kharkiv_2008

МІНІСТЕPСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКPАЇНИ ДЕPЖАВНЕ УПPАВЛІННЯ OХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПPО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПPИPОДНОГО СЕPЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ В 2008 PОЦІ

Харків 2009 р.

У звітній доповіді "Про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2008 році" наведено систематизовані офіційні дані щодо стану навколишнього природного середовища в області з характеристиками повітряного басейну, водних об’єктів, земельних ресурсів, рослинного і тваринного світу, проведено аналіз стану і використання природних ресурсів у порівнянні з попередніми роками, визначено основні напрямки діяльності деpжупpавління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, шляхи впровадження державної екологічної політики в регіоні, наукову та міжнародну діяльність з охорони навколишнього природного середовища. В доповіді за 2008 рік знайшли своє відображення діяльність громадських природоохоронних організацій і екологічна освіта, наукові розробки, спрямовані на розв’язання екологічних проблем в області, міжнародна діяльність з охорони навколишнього природного середовища. Офіційну інформацію для підготовки доповіді надали: Головне управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції облдержадміністрації, Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, управління Держкомзему в Харківській області, Харківський обласний центр родючості грунтів і якості продукції облдержадміністрації, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, обласний центр гідрометеорології, обласне управління статистики, обласна санітарноепідеміологічна станція, Харківське регіональне управління використання водних ресурсів, Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Інститут ґрунтознавства та агрохімії, Харківська Комплексна геологічна партія, обласна Державна станція по захисту рослин, Державна екологічна інспекція в Харківській області, Державна податкова адміністрація у Харківській області, Головне управління ветеринарної медицини в Харківській області, Державна інспекція з карантинних рослин, Головне Державне управління охорони використання і відтворення живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області, Харківське обласне Державне агролісомеліоративне підприємство «Харківоблагроліс», та інші. Аналіз стану навколишнього природного середовища за звітний та попередні роки свідчить про подовження тенденції стабілізації, не зважаючи на постійний, стабільний приріст виробництва та пов’язаного з цим навантаження на навколишнє природне середовища. У підготовці матеріалів для Національної доповіді 2008 року брали участь фахівці Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області: Шевчук А.І. – начальник держуправління – керівник авторського колективу, заступник начальника держуправління – О.М.Голобородько, начальники відділів – О.М..Биков, О.М.Зозуля, І.Л.Ладоня, заступники начальників відділів – Л.П. Крячко, Д.В.Топчій, начальник сектору – Б.С. Антоненко, та спеціалісти держуправління – О.В.Євдокімова, О.В.Шатун, Ю.В.Лисенко, О.Д.Баталіна, І.І.Дейнека. Загальну редакцію і впорядкування здійснювала Крячко Л.П. Відповідальний за випуск А.І.Шевчук.

3

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ АК – акціонерна компанія АТ – акціонерне товариство АТЗТ – акціонерне товариство закритого типу ВАТ – відкрите акціонерне товариство ВКФ – водоканалізаційна філія ВО – виробниче об’єднання ВТ – відкрите товариство ВУВГ – виробниче управління водного господарства ВУВКГ – виробниче управління водоканалізаційного господарства ГДК – гранично допустима концентрація ДВУ – державне-виробниче управління ДІВ – джерело іонізуючого випромінювання ДКП – державне комунальне підприємство ДЛГО – державне лісогосподарське об’єднання ДП – державне підприємство ЄДРПОУ– єдиний державний реєстр підприємств організацій установ ЗАТ – закрите акціонерне товариство КБО – комплекс біологічної очистки МЕЗ – маслоекстракційний завод НГП – нафтогазопромисел ПБЗ – приладобудівний завод ПГОО – пило-газо-очисні обладнання ПЗРВ – пункт захоронення радіоактивних відходів ПЗФ – природно-заповідний фонд ПСЗ – пункт спостереження РЛП – регіональний ландшафтний парк смт.

– селище міського типу у.п./грн – умовного палива ТВО – територіальне виробниче об’єднання ТЕС – теплова електростанція ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю ФТІНТ – фізико-технічний інститут низьких температур ХГМЦ – Харківський Гідрометцентр

4

ЗМІСТ Вступне слово 1. Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними пересувними джерелами

та

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів парникових газів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика усфері адаптації до зміни клімату 4. Стан водних ресурсів 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забрудненя поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) 4.2.3. транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3. 1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 5

4.4. Морські води 4.5. Якість питної та їх вплив на здоров’я населення 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.1.1. Стан природних складових довкілля 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в області 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин.

5.2.5. Стан зелених насаджень Харківськької області 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6. Стан земельних ресурсів та грунтів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6

6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. Сільське господарство 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. Вплив енергетики на довкілля 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Харківської області 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3.Вплив на навколишнє середовища енергетичної галузі 11.4. Використання альтернативних джерел енергії 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовища 12.1. Транспортна система Харківської області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3. Використання альтернативних видів палива 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 7

13.1. Екологічна політика Харківської області 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7.Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої діяльності 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки і пропозиції Додатки

Ек ол огі чн ий ау ди т

8

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області Харківська область розташована на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України – лісостепу і степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра. На півночі Харківщина межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південному сході – з Донецькою, на півдні – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською та на північному заході – з Сумською областями України. Площа території Харківщини складає 31420 кв. км, що становить 5,2% території України, відстань із сходу на захід – 225 км, з півночі на південь – 200 км. Рельєф Харківщини – хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%. Ріка Сіверський Донець – головна водна артерія Харківщини – є притокою Дону, на території області ця річка несе свої води протяжністю 375 км (загальна її довжина 1053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін. Клімат Харківської області помірно континентальний. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки довжина території області з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна. Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація складає приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період з квітня по вересень сумарна сонячна радіація складає біля 80 % річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і складає 42,2 ккал/см2. Основною повітряною масою, що формується над територією області, є континентальне помірне повітря. Його повторюваність складає 70–80% взимку і 60–70% улітку. Найбільш часто повторюваними повітряними масами, що формуються над іншими широтами, є континентальне та арктичне повітря. Клімат області характеризується такими показниками. Самий теплий місяць – липень, а самий холодний –січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні); Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (88%), а мінімум припадає на травень (61%). Середньорічна величина вологості – 74%. Максимум хмарності (7,5–8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5–4,8 балів) на літо. У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Річна кількість опадів коливається в інтервалі 9

525-608 мм. Найбільша кількість опадів випадає в північно-західних (Коломак, Богодухів, Краснокутськ) та північно-східних (Великий Бурлук) районах, найменше всього – в Шевченківському, Балаклійському та Первомайському районах. Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум – у грудні (біля 25 годин). Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області з заходу на схід. Зміна суми опадів у холодний період чітко простежується в напрямку з півночі на південь, а суми опадів у теплий період – з півдня на північ (в напрямку зменшення). Більша частина території області, включаючи її західну та північну частини, характеризується середньорічною швидкістю вітру більше 3,3 м/сек, а в районі м. Харкова та м. Богодухова – більше 4,0 м/сек. На річках басейну Сіверського Дінця у зимовий період 2008 року спостерігався мало змінний режим зимової межені з незначними добовими коливаннями рівнів води. Весняний період у регіоні виявився також аномально теплим, як і у попередні роки. Весняне водопілля на річках розпочалось неодночасно з різною інтенсивністю і було дуже низьким за своїми показниками. Протягом всього літнього періоду спостерігалась тепла погода з грозовими дощами. Опади носили зливовий характер і розподілялись по області нерівномірно. Винятком був лише серпень, який характеризувався спекотною, майже бездощовою погодою. На річках області відмічався малозмінний режим літньої межені. Лише під час злив на окремих річках відмічались швидкоплинні підйоми води до 0,5 м. Перший місяць осені (вересень) виявився прохолодним і характеризувався неоднорідною погодою, наступні два місяці осені були теплі з дефіцитом опадів. Водний режим річок регіону восени мав нестабільний характер з тенденцією до повільного спаду. В цілому водність річок у 2008 році була на 10-35 % нижче за норму. Протягом 2008 року в регіоні відбулися наступні стихійні метеорологічні явища та різкі зміни погоди: - заморозки на поверхні грунту та місцями у повітрі 25-26.04; 05-06.05; 08-11.05; 15-16.05; - різке зниження температури 07.05; 30-31.08; 23.09; - шквал 25 м/сек. 16.06 (явище не було попереджено); - надзвичайно висока пожежна небезпека 13-29.08; 9-13 09; (в Ізюмському лісі вигоріло 1300 га хвойного лісу).

1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області Харківська область є однією з найбільших областей України по території, населенню та розвитку народногосподарського комплексу. Розміщена на північному сході країни, область межує як з найбільш промислово-розвинутими Донецькою, Луганською та Дніпропетровською областями, так і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки 10

екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. У 2008 році. населення Харківської області складає 2,780 млн. осіб, в тому числі: 1,438 млн осіб по м. Харкову та 1,342 млн. осіб по районах області; з них міське населення по області – 2,208 млн.осіб та відповідно 1,438 по м. Харкову. Щільність населення всього по області 89 чол на 1км2 . Найбільша щільність населення в містах обласного підпорядкування, а саме: у Лозова – 3828 чол на 1км2 та Чугуїв – 2660 чол на 1км2. Із районів області найбільша щільність населення у Дергачівському районі – 106 чол. на 1 км2 та Харківському районі – 131 чол. на 1км2 . Найменша щільність населення у Первомайському районі – 15 чол. на 1 км2 та Ізюмському районі – 13 чол. на 1км2. Вигідне географічне розташування області є сприятливою передумовою для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі, транспортних послуг. Харківщина має потужний промисловий, аграрний і науковий потенціал. Тут розташовано понад 1200 промислових підприємств, будівельних, транспортних організацій, значна кількість підприємств аграрного комплексу, більш 200 наукових установ та 76 навчальних заклади I–IV рівнів акредитації. За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківська область посідає 5-е місце в Україні, її мінерально-сировинна база складається на 37,6% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 50,7% із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту становить сировина кольорових металів, прісні мінеральні підземні води. На території області налічується 267 родовища корисних копалин, з них експлуатується 135. У структурі промислового виробництва області переважають харчова промисловість (32,5%), машинобудування (26,5%) та енергетична промисловість (16,5%). Більше 400 підприємств в регіоні зайнято виробництвом товарів народного споживання, яких випускається близько 9 тис. видів – 9% загального випуску таких товарів по Україні. Основу багатогалузевої структури сільськогосподарського виробництва регіону складають рослинництво – 53% і тваринництво – 47%. Стан навколишнього природного середовища значною мірою залежить від географічного розташування, кліматичних умов області, а також від впливу на довкілля антропогенних факторів. Не зважаючи на приріст обсягів виробництва, завдяки постійному контролю за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням заходів, спрямованих на оздоровлення довкілля, на Харківщині намітилась тенденція покращення якості атмосферного повітря. За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста за 2007 рік становив – 5,03 за 2008 рік – 4,89.

11

Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічного застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху. Область має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами і посідає 24 місце серед областей України (1,8% від загальних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій). Водозабезпеченість населення області місцевим стоком характеризується як надзвичайно низька (менше 1 тис.куб.м на 1 людину). Питання охорони поверхневих вод від забруднення має для маловодної Харківської області першочергове значення. Причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є скид недостатньо очищених та неочищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через каналізацію; надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин з поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь. Екологічний стан області ускладнюється через невирішені проблеми в поводженні з відходами. У звітному році з даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки в області утворилося 91,265 тис.тонн (в 2006 році – 81,100 тис.тонн). Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65-95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільської місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%). Наповненість звалищ по районах Харківської області складає переважно 60-85%. Найбільш напружена ситуація склалася у Вовчанському, Зміївському, Куп’янському, Лозівському, Нововодолазькому, Сахновщанському та Шевченківському районах, де наповненість існуючих звалищ складає 90-98%. Практично у всіх районах області всі великі міські полігони заповнені, для складування ТПВ лишилися насамперед дрібні сільські звалища. З екологічної точки зору земельні ресурси Харківської області представлені рекультивованим агроланшафтом, який експлуатується не одне сторіччя. За площею та біопродуктивним потенціалом земельний фонд області один з найбагатших в Україні. Площа області складає 31420 км2, що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 1247тис. га. або 40,0% від загальної площі. Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме: наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.

12

Структура земельного фонду Харківської області свідчить, що 79% території області зайнято сільськогосподарськими землями, 77,0% сільськогосподарських угідь, в тому числі: ріллі – 61,2%, перелогів – 0,6%, багаторічних насаджень – 1,6%, сіножатей і пасовищ – 13,6%. Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Харківська область розташована на північному сході України в лісостеповій та степовій зонах, а тому лісистість території Харківщини становить 12,1%, що менше, ніж у цілому по Україні (14%) та менше науково обґрунтованої лісистості (15%). Для її досягнення необхідно створити близько 200 тис. га нових лісів.

13

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Значна кількість розташованих в м. Харкові та області промислових, комерційних та приватних структур, збільшення числа транспортних засобів призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Слід зазначити, що основними причинами забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху низька якість паливномастильних матеріалів. Внаслідок цього окремі райони міста як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології. Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2008 році 47364 проб повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація якого склала 0,12 мг/м3 (в 2007 році 0,14 мг/м3), вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,7 мг/м3 (в 2007 році 2,5 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,01 мг/м3 (в 2007 році 0,02 мг/м3). Відзначається незначне збільшення вмісту цинку, заліза, марганцю, хрому та міді. На рівні минулого року вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, формальдегіду, бенз(а)пирену, свинцю, нікелю, кадмію. В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 4,6 % до 3,5 %, оксиду вуглецю з 9 % до 1,2 %, фенолу з 1 % до 0,7 %, формальдегіду з 0,2 % до 0,1 %; збільшився по діоксиду азоту з 3,7 % до 4,6 %. Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 4,4 рази, оксиду вуглецю в 3,4, діоксиду азоту в 4,6 разів, фенолу в 1,7 рази, формальдегіду в 1,3 рази, бенз(а)пирену в 3,2 рази (по середньомісячних концентраціях). Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2008 році дорівнює 4,89, в 2007 році – 5,03. Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими домішками по індексу забруднення (ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо покращення якості атмосферного повітря в районі Павлового поля 5,47 (в 2007 р. – 6,19), Центрального району 2,41 (в 2007 р. – 2,84), району Іванівки 4,4 (в 2007 р. – 4,51), 607 мкр. Салтівського житлового масиву – 2,65 (в 2007 р. – 14

2,89), 15 міської лікарні 2,86 (в 2007 р. – 3,19), Сокольників 3,58 (в 2007 р. – 4,04), району пр. Героїв Сталінграду 4,64 (в 2007 р. – 5,07). Погіршилась якість атмосферного повітря в районі Холодної гори 3,64 (в 2007 р. – 3,32). На рівні минулого року залишилося забруднення атмосферного повітря районів Салтівки (Салтівське шосе, 120) та Баварії. Найбільш забрудненим районом міста залишається район Павлового поля. Пункт спостереження за станом забруднення атмосферного повітря № 9 на вул. 23 Серпня, 34 функціонує з 1974 року. Місце розташування вибиралось представниками міської санітарно-епідеміологічної станції, архітектурного управління та гідрометслужби. Згідно ГОСТ 17.2.3.01 – 86 «Правила контроля качества атмосферного воздуха населённых пунктов» пункт спостереження був встановлений на майданчику, відкритому для розсіювання викидів від автотранспорту та промислових об’єктів. За останні роки навкруги пункту спостереження розташувались торгівельні кіоски, ряд магазинів та Павловопольський ринок, що заважають розсіюванню викидів від автотранспорту. Аналізуючи матеріали спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років відзначаємо, що майже по всіх важких металах, бенз(а)пирену, аміаку, сажі намітилась тенденція покращення якості атмосферного повітря. Не змінилось забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом азоту, фенолом, сірководнем, формальдегідом та оксидом азоту.

15

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1.1 Речовина

Пил Діоксид сірки Сульфати Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Фенол Сажа Аміак Формальдегід

Клас небезпеки 3 3 4 4 2 3 2 2 3 4 2

Кількість міст охоплених спостереженнями м. Харків

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

0,12 0,007 0,00 1,7 0,03 0,02 0,001 0,002 0,01 0,01 0,003

0,15 0,05 3,0 0,04 0,06 0,003 0,05 0,04 0,003

2,20 0,048 0,01 17,0 0,39 0,14 0,005 0,017 0,11 0,11 0,046

0,5 0,5 5,0 0,085 0,4 0,008 0,01 0,15 0,2 0,035

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:* 1 5 10 ГДК ГДК ГДК -

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:* 1 5 10 ГДК ГДК ГДК -

* – графи не заповнюються, оскільки стаціонарні пункти спостереження розташовані тільки по м. Харків.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.1.2 Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Сульфати Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Фенол Сажа Аміак Формальдегід

Місто

Середньорічна концентрація

Харків

0,8 0,1 0,0 0,6 0,8 0,3 0,0 0,7 0,3 0,1 1,1

Максимально разова середньорічна концентрація 4,4 0,1 0,0 3,4 4,6 0,4 0,6 1,7 0,7 0,5 1,3

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.1.3 Міста, (значення ІЗА) Харків (0,82; 0,81; 1,14)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Пил, діоксид азоту, формальдегід

16

Зміна середнього рівня / q cр. / забруднення атмосферного повітря за 5 років /2004 – 2008 рр. / по м. Харкову Таблиця 2.1.4 Домішки Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Фенол Сірководень Аміак Формальдегід Сажа Оксид азоту Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пирен

Характеристики q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n

2004 0,1 7357 0,007 8797 2 5668 0,03 9700 0,002 3117 0,001 1077 0,01 2140 0,003 7409 0,06 842 0,02 1092 0,00 20 0,86 20 0,03 20 0,11 20 0,04 20 0,05 20 0,04 20 0,32 20 1,5 44

2005 0,1 7099 0,007 8473 2 5669 0,03 9610 0,002 3234 0,001 1081 0,01 2120 0,003 7489 0,03 848 0,02 1097 0,01 22 0,72 22 0,02 22 0,05 22 0,01 22 0,04 22 0,01 22 0,17 22 2,0 32

Роки /5 років/ 2006 0,1 7105 0,007 8493 2 5682 0,03 9526 0,002 3165 0,001 1072 0,01 2120 0,003 7467 0,01 843 0,02 1072 0,00 24 0,86 24 0,02 24 0,10 24 0,01 24 0,03 24 0,01 24 0,10 24 0,9 40

2007 0,1 7063 0,007 8452 3 5682 0,03 9550 0,002 3185 0,001 1073 0,00 2146 0,003 7450 0,02 846 0,02 1074 0,00 20 1,16 20 0,02 20 0,20 20 0,01 20 0,02 20 0,01 20 0,08 20 0,7 28

2008 0,1 7070 0,007 8478 2 5688 0,03 9628 0,002 3234 0,001 1079 0,01 2157 0,003 7536 0,01 849 0,02 1079 0,00 20 1,51 20 0,03 20 0,38 20 0,01 20 0,02 20 0,02 20 0,09 20 0,7 44

Тенденція 0 0 +0,1 0 0 0 -0,001 0 -0,011 0 -0,001 +0,174 0 +0,069 -0,006 -0,008 -0,004 -0,055 -0,29

17

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря міста Харкова є: ПИЛ. Спостереження за вмістом пилу в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7070 проб повітря, з них 3,5 % мають концентрації, перевищуючі гранично допустимий норматив (в 2007 р. – 4,6 %). Стан забруднення атмосфери міста пилом дещо покращився. Середньорічна концентрація пилу в цілому по місту становить 0,12 мг/м 3 (в 2007 р. – 0,14 мг/м3, гранично допустима концентрація (ГДК) середньодобова дорівнює 0,15 мг/м3). Індекс забруднення атмосферного повітря пилом 0,82, тобто середньорічна концентрація пилу в цілому по місту не перевищує середньодобову гранично допустиму норму. В 2008 році найбільш запиленим виявився район Іванівки (ПСЗ № 13, вул. Пащенківська,4). Середньорічна концентрація пилу в цьому районі 0,31 мг/м3, що в 2,1 рази перевищувала норму, максимальна концентрація в 4,4 рази вища максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДК). Всього відібрано і проаналізовано в цьому районі 849 проб повітря на пил, з них 19,8 % перевищували норматив. Індекс забруднення атмосфери пилом 2,06 (в 2007 р. – 1,86). Значно зменшилось забруднення пилом району Павлового поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня, 34). Індекс забруднення становить 1,2 (в 2007 р. – 1,67). Повторюваність проб повітря з концентраціями, вищими за норму, дорівнює 5,5 % (в 2007 р. – 13,2 %). Середньорічна концентрація 0,18 мг/м3, що в 1,2 рази перевищує ГДК середньодобову (в 2007 р. – 0,25 мг/м3). Максимальна концентрація перевищувала норму в 3 рази. Зменшився вміст пилу в районі Сокольників (ПСЗ № 17, ріг вул. Дерев’янко та Бєлгородського шосе). Середньорічна концентрація 0,13 мг/м3 (в 2007 р. – 0,16 мг/м3), відсоток проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, 0,7 % (в 2007 р. – 2,3 %). Також зменшився вміст пилу в районі пр. Героїв Сталінграду, середньорічна концентрація 0,15 мг/м3 (в 2007 р.

– 0,19 мг/м3), відсоток проб з концентраціями, перевищуючими ГДК середньодобову – 1,9 % (в 2007 р. – 7,2 %). Знизився рівень забруднення атмосферного повітря пилом району Холодної гори (ПСЗ № 16, вул. Єлізарова, 4). Середньорічна концентрація 0,06 мг/м3 (в 2007 р. – 0,07 мг/м3). Індекс забруднення 0,42, в 2007 році – 0,46. Збільшилась середньорічна концентрація пилу в районі Салтівки (ПСЗ № 19, Салтівське шосе, 120) з 0,14 мг/м3 в 2007 році до 0,15 мг/м3 в звітному. Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, 1,4 %. Індекс забруднення 0,97. В усіх інших районах міста, крім Павлового поля та Іванівки, середньорічні концентрації пилу не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію, індекси забруднення атмосфери пилом менше або рівні 1.

18

ДІОКСИД АЗОТУ. Спостереження за вмістом діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. За звітний період відібрано і проаналізовано 9628 проб повітря, з них 4,6 % мають концентрації, перевищуючі максимально разову гранично допустиму норму (в 2007 р. – 3,7 %). Індекс забруднення атмосфери діоксидом азоту в цілому по місту становить 0,81 (в 2007 р. – 0,77). Середньорічна концентрація діоксиду азоту залишилась на рівні минулого року і склала 0,03 мг/м3 при гранично допустимій нормі 0,04 мг/м3. Максимальна концентрація в 4,6 разів (в 2007 році в 4,1) перевищувала норматив. Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту по районах міста, відмічаємо, що майже в усіх районах середньорічні концентрації залишились на рівні минулого року. В районі Павлового поля середньорічна концентрація діоксиду азоту становила 0,05 мг/м3, що в 1,2 рази перевищувала гранично допустиму середньодобову концентрацію (ГДК). Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, становила 9,7 %. Індекс забруднення цього району діоксидом азоту склав 1,2. Максимальна концентрація в 3,3 рази перевищувала допустиму норму. Не змінився вміст діоксиду азоту в районі пр. Героїв Сталінграду. Середньорічна концентрація в цьому районі дорівнювала 0,05 мг/м 3. Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, склала 9,2 % (в 2007 р. – 8,3 %). Максимальна концентрація в 1,6 разів перевищувала допустиму норму. Збільшились середньорічні концентрації діоксиду азоту в районах Холодної гори та Боварії до 0,03 мг/м3 з 0,02 мг/м3 в 2007 році. В районі Холодної гори відмічались високі максимальні концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму майже в 5 разів. Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, становить 5,4 % (в 2007 р. – 0,7 %). В районі Боварії також відмічалось зростання відсотку проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, до 2,6 % з 2,1 % в 2007 році. ОКСИД ВУГЛЕЦЮ. Спостереження за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері міста проводяться на всіх 10 пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 5688 проб повітря. Значно зменшилась кількість проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустиму норму, з 9 % в 2007 році до 1,2 % в звітному. Середньорічна концентрація оксиду вуглецю в цілому по місту зменшилась і становить 1,7 мг/м3 (2,5 мг/м3 в 2007 р.). Індекс забруднення атмосфери міста оксидом вуглецю становить 0,61 (в 2007 р. – 0,86). Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста по районах, відмічаємо зменшення вмісту оксиду вуглецю в усіх районах. Значно зменшився вміст оксиду вуглецю в атмосферному повітрі в районі Павлового поля з 3,6 мг/м3 до 1,8 мг/м3, в районі Іванівки з 2,8 мг/м3 до 1,9 мг/м3, в районі Сокольників з 2,7 мг/м3 до 1,7 мг/м3, на пр. Героїв 19

Сталінграду з 3 мг/м3 до 1,9 мг/м3, на Салтівському шосе з 2,7 мг/м3 до 1,9 мг/м3. Також значно зменшилась середня за рік концентрація оксиду вуглецю в Центральному районі з 2,5 мг/м3 в 2007 році до 1,5 мг/м3 в звітному, повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими допустимий норматив, зменшилась з 7 % до 0,3 %. Максимальна концентрація в 2 рази вища за норму. Індекс забруднення 0,54 (в 2007 році 0,86). Максимальні концентрації перевищували максимально разову гранично допустиму норму в районі Павлового поля в 1,4 рази, в районі Іванівки в 2,2, в районі Сокольників в 3,4, в районі пр. Героїв Сталінграду в 2,6, в районі Салтівки в 3,2 рази. ФЕНОЛ. Спостереження за вмістом фенолу в атмосферному повітрі міста проводяться на 3 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 3234 проби повітря, з них 0,7 % мають концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму, в 2007 році – 1 %. Середньорічна концентрація фенолу в цілому по місту дорівнює 0,002 мг/м3, що на рівні минулого року (ГДК 0,003 мг/м3). Індекс забруднення атмосфери міста фенолом 0,59. Максимальна концентрація перевищувала норматив в 1,7 рази. Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря фенолом по районах міста, відмічаємо зменшення кількості проб з концентраціями, перевищуючими допустимий норматив, в районі вул. 23 Серпня з 1,2 % до 1 %. Індекс забруднення фенолом цього району становить 0,7. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в 1,7 разів. ФОРМАЛЬДЕГІД. Спостереження за вмістом формальдегіду в атмосферному повітрі міста проводяться на 7 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7536 проб повітря, з них 0,1 % проб мають концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму. Середньорічна концентрація формальдегіду в цілому по місту не змінилась в порівнянні з минулим роком і залишилась на рівні середньодобової гранично допустимої норми (ГДК 0,003 мг/м3). Індекс забруднення атмосфери формальдегідом в цілому по місту незначно збільшився з 1,07 в минулому році до 1,14 в звітному. Дещо збільшився вміст формальдегіду в районі Павлового поля. Індекс забруднення становить 1,57 (в 2007 році – 1,4), середньорічна концентрація 0,004 мг/м3, що в 1,3 рази перевищує середньодобову ГДК. Також збільшився вміст формальдегіду в районі пр. Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18). Середньорічна концентрація становить 0,004 мг/м3 (в 2007 році – 0,003 мг/м3). Збільшилась середньорічна концентрація формальдегіду в 3 атмосферному повітрі в районі Холодної гори з 0,003 мг/м в 2007 році до 0,004 мг/м3 в звітному. Індекс забруднення цього району формальдегідом становить 1,32.

20

На рівні минулого року залишився вміст формальдегіду в Центральному районі, районі Салтівки, 15 міської лікарні, середньорічні концентрації становили 0,003 мг/м3. Середньорічні концентрації формальдегіду перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію в районі Павлового поля, Холодної гори та пр. Героїв Сталінграду. В усіх інших районах міста середньорічні концентрації формальдегіду були на рівні або нижче середньодобової гранично допустимої концентрації. ВАЖКІ МЕТАЛИ. Спостереження за вмістом важких металів в атмосферному повітрі міста проводяться в районі Салтівки (ПСЗ № 19, Салтівське шосе) та в Центральному районі (ПСЗ № 11, пров. Театральний). Аналізуючи дані проб повітря на важкі метали, відмічаємо зменшення середньомісячних концентрацій заліза, нікелю, цинку та збільшення вмісту марганцю і міді в Центральному районі (ПСЗ № 11). Збільшились середньорічні концентрації заліза, марганцю, міді та цинку в атмосферному повітрі району Салтівки (ПСЗ № 19). В цілому по місту збільшились концентрації: заліза – 1,51 мкг/м3 (1,16 мкг/м3 в 2007 р.), марганцю – 0,03 мкг/м3 (0,02 мкг/м3 в 2007 р.), міді – 0,38 мкг/м3 (0,20 мкг/м3 в 2007 р.), цинку – 0,09 мкг/м3 (0,08 мкг/м3 в 2007 р.) та хрому – 0,02 мкг/м3 (0,01 мкг/м3 в 2007 р.). На рівні минулого року залишився вміст кадмію, нікелю та свинцю. Вміст всіх вище перелічених металів знаходився в межах відповідних гранично допустимих концентрацій по середньомісячних значеннях. БЕНЗ(А)ПИРЕН. Лабораторія проводить спостереження за вмістом бенз(а)пирену в атмосферному повітрі міста на 4 стаціонарних пунктах в районах: Павлового поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня), Іванівки (ПСЗ № 13, вул. Пащенківська), Сокольників (ПСЗ № 17, ріг вул. Дерев’янко та Бєлгородського шосе), на проспекті Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18). Аналізуючи дані середньомісячних концентрацій бенз(а)пирену, відмічаємо, що його вміст в атмосферному повітрі міста залишився на рівні минулого року. Середня по місту концентрація не перевищує середньодобову гранично допустиму норму і складає 0,7*10-6 мг/м3. Максимальні концентрації бенз(а)пирену перевищували гранично допустиму концентрацію в районі Іванівки в 3,2 рази, в районі Павлового поля та Сокольників в 1,2 рази. Середньорічна концентрація бенз(а)пирену в районі пр. Героїв Сталінграду не перевищувала гранично допустимий норматив. Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок знаходяться в межах відповідних гранично допустимих норм.

21

2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. тонн Таблиця 2.2.1.1 Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 268,567 143,667 124,900 301,600 158,728 142,900 324,155 182,383 141,772 296,679 160,065 136,614 310,411 173,116 137,295

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

4572,62 5051,9866 5804,8747 5094,5479 5509,9178

48,613 55,9162 64,6618 57,0842 62,0672

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих атмосферне повітря у містах Харківської області

Обсяг викидів на одиницю ВРП 0,0117 0,01 0,0067 -

речовин

в

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.тонн Таблиця 2.2.2.1 Всього Харківська область, Назва районів м.Харків м.Ізюм м.Куп’янськ м.Лозова м.Люботин м.Первомайський м.Чугуїв Балаклійський р-н Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н Зачепілівський р-н Зміївський р-н Золочівський р-н Ізюмський р-н Кегичівський р-н Коломацький р-н Красноградський р-н Краснокутський р-н Лозівський р-н Нововодолазький р-н Первомайський р-н Печенізький р-н Сахновщинський р-н Харківський р-н Чугуївський р-н Шевченківський р-н

2000

2005

2006

2007

2008

143,667

158,728

182,383

160,065

173,116

20,601 0,574 2,4 0,773 0,162 1,091 0,179 13,074 0,076 0,076 0,319 0,862 0,52 0,42 0,965 0,063 1,796 0,055 95,414 0,23 0,023 0,34 0,148 0,416 0,434 0,09 0,056 0,016 0,022 0,065 0,621 1,623 0,161

6,961 0,219 2,131 0,516 0,146 2,488 0,771 15,968 0,031 0,017 0,245 1,888 2,063 0,511 0,669 0,041 2,727 0,059 104,716 0,334 0,76 1,283 0,209 1,82 2,459 0,11 0,312 0,029 0,263 0,025 2,235 7,03 0,372

6,682 0,231 2,387 0,779 0,139 1,784 0,593 18,212 0,033 0,011 0,269 1,665 2,086 0,469 0,571 0,037 2,852 0,017 123,939 0,336 0,246 2,002 0,239 1,954 2,233 0,102 0,816 0,029 0,226 0,025 2,089 8,962 0,368

6,160 0,212 2,715 0,661 0,192 1,469 0,557 21,755 0,03 0,011 0,595 1,1 2,085 0,428 0,572 0,036 2,558 0,019 99,199 0,3 0,255 2,287 0,23 1,565 1,754 0,103 0,568 0,029 0,239 0,015 2,067 9,99 0,307

5,981 0,209 2,788 0,764 0,149 1,190 0,423 18,155 0,061 0,011 0,33 1,131 0,64 0,45 0,667 0,15 2,27 0,017 115,857 0,289 0,179 1,604 0,184 1,530 1,001 0,112 0,342 0,001 0,221 0,011 1,868 14,432 0,238

22

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.2.2.2 2000 р. в т.ч.

3,474 0,217 0,618 0,361 0,055 0,047 0,041 3,115 0,025 0,024 0,149 0,079 0,233 0,128 0,320 0,014 0,397 0,006 1,513 0,141 0,003 0,069 0,077 0,132 0,160 0,016 0,016 0,007 0,002 0,003 0,157 0,197 0,063 11,865

оксид вуглецю

1,682 0,120 0,252 0,163 0,044 0,725 0,052 2,331 0,032 0,006 0,024 0,482 0,064 0,032 0,081 0,008 1,212 0,002 16,644 0,033 0,010 0,091 0,035 0,158 0,121 0,004 0,021 0,002 0,001 0,007 0,082 0,281 0,020 24,830

діоксид азоту

оксид вуглецю

0,237 0,104 0,112 0,062 0,020 0,001 0,003 0,058 0,005 0,011 0,077 0,0004 0,012 0,061 0,193 0,004 0,032 0,018 35,665 0,019 0,002 0,003 0,014 0,064 0,025 0,025 0,0154 0,002 0,0102 0,041 0,087 0,666 0,007 37,645

діоксид сірки

діоксид азоту

1,125 0,061 0,057 0,107 0,020 0,088 0,008 3,028 0,010 0,034 0,048 0,001 0,054 0,153 0,053 0,035 0,100 0,015 41,499 0,023 0,008 0,007 0,009 0,013 0,028 0,040 0,014 0,001 0,007 0,008 0,165 0,310 0,024 47,165

пил

діоксид сірки

20,601 0,574 2,4 0,773 0,162 1,091 0,179 13,074 0,076 0,076 0,319 0,862 0,52 0,42 0,965 0,063 1,796 0,055 95,414 0,23 0,023 0,34 0,148 0,416 0,434 0,09 0,056 0,016 0,022 0,065 0,621 1,623 0,161 143,667

разом

пил

м.Харків м.Ізюм м.Куп’янськ м.Лозова м.Люботин м.Первомайський м.Чугуїв Балаклійський р-н Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н Зачепілівський р-н Зміївський р-н Золочівський р-н Ізюмський р-н Кегичівський р-н Коломацький р-н Красноградський р-н Краснокутський р-н Лозівський р-н Нововодолазький р-н Первомайський р-н Печенізький р-н Сахновщинський р-н Харківський р-н Чугуївський р-н Шевченківський р-н Харківська обл.

в т.ч.

разом

Населені пункти

2005 р.

6,961 0,219 2,131 0,516 0,146 2,488 0,771 15,968 0,031 0,017 0,245 1,888 2,063 0,511 0,669 0,041 2,727 0,059 104,716 0,334 0,76 1,283 0,209 1,82 2,459 0,11 0,312 0,029 0,263 0,025 2,235 7,03 0,372 158,728

0,994 0,021 0,040 0,034 0,011 0,024 0,002 6,357 0,008 0,003 0,015 0,007 0,115 0,126 0,034 0,031 0,104 0,052 31,899 0,020 0,034 0,014 0,003 0,042 0,179 0,023 0,038 0,015 0,000 0,015 0,064 0,757 0,036 41,118

0,217 0,001 0,054 0,018 0,011 0,000 0,000 0,118 0,001 0,000 0,016 0,000 0,005 0,038 0,082 0,001 0,016 0,004 65,053 0,003 0,002 0,004 0,017 0,021 0,080 0,028 0,003 0,010 0,000 0,001 0,003 1,157 0,001 66,964

1,826 0,034 0,212 0,101 0,044 1,405 0,068 2,066 0,001 0,002 0,018 1,050 0,035 0,101 0,050 0,001 1,627 0,001 5,762 0,032 0,029 0,030 0,002 0,325 0,083 0,014 0,017 0,001 0,000 0,001 0,062 0,338 0,006 15,346

2,274 0,082 0,588 0,223 0,043 0,194 0,038 2,814 0,004 0,010 0,093 0,226 0,764 0,092 0,167 0,008 0,225 0,002 0,821 0,096 0,000 0,095 0,074 1,211 1,441 0,037 0,096 0,003 0,000 0,008 0,272 1,299 0,014 13,314

23

1,869 0,082 0,604 0,369 0,080 0,033 0,036 2,683 0,003 0,005 0,166 0,054 0,742 0,101 0,163 0,006 0,225 0,004 0,770 0,084 0,010 0,094 0,096 0,460 0,927 0,036 0,084 0,003 0,000 0,004 0,153 0,505 0,015 10,465

5,981 0,209 2,788 0,764 0,149 1,190 0,423 18,155 0,061 0,011 0,33 1,131 0,64 0,45 0,667 0,15 2,27 0,017 115,857 0,289 0,179 1,604 0,184 1,530 1,001 0,112 0,342 0,001 0,221 0,011 1,868 14,432 0,238

173,116

оксид вуглецю

1,711 0,029 0,318 0,147 0,050 0,599 0,061 3,061 0,001 0,001 0,033 0,472 0,027 0,070 0,051 0,000 1,441 0,001 6,353 0,023 0,039 0,039 0,037 0,391 0,096 0,011 0,014 0,001 0,000 0,000 0,053 1,011 0,006 16,147

діоксид азоту

0,420 0,002 0,051 0,012 0,021 0,000 0,000 0,100 0,002 0,000 0,023 0,000 0,017 0,014 0,083 0,000 0,012 0,006 60,727 0,002 0,004 0,005 0,004 0,063 0,028 0,027 0,004 0,010 0,000 0,000 0,003 3,555 0,001 65,196

діоксид сірки

160,065

0,865 0,020 0,080 0,037 0,017 0,006 0,002 7,907 0,008 0,003 0,042 0,010 0,170 0,171 0,030 0,030 0,156 0,008 30,307 0,023 0,093 0,018 0,003 0,084 0,111 0,023 0,034 0,015 0,000 0,011 0,073 3,326 0,041 43,725

пил

6,160 0,212 2,715 0,661 0,192 1,469 0,557 21,755 0,03 0,011 0,595 1,1 2,085 0,428 0,572 0,036 2,558 0,019 99,199 0,3 0,255 2,287 0,23 1,565 1,754 0,103 0,568 0,029 0,239 0,015 2,067 9,99 0,307

разом

2,195 0,091 0,664 0,417 0,036 0,037 0,045 2,586 0,003 0,005 0,116 0,291 0,746 0,098 0,170 0,006 0,229 0,003 0,906 0,127 0,006 0,105 0,108 1,128 1,351 0,032 0,094 0,003 0,000 0,008 0,215 1,328 0,013 13,161

оксид вуглецю

1,955 0,032 0,363 0,173 0,032 0,781 0,077 2,208 0,001 0,001 0,022 0,612 0,032 0,054 0,049 0,000 1,757 0,001 7,288 0,039 0,036 0,059 0,038 0,400 0,074 0,011 0,016 0,001 0,000 0,001 0,056 0,619 0,005 16,795

діоксид азоту

0,274 0,002 0,050 0,016 0,013 0,000 0,000 0,107 0,000 0,000 0,019 0,000 0,017 0,027 0,082 0,000 0,030 0,006 76,389 0,002 0,004 0,004 0,005 0,003 0,053 0,027 0,004 0,010 0,000 0,001 0,004 1,749 0,001 78,898

діоксид сірки

разом

0,839 0,021 0,074 0,039 0,022 0,011 0,002 7,509 0,009 0,003 0,018 0,023 0,162 0,175 0,033 0,030 0,144 0,006 38,236 0,007 0,032 0,016 0,003 0,092 0,155 0,024 0,031 0,015 0,000 0,015 0,051 1,891 0,032 49,779

2008 р. в т.ч.

пил

оксид вуглецю

182,383

діоксид азоту

6,682 0,231 2,387 0,779 0,139 1,784 0,593 18,212 0,033 0,011 0,269 1,665 2,086 0,469 0,571 0,037 2,852 0,017 123,939 0,336 0,246 2,002 0,239 1,954 2,233 0,102 0,816 0,029 0,226 0,025 2,089 8,962 0,368

діоксид сірки

м.Харків м.Ізюм м.Куп’янськ м.Лозова м.Люботин м.Первомайський м.Чугуїв Балаклійський р-н Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н Зачепілівський р-н Зміївський р-н Золочівський р-н Ізюмський р-н Кегичівський р-н Коломацький р-н Красноградський р-н Краснокутський р-н Лозівський р-н Нововодолазький р-н Первомайський р-н Печенізький р-н Сахновщинський р-н Харківський р-н Чугуївський р-н Шевченківський р-н Харківська обл.

2007 р в т.ч.

пил

Населені пункти

разом

2006 р.. в т.ч.

0,849 0,023 0,085 0,024 0,014 0,004 0,002 7,328 0,017 0,004 0,027 0,021 0,043 0,143 0,056 0,008 0,155 0,007 32,027 0,027 0,067 0,023 0,001 0,092 0,045 0,027 0,033 0,000 0,000 0,009 0,045 5,868 0,047 47,122

0,447 0,002 0,048 0,010 0,009 0,000 0,000 0,216 0,016 0,000 0,017 0,000 0,007 0,012 0,072 0,001 0,276 0,005 74,197 0,003 0,002 0,005 0,004 0,065 0,027 0,042 0,004 0,000 0,000 0,000 0,003 5,125 0,003 80,617

1,801 0,032 0,197 0,131 0,023 0,418 0,016 3,287 0,007 0,001 0,041 0,443 0,027 0,046 0,049 0,001 0,941 0,001 7,826 0,024 0,004 0,076 0,028 0,440 0,104 0,005 0,014 0,000 0,000 0,000 0,095 1,727 0,017 17,825

1,666 0,089 0,370 0,473 0,057 0,027 0,015 2,341 0,010 0,005 0,043 0,076 0,098 0,054 0,191 0,003 0,172 0,003 0,846 0,077 0,010 0,113 0,081 0,509 0,478 0,032 0,066 0,000 0,000 0,001 0,113 0,448 0,036 8,501 24

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.2.2.3 Обсяги викидів, тонн

ВСЬОГО м.Харків м.Ізюм м.Куп’янськ м.Лозова м.Люботин м.Первомайський м.Чугуїв Балаклійський р-н Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н Зачепілівський р-н Зміївський р-н Золочівський р-н Ізюмський р-н Кегичівський р-н Коломацький р-н Красноградський р-н Краснокутський р-н Лозівський р-н Нововодолазький р-н Первомайський р-н Печенізький р-н Сахновщинський р-н Харківський р-н Чугуївський р-н Шевченківський р-н

у 2008 р.

173116,108 5,981 208,681 2787,752 763,758 149,232 1190,222 422,588 18154,762 60,750 11,361 329,795 1130,761 639,941 450,276 666,639 14,632 2270,472 16,754 115856,737 288,598 178,919 1603,88 183,836 1529,204 1001,270 111,81 341,652 0,92 220,825 10,681 1867,636 14431,54 238,354

у 2007 р.

160065,600 6160,445 212,24 2714,712 661,112 191,583 1468,881 556,553 21755,178 30,48 11,002 594,684 1100,144 2084,781 427,703 571,897 36,335 2557,595 18,89 99199,052 300,853 255,461 2287,612 229,832 1565,463 1753,549 103,211 568,37 28,852 239,324 15,353 2067,207 9989,825 307,421

Збільшення/ зменшення Обсяги викидів у Викинуто в викидів 2008 р. до 2007 р., % середньому одним у 2008 р. підприємством, проти 2007 р.,тонн тонн 13050,508 -179,072 -3,559 73,040 102,646 -42,351 -278,659 -133,965 -3600,416 30,27 0,359 -264,889 30,617 -1444,84 22,573 94,742 -21,703 -287,123 -2,136 16657,685 -12,255 -76,542 -683,732 -45,996 -36,259 -752,279 8,599 -226,718 -27,932 -18,499 -4,672 -199,571 4441,715 -69,067

108,2 97,1 98,3 102,7 115,5 77,9 81,0 75,9 83,5 199,3 103,3 55,5 102,8 30,7 105,3 116,6 40,3 88,8 88,7 116,8 95,9 70,0 70,1 80,0 97,7 57,1 108,3 60,1 3,2 92,3 69,6 90,3 144,5 77,5

392,554 31,986 16,052 185,85 44,927 21,319 238,044 46,954 789,337 10,125 5,681 27,483 226,152 63,994 45,028 44,443 7,316 126,137 8,377 6097,723 48,100 59,640 267,313 61,279 101,947 100,127 15,973 42,707 0,92 110,825 5,341 88,935 721,577 18,335

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Вплив озоноруйнівних речовин на довкілля є загрозою здоров’ю для населення та біосфери. Як свідчать спостереження, за загальним вмістом озону над територією України, за останні 10 років товщина озонового шару зменшилась приблизно на 5%. Руйнування озонового шару відбувається внаслідок таких причин: - активне функціонування хімічної промисловості; - використання азотних добрив; - хлорування питної води; - використання фреонів; - спалювання ракетного палива двигунами літаківт; - утворення смогу у великих індустріальних містах. У разі підвищення УФ-фону (ультра-фіолетового фону) знижується врожайність багатьох культур, розвиваються серйозні захворювання людей і тварин, збільшується кількість шкідливих мутацій. Збільшення інтенсивності 25

УФ-випромінювання призводить до додаткової генерації озону у приземних шарах атмосфери та підвищенню концентрації інших потенційно шкідливих оксидантів. Озоноруйнівні речовини ХФВ – 11 (хладон 11) та ХФВ – 12 (хладон 12) використовуються на підприємстві ТОВ «Мікрофарм» в технологічному процесі виробництва протиастматичних аерозолів. Листом Держекоінспекції Мінприроди України від 02.04.07 №7/2-7/1374 ТОВ «Мікрофарм» погоджено програму переходу на озонобезпечні пропеленти з кінцевим терміном реалізації – 01.10.2009 року. Відповідно до цієї програми у 2008 році підприємством було заплановано зміну аналітично-нормативної та технологічної документацій ХФВ-12 хладоном 134А, який є озонобезпечним. Роботи з цього приводу підприємством виконані. Таблиця 2.2.3.1 Найменування хладону

2007 рік

8 місяців 2008 року

прихід (кг)

витрати (кг)

прихід (кг)

витрати (кг)

Хладон 11

3054,6

2187,0

4012,0

1615,6

Хладон 12

15082,4

16102,4

9992,0

11138,4

Відповідно ліцензії на експорт від 16.07.08 № 001363800000608 та погодження Мінприроди України від 15.07.08 № 45 підприємством ТОВ «Холодпроммаш» було експортовано партію кондиціонерів з вмістом озоноруйнівних речовин.

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря Таблиця 2.2.4.1 № Підприємство – забруднювач п/п

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2008 р.

2007 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК «Центренерго» ВАТ «Балцем»

Міністерство палива та енергетики

114855,762 98065,433

16790,329

Збільшення вироблення електроенергії Зменшення обсягів виробництва, реалізація природоохоронних заходів Збільшення обсягів виробництва

1.

2.

11547,300

11833,217

-285,917

12608,958

7863,534

4745,424

3681,563

3989,869

-308,306

Зменшення обсягів видобування

3446,142

4656,534

-1676,3

Зменшення обсягів виробництва

2243,693

1970,356

273,337

Збільшення обсягів видобування

1100,866

3308,384

-2207,518

Зменшення обсягів видобування

Акціонерні товариства відкритого типу 3.

4.

5.

6.

7.

ДП ТЕЦ-2 «Есхар»

Міністерство палива та енергетики УМГ «Харківтрансгаз» Державний комітет нафтової, Харківське ЛВУМГ газової та нафтопереробної промисловості Газопромислове управління Акціонерні товариства “Шебелінкагазвидобування” відкритого типу УМГ «Харківтрансгаз» Державний комітет нафтової, Куп’янське ЛВУМГ газової та нафтопереробної промисловості ГПУ «Харківгазвидобуван- Державний комітет нафтової, ня» Краснокутське НГП, газової та нафтопереробної Юліївське НГП промисловості

26

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.2.4.2 № з/п

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі: 1.1. Сільське господарство 1

Кількість Обсяги викидів по Викинуто в підприємств, регіону середньому які мали одним тис. т у % до викиди, 2007 р. підприємством одиниць ,т 441 173,116 108,15 392,554 26

0,805

0,5

30,964

1.2 Добувна промисловість

10

5,210

3,25

520,98

1.3 Переробна промисловість

218

20,176

12,6

92,55

1.4 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

65

2,248

1,4

34,578

1.5 Текстильне виробництво

5

0,041

0,03

8,278

1.6 Виробництво виробів із шкіри

3

0,0458

0,03

15,27

1.7 Оброблення деревини

2

0,144

0,09

72,215

1.8 Целюлозно-паперове виробництво

9

0,265

0,17

29,397

1.9 Видавнича та поліграфічна діяльність

5

0,132

0,08

26,471

1.10 Виробництво коксу, продуктів нафто перероблення та ядерних матеріалів 1.11 Хімічне виробництво

4

1,608

1,005

401,981

13

1,007

0,63

77,481

1.12 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

26

12,435

7,77

478,286

1.13 Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 1.14 Виробництво машин та устаткування

12

0,164

0,1

13,669

29

1,356

0,8

46,775

1.15 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

28

131,519

82,17

4694,091

1.16 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 1.17 Діяльність транспорту та зв’язку

33

0,759

0,5

23,014

49

12,986

8,1

265,017

1.18 Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

2

0,130

0,08

65,192

1.19 Надання комунальних та індивідуальних послуг

10

0,068

0,04

6,847

На території Харківської області до стаціонарних джерел забруднення слід віднести викиди потужних промислових підприємств, особливо паливноенергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв. Основні забруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-3, ТЕЦ-2 “Есхар”, управління магістральних газопроводів ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ “Балцем”, Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе, ДП “Завод ім. Малишева”, ЗАТ “Харківський коксовий завод”. Сумарний вклад зазначених підприємств в забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів області складає більше 86%. Протягом 2008 р. збільшилися обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Зміївської ТЕС ВАТ „Центренерго” понад 17 тис.тонн за рахунок збільшення вироблення електроенергії. В перелік головних забруднювачів повітря, особливо міського, включився автомобільний транспорт, кількість якого за даними обласного 27

управління ДАІ у місті та області щорічно збільшується на 15-20 тисяч одиниць. Забруднення атмосфери від автотранспорту посідає третє місце після виробництва електроенергії, газу та води та обробної промисловості. У теперішній час автотранспорт є невід’ємною частиною міської інфраструктури. У великих містах світу забруднення довкілля викидами автотранспорту складає 40-80%. В області цей вклад становить 44% від загального обсягу викидів. При згоранні в автомобільному двигуні 1 тонни палива в атмосферу викидається від 150 до 800 кг шкідливих речовин. Автомобілі викидають у повітря велику кількість відпрацьованих вихлопних газів, що складаються більш ніж з 200 різних речовин. Багато з них є сильні отрути: окис вуглецю, окисли азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, а також канцерогенні вуглеводні, наприклад, бена(а)пирени, що мають дуже високу активність і токсичність. В 1 кубометрі вихлопних газів міститься біля 0,5 мг бенз(а)пирену. Умови життя великого міста пов’язані з необхідністю поїздок в межах міста. Транспортні потоки на магістралях великих міст складають 1000-2000 машин за годину, а в годину «пік» – у 4-6 разів більше. У місцях скупчення автомобілів, наприклад, перехрестях – концентрація шкідливих речовин значно підвищується. Накопиченню токсичних речовин в атмосфері сприяють також гаражі в межах міста. Особливо небезпечна «шкідлива зона» в радіусі 2-3 м від вихлопної труби автомобіля. Кількість окису вуглецю в цій зоні в десятки разів перевищує гранично допустимі цифри. Однак радіус розповсюдження вихлопних газів сягає 20-30 м, тому їх шкідливі компоненти насичують повітря далеко від дороги, в тому числі повітря парків і скверів. Вихлопні гази піднімаються на висоту до 15 м й потрапляють до квартир навіть верхніх поверхів. Загальні викиди токсичних речовин залежать від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану дороги, якості палива. Пересування міського транспорту (трамвай, тролейбус) супроводжується підвищенням рівнів вторинного здіймання пилу. Високі рівні забруднення атмосферного повітря м.Харкова за рахунок пересувних джерел пояснюється, головним чином, експлуатацією технічно застарілого автомобільного парку, аварійним станом доріг, невідпрацьованими режимами швидкості дорожнього руху, особливо в центрі міста.

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології пункти спостереження за транскордонним переносом речовин, що забруднюють атмосферне повітря, розташовані тільки на метеостанціях Світязь та Рава Руська.

2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Рівень забруднення атмосферного повітря є одним з головних факторів ризику для здоров’я населення. Стан атмосферного повітря міста Харкова та 28

Харківської області формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. На території області моніторинг забруднення атмосферного повітря здійснюють лабораторії обласної, міської та 21 районних санепідстанцій. Лабораторні дослідження атмосферного повітря здійснюються на маршрутних постах біля автошляхів міста та області, а також в зоні впливу підприємств. Протягом 2008 року по області відібрано 22402 проби атмосферного повітря, з них перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин спостерігалось в 778 пробах, що становило 3,5% (за 2007 рік відібрано 11390 проб атмосферного повітря, з них в 748 пробах виявлено перевищення ГДК, що становило 3,8%). За 2008 рік фахівцями держсанслужби області оформлено 164 постанови про накладення штрафів, винесено 2 постанови ГДСЛ про припинення функціонування об’єктів, 2 справи передано до прокуратури. У місті Харкові 246 підприємств є джерелами забруднення атмосферного повітря, 198 промислових підприємств мають стаціонарні джерела викидів потужністю 100 т/рік і більше. В умовах історичної забудови території міста Харкова для 37 підприємств не дотримуються нормативні розміри санітарно-захисних зон (СЗЗ) (завод ім. Малишева, АТЗТ “Харківський коксовий завод”, Харківський плитковий завод, ВАТ “Автрамат” та інші). Заходи по відселенню населення з територій СЗЗ на теперішній час не розроблені Найпоширеніші речовини, які надходять до атмосферного повітря від стаціонарних джерел, це пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю. Тривалий вплив такого забруднення атмосфери може привести до змін фізичного стану населення, сприяти виникненню хвороб. Встановлено зв’язок між забрудненням атмосферного повітря та захворюваннями систем дихання, кровотворення, шкірними хворобами. Одним з основних джерел забруднення атмосферного повітря в місті є крупні автомагістралі. Відпрацьовані гази автотранспорту містять велику кількість різних хімічних сполук – продуктів повного та неповного згорання рідкого палива. Серед цих сполук особливу увагу з гігієнічної точки зору представляють окис вуглецю, окисли азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа, аерозоль свинцю. Деякі сполуки відпрацьованих газів можуть утворювати в атмосфері нові речовини за рахунок фотохімічних реакцій. Проблема посилюється тим, що гази автотранспорту викидаються в приземний шар атмосфери, що ускладнює їх розсіювання. Наявність вузьких вулиць та високих будинків, які зашкоджують розсіюванню, сприяє накопиченню шкідливих речовин відпрацьованих газів автотранспорту в повітрі міста в зоні дихання пішоходів. За результатами аналізу стану атмосферного повітря в м. Харкові відмічається збільшення вмісту забруднюючих речовин по пилу, оксиду вуглецю, сажі. Так, у 2008 році в порівнянні з 2007 роком значно збільшився відсоток проб з концентраціями, що перевищують відповідні гранично допустимі по пилу з 2,7 до 4,6 %, оксиду вуглецю з 1,8 до 9 %, діоксиду азоту з 29

2,1 до 3,7 %, сажі з 0,1 до 1,3 %. Відзначається незначне зменшення вмісту бенз/а/пирену, свинцю, цинку, міді. На рівні минулого року вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, формальдегіду, марганцю, нікелю, кадмію та хрому. У звітному році стан атмосферного повітря мав тенденцію до поліпшення в основному за рахунок реконструкції великих автомагістралей міста та обладнання перевантажених автотранспортом перехресть міста світлофорами. Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста, слід зазначити щодо погіршення якості атмосферного повітря району Павлового поля, району пр. Героїв Сталінграда, району Іванівки, Сокольників, Салтівського шосе, 607 микрорайону Салтівського житлового масиву, Центрального району, району Баварії. Протягом 2008 року досліджено 11387 проб, перевищень ГДК 356, що становить 3,1 % (в 2007 році 11390 досліджень атмосферного повітря з перевищенням 3,8 %). В 2008 році проведено лабораторний контроль за дотриманням ГДК на межі житлової забудови на 711 об’єктах (в тому числі на 351 підприємстві, на 251 АЗС, на 23 вуличних магістралях та на 81 контрольних точках). На 23 підприємствах працюють відомчі лабораторії, що проводять дослідження проб атмосферного повітря. В звітному році з метою поліпшення якості атмосферного повітря згідно з планами природоохоронних заходів на 2008 рік, на підприємствах були проведені наступні заходи: щомісячна перевірка автотранспорту на паливну економічність відпрацьованих газів, еколого-теплотехнічне випробування і налагодження роботи газовикористовуючого обладнання, реконструкція джерел викидів на підконтрольних підприємствах, поточний ремонт та очистка усіх діючих пилогазоочисних устаткувань та інше.

2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря За 2008 рік Зміївською ТЕС ВАТ „Центренерго” було проведений ремонт установок очистки газу на енергоблоках №№ 1,6,7,8, що призвело до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин від зазначених енергоблоків на 200,718 т/рік. Підприємством ВАТ «Балцем» було проведено капітальний ремонт електрофільтрів, наладка агрегатів живлення системи струхування, що призвело до зменшення обсягів викидів на близько 300 т/рік. АТЗТ «Харківський коксовий завод» у 2008 році було обладнано краплевловлювачем тушильну башту, що дало очікуване зменшення викидів пилу неорганічного, аміаку та вуглекислого газу; проведено реконструкцію коксової батареї №1, модернізацію установки безпилової видачі коксу, введене обладнання ємнісного устаткування хімічного цеху ДК (№ 303, 304, 305, 311, 312, 317). Також було розроблене техніко-економічне обґрунтування на будівництво дослідно-промислової установки щодо очищення коксового газу від сірчаного ангідриду, що дасть можливість зниження обсягів викидів діоксиду сірки до 217,94 т/рік. Термін виконання – 2011-2015 р.р.

30

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Зміна клімату є однією з найбільш важливих та складних проблем в сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату представниками 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Поки що недостатньо достовірно визначено потенційні наслідки збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів, але найбільш вірогідним з них є глобальна зміна температурного режиму. Підвищення температури може викликати цілу низку таких явищ, як підвищення рівня моря та зміни в локальних кліматичних умовах, що, в свою чергу, може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток багатьох країн. Нема сумніву в тому, що глобальне потепління може викликати також непередбачені зміни в довкіллі. Навіть незначна зміна складових радіаційного балансу може спричинити зміни напрямків вітру та течій океану, що сильно змінить існуючі кліматичні умови. Це може привести до непередбачених наслідків. При тому навантаженні, яке несе зараз наша планета в умовах великої чисельності населення та економічного зростання, які в найближчі десятиріччя будуть стрімко збільшуватися, таких наслідків достатньо, щоб населенню Землі та більшості її екосистем було заподіяно непоправної шкоди. Головна мета Конвенції полягає в «стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему». При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи. Всі заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять до прийнятих органами управління держави програм розвитку економіки України та її галузей. Базові прогнози показують, що в 2012 р. рівень 1990 р. не буде перевищено. Таким чином, для виконання зобов'язань по Кіотському протоколу Україна може не вдаватись до спеціальних заходів. Разом з тим, участь у гнучких механізмах Кіотського протоколу, зокрема у міжнародній торгівлі викидами, може істотно змінити ситуацію, тому що сумарні викиди мають не перевищувати величину квоти за винятком проданої частини. Участь у механізмі спільного здійснення Кіотського протоколу також пов'язана з передачею частини квоти, але її зменшення має компенсуватися скороченням фактичних викидів у результаті здійснення проектів. Для забезпечення виконання всіх умов, необхідних для повноцінної та ефективної участі у зазначених механізмах, Указом Президента України Міністерство охорони навколишнього природного середовища України призначено національним координатором діяльності по виконанню зобов'язань 31

України по Кіотському протоколу. Кабінет Міністрів України прийняв Національний план заходів щодо реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН по зміні клімату, що передбачає: – створення національної системи інвентаризації викидів і поглинання ПГ; – створення системи обліку викидів і поглинання (реєстру) ПГ; – формування інфраструктури проектів спільного впровадження; – розробку національної системи торгівлі викидами ПГ; – регулярну підготовку національних повідомлень; – розробку національного і регіональних планів пом'якшення наслідків зміни клімату; – створення бази даних екологічно безпечних технологій. Як енергозалежна держава, що має одну із найбільш енергоємних економік світу, Україна докладає послідовних зусиль у напрямку підвищення енергоефективності суспільного виробництва та енергозбереження. Національні завдання по енергозбереженню закріплені у Додаткових заходах і уточнених показниках виконання Комплексної державної програми енергозбереження України. Моніторинг реалізації цих завдань здійснювався Державним Комітетом України по енергозбереженню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України. Незважаючи на те, що через дефіцит фінансових ресурсів завдання цієї програми виконані не повністю, з 1998 р. відзначається стійка тенденція до зниження показника енергоємності ВВП (на 35%). У паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) заплановано великомасштабні заходи, що мають привести до істотного зменшення викидів ПГ. Основні з них включають: – впровадження сучасних приладів і систем обліку енергоносіїв при їхньому виробництві, транспортуванні і споживанні; – поліпшення якості вугілля для використання у традиційній вугільній енергетиці; – поліпшення стану електричних мереж, зниження технологічних втрат електроенергії при її транспортуванні і розподілі; – розширення використання когенераційних установок; – установку нових газоперекачувальних агрегатів на магістральних газопроводах; – розширення використання вторинних енергоресурсів і відходів вуглезбагачення; – встановлення компенсувальних пристроїв в електричних мережах і т.п. У житлово-комунальному господарстві основні заходи припускають розвиток когенерації, модернізацію і заміну котельного устаткування і теплових мереж, оснащення житлового фонду засобами обліку енергоспоживання. Реалізація таких заходів, як впровадження енергоефективних технологій, машин, устаткування, побутових електропристроїв, проведення активної енергозберігаючої політики, використання поновлюваних джерел енергії та розвиток атомної енергетики дозволить забезпечити щорічну 32

економію енергоресурсів до 2010 року – 3100-3200 ПДж; до 2015 року – 41004200 ПДж. Порівняльний аналіз, показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод. Однак необхідно враховувати, що для цілої низки розглянутих заходів зниження викидів ПГ є непрямим ефектом. Доцільність їх впровадження обумовлена, іншими економічними, екологічними та соціальними факторами. Скорочення викидів парникових газів в області пов’язано з галузевою структурою промисловості області, до складу якої входять електроенергетична, видобувна, хімічна, машинобудування, металообробна галузі промисловості. У порівнянні з 1990 роком найкрупніші підприємства зазначених галузей: Зміївська ТЕС, ДП "Завод ім. Малишева", ВАТ "Харківський тракторний завод", ДП "Харківській електромеханічний завод", ВАТ "Серп і Молот", ДП "Харківське державне виробниче авіаційне підприємство", ДНВО "Комунар", ДП "Завод ФЕД" значно зменшили обсяги випуску продукції. Зокрема, викиди парникових газів Зміївської ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго", які складають більше 60% від загальних викидів стаціонарних джерел в атмосферне повітря в області зменшились з 12934,0 тис.тонн в 1990 році до 6332,7 тис.тонн в 2008 (майже в 2 рази). Разом з тим, викиди парнікових газів в перерахунку на двоокис вуглецю від Зміївської ТЕС в 2008 році збільшились у порівнянні з 2007 роком на 973,3 тис.тонн (15,4%). Збільшились також викиди парникових газів від ДП ТЕЦ-2 «Есхар» з 4764,6 тис.тонн в 2007 році до 7582,5 тис.тонн – в 2008 (37,2%), ГПУ «Шебелинкагазвидобування» з 1810,9 тис.тонн до 2051,3 тис.тонн (11,7%). Зменшились викиди парникових газів від ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» 1309,4 тис.тонн в 2007 році до 898,6 тис.тонн в 2008 р. (31,4%), Шебелинського ЛВУМГ УМГ «Харківтрансгаз» з 51,4 тис.тонн до 44,5 тис.тонн (13,3%) В Харківській області робота по скороченню парникових газів була розпочата ще у 2003 році. З метою виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату зокрема на комунальних підприємствах найбільших міст області та з метою збирання та утилізації парникових газів на звалищах твердих побутових відходів АТ "УкркомунНДІпроект" розроблено робочий проект "Закриття діючого Дергачівського полігону ТПВ в м. Дергачі Харківської області, що вичерпав потужності". Проектом передбачено, зокрема, будівництво системи збирання та спалення біогазів, які являються парниковими. Проект отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи від 15.07.05 за № 07-14-495, 33

обласної санітарно-епідеміологічної станції від 04.03.2005р. № 100 та позитивний висновок Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем. Зазначений проект отримав позитивні відклики з боку данської фірми СOWI, яка здійснює допомогу в імплементації Україною Конвенції та Кіотського протоколу до неї. В результаті очікується зменшення надходження до атмосферу парникових газів від полігону на 3 млн.м3 (50%). ТОВ НВФ "Технологія" спільно з СТГО "Південна Залізниця" впроваджуються стаціонарні та пересувні сміттєспалювальні установки. Будівництво сміттєспалювального заводу вартістю 150000 тис.грн. за зазначеною технологією позволить на перспективу щорічно скоротити викиди парникових газів на 65,0 тис.тонн. Крім того ДКП "Харківкомуночиствод" розроблено інвестиційний проект "Вдосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд з метою отримання біогазу й виробництво на його основі теплової та електричної енергії" Вартість – 14553 тис.євро. Впровадження проекту дозволить знизити викиді метану на 3688,31 тонн. На теперішній час найбільший розвиток у цьому напрямку отримав проект спільного впровадження з скорочення викидів парникових газів "Реконструкція системи теплопостачання в Харкові і Харківській області", розроблений Київським інститутом промислової екології. У ході реалізації цього проекту передбачається реконструкція 353 котельних з 1159 котлами; заміна 1019 старих котлів на 711 нових; реконструкція 67 котлів; преведення 5 котельних з вугілля та рідкого палива на природний газ а також поліпшення організації 34 км теплових мереж з переведенням користувачів на автономні теплові системи. Загальна вартість впровадження проекту складає 15,4 млн.євро. Очікуваний результат від впровадження: годова економія палива 50,4 тис.умовних тонн; скорочення викидів диоксиду вуглецю 80 тис.тонн на рік. Спостереження за станом озонового шару ведеться в Україні на шести ознометричних станціях, розміщених у містах Борисполі, Києві, Львові, Прилуках, Сімферополі, Тернополі.

34

Перелік проектів спільного впровадження (ПСВ) у Харківській області Таблиця 3.1.1.

№ п/п

Зниження викидів діоксиду вуглецю за рахунок удосконалення системи керування теплопостачання регіону, ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"

Номер та дата листа- Власник об'єкту схвалення

вул.Горького,1 с.Подворки, Дергачівський р-н, Харківська обл.

62371 Використання полігонного газу на 10716/20/1-7 8455/10/3-10 КП пл. Конституції, 12 полігоні Дергачі, Харківська область 27.10.04.

02.10.06. "Муніципальна м. Харків 61003 компанія поводження з відходами" Проект з будівництва автономних 1688/10/3-10 ТзОВ "Володар- вул.Малиновськог газових котелень – ТОВ „Володар – 20.02.07. Україна" о,30 м.Харків Україна” 61052 Реконструкція ТЕЦ-3 із будівництвом 8077/10/10-07 ЗАТ вул.Енергетична, 3 нового турбогенератора 20 МВт 20.07.07. "Теплоелектром.Харків 61036 централь-3" Реконструкція системи 11552/11/10-07 1144/23/7 КП вул. Доброхотова, теплопостачання у місті Харкові 23.10.07.

24.12.08. "Харківські 11 теплові мережі" м. Харків 61037 Вдосконалення системи мулового 4909/11/10-08 Державне вул.Шевченка, 2 господарства каналізаційних очисних 15.04.08. комунальне м.Харків 61013 споруд м. Харкова. II етап – отримання підприємство біогазу й виробництво на його основі каналізаційного теплової та електричної енергії господарства "Харківкомуночи ствод" Проект утилізації лушпиння соняшника 7560/11/10-08 ТзОВ вул.Центральна, 1 для енергозабезпечення 12.06.08. "Пересічанський смт.Пересічне, Пересічанського маслоекстракційного маслоекстракцій Дергачівський р-н, заводу, що розташований в Харківській ний завод" Харківська обл. області 62362 Всього 10383/20/27,10 18.10.04.

ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"

Адреса власника

Скорочення викидів ПГ (2008-2012 рр.), тонни СО2екв.

77 000

2

1

Назва ПСВ

Номер та дата листапідтримки

2

3

4

5

6

7

331 680

947 380

375 100

2 236 195

402 300

233 000

4 602 655

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів З метою спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації необхідної для оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів і прийняття відповідних управлінських рішень створюється Національна система оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів. Національна система охоплює суб’єктів господарювання діяльність яких призводить або може призвести до антропогенних викидів та поглинання парникових газів. Національна система оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів передбачає: -оцінку даних про антропогенні викиди та поглинання парникових газів; -підготовку щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів і національного повідомлення з питань зміни клімату, відповідно до вимог Кіотського протоколу; – планування та проведення суб'єктами господарювання щорічної 35

інвентаризації антропогенних викидів та поглинання парникових газів; – складання щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів і контроль за його якістю; – забезпечення архівного зберігання інформації щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів і матеріалів до нього. Функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів забезпечується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади з питань виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та впровадження механізмів Кіотського протоколу, іншими уповноваженими державними органами, а також суб'єктами господарювання, які здійснюють викиди парникових газів та заходи, спрямовані на поглинання парникових газів. Суб’єкти господарювання, що мають джерела і поглиначі парникових газів, зобов’язані у встановленому порядку безоплатно надавати необхідну інформацію для проведення інвентаризації і складання щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів до центрального органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади з питань виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та впровадження механізмів Кіотського протоколу. Порядок функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів визначається Кабінетом Міністрів України. Вуглекислий газ (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O) та озон (O3) є ПГ прямої дії, оскільки вони безпосередньо викликають парниковий ефект. Хоча ці гази постійно виробляються в атмосфері природним чином, збільшення їх концентрації останнім часом є значною мірою наслідком людської діяльності. Таке зростання концентрації ПГ вплинуло на атмосферний баланс Землі та в майбутньому може суттєво змінити клімат планети. З 1800 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері збільшилась більш ніж на 25%, концентрація метану більш ніж подвоїлась, концентрація закису азоту збільшилась на 8%. Більш того, в результаті антропогенної діяльності з’явились парникові гази прямої дії, які раніше в атмосфері не спостерігалися. До них відносяться хлорфторовуглеці (CFCs) – родина створених людиною сполук, їх замінники гідрофторвуглеці (HFCs) та інші сполуки, як наприклад, перфторвуглеці (PFCs). Використання хлорфторвуглеців як речовин, що порушують озоновий шар Землі, контролюються Монреальським протоколом (1987 р.). Крім того, існують інші гази, такі як моноксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOX) та леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs), які безпосередньо не є парниковими газами, але опосередковано впливають на парниковий ефект в результаті хімічних реакцій в атмосфері. Їх називають прекурсорами або парниковими газами непрямої дії.

36

При розробці національного кадастру ПГ в Україні згідно за рекомендаціями МДЕЗК враховувались три ПГ прямої дії: вуглекислий газ (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O), та ПГ непрямої дії: моноксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOX) та леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs). В Україні в умовах нестабільної економіки та загостреної екологічної ситуації зміна клімату може мати серйозні наслідки. Зростання промислового виробництва відбувається переважно на старій технічній і технологічній базі внаслідок залучення у виробничий процес потужностей, що раніше простоювали (відновлювальне зростання). Скорочення і збільшення обсягів виробництва і надання послуг супроводжувалося значною мірою адекватною зміною обсягів споживання первинних енергоресурсів. Результати наукових досліджень, проведених в останні роки, свідчать про те, що зміна клімату в Україні помітно впливає на сільське та лісове господарство, водні та прибережні ресурси. Висока вірогідність суттєвої зміни врожайності сільськогосподарських культур. У процесі потепління клімату на території України, ймовірно, буде проходити трансформація типів лісу, його видового складу, продуктивності та стабільності.

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Для формування національної адаптаційної політики в Україні проводяться комплексні дослідження, спрямовані на визначення позитивних і негативних наслідків глобального потепління. Ці дослідження стосуються різних сфер господарської діяльності і природного середовища як у цілому для країни, так і в регіональному аспекті. Південні регіони України належать до зони недостатнього зволоження, а північно-західні – до зони надмірного зволоження. Проведені дослідження показали, що географічний розподіл атмосферних опадів під впливом глобального потепління до 1–2С є сприятливим для економіки України, тому що він вирівнює поле річної кількості атмосферних 8 ропадів на території країни. Катастрофічним для України може бути зрушення в помірні широти північної периферії пояса субтропічних антициклонів, спричинене глобальним потеплінням. Це може призвести до необоротного процесу перетворення південних регіонів країни на пустелю. Правда, такий катастрофічний ефект для економіки України очікується, якщо глобальне потепління перейде рівень 2,5-5,0С (тобто через століття). Основними несприятливими умовами для ведення сільського господарства є посушливі умови влітку і восени та несприятливі умови перезимівлі. У результаті зміни клімату в Україні трохи змінилась агрокліматична зональність – підсилилась посушливість крайньої східної частини країни, покращились умови зволоження в південнозахідних районах. Зміна клімату може помітно вплинути на сільськогосподарське виробництво України. Ступінь готовності галузі до впровадження заходів щодо адаптації до очікуваних змін досить низька.

37

Головною зерновою культурою в Україні є озима пшениця, зона гарантованого вирощування якої може зрушитися в більш високі широти. У цьому разі її частина в структурі зернових може зменшитись до 20–25%. При цьому складаються умови для збільшення посівів ячменя, вівса, кукурудзи, зернобобових (до 20%), а також істотного збільшення обсягів вирощування фуражного зерна, розширення посівів багаторічних трав. Найбільш вразливими до процесів потепління є ліси з огляду забезпечення рекреації, збереження біорізноманіття, і соціального захисту населення, задіяного в лісопромисловому комплексі. Ідентифіковано такі основні адаптаційні заходи для лісового господарства: - посилення робіт із захисту лісу від шкідників і хвороб; - розвиток методичної бази робіт по захисту лісу від шкідників і хвороб; - виведення стійких порід деревини, що забезпечували б високу продуктивність при прогнозованих змінах клімату; – розвиток методів діагностики і прогнозування стану лісів; – розвиток досліджень по селекції і вирощуванню нових культур. У частині водопостачання для всіх кліматичних сценаріїв, що були розглянуті при розрахунках по моделі керування водними ресурсами, основна увага приділялась питному водопостачанню. Встановлено, що населення і тваринництво будуть забезпечені достатньою кількістю води. Разом з тим може відбутися погіршення якості поверхневих вод, особливо у маловодні роки. Заходи по адаптації мають передбачати використання для питного водопостачання глибоких підземних вод. Для вирішення проблем зменшення викидів ПГ та адаптації екосистем до зміни клімату, в першу чергу, необхідно вивчати, контролювати та прогнозувати ці зміни на майбутнє. Необхідно проводити глибокі системні дослідження та поширювати інформацію серед населення з метою ознайомлення з проблемою глобальної зміни клімату.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (р.Сіверський Донець) та Дніпра. Територіально до басейну р.Сіверський Донець належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра – 10. Регіон має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами – 1,8% від загальних водних ресурсів України. Водні ресурси області формуються як за рахунок атмосферних опадів (місцевий річковий стік, ґрунтова волога, підземні води), так і за рахунок зовнішнього притоку із суміжних територій (транзитні води Росії). Всього по області нараховується 867 річок, загальною довжиною 6405 км: в тому числі в басейні р.Сіверський Донець – 712 річок, довжиною 5180 км; басейн Дніпра 155 річок, довжиною 1324 км. Річок довжиною більше 10 км в області 172. В області нараховується 57 водосховищ, об'єм яких при НПР складає 1507,7 млн.м3 та 2538 ставків, об'єм при НПР яких становить 228,7 млн.м3 38

Водні об’єкти Таблиця 4.1.1 Кількість річок

Довжина в межах області

Всього (шт.)

З них >10км

Великі, (шт.)

Середні, (шт.)

Малі, (шт.)

Всього, тис. км

З них >10км

Великі, тис. км

Середні, тис. км

Малі, тис. км

1 867

2 172

3 1

4 6

5 860

6 6,405

7 4,67

8 0,373

9 0,71

10 5,323

Продовження таблиці 4.1.1. Обсяг води при НПР, тис. м3

Загальна кількість, (шт.)

Площа дзеркала, га

Обсяг води при НПР, тис. м3

Загальна кількість, (шт.)

Площа дзеркала, га

Обсяг води при НПР, тис. м3

Водосховища

Площа дзеркала, га

Ставки

Загальна кількість, (шт.)

