khersonska_2009

ЗАТВЕРДЖУЮ В.о. начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області ___________________ В.М. Яворський "____" _____________ 2010 р.

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2009 році

м. Херсон – 2010 р.

1

ЗМІСТ Номер розділу

1.

1.1 1.2 2.

2.1 2.2 2.3 2.4 3.

3.1 4.

4.1 4.2 4.3 4.3.1 4.3.2 4.3.3 4.3.4 4.4 4.5 4.6 5.

5.1 5.2 5.2.1 5.2.2 5.2.3 5.2.4 5.3 5.3.1 5.3.2 5.3.3 2

Назва розділу

Стор.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області Соціальний та економічний розвиток Херсонської області ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Транскордонне забруднення атмосферного повітря Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря ЗМІНА КЛІМАТУ Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ Водні ресурси та їх використання Забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Екологічний стан Азовського та Чорного морів Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України Стан зелених насаджень населених пунктів Охорона, використання та відтворення тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства Стан та ведення рибного господарства Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України

5 5 14 19 19 22 23 31 33 35 36 36 39 42 42 48 48 48 49 52 53 57

57 62 62 64 68 74 75 75 78 81

5.4 5.4.1 5.4.2 5.4.3 5.4.4 6.

6.1 6.1.1 6.1.2 6.2 6.3 7.

7.1 7.1.1 7.2 7.2.1 7.2.2 7.3 8.

8.1 8.2 8.3 8.4 9.

9.1 9.2 9.3 10.

10.1 10.2 10.3 11.

11.1 11.2 12.

12.1 12.1.1 12.1.2 12.2 13.

Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико-культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Основні чинники антропогенного вплив на земельні ресурси Охорона земель НАДРА Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Дозвільна діяльність у сфері використання надр ВІДХОДИ Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Використання відходів як вторинної сировини Державне регулювання в сфері поводження з відходами ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ Ведення сільського господарства в Херсонській області Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Використання пестицидів у сільському господарстві ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ Використання джерел енергії в енергетичній галузі Ефективність енергоспоживання ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Транспортна система Херсонської області Обсяги транспортних перевезень Склад парку та середній вік транспортних засобів Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

81 81 93 96 97 102 102 104 105 106 109 111 111 111 115 115 124 131 132 132 133 138 143 144 144 145 148 150 150 151 152 153 153 153 155 155 155 156 157 158

3

13.1 13.2 13.3 13.4 13.5 13.5.1 13.5.2 13.6 13.7 13.8 13.9 13.10 13.11

4

Екологічна політика Херсонської області Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Моніторинг навколишнього природного середовища Державна екологічна експертиза проектної документації Економічні засади природокористування Економічні механізми природоохоронної діяльності Стан фінансування екологічної галузі Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Участь громадськості у процесі прийняття рішень Виконання загальнодержавних екологічних програм Виконання регіональних екологічних програм Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

158 159 160 162 163 163 164 166 166 175 179 182 186

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низовини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області ― 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). В області виділяється безстічний район ― 9,9 тис. км2 (34,7% загальної площі). Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході ― з Миколаївською, на півночі ― з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку ― з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морям: Чорному ― 350 км, Азовському ― 108 км.

Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративнотериторіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон. Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини 5

притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25о). Погодні умови Погоду Херсонської області впродовж першої та на початку другої декади січня визначав переважно холодний антициклон, сформований в арктичному повітрі. В окремі дні, при його послабленні, малоактивні атмосферні фронти обумовили слабкий сніг, місцями посилення вітру до 12-16 м/с. У цей період утримувалась холодна погода з температурою вночі 6-12º, місцями до 15-19º морозу, вдень 1-6º морозу, місцями 7-11° морозу. Середня температура повітря у першій декаді була нижчою за норму на 3-5º. З середини і до кінця місяця завдяки переміщенню теплого повітря з Атлантики та Середземного моря, утримувалась тепліша ніж звичайно для цього періоду погода. В окремі дні атмосферні фронти обумовлювали невеликі дощі, в кінці другої та в кінці третьої декади циклони з Балкан обумовили дощі, посилення вітру до 12-16 м/с. Впродовж другої половини січня, за винятком кількох днів, спостерігались тривалі тумани. Температура повітря у другій половині місяця коливалась вночі від 3° морозу до 2° тепла, в окремі ночі місцями до 8° морозу, вдень 3-8° тепла, місцями 0-2° морозу, в середині третьої декади місцями до 10-15° тепла. Друга і третя декади були тепліші за норму відповідно на 2º та на 4-6º. В середньому січень був тепліший за норму на 2º. Опадів за місяць випало 50-80% норми. Синоптична ситуація у лютому склалась таким чином, що переважну частину першої та другої декади погоду обумовлювали теплі повітряні маси з Атлантики та Середземного моря. Впродовж переважної частини перших двох декад утримувалась тепліша ніж звичайно погода з температурою вночі 1-7º тепла, на початку першої та в кінці другої декади 0-5º морозу, вдень 3-10º тепла, місцями 12-15º тепла, на початку першої декади від 2º морозу до 2º тепла. З кінця 2-ї декади завдяки переміщенню холодного повітря арктичного походження відбулось зниження температури повітря і надалі протягом 3-ї декади утримувалась помірно холодна погода з температурою вночі 1-6º морозу, 23 лютого місцями до 11º морозу, вдень від 4º морозу до 4º тепла. Протягом періоду спостерігалась циклонічна діяльність різної інтенсивності, на атмосферних фронтах, які переміщувались із південного-заходу, випадали часом невеликі та помірні дощі, місцями з мокрим снігом. Південний циклон 9 лютого обумовив місцями сильні дощі (НЯ). В окремі дні місяця спостерігались тумани, відбувалось посилення вітру до 15-20 м/с. Середня температура повітря у лютому виявилась вищою за норму на 2-3º. Сума опадів за місяць на переважній частині території області склала 1,5-2 місячні норми, у Генічеську, Асканії-Новій, Нижніх Сірогозах 1-1,1 місячної норми. Погоду переважної частини березня на Херсонщині визначали повітряні маси з Атлантики. В окремі дні циклони та пов’язані з ними атмосферні фронти обумовлювали невеликі та помірні дощі, а 13 та 20 березня у Приазов’ї сильні дощі. Південні циклони 6-7 та 25-26 березня обумовили посилення вітру до 15-20 м/с, в Генічеську 6-7 березня до 25 м/с. В окремі ночі та ранком місцями спостерігались тумани. Температура повітря у березні утримувалась переважно в межах вночі 0-6º тепла, в окремі ночі 1-6º морозу, вдень 7-12º тепла, в середині 6

першої та у третій декаді місцями 13-16º тепла. Опадів за місяць у східній половині області випало100-160% , у західній – 70-90% місячної норми. Середня місячна температура повітря у березні була на 1º вищою за норму. Погоду більшої частини квітня на Херсонщині визначало баричне поле підвищеного тиску, завдяки чому утримувалась переважно суха і тепла погода, лише в окремі дні другої та третьої декади атмосферні фронти обумовили місцями невеликі та помірні грозові дощі, посилювався вітер до 15-20 м/с. Температура повітря спостерігалась вночі 1-8º тепла, при вторгненнях арктичного повітря знижувалась до 1-7º морозу, вдень 11-18º тепла, в окремі дні 19-21º, в кінці квітня місцями 23-25º. Стихійні гідрометеорологічні явища (СГЯ): у період 20-24 квітня, в результаті вторгнення арктичного повітря на території Херсонщини спостерігались заморозки у повітрі та на поверхні ґрунту 0-6º. У період 25-27 квітня заморозки на поверхні ґрунту 0-2º спостерігались місцями (несприятливі явища, НЯ). Штормове попередження складено синоптиком АМСЦ Херсон 18 квітня і о 12 годині за київським часом доведено першим керівникам області та споживачам. Текст попередження: СГЯ. У зв’язку з вторгненням арктичного повітря на території Херсонської області 20-23 квітня 2009 року очікуються заморозки у повітрі та на поверхні ґрунту 0-5º. Надалі, 22 квітня та 24 квітня складались і о 12 годині доводились керівникам області та споживачам попередження СГЯ про збереження заморозків до 26 квітня. У цілому у квітні випало менше половини місячної норми опадів. На кількох метеостанціях області опадів не було зовсім. Середня місячна температура повітря була близькою до норми. У першій половині травня погоду на території Херсонської області визначали атмосферні фронти і циклонічне баричне поле. Спостерігались невеликі та помірні дощі з грозами, в окремих пунктах слабкий град, посилення вітру до 16 м/с. В окремі ночі та вранці утворювались тумани. У другу половину другої декади та на початку третьої декади антициклон обумовив суху погоду. В окремі дні решти періоду проходження малоактивних атмосферних фронтів супроводжувалось невеликими та помірними грозовими дощами, подекуди з градом і посиленням вітру до 16м/с. У цілому за місяць на переважній частині території області випало 106-185% місячної норми опадів, лише в Нижніх Сірогозах –74%, в Хорлах –96% місячної норми. Температура повітря у травні утримувалась в межах вночі 8-14º, в окремі ночі першої декади місцями 4-6º, у другій та третій декаді на узбережжі морів 15-17º, вдень 22-28º, в першій та другій декаді місцями 15-20º. Середня температура повітря у першій декаді була нижча за норму на 1º, у другій – близькою до норми, третя декада тепліша ніж звичайно на 1º, а середня температура травня виявилась близькою до норми. Погоду переважну частину червня визначало поле підвищеного тиску, завдяки чому переважала суха та спекотна погода з температурою повітря вночі 13-19º, на узбережжі морів 20-22º, в окремі ночі третьої декади 23-25º, вдень 2432º, в кінці першої та у третій декаді на переважній частині області 34-38º, в середині третьої декади подекуди 39-40º. Середня місячна температура повітря виявилась на 2º вищою за норму.

7

У періоди 3-4 червня, 12-13 червня, 17-18 червня атмосферні фронти, а в останню п’ятиденку стаціонарний циклон над Чорним морем обумовили грозові дощі різної інтенсивності, посилення вітру до 15-20 м/с, подекуди град, 26 червня в окремих пунктах сильні зливи (в секторі гідрометспостережень Херсонського ЦГМ за кілька годин випало 62 мм дощу). Місячна кількість опадів на більшій частині території області склала 20-66% місячної норми, в Херсоні 143% місячної норми. В південних та східних районах області місячна кількість опадів склала лише 5-14% норми. Стихійні гідрометеорологічні явища (СГЯ): сильний дощ у м. Херсоні, за період з 15.55 до 18.32 год. випало 62 мм дощу. Явище не попереджено. Погоду у липні визначало переважно поле зниженого тиску та атмосферні фронти, лише в окремі дні першої, другої та переважну частину третьої декади встановлювався виступ антициклону. Періодично проходили грозові дощі різної інтенсивності, в окремих пунктах області град та шквали 15-20 м/с, подекуди сильні дощі. Стихійні гідрометеорологічні явища: 12 липня у Великій Олександрівці в період 19.30-19.45 год. за київським часом спостерігався шквал 18 м/с, пориви 26 м/с. Явище не попереджено. Погоду визначав своєю північною периферією малоактивний циклон з центром над Чорним морем. Добовим прогнозом та уточненням на день 12 липня передбачались місцями шквали 15-20 м/с. У цілому опадів за місяць на переважній частині території області випало 30-80% місячної норми, лише в м. Херсоні та в Нижніх Сірогозах – більше норми (відповідно 113% та 167%). Температура повітря у липні утримувалась вночі в межах 16-21º, на узбережжі морів 22-26º, вдень 28-34º, в окремі дні в степовій частині області 3539º. Середня місячна температура виявилась вищою за норму на 1º. Погоду більшої частини серпня визначало поле підвищеного тиску, завдяки чому переважала суха та жарка погода з температурою повітря вночі 14-19º, на узбережжі морів 20-23º, вдень 25-30º, у першій та у другій декаді місцями 32-34º. У кінці першої та в кінці другої декад відбувались короткочасні похолодання, при цьому температура повітря знижувалась вночі до 9-13º, на узбережжі морів до 15-20º, вдень до 22-28º. Холодні атмосферні фронти 1 серпня на більшій частині території області, а 5, 14 та 31 серпня обумовили місцями невеликі та помірні грозові дощі. Загалом за місяць опадів випало менше норми – на переважній частині території лише 1-23% кліматичної норми, в Новій Каховці та Асканії-Новій – 56-62% від норми. Середня місячна температура повітря виявилась на 0,5º нижчою за норму. Нестійкий характер погоди в першій та в окремі дні другої декади вересня визначало поле зниженого тиску і атмосферні фронти. Спостерігались короткочасні грозові дощі, в окремих пунктах шквали до 12-16 м/с, 2-3 вересня місцями сильні дощі, 3 вересня в Бехтерах випало 61 мм дощу. Поглиблення чорноморського циклону 8-9 вересня обумовило посилення північно-східного вітру до 15-20 м/с, в окремих пунктах пориви 24-25 м/с. У третій декаді утримувались прості погодні умови, які визначав виступ антициклону, лише 30 вересня північний циклон своєю південною периферією обумовив дощі різної інтенсивності, окремі грози, місцями посилення вітру до 15-20 м/с.

8

Температура повітря у вересні спостерігалась вночі 11-16º, на узбережжі морів 17-21º, вдень 23-28º, в кінці першої та на початку другої декади місцями 30-32º. В періоди вторгнення холодного повітря на початку першої, в кінці другої та переважну частину третьої декади вночі 5-11º, на узбережжі морів до 13º, вдень 18-23º. Середня температура повітря у вересні на Херсонщині виявилась вищою за норму на 1º. Опадів за місяць у південній половині області випало 100-180 % від норми, на решті території випало 50-80 % норми. Упродовж жовтня на території області переважала нестійка погода. У другій та періодично в першій та третій декадах атмосферні фронти із заходу, південного заходу обумовлювали невеликі і помірні дощі, подекуди з грозами та посиленням вітру до 15-20 м/с. Південні циклони 3 та 18 жовтня обумовили помірні, місцями сильні (НЯ) дощі. В цілому за місяць в південно-східній частині області випало лише близько половини місячної норми опадів, на решті території – 1-1,5 місячних норми. Протягом місяця температура повітря переважала вночі 6-11º, на узбережжі морів 12-16º, вдень 14-19º, місцями 20-24º, першого жовтня на ґрунті місцями спостерігались заморозки (НЯ) 0-3º. Поступово, в останній п’ятиденці в результаті вторгнення арктичного повітря відбулось зниження температури повітря вночі до 3-8º, вдень до 7-12º, а 31 жовтня вночі до 1-4º морозу, вдень до 5-7º тепла. Середня місячна температура виявилась вищою за норму на 2º. Погоду більшу частину листопада визначали повітряні маси з центральних районів Атлантики. Переважала тепла погода з температурою повітря вночі 1-8º тепла, на узбережжі в окремі ночі до 11º тепла, вдень 7-13º, в окремі дні першої, другої та третьої декади подекуди 15-18º. На початку листопада завдяки вторгненню арктичного повітря спостерігалась холодна погода з температурою вночі 0-6º морозу, вдень 1-8º тепла. Протягом місяця, при переміщенні атмосферних фронтів та активізації циклонічної діяльності проходили невеликі та помірні дощі. Активні циклони 5 та 16 листопада обумовили помірні, місцями сильні (НЯ) дощі. Періодично, переважно в нічні та ранкові години, утворювались тумани. Загалом за місяць опадів випало 30-85% місячної норми, в Новій Каховці, Асканії-Новій та Генічеську трохи більше норми. Середня температура повітря виявилась вищою за кліматичну норму на 3º. Перша декада грудня на Херсонщині була аномально теплою завдяки повітряним масам з Атлантики та Середземного моря. Температура повітря утримувалась вночі в межах 5-9° тепла, вдень 6-11º тепла, в кінці декади знизилась вночі до мінус 1 +3º, вдень до 1-5º тепла. Під впливом Чорноморської депресії випадали невеликі дощі, в кінці декади місцями з мокрим снігом. Переважно вночі та вранці спостерігались тумани. У другій декаді арктичне повітря та циклонічна діяльність визначали нестійкий характер погоди. Особливо складні погодні умови на території Херсонщині склались в період 1520 грудня. Серія активних південних циклонів в цей період обумовила складні погодні умови: опади у вигляді снігу та дощу, часом сильні опади, ожеледь, тривалі хуртовини, снігові замети, ожеледицю на автошляхах, пориви вітру 1520 м/с, місцями до 28 м/с. У цей період випало 1-1,5 місячних норми опадів. Спостерігались коливання температури повітря від 7-16º морозу до 3-6º тепла.

9

Холодна погода утримувалась і на початку третьої декади. Починаючи з 23 грудня температура повітря підвищилась – вночі до 3º морозу – 4º тепла, вдень до 3-10º тепла. Адвекція тепла сприяла виникненню туманів переважно в нічні та ранкові години. В окремі дні третьої декади на атмосферних фронтах випадали невеликі та помірні опади, переважно дощ та мокрий сніг. Стихійні гідрометеорологічні явища: 16-17 грудня на території Херсонської області та у м. Херсоні спостерігались сильні хуртовини. Штормове попередження складено і доведено держадміністрації та місцевим органам влади 15 грудня о 08 годині 45 хвилин за київським часом наступним текстом: У зв’язку з виходом на Чорне море активного циклону протягом 16-19 грудня в Херсонській області та в м. Херсоні очікуються складні погодні умови: сніг, мокрий сніг, хуртовини, місцями сильні, ожеледь, налипання мокрого снігу, ожеледиця , пориви північно-східного вітру 15-20 м/с, 17 грудня сильний сніг, пориви вітру 25 м/с, поступове зниження температури повітря 19 грудня до 8-13° морозу. Завчасність попередження склала по області 23 години, по пункту 24 години. Стихійні явища призвели до припинення руху автомобільного транспорту на автошляхах області та в м.Херсоні. У цілому за грудень випало 1,5-2, місцями близько 2,5 місячних норм опадів. Середня місячна температура повітря виявилась більшою за норму на 2º. Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2009 рік Метеорологічні характеристики Кількість днів з опадами Повторюваність в %: туманів Повторюваність в % швидкості вітру 0-1 м/сек.

1 14

2 13

3 12

4 3

5 12

Місяці 6 7 8 6

8 2

9 5

10 9

11 9

12 17

110

35

18

3

0

0

3

3

3

7

13

26

36

12

19

20

16

13

30

33

27

23

23

16

20

10

21

Динаміка річних сум опадів по метеостанціям 1200

мм/рік

1000 800 600 400 200 0 2004

10

2005

2006

2007

2008

2009

Херсон

Бехтери

Нова Каховка

Асканія Нова Генічеськ

Нижні Сірогози Хорли

Велика Олександрівка

Рік

Динаміка середньорічної суми опадів по Херсонській області 800 700

675,6 631,0

600

мм/рік

500

500,0

409,9

400

404,9

300 200 100 0

1986 1989 1994 1997 1999 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

норма опадів

середньорічна сума опадів

Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2009 рік Період

Пн

ПнС

Січень Липень Рік

5 25 18

14 15 18

Повторюваність напрямків вітру, % С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ 21 6 12

14 4 8

11 7 10

7 8 7

15 12 12

13 23 15

Сума, % 100 100 100

Повторюваність (%) випадків штилів від загальної кількості спостережень 5 7 8

Повторюваність напрямків вітру за 2009 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

20 15

- Липень - Січень

ПнС

10 5 0

З

ПдЗ

С

ПдС Пд

11

Повторюваність напрямків вітру за 2008 рік (%)

ПнЗ

З

Пн 30 25 20 15 10 5 0

ПдЗ

- Рік - Липень - Січень

ПнС

С

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2007 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

20 15

- Липень - Січень

ПнС

10 5 0

З

ПдЗ

ПдС Пд

12

С

Повторюваність напрямків вітру за 2006 рік (%) - Рік

Пн 40 ПнЗ

30

- Липень - Січень

ПнС

20 10 0

З

ПдЗ

С

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2005 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

20 15

- Липень - Січень

ПнС

10 5 0

З

ПдЗ

С

ПдС Пд

13

1.2 Соціальний та економічний розвиток Херсонської області Кількість населення Херсонської області станом на 01.01.2010 р. становила 1093,4 тис. осіб (у т.ч. міське – 61,1%, сільське – 38,9%). Народилося 12323 осіб, кількість народжених немовлят у перерахунку на 1 тис. населення області склала 11,2. Кількість померлих в області впродовж року – 16883 осіб – перевищила кількість народжених і склала 15,4 осіб на 1 тис населення. Аналіз показників економічного та соціального розвитку області за 2009 р. засвідчив про наступне. Характерною ознакою 2009 року є поступова адаптація регіональної економіки до зовнішніх факторів та впровадження заходів, спрямованих на подолання негативних наслідків фінансової кризи, зменшення втрат економічного розвитку. Індекс промислового виробництва становив 91% до 2008 року (найбільше значення індексу серед регіонів). За грудень 2009 року – 94,9% до попереднього місяця. Збільшення виробництва порівняно з попереднім роком відбулося у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (+30,4%), виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води (+0,7%). Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах виробника склав 7155,2 млн. грн. (+15,6% до 2008 року). Фінансова криза відчутно вплинула на економіку промислових підприємств, насамперед, машинобудівної галузі, які виготовляють складну високої вартості техніку. Уповільнення зазнали темпи промислового виробництва. Індекс сільськогосподарського виробництва становив 100,9%. Загальне виробництво сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств зросло за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції як у рослинництві (на 0,9%), так і у тваринництві (на 1,1%). В усіх категоріях господарств збільшилася чисельність свиней на 9,2%, птиці всіх видів – на 11,3%. Обсяг виконаних будівельних робіт організаціями області склав 347,1 млн. грн., що становить 44,9% до показника за 2008 рік. Розрахунки населення області за житлово-комунальні послуги 2009 рік склали 96,3%. Рівень розрахунків за спожитий природний газ (без урахування теплопостачальних підприємств) склав 94,9%, що на 3,7 відсоткового пункту більше ніж за 2008 рік. Рівень сплати за спожиту електричну енергію становив 100,7%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами у 2009 році становило 280,1 млн. дол. США (у 2008 році – 159,6 млн. дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 3,2 (за 2008 рік – 1,5). Обсяг обороту роздрібної торгівлі склав 9698,4 млн. грн., що становить 84,6% до 2008 року. Середньомісячний оборот роздрібної торгівлі на душу населення збільшився порівняно з 2008 роком на 1,7% і становив 735,3 грн. Надходження до загального фонду місцевих бюджетів по області склали 877,9 млн. грн. власних та закріплених доходів, або 103,7% до планів, затверджених місцевими органами влади на цей період, та 103,7% до 2008 року. Додатково до плану місцевими бюджетами області мобілізовано 31,5 млн. грн. План надходжень до Пенсійного фонду України виконано всіма районами та містами області. Надходження склали 1517,4 млн. грн. (104,4% до плану та 103% до показника 2008 року).

14

Фінансовий результат діяльності підприємств області 2009 рік склав 478,7 млн. грн. прибутку (за 2008 рік – 73,6 млн. грн. збитку). Прибутки прибуткових підприємств зросли на 21,1% порівняно з 2008 роком, збитки збиткових підприємств зменшилися на 31,3%. Середньомісячна заробітна плата зросла на 7,8% порівняно з 2008 роком і становила 1482 грн. Кількість зареєстрованих безробітних зменшилася на 49,5% порівняно з початком 2009 року і склала 10,7 тис. осіб. Рівень безробіття станом на 01 січня 2010 року становив 1,6%, що на 1,5 відсоткового пункту менше порівняно з початком 2009 року. В області створено 18,9 тис нових робочих місць, із яких 15,6% у сільському господарстві та 9,9% у промисловості. У гуманітарній сфері забезпечено збереження мережі закладів охорони здоров’я, освіти та культури. Бюджетні призначення на охорону здоров’я зросли на 10,9% порівняно з 2008 роком. Відповідно збільшилися (+11,6%) планові витрати в розрахунку на 1 мешканця і склали 565,5 грн. Захворюваність на туберкульоз в області скоротилася на 11,3% і склала 109,9 випадків на 100 тис. населення проти 123 випадки за 2008 рік, смертність від туберкульозу зменшилася на 5,4% і становила 23 випадки на 100 тис. населення (у 2008 році – 25,1 випадків на 100 тис. населення). Завдяки постійній лікувально-профілактичній роботі покращилися показники поширеності основних серцево-судинних захворювань та не допущено зростання захворюваності на інфаркт міокарда. Позитивні тенденції спостерігаються відносно оновлення та поповнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів. Покращується рівень лікувальнодіагностичної допомоги населенню області. У лікувальних закладах області впроваджуються нові високотехнологічні методи лікування та проводяться структурні зміни. Видатки на освітню галузь збільшилися порівняно з 2008 роком на 8,7%. Протягом 2009 року відновлено функціонування 5 дошкільних навчальних закладів, створено 22 прийомні сім’ї та 6 дитячих будинків сімейного типу, до яких влаштовано 92 дитини-сироти та дитини, позбавлені батьківського піклування. Питома вага дітей, охоплених дошкільною освітою, зросла на 2,1 відсоткового пункту порівняно з початком року і становить 65%. Придбано 5 шкільних автобусів для підвезення учнів у сільській місцевості, із яких 4 – за рахунок коштів місцевих бюджетів та 1 – за кошти Світового банку. У 2009/10 навчальному році 73% учнів забезпечено харчуванням, 49% підлітків охоплено гарячим харчуванням. Обсяг видатків галузі культури збільшився на 8,7%. За рахунок отриманого фінансування здійснено заходи щодо охорони та збереження об’єктів культурної спадщини, поповнено фонди обласних бібліотек, проведено всеукраїнські, регіональні й обласні фестивалі та конкурси. Область відвідало більше 1 млн. туристів, що на рівні минулого року. Обсяг надання туристичних послуг збільшився на 59,7% і становив 231 млн. грн.

15

Найгостріші екологічні проблеми Херсонської області Питання ліквідації місць видалення непридатних та заборонених до використання пестицидів До теперішнього часу не вирішено питання щодо визначення «відповідального власника» контейнеризованих непридатних пестицидів, які зберігаються у 170 контейнерах. У 2009 році на території Херсонської області за візуальною оцінкою нараховується 1003 тонни непридатних до використання ХЗЗР у 65 місцях видалення небезпечних відходів. Із яких лише 19 мають задовільний стан, 46 знаходяться у не задовільному стані. Жодний об’єкт, на якому зберігаються непридатні до використання ХЗЗР, не має паспорту місця видалення відходів. Із загальної кількості непридатних до використання ХЗЗР 452 тонни завантажені в герметичні контейнери та зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям на території колишніх баз: ВАТ «Білозерський райагрохім» – 50 контейнерів (159,2 т), ВАТ «Каланчацький райагрохім» – 64 контейнери (132,8 т); ВАТ «Генічеський райагрохім» – 56 контейнерів (160 т). Стан зберігання небезпечних відходів є незадовільним, так як не забезпечена охорона об’єкту, порушена цілісність контейнерів, що призвело до витікання хімічних речовин, відсутні мережа зливової каналізації, локальні очисні споруди, спостережні свердловини тощо. На ділянці, прилеглій до колишньої складської бази ВАТ «Білозерський райагрохім» в с. Сонячне, у південному напрямку виявлено два бурти землі загальною площею 1768 м2 та обсягом 520 м3, в яких поховано близько 350 т невідомої речовини з характерним запахом. Поводження з твердими побутовими відходами Унікальність кліматично-географічного потенціалу області, пріоритетний розвиток оздоровчо-лікувальної та туристичної галузей потребують від органів місцевого самоврядування відповідно високого рівня системи соціальноекологічного та санітарно-гігієнічного захисту населення та територій і, зокрема, від негативного впливу розміщення побутових відходів. У той же час в області склалась вкрай незадовільна ситуація з видаленням відходів на полігони твердих побутових відходів населених пунктів області. За орієнтовними розрахунками, проведеними на підставі мінімальних норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», загальний обсяг утворення твердих побутових відходів по області за рік становить 409 тис. т. Згідно даних інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в Херсонській області із 702 населених пунктів 372 мають місця видалення відходів загальною площею 662 га, кількістю накопичення відходів 5,5 млн. т, із них лише 77 об‘єктів експлуатуються при наявності документації на право користування земельними ділянками (державних актів або договорів оренди), 218 перебувають у задовільному, а 154 в незадовільному екологічному стані.

16

Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів У Херсонській області значна зона постійного підтоплення розташована на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право- і лівобережна пригирлова частина р. Дніпра. Площа постійного підтоплення області – 11297 км2, або 40 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони. Значні площі водороздільних просторів у південній та південно-західній частинах є природно підтопленими, у південній частині підтоплення розвивається під впливом господарської діяльності. Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища У зв’язку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше 10 оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Орієнтовна вартість робіт з берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району складає 22 млн. грн. На укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн. 263,4 тис. грн. Стан водопровідно-каналізаційного господарства Водопостачання, Херсонська область. Загальна протяжність водопровідних мереж області становить 2558,8 км, з них 1099,4 км (43%) знаходяться в аварійному стані. Основними водопостачальними підприємствами області (за виключенням сільських підприємств) з власних 461 свердловин піднято та забрано з одного поверхневого водозабору Іванівського групового водоводу 44,14 млн. т питної води, з яких відпущено споживачам 28,79 млн. т, втрати в середньому по області склали 34,8%. Максимальні втрати: у м. Херсоні – 40,9%, у смт Калінінське Великоолександрівського району – 35,7%, смт Каланчак – 39,9%. Підприємствами експлуатується 3017,4 км водопровідних мереж, з яких 1248,3 км (або 41,4%) знаходяться в аварійному стані. Найвищі показники аварійних мереж: м. Берислав – 74,8%, смт Білозерка – 74,3%, смт Верхній Рогачик – 67,9%, смт Каланчак – 90,0%, смт Новотроїцьке – 72,4%, смт Чаплинка – 66,3%. Водопостачання, м. Херсон. Водозабір здійснюється зі 135 свердловин, 77% з яких експлуатуються з перевищенням нормативного терміну експлуатації. Насосні станції – 6 одиниць, 26 насосних агрегатів, з яких 22 вичерпали нормативний термін експлуатації. Резервуари чистої води – 14 одиниць, з яких 5 вичерпали нормативний термін експлуатації. Протяжність мереж водопостачання складає 874 км, 44% яких зношені. Знезараження води проводиться рідким хлором на 4-х хлораторних насосних станцій водопроводу, які потребують реконструкції, та УФ-випромінюванням на 2-х НСВ.

17

Водовідведення, Херсонська область. На балансі підприємств знаходяться: 975,8 км каналізаційних мереж (з яких 395,0 км або 40,4% – в аварійному стані) та 73 каналізаційні насосні станції (з яких 19 – аварійні КНС). Очисні споруди. Основними підприємствами відведено 28,9 млн. м3 стічних вод, з них: 27,5 млн. м3 – очищено, решта відведена на поля фільтрації. Найбільш гострою залишається проблема відведення стічних вод з м. Берислав, очисні споруди якого наднормативно зношені і не працюють. У 2009 р. без очистки в Каховське водосховище скинуто 166 тис. м3 стічних вод. Водовідведення, м. Херсон. Пропускна здатність системи каналізації становить 250 тис.м3/добу. Насосні станції каналізації – 15 одиниць, 56 насосних агрегатів, з яких 25 потребують заміни. Насосно-силове обладнання систем водопостачання та водовідведення морально застаріле, низько ефективне, не відповідає сучасним вимогам енергозбереження та потребує заміни. Очисні споруди та каналізаційні мережі наднормативно зношені, що може призвести, а в окремих випадках вже призводить, до забруднення поверхневих або підземних вод області. Забезпечення населення водою питної якості Водозабірні споруди та водопровідні мережі в області наднормативно зношені. На них втрачається до 40% води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишилися безгосподарними 800 свердловин. Більшість сільських водозаборів потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат. Привізною водою постійно користуються 5,62 тис. мешканців 16 населених пунктів, ще у 8 населених пунктах воду для 1,95 тис. осіб привозять при необхідності. У м. Херсоні з 15,2 млн. т питної води – 6,57 млн. т не відповідають нормативам, 30% свердловин подають воду, яка має відхилення від ГОСТ за хімічним складом, а саме хлоридам, сульфатам, сухому залишку і загальній жорсткості. Вода, що подається різними свердловинами, неоднорідна за складом, але схема водопостачання побудована так, що вода із джерел, які мають відхилення від ГОСТ, змішується з якісною водою, що дозволяє покращити її якість в розподільчій мережі.

18

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря За даними Головного управління статистики у Херсонській області у 2009р. в атмосферне повітря надійшло 80,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 4,3% менше, ніж у 2008р. Від стаціонарних джерел забруднення в атмосферу надійшло 9,4 тис. т (11,7% ) забруднюючих речовин, що на 2,5 тис. тонн (або на 21%) менше, ніж у 2008 р. Від усіх пересувних джерел (транспортні засоби і виробнича техніка) протягом 2009 р. в повітря надійшло 71,0 тис. т (88,3% ), що на 1,1 тис. т менше ніж у попередньому році. За кількістю викидів область посідає 7 місце серед регіонів України. Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне повітря по Херсонській області 80

Автотранспорт Ряд2 Стаціонарні джерела Ряд1

70

тис. тонн

60 50 40 30 20 10 0

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Протягом 2009 року шкідливі викиди у повітряний басейн області здійснювали 233 підприємства та організації (у 2008 році – 236). Від них в атмосферу надійшло 9,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 2,4 тис. т (або на 20,4%) менше, ніж у 2008 р., і склало 40,5 т в середньому на одне підприємство. Таблиця 2.1.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

Види економічної діяльності

1.5 1.6

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість – всього Виробництво та розподілення електроенергії газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв’язку

1.7

Інше

1 1.1 1.2 1.3 1.4

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону тис. т

у % до 2008 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

233

9,4

78,99

0,04

20

0,4

200

0,02

1 90

0,0 2,1

0 80,8

0 0,023

72,2

0,2

26 18 20

0,1 1,3

100 92,85

0,005 0,065

58

0,3

75

0,005

19

Основними забруднювачами довкілля області, як і у попередні роки, залишаються підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (54,8 % сумарних викидів) та підприємства переробної промисловості (22,7%).

Структура забруднювачів довкілля області в 2009 році Обробна промисловість 23%

Інші 23%

Підприємствавиробники електроенергії, газу та води 54%

Таблиця 2.1.2 Основні забруднювачі атмосферного повітря Валовий викид, т 2009р.

2008р.

№ п/п

Підприємство – забруднювач

Відомча приналежність

1

2

3

4

5

6

Мінпалива України

397,220

612, 099

-214.879

Мінпаливоенерго України 516,742

142, 581

374,161

Мінпромполітики України

18,496

19, 889

-1,393

Мінпромполітики України

35,853

135, 345

-99,492

Мінпромполітики України

17,915

66, 071

-48,156

Мінпромполітики України 236,658

320,496

-83,838

Мінпромполітики України

-

124, 780

-

Призупиненно

Мінпромполітики України

-

100, 170

-

Призупиненно

1.

ЗАТ “Херсонський НПЗ”

2.

ВАТ “Херсонська ТЕЦ”

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Херсонський суднобудівний судноремонтний завод “ім. Комінтерна ДП “Херсонський суднобудівний завод” ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» ВАТ "Таврійська будівельна компанія" ВАТ “Індустріальна склянна компанія” АТЗТ "ХК"Укренергоснаб"

Зменшення/- Причина зменшення/ збільшення/+ збільшення 7 Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва Зниження об’ємів виробництва

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 331,6 кг шкідливих речовин, що на 20,4 % менше, ніж у 2008 р. У розрахунку на одну особу щільність викидів становила 8,6 кг, що на 19,6 % менше, ніж у 2008 р.

20

2.1.3 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Роки

2007 2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис. т Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 78,3 9,4 68,9 84,0 11,9 72,1 80,4 9,4 71,0

Щільність викидів у розрахунку на 1 км2, кг 331,4 416,7 331,6

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

8,5 10,7 8,6

При зменшені обсягів виробництва маємо зростання загального обсягу викидів за рахунок збільшення викидів від автотранспорту. Надходження шкідливих речовин від автотранспорту у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел. Від усіх пересувних джерел (автомобільні, авіаційні, водні, залізничні транспортні засоби і виробнича техніка) протягом звітного періоду в повітря надійшло 71,0 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,1 тис. тонн (або 1,6%) менше, ніж у попередньому році. Від роботи двигунів усіх видів автомобільного транспорту протягом 2009р. у повітря надійшло 64,2 тис. т шкідливих речовин. Більше половини (51,7 тис.т, або 80,5%) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Від автотранспорту підприємств та організацій у повітря надійшло 12,5 тис. т (19,5%) шкідливих викидів, з яких 36,4 % від вантажних автомобілів. Щільність викидів від автотранспорту у розрахунку на км 2 території області склала 2496 кг шкідливих речовин (у 2008 році – 2535 кг), а на одну особу – 64 кг (у 2008 році – 65 кг). Основним видом палива, яке використовується на автотранспорті, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2009 р. потрапило 49,0тис.т (або 76,3% сумарних викидів) шкідливих речовин. Від двигунів, які працювали на дизельному паливі, в повітря надійшло 9,3 тис. т (14,5%), на стисненому та зрідженому газах – 5,9 тис. т (9,2%). Таблиця 2.1.4 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами1 забруднення від використання окремих видів палива Роки

2005 2006 2007 2008 2009 1

Обсяги викидів, тис.т 49,1 47,6 68,2 72,1 64,2

у тому числі від використання газойлів зрідженого та бензину (дизельного стисненого газу палива) 44,7 2,3 2,0 42,8 2,5 2,3 48,9 15,0 4,3 50,4 16,3 5,4 49,0 9,3 5,9

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягах викидів, % 91,0 89,9 71,7 69,9 76,3

у 2005-2006рр. – викиди від автотранспорту 2007-2009рр. – автотранспорту, залізничного, водного, авіаційного транспорту та виробничої техніки

21

Структура викидів забруднюючих речовин від використання окремих видів палива автотранспортом у 2009 році 9,2

100% 90% 14,5

80% 70% 60% 50% 40% 30%

76,3

20% 10% 0% 2009 рік

Бензин

Дизельне паливо

Зріджений та стиснений газ

Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації рухомих транспортних засобів, були оксиди вуглецю (73,8%, або 52,4 тис. тонн), неметановані леткі органічні сполуки (11,4%, або 8,1 тис. тонн), оксиди азоту (12,0%, або 8,5 тис. тонн). На сажу, аміак, діоксид сірки, метан та бінз(а)пірен припало 2,8% (або 2,0 тис. тонн) сумарних викидів. Таблиця 2.1.5 Викиди від пересувних джерел забруднення Адміністративна одиниця

Обсяги викидів, всього ,т

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид азоту

Херсонська область м. Херсон м. Каховка м. Нова Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський Великолепетиський Верхньорогачинський Високопільский Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський

71029,5 26231,5 2130,0 5341,9 3612,5 2895,7 1700,5 1304,9 735,7 930,9 3431,7 3273,8 1276,0 901,6 1491,6 2048,2 1019,7 1503,7 2547,2 2667,0 3845,5 2139,9

823,0 309,3 24,1 60,1 39,2 34,4 19,2 19,9 9,3 11,6 37,5 33,0 17,6 10,4 16,8/ 23,3 13,4 19,4 34,4 27,4 39,8 22,9

8444,3 3583,9 228,5 567,5 376,4 321,1 183,2 174,5 85,2 107,2 364,3 325,5 157,4 98,2 159,9 220,6 121,5 177,6 311,4 271,6 386,1 222,7

65,7 36,6 1,4 3,4 2,3 1,9 1,1 0,9 0,5 0,6 2,4 2,0 0,9 0,6 0,9 1,3 0,7 1,0 1,7 1,8 2,4 1,3

з них оксид метан неметанов вуглецю і леткі органічні сполуки 52415,8 225,8 8125,9 18971,0 78,4 2879,2 1595,7 7,0 247,4 4002,3 17,5 616,3 2716,0 11,9 424,8 2150,4 9,5 342,0 1273,4 5,5 198,5 936,1 4,3 148,4 542,2 2,4 86,7 686,3 3,1 110,3 2570,2 11,4 405,8 2477,9 10,8 389,2 927,8 4,2 150,0 672,3 3,0 106,3 1119,5 4,9 172,3 1529,3 6,8 242,6 746,3 3,4 120,5 1107,7 4,8 173,1 1862,1 8,3 293,8 2016,0 8,8 312,0 2904,7 12,8 452,9 1608,6 7,0 253,9

аміак

сажа

0,6 0,3 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0

923,6 371,0 25,8 74,4 41,7 36,0 19,4 20,7 9,4 11,8 39,9 35,1 17,9 10,7 17,2 24,1 13,8 20,0 35,3 29,3 46,7 23,4

Крім того, викиди діоксину вуглецю, тис. т 916,4 333,1 27,5 67,9 45,6 38,3 22,1 20,2 10,1 12,7 43,6 40,1 18,5 11,8 19,4 26,6 14,3 20,7 36,7 32,7 47,4 27,1

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області є виконавцем Програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі (ЕМЕП) до Конвенції 1979 року, згідно якої впроваджено принципи оцінки та представлення даних про викиди забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП.

