗ в Чернівецькій області. Відносно посадових осіб лісництва порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбачен318955,5 – Іспаське лісництво Вижницький ДСЛ АПК. Незаконна порубка. Матеріали для подальшого розгляду та встановлення винних осіб передано в УСБУ в Чернівецькій області.

16. 60669,84 – Усть Путильське лісництво ДП «Путильський лісгосп». Незаконна порубка. Матеріали для подальшого розгляду та встановлення винних осіб передано в УСБУ в Чернівецькій області, де проводяться додаткові перевірочні заходи.

17. 43124,3 – Селятинське лісництво ДП «Путильський лісгосп». Незаконна порубка. Матеріали для подальшого розгляду та встановлення винних осіб передано в УСБУ в Чернівецькій області де проводяться додаткові перевірочні заходи. Протягом звітного періоду здійснювався контроль за дотриманням вимог Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, на землях зайнятих полезахисними лісовими смугами, захисними лісовими насадженнями на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів. Найбільш грубі порушення виявлені на території: 1.Герцаївський район, с.Горбово, водоохоронна зона зелені насадження – самовільна порубка скоєна невідомими особами, розмір шкоди заподіяний лісу становить 32363 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру.

2. м.Чернівці вул.Джамбула – самовільна дерев скоєна гр. Лучик І.І., розмір шкоди заподіяний зеленим насадженням становить 6740 грн. Матеріали направлено для подальшого реагування в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру. Виставлено позов, який сплачений у повному об’ємі.

3.Самовільне знесення дерева в смт. Путила громадянкою Микитчук Н.М., сума збитків складає 2320 грн. Матеріали перевірки передано в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру для подальшого розгляду. Виставлено позов, який сплачений у повному об’ємі.

4.Самовільне знесення дерев в м. Чернівці ВАТ “Чернівецьким рукавично трикотажним підприємством “Надія” на суму 14710 грн. Виставлено претензію, матеріали знаходяться в суді. Здійснено ряд заходів щодо посилення державного природоохоронного контролю в галузі збереження об’єктів рослинного світу. Так, на виконання вимог Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про рослинний світ”, з метою збереження рослинного світу, організовано проведення операції “Первоцвіт-2010”. Розроблено план-графік проведення

спільних рейдових перевірок в якому, в обов’язковому порядку були залучені працівники УМВС в Чернівецькій області, лісової охорони, засобів масової інформації та громадськості. Організовано рейдові бригади для перевірки місць зростання та ймовірної торгівлі ранньоквітучими рослинами згідно затвердженого графіку. Належна природоохоронна робота здійснена в місцях збору, шляхах перевезення, ринках збуту, пунктах пропуску на державному кордоні. На автота залізничних станціях, ринках міст та населених пунктах, організовано, спільно з працівниками УМВС, цільові перевірки на предмет виявлення фактів перевезення та реалізації рідкісних видів ранньоквітучих, ендемічних і реліктових рослин, а також рослин, що знаходяться під загрозою знищення і занесених до Червоної книги України. Для недопущення торгівлі на ринках області ранньоквітучими “червонокнижними” видами рослин адміністраціям торгових закладів видано відповідні зобов’язуючі приписи. Спільно з працівниками лісової охорони здійснювались рейдові перевірки території лісового фонду в нічний час та вихідні дні на предмет виявлення фактів незаконного вилучення об’єктів рослинного світу. Так, в рамках даної операції проведено 28 рейдових перевірок щодо виявлення порушень природоохоронного законодавства України в частині збереження рослинного світу. Матеріали про проведення операції “Первоцвіт-2010” направлено в засоби масової інформації з метою інформування населення і попередження випадків вилучення та реалізації первоцвітів. Проведені відповідні агітаційнопропагандистські та просвітницькі заходи в початкових, середніх та вищих учбових закладах із залученням профільних фахівців-освітян. З метою охорони та недопущення незаконного знищення хвойних дерев під час проведення Новорічних свят та встановлення належного контролю за заготівлею, перевезенням і реалізацією новорічних ялинок, в передноворічний період 2010р., здійснено ряд відповідних заходів щодо організації та проведення операції «Новорічна ялинка». З метою попередження скоєння та вчасного виявлення порушень природоохоронного законодавства, в частині збереження та охорони молодих хвойних насаджень в передноворічний період 2010 року через засоби масової інформації (преса, радіомовлення, телебачення) постійно інформувалось населення щодо проведення перевірок, використання штучних ялинок під час проведення Новорічних свят, відповідальність за незаконне придбання чи реалізацію новорічних ялинок тощо. Опубліковано 5 статей і проведено 3 виступи по телебаченню та радіомовленню. Для ефективного проведення операції, розроблено графік проведення рейдів. За час проведення операції «Новорічна ялинка» проведено 20 перевірок, якими були охоплені всі місця реалізації новорічних ялинок міста Чернівці та райцентрів, місця стихійної торгівлі новорічними ялинками. За порушення порядку збуту об’єктів рослинного світу підготовлено та передано для подальшого розгляду в суди області 11 протоколів про адміністративні правопорушення. Також, на території Путильського району виявлено перевезення та заготівлю новорічних ялинок фермерським господарством «Полонинська ватра»

без відповідних на те документів та дозволів. Розмір шкоди заподіяної лісу становить 34614 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до відповідальності передані в Чернівецьку міжрайонну прокуратуру.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ області різноманітний. Всього налічується 359 видів, у т. ч. ссавців - 70, птахів - 205, плазунів - 12, земноводних - 16, риб - 56. У горах поширені благородний олень, козуля, свиня дика, ведмідь, рись, куниця лісова горностай, білка карпатська, з птахів - глухар, тетерев, рябчик, дятли, сови та ін., з плазунів - плямиста саламандра, карпатський і альпійський тритони, гадюка, в річках - форель, харіус, лосось дунайський. Для передгір'я характерні лісовий кіт, лисиця, заєць-русак, вовк, тхір, сліпак буковинський, білий лелека, європ. клінтух та іволга. На рівнині - ховрах, сліпак, хом'як, тхір та ін., з птахів - сиворакша, з земноводних - черепаха, з риб - сом, щука, окунь, лящ та ін. Акліматизовані ондатра, нутрія, фазан. Інтродуковані товстолобик, білий амур; реакліматизовані зубр, сіра куріпка.

5.3.2. Стан та ведення мисливського господарства Ведення мисливського господарства здійснюється у відповідності до Законів України “Про тваринний світ”, “Про мисливське господарство та полювання”. Згідно рішення Чернівецької обласної ради мисливські угіддя загальною площею 634,8 тис. га надані 17 користувачам терміном на 15 років. Користувачів мисливських угідь зобов’язано привести організацію території угідь у відповідність до внесених змін в матеріали упорядкування, створити спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства та укласти з обласним управлінням лісового та мисливського господарства договори про умови ведення мисливського господарства. Для поліпшення ведення мисливського господарства користувачів мисливських угідь зобов’язано створити сприятливі умови для збереження, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, забезпечити належну охорону мисливських угідь. З цією метою в області здійснюється ряд заходів по оптимізації ведення мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.19 Види мисливських тварин 1 Ведмідь Заєць Зубр Кабан Козуля олень

2008 рік 3 24 17390 75 1351 4566 679

2009 рік 4 24 17390 76 1351 4566 679

2010 рік 26 18340 49 1424 4777 687

Зокрема, впорядкування мисливських угідь області здійснено Київською лісовпорядкувальною експедицією одночасно з лісовпорядкуванням. З метою підвищення оптимальної чисельності мисливських тварин в області здійснено комплекс біотехнічних заходів по двох напрямках: забезпечення якісного поліпшення мисливських угідь і росту поголів’я диких тварин та підвищення кормових та захисних властивостей угідь. Задіяно 115 га кормових біополів (з конюшини, вівса, кукурудзи, топінамбура), заготовлено 150,7 т сіна лісового, 190,3 тис. шт. віників з топінамбура та кропиви, закуплено та заготовлено 12,5 т концкормів, закуплено 19 т солі. Споруджено 38 годівниць для копитних тварин, 21 підгодівельний майданчик для кабана, 52 солонці, 1 навіс для сушки кормових віників, 1 спостережну вежу, відремонтовано 57 годівниці. З метою підвищення захисних властивостей мисливських угідь створено 14 га захисних реміз. Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.20 Рік 1 2008

2009

2010

Види мисливських тварин 2 олень Кабан Козуля олень Кабан Козуля олень Кабан Козуля

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

3 18 234 241 32 233 235 34 269 270

4 18 390 342 32 233 225 59 420 417

5 7 116 206 16 142 193 21 158 228

6 1 5 1 0 0 0 2 18 17

7

Основними факторами, що негативно впливають на стан відтворення та мешкання диких тварин, є: - погіршення умов мешкання мисливських тварин у зв’язку зі значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету у весняний період, випас худоби в сезон тиші), недостатня площа захисних реміз тощо.

- погіршення фінансово-економічного стану населення, економічна нестабільність в суспільстві, що різко вплинуло на охорону мисливських угідь та значне поширення такого явища, як браконьєрство, особливо в нічний час. Протягом 2009 року на території Чернівецької області селекційного та діагностично-вибіркового відстрілу не проводилось, немає також перевищення лімітів добування диких тварин. В області планується робота по розповсюдженню неаборигенних видів тварин та створення відповідних умов для мешкання рідкісних, зникаючих видів тварин. Органами рибоохорони неодноразово порушувалось питання про складні умови для відтворення водних живих ресурсів, які склались на Дністровському водосховищі. Погані умови для відтворення фітофілів, а саме: відсутність нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період, призводять до зменшення чисельності ляща, коропа. Щодо відтворення білизни, клепця, рибця

то нерестилища цих видів знаходяться за межами водосховища, де коливання рівня води не відчутні.

5.3.3. Стан та ведення рибного господарства Динаміка вилову риби Таблиця 5.21 Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2 Дністровське водосховище -//-//-//-//-//-//-

3

4

11,2

11,6

17,2 20,2 -

11,2 12,8 -

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Обласною екологічною інспекцією розроблений та затверджений планграфік проведення спільних перевірок по охороні та збереженню рибних запасів, під час проведення акції “Нерест”. За період 2005-2010 років пророблено значну роботу в плані штучного відтворення водних живих ресурсів у водоймах області. Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 5.22 Виявлено фактів браконьєрства, од.

2008 рік 1510

2009 рік 1277

2010 рік 1400

5.3.4. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Види фауни, що охороняються Таблиця 5.23 Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди

2008 рік 10500 23.00

2009 рік 10500 23.00

2010 рік 10500 23.00

118

118

118

16

16

16

69

69

69

0

0

0

0

0

0

10

10

10

про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 5.24 Назва виду (звичайна і наукова) 1 П*явка медична (Hirudo medicinalis (L.)) Широкопалий рак (Аstacus astacus (L.)) Красуня-діва (Calopteryx virgo (L.)) Дозорець-імператор (Аnax imperator (L.)) Пилкохвіст український (Poecilimon ukrainicus (BeyBienko)) Дибка степова (Saga Pedo (Pallas)) Веснянка велика (Perla maxima (S.)) Кошеніль польська (Porpyrophora polonica (L.)) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta (L.)) Жук-самітник (Osmoderma eremita (Scopoli.)) Жук-олень (Lucanus cervus (L.)) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo (L.)) Розалія альпійська (Rosalia alpine (L.)) Вусач мускусний (Аromia moschata (L.)) Морімус темний (Morimus funereus (Mulsant.)) Вусач-червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri (L.)) Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre (Laxm.)) Махаон (Papilio machaon (L.)) Подалірій (Iphiclides podalirius (L.)) Поліксена (Zerynthia polixena (D.,Schifer)) Аполлон (Parnassius Аpollo (L.)) Мнемозина (Parnassius mnemosyne (L.)) Стрічкарка тополева (Limenitis populi (L.) ) Райдужниця велика (Аpatura iris (L)) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelas (Е) ) Ванесса фау-біле (Nymphalis l-album (Esper.)) Люцина (Hamearis lucina (L.)) Чорнушка Манто, (Erebia manto (D)) Сінниця Геро (Coenonympha hero (L.)) Синявець мелеагр (Polymmatus daphnis (D,Sch)) Бражник Мертва голова (Аcherontia atropos (L)) Бражник скабіозо вий (Nemaris tityus (L.)) Бражник олеандровий (Daphnis nerii (L.)) Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina (Pall.)) Сатурнія мала, (Eudia pavonia (L)) Сатурнія середня (Eudia spini (D.,Schiff.)) Сатурнія руда, (Аglia tau (L)) Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini (L.)) Стрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa (L.)) Совка сокиркова (Periphanes delphinii (L.)) Пістрянка весела (Zygaena laeta (Hubn.)) Ведмедиця велика (Perscallia matronula (L.)) Ведмедиця Гера, (Callimorpha quadripuntata (Р)) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula (L)) Ведмедиця червонокрапкова ((Utetheisa pulchella (L.))) Орусус паразитичний (Orussus abietinus (Scopoli)) Каламеута жовта (Calameuta idolon(Rossi)) Сіобла бальзамінова ((Siobla sturmi (Klug))) Сколія-гігант (Scolia maculate (Drury)) Сколія степова (Scolia hirta (Schrank)) Мелітурга булавовуса (Melitturga clavicornis (Latreil)) Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus (Eversm.)) Бджола-листоріз округла ((Megachile rotundata (F.))) Ксилокопа фіолетова ((Xylocopa violaceae (L.))) Ксилокопа звичайна (Xylocopa valga (G)) Джміль моховий ((Bombus muscorum (F.))) Джміль пахучий ((B. fragrans (Pall.))) Джміль глинистий ((B. argillaceus (Scop.))) Джміль пластинчастозубий ((B. Serrisquama F. Morawitz)) Джміль вірменський ((B. armeniacus (Radoszkowski))) Джміль яскравий ((B. pomorum (Panzer)))

Червона книга України 2 + + + +

Бернська CITES CMS AEWA EUROBATS конвенція 3 + +

4 +

5

6

7

Європейський червоний список 8 + +

+ + + + + + +

+

+

+

+

+

+ + + +

+

+

+ +

+ +

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + +

+

+ + +

+

+

+

+

Джміль лезус ((B. laesus F. Morawitz)) Хондрина вівсяна (Chondrina avenacea (B) ) Мінога угорська ((Eudontomyzon danfordi (Regan))) Мінога Українська (Eudontomyzon mariae (B)) Стерлядь ((Аcipenser ruthenus L.)) Пічкур дунайський довговусий ((Gobio uranoscopus (Аgassiz))) Вирезуб ((Rutilus frisii (Nordm.))) Умбра ((Umbra krameri Walbaum)) Лосось дунайський (Hucho hucho (L)) Харіус європейський ((Thymallus thymallus (L.))) Йорж смугастий ((G. schraetser (L.))) Чоп малий (Zingel streber streber (S)) Чоп великий ((Z. zingel (L.))) Тритон карпатський (Triturus montandoni (B)) Тритон гірський, (Triturus alpestris (L)) Саламандра плямиста (Salamandra salamandra (L)) Жаба прудка ((Rana dalmatina Bonap.)) Полоз лісовий, (Elaphe longissima (L)) Мідянка (Coronella austriaca (L)) Гадюка степова ((Vipera ursini (Bonap.))) Лелека чорний (Plegadis falcinellus (L)) Шуліка рудий (Milvus milvus (L)) Лунь польовий ((C. macrourus (S. G. Gm.))) Змієїд, крачун (Circaetus gallicus (G)) Орел-карлик (Hieraetus pennatus (G)) Підорлик малий (Аquila pomarina (C.L.)) Беркут, (Аquila chrysaetos (L)) Балабан ((Falco cherrug Gray)) Глухар, (Tetrao urogallus (L)) Журавель сірий (Grus grus (L)) Пугач (Bubo bubo (L)) Сич волохатий (Аegolius funereus (L)) Сичик-горобець (Glaucidium passerinum (L)) Сова довгохвоста (Strix uralensis (P)) Сорокопуд сірий, (Lanius excubitor (L)) Корольок червоноголовий (Regulus ignicapillus (T)) Бурозубка альпійська (Sorex alpinus (S)) Мідиця альпійська ((Sorex alpinus Schinz)) Кутора мала, (Neomys anomalus (C)) Підковоніс великий ((Rhinolophus ferrumequinum (Schreb.))) Підорлик малий (Аquila pomarina (C.L.)) Нічниця довговуха ((M. bechsteini (Kuhl))) Нічниця триколірна ((M. emarginatus (E. Geoffroy))) Нічниця Наттерера, (Myotis nattereri (K)) Вухань звичайний ((Plecotus auritus (L.))) Вухань австрійський ((P. austriacus (Fischer))) Вечірниця дозірна ((Nyctalus noctula (Schreber))) Нетопир карликовий ((Pipistrellus pipistrellus (Schreber))) Кажан пізній ((Eptesicus serotinus (Schreber))) Широковух європейський ((Barbastella barbastellus (Schreb.))) Водяна полівка мала (Аrvicola terrestris shermani (S)) Вовк ((Canis lupus L.)) Ведмідь бурий ((Ursus arctos L.)) Горностай (Mustela erminea (L)) Норка європейська, (Mustela (Lutreola) lutreola (L)) Тхір степовий ((M. eversmanni Lesson)) Борсук (Meles meles (L)) Видра річкова (Lutra lutra (L)) Кіт лісовий (Felis silvestris (S)) Рись звичайна (Lynx lynx (L)) Білка ((Sciurus vulgaris L.)) Ховрах європейський ((Spermophilus citellus (L.))) Ховрах крапчастий ((S. suslicus (G&#252;ld.))) Вовчок лісовий ((Dryomys nitedula (Pall.))) Вовчок сірий ((Myoxus glis (L.))) Сліпак буковинський ((Spalax graecus Nehr.)) Хом’як ((Cricetus cricetus (L.)) ) Зубр (Dison bonasus (L)) Лунь степовий ((C. macrourus (S. G. Gm.))) Усього:

+ + + + +

+

+

+

+

+

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + +

+

+ + + +

+ + +

+

+

+ + + +

+ + + + + + + + +

+

+

+ + +

+

+ + + + + + + +

+ + + 118

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + 68

+ +

+ + +

+ +

+ + + 18

0

0

0

5.3.5. Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття На території області відсутні інвазивні види тварин.

26

5.3.6. Заходи, щодо збереження тваринного світу В сфері охорони, використання та відтворення тваринного світу проведено 121 перевірку. За порушення вимог природоохоронного законодавства, складено 44 протоколи, до адміністративної відповідальності притягнуто 43 особи на суму 2817 грн. Протягом 12 місяців 2010 року посилено державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням мисливських тварин на території області. На виконання листа Держекоінспекції Мінприроди України від 22.01.2010 №5-4/1ОД «Щодо здійснення контролю під час проведення обліків мисливських тварин» з метою збереження та відтворення мисливських тварин в області, посилено державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства під час проведення користувачами мисливських угідь обліків диких парнокопитних мисливських тварин та хутрових звірів в сезон полювання 2010/2011 років. На підставі наказу Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства від 10.02.2010 №10 «Про створення облікових груб для визначення чисельності зубра на території Чернівецької області» фахівцями інспекції прийнято участь у проведенні поголовного обліку зубра на території мисливського фонду ДП «Сторожинецький лісгосп», ДП «Берегометське лісомисливське господарство» та прилеглої території. З цією метою створено 8 бригад обліковців з числа працівників мисливських господарств, Держекоінспекції, лісової охорони лісництв, науковців, представників УТМР та преси. За результатами проведеної роботи виявлено лише 28 голів зубра, що значно відрізняється від наданих даних таксації мисливських господарств в бік стрімкого зменшення популяції. Суттєві порушення були виявленні у контролі за використанням та відтворенням тваринного світу. Так при перевірці Глибоцької районної організація УТМР виявлено незаконне добування двох козуль європейських. Розмір шкоди заподіяної мисливському господарству становить – 16000 грн. Матеріали для подальшого реагування та притягнення винних осіб до відповідальності передано в УМВС України в Чернівецькій області. Аналогічне порушення виявлене при перевірці Путильської районної організація УТМР незаконне добування козулі європейської. Розмір шкоди заподіяної мисливському господарству становить – 8000 грн. Заявлено позов по відшкодуванню шкоди мисливському господарству. З метою посилення державного контролю за станом охорони, використання і відтворення рибних та інших водних живих ресурсів розроблено план заходів щодо збереження рибних запасів в нерестовий період 2010 року. За результатами проведеної роботи, спільно з працівниками спецпідрозділу «Беркут» та засобів масової інформації проведено 52 рейдові перевірок території водного фонду області, виявлено та вилучено 79 сіток, екранів загальною протяжністю більше 7215 м. Розмір відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів риб становить 4008,60 грн., матеріали направлено в Кельменецький районний суд та Кельменецьке РВУМВС.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду Сьогодні до проблем розвитку природно-заповідної справи привернута серйозна увага, і це зобов’язує активізуватись на цьому напрямку природоохоронної діяльності, щоб вийти на більш високий і якісний рівень роботи. Адже Буковина один з небагатьох в Україні регіонів, де по-справжньому благодатні природні умови, якому притаманні розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних та широколистяних лісів, якими вкрита тритина території області, багатство рослинного і тваринного світу, водних ресурсів (4 місце в Україні по водозабезпеченості), джерел мінеральних вод тощо. Все це потребує охорони і бережливого використання для забезпечення матеріального достатку наших громадян. Виходячи з вищезазначеного розвиток заповідної справи є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління. Одне з головних завдань збереження Буковинських Карпат і Передкарпаття - заповідання цінних природних об’єктів, взяття їх під охорону держави, збереження унікальних територій і об’єктів має велике практичне значення для економічного та соціального життя області та району. В цьому плані важливим стало створення національного природного парку «Черемоський» площею 7,1тис.га на території Путильського району. На виконання плану заходів по збереженню Буковинської субпопуляції зубра європейського, прийнято рішення про розширення території зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця» за рахунок земель лісового фонду на території Вижницького та Путильського районів, який нині становить 27,1 тис.га. З метою збереження унікальних ландшафтів Дністровського каньйону був створений національний природний парк «Хотинський» на території Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів площею 9,4 тис.га. Створення цих об’єктів необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, гідрологічних об’єктів тощо. Поряд з цим буде змога виявити зміни, що вносить людина в довкілля, порівнювати недоторкану природу з окультуреним ландшафтом і в кінцевому результаті, виробити стратегію екологічно збалансованого природокористування, будуть також розв’язані наукові, рекреаційні, еколого-освітні та виховні проблеми. На сьогодні в області нараховується 331 заповідних територій та об’єктів, загальною площею понад 103 тис. га, що складає 12,8 % території області, із них- 25 об’єктів мають загальнодержавне значення, а саме: національні природні парки «Вижницький», «Черемоський» та «Хотинський», 10 заказників, 9 пам’яток природи, 2 дендропарки та Чернівецький ботанічний сад; 306 об’єктів мають місцеве значення, серед них: 2 регіональні ландшафтні парки, 47 заказників, 175 пам’яток природи, 4 дендропарки, 40 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 38 заповідних урочищ.

З врахуванням прикордонного розташування Буковини, вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі РЛП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія). Для забезпечення умов відтворення і збагачення фауни Українських Карпат, особливо таких великих ссавців, як зубр, ведмідь, рись, дикий кіт, олень, дикий кабан та ін. необхідне створення екологічного коридору, який би забезпечував умови міграції диких тварин. Схема Буковинського екокоридору розроблена в рамках проекту «Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах) (2008-2010), який фінансувався на прохання Мінприроди України Урядом Нідерландів. Впровадженню проекта надали велику підтримку і допомогу Державна служба заповідної справи Мінприроди та Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області. Це буде перший прецедент в Україні створення такого екокоридору, отже результати проекту будуть прикладом і методичними вказівками для створення інших екокоридорів нашої держави в контексті виконання завдань Карпатської Конвенції. Успішна реалізація проекту підтримає міжнародний авторитет України у вирішенні світових екологічних проблем. На сьогоднішній день структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань, не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Ряд керівників владних структур не усвідомили того, що інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище, а відповідно і до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу, що запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Наприклад, заповідність Герцаївського району становить всього – 0,4%, Новоселицького – 1.3%. Не думаю, що в цих районах відсутні об’єкти і території, які не потребують заповідання. З метою покращення стану об’єктів та територій природно-заповідного фонду, необхідно забезпечити відповідний порядок використання природних ресурсів, посилення охорони диких тварин і місць їх перебування в межах природно-заповідного фонду, додержання вимог щодо відвідування територій та об’єктів зазначеного фонду, попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок, здійснення заходів щодо запобігання виникнення лісових пожеж, забезпечення реалізації заходів з профілактики та захисту цінних природних комплексів від шкідників та хвороб. Ведучи роботу по розширенню мережі природно-заповідного фонду, ми усвідомлюємо про потреби розв’язання питань підвищення добробуту людей. У цьому зв’язку потрібно сповна, але бережливо використовувати самобутні заповідні об’єкти для розвитку індустрії туризму, відпочинку та оздоровлення людей як вагомого джерела економічного зростання населення.

Динаміка структури природно-заповідного фонду (Чернiвецька область) Таблиця 5.25 На 01.01.2007 року Категорії територій та об’єктів ПЗФ

Кількість, од.

1

На 01.01.2008 року На 01.01.2009 року На 01.01.2010 року

площа, га

Кількість, од.

площа, га

Кількість, од.

4

5

6

7

Природні заповідники

0

Біосферні заповідники

0

0

0

0

0

Національні природні парки

1

11408.28

Регіональні ландшафтні парки

2

Заказники загальнодержавного значення

10

Заказники місцевого значення

На 01.01.2011 року

площа, га

Кількість, од.

площа, га

Кількість, од.

площа, га

8

9

10

11

12

13

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

11408.28

1

11408.28

2

18355.5

3

27801.6

43483.54

2

43483.54

2

43483.54

2

36473.3

2

36473.3

1261.8

10

1261.8

10

1261.8

10

1261.8

10

1261.8

44

27499.96

44

27499.26

44

27499.26

47

42875.1

47

42875.1

Пам’ятки природи загальнодержавного значення

9

183.1

9

183.1

9

183.1

9

192.1

9

192.1

Пам’ятки природи місцевого значення

165

584.49

165

584.49

167

573.69

175

606.76

175

606.76

Заповідні урочища

38

1072.5

38

1072.5

38

1072.5

38

1072.5

38

1072.5

Ботанічні сади загальнодержавного значення

1

3.5

1

3.5

1

3.5

1

3.5

1

3.5

Ботанічні сади місцевого значення

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Дендрологічні парки загальнодержавного значення

2

22.3

2

22.3

2

22.3

2

22.3

2

22.3

Дендрологічні парки місцевого значення

4

22.8

4

22.8

4

22.8

4

41.2

4

41.2

Зоологічні парки загальнодержавного значення

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Зоологічні парки місцевого значення

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

40

246.04

40

246.04

40

246.04

40

243.9

40

243.9

РАЗОМ

316

85788.31

316

85787.61

318

85776.81

330

101147.9 6

331

110594.06

Фактична площа ПЗФ *

-

85814.11

-

85814.11

-

85803.87

-

101148

-

103598.3

% фактичної площі ПЗФ від площі АТО

-

10.59

-

10.59

-

10.59

-

12.48

-

12.8

На виконання п.5 Указу Президента України від 23.05.2005 року № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 року щодо активізації робіт по встановленню меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду на місцевості протягом року вжито невідкладних заходів, по результатам яких на сьогоднішній день в Чернівецькій області встановлено межі 92 відсотків територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема: винесено в натуру, позначені відмежувальними знаками та нанесені на планово-картографічні матеріали, з них території та об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення – 97%, території та об'єкти ПЗФ місцевого значення – 86%. В області проводиться постійна робота по вивченню стану флори і фауни. Видано збірник «Сторінками Червоної книги Буковини» з описом червонокнижних видів фауни, випущено атлас-довідник флори Північної Буковини. Особлива увага при цьому приділяється рідкісним зникаючим видам, занесеним до Європейського червоного списку, місцям їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природно-заповідного фонду. Спеціалістами держуправління спільно з науковцями краю, громадськістю та користувачами угідь, з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, генофонду тваринного та рослинного світу,

формування екомережі, розвитку заповідної справи, підтримання загального екологічного балансу, на території області проводяться обстеження територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. В ході виконання обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки «Екологія» протягом минулих років в області започатковано та проведено “Рік заповідних об’єктів Буковини”, “Рік екологічного порядку в карстових регіонах Буковини”. До реалізації цих програм широко залучалися органи місцевого самоврядування, державні установи, заклади освіти та науки, громадські організації, засоби масової інформації. Започатковано проведення обласних конкурсів на виконання кращих проектів з розширення та збереження об’єктів ПЗФ. З метою збереження рідкісних видів рослинного світу держуправлінням та держекоінспекцією організовано та проведено операцію «Першоцвіт-2010». Відповідна оперативна робота здійснювалася в місцях збору, шляхах перевезення та ринках збуту, пунктах пропуску на державному кордоні. Для забезпечення ефективної роботи в рамках операції «Першоцвіт» був розроблений та погоджений із зацікавленими службами робочий план заходів по збереженню та недопущенню знищення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин, складений і затверджений графік спільних рейдових перевірок проведення операції «Першоцвіт-2010» із залученням працівників МВС, лісової охорони, засобів масової інформації та громадськості. В обласній, міській та районних екологічних інспекціях організовані рейдові бригади для перевірки місць зростання та ймовірної торгівлі ранньоквітучими рослинами згідно затвердженого графіку. Активізована робота екологічних служб на кордоні по недопущенню вивезення за межі області рідкісних ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України. На авто- та залізничних станціях організовані спільно з працівниками МВС цільові перевірки на предмет виявлення фактів перевезення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин з їх подальшим вилученням у порушників. Хід та результати проведення операції «Першоцвіт» висвітлювались обласними телерадіокомпаніями, місцевою пресою. Проведені відповідні агітаційно-пропагандистські та просвітницькі заходи в початкових, середніх та вищих учбових закладах із залученням профільних фахівців-освітян. До участі в заходах в рамках операції «Першоцвіт» залучались студенти Чернівецького національного університету, природоохоронна дружина Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет», члени громадських екологічних організацій «Паросток», «Зелений світ Буковини», буковинської філії Національного екоцентру «Крона», екотурклубу «Сталкер», «Буквиця» та ін.