Озера

11 583

12 4466

13 -

14 2538

15 13174,2

16 228701

17 57

18 32835,1

19 1507150

Для Харківської області притаманні високий рівень урбанізації і індустріалізації та інтенсивне сільське господарство. Це в порівнянні з низьким рівнем забезпеченості водними ресурсами виносить на перший план екологічні проблеми та проблеми питного водопостачання населення. Згідно Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, затвердженої Законом України від 17.01.2002 року за № 2988-111, забезпеченість водними ресурсами Харківської області у порівнянні з Україною в цілому, складає: – середній по водності рік – 3,41 км3 (209,8 км3 у цілому по Україні); – маловодний рік – 1,5 км3 (151,4 км3 у цілому по Україні); – питомі середні місцеві ресурси на 1 жителя – 0,72 тис.м3 (1,04 км3 у цілому по Україні). Обсяги середньорічного стоку та стоку маловодного року в басейні р. Сіверський Донець (забезпеченість Р=50%/95%): на кордоні Росії з Україною (Бєлгородська та Харківська області) складають 512/242 млн.м3; на кордоні Харківської та Донецької областей – 2849/1346 млн.м3. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення 1,41 км3/рік. Ліміт забору з природних водних об'єктів – 575,0 млн.м3 . Водні ресурси Таблиця 4.1.2. Середньо багаторічний стік Місцевий 1 2079

Сумарний 2 3802

Стік багатоводного стоку Місцевий 3 1307

Сумарний 4 2620

Стік маловодного стоку Місцевий 5 739

Сумарний

Водозабезпеченість стоком на одну людину (з урахуванням кількості населення станом на 01.01.2008 року) Місцевий Сумарний

6

7

8

1619

0,72

1,31

39

Продовження таблиці 4.1.2 Сумарні запаси підземних вод, млн. куб. м 9

Прогнозні запаси підземних вод, млн. куб. м 10

Експлуатаційні запаси підземних вод, млн. куб. м 11

1817,7

1412,2

385,5

Примітка 12

Загальний забір води по Харківській області в 2008 році за даними статзвітності за ф.2-ТП(водгосп) склав 362,7 млн.м3, у тому числі: поверхневої прісної – 309,7 млн.м3 (85,4%), підземної – 53,05 млн.м3 (14,6%), з якої – 1,025 млн.м3 шахтно-кар’єрних (0,2%). З них: – басейн р. Сіверський Донець – забрано 350,2 млн.м3, в тому числі: поверхневої – 302,2 млн.м3 (86,3% від загального забору), підземної – 47,99 млн.м3 (13,7%), з якої шахтно-кар’єрних – 1,014 млн.м3 (0,2%); – басейн р. Дніпро – забрано 12,5 млн.м3, в тому числі: поверхневої – 7,5 млн.м3 (60,0% від забраної), підземної – 5,06 млн.м3 (400%), з якої шахтнокар’єрних 0,011 млн.м3 (0,2%). Загальний обсяг використаної води у 2008 р. становить 316,9 млн.м3 . Використання води по джерелам водопостачання: – поверхневої – 273,7 млн.м3 (109,3% до 2007 року); – підземної – 43,2 млн.м3 (98,0% до 2007 року). Крім того, в маловодні регіони області (Лозівський, Первомайський, Харківський райони) та м.Харків здійснюється перекидання води з каналу Дніпро-Донбас. Забір води по області в цілому збільшився на 14,2 млн.м3, при цьому: обсяг поверхневої води збільшився 15,9 млн.м3, підземної – зменшився на 1,68 млн.м3.. Забір води з каналу Дніпро-Донбас становить 60,35 млн.м3, що на 2,48 млн.м3 більше у порівнянні з минулим роком. Водоспоживання Таблиця 4.1.3 Забрано прісної води, млн.м3 Всього В тому числі Всього з поверхневих З підземних водних джерел водних джерел 1 362,7

2 309,7

3 53,0

4 316,9

Використано, млн.м3 В тому числі ПромислоСільське Комуна вість господарс льне тво господа рство 5 6 7 120,8 38,2 147,7

Інші

Втрати на транспортування млн.м3

8 10,2

9 104,2

Продовження таблиці 4.1.3 Всього

10 308,1

Скинуто в поверхневі водні об’єкти, млн.м3 В тому числі Забруднені Нормативно чисті без очистки 11 12 19,1 46,5

Примітки Нормативно очищені 13 242,5

14

40

Основні показники використання і відведення води, млн. м3 Таблиця 4.1.1 Показники Забрано води з природних водних об'єктів – всього

1990 736

2000 403

2005 357

2006 350

2007 349

2008 363

у тому числі для використання

724

401

354

347

346

361

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

785

408

295

292

295

317

виробничі потреби

287

105

86

91

105

127

побутово-питні потреби

345

251

163

161

152

150

Зрошення

85

9

2

1

1

3

сільськогосподарські потреби

68

21

8

7

6

5

ставково-рибне господарство

-

22

36

32

31

32

Втрати води при транспортуванні

46,5

74,4

117,8

114,1

109,1

104,2

Загальне водовідведення

529

358

314

320

316

323

497

345

305

310

308

316

339

24

19

20

19

16

з них без очищення

6

9

10

12

10

8

нормативно очищених

35

277

249

249

242

234

нормативно чистих без очистки

123

44

40

41

47

66

Обсяг оборотної та послідовно використаної води

3719

1707

1669

1649

1554

1574

Частка оборотної та послідовно використаної води, %

92,7

94,2

96,3

96,2

95,8

95,9

Потужність очисних споруд

646

641

517

516

514

514

з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі Забруднених зворотних вод

Забір, використання та відведення води, млн. м3 Таблиця 4.1.2 Назва водного об’єкту Басейн р. Сів.Донець Басейн р.Дніпро

Забрано води із природних водних об’єктів – всього 350,2

Використано води

12,5

46,0

270,9

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 310,0 12,4 6,1

3,7

Стан підземних вод Харківської області за 2008 р. Наведені нижче відомості подаються згідно існуючого гідрогеологічного районування (рисунок 4.1.1.). В більшості пунктів, що характеризують природний та слабкопорушений режим, виконуються спостереження за станом ґрунтових вод. Рис.4.1.1. Схема районування території за умовами формування грунтових вод

41

Особливістю зміни рівнів неглибоко залягаючих водоносних горизонтів є їх циклічність у межах гідрологічного року при наявності 2-х максимумів (весняний, осінній) та 2-х мінімумів (літній, передвесняний), що пов’язане з кліматичними умовами території. Метеорологічна ситуація у 2008 р. на території північного сходу України в цілому характеризується як така, що сприяла зменшенню ресурсів перших від поверхні водоносних горизонтів у порівннянні з 2007 р. Так, у порівнянні з 2007 р. у межах Сумської таХарківської областей кількість атмосферних опадів в цілому збільшилася в середньомулише на 9 мм, хоча у північно-західній частині території (метеостанції Дружба, Ромни) спостерігалось підвищення суми опадів за рік на 68-135мм, в той же час у південно-східній частині території (метеостанції Купянськ, Харків) річна сума опадів зменшилась на 91-98 мм. Середня кількість опадів на території, що вивчається, склала 560 мм, що в середньому на 7 мм нижче за норму. Температура повітря характеризувалась як така, що 5-й рік поспіль значно перевищувала норму. В 2008 році в цілому середнє перевищення річних температур склало 1,70С, у порівнянні з 2007 р. відбулося деяке зниження середньорічних температур (на 0,4 0С), причому подібні зміни за рік характерні для всієї території з незначними відхиленнями відносно середніх показників. У масштабі 2008 року перевищення температури у порівнянні з нормою найбільш помітним виявилось на протязі холодного періоду року (січень-квітень, жовтень-грудень місяці) (рисунок 4.1.2.).

6,0

5,0

4,0

0

Відхилення, С

3,0

2,0

1,0

0,0 І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

-1,0

-2,0

Рис. 4.1.2. Відхилення середньомісячних температур повітря 2008 р. від норми на території північного сходу України (вул.Сумська, Харківська області) Подібна зміна температурних характеристик, вочевидь, має наслідком достатньо сприятливі умови для загалом незначного підйому весняних максимальних рівнів 2008 року, оскільки накопичення опадів у вигляді снігового покриву практично не відбувалося. В той же час достатня зволоженість весни – першої половини літа (III-VII місяці) запобігли різкому зниженню рівнів у меженний період (рисунок 4.1.3.).

42

70 60 50 40

Відхилення, мм

30 20 10 0 І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

-10 -20 -30 -40

Рис.4.1. 3. Відхилення середньомісячних атмосферних опадів 2008 р. від норми на території північного сходу України (вул.Сумська, Харківська області) Таким чином, у 2008 році склалися передумови для незначних амплітуд коливання ґрунтових вод, що, зокрема, сприяло отриманню значних врожаїв у сільському господарстві та, з іншого боку, не сприяло накопиченню ресурсів ґрунтових вод і розвитку екзогенних геологічних процесів. Загалом зміни у метеорологічній ситуації найбільш відчутно впливають на ґрунтові, тобто, на перші від денної поверхні водоносні горизонти. Зокрема, багаторічна тенденція підвищення температур повітря призводить до поступового підвищення рівнів у межах межирічних ділянок, в той же час внаслідок теплих зим у прирічкових та терасових ділянках часто спостерігаються рівні, які не перевищують нормальних відміток, що особливо характерно для весни та початку літа. Внаслідок достатньої кількості атмосферних опадів на протязі березнялипня 2008 р. літнє зниження рівнів ґрунтових вод було загалом невеликим і у порівнянні з попереднім 2007 р. літні рівні в цілому залишились на тих самих відмітках. Середній кофіцієнт по території Сумської та Харківської областей склав 0,43. В межах прирічкових та терасових ділянок середній К склав відповідно 0,30 та 0,34. Середній К у межах схилів та вододільних плато характеризується величиною 0,43, тобто рівні були загалом, як і у 2007р., близькими до норми. Подібно до весіннього сезону, на протязі літа – початку осені в центрі та на південному сході регіону (Полтавський, Орільсько-Самарський райони) спостерігались рівні близькі до норми (середній коефіцієнт К в обох районах склав 0,56), на решті території – нижче норми: у Новгород-Сіверському, Харківсько-Сумському та Західно-Донецькому районах середні К відповідно склали 0,24, 0,20, 0,18. Осінньо-зимовий максимальний рівень Рівень, як і попередні екстремуми року, реєструвався на відмітках, що загалом були близькими до середніх багаторічних. Впевнено протягом звітного року він виділяється у більшості випадків в границях практично всіх районів у 43

кінці 2008 р., за виключенням Західно-Донецького. В межах прирічкових та терасових ділянок середній К склав відповідно 0,42 та 0,43. У межирічних та схилових ділянках середній коефіцієнт К склав 0,51. У порівнянні з попереднім роком рівні в південній частині контрольованої території знизилися в середньому на 0,15-0,20 м. Для підконтрольної території в цілому на протязі 2008 р. були характерні незначні коливання коефіцієнтів відносного положення рівнів по відношенню до норми, за виключенням Західно-Донецького району, де фіксувалися рівні, близькі до найнижчих за період спостережень. У порівнянні із попереднім роком в межах Харківської області в першій половині 2008 р. реєструвалося зниження коефіцієнтів відносного положення рівнів, яке змінилося незначним підйомом, що також свідчить про вірогідну зміну багаторічного зниження рівнів на підйом. Середньорічний рівень У межах Харківської області в цілому середній К склав 0,45, тобто був близьким до норми. Середня величина зниження річних рівнів ґрунтових вод у спостережних свердловинах в порівнянні з 2007 р. склала 0,11 м. По території в цілому зниження річних рівнів було рівномірним. В багаторічному розрізі найнижчі рівні були зафіксовані у Західно-Донецького району (К=0,0), відносно високі – в Орільсько-Самарському районі (К=0,73). З аналізу можна зробити попередні висновки, які полягають у тому, що: – на протязі періоду спостережень рівні ґрунтових вод мають тенденцію до підвищення внаслідок збільшення загальної зволоженості території північного сходу України; – на ділянках природного режиму спостерігається певне відставання зміни рівнів відносно коливання зволоженості території. У 2008 р. було проведено гідрохімічне випробування 35 спостережних точок, що характеризують стан ґрунтових вод. Попередні висновки по результатах хімічних аналізів полягають у наступному: – в більшості випадків в ґрунтових водоносних горизонтах спостерігається поступове підвищення мінералізації на протязі періоду спостережень за якістю підземних вод; – у порівнянні з 2007 р. суттєвих змін у якості ґрунтових вод не відбулося, тип води за хімічним складом у переважній більшості випадків не змінився. Для звітного року характерно, на відміну від загальної 13-річної тенденції до зниження загального водоспоживання на території регіону, незначне підвищення відбору води (на 9,5 тис.м3/добу) на території Харківської області в 2008 р. На водозаборах Харкова, працюючих на затверджених запасах, відбір води з палеоцен-верхньокрейдяного водоносного комплексу за звітний період збільшився на 2,0 тис.м3/добу і склав 3,1 тис.м3/добу (експлуатація проводилась тільки на західній околиці міста, на насосній станції 10). У центрі міста річне підвищення рівнів верхньокрейдяного горизонту характеризувалось величиною 44

0,09 м, подібний темп зростання рівнів спостерігається на протязі 2-х останніх років. У зв’язку з повним припиненням експлуатації горизонту насосними станціями КП «ВКП Вода», а також скороченням загального відбору води дрібними користувачами, його рівні продовжують мати тенденцію до підвищення, місцями аж до підтоплення (територія 11 насосної станції, абс. відм. рівня в 2008 р. 102,1 м). Найбільш низькі абсолютні відмітки рівнів реєструються в районі н. ст. 1 та н. ст. 4 (84-90 м), що, вочевидь, пов’язане з примусовим дренуванням верхньокрейдяного водоносного горизонту. Однак і в цих випадках простежується загальна багаторічна тенденція до підйому рівнів. Водоспоживання з основного – альб-сеноманського комплексу на ділянках із затвердженими запасами зменшилось на 0,1 тис.м3/добу і склало 15,2 тис.м3/добу (7,5 % від загальної кількості затверджених запасів в межах міста). При цьому середньорічний рівень по спостережній свердловині 4050 (у центрі депресії) підвищився за рік на 0,58 м. За останні 8 років загальний підйом рівнів комплексу тут склав 20,6 м. Результати спостережень по джерелах міста, які використовуються для питних потреб населенням, свідчать про подальше зменшення середньорічних дебітів у 2008 р., яке склало в середньому 0,2-0,3 л/с, а за два останніх роки 0,4-0,6 л/с, що пов’язане з погіршенням умов їх живлення. Хімічний склад води джерел, розташованих в місцях природного розвантаження водоносного горизонту у обухівських відкладах, внаслідок недостатньої їх захищеності поступово погіршується – зі збільшенням загальної жорсткості та мінералізації (джерело Шатилівське). На водозаборах м. Богодухова Харківської області водоспоживання з альб-сеноманського водоносного комплексу склало у 2008 р. 429 м3/добу (зменшилось за рік на 13 м3/добу), з бучацького горизонту – 155 м3/добу (зменшилось за рік на 46 м3/добу). За хімічним складом вода експлуатаційних горизонтів подібна: сульфатно-гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». Динамічні рівні в спостережній свердловині 4120/2 поблизу Південного водозабору (альб-сеноманський водоносний комплекс) підвищились за рік на 2,3 м. На водозаборах м. Куп’янська, що експлуатують верхньокрейдяний горизонт, у звітному році продуктивність свердловин на Голубівській ділянці складала 5,5 тис.м3/добу і у порівнянні з попереднім роком збільшилася на 1,8 тис.м3/добу. На переданій ВУВКГ Ковшарівській ділянці – 3,2 тис.м3/добу (збільшення на 1,0 тис.м3/добу). На Голубівській ділянці відомості про динамічні рівні відсутні, на Ковшарівській ділянці динамічні рівні загалом у порівнянні з 2007 р. залишалися стабільними (на глибинах 4,5-7,2 м від поверхні). За хімічним складом вода сульфатно-гідрокарбонатна, магнієвокальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». На міському водозаборі Ізюмського КДВКП сумарний відбір води з верхньокрейдяного горизонту на 2-х водозабірних ділянках склав 10,3 тис.м3/добу (збільшився за рік на 0,8 тис.м3/добу), з середньо45

верхньоюрського – 0,15 тис.м3/добу (зменшився за рік на 0,53 тис.м3/добу). За хімічним складом вода верхньокрейдяного горизонту хлоридногідрокарбонатна, натрієво-кальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». По даним спостережної мережі Первомайського ДП “Хімпром” протягом звітного року було зафіксоване незначне зниження рівнів у бучацькому горизонті (на 0,06 м за рік у св. 4095). На розташованому поблизу Первомайського ДП “Хімпром” Сивашському водозаборі за звітний рік зареєстровано збільшення відбору води з альб-сеноманського водоносного комплексу на 3,0 тис.м3/добу (у 2008 р. відбір води склав 8,3 тис.м3/добу). При цьому в спостережній свердловині 4100 динамічний рівень альб-сеноманського водоносного комплексу знизився на 0,28 м за рік. В юрському горизонті (св. 4102) протягом останніх 3-х років рівень залишається стабільним (за звітний рік знизився на 0,08 м). Рівні у нижньотріасовому горизонті (шарколектор, в який до 1997 р. здійснювалося закачування стоків) знизилися за останній рік на 0,45 м (свр. А-1/4109). Сезоний прогноз режиму рівня грунтових вод. Метерорологічні умови (атмосферні опади та температура повітря) є одним з основних чинників, які впливають на формування грунтових вод та стан ресурсів підземних вод. Середньорічна температура повітря у 2008 р. становила 7,8оС. Опади упродовж року мали неравномірний розподіл у часі. Найменьша кількість опадів випала у лютому та серпні, ~35% від норми. Найбільш несприятливі погодні умови відмічалися у липні, коли під впливом активних циклонів та анмосферних фронтів спостерігалася надмірно волога погода, з різким коливанням температури. Таким чином, найвище положення рівнів за даними регулярних спостережень відповідає мінімальній забеспеченості і навпаки.

4.2. Забруднення поверхневих вод Загальний об’єм скинутих зворотних вод до водних об’єктів збільшився в порівнянні з 2007 роком, на 8,0 млн.м3, що пов’язано із збільшенням об’ємів скинутих зворотніх вод підприємств теплоенергетики – ДП ”ТЕЦ-2 ”Есхар”. За звітний період водокористувачами було скинуто 253,4 млн.м3 зворотних вод (з урахуванням об’ємів зворотних вод, скинутих в канал ДніпроДонбас) категорій ”без очистки”, ”недостатньо-очищені” та “нормативноочищені”, що на 11,3 млн.м3 менше, ніж торік. Загальна кількість забруднюючих речовин, скинутих зі зворотними водами, в 2008 році склала 308,3694 тис. тон (в тому числі хлоридів і сульфатів 75,42 тис. тон), що на 10,9082 тис. тон менше, ніж в 2007 році. Кількість забруднених зворотних вод (”без очистки” та ”недостатньоочищених”) до водних об’єктів склала 16,1 млн.м3, що на 2,2 млн.м3 менше, ніж в 2007 році. Водовідведення основними галузями економіки в басейні р. Сіверський Донець.

46

Загальне водовідведення без транзиту в басейні р. Сіверський Донець у 2008 р становить 314,8 млн.м3, що на 9,0 млн.м3 більше порівнянні з минулим роком. При цьому, скид до до накопичувачів зменшився на 0,507 млн.м3 і складає 4,713 млн.м3 . До поверхневих водних обєктів мають випуски 90 підприємств. Загальна кількість скинутих стічних до поверхневих водних об’єктів 310,0 млн.м3 – на 9,4млн.м3 більше, ніж у минулому році. У тому числі забруднених 12,39 млн.м3, нормативно-чистих без очистки – 66,43 млн.м3, нормативно-очищених на очисних спорудах – 231,2 млн.м3. Обсяг скинутих стічних вод у 2008р в розрізі галузей економіки: – промисловість – 70,76 млн.м3, 22,8% від загального скиду по басейну; – комунальне господарство – 235,20 млн.м3, 75,9% від загального скиду по басейну; – сільське господарство – 2,87 млн.м3, 1,0% від загального скиду по басейну. Структура скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець надана в діаграмі 4.2.1.

1,17; 0% 70,76; 23%

2,87; 1%

235,2; 76%

промисловість

сільське господарство

комунальне господарство

інші галузі

Діаграма 4.2.1. Скид стічних вод в басейні р.Сіверський Донець, млн.м3 . Аналіз статистичних даних свідчить, що найбільша кількість забруднюючих стоків надходить від підприємств комунального господарства. Так, у 2008 р. вони скинули безпосередньо в поверхневі водні обєкти 235,2 млн.м3 стічних вод, з них забруднених 8,895 млн м3, що становить (71,8% від загального скиду по басейну забруднених стічних вод. Скид транзитної води збільшився на 0,074 млн.м3 і складає 0,789 млн.м3 за рахунок підприємств промисловості (ГПУ “Шебелинкагазвидобування” – на 0,13 млн.м3) та збільшення скиду міжрайонних управлінь водного господарства – на 0,056 млн.м3 . В 2008р. динаміка скиду стічних вод характеризується зниженням обсягів скиду забруднених стічних вод, а саме: 47

Скид забруднених без очистки – становить 7,855 млн.м3, що на 2,195 млн.м3 менше, ніж у минулому році – за рахунок зниження скиду цукрозаводів – 1,497 млн.м3 (ВАТ “Куп’янський цукровий завод” – через зупинку не скидались теплообмінні води ) та підприємств машинобудування: – ДП “Харківське авіаційне підприємство” – зниження брудних на 0,246 млн.м3 (в 2008р. стала категорія зворотних вод – «нормативно чисті,без очистки”); – ВАТ “ХТЗ» – зниження скиду на 0,046 млн.м3 за рахунок заходу по припиненню скиду на водозабірній станції; – ЗАТ “Лозівський КМЗ” – на 0,108 млн.м3 знижено скид через зупинку виробництва.

1. Скид недостатньо очищених – становить 6,454 млн.м3, що менше на 0,998 млн.м3 за рахунок: – ВАТ “ Куп’янський цукрозавод” – зниження скиду – на 1,138 млн.м3 (через скорочення виробництва, скид господарсько-побутових стічних вод до накопичувачів) Крім того, доведено очистку стічних вод до категорії «нормативно-очищені”); – ВАТ “ Вовчанський агрегатний” зниження на 0,304 млн.м3, очисні споруди передані на «Вовчанські очисні споруди”, які довели якість очистки до нормативної). При цьому, Куп’янське БМЕУ переведено в категорію недостатньоочищені (збільшення НДО на 0,583 млн.м3).

2. Скид нормативно чистих без очистки становить 66,43млн.м 3, що на 20,37 млн.м3 більше: за рахунок скиду теплообмінних вод ДП ТЕЦ-2 “ Есхар“. Крім того, категорія стічних вод ДП “Харківське авіаційне підприємство», 0,257 млн.м3, переведена “нормативно чисті,без очистки“.

3. Скид нормативно очищених становить 231,2 млн.м3, що на 9,0 млн.м3 менше: – через погіршення якості очистки на очисних спорудах Куп’янського БМЕУ, що дало зниження скиду цієї категорії на 0,583 млн.м3 ; – зниження скиду на КБО “Диканівський“ – 2,58 млн.м 3, КБО “Безлюдівський“ – 6,236 млн.м3 ; – збільшення скиду на очисних КП «Вовчанські очисні споруди» на 0,318 млн.м3: якість очистки доведена до нормативної. Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки вказано на діаграмі 4.2.2.

48

1,17 1,4

інші

2,87 2,87

сільське господарство

235,2

комунальне господарство

244,1 70,76

промисловість

52,23

0

50

100

150

200

250

2008 2007

Діаграма 4.2.2. Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки. Найбільше навантаження мають р.р. Лопань та Уди, які є приймачами стічних вод м. Харкова. Загальний обсяг стічних вод, скинутих в р. Уди протягом 2008р. (з урахуванням обсягів скиду всіх притоків), становить 226,3 млн.м3, в т.ч. в р. Лопань – 157,5 млн.м3 . Очисні споруди КБО «Безлюдівський» і КБО «Диканівський», сумарна проектна потужність очисних споруд яких становить 1050 тис.м3/доб, є потенційним джерелом забруднення в басейні р.Сіверський Донець, хоча біологічно очищена на очисних спорудах станції вода за всіма показниками здебільшого відповідає нормативам ГДС й у формах 2 ТП-водгосп відображена як вода “нормативно очищена”. Значний обсяг забруднених стічних вод скинутих за 2008р в основні притоки р.Сіверський Донець – в р.Уди становить 2,781 млн.м3 (22,4% від загальної кількості забруднених стічних вод в басейні.), р.Оскіл – 1,126 млн.м3 (9,1% від загальної кількості забруднених стічних вод в басейні.). Узагальнення даних державної статистичної звітності дало змогу визначити для всіх водних об’єктів басейну забруднюючі речовини, що надійшли зі стічними водами. Крім того, визначено також перелік і кількість забруднюючих речовин в об'ємі стічних вод, що надходять від підприємствзабруднювачів окремих галузей економіки Харківської області. Основна частина забруднюючих речовин у повному спектрі надійшла в р.Сіверський Донець – 294182,916 тонн. Решта забруднюючих речовин надійшла в його основні притоки: Оскіл – 4331,774 тонн, Берека – 578,9296 тонн, Середня Балаклійка – 953,852 тонн, Крайня Балаклійка – 141,826 тонн, Мжа – 1152,883 тонн, Уди (та її притоки) – 269935,767 тонн, Тетлега – 4038,386 тонн, Вовча – 1260,045 тонн, Плотва – 916,777 тонн. Основним їх джерелом є промислові і комунально-побутові стоки м.Харкова, які надходять на очисні споруди. На території Чугуївського, Дергачівського, Зміївського районів області стічні води активно скидають енергетичні підприємства. За категорією статистики ці води віднесено до “нормативно чистих без очистки”.

49

Житлово-комунальне господарство. Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 29. Загальний скид склав 236,4 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 235,2 млн.м3 або 75,9% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених стічних вод по комунальному господарству становить 8,895млн.м3, що становить 71,8% від загального скиду забруднених по басейну; нормативно-очищених на очисних спорудах – 226,3 млн.м3 або 97,9% від загального скиду по басейну нормативно-очищених. Обсяг загального скиду зворотних вод у порівнянні з минулим роком зменшився на 8,7 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів –на 8,9 млн.м3, з них: недостатньо-очищених – зменшено 0,126 млн.м3, забруднених без очистки – зменшились на 0,264 млн.м3; нормативно-очищених – зменшено на 8,5 млн.м3 . Сільське господарство. Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 5. Загальний скид склав 4,260 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 2,87 млн.м3 або 0,9 % від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених зворотних вод становить 0,67 млн.м3, що становить 5,4% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно чистих без очистки – 2,200 млн.м3 або 3,3% від загального скиду по басейну нормативно чистих без очистки. Обсяг загального скиду зворотних вод, у порівнянні з минулим роком зменшився на 0,708 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – без змін, з них: забруднених – без змін, в тому числі забруднених без очистки. Скид в накопичувачі, рель’єф місцевості та інші становить 2,39 млн.м3, що на 0,708 млн.м3 менше. Скид знизився в зв’язку зі зниженням обсягу сільгоспводопостачання. ВСАТ «Агрокомбінат Слобожанський» Забруднені стічні води без очистки скидають підприємства рибного господарства – це ВАТ ”Печенізький рибгосп”; Червонооскільське ДВСРП ; ФГ “Чемеріс І.П.”. Порівняльна характеристика основних показників водовідведення за 2007-2008.р. в зоні діяльності управління наведена в таблиці 2 “Основні показники водовідведення в Харківській області”. Басейн річки Дніпро Джерелами водокористування є р.р. Орель, Мерла, Мерчик, Грайворонка, Берестова, Вшива, Орілька, Котельва, Коломак, Тернівка, канал Дніпро-Донбас, Краснопавлівське вдсх. Великі водокористувачі, що скидають забруднені зворотні води до водних об’єктів: ДП “Хімпром”, ВУВГ “Дніпро”, ВАТ “Первухінський цукрозавод”, НВФ “Сінтал Д”, Ново-Іванівський цукрозавод. Водовідведення основними галузями економіки в басейні Дніпра. Загальне водовідведення без транзиту та скиду по басейну р.Дніпро у 2008р становить 8,486млн.м3, що на 1,984 млн.м3 менше у порівнянні з минулим 50

роком. Скид до підземних складає 0,011 млн.м3; скид до накопичувачів зменшився на 0,510 млн.м3 і складає 2,387 млн.м3 .

0,117 0,113

інші

0,725 1,112

сільське господарство

2008 2007

3,445

комунальне господарство

3,168

4,199

промисловість

6,077

0

1

2

3

4

5

6

7

Діаграма 4.2.3 . Загальний скид зворотних вод галузями економіки До поверхневих водних обєктів мають випуски 19 підприємств. В поточному році мають місце 2 нових скиди до водних об’єктів:ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» – в струмок бас.р.Мерла і Первомайське КПУВКГ – скид до р. Орель. Загальна кількість скинутих до водних об’єктів стічних, шахтнокарєрних та колекторно-дренажних вод 6,088 млн.м3 – на 1,468 млн.м3 менше, ніж у минулому році. В тому числі: – забруднених: 3,723 млн.м3, на 1,045 млн.м3 менше; – нормативно-чистих без очистки – 0,081млн.м3, на 0,358 менше; – нормативно-очищених на очисних спорудах – 2,284 млн.м3, на 0,065 млн.м3 менше. У 2008 р скид транзитних вод по басейну р.Дніпро відсутній. Промисловість. Загальний скид становить 4,199 млн.м3 або 49,5 % від загального скиду по басейну; в тому числі до поверхневих водних обєктів – 2,931 млн.м3 або 48,1 % від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Кількість підприємств, що мають скиди зворотних вод – 10. З них, що скидають забруднені стічні води без очистки:ВАТ “Ново-Іванівський цукровий завод”, ВАТ “Первухінський цукрозавод”, НВФ “Сінтал-Д”, ЗАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод". Скид в накопичувачі становить 1,257 млн.м3, на 0,497 млн.м3 у порівнянні з минулим роком. Скид забруднених зворотних вод по промисловості становить 2,749 млн.м3, що становить 73,8% від загального скиду забруднених вод по басейну; нормативно-чистих без очистки – 0,081млн.м3 (здійснює ДП"Івашківський спиртовий завод"), нормативно-очищених на очисних спорудах – 0,102 млн.м3 або 4,5 % від загального скиду нормативно-очищених по басейну.

51

Скид нормативно-очищених зменшився на 0,022 млн.м3 за рахунок скиду стічних вод Юліївського НГП до ставка басейну р. Мерчик після біологічної очистки. В 2008р. загальний скид зворотних вод в промисловості зменшився на 1,878 млн.м3 за рахунок зменшення скиду теплообмінних вод цукрових заводів, які є, крім того, основними забруднювачами поверхневих вод в басейні через скид забрудених зворотних вод без очистки. Якщо в 2008р. загальний скид забруднених стічних вод без очистки.в басейні склав 1,917 млн.м 3, то скид цукрових заводів – 1,564 млн.м3. На динаміку скиду, крім того, мають вплив підприємства хімічної промисловості, машинобудування, металообробки та ін., наприклад: – ВАТ «Первухінський цукровий завод» – в 2008р.зменшено обсяг переробки буряків до 147230 т (на 11083 т менше); також, встановлено КВА на водовипуску теплообмінних вод до ставка. Крім того, відновили проектну схему водовідведення, що сприяло до зменшенню загального скиду забруднених стічних вод без очистки на 0,746 млн.м3 .

– ВАТ «Ново іванівський цукровий завод» – зниження обсягу переробки буряків на 32800 т – зниження скиду теплообмінних вод на 0,113 млн.м3 .

– НВФ «Сінтал Д»Пархомівський цукровий завод» – в 2008р введено в експлуатацію оборотну систему водопостачання для охолодження обладнання компресорної, що знизило обсяг скинутих стічних вод без очистки на 0,244 млн.м3.

– ДП «Хімпром» – визнано банкрутом, здійснюється процес санації. Крім того, технологічна лінія очистки міських стічних вод біологічних очисних споруд передана на баланс Первомайського ВУВКГ, яке здійснює скид очищених стічних вод до р.Оріль по самостійному випуску, що пояснює зниження скиду у 2008р до р.Оріль на 0,128 млн.м3 і скид в накопичувачі на 0,252 млн.м3 .

– ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод» – знижено скид на 0,109 млн.м3 через зупинку виробництва: в 2008р скидалися, в основному, поверхневі (зливові та талі дощові) стічні води. Житлово-комунальне господарство. Кількість підприємств, які мають скиди зворотних вод – 7. В 2008р є новий скид – це скид до р.Оріль Первомайського ВУВКГ, яке здійснює очистку господарсько-побутових стічних вод міста. КП ВТП “Вода” здійснює скид стічних вод в канал для використання. Загальний скид зворотних вод становить – 3,445 млн.м3 або 40,6 % від загального скиду по басейну, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 3,128 млн.м3 – 51,4 % від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну; з них забруднених – 0,949 млн.м3 або 25,5 % від загального скиду забруднених зворотних вод по басейну; нормативно очищених на очисних спорудах – 2,180 млн.м3 або 95,4% від загального скиду нормативно-очищених по басейну. Скид в накопичувачі становить 0,316 млн.м3 – 13,2% від загального скиду в накопичувачі по басейну.

52

Скид недостатньо-очищених зворотних вод до поверхневих водних обєктів здійснюють підприємства: КП “Водоканал” м. Красноград, КП “Джерело” м. Краснокутськ, КП "Лозівські теплові мережі", Первомайське ВУВКГ, КП "Богодухіввода ". Скид нормативно-очищених зворотних вод КП “Водоканал” м.Лозова Поточний рік характеризується наступними коливаннями обсягів скиду зворотних вод до поверхневих водних обєктів, а саме: загальний скид зворотних вод в басейні у порівнянні з минулим роком збільшився на 0,277 млн.м3; до поверхневих водних обєктів збільшився на 0,274 млн.м3, з них недостатньо-очищених забруднених – на 0,319 млн.м3, нормативно-очищених на очисних спорудах зменшився – на 0,042 млн.м3. На динаміку скидів вплинули наступні підприємства: – Первомайське ВУВКГ – новий скид недостатньо-очищених стічних вод в обсязі 0,322 млн.м3.

– КП «Богодухіввода» – очисні споруди прийняті в експлуатацію в кінці 2007р. – збільшення скиду НДО на 0,024 млн.м3 . Крім того, протягом 2008р. зниження недостатньо-очищених стічних вод було на очисних спорудах КП “Водоканал” м. Красноград, КП “Джерело” м. Краснокутськ, КП "Лозівські теплові мережі", основним чинником чого є зниження водоспоживання води населенням через обладнання водомірними приладами. Скид стічних вод в канал збільшився на 0,722 млн.м3, у звязку із збільшенням витрат води ВУВГ “Дніпро” на станції водопідготовки, що пов’язано із збільшенням навантаження на очисні споруди водопідготовки забраної води. Сільське господарство. В басейні р.Дніпро скид зворотних вод до поверхневих водних об’єктів у 2008 р. не здійснювався. Зниження показника скиду пояснюється водовідведенням ПП Іваненко (ставково-рибне господарство), який скинув стічні води після спорожнення ставка для ремонту. Загальний скид зворотних вод становить – 0,725 млн.м3 або 8,5 % від загального скиду по басейну, в тому числі до накопичувачів – 0,725 млн.м3. Скид залишився без змін. Аналіз забезпечення водними ресурсами населення та галузей економіки у звітному році свідчить про значне антропогенне навантаження в басейні нижнього Дніпра та р.Сіверський Донець, де сконцентровані найбільш водоємні промислові підприємства, великі міста, зосереджено великі обсяги забору води та скидання зворотних вод. Більша частка водних ресурсів використовується в басейні р.Сіверський Донець, де зосереджений потужний і досить розвинений промисловий комплекс. Згідно даних статистики, в 2008 р, із загального по області використання води в об’ємі 316,9 млн.м3, в басейні р.Сіверський Донець використано 270,9 млн.м3 ( 85,5%). Загальний обсяг зворотних вод, що надійшов в водні об’єкти цього басейну у 2008 р., склав 310,0 млн.м3, загалом по області – 316,9 млн.м3 .

53

В територіальному відношенні значна кількість води забираєтсья в Чугуївському, Зміївському, Дергачівському районах та великих містах області (Лозова, Ізюм, Чугуїв, Куп’янськ), де розташовані енергетичні підприємства та підприємства комунальної і машинобудівельної галузей. Крім того, особливу роль в водогосподарському комплексі області водокористування відіграє м. Харків. В його галузевій структурі провідна роль належить машинобудуванню і металообробці, електроенергетичній, паливній, харчовій та медичній промисловості. Добре розвинуті деревообробна, поліграфічна та хімічна галузі. Харків має розвинену будівельну базу. Скиди Диканівського та Безлюдівського комплексів біологічної очистки є основним чинником, який формує вміст азоту амонійного, азоту нітритного та фосфатів у річках Лопань і Уди. Загальний обсяг зворотних вод, що надходять у р. Уди має тенденцію зниження, але вміст забруднюючих речовин є стабільнонапруженим. Що стосується впровадження заходів по економії та раціональному використанню водних ресурсів: дані форми 2-ТП(водгосп) свідчать про пряму залежність обсягів використання води (в тому числі свіжої, оборотної та повторної) і скинутих після використання стічних вод від рівня виробництва промислових виробництв, за винятком окремих водокористувачів, які почали застосовувати оборотні системи водопостачання замість прямоточних. Єдиним чинником, який стимулює економне витрачання свіжої води є впровадження інструментального обліку водокористування на підприємствах та обладнання водомірними приладами житлового фонду. Аналіз водовідведення показав, що основними забруднювачами води є підприємства комунального господарства. На них припадає 93 % загальних скидів забруднюючих речовин.

4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Кількість підприємств, що здійснюють скиди: 174, в тому числі до поверхневих водних об'єктів – 109. Скинуто стічних вод до поверхневих водних об'єктів 316,1 млн.м 3, в тому числі: забруднених – 16,1 млн.м3, з них: без очистки – 7,8 млн.м3, недостатньо-очищені – 8,3млн.м3. Скид нормативно-чистих без очистки, всього: 66,5 млн.м3, в тому числі по басейнам: Сів. Донець – 66,4 млн.м3, Дніпра – 0,1 млн.м3. Скид нормативно-очищених, всього: 233,5 млн.м3, в тому числі по басейнам: Сів. Донець – 231,2 млн.м3, Дніпра – 2,3 млн.м3. Скинуто стічних вод, всього 323,3млн.м3, в тому числі за галузями економіки: Таблиця 4.2.1.1 ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ Промисловість Комунальне господарство Сільське господарство Інші

СКИД ПО БАСЕЙНАМ, ВСЬОГО, МЛН.М3 Сів. Донець Дніпро 72,3 4,2 236,4 3,4 4,3 0,7 1,8 0,2

СКИД ЗАБРУДНЕНИХ ПО БАСЕЙНАМ, МЛН.М3 Сів. Донець Дніпро 1,6 2,7 8,9 0,9 0,7 1,2 0,1

Загальна потужність очисних споруд, всього: 513,8млн.м3, в тому числі перед скидом до водного об'єкту – 491,8млн.м3.

54

Забір води з поверхневих водних об'єктів здійснюють 63, в тому числі для риборозведення (без забору – 11). Дозволи мають – 51 водокористувач. Скид зворотних вод до поверхневих водних об'єктів мають 111 водокористувачів, з них скид транзитних вод мають 4: Харківське МУВГ -2, Балаклійське МУВГ, Краснокутське МУВГ. Із 107 водокористувачів дозволи мають – 95, без дозволу – 12, з них 4 водокористувача діяльність очисних споруд призупинена через порушення водоохоронного режиму, 8 – в стадії оформлення. В галузі водокористування мають місце наступні проблемні питання, які потребують вирішення: 1. Відсутність очисних споруд на випусках зливових стічних до р.р. Харків, Лопань, Уди, Немишля, Роганка. Питання щодо контролю за кількістю та якістю цієї категорії стічних вод не вирішено: правила приймання зливових вод до мереж зливової каналізації міста відсутні.

2. Значна ступінь зношеності водопровідних мереж та водопідготовки в комунальному господарстві. Незважаючи на те, що втрати води при транспортуванні у 2008 р. зменшилась, величина непродуктивних втрат питної води залишається проблемним питанням в галузі використання водних ресурсів.

3. Недосконалість механізму фінансування робіт по реконструкції та ремонту систем водопроводу та недостатність коштів у підприємств водопровідно-каналізаційного господарства на виконання цих робіт.

4. Відсутність централізованого водопостачання в приватному секторі та водопостачання цієї категорії споживачів вуличними водорозбірними колонками і, відповідно, значна кількість витоків води через несправність колонок (нормативний час ремонту колонки 72 години).

5. Недостатній рівень розробки і впровадження раціональних норм водоспоживання, технології підготовки води до питної якості.

6. Загальна кількість очисних споруд в регіоні: 166, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів– 94, з них по галузях економіки: Таблиця 4.2.1.2 Галузь економіки Промисловість З них, що працюють: ефективно неефективно Комунальне господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Сільське господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Інші галузі З них, що працюють: ефективно не ефективно Всього З них, що працюють: ефективно не ефективно

Кількість очисних споруд, всього, шт 34 13 21 44

фізхімія 3

3 6 1

10 12 43

1 -

8 35 1

-

1

1 14

1 14 94

3

1 11

14 80

22 72

3

4 7

18 62

8 36 1 1 15

3

в тому числі по видам очистки механіка біологія 9 22

-

55

Загальна потужність очисних споруд перед скидом до поверхневих водних об'єктів: 491,8 млн.м3, з них: перед скидом в канал – 9,47 млн.м3. Кількість та розподіл по видам очистки, шт/ млн.м3 – біологічна – 80/463,5; – фізико-хімічна – 3/9,7; – механічна – 11/18,6 З них ефективно працюють: 18 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 429,4 млн.м3 або 87,39% від загальної потужності; 4 очисних споруд механічної очистки потужністю 5,8млн.м3 або 1,2% від загальної потужності.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Промисловість. Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 36. Загальний скид склав 72,27 млн.м3, на 18,78млн.м3 більше, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 70,76 млн.м3 або 22,8% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених по промисловості становить 1,61 млн.м3, що становить 13,0% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно-чистих без очистки – 64,21 млн.м3 або 96,7% від загального скиду нормативно-чистих без очистки по басейну р.Сіверський Донець; нормативноочищених на очисних спорудах – 4,936млн.м3 або 2,1% від загального скиду нормативно-очищених. Основними забруднювачами є наступні галузі: Машинобудування та металообробка. З них найбільші забруднювачі: – ВАТ «Харківський підшипниковий завод» – протягом звітного року скинуто 0,032 млн.м3 забруднених стічних вод без очистки до р.Роганка; – КП «Зміївський ремонтно-енергомеханічний завод» – скид 0,131 млн.м3 в р.Мжа; – Ізюмський казенний приладобудівний завод – скид 0,399 млн.м3, в т.ч.

0,08 млн.м3 без очистки в р.Сів.Донець; – ВАТ «ХМЗ Світло Шахтаря» – скид 0,096 млн.м3 в р.Лопань; – ДП «110 Харківський автомобільний завод» – скид 0,03 млн.м3 в р.Лопань. Харчова: – ВАТ »Куп’янський цукрокомбінат» – скид без очистки 0,060 млн.м3 в р. Оскіл; – ЗАТ »Автоном» – скид 0,040 млн.м3 в р.Мерефа; – ЗАТ »Вовчанський ОЕЗ» – скид 0,083 млн.м3 (в т.ч. без очистки – 0,041 млн.м3) в р.Вовча; – ТОВ »Караванський завод кормових дріжджів» – скид 0,034 млн.м3 в р.Мерефа; – ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ » – скид 0,301 млн.м3 в р. Плотва. Промбудматерали: – ЗАТ »Буддеталь» – скид 0,152 млн.м3 скид в р.Ольховатка 56

Деревообробна та целюлозно-паперова : – ВАТ «Роганська картонна фабрика» – скид 0,010 млн.м3 в р.Роганка; – ТОВ «Кронекс Україна» – скид 0,145 млн.м3 в р.Сів.Донець. Житлово комунальне господарство. Найбільша кількість скиду забруднених стічних вод без очистки, здійснюється в р.Тетлега (після промивання фільтрів на Кочетоцькій водопровідній станції КП ВТП "Вода"), а саме: 5,046 млн.м3, що становить 40,7% від загальної кількості забруднених стічних вод в басейні р.Сіверський Донець. Скид недостатньо-очищених зменшився за рахунок наступних підприємств: 1. КП «Роганькомунпослуга» – на 0,06 млн.м3, що пояснюється зниженням надходження стоків від Роганського ВУЖКГ через порив каналізаційної мережі (скид на рельєф місцевості стічних вод останнім).

2. КП «Балаклійський водоканал» – на 0,078 млн.м3, що обумовлено скрочення м водоспоживання населенням В останні роки спостерігається поступове зменшення стічних вод, що надходять на очисні споруди КБО «Диканівський» -2,58 млн.м3, «Безлюдівський» -6,236 млн.м3, Це пов’язано з двома чинниками. По-перше, зменшилась кількість промислових стоків у загальному об'ємі стічних вод, а подруге, зменшилась кількість побутових стоків від населення міста. Проте, незважаючи на це, кількість забруднень, що надходять зі стічними водами, майже не змінилась. Причина цього – збільшення концентрації забруднень, особливо азоту амонійного, фосфатів і СПАР. Зниження скиду забруднених без очистки обумовлено скидом КП ВТП «Вода» на 0,265 млн.м3 за рахунок виконання наступних заходів на ВУВГ «Донець»: – скорочення промивної води установки за рахунок приладів швидкості фільтрації; – скорочення витоків води за рахунок заміни каналізаційної задвижки фільтра №6 на очисних спорудах ЦВС №2. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн.м3 Таблиця 4.2.2.1. Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

94,5 0,3 0,6 6,4 2,4 147,7 38,2 12,2 3,7 3,5 7,4 316,9

З неї на: побутовопитні потреби 3,6 0,1 0,5 2,5 0,2 133,0 0,3 1,2 3,3 0,4 5,0 150,1

виробничі потреби 90,8 0,2 0,1 3,9 1,0 14,7 0,3 11,0 0,4 3,1 1,8 127,3

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому числі з них без забруднених очищення 66,8 0,2 0,7 0,7 1,6 1,0 0,4 0,1 238,3 9,8 5,1 2,9 0,7 0,7 2,6 2,1 1,7 0,6 0,6 1,6 0,2 0,9 0,8 0,1 316,1 16,1 7,8

57

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод На виконання «Программы контроля качества воды по гидрохимическим и токсикологическим показателям в пограничных створах трансграничных водных объектов зоны деятельности Северско-Донецкого бассейнового управления водных ресурсов (Украина) и Донского бассейнового водного управления (Россия) на 2006-2010 г.г.» у 2008 році здійснювався контроль якості вод у створах річок Сіверський Донець, Оскіл, Уди, Лопань, Харків, Вовча на кордоні між Україною та Російською Федерацією. Згідно з інформацією Харківського РУВР у 2008 році контролювалися 5 транскордонних створів водних об'єктів відповідно з Угодою "Про спільне використання та охорону транскордонних водних об'єктів", затвердженою урядами України та Російської Федерації, а саме: р.Сів.Донець, кордон з РФ, с.Ст. Таволжанка; р.Лопань, кордон з РФ, с.Казача Лопань; р.Уди, кордон з РФ, с. Окоп; р.Оскіл, кордон з РФ, с.Тополі; р.Вовча, кордон з РФ, с.Землянки, також додатково проводився контроль якості поверхневих вод в створі р.Харків, кордон з РФ, с.Стрілече. На протязі минулого року лабораторією моніторингу вод Харківського РУВР було здійснено 6 сумісних відборів проб на українсько – російському кордоні в створах р.Сів.Донець, кордон з РФ, с.Ст. Таволжанка (на території Російської Федерації – двічі); р.Лопань, кордон з РФ, с.Казача Лопань; р.Уди, кордон з РФ, с. Окоп; р.Оскіл, кордон з РФ, с.Тополі; р.Вовча, кордон з РФ, с.Землянки, та 2 синхронних відбора кожною стороною на своїй території, в створах р.Сів.Донець, кордон з РФ, с.Огурцове та р.Вовча, кордон з РФ, с.Землянки. Оцінка стану водних об'єктів проводилася за трьома напрямками досліджень: гідрохімічному, радіологічному та токсикологічному. На протязі 2008 року в р. Сів. Донець, кордон з РФ, с. Огурцове, лабораторія Харківського РУВР відібрала 12 проб на гідрохімічний аналіз, по 4 проби на радіологічний та токсикологічний аналіз. Якість води за період звітного року, загалом, відповідала вимогам для рибогосподарських нормативів. Середньорічні концентрації перевищують ГДК по наступних показниках: мідь – 2,7 ГДК; хром VI – 2,2 ГДК; марганець – 2,2 ГДК; кобальт – 1,7 ГДК; нафтопродукти – 1,7 ГДК; нітрити – 1,6 ГДК; загальне залізо – 1,4 ГДК; БСК5 – 1,2 ГДК. Нітрати, амоній сольовий, сульфати, хлориди та інші показники знаходяться у межах ГДК. За результатами гідрохімічних досліджень, клас якості води у створі не змінився і склав – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ склав 1,949.

58

Контроль якості р. Оскіл, на кордоні з РФ, с. Тополі проводився щоквартально. Було відібрано 4 проби на гідрохімічний, токсикологічний та радіологічний аналіз відповідно. Якісний стан води в створі, в основному, відповідав вимогам для рибогосподарських водоймищ, але середньорічні концентрації перевищують ГДК з таких показників: нафтопродукти – 2,3 ГДК; хром VI – 1,8 ГДК; мідь – 1,5 ГДК; марганець – 1,4 ГДК; кобальт – 1,3 ГДК. Нітрити, нітрати, БСК5 та інші показники варіювали в межах ГДК. Клас якості води, порівнюючи з 2007 роком, залишився – 3 «помірнозабруднена», ІЗВ склав – 1,498. Річка Вовча, на кордоні з РФ, с. Землянки. Лабораторією моніторингу вод Харківського РУВР у 2008 році відібрано 4 проби з гідрохімії, 2 проби – на радіологічний аналіз, 2 проби – на токсикологічний аналіз. За рибогосподарськими нормативами середньорічні концентрації перевищують ГДК за наступними показниками: мідь – 3,0 ГДК; марганець – 2,4 ГДК; хром VI – 2,3 ГДК; залізо загальне – 1,7 ГДК; кобальт – 1,5 ГДК. Нітрити, нітрати, БСК5 та інші показники знаходяться в межах ГДК. Клас якості води у даному створі залишився на рівні минулого року – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ склав 1,948. Щоквартально у 2008 році проводився контроль якості води у р. Уди на кордоні з Росією, с. Окоп. Було відібрано 4 проби на гідрохімічний, 3 проби на токсикологічний та 2 проби на радіологічний аналізи. Середньорічні концентрації перевищують рибогосподарські нормативи за показниками: марганець – 7,0 ГДК; мідь – 5,0 ГДК; залізо загальне – 3,5 ГДК; нафтопродукти – 2,8 ГДК; хром VI – 2,5 ГДК; кобальт – 2,0 ГДК; БПК5 – 1,6 ГДК; нітрити – 1,2 ГДК. Нітрати, амоній сольовий, сульфати, хлориди та інші показники знаходяться у межах ГДК. У порівнянні з 2007 роком, клас якості води залишився на рівні минулого року – 4 «брудна», ІЗВ склав 3,756.

59

У створі р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань, лабораторія проводила контроль якості води 4 рази на рік по гідрохімії, 4 – по токсикології та 3 рази – по радіології. Середньорічні концентрації перевищують рибогосподарські нормативи за наступними показниками: марганець – 4,8 ГДК; мідь – 4,0 ГДК; хром VI – 3,0 ГДК; залізо загальне – 2,6 ГДК; кобальт – 2,2 ГДК; амоній сольовий – 2,1 ГДК; БСК5 – 1,8 ГДК; сульфати – 1,7 ГДК; нафтопродукти –1,5 ГДК; нікель – 1,1 ГДК. Інші показники знаходяться у межах ГДК. Порівнюючи з минулим роком, клас якості води змінився з 3 «помірнозабруднений» на 4 – «забруднений», за рахунок надходження забруднюючих речовин з території РФ, ІЗВ склав 3,064. В 2008 році в створі р. Харків, кордон з РФ, с. Стрілече контроль якості води проводився щоквартально. Було відібрано 4 проби на гідрохімічний та 3 проби на токсикологічний аналізи. Середньорічні концентрації у цьому створі перевищують рибогосподарські нормативи за наступними показниками: мідь – 4,8 ГДК; марганець – 4,0 ГДК; хром VI – 2,8 ГДК; нафтопродукти – 2,7 ГДК; БСК5 – 2,0 ГДК; залізо загальне – 1,6 ГДК; кобальт – 1,6 ГДК; сульфати – 1,3 ГДК. Інші показники знаходяться у межах ГДК. У порівнянні з минулим роком, клас якості води змінився з 3 – «помірнозабруднена» на 4 – «забруднений» за рахунок надходження забруднюючих речовин з території РФ, ІЗВ склав 2,976. Результати аналізів своєчасно надавалися до Сіверсько-Донецького БУВР. Проводився обмін інформацією з Федеральною державною установою «Управління експлуатації Бєлгородського водосховища», збіжність результатів задовільна.

60

4.3. Якість поверхневих вод За 2008 рік 109 водокористувачами Харківської області було скинуто в поверхневі водні об’єкти 316,1 млн.м3 зворотних вод, в тому числі: – нормативно-чистих – 66,5 млн.м3 (20,8%); – нормативно-очищених – 233,5 млн.м3 (73,0%); – забруднених – 16,1 млн.м3 (6,2%), з них: – без очистки – 7,8 млн.м3 (2,4%); – недостатньо-очищених – 8,3 млн.м3 (3,8%). Скинуто в канали для використання (ВУВГ «Дніпро» КП ВТП «Вода») – 3,8 млн.м3, що на 0,7 млн.м3 більше, ніж у минулому році.

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Якість води басейну р. Сіверський Донець на території Харківській області контролювалась від транскордонного створу с. Огурцове та охоплено до с. Червона Гусарівка, нижче міста Балаклея. На протязі 2008 року у водах річок басейнів р.р. Сіверський Донець та Дніпро спостерігається перевищення біохімічного та хімічного споживання кисню, про що свідчать данні гідрохімічних аналізів, виконаних протягом поточного року, а також перевищення мінералізації – у водоймах басейну р. Дніпро. Загальна жорсткість у створах спостережень коливалася від 5,4 ммоль/дм3 до 24,6 ммоль/дм3. Сухий залишок, сульфати, хлориди Басейн р. Сіверський Донець Необхідно відмітити, що у 2008 році зменшилася мінералізація води у порівнянні з минулим роком. Це пов'язано, в основному, з метеорологічними умовами року (висока водність у басейні, навіть в період сухого літа та осені). Мінімальні концентрації сухого залишку відмічалися у період паводку, а в літку та осінню межень зростали до середніх і максимальних значень. В створі р. Сіверський Донець, Печенізьке водосховище, гребля, с. Печеніги, вище питного водозабору ВУВГ «Донець», вміст сухого залишку склав – 473,7 мг/дм3, сульфатів – 110,52 мг/дм3, хлоридів – 31,11 мг/дм3 (лишився на рівні минулого року). Ріка Уди, гирло, надає сухого залишку – 698,2 мг/дм3, сульфатів – 211,06 мг/дм3, хлоридів – 72,22 мг/дм3. Після впадіння р. Уди, основної притоки р. Сіверський Донець, в Харківській області, вміст сухого залишку помітно збільшується – з 473,7 мг/дм3 до 662,8 мг/дм3. В р. Сіверський Донець, нижче впадіння р. Уди, с. Есхар, середньорічна концентрація сухого залишку склала 637,7 мг/дм3, сульфатів – 177,32 мг/дм3, хлоридів – 53,41 мг/дм3. В цілому, по характеру зміни величини мінералізації в р. Сіверський Донець можна виділити дві основні ділянки: – від кордону з РФ с. Огурцове (485,3 мг/дм3) до створу с. Есхар, нижче впадіння р. Уди (637,7 мг/дм3); 61

– від створу нижче впадіння р. Уди(637,7 мг/дм3) до створу с. Червона Гусарівка, нижче міста Балаклея (662,8 мг/дм3). На першій з виділених ділянок зростання мінералізації (в тому числі сульфатів і хлоридів) обумовлено впадінням р. Уди, яка формується за рахунок зворотних вод КБО «Диканівський», КБО «Безлюдівський», підприємств м. Харкова та поверхневого стоку із забудованої території м. Харкова. На другій ділянці, впродовж річки, поступово зростає мінералізація, що головним чином пов'язано з гідрогеологічним характером місцевості (поверхневі та підземні води південно-східної частини області характеризуються підвищеною мінералізацією). Басейн річки Дніпро З півночі на південно-захід області в воді річок Оріль, Берестова, Орчик, Орілька зростає рівень мінералізації, що пов'язано з особливостями природних підстилаючих пластів ґрунту. На відмінну від річок басейну р. С. Донець, річки басейну Дніпра у 2008 році характеризувались зменшенням мінералізації у порівнянні з минулим роком. Найбільш мінералізованою залишається річка Орілька, де сухий залишок складає 2761,3 мг/дм3, сульфати – 1530,8 мг/дм3, хлориди – 186,09 мг/дм3. Мінералізація р. Мерла залишається на рівні 2007 року: сухий залишок – 498,3 мг/дм3, сульфати – 97,47 мг/дм3, хлориди – 21,18 мг/дм3 тому, що гідрогеологічний характер місцевості має такі ж властивості, як і більшість території області басейну р. С. Донець. Загальна жорсткість Басейн р. Сіверський Донець За течією р. Сіверський Донець у створах спостережень від с. Огурцове до с. Червона Гусарівка, нижче м. Балаклія, середньорічні показники загальної жорсткості води в 2008 році коливались від 5,4 ммоль/дм3 (Печенізьке водосховище) до 7,0 ммоль/дм3 (с. Червона Гусарівка). Проаналізувавши результати спостережень у створах по всьому басейну просліджується наступне: у транскордонному створі с. Огурцове загальна жорсткість склала 6,2 ммоль/дм3, далі за течією, в Печенізькому водосховищі – знижувалась до 5,4 ммоль/дм3, а потім знову зростає і, у створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар, де становить 6,6 ммоль/дм3, а у створі с. Червона Гусарівка, нижче м. Балаклея, зростає до 7,0 ммоль/дм3 . У порівнянні з 2007 роком відмічається зниження загальної жорсткості води у всіх створах басейну р. С. Донець, що пов’язано з кліматичними та гідрологічними умовами 2008 року. Басейн річки Дніпро У басейні річки Дніпро також відмічається зниження загальної жорсткості води. Середньорічна загальна жорсткість води в 2008 році коливалася від 6,0 ммоль/дм3 (р. Мерла) до 24,6 ммоль/дм3 (р. Орілька). Максимальні значення загальної жорсткості відмічалися в створах: р. Орілька, 6 км вище гирла – 31,8 ммоль/дм3, в р. Берестова, гирло – 62

12,0 ммоль/дм3, в р. Оріль, кордон з Дніпропетровською областю – 14,5 ммоль/дм3, в р. Мерла, кордон з Полтавською областю – 6,6 ммоль/дм3, р. Орчик, 1 км вище гирла, с. Малий Орчик – 10,7 ммоль/дм3. Хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню(БСК5) Басейн р. Сіверський Донець По усіх створах контролю якості води басейну р. Сіверський Донець на протязі всього року відмічався підвищений вміст БСК5 та ХСК.

- у транскордонному створі с. Огурцове середньорічна концентрація БСК5 склала 2,48 мгО2/дм3; 3,89 мгО2/дм3 – у створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар; 2,99 мгО2/дм3 – у створі с. Червона Гусарівка; - у транскордонному створі с. Огурцове середньорічна концентрація ХСК склала 21,2 мгО/дм3; 28,3 мгО/дм3 – у створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар; 25,0 мгО/дм3 – у створі с. Червона Гусарівка. Якість води річок басейну р.Сіверський Донець за вмістом органічних речовин обумовлена впливом поверхневого стоку з рельєфу місцевості, антропогенним навантаженням території. Слід відзначити значний негативний вплив р. Уди, внаслідок антропогенного навантаження зворотними водами м. Харків, м. Чугуїв, с. Есхар, які в декілька разів перевищують витрати води у річці. Басейн річки Дніпро В порівнянні з минулим роком збільшилися середньорічні концентрації БСК5 та ХСК, це пов’язано зі значним вмістом гумусових речовин в водах ціх річок, крім р. Мерла та Олександрівського водосховища, де ХСК зменшилось – з 25,1 мгО/дм3 до 22,5 мгО/дм3 (р. Мерла) та з 26,1 мгО/дм3 до 25,3 мгО/дм3 (Олександрівське водосховище), а БСК5 зросло – з 2,17 мгО2/дм3 до 3,52 мгО2/дм3 (Олександрівське водосховище) та з 1,78 мгО2/дм3 до 2,93 мгО2/дм3 (р. Мерла). Середньорічні значення БСК5 та ХСК у воді річок Мерла, Оріль, Орчик, Орілька та Берестова склали від 2,93 мгО2/дм3 (р. Мерла) до 5,18 мгО2/дм3 (р. Берестова) та від 22,5 мгО/дм3 (р. Мерла) до 36,0 мгО/дм3 (р. Берестова), відповідно. Азот амонійний, нітрити, нітрати Основними джерелами надходження мінеральних форм азоту є підприємства комунального господарства м. Харків, Чугуїв, Зміїв, Балаклея, Дергачі, Куп’янськ, Красноград, Зачепилівка, а також підприємства цукрової промисловості. У створі р. Сіверський Донець, нижче впадіння р. Уди, с. Есхар підвищений вміст азоту амонійного, нітритів та нітратів спостерігався на протязі всього року. Основний вплив здійснює р. Уди, котра на території м. Харкова формується за рахунок скидів підприємств, об’єктів комунального господарства. Басейн р. С. Донець 63

У порівнянні з 2007 роком середньорічні концентрації азоту амонійного та нітритів практично не змінилися, в транскордонному створі с. Огурцове збільшився вміст азоту амонійного – з 0,16 мг/дм3 до 0,22 мг/дм3, нітритів – з 0,119 мг/дм3 до 0,126 мг/дм3, В створі нижче впадіння р. Уди с. Есхар середньорічна концентрація азоту амонійного зросла – з 0,18 мг/дм3 до 0,77мг/дм3, та дещо зріс вміст нітритів – з 0,577 мг/дм3 до 0,757 мг/дм3. В створі с. Червона Гусарівка середньорічна концентрація азоту амонійного також зросла – з 0,13 мг/дм3 до 0,21 мг/дм3. Басейн р. Дніпро В басейні річки Дніпро спостерігається тенденція зниження азоту амонійного та нітритів. Мінімальна середньорічна концентрація азоту амонійного у річках басейну склала у створі р. Мерла, кордон з Полтавською обл. – 0,1 мг/дм3, максимальна середня концентрація склала у створі р. Берестова, гирло – 0,4 мг/дм3. Фосфати Басейн р. Сіверський Донець На протязі 2008 року середньорічні концентрації фосфатів склали 0,95 мг/дм3 – у транскордонному створі с. Огурцове; 2,18 мг/дм3 – у створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар; 1,96 мг/дм3 – у створі с. Червона Гусарівка. На якість води р. Сіверський Донець негативно впливає якість води р. Уди (у гирлі середньорічна концентрація фосфатів склала 3,34 мг/дм3), що пояснюється антропогенним навантаженням зворотних вод м. Харків та неефективною роботою очисних споруд с. Есхар та м. Чугуїв. Далі за течією р. Сіверський Донець вміст фосфатів у воді зменшується за рахунок самоочищення річки. Басейн річки Дніпро Вміст фосфатів у водах р.р. Оріль, Берестова, Орчик, Орілька, Мерла був, загалом, стабільним і незначно коливався протягом 2008 року. Середньорічні концентрації фосфатів склали від 0,50 мг/дм3 (р. Орілька) до 1,09 мг/дм3 (р. Орчик). Максимальний вміст фосфатів відмічався: - в р. Берестова, гирло – 1,59 мг/дм3, що обумовлено впливом скидів підприємств комунальної промисловості м. Красноград та смт. Зачепилівка; - в р. Орчик, 1 км вище гирла, с. Малий Орчик – 2,30 мг/дм3. Нафтопродукти Басейн р. Сіверський Донець На всьому протязі р. Сіверський Донець у порівнянні з минулим роком, спостерігається тенденція до збільшення вмісту нафтопродуктів Мінімальна середньорічна концентрація відмічена у р. Сіверський Донець, кордон з РФ, с. Огурцове, яка складала 0,08 мг/дм3, а максимальна – у р. Сіверський Донець, нижче впадіння р. Уди – 0,14 мг/дм3 Басейн річки Дніпро 64

У створах басейну р. Дніпро вміст нафтопродуктів незначно змінився. Мінімальна середньорічна концентрація у 2008 році складала 0,07 мг/дм3 у р. Орілька, а максимальна – 0,14 мг/дм3 у р. Мерла. Загалом, у басейні р.Сіверський Донець ситуація була наступною: у воді річки Сіверський Донець на всьому протязі від кордону з РФ (с. Огурцове) до гирла, с. Червона Гусарівка, кисневий режим – задовільний. В порівнянні з минулим 2007 роком, у створі с. Огурцове (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Незначно зріс показник БСК5 – з 2,06 мгО2/дм3 до 2,47 мгО2/дм3 та став перевищувати ГДК, показник ХСК також збільшився – з 19,3 мгО/дм3 до 21,2 мгО/дм3 та продовжує перевищувати ГДК. Збільшилися середні концентрації, кобальту – з 0,016 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3, нітритів – з 0,119 мг/дм3 до 0,126 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,064 мг/дм3 до 0,084 мг/дм3, марганцю – з 0,014 мг/дм3 до 0,022 мг/дм3. Дещо зменшилися середні концентрації сульфатів – з 100,30 мг/дм3 до 97,30 мг/дм3, нікелю – з 0,014 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3. Солесклад води та загальна жорсткість води незначно зменшилися – з 514,1 мг/дм3 до 485,3 мг/дм3 та з 6,4 ммоль/дм3 до 6,2 ммоль/дм3, відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води залишився на рівні минулого року – 3 «помірнозабруднена», ІЗВ складає 1,949. У створі річки нижче впадіння р.Уди, с. Есхар, в порівнянні з минулим роком, зросли показники БСК5 та ХСК – з 2,55 мгО2/дм3 до 3,89 мгО2/дм3 та з 23,3 мгО/дм3 до 28,3 мгО/дм3, відповідно, та обидва продовжують перевищувати ГДК. Також збільшилися середні концентрації нітритів – з 0,577 мг/дм3 до 0,757 мг/дм3, міді – з 0,003 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, марганцю – з 0,019 мг/дм3 до 0,024 мг/дм3, азоту амонійного – з 0,18 мг/дм3 до 0,77 мг/дм3. Зменшився вміст заліза загального з 0,19 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3, кобальту – з 0,025 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3, нікелю – з 0,017 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3, сульфатів – з 185,46 мг/дм3 до 177,32 мг/дм3. Солесклад води та загальна жорсткість води лишилися на рівні минулого року та склали – 637,7 мг/дм3 та 6,6 ммоль/дм3, відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин значно не змінився та лишився в межах ГДК. Ці зміни пов’язані з надходженням забруднень, які несуть в собі поверхневі води річки Уди, до цього створу. Клас якості води змінився з 4 «забруднена» на 5 «брудна», ІЗВ складає 4,056. У створі річки нижче впадіння м.Зміїва, с.Задонецьке, незначно зросли показники БСК5 – з 2,55 мгО2/дм3 до 3,13 мгО2/дм3 та ХСК – з 23,7 мгО/дм3 до 24,7 мгО/дм3, які продовжують перевищувати ГДК. Зросли середні концентрації нітритів – з 0,274 мг/дм3 до 0,391 мг/дм3, марганцю – з 0,009 мг/дм3 до 0,021 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,096 мг/дм3 до 0,115 мг/дм3, заліза загального – з 0,10 мг/дм3 до 0,12 мг/дм3. Зменшився вміст кобальту – з 65

0,019 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3, нікелю – з 0,015 мг/дм3 до 0,009 мг/дм3. Солесклад води та загальна жорсткість води лишилися на рівні минулого року і склали – 619,0 мг/дм3 та 6,5 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин значно не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена», ІЗВ складає 2,759. У створі річки вище м.Балаклея, с.Криничне, спостерігалося підвищення показників БСК5 – з 2,40 мгО2/дм3 до 2,76 мгО2/дм3 (що перевищує ГДК), та ХСК з 22,2 мгО/дм3 до 24,1 мгО/дм3 (також перевищує ГДК). Зросли середні концентрації марганцю – з 0,009 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,10 мг/дм3 до 0,13 мг/дм3, кобальту – з 0,015 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3. Зменшився вміст нікелю – з 0,015 мг/дм3 до 0,010 мг/дм3, сульфатів – з 181,58 мг/дм3 до 173,68 мг/дм3, нітритів – з 0,153 мг/дм3 до 0,135 мг/дм3. Декілька зменшилися солесклад води – з 637,2 мг/дм3 до 614,2 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 6,7 ммоль/дм3 до 6,5 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин значно не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води не змінився – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ складає 2,182. У створі річки нижче м.Балаклея, с.Червона Гусарівка, дещо зросли показники БСК5 – з 2,39 мгО2/дм3 до 2,99 мгО2/дм3 та ХСК – з 22,9 мгО/дм3 до 25,0 мгО/дм3 і обидва продовжують перевищувати ГДК. Також зросли середні концентрації марганцю – з 0,007 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3, кобальту – з 0,014 мг/дм3 до 0,019 мг/дм3, цинку – з 0,005 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3. Зменшився вміст нікелю – з 0,018 мг/дм3 до 0,010 мг/дм3, сульфатів – з 210,68 мг/дм3 до 200,95 мг/дм3, нітритів – з 0,124 мг/дм3 до 0,099 мг/дм3. Декілька зменшився солесклад води – з 684,4 мг/дм3 до 662,79 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,2 ммоль/дм3 до 7,0 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин значно не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води не змінився – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ складає 2,424. У воді річки Вовча на всьому протязі від кордону з Російською Федерацією (с. Землянки) до гирла, с. Гатище, кисневий режим задовільний. В порівнянні з 2007 роком, у створі с. Землянки (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Зріс показник БСК5 – з 1,37 мгО2/дм3 до 1,93 мгО2/дм3, але не перевищує ГДК, проте показник ХСК дещо зменшився – з 15,4 мгО/дм3 до 14,4 мгО/дм3 (не перевищує ГДК). Збільшилися середні концентрації марганцю – з 0,018 мг/дм3 до 0,024 мг/дм3, міді – з 0,001 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, заліза загального – з 0,12 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3, СПАР – з 0,014 мг/дм3 до 0,034 мг/дм3. Зменшився вміст нафтопродуктів – з 0,13 мг/дм3 до 0,05 мг/дм3, кобальту – з 0,017 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3, нікелю – з 0,010 мг/дм3 до 66

0,007 мг/дм3. Декілька знизився солесклад води – з 545,9 мг/дм3 до 508,3 мг/дм3, однак, зросла загальна жорсткість води – з 6,5 ммоль/дм3 до 6,8 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води залишився на рівні минулого року – 3 «помірнозабруднена», ІЗВ складає 1,948. У створі р. Вовча, гирло, с. Гатище, зріс показник БСК5 – з 1,68 мгО2/дм3 до 2,12 мгО2/дм3 (не перевищує ГДК), показник ХСК зменшився – з 17,6 мгО/дм3 до 15,8 мгО/дм3 (продовжує перевищувати ГДК). Зросли середні концентрації міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,10 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3, кобальту – з 0,010 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3. Зменшився вміст сульфатів – з 148,18 мг/дм3 до 129,16 мг/дм3. Також зменшилися солесклад води – з 630,0 мг/дм3 до 583,0 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,4 ммоль/дм3 до 6,9 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин значно не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води не змінився – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ складає 2,035. У воді річки Уди на всьому протязі від кордону з Російською Федерацією (с.Окоп) до гирла, с.Есхар, кисневий режим задовільний. В порівнянні з минулим 2007 роком, у створі кордон з Російською Федерацією, с. Окоп, якість води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Показники БСК5 та ХСК залишилися на рівні минулого року та склали 3,20 мгО2/дм3 та 25,9 мгО/дм3 відповідно, але обидва продовжують перевищувати ГДК. Збільшилися середні концентрації марганцю – з 0,025 мг/дм3 до 0,072 мг/дм3, міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, хрому VI – з 0,002 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, кобальту – з 0,015 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Зменшився вміст заліза загального – з 0,44 мг/дм3 до 0,36 мг/дм3, нікелю – з 0,017 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3, нітритів – з 0,121 мг/дм3 до 0,093 мг/дм3, алюмінію – з 0,011 мг/дм3 до 0,000 мг/дм3. Збільшилися загальна жорсткість води – з 6,7 ммоль/дм3 до 7,2 ммоль/дм3 та солесклад води – з 522,3 мг/дм3 до 569,3 мг/дм3 Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води у створі не змінився – 4 «забруднена», ІЗВ складає 3,756. В створі річки вище м. Харкова, мст. Пересічне, слід зазначити, що показник БСК5 зріс – з 2,41 мгО2/дм3 до 3,12 мгО2/дм3, також незначно зріс показник ХСК – з 23,6 мгО/дм3 до 24,9 мгО/дм3, та обидва продовжують перевищувати ГДК. Підвищівся вміст марганцю – з 0,028 мг/дм3 до 0,057 мг/дм3, міді – з 0,003 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,06 мг/дм3 до 0,20 мг/дм3, азоту амонійного – з 0,17 мг/дм3 до 0,36 мг/дм3, цинку – з 0,007 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3. Зменшилася середня концентрація сульфатів – з 123,09 мг/дм3 до 111,81 мг/дм3. Незначно зменшилась загальна 67

мінералізація води – з 565,3 мг/дм3 до 541,1 мг/дм3, а загальна жорсткість води лишилась на рівні минулого року та склала – 6,8 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води у створі змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена», ІЗВ складає 3,663. Ці зміни пов’язані з незадовільною очисткою стічних вод таких підприємств як ДП Санаторій “Березівські мінеральні води ” та ТОВ “Пересічанський олійноекстракційний завод”. В створі річки нижче м. Харкова, с. Хорошево, зросли показники БСК5 та ХСК – з 5,38 мгО2/дм3 до 7,17 мгО2/дм3 та з 32,6 мгО/дм3 до 48,6 мгО/дм3, відповідно, та обидва значно перевищують ГДК. Збільшилися середні концентрації азоту амонійного – з 1,26 мг/дм3 до 2,74 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,15 мг/дм3 до 0,30 мг/дм3, цинку – з 0,011 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3, нітритів – з 1,086 мг/дм3 до 1,205 мг/дм3, марганцю – з 0,023 мг/дм3 до 0,031 мг/дм3. Зменшився вміст сульфатів – з 227,02 мг/дм3 до 195,52 мг/дм3, заліза загального – з 0,40 мг/дм3 до 0,28 мг/дм3, кобальту – з 0,032 мг/дм3 до 0,024 мг/дм3, нікелю – з 0,025 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Зменшився солесклад води – з 723,4 мг/дм3 до 686,8 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,5 ммоль/дм3 до 7,1 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК . Всі ці зміни пов'язані з погіршенням біологічної очистки та зростанням вмісту азоту амонійного в стічних водах на КБО «Безлюдівський», про що свідчать результати аналізів проб, відібраних ЛМВ ХРУВР на протязі 2008 року. Клас якості води змінився з 5 «брудна» на 6 «дуже брудна», ІЗВ складає 6,817. В створі річки гирло с. Есхар, в порівнянні з минулим 2007 роком, показники БСК5 та ХСК зросли – з 3,98 мгО2/дм3 до 5,51 мгО2/дм3 та з 27,0 мгО/дм3 до 33,9 мгО/дм3, відповідно, та обидва продовжують перевищувати ГДК. Також зросли середні концентрації міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,007 мг/дм3, нітритів – з 1,147 мг/дм3 до 1,400 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,15 мг/дм3 до 0,20 мг/дм3, марганцю – з 0,022 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3, цинку – з 0,010 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3, азоту амонійного – з 0,50 мг/дм3 до 1,89 мг/дм3.Дещо зменшився вміст сульфатів – з 217,29 мг/дм3 до 211,06 мг/дм3, заліза загального – з 0,30 мг/дм3 до 0,22 мг/дм3, кобальту – з 0,028 мг/дм3 до 0,026 мг/дм3, нікелю – з 0,021 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3. Також зменшився солесклад води – з 726,3 мг/дм3 до 698,2 мг/дм3, а загальна жорсткість води лишилася на рівні минулого року та склала – 7,2 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин практично не змінився та лишився в межах ГДК. Ці зміни пов'язані з погіршенням біологічної очистки та зростанням вмісту азоту амонійного в стічних водах на КБО «Безлюдівський». Клас якості води змінився з 5 «брудна» на 6 «дуже брудна», ІЗВ складає 6,433. У воді річки Лопань на всьому протязі від кордону з Російською Федерацією (с.Казача Лопань) до гирла, м.Харків, кисневий режим задовільний.

68

В порівнянні з минулим 2007 роком, у створі річки с. Казача Лопань (кордон з РФ), якість води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Зросли показники БСК5 та ХСК – з 2,59 мгО2/дм3 до 3,51 мгО2/дм3 та з 24,7 мгО/дм3 до 28,6 мгО/дм3, відповідно, та обидва продовжують перевищувати ГДК. Зріс вміст хрому VI – з 0,002 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, марганцю – з 0,019 мг/дм3 до 0,048 мг/дм3, сульфатів – з 156,25 мг/дм3 до 169,56 мг/дм3, кобальту – з 0,013 мг/дм3 до 0,022 мг/дм3, амонію сольового – з 0,28 мг/дм3 до 1,06 мг/дм3. Знизилися середні концентрації заліза загального – з 0,29 мг/дм3 до 0,26 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,13 мг/дм3 до 0,07 мг/дм3, нікелю – з 0,013 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3. Дещо збільшилися солесклад води – з 705,5 мг/дм3 до 746,4 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 8,6 ммоль/дм3 до 9,3 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК . Клас якості води змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена», а ІЗВ складає 3,064. Ці зміни концентрацій пояснюються скидами підприємств, що розташовані на території Російської Федерації. В створі річки вище м. Харкова, с. Мала Данилівка, зросли показники БСК5 – з 2,34 мгО2/дм3 до 3,26 мгО2/дм3 та ХСК – з 21,7 мгО/дм3 до 24,7 мгО/дм3,що продовжують бути вище ГДК. Збільшилися середні концентрації нафтопродуктів – з 0,15 мг/дм3 до 0,21 мг/дм3, марганцю – з 0,022 мг/дм3 до 0,055 мг/дм3, міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, заліза загального – з 0,29 мг/дм3 до 0,35 мг/дм3, кобальту – з 0,022 мг/дм3 до 0,028 мг/дм3, нітритів – з 0,080 мг/дм3 до 0,131 мг/дм3, азоту амонійного – з 0,18 мг/дм3 до 0,38 мг/дм3. Знизився вміст нікелю – з 0,017 мг/дм3 до 0,012 мг/дм3, алюмінію – з 0,007 мг/дм3 до 0,000 мг/дм3. Зменшилися солесклад води – з 743,6 мг/дм3 до 643,0 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 8,9 ммоль/дм3 до 8,2 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК . Клас якості води змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена», а ІЗВ складає 3,731. Ці зміни пов’язані з надходженням забруднень, які несуть в собі поверхневі води річки Лопань з кордону РФ, а також з незадовільною очисткою стічних вод КП “Малоданилівський комунальник ”. В створі річки гирло, м. Харків, показник БСК5 зріс з 3,81 мгО2/дм3 до 5,21 мгО2/дм3, що вище ГДК . Показник ХСК також зріс – з 29,6 мгО/дм3 до 33,5 мгО/дм3 (продовжує перевищувати ГДК). У порівнянні з минулим роком зросли середні концентрації нітритів – з 0,349 мг/дм3 до 0,604 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,17 мг/дм3 до 0,31 мг/дм3, заліза загального – з 0,29 мг/дм3 до 0,36 мг/дм3, цинку – з 0,015 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3, марганцю – з 0,010 мг/дм3 до 0,039 мг/дм3, азоту амонійного – з 0,50 мг/дм3 до 1,87 мг/дм3. Зменшився вміст кобальту – з 0,032 мг/дм3 до 0,022 мг/дм3, сульфатів – з 216,43 мг/дм3 до 204,91 мг/дм3, нікелю – з 0,020 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3. Також 69

зменшилися солесклад води – з 731,4 мг/дм3 до 714,7 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,5 ммоль/дм3 до 7,2 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води змінився з 4 «забруднена» на 5 «брудна», ІЗВ складає 5,184. Це пов'язано з незадовільною очисткою стічних вод КБО «Диканівський», про що свідчать результати аналізів проб, відібраних ЛМВ ХРУВР на протязі 2008 року. У воді річки Харків на всьому протязі від кордону з Російською Федерацією (с.Стрілечє) до гирла, м.Харків, кисневий режим задовільний. В порівнянні з минулим 2007 роком, у створі річки с. Стрілечє (кордон з РФ) якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Слід зазначити, що показник БСК5 зріс – з 2,53 мгО2/дм3 до 3,94 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК), також зріс показник ХСК – з 22,7 мгО/дм3 до 28,4 мгО/дм3 (перевищує ГДК). Збільшилися середні концентрації хрому VI – з 0,002 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, міді – з 0,003 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, марганцю – з 0,012 мг/дм3 до 0,041 мг/дм3, заліза загального – з 0,10 мг/дм3 до 0,16 мг/дм3, СПАР – з 0,008 мг/дм3 до 0,029 мг/дм3. Зменшився вміст сульфатів – з 144,29 мг/дм3 до 130,36 мг/дм3, нікелю – з 0,020 мг/дм3 до 0,009 мг/дм3, кобальту – з 0,020 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3. Незначно збільшилися солесклад води – з 597,3 мг/дм3 до 622,0 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,3 ммоль/дм3 до 7,5 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин практично не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена», ІЗВ складає 2,976. Ці зміни концентрацій пояснюються скидами підприємств, що розташовані на території РФ. В створі річки гирло, м. Харків, незначно знизився показник БСК5 – з 3,43 мгО2/дм3 до 3,30 мгО2/дм3, але продовжує перевищувати ГДК . Показник ХСК також знизився – з 25,1 мгО/дм3 до 23,2 мгО/дм3, що вище ГДК. Зросли середні концентрації нафтопродуктів – з 0,21 мг/дм3 до 0,25 мг/дм3, марганцю – з 0,014 мг/дм3 до 0,046 мг/дм3, заліза загального – з 0,28 мг/дм3 до 0,36 мг/дм3, нітритів – з 0,108 мг/дм3 до 0,116 мг/дм3, цинку – з 0,006 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3, міді – з 0,003 мг/дм3 до 0,006 мг/дм3, азоту амонійного – з 0,21 мг/дм3 до 0,40 мг/дм3. Зменшився вміст сульфатів – з 174,04 мг/дм3 до 160,95 мг/дм3, хрому VI – з 0,003 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3, нікелю – з 0,019 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3. Також дещо зменшився солесклад води – з 617,6 мг/дм3 до 597,3 мг/дм3, а загальна жорсткість води лишилась на рівні минулого року і склала 6,7 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води змінився з 4 «забруднена» на 5 «брудна», ІЗВ складає 4,020. Ці зміни пов'язані з антропогенним навантаженням забудованої території м.Харківа.