22

2.3 Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Серед адміністративно-територіальних одиниць області найбільшого антропогенного навантаження (більше ніж середній показник по області) зазнала атмосфера міст Херсона, Каховка, Нова Каховка та Білозерського, Бериславського, Генічеського, Голопристанського та Цюрупинського районів. Динаміка загальних викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення 16,000 14,000

тис. тонн

12,000 10,000 8,000 6,000 4,000 2,000 0,000 2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

ХЕРСОНСЬКА обл.

м. Херсон (міськрада)

м. Каховка (міськрада)

м. Нова Каховка (міськрада)

2008

2009

Таблиця 2.3.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис .т Адміністративна одиниця Херсонська область

2005 10,994

2006 14,816

2007 9,432

2008 11,859

2009 9,4

м. Херсон

9,167

13,079

7,799

10,476

8,1

м. Каховка

0,229

0,160

0,274

0,305

0,3

м. Нова Каховка

0,273

0,234

0,234

0,233

0,2

Білозерський

0,029

0,029

0,025

0,02

0,2

Бериславський

0,085

0,077

0,08

0,077

0,05

Великоолександрівський

0,173

0,150

0,102

0,087

0,08

Великолепетиський

0,027

0,027

0,025

0,022

0,02

Високопільський

0,015

0,024

0,022

0,007

0,003

Генічеський

0,083

0,116

0,159

0,074

0,051

Голопристанський

0,058

0,044

0,026

0,022

0,018

Горностаївський

0,008

0,015

0,008

0,015

0,008

Іванівський

0,011

0,012

0,013

0,019

0,019

Каланчацький

0,022

0,021

0,004

0,008

0,011

0,0

0,0

0,0001

0,0

0,000

Нижньосірогозький

0,086

0,052

0,046

0,026

0,008

Нововоронцовський

0,02

0,008

0,007

0,005

0,006

Новотроїцький

0,029

0,052

0,039

0,037

0,003

Скадовський

0,167

0,163

0,167

0,138

0,12

Цюрупинський

0,505

0,543

0,393

0,282

0,137

Чаплинський

0,005

0,010

0,009

0,005

0,003

Верхньорогачицький

Каховський

23

Таблиця 2.3.2 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області Адміністративна одиниця

Обсяги викидів, тонн у 2009 р.

у 2008 р.

9438,547

11858,948

8097,067 348,506 202,44 215,88 52,265 81,592 21,888 3,707 51,772 18,212 8,447 19,157 11,629 0,085 8,536 6,011 30,324 119,879 137,236 3,911

10476,314 305,456 232,952 19,697 76,825 87,260 22,162 6,941 73,981 22,451 15,031 18,856 7,703 0,085 26,237 5,339 36,964 138,210 281,907 4,577

Всього, Назва населених пунктів м. Херсон м. Каховка м. Нова Каховка Білозерський р-н Бериславський р-н Великоолександрівський р-н Великолепетиський р-н Верхньорогачицький р-н Високопільський р-н Генічеський р-н Голопристанський р-н Горностаївський р-н Іванівський р-н Каланчацький р-н Каховський р-н Нижньосірогозський р-н Нововоронцовський р-н Новотроїцький р-н Скадовський р-н Цюрупинський р-н Чаплинський р-н

Збільшення/ Обсяги викидів у Викинуто в зменшення викидів у 2009 р. до 2008 р., середньому одним 2009р. проти 2008р., % підприємством, тонн тонн -2420,448 79,59 40,51 -2378,247 +43,05 -30,512 +196,183 -24,56 -5,668 -0,247 -3,234 -22,209 -4,239 -6,584 +0,301 +3,926 0 -17,701 +0672 -6,64 -18,331 -144,671 -0,666

77,29 114,096 86,9 1096,00 68,03 93,432 98,76 53,41 69,98 81,12 56,22 101,6 150,97 100,0 32,53 112,57 82,037 86,74 48,68 85,45

115,67 23,23 6,98 15,42 5,81 4,08 7,296 1,85 5,18 2,02 1,69 19,16 2,91 0,08 8,55 6,01 10,11 7,49 8,07 1,3

На території м. Херсона кількість викидів від загальної по області складає – 34,3 тис. т або 42,6% (8,1 тис. т або 86% від стаціонарних джерел викидів і 26,2 тис. т або 37% від пересувних джерел), щільність викидів становить 19142,0 кг/км2. Така ситуація пояснюється тим, що більша частина промислового виробництва зосереджена в обласному центрі. Таблиця 2.3.3 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина

Клас небезпеки

Кількість Середньо- Середньоміст, річний добові ГДК охоплених вміст, мг/м3 спостереженнями

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Пил

-

м. Херсон

0,0616

-

0,5

Діоксид сірки

4

м. Херсон

0,0057

-

0,08

Оксид вуглецю Діоксид азоту

4

м. Херсон

1,45

3,0

9,0

5,0

4

м. Херсон

0,093

0,04

0,62

0,085

Сульфати розчинні Оксид азоту

-

м. Херсон

0,01

4

м. Херсон

0,043

0,06

0,35

0,04

Фенол

1

м. Херсон

0,0048

0,003

0,036

0,01

Формальдегід

1

м. Херсон

0,0061

0,003

0,048

0,035

0,04

* - повторюваність перевищень, % (за рік)

24

Частка міст (%), Частка міст (%), де середньорічний де максимальний вміст еревищував: разовий вміст перевищував: 1 5 10 1 5 10 ГДК* ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК -

-

-

-

-

-

-

-

Таблиця 2.3.4 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина

Місто

ГДК с.д.

Середня концентрація

1 Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк

2 м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон м. Херсон

3 0,15 0,05 3 0,04 0,006 0,06 0,003 0,003 0,0003 0,04 0,001 0,002 0,001 0,003 0,0015 0,05

4 0,4 0,1 0,5 2,3 1,7 0,7 1,6 2,0 0,005 0,016 0,023 0,011 0,029 0,008 0,006 0,001

Максимальна з разових концентрацій* 5 3,3 1,6 3,0 15,5 6,7 5,8 12,0 16,0 0,01 0,055 0,07 0,03 0,06 0,027 0,02 0,012

* - максимальна з разових концентрацій порівнювалася з середньодобовою ГДК

Оцінку стану забруднення атмосферного повітря здійснено за даними спостережень Херсонського центру з гідрометеорології. Вимірювались концентрації основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та специфічних: сульфатів розчинних, оксиду азоту, фенолу, формальдегіду, бенз(а)пірену і важких металів. Адреси постів: № 1 – вул. Залаегерсег; № 2 – пр. Ушакова, залізничний вокзал; № 5 – вул. Лавреньова, насосна станція № 6 – пл. Перемоги. Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (ПСЗ) у м. Херсоні за 2009 рік Найменування домішки Пил

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол

Формальдегід

№ ПСЗ 2 5 6 По місту 1 2 5 6 По місту 1 2 5 6 По місту 1 2 5 6 По місту 2 2 1 5 6 По місту 1

n 573 533 537 1643 274 1098 1115 1124 3611 255 573 582 586 1996 274 1098 1115 1124 3611 573 1098 274 1115 1124 2513 255

Q ср.

0,095 0,0197 0,07 0,0616 0,0059 0,0055 0,006 0,0054 0,0057 0,56 2,4 0,75 2,1 1,45 0,089 0,068 0,093 0,12 0,093 0,01 0,043 0,006 0,0044 0,0039 0,0048 0,0037

Q max.

0,4 0,2 0,5 0,5 0,026 0,039 0,078 0,08 0,08 5,0 8,0 4,0 9,0 9,0 0,34 0,5 0,5 0,62 0,62 0,04 0,35 0,035 0,036 0,032 0,036 0,026

25

2 5 6 По місту Важкі метали (мкг/м3) Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен, нг/м3

573 579 562 1990

2

12

5

12

6

12

По місту

36

5 6 По місту

11 11 22

0,0061 0,0084 0,0061 0,0061

0,032 0,048 0,035 0,048

0,0002 0,77 0,025 0,014 0,028 0,025 0,009 0,09 0,002 0,34 0,015 0,03 0,033 0,018 0,01 0,026 0,0025 0,8 0,029 0,023 0,027 0,025 0,009 0,053 0,0016 0,64 0,023 0,022 0,029 0,023 0,009 0,056

0,003 2,2 0,07 0,05 0,05 0,08 0,02 0,59 0,004 0,75 0,04 0,06 0,06 0,05 0,03 0,07 0,003 1,49 0,06 0,06 0,06 0,05 0,02 0,22 0,003 2,2 0,07 0,06 0,06 0,08 0,03 0,59

0,05 0,13 0,09

0,3 0,7 0,7

У повітрі міста спостерігалася підвищена середня концентрація: - по діоксиду азоту – 4,5 ГДК на посту № 6; - по оксиду азоту – 2,2 ГДК на посту № 2; - по фенолу – 3,33 ГДК на посту № 1; - по формальдегіду – 5,33 ГДК на посту № 5. Середні концентрації в цілому по місту склали: пил – 0,41 ГДК; діоксид сірки – 0,11 ГДК; оксид вуглецю – 0,48 ГДК; діоксид азоту – 2,33 ГДК; оксид азоту – 0,72 ГДК; фенол – 1,57 ГДК; формальдегід – 2,06 ГДК. Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК. Спостереження, які проводились на 4 стаціонарних постах, свідчать про те, що в повітрі міста спостерігалася майже на всіх постах висока концентрація NO2 – від 0,75 до 4,5 ГДК, формальдегіду – від 0,67 до 5,23 ГДК, фенолу – від 0,67 до 3,33 ГДК.

26

Середньомісячні концентрації: - пилу по місту нижче ГДК, змінювались протягом року 0,0047-0,62 ГДК; - діоксиду сірки по місту нижче ГДК, змінювались 0,052-0,18 ГДК; - оксиду вуглецю змінювались протягом року від 0,21 до 0,8 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 2 (пр. Ушакова, біля залізничного вокзалу), концентрації в цьому районі змінювались 0,29-1,23 ГДК; - діоксиду азоту по місту перевищували ГДК і змінювались 0,75-4,5 ГДК. Високі концентрації спостерігались в районі поста № 5 (вул. Лавреньова) та поста № 6 (пл. Перемоги), концентрації в цьому районі змінювались 1-4,5 ГДК протягом всього року; - фенолу змінювались від 0,67 до 3,33 ГДК, найбільш забрудненими були І, ІІ і ІV квартали; - формальдегіду змінювались протягом року від 0,67 до 5,23 ГДК, найбільш забрудненим виявився травень місяць (5,23 ГДК). Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті є: діоксид азоту, оксид азоту, фенол і формальдегід. У 2009 році є тенденція збільшення рівня забруднення атмосферного повітря по діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу і формальдегіду. Річний хід забруднення пріоритетних домішок відображені в графіках:

Динаміка вмісту фенолу в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона 2,5

1,5 1

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

0

лютий

0,5 січень

Долі ГДК

2

2009 рік ГДК

5 пост

6 пост

27

Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона

6

Долі ГДК

5 4 3 2

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

січень

0

лютий

1

2009 рік ГДК

2 пост

5 пост

6 пост

Динаміка вмісту NO2 в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона

4,5 4 3,5

ГДК

28

2 пост

5 пост

6 пост

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

1,5 1 0,5 0

січень

3 2,5 2

Порівняльний аналіз інтегрального показника рівня забруднення атмосферного повітря (далі по тексту – ІЗА) по місту показав, що за період 1989 – 2008 роки простежувалось кілька рівнів забруднення, а саме: з 1990 р. до 1993 р. ІЗА  14, що відповідає високому рівню забрудненості; 1993 – 1997 рр. ІЗА становив 7-13 – високий рівень; у 1998 р. ІЗА < 5 – відносно нормальний рівень. Починаючи з 1999 року ІЗА по місту знову підвищений (5-6). У 2005р. індекс забруднення атмосфери у місті Херсоні дорівнював 7,91 (проти минулорічного –5,67), що відповідає високому рівню забруднення. У 2007 році ІЗА збільшився майже у 2 рази і дорівнює – 12,61 (проти минулорічного – 7,48), що відповідає високому рівню забруднення. Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери (ІЗА) в м. Херсоні

14 12

ІЗА

10 8 6 4 2 Рік 0

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень

ІЗА 7-13 - високий рівень

ІЗА 5-6 - підвищений рівень

ІЗА > 14 - дуже високий рівень

2009

У 2009 році ІЗА у м. Херсоні продовжує утримуватися на високому рівні забруднення і дорівнює – 8,05 (проти минулорічного – 11,87). У порівнянні з іншими областями Південного регіону найгіршою якістю атмосферного повітря характеризувались м. Одеса (як сильно забруднене), міста Красноперекопськ, Миколаїв, Херсон (помірно забруднені). При загальній тенденції до зростання забрудненості атмосфери маємо зростання ІЗА також за рахунок постійного перевищення гранично допустимих концентрацій речовин ІІ класу небезпеки, передусім формальдегіду, діоксиду азоту та фенолу. Таблиця 2.3.5 Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) м. Херсон, (8,05)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря оксид вуглецю (0,48), оксид азоту (0,72), двоокис азоту (2,75),

фенол (1,76), формальдегід (2,34)

Ситуація, що склалась за останні роки у м. Херсоні свідчить про тенденцію до збільшення концентрацій більшості шкідливих домішок за виключенням бенз(а)пірену.

29

** q БП - концентрація бенз(а)пірену

Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен (q БП * 10-6 мг/м3)**

Пил Диоксид сірки Оксид вуглецю Диоксид азоту Оксид азоту Сульфати розчинні Фенол Формальдегід

Речовина

0,001 0,99 0,03 0,02 0,008 0,033 0,009 0,068 1,68

1999 0,11 0,006 1,5 0,033 0,012 0,014 0,0019

0

1

2

3

4

5

6

1989

1991

1993

1995

1997

Рік

1999

2001

2003

2005

Середньорічний вміст, мг/м3 2001 2002 2003 2004 2005 0,1 0,09 0,1 0,092 0,084 0,007 0,009 0,009 0,011 0,005 1,4 1,7 1,7 1,54 1,15 0,04 0,038 0,056 0,078 0,075 0,014 0,021 0,022 0,026 0,03 0,009 0,009 0,01 0,009 0,009 0,002 0,0013 0,0019 0,003 0,0024 0,0042 0,007 0,0023 0,0035 0,006 Важкі метали (мкг/м3) 0,002 0,0025 0,0026 0,0004 0,0006 0,63 0,6 0,55 0,374 0,329 0,03 0,03 0,03 0,016 0,0193 0,026 0,018 0,037 0,0303 0,0175 0,021 0,035 0,019 0,019 0,006 0,039 0,038 0,04 0,032 0,0209 0,011 0,03 0,02 0,0173 0,0023 0,085 0,09 0,14 0,093 0,0511 1,65 1,65 1,2 0,7 1,02

Малюнок Динаміка вмісту бенз(а)пірену в атмосферному повітрі м. Херсона

0,002 1,08 0,04 0,04 0,012 0,028 0,011 0,07 1,61

2000 0,1 0,005 1,3 0,035 0,012 0,008 0,002 0,0024

2007

2009

0,001 0,746 0,031 0,025 0,006 0,018 0,007 0,067 0,37

2006 0,085 0,006 1,05 0,084 0,043 0,009 0,003 0,005 0,003 0,65 0,023 0,013 0,006 0,021 0,007 0,034 0,43

2007 0,11 0,021 1,27 0,12 0,06 0,01 0,005 0,009 0,0024 0,538 0,017 0,013 0,0062 0,01 0,007 0,0315 0,35

2008 0,056 0,011 1,15 0,1085 0,076 0,0084 0,0042 0,01 0,0016 0,64 0,023 0,022 0,029 0,023 0,009 0,056 0,09

2009 0,0161 0,0057 1,45 0,093 0,01 0,043 0,0048 0,0061

Таблиця 2.3.6 Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі - м. Херсон

долі ГДК

30 +0,00031 +0,07660 +0,00094 +0,00040 +0,00462 -0,00028 +0,00154 -0,00008 +0,00800

-0,00778 +0,00064 +0,07000 +0,00605 +0,00014 +0,00590 +0,00924 +0,00052

Тенденція

2.4 Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря У 2009 році здійснено 305 перевірок підприємств та організацій щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 176 осіб. Сума штрафів склала 21,063 тис. грн., з яких 16,643 тис. грн. стягнуто. Винесено 58 рішень про тимчасову заборону виробничої діяльності, пов’язану із порушенням природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» пред’явлено 14 претензій на суму 30,533 тис. грн. Перевірено 2997 джерел викидів, з яких 432 обладнано ГОУ. Зі 432 перевірених ГОУ – 11 знаходились у незадовільному технічному стані. На 148 ГОУ перевірка ефективності роботи не здійснювалась. Проведено 42 перевірки підприємств щодо дотримання вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» зі здійсненням хімікоінструментального контролю за вмістом забруднюючих речовин у викидах організованих 137 стаціонарних джерел викидів та 136 джерел утворення забруднюючих речовин. Відібрано 634 об’єднані проби та виконано 5434 визначення концентрації забруднюючих речовин. За результатами інструментально-лабораторного контролю встановлено: 10 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин, викиди яких здійснювались з перевищенням вимог нормативу гранично допустимого викиду забруднюючої речовини на 2 підприємствах, а саме ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія» та ВАТ «Херсонський суднобудівний завод».

26 джерел утворення та 26 джерел викидів забруднюючих речовин 7 підприємств м. Херсона, що здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, а саме: ДП «Степовий філіал ім. В.М. Виноградова українського ордена «Знак пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького» (2ДВ, 2ДУ) – пред’явлено претензію на суму 128,83 грн., яку сплачено в повному обсязі; Херсонська філія АКП «Індустріалбанк» (1ДВ, 1ДУ); ТОВ Виробничокомерційна фірма «АРІС ЛТД» (2ДВ, 2ДУ); ВАТ «Бериславський елеватор» (1ДВ, 1ДУ) – тимчасово заборонено (зупинено) експлуатацію котлу підприємства; Херсонська філія ВАТ «ВТБ Банк» (2ДВ, 2ДУ) – пред’явлено претензію на суму 102,24 грн., яку сплачено в повному обсязі; Херсонський обласний шкіро-венерологічний диспансер (4ДВ, 4ДУ); ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» (9ДУ,9ДВ) – тимчасово заборонено (зупинено) експлуатацію котлів підприємства; лікарня ім. Тропіних (1ДВ, 1ДУ) – пред’явлено претензію на суму 5 674,0 грн. Проведено перевірку роботи лабораторії по контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП «РИК», ТОВ МНП «Вектор», МКП «Міськтеплокомуненерго», ПП «Херсонкотломонтажналадка-Інвест», ПВКФ «Довкілля», ТОВ «Авто – Електромаш» з проведенням міжлабораторних порівняльних вимірювань. У 2009 році Державною екологічною інспекцією в Херсонській області здійснено 23 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства 31

підприємствами, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами. За порушення вимог чинного природоохоронного законодавства 52 посадові особи притягнуто до адміністративної відповідальності. Винесено 11 рішень про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації АЗС у зв’язку з відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2009 році підприємства області здійснили 4 заходи, на які було витрачено 164,4 тис. грн. що у 4,6 рази менше, ніж у 2008 році. Впровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 65,5 т.

32

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Температура довкілля є однією з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом цього сторіччя на 2-5°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення цієї проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. Із загальної кількості викидів 8,7 тис. т, або 92,6% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 344,7 т), діоксид сірки (536,6 т), метан (6201,0 т), діоксид азоту (414,3 т), неметанові леткі органічні сполуки (1001,8 т), аміак (180,3 т), оксид азоту (35,2 т), хлорфторвуглець (0,05 т). Крім того, в атмосферу надійшло 359,5 тис. т діоксиду вуглецю, який має також парникову дію.

33

Херсонська область м. Херсон м. Каховка м. Нова Каховка Білозерський Бериславський Великоолександрівський Великолепетиський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський

разом

10,9 9,2 0,2 0,3 0,0 0,1 0,2 0,0 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,2 0,5 0,0

діоксид сірки

Пил

0,08 1,2 0,02 0,8 0,02 0,01 0,0001 0,006 0,001 0,005 0,001 0,03 0,03 0,08 0,00001 0,002 0,00002 0,00002 0,002 0,04 0,001 0,0003 0,00005 0,0002 0,0002 0,007 0,002 0,004 0,002 0,02 0,002 0,04 0,0009 0,009 0,0002 0,005 0,0006 0,07 0,0001 0,00002

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту 0,6 0,7 14,8 0,5 0,4 13,1 0,1 0,08 0,2 0,0 0,06 0,2 0,0 0,008 0,0 0,0 0,03 0,1 0,0 0,04 0,1 0,0 0,003 0,0 0,0 0,00003 0,0 0,0 0,008 0,1 0,0 0,02 0,1 0,0 0,0002 0,0 0,0 0,003 0,0 0,0 0,006 0,0 0,0 0,007 0,1 0,0 0,006 0,0 0,0 0,01 0,1 0,0 0,009 0,2 0,0 0,01 0,5 0,0 0,0008 0,0

пил 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

діоксид сірки 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0

0,5 0,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

діоксид азоту 0,4 0,3 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

разом

оксид вуглецю 0,5 9,4 0,2 7,7 0,1 0,3 0,1 0,2 0,0 0,0 0,0 0,1 0,1 0,1 0,0 0,03 0,0 0,0 0,0 0,2 0,0 0,03 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,05 0,0 0,0 0,0 0,04 0,0 0,2 0,0 0,4 0,0 0,009

діоксид сірки

пил 0,06 0,4 0,006 0,2 0,02 0,012 0,0001 0,003 0,0002 0,003 0,006 0,003 0,029 0,013 0,000 0,0005 0,000 0,0004 0,003 0,07 0,0008 0,003 0,000 0,0003 0,0001 0,009 0,002 0,0002 0,002 0,002 0,002 0,001 0,029 0,0007 0,004 0,0005 0,06 0,0001 0,001

0,5 0,3 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0

діоксид азоту оксид вуглецю 0,5 0,2 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

разом 11,9 10,5 0,3 0,3 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 0,3 0,0

пил 0,02 0,0001 0,0009 0,014 0,0001 0,002 0,03 0,0055 0,0134 0,0002

0,000 0,0013 0,0009 0,0002 0,0007 0,0002

0,4 0,2 0,014 0,003 0,002 0,001 0,009 0,0006 0,000 0,0001 0,0003 0,0001 0,0002

0,04 0,007 0,0007 0,0002 0,0001 0,004 0,025 0,0001

2008 в т.ч.

діоксид сірки

2007 в т.ч.

0,5 0,3 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

діоксид азоту

2006 в т.ч.

оксид вуглецю 0,5 0,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

разом

1,541 0,031 0,879 0,002 0,1683 0,0003 0,0856 0,0001 0,1701 0,0001 0,024 0,0021 0,0598 0,023 0,0005 0,0 0,0026 0,017 0,00 0,0078 0,0001 0,0009 0,0003 0,0192 0,0002 0,003 0,0001 0,00 0,004 0,0016 0,0267 0,0007 0,0192 0,0002 0,0266 0,0006 0,0022 0,0001

2009 в т.ч.

0,536 0,44 0,014 0,0005 0,002 0,0009 0,0008 0,0005 0,0006 0,014 0,0007 0,0006 0,014 0,0001 0,0004 0,023 0,005 0,007 0,0001

діоксид сірки

2005. в т.ч.

0,63 0,247 0,126 0,038 0,164 0,005 0,002 0,00 0,002 0,001 0,005 0,000 0,001 0,002 0,00 0,00 0,003 0,012 0,014 0,001

діоксид азоту

Населені пункти

пил

Таблиця 3.1 Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, у тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

0,344 0,190 0,028 0,047 0,004 0,016 0,034 0,00 0,00 0,002 0,002 0,00 0,004 0,001 0,00 0,002 0,00 0,002 0,005 0,001

оксид вуглецю

34

3.1 Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2009 році підприємства області впровадили природоохоронні заходи (удосконалення технологічних процесів, підвищення ефективності очисних установок та ін.).. Так, ЗАТ «Херсонський НПЗ» зупинено на реконструкцію у серпні 2005року. За цей період в рамках програми скорочення і обмеження викидів парникових газів було проведено перехід роботи заводської ТЕЦ з рідкого палива (мазут) на природний газ. Наступним кроком було проведення опалення приміщень електричними котлами. На ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», у 2009 році через відсутність технологічної загрузки тимчасово виведена з експлуатації газова піч нагріву металопрокату лінії «Блои і Форс», на опалювальних котлах введено почерговий режим у святкові та вихідні дні. У результаті скорочення часу роботи обладнання до 405 знижено використання природного газу на 52 тис. м3 у порівнянні з 2009 р. У 2009 році МКП «Херсонтеплоенерго» були проведені режимноналагоджувальні роботи паливовикористовуючого обладнанння та виконанні реконструкції котельні смт. Степанівка, із заміною котла на більш ефективний та котельні по вул. Ілліча, 95. Усі виконанні заходи сприяють ефективній роботі обладнання та скороченню витрати палива, що в свою чергу зменшує обсяги викидів парникових газів. На ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» заходи по обмеженню та скороченню викидів парникових газів від теплових агрегатів у 2009 р. на ЗАТ «ТБК» не планувались. Скорочення викидів парникових газів у 2009 р. по відношенню до 2008 р. тільки за рахунок скорочення випуску продукції. На ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у 2009 р. було проведено режимну наладку котлоагрегатів. На виконання даного заходу було витрачено 120 тис. грн., що призвело до зменшення викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря на 20 т/рік.

35

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1 Водні ресурси та їх використання Із природних водних об’єктів протягом 2009р. було забрано 1137 млн. м 3 води (з поверхневих джерел – 1074,0 млн.м3, з підземних – 63,11 млн. м3), що на 5,3% (на 57 млн. м3) більше порівняно з 2008р. та на 22,5% менше порівняно з 1999р. Більше 25% (289 млн. м3) води втрачено при транспортуванні. Використано води – 759,9 млн. м3, у т.ч.: - підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування – 38,8 млн. м3; - промисловістю – 24,53 млн. м3; - сільським господарством – 2,705 млн. м3; - на зрошення – 686,9 млн. м3. Таблиця 4.1.1 Основні показники використання та відведення води Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні (підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування) промисловості сільськогосподарські зрошення Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення

Одиниця виміру 2 млн. м3

2007 рік

2008 рік

2009 рік

3 1356

4 1080

5 1137

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

1278 78,07 0,014 923,2

1007,57 72,43 0,005 678,2

1074 63,11 0,003 759,9

млн. м3

45,16

41,82

38,8

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

42 2,575 825,6 211,9 15,6

29,88 3,248 594,0 281 26

24,53 2,705 686,9 185,9 16,35

97,9

99,3

75,47

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

7,6

9,19

5,394

90,27

90,08

70,08

млн. м3

90,27

90,08

70,08

млн. м3 млн. м3 млн. м3

28,62 50,23 11,141

28,25 59,41 2,419

26,38 42,87 0,822

млн. м3 млн. м3

0,8 10,57*

0,713 1,706

0,795 0,027

* - за рахунок якості скинутої води риборозплідними господарствами

У порівнянні з 2008 роком забір води з поверхневих джерел збільшився на 66,43 млн. м3, а з підземних зменшився – на 9,32 млн.м3. Загальне використання води збільшилось на 81,7 млн. м3. На зрошення збільшилось використання на 92,9млн. м3, на інші потреби зменшилось, а саме: підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування на 3,02 млн. м3, у промисловості на 5,35 млн. м3, у сільському господарстві на 0,543 млн. м3. При постійному дефіциті питної води для населення, вона використовується на виробничі потреби. Так, у 2009р. на виробничі потреби підприємств припало 3,2% (24,5 млн. м3) всієї використаної води, на побутово36

питні потреби – 5,1% (38,8 млн. м3) та сільськогосподарське водопостачання – 0,4% (2,7 млн. м3). Але найбільшу кількість води використано на зрошення – 90,4% (686,9 млн. м3). Загальне збільшення обсягів використання води у порівнянні з 2008р. відбулось за рахунок води яка була використана для зрошення (на 15,6%, або на 92,9 млн. м3). У той же час спад обсягів використання води відбувся за рахунок зменшення її витрат на виробничі потреби (на 18,1%, або на 5,4 млн.м3) та побутово-питні потреби (на 7,2%, або на 3,0 млн. м3). Потреби промисловості задовольнялися також шляхом залучення води в оборотні і повторно-послідовні системи. За рахунок цього протягом 2009р. зекономлено 57,3 млн. м3 свіжої води. Станом на 01.01.2010 р. в області зареєстровано 2474 водокористувача, які здійснюють спеціальне водокористування, що на 52 більше ніж станом на 01.01.2009 р.; з них 1761 мають дозволи на спецводокористування. Кількість водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 713. Видані дозволи 716 водокористувачам. Розглянуто та затверджено 23 проекту нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено нормативи ГДС 2 підприємствам. Видано 19 погоджень на проектування та 11 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи. Таблиця 4.1.2 Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Рік

Адміністративнотериторіальна одиниця

2006 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристансь-кий Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2007 м.Херсон

Кількість водозаборів

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість Кількість водокорис- водокористутувачів, вачів, які терміни дії взагалі не дозволів яких мають прострочені дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

разом

в т.ч. підземні

174 51 24 126 69 31 39 23 19 161 146 56 47 131 235 32 32 153 227 107 303 2186

96 47 22 55 49 23 33 23 19 110 83 34 33 41 39 26 30 56 98 78 33 1028

3 4 2 1 3 3 16 1 8 1 42

174 51 24 126 69 31 39 23 19 161 146 56 47 131 235 32 32 153 227 107 303 2186

143 35 13 99 35 16 28 8 6 114 92 37 24 96 198 25 18 127 169 53 257 1593

27 15 11 24 29 9 5 11 10 39 34 15 14 31 26 4 12 18 49 39 41 463

4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

103 11 7 68 11 5 8 4 39 42 20 8 38 58 7 5 31 51 31 62 609

178

106

3

178

143

31

4

35

37

м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2008 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2009 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області

38

51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383

47 21 50 49 27 35 24 20 110 83 34 33 41 63 26 30 56 98 78 33 1064

4 2 1 3 5 16 1 7 1 43

51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383

32 11 101 32 14 32 9 5 123 89 42 22 72 177 24 21 120 186 51 238 1544

18 10 29 34 13 9 11 12 44 46 14 19 52 72 9 12 45 59 43 127 709

1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

13 4 14 18 6 17 5 3 39 28 19 14 24 76 8 11 60 83 13 145 635

182 51 20 131 67 33 60 23 21 178 158 60 39 111 306 35 32 205 261 120 329 2422

105 42 13 71 46 26 35 24 18 105 67 28 13 37 63 24 25 35 85 74 30 966

4 4 1 2 1 3 5 16 8 1 45

182 51 20 131 67 33 60 23 21 178 158 60 39 111 306 35 32 205 261 120 329 2422

112 38 16 64 36 13 43 6 8 125 107 45 24 57 257 23 16 168 185 44 260 1647

66 12 4 64 26 14 11 13 10 45 31 11 6 50 38 9 14 29 67 61 64 645

4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

80 25 10 35 19 6 26 2 50 63 30 11 25 135 10 6 100 48 22 105 808

172 53 20 138 96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

116 43 15 74 48 29 36 17 17 111 75 31 14 38 71 24 28 38 88 78 31 1022

4 4 1 2 1 3 6 16 8 1 45

172 53 20 138 96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

130 39 17 76 36 14 38 7 8 131 114 51 23 56 267 20 21 183 195 62 273 1761

38 13 3 59 28 16 17 11 10 48 44 7 9 37 51 12 11 27 44 50 59 594

4 1 3 5 6 6 4 3 8 15 4 9 4 10 3 2 8 9 10 5 119

48 24 8 39 20 7 19 6 3 55 53 17 9 29 155 7 13 63 44 32 65 716

4.2 Забруднення поверхневих вод Скинуто у поверхневі водні об’єкти – 70,08 млн. м3, в т.ч.: - забруднених стічних вод – 0,822 млн. м3; - нормативно-чистих – 42,87 млн. м3; - нормативно-очищених – 26,38 млн. м3. Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000

0

20

40

60

80

100

120

140

млн. м3/рік Без очистки (забруднені) Нормативно чисті (умовно) без очистки Нормативно очищені

Близько 35,0% забруднених стоків потрапило у водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (98,5 млн.м.куб ) дозволяла очистити забруднені зворотні води. Проте, нестача у більшості населених пунктів централізованого водовідведення, низька якість очищення стічної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд були основними серед причин скидання забруднених стоків у поверхневі водойми. У Херсонській області 46 підприємств, стічні та дренажні води яких скидаються у поверхневі водойми. Зі стічними водами у поверхневі водні об’єкти було скинуто забруднювальних речовин (тонн): Таблиця 4.2.1 Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах Найменування речовини БСКПОВ ХСК Завислі речовини Фосфати Сухий залишок Нафтопродукти Сульфати Хлориди Азот амонійний Нітрати Нітрити СПАР Залізо Мідь Цинк Марганець Алюміній Магній Фтор Хром(+6)

Рік 2004 563,0 2246,0 415,0 93,29 30190,0 0,793 6093,0 8168,0 16,0 891,0 4,0 1,401 3,546 0,039 0,12 0,005

2005 533,0 2327,0 423,0 104,2 38350,0 2,769 8213,0 8963,0 49,0 837,0 37,0 2,657 4,809 0,166 0,12 0,072

2006 465,0 2078,0 353,0 124,1 35250 4,321 8273,0 8742,0 66,0 736,0 51,0 2,65 5,648 0,191 0,149 0,089

2007 520,0 1959 384,0 84,36 31370 3,228 7807,0 7161,0 40,0 741,0 48,0 3,24 6,113 0,208 0,176 0,069

2008 454,0 1807,0 336,0 88,39 30960,0 2,458 6590,0 8072,0 58,0 934,0 49,0 2,097 4,627 0,146 0,058 0,386 0,024

2009 427,0 1850,0 338,0 82,15 28060,0 1,985 5574,0 7817,0 54,0 726,0 56,0 2,845 3,479 0,088 0,001 0,025

39

40 4 28,62 28,25 26,38

90,27 90,08 70,08

Всього 3

Скинуто всього

26,27

28,08

28,46

5

-

-

-

6

0,105

0,174

0,158

7

Нормативно очищених на очисних спорудах Біологічна очистка Фіз.- хім.очистка. Механічна очистка

1

Всього по області

Всього по області 2009

Всього по області 2008

2007

Роки

42,50 1,0 0,001 0,021 0,169 43,69 30,37 0,001 0,011 0,321 30,7 36,17 0,002 0,003 0,394 36,57

Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО

Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО

2

Оборотне водопостачання, млн.м 3 на рік 3

Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО

Галузь економіки

0,09 20,61 20,7

0,087 28,635 28,726

0,087 22,91 0,001 23,0

Повторно – послідовне водопостачання, млн.м 3 на рік 4

98,47

97,45

97,20

88,85 50,73 2,877 2,705 18,38 68,78

84,24 46,88 0,266 0,278 23,54 14,15 60,89

88,87 37,83 0,236 0,931 47,36 7,286 59,59

5

2,819 898,6 0,413 0,011 0,023 0,052 93,85 995,7

2,557 793,6 0,437 0,024 0,349 0,062 100,6 897,7

1,708 802,9 0,440 0,038 0,030 0,066 86,03 891,2

Безповоротне водоспоживання, млн.м 3 на рік 6

96,7

97,13

97,12

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9

Економія свіжої води, %

Таблиця 4.2.3 Оборотне, повторно-послідовне водопостачання та безповоротне водоспоживання

2

Водний об’єкт

1 2007 Всього по області 2008 Всього по області 2009 Всього по області

Рік

3

Таблиця 4.2.2 Типи очищення зворотних вод, млн. м на рік

41

МКП «ВУВКГ м. Херсона » Каланчацький ККП МКП «Очисні споруди», м. Скадовськ КП «Міський водоканал», м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал », Білозерський район Геніче ське ВУВКГ 1

МКП «ВУВКГ м. Херсона » Каланчацький ККП МКП «Очисні споруди», м. Скадовськ КП «Міський водоканал », м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал », Білозерський район Геніче ське ВУВКГ 1

7.

2.

3.

4.

5.

6.

МКП «ВУВКГ м. Херсона» Каланчацький ККП МКП «Очисні споруди», м. Скадовськ КП «Міський водоканал», м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал», Білозерський район Геніче ське ВУВКГ 1

2009р 1. Державний завод «Палада»

7.

2.

3.

4.

5.

6.

2008р 1. ВАТ “Херсонський суднобудівний завод”

7

2.

3.

4.

5.

6.

2

2

2

2

1

2007р 1. ВАТ «Херсонський суднобудівний завод »

Відомча належність

Підприємство забруднювач

495 4

Азовське море 3

471 4

Азовське море 3

21056,2 57,6 479,2 2968,1 23,3 450,8 4

р. Дніпро р. Кошова р. Вірьовчина р. Каланчак Чорне море р. Дніпро р. Дніпро Азовське море 3

19,6

22305,3 65,7 500,9 3101,2 23,5

р. Дніпро р. Кошова р. Вірьовчина р. Каланчак Чорне море р. Дніпро р. Дніпро 1772,6

22480 88 681 3141 25

1605

Всього 4

5

13,0 6,6 7,8

5

8,9

1676,6

5

-

-

1553

НО 5

6

242,2 57,6 479,2 15,5

-

6

65,7 500,9 14,6

96

6

88 681 12

52

НДО 6

Об'єм скидання, тис.м3

р. Дніпро р. Кошова р. Вірьовчина р. Каланчак Чорне море р. Дніпро р. Дніпро

3

Водний об'єкт

Таблиця 4.2.4 Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об'єктів

673,53 7

37517,13 95,087 593,93 3758,1 31,012

13,11

692,534 7

40610,039 108,4 735,077 3776,43 29,012

849,89

669,8 7

35111,1 33,0 960,5 10756 13,0

751,2

7

Обсяг забруднювальних речовин, що скидаються, т на рік

4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками У 2009 році здійснювався інструментально-лабораторний контроль за станом 9 водних об’єктів Херсонської області: Каховського водосховища, р.Дніпро, Дніпро-Бузького лиману, р. Інгулець, р. Верьовчина, р. Каланчак, р.Кошова, р. Рвач, р. Інгулка. Спостереження проводились протягом усього року. Було відібрано 150 проб поверхневих вод, у яких виконано 2754 хімічних досліджень. Установлено 6 випадків перевищення ГДК по 3 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі, 36 випадків – по 5 гідрохімічним показникам у р. Дніпро, 77 випадків – по 8 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, 64 випадки – по 13 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, 16 випадків – по 8 гідрохімічним показникам у Дніпровсько-Бузькому лимані, 18 випадків – по 6 гідрохімічним показникам у р. Каланчак, 13 випадків – по 4 гідрохімічним показникам у р.Інгулка та 11 випадків перевищення ГДК по 4 гідрохімічним показникам у р.Рвач. Якість води у Каховському водосховищі контролювалась протягом року у 5 створах: смт. Нововоронцовка, м. Берислав (вище і нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ «Бериславський водоканал»), м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал»). Перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно СанПіН №4630-88 спостерігалось по БСК у грудні у створі смт. Нововоронцовка у 1,2 рази. Крім того, зафіксовано підвищення величини рН у травні у створах м. Берислав (вище та нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ «Бериславський водоканал») та м. Каховка (вище та нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал») до 8,71-8,84 од. рН. У серпні та жовтні у створі м. Каховка (нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал») також спостерігалось підвищення величини рН до 8,52 – 8,61 од. рН. Незначне перевищення ГДК по хімічному споживанню кисню зафіксовано в серпні в створі м. Каховка (вище та нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал»). По іншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПіН) та відхилень від фонових значень не виявлено. Протягом року відбирались проби води р. Дніпро у 9 створах: 5 км нижче Каховської ГЕС, 500 м вище скиду КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, 500 м нижче скиду КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче впадіння р. Інгулець, м. Херсон, 500м нижче впадіння р. Кошової, с. Кизимис. Крім того, періодично відбирались проби в фоновому і контрольному створах МКП «Миколаївводоканал» с.Микільське. За результатами проведених досліджень у 2009 році вміст хлоридів складав 34,75 мг/дм3 (мінімальна концентрація –23,74 мг/дм3, максимальна – 83,35 мг/дм3), сульфатів 57,93 мг/дм3 (мінімальна концентрація –34,58 мг/дм3, максимальна – 179,46 мг/дм3). Середні та максимальні значення цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм. Вміст розчинених солей становив 336,9 мг/дм3 з коливаннями від 240 мг/дм3 до 496 мг/дм3, що відповідає середнім багаторічним даним.

