khersonska_2008

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області ___________________О.Г.Предместніков "____" _____________ 2009 р.

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2008 році

м. Херсон – 2009 р.

ЗМІСТ Номер розділу

1.

1.1.

1.2.

2.

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

3.

3.1.

4.

4.1.

4.2.

4.3.

4.3.1.

4.3.2.

4.3.3 4.3.4.

4.4.

4.5.

4.6.

5.

5.1.

5.2.

5.2.1.

5.2.2.

5.2.3.

5.2.4.

5.3.

5.3.1.

5.3.2.

5.3.3.

Назва розділу ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Географічне розташування та кліматичні умови Соціальний та економічний розвиток області ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ Стан атмосферного повітря Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Транскордонне забруднення атмосферного повітря Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря ЗМІНА КЛІМАТУ Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ Водні ресурси та їх використання Забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод Оцінка вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Морські води Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ Збереження біорізноманіття та формування екомережі Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Стан зелених насаджень Охорона, використання та відтворення тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства Стан та ведення рибного господарства Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 2

Стор.

Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду області Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико-культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Антропогенний вплив на земельні ресурси Охорона земель НАДРА Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Дозвільна діяльність у сфері використання надр ВІДХОДИ Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами Використання відходів як вторинної сировини Державне регулювання в сфері поводження з відходами ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забруднення територій СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. ЕНЕРГЕТИКА 12. ТРАНСПОРТ 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 5.4.

5.4.1.

5.4.2.

5.4.3.

5.4.4.

6.

6.1.

6.1.1.

6.1.2.

6.2.

6.3.

7.

7.1.

7.1.1.

7.2.

7.2.1.

7.2.2.

7.3.

8.

8.1.

8.2.

8.3.

8.4.

9.

9.1.

9.2.

9.3.

9.3.1.

10.

3

13.6.

13.7.

13.8.

13.9.

13.10.

13.11.

13.12.

Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Екологічний аудит Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Діяльність громадських екологічних організацій Виконання державних екологічних програм Виконання регіональних екологічних програм Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

4

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні умови Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області ― 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). В області виділяється безстічний район ― 9,9 тис. км2 (34,7% загальної площі). Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході ― з Миколаївською, на півночі ― з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку ― з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морям: Чорному ― 350 км, Азовському ― 108 км.

Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративнотериторіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон. Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та о високих температурах (вище 25 ).

5

Погодні умови Весна 2008 року. Погодні умови цієї весни складались незвичайно. Через теплі погодні умови зими, стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º відбувся 20-21 лютого, через 5º - 28 лютого, на півдні 1 березня, що майже на три тижні раніше звичайних строків. В березні і в квітні утримувалась тепла з ефективними дощами погода. Середня місячна температура повітря в березні була вищою за норму на 3,6-5,6º і склала 6,0-7,8º тепла. За попередні 126 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньомісячна температура повітря спостерігалась лише 1 раз - у 1990 році, а за останні 10 років – вперше. За місяць випало від 35 до 68 мм опадів (141-262 % норми). У квітні середня місячна температура повітря склала 11,0-11,7º, що вище норми на 1,3-1,9º, в Приморських районах - на 2,5-3,2º. За попередні 126 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньомісячна температура повітря спостерігалась у 17 % випадків, а за останні 10 років - 4 рази (1998, 1999, 2000, 2001рр.). В цілому опадів за місяць по області в західних, південно-західних і південних районах випало 44-63мм (169-220% норми), на решті території області 80-90мм ( 242-321% норми). Стійкий перехід температури повітря через 10º відбувся 7-13 квітня, що на 2-4 дні, в північних, західних районах і на крайньому півдні на 6-7 днів раніше звичайних строків. Останні заморозки в повітрі відмічались 27-28 березня, (інтенсивністю 0,13,0º морозу), в приморських районах 23-27 лютого (інтенсивністю 0,8-0,9º морозу), в Чаплинському районі (м. Асканія-Нова) 9 квітня (0,0º). На поверхні ґрунту в західних, центральних районах і на крайньому півдні 28 березня (інтенсивністю 0,9-3º морозу), в Чаплинському районі (м. АсканіяНова) 15 травня (0,0º), на решті території області 8 травня (інтенсивністю 0,0-2,0º морозу). На висоті 2 см від поверхні ґрунту в західних, центральних і південносхідних районах 8 травня (інтенсивністю 0,2-2,0º морозу), в північних, південних і східних районах 15 травня (інтенсивністю 0,5-0,9º морозу), на крайньому півдні – 28 березня (інтенсивністю 0,5º морозу). Стійкий перехід температури повітря через 15º відбувся 14-17 травня, що на 4-6 днів, а в східних і південних районах на 2-3 дні пізніше звичайних строків. З 24 квітня і майже весь травень утримувалась відносно прохолодна з дощами погода. Погоду більшої частини травня визначали повітряні маси з північних районів Атлантики, лише в кінці другої та на початку третьої декади на територію області надходило жарке повітря з Середземного моря та північних районів Африканського континенту. Періодично випадали слабкі та помірні короткочасні дощі, місцями з грозами, в окремих пунктах сильні дощі. В результаті вторгнення арктичного повітря 8 травня на переважній частині території області на поверхні ґрунту спостерігались заморозки силою 0-4º морозу, а 9 і 10 травня на висоті 2 см від поверхні ґрунту місцями до 2º морозу. Температура повітря у травні коливалась переважно вночі в межах 8-14º, в кінці першої, на початку та в середині другої декади 1-7º, вдень 15-23º, в кінці 6

другої та на початку третьої декади 24-29º. В цілому середня температура повітря у травні виявилась нижчою за норму на 1-1,3º і складала 14,5-15,3º, в приморських районах – близькою до норми і складала 15,6-15,9º. За попередні 126 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньомісячна температура повітря спостерігалась у 21% випадків, а за останні 10 років - 3 рази (1999, 2001, 2004рр.). Місячна кількість опадів на більшій частині території області склала 3247мм ( 89-127% норми), лише в північних, західних і місцями в південних районах 23-32 мм ( 61-75% норми). На кінець травня позитивних температур повітря вище 0º з моменту переходу температури повітря через 0º накопичилось на 84-131º більше за норму, ефективних температур вище 5º - на 25-83º більше за норму, вище 10º - на 7-39º менше за норму, в Приморських районах на 9-14º більше за норму, вище 15º - на 5-20º менше за норму. Сума температур повітря на кінець весни (31 травня) Позитивних Ефективних температур температур Вище 5º Вище 10º Вище 15º Норма 2008 р. Норма 2008 р. Норма 2008 р. Норма 2008 р.

923-972 1011503-533 529-606 206-248 189-246 45-60 29-55 1102 Середня температура повітря за весну була 10,6-11,6º, що вище за норму на 1,3-2,4º. В цілому за весняний період по області з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче, за винятком західних і приморських районів, відмічалось 5-7 днів (на 7-12 днів менше норми). Опадів за сезон випало 131-185мм (136-173% сезонної норми). З опадами 5 мм і більше в центральних, східних і південних районах налічувалось 10-12, на решті території області – 8-9 днів. З опадами 10 мм і більше 5-7, в західних районах – 3 дні. З опадами 20 мм і більше в східних і південних районах – 4 дні, на решті території області, за винятком південного сходу і південного заходу, де такі опади не відмічалися - 1-2 дні. Літо 2008 р. Перехід до літа (стійкий перехід температури повітря через 15º) відбувся 14-17 травня, що на 4-6 днів, а в східних і південних районах на 2-3 дні пізніше звичайних строків. Сонце влітку світило протягом 987-999 годин, що на 62-93 години більше середньобагаторічних значень. Середня температура повітря за літо склала 22,3-23,5º, що на 1,3-1,8º вище за норму. Така і вища температура повітря за попередні 126 років спостережень в м. Херсоні спостерігалась у 27 % випадків. Особливо спекотними були друга і третя декади серпня. Середня декадна температура повітря в другій декаді складала 26,7-27,7º, що на 4,2-5,7º вище норми. За попередні 126 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 2 рази (1929, 1946рр.), в третій декаді серпня середня температура повітря склала 23,1-24,3º, що на 2,83,7º вище норми. За попередні 126 років спостережень в м. Херсоні така і вища 7

середньо-декадна температура повітря спостерігалась у 13% випадків, а за останні 10 років лише 1 раз (2007р.). З середини другої по середину третьої декади серпня денна температура повітря підвищувалась до 34-39º. Абсолютний максимум температури повітря за літо відмічався 15-19 та 24 серпня. На більшій частині території області він склав 37,0-39,0º, в Приазов’ї 34,4º, він не перекрив абсолютний максимум температури повітря за весь період спостережень, який відмічався в більшості районів області у 1998 році, в окремих районах в 2001 і 2002 роках і складав по області 39,5-40,5º, в Приазов’ї 38,3º. Поверхня ґрунту нагрівалась до 59-66º. Абсолютний мінімум температури повітря по районах області спостерігався в першій декаді червня і був в межах 7-10º, в південних та східних районах області – 4-5º, на поверхні ґрунту – 3-6º тепла. Теплозабезпеченість на протязі всього періоду складалась нерівномірно. Позитивні температури повітря вище 0º та ефективні температури вище 5º протягом усього літа були вищими за норму і на кінець літа сума позитивних температур повітря вище 0º була більше за норму на 184-234º (норма 2923-3046), ефективних температур повітря вище 5º - більше за норму на 110-192º (норма 2043-2132). Ефективні температури повітря вище 10º та вище 15º (крім приморських районів області) в червні, липні та в першій декаді серпня були близько або менше норми і на кінець першої декади серпня ефективних температур повітря вище 10º накопичилось близько або менше норми на 28º (норма 1058-1100), в приморських районах на 40-42º більше норми (норма 11191134), ефективних температур вище 15º накопичилось близько або менше норми на 16º (норма 534-571), в приморських районах на 26º більше норми (норма 598605). На кінець літа ефективних температур повітря вище 10º накопичилось на 54-116º більше норми (норма 1294-1387). Ефективних температур вище 15º накопичилось на 63-99º більше норми (норма 661-755). Сума температур повітря на 31 серпня Позитивних Ефективних температур температур Вище 5º Вище 10º Вище 15º Норма 2008 р. Норма 2008 р. Норма 2008 р. Норма 2008 р.

292330962043215312941348661-755 724-854 3046 3280 2132 2324 1387 1503 Опади спостерігались у вигляді злив і розподілялись нерівномірно. Основна їх кількість відмічалась в 2-й декаді червня і протягом липня. Сума опадів в південних, південно-західних та південно-східних районах області склала 56-81 мм (51-71% норми), на заході області – 176 мм (133% норми), на решті території області 102-132 мм (81-104% норми). Добовий максимум опадів в західних (58,5мм), центральних (33,6мм) та південних (24,0мм) районах області спостерігався 17 липня, в південно-західних (10,6мм), південно-східних (19,5мм) районах та на крайньому півдні області (35,9мм) спостерігався 27 липня, в північних районах (30,1мм) – 10 липня, в східних районах (38,2мм) – 8 червня. З опадами 5 мм і більше налічувалось від 4 до 8 днів. З опадами 10 мм і більше від 2 до 5 днів. З опадами 20 мм і більше, за винятком південно-західних 8

районів і Приазов’я, налічувалось 1-2 дні. Місцями дощі випадали у вигляді інтенсивних злив з посиленням вітру, грозою та градом, завдаючи збитків господарствам області. Протягом літа на більшій частині території області спостерігалось від 14 до 34 днів з суховіями, що на 4-11 днів більше норми, на півночі області на 18 днів більше норми. В Чаплинському районі (м. Асканія-Нова) 54 дні, що вдвічі більше норми. В західних і центральних районах – 9-12 днів, що на 4-9 днів менше норми. На крайньому півдні області в межах норми – 5 днів. Ґрунтова засуха, яка місцями розпочалась в першій декаді червня, в західних, центральних та північних районах області на кінець літа тривала протягом 31-35 днів, в східних, південно-східних районах протягом 65-75 днів, в південно-західних та південних районах – 85-96 днів. Осінь 2008 р. В першій декаді вересня утримувалась тепла суха погода. На початку другої декади вересня встановилась прохолодна дощова погода, зовсім не характерна для нашої області, яка утримувалась до початку третьої декади вересня. Опади у супроводі з грозами спостерігались протягом 5-7 днів. Кількість їх у другій декаді вересня на більшій частині території області склала 63-87 мм (510 декадних норм), в центральних та південно-східних районах області – 20-48 мм (3-4 декадні норми), на південному заході області випало 151 мм опадів (майже 13 декадних норм). 18 вересня, а на сході області також і 19 вересня, добовий максимум опадів (крім Генічеська) становив 14-23 мм (150-200% норми), на півночі, південному заході та місцями на заході області – 24-38 мм (3-4 декадні норми). Дощі, які пройшли, значно покращили умови для накопичення вологи в ґрунті. Але понижений температурний фон, надмірна вологість повітря, недостатня кількість, а в окремі дні повна відсутність сонячного сяйва, негативно впливали на стан незібраних пізніх культур і призвели до зниження якості та зменшення урожаю. Внаслідок надмірно дощової погоди зупинялися польові роботи по збиранню урожаю та сівби озимих культур. Середня місячна температура повітря у вересні склала 15,8-17,9º, що близько норми. В цілому опадів по області випало 62-99 мм (188-354% норми), в південнозахідних районах області 163 мм (4 декадні норми). Теплу та переважно суху погоду у жовтні визначали повітряні маси з Атлантики та Середземного моря. Середня температура повітря у жовтні склала 11,6-14,1º і була вищою за норму на 1,8-2,5º. В цілому за місяць опадів по області випало 7-16 мм (28-57% норми), в західних та південно-західних районах області – 30-35 мм (107-152% норми). В першій половині листопада на Херсонщині утримувалась переважно без опадів погода, в окремі дні спостерігались тумани. У другій половині місяця переважало поле зниженого тиску, в окремі дні із заходу та північного заходу переміщувались атмосферні фронти. Активний циклон, що утворився на хвилі холодного фронту, обумовив помірні дощі з мокрим снігом, в окремих пунктах сильні опади. На всій території області 9

посилювався вітер поривами до 18-20 м/с, в Приазов’ї та в районі метеостанції Асканія-Нова до 24-28 м/с. У другій половині листопада температура повітря зазнала значних коливань. Нічна температура переважала в межах від 5º морозу до 2º тепла, 19-го листопада знижувалась до 5-11º морозу, вдень 4-10º тепла, місцями до 14-18º тепла. Середня місячна температура повітря склала 4,9-8,1º і була вищою за норму на 0,9-2,4º. В цілому за місяць опадів по області випало 6-11 мм (19-34% норми), в західних, південно-західних районах області – 19-22 мм (54-62% норми). Ефективних температур повітря вище 5º з 20 вересня (оптимальні строки посіву озимих культур) на кінець жовтня накопичилось 294-356º (норма 472-567º). Перехід середньодобової температури повітря через 15º в бік зниження відбувся 12-13 вересня, що на 11-16 днів раніше звичайних строків, в Приморських районах області – 25 вересня, на 4-5 днів раніше звичайних строків. Стійкий перехід температури повітря через 10º в північних, східних та південних районах області відбувся 19 жовтня, що на 4 дні пізніше звичайних строків, на решті території області – 5-7 листопада, на 16-20 днів пізніше звичайних строків. Зима 2007-2008 р.р. характеризувалась загалом теплою з незначними опадами погодою. Середня температура повітря за зиму склала 1,1-2,0º морозу, в центральних, південно-західних районах і на крайньому півдні 0,2-0,8º морозу, що на більшій частині території області на 0,2-0,4º, а в північних, центральних і західних районах на 0,7-1,1º вище сезонної норми, в Генічеську - на 0,2º нижче норми. За попередні 125 років спостережень в м. Херсоні така і вища температура повітря за сезон відмічалася у 39% випадків, а за останні 10 років 8 разів. Найбільш теплою, відносно норми, цієї зими була 1 декада грудня, 3 декада січня, 1 і 3 декади лютого. Середні декадні температури повітря в 1-й декаді грудня складали 2,7-4,9º тепла, що на 1,4-3,0º вище норми. Середні декадні температури повітря в третій декаді січня були вищими за норму на 3,0-4,3º, середньодобові температури повітря 21-22 січня були вищими за норму на 8-10º. Максимальна температура повітря в цей період підвищувалась до 5-10º тепла. Середня декадна температура повітря в першій декаді лютого була вищою за норму на 2,0-3,7º і склала дала 0,0-1,3º тепла. Середня декадна температура повітря в третій декаді лютого була від 3,5º до 4,9° тепла, що на 5-7º вище за норму. За попередні 126 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась у 4% випадків, (1966, 1977, 1989, 1990, 1995рр.). Максимальна температура повітря в цей період підвищувалась до 12-15º тепла, на поверхні ґрунту до 16-27º тепла. Абсолютний максимум за весь період спостережень області був в третій декаді лютого 1989 року і становив від 19º до 21º тепла. За зимовий період найхолоднішими були 1 декада січня та середина другої декади лютого. Температура повітря в цей період знижувалась до 11-16º морозу, в східних та південних районах до 17º морозу. В 2-й декаді грудня, а на сході та південному сході області в 3-й декаді грудня, 1-й декаді січня та 2-й декаді лютого утворювався сніговий покрив висотою від 1 до 8 см. В цей період відмічались снігопади та хуртовини, на дорогах ожеледиця. На початку 2-ї 10

декади грудня, в 2-й декаді січня, 1-й і 3-й декадах лютого спостерігались тумани та ожеледь. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур в періоди похолодання знижувалась до 7-12º морозу. Глибина промерзання ґрунту в період січень – 2 декада лютого була від 21 до 60 см. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º відбувся 1315 грудня. За зиму випало від 32 до 56 мм опадів, тобто 32-54% норми, в Приазов’ї 86 мм (81% норми). Найбільше опадів випало в другій декаді грудня. Кількість їх на більшій частині території області склала 17-23 мм (112-154% норми), в південно-східних районах 31-43 мм (221-289% норми), в південно-західних районах і на крайньому півдні 12-13 мм (76-105% норми). Умови для накопичення вологи в ґрунті були не сприятливі. За зиму спостерігалось з опадами ≥1 мм від 11 до 16 днів, на крайньому півдні 7 днів, з опадами ≥5 мм - 4-6 днів, на півдні 1-2 дні, з опадами ≥10 мм лише в Приазов’ї було 2 дні, на решті території області такі опади були відсутні. Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2008 рік Метеорологічні характеристики Кількість днів з опадами Повторюваність в %: туманів Повторюваність в % швидкості вітру 0-1 м/сек.

1

2

3

4

5

Місяці 6 7

8

9

10

11

12

4

8

12

10

11

4

6

1

9

5

5

6

81

14

15

5

15

2

2

0

2

0

19

14

12

82

2

4

4

4

7

16

7

10

18

13

10

4

8

Динаміка річних сум опадів по метеостанціям 1200 1000

мм/рік

800 600 400 200 0 2004

2005

2006

2007

2008

Херсон

Бехтери

Нова Каховка

Асканія Нова

Нижні Сірогози

Велика Олександрівка

Генічеськ

Хорли

11

Рік

Динаміка середньорічної суми опадів по Херсонській області 800 700 600

мм/рік

675,6

631,0 500,0

500

409,9

400 300 200 100 0 1986 1989 1994 1997 1999 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

норма опадів

середньорічна сума опадів

Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2008 рік Повторюваність напрямків вітру, % Період Січень Липень Рік

Пн ПнС

С

ПдС

Пд

ПдЗ

З

10 22 15

28 10 15

20 3 9

7 8 14

8 8 10

7 20 12

13 10 13

ПнЗ Сума, %

7 18 12

100 100 100

Повторюваність (%) випадків штилів від загальної кількості спостережень 6 7 6

Повторюваність напрямків вітру за 2006 рік (%) - Рік

Пн 40 ПнЗ

30

- Липень - Січень

ПнС

20 10 0

З

С

ПдЗ

ПдС Пд

12

Повторюваність напрямків вітру за 2007 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

20

- Липень - Січень

ПнС

15 10 5 0

З

С

ПдЗ

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2008 рік (%)

ПнЗ

З

Пн 30 25 20 15 10 5 0

ПдЗ

- Рік - Липень

С

ПдС Пд

13

- Січень

ПнС

Соціальний та економічний розвиток області Кількість населення Херсонської області станом на 31.12.2008 року становила 1203,9 тис. осіб (з них міське – 776,7 тис., або 64,5%, сільське – 427,2 тис., або 35,5%). Кількість народжених немовлят у перерахунку на 1 тис. населення області склала 11,3; найнижчий показник народжуваності у Нижньосірогозькому районі – 10 народжених на 1 тис. населення, найвищий – у Чаплинському районі – 14 народжених на 1 тис. населення. Кількість померлих в області впродовж року перевищила кількість народжених і склала 16,3 осіб на 1 тис населення. Найнижчий показник смертності у м.Херсоні – 14,7 на 1 тис. населення, найвищий у Високопільському районі – 21,4 на 1 тис. населення. Херсонська область – аграрно-промисловий регіон України, який має великий природно-ресурсний потенціал та вигідне географічне розташування. У 2008 році мало місце зростання темпів росту економіки та збереження основних чинників збалансованого економічного і соціального розвитку територій області. Індекс промислового виробництва складає 101,2% до попереднього року. Спостерігалося зростання обсягів виробництва в усіх видах промислової діяльності в порівнянні з 2007 роком, крім легкої (-16,1%), металургійного виробництва (-9,1%). Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах виробника склав 6189,9 млн грн, що становить 138,5% в порівнянні з минулим роком. В агропромисловому комплексі темп зростання валової продукції сільського господарства за 2008 рік склав 142,5%, у тому числі: у рослинництві – 163,9%, у тваринництві – 104%. Намолочено 2202,1 тис. тонн зерна при середній урожайності 32,9 ц/га (+16,9 ц/га). Зібрано овочів 696,4 тис. тонн (139% до 2007 року), продовольчих баштанних культур – 288,6 тис. тонн (188%), плодів та ягід – 41,2 тис. тонн (125%), винограду – 41,7 тис. тонн (211%). Збільшено виробництво яєць на 57% та вовни – на 17%, що пов’язано із підвищенням продуктивності птиці та овець за рахунок впровадження сучасних технологій їх вирощування і утримання. Будівельниками області виконано робіт на 672 млн грн, що на 4,5% менше ніж за попередній рік. Починаючи з жовтня 2008 року спостерігається спад активності у будівельній галузі, що значною мірою пов’язано із залежністю галузі від кредитів, подорожчання енергоносіїв, металопродукції, будівельних матеріалів. Введено в експлуатацію 230,2 тис.кв.м загальної площі житла, що на 22,8% більше проти рівня попереднього року. Обсяг інвестицій в основний капітал збільшився у січні - вересні 2008 року на 42,2% порівняно з відповідним періодом 2007 року і склав 2230,9 млн грн. Основними джерелами збільшення обсягу інвестицій, в основному, були власні кошти підприємств та організацій (40,5% до загального обсягу) і кредитні ресурси (37,7%). Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій по області склав 171,4 млн дол. США. Приріст прямих іноземних інвестицій склав 15,2 млн дол. США. Іноземні інвестиції вкладено у 194 підприємства області. Загальний обсяг зовнішньоторговельного обігу товарів та послуг підприємств області становив 783,6 млн дол. США (+39,3% до рівня 14

попереднього року). Обсяги експорту товарів по області становили 471,6 млн дол. США, імпорту – 312 млн дол. Зберігається позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами, яке становило 159,6 млн дол. США. Прибутки прибуткових підприємств, частка яких у загальній кількості становила 64,6%, зросли на 31,2% і склали 801 млн грн. Зменшилася на 0,2 відсоткового пункту питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств області і склала 35,4%. З позитивним фінансовим результатом у звітному періоді спрацювали підприємства сільського господарства (139,1 млн грн), транспорту і зв’язку (8,1 млн грн), будівельної галузі (27 млн грн), торгівлі (5,2 млн грн). До зведеного бюджету надійшло податків і зборів у сумі 1253,6 млн грн, що більше на 26,7% порівняно з 2007 роком. До державного бюджету надійшло податків і зборів в сумі 391,6 млн грн (+16%). Сума надходжень до загального фонду місцевих бюджетів по області склала 846,4 млн грн власних та закріплених доходів, що становить 101,8% до плану, затвердженого органами місцевого самоврядування на цей період, та 133,3% до показника 2007 року. Місцевими бюджетами додатково отримано 14,9 млн грн. Виконання дохідної частини місцевих бюджетів забезпечено майже всіма бюджетами міст і районів області (крім м. Херсона та Скадовського району). До спеціалізованого фонду місцевих бюджетів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення надійшли кошти в сумі 62,3 млн грн. Від приватизації державного та комунального майна одержано всього 9,7 млн грн, із яких перераховано: до державного бюджету – 7,3 млн грн (у 5,1 рази більше річного планового завдання); до місцевих бюджетів – 2,3 млн грн (не планувалося). До бюджету Пенсійного фонду України по області надійшло 1473 млн грн, що складає 103,3% до плану та 137,5% до показника 2007 року. Заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду станом на 01 січня 2009 року скоротилася порівняно до початку 2008 року на 4% і склала 44,9 млн грн. Середньомісячна заробітна плата 2008 року зросла на 35,2% до показника 2007 року і становить 1374,89 грн. Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 01 січня 2009 року склала 20,5 грн, що на 17,2% менше ніж на 01 грудня 2008 року. Створено 31,3 тис. нових робочих місць, що складає 99,4% до річного завдання. Кількість зареєстрованих безробітних станом на 01 січня 2009 року становила 21,1 тис. осіб, що на 12,8% більше ніж у попередньому році. Рівень безробіття склав 3,1 %. В області існують екологічні проблеми, вирішення яких потребує допомоги держави: Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища У зв’язку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, 15

різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше десяти оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів області У Херсонській області значна зона постійного підтоплення розташована на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право - і лівобережна пригирлова частина р. Дніпра. Площа постійного підтоплення області – 11297 км2, або 40 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони. Значні площі водороздільних просторів у південній та південно-західній частинах є природно підтопленими, у південній частині підтоплення розвивається під впливом господарської діяльності. Для ліквідації наслідків підтоплення необхідно: - розробити комплексну програму екологічного оздоровлення регіону (сільське господарство, промисловість, рекреація, природно-заповідний фонд тощо); - впорядкувати внутрішньогосподарські зрошувальні системи, вивести із зрошення землі з низькою рентабельністю виробництва; - довести функціонування існуючих дренажних систем до їх проектного рівня; - провести протифільтраційні роботи на магістральних та міжгосподарських каналах. Стан водопровідно-каналізаційних мереж та споруд Загальна протяжність водопровідних мереж в області становить 2558,8 км, з них 1099,4 км (43%) знаходяться в аварійному стані. Втрати питної води на підприємствах водопостачання області досягають 40-50% від видобутої. Найбільші втрати питної води у Виробничому управлінні водопровідно-кананалізаційного господарства м. Херсона – 48,2%, МКП «Водограй» смт Білозерка – 47,1%, Каланчацький ККП – 42%. Привізною водою постійно користуються 5,62 тис. мешканців 16 населених пунктів, ще у 8 населених пунктів воду для 1,95 тис. осіб привозять при необхідності. Загальна протяжність каналізаційних мереж в області становить 923,0 км, з них 368,9 км (40%) знаходяться в аварійному стані. Із 76 каналізаційних насосних станцій 20 КНС (26,3%) аварійних. Очисні споруди і каналізаційні мережі м. Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), с. Залізний Порт (скид з накопичувача на територію Чорноморського біосферного заповідника), смт Каланчак (скид в р. Каланчак) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення міст Херсона, Нової Каховки, Каховки, 16

Берислава, смт Горностаївки відбувається забруднення р. Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами. Найбільш гострою проблемою є відведення стічних вод з м. Берислав. Очисні споруди м.Берислава не працюють. Неочищені стічні води скидаються в Каховське водосховище у обсягах 150 – 180 тис. м3 в рік. Ліквідація аварійної ситуації затягнулася на невизначений термін. Критична ситуація склалася з відведенням неочищених стічних вод з Північної виправної колонії № 90, які надходять до відпрацьованого кар’єру, розташованого в басейні р. Вірьовчина, що може призвести до забруднення підземних вод, які використовуються для водопостачання м. Херсона. Водопостачання та водовідведення м. Херсона. Водозабір здійснюється зі 139 артезіанських свердловин, з яких 77% працюють з перевищенням нормативного терміну експлуатації; 6 водопровідних насосних станції, 26 насосних агрегатів, з них 23 вичерпали нормативний термін експлуатації. Протяжність водопровідних мереж 863 км, з них 382 км (44%) зношені. Знезараження води виконується рідким хлором та ультрафіолетовим випромінюванням. Усі 4 хлораторні потребують реконструкції. Система каналізації міста потужністю 250 тис.м3/добу, має 15 каналізаційних насосних станції, 51 насосний агрегат, з них 40 (82%) вичерпали нормативний термін експлуатації. Каналізаційні мережі протяжністю 384 км, з них 169 км (59%) зношені. Міські очисні споруди (МОС) повної біологічної очистки збудовані у 1974 році, у 1989 році завершена їх реконструкція з доведенням потужності до 250 тис.м3/добу. Зараз МОС очищують 60-100 тис.м3 стоків. Насосно-силове обладнання систем водопостачання та водовідведення морально застаріле, низько ефективне, не відповідає сучасним вимогам енергозбереження та потребує заміни. Накопичення твердих побутових відходів У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення згідно з чинним законодавством відведень земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів (ТПВ). Відсутні заводи по переробці ТПВ. Зважаючи, що забруднення навколишнього природного середовища твердими побутовими відходами є одним з основних чинників санітарно-епідемічних ускладнень, заходи по забезпеченню утилізації твердих побутових відходів слід визнати пріоритетними. У зв’язку з рекультивацією існуючого полігону твердих побутових відходів у м. Генічеську виникла гостра потреба у будівництві нового полігону ТПВ. На сьогоднішній день рівень будівельної готовності об’єкта 32%, для завершення будівництва потрібні 606 тис. грн. Необхідно збудувати заводи по переробці твердих побутових відходів в містах Херсоні, Нова Каховка та в курортних містах Генічеську, Скадовську, Гола Пристань, а також провести рекультивацію несанкціонованих звалищ.

17

Наявність непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин Станом на 01.10.08 р. в області накопичено 1054,682 тонн непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, на знищення яких потрібно понад 21 млн. грн. Для вивезення та знищення контейнеризованих пестицидів (ВАТ «Білозерський райагрохім» роз’їзд «Срочний», 504 км с. Сонячне, ВАТ «Генічеський райагрохім» смт Партизани та ВАТ «Каланчацький райагрохім» смт Мирне – всього 452 тонни) необхідно 9 млн. 40 тис. грн, безхазяйних незатарених неопізнаних отрутохімікатів (252,7 тонни) – 5 млн. 54 тис. грн та захоронення невідомої речовини з характерним запахом ДДТ (ВАТ «Білозерський райагрохім» роз’їзд «Срочний», 504 км с. Сонячне - всього 350 тонн) – 7 млн. грн. Решта непридатних, невідомих та заборонених пестицидів у кількості 252,682 тонни зберігаються на 71 складі колективних сільгосппідприємств області, умови їх зберігання залишаються незадовільними. Забезпечення населення водою питної якості Водозабірні споруди та водопровідні мережі в області наднормативно зношені. На них втрачається до 40% води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишилися безгосподарними 800 свердловин. Більшість сільських водозаборів працюють на родовищах з незатвердженими запасами прісних підземних вод, які потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат. Привізною водою постійно користуються 5,62 тис. мешканців 16 населених пунктів, ще у 8 населених пунктах воду для 1,95 тис. осіб привозять при необхідності. По м. Херсону 30% свердловин подають воду, яка має відхилення від ГОСТ за хімічним складом, а саме хлоридам, сульфатам, сухому залишку і загальній жорсткості. Вода, що подається різними свердловинами, неоднорідна за складом, але схема водопостачання побудована так, що вода із джерел, які мають відхилення від ГОСТ, змішується з якісною водою, що дозволяє покращити її якість в розподільчій мережі.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 2.1. Стан атмосферного повітря Оцінку стану забруднення атмосферного повітря здійснено за даними спостережень Херсонським центром з гідрометеорології. Вимірювались концентрації основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та специфічних: сульфатів розчинних, оксиду азоту, фенолу, формальдегіду, бенз/а/пірену і важких металів. Адреси постів: № 1 – вул. Залаегерсег; № 2 – пр. Ушакова, залізничний вокзал; № 5 – вул. Лавреньова, насосна станція; 18

№ 6 – пл. Перемоги. В повітрі міста спостерігалася підвищена середня концентрація: - по діоксиду азоту – 3 ГДК на посту № 6; - по оксиду азоту – 1,27 ГДК на посту № 2; - по фенолу – 1,66 ГДК на посту № 6; - по формальдегіду – 4,5 ГДК на посту № 5. Середні концентрації в цілому по місту склали: - пил – 0,37 ГДК; - діоксид сірки – 0,22 ГДК; - оксид вуглецю – 0,38 ГДК; - діоксид азоту – 2,75 ГДК; - оксид азоту – 1,27 ГДК; - фенол – 1,4 ГДК; - формальдегід – 3,33 ГДК. Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК. Спостереження, які проводились на 4 стаціонарних постах, свідчать про те, що в повітрі міста спостерігалася майже на всіх постах висока концентрація NO2 – від 1,1 до 4,75 ГДК, формальдегіду – від 1,33 до 6,67 ГДК та на 6 посту спостереження – фенолу – від 0,67 до 2,67 ГДК. Середньомісячні концентрації: - пилу по місту нижче ГДК, змінювались на протязі року від 0,01 до 0,73 ГДК; - діоксиду сірки по місту нижче ГДК, змінювались від 0,08 до 0,94 ГДК; - оксиду вуглецю змінювались на протязі року від 0,1 до 0,4 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 6 (пл. Перемоги), концентрації в цьому районі змінювались від 0,14 до 0,4 ГДК; - діоксиду азоту по місту перевищували ГДК і змінювались від 1,1 до 4,75 ГДК. Високі концентрації спостерігались в районі поста № 5 (вул. Лавреньова), концентрації в цьому районі змінювались від 1,8 до 4,75 ГДК, найбільше забруднення було у І кварталі та поста № 6 (пл. Перемоги), концентрації в цьому районі змінювались від 2,25 до 4,25 ГДК на протязі всього року; - фенолу змінювались від 0,67 до 2,67 ГДК, найбільш забрудненими були квітень, травень, липень і жовтень місяці; - формальдегіду змінювались на протязі року від 1,33 до 6,67 ГДК, найбільш забрудненим виявився серпень місяць (6,67 ГДК). Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті є: діоксид азоту, оксид азоту, фенол і формальдегід. В цьому році є тенденція збільшення рівня забруднення атмосферного повітря по діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу і формальдегіду.

19

Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (ПСЗ) у м. Херсоні за 2008 рік Найменування домішки Пил

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол

Формальдегід

Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій

№ ПСЗ n 2 596 5 577 6 572 По місту 1745 1 660 2 1108 5 1078 6 1099 По місту 4245 1 482 2 521 5 520 6 515 По місту 2038 1 960 2 1108 5 1078 6 1099 По місту 4245 2 596 2 1108 1 881 5 999 6 1019 По місту 2899 1 551 2 568 5 567 6 562 По місту 2248 Важкі метали (мкг/м3)

2

12

5

12

6

12

20

Q ср.

0,077 0,016 0,076 0,056 0,0096 0,12 0,013 0,013 0,011 0,57 0,98 0,64 2,41 1,15 0,088 0,11 0,116 0,12 0,1085 0,0084 0,076 0,0036 0,004 0,005 0,0042 0,0079 0,0099 0,0135 0,0088 0,010

Q max.

0,4 0,2 0,7 0,7 0,077 0,102 0,106 0,102 0,106 4,0 5,0 4,0 12,0 12,0 0,40 0,40 0,41 0,42 0,42 0,05 0,04 0,026 0,029 0,040 0,040 0,040 0,050 0,060 0,050 0,060

0,0025 0,566 0,017 0,016 0,0051 0,011 0,009 0,039

0,01 1,54 0,05 0,08 0,02 0,04 0,02 0,09

0,0033 0,328 0,008 0,008 0,0074 0,0092 0,007 0,0095 0,0013

0,004 2,58 0,06 0,03 0,02 0,05 0,02 0,02 0,003

Найменування домішки Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен, нг/м3

№ ПСЗ

n

По місту

36

5 6 По місту

12 12 24

Q ср.

0,72 0,026 0,016 0,006 0,010 0,0052 0,046 0,0024 0,538 0,017 0,013 0,0062 0,010 0,007 0,0315

Q max.