70

У воді річки Оскол на всьому протязі від кордону з РФ (с.Тополі) до створу нижче м. Куп'янська, кисневий режим задовільний. В порівнянні з минулим роком, у створі річки с. Тополі (кордон з РФ), якість води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Показники БСК5 та ХСК лишились на рівні минулого року та склали – 1,72 мгО2/дм3 та 14,7 мгО/дм3, відповідно, та не перевищують ГДК . Зріс вміст марганцю – з 0,005 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3, кобальту – з 0,012 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3, СПАР – з 0,009 мг/дм3 до 0,029 мг/дм3. Проте зменшилися середні концентрації нікелю – з 0,013 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3, цинку – з 0,016 мг/дм3 до 0,006 мг/дм3, сульфатів – з 115,39 мг/дм3 до 107,74 мг/дм3. Дещо знизилися солесклад води – з 533,9 мг/дм3 до 516,1 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,1 ммоль/дм3 до 6,9 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води не змінився та залишився – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ – 1,498. В створі річки нижче м. Куп'янська можна спостерігати збільшення показника БСК5 – з 1,97 мгО2/дм3 до 2,35 мгО2/дм3 та став перевищувати ГДК, показник ХСК зменшився – з 16,9 мгО/дм3 до 15,8 мгО/дм3, але продовжує перевищувати ГДК. Збільшилися середні концентрації сульфатів – з 106,64 мг/дм3 до 119,20 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,06 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3, кобальту – з 0,012 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3, СПАР – з 0,007 мг/дм3 до 0,027 мг/дм3. Дещо зменшилася загальна жорсткість води з 7,3 ммоль/дм3 до 7,1 ммоль/дм3. Солесклад води залишився на рівні минулого року і складає 549,1 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин практично не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води не змінився 3 «помірно-забруднена», ІЗВ складає 1,992. По річці Немишля, гирло – кисневий режим задовільний. У порівнянні з минулим роком дещо збільшився показник БСК5 – з 2,36 мгО2/дм3 до 2,96 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК). Показник ХСК також зріс – з 21,8 мгО/дм3 до 27,8 мгО/дм3, що вище ГДК. Зросли середні концентрації нафтопродуктів – з 0,15 мг/дм3 до 0,24 мг/дм3, марганцю – з 0,018 мг/дм3 до 0,033мг/дм3. Дещо зменшився вміст заліза загального – з 0,36 мг/дм3 до 0,24 мг/дм3, кобальту – з 0,033 мг/дм3 до 0,021 мг/дм3, нікелю – з 0,020 мг/дм3 до 0,016мг/дм3. Незначно збільшився солесклад води – з 751,3 мг/дм3 до 791,3 мг/дм3, а загальна жорсткість води лишилась на рівні минулого року та склала 7,7 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК . Клас якості води не змінився 4 «забруднена», ІЗВ складає 3,344.

71

Печенізьке водосховище – є джерелом господарсько-питного водопостачання міста Харкова. Кисневий режим у створі (гребля, с. Печеніги), загалом, задовільний. Слід відмітити, що показник БСК5 збільшився – з 1,73 мгО2/дм3 до 2,21 мгО2/дм3, але не перевищує ГДК. Показник ХСК, у порівнянні з минулим роком, зріс – з 19,8 мгО/дм3 до 21,2 мгО/дм3 (продовжує перевищувати ГДК). Збільшилися середні концентрації сульфатів – з 104,59 мг/дм3 до 110,52 мг/дм3, нафтопродуктів – 0,075 мг/дм3 до 0,091мг/дм3, СПАР – 0,010мг/дм3 до 0,027 мг/дм3. Солесклад води та загальна жорсткість води лишилися на рівні минулого року та склали – 473,7 мг/дм3 та 5,4 ммоль/дм3, відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води не змінився 3 «помірно-забруднена», ІЗВ складає 1,365. Рогозянське водосховище – кисневий режим задовільний. Слід зазначити, що у порівнянні з минулим роком показники БСК5 та ХСК зросли – з 2,48 мгО2/дм3 до 4,76 мгО2/дм3 та з 24,3 мгО/дм3 до 29,3 мгО/дм3, відповідно та обидва продовжують перевищувати ГДК. Також зріс вміст нафтопродуктів – з 0,04 мг/дм3 до 0,13 мг/дм3, марганцю – з 0,010 мг/дм3 до 0,058 мг/дм3, СПАР – з 0,012 мг/дм3 до 0,045 мг/дм3, сульфатів – з 132,56 мг/дм3 до 141,82 мг/дм3.Дещо знизився вміст кобальту – з 0,024 мг/дм3 до 0,021 мг/дм3, заліза загального – з 0,18 мг/дм3 до 0,13 мг/дм3, нікелю – з 0,015 мг/дм3 до 0,009 мг/дм3. Незначно збільшилися солесклад води та загальна жорсткість води – з 580,9 мг/дм3 до 605,8 мг/дм3 та з 6,8 ммоль/дм3 до 7,3 ммоль/дм3, відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин на цьому ж рівні (в межах ГДК ). Клас якості води змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена», ІЗВ склав 3,108. Ці зміни пов’язані з погіршенням якості води в прикордонному створі з Російською Федерацією с.Окол. Берекське водосховище – кисневий режим задовільний. У порівнянні з минулим 2007 роком показник БСК5 збільшився – з 2,94 мгО2/дм3 до 3,56 мгО2/дм3(перевищує ГДК). Показник ХСК зменшився – з 27,2 мгО/дм3 до 26,8 мгО/дм3, але також продовжує перевищувати ГДК. Збільшилися середні концентрації сульфатів – з 427,25 мг/дм3 до 494,46 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,05 мг/дм3 до 0,12 мг/дм3. Зменшився вміст міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, кобальту – з 0,017 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3, нікелю – з 0,015 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3. Збільшилися солесклад води – з 1102,5 мг/дм3 до 1179,6 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 9,2 ммоль/дм3 до 9,6 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК . Клас якості води не змінився 4 «забруднена», ІЗВ – 2,774.

72

Велико-Бурлукське водосховище – кисневий режим задовільний. Показник БСК5 лишився на рівні минулого року та склав 3,00 мгО2/дм3, що вище ГДК. Показник ХСК зріс – з 23,9 мгО/дм3 до 24,6 мгО/дм3 та продовжує перевищувати ГДК. Зріс вміст кобальту – з 0,017 мг/дм3 до 0,019 мг/дм3, заліза загального – з 0,16 мг/дм3 до 0,23 мг/дм3. Зменшилися середні концентрації марганцю – з 0,028 мг/дм3 до 0,023 мг/дм3, нікелю – з 0,011 мг/дм3 до 0,009 мг/дм3, сульфатів – з 106,88 мг/дм3 до 78,82 мг/дм3. Також зменшилися солесклад води – з 472,4 мг/дм3 до 423,3 мг/дм3 та загальна жорсткість води з 4,5 ммоль/дм3 до 4,0 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин практично не змінився та лишився в межах ГДК. Клас якості води не змінився 3 «помірно-забруднена», ІЗВ складає 2,320. Трав'янське водосховище – кисневий режим задовільний. У порівнянні з минулим роком зросли показники БСК5 та ХСК – з 2,49 мгО2/дм3 до 3,91 мгО2/дм3 та з 22,4 мгО/дм3 до 29,6 мгО/дм3, відповідно, і обидва перевищують ГДК. Збільшилися середні концентрації сульфатів – з 103,72 мг/дм3 до 147,25 мг/дм3, кобальту – з 0,018 мг/дм3 до 0,023 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,05 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3, міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, нікелю – з 0,009 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3, марганцю – з 0,004 мг/дм3 до 0,044 мг/дм3, азоту амонійного – 0,15 мг/дм3 до 1,53 мг/дм3. Зменшився вміст заліза загального – з 0,25 мг/дм3 до 0,11 мг/дм3. Дещо зменшилися сухий залишок води – з 484,9 мг/дм3 до 450,5 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 5,3 ммоль/дм3 до 4,6 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК . Клас якості води змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена», ІЗВ складає 3,515. Ці зміни пов’язані з погіршенням якості води в прикордонному створі з Російською Федерацією с.Стрілечє. Озеро Лиман – кисневий режим задовільний. Показник БСК5 збільшився – з 2,31 мгО2/дм3 до 3,35 мгО2/дм3 та продовжує перевищувати ГДК. Показник ХСК також зріс з – 26,2 мгО/дм3 до 27,9 мгО/дм3, що вище ГДК. Зросли середні концентрації кобальту – з 0,016 мг/дм3 до 0,023 мг/дм3, марганцю – з 0,011 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3. Зменшився вміст сульфатів – з 298,04 мг/дм3 до 286,92 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,15 мг/дм3 до 0,13 мг/дм3, нікелю – з 0,022 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3. Також зменшилися солесклад води та загальна жорсткість води з – 766,9 мг/дм3 до 744,8 мг/дм3 та з 7,2 ммоль/дм3 до 6,9 ммоль/дм3, відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та лишився в межах ГДК . Клас якості води змінився з 4 «забруднена» на 3 «помірно-забруднена», ІЗВ – 2,470.

73

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Токсикологічні дослідження Токсікологічні дослідження проводилися за 8-ми хлорорганічними пестицидами (альфа-ГХЦГ, гама-ГХЦГ, трефлан, гептахлор, 4,4-ДДЕ, 4,4-ДДД, 4,4-ДДТ, дикофол) та за 4-ма триазіновими гербіцидами (пропазин, атразин, симазин, прометрин). Відбір проб здійснювався у 31 створі. Токсикологічними спостереженнями були охоплені 24 створи рік та 7 – на водосховищах. В усіх пробах води були проведені визначення галогенорганічних пестицидів (α-ГХЦГ, γ-ГХЦГ, дікофол, гептахлор, трефлан, 4,4-ДДЕ, 4,4-ДДД, 4,4-ДДТ) та триазінових гербіцидів (пропазин, атразин, симазин, прометрин). Концентрації галогенорганічних пестицидів та триазінових гербіцидів у воді водних об’єктів протягом 2008 року були нижче гранично-допустимих концентрацій (ГДК). У порівнянні з минулим роком, токсикологічний стан поверхневих вод у басейні рік Сіверський Донець та Дніпро не змінився та залишився задовільний.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людини, діяльності у галузі виробництва продовольства , збереження екосистем. Бакторіалогічними лабораторіями санепідустанов щорічно проводиться більше 1 млн. Досліджень (у 2008 році-1 млн.89 тис.). В структурі проведених мікробіалогічних досліджень питома вага санітарно – бакторіалогічних щорічно складає 60,4 – 61,2%. Нижчий за середньо обласний цей показник у Балаклійській, Богодухівській, Дергачівській, Красноградській, Нововодалазькій райСЕС, Мереф’янській міськСЕС. Потребують корегування обсяги та структура сан-бак досліджень в Близнюківській, Великобурлуцькій, Дворічанській, Нововодалазькій, Чугуївській райСЕС, де значну частину цих досліджень складають змиви (65-69%). Структура мікробіологічних досліджень Таблиця 4.3.3.1 Санітарно – бактеріологічні дослідження 601701(59%) 666195(61,5%) 661775(61,7%)

Мікробіологічні дослідження

Роки 2006 2007 2008

1020437 1089259 1089703

Серологічні дослідження 23747 10041 8052

Санітарно – бактеріологічні дослідження Таблиця 4.3.3.2 Найменування дослідження Вода питна у т.ч. децентрал. вода

абс. число

2006р. питома вага

% нест.

абс. число

2007р. питома вага

26634

7,3

9,7

25288

6,4

2008р. питома % нест. абс. число вага 10,97

22769

5,9

% нест.

10,3 74

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічні спостереження виконувалися згідно “Програми моніторингу довкілля”. Радіологічні дослідження включають визначення вмісту радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 в поверхневих водах та донних відкладеннях та виконання замірів рівня гама-фону над поверхнею водних об'єктів у 24 створах. Також можливе визначення сумарної бета-активності. Радіологічні дослідження проводилися у 4 створах р. Сіверський Донець: від кордону з Росією (с.Огурцове) до створу с. Червона Гусарівка, нижче м. Балаклія, також ще у 4-х прикордонних створах з Росією на річках Оскіл (с.Тополі), Лопань (с.Казача Лопань), Уди (с.Окоп), Вовча (с. Землянки) і в 2-х створах на кордоні з Полтавською та Дніпропетровською областями на річках Мерла (с.Мала Рублівка) та Оріль (с.Зарічне) відповідно. Також спостереження проводилися на річках Орілька (с. Артельне) та Орчик (с. Малий Орчик), Уди вище і нижче м. Харкова (смт. Пересічне та с. Хорошево). Радіологічні дослідження води та донних відкладень проводилися у створах в 6-ти водосховищ: Рогозянське, Трав’янське, Велико-Бурлукське, Печенізьке, Олександрівське, Берекське та озеро Лиман. Радіологічний стан поверхневих вод у басейні рік Сіверський Донець та Дніпро суттєво не змінився у порівнянні з минулим роком. Середньорічні показники складають: по воді річок: 2007 р.: стронцій-90 – 0,022 Бк/дм3; цезій-137 –0.043Бк/дм3 2008 р.: стронцій-90 – 0,027 Бк/дм3; цезій-137 – 0,053Бк/дм3, по воді водосховищ: 2007 р.: стронцій-90 – 0,020 Бк/дм3; цезій-137 – 0,047Бк/дм3 2008 р.: стронцій-90 – 0,024 Бк/дм3; цезій-137 – 0,051Бк/дм3 . За звітний рік нормативи ДР-97 («Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 в питній воді та продуктах харчування», затверджених головним санітарним лікарем України 25.06.1997 р.) не були перевищені. Наведені нижче дані радіологічних досліджень води та мулів це підтверджують. Інформація про надзвичайні ситуації на водних об’єктах Харківської області протягом 2008 року не надходила.

75

Дані радіологічних досліджень води річок Харківської області за 2008 рік Таблиця 4.3.4.1. № п/п

Назва створу

1 2 1 р. С. Донець, кордон з РФ, с. Огурцове

Стронцій-90, Бк/дм3, кг Мінімум Максимум Серед-ньорічні

Цезій-137, Бк/дм3, кг Мінімум Максимум Серед-ньорічні

3

4

5

6

7

8

0,019

0,028

0,024

0,040

0,084

0,060

2 р. С. Донець, нижче р. Уди, с. Есхар

0,014

0,032

0,024

0,032

0,071

0,049

3 р. С. Донець, нижче м. Зміїва, с. Задонецьке

0,016

0,028

0,022

0,031

0,079

0,055

4 р. С. Донець, нижче м. Балаклія, с. Чер. Гусарівка

0,024

0,027

0,026

0,059

0,063

0,061

5 р. Вовча, кордон з РФ с.Землянки

0,018

0,025

0,022

0,040

0,053

0,047

6 Р.Вовча. нижче м.Вовчанська, с.Гатище

0,015

0,022

0,019

0,036

0,058

0,047

7 р. Уди, кордонзРФ,с. Окоп

0,025

0,026

0,026

0,044

0,065

0,055

8 р. Уди, гирло, с. Есхар, ДРЕС-2

0,014

0,036

0,024

0,037

0,068

0,051

9 р. Уди, вище м. Харкова, смт. Пересічне

0,033

0,038

0,036

0,055

0,059

0,057

10 р. Уди, нижче м.Харкова, с. Хорошево

0,020

0,031

0,025

0,046

0,059

0,052

11 р. Лопань, кордон з РФ, с. Коз. Лопань

0,023

0,032

0,027

0,035

0,067

0,050

12 р. Харків, гирло, м. Харків

0,028

0,042

0,033

0,040

0,0552

0,051

13 р. Оскіл, кордон з РФ, с. Тополі

0,017

0,032

0,023

0,041

0,048

0,046

0,025

0,042

0,034

0,054

0,074

0,064

15 р. Орель, кордон Харківської та Дніпропетр. обл., с. Зарічне

0,017

0,031

0,024

0,032

0,063

0,048

р. Орілька, 16 6 км від гирла, с. Артельне

0,029

0,051

0,040

0,048

0,054

0,051

17 Р. Орчик, гирло, с. М. Орчик

0,029

0,039

0,034

0,041

0,075

0,058

14 р. Мерла, кордон Харківської та Полтавської обл., с. М. Рублівка

Середньорічні значення по воді річок

0,027

0,053

ДР-97 (допустимі рівні) для питної води, Бк/дм3

2,0

2,0

76

Дані радіологічних досліджень води і донних відкладень водосховищ Харківської області та озера Лиман за 2008 рік Таблиця 4.3.4.2. № п/п 1

Стронцій-90, Бк/дм3, кг Назва створу

min

max

7

8

Середньорічні 9

0,022

0,040

0,066

0,051

16.8

12.3

17.3

25.8

21.6

0,021

0,033

0,027

0,026

0,061

0,049

Мул

16.0

25.9

20.0

22.3

27.3

24.8

Вода

0,017

0,028

0,022

0,048

0,066

0,060

Мул

13.6

23.0

19.6

19.3

25.4

21.2

Вода

0,014

0,027

0,023

0,033

0,061

0,048

Мул

10.1

21.9

15.2

21.4

39.7

28.0

Великобурлуцьке вдсх., нижній б’єф

Вода

0,018

0,033

0,027

0,049

0,076

0,060

Мул

7.3

19.1

15.4

21.2

33.9

28.3

Трав’янське вдсх., в/з Трав’янської ЗС

Вода

0,018

0,030

0,025

0,021

0,057

0,044

Мул

17.5

19.5

18.5

16.4

24.2

21.2

Вода

0,016

0,042

0,025

0,039

0,050

0,045

Мул

17.4

19.0

18,1

19.5

48,8

28.2

2

1

Печенізьке вдсх., с. Печеніги

2

Рогозянське вдсх., нижнійб’єф

3

4

5

6

7

Цезій-137, Бк/дм3, кг

Олександрівське вдсх., с. Олександрівка Берекське вдсх., нижній б’єф

оз. Лиман, Зміївської ДРЕС, с. Комсомольське Середньорічні значення по воді та мулах у водосховищах

Проба

min

max

3

4

5

Середньорічні 6

Вода

0,016

0,028

Мул

9.0

Вода

Вода

0,024

0,051

Мул

16.0

24.8

4.4. Морські води (відсутні) 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Здійснення державного санітарного нагляду за об’єктами водопостачання направлено на забезпечення контролю за виконанням санітарних правил, встановлених гігієнічних нормативів із забезпечення населення водою для питних, господарських і виробничих потреб, здійснення гігієнічної регламентації факторів, які властиві для питної води, з метою визначення критеріїв оцінки ризику щодо їх впливу на здоров’я людини, недопущення виникнення інфекційних захворювань при вживанні питної води. Проведення цієї роботи є одним із пріоритетних напрямків роботи державної санепідслужби. На якість води як поверхневих, так і підземних джерел водопостачання впливають надходження забруднень з осадами із атмосферного повітря, зі 77

скидами виробничих та побутових стоків, вивітрювання та вимивання з ґрунту та інш. Цей вплив відбувається і на питну воду у водорозподільних мережах при виникненні поривів, незадовільній експлуатації систем водопостачання. Питна вода у разі її забруднення може стати причиною виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань. Хімічні компоненти води завдають хронічного неспецифічного впливу, який реалізується при тривалій дії і сприяє збільшенню частоти захворювань, які вже розповсюджені серед населення. Безумовно наявність токсичних хімічних речовин у кількостях, які перевищують гранично допустимі норми, призводить до гострих отруєнь. Найбільш вразливі категорії населення, які більше інших знаходяться під впливом факторів зовнішнього середовища, – це діти, вагітні жінки, люди похилого віку та хворі на хронічні захворювання. В теперішній час нормування показників якості питної води здійснюється ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”, який вже морально застарів та потребує перегляду. Введені в дію державні санітарні правила та норми “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” нормують якість води з урахуванням сучасних вимог, але за відсутністю ДСТУ не можуть його замінити. Такий стан існуючої нормативної бази в сучасних умовах потребує її вдосконалення. Основними джерелами водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів області залишаються поверхневі та підземні джерела водопостачання. Водопостачання населення області здійснюється з 125 комунальних водогонів, 567 водогонів сільського господарства, 343 інших відомств та 7422 джерел децентралізованого водопостачання. Поверхневі джерела представлені р. Сіверський Донець (Печенізьке водосховище) і каналом Дніпро-Донбас, до складу якого входить Краснопавлівське водосховище. Особливістю цих джерел є їх незахищеність від забруднення недостатньо очищеними стічними водами, поверхневим стоком та іншими забрудненнями, які можуть потрапити у відкрите водоймище. Підземні прісні води представлені 27 родовищами, з яких на 19 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного та виробничотехнічного водопостачання. Водогони області забирають питну воду 1752 артезіанськими свердловинами. 14 водогонів забирають воду із відкритих водойм. Із поверхневих джерел після водопідготовки вода подається до м. Харкова, м. Лозова, м. Первомайський, м. Чугуїв, смт. Краснопавлівка Лозівського району, смт. Покотилівка, Безлюдівка, Пісочин Харківського району, з р. Сіверський Донець забирає воду відомчий водогін в м. Ізюмі для потреб Ізюмського приладобудівного заводу та м. Ізюм. Послугами централізованих систем водопостачання користується населення 17 міст, 49 селищ міського типу та 218 сільських населених пунктів. Всього по області централізованим водопостачанням забезпечено 62% населення. Водопідготовка з поверхневих джерел водопостачання здійснюється за традиційною схемою: первинне хлорування, коагуляція, в залежності від якості 78

річної води періодично флокуляція, вторинне хлорування. На сучасному етапі ця схема вважається неефективною. Використання в процесі знезараження води хлору призводить до утворення хлорорганічних сполук, які мають високу ступінь токсичності. В першу чергу це стосується комунального водогону м Харкова, водозабезпечення якого здійснюється з поверхневих джерел. Проведені дослідження свідчать, що перевищення нормативного вмісту хлороформу в воді з міського водогону м. Харкова відмічається від 1,5 до 3 разів, а питома вага проб питної води, які мали підвищений вміст хлороформу, становить за 2006р – 76,9%, за 2007р. – 59,8%, за 2008р. – 55,1%. Наявність хлорорганічних сполук у питній воді варто розглядати як один із дієвих чинників підвищення ризику онкологічної захворюваності населення. Хлорування природних вод супроводжується погіршенням їх органолептичних властивостей, що пов'язано з утворенням хлорованих індольних сполук і хлорфенолів. Існуюча система водопідготовки недостатньо ефективна до збудника вірусного гепатиту А, хлор не діє на спори простійших мікроорганізмів. Особливості природного складу підземних джерел водопостачання за хімічними показниками обумовлюють підвищений вміст в питній воді таких компонентів, як залізо, та показників загальної жорсткості і сухого залишку. Такий стан потребує застосування спеціальних систем доочистки питної води. Питна вода перед надходженням до споживача отримує додаткове бактеріологічне та хімічне забруднення у водорозподільних мережах централізованих систем водопостачання області при наявності тенденції до погіршення такого стану. Технічна спрацьованість водорозподільних мереж становить понад 50%, а несвоєчасна заміна та відсутність планової заміни мереж сприяє вторинному забрудненню питної води перед подачею споживачам, що підтверджується відсотком нестандартних проб за бактеріологічними (5,9%-6,7%) та санітарно-хімічними показниками (10,2%10,9%) в період з 2001р. по 2008р. З 2003 року відмічається забруднення питної води у водорозподільних мережах хімічними речовинами у кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації. В першу чергу це вміст нітратів, що свідчить про наявність постійно існуючого, тривалого забруднення питної води органічними речовинами. Відсоток проб питної води, які мають перевищення ГДК за вмістом нітратів, за період з 2001 по 2008 рік становить від 0,6% до 1,5%. За останні 5 років питома вага нестандартних проб питної води за бактеріологічними показниками коливається від 6% до 8%, при відповідному показнику по Україні до 5%. По м. Харкову він не перевищує 3,5%. Значно перевищений середньообласний відсоток нестандартних проб на об’єктах централізованого водопостачання за бактеріологічними показниками в Барвінківському, Близнюківському, Дворічанському, Первомайському районах. За хімічними показниками – у Борівському, Великобурлуцькому, Дергачівському, Чугуївському районах. Відсоток нестандартних проб питної води з джерел централізованого та децентралізованого водопостачання за бактеріологічними та санітарно79

хімічними показниками, які досліджені у період з 2004р. по 2008р., наведені на рисунках 4.5.1 та 4.5.2.: 40

38 37

35

31,6

30,2

30,7

30 25 20

17,7

16,2

16,1

15

16

12,5

10

8,1

7,5 5,6

5,3

5,2

4,9 5,2

3,5

5

4,1 4,2

0 2004

2005

2006

комунальні

відомчи

2007

сільські

2008

шахтні колодязі

Рис.4.5.1. Відсоток нестандартних проб питної води, яка досліджена за бактеріологічними показниками 60 51,8

50

53,2

50,8

50,8

45,1

40 30

25,2 19,319,7

20 10

8,8

8,1

23,3 21,6

22,8

19,8

23,2 22,8

18,3

8

7,4

6,2

0 2004

2005 комунальні

2006 відомчи

сільські

2007

2008

шахтні колодязі

Рис. 4.5.2. Відсоток нестандартних проб питної води, яка досліджена за хімічними показниками Найгірша якість питної води відмічається з джерел децентралізованого водопостачання. Із загальної кількості колодязів (7422) приблизно 60% колодязів не відповідають санітарним вимогам за вмістом нітратів та бактеріологічними показниками. Вміст нітратів реєструється 80

протягом тривалого часу і за кількістю перевищує гранично допустиму концентрацію від 2 до 20 разів. Такий стан пов'язаний з тривалим органічним забрудненням ґрунту, відсутністю централізованих систем каналізування та незадовільною санітарною очисткою територій населених пунктів. До загальних недоліків при експлуатації колодязів слід віднести їх незадовільний технічний стан, відсутність щорічної очистки та дезінфекції, забруднення нітратами. У 2008 році тільки в 45% наявних джерел децентралізованого водопостачання проведено щорічну профілактичну очистку і дезінфекцію. За 2005-2008 роки в області зареєстровано 21 випадок отруєння нітратами дітей віком до 1 року. Отруєння пов’язані з вживанням питної води із шахтних колодязів для приготування молочних сумішей. Випадки отруєнь були зареєстровані у Красноградському, Зміївському, Великобурлуцькому, Вовчанському, Лозівському, Дергачівському, Нововодолазькому, Барвінківському, Харківському, Сахновщинському, Ізюмському, Коломацькому, Шевченківському районах. За ініціативою санепідслужби з 2005 року діє спільний наказ Головного управління охорони здоров’я і санепідслужби області, в якому визначені організаційні заходи, спрямовані на попередження таких випадків. Про існуючий стан забезпечення населення області питною водою з децентралізованих джерел водопостачання санепідслужбою щорічно інформуються органи місцевого самоврядування. Статистичні дані випадків отруєнь (2005 – 10, 2006 – 8, 2007 – 2, 2008 – 1) свідчать про ефективність проведеної роботи.

72

129,8

95 95,8 134 51,2

190

102,5 73,1 143,9 74,1 144,6 144,8 48 93

520

м.Люботин м.Мерефа Чугуївський Харківський Первомайський Лозівський Краснокутський Красноградський Ізюмський Золочівський Дергачівський Вовчанський Великобурлуцький Борівський Близнюківський Балаклійський

Рис. 4.5.3. Максимальні значення вмісту нітратів (мг/дм3) у воді з джерел децентралізованого водопостачання, які визначені дослідженнями протягом 2008 року, Протягом 2008 року при здійсненні державного санітарного нагляду за об’єктами централізованого водопостачання перевірено 1084 об’єкти централізованого водопостачання, на 36,4% об’єктів виявлені порушення. В 264 випадках до відповідальних посадових осіб застосовані заходи 81

адміністративного впливу, винесено 738 постанов про припинення експлуатації об’єктів. Протягом 2008 року випадків інфекційних захворювань, які пов’язані з вживанням питної води, на території області не зареєстровано.

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Для запобігання забруднення поверхневих та підземних вод в зв’язку з тим що не працюють очисні споруди та колектори необхідна реконструкція слідуючих об’єктів: 1. Очисні споруди ВАТ “Індустріальне” Шевченківський район.

2. КНС і очисні споруди с. Мартове Печенізького району.

3. Реконструкція напірного каналізаційного колектора та експлуатації очисних споруд Центральної районної лікарні смт. Золочів 4. Споруди біологічної очистки і напірного каналізаційного колектору транспортування стічних вод від КНС до очисних споруд м. Барвінкове.

5. Очисні споруди біологічної очистки Сахновщинського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства селищної ради.

6. КНС та напірний каналізаційний колектор дослідного господарства “Українка” с. Кулиничі Харківського району.

7. Очисні споруди біологічної очистки Старосалтівського виробничого управління житлово-комунального господарства Вовчанського району.

8. Очисні споруди біологічної очистки Зачепилівського Комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства.

9. Очисні споруди повної біологічної очистки Комунального підприємства по експлуатації житлового водопровідно-каналізаційного господарства с. Стрілече Харківського району .

10. Очисні споруди повної біологічної очистки с. Караван Дергачівського водопровідно-каналізаційного підприємства.

11. Поля фільтрації ТОВ “Перемога”, що розташовані в с. Черкаська Лозова Дергачівського району.

12. Очисні споруди комунального підприємства “Комунальник-1” с. Шевелівка Балаклійського району.

13. Самопливний каналізаційний колектор на території Кегичівської селищної ради.

14. Очисні споруди повної біологічної очистки (біофільтри) Обласного туберкульозного санаторію “Занки” Зміївського району.

15. Очисні споруди біологічної очистки Хорошівського ТВ УЖКГ і ПО Харківського району.

16. Очисні споруди біологічної очистки, каналізаційний напірний колектор та каналізаційна насосна станція ВАТ Агрофірми “Глобівська” Краснокутського району.

17. Очисні споруди ДП “Санаторій “Рай-Оленівка” Харківського району.

18. Очисні споруди КП “Роганькомунпослуга” Харківського району.

19. Очисні споруди Бірківської сільської ради Зміївського району.

20. Очисні споруди селища Малинівка Чугуївського району.

82

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Сучасний стан біологічного різноманіття Харківської області визначається сукупністю природних та антропогенних чинників. Насамперед, географічним положенням її території, розташованої в межах двох ландшафтно-кліматичних зон – лісостепової та степової, а отже характерним ландшафтним різноманіттям, що й обумовило відносне багатство біотопів, а заразом й наявність відповідних непорушених біоценозів, що збереглися лише поза межами населених пунктів. Особливістю області також є те, що вона знаходиться в межах двох річкових басейнів – Сіверського Дінця (притока Дону) та Дніпра. Специфічною для біоти Харківщини є наявність на її території рефугіумів з унікальною реліктовою флорою та фауною, відірваних від основного ареалу: сфагнові болота надлучних терас річок Мерла, Уди, Мжа, Сіверський Донець, де мешкають релікти льодовикового періоду; солончаки в урочищі „Горіла Долина”, де виявлені релікти ксеротермічного періоду; крейдяні крутосхили річок Вовча та Оскіл, де збереглися третинні й ксеротермічні релікти; піщані степи й відкриті піски в районі „Ізюмської Луки” та в околицях с. Кицівка Печенізького району, де зафіксовані релікти середньоазіатського походження. Стан біорізноманіття Харківської області викликає занепокоєння і потребує детального аналізу його фітоценотичного та біотопічного розподілу, насамперед тих систематичних груп, представники яких занесені до списків рідкісних видів, оскільки оцінки фауністичного й флористичного багатства істотно залежать від наявності рідкісних видів. Отже, індикаторною групою стають види, чисельність та існування яких перебувають у критичному стані, тобто такі, яким загрожує зникнення. Основні принципи формування екологічної мережі в Харківській області розроблені відповідно до Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі в Україні на 2000-2015 роки” № 1989-ІІІ (2000 р.) та затверджені рішенням Харківської облради „Про затвердження Програми формування національної екологічної мережі в області на 2002-2015 роки” від 21.05.2002 року. Основу екологічної мережі складають 57 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, 22 особливо цінних водно-болотних угіддя, 58 об’єктів, що зарезервовані для наступного заповідання, та мережа захисних лісових смуг. У межах екологічної мережі охороняється понад 295 видів судинних рослин, у тому числі 23 види занесені до Європейського Червоного списку, 68 видів занесено до Червоної книги України та понад 204 видів, які занесені до Червоного списку Харківщини, 376 видів тварин, у тому числі 42 види, які занесені до Європейського Червоного списку, 137 видів, які занесені до Червоної книги України, і 197 видів, які занесені до Червоного списку Харківщини, 29 угруповань рослин, які занесені до Зеленої книги України, а 83

також 138 видів мігруючих диких тварин, які потребують особливої охорони в Харківській області. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками Таблиця 5.1.1., тис. га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 38232,5 93101,4

2005 55416,77 93101,4

2006 55416,77 93101,4

2007 57509,02 93101,4

2008 93101,4

-

-

-

-

-

33619,4 88914,8

33619,4 88914,8

33619,4 88914,8

33619,4 88914,8

33619,4 88914,8

5.1.1. Стан природних складових довкілля Складовими ландшафтного різноманіття природи є геоматичне (будова надр, форми рельєфу, підземні та поверхневі води) і біологічне різноманіття (світ рослин, тварин, мікроорганізмів), а також різноманіття ґрунтів. Усі різнорангові ландшафтні утворення є природними комплексами. Із них локальні за рангом (фації, урочища та місцевості) існують у межах Харківської області. Природне різноманіття ландшафтів в області представлено 35 ландшафтними місцевостями. Серед типових природних комплексів виділено 20 місцевостей, які займають понад 98% території області. Рідкісні природні комплекси представлені 15 місцевостями, площа яких становить 0,84% території області. Зникаючі природні комплекси являють собою залишки первинних природних лісів, луків та степів серед суцільно розорених земель, яким загрожує, внаслідок подальшого антропогенного впливу на земельні ресурси та розширення сільськогосподарських угідь, зменшення їх площ та погіршення природного стану. Виходячи з того, що для більшості мешканців Харківщини ландшафт, як і раніше залишається „природним будинком”, а не тільки територією для господарської діяльності, є невідкладна необхідність забезпечити збереження ландшафтного різноманіття області. Система ландшафтів області, які ще зберегли свій природний стан, повинна стати основою регіональної схеми екологічної мережі області. У складі сучасної флори Харківщини зареєстровані 1672 види вищих судинних спорових та насінних рослин. Серед них 1234 види – представники природної флори, а 437 видів – це види, що культивуються як харчові, технічні, декоративні, тощо. Флора Харківщини багата різноманітними корисними рослинами, її складають 567 декоративних, 305 лікарських, 212 їстівних, 185 кормових, 172 медоносних, 107 вітаміноносних, 84 деревинних, 82 отруйних, 73 ефіроолійних, 59 фарбувальних, 54 жироолійних, 48 дубильних, 20 ароматичних, 18 волокнисто-прядильних, 6 інсектицидних видів рослин. Фауна Харківської області налічує понад 10000 видів тварин, із них 84

хребетних – понад 370 видів (риб – понад 30 видів, земноводних – 11, плазунів – 10, птахів – понад 250, ссавців – близько 60) із безхребетних – понад 6000 видів комах, а також близько 1000 видів водних безхребетних тварин. Найвищий рівень біологічного різноманіття на сучасному етапі відмічений в долинах річок Сіверський Донець, Мерла, Мжа, Уди, Вовча, Оскіл, Берестова, Оріль, Берека і природних центрах в Краснокутському районі, та розташованих вздовж долини р. Сіверський Донець в Печенізькому, Зміївському, Балаклійському та Ізюмському районах. Харківська область лежить на шляху „широкого фронту” пролітних птахів (міграційні шляхи „Північ-Південь”, “Схід-Захід”), але в її межах можна виділити декілька зон, де спостерігається концентрація міграційних потоків. Вони відіграють ключову роль для підтримання життєдіяльності перелітних птахів. Тут спостерігаються найбільш масові скупчення і саме тут розташовані найважливіші території, що забезпечують птахів їжею та служать їм місцями відпочинку. Через територію області проходять міграційні шляхи багатьох груп птахів, які летять як у широтному, так і в меридіанному напрямку. Деякі види пролітають широким фронтом, дотримуючись основного напрямку прольоту, інші концентруються уздовж екологічних шляхів (долини річок, водосховища, ланцюги озер). Гідрографічна мережа області представлена річками басейну Дону та Дніпра. Найбільший потік мігрантів спостерігається в долинах річок, які служать транзитними коридорами та місцями відпочинку і годівлі перелітних птахів. Це – долина Сів. Дінця та його приток (рр.Оскіл, Мжа, Великий Бурлук, Уди, Берека, Вовча та інші), долина р.Оріль та її приток (рр.Орілька, Берестова, Орчик та інші). Найбільша концентрація водоплавних (гуси, качки) та навколоводних (мартини, крячки, кулики, чаплі) птахів під час весняної й осінньої міграції на території області спостерігається на великих водосховищах (Печенізьке, Червонооскільське, Краснопавлівське, Орільківське, Рогозянське та інші), озерах Лиманської системи (оз. Лиман, урочище „Сухий лиман”). Значна кількість водоплавних птахів концентрується також на ставках рибгоспів (Печенізьке ТРГ, „Піски-Радьківські”). Важливе значення для міг руючих гусей у ранньовесняний період мають заболочені пониззя на третій та четвертій надзаплавних терасах великих річкових долин (рр. Сів. Донець, Оскіл). Місця найбільшої концентрації мігруючих гусей спостерігаються в південній частині Харківської області (заплави р. Оріль та її приток, р. Самара, Краснопавлівське та Орільківське водосховища). Крім гуски сірої, через територію Харківської області мігрують тундрові види гусей. Водно-болотні угіддя Харківщини мають глобальне значення для підтримання мігруючих палеарктичних популяцій великої білолобої гуски та тундрового гуменника. Зокрема, такі місця зупинок, як Краснопавлівське та Орільківське водосховища, де спостерігаються скупчення цих видів гусей у декілька десятків тисяч, повністю задовільняють критеріям Рамсарських угідь. В області є місця, де концентрується перед осіннім перельотом такий вид, як журавель сірий (Червона книга України). Зараз найбільші 85

передміграційні скупчення журавлів чисельністю до 150 особин знаходяться в заплаві р. Сів. Донець на території РЛП „Ізюмська Лука” поблизу с. Червоний Шахтар. У міграційний період через територію області пролітає понад 150 видів птахів, що мають певний охоронний статус у межах Європи та України – занесені до Європейського Червоного списку та Червоної книги України, Додатку II Конвенції про охорону мігруючих видів тварин (Боннська конвенція), Додатку II Угоди про збереження Афро-Євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA). Зимівельні скупчення водоплавних птахів на території Харківської області відомі на незамерзаючих водоймах: оз. Лиман (водойма-охолоджувач Зміївської ТЕЦ), ділянка р.Уди та її приток (рр. Лопань, Харків) у межах м. Харків і до впадіння р.Уди в Сів. Донець.

5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення На жаль, характерною рисою сучасної біоти Харківщини є те, що кожна з двох фізико-географічних зон була межею ареалу для значної кількості видів, що вимерли або були знищені. Зокрема, у результаті скорочення площі пралісів зникли на території області такі лісові види, як ведмідь, рись, а із комах – великий дубовий вусач. У результаті повного розорювання степів на плато така ж доля спіткала і степові види, деякі з них ще зустрічалися 150 років тому. Це – сайгак, тарпан, хохітва, дрохва, орел степовий, журавель степовий. Внаслідок зарегулювання Дону, Дніпра і їх приток та промислового забруднення річок стали рідкісними в регіоні мінога українська, стерлядь, ялець Данилевського та вирезуб. І нарешті, збідніння біорізноманіття Харківської області обумовлене господарською діяльністю людини, яка докорінно змінила колишній первісний ландшафт Слобожанщини з пралісами та цілинними степами і перетворила його впродовж 350 років у антропогенний. Зараз первісні цілинні степи на плато повністю замінені на агроценози з широкою мережею полезахисних лісових смуг, створених за останні 50-60 років. Залишки цілинних степів відводяться під садово-городні ділянки та піддаються залісненню. Через це під загрозою повного знищення опинилися цінні резервати степової рослинності біля сс. Рогань, Липкуватівка, Вільхівка. В інших місцях на стан рослин негативно впливають надмірний випас худоби, щорічне випалювання, сінокосіння та нерегламентований збір лікарських і декоративних рослин. Навіть на заповідних територіях області спостерігається такий негативний антропогенний вплив. Особливо великих змін зазнала степова рослинність на ділянках, де протягом багатьох років випасали худобу. Під впливом випасу різнобарвна рослинність природних степів змінилась на одноманітні типчакові або тонконогово-деревійні збої. Тому невеликі ділянки лучних степів на схилах балок перебувають у дигресивному стані. Рідкісний комплекс крейдолюбних видів рослин практично не охороняється, а знищується надмірними випасами, кар’єрами для видобутку 86

крейди та утворенням терас при залісненні крутих крейдяних схилів. Така негативна господарська діяльність людини призводить до зникнення рідкісних видів рослин, тому в цих рослинних угрупуваннях все значнішою стає роль рудеральних видів. Осоково-сфагнові фітоценози області перебувають під загрозою повного знищення. Вже висохло в межах м. Харків „Клюквове” болото. Така ж доля і у „Мохуватого” болота (околиці с. Гаврилівка Дергачівського району), гідрологічний режим якого повністю змінився внаслідок видобутку поблизу з ним піску, і зараз це болото вже висохло. Значних збитків природним екосистемам завдали: інтенсивне застосування в агроценозах інсектицидів і гербіцидів, будівництво дачних ділянок на непридатних для сільського господарства землях, надмірний випас худоби та щорічне випалювання сухої рослинності в степових балках, лісосмугах, заплавах річок. Сучасний стан біорізноманіття області викликає занепокоєння і потребує детального аналізу його фітоценотичного та біотопічного розподілу, насамперед тих систематичних груп, представники яких занесені до списків рідкісних видів, оскільки оцінки фауністичного й флористичного багатства істотно залежать від наявності рідкісних видів. Отже, індикаторною групою стають види, чисельність та існування яких перебувають у критичному стані, тобто такі, яким загрожує зникнення.

87

Складові структурних елементів екологічної мережі

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

2 Балаклійський район Барвінківський район Близнюківський район Богодухівський район Борівський район Валківський район Великобурлуцький район Вовчанський район Дворічанський район Дергачівський район Зачепилівський район Зміївський район Золочівський район Ізюмський район Кегичівський район Коломацький район Красноградський район Краснокутський район Куп’янський район Лозівський район Нововодолазький район Первомайський район Печенізький район Сахновщинський район Харківський район Чугуївський район Шевченківський район

5 7,689 0,4708 0,2621 0,3495 0,0681 0,3385 2,5721 3,983 0,7717 0,2049 1,3776 14,7202 0,05105 3,0838 0,5369 0,032 0,17 1,0916 0,1743 0,1153 0,345 2,2425 10,8164 0,148 0,1252 4,13647 0,0937

6 8,655 1,873 2,171 9,174 1,0899 7039,7 1,1394 0,094 1,6793 15,0293 0,5691 7,5853 0,0648 3,62283 8,1227 2,5109 0,0709 0,3507 0,110 4,861 2,445 1,282 0,711 1,541

7 -

8 -

ліси та інші лісовкриті площі

4 26,9961 3,8448 2,4437 3,0165 16,1972 1,5383 7,8062 15,9402 5,4832 1,5365 8,4813 23,8903 3,725 12,6487 0,4124 6,2401 12,0485 6,6254 8,6017 1,8179 2,1924 27,7287 4,5429 4,1891 7,9738 4,5882

землі водного фонду

3 198,644 136,452 138,01 116,03 87,533 101,053 122,080 188,861 111,235 90,006 79,396 136,465 96,862 155,344 78,250 32,954 98,513 104,080 128,031 140,353 118,274 119,444 46,748 116,991 140,342 114,861 97,741

Складові елемен водоохоронні зони, винесені в натуру

Загальна площа екомережі , тис. га

відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

об’єкти ПЗФ

№ з/п

9 443,4 774,8 2,6 51,7 12243,1 58,5 478,2 5067,2 87,9 59,4 279,0 771,8 673,1 252,3 1,0 19,0 11,3 4936,5 64,6 228,9 5753,4 330,0 746,7 71,7 24,3 19,0

88

10 15,8 0,25 0,10 2,04 3,8 0,15 1,08 703 1,13 0,0 1,67 15,0 0,56 7,58 0,06 3,62 8,12 2,51 0,07 0,35 0,1 14,0 0,17 0,58 2,61 0,2

1 28 29 30 31 32 33 34

2 м. Ізюм м. Куп’янськ м. Лозова м. Первомайський м. Харків м. Чугуїв м. Люботин Харківська область

3 4,074 3,343 1,806 3,083 30,604 1,277 3,113 3141,84929

4 0,500 221,0091

5 0,0515 0,46765 58,23745

6 0,090 55,718

7 -

8 -

9 150,0 33619,4

89

10 88,9

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Природні комплекси в регіоні найкраще представлені по долинах річок, де вони майже повсюдно зберегли безперервність і високу ландшафтну та біологічну різноманітність. Таким чином, вони фактично є природним каркасом Харківщини, де репрезентовані майже всі ценотичні комплекси, характерні для регіону: ліси, степи, луки й водно-болотні угіддя, хоча деякі й представлені фрагментарно. Ці особливості річкових долин уже використані при розробці загальнодержавної програми створення національної екологічної мережі України, у якій для формування меридіональних природних коридорів загальнодержавного значення планується використовувати долини річок. Використання ідеї басейнового підходу як концептуальної ідеї для планування й формування екологічної мережі області найбільш повно забезпечить оптимізацію сільськогосподарських ландшафтів та поліпшення охорони природних комплексів, особливо збереження водно-болотних угідь. Тому затвердження рішенням обласної ради у 2009 році, скорегованої в 2008 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем відповідно до вимог Закону України «Про екологічну мережу України», Програми формування національної екологічної мережі в області до 2015 року дасть можливість проведення прикладних досліджень, спрямованих на розроблення рекомендацій і методів щодо збереження та відтворення ландшафтного різноманіття, в тому числі проведення оцінки сучасного стану природних ландшафтів, обґрунтування найбільш ефективних заходів, що забезпечать збалансоване і невиснажливе використання їх природних ресурсів, інвентаризацію природних комплексів та їх компонентів, організацію ведення кадастрів природних ресурсів та моніторингу довкілля у межах національної екологічної мережі, створення відповідних банків даних і геоінформаційних систем.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.2.1. Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 1672 -

2000 -

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 -

2008 -

5.2.1. Лісові ресурси Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ області становить 419,4 тис.га. Вони виконують переважно екологічні функції – водоохоронні, захисні, рекреаційні, природоохоронні і мають обмежене експлуатаційне 90

значення. Ліси розташовані фрагментарними ділянками більшої чи меншої площі. Лісистість області займає 15 місце по Україні. Загальний запас деревостанів у лісах області складає 68,3 млн.м3. По запасу ми знаходимося на 10 місці в державі. Ліси області перебувають у підпорядкуванні різних користувачів: Міністерства АПК-91,5тис.га (21,8%), Міноборони- 2,6тис.га (0,6%), Держкомунгоспу-2,1 тис.га (0,5%) та іншим-3,7 тис.га (1,0%). Основна площа лісів (319,5 тис. га або 76,1%) підпорядкована Державному комітету лісового господарства України. Йому ж за Лісовим кодексом України належить контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства. Уповноваженим органом в області є Харківське обласне управління лісового господарства (далі – управління) з 10 держлісгоспами, Національним природним парком „Гомільшанські ліси” та двома державними мисливськими господарствами. В постійному підпорядкуванні підприємств управління перебуває 298,9 тис.га земель лісового фонду. Згідно з існуючим поділом лісового фонду усі ліси Харківської області віднесено до І групи, що свідчить про їх високе еколого-захисне, соціальне і рекреаційно-оздоровче значення. Більша їх частина виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції (більше 178 тис. га, або 50%). Друге місце займають захисні ліси (більше 113 тис. га, або 36%). Частина водоохоронних лісів є незначною (8%). Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.2.1.1. № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2.

3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення інших міністерств та відомств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість 4 419,4

тис. га

319,4

тис. га

97,7

га

2013

тис. га

327,2

%

12,1

Примітка 5

Найважливіший стратегічний напрям діяльності лісогосподарських підприємств області, – це збільшення лісистості, тому в області приділяється значна увага відтворенню лісів. В 2008 році відтворення лісів проведено на площі 1638,4 га, що склало 126% до проведених суцільних зрубів 2007 році, які підлягали залісненню (1305,4 га).

91

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.2.1.2 Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду,га Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях,га Створення полезахисних лісових смуг,га

2000 1506 -

2005 1866,8 190,4 -

2006 2187,4 66,5 2,1

2007 1410,4 229 -

2008 1668,1 -

Сьогодні збільшення об’ємів посадки і цим виконання екологічного показника – збільшення лісистості можливе тільки за рахунок створення нових лісів на не придатних для ведення сільського господарства землях, ярках, балках. Тому прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 581 “Про затвердження Державної програми “Ліси України” на 2002 – 2015 роки, з метою забезпечення сталого розвитку лісового господарства області, на підставі статті: 43 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» Харківська обласна рада рішенням ІХ сесії ХХІV скликання від 24 квітня 2003 року затвердила програму “Ліси Харківської області”, яка включає в себе 6 розділів від стану лісів та їх біолого-екологічного та соціального значення до пріоритетних завдань лісового господарства де одним із основних розділів є планові завдання обсягів лісовідновлення та захисного лісорозведення. Згідно програми до 2015 року ми маємо створити захисні насадження на площі більше 15 тис га. Лісистість області 12,1%, нормативна 15,0% і щоб досягти нормативу треба посадити нових посадок на площі 91 тис.га. При тому фінансуванні, яке ми сьогодні маємо, при не вирішених питаннях на рівні держави, щодо передачі землі інших землекористувачів під заліснення ми ніколи не досягнемо оптимальної лісистості області. Підприємствами області в 2007 році заготовлено 17,2 т насіння деревних і чагарникових порід, що повністю забезпечує потребу для вирощування посадкового матеріалу. Основну частку насіння 88 %, або 15,2 т займає головна порода області – дуб звичайний. Для збільшення енергетичного ресурсу лісогосподарські підприємства області поступово переходять на вирощування стандартного високогенетичного посадкового матеріалу в контрольованому середовищі, створюючи свою селекційно-клонову базу та проводячи з неї заготівлю насіння. Лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях проводилось посадкою лісових культур, однорічними сіянцями хвойних та листяних порід. В основному створювались чисті лісові культури сосни звичайної та дуба звичайного. Стан пожежної ситуації в області визначається високими класами пожежної небезпеки лісових насаджень та значним рекреаційним навантаженням на лісові насадження. Аналіз показує що, в області 95% лісових пожеж виникає з вини населення: внаслідок необачного поводження з вогнем чи підпалу. В обласному управлінні лісового та мисливського господарства забезпечено виконання комплексу заходів щодо протипожежного захисту лісів, 92

організовано роботу сил пожежегасіння, пожежно-сторожової та диспетчерської служб у відповідності до вимог відомчих документів. Протипожежні заходи виконуються згідно Проектів організації та розвитку лісового господарства підприємств в повному обсязі та проектів протипожежного облаштування лісових насаджень. На підпорядкованих підприємствах Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства організовано роботу 36 лісових пожежних станцій (в т. ч. 3 ЛПС 2 типу), організовано спеціалізовані лісопожежні команди силами яких здійснюється гасіння лісових пожеж. Планово здійснюється робота з поновлення парку пожежних автомобілів. У 2007 році придбано 3 пожежні автомобілі на базі ЗІЛ-131 та 1 ємкість для підвезення води. Протягом 2008 року придбано 4 пожежні автомобілі, 2 малі лісопожежні комплекси. Для спостереження за лісовими масивами створено розгалужену мережу пожежно-спостережних пунктів, які укомплектовані планово-картографічним матеріалом, компасами, біноклями, раціями, телефонним зв’язком, позивними рацій, телефонними довідниками, лінійками, всією необхідною документацією. Всього їх 40 в т. ч. 28 веж з яких 8 облаштовано ПТУ. Для оперативного контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки в лісах створено 70 рейдових бригад та 62 пости, які проводять перевірки дотримання вимог "Правил пожежної безпеки в лісах України" громадянами та роз'яснювальну роботу, а в разі виявлення порушень притягують винних до відповідальності. На протязі пожежонебезпечного періоду в лісах аграрного сектору створено та проведено доглядів за існуючими мін смугами загальною протяжністю 205 км. Перекрито 58 позапланових доріг та в’їздів в хвойні насадження. У місцях в’їзду в ліс виставлені плакати та аншлаги з протипожежною агітацією в кількості 62 штук. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.2.1.3. № з/п

Найменування підприємств

1. Балаклійський

Кількіст Пройдено пожежами , га Площа на 1 випадок, га ь Лісові землі випадків, Нелісові Звітний Попередній в т.ч. шт. землі рік, га рік, га всього верховими 17 1,28 0,08 0,09

Завдані збитки, тис. грн. всього

в т.ч. побічні

4,040

4,040

-

0,05

0,25

1,250

1,250

1,95

-

0,65

0,08

1,405

1,405

1,52

-

0,04

0,03

18,0

18,0

558,3

-

52,17

0,50

36030,1

30786,1

2,5

-

1,44

0,34

58,758

54,868

18,04

-

-

0,62

0,34

15,210

15,210

10,78

-

-

0,10

0,02

12,712

12,712

31

5,2

-

-

0,16

0,05

17,620

17,510

10. Близнюківський

6

0,42

-

-

0,7

0,09

0,040

0,400

11. НПП «Гомільшанські ліси»

-

-

-

-

-

-

-

-

18

18,44

2,9

-

-

-

14,29

14,29

2. Вовчанський

7

0,37

3. Гутянський

3

4. Зміївський

39

5. Ізюмський

32

1669,3

6. Куп’янський

79

113,85

7. Красноградський

29

8. Жовтневий

113

9. Чугуєво-Бабчанський

12. ХОДАЛП «Харківобагроліс»

-

93

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.2.1.4. Район

Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Балаклійський Вовчанський Гутянський Зміївський Ізюмський Куп’янський Красноградський Жовтневий Чугуєво-Бабчанський Близнюківський НПП «Гомільшанські ліси» ХОДАЛП «Харківобагроліс»

4,68 4,5 14,570 4,540 5,230 7,300 3,700 2,700 0,300 1,100 -

16/4,272 14/4,5 53/14,139 13/3,931 27/5,243 23/7,251 4/1,533 9/2,675 -

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 3 м 3,010 9/3,010 1,210 3/0,793 0,460 4/0,465 3,100 9/3,088 1,400 5/1,412 8,270 24/7,970 2,860 10/2,779 3,440 19/3,390 3,440 11/3,449 1,100 2/0,482 4,3 20/4,311 0,440 4/0,440 0,490 3/0,492 0,500 1/0,500 6,100 19/6,093 0,700 3/0,658 0,400 3,300 4/1,533 2,700 9/2,675 0,300 1,100 -

Поступові рубки головного користування в лісгоспах не проводяться, так як основним способом лісовідновлення в природно-кліматичних умовах (степова та лісостепова зони) області може бути тільки створення лісових культур.

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Розпорядженням обласної державної адміністрації від 17.08.07 № 526 встановлені максимальні норми безоплатного збору громадянами дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів, крім видів занесених до Червоної книги України: Перелік дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів та норми їх збору Таблиця 5.2.2.1. №№ з/ч

Найменування лісових ресурсів

Максимальна норма безоплатного збору, кг (за добу на 1 чол.)

Дикорослі ягоди – 10 1.

2.

3.

4.

5.

6. Гриби – 30 7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Суниця Малина Бузина Горобина звичайна Шипшина Інші

3 1 1 1 3 1

Білий, маслюк, польський Опеньки Інші Трав’яні рослини (у свіжому вигляді) – 15 Чебрець, трава Звіробій звичайний, трава Корінь аїру Інші види трав Інші види листя Інші види коріння Квіти усіх дозволених до збору видів – 1

12 15 3 1 3 1 4 3 3

В цілому побічні користування в області не досить розвинені.

94

Динаміка заготівлі лікарської сировини, т* Таблиця 5.2.2.2. Рік

Вид рослин

2000 2005 2006 2007 2008

-

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлено -

* – заготівля лікарської сировини в області не здійснюється

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В умовах глобального антропогенного впливу на природний рослинний покрив найважливішим природоохоронним завданням є збереження видового різноманіття рослинних угрупувань, та перш за все, забезпечення охорони рідких видів рослин. Найбільш ефективною формою охорони рідкісних видів є створення резерватів в місцях їх проростання, де можливо спостереження за станом їх популяцій. Таму одним із першочергових завдань є виділення ділянок для організації та вивчення біології, онтогенеза видів, які знаходять під загрозою зникнення. Тому в регіоні на базі ботанічного саду потрібно створити лабораторію для отримання насіннєвого матеріалу з подальшим реінтродуктивуванням в природні фітоценози. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.2.3.1. Харківська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Всього по області

62

29

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

5.2.4. Адвентивні види рослин Адвентивні рослини – це заносні види, що акліматизувалися та зайняли певне місце в рослинному покриві певної території. Заносяться людиною, водою, тваринами тощо. Адвентивні види на територію України потрапляють різними шляхами: з імпортними зернопродуктами і товарами, в результаті інтродукційної роботи, а також з інших регіонів, де вони закріпилися і утворили осередки подальшого поширення. За характером початкових стадій експансії близько 70% нових адвентивних рослин в Україні належить до групи «зернових емігрантів» (завезені з інших територій із зернопродуктами). Залізниці є основними місцезростаннями, через які відбувається проникнення адвентивних видів в нові регіони. Важливе місце при цьому надається захисту території країни від адвентивних бур’янів. Завдяки роботі карантинної інспекції 95

загроза проникнення нових видів істотно зменшується. Але під наглядом внутрішньої карантинної інспекції України перебуває лише 20 видів бур’янів. На Харківщині зафіксоване місцезростання 3 карантинних видів: 1. Ambrosia artemisiifolia L. – Амброзія полинолиста 2. Cenchus pauciflorus Benth. – Ценхус малоквітковий 3. Cuscuta campestris Yunck. – Повитиця польова За часом проникнення на нову територію адвентивні види рослини поділяють на дві групи: археофіти – відомі з доісторичних часів, занесені ще до кінця 15 сторіччя; кенофіти – занесені в новітні часи, починаючи з 16ст. Саме ці види є найбільш небезпечними бур’янами. Переважна більшість всіх адвентивних видів є епекофітами – зростають лише у штучних місцезростаннях і поводять себе, як бур’яни. Лише виняткові види оселилися в природних фітоценозах: барвінок малий, лепеха звичайна, елодея канадська, переступень білий, ехіноцистис шипуватий тощо – переважно вони приурочені до умов надмірного зволоження. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори* Таблиця 5.2.4.1. Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська

-

-

-

-

Східноєвропейськоазіатська

-

-

-

-

Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

-

-

-

-

*

- інформація за наданою формою відсутня

Список адвентивної флори Харківщини Таблиця 5.2.4.2. Назва виду № 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

латинська Abutilontheophrasti Medic.

Acernegundo L. Acoruscalamus L. Aethusacynapium L. Althaeaofficinalis L. Amaranthusalbus L. Amaranthuspaniculatus L. Amaranthusretroflexus L. Ambrosiaartemisiifolia L. Anchusaofficinalis L. Anisanthatectorum (L.) Nevsci

Назва родини

Час проникнення в Україну* кен. 1855 кен. ар.

українська

латинська

українська

Канатник Теофраста Клен ясенолистий Лепеха звичайна Собача петрушка звичайна Алтея лікарська Щириця біла Щириця волотиста Щириця загнута Амброзія полинолиста Воловик лікарський

Malvaceae Aceraceae Araceae

Мальвові Кленові Ароїдні

Apiaceae Malvaceae Amaranthaceae Amaranthaceae Amaranthaceae Asteraceae Boraginaceae

Зонтичні Мальвові Щирицеві Щирицеві Щирицеві Айстрові

ар. ар. кен. 1882 кен. 1972 кен. кен. ар.

Анізанта покрівельна

Poaceae

Злакові

ар.

96

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

55.

Anthemiscotula L. Aperaspica-venti (L.) Beauv.

Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.

Artemisiaabsinthium Asclepiassyriaca L. Atriplexhortensis L. Atriplextatarica L. Avenafatua L. Ballotaruderalis Sw. Bidensfrondosa L. Boragoofficinalis L. Bromusarvensis L. Bromuscommutatus Schrad.

Bromussquarrosus L. Bryoniaalba L. Buglossoidesarvensis (L.) Johust.

Buniasorientalis L. Bupleurumrotundifolium L. Camelinasativa (L.) Crantz Capsellabursa-pastoris (L.) Medic.

Cardariadraba (L.) Desv.

Carduusacanthoides L. Carduusnutans L. Cenchus pauciflorus Benth.

Centaureacyanus L. Centaureadiffusa Lam. Chamomillarecutita (L.) Rauschert.

Chamomillasuaveolens (Pursh) Rudb.

Chenopodiumambrosioides L. Chenopodiumhybridum L. Chenopodiummurale L. Chorisporatenella (Pall.) DC Cichoriumintybus L. Coniummaculatum L. Consolidaregalis Cotinuscoggygria Scop.

Cuscutacampestris Yunck.

Cuscutaepithymum Weihe Cyclachaenaxanthiifolia (Nutt.) Fresen.

Daturastramonium L. Descurainiasophia (L.) Webb. et Prantl Digitariaaegyptiaca (Retz.)

Willd.

Digitariaischaemum (Schrtb.)

Muehl.

Digitariasanguinalis (L.) Scop.

56.

57.

58.

59.

60.

61.

62.

63.

Diplotaxistenuifolia (L.) DC Dracocephalumthymiflorum L. Duchesneaindica (Andr.)

Focke Echinochloacrus-galli (L.) Beauv.

Echinocystislobata (Michx.)

Torr. et Gray Elaeagnusangustifolia L. Elodeacanadensis Mschx.

Eragrostisminor Host

Роман собачий Метлюг звичайний

Asteraceae Poaceae

Айстрові Злакові

ар. ар.

Різушка Таля Полин гіркий Ваточник сирійський Лутига садова Лутига татарська Овес звичайний, вівсюг М'яточник бур'яновий Череда листяна Огірочник лікарський Бромус польовий Бромус мінливий Бромус розчепірений Переступень білий

Brassicaceae Asteraceae Asclepiadaceae Chenopodiaceae Chenopodiaceae

Капустяні Айстрові Ластівневі Лободові Лободові

кен. ар. кен. 1887 кен. кен.

Poaceae Lamiaceae Asteraceae Boraginaceae Poaceae Poaceae Poaceae Cucurbitaceae

Злакові Губоцвіті Айстрові Шорстколисті Злакові Злакові Злакові Гарбузові

ар. ар. кен. кен. ар. кен. кен. кен.

Буглосоїдес польовий Свербига схiдна Ласкавець круглолистий Рижiй посiвний

Boraginaceae Brassicaceae

Шорстколисті Капустяні

ар. кен. 1864

Apiaceae Brassicaceae

Зонтичні Капустяні

ар. ар.

Грицики звичайнi Кардарія крупковидна Будяк акантовидний Будяк пониклий Ценхус малоквітковий Волошка синя Волошка розлога

Brassicaceae Brassicaceae Asteraceae Asteraceae Poaceae Asteraceae Asteraceae

Капустяні Капустяні Айстрові Айстрові Айстрові Айстрові

ар. кен. 1855 ар. ар. кен. 1950 ар. кен.

Хамомiла обiдрана

Asteraceae

Айстрові

ар.

Хамомiла запашна Лобода амброзiевидна Лобода гiбридна Лобода мурова Хориспора нiжна Цикорiй дикий Болиголов плямистий Сокирки польові Скумпiя звичайна Повитиця польова Повитиця чебрецева Чорнощир нетрейолистий Дурман звичайний

Asteraceae Chenopodiaceae Chenopodiaceae Chenopodiaceae Brassicaceae Asteraceae Apiaceae Ranunculaceae Anacardiaceae Cuscutaceae Cuscutaceae

Айстрові Лободові Лободові Лободові Капустяні Айстрові Зонтичні Жовтецеві Фісташкові Повитицеві Повитицеві

кен. кен. ар. ар. кен. ар. ар. ар. кен. кен. 1915 ар.

Asteraceae Solanaceae

Айстрові Пасльонові

кен. 1842 кен.

Кудрявець Софії

Brassicaceae

Капустяні

ар.

Пальчатка єгипетська

Poaceae

Злакові

кен.

Пальчатка звичайна

Poaceae

Злакові

ар.

Пальчатка кров'яна Дворядник тонколистий Змієголовник чебрецевий

Poaceae

Злакові

ар.

Brassicaceae

Капустяні

кен.

Lamiaceae

Губоцвіті

кен.

Дюшенея індійськаa

Rosaceae

Розові

кен.

Плоскуха звичайна Ехіноцистис шипуватий Маслинка вузьколиста Елодея канадська Гусятник малий

Poaceae

Злакові

ар.

Cucurbitaceae Elaeagnaceae Hydrocharitaceae Poaceae

Гарбузові Маслинкові Жабурникові Злакові

кен. 1946 кен. кен. 1894 кен.

97

64.

65.

66.

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

74.

75.

76.

77.

78.

79.

80.

81.

82.

83.

84.

85.

86.

87.

88.

89.

Eragrostispilosa (L.) Beauv.

Erigeroncanadensis L. Euclidiumsyriacum (L.) R. Br. Euphorbiahelioscopia L. Euphorbiapeplis L. Fumariaofficinalis L. Fumariaschleicheri Soy.Willem Fumariavaillantii Loisel Galinsogaparviflora Cav. Galiumspurium L. Geraniummolle L. Grindeliasquarrosa (Pursh) Dun. Heliopsisscabra Dun. Hibiscustrionum L. Hordeumleporinum Link Hordeummurinum L. Hyoscyamusniger L. Impatiensglandulifera (Royle) Impatiensparviflora DC. Kochialaniflora (S.G.Gmel.)

Bobr.

Kochiascoparia (L.) Schrad.

Lactucaserriola L. Lamiumamplexicaule L. Lappulasquarrosa (Retz.)

Dumort.

Lathyrustuberosus L. Leonurusquinquelobatus

90.

91.

92.

Lepidiumperfoliatum L. Lepidiumruderale L. Loliummultiflorum Lam.

93.

94.

95.

96.

97.

98.

99.

100.

101.

102.

103.

104.

105.

106.

107.

108.

109.

110.

111.

112.

113.

Loliumperenne L. Lyciumbarbatum L. Lycopsisarvensis L. Malvacrispa L. Malvamauritiana L. Malvamoschata L. Malvaneglecta Wallr.

Malvapusilla Smith Malvasylvestris L. Marrubiumvulgare L. Matricariaperforata Merat.

Medicagosativa L. Melilotusaltissimus Thuill.

Melilotuswolgicus Poir.

Myosotisarvensis (L.) Hill.

Oenotherabiennis L. Oenotheraparviflora L. Onobrychisviciifolia Scop.

Orobanchecumana Wallr.

Orobancheramosa L.

Oxybaphusnyctagineus 114. Panicumcapillare L. 115. Papaverrhoeas L. 116. Peganumharmala L. 117.

Phalariscanariensis L.

Гусятник волосистий Злинка канадська

Poaceae Asteraceae

Злакові Айстрові

кен. кен.

Евклідій сирійський Молочай соняшний Молочай щебриковидний Рутка лікарська

Brassicaceae Euphorbiaceae

Капустяні Молочайні

кен. ар.

Euphorbiaceae Fumariaceae

Молочайні Руткові

ар. ар.

Рутка Шлейхера Рутка Вайяна Галiнсога вiйчаста Пiдмаренник несправжнiй Герань м'яка

Fumariaceae Fumariaceae Asteraceae

Руткові Руткові Айстрові

ар. ар. кен. 1855

Rubiaceae Geraniaceae

Маренові Геранієві

ар. кен.

Гринделія розчепірена Геліопсис шорсткий Гібіск трійчастий Ячмінь заячий Ячмінь мишачий Блекота черна Розрив-трава залозиста Розрив-трава дрібноквіткова

Asteraceae Asteraceae Malvaceae Poaceae Poaceae Solanaceae Balsaminaceae

Айстрові Айстрові Мальвові Злакові Злакові Пасльонові Бальзамінові

кен. 1949 кен. ар. кен. ар. кен. кен.

Balsaminaceae

Бальзамінові

кен. 1908

Вінничя шерстиста Вінничя справжнє Латук компасний Глуха кропива стеблообгортна

Chenopodiaceae Chenopodiaceae Asteraceae

Лободові Лободові Айстрові

кен. кен. ар.

Lamiaceae

Губоцвіті

ар.

Липучка відхила Чина бульвиста Собача кропива пятилопатева Хрiниця пронизанолиста Хрiниця смердюча Пажитниця багатоквіткова Пажитниця багаторічна Повій звичайний Кривоцвіт польовий Калачики кучеряві Калачики мавританські Калачики мускусні Калачики непомітні Калачики маленькі Калачики лісові Шандра звичайна Ромашка непахуча Люцерна посівна Буркун високий Буркун волзький Незабудка польова Енотера дворічна Енотера дрібноквіткова Еспарцет виколистий Вовчок соняшниковий Вовчок гіллястий Оксибафус нічноцвітний Просо волосовидне Мак дикий Гармала звичайна Канаркова трава справжня

Boraginaceae Fabaceae

Шорстколисті Бобові

ар. ар.

Lamiaceae

Губоцвіті

ар.

Brassicaceae Brassicaceae

Капустяні Капустяні

кен. ар.

Poaceae

Злакові

кен.

Poaceae Solanaceae Boraginaceae Malvaceae Malvaceae Malvaceae Malvaceae Malvaceae Malvaceae Lamiaceae Asteraceae Fabaceae Fabaceae Fabaceae Boraginaceae Onagraceae Onagraceae Fabaceae Orobanchaceae Orobanchaceae

Злакові Пасльонові Шорстколисті Мальвові Мальвові Мальвові Мальвові Мальвові Мальвові Губоцвіті Айстрові Бобові Бобові Бобові Шорстколисті Онагрові Онагрові Бобові Вовчкові Вовчкові

кен. ар. ар. кен. кен. кен. ар. ар. ар. ар. ар. кен. кен. кен. ар. кен. кен. кен. кен. кен.

Nyctaginaceae Poaceae Papaveraceae Peganaceae

Ніктагінові Злакові Макові Гармалові

кен. кен. 1895 ар. кен.

Poaceae

Злакові

кен.

98

118.

119.

120.

121.

122.

123.

124.

125.

126.

127.

128.

129.

130.

131.

132.

133.

134.

135.

136.

137.

138.

139.

Polygonumsachalinense Fr. Portulacaoleracea Raphanusraphanistrum L. Rapistrumperenna (L.) All. Rapistrumrugosum (L.) All. Resedalutea L. Robiniahispida L. Robiniapseudoacacia L. Salixfragilis L. Saponariaofficinalis Sclerochloadura (L.) Beauv.

Sedumreflexum L. Setariaglauca Beauv.

Setariaitalica (L.) Beauv.

Setariaverticillata (L.) Beauv.

Setariaviridis (L.) Beauv.

Sicyosangulata L. Sinapisalba L. Sinapisarvensis L. Sisymbriumaltissimum L. Sisymbriumloeselii L. Sisymbriumofficinale (L.) Scop.

140. Sisymbriumpolymorphum (Murr.) Roth.

141. Sisymbriumwolgense Bieb. et Fourn.

142. Solanumnigrum L. 143.

Solidagocanadensis L. 144. Sonchusarvensis L. 145. Sonchusoleraceus L. 146. Stachysannua (L.) L. 147. Stenactisannua Nees.

148. Thlaspiarvense L. 149.

Thlaspiperfoliatum L. 150. Tribulusterrestris L. 151. Trifoliumhybridum L. 152. Turgenialatifolia (L.) Hoffm.

153. Urticaurens L. 154. Veronicaarvensis L. 155. Veronicaopaca Fries.

156.

Viciatetrasperma Schreb.

157. Viciavillosa Roth.

158. Vincaminor L. 159. Violaarvensis Murr.

160. Xanthiumalbinum (Willd.) H. Scholz.

161. Xanthiumcalifornicum Greene 162. Xanthiumrupicola Holub 163. Xanthiumspinosum L. 164. Xanthiumstrumarium L. 165. Xanthoxalisdillenii (Jacq.)

Holub 166. Xanthoxalisfontana (Bunge) Holub 167. Zizanialatifolia Griseb.) Stapf

Гірчак сахалінський Портулак городній Редька дика Ріпниця багаторічна Ріпниця зморшкувата Резеда жовта Робінія щетиниста Робінія біла акація Верба ламка Мильнянка лікарська Твердоколос стиснутий Очиток відхилений Мишій сизий Мишій італійський Мишій кільчастий Мишій зелений Сиціос кутастий Гірчиця біла Гірчиця польова Сухоребрик високий Сухоребрик Льозеліїв

Polygonaceae Portulacaceae Brassicaceae Brassicaceae Brassicaceae Resedaceae Fabaceae Fabaceae Salicaceae Caryophyllaceae Poaceae Crassulaceae Poaceae Poaceae Poaceae Poaceae Cucurbitaceae Brassicaceae Brassicaceae Brassicaceae Brassicaceae

Гречкові Портулакові Капустяні Капустяні Капустяні Резедові Бобові Бобові Вербові Гвоздичні Злакові Товстолисті Злакові Злакові Злакові Злакові Гарбузові Капустяні Капустяні Капустяні Капустяні

кен. ар. ар. кен. кен. кен. кен. кен. ар. кен. ар. кен. ар. кен. ар. ар. кен. 1855 ар. ар. кен. кен.

Сухоребрик лікарський

Brassicaceae

Капустяні

ар.

Сухоребрик мінливий

Brassicaceae

Капустяні

кен.

Сухоребрик волзький Паслін чорний Золотушник канадський Жовтий осот польовий Жовтий осот городній Чистець однорічний Стенактис однорічний Талабан польовий Талабан пронизанолистий Якірці сланкі Конюшина гібридна Тургенія широколиста Кропива жалка Вероніка польова Вероніка тьмяна Горошок чотиринасінний Горошок волохатий Барвінок малий Фіалка польова

Brassicaceae Solanaceae

Капустяні Пасльонові

кен. ар.

Asteraceae Asteraceae Asteraceae Lamiaceae Asteraceae Brassicaceae

Айстрові Айстрові Айстрові Губоцвіті Айстрові Капустяні

кен. ар. ар. ар. кен. 1895 ар.

Brassicaceae Zygophyllaceae Fabaceae Apiaceae Urticaceae Scrophulariaceae Scrophulariaceae

Капустяні Паролистові Бобові Зонтичні Кропивові Ранникові Ранникові

кен. кен. кен. кен. ар. ар. ар.

Fabaceae Fabaceae Apocynaceae Violaceae

Бобові Бобові Барвінкові Фіалкові

ар. ар. кен. ар.

Нетреба ельбінська Нетреба каліфорнійська Нетреба берегова Нетреба колюча Нетреба звичайна

Asteraceae

Айстрові

кен. 1928

Asteraceae Asteraceae Asteraceae Asteraceae

Айстрові Айстрові Айстрові Айстрові

кен. 1932 кен. 1946 кен. 1769 кен.

Ксантоксаліс Ділена Ксантоксаліс джерельна Цицанія широколиста

Oxalidaceae

Квасеницеві

кен. 1855

Oxalidaceae Poaceae

Квасеницеві Злакові

кен. кен.

– ар. – археофіт; кен. – кенофіт.

На території Харківської області (за інформацією Державної інспекції з карантину росли по Харківській області) станом на 01.01.2009 р. зареєстровано вісім видів регульованих організмів, згідно „Переліку регульованих шкідливих організмів ”. А саме : 99

Американський білий метелик – 2406га Амброзія полинолиста- 17336,23 га Повитиця польова – 94,65га Золотиста картопляна нематода – 0,2 га Каліфорнійська щитівка ( регульований шкідливий організм)– 16,0 га Гірчак рожевий повзучий – 1,3 га Ценхрус якірцевий- 3 га Повитиця одностовпчикова -2,9га Ці карантинні організми є регульованими і знаходяться під постійним контролем Державної інспекції з карантину росли по Харківській області. В 2008 році вперше виявлено на території області золотисту картопляну нематоду на двох присадибних ділянках Дворічанського району і повитицю одностовпчикову в приватному секторі Кегичівського району на площі 2,9 га. У вогнищах карантинних організмів введено особливий карантинний режим і проводяться локалізаційні і ліквідаційні заходи. За останні п’ять років збільшення вогнищ американського білого метелика відбулось у 2004р., 2006р., 2008р. В ці роки відбувся спалах чисельності американського білого метелика, а також значно збільшилась шкодочинність, особливо по 2-й генерації. Найбільш пошкоджуваними культурами в Харківській області є клен американський, шовковиця, сливи, яблуні, виноград, бузина, горобина. В основному вогнища відмічено в приватному секторі населених пунктів та в полезахисних і лісозахисних смугах. За останні п’ять років зміни по вогнищах каліфорнійської щитівки відбулись у 2004, 2005, 2006, 2008 роках. У 2004 році введено особливий карантинний режим на площі 16 га, у 2006 році – на площі 13 га, у 2005 році – знято на площі 1,2 га, у 2008р. – на площі 13 га. Особливий карантинний режим введено в плодових садах (ВАТ ”Ізюмське” Ізюмського району і ВАТ ”Лагідне” Валківського району). Згідно діючого „Переліку регульованих шкідливих організмів ” даний вид відноситься до регульованих некарантинних шкідливих організмів, тому у 2008 році знято особливий карантинний режим у ВАТ “Лагідне” Валківського району. Амброзія полинолиста є одним із небезпечних карантинних видів бур’янів. Проблема її розповсюдження набула глобального характеру. На території Харківської області за останні п’ять років збільшення вогнищ відбулось у 2004р. по Первомайському районі, у 2007р. по Дворічанському, Куп’янському, Шевченківському районах, у 2008 році по 18 районах. Це пов’язано з тим, що поширення ареалу насіння амброзії полинолистої не завжди здійснюється з об”єктами регулювання, але за часту цьому сприяють інші умови (з гравієм, водою таке інше), не завжди застосовуються хімічні заходи. По повитиці польовій за останні п’ять років зміни відбулись по Чугуївському і Вовчанському районах на площі 0,11 га. В основному вогнища розміщені на узбіччі доріг. За останні п’ять років змін по гірчаку степовому звичайному і ценхрусу якірцевому не відбулось. Проводились агротехнічні і хімічні заходи боротьби.

100

Вогнища локалізовані і проводяться карантинні заходи по знищенню. По багаторічним спостереженням за карантинними видами бур’янів, що обмежено розповсюджені в Харківській області, можна зробити висновок, щодо їх перебування в „Переліку регульованих шкідливих організмів” продовження доцільне. Впровадження державних програм по локалізації та ліквідації карантинних організмів набагато покращить фітосанітарний стан території України.

5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області Площа усіх зелених насаджень міст та інших населених пунктів Харківської області складає біля 30 тис. га, у т.ч. площа зелених насаджень у м. Харкові – 15,4 тис.га, що складає 105 м2 на одного мешканці при нормі 90 м2. У місті нараховується 6 парків культури та відпочинку площею 442 га; 18 районних парків і відомчих парків площею 228 га; 5 садів площею 88 га; 139 скверів площею 488 га; 8 набережних і 28 бульварів загальною площею 257 га; 1 лісопарк площею 1858 га; 3 гаю площею 62 га; 5 гідропарків і лугопарків площею 429 га; 10 зелених зон площею 1430 га та ін. Доглядом за зеленими насадженнями в місті займається спеціалізоване комунальне підприємство „Харківзеленбуд” та 4 районних підприємств і дільниць зеленого господарства, які повністю забезпечують утримання об’єктів зеленого господарства в належному стані. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.2.5.1. Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 0,3 23,7 -

2005 0,964 -

Рік 2006 1,364 -

2007 1,725 -

2008 1,683 -

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Фауна Харківської області налічує понад 10000 видів тварин, із них хребетних – понад 370 видів (риб – понад 30 видів, земноводних – 11, плазунів – 10, птахів – понад 250, ссавців – близько 60) із безхребетних – понад 6000 видів комах, а також близько 1000 видів водних безхребетних тварин.

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області Станом на 01.01.09 в Харківській області існує 15 користувачів мисливських угідь.Загальна площа мисливських угідь області складає 2639,4 тис.га, з яких в користуванні Харківської обласної організації УТМР 2282,2 тис.га – 86,6%. В порівнянні з 1998 роком площа угідь ХОО УТМР зменшилась на 87,3 тис.га. які були надані в користування приватним мисливським господарствам. Сім районних організацій УТМР перейшли на самостійний баланс, котрі у відповідності зі статтями 22 і 23 Закону збирають матеріали для здійснення надання їм в користування мисливських угідь, але є багато перешкод при 101

погодженні з власниками і користувачами земельних ділянок. В поточному році планується перехід на самостійний баланс ще 3-4 районних організацій УТМР. Згідно актів перевірок умов ведення мисливського господарства користувачами області, питання припинення користування мисливськими угіддями в наслідок систематичного невиконання договірних обов’язків не порушувалось. На посадах штатних районних мисливствознавців в області працює 16 осіб, а також 10 за сумісництвом. Укомплектованість посад районних мисливствознавців області складає 61,5%. Посадові обов’язки районними мисливствознавцями виконуються задовільно, про що свідчать гарні показники з охорони державного мисливського фонду в області. Станом на 01.06.2009 року по області складено 518 протоколів на порушників мисливського законодавства, в т.ч. 156 протоколів працівниками державної лісової охорони. Вилучено 11 одиниць зброї. В області щорічно працюють до 70 спеціалізованих бригад по регулюванню чисельності хижих та шкідливих тварин за дозволами Управління. За минулий рік відстріляно 80 вовків, 4919 лисиць, 4510 бродячих собак і 2339 котів. Укомплектація єгерської служби користувачів мисливських угідь області, відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про мисливське господарство та полювання » по області задовільна, навантаження на 1 єгеря в середньому становить 12,9 тис.га. Найгірший показник по ХОО УТМР – 15,8 тис.га. В підвідомчих Харківському обласному управлінню ЛМГ підприємствах навантаження на 1 єгеря складає 4,4 тис.га При кожному лісгоспі в області створені постійні рейдові бригади по охороні державного мисливського фонду та контролю за дотриманням мисливцями правил техніки безпеки при проведенні полювань, до яких залучаються представники МВС, інспектора екології, ЗМІ. Ефективність роботи рейдових бригад свідчить сама за себе, щорічно складається 10-15% протоколів від загальної кількості по Україні. Роз’яснювальна робота серед населення, щодо необхідності збереження навколишнього природного середовища, охорони та відтворення мисливських тварин через засоби масової інформації ведеться задовільно. В мисливських угіддях області у січні – лютому поточного року проводився облік мисливських тварин під контролем представників лісової охорони і інспекторів екології. На території області збудовано 8 вольєрів для штучного розведення диких копитних тварин загальною площею 42,5га, в яких утримується 196 кабанів, 18 оленів благородних і 17 оленів плямистих. Окремо на території підприємств Харківського обласного управління ЛМГ існує 3 діючих вольєра в яких утримується 52 кабана і 18 оленів благородних. Практикується реалізація вольєрного кабана і випуск приплоду в угіддя.