42

Найбільш важливе значення для життєдіяльності гідробіонтів, а також для підтримки на певному рівні процесів самоочищення водоймищ має розчинений кисень, який сприяє мінералізації органічних речовин антропогенного походження. За результатами спостережень, кисневий режим протягом року був задовільним. Вміст розчиненого кисню в середньому становив 7,95 мг/дм3, мінімальний показник 1,8 мг/дм3 (глибинна проба в місці впадіння р. Інгулець у р. Дніпро), максимальний – 14,3 мг/д3. Значення середнього показника вмісту розчиненого кисню в 2009 р. (7,95 мг/д3) вище, ніж у 2008 р. (6,85 мг/дм3), що пояснюється значною кількістю проб, відібраних у 2008 р. на різних глибинах під час загибелі риби. Показники біологічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, в основному знаходились в межах ГДК і дорівнювали по БСК5 2,56 О2/дм3 (мінімальне 1,2 максимальне 4,9 мгО2/дм3), по ХСК – 26,11 мгО/дм3 (мінімальне 19,06 максимальне 33,99 мгО/дм3). Середнє значення БСК у 2009р. і нижче, ніж попереднього року, та все ж таки на окремих ділянках водойм рибогосподарського значення перевищення сягала 2 ГДК; величина ХСК 2009р. знаходиться на рівні 2008 р. Важливим показником якості поверхневих вод є вміст біогенних елементів – сполук азоту у різних формах і фосфору. По азотній групі перевищень ГДК не зафіксовано, вміст амонію та нітратів порівняно з 2008 р. дещо зменшився, нітритів – не змінився. Вміст амонію становить 0,096мг/дм3 (мінімальний 0,03, максимальний 0,37 мг/дм3 нітритів 0,024 мг/дм3 (мінімальний 0,003, максимальний 0,073 мг/дм3), нітратів 1,1 мг/дм3 (мінімальний 0,34, максимальний 3,3 мг/дм3). Вміст фосфатів збільшився у порівнянні з 2008 р. і становить в середньому 0,31 мг/дм3 з коливаннями від 0,13 мг/дм3 до 0,53 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. По вмісту фосфатів на ділянках водойм рибогосподарського призначення спостерігається перевищення ГДК до 2,8 разів. Вміст заліза загального спостерігався на рівні 0,13 мг/дм3 (0,06-0,21мг/дм3), вміст хрому, міді та нікелю знаходився поза межами чутливості методик визначення. Вміст марганцю в середньому становив 0,05 мг/дм3 (мінімально-відсутній, максимально – 1,218, що сягало 121 ГДК для рибогосподарських водойм).

09.04.2009р. відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Херсонській області був проведений відбір проб поверхневих вод (р. Дніпро) по 6 точкам моніторингового спостереження від створу с. Іванівка до створу с. Кизимис (р. Рвач). За результатами проведених досліджень в створі с. Кизимис виявлено вміст марганцю валового, що сягав 1,218 мг/дм3 (в т. ч. 1,033 мг/дм3 марганцю розчиненого). При гранично допустимій концентрації (ГДК) марганцю для рибогосподарських водойм 0,01 мг/дм3 виявлений вміст перевищив 100 ГДК (121 ГДК), що є екстремально високим забрудненням (рівнем екстремально високого забруднення є максимальний разовий вміст одного або декількох нормованих речовин у концентраціях, що перевищують ГДК в 100 і більше разів).

43

По іншим точкам спостереження вміст марганцю коливався від 0,134мг/дм3 (13,4 ГДК для рибогосподарських водойм) до <0,05 мг/дм3 – нижче рівня чутливості методики вимірювання – в залежності від створу. Для контролю вмісту марганцю у створі с. Кизимис – місці виявлення екстремально високого забруднення – 15.04.2009р. працівниками Херсондержрибоохорони за зверненням Державної екологічної інспекції була відібрана проба води р. Дніпро (Рвач). За результатами проведених досліджень вміст марганцю знаходився нижче рівня чутливості методики вимірювання (<0,05 мг/дм3).

22.08.2009р. до Державної екологічної інспекції в Херсонській області надійшов сигнал від управління Херсондержрибоохорони про загибель молоді бичка на акваторії Дніпро-Бузького лиману в районі с.Олександрівка За результатами проведених досліджень в доставлених пробах встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту: хлоридів – до 8 ГДК, амонію – до 4,5ГДК, фосфатів – до 8,9 ГДК, заліза загального до 1,7 ГДК, марганцю – до 13 ГДК, БСК – до 5,3 ГДК. Мінералізація води сягала 4500 мг/дм. Подібні замори відбуваються в цьому районі щорічно і обумовлені високими температурами води, низькими попусками в нижній б’єф Каховської ГЕС. За таких умов відбувається інтенсивне окислення в теплій воді великої кількості органічних речовин, накопичених за вегетаційний період у лимані. Однією з найгостріших екологічних проблем, що прямо впливає на погіршення якості води і забруднення нижньої течії Дніпра, являється скидання високомінералізованих шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, об’єм відкачки яких сягає мільйонів кубічних метрів на рік. У нижній течії р. Інгулець на території Херсонської області під час скиду в міжвегетаційний період (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України) мінералізація складає 2500-5000 мг/дм3, але іноді сягає 8400 мг/дм3 при гранично допустимій концентрації (ГДК) 1000 мг/ дм3. Поглиблює проблему скидання високомінералізованих вод не тільки в терміни, дозволені розпорядженням Кабінету Міністрів України, а й у вегетаційний період. Так, у серпні 2009 р. під час контролю стану р. Інгулець у створі с. Калінінське було зафіксовано перевищення ГДК згідно вимог СанПіН №4630-88 по сухому залишку в 2,6 рази (2620 мг/дм3), по хлоридам в 2,3 рази (800 мг/дм3), сульфатам в 1,5рази (756 мг/дм3), по біохімічному споживанню кисню (БСКn) у 3,7 рази (22,1 мг/дм3) та марганцю валовому в 2,0 рази (0,2 мг/дм3). Це не є поодиноким випадком, подібне спостерігалось у серпні 2006 р., коли було зафіксовано вміст розчинених солей від 2654 до 3244 мг/дм 3 (2,6-3,2 ГДК) по створам р. Інгулець. За станом р. Інгулець контроль проводився тричі протягом року – в лютому, березні та грудні. Для здійснення контролю додержання вимог Регламенту скидання надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу відбір проб проводився по 4 контрольним створам, розташованим нижче скиду за течією на території Херсонської області – від с. Заградівка, с. В.Олександрівка, с. Калінінське , до с. Садове (останній створ перед впадінням річки Інгулець у річку Дніпро). По всім створам протягом року спостерігався 44

високий вміст розчинених солей: від 1418мг/дм3 до 8434 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. Вміст розчиненого кисню протягом року не опускався нижче 8,0 мг/дм3. Контроль за станом р. Каланчак проводився тричі на рік – в лютому, березні, серпні – по 2 створам – 500 м вище скиду з очисних споруд Каланчацького ККП і 500 м нижче. Перевищення ГДК СанПіН (для водойм ів межах населених пунктів) постійно спостерігалось і у фоновому, і у контрольному створах по сульфатам (до 1,4 ГДК) та сухому залишку (до 1,9ГДК). По БСКn перевищення спостерігалось також і фоновому, і в контрольному створах – в фоновому в 2 випадках (до 4,2 ГДК) та в контрольному в 2 випадках (до 6,4 ГДК). Крім того, у квітні також спостерігалось перевищення ГДК по залізу загальному і в фоновому (1,2ГДК), і в контрольному (1,3 ГДК) створах. У 2009 році і у фоновому, і у контрольному створах в порівнянні з 2008р. знизився вміст амонію, нітритів, нітратів, фосфатів, заліза загального. Дуже забрудненою є р. Верьовчина. Спостереження за її станом і впливом скиду зворотних вод з очисних споруд міста Херсона проводились по 2 створам (500 м вище скиду з очисних споруд м. Херсона та 500 м нижче) щоквартально. У 2009 році в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) в порівнянні з фоновим (500 м вище скиду) спостерігалось значне збільшення вмісту амонію (в 2,8 рази), нітритів (в 124 рази), фосфатів (в 7,9 разів), ХСК (в 1,4 рази), що свідчить про негативний вплив на р. Верьовчину скиду з очисних споруд. Гідрохімічний стан річки погіршився – у фоновому створі 2009 року в порівнянні з попереднім роком зріс вміст амонію (в 1,2 рази), заліза загального (в 1,8рази), нітратів (в 1,4 рази); в контрольному створі також порівняно з 2008 р. спостерігався ріст вмісту нітритів (в 1,3 рази), ХСК (в 1,6 рази). Показники біологічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, постійно перевищували ГДК і коливались по ХСК від 30,1 до 114,58 мгО/дм3 (1,1-3,8ГДК), та по БСКn від 9,31 до 31,9 мгО2/дм3 (1,6-5,5 ГДК). Перевищення ГДК для водойм в межах населених пунктів (СанПіН) спостерігалось і в фоновому, і в контрольному створах по хлоридам (до 1,5ГДК), сухому залишку (до 2,2 ГДК), ХСК (до 3,8 ГДК), БСК (до 5,3 ГДК), амонію (до 10,1 ГДК), фосфатам (до 5,4 ГДК), залізу загальному (до 3,5ГДК). Також, в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м.Херсона) зафіксовані перевищення ГДК по сульфатам (до 1,6 ГДК), залізу загальному (до 2,7 ГДК) та марганцю (до 8,7 ГДК); у фоновому створі спостерігались перевищення по нітритам (до 2,5 ГДК), фосфатам (до 4,4ГДК). Кисневий режим протягом 2009 року був більш сприятливим, ніж 2008р., середньорічні показники і у фоновому, і у контрольному створах не опускались нижче ГДК – 4,0 мг/дм3 (за виключенням листопада, коли вміст розчиненого кисню і у фоновому, і в контрольному створах становив 0,6-1,6мг/дм3).

45

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Кількість Відібраконтрольних но та створів, в яких Назва проа- Кількість показників, у тому числі здійснювались водного налізозабруднюючих речовин, що вимірювання, од. об’єкту вано визначалися, од. з перевипроб усього щенням води, од. ГДК Каховське 5 4 17 30 ( температура, запах, водосховище прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) р. Дніпро 15 10 47 30 ( температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) р. Інгулець 6 6 16 30 ( температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти)

46

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

3 – рН 1 - марганець 2 – ХСК

1 – рН 9 – фосфати 5 – БСК 14 – залізо загальне 7 - марганець

4 – рН 15 – сухий залишок 12 – сульфати 15 – хлориди 3 – залізо загальне 8 - марганець 9 – БСК 11 - ХСК

Кількість Відібраконтрольних но та створів, в яких Назва проа- Кількість показників, у тому числі здійснювались водного налізозабруднюючих речовин, що вимірювання, од. об’єкту вано визначалися, од. з перевипроб усього щенням води, од. ГДК р.Верьовчина 2 2 8 30 ( температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магній, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти)

р .Каланчак

2

2

6

р. Інгулка

2

2

4

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

1 – завислі речовини 8 – сухий залишок 6 – азот амонійний 1 – нітрати 4 - нітрити 5– фосфати 8 – хлориди 2 – розчинен. кисень 6 - залізо загальне 4 – марганець 7 – ХСК 8 – БСК 30 ( температура, запах, 1 – завислі прозорість, кольоровість, завислі речовини речовини, рН, розчинений кисень, 6 – сухий лужність, бікарбонати, сульфати, залишок хлориди, кальцій, магній, 5 – сульфати жорсткість, сухий залишок, 3 – БСК амоній, нітрити, нітрати, фосфати, 1 – марганець АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром 2 – залізо загальн., хром ІІІ, хромVІ, загальне марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 ( температура, запах, 5 – фосфати прозорість, кольоровість, завислі 3 – БСК речовини, рН, розчинений кисень, 4 - залізо лужність, бікарбонати, сульфати, загальне хлориди, кальцій, магній, 1 – марганець жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальн., хром ІІІ, хромVІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти)

47

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів У 2009 р. Херсонська гідробіологічна станція НАН України зробила оцінку якості води на водотоках нижнього Дніпра за методикою, запропонованою Р.Пантле і Х. Букком у модифікації В. Сладечека (Pantle R., Buck H., 1955; В.Сладечек, 1893). При цьому був використаний список видів-індикаторів, складений І.Т.Олексівим (Олексив И.Т., 1992). За структурно-функціональними показниками фітопланктону та згідно сапробіологічної складової якість води в основному руслі Дніпра між греблею Каховської ГЕС і с. Антонівка та в рукаві Конка відноситься до βмезосапробної зони забруднення з тенденцією переходу до о-сапробної зони. Показники кількісного і якісного розвитку, а також величини первинної продукції фітопланктону та індексів сапробності ділянки основного русла Дніпра, що прилегла до м. Херсон та в рукавах Рвач, Бакай, Кошова, дозволили оцінити якість води як таку, що відноситься до β-мезосапробної зони забруднення. Якість води в р. Вірьовчина відноситься до β-мезосапробної зони з тенденцією переходу до α-мезосапробної зони. Сапробіологічна оцінка якості води за показниками зоопланктону, свідчить, що на ділянках Дніпра вище м. Херсону сапробіологічна ситуація залишається незмінною і відповідає β-мезосапробній зоні забруднення. У районі міста середній індекс сапробності зменшився, що дозволяє віднести води цієї ділянки Дніпра до α-олігосапробної зони. Оцінка сапробності води русла Дніпра і його рукавів з використанням індикаторних видів макрозообентосу не зареєструвала перевищення границь β-мезосапробної зони. У річці Вірьовчина рівень сапробності знаходився в межах категорії якості води «помірно забруднені» – «брудні». Слід зазначити, що в цілому сапробіологічна картина за останні 20 років на розглянутих водотоках суттєво не змінилася.

4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Держсанепідслужбою у 2009 р. було проведено 3792 обстеження водопроводів, дослідження 10709 проб на санітарно-хімічні та 18446 проб на мікробіологічні показники. З них не відповідали вимогам держстандарту за санітарно-хімічними показниками 15,8% (1692 проби) та за мікробіологічними –1,0% (184 проби). Відповідно до програми моніторингу, у 2009 р. здійснювалось дослідження води р. Дніпро та її притоків, Каховського водосховища у 26 створах. На мікробіологічні показники досліджено 976 проб води, з яких не відповідало вимогам – 48 (4,9%). На санітарно-хімічні показники досліджено 586 проб, з яких не відповідало вимогам – 144 (24,5%).

4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод Відповідно до «Комплексної програми здійснення держсанепіднагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного моніторингу довкілля установами та закладами Держсанепіслужби МОЗ України із залученням науково-дослідних інститутів АМН України на 2006-2010 роки», вода р. Дніпро відбирається і досліджується у 2 створах два рази на рік: м. Херсон та м.

48

Каховка. У 2009 р. радіологічною лабораторією обласної санепідстанції досліджено, що вміст радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у воді р. Дніпро є стабільним і становить 0,03 Бк/л.

4.4 Екологічний стан Азовського та Чорного морів Екологічний стан Азовського моря. Державна екологічна інспекція Азовського моря у 2009 р. проводила контроль екологічного стану Азовського моря шляхом проведення інструментально-лабораторного контролю на території Херсонської області в 4 моніторингових точках. За результатами лабораторних вимірювань показників якості та властивостей проб морських вод встановлено перевищення фонового показника (ГДК моря) по загальному залізу та розчинному кисню, за всіма іншими показниками перевищень не встановлено, про що свідчать протоколи лабораторних досліджень. Екологічний стан Чорного моря. У 2009 році Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря постійно здійснювався моніторинг морських вод на території Херсонської області. Інструментально-лабораторний контроль проводився по основним фізико-хімічним показникам. Значних перевищень нормативів, встановлених для водойм рибогосподарського призначення не зафіксовано.

49

50

4

3

2

зона впливу очисних споруд м. Генічеськ

зона впливу скиду ? 3 управління водного господарства м. Генічеськ, с. Щорсівка зона впливу скиду ? 1,2 управління водного господарства м. Генічеськ, с. Фрунзе

8,03

10,25

10,11

7,41

8,12

8,24

7,49

6,5-8,5

4-6

7,98

рН

Водневий показник

мг/дм3

Розташування пункту Розчинспостереження ний кисень

Одиниці виміру ГДК/ рибогосподарські морські нормативи 1 зона впливу порту м. Генічеськ

?

1,65

1,84

2,35

1,78

3

мг/дм3

БСК5

5

7

5

5

фон

мг/дм3

0,03

0,046

0,03

0,03

0,08

1,46

1,11

0,84

1,63

40

0,05

0,05

0,05

0,05

0,17

0,12

0,11

0,195

0,14

0,05

мг/дм3

15110

11564

12238

14560

мг/дм3 1200018000

ОртоАзот Мінерафос- амонійний лізація фати

мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3

Завислі Нітри- Нітраречовини ти ти

Стан водного середовища Азовського моря (за даними Державної екологічної інспекції Азовського моря) Сульфати

Нафтопродукти

5890

5392

5392

5890

11900

979

1078

1114

979

3500

0,05

0,01

0,016

0,05

0,05

мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3

Хлориди

0,063

0,236

0,153

0,072

0,05

мг/дм3

Залізо загальне

51

Дата відбору

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

Одиниці виміру ГДК (рибогосподарські морські нормативи)

?

0,18 0,34 0,27 0,27 0,25 0,16 0,22 0,19 0,23 0,18 0,13 0,31

0,5

мг/дм3

Амоній сольовий

0,001 0,009 0,014 0,01 0,014 0,012 0,012 0,010 0,009 0,010 0,013 0,015

мг/дм3

АПАР

0,9 2,1 1,9 2,0 2,3 2,0 2,3 2,3 2,2 2,0 2,1 2,2

2,25

мг/дм3

БСК5

7,4 7,3 7,6 7,4 7,4 7,4 7,5 7,4 7,4 7,5 7,2 7,8

6,5-8,5

рН

Водневий показник

0,04 0,03 0,03 0,03 0,05 0,05 0,05 0,04 0,04 0,04 0,03 0,05

0,05

прирощу до фону 0,25

3 4 2 4 5 4 4 3 4 3 2 4

мг/дм3

Залізо (загальне)

мг/дм3

Завислі речовини

0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,6 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5

фон

мг/дм3

Солоність

0,04 0,04 0,02 0,05 0,03 0,05 0,04 0,04 0,05 0,04 0,04 0,04

0,05

мг/дм3

5,3 3,5 5,3 5,3 5,3 1,2 5,1 2,6 2,6 3,1 3,9 5,7

40

мг/дм3

нафто- Нітрапродукти ти

0,033 0,033 0,033 0,036 0,033 0,014 0,028 0,039 0,050 0,030 0,036 0,056

0,08

мг/дм3

Нітрити

11,7 11,6 12,0 11,7 10,6 10,8 8,4 10,6 11,2 11,6 11,3 11,4

34

мг/дм3

Розчинний кисень

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,001

мг/дм3

феноли

Стан водного середовища по створу: Херсонська область, м. Херсон, Херсонський порт, середній рейд , координати 32037' сх.д., 460 37' пн. ш. (за даними Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря)

0,40 0,18 0,44 0,52 0,42 0,58 0,33 0,30 0,49 0,29 0,20 0,54

0,17

рН

Фосфати (РО4)

4.5 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Херсонською обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється контроль за мікробіологічним забрудненням питної води на 1085 водопроводах. У 2009 році Держсанепідслужбою проведено дослідження майже 19,5 тис. проб питної води на мікробіологічні показники. Питома вага проб, які не відповідають вимогам держстандарту та санітарних норм, в середньому по області становить 1,1% (у 2008 році –1,7%). Проте, у Високопільскому районі цей показник перевищує середньообласний у 2 рази, Іванівському та Чаплинському – 2,3 рази, Горностаївському – у 6 разів, а безпосередньо в смт. Горностаївка – у 17 разів. У містах Гола Пристань, Скадовськ, смт.Чаплинка, Верхній Рогачик, Нова Воронцовка питома вага проб води з комунальних водопроводів, які не відповідають вимогам держстандарту за мікробіологічними показниками, перевищує середньообласний показник від 2 до 14 разів. Проте, найгірші показники якості питної води на сільських водопроводах. Наприклад, у селах Скадовка, Преображенка Чаплинського, Запорізьке, Козачі Лагері, Заводівка Горностаївського, Новосеменівка, Захарівка, Шотівка Іванівського, Константинівка Великолепетиського районів та багатьох інших бактеріальна забрудненість питної води становить від 10 до 50%. Проведений аналіз свідчить, що до бактеріального забруднення питної води призводять незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних мереж і споруд, систематичне відключення водопроводів від електроенергії та подача води за графіками, затвердженими органами місцевого самоврядування. При здійсненні держсанепіднагляду за станом господарсько-питного водопостачання до відповідальних осіб були вжиті заходи адміністративного впливу. Так, впродовж 2009 року було накладено 286 штрафів та призупинялась робота 28 об’єктів водопостачання. Стан бактеріального забруднення води постійно створює напружену епідемічну ситуацію в населених пунктах області. Таблиця 4.5.1 Показники захворюваності населення Херсонської області № з/п 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

52

Найменування Інфекційні та паразитні хвороби Новоутворення Хвороби крові та кровотворних органів Хвороби ендокринної системи Розлади психіки та поведінки Хвороби нервової системи Хвороби ока та придаткового апарату Хвороби вуха та сосковидного відростку Хвороби системи кровообігу Хвороби органів дихання Хвороби органів травлення Хвороби кістково-м’язової системи Хвороби сечостатевої системи Травми, отруєння та деякі наслідки зовнішніх причин Всього по області

абс. дані 31444 10743 7201 9101 8786 15209 42064 30450 58815 243023 26853 35584 50791 21408 686921

2008 на 100 тис. осіб 2843,0 971,0 651,0 823,0 794,0 1375,0 3803,0 2753,0 5317,0 21971,0 2428,0 3217,0 4592,0 4648,0 62103,0

абс. дані 32259 11326 6426 8033 7137 13994 43800 30462 57391 256931 27367 34363 50273 49885 693739

2009 на 100 тис. осіб 2939,0 1032,0 585,0 732,0 650,0 1275,0 3990,0 2775,0 5228,0 23406,0 2493,0 3130,0 4580,0 4545,0 63199,0

Джерело водопостачання міста Херсона – верхньосарматський водоносний горизонт. Водозабір здійснюється зі 135 артезіанських свердловин глибиною від 60 м до 100 м, з них 103 (76%) експлуатуються з перевищенням нормативного терміну (24 роки). Знезараження води проводиться на шести насосних станціях водопроводу міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП «ВУВКГ міста Херсона»), у т.ч. на 4-х – хлором, на 2-х бактерицидними установками. Вода, що подається свердловинами МКП «ВУВКГ міста Херсона», не однорідна за своїм складом та відповідає вимогам ГОСТ2874-82 «Вода питьевая» за органолептичними, мікробіологічними та радіологічними показниками. Однак 30% свердловин, розташованих на майданчику НСВ-1 (Шуменський мікрорайон та с. Комишани), подають воду з відхиленням від державних стандартів за солевмістом. Держстандарт та Міністерство охорони здоров'я, враховуючи існуючі гідрогеологічні умови, дефіцит питної води та відсутність альтернативних водозаборів з водою питної якості, надали спеціальний дозвіл на експлуатацію таких свердловин. Для поліпшення якості питної води, згідно з рекомендаціями спеціалізованих організацій, розроблені заходи, які окремим розділом включені до «Програми поліпшення стану справ з наданням населенню м. Херсона послуг з водопостачання та водовідведення». З метою недопущення забруднення водоносного горизонту за рахунок коштів (1089,8 тис. грн.) МКП «ВУВКГ міста Херсона» були виконані роботи із заміни та ремонту мереж 2,505 км (з урахуванням ремонту колодязів та арматури), реконструкція свердловини Комишани-2 (встановлення частотного перетворювача з автоматичним регулюванням тиску), заміна водопідйомних колон 4-х свердловин на склопластикові, капітальний ремонт і каротаж 2-х свердловин. За рахунок міського бюджету (212,5 тис. грн.) проведено тампонування 4-х свердловин з неякісною водою, декольматація (чищення) 9-х свердловин. З метою поліпшення якості води за мікробіологічними показниками МКП «ВУВКГ міста Херсона» щорічно проводиться планова чистку та дезінфекція резервуарів чистої води загальним об’ємом 41,9тис.м3, а також міської розподільчої водопровідної мережі.

4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Основними джерелами забруднень морів є стоки рік, стічні води із точкових і дифузійних берегових джерел, морські та річкові транспортні засоби, у тому числі й стічні води очисних споруд міст та курортних установ. З метою запобігання забруднення поверхневих вод розроблені і Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області затверджені проекти гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у поверхневі водойми підприємствам: - Херсонський державний завод «Палада», м. Херсон; - ТОВ «Гемма, ЛТД», Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка; - Дніпровський виробничо-експерементальний осетровий рибоводний завод, Білозерський район, с. Дніпровське; - Бериславське міжрайонне управління водного господарства, м. Берислав; 53

- КВУ «Каховський водоканал», м. Каховка; - МКП «Очисні споруди», м. Скадовськ; - Каховська ГЕС, м. Нова Каховка; - Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту рису УААН», Скадовський район, с. Антонівка; - Скадовське управління водного господарства, м. Скадовськ; - Фермерське господарство «Південне», Каланчацький район, с. Олексіївка; - Закльопний С.І., Каланчацький район, с. Олександрівка; - Фермерське господарство «Агроспектр», Каланчацький район, с.Гаврилівка; - Жукова О.В., Каланчацький район, с. Олексіївка; - ТОВ «Таврида-Плюс», Каланчацький район; - Каланчацьке управління водного господарство; - Кравченко Є.О., Каланчацький район, с. Олександрівка; - Носов І.Б., Каланчацький район, с. Олександрівка; - Фермерське господарство «Колосок», Каланчацький район, с.Олександрівка; - Приморське управління водного господарства, м. Гола Пристань; - Фермерське господарство « Брат – 2», Каланчацький район, с.Олександрівка; - Херсонський виробничо-експерементальний завод по розведенню молоді Частикових риб, м. Голопристанський район; - Фермерське господарство «Лиманськ», Голопристанський район, с.Рибальче; - ТОВ «Каланчацький водоканал», смт. Каланчак; - Мельник Г.І., Каланчацький район, с. Олексіївка; - Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт». Контроль за охороною та використанням водних ресурсів У 2009 році здійснено 172 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони поверхневих вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 57 осіб, яких оштрафовано на суму 6,290 тис. грн. За самовільне користування поверхневими водами та скид неочищених стічних вод у поверхневі водойми пред’явлено 9 претензії на суму 19,102 тис. грн. Протягом 2009 року було перевірено 36 підприємств м. Херсона та області, з них 33, що здійснюють скиди стічних вод у водні об’єкти (46 скидів). Відібрано 307 проб поверхневих і зворотних вод, в яких виконано 4566 визначення показників складу та властивостей вод, у тому числі концентрацій забруднюючих речовин. За результатами досліджень виявлено 11 підприємств (12 скидів), де якість зворотних вод не відповідала діючим нормативам гранично допустимого скиду (ГДС) – це міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона», комунальне підприємство «Міський водоканал» м. Нова Каховка, комунальне виробниче управління «Каховський водоканал». Каховка, Каланчацький комбінат комунальних підприємств, мале комунальне підприємство «Очисні споруди» м.

54

Скадовськ, комунальне підприємство «Генічеське ВУВКГ», цех водогону Дніпро-Миколаїв міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», відкрите акціонерне підприємство «Херсонський суднобудівний завод». Крім того, 2 підприємства, які по двом скидам, протягом всього 2009 року скидали зворотні води без дозволу на спецводокористування та встановлених нормативів ГДС та у зв’язку з аваріями – це комунальне виробниче управління Бериславський водоканал» та комунальне підприємство «Мале госпрозрахункове підприємство «ДАР». Протягом І кварталу 2009 року скидали зворотні води без дозволу на спецводокористування та встановлених нормативів ГДС 3 підприємства - це Херсонський державний завод «Палада», комбінат комунальних підприємств смт. Каланчак, мале комунальне підприємство «Очисні споруди» м. Скадовськ, як і в попередні роки, основними забруднювачами водних об’єктів являються підприємства житловокомунальної галузі – з 11 виявлених підприємств-забруднювачів 9 – комунальні. Проведено хіміко-аналітичний контроль якості поверхневих вод 9 водних об’єктів. Протягом звітного періоду в ході моніторингового дослідження встановлено 6 випадків перевищення ГДК по 3 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі, 36 випадків – по 5 гідрохімічним показникам у р. Дніпро, 77 випадків – по 8 гідрохімічним показникам ур. Інгулець, 64 випадки – по 13 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, 16 випадків – по 8 гідрохімічним показникам у Дніпровсько-Бузькому лимані, 18 випадків – по 6 гідрохімічним показникам у р. Каланчак, 13 випадків – по 4 гідрохімічним показникам у р. Інгулка та 11 випадків перевищення ГДК по 4 гідрохімічним показникам у р. Рвач. Проведено визначення токсичності методом біотестування 22 проб стічної та 49 проб дренажної води 33 підприємств Херсона та області. На двох підприємствах (МКП «ВУВКГ м. Херсона» та Каланчацький ККП) вода чинила гостру токсичну дію. Про даний факт, для вжиття заходів, повідомлено керівництво водоканалів та органи місцевого самоврядування. Для здійснення контролю Регламенту за скидами надлишків зворотних вод із хвостосховищ гірничорудних підприємств Кривбасу в лютому, березні та грудні 2009 року виконано відбір проб по чотирьом контрольним створам р. Інгулець. За результатами інструментально-лабораторних вимірювань держінспекторами виконано розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, МКП «ВУВКГ м. Херсона», КП «МГП «ДАР» на загальну суму 16517,22 грн. Для здійснення контролю Регламенту за скидами надлишків зворотних вод із хвостосховищ гірничорудних підприємств Кривбасу двічі виконано відбір проб по чотирьом контрольним створам р. Інгулець – с. Заградівка, смт Велика Олександрівка, с. Калінінське та с. Садове. Встановлено перевищення ГДК по 5 гідрохімічним показникам у р. Дніпро, по 3 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі, по 7 гідрохімічним показникам у р. Каланчак, по 11 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, по 9 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, по 4 гідрохімічним показникам в р. Інгулка, по 7 гідрохімічним показникам в Дніпро-Бузький лиман. Проведено методом біотестування 55

визначення класу та ступеню токсичності 67 проб зворотної води 29 підприємств. За винятком однієї проби очисних споруд МКП «ВУВКГ м. Херсона», усі проби мають клас токсичності – І, ступінь токсичності – нетоксичні. У 2009р. спільно з Управлінням водного господарства здійснена 51 перевірка додержанням вимог природоохоронного законодавства у водоохоронних і прибережних захисних смугах, режиму їх використання. За 2009 рік здійснено 482 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони підземних вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 329 осіб, яких оштрафовано на загальну суму 36,686 тис. грн., з яких стягнуто 27,591 тис. грн. Виявлено 127 первинних та вторинних водокористувачів, що працювали без дозволу на спеціальне водокористування, керівників яких притягнуто до адміністративної відповідальності. Перевірено 177 водокористувачів у частині виконання умов дозволу на спецводокористування. За самовільне користування підземними водами пред’явлено 83 претензій на суму 242,314 тис. грн. Винесено 8 рішень про тимчасову заборону (зупинення) забору підземної води до отримання дозволу на спеціальне водокористування. Передано 10 матеріалів в органи прокуратури, попереднього слідства чи дізнання, по яким порушено 8 кримінальних справ. Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ДП ДГ «Каховське» встановлено, що самовільно, без дозволу на спецводокористування із власних 12 артезіанських свердловин забрано 35,061 тис. м3 підземної води. Сума заподіяних державі збитків самовільним водокористуванням становить 5,301 тис. грн. Керуючись ст. 253 КУпАП матеріали по зазначеному факту для вжиття заходів прокурорського реагування направлені до Херсонської міжрайонною природоохоронної прокуратури. ДП ДГ «Каховське» пред’явлено позовну заяву від 23.03.09р. № 15/104-09 про стягнення збитків заподіяних самовільним водокористуванням. Ухвалою Господарського суду Херсонської області прийнято позовну заяву та порушено провадження по справі (ухвала № 4/81-09 від 27.03.2009 р.) Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні 21.04.2009 р. Рішенням господарського суду Херсонської області позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" встановлено, що підприємство здійснює забір підземної та поверхневої вод на підставі дозволу на спецводокористування та спеціального дозволу на користування надрами. На момент перевірки експлуатується 131 артезіанська свердловина. Згідно звітності по виробництву послуг по насосним станціям МКП ВУВКГ м.Херсона за І кв. 2009р., невраховані втрати складають 2968,092 тис.м3, що дорівнює 45,2%, які на 4,2 % перевищують розрахункові. На усунення виявленого порушення надано припис. МКП «ВУВКГ м. Херсона» на виконання заходів міської комплексної цільової програми «Екологія 2010» у 2009 р. затампоновано 3 свердловини, проведено реконструкцію аварійних водопровідних мереж та реконструкцію самопливних каналізаційних колекторів.

56

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1 Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами – лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, – наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. У Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15% від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському – більше 10%. Співвідношення «рілля - ліс», «рілля - пасовища», «рілля - пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар лісу в області приходиться 11,6 га ріллі (по Україні – 3,2 га), на один гектар пасовищ і сіножатей – 10,7 (по Україні – 4,4). Загальна оцінка співвідношення рілля та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури – лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні. На сьогодні стан територій області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікобіоти та фауни. Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону. В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду – великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращання трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше).

57

Таблиця 5.1.1 Земельні угіддя – складові регіональної екологічної мережі Херсонської області, тис. га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Водогосподарські підприємства Землі водного фонду у т.ч. ставки Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 88,2 9,5/158,5 21,6 433,2 7,6 0,2 1,1

2005 88,2 10,2/156,6 21,5 430,5 12,3 0,2 1,4

2006 88,2 10,2/156,0 21,5 430,5 12,3 0,2 1,8

2007 88,2 10,2/156,0 21,0 430,5 12,3 0,2 1,8

2008 88,3 10,2/156,0 20,0 430,4 12,1 0,4 1,6

2009 88,3 10,2/155,8 20,0 431 12,7 0,4 1,8

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

151,1

151,4

151,4

151,4

151,4

151,5

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорозмаїття на території області виконуються: 1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області "Екологія – 2010".

2. Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі.

3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2002 - 2015роки.

4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській області (в стадії затвердження). В області налічується 78 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, із них 12 загальнодержавного та 66 місцевого значення. Велика роль збереження біорозмаїття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Каркінітська затока, Джарилгацька затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапельський під. На території області охороняються 395 видів, що включені до Світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів - МСОП (IUCN) - (18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біофітів - (25), та до Червоної книги України (55), Червоного списку Херсонської області - (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослин, а саме: 7 видів водоростей - 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних, 4 види папоротеподібних, 1 вид голонасінних і 105 видів покритонасінних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В, основному, стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання.

58

59

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

1 2 1 Бериславський 2 Білозерський 3 Великолепетиський 4 Великоолександрівський 5 Верхньорогачицький 6 Високопільський 7 Генічеський 8 Голопристанський 9 Горностаївський 10 Іванівський 11 Каланчацький 12 Каховський 13 Нижньосірогозький 14 Нововоронцовський 15 Новотроїцький 16 Скадовський 17 Цюрупинський 18 Чаплинський 19 м. Каховка 20 м. Нова Каховка 21 м. Херсон Херсонська область, тис. га

? з/п

3 172,06 153,41 99,99 154,02 91,54 70,12 300,84 341,13 101,77 111,99 91,58 145,08 120,87 100,50 229,78 145,61 175,94 172,19 3,13 22,27 42,29 2846,1

Загальна площа, тис. га

4 22,2 21, 24 6,2 21,1 8,6 11,1 133,2 302,9 5,6 11,8 65,5 11,8 7,3 12,3 131,8 79,4 106,4 66,2 0,7 7,3 10,4 1102,1

Загальна площа екомережі, тис. га

об’єкти ПЗФ 5 4,124 1,286 0,03 31,97 138,3 0,665 0,025 1,474 0,177 0,636 0,023 20,185 10,312 3,212 51,237 0,015 0,955 0,028 264,6

водно-болотні угіддя 6 68,0 84,4* ** 67,92 ** * 2,36 345,23

відкриті заболочені землі 7 0,88 5,36 0,00 0,003 0,05 0,008 0,22 9,59 0,00 0,06 0,55 0,32 0,00 0,02 0,06 1,64 4,48 0,03 0,00 0,44 6,16 29,8

8 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

водоохоронні зони

прибережні захисні смуги 9 2,61 0,36 0,02 0,62 0,004 1,56 2,88 7,11 0,04 0,07 0,56 0,60 0,47 2,40 6,53 0,39 1,57 0,03 0,61 0,007 0,57 29,082

ліси та інші лісовкриті площі 10 6,38 4,37 2,69 6,65 2,75 2,63 2,94 46,29 2,51 1,39 1,36 2,90 2,10 5,05 2,45 4,49 46,15 2,38 0,03 4,06 1,92 151,5

курортні та лікувальнооздоровчі території 11 0,00 0,00 0,00 0,012 0,002 0,002 0,357 0,022 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,008 0,00 0,006 0,002 0,00 0,00 0,005 0,003 0,4

12 0,007 0,01 0,00 0,00 0,002 0,00 0,83 0,22 0,00 0,00 0,05 0,13 0,00 0,00 0,00 0,43 0,001 0,00 0,004 0,03 0,12 1,8

рекреаційні території

Складові елементи екомережі, тис. га

Таблиця 5.1.2 Складові структурних елементів екологічної мережі

землі під консервацією 13 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 14 2,56 0,94 0,68 1,11 0,51 1,01 17,50 35,24 0,87 0,37 6,62 0,27 0,16 1,21 7,56 5,77 24,86 3,20 0,00 2,22 0,92 113,6

пасовища, сіножаті 15 9,75 6,08 2,81 11,40 5,26 5,86 8,48 23,93 1,47 9,91 9,65 7,43 3,91 3,61 27,1 11,07 10,13 6,99 0,00 0,50 0,65 166,1

16 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

60

1.

3.

2,1

174 590,6

2,1

-

2,1

-

5

га

-

-

-

6 7 5

кг

-

-

-

7 9 5

кг

факт. ліміт факт.

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів

Сінокосіння

-

-

-

8 11 -

га кг

-

-

-

9 13 -

га кг

Об'єкти ПЗФ місцевого значення: 13 заказників; 30 пам'яток природи;13 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ. Разом: 66 об'єкта. Загалом: 78 об'єктів.

1204

340

126,0

739,0

10

га 12 17 6/20

га гол.

ліміт

891,9

255

2364/192

800/80

2364/101

260

1558,0/60

13 19 6/20

га гол.

факт.

Випасання худоби

126,0 1558,0/92

693,6

11

га

ліміт факт. ліміт факт.

Збирання лікарської сировини

Об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення: 2 Біосферних заповідника; 2 національних природних парка; 7 заказників; 1 дендрологічний парк. Разом: 11 об'єктів.

-

2,1

-

4

га

ліміт

Використання орних земель

52 154

89 129

33 307, 6

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» Чорноморський біосферний заповідник Азово-Сиваський національний природний парк Разом

1

2.

3

2

з/п

Загальна площа об'єкта ПЗФ, га

Назва об'єкта природно заповідного фонду

?

Таблиця 5.1.3 Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду області у 2009р.

162456

4656

-

14 21 157800

га чол.

ліміт

144259

2861

-

15 23 141398

га чол.

факт.

Використання території в рекреаційних, культурноосвітніх цілях

61

17 44

-

-

44

16 240

-

-

240

96,5

-

-

18 96,5

м2

51,5

-

-

19 51,5

м2

-

-

-

20 -

екз.

вилучення об’єктів рослинного світу ліміт факт ліміт .

-

-

-

21 -

екз.

факт.

Полювання

-

-

-

22 0,9

т

загальна квота

-

-

-

23 0,103

т

факт.

Рибальство

-

-

-

24 -

га, т

ліміт

-

-

-

25 -

га, т

факт.

Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т)

-

-

-

26 -

га/мі

-

-

-

27 -

га/мі

суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності погоджено виконано

-

-

-

28 -

га/мі

погоджено

Об'єкти ПЗФ місцевого значення: 13 заказників; 30 пам'яток природи;13 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ. Разом: 66 об'єкта. Загалом: 78 об'єктів.

Об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення: 2 Біосферних заповідника; 2 національних природних парка; 7 заказників; 1 дендрологічний парк. Разом: 12 об'єктів.

-

-

-

29 -

га/мі

виконано

рубки догляду за лісом та інші рубки

Здійснення природоохоронних та господарських заходів

Примітка: використання об'єктів рослинного і тваринного світу подається за видами рослин і тварин згідно з відповідними лімітами (квотами).

екз.

екз.

вилучення об’єктів тваринного світу ліміт факт.