1,61 0,07 0,06 0,02 0,03 0,02 0,18 0,01 2,58 0,07 0,08 0,02 0,05 0,02 0,18

0,3 0,4 0,35

0,3 1,0 1,0

Таблиця 2.1.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина

Пил

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

СередньоСередньорічний вміст, добові ГДК мг/м3

Максимальний вміст,

Максимально разові

Частка міст (%), де Частка міст (%), де середньорічний максимальний разовий вміст перевищував: вміст перевищував:

мг/м3

ГДК

1

5

10

1

5

10

ГДК *

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

м. Херсон

0,056

0,15

0,7

0,5

1,9

-

-

Діоксид сірки

м. Херсон

0,011

0,05

0,106

0,5

-

-

-

Оксид вуглецю

м. Херсон

1,15

3

12,0

5

13,7

-

-

Діоксид азоту

м. Херсон

0,1085

0,04

0,42

0,085

566,9

Сульфати розчинні

м. Херсон

0,0084

-

-

-

Оксид азоту

м. Херсон

0,076

0,06

0,4

0,4

-

-

-

Фенол

м. Херсон

0,0042

0,003

0,04

0,01

110,6

Формальдегі д

м. Херсон

0,01

0,003

0,0599

0,035

20,3

0,05

* - повторюваність перевищень, % (за рік)

21

Таблиця 2.1.2. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки

Місто м. Херсон м. Херсон

Середньо річна концентрація 0,056 0,011

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,7 0,106

Оксид вуглецю

м. Херсон

1,15

12,0

Діоксид азоту

м. Херсон

0,1085

0,42

Сульфати розчинні

м. Херсон

0,0084

0,05

Оксид азоту

м. Херсон

0,076

0,4

Фенол

м. Херсон

0,0042

0,04

Формальдегід

м. Херсон

0,01

0,0599

Кадмій

м. Херсон

0,0024

0,01

Залізо

м. Херсон

0,538

2,58

Марганець

м. Херсон

0,017

0,07

Мідь

м. Херсон

0,013

0,08

Нікель

м. Херсон

0,0062

0,02

Свинець

м. Херсон

0,01

0,05

Хром

м. Херсон

0,007

0,02

м. Херсон

0,0315

0,18

м. Херсон

0,35

1,0

Цинк 3

Бенз(а)пірен, нг/м

Таблиця 2.1.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, атмосферного повітря

м. Херсон – 11,87

Оксид вуглецю (0,4), оксид азоту (1,24), фенол (1,5), двооксид азоту (3,87), формальдегід (4,86)

22

які

визначають

високий

рівень

забруднення

Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери (ІЗА) м. Херсон

30 25

ІЗА

20 15 10

ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень

ІЗА 7-13 - високий рівень

ІЗА 5-6 - підвищений рівень

ІЗА > 14 - дуже високий рівень

20 08

20 07

20 06

20 05

20 04

20 03

20 02

20 01

20 00

19 99

19 98

19 97

19 96

19 95

19 94

19 93

19 92

19 91

19 89

0 Рік

19 90

5

Малюнок Динаміка вмісту бенз(а)пірену в атмосферному повітрі м. Херсона 6

долі ГДК

5 4 3 2 1 0

1989

1991

1993

1995

1997

1999

Рік

23

2001

2003

2005

2007

Таблиця 2.1.1. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі - м. Херсон Речовина Пил Диоксид сірки Оксид вуглецю Диоксид азоту Оксид азоту Сульфати розчинні Фенол Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен (q БП * 10-6 мг/м3)**

1999 0,11 0,006 1,5 0,033 0,012 0,014 0,0019

2000 0,1 0,005 1,3 0,035 0,012 0,008 0,002 0,0024

2001 0,1 0,007 1,4 0,04 0,014 0,009 0,002 0,0042

2002 0,09 0,009 1,7 0,038 0,021 0,009 0,0013 0,007

0,001 0,99 0,03 0,02 0,008 0,033 0,009 0,068

0,002 1,08 0,04 0,04 0,012 0,028 0,011 0,07

0,002 0,63 0,03 0,026 0,021 0,039 0,011 0,085

0,0025 0,6 0,03 0,018 0,035 0,038 0,03 0,09

1,68

1,61

1,65

1,65

Середньорічний вміст, мг/м3 2003 2004 0,1 0,092 0,009 0,011 1,7 1,54 0,056 0,078 0,022 0,026 0,01 0,009 0,0019 0,003 0,0023 0,0035 Важкі метали (мкг/м3) 0,0026 0,0004 0,55 0,374 0,03 0,016 0,037 0,0303 0,019 0,019 0,04 0,032 0,02 0,0173 0,14 0,093 1,2

0,7

** q БП - концентрація бенз(а)пірену

24

Тенденція

2005 0,084 0,005 1,15 0,075 0,03 0,009 0,0024 0,006

2006 0,085 0,006 1,05 0,084 0,043 0,009 0,003 0,005

2007 0,11 0,021 1,27 0,12 0,06 0,01 0,005 0,009

2008 0,056 0,011 1,15 0,1085 0,076 0,0084 0,0042 0,010

0,0006 0,329 0,0193 0,0175 0,006 0,0209 0,0023 0,0511

0,001 0,746 0,031 0,025 0,006 0,018 0,007 0,067

0,003 0,65 0,023 0,013 0,006 0,021 0,007 0,034

0,0024 0,538 0,017 0,013 0,0062 0,010 0,007 0,0315

+0,00066 +0,07010 +0,00077 -0,00325 -0,00256 -0,00399 -0,00113 -0,01581

1,02

0,37

0,43

0,35

-0,11700

-0,00480 +0,00146 -0,06400 +0,01140 +0,01262 -0,00002 +0,00046 +0,00164

Динаміка вмісту NO2 в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах у 2008 році

Долі ГДК

5 4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0 І квартал

ГДК

ІІ квартал

1 пост

ІІІ квартал

2 пост

ІV квартал

5 пост

2008 рік

6 пост

Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах у 2008 році 7

Долі ГДК

6 5 4 3 2 1 0 І квартал

ГДК

ІІ квартал

1 пост

ІІІ квартал

2 пост

ІV квартал

2008 рік

5 пост

6 пост

Динаміка вмісту фенолу в атмосферному повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних постах у 2008 році 2,5

Долі ГДК

2 1,5 1 0,5 0 І квартал

ГДК

ІІ квартал

ІІІ квартал

1 пост

ІV квартал

5 пост

25

2008 рік

6 пост

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними Головного управління статистики у Херсонській області у 2008 році в атмосферне повітря Херсонської області викинуто 84 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 7,3% більше ніж у попередньому році. За кількістю викидів область посідає 20 місце серед регіонів України. Станом на 01.01.2009 року в області налічувалось 236 підприємств, які здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферу, що на 3,7% менше, ніж у минулому році. Протягом 2008 року в повітря Херсонщини від стаціонарних джерел надійшло 11,8 тис. тонн шкідливих речовин, що на 2,4 тис. тонн (або на 25,7%) більше, ніж у 2007 році. В середньому на 1 підприємство припадає 50,2 тонни. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на один квадратний кілометр території області склала 416,7 кг (у 2007 році – 331,4 кг) шкідливих речовин. Найбільш забрудненою є територія м.Херсона, де щільність викидів на 1 кв.км становить 24766,7 кг. У розрахунку на одну особу щільність викидів становила 10,7 кг (у 2007 році – 8,5 кг).

Структура забруднювачів довкілля області в 2008 році Обробна промисловість 22%

Інші 17%

Підприємствавиробники електроенергії, газу та води 61%

Основними забруднювачами довкілля були підприємства – виробники електроенергії, газу та води (61,0% сумарних викидів), підприємства переробної промисловості (22,0%).

26

Хімічний склад викидів від стаціонарних джерел у 2008 році Окис вуглецю 4%

Сполуки азоту 4%

НМЛОС 13%

Інші речовини 7%

Сполуки сірки 3%

Метан 69%

Від усіх пересувних джерел (автомобільні, авіаційні, водні, залізничні транспортні засоби і виробнича техніка) протягом звітного періоду в повітря надійшло 72,1 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 3,2 тис. тонн (або 4,4%) більше, ніж у попередньому році. Від роботи двигунів усіх видів автомобільного транспорту протягом 2008 року в повітря надійшло 64,6 тис. тонн шкідливих речовин, що на 2,8 тис. тонн (або на 4,5%) більше, ніж у попередньому році. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації рухомих транспортних засобів, були оксиди вуглецю (77,2%, або 49,9 тис. тонн), неметановані леткі органічні сполуки (11,8%, або 7,6 тис. тонн), оксиди азоту (8,8%, або 5,7 тис. тонн). На сажу, аміак, діоксид сірки, метан та бінз(а)пірен припало 2,2% (або 1,4 тис. тонн) сумарних викидів. Більше половини (50,7 тис. тонн, або 78,5%) забруднюючих речовин викинуто транспортними засобами населення. Від автотранспорту підприємств, організацій та установ надійшло 13,9 тис. тонн (21,5%) шкідливих викидів, з яких 37,1% - від вантажних автомобілів. Основним видом палива, яке використовується на автотранспорті, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2008 року потрапило 49,8 тис. тонн (77,1%) шкідливих речовин. Від двигунів, які працювали на дизельному паливі, в повітря надійшло 9,3 тис. тонн (14,4%) забруднень, на стисненому та зрідженому газах – 5,5 тис. тонн (8,5%). Щільність викидів від автотранспорту у розрахунку на км2 території області склала 2270 кг шкідливих речовин (у 2007 році – 2172 кг), а на одну особу – 59 кг (у 2007 році – 56 кг.). Надходження шкідливих речовин від автотранспорту у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел.

27

Загальний викид в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення (транспортні засоби і виробнича техніка) в 2008 році Водний транспорт, тис. т; 0,5467; 1%

Виробнича техніка (пересувна), тис. т; 5,0487; 6%

Залізничний транспорт, тис. т; 1,9456; 2%

Автотранспорт , тис. т; 72,1; 91%

Хімічний склад шкідливих речовин від пересувних джерел забруднення у 2008 році

Леткі органічні сполуки (НМЛОС) 11%

Сірчистий ангідрид 1% Сажа 1%

Оксид азоту 12%

Вуглеводні (метан) 0%

Оксид вуглецю 75%

Таблиця 2.2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 63,9 11,6 52,3 62,6 11,0 51,6 64,6 14,8 49,8 78,3 9,4 68,9 84 11,9 72,1

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

2300 2200 2300 2800 2750

52,7 55,3 57,6 70,7 71,2

28

Обсяг викидів на одиницю ВРП

Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне повітря по Херсонській області Автотранспорт Ряд2 80

Ряд1 Стаціонарні джерела

70

тис. тонн

60 50 40 30 20 10 0

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

Таблиця 2.2.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис .т Херсонська область

2000 11,598

2005 10,994

2006 14,816

2007 9,432

2008 11,859

м. Херсон

8,036

9,167

13,079

7,799

10,476

м. Каховка

0,956

0,229

0,160

0,274

0,305

м. Нова Каховка

0,357

0,273

0,234

0,234

0,233

Білозерський

0,044

0,029

0,029

0,025

0,02

Бериславський

0,226

0,085

0,077

0,08

0,077

Великоолександрівський

0,160

0,173

0,150

0,102

0,087

Великолепетиський

0,068

0,027

0,027

0,025

0,022

Верхньорогачицький

0,012

Високопільський

0,018

0,015

0,024

0,022

0,007

Генічеський

0,460

0,083

0,116

0,159

0,074

Голопристанський

0,218

0,058

0,044

0,026

0,022

Горностаївський

0,042

0,008

0,015

0,008

0,015

Іванівський

0,043

0,011

0,012

0,013

0,019

Каланчацький

0,076

0,022

0,021

0,004

0,008

0,0

0,0

0,0001

0,0

Каховський Нижньосірогозький

0,106

0,086

0,052

0,046

0,026

Нововоронцовський

0,025

0,02

0,008

0,007

0,005

Новотроїцький

0,264

0,029

0,052

0,039

0,037

Скадовський

0,144

0,167

0,163

0,167

0,138

Цюрупинський

0,291

0,505

0,543

0,393

0,282

Чаплинський

0,053

0,005

0,010

0,009

0,005

29

Динаміка загальних викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення 60,000

50,000

тис. тонн

40,000

30,000

20,000

10,000

0,000 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 ХЕРСОНСЬКА обл.

м. Херсон (міськрада)

м. Каховка (міськрада)

м. Нова Каховка (міськрада)

30

Таблиця 2.2.3. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

0,1

0,1

0,3

Білозерський

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Бериславський

0,2

0,0

0,0

0,0

0,1

0,1

Великоолександрівський

0,2

0,0

0,0

0,0

0,1

0,2

Великолепетиський

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Верхньорогачицький Високопільський

0,0 0,0

0,0 0,0

0,0 0,0

0,0 0,0

0,0 0,0

0,0

Генічеський

0,5

0,1

0,2

0,0

0,1

0,1

Голопристанський

0,2

0,0

0,0

0,0

0,1

0,1

Горностаївський

0,0

-

0,0

0,0

0,0

0,0

Іванівський

0,0

-

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 000 2 0,0 4 0,0 003 0,0 002

0,0

0,0 07

0,0

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

0,0 0,0 0,0

0,0 000 3 0,0 08 0,0 2 0,0 002 0,0 03

0,2

7,7

0,0

0,0

0,1

0,1

0,3

0,2

0,0

0,0

0,0

0,1

0,2

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,1

0,1

0,0

0,0

0,1

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 3

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,2

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 3 0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

31

0,2

0,3

0,2

0,0 12 0,0 03 0,0 03 0,0 03 0,0 13 0,0 005

0,1

0,1

11, 9 10, 5 0,3

0,0

0,1

0,3

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,1

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0 00

0,0 004

0,0

0,0

0,0

0,0 03 0,0 008 0,0 00

0,0 7 0,0 03 0,0 003

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 001

0,0 09

0,0

0,0

0,0

оксид вуглецю

0,1

0,3

0,5

діоксид азоту

0,0

0,0 8 0,0 6 0,0 08 0,0 3 0,0 4 0,0 03

0,3

0,5

діоксид сірки

0,4

0,1

0,0

0,4

0,0 6 0,0 06 0,0 2 0,0 001 0,0 002 0,0 06 0,0 29 0,0 00

0,4

0,5

0,5

0,2

0,3

0,3

0,0 14 0,0 03 0,0 02 0,0 01 0,0 09 0,0 006

0,1

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

-

0,0

0,0

0,0 001 0,0 003 0,0 001

0,0 2 0,0 001 0,0 009

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 002

0,0 14

0,0

0,0

пил

м. Нова Каховка

0,0 1 0,0 06 0,0 05 0,0 3 0,0 8 0,0 02

9,4

разом

0,2

0,5

оксид вуглецю

0,2

0,4

діоксид азоту

0,1

0,5

2008 р в т.ч.

діоксид сірки

0,1

0,4

0,1

пил

0,0

0,5

14, 8 13, 1 0,2

разом

1,0

0,8

оксид вуглецю

м. Каховка

0,7

діоксид азоту

0,8

0,6

діоксид сірки

0,8

1,2

2007 р. в т.ч.

пил

1,6

0,0 8 0,0 2 0,0 2 0,0 001 0,0 01 0,0 01 0,0 3 0,0 000 1 0,0 000 2 0,0 02 0,0 01 0,0 000 5 0,0 002

оксид вуглецю

0,0

10, 9 9,2

діоксид азоту

1,6

2006 р. в т.ч.

діоксид сірки

1,1

Пил

2,3

Херсонська область

разом

оксид вуглецю

0,2

м. Херсон

11, 6 8,0

разом

діоксид азоту

2005 р. в т.ч.

діоксид сірки

2000 р. в т.ч.

пил

Населені пункти

0,0 4 0,0 07 0,0 007 0,0 002 0,0 001 0,0 04 0,0 25 0,0 001

0,0 00

Каланчацький

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Нижньосірогозький

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

Нововоронцовський

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Новотроїцький

0,3

0,1

0,1

0,0

0,0

0,0

Скадовський

0,1

0,0

0,1

0,0

0,0

0,2

Цюрупинський

0,3

0,0

0,1

0,1

0,1

0,5

Чаплинський

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 02 0,0 02 0,0 02 0,0 009 0,0 002 0,0 006 0,0 001

0,0 04 0,0 2 0,0 4 0,0 09 0,0 05 0,0 7 0,0 000 2

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

0,0 06 0,0 07 0,0 06 0,0 1 0,0 09 0,0 1 0,0 008

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 5 0,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,2

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 4 0,2

0,5

0,0

0,1

0,0

0,0

0,4

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0 09

0,0 02 0,0 002 0,0 02 0,0 01 0,0 007 0,0 005 0,0 001

0,0 02 0,0 02 0,0 29 0,0 04 0,0 6 0,0 01

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

0,2

0,0

0,0

0,3

0,0

0,0

0,0

0,0 00 0,0 013 0,0 009 0,0 002 0,0 007 0,0 002

0,0 001 0,0 02 0,0 3 0,0 055 0,0 134 0,0 002

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

-

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Таблиця 2.2.4. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Адміністративна одиниця

Обсяги викидів, тонн у 2008 році

у 2007 році

Збільшення \зменшення викидів у 2008 році проти 2007 р., тонн

Обсяг викидів у 2008 році до 2007 року, %

Викинуто в середньому одним підприємством

Херсонська область

11858,948

9432,3

+2426,648

125,7

50,250

м. Херсон

10476,314

7799,0

+2677,314

134,3

143,511

м. Каховка

305,456

274,0

+31,456

111,5

20,364

м. Нова Каховка

232,952

234,4

-1,448

99,4

8,033

Білозерський

19,697

25,5

-5,803

77,1

1,407

Бериславський

76,825

79,6

-2,775

96,5

8,536

Великоолександрівський

87,260

102,1

-14,84

85,5

4,363

Великолепетиський

22,162

25,1

-2,938

88,2

7,387

Верхньорогачицький

-

-

-

-

-

Високопільський

6,941

22,3

15,359

31,1

3,471

Генічеський

73,981

159,1

-85,119

46,5

8,220

32

Голопристанський

22,451

25,5

-3,049

88,2

2,495

Горностаївський

15,031

8,4

+6,631

178,3

3,006

Іванівський

18,856

12,6

+6,256

150,2

18,856

Каланчацький

7,703

4,3

+3,403

3,427

1,926

Каховський

0,085

0,1

-0,015

85,0

0,085

Нижньосірогозький

26,237

45,8

-19,563

57,3

26,237

Нововоронцовський

5,339

6,8

-1,461

78,5

5,339

Новотроїцький

36,964

39,2

-2,236

94,2

12,321

Скадовський

138,210

166,8

-28,59

82,9

8,130

Цюрупинський

281,907

392,9

110,993

71,7

16,583

Чаплинський

4,577

8,8

-4,223

52,2

1,526

Таблиця 2.2.5. Основні забруднювачів атмосферного повітря № з/п

3 Мінпалива України Мінпаливоенерго України Мінпромполітики України

4

2 ЗАТ «Херсонський НПЗ» ВАТ «Херсонська ТЕЦ» Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна ДП «Херсонський суднобудівний завод»

Валовий викид, тонн 2008 рік 2007 рік 4 5 612,099 337,958 142,581 131,616 19,889 30,752

Мінпромполітики України

135,345

136,301

-0,956

5 6

ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» ВАТ «Таврійська будівельна компанія»

Мінпромподітики України Мінпромполітики України

66,071 320,496

15,711 356,343

+50,36 -35,847

7

ВАТ «Індустріальна склянна компанія»

Мінпромполітики України

124,780

153,252

-28,472

8

АТЗТ «ХК «Укренергоснаб»

Мінпромполітики України

100,170

125,182

-25,012

1 1 2 3

Підприємство-забруднювач

Відомча приналежність

33

Зменшення/ збільшення 6 +274,141 +10,950 -10,863

Причина зменшення/ збільшення 7 Зріст об’ємів виробництва Зріст об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зріст об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва

Таблиця 2.2.6. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 236

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2007 р.

11,9

125,7

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

50,4

19

0,2

84,3

10,5

2

0,0

76,3

2,3

1.2.

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Рибальство, рибництво

1.3.

Добувна промисловість

1

0,0

31,3

14,0

1.4.

Переробна промисловість

92

2,6

106,6

28,3

виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів виробництво коксу, продуктів нафтопереробки хімічне виробництво

41

0,5

84,7

12,2

2

0,6

181,1

300,0

3

0,0

87,6

1,9

5

0,6

98,1

120,0

3

0,0

82,2

10,1

8

0,1

87,0

12,5

25

7,2

144,3

288,0

1.6.

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургія та оброблення металу виробництво машин та устаткування Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво

19

0,1

94,1

5,3

1.7.

Транспорт і зв’язок

21

1,4

116,0

66,7

1.7.1.

у тому числі наземний

9

1,1

97,5

122,2

1.8.

Інші види економічної діяльності

57

0,4

80,0

1

1.1.

у тому числі: 1.4.1.

1.4.2.

1.4.3.

1.4.4.

1.4.5.

1.4.6.

1.5.

7,0

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Держу правління охорони навколишнього природного середовища в області є виконавцем Програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі (ЕМЕП) до Конвенції 1979 року, згідно якої впроваджено принципи оцінки та представлення даних про викиди забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП.

2.4. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2008 році підприємства області впровадили природоохоронні заходи (удосконалення технологічних процесів, підвищення ефективності очисних установок та ін.), на які було витрачено 761,8 тис.грн, що у 3,2 рази більше, ніж у 2007 році. Так, локомотивне депо Одеської залізниці почало застосовувати паливну присадку «Адізоль – Т-6». На ВАТ «Херсонський хлібокомбінат», а саме на елеваторі проведено заміну циклону ЦОЛ-6 в системі аспірації пневмотранспорту пилу зернового. ВАТ «Бериславський машинобудівний завод» підвищило 34

ефективність очисних установок за рахунок їх модернізації, реконструкції та ремонту. На підприємстві «Херсонська ТЕЦ», було проведено режимну наладку котлоагрегатів. ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» ліквідувало котельне устаткування котлоагрегатів Е 4/9. ЗАТ «Херсонський НПЗ» провело чистку та консервування обладнання. Херсонським відділенням ТОВ «Сандора» було здійснено перехід на низькосірчистий мазут. НА ДП ДАК «Хліб України» було проведено реконструкцію зерноочистки складів 3 та 4. Впровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн області на 56,3 тонни. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області у 2008 році здійснено 284 перевірки підприємств та організацій щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, в т.ч. 47 з високим та середнім ступенем ризику. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 164 особи. Сума штрафів склала 17,884 тис. грн., з яких 12,531 тис. грн. стягнуто. Винесено 56 рішень про тимчасову заборону виробничої діяльності, пов’язану із порушенням природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” пред’явлено 10 претензії на суму 20,143 тис. грн. Перевірено 2219 джерел викидів, з яких 422 обладнано ГОУ. З 422 перевірених ГОУ – 56 знаходились у незадовільному технічному стані. На 128 ГОУ перевірка ефективності роботи не здійснювалась. Перевіркою дотримання ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» встановлено, що підприємство згідно проведеної ідентифікації відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 2 класу. Облік часу роботи ГОУ, перевірка технічного стану та ефективності роботи ГОУ у 2008 році не проводиться. З метою зниження викидів розроблено заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з термінами виконання 01.01.2008 р. та 01.01.2011 р. Дозволом на викиди передбачені заходи щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин на 61 джерелі викидів з періодичністю 1 раз на рік. У 2008 році контроль не здійснювався. Режимно-налагоджувальні роботи та екологотеплотехнічні випробування не проводились. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 8 протоколів про адмінпорушення. За результатами перевірки Херсонського суднобудівного судноремонтного заводу ім. Комінтерна – філія АСК “Укррічфлот” встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. За порушення вимог чинного законодавства прийнято 7 рішень про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації виробничих дільниць підприємства, пов’язану із викидами без дозволу забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Протягом 2008 року здійснено 20 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства АЗС. За порушення вимог чинного законодавства 21 посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності.

35

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Температура довкілля є одною з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом цього сторіччя на 2-5°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення цієї проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. Із загальної кількості викидів, які потрапляють в атмосферне повітря Херсонщини, - 11,0 тис. тонн, або 92,4% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 474,6 тонн), діоксид сірки (350,4 тонн), метан (8084,0 тонн), діоксид азоту (472,6 тонн), неметанові леткі органічні сполуки (1541,3 тонн), аміак (27,7 тонн), оксид азоту (32,9 тонн), хлорфторвуглець (0,05 тонн). Крім того, 36

в атмосферу надійшло 385,5 тис.тонн діоксиду вуглецю, який має парникову дію.

також

3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання З метою зменшення викидів парникових газів підприємствами Херсонської області було проведено ряд заходів, спрямованих на обмеження та скорочення викидів парникових газів та збільшення їхнього поглинання. Підприємством ВАТ «Херсонська ТЕЦ» було проведено реконструкцію пальників, режимну наладку котлоагрегатів станцій № 4 та № 7, а також ремонт газоходів та ущільнення газоповітряного тракту; всі ці заходи дали зниження викидів оксидів азоту та оксиду вуглецю на 20 т., та парникових газів на 493 т. На ЗАТ «Херсонський НПЗ» використовувався природний газ на котлах ТЕЦ та котлах котельні на період реконструкції заводу, а також впроваджено опалення у робочих приміщеннях за допомогою електричних котлів, що привело до скорочення викидів парникових газів відносно 2007 року на 888, 464 т.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання У 2008 році з природних водних об’єктів області забрано 1080 млн.м3 води, в т.ч.: - з поверхневих джерел – 1007,57 млн.м3 - з підземних джерел – 72,43 млн. м3 Використано води – 678,2 млн. м3, в т.ч.: - підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування – 41,82 млн. м3 - промисловістю – 29,88 млн. м3 - сільським господарством – 3,248 млн. м3 - на зрошення – 594,0 млн. м3 Скинуто у поверхневі водні об’єкти – 90,08 млн. м3, в т.ч.: - забруднених стічних вод – 2,419 млн. м3 - нормативно-чистих – 59,41 млн. м3 - нормативно-очищених – 28,25 млн. м3 В порівнянні з 2007 роком загальний забір води з природних водних об'єктів зменшився на 276,0 млн.м3, в т.ч. з поверхневих джерел на 270,43 млн.м3, з підземних - на 5,64 млн.м3. Використання води зменшилось на 245,0 млн.м3, в т.ч.: підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування на 3,34 млн.м 3, на зрошення 231,6 млн.м3, у промисловості на 12,12 млн.м3. У сільському господарстві збільшилось на 0,673 млн.м3

37

Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води

млн. м3

Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

1990 2723 2161

2000 1161

2005 1000

2006 958,6

2007 1356

2008 1080

638,7

610,4

607,4

923,2

678,2

120,4 87,2

32,06 53,1

36,35 44,97

31,98 44,54

42,0 45,16

29,88 41,82

499,2 40,45

515,0 5,812

519,5 3,481 31,33

825,6 2,575 41,92

478,3

141,4

116,6

97,23

97,9

594,0 3,248 9,13 281 99,3

463,2

126,8

100,2

85,92

90,27

90,08

44,4 41,4 97,6 321,2

3,6 2,06 35,96 87,27

3,183 1,881 33,63 63,36

27,85 1,72 6,539 51,53 98,23

11,41 10,57 28,62 50,23 66,69

2,419 1,706 28,25 59,41 59,43

99,8

97,2

97,45

Потужність очисних споруд

Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти 1,706 2008 10,57 2007 1,72 2006 1,881 2005 1,127 2004 0,58 2003 3,9 2002 0,28 2001 2,06 2000 0

59,41

28,25

50,23 51,53

28,62 6,54

63,36

33,63

75,63 61,17

33,83 7,44

61,11

8,82

69,8

37,02 87,27

20

40

35,96 60

80

100

млн. м3/рік Без очистки (забруднені) Нормативно чисті (умовно) без очистки Нормативно очищені

38

120

140

Таблиця 4.1.2. Забір, використання та відведення води Назва водного об’єкту

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

7,366 1073 1060 0,883 -

6,153 672 662,5 7,798 174,5

4,024 86,06 40,8 0,018 -

2,419 1,852 -

1,696

407,1

-

-

Азовське море Чорне море р. Дніпро р. Ингулец Канал ПівнічноКримський Каховський Магістральний канал

Динаміка обсягів забору води по Херсонській області

3000

млн. м3/рік

2500 2000 1500 1000 500 0 1990

1992

1994

Підземної води

1996

1998

2000

Поверхневої води

2002

2004

2006

2008

2006

2008

Морської води

Динаміка обсягів використання води по Херсонській області

2500

млн. м3/рік

2000

1500 1000

500

0 1990

1992

1994

1996

Підземної води

1998

2000

2002

Поверхневої води

39

2004

4.2. Забруднення поверхневих вод В області 44 підприємства, стічні та дренажні води яких скидаються в поверхневі водойми. Із стічними водами у поверхневі водні об’єкти було скинуто забруднювальних речовин (тонн): Таблиця 4.2.1. Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах по області Найменування речовини

БСКПОВ ХСК Завислі речовини Фосфати Сухий залишок Нафтопродукти Сульфати Хлориди Азот амонійний Нітрати Нітрити СПАР Залізо Мідь Цинк Марганець Алюміній Магній Фтор Хром(+6)

Рік 2003 332,0 2260,0 423,0 101,6 33260,0 0,517 6939,0 9040,0 13,0 980,0 9,0 2,142 1,639 0,028 0,032 0,016

2004 563,0 2246,0 415,0 93,29 30190,0 0,793 6093,0 8168,0 16,0 891,0 4,0 1,401 3,546 0,039 0,12 0,005

2005 533,0 2327,0 423,0 104,2 38350,0 2,769 8213,0 8963,0 49,0 837,0 37,0 2,657 4,809 0,166 0,12 0,072

2006 465,0 2078,0 353,0 124,1 35250 4,321 8273,0 8742,0 66,0 736,0 51,0 2,65 5,648 0,191 0,149 0,089

2007 520,0 1959 384,0 84,36 31370 3,228 7807,0 7161,0 40,0 741,0 48,0 3,24 6,113 0,208 0,176 0,069

2008 454,0 1807,0 336,0 88,39 30960,0 2,458 6590,0 8072,0 58,0 934,0 49,0 2,097 4,627 0,146 0,058 0,386 0,024

Станом на 01.01.09 р. в області зареєстровано 2422 водокористувача, які здійснюють спеціальне водокористування, що на 39 більше ніж станом на 01.01.2008 р.; з них 1647 мають дозволи на спецводокористування. Кількість водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 775. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області видані дозволи 808 водокористувачам, розглянуто та затверджено 12 проектів нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено нормативи ГДС одному підприємству, видано 16 погоджень на проектування свердловини та 15 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи.

40

Таблиця 4.2.2. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 З неї на: Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднени х -

побутово-питні потреби

виробничі потреби

0,772 0,014

0,063 0,007

0,709 0,006

3,515

0,981

2,527

1,967

1,792

38,63

36,78

1,331

28,7

0,626

-

573,7 2,813 0,542 0,24

0,715 0,43 0,463 0,077

21,62 1,911 0,075 0,163

54,8 -

-

-

57,97 678,2

2,241 41,82

1,538 29,88

4,613 90,08

2,419

1,706

41

Табл. 4.2.3. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об'єктів Підприємство забруднювач

Відомча належність

Водний об'єкт

1

2

3

2007р 1. ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” 2. МКП “ВУВКГ м. Херсона” 3. Каланчацький ККП 4. МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ 5. КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка 6. МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район 10. Генічеське ВУВКГ 2008р 1. ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” 2. МКП “ВУВКГ м. Херсона” 3. Каланчацький ККП 4. МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ

5.

6.

7.

1 КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район Генічеське ВУВКГ

2

Об'єм скидання, тис.м3 Всього 4

НО 5

Обсяг забруднювальних речовин, що скидаються, тонн на рік

НДО 6

7

р. Дніпро р. Кошова р. Вірьовчина р. Каланчак Чорне море

1605

1553

52

751,2

22480 88 681

-

88 681

35111,1 33,0 960,5

р. Дніпро

3141

-

-

10756

р. Дніпро

25

-

12

13,0

Азовське море

495

-

-

669,8

р. Дніпро р. Кошова р. Вірьовчина р. Каланчак Чорне море

1772,6

1676,6

96

849,89

22305,3 65,7 500,9

-

65,7 500,9

40610,039 108,4 735,077

3 р. Дніпро

4 3101,2

5 -

6 -

7 3776,43

р. Дніпро

23,5

8,9

14,6

29,012

Азовське море

471

-

-

692,534

42

4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. В 2008 році відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції здійснювався аналітичний контроль за станом 14 водних об’єктів Херсонської області: Каховського водосховища, р. Дніпро, ДніпроБузького лиману, р. Інгулець, р. Верьовчина, р. Каланча, р. Кошова, р. Рвач, р. Інгулка, озера Дідове, Кругле, Золоте, Стебліївське, Забарський жолоб. Спостереження проводились протягом всього року. Було відібрано 359 проб поверхневих вод, в яких виконано 4124 хімічних досліджень. Якість води в Каховському водосховищі контролювалась протягом року систематично в 4 створах: м. Берислав (вище і нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ «Бериславський водоканал»), м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал»). Крім того, в зв’язку з загибеллю риби відбирались проби води в с. Бережанка, смт Велика Лепетиха, смт Горностаївка та в Василівській затоці. Перевищення ГДК (СанПиН) по БСК спостерігалось у червні в створах м. Берислав (вище та нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ «Бериславський водоканал») в 1,4 рази та м. Каховка (вище та нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал») в 2,2-3 рази. Крім того, зафіксовано підвищення величини рН до 8,52-8,51 од. рН в створі м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал»). В цей період спостерігалось інтенсивне «цвітіння» води, що й явилось причиною перевищень. По іншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) та відхилень від фонових значень не виявлено. Протягом року відбирались проби води р. Дніпро у 9 створах: 5 км нижче Каховської ГЕС, 500 м вище скиду КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, 500 м нижче скиду КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче впадіння р. Інгулець, м. Херсон, 500 м нижче впадіння р. Кошової, с. Кизимис. Крім того, періодично відбирались проби в фоновому і контрольному створах МКП «Миколаївводоканал» с. Микільське. За результатами проведених досліджень у 2008 році вміст хлоридів складав 37,11 мг/дм3 (мінімальна концентрація –27,65 мг/дм3, максимальна – 51,11 мг/дм3), сульфатів 48,58 мг/дм3 (мінімальна концентрація –31,28 мг/дм3, максимальна –96,31 мг/дм3). Середні та максимальні значення цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм. Вміст розчинених солей становив 360 мг/дм3 з коливаннями від 254 мг/дм3 до 632 мг/дм3, що відповідає середнім багаторічним даним. Найбільш важливе значення для життєдіяльності гідробіонтів, а також для підтримки на певному рівні процесів самоочищення водоймищ має розчинений кисень, який сприяє мінералізації органічних речовин антропогенного походження. За результатами спостережень, кисневий режим протягом року був задовільним. Вміст розчиненого кисню в середньому становив 6,85 мг/дм 3, мінімальний показник 2,9 мг/дм3, максимальний – 14,8 мг/дм3. Значення 43

мінімального і середнього показників вмісту розчиненого кисню нижчі, ніж у 2007 році, що обумовлено значною кількістю проб, відібраних на різних глибинах під час загибелі риби. Показники біологічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, в основному знаходились в межах ГДК і дорівнювали по БСК5 3,68 О2/дм3 (мінімальне 1,86, максимальне 6,28 мгО2/дм3), по ХСК – 25,87 мгО/дм3 (мінімальне 20,6 максимальне 36,4 мгО/дм3). Середні значення як по БСК, так і по ХСК в 2008 році знаходять приблизно на рівні 2007 р. Важливим показником якості поверхневих вод є вміст біогенних елементів – сполук азоту у різних формах і фосфору. По азотній групі перевищень ГДК не зафіксовано, вміст амонію, нітритів та нітратів порівняно з 2007 р. дещо зменшився. Вміст амонію становить 0,154 мг/дм3 (мінімальний 0,03, максимальний 0,46 мг/дм3 нітритів 0,023 мг/дм3 (мінімальний 0,008, максимальний 0,037 мг/дм3), нітратів 1,26 мг/дм3 (мінімальний 0,41, максимальний 6,4 мг/дм3). Вміст фосфатів теж дещо зменшився у порівнянні з 2007 роком і становить в середньому 0,25 мг/дм3 з коливаннями від 0,07 мг/дм3 до 0,56 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. По вмісту фосфатів на ділянках водойм рибогосподарського призначення спостерігається перевищення ГДК до 3,3 разів. Вміст заліза загального спостерігався на рівні 0,14 мг/дм3 (0,08 – 0,32 мг/дм3), марганцю 0,029 мг/дм3 (мінімально-відсутній, максимально – 0,124 мг/дм3, що сягало 12,4 ГДК для рибогосподарських водойм), вміст хрому, міді та нікелю знаходився поза межами чутливості методик визначення.

20 серпня 2008 р. до Державної екологічної інспекції в Херсонській області надійшов сигнал від управління «Херсондержрибоохорона» про загибель молоді бичка на акваторії Дніпро-Бузького лиману в районі с. Олександрівка. За результатами проведених досліджень в доставлених пробах встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту: хлоридів – до 6,2 ГДК, амонію – до 4,3 ГДК, фосфатів – до 13,4 ГДК, заліза загального до 4 ГДК, марганцю – до 40 ГДК. Мінералізація води сягала 5370 мг/дм3, хімічне споживання кисню – 74 мгО/дм3. Температура води в лимані становила +26 0С, температура повітря в середньому була + 28 0С, попуски води в нижній б’єф Каховської ГЕС знаходились на рівні 520-530 м3/с. За таких умов продовжується масовий розвиток синьо-зелених водоростей, в результаті розкладу яких створюється дефіцит розчиненого кисню у водоймах, спостерігаються різкі коливання рН і накопичення токсичних речовин, відбувається інтенсивне окислення в теплій воді великої кількості органічних речовин, накопичених за вегетаційний період у лимані. За станом р. Інгулець контроль проводився тричі протягом року – в березні, травні та листопаді. Для здійснення моніторингу додержання вимог Регламенту скидання надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу відбір проб проводився по 5 контрольним створам, розташованим нижче скиду за течією на території Херсонської області – від с. Заградівка, с. В.Олександрівка, с. Калінінське, с. Дар’ївка до с. Садове (останній створ перед 44

впадінням річки Інгулець в річку Дніпро). По всім створам (крім створу с. Садове) протягом року спостерігався високий вміст розчинених солей: від 1544 мг/дм3 до 5896 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. Вміст розчиненого кисню протягом року не опускався нижче 8,7 мг/дм3. Контроль за станом р. Каланчак проводився щоквартально по 2 створам – 500 м вище скиду з очисних споруд Каланчацького ККП і 500 м нижче. Перевищення ГДК СанПиН (для водойм в межах населених пунктів) постійно спостерігалось і у фоновому (500 м вище скиду), і у контрольному (500 м нижче скиду) створах по сульфатам (до 1,5 ГДК) та сухому залишку (до 2 ГДК). По БСКn перевищення спостерігалось також і фоновому, і в контрольному створах – в фоновому в 2 випадках (до 1,3 ГДК) та в контрольному в 3 випадках (до 1,6 ГДК). Крім того, в вересні та грудні також спостерігалось перевищення ГДК по залізу загальному і в фоновому(1,4-1,6 ГДК), і в контрольному (1,4-1,8 ГДК) створах. Також в грудні зафіксовано перевищення ГДК по марганцю в фоновому створі – 5,2 ГДК, контрольному – 4,6 ГДК. Дуже забрудненою є р. Вірьовчина. Спостереження за її станом і впливом скиду зворотних вод з очисних споруд міста Херсона проводились по 2 створам (с. Геологів, 500 м вище скиду з очисних споруд м. Херсона та Шуменський мікрорайон, 500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) щоквартально (всього 5 разів). В контрольному створі (Шуменський мікрорайон, 500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) в порівнянні з фоновим (с. Геологів, 500 м вище скиду) дещо підвищується вміст нітратів, хлоридів, БСК5, ХСК; спостерігається значне збільшення вмісту амонію (в 3 рази), нітритів (в 11,6 разів), фосфатів (в 5,5 разів), що свідчить про негативний вплив на р. Вірьовчину скиду з очисних споруд. Гідрохімічний стан річки погіршився – в фоновому створі 2008 року в порівнянні з попереднім роком зріс вміст амонію, нітритів, БСК, ХСК, сульфатів, хлоридів, сухого залишку, заліза загального, марганцю; в контрольному створі також порівняно з 2007 роком спостерігався ріст вмісту нітритів, сухого залишку, БСК, ХСК. Показники біологічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, постійно перевищували ГДК і коливались від 1,1-3,0 ГДК по ХСК та 2,9-8,3 ГДК по БСК. Показники середніх значень як по БСК, так і по ХСК в 2008 році значно зросли в порівнянні з 2007 р., що може сигналізувати про ріст органічного забруднення. Перевищення ГДК для водойм в межах населених пунктів (СанПиН) спостерігалось по хлоридам (до 1,4 ГДК), сухому залишку (до 2,3 ГДК), ХСК (до 3 ГДК), БСК (до 8,3 ГДК), амонію (до 10,4 ГДК), нітритам (до 2,5 ГДК), фосфатам (до 4,4 ГДК), марганцю (до 8,7 ГДК) і в фоновому, і в контрольному створах. Крім того, в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) зафіксовані перевищення ГДК по сульфатам (до 1,6 ГДК), залізу загальному (до 2,7 ГДК) та марганцю (до 8,7 ГДК); в фоновому створі спостерігались перевищення по нітритам (до 2,5 ГДК), фосфатам (до 4,4 ГДК). Кисневий режим протягом року не завжди був сприятливим - у травні та червні в контрольному та фоновому створах зафіксовано низький вміст розчиненого кисню – 1,4-2,1 мг/дм3.

