ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області ___________________О.Г.Предместніков "____" _____________ 2008 р.
ДОПОВІДЬ
про стан навколишнього природного середовища Херсонської області за 2007 рік
м. Херсон – 2008р.
ЗМІСТ Номер розділу
1. 1.1. 1.2. 2. 2.1. 2.2. 2.3. 3. 4. 4.1. 4.2. 4.3. 4.4. 5.
5.1. 5.2. 5.2.1. 5.2.1.1 5.2.1.2 5.2.1.3 5.2.1.4 5.2.2. 5.2.3. 5.2.4. 5.3. 5.3.1. 5.3.2. 5.3.3. 5.4. 5.4.1. 5.4.2. 5.4.3. 5.4.4. 6.
Назва розділу ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Географічне розташування та кліматичні умови Соціальний та економічний розвиток області ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Якість повітря у населених пунктах Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря ЗМІНА КЛІМАТУ ВОДНІ РЕСУРСИ Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Вплив якості питної води на здоров’я людини Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Загальна характеристика лісового фонду Заготівля деревини Відтворення лісів Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів Охорона, використання та відтворення тваринного світу Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Ведення рибного господарства. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду області Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико-культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 2
Стор.
4 4 19 23 23 28 37 38 39 39 50 53 53
57 57 62 62 62 63 63 64 65 67 72 72 72 75 77 77 77 82 85 86 92
Структура та стан земель Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Антропогенний вплив на земельні ресурси Охорона земель НАДРА Мінерально-сировинна база Підземні води Стан геологічного середовища Екзогенні геологічні процеси ВІДХОДИ Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами Використання відходів як вторинної сировини ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Ведення сільського господарства Внесення мінеральних та органічних добрив Використання пестицидів у сільському господарстві ЕНЕРГЕТИКА ТРАНСПОРТ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля 13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.4. Екологічний моніторинг 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.8. Виконання державних екологічних програм 13.9. Виконання регіональних екологічних програм 13.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 6.1. 6.1.1. 6.1.2. 6.2. 6.3. 7. 7.1. 7.1.1. 7.2. 7.2.1. 8. 8.1. 8.2. 8.3. 9. 9.1. 9.2. 10. 10.1. 10.2. 10.3. 11. 12. 13.
3
94 94 96 100 102 103 103 105 109 109 113 113 116 118 120 120 121 124 124 124 125 125 126 126 126 128 134 134 136 136 136 138 147 147 149 150 153
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні умови Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області ― 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). В області виділяється безстічний район ― 9,9 тис. км2 (34,7% загальної площі). Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході ― з Миколаївською, на півночі ― з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку ― з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морям: Чорному ― 350 км, Азовському ― 108 км.
Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративнотериторіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон. Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – 4
потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та о високих температурах (вище 25 ). Погодні умови Переважну частину січня та впродовж перших двох декад лютого 2007 року погоду Херсонської області визначали теплі повітряні маси з помірних широт Атлантики. Спостерігалась циклонічна активність. Особливо слід відзначити про вплив активних циклонів 4,14 та 29 січня , які обумовили опади, переважно у вигляді снігу, мокрого снігу, місцями спостерігались хуртовини, посилення вітру до 15-24 м/сек., а в Генічеську до 25-30 м/сек. На протязі періоду утримувалась тепліша ніж звичайно погода з температурою вночі 0-6° тепла, вдень 6-12° тепла. Досить активний атмосферний процес відбувався на початку третьої декади лютого. Завдяки переміщенню активного циклону по всій території області спостерігались снігопади, хуртовини, пориви вітру 12-16 м/сек. Утворився сніговий покрив висотою 1-6 см, місцями до 13 сантиметрів. В тиловій частині циклону відбулось вторгнення арктичного повітря, в результаті чого в середині третьої декади лютого температура повітря знизилась вночі до 12-17° місцями до 20° морозу, вдень 3-10° морозу. В цілому ж середня місячна температура була вищою за норму: у січні на 6-7°, у лютому на 2°. Опадів у січні випало близько норми, місцями півтори місячних норми. У лютому місячна кількість опадів була менше норми, лише на південному заході близько норми. Вплив Атлантики та Середземного моря на атмосферні процеси відчувався у березні – атмосферні фронти із заходу обумовили в окремі дні на Херсонщині невеликі дощі, а 3-4 та 12 березня помірні дощі. В період 23-24 березня глибокий активний циклон з південного заходу обумовив сильні пилові бурі (СГЯ) та пориви вітру 25-34 м/сек.; в Бехтерах, Хорлах, Великій Олександрівці пориви до 40 м/сек. Пошкоджено ЛЕП, знеструмлені більш ніж 300 насалених пунктів, повалено багато дерев, зруйновано шиферні покрівлі житлових будинків та інших приміщень. Відбулось видування, засипання, висікання озимих посівів на площі 31 тис.га. Нанесено збитків у грошовому еквіваленті на суму 14 млн. грн., по місту Херсону на суму 2,5 млн. грн.
5
Стихійні гідрометеорологічні явища (СГЯ) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря на території Херсонської області 23 – 24 березня 2007 року Назва пункту спостережень (М, А, Г, ГП, Сл, Сс, МГ), населених пунктів, районів на території яких спостеріг. СГЯ, РЗП, поєднання НЯ 1 Херсон, сектор г/м спостережень Херсон, АМСЦ М Велика Олександрівка ГМО Нова Каховка М Нижні Сірогози М Бехтери МГ Генічеськ М Асканія - Нова МГ Хорли
Період спостереження СГЯ, РЗП, поєднання НЯ (час МСЧ) Початок Кінець явища Загальна явища (дата, (дата, години, тривалість години, хв.) хв.) явища (години) 2 23 березня 14 год. 35 хв. 23 березня 13 год. 30 хв. 23 березня 08 год. 08 хв. 23 березня 10 год. 05 хв. 23 березня 09 год. 51 хв. 23 березня 14 год. 25 хв. 23 березня 11 год. 40 хв. 23 березня 12 год. 05 хв. 23 березня 02 год. 09 хв.
3 24 березня 02 год. 10 хв. 24 березня 03 год. 00 хв. 24 березня 04 год. 00 хв. 24 березня 01 год. 55 хв. 23 березня 19 год. 10 хв. 24 березня 03 год. 34 хв. 24 березня 10 год. 25 хв. 24 березня 16 год. 45 хв. 24 березня 04 год. 00 хв.
Інтенсивність явища (максимальне значення)
4
5 Сильний вітер 11 год.35хв. 28 м/сек. 13 год.35хв.
31 м/сек.
17 год.52хв.
40 м/сек.
15 год.50хв.
32 м/сек.
9 год.19хв.
25 м/сек.
15 год.09хв.
40 м/сек.
22 год.45хв.
30 м/сек.
28 год.40хв.
34 м/сек.
25 год.51хв.
40 м/сек.
6
Текст штормового попередження, яким передбачено СГЯ, РЗП, поєднання НЯ та час (київський) його передачі 6 23 березня 06.00 год. Уточнення прогнозу на день. 23 березня по області та місту очікується вітер східного напрямку 15-20 м/сек., місцями пориви 2530м/сек. 23 березня об 11 год.30 хв. Складено та доведено штормове попередження: 23 березня , збереженням 24 березня очікуються пилові бурі, східний вітер 15-20 м/сек.
Завчасність попередження про СГЯ, РЗП, поєднання НЯ (в годинах) 7
Збитки, спричинені передбачено СГЯ, РЗП, поєднання НЯ. Загальна сума збитків.
Завчасність попереджен ня вітру по області склала 35 хвилин, по м.Херсону – 4 години
Пошкоджено ЛЕП, без електропостачання залишилось більше 300 населених пунктів, повалено багато дерев, зруйновані шиферні покрівлі житлових будинків та будинків соціального призначення. Постраждало 30511 га посівів, з них ярі культури – 20292 га (видування посівів), озимі – 10219 га (засікання, засипання). Збитки , нанесені стихією, тільки в м.Херсоні у грошовому еквіваленті склали близько 2,5 млн.грн., у сільському господарстві – більше 14 млн.грн.
8
1 Херсон, сектор г/м спостережень Херсон, АМСЦ М Велика Олександрівка ГМО Нова Каховка М.Нижні Сірогози М Бехтери М Асканія - Нова
2 23 березня 09 год.51 хв. 23 березня 11 год.00 хв. 23 березня 10 год.13 хв. 23 березня 09 год.10 хв. 23 березня 09 год.51 хв. 23 березня 13 год.10 хв. 23 березня 07 год.16 хв.
3 24 березня 12 год. 30 хв. 24 березня 13 год. 35 хв. 24 березня 13 год. 50 хв. 24 березня 13 год. 35 хв. 24 березня 16 год. 15 хв. 24 березня 01 год. 32 хв. 24 березня 12 год. 55 хв.
4 5 6 Сильна пилова (піщана) буря 26 год. 39 хв. 23 березня о 13 год.38хв. складено та доведено 26 год. 35 хв. штормове попередження: до 27 год. 37 хв. кінця дня 23 березня та 24 березня по 28 год. 25 хв. області та місту очікуються сильні 30 год. 24 хв. пилові бурі, посилення вітру до 12 год. 22 хв. 25-30 м/сек.., пориви до 40 м/сек.. 29 год. 39 хв.
* СГЯ – стихійні гідрометеорологічні явища РЗП – різка зміна погоди НЯ - небезпечні явища МСЧ – місцевий скоординований час
7
7 Завчасність попереджен ня пилових бур по області склала 11 годин, по м.Херсону – 12 годин
8
Погоду квітня та першої декади травня визначали повітряні маси з північних широт Атлантики. В результаті переміщення атмосферних фронтів із заходу, в окремі дні випадали невеликі, місцями помірні дощі. Активний циклон 30 квітня обумовив помірні, місцями сильні дощі. В період з 15 по 24 квітня утримувалась холодна погода із заморозками на ґрунті та місцями у повітрі. В цілому середня температура квітня була нижчою за норму на 1°, перша декада травня була нижчою за норму на 2°. Місячна кількість опадів у квітні склала трохи менше норми, в південних районах області дещо більше норми. Впродовж другої та третьої декад травня погоду Херсонщини визначало поле підвищеного тиску та сухі повітряні маси з півночі Африки. Утримувалась суха, спекотна погода з температурою в другій декаді вночі 11-18°, вдень 23-28°, третій декаді вночі 15-22° вдень 31-36°, місцями до 38°, на узбережжі морів 2227°. В кінці місяця пройшли грозові дощі, подекуди зі шквалами 13-18 м/сек. В цілому травень був теплішим ніж звичайно на кілька градусів, сума опадів за місяць на сході склала 1-10% від норми, на решті території - 30-60% місячної норми. У червні в окремі дні спостерігалась деяка циклонічна активність. Атмосферні фронти обумовили помірні та невеликі грозові дощі, в окремих пунктах сильні дощі, посилення вітру до 13-20м/сек. В цілому опадів за місяць випало 100-127 % від норми, у східній половині області 40-90 % норми, у Стрілковому опадів за місяць не було зафіксовано зовсім. Температура повітря коливалась вночі 12-18° вдень 24-31°, в окремі дні вночі 15-23° вдень 25-34°. Середня температура за місяць перевищила норму на 2°. Переважну частину липня та серпня погоду визначав Азорський антициклон. Утримувалась суха та спекотна погода з температурою вночі 14-21°, на узбережжі морів до 26°, вдень 28-34°, місцями сильна спека (СГЯ) до 40°. В окремі дні, при поглибленні улоговини і переміщенні атмосферних фронтів спостерігались різної інтенсивності короткочасні дощі з грозами, які місцями супроводжувались шквалами до 15-24 м/сек., в окремих пунктах випадав помірний град. Відбувались короткочасні похолодання, підчас яких температура вночі знижувалась до 10-17°, вдень 22-29°. Загалом, сумарна кількість опадів за кожний місяць розподілилась по території досить нерівномірно: від 0,5-1,0 місячної норми до 1,5-2 місячних норми. Середня температура повітря у липні та серпні була вищою за кліматичну норму на 4-5°. Погода переважної частини осінніх місяців визначалась активізацією циклонічної діяльності. Утримувалась нестійка погода: дощі, у вересні короткочасні дощі з грозами, у листопаді мокрий сніг, місцями сильні опади, посилення вітру до 13-20 м/сек. Глибокий активний циклон з південного заходу 10-11 листопада обумовив на більшій частині області сильні опади у вигляді дощу та мокрого снігу, місцями налипання мокрого снігу, посилення вітру до 20-24 м/сек., в Бехтерах, Генічеську, Стрілковому пориви до 30-38 м/сек. Впродовж доби 11 листопада на більшій частині області випало близько місячної норми опадів. Стихійне гідрометеорологічне явище призвело до пошкодження ЛЕП, без електропостачання залишилось 340 населених пунктів області, зірвано дахи з 300 будинків, повалено багато дерев. У грошовому еквіваленті завдано шкоди по м. Херсону на суму 1,5 млн. гривень, по області на суму 2,2 млн. гривень. 8
В цілому, перші два осінні місяці були тепліші ніж звичайно: вересень на 1°, жовтень на 3°. Листопад був холоднішим ніж звичайно на 2°. Місячна кількість опадів склала у вересні 100-250% від норми, у жовтні 120-150% норми, подекуди до 200%, у східній половині 65-75% норми. У листопаді випало 150250% норми, у Приазов’ї - близько норми.
9
Стихійні гідрометеорологічні явища (СГЯ) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря на території Херсонської області 11 листопада 2007 року Назва пункту спостережень (М, А, Г, ГП, Сл, Сс, МГ), населених пунктів, районів на території яких спостеріг. СГЯ, РЗП, поєднання НЯ 1
Період спостереження СГЯ, РЗП, поєднання НЯ (час МСЧ) Початок Кінець явища Загальна явища (дата, (дата, години, тривалість години, хв.) хв.) явища (години) 2
3
Інтенсивність явища (максимальне значення)
4
09 год. 00 хв.
17 год. 30 хв.
5 Сильний вітер 8 год.30хв. 24 м/сек.
12 год. 45 хв.
21 год. 15 хв.
8 год.30хв.
25 м/сек.
08 год. 19 хв.
14 год. 29 хв.
5 год.10хв.
34 м/сек.
10 год. 15 хв.
20 год. 20 хв.
10 год.05хв.
38 м/сек.
11 год. 20 хв.
16 год. 45 хв.
5 год.25хв.
30 м/сек.
Херсон, АМСЦ ГМО Нова Каховка М Бехтери МГ Генічеськ М Стрілкове
10
Текст штормового попередження, яким передбачено СГЯ, РЗП, поєднання НЯ та час (київський) його передачі 6 У зв’язку з виходом південного циклону 1011 листопада по Херсонській області та м.Херсону очікуються складні погодні умови: сильні опади переважно у вигляді дощу, посилення вітру 15-20, пориви 25-30 м/сек.. 13 год.30 хв. 9 листоп. Уточнення попередження: 11 листопада по Херсону та області очікується вітер 15-20 м/сек., пориви 25-30 м/сек.., у Приазов’ї пориви 35-40 м/сек. 12.00 год.10 листопада
Завчасність попередження про СГЯ, РЗП, поєднання НЯ (в годинах) 7 Завчасність попередження вітру склала 31 годину
Збитки, спричинені передбачено СГЯ, РЗП, поєднання НЯ. Загальна сума збитків.
8 Пошкоджено ЛЕП, без електропостачання залишились 340 населених пунктів, повалено багато дерев, зруйновані шиферні покрівлі житлових будинків та будинків соціального призначення.
Погоду переважної частини грудня визначали повітряні маси з північних та помірних широт Атлантики. Атмосферні фронти з північного заходу обумовлювали переважно невеликі опади, а 11,14,15 грудня помірні опади у вигляді снігу, мокрого снігу. Під впливом циклонів в окремі дні посилювався вітер до 13-20 м/сек. Перша декада місяця була тепліша ніж звичайно на 2°, нічна температура повітря була в межах 0-5° тепла, місцями до 8°, вдень 3-8° місцями до 10-12°. У другій та третій декадах нічна температура спостерігалась в межах 16° морозу, вдень від 3° морозу до 3° тепла. Середня температура повітря у другій декаді була трохи нижчою за норму, третя декада була близькою до норми. Середня температура місяця була вищою за кліматичну норму майже на 1°. Опадів за місяць випало на більшій частині території 40-60%, у Приазов’ї - 110130% . Зима 2006-2007р.р. характеризувалась загалом теплою з невеликими опадами погодою. Середня температура повітря за зиму склала 1,4-2,9º тепла, що вище сезонної норми на 3,3-3,9º. За попередні 125 років спостережень в м. Херсоні така температура повітря за сезон відмічалася 2 рази (1901-1902,1965-1966 р.р.) Найбільш теплим відносно норми цієї зими був січень. Середня за січень температура повітря склала 3,2-4,7º, що на 6,4-7,4º вище норми. Дуже теплими були друга декада та початок третьої декади січня. Середньодобові температури повітря в цей період були вищими за норму на 6-10º, 23-24 січня - на 13-14º. За попередні 125 років спостережень в м. Херсоні така середньомісячна температура повітря відмічалась вперше. Максимальна температура повітря підвищувалась до 10-14º тепла. Абсолютний максимум температури повітря за весь період спостережень по метеостанціях області був в третій декаді лютого 1989 року і становив від 19º до 21º тепла. За зимовий період наприкінці грудня, січня та на початку і в кінці лютого відбувались короткочасні похолодання зі зниженням температури повітря до 9-14º морозу. Але самою холодною була третя декада лютого. З 22 лютого спостерігалось стихійне гідрометеорологічне явище – різка зміна погодних умов. При цьому 22 лютого за добу середня температура повітря знизилась на 9-11º. Мінімальні температури повітря в період 23-25 лютого опускались до позначок 17-20º морозу, на поверхні ґрунту до 24-29º морозу. 23 лютого утворився сніговий покрив, висота якого на більшій частині території області становила від 2 до 5 см, на заході – 12см, на південному заході – 23 см, і утримувався він до кінця місяця. Також в цей період спостерігалось посилення вітру до 15-18 м/с, на більшій частині території області відмічались снігопади та хуртовини, на дорогах утворилась ожеледиця, яка утримувалась до кінця місяця. Середня декадна температура повітря в цей період склала 4,5-6,6º морозу, що нижче норми на 3,1-4,8º. Середньодобові температури повітря протягом 23-24 лютого були нижчими за норму на 13-14º. За попередні 125 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура повітря відмічалась у 11% випадків, а за останні 10 років 1 раз (2003р). Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур в періоди похолодання знижувалась до 5-9º морозу. 11
Глибина промерзання ґрунту в періоди похолодання була від 11 до 18 см, в Приазов’ї до 5-9 см, решта часу грунт був талий, або промерзав від 2 до 6 см. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º цієї зими не відбувся. За зиму випало від 59 до 78 мм опадів, тобто 57-79% норми. Найбільше опадів випало в січні - 34-48 мм (103-145% норми). Умови для накопичення вологи в ґрунті були несприятливі. За зиму спостерігалось з опадами ≥1мм від 9 до 15 днів, на південному сході області – 20 днів, з опадами ≥5мм - 2-4 дні, з опадами ≥10мм - 1-2 дні, з опадами ≥20мм в західних, південно-західних та центральних районах області 1 день. 27-28 січня та 23 лютого спостерігались складні погодні умови: опади у вигляді снігу, мокрого снігу, налипання мокрого снігу, хуртовини, посилення вітру, ожеледь, на дорогах ожеледиця, раптове зниження температури повітря. Весна. Погодні умови цієї весни складались незвичайно. Через теплі погодні умови зими, стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º не відбувся. В березні переважала тепла з невеликими опадами погода. Середньомісячна температура повітря склала 4,8-6,2º тепла, що на 2,8-3,7° вище за норму. За попередні 125 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньомісячна температура повітря відмічалась у 2% випадків, а за останні 10 років 1 раз (2002 р). Місячна кількість опадів на більшій частині території області складала 15-21 мм (58-81% місячної норми), в центральних, східних та південносхідних районах області – 25-37мм (93-116% норми), в районі Стрілкового – 45 мм (2 декадні норми). 23-24 березня на території Херсонської області спостерігалось стихійне гідрометеорологічне явище (СГЯ) - посилення вітру та пилова буря, з погіршенням видимості до 100-200 м. Максимальна швидкість вітру досягала – 29-34 м/с на півночі, південному заході та крайньому півдні області – 40 м/с. Внаслідок цього на посівах ярого ячменю відмічалось видування зерна, на посівах озимої пшениці – засипання та засікання рослин. На кінець березня позитивних температур повітря вище 0º з 1 січня накопичилось від 318º до 409º, що більше норми на 178-238º. Ефективних температур вище 5º накопичилось від 20º до 41º, що більше норми на 3-14º, на півдні та у Приазов’ї – близько норми. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 5º відбувся 1217 березня, що раніше звичайних строків на 4-7 днів, в східних, південних та південно-західних районах на 8-9 днів. В квітні температура повітря вночі утримувалась переважно в межах 2-9° тепла, в середині першої та в кінці другої декади знижувалась до 1-2 º морозу, на поверхні ґрунту та на 2 см над поверхнею ґрунту до 3-6º морозу, вдень повітря прогрівалось до 11-17° тепла, в кінці місяця до 19-22º тепла. В цілому середня місячна температура повітря у квітні виявилась близькою до норми, в приморських районах вище норми на 1-2º і становила 8,9-10,2° тепла. Опади були незначними, на 29 квітня ефективні опади по області не випадали протягом 48-57, на південному сході – 25 днів, лише 29-30 квітня пройшли короткочасні дощі, 12
місцями сильні. Кількість опадів склала 6-9 мм (53-82% норми), на заході та сході області – 16-18 мм (120-153% норми), в центральних та південно-західних районах області – 20-25 мм (дві декадні норми). Добовий максимум опадів на заході та сході області становив 14-18 мм (1 декадна норма), в центральних та південно-західних районах області – 20-23 мм (дві декадні норми). Місячна кількість опадів на більшій частині території області склала 14-25 мм (50-76% місячної норми), в південно-західних районах області – 37 мм (142% норми), в північних районах області – 8 мм (22% норми). Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 10º відбувся 2425 квітня, що на тиждень пізніше звичайних строків. Погоду протягом першої декади травня визначали повітряні маси з північних широт Атлантики. Малоактивні атмосферні фронти із північного заходу обумовили в окремі дні переважно невеликі дощі. Температура повітря в цей період переважала вночі 1-8° тепла, в період з 12 по 14 травня на ґрунті спостерігались заморозки 0-2° морозу, денна температура повітря становила 1318°. Середня температура повітря в першій декаді була нижчою за норму на 2°. З середини травня почалось активне наростання тепла. Встановилась погода, яка по температурних умовах притаманна червню. Починаючи з 17 травня кожний день максимальна температура повітря була вище 30º і досягала 30-37º. Середньодобові температури повітря були вищими за норму на 4-10º. На фоні ґрунтової розпочалась і повітряна засуха. Встановилась незвично жарка погода, яка при відсутності дощів сприяла інтенсивній витраті вологи. Ґрунтова засуха в західних і південних районах області тривала з третьої декади березня. В другій декаді травня вона охопила всю територію області. В другій декаді травня середня температура повітря перевищила кліматичну норму на 2-3°, в третій декаді на 5-8°. В цілому середня температура у травні виявилась вищою за норму на 2-4°. За попередні 125 років спостережень в м. Херсоні така середньомісячна температура повітря відмічалась у 6% випадків, а за останні 10 років один раз - у 2003 р. Місячна кількість опадів в східній, південній і центральній частині області становила 1-3 мм (2-7% місячної норми), на решті території 5-16 мм (14-34% норми). 30 травня в окремих пунктах області відмічались опади у вигляді короткочасних злив в супроводі гроз та граду. Останні заморозки в повітрі відмічались в західних і приморських районах 16-29 березня інтенсивністю 0,4-1,5º морозу, в північних і західних районах 18 квітня 1,2-2,0º морозу, в східних районах 3-5 травня 0,1-0,5º морозу. На поверхні ґрунту в південно-західних районах і на крайньому півдні 22-23 квітня 0,1º морозу, на решті території області 3-5 травня 0,2-1,0º морозу. На висоті 2 см від поверхні ґрунту південно-західних районах і на крайньому півдні 17-23 квітня 0,5-1,0º морозу, на решті території області 3-5 травня 0,2-2,5º морозу. Стійкий перехід температури повітря через 15º відбувся 7-8 травня, майже на тиждень раніше звичайних строків. В цілому середня температура повітря за весну була 10,9-11,8º, що вище за норму на 1,7-2,2º. 13
На кінець весни позитивних температур повітря вище 0º з 1 січня накопичилось на 255-320º більше норми, ефективних температур повітря вище 5º - на 54-113º більше норми, вище 10º - на 55-80º більше норми, вище 15º - на 74121º більше норми. Сума температур повітря на кінець весни (31 травня) Позитивних Ефективних температур температур Вище 5º Вище 10º Вище 15º Норма 2007 р. Норма 2007 р. Норма 2007 р. Норма 2007 р. 923-972 1178503-526 557-639 214-248 270-328 51-60 125-179 1290 В цілому за весняний період по області з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче відмічалось 9-18 днів (на 6-9 днів більше норми), на півночі і в Чаплинському районі (М Асканія-Нова) 32-35 днів (на 21-24 дні більше норми), в приморських районах – 1 день, що близько до норми. В березні з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче, за винятком приморських районів, відмічалось 2-5 днів (на 1-4 дні більше норми). В квітні суховії відмічались в західних, східних районах і в Приазов’ї протягом 1-2 днів, на решті території області 9-11 днів. В травні, за винятком Приазов’я, в західних і південно-західних районах 4-5 днів, на сході – 11 днів, на півночі і в Чаплинському районі 19-22 днів, що на 13-15 днів більше норми.. Опадів за сезон на більшій частині території області випало 31-53мм (3450% сезонної норми), місцями в південно-західних і південно-східних районах 6061 мм (62-73% сезонної норми). Ефективні опади спостерігались у першій декаді березня. За сезон з опадами 5 мм і більше налічувалось 2-3 дні, в Приазов’ї 5 днів. З опадами 10 мм і більше, за винятком півдня, - 1-2 дні. З опадами 20 мм і більше лише в центральних районах відмічався 1 день. Літо. Перехід до літа (стійкий перехід температури повітря через 15º) відбувся 6-8 травня, що майже на тиждень раніше звичайних строків. Сонце влітку світило протягом 1033-1048 годин, що на 111-150 годин більше середньобагаторічних значень. Влітку цього року переважала дуже жарка та суха погода. З середини травня почалось активне наростання тепла. Встановилась погода, яка по температурних умовах притаманна червню місяцю. Починаючи з 17 травня і до кінця серпня майже кожний день максимальна температура повітря була вище 30º. Локальні дощі, які подекуди випадали, місцями з градом, мали зливовий малоефективний характер і розподілялись вкрай нерівномірно. З початку літа по області з температурою повітря 30º і вище налічувалось 58-71 день, в приморських і прибережних районах 39-57 днів, що на 28-40 днів більше звичайного. З температурою рівною і вище 35º в Голопристанському і Бериславському районах було 11-15, в приморських районах 2-7, на решті території області 23-26 днів. Середня температура повітря за літо склала 24,2 - 24,9º, що на 2,9 - 3,6º вище за норму. Така і вища температура повітря за попередні 125 років в 14
м. Херсоні була вперше. Особливо спекотними були друга декада червня і треті декади липня і серпня. Середня декадна температура повітря в другій декаді червня складала 23,9-25,2º, що вище норми на 3,4-5,0º, в третій декаді липня 26,5-28,3º, що на 3,25,8º вище норми, в третій декаді серпня 25,5-26,1º, що вище норми на 4,6-6,1º. Абсолютний максимум температури повітря за літо відмічався 20-23 липня, в окремих пунктах 7, 24, 25 серпня. На більшій частині території області він склав 38,9-39,5º, в приморських і прибережних районах 36,4-37,8º, на півночі, заході області і в Чаплинському районі (М Асканія-Нова) 40,1º, і не перекрив абсолютний максимум температури повітря за весь період спостережень, який відмічався в більшості районів області у 1998 році, в окремих районах в 2001 і 2002 роках і складав по області 39,5-40,5º, в Приазов’ї - 38,3º. Лише в центральних і північних районах області абсолютний максимум температури повітря був вищим на 0,3º від абсолютного максимуму, який відмічався в центральних районах в серпні 1946р. (38,6º), в північних районах в серпні 1998р. (39,8º). Поверхня ґрунту нагрівалась до 63-67º, в північних районах до 73º. Абсолютний мінімум температури повітря по районах області спостерігався в третій декаді червня і був в межах 10-15º, на поверхні ґрунту – 911º тепла. Теплозабезпеченість на протязі всього періоду була підвищеною. На кінець літа позитивних температур повітря вище 0º з 1 січня накопичилось на 466-582º більше норми (норма 2923-3046). Ефективних температур повітря вище 5º накопичилось на 265-370º більше норми (норма 2043-2132), вище 10º - на 242-350º більше норми (норма 1294-1387), вище 15º на 259-373º більше норми (норма 661-755). Опади спостерігались у вигляді злив і розподілялись нерівномірно. Сума їх склала в північних, центральних, східних районах і на крайньому півдні 88102 мм (62-99% норми), на решті території області 43-65 мм (40-53% норми). З опадами 5 мм і більше налічувалось 3-5, на крайньому півдні 8 днів. З опадами 10 мм і більше - 1-2, в центральних районах - 3, на крайньому півдні 4 дні. З опадами 20 мм і більше, за винятком західних районів і Приазов’я, налічувалось 1-2 дні. Місцями дощі випадали у вигляді інтенсивних злив з посиленням вітру, грозою та градом, завдаючи збитків господарствам області. В цілому літо було дуже сухим, лише в окремих пунктах в першій декаді червня, третій декаді липня і другій декаді серпня пройшли ефективні зливові дощі різної інтенсивності, однак нерівномірний розподіл опадів і відсутність їх протягом майже всього літнього періоду обумовили строкате у багатьох районах зволоження ґрунту. Через низьку ефективність опадів ґрунтова засуха тривала до кінця літа. Протягом літа на більшій частині території області спостерігалось від 23 до 46 днів з суховіями, що на 11-20 днів більше норми. В Чаплинському районі (М Асканія-Нова) 68 днів, що майже вдвічі більше норми. В приморських і прибережних районах 9-11 днів, що на 5-6 днів більше норми. Осінь. В вересні та жовтні спостерігалась відносно тепла з опадами погода, в листопаді – прохолодна з опадами погода. 15
В першій і третій декадах жовтня утримувалась погода значно тепліша звичайного (на 3-5º вище норми). Перша, друга і третя декади листопада були на 1-2º нижче за норму. В окремі дні вночі та вранці спостерігалися тумани. В першій половині вересня і місцями на початку жовтня прогриміли грози. 11 листопада відмічалось налипання мокрого снігу. 9, 10, 20 та 21 листопада відмічалась ожеледь. В цілому середня температура повітря за сезон склала 10,5-12,2º, що на 0,71,1º вище норми. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º в бік зниження відбувся 6-9 жовтня, що на 10-13 днів пізніше звичайних строків. В кінці жовтня, на початку листопада, що на два тижні пізніше звичайних строків, відбувся стійкий перехід температури повітря через 10º. Перехід середньодобової температури повітря через 5º відбувся 4-6 листопада, що на 8-12 днів раніше звичайних строків. Перші осінні заморозки в повітрі спостерігались 6 листопада, на 3-4 тижні пізніше звичайних строків, в Чаплинському районі (М Асканія-Нова) – 12 жовтня, в строки близькі до звичайних. За осінь сум ефективних температур повітря вище 5º накопичилось 588691º, що більше за норму в західних, центральних районах та на крайньому півдні на 42-69º, на решті території області – на 82-108º. Сума опадів за сезон в південних, південно-східних та східних районах області становила 107-140 мм (122-136% сезонної норми), в північних районах – 198 мм (211% норми), на решті території області – 155-172 мм (156-181% норми). Найбільш ефективні дощі випадали в 1-й і 2-й декадах вересня, в 3-й декаді жовтня і в 2-й декаді листопада. З опадами 5 мм і більше за осінь налічувалось від 7 до 11 днів, в північних районах та на крайньому півдні області – 13-14 днів. 10 мм і більше – від 4 до 7 днів, в південних та південно-східних районах – 2 дні. 20 мм і більше – 1-2 дні, в південних, східних районах і на крайньому півдні області опадів не було. В вересні в районах де спостерігались ефективні опади, вологозабезпечення дещо покращилося. Однак нерівномірний їх розподіл і відсутність протягом майже всього літнього періоду, обумовило строкате зволоження ґрунту. На більшості площ, через низьку ефективність опадів ґрунтова засуха ще тривала. На посівах озимого ріпаку місцями відмічалось засихання листя. Таким чином агрометеорологічні умови для сівби, росту і розвитку посіяних озимих культур зберігалися несприятливі. Дощі, які пройшли протягом жовтня покращили зволоження ґрунту, тому ґрунтова засуха тривала лише до середини місяця, але на сході області через низьку ефективність опадів ґрунтова засуха тривала до кінця місяця. Спостерігались сприятливі агрометеорологічні умови для початкового росту та вегетації озимих культур. 6, 17 та 28 листопада внаслідок зниження температури повітря озимі культури та багаторічні трави тимчасово припиняли вегетацію.
16
Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2007 рік Метеорологічні характеристики Кількість днів з опадами Повторюваність в %: туманів Повторюваність в % швидкості вітру 0-1 м/сек.