Використання природних ресурсів у науково -дослідних цілях

Продовження таблиці

5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Лісові ресурси Ліси Херсонської області виконують надзвичайно важливі еколого-захисні функції. Завдяки їх меліоративному впливу закріпились рухомі піски, стабілізувались екологічні умови, покращились умови для проживання населення. Ліси зростають в екстремальних кліматичних та лісорослинних умовах. Середньомісячна кількість опадів становить лише 333 мм. Ймовірність посух сягає 55 %, відносна вологість повітря знижується до 15-20 %, а пилові бурі повторюються через кожні три роки. Вкрай несприятливим є гідрологічний режим бідних піщаних земель. На момент заліснення піщаних земель на багатьох ділянках ґрунтові води залягали на глибині 2-3 метри. За результатами багаторічних досліджень встановлено, що амплітуда коливання рівнів ґрунтових вод, особливо на близько водних пісках, сягає 1,5-2 м, що призводить до підтоплення лісів і один раз на 25-30 років – до зневоднення ґрунтів. Вищезгадані умови є вкрай несприятливими для вирощування лісів, які в значній мірі пошкоджуються хворобами, шкідниками, пожежами, мають низьку продуктивність і природну стійкість. Ліс та продукція лісокористування належать до відновлювальних природних ресурсів державного значення, безперервність та невиснажливість використання яких є основою ведення лісогосподарської діяльності. Державний лісовий фонд становить 171,1 тис. га, із них вкрита лісом площа – 76,9 тис. га, в тому числі хвойних лісових насаджень 48,6 тис. га. Таблиця 5.2.1.1 Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

Землі лісогосподарського призначення

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

2 4 5 Загальна площа земель лісогосподарського 221,7 призначення ( лісового фонду області) у тому числі: 1.1 площа земель лісогосподарського призначення тис. га 171,1 державних лісогосподарських підприємств 1.2 площа земель лісогосподарського призначення тис. га комунальних лісогосподарських підприємств 1.3 площа земель лісогосподарського призначення, що га не надана у користування 2. Площа земель лісогосподарського призначення, що тис. га 76,5 вкрита лісовою рослинністю 3. Лісистість (відношення покритої лісом площі до % 3,3 загальної площі регіону)  3агальний запас деревостанів станом за даними безперервного лісовпорядкування становить – 8691,64 тис. м3.

Таблиця 5.2.1.2 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

62

2004 634,1

2005 1154,67

2006 1380,1

2007 1571,2

2008 5475,8

2009 1650,7

68,48

30

0

0

0

-

0

24,3

20

11

16

20

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень (за даними Херсонського обласного управління лісового і мисливського господарства) 5475,8

6000 5000 4000

га 3000 2000 1000

676,9 316,46 702,58

1208,9 1400,1

1582

2038

0

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Заготівля деревини У 2009 році всіма лісокористувачами області проведені рубки лісу на площі 4413 га. Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі складові: вирощування лісу і промислове виробництво. № з/п 1.

2 3 4 5 6 7 8

Рубки догляду за лісом та інші рубки, пов’язані з веденням л/г Рубки догляду в молодняках проріджування Прохідні рубки Санітарні рубки вибіркові Лісовідновні рубки Очистка від захаращення Інші рубки Інші рубки, не пов’язані з веденням лісового господарства

Одиниця виміру га га га га га га га га

2008

2009

40,0 343,0 154,0 2052,0 154,0 150,0 89,0

35,0 533,0 773,0 666,0 373,0 287,0 317,0 1,0

Відтворення лісів У 2009 році з лісогосподарської діяльності доповнено лісових культур на площі 1067 га, (у 2008 – 552 га), вирощено посадкового матеріалу у кількості 9084 тис. шт. У 2009 році розроблено згарищ на площі 196 га. Створено 1358 га лісових культур в ДЛФ, що становить 102% від планового завдання, проведено доглядів за лісовими культурами на площі 3800 га (147 % від плану), виконано доповнення 455 га насаджень, підготовлено 221 га ґрунту для створення у 2010р. лісових культур, влаштовано ППР-14,5 км, створено 1284 км мінералізованих смуг, проведено доглядів за мінералізованими смугами – 8310км.

63

Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Лісові пожежі завдають великих збитків лісовому господарству, живій природі і довкіллю в цілому. Протягом 2009 р. у лісовому фонді області зафіксовано 250 випадків лісових пожеж. Площа лісу, пройдена пожежами, склала близько 130 га, в тому числі низовими – близько 120 га. Заподіяні збитки склали 605,17 тис. грн. Лісові ресурси державного значення на території державних лісогосподарських підприємств Херсонського ОУЛМГ відсутні. Найбільша кількість пожеж відмічалася у лісах ДП «Каховське лісове господарство» – 61 пожежа, ДП «Цюрупинське лісомисливське господарство» – 56 пожеж та ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» – 41 пожежа. Таблиця 5.2.1.3 Загибель лісових насаджень від пожеж № з/з

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Пройдено пожежами, га Підприємства

ДП "В.Копанівське ЛМГ" ДП "В.Олександрівське ЛМГ" ДП "Голопристанське ЛМГ" ДП "Збур'ївське ЛМГ" ДП "Каховське ЛГ" ДП "Скадовське ДЛМГ" ДП "Херсонське ЛМГ" ДП "Цюрупинське ЛМГ" ДП "Новотроїцьке ЛГ" ДП "Присиваське ДЛГ" Всього

Кількість випадків

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Лісові землі Нелісові Звітний Попередній в т.ч. землі рік, га рік, га всього верховими

всього

в т.ч. побічні **

41 26 30 6 61 7 23 56

54,76 9,01 1,93 0,62 17,22 2,95 33,7 9,16

8,35 1,6

250

129,35

9,95

15,08 0,01 0,04 0,4 0,51 8,11 3,05

1,70 0,35 0,06 0,11 0,29 0,49 1,82 0,22

1,51 1,58 1,94 0,38 1,14 0,35 0,84 0,25

494,5 44,0 36,9 5,6 21,9 0,17 6,9 40,2

485,6 43,4 36,9 5,5 21,8 0,17 6,9 38,9

27,2

0,63

1,09

650,17

639,37

З метою посилення охорони лісів від пожеж і поліпшення організації боротьби з пожежами створено оперативний штаб на випадок спільних дій при гасінні великих та складних пожеж у лісових масивах області. Розроблено і погоджено документацію на будівництво доріг протипожежного призначення, проведено інвентаризацію наявних водойм. На підприємствах обласного управління лісового та мисливського господарства створено відомчу пожежну охорону, основною структурною одиницею якої є лісові пожежні станції (далі – ЛПС).

5.2.2 Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу. Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаково64

ковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін. Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін. Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін. Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги – осокою гострою та осокою пухирчастою. Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться, згідно зі ст. 4 Закону України «Про рослинний світ», дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмін пісковий, чебрець, шипшина. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування. Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор – адвентивні види. З метою посилення в області державного контролю за використанням, охороною рослинного світу Держуправлінням підготовлено проект розпорядження від 08.05.2009р. № 472 «Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2009 рік». Встановлено ліміт: ромашка лікарська – 9 тонн; очерет південний – 80 га.

65

Погоджено 10 дозволів на спеціальне використання рослинних ресурсів, а саме ромашка лікарська, у 2008 – 15 дозволів. Таблиця 5.2.2.1 Динаміка заготівлі лікарської сировини Рік

2005

2006 2007 2008 2009

Вид рослин ромашка лікарська полин череда чебрец звіробій ромашка лікарська очерет південний ромашка лікарська ромашка лікарська ромашка лікарська

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлено 100 44,23 140 140 1,5 0,30 1,0 0,5 0,5 0,2 100 21,45 На площі 240 га На площі 190 га 116 58 9 5–9 9

Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів У 2009 році державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 183 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу, за виявлені порушення складено 164 протоколи на громадян та посадових осіб, яких оштрафовано на 11,733 тис. грн., з яких стягнуто, з урахуванням раніше накладених 9,659 тис. грн. Ресурс

Лісові Зелені насадження населених пунктів

Кількість Кількість Сума Сума Сума Сума перевірок складених накладених стягнутих нарахованих стягнутих протоколів штрафів, штрафів, матеріальних матеріальних тис. грн. тис. грн. збитків, тис. збитків, тис. грн грн.

36 37 3,264 2,587 13,850 7,006 114 98 3,063 2,417 26,901 14,425

На виконання вимог Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про рослинний світ” з 14 лютого 2009 року в області проводилась операція “Первоцвіт – 2009”. Інспекторами здійснено 34 перевірки в місцях реалізації ранньоквітучих рослин, а також таких, що знаходяться під загрозою знищення і занесених до Червоної книги України. Складено 13 протоколів, матеріали по яким направлені в судові органи за місцем скоєння правопорушення. Нарахована шкода в сумі 31,896 тис. грн. У травні здійснено 6 рейдових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства під час заготівлі квітки ромашки лікарської в містах її масового розповсюдження (Голопристанський, Скадовський та Каланчацький райони Херсонської області). Виявлено п’ять випадків самовільної заготівлі квітки ромашки. Складено 5 протоколів про

66

адміністративне правопорушення по ст. 88-1 КУпАП. Нараховані збитки в сумі 81,984 тис. грн. Матеріали направлені в суд. Основними порушеннями, які виявлені у ході перевірок у частині охорони лісів (лісосмуг) є:  незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур та молодняка (ст. 65 КУпАП), за що до адмінвідповідальності притягнуто 5 порушників, яких оштрафовано на 0,459 тис. грн., сума нарахованих збитків за заподіяну шкоду склала 1,340 тис. грн.;  знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (ст. 65/1 КУпАП), за що до адмінвідповідальності притягнуто 10 порушників, яких оштрафовано на 1,377 тис. грн., сума нарахованих збитків за заподіяну шкоду склала 7,910 тис. грн.;  засмічення лісів побутовими відходами і покидьками (ст.73 КУпАП), за що до адмінвідповідальності притягнуто 4 порушника, яких оштрафовано на 0,272 тис. грн., з урахуванням раніше накладеного стягнуто 0,714 тис. грн. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області виявлено факт незаконної рубки 126 дерев вільхи чорної у водоохоронних зонах природної водойми річки Дніпро – затоки Збур’ївський Кут на землях Старозбур’ївської сільської ради Голопристанського району. Загальна сума збитків становить 146,266 тис. грн. Матеріали справи передано до Прокуратури Голопристанського району для вжиття заходів прокурорського реагування. Прокуратурою Голопристанського району порушено кримінальну справу № 620042-09 від 18.03.2009р. за ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки дерев «Вільхи чорної» на території водоохоронної зони затоки «Збур’ївський Кут». Державною екологічною інспекцією виявляються факти щодо значного збільшення кількості дерев та інших об’єктів озеленення, що безпідставно зносяться при здійсненні будівництва комерційних об’єктів в місті Херсоні. Екологічною інспекцією листом надані пропозиції Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області щодо недопустимості здійснення погоджень надання в користування для розміщення зазначених об’єктів на земельних ділянках зеленої зони. Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в області здійснено 23 рейдових перевірки (за період липень – вересень) щодо здійснення контролю за додержанням землекористувачами вимог природоохоронного законодавства в частині протипожежної безпеки. Складено 16 протоколів за ст. 77-1 КУпАП (самовільне випалювання рослинності або її залишків) на суму 5,355 тис. грн., з яких 3,655 тис. грн. стягнуто та за ст. 77 КУпАП (порушення вимог пожежної безпеки в лісах) складено 4 протоколи на суму 323,00 грн., з яких 799,00 грн. стягнуто. У липні при проведенні планової перевірки ДОТ «Дружний» та ТОВ «Дніпро», які розташовані на Арабатській Стрілці Генічеського району, виявлено випалювання сухої рослинності. Керівників зазначених закладів притягнуто до адмінвідповідальності на 1190,00 грн. та 850,00 грн.

67

5.2.3 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України У результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біофітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі – Перелік) забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів; систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і грибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо); врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи; проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів. Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев і недеревних диких рослин У дендрологічному парку біосферного заповідника "Асканія-Нова" протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори 31 таксон. Експедиційним шляхом одержано саджанці, сіянці та живці 39 видів та 76 форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію ґрунтопокривних та тіньовитривалих трав'янистих рослин 64 видів, форм і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних. Продовжено довгострокові інтродукційні випробування деревних екзотів та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин. Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів квітково-декоративних рослин. Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин 68

Таблиця 5.2.3.1 Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні* Назва виду (звичайна і наукова) 1 Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) Астрагал блідий (Astragalus pallescens Bieb.) Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Stev.) Boriss.) Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus Klok.) Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) Береза дніпровська (Betula borysthenica Klok.) Білоцвіт літній (Leucojum aestivum L.) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.) Бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.) Волошка короткоголова (Centaurea breviceps Iljin) Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleop.) Волошка Пачоського (Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov) Гвоздика бесарабська (Dianthus bessarabicus Klok.) Гвоздика ланцетна (Dianthus lanceolatus Stev. ex Reichenb.) Гіацинтик Палласа (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk) Гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss.) Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov) Дрік скіфський (Genista scythica Pacz.) Еремогоне головчаста (Eremogone cephalotes (Bieb.) Fenzl) Житняк пухнатоквітковий (Agropyron dasyanthum Ledeb.) Жовтозілля дніпровське Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. Залізняк гібридний Phlomis hybrida Zelen. Залізняк скіфський Phlomis scythica Klok. et Shost. Зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus (Rehm.) Rothm. incl. Ch. skrobiszewskii (Pacz.) Klaskova) Зіркоплідник частуховидний (Damasonium alisma Mill.) Зозулинець блощичний (Orchis coriophora L.) Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq.) Зозулинець запашний (Orchis fragrans Pollini) Зозулинець жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo)

Червона книга України 2 +

Бернська конвенція 3

CITES 4

Європейський червоний список 5

+

+ +

+ +

+

+

+ + + + +

+

+ + +

+

+

+ +

+ + + + +

+ + + +

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

69

Назва виду (звичайна і наукова) Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora Lam.) Зозулинець розмальоваий (Orchis picta Loisel.) Зозулинець салеповий (Orchis morio L.) Золотоборідник цикадовий (Chrysopogon gryllus (L.) Trin.) Камка морська (Zostera marina L.) Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) Ковила азовська (Stipa maeotica Klok. et Ossycznjuk) Ковила волосиста (Stipa capillata L.) Ковила Граффа (Stipa grafiana Stev.) Ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) Ковила шорстка (Stipa aspperella Klok. et Ossycznjuk) Козельці дніпровські (Tragopogon borystenicus Artemcz.) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.) Лікоподієла заплавна (Lycopodiella inundata (L.) Holub) Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) Льонок Біберштейна (Linaria biebersteinii Bess.) Мак азовський (Papaver maeoticum Klok.) Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) Pohl) Морковниця прибережна (Astrodaucus littoralis (Bieb.) Drude) Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.)

P.F. Hunt et Summerhayes) Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski) Підмаренник волинський (Galium volhynicum Pobed.) Піщанка Зоза (Arenaria zozii Kleop.) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze) Покісниця сиваська (Puccinellia syvaschica Bilyk) Роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz. Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wilkstr.) Рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers.) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.)

70

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

+

+

+

+

+

+

Європейський червоний список

+ + +

+

+ + + + + + + + +

+

+ +

+

+ + +

+

+

+

+

+ + +

+ + + + + + +

+

Назва виду (звичайна і наукова) Содник ягодоносний (Suaeda baccifera Pall.) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck) Сугайник угорський (Doronicum hungaricum Reichenb. fil.) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica Klok. et Zoz) Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klok. et Zoz) Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) Ушанка полинова (Otites artemisetorum Klok.) Ферула східна (Ferula orientalis L.) Фіалка Лавренка (Viola lavrenkoana Klok.) Франкенія припорошена (Frankenia pulverulenta L.) Холодок Палласа, холодок коротколистий (Asparagus pallasii Miscz., Asparagus brachyphyllus Turcz.) Хрінниця сиваська (Lepidium sivaschicum Kleop.) Цибуля переодягнена (Allium pervestitum Klok.) Цибуля Регеля (Allium regelianum A.Beck.ex Iljin) Цибуля скіфська (Allium scythicum Zoz) Чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus Klok. et Shost.) Шафран кримський (Crocus tauricus (Trautv.) Puring.) Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Stev. ex Adam.) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.) Щавель український (Rumex ucrainicus Fisch. ex Spreng.) Кількість видів із офіційних перліків в заповідниках і національних природних парках України Кількість видів із офіційних переліків у спонтанній флорі України

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список +

+ + + + + + + +

+ + + +

+

+

+

+ +

+ + + + 333

38

63

114

439

59

71

182

*показники вказані станом на 2002 рік, за даними професора М.Ф .Бойка, у зв’язку із відсутністю фінансування, науковцями наукові роботи щодо уточнення кількісних показників не проводились.

71

Світовий Червоний список – Чебрець дніпровський

Європейський Червоний список – Жовтозілля дніпровське

72

Бернська конвенція – Осока житня

CITES – Зозулинець болотний

73

5.2.4 Стан зелених насаджень населених пунктів З озеленення та благоустрою в області виконано наступний обсяг робіт по поліпшенню стану довкілля, озелененню, благоустрою населених пунктів: - площа нових лісових насаджень складає 1358 га, у 2008 році – 60 га; - висаджено 548,203тис.шт. саджанців дерев та кущів; - впорядковано 1796,0 га територій парків, скверів, алей, у 2008 році – 136,0 га; У ході проведення «Місячника 2009 року» було задіяно близько 60 000 жителів Херсонської області та витрачено близько 300 тис. грн. У зв’язку з тим, що в останні роки спостерігається погіршення стану зелених насаджень міста, більшість яких висаджено у післявоєнний період, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у поточному році із 197 актів (у 2008 р. – 312) на знесення зелених насаджень, складених Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого комітету Херсонської міської ради, погоджено лише 109 на знесення 284 аварійні дерева та 8 актів на знесення 57 дерев у якісному стані та 466 м2 газону у зв’язку із будівництвом, з відшкодуванням компенсаційної вартості на суму 56,9 тис.грн. На території області погоджено 12 актів на знесення 101 дерева, які знаходились у аварійному стані. У рамках двомісячників по благоустрою та озелененню, Весняних толок та інших природоохоронних акцій, щорічно, наприкінці березня та у квітні, проводяться суботники в парках і скверах, на прилеглій території установ,

74

організацій та підприємств, у ході яких здійснюється упорядкування зелених зон міста, висадження дерев та кущів. У 2009 році за кошти ФОНПС у складі міського бюджету на суму 57 тис, придбано саджанців дерев та кущів для висадження їх на території міста. Крім дерев, отриманих за бюджетні кошти, громадські організації, мешканці міста висаджують у скверах та парках, на прибудинкових територіях зелені насадження, придбані за власні та благодійні кошти. Враховуючи відсутність централізованого поливу, сухий та спекотний клімат, їх приживлюваність складає 60-70%, що нижче нормативної для південного степу. З метою підвищення екологічної свідомості населення та залучення до активної природоохоронної роботи в області було проведено ряд інформаційно – просвітницьких заходів,а саме, у засобах масової інформації було висвітлено 130 статей, в яких активно пропагувались організаційні роботи по проведенню «Весняної толоки з озеленення та благоустрою», показано хід проведення акції. Особлива увага приділялась залученню до участі дітей та молоді для виховання в них свідомості і почуття відповідальності та дбайливого ставлення до природи і довкілля. Так, в учбових закладах і громадських організаціях області проводяться трудові акції та суспільно-корисна робота, таких як «Парад квітів біля школи», «Юнатівський зеленбуд» та дослідницький напрямок таких як «Юний дослідник», «Мікроскопічні водорості-показник екологічного стану довкілля» «Юний селекціонер». Таблиця 5.2.4.1 Озеленення населених пунктів Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2005 126019

2006 230044

Рік 2007 653380

2008 369700

2009 6449,78

5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів.

5.3.1 Стан та ведення мисливського господарства Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства. Загальна площа Херсонської області становить – 2837,5 тис. га, в тому числі виділено під ведення мисливського господарства та проведення полювання 2193,8 тис. га, що становить 77,3% від загальної площі області, із них: лісових угідь – 126,5 тис. га, польових – 1908,8 тис. га, водно-болотних – 158,5 тис. га.

75

Право ведення мисливського господарства надано 43 господарствам області. Всього по області в державній власності знаходиться 189,5 тис. га мисливських угідь (8,6% від мисливських угідь області). Державні підприємства Площа наданих у користування угідь - всього

Один, виміру

2008

2009

тис.га

169,6

169,6

тис.га

62,2

62,2

польових

тис.га

99,6

99,6

водно-болотних

тис.га

7,9

7,9

тис.га

з них: лісових

проведено мисливське в порядкування угідь

136,9

169,6

чол.

40

33

чол.

9

6

чол.

23

20

Припадає угідь на 1 штатного єгеря

тис.га

7,4

8,5

Загальні витрати на мисливське г-во

тис.грн

777,0

699,9

грн.

3378

3500

тис.грн

429,6

482,2

Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів

в т.ч. на 1 тис.га з них за рахунок держбюджету держбюджетні кошти до загальних витрат Заробітна плата працівників мисл.г-ва

%

55,3

68,9

тис.грн

410,6

374,9

855

947

168,3

172,1

середньомісячна зарплата 1 працюючого

грн.

Витрати на охорону, відтворення тварин

тис.грн.

в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

грн.

991

1014

тис.грн.

91,8

68,4

грн.

541

403

тис.грн

590,9

624,1

грн.

3480

3676

%

76,0

89,2

Херсонська міськрада УТМР – 51,4 тис. га (2,3% від загальної площі мисливських угідь області). Громадські організації УТМР Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових польових водно-болотних проведено мисливське в порядкування угідь Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів Припадає угідь на 1 штатного єгеря Загальні витрати на мисливське г-во в т.ч. на 1 тис.га Заробітна плата працівників мисл.г-ва середньомісячна зарплата 1 працюючого Витрати на охорону, відтворення тварин в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

76

Один, виміру тис.га тис.га тис.га тис.га тис.га чол. чол. чол. тис.га тис.грн грн. тис.грн грн. тис.грн. грн. тис.грн. грн. тис.грн грн. %

2008

2009

1929,2 40,3 1714,0 174,9 1929,2 178 8 156 12,4 2054,3 1317 591,4 277 1003,7 520 710,4 368 1435,1 744 69,9

1856,1 40,3 1707,6 108,2 1856,1 176 9 153 12,1 2977,7 1946 941,8 446 1269,6 684 843,5 454 1711,2 922 57,5

Приватні мисливські угіддя котрим надано 148,2 тис.га для ведення мисливського господарства. Один, виміру

Приватні мисливські господарства Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових

2008

2009

тис.га

77,8

148,2

тис.га

14,9

14,9

польових

тис.га

40,7

98,4

водно-болотних

тис.га

22,2

33,7

проведено мисливське в порядкування угідь

тис.га

77,8

чол.

Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів

7

8

чол.

21

26

тис.га

Загальні витрати на мисливське г-во

тис.грн

в т.ч. на 1 тис.га

57

чол.

Припадає угідь на 1 штатного єгеря

Заробітна плата працівників мисл.г-ва

148,2 46

3,7 1175,7

5,7 910,2

грн.

5599

3501

тис.грн

263,6

290,8

478

425

середньомісячна зарплата 1 працюючого

грн.

Витрати на охорону, відтворення тварин

тис.грн.

397,3

448,8

грн.

5107

3028

тис.грн.

118,7

163,9

грн.

1526

1106

тис.грн

215,7

грн.

2772

2866

%

18,3

46,7

в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

424,7

Загальні надходження від ведення мисливського господарства державних користувачів мисливських угідь складають 3676 грн. на 1000.га. Загальні витрати на охорону, відтворення тварин 1014 грн. на 1000 га. Надходження приватних користувачів мисливських угідь складають 2866 грн. на 1000 га., витрати на охорону, відтворення тварин становлять 3028 грн на 1000 га. Загальні надходження від ведення мисливського господарства УТМР складають 922 грн. на 1000 га. Кількість коштів, витрачених на охорону, відтворення, облік диких тварин становить 684 грн. на 1000 га. Таблиця 5.3.1.1 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, Види мисливських тварин, голів Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

2009

6386 131937 681437

6404 134109 710487

6288 124198 659080

5871 128992 751072

6105 135385 669933

Таблиця 5.3.1.2 Добування основних видів мисливських тварин Рік 2005

Види мисливських тварин Олень благородний

Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

36

36

36

-

-

Лань Муфлон Козуля

12 70

12 70

12 58

12

-

38

38

30

8

-

Кабан

34

34

28

6

-

77

2006

2007

2008

2009

Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородний Лань Муфлон Козуля Кабан

36

36

34

2

-

12 73 34 31

12 73 34 31

12 73 29 27

5 4

-

70

70

49

21

-

28 95

28 95

28 50

45

-

15 58

15 58

11 53

4 5

-

27 94

27 94

6

-

23

23

27 88 25 21

2

-

55

55

52

3

41 96 5 37

41 96 5 37

41 88 5 21

8 16

Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу За 2009 рік здійснено 69 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу із них 41 рейдова. Складено 98 протоколів про адміністративне правопорушення. На розгляд до суду передано 5 протоколів про адмінпорушення. Прийнято участь у 37 обліках мисливських тварин з них 14 зимових. Проведено 28 перевірок районних організацій Українського товариства мисливців та рибалок.

29 вересня 2009 року проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Голопристанським районним товариством мисливців і рибалок «Голопристанська Чайка». За результатами перевірки встановлено факт перевищення норми відстрілу мисливських тварин, а саме; заєць – русак 2 голови, сіра куріпка – 90 голів. За фактом порушення нараховані збитки, господарству пред’явлено претензію на суму 46,000 тис. грн.

5.3.2 Стан та ведення рибного господарства Основу промислу цінних видів риб в Дніпровсько-Бузькій гирловій області, з цінних в харчовому відношення, складають: лящ, тараня, рибець, судак, карась срібний, що дають близько половину улову риби в ДніпровськоБузькій гирловій області, як і раніше, є тюлька. Її питома вага в загальному улові риби в цьому районі досягає в окремі періоди до 78,4 % (в 2008 році – 80%). У 2009 році її вилов склав 962,253 тонни. В осінньо-весняний період вона утворює промислові скупчення. Запаси тюльки знаходяться у задовільному стані, а улови залежать від чисельності скупчень, що вперше вступають в промисел та від гідрометереологічних умов в період лову і промислових скупчень. За результатами контрольних ловів нерестове стадо тарані у 2009 році складалося з 7 вікових груп: від трьорічних до девятирічних особин. Порівняно з попередніми роками різко збільшилась частка п’ятирічних особин в стаді.

78

Нерестове стадо ляща у 2009 році представлено 7 віковими групами від трирічок до дев’ятирічок . Основу промислів популяції ляща складали чотири п’ятирічки 82,2%. Істотних змін нерестової популяції ляща, порівняно з минулим роком, не відбулося, але спостерігається тенденція омолодження популяції. Запаси рибця скоротилися, аналізуючи його кількість в уловах. Це пов’язано з припиненням з кінця 80-х років створення штучних нерестовищ, так званих «рибцьових гребель». Але після проведенням насипки рибцьових гребельу 2007 році на основному руслі р.Дніпро, спостерігається його наявність в уловах На території області існує 4 господарства по розведенню молоді частикових риб, а саме: 1. Херсонський виробничо-експерементальний завод по розведенню молоді частикових риб.

2. Новокаховський рибоводний завод по розведенню частикових риб 3. Дніпровський виробничо-експерементальний осетровий рибоводний завод.

4. АРК «Рибаки Херсона». Державній установі «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий завод» надано висновок для отримання дозволу на добування у 20092010 році 4 екземплярів білуги, 90 екземплярів осетра російського, 60 екземплярів севрюгі. У 2009 році Херсонським виробниче-експериментальним заводом по разведенню молоді часткових риб, ДУ «Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового риборозвідного заводу ім. академіка С.Т. Артющика» Новокаховським рибоводним заводом по розведенню часткових риб за бюджетні кошти та кошти користувачів випущено 6 млн. 361 тис. риби (у 2008 році – 6 млн. 340 тис.), таких як щука, судак, карп. Так, наприклад Новокаховським рибоводним заводом по разведенню частикових риб було випущено в 2009 році в пониззя р. Дніпро та Каховське водосховище 2 млн. 474 9 видів риб молоді (у 2008 р. – 2 млн. 367 тис.), а саме: 2-літка цього літки толстолоб – 1 млн. 871 тис. судак – 23 тис. білий амур – 201 тис. щука – 76 тис. короп – 76 тис. Херсонським виробниче-експериментальним заводом по разведенню молоді часткових риб у 2009 році було випущено 2 млн. 148 тис. риб, та ДУ «Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового риборозвідного заводу ім. Академіка С.Т. Артющика – 1 млн. 31 тис. осетрових. З метою недопущення в подальшому загибелі риби у пониззі р. Дніпро Держуправлінням проводиться моніторинг довкілля, для чого з усіма суб’єктами моніторингу укладено «Угоди про співробітництво» та відпрацьовується питання узгодженості та оперативності дій суб’єктів моніторингу.

79

Таблиці 5.3.2.1 Динаміка вилову риби у Чорному морі користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2005 2006 2007 2008 2009

2 Чорне море Чорне море Чорне море Чорне море Чорне море Чорне море

3 1719,4 580,49 немає даних 53,7 2116,42 21

4 1090,887 1131,754 немає даних 100,4 248,1801 379,586

Таблиці 5.3.2.2 Динаміка вилову риби в Азовському морі та затоці Сиваш користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2 Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш Азовське море, затока Сиваш

3

4

3904,6

982,829

немає даних

немає даних

1951,15

28,5517

384,14

148,3016

178,6

140,641

2005 2006 2007 2008 2009

Таблиці 5.3.2.3 Динаміка вилову риби у Каховському водосховищі користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2 Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище

3

4

500,14

237,0455

немає даних

немає даних

645,004

429,53

423,510

331,9585

691,829

440,822

2005 2006 2007 2008 2009

Таблиці 5.3.2.4 Динаміка вилову риби у Дніпровсько-Бузькому лимані та пониззі р. Дніпро користувачами водних живих ресурсів Херсонської області Рік 1 2005 2006 2007 2008 2009

Водний об‘єкт 2 ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро ДБЛ та пониззя р. Дніпро

Затверджений ліміт вилов, (т) 3

Фактичний вилов, (т) 4

5905

3249,3948

1684,65

666,34712

2096,08

1090,48805

1837,48

857,49990

1966,94

1227,72*

*- вилов з урахуванням вилову рослиноїдних, які не лімітуються, та оселедцевих, які виловлюються в межах загального ліміту

80

Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) За 2009 рік державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 70 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів, із них 61 рейдова. Складено 162 протоколи про адміністративне порушення, передано до суду 62 матеріали, нарахована шкода на суму 3,293 тис. грн. На виконання листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища в України від 16.03.2009 № 4/5-8-165 «Щодо посилення державного контролю за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів у весняно-літній нерестовий період 2009 року» Державною екологічною інспекцією в Херсонеській області підписано наказ який погоджено з МВС України в Херсонській області. Створено 5 оперативних рейдових груп із залученням громадських інспекторів. За весняно-літній нерестовий період 2009 року державними інспекторами проведено 19 рейдів виявлено 40 порушень, притягнуто до адміністративної відповідальності 40 громадян з них 13 матеріалів направлено до суду, накладено штрафів 1,411 тис. грн., передано одну справу до слідчих органів, Нараховано збитків на суму –3,224 тис. грн., вилучено 18 знарядь лову та 79,150 кг водних живих ресурсів.

5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в сільськогосподарські угіддя. У степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь-тарпан, кулан, антилопа сайгак, олень благородний, байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварини. Так, в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі, і т.п. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень-монах середземноморський. Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців.

5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області Територія Херсонщини має особливе значення для збереження зональної та інтрозональної біоти, зосередженої, в основному, на територіях об’єктів природно-заповідного фонду національного та міжнародного значення. Надмірна розораність сучасної Херсонщини призвела до фрагментарності 81

біотичної системи території області. Гарантом забезпечення, збереження і відтворення генофонду рослинного та тваринного світу, різноманіття природних екосистем є природно-заповідний фонд (ПЗФ) області. Створення природно-заповідного фонду дозволить зберегти залишки природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну та іншу цінність. На території області знаходиться 78 об’єктів і територій природнозаповідного фонду загальною площею 264679,84 га (близько 9,4 % від площі області), що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %. Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів:  Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна – загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна – 11054 га;  Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 89129 га (в Херсонській області 86 388 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га;  2 національних природних парка: Азово-Сиваський – загальна площа – 52154 га, в т.ч. заповідна – 38981 га та «Джарилгацький» – загальна площа – 10000 га, в т.ч. заповідна – 805 га;  1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова»;  7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 34487 га;  13 заказників місцевого значення – загальною площею 26892,8 га;  30 пам’яток природи і 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 199,5 га;  10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науководослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85р.). На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створені екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаковоковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання. Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів. Біосферному заповіднику "Асканія-Нова" в безпосереднє землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га. До неї входять: – Заповідний степ (11054 га).

– Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (183,2 га).

– Зоологічний парк "Асканія-Нова" (77,5 га).

82

Заповідний степ "Асканія-Нова" репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі. Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення є об’єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Колекція тварин зоологічного парку "Асканія-Нова" внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 472). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів; одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин. У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 "Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів" з метою захисту берегової смуги Чорного i Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту i гніздування. Президія Академії Наук України від 25 листопада 1983 року Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 «Про біосферні заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України «Про природнозаповідний фонд України». Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) – один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд України», Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що 83

відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення. Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному заповіднику проводиться згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Закон передбачає, що основною метою заповідників є «збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій...» (ст. 15) та «вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів» (ст. 41). «Положенням про Чорноморський біосферний заповідник» (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника таке, що «має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів» (п. 4.1). Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: «постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх ефективності» (п. 4.3). Заповідна зона включає:  материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га), ІваноРибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га) та Потіївська Стрілка (91 га);  острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною площею 1 853 га;  східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря площею 36628 га;  акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а також навколо Кінських островів (818 га);  однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий, південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га. Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 70 509 га, в т.ч. 14148 га суші та 56361 га водного простору. Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря площею 18 620 га. Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують роль буферної зони навколо заповідного ядра. Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Розпорядження керівника Державного 84

управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об’єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран. З метою збереження унікальних природних комплексів північно-західного Приазовя та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Стан більшості обєктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ.

Дендрологічний парк загальнодержавного значення «Асканія-Нова»

85

Біосферний заповідник ім. Ф.Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» 86

Чорноморський біосферний заповідник

87

Азово-Сиваський національний природний парк

88

Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення в області розташовані в приморських регіонах, а саме: Азовський регіон: - Східний Сиваш; - Центральний Сиваш; - Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «АсканіяНова») Чорноморський регіон: - Каркінітська та Джарилгацька затоки; - Тендрівська затока; - Ягорлицька затока; - Дельта р. Дніпра. Загальна площа водно-болотних угідь області складає 345,23 тис. га. Заходи із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками «Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів. Водно-болотні угіддя виконують роль своєрідного екологічного коридору між Дунаєм і Доном вздовж північно-західного кордону Чорного моря і слугують дуже важливими місцями для зимівлі та годівлі мільйонів водоплавних птахів, які тут зимують або пролітають по Азово-Чорноморському міграційному коридору. Також вони посідають чільне місце серед найпродуктивніших природних систем країни. В свою чергу угіддя Херсонщини по своїм природним характеристикам можна поділить на кілька груп. Першою – являються мілкі морські затоки – це Ягорлицька, Тендрівська, які є одним з ключових компонентів Чорноморського біосферного заповідника. Вони мають розвинену систему островів і відокремлюються від відкритого моря Тендрівською косою. Сучасний екологічний стан цих угідь в цілому задовільний, вони зберегли високий рівень біологічної продуктивності і забезпечують життєві умови для значної кількості птахів. Каркінітська та Джарилгацька – це теж затоки Чорного моря, вони являються найбільш солоноводними, утворені Тендрівською косою та островом Джарилгач. До другої групи ми відносимо Центральний та Східний Сиваш, надзвичайно велика за розмірами системи приморських лагун. Вони мілководні, солоні з порізаною береговою лінією, численними косами, півостровами, островами та великими просторами солончаків. У зв’язку з високою солоністю води рослинний та тваринний світ (головним чином безхребетні тварини) угіддя представлені майже виключно солелюбними видами або видами, пристосованими до рівня засоленості. Основну загрозу їм становить забруднення води об’єктами хімічної промисловості та внаслідок сільськогосподарської діяльності, і як не парадоксально, туризм.

89

Окремою групою виділяємо Дельту Дніпра, яка є третьою за розмірами в Європі і являється зоною типа «річка-море». Відрізняється виключним біорізномаїттям і має велике значення для його збереження. До складу угіддя крім численних річкових рукавів входять болота, заплавні ліси, піщані кучугури тощо. Взагалі Дніпро є основним джерелом питної води в Україні. Водно-болотне угіддя Великий Чапельський під, яке є складовою частиною Біосферного заповідника ім. Ф. Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» утворилось у степовій улоговині. Площа вкритої водою території залежить від сезонної кількості опадів, з періодичністю в 12 років вона збільшується, що впливає на поширення водно-болотяної рослинності. Він служить для відпочинку міграційних птахів. Негативно на стан угідь впливає антропогенний фактор – це розорювання узбережжя заток, скид стічних вод з рисових чеків та браконьєрське полювання. І незважаючи на зазначені вище причини, угіддя відзначаються унікальністю і багатством природних систем і повинні бути збережені.

90

91

21,0 942 183,2 164,5 222179,1 203375,9

-

30 10

-

-

1

-

-

-

-

12

74

72 7,23

площа, га 3 122233,6 52154,0 22807,0 26206,8

кількість, од.

2 2 1 7 11

На 01.01.2005 року

73

75

13

-

-

-

-

1

-

-

30 10

-

кількість, од.

4 2 1 7 11

7,24

205622,9

222188,1

173,5

-

-

-

-

183,2

-

-

21,0 942

-

площа, га 5 122233,6 52154,0 22807,0 26206,8

На 01.01.2006 року

73

75

13

-

-

-

-

1

-

-

30 10

-

кількість, од.

6 2 1 7 11

7,23

205622,9

222188,1

173,5

-

-

-

-

183,2

-

-

21,0 942

-

площа, га 7 122233,6 52154,0 22807,0 26206,8

На 01.01.2007 року

74

76

13

-

-

-

-

1

-

-

30 10

-

кількість, од.

10 2 1 7 12

7,39

206558,9

222823,1

173,5

-

-

-

-

183,2

-

-

21,0 942

-

площа, га 11 122233,6 52154,0 22807,0 26842,8

На 01.01.2008 року

75

77

13

-

-

-

-

1

-

-

30 10

-

кількість, од.

12 2 1 7 13

7,4

206608,9

222823,1

173,5

-

-

-

-

183,2

-

-

21,0 942

-

площа, га 13 122233,6 52154,0 22807,0 26892,8

На 01.01.2009 року

Примітка: * - сумарна площа територій та об'єктів ПЗФ без урахування площі тих об'єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об'єктів ПЗФ.

% фактичної площі ПЗФ від площі АТО

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ Фактична площа ПЗФ *

Категорії територій та об’єктів ПЗФ

Таблиці 5.4.1.1 Структура та динаміка природоохоронних об'єктів за роками

74

78

13

-

-

-

-

1

-

-

30 10

-

кількість, од.

14 2 2 7 13

7,6

216150,64

264679,84

173,34

-

-

-

-

183,2

-

-

26,1 942

-

площа, га 15 139821,4 62154,0 34487,0 26892,8

На 01.01.2010 року

92

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоологічні парки Разом

Категорії об’єктів ПЗФ

12

236645,6

загальнодержавного значення площа, га кількість, у т.ч. надана шт. усього в постійне користування 2 3 4 2 139821,4 2 62154,0 7 34487,0 X 3 2155,0 X 2 1732,0 X 1 300,0 X X 1 30300,0 X X X X X X X X X X X X X X 1 183,2 26,1 6,6 14,0 5,0 0,5 942 173,34

30 22 3 4 1 10 13

28034,24

410,0 22783,0 1411,9

5 3 1

66

26892,8 2287,9

X X X X X X X X X X X X X X X X X X X -

площа, га у т.ч. надана усього в постійне користування 6 7 -

13 4

5 -

кількість, шт.

місцевого значення

Об’єкти ПЗФ

78

22 3 4 1 10 1 13

30

8 2 2 20 7 2 6 3 2

кількість, шт.

Таблиці 5.4.1.2 Структура природно-заповідного фонду області

264679,84

площа, га у т.ч. надана в усього постійне користування 9 10 139821,4 62154,0 61379,8 X 4442,9 X 1732,0 X 710,0 X 22783,0 X 31711,9 X X X X X X X 26,1 X X 6,6 X 14,0 X 5,0 X 0,5 X 942 X 183,2 173,34

разом

100

0,0025 0,0053 0,0019 0,00018 0,356 0,0692 0,065

0,0098

11 52,83 23,48 23,19 1,68 0,65 0,27 8,61 11,98

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду Державною екологічною інспекцією в області проведено 52 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах природно заповідного фонду. За виявлені порушення складено 14 протоколів про адміністративне правопорушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 7 посадових осіб, яких оштрафовано на загальну суму 0,935 тис. грн. Матеріали адміністративних справ за ст. 91 КУпАП направлено до суду по місту скоєння правопорушення.