102

Крім того на території базового мисливського господарства ДП «Гутянське ЛГ» працює фазанарій на 1000 голів з приміщенням для інкубації яєць. Птахи реалізуються і випускаються в мисливські угіддя. В цілому, ведення мисливського господарства по області порівняно до минулого року покращилась, про що свідчить збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.3.1.1. Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 9893 183351 606240

2005 9248 173375 656930

2006 9253 156257 593783

2007 8933 145957 604605

2008 8997 144659 714737

Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.3.1.2. Рік 2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин Олень благ. Олень плям. Козуля Кабан Бабак Олень благ. Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця Олень благ Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця Олень благ Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця Олень благ Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця

Затверджений ліміт добування, гол.

4 251 249 1036 2 5 171 267 130 25 7 9 245 397 40 20 4 13 222 434 40 17 4 11 194 396 35 18

Видано ліцензій, шт.

4 228 229 2 5 182 278 130 25 7 9 265 402 40 20 4 13 222 434 49 17 2 11 156 309 22 18

Добуто, гол.

2 214 167 611 2 4 160 216 130 2 5 190 276 40 25 4 5 171 308 40 172 9 134 248 22 18

Не використано ліцензій, шт.

2 14 62 1 18 51 5 4 40 25 -

2 2 -

Причини невикористання Низька результативність полювання Пізні сніги Пізні сніги Не використана селекція Пізні сніги Пізні сніги Полювання до 29.01.06 Не проведений живовідл. Не полювали

Полювання до 29.01.07 Пізні сніги Пізні сніги Низька результативність полювання -

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області Загальний фонд в рибогосподарських водних об’єктів Харківської області налічує: річки –131, ставки- 2538, озер- 584, водосховищ—57. Рибогосподарська діяльність на території області здійснюється згідно з науково-біологічними обґрунтуваннями та режимами рибогосподарської експлуатації водойм, які розроблюються науково-дослідними установами та організаціями відповідно до Програм науково-дослідних робіт.

103

Штучне формування структури рибних області відбувається запасів в головним чином за рахунок вселення рослиноїдних видів риб, вилов яких у 2008р. на водоймах склав 324,8013 т., що становить 74,4% від загального улову по області (436,279 т.) Користувачами , які здійснюють рибогосподарську діяльність згідно з Режимами рибогосподарської експлуатації, вселення водних живих ресурсів у 2008р. водойми області склало 2,426813 млн. екз. молоді. Динаміка вилову риби Таблиця 5.3.2.1. Рік 1

2000

2005 2006 2007 2008

Водний об‘єкт 2 Печенізьке водосховище Червонооскільське водосховище Берекське водосховище Р.Сіверський Донець з заплавними озерами Трав’янське водосховище Муромське водосховище Краснопавлівське водосховище Ставок «Слобожанський» Чугуївські стави Кампличанський кар’єр Печенізьке водосховище Краснопавлівське водосховище Печенізьке водосховище Червонооскільське водосховище Інші Старовірівське водосховище Оз.Лиман Ставок «Слобожанський» Берекське водосховище Лозовеньківське водосховище Івано-Шейчине водосховище Чорноглазівська водойма Великобурлуцьке водосховище Богуславська водойма Червонооскільське водосховище Олександрівське водосховище Лозівська водойма Водойма №2 у с. Водяна балка Лесківська водойма Ковалівське водосховище Бідилівське водосховище Муромське водосховище Трав’янське водосховище Рогозянське водосховище Ставок №12 Люботинської м/р Печенізьке водосховище Ставок біля с. Максимівка Ставок №1 в с. Черемушна

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 12,9 14,95 2,1 0,87 1,1 1,0 4 0,4 0,6 0,5 18,55 2,947 86.2 105,24 394,35 95 143,9 10,5 мін.15,0/опт.38,5 27,73 37,5 10,0 17 27 145,92 95,8 6,75 5,7 5,0 52,08 2,2 2,9 3,7 86,7 2,99 128,8 5,99 3,11

Фактичний вилов, (т) 4 5,69 8,636 2,07 0,688 0,835 0,517 1,629 0,306 0,22 0,498 33,8595 0,098 65,93 49,875 87,99 2,3 140,441 8,625 сер 17,975 3,47 20,956 9,826 16,817 7,579 47,499 3,588 6,111 5,620 2,240 13,5 0,629 2,9 3,602 4,2044 0,3947 108,1025 5,939 2,5

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В зооекспозицію Харківського зоопарку входить 399 видів тварин в кількості 10756 особин. Видове різноманіття зоолекції не поступає Київському зоопарку, а навпаки по кількості особин вже багато років займає перше місце в Україні.

104

З числа рідкісних та зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України утримується 19 видів. За останні роки розмножувались наступні види тварин лелека чорна, огар, білоголовий сип, степний орел, беркут, журавель-красавка, філін. Значна частина поголів’я представлена рідкісними і зникаючими видами, занесеними до Червоної книги України, яких налікується 210 видів загальною чисельністю особин біля 2 тисяч особин. Володіння цінним поголів’ям рідкісних та зникаючих видів тварин обумовлює багаторічну участь в міжнародних програмах збереження тварин у зоопарках. Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.3.3.1. Харківська область

Всього по області

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

136

-

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України на сьогоднішній день є не можливою, тому що досі популяції цих видів не картографовані. В 2008 році Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем було надано запит на фінансування робіт з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за темою: «Оцінка стану популяцій видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України в Харківській області», але кошти на проведення цих робіт виділені не були. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.3.3.2. Назва виду

Кількість видів

-

-

Види, яким загрожує небезпека 2005

2006

2007

2008

-

-

-

-

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними На протязі 2008 р. на території Харківської області мали місце випадки інфекційних та інвазійних захворювань диких тварин. При дослідженні на сказ 295 лисиць виявлено 54 хворі тварини. В зв’язку з захворюванням лисиць сказом введені карантинні обмеження в 52 пунктах. Найбільше випадків сказу лисиць мали місце в Дворічанському районі – 7; Печенізькому – 6; Ізюмському – 5; Куп’янському та Харківському районах по 4 випадки.

105

В 2008 році виявлено захворювання сказом вовка в с. Ул’янівка Кегичівського району. Хвора на сказ тварина зайшла на територію тваринницької ферми, нанесла покуси великій рогатій худобі (як наслідок 2 випадки сказу ВРХ). Захворювання на сказ єнотовидної собаки мало місце в с. Липчанівка Ізюмського району. Захворювання сказом куниці виявлено в с. Таранівка Зміївського району. В зв’язку з захворюванням диких тварин на сказ, а також з метою профілактики сказу серед свійських та диких тварин, в квітні-жовтні 2008 року на території Харківської області проведені кампанії по вакцинації дикої фауни проти сказу, з застосуванням принад з вакциною “ Броварабіс- V-RG ”. В період весняної та осінньої кампаній було розкладено по 350 тисяч принад з вакциною на території мисливських угідь загальною площею 24,089 тисяч км2. Проводилось картографування місць розкладання вакцини, визначались місця по контролю за вживанням вакцини. В Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики надіслані сироватки крові від відстріляних лисиць, а також нижні щелепи з зубами, з метою контролю за ефективністю пероральної вакцинації. На території Харківської області на протязі 2008 року було щеплено проти сказу 167,5 тис. голів собак; 77,9 тис. голів кішок; 59,9 тис. голів великої рогатої худоби. Проводилась робота, щодо приведення щільності поселення червоної лисиці до норми. Всього було відстріляно 3839 голів лисиць, які являються головним джерелом сказу. При дослідженні на класичну чуму свиней, лептоспіроз, бруцельоз 44 проб сироваток крові від диких кабанів отримано негативні результати. На протязі 2008 року при дослідженні на грип 177 проб сироваток крові від диких качок одержано 1 позитивний результат, ( виявлені антитіла до слабо патогенного грипу H5 N3 ) на Краснопавлівському водосховищі Лозівського району. При дослідженні на грип 77 проб сироваток крові від диких гусей, одержані 4 позитивні результати ( виявлені антитіла до слабопатогенного грипу H5 N3 ) в с. Н. Миколаївка Барвінківського району (3 проби), Краснопавлівське водосховище Лозівського району (1 проба). Службою ветеринарної медицини проведені епізоотологічні обстеження, а також діагностичні дослідження на грип птиці. Результати обстежень та діагностичних досліджень – негативні. В 2008 році проводилися діагностичні дослідження диких тварин на трихінельоз. При дослідженні 170 проб від лисиць отримано 6 позитивних результатів. Позитивні результати досліджень на трихінельоз були встановлені в Великобурлуцькому, Вовчанському, Сахновщинському, Шевченківському районах. Службою ветеринарної медицини проведені заходи згідно діючої “Інструкції з діагностики, профілактики та ліквідації трихінельозу”. Захворювання трихінельозом свійських тварин не виявлено. В теперішній час проводяться моніторингові дослідження сироваток крові на трихінельоз від свинопоголів’я племінних господарств методом ІФА. Ситуація щодо 106

захворювання тварин трихінельозом контролюється Головним управлінням ветеринарної медицини в Харківській області. На протязі IV кварталу 2008 р., згідно Плану моніторингу інфекційних хвороб тварин, до Державного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи було направлено 25 проб сироваток крові від диких свиней. Згідно «Звіту про результати досліджень патологічного матеріалу» від 11.12.2008 р. №11423-114334 Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи в надісланих пробах сироваток крові антитіл до збудника африканської та класичної чуми свиней, хвороби Ауєскі не виявлено. За 2008 рік в області серологічним методом було досліджено 118 проб сироваток крові від диких тварин, позитивних результатів на бруцельоз та лептоспіроз не виявлено.

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Порівнюючи у дослідженому регіоні види, указані О. Чернаєм (1853) та О. Лисецьким (1978), стає очевидним, що теріофауна збідніла на представників 5 видів. Це такі як: у ряду Лиликоподібні – підковик малий; у ряду Зайцеподібні – заєць білий; у ряду Мишоподібні – вовчки сірий і ліскулька та сліпачок звичайний. В той же час, теріофауна регіону збагатилася 18 видами. Це такі як: у ряду Лиликоподібні – нічниця вусата і нічниця ставкова, вечірниця мала і вечірниця велика, нетопир лісовий та пергач північний; у ряду Вовкоподібні – єнот уссурійський і тхір степовий; у ряду Зайцеподібні – кріль дикий; у ряду Мишоподібні – нориця руда, мишівка степова, мишак жовтогрудий, миша курганцева, строкатка степова і нориця підземна; у ряду Оленеподібні – свиня дика, лось європейський, та олень благородний. Далі, порівнюючи у дослідженому регіоні види указані О. Лисецьким (1978), в порівнянні з нашими даними, стає очевидним, що теріофауна збідніла на представників 6 видів. Це такі як: у ряду Мідицеподібні – хохуля руська; у ряду Лиликоподібні – нічниця вусата, вечірниця велика, пергач північний; у ряду Зайцеподібні – кріль дикий; у ряду Мишоподібні – мишівка степова. За цей же час теріофауна збагатилася 13 видами. Це такі як: у ряду Мідицеподібні – рясоніжка мала, у ряду Лиликоподібні – нетопир середземний; у ряду Вовкоподібні – норка американська; у ряду Мишоподібні – нутрія болотяна, бобер європейський, мишівка темна, мишак уральський, ондатра звичайна, полівки – лугова, темна і сибірська; у ряду Оленеподібні – [Олень] лань, [Баран] муфлон. Причини зникнення видів в дослідженому регіоні, на наш погляд, здебільшого мають антропогенний характер. Так, у ряду Мідицеподібні – хохуля руська, очевидно, не витримала перепромислу; у ряду Лиликоподібні – нічниця вусата (очевидно указана помилково, підковик малий, вечірниця велика, пергач північний, очевидно, були в нашому регіоні рідкісними і чутливими до різнобічних факторів: втрата оселищ, зменшення кормових запасів, пряме винищення, тощо; у ряду Зайцеподібні – заєць білий, очевидно, 107

не зміг пристосуватися в регіоні досліджень після активного зведення лісів у XIX-ХХ століттях; те ж саме відбулося з біляком, наприклад, у Литві, а кріль дикий, адвентивний вид, скоріш за все не витримав пресингу браконьєрів та хижаків; у ряду Мишоподібні – вовчки сірий і ліскулька, мишівка степова і сліпачок звичайний , очевидно, не витримали антропогенного навантаження, яке зруйнувало їх екологічні ніші. У ряду їжакоподібні – їжак європейський , та у ряду Мишоподібні – полівка звичайна – систематичні назви видів було змінено як не вірні для регіону. Збагачення теріофауни від А. Черная (1853) до нашого часу відбувалося, в основному, завдяки таким чинникам: а) привнесення до фауни адвентивних видів: у ряду Вовкоподібні – єнот уссурійський і норка американська; у ряду Мишоподібні – нутрія болотяна і ондатра звичайна; у ряду Оленеподібні – олень благородний, [Олень] лань, [Баран] муфлон; б) реакліматизація, або розширення ареалів видів: у ряду Мідицеподібні – рясоніжка мала, у ряду Лиликоподібні – нетопир середземний; у ряду Мишоподібні – бобер європейський і нориця руда; у ряду Оленеподібні – свиня дика і лось європейський; в) застосування генетичних методів у діагностуванні видівдвійників: у ряду Мишоподібні – мишівка темна, мишак уральський; г) більш активне підключення до вивчення ссавців спеціалістів-біологів різних регіонів і галузей, що загалом в різні часи давало можливість для більш ретельного вивчення біорізноманіття теріофауни Харківщини: у ряду Лиликоподібні – нічниця ставкова, вечірниці мала, нетопир лісовий; у ряду Вовкоподібні – тхір степовий; у ряду Мишоподібні – миша курганцева, мишак жовтогрудий, строкатка степова, нориця підземна, полівки – темна і сибірська. В Харківській області, в порівнянні з даними О. Черная (1853) та О. Лисецького (1978) збіднення теріофауни відбулося за рахунок 1 виду ряду Мідицеподібні, 3-х видів ряду Лиликоподібні, 2-х видів ряду Зайцеподібні, 4-х видів ряду Мишоподібні. Збагачення теріофауни відбулося за рахунок 1 виду ряду Мідицеподібні, 4-х видів ряду Лиликоподібні, 2-х видів ряду Вовкоподібні, 12-ти видів ряду Мишоподібні, 5-ти видів ряду Оленеподібні. У цілому, не зважаючи на види, що не витримали дії антропогенного фактору, результати проведених нами досліджень показують зміни видового складу теріофауни в бік зростання як в Україні, так і в регіоні досліджень майже на 30%, що говорить про наявність тенденції до зростання кількості видів як загалом в Україні, так і в Харківщині. Всього в Харківській області дотепер відомо 10 видів іксодових кліщів, 156 видів гамазових кліщів, 2 види краснотілок і 37 видів бліх. З іксодових кліщів звичайні Ixsodes ricinus, I. apronophorus, I. trianguliceps, I. crenulatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, Ripicephalus rossicus, рідкий Hyaloma plumdeum. Зрідка на терани області має місце занос Haemophisalis punctata (з птахами) і Hyaloma scupense (з худобою). В останні роки останні три види в Харківській області не відмечались і суттевого впливу на біорізноманіття іксодових кліщів і динаміку їх численності не мали. Динаміку чисельності іксодових кліщів в основному визначають 3 види: I. ricinus, D. reticulatus, D. marginatus.

108

Ссавці і іксодові кліщі являються носіями і переносчиками збудників багатьох природно-вогнищевих інфекцій, расповсюджених і у Харківській області: туляремії, бореліозу, лістеріозу, эризіпелоїду та ін.. В кліщах, в останні часи, завдяки дослідженням в ПЛР, проведеним на базі лабораторії «Вірола», в кліщах було виявлено ще ряд збудників: Babesia microti, Erlichia phagocytophila, Bartonella sp., Toxoplasma gondii 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.4.1. Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва Зоологічні парки

Кількість

1990 -

1995 -

-

-

-

2000 -

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

14,3

-

-

-

3,38

-

-

1

3

-

-

4,99

12,04

--

-

-

-

80 6

107 6

134 6

159 9

18,1 1,4

1,41

1,41

38,12 2,54

-

-

-

-

39

40

42

44

0,6

0,611

0614

065

-

-

-

-

4

1 1 5

1 2 5

2 2 5

0,17

0,005 0,022 0,18

0,042 0,074 0,18

0,055 0,074 0,18

-

-

-

-

1

1

1

1

0,022

0,022

-

-

-

-

0,022

0,022

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області Природні території та об’єкти заповідного фонду області представлені національним природним парком, регіональними ландшафтними парками, заказниками загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення. Станом на 01.01.09 природно-заповідний фонд області налічує 226 територій і об’єктів загальною площею 57237,1 га, в тому числі 11 об’єктів загальнодержавного значення площею 15609,4га. Відсоток заповідності становить 1,8 від загальної площі Харківщини. Використання природних ресурсів та господарські заходи у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області у 2008 році здійснювалися відповідно до планів санітарно-оздоровчих заходів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах 109

національного природного парку «Гомільшанські ліси», в межах затвердженого ліміту. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009р. Таблиця 5.4.1.1. № п\п

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Найменування об’єктів ПЗФ Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні гідрологічні зоологічні геологічні Ботанічні сади Зоологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 14314,8 1 14314,8 1 22,8 1 51,5 2 73,4 3 12042,2 3 12042,2 3 1038,0 156 36074,97 159 37112,97 13 26042,87 13 26042,87 9 3207,1 9 3207,1 1 185,0 48 3056,0 49 3241,0 2 853,0 5 1292,4 7 2145,4 7 787,9 7 787,9 60 502,5 60 502,5 13 1171,6 13 1171,6 1 14,6 1 14,6 44 645,9 44 645,9 1 1 4

41,9 22,0 169,9

2 38 4 1 1

176,3 455,2 14,4 13,25 10,8

2 38 4 -

176,3 455,2 14,4 -

2

55,15

1 5

22,0 180,7

11

15609,4

9 215

2537,2 52441,2

9 226

2537,2 57237,1

Примітка: територія ландшафтного заказника місцевого значення «Печенізький» площею 365,7га входить до складу регіонального ландшафткого парку «Печенізьке поле». Території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Катеринівський» площею 527,0га, загальнозоологічного заказника «Бурлуцький» площею 326,0га, заповідного урочища “Божкове” площею 79,0 га, частини заповідного урочища “Дегтярне” площею 95,0 га входять до складу регіонального ландшафтного парку «Великобуролуцький степ». Частина ландшафтного заказника “Гомільшанська лісова дача”, площею 8355,0 га входить до складу національного природного парку “Гомільшанські ліси”.

110

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва. Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень. Рекреаційні території в Харківській області визначені згідно з рішенням Харківської обласної ради від 16.01.78 № 22, які займають площу 140588га у складі земель лісового фонду. Рекреаційне зонування Харківської області Таблиця 5.4.2.1. Рекреаційні зони * Харківська

Площа, тис. га 140,8

Печенізька

63,2

Чугуївська

22,4

Зміївська Балаклійська Ізюмська Червонооскільська

40,0 20,8 61,6 40,0

Краснокутська

54,4

Ландшафтно – природна характеристика Басейни річок Уди та Лопань з лісовими масивами на прирічкових схилах правого та лівого берегів. Долина Печенізького водосховища з лісовими масивами на схилах правого та лівого берегів. Долина річки Сіверський Донець з дібровними лісами на правому березі, заплавними луками та сосновими борами на піщаних борових терасах. Те ж саме Теж саме Те ж саме Вздовж долини р. Оскіл та Червонооскільського водосховища. Нагірна діброва та соснові бори на лівобережній боровій терасі. Вздовж річкових долин річок Мерло та Мерчик з схиловими та вододільними дібровами, заплавними та схиловими луками, сосновими борами на боровій терасі лівого берега

В Печенізькій рекреаційній зоні на берегах Печенізького водосховища створені прекрасні зони відпочинку-дитячі пансіонати, спортивні бази, табори, бази відпочинку. Природні пляжі добре обладнані. В цій зоні розташован регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле» між селами Мартова, Артемівка та Борщова (Печенізький район). Площа парку 4997,6 га. Територія парку включає долинний комплекс річки Гнилушка та систему балок, сільськогосподарські угіддя, а також невеликі лісові масиви. На півдні територія парку примикає до Печенізького водосховища. Надзвичайно сприятливий мікроклімат разом з наявністю пляжів, красивих краєвидів, живописних лісів роблять і територію парку, і суміжні місцевості неперевершеними об’єктами рекреації, які вже давно оцінені жителями Харківської області. Відпочинок в цих місцях став традиційним. В Зміївській рекреаційній зоні знаходиться національний природний парк «Гомільшанські ліси», на території якого, в районі с. Коропове, розміщаються значна кількість баз і будинків відпочинку, пансіонатів, 111

спортивних таборів. На території парку зосереджені найбільш великі озера басейну Сів.Дінця: Лиман, Чайка, Комишувате, Борове, Біле. На озерах Лиман та Біле – чудові пляжі. Територія парку багата пам’ятками культури різних геологічних епох починаючи з епохи IV тисячоліття до н.е. до епохи Київської Русі включно. Тут розташовані селища, городища, могильники; деякі з них мають державне значення. В Харківській зоні знаходиться курорт Березівські мінеральні води розташований на відстані 25 км від міста Харків, біля селища Березівське Дергачівського району. Відкрито цей курорт було у 1862 році, але у переказах місцевих жителів джерело «теплих вод» з цілющими властивостями згадувалось і до цієї офіційної дати. З 1927 року на курорт Березівські мінеральні води направляють хворих за такими показаннями: із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчного міхура, нирок та сечовивідних шляхів, з хворобами обміну речовин, тобто відповідно до наявності природних чинників: мінеральної води, торфових грязей, клімату тощо. Музей Г.С.Сковороди розташований в селі Сковородинівка (до 1922 р – Пан-Іванівка) Золочівського району Харківської області. Музей являє собою літературно-меморіальний комплекс, створений у зв’язку з 200-річчям з дня народження видатного філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди, який провів тут останні чотири роки свого життя. У 1922 році село було перейменоване у Сковородинівку.

5.4.3. Історико-культурна спадщина Історико-культурна спадщина області представлена парками – пам’ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: “Краснокутський”, “Шарівський”, “Наталіївський”, “Старомерчицький”; дендрологічними парками – ХНАУ ім. В.В.Докучаєва загальнодержавного значення та дендропарком “Дружба” місцевого значення. На сьогодні, в найкращому стані є парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Краснокутський”, що зберігся до наших днів. В минулому парк мав назву “Основ’янський Акліматизаційний сад Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних”. В цьому парку вперше було акліматизовано більше 50 видів рослин. Зараз колекція включає біля 353 види флори та 29 видів фауни – серед них гінкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський тощо. На даний час це прекрасний ландшафтний парк з мережею алей, стежок, ставків, містками, дерев’яними скульптурами, альтанками, які створюють мальовничі краєвиди. Тут збереглися залишки підземних переходів, побудованих близько 300 років тому монахами Петропавлівського монастиря. Вони зараз відновлені, входи до підземель художньо оформлені. Дендрологічна колекція налічує понад 500 видів і форм цінних хвойних і листяних порід, серед яких багато екзотів і рідкісних видів.

112

На території зазначеного заповідного об’єкта розташовані унікальні поховання Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних, засновників національного університету та дендропарку. Ансамбль парку пам’ятки садово-паркового мистецтва “Шарівський” — один із найвиразніших серед пам'яток палацово-паркового будівництва нашої країни. Споруджено на початку ХІХ сторіччя, пізніше він був добудований і розширений. Утворився цілий архітектурний комплекс до якого крім величезного палацу, виконаного в готичному стилі, входить оранжерея, фазанник, терасовані кам’яні східці, головна брама. В садибі – чудовий парк, один з трьох найцінніших парків Харківщини. Та його частина, що безпосередньо прилягає до палацу вирішена в регулярному дусі. Її прикрасили розташовані в певній системі красиві тераси, зелень. При створенні палацового паркового комплексу використовувалися готичний стиль і стиль ренесансу. Решта території парку непомітно зливається з дубовим пралісом. Ця частина парку була створена відомим паркобудівником Куфальдом в природному або ландшафтному стилі. Хвойні і листяні породи художньо скомпоновані в надзвичайно мальовничі групи, які непомітно зливаються з дубовим пралісом. Є в парку і гарний ставок. Особлива цінність парку в тому, що він є зразком ландшафтно-паркового мистецтва з використанням пралісів. В парку зростають 70 видів деревних і чагарникових порід, більшість з яких є екзотами:сосна Веймутова, бундук канадський, бархат амурський, туя західна, сосна чорна, псевдотсуга голуба, клен Леопольда, калина канадська. Крім цього, віковічні дерева аборигенної дендрофлори: більше 2-х десятків дубів віком від 400 500 років, ялівець козацький, ялівець звичайний, барбарис звичайний, горобина звичайна. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Старомерчицький” належить до найбільш цінних пам’яток архітектури не тільки в Харківській області, а й в усій Слобідській Україні. Він вважається першим пейзажним парком, створений на початку ХVIIIст. в с. Старий Мерчик. Свого часу його вважали одним із див світу та «шедеврів паркового класицизму». Первинний сад був закладений в 1724 році та розширений у 1777-1778 роках. Парк розташований на схилах звивистої балки, створений в ландшафтному стилі. В цьому парку зелені масиви дерев чергуються з водними дзеркалами ставків. Внизу знаходиться партер із зеленими живоплотами та газонами. До партеру прилягають щільні насадження дерев, серед яких чимало старожилів. Дендрологічний парк Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва оголошений заповідним в 1991 році, загальна площа – 22,8 га, з яких 14,1 га займає колекція і експозиція, 6 га – архівні та клинові насіннєві плантації сосни і дуба, маточно-сортові плантації фундука, решта – інтродукційний розплідник. В колекції дендропарку 80% дерев і кущів є екзотами. На історико-археологічний об’єкт в с. Верхній Салтів Вовчанського району науковий загал вперше звернув увагу напередодні ХІІ Загальноросійського археологічного з’їзду, що проводився у м. Харков у 1902 році. Саме в цей час, на межі ХІХ іХХ ст. вчитель місцевої вехньосалтівської школи В.О. Бабенко (імя якого присвоєно музею –заповіднику 113

та одній вулиць села Вехній Салтів) дослідив перші катакомбні поховання, які дали назву і започаткували вченя славнозвісної археологічної культури, що пов’язана з великим державним ранньосередньовічним утворенням – Хозарським магнатом. Ця держава, яка займала території від північного Кавказу до Осколу і Сіверського Дінця від Волги до Дніпра, включала в себе різноетичне населення: алани й болгари, поркомовні і слов'янські племена. Вона мала значний влив на прискорений процес державотворення східних слов'ян і створення Київської Русі. Археологічна пам'ятка Верхній Салтів містить в собі решки городища із кам'яною цитгаделлю, широкий поділ і посад (неукріплена частина), та 4 катакомбних могильники, В науковому розумінні історико-археологічний комплекс є взірцем для вивчення ранньосередньовічних старожитностей нашого краю. Це підтверджує той факт, що ;понад 100 років дослідники різних країн – Украю, Росії; Ізраїлю, Сполучених Штатів , Америки, Австрії, Німеччини, Болгарії та Угорщини – виявляють неабияку зацікавленість у матеріалах даної пам'ятки. Починаючи з другої половини XX ст. практично і безперервно українські й російські наковці проводять тут археологічні дослідження, здобуваючи значний науково-інформативний матеріал. На підставі отриманих даних і можна вивчати практично всі питання розвитку ранньосередньовічного суспільства не тільки нашого регіону або країни, але й народів Євразії в цілому. Доказом тому є кілька дисертацій та монографій, а також сотні статей, які написані на матеріалах, виявлених саме у Верхньому Салтові. Село Верхній Салтів — населений пункт, дуже цікавий з точки зору краєзнавства, етнографії і етнології. Цей регіон з часів нашестя гунів і до татаро-монгольського вторгнення був етнічно і політично не стабільним: сюди періодично пересувались племена сарматів. аланів, булгарів, хозарів5 слов'ян, половців, печенігів, монголів, татар, турків, інших прибульців. У місцевості, де зараз знаходиться село Верхній Салтів, на протязі всіх відомих історичних періодів відбувалися цікаві історичні події. (Можливо, саме сюди прямував князь Ігор під час свого славнозвісного походу, змальованого у «Слові о полку Ігоревім»}. Край багатий на старожитності козацького часу та періоду освоєння Слобожанщини, вивчення яких має не тільки наукове значення. Саме тут, поблизу стародавнього капища, загинула у грудні 1918 року Єфименко О.Я., перша жінка-профееор, що зробила значний внесок у розвиток української етнографи. Верхній Салтів – єдине місце у Харківській області, де можливо у повному обсязі ознайомитися з минувщіною Слобожанщини. Саме сюди везуть школярів з усього регіону на уроки народознавства: тут проводяться уроки і з гончарства, і з писанкарства, і з народної вишивки, школярі знайомляться з побутом, ремеслами і промислами своїх попередників. Комплекс будівель лікарні для робітників Володимирівської економії у с, Мурафа Краснокутського (охоронний № 720 переліку пам'яток архітектури, 114

затвердженого рішенням Харківського облвиконкому від 05,03.1991 р. № 61) району був зведений на замовлення відомого цукрозаводчика Харитоненка. До складу комплексу належать: головний корпус, дві будівлі службових корпусів і водонапірна башта. Всі будівлі комплексу були зведені у 1892 році, автора проекту та історію уведення пам'ятки не встановлено. Територія комплексу зберегла основні риси первісного розпланування. Ділянка комплексу у плані має прямокутну конфігурацію. Два дерев'яних службових корпуси розташовані в глибині території двору, поряд друг з другом. Ділянка озеленена, листяними і хвойними породами дерев та кущів, в тому числі рідкісними породами. Комплекс будівель є цінним історичним архітектурним ансамблем, унікальним на території Харківської області по концентрації та схоронності об'єктів. Це – єдиний, збережений дотепер комплекс будівель, де всі об'єкти виконані із деревини. На території Харківської області взагалі збережено три водонапірних башти, водонапірна башта, в с. Мурафа – це єдина споруда, що виконана з деревини. У 1965 року могила філософа Г.С. Сковороди згідно з Постановою РМ УРСР № 711 під № 55 була внесена до списку пам'ятників історії, що перебувають під охороною: держави, є національною пам'яткою історії. До наших днів зберігся пам'ятник архітектури XVIII ст. – будинок Королівських дві великі господарчі будівлі середини XIX ст., будинок оточений великим старовинним парком, що є фрагментом української паркової культури кінця XVIII – початку XIX ст. Біля ставка знаходяться улюблені місця філософа: криниця та 700-літній дуб. Біля дуба стоїть скульптура – пам'ятний знак роботи скульпторів Л,І,Жуковської та Д.Сови. Неподалік від могили – пам'ятник Г.С.Сковороді (скульптор І.П.Кавалерідзе, 1972 рік). У 1960 році науковці Харківського університету А.М. Ніженець та А.П Ковалівський разом із директором Сковородинівської шко ли І.М. Глушком створили у школі, що знаходилася в будинку Ковалівських до 1970 року, музей на громадських засадах. В 1972 році у с. Сковородинівці був відкритий літературномеморіальний музей Г.С. Сковороди, в 2004 року музей набув статусу Обласного комунального закладу "Літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди". У грудні 2006 року розпочато роботи щодо створення на базі музею Державного історико-меморіального заповідника Г.С. Сковороди.

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садово115

паркового мистецтва. Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Харківська область – одна з 25 територіальних соціально-економічних систем України обласного рангу. Область розташована в північно-східній частині України. Площа Харківської області складає 31,4 тис.км2(або 3141,8 тис га) що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 –те місце в країні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям. Землі області простягаються з півночі на південь більш ніж на 210 км, з заходу на схід – на 225 км. У складі області 27 адміністративних районів, 381 сільська рада, 17 міст, в тому числі 7 міст обласного значення, 61 селище міського типу, 1683 сільських населених пунктів. Земельні ресурси області представлені грунтами. Грунти – багатофункціональні системи, що мають важливе екологічне значення. Вони виконують функцію середовища існування, акумулятора і джерела речовини та енергії для організмів, проміжного ланцюга між біологічним і геологічним кругообігами, захисного бар’єра та умови нормального функціонування біосфери в цілому. Функціонування грунтів – значно впливає на стан ландшафтів і біосфери, а через них – на якість середовища існування населення. Крім того, ґрунтовий покрив є основою сільськогосподарського виробництва. Відповідно до даних ґрунтової зйомки в межах Харківської області нараховується більше 150 різновидів грунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території Харківській області до двох зон – лісостепової та степової. Найбільша розмаїтість і строкатість характерні для лісостепової частини області, але по площі вона менше степової частини. У північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі, темно-сірі опідзолені та деградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані. У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та чорноземи звичайні глибокі. Найродючишими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні, внаслідок більшої посушливості кліматичних умов, мають меншу родючість. Серед інших менш поширених ґрунтів області в сільськогосподарському виробництві використовуються лучні 116

чорноземні та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти – 23 тис.га, чорноземи на пісках 7,7 тис.га, лучно-болотні та болотні ґрунти – 0,77 тис.га, практично не використовуються. Еродовані ґрунти займають 41 % площі с/г угідь. Погіршуються також водно і агрофізичні властивості грунтів. Особливо негативно впливають на стан агроландшафтів розораність сільсьгосподарських угідь, несприятливі природно-антропогенні процеси, техногенні викиди промисловості, забруднення та засмічення земель промисловими та побутовими відходами( свалкі, полігони), формування на території Харківської області гірнично-добувного комплексу, забрудненість радіонуклідами і пестицидами, тощо. Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування, встановлення динамічної рівноваги між антропогенним навантаженням на природне середовище та його здатністю до самовідновлення. В ХХ сторіччі, особливо в часи Радянської влади, порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, сіножатей, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість створеного агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом останніх 15 років залишилась майже не змінною. Харківська область розташована на території північно-східного району Лівобережної України в межах двох природних зон Лісостепу та Степу, що обумовлює її природні умови. У цілому структура земельного фонду визначається дуже високим сільськогосподарським освоєнням території, урбанізацією й індустріалізацією життєвого простору. В грунтовому покриві області переважають чорноземи типові (39,4%), звичайні глибокі (34,6%), звичайні (11,7%) та опідзолені (6,4%) Найродючішими є чорноземи типові та опідзолені ґрунти. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні внаслідок більшої посушливості кліматичних умов мають меншу родючість. В ґрунтовому покриві області 40% площі займають ксероморфні види основних типів ґрунтів. Вони, внаслідок формування на схилах і відповідно гіршого волого забезпечення, мають менший на 15-30% потенціал продуктивності. Серед інших менш поширених ґрунтів області в сільськогосподарському виробництві використовуються лучно-чорноземні та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти (23 тис.га), чорноземи на пісках (7,7 тис. га) тощо. Лучно-болотні та болотні ґрунти (0,07 тис.га) практично не використовуються. Характерними для території області є реградовані ґрунти. До них відносяться переважно темно-сірі опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи, що пройшли складний шлях розвитку. Значні площі реградованих ґрунтів розташовані в межиріччях Уди, Лопань та Харків, а також у басейні верхньої течії річки Мерла. В окремих місцях області зустрічаються малогумусні чорноземи із слабкою структурою. Поряд з типовими чорноземами, але на значно меншій площі під впливом гігроморфних умов сформувались солонцюваті та лучні чорноземи. Вони розташовані біля річкових терас. У місцях поширення 117

солонцюватих чорноземів зустрічаються і плями солонців – найменш родючих ґрунтів. Серед орних земель області нараховується 152,2 тис.га кислих і 58,5 тис.га солонцевих ґрунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. Загальна облікова площа зрошуваних земель 90,7 тис.га, які є значним резервом збільшення валових зборів с/г продукції. Про те їх грунтово-меліоративний стан не відповідає науковим і технологічним умовам. Рівень родючості ґрунтів Харківської області наближається до природного. За останні 10 років господарства області на 1 га посівної площі зменшили внесення в 3 рази органічних і в 12 разів мінеральних добрив. Щорічно з 1 га орних земель виноситься 0,5-0,6 тонн гумусу. Баланс гумусу від'ємний. Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу необхідно вносити на 1 га по 10 тонн органічних добрив, а господарствами області в останні роки було внесено лише по 1,5-2,5 тонни. З економічної точки зору, земельні ресурси найбільше інтенсивно використовуються у двох профілюючих галузях – промисловості й землеробстві.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Структура земельних угідь Харківській області протягом останніх років в цілому є незмінною. Темпи трансформації орних земель в інші види угідь не можна визнати задовільними. Тенденція надмірного екологічно необґрунтованого сільськогосподарського освоєння території області зберігається і на цей час. Станом на 01.01.2009 р структура земельного фонду Харківської області представлена наступними угіддями – сільськогосподарські угіддя займають – 2418,7 тис.га, у тому числі рілля 1926,6 тис. га, багаторічні насадження 49,3 тис. га, перелоги 14,4 тис. га, сіножаті і пасовища428, 4 тис.га, ліси і інші лісовкриті площі 416,6 тис.га., забудовані землі 121, 3 тис.га., відкриті заболочені землі 30,7 тис.га., відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом ( піски, яри, землі зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 33,6 тис.га., інші землі 60,1 тис. га., території що покриті поверхневими водами 60,8 тис.га. Структура земельного фонду області свідчить, що 77,0% території області зайнято сільськогосподарськими землями, під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,3% території, забудовані землі займають 3,9%, землі під пісками, ярами та іншими відкритими землями без рослинного покриву – 1,1%, під водою – 1,9% території області. Динаміка структури земельного фонду області представлена в таблиці. Динаміка структури земельного фонду області Таблиця 6.1.1.1 2000 Основні види угідь

2005

2006

2007

% до % до % до % до загальн Всього, загальної Всього, Всього, загальної Всього, загальної ої площі тис.га площі тис.га тис.га площі тис.га площі терито території території території рії

2008 Всього, тис.га

% до загальної площі території

118

Загальна територія

3141,8

100,0

3141,8

100,0

3141,8

100,0

3141,8

100,0

3141,8

100,0

2423,5

77,1

2419,1

77,0

2419,7

77,0

2419,0

77,0

2418,7

77,0

415,2

13,2

416,5

13,3

416,3

13,3

416,4

13,3

416,6

13,3

118,6

3,8

119,9

3,8

120,1

3,8

120,6

3,8

121,3

3,9

30,3

1,0

30,8

1,0

30,8

1,0

30,6

1,0

30,7

1,0

33,9

1,1

34,3

1,1

34,3

1,1

34,0

1,1

33,6

1,1

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

60,0

1,9

60,6

1,9

60,1

1,9

60,0

1,9

60,1

1,9

Усього земель (суша)

3081,5

98,1

3081,5

98,1

3081,5

98,1

3081,5

98,1

3081,5

98,1

Території, що покриті поверхневими водами

60,3

1,9

60,6

1,9

60,5

1,9

61,2

1,9

60,8

1,9

Таке інтенсивне використання земельного фонду в регіоні в значній мірі визначає екологічну ситуацію й негативно впливає на наступний її розвиток стосовно земельних ресурсів. Вплив сільськогосподарського виробництва, промисловості, розвиток комунікацій, урбанізація й індустріалізація обумовили високий ступінь антропогенної деградації земельного фонду. Рівень розораності сільгоспугідь давно перевищив екологічно припустимі норми. Причина – екстенсивний спосіб ведення землеробства, нераціональна структура сільськогосподарських угідь при надзвичайно високій їхній розораності. Природні кормові угіддя становлять усього 11,8%. Динаміка структури земельного фонду Харківської області

119

Станом на 1.01.1992 р.

ліси 13,2%

Станом на 1.01.2002 р

забудовані землі 3,9%

болота піски,яри 1,0% 1,1%

води 1,9% інші с.г. землі 1,9%

с/г угіддя 77%

Станом на 1.01.2009 р.

На одного мешканця області припадає 1,14 га земель, в т.ч. 0,87 га сільськогосподарських угідь, з них – 0,70 га ріллі. За роки земельної реформи в структурі сільськогосподарських угідь відбулися деякі зміни. Питома вага ріллі в площі сільськогосподарських угідь зменшилась відповідно з 81,0% у 1992 році до 79,6% у 2009 році, водночас з’явились перелоги загальною площею 14,4 тис.га. Розораність території Харківської області складає 62,5%, лісистість – 13,2%. Спостерігаються позитивні тенденції у зміні структури угідь, що ведуть до зменшення розораності земель області, яка все ще залишається дуже високою. Проте цей процес ще не достатньо впливає на загальний екологічний стан сільськогосподарських угідь. Землі природно-заповідного фонду Харківської області становлять 57,9 тис.га, вони знаходяться у користуванні та володінні різних груп землекористувачів та землевласників. Відбулися деякі зміни у складі земель лісового фонду – загальна площа земель під лісовкритими площами зменшилася на 0,2 тис.га. – за рахунок переведення полезахисних насаджень до сільськогосподарських угідь, внаслідок прийнятих уточнених даних інвентаризації, приватизації та відведення лісових земель підприємствам, організаціям оздоровчого та рекреаційного призначення для створення баз відпочинку, тощо. Змінилась площа земель водного фонду. Проводиться робота по інвентаризації ставків, побудованих на землях сільськогосподарських підприємств та переведених при реформуванні до земель запасу водного фонду, для подальшого надання їх в оренду іншим землекористувачам для риборозведення та цілей рекреації.

120

Структура земельних ділянок, приватизованих громадянами (в тис. га) станом на 1.01.2009 року 9,5

0,6

для будівництва та обслуговування житлового будинку для особистого підсобного господарства для садівництва

70

для дачного та гаражного будівництва

60,6

На виконання Указів Президента України “Про продаж земельних ділянок” та “Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку землі в Україні”, згідно з Земельним кодексом України, в області триває продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення. В 2008 році було продано 119 земельних ділянок площею 102,81 га загальною вартістю 170 млн. 624 тис.грн. Внаслідок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до бюджетів надійшло 156 млн. 292 тис.грн., в тому числі до Державного бюджету біля 14 млн. 908 тис.грн., до місцевих бюджетів – 134 млн. 178 тис.грн. Із всіх проданих земельних ділянок у 2008 році 72 ділянки куплено приватними підприємцями України, 45 земельних ділянок – юридичними особами України, на 2 земельні ділянки куплено право на оренду – громадянином України. Основна маса земельних ділянок продається для комерційних цілей та ведення роздрібної торгівлі.

6.1.2 Деградація земель Наслідком високого господарського освоєння земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого ресурсу й важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу продовольчій безпеці області. Станом на 1.01.2009 року на території Харківської області обліковувалось 1192,4 тис.га земель, підданих ерозії, що складає 38% від загальної площі області, та 13,7 тис. га підтоплених земель або 0,4%. На землях Харківщини прискорено розвиваються процеси ерозії. Ерозійні процеси проявляються у вигляді площинного змиву й оврагоутворення. З орних земель у регіоні виноситься щорічно 10-15 т/га родючого шару ґрунту. З 12,8 млн га еродованих земель це сильнозмиті, які потребують невідкладної рекультивації шляхом залісення й залуження. Більше всіх (до 70%) зруйновані самі родючі ґрунти – українські чорноземи, серед яких частина слабозмитих збільшилась за останні 15 років на 26 %, а середньо- і сильнозмитих (це землі, які, по суті, повинні бути виведені з інтенсивного землекористування) – на 23%.

121

Розораність земель у Лісостеповій і Степовій зонах області значно перевищує оптимальні показники, досягаючи 70 % і більше. Це викликає розвиток сильних ерозійних процесів, причому в степових областях землі піддаються як водної, так і вітровий ерозії. Частка еродованих земель постійно зростає й досягла вже 37 % ріллі, що становить понад 12 млн га. З кожного гектара землі щорічно змивається від 5 до 15 м3 ґрунту, в основному верхнього, найбільше родючого шару, що приводить до зменшення врожайності на 30-70 % і до зниженню якості сільськогосподарської продукції. На найбільш еродованих землях вартість проведення протиерозійних заходів настільки велика, що їх доцільно перевести в категорію несільськогосподарських, насамперед лісових земель. Істотну небезпеку складають процеси технологічного пиління, тобто видування при безпосередньому проведенні технологічних операцій по обробітку грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур. В результаті вже більше 40 % ріллі еродовано, зникли або знаходяться у жалюгідному стані більшість малих річок, прогресуючи падає родючість ґрунтів. На території області переважно поширена водна ерозія, яка визивається стоком талих вод. Вітрова ерозія проявляється в основному весною. Підсилення процесів деградації грунтового покриву також обумовлені техногенним забрудненням. До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів і сміття, випадки аварійного забруднення земель нафтопродуктами та скидом стічних вод на рельєф місцевості. Збільшується площа кислих грунтів, показник кислотності на цей час 5,8-6,0 рН, а 7 років тому – 6,2 рН. Серед орних земель області нараховується 742952,0 га (32,9% до с/г угідь) кислих, 147155,0 га (6,5% до с/г угідь) солонцюватих, 1589,0 га (0,1% до с/г угідь) осолоділих грунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. За результатами радіологічних досліджень та вмісту важких металів, пестицидів в ґрунтах сільськогосподарського призначення області перевищень ГДК радіонуклідів та важких металів, пестицидів не виявлено. Для ґрунтів забруднених важкими металами та іншими токсичними сполученнями не розроблено універсальної методики. Дія кожного методу обробки залежить від особливостей грунту та специфіки ростущей на ній рослинності. Тому в кожному випадку необхідно спеціальне вивчення. Найпоширенішими заходами відновлення ґрунтів є вилуження рухливих елементів шляхом промивання. Значною проблемою для області залишаються зсуви та підтоплення. На території Харківської області виявлено біля 838 зсувних ділянок, в тому числі 59 ділянок в межах населених пунктів, при чому на 24 ділянках стан оцінюється як “екстремальний”, тобто є реальна загроза для життєдіяльності населення. Встановлено зв’язок між активністю зсувних процесів атмосферних опадів та сонячною активністю. В розвитку зсувів в Харківської області спостерігається певна ритмічність у спокійний період в середньому 1-2 зсуви на 122

рік, активний 4-9 зсувів. На території визначено 52 зсувні ділянки в межах населених пунктів Харківської області на які розроблені паспорта зсувних ділянок. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.1.2.1 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

1996 -

2000 -

2075,3 70,7 1121,8 742,9 139,9 -

-

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

-

-

-

-

*Дані Головного управління Держкомзему у Харківській області станом на 01.01.2009 року. Інвентаризація деградованих земель землекористувачами та землевласниками не проводилася. Всього в області зареєстровано 460 підтоплених населених пунктів із загальною площею підтоплення близько 6000 га, що становить 0,43%. Особливо схильні до підтоплення м. Харків (3500 га), м. Валки (400 га), м. Ізюм (200 га), смт. Печеніги (200 га), смт. Первомайськ (144 га), м. Барвінкове (134 га), с. Краснопавлівка (120 га). Найбільш підтопленими за кількістю населених пунктів є такі райони області: Сахновщанський – 59 населених пунктів, Лозівський – 38, Близнюківський – 24, Барвінківський, Борівський та Кегичівський – 19, Зачепилівський – 18. У решті районів області підтоплення зазнають від 4 до 14 населених пунктів.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Найбільш суттєвими антропогенними факторами що впливають на стан земель Харківщини, є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт як форми активної діяльності людства. До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів, випадки забруднення земель нафтопродуктами, токсикантами, важкими металами, будівництво ставків та водосховищ на території області в минулому, аварійні ситуації які виникають та інше. Значної екологічної шкоди земельним ресурсам області завдає забрудненість ґрунтів викидами промисловості та хімізація в сільському господарстві. Сільськогосподарське виробництво характеризується послідовним посиленням антропогенного тиску на ґрунтовий покрив Харківщини, що пов’язано не тільки з підвищенням рівня використання земельних ресурсів, але й зростом деградаційних процесів. Незважаючи на сучасне екстенсивне ведення землеробства, деградаційні процеси продовжують зростати в зв’язку з порушенням основних законів природи. Невизначеність у співвідношенні між сільськогосподарськими угіддями, незбалансованість біогеохімічних речовин і енергії в агроландшафтах, недосконалість протиерозійних систем охорони 123

ґрунтів та відсутність агрогрунтового моніторингу зумовлюють не тільки зниження потенційної родючості ґрунтів, але й порушують екологічну стійкість довкілля та знижують продуктивність сільськогосподарського виробництва. За сучасних умов землеробства щорічні втрати гумусу становлять 600-700 кг/га. Втрати поживних речовин з грунту досягають 100 кг/га і більше. Навіть при низьких врожаях сільськогосподарських культур від’ємний баланс елементів живлення у землеробстві становить понад 60 кг/га. Значна деградація ґрунтів відбувається також у результаті ерозійних процесів, щорічні втрати найбільш родючої частини грунту становлять у середньому 15 т/га. Погіршуються також водно- і агрофізичні властивості ґрунтів. Складний характер має забруднення ґрунтів хімічними. У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. В наслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії ґрунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водойми. Меліорація забруднених ґрунтів. Для відновлення ґрунтів, сильно забруднених важкими металами й іншими токсичними речовинами, немає універсальної методики. Дія кожного методу обробки залежить від особливостей ґрунту й специфіки рослин, що виростають на ній. Тому для кожного випадку необхідні спеціальні дослідження. Найпоширенішими методами відновлення ґрунтів, забруднених металами, є вилуження легкорухливих елементів із ґрунтів шляхом їхнього промивання й переклад катіонів важких металів і мікроелементів у важкорухливі форми внесенням вапна й фосфатів з добавкою органічних речовин. Однак іммобілізація мікроелементів при цьому досягається не завжди, тому що метали, що є присутнім у ґрунті у формі складних органічних комплексів, навіть після сильного вапнування можуть зберігати рухливість. Крім способів фізико-хімічної обробки забруднених металами ґрунтів, використовують перемішування верхнього шару з незабрудненим ґрунтом або зняття верхнього забрудненого шару й засипання привізним незабрудненим ґрунтом. Для відновлення ґрунтів, забруднених нафтою й нафтопродуктами, використовують методи мікробіологічного очищення й обробку ґрунтів негашеним вапном з поверхнево-активними речовинами. Для запобігання забруднення ґрунтів необхідно скорочувати викиди в атмосферу від транспортних засобів і промислових підприємств, ліквідувати на території міста неорганізовані смітники побутового сміття, а поховання відходів проводити відповідно до існуючих екологічних норм. Порушення та рекультивація земель Таблиця 6.2.1 Землі

2000

2005

2006

2007

2008

Порушені, тис. га

2,505

2,410

2,426

2,400

2,361

% до загальної площі території

0,080

0,077

0,077

0,076

0,075

124

Відпрацьовані, тис. га

1,177

1,026

1,125

1,189

1,240

% до загальної площі території

0,037

0,032

0,035

0,037

0,039

Рекультивовані, тис. га

0,152

0,173

0,142

0,124

0,154

% до загальної площі території

0,005

0,006

0,005

0,004

0,005

6.3. Охорона земель Обсяги землеохоронних заходів в Харківської області продовжують залишатися недостатніми і фактично є неспівставними із рівнем поширеності деградаційних процесів. Протягом 2008 року не було розроблено ні одного проекту землеустрою з контурно-меліоративною організацією території сільскогосподарських підприємств. Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок взагалі не проводилося. Основним напрямком з охорони земель є впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель, контролю за їх використанням на сучасному стані розвитку земельних відносин є формування територій новостворєних сільських підприємств з оновленням планово-картографічних матеріалів і на їх основі складання проектів землеустрою сільськогосподарських підприємств з контурно-меліоративною організацією території Радикальна екологізація і дійсна інтенсифікація агропромислового комплексу неможливі без оптимізації співвідношення земельних угідь. Можливо вважати оптимальним, коли відношення дестабільних факторів (рілля, сади) до стабільних (природні кормові угіддя, ліси, лісосмуги) не перевищує одиниці. До цього рахунку не входять урбанізовані і техногенно змінені території. Це означає, що розораність земель області не може перевищувати 40%, а частка ріллі від площі сільськогосподарських угідь 50%. Одним із основних напрямків підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва до останнього часу було максимально можливе розширення площ ріллі, що призвело до посилення розвитку ерозійних процесів, зниження родючості ґрунтів і порушення екологічної рівноваги навколишнього середовища. Тому розораність сільськогосподарських угідь в Харківській області досягає 81%. Такого рівня розораності не знає жодна країна світу. Саме через це еродованість ріллі в області досягла 42 %, що є неприпустимим високим показником. Необґрунтоване науково ведення у сільськогосподарське використання малопродуктивних земель (сильноеродованих, піщаних, засолених та ін.) стало причиною не тільки значного економічного ризику, але сприяло розпорошенню матеріальнотехнічних ресурсів, що призвело до зниження темпів інтенсифікації виробництва, підвищення собівартості продукції, зменшення прибутків. Як показує світовий досвід, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва можливе лише за інтенсивного використання високородючих ґрунтів і за рахунок зниження вкладень у малопродуктивні землі.

125

Ефективне екологічно безпечне сільськогосподарське виробництво можливе лише за умови припинення еродування ґрунтів. Досвід ХХ століття безперечно показує, що одиничними заходами проблеми ерозії не вирішити. Необхідно створювати протиерозійно упорядковані агроландшафти, як просторову базу землеробства ХХI століття. Це можливо лише інженерними методами на підставі опрацьованих проектів. Заходи, що висвітлені у рекомендаціях є першим кроком на шляху створення надійного протиерозійного захисту. Але вони дозволять істотно зменшити ерозійні втрати грунту і підвищити ефективність рослинницьких технологій. Всі заходи пройшли широку апробацію, мають достатнє наукове забезпечення і їх впровадження не потребує спеціальних знань. В окремих випадках необхідні консультації науковців. Рекультивація земель повинна бути завершуючим етапом тих виробничих процесів, які приводять до порушення ґрунтового покриву або літологічної основи території. Це перш за все рекультивація кар’єрів після добування корисних копалин на території Харківської області. Складання проектів рекультивації слід проводити одночасно з проектуванням основного виробничого об’єкту та враховувати весь комплекс природних, господарчих, економічних, соціальних та санітарно-гігіеничних факторів. Вони зазначають вибір направлення рекультиваційних робіт. Багатосторонній вплив техногенезу на природні ландшафти і різна реакція екосистем н дозволяє однозначно вирішувати питання про рекультивацію будь-якої території. Не завжди являється доцільним встановлення минулих комплексів, які були до порушення природної середи. Одночасно рекультивіруємі землі та прилеглі до них території після завершення всього комплексу робіт повинні представляти собою організований та стійкий до техногенного впливу ландшафт. Процеси урбанізації та індустріалізації територій, неконтрольоване сільськогосподарське навантаження на ґрунтовий покрив спричинили глибокі зміни природних властивостей земель, трасформацію внутрігрунтових процесів, втрату ними само відновлювальної здатності.

6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 року №509, який набрав чинності 14.10.2008 року, були внесенні зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статей 118,123, 151. З метою вдосконалення та підвищення ефективності управління у сфері земельних відносин Держуправлінням було запропоновано внести наступні зміни до Земельного кодексу України: - до розділу ІІ глави 7 Земельного Кодексу України окрему статтю, яка чітко визначає статус земель, зарезервованих для подальшого заповідання, яка б заборонила розмежування, розпаювання, та використання земель не за цільовим призначенням; - внести до ст. 19 Земельного Кодексу України окремим пунктом обов’язкове проведення один раз в п’ять років інвентаризацію земель по 126

категоріям та створення відповідної системи статистичного обліку використання земель по категоріям; - п. 1 ст. 20 Земельного Кодексу України доповнити словами «та на підставі наукових обґрунтувань або інших мотивацій»; - до п. 2 ст. 20 Земельного Кодексу України внести заборону щодо зміни категорії та цільового призначення земель природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, оздоровчого призначення, історикокультурного призначення. У разі наявності підстав, які обґрунтовують зміну цільового призначення та категорії даних земель, пропонуємо впроваджувати дані рішення постановою Кабінету Міністрів України (незалежно від площі земельної ділянки, її територіального розташування та інших ознак); п. 3 ст. 20 Земельного Кодексу України доповнити словами «за виключенням земель особливо цінних земель сільськогосподарського призначення для цілей не пов’язаних з веденням сільського господарства»; внести зміни до п.5 151 Земельного кодексу України та викласти наступній редакції “позначене на якісному картографічному матеріалі з відповідним масштабом бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами”; окремим підпунктом в п.5 в ст. 151 внести “ситуаційну схему розміщення земельної ділянки з відповідним масштабом з її чітким визначенням на ній”; розробити типову форму обґрунтування необхідності вилучення земельної ділянки та затвердити її відповідним підзаконним актом України; розробити новий вдосконалений порядок погодження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельних ділянок територіальними органами Мінприроди як передбачено в Законі України від 16.09.2008р. № 509 який набрав чинності з 14.10.2008 року «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо сприяння будiвництву». Аналіз наданих до держуправління матеріалів вибору земельних ділянок свідчіть, що на цей час у органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування є бажання спростити схему підготовки матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок, шляхом надання неякісного матеріалу, який не відповідає не тільки вимогам ст..151 Земельного кодексу України, а і вимогам всього природоохоронного законодавства. Розробити (або надати у випадку наявності) для територіальних органів Мінприроди «Порядок відкликання або скасування раніше наданих висновків з питань відведення земельних ділянок», у разі виникнення обставин які не відповідають вимогам діючого природоохоронного законодавства або не виконання заявником вимог які надані у висновках. Також діючим законодавством чітко не визначений розподіл повноважень між органами виконавчої влади з питань регулювання земельних відносин. На цей час діє практика делегування повноважень районних рад та органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади (райдержадміністраціями), які в свою чергу не мають відповідних відділів з питань охорони довкілля (земель) і всупереч діючому законодавству перекладають виконання своїх обов’язків на територіальні спеціально 127

уповноважені органи виконавчої влади (місцеві органи Мінприроди та Держкомзему України), що їм не підпорядковуються. Інституційні забезпечення питань, пов’язаних з охороною та використання земель, не відповідає сучасним вимогам. В ході земельної реформи кількість землевласників та землекористувачів в Харківській області збільшилось і станом на 01.01.2009 р. становіть – 1383577, з них 1373189 – громадян, 10388 організацій, підприємств, установ. За 2008 рік в Харківськой області було продано земельних ділянок несільськогосподарського призначення всього по районам області 69 на суму 15968,33тис.грн., в містах області 50 на суму 154656, 10 тис.грн.. На 01.01.2009 р. в оренду передано 315.69га сільськогосподарських земель. У приватній власністі знаходяться 1836997 га (58,5 %) земель області, в державної 1304852 га(41,5%). Вищезгадані процеси об’єктивно потребують вдосконалення та адекватної адаптації системи державного управління щодо використання та охорони земель, а також державного контролю за використанням та охороною земель. На цей час скалася така ситуація що на декілька районів області припадає один державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища, який контролює різні ресурси щодо охорони довкілля, а не лише земель. Це фізично унеможливлює ефективний державний контроль у сфері охорони земель. Створена Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель також не вирішує всіх проблем які виникли при значном збільшенні землевласників та землекористувачів в Харківській області. Спеціалістами держуправління у 2008 році проведена практична робота по обстеженню земельних ділянок, аналізу, підготовки висновків та погодження матеріалів землеустрою, розгляд матеріалів вибору земельних ділянок які надходили до держуправлівння. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 №610-р держуправлінням зупинено розгляд проектів землеустрою щодо вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення за рахунок земель лісогосподарського призначення. На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.08 №509, який набрав чинності з 14.10.08, були внесені зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статей 118,123,151. Керуючись ст. 151 Земельного кодексу України, Постановою КМУ від 31.03.04 №427 “Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів” та листом Мінприроди від 16.12.08 №17519/21/10-08 спеціалістами держуправління почався розгляд та погодження матеріалів вибору земельних ділянок. Узв’ язку з тим, що на цей час не розроблено порядок розгляду матеріалів вибору земельних ділянок спеціалісти держуправління керуються листом роз’яснення Мінприроди від 16.12.08 №17519/21/10-08, наказом Мінприроди від 05.11.04 №434 та Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів затверджений постановою КМУ від 31.03.04 №427. Особливу увагу при розгляді проектів землеустрою приділяється землям природно- заповідного фонду, водного фонду, особо цінним землям сільськогосподарського призначення. Аналіз проектів землеустрою та матеріалів вибору земельних ділянок свідчить що продовжується практика 128

надання органами місцевого самоврядування та виконавчої влади дозволів на розробку проектів землеустрою земельних ділянок сільськогосподарського призначення для цілей не пов’язаних з веденням сільськогосподарської діяльності, зі зміною цільового призначення та категорії земель, що є порушенням ст.ст. 3, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 23 Земельного кодексу України. В 2008 році спеціалістами держуправління було розглянуто 4575 матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 27654,02 га. Відповідно до категорій земель погоджено проектів: – сільськогосподарського призначення – 1857 проектів площєю 22077,02 га (відхилено-59 – 379,19 га); – лісового фонду – 74 проекти площею 88,36 га (відхилено-1-0,12 га); – водного фонду – 53 проекти площею 654,15 га (відхилено-1-0,2 га); – рекреаційного призначення – 24 проектів площею 1529,77 га; – оздоровчого призначення – 1 проект площею 19,9839 га; – житлової та громадської забудови – 2168 проектів площею 2752,83 га (відхилено-28-17,39 га); – історіко-культурного призначення – 8 проектів площею 10,19га; – промисловості, транспорту і зв’язку – 390 проектів площею 521,72 га (відхилено-3-3,11 га). В 2008 року спеціалістами держуправління було обстежено та розглянуто 31 матеріал вибору земельних ділянок по заявам юридичних та фізичних осіб. З метою реалізації концепції управління та регулювання природоохоронної діяльності в області, спеціалісти держуправління постійно приймають участь в комісіях які створюються для перевірки законності надання земельних ділянок органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади. В 2008 р. була перевірена Чугуївська міська рада. В 2008 році спеціалістами держуправління було проведено аналіз документів та надані консультації на отримання ліцензії у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами 13 фізичним та юридичним особам.

129

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база На території Харківської області обліковується 295 родовищ і 64 об’єкти обліку( з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 93 родовища і 34 об’єкти обліку експлуатується. Область повністью забезпечена будівельними пісками для будівельних розчинів, бетону і дорожньо-будівельних робіт. В наявності 23 родовища з балансовими запасами 262,2 млн.м3. Мінерально-сировинна база області на 28,4% складається з паливноенергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 53,3% – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, 1,1% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 14,4% припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, решту становить сировина кольорових металів (рудопроявлення срібла, родовища германію, розсипні родовища титано-цирконійових руд). Паливно-енергетична база Харківської області складається також з кам’яного та бурого вугілля, якого налічується 7 родовищ. Кам’яне вугілля зосереджене на території Донецького басейну, якого налічується там 6 родовищ. Балансові запаси вугілля оцінені в 1987,1 млн.т за промисловими категоріями А+В+С1. Максимальна глибина залягання вугленосних пластів коливається від 750 до 1550 м. Одна ділянка – Успенівська №1-2 підготовлена під будівництво шахти виробничою потужністю 1,5 млн.т вугілля на рік. Інші 5 родовищ є перспективними для розвідки. За марками вугілля належить до довгополум’яного та довгополум’яногазового. З небудівельних твердих корисних копалин необхідно визначити розвідані на території області 3 родовища формувальних пісків(Гусарівське, Вишівське та Благодатівське) із загальними запасами 209, 2 млн.т.

130

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Формування на території Харківської області гірничо-добувного комплексу та пов’язаних з ним техногенно-екологічних проблем, серед яких на сам перед необхідно виділити високий ступінь техногенного навантаження на територію та забруднення довкілля, формування великих обсягів відходів, активізацію і розвиток небезпечних екзогенних геологічних процесів, порушення гідрогеологічних умов. На території Харківської області знаходиться 54 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 4 – нафтових, 6 – газових, 30 – газоконденсатних, 13 – нафтогазоконденсатних, 1 – нафтогазове. Запаси вільного газу підраховані на 50 об’єктах у кількості 323,096 млрд.м3 за категоріями А+В+С1 (32,21% від запасів України). Видобуток вільного газу, який в основному здійснюється на Шебелинському, Єфремівському, Мелихівському, Західно-Хрестищенському, Медведівському, газоконденсатних родовищах, за 2006 р. склав 7,734 млрд. м3 (39,36% від видобутку в Україні). Видобувні запаси розчиненого у нафті газу підраховані на 12 родовищах у кількості 1,540 млрд. м3 за категоріями А+В+С1 (5,73%). У 2006 р. видобуток склав 0,126 млрд. м3 або 11,4% від загального видобутку по Україні. Видобувні запаси нафти обліковуються на 18 нафтових об’єктах у кількості 5,223 млн.т за категоріями А+В+С1 (4,58% від загальних запасів в Україні). Видобуток нафти за 2006 р. склав 0,194 млрд. м3 (6,02% від загальних запасів в Україні). Газовий конденсат підрахований на 43 об’єктах у кількості 10,724 млн.т за категоріями А+В+С1 (16,85% від загальних запасів в Україні). Видобуток за 2006 р. склав 0,173 млрд. м3 (15,53% від видобутку в Україні). Перспективними для видобутку газу після проведення повного обсягу геологорозвідувальних робіт є три об’єкти, які підготовлені для глибокого пошуково-розвідувального буріння: Степківська, Токарська, Геніївська площі. Буре вугілля зосереджене на єдиному Новодмитрівському родовищі з балансовими запасами 390,0 млн.т промислових категорій А+В+С1. Родовище підготовлене під будівництво розрізу виробничою потужністю 9 млн.т вугілля на рік. Торф в області представлений 34 родовищами з прогнозними ресурсами 4,5 млн. т, з яких 7 родовищ з ресурсами 0,5 млн.т затоплені і забудовані. В області відомо 22 перспективні родовища сапропелю з балансовими запасами 6,3 млн.т за категорією С2. Окрім того, виявлено 15 озер з прогнозними ресурсами сапропелю близько 12,9 млн.т. Металічні корисні копалини представлені Краснокутським родовищем титано-цирконієвих руд та германієм, що є супутньою корисною копалиною кам’яного вугілля ділянки Успенівська №1-2. В Первомайському районі області за результатами пошуково-оціночних робіт виявлене Біляївське свинцево-цинкове родовище. Запаси свинцю і цинку підраховані за категорією С2 до глибини 400 м, в інтервалі 400-700 м підраховані прогнозні ресурси за категорією Р3. Підрахунок запасів і оцінка 131

прогнозних ресурсів проведені по рядовим і багатим (в сумі вміст свинцю і цинку більше 5%) рудам. Рентабельною являється розробка тільки багатих руд. Поряд з родовищами газу, нафти та підземних вод найважливіше значення для економіки області мають родовища твердих корисних копалин. Державним балансом України по Харківській області обліковано 187 родовищ 15-ти видів твердих корисних копалин (вугілля, сапропель, титан, сіль кухонна, фарбова сировина, абразивна сировина, камінь будівельний, формувальні, скляні та будівельні піски, крейда, вапняк, цементна сировина, керамзитова та цегельно-черепична сировина), з яких 71 родовище 11-ти видів корисних копалин експлуатується. Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин і 5 об’єктів обліку родовищ корисних копалин що застосовуються у будівництві, з яких розробляється лише 25 родовищ і 1 об’єкт обліку. А також розвідано три родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське і Благодатівське) з загальними запасами по категорії А+В+С – 210,9 млн.т. З них 2 розробляються (Гусарівське і Вишнівське) з загальними запасами 209767 тис. тонн. Кухонна сіль в області представлена одним родовищем – Єфремівським, яке розробляється. Запаси корисної копалини по категорії А+В+С складають 390,4 млн. т. Видобуток солі за 2006 рік склав 16,9 млн.т. Відкрито одне родовище охристих глин (Суха Кам’янка), сировина якого може використовуватись для виробництва мінеральних пігментів. Запаси його складають 186,6 тис.т, але через низьку якість корисної копалини родовище не розробляється. Скляна сировина представлена 3 родовищами кварцових пісків – Новоселівським, Берестовеньківським та Караванським, врахованих Держбалансом. У промисловій розробці перебуває Новоселівське з запасами 22,7 млн. тонн. Існують можливості й для подальшого розвитку цієї сировинної бази. Керамзитова сировина представлена 3 родовищами і 1 об’єктом бліку, але освоєне тільки одне (Харківське) з запасами по категорії А+В+С – 3,6 млн.м3 Видобуток у 2006 році склав 24,67 тис. м3. Виробництво керамзиту можливе за рахунок збільшення потужності діючих заводів, а також залучення до експлуатації резервних родовищ Першотравневого та Смирнівського. Україна не має жодного підготовленого до промислової експлуатації родовища фосфоритів. Сировина для виробництва фосфорних добрив завозиться з Північної Африки. Але коштів на завершення розвідки перспективних, екологічно чистих родовищ фосфоритів у Ізюмському районі досі не знаходиться.

132

Матеріально – сировинна база Таблиця 7. 1. 1.1. Види корисних копалин

1 Вугілля кам'яне Вугілля буре Сапропель Титан Цирконій Керамзитова сировина Цегельно-черепична сировина сіль кухонна кам’яна фарбова сировина абразивна сировина пісок формувальний цементна сировина вапняк для випалювання вапна крейда будівельна скляна сировина пісок будівельний пісок для пісочниць локомотивів камінь будівельний Горючі коисні копалини Нафта Конденсат газовий Вода підземна прісна Вода підземна мінеральна

Загальна кількість родовищ

Родовища, що Одиниця розробляються виміру

2007 2008 2007 2 3 4 7 7 1 1 22 22 1* 1* 1* 1* 4 4 1 103 103 14 1 1 1 1 1 0 1 1 1 3 3 2 3 3 1 12 12 2 9 3 23 1 5 50 18 43 41 3

9 3 23 1 5 91 18 43 45 3

4 2 6 5 23 4 12 26 3

2008 5 1 15 1 0 1 2 1 2

6 млн. т млн. т млн. т млн.м3 млн.м3 млн. т млн. т млн. т млн. т млн. т млн. т

4 2 6 5 79 4 12 31 3

млн. т млн. т млн.м3 млн.м3 млн.м3 млрд.м3 млн.т млн..т млн.м3/доб млн.м3/доб

Видо- Балансові запаси станом на 01.01.2009 р буток сировин А+В+С1 С2 в т. ч. по и в 2008 родовищах, що р. розробляються А+В+С1 С2 7 8 9 10 11 * 1987,1 * 390,0 * 6,3 * * * 3,6 3,6 * 107,54 109,7 1,8 * 390,4 390,4 * 0,187 0,03 * 26,406 0 26,61 0 * 208,3 210,765 110,166 * 399,250 301,864 6,3 * 9,436 * * * * * * * * * *

43,347 28,0 204,41 18,975 323,096 5,223 10,724 965,494 -

0 11,75 54,6 0 82 484 -

43,326 28,0 178 18,975 -

0 11,75 54,6 0 -

* інформація не надана

На даний час у промисловій розробці перебуває 28 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 2, на стадії детальної розвідки – 22, на консервації – 1, тільки з позабалансовими запасами – 1. Нафта в області представлена 12-ма родовищами з балансовими видобувними запасами категорії А+В+С1 – 1,540 млрд.м3. З них 4 родовища розробляються, запаси яких по категоріях А+В+С1 складають 5,6 млн. тонн. Видобуток за 2006 рік склав – 0,126 млрд м3. Газ вільний представлений 50-ма родовищами, сумарні видобувні балансові запаси яких по категоріях А+В+С1 становлять 323,096 млрд.м3. 23 родовища експлуатуються з видобувними запасами категорії А+В+С1 – 252,6 млрд.м3 (36% від запасів України). Видобуток газу за 2006 рік в області досяг 7,734 млрд.м3. Головними родовищами по видобутку газу є Шебелинське, Єфремівське, Меліховське, Західно-Хрестищенське, Медведівське, видобуток по яких становить 39,36% від загальнодержавного. До глибокого буріння підготовлено 52 нафтогазові об’єкти перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 202,308 млрд. м3, нафти – 1,46 млн.т. Відмічається деяке збільшення видобутку нафти та газу – на 7,3%, при незначному зниженні видобутку підземної води на 3,26 тис. тонн.

133

Використання надр Таблиця 7.1.1.2. № з.п

1 1

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 2 Кар’єрів-18

Наявність документації Гірничій відвод

Земельний відвод

ліцензія

3 в наявності

4 в наявності

5 в наявності

загальна площа порушених земель, га 6 2,361

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації 7 1,240

Рекульти вовано в 2008р

8 0,154

Харківська область розташована в найбільш розвинутій та заселеній частині України. При розробці нафтогазових родовищ густонаселені райони регіону знаходяться під значним антропогенним впливом, і всі компоненти довкілля потерпають від нього. Частина нафтових та газових родовищ регіону розташована в межах заплав та перших заплавних терас річок, знаходяться поблизу держаних гідрологічних заказників. За таких умов навіть незначні техногенні потоки від родовищ можуть суттєво вплинути на місцеві екосистеми. Особливої шкоди завдають викиди рідких вуглеводнів, що спричиняє збіднення існуючих біоценозів. Аварійні розливи при видобутку газоподібних та рідких горючих корисних копалин високо мінералізованих вод викликають засолення ґрунтів, що призводить як до їх виведення з сільськогосподарського обігу, так і сприяє забрудненню токсичними речовинами інших компонентів навколишнього середовища. На території Харківської області радіаційний контроль під час розвідувальних та видобувних робіт у нафтогазовій галузі не проводиться і дані про радіаційне забруднення території при здобичі відсутні. Екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Підвищені показники по загальному вмісту солей, жорсткості, підвищення показників нормативів по сульфатах, нітратам, незадовільний бактеріологічний стан. Область забезпечена будівельними пісками для будівельних розчинів, бетону і дорожньо-будівельних робіт. В наявності 23 родовища з балансовими запасами 262,2 млн.м3 (Валківське Валківського району, Гаражівське, Байрацьке ІІ, Савинське, Янківське, Шебелинське, Балаклійського району, Гаврилівське, Пересічанське Дергачівського району, Зміївське, Тимченківське Зміївського району, Семенівське Ізюмського району, Ківшарівське, Куп’янське, Куп’янське3 Куп’янського району, Попівське Красноградського району, Надеждінське, Смирнівське Лозівського району, Орільське Сахновщинського району, Петропавлівське Первомайського району, Відрадненьське-Олейниківське Шевченківського району, Безлюдівське, Основ'янське, Олешківське Харківського району) з них у промисловій розробці перебуває 6: – Куп’янське родовище будівельних пісків, с. Новоосинове Куп’янського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Будтехнологія–Н", ліцензія в наявності з 2006 року, документи на відведення землі в наявності, гірничий відвід відсутній, рішенням першого заступника 134

головного державного інспектора Харківської області від 20.09.04 № 01-35-49 виробнича діяльність по добуванню піску було призупинено; – Пересічанське родовище будівельного піску, с. Пересічне Дергачівського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Гаврілівське родовище будівельного піску, с. Гаврілівка Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Олешківське родовище будівельного піску, с. Олешкі Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Основ'янське родовище будівельного піску, Червонозаводський район м. Харкова, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Безлюдівське родовище будівельного піску (Нагор'ївська ділянка), c. Безлюдівка Харківського району, розробляється для будівельних потреб ВАТ "Харківське карєроуправління", ліцензія в наявності. На теперішній час підприємством отримано спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.02.07 № 4214 терміном дії 20 років на загальну площу 55,9 га. На теперішній час, у зв’язку з зростанням обсягів будівництва в області спостерігається тенденція щодо збільшення добування корисних копалин і в першу чергу піску. Крім того. Значна кількість проявів піску, які самовільно розроблялись в минулому, на території практично кожної сільської ради. На теперішній час розробляються без оформлення відповідної документації та без будь якого геологічного вивчення, не проводиться рекультивація кар’єрів після видобутку піску, що приводить до погіршення стану довкілля. Сировина використовується без врахування ії якості та екологічних наслідків, якість продукції дуже низька. Тому одним з головних шляхів в наведенні порядку у надрокористуванні є передбачене Кодексом України «Про надра» його ліцензування, що передбачає обов’язкове геологічне вивчення родовищ з видачею рекомендацій по їх комплексному використанню, та обов язкове їх додержання.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Територія Харківської області розташована в межах трьох геоструктурних районів: Придніпровського грабена, південного схилу Воронезького масиву та складчастої області північно-західної околиці 135

Донецького кряжу. Район Придніпровського грабена займає більшу частину області, на території області відсутні виходи порід старіше палеогену. Південний схил Воронезького масиву розташований у північно-східній частині області і характеризується пологим схилом пластів к південно-заходу і проявами крейди в річних заплавах. Складчаста область північно-західної околиці Донецького кряжу розташована на півдні та представлена куполовидними антиклинами, в межах яких оголяються мезозойські та палеозойські породи. Покрив Харківської області має спокійний характер. Абсолютні відмітки коливаються від 67 до 258 метрів. Територія Харківської області відноситься до басейну р.Сіверський Донець та Дніпра. В геологічній структурі області приймають участь породи від кам’яноугільних до четвертинних, які оголені на поверхні, докембрійські та девонські, які залягають на глибині. Четвертинні, неогенові та палеогенові відложення вкривають всю поверхню області. Складені вони пісками та піщаноглинистими породами. У 2008 р. було проведено гідрохімічне випробування 35 спостережних точок, що характеризують стан ґрунтових вод. Попередні висновки по результатах хімічних аналізів полягають у наступному: – в більшості випадків в ґрунтових водоносних горизонтах спостерігається поступове підвищення мінералізації на протязі періоду спостережень за якістю підземних вод; – у порівнянні з 2007 р. суттєвих змін у якості ґрунтових вод не відбулося, тип води за хімічним складом у переважній більшості випадків не змінився. Метеорологічні умови (атмосферні опади та температура повітря) є одним з основних чинників, які впливають на формування ґрунтових вод та стан ресурсів підземних вод. Середньорічна температура повітря у 2008 р. становила 7,8 оС. Опади упродовж року мали нерівномірний розподіл у часі. Найменша кількість опадів випала у лютому та серпні, ~35% від норми. Найбільш несприятливі погодні умови відмічалися у липні, коли під впливом активних циклонів та атмосферних фронтів спостерігалася надмірно волога погода, з різким коливанням температури. Результати спостережень по джерелах міста, які використовуються для питних потреб населенням, свідчать про подальше зменшення середньорічних дебетів у 2008 р., яке склало в середньому 0,2-0,3 л/с, а за два останніх роки 0,4–0,6 л/с, що пов’язане з погіршенням умов їх живлення. Хімічний склад води джерел, розташованих в місцях природного розвантаження водоносного горизонту у обухівських відкладах, внаслідок недостатньої їх захищеності поступово погіршується – зі збільшенням загальної жорсткості та мінералізації (джерело Шатилівське). У 2009 році рівні ґрунтових вод по всім екстремальним положенням прогнозуються нижче у порівнянні з минулим роком. На жаль, східна частина 136

Харківської області немає надійної спостережної мережі свердловин для проведення вимірів рівня ґрунтових вод. Тому ця частина території немає достовірних даних по очікуванню коливань рівнів ґрунтових вод. Там, де маємо представницьку спостережну мережу, дані вимірів та розрахунків свідчать, що весняні максимальні рівні ґрунтових вод очікуються в усіх районах області, які розташовані на захід від вододілу між басейнами річок Дніпра та Сіверського Дінця. Середня величина зниження річних рівнів ґрунтових вод у спостережних свердловинах в порівнянні з 2007 р. складе 0,11 м. Однак у західній частині Харківської області – на території Краснокутського, Валківського, Нововодолазького, Красноградського районів можливі прояви екзогенних геологічних процесів, що пов’язані з високими відмітками рівнів ґрунтових вод. Такі процеси здатні негативно впливати на життєдіяльність населення, оскільки не виключається можливість активізації процесів підтоплення та зсувів. Гідрогеологічні умови Харківської області дозволяють вирішувати питання водопостачання практично будь-якого місця за рахунок підземних вод. Балансові запаси підземних вод області складають 1036,51 тис м3/добу. Прогнозні запаси – 3867,8 тис.м3/добу. Освоюється водоносний горизонт прісних високоякісних підземних вод – верхньоюрських відкладів. Моніторинг екзогенних геологічних процесів (ЕГП) на території Харківської області здійснюється на опорній режимній мережі, яка була заснована у 80-х роках минулого сторіччя. Тоді, у радянські часи, головним методичним центром з вивчення ЕГП був інститут ВСЕГИНГЕО (м. Москва). На основі методичних розробок рекомендувалося до режимної мережі включити ділянки трьох категорій. Опорні ділянки першої категорії охоплюють велику площу та обираються за узагальненням геоморфологічних умов та режиму основних факторів, які змінюються. Ці ділянки являють собою частину або всю територію інженерно-геологічної області. В межах опорних ділянок першої категорії за узагальненням геологічної будови обираються ділянки другої категорії, які являють собою весь інженерногеологічний район або його характерну частину. Опорні ділянки третьої категорії являють собою окремі форми або групи форм того чи іншого екзогенного процесу. Ділянки двох перших категорій призначені для вивчення режиму розвитку екзогенних геологічних процесів в регіональному аспекті. Необхідно встановлення самого факту активізації того чи іншого екзогенного процесу в певний момент часу. Основний показник режиму розвитку ЕГП на цих ділянках – активність, яка розуміється як відношення площі (довжини, числа) активних форм процесу в цьому році до сумарної площі (довжини, числа) форм проявів цього процесу в межах опорної ділянки. Активність процесів на опорних ділянках першої та другої категорії фіксуються шляхом їхнього повторного обстеження: на ділянках першої категорії – обліт літаком, на ділянках другої категорії – піші маршрути.