45

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. усього

з перевищенням ГДК

Каховське водосховище

2

2

р. Дніпро

2

2

р. Інгулець

5

5

Відібрано та Кількість показників, у тому числі проаналізова забруднюючих речовин, що но проб визначалися, од. води, од.

5 25 ( завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель) 4 25 ( завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель) 14 25 ( завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель)

46

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

1 – рН 1 – ХСК 1 - БСК

2 – фосфати 2 – БСК 1 – залізо загальне

2 – рН 11 – сухий залишок 11 – сульфати 7 – хлориди 7 - марганець 7 – БСК 6 - ХСК

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од.

Відібрано та Кількість показників, у тому числі проаналізова забруднюючих речовин, що но проб визначалися, од. води, од.

5 25 ( завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель)

Назва водного об’єкту

усього

з перевищенням ГДК

р. Вірьовчина

1

1

р. Каланчак

1

1

3

р. Інгулка

1

1

1

47

25 ( завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель) 25 ( завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, ХСК, БСК, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель)

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

1 – завислі речовини 5 – сухий залишок 5 – азот амонійний 1 – нітрати 3 - нітрити 3– фосфати 5 – хлориди 2 – розчинен. кисень 3 - залізо загальне 2 – марганець 5 – ХСК 5 – БСК 3 – сухий залишок 2 – сульфати 2 – БСК 1 – марганець 1 – залізо загальне

1 – фосфати 1 – БСК 1 - залізо загальне

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Дослідженнями Херсонської гідробіологічної станції Національної Академії Наук України встановлено, що в русловій мережі нижнього Дніпра за основними структурно-функціональними показниками фітопланктону виділяються найменш порушені ділянки: русло Дніпра від м. Нова Каховка до м. Херсон, рукав Конка. Якість води в цих водотоках відповідає β-мезосапробній зоні («забруднені води» за категорією якості «задовільна») з тенденцією переходу до о-сапробної зони («чисті води» за категорією якості «дуже добрі»). За показниками зоопланктону відмічена тенденція до поліпшення якості води на ділянці нижнього Дніпра від греблі Каховської ГЕС до м. Херсона від класу «задовільної чистоти» до класу «чиста». В основних рукавах (Рвач, Бакай, Конка) якість води залишилась на рівні 80-х років і віднесена до β'- мезосапробної зони, до класу вод «задовільної чистоти». Оцінка сапробності вод русла Дніпра і його рукавів з використанням індикаторних видів макрозообентосу також не зареєструвала перевищення границь β-мезосапробної зони. Високий ступінь забруднення відмічений в р. Вірьовчина. На протязі всього року в річці спостерігався підвищений вміст бактерій, що особливо характерно для сапрофітної групи. Рівень сапробності за показниками бактеріопланктону відповідав розряду якості вод «досить брудна» класу «брудна». Однак, необхідно відзначити, що влітку 2008 року якість води в р. Вірьовчина дещо покращилась у порівнянні з минулими роками. Найбрудніша за мікробіологічними показниками вода зареєстрована в гирлі р. Інгулець і в рукаві Кошова в місці, де рукав кількома протоками з’єднується з вище розташованими озерами – Біле, Безмен, Виноградне. За вмістом сапрофітних бактерій вода відповідала класу якості «брудна» і навіть «дуже брудна». В цілому водотоки нижнього Дніпра відносяться до β-мезосапробної зони забруднення. Враховуючи видове багатство флори і фауни водотоків, а також високу здатність до самоочищення, екологічний стан екосистеми нижнього Дніпра можна оцінити як задовільний.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. При здійснені держсанепіднагляду за станом питного водопостачання населених пунктів області по мікробіологічним показникам, держсанепідслужбою у 2008 році відібрано і досліджено 18912 проб. За результатами лабораторних досліджень по мікробіологічним показникам не відповідає вимогам держстандарту 346 проб або 1,8%. У 1,5-5 разів перевищують середньообласний показник бактеріальної забрудненості води у Бериславському (2,8%), Генічеському (3,9%), Горностаївському (6,5%), Іванівському (3,4%), Чаплинському (9%) районах. Відповідно до затвердженої МОЗ України «Тимчасової програми моніторингу р. Дніпро та її притоків, Каховського водосховища», держсанепідслужбою області проводяться дослідження річкової води на санітарно-хімічні, токсикологічні та мікробіологічні показники у 26 постійних 48

створах. Вода в цих створах відбирається щоквартально і досліджується на 43 показники. В області під наглядом держсанепідслужби знаходяться 163 офіційні пляжі, у тому числі 18 річкових. У 2008 році на річкових пляжах відібрано і досліджено на мікробіологічні показники –3239 проб. Із 76 проб, які не відповідають вимогам по мікробіологічним показникам, у 30 було перевищення по вмісту лактозопозитивних кишкових паличок ЛКП та у 10 знайдені яйця гельмінтів.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Відповідно до «Комплексної програми здійснення держсанепіднагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного моніторингу довкілля установами та закладами Держсанепіслужби МОЗ України із залученням науководослідних інститутів АМН України на 2006-2010 роки», вода р. Дніпро відбирається і досліджується у 2 створах два рази на рік: м. Херсон та м. Каховка. У 2008 році радіологічною лабораторією обласної санепідстанції досліджено 4 проби, які відповідають встановленим нормам.

4.4. Якості питної води та її вплив на здоров’я населення За даними спостережень Міністерства охорони здоров’я у 2008 році кожна шоста із обстежених проб води, взятої із системи господарсько-питного постачання, фактично не відповідала санітарно-гігієнічним вимогам на санітарнохімічні показники, що безпосередньо впливало на захворювання населення на гострі кишкові інфекції. Так, за даними управління охорони здоров’я кількість осіб, які захворіли на гострі кишкові інфекції становила 374 особи, або 33,9 осіб у розрахунку на 100 тис. населення (у 2007 році – 377 осіб).

4.5. Морські води Екологічний стан Азовського і Чорного морів На території Херсонської області на узбережжях Чорного та Азовського морів постійно працювало 149 пляжів. У літній період щотижня проводилися дослідження морської води на мікробіологічні та фізико-хімічні показники. Постійно контролювалося дотримання санітарних вимог на територіях морських пляжів та прилеглих до них територіях оздоровчих закладів. Дослідження проб морської води здійснюються у 28 стаціонарних створах, у т.ч. води Азовського моря у 10 створах та води Чорного моря у 18 створах. У 2008 році на санітарно-хімічні показники досліджено 237 проб води Азовського моря, значних відхилень від норм не встановлено. На мікробіологічні показники досліджено 233 проби морської води, не відповідало нормам – 3 (1,3%). Здійснено дослідження води Чорного моря на санітарно-хімічні показники (187 проб) та мікробіологічні показники (287 проб), всі відповідали санітарним нормам.

49

Хімічне забруднення морських вод за даними Державної екологічної інспекції Азовського моря №

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Найменування пункту спостереження

Розташування пункту спостереження

Одиниці виміру Гранично-допустима концентрація (ГДК) / рибогосподарські-морські нормативи 1 Арабатська стрілка, б/в Акваторія «Експрес» Азовського моря Арабатська стрілка, Акваторія с. Щаслівцево Азовського моря зона впливу м. Генічеськ порту м. Генічеськ зона впливу м. Генічеськ очисних споруд м. Генічеськ зона впливу скиду №3 управління м. Генічеськ водного господарства м. Генічеськ, с. Щорсівка зона впливу скиду №1,2 управління м. Генічеськ водного господарства м. Генічеськ, с. Фрунзе

Азот амоній ний

БСК5

Завислі речовини

Нафтопродукти

Нітрати

Нітрити

Сульфати

Фосфати

залізо

Водневий показник

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

рН

0,5

3

фон

0,05

40

0,08

3500

0,17

0,05

0,28

2,29

52

0,05

2,15

0,03

1056

0,05

0,124

8,35

0,31

2,18

43

0,05

2,01

0,03

1190

0,05

0,176

7,63

0,1

3,16

14

0,051

1,09

0,05

1005,7

0,05

0,212

7,05

0,3

3,22

11

0,05

1,2

0,779

979,4

0,05

0,188

8,11

0,1

5,01

23

0,05

2,73

0,03

1382

0,05

0,438

7,44

0,1

4,93

46

0,05

2,38

0,03

1056

0,05

0,213

7,81

50

Хімічне забруднення морських вод за даними Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря №

Дата відбору

Одиниці виміру Гранично-допустима концентрація (ГДК) моря

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

Амоній сольовий

мг/дм3

АПАР

БСК5

Водневий показник

мг/дм3

мг/дм3

рН

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

мг/дм3

рН

2,25

6,5-8,5

прирощу до фону 0,25

0,05

фон

0,05

40

0,08

34

0,001

0,17

2,2 2,3 1,9 2,0 2,1 2,1 2,3 2,3 2,2 1,7 1,8 1,8

7,6 7,7 7,6 7,4 7,4 7,8 7,6 7,7 7,6 7,7 7,5 7,5

3 4 2 3 4 3 4 9 6 5 2 2

0,04 0,05 0,03 0,02 0,03 0,05 0,05 0,02 0,03 0,02 0,03 0,03

0,46 0,52 0,50 0,51 0,49 0,44 0,48 0,36 0,44 0,51 0,48 0,48

0,03 0,02 0,02 0,04 0,05 0,02 0,03 0,05 0,03 0,02 0,04 0,04

2,5 1,40 9,68 1,20 1,90 0,40 2,40 0,20 1,66 1,3 0,60 0.60

0,012 0,01 0,03 0,011 0,015 0,018 0,014 0,005 0,011 0,010 0,009 0,009

10,9 11,30 12,00 11,20 11,80 11,30 10,8 11,30 11,10 11,7 12,2 12,2

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

0,28 0,32 0,44 0,55 0,33 0,36 0,26 0,58 0,42 0,18 0,51 0,51

0,5 0,18 0,18 0,27 0,16 0,18 0,26 0,2 0,12 0,16 0,14 0,12 0.12

0,017 0,00 0,00 0,00 0,04 0,00 0,019 0,00 0,006 0,00 0,00 0,00

Завислі речовини

Залізо (загальне)

Солоність

нафтопродук ти

Нітрати

Нітрити

Розчинний кисень

феноли

Фосфати (РО4)

51

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Основними джерелами забруднень морів є стоки рік, стічні води із точкових і дифузійних берегових джерел, морські та річкові транспортні засоби, у тому числі й стічні води очисних споруд міст та курортних установ. На території Херсонської області запроваджується нова технологія очистки стічних вод - установка «БІОТАЛ», у якій закладена концепція, відмінна від класичної. Установка працює в режимі продовженої аерації з використанням процесів нітрифікації й денітрифікації. Після глибокого біологічного очищення на виході зі спорудження одержують біологічно очищені стічні води й стабілізований збезводнений надлишковий активний мул, що є гарним органомінеральним добривом. Продуктивність установок «БІОТАЛ» - від 1,5 до 200 мЗ/добу. Установки більшої продуктивності складаються з типових модулів на 100 або 200 мЗ/добу або розробляється індивідуальний проект. Вже введені в експлуатацію очисні споруди продуктивністю 8 м3/добу на о. Бирючий, 50 м3/добу - на базі відпочинку «Корал» у Генічеському районі області. Розроблено проекти будівництва ще восьми установок продуктивністю від 1600 до 10 м3/добу, які будуть змонтовані в рекреаційних районах області. З метою запобігання забруднення поверхневих вод розроблені і держуправлінням охорони навколишнього природного середовища затверджені проекти гранично допустимих скидів забруднюючих речовин в поверхневі водойми підприємствам: - Виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м. Генічеськ; - Дочірньому підприємству «Південь» ТОВ сільськогосподарське підприємство «Українські рисові системи» с. Круглоозерка; - ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Золото Таврії» с.Олександрівка; - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Більшовик»; - Приватному підприємству «Амур» с.Тарасівка; - Товариству з обмеженою відповідальністю «Рис України» с.Тарасівка; - Чаплинському управлінню водного господарства. Щоб не допустити забруднення водоймищ суднами, Херсонським морським та річковим портами, підприємствами суднобудування та судноремонту проводяться роботи по збору з транспортних суден відпрацьованих паливно-мастильних матеріалів, лляльних, господарськопобутових стічних вод та сміття. Для цих цілей у морському порту використовується спецсудно ПС-305, а у річковому порту два судна - ОС-9, ОС-14. Всі лляльні води, які збираються із суден в межах воднотранспортної дільниці, очищуються на двох станціях очистки лляльних вод, які функціонують у річковому порту та на суднобудівному заводі. Стічні води після очистки скидаються у загальноміську каналізацію. У Скадовському морському порту лляльні води з суден надходять на станцію прийому та очистки лляльних вод, після чого скидаються у міську каналізацію. Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали збираються у спеціальні ємкості та в подальшому відправляються на переробку.

52

У 2008 році на будівництво каналізаційних очисних споруд та скидного колектора м. Гола Пристань витрачено 1224,8 тис.грн (974,8 тис.грн з Державного та 250,0 тис.грн з місцевого бюджетів). Крім цього, за рахунок коштів оздоровчих закладів (150 тис.грн) здійснені заходи з берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурне. Державною екологічною інспекцією здійснено 165 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони поверхневих вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 30 осіб на суму 3,587 тис.грн. За самовільне користування поверхневими водами та скид неочищених стічних вод у поверхневі водойми пред’явлено 17 претензій (позовів) на суму 633,338 тис.грн. Відділом інструментально-лабораторного контролю перевірено 33 підприємства (35 скиди). Всього відібрано 500 проб, в тому числі: стічних – 88, поверхневих – 359, дренажних – 53. Виконано 5853 хімічних досліджень. На 5 перевірених підприємствах - скидниках (9 скидів) якість зворотних вод не відповідала діючим нормативам ГДС – це міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона», комунальне підприємство «Міський водоканал» м. Нова Каховка, комунальне виробниче управління «Каховський водоканал». Каховка, цех водогону Дніпро-Миколаїв міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», відкрите акціонерне підприємство «Херсонський суднобудівний завод»; крім того, 5 підприємств (5 скидів) скидали зворотні води без дозволу на спецводокористування та встановлених нормативів гранично допустимого скиду, та в зв’язку з аваріями – це комунальне виробниче управління Бериславський водоканал», комбінат комунальних підприємств смт. Каланчак, мале комунальне підприємство «Очисні споруди» м. Скадовськ, комунальне підприємство «Мале госпрозрахункове підприємство «ДАР», херсонський державний завод «Палада». Основними забруднювачами являються підприємства житлово-комунальної галузі – з 10 виявлених підприємств-забруднювачів 80% - комунальні. Розрахунок розмірів відшкодування заподіяних збитків виконується. Проведено визначення токсичності 69 проб зворотної та природної води методом біотестування 24-х підприємств (52 проби) та 2-х водних об’єктів (17 проб). На 4 підприємствах вода чинила гостру токсичну дію (клас токсичності – від ІІ до V) – це МКП «ВУВКГ м. Херсона», Каланчацький ККП, КВУ «Каховський водоканал» м. Каховка, ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». Про даний факт, для вжиття заходів, повідомлено керівництво водоканалів та органи місцевого самоврядування. Вже кілька років гострою проблемою є аварійний стан каналізаційної мережі та очисних споруд м. Берислав. В результаті аварійної ситуації, яка виникла в березні 2003 року, продовжується скид неочищених стічних вод з комунального виробничого управління «Бериславський водоканал» м. Берислава в Каховське водосховище. Рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області про обмеження діяльності по прийманню стічних вод КВУ 53

«Бериславський водоканал» підприємством не виконується. За порушення вимог природоохоронного законодавства на посадову особу підприємства у 2008 р. складено 4 протоколи про адмінпорушення. Виконано розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КВУ «Бериславський водоканал» на суму 628,47 грн. Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КВУ «Бериславський водоканал» направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури для вжиття відповідних заходів та зазначену ситуацію розглянуто на засіданні обласної постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Херсонської обласної державної адміністрації. В 2008 р. контроль дотримання нормативів гранично допустимого скиду та визначення впливу на водний об’єкт міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» проводився 5 разів. Постійно спостерігались перевищення ГДС по сухому залишку, азоту амонію, нітритам, фосфатам, хлоридам, БСК. За результатами інструментально-лабораторного контролю виконано розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів МКП «ВУВКГ м. Херсона» на суму 7373,44 грн. Контроль дотримання нормативів ГДС комунальним підприємством «Міський водоканал» м. Нова Каховка проводився протягом року щоквартально. Постійно спостерігались перевищення по нітратам, фосфатам, сульфатам. За результатами інструментально-лабораторного контролю виконано розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів КП «Міський водоканал» на суму 2718,41 грн. Контроль дотримання нормативів ГДС комунальним виробничим управлінням «Каховський водоканал» м. Каховка проводився протягом року щоквартально. Перевищення зафіксовано по вмісту азоту амонію, нітритів, фосфатів, заліза загального, БСК, ХСК. За результатами інструментальнолабораторного контролю виконано розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів КП «Міський водоканал» на суму 744,28 грн. Контроль за якістю зворотних вод комбінату комунальних підприємств смт. Каланчак проводився протягом року щоквартально. Підприємство скидає зворотні води в р. Каланчак без дозволу на спеціальне водокористування та без встановлених нормативів ГДС. За результатами інструментальнолабораторного контролю виконано розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів Каланчацьким ККП на суму 163,82 грн. З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. № 486 "Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", Державною екологічною інспекцією в Херсонській області направлено приписи Головам районних 54

державних адміністрацій щодо організації проведення робіт з розробки проектів водоохоронних зон та винесення їх в натуру. На виконання вимог Державної екологічної інспекції в Херсонській області Скадовським управлінням водного господарства виготовлена проектна документація для одержання державного акту на водоохоронну зону Краснознам’янського магістрального каналу довжиною 2 км та площею 25,32 га. У Високопільському районі проведено роботи з розробки проектів землеустрою водоохоронних зон та винесення їх в натуру на двадцяти водних об’єктах. Розроблено проект землеустрою щодо встановлення водоохоронних зон і прибережно – захисних смуг вздовж Азовського моря та території Щасливцевської і Стрілківської сільських рад.

55

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, - наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15% від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському - більше 10%. Співвідношення «рілля - ліс», «рілля - пасовища», «рілля - пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар лісу в області приходиться 11,6 га ріллі (по Україні - 3,2 га), на один гектар пасовищ і сіножатей - 10,7 (по Україні - 4,4). Загальна оцінка співвідношення рілля та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури - лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні. На сьогодні стан територій області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікобіоти та фауни. Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону. В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду - великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращання трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше).

56

Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Водогосподарські підприємства Землі водного фонду у т.ч. ставки Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 88,2 168,0 21,6 433,2 7,6 0,2 1,1

2005 88,2 166,8 21,5 430,5 12,3 0,2 1,4

2006 88,2 166,2 21,5 430,5 12,3 0,2 1,8

2007 88,2 166,6 21,0 430,5 12,3 0,2 1,8

2008 88,3 166,2 20,0 430,4 12,1 0,4 1,6

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

151,1

151,4

151,4

151,4

151,4

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля. З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорозмаїття на території області виконуються: 1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010».

2. Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі.

3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2002 - 2015роки.

4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській області (в стадії затвердження). В області налічується 77 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, із них 11 загальнодержавного та 66 місцевого значення. Велика роль збереження біорозмаїття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Каркінітська затока, Джарилгацька затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапельський під. На території області охороняються 395 видів, що включені до Світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів - МСОП (IUCN) - (18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біофітів - (25), та до Червоної книги України (55), Червоного списку Херсонської області - (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослин, а саме: 7 видів водоростей - 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних, 4 види папоротеподібних, 1 вид голонасінних і 105 видів покритонасінних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання.

57

Таблиця 5.1.2. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області у 2007р. № з/п

1

1.

2.

3.

Назва об'єкта природно заповідного фонду

Загальна площа об'єкта ПЗФ, га

Використання орних земель

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів

Збирання лікарської сировини

Сінокосіння

Випасання худоби

Використання території в рекреаційних, культурноосвітніх цілях ліміт Факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

га

га

га

га

га

га

га

га

га

га

га

га

кг

кг

кг

кг

гол.

гол.

чол.

чол.

2

3

4

5

6 7

7 9

8 11

9 13

10

11

12 17

13 19

14 21

15 23

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» Чорноморський біосферний заповідник Азово-Сиваський національний природний парк Разом

33 307, 6

-

-

-

-

-

-

739,0

693,6

6/20

6/20

126600

102096

89 129

2,1

2,1

-

-

-

-

126,0

126,0

1558,0

1558,0

-

-

52 154

-

-

-

-

-

-

340

255

900

260

4656

3322

174 590,6

2,1

2,1

-

-

-

-

1205

1074,6

2464

1824

131256

105418

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення: 2 Біосферних заповідника; 1 національний природний парк; 7 заказників; 1 дендрологічний парк. Разом: 11 об’єктів. Об’єкти ПЗФ місцевого значення: 13 заказників; 30 пам’яток природи;13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ. Разом: 66 об’єкта. Загалом: 77 об’єктів.

Продовження таблиці 5.1.2. Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях

вилучення об’єктів тваринного світу

Полювання

Рибальство

Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т)

вилучення об’єктів рослинного світу

Здійснення природоохоронних та господарських заходів

суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності

рубки догляду за лісом та інші рубки

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

загальна квота

факт.

ліміт

факт.

погодджено

виконано

погодджено

виконано

екз.

екз.

екз.

екз.

екз.

Екз.

т

т

га , т

га , т

га/мі

га/мі

га/мі

га/мі

2

2

(м )

(м )

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

240

152

16,0

5,617

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

240

152

16,0

5,617

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Примітка: використання об’єктів рослинного і тваринного світу подається за видами рослин і тварин згідно з відповідними лімітами (квотами).

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення: 2 Біосферних заповідника; 1 національний природний парк; 7 заказників; 1 дендрологічний парк. Разом: 11 об’єктів. Об’єкти ПЗФ місцевого значення: 13 заказників; 30 пам’яток природи;13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ. Разом: 66 об’єкта. Загалом: 77 об’єктів

61

Таблиця 5.1.3. Складові структурних елементів екологічної мережі

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

4 19,61 20,914 6,18 20,51 8,54 9,54 150,1 306,98 5,535 11,755 110,32 14,68 6,806 9,913 105,14 23,73 118,4 66,2 0,03 7,49 9,68 1032,05

Водоохоронні зони, винесені в натуру

3 172059,4 153408,8 99990,6 154022,4 91537,0 70123,8 300842,8 341130,1 101770,9 11198,7 91580,1 145084,5 120866,9 100505,7 229777,0 145610,7 175937,5 172196,6 3130,7 22274,5 42286,5 2846000, 1

Складові елементи екомережі, тис. га Відкриті заболочені землі

Загальна площа екомере жі, тис. га

Водно-болотні угіддя

1 2 1 Бериславський 2 Білозерський 3 Великолепетиський 4 Великоолександрівськ 5 Верхньорогачицький 6 Високопільський 7 Генічеський 8 Голопристанський 9 Горностаївський 10 Іванівський 11 Каланчакський 12 Каховський 13 Нижньосірогоський 14 Нововоронцовський 15 Новотроїцький 16 Скадовський 17 Цюрупинський 18 Чаплинський 19 м. Каховка 20 м. Нова Каховка 21 м. Херсон Херсонська обл., тис.га

Загальна площа, тис. га

Об’єкти ПЗФ

№ з/п Одиниці адміністративнотериторіального устрою

5 4,124 1,286 0,03 *** 106,528 0,665 0,025 1,474 3,558 0,636 0,023 *** 0,312 0,801 51,237 0,022 222,873

6 68,0 84,4* ** 67,92 ** * 2,36 345,23

7 0,88 5,36 0,00 0,00 0,02 0,01 0,22 9,59 0,00 0,06 0,55 0,32 0,00 0,02 0,06 1,64 5,75 0,03 0,00 0,44 6,17 31,1

8 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

9 15,91 26,4 8,35 1,01 15,0 0,48 121,1 110,2 7,25 0,67 6,0 8,1 0,75 12,73 33,25 36,26 4,04 13,6 1,5 3,05 4,75 430,4

10 6,30 4,37 2,69 6,65 2,75 2,63 2,94 46,29 2,51 1,39 1,36 2,90 2,10 5,05 2,45 4,49 46,14 2,38 0,03 4,06 1,92 151,44

11 0,00 0,00 0,00 0,01 0,00 0,00 0,00 0,36 0,02 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,4

12 0,00 0,01 0,00 0,00 0,00 0,00 0,81 0,25 0,00 0,00 0,04 0,13 0,00 0,00 0,00 0,40 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 1,6

13 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

14 2,57 0,94 0,68 1,11 0,51 1,01 17,51 35,62 0,87 0,37 6,66 0,27 0,16 1,21 7,56 5,78 23,65 3,2 0,00 2,50 0,92 113,1

0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

15 9,86 6,1 2,81 11,45 5,26 5,86 8,47 23,94 1,47 9,91 9,66 7,46 3,91 3,61 27,15 11,11 10,1 6,99 0,00 0,49 0,65 166,2

16

м* Водно-болотне угіддя «Дельта річки Дніпро» розташований в двох адміністративних районах – Цюрупинський та Голопристанський (загальною площею 32,00 тис.га); ** Водно-болотне угіддя «Каркінітська та Джарилгацька затоки» розташованих в двох адміністративних районах – Скадовський та Каланчацький (загальною площею 90 тис. га);

62

*** Азово-Сиваський національний природний парк розташований в двох адміністративних районах – Генічеський та Новотроїцький (загальною площею 52,154 тис. га)

63

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Ліси Херсонської області виконують надзвичайно важливі екологозахисні функції. Завдяки їх меліоративному впливу закріпились рухомі піски, стабілізувались екологічні умови, покращились умови для проживання населення. Ліси зростають в екстремальних кліматичних та лісорослинних умовах. Середньомісячна кількість опадів становить лише 333 мм. Ймовірність посух сягає 55 %, відносна вологість повітря знижується до 15-20 %, а пилові бурі повторюються через кожні три роки. Вкрай несприятливим є гідрологічний режим бідних піщаних земель. На момент заліснення піщаних земель на багатьох ділянках ґрунтові води залягали на глибині 2-3 метри. За результатами багаторічних досліджень встановлено, що амплітуда коливання рівнів ґрунтових вод, особливо на близько водних пісках, сягає 1,5-2 м, що призводить до підтоплення лісів і один раз на 25-30 років – до зневоднення ґрунтів. Вищезгадані умови є вкрай несприятливими для вирощування лісів, які в значній мірі пошкоджуються хворобами, шкідниками, пожежами, мають низьку продуктивність і природну стійкість. Ліс та продукція лісокористування належать до відновлювальних природних ресурсів державного значення, безперервність та невиснажливість використання яких є основою ведення лісогосподарської діяльності. Загальна характеристика лісового фонду За даними останнього державного обліку загальна площа земель лісового фонду Херсонської області (за даними об’єднання “Херсонліс”) склала 221,7 тис. га, в тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю 130,7 тис. га. Основними лісокористувачами в області є: Держлісгосп (74,8 % площі лісового фонду області) та Мінагропром (17,7 %). Нарощування лісосировинного і природоохоронного лісового фонду протягом багатьох десятиліть є основним завданням лісогосподарської діяльності. Таблиця 5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2.

3.

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

2 4 Загальна площа земель лісогосподарського 221,7 призначення ( лісового фонду області) у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення тис. га 171,1 державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення тис. га комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, га що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, тис. га 76,075 що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до % 4,5 загальної площі регіону)  3агальний запас деревостанів станом на 01.01.08 р. за даними безперервного  лісовпорядкування становить – 8479,84 тис. куб. м.

64

Примітка 5

Таблиця 5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду

2004 634,1

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

68,48 0

2005 1154,6 7 30 24,3

2006 1380, 1 0 20

2007 1571, 2 0 11

2008 5475, 8 0 16

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень (за даними Херсонського обласного управління лісового і мисливського господарства) 5475,8

6000 5000 4000

га 3000 2000 1000

676,9

316,46

702,58

1208,9 1400,1

1582

0

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Заготівля деревини. У 2008 році всіма лісокористувачами області проведені рубки лісу на площі 3771 га. Від усіх видів рубок загалом по області заготовлено 208,4 тис.куб.м деревини, що на 57,2% менше, ніж у 2007 році. Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі складові: вирощування лісу і промислове виробництво. Обсяг продукції (робіт, послуг) лісового господарства без ПДВ склав 36969,9 тис.грн, що на 6254,9 тис.грн, або на 14,5% менше, ніж за 2007 рік. Частка лісозаготівель в обсягах продукції, робіт та послуг лісового господарства становила 30,9%. Таблиця 5.2.1.3. Виробництво продукції, робіт та послуг лісового господарства Херсонської області у 2007 - 2008 роках Обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. Заготівля ліквідної деревини – всього, тис. м3 з них: Лісоматеріалів круглих Деревини дров’яної для технологічних потреб Дров для опалення

65

2007р.

43224,8 370,2

34,4 48,7 285,1

2008р.

36969,9 155,3

14,7 14,3 125,2

Відтворення лісів У 2008 році проведені роботи по відтворенню лісів на площі 5538 га земель лісового фонду області (у 2007 році – на площі 1592 га), з них посаджено та посіяно лісу на площі 5458 га. На виконання цільової програми по вирощуванню високопродуктивних біологічно стійких дубових насаджень “Діброва” заготовлено 4372,5 кг жолудів дуба, вирощено 56,96 тис.шт. саджанців дуба черещатого. Переведено у вкриті лісовою рослинністю землі у державному лісовому фонді 124,8 га, передано ділянок з природним поновленням у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді – 50,2 га. В лісових розсадниках вирощено 11574,7 тис. шт. посадкового матеріалу деревних і чагарникових порід основних лісоутворюючих та декоративних порід, із них сони кримської – 8424,3 тис. шт., акації білої – 271,7 тис. шт., тополі – 52 тис шт. Зібрано 9453,7 кг лісового насіння. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Лісові пожежі завдають великих збитків лісовому господарству, живій природі і довкіллю в цілому. Протягом 2008 року в лісовому фонді області зафіксовано 250 випадків лісових пожеж. Площа лісу, пройдена пожежами, склала 257 га, в тому числі низовими – 230 га. Заподіяні збитки склали 1509,5 тис. грн. Найбільша кількість пожеж відмічалася у лісах ДП «Каховське лісове господарство» - 67 пожеж, ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» - 46 пожеж, ДП «Цюрупинське лісомисливське господарство» 38 пожеж. Таблиця 5.2.1.4. Загибель лісових насаджень від пожеж у 2008 році Пройдено пожежами , га №

Район, підприємство

Кількість випадків

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

1

В.Копанівське

46

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими 69,22 10,7 0,11

2

Гаврилівське

29

45,16

1,8

0,8

1,58

0,99

32,4

30,8

3

Голопристанське

24

46,45

5,01

0,02

1,94

99,74

789,5

696,5

4

Збур’ївське

10

2,83

1,01

0,38

0,67

12,5

12,5

5

Каховське

67

74,53

2,1

1,14

1,47

115,1

113,5

6

Скадовське

20

6,85

0,17

0,35

0,81

0,8

0,8

7

Херсонське

10

7,35

1,1

0,84

1,53

5,2

5,2

8

Цюрупинське

38

5,5

3,83

0,25

26,5

52,5

52,5

РАЗОМ

244

257,89

9,14

1,09

20,35

1505,5

1392,8

9,3

26,81

66

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

1,51

1,43

497,5

481

Лісова площа, пройдена пожежами (га) 10000 9000 8000 7000

га

6000 5000 4000 3000 2000 1000 0 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

рік

З метою посилення охорони лісів від пожеж і поліпшення організації боротьби з пожежами створено оперативний штаб на випадок спільних дій при гасінні великих та складних пожеж у лісових масивах області. Розроблено і погоджено документацію на будівництво доріг протипожежного призначення, проведено інвентаризацію наявних водойм. На підприємствах обласного управління лісового та мисливського господарства створено відомчу пожежну охорону, основною структурною одиницею якої є лісові пожежні станції (далі – ЛПС). Усього на території області діє 21 ЛПС, які обслуговують 100 тис.га держлісфонду. Станції укомплектовані особовим складом із 436 бійців, спеціалізованими пожежними автомашинами підвищеної прохідності у кількості 34 одиниці, а також 16 бортовими автомобілями, 25 патрульними автомобілями, 3 мотоциклами, 3 грунтометами, 2 бульдозерами, 11 колісними тракторами, 23 плугами, 143 радіостанціями, вертолітом МІ-2, автобусом КАВЗ-685, пожежним танком, лісо пожежним катером. У пожежонебезпечний період ведеться спостереження з 24 пожежно-спостережних веж, а також здійснюється авіа патрулювання. У 2008 році влаштовано 2350 км мінералізованих смуг, забезпечено догляди за протипожежними розривами й існуючими мінералізованими смугами протяжністю 16590 км. Проведено 1129 рейдів з виявлення порушників Правил пожежної безпеки в лісах України, притягнуто до відповідальності 226 осіб. Від пошкоджень хворобами лісу, впливу несприятливих умов загинуло 4,776 тис. га лісових насаджень. У 2008 році в лісах виникло 5,078 тис. га осередків шкідників і хвороб лісу, з них 325 га площі припало на хвоєгризучих шкідників. Найбільш ураженими виявилися ліси Голопристанського району – 24,0 тис. га (або 40 % від загальної площі осередків по області); Цюрупинського району – 28,9 тис. га (або 48 %). Із загальної площі наявних осередків шкідників та хвороб лісу 5,088 тис. га уражено хворобами; 44,5 тис.га хвоєгризучими шкідниками.

67

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу. Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаковоковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін. Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін. Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін. Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги - осокою гострою та осокою пухирчастою. Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться, згідно зі ст. 4 Закону України «Про рослинний світ», дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмін пісковий, чебрець, шипшина. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування.

68

Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор - адвентивні види. Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т Рік

Вид рослин

2000 ромашка лікарська полин череда чебрець звіробій

2005

2006 2007

ромашка лікарська очеретпівденний ромашка лікарська

встановлені ліміти 72,4 100 140 1,5 1,0 0,5

Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено 44,23 140 0,30 0,5 0,2

100 На площі 240 га 116

2008

21,45 На площі 190 га 58

9

У 2008 році держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області погоджено 15 дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення, а саме, заготівля ромашки лікарської у кількості 9 тонн. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів В 2008 році державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 233 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу, за виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнута 171 посадова особа та громадяни, яких оштрафовано на 18,259 тис.грн. Ресурс

Кількість перевірок

Кількість Сума Сума Сума нар Сума складених накладе- стягнутих ахова-них стягнутих протоконих штрафів, матеріматерілів штрафів, тис.грн. альних альних тис.грн збитків, збитків, тис.грн тис.грн.

Лісові

33

52

3,961

2,261

0,089

0,089

Зелені насадження населених пунктів

116

62

3,264

2,771

49,857

21,319

На виконання вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ» з 14 лютого 2008 року в області проводилась операція «Первоцвіт – 2008». Інспекторами здійснено 31 перевірку в місцях реалізації ранньоквітучих рослин, а також таких, що знаходяться під загрозою знищення і занесених до Червоної книги України.