1
2
3
4
5
Місяці 6 7
8
9
10
11
12
9
6
5
3
4
6
4
7
12
9
12
6
83
4
3
1
1
1
0
0
0
2
3
3
1
2
6
4
5
10
7
8
8
5
3
5
2
1
5
Рік
Динаміка річних сум опадів по метеостанціям 1200
мм/рік
1000 800 600 400 200 0
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
Херсон
Бехтери
Нова Каховка
Асканія Нова
Нижні Сірогози
Велика Олександрівка
Генічеськ
Хорли
Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2007 рік Повторюваність напрямків вітру, % Період Січень Липень Рік
Пн ПнС
С
ПдС
Пд
ПдЗ
З
4 13 15
2 4 14
4 7 9
22 11 12
24 17 10
24 25 14
0 4 13
17
ПнЗ Сума, %
20 19 13
100 100 100
Повторюваність (%) випадків штилів від загальної кількості спостережень 3 9 9
Повторюваність напрямків вітру за 2007 рік (%) - Рік
Пн 25 ПнЗ
20
- Липень - Січень
ПнС
15 10 5 0
З
С
ПдЗ
ПдС Пд
Повторюваність напрямків вітру за 2006 рік (%) - Рік
Пн 40 ПнЗ
30
- Липень - Січень
ПнС
20 10 0
З
С
ПдЗ
ПдС Пд
18
Повторюваність напрямків вітру за 2005 рік (%) - Рік
Пн 25 ПнЗ
20
- Липень - Січень
ПнС
15 10 5 0
З
С
ПдЗ
ПдС Пд
Повторюваність напрямків вітру за 2004 рік (%) - Рік
Пн 25 ПнЗ
20
- Липень - Січень
ПнС
15 10 5 0
З
С
ПдЗ
ПдС Пд
Соціальний та економічний розвиток області Кількість населення області станом на 31.12.2007р. становила 1107,5 тис. осіб (з них міське – 676,3 тис., або 61,1 %, сільське – 431,2 тис., або 38,9%). Херсонська область – аграрно-промисловий регіон України, який має великий природно-ресурсний потенціал та вигідне географічне розташування. Херсонщину називають „краєм морів”, одне з яких – пшеничне. Це житниця України. За умови надійного зрошення область може забезпечити державу добірним продовольчим зерном, яке за якісними показниками конкурентоспроможне на світовому ринку, а також продукцією овочівництва, садівництва та виноградарства. 19
Область має величезний рекреаційно-курортний потенціал, цілющий клімат, родовища радонових вод, заповідне природне середовище. З трьох існуючих в Україні біосферних заповідників два розташовані на території області: Чорноморський та імені Ф.Є.Фальц-Фейна “Асканія-Нова”, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів. Із корисних копалин на Херсонщині є цементні та цегляно-черепичні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ. Область має потужну транспортну систему. Тут формуються транспортні потоки країн Близького Сходу, Балкан у напрямку Маріуполя, Новоазовська, а також через Чорноморські порти до Криму, Росії, країн Закавказзя та Сходу. Вигідне розташування Херсонщини дозволяє легко виходити на світовий простір, бо належить вона до найбільших морських регіонів держави і має морське сполучення з країнами Середземномор’я, Близького Сходу та Азії. З урахуванням європейського вибору України – це вагомий аргумент. Провідну роль у формуванні виробничої структури області відіграє сільськогосподарське та промислове виробництво. За межами України відомі продукція судно- і машинобудівників, вироби харчової та переробної галузей промисловості. Внесок області у виробництво продукції сільського господарства держави становить 3,4 %, з них продукції рослинництва – 4,5 %, тваринництва – 2,6 %, що є недостатнім з огляду наявних природних та агрокліматичних умов. Сільськогосподарський комплекс області має перейти на високопродуктивні технології вирощування екологічно чистої продукції. Постає нагальна необхідність розвивати зрошувальне землеробство та крапельне зрошення, що забезпечить ефективне використання земельних та водних ресурсів і в комплексі дасть високий результат. В області існують екологічні проблеми, вирішення яких потребує допомоги держави: Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища У зв’язку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше десяти оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Орієнтовна вартість робіт з берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району складає 22 млн. грн. На укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн. 263,4 тис. грн. Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів області У Херсонській області значна зона постійного підтоплення розташована на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право - і лівобережна пригирлова частина р. Дніпра. Площа постійного підтоплення області – 11297 км2, або 40 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони. 20
Значні площі водороздільних просторів у південній та південно-західній частинах є природно підтопленими, у південній частині підтоплення розвивається під впливом господарської діяльності. Для ліквідації наслідків підтоплення необхідно: - розробити комплексну програму екологічного оздоровлення регіону (сільське господарство, промисловість, рекреація, природно-заповідний фонд тощо); - впорядкувати внутрішньогосподарські зрошувальні системи, вивести із зрошення землі з низькою рентабельністю виробництва; - довести функціонування існуючих дренажних систем до їх проектного рівня; - провести протифільтраційні роботи на магістральних та міжгосподарських каналах; - пробурити мережу дренажних свердловин для припинення регіонального підйому рівня пліоценового водоносного горизонту. Стан водопровідно-каналізаційних мереж та споруд Загальна протяжність водопровідних мереж в області становить 2646,6 км, з них 1122,1 км (42,4%) знаходяться в аварійному стані. Загальна протяжність каналізаційних мереж в області становить 1095,2 км, з них 392,6 км (35,8%) знаходяться в аварійному стані. Із 93 каналізаційних насосних станцій 25 КНС (27%) аварійних. Очисні споруди і каналізаційні мережі м. Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), с. Залізний Порт (скид з накопичувача на територію Чорноморського біосферного заповідника), смт Каланчак (скид в р. Каланчак) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення міст Херсона, Нова Каховка, Каховка, Берислава, смт Горностаївка відбувається забруднення р. Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами. Найбільш гострою проблемою є відведення стічних вод з м. Берислав. В зв’язку з аварійною ситуацією на каналізаційній мережі з 2002 року здійснюється скид неочищених стічних вод у Каховське водосховище. З 2007 року аварійновідновлювальні роботи не проводяться через відсутність коштів. Ліквідація аварійної ситуації затягнулася на невизначений термін. Критична ситуація склалася з відведенням неочищених стічних вод з Північної виправної колонії № 90, які надходять до відпрацьованого кар’єру, розташованого в басейні р. Вірьовчина, що може призвести до забруднення підземних вод, які використовуються для водопостачання м. Херсона. Водопостачання та водовідведення м. Херсона. Водозабір здійснюється зі 142 артезіанських свердловин, з яких 79% працюють з перевищенням нормативного терміну експлуатації; 6 водопровідних насосних станції, 26 насосних агрегатів, з них 23 вичерпали нормативний термін експлуатації. Протяжність водопровідних мереж 849 км, з них 382 км (45%) аварійні. Знезараження води виконується рідким хлором та ультрафіолетовим випромінюванням. Усі 4 хлораторні потребують реконструкції. 21
Система каналізації міста потужністю 250 тис.м3/добу, має 15 каналізаційних насосних станції, 51 насосний агрегат, з них 40 (82%) вичерпали нормативний термін експлуатації. Каналізаційні мережі протяжністю 384 км, з них 169 км (59%) зношені. Міські очисні споруди (МОС) повної біологічної очистки збудовані у 1974 році, у 1989 році завершена їх реконструкція з доведенням потужності до 250 тис.м3/добу. Насосно-силове обладнання систем водопостачання та водовідведення морально застаріле, низько ефективне, не відповідає сучасним вимогам енергозбереження та потребує заміни. Для вирішення всіх цих проблем необхідно: 1. Визначити на законодавчому рівні організаційно-правові засади проведення ліквідаційного тампонажу безхазяйних артезіанських свердловин, які можуть здійснювати негативний вплив на стан підземних вод. 2. Вирішити питання фінансування ліквідації аварійних ситуацій на об’єктах комунальної власності, пов’язаних зі скидом неочищених стічних вод на рельєф місцевості та у водні об’єкти, Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України. Накопичення твердих побутових відходів У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення згідно з чинним законодавством відведень земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів (ТПВ). Відсутні заводи по переробці ТПВ. Зважаючи, що забруднення навколишнього природного середовища твердими побутовими відходами є одним з основних чинників санітарно-епідемічних ускладнень, заходи по забезпеченню утилізації твердих побутових відходів слід визнати пріоритетними. У зв’язку з рекультивацією існуючого полігону твердих побутових відходів у м. Генічеську виникла гостра потреба у будівництві нового полігону ТПВ. На сьогоднішній день рівень будівельної готовності об’єкта 32%, для завершення будівництва потрібні 606 тис. грн. Необхідно збудувати заводи по переробці твердих побутових відходів в містах Херсоні, Нова Каховка та в курортних містах Генічеську, Скадовську, Гола Пристань, а ткож провести рекультивацію несанкціонованих звалищ. Наявність непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин Не вирішеними залишились питання знешкодження заборонених та непридатних до використання пестицидів, кількість котрих на території області становить 700,911 тонн.На сьогоднішній день в області накопичено 700,911 тонна непридатних та заборонених до використання пестицидів. На цей час 452 тони зберігаються у 170 залізобетонних контейнерах, у тому числі: ВАТ “Каланчацький райагрохім” – 64 контейнери, ВАТ ”Білозерський райагрохім” – 50 контейнерів, ВАТ “Генічеський райагрохім” – 56 контейнерів. Вищевказані контейнери зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям згідно узгоджених проектів. Решта непридатних, невідомих та заборонених пестицидів у 22
кількості 248,911 тонни зберігаються на складах колективних сільгосппідприємств області, умови їх зберігання у більшості районів залишаються незадовільними. Їх накопичення і зберігання на території області через гідрогеологічні умови є небезпечним для довкілля і здоров'я людей. Забезпечення населення водою питної якості Водозабірні споруди та водопровідні мережі в області наднормативно зношені. На них втрачається до 40 % води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишилися безгосподарними 800 свердловин. Більшість сільських водозаборів працюють на родовищах з незатвердженими запасами прісних підземних вод, які потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат. Для вирішення проблеми забезпечення населення якісною питною водою необхідно: - виконати геологорозвідувальні роботи з метою затвердження запасів прісних підземних вод для задоволення потреб у питній воді сільських населених пунктів; - провести реконструкцію водопровідних мереж; - провести детальну гідрогеологічну розвідку на площах діючих водозаборів з прогнозними запасами родовищ та ревізію затверджених запасів на родовищах, що розробляються; - здійснювати подальший тампонаж непридатних для експлуатації свердловин. Стан лісових насаджень природоохоронного призначення У результаті систематичного недовиконання необхідних (передбачених нормативами) обсягів рубок догляду, санітарних рубок та заходів боротьби зі шкідниками ліси на площі понад 72 тис. га знаходяться у незадовільному стані. Загущеність штучно створених лісових насаджень, наявність значної кількості сухостою та ураженість значних масивів лісу шкідниками створюють підвищену пожежну небезпеку. Від пожеж у 2007 році постраждало 8886 га лісів. Необхідно фінансово забезпечити проведення в лісах невідкладних заходів у відповідності з вимогами Санітарних правил у лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555. 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря У 2007 році в атмосферне повітря Херсонської області викинуто 78,3 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 17,5% більше ніж у попередньому році. Шкідливі викиди у повітряний басейн області здійснювали 245 підприємств та організацій. Від них в атмосферу надійшло 9,4 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 5,4 тис. тонн (або на 36,5%) менше, ніж у 2006 році. Із загальної кількості викидів 8,6 тис. тонн, або 91,5% хімічних речовин та їх сполук, мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це метан (викинуто 5877,1 т), неметановані леткі органічні сполуки 23
НМЛОС (1228,6 т), оксид вуглецю (474,3 т), діоксид азоту (470,5 т), діоксид сірки (409,6 т), оксид азоту (53,7 т), аміак (48,1 т). Крім того, в атмосферу надійшло 358,7 тис. тонн діоксиду вуглецю, який також має парникову дію. Від усіх пересувних джерел (транспортні засоби і виробнича техніка) протягом 2007 року в повітря надійшло 68,9 тис тонн (2006 рік – 49,8 тис. тон) забруднюючих речовин, що на 19,1 тис. тонн (або 28%) більше, ніж у попередньому році. З них автомобільним транспортом – 61,8 тис. тонн (2006 рік – 47,6 тис. тонн), авіаційним та залізничним транспортом – 2,5 тис. тонн (2006 рік – 2,2 тис. тонн), виробничою технікою (пересувною) – 4,6 тис. тонн. У
цілому щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення на 1 км території області складає 331 кг (2006 рік – 520 кг), що на 189 кг (або 36,3%) менше ніж в 2006 році, а на одну особу 8,5 кг (2006 рік – 13 кг). Проте, в окремих містах ці показники значно перевищили середній рівень по області. Зокрема, у м. Херсоні обсяги викидів у розрахунку на 1 км2 були більшими у 55,7 рази, а на одну особу – у 2,6 рази; у м. Каховка та м. Нова Каховка обсяги викидів у розрахунку на 1 км2 відповідно – у 26,7 та 3,2 рази більше. 2
Головним забруднювачем довкілля Херсонської області є підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (52,6% сумарних викидів) та підприємства переробної промисловості (15,9%). Хімічний склад викидів від стаціонарних джерел у 2007 році
НМЛОС 13%
Інші речовини 9% Метан 63%
Сполуки азоту 6%
Оксид вуглецю 5% Сполуки сірки 4%
24
Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне повітря по Херсонській області Автотранспорт Ряд2 80
Ряд1 Стаціонарні джерела
70
тис. тонн
60 50 40 30 20 10 0
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Загальний викид в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення (транспортні засоби і виробнича техніка) в 2007 році Водний транспорт, тис. т; 0,6
Виробнича техніка (пересувна), тис. т; 4,6
Залізничний транспорт, тис. т; 1,96
Автотранспор т, тис. т; 61,8
25
Таблиця 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря 1997 рік
1998 рік
1999 рік
2000 рік
2001 рік
2002 рік
2003 рік
2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік
Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:
65,3
58,6
65,3
63,85
52,59
52,26
55,44
59
62,6
64,6
78,3
- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т
20,8
15,9
10,29
11,6
10,09
9,26
9,34
8,7
10,9
14,8
9,4
- від автотранспорту, тис. т
44,4
42,7
55,07
52,25
42,5
43,0
46,1
50,3
51,6
49,8
68,9
Викиди по області
З 2004 року пересувні джерела включають викиди від авіаційного, водного, залізничного транспорту
0,3
0,2
22
7,8
0,006
м. Каховка
1,7
0,2
0,013
0,04
0,08
1,5
1,4
0,1
0,018
0,04
0,03
1,3
0,3
0,017 0,012
м Н.Каховка
4,9
0,3
0,005 0,036
0,06
4,6
4,8
0,2
0,006 0,035
0,05
4,6
0,2
0,0
Разом по області
60
10,9
0,7
49,1
62,4
14,8
0,5
47,6
9,4
0,07
1,2
0,7
0,6
* - сажі
26
0,5
0,2
0,3
0,2
0,1
0,048
0,002
0,03
0,046
0,4
0,6
0,5
пересувні джерела
0,2
Оксид вуглецю
13,1
Сполуки азоту
35,1
Сполуки сірки
Пил*
22,3
разом
Оксид вуглецю
0,4
разом
Діоксид азоту
пересувні джерела
Діоксид сірки
0,5
Пил
0,8
разом
9,2
разом
Оксид вуглецю
31,5
Пил
м. Херсон
разом
Населені пункти
Діоксид азоту
2007 рік в тому числі: стаціонарні джерела в тому числі:
Діоксид сірки
2006 рік в тому числі: стаціонарні джерела в тому числі:
разом
2005 рік в тому числі: стаціонарні джерела в тому числі:
пересувні джерела
Таблиця 2.1.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тон
Таблиця 2.1.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид, т № п/п
Підприємство – забруднювач
Відомча приналежність
2006 р.
2007 р.
Зменшення/збільшення/+
1
2
3
4
5
6
Мінпалива України
440,1
337,958
-102,142
190,9
131,616
-59,284
36,2
30,752
-5,448
108,8
136,301
+27,501
78,2
15,711
-62,489
281,7
356,343
+74,643
75,7
153,252
+77,552
-
125,182
-
1.
ВАТ “Херсоннафтопереробка”
2.
ВАТ “Херсонська ТЕЦ”
3.
Херсонський суднобудівний судноремонтний завод “ім. Комінтерна
4.
ДП “Херсонський суднобудівний завод”
5.
ВАТ “Херсонські комбайни”
6.
ВАТ "Таврійська будівельна компанія"
7.
ЗАТ “Укрсклопром”
8.
АТЗТ "ХК"Укренергоснаб"
Мінпаливоенерго України Мінпромполітики України Мінпромполітики України Мінпромполітики України Мінпромполітики України Мінпромполітики України Мінпромполітики України
27
Причина зменшення/ збільшення
7 Зниження об’ємів переробки нафти Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зріст об’ємів виробництва Зниження об’ємів переробки нафти Зріст об’ємів виробництва Зріст об’ємів виробництва Зріст об’ємів виробництва
2.2. Якість повітря у населених пунктах Оцінку стану забруднення атмосферного повітря м. Херсона здійснено за даними спостережень Херсонським центром з гідрометеорології. Вимірювались концентрації основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та специфічних: сульфатів розчинних, оксиду азоту, фенолу, формальдегіду, бенз/а/пірену і важких металів. Адреси постів: № 1 – вул. Залаегерсег; № 2 – пр. Ушакова, залізничний вокзал; № 5 – вул. Лавреньова, насосна станція № 6 – пл. Перемоги.
В повітрі міста спостерігалася підвищена середня концентрація: - по пилу – 1,1 ГДК на посту № 2; - по двоокису азоту – 4 ГДК на посту № 6; - по фенолу – 2 ГДК на посту № 6; - по формальдегіду – 3,67 ГДК на посту № 2. Середні концентрації в цілому по місту склали: - пил – 0,73 ГДК; - діоксид сірки – 0,42 ГДК; - оксид вуглецю – 0,42 ГДК; - двоокис азоту – 3 ГДК; - оксид азоту – 1 ГДК; - фенол – 1,67 ГДК; - формальдегід – 3 ГДК. Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК. Спостереження, які проводились на 4 стаціонарних постах, свідчать про те, що в повітрі міста спостерігалася майже на всіх постах висока концентрація NO 2 – від 2 до 4,5 ГДК, формальдегіду – від 1,67 до 5 ГДК та на 6 посту спостереження – фенолу – від 1,2 до 2,5 ГДК. Середньомісячні концентрації: - пилу по місту змінювались на протязі року від 0,4 до 1,3 ГДК. Найбільше забруднення спостерігалося в пилову бурю в березні місяці; - діоксиду сірки по місту нижче ГДК, змінювались від 0,08 до 0,94 ГДК; - оксиду вуглецю змінювались на протязі року від 0,3 до 0,54 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 6 (пл. Перемоги), концентрації в цьому районі змінювались від 0,57 до 1,2 ГДК; - діоксиду азоту по місту перевищували ГДК і змінювались від 2 до 4,5 ГДК. Високі концентрації спостерігались в районі поста № 5 (вул. Лавреньова), концентрації в цьому районі змінювались від 1,25 до 6,5 ГДК, найбільше забруднення було з жовтні, листопаді та грудні та поста № 6 (пл. Перемоги), концентрації в цьому районі змінювались від 3,5 до 4,75 ГДК на протязі всього року; - фенолу змінювались від 1,2 до 2,5 ГДК, найбільш забрудненим був жовтень місяць; 28
- формальдегіду змінювались на протязі року від 1,67 до 5 ГДК, найбільш забрудненим виявився червень місяць. Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті є: діоксид азоту, фенол, формальдегід. Найбільш забрудненим з обстежених районів міста є площа Перемоги (ПСЗ № 6). Основними забруднювачами повітря в цьому районі є акумуляторний завод “САДА”, Меблева фабрика, залізничний переїзд і автотранспорт. В цьому році є тенденція збільшення рівня забруднення атмосферного повітря по всіх шкідливих речовинах. Річний хід забруднення пріоритетних домішок відображені в графіках. Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (ПСЗ) у м. Херсоні за 2007 рік Найменування домішки Пил
Діоксид сірки
Оксид вуглецю
Діоксид азоту
Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол
Формальдегід
Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель
№ ПСЗ n 2 572 5 565 6 565 По місту 1702 1 693 2 1101 5 982 6 1104 По місту 3880 1 579 2 589 5 589 6 589 По місту 2346 1 693 2 1101 5 982 6 1104 По місту 3880 2 572 2 1101 1 693 5 982 6 1104 По місту 2779 1 574 2 579 5 571 6 578 По місту 2302 Важкі метали (мкг/м3)
2
29
12
Q ср. 0,16 0,04 0,12 0,11 0,019 0,021 0,022 0,021 0,021 0,6 1,15 0,78 2,54 1,27 0,06 0,12 0,12 0,16 0,12 0,01 0,06 0,005 0,004 0,006 0,005 0,007 0,011 0,01 0,009 0,009
Q max. 5 1 2 5 0,102 0,102 0,11 0,11 0,11 3 6 6 7 7 0,41 0,44 0,48 0,45 0,48 0,06 0,29 0,032 0,03 0,042 0,042 0,046 0,052 0,062 0,052 0,062
0,004 0,77 0,026 0,016 0,008
0,01 1,83 0,08 0,06 0,02
Свинець Хром Цинк
0,02 0,009 0,069
0,04 0,03 0,15
Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк
0,003 0,27 0,007 0,009 0,006 0,019 0,007 0,025 0,003 0,92 0,036 0,015 0,004 0,024 0,005 0,08 0,003 0,65 0,023 0,013 0,006 0,021 0,007 0,034
0,01 0,83 0,02 0,05 0,02 0,04 0,02 0,07 0,004 1,5 0,08 0,04 0,02 0,06 0,01 0,23 0,01 1,83 0,08 0,06 0,02 0,06 0,03 0,23
0,35 0,5 0,43
0,5 1,4 0,95
Бенз(а)пірен, нг/м3
5
12
6
12
По місту
36
5 6 По місту
8 8 16
Порівняльний аналіз інтегрального показника рівня забруднення атмосферного повітря (далі по тексту - ІЗА) по місту показав, що за період 1989 – 2007 роки простежувалось кілька рівнів забруднення, а саме: з 1990 р. до 1993 р. ІЗА 14, що відповідає високому рівню забрудненості; 1993 - 1997 рр. ІЗА становив 7-13 - високий рівень; у 1998 р. ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень. Починаючи з 1999 року ІЗА по місту знову підвищений (5-6). У 2005 році індекс забруднення атмосфери у м. Херсоні дорівнював 7,91 (проти минулорічного-5,67), що відповідає високому рівню забруднення. У 2007 році ІЗА збільшився майже у 2 рази і дорівнює –12,61 (проти минулорічного-7,48), що відповідає високому рівню забруднення. При загальній тенденції до зростання забрудненості атмосфери маємо зростання ІЗА також за рахунок постійного перевищення гранично допустимих концентрацій речовин ІІ класу небезпеки, передусім формальдегіду, диоксиду азоту та фенолу. Багаторічні спостереження гідрометеослужби свідчать про зниження концентрації бенз(а)пірену порівняно з початком 90-х років, але за останні 10-12 років присутність його у повітрі ніколи не відповідала нормативу і становила від 1,3 до 5,6 ГДК. Аналізуючи дані за останні п’ять років можна 30
сказати про тенденцію до зниженні рівня забруднення повітря бенз(а)піреном.
Динаміка загальних викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення 60,000
50,000
тис. тонн
40,000
30,000
20,000
10,000
0,000 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 ХЕРСОНСЬКА обл.
м. Херсон (міськрада)
м. Каховка (міськрада)
м. Нова Каховка (міськрада)
31
Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери (ІЗА) м. Херсон
30 25
ІЗА
20 15 10 5
ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень
ІЗА 7-13 - високий рівень
ІЗА 5-6 - підвищений рівень
ІЗА > 14 - дуже високий рівень
20 07
20 06
20 05
20 04
20 03
20 02
20 01
20 00
19 99
19 98
19 97
19 96
19 95
19 94
19 93
19 92
19 91
19 89
Рік
19 90
0
Малюнок Динаміка вмісту бенз(а)пірену в атмосферному повітрі м. Херсона 6
долі ГДК
5 4 3 2 1 0
1989
1991
1993
1995
1997
1999
2001
2003
2005
2007
Рік
Ситуація, що склалась за останні роки у м. Херсоні (табл. 3.4), свідчить про тенденцію до збільшення концентрацій більшості шкідливих домішок за виключенням бенз(а)пірену. 32
Таблиця 2.2.1. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі - м. Херсон Речовина Пил Диоксид сірки Оксид вуглецю Диоксид азоту Оксид азоту Сульфати розчинні Фенол Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен (q БП * 10-6 мг/м3)**
1998 0,11 0,008 1,6 0,035 0,011 0,014 0,0022
1999 0,11 0,006 1,5 0,033 0,012 0,014 0,0019
2000 0,1 0,005 1,3 0,035 0,012 0,008 0,002 0,0024
2001 0,1 0,007 1,4 0,04 0,014 0,009 0,002 0,0042
0,0048 1,17 0,03 0,02 0,01 0,049 0,008 0,087
0,001 0,99 0,03 0,02 0,008 0,033 0,009 0,068
0,002 1,08 0,04 0,04 0,012 0,028 0,011 0,07
0,002 0,63 0,03 0,026 0,021 0,039 0,011 0,085
1,3
1,68
1,61
1,65
Середньорічний вміст, мг/м3 2002 2003 0,09 0,1 0,009 0,009 1,7 1,7 0,038 0,056 0,021 0,022 0,009 0,01 0,0013 0,0019 0,007 0,0023 Важкі метали (мкг/м3) 0,0025 0,0026 0,6 0,55 0,03 0,03 0,018 0,037 0,035 0,019 0,038 0,04 0,03 0,02 0,09 0,14 1,65
** q БП - концентрація бенз(а)пірену
33
1,2
Тенденція
2004 0,092 0,011 1,54 0,078 0,026 0,009 0,003 0,0035
2005 0,084 0,005 1,15 0,075 0,03 0,009 0,0024 0,006
2006 0,085 0,006 1,05 0,084 0,043 0,009 0,003 0,005
2007 0,11 0,021 1,27 0,12 0,06 0,01 0,005 0,009
0,0004 0,374 0,016 0,0303 0,019 0,032 0,0173 0,093
0,0006 0,329 0,0193 0,0175 0,006 0,0209 0,0023 0,0511
0,001 0,746 0,031 0,025 0,006 0,018 0,007 0,067
0,003 0,65 0,023 0,013 0,006 0,021 0,007 0,034
+0,00027 +0,0328 -0,0006 -0,0045 +0,0079 -0,0059 -0,0018 -0,002
0,7
1,02
0,37
0,43
-0,172
-0,0027 +0,0019 -0,115 +0,0136 +000 +0,00910 +0,0006 -0,0029
Малюнок Динаміка вмісту NO2 в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах в 2007 році 6
Долі ГДК
5
ГДК Ряд1
4
1Ряд2 пост
3
2Ряд3 пост 5 пост
Ряд4
2
6 пост
Ряд5
1 0 І квартал ІІ квартал
ІІІ квартал
ІV квартал
2007 рік
Малюнок Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах в 2007 році
5
Долі ГДК
4 3 2 1 0 І квартал
ГДК
ІІ квартал
1 пост
ІІІ квартал
2 пост
34
ІV квартал
5 пост
6 пост
2007 рік
Малюнок Динаміка вмісту фенолу в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах в 2007 році 3
Долі ГДК
2,5 2 1,5 1 0,5 0 І квартал
ІІ квартал ГДК
ІІІ квартал 1 пост
ІV квартал
5 пост
2007 рік
6 пост
Відомості про високі і екстремально-високі забруднення в повітрі м. Херсона за 2007 рік Домішки Пил Пил Двоокис азоту Двоокис азоту
№ постів
Qmax
Місяць Березень Квітень Квітень
мг/м3 5,0 3,3 0,45
в ГДК 10 6,6 5,3
Грудень
0,48
5,6
2 2 2, 6 5, 6
Кількість випадків перевищення 5 ГДК 10 ГДК 50 ГДК 1 0 0 1 0 0 3 0 0 10
0
0
Стан забруднення атмосферного повітря в м.Херсоні в 2007 році складений по даних 18562 спостережень за концентраціями шкідливих домішок. Спостереження проводились лабораторією спостережень забруднення атмосфери Херсонського обласного центру з гідрометеорології на 4-х постах спостереження за забрудненням (далі – ПСЗ). Адреси постів: № 1 – вул. Залаегерсег, район бавовняного комбінату, № 2 – пр. Ушакова, залізничний вокзал, № 5 – вул. Лавреньова, насосна станція, № 6 – площа Перемоги. Вимірювались концентрації основних домішок: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і специфічних: сульфати розчинні, оксид азоту, фенол, формальдегід, бенз(а)пірен, важкі метали. Спостереження на ПСЗ № 1 проводились по скороченій програмі, відбір проб здійснювався о 7 і 19 годині. З середини жовтня спостереження проводяться по повній програмі – 4 ради на добу, 6 днів на тиждень, на постах № 2, № 5, № 6 спостереження проводяться по повній програм. Вміст основних забруднюючих речовин – двооксиду сірки , двооксиду азоту визначався на всіх постах по повній програмі; пилу і оксиду вуглецю – по скороченій програмі. Вміст специфічних домішок – оксид азоту, визначається по повній програмі на ПСЗ № 2, фенол на ПСЗ « 1, 5,6 – по повній програмі, 35
формальдегід на всіх постах по скороченій програмі, аналіз проб на сульфати розчинні проводяться своєю лабораторією з поста № 2. Аналіз проб на бенз(а)пірен проводиться в регіональній лабораторії СЗА Донецького ЦГМ, проби на бенз(а)пірен відбираються з постів № 5 та № 6, а на важкі метали – з трьох постів № 2, № 5, № 6 і відправляються на аналіз в лабораторію СЗГіМ ЦГО м.Київ. Основними джерелами забруднення атмосфери в місті Херсоні в 2007 році були Херсонський електромеханічний завод, Херсонський суднобудівний завод, ВАТ «Електромаш», Херсонська ТЕЦ. Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті Херсоні є: двоокис азоту, фенол, формальдегід. ІЗА по місту склав 12,6. В повітрі спостерігалась підвищена середня концентрація: по пилу – 1,1 ГДК на ПСЗ №2 по двоокису Азоту – 4,0 ГДК на ПСЗ №6 по фенолу – 2,0 ГДК на ПСЗ № 6 по формальдегіду – 3,67 ГДК на АСЗ № 2. Середні концентрації в цілому по місту склали: пил – 0,73 ГДК діоксид сірки – 0,42 ГДК оксид вуглецю – 0,42 ГДК двооксид азоту – 3,0 ГДК фенол – 1,67 ГДК формальдегід – 3,0 ГДК. Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК. Максимальні разові концентрації основних домішок склали: пил – 10,0 ГДК на ПСЗ № 2 діоксид сірки – 0,22 ГДК на ПСЗ № 5, 6 оксид вуглецю – 1,4 ГДК на ПСЗ № 6 діоксид азоту – 5,6 ГДК на ПСЗ № 5. Максимальні разові концентрації специфічних домішок склали: фенол – 4,2 ГДК на ПСЗ № 6 осид азоту – 0,73 ГДК на ПСЗ № 2 формальдегід – 1,8 ГДК на ПСЗ № 5. Середньомісячні концентрації пилу по місту змінювались на протязі року від 0,40 ГДК до 1,3 ГДК. Спостереження проводились на 3-х ПСЗ. Найбільше забруднення спостерігалось в пилову бурю в березні, а також в жовтні, листопаді на ПСЗ № 6 від якого в 20 метрах почалось будівництво. Середньомісячні концентрації діоксиду сірки по місту нижче ГДК, змінювались від 0,08 ГДК до 0,94 ГДК. Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю змінювались на протязі року від 0,3 до 0,54 ГДК. Спостереження проводились на ПСЗ № 1, № 2, № 5, № 6, засобом відбору повітря в камери манжет від приладу артеріального тиску. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 6 на пл.Перемоги, концентрації в цьому районі змінювались від 0,57 ГДК до 1,2 ГДК. 36
Спостереження за діоксидом азоту проводились на 4-х ПСЗ, середньомісячні концентрації по місту перевищували ГДК і змінювались від 2,00 до 4,5 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 5 (вул. Лавреньова), перевищували ГДК і змінювались від 1,25 ГДК до 6,5 ГДК, найбільше забруднення було з жовтня по грудень. Найбільш забрудненим є ПСЗ № 6, де середньомісячні концентрації забруднення перевищували ГДК і змінювались від 3,5 ГДК до 4,75 ГДК на протязі всього року. Середньомісячні концентрації фенолу змінювались від 1,2 до 2,5 ГДК. Спостереження проводились на ПСЗ № 1, № 5, № 6. найбільш забрудненим був жовтень. Середньомісячні концентрації формальдегіду змінювались на протязі року від 1,67 до 5 ГДК. Спостереження проводились на 4-х ПСЗ по скороченій програмі. Найбільш забрудненим виявився червень. Найбільш забрудненим з обстежених районів міста є площа Перемоги ПСЗ № 6. Основними забруднювачами повітря в цьому районі є ВАТ «Херсоннафтопереробка», акумуляторний завод «САДА», меблева фабрика, залізничний переїзд і автотранспорт. Середньорічні концентрації шкідливих речовин тут склали: пил – 0,8 ГДК, оксид вуглецю – 0,84 ГДК, діоксид азоту – 4,0 ГДК, фенолу – 2,0 ГДК, формальдегіду – 3,0 ГДК. В порівнянні з 2006 роком збільшився рівень забруднення всіх шкідливих речовин. 2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в 2007 році було здійснено 173 перевірки підприємств щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 93 особи. Сума штрафів склала 10,455 тис. грн., з яких 8,483 тис.грн. стягнуто. За порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу (ст.78 КУпАП) до адміністративної відповідальності притягнуто 58 порушників на суму 6,069 тис. грн. При перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря в цеху водоводу "Дніпро-Миколаїв" МКП "Миколаївводоканал", який розташований в Херсонській області, Білозерський район, с. Микільське, виявлено відсутність дозволу на викиди вуглецю оксиду та оксидів азоту для опалювальних підприємства. Проведені контрольні інструментальні виміри при роботі побутових котлів з використанням природного газу показали перевищення викиду, за що МКП "Миколаївводоканал" пред'явлено претензію на суму 1316,32 грн. За результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел при роботі коогенераційної установки ВАТ Агропромислова фірма "Таврія" пред'явлена претензія на суму 6324,90 грн. Перевіркою ДП „Херсонський чавуноливарний завод "ВАТ „Херсонські комбайни" встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ДП "Херсонський чавуноливарний завод "ВАТ "Херсонські комбайни" відсутній. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу підприємства притягнуто до адміністративної 37
відповідальності. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності дочірнього підприємства "Херсонський чавуноливарний завод" ВАТ "Херсонські комбайни", пов'язану із викидами без дозволу забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. На виконання вимог природоохоронного законодавства в частині зменшення забруднення атмосферного повітря викидами автомобільного транспорту Держекоінспекцією спільно з Державтоінспекцією у 2007 році на території області було проведено два етапи операції "Чисте повітря". В ході операцій було перевірено 4919 пересувних транспортних засобів (на підприємствах та на лінії), до адміністративної відповідальності за ст. 81 КУпАП було притягнуто 205 порушників. Сума штрафів склала 3,842 тис.грн., з яких 2,907 тис. грн. стягнуто. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області було здійснено 23 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, що займаються оптовою та роздрібною торгівлею нафтопродуктів. За порушення вимог чинного законодавства 13 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, винесено 5 рішень про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації АЗС. 3. ЗМІНА КЛІМАТУ Температура довкілля є одною з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом цього сторіччя на 2-5°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і 38
якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення цієї проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. В Херсонській області із загальної кількості викидів 8,6 тис.тонн, або 91,5% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 474,3 тонн), діоксид сірки (409,6 тонн), метан (5877.1 тонн), діоксид азоту (470,5 тонн), неметанові леткі органічні сполуки (1228,6 тонн), аміак (48,1 тонн), оксид азоту (53,7 тонн), хлорфторвуглець (0,05 тонн). Крім того, в атмосферу надійшло 358,7 тис.тонн діоксид у вуглецю, який має також парникову дію. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області спільно з Головним управлінням статистики у Херсонській області здійснена інвентаризація комунальних підприємств теплопостачання, які є основними чинниками антропогенних викидів парникових газів. Один з основних забруднювачів атмосферного повітря ВАТ «Херсонська ТЕЦ», проаналізувавши існуючі технічні можливості щодо скорочення викидів парникових газів, запропонувало провести заміну пальників на котлах на більш економічні, що забезпечить зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу на 12000 тон/рік. 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Забір та використання води, скидання забруднюючих вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти У 2007 році з природних водних об’єктів області забрано 1356 млн.м3 води, в т.ч.: - з поверхневих джерел – 1278,0 млн.м3 - з підземних джерел – 78,07 млн. м3 Використано води – 923,2 млн. м3, в т.ч.: - підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування – 99,2 млн. м3 - промисловістю – 7,387 млн. м3 - сільським господарством – 815,7 млн. м3 Скинуто у поверхневі водні об’єкти – 90,27 млн. м3, в т.ч.: - забруднених стічних вод – 11,4 млн. м3 - нормативно-чистих – 50,23 млн. м3 39
- нормативно-очищених – 28,62 млн. м3 В порівнянні з 2006 роком загальний забір води з природних водних об'єктів збільшився на 397,4 млн.м3, в т.ч. з поверхневих джерел на 319,4 3 3 млн.м , з підземних - на 0,5 млн.м . Використання води збільшилося на 315,8 млн.м3, в т.ч.: підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування на 12,53 млн.м3, у сільському господарстві на 304,5 млн.м3, із них на регулярне зрошення збільшилось на 306,1 млн.м3. у промисловості зменшилося на 4,37 3 млн.м В області 44 підприємства, стічні та дренажні води яких скидаються в поверхневі водойми. Із стічними водами у поверхневі водні об’єкти було скинуто забруднювальних речовин (тонн): Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах по області Найменування речовини
Рік
БСКПОВ ХСК Завислі речовини Фосфати Сухий залишок Нафтопродукти Сульфати Хлориди Азот амонійний Нітрати Нітрити СПАР Залізо Мідь Цинк Марганець Алюміній Магній Фтор
2002 503,0 2557,0 546,0 32,33 40960,0 0,967 8899,0 11090,0 15,0 938,0 21,0 1,857 4,181 0,044 0,048 0,009 5,34 0,072
2003 332,0 2260,0 423,0 101,6 33260,0 0,517 6939,0 9040,0 13,0 980,0 9,0 2,142 1,639 0,028 0,032 -
2004 563,0 2246,0 415,0 93,29 30190,0 0,793 6093,0 8168,0 16,0 891,0 4,0 1,401 3,546 0,039 0,12 -
2005 533,0 2327,0 423,0 104,2 38350,0 2,769 8213,0 8963,0 49,0 837,0 37,0 2,657 4,809 0,166 0,12 -
2006 465,0 2078,0 353,0 124,1 35250 4,321 8273,0 8742,0 66,0 736,0 51,0 2,65 5,648 0,191 0,149 -
2007 520,0 1959 384,0 84,36 31370 3,228 7807,0 7161,0 40,0 741,0 48,0 3,24 6,113 0,208 0,176 -
Хром(+6)
0,027
0,016
0,005
0,072
0,089
0,069
40
Станом на 01.01.08 р. в області зареєстровано 2383 водокористувача, які здійснюють спеціальне водокористування, що на 197 більше ніж станом на 01.01.2007 р.; з них 1544 мають дозволи на спецводокористування. Кількість водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 839. Видані дозволи 609 водокористувачам. Розглянуто та затверджено 13 проектів нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено нормативи ГДС 2 підприємствам. Видано 21 дозвіл на спеціальне водокористування на проектування свердловин та 10 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи.