66

5.5. Cтан рекреацiйних ресурсiв та розвиток курортних зон Одним із стратегічних напрямків розвитку регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості такого вибору можна навести наступні основні аргументи. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не мають альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Екологічний феномен території. З одного боку, природа Карпат у порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, однак враховуючи винятково важливе клімато- і водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх європейських держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. З іншого боку, звичайно, при забезпеченні екологічної безпеки Карпат, необхідно створювати туристичну інфраструктуру, будувати дороги, мости, гірськолижні підйомники та ін., що залучить велику кількість гостей на відпочинок та лікування в регіон. Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців. Кліматичні умови сприяють використанню рекреаційних можливостей краю протягом 9-10 місяців на рік. В цілому клімат помірно континентальний, м'який, вологий. Середня кількість днів зі сніговим покривом від 80 (у рівнинній частині) до 120 (в горах), тому термін можливого користування лижними маршрутами досить тривалий. Аналіз температур свідчить, що з квітня по жовтень на території Буковини встановлюється так званий "період комфорту", найбільш сприятливий для відпочинку, протягом якого на курортах використовується кліматотерапія. Ландшафтні ресурси Чернівецької області утворюються з особливостей гірського рельєфу і займають 600 тис. га. Площа, придатна для організації відпочинку і лікування, досягає 299 тис. га, проте на даний момент використовується менше ніж 1/5 її частина. За особливостями рельєфу область поділяється на три частини: рівнинну, передгірську та гірську. Північна рівнинна частина займає Прут-Дністровське межиріччя і лежить у межах Подільської та Хотинської височин. Поверхня прорізана мальовничими каньйоноподібними долинами річок, ярами та балками. В середній смузі, на півдні від Пруту, виділяється Чернівецька височина Цецино (537 м). Гірська частина - Покутсько-Буковинські Карпати, які займають близько 25 % території. Геологічні утворення Північної Буковини мають велике пізнавальне та естетичне значення. Серед них виділяються: урочище "Протяте Каміння",

67

печера Довбуша, скелі "Кам'яна Багачка" та "Чорний Діл", дністровські стінки біля сіл Василів та Звенячин. Гірські масиви Буковинських Карпат створюють сприятливі можливості для розвитку альпінізму, гірськолижного, пішохідного і спортивного кваліфікаційного туризму. Унікальні гіпсові печери "Буковинка-1" та "Буковинка-2" можуть використовуватись для спелеотуризму. Поблизу села Подвірне Новоселицького району знаходиться карстова печера "Попелюшка", яка є третьою за величиною у Європі і добре відома фахівцям та спелеоспортсменам. Серед природних рекреаційних угідь нашого краю чільне місце посідають водні ресурси. Глибокі долини, звивистість русел, швидка течія, нестійкий водний режим, наявність бистрин і перекатів придають особливу своєрідність річкам Буковини, і хоча, в основному, вони малосприятливі для масового відпочинку, існують широкі невикористані можливості для організації індивідуальних туристичних маршрутів та нетрадиційного екстремального туризму. Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. З геологічною будовою (особливо в Північній Буковині) пов'язані практично невичерпні запаси лікувальних мінеральних вод найрізноманітнішого хімічного складу, що використовуються для лікування багатьох захворювань. На сьогодні відомо понад 60 родовищ мінеральних вод, але вони недостатньо досліджені і слабо використовуються. Здійснюється промисловий розлив столових і лікувально-столових вод "Буковинська", "Брусницька", "Кельменецька", "Валя-Кузьминська", "Новоселицька", "Зеленчанська" та ін. Особливо цінною вважається вода Брусницького родовища, яка містить сірчано-водневі та содові гідрокарбонатнохлоридно-натрієві компоненти, які визначають її лікувальні властивості та профіль курорту. Перспективними для рекреаційного використання є запаси лікувальних грязей, які характеризуються високими лікувальними властивостями. Одним із найважливіших природних рекреаційних ресурсів Буковини є багата і різноманітна рослинність, яку представляють ліси, де переважають цінні деревостої з дуба, бука, липи. У передгір'ї розповсюджені широколистяні та змішані породи. Таким чином, Чернівецька область має достатньо високий природнорекреаційний потенціал, необхідний для створення високоефективних рекреаційно-туристичних зон. У цілому забезпеченість природними рекреаційними ресурсами 1-го кв. км території та 1-го жителя відповідно в 1,4 та 1,8 раза вищі, ніж по Україні, що знову підтверджує можливості розвитку сфери лікування та відпочинку. В таблиці нижче подані показники забезпеченості краю деякими видами цих ресурсів.

5.7. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристичний потенціал Буковини формується також за рахунок інших складових - історичних та архітектурних пам'ятників, релігійних споруд,

68

пам'яток культури та мистецтва, традиційних народних промислів та ремесел тощо. Чернівецька область - одна з небагатьох областей України, яка володіє архітектурно-містобудівною спадщиною, вельми різноманітною як в етнічному, так і в хронологічному, стилістичному й типологічному відношеннях. До найцінніших належать середньовічні фортеці, муровані та дерев'яні храми унікального "хатнього" типу, окремі будівлі та їх комплекси. В області взято на державний облік 631 пам'ятку архітектури і містобудування, з яких близько 200 - загальнодержавного значення. Відомо понад 300 нововиявлених пам'яток. Пам'ятники археології включають слов'янські городища ІХ-Х століть та древньоруські поселення ХІІ-ХШ століть. Споруди культового паломництва представлені чи не найдовершенішими зразками. До списку історичних міст і селищ увійшли: Вижниця, Кіцмань, Лужани, Путила, Сторожинець, Усть-Путила, Хотин, Чернівці. Найбільший інтерес в екскурсантів викликає саме обласний центр, де сконцентровані найбільш цікаві об'єкти екскурсійного огляду. Головну увагу привертає старе місто, тобто центральна частина; тут виділяється архітектурний ансамбль Чернівецького національного університету, муздрамтеатр, палац текстильників, приміщення міської ради та облдержадміністрації, собор Святого Духа та костьол "Серце Ісуса", церква св. Параскеви, римо-католицький храм, будівлі залізничного вокзалу та поштамту і багато інших, не менш цікавих прикладів таланту буковинських, австрійських, румунських майстрів. Крім того, в місті діє велика кількість музеїв та меморіальних місць, пов'язаних з життям і творчістю видатних людей Буковини та Західної Європи. В регіоні до цього часу існують художні промисли з виробництва килимів, вишивання та виготовлення виробів з дерева. Ці промисли розвинені у центральній, південно-західній і західній частинах Чернівецької області. Окрім природних, культурно-історичних та релігійно-мистецьких умов, туристично-рекреаційний потенціал краю визначають наступні особливості: - зручне та вигідне географічно-транспортне положення, оскільки для України Буковина є воротами до країн Південно-Східної Європи - через регіон проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи як державного, так і міжнародного значення. Туристи, які рухаються транзитом, досить часто зупиняються в Чернівцях для отримання різноманітних послуг - харчування, короткочасного проживання, оглядових екскурсій і т.п.

- національно-етнографічна особливість регіону, яка проявляється у своєрідній етнографічній культурі. Крім української, тут збереглась російська, румунська, польська, молдовська, вірменська, австрійська культури, відбулося змішування народів. Це забезпечує певні переваги при встановленні економічних та культурних відносин з відповідними країнами; - сприятлива екологічна ситуація, оскільки Чернівецька область характеризується незначною забрудненістю внаслідок Чорнобильської катастрофи та діяльності промислових підприємств; - соціально-економічні особливості - край має порівняно низький рівень індустріалізації території, що може сприяти розширенню потенційних можливостей розвитку туристичної індустрії;

69

- невелика площа території, що дає змогу влаштовувати туристичні поїздки в межах 1-2 діб із врахуваням виїзду в сусідні області, які, до речі, багаті на місця культового паломництва та пам'ятки природи. Крім вищепсрерахованих переваг, варто відзначити і той факт, що протягом останніх трьох років у Чернівцях та області спостерігається значне покращення криміногенної ситуації - за цим показником Буковина займає лідируючу позицію, як найменш криміналізований регіон України. До того ж, значно підвищився рівень розвитку ринкової інфраструктури краю, завдяки чому зростає його інвестиційна привабливість. Аналізуючи кількісні та якісні показники рекреаційно-туристичного потенціалу, можна констатувати той факт, що Чернівецька область має потужну базу для функціонування всіх видів туризму та санаторно-курортного оздоровлення.

6. Стан земельних ресурсів і ґрунтів 6.1. Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду Грунт - основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери. Важливою властивістю грунтів є їх родючість. Завдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства. Земля є не тільки основним засобом виробництва у сільському господарстві, але й базисом розміщення та розвитку всіх галузей економіки. В сучасних умовах земельні ресурси зазнають все більшого техногенного посилюються ерозійні процеси та збільшується рівень їх забрудненості. Грунти у Чернівецькій області можна об'єднати в такі основні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні і сильноглейові); 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі); 3) чорноземи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні); 4) гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні); 5) дернові; 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні). Географічне розміщення окремих ґрунтових типів і підтипів зумовлене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатську височинну лісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову. Кожна зі згаданих провінцій відзначається своїм специфічним спектром грунтів. Наприклад, у Карпатах поширені грунти буроземного типу, Передкарпатті переважно грунти підзолистого типу, на Прут-Дністровській височині —

70

здебільшого грунти чорноземного типу. У згаданій послідовності ми і розглядаємо ґрунтовий покрив Чернівецької області. На 1 січня 2011 р. земельний фонд області становив 809,6 тис.га, з них землі сільськогосподарського призначення - 470,6 тис, ліси та лісовкриті площі - 257,9 тис, забудовані землі -39,4 тис.га. Рівень розораності території становив 41,1%. Найбільший цей показник у рівнинних районах, зокрема, у Кельменецькому, Новоселицькому, Заставнівському та Кіцманському — 58,966,7%, тоді як у гірському Путильському - тільки 1,4%. Така відмінність пов'язана із впливом географічних чинників, зокрема, висотної поясності. Структура земельного фонду регіону Таблиця 6.1 2006 рік

2007 рік

усього, тис. га

усього, тис. га

% до загальної площі території

усього, тис. га

5

6

7

8

9

10

11

809.6

100.00

809.6

100.00

809.6

100.00

809.6

100.00

58.34

472.1

58.31

471.2

58.20

470.9

58.16

470.6

58.1

336.5

41.56

334.1

41.27

333.9

41.24

333.6

41.21

333.0

41.1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

багаторічні насадження

25.9

3.20

28.1

3.47

27.8

3.43

27.9

3.45

28.2

3.5

сіножаті і пасовища

109.9

13.57

109.9

13.57

109.5

13.53

109.4

13.51

109.4

13.5

2. Ліси і інші лісовкриті площі

257.8

31.84

257.8

31.84

257.9

31.86

257.9

31.86

257.9

31.8

з них: вкриті лісовою рослинністю

242.8

29.99

242.8

29.99

242.8

29.99

242.8

29.99

242.8

30

3. Забудовані землі

38

4.69

38.2

4.72

38.9

4.80

39.2

4.84

39.4

4.9

4. Відкриті заболочені землі

1.2

0.15

1.2

0.15

1.2

0.15

1.2

0.15

1.2

0.2

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

10

1.24

9.9

1.22

9.9

1.22

9.9

1.22

9.8

1.2

6. Інші землі

11.7

1.45

11.7

1.45

11.7

1.45

11.7

1.45

11.9

1.5

Усього земель (суша)

791

97.70

790.9

97.69

790.8

97.68

790.8

97.68

790.8

97.7

Території, що покриті поверхневими водами

18.6

2.30

18.7

2.31

18.8

2.32

18.8

2.32

18.8

2.3

Загальна територія

усього, тис. га

2

3

4

809.6

100.00

472.3

2010 рік

% до загальної площі території

1

усього, тис. га

% до загальної площі території

2009 рік

% до загальної площі території

Основні види земель та угідь

% до загальної площі території

2008 рік

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя з них: рілля перелоги

71

У ході здійснення земельної реформи в області сформовано 2 форми власності – державна і приватна. В державній власності перебувають 56% земель, в приватній власності – 44 % від загальної площі. Виконуючи Указ Президента “Про проведення суцільної агроекологічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення” центр “Облдержродючість” провів цю роботу в усіх районах області.

6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь Структура земельного фондуЧернівецької області по основних видах угідь станом на 01.01.2011 року Таблиця 6.2 №

Райони

Площа земель в межах району, тис. га

з.п.

С/г угіддя тис.га

3 НИХ рілля

%

тис.га

б. г. насадження тис.га %

%

сіножаті тис.га

пасовища тис.га

%

%

1

Вижницький

89,7

30,5

34,0

20,2

22,5

1,2 1,4

3,6

4,0

5,5

6,1

2

Герцаївський

30,9

23,4

75,7

16,2

52,4

0,4 1,3

1,4

4,5

5,4

17,5

3

Глибоцький

67,4

37,0

54,9

29,3

43,5

1,3 1,9

1,1

1,6

5,3

7,9

4

Заставнівський

61,9

45,8

74,0

37,6

60,7

2,0 3,2

1,4

2,3

4.8

7.8

5

Кельменецький

67

52,6

78,5

44,7

66,7

1,5 2,2

1,2

1,8

5,2

7,8

6

Кіцманський

60,9

44,9

73,7

35,9

58,9

1,8

3,2

5,3

4,0

6,6

4,2

5,7

7,3

9,9

13,8

15,6

10,5

11,9

2,9

7

Новоселицький

73,8

61,2

82,9

45,7

61.9

4,0 5,4

8

Путильський

88,4

25,8

29,2

1,2

1,4

0,3 0,3

9

Сокирянський

66,1

43,8

66,3

35,0

52,9

4,4

1,1

1,7

3,3

5.0

8,2

7,0

11,2

9,7

10

Сторожинецький

11

Хотинський

12

м. Чернівці

13

м. Новодністровськ Всього по області

6,7

116

53,4

46,0

32,5

28,0

1,5 1,3

71,6

46,4

64,8

30,8

43,0

8,3 11,6

1,6

2,2

5,7

8,0

0,3

2,0

0,1

0,7

41,1

5,1

68,3

8,4

15,2

5,6

36,9

3,8

25,0

1,4

0,7 809,6

0,2 470,6

28,6 58,1

0,1 333

14,3 41,1

0,1 14,3 28,2

9,2 3,5

продовження таблиці № п. п

Райони

Ліси та інші лісовкриті площі Тис.га

1

Вижницький

2

Герцаївський

4,8

3

Глибоцький

23,4

4

Заставнівський

9,7

5

Кельменецький

6

Кіцманський

7

Новоселицький

8

Путильський

60,0

9

Сокирянський

13,8

10

Сторожинецький

55,3

52,2

Забудовані землі тис.га

Під водою тис.га

%

Інші землі тис.га

%

%

Припадає чоловік на 1 кв.км

Припадає на душу населення с/г угідь

ріллі

2,4

2,7

66

0,51

0,33

2,3

0,9

2,9

105

0,72

0,5

1,3

2,7

4,0

108

0,51

0,4

1,6

2,6

2,3

3,7

91

0,82

0,67

4,6

3,1

4,6

2,3

3,5

72

1,09

0,92

5,4

2,2

3,6

2,3

3,8

120

0,62

0.52

4,3

5,8

1,8

2,4

2,7

3,7

118

0,71

0,53

67,9

0,9

1,0

0,7

0,8

1,0

1,1

29

1,01

0,05

20,9

2,7

4,1

3,2

4,8

2,6

3,9

74

0,9

0,72

47,7

4,4

3,8

1,0

0,9

1,9

1,6

82

0,56

0,34

% 58,2

3,3

3,7

1,3

1,4

15,5

1,1

3,6

0,7

34,7

3,4

5,1

0,9

15,7

2,5

4,0

5,9

8,8

3,1

8,2

13,5

3,3

3,8

5,2

11

Хотинський

18,1

25,3

3,8

12

м. Чернівці

2,5

16,4

6,4

42,1

13

м. Новодністровськ

0,2

28,6

0,2

28,6

-

Всього по області

257,9

31,9

39,4

4,9

18,8

5,3

1,8

2,5

1,5

2,1

101

0,64

0,43

0,5

3,3

0,2

1,3

1543

0,02

0,01

-

0,1

14,2

1459

0,02

0,01

2,3

22,9

2,8

114

0,51

0,36

72

6.3. Стан і якість грунтів 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення Згідно з даними досліджень виявлено, що в області 155,8 тис. га земель (51,2% площ) мають низький, а 128,4 тис. га (48,2%) - середній вміст рухомого фосфору. Середньозважений показник становить 58 мг/кг грунту. По калію забезпеченість дещо краща. Так, з низьким вмістом виявлено 30,5 тис. га (10%), середньою - 104,5 тис. га (34,4%) і підвищеною забезпеченістю - 130,0 тис. га (42,7%). Середньозважений показник становить 128 мг/кг ґрунту. Ступінь кислотності ґрунтів різна згідно класів рН, кількість кислих земель, що підлягають вапнуванню, складає 147,0 тис. га (70% с/г угідь) в т.ч. ріллі - 113,8 тис. га (54,2%). Вміст гумусу низький і становить 2,4% легкогідролізованого азоту. Середньозважений показник становить 116 мг/кг ґрунту. За результатами проведеної Чернівецьким центром “Облдержродючість” суцільної паспортизації земель виявлено, що землі області в розрізі районів по якості відносяться до 3-4 груп та від 5 до 8 класів з 47-29 балами по шкалі бонітету. Більш родючі середньоякісні землі третьої групи, 6 класу з потенційною ґрунтовою родючістю 18 ц/га зернових займають 133 тис. га орних земель, 48% площі. Найбільше таких земель у Кельменецькому -34,0 тис. га, бонітет 47 балів; Новоселицькому - 40,0 тис. га, 42 бали; Кіцманському - 29,0 тис. га, 44 бали; Заставнівському районах -30,0 тис. га, 40 балів. Землі низької якості четвертої групи 7-8 класів займають в області 52% площі с/г угідь і без внесення добрив не здатні давати урожай зернових більше 12 ц/га. В цілому по області нараховується 198,8 тис. га перезволожених земель, з них осушено 121,8 тис. га, підлягають осушенню 77 тис. га, або 38,7%. Останнім часом припинено будівництво та реконструкцію осушувальних систем, не проводиться глибоке розпушування їх. Все це впливає негативно на продуктивність сільськогосподарських угідь. Особливо це помітно в передгірній та гірській зонах. За умовами рельєфу, ґрунтового покриву та клімату ці зони одні з найскладніших в області.

6.3.2. Забруднення грунтів Найбільш поширеними порушеннями є забруднення та засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, використання земель місцевими органами самоврядування без набуття на це спеціального права, вибірка гравійно-піщаної суміші із заплав та русел річок.

6.3.3. Деградація грунтів

73

Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 6.3 Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2006 рік 2 0.47 0.06 0.08 0.01 -

2007 рік 3 0.47 0.06 0.077 0.01 -

2008 рік 4 0.47 0.06 0.077 0.01 -

2009 рік 5 0.47 0.06 0.077 0.01 -

2010 рік 6 0.47 0.06 0.077 0.01 -

Переважна кількість ґрунтів передгірної та гірської зон мають кислу реакцію ґрунтового розчину. Еродованість орних земель сягає від 18,2 до 66%. Якщо в 1990 році на гектар ріллі вносили по 12,7 т органічних добрив, то в останні роки в 3-3,5 разів менше, мінеральних добрив - у 8 -10 разів менше.

Через вказані причини в ґрунтах області має місце від’ємний баланс гумусу, розвиваються деградаційні процеси. Особливо це помітно на схилових землях, а їх в області налічується більше 70%. Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік Таблиця 6.4 Види земель

Усього на початок року % до загальної тис. га площі території

Проведено консервацію % до загальної тис. га площі території

Потребують консервації % до загальної тис. га площі території

74 1 рілля

2 30.1

3 3.7

4 0.05

5 0.01

6 30.05

7 3.7

При відсутності застосування ґрунтозахисних заходів ерозійні процеси прогресують. В середньому в області щорічно змивається майже 32 тонни ґрунтів з гектара, а під час злив високої інтенсивності (1,8-2,0 м/хв) на схилах 5°, зайнятих просапними культурами, змив ґрунту сягає 400-500 т/га. На змитих ґрунтах порівняно з незмитими вміст гумусу зменшується на 20-40%, відповідно знижується врожайність сільськогосподарських культур на 20-60%. За останні роки, щорічно під сільськогосподарські культури вносять 6580 тонн діючої речовини пестицидів, що в перерахунку на 1 слід рівняється обробітку 180-215 тис. га. Значну частину (більше 50%) в обсягах застосування займають гербіциди.

6.4. Оптимізація використання та охорона земель Площа осушених земель Чернівецької області по основних видах угідь станом на 01.01.2011 року Таблиця 6.5 № з.п.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Адміністративні утворення

Вижницький район Герцаївський район Глибоцький район Заставнівський район Кельменецький район Кіцманський район Новоселицький район Путильський район Сокирянський район Сторожинецький район Хотинський район м. Чернівці м. Новодністровськ Всього по області

Загальна площа, тис. га

С/г угіддя тис.га

11,2 4,6 13,9 7,2 16,9 8,3 19,4 0,1 8,7 18,9 12,3 0,3 121,8

11,1 4,6 13,7 7,2 16,8 8,2 19,1 0,1 8,7 18,5 12,3 0,3 120,6

з них: рілля тис.га 10,0 4,1 13,3 6,7 16,6 7,3 17,2 8,0 17,2 11,1 0,3 111,8

б. р. сіножаті насадження тис.га тис.га 0,2 0,1 0,9 1,2

0,3 0,1 0,1 0,2 0,5 0,6 0,1 0,2 0,4 0,2 2,7

Інші, тис.га

пасовища тис.га 0,8 0,4 0,3 0,3 0,2 0,4 1,1 0,4 0,9 0,1 4,9

0,1 0,2 0,1 0,1 0,3 0,4 1,2

Порушення чинного законодавства допускаються органами місцевого самоврядування. Основними з них є надання земельних ділянок в оренду без виготовлення кадастрових планів та визначення грошової оцінки для встановлення розміру орендної плати; надання земельної ділянки в постійне користування землекористувачам, які відповідно до законодавства не мають на це права (релігійні громади); перевищення повноважень місцевими радами (надаються, вилучаються земельні ділянки за межами населених пунктів), надання земельних ділянок новим власникам будівель чи споруд без вилучення її у попереднього користувача. Отже, основу ґрунтового покриву Чернівецької області складають опідзолені, кислі, в тій чи іншій мірі оглеєні грунти. З цього випливає, що переважна більшість грунтів сільськогосподарських угідь потребує вапнування і внесення лужних форм мінеральних добрив, а оглеєні відміни ще й гідромеліоративного втручання — осушення гончарним дренажем.

75

Треба мати на увазі, що геолого-геоморфологічні і кліматичні умови області в більшій або меншій мірі сприяють розвитку ерозійних процесів змиву та розмиву грунтів, особливо на орних землях Передкарпаття, Наддністров'я та Хотинській височині. Тому заходам протиерозійного характеру треба приділяти особливу увагу (протиерозійній агротехніці, фітомеліорації, гідротехнічним спорудам тощо). У сфері охорони та використання земельних ресурсів працівниками інспекції з початку року здійснено 124 перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства України. По фактам виявлених порушень до адмінвідповідальності притягнуто 31 особу (в т. ч. 23 посадових) на суму 9,3 тис.грн. На усунення виявлених порушень та запобіганню шкоди навколишньому природному середовищу видано 85 приписів. Внаслідок перевірок за охороною земельних ресурсів нараховані збитки за забруднення землі та засмічення земельних ділянок: - ЗАТ «Чернівецька птахофабрика» – збитки завдані державі внаслідок забруднення земельних ділянок амонієм та нітратами на загальну суму 3156 грн. (площа забруднених земель – 1982 м²); - ЗАТ «Агрошляхбуд» – збитки завдані державі внаслідок забруднення земельної ділянки нафтопродуктами на загальну суму 818 грн. (площа забруднених земель – 317 м²); - НГ ДУ «Надвірнанафтогаз» – збитки завдані державі внаслідок забруднення земельних ділянок нафтопродуктами на загальну суму 1832 грн. (площа забруднених земель – 154,2 м²); - НГ ДУ «Надвірнанафтогаз» – збитки завдані державі внаслідок забруднення земельних ділянок нафтопродуктами на загальну суму 10138,6 грн. (площа забруднених земель – 11000 м²). По даному факту відкрита кримінальна справа Чернівецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою. Поряд з цим, виявлено факти засмічення земельних ділянок побутовими відходами на території Новоселицького, Кіцманського, Заставнівського та Сторожинецького районів. Нараховано збитків на сумму 26646 грн., з яких стягнуто 10464грн.

7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину – Прут-Дністровську, що є південно-західною окраїною Руської платформи (Волино-Подільська плита), центральну Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну - Гірську, яка входить до складчастої області Карпат.

76

Рівнинна частина території в межах області представлена ПрутДністровським межиріччям, що складене масивними товщами осадових порід палеозою, мезозою і кайнозою, що лежать на глибоко зануреному кристалічному фундаменті . Передкарпатський прогин, який розділяє складчасту будову Карпат і окраїну рівнинної платформи, за геологічною будовою і геоструктурними особливостями поділяється на дві зони: приплатформну і передгірну. Приплатформна зона складається з відкладів неогену, предгірна - неогену, палеогену та відкладів верхньокрейдяного флішу. У фундаменті прогину залягають породи палеогою і мезозою. Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків. Найбільш давніми породами в області є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями , вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами. Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі в Чивчинських горах і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також в Чивчинських горах. Юрські відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабаз-порфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров’ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо. Неогенові відклади зустрічаються в Передкарпатському регіоні та в ПрутДністровському межиріччі. У передгірній зоні прогину неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам’яної солі та гіпсу. У платформній зоні прогину і на рівнинній платформі неоген представлений вапняками еолітовими і літотамнієвими, пісками, пісковиками та глинами: у передгірній зоні - пісковиками гіпсо-ангідритами, мергелями, глинами. Породи попередніх геологічних періодів на території області вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію області (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини. Область багата природними ресурсами. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносних родовища (Лопушнянськоє, Чорногузськоє, Красноїльськоє, Шереметьевськоє).