137

Опорні ділянки третьої категорії – це стаціонари, які призначені для вивчення механізму розвитку того чи іншого генетичного типу процесу, його режиму та режиму факторів, які його обумовлюють. Через обмеженість асигнувань в проекті на 2006-2011 р.р. були передбачені роботи тільки на ділянках другої категорії: повторні піші маршрути – двічі на рік. Перше обстеження проводиться навесні, в кінці періоду найбільш ймовірного прояву екзогенних процесів (зсуви, підтоплення), друге – в кінці року (восени), для фіксації всіх подій, які відбулися за рік. У 2008 році виконано два цикли контрольно-маршрутних обстежень по всіх 10 зсувних ділянках і один цикл (першочерговий) по 7-ми ділянках підтоплення. Звітний період характеризується зниженою кількістю атмосферних опадів (по більшості постів) та підвищеними температурами повітря по всій території. На метеопостах Харківської області зафіксований дефіцит атмосферних опадів відносно середньобагаторічної кількості від 4% до 26%. Середньорічна температура повітря по всіх постах у 2008 році перевищувала середньобагаторічну на 13-32%. Такий режим метеоумов спостерігався і в попередньому (2007) році. Дефіцит атмосферних опадів та підвищені температури повітря зумовили зниження зсувної активності та зменшення площ підтоплення. Там, де окрім природних факторів у розвитку екзогенних геологічних процесів приймають участь і техногенні, ця закономірність порушується. Так, у більшості міст (Харків, Красноград та ін.) процеси підтоплення у більшій мірі залежать від водогосподарчої діяльності; оцінка ролі факторів виконується у кожному конкретному випадку окремо. Впродовж 2008 року було проведено комплекс робіт з вивчення стану ділянок підтоплення у межах області. Роботи включали збір інформації у місцевих адміністративних органах та МНС, та польові режимні обстеження на зазначеній території. У межах області були обстежені наступні населені пункти: м. Харків, м. Ізюм, смт. Печеніги, м. Валки, смт. Первомайський, м. Барвінкове, смт. Краснопавлівка (другий цикл обстеження) Розподіл ділянок обстеження по інженерно-геологічних областях наступний: – на Полтавській рівнині (В-6) – чотири зони (Пд-Зх частина м. Харкова, м. Валки, смт. Краснопавлівка, м. Первомайський); – на акумулятивно-денудаційній рівнини Середньо-Руської височини (В7) – дві зони (Пн-Сх частина м. Харкова, смт. Печеніги); – на Вовчансько-Берецькій рівнині на палеоген-неогеновій основі (Г-1) – дві зони (м. Ізюм, смт. Барвінкове). Місто Барвінкове розташоване у Пд-Сх частині Харківської області, в долині р. Сухий Торець, та є адміністративним центром Барвінківського району. На західній околиці смт. Барвінкове до річки Сухий Торець впадає права притока – струмок Лукноваха. Долина р. Сухий Торець за своєю будовою асиметрична. На території, що вивчається, тераси розвинуті переважно по правому схилу долини, на лівому березі вони майже відсутні, схили порізані балками з глибоко врізаними відрогами. Долина ріки має доволі велику ширину, з багатою кількістю меандр, замулена та частково заболочена.

138

Загальна площа підтоплення складає біля 420 га – це територія вулиць Дзержинського, Заводська, Правди, Пушкіна, Б. Хмельницького, Жовтневої Революції, Войкова, Штирева, Калиніна та ін. При маршрутному обстеженні (2008р.) по вулицях Некрасова, Штирева, Мічурина, Тімірязєва, Карпенка, Калиніна, Першотравневій було встановлено, що глибина рівня ґрунтових вод коливається від 0,2-0,4м до 2,0м. Основні причини підтоплення території: замулення русла р. Сухий Торець та струм. Лукноваха; забудова заплавних ділянок річок; засипка балок; безсистемна прокладка інженерних мереж; баражна дія насипних доріг з твердим покриттям; завалення побутовим сміттям існуючих водовідвідних каналів; додаткова інфільтрація при поливі присадибних ділянок; хаотична забудова, яка погіршує стік поверхневого та підземного потоку; порушення природної вологості у зоні аерації, та як результат стійкого збільшення рівня ґрунтових вод. Місто Валки розташоване у західній частині Харківської області, у долині р. Мжа та її лівої притоки р. Таратушка. Більша частина міста знаходиться у межах лесового плато та схилах. Геоморфологічні рівні та геолого-гідрогеологічні умови території міста обумовлюють процеси підтоплення. За даними обстежень (2008 р.) глибина залягання рівня ґрунтових вод на підтопленій території коливаються від 0,1-0,5м до 1,6-2,0м. Абсолютні відмітки поверхні землі підтопленої території змінюються від 122,0м до 176,0м. Підтопленням охоплені вулиці Щорса, Лугова, Минківська, 8-го Березня, Жовтнева, Лаптєвих, Дидаренка, Лермонтова, Борща, частина вулиць Гоголя, Р. Люксембург. На підтоплення ділянок м. Валки впливають природні та антропогенні фактори. Хвилястий вигиб берегів, замулення та зниження дренуючої властивості р. Мжа викликає підтоплення знижених ділянок рельєфу: заплав та перших надзаплавних терас. Додатковий вплив на рівень ґрунтових вод оказує створений каскад ставків на західній околиці та у центрі міста, що призводить до погіршення умов поверхневого стоку та утворення підпору ґрунтових вод. Підтоплення також розвинене на вододілах та схилах. Пов’язано воно з виникненням техногенного водоносного горизонту («верховодки»), який став результатом господарської діяльності людини. Це втрати з водонесучих комунікацій, баражна дія мережі колекторів, що створені на різній глибині, неврегульований полив присадибних ділянок при неглибокому заляганню слабопрониклих товщ, незадовільний стан водовідвідних систем. М. Ізюм знаходиться у південно-східній частині Харківської області та є адміністративним центом однойменного району. Розташоване у долині р Сіверський Донець. Геолого-гідрогеологічні умови та геоморфологія ділянки сприяють розвитку процесів підтоплення. Від цих процесів найбільш потерпають заплава та перші надзаплавні тераси, особливо у місцях, де вони 139

досягають найбільшої ширини (відсутній дренаж). На території, що вивчається, тераси розвинені по лівому схилу долини р. Сів. Донець. На правому березі знаходиться г. Кременець, західний схил якої круто обривається в бік заплави річки. Підтоплення території обумовлено, насамперед, глибиною залягання ґрунтових вод. До природно підтоплених ділянок (з різною періодичністю та довжиною явища) можуть бути віднесені заплави річок Мокрий Ізюмець, Сухий Ізюмець, Сіверський Донець, які підтоплюються повесні та під час літньо-осінніх злив. У заплавах річок рівень ґрунтових вод доходить до земної поверхні (спостерігаються заболочені ділянки та озера), на перших надзаплавних терасах – знаходиться на глибині менш 2 м. До факторів розвитку процесів підтоплення території відносяться:  втрати з водопровідних та каналізаційних мереж;  безконтрольний полив на присадибних ділянках;  скид побутових відходів;  конденсація вологи на ділянках забудови, вкритих асфальтовим або бетонним покриттям;  замулення русла річок;  відсутність водовідвідних систем. Під час маршрутного обстеження у 2008 році можна виділити наступні ділянки підтоплення: на лівому березі р. Сіверський Донець (з її притоками Мокрий Ізюмець, Сухий Ізюмець) вулиці Островська, Декабристів, Чапаєва, Горького, Волохова, Ракітна, провулки Вишневий, Липовий та ін.; на правому березі р. Сіверський Донець усі вулиці починаючи від вул. Першотравневої та до південної околиці міста. А також провулки Ковальова, Південний, вулиці Клинова, Каретна, де є підтопленими ділянки вулиці до основання схилів. Глибина рівня ґрунтових вод на підтопленій території від 0,1-0,5 м до 1,5-1,7 м. Абсолютні відмітки поверхні землі підтопленої території коливаються від 60,0 м до 90,0 м. Смт. Краснопавлівка знаходиться у Лозівському районі Харківської області, на вододілі річок Орелька – Попельна. До геолого-гідрогеологічних умов відноситься: плоский вододільний простір, що складений лесовими відкладами; близьке розташування водотривких порід від поверхні, слабка розчленованість рельєфу сприяє розвитку процесу підтоплення. У 2008 році були проведені наступні маршрутні обстеження на території селища у межах ділянок підтоплення по вулицях Маяковського, Радянській, Шевченка, Калиніна, Нахімова, Леніна, Луначарського. Ці обстеження показали, що упродовж останнього року рівень ґрунтових вод знизився – у погребах та підвалах приватних садиб впродовж року вода не з’являлась. У 2007 році рівень ґрунтових вод у весняний період у погребах складав 0,4-0,5м, а у колодязях у літній період він складав 3-4 м. Основними причинами підтоплення є:

140

погіршення природного стоку через будівництво підземного тунелю через вододіл довжиною 10,5 км; порушення природного режиму вологості у зоні аерації (ділянки забудов, асфальтове покриття, залізничні насипи); безконтрольний полив на присадибних ділянках; недостатня кількість та незадовільний стан водовідвідних систем. У 2008 році за проектом Харківського інституту «УкрНДІІНТВ» було розпочато будівництво горизонтальної дренажної системи закритого типу з глибиною залягання біля 3м. За прогнозом зниження рівня ґрунтових вод на 2 м повинно відбутися впродовж одного року. Будівництво та експлуатація дренажу дозволить знизити рівень ґрунтових вод до необхідної глибини, що повинно нормалізувати обстановку. Місто Первомайський розташовано у центральній частині Харківської області на вододілі (абсолютні відмітки 160-195 м) між річками Орелька та Берека. У геоморфологічному відношенні більша частина території, що вивчається, є слабоздренованим плато, лише південно-східна частина міста приурочена до схилів верхів’я балки Сиваської. У 2008 році під час маршрутних обстежень була вивчена ситуація на ділянці підтоплення у межах вулиць Залізнична, Радянська, 1-го Травня, 869 км. Рівень ґрунтових вод складав від 0,8 м до 3,5 м у весняний період, що в порівнянні з попереднім роком є значно нижчим, що пояснюється меншою кількістю опадів впродовж року. Підтоплення території м. Певомайський обумовлене антропогенними факторами. На глибині 1,0-2,0 м від поверхні землі (абсолютні відмітки 180195 м) утворився техногенний горизонт. Основними причинами його утворення є баражна дія залізничних та автомобільних насипів, що перешкоджають природному відтоку поверхневих вод; неврегульоване водокористування та ін. Смт. Печеніги розташоване у північно-східній частині Харківської області, на правобережжі р. Сіверський Донець (у заплаві та на перших надзаплавних терасах). За своїми геолого-гідрогеологічними та геоморфологічними умовами територія селища потерпає від процесів підтоплення. Існує кілька факторів, які впливають на виникнення процесів підтоплення на території селища: існування Печенізького водосховища (підпор рівня ґрунтових вод, фільтраційні втрати з водосховища); поверхневі стоки з прилеглих схилів, які прорізані крупними ярами Свергунів, Волошин, Потапів, при відсутності у необхідній кількості водовідвідних канав; незадовільне становище дренажних споруд, водовідвідних каналів (замулені, забруднені, поросли густою рослинністю). Від підтоплення потерпають вулиці Льва Товстого, Зінченка, Харківська, Підгірна, Жовтнева, Горького, пров. Левадний. Рівень ґрунтових вод у межах цих вулиць складає 0,8-2,5 м. У 2008 році продовжувались ревізійні роботи з оцінки стану території Харківської області відносно сучасного ураження зсувами та процесами 141

підтоплення. З цією метою проводяться контрольно-ревізійні маршрути по площах прояву цих процесів. При обстеженні території розповсюдження зсувів виконується ревізія кадастру зсувів, складеного у 80-х роках попереднього сторіччя. Ці роботи були розпочаті у 2007 році, у той період було обстежено 344 об’єкти. У 2008 році обстежено 317 зсувів. Таким чином усього за два роки детально обстежено та задокументовано 586 зсувів, що складає 36 % від усієї їх кількості за кадастром. Роботи проводились на топопланшетах М-37-61, 63, 73, 75, 76, 87, 88, 99, 100. Треба відзначити, що не дивлячись на те, що останні роки характеризуються деяким спадом активності зсувних процесів, однак в процесі ревізійних робіт спостерігались порівняно свіжі зсувопрояви як в природних умовах, так і в порушених техногенною діяльністю людини. Найчастіше це спостерігалось в межах древніх та старих зсувних форм, але є й випадки, коли зсувний процес розвивався й на схилах, які раніш не були піддані зсувним деформаціям. Прикладами зсувів, які проявилися в недалекому минулому, є зсуви в м. Куп’янськ (вул. Мічурина, вул. Західна, вул. Колгоспна, вул. Енгельса, вул. Радгоспна, вул. Давидова-Лучицького). Значна активізація зсувних схилів проявилася навесні 2006 року, коли одночасно виникло декілька крупних зсувів в межах приватної забудови. Декілька житлових будівель були зруйновані, а в небезпечній зоні й нині залишаються декілька десятків приватних будинків. Декілька крупних зсувів з’явились на лівому борту долини р. Піщана (ліва притока р. Оскол) між с.с. Кислівка та Піщане в Куп’янському районі. Один із зсувів в районі с. Табаївка в 2006 році зніс опору лінії електромереж та своїм язиком майже не досяг житлових будівель. Подальше просунення цього зсуву уже в 2008 році змусило знову перезакласти раніш відновлений стовп ЛЕМ. Судячи з ситуації активність зсувних процесів в долині р. Піщана ще не досягла своєї завершальної стадії: просунення свіжих зсувів та виникнення нових цілком імовірно. В природних умовах багато нових зсувів з’явилося на схилах балок правобережжя р. Вовча. За три роки (2006-2008 р.р.) там зафіксовано 31 зсув сумарною площею 150 тис. м2. Найбільш крупні зсуви мали об’єм мас, що змістилися, до 100 тис. м3. Фактори активізації зсувних процесів на цій території не зовсім ясні; з’ясування цього питання – першочергова задача. Зі збитками для житлових будівель зійшов зсув в с. Мелова Балаклійського району. Тут на вул. Підлісній крупний закол плато (ширина біля 100 м, глибина захвату приблизно 15 м) призвів до аварійного стану два одноповерхових приватних будинки, у зв’язку з чим прийшлося екстрено відселити з них мешканців. Слід відмітити, що в Балаклійському районі в останні роки активізувалося багато зсувів на схилах поблизу газо видобувних свердловин. Ймовірно в цих випадках фактором активізації є динамічний вплив на оточуюче середовище, нерівномірність (переривчастість) виходу газу з глибинних пластів.

142

На правому борті долини р. Ізюмець в районі с. Бригадирівка (Ізюмський район) багато свіжих зсувопроявів. Зсуви в основному приурочені до вершин ярів, де крутизна бортів сягає 35 і більше градусів. На рівні 2/3 висоти правого борту долини відбувається виклинювання ґрунтових вод по водотриву, розташованому над мергельно-крейдовою товщею верхньої крейди. Сама мергельно-крейдова товща вище базису ерозії сильно тріщинувата та суха, на цьому рівні зсувів не спостерігається. Істотна активізація зсувів спостерігалась в Краснокутському районі. Тут виникли нові зсуви як в межах населених пунктів (м. Краснокутськ, с Основинці), так і поза житловою зоною. В сел. Кочеток Чугуївського району тривають відновлювальні роботи на ділянці протизсувних споруд, що побудовані з метою захисту греблі на р. Сів. Донець. Протизсувні заходи, що виконані у 70-х роках минулого сторіччя на ранній стадії дали ефект: зсув призупинився, гребля була врятована; але з часом дренажна система вийшла зі строю та зсувний процес відновився. На незначні асигнування, що виділені, нині здійснюється часткове закріплення зсуву, що активізувався, шляхом спорудження підпорної стінки в голові зсуву. Закріплення всього зсуву вимагає значно більше грошових коштів. Ця ділянка входить до контрольно-маршрутної зони «Кочеток» та знаходиться під постійним спостереженням геологічної служби.

143

Перелік об’єктів, яким загрожує активізація зсувних процесів Таблиця 7.2.1. № № з/п 1 1

Місто знаходження об’єкту

2 м. Краснокутськ

2

м. Валки, вул. Ушакова

3

Геоморфологічна приуроченість

Тип, назва об’єкту

Примітки

3 Правий борт долини р. Мерла, борти балок Лівий борт балки

4 Аграрна фірма

м. Красноград, вулиці Московська, Садова, Павлова м. Красноград, пров. Ломаний, буд. №41

Правий борт долини р. Берестова Лівий борт балки

Приватні будинки, міський стадіон Автомобільна дорога, приватний будинок

5

смт. Кочеток

Правий борт долини р. Сіверський Донець

Кочетківська плотина, Храм “Божої Матері”

6

смт. Кочеток, вул. Зелена

Лівий борт долини р. Тетлега

Приватні одноповерхові будинки

Бровка відриву знаходиться у 7-8 м від дороги. Зсув знаходиться на стадії періодичних зміщень. У результаті неефективної роботи дренажних споруджень стабільність схилу не досягнена Процес зсуву схилів продовжується

7

с. Мелове Балаклійського району, вул. Підлісна. с. Червона Горка Балаклійського району с.Глазунівка Балаклійського району за 1 км на Пн-Сх

Правий борт долини р. Сіверський Донець Правий борт долини р. Сіверський Донець Правий борт балки Мелова

Приватні будинки №7 та №9 Садові ділянки

Активізація зсуву відбулась у 2005 році, досі залишається. Активний зсувний схил Крупний активний зсув

11

м. Куп’янськ, вул. Мічурина (північно-східна околиця) м. Куп’янськ, вул. Совхозна

Правий борт долини р. Оскол Лівий борт балки

Газовідвідні труби експлуатаційної свердловини Автомобільна дорога, водовід, садові ділянки Жилий будинок

12

м. Куп’янськ, вул. Леніна

13

м. Куп’янськ, вул. Енгельса

14

м. Куп’янськ, вул. Колхозна

15

м. Куп’янськ, вул. Западна

Правий борт балки

16

с.Табаївка Куп’янського району с. Нестерівка Великобурлуцького району

Борт долини р. Піщана

4

8 9

10

17

Приватний будинок

Ділянка протизсувних споруджень Правий борт долини р. Куп’янка Правий борт долини р. Куп’янка

Правий борт долини р. Великий Бурлук

Приватні будинки

5 Будинок розташований у 25 м від бровки відриву

Будинок №51 знаходиться у 15-20 м від бровки свіжого заколу. Неефективність роботи дренажної системи призвела до виникнення тріщини на спланованому схилі Зсув біля буд №79 залишається активним.

Деформації автомобільної дороги, приватні жилі будинки по вул. Колгоспній (№№ 12-19) Приватні жилі будинки, міське кладовище Лінія електромережі Автомобільна дорога

Дорога проходить по тілу зсуву, що активізувався.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Підземні води –важлива частина водних ресурсів Харківської області територія якої розташована на межах Дніпровсько –Донецької западини, що входить складовою частиною у Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Підземні прісні води представлені 45 родовищами, з яких на 31 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничотехнічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Мінеральні підземні води території представлені 3 родовищами. Балансові запаси прісних підземних вод складають – 144

1036,51 тис.м3/добу. Балансові запаси мінеральних підземних вод складають – 3536 тис.м3/добу. Для видобутку підземних вод використовуються такі водоносні горізонти- Новопетрівський і Межигірський- від 20-30 до 70-100м. (хімічний склад-гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієвий з мінералізацією до 1г/л.), Бучацько-Канівський-60-80м.(гідрокарбонатнокальцієво-магнієвий з мінералізацією 0,5-1,5г/дм3) крейдяно-мергельний -150500м.(гідрокарбонатно-кальцієвий при мінералізації 1-1,5 г/дм3) та сеноманнижньокрейдяний від 25- 950м.(гідрокарбонатно кальцієвий, мінералізація води 1г/дм3). Для звітного року характерно, на відміну від загальної 13-річної тенденції до зниження загального водоспоживання на території регіону, незначне підвищення відбору води (на 9,5 тис. м3/добу) на території Харківської області в 2008 р.

Рис.6.Порівняльна діаграма загального відбору води з підземних джерел та на ділянках затверджених запасів по Харківській області за 2007-2008 роки. На водозаборах Харкова, працюючих на затверджених запасах, відбір води з палеоцен-верхньокрейдяного водоносного комплексу за звітний період збільшився на 2,0 тис. м3/добу і склав 3,1 тис. м3/добу (експлуатація проводилась тільки на західній околиці міста, на насосній станції 10). У центрі міста річне підвищення рівнів верхньокрейдяного горизонту характеризувалось величиною 0,09 м (свр. 4034), подібний темп зростання рівнів спостерігається на протязі 2-х останніх років. У зв’язку з повним припиненням експлуатації горизонту насосними станціями КП «ВКП Вода», а також скороченням загального відбору води дрібними користувачами, його рівні продовжують мати тенденцію до підвищення, місцями аж до підтоплення (територія 11 насосної станції, абс. відм. рівня в 2008 р. 102,1 м). Найбільш низькі абсолютні відмітки рівнів реєструються в районі н. ст. 1 та н. ст. 4 (84-90 м), що, вочевидь, пов’язане з примусовим дренуванням верхньокрейдяного водоносного горизонту. Однак і в цих випадках простежується загальна багаторічна тенденція до підйому рівнів. Водоспоживання з основного – альб-сеноманського комплексу на 145

ділянках із затвердженими запасами зменшилось на 0,1 тис. м3/добу і склало 15,2 тис. м3/добу (7,5 % від загальної кількості затверджених запасів в межах міста). При цьому середньорічний рівень по спостережній свердловині 4050 (у центрі депресії) підвищився за рік на 0,58 м. За останні 8 років загальний підйом рівнів комплексу тут склав 20,6 м. В той же час сучасний екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений. В м. Харкові та районних центрах техногенний вплив та проникнення забруднення розповсюджується на глибину залягання основних експлуатаційних водоносних горизонтів, таких як межи гірсько-обухівський (харківсько-верхньокиївський), бучаксько-канівський і верхньокрейдяний. Є дані щодо зниження якості навіть добре захищеного водоносного комплексу – сеноман-нижньокрейдяних відкладень, який для більшої частини області є стратегічним резервом прісних питних вод. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Підвищені показники по загальному вмісту солей, жорсткості, підвищення показників нормативів по сульфатах, нітратам, незадовільний бактеріологічний стан. Великою проблемою для м. Харкова є значне забруднення підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту. Запаси в кількості біля 50 тис.м3/добу вже не можуть бути використані для господарчо-питного водопостачання. В той же час припинення їх відкачки на насосних станціях ТВО “Харківкомунпромвод” призвело до значного посилення підтоплення в місті. Зараз в м. Харкові в підтопленому стані знаходиться більш 5 тис. га забудованих територій. Ситуація може бути поліпшена тільки з відновленням відкачки з верхньокрейдяного та вищезалеглих водоносних горизонтів з використанням вод на виробничі потреби підприємствами міста. В Харківській області здійснюється промисловий розлив вод джерел Березівський, Шатилівський, Піонерський, Синіха, артезіанських свердловин № 721 (пивзавод “Рогань”), с. Циркуни (“ПолімерАгро”).

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Освоєння територій без урахування закономірностей розвитку екзогенних геологічних процесів може викликати ланцюгову реакцію в їх активізації та привести до катастрофічних наслідків. Харківщина належить до регіонів з широко розвинутими екзогенними геологічними процесами, такими підтоплення, зсувні явища та просадні грунти. В області спостерігається тенденція переважно техногенної активізації цих несприятливих процесів. Поширення екзогенних геологічних процесів Таблиця 7.2.2.1. № з/п 1 2

Вид екзогенного геологічного процесу. Зсуви Підтоплення

Площа поширення 40,3 126,84

Кількість проявів, од.

1615 25

% ураженості регіону 0,13 0,40

146

До найпоширених екзогенних геологічних процесів відноситься підтоплення земель. Підтоплення. На території Харківської області підтоплення, як природне і техногенне явище, погіршує умови формування поверхневих і підземних вод та функціонування господарських об’єктів, знижує родючість ґрунтів. Динаміка процесу підтоплення в останні роки має прогресуючий характер. Найбільш інтентенсивно підтоплені забудовані території, що прилягають до ділянок зрошення та зон впливу водосховищ, каналів, ставків, річок, розробки родовищ корисних копалин. Тому, що порушено природний гідрогеологічний режим підземних вод і зарегульовані поверхневі водотоки області несанкціонованим будівництвом ставків. Змішане живлення річок (опади, ґрунтові води) є причиною значних сезонних відмінностей у формуванні гідрологічного режиму. Підтоплення спостерігається в багатьох сільських населених пунктах Харківського, Великобурлуцького, Балаклійського, Барвінківського, Богодухівського, Близнюківського, Валківського, Вовчанського, Дергачівського, Дворічанського, Зачепілівського, Зміївського, Ізюмського, Лозівського, Красноградського, Кегичівського, Куп'янського та інших районів. Із загальної кількості 1741 сільських населених пунктів в багатоводні роки в області підтопленню піддається 121 село і 29 селищ міського типу. Підтоплення має тимчасовий характер. Крім того, підтоплюються такі міста Харківської області як Балаклія, Богодухів, Вовчанськ, Ізюм, Куп'янськ, Мерефа. У місті Харкові у підтопленому стані знаходяться масиви Основи, Журавлівки, Центрального ринку, заводів "Будкераміка" та "Комсомолець", дамби по проспекту Леніна через Саржин Яр, схилів річкової долини вздовж вулиці Клочківської, Журавлівських схилів, та інші. В області відмічене постійне підтоплення в 23 сільських населених пунктах. Головним чинником підтоплення населених пунктів є природно високі рівні ґрунтових вод, у зв'язку з тим, що розташовані вони на заплавах та низьких терасах річок. Це населені пункти Балаклійського, Великобурлуцького, Харківського і Чугуївського районів. Найбільш інтенсивному підтопленню підлягають сільські населені пункти Балаклійського, Печенізького, Чугуївського і Шевченківського районів, де питома вага підтоплених сільських населених пунктів перевищує 20 % від загальної кількості сільських населених пунктів районів. Друга частина населених пунктів підтоплюється в результаті знаходження в зоні дії техногенного чинника, яким є підпір ґрунтових вод Червонооскільським водосховищем, відстійниками Орільського цукрового заводу, Орільським водосховищем та каналом Дніпро-Донбас. У 2008 р. було проведено гідрохімічне випробування 35 спостережних точок, що характеризують стан ґрунтових вод. У формі 05 (див. додатки) наведено результати хімічних аналізів по свердловинах мережі державного рівня. Попередні висновки по результатах хімічних аналізів полягають у наступному: – в більшості випадків в ґрунтових водоносних горизонтах 147

спостерігається поступове підвищення мінералізації на протязі періоду спостережень за якістю підземних вод; – у порівнянні з 2007 р. суттєвих змін у якості ґрунтових вод не відбулося, тип води за хімічним складом у переважній більшості випадків не змінився. Для звітного року характерно, на відміну від загальної 13-річної тенденції до зниження загального водоспоживання на території регіону, незначне підвищення відбору води (на 9,5 тис. м3/добу) на території Харківської області в 2008 р. В межах міської і промислової забудови формування ділянок підтоплення відбувається в результаті дій таких техногенних факторів: – витоків води з комунікацій; – порушення стоку ґрунтових і поверхневих вод (наприклад, підпір ґрунтових вод штучними водоймищами); – конденсації вологи поблизу фундаментів і під асфальтовим покриттям; – накопичення атмосферних опадів у будівельних котловинах і виїмках; – намиву територій; – зниження водозабору із верхньокрейдяного водоносного горизонту; – засипання природних дрен (балок, ярів, та вимивин). Найчастіше засипання ярів призводить не тільки до підтоплення, але і до розвитку ерозійних і зсувних процесів. Так, підтоплення як фактор активізації зсувних процесів має місце в містах Чугуїв, Куп'янськ, Красноград, Валки, Первомайськ і у багатьох сільських населених пунктах області. Підтопленню території сприяє збільшення орних земель, що обумовлює замулення річок, знищення лісів в басейнах, засипання балок. Крім того, природно високі рівні ґрунтових вод мають тенденцію до підвищення через розораність схилів і заплавних ділянок, що активізує замулення річок. Активне замулювання характерно для річок Уди, Лопань, Берека, Оріль та їхніх приток. Помітний вплив на коливання рівнів ґрунтових вод чинять атмосферні опади. Так, в порівнянні з 2007 роком кількість опадів, які формують осінній максимум, збільшилась, що спричинило підняття рівнів ґрунтових вод у середньому на 0,2-0,4 м. Низькі фільтраційні властивості ґрунтів, особливо у південних районах області, близьке залягання водотривких горизонтів призводять до підтоплення. Важливим фактором підтоплення є будівництво ставків і водоймищ, яке проводиться без достатнього інженерно-геологічного обґрунтування. Підтоплення призвело до погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, збільшення захворювань, забруднення води і ґрунтів, заболочення значних ділянок землі. В останні роки в зв'язку з економічними труднощами збільшуються витоки з інженерних мереж, які несуть воду; на їх ремонт та перекладку кошти не виділяються або виділяються недостатньо. Тому стали визначатися об'єкти і райони, де процеси підтоплення створюють загрозливі ситуації зсувів ґрунтів, виходу з ладу інженерних комунікацій. В першу чергу це ділянки у м. Чугуїв, с.Кочеток Чугуївського району, у містах Первомайський, Куп'янськ, Валки.

148

Першочерговими об'єктами щодо захисту від підтоплення є такі населені пункти: Кегичівка, Сахновщина, Орелька і Хижняківка Лозівського району, Лиман Зміївського району, Циркуни, Тишки, Борщова. Жовтневе та Липці Харківського району. Обмеженістю коштів або їх неефектне використання, недостатня координація дій різних верств виконавчої влади, неефективність контролю за забудовою і експлуатацією забудованих та промислово розвинутих територій призводять до активізації процесів підтоплення. Основними й обов'язковими є профілактичні заходи, до яких відносяться: – заборона будівництва ставків без спеціалізованих інженерних дослідів: – виключення або зниження витоків із водоймищ, каналів і ставків; – регулювання поливу сільськогосподарських угідь з урахуванням гідрогеологічних особливостей територій і метеоумов; – виключення або зниження витоків з полів фільтрації, підземних резервуарів, мереж водопроводів, тепломереж і каналізації; – запобігання замуленню річок і водотоків, розчищення і поглиблення, засипання природних дрен (балок, ярів ї вимивин); – скорочення тривалості затоплення траншей і котловин атмосферними опадами при веденні будівництва; – регулювання поверхневого стоку, організація і періодичний ремонт мереж зливостоків. Водозахисні споруди комплексного призначення створюються на зарегульованих або незарегульованих водотоках. Вони призначені для захисту від затоплення дамбами обвалування, від берегоруйнуванняберегоукріплювальними та іншими гідротехнічними спорудами, зведеними також для регулювання річищ, спрямлення річок і спрямування руслового потоку. Для підвищення ефективності здійснення протипаводкових заходів і вирішення питань екологічного оздоровлення річок потрібно насамперед забезпечити існуючі експлуатаційні управління осушувальних систем і протипаводкових споруд необхідними механізмами, матеріалами та спеціалістами. Для запобігання мінімізації збитків від шкідливої дії вод необхідно ретельно вивчати та аналізувати і звичайно вчасно розробляти та здійснювати відповідні заходи, забезпечуючи надійність функціонування комплексу захисних засобів і споруд [51,53]. Облік поширення та активізації зсувних процесів. Активізація зсувних процесів є наслідком взаємодії природних умов та техногенної діяльності. Дані багаторічних спостережень свідчать про можливість активізації процесу у весняний період на 20-25% від загального числа зсувів. На даний час на території Харківської області виявлено 1120 зсувних ділянок, в тому числі 59 ділянок в межах населених пунктів, причому на 24 ділянках стан оцінюється як “екстремальний”, тобто є реальна загроза для життєдіяльності населення. Природні фактори в межах населених пунктів є сприятливими для зсувоутворення. Зсувні ділянки віднесені до крутих схилів річкових долин, балок та ярів.

149

У 2008 році продовжувались ревізійні роботи з оцінки стану території Харківської області відносно сучасного ураження зсувами та процесами підтоплення. З цією метою проводяться контрольно-ревізійні маршрути по площах прояву цих процесів. При обстеженні території розповсюдження зсувів виконується ревізія кадастру зсувів, складеного у 80-х роках попереднього сторіччя. Ці роботи були розпочаті у 2007 році, у той період було обстежено 344 об’єкти. У 2008 році обстежено 317 зсувів. Таким чином усього за два роки детально обстежено та задокументовано 586 зсувів, що складає 36 % від усієї їх кількості за кадастром. Треба відзначити, що не дивлячись на те, що останні роки характеризуються деяким спадом активності зсувних процесів, однак в процесі ревізійних робіт спостерігались порівняно свіжі зсувопрояви як в природних умовах, так і в порушених техногенною діяльністю людини. Найчастіше це спостерігалось в межах древніх та старих зсувних форм, але є й випадки, коли зсувний процес розвивався й на схилах, які раніш не були піддані зсувним деформаціям. Прикладами зсувів, які проявилися в недалекому минулому, є зсуви в м. Куп’янськ (вул. Мічурина, вул. Західна, вул. Колгоспна, вул. Енгельса, вул. Радгоспна, вул. Давидова-Лучицького). Значна активізація зсувних схилів проявилася навесні 2006 року, коли одночасно виникло декілька крупних зсувів в межах приватної забудови. Декілька житлових будівель були зруйновані, а в небезпечній зоні й нині залишаються декілька десятків приватних будинків. Декілька крупних зсувів з’явились на лівому борту долини р. Піщана (ліва притока р. Оскол) між с.с. Кислівка та Піщане в Куп’янському районі. Один із зсувів в районі с. Табаївка в 2006 році зніс опору лінії електромереж та своїм язиком майже не досяг житлових будівель. Подальше просунення цього зсуву уже в 2008 році змусило знову перезакласти раніш відновлений стовп лінії електромережі. Судячи з ситуації активність зсувних процесів в долині р. Піщана ще не досягла своєї завершальної стадії: просунення свіжих зсувів та виникнення нових цілком імовірно. В природних умовах багато нових зсувів з’явилося на схилах балок правобережжя р. Вовча. За три роки (2006-2008 р.р.) там зафіксовано 31 зсув сумарною площею 150 тис. м2. Найбільш крупні зсуви мали об’єм мас, що змістилися, до 100 тис. м3. Фактори активізації зсувних процесів на цій території не зовсім ясні; з’ясування цього питання – першочергова задача. Істотна активізація зсувів спостерігалась в Краснокутському районі. Тут виникли нові зсуви як в межах населених пунктів (м. Краснокутськ, с Основинці), так і поза житловою зоною. В сел. Кочеток Чугуївського району тривають відновлювальні роботи на ділянці протизсувних споруд, що побудовані з метою захисту греблі на р. Сів. Донець. Протизсувні заходи, що виконані у 70-х роках минулого сторіччя на ранній стадії дали ефект: зсув призупинився, гребля була врятована; але з часом дренажна система вийшла зі строю та зсувний процес відновився. На незначні асигнування, що виділені, нині здійснюється часткове закріплення зсуву, що активізувався, шляхом спорудження підпорної стінки в голові зсуву.

150

Закріплення всього зсуву вимагає значно більше грошових коштів. Ця ділянка входить до контрольно-маршрутної зони «Кочеток» та знаходиться під постійним спостереженням геологічної служби. Екологічні проблеми при будівництві на просадних ґрунтах полягають в: – зниженні міцності грунтів і активізація зсувних процесів; – деформації фундаментів і будівельних конструкцій при замочуванні грунтів основ; – розривах і розстикуванні в інженерних мережах, що сприяє збільшенню витоків; – затопленні (при витоках з водонесучих мереж) і зниження експлуатаційної придатності підвалів будинків, основи яких ущільнювалися важкими трамбовками; – погіршенні санітарно-гігієнічних умов при затопленні підвалів. В населених пунктах Харківської області ці процеси широко розповсюджені, але їх масштаби та наслідки менш небезпечні, чим у районах із другим типом грунтових умов за просадочністю (Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська області). Аналіз стану природно-техногенної безпеки Харківщини – її міст, селищ і м. Харкова – підтверджує, що зсувні процеси і підтоплення території ґрунтовими водами є найбільше шкідливими та небезпечними фізикогеологічними процесами, які загрожують безпеці життєдіяльності людей.

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр В 2008 р. Державною організацією «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» (до 01.10.2008 р. – ДО «Східна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр») по Харківській області, проведені перевірки за наступними напрямками: – перевірки виконання підприємствами й організаціями умов спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянками надр з метою експлуатації та геологічного вивчення й дотримання в ході використання надр вимог кодексу України «Про надра» і Водного кодексу (усього 43 перевірки, у тому числі, на експлуатацію надр – 42, на геологічне вивчення – 1); – перевірки об'єктів несанкціонованого видобутку корисних копалин – 17 перевірок. Окремі перевірки були проведені як відповідно до плану робіт, так, одночасно, і по запитах різних виконавчих органів: За дорученням Управління держгеолконтролю (лист №29/07-116 від 15.04.2008р) у зв'язку зі зверненням Красноградської райдержадміністрації Харківської області №01-13-649 від 26.03.08. – 1 перевірка виконання умов спеціального дозволу № 3485 від 01.11.04. наданого ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат». За результатами перевірки цей спеціальний дозвіл було рекомендовано анулювати. За п.2 протокольного рішення наради у Прем’єр-Міністра від 25.02.2008 р., наказу Мінприроди України від 13.05.2008 р. №247 та п. 2 протокольного 151

рішення наради у Прем'єр-Міністра від 7 травня 2008 р. щодо перевірки фактичних обсягів видобутку вуглеводнів з усіх свердловин та встановлення їх відповідності з даними обліку та наказу Мінприроди України від 8 липня № 348 було проведено 27 перевірок виконання ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Шебелинкагазвидобування» умов спеціальних дозволів на користування надрами: 1) спеціальний дозвіл № 2356 від 28.12. 2000р. на експлуатацію Кегичівського родовища (газ природний, конденсат); 2) спеціальний дозвіл № 4002 від 09.08.2006р. на експлуатацію Іскрівського родовища (нафта, газ природний вільний); 3) спеціальний дозвіл № 2355 від 28.12. 2000р. на експлуатацію Єфремівського родовища (газ природний, конденсат); 4) спеціальний дозвіл № 2368 від 01.02.2001р. на експлуатацію Волохівського родовища (газ природний, конденсат); 5) спеціальний дозвіл № 2367 віл. 01.02.2001р. на експлуатацію ЗахідноХрестищенського родовища ( газ природний, конденсат); 6) спеціальний дозвіл № 4001 від 09.08.2006р. на експлуатацію Шевченківського родовища ( нафта, газ природний вільний); 7) спеціальний дозвіл № 2371 від 08.02.200Зр. на експлуатацію Черво доярського родовища (газ природний; конденсат); 8) спеціальний дозвіл № 2271 від 12,10. 2000р. на експлуатацію Шебелинського родовища (нафта, газ природний, конденсат); 9) спеціальний дозвіл № 2351 від 28.12. 2000р. на експлуатацію Дружелюбівського родовища (нафта, газ природний, конденсат): 10) спеціальний дозвіл № 2391 від 21.02.2901р. на експлуатацію Вишневського родовища (газ природний, конденсат): 11) спеціальний дозвіл № 2343 від 20.12.2000р. на експлуатацію Мелихівського родовища (газ природний, конденсат): 12) спеціальний дозвіл № 2350 від 28.12. 2000р. на експлуатацію СхідноМедведівського родовища ( газ природний, конденсат); 13) спеціальний дозвіл № 2652 від 01.03.2002р. на експлуатацію Ланнівського родовища (газ природний, конденсат); 14) спеціальний дозвіл № 2354 від 28.12.2000р. на експлуатацію Співаківського родовища (газ природний); 15) спеціальний дозвіл № 2369 від 01.02.2001р. на експлуатацію Медведівського родовища (газ природний, конденсат); 16) спеціальний дозвіл № 2594 від 23.11.2001р. на експлуатацію Максальського родовища (газ природний, конденсат); 17) спеціальний дозвіл № 1772 від 05.03.99р. на експлуатацію Котлярівського родовища (нафта, газ); 18) спеціальний дозвіл № 2370 від 08.02.2001р. на експлуатацію ЗахідноСоснівського родовища (газ природний, конденсат); 14) спеціальний дозвіл № 2492 від 20.06.2001р. на експлуатацію Коробочкинського родовища ( газ природний, конденсат); 20) спеціальний дозвіл № 2456 від 27-04.2001р. на експлуатацію Борисівського родовища (газ природний, конденсат); 152

21) спеціальний дозвіл № 1979 від 10.09.99р. на експлуатацію Березівського родовища (нафта); 22) спеціальний дозвіл № 2398 від 26.03.2001р, на експлуатацію Степового родовища (газ природний вільний); 23) спеціальний дозвіл № 2487 від 13.06:22001р. на експлуатацію Краснокутського родовища (газ природний вільний); 24) спеціальний дозвіл № 2428 від 05.04.2001р. на експлуатацію Кисивського родовища (нафта); 25) спеціальний дозвіл № 2427 від 05,04.2001 р. на експлуатацію Безлюдівського родовища (нафта); 26) спеціальний дозвіл № 2653 від 01.03.2002р. на експлуатацію Скворцівського родовища (газ природний вільний): 27) спеціальний дозвіл № 4290 від 17.07.2007р. на експлуатацію Юліївського (за винятком Золочівського) родовища (нафта). Крім передбачених планом, проведені наступні перевірки: Спільно з представником Державної екологічної інспекції в Харківській області – І перевірка виконання умов спеціального дозволу № 3156 від 08.11.2007р. наданого ТОВ «Технокварц» Порушення відсутні.

1 перевірка виконання умов спеціального дозволу № 4343 від 22.08.2007р. наданого ТОВ "Надра Геоцентр". За результатами цієї перевірки керівництву підприємства були надані відповідні приписи. За п.2 протокольного рішення наради у Прем’єр-Міністра від 25.02.2008 р., наказу Мінприроди України від 13.05.2008 р, №247 та п. 2 протокольного рішення наради у Прем’єр-Міністра від 7 травня 2008 р. щодо перевірки фактичних обсягів видобутку вуглеводнів з усіх свердловин та встановлення їх відповідності з даними обліку та наказу Мінприроди України від 8 липня № 348 було проведено всього 4 перевірки: І перевірка виконання ТОВ "Енергія-95" умов спеціального дозволу № 3462 від 15.10.2004р. на експлуатацію Мар’їнського НГКР; 3 перевірки виконання ВАТ "Укрнафта" умов спеціальних дозволів на користування надрами: 1) спеціальний дозвіл № 2795 від 16.10.2002р. на експлуатацію ЗахідноКозїївського родовища (нафта); 2) спеціальний дозвіл № 1038 від 12.08.97р. на експлуатацію Козіївського родовища (нафта, газ розчинений); 3) спеціальний дозвіл № 1075 від 23.09.97р. на експлуатацію Качалівського родовища (нафта, газ вільний., конденсат); За дорученням Управління держгеолконтролю (лист №29/09-463 від 07.10.2008р.) проведена 1 перевірка користувача надр ЗАТ «Райагробуд», ЗАТ Промислова компанія "Укрцемент". За результатами цієї перевірки керівництву товариства були надані відповідні приписи. За наказом Мінприроди України № 430 від 18.08.2008р. щодо вимоги Генеральної Прокуратури України проведена 1 перевірка наявності цілісного майнового комплексу у ТОВ «Харківцемент СМ» (спеціальні дозволи № 3251 та 3252 від 18Л2.20О7р,) на геологічне вивчення в тому числі досліднопромислову розробку.

153

Усього за звітний період інспекцією проведено 61 перевірка. Крім того, інспекцією рекомендовано до призупинення дії – 1 спеціального дозволу; до анулювання – 1 спеціального дозволу.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Спеціалістами держуправління в 2008 році розглянуто та видано 104 матеріали екологічних карток щодо отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, а саме: на геологічне вивчення в тому числі дослідно-промислову розробку: вуглеводнів – 24; пісок, крейда, глина, цементна сировина – 18; прісні підземні води – 36; мінеральні підземні води – 2; фосфорити – 2; на видобування: вуглеводнів – 1; пісок, крейда, глина, цементна сировина – 19; фосфорити – 2. Аналіз та видача екологічних карток здійснюется відповіно до кодексу України „Про надра”, Постанови № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» та наказу Мінприроди України від 30.09.96 №119. Постанова КМУ „Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами” на даний час не затверджений.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Накопичення відходів (станом на 01.01.2009 року) Таблиця 8.1.1 № з/ п 1.

2.

3.

4.

5.

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

од.

784

т

102711,320

т т т

746,608 736,548 101228,170

Згідно даних державного статистичного спостереження за формою № 1-небезпечні відходи “Звіт про утворення, оброблення та утилізацію небезпечних відходів I-III класів небезпеки” за 2008 рік

154

Показники утворення відходів у динаміці за 2006-2008 роки Таблиця 8.1.2 № Показник з/п 1 Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т

2

2006

2007

6840912,487 8493719,7 (4052010) (5888450) Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів) 2788902,487 2605269,709 Відходи паперу та картону 11094 11369 Сировина полімерна вторинна 1591 1472 Матеріали текстильні вторинні 780 375 Відходи шкіряні 313 0 Шини зношені 870 881 Склобій покупний 2157 2296 Недогарки піритні 0 0 Шлаки доменного виробництва 0 0 Шлаки сталеплавильного виробництва 418 530 Шлаки феросплавного виробництва 0 0 Шлаки ливарного виробництва 2062 1360 Зола і золошлакові відходи ТЕЦ інших спалювальних установ 752932 632306 Суспензії дистилерні 14 9 Відходи графітовмісні 13 7 Відходи будівельного виробництва-бетон і залізобетон 892 3217 Відходи вапнякові 2095 2093 Відходи крейди 0 0 Відходи тверді побутові 243923 391774 Канати стальні відпрацьовані 6 1 Суміші формові відпрацьовані 22706 28017 Шлами червоні 0 0 Вичавки яблучні (сирі) 358 261 Жом буряковий 950702 699941 Барда масляна післядріжджова 125966 112782 Барда зернокартопляна 92868 93949 Дефекат 122363 114452 Лушпиння соняшникове 56651 94426 Сироватка молочна 55789 54585 Дробина пивна 63525 66342 Відходи деревини 29136 31558 Гумові відходи 27 110 Зернові відходи 62584 61008 Стержні початків кукурудзи 325 612 Всього брухту і відходів чорних металів 183106 195934 Всього брухту і відходів кольорових металів 3636,487 3602,709 Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності №1-небезпечні відходи, т 81100 91265 Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3 1219615 1958870 Загальна кількість відходів, т 6922012,487 8593794,709 Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість утворення відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн 216157,526 195901,220 Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол.

2532,55

2080,44

0,432

0,699

2008

8579819,4 (6102332) 2477487,4 13837 1590 389 0 719 15021 0 559 0 1387 648398 8 2460 516 532900 1 37555 0 227 522441 92452 91510 43246 102452 41160 69268 26620 59 77467 1052 150811 3382,362 80712 2664500 8666637,36 ВРП 2008р ще не розрахований ВРП 2008р ще не розрахований 0,955

Відходи виробництва є основними забруднювачами навколишнього середовища і одночасно носіями корисних компонентів, тому не втрачає актуальності проблема більш раціонального використання вторинних ресурсів, охорони навколишнього середовища, впровадження заходів по освоєнню та застосуванню маловідходних технологій виробництва. За державними статистичними даними у 2008р. в області враховано 8416,0 тис.т утворених відходів (101,6% рівня минулого року). У структурі утворення вторинних ресурсів переважне місце займають породи розкривні 155

попутні скельні та інші для виробництва піску закладного (72,5% загальних обсягів). На золу і золошлакові відходи теплових електростанцій та інших спалювальних установок припало 7,7% від утворених відходів. Доля жому бурякового складала 6,2%, дефекату – 0,5%, сироватки молочної-товарної – 0,5% від загального обсягу утворення відходів. Частка зернових відходів складала – 0,9%, барди зернокартопляної – 1,1%, лушпиння соняшникового – 1,2%, дробини пивної – 0,8%. Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області за 2008 р. утворилося 2477,487 тис.тонн відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості) – 95,1% до 2007 р., що на 127,782 тис.тонн менше, ніж у 2007 році (2605,270 тис.тонн). Основними видами вторинної сировини і відходів виробництва, що утворились в 2008 році є зола і золошлаки ТЕС – 648,398 тис.тонн, 102,5% до 2007 р. (використовується при виробництві будівельних матеріалів); відходи тверді побутові – 532,9 тис.тонн, 136,0% до 2007 р. (захоронено); жом буряковий – 522,441 тис.тонн, 74,6% до 2007 р. (використовується у сільському господарстві); брухт чорних металів – 150,811 тис.тонн, 77% до 2007 р.; лушпиння соняшникове – 102,452 тис.тонн, 108,5% до 2007 р. (використовується на паливні потреби); барда масляна післядріжджова – 92,452 тис.тонн, 82% до 2007 р., барда зернокартопляна – 91,510 тис.тонн, 97,4% до 2007 р. (використано та поставлено іншим підприємствам); суміші формові відпрацьовані – 37,55 тис.тон, 134% до 2007 р. (використовуються для проміжної ізоляції на полігонах ТПВ). Протягом 2008 р. у господарський обіг залучено 6988,9 тис.т вторинної сировини та відходів виробництва (97,0% рівня минулого року). У порівнянні з минулим роком відбулися позитивні зміни щодо повторного залучення до виробничих процесів вторинної сировини та відходів виробництва. Так, збільшено використання шлаків сталеплавильного виробництва – у 2,4 раза, склобію покупного – у 3,9 раза, порід розкривних попутних скельних та інших для виробництва піску закладного – на 3,8%, шлаків феросплавного виробництва – на 8,8%, золи і золошлакових відходів теплових електростанцій та інших спалювальних установок – на 32,9%. Поряд з цим, у порівнянні з попереднім періодом зменшилося використання шлаків ливарного виробництва – на 45,2%, сумішей формових відпрацьованих – на 73,4%, шламів червоних – на 93,4%, жому бурякового – на 58,1%, шлаків ливарного виробництва – на 45,2%. За напрямками споживання вторинної сировини 2,9% загального використання припадало на виробництво продукції виробничо-технічного призначення (206,0 тис.т), 1,0% – на паливні потреби (71,4 тис.т), 0,3% – на виробництво товарів широкого вжитку (20,3 тис.т). Станом на 1 січня 2009р. у залишках налічувалось 34027,2 тис.т вторинної сировини і відходів виробництва (101,4% рівня минулого року). Питома вага золи і золошлакових відходів теплових електростанцій та інших спалювальних установок складала 86,0%. Площа, яку займали відходи у відвалах і накопичувачах дорівнювала 538 га. У 2008р.було видалено, знешкоджено і захоронено 724,8 тис.т (82,2% 156

рівня минулого року) вторинної сировини і відходів виробництва або 8,6% від утворення. Протягом 2008р. в області утворилося 150,8 тис.т брухту і відходів чорних металів, що на 23% менше, ніж у 2007р. та 3382,4 т брухту і відходів кольорових металів, що на 6,1% менше, ніж за минулий рік. Переважаючим у структурі знов утворених брухту та відходів чорних металів був сталевий брухт та відходи (86,4%). Серед брухту і відходів кольорових металів 54,3% складали алюмінієві відходи. Поставки брухту та відходів чорних металів складали 832,3 т, з яких 52,5% було поставлено металургійним та спеціалізованим металургійним переробним підприємствам, 47,4% – іншим суб’єктам господарської діяльності з металобрухтом, 0,1% – в якості давальницького брухту і відходів. Обсяги використання брухту та відходів чорних металів збільшилися на 16,9% і складали 28,9 тис.т, або 19,2% від утворення. На власне металургійне виробництво було використано 14,9% загальних обсягів утворення металобрухту, на ремонтно-експлуатаційні потреби – 2,7%. За той же час було використано 7227,9 т брухту та відходів кольорових металів (84,4% рівня минулого року). У структурі використання найбільші обсяги мали алюмінієві та свинцеві відходи – 56,4% і 11,7% відповідно. Доля алюмінієвих відходів, витрачених на власне металургійне виробництво, складала 93,4% від їх загальних витрат. Протягом 2008р. підприємства області здійснювали переробку давальницького брухту і відходів кольорових металів. Обсяги їх використання становили 410,1 т. Поставки брухту кольорових металів складали 5001,0 т, з яких 47,7% було поставлено металургійним та спеціалізованим металургійним переробним підприємствам, 48,2% – іншим суб’єктам господарської діяльності з металобрухтом, 4,1% – в якості давальницького брухту і відходів. Станом на 1 січня 2009 р. у залишках налічувалось 32,5 тис.т брухту та відходів чорних металів (69,7% рівня минулого року) та 2131,3 т відходів кольорових металів (171,9% рівня минулого року).

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) У 2008 році, за даними держстатзвітності за формою №1-небезпечні відходи, обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки склали – 80,712 тис.тонн, тобто зменшилися в порівнянні з 2007 роком на 10,533 тис. тонн, або на 11,56%. Накопичено утворених відходів – 102,711 тис.тонн (2007р. – 94,995 тис.тонн). Використано небезпечних відходів – 6,075 тис.тонн (2007р. – 6,502 тис.тонн), знешкоджено – 1,631 тис.тонн (2007р. – 1,441 тис.тонн), передано на утилізацію іншим підприємствам – 72,367 тис. тонн (2007р. – 79,296 тис.тонн.).

157

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис.тонн) Таблиця 8.2.1 № з/п 1

Показники Утворилося

2 3 4

Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано

5

Знешкоджено (знищено)

6 7

у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання)

8

Передано іншим підприємствам

2000 рік 2006 рік 261,20 (1098,0)* 81,100 2,400 (7,800)* 102,90 (275,10)* 20,700 (61,600)* 3,700 (543,50)* 152,40 (280,4)* 1,000 (60,300)* -

2007 рік 91,265

2008 рік 80,712

9,502 6,476

1,472 6,502

3,259 6,075

1,799

1,441

1,631

0,059 5,404

0,081 4,151

0,043 3,325

76,739

79,296

72,367

у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі 5,874 5,149 0,819 підприємств 11 Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, 12,205 7,085 0,036 крадіжок 12 Наявність на кінець року у сховищах організованого складування 65,61 90,813 94,995 102,711 та на території підприємств (32248,21)* * держстатзвітність №1-токсичні відходи в 2000 році враховувала показники утворення відходів I-IV класів небезпеки 9 10

Найбільша кількість небезпечних відходів утворилось в виробництві машин та устаткування – 24,944 тис.тонн (42,5% до 2007 р.); транспорті та зв’язку – 8,969 тис.тонн (382,0% до 2007 р.); виробництві та розподіленні електроенергії, газу, пари та гарячої води – 2,323 тис.тонн (94,1% до 2007 р.); виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 2,055 тис.тонн (106,4% до 2007 р.); виробництві неметалевої мінеральної продукції – 1,671 тис.тонн (76,0% до 2007 р.); целюлозно-паперовому виробництві, видавничій діяльності – 1,163 тис.тонн (125,4% до 2007 р.); металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів – 1,096 тис.тонн (57,9% до 2007 р.). Причинами зменшення обсягу утворених відходів І-ІІІ класів небезпеки є зменшення обсягів виробництва машин та устаткування, неметалевої мінеральної продукції, металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, добувної промисловості. Внаслідок наявності різних типів виробництв, існуючих в Харківській області, якісний склад відходів різноманітний, зокрема: - відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті та відходи, що містять свинець та його сполуки; - відходи неорганічних кислот, нафтовідходи – ІІ клас небезпеки; - відходи гальванічних виробництв, металевий брухт – ІІІ клас небезпеки. Основні утворювачі небезпечних відходів є Харківські ВАТ „Турбоатом”, ДП „Завод ім. Малишева”, ДП „Харківський машинобудівний завод „ФЕД”, ДП „Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка”, КП „Харківські теплові мережі”, ВАТ „Автрамат”, ЗАТ "Завод „Південкабель”, ВАТ "Харківський підшипниковий завод", ДП Завод "Електроважмаш”, 158

ВАТ "Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе", УДЦ "Укрспецвагон” (Лозівський район), Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК „Центренерго” (Зміївський район), ВАТ "Балцем" (Балаклійський район). Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2009 року (за формою статзвітності 1- тпв) Таблиця 8.2.2 № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість

1

2

3

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

4 1 1 2 10 3 1 3 1 5 1 4 1 9 2 1 3 1 1 22 1 1 1 1 3 1 1 1 1 1 1 1 1 92

42,8 5 6,4 3 21,2 5,7 1,5 9 1,7 21,7 1,5 35,8 1,5 8,5 3,35 1 8 1 2,7 12,4 3 4,3 1 3 2,5 9 8,9 12,5 2,7 6,5 5 9,9 9 271,05

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5

Сміттєзвалища 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33

1

Балаклійський Барвінківський Близнюківський Богодухівський Борівський Валківський Великобурлуцький Вовчанський Дворічанський Дергачівський Зачепилівський Зміївський Золочівський Ізюмський Кегичівський Коломацький Красноградський Краснокутський Куп`янський Лозівський Нововодолазький Первомайський Печенізький Сахновщинський Харківський Чугуївський Шевченківський м.Ізюм м.Куп"янськ м.Лозова м.Первомайський м.Люботин м.Чугуїв Всього

Полігони 1. Комунальне підприємство "Муніципальна компанія 2 поводження з відходами "Головного управління житловокомунального господарства Харківської міської ради (м. Дергачі) 2. ТОВ "Перероблюючий завод" (смт. Рогань, Харківський ) Всього 2 Заводи по переробці твердих побутових відходів Сміттєперероблювальний комплекс станції Люботин Південної 1 залізниці (м. Люботин, Харківський р-н) Усього 95

32,412

+6

- 0,5

+ 2,7

+9

- 9,498

32,412 –

–

Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишається у Харківській області проблема утилізації твердих побутових відходів (далі – ТПВ). В 2008 році в області за даними форми держстатзвітності №14-МТП в області утворилось 0,533 млн.тонн ТПВ. Так, за даними Головного управління 159

житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, в області нараховується 94 полігонів та звалищ ТПВ (у т.ч. паспортизованих – 61) загальною потужністю – 5038,3 тис.тонн, площею 303,462га. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ вичерпала свій потенціал. Їх завантаженість складає-76,9%, лише 23 з них отримали державні акти на право користування землею, 17 полігонів мають дозволи та ліміти на розміщення відходів на 2009 рік. В області функціонує Сміттєперероблювальний комплекс термічної переробки промислових та побутових відходів Південної залізниці, що розташований на ст. Люботин (м. Люботин Харківської області) потужністю 1 тн/год з хіміко-термічним знешкодженням та використанням вторинного тепла 1 Гкал/тн відходів. Незважаючи на заходи, які вживаються Державною екологічною інспекцією та ОблСЕС, території населених пунктів Харківської області знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярного вивозу і знешкодження побутових відходів, що призводить до стихійних звалищ. Органами місцевого самоврядування та виконавчої влади не в повній мірі вживаються заходи щодо створення та утримання полігонів захоронення твердих побутових відходів, організації збирання та видалення побутових відходів, розробки схем санітарного очищення населених пунктів. Не забезпечується належний контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами. Не своєчасно здійснюються заходи щодо ліквідації несанкціонованих звалищ. З метою реалізації обласної Програми поводження з ТПВ на 20052014 роки та впровадження більш цивілізованих шляхів поводження з відходами у червні 2008 р., за активною участю та підтримкою Держуправління в рамках реалізації спільного соціально-екологічного проекту «Чисте місто» була проведена робота з організації системи роздільного збирання ресурсноцінних складових ТПВ на території ДКП «ЦПКіВ ім. Горького» в м. Харкові. В рамках реалізації даного проекту було встановлено 50 оцинкованих металевих євроконтейнерів. У серпні 2008 р. така система була застосована також для організації санітарного очищення Саду ім. Шевченко на території якого було встановлено 60 оцинкованих металевих євроконтейнерів. З травня 2008 року ведеться впровадження системи роздільного збирання ресурсноцінних складових смт. Комсомольське Зміївського району. Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів. У 2008р. затверджено 83 реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, що на 53% більше ніж у 2007 році – 39 реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. В 2008 році було виділено кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 2770,7 тис. грн. (з них освоєно 2032,2 тис. грн.) на реалізацію наступних заходів Програми поводження з ТПВ на 2005-2014 роки: 160

– будівництво полігону твердих побутових відходів із станцією їх механізованої переробки в м. Зміїв (в т.ч. корегування проектно-кошторисної документації) – 410,0 тис.грн. (освоєно – 382,6 тис. грн.); – придбання сміттєвозу для м. Богодухова – 150 тис. грн. (освоєно – 149,8 тис. грн.); – будівництво полігону твердих побутових відходів у смт. Вільча Вовчанського району (у т.ч. коригування проектно-кошторисної документації) – 800 тис. грн. (освоєно – 104,1 тис. грн.); – будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Куп’янську – 100 тис. грн. (освоєно – 97,2 тис. грн.); – будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Красноград (проведення експертизи) – 15 тис.грн. (освоєно – 2,8 тис. грн.). Також, Держуправління у 2008 році надавало запити на фінансування з державного фонду охорони навколишнього природного середовища наступних заходів: будівництво полігону ТПВ зі станцією їх механізованої переробки в м.Змійові – 1000,0 тис.грн.; комплекс полігону ТПВ м.Люботин – 1445,2 тис.грн. Але, нажаль, фінансування з державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році не надходило. Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.2.3 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Район Балаклійський Барвінківський Близнюківський Богодухівський Борівський Валківський Великобурлуцький Вовчанський Дворічанський Зміївський Золочівський Ізюмський Кегичівський Коломацький Краснокутський Куп`янський Лозівський Нововодолазький Сахновщинський Чугуївський Шевченківський Усього по області

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

36,99

36,99

16,79

8,125

8,125

8,125

17,815

17,815

11,515

3,00

3,00

3,00

8,07 1,50 3,587 79,087

8,07

3,07

3,587 77,587

3,587 46,087

Кількість на кінець року, т 32,10 2,00 13,60 70,40 14,00 114,28 29,66 8,40 13,30 16,80 10,90 27,05 9,21 11,50 8,70 21,25 222,05 433,50 3,10 41,20 11,00 1114,00

Згідно проведеного аналізу, одним з найбільш суттєвих проблемних питань є накопичені в області непридатні до використання пестициди та агрохімікати. На виконання доручення першого заступника голови обласної державної адміністрації від 06.05.08 № 01-51/2911 “Про проведення комплексної інвентаризації заборонених і непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів” в І півріччі 2008 року фахівці держуправління прийняли участь у роботі обласної інвентаризаційної комісії.

161

Згідно матеріалів інвентаризації, станом на 31.12.08 на території Харківської області зберігається непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів в кількості 1114,0 тонн непридатних або заборонених до використання пестицидів, які зосереджені в 85 місцях зберігання, з яких 3 – в доброму стані, 45 – у задовільному і 37 знаходяться у незадовільному стані. В порівнянні з інвентаризацією, проведеною в 2005 році, загальна кількість пестицидів скоротилась на 79,136 тонн (з 1193,136 тонн до 1114,0 тонн). Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки. З метою вирішення проблеми зберігання непридатних пестицидів на території області, зменшення їх кількості та координації робіт інших уповноважених органів виконавчої влади з цього питання, за пропозиціями Держуправління, рішенням ХХVІ сесії V скликання обласної ради від 17.04.08р. №693-V у 2008 році виділені кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 1295,7 тис.грн. на проведення робіт по ліквідації непридатних пестицидів та ядохімікатів в області. У 2008 році за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в області знешкоджено 77,587 тонн непридатних пестицидів, а саме: у Близнюківському районі – 36,99 тонн, у Сахновщинському районі – 8,07 тонн, у Золочівському районі – 17,815 тонн, Вовчанському районі – 8,125 тонн, Шевченківському районі – 3,587 тонн, Коломацькому районі – 3,00 тонн. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища коштів на знешкодження непридатних пестицидів в області не виділялось. Водночас, ситуація ускладнюється через відсутність в регіоні обладнання для утилізації хімічних засобів захисту рослин. В значній мірі вирішенню проблеми утилізації непридатних пестицидів та агрохімікатів на території області перешкоджає повільна реалізація інноваційного проекту виготовлення Харківським інститутом машин і систем Мінпромполітики НАН України дослідно-промислового зразку пересувної модульної установки для знешкодження непридатних засобів захисту рослин. На сьогодні проект реалізований на 90%, для завершення робіт необхідно 2 млн.грн.

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів, тонн Таблиця 8.3.1. № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2000 рік*

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1098000,000 275100,000 25%

6840912,487 5104500,607 75%

8493719,700 7215984,000 85%

8579819,400 7005818,853 82%

* Згідно даних статистичної звітності 1-токсичні відходи з урахуванням 1-4 кл. небезпеки (породи розкривні гірничодобувної промисловості не враховувались) 162

8.4. Транскордонні перевезення відходів. Транскордонних перевезень відходів протягом 2008 р. не зафіксовано.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Діяльність держуправління спрямована на виконання основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами: – забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; – зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності; – забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; – сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів; – забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; – обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації.

163

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки На теперішній час стан екологічної безпеки на території Харківської області є стабільним. Але існує низка проблем екологічного напрямку, які негативно впливають на екологічний стан Харківщини. Найбільш суттєвими проблемними питаннями, пов’язаними з техногенним впливом на навколишнє природне середовище є: 1.Непридатні до використання пестициди та агрохімікати, яких в області накопичено 1114 тис.т., які зосереджені у 85 складському приміщенні, з них 37 знаходяться в незадовільному стані.

2.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільшими забруднювачами, насамперед Зміївською ТЕС. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на Зміївській ТЕС є котлоагрегати, фізичне зношення яких складає – 51,3-99,6%. Для очищення відхідних димових газів від твердих речовин використовуються трьохпольні електрофільтри, та труби Вентурі, які мають низький ККД вловлювання (91–92%). Вищезазначене технологічне обладнання та встановлене за ним УОГ не відповідають екологічним вимогам у зв`язку з високими концентраціями забруднюючих речовин у відхідних газах після очистки. Для вирішення цієї проблеми згідно розпорядження КМУ від 08.09.04 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 р.”, було виконано реконструкцію та модернізацію блоку №8 загальною вартість цих робіт склала 200 млн. грн., реконструкції потребують і інші блоки станції №1-7,9,10. Також для зниження викидів в атмосферне повітря необхідно впровадження сірогазоочистки, загальною вартістю 86 млн.грн.

3.Непрацюючи очисні споруди в районах області. Загальна кількість очисних споруд в регіоні: 166, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів – 94. З них ефективно працюють: 18 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 429,4 млн.м 3 або 87,39% від загальної потужності; 4 очисних споруд механічної очистки потужністю 5,8млн.м3 або 1,2% від загальної потужності. Найбільша кількість незадовільно працюючих очисних споруд розташована у Харківському (15 од.), Дергачівському (6 од.), Зміївському (4 од.), Чугуївському (4 од.) районах Харківської області.

4.Забруднення підземних вод. В результаті діяльності Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти ДК "Укргазвидобування" (с. Андріївка Балаклійського району) у 1984 р. була виявлена наявність нафтопродуктів в індивідуальних криницях для питної води мешканців с. Андріївка, яке знаходиться на відстані 800 м від заводу. На теперішній час проведено ряд основних заходів для вилучення нафтопродуктів з ґрунтових вод зони забруднення: 164

– споруджена стінка у ґрунті із зеленої глини, перед якою встановлено 24 токових фільтрувальних свердловини, звідки відкачується нафтопродукт; – встановлений спеціальний фільтр за територією цвинтаря довжиною 170 м та діаметром 1,3 м з накопичувачем води та нафтопродукту, які по трубопроводу відкачуються на підприємство; – пробурені та обладнані спостережні свердловини для контролю за станом Андріївської зони забруднення; – на Шебелинському відділенні з переробки газового конденсату і нафти замінена практично вся каналізаційна система, всі технологічні трубопроводи винесені із землі на естакаду, а також виконані і ряд інших заходів. В результаті проведених заходів площа зони забруднення стабілізувалася та подальшого розширення її не відмічається. За 20 років експлуатації фільтрувальних свердловини з Андріївської зони забруднення вилучено 17450,546 т. нафтопродуктів. В результаті проведених заходів на теперішній час площа забруднення складає 52 га. З середини 1985 р. спостерігається забруднення р. Лопань нафтопродуктами, які надходять з території Державного підприємства Харківській бронетанковий ремонтний завод (м. Харків, вул. Котлова,222). На теперішній час проведено наступні заходи: – Українським державним головним науково-дослідним та виробничим інститутом інженерно-технічних та екологічних вишукувань "УкрНДІНТВ" проведено вишукувальні роботи по визначенню джерел забруднення, просвердлено 82 спостережних свердловин; – ДП "Харківський бронетанковий завод" відрито спостережну траншею до рівня водоносного шару, проводилось відкачування підземних вод забруднених нафтопродуктами. На теперішній час встановлено, що на території підприємства утворилось 3 дільниці забруднення, загальною площею 3,6 га, вилучено 3072 т. нафтопродуктів. Згідно листа ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" від 01.06.07 за № 638 моніторинг стану навколишнього природного середовища та вилучення нафтопродуктів підприємством не ведеться.

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Протягом 2008 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області обстежено 9 екологічно – небезпечних об’єктів державного значення: комплекс біологічної очистки (КБО) “Диканівський”, КБО „Безлюдівський”, Печенізьке, Червонооскільське водосховища, управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», Придніпровське управління магістрального аміакопроводу Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (аміакопровід «Тольятті-Одеса»), Зміївська ТЕС, ВУВГ «Дінець», ДП «Хіпром» та 12-ти об’єктах, віднесених до екологічно – небезпечних місцевого значення: ВУВКГ м. Ізюма, Національний науковий центр „Харківський фізикотехнічний інститут”, в/ч А-1352 (м. Балаклія), полігон промислових відходів АТ «ХАРП» (м. Чугуїв), очисні споруди Харківської зооветеринарної академії, очисні споруди Жовтневої виправної колонії № 17 (м. Балаклія), ЗАТ компанія „Райз” (підземне сховище непридатних для застосування пестицидів с. Нова 165

Водолага, ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод», ВУВГ «Дніпро» та інші.

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія Спільним наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.06 № 320/200 скасовано повноваження Держуправління щодо забезпечення ліцензування діяльності з використання ДІВ та здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій. Зазначені функції на території Харківської області виконує Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України. Експлуатація пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) Таблиця 9.3.1. № з/п

1 1

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону, назва підприємства 2 Харківський державний міжобласний спецкомбінат Державної корпорації Українського державного об’єднання «Радон»

Кількість Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) ядерних та кількість ПЗРВ, од. кількість РАВ, м3 радіаційний фон на радіацій------------------------------території но-небеззагальна активність, ПЗРВ, печних Бк мкЗв/год об’єктів (усього), од.

3 4 5 6 Інформація відсутня 1 1 <0,3

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) (станом на 01.01.09) Таблиця 9.3.2. № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства 2 Харківська область м. Харків Балаклійський район Дергачівський район Зміївський район Красноградський район Куп’янський район Первомайський район Харківський район

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

3 32 23 1 1 1 1 1 1 3

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна активність радіаційний фон на джерел ДІВ, Бк території іонізуючого підприємства, випромінюмкЗв/год вання, од.

4 5 6 6081 1,0*1015 <0,3 5212 8,7*1014 11 9,1*1011 6 1,5*1011 12 1,2*1010 2 8,9*1012 5 1,5*106 393 2,4*1011 440 1,7*1014

Примітка – в таблиці вказана інформація про підприємства, які використовують джерела іонізуючого випромінювання у закритому та відкритому вигляді і підлягають ліцензуванню

9.3.1. Радіоактивне забруднення територій Оцінка радіоекологічної ситуації є важливим показником стану навколишнього природного середовища та його впливу на здоров'я людей.

166

Радіаційний стан території Харківської області визначається значною мірою наявністю природних радіонуклідів уранового і торієвого рядів, а також калія-40 в навколишньому середовищі. Радіаційне забруднення території Чорнобильського походження в Харківській області відсутнє. Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження* Таблиця 9.3.1.1. №з/п Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 1 2

Кількість населення, чол.

Радіаційний фон на території, мкЗв/год

3

4

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій-137 стронцій-90 радій торій калій (техно(техно(природний) (природний) (природний) генний) генний)

5

6

7

8

9

Згідно листа Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки державного комітету ядерного регулювання України від 19.05.09 №1-09/227 забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження відсутнє

9.3.2. Радіоактивні відходи На території Харківської області об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобування та переробки уранової руди відсутні. Підприємств, організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), в області – 388, в тому числі: в промисловості та науково-дослідних закладів – 107, лікувальнопрофілактичних установ – 281. До основних радіаційно-небезпечних об’єктів Харківської області відносяться: Національний науковий центр “Харківській фізико-технічний інститут”, Харківській державний міжобласний спецкомбінат Українського державного об’єднання “Радон”, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Науково-технологічний комплекс “Інститут монокристалів” НАН України, Харківський державний науково-дослідний інститут метрології. Ліцензування діяльності підприємств, які використовують ДІВ, здійснюється у відповідності до Законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативноправових актів. Ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання у січні-липні 2006 р. здійснювалось відповідно до орієнтовного плану ліцензування, затвердженого 09.01.06. Спільним наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.06 № 320/200 скасовано повноваження Держуправління щодо забезпечення ліцензування діяльності з використання ДІВ та здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій. Зазначені функції на території

167

Харківської області виконує Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України. Відповідно до Плану ліцензування у січні-липні 2006 р. видано (переоформлено) 15 ліцензій на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, організаціях та установах м. Харкова та області. На даний час на території Харківської області знаходиться 30 підприємств, організацій та установ, які не отримали ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ, у зв’язку з тимчасовою відмовою від діяльності з рентгенівськими апаратами /ДІВ відповідним чином законсервовані/. З метою обліку ДІВ, контролю за їх знахоженням і переміщенням, аналізом якісного та кількісного складу в 2006 р. на території Харківської області проведена Державна інвентаризація ДІВ. Спеціалізовану діяльність по поводженню з радіоактивними відходами (РАВ), а саме: збір, транспортування та захоронення радіоактивних відходів, дезактивацію спецодягу і засобів індивідуального захисту, забруднених радіоактивними речовинами, виконує Харківський державний міжобласний спецкомбінат УкрДО “Радон” (ХДМСК). В зону обслуговування ХДМСК входять Харківська, Полтавська та Сумська області. Кількість, вид і активність відходів, що надійшли на захоронення до ХДМСК у звітному році надані до Держатомрегулювання України. Діяльність по поводженню з РАВ проводиться у структурних підрозділах ХДМСК: 1. Пункт захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ); 2. Станція дезактивації (СД). Радіаційний контроль технологічних процесів та стану навколишнього природного середовища в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження здійснює акредитована служба радіаційної безпеки ХДМСК /атестат акредитації, реєстр. № 100-1188/2003 від 31.07.2003 р./ згідно з Регламентами радіаційного контролю, узгодженими Харківською ОблСЕС. Результати радіаційного контролю свідчать, що радіаційний стан у виробничих підрозділах ХДМСК та прилеглій території залишається, в основному, стабільним.

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області Сільське господарство Харківської області спеціалізується на виробництві зерна, цукрового буряка, соняшника, м'яса, молока, овочів і фруктів. В області є великий селекційний центр «Українка». Сільське господарство характеризується високим рівнем розвитку. Незважаючи на свій індустріальний характер, область дає приблизно 5 % валової продукції сільського господарства всієї країни.

168

Сільське господарство відноситься до провідних галузей економіки області. Сучасний стан сільського господарства впливає на рівень і якість життя населення, формування експортного потенціалу держави, стабільну роботу галузей, які споживають сільськогосподарську продукції і поставляють засоби виробництва для аграрного сектору. Основними сільськогосподарськими культурами Харківської області вважаються: зернові культури (озима пшениця, озиме жито, ярий ячмінь, овес, горох, кукурудза на зерно), технічні (цукровий буряк, соняшник, соя), овочебаштанні та картопля, кормові (кукурудза на силос і зелений корм, багаторічні та однорічні трави). Значно активнішою, ніж у попередні роки, стала робота сільськогосподарських підприємств щодо технічного і технологічного оновлення агропромислового виробництва. У 2008 році придбали за рахунок власних і залучених коштів 520 тракторів, 194 зернозбиральні комбайни, 16 комбайнів для кормовиробництва, 31 бурякозбиральну машину, значну кількість ґрунтообробної, посівної та іншої техніки і обладнання для тваринницьких ферм, ремонтні майстерень, інших виробничих об'єктів. У масштабі України Харківська область у 2008 році посіла друге місце за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства і четверте — за темпами зростання. При 3,9% від усієї чисельності сільського населення по Україні і 5,8% від усієї площі сільськогосподарських угідь, частка області у загальнодержавному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства склала 6%, а з виробництва зерна досягла 7,4%, соняшнику — 11,7%. Рослинництво У сучасних умовах близько двох третин валової продукції сільського господарства області виробляється у рослинництві. Розвиток цієї галузі здійснюється прискореними темпами. У середньому за 2005-2007 роки приріст виробництва валової продукції рослинництва по відношенню до середньорічного рівня за 2002-2004 роки склав 14%, а у 2007 році до 2008 року— 15%. Середньорічні обсяги виробництва зерна за всіма категоріями господарств області за 2005-2007 роки досягли 2095,4 тис. тонн проти 1954,7 тис. тонн в середньому за попередні три роки, або зросли на 7,2%. Озимі на зерно і зелений корм посіяні на площі 476,5 тис. га, що на 12,9% більше, ніж під урожай 2007 року. При цьому з урахуванням пропозицій підприємств — виробників хліба у 1,5 разу розширена площа посіву жита. Удвічі, порівняно з попереднім роком, були збільшені при посіві озимих обсяги внесення мінеральних добрив. Сходи отримано на всій площі. Господарства області активно проводять ремонт сільськогосподарської техніки, підготовку насіннєвого матеріалу, закупівлю мінеральних добрив, засобів захисту рослин та пального з метою своєчасного і організованого проведення комплексу весняних польових робіт.