69

Складено 10 протоколів, матеріали по яким направлені в судові органи за місцем скоєння правопорушення. В результаті перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, які здійснені Державною екологічною інспекцією в 2008 році в установах, на підприємствах та організаціях м. Херсона, встановлено чисельні порушення «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» затверджених наказам Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України. Зазначене призводить до неналежного утримання об’єктів благоустрою і знищення зелених насаджень. Основними порушеннями, які виявлені в ході перевірок в частині охорони лісів ( лісосмуг) є:  незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур та молодняку (ст. 65 КУпАП), за що до адмінвідповідальності притягнуто 10 порушників, яких оштрафовано на 0,986 тис.грн;  знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (ст. 65/1 КУпАП), за що до адмінвідповідальності притягнуто 13 порушників, яких оштрафовано на 1,768 тис.грн;  засмічення лісів побутовими відходами (ст.73 КУпАП), за що до адмінвідповідальності притягнуто 18 порушників, яких оштрафовано на 1,156 тис.грн;  порушення правил пожежної безпеки в лісах (ст.77 КУпАП), за що до адмінвідповідальності притягнуто 31 порушника, яких оштрафовано на 2,125 тис.грн.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В результаті дії антропогенного фактору деякі види рослин на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біофітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі – Перелік) забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів; систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і грибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення; 70

створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо); врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи; проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів.

Червона книга України – Волошка короткоголова

Червоний список Херсонської області – Мигдаль степовий

71

Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин В дендрологічному парку біосферного заповідника «Асканія-Нова» протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори 31 таксон. Експедиційним шляхом одержано саджанці, сіянці та живці 39 видів та 76 форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію ґрунтопокривних та тіньовитривалих трав'янистих рослин 64 видів, форм і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних. Продовжено довгострокові інтродукційні випробування деревних екзотів та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин. Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів квітково-декоративних рослин. Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин Таблиця 5.2.3.1. Види флори і фауни, що охороняються Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2006 рік 1500

2007 рік 1500

2008 рік 1500

29,4 38

29,4 38

29,4 38

63

63

63

250 62 142 -

250 62 142 -

250 62 142 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

72

Таблиця 5.2.3.2. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин* Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

1 333

2 17

3 -

4 -

* В зв’язку з відсутністю фінансування, науковцями наукові роботи щодо уточнення кількісних показників не проводились. Показники вказані станом на 2002 рак за даними професора М.Ф.Бойка.

Таблиця 5.2.3.3. Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2008 року) Назва виду (звичайна і наукова) 1 Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) Астрагал блідий (Astragalus pallescens Bieb.) Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Stev.) Boriss.) Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus Klok.) Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) Береза дніпровська (Betula borysthenica Klok.) Білоцвіт літній (Leucojum aestivum L.) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.) Бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.) Волошка короткоголова (Centaurea breviceps Iljin) Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleop.) Волошка Пачоського (Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov) Гвоздика бесарабська (Dianthus bessarabicus Klok.) Гвоздика ланцетна (Dianthus lanceolatus Stev. ex Reichenb.) Гіацинтик Палласа (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk) Гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss.) Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov) Дрік скіфський (Genista scythica Pacz.) Еремогоне головчаста (Eremogone cephalotes (Bieb.) Fenzl) Житняк пухнатоквітковий (Agropyron dasyanthum Ledeb.) Жовтозілля дніпровське Senecio borysthenicus (DC.) Andrz.

Червона книга України 2

Бернська конвенція 3

+

+

CITES 4

Європейський червоний список 5

+ +

+ +

+

+

+ + + + +

+

+ + +

+

+

+ +

+ + + + +

+

73

Назва виду (звичайна і наукова) Залізняк гібридний Phlomis hybrida Zelen. Залізняк скіфський Phlomis scythica Klok. et Shost. Зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus (Rehm.) Rothm. incl. Ch. skrobiszewskii (Pacz.) Klaskova) Зіркоплідник частуховидний (Damasonium alisma Mill.) Зозулинець блощичний (Orchis coriophora L.) Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq.) Зозулинець запашний (Orchis fragrans Pollini) Зозулинець жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo) Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora Lam.) Зозулинець розмальоваий (Orchis picta Loisel.) Зозулинець салеповий (Orchis morio L.) Золотоборідник цикадовий (Chrysopogon gryllus (L.) Trin.) Камка морська (Zostera marina L.) Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) Ковила азовська (Stipa maeotica Klok. et Ossycznjuk) Ковила волосиста (Stipa capillata L.) Ковила Граффа (Stipa grafiana Stev.) Ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) Ковила шорстка (Stipa aspperella Klok. et Ossycznjuk) Козельці дніпровські (Tragopogon borystenicus Artemcz.) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.) Лікоподієла заплавна (Lycopodiella inundata (L.) Holub) Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) Льонок Біберштейна (Linaria biebersteinii Bess.) Мак азовський (Papaver maeoticum Klok.) Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) Pohl) Морковниця прибережна (Astrodaucus littoralis (Bieb.) Drude) Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes) Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski) Підмаренник волинський (Galium volhynicum Pobed.)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список + +

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

+ + + + + + + + +

+

+ +

+

+ + +

+

+

+

+

+ +

74

Назва виду (звичайна і наукова) Піщанка Зоза (Arenaria zozii Kleop.) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze) Покісниця сиваська (Puccinellia syvaschica Bilyk) Роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz. Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wilkstr.) Рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers.) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.) Содник ягодоносний (Suaeda baccifera Pall.) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck) Сугайник угорський (Doronicum hungaricum Reichenb. fil.) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica Klok. et Zoz) Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klok. et Zoz) Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) Ушанка полинова (Otites artemisetorum Klok.) Ферула східна (Ferula orientalis L.) Фіалка Лавренка (Viola lavrenkoana Klok.) Франкенія припорошена (Frankenia pulverulenta L.) Холодок Палласа, холодок коротколистий (Asparagus pallasii Miscz., Asparagus brachyphyllus Turcz.) Хрінниця сиваська (Lepidium sivaschicum Kleop.) Цибуля переодягнена (Allium pervestitum Klok.) Цибуля Регеля (Allium regelianum A.Beck.ex Iljin) Цибуля скіфська (Allium scythicum Zoz) Чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus Klok. et Shost.) Шафран кримський (Crocus tauricus (Trautv.) Puring.) Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Stev. ex Adam.) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.) Щавель український (Rumex ucrainicus Fisch. ex Spreng.) Кількість видів із офіційних переліків в заповідниках і національних природних парках України Кількість видів із офіційних переліків у спонтанній флорі України

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список +

+ + + + + + +

+ +

+ + + + + + + +

+ + + +

+

+

+

+ +

+ + + + 333

38

63

114

439

59

71

182

75

5.2.4. Стан зелених насаджень населених пунктів Таблиця 5.2.4.1. Озеленення населених пунктів. Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 184338

2005 126019

Рік 2006 230044

2007 653380

2008

369700

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів.

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства. Право ведення мисливського господарства надано 37 господарствам області. Загальна площа мисливських угідь у 2007 році в Херсонській області складає 2196,5 тис.га. В якості мисливських угідь використовується 77,1% земельного фонду області. Серед користувачів мисливських угідь - підприємства, підпорядковані Українському товариству мисливців та рибалок (далі УТМР) (87,9% площі мисливських угідь області); Держлісгоспу (8,607%) та інші організації (3,494%) Всього по області Площа мисливських угідь, тис. га Загальні витрати на ведення мисливського господарства, тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства, тис. грн. Площа мисливських угідь, яка припадає на одного єгеря, тис. га

2196,5

Держкомлісгосп 128,3

6061,7

У тому числі: УТМР 1929,2

Інші організації 85,0

878,6

2054,3

3328,7

2477,5

592,9

1435,1

449,3

10,56

7,5

12,3

2,9

Таблиця 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, (голів) Види мисливських тварин

2000

2005

76

2006

2007

2008

5671

6386

140419

131937

865239

681437

К6404 о п и т н і 134109 Х у т р о в і 710487 П е р н а т і

6288

5871

124198

128992

659080

751072

Динаміка чисельності копитних тварин

голів

6800 6600 6400 6200 6000 5800 5600 5400 5200 5000 голів

2000

2005

2006

2007

2008

5671

6386

6404

6288

5871

Рік

Динаміка чисельності хутрових звірів 170 165 160

тис. голів

155 150 145 140 135 130 125 120

Рік

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

тис.голів 145,8 143,2 140,4 134,9 140,7 141,4 156,5 131,6 134,1 124,2 129

77

Динаміка чисельності пернатої дичини 1400 1200

тис. голів

1000 800 600 400 200 0 рік

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

тис. голів 1203 1001 866,1 896,1 707,7 671,3 636,9 681,4 710,5 659,1 751,1

78

Таблиця 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин Рік 2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин Олень благородний

Затверджений ліміт добування, гол.

68

Лань Муфлон Кабан

70 50

10 46

22 46

7

-

80

50

43

-

-

Козуля

26

26

19

-

-

36

36

36

-

-

12 70 38 34

12 70 38 34

12 58 30 28

12 8 6

-

36

36

34

2

-

12 73 34 31

12 73 34 31

12 73 29 27

5 4

-

70

70

49

21

-

28 95

28 95

28 50

45

-

15 58

15 58

11 53

4

27 94

27 94

27

Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородний Лань Муфлон

Видано ліцензій, шт.

40

Добуто, гол.

52

88

Козуля Кабан

Не використано ліцензій, шт.

-

Причини невикористання -

5

-

6

-

2

-

25

23

21

23

Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу В 2008 році державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 103 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу, за виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 57 порушників, яких оштрафовано на 2,618 тис. грн. Стягнуто 2,652 тис. грн. Порушень вимог природоохоронного законодавства під час проведення таксацій не встановлено.

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства На території області існує 4 господарства по розведенню молоді частикових риб, а саме: 1. Херсонський виробничо-експерементальний завод по розведенню молоді частикових риб.

2. Новокаховський рибоводний завод по розведенню частикових риб 3. Дніпровський виробничо-експерементальний осетровий рибоводний завод.

4. АРК “Рибаки Херсона”.

79

Для зменшення негативного впливу гідробудівництва і створення сприятливих умов для мешкання гідробіонтів, на протязі більше 30 років в заплавних водоймах щорічно здійснювався комплекс рибоводно-меліоративних робіт (розчистка та поглиблення плеса озер, рукавів між ними та русловими водоймами, насипка штучних нерестовищ для рибця). Але залишається проблема недостатніх пропусків з Каховського водосховища у нижній б’єф греблі Каховської ГЕС у весняні та літні періоди, особливо у маловодні роки, що відображається на умовах розмноження і нагулу риб, погіршує екологічний стан пониззя Дніпра. Водні об'єкти, які використовуються для розведення риби, розташовані у всіх районах області. Найбільше таких об'єктів в Білозерському, Бериславському та Новотроїцькому районах. Площа водного дзеркала риборозплідних об'єктів становить 14769,5 га або 0,05 % від площі суші області. Основні види промислових риб, які вирощуються, це білий та строкатий товстолобики, білий амур, короп. Основу промислу цінних видів риб в Дніпровсько-Бузькій гирловій області складають, з цінних в харчовому відношенні, види риб: лящ, тараня, рибець, судак, карась срібний, що дають близько половини улову напівпрохідних і жилих видів риб. Переважаючим видом в загальному улові риби в Дніпровсько-Бузькій гирловій області, як і раніше, є тюлька. Її питома вага в загальному улові риби в цьому районі досягає в окремі періоди до 80 % (в 2008 році – 62 %). Таблиці 5.3.2.1. Динаміка вилову риби у Чорному морі користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік 1 2000 2005 2006 2007 2008

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

2 Чорне море Чорне море Чорне море Чорне море Чорне море

3 1719,4 580,49 немає даних 53,7 2116,42

4 1090,887 1131,754 немає даних 100,4 248,1801

Таблиці 5.3.2.2. Динаміка вилову риби в Азовському морі та затоці Сиваш користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік 1 2000 2005 2006 2007 2008

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

2 Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш

3

4

1573,5

2173,878

3904,6

982,829

немає даних

немає даних

1951,15

28,5517

384,14

148,3016

Таблиці 5.3.2.3. Динаміка вилову риби у Каховському водосховищі користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

80

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2005 2006 2007 2008

2 Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище

3

4

814,2

250,5795

500,14

237,0455

немає даних

немає даних

645,004

429,53

423,510

331,9585

Таблиці 5.3.2.4. Динаміка вилову риби у Дніпровсько-Бузькому лимані та пониззі р. Дніпро користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік 1 2000 2005 2006 2007 2008

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

2 ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро

3

4

1564,7

982,007

5905

3249,3948

1684,65

666,34712

2096,08

1090,48805

1837,48

857,49990

Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) В 2008 році проведено 71 рейдова перевірка в частині охорони рибних запасів. За їх результатами до адміністративної відповідальності притягнуто 90 порушників, сума штрафів склала 3,962 тис.грн. З метою посилення охорони, відтворення та збільшення рибних запасів у водоймах, запобігання та недопущення порушень правил рибальства, Державною екологічною інспекцією в Херсонській області спільно з працівниками УМВС України в Херсонській області та Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області проводилась операція “Нерест –2008”. У відповідності до наказу Державної екологічної інспекції в Херсонській області та Управління МВС України в Херсонській області від 08.04.2008р. № 149/228 із державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища в області було створено 4 оперативні рейдові групи, які здійснювали державний контроль в зазначеній сфері на території Херсонської області. Ними здійснено 32 рейдові перевірки, до адміністративної відповідальності притягнуто 47 осіб, сума накладених штрафів становить 2,006 тис.грн. Вилучено 15 безгосподарських сіток.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в 81

сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь - тарпан, кулан, антилопа сайгак, олень благородний, байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварини. Так в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень монах середземноморський. Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців В зоопарку «Асканія-Нова» станом на 31.12.2008 року утримувалося 4011 особин 73 видів та підвидів, занесених до Регіонального Червоного списку, «Червоної книги України. Тваринний світ» та Європейського Червоного списку, «Червоного списку МСОП», додатків міжнародних конвенцій, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі – Вашингтонської конвенції (CITES), Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ і Боннської конвенції (таблиця). Рідкісні види зоопарку складають 62,6% від усіх видів, які представлені в колекції, чисельність яких досягла 88,2% чисельності усієї колекції. Таблиця 5.3.3.1 Кількісне представництво зообіоти зоопарку Біосферного заповідника «Асканія-Нова» в списках вразливих видів різного рівня Тип, клас Птахи Ссавці

Червона Книга України 7 0

Регіональний Червоний список 8 0

Бернська Конвенція, додаток 29 0

Боннська Конвенція, додаток 24 0

CITES, додаток 16 10

Червоний Список МСОП 50 23

Європейський Червоний список 2 0

Колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» внесена до реєстру об’єктів, що становлять наукове Національне надбання України (постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.02р. № 472). Зоопарк є найбільшим в Україні центром збереження і відтворення зникаючих, рідкісних і цінних видів копитних та птахів, є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин, а також з удосконалення методів їх утримання та реінтродукції в природні умови. Крім того, зоопарк є член Євроазійської регіональної асоціації зоопарків і акваріумів (ЄАРАЗА), учасник Європейської програми по збереженню рідкісних видів тварин (ЕЕР).

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Таблиця 5.4.1. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками

82

(загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники загальнодержавного значення Дендропарки загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

Кількість

Площа, тис.га

Площа території суворої Заповідності, тис.га 1990 1995 2000 2008

1990

1995

2000

2008

1990

1995

2000

2008

2

2

2

2

119,6956

119,6956

119,6956

119,6956

81,563

81,563

81,563

81,563

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

1

1

52,154

52,154

52,154

52,154

38,981

38,981

38,981

38,981

5

5

5

7

21,319

21,319

21,319

22,815

-

-

-

-

1

1

1

1

0,1832

0,1832

0,1832

0,1832

-

-

-

-

10

10

10

13

25,5419

25,5419

25,5419

26,8928

-

-

-

-

10 30 12

10 30 12

10 30 12

10 30 13

0,942 0,022 0,166

0,942 0,022 0,166

0,942 0,022 0,166

0,942 0,022 0,175

-

-

-

-

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області Територія Херсонщини має особливе значення для збереження зональної та інтрозональної біоти, зосередженої, в основному, на територіях об’єктів Загальна площа природноХерсонської заповідного фонду ;області національного та 91,37 міжнародного значення. Надмірна розораність сучасної Херсонщини призвела до фрагментарності біотичної системи території області. Гарантом забезпечення, збереження і відтворення генофонду рослинного та тваринного світу, різноманіття природних екосистем є природно-заповідний фонд (ПЗФ) області. Створення природно-заповідного фонду дозволить зберегти залишки природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історикокультурну та іншу цінність. На території області знаходиться 77 об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальною площею 245740,74 га (близько 8,63 % від площі області), що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %. Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів: Загальна площа -природно заповідного фонду Херсонської ;області 8,63

Площа земель природно-заповідного фонду Херсонщини

83

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га;  Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 89129 га (в Херсонській області 86 388 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га;  Азово-Сиваський національний природний парк – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га;  1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – загальною площею 183,2 га;  7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 22807 га;  13 заказників місцевого значення – загальною площею 26892,8 га;  30 пам’ятки природи і 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 199,5 га;  10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. 

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85р.). На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створені екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаковоковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання. Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів. Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» в безпосереднє землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га. До неї входять: – Заповідний степ (11054 га).

– Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення (167,3 га).

–

Зоологічний парк «Асканія-Нова» (77,5 га). Заповідний степ «Асканія-Нова» репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання 84

асканійський степ є одним з найстаріших на Землі. Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення є об’єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 472). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів; одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів.

85

Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин. У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 «Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів» з метою захисту берегової смуги Чорного i Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту i гніздування. Президія Академії Наук України від 25 листопада 1983 року Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 «Про біосферні заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) - один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України «Про природнозаповідний фонд України», Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення.

86

Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному заповіднику проводиться згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Закон передбачає, що основною метою заповідників є «збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій...» (ст. 15) та «вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів» (ст. 41). «Положенням про Чорноморський біосферний заповідник» (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника таке, що «має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів» (п. 4.1). Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: «постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх ефективності» (п. 4.3). Заповідна зона включає:  материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га), Івано-Рибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га) та Потіївська Стрілка (91 га);  острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною площею 1853 га;  східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря площею 36628 га;  акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а також навколо Кінських островів (818 га);  однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий, південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га. Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 70509 га, в т.ч. 14148 га суші та 56361 га водного простору. Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря площею 18620 га. Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують роль буферної зони навколо заповідного ядра. Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Розпорядження керівника Державного 87

управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об’єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран.

88

З метою збереження унікальних природних комплексів північно-західного Приазовя та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Стан більшості обєктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення в області розташовані в приморських регіонах, а саме: Азовський регіон: - Східний Сиваш; - Центральний Сиваш; - Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «АсканіяНова») Чорноморський регіон: - Каркінітська та Джарилгацька затоки; - Тендрівська затока; - Ягорлицька затока; - Дельта р. Дніпра. Загальна площа водно-болотних угідь області складає 315829 га. Заходи із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками «Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів. Водно-болотні угіддя міжнародного значення «Тендрівська затока» та «Ягорлицька затока» - один з найцінніших серед водно-болотних угідь України та Європи. Вони відповідають усім Рамсарським критеріям визначення водно-болотних угідь міжнародного значення. Негативні чинники, що впливали на угіддя в 2008 році є такі: Негативні процеси, в тому числі антропогенний вплив, що має місце у 89

пiвнiчно-захiднiй частині Чорного моря викликають сукцесії у аквальних комплексах заповідника, посилюють процеси антропогенної трансформації водних екосистем. Потерпають аквальні комплекси і від впливу ряду абіотичних факторів, а саме високого рівня води в затоках, метеорологічної ситуації, інтенсивної хвильової дії. Такі чинники призводять до поступового розмиву островів та їх руйнування. Це у свою чергу впливає на зменшення чисельності птахів, що гніздяться на островах. Значну роль також у зниженні кількості птахів, що гніздяться на островах виграє зміна структури острівного орнітокомплексу, а саме поява небажаних видів-конкурентів. Поруч з територіями і акваторіями заповідника розташована оздоровча зона «Залізний Порт» (с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області). Розвиток цієї зони протягом останніх років відбувається без урахування елементарних вимог екологічної безпеки. Зона фактично не має очисних споруд. Наявні споруди мають мізерну потужність i працюють зі значним перевантаженням. Брудні побутові стоки скидаються в озеро, частина якого знаходиться на території Потіївської ділянки заповідника. Прибережна смуга степу, що є частиною ВБУ, але не є територією заповідника дуже забруднено сміттям полімерного та іншого походження. Сміттєзвалище, що розташоване на межі заповідника не обладнане, функціонує стихійно. Щорічно на території водно-болотних угідь, з метою поліпшення їх стану, проводяться біотехнічні заходи серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Ведеться контроль за станом адвентивних видів рослин та приймаються заходи щодо втримання осередків цих видів. Виконуються заходи по знищенню адвентивних видів рослин на території заповідника. Таблиця 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року № п\п Найменування об’єктів ПЗФ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа, Кількість Площа Кількість Площа тис. га 2 119,6956 2 119,695 1 52,154 1 52,154 1 0,1832 1 0,1832 7 22,815 13 26,8928 20 49,7078 3 2,155 4 2,2879 7 4,4429 2 1,74 2 1,74 1 0,3 5 0,41 6 0,71 3 22,783 3 22,783 1 18,62 1 1,4119 2 20,0319 -

-

30

0,022

30

0,022

-

-

22 -

0,003 -

22 -

0,003 -

90

7.

8.

9.

гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

-

-

4 3 1 -

0,005 0,014 0,0005 -

4 3 1 -

0,005 0,014 0,0005 -

-

-

13

0,175

13

0,175

11

194,8478

10 66

0,942 28,0318

10 77

0,942 222,8796

Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно – заповідного фонду Державною екологічною інспекцією в області проведено 84 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах природно заповідного фонду. За виявлені правопорушення складено 24 протоколи за ст. 91 КУпАП, матеріали по яким направлено до суду. За невиконання наданих приписів до адміністративної відповідальності притягнуто 5 посадових осіб за ст. 188/5 КУпАП.

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону. Також Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:  Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик;  Скадовський район – м. Скадовськ, смт Лазурне, с. Красне;  Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське;  Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове.

91

На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80 –ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону. Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „АсканіяНова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та АзовоСиваський національний природний парк. В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні, фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м. куб. Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати, гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і та ін.. Запаси ропи складають 21 тис. м3 на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України від 12 грудня 2003 року, протокол № 793. Лікувальні грязі та ропні ванни мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції. Суттєве значення для розвитку курортного комплексу також мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район). Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Діпромісто”, передбачено будівництво Міжнародного медичного центру. У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4 лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу , а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій. На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м 3/добу) 92

та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м3/добу), води йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м3/добу). Найбільшим курортно-рекреаційним районом Херсонської області є Скадовський курортний район. Курортна зона м. Скадовськ - унікальне курортно-рекреаційне явище не тільки Херсонщини, але й всієї України. У Східному курортно-рекреаційному районі міста передбачається розмістити курортний культурно-розважальний центр, яхт-клуб, аквапарк з атракціонами та розробити паркову зону в крайній східній частині міста. Генеральним планом смт Лазурне передбачається розвиток курортнорекреаційної зони з будівництвом близько 50 нових оздоровчих закладів загальною ємністю до 20 тис. місць. Крім цього передбачається будівництво яхт-клубів, берегоукріплюючих споруд, набережної вздовж узбережжя моря. З метою забезпечення оптимальних умов для розвитку туристичнорекреаційного комплексу в Каланчацькому районі розроблена програма розвитку курортних зон, яка передбачає цілеспрямоване використання природних ресурсів та оздоровчих факторів. Загальна протяжність берегової лінії в районі складає 121,3 км, рекреаційний потенціал складає понад 660 га. У Каланчацькому районі існує можливість будівництва лікувальних закладів для організації цілорічного відпочинку та лікування. Запаси лікувальної грязі на площі 45 га, з товщиною пласту 10-16 метрів майже не розроблялись. Завершується розробка генерального плану с. Хорли, яким передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом 18 нових оздоровчих закладів. Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 130 тис. місць, із них 50 тис. чол. – в діючих закладах відпочинку; 40 тис. чол. – в нових закладах відпочинку; близько 30 тис. чол. – неорганізовані відпочиваючі. Схемою планується :  ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол., відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.;  структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає: а/ курортно-рекреаційний район «Щасливцеве» - 62,68 тис. відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка — 27,740 тис. відпочиваючих, с. Щасливцеве - 34,940 тис. відпочиваючих; б/ курортно-рекреаційний район «Стрілкове»- 46,250 тис. відпочиваючих. Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис. організованих відпочиваючих. Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується приймати до 150 тис. відпочиваючих із них : - 39 тис. - в діючих закладах відпочинку - 63 тис - нові заклади відпочинку 93

- 30 — 40 тис - неорганізовані відпочиваючі. Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, обласною санітарно-епідеміологічною станцією постійно здійснюється контроль систем водопостачання та водовідведення, місць утилізації твердих побутових відходів в курортних зонах області, проводяться наради з головами сільських і селищних рад щодо дотримання природоохоронного та санітарно-епідеміологічного законодавства. Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису. Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні: - застосування пестицидів тільки нового покоління з коротким періодом розпаду діючої речовини, внесення засобів захисту рослин тільки наземним способом, застосування агротехнічних методів боротьби з бур'янами; - недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами.

5.4.3. Історико-культурна спадщина Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій. На території Херсонської області станом на 1 грудня 2007 року на державному обліку та під державною охороною перебуває 5 807 об’єктів культурної спадщини. Серед них: - 2 259 пам’яток історії, з яких 3 – пам’ятки історії національного значення; - 130 пам’яток мистецтва, з яких 3 – національного значення; 3 418 пам’яток археології, з яких 29 – національного значення.

94

Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо). Пошкодження через техногенні та природні фактори зазнають переважно пам’ятки археології, що знаходяться на узбережжі річок та водойм. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини наведений у таблиці.

95

Таблиця 5.4.3.1. Перелік пам’яток археології Херсонської області, які руйнуються підтопленням, затопленням або розмиванням № з/п

Назва пам'ятки

Адреса

Площа, га

Білозерський район 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

Поселення в урочищі Бубликова Балка Олександрівське поселення Станіславське городище Поселення «Садиба Литвиненко» Городище в урочищі Золотий Мис

с. Олександрівка с. Олександрівка с. Станіслав с. Станіслав с. Широка Балка

Бериславський район Дреймалівське поселення с. Дреймалівка Кам'янська Січ, могила Костя Гордієнка та кладовище с. Республіканець запорізьких козаків Саблуковське городище с. Саблуківка Червономаяцьке городище сел. Червоний Маяк Червономаяцький могильник сел. Червоний Маяк Верхньорогачицький район Скіфське поселення 2 с. Первомаївка Скіфське поселення 3 с. Первомаївка Генічеський район Стоянка Весняка 1 с. Веснянка Стоянка Весняка V с. Веснянка Стоянка Люблинка ІІ с. Люблинка Стоянка Салькове І с. Салькове Голопристанський район Поселення Вермени 3 с. Іванівка Ягорлицьке поселення с. Іванівка Каховський район Поселення Широкий Мис ІІ с. Василівка Любимівське городище с. Любимівка Нововоронцовський район Гаврилівське городище с. Гаврилівка Ганнівське городище с. Дудчани Золотобалківське поселення с. Золота Балка Золотобалківський могильник с. Золота Балка Поселення Леонтіївка с. Михайловка Анастасівське поселення с. Михайловка Михайловське городище с. Михайловка Новотроїцький район Стоянка Вознесенка ІV с. Заозерне Поселення Півострів Стрілка 1 с. Заозерне Зольник Велика Затока с. Заозерне Овер'янівське поселення 2 с. Оверянівка Овер'янівське поселення 3 с. Оверянівка Овер'янівське поселення 5 с. Оверянівка Стоянка Сергієвка ІІ с. Сергіївка Стоянка Соляне озеро Ш с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро УІ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро УІІ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро VІІI с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро ІХ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро ІХ а с. Сивашівка Цюрупинський район Поселення Великі Копані І с. Великі Копані Поселення Великі Копані 2 с. Великі Копані Чаплинський район Стоянка Іванівна ІІ с. Іванівка

1,0 4,5 6,0 1,0 2,0 2,7 12,0 20,0 14,0 10 2,4 1,5 0,01 0,34 0,06 0,6 0,5 65,0 2,0 10,0 4,0 9,0 2,5 0,9 1,0 0,1 7,5 0,05 0,02 0,02 0,1 0,2 0,1 1,6 0,05 0,1 0,05 0,01 0,01 0,02 0,4 0,2 0,2

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. В межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються 96

паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін «екологічний туризм», або його скорочений варіант «екотуризм». Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як “подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини”. Мета подорожі – спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. На Херсонщині можна пропагувати наступні види туризму: курортнооздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурнопізнавальний туризм. Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні – це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційно-рекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раціональне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціально-економічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Херсонська область, майже єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити туристів високоякісними культурами і в першу чергу кавунами, овочами, виноградом та фруктами. З метою забезпечення сталого розвитку туризму на Херсонщині, вивчення сегментів туристичного ринку, на виконання обласної Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму до 2010 року проведено моніторинг та обстеження туристично-рекреаційного ресурсу регіону та закладів відпочинку і оздоровлення курортно-рекреаційних районів області. За результатами моніторингу виявлено, що в цілому функціонуюча туристична та курортна інфраструктура районів області знаходиться в належному стані. Стан модернізації закладів області досить високий: кімнати для відпочиваючих обладнані сучасними меблями, санвузлами, забезпечені побутовою технікою. На територіях закладів відпочинку та оздоровлення в наявності пункти харчування, медпункти, танцмайданчики, спортмайданчики, дитячі майданчики. В деяких установах працюють кінотеатри та бібліотеки. Також з метою забезпечення сталого розвитку туризму на Херсонщині, обстеження та визначення туристично-рекреаційного ресурсу регіону, вивчення сегментів туристичного ринку проведено моніторинг готельних комплексів. За 97

результатами моніторингу виявлено, що в цілому готельна інфраструктура знаходиться в належному стані. Переважна кількість підприємств приватної форми власності з високим рівнем модернізації. Номери обладнані сучасними меблями, санвузлами, забезпечені побутовою технікою, пропонується високоякісний спектр сервісних послуг: пральня, хімчистка, парковка автотранспортних засобів, трансфер, Інтернет-центри, конференц-зали, фітнесклуби, ресторани, коктейль-бари. Майже всі готельні установи приймають вітчизняних та іноземних гостей міста. Клієнтами пропонується накопичувальна система знижок. Наповнюваність відбувається в результаті безпосередньої роботи з населенням та співпраці з туристичними підприємствами. Для ознайомлення із культурною спадщиною рідної області щорічно у січні проводиться туристична подорож для дітей сільської місцевості з усіх куточків області «Різдвяні подорожі для тебе». В заході беруть участь обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша та обласні музейні установи. Для розвитку туристичної галузі області здійснюються заходи щодо розмежування земель державної та комунальної власності на курортних територіях разом із відповідними органами місцевого самоврядування. Проводяться обласні та беруть участь у міжнародних і всеукраїнських нарадах, семінарах, конференціях, форумах, фестивалях, ярмарках, засіданнях за «круглим столом», конкурсах для розвитку туризму, туристичної та курортно-рекреаційної індустрії, готельної справи, провадження екскурсійної діяльності на території області. Сприяння у формуванні позитивного туристичного іміджу регіону виконується шляхом постійного оновлення інформації про туристичний потенціал області на порталі «Арт-Кавун». Проводяться весняно-осінні рекламно-інформаційні тури по Чорноморському та Азовському узбережжях області для представників загальнодержавних засобів масової інформації. Встановлення рекламних щитів на автомобільних шляхах міжнародного та державного сполучення для популяризації туристично-рекреаційного комплексу області. Останнім часом в області розпочато роботу по залученню селян до формування туристичного продукту, шляхом організації сільського зеленого туризму. Створюються сприятливі умови для його розвитку: проведення семінарів-тренінгів, розроблено та виготовлено збірку-порадник щодо організації сільського туризму-це посібник, який включає в себе законодавчі та правові аспекти сільського туризму, методичні рекомендації для початківців у цій сфері. Розвиток сільського зеленого туризму в Херсонській області – це серйозна можливість для виявлення, підтримки та сприяння підприємницької ініціативи та творчості жителів села, яких серед населення області майже 50 відсотків. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя у селі полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. Збільшення потоку туристів спонукатиме розвиток малого підприємництва та приватної ініціативи, розбудову інфраструктури села (доріг, транспорту, очисних споруд, засобів зв'язку, місць відпочинку та розваг тощо), 98

активізуватиме діяльність громади у відродженні та збереженні культурної спадщини. Херсонська область має приблизно 15,5 % всіх Українських морських пляжів, крім цього, Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб відпочинку, санаторно-курортного лікування та подорожей за межами морського узбережжя. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, магістральні канали, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. В якості об'єктів туристського відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в «оздоровчих та інших рекреаційних цілях». Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, паркипам'ятки садово-паркового мистецтва. В межах вищезгаданих територій саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як «подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини». Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. Про благодатний клімат краю свідчить той факт, що у ньому налічується цілий ряд оздоровчих і заповідних зон. Найвідоміший із заповідників це, звичайно, Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна «Асканія-Нова» - єдине місце на континенті, у якому збережено абсолютно заповідний степ (близько 10 тисяч гектарів), де вільно пасуться дикі тварини із Африки, Австралії, Південної Америки, що добре акліматизувалися тут. Входить до всесвітніх біологічних резерватів також Чорноморський біосферний заповідник, у якому щороку лишаються на зимівлю сотні тисяч великих водоплавних птахів. Для учнів середніх навчальних закладів області запроваджено тиждень знайомства з біосферним заповідником «Асканія-Нова», який проводиться з 24 по 29 травня щороку. Туристична та екскурсійна діяльність є складовою еколого-освітньої роботи біосферного заповідника, яка проводиться за такими напрямами: інформування населення через засоби масової інформації про екологічні проблеми в заповіднику; впровадження занять з природоохоронних питань в школах, проведення семінарів за екологічною тематикою; розширення мережі 99

екскурсійних маршрутів на територіях природно-заповідного фонду. Заповідник є виконавцем обласної програми «Екологія-2010» в частині збільшення туристичного та екскурсійного потоку в Херсонській області. Маршрут по зоопарку проходить по насипних доріжках шириною 2-3 метри, що дає змогу розташувати групу екскурсантів у кількості 20-25 чоловік на безпечній відстані від об'єктів показу і так, щоб їх присутність не турбувала мешканців вольєрів. На маршрут екскурсанти виходять у супроводі досвідчених екскурсоводів, дотримуючись правил поведінки на території зоопарку та дендропарку. За дотриманням правил перебування на маршруті екскурсантами, що індивідуально оглядають експозиції, слідкують робітники екскурсійного маршруту та черговий єгер. На маршруті встановлено інформаційні аншлаги та попереджувальні знаки. Маршрут по ботанічному парку (мала екологічна стежка) пролягає по бетонній (800 м) та насипних (близько одного кілометра) доріжках і дозволяє найкоротшим шляхом оглянути найцікавіші куточки парку. Перед початком екскурсії екскурсовод знайомить відвідувачів з правилами поведінки у ботанічному парку. Правила та основні відомості про дендропарк викладені на аншлазі. Туристи не заходять на галявини, не збирають гербарій. Оглядова екскурсія в кінному екіпажі у заповідний степ передбачає більш детальне ознайомлення з рослинністю та мешканцями. Кінний екіпаж – це давній екологічно чистий засіб пересування. В'їзд на територію та виїзд обладнані дезінфекційними бар'єрами. Кількість екскурсантів обмежена (4-6 чоловік); вони мають змогу вести спостереження, не виходячи з екіпажу. Маршрут не проходить через ділянки з цінними рослинними угрупованнями; використовуються дороги господарського обслуговування. Завдяки невеликій вазі екіпажу не ущільнюється грунт екскурсійної дороги. Передбачено кілька зупинок в місцях, де це не шкодить трав'яному покриву: днище Великого Чапельського поду, штучна водойма. Неодноразові обстеження показали, що екскурсії в кінному екіпажі не наносять шкоди рослинності даної території, не турбують розміщених там тварин. У 2008 році значно збільшилася кількість відвідувачів екологічних стежок заповідника. Це перш за все студенти вузів, школярі, науковці. Екологічна стежка – унікальна форма не лише природоохоронної пропаганди, але і поєднаного з нею відпочинку. Екостежки розраховані як на дітей, так і на дорослих. Кожна має своє наукове спрямування. На екологічну стежку екскурсанти виходять у супроводі наукового співробітника. Перед виходом проходять детальний інструктаж щодо правил поведінки на стежці. Одним з перспективних видів туризму на Херсонщині є спортивний туризм. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвинг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримувати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі, а ні трохи не менш рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки. Ведучі розмову про культурно-пізнавальний туризм на Херсонщині слід зауважити, що і в реалізації цього виду теж безліч невикористаних 100

можливостей. Є всі умови для розвитку навчально-пізнавального, екологічного, ділового, релігійного, військово-патріотичного, технолого-пізнавального, сільського, екологічного туризму, особливо значні надходження область може отримати за рахунок розвитку сфери розваг і сервісу (фестивалі, змагання, ярмарки, ринки і т.д.). У всьому світі на сучасному етапі найбільш популярним видом туризму став історико-культурний туризм. Його популярність пояснюється тим, що туристи зацікавлені історією та багатими проявами культури. Херсонщина має багату і цікаву історію, а, значить, може розвинути ще й такий вид туризму, як туризм спадщини. Таким чином, рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ Територія Херсонської області становить 2846,1 тис. га або 2 28,461 тис. км , з них – 1971,1 тис. га (69,3%) сільськогосподарських угідь, в тому числі 1777,1 тис. га ріллі. Сільськогосподарська освоєність території досягла 81,6%, а ступінь розораності – 73,6 %. Біля 25% малопродуктивних земель (еродовані схили, малопродуктивні землі, водоохоронні зони, засолені землі) на даний час переводяться у природні та кормові угіддя. Ґрунтовий покрив області різноманітний, в північній частині переважають чорноземи південні на лесових породах, на південь переходять в каштанові ґрунти в комплексі з солонцями, солончаками і солодями, а в західній частині лівобережжя Дніпра та Дніпровського лиману знаходяться Олешківські піски.