77

У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Придністров'ї і в басейні р. Лозина знаходяться значні поклади гіпсу і ангідриду. Північні і східні райони області багаті мергелем і вапняками. У смт. Красноїльськ є перспективне родовище мармуру. На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі. Розробка родовищ здійснюється переважно відкритим методом, тому головним в охороні надр є забезпечення раціонального використання родовищ. Розроблені надра відносяться до невідновлених природних ресурсів. Основні заходи по усуненню негативного впливу на довкілля є: - комплексне геологічне вивчення території та удосконалення вивчення родовищ з метою підвищення якості і достовірності підготовки запасів надр; - раціональний видобуток надр та використання відходів від їх переробки; - вдосконалення технологій видобутку та переробки надр. Хвостосховища, шламонакопичувачі, промислові амбари, відвали промислових відходів на території області відсутні. Відходи від буріння та експлуатації бурових нафтових установок вивозяться на територію ІваноФранківської області, м. Надвірна. У Чернівецькій області (за період із 1947р. по 01.07.2011р.) розвідано 162 родовища у т.ч. комплексні (дві і більше корисних копалин), які обліковані Державним фондом родовищ України. Корисні копалини загальнодержавного значення Таблиця 7.1 №

Вид корисної копалини

п/п

1

Кількість

Кількість

Списано

розвіданих

родовищ, які

(ділянок)

родовищ

експлуатуються (отримано дозвіл на видобування)

видобутком (як повністю відпрацьовані)

Резерв родовищ

2 Вуглеводні: нафта, газ

3 4

4 4

5 0

6 0

1

1

0

0

3

Цементна сировина: (вапняк, гіпс, глина) Вапняк пиляний

4

3

0

1

4

Гіпс (облицювальний)

1

0

0

1

5

Пісок (кварцовий для виробництва скла)

1

1

0

0

6

Вода: (прісна, мінеральна, лікувальна)

22

12

0

10

1 2

Корисні копалини місцевого значення Таблиця 7.2 № п/п

1

Вид корисної копалини

2

1

Гіпс будівельний

2

Вапняк будівельний (камінь на щебінь, бут, вапно, карбонатна сировина)

Кількість розвіданих родовищ

3 7 6

Кількість родовищ, які експлуатуються (отримано дозвіл навидобування)

Списано видобутком (як повністю відпрацьовані)

Резерв родовищ (ділянок)

4 5

5 2

6 0

3

0

3

78 3

5

4

Пісковик будівельний (камінь на щебінь, бут) Пісок будівельний

8

5

Піщано-гравійна суміш

16

6

Керамічна сировина (аргіліт для виробництва фасадної і керамічної плитки)

1

7

Керамзитова сировина (суглинки для виробництва гравію керамзитового)

8

Цегельно-черепична сировина (глини, суглинки, супісок, пісок)

4

1

0

7

1

0

9

2

5

0

0

1

1

0

0

1

92

31

6

55

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. За хімічним складом це, в основному, хлоридно-натрієвого, гідрокарбонатно-натрієвомагнієво-кальцієвого, сірководнево-хлоридно-натрієвого і бромно-хлориднокальцієвого складу з дебетом від 15 тис. л на добу до 900 тис. л на добу. Згідно з проведеною паспортизацією мінеральних джерел складений каталог, в якому описано 43 джерела, які за дебетом і якістю придатні для промислового освоєння. На базі мінеральних джерел побудовані і працюють близько 40 цехів з розливу столової води та Будинецький завод мінводи в Сторожинецькому районі. Брусницьке родовище мінеральних вод представлене сірководневими водами типу “Мацеста” з загальною концентрацією сірководню від 50 до 300 мг/л та лікувально-питною содовою водою типу “Єсентуки – 4” з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л. Мінеральні і питні води Буковини з їх хімічним складом та мінералізацією займають провідне місце в Україні. За даними перевірок спецводокористування стан підземних вод можна вважати як задовільний, виключення складають локальні осередки забруднення перших від поверхні водоносних горизонтів в межах сільських селітебних зон та промислових об’єктів. Особливо слід звернути увагу на санітарний стан територій міських та сільських сміттєзвалищ, невпорядкованість яких в кінцевому результаті призводить до хімічного і бактеріологічного забруднення підземних вод. Ресурси питних підземних вод Чернівецької області становлять 405,3 тис.

3 м /добу, у тому числі розвідані запаси становлять 173,78 тис. м3/добу. Прогнозні ресурси підземних вод згідно довідникових матеріалів становлять 120 млн.м3, а затверджені ДКЗ – 58.7 млн.м3. Вони повністю зв’язані із поверхневим стоком. Підземні води області використовуються для промислового та господарсько-питного водопостачання. У 2010 році згідно державної статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп) на ці потреби було забрано 20,9 млн.м3, що на 0,44 млн.м3 більше попереднього року.

79

Якість вод в основному відповідає вимогам ДСанПіН „Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” (1996р.). Проте для області характерне незначне підвищення мінералізації, твердості, вмісту заліза. Режимні спостереження на території Чернівецької області на протязі 2010 року проводились по 14 спостережних свердловинах. Вцілому, по всіх артезіанських басейнах в природних умовах спостерігалось зниження середньорічного значення рівня ПВ у всіх свердловинах, порівняно із минулорічними значеннями, за винятком свердловини № 9014 (силурійський водоносний горизонт), що пояснюється несприятливими метеоумовами (тобто недостатньою кількістю опадів на протязі року). При формуванні режиму ґрунтових вод важливе значення має три фактори: геологічні умови, кліматичні та метеоумови. За даними метеостанцій річна сумарна кількість опадів була вдвічі менша за сумарну кількість опадів попереднього року та на 200-300 мм менша за норму. Додавши до цього ще й жарке спекотне літо з температурою понад 200С, що призводило до значного випаровування опадів. Від зневоднення водоносних горизонтів потерпало місцеве населення (різко зменшився рівень в криницях). Використання підземних вод за 2010 рік Таблиця 7.3 Використано млн.м3 підземні

Всього по області, вт.ч.: промисловість сільське госп. житл.-комун. і побут. обсл.

2009

2010

+,-

21,34

20,9

-0,44

0,941

0,262

-0,679

14,04

14,06

+0,02

5,947

6,150

+0,203

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси В Чернівецькій області зафіксовано 1467 зсувних ділянок, більшість з яких є тимчасово-стабілізованими давніми зсувами загальною площею 1,57 тис.м2, 70 сельових водотоків. Останні катастрофічні активізації зсувів відбувалися в 1969, 1979 році, навесні 1996 та літом 2008 року. Активність розвитку селів, донної та бокової ерозії контролювалась екстремальними значеннями метеорологічних показників в межах гірської частини області. Територія Чернівецької області, як і Передкарпаття та Карпати в цілому миттєво відреагувала на екстремальні умови, які склалися під час і після злив 22-27 липня 2008 року. Як результат повені кінця липня 2008 р., виникла значна активізація зсувних процесів в межах Вижницького та Глибоцького районів (сс. Чорногузи, Кам’янка). Загальна площа активізованих зсувних зрушень в межах зазначених населених пунктів становить 210 га при об'ємі зсувної маси - 23 млн.м3.

80

В гірській частині області (Путильський район) спостерігалася часткова активізація зсувних процесів, але здебільшого поза межами населених пунктів та з незначними об’ємами зрушених мас за винятком зсуву на перевалі Шурдин - 8га . Решта частини Чернівецької області відреагувала локальною активізацією зсувних явищ в межах давньозсувних масивів. Загалом по області наслідком активізації зсувних зрушень стала деформація близько 215 споруд, з яких 20 було визнано як непридатні до подальшої експлуатації. Активізація бокової та донної ерозії відмічена в басейнах рік Прут, Черемош, Сирет, Путила, що призвело до часткової руйнації автошляхів обласного та місцевого підпорядкування, підмиву опор і руйнації мостів тощо. Всього виявлено 27 ділянок бокової ерозії загальною довжиною 15,2 п.км. Роботи по обстеженню територій уражених НЕГП в 2010 році проводились в двох основних напрямках, а саме: 1) продовження роботи в комісіях, деталізація робіт з обліку НЕГП, обстеження зсувних територій катастрофічної активізації в межах населених пунктів; 2) моніторинг небезпечних екзогенних процесів по всій території на ділянках І, ІІ, та ІІІ-ї категорій. Якісні показники стану розвитку території досліджувались на 4 репрезентативних ділянках ІІ-ї категорії в піврічному режимі. Три режимні ділянки по вивченню зсувів, одна – карсту. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.4 № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

1

2

3

4

5

1

Зсуви

731.68

1398

9.03

2

Карст

53.37

50

0.66

3

Селі

255,54

70

4

Ерозія

0,7

71

2

Опираючись на отримані результати робіт на ділянках усіх категорій приходимо до основного висновку, що по всій території області процес активізації зсувних процесів проходив до весни 2010 року (сс Верхні Станівці, Турятка, Щербинці, Стрілецький Кут) з подальшою, на фоні загальної післяпаводкової активізації ЕГП, тимчасовою стабілізацією. Така тенденція розвитку процесів пояснюється аномально-низькими кількостями атмосферних опадів, які пройшли в літньо-осінній період 2009 року. В весняно-літній період 2010 року, після сніготанення та весняно-літніх злив, на території Буковини, як і по всьому Передкарпаттю, продовжилась активізація зсувних процесів.

81

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр У сфері охорони та використання надр здійснено 388 перевірок. За самовільне користування надрами, порушення вимог щодо охорони надр, самовільне користування підземними водами, порушення правил використання підземних вод притягнуто до адміністративної відповідальності 702 особи на суму 72,3 тис. грн. Загальна сума розрахованих збитків становить 4 036 997 грн. На відшкодування збитків, завданих державі в наслідок самовільного надрокористування, в тому числі підземними водами, виставлено 160 претензії та позови на загальну суму 4 039 212 грн., з яких 154 сплачено на суму 76,5 тис. грн. При проведенні перевірки комунального підприємства „Сторожинецьке ЖКГ” встановлено, що керівництвом не забезпечено виконання попередніх приписів, виданих на усунення порушень природоохоронного законодавства, продовжувався самовільний забір підземних вод для централізованого водопостачання міста. За дане порушення підприємству нараховані збитки в сумі 3 554 963грн. та виставлена претензія. Матеріали перевірки передані в міжрайонну природоохоронну прокуратуру в Чернівецькій області для відповідного реагування. За використання підземних вод ТОВ ТПК «Грін рей» без наявності спеціального дозволу (ліцензії) органами прокуратури було порушено кримінальну справу. Здійснено перевірки виконання припису СГК «Бабинський» с. Бабин та ФГ «Еліта» с. Оселівка Кельменецького району. По виявленим фактам не виконання приписів щодо оформлення дозволу на спеціальне водокористування, керівників даних підприємств притягнуто до адміністративної відповідальності. На усунення виявлених порушень, повторно внесено відповідні приписи. Матеріали перевірок з підрахунками збитків СГК «Бабинський» на суму 9410,19 грн. та ФГ «Еліта» - 1568,37 грн. передані для подальшого розгляду та провадження в прокуратуру Кельменецького району, а також виставлено притензії. Спільною перевіркою з управлінням державної служби боротьби з економічною злочинністю, встановлено факт самовільного водокористування та самовільного користування надрами (підземними водами) ДП ДГ «Центральне» м. Чернівці. За дані порушення керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності, внесено припис. Матеріали перевірки з підрахунком збитків на суму 142198,52 грн. передані для подальшого розгляду та реагування в Чернівецьку міжрайонну природоохоронну прокуратуру та виставлена претензія. При здійсненні планових перевірок дотримання вимог навколишнього природного середовища при розробці родовищ корисних копалин виявлено самовільне користування надрами ТзОВ „Світанок”, ТОВ „Рембудсервіскераміка” в с.Карапчів та ПП „Рембудсервіс-кераміка” с. Замостя Вижницького району, відсутність дозвільних документів на користування земельними ділянками ПП “Діана-Дністер”, Добринівський цегельний завод” Заставнівського району, відсутність дозволу на спеціальне водокористування

82

при видобуванні прісних підземних вод ТОВ ВКФ „Фобос”. За дані порушення керівників притягнуто до адміністративної відповідальності, а головним державним інспектором області з охорони навколишнього природного середовища винесені рішення на призупинення експлуатації об’єктів. Крім того, ТОВ ВКФ „Фобос” за самовільне водокористування нараховані збитки в сумі 2071 грн., які відшкодовані повністю відшкодовані. Крім того, за самовільне водокористування при видобуванні підземних вод нараховані збитки ТОВ „Агрофірма „Шипинецька земля” – 7369,75 грн., ТОВ „Граніт” на 1713,0 грн., ТОВ „Снячив-торг” -522,59 грн., ТОВ „Кадуба” – 736,97 грн., ТОВ „Агробудсервіс” – 591, 40 грн. При здійсненні планових перевірок дотримання вимог навколишнього природного середовища при розробці родовищ корисних копалин виявлено самовільне користування надрами при видобуванні підземних вод ТОВ „Техноплюс” м.Чернівці, Івано-Франківська дистанція водопостачання, Кострижівське УЖКГ, ДКП „Чернівціводоканал”, Чернівецька філія ТОВ „БМБ” . За дані порушення керівників притягнуто до адміністративної відповідальності. За самовільний забір підземних вод Чернівецькій філії ТОВ „БМБ” виставлена претензія на суму 9839,61 грн., ПП. „Черленівський цегляний завод” Новоселицького району – 836,57 грн. АТ ,,Буковина” Сторожинецького району – 478,04 грн., які відшкодовані в повному обсязі. За порушення вимог природоохоронного законодавства при видобуванні корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення призупинена розробка кар’єрів цегельної сировини НВП „МІМ” Глибоцького району, ПП. „Черленівський цегляний завод”. Призупинено видобуток гіпсового каменю ТОВ „Кострижівський комбінат будматеріалів” Заставнівського району в зв’язку з призупиненням дії спеціального дозволу на користування надрами. Винесені 4 рішення на тимчасову заборону використання підземних вод СГВП ЗАТ „Буковинапродукт” Сторожинецького району в зв’язку з закінченням дозволу на спеціальне водокористування.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Станом на 01 серпня 2011р. отримано:  75 дозволів на видобування корисних копалин родовищ;  12 дозволів на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою ділянок корисних копалин загальнодержавного значення;  9 дозволів на геологічне вивчення ділянок корисних копалин місцевого значення, з яких З ділянки отримали статус родовищ: Майдан-Іспаське-І родовище піщано-гравійної суміші; Чорнівське-І і Північно-Ломачинецьке родовища будівельного піску.

83

8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів На території області за останній період щорічно утворюється близько 350,0 тис. тонн відходів, з яких в м. Чернівці - 170,0 тис. тонн і у райцентрах та селах області – 180,0, а повторно залучено в господарський оборот за 2010 рік тільки близько 100,0 тис. тонн. Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з не облаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів. Виходячи із ситуації, що склалася в зазначеній сфері, одним із пріоритетних напрямів природоохоронної роботи держуправління є налагодження діяльності щодо лімітування утворення, розміщення та знешкодження відходів. Окремий розділ з цієї діяльності включено до обласної комплексної програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007-2010 роки. Особливо складна проблема поводження з відходами для Буковини, через високу щільність населення, густу річкову сітку та високі ґрунтові води дуже складно знайти місце для розміщення сміттєзвалищ, а тим більше великі площі. Протягом 2010р. на 269 підприємствах області утворилось 140,4 тис.т відходів. З загальної кількості утворених відходів 0,1% (142,9 т) становили відходи І-ІІІ класів небезпеки, що на 22,8% більше, ніж у 2009р. Переважна більшість відходів (59,0% або 82,9 тис.т) була утворена на підприємствах м.Чернівців. Серед районів найбільшим цей показник був у Заставнівському районі (12,0% або 16,8 тис.т). У спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств зосередилось на кінець року 1738,8 тис.т відходів, з яких 1738,7 тис.т становили відходи IV класу небезпеки. Основні показники утворення та поводження з відходами на підприємствах Чернівецької області у 2010 році Таблиця 8.1 Усього Утворилось Утилізовано, оброблено (перероблено) Спалено у тому числі використано для отримання енергії спалено на суші Видалено у спеціально відведені місця чи об'єкти Видалено у місця неорганізованого зберігання Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях чи об'єкгах та на території підприємств

140424,9 32945,2 18008,4

І 8,6 -

18003,7 4,7 206768,1 1738790,7

14,7

У тому числі за класами небезпеки ІІ ІІІ ІV 125,1 9,2 140282,0 28,3 32916,9 4,5 18003,9 4,5 34,0

0,4

17999,2 4,7 206768,1 1738741,6

84

Накопичення відходів (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 8.2 № з/п 1 2 3 4 5

Показник

Одиниця виміру

Кількість

од.

156

т

49.1

т т т

14.7 34.0 0.4

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Примітка

Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки Таблиця 8.3 Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 км2, т Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 особу, кг

2008 рік

2009 рік

2010 рік

0.0279

0.0143

0.02

0.2466

0.1266

0.16

Утворення відходів за основними групами небезпечних відходів у 2010 році Таблиця 8.4 Тонн Усього у тому числі відходи, що містять метали та їх сполуки відходи, що містять неметали та їх сполуки відходи, що містять корозійні речовини відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять інші органічні сполуки відходи медичного, ветеринарного чи сільськогосподарського походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки відходи пилогазоочищувальних споруд та установок відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод відходи гірничої промисловості і розроблення кар'єрів при добуванні та збагаченні руд і мінеральної сировини

140424,9

У % до підсумку 100,0

1826,8 3216,7 63,9

1,3 2,3 0,0

71522,5

50,9

411,0 1,2 395,7 -

0,3 0,0 0,3 -

Утворення відходів за матеріалами у 2010 році Таблиця 8.5 Тонн Усього Використані розчинники Відходи кислот, лугів чи солей Відпрацьовані оливи Відпрацьовані хімічні каталізатори Відходи хімічних препаратів Хімічні осади та залишки Осад промислових стоків Відходи від медичної допомоги та біологічні Металічні відходи Скляні відходи Паперові та картонні відходи Гумові відходи Пластикові відходи Деревні відходи

140424,9 3006,5 99,6 0,2 9,9 107,8 1,5 1790,2 10,2 158,9 221,1 6,0 13042,5

У % до підсумку 100,0 2,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 1,3 0,0 0,1 0,2 0,0 9,3

85 Текстильні відходи Відходи, що містять поліхлордифеніли Непридатне обладнання Непридатні транспортні засоби Відходи акумуляторів та батарей Тваринні та рослинні відходи Тваринні відходи, отримані при виготовлені харчових препаратів і продуктів Тваринні екскременти, сеча та гній Побутові та подібні відходи Змішані та недиференційовані матеріали Залишки сортування Звичайний осад Пуста порода від днопоглиблювальних робіт Мінеральні відходи Відходи згоряння Забруднений грунт та забруднена пуста порода відднопоглиблювання Затверділі, стабілізовані або засклянілі відходи

1,5 9,3 24,4 83175,0 1626,1 6654,3 23334,9 192,9 14,4 290,0 2932,8 1750,9 1964,0 -

0,0 0,0 0,0 59,2 1,2 4,7 16,6 0,1 0,0 0,2 2,1 1,3 1,4 -

Основні утворювачі відходів (за даними статзвітності 1-нв)

Таблиця 8.6 № з/п

Назва підприємства

Найменування відходу

1 1

2 ТОВ «Розма» СВК «Гуцульські візерунки» ВАТ «Чернівецький радіотехнічний завод» ТзДВ «Трансмост» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Чернівці» ДТГО «Львівська залізниця» ВАТ «Хотинське АТП – 17741» ВАТ «Укрнафта» Прикарпатське управління бурових робіт, Надвірнянська експедиція» ТОВ «Вема» Департамент ЖКГ Чернівецької міської ради» Кіцманське ВУЖКГ ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» ТОВ «Цукровий комбінат «Хрещатик»

3

2

3

4

5

6

7

8 9

10

11

12

Клас небезпеки

Накопичено відходів станом на 01.01.2010р., т

Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2010 рік (звітний), т 6

Накопичено відходів станом на 01.01.2011 р., т

Примітка

4 1

5

1

8.8

8.8

1

3.7

3.7

2

18.3

10.0

2

19.7

2

10,8

2

24.2

3

6.5

7 2.1

4

1267281

1438489,3

4

251862,9

253062,3

4

65137,3

4

15045.0

8

86

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) У загальному обсязі утворених у 2010р. відходів частка утилізованих, оброблених (перероблених) становила 23,5%. Загальна кількість місць та об'єктів видалення відходів у Чернівецькій області становила 211 одиниць загальною проектною площею 2,3 км 2. Майже третину усієї проектної площі (31,7%) склала площа спеціально відведених місць та об'єктів видалення відходів Заставнівського та Хотинського районів. У дев'яти підприємств області були в наявності 12 установок для спалювання відходів загальною потужністю 13,8 тис.т/рік. З них 11 - з метою отримання енергії (13,6 тис.т/рік). На двох підприємствах області також були в наявності 3 установки для утилізації та перероблення відходів загальною потужністю 214 т/рік та 30 установок для зберігання відходів (695 т/рік). Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на території регіону (за інформацією держуправлінь)

Таблиця 8.7 № з/п

Назва

Місце знаходження

1 1.

2 ТОВ «Вторпром»

3 58000, м.Чернівці, вул..Прутська,6

2.

МППП «Еколог Буковини»

58009, м.Чернівці, вул..Винниченка, 46

Номер та строк дії ліцензії 4 АВ 487742 28.12.200928.12.2014 АВ 527566 13.08.201013.082015

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) 5 Збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів Збирання, зберігання відходів що містять як складові або забруднювачі ртуть, сполуки ртуті (відпрацьовані прилади, що містять ртуть)

Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ) (на 01.01.2011 року) Таблиця 8.8 № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район) 2 Вижницький район Герцаївський район Глибоцький район Заставнівський район Кіцманський район Кельменецький район Новоселицький район Путильський район Сокирянський район Сторожинецький район Хотинський район м. Чернівці Усього

Кількість МВВ, од.

Кількість внесених у реєстр МВВ, од.

Кількість паспортизо ваних МВВ, од.

3 14 18 36 30 30 25 28 14 21 26 32 3 277

4 14 36 30 30 25 28 13 21 14 32 3 246

5 14 36 30 30 25 28 13 21 26 32 3 258

Внесено у реєстр МВВ за звітний період, од.

6 -

Паспортизова но за звітний період, од.

7

87

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) (за формою статзвітності 1-нв) Таблиця 8.9 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2008 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2009 рік 2010 рік

0.226 0.000 0.000 0.042 0.007 0.005 0.006 0.180 0.000 0.000 0.000

0.116 0.000 0.000 0.000 0.000 0.000 0.000 0.114 0.000 0.000 0.000

0.142 0.001 0.000 0.000 0.000 0.000 0.000 0.138 0.000 0.000 0.000

0.089

0.071

0.000

Інформація про площі сміттєзвалищ (полігонів) Таблиця 8.10 № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Кельменецький район Кіцманський район Заставнівський район Глибоцький район Герцаївський район Вижницький район Новоселицький район Путильський район Сокирянський район Сторожинецький район Хотинський район м. Чернівці Усього

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 23.27 23.6 23.5 28.17 10.3 15.96 17.7 2.7 19.72 17.2 43 25 250.12

8.3. Використання відходів як вторинної сировини В області проводиться відповідна робота щодо зменшення кількості утворення відходів та використання відходів, як вторсировини та енергоресурсів. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (за інформацією держуправлінь)

Таблиця 8.11 № з/п 1 1.

Назва

Місце знаходження

2

3 58023 Чернівецька обл м. Чернівці вул. Руська,251

Номер та строк дії ліцензії 4 АВ № 396759 23.04.200823.04.2013

58003 Чернівецька обл м. Чернівці вул. Кишинівська,2А

АВ № 396795 26.06.201326.06.2013

06014 Чернівецька обл Кельмінецький р-н с. Іванці

АВ № 433626 28.102008208.10.3013

ПП Житлосервіс 32357383

2. ПП Грааль 31161568 3. ТОВ Продпостач 32171928

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) 5 Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари Збирання, заготівля макулатури

88 вул. Залізнична,2 4.

58003 Чернівецька обл м. Чернівці вул. Зелена,5Д

АВ № 433704 25.12.200825.12.2013

58003 Чернівецька обл м. Чернівці вул.Яремчука,4 58023 Чернівецька обл м. Чернівці вул. Руська,287Е, кв.57 58000 Чернівецька обл м. Чернівці вул. Стефаника,86

АВ № 433644 20.11200820.11.2013 АВ №433663 25.11.200825.12.2013 АВ № 298617 31.01.200731.01.2012

Виробничо-заготівельне підпрємство Кіцманський хлібокомбінат Кіцманської райспоживспілки

59300 Чернівецька обл м.Кіцмань вул. Кутузова,34

АВ № 298763 13.04.200713.04.2012

ТОВ Віза-Вторма 25073788

58008 Чернівецька обл м. Чернівці вул. Севастопольська,50Б

АВ № 361257 11.07200711.07.2012

Чернівецьке учбово-виробниче підприємство №2 (Реабілітант) Чернівецького учбововиробничого обєднання Українського товариства сліпих 21441837

58018 Чернівецька обл м. Чернівці Шевченківський р-н пров. Ентузіастів,5

АВ № 361345 31.08200731.08.2012

ТОВ Чернівцівторсировина 01878437

58000 Чернівецька обл м. Чернівці Першотравневий р-н вул. Севастопольська^

АВ № 361412 26.10200726.10.2012

Чернівецьке учбово-виробниче обєднання Українського товариства сліпих 03967984 Фірма Альтфатер Чернівці з 100% іноземним капіталом 23247708

58018 Чернівецька обл м. Чернівці пров. Ентузіастів,5

ТОВ "Вторма-Чернівці" 31561371

58000 м. Чернівці вул. Коломийська, 9 А

АВ № 361478 16.11200713.1120132 АВ № 396799 15.01.200815.01.2013 АВ № 487654 26.11.200926.112014

ФОП Кантемір В.В.

58000 м. Чернівці вул. Узбецька, 27, кв.34

АВ № 487839 необмежений

ФОП Качинська Н.М.