41
Табл. 4.1.1. Забір і використання води, млн.м3 на рік Роки 1
Найменування річкового басейну 2
З поверхневих джерел 3
Забрано води З підземних джерел 4
Всього
Промисловість
5
6
Сільське господарство 7
Використано води КомунЗрошення госп 8 9
Риборозведення 10
Інші галузі 11 0,001
2005 Всього по області
918,8
81,34
1000,0
36,35
5,812
44,97
515,0
34,7
Всього по області
881,0
77,57
958,57
31,98
3,48
44,54
519,5
31,33
Всього по області
1278,0
78,07
1356,0
42,0
2,575
45,16
825,6
41,92
Всього
Промисловість
5 33,63 3,183
6 0,35 1,55+ 0,87накопит.
Скидання зворотних вод Сільське господарство 7 0,46+13,1накопит.
2006 2007 0,00
Табл. 4.1.2. Скидання зворотних вод , млн.м3 на рік Роки 1 2005
2006
2007
Категорія очищення
Найменування річкового басейну 2
О НО
Скинуто зворотних вод В поверхневі водні В підземні об’єкти горизонти 3 4 33,63 3,183
НЧБО Всього по області О НО
63,36 100,2 6,539 27,85
16,4(накопители) -
63,36 116,6 6,54 27,85
2,77 0,38 1,845 +0,53 накоп.
61,5 75,06 0,01 0,03+ 8,51 накопит.
НЧБО Всього по області О НО НЧБО Всього по області
51,53 85,92 28,62 11,41 50,23 90,27
11,3(накопители) 7,63(накопители)
51,53 97,23 28,62 11,41 50,23 97,9
0,005 2,76 0,158 1,62+ 0,7 накопит. 2,48
48,58 57,13 9,0 +4,6 накопит. 46,6 60,2
42
Комунгосп 8 33,29 1,14+ 1,77накопит. 36,2 6,15 25,98+ 1,75 накопит. 33,88 28,46 0,79+ 1,82 0,01 31,08
Інші галузі 9
Табл.4.1.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Рік
Водний об’єкт
Скинуто всього
Нормативно очищених на очисних спорудах Біологічна очистка Фіз.- хім.очистка. Механічна очистка
Всього 1 2 2005 Всього по області 2006 Всього по області 2007 Всього по області
Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9
3
4
5
6
7
100,2
33,63
33,29
-
0,348
98,8
97,11
85,92
6,539
6,159
-
0,38
99,8
98,03
90,27
28,62
28,46
-
0,158
97,20
97,12
Табл.4.1.4. Скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Рік
1
Водний об’єкт
Разом БСК
ХСК
Завислі речовини
4
5
6
Всього по області
533
2327
Всього по області
456
Всього по області
520
2
3
Скидання забруднюючих речовин N (сума мінеральних P форм) (ортофосфати) 8
9
Нафт о продук ти 10
423
104,2
38350
2,769
2078
353
124,1
35250
4,32
1959
384
84,36
31370
7
Мінера лізація
2005 2006 2007
43
Табл.4.1.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн.м3 на рік Роки 1
Галузь економіки
Оборотне 3
4
5
Безповоротне водоспожив. 6
Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО
50,65 0,002 0,019
0,116 32,875 -
87,59 52,08 1,51 47,59
3,062 509,9 0,501 0,024 0,042 0,040
0,013 50,68
0,081 33,076
0,57 68,18
65,99 579,6
Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО
65,96 0,001 0,002 0,018
0,09 32,1 -
91,64 54,27 1,22 1,25 48,89
2,37 507,5 0,449 0,030 0,022 0.057
0,050 66,01
0,02 32,22
1,39 73,98
67,70 578,1
Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО
42,50 1,0 0,001 0,021
0,087 22,91 -
88,87 37,83 0,236 0,931 47,36
1,708 802,9 0,440 0,038 0,030 0,066
0,169 43,69
0,001 23,0
7,286 59,59
86,03 891,2
2
Повторно - послідовне
Економія свіжої води, %
2005
Всього по області 2006
Всього по області 2007
Всього по області
44
Табл. 4.1.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об'єктів Підприємство забруднювач
Відомча належність
1
2
2005 р. ВАТ "Херсонський суднобудівний завод Державний завод "Паллада" м. Херсон ВУВКГ м. Херсон ККП Каланчацький р-н 5. МКП "Очисні споруди" м. Скадовськ 6. СТОВ "Більшовик" Скадовський район 7. МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район 8. Дніпровський виробничоекспериментальний осетровий рибоводний завод 9. ВАТ "Херсонрибгосп" Софіївська рибдільниця Білозерський район 10 ВАТ "Херсонрибгосп", Цюрупинське НВРГ, Цюрупинський район 2006р. 1. ВАТ "Херсонський суднобудівний завод 2. Державний завод "Паллада" м. Херсон 3. ВУВКГ м. Херсон 4. 5. 6. 7. 8
ККП Каланчацький р-н МКП "Очисні споруди" м. Скадовськ КП "Комунальник" Каховський район МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район Дніпровський виробничоекспериментальний осетровий рибоводний завод
Водний об'єкт
ОУЖКГ
НДО 6
1285,0 138,0 115,0 17,0 303,6 110,5 722,0
1285,0 115,0 17,0 -
138,0 303,6 110,5 722,0
Чорне море
1,7
1,7
-
р.Дніпро рук. Інгулка рук. Кошова
12,0 12,8 15,6
12,0 -
12,8 15,6
Дніпро-Бузький лиман
200,0
200,0
-
р. Чайка
250,0
250,0
-
р. Дніпро рук. Кошова р. Дніпро рук. Кошова р. Вірьовчина
1836
1671
165
165,4
-
165,4
24733,1
-
Р.Каланчак Чорне море
97,0 760,0
97,0 -
24733 ,1 760,0
Р.Дніпро
14,3
р.Дніпро
29,0
14,3 -
-
Р. Кошова
11,8
-
11,8 -
45
Всього 4
Обсяг забруднювальних речовин, що скидаються, тонн на рік
НО 5
3 ПРОМИСЛОВІ ОБ'ЄКТИ р. Дніпро рук. Кошова Державний завод р. Дніпро "Паллада" м. Херсон ОУЖГК р. Вірьовчина ОУЖКГ р.Каланчак Чорне море
Державний завод "Паллада" м. Херсон ОУЖГК
Об'єм скидання, тис.м3
7 760,6
49835 1116,5
18,7
1079,4
38661,4
992,4
28,8
1 2007р 1. ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” 2. МКП “ВУВКГ м. Херсона” 3. Каланчацький ККП 4. МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ 5. КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка 6. МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район 10. Генічеське ВУВКГ
2
3
4
5
6
7
р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина Р.Каланчак Чорне море
1605
1553
52
751,2
22480 88 681
-
88 681
35111,1 33,0 960,5
р.Дніпро
3141
-
-
10756
р.Дніпро
25
-
12
13,0
Азовське море
495
-
-
669,8
Таблиця 4.1.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування) Рік
Адміністративнотериторіальна одиниця
2004 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристансь-кий Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький
Кількість водозаборів
разом
в т.ч. підземні
101 47 22 59 63 29 37 23 19 133 102 48 47 106 171 29 32 129
93 47 22 55 49 23 33 23 19 110 83 34 33 41 37 26 30 56
Кількість водовипусків
4 3 2 3 1 3 5 6 -
Кількість водокористувачів (разом)
Кількість водокористувачів, які мають дозволи
Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені
Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів
Кількість дозволів, виданих в поточному році
78 35 17 37 41 18 26 11 10 102 60 29 23 85 152 20 27 107
12 11 5 16 13 2 4 4 3 8 14 14 13 9 8 4 1 11
4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8
28 12 5 10 19 6 13 3 5 37 29 12 9 41 97 6 8 78
101 47 22 59 63 29 37 23 19 133 102 48 47 106 171 29 32 129
46
Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2005 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристансь-кий Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2006 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристансь-кий Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський
159 82 223 1661
98 78 33 1023
7 2 1 37
159 82 223 1661
131 35 211 1255
18 24 5 199
9 15 5 130
45 13 168 644
103 47 22 59 63 29 37 23 19 133 102 48 47 106 173 29 32 129 159 82 223 1666
96 47 22 55 49 23 33 23 19 110 83 34 33 41 39 26 30 56 98 78 33 1028
4 3 2 3 1 3 5 6 7 2 1 37
170 49 24 112 68 30 40 24 19 139 133 57 50 125 199 32 32 129 187 101 260 1980
139 35 21 94 46 18 27 11 8 105 83 38 28 96 178 22 19 109 159 55 242 1533
27 13 3 15 17 6 7 9 8 26 30 15 13 25 10 7 11 12 19 31 13 317
4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130
103 11 7 68 11 5 8 4 39 42 20 8 38 58 7 5 31 51 31 62 609
174 51 24 126 69 31 39 23 19 161 146 56 47 131 235 32 32
96 47 22 55 49 23 33 23 19 110 83 34 33 41 39 26 30
3 4 2 1 3 3 16 1 -
174 51 24 126 69 31 39 23 19 161 146 56 47 131 235 32 32
143 35 13 99 35 16 28 8 6 114 92 37 24 96 198 25 18
27 15 11 24 29 9 5 11 10 39 34 15 14 31 26 4 12
4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2
103 11 7 68 11 5 8 4 39 42 20 8 38 58 7 5
47
Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2007 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області
153 227 107 303 2186
56 98 78 33 1028
8 1 42
153 227 107 303 2186
127 169 53 257 1593
18 49 39 41 463
8 9 15 5 130
31 51 31 62 609
178 51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383
106 47 21 50 49 27 35 24 20 110 83 34 33 41 63 26 30 56 98 78 33 1064
3 4 2 1 3 5 16 1 7 1 43
178 51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383
143 32 11 101 32 14 32 9 5 123 89 42 22 72 177 24 21 120 186 51 238 1544
31 18 10 29 34 13 9 11 12 44 46 14 19 52 72 9 12 45 59 43 127 709
4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130
35 13 4 14 18 6 17 5 3 39 28 19 14 24 76 8 11 60 83 13 145 635
48
Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти 10,57 2007
50,23
28,62
1,72 2006
51,53
6,54
1,881 2005
63,36
33,63
1,127 2004
75,63
33,83
0,58 2003
61,17
7,44
3,9 2002
61,11
8,82
0,28 2001
69,8
37,02
2,06 2000
87,27 0
20
35,96
40
60
80
100
120
140
млн. м3/рік Без очистки (забруднені)
Нормативно чисті без очистки
Нормативно очищені
Динаміка обсягів забору води по Херсонській області
3000
млн. м3/рік
2500 2000 1500 1000 500 0 1989
1991
1993
Підземної води
1995
1997
1999
Поверхневої води
57
2001
2003
Морської води
2005
2007
4.2. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. В 2007 році відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції здійснювався аналітичний контроль за станом 8 водних об’єктів Херсонської області: Каховського водосховища, р. Дніпро, ДніпроБузького лиману, р. Інгулець, р. Вірьовчина, р. Каланча, р. Кошова, р.Інгулка, Збур’ївський Кут. Спостереження проводились протягом всього року. Було відібрано 190 проб поверхневих вод, в яких виконано 2679 хімічних досліджень. Якість води в Каховському водосховищі контролювалась протягом року в 5 створах: смт Нововоронцовка, м. Берислав (вище і нижче скиду неочищених стоків КВУ „Бериславський водоканал”), м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). Перевищення ГДК (СанПиН) спостерігалось у квітні в створі м. Каховка (нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”) по БСК в 1,2 рази. Крім того, зафіксовано підвищення величини рН до 8,59-8,67 од. рН в створі м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”) в квітні та в створі м. Берислав (вище скиду неочищених стоків КВУ „Бериславський водоканал”) до 8,69 од. рН в червні. По іншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) та відхилень від фонових значень не виявлено. Протягом року відбирались проби води р. Дніпро у 2 створах: с. Іванівка і м. Херсон. Крім того, періодично відбирались проби в фонових і контрольних створах КП „Міський водоканал” м. Нова Каховка та МКП „Миколаївводоканал” с. Микільське. За результатами проведених досліджень у 2007 році вміст хлоридів складав 41,9 мг/дм3 (мінімальна концентрація – 25,9 мг/дм3, максимальна – 69,2 мг/дм3), сульфатів 59,0 мг/дм3 (мінімальна концентрація – 23,1 мг/дм3, максимальна – 103,7 мг/дм3). Середні та максимальні значення цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК). Вміст розчинених солей становив 364 мг/дм3 з коливаннями від 254 мг/дм3 до 510 мг/дм3, що відповідає середнім багаторічним даним. Найбільш важливе значення для життєдіяльності гідробіонтів, а також для підтримки на певному рівні процесів самоочищення водоймищ має розчинений кисень, який сприяє мінералізації органічних речовин антропогенного походження. За результатами спостережень кисневий режим протягом року був задовільним. Вміст розчиненого кисню в середньому становив 9,2 мг/дм 3, мінімальний показник 5,4 мг/дм3, максимальний – 15,5 мг/дм3. Показники біологічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, в основному знаходились в межах ГДК і дорівнювали по БСК5 - 3,46 мг/О2дм3 (мінімальне 1,9, максимальне 5,4 мг/О2дм3), по ХСК - 26,4 мгО/дм3 (мінімальне 16,0, максимальне 35,5 мг/Одм3). Значення середніх значень як по БСК, так і по ХСК в 2007 році дещо зросли в порівнянні з 2006 р., що може сигналізувати про ріст органічного забруднення. Перевищення ГДК (СанПиН) по ХСК в 1,2 рази спостерігалось в квітні та серпні в створі м. Херсон, по БСК на ділянках водойм 58
рибогосподарського призначення спостерігалось перевищення ГДК до 2,3 рази (до 5,3 мг/О2дм3). Важливим показником якості поверхневих вод є вміст біогенних елементів – сполук азоту у різних формах і фосфору. По азотній групі перевищень ГДК не зафіксовано, хоча вміст амонію та нітритів дещо зріс порівняно з 2006 р. Вміст амонію становить 0,23 мг/дм3 (мінімальний 0,09, максимальний 0,37 мг/дм3), нітритів 0,038 мг/дм3 (мінімальний 0,015, максимальний 0,171 мг/дм3), нітратів 1,62 мг/дм3 (мінімальний 0,44, максимальний 4,92 мг/дм3). По вмісту фосфатів на ділянках водойм рибогосподарського призначення спостерігається перевищення ГДК від 1,1 до 2,7 разів. Вміст фосфатів становить в середньому 0,31 мг/дм3 з коливаннями від 0,1 мг/дм3 до 0,7 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. Вміст заліза загального спостерігався на рівні 0,12 мг/дм3 (0,09 – 0,28 мг/дм3), міді 0,0025 мг/дм3, нікелю 0,0005 мг/дм3 , марганцю 0,059 мг/дм3 (мінімально - відсутній, максимально – 0,118 мг/дм3, що сягало до 11,8 ГДК для рибогосподарських водойм), хром не виявлено. Нафтопродукти, феноли, важкі метали, пестициди відносяться до числа найбільш розповсюджених і шкідливих речовин, які забруднюють поверхневі води. Аналіз результатів, одержаних Херсонським обласним центром з гідрометеорології, показав що вміст летючих фенолів в Каховському водосховищі і річці Дніпро в середньому становить 0,001-0,002 мг/дм³, що перевищує ГДК в два рази. АСПАР і хлорорганічні пестициди надходять в поверхневі води з господарчими і промисловими стічними водами, з талою та дощовою водою з сільсько-господарських угідь. Вміст АСПАР в Каховському водосховищі 0,010,03 мг/дм³ і не перевищує ГДК (0,05мг/дм³). Хлорорганічні пестициди не спостерігаються у поверхневих водах Каховського водосховища та нижнього Дніпра. Сліди ХОП були виявлені у травні та серпні в пунктах: «11 км нижче м. Нікополь, 0,5 ш. вдсх », «2 км нижче м. Берислав ». В травні 2007 р у зв’язку з загибеллю особин товстолоба та коропа відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції проведено відбір проб в пониззі Дніпра (Збур’ївський Кут та р. Кошова) та в Дніпро-Бузькому лимані (с.Софіївка та с. Широка Балка) в 4 точках. Виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту заліза загального (до 1,8 рази), БСК (до 5,6 разів). В 3 точках спостерігався підвищений рівень рН (до 8,83 од. рН). Спеціалістами обласної санітарно-епідеміологічної станції та обласної державної лабораторії ветеринарної медицини проведені іхтіопатологічні та токсикологічні дослідження проб загиблої риби. Перевищень вмісту важких металів, пестицидів в тканинах та органах не виявлено. Внаслідок затяжної спеки, яка спостерігалась протягом всього літа 2007 року, на водоймах пониззя Дніпра та Дніпро-Бузького лиману склалась загрозлива екологічна ситуація. При температурах повітря до 400 С обсяги попусків води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС в серпні протягом доби складали в середньому 524 м3/с. Це найнижчі показники попусків протягом останніх чотирьох років. В порівнянні з аналогічним періодом 2004, 2005 та 2006 років середньодобові попуски води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС відповідно складали 895,2 м3/с, 883 м3/с та 682,4 м3/с. Такі низькі обсяги попусків 59
спричиняють зниження рівня води у Дніпро-Бузькому лимані і приплив солоних морських вод з Чорного моря. За таких екстремальних температурних умов продовжується масовий розвиток синьо-зелених водоростей, в результаті розкладу яких створюється дефіцит розчиненого кисню у водоймах, спостерігаються різкі коливання рН і накопичення токсичних речовин, відбувається інтенсивне окислення в теплій воді великої кількості органічних речовин, накопичених за вегетаційний період у лимані. В серпні 2007р. спостерігалась загибель молоді бичка в акваторії ДніпроБузького лиману в районі с.Софіївка та с. Олександрівка. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту: фосфатів – до11,2 рази, амонію – до 1,3 рази, марганцю – до 9,8 разів, БСК – до 3,1 разів. Мінералізація води досягала 4400 – 6200 мг/дм3, що свідчить про надходження солоної морської води з Чорного моря. Інформація про результати досліджень направлена до комісії, створеної Херсондержрибоохороною для з’ясування причин загибелі бичка. За висновками комісії, найбільш вірогідно, загибель бичка в Дніпро-Бузькому лимані відбулась із причин його задухи, яка викликана високими температурами води внаслідок затяжної спеки; слабкою проточністю через недостатні попуски води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС; масовим розвитком фітопланктону, який накопичується, осідає та відмирає на дні, споживаючи кисень і спричиняючи його дефіцит. Контроль за станом р. Інгулець проводився протягом року. Для здійснення моніторингу додержання вимог Регламенту скидання надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу відбір проб проводився по 5 контрольних створах, розташованих нижче скиду за течією на території Херсонської області – від с. Заградівка, с. В.Олександрівка, с. Калінінське, с. Дар’ївка до с. Садове (останній створ перед впадінням річки Інгулець в річку Дніпро). По всіх створах спостерігався високий вміст розчинених солей: від 4450 мг/дм3 до 7292 мг/дм3 в залежності від створу. По всіх створах зафіксовано перевищення ГДК СанПиН по сухому залишку – до 7,3 ГДК (4450-7292 мг/дм3), сульфатам - до 1,5 ГДК (655-753 мг/дм3), хлоридам - до 10,8 ГДК (2045-3783 мг/дм3), хімічному споживанню кисню (ХСК) до 1,5 ГДК (36 – 45 мгО/дм3 ), біологічному споживанню кисню (БСК) до 1,7 ГДК (5,8 – 7,7 мгО2/дм3) в залежності від створу. Вміст розчиненого кисню протягом року не опускався нижче 8,0 мг/дм3. Високий вміст розчинених солей (2716 мг/дм3 в створі с. Заградівка, 6302 мг/дм3 в ств. В.Олександрівка, 5106 мг/дм3 в ств. Калінінське, 3344 мг/дм3 в ств. Садове), відповідно хлоридів і сульфатів, спостерігався по березень включно. Забруднення води елементами сольового складу прогресує від с.Садове – місця впадіння Інгульця у Дніпро до с. Заградівки, що на кордоні з Дніпропетровською областю. В створі Садове в вегетаційний період (травень) вміст розчинених солей зафіксовано вже на рівні 670 мг/дм3. Дається взнаки вплив Дніпра, коли на річці 60
Інгулець інтенсивно працюють водозабори (зокрема, Інгулецька зрошувальна система) і створюється зворотна течія Інгульця. Контроль за станом р. Каланчак проводився по 2 створах – 500 м вище скиду з очисних споруд Каланчацького ККП і 500 м нижче. Перевищення ГДК СанПиН (для водойм в межах населених пунктів) постійно спостерігалось і у фоновому (500 м вище скиду), і у контрольному (500м нижче скиду) створах по сульфатах (до 1,4 ГДК), сухому залишку (до 1,6 ГДК) та БСК(до 3,3 ГДК). Крім того, в листопаді у контрольному створі також зафіксовано перевищення ГДК по ХСК в 1,5 рази та перевищення в 2,4 рази ГДК по марганцю. Кисневий режим під час спостережень був задовільним, вміст розчиненого кисню не опускався нижче 8,7 мг/дм3. Дуже забрудненою є р. Вірьовчина. Спостереження за її станом і впливом скиду зворотних вод з очисних споруд міста Херсона проводились по 2 створах (с. Геологів, 500 м вище скиду з очисних споруд м. Херсона, Шуменський м-р, 500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) тричі - в лютому, травні та вересні 2007 р. В контрольному створі (Шуменський м-р, 500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) в порівнянні з фоновим (с. Геологів, 500 м вище скиду) спостерігається збільшення вмісту амонію, нітритів, нітратів, фосфатів, хлоридів БСК5, ХСК, заліза загального, марганцю. Гідрохімічний стан річки погіршився в порівнянні з попереднім роком. Все це свідчить про значний негативний вплив на р. Вірьовчина скиду з очисних споруд. Перевищення ГДК для водойм в межах населених пунктів (СанПиН) спостерігалось по хлоридах (до 1,35 ГДК), сухому залишку (до 2,1 ГДК), ХСК (до 1,7 ГДК), БСК (до 2,7 ГДК), азоту амонійному (до 11,2 ГДК) і в фоновому, і в контрольному створах. Також в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) зафіксовані значні перевищення ГДК по нітритах (в 1,8 рази), фосфатах (в 8,1 рази). Кисневий режим протягом року не завжди був сприятливим - у травні у контрольному створі зафіксовано низький вміст розчиненого кисню – 3,8 мг/дм3. 4.3. Вплив якості питної води на здоров’я людини Захворюваність на вірусний гепатит А у 2007 році в області продовжувала зменшуватись, як і у попередні роки. Показник на 100 тис. населення склав 3,6, що у 2,7 рази менше за показник у 2006 році (10) та у 4,6 рази менше середнього по країні (16,8). У 8 районах області випадки вірусного гепатиту А не реєструвались, в інших районах – поодинокі випадки. Захворюваність на гострі кишкові інфекції у 2007 році збільшилась до 24,9% (2006 рік – 23,8%). Показник на 100 тис. населення складає 111,9. Незважаючи на зростання, він менший за середній по країні – 179,4. Найвищі показники реєструються у м.Нова Каховка, Каховському та Чаплинському районах. 4.4. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в 2007 році було здійснено 302 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони поверхневих вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 46 осіб, яких оштрафовано на 5,542 тис.грн. За 61
самовільне користування поверхневими водами та скид неочищених стічних вод у поверхневі водойми пред'явлено 5 претензій (позовів) на суму 1766,553 тис. грн. З 01.01.2006р. по 31.12.2006р. МКП "Очисні споруди" м. Скадовськ здійснювало скид 760 тис.м3 недостатньо очищених стічних вод у водний об'єкт. Лабораторними дослідженнями стічних вод встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин, а саме: азоту амонію, фосфатів заліза загального. Підприємству пред'явлено претензію на суму 0,383 тис. грн. За перевищення нормативів гранично - допустимих скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт пред'явлено претензію МКП ВУВКГ м. Херсон на суму 0,485 тис. грн. За здійснення самовільного водокористування поверхневою водою в обсязі 12410 м3 для зрошення ФГ "Ковальчук" Каланчацького району пред'явлено позовну заяву на суму 594,439 тис. грн. ТОВ "Рис України" без дозволу на здійснення спеціального водокористування, для поливу сільськогосподарських угідь на площі 500 га було використано 12224,0 тис.мЗ поверхневої води, за що Державною екологічною інспекцією в області 05.12.2007р. була пред'явлена позовна заява на суму 1171059,2 грн. В результаті аварійної ситуації, яка виникла в березні 2003 року, продовжується скид неочищених стічних вод з міськводоканала м. Берислава в Каховське водосховище. Ремонтно - відновлюванні роботи у період з 01.01.2007р. не проводяться. Стан виконання ремонтно - відновлювальних робіт на каналізаційних мережах та очисних спорудах розглянуто обласною комісією з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Ситуація, яка склалася на вищевказаних очисних спорудах, визнана надзвичайною. Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області від 12.03.2007р. №09-8/609 обмежено діяльність по прийманню стічних вод комунальним виробничим управлінням "Бериславський водоканал" м. Берислав. Перевіркою КВУ „Бериславський водоканал" від 12.04.2007р. встановлено, що вищевказане рішення не виконується, за що керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188/5 КУпАП на суму 136,0 грн., яка сплачена. Крім цього, відповідальну особу за охорону навколишнього середовища притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.60 КУпАП на суму 85,0 грн. в зв'язку із відсутністю на підприємстві первинного обліку води. 20 грудня 2007 року здійснено перевірку зазначеного підприємства, якою встановлено, що у нього відсутній дозвіл на спецводокористування. На начальника КВУ „Бериславський водоканал" складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 48 КУпАП. Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в 2007 р. здійснено три перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства інфекційними лікарнями та відділеннями. Локальні очисні споруди Херсонської обласної інфекційної лікарні введені в експлуатацію у 1971 року та з цього часу капітальний ремонт не проводився. Після механічного очищення стічні води змішуються з розчином хлорного вапна та потрапляють в контактний резервуар для остаточного знезараження. Контроль за вмістом залишкового хлору 62
здійснюється кожні 2 години лабораторією підприємства. На час перевірки біологічна очистка стічних вод не здійснювалась через вихід із ладу бетонних конструкцій чотирьох септиків. В 2006 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на реконструкцію очисних споруд Херсонської обласної інфекційної лікарні виділено 240 тис.грн. В 2007 році заплановано виділити 170 грн. на завершення та введення в експлуатацію реконструкції очисних споруд Херсонської обласної інфекційної лікарні. На даний час проводяться роботи по будівництву нових очисних споруд згідно розробленої проектно-кошторисної документації. В центральній міській лікарні м. Нова Каховка та Каховській центральній лікарні стічні води перед скиданням в міську каналізаційну мережу проходять знезараження. Керівникам вищевказаних підприємств надано приписи щодо недопущення скиду незнезаражених стоків. У 2007 році здійснено 8 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на очисних спорудах підприємств житлово-комунального комплексу. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 7 посадових осіб на суму 799,0 грн., пред'явлено 2 претензії на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 671,96 грн. 12.11.07 р. проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства Херсонським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства. За виявлені порушення складено 12 протоколів про адміністративне правопорушення на посадових осіб міжрайонних управлінь, що входять до складу Херсонського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства. Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю 10.07.07 р. проведено вимірювання показників складу та властивостей проб вод при 6 скидах дренажних вод Скадовським управлінням водного господарства в поверхневі водойми, з яких для 4 - не розроблено проекти гранично допустимих скидів. За результатами річної державної статистичної звітності за формою 2 ТП - водгосп буде проведено розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Здійснено також 373 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони підземних вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 215 осіб, яких оштрафовано на 22,384 тис. грн. Стягнуто 16,57 тис.грн. За самовільне користування підземними водами пред'явлено 37 позовів та претензій на суму 204,217тис. грн., з яких відшкодовано десять на суму 25,273 тис. грн. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Цюрупинського міського підприємства "Водоканал" встановлено, що дозвільні документи на право користування землями Цюрупинської міської ради відсутні, акти відведення земельних ділянок під артсвердловини відсутні, проектна документація зон суворої санітарної охорони артсвердловин відсутня, не отримано спеціальний дозвіл на експлуатацію родовищ прісних підземних вод. До складу Цюрупинського МКП "Водоканал" входять очисні споруди повної 63
біологічної очистки. Дозвіл на утворення відходів на підприємстві не оформлений. Перевіркою встановлено, що стічні води з біологічних ставків на очисних спорудах до обвідного каналу і до р. Конка не потрапляють. На момент перевірки на очисних спорудах здійснювалась лише механічна очистка стічних вод. За виявлені порушення керівників підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності. Перевіркою міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона" встановлено, що підприємством не виконуються в повному обсязі умови спеціального дозволу на користування надрами, дозволу на спецводокористування та висновку ПівденоУкраїнської гідрогеологічної експедиції. За перевищення вмісту забруднюючих речовин у пробах, які були відібрані відділом інструментально - аналітичного контролю Державної екологічної інспекції, начальника очисних споруд притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 59 КупАП та оштрафовано на 85,0 грн. 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території області. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, - наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15% від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському - більше 10%. Співвідношення «рілля - ліс», «рілля - пасовища», «рілля - пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар лісу в області приходиться 11,6 га ріллі (по Україні - 3,2 га), на один гектар пасовищ і сіножатей - 10,7га (по Україні - 4,4га). Загальна оцінка співвідношення рілля та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури - лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні. На сьогодні стан територій області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою 64
незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікобіоти та фауни. Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону. В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду - великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращання трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше).
Таблиця 5.1.1. Земельні угіддя – складові регіональної екологічної мережі Херсонської області
Угіддя
2 Сільськогосподарські землі, всього з них: сільгоспугіддя інші забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві з сільгоспугідь: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті пасовища Ліси та інші лісовкриті площі, всього з них: лісові землі, всього чагарники Забудовані землі, всього Відкриті заболочені землі, всього Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом з них: кам’янисті місця піски (включаючи пляжі) яри інші Води, всього з них: природні водотоки штучні водотоки озера, лимани ставки водосховища Разом земель Крім того моря Всього
Площі угідь у межах земель, наданих установам ПЗФ у постійне користування
Площі угідь у межах земель, що знаходяться у користуванні інших землекористувачів та земель запасу га % 5 6 4597,3 5,2 4517,1 5,12 80,2 0,09 0 -
га 3 0 0 0 0
% 4 -
0 0 0 0 0 0 0 0 15,7 0 0 0
100 -
17,1 0 0 1577,4 2922,6 1169,1 1169,1 0 134,8 592,0 15732,0 9985,1
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 15,7 0 15,7
100 100
12,0 4905,0 6,5 5061,6 56030,5 0 14,0 55976,1 40,4 0 88240,8 0 88240,8
65
Разом
га 7 4597,3 4517,1 80,2 0
% 8 5,2 5,12 0,09 -
0,02 1,8 3,2 1,32 1,32 0,15 0,67 17,83 11,3
17,1 0 0 1577,4 2922,6 1169,1 1169,1 0 150,5 592,0 15732,0 9985,1
0,02 1,8 3,32 1,32 1,32 0,17 0,67 17,83 11,3
0,11 5,54 0,01 5,74 63,5 0,02 63,43 0,051 100 100
12,0 4905,0 6,5 5061,6 56030,5 0 14,0 55976,1 40,4 0 88256,5 0 88256,5
0,11 5,54 0,01 5,74 63,49 0,02 63,43 0,051 100 100
* - відсоток розраховувався від площі земель природоохоронного призначення – 88240,8 га
Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля. З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорозмаїття на території області виконуються: 1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області "Екологія – 2010". 2. Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі. 3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2002 - 2015роки. Велика роль збереження біорозмаїття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: дельта р. Дніпро, Тендрівська, Ягорлицька, Каркінітська, Джарилгацька затоки, Центральний та Східний Сиваш, Великий Чапельський під. На території області охороняються 395 видів, що включені до Світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів МСОП (IUCN) - (18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біофітів - (25), та до Червоної книги України - (55), Червоного списку Херсонської області - (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослин, а саме: 7 видів водоростей - 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних, 4 види папоротеподібних, 1 вид голонасінних і 105 видів покритонасінних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному, стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання.
66
Таблиця 5.1.2. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області у 2007р. № з/п
Назва об'єкта природно заповідного фонду
Загальна площа об'єкта ПЗФ, га
Використання орних земель
Збирання ягід, плодів, насіння, грибів
Збирання лікарської сировини
Сінокосіння
Випасання худоби
Використання території в рекреаційних, культурноосвітніх цілях
ліміт
факт.
ліміт
факт.
ліміт
факт.
ліміт
факт.
ліміт
факт.
ліміт
Факт.
га
га
га
га
га
га
га
га
га
га
га
га
кг
кг
кг
кг
гол.
гол.
чол.
чол.
1
2
3
4
5
33 307, 6
-
-
7 9 26,5
8 11 -
9 13 -
11
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» Чорноморський біосферний заповідник Азово-Сиваський національний природний парк Разом
6 7 30
10
1.
732,0
308,9
12 17 6/20
13 19 6/20
14 21 126500
15 23 85824
89 129
2,1
2,1
-
-
-
-
130,0
89,0
1558,0
1260,0
-
-
52 154
-
-
-
-
-
-
340
255
900
420
4656
2460
174 590,6
2,1
2,1
30
26,5
-
-
1202,0
652,9
2478
1700
131156
88284
2. 3.
Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення: 2 Біосферних заповідника; 1 національний природний парк; 7 заказників; 1 дендрологічний парк. Разом: 11 об’єктів. Об’єкти ПЗФ місцевого значення: 13 заказників; 30 пам’яток природи;13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ. Разом: 66 об’єкта. Загалом: 77 об’єктів.
60
Продовження таблиці 5.1.2. Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях
вилучення об’єктів тваринного світу
Полювання
Рибальство
Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т)
вилучення об’єктів рослинного світу
Здійснення природоохоронних та господарських заходів
суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності
рубки догляду за лісом та інші рубки
ліміт
факт.
ліміт
факт.
ліміт
факт.
загальна квота
факт.
ліміт
факт.
погодджено
виконано
погодджено
виконано
екз.
екз.
екз.
екз.
екз.
Екз.