6.1. Структура та стан земельних ресурсів Територіально Херсонська область знаходиться в межах двох кліматичних зон: Степової посушливої та Сухого Степу. За ґрунтовими та природно-кліматичними критеріями область умовно поділяється на сім основних природно-сільськогосподарських районів: Бериславський природно-сільськогосподарський район охоплює Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Нововоронцовський та частину Білозерського адміністративних районів, загальною площею 447,8 тис.га, в т.ч. сільськогосподарських угідь – 415,2 тис.га. Ґрунтовий покрив району складається в основному з чорнозему південного з важкота середньо суглинковим механічним складом з переважанням крупно пилуватої фракції – це визначає схильність ґрунтів до процесів дефляції та ерозії. Подові ґрунти (біля 10% ріллі) характеризується досить потужним гумусовим профілем (60-70 см) та відзначаються низькою водопроникністю, значною влагоємністю при невеликому запасі доступної для рослин вологи. Ґрунтам притаманне короткострокове сезонне перезволоження, вони потребують регулювання водно-повітряного режиму. Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район об’єднує Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський, 101

Нижньосірогозький, частину Каховського та Іванівського районів. Площа сільськогосподарських угідь – 490,3 тис.га. Переважаючі ґрунти (більше 80%) – високопродуктивні чорноземі південні солонцюваті, які знаходяться під впливом дефляції. Ґрунти потребують протидефляційних заходів. Білозерський природно-сільськогосподарський район включає Білозерський район та райони міста Херсона. Загальна площа сільськогосподарських угідь – 101,4 тис.га Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями, що займають біля 70 % ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусовим профілем з середньо- і важкосуглинистим складом, дефляційно небезпечні. За рахунок зрошення водами Дніпровського лиману та Інгульця в ґрунтах відзначається вторинне осолонцювання, місцями спостерігається затоплення і підтоплення територій. Такі масиви потребують проведення меліоративних заходів. Цюрупинський природно-сільськогосподарський район знаходиться на піщаних аренах тераси Дніпра і об’єднує Голопристанський, Цюрупинський, Каховський райони та м.Нова Каховка. Площа сільськогосподарських угідь складає 47,3 тис.га. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі переважно супіщаного механічного складу. Вони характеризуються слабкою гумусованістю (0,96%), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуренністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. Ґрунти в значній мірі знаходяться під впливом дефляції і потребують проведення відповідних заходів збереження. Скадовський природно-сільськогосподарський район включає територію Садовського району, частину Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів і відноситься до тераси дельти Дніпра. Площа сільськогосподарських угідь – 272,2 тис.га. Ґрунтовий покрив району представлений здебільшого темнокаштановими ґрунтами та їх комплексами з солонцями. Вони характеризуються легким механічним складом, добре розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується значною водопроникністю на слабо солонцюватих ґрунтах і дуже низькою – на сильно солонцюватих ґрунтах та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах. На зрошуваних ґрунтах відзначається наявність вторинно осолонцьованих ґрунтів, подекуди – засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин, погіршення фізичних властивостей фрунту. Інтенсивне навантаження на ґрунт при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність ґрунту. Чаплинський природно-сільськогосподарський район включає Чаплинський, Каланчацький і частину Новотроїцького району. Загальна площа сільськогосподарських угідь – 236,7 тис.га.

102

Ґрунтовий покрив представлений темно-каштановими ґрунтами і їх комплексами з солонцями, які характеризуються гумусованим профілем потужністю 40-48 см, значною солонцюватістю та слабкою структурністю орного шару. Генічеський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Генічеського, Ново троїцького та частину Іванівського району. Площа сільськогосподарських угідь – 349,5 тис.га. Характеристика ґрунтів району аналогічна до Чаплинського природносільськогосподарського району. Землі, які зрошуються на протязі багатьох років мінералізованими артезіанськими водами, вторинно осолонцьовані, засолені і потребують меліоративного покращення.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Таблиця 6.1.1.1. Динаміка структури земельного фонду Херсонської області 2000 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, тис.га

2005

% до загальної Всього, площі тис.га території

2006

% до загальної Всього, площі тис.га території

2007

% до загальної Всього, площі тис.га території

2008

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

2846,1

100

2846,1

100

2846,1

100

2846,1

100

2846,1

100

1968,4

69,2

1970,4

69,2

1970,3

69,2

1970,9

69,2

1971,1

69,2

151,1

5,3

151,4

5,3

151,4

5,3

151,4

5,3

151,4

5,3

69,8

2,5

70,3

2,5

70,6

2,5

70,7

2,5

70,6

2,5

31,6

1,1

31,3

1,1

31,2

1,1

31,1

1,1

31,1

1,1

111,2

3,9

113,2

4,0

113,3

4,0

113,1

4,0

113,1

4,0

80,8

2,8

79,0

2,8

78,8

2,8

78,4

2,8

78,4

2,8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

433,2

15,2

430,5

15,1

430,5

15,1

430,5

15,1

430,4

15,1

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами (Вода)

Таблиця 6.1.1.2.Відведення земель для несільськогосподарських потреб, га (нові відведення та переоформлення) Погоджено відведення земель

разом

2004

10443,38 500,31

25,12

714,47

3,37

з них ріллі

разом

0,70

5,0

103

-

з них ріллі -

Разом

разом

в т. ч. сіл./угідь

з них ріллі

разом

У приватну власність в т. ч. сіл./угідь

в т. ч. сіл./угідь

Рік

В тимчасове користування в т. ч. сіл./угідь

В постійне користування

11162,85 503,68

з них ріллі 25,82

2005 2006 2007 2008

383,4018

0,4481

0,4481

723,83 5,08 8684,24 1 0 3507,25 1662,24 1305,94

772,4359 762,33 1090,2 808,19

1,6527

0,1609

14,47 7,79 17,58

4,23 6,4 9,74

191,1802 189,43 62,03 355,12

0,22 29,13 0 144,09

1347,017 2,3208 9 12,42 1675,59 48,68 0 9836,4 8,79 133,74 4670,56 1823,9

0,609

-

16,65 6,41 1449,42

Таблиця 6.1.1.3. Види відводів земель для державних та громадських потреб,га

Під будівництво та розширення підприємств Під будівництво гідротехнічних споруд Лісогосподарським підприємствам Для розширення та будівництва міст Підприємствам, організаціям, установам природоохоронного, оздоровчого призначення, в т.ч. Під курорти Під заповідники Для інших потреб Разом відведено земель

з них ріллі

разом

75,96

6,41

2008 рік з них ріллі

разом

6,41

80,41

8,29

2,28

567,79 -

3,66 3366 -

1661,5

1305,4 -

0,49

-

-

121,62

3,69

0,57

0,8 241,04 -

241,04 -

241,04 -

426,79

-

-

1,81

-

-

1643,46 2433,71

649,02 893,75

633,32 874,93

646,78 9520,38

7,38 581,59

5,19 579,4

12,99 8782,83 567,79 -

в т. ч. сіл./угідь

разом

в т. ч. сіл./угідь

Види відводів

в т. ч. сіл./угідь

Рік 2007

2006

-

з них ріллі

201,47 5,23 3,68 3652,03 1675,02 1311,36

6.1.2. Деградація земель Велика сільськогосподарська освоєність території області, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводять до вітрової ерозії. Площа дефляційно-небезпечних земель складає 1689,3 тис. га. Водна ерозія поширена на схилах долин ріки Інгульця, Каховського водосховища та Дніпровського лиману. Найбільше прогресує водна ерозія у Бериславському та Великолепетиському районах, вітрова - у Каховському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому та Генічеському районах. Площа засолених земель по області зросла на 51,7% або на 201,2 тис. га і складає 590,6 тис. га. В господарствах області в 2008 році було проведено гіпсування на площі 1,31 тис. га (2007 рік – 0,515 тис. га), з внесенням фосфогіпсу 4,61 тис.тонн (2007 рік – 1,126 тис. тонн). Враховуючи агрохімічний стан ґрунтів області, середньозважена потреба в мінеральних добривах на землях становить 135,8 кг/га. В 2008 році на поля області внесено 10,0 тис. тонн (2007 році – 44,3 тис.тонн) органічних добрив. Вміст гумусу в ґрунтах області складає 2,36%, що на 0,17% нижче даних попередніх обстежень. Це означає, що за останні 5 років з кожного гектару площі, з орного шару ґрунту, щорічно втрачалось по 576 кг гумусу. Площі еродованих та дефляційно небезпечних земель залишаються на рівні попереднього року. На якій площі (тис. га) по області проводилось гіпсування Скільки (тис. тон) внесено фосфогіпсу Средньозважена потреба в мінеральних добривах (кг/га) Скільки внесено всього органічних добрив (тонн) Скільки внесено органічних добрив на 1 га (тонн) 104

1,31 4,61 135,8 10000 0,01

На яку площу (га) Середньозважений вміст гумусу (%) в ґрунтах Херсонської області (станом на 01.01.08 рік, 9 тур агрохімічного обстеження) Площа засолених земель складає (тис. га) Вторинне засолення (тис. га) Солонцюватих земель (тис. га) В тому числі: Солонців (тис. га) Солонців в комплексі (тис. га) Площа дефляційно-небезпечних (тис. га) Площа еродованих (тис. га)

5380 2,36 590,6 49,13 1156 46,0 206,51 1689,3 441,9

При щорічній потребі в проведенні гіпсування солонцевих ґрунтів 75 тис.га, хімічна меліорація проводилась на незначних територіях, які складають 1,74 % від необхідного. Такі незначні обсяги щорічної меліорації обумовлюють збільшення площ засолених та солонцюватих земель, які за останній рік збільшились відповідно на 201,2 та 246,4 тис.га. На 4,31 тис.га зросла площа солонців. Таблиця 6.1.2.1. Консервація деградованих і малопродуктивних земель Види земель

Сільськогосподарські угіддя

Усього на початок 2008 року % до тис.га загальної площі території 0,6342

Проведено Потребують консервацію консервації % до % до тис.га загальної тис.га загальної площі площі території території

0,9

0

0

0,6342

0,9

Таблиця 6.1.2.2. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,093 -

0,013 -

-

105

Площа ріллі і деградованих земель Херсонської області 2008 рік 2007 рік 2006 рік 2005 рік 2004 рік 2003 рік 0 200 400 600 800 10001200140016001800

тис. га 2003 рік 2004 рік 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік Засолені

266

223,6

346,7

346,7

389,4

590,6

Еродовані

71,7

441,9

441,9

441,9

441,9

441,9

Дефляційно-небезпечні

1681,7

1689,3

1689,3

1689,3

1689,3

1689,3

Рілля

1777,9

1778,4

1776,2

1777,1

1777,7

1777,6

Площа дефляційно-небезпечних та еродованих земель області (станом на 01.01.09 р.)

160 140

100 80 60 40

106

Комсомольський

Р1 м. Нова Каховка

Чаплинський

Дніпровський

Скадовський

Цюрупинський

Новотроїцький

Нововоронцовський

Каховський

Нижньосірогозький

Іванівський

Каланчацький

Горностаївський

Генічеський

Голопрстанський

Високопільський

Верхньорогачицький

Великоолександрівський

Білозерський

0

Великолепетиський

20 Бериславський

тис. га

120

Площа засолених земель області (станом на 01.01.09 р.)

60

тис. га

50 40 30 20

Комсомольський

м. Нова Каховка

Чаплинський

Дніпровський

Скадовський

Цюрупинський

Новотроїцький

Нововоронцовський

Каховський

Нижньосірогозький

Іванівський

Каланчацький

Горностаївський

Генічеський

Голопрстанський

Високопільський

Верхньорогачицький

Великоолександрівський

Білозерський

Великолепетиський

0

Бериславський

10

Р1

6.2. Антропогенний вплив на земельні ресурси Дослідження ґрунтів контрольних ділянок за показниками вмісту важких металів Херсонським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводяться в межах виконання науково-дослідної програми «Оцінка екологічного стану ґрунтів в контрольних ділянках». Довгострокові дослідження розпочаті з 1978 року. Мета досліду: здійснення токсикологічного контролю за станом ґрунтового покриву області. Завдання досліду: виявлення екологічно небезпечних територій в межах Херсонської області. Методика досліджень: на закріплених контрольних ділянках (25 точок спостереження) по всій території області проводяться контрольні виміри та відбори зразків, які досліджуються за наступними показниками: визначення залишкової кількості пестицидів, вміст важких металів та радіонуклідів. Слід зазначити, що вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок знаходиться в межах допустимих градацій. Перевищень ГДК за всіма визначеними елементами в жодній точці спостереження не виявлено.

107

Таблиця 6.2.1. Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах спостереження) Рік

1992

Мідь (Cu) валова рухлива 13,09 1,367

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb) валова рухлива валова рухлива 50,9 8,644 10,64 1,678

Кадмій (Cd) валова Рухлива 0,363 0,0576

1993

12,85

0,233

37,26

1,067

12,96

1,222

0,367

0,0182

1994

12,59

0,226

37,39

0,685

12,76

1,044

0,36

0,0137

1995

17,44

1,308

42,88

1,84

11,06

1,624

0,331

0,024

1996

18,39

1,02

41,31

1,692

13,04

1,408

0,342

0,0192

1997

19,54

0,396

43,82

1,712

13,93

1,092

0,37

0,024

1998

18,91

0,828

44,67

1,168

13,32

1,252

0,368

0,0844

1999

18,57

0,871

34,94

1,329

14,14

1,771

0,347

0,0957

2000

8,5

1,324

33,84

1,344

13,7

1,052

0,428

0,052

2001

9,17

0,656

29,73

1,248

12,19

0,794

0,324

0,0348

2002

13,68

0,533

28,54

0,929

10,07

0,676

0,341

0,046

2003

13,96

0,97

30,48

2,23

12,44

0,75

0,53

0,04

2004

13,8

0,82

32,6

1,38

13,4

0,71

0,24

0,028

2005

13,5

0,79

31,9

1,32

13,2

0,71

0,38

0,03

2006

8,6

1,1

38,8

2,34

14,2

0,83

0,38

0,04

2007

11,66

0,89

34,51

1,49

14,05

0,79

0,37

0,04

2008

12,15

0,91

35,03

1,51

13,73

0,79

0,37

0,03

Таблиця 6.2.2. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 0,012

2005 0,007

2006 0,019

2007 0,012

2008 0,007

0,001

0,001

0,011

0,014

0,004

-

0,001

0,007

0,006

0,001

108

Таблиця 6.2.2. Вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області в 2008 році (мг/кг ґрунту) Мідь Район, населений пункт

Цинк

Свинець

Кадмій

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

Бериславський, с. Львове

17,7

0,95

42,0

1,59

10,1

0,62

0,45

0,02

Білозерський, с. Інгулець Великолепетиський, смт. Велика Лепетуха Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка Верхньорогачицький, с. Бережани Високопільський, СВК «Шевченко» Генічеський, м. Генічеськ Голопристанський, с. Нова Збур’ївка Горностаївський, смт. Горностаївка Іванівський, смт. Іванівка Каланчаський, смт. Каланчак Каховський, с. Богданівка Нижньосірогозький, смт. Сірогози Нововоронцовський, смт Воронцовка Новотроїцький, смт. Новотроїцьк Скадовський, с. Антонівка Цюрупинський, с. Тарасівка Чаплинський, смт. Чаплинка Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне Чаплинський, смт. Асканія-Нова Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицький, с. Первомаївка Верхньорогачицький, с. Зелене Нижньосірогозький, с. Першопокровка Нововоронцовський, с. Золота Балка Середнє ГДК

10,7 14,7 8,3 8,9 19,4 14,5 6,0 7,5 10,8 17,9 14,8 13,9 13,9 13,8 11,0 9,8 11,7 10,3 11,3 9,8 14,5 10,3 11,7 10,5 12,15 55

0,92 0,65 0,83 0,87 0,93 0,83 0,92 0,98 0,95 0,95 0,97 0,63 0,90 0,93 0,97 0,92 0,98 0,87 0,95 0,95 0,97 0,95 0,93 0,97 0,91 3

37,5 32,5 33,3 29,0 39,0 45,0 18,7 19,4 36,0 38,3 30,7 39,3 39,0 40,3 35,0 37,3 40,3 38,0 43,0 30,5 31,9 41,7 39,1 29,7 35,03 100

1,30 1,44 1,35 1,37 1,55 1,52 1,33 1,56 1,73 1,35 1,54 1,61 1,73 1,40 1,50 1,70 1,30 1,50 2,11 1,15 1,20 1,21 2,12 1,53 1,51 23

11,6 15,1 14,2 12,0 14,2 17,5 8,2 9,7 17,4 13,8 15,1 16,9 14,4 15,8 13,1 10,5 9,2 14,3 18,9 13,2 16,6 17,4 10,2 13,9 13,73 32

0,68 0,97 0,89 0,69 0,88 0,86 0,44 0,75 0,64 0,98 0,87 0,79 0,78 0,80 0,91 0,68 0,75 0,93 0,86 0,68 0,94 0,89 0,84 0,68 0,79 20

0,30 0,29 0,48 0,41 0,46 0,35 0,32 0,39 0,38 0,38 0,39 0,40 0,39 0,44 0,45 0,37 0,45 0,40 0,37 0,27 0,21 0,26 0,26 0,36 0,37 3

0,04 0,02 0,04 0,02 0,06 0,02 0,07 0,03 0,05 0,05 0,04 0,03 0,02 0,02 0,03 0,03 0,04 0,03 0,05 0,04 0,03 0,02 0,04 0,03 0,03 2

109

6.3. Охорона земель Таблиця 6.3.1. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Розробкапроектівземлеустроюз контурно-меліоративноюорганізацією території Повнезакріплення в натурі(на місцевості) контурних межполіві робочихділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісовихсмуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки,вали-тераси, валидороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків,перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставківмулонакопичувачів

Берегоукріплення длязахисту сільгоспугідь

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками

%2008 р. до

2004

2005

2006

2007

2008

кількістьгоспод. тис.га

36 157

36 157

-

37 158,395

-

кількістьгоспод. тис.га

158 183,6

158 183,6

-

158 183,6

-

тис.га

18,0

0,9

-

0,2

0,02

10

тис.га

18,0

-

-

0,2

-

-

км

-

-

-

566,5

-

-

км

-

-

-

9,6

-

-

шт.

-

-

-

11

-

-

га

-

118

-

-

км

-

1,3

-

-

2007 р.

-

-

Контроль за охороною і використанням земель В 2008 році Державною екологічною інспекцією в області здійснено 405 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земель. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 107 осіб, яких оштрафовано на 21,856 тис.грн. Стягнуто 16,477 тис.грн. Пред’явлено 7 позовів та претензій на суму 22,380 тис.грн. В звітному періоді були обстежені землі 21 об’єкта, на яких відібрано 101 проба ґрунту. Виконано 903 визначення вмісту забруднюючих речовин, встановлено перевищення ГДК (фона) вмісту забруднюючих речовин у 52 пробах ґрунту. Виконано розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельних ділянок, на суму 456,100 тис.грн. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області проведено перевірку щодо порушення природоохоронного законодавства на території Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області. Встановлено факт проведення земляних робіт (викопування канав для подальшого демонтажу азбестових труб) з порушенням ґрунтового покрову (зняття верхнього родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Земляні роботи проводились на землях сільськогосподарського призначення, загальною площею 7990м2, родючий шар ґрунту становить 0,4м - 0,5м. Шкода заподіяна державі внаслідок зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту ) без спеціального дозволу становить 44,192 тис.грн. Для подальшого притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності та пред’явлення збитків Держекоінспекцією в області матеріали перевірки направлено до Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області для встановлення осіб, які причетні до вказаного правопорушення.

110

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази На території Херсонської області налічується 98 родовищ і один об’єкт обліку (всього з урахуванням комплексності 99) з 13 видів різноманітних корисних копалин, з яких 34 родовища експлуатуються. Мінерально-сировинна база області на 53,1 % складається із корисних копалин будівельної галузі, на 36,8 % - із прісних та мінеральних підземних вод, решта – корисні копалини павливно-енергетичного та гірничохімічного спрямування. Паливно-енергетичні копалини представлені трьома родовищами торфу, запаси яких складають 1,64 млн.тонн промислових категорій А+В+С1 (0,24% від загальних запасів в Україні). В області виявлені прояви руд алюмінію, які потребують детального вивчення. На шахті № 1 Федорівського родовища марганцевих руд переважають окисні руди, придатні для отримання пероксидних концентратів. На даний час родовище не розробляється. Область багата солями, що знаходяться в розсолах водоймищ, головним чином у водах оз.Сиваш, а також в ропі деяких озер Скадовського району. Крім цього, існують значні запаси флюсових вапняків, карбонатної сировини для домішок при мінеральній підгодівлі тварин і птиці. Розвідане Бобровокутське родовище вапняку і глин, прогнозні ресурси карбонатної сировини складають 166 млн.тонн, але Держбалансом воно не враховане через те, що розташоване на високопродуктивних орних землях. Держбалансом враховано 7 родовищ вапняків, придатних на вапно із запасами за категоріями А+В+С1 89,6 млн. тонн (12,65% від загальних запасів в Україні). Виявлено понад 20 родовищ будівельного піску, із яких Держбалансом враховується 11 з запасами 194,39 млн.м3 промислових категорій А+В+С1, 39 родовищ будівельного каменю, із яких Держбалансом враховується 16 родовищ і 1 об’єкт обліку. Держбалансом враховано 2 родовища каменю пиляного, з яких розробляється 1, 20 родовищ цегельно-черепичної сировини із запасами за категоріями А+В+С1 38,432 млн м3. Питні та технічні підземні води для господарсько-питного і виробничотехнічного водопостачання розвідані на 32 ділянках. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 785,745 тис.м3/добу за категоріями А+В+С1, 302,645 тис.м3/добу з них не розроблялись. Найбільш перспективне для розробки є родовище Херсонське ділянка Підстепненська, запаси якої складають 99,600 тис.м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Збур’ївське ділянка Збур’ївська, запаси якої складають 47,0 тис.м3/добу за категоріями А+В. Підземні мінеральні води розвідані на двох ділянках і відносяться до типу бромних. Родовища не освоєні. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 587,4 тис.м3/добу за категоріями А+В+С1. Запаси йоду розвідані на Північно-Сиваському родовища (Генічеський район). Запаси промислових йодних вод підраховані за категоріями А+В+С1 кількістю 33,6 тис.м3/добу. Родовище не розробляється.

111

Лікувальні грязі розвідані на родовищі Гопри, сумарна кількість запасів 82,306 тис.м3. Родовище розробляється. Озерна ропа розвідана на родовищі Гопри, запаси складають 21,5 м3/рік. Таблиця 7.1.1.1. Перелік родовищ корисних копалин врахованих балансом станом на 01.01.2007 № з/п

Назва родовища

Вид сировини

3 Вапняки на вапно

4 Великоолександрівський

5.

2 Білокриницьке Діл.розв.1951р (Білоусівська) Білокриницьке Діл.Балашівська Білокриницьке Діл. Запорізька Білокриницьке Діл. Півд-Західна Бургунське

6.

Великолепетись-ке

7.

Західно-Тягинське 1.Ділянка № 1

Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно Вапняки на вапно

8.

2.Ділянка № 2

9.

Осокорівське комплексне: пиляні вапняки Діл. № 1 Тягинське Діл. Східна

1 1.

2.

3.

4.

10.

Район

Розробляється (+) не розробляється (-) 5 -

Стан ліцензув.

Великоолександрівський Великоолександрівський Великоолександрівський Бериславський

-

-

-

-

-

-

-

-

Великолепетиський Бериславський

-

-

+

Ліцензія № 3804 30.12.05

Вапняки на вапно Вапняки на вапно

Бериславський

-

-

Нововоронцовський

-

-

Вапняки на вапно

Бериславський

+

-

6 -

11.

Тягинське Діл.Півн.- Східна

Вапняки на вапно

Бериславський

+

-

12.

Старосільське Діл.Архангельська

Вапняки на вапно

Високопільсь-кий

+

13.

Бериславське 2

Суглинки керамічні

Бериславський

+

14.

Бериславськие 1

Бериславський

-

15.

Верхньорогачицьке

Верхньорогачицький

-

-

16.

Веселівське

Чаплинський

-

-

17.

Високопільське

Високопільський

-

-

18.

Генічеський

-

-

Генічеський

-

-

20.

Генічеське Діл.Північна Генічеське Діл.Західна (№1,2) Громівське

Новотроїцький

-

-

21.

Знам’янаське

Суглинки, глини керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки керамічні Суглинки

Ліц. №1985 на 20 років Ліц. №1986 16.09.99 на 20 років -

Комсомольська

-

-

19.

112

Підпорядкованість

Залишок запасів на 01.01.2007 А+В+С1

7 8 Державний фонд 1429 родовищ тис.т Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ ЗАТ Таврійська будівельна компанія Не розроб.

9115 тис.т 912 тис.т 964 тис.т 7427 тис.т 285 тис.т 19566 тис.т

ВАТ Херсонське кар’єроуправління буд матері-алів ВАТ Херсонське кар’єроуправління буд матеріалів ВАТ «Бериславський ЗБМ» ВАТ «Бериславський ЗБМ»

4265 тис.т

1321 тис.т Державний фонд 1194 родовищ тис.т

2698 тис.т

10733 тис.т 4007,7 тис.м3

Державний фонд 7429 родовищ тис.м3 Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд

1173 тис.м3 399 тис.м3 1438 тис.м3 1429 тис.м3 726 тис.м3 87 тис.м3 4657

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

(Комишанське) Іванівське

керамічні Суглинки керам., глини Каїрське Суглинки Діл.№1, №2 керамічні Комишанське 4 Суглинки Діл.Призаводська керамічні Любимівське Суглинки керамічні Нижньосірогозьке Суглинки керамічні Нововоронцовське Суглинки керамічні Партизанське Суглинки керамічні Рубанівське Суглинки керамічні Скадовське 2 Суглинки Діл.№1-пісок керамічні Скадовське 2 Суглинки Діл.№ 2- сугл. керамічні Херсонське 2 Суглинки Діл.дорозв 1992 керамічні Чаплинське Суглинки керамічні Широко-балківське Суглинки керамічні Білозерське Вапняки буд. Діл.Рожнівська каміння Бургунське 2 Вапняки буд. У бал. -Бургунське каміння Василівське Вапняки буд. каміння Горностаївське Вапняки буд. каміння Давидобродське Вапняки буд. (Давидово-бридське) каміння Дар’ївське Вапняки буд. каміння Золотобалківське Вапняки буд. каміння Львівське комплексне: Вапняки буд. камінь пиляний каміння Микільське Вапняки буд. каміння Милове Вапняки буд. каміння Новоолександрівське Вапняки буд. каміння Новорайське Вапняки буд. каміння Олексіївське Вапняки буд. каміння

райрада Іванівський

-

-

Горностаївський

-

-

Херсонська міськрада Каховський

+

-

-

-

Нижньосірогозький

-

Нововоронцовський

-

Каланчацький

-

Великолепетиський

-

Скадовський

-

Скадовський

-

Первомайське (Первомаївське) Первомайське 2 (Первомаївське 2) Сергіївське

Вапняки буд. каміння Вапняки буд. каміння Вапняки буд. каміння Федорівське Вапняки буд. каміння Львівське комплексне: Вапняки камінь пиляний пиляні Осокорівське Вапняки комплексне: пиляні для вапна діл.№ 2

Херсонська міськрада Чаплинський

-

Білозерський

-

Білозерський

-

Бериславський

-

Каховський

-

Горностаївський

-

Великоолександрівський Білозерський

-

Нововоронцовський

-

Бериславський

-

Білозерський

-

Бериславський

-

Нововоронцовський

-

Бериславський

-

Верхньорогачицький

+

Верхньорогачицький

-

Верхньорогачицький

-

Великолепетиський

-

Білозерський

-

Бериславський

-

Нововоронцовський

+

-

113

родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ ЗАТ

Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ На розробку Держкорпо№ 2011 рація на 20 років Укравтодор Облавтодор Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ На розроб ТОВ «Оріна» № 534 23.05.96 на 20 років -

тис.м3 931 тис.м3 2639 тис.м3 1173 тис.м3 1705 тис.м3 1032 тис.м3 150 тис.м3 1533 тис.м3 3108 тис.м3 501 тис.м3 1289 тис.м3 512 тис.м3 919 тис.м3 2012 тис.м3 1066 тис.м3 2050 тис.м3 256 тис.м3 1647 тис.м3 5431 тис.м3 920 тис.м3 260 тис.м3 615 тис.м3 337 тис.м3 7842 тис.м3 1959 тис.м3 2523 тис.м3 225,3 тис.м3

166 тис.м3 606 тис.м3 429 тис.м3 3435 тис.м3 177 тис.м3 5959,45 тис.м3

559

54.

Діл. № 1 Верхньорогачицьке

55.

Збур’ївське

56.

Каланчацьке

57.

Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні

Верхньорогачицький

-

Голопристанський

-

-

Скадовський

+

Кардашинське

Піски будівельні

Голопристанський

+

Ліцен. № 663 23.10.96 Рибальте (кар’єр) Ліцен. № 2633 20.02.02

58.

Новокаховське-ІІ

м.Нова Каховка

-

-

59.

Новокаховське-ІІІ

м.Нова Каховка

-

-

60.

Подокалинівське Діл.Північна Скадовське

Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні

Цюрупинський

-

-

Скадовський

-

-

Скадовський

-

-

Цюрупинський

-

-

Цюрупинський

-

-

Цюрупинський

-

-

Голопристанський

+

Ліцен. № 2020 05.11.99

-

-

61.

62.

ЦентральноДжарилгацьке

63.

66.

Цюрупинське Діл. Розв.1967р. Цюрупинське Діл.розв.1971р. Цюрупинське Діл.розв.1982р. Шабовське

Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні Піски будівельні

67.

Раденське

Піски для Цюрупинський пісочн. Локом.

64.

65.

-

тис.м3 Державний фонд 377 родовищ тис.м3 Державний фонд 12591 родовищ тис.м3 Скадовський 26309,2 морський тис.м3 торгівельний порт ТОВ «Георесурси» Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Херсонський морський порт Рибальче (кар’єр) Міністерство транспорту України Одесаколія

5821 тис.м3 С2-8174 тис.м3 1793 тис.м3 3856,7 тис.м3 2485,31 тис.м3 2444 тис.м3 2472 тис.м3 С2 – 49052 16171 тис.м3 95721 тис.м3 11839 тис.м3 12519,64 тис.м3 С2 – 27047 609 тис.м3

Використання мінерально-сировинної бази Виробництво будівельних матеріалів є однією із провідних галузей області. Вона базується на розробці родовищ вапняків для виробництва цементу, пиляного та будівельного каменю, будівельного вапна, глинистих порід для виробництва цегли і керамзиту, пісків для будівництва і силікатних виробів. Природною сировиною підприємства області забезпечені більш ніж на 25 років. У промисловій розробці перебуває 2 родовища вапняків, придатних для випалювання на вапно із запасами 89,6 млн.тонн. Забезпеченість реально підготовленими для промислового освоєння запасами діючих підприємств становить понад 100 років. Наявна сировинна база вапняків спроможна задовольнити потреби у вапні як Херсонської , так і сусідніх областей. Забезпеченість гірничовидобувних підприємств будівельним піском становить від 18 до 55 років. Крім того, об’єм видобутку піску можна значно збільшити за рахунок заглиблення фарватеру р.Дніпро. Забезпеченість підприємств розвіданими запасами цегельно-черепичною сировиною становить 50 років. З трьох родовищ торфу, розвіданих на території області, у промисловій розробці перебуває одне родовище.

114

Із розсолів оз.Сиваш при їх комплексній переробці вилучається кухонна сіль, оксид марганцю, бром, бор, мірабіліт. Сприятливі умови для видобутку солі існують у Скадовському районі, де її вилучення може здійснюватись із ропи деяких озер. Таблиця 7.1.1.2. Мінерально - сировинна база Види корисних копалин Торф Руди марганцю сировина карбонатна для кормових домішок вапняк для випалювання на вапно Пісок будівельний пісок для пісочниць локомотивів Камінь будівельний Камінь пиляний сировина цегельночерепична води питні та технічні Води мінеральні лікувальні грязі Йод

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

2007 р.

3 1 1

2008 р.

3 1 1

2007 р.

1 0 0

2008 р.

1 0 0

7

2

2

2

11

11

3

3

1

1

0

0

17

17

1

3

2 20

2 20

1 2

1 2

32

32

23

1 1

2 1 0

4 1 1

Одиниця виміру тис.т тис.т тис.т

тис.т

тис.куб м тис.куб. м

тис.куб м тис.куб. м тис.куб. м

тис.куб м/добу куб. м/добу

1 0

тис.куб. м тис.куб. м/добу

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.09

11,0 0 0

2468,56 6037 4510

734,0

79727,4

1048,9

1921712,94

0

609

0,350

29866,95

2,750 29,1

736/12829,2 35634,9

?

?

?

0,3806 0

?

81,620 33,6

Таблиця 7.1.1.3. Використання надр № з.п.

1

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

23

Наявність документації Гірничий відвод

земельний відвод

Ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

17

17

19

6,51

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 4,21

Рекультивовано в 2008р., га

1,0

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість За даними Південно-Української гідроекологічної експедиції державному обліку підлягають прогнозні ресурси, розвідані і затверджені державним комітетом по запасах та технічною комісією по запасах експлуатаційні запаси підземних вод. Облік водовідбору і використання підземних вод ведеться по адміністративним районам області, річковим басейнам, водоносним горизонтам і комплексам з розподілом по видам використання та мінералізації. Підземні води на території Херсонської області використовуються повсюдно, за умов сьогодення в основному у комунальному обслуговування населення, частково в сільськогосподарському та промисловому виробництві, а також в індивідуальних господарствах.

115

Підземні води в області експлуатуються як груповими водозаборами так і поодинокими свердловинами. В області на обліку знаходяться 2151 водозаборів, які належать 1564 водокористувачам. За звітними даними загальний водовідбір, без урахування дренажу, по Херсонській області з працюючих свердловин у 2008 році склав 287,418 тис.м3/добу, що на 5,193 тис.м3/добу менше у порівнянні з 2007 роком. Загальна кількість водопунктів, без урахування дренажу, станом на 01.01.09 р. складає 5399, у тому числі артезіанських свердловин - 5334, шахтних колодязів – 65.

86% водозаборів (4600 свердловин) Херсонської області працюють на прогнозних водних ресурсах, які характеризується нерівномірною забезпеченістю в її межах. Загальна кількість прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) до 3,0 г/дм3 складає 5018,18 тис.м3/добу, в т.ч. з мінералізацією до 1,5 г/дм3 - 4102,39 тис.м3/добу. Водовідбір із ПРПВ у 2008 році по області склав 140,718 тис.м3 /добу. Основна частина прогнозних ресурсів підземних вод зосереджена в південнозахідній частині області (Голопристанський, Цюрупинський, Скадовський райони, що в сумі складає 1863,05 тис.м3 /добу), та в центральній (Білозерський, Бериславський, Каховський райони - 1358,83 тис.м3 /добу). Менш забезпечені північні та східні 12 адміністративних районів, де ПРПВ в сумі складають – 1796,31 тис.м3 /добу. Видобування та використання ПРПВ як і забезпеченість підземних вод по області також відзначається нерівномірністю: - 20-25 тис.м3 /добу – Голопристанський та Каховський райони; - 10-20 тис.м3 /добу – Білозерський та Новотроїцький райони; - 5-10 тис.м3/добу – Генічеський, Горностаївський, Скадовський та Цюрупинський райони; - менше 5 тис.м3 /добу – решта 10 районів. Понт-меотис-середньо-верхньосарматський водоносний комплекс є одним із основних джерел видобутку підземних вод та їх використання (90 % від загального видобутку), інші водоносні горизонти використовуються частково.

116

Співвідношення величин ПРПВ та водовідбору підземних вод по водоносним горизонтам показане в таблиці. Таблиця 7.2.1.1. Розподіл прогнозних ресурсів по водоносним горизонтам та їх видобуток. Водоносний горизонт Четвертинний Пліоценовий Понт-меотисверхньосарматський Середньо міоценовий Палеогеоновий Разом

ПРПВ, тис.м3 /добу

Освоєння ПРПВ, %

47

Видобуток, тис.м3 /добу 0,293 6,093

Використання, %

13

0,2 4

3849,1

126,805

3

90

1121,73 0,35 5018,18

7,017 0,51 140,718

0,6 146 3

5 0,4

Як видно із таблиці, перевищення видобутку прогнозних ресурсів над їх підрахованої кількістю спостерігається лише по палеогеновому водоносному горизонті, по іншим відсоток освоєння є низьким. Використовуються видобуті підземні води, в основному, для господарсько-питного водопостачання (77%), а також для зрошування (19%) та виробничо-технічного водо забезпечення (3%), дуже незначна частка припадає на промисловий розлив (1%). Аналізуючи дані обліку по Херсонській області в межах адміністративних районів, видобування підземних вод по якісному показнику можна виділити в три зони: 1. Прісні підземні води до 1 г/дм3 використовуються на території Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міської ради та по окремим водозаборам області.

2. Видобуток підземних вод з переважанням до 1,5 г/дм 3 має місце в В.Лепетиському, В.Рогачиць-кому, Високопільському, Генічеському, Каховському, Нововоронцовському, Новотроїць-кому, Чаплинському районах.

3. Видобуток з переважанням 1,5-3 г/дм3спостерігається по Білозерському, Бериславському, Великоолександрівському, Горностаївському, Іванівському районам. Для підрахунку видобутку підземних вод та кількісної оцінки по водозабору за основу береться середня мінералізація, але на території області виділяються райони де видобуток підземних вод з мінералізацією 1,5-3,0 та > 3 г/дм3 перевищує видобуток до 1,5 г/дм3: Білозерський, Бериславський, Великоолександрівський, Горностаївський, Іванівський та Херсонська міськрада. Слід зазначити, що на території Іванівського району підземні води характеризуються підвищеною мінералізацією ( 4-5 і навіть до 8 г/дм3). Район практично не має природних джерел питної якості. Відсутність джерел питного водопостачання спостерігається:

117

- по окремим населеним пунктам Херсонської міськради (смт.Комишани, с.с. Петрівка, Богданівна, Сонячне); - по водозаборам уздовж р. Інгулець; - в північно-західній частині Білозерського району, в південно-східній частині Каховського, Горностаївського районів. В розрізі водоносних горизонтів мінералізація теж досить різноманітна і має свої особливості:

118

Таблиця 7.2.1.2. Використання підземних вод по водоносним горизонтам з урахуванням мінералізації по адміністративним районам Мінералізація, г/дм3 (з переважанням)

Четвертинний ВГ

до 1,5

Голопристанський, Високопільський

1,5-3

В.Олександрівський, Генічеський

Пліоценовий ВГ

Середньо -міоценовий ВГ

Палеогеновий ВГ

Голопристанський Скадовський, Цюрупинський

Білозерський, В.Лепетиський, В.Рогачицький, Н.Сірогозький, Н.Воронцовський Горностаївський, Іванівський, Херсонська м.р.