58000 Чернівецька обл м. Чернівці, вул. Комарова, 23-25, кв. 65

АВ № 52763413 необмежений

ПП "Західекогруп" 37368850

58000 Чернівецька обл м. Чернівці, вул. Мусоргського, 4, кв. 10

АВ № 527728 необмежений

ТОВ ЕкоБалансСервіс 33979092 5. ПП Інтервал 21431690 6. ФОП Куликович Д.Ф 7. ФОП Коренчук О.В 8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

Міське комунальне підприємство "Чернівціспецкомунтранс" 31887442 Чернівецьке заготівельновиробниче об єднання облспоивспілки 01787077

20. Хотинська районна спілка споживчих товарів 01774459

58023 Чернівецька обл м. Чернівці вул. Лесіна,4

58000 Чернівецька обл м. Чернівці, Першотравневий р-н вул. Жасмінна, 4 58000 Чернівецька обл м. Чернівці, Шевченківський р-н, пр-т. Незалежності, 96 60000 Чернівецька обл., Хотинський р-н, м. Хотин, вул. СвятоПокровська, 40А

Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля відходів полімерних Збирання, заготівля відходів полімерних, відходів гумових Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних

Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних

АВ № 391090 необмежений

Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних

АГ № 507030 необмежений

Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних

АГ № 507085 необмежений

Збирання, заготівля макулатури, слобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних

8.4.Транскордонне перевезення відходів 29.05.2010 року на ПЕК Вадул - Cipeт (залізничний) на кордоні з Румунією затримано вагон з макулатурою, за кодом УКТЗЕД 4707, який слідував в Україну - фірму «Папір Міл», м. Обухів, було виявлено відсутність висновку Мінприроди, щодо того, чи підпадають дані відходи під дію пунктів 6-33 Положення про котроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та утилізацією/видаленням Постанови КМ України від 13.07.2000року № 1120, після отримання висновку (факсом) Мінприроди від

89

10.09.2009року № 3615/09/3-7- вантаж було пропущено до митниці призначення. ПЕК «Мамалига» (автомобільний) на кордоні з Молдовою відмічено три випадки: Причиною всіх затримок 22.02.2010р., 16.11.2010р., 11.12.2010р. - відсутність у товаро - супровідних документах на вантаж, а саме макулатури за кодом УКТЗЕД 4707, висновку Мінприроди України згідно Постанови КМУ № 1120 від 13.07.2000р., у зв'язку з отриманням висновків Мінприроди України - № 695/20/4-7 від 24.02.2010р., № 916/09/3-7 від 26.02.2010р., № 4147/09/3-7 від 05.11.2010р., отримані вантажі пропущені до місця призначення. На ПЕК «Порубне» (автомобільний) на кордоні з Румунією виявлено 8 випадків затримки вантажів з відходами за кодами УКТЗЕД 6309, 5202, 4707, перевезення, яких регламентується Постановою КМУ від 13.07.200року № 1120. Після отримання на всі вантажі висновків Мінприроди України, що вони не попадають під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та утилізацією/видаленням, їх пропущено до митниць призначення. На ПЕК «Росошани» (автомобільний) на кордоні з Молдовою 05.12.2010 року був затриманий і повернутий вантаж вантажовідправнику з Молдови фірмі «8іа1сош - ВМ», вагою 20,7 тони з металобрухтом за кодом УКТЗЕД 7204 по причині відсутності документів на транзит відходів металу, що є порушенням Положення про контроль за транскордонним пер евезенням небезпечних відходів та утилізацією/видаленням Постанови КМУ від 13.07.2000року № 1120.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами На сьогодні не задовольняє стан вирішення територіальними органами самоврядування області питань збирання, транспортування, утилізації і знешкодження побутових відходів, знешкодження і захоронення трупів тварин, визначення території для складування, зберігання та розміщення відходів. Особливе занепокоєння викликає те, що в області через низьку культуру окремої частини населення часто створюють нечанкціоновані звалища побутових відходів (смітники), а худобомогильники функціонують лише в кожному третьому населеному пункті. Це може призвести до виникнення надзвичайних епідемічних ситуацій. Органам місцевого самоврядування, особливо Кіцманського, Новоселицького, Вижницького, Герцаївського і Глибоцького районів, необхідно вжити термінових практичних заходів щодо вирішення проблем, як цього вимагає чинне законодавство, а контролюючим природоохоронним і санітарним службам посилити вимоги до суб’єктів господарювання за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, вживати до порушників дієвих заходів впливу. З метою впорядкування поводження з відходами в області двічі на рік проводяться місячники по благоустрою населених пунктів та їх санітарної очистки, прийнято ряд розпоряджень щодо упорядкування діючих звалищ побутових відходів та ліквідації несанкціонованих звалищ відходів.

90

Працівниками ДЕІ в Чернівецькій області здійснено перевірки населених пунктів області на предмет дотримання природоохоронного законодавства органами місцевого самоврядування і місцевої влади при поводженні з відходами. У даному питанні неможна іти екстенсивним методом постійно розширюючи площі сміттєзвалищ. Одним із шляхів досягнення необхідного результату є – роздільний збір, сортування та переробка відходів. На території області перші спроби вже були, однак вини не дали належних результатів. Причин можна назвати достатньо так органи, які відповідають за цей напрямок роботи не проводять достатньої роботи з населенням. І все таки є декілька позитивних прикладів по окремих житлово-комунальних господарствах, як приклад Глибоцьке ВУЖКГ де впроваджується проект по роздільному збиранню відходів, а у перспективі планується будівництво сміттєпереробного заводу. У Чернівцях розпочато у 2008 році будівництво сміттєсортувального заводу потужністю 120 тис. тонн на рік. На сьогоднішній день готовність заводу складає 62,35%, загальна вартість – 30 439735 грн. Держуправління також прийняло участь у будівництві даного об’єкту - з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти на погашення кредиту банку. За останні два роки з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на раціональне використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів виділено близько 1 млн.грн. У відповідності до вимог чинного природоохоронного законодавства, держуправлінням, в межах своєї компетенції, постійно ведеться робота по веденню реєстру місць видалення відходів, реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, ведеться робота по видачі дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів в навколишньому природному середовищі суб’єктам господарювання області, перелік яких визначається місцевими державними адміністраціями. При цьому ведеться електронна база даних підприємств, що отримують вищезазначені дозволи з зазначенням кількості утворюваних відходів з урахуванням класів небезпеки (I-III класу, IV класу, побутових, люмінесцентних ламп.). Особлива увага приділяється небезпечним відходам віднесеним до розділу А Жовтого Переліку відходів (постанова КМУ від 13.07.2000 року № 1120). На території Чернівецької області це в основному відпрацьовані люмінесценьні лампи, акумуляторні батареї та відпрацьовані нафтопродукти. Збір люмінесцентних ламп, ртутьвмістних приладів вирішено МППП „Еколог Буковини”. Збір відпрацьованих акумуляторних батарей здійснюється ліцензованими ТОВ „Комплексі поставки”, ТОВ „Екосистеми” та ін. На території області є невирішеним питання щодо утилізації відпрацьованих нафтопродуктів. Згідно Жовтого Переліку, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000р. №1120 це є небезпечні відходи, поводження з якими є ліцензованим видом діяльності. На сьогоднішній день найближчі суб’єкти господарської діяльності в яких є ліцензія на вищезазначений вид діяльності знаходяться в Дрогобичі, Львові. Беручи до уваги те, що в Чернівецькій області основною масою є дрібні підприємства, на яких утворюється до 0,5 т.

91

відпрацьованих мастил постає проблема високої затратності передачі на утилізацію цих відходів через транспортні витрати. Проте в загальному в області щорічно утворюється близько 75-80 т., відпрацьованих масел, що створює загрозу надмірного накопичення відпрацьованих нафтопродуктів на території підприємств та забруднення довкілля (спалювання, зливання в водні об’єкти тощо). Для вирішення даного питання потрібно поставити питання про створенню підприємства по прийомці відпрацьованих мастил на території Чернівецької обл. Побутові відходи в області розміщуються на 1 полігоні м. Чернівці, 10 міських, 9 селищних та 296 сільських організованих сміттєзвалищ. Незважаючи на те, що майже всі сільські ради визначились з місцями організованого захоронення відходів (виділені для цього земельні ділянки) кількість стихійних смітників не зменшуються. Основними причинами, як показує вивчення ситуації, є відсутність чіткої системи (організації) збору і захоронення відходів, недотримання вимог екологічної безпеки і санітарних правил при облаштуванні і експлуатації організованих полігонів і сміттєзвалищ (відсушення обваловка, огорожа, несвоєчасне компостування, незручні під"їздні шляхи, не призначено відповідального за їх експлуатацію, а якщо і призначено то тільки на папері і т.д.). Площа земельних ділянок, зайнятих сміттєзвалищами складає 140 гектарів. Паспорта місць видалення відходів на сміттєзвалища області розроблені за винятком Герцаївського району (крім м. Герца), частково Сторожинецький район 7 сміттєзвалищ та Хотинський район 5 сміттєзвалищ. Основні заходи по санітарній очистці населених пунктів проводяться в період місячників (квітень, вересень) санітарної очистки і благоустрою населених пунктів області. План заходів затверджується головою обласної державної адміністрації. Крім того в більшості населених пунктів області (більше 70 %) організовано централізоване збирання твердих побутових відходів від помешкань громадян. Згідно комплексної програми з охорони довкілля та використання природних ресурсів “Екологія на 2006-2010 рр.” затверджену 3 сесією обласної ради V скликання №25-3/06 від 29.06.06року , якою в частині поводження з виробничими та побутовими відходами передбачені заходи по облаштуванню 84 звалищ, паспортизація 97 сміттезвалищ області, а також щорічна переробка відходів, як вторинної сировини. Орієнтировна вартість заходів складає 3555 тис. грн., із них більше половини припадає на власні кошти підприємств та місцеві бюджети районів області. В м. Чернівці організовано роздільне збирання поліетиленових, поліпропіленових відходів та пляшок. В с. Стрілецький Кут Кіцманського району організовано збирання склобою. На території області організовано переробку поліетиленової плівки, поліетиленових, поліпропіленових, полістирольних відходів шляхом вилучення з ТПВ на сміттєзвалищах та у населення. В результаті проведених перевірок виявлено наступні суб’єкти господарювання, які на території області переробляють побутові відходи поліетилену, поліпропілену, полістиролу, а саме: ПП “Кулікович Д.В.” с. Мамаївці Кіцманського рйону – (відходи поліетиленової плівки).

92

ПП “Гнатів Р.Г.” с. Лужани Кіцманського району – (відходи поліетилену та поліпропілену). ТОВ “Арго” м. Чернвці– (відходи поліетиленової плівки). АТ “Розма” – м. Чернівці (відходи поліпропилену). ТОВ “Еко баланс сервіс” – м. Чернівці (відходи пет-пляшки). Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області повідомляє, що працівниками інспекції протягом 12 місяців 2010 року, в межах своїх повноважень, здійснено 312 перевірок по дотриманню суб’єктами господарювання та органами місцевого самоврядування вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами. В результаті видано 233 приписи на усунення виявлених недоліків. До адміністративної відповідальності (в т.ч. за невиконання приписів) притягнуто 235 осіб, з яких 126 посадових, на загальну суму штрафів 55709грн., що на 24 259 грн. більше ніж у 2009 році. За засмічення землі побутовими відходами в с.С.Кут Кіцманського району комунальному підприємству “Бурест” нараховані збитки на суму 5049 грн. Матеріали перевірки передані в міжрайонну природоохоронну прокуратуру для подальшого реагування, а також виставлено позов. Заходи у сфері контролю за додержанням земельного законодавства та у сфері поводження з відходами за 12 місяців 2010 року, в порівняні з аналогічним періодом попереднього року склали : - нарахована шкода – 26 647 грн., що на 56% більше в порівняні з 2009 роком (за аналогічний період 2009 року – 14 993,81 грн.); - фактично відшкодована шкода – 10464 грн., що на 52% більше в порівняні з 2009 роком (за аналогічний період 2009 року – 5 503,81 грн.); Однією з серйозних проблем забруднення довкілля є неправильне поводження з промисловими небезпечними відходами. Метали та їх сполуки, радіоактивні елементи, пестициди є основними забруднювачами грунтів. Ефективне вирішення екологічних проблем пов’язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу твердих відходів на довкілля та здоров’я людей можливе тільки на основі послідовної реалізації Законів України. «Про охорону навколишнього природнього середовища», «Про відходи», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» та інших нормативно-правових актів, державних стандартів України з охорони навколишнього природного середовища, санітарних норм і правил та інших документів.

9. Екологічна безпека 9.1.Екологічна безпека як складова національної безпеки Природоохоронна робота в області спрямовується насамперед на забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності населення, яка

93

здійснюється з врахуванням конкретної екологічної обстановки, техногенного навантаження на природні ресурси. Екологічна безпека в області розглядається як невід’ємна складова її національно-економічного розвитку. Ситуація в області в 2010 р., в порівнянні з попередніми роками, дещо поліпшилася, але викликає стурбованість. Причиною є моральна і фізична зношеність обладнання техногенних об’єктів та відсутність необхідних коштів для їх модернізації. Найбільшими техногенними забруднювачами навколишнього природного середовища в області є підприємства житлово-комунального господарства та переробної промисловості, зокрема харчової. Основна причина — відсутність на ряді цих підприємств необхідних очисних споруд, незадовільний стан експлуатації наявних очисних споруд, їх перевантаження та повний вихід окремих з них з ладу. У зв’язку з відсутністю фінансування будівництво нових, реконструкція та розширення існуючих здійснюється повільно. Через неефективно працюючі очисні споруди в містах Новоселиця, Сторожинець, Глибока, Вижниця, Сокиряни, стічні води попадають в транскордонні річки Черемош, Сірет і Дністер. Серед наявних небезпечних відходів значну частку зайняли відходи, що містять метали та їхні сполуки - 363,8 т, відпрацьовані продукти нафтопереробки – 77,8 т, а також відходи, що містять тару з-під хімічних речовин - 0,5 т. З метою забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами проводилось лімітування господарської діяльності підприємств, пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин. Регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання встановлених правил поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків. Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами протягом 2009 року не було. В 2010 році за межі області вивезено 14.91 тонн непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, на що з Держбюджету виділено 300 тис. грн. На погіршення стану екологічної обстановки в області в значній мірі впливають зростання контрастності гідрометеорологічних умов. Сильні похолодання і значні снігопади та хуртовини в зимовий період, налипання мокрого снігу, ожеледь, дощові паводки на річках Прут, Черемош і Дністер у весняну і осінню пори року, лісові пожежі протягом літа породжують напружену ситуацію і негативні екологічні явища.

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Для мінімізації негативного впливу екологічно-небезпечних об’єктів на довкілля та здоров’я населення, посилюється державний екологічний контроль за діяльністю цих об’єктів. Двічі на рік, а при необхідності і частіше, здійснюються перевірки дотримання на цих об’єктах вимог природоохоронного законодавства з відповідним вжиттям конкретних практичних заходів для

94

попередженню забруднення. Для усунення негативного впливу на довкілля в 2006 році призупинено виробничу діяльність 122 об’єкти. Однак одними адмінзаходами становище в екологічній сфері корінним чином не поліпшити. Для цього потрібні відповідні інвестиції. Перелік екологічно небезпечних об’єктів Таблиця 9.1 № з/п 1 1.

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Дністровське водосховище

2.

ДКП “Чернівціводоканал”

3.

Полігон твердих побутових відходів м. Чернівці

4.

Газопровід Угерсько-Івано-ФранківськЧернівці

Вид економічної діяльності 3 Вироблення електроенергії, водозабезпечення Одеської області, республіки Молдова, риборозведення Очищення стічних вод м. Чернівці Розміщення твердих побутових відходіввід промислових підприємств та житлового сектору м.Чернівці Транспортування природного газу

Відомча належність (форма власності) 4

Примітка 5

Держводгосп України та Міністерство енергетики України Державне підприємство житлово-комунального господарства Державне підприємство житлово-комунального господарства Державна компанія “Укртрансгаз”

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій В екологічному стані об’єктів, розміщених на території області, особливих змін в 2010 році не відбулося. Морально і фізично зношене обладнання, відсутність коштів на здійснення природоохоронних заходів продовжують визначати ситуацію на цих об’єктах. Випадків радіаційної небезпеки та порушень правил поводження з небезпечними речовинами на об’єктах в 2010 р. не виявлено. До зони радіаційного забруднення, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені 14 населених пунктів Чернівецької області: до ІІІ зони добровільного гарантованого відселення – с. Киселів Кіцманського району (з населенням 3000 осіб із щільністю забруднення по цезію-137 від 5 Кі/км2 ; до ІV зони посиленого радіаційного контролю – 6 населених пунктів Кіцманського району (Ставчани, Малятинці, Южинець, Бурівці, Шишківці, Хлівище) та 7 населених пунктів Заставнівського району (Веренчанка, Кадубівці, Йосипівка, Вимушів, Бабин, Рудки, Звенячин). За даними обстеження 1999-2000 років подається стан забруднення ґрунтів радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90 сільськогосподарських угідь Заставнівського та Кіцманського районів Чернівецької області. Згідно з державною “Програмою робіт по уточненню радіаційного стану та проведення комплексного моніторингу на забруднених територіях України ” проводились обстеження радіаційного стану луків та пасовищ в місцях випасу приватної худоби /Чернівецькою обласною проектно-вишукувальною станцією

95

хімізації сільського господарства/ та відбір проб молока та картоплі для визначення рівнів їх забруднення радіонуклідами /Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією/. Обстеження луків та пасовищ господарств показало, що вміст цезію–137 та стронцію–90 в ґрунтах значно не змінився в порівнянні з минулими роками. Вміст радіонуклідів в рослинах не перевищує допустимих рівнів. Сільськогосподарські роботи на цих угіддях можна проводити без обмежень. У пробах сільськогосподарської продукції – молока та картоплі – питома активність по цезію-137 складає від 1,48 Бк/л(кг) до 5,45 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 60-100 Бк/л(кг), по стронцію-90 – від 0,2 Бк/л(кг) до 0,99 Бк/л(кг) при допустимих рівнях 20 Бк/л(кг). За даними Центральної геофізичної обсерваторії Держкомгідромету України середньорічні концентрації радіонуклідів у приземному шарі повітря становлять 2,3 Бк /м2 при середньому гамма-фоні 14 мкР/год. В відібраних пробах води з річок Дністер, Прут, Сірет вміст радіонуклідів цезію 137+134 за останні роки істотно не змінився. Навіть у період паводків у минулому році не відмічалось збільшення концентрації радіонуклідів на один порядок. Узагальнюючи стан радіаційної безпеки в Чернівецькій області, можна зробити наступні висновки: – протягом 2010 року загальний радіаційний стан області не погіршився, про що свідчать висновки обстежень відповідно до програми регіонального радіомоніторингу; – рівень радіаційної безпеки при поводженні з джерелами іонізуючого випромінювання може бути оцінений, як задовільний. Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження Таблиця 9.2

№ з/п

1 1

2

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Заставнівський район Веренчанка Звенячин Йосипівка Кадубівці Бабино Вимушів Рудка Кіцманський район Киселів

Кіль кість населе ння, чол.

Радіаційний фон на території, мкЗв/год 3

3457 1114 251 3096 570 114 196

2745

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій-137 (техногенний)

стронцій90 (техногенний)

4 238.0

7.3

380.0

10.2

0.13 0.14 0.14 0.13 0.12 0.14 0.14

0.15

радій (природний)

торій (природний)

калій (природний)

5

6

96

Борівці Шишківці Южинець Малятинці Ставчани Хлівище

1519 1707 1176 1200 3073 667

0.14 0.16 0.13 0.12 0.13 0.12

9.3.2.Радіоактивні відходи Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях: – машинобудівної, харчової, електронної промисловості; – обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах; – Чернівецькому національному університеті; – підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства. В сфері поводження з джерелами іонізуючого екологічний контроль Держекоінспекцією не проводився.

випромінювання

Експлуатація атомних електростанцій та пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) Таблиця 9.3 Кількість ядерних Назва одиниці та адміністративнорадіацій№ територіального но-небезз/п устрою регіону, печних назва АЕС об’єктів та підприємства (усього), од.

1 2 3 Чернівецька 1 область

Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ)

АЕС

кількість радіаційний РАВ, м3 фон на ________ території загальна ПЗРВ, активність, мкЗв/год Бк

кількість реакторів, од.

радіаційний фон в 30-ти км зоні АЕС, мкЗв/год

4

5

6

7

8

-

-

-

-

-

кількість ПЗРВ, од.

10. Промисловість та її вплив на довкілля 10.1. Структура та обсяги промислового виробництва Промисловість області включає діяльність 1805 підприємств. Аналіз розвитку промисловості області свідчить про стабілізацію ситуації у промисловому комплексі. Якщо у січні 2010 року спад виробництва промислової продукції становив 24,4%, то у січні-липні 2010 року обсяг

97

виробництва збільшився на 2,6% (по Україні – на 11,1%), у січні-серпні – на 3,6% (по Україні – на 10,9%), у січні-вересні – на 4,6% (по Україні – на 10,8%), у січні-жовтні 2010 року – на 6,9% (по Україні – на 10,7%). За індексами промислової продукції область посіла 14 місце серед інших регіонів України. Слід відмітити, що у жовтні 2010 року до вересня 2010 року та у жовтні 2010 року до жовтня 2009 року обсяги виробництва промислової продукції зросли, відповідно на 5,2% та на 27,5% (по Україні, відповідно, на 4,8% та на 10,2%). Зросли обсяги виробництва на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води обсяги виробництва – на 39,6%, легкої промисловості – на 28,7%, хімічної та нафтохімічної промисловості – на 13,1%. Індекси промислової продукції за основними видами діяльності за 2010 рік (у відсотках) Таблиця 10.1 Грудень 2010р. до листопада 2010р. Промисловість Добувна та переробна промисловість добувна промисловість переробна промисловість з неї виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів легка промисловість оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

Грудень 2010р. до грудня 2009р.

2010р. до2009р.

109,1 89,9 86,4 90,0

141,1 121,3 177,2 120,5

111,8 100,1 80,8 100,7

76,9

113,6

97,5

94,6 91,0

126,8 77,8

129,6 97,2

97,5

110,0

94,6

-

-

-

хімічна та нафтохімічна промисловість

91,4

118,7

114,7

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

63,1

86,7

87,7

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

143,4

70,8

68,9

95,7

277,3

127,8

191,2

209,7

140,3

целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

машинобудування Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Примітка. Розрахунок індексу промислової продукції базується на даних про динаміку виробництва за постійним набором товарів-представників та структурі валової доданої вартості за базисний рік (за базисний прийнято 2007 рік). Індекс визначається без урахування діяльності з розподілення газу, теплоенергії, води, оброблення відходів і брухту та видавничої діяльності.

98

Графік 6

Скоротилися обсяги виробництва на підприємствах добувної промисловості – на 23,3%, переробної промисловості – на 6,8%: металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів – на 31,3%, виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – на 14,4%, харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – на 9,6%, целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності – на 8,4%, підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів – на 5,5%, на підприємствах машинобудування – на 3,1%. Виробництво промислової продукції за видами діяльності у 2010 році Таблиця 10.2 Відсотків до 2009 р.

2010 Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Галька, гравій, щебінь та камінь дроблений, тис.м3 Піски природні, тис.м3 Виробництво харчових продуктів, напоїв Яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені, тис.т Яловичина і телятина, морожені, тис.т Свинина свіжа (парна) чи охолоджена, тис.т Свинина морожена, тис.т М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, свіжі чи охолоджені,тис.т Вироби ковбасні, тис.т Соки натуральні (включаючи апельсиновий), т Соки купажовані натуральні, т Соки концентровані, включаючи купажовані, крім томатного соку,тис.т Овочі, фрукти, горіхи і гриби консервовані з додаванням оцту або оцтової кислоти, тис.т Джеми, желе фруктові, пюре та пасти фруктові чи горіхові, тис.т Олія соняшникова, нерафінована, тис.т Борошно, тис.т Крупи, т Вироби хлібобулочні, тис.т Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню, т Спирт етиловий неденатурований із вмістом спирту не менше 80 об.%, тис.дал Води натуральні мінеральні газовані, тис.дал Води непідсолоджені, не ароматизовані інші, тис.дал Напої безалкогольні, тис.дал у тому числі

174,8 55,6

85,6 95,2

1,4 …1 3,9 6,6 6,5 197 6,2 0,5

56,0 …1 108,3 89,2 101,6 53,5 71,3 83,3

0,7 51,1 32,3 …1 29,4 …1 …1 160,4 2412,7 823,4

175,0 99,4 106,6 …1 104,6 …1 …1 71,0 165,8 48,0

99 води, включаючи мінеральні і газовані, з додаванням цукру і речовин підсолоджувальних чи ароматизуючих інших, тис.дал Легка промисловість Ковдри та пледи, тис.шт. Білизна постільна, тис.шт. Вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного в'язання, тис.пар Пальта, напівпальта, накидки, плащі, куртки теплі типу "парки" чи "аляски" та вироби аналогічні чоловічі та хлопчачі, тис.шт. Пальта, напівпальта, накидки, плащі, куртки теплі типу "парки" чи "аляски" та вироби аналогічні жіночі та дівчачі, тис.шт. Куртки теплі типу "анорак" (включаючи лижні), плащі та куртки вітрозахисні та вироби аналогічні чоловічі та хлопчачі, тис.шт. Піджаки та блейзери, куртки типу піджаків, джемпери та вироби аналогічні чоловічі та хлопчачі, тис.шт. Костюми чоловічі та хлопчачі, тис.шт. Костюми жіночі та дівчачі, тис.шт. Брюки та бриджі чоловічі та хлопчачі, тис.шт Сукні та сарафани жіночі та дівчачі, тис.шт. Брюки та бриджі жіночі та дівчачі, тис.шт. Одяг верхній трикотажний, тис.шт. Одяг спідній трикотажний, тис.шт. Светри, джемпери, пуловери, жилети та вироби аналогічні трикотажні машинного чи ручного в'язання, тис.шт. Майки, фуфайки, теніски та вироби аналогічні трикотажні, чоловічі та жіночі, тис.шт. Взуття, тис. пар Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Деревина, уздовж розпиляла чи розколота, завтовшки більше 6 мм, тис.м3 Бруски, планки та фризи для паркетного або дерев'яного покриття підлоги, профільовані, незібрані, з деревини листяних порід, тис.м2 Вікна, двері, їх рами та пороги, дерев'яні, тис.м2 Хімічна і нафтохімічна промисловість Фарби та лаки на основі полімерів, т Фарби та лаки, сикативи готові, т Вироби з вулканізованої гуми інші, ебоніт у всіх формах і вироби з нього, т Мішки і пакети з полімерів етилену, т Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Плити, листи, плівка, фольга і стрічки пластмасові неармовановані чи некомбіновані з іншими матеріалами, т Блоки та цегла з цементу, штучного каменю чи бетону, будівельні, млн.шт.умов.цегл Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн.шт.умов.цегл Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис3 Вапно, тис.т Виробництво меблів Меблі конторські (офісні) та для підприємств торгівлі, тис.шт. Меблі кухонні, тис.шт. Меблі для сидіння спеціальні (переважно з металевим каркасом), тис.шт. Меблі для сидіння переважно з дерев'яним каркасом), тис.шт. Меблі дерев'яні для умеблювання інтер'єру житлових приміщень, тис.шт.

1

817,4

47,7

22,7 1382,4 -

94,9 186,5 -

32,0

99,1

15,3

191,3

13,5

87,1

…1

…1

83,0 0,6 165,6 3,5 2,3 …1 …1 4,5

54,5 100,0 212,9 205,9 54,8 …1 …1 150,0

…1

…1

2534,5

114,2

80,4 124,6

103,6 88,0

7,0

28,6

845,0 …1 …1 169,8

107,8 …1 …1 67,1

257,0

107,7

0,7 118,4 11,5

50,0 90,7 71,0

…1

…1

6,9 11,1 …1 243,0 23,7

82,1 104,7 …1 94,0 138,6

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України "Про державну статистику".

10.2. Вплив на довкілля 10.2.1. Гірничодобувна промисловість Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в добувній промисловості у 2010 році Таблиця 10.3 Кількість підприємств, які мали викиди

Обсяги викидів забруднюючих речовин т Відсотків до 2009 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т

100 Добувна промисловість добування паливно-енергетичних корисних копалин добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних

6

185,2

63,9

30,9

4 2

154,3 30,9

106,9 21,2

38,6 15,4

10.2.2. Металургійна промисловість Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в металургійному виробництві у 2010 році Таблиця 10.4 Кількість підприємств, які мали викиди Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

Обсяги викидів забруднюючих речовин т Відсотків до 2009 р.

5

59,1

56,5

Викинуто в середньому одним підприємством, т 11,8

10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в хімічній та нафтохімічній промисловості у 2010 році Таблиця 10.5 Кількість підприємств, які мали викиди Хімічна та нафтохімічна промисловість

1

Обсяги викидів забруднюючих речовин т Відсотків до 2009 р.

7,2

104,9

Викинуто в середньому одним підприємством, т 7,2

10.2.4. Харчова промисловість Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в харчовій промисловості у 2010 році Таблиця 10.6 Кількість підприємств, які мали викиди Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

18

Обсяги викидів забруднюючих речовин т Відсотків до 2009 р.