5.4.2 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентоспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону. Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:  Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик;  Скадовський район – м. Скадовськ, смт Лазурне, с. Красне;  Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське;  Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове. На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-ті та 80-ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів 93

поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціальноекономічний розвиток регіону. Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник «АсканіяНова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та АзовоСиваський національний природний парк. В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так, сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні, фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м. куб. Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати, гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і та ін.. Запаси ропи складають 21 тис. м3 на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України від 12 грудня 2003 року, протокол № 793. Лікувальні грязі та ропні ванни мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції. Суттєве значення для розвитку курортного комплексу також мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район). Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом «Діпромісто», передбачено будівництво Міжнародного медичного центру. У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4 лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу, а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій. На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м3/добу) та у с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м3/добу), води йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Голопристанського району (33,6 тис.м3/добу). Найбільшим курортно-рекреаційним районом Херсонської області є Скадовський курортний район. Курортна зона м. Скадовськ – унікальне курортно-рекреаційне явище не тільки Скадовська, але й усієї України. У Східному курортно-рекреаційному районі міста передбачається розмістити курортний культурно-розважальний центр, яхт-клуб, аквапарк з 94

атракціонами та розробити паркову зону в крайній східній частині міста. Генеральним планом смт Лазурне передбачається розвиток курортнорекреаційної зони з будівництвом близько 50 нових оздоровчих закладів загальною ємністю до 20 тис. місць. Крім цього передбачається будівництво яхт-клубів, берегоукріплюючих споруд, набережної вздовж узбережжя моря. З метою забезпечення оптимальних умов для розвитку туристичнорекреаційного комплексу в Каланчацькому районі розроблена програма розвитку курортних зон, яка передбачає цілеспрямоване використання природних ресурсів та оздоровчих факторів. Загальна протяжність берегової лінії в районі складає 121,3 км, рекреаційний потенціал складає понад 660 га. У Каланчацькому районі існує можливість будівництва лікувальних закладів для організації цілорічного відпочинку та лікування. Запаси лікувальної грязі на площі 45 га, з товщиною пласту 10-16 метрів майже не розроблялись. Завершується розробка генерального плану с. Хорли, яким передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом 18 нових оздоровчих закладів. Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткістю до 130 тис. місць, із них 50тис.чол. – в діючих закладах відпочинку; 40 тис.чол. – в нових закладах відпочинку; близько 30 тис.чол. – не організовані відпочиваючі. Схемою планується :  ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол., відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.;  структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає: а) курортно-рекреаційний район «Щасливцеві» – 62,68 тис. відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка – 27,740 тис. відпочиваючих, с. Щасливцеве – 34,940 тис. відпочиваючих; б) курортно-рекреаційний район «Стрілкове» – 46,250 тис. відпочиваючих. Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис. організованих відпочиваючих. Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується приймати до 150 тис. відпочиваючих із них: 39 тис. – у діючих закладах відпочинку; 63 тис. – нові заклади відпочинку та 30-40 тис. – неорганізовані відпочиваючі. Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, обласною санітарно-епідеміологічною станцією постійно здійснюється контроль систем водопостачання та водовідведення, місць утилізації твердих побутових відходів в курортних зонах області,

95

проводяться наради з головами сільських і селищних рад щодо дотримання природоохоронного та санітарно-епідеміологічного законодавства. Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису. Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні: - застосування пестицидів тільки нового покоління з коротким періодом розпаду діючої речовини, внесення засобів захисту рослин тільки наземним способом, застосування агротехнічних методів боротьби з бур'янами; - недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами.

5.4.3 Історико-культурна спадщина Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій. На території Херсонської області станом на 1 грудня 2007 року на державному обліку та під державною охороною перебуває 5 807 об’єктів культурної спадщини. Серед них: - 2 259 пам’яток історії, з яких 3 – пам’ятки історії національного значення; - 130 пам’яток мистецтва, з яких 3 – національного значення; 3 418 пам’яток археології, з яких 29 – національного значення. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо) Пошкодження через техногенні та природні фактори зазнають переважно пам’ятки археології, що знаходяться на узбережжі річок та водойм. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини наведений у таблиці.

96

Таблиця 5.4.3.1 Перелік пам’яток археології Херсонської області, які руйнуються підтопленням, затопленням або розмиванням № з/п

Назва пам'ятки

1.

2.

3.

4.

5.

Поселення в урочищі Бубликова Балка Олександрівське поселення Станіславське городище Поселення «Садиба Литвиненко» Городище в урочищі Золотий Мис

Адреса

Площа, га

Білозерський район

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

с. Олександрівка с. Олександрівка с. Станіслав с. Станіслав с. Широка Балка

Бериславський район Дреймалівське поселення с. Дреймалівка Кам'янська Січ, могила Костя Гордієнка та кладовище с. Республіканець запорізьких козаків Саблуковське городище с. Саблуківка Червономаяцьке городище сел. Червоний Маяк Червономаяцький могильник сел. Червоний Маяк Верхньорогачицький район Скіфське поселення 2 с. Первомаївка Скіфське поселення 3 с. Первомаївка Генічеський район Стоянка Весняка 1 с. Веснянка Стоянка Весняка V с. Веснянка Стоянка Люблинка ІІ с. Люблинка Стоянка Салькове І с. Салькове Голопристанський район Поселення Вермени 3 с. Іванівка Ягорлицьке поселення с. Іванівка Каховський район Поселення Широкий Мис ІІ с. Василівка Любимівське городище с. Любимівка Нововоронцовський район Гаврилівське городище с. Гаврилівка Ганнівське городище с. Дудчани Золотобалківське поселення с. Золота Балка Золотобалківський могильник с. Золота Балка Поселення Леонтіївка с. Михайловка Анастасівське поселення с. Михайловка Михайловське городище с. Михайловка Новотроїцький район Стоянка Вознесенка ІV с. Заозерне Поселення Півострів Стрілка 1 с. Заозерне Зольник Велика Затока с. Заозерне Овер'янівське поселення 2 с. Оверянівка Овер'янівське поселення 3 с. Оверянівка Овер'янівське поселення 5 с. Оверянівка Стоянка Сергієвка ІІ с. Сергіївка Стоянка Соляне озеро Ш с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро УІ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро УІІ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро VІІI с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро ІХ с. Сивашівка Стоянка Соляне озеро ІХ а с. Сивашівка Цюрупинський район Поселення Великі Копані І с. Великі Копані Поселення Великі Копані 2 с. Великі Копані Чаплинський район Стоянка Іванівна ІІ с. Іванівка

1,0 4,5 6,0 1,0 2,0 2,7 12,0 20,0 14,0 10 2,4 1,5 0,01 0,34 0,06 0,6 0,5 65,0 2,0 10,0 4,0 9,0 2,5 0,9 1,0 0,1 7,5 0,05 0,02 0,02 0,1 0,2 0,1 1,6 0,05 0,1 0,05 0,01 0,01 0,02 0,4 0,2 0,2

5.4.4 Туризм як фактор впливу на довкілля У межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін «екологічний туризм», або 97

його скорочений варіант «екотуризм». Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як «подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини». Мета подорожі – спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. На Херсонщині можна пропагувати наступні види туризму: курортнооздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурнопізнавальний туризм. Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні – це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційно-рекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раціональне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціально-економічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Херсонська область, майже єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити туристів високоякісними культурами і в першу чергу кавунами, овочами, виноградом та фруктами. З метою забезпечення сталого розвитку туризму на Херсонщині, вивчення сегментів туристичного ринку, на виконання обласної Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму до 2010 року проведено моніторинг та обстеження туристично-рекреаційного ресурсу регіону та закладів відпочинку і оздоровлення курортно-рекреаційних районів області. За результатами моніторингу виявлено, що в цілому функціонуюча туристична та курортна інфраструктура районів області знаходиться в належному стані. Стан модернізації закладів області досить високий: кімнати для відпочиваючих обладнані сучасними меблями, санвузлами, забезпечені побутовою технікою. На територіях закладів відпочинку та оздоровлення в наявності пункти харчування, медпункти, танцмайданчики, спортмайданчики, дитячі майданчики. В деяких установах працюють кінотеатри та бібліотеки. Також, з метою забезпечення сталого розвитку туризму на Херсонщині, обстеження та визначення туристично-рекреаційного ресурсу регіону, вивчення сегментів туристичного ринку проведено моніторинг готельних комплексів. За результатами моніторингу виявлено, що в цілому готельна інфраструктура знаходиться в належному стані. Переважна кількість підприємств приватної форми власності з високим рівнем модернізації. Номери обладнані сучасними меблями, санвузлами, забезпечені побутовою технікою, пропонується високоякіс98

ний спектр сервісних послуг: пральня, хімчистка, парковка автотранспортних засобів, трансфер, Інтернет-центри, конференц-зали, фітнес-клуби, ресторани, коктейль-бари. Майже всі готельні установи приймають вітчизняних та іноземних гостей міста. Клієнтами пропонується накопичувальна система знижок. Наповнюваність відбувається в результаті безпосередньої роботи з населенням та співпраці з туристичними підприємствами. Для ознайомлення із культурною спадщиною рідної області щорічно у січні проводиться туристична подорож для дітей сільської місцевості з усіх куточків області «Різдвяні подорожі для тебе». В заході беруть участь обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша та обласні музейні установи. Для розвитку туристичної галузі області здійснюються заходи щодо розмежування земель державної та комунальної власності на курортних територіях разом із відповідними органами місцевого самоврядування. Проводяться обласні та беруть участь у міжнародних і всеукраїнських нарадах, семінарах, конференціях, форумах, фестивалях, ярмарках, засіданнях за «круглим столом», конкурсах для розвитку туризму, туристичної та курортнорекреаційної індустрії, готельної справи, провадження екскурсійної діяльності на території області. Сприяння у формуванні позитивного туристичного іміджу регіону виконується шляхом постійного оновлення інформації про туристичний потенціал області на порталі «Арт-Кавун». Проводяться весняно-осінні рекламноінформаційні тури по Чорноморському та Азовському узбережжях області для представників загальнодержавних засобів масової інформації. Встановлення рекламних щитів на автомобільних шляхах міжнародного та державного сполучення для популяризації туристично-рекреаційного комплексу області. Останнім часом в області розпочато роботу по залученню селян до формування туристичного продукту, шляхом організації сільського зеленого туризму. Створюються сприятливі умови для його розвитку: проведення семінарів-тренінгів, розроблено та виготовлено збірку-порадник щодо організації сільського туризму-це посібник, який включає в себе законодавчі та правові аспекти сільського туризму, методичні рекомендації для початківців у цій сфері. Розвиток сільського зеленого туризму в Херсонській області – це серйозна можливість для виявлення, підтримки та сприяння підприємницької ініціативи та творчості жителів села, яких серед населення області майже 50 відсотків. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя у селі полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. Збільшення потоку туристів спонукатиме розвиток малого підприємництва та приватної ініціативи, розбудову інфраструктури села (доріг, транспорту, очисних споруд, засобів зв'язку, місць відпочинку та розваг тощо), активізуватиме діяльність громади у відродженні та збереженні культурної спадщини. Херсонська область має приблизно 15,5 % всіх Українських морських пляжів, крім цього, Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб відпочинку, санаторно-курортного лікування та подорожей за межами морського узбережжя. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, магістральні канали, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентоспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі.

99

У якості об'єктів туристського відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в «оздоровчих та інших рекреаційних цілях». Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, паркипам'ятки садово-паркового мистецтва. В межах вищезгаданих територій саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як «подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини». Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. Про благодатний клімат краю свідчить той факт, що у ньому налічується цілий ряд оздоровчих і заповідних зон. Найвідоміший із заповідників це, звичайно, Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна «Асканія-Нова» – єдине місце на континенті, у якому збережено абсолютно заповідний степ (близько 10 тисяч гектарів), де вільно пасуться дикі тварини із Африки, Австралії, Південної Америки, що добре акліматизувалися тут. Входить до всесвітніх біологічних резерватів також Чорноморський біосферний заповідник, у якому щороку лишаються на зимівлю сотні тисяч великих водоплавних птахів. Для учнів середніх навчальних закладів області запроваджено тиждень знайомства з біосферним заповідником «Асканія-Нова», який проводиться з 24 по 29 травня щороку. Туристична та екскурсійна діяльність є складовою еколого-освітньої роботи біосферного заповідника, яка проводиться за такими напрямами: інформування населення через засоби масової інформації про екологічні проблеми в заповіднику; впровадження занять з природоохоронних питань в школах, проведення семінарів за екологічною тематикою; розширення мережі екскурсійних маршрутів на територіях природно-заповідного фонду. Заповідник є виконавцем обласної програми «Екологія-2010» у частині збільшення туристичного та екскурсійного потоку в Херсонській області. Маршрут по зоопарку проходить по насипних доріжках шириною 2-3 метри, що дає змогу розташувати групу екскурсантів у кількості 20-25 чоловік на безпечній відстані від об'єктів показу і так, щоб їх присутність не турбувала мешканців вольєрів. На маршрут екскурсанти виходять у супроводі досвідчених екскурсоводів, дотримуючись правил поведінки на території зоопарку та дендропарку. За дотриманням правил перебування на маршруті екскурсантами, що індивідуально оглядають експозиції, слідкують робітники 100

екскурсійного маршруту та черговий єгер. На маршруті встановлено інформаційні аншлаги та попереджувальні знаки. Маршрут по ботанічному парку (мала екологічна стежка) пролягає по бетонній (800 м) та насипних (близько одного кілометра) доріжках і дозволяє найкоротшим шляхом оглянути найцікавіші куточки парку. Перед початком екскурсії екскурсовод знайомить відвідувачів з правилами поведінки у ботанічному парку. Правила та основні відомості про дендропарк викладені на аншлазі. Туристи не заходять на галявини, не збирають гербарій. Оглядова екскурсія в кінному екіпажі у заповідний степ передбачає більш детальне ознайомлення з рослинністю та мешканцями. Кінний екіпаж – це давній екологічно чистий засіб пересування. В'їзд на територію та виїзд обладнані дезінфекційними бар'єрами. Кількість екскурсантів обмежена (4-6 чоловік); вони мають змогу вести спостереження, не виходячи з екіпажу. Маршрут не проходить через ділянки з цінними рослинними угрупованнями; використовуються дороги господарського обслуговування. Завдяки невеликій вазі екіпажу не ущільнюється грунт екскурсійної дороги. Передбачено кілька зупинок в місцях, де це не шкодить трав'яному покриву: днище Великого Чапельського поду, штучна водойма. Неодноразові обстеження показали, що екскурсії в кінному екіпажі не наносять шкоди рослинності даної території, не турбують розміщених там тварин. У 2009 році значно збільшилася кількість відвідувачів екологічних стежок заповідника. Це перш за все студенти вузів, школярі, науковці. Екологічна стежка – унікальна форма не лише природоохоронної пропаганди, але і поєднаного з нею відпочинку. Екостежки розраховані як на дітей, так і на дорослих. Кожна має своє наукове спрямування. На екологічну стежку екскурсанти виходять у супроводі наукового співробітника. Перед виходом проходять детальний інструктаж щодо правил поведінки на стежці. Одним з перспективних видів туризму на Херсонщині є спортивний туризм. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвінг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримувати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі, а ні трохи не менш рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки. Ведучі розмову про культурно-пізнавальний туризм на Херсонщині слід зауважити, що і в реалізації цього виду теж безліч невикористаних можливостей. Є всі умови для розвитку навчально-пізнавального, екологічного, ділового, релігійного, військово-патріотичного, технолого-пізнавального, сільського, екологічного туризму, особливо значні надходження область може отримати за рахунок розвитку сфери розваг і сервісу (фестивалі, змагання, ярмарки, ринки і т.д.). У всьому світі на сучасному етапі найбільш популярним видом туризму став історико-культурний туризм. Його популярність пояснюється тим, що туристи зацікавлені історією та багатими проявами культури. Херсонщина має багату і цікаву історію, а, значить, може розвинути ще й такий вид туризму, як туризм спадщини. Таким чином, рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно.

101

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1 Структура та стан земельних ресурсів Територія Херсонської області охоплює 2846,1 тис. га земель, частина з яких 1965,5 тис. га (69,0 %) – сільськогосподарські угіддя. 1777,7 тис. га площі займає рілля, розораність досить висока – 90,4%. Близько 25% малопродуктивних земель (еродовані схили, малопродуктивні землі, водоохоронні зони, засолені землі тощо) на даний час переводиться у природні та кормові угіддя. Територіально Херсонська область знаходиться в межах двох кліматичних зон: Степової посушливої та Сухого Степу. За ґрунтовими та природнокліматичними критеріями область умовно поділяється на сім основних природно-сільськогосподарських районів: Бериславський природно-сільськогосподарський район охоплює Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Нововоронцовський та частину Білозерського адміністративних районів, загальною площею 447,8 тис. га, в т.ч. сільськогосподарських угідь – 415,2 тис. га. Ґрунтовий покрив району складається в основному з чорнозему південного з важко- та середньосуглинковим механічним складом з переважанням крупнопилуватої фракції – це визначає схильність ґрунтів до процесів дефляції та ерозії. Площа подових ґрунтів (близько 10 % ріллі), характеризуються досить потужним гумусованим профілем (60-70см) та відзначаються низькою водопроникністю, значною вологоємністю при невеликому запасі доступної для рослин вологи. Ґрунтам притаманне короткострокове сезонне перезволоження, вони потребують регулювання водно-повітряного режиму. Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район об’єднує Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Нижньосірогозький, частину господарств Каховського та Іванівського адміністративних районів. Площа сільськогосподарських угідь – 490,3 тис. га. Переважаючі ґрунти ( > 80 %) – високопродуктивні чорноземи південні солонцюваті, які знаходяться під впливом дефляції. Ґрунти потребують проведення протидефляційних заходів. Білозерський природно-сільськогосподарський район включає господарства Білозерського району і райони міста Херсона. Загальна площа сільськогосподарських угідь – 104,8 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями, що займають біля 70 % ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусованим профілем з середньо- і важкосуглинистим механічним складом, дефляційно небезпечні. За рахунок зрошення водами Дніпровського лиману та Інгульця в ґрунтах відзначається вторинне осолонцювання, місцями спостерігається затоплення і підтоплення територій. Такі масиви потребують проведення меліоративних заходів. Цюрупинський природно-сільськогосподарський район знаходиться на піщаних аренах тераси Дніпра та об’єднує господарства Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів та м. Нова Каховка. Площа сільськогосподарських угідь складає 47,3 тис. га.

102

У ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі переважно супіщаного механічного складу. Вони характеризуються слабкою гумусованістю (0,96 %), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуреністю, високою водопроникністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. Ґрунти в значній мірі знаходяться під впливом дефляції і потребують проведення відповідних заходів збереження. Скадовський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Скадовського району, частину господарств Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів і відноситься до тераси дельти Дніпра. Площа сільськогосподарських угідь – 272, 2 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений здебільшого темно-каштановими ґрунтами та їх комплексами з солонцями. Ґрунти характеризуються легким механічним складом, добре розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується значною водопроникністю на слабо солонцюватих ґрунтах і дуже низькою – на сильно солонцюватих ґрунтах та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах. На зрошуваних ґрунтах відзначається наявність вторинно осолонцьованих ґрунтів, подекуди – засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин погіршення фізичних властивостей ґрунту. Інтенсивне навантаження на ґрунт, при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність ґрунту. Чаплинський природно-сільськогосподарський район. До його складу входять Чаплинський, Каланчацький і декілька господарств Новотроїцького району. Загальна площа сільськогосподарських угідь – 236,7 тис. га. Ґрунтовий покрив представлений темно-каштановими ґрунтами і їх комплексами з солонцями, які характеризуються гумусованим профілем потужністю 40-48 см, значною солонцюватістю та слабкою структурністю орного шару. Генічеський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Генічеського, Новотроїцького та частину господарств Іванівського району. Площа сільськогосподарських угідь – 349,5 тис. га. Характеристика ґрунтів району аналогічна до Чаплинського природносільськогосподарського району. Землі, які зрошуються протягом багатьох років мінералізованими артезіанськими водами, вторинно осолонцьовані, засолені і потребують меліоративного покращення.

103

6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь 2005 Основні види угідь

Загальна територія

2006

Всього, тис.га

% до загальної площі терторії

2846,1

2007

Всього, тис.га

% до загальної площі території

100

2846,1

1970,4

69,2

151,4

2008

Всього, тис.га

% до загальної площі території

100

2846,1

1970,3

69,2

5,3

151,4

70,3

2,5

31,3

2009

Всього, тис.га

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

100

2846,1

100

2846,1

100

1970,9

69,2

1971,1

69,2

1970,6

69,2

5,3

151,4

5,3

151,4

5,3

151,5

5,3

70,6

2,5

70,7

2,5

70,6

2,5

70,7

2,5

1,1

31,2

1,1

31,1

1,1

31,1

1,1

29,8

1,1

113,2

4,0

113,3

4,0

113,1

4,0

113,1

4,0

113,6

4,0

79,0

2,8

78,8

2,8

78,4

2,8

78,4

2,8

78,9

2,8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

430,5

15,1

430,5

15,1

430,5

15,1

430,4

15,1

431,0

15,1

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами (Вода)

Таблиця 6.1.1.1 Динаміка структури земельного фонду Херсонської області Таблиця 6.1.1.2 Відведення земель для несільськогосподарських потреб, га (нові відведення та переоформлення)

2005 2006 2007 2008 2009

разом

383,4018 0,4481 0,4481 772,4359 1,6527 723,83 5,08 762,33 14,47 8684,24 1 0 1090,2 7,79 3507,25 1662,24 1305,94 808,19 17,58 340,78 34,07 14,07 193,11 18,90

з них ріллі

разом

0,1609 191,1802 0,22 4,23 189,43 29,13 6,4 62,03 0 9,74 355,12 144,09 8,73 307,56 75,21

Разом

з них ріллі

разом

12,42 0 133,74 64,05

1347,0179 1675,59 9836,4 4670,56 1104,39

в т. ч. сіл./угідь

з них ріллі

в т. ч. сіл./угідь

разом

в т. ч. сіл./угідь

Рік

в т. ч. сіл./угідь

Погоджено відведення земель В постійне користування В тимчасове користування У приватну власність

2,3208 48,68 8,79 1823,9 119,30

з них ріллі 0,609 16,65 6,41 1449,42 82,82

Таблиця 6.1.1.3 Види відводів земель для державних та громадських потреб,га Рік 2008

Під будівництво та розширення підприємств Під будівництво гідротехнічних споруд Лісогосподарським підприємствам Для розширення та будівництва міст Підприємствам, організаціям, установам природоохоронного, оздоровчого призначення, в т.ч. Під курорти Під заповідники Для інших потреб Разом відведено земель

104

75,96

6,41

12,99 8782,83 567,79 -

разом

разом

75,96

80,41

12,99 8782,83 -

3,66 3366 -

2009 в т. ч. сіл./угідь

разом

в т. ч. сіл./угідь

Види відводів

в т. ч. сіл./угідь

2007

з них ріллі

з них ріллі

разом

8,29

2,28

22,75

1,50

0,00

1661,5

1305,4 -

0,00 21,00 145,59

0,00 21,00 12,05

0,00 12,05

-

1,81

-

1,81

0,49

-

-

-

-

-

646,78 9520,38

7,38 581,59

646,78 9520,38

201,47 3652,03

5,23 1675,02

3,68 1311,36

446,14 635,48

147,85 182,40

71,00 83,05

6.1.2 Деградація земель При щорічній потребі у проведенні гіпсування солонцевих ґрунтів 75тис.га, хімічна меліорація проводиться на досить незначних територіях, які складають лише 6,68 % від необхідного. У цілому по області, у порівнянні з минулим роком, площі, де проведено гіпсування дещо збільшились, також, у незначній мірі, збільшився об’єм внесених меліорантів, але ці показники досить занизькі у порівнянні з необхідними потребами. Занадто незначні об’єми щорічної меліорації ґрунтів обумовлюють збільшення площ засолених та солонцюватих земель, які за останній рік збільшились, відповідно на 201,2 та 246,4 тис. га. Відзначено також зростання (на 4,31 тис. га) площ солонців. За рахунок незбалансованого використання мінеральних та органічних добрив, а також їх недостатньої кількості внесення, потреба у мінеральних компонентах ґрунту щорічно зростає, що свідчить про їх більш інтенсивне споживання, ніж їх поновлення за рахунок внесення добрив та надходження з іншими джерелами. Потреба основних мінеральних компонентів живлення у минулому році складає 109,8 кг/га. Причому, значна частка дефіциту (35-40 % із даної кількості) припадає на азот. На якій площі по області проводилось гіпсування, тис. га Скільки внесено фосфогіпсу, тис. тонн Середньозважена потреба в мінеральних добривах, кг/га Скільки внесено всього органічних добрив, тонн Скільки внесено органічних добрив на одиницю посівної площі, т/га Яка площа удобрена органічними добривами, га Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах Херсонської області (станом на 01.01.08 р. – ІХ тур агрохімічного обстеження, %) Площа засолених земель складає, тис. га Площа земель, що мають вторинне засолення, тис. га Площа солонцюватих земель (тис. га), в тому числі: Солонців, тис. га Солонців у комплексі, тис. га Площа дефляційно небезпечних земель, тис. га Площі еродованих земель, тис. га

5,007 7,773 135,8 43743 0,03 5591 2,36 590,6 49,13 1156 46,0 206,51 1689,3 441,9

Об’єм внесених органічних добрив внесених у 2009 році становить 43,7тис.т, а за розрахунками бездефіцитний баланс гумусу по області мало б забезпечити внесення 15,7 млн. т органічних добрив, або 11,6 т/га. Вміст гумусу в ґрунтах області, за даними останнього туру агрохімічного обстеження, складає 2,36 %, що на 0,17 % нижче даних попередніх досліджень. Це означає, що за період останніх п’яти років з кожного гектару площі, з орного шару ґрунту, щорічно втрачалось по 576 кг гумусу. Площі еродованих та дефляційно небезпечних земель залишаються на рівні попереднього року.

105

Таблиця 6.1.2.1 Консервація деградованих і малопродуктивних земель Види земель

Усього на початок року Проведено Потребують консервацію консервації % до % до % до тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної площі площі площі території території території

Сільськогосподарські угіддя

74,951

2,6

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Дослідження ґрунтів контрольних ділянок за показниками вмісту важких металів Херсонським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів та якості продукції (ХЦ «Облдержродючість») проводяться в межах виконання науково-дослідної програми «Оцінка екологічного стану ґрунтів на контрольних ділянках». Довгострокові дослідження розпочато з 1978 року. Мета досліджень: здійснення токсикологічного контролю за станом ґрунтового покриву області. Завдання досліджень: виявлення екологічно небезпечних територій в межах Херсонської області. Методика досліджень: на закріплених контрольних ділянках (25 точок спостереження) по всій території Херсонської області проводяться контрольні виміри та відбори зразків, які досліджуються за наступними показниками: визначення залишкової кількості пестицидів, вміст важких металів та радіонуклідів. Слід зазначити, що вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області знаходиться в межах допустимих градацій. Перевищень ГДК за всіма визначеними елементами у жодній точці спостереження не виявлено. Таблиця 6.2.1 Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах спостереження) Рік

1992

Мідь (Cu) валова рухлива 13,09 1,367

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb) валова рухлива валова рухлива 50,9 8,644 10,64 1,678

Кадмій (Cd) валова Рухлива 0,363 0,0576

1993

12,85

0,233

37,26

1,067

12,96

1,222

0,367

0,0182

1994

12,59

0,226

37,39

0,685

12,76

1,044

0,36

0,0137

1995

17,44

1,308

42,88

1,84

11,06

1,624

0,331

0,024

1996

18,39

1,02

41,31

1,692

13,04

1,408

0,342

0,0192

1997

19,54

0,396

43,82

1,712

13,93

1,092

0,37

0,024

1998

18,91

0,828

44,67

1,168

13,32

1,252

0,368

0,0844

1999

18,57

0,871

34,94

1,329

14,14

1,771

0,347

0,0957

2000

8,5

1,324

33,84

1,344

13,7

1,052

0,428

0,052

2001

9,17

0,656

29,73

1,248

12,19

0,794

0,324

0,0348

2002

13,68

0,533

28,54

0,929

10,07

0,676

0,341

0,046

2003

13,96

0,97

30,48

2,23

12,44

0,75

0,53

0,04

106

Рік

2004

Мідь (Cu) валова рухлива 13,8 0,82

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb) валова рухлива валова рухлива 32,6 1,38 13,4 0,71

Кадмій (Cd) валова Рухлива 0,24 0,028

2005

13,5

0,79

31,9

1,32

13,2

0,71

0,38

0,03

2006

8,6

1,1

38,8

2,34

14,2

0,83

0,38

0,04

2007

11,66

0,89

34,51

1,49

14,05

0,79

0,37

0,04

2008

12,15

0,91

35,03

1,51

13,73

0,79

0,37

0,03

2009

11,4

0,83

32,8

1,44

13,7

0,85

0,40

0,04

Таблиця 6.2.2 Порушені, відпрацьовані та рекультивовані землі Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2005 0,007

2006 0,019

2007 0,012

2008 0,007

0,001

0,011

0,014

0,004

0,001

0,007

0,006

0,001

2009 0,1 0,003514 2,38 0,083623 1,8 0,063244

107

108

Білозерський, с. Інгулець Великолепетиський, смт. Велика Лепетиха Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка Верхньорогачицький, с. Бережани Високопільський, СВК «Шевченко» Генічеський, м. Генічеськ Голопристанський, с. Нова Збур’ївка Горностаївський, смт. Горностаївка Іванівський, смт. Іванівка Каланчаський, смт. Каланчак Каховський, с. Богданівка Нижньосірогозький, смт. Сірогози Нововоронцовський, смт Воронцовка Новотроїцький, смт. Новотроїцьк Скадовський, с. Антонівка Цюрупинський, с. Тарасівка Чаплинський, смт. Чаплинка Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне Чаплинський, смт. Асканія-Нова Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицький, с. Первомаївка Верхньорогачицький, с. Зелене Нижньосірогозький, с. Першопокровка Нововоронцовський, с. Золота Балка Середнє

Бериславський, с. Львове

Район, населений пункт 16,4 10,5 13,9 8,4 9,7 17,8 13,1 9,3 9,6 10,0 13,2 13,9 12,4 13,6 12,8 12,1 10,2 9,9 9,3 10,7 7,9 9,6 9,5 10,4 10,8 11,4

валова

Мідь

0,75 0,80 0,56 0,52 0,61 0,89 0,91 0,84 0,90 0,89 0,53 0,88 0,60 0,82 0,76 1,18 0,90 0,86 1,13 0,90 0,87 0,90 0,84 0,82 1,11 0,83

рухлива 33,6 2,94 33,5 29,7 28,1 37,8 42,0 14,6 18,8 34,3 36,9 31,2 37,5 37,3 38,4 34,7 22,1 38,8 37,6 39,9 30,2 29,5 36,4 37,1 30,3 32,8

валова

Цинк

1,64 1,28 1,53 1,18 1,32 1,51 1,44 1,53 1,47 1,52 1,33 1,67 1,43 2,16 1,61 1,15 1,20 1,18 1,60 2,17 1,02 1,30 1,13 1,22 1,49 1,44

рухлива 10,9 11,3 14,6 13,3 11,9 15,1 15,8 9,6 9,9 16,7 12,9 15,0 16,1 15,7 16,8 12,6 10,2 9,7 14,1 18,7 14,0 16,6 17,0 10,3 14,4 13,7

валова 1,07 0,92 1,04 0,95 0,68 0,90 1,10 0,51 0,77 0,71 0,76 0,84 0,86 0,91 0,87 1,01 0,59 0,84 1,10 0,90 0,63 0,95 0,91 0,79 0,70 0,85

рухлива

Свинець

0,44 0,37 0,33 0,47 0,43 0,48 0,41 0,37 0,41 0,37 0,43 0,42 0,51 0,40 0,45 0,47 0,39 0,46 0,43 0,38 0,29 0,22 0,27 0,29 0,39 0,40

валова

0,03 0,05 0,03 0,05 0,04 0,06 0,05 0,06 0,04 0,06 0,05 0,04 0,04 0,03 0,05 0,04 0,04 0,04 0,04 0,06 0,04 0,03 0,03 0,04 0,04 0,04

рухлива

Кадмій

Таблиця 6.2.3 Вміст важких металів у ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області, мг/кг

6.3 Охорона земель Таблиця 6.3.1 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками 2005

2006

2007

2008

2009

% 2009 р. до 2008 р.

Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів

Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

-

кількість господ. тис.га

36 157

кількість господ. тис.га

-

37 158,395

-

-

158 183,6

-

158 183,6

-

-

тис. га

0,9

-

0,2

0,02

-

тис. га

-

-

0,2

-

62,00

км

-

-

566,5

-

-

-

км

-

-

9,6

-

-

-

шт.

-

-

11

-

-

-

га

-

118

-

-

-

км

-

1,3

-

2,05

-

-

Контроль за охороною і використанням земель У 2009 році здійснено 224 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земель. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 73 особи, яких оштрафовано на 12,826 тис. грн. Стягнуто 12,227 тис. грн., з урахуванням раніше накладених. Пред’явлено 13 претензій, нарахованих збитків на суму 1792,497 тис. грн. До органів прокуратури попереднього слідства чи дізнання направлено 5 матеріалів, по 3 з яких порушено кримінальні справи. У звітному періоді відібрано 103 проби ґрунту, здійснювався моніторинг за станом земель на трьох об’єктах. Проведено вимірювання в 103 пробах ґрунту. Виконано 644 визначення вмісту забруднюючих речовин. Встановлено перевищення ГДК (фона) у 59 пробах ґрунту. За результатами інструментально-лабораторних вимірювань державними інспекторами виконано розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону земель на суму 297 674,46 грн. Інспекцією в області протягом 2009 року здійснено 52 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства сільськими та селищними радами області в т.ч. і в частині охорони земель. Встановлено порушення вимог земельного законодавства при відведені земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в результаті здійснення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства виявлено, що Антонівською селищною радою в районі вул.

109

Червоноармійської в смт. Антонівка в п’яти метровій зоні від урізу річки Дніпро здійснюються земляні роботи пов’язані з відвантаженням ґрунту та ґрунту з домішками будівельних відходів з метою здійснення берегоукріплювання. При проведені робіт порушуються вимоги природоохоронного законодавства, а саме : 1. При відсутності проекту здійснення берегоукріплювальних робіт (порушення ст.ст. 26, 29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

2. При відсутності висновку державної екологічної експертизи на проектну документацію здійснення берегоукріплювальних робіт (порушення ст.ст. 13, 14, 34, 39 Закону України «Про екологічну експертизу). Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області було винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) робіт по берегоукріпленню. Державною екологічною інспекцією в області було виконано розрахунок шкоди від засмічення земель Антонівської селищної ради м. Херсона, яка становить 6210,93 грн., та подано позов до Господарського суду Херсонської області про відшкодування збитків заподіяних державі в наслідок засмічення земель. У результаті здійснення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства проведеної 03.08.09р., виявлено що ТОВ «В.В.Т. Інжиніринг» в смт. Антонівка по вул. Будьонного, 2-А на землях водного фонду здійснює відсипку будівельних матеріалів. Проведення робіт здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: 1. Дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду відсутній, що є порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 557.

2. Проектна документація на здійснення робіт в прибережно-захисній смузі відсутня, що є порушенням ст.ст. 14, 32 Закону України «Про екологічну експертизу» та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Дозвіл на зняття та перенесення родючого шару ґрунту відсутній, що є порушенням наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 1 від 04.01.2005року, зареєстрованого в Мін’юсті України 20 січня 2005 року за № 70/10350. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області було винесено Рішення про тимчасову заборону (зупинення) робіт по засміченню стадіону «Дніпро», що здійснює ТОВ «В.В.Т.-Інжиніринг». Державною екологічною інспекцією в області було виконано розрахунок шкоди заподіяної державі ТОВ «В.В. Інжиніринг» внаслідок засмічення земель, що становить 2097,216 тис. грн. та подано позов до Господарського суду Херсонської області про відшкодування збитків заподіяних державі в наслідок засмічення земель.

110

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області розвідані та затверджені державною комісією по запасах корисних копалин запаси прісних підземних вод по наступних родовищах: Херсонське, Бериславське, Генічеське, Голопристанське, Каланчацьке, Каховське, Новокаховське, Асканійське, Вадимське, Лазурненське, Скадовське, Цюрупинське, Збур’ївське. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996р. № 1499 затверджений Перелік водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних. На території Херсонської області до них відносяться: родовище мінеральних вод Залізний Порт – Хорли та Північно-Сиваське родовище термальних мінеральних вод. У 2006р. Державною комісією України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України затверджені запаси мінеральних підземних вод по двох родовищах: - Любимівське родовище мінеральних підземних вод, Нововоронцовський район (протокол № 1101 від 12.04.2006р.), - родовище «Гаряче джерело» мінеральних лікувальних вод, Генічеський район (протокол №1187 від 07.11.2006р). Станом на 01.01.2010р. в Держуправлінні на обліку знаходиться 5164 свердловини на воду, в т.ч. 1 свердловина мінеральної води на території санаторію «Золота Нива» у с. Залізний Порт, Голопристанського району, 1 свердловина термальної мінеральної води ТОВ «Гаряче джерело» у с.Генічеська Гірка, Генічеського району та 1 свердловина мінеральної води малого приватного підприємства «Таврія» в с. Любимівка, Нововоронцовського району. Станом на 01.04.2010 року відповідно довідки Державної геологічної служби про стан та перспективи розширення мінерально-сировинної бази Херсонської області на території області нараховується 58 родовищ корисних копалин будівельної галузі, які мають промислове значення і враховуються у Державному балансі запасів. А також виявлено 32 родовища (13 видів корисних копалин), які не враховані Держбалансом, але в перспективі можуть розроблятися. Мінерально-сировинна база області на 53,1% складається із корисних копалин будівельної галузі, на 36,8% – із прісних та мінеральних підземних вод, решта – корисні копалини павливно-енергетичного та гірничохімічного спрямування. Держбалансом враховано 7 родовищ вапняків, придатних для випалювання на вапно із запасами за категоріями А+В+С1 89,6 млн. т (12,65% від загальних запасів в Україні). У промисловій розробці перебуває 2 родовища, видобуток на яких за 2009 рік склав 583,0 тис. т (19,77% від загального видобутку в Україні). Забезпеченість реально підготовленими для промислового освоєння запасами діючих підприємств становить понад 100 років. Наявна сировинна база вапняків спроможна задовольнити потреби у вапні як Херсонської так і сусідніх областей. У 2007-2009 рр. оформлено 2 спеціальні дозволи на розробку Давидобрідського та Бургунського родовищ вапняків.

111

Розвідане Бобровокутське родовище вапняку і глин, прогнозні ресурси карбонатної сировини складають 166 млн. т, але Держбалансом воно не враховане через те, що розташоване на високопродуктивних орних землях. Виявлено понад 20 родовищ будівельного піску, із яких Держбалансом враховується 11 з запасами 194,39 млн.м3 промислових категорій А+В+С1. До промислової розробки залучено 3 родовища, видобуток на яких за 2009 рік склав 538,0 тис. м3 (4,64 % від загального видобутку в Україні). Забезпеченість гірничовидобувних підприємств даною сировиною становить від 30 до 55 років. У 2007-2009 рр. оформлено 2 спецдозволи для розробки Подокалинівського та Новокаховського III родовища піску. Сировиною для виробництва буту і щебеню є вапняки. В області відомо 39 родовищ будівельного каменю, із яких Держбалансом враховується 16 родовищ та 1 об'єкт обліку. У зв'язку з тим, що у промисловій експлуатації перебуває тільки одне родовище, в області гостро відчувається дефіцит у буто-щебеневої продукції. Держбалансом враховано 2 родовища каменю пиляного, з яких розробляється 1. Сировинна база пиляного каменю розвинена слабо. Можливості виявлення нових родовищ для відкритої розробки вкрай обмежені. Дефіцит каменю пиляного частково задовольняється за рахунок завезення його із автономної Республіки Крим. У 2006 році оформлено спеціальний дозвіл на розробку Львівського родовища пиляних вапняків. Державним балансом враховано 20 родовищ цегельно-черепичної сировини із запасами за категоріями А+В+С1 38, 432 млн. м3 (1,58 % від загальних запасів в Україні), з яких розробляється тільки 2. Видобуток у 2009 році склав 15,0 тис. м3 (0,20 % від загального видобутку в Україні). Середня забезпеченість підприємств області розвіданими запасами становить понад 50 років. Ліквідування дефіциту керамічної цегли можливе шляхом реконструкції наявних потужностей і доведенням їх до проектних, а також за рахунок будівництва нових заводів. Паливно-енергетичні копалини представлені трьома родовищами торфу, запаси яких складають 1,64 млн.т промислових категорій А+В+С1 (0,24% від загальних запасів в Україні). В області виявлені прояви руд алюмінію, які потребують детального вивчення. На шахті №1 Федорівського родовища марганцевих руд переважають окисні руди, придатні для отримання пероксидних концентратів. На даний час родовище не розробляється. Область багата солями, що знаходяться в розсолах водоймищ, головним чином у водах оз. Сиваш, а також в ропі деяких озер Скадовського району. Крім цього, існують значні запаси флюсових вапняків, карбонатної сировини для домішок при мінеральній підгодівлі тварин і птиці. Запаси йоду розвідані на Північно-Сиваському родовищі (Генічеський район). Запаси промислових йодних вод підраховані за категоріями А+В+С 1 кількістю 33,6 тис.м3/добу. У 2009 році добуто 6256,2 куб. м гідротермальних йодо-бромних вод. Лікувальні грязі розвідані на родовищі Гопри, сумарна кількість запасів станом на 01.01.10 становить 81,314 тис.м3. Родовище розробляється.