169

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Мінеральні добрива є одним з основних факторів одержання високих і якісних урожаїв сільськогосподарських культур та підвищення родючості ґрунтів. За останні роки обсяги їх застосування різко зменшилися, що негативно вплинуло як на урожайність, так і на родючість ґрунту. На 2008 р. планується застосувати 53,69 тис.т д.р., в тому числі під зернові культури – 16,2 тис.т д. р. NРК. На період до 2015 р. потреба в мінеральних добривах зросте до 73,2 тис.т д.р. NPK. На 1 га посівної площі надходитиме 45 кг д.р. NPK. Окупність 1 кг NPK міндобрив складає в середньому 5,0-5,5 кг зернових одиниць. З метою підвищення окупності мінеральних добрив потрібно змінити строки та способи їх внесення. В першу чергу необхідно вносити в підживлення озимих культур в середньому по 1 ц/га аміачної селітри. Подруге, локальне внесення в рядки при сівбі зернових культур по 0,5 ц/га нітроамофоски та по 1 ц/га – під технічні культури. Ефективним способом є локальне внесення під весняну культивацію, особливо аміачної води, під ярові зернові по 1-1,5 ц/га, технічні – по 2,5-3 ц/га, кормові – 3-4 ц/га фізичної маси. Тверді мінеральні добрива під весняну культивацію потрібно вносити в дозах N20-40 P15-20 K20-30, під технічні – N60-90 P30-40 K40-60, під кормові – N90 P10 K40. Окупність 1 кг д.р. NPK добрив становить 10-12 кг/га зернових одиниць. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.2.1. Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц у тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис.га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг у тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорних-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис.т Удобрена площа % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000 1326,4

2005 1113,5

2006 1146,8

2007 1173,1

2008 1215,0

828,5 645,1 158,1 25,2 184,8 13,9 6,2 4,8 1,2 0,2

231,0 158,1 43,2 29,7 429,0 38,5 20,8 14,2 3,9 2,7

330,3 225,5 58,6 46,2 559,2 48,8 29,0 19,7 5,2 4,1

531,4 336,3 105,4 89,7 710,9 60,6 45,2 28,7 5,2 4,1

704,4 465,2 121,8 117,4 893,7 73,6 58,0 38,3 10,0 9,7

1907,6 44,2 3,3 1,4

941,8 25,0 2,2 0,8

825,1 19,9 1,7 0,7

659,4 18,1 1,5 0,6

477,7 12,2 1,0 0,4

170

Застосування біопрепаратів і біостимуляторів. В умовах скорочення виробництва та застосування добрив принципово важливим є пошуки і реалізація прийомів, що підвищують ефективність дії органічних добрив на родючість ґрунтів і сприяють більш економному використанню мінеральних добрив. Одним із прийомів, що збільшує ефективність дії органічних добрив є одночасне внесення органічних і мінеральних добрив у вигляді органомінеральних композицій. В землеробстві Харківської області біля 5% добрив може бути замінено на органо-мінеральні добрива. Мінімальна орієнтована потреба в органо-мінеральних добривах у Харківській області складає 25 тис.т/рік (цю потребу можливо забезпечити при налагодженні досліднопромислового виробництва). Розроблені технології виробництва комплексних органо-мінеральних добрив, органічною основою яких виступають відходи сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості. Хімічна меліорація ґрунтів В Харківській області нараховується понад 152 тис.га кислих ґрунтів. Вони поширені переважно в північній і західно-північній частинах області, а саме: в Золочівському районі – 17,8 тис. га, Богодухівському – 17,4 тис.га, Краснокутському – 13,9 тис. га, Балаклійському – 13,8 тис. га, Дергачівському – 10,6 тис. га, Нововодолазському – 9,0 тис. га, Харківському – 6,9 тис. га, Валківському – 6,8 тис. га, Зміївському – 5,5 тис.га та в інших районах. Щоб запобігти негативного впливу кислотності ґрунту на урожайність с.-г. культур кислі ґрунти необхідно вапнувати. Вапнування ґрунтів значно підвищує їх родючість. Середньорічна потреба у вапнякових матеріалах складає біля 52,5 тис.т, із них в 2008 р. – 47,5 тис.т, в 2015р. – 10 тис.т. Гіпсування солонцевих ґрунтів В Харківській області загальна площа солонцевих ґрунтів (чорноземів солонцюватих, лучно-чорноземних, чорноземно-лучних і лучних солонцюватих) складає 58 тис.га, в т.ч. в ріллі – 35 тис.га. Вони зустрічаються як в Лісостеповій так і в Степовій зонах області переважно на терасах річок і займають близько 37,0 тис.га, що становить 63,5% від загальної площі солонцевих земель області; в т.ч. ріллі – 7,5 тис.га, на схилах водорозділів – 17,2 тис.га, що становить 36,5%. Плями солонців серед цих ґрунтів зустрічаються мало і займають площу всього в 1,5 тис.га, в т.ч. ріллі – 0,4 тис.га. Для підвищення родючості солонцевих ґрунтів необхідно проводити гіпсування. Середньорічна потреба в гіпсоматеріалах для гіпсування солонцевих ґрунтів в Харківській області складає біля 5 тис.т, із них в 2008р. – 6 тис.т, в 2015р. – 3 тис.т У зв’язку з близьким заляганням підгрунтових вод на низьких терасах рік солонцеві ґрунти мають ознаки високого засолення. Застосування органічних добрив Наявні матеріально-технічні ресурси не можуть на сьогодні забезпечити 171

достатній рівень застосування органічних добрив. Саме виходячи з цього доцільним є не менше 35% цієї потреби компенсувати за рахунок загортання поживних решток, головним чином соломи озимої пшениці, що разом з гноєм може забезпечити надходження в ґрунт 3-4 т органіки на 1га посівної площі. Слід мати на увазі, що при такому рівні внесення органіки баланс гумусу буде від’ємним. Такий рівень внесення органічних добрив хоч і не забезпечить бездефіцитного балансу гумусу, але дозволить дещо стабілізувати родючість ґрунту.Значний внесок в стабілізацію гумусового стану, поряд зі збільшенням надходження в грунт органічних решток, може дати також впровадження в сільськогосподарське виробництво нових розробок вчених з обмеження непродуктивних втрат органіки за рахунок стимуляції процесів гуміфікації, що дає можливість зменшити потребу в органічних добривах в 1,5 рази.

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві В господарствах області використовуються слідуючи пестициди: інсектициди – для боротьби зі шкідниками, фунгіциди – для боротьби з хворобами, гербіциди – для боротьби з бур’янами, протруйники насіння – для передпосівної обробки насіння. Зменшення у кілька разів за останні роки, обсягів використання пестицидів хоча і сприяло зниженню забруднення грунтів та сільськогосподарської продукції, але ситуацію суттєво не змінило.

Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.3.1. Витрати засобів захисту рослин, тис.т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис.га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 824,1 804,5 0,4

2005 10863,3 1026,5 0,5

2006 1170,3 1246,8 0,6

2007 1450,0 1575,6 0,7

2008 1846,2 1805,6 0,9

На території Харкiвськiй областi протягом 2008 року для захісту рослин від шкідників та хвороб у сільському господарстві було використано 1846,2 т пестицидiв На цей час в області розроблена i впроваджусться Програма «Захист рослин 2008 —2015». Программа офіційно опублiковано i доведено до начальникiв державних iнспекцiй захисту рослин в Харківській області, райдержадміністрацій, управлiнь агропромислового розвитку райдержадмiнiстрацiй, керівників сільських господарств, фермірів та інших зацікавлених осіб. Обласною станціею захисту рослин та науковцями розроблено обгрунтований прогноз розвитку шкiдникiв i хвороб сiльськогосподарських рослин, з визначенням обсягiв захисних робiт та потреби засобiв захисту рослин у 2009 роцi на території Харківській області. На території Харківської області в 2008 р нараховувалось 224 складських примiщень для зберiгання придатних для використання в

172

сiльському господарстві пестицидiв i агрохiмiкатiв, з яких паспортизовано 156 складів. На територію області у 2008 роцi офіційно було завезено 1878, 6 т. пестицидів, з яких протруйникiв 140,1 т. Відповідно розрахункам спеціалістів пестицидне навантаження на 1 га рiллi у 2008 роцi складало 0,9 кг/га, Біологічною лабораторією, яка знаходиться у Вовчанському районі, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги 75 виробляються бiологiчні засоби захисту рослин. В2008 р. на території області було використано біологічних засобів захисту рослин в кiлькостi: бакторицід 13,0 т., триходирмiн 3,392 т. трихограми 3201,1 млн.шт, фiтосейулюса 11215,0 тис.шт., що зменшило пестицидне навантаження на 1 га ріллі, та забруднення грунтів та атмосферного повітря.

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області Основні джерела енергії: надра, сонце, як невичерпне, вітер – найдоступніше поновлюване, енергія морів та океанів для розвитку енергетики, електроенергія зі сміття, гній (як альтернативні). Початкові балансові запаси природного газу Харківської області складають 2,3 млрд. м куб., на сьогодні видобуто 1,6 млрд. м куб. газу, на теперішній час, перспективні прогнозні ресурси газу області складають майже 700 млрд. м куб. Початкові геологічні та видобувні балансові запаси газового конденсату Харківської області складають 42,7 млн. тон., на сьогодні видобуто 14,4 млн. тон, перспективні прогнозні ресурси газового конденсату області складають майже 28,3 млн. тон. Із 2,1 млн. тон початкових запасів нафти на теперішній час видобуто 0,5 млн. тон Загальний обсяг видобутку вуглеводнів у Харківській області за 2008 рік газу склав: природного газу – 8 млрд.286 млн. м куб., нафти – 32,2 тис. тон та газового конденсату – 146,9 тис. тон. Наприкінці 70-х років в Україні розпочався природний спад видобутку газу за рахунок виснаження основних родовищ, який у 90-і роки прискорився у зв'язку із згортанням пошуково-розвідувальних робіт. Тільки завдяки концентрації зусиль фахівців та спеціалістів України вдалося досягти спочатку сповільнення темпів падіння, а в подальшому і стабілізації видобутку газу за рахунок впровадження комплексу заходів щодо підвищення ефективності використання наявної ресурсної бази, скорочення числа бездіючих свердловин, впровадження нових методів і технологій газо-, конденсатовилучення на старих родовищах, інтенсивної розвідки і оперативного освоєння нових покладів і родовищ. Майже вісім років тому Харківською обласною державною адміністрацією і керівництвом НАК "Нафтогаз України" було ініційовано розробку "Програми розвитку паливної галузі Харківського регіону до 2010р.", підготовку якої було доручено УкрНДІГазу під керівництвом ДК "Укргазвидобування". Головною метою "Програми ..." є нарощування обсягів 173

видобутку природного газу в умовах виснаження на 80-90% основних газоконденсатних родовищ області, тому весь комплекс передбачених "Програмою" заходів можна об'єднати у два основні напрямки: Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" здійснює видобуток вуглеводнів на 26 родовищах розташованих на території Харківської області, з яких Західно-Хрестищенське ГКР і Ланнівське ГКР частково знаходяться в межах Полтавської області. Загальний фонд свердловин складає – 1134, із них діючі – 1041 свердловина. У 2008 році підприємством видобуто 6773,4 млн.м3 природного газу, що на 143,9 млн.м3 більше ніж в 2007 році (6629,5 млн.м3), план на 2009 рік – 6798 млн.м3. Щорічне нарощування видобутку природного газу по підприємству на території Харківської області, в порівняні з минулими роками, стало можливим за рахунок впровадження заходів: • продовження освоєння нового Кобзівського (з перспективами запасів – 70 млрд. м3 природного газу) та Сахалінського родовищ. В 2008 році на Кобзівському ГКР, яке на сьогодні є найперспективнішим об’єктом щодо нарощування видобутку вуглеводнів в цілому по ДК "Укргазвидобування", в експлуатацію введено 8 нових свердловин. В 2009 році передбачається ввести в експлуатацію також ще 8 свердловин; • подальше пониження робочих тисків на устях свердловин крупних старих родовищ, які знаходяться на завершальній стадії розробки (Шебелинському, Західно-Хрестищенському, Мелихівському, Єфремівському, Медведівському та Кегичівському). В рамках впровадження заходів по пониженню робочих тисків на устях свердловин Хрестищенської групи родовищ в 2008 році проведена часткова реконструкція Хрестищенської УЦПГ (установка централізованої підготовки газу) з монтажем додаткової лінії теплообмінників. Це дало можливість підвищити ефективність роботи комплексу ДКС-УЦПГ і збільшити видобуток конденсату на 10-15 т на добу. Виконується проектні роботи по будівництву ІІІ-ої ступені стиснення газу на Хрестищенській ДКС; • буріння експлуатаційних свердловин з метою залучення в розробку недренованих, або слабо дренованих ділянок в їх межах. З метою залучення до розробки недренованих, або слабо дренованих ділянок на крупних старих родовищах в 2008 році проводиться і планується на 2009 рік буріння експлуатаційних свердловин на Єфремівському ГКР, ЗахідноХрестищенському ГКР, Мелихівському ГКР, Кегичівському ГКР та ЗахідноСоснівському ГКР. На сьогодні ГПУ "Шебелинкагазвидобування" продовжує дорозвідку Кобзівського ГКР та Чкалівського НГКР. До складу ГПУ "Харківгазвидобування" входить три нафтогазових промисли, із яких два – Юліївський і Краснокутський розташовані на території Харківської області. Загальний фонд свердловин складає 243 одиниць, з яких 164 – діючі. Станом на 01.01.2009 р. на балансі підприємства перебуває 10 родовищ нафти та газу розташованих в Харківській області: Степове ГКР, Березівське ГКР, Коломацьке ГКР, Південно-Коломацьке ГКР, Краснокутське ГКР, 174

Кисівське ГКР, Юліївське НГКР, Скворцівське НГКР, Безлюдівське ГКР, Наріжнянське ГКР. З метою підтримання видобутку вуглеводнів та недопущення стрімкого його зниження ГПУ "Харківгазвидобування" вкладає значні кошти в буріння нових свердловин на діючих родовищах для ефективного вилучення залишкових запасів, проводить пошуково-розвідувальне буріння на нових площах. Так, у 2008 році облаштовано та введено в експлуатацію після буріння 10 нових свердловин (при плані – 9 свердловин), зокрема: 7 свердловин на Юліївському НГП (№52 Безлюдівського ГКР, 83, 84, 86, 113, 115 Юліївського НГКР, №3 Аксютівського ГКР), 3 свердловини на Кранокутському НГП (№31 Півд.-Коломацького ГКР та № 114, 122 Березівського ГКР). На Аксютівському родовищі отримано промисловий приплив газу, відкрито нове Недільне родовище. Домінуючою тенденцію на всіх діючих родовищах є природне зниження видобутку вуглеводневої сировини за рахунок виснаження продуктивних покладів та обводнення свердловин. Перехід родовищ на стадію падіння видобутку настає, як правило, після відбору 30-35% від початкових запасів. Переважна більшість родовищ ГПУ "Харківгазвидобування" на даному етапі розробки належать саме до цієї категорії. Таким чином, видобувними підприємствами області постійно вживаються заходи по стабілізації та нарощуванню видобутку вуглеводнів: свердловини виводяться із бездіючого фонду, вводяться нові свердловини, проводяться роботи по інтенсифікації видобутку свердловин та переведенню їх на механізований видобуток. Стабілізувати видобуток на довготривалий період, а тим більше його нарощувати, можливо лише за рахунок постійного підключення у розробку нових значних за запасами родовищ і покладів, для чого необхідне проведення широкомасштабних пошуково-розвідувальних робіт, здатних забезпечити в 22,5 рази перевищення приросту розвіданих запасів над видобутком. БУ "Укрбургаз" – провідне в Україні підприємство з будівництва розвідувальних, експлуатаційних свердловин на нафту і газ та свердловин іншого призначення. У 2008 році на території Харківської області БУ "Укрбургаз" проводило роботи на 24 родовищах і площах. В цілому пробурене 152,4 тис. м, з них експлуатаційне буріння склало 81,3 тис. м, пошуковорозвідувальне – 71,1 тис. м. Відкрите нове родовище – Недільне. Закінчено будівництвом 38 свердловин (23 – експлуатаційне, 15 – пошуковорозвідувальні). Передано в експлуатацію 24 свердловини. Обсяг виконаних робіт склав 835,0 млн. грн. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1.1 2000 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г

2005

2006

2007

2008

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3817,3

4137,3

4257,0

4454,8

4576,8

175

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

108,4

111,52

116,7

119,9

5226,8

5804,8

6479,2

5936,3

6116,3

-

111,06

123,96

113,57

117,02

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Таблиця 11.1.2 Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами

Обсяги викидів, тис. т

28

131,434

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Інформація відсутня

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів 119,0

викиди на одиницю продукції, Інформація відсутня

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1.3 Всього по області млн. т умовного палива* Вугілля кам’яне Газ природний, млрд. м³ Бензин моторний Газойлі (паливо дизельне) Мазути топкові важкі

2000 р.

2005 р.

2006 р.

-

7417,15

8283,95

-

2359,8 3398,4 104,4 235,5 15,6

2887,6 3684,3 96,3 236,6 18,5

2007 р.

7850,62

2008 р.

7,9154

2787,2 3275,7 93,1 251,0 9,0

3,258 3,069 0,087 0,248 0,018

* – дані щодо обсягів умовного палива всього по Україні відсутні на сайті Держкомстату 11.2. Ефективність енергоспоживання На виконання вимог діючого законодавства та нормативних актів у Харкові діють комісії з різних напрямків эфективного та економічного використання енергоресурсів. За 2008 рік по Харківській області досягнуто економії: -природного газу – 62,5 млн.куб.м - електроенергії -131,6 млн. кВт*год -теплової енергії – 236,6 тис.Гкал - вугілля – 56,6 тис.т - нафтопродуктів – 8,3 тис.т - інших видів палива- 2,75 тис. т у.п. Всього заощаджено 215,9 тис.т.у.п. на суму 140,7 млн.грн. Основними споживачами електроенергії є промисловий сектор (32,14%) та населення зі своїми коммунально-побутовими потребами (24,24%). Втрати електроенергії при переробці і транспортуванні складають 15,44%. Для у порівняння – обсяги використання населенням (18,67%). Основними споживачами теплової електроенергії є населення, потреби якого разом з коммунально-побутовою сферою складють (56,57%). Втрати теплоенергії при переробці та транспортуванні (29,23%) перевищують сукупні 176

обсяги споживання теплоносія в промисловому та комунально-побутовому секторі (25,59%). Сьогодні є два сектори роботи по ефективному використанню енергоресурсів, що дужа важливо для стійкого розвитку Харківського регіону. Це енергозбереження шляхом зменшення питомих витрат на виробництво одиниці продукції чи послуг та альтернативні джерела енергії. В області діє "Комплексна програма енергозбереження Харківської області на 2003-2010 роки", а також галузеві і виробничі програми підвищення ефективності використання енергоресурсів. Відповідні програми діють також окремо у кожній галузі: освіті, охороні здоров’я, сільському господарстві, культурі, тощо. Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Харківській області: нафтовидобувна промисловість – 0,016 млн. т.у.п. – 1%; нафтопереробна промисловість – 0,058 млн. т.у.п. –2 %; газова промисловість – 0,14 млн. т.у.п. – 5 %; чорна металургія – 0.047 млн. т.у.п. – 2 %; хімічна промисловість – 0,045 млн. т.у.п. – 2 %; машинобудування – 0,158 млн. т.у.п. – 6%; харчова промисловість – 0,169 млн. т.у.п. – 6 %; легка промисловість – 0,006 млн. т.у.п. – <1 %; сільське господарство – 0,378 млн. т.у.п. – 15 %; транспорт – 0,719 млн. т.у.п. – 27 % Ситуація з електроенергією наступна. Харківською областю вироблено майже 2,8 мільйонів тонн умовного палива, а втрати при переробці, транспортуванні, завдяки власній недбалості складають майже п’яту частку. Перелік найбільш ефективних енергозберігаючих заходів: 1. Зміївська ТЕС ВАТ "Центренерго" – за рахунок реконструкції блоку №8 заощаджено: природного газу – 5,5 млн. м3, вугілля – 54,2 тис. т. на суму більше 30,0 млн. грн.

2. АК "Харківобленерго" – реалізація програми – зменшення втрат електроенергії в мережах компанії, заощаджено 54,2 млн.кВт•год. електроенергії на суму 13,9 млн. грн.

3. ЗАТ "Вовчанський ОЕЗ" – переведення котлів з опалення на спалювання відходів виробництва – соняшникової лузги, заощаджено 9,05 млн.м3 природного газу.

4. Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" – впровадження низькотемпературної схеми підготовки газу за допомогою турбодетандерів на Хрестищенській УКПГ, заощаджено 20,44 млн.кВт•год. електроенергії на суму 7,5 млн.грн.

5. Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти – за рахунок впровадження систем утилізації димових газів заощаджено 3,1 тис. тон умовного палива вартістю 2,34 млн. грн. За підсумками 2008 року питомі витрати природного газу в Харківській області склали 166 кг.у.п/Гкал, без урахування м.Харкова – 172 кг.у.п/Гкал. Зниження питомих витрат по обласним теплопостачальним підприємствам на 10 кг.у.п/Гкал дасть можливість отримати економію природного газу більше 10 млн.куб.м. У 2008 році закінчена реконструкція системи теплопостачання м.Первомайський і введено до експлуатації 12 нових котелень. Економія 177

природного газу за перші 3 місяці склала 3,7 млн.куб.м, або 36,3%, (в листопаді-грудні поточного опалювального періоду на опалення міста було використано 6,5 млн.куб.м природного газу проти 10,2 млн.куб.м за аналогічний період минулого опалювального сезону, коли теплопостачання здійснювалось від ТЕЦ), а економія електроенергії – більше, ніж 60%. Завершена реконструкція системи теплопостачання сел. Краснопавлівка Лозівського району, де зараз виконуються пуско-налагоджувальні роботи. За попередніми розрахунками економія природного газу від запровадження заходів складатиме 1,2 млн.куб.м/рік, електроенергії – 440 тис. кВт.г на рік, що дорівнює 1 млн. грн. на рік. Аналогічна робота з реконструкції системи теплопостачання проводиться в с.Ковшарівка міста Куп’янська, де завершено будівництво 1 черги квартальної котельні потужністю 20 мВт., ведуться пусконалагоджувальні роботи. На сьогодні опалення с. Ковшарівка забезпечується від заводської котельні потужністю понад 300МВт, на якій щомісяця в опалювальний сезон через мале навантаження (15%) використовується більше норми близько 1 млн.куб.м природного газу. Для завершення реконструкції системи теплопостачання селища (будівництво 2 черги квартальної котельні додаткової потужності 10Мвт) необхідно 16 млн. грн. Це дасть можливість відмовитися від експлуатації заводської котельні та скоротити споживання природного газу на 6 млн. м³, або на 40-50% протягом опалювального періоду. Аналогічну роботу необхідно виконати по м. Лозова, де на сьогодні від котельні заводу ЛКМЗ потужністю більше 300Мвт опалюється житловий масив з приєднаним навантаженням 65 Мвт. Вартість робіт 60 млн. грн. Реконструкція системи теплопостачання м.Лозова дозволить знизити споживання природного газу протягом опалювального періоду на 6-8 млн. м³, або на 25-30%. На черзі – реконструкція системи теплопостачання м. Лозова, Балаклійського, Харківського, Чугуївського районів (с.Есхар). З метою економії енергоресурсів пропонується широке запровадження модернізації пальників на малоефективних котлах типу НІІСТУ-5, Універсал, КВГ- 6,5, КБНГ-3,5, КБНГ-10,5, яких в області експлуатується значна кількість. Технологія модернізації цих пальників в області розроблена і вже запроваджується, вартість модернізації 1 пальника 15-20 тис. грн. Економія природного газу від використання 1 пальника складає 60-70 тис.м³ протягом опалювального періоду, тобто термін окупності 2 місяці. В області необхідно провести модернізацію 273 пальників, вартість робіт складатиме 3,5 млн. грн. За умови їх модернізації економія природного газу протягом опалювального сезону становитиме 14 млн.м³ Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.2.1 Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива

2000 р.

-

2005 р.

7417,15

2006 р.

8283,95

2007 р.

2008 р.

7850,62

7915,4

-

2359,8 3398,4 18,1 18,1

2887,6 3684,3 17,4 22,5

2787,2 3275,7 16,8 25,2

3258,0 3069,1 14,0 38,5

178

Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тонн умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тонн умовного палива

-

2,7 0,0 104,4 1,0 0,1 235,5 15,6 10,1

1,6 1,1 96,3 0,4 0,1 23,6 18,5 13,7

1,2 0,1 93,1 0,3 0,1 251,0 9,0 14,2

1,0 0,1 87,4 0,4 0,1 248,2 17,7 14,7

16,4 -

14,7 -

15,2 -

11,4 -

-

-

-

-

-

179

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.2.2 Витрачен от умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне природний моторний дизельне)

7915,4

3258,0

3069,1

87,4

248,2

2,4 86,9 -

0,0 98,8 -

1,2 84,4 -

21,2 25,8 -

32,3 14,0 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1,0

0,0

0,2

9,8

13,4

-

-

-

-

-

7,0

0,3

11,4

10,1

30,4

2,7

0,9

2,8

33,1

9,9

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив енергетики на навколишнє природне середовище узагальнено зводиться до наступного:  водоспоживання й водокористування, що обумовлює зміну водного балансу і якості води;  випадання на поверхню у вигляді твердих часток і рідких розчинів продуктів викидів в атмосферу, у тому числі: кислот і кислотних окислів, металів і їхніх з'єднань, канцерогенних і радіоактивних речовин;  складування продуктів спалювання твердих палив (зола, шлаки), продуктів продувок поверхонь нагрівання (сажа, зола), а також відходів збагачення палива;  викиди твердих і рідких радіоактивних відходів, включаючи відходи видобутку й збагачення уранових руд;  викиди теплоти, наслідком яких можуть бути постійне локальне підвищення температури у водоймі, тимчасове підвищення температури, зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму, зміна умов паводків, зміна розподілів опадів, випарів, туманів, місцеве потепління повітряного басейну;  створення водоймищ у долинах рік або з використанням природного рельєфу поверхні, а також створення штучних ставків-охолоджувачів, що викликає зміну якісного й кількісного состава річкового стоку, зміна гідрології водного басейну, збільшення тиску на дно, проникнення вологи в розлами кори й зміна сейсмічності, зміна умов рибальства, розвиток планктонів і водної 180

рослинності, зміна мікроклімату, умов відпочинку, спортивних занять, бальнеологічних і інших факторів водного середовища, підтоплення й заболочування територій, обвал берегів, перенесення населених пунктів;  зміна ландшафту при спорудженні різних енергетичних об'єктів, у тому числі вирубка лісів, вилучення із сільськогосподарського оберту орних земель, лугів;  вплив скидань, виносів і зміна характеру взаємодії водних басейнів із сушею на структуру й властивості континентальних шельфів. Забруднення домішками можуть сумарно впливати на природний кругообіг і матеріальні баланси тих або інших речовин між гидро-, лито- і атмосферою. Взаємодія ТЕС і навколишнього середовища З усіх типів електростанцій найбільш негативно впливають на навколишнє середовище ТЕС. Це пов'язано, головним чином, із процесами спалювання органічного палива. При спалюванні рідкого палива (мазуту) з викидами в атмосферу надходять: окисли сірки й азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, з'єднання ванадію. При спалюванні природного газу в атмосферу також попадають окисли азоту, але утвориться їх істотно менше, ніж при спалюванні мазуту. Це пояснюється не тільки властивостями самого палива, але й особливостями процесів спалювання. Очевидно, що природний газ – найбільше екологічно чистий вид енергетичного палива. Однак природний газ є коштовною сировиною для хімічних галузей, тому його широке застосування на ТЕС недоцільно. Одним з факторів впливу вугільних ТЕС на навколишнє середовище є відходи системи складування, транспортування, пилозаготівлі й золовидалення. Зола й шлаки, що видаляються з топки утворюють золо-шлаковідвали на поверхні землі. Особливу групу вод, використовуваних ТЕС, становлять охолоджуючі води, що забираються з водойм на охолодження поверхневих теплообмінних апаратів – конденсаторів парових турбін, водо-, масло-, газо- і повітроохолоджувачів. Ці води вносять у водойму велику кількість тепла. З конденсаторів турбін виділяється приблизно до двох третин усіє кількості тепла, одержуваного при згорянні палива, що набагато перевершує суму тепла, що відводиться від інших охолоджуваних теплообмінників. Тому з охолодженням конденсаторів зв'язують звичайно так звані "теплові забруднення" водойм стічними водами ТЕС і АЕС. Про кількість тепла, що відводиться з охолоджуючою водою окремих електростанцій, можна судити по встановлених енергетичних потужностях. Середня витрата охолоджуючої води й кількість тепла, що відводиться, що припадає на 1000 МВт потужності, становлять для ТЕС відповідно 30 м3/с і 4500 Гдж/год, а для АЕС із турбінами насиченої пари середнього тиску – 50 м3/с і 7300 Гдж/год. Крім конденсаторів турбоагрегатів, споживачами охолоджуючої води є маслоохолоджувачі (МО). Інші споживачі технічної води (системи золо- і 181

шлаковидалення, хімводоочистки, охолодження й промивання устаткування) споживають близько 7% загальної витрати води. У той же час саме ці споживачі води є основними джерелами забруднення домішками. При промиванні поверхонь нагрівання котлоагрегатів серійних блоків ТЕС потужністю 300 МВт утвориться до 10000 м3 розведених розчинів соляної кислоти, їдкого натру, аміаку, солей амонію, заліза й інших речовин. Одним з компонентів, що забруднюють навколишнє середовище, – це шумовий вплив. Енергетичне устаткування, як правило, є джерелом значного шуму. Однак основні джерела шуму, такі як парові казани, турбіни, генератори, редукційно-охолоджувальні пристрої, розташовані усередині приміщення ТЕС. Тому вони, як правило, не роблять значного впливу на прилягаючу до ТЕС територію. Від устаткування, розташованого поза головним корпусом, шум може поширюватися за межі території станції. Ця обставина, характерна для всіх типів електростанцій, найбільше значення має для ТЕС які розташовані звичайно в міському масиві. Їхній вплив на райони житлової забудови може виявитися істотним. Джерелами постійного шуму, що роблять істотний вплив на навколишній район, є газорозподільні пункти, трансформатори, градирні, місця забору повітря з атмосфери й на викиди з димарів, особливо періодичні продувки пари в атмосферу.

11.4.Використання альтернативних видів палива До альтернативних видів палива відноситься: вітрова, сонячна енергія, теплові насоси, енергія біомаси, воднева енергетика, мала гідроенергетика. В Національній енергетичній програмі України передбачено до 10 відсотків енергетичних потреб країни задовольняти за рахунок використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Як складову частину цієї програми Державним комітетом України з енергозбереження розроблено, згідно Указу Президента України від 2 квітня 1997 р. №285, Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики (Програму НВДЕ), яка була схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97р № 1505 і передбачає доведення обсягів використання нетрадиційних джерел енергії та палива в 2010 році до 8-10% від загального споживання енергоресурсів. На сьогодні Україна має наробки щодо технологічних процесів майже усіх видів виробництва та видобутку нетрадиційних палив та енергії, а її промисловість здатна в стислі строки налагодити виробництво необхідного обладнання та устаткування. В Україні існує достатня сировинна база для розвитку робіт з виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, так, наприклад, загальні річні обсяги відновлюваних ресурсів біомаси складають 115,5 млн.т. В містах та селищах міського типу України щорічно накопичується близько 40,0 млн.м 3 побутового сміття, яке знешкоджується на чотирьох сміттєспалювальних заводах (Київ, Миколаїв, Харків, Севастополь) та на 660 міських звалищах. Золошлакові відходи ТЕС складають 300 млн.тонн. На території Харківської області знаходиться 10% зазначених відходів.

182

На станції Залютине Південної залізниці, експлуатується теплонасосна установка, що використовується для обігріву станційних будівель, підігріву води і кондиціонування повітря в приміщеннях у жарку пору року. Установку було введено до експлуатації в 2006 році за завданням керівництва Південної залізниці. Вона замінила дві вугільні котельні. Установка не тільки високоефективна (на кожний затрачений кВт/ч електроенергії дозволяє отримати до 3-4 кВт/ч теплової енергії), але й відрізняється екологічною безпекою. Її потужності (50 кВт) з запасом вистачає для забезпечення потреб двох станційних будівель. За висновками спеціалістів теплонасосна установка дозволить заощадити по опаленню до 110 тисяч гривень, а проектування, закупівля і монтаж установки склали близько 300 тисяч гривень. Керівництво залізниці планує й надалі активно впроваджувати енергозберігаючі технології. Нині розглядається питання про установку теплових насосів ще на п'яти об'єктах ПЗ. Дуже важливим питанням є забезпечення новим енергозберігаючим теплотехнічним устаткуванням та іншим обладнанням вітчизняного виробництва галузей економіки, в тому числі і підприємств житловокомунального господарства. Так, питанням виготовлення когенераційних установок, парогенераторів, малопотужних котлів, мінікотельних займається ВАТ "Турбоатом". Системи централізованого водопостачання та водовідведення, збудовані десятки років тому, характеризуються високою енергозатратністю, значними втратами води, моральною та фізичною зношеністю. Це призводить до значного росту аварій. Через значну зношеність основних фондів, обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі нераціональні витрати та втрати питної води збільшились непродуктивні витрати електроенергії, так в Харківській області (57,8%) при середніх 36,9%. Попередні розрахунки показують, що загальний річний обсяг витрат природного газу в АПК області в 52 млн.м3 по теплотворності можуть замінити 200 тис. тонн соломи (при розрахунку що спалювання 3-х тонн соломи, по теплотворності прирівнюється 1000 м3 природного газу з 82% ККД котла). Невід'ємним елементом стратегії забезпечення енергозбереження в регіоні, і, як наслідок, пріоритетних напрямків охорони навколишнього природного середовища може стати максимальне використання альтернативних джерел енергії. Прикладом використання відходів виробництва, як палива є ЗАТ "Приколотнянский МЭЗ" де переведено котел ДКВР 20/13 на спалювання соняшникової лузги. Що дозволило заощадити 2 тис.тонн мазуту на суму 2,5 млн. грн. на рік. Щодо виробництва біогазу, то на даний час 13 сільгосппідприємств області, в яких найбільш розвинуто тваринництво мають можливість для організації виробництва біогазу. За рік ці підприємства забезпечують виробництво 820,7 тис. тонн гною в т.ч. від великої рогатої худоби – 138,6 тис. тонн., свиней – 192,1 тис. тонн, птахівництва – 490 тис. тонн.

183

На сьогодні, на базі агрокомбінату "Слобожанський", який в рік продукує 134,9 тис.тонн гною, розроблено проект виробництва біогазу, що дозволить, після його впровадження, щорічно економити 7 млн.кВт електроенергії. Заслуговує на увагу та підтримку діяльність по реалізації альтернативних джерел енергозабезпечення і приватного підприємства "Світ Вітру", яке розташоване селі Октябрське Харківського р-ну. Спеціалістами даного підприємства розроблено та налагоджено виробництво вітроелектроустановки СВ-3,1/200, номінальною потужністю 0,8 кВт/год та місячною, – 200 кВт/год при її реалізаційній вартості, залежно від комплектації – 31–41 тис.грн. За минулий рік дане підприємство виготовило та реалізувало 100 таких установок як в Україні так і за її межами. На даний час підприємством розроблено та впроваджується у виробництво і більш потужні зразки вітрогенераторів. Об'єкти та населені пункти, газифікація яких на даний момент неможлива через високу вартість робіт або не доцільна пропонується переводити на опалення електроенергією. Позитивним прикладом впровадженням електричного обігріву може служити Золочівський район. Після переходу на електрообігрів витрати на опалення в опалювальний період 2007-2008 року зменшилися по: Одноробівському дитячому садку – на 15,8 тис. грн.; Одноробовській амбулаторії сімейного лікаря – на 20 тис. грн.; Одноробовській школі мистецтв – на 24,9 тис. грн. Аналогічна робота проводиться в Куп'янському, Первомайському, Харківському та інших районах. Середній строк окупності подібних установок складає 2-3 опалювальних сезони. Іншим шляхом зменшення енергоспоживання є впровадження "когенерации", тобто спільного виробництва як теплової, так і електричної енергії. На котельнях м.Харкова й області експлуатується значна кількість маленьких котлів різної паропродуктивності, які виробляють пар тиском до 1,6 МПа, у той час як на опалення і більшість технологічних потреб необхідно менше 0,6 МПа. "Загублену" при цьому енергію пари можливо використовувати, встановивши, відповідну малопотужну турбіну (орієнтовно діапазон потужностей 0,5-4,0 МВт). Виробництво таких низько-потенційних парових турбін налагоджене на ВАТ "Турбоатом". В Харківській області почали втілюватися технології опалення по типу "тепловий насос", що дозволяє одержувати тепло за рахунок використання низкопотенційного тепла ґрунту або повітря. Подібна технологія дозволяє отримувати до 5 кВт теплової енергії при затраті 1 кВт електричної енергії. Але є дуже дорогою при втіленні. Використанням нетрадиційних джерел енергії, може бути розвиток малої гідроенергетики, вітроустановок, турбодетандерних установок на газорозподільних станціях, а також використання сонячних колекторів.

184

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1 Транспортна система Харківської області Харківщина має зручне транспортно-географічне положення на перетині міжнародних шляхів. Область перетинають автомобільні та залізничні магістральні шляхи, завдяки яким має вихід до Донбасу, Криму, Кавказу, до Чорного та Балтійських морів, до багатьох промислових центрів за межами України. Єдиний транспортний комплекс Харківської області представлений такими складовими, як автомобільний, залізничний, авіаційний, міський наземний електричний транспорт та метрополітен. В транспортному секторі області найбільше місце займає автомобільний, залізничний і повітряний транспорт. На частку транспорта приходиться до 60-70% хімічного та до 90% шумового забруднення природного середовища середи, особливо в містах. Аналіз діяльності підприємств галузі транспорту та дорожнього господарства у 2008 році свідчить, що в області створена відповідна транспортна інфраструктура, яка дозволяє забезпечувати потреби населення та народного господарства області у вантажних та пасажирських перевезень. Автомобільний транспорт завжди був одним із найзначніших джерел забруднення атмосферного повітря. Основною причиною інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є щорічне збільшення загальної кількості автотранспорту, експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, незадовільний стан автомобільних шляхів, відсутність об'їзних маршрутів, дорожніх розв'язок, підземних пішохідних переходів та погана організація руху, особливо в містах, на перехрестях. Схема забудови центральної частини м.Харкова, що створена за радіальним принципом, не розрахована на транспортні потік в такому обсязі. Велика кількість автомобілів рухається через центральні райони міста з повільною швидкістю та з великою кількістю зупинок, що призводить до надмірного витрачання пального і є причиною понаднормативної загазованості атмосферного повітря. У відпрацьованих газах, що їх викидають наші автомобілі, виявлено близько 280 різних шкідливих речовин, серед яких особливу небезпеку становлять канцерогенні бензапірени, оксиди азоту, свинець, ртуть, альдегіди, оксиди вуглецю й сірки, сажа, вуглеводні. Це призводить до забруднення автошляхів та прилеглих до шляхового полотна земельних ділянок та лісосмуг, а при опадах ще й поверхневих та ґрунтових вод. Пасажирські перевезення в області виконують автотранспортні підприємства та суб'єкти малого бізнесу – юридичні та фізичні особи на сьогодні перевізники малого бізнесу виконують всі види маршрутних перевезень: внутрішньоміські, приміські, міжміські, міжнародні. Основним завданням у сфері перевезень пасажирів автомобільним транспортом є охоплення транспортним обслуговуванням сільських населених пунктів області 185

Залізничний транспорт екологічно чистіший, особливо електричний. Та проблемою стало сильне забруднення залізниць нечистотами, що викидаються з вагонних туалетів. Забруднюється смуга завширшки в кілька метрів обабіч колій. У всіх цивілізованих країнах туалети поїздів обладнано спеціальними місткостями, й нечистоти не викидаються назовні. В результаті екологічних і медичних досліджень з'ясувалося, що забруднення залізничних колій нечистотами та продуктами їхнього розкладання, особливо в теплі сезони року, спричинило захворювання шлунка й легень у багатьох пасажирів і залізничників. Залізничний транспорт Харківської області, представлений Південною залізницею. Довжина колій в регіоні перевищує 1,5 тис.км. За цим показником Харківська область посідає третє місце в Україні після Донецької та Дніпропетровської областей. Транспортне обслуговування підприємств та населення області здійснюється Харківською та Куп'янською дирекціями залізничних перевезень. На залізничному транспорті заплановані заходи з впровадження швидкісного руху пасажирських потягів на 2008-2015 роки. В умовах загострення проблеми зростання фізичного і морального старіння основних фондів продовжиться оновлення пасажирського та вантажного парку вагонів. Шкідливий вплив авіації на довкілля має глобальний і локальний характер. Глобальним є вплив авіації на озоновий шар атмосфери та пов'язані з цим наслідки, основні локальні – проблеми авіаційного шуму, забруднення викидами та скидами шкідливих речовин в атмосферне повітря, підземних вод та ґрунту у районі розташування аеропортів. При перевищенні літаком звукової швидкості виникає громоподібний звук, який при досягненні поверхні землі викликає реакцію хвилювання у живих організмів, за деяких умовах може служить причиню гибелі та руйнування природних та створених людиною об'єктів. На сьогодні практично усі пасажирські та вантажні авіаційні перевезення в регіоні здійснюються через АКП “Міжнародний аеропорт Харків”, з 1995 року аеропорт м. Харків має статус міжнародного. Головна функція електричного транспорту у м. Харкові – надійне та якісне забезпечення населення перевезеннями. Щоденно міським електротранспортом перевозиться близько 1,5 млн пасажирів. Харківський метрополітен займає друге місце в Україні за протяжністю ліній і кількістю перевезених пасажирів. На теперішній час протяжність ліній метрополітену складає 35,59 км, на яких розташовано 28 станцій.

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень В Харківській області за 2008 рік перевезено пасажирів 701,3 млн., у тому числі: - залізничним транспортом – 46,9 млн; - автомобільним транспортом – 167,9 млн; - міським електротранспортом перевезено пасажирів- 486,5 млн. Перевезення вантажів за 2008 рік склало – 53,7 млн.т, у тому числі: - залізничним транспортом – 8,3 млн т; 186

- автомобільним транспортом – 45,4 млн т. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1.1. Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т % 4,6

Вантажооборот

Залізничний

2000

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

6,8 7,5 7,6 8,3 27,8

611,0

46,1 47,0 47,1 46,9 102,2

1073,8

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

36,5 35,3 42,2 45,4 -

1824,9 2238,6 2763,2 3574,5 -

159,4 169,8 173,9 167,9 -

1735,8 1953,7 2126,6 1903,2 -

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2000

0,0

0,0

0,010

14,6

Трубопровідний

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

0,0 0,0 0,0 -

0,0 0,0 0,0 -

0,023 0,008 0,001 -

25,9 8,6 1,5 -

Міський електротранспорт

2000

-

-

482,3

Всього

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

32,4 43,3 42,8 49,8 53,7

611,0 1824,9 2238,6 2763,2 3574,5

555,8 562,9 509,5 486,5 627,9 763,5 779,7 730,5 701,3

млн.т.км.

-

%

Перевезено пасажирів млн. % 43,4

-

Пасажирооборот млн.пас.км.

-

%

-

4018,8 4010,3 3614,1 3406,7 1098,4 5780,5 5972,6 5742,2 5309,9

187

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області, тис.т. Таблиця 12.1.1.2. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

2000 2005 2006 2007 2008

24,6 26,5 24,9 21,5 20,9

10,1 9,8 9,2 7,5 6,7

Пасажирські легкові автомобілі 6,9 10,2 10,2 10,6 11,1

Спеціальні легкові автомобілі 2,2 1,7 1,6 1,4 1,3

Спеціальні нелегкові автомобілі 7,9 7,3 7,5 6,2 6,0

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.1.2.1. Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів – всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

Всього

За видами палива зріджений стиснени стиснений нафтовий й природний газ газ газ і бензин

бензин

дизпаливо

дизпаливо та стиснений природний газ

444156

340808

53992

2793

9967

35554

1042

382570

302462

35980

2604

9720

30846

958

19452 10492

12702 6097

5361 4219

4 17

44 24

1312 124

29 11

3063

820

2195

3

33

12

0

14533

10071

3372

38

75

953

24

8705 5341

4619 4037

2007 858

67 60

49 22

1948 359

15 5

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.1.2.2. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

124,9 142,9 141,8 136,6 137,3

118,2 123,7 119,8 94,6 97,9

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

4,9 13,6 14,3 27,5 27,1

1,8 5,6 7,6 14,5 12,2

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 94,6 86,6 84,5 69,3 71,3

188

2008 209309 175313 10966 6882 1801 3336 2564

8447

2007 215884 177463 12246 7857 2046 9959 3570 2743

2006 221867 180799 3885 2670

11680

2124

8141

12568

223552 181406

2000 2005 11963 8395 2163 3822 2882

12921

2008 100094 1568 853

2395

748

1661

4030

88839

2007 95545 85331 3820 1485 614 1241 704

2350

2006 94756 83660 4278 1304 690 1283 698

2843

1417 818

2944

736

1438

4088

84600

96041

2005

2000

2008 67868 1539 934

1970

297

1156

2644

59328

2007 63501 57480 2037 784 155 1117 594

1334

2006 55021 49822 1822 576 156 951 411

1283

58602 52803 1971 645 234 1142 375

1432

2008 66885 2262 990

1721

217

793

1812

59090

2007 44885 2674 605

1385

139

620

1543

37919

2006 56079 49649 1316 457 148 2770 525

1214

2005 49581 43639 1493 546 186 1288 1930 499

2000

2008 444156 382570 19452 10492 3063 8705 5341

14533

2007 419815 358193 19646 10746 2954 8602

15028

2006 427723 363930 19984 10478 3118 17020

2005 427776 362448 19515 11024

4646

Інші транспортні засоби

Більше 10 років

8889

Пасажирськ і автобуси

Від 5,1 до 10 років

4304

Спеціальні автомобілі

3319

Сідлові тягачі

18585

Самоскиди

Від 3,1 до 5 років

8311

Вантажні бортові

Від 2 до 3 років

4574

Легкові автомобілі

401916

Автомобілі – всього

329422

Тип автомобіля

2000

Всього

2000 2005

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.1.2.3.

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля - забезпечення виконання Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки в частині завершення будівництва третьої черги 111 лінії метрополітену від станції “23 Серпня” до станції “Олексїївська”; - оновлення рухомого кладу транспорту з високим ступенем його зносу.

- проведення реконструкції дорожнього покриття автомобільних доріг; - збільшення парку автомобілів і автобусів, які працюють на газоподібному паливному; - будівництво дорожніх розв'язок в м.Харкові.

12.3. Використання альтернативних видів палива. На сьогодні профільними науково-дослідними інститутами м.Харкова ведеться робота по розробці нових типів двигунів внутрішнього згоряння з підвищеними економічними характеристиками та нових видів екологічно чистого автотранспорту з використанням альтернативних джерел енергії. За

189

браком коштів проведення наукових досліджень та втілення цих результатів здійснюється повільними темпами.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика Харківської області Екологічна політика в Україні направлена на забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також на інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи по охороні навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки. Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно–гігієнічної безпеки території регіону. Одним з головних напрямків проведення екологічної політики в області є державний контроль за екологічно безпечним природокористуванням, який проводиться місцевими спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища. Впровадження системи управління в галузі охорони довкілля є одним з основних напрямків роботи державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Державне управління та регулювання природокористування проводиться шляхом надання відповідних дозволів на спецводокористування, ліцензування гірничо-вишукувальних робіт та розробки надр, лімітування та нормування забруднення навколишнього природного середовища та контролем за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановлених умов природокористування та обсягів антропогенного впливу на довкілля, а також під час державної екологічної експертизи. Лімітуванню та нормуванню підлягають обсяги водокористування та скидів зворотних вод, утворення та розміщення відходів. Державним контролем охоплено використання небезпечних хімічних речовин, ввіз на територію України та використання, а також транзит небезпечних відходів. До функцій державного управління природокористуванням відноситься проведення у встановленому порядку екологічних експертиз, розглядання та 190

погодження розділів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), проведення еколого – експертної оцінки проектних матеріалів нових та реконструйованих підприємств всіх форм власності. Під державним контролем, що здійснюється спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища, знаходиться екологічний стан поверхневих та підземних водних об’єктів, стан рослинного та тваринного світу області, стан та використання земельних ресурсів та надр, забрудненість атмосферного повітря. Одним із дієвих заходів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища є проведення перевірок об’єктів з питань дотримання ними вимог природоохоронного законодавства, контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщенням відходів, яке здійснює державна екологічна інспекція в Харківській області. Інформаційне забезпечення процедур державного контролю природокористування та контролю стану навколишнього природного середовища здійснюється системою державного екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг проводиться в області суб’єктами моніторингу на підставі регіональних програм моніторингу за умови координуючої та інтегруючої ролі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. До напрямів проведення державної екологічної політики відносяться питання формування регіональної частини загальнодержавної екологічної мережі, розвиток заповідної справи. Важливим напрямком проведення державної екологічної політики в Харківській області є організація розробки та реалізації місцевих та регіональних екологічних програм, та організація участі в плануванні та виконанні державних програм, націлених на покращання екологічного стану території області. До робіт цього напрямку відноситься забезпечення економічного механізму природокористування з формування та виконання доходної частини Державного, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, справляння збору за землю та збору за спеціальне користування природними ресурсами. Елементами екологічної політики є організація і координація наукових та проектно-технологічних розробок в галузі охорони навколишнього природного середовища, що проводяться за рахунок бюджетних коштів. Важливою частиною ведення екологічної політики є проведення міжнародної діяльності за широким спектром питань спільного використання транскордонних поверхневих водних ресурсів, транскордонного забруднення.

191

13.2. Державний контроль Протягом 2008 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області (далі – Інспекція) обстежено 1443 об’єкти різних форм власності, з них: 9 екологічно – небезпечних об’єктів державного значення. За порушення природоохоронного законодавства протягом 2008 року складено 2576 протоколів, з них для розгляду у судові органи передано 9 протоколів. Винесено: 1 постанова про закриття справи, 2575 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян на загальну суму 188 тис. 071 грн., фактично стягнуто 181 тис. 951 грн. З 2575 винесених постанов – 9 постанов винесені по протоколам складеними органами РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Призупинена виробнича діяльність 84 – х об’єктів. Усього за звітний період загальна сума нарахованих Інспекцією збитків, нанесених державі внаслідок порушень вимог природоохороного законодавства склала 16 млн. 442 тис. 459 грн. Протягом 2008 року найбільші суми збитків були нараховані за: - самовільне користування земельною ділянкою – ВАТ „Турбоатом” – 2826,216 тис.грн., ЗАТ „Ков’ягівський комбінат хлібопродуктів” – 916,89 тис грн.; - засмічення земель відходами – територія Бірківської сільської ради Зміївського району – 54,877 тис. грн., Дергачівська міська рада – 14,761 тис.грн.

- забруднення водних об’єктів – Сахновщанське КД ВКП – 1,020 тис.грн., Приколотнянський ОЕЗ – 2,263 тис грн.

- самовільну порубку дерев – гр. Толчинський В. Л. – 2,1 тис. грн., ФОП Карнаух Т. М. – 3,760 тис.грн., - понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – ВАТ „Балцем”– 3,470тис. грн., ТОВ „Гермет” – 4, 069 тис.грн.; - самовільне водокористування – Борівське КВКП – 63,47тис. грн., КП »Побут» – 22,027 тис.грн., ВАТ «Великобурлуцький сироробний завод» – 11,166 тис.грн. Крім того, Інспекцією до правоохоронних органів передавались матеріали з ознаками злочину. Усього, відповідно до проведеної взаємозвірки з органами прокуратури, протягом 2008 року передано 21 матеріал, з них до військової прокуратури Харківського гарнізону – 2. Найбільші суми збитків, передані до правоохоронних органів були нараховані за: – незаконне знесення зелених насаджень – по вул. Роганській м. Харкова – 101,785 тис.грн., вул. Радянській в м. Люботині – 26,255 тис.грн. (особи не встановлені), вул. Плеханівській, 4-а м. Харкова – 11,960 тис. грн., пр. Людвіга Свободи,39 м. Харкова – 5,550 тис.грн., в лісосмузі поблизу с. Шевченково Сахновщинського району – 21,679 тис. грн., вул. Лермонтова, 24,26 тис.грн., с. Тернова Чугуївського району – 7,220 тис.грн., на території Височанської селищної ради Харківського району – 294,061 тис.грн., та інші,, а саме:

192

- самовільне зайняття та нецільове використання земельної ділянки – кв.76 виділу 1 Васищевського лісництва ДП „Жовтневого лісового господарства” – 188,695 тис.грн. (особи не встановлені); - випалювання сухої рослинності на об’єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення – загальнозоологічних заказників «Катеринівський», «Бурлуцький» у Великобурлуцькому районі – 7900,0тис. грн.

- незаконне видобування піску (квартал 26 Бабаївського лісництва ДП ”Жовтневий лісгосп” на самовільно зайнятій земельній ділянці) – 876,323тис грн. При здійсненні перевірок, у тому числі підприємств – найбільших забруднювачів довкілля та виявленні порушень природоохоронного законодавства застосовувались заходи інспекційного реагування та надавались відповідні приписи. Атмосферне повітря. Протягом звітного періоду по вказаному ресурсу здійснено 170835 перевірки, у тому числі: 168538 – пересувних транспортних засобів (з них 82718 – партій вантажів), 503 – стаціонарних об’єкти. Внесено постанов про притягнення до адмінвідповідальності 1522 особи на суму 59,551 тис.грн., стягнуто 58,242 тис.грн. Тимчасово призупинена діяльність 30-ти об'єктів. Нараховано 22 збитки на суму 118,312 тис.грн., стягнуто – 65,958 тис. грн. Кількість перевірених об’єктів, у тому числі з високим і середнім ступенем ризику. Усього 334 об’єктів, з них високий – 10, середній – 130, незначний – 194. Основні порушення, які виявлені у галузі охорони атмосферного повітря під час проведення перевірок вищезазначених об’єктів і вжиті заходи впливу (конкретно по кожному порушенню: адмінвідповідальність, нарахування збитків, рішення про тимчасову заборону (зупинення), кількість матеріалів, переданих до правоохоронних органів, з яких причин). здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу в цілому по підприємству, та по окремих джерелах (складено 39 протоколів та винесено 39 постанов про притягнення до адмінвідповідальності, нараховано 9 збитків та пред’явлено по ним претензій на суму 15,309 тис.грн.; винесено 13 рішень про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації); передано 4 матеріали до правоохоронних органів для вжиття заходів дисциплінарної відповідальності до винних осіб (військових) відповідно до ст. 15 КупАП. порушення правил експлуатації установок очистки газу (складено 19 протоколів та винесено 19 постанов про притягнення до адмінвідповідальності); невиконання раніше наданих приписів в частині охорони атмосферного повітря (складено 28 протоколів та винесено 28 постанов про притягнення до адмінвідповідальності). Аналіз на перевірених об’єктах технічного стану основного технологічного обладнання та установок очистки газу (кількість джерел 193

викидів, з них обладнаних ГОУ, на яких ГОУ Інспекціями проведена перевірка ефективності, які ГОУ працюють неефективно чи взагалі на працюють). Технічний стан основного технологічного обладнання на перевірених об’єктах в цілому задовільний (амортизаційне зношення в середньому складає 50-75%. Всього протягом звітного періоду було обстежено 56 підприємств, на яких встановлені установки очистки газу. Загальна кількість джерел викидів на цих підприємствах – 2984 од., з них оснащених ГОУ – 620 од. Контроль ефективності роботи ГОУ проведений відділом інструментально-лабораторного контролю на 5 ГОУ. За результатами контролю встановлено, що дві ГОУ працювала неефективно (ВАТ «Турбоатом»). Фактів простою установок очистки газу при працюючому технологічному обладнанні під час перевірок не зафіксовано. При перевірці ВАТ “Балцем” встановлено факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Збиток, заподіяний державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу склав 3,470 тис.грн, які відшкодовані в повному обсязі. При перевірці ТОВ “Гермет” встановлено факт відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. За результатами перевірки Інспекцією розраховано збиток, заподіяний державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу та пред’явлено підприємству претензію на суму 4 тис 069грн. Під час проведення акції «Чисте повітря» спеціалістами Державної екологічної інспекції в Харківській області спільно з ДАІ УМВС України в Харківській області було перевірено 48 підприємств, які здійснюють експлуатацію, ремонт та обслуговування автомобільного транспорту, обстежено 1495 автомобілів, при цьому виявлено 293 автотранспортних засобів з вмістом токсичних компонентів в відпрацьованих газах понад норму, передбачену ДСТУ 4276:2004 та 4277:2004, що становить 19,5 %. Всього обстежено 1682 автомобіля, при цьому виявлено 249 автотранспортних засобів з вмістом токсичних компонентів в відпрацьованих газах понад норму, передбачену ДСТУ 4276:2004 та 4277:2004. Крім того в період проведення операції спільно з інспекторами ДАІ проводився контроль автотранспорту на лінії. Перевірено 431 автомобіль, виявлено 91 автомобіль з перевищенням вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах. До адміністративної відповідальності притягнуто 81 посадову особу на суму 3,181 тис.грн. та 92 індивідуальних власників автомобілів на суму 824 грн. При перевірці у вересні ПУМА УДП «Укрхімтрансаміак» встановлено факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Розраховано збиток, заподіяний державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу та пред’явлено підприємству претензію на суму 2,902 тис.грн., яка відшкодована у повному обсязі до 194

адмінвідповідальності за виявлені порушення притягнуто інженера ВТВ за ст.,ст. 1885, ч. І ст.78 КУпАП. При перевірці у серпні поточного року ЗАТ «Харківметал – 2» встановлено факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Розрахований збиток, заподіяний державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, який склав 14 тис. 226 грн. відшкодований у повному обсязі. В ході перевірки (вересень) ТОВ «Пересічанський маслоекстракційний завод» встановлено, що в матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не враховані викиди від 2 джерел викидів – технологічного обладнання, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Винесені Рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації цих об’єктів від 19.09.08 № 01-18-53 № 01-18-54. До адміністративної відповідальності за виявлені порушення за ст.

1885 КУпАП притягнуто старшого інженера підприємства. Після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Інспекцєю виданий дозвіл від 04.12.08 №01-19-32 № 01-19-33 на відновлення експлуатації технологічного обладнання. В результаті перевірки ТОВ «Полімер-сервіс» виявлений факт роботи 5 термопластавтоматів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», за виявлені порушення за ст. 78 КУпАП до адмінвідповідальності притягнуто директора підприємства, винесено Рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації 5-ти термопластавтоматів (від 04.07.08 №01-18-21). Після отримання дозволу ТОВ «Полімер-сервіс» на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Інспекцією видано дозвіл на відновлення експлуатації 5-ти термопластавтоматів (від 29.08.08 № 01-19-15). В ході перевірки військової частини – 1467 виявлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволу і ліміту на утворення та розміщення відходів. Не проводиться контроль токсичності та димності відпрацьованих газів автомобілів. Враховуючи, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами, в порядку ст. 15 КУпАП матеріали перевірки направлено до військової прокуратури Харківського гарнізону, на підставі яких військовою прокуратурою (лист від 23.06.08 № 2538) винесено питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника служби радіаційно-хімічного захисту і екологічної безпеки капітана Капацій І. А. В ході перевірки Харківського прикордонного загону в червні встановлено що в матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не враховано викиди від паливороздатної колонки № 3 на відомчій АЗС, відсутність дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів. В порядку ст. 15 КУпАП матеріали перевірки направлено до військової прокуратури Харківського гарнізону. В результаті Військовою 195

прокуратурою (лист від 18.07.08 №2874) було винесено подання про усунення вимог природоохоронного законодавства України та винесено питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника служби радіаційно-хімічного захисту і екологічної безпеки майора Юр’єва Р.М. При перевірці у грудні ТОВ «НВП «Екструдер» встановлено, що на підприємстві відсутній розділ охорони навколишнього природного середовища до робочого проекту та позитивний висновок державної екологічної експертизи, що є порушенням ст., ст. 26, 29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відсутній дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів, що є порушенням ст. 17, 32 Закону України «Про відходи». Інспекцією винесено Рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з експлуатації газорозподільчого пункту від 16.12.08 № 01-18-78 Водні ресурси Протягом звітного періоду 2008 року здійснювався державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів місцевими органами влади та самоврядування, підприємствами, установами і організаціями різних форм власності. Всього здійснено 236 перевірок, винесено постанов про притягнення до адмінвідповідальності 59 осіб – на суму 7,650 тис.грн., стягнуто 6,817 тис.грн. Пред’явлено 26 претензій за збитки заподіяні державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 562,789 тис.грн. стягнуто 41,614 тис.грн. Кількість виявлених первинних та вторинних водокористувачів, що працювали без дозволу – 5. Кількість водокористувачів, що перевірялися, у тому числі за виконанням умов дозволу на спецводокористування – 20. Основні забруднювачі водних об’єктів (водний об’єкт, категорія води, що скидається, обcяги), основні виявлені порушення, стан експлуатації очисних споруд. КБО “Безлюдівський” ДКП КГ “Харківкомуночиствод” (р. Уди, комунально-побутова категорія, обсяг скиду за 2007 рік склав – 71990,0 тис.м3, технічний стан очисних споруд задовільний. Основні порушення: не виконання припису щодо прийняття в експлуатацію хлораторної державною приймальною комісією, за що до адмінвідповідальності притягнуто начальника управління капбудівництва ДКП КГ “Харківкомуночиствод” Сердюкова В.О.); КБО “Диканівський” ДКП КГ “Харківкомуночиствод” технічний стан очисних споруд задовільний. Основні порушення – невиконання приписів щодо отримання дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів у 2008 році у встановлений термін. За встановлені порушення порушення до адмінвідповідальності притягнуто заступників директора КБО „Диканівський” Шаталова Ю.В. та Романенка М.Б. Ізюмське КВ ВКП (р.Сів. Дінець, рибогосподарська категорія, обсяг скиду за 2007 рік склав – 1004,9 тис.м3, технологія очистки стоків не 196

порушується, категорія скинутих стічних вод – “нормативно очищені”, однак в незадовільному стані знаходяться будівлі решіток, КНС № 7, за що до адмінвідповідальності притягнуто начальника дільниці каналізації Кучерявого І.М.). Малинівське ВУЖКГ ( р.Гнилиця, рибогосподарська категорія, об’єм за 2007 рік – 96,2 тис.м3, технічний стан очисних споруд незадовільний, основні порушення –забруднення поверхневої водойми забрудненими “недостатньо очищеними стічними” водами, за що до адмінвідповідальності притягнуто начальника Блюмкіна О. М., підприємству нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 90,325 тис. грн.). Юридичною службою Інспекції подано позов до Господарського суду, який задоволений. Наразі підприємством відшкодована частина збитку – 25,0 тис.грн. ВК КУ Люботинської міської ради (річки Люботинка, Мерефа, комунально-побутової категорії, об’єми – 48,3 тис.м3, 92,3 тис.м3, технічний стан очисних споруд незадовільний, основні порушення – забруднення поверхневої водойми внаслідок скиду до неї забруднених “недостатньо очищених” стічних вод, самовільний без дозволу на спецводокористування скид стічних вод в період 01 січня по 02 липня 2007 року, за що до адмінвідповідальності притягнуто начальника Лупиря Г.А, нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 25,40 грн., яка відшкодована у повному обсязі. КП “Вовчанські очисні споруди”ННЦ ХФТІ НАН України (р.Сів.Донець, комунально-побутова категорія, об’єм за 2007 рік – 62,2 тис.м3, технічний стан очисних споруд задовільний, порушень не виявлено). Золочівське РЖКГ (струмок Дуванський з послідуючим надходженням до р.Уди, рибогосподарська категорія, об’єм за 2007 рік – 24,6 тис.м3, технічний стан очисних споруд незадовільний, основні порушення – відсутність первинного обліку водовідведення, що призвело до надання недостовірних даних в статзвітній формі 2-ТП (водгосп) за 2007 рік, незадовільний технічний стан очисних споруд і як наслідок скидання до поверхневої водойми забруднених “недостатньо очищених” стічних вод. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто директора Мірошниченко О. П.). Красноградське КП “Водоканал” (р. Берестова, господарсько-побутова категорія, об’єм за 2007 рік – 523,5 тис.м3, технічний стан очисних споруд в цілому задовільний, порушення – забруднення поверхневої водойми внаслідок скиду до неї забруднених “недостатньо очищених” стічних вод, порушення правил ведення первинного обліку водовідведення, за що до адмінвідповідальності притягнуто головного інженера Соболевського В. І., ведеться робота по нарахуванню збитку). ДП дослідний завод ННЦ ХФТІ НАН України Вовчанського району (р. Карамушкіна, рибогосподарська категорія, об’єм за 2007 рік – 92,6 тис.м3, технічний стан очисних споруд незадовільний, порушення – забруднення поверхневої водойми внаслідок скиду до неї забруднених “недостатньо очищених” стічних вод, за що до адмінвідповідальності притягнуто директора Долгополова В.С, підприємству нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 6,541 тис.грн.).

197

ДП “Укрспецвагон” Лозівського району (р. Лозова, комунальнопобутова категорія, об’єм скиду за 2007 рік – 305,4 тис.м3, технічний стан очисних споруд задовільний, порушень не виявлено). ЗАТ “Приколотнянський ОЕЗ” Великобурлуцького району (ставок з послідуючим надходженням до р. Плотва, комунально-побутова категорія, об’єм скиду за 2007 рік – 323,5 тис.м3, в цілому стан очисних споруд задовільний, однак під час перевірки зафіксовані деякі порушення правил їх експлуатації. Основні порушення – порушення правил експлуатації очисних споруд, внаслідок чого до поверхневої водойми скидаються стічні води категорії “недостатньо очищені”, за що до адмінвідповідальності притягнуто начальника очисних споруд Козуба О.І., підприємству нарахований збиток та пред’явлена претензія на суму 2,263 грн., яка відшкодована у повному обсязі. ВАТ “Балцем” (р. Сів.Дінець, рибогосподарська категорія, незадовільний технічний стан будівель біофільтрів, решіток, однак в цілому технологія очистки стічних вод не порушується, категорія скинутих стічних вод – “нормативно очищені”. До адміністративної відповідальності притягнуто майстра водоспоживання теплотехнічного цеху Забашту В.О.). Краснокутське КП “Джерело” (р. Мерла, рибогосподарська категорія, задовільний технічний стан очисних споруд, категорія скинутих стічних вод – “недостатньо очищені”. До адміністративної відповідальності притягнуто директора Місніченка В.І.) Зміївське РК ВКП (р. Мжа, комунально-побутова категорія, незадовільний технічний стан очисних споруд, категорія скинутих стічних вод – “недостатньо очищені”. Питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності вирішується. КП “Водоканал” Лозівської міської ради (р. Тернівка, комунальнопобутова категорія, задовільний технічний стан очисних споруд категорія скинутих стічних вод – “нормативно очищені”) Інформація про винесення в натуру меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Межі зон прибережних захисних смуг Червонооскільського та Печенізького водосховищ, які перевірялися відділом, в натуру винесені, водоохоронні знаки встановлені. Здійснені перевірки очисних споруд екологічно-небезпечних об’єктів державного значення, а саме: комплексів біологічної очистки “Диканівський”, „Безлюдівський” ДКП “Харківкомуночиствод” щодо дотримання технологічних режимів очистки і знезараження стічних вод та наявність розроблених та затверджених планів заходів із забезпечення безаварійної їх роботи під час пропуску весняної повені 2008 року. Крім того, при здійсненні перевірки Сахновщинського комунального дочірнього водоканалізаційного підприємства встановлено факт скиду забруднених "недостатньо очищених" стічних вод у р. Богата без дозволу на спецводокористування. В зв'язку з цим, Інспекцією нарахований збиток на суму 1,020 тис.грн. Збиток відшкодовано в повному обсязі. До адміністративної відповідальності притягнуто в.о.начальника Сахновщинського КДВКП Сичова І. М.

198

В ході перевірки ДП дослідний завод ННЦ “ХФТІ” НАН України виявлено, що підприємством здійснювався скид недостатньо очищених стічних вод у р. Карамушкіна. Збитки заподіяні державі внаслідок порушення законодавства щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів склали 6 тис. 541грн., підприємству пред’явлено претензію. Протягом 1-го кварталу 2008 року організована робота по виконанню розпорядження облдержадміністрації від 31.10.07 № 687 “про заходи щодо пропуску осінньо-зимових дощових паводків, льодоходу і весняної повені в області у 2007-2008 роках” та доручення мінприроди україни від 28.01.08 № 712-1/52/0/2-3/08 щодо перевірки готовності гідротехнічних споруд розташованих на водосховищах області до пропуску дощових паводків, льодоходу та весняної повені 2008 року. В ході перевірки приписів ВАТ «Нововодолазький молокозавод» встановлено, що робочий проект «Реконструкція очисних споруд молокозаводу в смт. Нова Водолага», не пройшов державну екологічну експертизу і не отримав позитивний висновок, відсутній дозвіл на спецводокористування в частині скиду стічних вод з очисних споруд у р. Вільхуватка, що призвело до самовільного скиду стічних вод з очисних споруд в р. Вільхуватка. Підприємству нарахований збиток на суму 727 грн. та пред’явлено претензію. Крім того, винесено рішення від 16.04.08 № 01-18-18 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації очисних споруд ВАТ «Нововодолазький молокозавод» до усунення виявлених порушень. При перевірці Малинівського ВУЖКГ встановлено факт скиду забруднених стічних вод в р. Гнилиця, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України, за що до адміністративної відповідальності притягнуто директора підприємства за ст. 1885, 47, ч.І ст. 59 КУпАП, розраховано збиток, заподіяний державі внаслідок скиду забруднених стічних вод, та пред’явлено підприємству претензію на суму 90,325 тис.грн. Юридичною службою Інспекції подано позов до Господарського суду, який задоволений. Наразі підприємством відшкодована частина збитку – 25т ис. грн. В ході перевірки у жовтні ЗАТ «Автоном» встановлено, що підприємством здійснюється скид «недостатньо очищених» стічних вод до поверхневої водойми – р. Мерефа, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Внаслідок чого винесено Рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з перекачування стічних вод на очисні споруди від 06.11.08 №01-18-61 та проведено опломбування КНС №1. Земельні ресурси. Протягом звітного періоду здійснено 437 перевірок, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 116 особи на суму 33,541 тис. грн., стягнуто 33 тис. 065 грн. Нараховано 20 збитків на суму 3899,615 тис. грн. Здійснено 6 тимчасових призупинок виробничої діяльності. Кількість виявлених випадків та площа забруднених земель, нараховані суми збитків та розрахунки, протоколи та акти з оформлення цих порушень. Виявлено 39 випадків засмічення земель відходами. Загальна площа – 69684 м2. Загальна сума збитків склала – 479,524 тис. грн.

199

Кількість виявлених випадків та площа самовільно зайнятих земель, нараховані суми збитків та розрахунки, протоколи та акти з оформлення цих порушень. Виявлено 12 випадків самовільно зайнятих земель. Загальна площа – 75, 814 га. Загальна сума збитків склала – 3869,589 тис.грн. Крім того, встановлений 2 випадки нецільового використання земель, загальною площею 1,1099 га. Сума нарахованих збитків склала 24,928 тис.грн. Кількість виявлених випадків та площа самовільно знятого родючого шару ґрунту, нараховані суми збитків та розрахунки, протоколи та акти з оформлення цих порушень. Не виявлялись. Кількість виявлених випадків з надання (вилучення) земельних ділянок за рахунок сільськогосподарських, лісогосподарських земель та земель водного фонду із зміною їх цільового використання та їх площі. Виявлений 1 випадок. В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Турбоатом” в ході якої встановлено відсутність документів, що посвідчують право користування ВАТ “Турбоатом”земельними ділянками. Внаслідок самовільного користування земельними ділянками державі заподіяна шкода на суму 2826,216 тис.грн. Матеріали передані до прокуратури Харківської області. Відповідно до повідомлення прокуратури Харківської області від 05.03.08 № 07/4-118вих-08 вказані матеріали для перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України направлені до прокуратури Фрунзенського району м. Харкова. При проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП “Попов” Богодухівського району встановлено факт відсутності документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Розмір заподіяної державі шкоди внаслідок самовільного користування землею склав 16,38 тис.грн. Матеріали передані до прокуратури Богодухівського району Харківської області. В результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ “Ков’ягівський комбінат хлібопродуктів” також встановлено самовільне користування землею. Розмір заподіяної державі шкоди внаслідок самовільного користування землею склав 916,890 тис.грн. Інспекцією пред’явлена претензія підприємству, матеріали надані до прокуратури Харківської області. При здійсненні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на ТОВ НВЦ “Даніко – Плюс” Вовчанського району, встановлено факт відсутності документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та її використання не за цільовим призначенням, склали 25,146 тис.грн. та 24,337 тис. грн. відповідно. Матеріали також передані до прокуратури Вовчанського району Харківської області. Під час перевірки Ізюмського КВ ВКП встановлено факт самовільного зайняття земельних ділянок іншого призначення на території Харківської області, Ізюмського району Кам’янської та Капітолійської сільських рад, 200

загальною площею 30,900 га. Відділом розраховано розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування земельною ділянкою, який склав 1750,695 тис. грн. та пред’явлено претензію. Крім того, матеріали надіслані до Ізюмської міжрайонної прокуратури.

201

Користування надрами. Протягом звітного періоду по вказаному ресурсу здійснено 187 перевірок, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 146 осіб на суму 24,225 тис.грн., стягнуто 24,497 тис.грн. Тимчасово призупинена діяльність 37-ми об'єктів. Нараховано 52 збитки на суму 125,024 тис.грн. Здійснено 31 призупинку вирорбничої діяльності об’єктів. У ході здійснення перевірок виявлено самовільних надрокористувачів – 96, наявність спеціального дозволу – 25. Основні порушення, виявлені під час проведених перевірок надрокористувачів: - будівництво нафтогазоконденсатних свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи; - використання артезіанських свердловин без спеціальних дозволів на користування надрами; З метою припинення негативного впливу на довкілля Інспекцією приймаються рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву нафтогазоконденсатних свердловин. Наприклад, з метою припинення будівництва нафтогазоконденсатних свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи прийнято 23 рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності Шебелинським та Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ “Укрбургаз”. При здійсненні перевірок виявлено незаконне видобування корисних копалин (піску) на території Червонозаводського району м. Харкова в кварталі № 26 виділу № 1 та в кварталі № 31 виділу 13 Бабаївського лісництва державного підприємства "Жовтневе лісове господарство". Розмір шкоди заподіяної державі, склав 188 тис. 695 грн. За ознаками злочину передбаченого ст. 197 КК України матеріали надіслані до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури. За повідомленням Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 29.02.08 № 129 вих-08 для прийняття рішення в порядку 97 КПК України вказані матеріали надіслані до Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області. При здійсненні перевірки ТОВ „Лікеро-горілчаний завод Арго” встановлено самовільне здійснення забору води з підземних джерел (артсвердловин). Інспекцією прийнято рішення (від 10.01.08 № 01-18-01) про призупинення вказаної діяльності до усунення виявлених порушень. В результаті перевірки ДП «Харківський завод шампанських вин» встановлено відсутність спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 19,21 Кодексу України про надра, внаслідок чого Інспекцією винесено Рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з забору води з 3-х артезіанських свердловин. Опломбування артезіанських свердловин не здійснено у зв’язку з недопущенням держінспекторів на територію заводу для опломбування, матеріали направлені до прокуратури Ленінського району для вжиття відповідних заходів. Зафіксовані факти видобування корисних копалин (піску) на землях лісового фонду на території: 202

- кварталу 69 Васищевського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” невстановленими особами, загальною площею 0,80 га. Розмір шкоди склав 237,647 тис.грн.; - кварталу 32 виділі 3.4. Бабаївського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” невстановленими особами, загальною площею 0,650 га. Розмір шкоди склав 193,088 тис.грн.; - кварталу 73 Васищевського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” невстановленими особами, загальною площею 0,40 га. Розмір шкоди склав 118,823 тис.грн.; - кварталу 26 Бабаївського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” невстановленими особами, загальною площею 1,10 га. Розмір шкоди склав 326,765 тис.грн. Перераховані матеріали надіслані до прокуратури Харківської області. За результами розгляду яких порушені кримінальні справи № № 9608009, 96080010, 960800 за фактами самовільного зайняття земельних ділянок лісового фонду кварталі № № 26, 32 Бабаївського лісництва, кварталів №№ 73, 76 виділ 3 Васищівського лісництва за ст. 197-1 КК України. Крім того, Державної екологічною інспекцією в Харківській області 10.10.2008 організована та проведена розширена нарада з керівниками контролюючих державних органів, органів місцевої влади, правоохоронних органів з питань організації ефективної взаємодії щодо припинення чисельних випадків несанкціонованих розробок корисних копалин на території Харківської області. У нараді взяли участь Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, прокуратура Червонозаводського району м. Харкова, Харківська міжрайонна прокуратура, Харківська міжрайонна природоохоронна прокуратура, міжрайонний відділ охорони громадського порядку у лісогосподарському комплексі ГУ МВС України в Харківській області, ДП “Жовтневе лісове господарство”, управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Харківській області, Харківська районна державна адміністрація, Червонозаводська районна у місті Харкові рада, Червонозаводський та Харківський РВ ГУМВС України в Харківській області, УДАІ ГУ МВС України в Харківській області, управління за використанням і охороною земель у Харківській області. За результатами роботи наради Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства запропоновано спільно з ГУ МВС України в Харківській області скласти графіки з визначенням маршрутів та термінів пересування рейдових груп зі складу вказаних організацій по місцях виявлених розробок корисних копалин, розробити план заходів по унеможливленню заїздів автотранспорту та землерийної техніки до лісових масивів, проаналізувати план спільних робочих заходів щодо вдосконалення роботи за фактами порушення правил розробки надр та природокористування, у тому числі видобування піску на території Харківської області удосконаливши його, зазначивши детально схеми оповіщення, документування і конкретні дії кожної з зацікавлених організацій в разі виявлених несанкціонованих розробок корисних копалин (піску).

203

Об’єкти рослинного світу Протягом звітного періоду здійснено 162 перевірки, складено 178 протоколів, для розгляду у судові органи передано 2 протоколи, винесено постанов: 1 постанова про закриття справи, 177 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності осіб на суму 21,964 тис.грн., стягнуто 16,609 тис. грн. 2 постанови винесені по протоколам посадових осіб УТМР. Нараховано 29 збитків на суму 339,723 тис.грн. з них стягнуто – 20,598 тис. грн. Кількість перевірених об’єктів (планово, позапланово). Усього – 96. Планові – 43 (рослинний світ, зелені насадження, лісові ресурси), з них: 13 – лісові ресурси. Позапланові – 53 (рослинний світ, зелені насадження) Основні порушення, що були виявлені під час перевірки, застосовані заходи впливу: основні порушення (зелені насадження) – знесення зелених насаджень без відповідної дозвільної документації; основні порушення (лісові ресурси) – самовільна порубка, порушення вимог пожежної безпеки в лісах, порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду. Проблеми, які виникли при проведенні перевірок, та пропозиції щодо їх вирішення. Враховуючи, що в ст. 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо не прописана відповідальність посадової особи, ускладнюється процес притягнення до відповідальності правопорушника при його відмові від скоєного. Для запобігання випалювання пожнивних залишків суб’єктами господарювання пропонуємо внести зміни до ст. 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де передбачити пряму відповідальність землевласників та землекористувачів за вказані правопорушення. При здійсненні перевірок щодо утримання зелених насаджень в місті Харкові встановлено незаконне знесення зелених насаджень СПД ФО Толчинським В. Л. (в кількості 6 дерев) по вул. Маршала Бажанова, 28. Сума збитків склала 2,100 тис. грн., які відшкодовані в повному обсязі. Під час проведення перевірки факту порубки дерев по вул. Радянській, 216-а в м. Люботині встановлено незаконне знесення зелених насаджень у кількості 28 дерев громадянином Рогановим В.А. Нараховані збитки на суму 26,255 тис.грн. До прокуратури Харківської області направлені матеріали результатом розгляду яких, стало порушення кримінальної справи. За зверненням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради, проведено перевірку по факту порубки дерев по вул. Роганській. Встановлено незаконне знесення зелених насаджень у кількості 212 дерев, з яких 180 дерев сироростучих та 32 дерева сухостійні. Збиток заподіяний в результаті незаконного знесення склав більше 101 тис.785 грн. До прокуратури Харківської області направлені матеріали по результатам розгляду, яких прокуратурою також порушена кримінальна справа.