788,1

99,6

Викинуто в середньому одним підприємством, т 43,8

10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва Економічна криза обумовила спад промислового виробництва, що спричинило за собою скорочення обсягів споживання ресурсів і зменшення викидів шкідливих речовин. Але темпи зниження споживання ресурсів у порівнянні з темпами спаду обсягів виробництва промислової продукції значно менше. Це зв'язано з експлуатацією застарілого устаткування, його зносом, із загальним технологічним руйнуванням виробництва. Зростаюча інтенсивність експлуатації природних ресурсів і криза в економіці, що супроводжуються підвищенням частки застарілих технологій і устаткування, зниженням рівня модернізації і відновлення основних фондів, збільшують ризик виникнення техногенних катастроф, вимагають розробки

101

оптимальної еколого-економічної стратегії подальшого розвитку господарства, що розширить можливості керування рівнем техногено-екологічної безпеки.

11. Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві У сфері агропромислового комплексу основна робота спрямовувалась на забезпечення виконання завдань щодо розвитку сільськогосподарського виробництва, завершення реформування аграрного сектора, створення ринкової інфраструктури на селі, стабільного забезпечення населення необхідними продуктами харчування. Підсумовуючи результати роботи агропромислового комплексу області за останні три роки потрібно відзначити, що в галузі відбулися позитивні зрушення щодо нарощування обсягів виробництва валової продукції сільського господарства та окремих її видів, вдосконалення соціально-економічних відносин, модернізації технологічних процесів. Незважаючи на складні агрометеорологічні умови (надмірні опади, аномально високі температури повітря) у 2010 році, вдалося покращити ситуацію у сфері сільськогосподарського виробництва. Якщо у січні-липні 2010 року обсяги продукції сільського господарства скоротилися на 7,4% (по Україні – на 0,6%), у січні-серпні 2010 року – на 1,6% (по Україні – на 4,1%), у січнівересні 2010 року – зросли на 4% (по Україні – спад на 1,3%), у січні-жовтні 2010 року – на 3,6% (по Україні – спад на 1,2%). За січень-жовтень 2010 року вироблено валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2005 року) на суму 1941,5 млн.грн. За індексом обсягу сільськогосподарської продукції область знаходиться на 4 місці серед інших регіонів України. Графік 7 Зміна індексів обсягів продукції сільського господарства 118 114 110 106

114,8 107,3 101,4

102,0

102 98 94 90

96,3

97,2

100,9

98,6

101,1

98,8

101,2

101,3

106,3

104,0

100,0 98,8

104,7 103,6

98,4 92,6

86 82 78 74 січень

січеньлютий

січеньберезень

січеньквітень

січеньтравень 2009 рік

січеньчервень

січеньлипень

2010 рік

січеньсерпень

січеньвересень

січеньжовтень

102

Приросту валової продукції сільського господарства досягнуто у господарствах населення – на 1,7%, сільськогосподарських підприємствах – на 12,2%. За січень-жовтень 2010 року усіма категоріями господарств вироблено валової продукції рослинництва на суму 1095,5 млн. грн., що на 4,2% більше відповідного періоду минулого року. У зв’язку із залученням в область потужних системних інвесторів суттєво зросла ефективність використання землі. У 2010 році збільшено площі земель задіяних в обробітку, посіви зернових культур розширено на 4 тис. га, сої - на 8 тис. га, кукурудзи - на 4 тис. га, картоплі та овочів - на 2,2 тис. гектарів, що дало можливість збільшити валове виробництво сільськогосподарських культур. Активно розвивається садівництво, яке стає відомим не тільки в Україні, але і інших країнах світу, зокрема на ринках Польщі і Росії. Весною 2010 року посаджено близько 400 га молодих садів, восени планується посадити ще понад 300 гектарів. Область постійно займає передові місця за темпами закладання багаторічних плодових насаджень. Як наслідок, при 1,3% землеволодінь країни, Буковина має 4,9% садів України. У результаті вступу в плодоношення молодих садів щорічно зростає валове виробництво плодів. Функціонує 14 фруктосховищ із регульованим газовим середовищем, що дає можливість забезпечувати торгівельні мережі упродовж року якісною і свіжою продукцією. В жовтні 2010 року розпочав сезон цукроваріння ТОВ “Цукровий комбінат “Хрещатик”. У поточному році вдвічі збільшено посіви цукрового буряка, що дасть можливість забезпечити роботу ТОВ „Цукровий комбінат „Хрещатик” за рахунок власної сировини. Підприємство заключило угоди на поставку 125 тис.тонн цукросировини з сільгоспвиробниками області та господарствами сусідніх областей, що дасть змогу виробити більше, ніж 15 тис. тонн цукру та забезпечити населення області цукром власного виробництва. Завершено збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Не зважаючи на складні кліматичні умови та стихію, всіма категоріями господарств, станом на 1 листопада 2010 року, зернові та зернобобові (включаючи кукурудзу) зібрано на площі 120,8 тис.га, що складає 91,2% площ, посіяних під урожай 2010 року. Зменшення загального обсягу виробництва зерна зумовлено виключно нижчою урожайністю зернових культур, тоді як площа збирання збільшилась на 2,4%. Із загального виробництва зерна озимих культур зібрано 121,2 тис.т, що на 18,2% менше, ніж торік, у т.ч. пшениці озимої – 104,8 тис.т (на 18,7% менше). Зернова кукурудза зібрана з площі 54,6 тис.га (86,2% від посівних площ). Валовий збір зерна кукурудзи склав 282,7 тис.т (на 13% більше, ніж на відповідну дату 2009 року) при середній урожайності 51,8 ц/га проти 47,9 ц/га торік. Темпи збирання цукрових буряків (фабричних) вищі від минулорічних: на початок листопада 2010 року їх зібрано на 66,8% площ, що підлягали до збирання (торік – на 58,1% площ). Валовий збір цукристих склав 73 тис.т (у 2,6 раза більше, ніж на 2 листопада торік) при середній урожайності

103

260 ц/га. Збільшення валового збору зумовлено як збільшенням площ збору в 1,7 раза, так і зростанням урожайності на 86 ц/га. Господарствами всіх категорій зібрано 8,1 тис.т насіння соняшнику (у початково оприбуткованій вазі), що на 22,6% більше від минулорічного обсягу при середній урожайності 14,1 ц/га. Збільшення виробництва цієї олійної культури зумовлено розширенням на третину площ збирання, водночас урожайність зменшилась на 1,5 ц/га. Перевищено у 3,8 раза минулорічний рівень з виробництва сої (58,9 тис.т) як за рахунок збільшення площ збору у 2,1 раза, так і внаслідок зростання урожайності в 1,8 раза. Всіма категоріями господарств зібрано 10,1 тис.т ріпаку озимого, що у чотири рази менше, ніж торік, при середній урожайності 14,8 ц/га. Зменшення обсягу його виробництва спричинило як скорочення площ збирання в 2,3 раза, так і зниження урожайності в 1,7 раза. Збір плодоягідної продукції збільшився на 26,7% більше і становив 88,5 тис.т, при середній урожайності 80,2 ц/га (на 7,7 ц/га більше, ніж торік). Станом на 1 листопада 2010 року під урожай 2011 року агропідприємствами (крім малих) посіяно 39,3 тис.га озимих на зерно та зелений корм, що на 5% менше, ніж торік, з них на зерно: зернових культур – 27,1 тис.га (на 1,3% менше), ріпаку – 12 тис.га (на 10,4% менше). Серед осінньо-польових робіт важливе місце займає підготовка ґрунту для посіву озимих культур під урожай наступного року. Станом на 01.11.2010 року виорано на зяб 96,3 тис. га посівних площ, що становить 49,4% від запланованого. Посіяно озимих зернових на площі 42,7 тис.га, що становить 84,3% до плану. У структурі посіву переважає озима пшениця, частка якої складає 83,8% від загальної площі. Відмічається покращення ситуації за окремими напрямами галузі тваринництва. За січень-жовтень 2010 року усіма категоріями господарств вироблено продукції тваринництва на суму 846 млн.грн., що на 2,7% більше аналогічного періоду 2009 року, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 9,8%, господарствах населення – на 0,8%. Господарствами всіх форм власності вироблено 46,1 тис.тонн м’яса в живій вазі та 262,6 тис.тонн молока, що відповідно, на 2,6% та на 1,1% менше, ніж у січні-жовтні 2009 року. Виробництво яєць збільшилось на 20,3%, і становило 356,8 млн.шт. Станом на 01.11.2010 профінансовано цільові програми на загальну суму 56,8 млн.грн. Зокрема, програму “Закладання та нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками” – на 54,3 млн. грн., “Фінансова підтримка агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів” – на 1,4 млн.грн. Освоєно 55,8 млн.грн. Залишок неосвоєних асигнувань – 937,4 тис.грн. Активізовано інвестиційну діяльність в агропромисловому комплексі. За січень-вересень 2010 року освоєно 67,5 млн.грн. інвестицій в основний капітал. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в сільське господарство, мисливство і лісове господарство на 1 жовтня 2010 року становив 2394,5 тис. дол. США. Приріст до початку 2010 року склав 104,1 тис.дол. США або 4,6%.

104

Основні інвестиційні кошти використані на введення в дію нових та реконструйованих виробничих потужностей: - у тваринництві: завершується реконструкція комплексу із вирощування індиків на 25 тисяч голів у селі Малинівка Новоселицького району; комплексу із вирощування 5 тисяч голів свиней в селі Зарожани Хотинського району; комплексу із вирощування свиней в селі Довжок Новоселицького району; тваринницьких приміщень для вирощування птиці в селі Кадубівці Заставнівського району, селищі міського типу Вашківці Вижницького району, селі Панка Сторожинецького району, п’яти тваринницьких приміщень для вирощування індиків в ТОВ „Драчинецьке 1” Кіцманського району.

- у рослинництві: закладка садів інтенсивного типу; будівництво фруктосховищ (ТОВ “Буковинський сад”, ПП “Буковина Агросвіт”, ФГ “Сокіл”); відновлення цукрової галузі. В галузі виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за січень-вересень 2010 року освоєно 26727 тис. гривень капітальних інвестицій, що на 38,8% більше аналогічного періоду 2009 року. Станом на 1 жовтня 2010 року прямі іноземні інвестиції зарубіжних країн в галузь виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів склали 18589,5 тис.дол.США, і зросли на 606,4 тис.дол.США. Переважна більшість коштів направлена на реконструкцію та розширення існуючих підприємств переробної галузі. У вересні 2010 року введено в дію цех сушки яблучних вижимків ТОВ “Букофрут”, продовжується реконструкція (заміна застарілого устаткування) ДП “Неполоківецький комбінат хлібопродуктів”.

11.2. Вплив на довкілля 11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювальні землі та під багаторічні насадження Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай 2010 року у господарствах області Таблиця 11.1 Назва району

Посівна площа, тис. га

Удобрена площа мін. добр. тис. га

Сокирянський Кельменецький

13,33 20,87

%

10,49 12,38

78,7 59,3

всьо го 2140 1336

Внесено мінер, добрив, тонн п.р.

Внесено мін добрив на 1га, кгп.р.

N

Р

К

1112 896

544 214

484 226

161 64

Всьо го

Внесено органічних добрив

N

Р

К

84 43

41 10

36 11

Хотинський

5,80

2,21

38,1

136

109

11

16

23

19

2

2

Новоселицький Заставнівський Кіцманський Герцаївський Глибоцький

17,65 19,27 17,45 3,39 5,10

11,16 16,21 12,34 1,45 4,81

63,3 84,1 70,7 42,8 94,2

1028 2357 761 163 455

728 1520 491 83 376

163 404 164 40 40

137 433 106 40 40

58 122 44 48 89

41 79 28 24 73

9 21 9 12 8

8 22 7 12 8

тис. тонн 4,26 -

т\га 0,3 -

Удобрена площа орг.добр. % тис. га 0,57 -

4,3 -

-

-

11,95 41,86 2,07

0,7 2,4 0,4

0,27 0,77 0,03

1,5 4,4 0,6

-

Сторожинецький

1,90

0,7

36,8

32

27

3

2

17

14

2

1

7,31

3,8

0,17

8,8

Вижницький БІАПВ

4,13 0,68

2,50 0,006

60,5 0,9

204 0,9

179 0,3

15 0,3

10 0,3

49 1,2

43 0,4

4 0,4

2 0,2

12,54 -

3,0 -

0,14 -

3,4 -

109,57

74,25

67,8

8613

5521

1598

1494

79

50

15

14

79,99

0,7

1,95

1,8

Всього по області:

105

Внесення мінеральних та органічних добрив підбагаторічні насадження (сади, ягідники, виноградники) Таблиця 11.2 Назва району

Удобрена

Внесено мінеральних

Внесено мінераль-

Внесено

площа мін.

добрив, тонн поживних

них добрив на 1 га

органічних

органічними

добривами,

речовин всього

кг. пожив, реч.

добрив, т.

добривами, га

га

N

Р

К

Удобрено

всього

на 1 га

Сокирянський

306,0

34,5

0,4

11,7

22,4

113,0

-

-

-

Хотинський

22,8

2,5

2,5

-

-

110,0

-

-

-

Новоселицький

55,9

35,5

27,6

3,0

4,9

634,0

1800

70,6

25,5

Заставнівський

-

-

-

-

-

-

9

4,5

2,0

384,7

72,5

30,5

14,7

27,3

188,0

1809

65,8

27,5

Всього по області

11.2.2. Використання пестицидів Серйозну потенціальну небезпеку навколишньому середовищу, передусім землям, культурним рослинам, а через них і людям завдає інтенсивна хімізація землеробства, в тому числі широке застосування сільськогосподарськими підприємствами пестицидів. Шкідники та хвороби загрожують культурним рослинам протягом усього періоду їхнього росту і розвитку. Великих втрат врожаю завдають бур'яни, які краще пристосовуються до виживання у конкуренції за життєвий простір, ніж культурні рослини. Система захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним проведенням комплексу заходів направленим на створення необхідних умов для росту і розвитку рослин. Агротехнічні заходи мають профілактичне значення і є першочерговими, обов'язковими в системі, які проводяться незалежно від прогнозованого ступеня загрози поширення шкідників, хвороб та бур'янів. Не слід забувати про використання стійких проти шкідників і хвороб сортів, а також виконання інших організаційних заходів. При масових розмноженнях шкідників та для попередження ураження рослин хворобами слід застосовувати дозволені хімічні чи біологічні засоби захисту. Щорічно сільськогосподарськими товаровиробниками області усіх форм власності та господарювання проводиться цілий ряд заходів, спрямованих на недопущення поширення та розвитку шкідливих організмів, збереження і підвищення ефективності природних популяцій корисних організмів. Серед них - ведення правильних сівозмін, використання приваблюючих посівів, стійких сортів, систем обробітку ґрунту, удобрення, тощо. Разом з тим, виходячи із фітосанітарного стану, в першому півріччі поточного року сільгосптоваровиробники на загальній площі 499 тис. га застосували винищувальні заходи. Зокрема, хімічний метод застосовано на площі 455 тис. га, біометодом було охоплено 44 тис. га, з яких ентомофаги застосували на площі 1,6 тис. га, мікробні препарати на 42,4 тис. га. Аналіз динаміки обсягів проведених робіт із захисту рослин від шкідливих організмів в області в останні роки свідчить про щорічне їх зростання, цьому

106

сприяє введення додаткових земель в обробіток сільгосппідприємствами, великократність хімобробок плодових насаджень, вирощування цілого ряду культур без затрат ручної праці (цукровий буряк, кукурудза, тощо). Разом з тим потенціал збільшення обсягів захисних заходів в сільському господарстві області ще значний (в 1990 році колективними господарствами області було оброблено від шкідників, хвороб та бур'янів 671,8 тис. га посівів). Для порівняння в 2000 році хімічні засоби захисту рослин сільгосптоваровиробники внесли на площу 165 тис. га (найменший показник за останнє 20-ліття), тоді як вже в 2007 році - 413,2 тис. га, 2008 році - 448,8 тис. га, 2010 році - 470,5 тис. га. В поточному році із загальної кількості обробленої площі, боротьбу з бур'янами проведено на площі 210 тис. га, з шкідниками на 119 тис. га та хворобами на 126 тис. га. На ці цілі використано 408 тонн пестицидів, що становить, в середньому, 0,9 кг у фізичній вазі на 1 га обробленої площі. Питання безпеки рослинної продукції, зокрема плодів та овочів, перебуває на постійному контролі спеціалістів Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації та підвідомчих спеціалізованих установ. В системі державної служби захисту рослин якість продукції на залишкову кількість пестицидів контролює Тернопільська міжобласна контрольнотоксикологічна лабораторія. Спеціалістами обласної та районних інспекцій захисту рослин постійно відбираються на направляються на дослідження зразки овочів, фруктів, а також робочого розчину пестицидів, яким обробляються плодоовочеві культури та ґрунту з оброблених площ. Так, в 2008 році відібрано та проаналізовано 19 зразків плодів, 12 зразків овочів, в 2009 році 30 та 11 зразків, в 2010 році 38 та 9 зразків відповідно. Перевищення гранично допустимих концентрацій залишкових кількостей пестицидів за ці роки не виявлено. Два зразки в 2008 році, 22 зразки в 2009 році та 8 зразків в 2010 році знаходилися в межах максимально допустимих рівнів, що становить 6; 54 та 17 відсотків відповідно. В поточному році зразки плодів та овочів на дослідження ще не відправлялися, дана робота буде проведена в III кварталі. Із 78 планових зразків відбору пестицидів робочих розчинів, залишкових кількостей пестицидів у ґрунті та якості протруєння насіння виявлено 3 випадки заниженої норми протруйника.

11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель За підрахунками спеціалістів понад 150 тис.га, або третина сільськогосподарських угідь краю є перезволоженими і потребують осушення. На сьогодні кількість земель з осушувальними мережами становить 121,8 тис.га або 28% площі всіх сільськогосподарських угідь тобто кожний четвертий гектар осушений. Вплив на осушувальної меліорації на навколишнє середовище завжди хвилювало широку громадськість. Слід мати на увазі, що разом з дренажними водами, які скидаються в меліоративні системи, при водовідведенні виносяться біогенні речовини, пестициди та інші хімічні сполуки, які надають шкідливий вплив на природні

107

води, конструктивно впливають на якість вод. Після проведення осушення в річковому стоці підвищується частка підземного живлення. Меліоровані землі являються регулятором вологи. Після меліорації збільшується акумулятивна здатність осу вальних земель. Зниження рівнів ґрунтовних вод приводить до росту зони аерації, яка і є акумулятором вологи. Важливими природоохоронними заходами під час проведення меліоративних робіт є регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів на осушувальних землях, водозахисні заходи, охорона підземних та поверхневих вод від забруднення, ґрунтозахисні протиерозійні та лісозахисні заходи, охорона флори та фауни.

11.2.4. Тенденції в тваринництві Ніяка інша галузь громадського виробництва пов'язана так з використанням природних ресурсів, як сільське господарство. Адже праця хлібороба і тваринника - це по суті використання природи, навколишнього природного середовища для задоволення потреб людини. Тваринницький комплекс у сучасних умовах продовжує бути основним забруднювачем земель та інших елементів навколишнього середовища а саме відходи та стічні води тваринницьких комплексів і ферм та птахофабрик. Розвиток тваринництва на промисловій основі, створення міцної кормової бази, розширення відгінних пасовищ, велика концентрація поголів'я худоби на обмеженій площі, зміна традиційних форм його змісту зумовлюють необхідність використання великої кількості води з річок, озер та інших водних об'єктів, що істотно впливають на стан самих водойм і навколишнього середовища в цілому. Як відомо, промислове тваринництво -один із самих великих водоспоживачів. Висока концентрація поголів'я худоби на обмежених площах, використання гідравлічних систем збирання і видалення екскрементів тварин призводять до утворення величезних обсягів рідкого гною, а також пов'язаних з експлуатацією виробничих приміщень значних кількостей шкідливих летючих хімічних речовин, неприємних запахів, інтенсивного шуму та інше. При вирішенні питань розміщення тваринницьких комплексів, вибору систем обробки та використання відходів тваринництва фахівці виходили з того, що провідні компоненти навколишнього середовища - атмосферне повітря, грунт, водойми - практично невичерпні з екологічної точки зору. Проте досвід експлуатації перших побудованих тваринницьких комплексів свідчив про інтенсивне забруднення об'єктів навколишнього середовища та несприятливому їх впливі на умови проживання населення. У зв'язку з цим охорона навколишнього середовища від забруднення, профілактика інфекційних, інвазійних та інших захворювань людей та тварин пов'язані з реалізацією заходів щодо створення ефективних систем збору, видалення, зберігання, знезараження і використання гною і гнойових стоків, удосконаленням та ефективною роботою повітряочисних систем, правильним розміщенням тваринницьких комплексів і споруд обробки гною по відношенню до населених пунктів, джерел господарсько-питного водопостачання та іншим

108

об'єктам, тобто з комплексом заходів гігієнічного, технологічного, сільськогосподарського та архітектурно-будівельного профілів. Санітарно-гігієнічні умови на фермах також в основному підтримуються за допомогою води: для миття тварин, очищення приміщень та їх дезінфекцій, підготовки кормів, миття посуду і апаратури, гідрозмиву гною і т.д. Разом з тим із зростанням споживання води для потреб тваринництва збільшується скидання стічних вод у водойми, в результаті чого вони забруднюються і втрачають свої корисні властивості. Навіть скидання невеликих доз неочищених стічних вод від тваринницьких ферм і комплексів викликає масові замори риби і завдає значної економічної шкоди. Тому інтенсивну і різносторонню дію сільського господарства на навколишнє середовище пояснюється не тільки зростаючим споживанням природних ресурсів, необхідних для безперервного зростання аграрного виробництва, але й утворенням значних відходів і стічних вод від тваринницьких ферм, комплексів, птахофабрик та інших сільськогосподарських об'єктів. Підприємствами сільського господарства викинуто в атмосферу понад 25,58 тис. тонн забруднюючих речовин. Хімічної і біологічної забруднення атмосферного повітря в значній мірі сприяють також недостатньо відпрацьовані технології на промислово-тваринницьких комплексах і птахофабриках. Джерелами забруднення атмосфери є приміщення для утримання худоби, відгодівельні майданчики, гноєсховища, біологічні ставки, ставки-накопичувачі стічних вод, поля фільтрації, поля зрошення. У зоні тваринницьких комплексів та птахофабрик атмосферне повітря забруднене мікроорганізмами, пилом, аміаком та іншими продуктами життєдіяльності тварин, часто володіють неприємними запахами (понад 45 різних речовин). Ці запахи можуть поширюватися на значній відстані (до 10 км), особливо від свинокомплексів. Тваринницькі ферми і комплекси, підприємства, що переробляють сільськогосподарську продукцію, повинні мати необхідні санітарно-захисні зони і очисні споруди, що виключають забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод, поверхні водозборів водойм і атмосферного повітря. Порушення зазначених вимог витече за собою обмеження, призупинення або припинення екологічно шкідливої діяльності сільськогосподарських та інших об'єктів за розпорядженням спеціально уповноважених на те державних органів. Екологічна безпека, так само як і продовольча безпека, найважливіша складова агропродовольчої політики нашої держави, бо вони напряму відбиваються на якості життя і здоров'я населення.

11.3. Органічне сільське господарство Біологізація землеробства в Чернівецькій області (2010 р.) Таблиця 11.3 № п/п

1

Назва району

Сокирянський

Внесено гною

Внесено соломи

тис. тонн

тис. га

тис. тонн

тис. га

4,26

0,57

25,9

6,3

В Т.Ч. 3 внесенням азоту -

Приорання сидератів тис. га тис. тонн -

-

109 2

Кельменецький

-

-

20,8

7,5

-

19,2

1,17

3

Хотинський

-

-

1,3

0,5

-

0,9

0,05

4

Новоселицький

11,95

0,27

10,6

4,3

-

8,0

0,47

5

Заставнівський

-

-

9,4

5,0

5,0

4,95

0,3

6

Кіцманський

41,86

0,77

18,5

6,7

1,6

2,3

0,14

7

Герцаївський

-

-

2,3

1,0

-

3,4

0,2

8

Глибоцький

2,07

0,029

5,7

3,1

-

0,65

0,02

9

Сторожинецький

7,31

0,17

0,4

0,4

-

-

-

10

Вижницький

12,54

0,14

1,1

1,0

-

-

-

79,99

1,95

96,0

35,8

-

39,4

2,4

Всього по області

12. Енергетика та її вплив на довкілля 12.1. Структура виробництва та використання енергії Основним постачальником електроенергії в області є ВАТ ЕК “Чернівціобленерго”. Відповідно до інвестиційних програм ВАТ ЕК “Чернівціобленерго” на будівництво, реконструкцію та модернізацію електричних мереж у 2007 році інвестовано 19,021 млн.грн., у 2008 році – 35 млн.грн., у 2009 році – понад 33 млн.грн., за 10 місяців 2010 року – понад 23 млн.грн.

19 липня 2009 року перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС включено в об’єднану енергосистему України та переведено у насосний режим, де проведено всі попередні випробування. У результаті роботи гідроагрегату в насосному режимі, верхнє водоймище Дністровської ГАЕС заповнено водою до відмітки 212,4 м (перший етап випробувань верхнього водоймища).

6-7 листопада 2009 року перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС успішно пройшов випробувальний пуск у генераторному режимі, досягнувши номінальної потужності 325 МВт. За інформацією ВАТ “Укргідроенерго”, запуск гідроагрегату у генераторному режимі дає змогу ввести у дослідноекспериментальну експлуатацію найпотужніший в Європі гідроагрегат. На сьогоднішній день гідроагрегат №1 знаходиться у досліднопромисловій експлуатації. Проводяться налагоджування та випробовування обладнання і споруд за спеціальними програмами в дослідно-промисловому режимі з наступним усуненням виявлених недоліків, за станом яких постійно здійснюється моніторинг. Об’єкт знаходиться в стадії завершення досліднопромислової експлуатації та початку етапу здачі в промислову експлуатацію. В 2010 році ведуться роботи з перезатвердження проекту першої черги ГАЕС у складі трьох агрегатів, включаючи заходи з підвищення надійності та безпеки гідротехнічних споруд. Вартість першого гідроагрегату – 2432 млн. грн., другого – 3121 млн. грн., прогнозна вартість третього – 1817 млн. гривень. За 9 місяців 2010 року на будівництві Дністровської ГАЕС освоєно капіталовкладень у сумі 213,6 млн. грн.

110

Ведеться активний пошук інвесторів, які бажають взяти участь у відновленні каскаду малих ГЕС, які діяли на території області у минулому та будівництві нових. Протягом 2010 року в області побудовано 40 км повітряних ліній електропередач 10кВ, 90 км – повітряних ліній 0,4 кВ, введено в експлуатацію 30 одиниць трансформаторних підстанцій. Структура споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (відсотків) Таблиця 12.1 1990

2000

1995

2005

2007

2008

Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 у тому числі вугілля 24,0 13,7 6,3 4,2 4,5 4,1 брикети вугільні 0,6 0,9 0,0 0,0 0,0 0,0 газ природний 30,2 45,6 60,0 63,8 58,8 58,3 1 1 бензин моторний 12,2 10,7 14,2 12,4 13,3 13,3 газойлі(паливо 12,1 11,8 13,2 13,1 15,81 16,31 дизельне) мазути топкові важкі 10,0 8,6 1,3 0,2 0,1 0,1 гас 1,0 0,2 0,0 0,0 0,0 0,0 дрова для 2,6 3,7 4,4 4,3 4,0 4,3 опалення 1 З урахуванням обсягів продажу населенню через автозаправні станції.

2009

2010

100,0

100,0

3,0 0,0 60,5 12,91 14,91

2,8 0,0 62,9 11, 51 14,61

0,1 0,0 4,6

0,0 0,0 4,3

Із загальної кількості використаних видів енергетичних матеріалів 62% припадає на природній газ, 14% на дизельне паливо, 11% на бензин моторний, 3% кам’яне вугілля. Питомі витрати енергоресурсів на окремі види продукції (робіт) за 2010 рік Таблиця 12.2 Паливо в умовному обчисленні, кг фактичні фактичні витрати витрати на на одиницю одиницю продукції продукції (робіт) за (робіт) за 2009р.