Високопільсь-кий,

Генічеський

В.Олександрівський, Н.Сірогозький

Підземні води четвертинного ВГ експлуатуються за допомогою колодязів майже на всій території області у приватному використанні для задоволення господарчих потреб населення. Водоносний горизонт в пліоценових відкладів використовується, в основному, для зрошення земель фермерськими господарствами. Водоносний горизонт у відкладах середнього міоцену використовується для господарчих та виробничих потреб. На територіях Великолепетиського, Верхньорогачицького, Горностаївського та Нижньосірогозького районів у рівних відсотках використовуються з основним неогеновим водоносним горизонтогм. Водоносний горизонт у відкладах палеогену експлуатується на обмежених площах (території трьох районів). Його якість досить мінлива, особливо це спостерігається на території Високопільського району де мінералізація підземних вод коливається від 0,4 до 1,9 г/дм3. Те, що в розрізі одного і того ж району використовуються декілька водоносних горизонтів майже з однаковими хімічними показниками свідчить про те, що насправді експлуатуються мішані горизонти. На підставі вище наведених даних можна зробити висновки: - ступінь освоєння ПРПВ по області складає 3%; перевищення величини прогнозних ресурсів (освоєння 146%) спостерігається по палеогеновому водоносному горизонту; - освоєння ПРПВ по адміністративним районам становить: 14% у Високопільському, 10% у Верхньорогачицькому, 5-8% у Білозерському, Великоолександрівському, Каховському, Нововоронцовському, Новотроїцькому, у решті 11 використання підземних вод становить 4% і менше. В межах Херсонської області розвідані та затверджені ДКЗ і ТКЗ експлуатаційні запаси питних підземних вод по 14 родовищам (32 ділянок) в кількості 923,445 тис.м3/добу (18 % від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоцен-четвертинному водоносним горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового комплексу. Видобуток із експлуатаційних запасів за 2008 рік склав - 146,700 тис. м3/добу, що становить 16% від затверджених запасів. Відомості про використання експлуатаційних запасів підземних вод у звітному періоді наведені в таблиці. Використання експлуатаційних запасів підземних вод 119

№ зп 1 1

Назва родовища (ділянка родовища підземних вод) 2 Херсонське

2

Бериславське

3

Асканійське

4

Вадимське

5

Голопристанське

6

Генічеське

Геологічний індекс ВГ 3 N1s3

N1s3+N1m+N1p

22,1

N1m+N1p

78,18

N1s3+N1m+N1p

34,7

N1s3+N1m

15,6

N1s3

55,7

N1s2+3+N1m+N1p

11,4

N1s3+N1m

10,8

Каховське Каланчацьке Лазурненське 9 Новокаховське 10

4 198,7 30,2

N1s3+N1m

7 8

ЕЗПВ, тис.м3/добу

N1s3

169,6

Загальний водовідбір тис. м3/добу 5 96,312

% використання ЕЗПВ.

6 48

2,577

8

2,293

10

6,219

8

0

0

2,577

16

12,234

22

1,208

11

2,29

21

16,690

10

11

Скадовське

N1s2+3+N1m+N1p

40,0

4,054

10

12

Цюрупинське

N1s3+N1m+N1p

58,1

0

0

13

Збур’ївське

47,0

0

0

14

Гопри 1

0,145

0,001

0,7

923,445

146,700

РАЗОМ:

AN2+AQ N1s3

Примітка 7

ПВ не відповідають вимогам ДСТ по мінералізації

Не експлуатується

Не експлуатується Не експлуатується, можлива зміна напрямку використання

З наведеної таблиці видно, що станом на 01.01.2009 р. експлуатується 11 родовищ та 27 ділянок у межах яких нараховується 299 водозаборів з загальною кількістю водопунктів – 799; 2 ділянки (Каховська 1, Східна) тимчасово не експлуатуються по причині перевищення ГДК по вмісту марганцю. По 3 родовищам (Голопристанське, Цюрупинське, Збурї’вське) затверджені запаси в кількості 139,8 тис. м3/добу залишаються не освоєними. Незадіяними залишаються і окремі ділянки родовищ – Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1. Процент використання в цілому по родовищам невеликий і тільки по Херсонському родовищу складає 48%. Решта родовищ експлуатується з водовідбором, що не перевищує 16 % затверджених запасів. Однак в розрізі ділянок водовідбір коливається від 7 % до 62%. По ділянкам Кіндійська 1 та Бериславська 2 спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 26 та 92%, відповідно. Видобування некондиційних підземних вод має факт на родовищах: Херсонське, Бериславське, Асканійське, Вадимське (ділянка Вадимська 2 – територія Чаплинського району). З мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 підземні води використовуються у кількості 18,727 тис.м3/добу (13% від загальної кількості видобутку), а по Херсонському родовищу понад 3 г/дм3 -16,913 тис.м3/добу (12%).

120

Крім вищезазначеного, на території Херсонської області затверджені та експлуатуються родовища мінеральних підземних вод у кількості 34,003 тис.м3 /добу по категоріям А+В+С1. Мінеральні води, в основному, використовуються для розливу у пляшки в якості мінеральної природно-столової води (вода «Воронцовська») та для лікувальних цілей (водолікарня «Гаряче джерело). Видобуток мінеральних підземних вод у 2008 р. склав 0,17 тис.м3/добу (4 свердловини), а це 0,5% від затверджених запасів. З метою зниження рівнів ґрунтових вод та для захисту сільськогосподарських земель і населених пунктів від підтоплення в Херсонській області були створені системи вертикального дренажу, що діють на території 8 адміністративних районів. Експлуатаційні запаси дренажних вод не підраховувалися. Кількість підземних вод, що відкачали у 2008 році склала 178,348 3 тис.м /добу, що на 25,069 тис.м3/добу менше ніж у 2007 р. За останні роки спостерігається зменшення кількості відкачуємих вод, що насамперед пов’язане з економічною ситуацією в регіоні та відсутністю чітко виробленої програми по захисту територій від процесів підтоплення. Свердловини систем вертикального дренажу облаштовані на водоносні горизонти пліоценових та понт-меотичних відкладів. Основні обсяги відкачки здійснюється із понт-меотичного водоносного ВГ: -

пліоценових відкладів понт-меотичних відкладів

86,682 91,666

тис.м3/добу; тис.м3/добу;

Підземні води, що відкачуються, в основному прісні. Із загальної кількості 0,799 тис.м3/добу, або 0,5 % було використано на зрошування сільськогосподарських земель, решта скинута без використання. За даними державного обліку у звітному періоді водовідбір по Херсонській області, з урахуванням дренажу склав 465,766 тис.м3/добу. Із загальної кількості видобутих підземних вод 90 % використовується для господарсько-питного водопостачання, 7% для виробничо-технічного водопостачання та зрошення, менший відсоток для розливу у пляшки. За якісними показниками переважає водовідбір до 1,5 г/дм3. Загальна кількість експлуатаційних свердловин станом на 01.01.09 р. складає 6369, у тому числі 6304 артсвердловини та 65 шахтних колодязів. На балансі підприємств знаходиться 1253 непрацюючі свердловини, із них 791 – потребують санітарно-технічного тампонажу та 462 законсервовано. Як показала інвентаризація експлуатаційних свердловин, що була проведена по області у співпраці з управлінням охорони навколишнього природного середовища та 121

органів місцевого самоврядування, кількість непрацюючих свердловин складає приблизно 2,0 тисячі. В 2008 році державною екологічною інспекцією здійснено 455 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони підземних вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 254 особи, яких оштрафовано на 25,500 тис.грн., з яких стягнуто 19,431 тис.грн. Виявлено 96 первинних та вторинних водокористувачів, що працювали без дозволу на спеціальне водокористування, яких притягнуто до адмінвідповідальності. Перевірено 359 водокористувачів в частині виконання умов дозволу на спецводокористування. За самовільне користування підземними водами пред’явлено 56 позовів та претензій на суму 257,311 тис.грн. Винесено 11 рішень про тимчасову заборону (зупинення) забору підземної води до отримання дозволу на спеціальне водокористування. КП “Новоолексіївське домове управління” за забір води у кількості 910938 куб.м без дозволу на здійснення спеціального водокористування, пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі у сумі 48,062 тис.грн. Підприємству ТОВ «Літа», за забір підземних вод з двох артсвердловин при відсутності дозволу на спеціальне водокористування для господарсько-побутових потреб, пред’явлено претензію на відшкодування збитків, заподіяних державі у сумі 1,774 тис.грн. за самовільне використання підземних вод на 18,068 тис.грн. Винесено 2 рішення про тимчасову заборону (зупинення) забору підземної води. Матеріали перевірки ТОВ “Літа” направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування. За порушення водного законодавства колективним підприємством “Джерело” а саме: здійснення забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне використання посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності та проведено розрахунків збитків на суму 38,76 тис. грн., який направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури для порушення кримінальної справи. При проведенні перевірки дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» у листопаді 2008 р. встановлено що, термін дії дозволів на спеводокористування закінчено. Не виконуються умови, визначені в проектах зон санітарної охорони артезіанських свердловин № 20-521, 8-255 стосовно ведення режимних спостережень на водозаборі артезіанських свердловин. За порушення водного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Проведено розрахунки збитків на суму 1,76 тис. грн. Винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) забору підземної води до отримання дозволу на спеціальне водокористування.

21 керівника підприємств, що не отримали спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 47 КУпАП.

122

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Природні умови та зростаюче з кожним роком техногенне навантаження визначили розвиток екзогенних геологічних процесів (ЕГП) на території Херсонської області. В першу чергу це підтоплення, абразія та зсуви. Таблиця 7.2.2.1. Поширення екзогенних геологічних процесів № з/п 1.

2.

3.

Вид (ЕГП) Зсуви Абразія Підтоплення

Площа поширення Або довжина ділянки 0,427 км2 62,5 км 11292 км2

Кількість проявів

% ураженості регіону

40 6 Всі райони області

40%

Зсуви Зсувні процеси розвинуті на схилах Каховського водосховища та на правому схилі Дніпровського лиману (всього 40 зсувів). На схилах Каховського водосховища зафіксовано 33 зсуви: 18 на лівому схилі і 15 на правому. На правому схилі зсуви розташовані на ділянці довжиною 6,0 км від східної околиці с.Нововоронцовка на південь в напрямку с.Осокорівка і на ділянці довжиною 6,5 км від південно-східної околиці с.Фірсовка до південної околиці с.Золота Балка в межах Нововоронцовського району та в Горностаївському районі на східній околиці с.Гаврилівка на протязі 550 м і між селами Республіканець і Милове на протязі 130 м, а на лівому березі – в Верхньорогачицькому районі між селами Михайлівка і Бабіно на протязі 14 км і в Великолепетиському районі між селами Мала і Велика Лепетиха на протязі 120 м. Під час останнього обстеження в 2005 році проявляли активність 18 зсувів (54%) – 11 зсувів на лівому схилі та 7 – на правому. На правому схилі Дніпровського лиману зсуви розвинені між селами Широка Балка та Олександрівка. Розвиток зсувів на території Херсонської області у 2008 році Адміністративний район

Ураженість території зсувами, км2

Кількість зсувів, шт

Правобережжя Дніпровського лиману Білозерський район, від с.Широка 0,17 7 Балка до с.Олександрівка Лівобережжя Каховського водосховища Великолепетиський район, с.Велика 0,017 1 Лепетиха, с.Каїри Верхньорогачицький район, 0,16 17 с.Михайлівка, с.Бережанка, с.Ушкалка Правобережжя Каховського водосховища Горностаївський район, с.Гаврилівка 0,033 2 Нововоронцовський район, 0,047 13 с.Нововоронцовка, с.Золота Балка Всього 0,427 40

123

Кількість населених пунктів у зонах зсувів, шт 1

1 3

1 2 8

Абразія Процеси абразії розвинуті на узбережжях Чорного і Азовського морів, на схилах Дніпровського лиману та Каховського водосховища. Близько 87% схилів Каховського водосховища вражені абразією, у тому числі 99 км (82,5% від загальної довжини схилу) на лівобережжя та 101,2 км (91,8%) – на правобережжі. Швидкість абразії в основному не перевищує 0,3 м/рік, однак на локальних ділянках в місцях розповсюдження зсувів вона дорівнює 0,3 – 0,5 м/рік. На правому схилі такі ділянки мають протяжність 8,4 км (тобто 8,3% від загальної довжини абразійного схилу), а на лівому – 37 км (37,4%). Обстеження зсувів проводились одноразово в 2005 році. На правому схилі Дніпровського лиману, на південний захід від с.Станіслав активною абразією розмито (знівельовано) 3 зсувних тіла. На лівому схилі Каховського водосховища розмито 1 тіло зсуву. Розвиток абразії на території Херсонської області у 2008 році. № з/п Абразійні ділянки Довжина абразійної ділянки, км Правий схил Дніпровського лиману 1 Маяк Н.Хабловський – с. Олександрівка 8,0 2 с. Олександрівка – с. Станіслав 4,0 3 с. Станіслав – с. Софіівка 6,0 Узбережжя Чорного моря 4 с. Залізний Порт – оз.Устрічне 14,0 5 Пів.Хорли 10,5 Узбережжя Азовського моря (Утлюцький лиман) 6 м. Генічеськ – с. Новий Азов 20,0 В 2008 році спостереження за динамікою процесів абразії проводилося в береговій смузі Чорного (від смт Лазурне – Залізний Порт) та Азовського морів (правий схил Утлюцького лиману). Взагалі протяжність абразійного берега Чорного моря (104 км), обстежується 26 км (25%); на Азовському морі – абразійний берег протяжністю 26 км у межах Херсонської області, весь обстежується. За результатами виконаного комплексу спостережень можна зробити висновок про активність абразії у 2008 році: значний ступінь абразії (розмиву берегового уступу) по берегах Утлюцького лиману на ділянці м. Генічеськ – с. Новий Азов (відмив 0,4 – 1,0 м); середній ступінь абразії на узбережжі Чорного моря (ділянка відкритого моря) на ділянці від смт Лазурне до смт Залізний Порт (відмив до 0,5 м); слабкий ступінь абразії на півострові Хорли. В результаті абразії в 2008 році на ділянках обстеження було зруйновано 8250 м2 прибровочної частини плато, з них 4753 м2 прилеглого до правого схилу Утлюцького лиману і близько 3500 м2 до узбережжя Чорного моря. Підтоплення 124

Природні умови Херсонської області та водно-меліоративні заходи визначають широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і досяг критичного стану, здатного призвести до виведення великих земельних масивів з господарчого використання. Підвищення рівня ґрунтових вод сприяє водонасиченню ґрунтів зони аерації, погіршує їх фізико-механічні властивості, що призводить до розвитку негативних явищ, які впливають на стан будівель та споруд, збільшують сейсмічність ділянок на 1-2 бали. Процес розвитку підтоплення обумовлюють два основних чинники: - ступінь природної підтопляємості (природне підтоплення та дренованість); - ступінь техногенного (водогосподарського) навантаження. Природні умови (особливості геолого-гідрогеологічної будови – потужна товща рихлих осадових неоген-четвертинних відкладень, в розрізі яких переважають суглинисто-глинисті породи, майже горизонтальне залягання гірських порід, широкий площадковий розвиток верхньопліоценових червонобурих глин, на яких головним чином формується перший від поверхні водоносний горизонт, слабка природна дренованість, а у багатьох випадках і безстічність, мала густота річково-балкової мережі, значне поширення замкнених, як правило безстічних подів та степових блюдець, природно високе стояння рівнів ґрунтових вод та напірних водоносних горизонтів вздовж морського узбережжя тощо) в комплексі та специфічному поєднанні для більшості території області є надзвичайно сприятливими для розвитку процесів підтоплення та затоплення. Природний режим підземних вод зберігся лише в північних і північносхідних районах, а також на окремих ділянках лівобережжя р.Дніпро – у районі Олешківських пісків. Техногенні чинники (гідротехнічне та меліоративне будівництво, включаючи будівництво Каховського водосховища та значної кількості водойм і ставків місцевого значення, розвиток великого та малого зрошення, у тому числі і поливи присадибних ділянок, нераціональна і технічно невідповідна умовам водовідведення організація території в населених пунктах, переважне розміщення останніх в пониззях балок, подів, біля узбережжя річок та моря, відсутність систем водовідведення та каналізації в них тощо), які спричинили регіональний підпір підземних вод, підняття рівнів ґрунтових вод на масивах зрошення та в населених пунктах, формування в межах останніх замкнутих, обмежених насипами доріг, понижень, що виконують функцію водоприймачів поверхневих вод тощо, внаслідок чого природна схильність Херсонської області до розвитку процесів підтоплення та затоплення була значно посилена. Ця схильність не ліквідується навіть влаштуванням систем захисного горизонтального та вертикального дренажу, особливо за умови залпових, великих за обсягами, але короткочасних надходжень води у періоди аномально великих опадів. Внаслідок поєднання в часі та просторі дії чинників природного і техногенного походження на Херсонщині сформувались виключно сприятливі умови для розвитку процесів підтоплення і, особливо, поверхневого затоплення. За цих умов висока схильність території Херсонської області до прояву процесів 125

підтоплення та затоплення досить швидко трансформується у великомасштабні надзвичайні підтоплення та затоплення за умови аномально великих опадів. Побудовані раніше карти підтоплення дозволили виділити площі з рівнем ґрунтових вод 0-4 м. Ці площі уточнювались з використанням додаткових матеріалів і внаслідок цього були змінені. Площі з рівнем ґрунтових вод 0-4 м по адміністративних районах Херсонської області Адміністративний район

РГВ, м

Станом на 1981 рік Розвиток Площа процесу розвитку, у % до площі км2 району 58 3

Бериславський

0-4

Білозерський

0-4

Великоолександрівський

0-4

Великолепетиський

0-4

27

2

Верхньорогачицький

0-4

26

3

Високопільський

0-4

188

27

Генічеський

0-4

571

19

Голопристанський

0-4

1718

48

Горностаївський

0-4

26

3

Іванівський

0-4

26

2

Каланчацький

0-4

531

59

Каховський

0-4

96

6

Нижньосірогозький

0-4

23

2

Нововоронцовський

0-4

70

8

Новотроїцький

0-4

475

23

Скадовський

0-4

574

38

Цюрупинський

0-4

303

17

Чаплинський

0-4

129

7

Всього по області

0-4

5631

20

457

27 22

126

РГВ, м 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-4

Станом на 01.01.2008р. Розвиток Площа процесу розвитку, у % до площі км2 району 292 17 237 14 504 30 461 27 195 13 255 17 114 10 28 3 225 23 20 2 129 18 349 50 1609 54 90 3 1530 43 387 11 135 14 3 0 0 0 163 15 659 73 22 2 276 18 90 6 30 3 72 6 214 24 206 23 872 42 206 10 440 29 268 18 455 25 481 27 280 16 0 0 11292 39,7

Динаміка підтопленя території Херсонської області 60,3

2007

39,7

70

2006

30

2005

73

27

2004

74

26

2001

75,4

24,6

1981

80

20

0

20

40

60

80

100

% не підтопленої

підтопленої території

В 2008 році процес підтоплення вивчався шляхом аналізу рівня ґрунтових вод (РГВ) у регіональних спостережних свердловинах на ґрунтові води при різних умовах формування процесу: в умовах як природного, так і порушеного режиму формування, в основному на ділянках зрошення, а також шляхом проведення польового маршрутного обстеження ділянок як постійного підтоплення, так і потенційного у південній частині Херсонської області, коли були проведені масові заміри рівня ґрунтових вод по спостережних свердловинах експедицій «Водгоспу» (обстежено 124 свердловини та 12 колодязів). За умовами розвитку процесу підтоплення можливо в межах території області виділити такі площі. І. Правобережна північно-східна частина території області представляє собою акумулятивну слабкорозчленовану лесову рівнину в межах степового вододільного плато з дуже пересіченим рельєфом, значними ухилами поверхні та розповсюдженням подів. Процес підтоплення розвивається як в природних, так і в техногенних умовах. В останні 3 роки на ділянках з порушеним режимом формування процесу спостерігається зниження рівня ґрунтових вод. В 2008 році середньорічний рівень знизився на 0,54-1,04 м в порівнянні з 2007 роком. За багаторічний період (26 років) він також знизився в середньому зі швидкістю 0,05-0,07 м/рік. ІІ. Правобережна північно-західна частина території області – безстічна вододільна рівнина, що прилягає до правого берегового схилу р.Інгулець і відноситься до блоку природно-техногенних умов схильності до розвитку процесу підтоплення, в місцях розташування населених пунктів посилена значним техногенним навантаженням, в основному за рахунок використання водо несучих мереж. Вододільні плато межиріччя південний Буг-Інгулець-Дніпро характеризуються високим ступенем підтоплення, найбільш в межиріччі Південний Буг-Інгулець (Білозерський район, Херсонська міськрада), де розташований Інгулецький зрошуваний масив, територія характеризується 127

утрудненими умовами тренованості, що неминуче веде до підвищення рівня ґрунтових вод і підтоплення. В 2008 році середньорічний РГВ піднявся (на 0,08-0,36 м), але не перевищив рівень 2006 року. Тому площі ділянок підтоплення, в основному, залишаються приблизно на тому ж рівні. ІІІ. Східна частина Херсонської області (Токмакський підрайон ДніпроМолочанського гідрогеологічного району). Підтоплені території мають крайньо локальне площадне розповсюдження, не дивлячись на те, що 50% території підрайону – його центральна і західна частини зрошуються. Підтоплені прируслові частини схилів лівобережжя Каховського водосховища та днища балок, які його прорізають. Основним фактором підтоплення є низьке гіпсометричне положення цих площ і підпір їх водами Каховського водосховища. На вододільних плато в південній частині підрайону підтопленню підлягають невеликі площі подових знижень розміром 5х10-15 км. Не дивлячись на те, що вони попадають в зону зрошуваних масивів, основним фактором підтоплення є геологічна будова і рельєф. В 2008 році рівень ґрунтових вод знизився на 0,20-0,52 м на фоні зростання за багаторічний період в середньому зі швидкістю 0,02-0,11 м/рік. ІV. Олешківські піски на лівобережжі р.Дніпра, де зберігся природний режим підземних вод. РГВ знизився як в 2008 році – на 0,10-0,13 м, так і за багаторічний період – в середньому зі швидкістю 0,01-0,06 м/рік.

V. Південна і південно-західна частини лівобережжя р.Дніпро, це низовинна пологохвилиста слабостічна рівнина, ускладнена багаточисельними подами і западинами, часто заболоченими. Дуже сильний ступінь ураженості підтопленням спостерігається в Голопристанському, Скадовському, Каланчацькому, Генічеському районах, де рівні ґрунтових вод залягають в межах від 0 до 3 м, причому на більшій частині площі рівні залягають на глибинах менше 2,5 м. На півдні області розташовані крупні зрошувальні системи – Краснознам’янська, Каховська, Генічеська, прокладені найбільші магістральні канали – Північно-Кримський, Каховський, Краснознам’янський, існує мережа міжгосподарських і внутрішньогосподарських каналів, втрати з яких є основним джерелом додаткового формування ґрунтових вод. Уздовж іригаційних каналів відбувається лінійне підтоплення. Окрім цього, наявність крупних каналів, розташованих в субширотному напрямку, призводить до порушення природного водообміну і відтоку підземних вод. Відзначається підйом середньорічного рівня ґрунтових вод за багаторічний період в середньому зі швидкістю 0,01-0,03 м/рік. В 2008 році спостерігається переважно підйом середньорічного рівня (на 0,05-0,31м), лише на південному сході (Північноприсиваський гідрогеологічний підрайон) він знизився (на 0,19-0,47 м). На окремих ділянках, розташованих безпосередньо біля магістральних каналів, встановлене значне підвищення РГВ у ґрунтових масивах внаслідок додаткового надходження (фільтрації) поверхневих вод.

128

Подальше розширення зони підтоплення тут буде приростати за рахунок техногенного фактору в умовах необоротного порушення водного балансу території.

7.3. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області у 2008 році надано 3 погодження у вигляді екологічної картки на отримання ліцензії на користування надрами: - АТЗТ «Спецбуд», м. Херсон, вул. Баку, 10 - на промислово-дослідну розробку Чорнобаївської ділянки Білозерського родовища вапняку; - ВАТ «Князя Трубецького», вул. Свиридова,3, с. Веселе Бериславського району Херсонської області – на експлуатацію підземних споруд (виносховище); - ПП «Зелений світ», вул. Набережна, 124, с. Рибальче Голопристанського району Херсонської області - на геологічне вивчення Райського родовища піску.

8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів. Проблема поводження з відходами для Херсонської області, як і для більшості інших регіонів України, є надзвичайно гострою і критичною. Темпи утворення відходів щорічно зростають, що зробило проблему поводження з ними однією з головних у сфері охорони довкілля та створення безпечних умов для життєдіяльності населення. За даними статистичної звітності «Утворення, оброблення та утилізація небезпечних відходів І-Ш класів небезпеки в Херсонській області» протягом 2008 року в Херсонській області фактично утворилось 30,3 тис.тонн небезпечних відходів І-Ш класу небезпеки, з них : І класу небезпеки – 0,16 тис.тонн, ІІ класу – 0,105 тис.тонн, ІІІ класу – 30,0 тис тонн. Наявність відходів на кінець 2008 року у спеціально відведених місцях та на підприємствах становить 10,6 тис. тонн, з них – 9,9 тис.тонн належить до III класу небезпеки. Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року в області, велика кількість відходів медичного та ветеринарного походження, фармацевтичної продукції і від лікування людей, тварин (21,5 тис.тонн), відходів, що містять метали та їх сполуки (5,8 тис.тонн), відпрацьованих нафтопродуктів та продуктів нафтопереробки (2,0 тис.тонн). Частка відходів, які були повністю використані для одержання тієї чи іншої продукції, або знешкоджені, у загальному обсязі утворених склала 22,4% (проти 21,0 у 2007р.).

129

Таблиця 8.1.1. Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п Показник 1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів 2 Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: 3 відходи 1 класу небезпеки 4 відходи 2 класу небезпеки 5 відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість 326

т

10648,2

т т т

696,1 17,8 9934,3

Примітка

Таблиця 8.1.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1

2

Показник

2006 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т всього * Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2007 рік

2008 рік

185476 27622,93

183482 28610,44

232941 30286,303

3651

3167

**

** згідно Плану державних статистичних спостережень на 2009р., затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 02.04.2009р. №286, терміном розробки показника «Валовий регіональний продукт за 2008 рік (попередні дані)» є 28.08.2009р. З цієї причини немає можливості розрахувати показник «Утворено відходів I-III класів небезпеки на одиницю ВРП” за 2008 рік. * Обсяги утворення вторинної сировини і відходів виробництва (за ф.№14-МТП) Утворено, т 2007р.

2006р.

2008р.

Вторинна сировина і відходи виробництва, всього з них відходи паперу та картону сировина полімерна вторинна матеріали текстильні вторинні відходи шкіряні склобій зола та золошлакові відходи відходи деревини, щільн.м3 сироватка молочна гумові відходи шини зношені зернові відходи стержні початків кукурудзи вичавки виноградні вичавки яблучні лушпиння соняшнику відходи тверді побутові шлаки ливарного виробництва шлаки доменного виробництва

Таблиця 8.1.3.

185476

183482

232941

1401 133 68 28 6955 143 3912 94132 2 127 19602 10 473 4242 53014 2740 -

1427 682 99 30 6709 386 4573 91361 10 116 10182 34 1355 33 3825 61750 2406 -

2156 1570 72 33 8105 1195 4958 104028 8 145 24413 25 3348 39 33300 49865 1597 -

Основні утворювачі відходів (за даними статзвітності І-нв)

№ з/п

Назва підприємства

Найменування відходу

Клас небезпеки

Накопичено відходів станом на 01.01.2008 р., т

1

2

3

4

5

130

Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2008 рік ,т 6

Накопичено відходів станом на 01.01.2009 р., т 7

1.

ТОВ “Механічний завод” (м.Херсон)

2742.2.9.03 – шлам алюмінію

III клас

7,525

1265,475

182,000

2.

ВАТ“ЕК “Херсонобленерго” (м.Херсон)

II клас

8,283

7,134

15,417

3.

МКП “Очисні споруди” (м.Скадовськ)

4010.2.9.02 відпрацьоване трансформаторне масло 9030.2.9.05 – шлам від очищення вод стічних комунальних

III клас

1303,175

125,225

1428,400

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Не вирішеною залишається проблема поводження з побутовими відходами. Будівництво полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) та оформлення земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів у відповідності до Земельного кодексу України є найгострішою проблемою, особливо в районах рекреаційного призначення. В той же час унікальність кліматично-географічного потенціалу області, пріоритетний розвиток оздоровчолікувальної та туристичної галузей потребують від комунальних служб, органів місцевого самоврядування відповідно високого рівня системи соціальноекологічного та санітарно-гігієнічного захисту населення та територій і, зокрема, від негативного впливу від розміщення ТПВ. Згідно матеріалів останньої інвентаризації місць видалення відходів в Херсонській області за станом на 01.01.09 налічується 360 місць видалення відходів загальною площею 652 га, кількістю накопичення відходів 5,46 млн. тонн. У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення згідно чинного законодавства відведень земельних ділянок під полігони ТПВ. Зважаючи, що забруднення навколишнього природного середовища твердими побутовими відходами є одним з основних чинників санітарно-епідемічних ускладнень, заходи щодо забезпечення захоронення твердих побутових відходів слід визнати пріоритетними. Для ефективного вирішення питань, пов’язаних з поводженням з побутовими відходами в області, рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 341 затверджена Програма поводження з твердими побутовими відходами, якою визначені основні напрямки розв’язання завдань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами. Виконання Програми відповідно до своїх повноважень забезпечує управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації. Фінансування заходів Програми поводження з твердими побутовими відходами в області здійснюється за рахунок місцевих рад. Одним із завдань Програми є завершення експлуатації існуючого полігону твердих побутових відходів м.Херсона. На теперішній час резервні ділянки для подальшого захоронення відходів відсутні. Херсонська міської ради оголосила конкурс на кращий інвестиційний проект технології із переробки твердих побутових відходів у м.Херсоні. За розділом «Недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами» Херсонської міської комплексної цільової програми 131

«Екологія – 2010» в 2008 році за рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища у складі міського бюджету продовжено рекультивацію Херсонського полігону ТПВ – вкрито шаром ґрунту 0,29 га його площі. Вартість робіт склала 200 тис.грн. Крім того, ТОВ «Херсонавтокомунсервіс-плюс» для запобігання самозапаленню на об’єкті власними силами у 2008 році здійснило рекультивацію частини звалища площею близько 3 га. Необхідно створити в області механізми та системи цивілізованого збору, сортування та переробки твердих побутових відходів. На даний час в Херсонській області є певні позитивні приклади у підходах до цивілізованого вирішення питань поводження з ТПВ, але вони поодинокі і не мають відповідної підтримки. Так, на Арабатській Стрілці набуває досвід роздільного збору ТПВ по 4-х категоріях: скло, папір, полімери, змішані „органічні” відходи. На полігонах ТПВ м. Скадовська, смт Лазурне, с.Красне та с. Новомиколаївка Скадовського району проводиться сортування побутових відходів з видаленням вторинної сировини.. У 2008 році Держуправлінням погоджено 35 відводів земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів. Розглянуті та погоджені проекти „Будівництво полігона твердих побутових відходів у с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області” та „Полігон твердих побутових відходів в с.Токарівка Білозерського району Херсонської області””. Питання про стан поводження з відходами постійно висвітлюються в газеті держуправління „Екологічний вісник Херсонщини” та в журналі „Екологічний бюлетень” . У 2008 році в Херсонській області проведено комплексну інвентаризацію місць накопичення непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Загальна кількість непридатних або заборонених до використання ХЗЗР в області становить 1054,7 тонн, з них 252,7 тонн зберігається в 71 складі на території області, з яких лише 18 відповідають вимогам екологічної безпеки. Крім того, на базах ВАТ «Облагрохім» затарено у 170 контейнерах 452 тонни непридатних ХЗЗР, у тому числі: ВАТ «,Білозерський райагрохім» – 50 контейнерів ((159.2 т), ВАТ «,Каланчацький райагрохім» – 64 контейнери (132.8т), ВАТ, «Генічеський райагрохім» – 56 контейнерів ( 160т). Контейнери зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям Однак, збереження контейнеризованих непридатних або заборонених до використання пестицидів на всіх трьох складах – майданчиках слід вважати незадовільним. Відсутня належна охорона, встановлено факти порушення цілісності контейнерів, виявлено протікання хімічних речовин з них, тобто стан зберігання неопізнаних, непридатних та заборонених пестицидів не відповідає екологічним та санітарним вимогам. На ділянці прилеглій до колишньої складської бази ВАТ «Білозерський райагрохім» в с.Сонячне в південному напрямку, виявлено два бурти землі загальною площею 1768 м2 та об'ємом 520 м3, в яких захоронено близько 350 тонн невідомої речовини з характерним запахом дусту, що вивезені на початку 90-х років минулого сторіччя з смт. Білозерка.

132

Діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами в області здійснюється у відповідності до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”. Ліцензію Мінприроди України на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходам в області отримали 5 суб’єктів господарської діяльності. Таблиця 8.2.1. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1

Показники

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Утворилося

27,62293

28,61044

2 3 4 5 6 7 8

Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам

0,11416

0,18684

6,34447 1,63905 0,74105 19,61182

5,7566 0,201193 0,02784 0,47446 21,80048

9 10 11 12

у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

6,87007

6,76322

30,28630 3 0,106 6,261162 0,546630 0,128669 0,174139 19,98770 6 0,018988 10,64819 4

Таблиця 8.2.2. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 року № з/п 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2

Кількість 3

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

2 18 24 24 11 6 13 18 15 19 20 16 22 16 31 6 14 18 33 326

18,8 27,17 34,76 21,89 6,35 10,1 18,55 33,05 16,59 33,1 28,8 15,3 34,23 21,85 49,1 12,9 52,8 34,8 39,6 509,74

1 1

30,8 18,34

1

5,18

1 1

2,68 17,9

1

4,4

Сміттєзвалища 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

м. Нова Каховка Білозерський район Бериславський район В. Олександрівський район В. Рогачицький район Великолепетиський район Високопільський район Генічеський район Горностаївський район Голопристанський район Іванівський район Каланчацький район Каховський район Нижньосірогозьський район Новотроїцький район Новоронцовський район Цюрупинський район Чаплинський район Скадовський район Усього Полігони *

1 2

м. Херсон м. Каховка

3

Рубанівська с/р, с. Рубанівка

Великолепетиський район Генічеський район 4 5

Стрілківська с/р, ПП «Завадський» Генічеська м/р, КП «Азовкомунсервіс»

6

м. Гола Пристаннь КП «Комунальник»

Голопристанський район

133

№ з/п 1 7 8 9 10

Назва одиниці адміністративноКількість територіального устрою регіону 2 3 Новофедорівська с/р, КП «Світанок» 1 Гладківська с/р 1 Олексіївська с/р 1 Бехтерська с/р 1 Нововоронцовський район 11 Миролюбівська с/р, с. Миролюбівка 1 12 Дудчанська с/р 1 13 Новоолександріська с/р 1 14 Золотобалківська с/р 1 Новотроїцький район 15 Новотроїцька с/р, смт Новотроїцьке 1 Скадовський район 16 Скадовська м/р, м. Скадовськ 1 17 Красненська с/р, с.Красне 1 18 Лазурнянська с/р 1 Чаплинський район 19 Чаплинська с/р, смт Чаплинка 1 Чаплинський БГККП 20 Асканія-Нова с/р, смт Асканія-Нова, 1 БККП Асканія-нова Верхньорогачицький район 21 Чимтопільська с/р с. Олексіївка 3 22 В.Рогачицька с/р 1 Горностаївський район 23 Червоно полянська с/р 1 Білозерський район 24. Білозерська с/р 1 25 Томинобалківська с/р 1 26 Токарівська с/р, с. Новотягинка 1 27 Чорнобаївська с/р 1 28 Станіславська с/р 1 Каланчацький район 29 Каланчацька с/р 1 30 Новокиївська с/р 1 31 Новопавлівська с/р 1 Нижньосірогозський район 32 Нижньосірогозська с/р 1 Вільненська с/р 33 с. Вільне 2 34 с. Змагання Усього 34 Заводи по переробці твердих побутових відходів – відсутні Усього 360

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 2,8 1,0 0,5 2,5 1,0 0.60 4,80 0,5 2,0 4,00 4,3 3,0 3,9 4,0

0,5 3,0 1,16 4,0 1,0 2,0 3,35 1,9 2,0 1,0 3,0 3,5 1,0 1,0 142,61 652

* Місця видалення відходів які мають державний акт на право постійного користування

134

Таблиця 8.2.3. Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

м. Херсон м .Нова Каховка Білозерський Бериславський Великолепетиський Великоолександрівський Високопільський Голопристанський Горностаївський Іванівський Cкадовський Каховський Новотроїцький Нововоронцовський Цюрупинський Чаплинський Каланчацький Всього в складах Контейнеризовані непридатні пестициди ВАТ „Білозерський райагрохім” Роз”їзд „Срочний, 504 км с. Сонячне Захоронення невідомої речовини з характерним запахом ДДТ ВАТ „Генічеський райагрохім” смт. Партизани ВАТ „Каланчацький райагрохім” смт.Мирне Всього по області 1054,682 тонни

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т 6,1 1,124 13,16 55,8 21,0 6,113 2,824 6,685 1,2 14,4 34 4,616 13,9 22,24 10,547 35,973 3,0 252,682

159,2 близько 350 т

160,0

132.8

Таблиця 8.2.4. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами № з/п

Назва

Місце знаходження

Номер та строк дії ліцензії 4 №298694 дійсна до 28.03.2012 №115494 дійсна до 25.08.2010 №26 дійсна до 14.12.2012

1 1.