т
т
га , т
га , т
га/мі
га/мі
га/мі
га/мі
2
(м )
2
(м )
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
455
34
16,5
16,5
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
455
34
16,5
16,5
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Примітка: використання об’єктів рослинного і тваринного світу подається за видами рослин і тварин згідно з відповідними лімітами (квотами).
61
5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Ліси Херсонської області виконують надзвичайно важливі екологозахисні функції. Завдяки їх меліоративному впливу закріпились рухомі піски, стабілізувались екологічні умови, покращились умови для проживання населення. Ліси зростають в екстремальних кліматичних та лісорослинних умовах. Середньомісячна кількість опадів становить лише 333 мм. Ймовірність посух сягає 55 %, відносна вологість повітря знижується до 15-20 %, а пилові бурі повторюються через кожні три роки. Вкрай несприятливим є гідрологічний режим бідних піщаних земель. На момент заліснення піщаних земель на багатьох ділянках ґрунтові води залягали на глибині 2-3 метри. За результатами багаторічних досліджень встановлено, що амплітуда коливання рівнів ґрунтових вод, особливо на близько водних пісках, сягає 1,5-2 м, що призводить до підтоплення лісів і один раз на 25-30 років – до зневоднення ґрунтів. Вищезгадані умови є вкрай несприятливими для вирощування лісів, які в значній мірі пошкоджуються хворобами, шкідниками, пожежами, мають низьку продуктивність і природну стійкість. Ліс та продукція лісокористування належать до відновлювальних природних ресурсів державного значення, безперервність та невиснажливість використання яких є основою ведення лісогосподарської діяльності. 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду За даними останнього державного обліку загальна площа земель лісового фонду Херсонської області (за даними об’єднання “Херсонліс”) склала 221,7 тис. га, в тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю 130,7 тис. га. Основними лісокористувачами в області є: Держлісгосп (74,8 % площі лісового фонду області) та Мінагропром (17,7 %). Нарощування лісосировинного і природоохоронного лісового фонду протягом багатьох десятиліть є основним завданням лісогосподарської діяльності. У 2007 році до вкритих лісовою рослинністю земель в лісовому фонді переведено 473 га лісових культур та ділянок з природним поновленням.
усього
Лісові землі, тис. га Нелісові землі, тис. га Міністервкриті лісовою не вкриті лісовою рослинністю у тому числі ства, Землі рослинністю сільськогосподарські угіддя відомства лісогоспо(постійні дарського інші усього Усього лісокорис- призначення у тому незімінші не неліне лісових ратувачі, (усього), числі кнуті вкриті сові вкритих земель сінопасо- зом власники тис. га лісові лісові лісовою рілля землі лісовою жаті вища с/г лісів), інші кулькульрослинрослинугідь тури тури ністю ністю 2 Херсонське ОУЛМГ
3 171,1
4 77,9
5 64,1
6 1,8
7 24,6
8 26,4
9 104,3
10 0,6
11 0,6
12 1,0
13 2,2
14 64,6
усього нелісових земель
Таблиця 5.2.1.1.1. Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель
15 66,8
У 2007 році заготовлено деревини від рубок, пов’язаних та не пов’язаних з веденням лісового господарства – 363,8 тис.м3.
62
Таблиця 5.2.1.1.2. Динаміка площ лісового фонду та запасу деревостанів Запас деревостанів, тис.м3 На 01.01.07 На 01.01.08 9649,9 9670,3
Площа земель лісового фонду, тис.га На 01.01.07 На 01.01.08 165,6 171,1
5.2.1.2. Заготівля деревини. Загалом по області у 2007 році було заготовлено 370,2 тис. м3 ліквідної деревини; з них від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – (369,2 тис. м3). Поліпшенню продуктивності, порідного складу лісів, ефективному використанню їх деревних ресурсів, а також збереженню екологічних властивостей сприяли рубки, пов’язані з веденням лісового господарства та інші рубки. Від усіх видів рубок та очищення лісу від захаращеності загалом по області було заготовлено 487,3 тис. м3 деревини (на 333,3 тис. м3 більше, ніж у 2006р.), у тому числі від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – 485,0 тис. м3 (або 99,5% від загального обсягу заготовленої деревини). Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі складові: вирощування лісу і промислове виробництво. Протягом 2007 року в Херсонській області виробництво продукції, робіт та послуг лісового господарства збільшилось на 18249,5 тис. грн., або на 73,1 % більше, ніж за 2006 рік. Серед адміністративно-територіальних одиниць області найбільше вироблено продукції підприємствами Голопристанського району – на суму 18728,6 тис. грн. (або 43,3% від загального обсягу) та Цюрупинського району - на суму 15565,9 тис. грн. (або 36,0%). Таблиця 5.2.1.2.1. Виробництво продукції, робіт та послуг лісового господарства Херсонської області у 2006 - 2007 роках 2006р. Обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. Заготівля ліквідної деревини – всього, тис. м3 з них: Лісоматеріалів круглих Деревини дров’яної для технологічних потреб Дров для опалення
24975,3 128,3
12,7 34,6 76,4
2007р. 43224,8 370,2
34,4 48,7 285,1
5.2.1.3. Відтворення лісів На 1592 га земель лісового фонду проведені роботи по відтворенню лісів (у 2006 році – на 1399 га), з них посаджено і посіяно лісу на площі 1185 га. Відтворення лісів шляхом природного поновлення відбулося на 407 га.
63
Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень (за даними Херсонського обласного управління лісового і мисливського господарства) 1582
1600
1400,1
1400
1208,9
1200 1000
га 800
702,58
676,9
600
316,46
400 200 0
2002
2003
2004
2005
2006
2007
5.2.1.4. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Лісові пожежі завдають великих збитків лісовому господарству, живій природі і довкіллю в цілому. Протягом 2007 року в лісовому фонді області зафіксовано 430 випадків лісових пожеж. Площа лісу, пройдена пожежами, склала 8749,83 га, у тому числі верховими пожежами – 6550,83 га. Заподіяні збитки склали 85420,0 тис. грн. Близько 68,5,0 % лісових земель, що були пройдені пожежами, припало на Голопристанський район (6088 га, збитки на суму 63219,7 тис. грн.); 28,4 % - Цюрупинський район (2526 га, на 21128,4 тис. грн.). Під час пожеж згоріло та пошкоджено 14,6 тис.м3 лісу на пні загальною вартістю 875,1 тис. грн., що становить 1 % від загальної суми збитків. Найбільша кількість пожеж відмічалася у лісах Цюрупинського – 141 випадок (або 32,2 % від усіх зареєстрованих випадків), Каховського районів – 132 випадки (або 30,1 %). З метою посилення охорони лісів від пожеж і поліпшення організації боротьби з пожежами створено оперативний штаб на випадок спільних дій при гасінні великих та складних пожеж у лісових масивах області. Розроблено і погоджено документацію на будівництво доріг протипожежного призначення, проведено інвентаризацію наявних водойм. На підприємствах обласного управління лісового та мисливського господарства створено відомчу пожежну охорону, основною структурною одиницею якої є лісові пожежні станції (далі – ЛПС). Усього на території області діє 21 ЛПС, які обслуговують 100 тис.га держлісфонду. Станції укомплектовані особовим складом із 436 бійців, спеціалізованими пожежними автомашинами підвищеної прохідності у кількості 34 одиниці, а також 16 бортовими автомобілями, 25 патрульними автомобілями, 3 мотоциклами, 3 грунтометами, 2 бульдозерами, 11 колісними тракторами, 23 плугами, 143 радіостанціями, вертолітом МІ-2, автобусом КАВЗ-685, пожежним танком, лісо пожежним катером. У пожежонебезпечний
64
період ведеться спостереження з 24 пожежно-спостережних веж, а також здійснюється авіа патрулювання. У 2007 році влаштовано 2170 км мінералізованих смуг, забезпечено догляди за протипожежними розривами й існуючими мінералізованими смугами протяжністю 14168 км. Проведено 453 рейди з виявлення порушників Правил пожежної безпеки в лісах України, притягнуто до відповідальності 155 осіб. Від пошкоджень шкідливими комахами, хворобами лісу, впливу несприятливих умов загинуло 10,3 тис. га лісових насаджень, що на 9,8 тис.га більше проти попереднього року. У 2007 році в лісах виникло 12,3 тис. га осередків шкідників і хвороб лісу, з них 72,1 % площі припало на хвоєгризучих шкідників. Найбільш ураженими виявилися ліси Голопристанського району – 25,0 тис. га (або 42,9 % від загальної площі осередків по області); Цюрупинського району – 26,9 тис. га (або 46,1 %). Із загальної площі наявних осередків шкідників та хвороб лісу 5,5 тис. га уражено хворобами; 44,4 тис.га хвоєгризучими шкідниками; 2,3 тис.га листогризучими шкідниками та 6,1 тис. га – іншими шкідниками. Виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників та хвороб лісу проведено на площі 22,0 тис.га (35,5 % площ лісу, пошкодженого на початок року). Основна частина робіт по захисту лісів від шкідників (20,7 тис. га або 94,1 %) проводилась біологічним методом, решта (1,3 тис. га або 5,9 %) – хімічним методом. В результаті здійснення заходів ліквідовано осередків шкідників та хвороб лісу на площі 15,2 тис.га проти 1,6 тис.га у 2006 році. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу. Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаковоковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених 65
лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін. Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін. Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін. Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги - осокою гострою та осокою пухирчастою. Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться згідно зі ст. 4 Закону України "Про рослинний світ" дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмін пісковий, чебрець, шипшина. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування. Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор - адвентивні види. Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т Рік 2004 Разом по області 2005
Разом по області 2006
Вид рослин ромашка лікарська цмін пісковий ромашка лікарська полин череда чебрець звіробій ромашка лікарська очерет південний
встановлені ліміти 100,0 2,0 102,0 100 140 1,5 1,0 0,5 243,0 100,0
Разом по області
66
Обсяги заготівлі фактично заготовлено 75,5 1,0 76,5 44,23 140 0,300 0,500 0,200 185,23 21,45
на площі240 га
на площі190 га
100,0
21,45
2007
ромашка лікарська
Разом по області
116,0
58,0
116,0
58,0
Контроль за обсягами заготівлі природних рослинних ресурсів місцевого значення проводиться відповідно до наказу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 04.05.07р. № 15 "Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2007 рік". Розподіл лімітів заготівлі ромашки лікарської та очерету південного на території Херсонської області у 2007 році, в межах земель запасу сільських, селищних рад. Загальна кількість дозволеного обсягу заготівлі ромашки лікарської складає 116 тонн. За звітними даними фактично заготовлено 58 тонн. За період з квітня 2007р по грудень 2007 року Держуправлінням погоджено 15 дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення, а саме, заготівля ромашки лікарської у кількості 58 тонн. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України В результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біофітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі - Перелік) забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів; систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і грибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо); врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи; проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів.
67
Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин В дендрологічному парку біосферного заповідника "Асканія-Нова" протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори 31 таксон. Експедиційним шляхом одержано саджанці, сіянці та живці 39 видів та 76 форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію ґрунтопокривних та тіньовитривалих трав'янистих рослин 64 видів, форм і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних. Продовжено довгострокові інтродукційні випробування деревних екзотів та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин. Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів квітково-декоративних рослин. Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин Таблиця 5.2.3.1. Види флори і фауни, що охороняються Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.
2005 рік 1500
2006 рік 1500
2007 рік 1500
29,4 38
29,4 38
29,4 38
63
63
63
250 62 142 -
250 62 142 -
250 62 142 -
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
68
Таблиця 5.2.3.2. Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин* Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.
Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.
Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва
Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва
1 333
2 17
3 -
4 -
* В зв’язку з відсутністю фінансування, науковцями наукові роботи щодо уточнення кількісних показників не проводились. Показники вказані станом на 2002 рак за даними професора М.Ф .Бойка.
Таблиця 5.2.3.3. Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2008 року) Назва виду (звичайна і наукова) 1 Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) Астрагал блідий (Astragalus pallescens Bieb.) Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Stev.) Boriss.) Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus Klok.) Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) Береза дніпровська (Betula borysthenica Klok.) Білоцвіт літній (Leucojum aestivum L.) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.) Бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.) Волошка короткоголова (Centaurea breviceps Iljin) Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleop.) Волошка Пачоського (Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov) Гвоздика бесарабська (Dianthus bessarabicus Klok.) Гвоздика ланцетна (Dianthus lanceolatus Stev. ex Reichenb.) Гіацинтик Палласа (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk) Гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss.) Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov) Дрік скіфський (Genista scythica Pacz.) Еремогоне головчаста (Eremogone cephalotes (Bieb.) Fenzl) Житняк пухнатоквітковий (Agropyron dasyanthum Ledeb.)
Червона книга України 2
Бернська конвенція 3
+
+
CITES 4
Європейський червоний список 5
+ +
+ +
+
+
+ + + + +
+
+ + +
+
+
+ +
+ + + + +
69
Назва виду (звичайна і наукова) Жовтозілля дніпровське Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. Залізняк гібридний Phlomis hybrida Zelen. Залізняк скіфський Phlomis scythica Klok. et Shost. Зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus (Rehm.) Rothm. incl. Ch. skrobiszewskii (Pacz.) Klaskova) Зіркоплідник частуховидний (Damasonium alisma Mill.) Зозулинець блощичний (Orchis coriophora L.) Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq.) Зозулинець запашний (Orchis fragrans Pollini) Зозулинець жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo) Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora Lam.) Зозулинець розмальоваий (Orchis picta Loisel.) Зозулинець салеповий (Orchis morio L.) Золотоборідник цикадовий (Chrysopogon gryllus (L.) Trin.) Камка морська (Zostera marina L.) Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) Ковила азовська (Stipa maeotica Klok. et Ossycznjuk) Ковила волосиста (Stipa capillata L.) Ковила Граффа (Stipa grafiana Stev.) Ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) Ковила шорстка (Stipa aspperella Klok. et Ossycznjuk) Козельці дніпровські (Tragopogon borystenicus Artemcz.) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.) Лікоподієла заплавна (Lycopodiella inundata (L.) Holub) Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) Льонок Біберштейна (Linaria biebersteinii Bess.) Мак азовський (Papaver maeoticum Klok.) Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) Pohl) Морковниця прибережна (Astrodaucus littoralis (Bieb.) Drude) Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes) Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski) Підмаренник волинський
Червона книга України
Бернська конвенція
CITES
Європейський червоний список + + +
+
+
+ +
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+ + +
+
+ + + + + + + + +
+
+ +
+
+ + +
+
+
+
+
+ +
70
Назва виду (звичайна і наукова) (Galium volhynicum Pobed.) Піщанка Зоза (Arenaria zozii Kleop.) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze) Покісниця сиваська (Puccinellia syvaschica Bilyk) Роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz. Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wilkstr.) Рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers.) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.) Содник ягодоносний (Suaeda baccifera Pall.) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck) Сугайник угорський (Doronicum hungaricum Reichenb. fil.) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica Klok. et Zoz) Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klok. et Zoz) Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) Ушанка полинова (Otites artemisetorum Klok.) Ферула східна (Ferula orientalis L.) Фіалка Лавренка (Viola lavrenkoana Klok.) Франкенія припорошена (Frankenia pulverulenta L.) Холодок Палласа, холодок коротколистий (Asparagus pallasii Miscz., Asparagus brachyphyllus Turcz.) Хрінниця сиваська (Lepidium sivaschicum Kleop.) Цибуля переодягнена (Allium pervestitum Klok.) Цибуля Регеля (Allium regelianum A.Beck.ex Iljin) Цибуля скіфська (Allium scythicum Zoz) Чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus Klok. et Shost.) Шафран кримський (Crocus tauricus (Trautv.) Puring.) Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Stev. ex Adam.) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.) Щавель український (Rumex ucrainicus Fisch. ex Spreng.) Кількість видів із офіційних перліків в заповідниках і національних природних парках України Кількість видів із офіційних переліків у спонтанній флорі України
Червона книга України
Бернська конвенція
CITES
Європейський червоний список +
+ + + + + + +
+ +
+ + + + + + + +
+ + + +
+
+
+
+ +
+ + + + 333
38
63
114
439
59
71
182
5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів 71
Таблиця 5.2.4.1. Озеленення населених пунктів. Заходи
1 Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями
Рік 2004(шт) 2 184338
2005 (шт) 3 126019
2006 (шт) 4 230044
2007(шт) 5 653380
-
-
-
-
-
-
-
-
5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів. 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства. Право ведення мисливського господарства надано 36 господарствам області. Загальна площа мисливських угідь у 2007 році в Херсонській області складає 2199,245 тис.га. В якості мисливських угідь використовується 77,1% земельного фонду області. Серед користувачів мисливських угідь - підприємства, підпорядковані Українському товариству мисливців та рибалок (далі УТМР) (87,9% площі мисливських угідь області); Держлісгоспу (8,607%) та інші організації (3,494%) Всього по області Площа мисливських угідь, тис. га Загальні витрати на ведення мисливського господарства, тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства, тис. грн. Вихід продукції на 1000 га мисливських угідь, грн. Площа мисливських угідь, яка припадає на одного єгеря, тис. га
2199,245
Держкомлісгосп 189,300
3339,7
У тому числі: УТМР 1933,1
Інші організації 768,45
520,2
1007,1
1812,4
1886,6
515,9
1106,6
264,1
860
2582
605
1594
14,6
7,7
18,1
6,6
Загальні витрати на ведення мисливського господарства збільшились порівняно з 2006 роком на 179,9 тис. грн. і склали 3519,2 тис. грн., а частка коштів, витрачених на ці цілі з Державного бюджету становила 35,9 % (у 2006 році – 42,9 %). На охорону, відтворення, облік диких тварин та упорядкування мисливських угідь витрачено 35,5 % усіх коштів (1251,2 тис.грн.), з яких 50,3 % - витрати на відтворення мисливських тварин та біотехнічні заходи. 72
В середньому по області від ведення мисливського господарства з 1000 га угідь отримано продукції на 686 грн. (у 2006 році – на 860 грн.). Загальні надходження від ведення мисливського господарства зменшились з 1886,6 тис. грн. у 2006р. до 1505,0 тис.грн. у 2007р. Окупність ведення мисливського господарства становить 43 %. Частка добутих копитних тварин у загальній кількості, які мешкають у мисливських угіддях, була на рівні 3,4 % (допустимий норматив добування становить до 10 %), хутрових звірів – 14,5 % (до50%), пернатої дичини – 11,4 % (до 50 %). В середньому по області у розрахунку на 1000 га мисливських угідь на охорону диких тварин витрачено 191 грн., що на 79 грн. більше, ніж у 2006р., а на відтворення мисливських тварин (включаючи біотехнічні заходи) – 287 грн., що на 99 грн. більше, ніж у 2006р. Збереженню тваринного світу в значній мірі перешкоджає браконьєрство. Площа мисливських угідь, яка охороняється одним єгерем, в середньому по області склала 15 тис. га. Таблиця 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, (голів) Вид мисливських тварин 1 Копитні (усього): Олень благородний Лань Козуля Муфлон Кабан Хутрові звірі (усього): Перната дичина (усього):
Рік 2002 2 5501 1432 1204 1610 238 949
2003 3 6369 1691 1870 1497 241 992
2004 4 6313 1707 1908 1440 296 879
2005 5 6514 1761 2261 1360 285 758
2006 6 5868 1669 2264 1200 287 448
2007 7 6288 1811 2629 1105 370 373
140685
141430
156496
131396
-
124193
708,7
671,3
636,9
681,4
-
659080
За результатами проведеного аналізу встановлено, що чисельність мисливських тварин за останній п'ятирічний період збільшилась на 185 % за рахунок охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь. Таблиця 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин, (голів) Види мисливських тварин 1 Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан Олень плямистий Заєць-русак Фазан Сіра куріпка
2003 2 36 13 72 32 29 18598 4870 10087
2004 3 35 12 88 24 26 2 16801 2180 5983
73
Добуто 2005 4 47 34 58 25 28 21380 2174 5353
2006 5 58 61 73 29 25 2 17564 3461 7244
2007 6 68 76 50 15 11 14814 1778 4236
Динаміка чисельності копитних тварин 6800 6600 6400
голів
6200 6000 5800 5600 5400 5200 5000 1994 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 голів 6643 5404 5604 5671 5293 5501 6369 6313 6514 6530 6448
Рік
Динаміка чисельності хутрових звірів 170 165 160
тис. голів
155 150 145 140 135 130 125 120
Рік
1998 1999
2000 2001
2002 2003 2004
2005 2006
2007
тис.голів 145,8 143,2 140,4 134,9 140,7 141,4 156,5 131,6 134,1 124,2
74
Динаміка чисельності пернатої дичини 1400 1200
тис. голів
1000 800 600 400 200 0 рік
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
тис. голів 1203 1001 866,1 896,1 707,7 671,3 636,9 681,4 710,5 659,1
5.3.2. Ведення рибного господарства Залишається проблема недостатніх пропусків з Каховського водосховища у нижній б’єф греблі Каховської ГЕС у весняні та літні періоди, особливо у маловодні роки, що відображається на умовах розмноження і нагулу риб, погіршує екологічний стан пониззя Дніпра. Для зменшення негативного впливу гідробудівництва і створення сприятливих умов для мешкання гідробіонтів, на протязі більше 30 років в заплавних водоймах щорічно здійснювався комплекс рибоводно-меліоративних робіт (розчистка та поглиблення плеса озер, рукавів між ними та русловими водоймами, насипка штучних нерестовищ для рибця). Біорізноманіття промислових видів риб. На території області існує 4 господарства по розведенню молоді частикових риб, а саме: 1. Херсонський виробничо-експерементальний завод по розведенню молоді частикових риб. 2. Новокаховський рибоводний завод по розведенню частикових риб 3. Дніпровський виробничо-експерементальний осетровий рибоводний завод. 4. АРК “Рибаки Херсона”. На зменшення вилову риби впливають багато факторів антропогенної діяльності. Причиною періодичної масової загибелі статевозрілих особин сазана, товстолобика, карася є нинішній екологічний стан водойм. Але є види тварин, які добре пристосувались до такої екологічної ситуації. За останні 5 років в кілька разів зросла чисельність популяцій одного з видів водно-болотних птахів, кормовою базою яких є риба - баклана великого, який з'їдає відносно багато риби і витісняє представників качиних з традиційних місць їх перебування. 75
Таблиця 5.3.2.1. Динаміка вилову водних живих ресурсів по видам в р. Дніпро за останні 3 роки (тонн) № 1 2 3 4 5 6 7 8 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Назва виду Осетер Оселедець пузанок Лящ Судак Сазан Жерех Щука Товстолобик Рибець Тарань Густера Білий амур Карась Окунь Краснопірка Чехоня Тюлька Сом Верховодка Севрюга Всього риби: Раки Усього:
2005 0,122 0,604 33,444 1,2833 0,293 3,384 23,34 0,045 13,683 0,237 32,924 0,923 1,488 79,794 0,428 0,0065 197,2617 0,203 197,4647
2006 0,533 0,514 17,9641 0,1987 0,213 2,855 11,987 0,071 4,11946 0,021 39,88684 0,97048 0,888 91378 0,332 0,012 173,316442 0,058 173,37442
2007 0.402 1,601 28,661 0,1054 0,14 1,255 51,471 0,118 1,62 0,012 35,933 0,2493 0,6433 75,914 0,368 0,0045 199,1005 0,213 199,3155
Таблиця 5.3.2.2. Дніпровсько-Бузький лиман (тонн) № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Рік 2007
Назва виду Осетрові Пузанок Лящ Судак Жерех Щука Сом Товстолобик Рибець Тарань Густера Окунь Карась Краснопірка Шемая Тюлька Сазан Луфар Верховодка Бички Всього риби: Раки Усього:
2005 0,6415 0,407 38,582 1,3361 0,906 0,505 14,5215 0,41 36,173 1,602 48,542 3,144 994,917 1,006 0,007 1147,4531 1,8 1149,2531
Водний об’єкт
2006 0,135 0,616 41,3855 0,664 0,454 0,316 32,163 0,891 34,594 1,301 75,8145 5 473,119 0,5157 679,9857 1,847 681,8327
2007 0,52 3,1685 44,9474 0,8932 0,191 0,391 24,876 0,2545 16,984 3,65585 92,1258 2,7218 0,195 0,19 891,03505 1,066 892,10105
Затверджений ліміт вилову (тонн) 2096,08
ДБЛ, р. Н.Дніпро та Дніпровсько-Бузький лиман
Фактичний вилов (тонн) 1090,48805
Водні об'єкти, які використовуються для розведення риби, розташовані у всіх районах області. Найбільше таких об'єктів в Білозерському, Бериславському та Новотроїцькому районах. Площа водного дзеркала риборозплідних об'єктів становить 14769,5 га або 0,05 % від площі суші
76
області. Основні види промислових риб, що вирощуються на території Херсонської області, це білий та строкатий товстолобики, білий амур, короп. На підтримання та вивчення природного розвитку основних екологічних процесів, збереження унікальних та типових екологічних систем, різноманіття генетичних ресурсів біосфери спрямована діяльність об’єктів природнозаповідного фонду. Нині в області функціонує три заповідника: біосферний заповідник “Асканія-Нова”, Чорноморський біосферний заповідник та Азово-Сиваський національний природний парк. Їх загальна площа склала 174,6 тис. га, з них у постійному користуванні установ природно-заповідного фонду знаходиться 134,0 тис. га (або 76,7 %). 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь - тарпан, кулан, антилопа сайгак, олень благородний, байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварини. Так в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень монах середземноморський. Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка). Територія Херсонщини має особливе значення для збереження зональної та інтрозональної біоти, зосередженої, в основному, на територіях об’єктів природно-заповідного фонду національного та міжнародного значення. Надмірна розораність земель сучасної Херсонщини призвела до фрагментарності біотичної системи території області. Гарантом забезпечення, збереження і відтворення генофонду рослинного та тваринного світу, різноманіття природних екосистем є природно-заповідний фонд (ПЗФ) області. Створення природно-заповідного фонду дозволить зберегти залишки природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну та іншу цінність. На території області знаходиться 77 об’єктів і територій природно-заповідного фонду, із них 11 загальнодержавного значення та 66 місцевого, загальною площею 222837,1 га (близько 7,83 % від площі області, 77
що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %). Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів: Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га та Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 89129 га (в Херсонській області 86388 га), в т.ч. заповідна – 70509 га; Азово-Сиваський національний природний парк – загальна площа – 52154 га, в т.ч. заповідна – 38981 га; 1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – загальною площею 183,2 га; 7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 22807 га та 13 заказників місцевого значення – загальною площею 26206,8 га; 30 пам’ятки природи; 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 199,5 га; 10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85р.). На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створені екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаковоковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання. Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів. Біосферному заповіднику "Асканія-Нова" землекористування надано площу 11298,8 га.
в
безпосереднє
До неї входять: – Заповідний степ (11054 га). – Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (183,2 га). – Зоологічний парк "Асканія-Нова" (77,5 га). Заповідний степ "Асканія-Нова" репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі. Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення є об’єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. 78
Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Колекція тварин зоологічного парку "Асканія-Нова" внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.02р. № 472). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів; одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин. У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 "Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів" з метою захисту берегової смуги Чорного i Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту i гніздування. Президія Академії Наук України від 25 листопада 1983 року Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15.02.1985. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 "Про біосферні заповідники в Україні" існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України". Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ), один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні, є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України „Про природно-заповідний фонд України", Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник, ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення. Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному заповіднику проводиться згідно Закону України "Про природно-заповідний 79
фонд України". Закон передбачає, що основною метою заповідників є "збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій..." (ст. 15) та "вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів" (ст. 41). "Положенням про Чорноморський біосферний заповідник" (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника таку, що "має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів" (п. 4.1). Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: "постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх ефективності" (п. 4.3). Заповідна зона включає: материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га), Івано-Рибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га) та Потіївська Стрілка (91 га); острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною площею 1 853 га; східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря площею 36628 га; акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а також навколо Кінських островів (818 га); однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий, південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га. Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 70 509 га, в т.ч. 14148 га суші та 56361 га водного простору. Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря площею 18 620 га. Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують роль буферної зони навколо заповідного ядра. Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Розпорядженням керівника Державного управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об’єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про 80
водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран. З метою збереження унікальних природних комплексів північно-західного Приазовя та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Стан більшості обєктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення в області розташовані в приморських регіонах, а саме: Азовський регіон: - Східний Сиваш; - Центральний Сиваш; - Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «АсканіяНова») Чорноморський регіон: - Каркінітська та Джарилгацька затоки; - Тендрівська затока; - Ягорлицька затока; - Дельта р. Дніпра. Загальна площа водно-болотних угідь області складає 315829 га. Заходи із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками «Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів. Водно-болотні угіддя міжнародного значення «Тендрівська затока» та «Ягорлицька затока» - один з найцінніших серед водно-болотних угідь України та Європи. Вони відповідають усім Рамсарським критеріям визначення водно-болотних угідь міжнародного значення. Негативні чинники, що впливали на угіддя в 2007 році є такі: Негативні процеси, в тому числі антропогенний вплив, що має місце у пiвнiчно-захiднiй частині Чорного моря, викликають сукцесії у аквальних комплексах угідь, посилюють процеси антропогенної трансформації водних екосистем. Потерпають аквальні комплекси і від впливу ряду абіотичних факторів, а саме високого рівня води в затоках, метеорологічної ситуації, інтенсивної хвильової дії. Такі чинники призводять до поступового розмиву островів та їх руйнування. Це у свою чергу впливає на зменшення чисельності птахів, що гніздяться на островах. Значну роль також у зниженні кількості птахів, що гніздяться на островах, відіграє зміна структури острівного орнітокомплексу, 81
а саме поява небажаних видів-конкурентів. Поруч з територіями і акваторіями Чорноморського біосферного заповідника розташована оздоровча зона "Залізний Порт" (с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області). Розвиток цієї зони протягом останніх років відбувається без урахування елементарних вимог екологічної безпеки. Зона фактично не має очисних споруд. Наявні споруди мають мізерну потужність i працюють зі значним перевантаженням. Брудні побутові стоки скидаються в озеро, частина якого знаходиться на території Потіївської ділянки заповідника. Прибережна смуга степу, що є частиною ВБУ, але не є територією заповідника, дуже забруднена сміттям полімерного та іншого походження. Сміттєзвалище, що розташоване на межі заповідника, не обладнане, функціонує стихійно. Щорічно на території водно-болотних угідь, з метою поліпшення їх стану, проводяться біотехнічні заходи серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Ведеться контроль за станом адвентивних видів рослин та приймаються заходи щодо втримання осередків цих видів. Виконуються заходи по знищенню адвентивних видів рослин на території заповідника. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить по те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращанню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону. Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних: Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик; Скадовський район – м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Красне; Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське; 82
Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове. На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80–ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону. Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „АсканіяНова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та АзовоСиваський національний природний парк. В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так, сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні, фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м3. Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати, гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і т. і. Запаси ропи складають 21 тис. м3 на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України від 12.12.2003 року, протокол №793. Лікувальні грязі та ропні ванни мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції. Суттєве значення для розвитку курортного комплексу також мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район). Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє здійснювати розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Діпромісто”, тут передбачено будівництво Міжнародного медичного центру. У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4 лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу, а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій. На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьох 83
родовищах: води бромно-хлоридно-натрієві для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м 3/добу) та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м 3/добу), води йодно-бромні, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м3/добу). Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 103 тис. місць. Схемою планується : ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол., відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.; структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає: а/ курортно-рекреаційний район "Щасливцеве" - 62,68 тис. відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка — 27,740 тис. відпочиваючих, с. Щасливцеве - 34,940 тис. відпочиваючих; б/ курортно-рекреаційний район "Стрілкове"- 46,250 тис. відпочиваючих. Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис. організованих відпочиваючих. Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується приймати до 150 тис. відпочиваючих; із них : - 39 тис. - в діючих закладах відпочинку - 63 тис. - нові заклади відпочинку - 30 — 40 тис. - неорганізовані відпочиваючі. Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації. Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису. Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні: - застосування пестицидів тільки нового покоління з коротким періодом розпаду діючої речовини, внесення засобів захисту рослин тільки наземним способом, застосування агротехнічних методів боротьби з бур'янами; - недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами. Державною екологічною інспекцією в 2007 році було здійснено: ● 34 перевірки територій та об’єктів природно – заповідного фонду області. За виявлені порушення складено чотири протоколи. 84
● 48 рейдових перевірок в частині охорони тваринного світу, за результатами яких до адміністративної відповідальності притягнуто 34 порушника. На них накладені штрафні санкції на загальну суму 1,97 тис.грн., стягнуто 1,222 тис.грн. Згідно плану - графіку проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства користувачами мисливських угідь в звітному періоді здійснено 18 перевірок. Надано приписи на усунення виявлених порушень. ● 51 рейдову перевірку в частині охорони рибних запасів, за результатами яких до адміністративної відповідальності притягнуто 91 порушника. Штрафи склали 4,114 грн, які повністю стягнуті. Пред’явлено три позовні заяви на суму 7,43 тис.грн. В період нересту із спеціалістів Держекоінспекції було створено 2 оперативні групи, якими було здійснено 27 рейдових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів. До адміністративної відповідальності притягнуто 47 осіб, сума накладених штрафів становить 1802,0 грн. До судових органів за місцем скоєння правопорушення направлено 4 протоколи. До органів прокуратури було направлено два матеріали, які мають ознаки кримінального злочину. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій. На території Херсонської області станом на 1 грудня 2007 року на державному обліку та під державною охороною перебуває 5807 об’єктів культурної спадщини. Серед них: - 2259 пам’яток історії, з яких 3 – пам’ятки історії національного значення; - 130 пам’яток мистецтва, з яких 3 – національного значення; - 3418 пам’яток археології, з яких 29 – національного значення. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо). Пошкодження через техногенні та природні фактори зазнають переважно пам’ятки археології, що знаходяться на узбережжі річок та водойм. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини наведений у таблиці. Таблиця 5.5.3.1. Перелік пам’яток археології Херсонської області, які руйнуються підтопленням, затопленням або розмиванням № з/п
Назва пам'ятки
Адреса
Площа, га
Білозерський район 1. 2. 3.
Поселення в урочищі Бубликова Балка Олександрівське поселення Станіславське городище
с. Олександрівка с. Олександрівка с. Станіслав
85
1,0 4,5 6,0
4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43.