2010р.

Відпуск теплоенергії, виробленої і відпущеної котельними, Гкал Виробництво цегли керамічної невогнетривкої будівельної, крім виробів з кам'яного борошна кремнезистого або земель діатомітових, тис.шт.умов, цегли Виробництво ковбасних виробів, т Виробництво виробів хлібобулочних, т Виробництво олій: соєвої, арахісової, оливкової, соняшникової, сафлорової, бавовняної, ріпакової, свиріпової, гірчичної, не-рафінованих та без зміни їх

Теплоенергія, Мкал

Електроенергія, кВт.год

фактичні витрати на одиницю продукції (робіт) за 2009р.

фактичні витрати на одиницю продукції (робіт) за 2010р.

фактичні витрати на одиницю продукції (робіт) за 2009р.

фактичні витрати на одиницю продукції (робіт) за 2010р.

163,8

165,0

-

-

22,8

25,3

182,5

181,2

-

-

80,6

81,4

82,1

78,2

813,8 118,4

688,9 117,9

394,2 44,4

410,2 41,8

-

-

653,0

649,9

156,3

150,1

111 хімічного складу, т Виробництво олій: соєвої, арахісової, оливкової, соняшникової, сафлорової, бавовняної, ріпакової, свиріпової, гірчичної, рафінованих та без зміни їх фізичного складу, т Виробництво спирту етилового неденатурованого із вмістом спирту не менше 80 об. %, дал Діяльність тролейбусного транспорту, тис.ткм брутто Послуги з розподілу води, тис.м3

-

-

987,8

661,1

112,2

104,1

-

-

64,3

65,0

2,1

2,1

-

-

-

-

258,9

245,7

-

-

-

-

1358,1

1659,1

12.2. Ефективність енергоспоживання В області спостерігається щорічний приріст споживання електроенергії, який пов'язаний із введенням в експлуатацію нових потужностей торгівельних комплексів, житлових масивів, збільшенням тарифів на газ, зростанням споживання електроенергії населенням (рівень споживання електроенергії населенням становить більше 50% загального обсягу споживання). У 2007 році спожито 1357,303 млн. кВт. год електроенергії, у 2008 році – 1451,2 млн. кВт. год., у 2009 році – 1458,6 млн. кВт. год, за 10 місяців 2010 року – 1242,8 млн. кВт. Відмічається щорічне зменшення обсягів споживання природного газу. У 2007 році спожито 481,5 млн. куб. м. , у 2008 році – 439,4 млн. куб. м., у 2009 році – 417,6 млн. куб. м., за 10 місяців 2010 року – 320,3 млн. куб. м. Незважаючи на фінансово-економічну кризу в області, вдалося забезпечити розрахунки споживачів за спожиту електроенергію за 10 місяців 2010 року на рівні 99,4% (у т.ч. сільськогосподарських підприємств – 102,4%, промислових підприємств – 100,9%, установ та організацій, які фінансуються з місцевих бюджетів – 98,9%, установ та організацій, які фінансуються з державного бюджету – 98,6%, підприємств житлово-комунального господарства – 88,8%, населення – 99,3%), спожитий природний газ по ЧФ ДП “Нафтогазмережі” – на рівні 229,3 млн.грн. (103,1%) (у т.ч. бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів – 97,2%, комунально-побутових споживачів – 169%) та споживачами області на території ліцензованої діяльності ПАТ ”Чернівцігаз” – 38,8 млн. грн. (148,6%). Розрахунки ВАТ ЕК “Чернівціобленерго” з ДП “Енергоринок” склали 100%.

12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля Аналізуючи динаміку викидів можна констатувати, що порівнюючи з попередніми роками обсяги викидів зросли, що пояснюється насамперед зміною обрахунку викидів (включено технологічний транспорт), а також ростом кількості автотранспорту області. Прикордонна область, ввозяться машини в основному, які були вже в користуванні, із значним моторесурсом. Збільшились викиди від автомобілів, які працюють на дизельному паливі та газовому конденсаті. Якщо брати динаміку росту кількості автомашин з 1992 року то їх кількість збільшилась більш ніж в 3 рази, крім того, транзитний

112

автотранспорт через митні автопереходи з Молдовою та Румунією, також значно збільшують цей показник. Вивчаючи вплив споживання енергетичних матеріалів на збільшення викидів, можна зробити висновок із динаміки споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти, використання дизельного палива збільшилось. Зменшилось використання мазуту. У зв’язку із збільшенням приватних підприємств, відновлення роботи державних, відкритих акціонерних товариств загальне споживання паливно-енергетичних ресурсів виросло. Споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за окремими видами економічної діяльності у 2010 році Таблиця12.3 Спожито

Усього, тис.т умов.палива Вугілля, тис.т Газ природний, млн.м3 Бензин моторний, тис.т Газойлі (паливо дизельне), тис.т Мазути топкові важкі, тис.т Гас, т Пропан і бутан скраплені, тис.т Масла та мастила, тис.т Брикети вугільні, т Дрова для опалення, тис.м3 щільних

усього

Відсотків до 2009р.

956,6

110,4

Частка споживання за окремими видами економічної діяльності, відсотків сільське пробудів- Діяльність підприємства та господарство, мислоництво трансорганізації мисливство, вість порту та інших видів лісове зв'язку діяльності господарство

5,6

64,1

1,0

2,9

26,4

35,0

102,0

6,6

41,1

2,9

8,0

41,4

528,2

114,8

0,4

93,6

0,3

0,5

5,2

74,8

98,4

3,1

3,5

1,5

1,7

90,2

96,6

108,2

11,1

5,1

3,7

13,7

66,4

0,4 10,1

80,0 120,2

0,0 -

75,0 77,2

25,0 -

_ 22,8

-

5,8

113,7

0,0

24,1

0,0

3,4

72,5

0,8

88,9

25,0

12,5

12,5

50,0

0,0

6,9

18,4

-

-

-

-

100,0

154,2

103,3

67,4

8,9

0,1

1,0

22,6

По видах економічної діяльності 64% витрачено палива промисловістю, 5% - сільським господарством, 3% - транспортом, 26% - підприємствами та організаціями, 1% - будівництвом. З метою економії енергетичних ресурсів та впровадження заходів зі збереження довкілля здійснено наступні заходи:  заміну застарілих котлів на сучасні з модернізованими пальниками;  використання промислових відходів в якості палива;  ремонт та заміну пошкодженої теплоізоляції мереж;  ущільнення вікон та заміну на металопластикові;  заміну освітлювальних приладів на енергоефективні;  заміну ліхтарів зовнішнього освітлення з лампами розжарювання на перспективні з натрієвими лампами;  відключення котелень при підвищенні температури зовнішнього повітря вище +80 С;  заміну теплових мереж на попередньо ізольовані;

113

 ремонт і реконструкцію мереж електрообладнання;  встановлення електролічильників і лічильників холодної води;  впровадження елементів енергозберігаючих технологій вирощування сільгоспкультур. Для зменшення енергоспоживання розробляються та погоджуються питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів для усіх сфер діяльності та частково проводяться енергетичні аудити.

13. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 13.1. Транспортна мережа області 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою. Область має розвинену мережу автомобільних доріг і займає 3 місце по Україні за щільністю, яка у 1,3 раза перевищує середньо український показник і становить 354 км на 1 тисячу кв.м території. Мережа автомобільних доріг загального користування області становить 2878,5 км. В області проводиться робота, спрямована на покращення транспортного обслуговування населення та забезпечення належного рівня безпеки. Транспортна мережа області(км) Таблиця 13.1 Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування Автомобільні дороги загального користування у тому числі з твердим покриттям Тролейбусні шляхи загального користування (в однопутному обчисленні)

2009 412,9 2874,9 2869,1 86,8

2010 412,9 2878,5 2872,7 86,8

Обсяги транспортних перевезень Таблиця 13.2 2010

Перевезення вантажів автомобільним транспортом (включаючи перевезення для власних потреб)1, тис.т Вантажооборот автомобільного транспорту1, тис.ткм Перевезення вантажів автотранспортними підприємствами1, км Вантажооборот автотранспортних підприємств1, тис.ткм Перевезення пасажирів автобусами1, тис. Пасажирооборот автобусів1, тис.пас.км Відправлення пасажирів залізничним транспортом, тис.

1 З урахуванням перевезень фізичними особами—підприємцями.

13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів

Відсотків до 2009 р.

7181,5

83,4

1026741,0 1336,8 944402,4 39122,5 810009,9 1799,2

120,7 48,2 123,8 104,0 103,9 84,9

114

Наявність автомототранспортних засобів на 16 грудня 2010 року1(одиниць) Таблиця 13.3 2009 у тому числі на підпри- в особистій ємствах власності (в організаціях)

усього

Усього автомототранспортних засобів Автомобілі у тому числі вантажні бортові автомобілі самоскиди сідлові тягачі спеціалізовані вантажні автомобілі з них фургони на шасі вантажних автомобілів цистерни для перевезення харчів рефрежератори пожежні поливні автокрани паливні заправники легкові автомобілі автобуси транспортні засоби на шасі вантажних автомобілів для постійного перевезення автомобілі швидкої медичної допомоги пікапи та фургони на базі легкових автомобілів Причепи та напівпричепи Мототранспорт у тому числі моторолери та мотоколяски 1

2010 у тому числі на підпри- в особистій ємствах власності (в організаціях)

усього

149827

14329

135498

151180

13562

137618

126432

12044

114388

129850

11689

118161

10125 2873 2727 4371

2955 1346 383 1667

7170 1527 2344 2704

10090 2875 2724 4371

2915 1336 377 1659

7175 1539 2347 2712

2902

630

2272

2902

630

2272

70

63

7

70

62

8

59 51 25 213 252 101782 3204 72

21 49 19 183 212 4356 923 68

38 2 6 30 40 97426 2208 4

59 51 25 213 252 105797 2640 72

21 49 19 183 212 4476 512 68

38 2 6 30 40 101321 2128 4

171

171

-

173

171

2

1107

175

932

1108

175

933

12303 11092

2261 24

10042 11068

11188 10142

1849 24

9339 10118

965

3

962

965

3

962

За даними державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області.

Розподіл автомобілів за часом експлуатації станом на 16 грудня 2010 року1(%) Таблиця 13.4 У тому числі, які перебували в експлуатації з моменту випуску заводомвиготовлювачем Типи автомобіля (кузова)

Усього

Автомобілі - усього

100,0

у тому числі легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

до 3 років включно

від 3,1 до 5 років включно

від 5,1 до 10 років включно

більше 10 років

13,8

13,6

26,9

45,7

16,4 1,5 4,8 1,4 0,3

16,1 1,7 2,4 0.8 0,1

29,5 7,7 11,8 26,3 28,0

38,0 89.1 81,0 71,5 71,6

115 пасажирські автобуси інші транспортні засоби 1

100,0 100,0

8,2 -

14,1 -

25,4 1,8

52,3 98,2

За даними державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області.

13.2. Вплив транспорту на довкілля Великий вплив на забруднення атмосфери здійснюють автомобілі. Автомобільний транспорт дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людину. У викідних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні. Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25км. достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорстокого ультрафіолетового випромінювання то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 13.5 Обсяги викидів всього, тис.т

бензину

У тому числі від використання зрідженого та стисненого газу

Частка викидів шкідливих речовин від використання бензину у загальних обсягах викидів, %

2000

31,0

29,5

2005

28,4

25,2

1,2

0,3

95,1

2,8

0,4

88,7

2006

28,5

24,9

3,1

0,5

87,5

2007

41,5

30,4

9,2

1,9

73,2

2008

39,5

28,5

9,3

1,7

72,3

2009

39,6

28,4

9,5

1,7

72,1

2010

40,8

29,5

9,6

1,7

72,3

дизельного палива

Значний вплив на кількість викидів, відповідно і на споживання паливномастильних матеріалів має вік парку транспортних засобів. На сьогоднішній день 46% автомобілів віком 10 і більше років, 30% більше 5 років. Автомобілі, як правило не мають засобів, які забезпечують попередження перевищення викидів.

13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Контроль за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері автомобільного транспорту в 2010 році Держекоінспекцією не здійснювався.

116

14. Збалансоване виробництво та споживання Поступове зростання реальних доходів населення, відновлення кредитування зумовили позитивні зміни у сфері споживчого ринку. Так, якщо за перше півріччя 2010 року темп скорочення обороту роздрібної торгівлі уповільнився до 0,9%, за січень-липень 2010 року уже збільшився на 0,3% (по Україні – на 4%), за січень-серпень 2010 року – на 1,8% і становив 4826,8 млн.грн. (по Україні – на 4,6%), за січень-вересень 2010 року – на 3,7% (по Україні – на 5,1%) і становив 5585,5 млн.грн., за січень-жовтень 2010 року – на 3,9% і становив 6363,6 млн.грн. (по Україні – на 5,9%). За темпом зміни обороту роздрібної торгівлі область посіла 20 місце серед інших регіонів України. Сьогодні торгівля є однією із сфер економіки, яка динамічно розвивається, її вплив на розвиток економіки Буковини стає більш вагомим. Це підтверджується зростанням чисельності приватних підприємців, що займаються торговельною діяльністю, значним внеском торгівлі у формування валової доданої вартості та бюджетних надходжень, створенням нових робочих місць. У 2010 році продовжувалась робота, спрямована на розвиток внутрішнього ринку, забезпечення стабільного функціонування товарних ринків, вживались заходи щодо запобігання реалізації недоброякісної продукції тощо. Продовжувалось розширення мережі об'єктів торгівлі і ресторанного господарства. З початку 2010 року розпочали свою діяльність 98 об'єктів роздрібної торгівлі, 16 – ресторанного господарства. З метою забезпечення споживачів основними соціально значущими продуктами харчування на ринках області у вихідні дні постійно проводяться ярмарки продажу сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів за цінами виробників із залученням безпосередньо сільськогосподарських виробників і переробних підприємств. З початку 2010 року проведено 643 ярмарки. У жовтні 2010 року проведено 99 ярмарків, де населення мало змогу придбати сільськогосподарську продукцію від безпосередніх товаровиробників за цінами, нижчими від ринкових. До участі в ярмарках залучаються товаровиробники Буковини та інших областей.

23-24 та 30-31 жовтня 2010 року у м.Чернівцях відбулися осінні ярмарки з продажу сільськогосподарської продукції, в яких взяли участь понад 60 суб’єктів господарювання м.Чернівців та районів області. З квітня цього року відновлено роботу ярмаркових заходів на оптовому ринку “Дари Буковини” з облаштованими торговельними місцями та майданчиками. В планах розбудови підприємства облаштування пакувальних ліній з переробки овочів та фруктів, виробництва круп, макаронних виробів. Готується до відкриття обласна Агропромислова біржа, що дасть змогу сконцентровувати партії овочів та фруктів, вироблених сільгосптоваровиробниками області для подальшої реалізації як в області, так і поза її межами за вигідними цінами. В області діє біля 6 тис. об'єктів роздрібної торгівлі, які належать як юридичним, так і фізичним особам, біля 2 тис. - ресторанного господарства.

117

Значне місце у розвиту торгівлі та сфери послуг займає обласна спілка споживчих товариств „Облспоживспілка". За січень-жовтень 2010 року загальний роздрібний товарооборот системи зріс на 24,6% і становить 106,9 млн.грн. Вагоме місце у забезпеченні населення області товарами, особливо продуктами харчування, продовжують займати ринки з продажу продовольчих та непродовольчих товарів. У регіонах області проведено інвентаризацію ринків та створено відповідний реєстр, згідно з яким ринкова діяльність здійснюється на 64 ринках та мікроринках різних форм власності, із кількістю торговельних місць майже 23 тис. одиниць. За товарною спеціалізацією 17 з них є продовольчими, 9 – непродовольчими, 34 – змішаними, 2 – по продажу худоби та 2 – квіткові. У районах області функціонує 98 торговельних майданчиків, які працюють періодично (один – два рази на тиждень). Загальна площа ринків, мікроринків та торговельних майданчиків області становить 87,3 га, з неї площа, яка відведена під торгівлю – 44 га. Фактичні надходження ринкового збору за 10 місяців 2010 року становили 22,8 млн.грн., що на 2,5 млн.грн. більше, ніж за аналогічний період 2009 року. В галузі побутового обслуговування працює 3299 підприємницьких структур. За даними Державного комітету статистики у Чернівецькій області в 2010 році у сфері нефінансових послуг налічується 1008 звітуючих підприємств-юридичних осіб та відокремлених структурних підрозділів з госпрозрахунковою формою фінансування. У січні-вересні 2010 року підприємствами-суб’єктами підприємницької діяльності та відокремленими структурними підрозділами сфери послуг реалізовано послуг (у ринкових цінах) на 872,7 млн.грн. Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища. В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах. У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру. Північні і східні райони області багаті на мергелі та вапняки. Для цегельно - черепичного і гончарного виробництва використовуються суглинки, на які багаті села Вижницького району. Для будівництва доріг та облицювання стін будівель застосовують червоно-бурі та сірі пісковики. Різні види пісків добувають у селах Заставнівського району. На території області також є родовища кварцитів, сланцiв, кухонної солі. Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси, 3агальна площа яких складає більше 250 тис. га. Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Враховуючи, що ліс є

118

постійно відновлювальним природним ресурсом, щорічно в області заготовляють 550-600 тис. куб. м деревини. Збережено позитивну динаміку розвитку лісової галузі в регіоні. Так, створення лісових культур проведено на площі 670,5 га, при завданні 550 га, у тому числі захисні насадження – 72,5 га при завданні 70 га. Посіви у лісових розсадниках проведено на площі 3,7 га, що складає 123% встановленого завдання. Виконані роботи з підготовки ґрунту під лісокультури наступного року в обсязі 39,1 га, з них під захисне лісорозведення – 10,9 га, що становить, відповідно, 112% та 109% до планового завдання на зазначений період. Рубки догляду за молодняками виконано на площі 1768 га, що становить 102% до завдання. Підприємствами від усіх видів рубок заготовлено 468,1 тис.куб.м ліквідної деревини, в т.ч. від рубок головного користування – 305,5 тис.кбм., при завданні – 311,7 тис.кбм. Продукції переробки випущено на суму 20,2 млн.грн., що на 1,1 млн.грн. більше, ніж за січень-жовтень 2010 року, випуск продукції з одного кубометра переробленої деревини збільшився на 0,8% і становить 422 грн. Чистий дохід від реалізації продукції склав 126619,1тис.грн., при цьому відсоток виконання планового завдання склав 131%, тоді як у 2009 році – 115%. Обсяг реалізованої продукції на одного працюючого збільшився на 11,2% і становить 52,2 тис.грн. Реалізація на 1 га лісфонду – на 88,1 тис.грн. і складає 721,9 тис.грн. На експорт реалізовано продукції у сумі 65,4 млн.грн., що на 38,3% більше, ніж за відповідний період 2009 року. Питома вага експорту в загальному обсязі реалізованої продукції складає 51,6%. У 2010 році заготовлено 106 цнт. лікарської сировини, 77,5 тонн березового соку, 57 цнт. плодів аронії чорноплідної, 176 кг меду та 148 відводків. У лісових угіддях ДП «Путильське ЛГ» ТОВ «Італобоніфіка» заготовлено 112 цнт. плодів чорниці на суму 134,5 тис. грн. Реалізовано 23,6 тис. одиниць садивного матеріалу на суму 261,7 тис. грн. Загальна вартість реалізації недеревної продукції лісу, надання послуг у сфері побічних лісокористувань у 2010 році склала 546 тис. грн. Для забезпечення лісосировинними ресурсами вітчизняного товаровиробника і забезпечення прозорої процедури закупівлі лісових ресурсів проведено 4 основні аукціони та 4 додаткові з продажу необробленої деревини. Всього за 2010 рік на продаж виставлено 124,2 тис.кбм., з них реалізовано 41 т.кбм. або 33%. Середньомісячна заробітна плата працівників за січень-жовтень 2010 року склала 1833 грн. і зросла на 30,9%. Заборгованості із заробітної плати немає. На ведення лісового та мисливського господарства спрямовано близько 30,8 млн.грн, у тому числі з бюджету – 3,3 млн.грн. або 17,3%. Витрати на утримання, ремонт і будівництво лісових доріг склали понад 8362 тис.грн. Будівництво нових доріг у 2010 році здійснювалося за власні кошти підприємств. Добудовано 18,3 км нових лісових доріг господарського призначення.

119

Посилено контроль за використанням лісових ресурсів та запобігання лісопорушенням. У результаті проведених перевірок, з початку 2010 року виявлено 29 випадків незаконних рубок, що на 24 (55%) менше, ніж за 11 місяців 2009 року. Загальна кубомаса самовільних рубок склала 141 кбм., що на 414 кбм. або на 75% менше попереднього року. Збитки, завдані лісовому господарству зменшились 75%, порівняно з відповідним періодом 2009 року. Добровільно відшкодовано збитки у 18 випадках, на загальну суму 41 тис. грн., що на 28 тис. грн. більше, ніж за 11 місяців 2009 року. На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу “Іжевська“, “Мацеста”, “Боржомі” і “Нафтуся”. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр. Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу "Іжевська", "Мацеста", "Боржомі". Геологiчнi утворення Пiвнiчної Буковини мають велике пiзнавальне й естетичне значення. Серед них видiляються печера Довбуша, скелі "Кам'яна багачка" та "Чорний Дiл", днiстровськi "стiнки" бiля сiл Василiв i Звенячин. Гiрськi масиви Буковинських Карпат створюють сприятливi можливостi для розвитку альпiнiзму, гiрсько-пiшохiдного i спортивного квалiфiкацiйного туризму. Винятковi гiпсовi печери "Попелюшка", "Буковинка-1" та "Буковинка2" можуть використовуватись для спелеотуризму. Область дає сьогодні майже 100% загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 1805 промислових підприємств, більшість з них - малі промислові підприємства. Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості. У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості - виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості - виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості - виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів. Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п'ята частина основних фондів

120

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1. Регіональна екологічна політика області Регіональна екологічна політика виконувалась відповідно до Програми соціально-економічного розвитку Чернівецької області на 2010 рік. Проведено комплекс заходів з утвердження екологічної політики в області, забезпечення раціонального використання природних ресурсів та стабілізації екологічної ситуації. На сьогоднішній день в області нараховується 329 заповідних територій та об’єктів, загальною площею понад 101,1 тис.га, що складає 12,5% території області (загальнодержавний показник 4,65%). На протязі 2010 року проведено роботу з розбудови регіональної екомережі, а саме: - у січні 2010 року президентом підписано указ “Про створення національного природного парку “Хотинський” на території Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів загальною площею 9446,1 га; - на виконання плану заходів по збереженню Буковинської субпопуляції зубра європейського, прийнято рішення про розширення території зоологічного заказника місцевого значення “Зубровиця”, площа якого становить понад 27 тис.га. За останні 5 років площа природно-заповідного фонду Чернівецької області зросла на 20 тис.га. Понад 80% заповідних територій та об’єктів знаходиться на території державного лісового фонду. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано заходів на загальну суму 2,9 млн.грн. Кошти фонду спрямовувались на виконання першочергових природоохоронних заходів, а саме: на розчистку русел та покращення гідрологічного режиму річок – 561,2 тис.грн., облаштування сміттєзвалищ у населених пунктах області – 655,7 тис. грн., придбання спецтехніки для обслуговування сміттєзвалищ 183 тис.грн, на екологічну освіту та науку – близько 300 тис.грн. Впроваджується проект “Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах”, який фінансується Урядом Нідерландів. Продовжувалось співробітництво з природоохоронними органами Сучавського і Ботошанського повітів Румунії з ведення спільного моніторингу якості води в прикордонних річках Прут і Сірет. Визначальним для екологічної політики області є реалізація великомасштабного проекту “Попередження повеней, захист від шкідливої дії вод і аварійних забруднень у верхній частині басейнів річок Сірет та Прут шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними

121

станціями”. Проект попередньо погоджений спільною робочою групою спільної операційної програми “Румунія-Україна-Молдова” на 2007-2013 роки з обсягом фінансування 5,2 млн.євро. Зазначений проектний напрямок також включений до Позиційного документу України щодо Дунайської стратегії ЄС.

15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки У 2010 році продовжувалась діяльність по удосконаленню управління в галузі охорони довкілля. Відбулося ряд нарад в обласній та районних державних адміністраціях, в підготовці та проведенні яких активну участь взяли представники держуправління. Одним з важливих засобів забезпечення координації дій відіграє колегія держуправління охорони навколишнього природного середовища, яка представлена керівниками різних сфер природоохоронної діяльності та головою громадської екологічної ради при держуправлінні. Розгляд питань дозволяє співставляти різні позиції у вирішенні конкретних справ. Ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів. В організації природоохоронної діяльності забезпечувалась міжвідомча координація, зокрема, проведення нарад керівників органів, які здійснюють державний екологічний контроль в обласній та міжрайонній природоохоронній прокуратурах, в обласній державній адміністрації. В межах наданих повноважень держуправлінням спрямовувалась діяльність на: - реалізацію пріоритетів природоохоронної роботи; - розробку, реалізацію та контроль за виконанням місцевих екологічних програм; - організацію моніторингу навколишнього природного середовища та забезпечення діяльності географічної інформаційної системи; - регулювання природокористування та впровадження екологічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища; - забезпечення еколого-просвітницьких заходів та посиленням зв’язків з громадськістю; - продовження міжнародного співробітництва у сфері екології. У ході формування та утвердження засад екологічної політики в області, управлінням розроблялись і подавались відповідні проекти організаційних заходів та пропозиції обласній та районним державним адміністраціям, обласній та місцевим радам, органам прокуратури, міністерству екології та природних ресурсів з питань вдосконалення управління лісами агропромислового комплексу, розвитку природно-заповідної справи, формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища та інші. Зокрема, розроблялись проекти і приймались розпорядження обласною та районними

122

держадміністраціями щодо поводження з відходами, лісокористування, заготівлі лікарських рослин тощо. Проводився контроль за виконанням прийнятих рішень та розпоряджень місцевих органів влади, постанов Кабінету Міністрів, Указів Президента та законів України з екологічних питань.

15.3. Деpжавний контpоль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Діяльність Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області протягом 2010 року здійснювалась у відповідності до плану роботи та була спрямована на здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки на території області. За 12 місяців 2010 року працівниками інспекції проведено 1988 перевірок щодо додержання вимог природоохоронного законодавства України суб’єктами господарювання та громадянами області. Особливу увагу при проведенні перевірок приділено, зокрема запобіганню негативних наслідків повені 22-29 липня 2010 року в області, а також незаконних порубок лісових насаджень, незаконної вибірки гравійно-піщаної суміжі на річках області тощо. В результаті перевірок за виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 3234 особи. Сума накладених штрафів склала 336,6 тис. грн. Стягнуто 316,9 тис. грн.,(як позитив слід зазначити, що це на 123,8 тис.грн. більше ніж за 2009 рік) відсоток стягнення склав 94%, а решта знаходиться у впровадженні. Відповідна робота проводилась по запобіганню порушень природоохоронного законодавства, зокрема видано 915 приписів, на усунення виявлених порушень, які перебувають на постійному контролі відповідних підрозділів інспекції. Слід зазначити, що станом на 31.12.2010р. чисельність держінспекторів Держекоінспекції в Чернівецькій області становить 101 особа. Так, аналізуючи роботу за 2010 рік можна відмітити, що на 1 інспектора ресурсного підрозділу на місяць припадає в середньому 5,3 перевірки (за виключенням 70 інспекторів, які працюють у пунктах пропуску через державний кордон та адмінпрацівників), кількість складених протоколів складає – 8,7 протоколи на 1 інспектора, розмір середнього штрафу складає 104 грн.. В порівнянні зі звітом 2009 року загальні показники збільшено від 2 до 5 разів. Загальна сума розрахованих збитків протягом 12 місяців поточного року становить 13 956370 грн. З них: 1. В органи прокуратури - 53 матеріали із розрахунками збитків на суму 6 772 958,54 грн., в органи внутрішніх справ - 8 на суму 158 426,39 грн., УСБУ - 6 на суму 1 105 031,59 грн.