2 ТОВ „Стела – 97”

3 м. Херсон, вул. Ушакова, 62

2

ТОВ ВКФ „Неро”

м. Херсон, вул. Українська,79

3

ТОВ „Промснаб – Нова Каховка”

Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна17

4

ДП „Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії УКРРІЧФЛОТ

м. Херсон, Одеська площа, 6

№298634 дійсна до 16.02.2012

5

Херсонська обласна комунальна аварійнорятувальна служба

м.Херсон пр.Адмірала Сенявіна,5

До 15.06.2011

135

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) 5 Збирання, зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей Збирання, перевезення, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп та збирання, зберігання акумуляторних батарей Збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів та відходів, що містять як забруднювачі свинець або сполуки свинцю Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші). Оброблення Ртуть, сполуки ртуті Відходи пестицидів непридатних

8.3 Використання відходів як вторинної сировини За даними Головного управління статистики у 2008 році підприємствами та організаціями області враховано 232,9 тис.тонн знов утвореної вторинної сировини і відходів виробництва. У порівнянні з минулим роком збільшилась кількість таких утворених відходів, як лушпиння соняшнику (в 8,7 рази), сировина полімерна (у 2,5 рази), відходи паперу та картону (у 1,5 рази), шини зношені ( на 25%), відходи деревини (на 8,4%).До господарського обороту залучено 58,8 тис.тонн вторинної сировини. Рівень використання вторинної сировини і відходів виробництва в обсязі знов утворених становив 25,2%.У 2008 році 46,2% вторинної сировини і відходів виробництва використано на виробництво продукції виробничо-технічного призначення, 36% - на паливні потреби. Діяльність у сфері поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». На збирання окремих видів відходів, як вторинної сировини, в Херсонській області отримали ліцензії Мінприроди 23 суб’єкта господарської діяльності. Таблиця 8.3.1. Динаміка використання відходів № з/п 1 2

Показник

2000 рік

3

Рівень використання, %

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т

2006 рік

54252 42173

77,7

185476 46768

25,2

2007 рік 183482

2008 рік 232941

62579

58795

34,2

25,2

Таблиця8.3.2. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини № з/п 1 1

Назва 2 ВАТ «Завод Дельта»

3

ТОВ «Обласне виробничо – заготівельне підприємство «Херсонвторресурси» ПП «Ларан СП»

4

ПМП «Славутич»

5

ТОВ Виробничо – комерційна фірма «Неро» Заготівельно – промислове торгове підприємство „Заготпромторг” Скадовське споживче товариство

2

6

7

8 9 10 11

ПФ «Победа» ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Ідеал» Генічеська районна спілка споживчих товариств ПП «Виток»

Місце знаходження 3 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 1

Номер та строк дії ліцензії 4 28.10.04 – 28.10.09

Спеціалізація (види вторинної сировини) 5 скловироби

16.08.04 – 16.08.12

скловироби, шини, плівка, макулатура, пластмаса Шини, гумові вироби

м. Н.Каховка, вул. Фабрична, 2 м. Каховка, вул. Мелітопільська, 1В

09.0905 – 09.09.10

м. Херсон, вул. Українська, 79 Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопольська, 1 Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Комсосмольська, 155 м. Херсон, вул. Кулика, 141-А, кв.81 м. Херсон, Бериславське шосе, 7-А

25.08.05 – 25.08.10

м. Генічеськ, узвіз Портовий, 6

03.08.06 – 03.08.11

м. Нова Каховка, вул. Піонерська, 42, кв.12

16.12.04 – 16.12.09

136

19.08.05 – 18.08.10

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса Шини, гумові вироби

03.08.06 – 03.08.11

макулатура, скловироби

03.08.06 – 03.08.11

макулатура, поліетиленова плівка

11.11.04 – 11.11.09 28.10.04 – 28.10.09

макулатура поліетиленова плівка, макулатура поліетиленова плівка, макулатура шини, гумові вироби

№ з/п 12 13 14 15 16 17 18

Назва ТОВ „ТіМАЛ” ТОВ „Таврійська ресурсна компанія” ТОВ ВКП „Супер пльонка” Підприємство „Херсонська універсальна база” ТОВ „Вторма – Херсон” ПП „Метталл – Трейд” ПП „Виробничо – заготівельна фірма „Екофлора”.”

19

ПП „Кряжев І.Ю.”

20

ТОВ„ВТОРЕКСПОТРЕЙД”

21

ПП „Чернявський М.В”

22

ПП „Рищук Є.М.”

23

ПП Кошицька О.Д.”

Місце знаходження м. Херсон, вул. Червонофлотська, 20 м. Херсон, вул. Сенявіна, 7 м. Херсон, вул. Шевченка, 1 кв.77

Номер та строк дії ліцензії 17.03.05 – 17.03.10

Спеціалізація (види вторинної сировини) макулатура

07.07.05 – 07.07.10

поліетиленова плівка, макулатура поліетилен, пластмаса, поліетилен, пластмаса, макулатура, , відпрацьовані шини скловироби, плівка, макулатура, скловироби, плівка, макулатура, пластмаса скловироби, плівка, макулатура, скловироби, плівка, макулатура, скловироби, плівка, макулатура, скловироби, плівка, макулатура, скловироби, плівка, макулатура,

16.09.05 – 16.09.10

м. Херсон, вул. Нафтовиків, 11

10.11.06 – 10.11.11

м. Херсон, вул. Леніна, 32 м. Херсон, вул. Підпільна, 19 к.6 м. Херсон, вул. 295 Стрілецької Дивізії, 25, кв.98 м. Херсон, вул. Шевченка, 1 кв.77

15.06.11 – 15.06.11

м. Херсон, вул. Перекопська, 195, кв.8 м. Херсон, вул. Перекопська, 195, кв.8 м. Херсон, вул. Кременчуцька, 97

15.06.11 – 15.06.11

Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Будьоного, 43 кв.19

31.05.06 – 31.05.11 09.03.06 – 09.03.11 16.09.05 – 16.09.10

31.05.06 – 31.05.11 30.01.06 – 30.01.11 20.07.06 – 20.07.11

В області переробкою відходів займаються підприємства: - ВАТ «Індустріальна скляна компанія» – переробка склобою близько 8000 тонн на рік; - Приватне підприємство «Снабресурс Юг» (м. Херсон) – переробка відходів поліетилену та поліетиленової плівки в кількості 2000 тонн на рік . На Каховській філії ЗАТ «АТ Каргілл» проведено будівництво котельні продуктивністю 24 тонни пара на годину з паровим котлом виробництва бельгійської фірми, паливом для якого є лузга насіння соняшника – відходи основного виробництва. Котельня призначена для забезпечення потреб систем технологічного паропостачання, опалення та гарячого водопостачання будівель олійно-пресового цеху. У 2008 році був введений в експлуатацію цех гранулювання лузги насіння соняшника та шроту. Гранульований шрот використовується на корм худобі, гранульована лузга використовується як паливо. Контроль за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Спеціалістами Державної екологічної інспекції в Херсонській області у 2008 році здійснено 640 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, в т. ч. 310- з промисловими відходами, 330 - побутовими. За виявлені порушення складено 553 протоколи на суму 44,441 тис.грн., в т. ч. – 273 протоколи по промисловим відходам на суму 23,239 тис.грн., 280 протоколів по побутовим відходам на суму 21,202 тис.грн. Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з твердими побутовими відходами здійснено у 109 органах місцевого самоврядування. Основними порушеннями, виявленими при перевірках, є: відсутність полігонів твердих побутових відходів, які відповідають вимогам 137

природоохоронного законодавства, недотримання технологічних процесів захоронення відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення сортування, відсутність дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, наявність несанкціонованих сміттєзвалищ. Порушуються вимоги земельного законодавства - звалища ТПВ експлуатуються при відсутності відведення земельних ділянок та проектної документації. На виконання вимог Законів України “Про відходи” та «Про місцеві державні адміністрації» при обласній та районних державних адміністраціях створено постійно діючі комісії з питань поводження з безхазяйними відходами. У 2008 році в рамках “Весняної толоки з озеленення та благоустрою” в Херсонській області впорядковано 399 сміттєзвалищ та ліквідовано 746 стихійних сміттєзвалищ. При проведенні 15.04.2008р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Садівською сільською радою Білозерського району виявлено 4 несанкціонованих сміттєзвалища. Схема санітарного очищення села не розроблена. За порушення вимог Закону України “Про відходи” посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.

82 КУпАП та надано приписи. На виконання приписів Садівською сільською радою Білозерського району, станом на 13.05.2008 р., ліквідовані виявлені під час перевірки несанкціоновані сміттєвалища та отримано згоду районної державної адміністрації на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 0,20 га під будівництво полігону ТПВ. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства комунально-побутовим підприємством “Світанок” Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області встановлено, що відходи на полігоні складуються безсистемно, пересипка шару твердих побутових відходів грунтом не проводиться, моніторинг за якістю підземних вод не здійснюється, відсутня естакада за спостереженням кількості та якості відходів, дезинфекція транспортних засобів не проводиться. За порушення вимог Закону України “Про відходи” директора підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП, матеріали перевірки направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури. 12.05.2008р. перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Виноградівською сільською радою Цюрупинського району Херсонської області виявлено несанкціоноване сміттєзвалище об’ємом ТПВ 5062,5 м3. Схема санітарного очищення села не розроблена. За порушення вимог Закону України “Про відходи” посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП та надано приписи. В ході перевірки головного управління з питань життєдіяльності міста виконкому Херсонської міської ради 20.02.2008 р. встановлено, що схема санітарного очищення міста не розроблена. На усунення виявлених порушень надано приписи. Матеріали перевірки направлено до управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Херсонській області. У 2008 році здійснено перевірки 2 підприємств, що здійснюють збирання, зберігання та перевезення вод, забруднених нафтопродуктами. Встановлено, що 138

виробнича діяльність здійснювалась при відсутності ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами. За порушення ст. 34 Закону України “Про відходи” посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності та винесено 2 рішення про тимчасову заборону (зупинення) збирання, зберігання та перевезення вод, забруднених нафтопродуктами. У 2008 р. здійснено 41 перевірку дотримання вимог Закону України “Про пестициди та агрохімікати”. За порушення вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з пестицидами та агрохімікатами складено 29 протоколів на суму 3,927 тис.грн. За результатами комплексної інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних до використання ХЗЗР встановлено, що станом на 01.10.08 р. в області накопичено 1014,485 тонн непридатних пестицидів та агрохімікатів, з яких 212,485 тонн зберігається в складських приміщеннях, 802 тонни контейнеризовані. З 67 складських приміщень, у яких зберігаються непридатні пестициди та агрохімікати, знаходяться в задовільному стані – 18, з яких 1 склад – паспортизований. Інші 49 складів зруйновані, не відповідають вимогам СНіП 11-108-78. В 52 складах, тара, в якій зберігаються непридатні пестициди та агрохімікати, знаходиться в незадовільному стані. Охорона складських приміщень, відсутня, є вільний доступ до них.

8.4. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218 „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” 414 підприємствам надано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2009 рік, що становить 53% від переліку власників відходів (762), яким необхідно отримати ліміти на утворення та розміщення відходів, визначеного райдержадміністраціями. До переліку також ввійшли 360 сільських та селищних рад (34% від переліку). Однак, на 2008 – 2009 роки дозвіл на розміщення побутових відходів отримали 12 комунальних підприємств. Інші підприємства здійснюють видалення твердих побутових відходів без дозволу на розміщення відходів тому, що земельні ділянки для видалення відходів не оформленні у відповідності до Земельного Кодексу України. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1216 “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів“ на підставі затверджених облдержадміністрацією паспортів місць видалення відходів (далі – МВВ) в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в області здійснюється реєстрація паспортів місць видалення відходів . На даний час до реєстру внесено 38 паспортів МВВ, із них 22 – на місця видалення твердих побутових відходів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.01998 року № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів” розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.11.1998 року № 818 створено постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами в області та сформовано склад комісії.

139

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Традиційно екологію асоціюють лише з проблемами довкілля. Насправді, екологічна проблематика є не стільки боротьбою з наслідками, скільки забезпеченням нормальних умов для життя людини. Екологічна складова національної безпеки як комплексна проблема стосується в першу чергу економіки країни та її соціальної сфери. Конкурентоспроможність країни залежить від екологічного фактору – адже будь-яка техногенна катастрофа перекреслює попередні здобутки та унеможливлює повноцінний розвиток на майбутнє. В свою чергу виснажені ресурси та їх нераціональне використання роблять країну залежною від зовнішніх сил, що призводить до втрати національного суверенітету. Відповідно, від здоров’я нації та раціональної системи господарювання залежить перспектива країни. На сьогодні позитивний імідж країни потребує ефективної природоохоронної політики, адже відношення людини до природи – це не просто показник цивілізованості, а ще й турбота окремої нації про нашу планету. На зламі століть внесок людини до природоохоронної сфери повинен збільшитися до такої міри, щоб забезпечити наступним поколінням нормальні умови для існування. Незважаючи на науково-технічній прогрес та його беззаперечні здобутки, людство знаходиться на межі катастрофи. Тому безпека набуває нових вимірів – військова обороноздатність та потужність армії перестали бути чинниками, які захищають людину від загроз. Протягом тривалого часу національна безпека тлумачилася як достатня захищеність від можливості зовнішнього, силового втручання однієї держави у справи іншої. У сучасних умовах сформувалися нетрадиційні чинники, які суттєво впливають на стан національної безпеки і яким дуже важко протидіяти, насамперед – це інтенсивне забруднення навколишнього середовища та порушення рівноваги в екосистемах. Наприклад, впродовж минулого століття температура на планеті підвищилася на 0,6 градусів за Цельсієм, що є наслідком так званого «парникового ефекту». Його головна причина – викиди в атмосферу двоокису вуглецю внаслідок спалювання твердого палива. Кліматичні зміни, пов'язані з глобальним потеплінням, «озоновою діркою», кислотними дощами загрожують погіршенням погодних умов, сприятливих для сільського господарства. В свою чергу, ядерні випробування та аварії призвели до накопичується радіації у ґрунті, воді, рослинах, живих організмах, призводячи до незворотніх змін. На дні океанів лежать, неначе бомби уповільненої дії, затоплені ракети з отруйними речовинами, уламки ядерних реакторів. На кожному кроці ми можемо побачити свідчення людської недбалості та недалекоглядності. Антропогенне навантаження на навколишнє середовище в Україні продовжує зростати. Звичка жити одним днем та нещадно експлуатувати природні ресурси поставила Україну на межу прірви. Споживацьке ставлення до природи – це загроза національній безпеці, тому екологія повинна нарешті стати 140

пріоритетом в державній політиці. Лише в такому випадку людина та її інтереси будуть захищені.

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Таблиця 9.2.1. Перелік об’єктів підвищеної екологічної небезпеки № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8

9

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Херсонська державна біологічна фабрика АТЗТ “Херсонський електромеханічний завод” ТОВ “Механічний завод” ВАТ “Електромашзавод” Херсонський державний завод “Палада” ДП Херсонський чавуноливарний завод ВАТ «Херсонські комбайни» Завод “Судмаш” ДП Херсонський суднобудівний завод Філія акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» Херсонський суднобудівнийсудноремонтний завод ім.Комінтерну» ВАТ “Херсонська теплоелектроцентраль”

Вид економічної діяльності 3 Переробна промисловість Переробна промисловість

Відомча належність (форма власності) 4 Державна Колективна

Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Колективна Акціонерна Державна Колективна

Переробна промисловість

Державна

Переробна промисловість

Державна

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість

Колективна

Переробна промисловість

Колективна

11

Херсонська філія ТОВ «Столична судноплавна компанія” ВАТ “Південелектромаш”,

12

ВАТ завод “Сокіл”,

Переробна промисловість

Колективна

13

Переробна промисловість

Колективна

14 15

ВАТ “Каховський завод електрозварювального устаткування” ВАТ “Херсоннафтопереробка” МКП «Хесонтеплоенерго»

Акціонерна Комунальна

16

КП «Котельщик»

17

КП «Енергозбереження»

18

Комунальне підприємство теплових мереж “Каховтеплокомуненерго”

19

КП «Бериславтеплокомуненерго»

20

КП «Цюрупинсьтеплокомуненерго»

21

КП «Теплотехнік»

22

КП «Міськтеплокомуненерго»

23 24

25 26

ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ВАТ « Індустріальна скляна компанія « ТОВ “УТН – Восток”

Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість Будівництво

Акціонерна Колективна

27

ВАТ «Укрнафта»

Переробна промисловість Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових

10

141

Колективна

Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Колективна Державна

Акціонерна

Примітка 5

28

ТОВ «Нафтаком-Плюс»

29

ТОВ “Меганафта”

30

ТОВ « Альянс Холдинг»

31

ПІІ «Лукойл-Україна»

32

ВАТ “Новокаховський завод плавлених сирів” ТОВ «Данон Дніпро» ВАТ “Іванівський маслозавод” ВАТ “Каланчацький маслозавод “ ВАТ «Верхньорогачицький маслозавод» ВАТ “Чаплинський маслосирзавод” ВАТ “Новотроїцький маслосирзавод”

33 34 35 36 37 38

виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Колективна

Колективна

Колективна

Приватна

Акціонерна Колективна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна

Державною екологічною інспекцією здійснювались перевірки об’єктів, які віднесені до переліку екологічно – небезпечних об’єктів державного значення.

19 лютого 2008 року здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Електромаш”. В ході перевірки встановлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, а саме: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з частини стаціонарних джерел здійснюються без дозволу, відсутній спеціальний дозвіл на експлуатацію ділянки родовища прісних підземних вод, а також відсутній паспорт на споруди по очистці та знешкодженню стічних вод. За виявленими порушеннями надано приписи та складено 3 протоколи про адміністративні правопорушення. 26 червня поточного року за невиконання приписів посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Перевіркою від 13-25 березня ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” встановлено, що на підприємстві журнал первинного обліку відходів ведеться з порушеннями, реєстрові карти об’єкту утворення, оброблення та утилізації відходів та паспорт місця видалення відходів не надано, також не отримано спеціальний дозвіл на користування надрами. За порушення вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря та поводження з відходами, складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення. В грудні 2008р. здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Херсонська теплоелектроцентраль”. В ході перевірки встановлено, що підприємством не в повному обсязі виконано умови дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 2253-ХРС від 27.03.08, а саме – не отримано ліцензію на користування надрами, не забезпечено ефективну роботу очисних споруд в наслідок чого спостерінається перевищення вмісту сульфату. Дозвіл на зберігання та використання отруйних речовин №7 від 29.11.07р. до 01.12.10 р., № 8 від 26.03.07 р. до 16.03.08 р. на розміщення сірчаної кислоти (180 т/рік ), їдкого натру (150 т/рік) відповідно до дозволів. При огляді території 142

виявлено місце розміщення азотної кислоти в 50 поліетиленових діжках обсягом 40 л. Дозвіл на розміщення кислоти відсутній. За результатами досліджень розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі по ПК „ЄОЛ+” на границі санітарно-захисної зони концентрація діоксиду азоту перевищує ГДК за рахунок високої фонової концентрації діоксиду азоту в атмосферному повітрі м. Херсона. Дозволом на викиди передбачені заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Питомі викиди забруднюючих речовин на одну ГКал виробленої теплової енергії з 2005 року по 2008 рік зменшились з 58,8 г/ГКал виробленої теплової енергії до 39,7 г/ГКал виробленої теплової енергії. За результатами інструментального контролю, здійсненими спеціалістами Інспекції, вміст оксиду вуглецю та оксидів азоту у димових газах стаціонарного джерела котлотурбінного цеху не перевищує нормативів граничнодопустимого викиду забруднюючих речовин, встановлених дозволом на викиди. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 6 протоколів про адмінпорушення.

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій. Відповідно до «Комплексної програми здійснення держсанепіднагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного моніторингу довкілля установами та закладами Держсанепідслужби МОЗ України із залученням науково-дослідних інститутів АМН України на 2006-2010 роки», вода р. Дніпро відбирається і досліджується у 2 створах 2 рази на рік: м. Херсон та м. Нова Каховка. У 2008 році досліджено 4 проби, які відповідають встановленим нормам. На виконання зазначеної програми в містах Херсоні, Новій Каховці, Каховці, Нововоронцовському, Верхньорогачицькому та Генічеському районах щодня проводяться виміри гама-фону місцевості. За результатами вимірів у 2008 році рівень гама-фону не перевищував багаторічного фону, що склався. Крім цього, щоквартально досліджуються проби атмосферних випадів та осідаючого пилу седиментаційним методом. У 2008 році досліджено 8 проб атмосферних випадів для визначення активності цезію-137 та стронцію-90. Перевищень вмісту радіоактивних речовин не виявлено. Радіаційно забруднені території в області відсутні.

143

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства Херсонщина – аграрно-промислова область, яка має великий природно – ресурсний потенціал та сприятливі економічні умови для ведення майже всіх видів виробництва. На кінець 2008 року в області здійснювали виробництво сільськогосподарської продукції 2721 підприємство, площа сільськогосподарських угідь в яких складає 933,1 тис.га. З загальної кількості підприємств – 580 становлять господарські товариства, кооперативи, приватні, державні та інші підприємства, а також 2141 фермерське господарство, у власності та користуванні яких знаходилося 246,4 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 239,5 тис.га ріллі. На одне фермерське господарство в середньому припадало 115,1 га площі сільгоспугідь і проти попереднього року цей показник збільшився на 21,5 га. За підсумками 2008 року загальний обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) становив 3989,9 млн.грн і збільшився на 42,5 % в порівнянні з виробництвом попереднього року. У галузі рослинництва у зв’язку з сприятливими погодними умовами показники розвитку були більш успішними, ніж торік. Обсяг виробництва продукції рослинництва збільшився на 63,9%. В цілому по області було засіяно сільськогосподарськими культурами 1358,9 тис.га, що на 13,1 тис.га (на 1,0%) більше ніж у 2007 році. Площа посівів становила 842,6 тис.га, що менше минулорічної на 7,1 тис.га ( на 0,8%). Під зерновими культурами було зайнято 49,6% посівної площі ( в 2007р. – 51,1%), технічними культурами 36,9% (35,2%), картоплею та овоче – баштанними культурами 7,5% (7,6%), кормовими культурами 6,0% (6,1%). Збільшення посівних площ технічних культур (сорго, сої, соняшнику) обумовлене стабільно високим попитом на них як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Провідною галуззю аграрного комплексу є виробництво продукції рослинництва, де головною культурою є озима пшениця. У 2008 році в області одержано 2202,3 тис.т зернових культур (включаючи кукурудзу) при середній урожайності 32,9 ц з га. Порівняно з 2007 роком виробництво зерна збільшилось на 1392,2 тис.т (в 2,7 рази) за рахунок збільшення площ посівів на 163,2 тис.га (на 32,3%) та урожайності на 16,9 ц (в 2,1 рази). Пшениці (озимої та ярої) зібрано в 2,6 рази більше, кукурудзи на зерно – в 2,1 рази, а валовий збір рису зменшився на 5,2%.

Тваринництво є важливою галуззю сільського господарства, що забезпечує населення продуктами харчування, легку та харчову промисловість – сировиною. Загальний обсяг виробництва продукції тваринництва збільшився на 4,0%. Виробництво яєць збільшилося на 58,8% і становить 440,5 млн.шт, вовни на 17,0% (193 тонни), а виробництво м’яса (в живій вазі) та молока зменшилося на 3,6% та 0,2% і становить, відповідно 69,2 тис.т та 320,5 тис.т. Збільшився обсяг вирощування худоби та птиці (у живій вазі) на 1,7 тис.т (на 12,6%). Середній надій молока, розрахований по середньому поголів’ю корів, збільшився на 13,2% і склав 3600 кг.

144

У розрахунку на 100 маток, які були на початок 2008р., вихід поросят становив  1213 голів (проти 952 голови торік), кількість надходження телят на 100 маток залишилася на рівні попереднього року і становила  77 голів. Чисельність поголів’я худоби та птиці станом на 1 січня 2009р. (тис. голів) Усі категорії господарств 2009р.

2009р. до 2008р. +,–

Господарства

Сільськогосподарські підприємства 2009р. до 2008р.

2009р

у%

+,–

населення 2009р.

у%

2009р. до 2008р. +,–

у%

Велика рогата худоба

140,6

–22,7

86,1

16,9

–1,4

92,3

123,7

–21,3

85,3

у т.ч. корови

85,6

–3,1

96,5

6,4

–0,3

95,5

79,2

–2,8

96,6

Свині

178,7

+4,6

102,6

74,4

+3,6

105,1

104,3

+1,0

101,0

66,7

–4,3

93,9

21,3

–1,0

95,5

45,4

–3,3

93,2

3482,6

–221,3

94,0

1125,2

–348,4

76,4

2357,4 +127,1

105,7

Вівці та кози Птиця

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив

Таблиця 10.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних

2000 1013,9

2005 613,1

2006 668,1

2007 760,0

2008 780,2

79,6

140,9

170,0

251,7

287,3

65,4 13,1 1,1

111,3 21,5 8,1

133,5 25,1 11,4

195,1 37,8 18,8

237,2 33,1 17,0

131,3 12,9 7,9

214,9 35,1 23,0

296,0 44,3 25,0

365,2 48,1 33,0

438,0 56,1 36,0

277,1

61,6

39,2

44,3

11,0

145

речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

7,7 0,8 0,3

146

2,1 0,3 0,1

3,8 0,6 0,1

2,4 0,3 0,1

5,4 0,7 0,0

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві В сільському господарстві Херсонської області у 2008 році використовувалися засоби захисту рослин на площі 364,89 тис.га, в тому числі пестициди – на площі 271,32 тис.га.

11. ЕНЕРГЕТИКА В Україні останнім часом активізувалася увага до питань ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження. Подорожчання енергетичних ресурсів на світовому ринку гостро позначилося на споживачах держави, які виявилися непідготовленими до нових цінових умов. Переважна більшість енергоспоживаючого обладнання у всіх сферах господарського комплексу держави є енергоємною та характеризується високим ступенем зношеності, що, в свою чергу, погіршує якісні показники енергоспоживання. За 2008 рік Херсонською областю спожито 608324,12 тис.м3 природного газу та 2568773,0 тис.кВт електроенергії.

12. ТРАНСПОРТ

Херсонщина – транзитна область з потужною транспортною системою. Забезпеченість автомобільними дорогами на 1000 кв. км території області становить 172 км при середньому показнику по Україні - 280 км. При цьому 1731 км, або майже третина протяжності усіх доріг в області, не мають твердого покриття. У 2008 році пасажирообіг всіма видами транспорту склав 3377,9 млн.пас.км, вантажообіг всіма видами транспорту – 5468,2 млн.т.км. Загальна кількість пасажирського автотранспорту, задіяного на маршрутах області, - 2378 одиниць, у тому числі на міських перевезеннях – 750 одиниць, на приміських – 232 одиниці, на міжміських – 1393 одиниці, на міжнародних перевезеннях – 3 одиниці. Надзвичайних ситуацій у транспортній сфері, які б вплинули на стан довкілля, в області не трапилось.

На виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту у 2008 році в Херсонській області проведено два етапи операції “Чисте повітря”. Перевірено 41 підприємство, які експлуатують автотранспортні засоби. При випуску автотранспорту на лінію проведено виміри вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах двигунів 923 одиниць транспортних засобів, з яких 131 експлуатувалась з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах двигунів. Серед 4720 автомобілів, перевірених на лінії, виявлено 546 порушень вимог чинного законодавства або 11,6 %. За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря при експлуатації автотранспортних засобів притягнуто до адміністративної відповідальності 228 чоловік, з них 8 - посадових осіб, 219 – водіїв індивідуального автотранспорту. Відділом екологічного контролю на державному кордоні в зоні діяльності Херсонської митниці в 2008 році проведено: - екологічний контроль 103739,823 тонн вантажу; - радіологічний контроль 103739,823 тонн вантажу; - перевірено 1501 транспортних засобів.

147

В зоні діяльності митниці в м. Каховка: - екологічний контроль 6810,502 тонн вантажу; - радіологічний контроль 6810,502 тонн вантажу; - перевірено 114 транспортних засоби. У пункті пропуску Херсонський річковий порт (вантажний) на держкордоні проведено: - екологічний контроль 1680443,487 тонн вантажу; - радіологічний контроль 1677843,491 тонн вантажу; - перевірено 504 транспортних засобів. До адміністративної відповідальності притягнуто 52 порушника, яких оштрафовано на суму 7,718 тис.грн., стягнуто 7,548 тис.грн. Таблиця 12.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

7,3 6,7 6,2 5,2 5,1

3,1 4,2 3,5 2,7 2,7

2000 2005 2006 2007 2008

Пасажирські легкові автомобілі 2,7 3,4 3,4 3,3 3,4

Спеціальні легкові автомобілі 0,7 0,8 0,7 0,7 0,6

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області 8

тис. тонн

6 4 2 0 2000

2005

2006

2007

2008

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

148

Спеціальні нелегкові автомобілі 2,3 2,7 2,6 2,1 2,0

Таблиця 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами1 забруднення від використання окремих видів палива у тому числі від використання Роки

2000 2005 2006 2007 2008 1

Обсяги викидів, тис.т

бензину

газойлів (дизельного палива)

зрідженого та стисненого газу

50,6 44,7 42,8 48,9 50,4

1,8 2,3 2,5 15,0 16,3

0,3 2,0 2,3 4,3 5,4

52,7 49,1 47,6 68,2 72,1

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягах викидів, % 96,0 91,0 89,9 71,7 69,9

у 2000-2006рр. – викиди від автотранспорту 2007-2008рр. – автотранспорту, залізничного, водного, авіаційного транспорту та виробничої техніки

Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива в 2008 році зрідженого та стисненого газу

газойлів (дизельного палива)

бензину

149

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Екологічна політика України за роки незалежності в цілому сформована. Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 № 188/98-ВР року затверджено "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", які розроблено відповідно до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави. Зазначеною Постановою на державному рівні проголосили довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем України. Багато положень цього документа не втратило своєї актуальності, однак у цілому вона уже не відповідає вимогам сьогодення, оскільки за період, який минув з 1998 року, відбулися значні події на міжнародному рівні, які визначили подальший розвиток екологічних стратегій, а в Україні суттєві зрушення в напрямі посилення економічної діяльності. Зазначене зумовило необхідність розроблення проекту нового стратегічного документа на довгострокову перспективу - Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року, яка враховує процеси глобалізації економіки, розвиток ринкових відносин та рішення Київської конференції міністрів навколишнього природного середовища "Довкілля для Європи" (2003 р.), Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в м. Йоганнесбурзі (2002 р.), перспективи вступу України до СОТ, положення ряду міжнародних зобов'язань України в сфері охорони навколишнього природного середовища. Цей проект був схвалений розпорядженням Кабинету Міністрів України від 17 жовтня 2007 № 880-р. Відповідно до Розпорядження Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 880-р «Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року» національна екологічна політика базується на принципах: - рівності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної), що зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень; екологічної відповідальності, який потребує запровадження відповідальності за будь-які порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - запобігання, який передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища; - інтеграції питань охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів (екологічних цілей) в секторальну політику на тому ж рівні, що й економічні та соціальні цілі; - "забруднювач та користувач платять повну ціну", який передбачає запровадження для забруднювача стимулів щодо зниження рівня негативного впливу на навколишнє природне середовище та повної відповідальності 150

користувача за стан наданих йому у користування природних ресурсів, а також зменшення впливу його діяльності (бездіяльності) на стан цього середовища; - міжсекторального партнерства та залучення до реалізації політики усіх заінтересованих сторін, який наголошує, що лише шляхом спільного розв'язання нагальних проблем можливо забезпечити успішну реалізацію екологічної політики. Мета реалізації національної екологічної політики полягає в стабілізації і поліпшенні екологічного стану території держави шляхом утвердження національної екологічної політики як інтегрованого фактора соціальноекономічного розвитку України для забезпечення переходу до сталого розвитку економіки та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Основними цілями національної екологічної політики є: - досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища; - підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища; - поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки; - удосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до програм розвитку секторів економіки; - удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище; - припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; - забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів. Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості

В останні часи зростає рівень застосування ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій. Так у 2008 році курортних зонах Генічеського та Голопристанського районів області продовжувалося впровадження нової технології очищення стічних вод "BIOTAL". В основу цієї технології закладена концепція, відмінна від класичної, а саме: очистити стічні води і утилізувати продукти очистки до стану продуктів споживання - технічну воду і органічномінеральне добриво. При розробці технології "ВІОТАL" всі інженерні рішення спрямовані, насамперед, на забезпечення високої якості очищеної води, стабільної роботи при невеликих капіталовкладеннях і енерговитратах. Газифікація населених пунктів значно покращує умови в житлових і виробничих приміщеннях, санітарно-гігієнічні умови місцевості, значно знижує рівень забруднення атмосферного повітря, виключає можливість забруднення земель розливами рідкого палива. При спалюванні газу застосовуються автоматизовані процеси горіння, що забезпечує повне його згорання та зменшення викидів СО в продуктах спалення. За 2008 рік було газифіковано 23 населених пункти області, введено в експлуатацію 27 опалювальних з новим високоефективним тепломеханічним обладнанням.

З метою використання альтернативних джерел тепла в області розпочато впровадження установок, що працюють використовуючи сонячну енергію. Так, впродовж року в населених пунктах області ( в містах Херсон, Скадовськ, Гола Пристань, в с. Більшовик, смт. Лазурне та на Арабатській 151

Стрілці Генічеського району) встановлено більше 20 сонячних колекторів для отримання гарячої води.

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в 2008 році проведено 2987 перевірок (без врахування пересувних транспортних засобів) додержання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, суб’єктами господарювання. За виявленими правопорушеннями складено 1759 протоколів про адміністративне правопорушення. До адміністративної відповідальності притягнуто 1707 чоловік яких оштрафовано на загальну суму 151,585 тис.грн., з яких стягнуто 113,519 тис.грн. За шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу нараховані збитки, пред’явлено позовів та претензій в кількості 192, на загальну суму 1272,321 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 70 підприємств, суб’єктів господарювання. У 2008 році Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в органи прокуратури, попереднього слідства чи дізнання направлено 11 матеріалів з ознаками злочину, по 6 з яких порушено кримінальні справи.

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Таблиця 13.13.1. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п.

1

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 “Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки”.

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, в тому числі: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області; Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру “Херсонгеоінформ”; Державна екологічна інспекція в Херсонській області; Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство ПівденноУкраїнська гідрогеологічна експедиція. МНС, в тому числі: ГУ МНС України в Херсонській області; Херсонській обласний центр з гідрометеорології. МОЗ, в тому числі: ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерство аграрної політики, в тому числі: Державний обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість”; Державна інспекція захисту рослин Херсонської області Держкомлісгосп України, в тому числі: Херсонське обласне управління лісового і мисливського господарства. Держводгосп України, в тому числі: Херсонський відділ водних ресурсів Запорізького регіонального управління водних ресурсів; Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства. Держкомзем України, в тому числі:

152

Головне управління земельних ресурсів у Херсонській області Держжитлокомунгосп України, в тому числі: Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонська обласна державна адміністрація – Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації

Здійснювався супровід Програми екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004-2009 роки (далі-Програма), затвердженої рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 346. Проведено аналіз та узагальнення результатів виконання Програми суб’єктами обласної системи моніторингу за 2005-2008 роки.

Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляд поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля, склад якої та положення затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17 травня 2005 року № 534 «Про затвердження складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля та внесення змін до положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля».

24 липня 2008 року відбулося засідання міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля з обговорення практичних заходів із функціонування регіональної системи моніторингу довкілля області. На засіданні були розглянуті питання щодо шляхів вирішення проблем забруднення довкілля території області діяльністю ЗАТ «Кримський Титан» і забруднення повітря м. Херсона речовинами другого класу небезпеки.

Для забезпечення налагодження інформаційної взаємодії між суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля продовжується робота щодо узгодження Угод про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища. За даним суб’єктів моніторингу створені і постійно поповнюються бази даних, що характеризують стан: ґрунтів, атмосферного повітря міста і поверхневих вод суші області. Щомісяця на веб-порталі Інформаційно-аналітичного центру Мінприроди та веб-сторінці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області розміщується оперативна інформація щодо стану забруднення атмосферного повітря міста і поверхневих вод суші області. Данні моніторингу використовуються для підготовки «Доповіді про стан навколишнього природного середовища Херсонської області» та «Екологічного паспорту Херсонської області», які розміщуються на сайті держуправління. З метою вивчення причин замору риби, який відбувся 15 липня 2008 року, в серпні 2008 року відбулася науково-технічна нарада з питання надання наукового висновку щодо причин загибелі риби на основі моніторингових спостережень, проведених лабораторіями залучених установ. Наукові дослідження щодо 153

виникнення заморів риби запропоновано здійснити Херсонському державному аграрному університету. Проектно-кошторисна документація за темою «Вивчення негативного впливу антропогенного походження на флору і фауну пониззя Дніпра» направлена до облдержадміністрації для вирішення питання фінансування зазначеного заходу.