Поселення "Садиба Литвиненко" Городище в урочищі Золотий Мис
с. Станіслав с. Широка Балка
Бериславський район Дреймалівське поселення с. Дреймалівка Кам'янська Січ, могила Костя Гордієнка та кладовище с. Республіканець запорізьких козаків Саблуковське городище с. Саблуківка Червономаяцьке городище сел. Червоний Маяк Червономаяцький могильник сел. Червоний Маяк Верхньорогачицький район Скіфське поселення 2 с. Первомаївка Скіфське поселення 3 с. Первомаївка Генічеський район Стоянка Весняка 1 с. Веснянка Стоянка Весняка V с. Веснянка Стоянка Люблинка ІІ с. Люблинка Стоянка Салькове І с. Салькове Голопристанський район Поселення Вермени 3 с. Іванівка Ягорлицьке поселення с. Іванівка Каховський район Поселення Широкий Мис ІІ с. Василівка Любимівське городище с. Любимівка Нововоронцовський район Гаврилівське городище с. Гаврилівка Ганнівське городище с. Дудчани Золотобалківське поселення с. Золота Балка Золотобалківський могильник с. Золота Балка Поселення Леонтіївка с. Михайловка Анастасівське поселення с. Михайловка Михайловське городище с. Михайловка Новотроїцький район Стоянка Вознесенка ІV с. Заозерне Поселення Півострів Стрілка 1 с. Заозерне Зольник Велика Затока с. Заозерне Овер'янівське поселення 2 с. Оверянівка Овер'янівське поселення 3 с. Оверянівка Овер'янівське поселення 5 с. Оверянівка Стоянка Сергієвка ІІ с. Сергіївка Стоянка Соляне озеро Ш с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро УІ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро УІІ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро VІІI с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро ІХ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро ІХ а с. Сивашівка Цюрупинський район Поселення Великі Копані І с. Великі Копані Поселення Великі Копані 2 с. Великі Копані Чаплинський район Стоянка Іванівна ІІ с. Іванівка
1,0 2,0 2,7 12,0 20,0 14,0 10 2,4 1,5 0,01 0,34 0,06 0,6 0,5 65,0 2,0 10,0 4,0 9,0 2,5 0,9 1,0 0,1 7,5 0,05 0,02 0,02 0,1 0,2 0,1 1,6 0,05 0,1 0,05 0,01 0,01 0,02 0,4 0,2 0,2
5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. В межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін “екологічний туризм”, або його скорочений варіант “екотуризм”. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як “подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини”. Мета подорожі – спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. 86
Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. На Херсонщині можна пропагувати слідуючі види туризму: курортнооздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурнопізнавальний туризм. Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні – це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційно-рекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раціональне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, визначення перспективних екскурсійних об’єктів області, створення довідника екскурсійних маршрутів області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціальноекономічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Херсонська область, майже єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити туристів високоякісними продуктами харчування. З метою забезпечення сталого розвитку туризму на Херсонщині, вивчення сегментів туристичного ринку, на виконання обласної Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму до 2010 року було проведено моніторинг та обстеження туристично-рекреаційного ресурсу регіону та закладів відпочинку і оздоровлення курортно-рекреаційних районів області. За результатами моніторингу виявлено, що в цілому функціонуюча туристична та курортна інфраструктура районів області знаходиться в належному стані. Стан модернізації закладів в області, окрім Каланчацького району, досить високий. З метою ознайомлення із культурною спадщиною рідної області з 2 по 4 січня 2008 року проведено туристичну подорож для дітей сільської місцевості з усіх куточків області «Різдвяні подорожі для тебе». В заході брали участь обласний академічний музико-драматичний театр ім. М. Куліша та обласні музейні установи. На даному заході побувало 661 дитина. Під час зимових канікул Херсонський обласний краєзнавчий музей та його відділах відвідало 455 учнів, проведено 21 екскурсію; до обласного художнього музею завітало 95 дітей, для яких проведено 4 екскурсії. В період Новорічних та Різдвяних свят, обласними музеями обслуговано 1540 дітей шкільного віку. Туристична та екскурсійна діяльність є складовою еколого-освітньої роботи біосферного заповідника, яка проводиться за такими напрямами: інформування населення через засоби масової інформації про екологічні 87
проблеми в заповіднику; впровадження занять з природоохоронних питань в школах, проведення семінарів за екологічною тематикою; розширення мережі екскурсійних маршрутів на територіях природно-заповідного фонду. Заповідник є виконавцем обласної програми "Екологія-2010" в частині збільшення туристичного та екскурсійного потоку в Херсонській області Одним із напрямків еколого-освітньої діяльності біосферного заповідника є організація екологічних екскурсій та розвиток екологічного туризму. Результатами такої роботи заповідника є збільшення потоку екскурсантів на протязі 1996-2007 років. В 2007 р. за науково-пізнавальними маршрутами заповідника було прийнято 85,8 відвідувачів. Діяли наступні екскурсійні маршрути: екскурсії у зоопарку; екскурсії у дендропарку (велика та мала екологічні стежки); екскурсії у дендропарку та зоопарку; екскурсії по екологічній стежці (природне ядро); оглядові екскурсії у кінному екіпажі або на мікроавтобусі у заповідний степ та дендропарк. Маршрут по зоопарку проходить по насипних доріжках шириною 2-3 метри, що дає змогу розташувати групу екскурсантів у кількості 20-25 чоловік на безпечній відстані від об'єктів показу і так, щоб їх присутність не турбувала мешканців вольєрів. На маршрут екскурсанти виходять у супроводі досвідчених екскурсоводів, дотримуючись правил поведінки на території зоопарку та дендропарку. За дотриманням правил перебування на маршруті екскурсантами, що індивідуально оглядають експозиції, слідкують робітники екскурсійного маршруту та черговий єгер. На маршруті встановлено інформаційні аншлаги та попереджувальні знаки. Маршрут по ботанічному парку (мала екологічна стежка) пролягає по бетонній (800 м) та насипних (близько одного кілометра) доріжках і дозволяє найкоротшим шляхом оглянути найцікавіші куточки парку. Перед початком екскурсії екскурсовод знайомить відвідувачів з правилами поведінки у ботанічному парку. Правила та основні відомості про дендропарк викладені на аншлазі. Туристи не заходять на галявини, не збирають гербарій. Екскурсія "В лісову казку" (велика екологічна стежка) проходить тільки у супроводі досвідченого екскурсовода. Для огляду експозиційних ділянок передбачено місця, де можна вільно розмістити групу у кількості 20-25 чоловік, не завдаючи при цьому шкоди демонстраційним об'єктам. Для огляду ділянки заповідного степу екскурсанти піднімаються по втоптаній стежці на вершину штучного кургану один за одним, ланцюжком, не пошкоджуючи трав'яний покрив, що формується. Оглядові екскурсії на мікроавтобусі у заповідний степ (ділянка Великий Чапельський під) проходять за встановленим маршрутом (прокошена дорога). Зупинки та висадка екскурсантів для огляду табунів диких тварин, знайомства зі степовою рослинністю відбуваються тільки в передбачених для цього місцях, з дотриманням правил з техніки безпеки. За тваринами спостерігають на значній відстані з допомогою бінокля, що дає змогу не порушувати їх спокій. Мікроавтобус обладнано іскрогасником, глушителем. Оглядова екскурсія в кінному екіпажі у заповідний степ передбачає більш детальне ознайомлення з рослинністю та мешканцями. Кінний екіпаж – це давній екологічно чистий засіб пересування. В'їзд на територію та виїзд обладнані дезінфекційними бар'єрами. Кількість екскурсантів обмежена (4-6 88
чоловік); вони мають змогу вести спостереження, не виходячи з екіпажу. Маршрут не проходить через ділянки з цінними рослинними угрупованнями; використовуються дороги господарського обслуговування. Завдяки невеликій вазі екіпажу не ущільнюється грунт екскурсійної дороги. Передбачено кілька зупинок в місцях, де це не шкодить трав'яному покриву: днище Великого Чапельського поду, штучна водойма. Неодноразові обстеження показали, що екскурсії в кінному екіпажі не наносять шкоди рослинності даної території, не турбують розміщених там тварин. У 2007 році значно збільшилася кількість відвідувачів екологічних стежок заповідника. Це перш за все студенти вузів, школярі, науковці. Екологічна стежка – унікальна форма не лише природоохоронної пропаганди, але і поєднаного з нею відпочинку. Екостежки розраховані як на дітей, так і на дорослих. Кожна має своє наукове спрямування. На екологічну стежку екскурсанти виходять у супроводі наукового співробітника. Перед виходом проходять детальний інструктаж щодо правил поведінки на стежці. У 2007році для роботи на екскурсійних маршрутах заповідника з лютого по квітень були організовані курси підготовки та перепідготовки екскурсоводів. У результаті проведення еколого-освітньої роботи покращилась поінформованість населення про екскурсійні можливості біосферного заповідника та його діяльність не тільки в регіоні, але й в Україні та за кордоном. В групі курортно-оздоровчого туризму переважає роль пляжного туризму, а розвиток бальнеотерапії, кліматотерапії та таласотерапії на дуже низькому рівні. Необхідно приділити цим напрямкам більш значну увагу. Розвиток лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить плямистий характер – існує тільки декілька цілорічних санаторіїв (Голопристанський район, Лазурне, Генічеськ). Резерви санаторіїв значні, але немає відповідної інфраструктури для розширення цієї групи видів туризму. Але найбільш нереалізованих можливостей на Херсонщині в сфері спортивно-оздоровчого та культурно-пізнавального видів туризму. Найбільший розвиток отримали автомототуризм у поєднанні з пляжним та фестивальним. Спортивний туризм є одним з найбільш перспективних видів туризму на Херсонщині. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвінг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі не менше рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки. Великий інтерес для розвитку туризму представляє узбережжя Чорного та Азовського морів, Дніпро та річки які входять до його басейну. Виходячи з того, що в Європі основні зони узбережжя, цікаві для туристів, давно освоєні, Херсонщина з її морським пляжем, протяжність якого сягає більше ніж 200 кілометрів, являє рекреаційний резерв європейського значення. Причому, це незначна частка морського узбережжя області, бо тут ще не враховані зони узбережжя, які не є в класичному розумінні пляжем, а також узбережжя Гнилого моря – Сивашу. Уздовж морського узбережжя є піщані острови, 89
півострови і коси, найбільшими з яких є Джарилгацький острів, півострів Ягорлицький кут, Тендрівська коса. У сушу врізаються Дніпровський лиман і Тендрівська, Каргінська, Каланчацька, Перекопська та інші затоки. За деякими даними, сиваські ропа та грязі можуть змагатися з ресурсами Мертвого моря. Створення курортів державного значення. Профілактика, лікування різних захворювань та зміцнення здоров’я людини з використанням природнорекреаційного потенціалу і курортних ресурсів є одним із перспективних напрямів розвитку медичної науки в цілому та розвитку лікувально-курортних установ. Стимулюючий вплив на адаптаційні і захисні функції організму людини природних курортних ресурсів визначає їх цінність як лікувальних і профілактичних не медикаментозних терапевтичних засобів. Розвиток лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить сезонний характер – існує тільки декілька цілорічних санаторіїв (Голопристанський район, Скадовський район, Лазурне, Генічеськ), а саме: „Золоті піски” м. Генічеськ, „Водолікарня” м. Генічеськ тощо. Резерви санаторіїв значні, але відповідна інфраструктура для розширення цієї групи видів туризму потребує розвитку та додаткових коштів . Скадовська курортна зона Херсонської області має унікальні природнокліматичні та курортно-рекреаційні ресурси, а саме: прибережна смуга шириною від 1 до 1,5 км, яку омивають морські бризи, піщаночерепашкові пляжі, сприятливі кліматичні умови та тривалий купальний сезон. Природні особливості території, мілководність Джарилгацької затоки та віддаленість від промислових центрів складають основу для розвитку на вказаній території дитячих лікувально-оздоровчих закладів. Сприяння у формуванні позитивного туристичного іміджу регіону виконується шляхом постійного оновлення інформації про туристичний потенціал області на порталі «арт-Кавун» та створення інформаційнодовідкової системи «Привітна Херсонщина». З метою створення відповідних умов для подальшого розвитку туристичної галузі, посилення її взаємозв’язків з іншими соціальноекономічними сферами, підвищення рівня природоохоронної діяльності, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму, збільшення надходжень до бюджету проводяться роботи по розробці проектів Законів України „Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості Скадовського району Херсонської області курортом державного значення” та „Про перспективну зону пріоритетного розвитку курорт Арабатська Стрілка”. За рахунок місцевих бюджетів ведеться розробка проекту землеустрою м. Скадовська, з метою проголошення його курортом державного значення, а також генерального плану Арабатської стрілки, реалізація якого передбачає залучення інвестицій, у тому числі і зарубіжних. Вказані економічні умови здатні стимулювати залучення потенційних інвесторів до розвитку туристично-рекреаційної галузі області. На ряду з цим оздоровчі заклади, які використовують термальні води, матимуть змогу працювати протягом всього року. Розвиток сільського зеленого туризму в Херсонській області – це серйозна можливість для виявлення, підтримки та сприяння підприємницької ініціативи та творчості жителів села, яких серед населення області майже 50 90
відсотків. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя у селі полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. Збільшення потоку туристів спонукатиме розвиток малого підприємництва та приватної ініціативи, розбудову інфраструктури села (доріг, транспорту, очисних споруд, засобів зв'язку, місць відпочинку та розваг тощо), активізуватиме діяльність громади у відродженні та збереженні культурної спадщини. Для системного розвитку сільського туризму необхідно провести паспортизацію сільських садиб які приймають туристів з визначенням якості туристичних послуг, та налагодити випуск інформаційних бюлетенів „Сільський туризм Херсонщини" як на паперових носіях, так і в електронному вигляді. В якості об'єктів туристичні відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в "оздоровчих та інших рекреаційних цілях". Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, паркипам'ятки садово-паркового мистецтва. В межах вищезгаданих територій саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як "подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини". Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. Про благодатний клімат краю свідчить той факт, що у ньому налічується цілий ряд оздоровчих і заповідних зон. Найвідоміший із заповідників це, звичайно, Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна «Асканія-Нова» - єдине місце на континенті, у якому збережено абсолютно заповідний степ (близько 10 тисяч гектарів), де вільно пасуться дикі тварини із Африки, Австралії, Південної Америки, що добре акліматизувалися тут. Входить до всесвітніх біологічних резерватів також Чорноморський біосферний заповідник, у якому щороку лишаються на зимівлю сотні тисяч великих водоплавних птахів. Одним з перспективних видів туризму на Херсонщині є спортивний туризм. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвинг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримувати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в 91
Дніпрі, а ні трохи не менш рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки. Ведучі розмову про культурно-пізнавальний туризм на Херсонщині слід зауважити, що і в реалізації цього виду теж безліч невикористаних можливостей. Є всі умови для розвитку навчально-пізнавального, екологічного, ділового, релігійного, військово-патріотичного, технолого-пізнавального, сільського, екологічного туризму, особливо значні надходження область може отримати за рахунок розвитку сфери розваг і сервісу (фестивалі, змагання, ярмарки, ринки і т.д.). У всьому світі на сучасному етапі найбільш популярним видом туризму став історико-культурний туризм. Його популярність пояснюється тим, що туристи зацікавлені історією та багатими проявами культури. Херсонщина має багату і цікаву історію, а, значить, може розвинути ще й такий вид туризму, як туризм спадщини. Таким чином, рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. 6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ Територія Херсонської області становить 2846,1 тис. га або 2 28,461 тис. км , з них – 1970,9 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1777,1 тис. га ріллі. Ґрунтовий покрив області різноманітний, в північній частині переважають чорноземи південні на лесових породах, на південь переходять в каштанові ґрунти в комплексі з солонцями, солончаками і солодями, а в західній частині лівобережжя Дніпра та Дніпровського лиману знаходяться Олешківські піски.
Типи грунтів Херсонської області Чорноземи звичайні переважно на лесовидних породах Чорноземи південні на лесах
8%
3%
1%
Чорноземи на щільних глинах
3% 0%
41%
6%
Чорноземи переважно щебенюваті на елювії карбонатних і окарбонатних порід Чорноземи глинисто-піщані та супіщані Чорноземи залишково солонцюваті і осолоділі переважно на лесових породах Лучно-чорноземні грунти переважно на лесових породах Т емно-каштанові грунти переважно на лесових породах Каштанові грунти переважно на лесових породах Лучно-каштанові грунти на різних породах
29% 0% 1%
8%
Лучні грунти на делювіальних та алювіальних відкладах Лучно-болотні грунти на алювіальних та делювіальних відкладах Болотні і торфо-болотні грунти на різних породах Солонці і солончаки Оглеєні грунти подів і западин Дернові грунти
92
Малюнок 6.1. Вміст гумусу у ґрунтах Херсонської області
93
6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Розораність сільськогосподарських угідь в області досягає 90%, що є одним з найвищих показників у державі. Наявність значних площ деградованих та малопродуктивних земель (землі, що зазнають впливу ерозійних процесів, підтоплення, вторинного засолення, тощо) значно ускладнює соціально-економічний розвиток області та негативно впливає на ландшафтне і біологічне різноманіття, здоров’я та умови проживання населення. Найбільша питома вага таких земель (близько 90% від загальної площі) перебувають у державній власності. За станом на 01 січня 2008 року загальна площа сільгоспугідь земель запасу області складає 2666,16 тис. га та земель резервного фонду 146,27 тис. га при цьому 74,04 (27,8%) тис. га сільгоспугідь земель запасу і 47,45 (32,4%) тис. га земель резервного фонду залишаються не наданими у власність і користування. Переважно це малопродуктивні землі (землі низької якості, які розташовані на схилах, віддалені від населених пунктів, еродовані землі та ін.). Така ситуація вказує на необхідність переводу цих земель у землі нижчої якості або взагалі вилучення їх із земель сільськогосподарського призначення. Таблиця 6.1.1.1. Структура земельного фонду регіону Типи земель та угідь
Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покрову Водний фонд, ставки, річки
2001 р. 2846,1 1968,8 1773,3 27,7 9,5 158,3 151,1 69,8 31,6 15,7 433,3
2002 р. 2846,1 1968,5 1775,1 26,8 9,5 157,1 151,1 71,2 31,6 15,7 433,3
2003 р. 2846,1 1969,7 1777,9 26,6 9,3 155,9 151,1 70,5 31,6 15,7 431,3
2004 р. 2846,1 1970,5 1778,4 27,2 9,3 155,6 151,3 70,3 31,3 15,7 430,5
2005 р. 2846,1 1970,4 1776,2 27,4 10,2 156,6 151,4 70,3 31,3 113,2 430,5
2006 р. 2846,1 1970,3 1777,1 27 10,2 156,6 151,4 70,5 31,2 113,3 430,5
Площа земель та угідь за роками, тис. га 2007 р. 2846,1 1970,9 1777,7 26,6 10,3 156,3 151,4 70,7 31,1 113,1 430,5
Проведеним агрохімічним обстеженням земель встановлено, що вміст гумусу в ґрунтах області за останні п’ять років збільшився на 0,24% і становить 2,36%. В пробах ґрунтів визначається вміст цинку, міді, свинцю, кадмію.
94
Площа ріллі і деградованих земель Херсонської області 2007 рік 2006 рік 2005 рік 2004 рік 2003 рік 0 200 400 600 800 10001200140016001800
тис. га 2003 рік
2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік
Засолені
266
223,6
346,7
346,7
389,4
Еродовані
71,7
441,9
441,9
441,9
441,9
Дефляційно-небезпечні
1681,7
1689,3
1689,3
1689,3
1689,3
Рілля
1777,9
1778,4
1776,2
1777,1
1777,7
Таблиця 6.1.1.2.Відведення земель для несільськогосподарських потреб, га (нові відведення та переоформлення)
2003 2004 2005
443,08 8,98 10443,38 500,31 0,4481 383,4018
2006 2007
723,83 8684,24
5,08 1
25,12 0,4481 0
разом
181,18 714,47 772,4359 762,33 1090,2
з них ріллі
4,31 3,37 1,6527
2,96 0,70 0,1609
14,47 7,79
4,23 6,4
разом
9,14 5,0 191,1802 189,43 62,03
з них ріллі
0,22
-
29,13 0
12,42 0
-
Разом
разом
в т. ч. сіл./угідь
з них ріллі
в т. ч. сіл./угідь
разом
Погоджено відведення земель В тимчасове користування У приватну власність в т. ч. сіл./угідь
Рік
в т. ч. сіл./угідь
В постійне користування
633,4 13,29 11162,85 503,68 1347,017 2,3208 9 1675,59 48,68 9836,4 8,79
з них ріллі 2,96 25,82 0,609 16,65 6,41
Таблиця 6.1.1.3. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація* Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території
2003 рік 2 3,69425 0,1 1,90415 0,07 0,42825 0,015
2004 рік 3 3,695 0,1 1,9025 0,07 0,427 0,015
2005 рік 4 3,7007 0,1 1,9025 0,07 0,427 0,015
2006 рік 5 3,71277 0,1 1,90615 0,07 0,427 0,015
2007 рік 6 3,71899 0,1 1,91413 0,07 0,4275 0,015
* - наявність земель з наростаючим підсумком
Таблиця 6.1.1.4. Види відводів земель для державних та громадських потреб, га Види відводів
Рік 2006
2005
95
2007
Під будівництво та розширення 31,84 підприємств Під будівництво гідротехнічних споруд 314,8 Лісогосподарським підприємствам Для розширення та будівництва міст 428,31 Підприємствам, організаціям, установам природоохоронного, 12,68 оздоровчого призначення, в т.ч. Під курорти Під заповідники Для інших потреб 552,54 Разом відведено земель 1340,17
разом
-
-
121,62
-
-
-
в т. ч. сіл./угідь
з них ріллі
в т. ч. сіл./угідь
в т. ч. сіл./угідь
разом
з них ріллі
разом
з них ріллі
3,69
0,57
75,96
0,8 241,04 -
241,04 -
241,04 -
-
426,79
-
-
1,81
-
-
-
1643,46 2433,71
649,02 893,75
633,32 874,93
646,78 9520,38
7,38 581,59
5,19 579,4
6,41
12,99 8782,83 567,79 -
6,41 567,79 -
У порівнянні з попереднім роком площа відводів земель для державних та громадських потреб зросла на 7086,67 га (або на 74,4%). 6.1.2. Деградація земель Велика сільськогосподарська освоєність території області, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводять до вітрової ерозії. Площа дефляційно-небезпечних земель складає 1689,3 тис. га. Водна ерозія поширена на схилах долин ріки Інгульця, Каховського водосховища та Дніпровського лиману. Найбільше прогресує водна ерозія у Бериславському та Великолепетиському районах, вітрова - у Каховському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому та Генічеському районах. Площа засолених земель по області зросла на 11% або на 42,7 тис. га і складає 389,4 тис. га. В господарствах області в 2007 році було проведено гіпсування на площі 0,515 тис. га (2006 рік – 1,34 тис. га), з внесенням фосфогіпсу 1,126 тис.тонн (2006 рік – 5,65 тис. тонн). Враховуючи агрохімічний стан ґрунтів області, середньозважена потреба в мінеральних добривах на землях становить 125 кг/га. В 2007 році на поля області внесено 44,3 тис. тонн (2006 році – 39,2 тис. тонн) органічних добрив на площу 2,4 тис. га (2006 рік – 3,8 тис. га). Дані по області за 2007 рік На якій площі (тис. га) по області проводилось гіпсування Скільки (тис. тон) внесено фосфогіпсу Средньозважена потреба в мінеральних добривах (кг/га) Скільки внесено всього органічних добрив (тонн) Скільки внесено органічних добрив на 1 га (тонн) На яку площу (га) За останні 5 років збільшився чи зменшився % гумусу в ґрунтах Середньозважений вміст гумусу (%) в ґрунтах Херсонської області (станом на 01.01.08 рік, 9 тур агрохімічного обстеження) Площа засолених земель складає (тис. га) Вторинне засолення (тис. га) Солонцюватих земель (тис. га)В тому числі: 96
0,515 1,126 125 44286 0,1 2412 2,36 389,4 49,13 919,65 41,69
Солонців Солонців в комплексі Площа дефляційно-небезпечних Площа еродованих -
206,51 1689,3 441,9
З метою виявлення малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель розроблені Схеми консервації Генічеського, Каланчацького, Новотроїцького, Чаплинського, Високопільського, Великоолександрівського, Нововоронцовського та Бериславського районів. На погодженні Схема консервації Верхньорогачицького району. Таблиця 6.1.2.1. Землі, що підлягають консервації виділені при складанні Схеми консервації земель Землі, що підлягають консервації
№ пп
Назва району
1
2
в тому числі
Всього
вл. громад
резерв
запас
ОСГ
фермери
3
4
5
6
7
8
14,4
592,6
35,8
48,9
1
Каланчацький
3948,1
2828,7
512,4
2
Чаплинський
3651,2
676,5
385,1
2504,9
3
Новотроїцький
5804,2
3801,5
597,4
551,8
4
Генічеський
11001,4
7759,4
2014,1
657,6
5
Бериславський
3952,6
2066,5
492,6
550,7
6
Великоолександрівський
6186,2
3762,7
1006,7
938,6
7
Високопільський
4835,7
3577,6
821,6
180,5
8
Нововоронцовський Всього
3347,5
1322,3
635,3
778,7
42726,9
25795,2
6465,2
6162,8
853,5 200,1
370,2 842,8
330,6
147,6 256,0 611,2
580,9
3722,8
Таблиця 6.1.2.2. Структура солонцевих та еродованих земель області станом на 01.01.08 р. Вторинне засолені
Солонцюваті
в т.ч. солонців
Солонців в комплексі
Дефляційнонебезпечні
Еродовані
Бериславський Білозерський Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський
Засолені
тис. га
29,6 33,7 22,6 30,8 32,5 0 49,2 18 0 12,6 35,3 0 32,7 0
0,04 0,27 0 0,71 0,14 0,27 0,73 11,62 0 1,42 1,41 0,2 0 0
0,24 96,3 0,18 3,89 0,24 2,04 134,9 96,6 0 56,7 67,5 13,61 1 0
0 0,37 0 0 0 0,13 6,88 6,01 0 0 10,9 0 0 0
0 3,57 0 0 0 0,44 34,94 22,16 0 0 47,1 2 0 0
126,6 92,1 70,3 114,1 62,8 50,4 126,6 103,4 82,1 83,8 56,7 112,4 103,8 64,3
66,5 37,9 26,6 31,6 22,5 22 25 2,9 18,4 12,7 8,2 12,3 49,4 21,5
97
0
98
Каховський
м. Нова Каховка
м. Нова Каховка
Комсомольський
Дніпровський
Чаплинський
5,85 10,9 0,05 0,6 0 0 0 41,69
Комсомольський
Дніпровський
Чаплинський
Цюрупинський
Скадовський
Новотроїцький
166,75 74,9 49 130,9 0 12,4 2,5 909,65
Цюрупинський
Скадовський
Новотроїцький
Нововоронцовський
Нижньосірогозький
Каховський
Каланчацький
Іванівський
Горностаївський
Голопрстанський
Генічеський
Високопільський
Верхньорогачицький
Великоолександрівський
4,27 1,67 2,55 23,23 0 0,6 0 49,13
Нововоронцовський
Нижньосірогозький
Білозерський Великолепетиський
тис. га
55,8 9,5 0 14,2 9,2 3,7 0 389,4
Каланчацький
Іванівський
Горностаївський
Голопрстанський
Генічеський
Високопільський
Верхньорогачицький
Великоолександрівський
Великолепетиський
Бериславський
0
Білозерський
Бериславський
тис. га
Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Дніпровський Комсомольський М. Нова Каховка Всього по області 34,2 26 21 15,1 0 0 0 206,51 148,8 78,4 69,5 122,2 0 14,8 6,2 1689,3
Площа дефляційно-небезпечних та еродованих земель області (станом на 01.01.08 р.) 160
140
120
100
80
60
40
20
Р1
Площа засолених земель області (станом на 01.01.08 р.)
60
50
40
30
20
10
Р1
50,8 8,3 3,7 15,5 0 6,1 0 441,9
6.2. Антропогенний вплив на земельні ресурси Таблиця 6.2.1. Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах спостереження) мг/кг ґрунту Рік
Мідь (Cu)
Цинк (Zn)
Свинець (Pb)
Кадмій (Cd)
валова
рухлива
валова
рухлива
валова
рухлива
валова
Рухлива
1992
13,09
1,367
50,9
8,644
10,64
1,678
0,363
0,0576
1993
12,85
0,233
37,26
1,067
12,96
1,222
0,367
0,0182
1994
12,59
0,226
37,39
0,685
12,76
1,044
0,36
0,0137
1995
17,44
1,308
42,88
1,84
11,06
1,624
0,331
0,024
1996
18,39
1,02
41,31
1,692
13,04
1,408
0,342
0,0192
1997
19,54
0,396
43,82
1,712
13,93
1,092
0,37
0,024
1998
18,91
0,828
44,67
1,168
13,32
1,252
0,368
0,0844
1999
18,57
0,871
34,94
1,329
14,14
1,771
0,347
0,0957
2000
8,5
1,324
33,84
1,344
13,7
1,052
0,428
0,052
2001
9,17
0,656
29,73
1,248
12,19
0,794
0,324
0,0348
2002
13,68
0,533
28,54
0,929
10,07
0,676
0,341
0,046
2003
13,96
0,97
30,48
2,23
12,44
0,75
0,53
0,04
2004
13,8
0,82
32,6
1,38
13,4
0,71
0,24
0,028
99
мг/кг ґрунту Рік
2005
Мідь (Cu)
Цинк (Zn)
Свинець (Pb)
Кадмій (Cd)
валова
рухлива
валова
рухлива
валова
рухлива
валова
Рухлива
13,5
0,79
31,9
1,32
13,2
0,71
0,38
0,03
2006
8,6
1,1
38,8
2,34
14,2
0,83
0,38
0,04
2007
11,66
0,89
34,51
1,49
14,05
0,79
0,37
0,04
100
Таблиця 6.2.2. Інформація про вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області в 2007 році (мг/кг ґрунту) Мідь Район, населений пункт
Цинк
Свинець
Кадмій
валова
рухлива
валова
рухлива
валова
рухлива
валова
рухлива
Бериславський, с. Львове
18,2
0,92
39,5
1,62
11
0,85
0,44
0,03
Білозерський, с. Інгулець Великолепетиський, смт. Велика Лепетуха Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка Верхньорогачицький, с. Бережани Високопільський, СВК «Шевченко» Генічеський, м. Генічеськ Голопристанський, с. Нова Збур’ївка Горностаївський, смт. Горностаївка Іванівський, смт. Іванівка Каланчаський, смт. Каланчак Каховський, с. Богданівка Нижньосірогозький, смт. Сірогози Нововоронцовський, смт Воронцовка Новотроїцький, смт. Новотроїцьк Скадовський, с. Антонівка Цюрупинський, с. Тарасівка Чаплинський, смт. Чаплинка Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне Чаплинський, смт. Асканія-Нова Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицький, с. Первомаївка Верхньорогачицький, с. Зелене Нижньосірогозький, с. Першопокровка Нововоронцовський, с. Золота Балка Середнє
11,5 14,2 7,7 8,6 19,2 14,5 5,7 7,2 11,2 11,4 14,5 13,8 14,5 13,6 12,2 9,1 11,3 10 11,1 9,1 11,2 10,1 11,5 10 11,66
0,96 0,62 0,72 0,8 0,92 0,87 0,9 0,95 0,95 0,91 0,93 0,61 0,93 0,9 1 0,8 0,95 0,91 0,98 0,93 1 0,95 0,9 0,98 0,89
37,3 32 33,1 28,2 38,2 44,7 18,2 19,2 35,6 37,2 30,3 40,0 35,8 40,2 34,2 27,1 40 38,2 43,2 30,2 31,7 41,2 38,4 29 34,51
1,33 1,43 1,37 1,35 1,53 1,5 1,3 1,51 1,7 1,4 1,5 1,7 1,7 1,4 1,5 1,6 1,3 1,5 2,01 1,12 1,17 1,15 2,1 1,43 1,49
12,7 14,9 13,9 11,7 14 18,8 8,9 9,1 18 13,5 14,8 16,5 15,7 16,4 13 10,4 9 14 19,7 12 16,7 17,2 10,1 19,2 14,05
0,72 0,99 0,9 0,63 0,87 0,91 0,45 0,72 0,6 0,91 0,85 0,73 0,82 0,85 0,87 0,65 0,77 0,92 0,89 0,67 0,92 0,84 0,82 0,71 0,79
0,31 0,31 0,44 0,43 0,44 0,4 0,39 0,35 0,4 0,37 0,38 0,4 0,37 0,45
0,04 0,02 0,05 0,03 0,05 0,05 0,07 0,04 0,05 0,04 0,04 0,03 0,02 0,05 0,02 0,03 0,02 0,03 0,04 0,03 0,03 0,03 0,04 0,04 0,04
101
0,44 0,37 0,44 0,41 0,36 0,26 0,2 0,25 0,27 0,37 0,37
6.3. Охорона земель Таблиця 6.3.1. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Розробкапроектівземлеустроюз контурно-меліоративноюорганізацією території Повнезакріплення в натурі(на місцевості) контурних межполіві робочихділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісовихсмуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки,вали-тераси, валидороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків,перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставківмулонакопичувачів
Берегоукріплення длязахисту сільгоспугідь
Одиниця виміру
Обсяг вжитих заходів за роками
%2007 р. до
2003
2004
2005
2006
2007
кількістьгоспод. тис.га
36 157
36 157
36 157
-
37 158,395
кількістьгоспод. тис.га
158 183,6
158 183,6
158 183,6
-
158 183,6
тис.га
60
18,0
0,9
-
0,2
-
тис.га
60
18,0
-
-
0,2
-
км
-
-
-
-
566,5
-
км
1,76
-
-
-
9,6
-
шт.
-
-
-
-
11
-
га
-
118
-
км
-
1,3
-
2006 р. -
-
Державою екологічною інспекцією в області у 2007 році здійснено 275 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земель. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 142 особи, сума штрафів склала 17,923 тис.грн., з яких 9,989 тис. грн. стягнуто. За самовільне зайняття земельних ділянок (ст.53/1 КУпАП) до адміністративної відповідальності притягнуто 56 порушників, сума штрафів склала 5,858 тис. грн., з яких з урахуванням раніше накладених стягнуто 3,563 тис. грн. За забруднення земель (в т.ч. побутовими відходами) пред’явлено 5 позовних заяв (претензій) на суму 2802,3 тис.грн. Винесено 9 рішень про призупинку в зв’язку із порушенням вимог природоохоронного законодавства в зазначеній сфері.
102
№ з/п
Назва родовища
Вид сировини
3 Вапняки на вапно
4 Великоолександрівський
5.
2 Білокриницьке Діл.розв.1951р (Білоусівська) Білокриницьке Діл.Балашівська Білокриницьке Діл. Запорізька Білокриницьке Діл. Півд-Західна Бургунське
6.
Великолепетись-ке
7.
Західно-Тягинське 1.Ділянка № 1
Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно
8.
2.Ділянка № 2
9.
Осокорівське комплексне: пиляні вапняки Діл. № 1 Тягинське Діл. Східна
1 1.
2. 3. 4.
10.
Район
Розробляється (+) не розробляється (-) 5 -
Стан ліцензув.
Великоолександрівський Великоолександрівський Великоолександрівський Бериславський
-
-
-
-
-
-
-
-
Великолепетиський Бериславський
-
-
+
Ліцензія № 3804 30.12.05
Вапняки на вапно Вапняки на вапно
Бериславський
-
-
Нововоронцовський
-
-
Вапняки на вапно
Бериславський
+
-
6 -
11.
Тягинське Діл.Півн.- Східна
Вапняки на вапно
Бериславський
+
-
12.
Старосільське Діл.Архангельська
Вапняки на вапно
Високопільсь-кий
+
13.
Бериславське 2
Суглинки керамічні
Бериславський
+
14.
Бериславськие 1
Бериславський
-
15.
Верхньорогачицьке
Верхньорогачицький
-
-
16.
Веселівське
Чаплинський
-
-
17.
Високопільське
Високопільський
-
-
18.
Генічеське Діл.Північна Генічеське Діл.Західна (№1,2) Громівське
Суглинки, глини керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керам., глини
Ліц. №1985 на 20 років Ліц. №1986 16.09.99 на 20 років -
Генічеський
-
-
Генічеський
-
-
Новотроїцький
-
-
Комсомольська райрада Іванівський
-
-
-
-
19. 20. 21. 22.
Знам’янаське (Комишанське) Іванівське
103
Підпорядкованість
Залишок запасів на 01.01.2007 А+В+С1
7 8 Державний фонд 1429 родовищ тис.т Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ ЗАТ Таврійська будівельна компанія Не розроб.
9115 тис.т 912 тис.т 964 тис.т 7427 тис.т 285 тис.т 19566 тис.т
ВАТ Херсонське кар’єроуправління буд матері-алів ВАТ Херсонське кар’єроуправління буд матеріалів ВАТ «Бериславський ЗБМ» ВАТ «Бериславський ЗБМ»
4265 тис.т
1321 тис.т Державний фонд 1194 родовищ тис.т
2698 тис.т
10733 тис.т 4007,7 тис.м3
Державний фонд 7429 родовищ тис.м3 Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ
1173 тис.м3 399 тис.м3 1438 тис.м3 1429 тис.м3 726 тис.м3 87 тис.м3 4657 тис.м3 931 тис.м3
Примітки
7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1.1. Перелік родовищ корисних копалин врахованих балансом станом на 01.01.2007
9
23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47.