2. За нанесені екологічні збитки виставлено 783 претензій та позовів на суму 9 740561 грн., з яких 768 сплачено в розмірі 372 127 грн (що на 283,8 тис.грн. більше ніж за 12 місяців 2009 року). Слід зазначити, що всі матеріали щодо розрахунків збитків направлено в судові органи та в добровільному порядку відшкодовано завдану державі шкоду

123

за вийнятком матеріалів, де порушників не встановлено (незаконна порубка лісу, несанкціонованна вибірка гравійно-піщаної суміші), які направлено в правоохронні органи для подальшого розгляду та встановлення винних осіб. З метою застереження негативного впливу на навколишнє природне середовище призупинено виробничу діяльність 122 об’єктів (для порівняння протягом 2009 року призупинень було 49) . Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області постійно проводиться моніторинг річок Прут, Дністер, Сірет на вході в область і на виході з області. Крім того контролюється робота очисних споруд ДКП «Чернівціводоканал» і районних ВУЖКГ. За 12 місяців 2010 р. відібрано 212 проб води та проведено 3377 визначень забруднюючих речовин. В контрольних створах на основних річках області (Дністер, Прут, Сірет, Черемош) концентрації забруднюючих речовин не перевищують нормативів ГДК. Проводиться регулярний контроль якості води в річках Прут і Сірет (притоки 1-го порядку р.Дунай) на кордоні з Румунією. На річці Прут контроль проводиться спільно з представниками Ботошанського управління водного господарства, а на річці Сірет – з представниками Сучавського управління водного господарства. Контроль проводиться у відповідності з Угодою між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах (підписаної 30.09. 1997 р. у м. Галац). Щомісяця проводиться спільний відбір проб води та обмін бюлетенями якості води за попередній відбір проб. Таких спільних відборів проб води за 2010 рік було проведено 24. У відібраних пробах води у березні місяці спостерігався підвищений вміст завислих речовин, що пов'язано з інтенсивним таненням снігу та дощами, а у серпні виявлено перевищення гранично допустимої концентрації нітритів у р. Прут на кордоні з Румунією. При контролі скидів зворотних вод виявлено перевищення нормативів ГДС на підприємствах області зокрема, ДКП «Чернівціводоканал», Кельменецьке ВУЖКГ, КП «Сокиряни-Благоустрій», Сокирянська В/К № 67, ДП «М’ясо Буковини», ДП ,Чернівецька філія ТОВ «БМБ», Кіцманське ВУЖКГ. По даних підприємствах підраховуються збитки, щодо відшкодування завданої державі матеріальної шкоди. Постійно проводився контроль промвикидів в атмосферу від підприємств області. За 12 місяців 2010 року відібрано 1371 пробу та проведено 9562 визначення забруднюючих речовин в них. Перевищення виявлені на 3 підприємствах (ТОВ «Граніт», Киселівський і Добринівський цегельні заводи). Крім того виявлені невраховані викиди на 3 підприємствах (Цегельний завод «Оксана-М», ТзОВ «Тиша», ТОВ «Маркон»). Протягом поточного року на кордоні України перевірено 131444 одиниці автотранспорту та 24855 вагонів з вантажами. При цьому піддано екологічному контролю 1088736 тонн та радіологічному контролю 1628468 тонн вантажів. В 28 випадках вантаж затримувався у зв’язку з відсутністю необхідних документів. За результатами розгляду матеріалів, органами прокуратури було порушено 13 кримінальних справ. З них, 11 - за матеріалами інспекційних перевірок про виявлені факти незаконних рубок дерев, в тому числі 6

124

кримінальних справ за фактами незаконних рубок дерев на території об’єктів природно-заповідного фонду, крім того 1 - за матеріалами по факту використання підземних вод без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами в частині видобування підземних вод, та 1 - за матеріалами про виявлені факти самовільного будівництва постійних та тимчасових споруд, порушення режиму територій природно-заповідного фонду. Зокрема: - за матеріалами інспекційної перевірки по факту незаконної рубки дерев, скоєної невстановленими особами на території лісового фонду Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспу АПК» у кварталі 11 виділи 4,6,7,13, кварталі 23 виділ 13, кварталі 22 виділи 34,36,40,41,42, кварталі 36 виділи 29,40,58, (сума шкоди становить 452786,57 грн.), прокуратурою Вижницького району порушено кримінальну справу за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.1 КК України.

- на підставі матеріалів інспекційної перевірки по факту незаконної рубки дерев, скоєної невстановленими особами на території лісового фонду ДП “Хотинське держспецлісництво АПК» у кварталі 28 виділ 15, кварталі 28 виділ 37 (сума шкоди становить 46621,05 грн.), Чернівецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за ст.367 ч.2 КК України.

- за наслідками розгляду матеріалів інспекційної перевірки по факту виявленої незаконної рубки 198 шт.дерев, скоєної невстановленими особами в прибережно-захисній смузі біля автодороги Чернівці-Заставна (сума шкоди становить 1171492,14 грн.), Чернівецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за ст.246 КК України.

- Чернівецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою за результатами розгляду матеріалу інспекційної перевірки про виявлений факт незаконної рубки дерев на території об’єкту природно-заповідного фонду Солонецького природоохоронного науково - дослідного відділення НПП “Вижницький” у кварталі 23 виділ 12; кварталі 9 виділи 5,6,7,8; кварталі 30 виділ 2,4; кварталі 32 виділи 6,8; кварталі 12 виділ 2; кварталі 13 виділ 3; кварталі 15 виділ 15; кварталі 7 виділ 7,9; кварталі 8 виділ 3 (сума шкоди становить 1009356,50 грн.), порушено 4 кримінальні справи відносно посадових осіб НПП “Вижницький” за ст.367 ч.1 та ст.367 ч.2 КК України.

- за матеріалами про виявлені факти незаконної рубки лісу, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, порушення термінів проведення санітарних рубок, незадовільного очищення лісосік та не вивезення заготовленої деревини в установлений період на території Перкалабського лісництва ДП “Путильський лісгосп”, чим спричинено шкоду на суму 39728,91 грн., прокуратурою Путильського району порушено 2 кримінальні справи відносно посадових осіб ДП “Путильський лісгосп” за ст.191 ч.1 та ст.358 ч.1 КК України.

- на підставі матеріалів інспекційної перевірки Путильського лісництва Карпатського держспецлісгоспу АПК, згідно яких встановлено факт незаконної порубки дерев у кварталі 18 виділ 2,3; кварталі 19 виділи

125

1,7,8,11,13,17 (сума шкоди становить 387409,94 грн., порушено кримінальну справу відносно майстра лісу Федорчука М.М за ч.1 ст.367 КК України.

- Чернівецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою за результатами розгляду матеріалу перевірки по факту незаконної порубки дерев на території лісового фонду Тарнавського лісництва ДП “Чернівецький лісгосп” у кварталі 18 виділ 1,4 (сума шкоди становить 205013,13 грн.) було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.364 КК України стосовно майстра лісу Біволару С.М.

- інспекційною перевіркою встановлено факт порушення заповідного режиму, незаконне використання об’єктів природно-заповідного фонду в кварталі 18 виділ 17, знищення болота у кварталі 18 виділ 22, розширення ставка у кварталі 18 виділ 19, в кварталі 19 виділ 1 Ревнянського лісництва ДП “Чернівецький лісгосп”, в результаті чого заподіяно шкоду на суму 93837 грн. На підставі зазначених матеріалів перевірки, прокуратурою Чернівецької області порушено кримінальну справу за ст.364 ч.2 КК України.

- по матеріалах перевірки про виявлений факт використання підземних вод ТОВ ТПК “Грін Рей” без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами в частині видобування підземних вод, Чернівецькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою відносно директора підприємства порушено кримінальну справу за ст.ст. 240 ч.2, 367 ч.1 КК України. По 7 матеріалах інспекційних перевірок, правоохоронними органами прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальних справ. Основні показники природоохоронного контролю Таблиця 15.1 № з/п

Назва заходу

Роки

Одиниця виміру

2008

2009

2010 6 1988 1893

1 1 2

2 Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок

3 од. од.

4 3711 2829

5 2489 2254

3

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

4970

2833

чол./грн

4960 / 363256

2827 / 206414

3238/336680

чол./грн

4266 / 312936

2646 / 193171

3234/316982

од./грн.

167 / 281983

103 / 136426

783/9740561

од./грн.

145 / 190966

88 / 88327

768/372127

од.

87

49

122

од.

16

55

67

4 5 6 7 8

13

Притягнуто до адміністративної відповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

3238

15.4. Виконання державних цільових програм В рамках реалізації Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р.р.” в області впроваджується регіональна схема формування екологічної мережі

126

Буковини. Утворено регіональну Координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі області, розроблено і затверджено відповідне положення. Спеціалістами держуправління охорони навколишнього природного середовища спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу на території області проведено обстеження природних територій та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Матеріали роботи з даного питання узагальнено і подано на розгляд сесії обласної ради. Особливості рельєфу області, дефіцит сільськогосподарських угідь призводить до надмірного навантаження на земельні ресурси, а відповідно до ерозії ґрунтів. Для поліпшення стану земельних ресурсів в області в ході земельної реформи розроблено програму захисту земель від ерозії та інших видів деградації. Також в області проводиться постійна робота по вивченню флори і фауни. Видано збірник “Буковини край заповідний” з описом червонокнижних видів фауни області, та атлас-довідник флори Північної Буковини. Здійснюється інвентаризація флори та фауни гірської та передгірної частини області. Особлива увага при цьому звертається на рідкісні, зникаючі види, занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, місця їх зростання і перебування з метою подальшого включення до складу природно-заповідного фонду. Цілеспрямованої практичної роботи по веденню кадастрів рослинного і тваринного світу не здійснюється через відсутність необхідного методичного та фінансового забезпечення. Дана робота, як і раніше, ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області. До основних проблем формування екомережі необхідно віднести: невизначеність природоохоронного законодавства в умовах приватизації земель; протидія, пряма чи прихована, землекористувачів; відсутність компенсаційних стимулів для землекористувачів – донорів природнозаповідного фонду; слабке матеріально-технічне та фінансове забезпечення досліджень при проведенні робіт у цій сфері; відсутність картографічних матеріалів (топокарт відповідного масштабу); ігнорування місцевого наукового потенціалу з боку центральних органів в частині надання грантів під виконання тематичних проектів по створенню екомережі; відсутність механізму залучення сторонніх спеціалістів до співпраці з держуправлінням екоресурсів. Діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовувалась на виконання природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2007–2010 роки. Програмою ставиться за мету, виходячи з економіко-географічної характеристики області та назрілих екологічних проблем, об’єднання фінансових та матеріально-технічних можливостей державних органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ та громадськості на виконання пріоритетних природоохоронних заходів:

127

- з охорони земельних ресурсів та використання надр; - з охорони і раціонального використання водних ресурсів та здійснення протипаводкових робіт; - по захисту атмосферного повітря; - з охорони і раціонального використання лісових ресурсів; - щодо розвитку природно-заповідної справи та раціонального використання рекреаційних ресурсів області; - розміщення побутових та виробничих і утилізації токсичних відходів. На запобігання накопиченню токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей направлена Програма поводження з токсичними відходами у Чернівецькій області. В 2010 році підготовлено та направленодо Мінприроди ряд запитів на фінансування реконструкції очисних споруд в райцентрах області по Державній цільовій програмі «Очистка стічних вод». Фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету не здійснювалось. Більш конкретно заходи з виконання цих програм висвітлювалися у попередніх розділах.

15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища в Чернівецькій області проводиться обласним державним управлінням охорони навколишнього природного середовища на виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 (із змінами від 1999р., 2003р. та 2004р.). та у відповідності з керівними документами Мінприроди. Роботи по організації та подальшому забезпеченню функціонування обласної системи моніторингу довкілля (ОСМД) грунтується на Положення "Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу", яке узгодили 9 організацій - суб’єктів цієї системи і яке затверджене першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Суб’єктами ОСМД є слідуючи організації:  державне управління охорони навколишнього природного середовища;  державна екологічна інспекція;  управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;  обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів;  обласна санітарно-епідеміологічна станція;  Дністровське басейнове водогосподарське відділення;  управління житлово-комунального господарства;  управління лісового господарства;  ДГП "Західукргеологія";  ННГФ обсерваторія Чернівецького національного університету;  обласний центр з гідрометеорології;

128

 Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства. Надання інформації по екологічним спостереженням в ОСМД здійснюється на основі Угод між держуправлінням та іншими суб’єктами моніторингу навколишнього природного середовища та у відповідності з взаємоузгодженими графіками. Основною метою роботи ОСМД є постійне удосконалення системи екологічних спостережень в Чернівецькій області, ведення баз даних екологічних спостережень, узагальнення інформації про стан довкілля, що надходить, для забезпечення інформаційної підтримки органів виконавчої влади при прийнятті ними рішень, що стосуються навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності населення. Як і в минулому році основними напрямками спостережень були: - моніторинг водних ресурсів (поверхневих, питних, стічних та ґрунтових вод); - моніторинг промислових викидів основних підприємств – забруднювачів повітря в області та атмосферного повітря в м. Чернівці; - моніторинг земельних ресурсів; - моніторинг біоресурсів (чисельності основних видів мисливських тварин, стану сільськогосподарських рослин та продуктів харчування); - моніторинг екзогенних процесів; - екологічний моніторинг промислових підприємств, що мали значні обсяги виробництва в звітному році; - надзвичайні екологічні ситуації. Враховуючи те, що поверхневі води області є одним з головних її природних ресурсів, питанню їх екологічного моніторингу приділялася особлива увага. Ґрунтуючись на даних, які надходять від організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу держуправління охорони навколишнього природного середовища щоквартально надає інформацію про стан поверхневих вод основних річок (Дністер, Прут, Сірет та Черемош) в департамент екологічного моніторингу Мінприроди для підготовки екологічного вісника. На даний час міністерством виданий такий вісник за січень місяць ц. р., до якого увійшли розділи про стан атмосферного повітря, радіаційний стан та стан геологічного середовища в Україні. Впродовж звітного року тривали роботи з подальшої інтеграції суб’єктів ОСМД, удосконалення регіональної нормативної бази. Так, були переглянуті в напрямку розширення даних екологічних спостережень і узгоджені угоди з обласним центром з гідрометеорології та басейновим управлінням. Робота в цьому напрямку продовжується. У звітному році були поновлені роботи із створення регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, підготовлений пакет документів знаходиться на затвердженні в обласній державній адміністрації. В звітному році ОСМД держуправлінням виконувались пункти регіональної довгострокової програми комплексного екологічного моніторингу навколишнього природного середовища “Еко-Моніторинг” на 2003-2015р.р. У зв’язку з недостатнім фінансування виконувались переважно пункти, за якими

129

передбачено створення баз екологічних даних, моніторинг законодавства стосовно питань моніторингу довкілля та ін. У звітному році було підготовлено 12 звітів в Мінприроди – щомісячних, щоквартальних та річного, в яких зібрана інформація по стану всіх складових довкілля. Звіти складалися з інформаційно-аналітичної довідки та таблиць з результатами спостереження, які надійшли від суб’єктів ОСМД. З метою дотримання вимог законодавства щодо відкритості та широкого доступу громадськості до інформації про екологічний стан в Чернівецькій області інформація про екологічний моніторинг в області - друкувалися в мережі Інтернет на офіційному сайті держуправління ОНПС (www.ecobukovina.com.ua). В даному звіті узагальнені дані за І-ІV квартали 2010р. моніторингу природних ресурсів, що контролюються в рамках ОСМД. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями середовища та число точок спостережень Таблиця 15.2 № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

1

Кількість точок спостережень, од.

атмосферне повітря

стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря

поверхневі води

джерела джерела скидів скидів зворотзворот-них них вод у морсь-кі вод у поверводи морські хневі води води

джерела скидів зворот-них вод у глибокі підземні підземні води водонос-ні гори-зонти 9 10

грунти

2

3

4

5

6

7

8

-

155

12

33

-

-

12

-

-

2.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС

2

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

МОЗ

3

-

36

-

-

-

24

-

29

4.

-

-

-

-

-

-

-

-

262

5.

Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6.

Держводгосп

-

-

-

14

-

-

-

-

-

7.

Держкомзем

-

-

-

-

-

-

-

-

-

8.

Держжитлокомунг осп НАК “Надра України” дочірнє підприємство “Західукргеологія” Львівська геологорозвідувальної експедиції

-

-

-

9

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

11

-

-

1.

9.

11

В Чернівецькій області продовжується створення регіональної системи моніторингу довкілля. В минулому році згідно календарного плану заходів були розроблені положення та технічні завдання на центри екологічного моніторингу районного, обласного та регіонального рівнів. Створення регіональних (локальних) систем екологічного Моніторингу Таблиця 15.3 № п/п

Назва регіональної (локальної) системи

Стадія розробки (технічне завдання,

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

Результати (впроваджені

130

1

1.

екологічного моніторингу 2

технічний проект, впровадження) 3

Обласна система моніторингу довкілля в Чернівецькій області

складання технічного завдання

системи, підсистеми та їх назви) 5

4 фонди охорони навколишнього природного середовища

технічне завдання

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області виконує або приймає участь в виконанні програм, спрямованих на здійснення регіонального екологічного моніторингу за міжнародними, обласними та міжобласними програмами. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів Таблиця15.4 № п/.п 1 1.

2.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 “Декларація співробітництва придунайських держав з питання водогосподарського використання вод Дунаю і охорони вод ріки від забруднення” (Бухарест, 1985) Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області на 2003-2015 рр. “ЕкоМоніторинг”

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 -Державне управління екології та природних ресурсів; -Ботошанське управління водного господарства, Румунія; -Сучавське управління водного господарства, Румунія

-

-

-

3.

Програма спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між Чернівецькою та Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями

-

Державне управління екології та природних ресурсів; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції; Обласна державна санітарно-епідеміологічна станція; Дністровське басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету; Управління житлово-комунального господарства; Обласне управління лісового господарства; Чернівецька державна інспекція по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулюванню рибальства; ДГП "Західукргеологія"; Обласне управління земельних ресурсів; Обласний центр з гідрометеорології. Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Івано-Франківській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області; Державне управління екології та природних ресурсів у Хмельницькій області; Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу за транскордонними водними об’єктами рр. Прут та Серет.

1. Інформування суб’єктів ОСМД про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 2. Інформування обласної державної адміністрація про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 3. Інформування суб’єктів ОСМД і органи державної влади про загальний екологічний стан в області по напрямкам, що контролюються

Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу транскордонних природних об’єктів, що контролюються

У відповідності з пунктами обласної програми “Еко-Моніторинг” та на виконання розпоряджень Мінприроди при секторі екологічного моніторингу та ГІС державного управління екології та природних ресурсів створений

131

регіональний центр моніторингу довкілля. Центр функціонує на підставі наступних документів, які були розроблені та затверджені начальником держуправління: Положення “Про регіональний центр екологічного моніторингу в Чернівецькій області”; Технічне завдання на організацію регіонального центру екологічного моніторингу в Чернівецькій області. Взаємодія організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу ґрунтується на взаємоузгодженому Положенні “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке затверджено першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Обмін інформацією між ними і держуправлінням екоресурсів відбувається на основі двосторонніх угод. На даний час суб’єктами ОСМД є 9 організацій обласного рівня і 17 промислових підприємств області. Інформаційне забезпечення держуправлінням екоресурсів суб’єктів ОСМД відбувається за рахунок: - своєчасного надання суб’єктам ОСМД, органам державної влади, ЗМІ узагальнених даних про екологічний стан природних ресурсів і загальний стан екології в Чернівецькій області за результатами аналітичних та інших даних, що надходять від членів ОСМД; - своєчасного інформування про зміни в державному законодавстві щодо моніторингу довкілля; - розробки та впровадження документів регіонального рівня, направлених на удосконалення ОСМД, подальшої організаційної інтеграції її суб’єктів. Інформація про роботу ОСМД, діяльність регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, виконання обласної програми “Еко-Моніторинг” друкувалась на Інтернет-порталі Мінприроди в рубриці “Державний екологічний моніторинг” і висвітлювалась на Веб-сторінці держуправління.

132

Роботи з організації та впровадження регіонального моніторингу довкілля виявили ряд проблем, перелік найбільш гострих з них наданий нижче.

1. Низький рівень фінансового забезпечення з державного та обласного бюджетів регіональних програм з моніторингу довкілля.

2. Низький рівень технічного забезпечення організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу, в тому числі сучасною комп’ютерною технікою, особливо в їх районних підрозділах.

3. Відсутність єдиного програмного комп’ютерного забезпечення ведення баз даних екологічних спостережень, їх обробки та узагальнення серед суб’єктів моніторингу в області.

4. Неврегульованість питання щодо отримання даних екологічних спостережень, особливо по мережі пунктів гідрометеорологічної служби, які носять комерційний характер.

5. Низький рівень оперативності в інформуванні територіальних органів про появу міжвідомчих документів з питань екологічного моніторингу.

6. Відсутність при Мінприроди регулярних семінарів, або інших форм обміну досвідом та проведення навчання спеціалістів регіональних підрозділів, інформування про нові технології та підходи в здійсненні спостереження за станом навколишнього природного середовища та критеріїв оцінки його стану.

7. Згідно ст. 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спостереження за станом довкілля, рівнем його забруднення здійснюється також промисловими підприємствами, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, що передбачає наявність відповідних програм екологічного

133

моніторингу об’єктового рівня. В той же час не визначена відповідальність за відсутність або небажання розробити таку програму. Низький рівень відповідальності за надання неперевірених даних.

15.6. Державна екологічна експертиза Державна екологічна експертиза здійснювалась тільки з екологічних питань щодо відповідності проектних матеріалів вимогам чинного природоохоронного законодавства, підзаконних актів, нормативно-технічних документів. Одним з основних недоліків проектних матеріалів, як і в попередні роки, залишається недостатня якість та повнота виконання розділу оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього середовища. Державна екологічна експертиза, яка проводилась у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Чернівецькою обласною службою Укрінвестекспертизи. В основному на державну екологічну експертизу надавались робочі проекти будівництва та реконструкції за такими видами діяльності: - надання послуг автотранспортним засобам (АЗС, СТО, автостоянки, автомийки); - переробка деревини (майстерні, цехи); - торгівельні послуги (кафе, магазини, торгові центри та інші). Держуправління охорони навколишнього природного середовища періодично повідомляло через засоби масової інформації про найбільш важливі об’єкти, проектна документація яких пройшла державну екологічну експертизу та отримала позитивний висновок.

15.7. Економічні засади природокористування 15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В межах наданих повноважень велась відповідна робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. Екологічні платежі за забруднення навколишнього природного середовища Таблиця 15.5 Екологічні збори, пред'явлені підприємствам, організаціям та установам за забруднення навколишнього природного середовища, тис.грн.

2000 601,2

2006 1769,2

2007 2062,6

2008 2128,5

2009 2210,3

2010 3808,1

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано заходів на загальну суму 2,9 млн.грн. Кошти фонду спрямовувались на виконання першочергових природоохоронних заходів, а

134

саме: на розчистку русел та покращення гідрологічного режиму річок – 561,2 тис.грн., облаштування сміттєзвалищ у населених пунктах області – 655,7 тис. грн., придбання спецтехніки для обслуговування сміттєзвалищ 183 тис.грн, на екологічну освіту та науку – близько 300 тис.грн. Впродовж 2010 р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами та організаціями області було освоєно 39,8 млн.грн. капітальних інвестицій. Основним напрямком інвестування був захист і реабілітація грунту, підземних і поверхневих вод. Охороні навколишнього природного середовища особлива увага приділялась у Програмі економічного і соціального розвитку Чернівецької області на 2010 р. В рамках даної програми було здійснено: • проведення перевірок в галузі поводження з промисловими та побутовими відходами, в результаті яких виявлено 72 несанкціоновані сміттєзвалища, які ліквідовані; • впровадження заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємств шляхом обладнання джерел викидів пилоочисними установками, зміцнення діючих циклонів, переведенням котелень на газоподібне паливо; • проведення експертиз щодо несанкціонованого використання природних ресурсів.

15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування Здійснюючи регулювання у сфері охорони природи управлінням у 2010 р. затверджено 23 проектів норм граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних об’єктів, видано 155 дозволів на спеціальне водокористування, розглянуто 328 матеріалів на отримання дозволів на розміщення відходів, узгоджено 12 матеріалів на розвідку родовищ корисних копалин, 12 матеріалів на експлуатацію родовищ корисних копалин. Погоджено 3605 матеріалів землевідводу.

15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки ведуться в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (ЧНУ), Чернівецькому факультеті Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ЧФ НТУ “ХПІ”), державному підприємстві “Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем” (ДП НДІ МЕП), у Буковинському державному медичному університеті. Останніми роками досліджувалися різні типи екосистем Чернівецької області. Особлива увага приділялася дослідженням слабоурбанізованих селітебних та пасторальних екосистем. Уперше на базі ієрархічної біоіндикації створені геоінформаційні карти екологічного стану Чернівецької області.

135

Запропонована оригінальна методика визначення внеску різних антропогенних факторів у загальну екологічну ситуацію. Розробляються методики екологічних досліджень у штучних екосистемах – мікрокосмах. Удосконалена основоположна модель мікрокосму та розроблена автоматизована схема для керування екологічними факторами у штучних екосистемах. Продовжена розробка наукових основ формування трансзональних екомереж як структурно-функціональної основи сталого розвитку та елемента національної екомережі. Проведене математичне моделювання процесів утворення дощових паводків на території Українських Карпат; досліджені руслові процеси річок, деградації річкових русел. Вперше розроблені картографічні моделі оцінки мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природнорекреаційного, інтегрального природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України на рівні фізико-географічних країн, зон, підзон, провінцій, областей, районів, картографічно оцінені компонентна структура, економічна та територіальна продуктивність природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України. Виявлені та обґрунтовані основні критерії оцінки природно-рекреаційних ресурсів, зокрема мінеральних вод та лікувальних грязей регіону; обґрунтовані основні напрями рекреаційного лісокористування; розроблені теоретикометодологічні основи екологічного туризму; виявлені та обґрунтовані основні напрями рекреаційного природокористування для потреб екологічного туризму. Обсерваторією університету проводяться цілодобові спостереження, результати яких регулярно передаються до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, Управління МНС у Чернівецькій області, Карпатського центру сейсмологічної інформації. Проведена картографічна оцінка природно ресурсного потенціалу області з метою виявлення територіальних закономірностей розвитку та розміщення мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природнорекреаційних потенціалів для забезпечення оптимізації природокористування. Обґрунтовувались заходи по вдосконаленню мережі заповідних територій з метою збереження рідкісних і зникаючих видів на території Заставнівського карстового природного району і Рухотинського лісництва Хотинського держлісгоспу. Наукові дослідження екологічного спрямування на ЧФ НТУ “ХПІ” проводяться на двох кафедрах. Кафедрою екології і права розроблялась тема “Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону” за слідуючими напрямами: - збереження, відтворення та раціональне використання біорізноманіття рослинного та тваринного світу Карпат, вивчення шляхів насінневого та вегетативного відтворення популяцій цінних лікарських рослин (родіола рожева, тирлич жовтий, перстач прямостоячий, стародуб альпійський, арніка гірська) Східних Карпат;

136

- метеорологічна та гідрологічна характеристика регіону: дослідження процесів тепло-водобалансу урбанізованих територій; - аналіз екологічно залежної захворюваності в Карпатському регіоні; соціальні аспекти охорони довкілля в регіоні; - розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та дослідження спелеокарстових об’єктів Буковини; - лісове природокористування, екосистемний принцип в лісокористуванні; - вивчення, вдосконалення та застосування нормативно-правової бази охорони навколишнього природного середовища.