204

За зверненням гр. Колєснік В. М., мешканки с. Краснопавлівка Лозівського р-ну Харківській області, проведена перевірка фактів порубки дерев на території житлових мікрорайонів с Краснопавлівка. Встановлено незаконне знесення зелених насаджень у кількості 137 дерев. Нарахований збиток на суму 218,270 тис. грн. Проведена перевірка звернення депутатської групи "Патріоти" Слатинської селищної ради Дергачівського району в частині знесення зелених насаджень на території с. Слатине. Під час проведення перевірки встановлений факт незаконного знесення зелених насаджень в кількості 50 дерев. Сума нарахованих збитків склала 90,945 тис.грн. До адмінвідповідальності притягнуто заступника селищного голови Голубєва В. А. за ст.153 КУпАП за невжиття заходів з охорони зелених насаджень притягнуто. Матеріали перевірки направлені до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури (від 19.05.08 №05-23/Кол-229/1), результатам розгляду яких стало порушення кримінальної справи. Розглянуто звернення Валківської районної ради стосовно знесення дерев на території дитячого оздоровчого табору «Ялинка». Встановлено, що рубка дерев за вищезазначеною адресою здійснена ХОДАЛП «Харківоблагроліс» у відповідності до вимогам «Санітарних правил в лісах України» згідно лісорубного квитка від 13.05.08 №216267. Зазначені дерева, знаходились в незадовільному аварійному стані, рубка проведена згідно з вимогами діючого природоохоронного законодавства. Під час розгляду звернення гр. Веренцової М.І. встановлено факт насипу ґрунту на загальній площі близько 2400 м2 за вищезазначеною адресою, в результаті чого, засипано яр та знищені відмежувальні знаки території земельної ділянки на площі близько 520 м2, по вул. Гризодубової,57 у місті Харкові. Загальну кількість знесених дерев під час перевірки встановити не можливо у зв’язку с тим що залишки знесених дерев знаходяться у засипаному ґрунтом яру. Матеріали перевірки для подальшого реагування та розгляду в повному обсязі передані до управління з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області, Харківської районної державної адміністрації, Харківської міжрайонної прокуратури. За зверненням гр. Гончар С.Ф. щодо пошкодження полезахисних лісосмуг внаслідок авіахімічної обробки полів неподалік від с. Глибоке Харківського району проведеною перевіркою встановлено, що в результаті хімічної обробки авіаційним методом десикантом «Реглон-Супер» полів зернових культур ТОВ «Агрополюс-Харків» на території Глибочанської сільської ради Харківського району у лісосмугах біля зазначених полів крони дерев зазнали дефоліації 20-40% листової поверхні. На час перевірки листя почало всихати. Зазначений хімічний препарат для застосування на пшениці та лісових насаджень заборонений, до адміністративної відповідальності за порушення притягнуто заступника директора ТОВ «Агрополюс-Харків» за ст.83 КУпАП. На виконання вимог листа Першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 08.02.08 № 6/2-8-111 Інспекцією видано наказ від 13.02.08 № 01-11/87/1 щодо 205

проведення операції «Первоцвіт-2008» та створені рейдові групи зі співробітників відділу екологічного контролю біоресурсів та екомережі. Операція «Первоцвіт-2008» проводилась за участю громадських організацій – Українського товариства охорони природи, органів УМВСУ в Харківській області, обласного державного управління лісового господарства, а також представників Харківської обласної організації Українського товариства охорони природи. В ході проведення операції «Первоцвіт-2008» Інспекцією спільно з лісовою охороною Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства здійснені перевірки 12 можливих місць збору дикорослих ранньоквітучих рослин на території 10 лісництв ЧугуєвоБабчанського, Куп'янського, Балаклійського, Вовчанського та Гутянського лісгоспів, НПП «Гомільшанські ліси» та у Зміївському районі. У м. Харкову організовані та проведені спільно зі службою охорони Харківського метрополітену 34 перевірки можливих місць реалізації рослин, насамперед, у підземних переходах та вестибюлях станцій. Фактів переміщення ранньоквітучих та занесених до Червоної книги України рослин через пости екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон не встановлено. Хід проведення операції „Первоцвіт-2008” висвітлювався в регіональних засобах масової інформації. Крім того, за зверненням голови ради ЕкГ «Печеніги» Шапоренко C.O. у червні 2008 року проведена перевірка по факту пошкодження місць зростання рідкісних видів рослин на території НПП «Гомільшанські ліси» у кварталі 71 виділу 10 Задонецького лісництва ДП «Зміївське лісове господарство», внаслідок знищення природних луків-місцезростання рослин занесених до Червоної книги України на площі 0,4346 га, збитки нанесені державі склали 434 грн. На виконання листа Першого заступника головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 08.12.08 № 4/6-8-959 «Про організацію та проведення операції «Новорічна ялинка» у передноворічний період 2009 року наказом по Державній екологічній інспекції в Харківській області від 12.12.08 № 194/1 утворені та затверджений склад рейдових груп, розроблений план-графік проведення рейдових перевірок в рамках зазначеної операції. На виконання зазначеного плану проведено 11 рейдів-перевірок в лісових масивах області та на можливих місцях реалізації, а саме в Вовчанському, Чугуївському, Харківському, Дергачівському районах та м. Харкові. За самовільну рубку шпилькових дерев в лісових масивах до адміністративної відповідальності притягнуто 3 громадянина, нарахована шкода на загальну суму 1 тис. 008 грн. Природно-заповідний фонд. Протягом звітного періоду здійснено 37 перевірок, складені протоколи про адимінправопорушення направлені для розгляду до судових органів.

206

Кількість та назва підприємств, які перевірялись, основні порушення і заходи впливу при виявленні порушень по кожній території ПЗФ. Протягом 2008 року перевірено 37 об’єктів природно-заповідного фонду, а саме: ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський», Дендрологічний парк Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, зоологічний заказник загальнодержавного значення «Катеринівський», зоологічний заказник загальнодержавного значення «Бурлуцький», ботанічний заказник місцевого значення «Ковиловий степ», лісовий заказник місцевого значення «Григорівський бір», лісовий заказник «Володимирівський», ландшафтний заказник місцевого значення «Савінська лісова дача», ботанічний заказник місцевого значення «Сербівський», ботанічний заказник «Байрак», ботанічний заказник місцевого значення «Борисоглібський», лісове заповідне урочище місцевого значення «Холодноярське», лісовий заказник місцевого значення «Великий ліс», лісове заповідне урочище місцевого значення «Пивне», ландшафтний заказник місцевого значення «Крейдянська лісова дача», заповідне урочище «Бір», ботанічний заказник «Караван», ботанічна пам’ятка природи «Шахтарська», Харківський зоопарк, Ботанічна пам’ятка природи «Чоноглазівські дуби», ботанічна пам’ятка природи «Пушкінська», ботанічна пам’ятка природи «Чорноглазівська», ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Сокольники-Помірки», ландшафтні заказники місцевого значення «Кочетоцька лісова дача», «Печенізька лісова дача», парк пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення «Шарівський», «Старомерчинський», дендрологічний парк загальнодержавного значення «Краснокутський», ботанічні пам’ятки природи місцевого значення «Південне», «Пересічанський дуб», ботанічна пам’ятка природи «Просіки» та інші. Основні порушення. Не переоформлення охоронних зобов’язань при зміні власників територій де розташовані об’єкти ПЗФ; Відсутність технічної документації на винесення меж заказників в натуру. При перевірці звернення ЕКГ “Печеніги” щодо палу сухої рослинності в ботанічному заказнику місцевого значення “Ковиловий степ” встановлено, що в січні поточного року невідомими особами здійснено випалювання сухої болотної рослинності на території вищезазначеного заказника. За невиконання приписів попередніх перевірок в частині недопущення негативного впливу на заповідну територію до адміністративної відповідальності притягнуто заступника директора ДП НДГ “Докучаєвське” та надано припис щодо належного утримання заповідного об’єкту, посилення його охорони та збереження. Під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства в частині встановлення меж в натурі території лісового заказника місцевого значення “Григорівський бір” спільно з прокуратурою Жовтневого району м. Харкова, встановлено, що територія заказника обмежена квартальними стовпами та інформаційно-охоронними знаками, проте відсутня технічна документація на встановлення меж в натурі лісового заказника 207

місцевого значення “Григорівський бір”. Заказник, відповідно охоронних зобов’язань, знаходиться під охороною СКП “Харківзеленбуд”. Керівництву СКП “Харківзеленбуд” надані приписи щодо усунення виявлених під час перевірки порушень. Під час розгляду скарги ЕкГ «Печеніги» встановлений факт порушення верхнього шару ґрунту та трав’яного покриву внаслідок згортання опалого листя, висадки декоративних порід зелених насаджень працівниками ТОВ »Ланкон» на земельній ділянці кв. 54 Лісопаркового господарства, де розташована ботанічна пам’ятка природи «Сокольники-Помірки». За виявлені порушення. до адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ »Ланкон» Ковальова В. М., надано припис щодо недопущення будь-яких дій щодо негативного впливу ТОВ «Ланкон» на заповідний об’єкт. Під час здійснення планових перевірок об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення – загальнозоологічних заказників «Катеринівський», «Бурлуцький» у Великобурлуцькому районі встановлено, що території зазначених заказників частково або повністю були знищені в результаті випалювання сухої рослинності невідомими особами. Попередня сума збитку нанесеного довкіллю, складає 7 млн. 900 тис. грн. Матеріали перевірки передані до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури, якою за даним фактом порушено кримінальну справу за ст.270 ч.2 КК України. Під час розгляду звернень гр. Шапаренка С.О. та Екологічної Групи «Печеніги» стосовно порушення вимог природоохоронного законодавства в ботанічному саду загальнодержавного значення Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна по вул. Отакара Яроша,24 в м. Харкові, встановлений факт видалення дерев та чагарників на території ботанічного саду з порушенням вимог діючого природоохоронного законодавства співробітниками ботсаду. Розрахована шкода склала 1885 тис.грн. та направлена претензія щодо відшкодування вищезазначеної шкоди. Під час проведення планового заходу (перевірки) об’єктів природнозаповідного фонду розташованих на території ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» встановлені факти самовільної рубки – 3-х дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Кочетоцька лісова дача» (сума заподіяної шкоди склала 1,731 тис.грн.) та 4 дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Печенізька лісова дача» (сума заподіяної шкоди склала 296 грн.), матеріали направлені до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття рішення в порядку передбаченому ст.97 КПК України Об’єкти тваринного світу, у тому числі водні живі ресурси. Протягом звітного періоду здійснено 75 перевірок, складено 64 протокол, для розгляду у судові органи передано 4 протоколи, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 68 осіб на суму 2,890 тис.грн., стягнуто 2,822 тис.грн. Нараховано 1 збиток на суму 284,500 тис.грн. Здійснена призупинка.

208

Протягом звітного періоду з метою недопущення порушень Законів України “Про мисливське господарство та полювання”, “Про тваринний світ” здійснено 18 перевірок дотримання користувачами мисливських угідь порядку обліку, видачі відстріляних карток відповідно до пропускної спроможності, затверджених норм добування пернатої дичини, охорони державного мисливського фонду від браконьєрів та проведення профілактичних заходів щодо недопущення небезпечних хвороб птиці. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 4 посадових осіб. Нараховані збитки на суму 284,500 тис.грн. Виявлені випадки браконьєрства, пов’язані з незаконним добуванням об’єктів тваринного світу, перевищенням встановлених лімітів та квот. У Зміївському районі під час проведення рейду по боротьбі браконьєрством в ході проведення операції "Нерест" спільно з органами внутрішніх справ за незаконний вилов риби на озері «Лиман» було затримано гр. Засєкіна Б.М., на якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.85 ч.4 КУпАП та нараховано збитки на суму 2,272 тис.грн. Матеріали направлені для розгляду до Зміївського районного суду. Під час проведення рейду по боротьбі з браконьєрством на території Печенізького району області, до якого були залучені представники громадськості та ЗМІ, на Печенізькому водосховищі були виявлені та знищені безхазяйні засоби вилову риби (сітки, раколовки.) Під час перевірки Балаклійської РО УТМР встановлено, що пропускна спроможність мисливських угідь по зайцю-русаку не була погоджена з органами Мінприроди України на підставі чого, Інспекцією прийнято рішення про тимчасову заборону полювання в межах мисливських угідь, які надані у користування Харківській обласній організації УТМР. По даному факту Харківською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу за ст. 364 ч. 22 КК України. Сума заподіяного збитку склала 284,500 тис.грн. На території ДП «Ізюмське лісове господарство» Харківської області у серпні місяці 2008 року виникла лісова пожежа на площі близько 1500 га. В результаті пожежі, були завдані значні збитки довкіллю – знищені місця перебування та мешкання багаточисельних видів флори і фауни, в тому числі і мисливських тварин, розпочалася масштабна міграція об’єктів тваринного світу. Враховуючи вищевикладене, Держекоінспекція в Харківській області звернулася до голови Харківської обласної державної адміністрації з пропозицією в межах ст. 8 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», ст. 14 Закону України «Про тваринний світ» розглянути питання обмеження використання об’єктаів тваринного світу, а саме: заборонити полювання ХОМТ «Лісомир», ТОВ «Гай», ГО СМК «Гай-2», ТМР «Лісівник» на диких парнокопитних та хутрових звірів на території Ізюмського району у сезоні полювання 2008/2009 років. В результі розгляду пропозицій Інспекції, Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства доручено проведення з 15 209

по 26 жовтня 2008 року вищевказаними користувачами мисливських угідь Ізюмського району контрольних обліків тварин, з метою встановлення їх фактичної чисельності. З метою посилення державного контролю за охороною рибних ресурсів, Інспекцією спільно з Харківським територіальним відділом Східного державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів проведена щорічна операція “Нерест”. Відповідно до наказу Харківського територіального відділу Східного державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів від 11.03.2008 № 28 "Про встановлення весняно-літньої заборони на вилов риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах Харківської області в 2008 році" вилов риби був заборонений: у водосховищах – з 1 квітня по 10 червня; на річках – з 1 квітня по 21 травня в корінних водах, а в придаткових з 1 квітня по 30 червня 2008 року. Вилов раків заборонено в усіх водоймах області в період виношування ікри, личинок, першої линьки з 1 квітня по 30 червня, другої линьки з 20 серпня до 30 вересня 2008 року. Для забезпечення постійного державного контролю за охороною рибних ресурсів, Інспекцією розроблений та погоджений з Головним Державним управлінням, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області план спільних заходів з охорони водних живих ресурсів під час проведення операції "Нерест" у весняно-літній нерестовий період 2008 року. У ході виконання зазначеного плану, здійснено 8 рейдів на Печенізькому, Червонооскільському, Лиманському, Трав’янському та інших водосховищах Харківської області, під час яких виявлено 24 порушення вимог природоохоронного законодавства. Крім того, з метою виконання заходів по боротьбі з браконьєрством, Інспекцією спільно з органами внутрішніх справ рибоохорони проведені рейди з охорони рибних ресурсів на водосховищах області. Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами: Протягом звітного періоду здійснено 660 перевірок, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 482 особи на суму 37,485 тис.грн., стягнуто 39,134 тис.грн. Здійснено 8 призупинки виробничої діяльності об’єктів. За засмічення земельних ресурсів відходами протягом звітного періоду нараховано 39 збитків на суму 265,813 тис.грн. Стягнуто 17 на суму 23,517 тис. грн. Кількість перевірених місць видалення відходів: промислових, твердих побутових відходів (ТПВ) – 11. Дотримання режимів експлуатації полігонів, основні виявлені порушення, застосовані заходи впливу по них. Основними порушеннями перевірених 3 комунальних підприємств, що експлуатують полігони по видаленню твердих побутових відходів є відсутність:

210

- проектно-кошторисної документації з розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи; - дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів; - дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою; - відсутність моніторингу за впливом на навколишнє природне середовище. За виявлені порушення під час здійснення перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 26 відповідальних осіб на суму 1 тис. 377 грн. Перевірки органів державної влади та місцевого самоврядування у частині додержання ними вимог природоохоронного законодавства з питань поводження з відходами, роботи постійно діючих комісій по безхазяйних відходах, робота щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та здійснення заходів по попередженню їх утворення. Протягом звітного періоду перевірено 24 органів місцевого влади у частині додержання вимог природоохоронного законодавства з питань поводження з відходами. В частині попередження утворення несанкціонованих звалищ в районах Харківської області та в м. Харкові, надані обов’язкові до виконання приписи щодо ліквідації несанкціонованих звалищ, встановлення власників безхазяйних відходів (непридатних до використання в сільському господарстві засобів захисту рослин), також вирішення питань щодо поводження з ними. Крім того, направлено 68 листів керівникам органів державної влади та місцевого самоврядування Харківської області щодо надання інформації про суб’єкти господарювання, які експлуатують місця видалення відходів, здійснюють вивезення відходів з підвідомчої території та інше. По результатам інспекційних перевірок за виявлені порушення до адмінвідповідальності за ст.ст. 20,21 Закону України “Про відходи” (ст. 82 КУпАП) притягнуто 25 посадових осіб органів місцевого самоврядування та 4 посадові особи органів державної влади на загальну суму 2,720 тис.грн. , а саме: голова Шелудьківської сільської ради Зміївського району – Бутко В. І., заступник голови Дергачівської міської ради – Стрелець В. І. З метою усунення виявлених порушень надано 30 обов’язкових до виконання приписів. Перевірка місць складування непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗСР), питання, що порушувалися Інспекцією щодо утилізації непридатних та заборонених ХЗСР. Перевірено 23 місця складування непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР) у тому числі 20 місць ХЗЗР, які згідно інвентаризації ХЗЗР 2007 року знаходяться у незадовільному стані, власники яких не встановлено. За виявлені порушення під час здійснення перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 3 посадові особи органів місцевого самоврядування та 4 посадових органів державної влади, загальна сума штрафів становить 595 грн. Для вирішення питання щодо утилізації непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, 211

райдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування в Харківській області до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області та обласного управління житловокомунального господарства та розвитку інфраструктури направлені запити щодо фінансування вищезазначених заходів. Однак кошти в повному обсязі для знешкодження цих відходів не виділяються, тому це питання є приоритетним для поліпшення екологічного стану області. Інспекцією протягом звітного періоду організовано проведення перевірок органів державної влади та місцевого самоврядування з метою проведення інвентаризації, покращення умов зберігання та зменшення кількості складів (здійснення утилізації) існуючих на підвідомчих територіях хімічних засобів захисту рослин. По результатам перевірок на існуючих комісіях, які створені при райдержадміністраціях та органах місцевого самоврядування, розглядалися питання про стан зберігання, утилізації та знешкодження непридатних до використання пестицидів, згідно протокольних рішень цих комісій керівникам, на балансі яких знаходяться склади з непридатними пестицидами, надані доручення щодо приведення складських приміщень в стан згідно законодавства, а також необхідність вирішення щодо поводження з ними. Зазначеними комісіями щорічно проводиться інвентаризація непридатних до використання пестицидів, їх кількісний та якісний стан, стан тари, в якій вони знаходяться, а також стан складських приміщень. Згідно з матеріалами інвентаризації 85% складських приміщень мають незадовільний стан, тара в якій вони зберігаються потребує утилізації, більшість непридатних пестицидів зберігаються насипом та потребують негайного перезатарення. Порушення, виявлені під час перевірок суб’єктів господарювання з питань поводження з небезпечними хімічними речовинами, застосовані заходи впливу. Основним порушенням при перевірці суб’єктів господарювання з питань поводження з небезпечними хімічними речовинами у звітному кварталі, є відсутність дозволів на їх використання та зберігання, так за виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 8 посадових осіб на суму 1,156 тис.грн. та винесено одне Рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності. У ході перевірки підвідомчої території Бірківської сільської ради Зміївського району на запит Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури було виявлено, що по вул. Ветеранів в с. Першотравневе на території підвідомчій Бірківській сільській раді Зміївського району розташовано несанкціоноване звалище, що є порушенням ст. 21 Закону України “Про відходи” та ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У зв’язку з цим, Бірківській сільській раді розраховано збиток, зумовлений засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та пред’явлено претензію на суму 54 тис. 877 грн. Крім того, матеріали передані до прокуратури Зміївського району Харківської області для прийняття рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

212

При перевірці ДП “Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка” виявлено, що підприємством здійснюється використання сірчаної кислоти та хромового ангідриду без відповідного дозволу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 „Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”. Відповідальні посадові особи притягнуті до адмінвідповідальності, крім того прийняте рішення від 17.01.08 № 01-18-02 про тимчасову заборону (зупинення) використання та транспортування сірчаної кислоти та хромового ангідриду до отримання відповідного дозволу. При здійсненні перевірки ТОВ „Укржир” встановлено, що підприємством здійснюється використання та зберігання соди каустичної без відповідного дозволу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 „Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто директора підприємства та прийнято рішення від 28.02.08 № 01-18-06 про тимчасову заборону (зупинення) використання та транспортування соди каустичної до отримання відповідного дозволу. У ході перевірки звернення народного депутата України Ляшко О. В. щодо засмічення земельних ділянок відходами вздовж вул. Краснодарської та Московського проспекту м. Харкова виявлено розміщення двох сміттєзвалищ на території Фрунзенського району м.Харкова (в прибережній захисній смузі Петрінківського водосховища та у рекреаційній зоні). Збитки, завдані державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами склали 139 тис. 473 грн. Матеріали передані до органів прокуратури для прийняття рішення в порядку ст. 97 Кримінального Кодексу України. Протягом 2008 року Держекоінспекцією в Харківській області здійсненні перевірки в/ч А0829 (Лозівський район), в/ч А2136 (смт. Шевченкове). Актами здійснення державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства військових частин А0829 від 12,15-19.12.08 № 00903; А2136 від 12,15.12.08 № 00921 зафіксовано відсутність ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: - в/ч А0829 – здійснення робіт по знищенню (спаленню) порохів та вибухових речовин; - в/ч А2136 – компонентами ракетного палива (меланж, гептил та самін) вилученими за місцем їх призначення. Зазначене є порушенням п. 39 ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

213

Здійснення діяльності без одержання ліцензії на види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, є порушенням ст. 202 Кримінального Кодексу України. На підставі викладеного, Держекоінспекцією в Харківській області матеріали зазначених перевірок направлені до військової прокуратури Харківського гарнізону для прийняття рішення в порядку ст.97 Кримінальнопроцесуального Кодексу України. Крім того, вищезазначеними актами перевірок встановлено, що в/ч А2136 без дозволу на спеціальне водокористування здійснювався забір води з підземних джерел, а територія земельної ділянки військової частини, площею 22,28 м2 засмічена шлаком від котельні. За вказані порушення природоохоронного законодавства Держекоінспекцією в Харківській області розраховані збитки на загальну суму 2,830 тис.грн. (самовільне водокористування – 2,785 тис.грн., засмічення земельної ділянки – 44 грн. 69 коп.). Претензії щодо відшкодування збитків направлені в/ч А2136 (від 26.12.2008 № 04-21/27-3801, від 26.12.2008 № 06-32/27-3807). З Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні на території Харківської області (6) у 2008 році здійснені перевірки на: Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК “Центренерго” (смт. Комсомольське, Зміївський район). На виконання приписів Держекоінспекції в Харківській області підприємством розроблено план природоохоронних заходів, у тому числі по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За рахунок виконання цих заходів (капітальний ремонт установок очистки газу на енергоблоках № № 4, 10, 8) зниження викидів у 2008 році склало 363,080 т. Одночасно повідомляємо, що згідно з розпорядженням КМУ від 08.09.2004 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 року”, схвалено план реконструкції та модернізації блоків № 1, 8, 9 в період до 2010 року загальною вартістю 662 млн. грн. Але, цим розпорядженням централізовані джерела фінансування не визначено і воно відносно цього питання носить рекомендаційний характер. Стан виконання плану реконструкції знаходиться на постійному контролі Інспекції. На виконання приписів Інспекції на підприємстві проводяться роботи по впровадженню автоматичного контролю сірчистого ангідриду та оксидів азоту від котлоагрегатів блоків №№ 7,9,10 (потужністю 275 МВт). Якість очистки стічних вод на підприємстві нормативна. З метою недопущення понаднормативних викидів та скидів забруднюючих речовин, утворення та розміщення відходів тощо Інспекцією, при здійсненні перевірок надаються відповідні приписи, виконання яких знаходяться на постійному контролі. ВАТ “Балцем” (м. Балаклія). На виконання приписів Інспекції, підприємством розроблено план природоохоронних заходів, у тому числі по зниженню викидів забруднюючих 214

речовин в атмосферне повітря. У 2007 році за рахунок коштів ВАТ “Балцем” проведено капітальний ремонт електрофільтрів, що призвело до скорочення викидів 74 тони/рік. До кінця 2008 року планується реконструкція сушильного барабану № 1 та електрофільтру, встановленого за ним. Протягом декількох років якість очистки стічних вод на підприємстві нормативна. З метою недопущення понаднормативних викидів та скидів забруднюючих речовин, утворення та розміщення відходів тощо Інспекцією, при здійсненні перевірок надаються відповідні приписи, виконання яких знаходяться на постійному контролі. ДП ТЕЦ-2 “Есхар” (с.Есхар, Чугуївський район) При здійсненні інструментального контролю дозволених обсягів викидів порушень не виявлено. ДКП “Харківкомуночиствод” Здійснені перевірки підрозділів ДКП “Харківкомуночиствод” – Комплексу біологічної очистки (КБО) „Безлюдівський”, КБО «Диканівський». Протягом декількох років якість очистки стічних вод на підприємствах нормативна. На виконання приписів Інспекції з метою попередження забруднення поверхневих водойм стічними водами на КБО “Безлюдівський” м. Харкова проводяться роботи по ремонту очисних споруд. Екологічний контроль на державному кордоні. Відділом екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.02 № 1569, Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.99 за № 787/4080 перевірено 85463 одиниці транспортних засобів та 82718 партій різноманітних вантажів, із яких: радіологічний контроль – 39,13 млн.тонн, екологічний контроль – 31,56 млн. тонн вантажів. Протягом звітного періоду складено 1211 протоколів про адміністративні правопорушення, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 1211 осіб на суму 22,100 тис.грн., стягнуто 22,100 тис.грн. Крім того, у пункті пропуску «Вовчанськ» (з пунктом контролю «Куп’янськ») припинено 9 спроб незаконного перевезення екологічно небезпечних вантажів (кислота фосфорна, натр їдкий, кислота азотна, каталізатор ванадієвий, гептил) загальною вагою 535,448 тонн. В зв’язку з відсутністю дозвільних документів (ПКМУ від 20.06.95 № 440) дані вантажі були затримані до усунення виявлених порушень. Після представлення відповідних дозвільних документів вантажі були направлені вантажоотримувачам. У пункті пропуску «Гоптівка» припинено 4 спроби незаконного перевезення екологічно небезпечного вантажу (свинець необроблений, нікелевий порошок та луска, нікель необроблений) загальною вагою 80,13 тонн.

215

В зв’язку з відсутністю дозвільних документів (ПКМУ від 20.06.95 № 440) дані вантажі були затримані до усунення виявлених порушень. Після представлення відповідних дозвільних документів 3 партії даних вантажів були направлені вантажоотримувачам. Партію небезпечного вантажу «нікелевий порошок та луска» на підставі ненадання відповідного дозвільного документу було повернуто вантажовідправнику. У пункті пропуску «Козача Лопань» (з пунктом контролю Харків) припинено 1 спробу незаконного перевезення екологічно небезпечного вантажу (лом та відходи легованої конструкційної сталі) загальною вагою 193 тонни. В зв’язку з відсутністю дозвільних документів (ПКМУ від 13.07.2000 р. № 1120) даний вантаж було затримано до усунення виявленого порушення. Після представлення відповідного дозвільного документу даний вантаж був направлений вантажоотримувачу. Виявлено 1185 випадків експлуатації екологічно небезпечних вантажних транспортних засобів, а саме: з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах та з підтиканням паливно-мастильних матеріалів. Протягом звітного періоду відділом інструментально-лабораторного контролю Інеспекції здійснювався постійний контроль за якістю поверхневих вод на річках м. Харкова та області. Відібрано та проаналізовано 96 проб поверхневих вод у створах рік м. Харкова та області. Виконано 2400 визначень. Крім того, перевірено дотримання ГДВ на 43 стаціонарних джерелах, виконано 645 визначень. Перевірено дотримання нормативів норм ГДС на очисних спорудах 39 підприємств (відібрано 79 проб, виконано 1716 визначень). Відібрано та проаналізовано 51 проб ґрунту, виконано 360 визначень). Перевірено дотримання норм ГДС на очисних спорудах 86 підприємств, відібрано 195 проб, виконано 3904 визначень. Перевірено дотримання нормативів ГДВ на 43 джерелах викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря, виконано 645 визначень. Відібрано 204 проб ґрунту, виконано 933 визначень. В рамках співробітництва з органами державної влади згідно з наказом Мінприроди України від 26.04.07 № 218 з метою розміщення інформації на вебпорталі Мінприроди до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області направлена інформація щодо результатів проведення інструментально – лабораторних вимірювань у IV кварталі 2007 року. В рамках міжнародного проекту "Управление трансграничным речным бассейном. Фаза ІІ. Бассейн р. Северский Донец" ТАСИС отримано обладнання для проведення інструментальних вимірювань вмісту забруднюючих речовин в об’єктах довкілля. Крім того відділом взято участь у проведенні міжнародного міжлабораторного експерименту щодо якості вимірювань вмісту забруднюючих речовин у водах (Aquachek). Відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у лютому 2008 року Метрологічною службою Держекоінспекції Мінприроди України проведено атестацію відділу інструментально216

лабораторного контролю Інспекції на відповідність критеріям атестації у державній метрологічній системі. Атестація проведена успішно, відділом отримано свідоцтво про атестацію від 18.02.08 №12/08. Зв’язки з громадськістю У відповідності до Орхуської Конвенції Державною екологічною інспекцією в Харківській області здійснюються необхідні заходи з метою дотримання положень доступу до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Заходи, що здійснюються Держекоінспекцією в Харківській області, розміщуються на webсайті Державної екологічної інспекції в Харківській області; друкованому виданню Інспекції – газеті «Екологія сьогодні» та на webпорталі Мінприроди. Протягом звітного періоду Інспекцією організовано та прийнято участь в 83 виступах на телебаченні, радіо; опубліковано статей в газетах – 78, понад 180 інтернет-публікацій; роботі конференцій, семінарів, нарад – 34, круглих столів – 9. Відбулися прес-конференції начальника Інспекції в прес-центрі інформаційного агентства "STATUS QUO" та пряма лінія в газеті «Слобідській край» щодо результатів роботи ДЕІ в Харківській області за 2007 рік, а також про пріоритетні напрямки та завдання на 2008 рік. Здійснювалось інформування населення про проведені оперативні рейди-перевірки ДЕІ в Харківській області з профілактики незаконної рубки новорічних ялинок в ході проведення операції „Новорічна ялинка”; 1 лютого 2008 року висвітлено проведення Дня байбака на Харківщині в регіональних ЗМІ; 2 лютого – Всесвітнього дня водно-болотних угідь. У регіональних засобах масової інформації надана інформація щодо здійснення інвентаризації непридатних пестицидів та ядохімікатів в Харківській області, хід проведення операції «Нерест» та першого етапу операції «Чисте повітря». На сайтах регіональних ЗМІ розміщена інформація Інспекції стосовно правил утилізації сухих хвойних дерев. У березні 2008 року представники Інспекції, спільно з представниками держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області брали участь в науково – практичному семінарі «Нормативнометодичне забезпечення робіт з ведення еколого-меліоративного моніторингу», який проводився Державним комітетом України по водному господарству.

12 березня працівники Інспекції спільно з представниками держуправління охорони навколишнього природного середовища приймали участь у громадських слуханнях стосовно санітарної вирубки дерев на території природно-заповідного фонду у районі Меморіалу Слави, що знаходиться в Харківському лісопарку. Кожна сторона надала юридичні обгрунтування стосовно доцільності вирубки 340 сухостійних дерев, які несуть небезпеку для городян. Ця подія висвітлювалася у Харківських ЗМІ.

8 квітня 2008 року відбулося засідання Громадської Ради за участю представників держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Держекоінспекції в Харківській області та 217

громадських організацій. На засіданні обговорено підготовку та хід проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою, а також стратегію впровадження Орхуської конвенції.

10 квітня 2008 року ДЕІ в Харківській області прийняла участь у проведенні круглого столу щодо врегулювання ситуації з безпритульними тваринами. На День довкілля, який щорічно відзначається в Україні, працівники Держекоінспекції в Харківській області прийняли участь у висадці сосни на території Чугуєво – Бабанського лісгоспу.

18 квітня працівники ДЕІ в Харківській області спільно з представниками Держуправління брали участь у проведенні другого Харківського екологічного фестивалю «День Землі». Організатори привернули увагу молоді до екологічних проблем, сприяли підвищенню рівня екологічної культури та вели пропаганду здорового способу життя. На фестивалі були представлені плакати екологічних організацій Харківщини, а також дитячі творчі робти (малюнки, вироби, тощо) екологічного спрямування. У травні представники Інспекції брали участь у проведенні Всеукраїнського фотоконкурсу «Збережімо планету». Державною екологічною інспекцією в Харківській області залучено громадськість до участі в фотоконкурсі, присвяченого питанням зміни клімату планети.

12 травня фахівці Інспекції прийняли участь в засіданні круглого столу щодо відзначення Всесвітнього Дня охорони мігруючих птахів та Міжнародного Дня біологічного різноманіття. Засідання проводилось держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області в ході якого обговорювалися питання з охорони мігруючих видів птахів, участі України в міжнародних природоохоронних конвенціях тощо. У червні 2008 року в регіональних ЗМІ висвітлені заходи, присвячені відзначенню Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища. У травні поточного року на веб-сайті держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області оприлюднена інформація до Всесвітнього Дня охорони мігруючих птахів та Міжнародного Дня біологічного різноманіття. До громадськості доведені актуальні питання охорони мігруючих видів птахів, участі України в міжнародних природоохоронних конвенціях тощо. Крім того, Інспекція прийняла участь в роботі чергового круглого стола, що проводився в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області з нагоди Дня водно-болотних угідь за участю Українського товариства охорони природи. За ініціативи Держекоінспекції в Харковській області, в період з травня по вересень 2008 року в районах міста Харкова на білбордах розміщувалась соціальна реклама екологічної тематики. Мета цього заходу – привернення уваги громадськості до екологічних проблем, сприяння підвищенню рівня екологічної культури населення. У липні в друкованих та електронних регіональних ЗМІ розміщено інформацію про діяльність громадського екологічного руху на Харківщині.

218

Наприкінці липня на регіональному телеканалі відбувся прямий ефір начальника Державної екологічної інспекції в Харківській області С. Лученко щодо сучасних екологічних проблем Харківської області та пріоритетних напрямів роботи по їх вирішенню. Протягом липня – вересня резонансного обсягу серед громадськості та ЗМІ набуло питання спалювання сухої рослинності та її залишків. Державна екологічна інспекція в Харківській області, через районні газети звернулася до мешканців Харківщини з проханням недопущення самовільного спалювання стерні, а також проінформувала громадськість про адміністративну відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. У серпні 2008 року відбувся виступ заступника начальника екологічної інспекції А. Нерети на регіональному телеканалі стосовно заборони самовільного спалювання стерні у сільських господарствах області. Також Інспекцією висвітлювалась статистика лісових пожеж в області та їх наслідки, заходи по ліквідації та запобігання виникнення пожеж, через місцеві засоби ЗМІ інформували громадськість щодо заходів з попередження виникнення лісових пожеж. Представники Інспекції взяли участь у засіданні обласної ради з питань полювання в охотугіддях Харківської області, на якій обговорювалися питання доцільності заборони полювання в Ізюмському районі області, де сталась лісова пожежа та були завдані значні збитки довкіллю – знищені місця перебування та мешкання багаточисельних видів флори і фауни, в тому числі і мисливських тварин, розпочалася масштабна міграція об’єктів тваринного світу.

13.3. Екологічний моніторинг Харківська область є однією з найбільших областей України по території й населенню та має один з найбільш розвинутих народно-господарських комплексів. Вона розміщена на північному сході країни та межує як з найбільш промислово розвинутими областями Донбасу та Дніпропетровською областю, так і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. Одним з головних шляхів розв’язання існуючих екологічних проблем є створення належної системи управління навколишнім природним середовищем, головною складовою якого виступає екологічний моніторинг. Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації, яка забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування. Актуальність моніторингу довкілля обумовлена не тільки відсутністю єдиної автоматизованої системи спостережень, оцінки та прогнозування стану всіх компонентів довкілля, а насамперед тим, що екологічні катастрофи і 219

техногенні впливи міст і, особливо, мегаполісів на довкілля виходять далеко за їх межі, наслідком чого стає зростання негативного впливу на здоров’я людини. Введення моніторингу в Україні було законодавчо закріплено в статті 22 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”: „З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в України створюється система державного моніторингу навколишнього природного середовища. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.” Наступним кроком стало затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року Положення про державну систему моніторингу навколишнього природного середовища, яке визначає порядок створення та функціонування такої системи в Україні. В цьому документі державна система моніторингу довкілля визначена як система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Також було прийнято низку спеціальних галузевих Положень про введення державних моніторингів окремих об’єктів природокористування, затверджених Кабінетом Міністрів України. Моніторингу підлягають усі об’єкти довкілля в цілому, незалежно від їх цільового призначення, характеру, видів і правових форм природокористування. В Харківській області суб’єкти моніторингу представлені наступними організаціями: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Державна екологічна інспекція в Харківській області, Харківська обласна санітарноепідеміологічна станція, Харківський обласний центр з гідрометеорології, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Харківське виробниче управління меліорації і водного господарства, Харківське регіональне управління водних ресурсів, Харківська комплексна геологічна партія, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області “Харківдержрибоохорона”, Головне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій в Харківській області, Головне управління Держкомзему в Харківській області, Головне управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, Державна інспекція захисту рослин Харківської області, Харківський обласний державний проектно220

технологічний центр охорони родючості та якості продукції “Облдержродючість”, Державне комунальне підприємство “Харківкомуночиствод”, Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища “УкрВОДГЕО”, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), Східне державне підприємство геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики (ДП “Східгеоінформ”). На Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області покладено основні функції по збиранню, обробленню, передаванню, збереженню та аналізу інформації стосовно змін стану довкілля. Стан річок Харківської області Якість води ріки Сіверський Донець залежить від надходження у річки басейну забруднень, які визначаються природними особливостями ландшафтів, водозбору, характером господарського використання заплав та інтенсивності господарської діяльності на площі всього водозбору. З території житлової та промислової забудови до річок потрапляють організовані стоки – скиди підприємств та міських очисних споруд і неконтрольовані поверхневі змиви. У стоках з сільськогосподарських угідь домінують органіка, біогенні речовини та пестициди. Серед природних факторів на хімічний склад води значно впливає клімат, який зумовлює величину водного стоку. Пов’язуючи вищевказане з водоймами басейну річки Сіверський Донець відмічаємо, що весняне водопілля 2008 року на річках басейну р. Сіверський Донець розпочалось неодночасно і з різною інтенсивністю, було дуже низьким за своїми показниками. Забезпеченість максимальних витрат води становила 90-95%. В 2008 році спостереження за якістю води р. Сіверський Донець проводились Харківським обласним центром з гідрометеорології на 9 створах (7 створів ІІІ категорії і 2 створи IV категорії), а також на основних її притоках ріках Уди (4 створи ІІІ категорії), Лопань (2 створи ІІІ категорії), Харків (1 створ ІІІ категорії), Оскіл (2 створи ІІІ категорії), Вовча (1 створ IV категорії) та двох водосховищах – Печенізькому (смт. Печеніги) та Червонооскільському (с. Червоний Оскіл та с. Сінькове). Всі створи розташовані на території Харківської області. Вхідний створ на р. Сіверський Донець – с. Огурцеве (на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації). На якість води в цьому створі впливає промисловість Бєлгородської області. Якість води створу покращилась в порівнянні з минулим роком, хоча спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік підвищення, так і зниження. Зменшення середньорічних концентрацій спостерігалось по азоту амонійному, цинку, нафтопродуктах, -ГХЦГ. На рівні минулого року залишились середньорічні концентрації азоту нітритного, хрому шестивалентного. Збільшилась середньорічна концентрація фенолів.

221

Середньорічні і максимальні концентрації Таблиця 13.3.1. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,47 0,25 0,034 12,6 3 0,003 0,01 0,001 0

2007р.

8,68 0,38 0,030 14 3 0,001 0,06 0,002 0

Максимальні 2008р.

4,92 (ГДК – 6,0) 0,59 (1,5 ГДК) 0,096 (4,8 ГДК) 22 (2,2 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,011 (11 ГДК) 0,03 (0,6 ГДК) 0,005 (0,5 ГДК) 0

Мінералізація коливалась від 531 мг/дм3 до 738 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 602 мг/дм3 (583 мг/дм3 – 2007р.). Кисневий режим був задовільний. Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, були в межах ГДК. Річка Сіверський Донець – в районі міста Чугуєва спостереження ведуться у двох створах: вище і нижче міста. Якість води в створі вище міста (1 км вище міста Чугуєва) дещо покращилась в порівнянні з минулим роком. Зменшилась концентрація азоту амонійного, -ГХЦГ та нафтопродуктів. Залишився на рівні минулого року середньорічний вміст хрому шестивалентного, азоту нітритного. - ГХЦГ не виявлений. Збільшився вміст фенолів. Таблиця 13.3.2. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,19 0,17 0,011 3 0,002 0,01 0 0

2007р.

9,57 0,30 0,010 3 0,001 0,04 0,004 0

Максимальні 2008р.

4,77 (ГДК – 6,0) 0,36 (0,9 ГДК) 0,019 (0,9 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,04 (0,8 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0

Створ нижче міста Чугуєва (5 км нижче впадіння р. Уди в Сіверський Донець) характеризує об’єднані скиди міста Чугуєва і промислові скиди міста Харкова. Якість води в цьому створі погіршилась. Збільшились середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, хрому шестивалентного, фенолів. Зменшився середньорічний вміст нафтопродуктів та -ГХЦГ. - ГХЦГ не виявлений. Таблиця 13.3.3. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

7,55 0,74 0,193 4 0,003 0,03 0,0005 0

2007р.

7,90 0,61 0,183 3 0,002 0,08 0,001 0

Максимальні 2008р.

4,76 (ГДК – 6,0) 1,28 (3,28 ГДК) 0,902 (45,1 ГДК) 11 (11 ГДК) 0,010 (10 ГДК) 0,04 (0,8 ГДК) 0,003 (0,3 ГДК) 0

222

Кисневий режим в створах вище та нижче міста Чугуєва дещо погіршився. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 537 мг/дм3 до 737 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 685 мг/дм3 (711 мг/дм3 – 2007р.), в створі нижче міста від 584 мг/дм3 до 860 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 761 мг/дм3 (806 мг/дм3 – 2007р.). Інші показники були в межах ГДК. В районі міста Змійова спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в двох створах, вище і нижче міста. Якість води в створі вище м. Змійова (1,5 км вище міста) дещо погіршилась по хрому шестивалентному, фенолах. Знизилась концентрація азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів. Таблиця 13.3.4. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

Середньорічні 2008р.

8,18 0,36 0,062 4 0,003 0,04

2007р.

8,25 0,48 0,100 2 0,002 0,06

Максимальні 2008р.

3,59 (ГДК – 6,0) 1,09 (2,8 ГДК) 0,134 (6,7 ГДК) 9 (9 ГДК) 0,008 (8 ГДК) 0,18 (3,6 ГДК)

Якість води в створі нижче м. Змійова (6 км нижче міста) залишилась на рівні минулого року. Спостерігалось збільшення середньорічних концентрацій по хрому шестивалентному, фенолах. Вміст нафтопродуктів залишився на рівні минулого року. Середньорічна концентрація азоту нітритного та азоту амонійного зменшилась. Таблиця 13.3.5. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

Середньорічні 2008р.

7,94 0,33 0,053 4 0,003 0,06

2007р.

8,66 0,49 0,083 2 0,001 0,06

Максимальні 2008р.

4,09 (ГДК – 6,0) 0,91 (2,3 ГДК) 0,107 (5,1 ГДК) 8 (8 ГДК) 0,007 (7 ГДК) 0,48 (9,6 ГДК)

Якість води р. Сіверський Донець в створах вище і нижче міста Змійова майже однакова внаслідок впливу скидів м. Харкова в створі вище міста і скидів Зміївської ТЕС (Міністерство палива і енергетики); військової частини А-2354 (Міністерство оборони) в створі нижче міста. Кисневий режим задовільний в обох створах. Мінералізація в створі вище міста Змійова коливалась від 536 мг/дм3 до 806 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 707 мг/дм3 (761 мг/дм3 – 2007р.). Нижче міста мінералізація коливалась від 544 мг/дм3 до 801 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 711 мг/дм3 (759 мг/дм3 – 2007р.). Решта показників знаходиться в межах ГДК. В районі міста Балаклеї спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в 2 створах. В створі вище м. Балаклеї (1 км вище міста) зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів. Збільшились середньорічні концентрації фенолів, хрому шестивалентного, цинку, - ГХЦГ.

223

Таблиця 13.3.6. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

8,77 0,29 0,030 4 0,003 0,03 31 0,002 0,0003

2007р.

8,26 0,43 0,043 3 0,001 0,06 13 0,002 0

Максимальні 2008р.

4,73 (ГДК – 6,0) 0,78 (2 ГДК) 0,043 (2,1 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,006 (6 ГДК) 0,04 (0,9 ГДК) 68 (6,8 ГДК) 0,006 (0,6 ГДК) 0,002 (0,2 ГДК)

На якість води в створі нижче міста Балаклеї (6 км нижче міста) впливають скиди ПЖКХ “Курганське” (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики); Савинської ділянки Балаклійського ВУВКГ (Державний комітет житлово-комунального господарства); В/ч А/2028 (Міністерство оборони); Червонодонецької КНС (Шебелинка газвидобування). Якість води в цьому створі незначно погіршилась в порівнянні з минулим роком. Спостерігалося збільшення середньорічних концентрацій хрому шестивалентного та фенолів. Знизились концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів і цинку. Таблиця 13.3.7. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

8,84 0,30 0,024 4 0,004 0,015 10,7

2007р.

8,56 0,43 0,030 1 0,001 0,09 14

Максимальні 2008р.

5,37 (ГДК – 6,0) 0,85 (2,2 ГДК) 0,037 (1,8 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,008 (8 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 15 (1,5 ГДК)

Кисневий режим в двох створах задовільний. В створі вище міста Балаклеї мінералізація коливалась від 575 мг/дм3 до 846 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 746 мг/дм3 (749 мг/дм3 – 2007р.). Решта показників була в межах ГДК. В створі нижче міста мінералізація коливалась від 587 мг/дм3 до 1058 мг/дм3. Середньорічна концентрація склала 820 мг/дм3 (786 мг/дм3 – 2007р.). Решта інгредієнтів знаходиться в межах ГДК. Заключні створи ріки Сіверський Донець розташовані в районі м. Ізюму. Якість води в створі вище м. Ізюму (1 км вище міста) залишилась на рівні 2007 року, хоча спостерігались невеликі коливання як в бік збільшення, так і в бік зниження. Середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів трохи зменшились, а вміст хрому шестивалентного, цинку, міді збільшився. Таблиця 13.3.8. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,29 0,28 0,025

2007р.

10,3 0,40 0,028

Максимальні 2008р.

7,39 (ГДК – 6,0) 0,71 (1,8 ГДК) 0,053 (2,6 ГДК)

224

Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

4 0,003 0,02 14 2,9

3 0,001 0,06 13 1,3

6 (6 ГДК) 0,008 (8 ГДК) 0,03 (0,6 ГДК) 33 (3,3 ГДК) 4,4 (4,4 ГДК)

Якість води в створі нижче міста Ізюму (1,5 км нижче міста) також залишилась на рівні минулого року. Знизились середньорічні концентрації азоту амонійного, нафтопродуктів, цинку. Залишився на рівні 2007 року вміст азоту нітритного. Збільшилась середньорічна концентрація міді, хрому шестивалентного, фенолів. Таблиця 13.3.9. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,61 0,31 0,025 4 0,004 0,03 8 2,8

2007р.

10,3 0,39 0,025 3 0,001 0,07 10 0,74

Максимальні 2008р.

7,44 (ГДК – 6,0) 1,03 (2,6 ГДК) 0,043 (2,1 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,013 (13 ГДК) 0,20 (4 ГДК) 12 (1,2 ГДК) 3,6 (3,6 ГДК)

Кисневий режим в 2-х створах був задовільний. Мінералізація в створі вище міста Ізюму коливалась від 640 мг/дм3 до 1028 мг/дм3. Середньорічна концентрація склала 877 мг/дм3 (906 мг/дм3 – 2007р.). В створі нижче міста мінералізація коливалась від 602 мг/дм3 до 946 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 861 мг/дм3 (876 мг/дм3 – 2007р.). Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, були в межах ГДК. Порівнюючи середньорічні концентрації забруднюючих речовин в створі сел. Огурцеве, вхідний створ на р. Сіверський Донець (на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації) зі створом м. Ізюм (1,5 км нижче міста), заключний створ в межах Харківської області, відмічаємо, що якість води річки Сіверський Донець, протікаючи по території Харківської області, дещо погіршилась. Збільшився вміст азоту амонійного, азоту нітратного, фенолів, нафтопродуктів, хрому шестивалентного, ХСК та міді. Зменшились середньорічні концентрації цинку, азоту нітритного, БСК5. Покращився кисневий режим. На рівні залишається концентрація фосфору мінерального. Значно зростає середньорічна концентрація мінералізації р. Сіверський Донець. В створі м. Ізюм (1,5 км нижче міста) – 861 мг/дм3, в створі сел. Огурцеве – 602 мг/дм3. Таблиця 13.3.10. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Хром6+, мкг/ дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Азот нітратний, мг/дм3 ХСК, мг/дм3

р.Сіверський Донець, сел. Огурцове 9,47 0,25 0,034 0,003 3 0,01 12,6 0,54 23,2

р. Сіверський Донець, м. Ізюм (1,5 км нижче міста) 9,61 0,31 0,025 0,004 4 0,03 8 0,99 35,3

225

Фосфор мінеральний, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3

0,508 2,46 2,4

0,514 1,58 2,8

Ріка Уди – права притока р. Сіверський Донець. Спостереження за якістю води проводяться щомісячно на 4-х створах. Якість води в створі 10 км вище м. Харкова дещо покращилась в порівнянні з минулим роком. Спостерігалось невелике коливання середньорічних концентрацій, як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Збільшились середньорічні концентрації вмісту фенолів, міді, азоту амонійного, азоту нітритного. Зменшився середньорічний вміст нафтопродуктів, -ГХЦГ. Залишився на рівні минулого року вміст хрому шестивалентного. Таблиця 13.3.11. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

8,77 0,56 0,025 3 0,003 0,02 2,8 12 0,002 0,001

2007р.

8,57 0,54 0,022 3 0,001 0,06 0,46 12 0,004 0

Максимальні 2008р.

7,19 (ГДК – 6,0) 1,52 (3,9 ГДК) 0,065 (3,2 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,013 (13 ГДК) 0,09 (1,8 ГДК) 5,2 (5,2 ГДК) 23 (2,3 ГДК) 0,007 (0,7 ГДК) 0,007 (0,7 ГДК)

На якість води в створах р. Уди нижче міста Харкова впливає Безлюдівська каналізаційна станція. Якість води в цих створах покращилась в порівнянні з минулим роком по азоту нітритному та нафтопродуктах. Збільшився вміст азоту амонійного, фенолів, міді та цинку. Таблиця 13.3.12. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

5,96 3,23 0,329 4 0,003 0,04 13 3,4

2007р.

5,88 2,89 0,352 4 0,002 0,08 9 0,9

Максимальні 2008р.

2,09 (ГДК – 6,0) 4,61 (11,8 ГДК) 0,793 (39,6 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,011 (11 ГДК) 0,08 (1,6 ГДК) 24 (2,4 ГДК) 5,2 (5,2 ГДК)

Кисневий режим в червні, серпні та вересні був незадовільним і коливався в межах 2,09 – 4,69 мгО2/дм3 (ГДК – 6,0 мгО2/дм3). Мінералізація в створі вище міста Харкова коливалась від 607 мг/дм3 до 705 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 652 мг/дм3 (672 мг/дм3 – 2007р.). В створі нижче міста – від 576 мг/дм3 до 857 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 756 мг/дм3 (741 мг/дм3 – 2007р.). Заключний створ на р. Уди розташований в смт. Есхар (0,1 км вище гирла). На якість води в цьому створі впливають промислові скиди м. Харкова. Якість води в створі погіршилась по азоту амонійному, цинку, міді. Майже на рівні минулого року залишився вміст хрому шестивалентного та фенолів. Знизилась концентрація азоту нітритного, нафтопродуктів, марганцю. Таблиця 13.3.13.

226

Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Марганець, мкг/м3

Середньорічні 2008р.

6,53 1,83 0,35 17 4,5 4,5 0,002 0,03 25

2007р.

7,15 1,27 0,380 15 4 2,7 0,002 0,08 34

Максимальні 2008р.

4,92 (ГДК – 6,0) 3,9 (10 ГДК) 1,04 (52 ГДК) 33 (3,3 ГДК) 8 (8 ГДК) 8 (8 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,06 (1,2 ГДК) 61 (6,1 ГДК)

Розчинений кисень в квітні знизився до 4,92 мгО2/дм3. Мінералізація коливалась від 620 мг/дм3 до 901 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 796 мг/дм3 (752 мг/дм3 – 2007р.). Решта показників в межах ГДК. Ріка Лопань – права притока р. Уди. Спостереження ведуться на двох створах: 1 км вище м. Харкова і в межах міста (0,1 км вище гирла). На якість води в створі вище м. Харкова впливає Дергачівське ДВКП (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики); Дергачівський завод турбокомпресорів (Міністерство промисловості); змиви з території м. Дергачі та сільськогосподарських угідь. Якість води в цьому створі трохи покращилась в порівнянні з минулим роком. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів та марганцю. Концентрація хрому шестивалентного залишилась на рівні минулого року, дещо збільшилась середньорічна концентрація фенолів, цинку, міді та -ГХЦГ. -ГХЦГ – відсутні. Таблиця 13.3.14. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

8,69 0,44 0,023 3 0,002 0,03 11 0,001 0 3,2 38

2007р.

8,95 0,54 0,029 3 0,001 0,06 9 0 0 1,1 50

Максимальні 2008р.

5,20 (ГДК – 6,0) 1,08 (2,8 ГДК) 0,046 (2,3 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,006 (6 ГДК) 0,12 (2,4 ГДК) 18 (1,8 ГДК) 0,004 (0,4 ГДК) 0 4,4 (4,4 ГДК) 102 (10,2 ГДК)

В створі 0,1 км вище гирла, після Диканівських очисних споруд якість води погіршилась по середньорічному вмісту азоту амонійного, азоту нітритного. Залишився на рівні 2007 року вміст фенолів, хрому (VI) та цинку. Зменшилась концентрація нафтопродуктів. Таблиця 13.3.15. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

7,42 2,32 0,181 4 0,002 0,06 15

2007р.

7,12 1,26 0,112 4 0,002 0,10 16

Максимальні 2008р.

4,78 (ГДК – 6,0) 5,34 (13,7 ГДК) 0,464 (23,2 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,010 (10 ГДК) 0,20 (4 ГДК) 24 (2,4 ГДК)

227

Кисневий режим в обох створах задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 674 мг/дм3 до 884 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 785 мг/дм3 (742 мг/дм3 – 2007р.); в створі вище гирла від 590 мг/дм3 до 952 мг/дм3, середньорічна концентрація 783 мг/дм3 (749 мг/дм3 – 2007р.). Такі показники, як АСПАР, фосфор загальний, азот нітратний залишились в межах ГДК. Ріка Харків – ліва притока ріки Лопань. Спостереження ведуться в створі 0,2 км вище гирла. Організовані скиди в річку відсутні. Якість води дещо покращилась в порівнянні з минулим роком по нафтопродуктах, азоту нітритному, марганцю, цинку. Збільшився середньорічний вміст азоту амонійного, фенолів та міді. На рівні минулого року залишилась концентрація хрому шестивалентного. Таблиця 13.3.16. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,22 0,70 0,034 9 4 0,002 0,07 4,6 6

2007р.

8,98 0,45 0,038 10 4 0,001 0,16 2 22

Максимальні 2008р.

6,22 (ГДК – 6,0) 2,17 (5,6 ГДК) 0,062 (3,1 ГДК) 13 (1,3 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,007 (7 ГДК) 0,27 (5,4 ГДК) 6,4 (6,4 ГДК) 44 (4,4 ГДК)

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 545 мг/дм3 до 836 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 693 мг/дм3 (664 мг/дм3 – 2007р.). Решта інгредієнтів в межах відповідних ГДК. Річка Вовча – ліва притока ріки Сіверський Донець. Користувачами цього водного об’єкту є Вовчанський олійноекстракційний завод (Мінагропром); ВАТ “Вовчанський агрегатний завод”. Якість води в цьому створі дещо погіршилась по середньорічному вмісту азоту амонійного, азоту нітритного, фенолів. Зменшилась середньорічна концентрація нафтопродуктів та -ГХЦГ. -ГХЦГ – відсутній. Таблиця 13.3.17. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,69 0,25 0,014 3 0,004 0,01 0 0

2007р.

10,5 0,21 0,008 3 0,002 0,05 0,005 0

Максимальні 2008р.

6,12 (ГДК – 6,0) 2,8 (7,2 ГДК) 0,029 (1,4 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,012 (12 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 507 мг/дм3 до 776 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 696 мг/дм3 (625 мг/дм3 – 2007р.). Решта показників знаходилась в межах ГДК. Річка Оскіл – ліва притока р. Сіверський Донець. Спостереження ведуться на 2-х створах: вище і нижче м. Куп’янська. На якість води в цих 228

створах впливає Куп’янське ВУВКГ (Державний комітет житловокомунального господарства). Якість води в створі вище м. Куп’янська (1 км вище міста) покращилась в порівнянні з минулим роком. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів, -ГХЦГ. Збільшились концентрації цинку, фенолів, міді та марганцю. Вміст хрому шестивалентного залишився на рівні минулого року. Таблиця 13.3.18. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,89 0,19 0,017 3 18 0,003 0,02 0,001 0 2,7 16

2007р.

9,84 0,33 0,019 3 17 0,002 0,06 0,002 0 1,9 12

Максимальні 2008р.

7,57 (ГДК – 6,0) 0,43 (1,1 ГДК) 0,030 (1,5 ГДК) 5 (5 ГДК) 64 (6,4 ГДК) 0,006 (6 ГДК) 0,03 (0,6 ГДК) 0,006 (0,6 ГДК) 0 6,4 (6,4 ГДК) 42 (4,2 ГДК)

Якість води в створі нижче м. Куп’янська (3 км нижче міста) покращилась по таких показниках, як азот амонійний, азот нітритний, цинк, нафтопродукти. Вміст хрому шестивалентного та фенолів залишився на рівні минулого року. Спостерігалось підвищення середньорічної концентрації міді. Таблиця 13.3.19. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,35 0,18 0,015 3 4 0,002 0,02 1,9

2007р.

9,32 0,30 0,019 3 21 0,002 0,05 1,4

Максимальні 2008р.

7,15 (ГДК – 6,0) 0,41 (1,1 ГДК) 0,024 (1,2 ГДК) 5 (5 ГДК) 12 (1,2 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,03 (0,6 ГДК) 4 (4 ГДК)

Кисневий режим в створах міста Куп’янська задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 566 мг/дм3 до 708 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 626 мг/дм3 (606 мг/дм3 – 2007р.). В створі нижче міста мінералізація коливалась від 561 мг/дм3 до 734 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 630 мг/дм3 (618 мг/дм3 – 2007р.). Такі показники, як АСПАР, хлориди, сульфати, нітрати були в межах ГДК. Печенізьке водосховище розташоване на р. Сіверський Донець і є основним джерелом питного водопостачання м. Харкова. Спостереження за якістю води проводяться в створі 0,5 м від поверхні та 0,5 м від дна водосховища, на відстані 2,3 км вище греблі. Якість води в цьому створі дещо покращилась по азоту амонійному, нафтопродуктах, фенолах, цинку та марганцю. Збільшились концентрації хрому шестивалентного, міді, -ГХЦГ. Таблиця 13.3.20.

229

Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,55 2,65 0,16 0,010 3 0,002 0,02 0,0008 0 12 2,65 9

2007р.

9,08 1,70 0,24 0,007 2 0,003 0,08 0 0 13 1,65 12

Максимальні 2008р.

7,25 (ГДК – 6,0) 6,11 (2 ГДК) 0,35 (0,9 ГДК) 0,017 (0,9 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,04 (0,9 ГДК) 0,003 (0,3 ГДК) 0 23 (2,3 ГДК) 4,8 (4,8 ГДК) 17 (1,7 ГДК)

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 561 мг/дм3 до 776 мг/дм3. Середньорічна концентрація склала 613 мг/дм3 (646 мг/дм3 – 2007р.). АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний знаходились в межах ГДК. Червонооскільське водосховище розташоване на р. Оскіл. Спостереження ведуться на 2-х створах – с. Червоний Оскіл і с. Сінькове. Якість води в водосховищі залишилась на рівні минулого року. В обох створах спостерігалось коливання середньорічних концентрацій як в бік підвищення, так і в бік зменшення. В створі с. Червоний Оскіл якість води покращилась, зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів, фенолів. Збільшився вміст хрому (VI), -ГХЦГ. Таблиця 13.3.21. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2008р.

9,01 2,40 0,15 0,011 2 0,003 0,02 0,0005 0

2007р.

8,54 1,92 0,21 0,015 1 0,005 0,04 0 0

Максимальні 2008р.

6,62 (ГДК – 6,0) 5,16 (1,7 ГДК) 0,32 (0,8 ГДК) 0,018 (0,9 ГДК) 4 (4 ГДК) 0,008 (8 ГДК) 0,03 (0,6 ГДК) 0,002 (0,2 ГДК) 0

В створі с. Сінькове зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного та нафтопродуктів. На рівні минулого року залишився вміст хрому шестивалентного, фенолів. Збільшились концентрації азоту нітритного,  ГХЦГ. Таблиця 13.3.22. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Кисневий

Середньорічні 2008р.

9,60 2,29 0,19 0,017 2 0,003 0,02 0,0008 0

режим в

водосховищі

2007р.

9,58 1,77 0,23 0,014 2 0,0035 0,06 0 0

був

задовільний.

Максимальні 2008р.

8,45 (ГДК – 6,0) 4,4 (1,5 ГДК) 0,42 (1,1 ГДК) 0,026 (1,3 ГДК) 3 (3 ГДК) 0,007 (7 ГДК) 0,03 (0,6 ГДК) 0,003 (0,3 ГДК) 0

Мінералізація 230

коливалась від 609 мг/дм3 до 738 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 667 мг/дм3 (628 мг/дм3 – 2007р.). Решта показників була в межах ГДК. Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів була надана інформація про стан якості води у транскордонних водних об’єктах за 2008 рік (кордон з Російською Федерацією). Спостереження проводились в шести створах, а саме р. Сіверський Донець, с. Огурцеве (10 спостережень) та с. Ст. Таволжанка (2 спостереження); р. Оскіл, с. Тополі (4 спостереження); р Лопань, с. Козача Лопань (4 спостереження); р. Уди, с. Окоп (4 спостереження); р. Вовча, с. Землянки (4 спостереження). Якість води в створі р. Сіверський Донець, с. Огурцеве в порівнянні з минулим роком дещо погіршилась по таких показниках, як азот амонійний, нафтопродукти, цинк, мідь, кобальт, марганець. Таблиця 13.3.23.

2008 рік Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм3

2007 рік мг/дм3

в долях ГДК рибогосп

7,73 0,229 0,123 4,35 2,4 20,89 0,08 0,91 0,0002 0,14 0,0053 0,0022 0,0026 0,0183 0,0077 0,0196 0 0

1,53 0,109 1,2 1,6 0,2 1,4 0,53 0,11 2,6 1,83 0,77 1,96 -

7,42 0,160 0,119 4,82 2,06 19,35 0,06 0,98 0,0004 0,13 0,0039 0,0019 0,0019 0,0159 0,0142 0,0138 0 0

в долях ГДК рибогосп 1,48 0,120 1,03 1,2 0,4 1,3 0,39 0,095 1,9 1,59 1,42 1,38 -

Зменшились концентрації фенолів та нікелю. Вміст інших показників в порівнянні з 2007 роком суттєво не змінився. Мінералізація склала 491 мг/дм3 (514 мг/дм3 в 2007 р.). Кисневий режим був задовільний. Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, були в межах ГДК рибогосподарських водойм. В створі р. Сіверський Донець, с. Ст. Таволжанка зросли концентрації азоту амонійного, нітритів, БСК5, нафтопродуктів, фосфатів, цинку, кобальту, марганцю. Вміст хрому шестивалентного та фенолів залишився на рівні 2007 року. Дещо покращилась якість води по таких показниках, як залізо загальне, мідь, нікель. Таблиця 13.3.24. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

мг/дм

3

6,25 0,165 0,143 2,39 2,8 22,9 0,1

2008 рік в долях рибогосп 1,78 0,06 1,4 2

ГДК

мг/дм

3

11,05 0,100 0,077 2,14 2,5 18,8 0,05

2007 рік в долях рибогосп 0,96 0,054 1,25 1

ГДК

231

Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3

1,19 0 0,115 0,0075 0,002 0,003 0,014 0,0075 0,0325

1,15 0,75 0,1 3 1,4 0,75 3,25

0,48 0 0,13 0,004 0,002 0,004 0,005 0,0190 0,0170

1,3 0,4 0,1 4 0,5 1,9 1,7

Мінералізація дорівнювала 457 мг/дм3 (470 мг/дм3 в 2007 р.). Кисневий режим задовільний. Якість води в створі р. Оскіл, с. Тополі в порівнянні з 2007 роком покращилась. Зменшилась концентрація азоту амонійного, нітратів, цинку, нікелю, хрому шестивалентного. На рівні минулого року залишився вміст нафтопродуктів, нітритів, БСК5, ХСК, міді. Таблиця 13.3.25. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм

3

8,62 0,138 0,053 5,65 1,73 14,65 0,11 0,82 0,0003 0,085 0,0060 0,0018 0,0015 0,0128 0,0075 0,0135 0 0

2008 рік в долях рибогосп 0,662 0,141 0,864 2,2 0,3 0,85 0,6 0,087 1,5 1,28 0,75 1,35 -

ГДК

мг/дм

3

9,93 0,190 0,055 5,89 1,80 14,75 0,11 0,75 0 0,053 0,0160 0,0020 0,0015 0,0118 0,0130 0,0053 0 0

2007 рік в долях рибогосп 0,691 0,147 0,902 2,2 0,53 1,6 0,1 1,5 1,18 1,3 0,53 -

ГДК

Кисневий режим у цьому створі задовільний. Мінералізація 516 мг/дм3 (534 мг/дм3 в 2007 році). В створі р. Лопань, с. Козача Лопань спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік підвищення, так і зниження. Зменшився вміст нафтопродуктів, заліза загального, нітратів, нікелю. Зросла концентрація азоту амонійного, БСК5, ХСК, фенолів, цинку, хрому шестивалентного, кобальту, марганцю. Таблиця 13.3.26. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати, мг/дм3

мг/дм

3

8,40 0,825 0,064 3,74 3,51 28,60 0,074 1,03

2008 рік в долях рибогосп 0,79 0,093 1,76 1,48 -

ГДК

мг/дм

3

7,15 0,215 0,065 5,09 2,59 24,73 0,125 0,97

2007 рік в долях рибогосп 0,81 0,127 1,30 2,5 -

ГДК

232

Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

0,0005 0,26 0,0078 0,0030 0,0040 0,0218 0,0113 0,0483 0 0

0,5 2,6 0,78 0,15 4 2,18 1,13 4,83 -

0 0,29 0,0058 0,0020 0,0038 0,0133 0,013 0,0188 0 0

2,9 0,58 0,10 3,8 1,33 1,30 1,88 -

Мінералізація склала 746 мг/дм3 (706 мг/дм3 в 2007 р.), кисневий режим задовільний. Якість води в створі р. Уди, с. Окоп в порівнянні з минулим роком суттєво не змінилась. На рівні 2007 року залишилась концентрація БСК5, ХСК, нафтопродуктів, фосфатів, хрому шестивалентного. Дещо збільшився вміст азоту амонійного, нітратів, фенолів, цинку, міді, кобальту та марганцю. Таблиця 13.3.27. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм3 8,40 0,28 0,093 7,79 3,25 25,9 0,14 1,60 0,0005 0,35 0,0083 0,0025 0,0050 0,0203 0,0105 0,0715 0 0

2008 рік в долях рибогосп 1,159 0,195 1,62 2,8 0,5 3,5 0,83 0,125 5 2,03 1,05 7,15 -

ГДК

мг/дм3 7,40 0,25 0,121 4,69 3,28 25,0 0,15 1,49 0,0003 0,44 0,0070 0,0023 0,0023 0,0153 0,017 0,0248 0 0

2007 рік в долях рибогосп 1,509 0,117 1,64 3,0 0,3 4,4 0,70 0,113 2,3 1,53 1,70 2,48 -

ГДК

Кисневий режим задовільний, мінералізація 569 мг/дм3 (522 мг/дм3 в 2007 р.). Концентрації забруднюючих речовин в створі р. Вовча, с. Землянки зменшились в порівнянні з 2007 роком по таких показниках, як нафтопродукти, феноли, кобальт, нікель. Суттєво не змінився вміст нітратів, ХСК, фосфатів, цинку. Дещо збільшилась концентрація азоту амонійного, нітритів, БСК 5, заліза загального, хрому шестивалентного, міді, марганцю. Таблиця 13.3.28. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

мг/дм

3

7,56 0,19 0,061 7,44 1,93 14,43 0,05

2008 рік в долях рибогосп 0,76 0,186 0,96 1

ГДК

мг/дм

3

9,39 0,175 0,051 7,61 1,37 15,38 0,125

2007 рік в долях рибогосп 0,63 0,19 0,68 2,5

ГДК

233

Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

0,34 0 0,165 0,0043 0,0023 0,003 0,0148 0,0068 0,0235 0 0

1,65 0,43 0,113 3 1,48 0,68 2,35 -

0,33 0,0005 0,12 0,004 0,0015 0,0013 0,0165 0,01 0,0180 0 0

0,5 1,2 0,4 0,075 1,3 1,65 1 1,80 -

Мінералізація в цьому створі склала 508 мг/дм3 (546 мг/дм3 в 2007 р.). Кисневий режим був задовільний. Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією у 2008 році відповідно до «Програми комплексного моніторингу за станом якості води рік Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України» на річці Сіверський Донець було встановлено 5 створів постійного спостереження: № 1 – в с. Огурцеве Вовчанського району (межа Харківської та Бєлгородської областей); № 2 – в с. Ст. Салтів Вовчанського району; № 3 – в с. Есхар Чугуївського району; № 4 – в с. Мілове Балаклійського району; № 5 – в с. Яремівка Ізюмського району (межа Харківської та Донецької областей); а також створ № 6 на р. Орель (притока р. Дніпро) – в с. Залінійне Зачепилівського району. Лабораторний контроль згідно з програмою моніторингу здійснювався у створі № 1 щомісячно, в усіх п’яти створах – щоквартально. Інформація надана тільки за 2008 рік і представлена нижче в табличній формі (середньорічні концентрації). Таблиця 13.3.29. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мг/дм3 Окислюваність, мг/дм3 Сухий залишок, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Хлориди, мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Аміак, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Цинк, мг/дм3

Створ № 1 р.Сіверський Донець, с.Огурцеве в долях ГДК 3 мг/дм рибогосп 7,58 1,53 0,68 4,26 572 0,572 0,32 3,2 116 0,387 178 1,78 0,29 0,58 0,022 0,275 6,93 0,173 0,017 0,34 менш 0,001 0,102 10,2

Створ № 2 р.Сіверський Донець, с.Ст. Салтів в долях ГДК мг/дм3 рибогосп 9,06 1,78 0,79 4,99 251 0,251 0,24 2,4 119 0,397 173 1,73 0,56 1,12 0,296 3,7 12,56 0,314 0,011 0,22 0,006 6 0,119 11,9

Створ № 3 р.Сіверський Донець, с.Есхар в долях ГДК 3 мг/дм рибогосп 8,9 1,05 0,47 6,45 500 0,5 0,09 0,9 38 0,127 190 1,9 менш 0,003 0,014 0,175 3,36 0,084 менш 0,1 -

234

Продовження таблиці 13.3.29. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мг/дм3 Окислюваність, мг/дм3 Сухий залишок, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Хлориди, мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Аміак, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Цинк, мг/дм3

Створ № 4 р.Сіверський Донець, с.Мілове в долях ГДК мг/дм3 рибогосп 8,78 4,1 1,83 11,85 861 0,861 0,43 4,3 162 0,54 408 4,08 0,26 0,52 0,033 0,413 40,53 1,01 0 0,159 15,9

Створ № 5 р.Сіверський Донець, с.Яремівка в долях ГДК мг/дм3 рибогосп 8,93 1,92 0,86 5,54 642 0,642 0,075 0,75 53 0,178 167 1,67 0,85 1,7 0,062 0,775 5,48 0,137 менш 0,03 0 0,012 1,2

Створ № 6 р. Орель, с. Залінейне в долях ГДК мг/дм3 рибогосп 2,4 1,07 9,35 620 0,62 0,23 2,3 123 0,41 352 3,52 0,65 1,3 0,043 0,538 1,42 0,036 менш 0,03 0 0,004 0,4

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2008 року на державну екологічну експертизу надійшло 697 матеріалів проектно-кошторисної документації, що на 162 більше в порівнянні з 2007 роком. Для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян за останній рік підвищилися вимоги Держуправління до якості проектно-кошторисної документації, яка надходить на державну екологічну експертизу. У зв'язку з чим збільшився відсоток повернутих на доопрацювання матеріалів проектнокошторисної документації, а саме: - у 2006 році – 28,24 % (194 матеріали); - у 2007 році – 30,84 % (165 матеріалів); - у 2008 році – 32,8 % (229 матеріалів).

2006

2007

2008

Загальна кількість проведених експертиз проектно-кошторисної документації, у т.ч:

687

535

697

- позитивних

493

370

468

- негативних

194

165

229

28,24

30,84

32,8

Відсоток повернутих на доопрацювання проектно-кошторисної документаці

Найважливіші об’єкти, які пройшли державну екологічну експертизу протягом звітного періоду та отримали оцінку: 235

Позитивну: 1. Проект Ліквідація підтоплення на території м. Мерефа Харківського району та розчистка русла р. Мерефа та р. Мжа.

2. РП Розробка та рекультивація Олешнівського родовища піску в Харківському районі.

3. Робочий проект "Реконструкція очисних споруд за технологією біоплато м. Мерефа. Негативну: 1. Робочий проект кар’єру Тимченківського родовища будівельних пісків (дільниця №1) у Зміївському районі Харківської області.

2. Робочий проект “Захист від підтоплення території бази відпочинку на Жовтневому водоймищі (берегова зона р. Уди)”.

3. Робочий проект Будівництва очисних споруд за технологією "Біотал", потужністю 50 м. куб. на добу в м. Харкові. Основними причинами повернення на доопрацювання проектної документації є : - відсутність, або подання не в повному обсязі матеріалів ОВНС; - не вирішення питання утилізації відходів виробництва; - відсутність розрахунків розсіювання викидів шкідливих речовин в атмосферу з урахуванням існуючого фонового забруднення; - відсутність заходів щодо інформування громадськості про планову діяльність, мету і шляхи її здійснення.

- відсутність погодження “Заяви про наміри” органами місцевого самоврядування. Для підвищення рівня підготовки проектно-кошторисної документації та зменшення зауважень до матеріалів Держуправлінням було організовано та проведено у серпні 2008 року круглий стіл з представниками проектних установ щодо якісної підготовки матеріалів розділу “ОВНС”. Своєчасне надходження “Рекомендацій щодо участі територіальних органів Мінприроди у проведенні громадських слухань з питань розміщення і спорудження промислових та інших об'єктів”, розроблених Мінприроди України, спеціалістам Держуправління суттєво сприяло поліпшенню роботи щодо врахування думки громадськості при проведенні державної екологічної експертизи резонансних об'єктів. Наприклад, у лютому місяці 2008 року Мерефянською міською радою були проведені громадські слухання з питань розгляду робочого проекту “Реконструкція очисних споруд за технологією “Біоплато” житлового масиву по вул.Сумській м.Мерефа Харківської області” та робочого проекту розчистки русла річок Мерефа та Мжа; у вересні цього ж року були проведені загальноміські громадські слухання на тему “Доцільності завершення будівництва та розташування двох новозбудованих об'єктів по вулиці Сумській, 10 та Сумській, 70-72 в м.Харкові”. Співпраця з громадськими організаціями дає позитивні результати при розгляді питання щодо розміщення об'єктів, які мають широкий громадський 236

резонанс. Так, за ініціативою Харківської обласної організації Українського товариства охорони природи (голова президії – заступник голови облдержадміністрації В.В.Звєрєв, заступник президії – О.С.Шумейко) розглядалися: проект житлових комплексів з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Новгородській (район вул. Клочківській) у м. Харкові; ТОВ “Завод покрівельних матеріалів “Акваізол” щодо збільшення виробничої потужності; проект дельфінарію по вул. Сумській (в районі саду ім. Т.Г.Шевченка); робочий проект “Друга черга Дергачівського полігону на захоронення ТПВ”. У особливо складних ситуаціях, для забезпечення максимальноможливої комплексності і обґрунтованості висновків з проектно-кошторисної документації, держуправлінням залучаються наукові та інші спеціалізовані організації. За звітний період із залученням фахівців Українського науководослідного інституту екологічних проблем було проведено експертизу робочого проекту “Інженерна підготовка та захист від підтоплення земельної ділянки по вул. Полтавський шлях (Ленінський район) в м.Харків”. Для попередження гострих екологічних та соціальних проблем держуправлінням приділяється особлива увага повноті надання в “Заяві про екологічні наслідки діяльності” інформації щодо очікуємого впливу на навколишнє природне середовище та врахування думки громадськості щодо запланованої діяльності.

237

13.5. Економічні засади природокористування Засади формування економічного механізму природокористування в Україні регламентуються Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища”, а також Водним, Змельним, Лісовим кодексами України, Кодексом України про надра, Законами України „Про плату за землю” та „Про тваринний світ”. Так, за даними Державної податкової адміністрації у Харківській області фактичне надходження до зведеного бюджету області за 2008 рік збору за спеціальне використання природних ресурсів складає: - плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до Державного бюджету в 2008 році складає 70751,9 тис. грн. (2007 р. складає 34075,8 тис. грн. та відповідно 2006 р. – 36 600,7 тис. грн..); плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до місцевого бюджету в 2008 році складає 2646,1 тис. грн. (2007 р. складає 1432,1 тис. грн. та відповідно 2006 р. – 1289,7 тис. грн.); - плата за землю до місцевого бюджету в 2008 році складає 381769,0 тис. грн. (2007 р. складає 305888,4 та відповідно 2006 р. – 216986,7 тис. грн.); - збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісовогог фонду до Державного бюджету в 2008 році складає 1149,8 тис. грн. (2007 р. складає 1150,4 тис. грн. та відповідно 2006 р. – 592,5 тис. грн.); збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісовогог фонду до місцевого бюджету в 2008 році складає 6783,7 тис. грн. (2007 р. складає 5202,5 тис. грн та відповідно 2006 р. – 3029,2 тис. грн.); - збір за спеціальне використання водних ресурсів до Державного бюджету в 2008 році складає 19535,9 тис. грн. (2007 р. складає 13797,0 тис. грн. та відповідно 2006 р. – 7903,9 тис.грн.); - збір за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів до Державного бюджету в 2008 році складає 3,4 тис. грн. (2007 р. складає 2,8 тис. та відповідно грн. 2006 р. – 7,5 тис. грн.).

13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності Найважливішими функціональними елементами системи управління природоохоронною діяльністю є складові економічного механізму природокористування та природоохронноїдіяльності. До економічного механізму природоохоронної діяльності відноситься формування та виконання доходної частини Державного бюджету, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, визначення розмірів зборів за забруднення довкілля, системи фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, збору за спеціальне користування природними ресурсами та механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про 238

охорону довкілля. Для достовірного та обґрунтованого планування доходів фондів, Головним фінансовим управлінням Харківської облдержадміністрації та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за участю Державної податкової адміністрації у Харківській області були підготовлені очікувані на 2009 р. та прогнозні показники надходження на 2010 р. коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища по Харківській області і направлено до Міністерства фінансів України. Згідно з планом соціально – економічного розвитку на 2008 рік заплановано надходження зобру за забруднення навколишнього природного середовища до місцевих бюджетів в сумі 14304,5 тис. грн., . грн. з них: - до обласного бюджету (обласний фонд) – 10217,5 тис. грн.; - до міських бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонд охорони навколишнього природного середовища – село, селище, місто) – 4087,0 тис. грн. Фактично сплачено до місцевих бюджетів – 14501,8 тис. грн., з них: - до обласного бюджету (обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) – 10358,4 тис.грн.; - до міських бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонд охорони навколишнього природного середовища – село, селище, місто) – 4143,4 тис. грн. Бюджет області поповнився на 140,9 тис. грн., що складає 101,4% від запланованих (доведених).

13.5.2. Стан фінансування екологічниї галузі Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки території регіону. Відповідно до рішення обласної ради від 15 січня 2008 року № 582-У та від 23 жовтня 2008 року № 952-У (Х ХХІУ сесії V скликання) затверджено розподіл коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на фінансування 41 природоохоронного заходу (в тому числі 8 заходів заборгованості за виконані роботи у 2007 році) на суму 12688,013 тис грн. (в тому числі з урахуванням залишку коштів за 2007 рік – 2329,613 тис. грн.). Фактично профінансовано 39 заходів на суму 10989,9 тис. грн., а саме: - з розділу І „Охорона і раціональне використання водних ресурсів” профінансовано 13 заходів на суму 7312,8 тис. грн. при плані 7918,9 тис. грн. не профінансовано 1 захід „Реконструкція КНС № 1,2 м. Валки” на суму 264 тис грн.; - з розділу ІІ „Охорона і раціональне використання земель” профінансовано 1 захід на суму 810,1 тис. грн. при плані 830,0 тис. грн.; 239

- з розділу ІІІ „Раціональне використання, зберігання або знищення відходів виробництва та побутових відходів” профінансовано 6 заходів на суму 2032,2 тис. грн. при плані 2770,7 тис. грн..; - з розділу ІУ „Збереження природно – заповідного фонду” – профінансовано 3 заходи на суму 394,1 тис. грн. при плані 397,5 тис. грн..; - з розділу УІІ „Наука інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці” профінансовано 8 заходів на суму 352,5тис.грн. при плані 391,5 тис. грн.. не профінансовано 1 захід на суму 39,0 тис. грн.; 10989,9 12000 10000

7746,1

8361,1 7059,9

8000 6000 4000 2000 0

2005

2006

2007

2008

Рис.13.5.2.1.Використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи по охороні навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки. Основними приоритенними напрямками для першочергового та невідкладного фінансування природоохронних заходів з обласного фонду є програми „Очистка стічних вод” та „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”. У 2008 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проводилась: - реконструкція очисних споруд в смт. Есхар Чугуївського району та смт. Зачепилівка (освоєно 849,5 тис.грн та 382,1 тис.грн відповідно); - реконструкція очисних споруд за технологією „Біоплато” в смт. Близнюки та м. Змійові (освоєно 620,3 тис. грн.. та відповідно 404,7 тис. грн..; - каналізування та очистка стічних вод в смт. Дворічна Дворічанського району (освоєно 1438,2 тис.грн);

240

- будівництво системи водовідведення в м. Богодухові (освоєно 1675,7 тис.грн); - реконструкція очисних споруд каналізації в с. Кочеток Чугуївського району (освоєно 258,9 тис.грн); - реконструкція очисних споруд для очищення побутових стічних вод в смт.Золочів (освоєно 300,0 тис.грн); - розроблення та виготовлення дослідно – промислового зразку технологічного комплексу утилізації осаду стічних вод і одержання на його основі альтернативного біопалива (ДКП ГК „Харківкомуночиствод”) (освоєно 760,0 тис. грн., та інші. З метою покращання стану захоронення ТПВ у 2008 році було здійснено будівництво полігонів ТПВ в смт. Вільча Вовчанського району (освоєно 104.1 тис.грн), м. Куп’янську (освоєно 97,2 тис.грн), м. Змійові (освоєно 382,6 тис.грн) . У 2008 році за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища було виконано роботи на суму 1295,7 тис. грн. по перезатарюванню та ліквідації 77,587 тонн непридатних пестицидів, які зберігалися на складах у незадовільному стані. З метою упередження надзвичайнї ситуаці яка склалася в смт Кочеток було профінансовано протизсувні роботи на суму 810,1 тис. Грн. У 2008 році кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища не виділялися. тис.грн

25350

30000 25000 20000 15000 10000

6437,9

5000 0

2006

2007

рік

Рис.13.5.2.2. Використання грошових коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року схвалено КМУ 17 жовтня 2007 року.