48. 49. 50. 51. 52. 53.
54.
Каїрське Діл.№1, №2 Комишанське 4 Діл.Призаводська Любимівське
Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Нижньосірогозьке Суглинки керамічні Нововоронцовське Суглинки керамічні Партизанське Суглинки керамічні Рубанівське Суглинки керамічні Скадовське 2 Суглинки Діл.№1-пісок керамічні Скадовське 2 Суглинки Діл.№ 2- сугл. керамічні Херсонське 2 Суглинки Діл.дорозв 1992 керамічні Чаплинське Суглинки керамічні Широко-балківське Суглинки керамічні Білозерське Вапняки буд. Діл.Рожнівська каміння Бургунське 2 Вапняки буд. У бал. -Бургунське каміння Василівське Вапняки буд. каміння Горностаївське Вапняки буд. каміння Давидобродське Вапняки буд. (Давидово-бридське) каміння Дар’ївське Вапняки буд. каміння Золотобалківське Вапняки буд. каміння Львівське комплексне: Вапняки буд. камінь пиляний каміння Микільське Вапняки буд. каміння Милове Вапняки буд. каміння Новоолександрівське Вапняки буд. каміння Новорайське Вапняки буд. каміння Олексіївське Вапняки буд. каміння
Горностаївський
-
Херсонська міськрада Каховський
+
Нижньосірогозький
-
Нововоронцовський
-
Каланчацький
-
Великолепетиський
-
Скадовський
-
Скадовський
-
Первомайське (Первомаївське) Первомайське 2 (Первомаївське 2) Сергіївське
Вапняки буд. каміння Вапняки буд. каміння Вапняки буд. каміння Федорівське Вапняки буд. каміння Львівське комплексне: Вапняки камінь пиляний пиляні Осокорівське Вапняки комплексне: пиляні для вапна діл.№ 2 Діл. № 1 Верхньорогачицьке
Піски будівельні
-
Херсонська міськрада Чаплинський
-
Білозерський
-
Білозерський
-
Бериславський
-
Каховський
-
Горностаївський
-
Великоолександрівський Білозерський
-
Нововоронцовський
-
Бериславський
-
Білозерський
-
Бериславський
-
Нововоронцовський
-
Бериславський
-
Верхньорогачицький
+
Верхньорогачицький
-
Верхньорогачицький
-
Великолепетиський
-
Білозерський
-
Бериславський
-
Нововоронцовський
+
Верхньорогачицький
-
-
104
Державний фонд 2639 родовищ тис.м3 ЗАТ 1173 тис.м3 Державний фонд 1705 родовищ тис.м3 Державний фонд 1032 родовищ тис.м3 Державний фонд 150 родовищ тис.м3 Державний фонд 1533 родовищ тис.м3 Державний фонд 3108 родовищ тис.м3 Державний фонд 501 родовищ тис.м3 Державний фонд 1289 родовищ тис.м3 Державний фонд 512 родовищ тис.м3 Державний фонд 919 родовищ тис.м3 Державний фонд 2012 родовищ тис.м3 Державний фонд 1066 родовищ тис.м3 Державний фонд 2050 родовищ тис.м3 Державний фонд 256 родовищ тис.м3 Державний фонд 1647 родовищ тис.м3 Державний фонд 5431 родовищ тис.м3 Державний фонд 920 родовищ тис.м3 Державний фонд 260 родовищ тис.м3 Державний фонд 615 родовищ тис.м3 Державний фонд 337 родовищ тис.м3 Державний фонд 7842 родовищ тис.м3 Державний фонд 1959 родовищ тис.м3 Державний фонд 2523 родовищ тис.м3 На розробку Держкорпо225,3 № 2011 рація тис.м3 на 20 років Укравтодор Облавтодор Державний фонд 166 родовищ тис.м3 Державний фонд 606 родовищ тис.м3 Державний фонд 429 родовищ тис.м3 Державний фонд 3435 родовищ тис.м3 Державний фонд 177 родовищ тис.м3 На розроб ТОВ «Оріна» 5959,45 № 534 тис.м3 23.05.96 на 20 років 559 тис.м3 Державний фонд 377 родовищ тис.м3 -
55.
Збур’ївське
Піски будівельні Піски будівельні
Голопристанський
-
-
56.
Каланчацьке
Скадовський
+
Кардашинське
Піски будівельні
Голопристанський
+
Ліцен. № 663 23.10.96 Рибальте (кар’єр) Ліцен. № 2633 20.02.02
57.
58.
Новокаховське-ІІ
м.Нова Каховка
-
-
59.
Новокаховське-ІІІ
м.Нова Каховка
-
-
60.
Подокалинівське Діл.Північна Скадовське
Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні
Цюрупинський
-
-
Скадовський
-
-
Скадовський
-
-
Цюрупинський
-
-
Цюрупинський
-
-
Цюрупинський
-
-
Голопристанський
+
Ліцен. № 2020 05.11.99
-
-
61. 62.
ЦентральноДжарилгацьке
63.
66.
Цюрупинське Діл. Розв.1967р. Цюрупинське Діл.розв.1971р. Цюрупинське Діл.розв.1982р. Шабовське
Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні
67.
Раденське
Піски для Цюрупинський пісочн. Локом.
64. 65.
Державний фонд родовищ Скадовський морський торгівельний порт
12591 тис.м3 26309,2 тис.м3
ТОВ «Георесурси»
5821 тис.м3 С2-8174 тис.м3 1793 тис.м3 3856,7 тис.м3 2485,31 тис.м3 2444 тис.м3 2472 тис.м3 С2 – 49052 16171 тис.м3 95721 тис.м3 11839 тис.м3 12519,64 тис.м3 С2 – 27047 609 тис.м3
Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Херсонський морський порт Рибальче (кар’єр) Міністерство транспорту України Одесаколія
7.1.1. Підземні води Оцінка стану підземних вод по Херсонській області виконана за результатами робіт, здійснених Південно-Українською гідрогеологічною експедицією у 2007 році та узагальненої інформації, отриманої від водокористувачів та інших джерел. Державному обліку підлягають прогнозні ресурси та затверджені експлуатаційні запаси підземних вод, дренажні води. Загальна кількість прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) по Херсонській області складає 5018,18 тис.м3/добу з мінералізацією до 3,0 г/дм3, в т.ч. з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 4102,39 тис.м3/добу. По водоносних горизонтах ПРПВ з мінералізацією до 1,5г/дм3 розподіляються так: плейстоцен-пліоценовий – 47,0 тис.м3/добу, понт-меотис-верхньо-, середньосарматський – 3354,16 (494,94), середньоміоценовий – 701,23 (420,5), палеогеновий – (0,35) (у дужках – 1,5- 3,0г/дм3). Основним джерелом водопостачання на території Херсонської області є підземні води неогенового водоносного комплексу, попри те часткове значення 105
у водопостачанні мають води четвертинних, середньоміоценових та палеогенових відкладів в залежності від потреб населення. В деяких населених пунктах у відсутності налагодженого централізованого водопостачання жителі використовують перші від поверхні водоносні горизонти (інформації про кількість та якість таких вод відсутня). Більшість водозаборів області працює на незатверджених запасах підземних вод. Загальний водовідбір за 2007 рік із них склав 146,457 тис.м3/добу.
-
По водоносних горизонтах прогнозні ресурси розподілились так: четвертинних відкладів 0,347 тис.м3/добу; пліоценових відкладів 5,421 тис.м3/добу; основний неогеновий комплекс 134,031 тис.м3/добу; середньоміоценових відкладів 6,22 тис.м3/добу; палеогенових відкладів 0,438 тис.м3/добу;
По ступеню мінералізації та хімічного вмісту підземні води основного водоносного комплексу характеризуються неоднорідністю та нерівномірністю розподілу по області. Прісні підземні води мають місце на території Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міської ради та по окремих свердловинах області, з мінералізацією 1,0-1,5 г/дм3 – на територіях водозаборів уздовж Каховського водосховища та р. Дніпро. Видобуток підземних вод з мінералізацією понад 3,0 г/дм3 – у північносхідній та центральній частинах Іванівського району, західній Генічеського, у центральній і північній частинах Білозерського, північній Високопільського, південно-східній – Каховського, західній частині Херсонської міської ради, з наміченої тенденцією до розширення площ. Для решти території характерне розповсюдження підземних вод з мінералізацією 1,5-3 г/дм3. Водоносний горизонт пліоценових відкладів в основному експлуатується з мінералізацією до 1,5 г/дм3, але використовуються і води із мінералізацією 1,5-3 та понад 3 г/дм3 (Генічеський район). Основне використання – зрошення сільськогосподарських земель. Водоносний горизонт у відкладах середнього міоцену має мінералізацію у межах 1 - 2,5 г/дм3, за винятком Горностаївського району, де відмічається видобуток води з мінералізацією понад 3 г/дм3. Водоносний горизонт у відкладах палеогену в основному експлуатується з мінералізацією 1,3- 2,3 г/дм3, а в північній частині Високопільського району 0,4 –0,9 г/дм3. У Білозерському, Бериславському, Великоолександрівському, Горностаївському, Іванівському, Новотроїцькому та Чаплинському районах видобуток води з мінералізацією 1,5-3 г/дм3 перевищує над видобутком з мінералізацією до 1,5 г/дм3. По 14 родовищах затверджені запаси питних підземних вод в ДКЗ і УТКЗ у кількості 923,445 тис.м3/добу по категоріях А+В+С1+С2, та по мінерально,106
термальних підземних водах у кількості 33,988 тис.м3/добу по категоріях А+В+С1. У 2007 році експлуатувалось 11 родовищ підземних вод. Водовідбір із затверджених запасів склав 146,154 тис.м3/добу, у тому числі по видах використання: Питні води: -
ГПВ ВТВ Зрошування Розлив у пляшки Скид без використання
135,583 7,695 0,424 0,283 2,169
тис.м3/добу; тис.м3/добу; тис.м3/добу; тис.м3/добу; тис.м3/добу;
Процент використання затверджених експлуатаційних запасів підземних вод по родовищах складає: Херсонське – 47%, Каланчацьке – 27%, решта – менше 15%. В цілому по родовищах перевищення водовідбору над затвердженими запасами не виявлено, за винятком ділянки Кіндійська I Херсонського родовища, де видобуток складає 11,901 тис.м3/добу при 10,0 тис.м3/добу затверджених (1 площадка міськводопроводу) та ділянка Бериславська 2 – видобуток 0,827 при 0,6 тис.м3/добу затверджених. Особливої уваги потребує Херсонське родовище, де склалася надзвичайна геоекологічна ситуація з якості підземних вод. В процесі надмірної експлуатації на окремих його ділянках зниження п’єзометричного рівня основного питного водоносного горизонту призвело до перетоку забруднених вод понтичного водоносного горизонту. Як наслідок – видобуваються підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 і навіть понад 3,0 г/дм3. Водопостачання центральної та більшості частин міста здійснюється некондиційними водами з мінералізацією понад 3,0 г/дм3 та вмістом нітратів вище за ГДК. Крім цього необхідно враховувати наявність дефектних експлуатаційних свердловин з незадовільною ізоляцією вищезалягаючих горизонтів від продуктивного. Деякі родовища понад 20 років не експлуатуються і їх запаси вже є необ’єктивними. Розробка таких родовищ як Збур’ївське та ділянки Підстепненська могли б вдовольнити потреби населення міста Херсона в забезпеченні питною водою. На території Херсонської області затверджені та експлуатуються мінеральні та термальні води. № з/п
1.
2.
Найменування ділянки, місце знаходження
Кількість затверджених запасів, тис.м3/добу
Мінеральні води Ділянка Хорли, Каланчацький 0,207 район Ділянка Залізний Порт, Голопристанський район
0,181
107
Відомості про експлуатацію та водовідбір, тис.м3/добу Не експлуатується Санаторій "Золота Нива", відомостей про експлуатацію не надходило
3.
Термально-лікувальні води Північно-Сиваське родовище, с. Генічеська Гірка 33,6 Генічеського району
ТОВ "Гаряче джерело" 0,184 ( 0,013-БЛВ; 0,171 скинуто без використання)
З метою зниження рівнів підземних вод на площах зрощення сільськогосподарських земель та поліпшення меліоративної обстановки були створені системи вертикального дренажу. Експлуатаційні запаси дренажних вод не підраховувалися. Кількість підземних вод, що відкачали, склала 203,417 тис.м3/добу (за інформацією УВГ в Херсонській області), у тому числі по водоносних горизонтах: - пліоценових відкладів 88,504 тис.м3/добу; - понт-меотичних відкладів 114,913 тис.м3/добу; Основний водовідбір у звітному році здійснюється із понт-меотичного водоносного комплексу. Підземні води, що відкачуються, в основному прісні. Із загальної кількості 2,062 тис.м3/добу, або 1 % дренажних вод, було використано на зрошення сільськогосподарських земель, решта скинута без використання у затоки Чорного моря. Таким чином, загальний водовідбір по Херсонській області з урахуванням дренажу за 2007 рік склав 496,028 тис.м3/добу. Із загальної кількості відібраних підземних вод 90% використовується для господарськопитного водопостачання, а решта для виробничо-технічного та зрошення, розливу у пляшки. Підземні води вертикального дренажу використовуються тільки для зрошення земель. На території Херсонської області за станом на 01.01.2008 р. нараховується 1532 водокористувача підземних вод. Аналізуючи отриману інформацію із фактично представлених матеріалів, територію Херсонської області в частині видобутку підземних вод, можна розділити на дві умовні групи: I - слабосолонуваті (до 1,5 г/дм3), рідко солонуваті; II - підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 і вище. До першої групи відносяться підземні води в межах Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міськради, м. Генічеська та територія Арабатської Стрілки. На цих територіях стан якості підземних вод залишається стабільним. Але і ці території, особливо Голопристанський та Цюрупинський райони (підземні води природно незахищені), в останній час зазнають впливу від техногенного навантаження: спостерігається забруднення нітратною групою, важкими металами (марганцем, кадмієм, нікелем, свинцем, алюмінієм), епізодично в пробах води визначають нафтопродукти. До другої групи належать території Великолепетиського, Верхньорогачицького, Високопільського, Генічеського, Нижньосірогозького, Каховського, Нововоронцовського районів. Хімічний склад підземних вод тут 108
доволі пістрявий, але переважають підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Для підземних вод Генічеського району характерна наявність сірководню та видобуток підземних вод з мінералізацією до 3 г/дм3, а для центральної частини характерний видобуток підземних вод і більше 3 г/дм3. В Каховському районі відмічається погіршення гідрохімічного стану, особливо істотні зміни відбуваються в південно-східній частині. Окремими свердловинами видобуваються води з мінералізацією понад 3 г/дм3. Північна частина Високопільського району, в тому числі і смт Високопілля, теж характеризується видобутком некондиційних вод. На більшій кількості водозаборів Білозерського, Бериславського, Великоолександрівського, Горностаївського, Іванівського, Чаплинського, Новотроїцького районів водовідбір з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 переважає над водовідбором до 1,5 г/дм3. По окремих водозаборах в дванадцяти районах, здійснюється водозабір з мінералізацією більше 3,0 г/дм3. Найгірша ситуація склалася в Іванівському районі, де лише окремі водозабори експлуатують підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм3, основний фон – з мінералізацією 2,0-3,5 г/дм3. У 14-ти населених пунктах розповсюджені підземні води з мінералізацією понад 3,5 г/дм3. Крім підвищеної мінералізації простежується забруднення важкими металами, нітратами, АПАВ. Чинниками забруднення підземних вод є, насамперед, водогосподарська діяльність та господарчі об’єкти: поверхневі накопичувачі рідких та твердих відходів, майданчики – склади отрутохімікатів і мінеральних добрив, значна кількість покинутих безгоспних свердловин та нераціональне використання водних ресурсів. В Херсонській області по територіях, де ведуться постійні систематичні спостереження, можна виділити як відносно невеликі осередки забруднення (по окремих компонентах), так і ті, що мають площадний характер та простежуються в вертикальному розрізі. Слід відмітити, що найбільшу загрозу в цьому плані займають важкі метали, які носять вже сталий характер забруднення на окремих територіях.
Забруднення марганцем та нітратами по водоносних горизонтах четвертинних відкладів простежується на території Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів, смт Білозерка та міст Херсона, Берислава, Таврійська, на півночі області (Високопільський район, західна частина Нововоронцовського), на сході області (Нижньосірогозький, Іванівський, північно-східна частина Горностаївського району). На цих же ділянках, крім північної, простежується забруднення важкими металами, нітратами, АПАВ, епізодично нафтопродуктами в основному неогеновому комплексі. На півдні області (південна частина Чаплинського району та східна Каланчацького - зона впливу ЗАТ «Кримський ТИТАН») спостерігається забруднення важкими металами в четвертинному водоносному горизонті. На решті території особливих змін в якості підземних вод не відмічено. 7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Екзогенні геологічні процеси Коротка характеристика розвитку екзогенних геологічних процесів на території Херсонської області на 2007 рік представлена Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством (“Причорномор ДРГП”). 109
Узагальнені дані щодо розвитку на території області екзогенних геологічних процесів (ЕГП) наведені в табл. 6.1. Таблиця 7.2.1.1. Розвиток ЕГП на території Херсонської області станом на 01.01.08 р.
2 8 , 5
0 , 5 3 2
Ураженість території обл., %
Площі розповсюдження, км2
Ураженість території обл., %
км2
Кількість зсувів на забудованих територіях
у т.ч. активних
усього
Ураженість території обл., %
Площа розповсюдження , км2
Площа області ,
Кількість зсувів
Площі розповсюдження,
тис. км2
З с у в и
0 , 0 0 2
4 2
1 6
Зсуви В Херсонській області зсуви не отримали широкого розповсюдження. Приурочені вони виключно до правого схилу Дніпровського лиману і схилів Каховського водосховища. З 18 адміністративних районів зсуви розповсюджені тільки в 6 районах (табл.6.2 ).Кількість зсувів у кожному районі не перевищує півтора десятка. Площі поширення їх також невеликі. Таблиця 7.2.1.2. Зсувні процеси на території Херсонської області. Ураженість території зсувами, км2
Кількість зсувів, шт.
2006 рік
2007 рік
2006 рік
2007 рік
Бериславський район
0,025
0,025
1
1
Білозерський район, с.Станіслав
0,24
0,25
8
9
Великолепетиський район, с.В.Лепетиха, с.Каїри
0,017
0,017
3
3
Верхньорогачицький район, с.Ушкалка
0,16
0,16
12
12
Горностаївський район, с.Гаврилівка
0,033
0,033
3
3
Нововоронцовський район, с.Золота Балка
0,047
0,047
14
14
Всього:
0,522
0,532
41
42
Адміністративний район
110
1 8
Абразия Абразією вражені береги лиманів та заток Чорного і Азовського морів, а також берегові схили Каховського водосховища (табл.. 6.3.) Таблиця 7.2.1.3. Довжина абразійного берега Назва водоймища
Довжина абразійного берега, км
Утлюцький лиман
21,75
Перекопська затока
22,00
Каркінітська затока
35,00
Джарилгацька затока
24,00
Чорне море
18,60
Тендрівська затока
4,00
Ягорлицька затока
14,00
Дніпровсько-Бузький лиман
26,00
Каховське водосховище,
200,00
у тому числі: Лівий берег
99,00
Правий берег
101,00
Всього
365,35
Близько 87% загальної довжини берегових схилів Каховського водосховища, тобто приблизно 200 км, в тому чи іншому ступені вражені абразією. Лівий схил водосховища абразується на ділянці в 99 км (тобто 82,5 % від загальної довжини схилу), правий – на ділянці в 101 км (тобто на 91,8 % від загальної довжини схилу). Південна частина області омивається лиманами і затоками Чорного і Азовського морів. Загальна довжина берегової лінії (без оз.Сиваш) складає 458,0 км, з них 165,35 км (36 % від загальної довжини) відносяться до абразійного типу. Ерозія Ерозійні процеси спостерігаються на берегах Каховського водосховища, на правому схилі р. Дніпро і на правому схилі Дніпровського лиману на ділянці від с. Софіївка на захід до межі з Миколаївською областю. Підтоплення Аналіз даних спостережень показав, що в Херсонській області в 2007 році порівняно з 2006 роком рівень ґрунтових вод знизився на 0,03 – 0,94 м, що пов’язано із зменшенням кількості атмосферних опадів.
111
Динаміка підтопленя території Херсонської області 60,3
2007
39,7
70
2006
30
2005
73
27
2004
74
26
2001
75,4
24,6
0
20
40
60
80
100
% площа неуражена підтопленням
підтоплена площа
Таблиця 7.2.1.4.. Розвиток підтоплення на території Херсонської області. Площа розвитку , км2 Рік досліджень
РГВ , м
1981 р.
0-4
11285,7
2006 р.
0-2 2-4
8426 3519
2007р.
0-4
Розвиток процесу в % до площі області 41 30 12
11297
39,7
Майже в усіх адміністративних районах Херсонської області відзначено зростання площ підтоплення порівняно з 1981 роком. Виключенням є Нижньосірогозький район, де спостерігається незначне зниження площ підтоплення. Найбільш уражені процесом підтоплення південно-західні (Голопристанський, Білозерський, Скадовський, Каланчацький) та північнозахідні (Великоолександрівський та Високопільський) райони, які за коефіцієнтом ураження відносяться до катастрофічних. Лише Нижньосірогозький район має коефіцієнт ураження 8% і відноситься до середньої категорії небезпеки. Визначальним чинником розвитку процесу підтоплення на території області є інтенсивне і довготривале проведення водних меліорацій (експлуатація великих іригаційних каналів і зрошувальних систем). Підтоплені (з РГВ менше 2м) в Херсонській області 195 населених пунктів: 2 міста, 10 селищ міського типу і 183 села. Таблиця 7.2.1.5. Розвиток підтоплення по адміністративним районам Херсонській області Станом на 1981 р. Адміністративний район
РГВ, м
Площа розвитку, км
Станом на 2006 р.
Розвиток процесу у% до площі району
112
РГВ, м
Площа розвитку, км
Розвиток процесу у% до площі району
Коефіцієнт ураження, К%
Бериславський
0-4
489
28
Білозерський
0-4
1327
75
Великоолександрівський Великолепетиський
0-4
978
64
0-4
208
21
Верхньорогачицький
0-4
203
23
Високопільський
0-4
325
46
Генічеський
0-4
1063
44
Голопристанський
0-4
2249
77
Горностаївський
0-4
60
6
Іванівський
0-4
26
2
Каланчацький
0-4
669
74
Каховський
0-4
306
18
Нижньосірогозький
0-4
19
2
Нововоронцовський
0-4
354
34
Новотроїцький
0-4
839
37
Садовський
0-4
840
73
Цюрупинський
0-4
1087
62
Чаплинський
0-4
269
15
0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2
292 23 504 235 195 255 114 28 225 20 129
17 1 29 13 13 17 11 3 25 2 18
18
2-4 0-2 2-4 0-2
349 1609 90 1998
50 66 4 69
2-4 0-2 2-4 2-4
387 135 3 785
13 13 0 70
0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4
659 22 276 90 30 72 214 206
73 2 16 5 2 6 21 20
75
0-2
872
38
47
2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2
206 440 268 455 481 280
9 38 23 26 27 16
42 30 14 27 68 70 82 13 70
21 8 41
61 53 16
8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів. Однією з найгостріших проблем в Херсонській області є проблема поводження з відходами. Незважаючи на те, що в області намітилася тенденція до збільшення обсягів використання відходів, ситуація з їх накопиченням залишається не вирішеною. За даними статистичної звітності протягом 2007 року на підприємствах області фактично утворилось 28,6 тис. т небезпечних відходів. Основна частина утворених відходів 27,4 тис. тонн (або 95,8% від загального обсягу) належить до ІІІ класу небезпеки. Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року в області, велика кількість приладів медичного чи ветеринарного походження фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин (17,6 тис.т), відходів, що містять метали та їх сполуки (7,1 тис. тонн), відпрацьованих нафтопродуктів (3,2 тис. тонн). Всього підприємствами області на власні потреби за 2007 рік використано 5,8 тис. тонн відходів, знешкоджено – 0,2 тис. тонн (всіх класів небезпеки). За станом на 01.01.2008 року в спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств накопичилось 6,8 тис. тонн небезпечних відходів, з них – 6,0 тис. тонн належить до ІІІ класу небезпеки. 113
Серед наявних відходів надзвичайно небезпечними є відходи, що містять ртуть та його сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи), загальна кількість яких складає 1,5 тонни; відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди у кількості 701 тонна.
114
Таблиця 8.1.1. Утворення, використання(утилізація) та видалення відходів , т Назва відходів
Зберігалося на підприємствах на початок року, тонн
Утворилося на підприємствах за рік
Використано (утилізовано) за рік
Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року
Видалено за рік разом
в т. ч. знешкоджено (знищено)
1 Відходи 1-го класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: - Відходи, що містять метали та їхні сполуки; - Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші; - непридатні для застосування ядохімікати та пестициди; - Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи); - Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані); - Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи. Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки;
2 741,05
3 1113,47
4 4,68
5 17,20
6 13,40
захоронено в місцях організованого складування 7 3,80
30,50 -
1104,95 2,80
0,47 -
5,42 -
1,62 -
3,80 -
-
30,09 -
371,15
-
2,65
10,42
10,42
-
-
353,26
0,94 19,07
15,88 1088,66
0,47
0,02 5,41
1,62
0,02 3,79
-
1,49 17,71
2,18
1,82
0,32
1,36
1,36
-
-
1,28
18,91
76,39
0,20
-
-
-
-
61,93
2,49
6,19
0,20
-
-
-
-
8,33
Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: - відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи. - Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки; -Відходи, що містять метали та їхні сполуки
6110,11
27420,58
5751,71
659,19
188,53
470,66
-
5982,98
2813,36
17627,15
5248,82
1,74
1,74
-
-
3445,84
894,69
3243,13
103,38
185,60
185,60
-
-
116,06
23,65
5960,85
377,75
0,17
0,17
-
-
187,88
115
направлено в місця неорганізованог о складування 8 -
9 718,30
Таблиця 8.1.2. Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони
1 Разом по області Херсон Нова Каховка Білозерський р-н Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Іванівський
Видано дозволів на розміщення відходів
Кількість підприємств, яким видано дозволи
Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи (полігони ТПВ)
2 408 185 39 18 13 12 11 1 6 10 12 6 2 24 4 16 4 25 13 6 1
3 408 185 39 18 13 12 11 1 6 10 12 6 2 24 4 16 4 25 13 6 1
4 11
1
2 2
1 2 1 2
На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т. 5 538,6 45,6 260,1 10,0 1,4 2,1 6,2 0,2 0,94 2,3 17,9 0,4 1,3 94,0 0,06 10,0 60,0 18,2 2,5 5,0 0,002
Видано лімітів на утворення та розміщення відходів
Кількість підприємств, яким видано ліміти
Дозволено утворити відходів, тис.т.
6 408 185 39 18 13 12 11 1 6 10 12 6 2 24 4 16 4 25 13 6 1
7 408 185 39 18 13 12 11 1 6 10 12 6 2 24 4 16 4 25 13 6 1
8 1051,8 127,6 266,5 10,0 1,7 2,8 6,1 0,152 3,7 1,1 12,9 1,1 15,8 492,4 0,06 10,4 35,3 18,3 22,4 22,9 0,002
116
Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на своїх відходів на підприємствах, інших тис.т. підприємствах, тис.т. 9 10 1051,8 51,2 44,7 5,4 260,1 0,058 10,054 1,637 2,005 6,182 0,152 0,676 2,304 0,088 17,163 0,62 0,470 0,585 1,354 39,1 44,4 0,060 10,4 60,0 18,2 0,0041 2,5 0,00003 5,0 0,023 0,0002
8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Дуже гострою в області є проблема поводження з побутовими відходами. Статистична звітність комунальних підприємств щодо видалення побутових відходів відсутня. Сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів на території області немає. Усі утворені відходи видаляються на звалища. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області в 2007 році проведена інвентаризація місць видалення відходів в області. За станом на 01.01.2008 року в області налічується 295 місць видалення відходів загальною площею 473 га. Кількість накопичених побутових відходів становить 2,7 млн.тонн. У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення згідно чинного законодавства відведень земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів (ТПВ). Зважаючи, що забруднення навколишнього природного середовища твердими побутовими відходами є одним з основних чинників санітарно-епідемічних ускладнень, заходи щодо забезпечення захоронення твердих побутових відходів слід визнати пріоритетними. Для ефективного вирішення питань, пов’язаних з поводженням з побутовими відходами в області, рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 341 затверджена Програма поводження з твердими побутовими відходами, якою визначені основні напрямки розв’язання завдань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами. Одним із завдань є завершення експлуатації існуючого полігону твердих побутових відходів м.Херсона. На теперішній час резервні ділянки для подальшого захоронення відходів відсутні. Питання експлуатації сміттєзвалища у м. Херсоні розглянуто на комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації. У грудні 2005 року на сесії Херсонської міської ради була затверджена міська комплексна програма „Екологія – 2010”, одним із пунктів якої є рекультивація міського полігону. У 2007 році розроблено проектнокошторисну документацію по рекультивації полігону. У м. Нова Каховка розроблено регіональний проект програми по санітарному очищенню міста, яким передбачено будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів із залученням іноземних інвестицій. На даний час з СП "Сєрго-Гамма-Лізінг" підписано протокол намірів про інвестування будівництва вказаного заводу в м. Нова Каховка. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1216 “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів“ на підставі затверджених облдержадміністрацією паспортів місць видалення відходів в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища здійснюється реєстрація паспортів місць видалення відходів . На даний час до реєстру внесено 31 паспорт місць видалення відходів, із них 16 – на місця видалення твердих побутових відходів. В м.Нова Каховка розміщується полігон промислових відходів. Рішенням виконкому Новокаховської міської ради від 21.08.97 р. № 179 полігон передано ВАТ „Південелектромаш” (м.Нова Каховка) в оренду терміном на 10 років без права капітальної забудови. Площа полігону на даний час складає 3,53 га. На 124
його території знаходяться шламонакопичувач гальваношламу, відстійник мастильно-охолоджувальних рідин, ділянка для розміщення відходів формувальної суміші; 5 кущів спостережних свердловини, які введені в експлуатацію 19.07.2004 р. Згідно статистичної звітності на полігоні накопичено і зберігається 200 тонн гальваношламів, 51,28 тонн відпрацьованих мастильноохолоджуючих рідин. Постановою головного санітарного лікаря м. Нова Каховка від 08.08.2000 р. № 48 експлуатація полігону тимчасово заборонена. На протязі 2003 – 2007 року підприємством ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” згідно договорів з спеціалізованими організаціями передано на утилізацію накопичені за попередні роки наступні відходи: відходи гальванічного виробництва – 143,5 тонн, нафтовмісні відходи (суміші) – 35,55 тонн, відпрацьовані люмінесцентні лампи – 6377 штук, відпрацьовані акумулятори – 11,08 тонн. Використано власних коштів на передачу на утилізацію та знешкодження відходів 287510 гривень. Станом на 01.01.2008 року на території підприємства залишилося 16,65 тонн гальванічних відходів ІІІ класу небезпеки. В результаті діяльності АТ„Херсонський целюлозно-паперовий комбінат”(м.Цюрупинськ) утворювалися вапнякові шлами. Комбінат не працює з 2000 року. На території Цюрупинської міської ради земельна ділянка, на якій накопичений вапняковий шлам, займає площу 14 га, глибина шламонакопичувача 2 м. Обсяги вапнякового шламу складають 150,6 тис.тонн. Шламонакопичувач не огороджений і не обвалований. Питання утилізації шламу не вирішено. Діяльність у сфері поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”. Ліцензію Мінприроди України на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходам в області отримали 4 суб’єкта господарської діяльності. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами № з/п 1
Назва
2
Місце знаходження
3
ТОВ „Стела – 97”
м. Херсон, вул. Ушакова, 62
2
ТОВ ВКФ „Неро”
м. Херсон, вул. Українська,79
3
ТОВ „Промснаб – Нова Каховка”
4
ДП „Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії УКРРІЧФЛОТ
Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 17 м. Херсон, Одеська площа, 6
1.
Номер та строк дії ліцензії 4
№298694 дійсна до 28.03.2012 №115494 дійсна до 25.08.2010 №26 дійсна до 14.12.2012 №298634 дійсна до 16.02.2012
Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) 5
Збирання, зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей Збирання, перевезення, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп та збирання, зберігання акумуляторних батарей Збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів та відходів, що містять як забруднювачі свинець або сполуки свинцю Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші).
Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами 125
З метою поліпшення екологічного стану щодо зберігання пестицидів, які непридатні для використання в Білозерському, Генічеському та Каланчацькому районах в 2001 – 2002 роках та першому півріччі 2003 року проведено перший етап перезатарення непридатних хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Проведені роботи по перезатаренню 452 тонн таких пестицидів у 170 залізобетонних контейнерів, у тому числі: ВАТ “Каланчацький райагрохім” – 64 контейнери, ВАТ “Білозерський райагрохім” – 50 контейнерів, ВАТ “Генічеський райагрохім” – 56 контейнерів. Контейнери зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям згідно з узгодженими проектами. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення зазначених заходів у 2006 році держуправлінню охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області фактично виділено 1153,3 тис. грн. За станом на 01.01.07 р. вивезено 65,2 тонни зі Скадовського та Цюрупинського районів, а саме: - Скадовський район: с.Птахівка (5,79т.), с.Радгоспне (5,75т.), с.Тарасівка (8,94т.), с.Лазурне (10,07т.); з Цюрупинського району: с.Костогризово (15,538т.), с.В.Копані (8,852т), с.Виноградове (10,26т). На складах сільгосппідприємств області залишилося непридатних, невідомих та заборонених пестицидів у кількості 248,911 тонни. У 2007 році фінансування заходів по знищенню непридатних та заборонених до використання ХЗЗР з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища не проводилось. Ситуація, що склалася в області у сфері поводження з відходами у результаті багаторічного утворення великих їх обсягів та відсутності протягом тривалого часу адекватної реакції на небезпеку, яку вони утворюють, досить складна і потребує термінового вирішення цілої низки проблем. 8.3 Використання відходів, як вторинної сировини Діяльність у сфері поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”. На збирання окремих видів відходів, як вторинної сировини, в Херсонській області отримали ліцензії Мінприроди 26 суб’єктів господарської діяльності. Збором та утилізацією склобою в області займається ЗАТ "Укрсклопром" (м. Херсон). За 2007 рік підприємством перероблено 8670 тонн склобою. Приватне підприємство „Снабресурс Юг” (м. Херсон) займається переробкою відходів поліетилену та поліетиленової плівки в кількості 2000 тонн на рік . На підприємстві ВАТ „Херсоннафтопереробка” переробляється на устаткуванні КХД фірми „Гумбольг Ведаг АГ” нафтошлами механічного очищення стічних вод. На Каховській філії ЗАТ „АТ Каргілл” проведено будівництво котельні продуктивністю 24 тонни пара на годину з паровим котлом виробництва бельгійської фірми, паливом для якого є лузга насіння соняшника – відходи основного виробництва. Котельня призначена для забезпечення потреб систем технологічного паропостачання, опалення та гарячого водопостачання будівель олійнопресового цеху. 126
Державною екологічною інспекцією в області у 2007 році було здійснено 181 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з промисловими відходами. За допущені порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з промисловими відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 129 посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 10,472 тис. грн. Спеціалістами Державної екологічної інспекції в Херсонській області у 2007 році здійснено 233 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з твердими побутовими відходами. За допущені порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з побутовими відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 225 посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 17,221 тис. грн. Перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства від 07.11.2007р. при в'їзді із с. Федорівка Білозерського району було виявлене стихійне сміттєзвалище площею 50 м2, на якому розміщені тверді побутові відходи в об'ємі 40м3. За виявлене порушення голову Федорівської сільради притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП та пред'явлено претензійну заяву на суму 29837,5 грн. Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в зазначеній сфері здійснювались у селищних та сільських радах. Основними порушеннями, виявленими при перевірках, є відсутність полігонів твердих побутових відходів, які відповідають вимогам природоохоронного законодавства, недотримання технологічних процесів захоронення відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення сортування, відсутність дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, наявність несанкціонованих сміттєзвалищ. Перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства місцевими органами виконавчої влади, встановлено, що звалища ТПВ в основному знаходяться за межами населених пунктів на землях районних державних адміністрацій, які за браком коштів не проводять роботу по захороненню відходів та рекультивації звалищ. Районними державними адміністраціями порушуються вимоги земельного законодавства, звалища ТПВ експлуатуються при відсутності відведення земельних ділянок та проектної документації. Питання експлуатації сміттєзвалища у м. Херсоні неодноразово розглядалося на комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації. Складування відходів на території сміттєзвалища здійснюється з порушеннями. На даний час моніторинг за якістю підземних вод не здійснюється, місце розташування спостережувальних свердловин не встановлено. Начальника Херсонського міського полігону було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності та надано приписи на усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. Встановлено, що з метою запобігання виникнення пожеж на територію полігону завезено 1300 куб. м ґрунту для створення ізолюючого шару та впроваджено цілодобове чергування поливальної машини. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області встановлено, що сільською радою затверджено програму розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою сіл на 2007 рік. Окремими пунктами зазначеної програми є організація збирання та видалення побутових 127
відходів та забезпечення ліквідації несанкціонованих звалищ відходів. Схема санітарного очищення населеного пункту розроблена та затверджена. В ході перевірки Таврійської міської ради встановлено, що приписи, надані в попередніх актах перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства не виконувались. За порушення правил складування, зберігання та розміщення твердих побутових відходів притягнуто адміністративної відповідальності заступника міського голови Таврійської міської ради. На усунення виявлених порушень надано повторні приписи. В результаті перевірки КП "Комунгоспсервіс" встановлено, що підприємство приймає тверді побутові відходи від підприємств, мешканців м. Таврійськ, с. Плодове та утилізує їх на несанкціоноване сміттєзвалище, яке розташоване в південно-східній частині на околиці м. Таврійськ на земельній ділянці площею 4,3 га. За порушення правил зберігання, розміщення відходів притягнуто до адміністративної відповідальності директора КП "Комунгоспсервіс" та на усунення виявлених порушень надано припис. 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки В останні роки зростають масштаби надзвичайних ситуацій, частіше виникають надзвичайні ситуації на спеціальних об’єктах: атомної енергетики, військово-промислового комплексу, хімічної та нафтохімічної галузі тощо. Значні загрози можуть виникнути і внаслідок зберігання потенційно небезпечних речовин, матеріалів, тимчасово законсервованих виробництв і технологій. Екологічні загрози національній безпеці пов’язані зі значним антропогенним порушенням та техногенною перевантаженістю території України, негативними екологічними наслідками Чорнобильської катастрофи; неефективним використанням природних ресурсів, широкомасштабним застосуванням екологічно шкідливих та недосконалих технологій; неконтрольованим ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів; негативними екологічними наслідками оборонної та військової діяльності. Подолання екологічних загроз є складовою економічної політики держави та основним завданням екологічної політики. Поводження з небезпечними хімічними речовинами Державною екологічною інспекцією в Херсонській області здійснено 27 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з небезпечними хімічними речовинами. За порушення вимог чинного законодавства складено 22 протоколи на суму 2567 грн. За відсутність дозволу на зберігання та використання кислоти сірчаної прийнято рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області від 18.09.07 р. №01-32/29 про тимчасову забору (зупинення) використання кислоти сірчаної без відповідного дозволу на ЗАТ "Чумак". Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області спільно з спеціалістами ДАІ УМВС України в Херсонській області проведено перевірки 18 транспортних засобів, що здійснювали перевезення небезпечних речовин. Порушень вимог Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" не встановлено. 128
9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки Таблиця 9.2.1. Перелік об’єктів підвищеної екологічної небезпеки № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8
9
Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Херсонська державна біологічна фабрика АТЗТ “Херсонський електромеханічний завод” ТОВ “Механічний завод” ВАТ “Електромашзавод” Херсонський державний завод “Палада” ДП Херсонський чавуноливарний завод ВАТ "Херсонські комбайни" Завод “Судмаш” ДП Херсонський суднобудівний завод Філія акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" Херсонський суднобудівнийсудноремонтний завод ім.Комінтерну" ВАТ “Херсонська теплоелектроцентраль”
Вид економічної діяльності 3 Переробна промисловість Переробна промисловість
Відомча належність (форма власності) 4 Державна Колективна
Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість
Колективна Акціонерна Державна Колективна
Переробна промисловість
Державна
Переробна промисловість
Державна
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість
Колективна
Переробна промисловість
Колективна
11
Херсонська філія ТОВ "Столична судноплавна компанія” ВАТ “Південелектромаш”,
12
ВАТ завод “Сокіл”,
Переробна промисловість
Колективна
13
Переробна промисловість
Колективна
14 15
ВАТ “Каховський завод електрозварювального устаткування” ВАТ “Херсоннафтопереробка” МКП "Хесонтеплоенерго"
Акціонерна Комунальна
16
КП "Котельщик"
17
КП "Енергозбереження"
18
Комунальне підприємство теплових мереж “Каховтеплокомуненерго”
19
КП "Бериславтеплокомуненерго"
20
КП "Цюрупинсьтеплокомуненерго"
21
КП "Теплотехнік"
22
КП "Міськтеплокомуненерго"
23 24
25 26
ТОВ "Цюрупинський паперовий комбінат" ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ВАТ " Індустріальна скляна компанія " ТОВ “УТН – Восток”
Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість Будівництво
Акціонерна Колективна
27
ВАТ "Укрнафта"
28
ТОВ "Нафтаком-Плюс"
Переробна промисловість Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових
10
129
Колективна
Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Колективна Державна
Акціонерна
Колективна
Примітка 5
29
ТОВ “Меганафта”
30
ТОВ " Альянс Холдинг"
31
ПІІ "Лукойл-Україна"
32
ВАТ “Новокаховський завод плавлених сирів” ТОВ "Данон Дніпро" ВАТ “Іванівський маслозавод” ВАТ “Каланчацький маслозавод “ ВАТ "Верхньорогачицький маслозавод" ВАТ “Чаплинський маслосирзавод” ВАТ “Новотроїцький маслосирзавод”
33 34 35 36 37 38
виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість
Колективна
Колективна
Приватна
Акціонерна Колективна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна
Державною екологічною інспекцією в 2007 році на об’єктах підвищеної екологічної небезпеки було здійснено: ● 15 лютого 2007 року здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме Водного кодексу України, відкритим акціонерним товариством "Херсоннафтопереробка". Виробнича діяльність підприємства призупинена в 2006 році. На виконання раніше наданих приписів підприємство здійснює заходи по санації підземних водоносних горизонтів та утилізації нафтошламу. Санацію підземних горизонтів здійснює Південно - Українська ГГЕ. Для проведення робіт по утилізації нафтошламу укладено договори з підприємствами, які мають ліцензію на проведення зазначених робіт. ● Перевіркою від 04-05 квітня 2007 року ВАТ „Південелектромаш" встановлено, що на балансі підприємства є полігон промислових відходів, який розташований в південно - західній частині м. Нова Каховка. Територія полігону не огороджена, роботи по плануванню території та відсипки накопичувачів не проводяться. За порушення експлуатації полігону начальника господарського відділу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.82/6 КУпАП. Сума штрафу склала 51,0 грн., яка відшкодована. ● Перевіркою від 18.12.2007р. ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" виявлено, що контроль за дотриманням вимог режимних карт не здійснюється, лабораторний журнал відсутній. Відділом інструментально - лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в області виконано відбір проб забруднюючих речовин в організованих викидах паливовикористовуючого обладнання, в результаті яких встановлено перевищення вмісту оксидів азоту у викидах котлоагрегату БКЗ -200-100 ГМ № 6 є За перевищення вмісту оксидів азоту у викидах котлоагрегату Державною екологічною інспекцією в області готується претензійна заява. Керівництву підприємства надано приписи на усунення виявлених порушень та складено два протоколи про адміністративні правопорушення за ст.82/1 на загальну суму 102,0 грн.
130
10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства Херсонщина є територією ризикованого землеробства, що позначається на результатах роботи сільського господарства. На сьогодні в області виробляється лише 60% валового виробництва сільськогосподарської продукції від рівня 1990 року. У структурі валового сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва, на яку припадає три чверті його загального обсягу. У посушливих умовах Херсонщини виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від вирішення проблеми штучного зрошення сільгоспугідь. У зв’язку з цим, починаючи з 60-х років ХХ століття, в області було розпочато великомасштабне спорудження меліоративних об’єктів, побудовано Північно-Кримський канал, Каховський магістральний канал, зрошувальні системи: Інгулецьку (18,2 тис. га), Краснознам’янську (96,7 тис. га) та найбільшу в Європі - Каховську (243 тис. га). Відновлення меліоративного комплексу області забезпечить щорічне виробництво до 3 млн тонн зерна, 1 млн тонн овоче-баштанних культур, 35-40 тис.тонн рису, 1,5 млн тонн кормів для тваринництва. Залишається складною ситуація у галузі тваринництва. Протягом останніх чотирьох років не вдається зупинити скорочення поголів’я великої рогатої худоби. На сьогодні в області налічується 183,3 тис. голів, що майже на чверть менше ніж на початок 2003 року. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив Під урожай 2007 року сільськогосподарськими підприємствами області було внесено 25,2 тис.тонн мінеральних добрив в поживних речовинах, що більше, ніж у 2006 році на 8,2 тис.тонн, або на 48,2%. В розрахунку на 1 га посівної площі це склало 33 кг, що на 8 кг більше минулорічного рівня. Органічних добрив внесено 44, 3 тис.тонн, що на 5,1 тис.тонн (або на 13%) більше, ніж у 2006 році; на 1 га посівної площі це склало 0,1 тонни. Мінеральними добривами удобрено 365,2 тис.га, або 48% загальної посівної площі, що на 69,2 тис.га (23,4%) більше, ніж у 2006 році. Органічними добривами удобрено 2,4 тис.га, тобто лише 0,3% посівної площі, що на 1,4 тис.га (або на 36,8%) менше, ніж в 2006 році. Найбільша частка удобреної площі мінеральними добривами в господарствах м.Нова Каховка – 78,4%, Великолепетиського району – 69,7%, Нововоронцовського району – 65,5%,Горностаївського району – 65,6%, а найменше удобрено в господарствах Нижньосірогозького (22,9%), Верхньорогачицького (29,3%), Чаплинського (34,6%), Каланчацького (36,5%) районів. Органічні добрива використовують господарства 10 районів області, найбільша частка удобрених площ в господарствах Голо пристанського (2,8%), Бєлозерського (1,5%), Садовського районів та м.Херсон (по 0,6%). В господарствах, де вносилися мінеральні добрива, одержано кращий урожай. Так, в господарствах Каланчацького району на 1 га посівної площі зернових культур внесли по 66 кг мінеральних добрив проти 36 кг середньооласного показника і одержали урожайність 21,6 ц/га, що на 3,6 ц вище урожайності по області. Високу урожайність пшениці одержали також господарства Ново троїцького району. Під кукурудзу на зерно найвищі показники внесення мінеральних добрив на 1 га були в господарствах Генічеського (223 кг), Горностаївського (171 кг) районів. Урожайність становила відповідно 67,8 ц та 70,9 ц (при середньо обласному показнику – 55,2 ц/га).
131
Під овочеві культури перевищили середньо обласні показники по внесенню мінеральних добрив господарства м.Нова Каховка (331 кг) та Каховського району (248 кг), де отримали врожаї відповідно 517,4 ц/га та 289,1 ц/га при середній урожайності по області 210,6 ц/га Органічні добрива вносилися в основному під кормові культури і в невеликій кількості. Причинами низької забезпеченості мінеральними добривами є відсутність коштів на їх придбання. В той же час із зменшенням чисельності великої рогатої худоби (з 23,6 тис.голів у 2006 році до 18,3 тис.голів у 2007 році) господарства недостатньо забезпечені і органічними добривами.
10.3. використання пестицидів у сільському господарстві. У 2007 році с сільському господарстві Херсонської області використано 1058,3 тонн пестицидів, в т.ч. 232,5 тонн інсектицидів, 218,2 тонни фунгіцидів, 88,6 тонн протруювачів насіння, 461,04 тонн гербіцидів. Використано біопрепаратів 24,08 тонн. 11. ЕНЕРГЕТИКА В Україні останнім часом активізувалася увага до питань ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження. Подорожчання енергетичних ресурсів на світовому ринку гостро позначилося на споживачах держави, які виявилися непідготовленими до нових цінових умов. Переважна більшість енергоспоживаючого обладнання у всіх сферах господарського комплексу держави є енергоємною та характеризується високим ступенем зношеності, що, в свою чергу, погіршує якісні показники енергоспоживання. Така ситуація склалася і в області та ускладнюється тим, що всі енергетичні ресурси для задоволення потреб імпортуються із-за її меж. Енергетична залежність області спонукає до пошуку резервів енергетичних ресурсів. Одним з дієвих механізмів їх виявлення є широке впровадження заходів з енергозбереження в енергоємних галузях господарства області та, в першу чергу, в житлово-комунальному комплексі. Рівень енергозалежності області є сталим та не має тенденції до зменшення у зв'язку з відсутністю власних джерел традиційних енергетичних ресурсів та невикористанням потужного наявного потенціалу нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Зважаючи на необхідність забезпечення сталого соціально-економічного розвитку області, питання надійного енергозабезпечення та ефективного використання енергоресурсів виходять на перше місце. Одним із пріоритетних напрямків підвищення ефективності споживання енергетичних ресурсів в області має стати створення системи моніторингу енергоспоживання з метою визначення реального показника енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП), який в державі складає 0,89 кг умовного палива на 1 дол. США з урахуванням паритету реальної купівельної спроможності (ПКС), що у 2,6 раза перевищує середній рівень енергоємності розвинутих країн світу. Середній показник енергоємності ВВП у державі й області зокрема є наслідком використання застарілого технологічного, енергоємного обладнання у більшості галузей економіки та особливо житлово-комунальній сфері. Так, по 132
області у структурі енергоспоживання до 70% енергетичних ресурсів споживається в житлово-комунальному секторі економіки. Основні проблеми: надвисока енергоємність споживання енергетичних ресурсів у галузях економіки і соціальній сфері; низький рівень впровадження енергоефективних технологій, обладнання та використання енергії нетрадиційних і відновлюваних джерел; високий рівень фізичної зношеності та моральної технологічного обладнання в усіх галузях економіки області.
застарілості
12. ТРАНСПОРТ
Херсонщина – транзитна область з потужною транспортною системою. Тут формуються транспортні потоки кран Близкого Сходу, Балкан у напрямку Маріуполя, Новоазовська, а також через Чорноморські порти до Криму, Росії, країн Закавказзя та Сходу. Вигідне розташування Херсонщини дозволяє легко виходити на світовий простір, бо належить вона до найбільших морських регіонів держави і має морське сполучення з країнами Середземномор’я, Близького Сходу та Азії. Спостерігається позитивна тенденція по приросту вантажообороту підприємств транспорту, який складає 14,7%. У той же час недостатній розвиток інфраструктури не відповідає потенціалу який має область. Забезпеченість автомобільними дорогами на 1000 кв. км території області становить 172 км при середньому показнику по Україні - 280 км. При цьому 1731 км, або майже третина протяжності усіх доріг в області, не мають твердого покриття.
13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Екологічна політика України за роки незалежності в цілому сформована. У березні 1998 року Верховна Рада України затвердила "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", які на державному рівні проголосили довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем України. Багато положень цього документа не втратило своєї актуальності, однак у цілому він уже не відповідає вимогам сьогодення, оскільки за період, який минув з 1998 року, відбулися значні події на міжнародному рівні, які визначили подальший розвиток екологічних стратегій, а в Україні суттєві зрушення в напрямі посилення економічної діяльності. Зазначене зумовило необхідність розроблення проекту нового стратегічного документа на довгострокову перспективу - Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року, яка враховує процеси глобалізації економіки, розвиток ринкових відносин та рішення Київської конференції міністрів навколишнього природного середовища "Довкілля для Європи" (2003 р.), Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в м. Йоганнесбурзі (2002 р.), перспективи вступу України до СОТ, положення ряду міжнародних зобов'язань України в 133
сфері охорони навколишнього природного середовища. Цей проект був схвалений розпорядженням Кабинету Міністрів України від 17 жовтня 2007 № 880-р. Національна екологічна політика базується на принципах: - рівності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної), що зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень; - екологічної відповідальності, який потребує запровадження відповідальності за будь-які порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - запобігання, який передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища; - інтеграції питань охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів (екологічних цілей) в секторальну політику на тому ж рівні, що й економічні та соціальні цілі; - "забруднювач та користувач платять повну ціну", який передбачає запровадження для забруднювача стимулів щодо зниження рівня негативного впливу на навколишнє природне середовище та повної відповідальності користувача за стан наданих йому у користування природних ресурсів, а також зменшення впливу його діяльності (бездіяльності) на стан цього середовища; - міжсекторального партнерства та залучення до реалізації політики усіх заінтересованих сторін, який наголошує, що лише шляхом спільного розв'язання нагальних проблем можливо забезпечити успішну реалізацію екологічної політики. Мета реалізації національної екологічної політики полягає в стабілізації і поліпшенні екологічного стану території держави шляхом утвердження національної екологічної політики як інтегрованого фактора соціальноекономічного розвитку України для забезпечення переходу до сталого розвитку економіки та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Основними цілями національної екологічної політики є: - досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища; - підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища; - поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки; - удосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до програм розвитку секторів економіки; - удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище; - припинення втрат біота ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; - забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів. 134
Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості
В останні часи зростає рівень застосування ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій в промисловості. Так у 2007 році на території Генічеського та Голопристанського районів області продовжувалося впровадження нової технології очищення стічних вод "BIOTAL". В основу цієї технології закладена концепція, відмінна від класичної, а саме: очистити стічні води і утилізувати продукти очистки до стану продуктів споживання - технічну воду і органічно-мінеральне добриво. При розробці технології "ВІОТАL" всі інженерні рішення спрямовані, насамперед, на забезпечення високої якості очищеної води, стабільної роботи при невеликих капіталовкладеннях і енерговитратах. Ще одним природоохоронним заходом є газифікація населених пунктів, що значно покращує умови в житлових і виробничих приміщеннях, санітарно-гігієнічні умови місцевості, значно знижується рівень забруднення атмосферного повітря, виключає можливість забруднення земель розливами рідкого палива. При спалюванні газу застосовується автоматизовані процеси горіння, що забезпечує повне його згорання та зменшення викидів СО в продуктах спалення. За 2007 рік було газифіковано чотири населених пункти області та декілька житлових районів міста Херсона, введено в експлуатацію 52 опалювальних з новим високоефективним тепломеханічним обладнанням.
На виконання Указу Президента України “Про будівництво вітрових електростанцій” від 02.03.1996р. № 159/96, яким визначено пріоритетність розвитку вітроенергетики, як нетрадиційного джерела енергії, розпочато будівництво Сиваської та Генічеської вітрових електростанцій по проектах, що пройшли державну екологічну експертизу в 2006 році . 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля Державний екологічний контроль у галузі охорони довкілля здійснюється Державною екологічною інспекцією в Херсонській області. У 2007 році Інспекцією здійснено 7870 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства (з судами і автотранспортом) на 1236 об’єктах, з яких 299 перевірені комплексно. За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до адміністративної відповідальності притягнуті 1392 посадові особи та громадянина. Сума накладених на порушників штрафів склала 111,541 тис. грн., з яких відшкодовано 79,925 тис. грн. За збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу порушеннями вимог природоохоронного законодавства, пред’явлено 63 позовні заяви та претензії на суму 5205,979 тис. грн. Стягнуто 13 позовів на суму 29,002 тис. грн. Винесено 52 рішення про заборону (зупинення) діяльності. Таблиця 13.2.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з.п.
Назва заходу
2006
2007
1
2
3
4
2298
1236
1.
Рік
Обстежено об‘єктiв
2.
в тому числі комплексно
505
299
3. 4. 5.
Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів
9612 1765 3015
7870 1424 2200
135
Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн.
6.
Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафів, тис./грн. Пред‘явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.
14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.
24.
1713
1392
138,070 94,551
111,551 79,925
90/4669,077 13/21,905
63/5205,979 13/29,002
23
52
6
9
1
3
Таблиця 13.2.2. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду № з.п.
Назва заходу
1 1. 2. 3. 4.
5.
Рік
2 Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/, чол/грн. Стягнуто адміністративних штрафів,
2006
2007
3 37 10 37 2/255,0
4 34 4 34
136
6. 7. 8.
9.
10.
11.
чол/грн. Пред‘явлено позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об‘єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів
1/2276,0
Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
137
Таблиця 13.2.3. Хіміко-аналітичний контроль ґрунтів та відходів Відібрано проб грунтів відходів 1 2
125
-
Всього відібрано та проаналізовано проб 3
Здійснено компонентовизначень 4
125
668
Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися 5 19 (рН, нітрати, хлориди, нафтопродукти, мідь, свинець, ртуть, сульфати, фосфати, органічна речовина(гумус), -ГХЦГ, -ГХЦГ (линдан), гептахлор, ДДТ(та його метаболіти), базудин, карбофос, метафос, фозалон, фосфамід)
Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків6 38– сульфати, 32 – фосфати 9- нітрати 7- хлориди
Таблиця 13.2.4. Хіміко - аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту Каховське водосховище
Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод тих, в яких встановлено перевищення разом нормативів ГДК 5 4 (СанПиН)
Відібрано та проаналізовано проб води 9
р. Дніпро
6
2 (СанПиН) 2 (рибогосп)
18
р. Інгулець
5
5 (СанПиН)
17
138
Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися 25 (завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель) 25 (завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель) 25 (завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель)
Кількість випадків з перевищенням ГДК 3 - рН 3 - БСК 1 - марганець
1 - рН(СанПиН) 1 - ХСК (СанПиН) 1 - БСК(СанПиН) 1- марганець(СанПиН) 4 - БСК(р/госп) 2 - фосфати(р/госп) 2 - залізо заг.(р/госп) 2 - марганець(р/госп) 2 – рН 13 – сухий залишок 11 – сульфати 12 – хлориди 15 – БСК 7 - ХСК
Назва водного об’єкту р. Вірьовчина
Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод тих, в яких встановлено перевищення разом нормативів ГДК 2 2 (СанПиН)
Відібрано та проаналізовано проб води
Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися
Кількість випадків з перевищенням ГДК
6
25 (завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель)
3 – ХСК 5 – сухий залишок 4 – азот амонійний 1 - нітрати 3– фосфати 5 – хлориди 2 – сульфати 1 – розчинен. кисень 1 - залізо загальне 3 – марганець 5 – БСК
25 (завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель) 25 (завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель)
4 – сухий залишок 3 – сульфати 2 – БСК 1 – марганець 1 – ХСК
р .Каланчак
2
2 (СанПиН)
4
р. Інгулка
2
2 (рибогосп)
2
139
4 – фосфати 4 – БСК 2 - залізо загальне 2 – марганець
Таблиця 13.2.5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовинах) Кількість, шт № з.п.
Назва забруднюючої речовини(ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду(ГДВ)
1
встановлених на джерелах перевищень ГДВ Джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР
2
1
Азоту оксиди
2
Вуглецю оксид
разом
до 2 разів
в тому числі від 2 до 5 від 5 до 10 разів разів 5 6
понад 10 разів 7
3
4
112 115
1 1
-
1 1
-
-
227
2
-
2
-
-
2
Всього
140
13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза передпроектної документації та проектів будівництва нових, реконструкції, переобладнання діючих підприємств області проводилась з метою запобігання порушенням вимог екологічного законодавства при здійсненні господарськопромислової діяльності. Розгляд проектно-кошторисної документації проводився в рамках комплексної державної експертизи у відповідності до Постанови КМУ від 31 жовтня 2007 р. N 1269 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи”, законів України та загальнодержавних нормативних документів, інструктивних листів Мінприроди. Практична еколого-експертна діяльність дозволяє безпосередньо впливати на якість проектної документації і попереджати (у можливих межах), негативний вплив господарської діяльності на довкілля. Результати експертної діяльності наведені в табл. 15.3. Таблиця 13.3.1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007р. Виконання робіт
1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної Державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)
Загальна кількість (шт.)
Позитивно оцінено (шт.)
Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)
2
3
4
Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5
276
243
33
12
-
-
-
-
191
165
26
13,6
88
77
10
11,3
13.4. Екологічний моніторинг Згідно виконання заходів Програми, затвердженої рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 346 “Про Програму екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки” (далі – Програма) з кожним суб’єктом моніторингу проведено роботу щодо призначення виконавців, відповідальних за обмін інформацією під час виникнення надзвичайної ситуації та проведення режимних спостережень. Завдяки даним, які надаються установами – суб’єктами моніторингу, створені і поповнюються бази даних, що характеризують стану ґрунтів, повітря, поверхневих вод суші, підземних вод; ведеться інформаційний банк даних, починаючи з 1999 року, про обсяги утворення, захоронення, видалення на довгострокове зберігання, обсяги утилізації, а також місця розташування відходів по кожному класу небезпеки. Сформовані бази даних регіонального рівня щодо демографічного стану в області. З метою врегулювання питань, пов’язаних з впливом діяльності ЗАТ «Кримський ТИТАН» на стан природного навколишнього середовища Херсонської області, 28 листопада 2007 року в держу правлінні охорони навколишнього природного середовища відбулася нарада за участю керівників установ – суб’єктів моніторингу довкілля та представників відповідних районних державних адміністрацій, на якій обговорювалися питання впливу ЗАТ 141
«Кримський Титан» на територію області, надані конкретні завдання суб’єктам моніторингу і запропоновані заходи щодо посилення державного контролю за дотриманням чинного законодавства та розширення сфери спостережень за складовими довкілля. Для відпрацювання механізму взаємодії суб'єктів державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні держуправлінням майже з усіма суб’єктами моніторингу укладено Угоди про співробітництво в організації та забезпеченні надійного функціонування обласної системи моніторингу довкілля (далі – Угода). В зв’язку зі зміною деяких членів Міжвідомчої комісії, згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17 травня 2005 року № 534 “Про затвердження складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля та внесення змін до положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля”, головою обласної державної адміністрації підписано розпорядження від 17 жовтня 2007 року № 1214 «Про затвердження нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля та положення про неї». З метою вжиття своєчасних заходів щодо попередження загибелі риби та інших водних живих ресурсів у пониззі Дніпра, розпорядженням голови облдержадміністрації від 13 серпня 2007 року № 936 «Про створення постійно діючої комісії з питань моніторингу екологічного стану водойм пониззя Дніпра та затвердження положення про неї», утворено постійно діючу комісію з питань моніторингу екологічного стану водойм пониззя Дніпра. Щомісяця від суб’єктів моніторингу на веб-порталі Міністерства та вебсторінці держуправління розміщується оперативна інформація щодо стану складових довкілля. Таблиця 13.4.1. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п. 1
Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 “Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки”.
Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, в тому числі: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області; Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру “Херсонгеоінформ”; Державна екологічна інспекція в Херсонській області; Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство ПівденноУкраїнська гідрогеологічна експедиція. МНС, в тому числі: ГУ МНС України в Херсонській області; Херсонській обласний центр з гідрометеорології. МОЗ, в тому числі: ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерство аграрної політики, в тому числі: Державний обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість”; Державна інспекція захисту рослин Херсонської області Держкомлісгосп України, в тому числі:
142
Херсонське обласне управління лісового і мисливського господарства. Держводгосп України, в тому числі: Херсонський відділ водних ресурсів Запорізького регіонального управління водних ресурсів; Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства. Держкомзем України, в тому числі: Головне управління земельних ресурсів у Херсонській області Держжитлокомунгосп України, в тому числі: Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонська обласна державна адміністрація – Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації
13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності За збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу порушеннями вимог природоохоронного законодавства, державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено 63 позовні та претензійні заяви на суму 5207,979 тис.грн. Стягнуто 13 позовів на суму 29,002 тис.грн. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі В 2007 році з державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) на здійснення природоохоронних заходів кошти не виділялися. З обласного ФОНПС надійшло 1010,5 тис.грн. на виконання наступних природоохоронних заходів: ● Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд в смт Іванівка – 287,6 тис.грн.; ● Розробка проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних очисних споруд у смт Чаплинка – 70,0 тис.грн.; ● Розробка проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних очисних споруд у смт Горностаївка – 69,8 тис.грн.; ● Розробка проектно-кошторисної документації будівництва споруд поверхневого відводу дощових та талих вод у смт Новотроїцьке – 90,0 тис.грн.; ● Розробка проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних очисних споруд в смт Новотроїцьке – 49,5 тис.грн.; ● Завершення введення в експлуатацію реконструкції очисних споруд Херсонської обласної інфекційної лікарні – 170,0 тис.грн.; ● Завершення введення в експлуатацію реконструкції мереж каналізації по вул. Воровського та вул. Гоголя у м.Генічеськ – 47,0 тис.грн. ● Корегування проектно-кошторисної документації будівництва каналізації у смт Каланчак – 38,5 тис.грн.; ● Розробка проекту організації території «Дендропарку Ботанічний» (ДП ДР «Новокаховське» - 15,0 тис.грн.; ● Заходи з відтворення і охорони рибних запасів та біоресурсів – 150,0 тис.грн; 143
● Науково-дослідна робота щодо підтримки оптимального гідрологічного стану заплавних та гирлових водойм пониззя Дніпра – 16,0 тис.грн.; ● Проведення робіт по розрахунках кошторисної вартості розробки проекту встановлення меж у натурі та нанесення на планово-картографічні матеріали меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 7,069 тис.грн. Таблиця 13.5.2.1. Надходження та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонського обласного бюджету тис. грн. Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})
2005 452,8 1388 1730,4 110,2
Рік 2006 110,3 1304,7 1127,4 287,6
2007 287,6 1204,9 1010,5 482,0
94
79,6
67,7
Динаміка надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 2000
тис. грн.
№ з/п 1. 2. 3. 4. 5.
1500 1000 500 0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Надходження коштів 590 675 510 1050 1634 1840 1127 1205 Використання коштів 580 650 500 1094 1392 1730 1127 1011 Рік
144
Динаміка надходження та використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища
2500
тис. грн.
2000 1500 1000 500 0 Надходження коштів
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 590 1400 2325 638,6 300
Використання коштів 580 1150 2150 453
300
0
1741
0
0
1435
0
Рік
13.6. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Український ордена «Знак пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім.Г.М.Висоцького Степовий ім. В.М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА Відповідно до затвердженого УкрНДІЛГА тематичного плану в філіалі опрацьовувалися наступні теми: ● «Вивчити закономірності виникнення та поширення патологічних процесів у лісах України. Розробити систему лісопатологічного моніторингу та рекомендації з підвищення стійкості лісових насаджень». Виконавці по СФ УкрНДІЛГА: канд. с.-г. наук В.В Шевчук, ст. наук. співроб. С.В.Назаренко, ст. наук. співроб. В.І. Фомін.
Для покращення екологічного стану лісів на Нижньодніпровських пісках і підвищення їх стійкості необхідно розробити та запровадити у виробництво науково обґрунтований комплекс заходів, що передбачає формування та підтримання оптимальної лісистості в межах кожної піщаної арени, систему рубок, націлених на поліпшення стану лісових насаджень, а також заходи з охорони лісу та лісозахисту, що відповідають сучасним вимогам. ● «Вдосконалити систему рубок в рівнинних лісах України на засадах екологічноорієнтованого лісівництва». Виконавці по СФ УкрНДІЛГА: канд. с.г. наук В.В Шевчук., ст. наук. спів роб. лабораторії лісівництва В.І. Фомін
Висновки. Проблеми лісового господарства в Херсонської області з точки зору ведення рубок, пов’язаних з поліпшенням якісного складу лісів зводяться до своєчасного проведення відповідних рубок протягом усього циклу лісовирощування. Такі заходи потребують розробки регіональних нормативних документів з рубок догляду. 145
● «Дослідити динаміку популяцій, живлення, міграційну поведінку ре інтродукованих та інтродукованих мисливських тварин в Україні». Керівник теми: зав.сектором мисливствознавства лабораторії лісівництва СФ УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб. І.М.Шейгас Висновки.