112

Озерна ропа розвідана на родовищі Гопри, запаси складають 21,5 м3/рік. Для розробки родовищ корисних копалин в області оформлено 41 спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме: 2 – геологічне вивчення (пісок, вапняк), 4 – геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою (вода мінеральна, підземна прісна вода), 17 – розробка твердих корисних копалин (пісок, глина, вапняк, торф), 17 – видобуток мінеральних, прісних підземних вод, 1 – видобуток газу. Таблиця 7.1.1.1 Мінерально - сировинна база Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Торф Руди марганцю сировина карбонатна для кормових домішок вапняк для випалювання на вапно Пісок будівельний пісок для пісочниць локомотивів Камінь будівельний Камінь пиляний сировина цегельночерепична води питні та технічні Води мінеральні лікувальні грязі Йод

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини у 2009 р.

Балансові запаси станом на 01.01.10

2008 р.

3 1 1

2009 р.

3 1 1

2008 р.

1 0 0

2009 р.

1 0 0

тис. т тис. т тис. т

0 0 0

2468,56 6037 4510

7

7

2

3

тис. т

583,0

88815,5

11

11

3

5

тис. м3

537,7

191115,45

1

1

0

0

тис. м3

0

609

17

18

3

3

тис. м3

0

43955,3

2 20

2 20

1 2

2 2

тис. м3 тис. м3

1,260 15,4

6133,390 38360,3

32

тис. м3/добу

131,5

923,5

1 1

м3/добу тис. м3 тис. м3/добу

0,17 0,306 6256,2 м3

34,0 81,314 33,6

1 1

1 0

1 0

Таблиця 7.1.1.2 Використання надр № з/п

1

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

23

16

16

19

3722,8

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 1917,92

Рекультивовано у 2009 р., га

1,8

Крім розвіданих родовищ, на території області є велика кількість нерозвіданих родовищ, які епізодично розробляються підприємствами різних форм власності.

Контроль за надрокористуванням За 2009 рік здійснено 10 перевірок підприємств, які займаються видобутком твердих корисних копалин. За виявленими порушеннями складено 5 протоколів на суму 0,612 тис. грн. Здійснена перевірка двох діючих гірничодобувних підприємств: колективного підприємства "Гілея-Т", яке 113

займається видобутком торфу, та ТОВ "Орина" – шахтний видобуток пиляних вапняків. Здійснена перевірка підприємств, що отримали спеціальний дозвіл на користування надрами, ТОВ "Доломіт-3" – Давидовобрідське родовище вапняків, ТОВ "Альянс-плюс" – Кардашинське родовище торфу, ВАТ "Придніпровське" – вапняковий кар'єр та ТОВ "Скала" – Львівське родовище вапняків. З різних причин зазначені підприємства тимчасово не здійснюють видобуток корисних копалин. У звітному періоді спільно з УСБУ в Херсонській області здійснена цільова позапланова перевірка стану будівництва протипожежних доріг та водойм на землях державного лісового фонду на території державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство". Внаслідок перевірки 18-28 лютого 2009 року встановлено, що під виглядом будівництва об'єктів протипожежного призначення силами залучених підрядних організацій: КП "Олешки" та ТОВ "Спецстроймонтаж – 2" здійснюється активний видобуток корисної копалини місцевого значення – піску будівельного, та реалізація його зазначеним підрядним організаціям, чим заподіяли збитки державі.

07 – 08 липня 2009 року було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством «Цюрупинське лісомисливське господарство». Встановлено, що у 2009 році, у кв. 10, 11, 16 Цюрупинського лісництва, ДП «Цюрупинське ЛМГ» без спеціального дозволу (ліцензії) добуто та передано в порядку здійснення розрахунку з підрядними організаціями 39848 м3 піщаного ґрунту, чим порушено вимоги ст.ст. 38, 51, 69,Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 4, 16, 19, 23 Кодексу України «Про надра».

14 липня 2009 року Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Виконано розрахунок збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та до ДП «Цюрупинське ЛМГ» скеровано претензію на суму 502,085 тис. грн. ДП «Цюрупинське ЛМГ» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, про визнання не чинним та скасування рішення про тимчасову заборону виробничої діяльності, пов’язаної з використанням природних ресурсів (піску), та клопотання про забезпечення позову. 12 вересня 2009 р. Херсонський адміністративний суд ухвалив відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ДП «Цюрупинське ЛМГ». 21.09.2009р. Херсонським окружним адміністративним судом у задоволені клопотання позивача по справі відмовлено.

16 жовтня 2009 року Херсонський окружний адміністративний суд у задоволені позову ДП «Цюрупинське ЛМГ» до Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, державної екологічної інспекції в Херсонській області про визнання не чинним та скасування рішення – відмовлено. 31 серпня 2009 року Державна екологічна інспекція в Херсонській області подала позов до Господарського суду Херсонської області про стягнення завданої державі шкоди, ДП «Цюрупинське ЛМГ» на суму 502,085 тис. грн. 10.11.2009 року Господарський 114

суд Херсонської області прийняв рішення яким з відповідача стягнуто суму 502,085 тис. грн. Державне підприємство «Цюрупинське лісомисливське господарство» 19.11.2009 року звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення. Запорізьким апеляційним судом ДП «Цюрупинське ЛМГ» відмовлено в задоволені апеляційної скарги.

7.2 Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість За даними Південно-Української гідроекологічної експедиції державному обліку підлягають прогнозні ресурси (ПРПВ), розвідані і, затверджені державним комітетом та технічною комісією по запасах, експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ). Загальний модуль розвіданих запасів по області становить 33,13м3/добу/км2 (до 1,5 г/дм3), по адміністративних районах він змінюється від 5,2 до 115,22 м3/добу/км2, а по території Херсонської міської ради – 567,7м3/добу/км2. Забезпеченість експлуатаційними запасами підземних вод на 1 особу населення в середньому становить 0,84 м3/добу. На одного мешканця області з мінералізацією до 1,5 г/дм3 доводиться від 0,03 до 10,15 м3/добу. Із 18 районів області найменша кількість оцінених прогнозних ресурсів підземних вод припадає на Новотроїцький, Високопільський, Іванівський райони та Херсонську міськраду – менше 1,0м3/добу, практично незабезпечені – Білозерський, Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Нововоронцовський райони (від 1 до 2,5 м3/добу); відносно забезпечені – Великолепетиський, Горностаївський, Каховський райони (від 2,5 до 6 м3/добу); забезпечені – Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський та Чаплинський райони (від 6 до 10,1 м3/добу). Виходячи із орієнтовної потреби на 1 мешканця у питній воді 0,2 м 3/добу, Херсонська область є цілком забезпечена прісними підземними водами, окрім Новотроїцького району (0,03 м3/добу). Загальний водовідбір із підземних вод по Херсонській області за 2009 рік склав 369,047 тис.м3/добу, що на 96,889 тис.м3/добу менше у порівнянні з 2008р. З урахуванням мінералізації водовідбір розподіляється таким чином: до 1,5 г/дм3 – 79% (292,348 тис.м3/добу); 1,5-3,0 г/дм3 – 15% (56,470 тис.м3/добу); більше 3 г/дм3 – 6% (20,401 тис.м3/добу).

115

Загальний водовідбір із підземних вод ПРПВ

ЕЗПВ

Дренаж

140 100 80

3

тис. м /добу

120

60 40 20 0

всього

до 1,5

1,5-3

>3

Мінералізація г/дм 3

36% (131,473 тис.м3/добу) від загального водовідбору припадає на експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ), 33% (122,972 тис.м3/добу) на дренажний водовідлив та 31% (114,341 тис.м3/добу) на прогнозі ресурси підземних вод. По видам використання підземні води розподіляються таким чином: 50% (184,704 тис.м3/добу) припадає на господарчо-питне водопостачання, 6% (22,256 тис.м3/добу) на виробничо-технічне водопостачання, 4% 3 (14,381тис.м /добу) зрошення, менше 0,1 % – на розлив питної води та використання її для бальнеологічних цілей, що в сумі складає 0,419тис.м3/добу. В області на обліку знаходяться 2253 водозаборів, які належать 1624 водокористувачам. Підземні води експлуатуються як груповими водозаборами так і поодинокими свердловинами. Врахована кількість водопунктів станом на 01.01.10 р. складає 6393, у тому числі артезіанських свердловин – 5363, шахтних колодязів – 65 та 965 дренажних свердловини, в середньому по 1 водозабору (свердловині) на 4,3 км2 площі. У порівняні з 2008 р. кількість свердловин зросла на 29 водопунктів. Із загальної кількості водопунктів нараховується 3109 непрацюючих свердловин (майже 48% від загальної кількості), із них 796 підлягають санітарно-технічному тампонажу, 509 знаходяться на консервації, 11 потребують ремонту, решта свердловин не використовуються по різноманітним причинам. В середньому на одну працюючу свердловину доводиться 0,112тис.м3/добу. На території області нараховуються 23 водозабори що видобувають підземні води з водовідбором >1000 тис.м3/добу та 90 з водовідбором >300тис.м3/добу. Звітний баланс використання підземних вод ведеться по адміністративних районах, річкових басейнах та водоносних горизонтах. Узагальнений баланс видобутку та використання підземних вод складений по наданим водокористувачами звітним формам № 7-ГР (підземні води) та № 2ТП (водгосп). За 2009 р. звітувало 305 водокористувачів (19%) за формою № 7-ГР та 426 (26% ) формою № 2ТП.

116

Питні води. Для організації централізованого водопостачання районних центрів, селищ міського типу та окремих підприємств області в різні роки (переважно 70-80р.) розвідані і затверджені експлуатаційні запаси питних підземних вод по 14 родовищам (32 ділянки). Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 923,445 тис.м3/добу (18 % від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3. З загальної кількості розвіданих родовищ питних вод з різних причин на теперішній час не введені в експлуатацію 3 родовища: Голопристанське, Цюрупинське, Збурї’вське та окремі ділянки родовищ – Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1. Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 275,3тис.м3/добу (30% від загальної кількості). Водовідбір із затверджених запасів по видах використання розділився таким чином: 90,908 тис. м3/добу (69%) на господарчо-питні потреби і 6,160тис.м3/добу (5%) на виробничо-технічні, менше 0,5% склали потреби для зрошення (0,280 тис.м3/добу) та розливу (0,375 тис.м3/добу), скид без використання склав 33,749 тис.м3/добу (26%). Розлив 0,5%

ЗРЗ 0,2%

Скид 26% ВТВ 5%

ГПВ 69%

Скид підземних вод без використання, враховані втрати в водопровідних мережах, у порівняні із минулим роком складає більший відсоток. Насамперед це пов’язане із незадовільним технічним станом водопровідної мережі комунальних структур, споруджених у 50-60 роки минулого сторіччя. Втрати води при транспортуванні в середньому складають до 28%, а деяких і до 40%. Наразі із розвіданих експлуатаційних запасів підземних вод (ЕЗПВ) області відбирається зовсім мала частка підземних вод, що становить 14 % від загальних розвіданих запасів. Резерв експлуатаційних запасів досить значний. Таблиця 7.2.1.1 Видобуток та використання експлуатаційних запасів прісних підземних вод 1 1 1

Назва родовища (ділянка родовища підземних вод) 2 Херсонське Верхньо-Антонівська

2

Кіндійська 1

10,0

11,52

115

3 4 5

Кіндійська 2 Херсонська 1 Херсонська 2

71,4 32,8 46,4

24,147 27,755 6,830

34 85 15

№ зп

3 198,7 38,1

Водовідбір за 2009 р. тис. м3/доб 4 77,639 7,387

% використання ЕЗПВ.

6 39 19

ЕЗПВ (А+В+С1+С2), тис.м3/добу

Примітка 7 Відмічається погіршення якості ПВ Перевищення водовідбору, ПВ не відповідають вимогам ДСТ по сухому залишку, загальній жорсткості, хлоридам, сульфатам, нітратам та амонію

117

1 2 6 7 8

Назва родовища (ділянка родовища підземних вод) 2 Бериславське Бериславська 1 Бериславська 2 Бериславська південа

3

Асканійське

22,1

1,637

7

9 10 11 12 4

Гесівська Іллінська Комишська Тишківська Вадимське

6,9 1,4 12,4 1,4 78,18

1,504 0,091 0,027 0,015 5,816

22 7 0,2 1,1 7

13

Вадимська 2

43,8

5,816

13

5 14 6 15 16 17 7 18 8 19 9 21 22 23 24 10

Генічеське Генічеська 1 Каховське Каховська 1 Каховська 2 Окрема Каланчацьке Каланчацька Лазурненське Новоолексіївська Новокаховське Новокаховська 1 Новокаховська 2 Новокаховська 3 Окрема Скадовське

2,931 2,931 12,351 0,289 6,473 5,589 1,621 1,621 2,354 2,354 14,792 2,656 0,88 3,761 7,495 3,993

19 19 22 6 15 76 14 14 22 22 9 8 4 25 48 10

25

Скадовська 1

15,6 15,6 55,7 5,2 43,1 7,4 11,4 11,4 10,8 10,8 169,6 34,4 20,6 15,0 15,6 40,0 40,0

11 26

Гопри 1 Гопри 1 РАЗОМ:

3,993 0,005 0,005 131,473

10 3 3 14

№ зп

3 30,2 20,7 0,6 7,3

Водовідбір за 2009 р. тис. м3/доб 4 2,22 0,936 0,946 0,338

% використання ЕЗПВ.

6 7 5 157 5

ЕЗПВ (А+В+С1+С2), тис.м3/добу

0,145 0,145 923,445

Примітка 7

Перевищення водовідбору ПВ не відповідають вимогам ДСТ по мінералізації -“-“-“-“ПВ не відповідають вимогам ДСТ по мінералізації

Процент використання запасів підземних вод Херсонського родовища складає 39%, решта експлуатується з водовідбором, що не перевищує 22 % від затверджених запасів, однак в розрізі ділянок водовідбір коливається від 1 % до 76%. По ділянках Індійська-1 та Бориславська-2 спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 15 та 57%, відповідно. Найбільше експлуатаційне навантаження спостерігається на ділянці Кіндійка-1 Херсонського родовища, де середньодобовий водовідбір на одну працюючу свердловину складає 1,92 тис.м3. Таке високе експлуатаційне навантаження вочевидь і привело до порушення водно-сольової рівноваги, що спричинило погіршення якості підземних вод верхньосарматського горизонту і скорочення запасів прісних вод. Підземні води тут видобуваються з мінералізацією понад 3,0 г/дм3, крім цього відмічається наявність і інших забруднювачів таких як нітрати та амоній. ЕЗПВ по ділянці Кіндійська-1 підлягають списанню, як некондиційні. У межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (8 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів і впливу іригаційних факторів. Населення в межах цих території відчувають дефіцит у якісних питних водах, найбільше від даної проблеми потерпають жителі обласного центру 118

м.Херсон. Потребу в питних водах задовольняють за рахунок пунктів розливу питної води. У грудні 2009 року розвідане родовище «Олешківська благодать», експлуатаційні запаси затверджені у кількості 230 м3/добу по категорії В (протокол ДКЗ України №1888 від 24.12.2009р.) родовище буде експлуатуватися з 2010 року. Мінеральні води. На території Херсонської області окрім прісних розвідані 4 родовища (4 ділянки) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 34,003 тис.м3/добу по категоріям А+В+С1. Два родовища мінеральних вод (Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються. Дві свердловини на ділянках Херсонська-1 та Херсонська-2, видобувають мінеральні столові води, проте запаси окремо не підраховувалися і були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»). Мінеральні води використовуються для розливу населенню та розливу у пляшки в якості мінеральної природно-столової води (вода «Воронцовська»). Промислові води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Видобуток мінеральних підземних вод у 2009 р. склав 0,171 тис.м3/добу (0,5%) від затверджених запасів (4 свердловини). Таблиця 7.2.1.2 Перелік родовищ мінеральних та промислових вод, що експлуатуються та дані про видобуток № з/п

Назва родовища (ділянки родовища)

Місцезнаходження

Тип вод

Водовідбір, ЕЗПВ, тис. м3/добу

тис. м3/добу

1

Любимівське

Нововоронцовський, с. Любимівка

вода мінеральна без спецефічних компонентів

0,015

0,005

2

Гаряче Джерело

Генічеський район, півострів Арабатська Стрілка, с. Генічеська Гірка

вода мінеральна йодно-бромна борна

33,6

0,150

3

Херсонська1, Херсонська 2

м.Херсон

вода мінеральна без спецефічних компонентів

Разом

0,016 33,615

0,171

Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоцен-четвертинному водоносних горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового водоносного горизонту.

119

120

Переважна більшість водозаборів (86%) в Херсонської області працюють на ділянках надр з неоціненими запасами підземних вод. Розподіл їх на території області дуже нерівномірний. Незатверджені запаси підземних вод визначені в сумі 4971,18 тис.м3/добу, в т.ч. з мінералізацією до 1 г/дм3 – 3626,58тис.м3/добу, до 1,5 г/дм3 – 4055,39 тис.м3/добу і 915,79 тис.м3/добу більше 1,5 г/дм3. Загальний водовідбір підземних вод з урахуванням дренажного водовідливу за 2009 р. склав 237,403 тис.м3/добу, де значна частина водовідбору припадає на долю дренажних вод – 52 % (122,972 тис.м3/добу). Водовідбір підземних вод неоцінених запасів, без урахування дренажного водовідливу, за 2009 р. склав 114,431 тис.м3/добу, що на 26,286 тис.м3/добу менше ніж у 2008 р. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином – 80,889 тис.м3/добу (до 1,5 г/дм3) – 71%, 28,723 тис.м3/добу (1,5-3,0 г/дм3) – 25% і 4,820 тис.м3/добу (більше 3 г/дм3) – 4%. У середньому водовідбір на 1 особу населення із ПРПВ дорівнює 0,074 м3/добу, 0,026 м3/добу і 0,004 м3/добу відповідно. Ступінь освоєння прогнозних ресурсів підземних вод, відповідно, складає 1,9% і 3,1 %. Величина прогнозних ресурсів підземних вод та їх видобуток по мінералізації 5000 4000 3000 2000 1000 0 всього

до 1

1-1,5

1,5-3

Мінералізація, г/дм3 Прогнозні ре сурси пі дзе мних вод, тис.м 3 /добу

120 100 80 60 40 20 0 всього

до 1,5

1,5-3

>3

Мінералізація, г/дм3 Водовідбір, тис.м 3 /добу

121

122

У порівнянні з минулим роком водовідбір по мінералізації в цілому і по адміністративних районах істотно не змінився, спостерігається незначний перерозподіл приблизно в 4% скорочення площ видобування підземних вод з мінералізацією до 1,5 г/дм3 та збільшення площ з мінералізацією 1,5-3 г/дм3, що можливо виникло за рахунок відсутності даних про водовідбір по значній кількості водозаборів. Більша частина із прогнозних ресурсів використовується для господарчопитного водо забезпечення (82%), в меншій мірі для виробничо-технічного водопостачання (4 %), зрошення (12%) та промислового розливу (менше 0,01%), не використовується 2% підземних вод. Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод по видах використання 114 ,431

120

93,797

тис. м3/добу

100 80 60 40

13,342 4,914

20 0

Загальний водобідбір

ГПВ

ВТВ

2,373

0,006

Розлив

Зрошення

Скид

Із приведених даних видно, що Херсонська область досить забезпечена підземними водами на господарсько-питні потреби. Однак, в процесі, довготривалої експлуатації відбулися деякі зміни якості вод. Як показують дані водовідбору, станом на 01.01.10 р., прісні підземні води з мінералізацією до 1г/дм3 відсутні на територіях Іванівського, Нижньосірогозького та Новотроїцького районів. Зростання мінералізації підземних вод спостерігається: - у Новтороїцькому районі – водовідбір у кількості 8,16 тис. м3/добу з мінералізацією 1-1,5 г/дм3 перевищив ПРПВ (1,10 тис. м3/добу) на 7,06 тис. м3/добу; - у Білозерському районі – водовідбір у кількості 8,785 тис. м3/добу з мінералізацією 1,5-3 г/дм3 перевищив ПРПВ (3,53 тис. м3/добу) на 5,25 тис. м3/добу; - по 13 районам із 18 спостерігається водовідбір з мінералізацією >3г/дм3 (найбільший водовідбір на території Херсонської міської ради – 53%, 40% в Іванівському та 7% в Високопількому районах; решта менше 4% від загальної кількості видобутих ПВ. Отже, раніше оцінені прогнозні ресурси на теперішній час по окремим районах не відповідають дійсності і потребують перегляду. Аналізуючи матеріали по використанню прогнозних ресурсів підземних вод, слід відмітити: 123

1. У північній (Верхньорогачицький район) та південно-західній частині області (Голопристанський, Каланчацький, Скадовський і Цюрупинський райони) зберігається благополучна гідрохімічна обстановка протягом тривалого періоду експлуатації, тобто має значні ресурси прісних підземних вод, придатних для водопостачання населення на правобережної частини області.

2. У Бериславському, Нижньосірогозькому та Чаплинському районах підземні води, що використовуються для водозабезпечення з мінералізацією до 1,5 і 1,5-3,0 г/дм3 представлені приблизно у рівній мірі.

3. На більшій частині площ Білозерського, Горностаївського, Іванівського районів поширені підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3.

4. На території Іванівського району підземні води характеризуються підвищеною мінералізацією (4-5 і навіть до 8 г/дм3), тут практично не має підземних вод питної якості. Враховуючи певну гідрохімічну ситуацію на території області, яка склалася в результаті довготривалої водогосподарської діяльності, та привела до того, що в деяких районах величина прогнозних ресурсів підземних вод не відповідає рівню якісного питного водоспоживання пропонується: - водопостачання жителів м.Херсона та окремих населених пунктів області, які потерпають від нестачі питної води, поліпшити за рахунок спорудження поодиноких водозабірних споруд; - встановити пункти (територія Іванівського району) по додатковій очистці підземних вод; - посилити контроль райСЕС за використанням некондиційних вод для цілей питного водозабезпечення населення; - закрити (затампонувати) свердловини, що відбирають підземні води які не відповідають вимогам ДСТ «Вода питна…» на тих ділянках, де їх використання не погоджено з МОЗ України; - власникам комунальних підприємств необхідно розробляти та впроваджувати відповідні заходи по раціональному використанню підземних вод (зменшити втрати при транспортуванні, які складають третину від загального водовідбору).

124

40

16

40

550

Ураженість території обл., %

11297

Ерозія Площа розповсюдження , км2

18

Ураженість території обл., %

У т.ч. активних

Усього

Ураженість території обл., % 0,002

Підтоплення Площа розповсюдження , км2

0,50

Зсуви Кількість зсувів Кількість зсувів на забудованих територіях

28,5

Площа розповсюдження , км2

Площа області, тис.км2

7.2.2 Екзогенні геологічні процеси Природні умови та зростаюче з кожним роком техногенне навантаження визначили розвиток екзогенних геологічних процесів (ЕГП) на території Херсонської області. У першу чергу це підтоплення, абразія та зсуви. Таблиця 7.2.2.1 Розвиток екзогенних геологічних процесів

1,9

Зсуви Зсувні процеси в Херсонській області у 2009 році вивчалися шляхом піших маршрутних обстежень. Загальна кількість виявлених зсувів в Херсонській області дорівнює 40 із загальною площею 0,50 км2. Приурочені вони виключно до правого схилу Дніпровського лиману, схилів Каховського водосховища. З 18 адміністративних районів зсуви розповсюджені тільки в 6 районах. Кількість зсувів у кожному районі не перевищує півтора десятки. Площі поширення їх також невеликі. Таблиця 7.2.2.2 Зсувні процеси на території Херсонської області Адміністративний район Бериславський район Білозерський район, с. Станіслав Великолепетиський район, с. В.Лепетиха, с. Каїри Верхньорогачицький район, с. Ушкалка Горностаївський район, с. Гаврилівка Нововоронцовський район, с. Нововоронцовка, с. Золота Балка Всього:

Ураженість території зсувами, км2 2006 р.

2009 р.

0,025 0,025 0,24 0,218 0,017 0,017

Кількість зсувів, шт.

2006 р.

1 8 3

2009 р.

1 7 3

0,16 0,033 0,047

0,16 0,033 0,047

12 3 14

12 3 14

0,552

0,500

41

40

Абразія Абразія вивчалась шляхом маршрутних обстежень, закладання реперної мережі та вимірювання відстані від базових реперів до бровки берегового обриву для обчислення в ході подальших спостережень величини відмиву берегового обриву. У зв’язку з відсутністю попередніх даних вичислити величину відступання берегового уступу за 2006 – 2007 рр. неможливо. Таблиця 7.2.2.3 Довжина абразійного берега Назва водоймища Утлюцький лиман Перекопська затока Каркінітська затока Джарилгацька затока Чорне море Тендрівська затока Ягорлицька затока Дніпровсько-Бузький лиман Каховське водосховище, у тому числі: лівий берег правий берег Всього:

Довжина абразійного берега, км 21,75 22,00 35,00 24,00 18,60 4,00 14,00 26,00 200 99 101 365,35

Близько 87% загальної довжини берегових схилів Каховського водосховища, тобто приблизно 200 км, у тому чи іншому ступені вражені абразією. Лівий схил водосховища абразується на ділянці в 99 км (82,5% від

125

загальної довжини схилу), правий – на ділянці в 101 км (91,8 % від загальної довжини схилу). Південна частина області омивається лиманами і затоками Чорного і Азовського морів. Загальна довжина берегової лінії (без о. Сиваш) складає 458,0 км, з них 165,35 км (36% від загальної довжини) відносяться до абразійного типу. За даними опитування місцевих мешканців швидкість від ступання бровки берегового уступу на узбережжі Утлюцького лиману на ділянці від межі з Запорізькою областю до с. Фрунзе приблизно 0,3 – 0,5 м/рік, а від с. Фрунзе до м. Генічеська – до 0,7 м/рік. Ерозія Ерозійні процеси, як і абразія, вивчалась шляхом маршрутних обстежень, закладання реперної мережі та вимірювання відстані від базових реперів. У зв’язку з відсутністю попередніх даних вичислити швидкість розвитку ерозійних процесів на 2006 – 2009 роки неможливо. Ерозійні процеси спостерігались у 2005 році на берегах Каховського водосховища, на правому схилі р. Дніпра і на правому схилі Дніпровського лиману на ділянці від с. Софіївки на захід до межі з Миколаївською областю. За даними мешканців швидкість ерозії дорівнює 0,2 – 0,3 м/рік. Підтоплення Природні умови Херсонської області та водно-меліоративні заходи визначають широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і досяг критичного стану, здатного призвести до виведення великих земельних масивів з господарчого використання. Підвищення рівня ґрунтових вод сприяє водонасиченню ґрунтів зони аерації, погіршує їх фізико-механічні властивості, що призводить до розвитку негативних явищ, які впливають на стан будівель та споруд, збільшують сейсмічність ділянок на 1 – 2 бали.

Динаміка підтопленя території Херсонської області 60,3

2007

39,7

70

2006

30

2005

73

27

2004

74

26

2001

75,4

24,6

0

20

40

60

80

100

% площа неуражена підтопленням

126

підтоплена площа

За умовами розвитку процесу підтоплення можливо в межах території області виділити такі площі. І. Правобережна північно-східна частина території області представляє собою акумулятивну слабкорозчленовану лесову рівнину в межах степового вододільного плато з дуже пересіченим рельєфом, значними ухилами поверхні та розповсюдженням подів. Процес підтоплення розвивається як в природних, так і в техногенних умовах. ІІ. Правобережна північно-західна частина території області – безстічна вододільна рівнина, що прилягає до правого берегового схилу р. Інгулець і відноситься до блоку природно-техногенних умов схильності до розвитку процесу підтоплення, в місцях розташування населених пунктів посилена значним техногенним навантаженням, в основному за рахунок використання водо несучих мереж. Вододільні плато межиріччя південний Буг-ІнгулецьДніпро характеризуються високим ступенем підтоплення, найбільш в межиріччі Південний Буг-Інгулець (Білозерський район, Херсонська міськрада), де розташований Інгулецький зрошуваний масив, територія характеризується утрудненими умовами дренованості, що неминуче веде до підвищення рівня ґрунтових вод і підтоплення. ІІІ. Східна частина Херсонської області (Токмакський підрайон ДніпроМолочанського гідрогеологічного району). Підтоплені території мають крайньо локальне площадне розповсюдження, не дивлячись на те, що 50% території підрайону – його центральна і західна частини зрошуються. Підтоплені прируслові частини схилів лівобережжя Каховського водосховища та днища балок, які його прорізають. Основним фактором підтоплення є низьке гіпсометричне положення цих площ і підпір їх водами Каховського водосховища. На вододільних плато в південній частині підрайону підтопленню підлягають невеликі площі подових знижень розміром 5х10-15 км. Не дивлячись на те, що вони попадають в зону зрошуваних масивів, основним фактором підтоплення є геологічна будова і рельєф. ІV. Олешківські піски на лівобережжі р. Дніпро, де зберігся природний режим підземних вод.

V. Південна і південно-західна частини лівобережжя р. Дніпро – це низовинна пологохвиляста слабостічна рівнина, ускладнена багаточисельними подами і западинами, часто заболоченими. Дуже сильний ступінь ураженості підтопленням спостерігається в Голопристанському, Скадовському, Каланчацькому, Генічеському районах, де рівні ґрунтових вод залягають в межах від 0 до 3 м, причому на більшій частині площі рівні залягають на глибинах менше 2,5 м. На півдні області розташовані крупні зрошувальні системи – Краснознам’янська, Каховська, Генічеська, прокладені найбільші магістральні канали – Північно-Кримський, Каховський, Краснознам’янський, існує мережа міжгосподарських і внутрішньогосподарських каналів, втрати з яких є основним джерелом додаткового формування ґрунтових вод. Уздовж іригаційних каналів відбувається лінійне підтоплення. Окрім цього, наявність крупних каналів, розташованих в субширотному напрямку, призводить до порушення природного водообміну і відтоку підземних вод. На окремих ділянках, розташованих безпосередньо біля магістральних каналів, встановлене значне підвищення РГВ у ґрунтових масивах внаслідок додаткового 127

надходження (фільтрації) поверхневих вод. Подальше розширення зони підтоплення тут буде приростати за рахунок техногенного фактору в умовах необоротного порушення водного балансу території. Природний режим підземних вод зберігся лише в північних і північносхідних районах, а також на окремих ділянках лівобережжя р. Дніпро – у районі Олешківських пісків. Техногенні чинники (гідротехнічне та меліоративне будівництво, включаючи будівництво Каховського водосховища та значної кількості водойм і ставків місцевого значення, розвиток великого і малого зрошення, у тому числі і поливи присадибних ділянок, нераціональна і технічно невідповідна умовам водовідведення організація території в населених пунктах, переважне розміщення останніх в пониззях балок, подів, біля узбережжя річок та моря, відсутність систем водовідведення та каналізації в них), які спричинили регіональний підпір підземних вод, підняття рівнів ґрунтових вод на масивах зрошення та в населених пунктах, формування в межах останніх замкнутих, обмежених насипами доріг, що виконують функцію водоприймачів поверхневих вод, внаслідок чого природна схильність Херсонської області до розвитку процесів підтоплення та затоплення була значно підсилена. Ця схильність не ліквідується навіть влаштуванням систем захисного горизонтального та вертикального дренажу, особливо за умови залпових, великих за обсягами, але короткочасних надходжень води у періоди аномально великих опадів. Внаслідок поєднання в часі та просторі дії чинників природного і техногенного походження на Херсонщині сформувались виключно сприятливі умови для розвитку процесів підтоплення і, особливо, поверхневого затоплення. За цих умов висока схильність території області до прояву процесів підтоплення та затоплення досить швидко трансформується у великомасштабні надзвичайні підтоплення та затоплення за умови аномально великих опадів. Таблиця 7.2.2.4 Площі з рівнем ґрунтових вод 0-4 м по адміністративних районах Херсонської області Адміністративний район

РГВ, м

Станом на 1981 рік Розвиток Площа процесу розвитку, у % до площі км2 району 58 3

Бериславський

0-4

Білозерський

0-4

Великоолександрівський

0-4

Великолепетиський

0-4

27

2

Верхньорогачицький

0-4

26

3

Високопільський

0-4

188

27

Генічеський

0-4

571

19

Голопристанський

0-4

1718

48

Горностаївський

0-4

26

3

128

457

27 22

РГВ, м 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4

Станом на 01.01.2008р. Розвиток Площа процесу розвитку, у % до площі км2 району 292 17 237 14 504 30 461 27 195 13 255 17 114 10 28 3 225 23 20 2 129 18 349 50 1609 54 90 3 1530 43 387 11 135 14 3 0

Іванівський

0-4

26

2

Каланчацький

0-4

531

59

Каховський

0-4

96

6

Нижньосірогозький

0-4

23

2

Нововоронцовський

0-4

70

8

Новотроїцький

0-4

475

23

Скадовський

0-4

574

38

Цюрупинський

0-4

303

17

Чаплинський

0-4

129

7

Всього по області

0-4

5631

20

0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-4

0 163 659 22 276 90 30 72 214 206 872 206 440 268 455 481 280 0 11292

0 15 73 2 18 6 3 6 24 23 42 10 29 18 25 27 16 0 39,7

Бериславський

Адміністр ативні райони

Таблиця 7.2.2.5 Перелік населених пунктів Херсонській області, розташованих у зонах з РГВ 0-2,0 м Ураженість постійно (0,02,0м) Населені пункти підтоплених територій, км2 292 с.Тягінка, С.Львове, с.Ольгівка, с.Бургунка, с.Миколаївка, с.Отрадокам'янка, с'мт Козацьке, с.Веселе, м. Берислав, с.Новоберислав, с.Зміївка, с.Червоний Маяк, с.Томарине, с. Новокаїри, с. Республіканець, с.Милове, с.Качкарівка, с.Саблуківка

Білозерський

504

Великоолександрівський

195

Високопільський

Верхнього- Великолегачицький петиський

114

с.Іванівка, с.Новотягинка, с.Токарівка, с.Понятовка, с.Микільське, с.Дар'ївка, с.Тельмана, с.Федорівка, с.Інгулець, сЯсна Поляна, с.Антонівка, м.Херсон, смт Комишами, смт Куйбишеве, смт Белозерка, смт Зеленівка, с.Степанівка, с.Музиківка, смт Приозерне, смт Білозерка, с.Дніпровске, сЯнтарне, с.Берегове, с.Велетенське, с.Кізомис, с.Софіївка, с.Широка Балка, с.Станіслав, с.Олександрівка, с.Кирове, с.Нова Зоря, с.Зорівка, с.3нам"янка, с.Киселівка, с.Надеждівка с. Бобровий Кут, с.Заповіт, смт Калінінське, смт Краснолюбецьк, сМала Сейдеминуха, смт Новополтавка, смт Зелений Гай, с.Благодатівка, с.Андріївка, с.Лозове, с.Білогірка, с.Давидів Брід, С.Запоріжжя, с.Мала Олександрівка, смт Велика Олександрівка, с.Білоусове, смт Твердомедове, с.Новодмитрівка, с.Довгове, с.Старосілля с.Князе-Григорівка, смт Велика Лепетиха, с.Мала Лепетиха, с.Сергіївка

Кількість населених пунктів у зоні підтоплення, шт 18

35

20

4

225

с.Георгіївка,с.Олексіївка, с.Пролетарій, смт Верхній Рогачик, смт Трудовик, смт Зоря, с.Первомаївка, с.Нижній Рогачик, с.Бабине, с.Ушкалка, с.Бережанка, с.Михайлівка, с.Новознам'янка

13

129

с.Блакитне, с.Архангельське, с.Заречне, с.Иванівка, с.Мар'іне, с.Благодатне, с.Наталине, с.Новобратське, с.Заградівка, с.Розівка, с.Миколаївка, с.Кочубеївка, с.Світлівка, с.Свободне

14

129

с.Новогригорівка, с.Озеряни, с.Пчілка, с..Перекоп, с.Новий Азов, с.Комисарівка, с.Стокопані, с.Фрунзе, с.Придорожнє, смт Москаленка, .смт Партизани, смт Догмаровка, с.Щорсівка, с.Ярошик, с.Червонопрапорне, м.Генічеськ, с.Семихатка, .сЯсна Поляна, смт Новоолексіївка, с.Люблинка, с.Новодмитрівка, с.Веснянка, с.Геніченська Гірка, с.Щасливцеве, с.Приозерне, с.Стрілкове, с.Салькове, с.Чернігівка, с.Миколаївка, с.Новий Труд, с.Чонгар, с.Попівка, сАтамань, с.Нова Праця, с.Петрівка, с.Бойове, с.Сиваш с.Більшовик, с.Новософіївка, с.Круглоозерка, с.Залізний Порт, с.Новофедорівка, с.Сліпушинське, с.Нововолодимирівка, с.Новочорномор'я, с.Бертери, с.Збру'ївка, с.Олексіївка, с.Суворівка, с.Комуна, с.Берегове, с.Чорноморські Криниці, сЛиманівка, с.Вільна Україна, с.Краснознам"янка, с.Очаківське, с.Вільна Дружина, с.Иванівка, с.Індустріальне, с.Садове, с.Пам'ятне, с.Нова Збру'ївка, с.Стара Збру'ївка, с.Геройське, с.Рибальче, с.Забарине, м.Гола Пристань, с.Кардашинка, с.Велика Кардашинка, с.Мала Кардашинка с.Зірка, сАнтонівка, с.Каїри, смт Горностаївка, с.Заводівка

37

с.Каїрка, с.Пам'ятник, с.Польове, с.Макарівка, с.Червоний Чабан, с.Ставки, с.Мирне, 8.с.Бабенківка-1, с.Гаврилівка-2, с.Олександрівка, с.Олексіївка, с.Приморське, с.Новоолександрівка, с.Бабенківка-2, с.Привілля, смт Каланчак, с.Роздольне, с.Вербове с.Волинське, с.Федорівка, с.Василівка, с.Софіївка, с.Любимівка, м.Каховка, м.Нова Каховка, м. Таврійськ, смт Дніпряни, с.Корсунка, с.Райске, с.Чорнянка

18

30

с.Верхні Сірогози, с.Новоолександрівка, с.Першопокровка, смт Нижні Сірогози

4

214

с.Дудчани, с.Гаврилівка, с.Новоолександрівка, с.Михайлівка, с.Золота Балка, с.Осокорівка, смт Нововоронцовка

7

872

смт Сиваське, с.Новомихайлівка, с.Сивашівка, с.Садове, с.Овер'янівка, с.Заозерне, смт Захарівка, смт Благовіщенка, с.Вознесенка, с.Сергіївка, с.Воскресенка, с.Громівка, с.Новопокровка, с.Василівка, с.Дружелюбівка, с.Новомиколаївка

16

440

с.Дарівка, с.Новоукраїнка, с.Тарасівка, с.Приморське, сАнтонівка, м.Скадовськ, с.Красне, с.Лиманське, с.Володимирівка, с.Новоросійське, смт Лазурне

11

455

смт Нова Маячка, с.Козачі Лагері, с.Кринки, с.Підстепне, с.Піщанівка, м.Цюрупинськ, с.Саги,с.Солонці,с.Тарасівка, с.Стара Маячка

10

280

с.Іванівка, с.Строганівка, с.Нововолодимирівка, сГригорівка, с.Першокостянтинівка, смт Чаплинка

6

Генічеський

1609

135

659

276

Чаплинський

Цюрупинський

Скадовський

Новотроїць- Ново ворон- Нижньосіро- Каховсь- Каланкий цовськ ий гозький кий чацький

Горно- Голопристанський стаївськи й

1530

Всього

130

7959

33

5

12

263

7.3 Дозвільна діяльність у сфері використання надр Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області у 2009 році надано 5 погоджень у вигляді екологічної картки на отримання ліцензії на користування надрами: - ТОВ «Укркар’єрдобування» м. Бровари Київська область бульвар Незалежності, 16 – на геологічне вивчення Райського родовища піску; - КП «Райсількомунгосп – Партнер» Генічеської районної ради – на геологічне вивчення Генгірківської ділянки піщано-черепашкової суміші; - КП «Олешки» Цюрупинської районної ради – на геологічне вивчення ділянки піску «Саги»; - ВАТ «Бериславський завод» будівельних матеріалів – на геологічне вивчення Архангельської – 1 ділянки Старосільського родовища вапняку; - ПП «НК ГІРНИК», 74900, Херсонська область м. Нова Каховка вул.Паризької Комуни, буд.2н – на геологічне вивчення Віровського родовища вапняків (Бериславський р-н). Протягом 2009 року було видано 18 екологічних карток – погодження отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування прісних підземних вод.