241

Розроблення стратегічного документу обумовлене необхідністю підвищення ефективності структури управління в сфері охорони довкілля на державному та регіональному рівнях. Схвалення Концепції – дійсно великий прорив у сфері нормативноправового забезпечення екологічної політики держави. Подібний засадничий документ природоохоронної діяльності не приймався в Україні десятиріччями. Метою стратегії національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення екологічного стану території України, шляхом утвердження національної екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально – економічного розвитку держави, для забезпечення переходу до сталого (екологічно збалансованого) розвитку та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Головними принципами, на яких грунтується національна екологічна політика Концепція проголошує: принцип рівноправності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної); принцип екологічної відповідальності; принцип попередження або запобігання; принцип інтеграції екологічної складової в секторальні політики; принцип "Забруднювач та користувач платять повну ціну"; принцип міжсекторального партнерства та залучення до реалізації політики широкого кола зацікавлених сторін. Генеральними цілями національної екологічної політики Концепція визначає: - захист здоров’я населення від техногенного та антропогенного навантажень; - удосконалення системи інтегрованого екологічного управління щодо інтеграції екологічної складової до програм розвитку секторів економіки; - розвиток екологічно збалансованого використання природних ресурсів; - екологічна безпека, усунення зростання навантаження на навколишнє природне середовище у зв'язку з економічним зростанням; - регіоналізація екологічної політики; - припинення втрат ландшафтного та біотичного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; - розвиток громадянського суспільства, підвищення громадської екологічної свідомості. Крім того Концепція декларує необхідність екологізації секторальних політик та, відповідно, виписує першочергові завдання у таких галузях народного господарства як промисловість, транспорт, енергетика, водні ресурси, сільське та лісове господарство. Для кожної цілі Концепція виписує низку завдань, шляхи та інструменти реалізації. Очікувані результати, які прогнозуються від реалізації Стратегії такі: - усунення прямого зв’язку між економічним зростанням та погіршенням стану навколишнього середовища; - впровадження дієвої системи інформування населення щодо збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку; - підвищення обсягу видатків на природоохоронні цілі з державного бюджету; 242

- стабілізація та подальше зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - зменшення обсягів відведення забруднених зворотних вод; - досягнення водних Цілей Розвитку Тисячоліття; - зменшення обсягів утворення токсичних відходів; - збільшення показника лісистості; - збільшення показника заповідності; - створення розгалуженої екомережі та припинення втрат біорізноманіття. Екологічні проблеми займають першочергове місце в житті сучасного людського суспільства. Інтенсивне і нераціональне використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, все це приводить до екологічної кризи. Її розвитку в Україні також послужила Чорнобильська катастрофа, наслідки якої набули глобального характеру. Екологічні проблеми в Харківській області можливо подолати шляхом здійснення системи науково обґрунтованих правових, організаційних, економічних і інших заходів з охорони навколишнього природного середовища. Для подолання наслідків екологічної кризи, необхідно знати її причини, щоб визначити оцінку виникаючих процесів і виробити необхідні рекомендації. Основою для розробки будь-яких систем оцінок стану довкілля є екологічний моніторинг. Тому важливим етапом визначення якості навколишнього природного середовища є система збору інформації про його стан. Актуальність даного питання обумовлено тим, що серед пріоритетних заходів по стабілізації і поліпшення екологічної обстановки в Україні є формування системи екологічного моніторингу. Не випадково Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженими постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року, до основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів віднесено вирішення такого завдання, як завершення створення державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Необхідно відзначити істотний інтерес до цієї важливої проблеми вчених–екологів. Крім того, ряд важливих питань, що стосуються правового забезпечення екологічного моніторингу, які були поставлені вченими, не знайшли однозначного наукового та законодавчого вирішення та на сьогодні залишаються дискусійними. Необхідність проведення дисертаційного дослідження обумовлена кількома причинами. По-перше, це аналіз діючого екологічного законодавства щодо здійснення екологічного моніторингу та практики його застосування і реалізації. По-друге, теоретичне визначення правових норм по забезпеченню екологічного моніторингу як інституту екологічного права. По-третє, великого значення набуває екологічний моніторинг в системі реалізації екологічних прав громадян, їх проживанні в безпечному для життя та здоров’я навколишньому природному середовищі.

243

Зазначені обставини й зумовлюють гостроту проблеми правового забезпечення екологічного моніторингу і вимагають впровадження результатів теоретичних напрацювань до законодавства та правозастосовної практики. Екологічний моніторинг як самостійна функція управління природокористуванням та охороною довкілля. Екологічний моніторинг необхідно розглядати в таких аспектах: як правовий інститут екологічного права; як функцію управління у сфері природокористування та охорони довкілля. Розглядаючи екологічний моніторинг як функцію управління в сфері природокористування та охорони довкілля, Управління підтримує точку зору, яка є в юридичній літературі та відносить зазначену функцію до групи попереджувально-охоронних функцій управління. До цієї групи функцій відносяться також екологічний контроль та екологічна експертиза. Всі функції, що входять до групи попереджувально-охоронних, взаємопов’язані між собою, мають спільну мету охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки населення, раціонального використання природних ресурсів, попередження нанесення шкоди довкіллю. Слід відмітити чималий науковий і практичний інтерес питання співвідношення функцій екологічного моніторингу, екологічної експертизи та екологічного контролю. Окрім означених, функція екологічного моніторингу взаємодіє з іншими функціями управління в сфері екології, зокрема – природоресурсового кадастру, прогнозування, планування, тощо. Екологічний моніторинг в системі реалізації права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Екологічний моніторинг є одним із важливих елементів реалізації права людини на безпечне для його життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Засобом здійснення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля виступають інші екологічні права громадян, наприклад, право на отримання повної і достовірної інформації про стан довкілля. Зазначене право належить до важливих прав людини. Одним з найважливіших джерел екологічної інформації є дані системи екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг є важливою ланкою інформаційного обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування. А також забезпечення екологічною інформацією населення країни (в тому числі Харківської області). Так, в інформацію про санітарно-епідеміологічне благополуччя включаються відомості про стан повітря, води, продуктів харчування. Джерелом цієї інформації є екологічний та інші види моніторингу, які тісно з ним пов’язані. Зокрема, генетичний моніторинг включає нагляд за станом навколишнього природного середовища з точки зору його впливу на стан здоров’я людини; радіаційний моніторинг, створення системи якого на даний час запроваджується в Україні, відіграє дуже велику роль в захисті населення від радіаційного випромінювання. Тобто можна дійти висновку, що державна система екологічного моніторингу прагне досягнення такої мети як підвищення рівня та якості 244

інформаційного обслуговування споживачів екологічної інформації на всіх рівнях цієї системи. Пропонуємо в законодавстві України врегулювати питання про організацію проведення громадського екологічного моніторингу за станом навколишнього природного середовища. Розробка концепції громадського екологічного моніторингу є важливою і необхідною насамперед з метою реалізації права громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище. Міжнародно-правові стандарти екологічного моніторингу в Україні. Існуюча система екологічного моніторингу України потребує підвищення її ефективності та гармонізації з міжнаціональними та міжнародними системами. Необхідність гармонізації визначається характером екологічних проблем. Проблема забезпечення екологічного моніторингу виходить за рамки національної, носить глобальний характер. У зв’язку з цим, національне державне регулювання зазначених питань повинно максимально повно імплементувати стандарти та вимоги міжнародного права, які склалися щодо здійснення екологічного моніторингу і використати накопичений досвід міжнародного співробітництва в цій сфері. Аналіз основних багатосторонніх міжнародних конвенцій в галузі здійснення екологічного моніторингу, в першу чергу таких, як Конвенція про біологічне різноманіття (1992 р.); Конвенція ООН з морського права (1982 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Венська Конвенція про охорону озонового шару (1985 р.) та інші показує, що діюче національне законодавство, яке регулює здійснення екологічного моніторингу, потребує суттєвого вдосконалення, доповнення та побудови його згідно з виробленими міжнародними принципами і стандартами. Екологічний моніторинг у правовідносинах використання природних ресурсів. Використання природних ресурсів, їх експлуатація власниками та природокористувачами, здійснюється на підставі та в межах, визначених діючим екологічним законодавством. При цьому, великого значення як для якості природних ресурсів, що використовуються, так і для власників та користувачів природних ресурсів набуває екологічний моніторинг. Його значення полягає саме у тому, що це є відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем, відтворення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним ситуаціям. В процесі ведення екологічного моніторингу за використанням природних ресурсів відбувається: отримання відомостей про природний стан об’єктів природи та надання цієї інформації для опрацювання і аналізу; використання отриманої інформації про стан природних ресурсів в процесі їх експлуатації; реалізація управлінських функцій стосовно природних ресурсів, які експлуатуються. Крім того, отримані за допомогою екологічного моніторингу дані, використовуються при визначені меж користування природними ресурсами та при наданні природних ресурсів у користування (в тому числі на умовах оренди) або у власність.

245

Використання кожного із природних ресурсів має свої особливості, обумовлені економічними, екологічними, культурно-оздоровчими, рекреаційними та іншими чинниками. Відповідно до цього екологічний моніторинг, який проводиться в галузі використання природних ресурсів, теж має свої особливості, обумовлені об’єктами природи, їх станом та можливостями експлуатації. Найбільш урегульованим є здійснення моніторингу відносно використання земельних та водних ресурсів. Діє низка нормативно-правових актів, якими передбачено регулювання суспільних відносин у зазначених сферах. Здійснення моніторингу щодо використання лісових ресурсів, тваринного світу, надр в екологічному законодавстві передбачено лише в загальному, опосередкованому вигляді. Правовою основою здійснення моніторингу лісів є постанова Верховної Ради України “Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Цією постановою передбачено створення Державної системи екологічного моніторингу, невід’ємною складовою частиною якої повинен бути моніторинг лісів. Моніторинг тваринного світу є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється в порядку, визначеному законодавством про моніторинг довкілля. Необхідно також відзначити і те, що поза увагою законодавства залишилося питання правового регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі здійснення моніторингу надр. Кодекс України про надра, інші нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини в сфері охорони та використанню надр, не передбачають проведення відповідного різновиду екологічного моніторингу. Разом із тим, одним із напрямків діяльності Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є здійснення державного моніторингу геологічного середовища та мінерально-сировинних ресурсів, проведення еколого-геологічних досліджень з метою забезпечення раціонального використання родовищ корисних копалин. У зв’язку із наведеним, необхідно розробити низки нормативноправових актів, які повинні урегулювати питання здійснення моніторингу відносно зазначених природних ресурсів, що експлуатуються, та пропонує структуру цих правових джерел. Основним нормативно-правовим актом у сфері моніторингу охорони навколишнього природного середовища є Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. Система моніторингу охорони довкілля спрямована на підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля; підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

246

Доцільним шляхом вдосконалення правового регулювання екологічного моніторингу в Україні, є розробка та прийняття нормативно-правового акту – Закону України “Про екологічний моніторинг”. Його прийняття надасть змогу усунути прогалини, неузгодженості, що мають місце в законодавстві. У роботі пропонується проект загальної структури Закону України “Про екологічний моніторинг”. Аналізуючи цю велику сукупність проблем, ми можемо зробити дуже важливі висновки щодо екологічної дійсності нашої Держави, виявити чинники та особливості життєдіяльності та природокористування. “Базовими ”недоліками України на сучасному етапі є складні, многогранні фактори, які здійснюють комплексний, тотальний вплив на всі галузі економіки, діють у різних сферах, на різних рівнях господарювання, і тому вони потребують особливої уваги, особливих рішень, тобто системного розв’язку з боку Держави.

13.7.Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Засобом поєднання екологічних інтересів з економічними інтересами суспільного прогресу Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» називає екологічні стандарти і нормативи (статті 31—33). Мета екологічної стандартизації і нормування — це встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки (ст. 31). Державні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги по запобіганню шкідливому впливу забрудненого навколишнього природного середовища на здоров'я людей, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища і використанням природних ресурсів (ст. 32). Відповідно до ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» розрізняють, залежно від суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює стандарти: «національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування; стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією». В Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (ст. 4) нормативні документи з питань стандартизації розрізняються за сферою дії і поділяються на: державні стандарти України; галузеві стандарти; стандарти науково-технічних і інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств. Управління діяльністю щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів забезпечується постійно діючою та поновлюваною системою нормативної документації для контролю за забрудненням атмосферного повітря, водних об'єктів і ґрунтів, а також для нагляду за викидами в природне середовище.

247

Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність" відносить до сфери державного метрологічного нагляду контроль стану навколишнього природного середовища, а вимірювання в цій сфері повинні виконуватися атестованими відповідно до „Правил уповноважень та атестації у державній метрологічній системі" лабораторіями. У м. Харкові та Харківській області атестовані такі лабораторії, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища: - відділ інструментального лабораторного контролю Харківської державної екологічної інспекції, що виконує роботи з контролю викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел, якості питних, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, бере участь у ряді міжнародних проектів по оздоровленню рік області, надає консультаційну допомогу з питань визначення концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі; - аналітичний центр Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, що займається розробкою методичного забезпечення, організацією міжлабораторного контролю по визначенню викидів шкідливих речовин в атмосферу, якості питної води, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища. Крім того, атестовані 38 виробничих лабораторій, що входять у сферу управління інших міністерств і які, крім основних виробничих завдань визначають концентрацію шкідливих речовин у промислових викидах, питній, поверхневій і стічних водах, ґрунтах.

13.8. Екологічний аудит Відповідно до Закону “Про екологічний аудит” екологічному аудіту підлягають державні підприємства, які перебувають в процесі приватизації і види діяльності яких становлять підвищену екологічну небезпеку. Посвідчення екологічних аудиторів в області для здійснення екологічного аудиту відповідно до Закону України “Про екологічний аудит” отримали наступні юридичні та фізичні особи: Екологічні аудитори, що мають право на здійснення екологічного аудиту Таблиця 13.8.1.

№ з/п

П.І.Б. екологічного аудитора

Серія та номер сертифіката екологічного аудитора

Місцезнаходження (адреса, тел./факс, e-mail)

Номер та дата рішення про внесення

1

2

3

4

5

1

Люшуков Олег Дмитрович

ЕА № 008

м. Харків, пр. Леніна, 38, Будинок проектів, 8 поверх, офіс 818 а,

№ 374, 18.07.2008 р.

тел. 8 (057) 702-61-31 тел. 8 (057) 713-51-90 факс 8 (057) 717-03-39 248

2

Размєтаєв Сергій ЕА № 009 Володимирович

61013, м. Харків, вул. Шевченка, 6, № 290, тел./факс 8 (0572) 43-11-56 10.08.2005 р.

3

Внукова Наталія ЕА № 030 Володимирівна

61002, м. Харків, вул. Петровського, 25,

№ 533, 30.12.2005 р.

тел. 8 (057) 707-37-97 тел. 8 (057) 707-37-41 тел. 8 (057) 707-31-34 Ієвлєва Ольга Юріївна

4 5 6 7 8

ЕА № 043

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6,

№ 74, 22.02.2006 р.

тел./факс 8 (057) 702-15-92

Міняйло Віталій ЕА № 044 Петрович

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6,

Топчій Ростислав ЕА № 045 Валерійович

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6,

Шустов Олексій ЕА № 046 Леонідович

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6,

тел./факс 8 (057) 702-15-92

№ 74, 22.02.2006 р.

Крайнов Ігор Павлович

61093, м. Харків, вул. Кандаурова, 46-Б,

№ 416, 13.08.2007 р

ЕА № 076

№ 74, 22.02.2006 р.

тел./факс 8 (057) 702-15-92

№ 74, 22.02.2006 р.

тел./факс 8 (057) 702-15-92

тел. 8 (057) 372-50-72 Нестеренко Уляна Юріївна

9

ЕА № 082

м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 79-в/110,

№ 154, 27.03.2008 р.

тел. 8 (057) 755-01-04 10 Малєй Ольга Вікторівна

ЕА № 089

11 Артемова Олена ЕА № 103 Сергіївна

м. Харків, вул. Бакуліна, 6,

тел. 8 (057) 702-15-92

№ 374 18.07.2008 р.

61067, м. Харків, вул. Рельєфна, 1-а/ № 590 1, 18.11.2008 р.

тел. 8 (050) 632-08-12 12 Карташов Віктор ЕА № 106 Вікторович

м. Харьків, вул. Бакуліна, 6

тел. 8 (057) 702-15-96

№ 178 22.04.2009

Юридичні особи, що мають право на здійснення екологічного аудиту Таблиця 13.8.2. № з/п

Назва юридичної особи, код за ЄДРПОУ

Український державний науководослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та 1 охорони навколишнього природного середовища "УкрВОДГЕО" 2 Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП)

Місцезнаходження, Номер та дата рішення тел./факс, e-mail, веб-сайт про внесення 61013 м. Харків, вул. Шевченка, 6 тел. 8 (057) 761-09-27 факс 8 (057) 706-40-63 61166 м. Харків,

№ 14, 01.11.2005 р.

№ 27, 12.04.2006 р.

вул. Бакуліна, 6, тел./факс 8 (057) 702-15249

92

Протягом 2008 року екологічними аудиторами, які зареєстровані на території Харківської області екологічні аудити на підприємствах, установах та організаціях області не проводилися.

13.9. Екологічне страхування З метою запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення в країні введено механізм надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів. Розгляд заявок та надання відповідних дозволів здійснюється держупралінням згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995р. № 440 та наказу Мінприроди України від 30.07.02 N 294. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об’єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об’єктах підвищеної небезпеки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1788. За 2008 рік держуправлінням було надано 180 дозволів на поводження з отруйними речовинами 84 підприємствам та установам області, серед яких ДНВП «Об'єднання Комунар», Державне підприємсво «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ТОВ «Слобажанський миловар», ТОВ «Профхім», Ізюмсьий казений приладабудівний завод та інші.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Харківщина має значний науковий потенціал, висококваліфіковані кадри вчених і спеціалістів у галузі природничих та суспільних наук, якими здійснюються розробки і наукові дослідження в сфері екології і природокористування, впливу довкілля на стан здоров'я людини. Наукові установи виконують цілий комплекс різноманітних робіт у галузі охорони довкілля – це і наукові дослідження навколишнього природного середовища як регіону в цілому, так і окремих підприємств, розробка технологій очищення викидів, скидів, нормативно-технічної документації, тощо. Ці установи активно співпрацюють з промисловими підприємствами. На підставі виявлених проблем ведеться пошук нових напрямів співробітництва в частині модернізації та

250

реконструкції виробництв, що забезпечує значне зниження витрат енергоносіїв, покращення технологічних та екологічних показників підприємств. Серед розробок та досліджень у 2008 році необхідно виділити наступні: Український науково – дослідний інститут екологічних проблем. В рамках регіональних держзамовлень виконано наступні роботи: 1. „Розробка проекту створення транскордонного регіонального ландшафту парку „Верхнє Придонцов’я”. Мета: Розробка необхідної проектної документації, потрібної для створення в складі природно-заповідного фонду Харківської області транскордонного регіонального ландшафтного парку „Верхнє Придонцов’я” Екологічний та економічний ефект: Поліпшення умов подальшого розвитку мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду як національного надбання, збереження цінних природних комплексів, генофонду рослинного світу області, місцезнаходжень рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин та поліпшення умов для задоволення рекреаційних потреб населення 2. „Державна кадастрова інвентаризація природних комплексів 50-ти територій природно-заповідного фонду області”. Мета: Проведення кадастрової інвентаризації природних комплексів перших 50-ти територій природно-заповідного фонду області. Екологічний та економічний ефект: Розвиток природно-заповідного фонду, організація їх охорони та забезпечення державних органів необхідною інформацією для вирішення питань соціально-економічного розвитку адміністративних територій.

3. „Корегування Програми формування національної екологічної мережі в області на 2008-2015 роки”. Мета: Розробка нової редакції Програми Формування національної екологічної мережі в області на період до 2015 року згідно з новими і сучасними вимогами. Екологічний та економічний ефект: Удосконалення формування екологічної мережі.

4. „Інтегральна екологічна оцінка якості водних ресурсів в басейні річки Лопань”. Мета: Інтегральна екологічна оцінка якості поверхневих водних ресурсів басейну річки Лопань на основі сучасних науково-методичних підходів. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення стану водних ресурсів басейну з урахуванням нових науково-методичних підходів.

5. „Видання Національної доповіді України про охорону навколишнього природного середовища в Харківській області за 2007 рік”. Мета: Розробка макету видання та здійснення друку (у кількості 100 примірників) Національної доповіді України про охорону навколишнього природного середовища в Харківській області за 2007 рік. Екологічний та економічний ефект: Відображення діяльності громадських природоохоронних організацій і питань екологічної освіти, наукових розробок, які спрямовані на розв’язання екологічних проблем в 251

області, міжнародної діяльності з охорони навколишнього природного середовища 6. „Ліквідація підтоплення на території м. Мерефа Харківського району та розчищення русла річки Мерефа” Мета: Ліквідація підтоплення на території м. Мерефа Харківського району та розчищення русла річки Мерефа. Екологічний та економічний ефект: Захист та відтворення території м. Мерефа Харківського району та розчищення русла річки Мерефа. В рамках контрактів з Мінприроди України виконані роботи: 1. „Розроблення методологічних засад щодо вдосконалення системи збору за забруднення навколишнього природного середовища” Мета: Вдосконалення системи збору за забруднення навколишнього природного середовища. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення атмосферного повітря згідно з Законом України „Про охорону атмосферного повітря”.

2. „Розроблення проекту Закону України „Про ландшафти”. Мета: Встановлення та впровадження ландшафтної політики, спрямованої на охорону, регулювання та планування ландшафтів. Екологічний та економічний ефект: Визнання ландшафтів у законі як суттєвого компоненту оточення людей, як вираження різноманітності їхньої спільної культурної та природної спадщини, як основу їх ідентичності.

3. „Розроблення нової редакції „Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”. Мета: Удосконалення „Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” та конкретизація його положень. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення навколишнього природного середовища України.

4. „Доопрацювання та метрологічна атестація 7 методик виконання вимірювань показників складу та властивостей в пробах ґрунтів: сульфатів, фтору; валового вмісту марганцю, ванадію, миш’яку, фосфору; рухомих форм міді та цинку”. Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю Державної екологічної інспекції Мінприроди України атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій забруднюючих речовин при проведенні державного контролю складу та властивостей ґрунтів. Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

5. „Доопрацювання та метрологічна атестація методик виконання вимірювань концентрацій 10 забруднюючих речовин у викидах: - фотоколориметричним методом: стиролу, акролеїну, діоктилфталату, ацетальдегіду, етилену оксиду, сірковуглецю; - газохроматографічним методом: трикрезолу; 252

- титриметричним методом: лугів їдких (гідроксид натрію та гідроксид калію), сірковуглецю, сполук хрому (ІІІ)”. Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю територіальних органів Міністерства та Державної екологічної інспекції атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій забруднюючих речовин при проведенні контролю складу та властивостей промислових викидів в атмосферне повітря. Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

6. „Розроблення керівного нормативно-технічного документу Порядок формування збереження та використання інформаційних ресурсів у державній системі моніторингу довкілля”. Мета: Розробка керівного нормативного документу, що має встановлювати порядок формування, збереження та використання інформаційних ресурсів у державній системі моніторингу довкілля (ДСМД). Екологічний та економічний ефект: Інформаційні ресурси ДСМД є сукупністю даних, що представляють цінність для державних органів, до функцій яких входять питання з охорони довкілля, а також підприємств і організацій різної форми власності, що зацікавлені у використанні такої інформації.

7. „Наукова еколого-експертна оцінка щодо впливу будівництва енергоблоків Чернаводської АЕС на довкілля України”. Мета: З’ясування реальної можливості прояву значного негативного транскордонного впливу на довкілля України зі сторони нових енергоблоків Чернаводської АЕС. Екологічний та економічний ефект: Виявлення небезпеки атмосферного переносу радіоактивних забруднень від АЕС до кордонів України.

8. „Розроблення Рекомендацій щодо визначення можливості і основних параметрів негативного транскордонного впливу спорудження і експлуатації великих гідротехнічних об’єктів (ГЕС, ГАЕС, дамб, суднових ходів, берегоукріплюваних робіт та ін.)”. Мета: Забезпечення дотримання положень Конвенції Еспоо стосовно своєчасного інформування суміжних держав щодо можливого негативного транскордонного впливу на їх території діяльності, запроектованої в Україні. Екологічний та економічний ефект: Забезпечення своєчасного визначення можливого негативного транскордонного впливу в процесі здійснення державної екологічної експертизи проектів відповідної діяльності на території України.

9. „Розроблення рекомендацій щодо організації дій української сторони у випадках застосування процедур Конвенції Еспоо до планової діяльності на водні об’єкти (на прикладі проекту ГСХ Дунай-Чорне море)”.

253

Мета: Сприяння оптимальній організації дій українських установ, причетних до процедур Конвенції Еспоо в процесі визначення можливостей застосування її положень при плануванні діяльності на прикордонних водних об’єктах чи у морських акваторіях. Екологічний та економічний ефект: Своєчасне інформування потенційно зачіплюваних сторін та дотримання при цьому усіх вимог Конвенції Еспоо. Інститут проблем машинобудування ім.. А.М. Підгорного НАН України.

1. Виконувалась НДР "Розробка наукових засад оптимального використання біопалива в двигунах внутрішнього згоряння (ДВЗ) (2 етап. Розрахунково-експериментальні дослідження робочих процесів ДВЗ на біопаливах)" за договором між ІПМаш НАН України та Національною академією наук України в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біомаса як паливна сировина» (“Біопалива”). Впровадження у 2008 р. не планувалося, завершення НДР передбачається у 2009 р.

2. За напрямком "Утворення, зберігання та утилізація відходів виробництва і споживання" в 2009 р. в Донецьку обласну державну адміністрацію подано проект "Мобільна установка для утилізації шахтних газів. Експериментальний зразок" з терміном виконання 2009 – 2010 рр.

3.Розроблено проект «Комплекс по демінералізації шахтних вод з утилізацією розсолу до проекту «Будівництво шахти «Любельська» № 1-2» Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну України» на замовлення ТОВ «ССІ- Любеля» м. Львів. Харківській Національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва. Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва є виконавцем договору на розробку науково-технічної продукції «Розроблення прогресивних еколого-безпечних технологій вирощування сільськогосподарських культур, адаптованих до правил Європейського екологічного союзу за методами біологічного землеробства». Метою роботи є гармонізація технологічних підходів до вирощування сільськогосподарських культур між Україною та Європейським союзом, зміна сучасного землеробства шляхом екологізації та біологізації, тобто створення землеробства не шкідливого для довкілля та здатного забезпечити людство чистими продуктами харчування. В результаті впровадження такої системи очікується отримати екологоекономічний ефект, який полягає у зменшенні застосування агрохімікатів і пестицидів за рахунок впровадження сівозмін з включенням бобових трав, підвищення норм внесення гною та компостів, використання комбінованої ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту, переходу на біологічні методи захисту рослин. Це дозволить отримувати екологічно безпечну продукцію, що 254

поліпшить показники захворюваності, зменшить витрати держави і населення на лікування, лікарняні, оздоровлення і т.д., убезпечить майбутні покоління від екологічно потенційованих хвороб і віддалених наслідків хімізації сільськогосподарського виробництва. Окрім того, впровадження таких систем дозволить поліпшити стан ґрунтів і підземних вод, а також зменшити необхідність у спеціальних природоохоронних заходах. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Участь в державних та регіональних наукових програмах відносно охорони довкілля: Державна: Моніторинг стану, продуктивності та біорізноманіття лісів України в умовах антропогенної трансформації довкілля; Державна: Державна кадастрова інвентаризація природних комплексів 50-ти територій природно-заповідного фонду Харківської області; Регіональна: Розробка проекту створення Національного природного парку «Верхнє Придінців'я»; Регіональна: Корегування Програми формування національної екологічної мережі області на 2008-2015 роки. Мета та завдання:  ведення довгострокового широкомасштабного моніторингу за станом і динамікою розвитку лісів;  виявлення факторів, що негативно впливають на стан лісових екосистем;  поглиблення розуміння причинно-слідчих зв’язків з точки зору екосистемного аналізу;  визначення cозологічної цінності об’єктів ПЗФ та перспективних для заповідання територій;  створення безперервної мережі природних та напівприродних територій, що сприятиме: - збереженню всього комплексу екосистем, середовищ існування, видів та їх генетичного різноманіття, а також ландшафтів європейського та загальнодержавного значення; - забезпеченню достатнім простором природних середовищ для збереження видів; - створенню необхідних умов для розселення та міграції видів; забезпеченню відновлення компонентів ключових екосистем, які зазнали руйнації; - захисту систем від потенційних негативних факторів. Основні результати дослідження : За звітний період продовжували роботи з екологічного моніторингу лісів північно-східної України. Були проведені дослідження на трьох ділянках екологічного моніторингу з оцінки стану надґрунтового покриву, що обстежуються за програмою FHM та одній ділянці – за програмою ICP Forests. Отримані польові данні занесені до комп’ютерної бази даних та проведено фіто 255

індикаційний аналіз екологічних умов на ділянках та оцінено видове різноманіття рослинного покриву. Влітку проведене щорічне тренування лісовпорядників з метою покращення їх знань видового складу надґрунтового покриву лісових насаджень на підвищення якості даних, що збираються при польових обстеженнях. Було створено та удосконалено комп’ютерну програму «Bio-Sylva», що допомагає визначити тип лісорослинних умов на основі розрахунків фіто індикаційних показників, а також проводити оцінки рослинного різноманіття ділянок лісового моніторингу інтенсивного рівня. Протягом року здійснено 10 експедиційних виїздів на об’єкти природнозаповідного фонду і перспективні для заповідання територій. На кожній ділянці проводили обстеження сучасного стану флори і рослинності, вивчали рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України та Зелених списків Харківщини і рідкісні види рослин, включені до Червоної книги України та регіональних Червоних списків, складали списки лікарської флори. В запроектованому міждержавному парку Верхнє Придінців'я виділені 12 найцікавіші за раритетним різноманіттям території. Це ділянки природного соснового та дубового лісів, чагарникових та лучних степів, крейдових відслонень, заплавних луків та водно-болотних угруповань. Проведений аналіз 50 ботанічних заказників Харківщини за такими показниками: фізико-географічне районування, геоботанічне районування, фітоценотична характеристика, раритетне різноманіття флори і рослинності. Цілюща флора. Харківський Національний автомобільно – дорожній технічний університет. Назва роботи – Екологічна оцінка небезпеки підприємств дорожньобудівельної галузі Автор – Мостепан Олена Володимирівна, канд.техн.наук, доцент кафедри екології. Мета – проаналізувати діяльність підприємств дорожньо-будівельної галузі України, дослідити вплив з точки зору напрямків діяльності та головних ліній виробництва, визначити наявність методик розрахунку оцінки впливу на довкілля підприємств даної галузі та виконати оцінку небезпеки даних підприємств на довкілля за обраними методиками. Практична цінність –визначені етапи розрахунків щодо оцінки впливу підприємств дорожньо-будівельної галузі України дозволять встановити та оцінити небезпеку підприємств різного профілю діяльності в рамках дорожньої галузі. Слід зазначити, що підприємства із виробництва будівельних конструкцій і матеріалів являють собою складні технологічні процеси, пов'язані з перетворенням сировини з різними фізико – механічними властивостями, а також з використанням різноманітного ступеня складності технологічного устаткування та допоміжних 256

механізмів. У багатьох випадках ці процеси супроводжуються виділенням значних кількостей полідисперсного пилу, шкідливих газів і інших забруднюючих речовин у довкілля. Вони є потенційними джерелами забруднення оточуючого середовища, що може статися у разі порушення технологічних режимів устаткування чи аварійної ситуації. Оскільки підприємств дорожнього профілю значна кількість, то за приклад виконання розрахунків оцінки їх впливу було обрано як одне з самих необхідних для дорожнього будівництва підприємств – асфальтобетонні заводи. Сучасність показує, що вони переходять на різни види асфальтобетонних сумішей, які можна використовувати як у теплий, так і у холодний період рок, що робить це підприємство із підприємства із сезонним періодом роботи в підприємство, що може працювати впродовж року. Асфальтобетонний завод – одне з п'яти підприємств автомобільно – дорожнього комплексу, у результаті функціонування якого спостерігається забруднення навколишнього середовища шкідливими для всього живого речовинами. Потрібно сказати, що асфальтобетонний завод є одним з найнебезпечніших джерел забруднення навколишнього середовища. Результати – виконані дослідження дозволять встановити категорію небезпеки підприємства, розміри санітарно-захисної зони у порівнянні з існуючою, оцінити вплив стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря та розрахувати розмір екологічної компенсації за викиди забруднюючих речовин АБЗ в атмосферне повітря. Крім того, на підставі виконаної оцінки буде запропоновано ефективні технічні заходи та рекомендації щодо запобігання забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, що надходять від підприємства. Назва роботи – Альтернативне дизельне паливо Автор – доц. Позднякова О.І. Корисна модель відноситься до галузі альтернативних дизельних палив, а саме альтернативне дизельне паливо, яке складається з суміші звичайного дизельного палива та рідинних продуктів піролізу зношених автопокришок, та може бути використана в усіх галузях народного господарства, де застосовується рідке паливо для дизельних двигунів. Відомо багато композицій альтернативних дизельних палив на основі метилових ефірів жирних кислот та спиртів рослинного походження, так званих біодизелів, відчизнянного та закордонного походження. Наприклад: 1. Craig L. Chase, Charles L. Peterson, Gary Lowe, Paul Mann, Jeffrey A. Smith, Normal Y.Kado. A 322,000 kilometer (200.000 mile) Over the Road Test with HySEE Biodiesel in a Heavy Duty Truck // SAE Techn. Pap. Ser. 2000. – №2000 – 01 – 2647. P. 1-22.

2. патент РФ № 2058298 «Способ получения сложных эфиров жирных кислот» кл. С07С67/03, бюл. №11, 20.04.96.

3. № 48615 «Спосіб одержання біопалива для дизелів» кл. С10D1/00, бюл. №8, 2002.

4. №19494 «Спосіб одержання біопалива для дизелів» кл. C10L1/00 бюл. № 12 15.12.2006.

257

5. №20873 «Біодизель» кл. C10L1/08 Усі вони використовують у якості сировини для одержання біодизелю рослинні олії, які можливо застосовувати для виробництва продуктів харчування. Крім того, метанол, який входить до складу біодизелів у кількості до 20% є надзвичайно токсичною речовиною та застосування такого пального вимагає додаткових спеціальних заходів безпеки. При використанні етанолу замість метанолу значно підвищується вартість палива за рахунок більшої вартості етанолу. Найбільш близькою до винаходу за сукупністю ознак є біодизель, який містить метилові ефіри жирних кислот, ріпакову олію, метанол та газовий конденсат (дивиться патент 41709 А Україна, МКИ С 10L 1/04, F 02 B 01/00. Альтернативне паливо для дизеля / Семенов В.Г, (UA); – №2001020823; Заявлено 06.02.2001; Опубл. 17.09.2001 Бюл. №8. – 5 с.). Він обраний за прототип. Недоліком відомого патенту є те, що в його складі використовуються метилові ефіри рослинного походження, токсичний метанол та дефіцитний для України газовий конденсат. Крім того використовується досить складна технологія одержання такого палива. В основу корисної моделі поставлено задачу створення альтернативного дизельного палива, шляхом додання продуктів утилізації гумово-технічних виробів (ГТВ), наприклад зношених автопокришок, замість частки звичайного дизельного палива. Поставлена задача досягається тим, що в звичайне дизельне паливо згідно з корисною моделлю додають рідки продукти піролізу ГТВ, наприклад автопокришок, Альтернативне дизельне паливо одержують при безпосередньому механічному змішуванні компонентів суміші у відповідних співвідношеннях у звичайних умовах. Піролізна рідина, також як і ріпакова олія у прототипі, за своїми властивостями відрізняється від стандартного дизельного палива Суміші піролізної рідини та дизельного палива однорідні, не розшаровуються та зберігають стабільність під час визначення усіх фізико-хімічних показників. Істотна відмінність нашого альтернативного палива, від раніше відомих полягає в тому, що використовуються рідинні продукті утилізації відходів зношених автопокришок. До переваг запропонованого технічного рішення у порівнянні з прототипом можливо віднести те, що таке альтернативне паливо не потребує використання рослинної олії, яка може застосовуватися для виготовлення продуктів харчування, та додання токсичного метанолу, та одночасно сприяє утилізації багатотоннажних відходів автопокришок, яких на Україні щорічно утворюється приблизно 200 тис.т. Економічний ефект від впровадження корисної моделі одержують за рахунок зменшення витрат традиційних дизельних палив, які частково замінюються на піролізну рідину.

258

Таким чином запропоноване альтернативне дизельне паливо дозволяє одночасно утилізувати відходи автопокришок, або інших видів ГТВ, та зменшувати витрати традиційного дизельного палива. Винахід знаходиться на стадії лабораторних іспитів. Для подальшого розвитку цього наукового напрямку необхідно проводити іспити на стенді з ДВЗ тракторних , або дорожньо-будівельних машин. Винахід захищен патентом України № 36711 на корисну модель альтернативного дизельного палива. Назва роботи -Розробка методичних підходів до ландшафтного проектування територій вздовж заміських автомобільних доріг Автор – доц. Анісімова С.В. Мета – провести аналіз вимог до ландшафтного оформлення автомобільних доріг з екологічної, інженерно-біологічної, технічної, психололго-естетичної точок зору, виявити наявність методик розрахунку зниження впливу автомобільних доріг на довкілля у разі використання елементів ландшафтного облаштування прилеглих територій, виконати приклад ландшафтного проектування заміської автомобільної дороги. Практична цінність: визначені методи ландшафтного облаштування автомобільних доріг дозволять знизити їх негативний вплив на довкілля та поліпшити психологічне сприйняття водіями автотранспортних засобів параметрів автомобільної дороги. Автомобільні дороги є одним з головних заміських антропогенних об’єктів, що вносять зміни в природний ландшафт, впливають на поверхневі та ґрунтові води, атмосферне повітря, порушують територіальну структуру популяцій тварин. Для розгляду в роботі обрані автомобільні дороги І класу (автомагістралі), особливо їх ділянки, що проходять в місцях організації масового заміського відпочинку, оскільки саме вони спричиняють максимальний негативний вплив на довкілля. Результати: виконані дослідження дадуть змогу врахувати при проектуванні автомобільної дороги не тільки суто технічні та економічні питання трасування, будівництва та експлуатації, але й на підставі розроблених методів ландшафтного проектування обґрунтувати необхідність обробки рельєфу, дендрологічного оформлення території, урахування міграційних шляхів тварин, створення психо-естетичних змін ландшафтів. Також результати роботи впроваджуються у навчальний процес як практична робота з дисципліни «Екологічна експертиза», як розрахункова частина дипломних робіт («Екологічна оцінка техногенного впливу на стан оточуючого середовища в Московському районі м. Харкова»), як розділ методичних вказівок з дисципліни «Екологічна експертиза».

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 259

У відповідності до Орхуської Конвенції Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища України в Харківській області здійснюються необхідні заходи з метою дотримання положень доступу до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища. Дотримуючись вимог Конвенції стосовно створення та підтримки прозорої і злагодженої структури для забезпечення громадськості достовірною інформацією Держуправлінням ОНПС в Харківській області створено Орхуський інформаційний центр на базі Українського державного науководослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО». Центр забезпечує умови безперешкодного доступу громадськості до екологічної інформації та залучення її до прийняття важливих екологічних рішень. Центр також бере участь у виконанні завдань Держуправління ОНПС в Харківській області стосовно впровадження вимог Орхуської конвенції. З 2004 року Центром проводяться консультації громадськості, що стосуються стану складових навколишнього природного середовища (повітря, атмосфера, вода, земля і природні об’єкти), надається максимум екологічної інформації про фактори, що впливають на складові довкілля. У тісній співпраці здійснюється інформаційно-пропагандистська діяльність, спрямована на підвищення поінформованості громадськості з екологічних проблем, причин їх виникнення та шляхів подолання. Створення при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Громадської ради, до якої станом на 1 січня 2008 року входять 19 громадських екологічних організацій, було важливим кроком у процесі координації діяльності держуправління і громадськості. Протягом 2008 року було проведено 2 засідання ради, на яких розглядалися питання: про організацію роботи Громадської ради при Держуправлінні протягом року, участь у заходах в рамках Всеукраїнської весняної толоки з озеленення та благоустрою, проведення Дня Довкілля в Харківській області, розгляд Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження стратегії і плану впровадження положень «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція) в Україні на період до 2020 року», обговорення інформаційних матеріалів стосовно досвіду роботи Всеукраїнської громадської організації «Жінки ХХІ століття» у напрямку ліквідації стихійних звалищ. Громадську раду створено з метою розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, тобто як складову процесу формування громадянського суспільства. Серед основних завдань Громадської ради – активізація процесу формування свідомості та позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики, підтримка громадських ініціатив, організація обміну екологічною інформацією між держуправлінням та громадськістю Харківщини та інші. Громадська рада є організатором конференцій, “круглих столів”, семінарів, тощо.

260

Обмін екологічною інформацією між Держуправлінням та громадськістю Харківської області також здійснюється шляхом розміщення інформації на вебсайті, розсилки електронною поштою прес-релізів, коментарів керівництва Держуправління стосовно актуальних екологічних питань, поширення інформаційних повідомлень серед регіональних та всеукраїнських ЗМІ. Крім цього ведеться робота по розповсюдженню поліграфічних видань, інформаційних листків, довідників: «По заповідним місцям Харківщини», «Екологічна ситуація в Харківській області», спецвипуск журналу «Губернія», Екологічний атлас Харківської області. Здійснюється видання розділу Національної доповіді України про охорону навколишнього природного середовища Харківської області (щорічно), розробка транскордонного екологічного туристичного маршруту „Природа та екологічна спадщина „Слобожанщини” для пропаганди охорони довкілля та інші просвітницькі видання екологічної тематики, що відповідає вимогам статті 3 Орхуської Конвенції про безперешкодний доступ громадян до інформації. Держуправління ОНПС забезпечує проведення екологічних конференцій та конкурсів на екологічну тематику, приймає участь в організації виставок, нарад, здійснює організацію та проведення масових практичних та просвітніх заходів по збереженню і догляду за природними об’єктами (обласній виставці юних природоохоронців в рамках Всеукраїнського конкурсу «Замість ялинки гілка». Брали учась у науково-практичному семінарі «Нормативно – методичне забезпечення робіт з ведення еколого-меліоративного моніторингу», громадських слуханнях та прес-конференції за участю працівників СКП «Харківзеленбуд» стосовно санітарної вирубки дерев на території Лісопарку, тощо). Фахівці Держуправління беруть участь у громадських слуханнях, які проводить міська влада, стосовно актуальних для харківської громади питань – діяльності підприємств, видалення дерев, будівництва нових транспортних та соціальних об’єктів тощо. Для забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації на базі Державного управління охорони навколишнього природного середовища України в Харківській області було створено громадську приймальню. У приймальні працює «гаряча телефонна лінія» (тел. (8057)705 56 57). Прийом відвідувачів проводитися фахівцями-екологами та керівництвом Держуправління. Таким чином, громадськість Харківщини має змогу брати участь у процесі прийняття рішень стосовно екологічних питань, активно залучається до обговорення актуальних екологічних проблем. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області створено всі умови для оперативного інформування громадськості про стан довкілля області.

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Найбільш активну, лідируючу позицію займають в Харківській області вже досить на сьогодні відомі в Україні, і, навіть, за кордоном такі громадські 261

екологічні організації, як Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, Благодійний екологічний фонд „ЕКОС”, Міжобласне товариство Екологічна група „Печеніги”, Обласна та міська організації Партії Зелених України і УЕА „Зелений Світ, Харківська міська громадська організація «Партнерство» та інші. Взято участь у проведенні щорічної обласної виставки «Щедрість рідної землі», обласному семінарі щодо екологічного виховання підростаючого покоління, засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За ініціативи харківських ЗМІ у серпні 2008 року знято відеофільм про наслідки браконьєрського полювання, частину матеріалів якого склали матеріали про здійснення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства держінспекторами Інспекції в ході проведення рейдів по боротьбі з браконьєрством. У вересні за ініціативою київської телевізійної екологічної лабораторії „Зелена варта” робота Інспекції була висвітлена в передачі присвяченій масштабній лісовій пожежі в Ізюмському районі та щодо вибухів на військовому арсеналі у Лозівському районі Харківської області. У жовтні 2008 року широкомасштабного висвітлення у регіональних ЗМІ набула щорічна Всеукраїнська операція «Чисте повітря». Спеціалісти ДЕІ в Харківській області проінформували громадськість щодо проведення спільних з представниками ДАІ УМВС України в Харківській області рейдів-перевірок в рамках акції. Протягом листопада проводилося інформаційне висвітлення проведення «зеленого» місячника в Харківській області з озеленення та благоустрою населених пунктів. У грудні 2008 року особливу увагу громадськості привернула щорічна операція «Новорічна ялинка», метою якої є захищення хвойних насаджень від незаконної порубки. Підготовка та хід операції висвітлювався багатьма регіональними ЗМІ. З метою інформування громадськості стосовно актуальних екологічних питань реалізований проект створення власного друкованого засобу інформації Державної екологічної інспекції в Харківській області, а саме: у серпні 2008 року зареєстровано просвітницько-інформаційну екологічну газету „Екологія сьогодні” засновником якої є Державна екологічна інспекція в Харківській області. Починаючи з першого випуску, всі основні заходи з інспекційної діяльності висвітлюються на шпальтах газети. Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги у своїй діяльності ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в регіоні, сформувати природоохоронний менталітет, підвищити рівень екологічної освіти і культури громадян, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосується конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. У цій діяльності Товариство співпрацювало з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Державною екологічною інспекцією в Харківській області, 262

обласною санітарно-епідеміологічною станцією, обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ін.. За підтримки Харківської обласної організації “Всеукраїнська екологічна ліга” в області створено 15 організацій Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, які опікуються проблемами довкілля. Мета діяльності спілки – виховання екологічносвідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частиною світу, в якому ми живемо. У 2008 році в роботі президії Харківської обласної Ради Українського товариства охорони природи значне місце відводилось вихованню екологічної культури населення за допомогою всіх просвітницьких засобів. Проводилась робота по відродженню і розвитку лекційної пропаганди з питань охорони довкілля, створення шкіл знань про природу, громадських університетів «Природа». Громадською експертною радою при президії обласної Ради УТОП (Українського товариства охорони природи) було виконано 10 громадських екологічних експертиз стосовно проектів, реалізація яких може мати негативний вплив на навколишнє природне середовище, серед них: - робочий проект «Строительство цеха по производству технических жирных кислот по Балаклеевскому шоссе в пос. Комсомольский Змиевского района Харьковской области»; - розділ ОВНС робочого проекту реконструкції комплексу коксової батареї № 4-біс на АТЗТ «Харківській коксовий завод»; - розділ ОВНС робочого проекту «Реконструкция здания цеха деревостружечных плит с увеличением мощности до 200 тыс.м2 в год и цеха первичной переработки древесины ЗАО «Солоницевский комбинат мебельних деталей»; - ОВНС ТОВ «Завод покрівельних матеріалів «Акваізол» щодо збільшення виробничої потужності; - проект «Будівництва будинків і споруджень для виробництва теплоізоляційних виробів на основі мінеральної вати ЗАО «Термолайф»; - проект жилых комплексов со встроенными нежилыми помещениями по ул. Новгородской в г. Харькове; - рабочий проект второй очереди Дергачевского полигона по захоронению ТБО; - рабочий проект «Ряд торговых павильонов по ул. Октябрьская 43-г в г. Балаклея; - ОВНС «Реконструкция производственного здания с пристройкой сушильного отделения ЗАТ «Філіп Морріс Україна»; - ОВНС «Комплекс по переработке углеводного сырья на территории Тавольжанського сельского Совета Двуречанского района Харьковской области. Протягом року були проведені такі масові екологічні акції: «Чиста Україна – чиста Земля – 2008»; «Весняна толока з озеленення та благоустрою» 263

«День Довкілля»; «До чистих джерел»; «День Землі»; «Парки – легені міст і сіл»; «Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь»; Трудову екологічну акцію «Турбота молоді тобі, Україно»; Організовано 7 обласних конкурсів: - «Ліси для нащадків»; - «В об’єктиві натураліста»; - «На краще внутрішнє та зовнішнє озеленення навчальних закладів»; - «Рослини – рятівники від радіації»; - «Птах року»; - «Мій рідний край, моя земля»; - «Джміль та бджілка». Обласні виставки: «Щедрість рідної Землі»; «Наша мрія – вода чиста. Земля красива»; «Друге життя відходів»; «Замість ялинки новорічний букет». У 2008 році видано: Кольорові плакати: - «Збережемо багатство надр Харківщини»; - «Червона книга Харківщини. Тваринний світ» Календарі 7х10 см. вісім найменувань «Треба зберегти. Червона книга Харківщини»; «Свідоцво юного природоохоронця»; «Почесна грамота президії облРади УкрТОП» - «Животные – гиганты»; Здійснювалось поновлення матеріалу на 4-х стендах обласної інформаційної вітрин, що по саду ім.. Т.Г. Шевченка. Новою ефективною формою роботи президії обласної Ради Товариства, спрямованою на покращення стану довкілля та оперативне вирішення питань стосовно порушень природоохоронного законодавства, стало функціонування в приміщенні Товариства Громадської приймальні та гарячої лінії, куди кожен мешканець м. Харкова чи області може звернутися зі скаргою чи пропозицією. Кожне таке звернення оперативно розглядається начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області і за його дорученням співробітники управління із залученням громадських інспекторів перевіряють сигнали. За звітній період скарги населення стосувалися, головним чином, знищення окремих дерев чи цілих парків та скверів під забудову, незаконне розташування дач у водоохоронних зонах, розповсюдження омели і відсутності ефективних засобів боротьби з нею. Президії обласної та районної рад Товариства взяли участь в організації та проведенні більшості масових екологічних акцій 2008 року, головна мета яких – залучення всіх верств населення для здійснення конкретних екологічних 264

заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу довкілля на життя людей. Харківською міською громадською організацією «Партнерство» в 2008 році були виконані наступні заходи: 1. Проведення, власними силами, виставки дитячого малюнку та студентського фотоконкурсу на екологічну тематику (грудень2007 – січень 2008 р.р.).

2. Разом з Центром міжнародного співробітництва при Міністерстві іноземних справ Ізраїлю організували учбові програми в Ізраїлі для українських екологів на тему: «Екологія та медицина» (травень-червень 20098р.) та семінар за індивідуальними програмами (грудень 2008 р.)

3. Разом із Дзержинською міською радою Донецької області ведеться підготовка до проекту з очистки шахтних вод із залученням спеціаліста з фізики води з Ізраїлю – професора Ю.Колодного, висунутого на отримання Нобелівської премії.

4. Проведення двох тренінгів для студентів екологів Харківської національної академії міського господарства на тему: «Предпринимательство в экологии» (травень 2008 р.) и «Первые шаги к успеху».

5. Спільно з ізраїльськими медичними центрами проводять заочні консультації, вивчення історії хвороби для необхідності приїзду, госпіталізації та лікування в клініках Ізраїлю ( з травня 2008 р.) Таким чином, діяльність екологічних громадських організацій на Харківщині здійснюється у тісній співпраці з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, та направлена на пропаганду охорони довкілля та проведення просвітницьких заходів.

13.11.2. Громадські рухи Надаючи великого значення громадському екологічному руху, Держуправління розглядає свої функції не як регулюючі i регламентуючі громадський рух, а як функції, які сприяють i надають методичну допомогу в роботі. На думку вчених, громадський екологічний рух в Україні зародився саме в Харкові, доказом цього є факт виникнення при Харківському університеті Харківського товариства любителів природи, перші збори якого відбулися у 1906 році. Згодом, наступником цієї організації стало Українське товариство охорони природи, яке діє на Харківщині більше 60 років. Основним напрямом роботи товариства є виховна та просвітницька робота серед населення області, особливо серед дітей та молоді. Завдяки тісному співробітництву Товариства зі шкільними та позашкільними дитячими закладами, центрами дитячої та юнацької творчості, в області регулярно проводяться конкурси дитячої творчості, уроки екології в школах, дитячі екологічні семінари та виставки тощо. Просвітницька діяльність Товариства здійснюється також через видавничу діяльність, шляхом регулярних виступів у ЗМІ, насамперед, у радіота телевізійних передачах екологічного спрямування, а також – завдяки 265

проведенню круглих столів та семінарів, організації тематичних виставок, проведенню екскурсій по заповідним місцям регіону, екологічних суботників. Молодіжний екологічний рух на Харківщині представлений такими організаціями як Дружина охорони природи Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, яка систематично аналізує діяльність органів влади та місцевого самоврядування, активно відстоює позицію щодо збереження біорізноманіття та невтручання в екосистеми. Члени організації беруть участь у громадських слуханнях стосовно будівництва нових транспортних та соціальних об’єктів, діяльності підприємств області тощо. В той же час, члени Дружини досить неохоче беруть участь у так званих «прикладних» екологічних заходах, таких як, загальноміські та загальнорегіональні суботники. Окремим напрямом екологічного руху на Харківщині є наука. Харків є центром українського студентства, містом з великою кількістю вузів, де готують фахівців-екологів для усієї країни. Наукові роботи та дослідження студентів-харків’ян високо оцінюють на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, виставках та семінарах тощо. Доклади та дослідження студентів НТУ «ХПІ» було визнано кращими у роботі всеукраїнської студентської наукової конференції «Екологічна безпека навколишнього середовища. Проблеми та шляхи вирішення», Міжнародній науковій конференції «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів», Х Міжнародній науково-практичній конференції «Екологія. Людина. Суспільство», та ін. Громадських рух Харківщини також представлений діяльністю екологічної групи «Печеніги», яка основними напрямами своєї діяльності називає охорону дикої природи та допомогу населенню у вирішенні локальних екологічних проблем та бере участь у роботі міжнародних екологічних організацій (є членом всеукраїнської асоціації «Зелений Світ», Міжнародного Соціально-Екологічного Союзу тощо). Екологічна група проводить регулярні обстеження природоохоронних територій Харківщини. За результатами цих обстежень інформує громадськість та ініціює громадські обговорення та дискусії в ЗМІ. Крім цього, група аналізує програми кожної з політичних партій країни у частині, присвяченій довкіллю, та публічно надає політикам та чиновникам свої рекомендації та своє власне бачення вирішення екологічних проблем. В той же час, представники групи досить неохоче беруть участь у загально регіональних суботниках. Просвітницька діяльність групи ведеться шляхом розповсюдження друкованої продукції. Таким чином, громадський екологічних рух на Харківщині має сталі сторічні традиції, представлений організаціями, які мають різні пріоритети у своїй щоденній діяльності, але разом з тим мають єдину мету – покращення екологічної ситуації та збереження довкілля Харківщини.

13.12. Виконання державних екологічних програм Державні цільові, міждержавні, регіональні, місцеві та інші регіональні програми розробляються і приймаються з метою проведення ефективної і 266

цілеспрямованої діяльності України по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України реалізується в Харківській області через відповідну місцеву Програму формування національної екологічної мережі в області на 2002— 2015 роки (далі Програма), затверджену рішенням ІІ сесії Харківської обласної ради XXIV скликання від 21 травня 2002 р. Програма має на меті збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. Другим етапом програми (20062015 рр.) передбачено доведення площі національної екологічної мережі до рівня, необхідного для забезпечення екологічної безпеки області, введення в дію елементів національної екологічної мережі місцевого значення. Відповідно до Розподілу коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища і напрямів їх використання у 2008 році, затвердженого рішенням XXXIV сесії Харківської обласної ради V скликання від 23 жовтня 2008 року №952-V”, на виконання заходів за розділом „Збереження природно-заповідного фонду” заплановано 397,5 тис. грн. За напрямом реалізації Програми „Ведення державного кадастру природно-заповідного фонду області” заплановано та було освоєно 49,0 тис. грн. на державну кадастрову інвентаризацію природних комплексів 50-ти територій природно-заповідного фонду області. В 2008 році згідно з Програмою до складу природно-заповідного фонду області введено 2 об’єкти місцевого значення, а саме ентомологічний заказник „Кравцівський” площею 22,0 га (Шевченківський район) та ботанічну пам’ятку природи „Шишківська” площею 15,0 га (Шевченківський район). Враховуючи, що Програма застаріла і не відповідає сучасним положенням формування екомережі в Україні у зв’язку зі змінами в законодавчо-нормативному забезпеченні процесу формування регіональної мережі, держуправлінням було направлено пропозиції до головного розпорядника коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (ХОДА) щодо включення заходу „Корегування Програми формування національної екологічної мережі в області на 2002-2015 роки” до проекту Розподілу коштів обласного фонду та напрямів їх використання у 2008 році. На сьогодні виконавцем заходу Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем представлено розроблений відповідно до всіх нових змін у законодавчо-нормативному забезпеченні варіант регіональної схеми формування екомережі в області, надано проект „Програми формування екомережі в Харківській області на період до 2015 року” (освоєно 19,5 тис. грн.), який буде винесено держуправлінням на розгляд сесії Харківської обласної ради.

267

До складу Загальнодержавної програми розвитку водного господарства включаються і виконуються відповідно до її положень заходи Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води має на меті відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Протягом року за рахунок державного та місцевого бюджетів було профінансовано наступні заходи: будівництво системи водовідведення м. Богодухів, запланований обсяг фінансування – 5491,2 тис. грн.; капітальний ремонт системи водопостачання смт. Зачепилівка, запланований обсяг фінансування – 170 тис. грн.; реконструкція очисних споруд смт Зачепилівка, запланований обсяг фінансування – 1055,5 тис. грн.; відновлення роботи системи водопостачання с.Першотравневе Красноградського району, запланований обсяг фінансування – 150 тис. грн. Більш детальну інформацію про виконання заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра наведено в таблиці 13.12.1. У 2008 році згідно з планом виконання робіт по Комплексній програмі захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, схваленій постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 901, передбачалось виконання робіт на суму 4120,0 тис. грн (таблиця 13.12.2.). Протягом року виконані проектно-вишукувальні роботи на загальну суму 30,36 тис. грн. та роботи по розчистці річок – 2142,64 тис. грн..: р. Харків – 4,3 км, р. Сухий Торець Барвінківського району – 1 км, р. Оріль Сахновщинського району – 1,8 км. Виконувались роботи з ремонту 10 споруд водосховищ, у тому числі: - Трудолюбівське водосховище Краснокутського району – роботи виконані на 88 тис. грн.; - Рогозянське водосховище с. Феськи – 35 тис.грн.; - Великобурлуцьке водосховище Великобурлуцького району – 50,0 тис грн.; - шлюз-регулятор №9 в заплаві р. Мерло Краснокутського району – 61,0 тис. грн.

- шлюз-регулятор №2 в заплаві р. Мерчик Краснокутського району – 27,0 тис. грн.; - Травянське водосховище в Дергачівському та Харківському районах – 90,0 тис. грн.; 268

- Муромське водосховище Харківського району – 69,0 тис. грн..; - Олександрівське водосховище – 60,0 тис. грн.; - Африканівське водосховище – 60,0 тис. грн..; - Бідилівське водосховище – 60,0 тис. грн. На виконання Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року в 2008 році передбачалось фінансування експлуатаційних витрат по водогосподарським організаціям на суму 14561,6 тис. грн., фінансування склало – 14822,7 тис. грн. (таблиця 13.12.2.). Державна програма “Ліси України” на 2002-2015 роки реалізується в Харківській області через відповідну місцеву програму “Ліси Харківської області”, затверджену рішенням ІX сесії Харківської обласної ради XXIV скликання від 24 квітня 2003 р.). Головною метою програми є забезпечення сталого (невиснажливого) розвитку лісів та лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів області. Другий етап реалізації заходів програми (2006-2015 роки) передбачає впровадження нових природозберігаючих технологій лісогосподарських робіт, гармонізованих систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній і програмно-цільовій основі. Обсяг коштів за планом щодо виконання заходів Програми в 2008 році склав 90825,32 тис. грн., в т.ч. за рахунок державного бюджету – 26235,96 тис. грн., місцевого бюджету – 530,95 тис. грн. та власних коштів постійних лісокористувачів – 64058,4 тис. грн. Фактично використано коштів у 2008 році 103363,33 тис. грн. (113,8%), кошти державного бюджету складають 26030,6 тис. грн. (99,2%), власні кошти постійних лісокористувачів – 76753,19 тис. грн. (119,8%). З них: 1. лісовідновлення – 8711,9 тис. грн. (держбюджет – 1341,6 тис. грн.); 2. створення протипожежних розривів – 10,2 тис. грн. (держбюджет – 0); 3. створення мінералізованих смуг – 120,6 тис. грн. (держбюджет – 10,8 тис. грн.); 4. догляд за протипожежним розривами та мінералізованими смугами – 333,8 тис. грн. (держбюджет – 3,1 тис. грн.); 5. утримання лісової пожежної служби та радіозв’язку, придбання пожежних автомобілів та радіостанцій, здійснення невідкладних протипожежних заходів – 5878,1 тис. грн. (держбюджет – 819,4 тис. грн.); 6. лісозахисні заходи – 127,2 тис. грн. (держбюджет – 10,0 тис. грн.); 7. рубки, пов’язані з веденням лісового господарства – 24377,62 тис. грн. (держбюджет – 358,0 тис. грн.); 8. рубки головного користування – 3469,1 тис. грн. (держбюджет – 0); 9. захисне лісорозведення – 1019,6 тис. грн. (держбюджет – 631,7 тис. грн.); 10. утримання природно-заповідного фонду, що перебуває у користування підприємств та організацій, які належать до сфери управління Держкомлісгоспу – 766,2 тис. грн. (держбюджет – 766,2 тис. грн.); 269

11. підвищення ефективності управління лісовим господарством – 47984,51 тис. грн. (держбюджет – 15866,51 тис. грн.), в т.ч. лісовпорядні роботи – 50,0 тис. грн. (держбюджет – 40,0 тис. грн.); 12. покращення наукового та кадрового забезпечення виконання програми – 154,4 тис. грн. (держбюджет – 0); 13. ведення мисливського господарства – 333,2 тис. грн. (держбюджет – 63,5 тис. грн.); 14. капітальні вкладення – 5223,9 тис. грн. (держбюджет – 3068,8). Загальнодержавна програма „Питна вода України” на 2006-2020 роки реалізується в Харківській області через відповідну місцеву Програму “Питна вода Харківської області” на 2006-2020 роки, затверджену рішенням XXXІX сесії Харківської обласної ради IV скликання від 28 березня 2006 р. Метою Програми є покращення рівня забезпечення населення Харківської області питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровідноканалізаційної мережі, підвищення ефективності та надійності її функціонування; як наслідок, поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в області; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання. Загальний обсяг передбаченого Програмою на 2006-2020 роки фінансування складає 1146 млн. грн., у т. ч. на 2006-2008 рр. – 322,2 млн. грн. На виконання заходів Програми у 2008 році було заплановано фінансування в обсязі 45,7 млн. грн., в т.ч. за рахунок коштів державного бюджету – 22,7 млн. грн., обласного бюджету – 13,1 млн. грн., місцевих бюджетів і коштів підприємств галузі – 9,9 млн.грн. Фактично використано 39,89 млн. грн., у тому числі з державного бюджету – 4,38 млн. грн., з місцевих бюджетів – 21,6 млн. грн., за рахунок коштів підприємств галузі – 13,91 млн. грн. З них: 37,2 млн. грн. на розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення; 2,2 млн. грн. на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання; 0,42 млн. грн. на ресурсо- та енергозбереження; 0,07 млн. грн. на освіту, підготовку кадрів, виховання та інформування громадськості. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 р. №265 „Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами” рішенням Харківської обласної ради від 02 серпня 2005 року (XXVIII сесія IV скликання) затверджено обласну Програму поводження з твердими побутовими відходами на 2005-2014 роки. Програма має на меті подальший розвиток системи санітарного очищення всієї території Харківської області (включаючи сільську місцевість), забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження і видалення твердих побутових відходів (далі ТПВ), зведення до мінімуму утворення відходів, зниження (до повної ліквідації) шкідливого впливу місць захоронення ТПВ на навколишнє природне 270

середовище і перетворення Харківської області в екологічно чистий регіон, що відповідає європейському рівню. На 2008 рік Програмою рекомендовано за рахунок усіх джерел фінансування здійснити заходи на суму 5,7 млн. грн., в тому числі: - з державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища – 3,6 млн. грн.; - з районних та міських бюджетів – 2,1 млн. грн. Фактичний обсяг фінансування заходів Програми склав 1,9 млн. грн., або 33 % від рекомендованих обсягів, з них: - 0,6 млн. грн. – кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища; - 1,3 млн. грн. – профінансовано місцевими бюджетами. За рахунок коштів обласного фонду виконувались наступні заходи: – будівництво полігону твердих побутових відходів із станцією їх переробки, м. Зміїв (в тому числі корегування проектно-кошторисної документації) – освоєно 382,6 тис. грн.; - будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Куп’янську –– 97,2 тис. грн.; - придбання сміттєвозу для м. Богодухова – 149,8 тис. грн. За рахунок коштів місцевих бюджетів районів і міст обласного значення (1,3 млн. грн.) відповідно до заходів програми придбано: - 7 сміттєвозів та спецтехніки на загальну суму 0,64 млн. грн. (1 у Богодухівському, 2- Нововодолазькому, 3- Харківському, 1- Чугуївському районах); - 275 контейнерів для збору ТПВ на загальну суму 0,25 млн. грн.; - виготовлено проектно-кошторисну документацію, а також проведено роботи, пов’язані із закриттям та рекультивацією, інженерно-технічним облаштуванням звалищ ТПВ (0,1 млн. грн.); - 0,31 млн. грн. витрачено на ліквідацію несанкціонованих звалищ. Стримуючими факторами щодо забезпечення реалізації заходів Програми у 2008 році були наступні: 1. На заплановані до реалізації за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища заходи: будівництво полігонів ТПВ у м. Люботині та м. Змійові на загальну суму 2,4 млн. грн. не виділено кошти.

2. Зволікання щодо видачі дозволу на проведення робіт через невизначеність взаємовідносин Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Харківській області та Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Харківській області призвело до не освоєння коштів обласного фонду у сумі 0,8 млн. грн., які передбачались на продовження будівництва полігону ТПВ в смт. Вільча Вовчанського району.

271

Інформація про виконання природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Харківській області в 2008 році таблиця 13.12.1 Заплановані обсяги фінансування на 2008 рік (тис.грн.) Найменування об'єктів

Загальна вартість, тис.грн.

Заплановано на 2008 рік

З початку реалізації заходу державний бюджет

місцевий бюджет

Стан виконання Початок та кінець виконання, роки

% фінансування за відповідний період

% виконання з початку реалізації заходу

2881,2

2006-2008 перший етап пускового комплексу

95

97,6

170

2008

100

_

430,8

624,7

2005-2008 перший пусковий комплекс

22,7

72,5

150

150

2008

100

_

державний бюджет

місцевий бюджет

Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра Будівництво системи водовідведення м.Богодухів

12374

Капітальний ремонт системи водопостачання смт.Зачепилівка (вул. Радянська )

170

Реконструкція очисних споруд смт. Зачепилівка

4860,4

Відновлення роботи системи водопостачання с. Першотравневе Красноградського району

150

5676

1540

1206,8

1743,6

2610

272

Інформація про виконання заходів Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року та Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року Таблиця 13.12.2.

Назва програми/ назва заходу 1 1. Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року (Харківська обл.) Разом за програмою в тому числі: Розчищення р. Харків з метою захисту від підтоплення сіл Тишки, Циркуни у Харківському районі Розчистка русла р. Оріль в Сахновщинському районі Розчистка русла р. Сухий Торець з метою створення водоприймача для захисту від підтоплення сіл Василівка, Гусарівка, Нікополь Барвінківського району Харківської обл. Ремонт ГТС

Капітальний ремонт

Загальна вартість програми тис. грн.

2

Обсяги фінансування (тис. грн.) З початку реалізації заходу Заплановано на 2008р. Місцев Державний ий Державний Місцевий Інші бюджет бюдбюджет бюджет жет 3 4 5 6 7

54312

2957,33

3437,03

65,22

373,3

–

8,3

4119,38

5992,34

–

4120,0 у т.ч. за 12 міс. – 4120,0 1400,0 у т.ч. за 12міс. – 1400,0 400,0 у т.ч. за 12міс. – 400,0 500,0 у т.ч. за 12міс. – 500,0 173,0 у т.ч. за 12міс. – 173,0 427,0 у т.ч. за 12міс. – 427,0

Інші

Початок та кінець виконання

Стан виконання (реалізації) заходу % % очік. виконання Коментарі та вик. за з початку проблемні питання 12міс. реалізації заходу 10 11 12 Профінансована станом на 3893,002 тис. грн. Економія при проведенні торгів на пусковий комплекс 157.36 тис .грн. Знято за зауваж. КРУ – 100 13 69,64 тис. грн.

8

9

–

–

2001-2010

–

–

2005-2010

100

43

Профінансовано 1393,56 тис. грн..

-

-

2007-2011

100

8

Профінансовано 315,22 тис. грн..

2008-2011

100

7

Профінансовано 433,86 тис. грн..

2008

100

2008

100

273

1 Проектні роботи Придбання устаткування, машин і механізмів для загонів з проведення невідкладних та аварійних робіт 2 Комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року (Харківська обл.)

2 880

3

4

5

265

6

7

8

9

100 у т.ч. за 12міс.-100

–

–

2003-2010

1120,0 у т.ч. за 12міс.-1120,0

59495

49190,0

–

–

14822,7 у т.ч. за 12 міс. – 14822,7

–

–

10

11

100

33

2008

100

2006-2010

100

12 Профінансовано 30,362 тис. грн.. Знято за зауваж. КРУ – 69,64 тис. грн.

107

274

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Харківська область має великий досвід міжнародного співробітництва. Так, ще у грудні 2001 року Харківська обласна державна адміністрація України і Адміністрація Бєлгородської області Російської Федерації керуючись цілями і принципами Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, Програми міждержавного і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації, підписали Угоду про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво. Держуправлінням разом з Харківською обласною державною адміністрацією розроблено План реалізації заходів до оновленої Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року. На виконання протоколу до Угоди від 26 лютого 2003 року між Харківською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Курської області Російської Федерації про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво постійно продовжується обмін інформацією природоресурсного та екологічного напрямку. Державною екологічною інспекцією в Харківській області регулярно проводяться моніторингові дослідження стану поверхневих вод річок Сіверський Донець та Оскіл у трансграничних створах з Белгородською областю. У випадку виявлення високого та екстремально – високого забруднення інформація передається до Федеральної державної установи «Управление эксплуатации Белгородского водохранилища» (Російська Федерація). Крім того згідно «Программы контроля качества воды по гидрохимическим и токсикологическим показателям в пограничных створах трансграничных водных объектов зоны деятельности Северсько – Донецкого бассейнового управления (Украины) и Донского бассейнового водного управления (Россия) на 2006-2010 годы», затвердженої Уповноваженими Кабінету Міністрів України та Росії по виконанню угод між Урядами України та Російської Федерації «О совместном использовании и охране трансграничных водных объектов» Харківським регіональним управлінням водних ресурсів відбираються проби у транскордонних створах на річках Оскіл та Сіверський Донець. В інституті УкрНДІЕП діє Центр підготовки операторів системи "Гамма", призначений для практичного навчання персоналу системи "Гамма" на діючому макеті, який містить наступні основні елементи: станція радіаційного моніторингу, метеостанція, засоби зв'язку та обробки інформації. Протягом року спеціалісти інституту продовжували роботу з екологічного моніторингу та оцінки транскордонного впливу на навколишнє природне середовище проекту відновлення глибоководного судового ходу в українській частині дельти Дунаю. З 8 по 12 вересня 2008 р. силами УкрНДІЕП у м. Алушта була проведена Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та 275

шляхи їх вирішення", в якій взяли участь провідні фахівці з України, Росії, Білорусі.

13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо прогарм / проектів зовнішньої допомоги У 2008 році здійснювалася робота з координації діяльності реалізації міжнародних проектів та програм. Інститутом УкрНДІЕП було прийнято декілька зарубіжних делегацій в рамках реалізації міжнародних проектів та програм: 1. Чергові робочі зустрічі експертів міжнародної програми ГЕФ/ПРООН "Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра".

2. Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та шляхи їх вирішення". Зарубіжні установи, з якими співпрацює інститут:  Програма розвитку ООН – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра;  Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра;  Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра;  Міжнародний розвиткові – дослідний центр (Оттава, Канада) – реалізація дослідження транскордонного забруднення басейну р. Дніпро в рамках міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра;  Міністерство природних ресурсів Росії – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра;  Міністерство природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра;  Університет м. Плімут (Великобританія) – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра;  Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) – реалізація міжнародного проекту "Транскордонне співробітництво та стале управління басейном ріки Дністер";  Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) – реалізація міжнародного проекту "Транскордонне співробітництво та стале управління басейном ріки Дністер". У лютому 2008 року ПРООН в Україні розпочала реалізацію Проекту “Місцевий розвиток орієнтований на громаду” по всій території України через створення структури впровадження Проекту та розробки методологічних аспектів. Головною метою Проекту є створення сприятливого середовища для сталого довготривалого соціально-економічного та громадського розвитку на місцевому рівні (в населених пунктах з населенням до 10 тис.) шляхом підтримки місцевого 276

самоврядування та активізації ініціатив громади, що сприятиме загальному гуманітарному розвитку. Пріоритетними сферами діяльності Проекту обрано: охорона здоров'я (підтримка мережі первинних пунктів медичної допомоги); енергозбереження (заходи з енергозбереження, збільшення використання відновлюваних джерел енергії); збереження та поліпшення навколишнього середовища (утилізація відходів, знешкодження запасів пестицидів тощо); комунальне водопостачання; комунальний транспорт (подолання ізольованості в сільській місцевості, шкільний транспорт).

13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області продовжується співробітництво та реалізація заходів, передбачених Програмою, в рамках існуючих угод про співробітництво між Харківською обласною державною адміністрацією України та Адміністрацією Бєлгородської, Курської та Московської областей Російської Федерації. 16 лютого 2001 року між п’ятьма областями (Белгородська, Харківська, Донецька, Луганська, Ростовська) був підписаний Меморандум про сумісні дії з охорони та використанню вод річки Сіверський Донець. Протягом 2008 р. Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП) продовжував діяльність по встановленню контактів та розвитку співробітництва з фірмами та компаніями зарубіжних країн стосовно організації спільних проектів в Україні, підготовки та проведення семінарів, робочих зустрічей, експертів. Фахівці УкрНДІЕП брали участь у навчальних курсах, організованих міжнародними консалтинговими фірмами в рамках довгострокових природоохоронних програм міжнародних екологічних установ. Так, керівництво УкрНДІЕП приймало участь у міжнародній екологічній конференції, яка проводилась в рамках Міжнародної спеціалізованої виставки «Ядерна енергія – 2008», що пройшла у м. Мінську (Білорусь) з 11 по 15 лютого 2008 р. Під час конференції були встановлені контакти з представниками багатьох провідних міжнародних компаній та дослідних організацій, що працюють в галузі охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки.

277

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Аналіз стану будівництва природоохоронних об'єктів та інвестицій в основний капітал спрямованих на охорону навколишнього середовища свідчить про те, що частка інвестицій у загальному обсязі інвестицій в будівництво не велика. Це відбувається через низький рівень фінансування будівництва із Державного та місцевих бюджетів, а власних коштів у підприємств не вистачає. Пропонуємо внести зміни до Закону України “Про екологічний аудит”. На теперішній час відсутній механізм реалізації вимог Закону України “Про екологічний аудит”. В держуправлінні відсутня інформація щодо проведення екологічного аудиту органами місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями. Пропонуємо внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 1996р. № 644 “Про нормативи витрати на проведення державної екологічної експертизи”, а саме встановити фіксований відсоток витрат на проведення державної екологічної експертизи від вартості розроблення інвестиційної документації, що сприятиме спрощенню здійснення відповідних розрахунків. В цілому за результатами аналізу стану навколишнього природного середовища Харківської області можна стверджувати, що за останні 6 років екологічна ситуація стабілізувалася з тенденціями поступового покращання. Результати постійних спостережень за станом навколишнього природного середовища в області свідчать про те, що в 2008 pоці, як і в попередніх роках, істотних змін в екологічній ситуації не відбулося, підтримується тенденція до її стабілізації. На даний час необхідно зосередити увагу на наявних екологічних проблемах та мобілізувати зусилля на їх вирішення. Загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2008 році склав 310,411 тис.тонн (з них стаціонарними джерелами – 173,116 тис.тонн, пересувними – 137,295 тис.тонн) і збільшився відносно 2007 року на 13,7 тис.тонн. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація якого склала 0,12 мг/м3 (в 2007 році 0,14 мг/м3), вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,7 мг/м3 (в 2007 році 2,5 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,01 мг/м3 (в 2007 році 0,02 мг/м3). Відзначається незначне збільшення вмісту цинку, заліза, марганцю, хрому та міді. На рівні минулого року вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, формальдегіду, бенз(а)пирену, свинцю, нікелю, кадмію. В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 4,6 % до 3,5 %, оксиду вуглецю з 9 % до 1,2 %, фенолу з 1 % до 0,7 %, формальдегіду з 0,2 % до 0,1 %; збільшився по діоксиду азоту з 3,7 % до 4,6 %.

278

За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста за 2007 рік становив – 5,03 за 2008 рік – 4,89. Основними чинниками інтенсивного забруднення атмосферного повітря автотранспортом є: – постійно зростаюча кількість автотранспорту; – експлуатація технічно застарілого автомобільного парку; – низька якість паливно-мастильних матеріалів. Ситуація в сфері поводження з відходами має стабільну тенденцію до покращання. Зменшилось утворення відходів в цілому по області, щорічно зростає відсоток відходів, які утилізуються. Екологічний стан області ускладнюється через невирішені проблеми в поводженні з відходами. У звітному році з даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки в області утворилося 91,265 тис.тонн (в 2007 році – 81,100 тис.тонн). Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65-95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільської місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%). Згідно матеріалів інвентаризації, станом на 31.12.08 на території Харківської області зберігається непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів в кількості 1114,0 тонн непридатних або заборонених до використання пестицидів, які зосереджені в 85 місцях зберігання, з яких 3 – в доброму стані, 45 – у задовільному і 37 знаходяться у незадовільному стані. В порівнянні з інвентаризацією, проведеною в 2005 році, загальна кількість пестицидів скоротилась на 79,136 тонн (з 1193,136 тонн до 1114,0 тонн). За звітний період водокористувачами було скинуто 253,4 млн.м3 зворотних вод (з урахуванням об’ємів зворотних вод, скинутих в канал ДніпроДонбас) категорій ”без очистки”, ”недостатньо-очищені” та “нормативноочищені”, що на 11,3 млн.м3 менше, ніж торік. Загальна кількість забруднюючих речовин, скинутих зі зворотними водами, в 2008 році склала 308,3694 тис. тон (в тому числі хлоридів і сульфатів 75,42 тис. тон), що на 10,9082 тис. тон менше, ніж в 2007 році. Кількість забруднених зворотних вод (”без очистки” та ”недостатньоочищених”) до водних об’єктів склала 16,1 млн.м3, що на 2,2 млн.м3 менше, ніж в 2007 році. Екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як стабільний. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Забір води по області в цілому збільшився на 14,2 млн.м3, при цьому: обсяг поверхневої води збільшився 15,9 млн.м3, підземної – зменшився на 1,68 млн.м3.. Забір води з каналу Дніпро-Донбас становить 60,35 млн.м3, що на 2,48 млн.м3 більше у порівнянні з минулим роком.

279

Суттєвих змін в структурі земельного фонду області не відбулося. Є тенденція щодо незначного зменшення площі ріллі та збільшення площ перелогів, сіножатів та поселищ. Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу – розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту. Основні шляхи вирішення існуючих проблем – це віднесення екологічних проблем до числа пріоритетних на державному рівні, збільшення обсягів фінансування в рамках природоохоронних програм за рахунок повернення „в природу” певних відсотків від надходжень за природокористування (податок за землю, плата за спецводокористування, надра, ліси).

280