- аналіз хімічного та радіологічного забруднення довкілля. Вивчення міграції радіонуклідів та важких металів в системі: ґрунт-рослина. Дослідження вмісту хімічних та радіологічних забруднювачів в продуктах харчування, напоях та питній воді; - розроблення для Західного Лісостепу України технологій створення та використання пасовищних травостоїв та аналіз показників якості і безпеки різних типів ґрунтів; - аналіз джерел та інтенсивності забруднення атмосфери від виробничої діяльності промислових підприємств. Дослідження можливості зменшення токсичності процесів гальванічного виробництва. Вивчення екологічного впливу джерел викидів забруднюючих речовин та можливості використання каталізаторів для зменшення викидів летких органічних сполук. Географічним факультетом Чернівецького національного університету проведено наукові дослідження з гідрологічного обґрунтування перспектив оптимізації раціонального використання русел і заплав основних річок Чернівецької області. Науковцями ДП НДІ МЕП спільно з вченими Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Буковинської медичної академії продовжувались наукові дослідження по вивченню вмісту нітратів у питній воді та ґрунтових водах Чернівецької області, дослідження по виявленню прихованих метгемоглобінемій серед дитячого населення, брали участь в розробці регіональних стандартів фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Виконувались науково – дослідні роботи “Показники здоров’я дітей в зонах різного еколого-мутаційного ризику”, “Еколого-біохімічні аспекти токсичності гігієнічно-значимих ксенобіотиків природного та техногенного походження”. Крім того, інститут надавав висококваліфіковану консультативну допомогу та виконував випробування продукції (полімерні, лакофарбовані матеріали, харчова та косметична продукція, вода питна, вода насосних станцій до та після очистки) для зацікавлених служб та організацій. При вивченні стану здоров’я населення в залежності від якості води, яку воно вживає, було обстежено 327 дітей та дорослих м. Чернівців. Проведені дослідження показали, що хронічна патологія частіше зустрічається у осіб, які вживають воду з надмірним вмістом нітратів. Однак вона не є специфічною, а різниця у захворюваності населення статистично недостовірна (Р> 0,05). Кафедрою гігієни та екології БДМУ, НДІ медико-екологічних проблем та обласною СЕС проведені дослідження щодо гігієнічної оцінки забруднення повітряного середовища м. Чернівців згідно з “Державними санітарними

137

правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)” затвердженими МОЗ України від 9.07.97 № 20). Аналізувались середньорічні концентрації пилу, диоксиду сірки (SO 2), оксиду вуглецю (CO), оксиду азоту (NO), диоксиду азоту (NO2), фенолу, фтористого водню, хлористого водню, формальдегіду, бенз/а/пірену в атмосферному повітрі м. Чернівців, а також вміст кадмію, заліза, свинцю, міді, марганцю, нікелю, хрому та цинку. Виявлений зв’язок між забрудненням атмосферного повітря м. Чернівців та ймовірністю виникнення хвороб окремих органів та систем. Зокрема встановлено достовірний зв’язок між вмістом оксидів сірки, вуглецю, азоту та хворобами органів дихання. Встановлено достовірний взаємозв’язок між поширеністю захворювань органів травлення та концентрацією хрому. У меншій мірі на патологію органів травлення впливає концентрація свинцю, формальдегіду та хлористого водню. Використання багатофакторного кореляційного аналізу показало, що в певній мірі на виникнення вроджених аномалій розвитку дітей м. Чернівців впливає вміст хрому, свинцю, фтористого водню.

15.12.Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень 15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій Спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляють про себе громадські екологічні організації в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю. Діяльність їх носить різнобічний характер: внесення пропозицій і участь в прийнятті рішень з питань екології в органах влади, організація та проведення конкретних природоохоронних заходів з охорони та примноження природних ресурсів, здійснення природоохоронного контролю, поширення екологічних знань, видавнича діяльність, розвиток міжнародного співробітництва тощо. На Буковині широко відомі акції по створенню пам’ятних зелених насаджень, прибиранню населених пунктів, зокрема: “Зелена толока”, посадка дерев на алеї “Пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС” та в “Парку тисячоліть”, присвячена проведенню в області дня Довкілля, “Зелений пояс Чернівців” тощо, які проводяться спільно із громадськими організаціями “Зелений світ Буковини”, Буковинська філія національного екоцентру України “Крона”, обласна організація Українського товариства охорони природи, Всеукраїнська екологічна Ліга. Поряд з названими організаціями цікаві проекти з проблем захисту та оздоровлення довкілля виконують дитячі і молодіжні організації області: “Паросток”, “Водограй”, “Буквиця”, “НЕО”, “В гармонії з природою”. Особливо відчутна їх активність в рамках проведення заходів Всеукраїнських та загальнообласних конкурсів “Мій рідний край, моя земля”, “Пізнай наш рідний край”, “До чистих джерел”, “Марш парків”, “Вчимося

138

заповідати”, “Парки – легені міст і сіл”, “Птах року”, “Першоцвіт”, “Живи, ялинко”. Громадськістю ведеться також спостереження за довкіллям. Наприклад, така громадська екологічна організація, як “АкваБук”, яка функціонує при хімічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, проводить велику дослідницьку роботу по виявленню і формуванню банку даних про джерела забруднення природних вод міста та області, зосереджує свою увагу на питаннях дії на організм радіоактивного випромінювання, хімічних речовин, що використовуються в побуті, на присадибних ділянках, миючих засобах, забрудненні довкілля кислотами з автомобільних акумуляторів, питної води механічними домішками тощо. Відчутна роль громадськості в роботі по розвитку заповідної справи та збереженню біорізноманіття, формуванню екологічної мережі та її інтегруванню в Європейську екомережу. Тема сталого розвитку починає домінувати в співпраці з багатьма організаціями. Наприклад, керівниками організацій “Зелений світ Буковини”, Буковинської філії національного екоцентру України “Крона” та іншими розроблена Концепція сталого екологічного розвитку м. Чернівців, яка активно обговорювалась і знайшла свою підтримку в держуправлінні та в органах влади міста. Наполегливо домагається розвитку сільського зеленого туризму на Буковині Чернівецьке обласне громадсько-молодіжне об’єднання “Буквиця”, яке працює на базі Чернівецького педагогічного коледжу ім. Ю. Федьковича. З даних питань послідовно проводяться семінари – тренінги для населення Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів. До висвітлення природоохоронних проблем активно долучається і така громадська екологічна організація, як “Вежа”, очолювана журналістом з багаторічним досвідом, шеф-редактором незалежної газети “Версії” Л. Чередарик. Держуправління постійно сприяє громадським екологічним організаціям у проведенні ними екологічних заходів, надаючи їм методичну, організаційнопрактичну допомогу. Про визнання налагодженої спільної і дієвої роботи державних та громадських екологічних організацій в досягненні конкретних результатів можна судити з того, що наша область визначена базовою для проведення проекту “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні”. В якості експертів в проекті задіяні фахівці держуправління, вищих навчальних закладів області, представники ряду громадських екологічних організацій. Досвід спільної з громадськістю екологічної діяльності засвідчує (всього в області діє 15 громадських організацій природоохоронного спрямування), що за умови об’єднання зусиль природоохоронних органів та активної підтримки громадськості можна розв’язати складні природоохоронні проблеми, поліпшити екологічну ситуацію для нинішніх та прийдешніх поколінь.

139

15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж Діяльність громадської ради при держуправлінні була спрямована на: 1. Розгляд питання щодо екологічної безпеки законсервованих звалищ ТПВ.

2. Вимоги чинного законодавства щодо контролю за місцями колишнього захоронення твердих побутових відходів і могильниками.

3. Інформування держуправління ОНПС у Чернівецькій області щодо екологічного стану полігонів ТПВ.

4. Опрацювання питання щодо можливих шляхів контролю за екостаном місць колишнього захоронення ТПВ.

5. Інформація про співпрацю екологічних організацій і наукових установ Чернівецької області і Сучавського повіту у 2010р.

15.13. Екологічна освіта та інформування У 2010 році установами освіти, громадськими екологічними організаціями, громадської ради державного управління охорони навколишнього природного середовища за підтримки держуправління продовжувалась робота по поліпшенню екологічної освіти та виховання широких верств населення області. В організації екологічної освіти дотримувався підхід неперервного процесу, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Зокрема, щорічно запроваджується курс за вибором “Основи екології” в основній та старшій школах, відпрацьована система позакласної та позашкільної роботи, інститутом післядипломної педагогічної освіти відрецензовано та схвалено ряд адаптованих і авторських програм з екології, проводяться семінари для відповідної категорії викладачів. Екологічна освіта в старшій школі впроваджується через функціонування профільних класів хіміко-біологічного напрямку, де викладаються різноманітні спецкурси та факультативи. Учні старших класів залучені до роботи на хімікобіологічному факультеті Буковинської малої академії наук. Забезпечення екологічної освіти і виховання в позашкільних навчальних закладах, методичною літературою, здійснюється шляхом використання та розробки навчально-методичних матеріалів: посібників, довідників, пам’яток, розробок, сценаріїв та підготовки нових програм. У 2010 році в позашкільній екологічній освіті і вихованні використовувались в основному програми затверджені і рекомендовані МОН України, а також авторські програмами розроблені і затверджені ОІППО. Чернівецьким обласним центром еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді за звітний рік випущено такі збірники та методичні розробки:  «Методика проведення учнівських екологічних досліджень»;  «Виховання екологічної культури засобами народознавства»;  «Методичні рекомендації щодо впровадження в практику екологічного виховання з елементами енергозбереження»;

140

 «Дидактичні матеріали по використанню садочка запахів в екологічному вихованні»;  «Інструктивно-методичні поради по організації роботи з учнями та юннатами в умовах закритого ґрунту»;  «Питання та відповіді обласного заочного конкурсу «Екоерудит»;  «Методичні рекомендації з екологічного виховання і природоохоронної роботи в літніх таборах праці і відпочинку»;  «Пам’ятка керівникові гуртка»;  « Ботанічні досліди в кутку живої природи»;  «Подорож по заповідних куточках Буковини»;  «Екологічні проблеми Буковини»;  «Методичні рекомендації по вирощуванню лікарських рослин та рослин радіопротекторної дії на шкільних дослідних ділянках»;  «Квітень - місяць екологічний» (методичні рекомендації по проведенню екологічних заходів);  «Рекомендації щодо внутрішнього озеленення навчального закладу»;  «Інструктивно-методичні поради по організації роботи з учнями на НДЗД»;  «Озеленення території навчального закладу»;  «Основи здоров’я для дошкільнят»;  «Використання екологічної стежини в екологічному вихованні школярів» ;  «Дослідницька робота в еколого-натуралістичних гуртках»;  «На допомогу керівнику гуртків квітникарського профілю». Якісне забезпечення навчально-виховного процесу методичною літературою, а саме наявність навчальних програм, посібників є важливою і необхідною умовою реалізації змісту роботи гуртків. Коли екологонатуралістичні гуртки забезпечені програмами, є можливість створювати авторські, але з підручниками, довідниками для педагогів-позашкільників набагато складніше, педагогічний процес залежить від ерудиції і педагогічної майстерності керівника гуртків. Найкраще методична робота з проблем природоохоронного виховання проводиться в Заставнівському, Сторожинецькому, Новоселицькому районах та м. Чернівці.

2009-2013 рр. оголошено роками оптимізації озеленення та благоустрою закладів освіти. Цього року проводиться інвентаризація існуючих насаджень, створення проектів ландшафтного дизайну територій навчальних закладів, закладання шкілок. В області з грудня по січень щорічно проводится акція «Живи ялинко» з метою збереження хвойних рослин краю і відновлення новорічних народних обрядів, формування екологічної, естетичної, трудової культури учнівської молоді, виховання національно свідомого громадянина нашої незалежної держави на багатовікових традиціях українського народу. В більшості шкіл області на правах навчальних лабораторій під відкритим небом уже понад 20 років діють навчальні екологічні стежки, робота на яких

141

набуває широких масштабів. Важливою складовою роботи на екостежках є дослідницька діяльність, на основі якої юннати пишуть наукові роботи, знайомляться з інформацією про рослини і тварини з Червоної книги, вивчають різні екосистеми, проводять велику практичну природоохоронну роботу, вивчають екологічний стан річок та джерел. На екостежках проводяться виховні та оргмасові заходи. В екологічному вихованні особлива роль належить учнівським екологічним колективам (агітбригадам). Слово, пісня, підкріплені ділом, скоріше знаходить шлях до серця слухача і глядача. Мережа таких агітбригад широко розгалужена в Україні і у нас на Буковині. В школах і позашкільних закладах нашої області діє, на даний час, 180 екологічних агітбригад, якими охоплено понад 2000 учнів. Найактивніше проводиться робота з цього напрямку в Новоселицькому, Сторожинецькому і Кіцманському районах. Школярі і учнівська молодь Буковини щороку беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі “Мій рідний край, моя земля”, підсумки якого проводяться в двох номінаціях: - обласний збір та виставка юних аграрників, тваринників, лісівників; - обласний збір юних екологів. Освітянська газета “Крайова Освіта” постійно друкує матеріали щодо екологічного виховання учнів. Чернівецька обласна організація “Всеукраїнська екологічна ліга” (ВЕЛ) започаткувала збирання, узагальнення досвіду природоохоронної освітянської роботи, напрацьованого педагогами України: видає щомісячний прес-бюлетень, де подаються екологічні новини України і світу, висвітлюється кращий досвід природоохоронного руху, розповсюджує книги з “Бібліотеки Всеукраїнської екологічної ліги”, має випуски двох серій — «Екологічна освіта і виховання» та “Природоохоронні акції”, де подаються сценарні плани уроків з екології, позакласних заходів екологічної тематики, рекомендації щодо проведення практичних природоохоронних акцій. Журнал ВЕЛ „Екологічний вісник” теж збирає цікавий науковий та методичний матеріал в рубрику „Екологічна освіта та виховання». Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє вихованню екологічно свідомої особистості, виплеканню потреби у підростаючого покоління до участі у конкретній роботі на захист довкілля. З цією метою ВЕЛ стала засновником Всеукраїнської дитячої спілки (ВДС) „Екологічна варта», що об’єднує дітей і підлітків, та Національного молодіжного центру „Екологічні ініціативи», що об’єднала студентів. У пошуках нетрадиційних, високоефективних форм роботи з дітьми ВЕЛ створила навчально-тренінґовий центр “Екологічна варта”, основна мета діяльності якого — забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей, сприяння соціальному становленню учнівської молоді шляхом залучення до роботи Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна Варта». Створення таборів відпочинку з екологічною направленістю для дітей і підлітків є однією із складових частин екологічного навчально-виховного процесу. Програма роботи навчально-тренінгового Центру „Екологічна варта» поєднує відпочинок з

142

науковими дослідженнями, практичними природоохоронними заходами, творчою роботою дітей. Чернівецький факультет Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” готує фахівців за освітньокваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” за чотирма спрямуваннями, в т.ч. за напрямком – 0708 “Екологія”. За даним напрямком на кафедрі екології і права навчається 325 студентів денної та заочної форм навчання за трьома спеціалізаціями: “Екологічні проблеми хімічної промисловості”, “Екологія лісового і заповідного господарства”, “Прикордонний екологічний котроль”. Особлива увага при підготовці фахівцівекологів відводиться вивченню дисциплін управлінського, еколого-правничого характеру, заповідної та природоохоронної справи, що відповідає практичним потребам регіону у фахівцях саме даного спрямування. При читанні цілого ряду фундаменальних та професійно-орієнтованих дисциплін, таких, як “Екологія людини”, “Радіоекологія”, “Урбоекологія”, “Екологічне право”, “Ландшафтна екологія” та ін., широко використовується місцевий матеріал, здобутий співробітниками факультету в наукових дослідженнях, громадських слуханнях, екологічних експертизах тощо. Справі екологічної освіти в регіоні сприяє також плідна видавнича праця науковців місцевих вузів та працівників держуправління. У Буковинському державному медичному університеті в процесі навчання студентам викладається методологія і загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами навколишнього середовища; походження, властивості та вплив основних природних та антропогенних факторів навколишнього середовища і соціальних умов на екологічну ситуацію та здоров’я населення. Вивчаються якісні та кількісні показники для гігієнічної діагностики навколишнього середовища і оцінки його впливу на здоров’я населення тощо. Вагомий вклад в просвітницьку діяльність в галузі екології вносять співробітники науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем. Науковці інституту виступають з доповідями перед головними санітарними лікарями районів, ознайомлюючи їх з еколого-гігієнічними проблемами, в місцевій пресі, висвітлюючи актуальні питання охорони довкілля. На базі інституту проводяться заняття гуртків з радіоекології та екологічної біохімії для учнів Чернівецьких шкіл та Малої учнівської Академії. Післядипломна екологічна освіта забезпечує неперервність екологічної освіти та включає систему підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців, а також підготовку фахівців-екологів найвищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук у галузі екології та охорони навколишнього середовища, на базі провідних ВНЗ. Інформування населення області щодо стану навколишнього природного середовища забезпечувалось шляхом: - публікацій матеріалів в пресі; - виступів по радіо і телебаченню;

143

- участі в круглих столах, брифінгах, науково-практичних конференціях, сесіях обласної та місцевих рад; - виступів з лекціями, бесідами в учнівських і студентських аудиторіях, серед населення; - підготовки інформаційно-довідкових матеріалів та їх розміщення в громадських екологічних приймальнях; - співучасті у випуску екологічного вісника Буковини — журналу “Зелена Буковина”.

- організації збору, підготовки та систематичного поповнення матеріалів Веб-сторінок держуправління та Мінприроди в мережі Інтернету.

15.14. Мiжнародне спiвробiтництво у галузі охорони довкілля Враховуючи прикордонне розміщення Чернівецької області, для розв’язання наявних екологічних проблем краю широко використовуються можливості міжнародного співробітництва. Міжнародна діяльність в екологічній сфері проводиться на базі створеного Екоєврорегіону в складі Єврорегіону “Верхній Прут”, який об’єднує Чернівецьку область України, Сучавський і Ботошанський повіти Румунії, Бельцький і Єднінецький повіти Республіки Молдова. Загальна площа даного Єврорегіону понад 29 тис. км2, в якому проживає більше 3 млн. чоловік. Його постійними партнерами в країнах ЄС є австрійська земля Карінтія і баварський округ Швабія. Тут послідовно реалізуються міжнародні проекти: українсько-австрійська Концепція водозабезпечення м. Чернівці по програмі “Споріднені міста”; українсько-австрійсько-румунський “ECOPROFIT“ по програмі “Прикордонне співробітництво”, метою якого було розширення можливостей застосування стандартів ISO та ГОСТ СНД управління поводження з відходами від деревообробки; “Міжнародна Екологічна Мережа Карпат” – збереження біологічного різноманіття та екосистем Карпатського регіону. Фахівцями апропоновано понад два десятки проектів для реалізації на території Єврорегіону «Верхній Прут» з питань екологічної безпеки, охорони довкілля, сталого розвитку регіону за підтримки міжнародної технічної допомоги . Серед них: — здійснення пілотного проекту управління водокористуванням та станом техногенно-екологічної безпеки в басейні річки Сірет; — узгодження локальних проектів зі збереження біорізноманіття та охорони довкілля в Екоєврорегіоні; — здійснення членами Єврорегіону спільних проектів і створення умов для розвитку “зеленого” туризму та спелеотуризму в Екоєврорегіоні. Дослідження і оцінка можливостей використання карстової печери “Еміл Раковіце” (с. Крива) та природних пам’ятників; — відпрацювання з європейськими партнерами сучасних технологій лісокористування та лісозаготівлі для гірських умов Карпат;

144

— конструювання ерозійно-стійких агроландшафтів у басейнах річок та на гірських схилах з врахуванням ступеню небезпеки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У звітному періоді відбулось ряд міжнародних конференцій, семінарів та робочих зустрічей. Згідно рішення Ради Єврорегіону «Верхній Прут» від 29 травня 2010 року «Про фінансування діяльності Єврорегіону «Верхній Прут» у 2010-2011 роках» в області проводиться відповідна робота щодо реалізації трьох великомасштабних українсько-румунсько-молдовських проектів, впровадження яких схвалено рядом галузевих міністерств, зокрема Держкомлісгоспом, Держводгоспом, Міністерством з питань житлово-комунальнго господарства, Мінприроди. Перелік транскордонних проектів: - «Транскордонна співпраця із запровадження ефективної системи поводження з промисловими і муніципальними відходами на основі їх сортування та застосування ВАТ (кращих доступних технологій)». Мета проекту: забезпечення послідовної мінімізації відходів та більш ефективного використання ресурсів, як ключового чинника покращення стану довкілля і техногенно-екологічної безпеки, інноваційно-інвестиційної привабливості та конкурентоздатності у загальному контексті потреб сталого регіонального розвитку та наближення до стандартів ЄС. В основу проекту закладено добудову і оснащення сміттєсортувального заводу в м. Чернівці ТОВ «Еко Баланс Сервіс», будівництво якого призупинено. (стан готовності заводу в попередній період в таблиці додатку). Ці пропозиції включено до Позиційного документу України щодо Стратегії ЄС для Дунайського регіону, а даний проект також відібрано для представлення українською стороною для представлення українською стороною до Спільної операційної програми ЄС «Румунія-Україна-Молдова» за рішенням наради в Мінекономіки 26.07.2010. Погоджений проект фінансуватиметься коштами зазначеної програми ЄС (90% вартості). Співфінансування з українського боку погоджене листами Держводгоспу і МЖКГ України. Ці напрацювання започатковують системне застосування можливостей Дунайської стратегії та Східного партнерства ЄС на 2007-2013 роки і обґрунтування наступних інноваційно-інвестиційних проектів. Йдеться про забезпечення сталого розвитку і техногенно-екологічної безпеки в КарпатськоДунайській зоні з подальшим поширенням на басейн Дністра у 2014-2020 роках із застосуванням трансферу кращих доступних технологій (ВАТ) згідно з ІЗЗС Директивою та сучасних кластер них підходів ЄС.

- «Попередження повеней, захист від шкідливої дії вод і аварійних забруднень у верхній частині басейнів річок Сірет та Прут шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями». Мета проекту: забезпечення послідовного моніторингу стану та управління водними ресурсами, як ключового чинника покращення стану довкілля і техногенно-екологічної безпеки, інноваційно-інвестиційної привабливості та

145

конкурентоздатності у загальному контексті потреб сталого регіонального розвитку та наближення до стандартів ЄС.

- «Формування пілотного транскордонного лісо-деревообробного кластеру на базі співробітництва Карпатської та Альпійської конвенцій у Дунайському басейні». Мета проекту: створення якісно нової системної та інфраструктурної основи для розвитку лісо-деревообробної галузі Буковини за кластерно-інноваційним підходом на базі Карпатсько-Альпійського співробітництва регіонів і країн у Дунайському басейні, як ключового чинника покращення стану довкілля і техногенно-екологічної безпеки, інноваційноінвестиційної привабливості та конкурентоздатності у загальному контексті потреб сталого регіонального розвитку та послідовного наближення до стандартів ЄС. Орієнтовна вартість кожного з проектів становить від 3 до 10 млн. €, фінансування 90% вартості проектів передбачається за рахунок СОП «РумуніяУкраїна-Молдова» та «Румунія-Україна». Продовжувалось співробітництво з природоохоронними органами Сучавського і Ботошанського повітів Румунії по веденню спільного моніторингу якості води в прикордонних річках Прут і Сірет в рамках Міжнародної декларації з питань водогосподарського використання Дунаю і охорони ріки від забруднення. Щорічно складаються графіки і проводиться щомісячний відбір проб води і робляться аналізи на вміст забруднюючих речовин, здійснюється обмін інформацією. Це дає можливість володіти більш достовірною інформацією, розробляти і оперативно вживати відповідних заходів щодо покращення ситуації. Висновки На основі аналізу екологічної ситуації та стану природоохоронної роботи в області можна зробити висновки: 1. Екологічна ситуація в області, хоч і залишається складною, є керованою, аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які привели б до суттєвого негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей не допущено.

2. Здійснюючи регулювання у сфері охорони природи управлінням у 2010 р. затверджено 23 проектів норм граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин до водних об’єктів, видано 155 дозволів на спеціальне водокористування, розглянуто 328 матеріалів на отримання дозволів на розміщення відходів, узгоджено 12 матеріалів на розвідку родовищ корисних копалин, 12 матеріалів на експлуатацію родовищ корисних копалин. Погоджено 3605 матеріалів землевідводу. Активно проводилась робота з будівництва і реконструкції очисних споруд, розширення мережі природно-заповідного фонду. В межах наданих повноважень активно велась робота по зміцненню фондів охорони навколишнього природного середовища. Впродовж 2010р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами та організаціями області було освоєно 38 млн.грн. капітальних інвестицій.

146

Впроваджувались заходи по поліпшенню системи управління та організації природоохоронної роботи, забезпечувалась її міжвідомча координація, ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів, що сприяло підвищенню результативності природоохоронної роботи. Відповідно до положень Оргуської конвенції одним з важливих напрямів діяльності держуправління було забезпечення конституційних прав громадян щодо вільного доступу до екологічної інформації. Регулярно проводились пресконференції, круглі столи, виступи по телебаченню і радіо. Щоб наблизити екологічну інформацію до широкого загалу, а також з метою врахування думки громадян при держуправлінні та його структурних підрозділах працювали екологічні приймальні. Більше уваги приділялось екологічній освіті та вихованню. Більш відчутною була роль громадськості в екологічній сфері. Громадські екологічні організації спільно з державними природоохоронними установами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування все повніше заявляли про себе в справі оздоровлення довкілля та формування екологічної культури населення краю, направляли своїх активістів до роботи у сфері природоохоронного контролю. Продовжувались наукові дослідження з проблем екології. В створеному Екоєврорегіоні в складі Єврорегіону “Верхній Прут” проводилось міжнародне співробітництво.

3. Виходячи з екологічної ситуації та особливостей природних умов краю, для Чернівецької області все актуальнішими постають питання переходу до сталого розвитку. Дедалі стає очевиднішим, що економічний розвиток не може відбуватись сам по собі поза екологічною сферою. Екологічні та соціальні проблеми дуже тісно пов’язані та взаємно посилюють одна одну. Ситуація, яка складається в нашому регіоні засвідчує значний потенціал для прискорення темпів переходу до сталого розвитку. Перш за все, це наявність високоосвічених спеціалістів, в тому числі екологів, підготовка яких проводиться в ряді вищих та середніх навчальних закладів області. Це і значна підтримка цього курсу громадськістю. Саме тема сталого розвитку починає домінувати в діяльності багатьох громадських екологічних організацій, які все більше впливають на прийняття владними структурами рішень з екологічних питань. Дуже важливими є самобутність нашої області, багатство лісових і водних ресурсів, рекреаційні та курортні можливості тощо, зацікавленість країн Західної Європи значними незадіяними ресурсами ( в тому числі і трудовими).

4. За останні три роки в області відмічалось перевищення рівня сплати зборів за забруднення довкілля до пред'явлених.

5. Виходячи із окреслених вище позицій необхідно: - домагатись, щоб розв’язання наявних екологічних та економічних проблем було єдиним процесом, не допускати, щоб за економічні проблеми вирішувалися за рахунок погіршення екологічної ситуації;

147

- повніше використовувати особливості регіону, розвивати екотуризм, розширювати мережу природно-заповідного фонду, недопускати скорочення видового складу рослинного і тваринного світу; - тактивно впроваджувати природоохоронні заходи, які не потребують значних капітальних вкладень, таких наприклад, як утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин; - спрямувати екологічну освіту та виховання і діяльність громадських екологічних організацій на усвідомлення кожною людиною свого місця і ролі в природному середовищі, прагнення своїми діями сприяти його оздоровленню, не допускаючи безвідповідальності та злочинного відношення до природи; - забезпечувати дієвість природоохоронного контролю, зокрема на основі дотримання принципу беззворотності покарання за правопорушення, домагатись повного відшкодування заподіяних природі збитків; - повсюдно впроваджувати економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зміцнювати екологічні фонди, використовуючи їх тільки на першочергові природоохоронні заходи; - забезпечувати комплексний підхід у вирішені завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, об’єднувати фінансові та матеріально-технічні можливості підприємств, організацій і установ в розв’язанні актуальних екологічних проблем.