131

8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів За даними статистичної звітності «Утворення, оброблення та утилізація небезпечних відходів І-Ш класів небезпеки в Херсонській області» протягом 2009 року на підприємствах області фактично утворилось 32,9 тис. т небезпечних відходів. Основна частина утворених відходів – 32,6 тис. т (або 99,1 % від загального обсягу) належить до III класу небезпеки. Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року в Херсонській області, велика кількість відходів медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин (26,9 тис. т), відходів, що містять метали та їх сполуки (3,0 тис. т), відпрацьованих нафтопродуктів та продуктів нафтопереробки (2,1 тис. т). Частка відходів, які були повністю використані для одержання тієї чи іншої продукції або знешкоджені у загальному обсязі утворених склала 85,0% (проти 22,4% у 2008р.). Станом на 01.01.2010 року в спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств накопичилось 9,0 тис.т небезпечних відходів, з них – 8,3 тис.т належить до III класу небезпеки. Серед наявних відходів надзвичайно небезпечними є відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи), загальна кількість яких складає 1,4 т . Таблиця 8.1.1 Накопичення відходів № з/п

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього, у тому числі:

1 2 3 4 5

відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

т

9026,5

т т т

661,8 5,2 8359,5

317

Таблиця 8.1.2 Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки № з/п 1

2

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т всього * Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2007

2008

2009

183482 28610,44

232941 30286,303

269176 32877,547

212092,44

263227,303

302053,547

3167

**

**

* обсяги утворення вторинної сировини і відходів виробництва (за ф. №14-МТП); ** згідно Плану державних статистичних спостережень на 2010 рік, терміном розробки показника «Валовий регіональний продукт за 2009 рік (попередні дані)» є 13.09.2010р. З цієї причини немає можливості розрахувати показник «Утворено відходів I-III класів небезпеки на одиницю ВРП» за 2009 рік.

132

Таблиця 8.1.3 Вторинна сировина і відходи виробництва 2007 183482

Усього по області, з них: відходи паперу та картону сировина полімерна вторинна матеріали текстильні вторинні відходи шкіряні склобій зола та золошлакові відходи відходи деревини, щільн.м3 сироватка молочна гумові відходи шини зношені зернові відходи стержні початків кукурудзи вичавки виноградні вичавки яблучні лушпиння соняшнику відходи тверді побутові шлаки ливарного виробництва шлаки доменного виробництва

1427 682 99 30 6709 386 4573 91361 10 116 10182 34 1355 33 3825 61750 2406 -

Утворено, т 2008 232941 2156 1570 72 33 8105 1195 4958 104028 8 145 24413 25 3348 39 33300 49865 1597 -

2009 269176 1970 359 22 31 4742 1098 4382 98695 2 145 23738 1 2351 60845 71231 1149 -

Таблиця 8.1.4 Основні утворювачі відходів (за даними статзвітності І-нв) № з/ п

1 1.

2.

3.

Назва підприємства

2 ТОВ «Механічний завод» (м. Херсон) ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» (м. Херсон) ДП «Херсонський морський торгівельний порт»

Найменування відходу

3

Клас Накопичено небезпеки відходів станом на 01.01.2009 р., т

4 I- III клас

5 188,050

Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2009 рік, т 6 1010,515

Накопичено відходів станом на 01.01.2010 р., т

I- III клас

363,757

122,618

300,780

I- III клас

61,801

1413,611

33,364

7 51,459

8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) Унікальність кліматично-географічного потенціалу області, пріоритетний розвиток оздоровчо-лікувальної та туристичної галузей потребують від органів місцевого самоврядування відповідно високого рівня системи соціальноекологічного та санітарно-гігієнічного захисту населення та територій і, зокрема, від негативного впливу розміщення побутових відходів. В той же час в області склалась вкрай незадовільна ситуація з видаленням відходів на полігони твердих побутових відходів населених пунктів області. За орієнтовними розрахунками, проведеними на підставі мінімальних норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», загальний обсяг утворення твердих побутових відходів по області за рік становить 409 тис.т. Згідно даних інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в Херсонській області із 702 населених пунктів 372 мають місця видалення відходів загальною площею 662 га, кількістю накопичення відходів 5,5 млн. т, із них лише 77 об‘єктів експлуатуються при наявності документації на право користування земельними ділянками 133

(державних актів або договорів оренди), 218 перебувають у задовільному, а 154 в незадовільному екологічному стані. Дана інвентаризація не враховує несанкціоновані місця видалення побутових відходів, які утворюються внаслідок відсутності полігонів ТПВ в кожному населеному пункті та незадовільної роботи органів місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення збору, вивезення та захоронення комунальних відходів. Так, у 299 місцевих радах організовано 122 комунальних підприємства, які не забезпечують повне збирання та захоронення комунальних відходів відповідно вимог екологічної безпеки. В області не існує жодного сучасного полігону ТПВ або відповідного промислового комплексу прийому сортування та утилізації такого роду відходів, які б відповідали природоохоронним вимогам. Для ефективного вирішення питань пов’язаних з поводженням з побутовими відходами, рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 341 затверджена Програма поводження з твердими побутовими відходами, виконання якої покладене на Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації. У містах та районах області також розроблені відповідні програми. Цими програмами передбачено проведення робіт із проектування, будівництва нових та реконструкції діючих полігонів ТПВ, впровадження роздільного збору та сортування відходів тощо. Але фінансування заходів програм у сфері поводження з відходами у 2007 – 2009 роках не здійснювалося, що є основною причиною їх невиконання. З метою зменшення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище Держуправління запропонувало Херсонській обласній державній адміністрації: - забезпечити фінансування обласної, районних та міських програм поводження з твердими побутовими відходами, в рамках яких розпочати будівництво сміттєпереробного заводу та полігонів твердих побутових відходів, впровадження системи роздільного збору відходів та їх сортування, провести ліквідацію та рекультивацію несанкціонованих звалищ; - створити обласну комунальну службу, підпорядковану Управлінню житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації, яка за кошти місцевих рад буде проводити роботу по виявленню та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). Значна територія області знаходиться в зоні можливого підтоплення та затоплення, тому проблема поводження з непридатними до використання хімічних засобів захисту рослин, зокрема з безхазяйними, в нашому регіоні стоїть особливо гостро. У 2009 році на території Херсонської області за візуальною оцінкою нараховується 1003 тонни непридатних до використання ХЗЗР у 65 місцях 134

видалення небезпечних відходів. Із яких лише 19 мають задовільний стан, 46 знаходяться у не задовільному стані. Жодний об’єкт, на якому зберігаються непридатні до використання ХЗЗР, не має паспорту місця видалення відходів. Із загальної кількості непридатних до використання ХЗЗР 452 тонни завантажені в герметичні контейнери та зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям на території колишніх баз: ВАТ «Білозерський райагрохім» – 50 контейнерів (159,2 т), ВАТ «Каланчацький райагрохім» – 64 контейнери (132,8 т); ВАТ «Генічеський райагрохім» – 56 контейнерів (160 т). Стан зберігання небезпечних відходів є незадовільним, так як не забезпечена охорона об’єкту, порушена цілісність контейнерів, що призвело до витікання хімічних речовин, відсутні мережа зливової каналізації, локальні очисні споруди, спостережні свердловини тощо. На території колишньої бази ВАТ «Білозерський райагрохім» зберігається близько 350 тонн невпізнаних відходів з характерним запахом дусту, які були поховані на початку 90-х років минулого сторіччя. За ініціативи Держуправління у 2009 році було проведено 4 засідання постійно діючої комісії з питань поводження з небезпечними безхазяйними відходами в Херсонській області, на яких розглядалися питання щодо визначення власників небезпечних відходів, відповідності умов їх зберігання вимогам екологічної безпеки та вивезення їх з території області для подальшого знешкодження. З метою реалізації проекту, спрямованого на поліпшення екологічної ситуації в Херсонській області, з фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету на проведення робіт по збиранню, перезатаренню, перевезенню, зберіганню, знешкодженню та знищенню непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, було виділено 3,25 млн. грн. Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації . Державним підприємством «Національний центр поводження з небезпечними відходами» вивезено за межі області 150,597 т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (повністю вивезено зі Скадовського, частково – з Чаплинського та Великолепетиського районів) на суму 3218,557 тис. грн. Держуправлінням розроблено проект Регіональної програми поводження з токсичними відходами в Херсонській області на 2010-2016 роки, якою передбачено заходи щодо вивезення та знищення непридатних до використання ХЗЗР, рекультивацію забрудненої небезпечними відходами території. Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем у 2009 р. виконано науково-дослідну роботу «Проведення моніторингу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки в Херсонській області», у процесі якої проведено системне обстеження складів пестицидів та агрохімікатів в смт. Мирне Каланчацького району, у районі с. Сонячне, роз’їзд «Срочний» Білозерського району, смт. Партизани Генічеського району, визначено вміст пестицидів у ґрунтах на ділянках складів та прилеглій території, в поверхневих та підземних водах. За результатами даних досліджень надано рекомендації 135

щодо способу знешкодження залишків пестицидів, знезараження ґрунту та продовження моніторингу ґрунтів, поверхневих, підземних вод та атмосферного повітря. Таблиця 8.2.1 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники, тис. т

2007

2008

2009

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

28,61044 0,18684

30,286303 0,106 6,261162 0,546630 0,128669 0,174139 19,987706 0,018988 10,648194

32,877 0,0815 27,645 0,313 0,089 0,17 6,648 0,001 9,027

5,7566 0,201193 0,02784 0,47446 21,80048

6,76322

Таблиця 8.2.2 Поводження з непридатними пестицидами № Район з/п 1. м. Херсон 2. м .Нова Каховка 3. Білозерський 4. Бериславський 5. Великолепетиський 6. Великоолександрівський 7. Високопільський 8. Голопристанський 9. Горностаївський 10. Іванівський 11.

Cкадовський 12. Каховський 13. Новотроїцький 14. Нововоронцовський 15. Цюрупинський 16. Чаплинський 17. Каланчацький Всього в складах Контейнеризовані непридатні пестициди ВАТ «Білозерський райагрохім» Роз’їзд «Срочний», 504 км с. Сонячне Захоронення невідомої речовини з характерним запахом ДДТ ВАТ «Генічеський райагрохім» смт. Партизани ВАТ «Каланчацький райагрохім» смт.Мирне Всього по області

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

20,9

54,635

76,25 151,785

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т 6,1 1,124 13,16 55,8 18,0 6,113 2,824 7,385 1,2 14,2 4,616 13,9 22,24 10,547 21,417 3,0 201,626

159,2 близько 350

160,0

132.8 1003,626

Діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами в області здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Ліцензію Мінприроди України на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходам в області отримали 6 суб’єктів господарської діяльності.

136

Таблиця 8.2.3 Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами № з/п

5 6

Назва

Місце знаходження

1 1

2 ТОВ «Стела – 97»

3 м. Херсон, вул. Ушакова, 62

2

ТОВ ВКФ «Неро»

м. Херсон, вул. Українська, 79

3

ТОВ «Промснаб – Нова Каховка»

4

ДП «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 17 м. Херсон, Одеська площа, 6

Херсонська обласна комунальна аварійнорятувальна служба Державне підприємство «Національний центр поводження з небезпечними відходами «Херсонський регіональний центр поводження з небезпечними відходами»

м. Херсон пр. Адмірала Сенявіна, 5 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39 м. Херсон, вул.. 40 років Жовтня, 132А, к. 312

Номер та строк дії ліцензії 4 № 298694 дійсна до 28.03.2012 № 115494 дійсна до 25.08.2010 № 26 дійсна до 14.12.2012 № 298634 дійсна до 16.02.2012 До 15.06.2011 №433771 дійсна до 25.04.2012

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) 5 Збирання, зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей Збирання, перевезення, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп та збирання, зберігання акумуляторних батарей Збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів та відходів, що містять як забруднювачі свинець або сполуки свинцю Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші). Оброблення Ртуть, сполуки ртуті Відходи пестицидів непридатних 1. Відпрацьовані нафтопродукти, непридатні до використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані індустріальні, моторні масла та їх суміш).

2. Відходи розчинів кислот (у тому числі відпрацьований електроліт).

3. Відходи, речовини, які містять, складаються або забруднені ПХД.

4. Відходи виробництва, одержані від застосування фармацевтичних препаратів.

5. Відпрацьовані акумуляторні батареї, несортовані, цілі чи розламані (у т.ч. відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів.

6. Відходи, які складаються або містять хімічні речовини, що не відповідають специфікації або мають прострочений термін придатності.

7. Гальванічний шлам.

8.відходи, що містять ртуть, сполуки ртуті, тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть.

9. Відходи і брухт електричних вузлів, що містять компоненти, такі як акумуляторні батареї або інші батареї.

10. Відходи виробництва, одержання і застосування біоцидів та фіто фармацевтичних препаратів, включно з відходами пестицидів та гербіцидів, які не відповідають стандартам, мають прострочений термін придатності чи непридатні до використання за призначенням.

11. Відходи забруднені нафтопродуктами (промаслені пісок, папір, деревина, грунт, ганчір’я, відпрацьовані фільтри, інші).

12. Відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода, емульсії.

13. відходи поверхневої обробки металів і пластмас ( у т.ч. відходи, що містять як складові гальванічний шлам).

14. Клінічні та подібні їм відходи, а саме, відходи, що виникають у результаті медичного догляду, ветеринарної чи подібної практики, що утворюються у лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні дослідницьких робіт.

15. Відходи упаковок та контейнерів.

16. Шлами бензину, що містять свинець.

17. Відходи виробництва, одержання і застосування чорнила, барвників, пігментів, фарб, лаків, оліфи.

137

8.3 Використання відходів як вторинної сировини За даними Головного управління статистики у 2009 році, підприємствами та організаціями області враховано 269,2 тис.тонн знов утвореної вторинної сировини і відходів виробництва, що на 8,6% більше ніж у 2008 році. У порівнянні з минулим роком збільшилось утворення такого відходу як лушпиння соняшнику (в 2,0 рази). До господарського обороту залучено 53,0 тис.тонн вторинної сировини, що на 9,8% менше ніж у 2008 році. Рівень використання вторинної сировини і відходів виробництва в обсязі знов утворених становив 19,7%. Діяльність у сфері поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». На збирання окремих видів відходів як вторинної сировини в Херсонській області отримали ліцензії Мінприроди 23 суб’єкта господарської діяльності. Таблиця 8.3.1 Динаміка використання відходів № з/п 1 2

Показник

2006 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т

185476 46768

2007 рік 183482

2008 рік

2009 рік

232941

62579

58795

34,2

25,2

269176 53004

Рівень використання, %

3

25,2

19,7

Таблиця 8.3.2 Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини Назва № з/п 1 1.

2 ВАТ «Завод Дельта»

3.

ТОВ «Обласне виробничо– заготівельне підприємство «Херсонвторресурси» ПП «Ларан СП»

4.

ПМП «Славутич»

5.

ТОВ Виробничо – комерційна фірма «Неро» Заготівельно – промислове торгове підприємство „Заготпромторг” Скадовське споживче товариство

2.

6.

7.

8.

ПФ «Победа»

9.

ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Ідеал» Генічеська районна спілка споживчих товариств

10.

11.

ПП «Виток»

12.

ТОВ «ТіМАЛ»

13.

ТОВ «Таврійська ресурсна

138

Місце знаходження

Номер та строк дії ліцензії

Спеціалізація (види вторинної сировини)

3 м. Херсон, вул. Нафтовиків,15 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 1

4 28.10.04 – 28.10.09 16.08.04 – 16.08.12

5

Херсонська обл., м. Н.Каховка, вул. Фабрична, 2 Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопільська, 1В м. Херсон, вул. Українська, 79 Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопольська, 1 Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Комсосмольська, 155 м. Херсон, вул. Кулика, 141-А, кв.81 м. Херсон, Бериславське шосе, 7-А Херсонська обл., м. Генічеськ, узвіз Портовий, 6 Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Піонерська, 42, кв.12 м. Херсон, вул. Червонофлотська, 20 м. Херсон,

09.09.05 – 09.09.10

шини, гумові вироби

19.08.05 – 18.08.10

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

25.08.05 – 25.08.10 03.08.06 – 03.08.11

шини, гумові вироби

03.08.06 – 03.08.11

макулатура, поліетиленова плівка

11.11.04 – 11.11.09 28.10.04 – 28.10.09 03.08.06 – 03.08.11

макулатура

16.12.04 – 16.12.09

шини, гумові вироби

17.03.05 – 17.03.10 07.07.05 –

макулатура

скловироби скловироби, шини, плівка, макулатура, пластмаса

макулатура, скловироби

поліетиленова плівка, макулатура поліетиленова плівка, макулатура

поліетиленова плівка, макулатура

Назва № з/п 1

2 компанія»

14.

15.

16.

17.

18.

ТОВ ВКП «Супер пльонка» Підприємство «Херсонська універсальна база» ТОВ «Вторма – Херсон» ПП «Метталл – Трейд» ПП «Виробничо – заготівельна фірма «Екофлора»

19.

ПП «Кряжев І.Ю.»

20.

ТОВ «ВТОРЕКСПОТРЕЙД»

21.

ПП «Чернявський М.В.»

22.

ПП «Рищук Є.М.»

23.

ПП «Кошицька О.Д.»

Місце знаходження

Номер та строк дії ліцензії

Спеціалізація (види вторинної сировини)

3 вул. Сенявіна, 7

4 07.07.10

5

м. Херсон, вул. Шевченка, 1, кв.77 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 11 м. Херсон, вул. Леніна, 32 м. Херсон, вул. Підпільна, 19 к.6 м. Херсон, вул. 295 Стрілецької Дивізії, 25, кв.98 м. Херсон, вул. Шевченка, 1 кв.77 м. Херсон, вул. Перекопська, 195, кв.8 м. Херсон, вул. Перекопська, 195, кв.8 м. Херсон, вул. Кременчуцька, 97 Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Будьоного, 43 кв.19

16.09.05 – 16.09.10 10.11.06 – 10.11.11 15.06.11 – 15.06.11 31.05.06 – 31.05.11 09.03.06 – 09.03.11

поліетилен, пластмаса,

16.09.05 – 16.09.10 15.06.11 – 15.06.11 31.05.06 – 31.05.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса скловироби, плівка, макулатура, пластмаса скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

30.01.06 – 30.01.11 20.07.06 – 20.07.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

поліетилен, пластмаса, макулатура, поліетилен, відпрацьовані шини скловироби, плівка, макулатура, пластмаса скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

В області переробкою відходів займаються підприємства: 1. ПП «Снабресурс Юг» (м. Херсон) – переробка відходів поліетилену та поліетиленової плівки в кількості 2000 тонн на рік.

2. Каховська філія ЗАТ «АТ Каргілл»- переробка лушпиння соняшника (введено в експлуатацію цех гранулювання лузги насіння соняшника, шроту). Контроль за поводженням з відходами Спеціалістами Держекоінспекції в Херсонській області у 2009 році здійснено 675 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, в т. ч. 368 – з промисловими відходами, 307 – побутовими. За виявлені порушення складено 944 протоколи про адміністративні порушення на суму 71,707 тис. грн., з яких стягнуто 57,511 тис. грн., в т. ч. – 495 протоколи по промисловим відходам на суму 43,316 тис. грн., 449 протоколи по побутовим відходам на суму 28,390 тис. грн. Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з твердими побутовими відходами здійснено у 57 органах місцевого самоврядування. Основними порушеннями, виявленими при перевірках, є: відсутність полігонів твердих побутових відходів, які відповідають вимогам природоохоронного законодавства, недотримання технологічних процесів захоронення відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення сортування, відсутність дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, наявність несанкціонованих сміттєзвалищ. Порушуються вимоги земельного законодавства – звалища ТПВ експлуатуються при відсутності відведення земельних ділянок та проектної документації. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством “Мале госпрозрахункове підприємство “Дар”, встановлено, що тверді побутові відходи складуються в несанкціонованому 139

місці на земельній ділянці площею 270 м2. Схема санітарного очищення села не розроблена. Проведено розрахунок розміру шкоди від засмічення земель та підготовлено претензію на суму 3996 грн. За матеріалами перевірки Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушена кримінальна до КП «МГП «Дар» за фактом забруднення земель стічними водами та побутовими відходами с. Дар’ївка Білозерського району за ч.1 ст.239 КК України. Матеріали кримінальної справи направлено до Білозерського районного суду. Заявлено позов, який розглянуто та задоволено в повному обсязі. Перевіркою КП «Комунгоспсервіс» Таврійської міської ради встановлено, що при відсутності правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки, без відповідного дозволу на розміщення побутових відходів підприємством самовільно розміщуються ТПВ чим порушуються вимоги природоохоронного законодавства та засмічується земельна ділянка розміром 4750 м2. За встановлені порушення старшого контролера вищевказаного підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 82/6 КУпАП. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено претензію про відшкодування шкоди, заподіяної державі від засмічення земель КП «Комунгоспсервіс» Таврійської міської ради, розмір якої становить 1 454,050 тис. грн. До підприємства пред’явлено позовну заяву на відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу. У судовому порядку позов задоволено в повному обсязі. Здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства малим комунальним підприємством (МКП) «Водограй». Підприємство спеціалізується по наданню послуг по санітарній очистці території селищної ради та організації роботи полігону твердих побутових відходів. Спостереження за якістю підземних вод, поверхневих вод, якістю атмосферного повітря, ґрунтів не здійснюється. Спостережні артсвердловини не визначені, централізоване водопостачання на сміттєзвалищі відсутнє. Під’їзні шляхи до сміттєзвалища асфальтовані, але частково засмічені. Шлагбаум, огорожа, обвалування, вагова, дезбар'єр та охорона на сміттєзвалищі відсутні. Водопостачання для миття сміттєвозів і змінних контейнерів, а також для інших господарських потреб відсутнє. Відходи розміщуються безсистемно, насипом, по мірі необхідності згортаються у штучно виритий котлован. За порушення вимог природоохоронного законодавства на посадових осіб МКП «Водограй» складено 5 протоколів про адмінпорушення та надано приписи на усунення виявлених порушень. Після отримання довідки про грошову оцінку земель буде проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земель. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Цюрупинською міською радою встановлено наступне. Документи, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою, загальна площа 39468 м2, відсутні. Водопостачання, шлагбаум, вагова, дезбар’єр на сміттєзвалищі відсутні. Відсутність охорони та контролю за вивезенням твердих побутових відходів призводить до того, що вивозяться відходи 1 класу небезпеки (відпрацьовані люмінесцентні лампи). Згідно міської територіальної 140

програми “Природоохоронні та екологічні заходи 2007 – 2010 р.” на 2009 рік передбачено проведення заходів по вибору земельної ділянки під розміщення полігону ТПВ та проекту будівництва полігону ТПВ. Станом на 10.06.09 р. проведення вказаних заходів не розпочалося. На усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства надано приписи, в роботі знаходиться розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки. У 2009 році держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області здійснено 2 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Наддніпрянською селищною радою. За результатами перевірок встановлено, що очисні споруди зруйновані, очистка стічних вод не здійснюється. Неочищені стоки скидаються через колодязь на рельєф місцевості. Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю були відібрані проби ґрунту, забрудненого неочищеними стічними водами. На обстеженій території колишніх очисних споруд було виявлено несанкціоноване складування твердих побутових відходів. Загальна площа засміченої земельної ділянки складає 361,05 м2. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення на голову Наддніпрянської селищної ради. Проведено розрахунок розміру шкоди від забруднення неочищеними стічними водами та засмічення ТПВ земельної ділянки на суму 5554,65 грн. За матеріалами перевірок Державної екологічної інспекції в Херсонській області прокуратурою Дніпровського району м. Херсона порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України. Здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ ”Херсонавтокомунсервис-Плюс”, що виконує послуги з видалення (захоронення, знешкодження, утилізації твердих побутових відходів, а також промислових відходів ІІІ-ІV класів небезпеки) на Херсонському сміттєзвалищі. На час перевірки роботи по захороненню відходів здійснювалися на трьох робочих картах. Підприємством порушуються вимоги Правил з технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 05.04.07 р. №12, а саме: - репери для контролю ступеню ущільнення відходів відсутні; - автомобільні ваги для обліку прийнятих відходів відсутні; - тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі для затримання легких фракцій відходів відсутні; - контроль за станом підземних вод у 2008 та 2009 рр. не здійснювався; - контрольно-пропускний пункт міського сміттєзвалища спеціальними приладами для радіометричного контролю не обладнаний. У 2008 р. та І півріччі 2009 р. ТОВ ”Херсонавтокомунсервис-Плюс” розрахунок збору за розміщення промислових відходів не здійснювався. За порушення вимог природоохоронного законодавства (ч.1,2 ст. 39 ЗУ «Про відходи») посадову особу підприємства притягнуто до адмінвідповідальності. Контроль за поводженням з небезпечними хімічними речовинами За 2009 рік здійснена 31 перевірка дотримання природоохоронного законодавства в частині поводження з пестицидами та агрохімікатами. За 141

порушення вимог складено 12 протоколів на суму 1,615 тис. грн., з яких стягнуто 1,530 тис. грн Держінспекторами проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватно-орендним кооперативом «Зоря». Згідно акту інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) на балансі підприємства налічується 4,15 т заборонених і непридатних до використання ХЗЗР, з яких 0,65 т – заборонені до використання, 2,5 т – непридатні до використання, 1,0 т – невідомі суміші. Пестициди зберігаються у складі, термін дії Санітарного паспорту № 6 від 14.05.08 р. не подовжено та не погоджено в органах СЕС та Мінприроди. Ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами відсутня. Паспорт місця видалення відходів не розроблено. Відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, надано приписи на усунення порушень. При здійснені позапланової перевірки на землях запасу Федорівської сільської ради за межами населеного пункту в частині зберігання непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), у колишньому складському приміщені та на території, що до 2006 р. належала ВАТ «Облагрохім» встановлено, що на землях запасу, без відповідного дозволу, розміщенні ХЗЗР на площі 2371,20 м2 та об’ємом 5928 м3, що призвело до засмічення землі, що заподіяно державі шкоду у розмірі 42,207 тис. грн. Були відібрані проби ґрунту в 7 точках на глибині 0,2-0,5 м, за результатами досліджень яких встановлено забруднення землі, що заподіяно державі шкоду у розмірі 4,729 тис. грн. За результатами перевірки стану зберігання непридатних пестицидів та агрохімікатів на території колишньої бази ВАТ “Облагрохім” (роз’їзд Срочний, 504 км) від 09 лютого 2009 р. : - складено протокол про адмінпорушення на голову Федорівської сільської ради в частині невиконання вимоги Держекоінспекції в Херсонській області про вжиття заходів на усунення забруднення та засмічення земель; - підготовлено та направлено претензію Федорівській сільській раді на відшкодування збитків, заподіяних державі від забруднення та засмічення земель на суму 46 936 грн. на території Федорівської сільської ради Білозерського району; - підготовлено приписи Голові Федорівської сільської ради та Голові Білозерської районної державної адміністрації з вимогою вжиття відповідних заходів щодо усунення забруднення та засмічення земель. Повторною перевіркою встановлено, що після демонтажу огорожі майданчика, де зберігаються контейнери з 159,2 т непридатних до використання та невпізнаних пестицидів та агрохімікатів, доступ до контейнерів залишився вільний, в результаті чого невідомими особами з 19 контейнерів викрадено металеві закладні для їх підйому. Після демонтажу складських приміщень непридатні до використання та невпізнанні ХЗЗР знаходяться під відкритим небом та доступ до них вільний. Про дані факти підготовлено листи до Херсонської обласної державної адміністрації, Білозерської районної державної адміністрації та Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

142

Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області надано приписи головам районних постійних комісій з питань поводження з безхазяйними відходами щодо визначення власників накопичених в області непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які є безхазяйними відходами. З метою уточнення кількості місць зберігання непридатних та невпізнаних хімічних засобів захисту рослин (за даними інвентаризацій, проведених у 2004 та 2008 роках), протягом липня – серпня 2009 року спеціалістами Державної екологічної інспекції в Херсонській області проведено 19 перевірок дотримання вимог Закону України “Про пестициди та агрохімікати” на території Херсонської області. За результатами перевірок встановлено, що станом на 10.08.2009 р. загальна кількість непридатних до використання в сільському господарстві ХЗЗР становить 288,617 т. Про що проінформовано Херсонську обласну державну адміністрацію, Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора та Управління Служби безпеки України для вжиття заходів. Переліком першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких здійснено з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році, профінансовано роботи по збиранню, перевезенню, зберіганню та знешкодженню непридатних ХЗЗР на території Херсонської області. Станом на 25.12.2009 р. Державним підприємством “Національний центр поводження з небезпечними відходами” вивезено 165,905 т відходів (пестициди з тарою) на суму 3218,557 тис. грн., а саме: 60,865 т зі Скадовського району, 81,710 т – з Чаплинського району та 23,330 т – з Великолепетиського району. Роботи по перезатаренню непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин завершені. Держінспектори з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області здійснювали контроль за проведенням збирання, затаренням та завантаженням непридатних ХЗЗР.

8.4 Державне регулювання у сфері поводження з відходами Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» 411 підприємствам надано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, що становить 52% від переліку власників відходів (783), яким необхідно отримати ліміти на утворення та розміщення відходів, визначеного райдержадміністраціями. На 2009 рік дозвіл на розміщення побутових відходів отримали 10 комунальних підприємств та 4 сільські ради. Інші підприємства здійснюють видалення твердих побутових відходів без дозволу на розміщення відходів тому, що земельні ділянки для видалення відходів не оформленні у відповідності до Земельного Кодексу України. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів» на підставі затверджених облдержадміністрацією паспортів місць видалення відходів (далі – МВВ) у Держуправлінні охорони 143

навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснюється реєстрація паспортів місць видалення відходів. На даний час до реєстру внесено 39 паспортів МВВ, із них 22 – на місця видалення твердих побутових відходів. За 2009 рік погоджено 2 паспорти місць видалення відходів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.01998 року № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.11.1998 року № 818 створено постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами в області та сформовано склад комісії. За 2009 рік проведено 4 засідання. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» у 2009 році надано 2 дозволи на зберігання та використання отруйної речовини.

144

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 50) визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Об'єктами екологічної безпеки відповідно до ст. 3 Закону «Про основи національної безпеки України» є: людина і громадянин (їх конституційні права та свободи, перелік яких відповідно до Основного Закону (ст. 22) не є вичерпним); суспільство (його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси); держава (її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність). Довкілля вважається безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам і нормативам, які стосуються його чистоти (незабрудненості), ресурсомісткості (невиснаженості), екологічної стійкості, санітарних вимог, видового різноманіття, здатності задовольняти інтереси громадян. Чинне екологічне законодавство України як критерії безпеки навколишнього природного середовища передбачає спеціальні нормативи екологічної безпеки. За якісними показниками стан довкілля можна представити трьома рівнями, де його якість розглядається як сукупність природних та «набутих» властивостей, сформованих під впливом антропогенної діяльності, які відповідають встановленим екологічним, санітарно-гігієнічним нормативам, що забезпечують умови для розвитку і відтворення живих організмів, у тому числі життєдіяльності людини. Найвищий якісний рівень природного середовища являє собою чисте природне середовище. У цьому разі забруднення природного середовища є мінімальним, воно не спричиняє змін нормального екологічного стану в певному регіоні. До другого рівня слід віднести сприятливе природне середовище. Тут забруднення природного середовища можливе в межах, які не впливають на стан здоров'я людини і коли відсутні будь-які неприємні фактори, викликані специфікою окремих виробництв. До третього рівня можна віднести безпечне природне середовище. На відміну від другого рівня тут допускається можливість наявності в природному середовищі певного регіону незагрозливих для людини негативних факторів. Категорія «екологічна безпека» з'явилась в українському законодавстві з прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. У подальшому вона отримує конституційне закріплення, її забезпечення та захист віднесено до обов'язків і найважливіших функцій держави, а також є справою всього українського народу (статті 16, 17 Конституції України). Поряд з людиною, її життям і здоров'ям, честю й гідністю, недоторканністю безпека проголошується і визначається Основним Законом найвищою соціальною цінністю (ст. 3).

145

Зазначені положення Основного Закону становлять конституційну основу екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до них були розроблені: Основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; Концепція (основи державної політики) національної безпеки України; Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року. Чинне законодавство України не тільки визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів, гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, але й визнає пріоритетні національні інтереси: забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства; збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання природних ресурсів (ст. 6 Закону України «Про основи національної безпеки України»). Загальні положення у сфері екологічної безпеки закріплені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Самостійного закріплення в ньому дістав принцип правового забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, який належить до основних принципів екологічного права (ст. 3). Його сутність полягає в тому, що за допомогою правових та інших заходів забезпечується підтримка безпечного стану навколишнього природного середовища для життя та здоров'я громадян, довкілля в цілому. У поресурсовому законодавстві окремо вирізняються принципи, що забезпечують пріоритет екологічних вимог перед іншими. До них належать: пріоритетність вимог екологічної безпеки; обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів; гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров'я людей. Відмінною рисою цих принципів від інших є забезпечення підтримання екологічної рівноваги на території України. Недотримання вимог екологічної безпеки створює екологічно небезпечну ситуацію, яка загрожує стану навколишнього природного середовища та здоров'ю людини, спричиняє різноманітні наслідки. Вимоги екологічної безпеки в законі сформульовані за трьома напрямами: за господарськими суб'єктами, стадіями господарського процесу, видами господарської діяльності.

9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Правові, економічні, соціальні, організаційні основи діяльності, пов'язані з об'єктами підвищеної небезпеки і спрямовані на захист довкілля, життя і здоров'я людей від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеженню (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків, визначаються в Законі України від 18 січня 2001 року «Про об'єкти підвищеної небезпеки». Об'єктами підвищеної небезпеки вважаються такі, на яких використовуються, виготовлюються, переробляються, зберігаються або трансформуються небезпечні речовини чи категорії речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти, які є реальною загрозою виникнення надзвичайних ситуацій 146

техногенного та природного характеру. Екологічно небезпечні види діяльності і об'єкти – це важливі чинники, які потребують розробки оптимальних заходів по забезпеченню екологічної безпеки. Таблиця 9.2.1 Перелік об’єктів підвищеної екологічної небезпеки № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8

9

Назва екологічно небезпечного об’єкту

Вид економічної діяльності

2 Херсонська державна біологічна фабрика АТЗТ “Херсонський електромеханічний завод” ТОВ “Механічний завод” ВАТ “Електромашзавод” Херсонський державний завод “Палада” ДП Херсонський чавуноливарний завод ВАТ “Херсонські комбайни” Завод “Судмаш” ДП Херсонський суднобудівний завод Філія акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну” ВАТ “Херсонська теплоелектроцентраль”

3 Переробна промисловість Переробна промисловість

Відомча належність (форма власності) 4 Державна Колективна

Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Колективна Акціонерна Державна Колективна

Переробна промисловість

Державна

Переробна промисловість

Державна

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість

Колективна

Переробна промисловість

Колективна

11

Херсонська філія ТОВ "Столична судноплавна компанія” ВАТ “Південелектромаш”

12

ВАТ завод “Сокіл”

Переробна промисловість

Колективна

13

Переробна промисловість

Колективна

14 15

ВАТ “Каховський завод електрозварювального устаткування” ЗАТ “Херсонський НПЗ” МКП "Хесонтеплоенерго"

Акціонерна Комунальна

16

КП ”Котельщик”

17

КП “Енергозбереження”

18

Комунальне підприємство теплових мереж “Каховтеплокомуненерго”

19

КП “Бериславтеплокомуненерго”

20

КП “Цюрупинсьтеплокомуненерго”

21

КП “Теплотехнік”

22

КП “Міськтеплокомуненерго”

23

ТОВ “Цюрупинський паперовий комбінат” ДП “Херсонський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” ВАТ “Індустріальна скляна компанія “ ТОВ “УТН – Восток”

Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість Будівництво

Державна

Переробна промисловість Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

Акціонерна Колективна

10

24

25 26

Примітка 5

Колективна

Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Комунальна Колективна

147

№ з/п 1 27

ВАТ “Укрнафта”

28

ТОВ “Нафтаком-Плюс”

29

ТОВ “Меганафта”

30

ТОВ “Альянс Холдинг”

31

ПІІ “Лукойл-Україна”

32

ВАТ “Новокаховський завод плавлених сирів” ТОВ “Данон Дніпро” ВАТ “Іванівський маслозавод” ВАТ “Каланчацький маслозавод “ ВАТ “Верхньорогачицький маслозавод” ВАТ “Чаплинський маслосирзавод” ВАТ “Новотроїцький маслосирзавод”

33 34 35 36 37 38

Назва екологічно небезпечного об’єкту

Вид економічної діяльності

2

3 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Відомча належність (форма власності) 4 Акціонерна

Примітка 5

Колективна

Колективна

Колективна

Приватна

Акціонерна Колективна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна

Державною екологічною інспекцією здійснювались перевірки об’єктів, які віднесені до переліку екологічно-небезпечних об’єктів державного значення. За порушення вимог природоохоронного законодавства на посадових осіб підприємства складено 4 протоколи про адміністративне правопорушення 08-14 грудня 2009 р. здійснено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства та встановлено, що ВАТ «Херсонська тепло-електроцентраль» виконано приписи щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, забезпечено ефективну роботу очисних споруд та дотримання Правил технічної експлуатації установок очищення газу. До дозволу ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря внесено зміни у зв’язку із переведенням на роботу з використанням мазуту. За результатами вимірювань вмісту забруднюючих речовин, здійснених у 2009 р. відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції, перевищення встановлених нормативів гранично допустимих викидів не встановлено.

9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційна безпека – дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення і довкілля, які встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки. Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання та передбачає: встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання у державі (нормування); надання дозволів на здійснення діяльності, пов'язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання (провадження дозвільної діяльності);

148

здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які використовують ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (нагляд). Джерело іонізуючого випромінювання – фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. У зв'язку з відсутністю достатньої інформації про характер використання та зберігання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), оцінка загального стану радіаційної безпеки при поводженні з ДІВ має відносний характер та ґрунтується на даних, що отримані з підприємств, які ліцензуються (проліцензовані), або з підприємств, де здійснюється інспекційний нагляд відповідними підрозділами Міністерства екології та природних ресурсів України. Таблиця 9.3.1 Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

1

2 м. Херсон ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” ДП “Дніпро – напівпровідники” ВАТ “ХБК” Херсонська обласна бібліотека ім. О.Гончара Державний архів Херсонської області ОПТЦ “Агропромсистема” Обласний онкодиспансер Херсонська митниця Бериславський район Бериславський відділ ГУ МНС України в Херсонській області Каховський район Каховська філія ЗАТ “АТ Каргілл”

3 8

1 2 3 4 5 6 7 8 1

1

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна радіаційний фон на ДІВ, од. активність території ДІВ, Бк підприємства, мкЗв/год 4 5 6 22 2 1772 497 63 50 3 3

88,8 х1010 7,4 х1010 32,8 х107 9,19 х107 1,17 х107 92,5 х107 4,66х1014 55,5 х107

48

88,8х107

3

111х107

1

1

149

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1 Ведення сільського господарства в Херсонській області Херсонщина є аграрно – промисловим регіоном, та має великий природноресурсний потенціал, сприятливі економічні умови для ведення майже всіх видів виробництва. За даними Головного управління земельних ресурсів на початок 2010р. земельний фонд області складав 2846,1 тис. га. Значна частка земельної площі 69,2 % (1970,6 тис. га) – це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 90,2 % (1777,2 тис. га) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 81,6%, а ступінь розораності земельної площі – 73,6%. На кінець 2009р. в Херсонській області здійснювали виробництво сільськогосподарської продукції 2735 підприємств, площа сільськогосподарських угідь в яких складає 932,0 тис. га. Із загальної кількості підприємств – 619 становлять господарські товариства, кооперативи, приватні, державні та інші підприємства (крім фермерських господарств). На початок 2010р. діяло 2116 фермерських господарств, у власності та користуванні яких знаходилося 233,7 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 226,5 тис. га ріллі. На одне фермерське господарство в середньому припадало 110,5 га площі сільгоспугідь і проти попереднього року цей показник зменшився на 4,6 га. У власності та користуванні громадян знаходилося 826,5 тис.га сільськогосподарських угідь, що більше на 5,8%, ніж на початок 2009р. За підсумками 2009р. (попередні дані) загальний обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.) становив 4028,8 млн. грн. і збільшився на 0,9% в порівнянні з виробництвом попереднього року, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах скоротився – на 7,5%, у господарствах населення зріс – на 8,3%. Вклад останніх у загальне виробництво становив 57,3% проти 53,4% у 2008р. У галузі рослинництва, у зв’язку зі схожими на попередній рік погодними умовами, в 2009р. показники розвитку були майже такими як і у 2008р. Обсяг виробництва продукції рослинництва за 2009р. (у порівнянних цінах 2005р.,) проти попереднього року збільшився на 0,8%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах зменшився – на 7,9%, а в господарствах населення зріс – на 11,2%. У сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення (у вартісному виразі) обсяг зріс за рахунок збільшення виробництва овочевих та продовольчих баштанних культур (на 36,7% та на 40,0% відповідно). У 2009 році в усіх категоріях господарств під зерновими культурами було зайнято 53,6% посівної площі (в 2008р. – 49,6%), технічними культурами 33,7% (36,9%), картоплею та овоче-баштанними культурами 6,9% (7,5%), кормовими культурами 5,8% (6,0%). Збільшення посівних площ зернових культур (пшениця та ячмінь) обумовлене стабільно високим попитом на них як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Провідною галуззю аграрного комплексу є виробництво продукції рослинництва, де головною культурою є озима пшениця. За підсумками 2009р. господарствами усіх категорій одержано 1768,9 тис. т зернових культур (вкл. кукурудзу) при середній урожайності 23,9 ц з га. Порівняно з 2008 р. виробництво зерна зменшилось на 433,4 тис. т (на 19,7%) за рахунок зменшення урожайності на 9 ц (на 27,4%). Пшениці (озимої та ярої) зібрано на 24,8% менше, ніж у 2008р., ячменю – на 2,4%, кукурудзи на зерно – на 37,9%, а валовий збір рису збільшився на 19,8%.