1. В Україні відсутня нормативна база з порядку проведення робіт з розселення (інтродукції, реінтродукції, акліматизації, реакліматизації мисливських тварин). 2. В умовах збіднення фауністичного біорізноманіття вітчизняних мисливських угідь, слід вважати ре- та акліматизаційні, а також ре- та інтродуктивні заходи у мисливському господарстві, що науковообгрунтовані, на даному етапі доцільними. 3. Загальна інтенсивність заходів з розселення мисливських тварин у останні 20 років знизилась. 4. У останні 5 років значно активізувалася інтродукція та реінтродукція мисливських тварин у недержавних мисливських угіддях. Цей процес не завжди забезпечений достатнім науковим обґрунтуванням. 5. Шляхом візуальних спостережень явних ознак інбридингу у популяціях крупних диких рослиноїдних, що спостерігалися, не виявлено. ● «Дослідити вплив лісогосподарської діяльності на поширення осередків стовбурових шкідників лісу». Виконавці по Степовому ім. В.М.Виноградова філіалу УкрНДІЛГА: заступник директора з наукової роботи СФ УкрНДІЛГА Назаренко С.В., старший науковий співробітник доктор біол. наук, ст.наук. співроб. Михайлов В.О Висновки. 1. У соснових насадженнях Нижньодніпровських пісків виявлено 5 нових види короїдів: коренежил чорний (Hylastes ater Payk), малий коренежил (Hylastes opacus Er), малий степовий лубоїд (Carphoborus minimus F.), короїд згарищ (Orthotomicus suturalis Gyll.), європейський гравер (Pityogenes trepanatus), що є доказом продовження формування видового складу ентомошкідників. 2. Серед самих розповсюджених видів стовбурових шкідників в 2007 році відмічені: клоп сосновий (Aradus cinnamomeus Panz), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) волохатий лубоїд (Hylurgus ligniperda F.) та європейський гравер (Pityogenes trepanatus). 3. В 2007 році в соснових пеньках було виявлено 5 видів ксилофагів – 2 види короїдів (волохатий лубоїд (Hylurgus ligniperda F.) і шестизубий короїд (Ips sexdentatus Boerm) та личинки кореневого коротковусого вусача (Spondylis buprestoides L.) і личинки двох видів златок (Buprestidee). Найбільш численними виявились личинки коротковусого вусача, для яких пеньки є природним середовищем життя. 4. В цілому говорити, що пеньки є резервантами масового розмноження ксилофагів по крайній мірі передвчасним. За винятком коротковусового кореневого вусача для яких пеньки є рідною стацією, всі останні види і короїдів і златок значно частіше і в більшій кількості зустрічаються в порубочних залишках, і особливо, в невивезеній лісопродукції. 146
5. Пеньки вражені грибами не заселяються шкідником. 6. Спостереження за фауною ксилофагів хмизів від рубок догляду минулого року та весни поточного року, показало, що їх заселення відбувається дуже швидко (протягом 4-5 місяців). 7. Метод «липка стрічка» дає можливість проводити облік на стовбурах сосен не лише імаго та личинок соснового клопа, а й таких членистоногих як кліщі, павуки, сіноїди, попелиці та мурах. 8. Молоде покоління соснового клопа у звітному році відродилось в 2-3 декадах травня. Максимальна чисельність клопа, як на сосні звичайній так і на сосні кримський відмічена в період травень – червень. ● «Розробити науково-методичні основи проведення інвентаризації та моніторингу лісів України на базі передових технологій». Виконавець по Степовому ім. В.М.Виноградова філіалу УкрНДІЛГА: науковий співробітник лабораторії лісівництва Т.П.Вовк ● «Оцінка стану та стійкості лісів зелених зон міст і населених пунктів, організація їх моніторингу та розробка оптимізованих технологій рекреаційного лісокористування». Виконавець: молодший науковий співробітник СФ УкрНДІЛГА Гудзь М.І. Висновки. 1. Соснові ліси навколо міст Херсону та Цюрупинська при зростаючих антропогенних навантаженнях – навіть під час рекреаційного освоєння та використанні довкілля зазнають дедалі більших негативних змін. 2. Особливо актуальною для штучних хвойних насаджень на Нижньодніпровських пісках є проблема підвищення стійкості проти пожеж. 3. Кліматичні умови весни-літа 2007 року, а саме тривалість посушливого періоду, температура та вологість повітря, швидкість вітру підсилили пожежну небезпеку та сприяли поширенню вогню на велику площу. 4. Дослідження на пробних площах, які формують екологічний ряд за різним рівнем пошкодження вогнем, розпочаті у червні 2007 року, показали достовірну кореляційну залежність між висотою підняття вогню по стовбуру та позитивною динамікою індексу санітарного стану в часі для ділянок сосни кримської. 5. На пробних площах, що закладені в насадженнях сосни звичайної, за період червня-жовтня 2007 року достовірної залежності між висотою нагару і динамікою санітарного стану дерев не виявлено. 6. Дослідження на пробних площах з різним рівнем пошкодження вогнем необхідно продовжити, щоб можна було зробити остаточні висновки з оцінки впливу лісових пожеж на зміну якості соснових деревостанів за допомогою конкретних індикаторів, використаних виконавцями теми. 7. Дослідження інтенсивного рекреаційного навантаження на лісову підстилку соснових лісів навколо міст Херсону та Цюрупинська показали набуття нею специфічної, рекреаційно порушеної структури, що проявляється у зниженні запасів, потужності, вологості, швидкості мінералізації та ін. 8. Мінералізація підстилки проходить особливо інтенсивно на контрольній пробній площі, де фракція, що розклалася, складає 72%. Більш повільно процес мінералізації підстилки протікає починаючи з ІІ стадії дигресії. На 147
ІІІ та ІV стадії дигресії частка гомогенної фракції коливається в середньому від 58,7% до 55,3%. Статистична обробка середніх величин потужності підстилки за стадіями рекреаційної дигресії показала достовірну кореляційну залежність між даними показниками. 9. Спостерігається чітка залежність між зростанням стадії рекреаційної дигресії та зниженням запасів лісової підстилки. 10. До комплексної системи індикаційних показників усіх компонентів лісової екосистеми, що розробляється виконавцями теми для південностепової лісорослинної зони, можна додати на даному етапі потужність та запаси підстилки. ● «Вивчити перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду та розробити заходи щодо підвищення еколого-меліоративної ефективності агролісомеліоративних насаджень». Виконавці по СФ УкрНДІЛГА: зав. сектором освоєння пісків Нижнього Дніпра В. Терлич, ст. наук. співроб. Л.Алістратова, ст. наук. співроб. лабораторії лісівництва Сірик Н.М. Висновки. 1. Площ, зайнятих чистими однопородними насадженнями в шість раз більше, ніж змішаних. 2. Домінуючою породою в деревостанах є тополя. 3. Вік 25-40 років мають 36,0% насаджень, 41-55 років 53,8% і тільки 19,3% насаджень мають вік 5-15 років. 4. 83,4% лісових смуг мають продувну конструкцію . 5. У відмінному та доброму стані знаходяться тільки 29,2% насаджень, в незадовільному стані майже половина насаджень – 43,8%, тому в цілому стан насаджень можна вважати як незадовільний. 6. Основними кліматичними факторами, які викликають процеси дефляції в Херсонській області є: посушливий клімат з частими суховійними вітрами, тривалі бездощові періоди. 7. Наявність великої кількості користувачів негативно впливає на стан захисних лісових насаджень, знижує їх ефективність. Потрібно прискорити їх передачу до відповідних лісгоспів. 8. Необхідно терміново провести інвентаризацію та лісовпорядкування захисних лісових смуг області, провести в них лісогосподарчі заходи з урахуванням відмінностей по мікрозонам з виноградарства та садівництва, досліджених при виконанні теми. 9. Враховуючи вікові зміни та незадовільний стан захисних лісових смуг треба провести реконструкцію або перезакладку 40-50% насаджень. 10. Існуюча система садозахисних лісових смуг в Нижньодніпров’ї сприяє зменшенню температури повітря в садах та на виноградниках в приземному шарі на 6-10%, швидкість вітру на 46-21%. 11. Садозахисні лісові смуги сприяють додатковому накопиченню 2,2-2,6% вологи в метровому шарі грунту на виноградниках та в садах зони Нижньодніпров’я. 12. Обліками та спостереженнями встановили, що завдяки позитивній дії садозахисних лісових смуг, кількість пагонів винограду, необхідних для 148
відновлення постраждалих від морозів кущів, збільшилась на 12-14%, а середня площа листової поверхні на кущ - на 6-14%. 13. В шести районах Херсонської області, де полезахисна лісистість становить лише 0,9-1,8%, збитки, внаслідок буревію 23-24 березня, охопили більше 12 тис. га. В восьми районах з лісистістю вище 2,12% цей показник був 1,4 тис. га, тобто майже в 9 разів менше. 14. Масив лісу з акації перешкоджав видуванню снігу з винограднику в лютому 2007 р. Порівняно з відкритим полем (10,5-11,3 см), його шар склав від 34,0 см на узліссі до 14,2-26,5 см в залежності від відстані до лісу. 15. Майже 70% складу садозахисних лісових смуг в зоні Нижньодніпровських пісків, представлені акацією білою та тополею пірамідальною, середній вік яких значно перевищив оптимальний для порослевої відновлювальної стиглості цих порід для умов Степу. Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства Інститут займається селекцією сільськогосподарських тварин. Вівчарство. Створено нову вітчизняну багатоплідну породу овець та нові лінії овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи з комбінованою продуктивністю. Настриг чистої вовни у баранів-плідників досягає 7 кг, у вівцематок – 3,6 кг; плодючість вівцематок – 120-140%. Скотарство. Створено селекційне ядро таврійського типу української червоної молочної та південного типу української чорно-рябої молочної породи; надої досягають 5600 кг молока жирністю до 3,88%. Створено селекційне ядро корів червоної степової та сірої української порід худоби. Створено таврійський тип південної м’ясної породи; жива маса до 600кг. Свинарство. Створена нова м’ясна лінія Рифа української степової рябої породи та лінія Цикла асканійського типу української м’ясної породи. Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук Інститут землеробства південного регіону УААН здійснює наукові дослідження по наступних напрямках: Меліоративний стан ґрунту Моніторинговими дослідженнями вивчались стан та зміни ґрунту під впливом тривалого зрошення. Дослідження в тривало зрошуваному стаціонарі (36 років) закономірностей сучасних ґрунтових процесів і параметрів родючості темно-каштанового ґрунту при використанні мінералізованих вод Інгулецького каналу показали, що на зональний гумусово-акумулятивний процес наклалися елементи солонцевого процесу, що небезпечно з екологічної точки зору. Застосування добрив дещо уповільнює інтенсивність де градаційних процесів. Фітосанітарний стан посівів Фітоекспертизою насіння озимої пшениці, озимого ячменю, ріпаку врожаю 2007 року виявлені збудники кореневих гнилей, септоріозу, альтернаріозу, бурої іржі, борошнистої роси, ризоктоніозу, гельмінтоспоріозу, сажкових та інших 149
хвороб. Такий стан посівного матеріалу потребував оздоровлення насіння шляхом передпосівної обробки його фунгіцидними протруйниками. За даними ІЗПР проти грунтоживучих, листогризучих та приховано стеблових шкідників ефективна і безпечна для довкілля обробка насіння інсектицидними протруйниками (круізер 350FS космос, семафор). Наукові розробки ІЗПР свідчать, що підвищенню морозостійкості, посухостійкості та покращенню фізіологічного стану рослин, а в подальшому – підвищенню врожайності на 9 -15% сприяють стимулятори росту, імуномодулятори (агростимулін, біолан, табот, радостим, біосим та ін..) Як показують наукові дослідження, ріпак є фітосанітаром, знезаражуючи грунт від збудників кореневих гнилей та інших грибних хвороб. Використання в господарствах нових перспективних сортів озимої пшениці (Херсонська безоста, Херсонська 99) значно зменшує поширення грибних хвороб та застосування фунгіцидів для їх захисту. Нові гібриди кукурудзи Сиваш, Борисфен 250 селекції ІЗПР більш стійкі до грибних хвороб, що значно зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовища. Широке впровадження виробництва чистих і генетично не модифікованих сортів сої селекції ІЗПР значно зменшує небезпеку навколишньому середовищу через відсутність застосування таких небезпечних гербіцидів як раундан та його аналоги. Відтворення культурної флори рослин У південному регіоні України наукові дослідження по збереженню та збагаченню генофонду пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, люцерни, стоколосу безостого, грястиці збірної, житняку гребінчастого та ін.. проводяться в умовах зрошення лише в Інституті землеробства південного регіону УААН. Створені нові посухо витривалі, зимостійкі високопродуктивні сорти пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, багаторічних трав з підвищеними адаптаційними властивостями за участю виділеного генофонду, дають змогу підвищити виробництво якісної продукції на 10-15% у порівнянні з існуючими сортами. З метою збагачення новими зразками існуючих базових колекцій багаторічних трав ІЗПР проводяться експедиції по збору дикорослих популяцій місцевих екотипів, а також інтродукція комерційних сортів вітчизняної та закордонної селекції. Головною метою науково-дослідних робіт по збереженню, збагаченню та відтворенню генофонду є вивчення основних біологічних та господарсько-цінних ознак існуючих колекцій, класифікація зразків за основними ознаками, виділення донорів та генетичних джерел цих ознак. З метою збагачення генофонду новими, більш вираженими ознаками елементів продуктивності та адаптивними властивостями, проводиться штучна гібридизація та оцінка нових генотипів. Насіння паспортизованих зразків передається до сховища Національного центру генетичних рослинних ресурсів України для його довгострокового збереження.
150
Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур В сучасних умовах стало необхідністю збереження всього існуючого генофонду рослинного та тваринного світу. Кожний біологічний вид характеризується тільки йому притаманними якостями, які є безцінними для людства. Це відноситься і до диких родичів культурних рослин, які широко використовуються в селекційній роботі при створенні високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур з підвищеною адаптивною здатністю. На жаль, необхідність збереження багатьох видів рослин та їх сортів признали дуже пізно і вони безповоротно зникли для людства. Зникнення на Землі під впливом діяльності людини багатьох видів рослин, неухильне скорочення чисельності, а також ареалів розповсюдження інших видів, викликає турботу у біологів всього світу. Майже всі сучасні види основних культурних рослин були одомашнені ще за декілька тисяч років до нашої ери. За даними науковців, в сучасну еру розвитку людства були одомашнені лише такі види, як цукровий буряк, каучуконосна левія і хінне дерево. Є факти, що викликають подив, що в межах деяких родів, які поєднують велику кількість видів, були окультурені тільки один чи два. Наприклад, род Linum поєднує 200 видів, а використовується лише два культурні види: льон волокнистий та олійний; з роду Helianthus, який включає більше 70 видів, використовуються лише соняшник олійний та топінамбур; із роду Ipomoea, який нараховує 400 видів, лише один культурний вид I.batatas має велике світове значення. Використання в селекційній роботі інших маловідомих видів дає можливість значно підвищити не тільки показники продуктивності, але й продовольчі та якісні цінності рослин. Прикладом може бути широко відомий вид картоплі Solonum tuberosum, у створенні нових сортів якого використовуються багато цінних диких та культурних видів клубненосних, як донорів генів високої селекційної цінності. Проблеми вивчення, збереження та збагачення рослинного фонду, як об’єкта біологічного і генетичного різноманіття, займає одне з провідних місць у дослідженнях науковців. У південному регіоні України наукові дослідження по збереженню та збагаченню генофонду пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, люцерни, стоколосу безостого, грястиці збірної, житняку гребінчастого та ін.. проводяться в умовах зрошення лише в Інституті землеробства південного регіону (ІЗПР) Української академії аграрних наук (УААН). На Україні аналогічна наукова робота по збереженню та збагаченню генофонду зернових, зернобобових та люцерни, багаторічних злакових трав лучного екотипу ведеться у Селекційногенетичному інституті (м.Одеса), Інституті зернового господарства (м,Дніпропетровськ), Інституті кормів УААН (м.Вінниця), Інституті землеробства УААН (м.Київ), Інституті рослинництва УААН (м.Харків). Велике значення ці наукові розробки мають у селекційних дослідженнях. Чим більш генетично різноманітний вихідний матеріал використовується в селекційній роботі, тим ефективніша робота по створенню високопродуктивних конкурентноздатних сортів сільськогосподарських культур. 151
Створені нові посуховитривалі, зимостійкі високопродуктивні сорти пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, багаторічних трав з підвищеними адаптаційними властивостями за участю виділеного генофонду, дають змогу підвищити виробництво якісної продукції на 10-15% у порівнянні з існуючими сортами. З метою збагачення новими зразками існуючих базових колекцій багаторічних трав ІЗПР проводяться експедиції по збору дикорослих популяцій місцевих екотипів, а також інтродукція комерційних сортів вітчизняної та закордонної селекції. Головною метою науково-дослідних робіт по збереженню, збагаченню та відтворенню генофонду є вивчення основних біологічних та господарсько-цінних ознак існуючих колекцій, класифікація зразків за основними ознаками, виділення донорів та генетичних джерел цих ознак. З метою збагачення генофонду новими, більш вираженими ознаками елементів продуктивності та адаптивними властивостями, проводиться штучна гібридизація та оцінка нових генотипів. Насіння паспортизованих зразків передається до сховища Національного центру генетичних рослинних ресурсів України для його довгострокового збереження. Херсонський державний аграрний університет У 2007 році науковцями університету виконувалися 1 держбюджетна, 4 госпрозрахункові та 3 ініціативні теми: - «Розроблення сучасних систем зрошуваного землеробства з впровадженням енерго- та ресурсозберігаючих агротехнологій і хімічної меліорації земель». Наукові керівники – академік УААН Ушкаренко В.О., професор Морозов В.В. - «Визначення екологічного стану гідроекосистеми Головного Каховського Магістрального каналу». Науковий керівник – професор Шерман І.М.. - «Впровадження технології культивування осетроподібних в умовах господарств регіону. Формування ремонтно-маточних стад». Науковий керівник – професор Шерман І.М. - «Вивчення гідрохімічного та гідробіологічного режимів ставів ХВГЗ та розробка рекомендацій з їх раціональної експлуатації». Науковий керівник – доцент Шевченко В.Ю. - «Моніторинг екоситуації операційної акваторії ЗАТ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» у зв’язку з проведенням робіт, пов’язаних з поглибленням дна Південно-Бузького лиману». Науковий керівник – доцент Кутіщев С.В. - «Розробка і впровадження систем моніторингу і управління селекційними процесами для створення високопродуктивних популяцій з використанням кращого світового генофонду». Науковий керівник - член-кореспондент УААН Коваленко В.П. - Розробка та дослідження конструкцій і технологій, що знижують енергоємність і підвищують надійність водогосподарських об’єктів». Науковий керівник – Нежлукченко В.М. - «Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу зрошуваних ландшафтів півдня України». Науковий керівник – Липинець І.П.
152
Херсонський національний технічний університет На кафедрі екології і БЖД продовжується держбюджетна науково-дослідна робота «Підвищення ефективності використання відновлювальних нетрадиційних джерел енергії». Розроблені рекомендації для вітрової греблі перед вітроенергоустановкою. По науково-дослідній роботі «Підвищення екологічності і безпеки промислових підприємств півдня України та Криму» проведено інвентаризацію шкідливих викидів ЗАТ «Цюрупинське» для розробки екологічних заходів. Розроблено винахід і одержано позитивне рішення на нього «Держпатента» по заявці на винахід «Пристрій для утилізації геотермальних вод» з домішками горючого газу. Запропоновано реалізувати цей пристрій на Генічеському родовищі, для якого характерна наявність горючого газу в геотермальній воді. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна Заповідник в Українській академії аграрних наук є головною організацією з виконання фундаментальної науково-дослідної роботи за НТП «Провести моніторинг взаємовпливу природних і штучних екосистем біосферного заповідника «Асканія-Нова» на 2006-2010 роки, яка складається з проектів: ● «Вивчити спонтанні довголітні процеси формування клімаксових степових екосистем Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Напрацьовано вагомий фактичний матеріал та потужний теоретичний доробок до узагальнення процесу автоценогенозу окремих компонентів екосистем природного ядра, стадій сукцесії старих перелогів та апробацій методів ценореставрації земель, вилучених із сільськогосподарського використання, розпочато флористичну інвентаризацію та дано порівняльну характеристику фауни хребетних, її консортивних зв’язків, означено риси просторового розподілу і транс біотичні ефекти у заповідних та суміжних екосистемах. ● «Дослідити особливості інтродукції і введення в культуру нових декоративних дерев, рідкісних та квітникових рослин в умовах південного степу України». Колекційний фонд паркової флори поповнено 9 новими видами та формами деревних, 28 видами і сортами квітниково-декоративних рослин, 7 видами євразійських раритетів, 27 видами, формами і сортами трав’янистих ґрунтопокривних рослин. ● «Вивчити основні біологічні особливості штучно створених популяцій та угрупувань диких тварин при напіввільному утриманні на півдні України». Створені репродуктивні та одностатеві групи диких тварин, проведена оцінка відтворювальної здатності основних плідників, завезені нові плідники окремих видів копитних. Проаналізовані перспективи розведення в Асканії-Нова найрідкіснішої мюнхенської племінної лінії коня Пржевальського. За результатами 13 наукових експедицій в зону відчуження безумовного відселення Чорнобильської АЕС досліджена динаміка чисельності коней Пржевальського та оцінено потенціал території для подальшого існування вільної популяції. На основі зібраного поточного матеріалу випущений черговий том «Літопису природи Біосферного заповідника «Асканія-Нова».
153
Завершено 4, впроваджено 8 розробок, які використовуються в дендрологічному та зоологічному парках «Асканія-Нова», в озелененні в умовах південного степу України. Азово-Сиваський національний природний парк Продовжена робота щодо програми та методичного забезпечення науковогосподарських робіт та педагогічного тренінгу на тему «Багатоцільовий моніторинг та оптимізація чисельності стану об’єктів мисливської фауни і покращення стану рослинних угрупувань природничих комплексів коси Бірючий острів, яка належить до Азово-Сиваського національного природного парку». Уточнено видовий склад іхтіофауни Утлюцького лиману. 13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій При Держу правлінні охорони навколишнього природного середовища діє Громадська екологічна рада, до складу якої увійшли науковці, громадські організації, статутом яких передбачена природоохоронна діяльність. Громадська рада є консультативно – дорадчим органом. Члени Громадської ради приймали участь в громадських слуханнях “Проекту розвитку Херсонської області на 2007 – 2015р.” та розглянули його на засіданні. Членами ради внесені пропозиції щодо вирішення проблем підтоплення на Херсонщині, збереження родючості землі та покращення екологічного стану басейну Дніпра та Чорного моря. В 2007 році проведено 3 засідання Громадської ради. В вересні члени Громадської ради взяли участь в Міжнародній конференції “Джарилгач”, на якій піднімались проблеми Чорного моря та його акваторії. Громадська рада знаходитьсь в тісному зв’язку з регіональними ЗМІ і розміщує в них матеріали екологічного напрямку. Члени Громадської ради прийняли участь у 22 передачах обласного радіо та в 21 телепередачі з питань екологічної безпеки в області. Проводились соціологічні дослідження щодо громадської думки з питань екології. Було виявлено, що громадян області найбільше хвилюють такі питання з охорони навколишнього природного середовища: - якість питної води; - контроль за будівництвом нових АЗС; - екологічна безпека продуктів харчування; - екологічний стан води р. Дніпра, морської води Чорного моря (м. Скадовськ, смт. Лазурне, смт. Залізний порт), Азовського моря (Арабатська стрілка); - збереження лісових масивів; - збереження Дніпровських плавнів; - утилізація відходів. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області активно співпрацює з громадськими екологічними організаціями – “Товариство юних дослідників соціальної та практичної екології “, “Дитячий рух”, Херсонська міська громадська організація “Ластівка”, Херсонська міська організація Української екологічної асоціації “Зелений світ”, обласний Центр еколого –натуралістичної творчості учнівської молоді та іншими, 154
які проводять велику пропагандистську роботу з питань екології. Пріоритетними напрямками діяльності громадських організацій є збереження, поліпшення та відтворення довкілля шляхом підвищення екологічної свідомості населення, розробка та реалізація еколого – освітніх програм. Важливе значення має співпраця з охорони біорізноманіття. Представники громадськості входять до складу комісії з обстеження зелених насаджень перед оформленням ордерів на знесення зелених насаджень. До проведення акції з озеленення населених пунктів області залучаються Херсонська міська громадська організація “Ластівка”, Херсонський обласний центр еколого – натуралістичної творчості учнівської молоді, Голопристанська районна станція юних натуралістів Херсонської області, Херсонський обласний центр еколого – натуралістичної творчості учнівської молоді. Спеціалісти держуправління активно приймали участь у семінарах, які проводились громадською організацією “Срібна чайка” на тему: 1. “Екологічно безпечна заготівля очерету у Приморському – степовому екокоридорі”; 2. “Попередження деградації біорізноманіття та різноманіття ландшафтів Кінбурської коси”. При надані погодження користування земельною ділянкою при веденні мисливського господарства, при встановленні лімітів використання природних рослинних ресурсів місцевого значення держуправління керується методичними посібниками із серії “Збереження біорізноманіття в Приморсько – степовому екокоридорі” розробленими громадськими організаціями “Веселий дельфін” та “Срібна Чайка”. Орхуський центр ІV Конференцією міністрів охорони довкілля «Довкілля для Європи», що відбулась в 1998 році у м.Орхус, Данія, одностайно було ухвалено прийняття «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища», до якої України приєдналась у 1999 році. Конвенція сприяє переходу на демократичні принципи побудови громадського суспільства, формуванню екологічної свідомості населення; сприяє вихованню не байдужих до проблем навколишнього середовища членів суспільства, які усвідомлюють свої права в екологічній сфері і починають розуміти взаємозалежність між своїм власним здоров’ям і станом навколишнього середовища, піклуються про збереження навколишнього середовища для себе і наступних поколінь. При Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища створено Орхуський інформаційний центр, обладнаний компютером, принтером та телефоном; крім цього, є велика кількість спеціальної літератури. Найпоширенішими у 2007 році були масові природоохоронні освітні заходи в рамках Всеукраїнської акції „Зелений паросток майбутнього” та в рамках Акції, 21 квітня Дня довкілля та 22 квітня Міжнародного Дня Землі. В проведенні Всеукраїнської акції „Зелений паросток майбутнього” взяло участь 173,14 тис. жителів області. 155
13.8. Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. На виконання Законів України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки», «Про екологічну мережу України» в Херсонській області Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища було проведено роботу по створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду, а саме: оголошено ландшафтними заказниками місцевого значення “Балка Великі Сірогози” в Нижньосірогозькому районі загальною площею 636 га та «Боброве Озеро» в Голопристанському районі загальною площею 50 га. Підготовлені клопотання до Мін природи України щодо надання дозволу на збір матеріалів для заповідання Нижньодніпровського національного природного парку загальною площею 50 000 га на території Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського районів, Херсонської та Новокаховської міськради, а також національного природного парку «Олешківські піски». Направлено на Мінприроди України матеріали щодо необхідності створення: заказників загальнодержавного значення: «Буркути» загальною площею 12000 га на територіях Голопристанського та Цюрупинського районів; «Бобровий кут» загальною площею 840,0 га на території Великоолександрівського району; «Федорівський» загальною площею 605 га на території Білозерського району; «Миловська Балка» загальною площею 3200га на території Бериславського району; парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Енергія» загальною площею 9,32 га на території Генічеського району. Ведеться робота над резервуванням територій для наступного заповідання об’єктів природно-заповідного фонду, створення яких можливе до 2020 року: природний заповідник «Новокаїрський» загальною площею 3000 га на території Бериславського району; національний природний парк «Джарилгач» загальною площею 10 000 га на території Скадовського району та ін. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів На виконання заходів програми у 2007 році було витрачено 3281,95 тис.грн. В області виконані наступні роботи: будівництво каналізації м.Гола Пристань – 1731,45 тис.грн. (в т.ч. 1649,0 тис.грн. з державного бюджету та 82,45 тис.грн. – з обласного бюджету); - будівництво каналізаційних очисних споруд та скидного колектора смт Каланчак – 1470,0 тис.грн. з державного бюджету; - берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурне – 42,0 тис.грн за рахунок коштів оздоровчих закладів; - коригування проектно-кошторисної документації на будівництво каналізації в смт Каланчак – 38,5 тис.грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. 156
Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води У 2007 році в області були виконані наступну заходи: - аварійно відновлювальні роботи систем водопостачання в населених пунктах області на загальну суму 1958,8 тис.грн. за рахунок обласного бюджету; - берегоукріплення Каховського водосховища в с.Любимівка Каховського району – 570,0 тис.грн. за рахунок державного бюджету; - заходи з відтворення і охорони рибних запасів – 150,0 тис.грн. за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. 13.9. Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» На виконання заходів Програми у 2007 році всього було використано 70383,99 тис.грн ( на 95% більше, ніж у 2006 році) в т.ч.: з державного бюджету – 28186,0 тис.грн., з обласного – 1257,5 тис.грн., (в т.ч. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (далі – ФОНПС) – 1010,505 тис.грн., з місцевих бюджетів – 694,37 тис.грн , кошти інших джерел – 40246,12 тис.грн. Програма містить 12 розділів і виконання заходів цих розділів наступне: Розділ 1 "Недопущення забруднення довкілля неочищеними стічними водами. На виконання заходів розділу всього витрачено 8356,35 тис.грн., в т.ч. з державного бюджету – 7199,0 тис.грн., з обласного ФОНПС – 822,4 тис.грн., з місцевих бюджетів – 216,95 тис.грн., кошти підприємств – 118,0 тис.грн. За рахунок коштів обласного ФОНПС (822,4 тис.грн.) виконувались заходи з реконструкції очисних споруд та каналізаційних мереж смт Іванівка – 287,6 тис.грн.; реконструкції очисних споруд знезараження стоків Херсонської обласної інфекційної лікарні – 170,0 тис.грн.; розробки проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних мереж та споруд для смт Чаплинка (70,0 тис.грн.), смт Горностаївка (69,8 тис.грн.), смт Новотроїцьке (90,0 тис.грн. та 49,5 тис.грн.), м.Генічеська (47,0 тис.грн.), смт Каланчак (38,5 тис.грн.). За рахунок державного бюджету виконувались заходи з реконструкції КНС № 2 смт Білозерка (180 тис.грн.); будівництва каналізаційних очисних споруд та скидного колектора в м.Гола Пристань (1649,0 тис.грн. з державного та 82,45 тис.грн. з місцевого бюджетів), смт Каланчак (1470,0 тис.грн.); аварійновідновлювальні роботи на каналізаційному колекторі в м.Нова Каховка (3300,0 тис.грн.), будівництво очисних споруд та реконструкція каналізаційних мереж с.Роздольне Каховського району (300,0 тис.грн.); ремонт колектора від смт Асканія-Нова до с.Новий Етап (300,0 тис.грн.). За рахунок місцевого бюджету здійснена реконструкція господарчо-побутової каналізації у м.Скадовськ (134,5 тис.грн.) та за рахунок коштів підприємства виконано заміну насосного обладнання на КП «Міський водоканал» м.Нова Каховка (118,0 тис.грн). 157
Розділ 2 "Недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами". На виконання заходів розділу витрачено 108,56 тис.грн. з місцевих бюджетів на утримання та будівництво полігону твердих побутових відходів (ТПВ) в м.Гола Пристань, на упорядкування та узаконення сільських полігонів ТПВ в Голопристанському районі, на вибір та відведення земельних ділянок під полігони ТПВ у Високопільському,Великолепетиському, Горностаївському, Каховському, Скадовському районах, на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ в Іванівському районі та на утилізацію відходів на сміттєзвалищі м.Нова Каховка. Розділ 3 "Недопущення погіршення якості підземних вод". За рахунок сільгосппідприємств (7,5 тис.грн.) виконані роботи по відновленню та влаштуванню санітарно-захисних зон артезіанських свердловин у Великоолександрівському та Високопільському районах. Розділ 4 "Захист земель від деградації та підвищення родючості ґрунтів". На виконання заходів розділу витрачено 37527,3 тис.грн, в т.ч.: з державного бюджету –511,6 тис.грн., з обласного бюджету – 247,0 тис.грн., інші кошти – 36768,6 тис.грн. За рахунок державного бюджету розроблені проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель на території Малошестернянської с/р Високопільського району, Чорнобаївської та Посад-Покровської с/р Білозерського району, Цюрупинського полігону ТПВ – 50,54 тис.грн.; проведені вишукувальні роботи та розроблені робочі проекти щодо консервації малопродуктивних земель Верхньорогачицького, Високопільського, Великоолександрівського, Бериславського та Нововоронцовського районів – 234,96 тис.грн, виконана агроекологічна паспортизація земель – 226,2 тис.грн. З метою запобігання виснаженню ґрунтів сільгоспвиробниками за власні кошти (36768,6 тис.грн.) вносились мінеральні і органічні добрива у Великоолександрівському, Бериславському, Новотроїцькому, Горностаївському районах. Розділ 5 "Збереження лісових насаджень" На виконання заходів розділу витрачено 12853,36 тис.грн, в т.ч.: з державного бюджету – 12307,6 тис.грн., з місцевих бюджетів – 15,16 тис.грн., інші кошти – 530,6 тис.грн. Основними виконавцями заходів є державні підприємства «Збур’ївське лісомисливське господарство» та «Голопристанське лісомисливське господарство», якими виконано наступні роботи: влаштування протипожежних розривів, мінералізованих смуг та догляд за ними; лісопатологічні обстеження на площах відповідно 8000 га та 40000 га; винищувальні роботи в осередках шкідників і хвороб на площі відповідно 9353 га та 8875 га; проводилися рубки догляду за лісом, біотехнічні заходи з охорони, відтворення та обліку диких тварин. 158
Розділ 6 "Зменшення шкідливого впливу промислових підприємств, об'єктів теплоенергетики та транспорту ". На виконання заходів розділу витрачено 304,4 тис.грн коштів підприємств. На ВАТ "Херсоннафтопереробка” здійснювалась санація підземних горизонтів води від нафтопродуктів; на ВАТ "Херсонський суднобудівний завод” - очистка господарської фекальної системи, системи зливових стоків, передача на утилізацію гальванічних відходів та люмінесцентних ламп, лабораторний контроль за якістю підземних вод. На ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод" впроваджене оборотне водопостачання. На ТОВ “Новокаховський електромашзавод” проведена реконструкція очисних споруд зливової каналізації, упорядкована зона санохорони артсвердловини та здійснено капітальний ремонт артсвердловини. Розділ 7 "Впровадження автоматизованих систем накопичення, збереження та аналізу інформації у галузі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів". Заходи не виконувались. Розділ 8 "Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, водойм та підземних вод" На виконання заходів розділу витрачено 1132,8 тис.грн., в т.ч. з державного бюджету – 380,0 тис.грн., місцевих бюджетів – 181,7 тис.грн., інші кошти – 571,1 тис.грн. З метою ліквідації підтоплення населених пунктів Новотроїцького району за рахунок державного бюджету виконувались заходи з відновлення роботи дренажних насосних станцій (380,0 тис.грн.) За рахунок місцевого бюджету (181,7 тис.грн.) виконувались заходи по ліквідації підтоплення вулиць 10, 11 Північних м. Херсона та здійснено упорядкування джерел та водоймищ у Великолепетиському та Садовському районах. Розділ 9 "Розвиток та розширення зон рекреації і територій природнозаповідного фонду". Рішенням Херсонської обласної ради від 04.10.07р. № 415 оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Балка Великі Сірогози» загальною площею 636 га на території Нижньосірогозького району. Підготовлено та направлено проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Боброве Озеро» на розгляд чергової сесії обласної ради для погодження. Готуються матеріали попереднього погодження по створенню: двох національних природних парків «Нижньодніпровський» та «Козачолагерська арена»; заказників загальнодержавного значення: «Буркути», загальною площею 8000 га на територіях Голопристанського та Цюрупинського районів; «Бобровий кут», загальною площею 840,0 га на території Великоолександрівського району; «Федорівський», загальною площею 500,0 га на території Білозерського району; «Миловська Балка», загальною площею 2700 га на території Бериславського 159
району; парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Енергія», загальною площею 9,32 га на території Генічеського району. Виконувалась робота щодо резервування територій для наступного заповідання об’єктів природно-заповідного фонду, створення яких можливе до 2020 року. Біосферним заповідником “Асканія-Нова” ім.Ф.Е.Фальц-Фейна на збереження природно-заповідного фонду та екскурсійну діяльність використано 6731,9 тис.грн., з них 4986,1 тис.грн. – з державного бюджету, 1745,8 тис.грн.кошти спеціального фонду. Розділ 10. “Берегоукріплення” На виконання заходів розділу було витрачено 994,0 тис.грн., в т.ч.: 670 тис.грн. – з державного бюджету, 124,0 тис.грн. – інші кошти. На берегоукріплення Каховського водосховища витрачено 570 тис.грн. з державного та 124 тис.грн. з місцевого бюджетів; на берегоукріплення узбережжя Чорного моря в смт Лазурне – 100 тис.грн. з державного бюджету та 200 тис.грн.кошти оздоровчих закладів. Розділ 11 "Відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів" На виконання заходів розділу було витрачено 2297,7 тисгрн., в т.ч.: 2131,7 тис.грн. з державного бюджету і 166,0 тис.грн. з обласного ФОНПС. Херсонським виробничо-експериментальним заводом по розведенню молоді частикових риб проведено зариблення природних водойм пониззя Дніпра молоддю рослиноїдних риб та коропу в кількості 2132 тисячі штук на суму 2131,7 тис.грн. за рахунок держбюджету. Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства за рахунок обласного ФОНПС (150,0 тис.грн.) здійснені роботи з поточного ремонту по підсипці рибцьових гребель уздовж острова Сомова Коса по р.Дніпро та днопоглиблювальні роботи в верхній частині Збур’ївського лиману. На науково-дослідні роботи щодо підтримки оптимального гідрологічного стану заплавних та гирлових водойм пониззя Дніпра гідробіологічній станції з обласного ФОНПС виділено 16,0 тис.грн. Розділ 12 "Природоохоронна, просвітницька та виховна робота" На організацію та проведення екологічних та природоохоронних акцій витрачено 48,12 тис.грн. з місцевих бюджетів. 13.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна
160
Міжнародне співробітництво заповідник здійснював як через входження до складу світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, міжнародних програм та проектів, так і за договорами про співпрацю. Із Інститутом проблем передачі інформації РАН (РФ) було проведено вивчення видового складу і акустичних сигналів прямокрилих комах на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова". Як учасник Європейської програми збереження зникаючих видів тварин (ЕЕР) зоопарк "Асканія-Нова" співпрацював із Кельнським та Берлінським (Німеччина), Празьким і Оломоуцьким (Чеська Республіка), Краківським та Лодзинським (Польща), Марвельським (Великобританія) зоопарками, і у рамках членства в Євроазіатській регіональній асоціації зоопарків та акваріумів – із Московським зоопарком (РФ). У результаті співпраці опублікована інформації в щорічниках ЄАРАЗА, в Міжнародних племінних книгах рідкісних видів тварин, придбані тварини в зоопарках Двур Кралов (Чеська Республіка) та Нюрнберзький (Німеччина), реалізовані дикі тварини в Гродненьський зоопарк (Республіка Білорусь).
161