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза у Херсонській області є спеціалізованим високопрофесійним напрямком аналітично-оціночної діяльності, виконуваної спеціалістами еколого - експертного підрозділу держуправління. Робота проводиться з метою дотримання норм природоохоронного законодавства при будівництві та реконструкції об’єктів та запобігання негативному впливу на навколишнє середовище. Розгляд проектно-кошторисної документації здійснювався в рамках комплексної державної експертизи на договірних засадах з Херсонською обласною службою Укрінвестекспертизи (85%) та у відокремленому порядку. Із розглянутих 216 об’єктів держекоекспертизи 28 (13%) було повернуто на доопрацювання. По одному з об’єктів, проектна документація якого потребувала поглибленого вивчення та підготовки наукового обґрунтування до експертного розгляду і підготовки екологоекспертної оцінки, була залучена спеціалізована організація: Регіональна Південно-Дніпровська філія Державного екологічного інституту. З метою інформування громадськості про плановану діяльність замовники об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, оголошували в засобах масової інформації Заяву про наміри та Заяву про екологічні наслідки діяльності. Практична еколого-експертна діяльність дозволяє безпосередньо впливати на якість проектної документації і попереджати (у можливих межах), негативний вплив господарської діяльності на довкілля. У 2008 році було організовано та проведено два семінари з представниками проектних організацій області. Проектантів проінформовано про зміни в законодавчих та інших нормативних документах, ознайомлено з рекомендаціями Мінприроди, кожному з учасників семінару надано, розроблені відділом екоекспертизи “Методичні рекомендації стосовно вимог до розроблення розділу ОВНС”. Проведення планових семінарів дозволяє зменшити кількість об'єктів, що повертаються експертами на доопрацювання. Результати експертної діяльності наведені в табл. 13.3.1

154

Таблиця 13.3.1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2008р. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної Державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість (шт.)

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

2

3

4

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

216

188

28

13

1

1

-

-

181

156

25

13,8

35

32

3

8,57

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Протягом 2008р. на охорону навколишнього природного середовища було витрачено 69,4 млн.грн., з яких 70,6% (49,0 млн.грн.) – поточні витрати на охорону природи, пов’язані з експлуатацією і обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, 25,9% (18,0 млн.грн.) – інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об’єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування і 3,5% (2,4 млн.грн.) – витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання. Крім того, на оплату природоохоронних послуг було витрачено 5,3 млн.грн. За рахунок Державного бюджету було освоєно 46,1% капітальних інвестицій (в цілому по країні за підсумками 2007р.–9,7%) і здійснено 19,2% (2,2%) поточних витрат, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля, як і в попередні роки, були власні кошти підприємств: відповідно 50,6% і 80,7%. Підприємствами, організаціями та установами м.Херсона протягом року витрачено 14,7% коштів від загальної по області суми капітальних інвестицій природоохоронного призначення і 40,6% – поточних витрат.

155

Структура інвестицій у природорохоронне будівництво за джерелами фінансування (у в ідсотках) 3,3

46,1

50,6

2008 30.2

1.1

26.0

9.4

68.4

0.3

2007 61.2

3,4

2006 13.6

52.2

33.1

1,1

2005 2004

49.5

37.0 39.2

13.5 32.5

27.5

0,8

2003 2.9

83,1

14.0

2002 Кошти державного бюджету

Кошти місцевого бюджету

Власні кошти підприємств

Інші кошти

Пріоритетним напрямком інвестування у 2008р. були витрати на захист та реабілітацію грунту, підземних і поверхневих вод – 8,9 млн.грн., або 43,6% загального обсягу капітальних інвестицій; витрати на очищення зворотних вод – 8,5 млн.грн., або 41,7%. Протягом 2008р. на поточні заходи, спрямовані на охорону та раціональне використання природних ресурсів, які здійснювались підприємствами, організаціями, установами з усіх джерел фінансування витрачено 49012,9 тис.грн. Поточні витрати на основні природоохоронні заходи розподілилися наступним чином: 57,9 % ( 28370,5 тис.грн) від сумарного обсягу коштів використано на очищення зворотних вод; 20,5 % (10046,8 тис.грн) – на збереження біорізноманіття і середовища існування; 12,5% (6114,6 тис.грн.) – на поводження з відходами; 4,2% (2073,9 тис.грн.) – на охорону атмосферного повітря; 2,5% (1231,7 тис.грн.) – на науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування; 2,0% (962,4 тис.грн.) – на захист та реабілітацію грунту, підземних і поверхневих вод; 0,4% (213,0 тис.грн)–на інші природоохоронні витрати. Протягом 2008р. підприємствам, організаціям та установам області за забруднення навколишнього середовища і порушення природоохоронного законодавства пред’явлено екологічних платежів на загальну суму 4312,4 тис.грн (що на 24,6% більше, ніж у 2007р.), з них 47,8% (2059,3 тис.грн.) – збори за скиди забруднюючих речовин у водойми, 40,4% (1743,5 тис.грн.) – збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 11,2% (484,8 тис.грн.)

– збори за розміщення відходів. На позови про відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства, і штрафи за адміністративні правопорушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів припадає 0,6% екологічних платежів (відповідно 10,6 та 14,2 тис.грн.). Підприємствами, організаціями, установами області фактично сплачено протягом 2008р.– 4055,9 тис.грн, або 94,6 % від загальної суми пред’явлених зборів. Серед районів області найнижчою була частка сплати пред’явлених зборів за забруднення довкілля у Верхньорогачицькому районі (69,4%), а найвищою – у м.Каховка (109,6% з урахуванням виплат заборгованості минулих років).

156

В цілому по області протягом 2008р. сплачено 13,4 тис.грн. штрафів (94,4% від пред’явлених) і 6,9 тис.грн. позовів про відшкодування збитків і втрат (65,1% до пред’явлених), накладених в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі В 2008 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) на здійснення природоохоронних заходів кошти не виділялися. З обласного ФОНПС надійшло 650,269 тис. грн. на виконання наступних природоохоронних заходів: № з/п 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Перелік заходів

Профінансовано у 2008 році, тис. грн Реконструкція очисних споруд інфекційної лікарні 110,0 ім. Г.І. Горбачевського Розробка проектно-кошторисної документації та 100,0 винесення в натуру прибережних смуг водоохоронних зон р. Дніпро Реконструкція напірного каналізаційного колектора 300,0 по вул. Шевченка в смт Новотроїцьке Проведення робіт по розрахунках кошторисної 7,069 вартості розробки проекту встановлення меж у натурі та нанесення на планово-картографічні матеріали меж територій та об'єктів природнозаповідного фонду Придбання обладнання для проведення 33,3 спостережень за забрудненням атмосферного повітря викидами ЗАТ "Кримський ТИТАН" Розробка наукового обґрунтування щодо 49,9 подальшого створення національного природного парку "Олешківські піски" Заходи з відтворення і охорони рибних запасів та 50,0 біоресурсів 650,269 Всього

157

Таблиця 13.7.2.1. Надходження та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонського обласного бюджету тис. грн

№ з/п 1.

2.

3.

4.

5.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів

2006 110,3 1304,7 1127,4 287,6

Рік 2007 287,6 1204,9 1010,5 482,0

2008 650,269 1945,016 650,269 1945,016

79,6

67,7

25,1

13.6. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Тенденцією останніх років є усунення недоліків існуючої системи управління у галузі охорони довкілля шляхом застосування існуючої нормативно – правової бази, її вдосконаленням та доповненням. Так Міністерством охорони навколишнього природного середовища України розроблено і прийнято десятки законів, положень, порядків, інструкцій екологічного спрямування, входження України в міжнародний правовий простір в галузі охорони природи.

13.7. Екологічний аудит Закон «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 року визначає екологічний аудит як незалежну, комплексну, документовану оцінку дотримання суб'єктом господарської й іншої діяльності вимог, у тому числі нормативів і нормативних документів, в області охорони навколишнього середовища, вимог міжнародних стандартів і підготовку рекомендацій з поліпшення такої діяльності.

158

Екологічний аудит - експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій. Метою екологічного аудиту є оцінка впливу і прогнозування екологічних наслідків діяльності суб'єкта, що хазяює, на навколишнє середовище, установлення відповідності його діяльності вимогам діючого природоохоронного законодавства, екологічних нормативних актів, стандартів, правил, постанов і розпоряджень державних і природоохоронних органів, визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпеки виробництва, підвищення ефективності природоохоронної діяльності. Екологічний аудит, спрямований на оцінку аварій, полягає в ідентифікації підприємств -можливих джерел аварій, вивченні якісного і кількісного впливу можливої аварії на стан навколишнього середовища, підготовці відповідних рекомендацій. Екологічний, аудит устаткування спрямований на інвентаризацію природоохоронного устаткування і його використання. Оцінка екологічного ризику ставить своєю задачею: 1. вивчення сценаріїв можливих аварій і їхніх наслідків для навколишнього середовища і населення, 159

2. аналіз передбачених мір і засобів попередження й обмеження наслідків аварії, 3. порядок розрахунку збитку, нанесеного діяльністю підприємства, 4. деталізацію засобів зм'якшення цього збитку, 5. оцінку впливу на середовище залишкового забруднення, 6. систему інформування наглядових організацій і громадян про можливу аварію. Екологічний аудит ризику проводиться підрозділом компанії, відповідальним за ризик, по його власній ініціативі, а також за вимогою адміністрації банків і страхових компаній, що несуть витрати по кредитуванню або страхуванню від аварійного і поступового забруднення. Екологічний аудит стану навколишнього середовища проводиться при злитті або придбанні підприємств або нерухомості, включаючи придбання ділянок під забудову. У 1990 році Комісія європейських співтовариств (КЕС) виступила з першим проектом обов'язкових правил екологічного аудита. Проект викликав критику з боку (МТП), деяких країн членів ЄЕС, а також різних міжнародних і національних організацій. Зауваження відносилися до можливості втручання в організацію роботи промислового сектора, обов'язковості екологічного аудита і розкриття результатів екологічного аудита громадськості. У 1991 році КЭС вийшла з новими пропозиціями, і в жовтні 1991 року був створений остаточний варіант правил обов'язкового екологічного аудита. Він передбачає створення системи природоохоронних заходів на підставі висновку про екологічний стан підприємства.

160

13.8. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Херсонський державний університет Під керівництвом завідувача кафедри ботаніки проф.О.Є.Ходосовцева, за участю колективу науковців обґрунтована необхідність створення національного природного парку «Олешківські піски», який планується створити на двох аренах: Козачелагерській (Козачелагерська ділянка) та Чалбаській (Буркутська ділянка) загальною площею 46250 га. Дано наукове обґрунтування (проф.М.Ф.Бойко) для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Ян-Чекрак» у Верхньорогачицькому районі. Розроблено наукове обґрунтування для створення ландшафтного заказника «Лесовий Каньйон» (доц.І.І.Мойсієнко), де зберігаються рідкісні та унікальні ландшафтні та рослинні комплекси лесових відслонень півдня України. Херсонський національний технічний університет На кафедрі екології і БЖД завершена держбюджетна науково-дослідна робота «Підвищення ефективності використання відновлювальних нетрадиційних джерел енергії». Згідно з цією темою у 2008 році виконана робота по розробці геліосушилки для зерна та сіна, а також по утилізації геотермальних вод. Розроблено винахід і одержано патент № 81480 «Пристрій для утилізації геотермальних вод з домішками горючого газу (метану)». Запропоновано реалізувати цей пристрій на Генічеському родовищі, для якого характерна наявність горючого газу в геотермальній воді. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна У 2008 році здійснено етап інвентаризації судинної флори та фауни хребетних природного ядра заповідника, зон буферної та антропогенних ландшафтів; уточнено переліки видів рослин і тварин, що підлягають охороні, їх созологічний статус, поточний стан популяцій, актуальність та значущість їх збереження на території заповідника. З метою виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання, обстежено місцевість, розроблено наукове обґрунтування та «Концепцію розширення території зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Колекційний фонд культивованої флори дендрологічного парку поповнено 32 новими таксонами деревних, 5 новими видами рідкісних та 21 новим таксоном квітниково-декоративних рослин. 50 видів деревних рослин визнано перспективними для впровадження в озеленення регіону. Велика увага приділяється культивуванню рідкісних рослин. Із більше ніж тисячі видів колекції парку майже 130 є рідкісними для світової флори. Серед них 11 занесені до Червоного списку МСОП, 10 – до Європейського Червоного списку, 6 охороняються за Бернською конвенцією, 3 включені до списку CITES, 52 включені до Червоної книги України, 11 – до Червоного списку Херсонської області.

161

В зоопарку «Асквнія-Нова» утримується 4011 особин 73 видів та підвидів, занесених Регіонального червоного списку, «Червоної книги України. Тваринний світ» та Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП, додатків міжнародних конвенцій, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі – Вашингтонської конвенції (CITES), бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ і Боннської конвенції. Рідкісні види зоопарку складають 62,6 % від усіх видів, які представлені в колекції. Чорноморський біосферний заповідник Науково-дослідні роботи велись науковцями заповідника за наступною тематикою: - Моніторинг стану природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника («Літопис Природи») - Вивчення антропогенного впливу на природні комплекси Чорноморського біосферного заповідника - Вивчення, збереження та відтворення біорізноманіття природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника з використанням біомаркерів. Найважливіші здобутки науково-дослідних робіт: - Збережені в природному стані унікальні природні комплекси Чорноморського біосферного заповідника: азональний лісостеповий комплекс Нижньодніпровських арен; зональний причорноморський типчаково-полинний степ; природно-аквальний ландшафтний комплексмілководнихморських заток; острівні природні комплекси з масовими гніздуваннями водоплавних та навколо водних птахів; літорально-прибережні комплекси.

- Встановлені нові місця зростання вузько ендемічних видів, описаний новий ендемічний вид для острова Тендра, зафіксовані нові місця знахідок рідкісних видів тварин (рясо ніжки малої, тушканчика великого, нетопира середземноморського, Mastax themarum, морського півня).

- Проведені дослідження з природоохоронної цінності не заповідних територій України. Обґрунтоване створення 2-х нових заказників, обґрунтована оптимізація територіальної структури заповідника за рахунок приєднання прилеглих територій, що знаходяться в задовільному стані, в якості буферної зони.

- Досліджені особливості багаторічної динаміки стану природних комплексів та їх структурних компонентів.

- Удосконалено систему моніторингу за станом природних комплексів на охороняємих трансформованих територіях регіону.

- Розроблені плани дій по збереженню двох видів птахів, що охороняються, - середнього креху, рожевого пелікану.

- Проведено аналіз видового і статевого складу риб, сезонної динаміки їх розповсюдження в Тендрівській та Ягорлицькій заповідних затоках Чорного моря.

- Проаналізована багаторічна динаміка природних комплексів під впливом погодних факторів, зокрема гідрологічного. Крім цього, на території заповідника проводилися наукові дослідження вченими інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАНУ, інституту зоології 162

ім. І.І.Шмальгаузена НАНУ, інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка, Національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Державної академії житлово-комунального господарства, Донецького національного університету, Сумського державного педагогічного університету, Кіровоградського державного педагогічного університету, Харківського національного університету, Азово-Чорноморської орнітологічної станції. Азово-Сиваський національний природний парк З метою запобігання негативним змінам, які спричиняють акліматизовані тварини проводилась реалізація наукової програми «Багатоцільовий моніторинг та оптимізація чисельності стану об’єктів мисливської фауни і покращання стану рослинних угрупувань природних комплексів коси Бірючий острів». За матеріалами досліджень опублікований розділ у монографії «Методичні аспекти впровадження міжнародної програми «Важливі ботанічні території в Україні». Розпочата робота з розробки Проекту організації території Азово-сиваського національного природного парку. Херсонська гідробіологічна станція Науково-дослідна робота Херсонської гідробіологічної станції НАНУ була зосереджена на вивченні особливостей біорізноманіття водних систем Дніпровсько-Бузької гирлової області в умовах інтенсивного природокористування. Велись дослідження гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів окремих водних об’єктів пониззя Дніпра. За матеріалами досліджень на приморській дільниці Дніпра встановлені середні та граничні гідролого-морфологічні показники для часових періодів з маловодними і багатоводними роками. Вивчений водообмін різних за типом плавневих водойм, їх гідрофізичні характеристики. Вивчені і проаналізовані особливості якісного і кількісного різноманіття гідро біонтів на різних водних об’єктах Дніпровсько-Бузької гирлової області: - Вперше складений список видів планктонних водоростей заплавних водойм.

- Проведені дослідження флористичного та ценотичного різноманіття вищих рослин. Виявлені основні закономірності розподілу рослинності в водоймах і водотоках пониззя Дніпра. Проведені спостереження за сезонною багаторічною динамікою рослинності зі змінами, що відбуваються під впливом природних та антропогенних факторів.

- Вивчався мікробіологічний режим руслових ділянок Дніпровсько-Бузької гирлової області, що дозволило вперше визначити продуктивні характеристики деструкторів білкових сполук.

- Підібрані найбільш інформативні біотипи, які можуть бути використані для біомоніторингу екологічного стану річкових систем.

- Проведена сапробіологічна оцінка стану р.Дніпро, основних його рукавів, р.Вірьовчина, гирла р.Інгулець. На основі отриманих даних зроблені висновки щодо неоднорідності антропогенного навантаження на досліджені водні об’єкти.

163

13.9. Діяльність громадських екологічних організацій Стосунки сучасної людини з навколишнім середовищем на сьогодні вийшли за межі природних. Знищення людиною лісів, степів, висушування боліт, забруднення води, ґрунтів і повітря - як наслідок катастрофічне зубожіння біотичного розмаїття поставили людство на межі самознищення. Втрата біорозмаїття і належить до тих глобальних проблем сучасності в розв'язанні яких досить відчутна роль громадських екологічних організацій. Їх діяльність завжди носила різнобічний характер: починаючи від внесення пропозицій і участі в прийнятті рішень з питань екології в органах влади, закінчуючи організацією та проведенням конкретних природоохоронних операцій та акцій, здійснення природоохоронного контролю. Серед найвпливовіших та наймасовіших є Обласний еколого-натуралістичний центр творчості учнівської молоді. Працівники обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді беруть участь у Міжнародних семінарах, проводять екологічні акції, конкурси, виставки, прокладають екологічні стежки, організовують екскурсії, експедицій. На базі обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді створено еколого-натуралістичний центр, де можна отримати інформаційні та консультаційні послуги з питань загальної екології, екологопросвітницької та природоохоронної діяльності на Херсонщині. Активно піклуються про навколишнє природне середовище в області і такі громадські організації, як Ластівка", "Зелений світ", "Голопристанська чайка", "Зелений гомін". Діти займаються дослідженням проблем довкілля, проводять цікаві зустрічі з науковцями і природоохоронцями. Так, протягом 2008 року спільно з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області проведено ряд природоохоронних заходів: акції (”Не паліть листя”, Допоможемо зимуючим птахам”, ”День довкілля”), моніторингові спостереження, екскурсії, експедиції тощо. В рамках проведення “Весняної толоки з озеленення та благоустрою” 14.04.08р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області було проведено відновлення лісів, що потерпіли внаслідок минулорічних масштабних пожеж с залученням обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. В проведені заходу брали участь всі працівники держуправління та 35 юннатів обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Було висаджено 14 тис. шт. сосни Кримської на 3,5 га 49 кварталу Цюрупинського лісництва. За дбайливе ставлення до оточуючого середовища керівників Центру та учнів було нагороджено грамотами та сувенірами. В листопаді за ініціативою держуправління спільно з громадською організацією «Ластівка» проведені екологічні тури в Голопристанському та Скадовському районах. По програмі екотуру було організовано та проведено круглий стіл на тему: «Погляд на екологічні проблеми», концертна програма «Мистецтво за чисте довкілля» і завершальним етапом екотуру стала екологічна акція «Зробимо Херсонщину зеленим гаєм». По закінченню екотуру держуправління відзначило грамотами учасників за активну участь та організувало екскурсію для юннатів в біосферний заповідник «Асканія-Нова». Керівники громадських екологічних організацій входять до складу Громадської ради при держуправлінні. На засіданнях ради постійно розглядаються питання щодо поліпшення природоохоронної роботи, 164

координації дій в розв'язанні актуальних екологічних проблем, організація та проведення природоохоронних операцій та акцій. Спільна співпраця направлена на екологічне виховання свідомості і культури підростаючого покоління. Всі члени екоради в роботі спеціалізуються в окремих питаннях, що найбільш близькі їм за фахом та інтересами. Членами ради були внесені пропозиції щодо вирішення проблем підтоплення на Херсонщини, збереження родючості землі, покращення екологічного стану басейну р. Дніпра та Чорного моря. Орхуський інформаційно-тренінговий центр. На виконання положень Закону України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийняті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосується довкілля», наказу Мінприроди від 13.08.09р. № 314 «Про створення Орхуського інформаційно-тренінгового центру» при Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області було створено Орхуський інформаційно - тренінговий центр, керівником - координатором якого є голова Херсонської обласної організації Всеукраїнської екологічної Ліги Ідаятов В.А. Метою створення центру є екологічне навчання і просвіта громадськості, підвищення поінформованості населення з питань, що стосуються довкілля і міжнародного екологічного законодавства для громадськості. Орхуський інформаційно – тренінговий центр знаходиться в приміщенні Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області за адресою: м. Херсон, пров. Козацький, 10. Бібліотека Орхуського інформаційного центру забезпечена законодавчими та нормативними актами, літературою на допомогу громадськості та про стан навколишнього природного середовища. Реалізація прав громадян на отримання доступу до екологічної інформації, правосуддя з питань навколишнього природного середовища, визначених Орхуською конвенцією, здійснюється держуправлінням відповідно ст.ст.1,5,15,16 Закону України „Про звернення громадян”. Протягом року до держуправління звернулося 39 громадян. Основною тематикою звернень були порушення природоохоронного законодавства, самовільне захоплення землі, знищення зелених насаджень тощо. На всі звернення надано максимально вичерпну інформацію та обґрунтоване роз’яснення, згідно чинного законодавства. Також кожну третю п’ятницю місяця в держуправлінні працює гаряча телефонна лінія з питань, що стосуються довкілля. Крім того, згідно Плану дій щодо виконання рішення Сторін Орхуської конвенції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.08 №1628-р, на веб-сайті держуправління створено окреме посилання (в розділі Орхуський центр), де розміщується інформація щодо діяльності відділу державної екологічної експертизи, тексти висновків держекоекспертизи по найбільш значним об’єктам будівництва або реконструкції підприємств, що відносяться до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

165

Зареєстровані на території Херсонської області громадські організації, які здійснюють природоохоронну діяльність № з/п 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Назва громадської організації ПІБ керівника організації Херсонська обласна екологічна організація Української екологічної асоціації „Зелений світ" Південно-українська екологічна організація "Придніпров'я"

Семенов Анатолій Костянтинович

Адреса, контактний телефон м. Херсон, вул. Маяковського, 6, офіс 312, тел.

26-73-45, 35-49-37

Яворський м. Херсон, Володимир Придніпровський спуск, 8 тел. 8-050Миколайович 577-24-56 Ідаятов м. Херсон, Володимир пр. Ушакова, 36 Аршидінович тел. 42-34-64

Херсонська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги

м. Херсон, вул. Луначарського, 20 Херсонське обласне громадське Голубєва Наталія Борисівна тел. 32-13-19 формування з охорони навколишнього природного середовища „Довкілля" Обласна громадська організація Бурдаков м. Каховка, „Херсонський обласний козацький Володимир вул. Ворошилова, 11, кв. 36 тел. екологічний полк" Дмитрович 8(236) 5-34-10 8-050-964-39-00 Великоолександрівське районне Херсонська область, Шостака громадське товариство мисливців смт. Велика Олександрівка, Валерій та рибалок „Птах" пр. Підстанційний, 1 Іванович Генічеська районна громадська Масалитін Херсонська область, організація Фонд сприяння м. Генічеськ, вул. Леонід розвитку рекраційно-курортного Леніна, 222 Єгорович комплексу та туризму „Арабат" Голопристанське районне Буженко Херсонська область, м. екологічне дитяче об'єднання Микола Гола Пристань, вул. (ЕДО) „Зелений гомін" Васильович Ларіонова, 132 тел. 215-34 Голопристанське районне Нефьодов Херсонська область, м. товариство мисливців і рибалок Петро Гола Пристань, вул. „Голопристанська Чайка" Якович Лєрмонтова, 43 тел. 260-97 Петренко Херсонська область, Голопристанська районна Олександр Голопристанський район, с. громадська організація мисливців Григорович Рибальче, вул. Набережна, 112 тел. 4та рибалок „Рибальче" 61-02 Новотроїцька міжсільська Дрангай Херсонська область, смт. громадська організація „Айленд" Микола Новотроїцьке, вул. Георгійович Дзержинського, 56 тел. 8050-454-55-48 Дудар Новотроїцька міжсільська Херсонська область, Євгеній громадська організація -„Мисливці смт. Новотроїцьке, Зіновійович пров. Базарний, 5 тел. Беркут" 2-12-05 Новокаховська міська громадська Козак Таїса Херсонська область, екологічна організація „МАМА Федорівна Новокаховський район, м.

86-Нова Каховка" Таврійськ, вул. Вокзальна,

166

14.

15.

16.

17.

18.

3/22 Кульчицький Олег м. Херсон, вул. Енгельса, 51, тел. 43Євгенович 23-25

Херсонська міська молодіжна громадська організація «Молодіжний пуристський центр «Страннік» Херсонська міська організація Буянов Петро Маркович м. Херсон, вул. Стебліївська, 98-а, Української екологічної асоціації тел. 80671831414 «Зелений світ» Дніпровська районна екологічна Каак Микола м. Херсон, Бериславське шосе, 7-а, асоціація «Зелений світ» Олександрович тел. 32-21-79 м. Херсона Комсомольська районна екологічна Христофоров Володимир м. Херсон, вул. Нафтовиків, 131, тел. асоціація «Зелений світ» Іванович 29-12-65 м. Херсона Херсонська міська організація Леонов Валерій м. Херсон, вул. Карбишева, 6, Всеукраїнської екологічної Євгенович кв. 145 ліги

13.10. Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. Основним структурним елементом екологічної мережі є території та об’єктів природно-заповідного фонду. На першому етапі Програми передбачається забезпечення збільшення площі окремих елементів національної екологічної мережі, в першу чергу об’єктів природнозаповідного фонду. На виконання Законів України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки», «Про екологічну мережу України» в Херсонській області Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища було проведено роботу по створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду, а саме: оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Боброве Озеро» в Голопристанському районі, загальною площею 50 га. Оформляються матеріали попереднього погодження для подальшого заповідання: національних природних парків «Нижньодніпровський» орієнтовною площею 50 000 га на території Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського районах, Херсонської та Новокаховської міськради, «Олешківські піски» орієнтовною площею 46 466 га, на території Голопристанського та Цюрупинського районів та «Джарилгацький», орієнтовною площею 10 000 га на території Скадовського району;  заказників загальнодержавного значення: «Буркути», орієнтовною площею 8000 га на територіях Голопристанського та Цюрупинського районах; «Бобровий кут», орієнтовною площею 840,0 га на території Великоолександрівського району; «Федорівський», орієнтовною площею 500,0 га на території Білозерського району; «Миловська Балка», орієнтовною площею 2700 га на території Бериславського району. 

167

На території області ведеться робота над резервуванням територій для наступного заповідання об’єктів природно-заповідного фонду створення яких можливе до 2020 року: 24 заказники, національний природний парк «Кам'янська Січ » та ін.. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів У 2008 році були виконані наступні роботи: - Будівництво каналізаційних очисних споруд та скидного колектора м.Гола Пристань – 1224,8 тис.грн (в т.ч. 974,8 тис.грн з державного бюджету та 250,0 тис.грн – з обласного бюджету); - Берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурне – 150,0 тис.грн за рахунок оздоровчих закладів. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води У 2008 році в області було виконано лише реконструкцію системи водопостачання с.Зміївка Бериславського району за рахунок коштів обласного бюджету – 295,0 тис.грн.

13.11. Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» На виконання заходів Програми поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» у 2008 році всього було використано 80340,82 тис.грн (на 14% більше ніж у 2007 році), в т.ч.: з державного бюджету – 15841,17 тис.грн, з обласного – 914,769 тис.грн (в т.ч з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – ФОНПС – 650,269 тис.грн), з місцевих бюджетів – 1595,185 тис.грн (в т.ч. з міських ФОНПС – 344,9 тис.грн), кошти інших джерел –61989,7 тис.грн. Програма містить 12 розділів і виконання заходів цих розділів наступне: Розділ 1 "Недопущення забруднення довкілля неочищеними стічними водами На виконання заходів розділу витрачено 3281,885 тис.грн, в т.ч. з державного бюджету – 1771,0 тис.грн; з обласного бюджету - 480,0 тис.грн; з місцевих бюджетів - 876,885 тис.грн, інші кошти -154,0 тис.грн. Здійснено будівництво каналізації м.Гола Пристань (1000,0 тис.грн з державного та 224,7 тис.грн з місцевого бюджетів), реконструкція КНС с.Дар’ївка Білозерського району (184,0 тис.грн з державного бюджету), ремонт колектора від смт Асканія-Нова до с.Новий Етап (587,0 тис.грн – субвенція з державного бюджету). За рахунок обласного ФОНПС здійснена реконструкція очисних споруд інфекційної лікарні ім.Горбачевського (110,0 тис.грн), реконструкція напірного каналізаційного колектора по вул.Шевченка в смт Новотроїцьке (300,0 тис.грн), за рахунок обласного бюджету виконано предпроектне рішення на будівництво очисних споруд та реконструкцію напірного каналізаційного колектора в смт Чаплинка (70,0 тис.грн). Виконані роботи по реконструкції 168

господарчо-побутової каналізації у м.Скадовську (98,625 тис.грн з місцевого бюджету та 154 тис.грн – кошти підприємства). За рахунок місцевих бюджетів здійснено реконструкцію КНС № 1 (80,0 тис.грн) та КНС №2 (230,0 тис.грн) смт Білозерка, реконструкцію та будівництво очисних споруд і мереж каналізації на території Арабатської Стрілки (202,2 тис.грн), будівництво каналізаційних мереж східної частини м.Гола Пристань (12,2 тис.грн), розроблено робочий проект реконструкції лікарні Комсомольського району м.Херсона ( 29,2 тис.грн з міського ФОНПС). Розділ 2 "Недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами" На виконання заходів розділу витрачено 574,654 тис.грн, в т.ч. з місцевих бюджетів – 565,0 тис.грн, інші кошти – 9,654 тис.грн. За рахунок місцевих бюджетів виконані роботи по реконструкції та будівництву полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) в населених пунктах Верхньорогачицького району, по вибору та відведенню земельних ділянок під полігони ТПВ у Високопільському, Скадовському, Генічеському, Горностаївському та Іванівському у районах; на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ в Генічеському районі витрачено 202,8 тис.грн. За рахунок міських ФОНПС здійснена утилізація відходів на сміттєзвалищі м.Нова Каховка (10,0 тис.грн), придбання контейнерів для збору відходів у м.Херсоні (79,9 тис.грн), рекультивовано звалище ТПВ в м.Херсоні (200,0 тис.грн). Розділ 3 "Недопущення погіршення якості підземних вод" За рахунок державного бюджету (487,6 тис.грн) асоціацією «Херсонсількомунсервіс» відновлено робочий стан 42 артсвердловин в населених пунктах області та у Високопільському та Великолепетиському районах відновлено санітарний стан джерел водопостачання (5,0 тис.грн). Розділ 4 "Захист земель від деградації та підвищення родючості ґрунтів" На виконання заходів розділу витрачено 52136,44 тис.грн, в т.ч.: з державного бюджету – 554,19 тис.грн (рекультивація порушених земель ДАФ ім.Солодухіна Новокаховської міськради – 190,0 тис.грн, розробка схеми консервації деградованих і малопродуктивних земель – 27,19 тис.грн, агроекологічна паспортизація земель – 337,0 тис.грн), кошти сільськогосподарських підприємств – 51582,25 тис.грн (закупівля та внесення мінеральних і органічних добрив у Новотроїцькому, Великолепетиському, Бериславському, Великоолександрівському, Горностаївському районах). Розділ 5 "Збереження лісових насаджень" На виконання заходів розділу витрачено 12680,43 тис.грн, в т.ч.: з державного бюджету – 4821,03 тис.грн, з обласного – 194,5 тис.грн, з місцевих бюджетів – 105,0 тис.грн, інші кошти – 7559,2 тис.грн. Виконувались роботи по інвентаризації зелених насаджень м.Херсона (100,0 тис.грн з обласного бюджету). Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства виконувались рубки догляду за лісом, інші рубки, пов’язані з веденням лісового господарства (8176,2 тис.грн), проводились 169

біотехнічні заходи, спрямовані на охорону, відтворення, облік диких тварин (84,5 тис.грн). Проводились рубки догляду за лісом в господарствах Великолепетиського, Високопільського, Великоолександрівського, Голопристанського районів. Відновлювались полезахисні лісосмуги у Бериславському, Великолепетиському, Верхньорогачицькому та Генічеському районах. Розділ 6 "Зменшення шкідливого впливу промислових підприємств, об'єктів теплоенергетики та транспорту " На виконання заходів розділу витрачено 204,677 тис.грн коштів підприємств. На ВАТ "Херсоннафтопереробка” здійснювалась санація підземних горизонтів води від нафтопродуктів (25,35 тис.грн); на ВАТ "Херсонський суднобудівний завод” - очистка господарської фекальної системи, системи зливових стоків, передача на утилізацію гальванічних відходів та люмінесцентних ламп, лабораторний контроль за якістю підземних вод (53,43 тис.грн). На ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод" впроваджене оборотне водопостачання (118,0 тис.грн). На ТОВ “Новокаховський електромашзавод” здійснена очистка відстійників на очисних спорудах зливової каналізації, обваловані зони суворого санітарного режиму трьох артсвердловин, здійснюються спостереження за станом полігону промислових відходів (6,897 тис.грн). Розділ 7 "Впровадження автоматизованих систем накопичення, збереження та аналізу інформації у галузі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів" За рахунок обласного ФОНПС (33,3 тис.грн) для обласної санітарноепідеміологічної станції придбане обладнання для проведення спостережень за забрудненням атмосферного повітря викидами ЗАТ «Кримський Титан». Розділ 8 "Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, водойм та підземних вод" На виконання заходів розділу витрачено 300,546 тис.грн, в т.ч.: з державного бюджету – 200,546 тис.грн (виконані відновлювальні роботи на дренажних системах Новотроїцького району), з обласного ФОНПС – 100,0 тис.грн (розроблено проектно-кошторисну документацію та винесення в натуру водоохоронних зон р.Дніпро). Розділ 9 "Розвиток та розширення зон рекреації і територій природнозаповідного фонду" На виконання заходів розділу витрачено 8067,769 тис.грн, в т.ч.: з державного бюджету – 5683,7 тис.грн, з обласного ФОНПС – 56,969 тис.грн, з інших джерел – 2327,1 тис.грн. Розроблено проект організації території Азово-Сиваського національного природного парку (200,0 тис.грн – з державного бюджету, 49,9 тис.грн – кошти національного природного парку). Біосферним заповідником «Асканія-Нова» на збереження природно-заповідного фонду та еколого-світню діяльність використано 7760,9 тис.грн (в т.ч. 5483,7 тис.грн – з державного бюджету, 170

2277,2 тис.грн – зі спеціального фонду). Проведено роботи по розрахунках кошторисної вартості розробки проекту забезпечення встановлення меж у натурі та нанесення на планово-картографічні матеріали меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду (7,069 тис.грн – обласний ФОНПС) та розроблено наукове обґрунтування щодо подальшого створення національного природного парку «Олешківські піски» (49,9 тис.грн з обласного ФОНПС). Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища проведена велика робота по розширенню територій природно-заповідного фонду області, в результаті якої рішенням Херсонської обласної ради від 18.03.08р № 557 оголошено ландшафтним заказником місцевого значення “Боброве озеро» в Голопристанському районі, загальною площею 50 га. Надрукований буклет «Національний природний парк «Олешківські піски»». Розділ 10. “Берегоукріплення” На берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурне витрачено 100,0 тис.грн з державного бюджету та 150,0 тис.грн. коштів оздоровчих закладів. Здійснено берегоукріплення Каховського водосховища в населених пунктах: Любимівка Каховського району (290 м), Мала Лепетиха (86 м), Заводівка Горностаївського району (67 м) за рахунок державного (2223,1 тис.грн) та обласного (19,5 тис.грн) бюджетів. Розділ 11 "Відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів" За рахунок обласного ФОНПС (50,0 тис.грн) Херсондержрибоохороною виконані заходи з відтворення і охорони рибних запасів та біоресуросів. Розділ 12 "Природоохоронна, просвітницька та виховна робота" З міського ФОНПС (м.Херсон) виділено 19,9 тис.грн на створення та видання поліграфічної, відео- аудіо продукції щодо пропаганди охорони довкілля та 5,9 тис.грн на організацію та проведення природоохоронних акцій. У Великолепетиському районі на ці заходи витрачено 0,12 тис.грн.

13.12. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна Зоопарк ботанічного заповідника здійснює роботу, як член Євроазіатської асоціації зоопарків та акваріумів, Європейської програми збереження рідкісних видів тварин (ЕЕР), надає інформацію до Міжнародних племінних книг (кінь Пржевальського, зебри Греві, кулан, гвинторогий козел). За міжнародним грантом Wildllife Conservation (Королівство Нідерланди) співробітники заповідника брали участь у проведенні орнітологічних спостережень за програмою «Трьохстороннього проекту по синхронному осінньо-зимовому обліку червоноволої казарки в приморських частинах України, Румунії та Болгарії» протягом 2005 – 2008 років. Проводяться спільні науково-дослідні роботи із установами Росії, Данії, Японії, Німеччини.

171

Науковці заповідника взяли участь у роботі ІІ Геллабруннівського симпозіуму по коню Пржевальського (Німеччина), Міжнародної конференції Євроазійської регіональної асоціації зоопарків та акваріумів (ЄАРАЗА) зі «Збереження дрохвових птахів Палеарктики» (Росія), Перших міжнародних наукових читаннях пам’яті М.М.Пржевальського»Експедиційні дослідження: стан і перспективи» (Росія), VІ сесії Світового громадського форуму «Діалог цивілізацій» (Греція), ІV Всеросійського з’їзду паразитологічного товариства при РАН (Росія), а також у міжнародних виставках. Чорноморський біосферний заповідник Заповідник є суб’єктом Світової Мережі Біосферних Резерватів. Науковці беруть участь у міжнародних проектах: - Європейська програма кольорового кільцювання мартинів - Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої Атлантичної акваторії (ACCOBAMS). Здійснювалася наукова співпраця з Московським державним педагогічним університетом, Познанським університетом ім. А.Міцкевича, Варшавським університетом (Польща), Зоологічним музеєм Тартуського університету (Естонія).

172