150

Тваринництво є важливою галуззю сільського господарства, що забезпечує населення продуктами харчування, легку та харчову промисловість – сировиною. У 2009р. загальний обсяг виробництва продукції тваринництва збільшився на 1,3%, у т.ч. в господарствах населення – на 3,3%, а в сільськогосподарських підприємствах зменшився на 5,1%. Проте, господарствами населення виробляється більша частина всієї продукції тваринництва (77,6% в 2009 році і 76,1% у 2008р.). У 2009 році (за попередніми розрахунками) в усіх категоріях господарств виробництво м’яса зменшилося проти попереднього року на 3,6% і становить 66,7 тис. т, молока на 0,5% (318,9 тис. т), яєць на 13,6% (380,7 млн. шт.), вовни на 3,6% (186 тонн). В господарствах усіх категорій поголів'я великої рогатої худоби за 2009р. скоротилося на 6,5%, у т.ч. корів – на 6,4%, овець та кіз – на 0,6%, а чисельність свиней та птиці – збільшилась на 9,3% та на 12,1% відповідно. У господарствах населення на початок 2010 р. утримувалось 86,9% загального поголів'я великої рогатої худоби, у т.ч. 92,1% корів, 54,5% свиней, 63,2% овець та кіз, 62,8% птиці. Чисельність поголів’я худоби та птиці станом на 1 січня 2010р. (тис. голів) Усі категорії господарств 2010р.

2010р. до 2009р. +,–

Господарства

Сільськогосподарські підприємства

у%

2010р

населення

2010р. до 2009р. +,–

у%

2010р.

2010р. до 2009р. +,–

у%

Велика рогата худоба

131,4

–9,2

93,5

17,2

+0,3

101,8

114,2

–9,5

92,3

у т.ч. корови

80,1

–5,5

93,6

6,3

–0,1

98,4

73,8

–5,4

93,2

Свині

195,3

+16,6

109,3

88,8

+14,4

119,4

106,5

+2,2

102,1

66,3

–0,4

99,4

24,4

+3,1

114,6

41,9

–3,5

92,3

3905,0

+422,4

112,1

1454,0

+328,8

129,2

2451,0

+93,6

104,0

Вівці та кози

Птиця

10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

Важливим чинником підвищення продуктивності ґрунтів є їх удобрення. Під урожай 2009р. сільськогосподарськими підприємствами області було внесено 261,7 тис. ц мінеральних добрив (у перерахунку на 100 % поживних речовин), що на 7,3 % менше, ніж у 2008р. У структурі використання мінеральних добрив, як і в минулі роки, найбільшу питому вагу займають азотні добрива – 82,1 % (2008 р. – 83,4 %), а фосфатні та калійні – відповідно лише 12,3 % (11,3 %) та 5,6 % (5,3 %). Такий 151

дисбаланс елементів живлення призводить до виснаження ґрунтів та не сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур. Мінеральні добрива були внесені на 56,4% загальної посівної площі сільськогосподарських культур (452,4 тис. га), що на 14,4 тис. га більше ніж у 2008р. На 1 гектар посівної площі сільськогосподарських культур в середньому по області було внесено по 33 кг мінеральних добрив (на 3 кг менше проти попереднього року). Органікою підприємствами удобрено лише 5,6 тис. га посівів сільськогосподарських культур (або 0,7% загальної посівної площі), на які внесено 43,7 тис. т, що у 4,0 рази більше, ніж у 2008р. У середньому, у розрахунку на 1 га загальної посівної площі було внесено 0,1 т органіки. На якісний стан земельних ресурсів вагомо впливають агротехнічні заходи, які проводяться з метою поліпшення та відновлення ґрунтового покриву, попередження можливих негативних екологічних наслідків порушення земель. Так, у 2009р. на площі 5007 га було проведено гіпсування та внесено 8236 т гіпсу та інших гіпсовмісних порід. Таблиця 10.2.1 Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2005 613,1

2006 668,1

2007 760,0

2008 780,2

2009 802,0

140,9 111,3 21,5 8,1

170,0 133,5 25,1 11,4

251,7 195,1 37,8 18,8

287,3 237,2 33,1 17,0

261,8 214,8 32,2 14,8

214,9 35,1 23,0

296,0 44,3 25,0

365,2 48,1 33,0

438,0 56,1 36,0

452,4 56,4 33,0

61,6 2,1 0,3 0,1

39,2 3,8 0,6 0,1

44,3 2,4 0,3 0,1

11,0 5,4 0,7 0,0

43,7 5,6 0,7 0,1

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві У сільському господарстві Херсонської області у 2009 р. використано 930,7 т пестицидів, крім того, біопрепаратів – 108,3 т; хімічним методом оброблено 1649,08 тис. га (у т.ч. десиканти 7,9 тис. га, проти шкідників 740,6 тис. га, хвороб 259,4 тис. га, бур’янів 641,18 тис. га), крім того, біометодом – 115,2 тис. га.

152

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1 Використання джерел енергії в енергетичній галузі У Херсонській області за 2009 рік на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби підприємствами і організаціями області використано на 5,5% менше паливно-енергетичних ресурсів (у перерахунку на умовне паливо), ніж за 2008 рік. У використанні паливно-енергетичних ресурсів основна частина – котельно-пічне паливо – складає 46%, теплоенергія – 14,2%, електроенергія – 39,8%. Основні витрати котельно-пічного палива, теплоенергії та електроенергії припадали на промисловість – відповідно 56,4%, 32,4% і 37,1% від загального обсягу витрат; сільське господарство – 17,8%, 6,2%, і 33%; транспорт – 8,8%, 3,7%, 5,3%. Як і в попередні роки промисловість залишається основним споживачем паливно-енергетичних ресурсів. Таблиця 11.1.1 Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів 2000

2006

2007

2008

2009

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у. п. (паливо, теплоенергія, електроенергія)

926,1

881,8

861,0

901,3

851,7

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г

1073,6

95,2 1019,4

93,0 1162,5

97,3 1110,7

92,0 1050,20

-

95,0

108,3

103,5

97,8

452,5

447,0

394,2

422,4

388,5

-

98,8

87,1

93,3

85,9

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

Таблиця 11.1.2 Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн.*

Усього стаціонарними джерелами, в 233 9,4 тому числі за видами діяльності: виробництво та розподіл 26 5,2 електроенергії, газу та води * робіт, послуг у відпускних цінах підприємств без ПДВ та акцизу

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції

0,001

79,6

50,0

0,003

72,2

50,0

11.2 Ефективність енергоспоживання Таблиця 11.2.1 Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне,т Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний

2000 р.

2721382

2006 р.

596061,4

2007 р.

523114,2

48304 259079 8555

52890,2 2947609 7145,9

50298,5 231882,4 6386

-

-

1821,6

1278

11,7

2,5

9,7

45,4

292,0

2008 р.

2009 р.

555054,7

495684,2

49015,1 246512,8 7096,4 11705,3

40516,6 209784,9 10053,0 19618,6

4,6

0,7

47,4

17,1

153

Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис. м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

37079,3 65,3 4,9 118847,7 53436,3 63805 1136

31095,6 5,5 573,3 39,2 8,1 94416,2 8064,7 0,3 3254,0 2640,2

30307,4 7,5 89,2 36,6 1,2 97447,3 5437,5 0,5 3005,1 3290,8

-

1,0

0,2

-

8039,6 5,2 0,4

7787,5 78,9 -

-

-

-

-

-

-

-

233,0

-

28148,6 5,7 15,5 1,6 103995,9 5365,4 0,5 2765,3 3700,3 0,1

23639,0 4,1 3,5 1,1 93410,8 10828,7 0,7 2274,3 3503,9 0,1

6933,3 55,1 -

3924,0 37,8 -

-

-

-

-

Таблиця 11.2.2 Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Витрачено т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

154

Витрати палива в натуральному вимірі газ газойлі вугілля бензин природний (паливо кам’яне т. моторний тис. м³ дизельне)

495684,2

40516,6

269784,9

2363,9

93410,8

95971,8

1828,3

10191,9

8154,9

45836,2

250942 393,8 79689,9

9787,6 9463,4

174692,4 40367,6

5561 18,9 3786,6

8988,1 247,9 7929,8

2669,1

649,9

1401,6

81,5

279,7

214,6

-

58,9

38,0

34,0

39601,3

1027,8

17871,0

2665,1

4654,2

170858,2

324,2

134324,8

1755,5

810,4

14472,6

198,0

355,2

1636,3

3553,3

29526,3

113,9

2142,8

1697,8

5347,4

51716,2

1708,0

4350,4

1992,3

27747,3

3382,5

174,3

869,5

909,5

554,2

26109,2 7270,7

20339,2 3378,0

6502,6 3417,9

1194,8 332,9

260,1 120,6

11744,8

2539,0

6257,1

1275,6

138

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1 Транспортна система Херсонської області 12.1.1 Обсяги транспортних перевезень

У 2009 році пасажирообіг всіма видами транспорту склав 2787,6 млн. пас. км, вантажообіг всіма видами транспорту – 4936,4 млн. т км. Перевезення пасажирів та вантажів в основному здійснювалося автомобільним транспортом, 64,8% та 71,9% відповідно. Трубопровідні та авіаційні перевезення не здійснювалися.

Таблиця 12.1.1.1 Динаміка транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажообіг млн. т км

%

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирообіг

Залізничний

2000

3,6

20,6

2037,0

71,9

3,8

3,6

млн. пас. км 863,8

Автомобільний

2006 2007 2008 2009 2000

5,0 5,8 7,4 4,3 13,2

27,9 28,7 32,2 23,2 75,4

3529,5 4178,0 4697,0 3838,0 282,9

77,7 78,7 78,3 77,7 10,0

2,9 2,6 2,5 2,4* 49,9

1,7 2,0 1,7 1,9 47,7

805,3 609,4 608,8 564,2 908,0

28,1 23,3 20,4 20,2 41,8

Водний

2006 2007 2008 2009 2000

11,8 12,6 14,1 13,1** 0,7

65,9 62,4 61,3 71,9 4,0

753,9 973,5 1170,8 997,4 514,3

16,6 18,3 19,5 20,2 18,1

92,0 78,3 91,0 82,7 0,8

54,0 60,8 62,3 64,8 0,8

1491,3 1648,2 1987,6 1903,3 8,7

52,0 62,9 66,4 68,3 0,4

Авіаційний

2006 2007 2008 2009 2000

1,1 1,8 1,5 0,9 -

6,2 8,9 6,5 4,9 -

258,6 159,3 131,9 101,0 -

5,7 3,0 2,2 2,1 -

0,5 0,4 0,2 0,5 0,0

0,3 0,3 0,2 0,4 0,0

5,7 5,3 2,6 5,1 0,0

0,2 0,2 0,1 0,2 0,0

Трубопровідний

2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009

-

-

-

-

0,0 0,0 0,0 -

0,0 0,0 0,0 -

0,0 0,0 0,0 -

0,0 0,0 0,0 -

Міський електротранспорт

2000

-

-

-

-

50,0

47,9

390,8

18,0

Всього

2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009

17,5 17,9 20,2 23,0 18,5

100 100 100 100 100

2834,2 4542,0 5310,8 5999,7 4936,4

100 100 100 100 100

75,1 47,5 52,3 42,0 104,4 170,5 128,9 146,0 127,6

44,0 36,9 35,8 32,9 100 100 100 100 100

563,4 356,3 392,4 315,0 2171,3 2865,7 2619,2 2991,4 2787,6

19,7 13,6 13,1 11,3 100 100 100 100 100

% 39,8

* відправлено пасажирів з території Херсонської області ** підприємства, що мають на своєму балансі автотранспорт

155

Пасажирські автобуси

4500

3475

3865

3708

774

772

793

710

502

473

659

702

584

500

703

612

2640

1730

1710

1684

Інші транспортні засоби

3335

156

3556

4139

3761

441

455

543

498

359

487

642

533

571

607

833

796

1964

2007

2121

1914

1

156748 127773 18062 1154 1417 8342 0

8039 6237 4636 3555 2845 2500 77 39 76 28 405 115 0 0

1781 173 1599 0 0 9 0

10012 6498 2481 251 137 645 0

3708 3761 1622 2796 1081 508 137 94 358 121 509 242 1 0

2009

2008

10267

105832

106174

2137

84518

83852

1752

5050

5166

2007

2006

2009

29076

5166

5416

109255

108644

36103

2008

2007

147053

1243

1270

87236

85786

30845

36089

32250

2006

2009

2008

190286

6257

6693

5079

5626

1314

30712

28110

29350

22923

21956

Від 5,1 до 10 років

5426

5368

716

1234

923

25153

19475

18529

газ і бензин

1284

1240

312

697

609

1058

943

776

2007

2006

2009

стиснений природний

6493

6020

1508

315

289

694

204

217

16618

15898

25428

2008

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

1595

1212

274

97

107

13986

13816

21910

23750

2007

2006

2009

Від 3,1 до 5 років

1016

949

1026

520

527

732

20136

16679

14877

190286

Від 2 до 3 років

113

112

151

781

13362

12263

156748

2008

2007

дизпаливо

103

72

129

110

696

610

8039

187969

174802

2006

Всього

936

510

1298

108

81

66

6237

153229

142694

168769

Автомобілі всього

бензин

1279

63

39

1781

7957

7218

137018

Легкові автомобілі

Всього

1250

684

10012

6440

6229

7821

Вантажні бортові

Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

1800

1739

6240

Самоскиди

Тип автомобіля (одиниць)

10539

9891

1625

Сідлов і тягачі Тип автомобіля

8230

Спеціальні автомобілі

12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів Таблиця 12.1.2.1 Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) дизпаливо та стиснений природний газ

Таблиця 12.1.2.2 Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Більше 10 років

12.2 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Відділом екологічного контролю на державному кордоні в зоні діяльності регіональних митниць проведено:  екологічний контроль 43406,400 т вантажу;  радіологічний контроль 58827,878 т вантажу;  перевірено 1556 транспортних засобів. У пункті пропуску Херсонський річковий порт (вантажний) на державному кордоні проведено:  екологічний контроль 1044786,432 т вантажу;  радіологічний контроль 1250925,239 т вантажу;  перевірено 510 транспортних засобів. За виявлені правопорушення до адміністративної відповідальності притягнуто 140 порушників на суму 16,592 тис. грн.

Таблиця 12.2.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

7,3 6,7 6,2 5,2 5,1 4,6

3,1 4,2 3,5 2,7 2,7 2,7

Пасажирські легкові автомобілі 2,7 3,4 3,4 3,3 3,4 2,9

Спеціальні легкові автомобілі 0,7 0,8 0,7 0,7 0,6 0,6

тис. т Спеціальні нелегкові автомобілі 2,3 2,7 2,6 2,1 2,0 1,7

157

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1 Екологічна політика Херсонської області На сьогоднішній день єдиним нормативно-правовим актом, що визначає екологічну політику і стратегію держави, є постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. N 188/98-ВР «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Урахування процесів глобалізації економіки, розвитку ринкових відносин та рішень Київської конференції міністрів навколишнього природного середовища «Довкілля для Європи» (2003 р.), Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в м. Йоганнесбурзі (2002 р.), перспективи вступу України до СОТ, положення ряду міжнародних зобов'язань зумовило необхідність розроблення проекту нового стратегічного документа на довгострокову перспективу. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 880-р «Про схвалення Концепції національної екологічної політики на період до 2020 року» Мінприроди розроблено проект «Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року» – документ, який визначає мету, цілі, завдання й принципи, механізми та інструменти реалізації державної екологічної політики на довгостроковий період. У свою чергу, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області у 2009 році підготовлено адаптований та конкретизований проект – «Стратегія екологічної політики в Херсонській області на період до 2020 року» (далі – Стратегія) – з метою вирішення загальнонаціональних екологічних проблем на регіональному рівні. Кінцевою метою реалізації Стратегії є створення безпечного для життя та здоров'я людини навколишнього природного середовища в Херсонській області. Для досягнення мети встановлюються наступні довгострокові цілі: підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення стану навколишнього середовища та підвищення рівня екологічної безпеки, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, забезпечення екологічно збалансованого природокористування, еколого безпечне поводження з відходами. Стратегія визначає механізми реалізації регіональної екологічної політики, які включають наступні елементи: регуляторні (стратегічну екологічну оцінку, екологічний менеджмент, екологічну експертизу та екологічний аудит); економічні та інтегральні (екологічну освіту та просвіту, наукове забезпечення та державний контроль реалізації екологічної політики, моніторинг довкілля, участь громадськості у прийнятті рішень та розвиток партнерства у сфері охорони навколишнього природного середовища). Основні принципи, на яких базується регіональна екологічна політика: рівність трьох складових розвитку: економічної, екологічної та соціальної, що зумовлює врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень; партнерство у розв'язанні нагальних проблем та залучення всіх зацікавлених сторін до реалізації екологічної політики; 158

«забруднювач та користувач платять повну ціну», принцип передбачає для забруднювача запровадження стимулів щодо зниження рівня негативного впливу на навколишнє природне середовище та повної відповідальності користувача за стан наданих йому у користування природних ресурсів, а також зменшення впливу його діяльності (бездіяльності) на стан цього середовища; відмови від господарських та інших проектів, пов'язаних з дією на природні системи, якщо його наслідки непередбачувані на сучасному етапі або прогнозуються недостатньо надійно; принцип запобігання негативним екологічним наслідкам різних видів господарської діяльності до їх реалізації, врахування віддалених екологічних наслідків; екологічна відповідальність, що потребує запровадження чіткого механізму покарання за будь-які порушення природоохоронного законодавства; принцип упереджуючої дії, який передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища; доступність та прозорість екологічної інформації; участь громадськості, органів самоврядування, ділових кіл у підготовці, обговоренні, прийнятті та реалізації рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища й збалансованого природокористування. Виконання заходів регіональної екологічної програми «Екологія – 2010» призвело до поліпшення екологічного стану і зменшення техногенного навантаження в Херсонській області. Логічним її продовженням є проект нової аналогічної програми на період 2011-2015 рр., над яким працює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, разом із райдержадміністраціями, управліннями облдержадміністрації, великими підприємствами області та іншими зацікавленими організаціями. У 2009 році проведено організаційну роботу і за отриманими пропозиціями розпочато формування переліку природоохоронних заходів. Держуправлінням розроблено проект Регіональної програми поводження з токсичними відходами в Херсонській області на 2010-2016 рр.

13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Херсонській області у 2009 р. проведено 2 411 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, суб’єктами господарювання. За виявленими правопорушеннями складено 2162 протоколів про адміністративне правопорушення. До адміністративної відповідальності притягнуто 2072 осіб, яких оштрафовано на загальну суму 185,974 тис. грн., з яких стягнуто 153,143 тис. грн. За шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу нараховані збитки, пред’явлено позовів та претензій в кількості 235, на загальну суму 4773,791 тис. грн.

159

За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 77 підприємств, суб’єктів господарювання. У 2009 році Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в органи прокуратури, попереднього слідства чи дізнання направлено 19 матеріалів з ознаками злочину, по 13 з яких порушено кримінальні справи.

13.3 Моніторинг навколишнього природного середовища № з.п.

1

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 «Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009рр.»

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, в тому числі: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області; Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ”; Державна екологічна інспекція в Херсонській області; Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство Південно-Українська гідрогеологічна експедиція. МНС, в тому числі: ГУ МНС України в Херсонській області; Херсонській обласний центр з гідрометеорології. МОЗ, в тому числі: ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерство аграрної політики, в тому числі: Державний обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість”; Державна інспекція захисту рослин Херсонської області Держкомлісгосп України, в тому числі: Херсонське обласне управління лісового і мисливського господарства. Держводгосп України, в тому числі: Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства. Держкомзем України, в тому числі: Головне управління Держкомзему у Херсонській області Держжитлокомунгосп України, в тому числі: Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонська обласна державна адміністрація – Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації

Упродовж звітного періоду здійснювався супровід «Програми екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004-2009 рр.», затвердженої рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 346.

Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляд поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля, склад якої та положення затверджені розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17 травня 2005 року № 534 «Про затвердження складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля та внесення змін до положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля».

160

03 червня 2009 року відбулося засідання міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля. Проведено аналіз та узагальнення результатів виконання Програми суб’єктами моніторингу, і надано завдання установам, які здійснюють моніторинг за складовими довкілля підготувати і надати пропозиції до проекту редакції наступного покоління Програми обласного екологічного моніторингу. Держуправління розробило і надало на розгляд суб’єктам моніторингу «Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу довкілля Херсонської області», «Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня», «Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод» і електронні уніфіковані форми подання екологічної інформації. Для забезпечення налагодження інформаційної взаємодії між суб’єктами обласної системи моніторингу продовжується робота щодо укладення Угод про співробітництво.

Завдяки даним суб’єктів моніторингу створені і постійно поповнюються бази даних, що характеризують стан ґрунтів, атмосферного повітря міста і поверхневих вод суші. У зв’язку з тим, що заходи проведення моніторингу перетинаються із заходами програми поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія-2010» фінансування заходів проведення моніторингу здійснювалися з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році, але на виконання програми «Екологія -2010», а саме: - придбання обладнання для проведення досліджень кисню та вимірювання добових коливань показника рН у водоймах області – 40 тис. грн.; - вивчення негативного впливу антропогенного походження на флору і фауну пониззя Дніпра – 276 тис. грн.; - проведення моніторингу об'єктів підвищеної еколог і ч но ї н е б е з п е к и в Херсонській області – 97 тис. грн.; - придбання обладнання для здійснення стану моніторингу навколишнього природного середовища області – 108,5 тис. грн. Щомісяця на веб-порталі Інформаційно-аналітичного центру Мінприроди та веб-сторінці Держуправління розміщується оперативна інформація щодо стану забруднення атмосферного повітря міста і поверхневих вод в області. Крім цього, з метою вжиття своєчасних заходів щодо попередження загибелі риби та інших водних живих ресурсів працює постійно діюча комісія з питань моніторингу екологічного стану водойм басейну річки Дніпро в межах області, яка створена розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.11.2008 року № 1555 «Про утворення постійно діючої комісії з питань моніторингу екологічного стану водойм басейну річки Дніпро в межах області», до складу якої увійшли представники організацій причетних до з’ясування заморних явищ, суб’єкти моніторингу, науковці області. У 2009 р. проведено чотири засідання цієї комісії. Остання координувала діяльність суб’єктів державної системи моніторингу екологічного стану водойм, 161

розглядала поточні питання і як результат цієї роботи – відсутність масових заморних явищ на водоймах Херсонської області.

13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза у Херсонській області є спеціалізованим високопрофесійним напрямком аналітично-оціночної діяльності, виконуваної спеціалістами еколого-експертного підрозділу Держуправління із залученням в разі необхідності наукових організацій-контрагентів, які виконують завдання щодо підготовки наукових еколого-експертних оцінок проектної документації. Робота проводиться з метою дотримання норм природоохоронного законодавства при будівництві та реконструкції об’єктів та запобігання негативному впливу на навколишнє середовище. Розгляд проектно-кошторисної документації здійснювався в рамках комплексної державної експертизи на договірних засадах з Херсонською обласною службою Укрінвестекспертизи (85,6%) та у відокремленому порядку. Із розглянутих 201 об’єкта держекоекспертизи 39 (19,4%) було повернуто на доопрацювання. По 11 з об’єктів, проектна документація яких потребувала поглибленого вивчення та підготовки наукового обґрунтування до експертного розгляду і підготовки еколого-експертної оцінки, були залучені спеціалізовані організації. Практична еколого-експертна діяльність дозволяє безпосередньо впливати на якість проектної документації і запобігати (у можливих межах) негативному впливу господарської діяльності на довкілля. У 2009 році було організовано та проведено два семінари з представниками проектних організацій області. Проектантів проінформовано про зміни в законодавчих та інших нормативних документах, ознайомлено з рекомендаціями Мінприроди, розглянуті нові енергозберігаючі технології. Проведення планових семінарів дозволяє зменшити кількість об'єктів, що повертаються експертами на доопрацювання. Результати експертної діяльності наведені в табл. 13.4.1 Таблиця 13.4.1 Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2009р. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної Державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

162

Загальна кількість (шт.)

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

2

3

4

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

201

162

39

19,4

11

5

6

54,5

172

136

36

20,9

29

26

3

10,34

13.5 Економічні засади природокористування 13.5.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Протягом 2009р. на охорону навколишнього природного середовища було витрачено 60,1 млн. грн., з яких 90,8% (54,6 млн. грн.) – поточні витрати на охорону природи, пов’язані з експлуатацією і обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, 6,2% (3,7 млн. грн.) – інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об’єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування і 3,0% (1,8 млн. грн.) – витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання. Крім того, на оплату природоохоронних послуг було витрачено 5,3 млн. грн. За рахунок Державного бюджету було освоєно 22,5% капітальних інвестицій (в цілому по країні за підсумками 2009р.– 20,5%) і здійснено 26,2% (4,1%) поточних витрат, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля, як і в попередні роки, були власні кошти підприємств: відповідно 66,1% і 73,2%. Підприємствами, організаціями та установами м. Херсона протягом року витрачено 16,9% коштів від загальної по області суми капітальних інвестицій природоохоронного призначення і 40,3% – поточних витрат. Структура інвестицій у природорохоронне будівництво за джерелами фінансування (у в ідсотках) 11,4

22,5

66,1

2009 46.1

50.6

3.3

2008 30.2

1.1

68.4

0,3

61.2

3,4

2007 26.0

9.4

2006 2005

33.1

13.6

1,1

52.2

37.0

13.5

49.5

2004 39,2

27.5

32.5

0,8

2003 Кошти державного бюджету

Кошти місцевого бюджету

Власні кошти підприємств

Інші кошти

Пріоритетним напрямком інвестування у 2009р. були витрати на захист та реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод – 1,2 млн. грн., або 21,8% загального обсягу капітальних інвестицій; витрати на збереження біорізноманіття і середовища існування – 1,1 млн. грн., або 20,0%. Протягом 2009р. на поточні заходи, спрямовані на охорону та раціональне використання природних ресурсів, які здійснювались підприємствами, організаціями, установами з усіх джерел фінансування витрачено 54653,1 тис. грн. Поточні витрати на основні природоохоронні заходи розподілилися наступним чином: 47,7% (26044,7 тис. грн.) від сумарного обсягу коштів використано на очищення зворотних вод; 28,3% (15458,4 тис. грн.) – на збереження біорізноманіття і середовища існування; 13,3% (7289,0 тис. грн.) – на поводження з відходами; 4,9% (2677,7 тис. грн.) – на охорону атмосферного повітря; 3,9% (2129,6 тис. грн.) – на науково-дослідні роботи природоохоронного 163

спрямування; 1,1% (588,5 тис. грн.) – на захист та реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод; 0,8% (465,2 тис. грн) – на інші природоохоронні витрати. Протягом 2009р. підприємствам, організаціям та установам області за забруднення навколишнього середовища і порушення природоохоронного законодавства пред’явлено екологічних платежів на загальну суму 5268,6 тис. грн. (що на 22,4% більше, ніж у 2008р.), з них 44,6% (2350,0 тис. грн.) – збори за скиди забруднюючих речовин у водойми, 36,5% (1924,6 тис. грн.) – збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 18,5% (975,3 тис.грн.)

– збори за розміщення відходів. На позови про відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства, і штрафи за адміністративні правопорушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів припадає 0,4% екологічних платежів (відповідно 8,5 та 10,2 тис. грн.). Підприємствами, організаціями, установами області фактично сплачено протягом 2009р.– 5172,6 тис. грн., або 98,5% від загальної суми пред’явлених зборів. Серед районів області найнижчою була частка сплати пред’явлених зборів за забруднення довкілля у Білозерському районі (76,4%), а найвищою – у Високопільському районі (127,8% з урахуванням виплат заборгованості минулих років). У цілому по області протягом 2009р. сплачено 10,0 тис. грн. штрафів (98,0% від пред’явлених) і 5,0 тис. грн. позовів про відшкодування збитків і втрат (58,8% до пред’явлених), накладених в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

13.5.2 Стан фінансування екологічної галузі У 2009 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) на здійснення природоохоронних заходів кошти не виділялися. Відповідно до рішень обласної ради від 02.07.09 № 1034, від 04.09.09 № 1074, від 17.11.09 № 1161 та від 23.12.09 № 1223 з фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету у 2009 році фактично виділено 5 млн. 129 тис. грн. Таблиця 13.5.2.1 Стан фінансування екологічної галузі № Назва заходу Фінансування, з/п тис. грн. Управління житлово-комунального господарства Херсонської облдержадміністрації 1 Реконструкція очисних споруд Херсонської обласної інфекційної 324,958 лікарні 2 Проектування очисних споруд «Біотал-300» смт Високопілля 225,0 Херсонської області 3 Виготовлення проектної документації будівництва полігону твердих 15,0 побутових відходів у с. Музиківка Білозерського району 4 Розробка проектно-кошторисної документації будівництва споруд 120,0 знезараження інфекційних каналізаційних стоків Херсонської обласної туберкульозної лікарні 5 Проведення робіт по перезатаренню непридатних та заборонених до 7,9 використання хімічних засобів захисту рослин в с. Князе-Григорівка Великолепетиського району 6 Виготовлення проектно-кошторисної документації «Розчищення русла 11,916 р. Каланчак» 7 Виготовлення проектно-кошторисної документації на проектно299,9 вишукувальні роботи з проектування очисних споруд в с Більшовик Голопристанського району Херсонської області

164

Завершення виготовлення проектно-кошторисної документації 132,6 «Реконструкція діючих очисних споруд стічних вод у смт Чаплинка Херсонської області» Головне державне управління охорони, використання і відтворення живих водних ресурсів та врегулювання рибальства у Херсонській області 9 Придбання обладнання для проведення досліджень кисню та 40,0 вимірювання добових коливань показника рН у водоймах області Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 10 Вивчення негативного впливу антропогенного походження на флору і 156 фауну пониззя Дніпра 11 Проведення моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки в 97,0 Херсонській області 12 Розробка наукового обґрунтування щодо подальшого створення 85,5 національного природного парку «Нижньодніпровський» (Херсонський державний університет) 13 Створення адміністративних карт на території запланованого для 20,159 подальшого заповідання національного природного парку «Олешківські піски» 14 Розробка кадастрової документації об'єктів природно-заповідного 35,0 фонду Степового ім. Виноградова філіалу УкрНДІЛГА (5 об'єктів та територій ПЗФ) 15 Розробка кадастрової документації пам'ятки природи місцевого 6,0 значення «Озеро Грязьове» Голопристанського району 16 Проведення заходів з недопущення забруднення підземних вод на 131,0 території Степового ім. В.М. Виноградова філіалу УкрНДІЛГА 17 Проведення робіт по встановленню у натурі меж та нанесення на 32,8 планово-картографічні матеріали заказників місцевого значення «Софіївка» та «Широка Балка» (Широкобалківська сільська рада Білозерського району) 18 Проведення робіт по встановленню у натурі меж та нанесення на 66,001 планово-картографічні матеріали пам'ятки природи місцевого значення «Федорівська печера» та 26 точкових об'єктів Державна екологічна інспекція в Херсонській області 19 Придбання обладнання для здійснення моніторингу стану 108,5 навколишнього природного середовища Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Херсонської облдержадміністрації 20 Проведення робіт по збиранню, перезатаренню, перевезенню, 3213,758 зберіганню, знешкодженню та знищенню непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які зберігаються на території Херсонської області Всього 5129,0 8

Таблиця 13.5.2.2 Надходження та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонського обласного бюджету тис. грн № з/п 1.

2.

3.

4.

5.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів

2007 287,6 1204,9 1010,5 482,0 67,7

Рік 2008 650,269 1945,016 650,269 1945,016 25,1

2009 1945,016 4914,886 5129 1790,783 65,0

165

13.6 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Тенденцією останніх років є усунення недоліків існуючої системи управління у галузі охорони довкілля шляхом застосування існуючої нормативно – правової бази, її вдосконаленням та доповненням. Так, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України розроблено і прийнято десятки законів, положень, порядків, інструкцій екологічного спрямування, входження України в міжнародний правовий простір в галузі охорони природи.

13.7 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Херсонський державний аграрний університет Протягом 2009 року Херсонський державний аграрний університет (ХДАУ) здійснив випуск 35 бакалаврів, 16 спеціалістів та 10 магістрів екологічного відділення. До найважливіших результатів наукової діяльності у сфері охорони довкілля необхідно віднести наступне: 1. Проведення навчально-методичного семінару «Особливості організації навчально-виховного процесу підготовки фахівців за напрямом «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», у якому прийняло участь 13 науково-педагогічних працівників рибогосподарсько-екологічного факультету.

2. Участь у міжнародному І Екологічному форумі «Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета».

3. Підготовка та видання наукової літератури: підручник «Економіка природокористування» (Фурдичко О.І., Мармуль Л.О., Малєєв В.О., Пилипенко Ю.В.); практикум «Моніторинг довкілля» (Кнорр Н.В., Пилипенко Ю.В.).

4. Проведення навчально-практичного семінару «Якість забезпечує різницю» для 27 студентів спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища».

5. Проведення екологічного обстеження Каховського магістрального каналу та підготовка рекомендації щодо оптимізації використання водних ресурсів.

6. Публікація 118 наукових та навчально-методичних робіт науковопедагогічними працівниками екологічного відділення. Херсонський державний університет Протягом 2009 року професорсько-викладацьким складом кафедр ботаніки та соціально-економічної географії Інституту природознавства Херсонського державного університету було розроблено наукове обґрунтування створення національного природного парку “Нижньодніпровський”, основою якого є дельта третьої за розмірами річки в Європі і другої в Чорноморському басейні, яка відзначається виключним біорізноманіттям і має велике значення для його збереження. Національний природний парк “Нижньодніпровський” планується створити на півдні України в Херсонській області в межах 26 селищних та сільських рад Білозерського, Бериславського, Каховського, Цюрупинського та Голопристанського районів та 4 міських рад. Його загальна площа складає 105700,06 га, включає чотири функціональні зони: заповідна (10724,1 га), 166

регульованої рекреації (19531,04 га), стаціонарної рекреації (15292,1 га), господарська (60152,82 га). Території національного природного парку “Нижньодніпровський” включає 15 об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного та місцевого значення. Тут зосереджено близько 1500 видів судинних рослин, більше 1000 безхребетних водних тварин, 67 видів риб, 9 видів земноводних, 9 видів плазунів, 258 видів птахів, 40 видів ссавців. До різних природоохоронних списків занесено 350 видів біоти, серед яких 62 види рослин та грибів, 288 видів тварин. До Червоної книги України занесено 147 видів біоти, серед яких 29 видів рослин та грибів та 118 видів тварин. До Зеленої книги України віднесено 21 рослинне угруповання. Територія запроектованого національного природного парку має значний рекреаційний потенціал загальнодержавного та міжнародного значення і повністю охоплюється Нижньодніпровським регіональним екокоридором, що являє собою нижньодніпровську ділянку меридіонального Дніпровського екокоридору Національної екомережі України. Співробітники кафедри ботаніки Херсонського державного університету (Бойко М.Ф., Мойсієнко І.І., Ходосовцев О.Є.) прийняли участь у створенні другого видання Червоної книги України (2009), опублікували 35 статей щодо рідкісних судинних рослин, мохоподібних, лишайників, грибів у цьому національному виданні. Розроблено кадастрову документацію пам’ятки природи місцевого значення “Озеро Гопри”, яка включає стан раритетного біорізноманіття (види судинних рослин, грибів, тварин, що занесені до Червоної книги України та до інших природоохоронних документів: Світового Червоного списку МСОП, Європейського Червоного списку та Червоного списку Херсонської області) та ценотичного різноманіття, включаючи раритетні синтаксони, що включені до Зеленої книги України. Складено електронну базу даних кадастру пам’ятки природи місцевого значення “Озеро Гопри” (Голопристанського району Херсонської області) для включення його в державний кадастр територій і об’єктів ПЗФ України Херсонський національний технічний університет На кафедрі Екології і БЖД продовжується проведення держбюджетної кафедральної науково-дослідної роботи «Енерго- та природозбереження за рахунок використання відновлюваних енергоресурсів і нових технологій». Основні наукові результати визначаються сукупністю теоретичних, практичних положень та пропозицій щодо напрямків і засобів використання енергії сонця, вітру та геотермальної енергії: - обґрунтовані головні пріоритети та принципи використання енергії сонця та вітру в межах еколого-економічного підходу; - показана можливість децентралізації енергопостачання, завдяки використанню енергії сонця та вітру з урахуванням особливостей джерела енергії, специфіки споживачів енергії; - показана необхідність урахування економічних, екологічних та соціальних переваг використання такої енергії; - показано напрямки конструктивних рішень та апаратно-технологічна схема для підвищення ефективності та безпеки використання енергії 167

геотермальних вод, забруднених домішками метану. Схема захищена як винахід (патент №81480); - отримано патент № 89346 по використанню енергії сонця. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна Біосферний заповідник "Асканія-Нова" був головним виконавцем фундаментальних науково-дослідних робіт Науково-технічної програми "Провести моніторинг взаємовпливу природних і штучних екосистем Біосферного заповідника "Асканія-Нова". За результатами досліджень 2009 р. визначено вплив зоогенного фактору на хімічний склад цілинних темно-каштанових ґрунтів у сезонній динаміці. Виконано реінвентаризацію флори родин Scrophulariaceae, Rosaceae, Polygonaceae з критичним таксономічним аналізом та номенклатурною редакцією. Визначено динаміку спонтанної судинної флори дендропарку "Асканія-Нова", розкрито якісні зміни та причини структурної диференціації і таксономічної плинності флори. Здійснено інвентаризацію та складено картосхеми поширення паразитуючої та карантинної флори у агроценозах заповідника. Здійснено аналіз просторового розподілу та кількісну оцінку трофічного впливу сірого журавля на агроценози та природне ядро заповідника. Проведено аналіз видового складу орнітофауни території заповідника, визначено структурно-функціональну організацію дендрофільної орнітофауни лісопаркових насаджень території заповідника. Встановлена сучасна фауна кажанів території заповідника. Виявлені тенденції у змінах фауністичного складу та динаміці основних популяційних параметрів Carnivora. Для інтродукційних досліджень в дендрологічному парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення залучено 36 нових таксонів деревних, 5 нових видів рідкісних з 5 родів 4 родин та 21 новий вид та сорт квітниководекоративних рослин 20 родів, проведено їх первинні інтродукційні дослідження. З'ясовано особливості протікання малого життєвого циклу, екологічну стійкість, насіннєношення 50 видів деревних рослин, які проходять тривалі інтродукційні випробування; 33 види визнано перспективними для впровадження в озеленення південно-степового регіону. Вивчено ритміку сезонного розвитку, динаміку росту та річний приріст пагонів, репродуктивні показники 45 рідкісних видів. Встановлено біологічні особливості та репродуктивну здатність 32 сортів гібридних тюльпанів Tulipa hybrida hort.; для використання рекомендовано в озелененні 10 сортів. Розроблено агротехніку прискореного розмноження 10 таксонів деревних екзотів з родів Juniperus, Thuja, Buxus, Lonicera, Philadelphus, Liriodendron. Визначені періоди формування локальної популяції гуски білої, створеної у зоопарку "Асканія-Нова"; виявлені особливості утворення репродуктивних груп, структура гніздової колонії, ооморфологічні характеристики. Оптимізовано структуру популяцій рідкісних та цінних видів копитних. В рамках вивчення взаємин диких коней Пржевальського з іншими видами в Зоні ЧАЕС проаналізовані дані абсолютних обліків поголів'я коней за 1998–2008 рр. та відносної чисельності парнокопитних тварин (козуль, оленів, лосів, кабанів) – за 2002–2008 рр.; за результатами візуальних зустрічей складені карти розподілу видів. Вивчені особливості біології розмноження, динаміки чисельності та надана характеристика основних екобіологічних показників 168

худоби ватусі та антилопи канни у процесі їх адаптації до напіввільних умов півдня України; підготовлені методичні рекомендації з їх розведення на півдні України. Підготовлено каталог остеологічної колекції канни та ватусі. Здійснено узагальнення багаторічних досліджень паразитологічного стану гарни в зоопарку "Асканія-Нова", розроблено методичні рекомендації оздоровлення виду. Вивчена статева поведінка, строки парування та народження потомства у степової форми благородного оленя. Проведено аналіз результатів моніторингу за станом природних комплексів та штучно створених екосистем Біосферного заповідника "АсканіяНова" та підготовлено 27 том "Літопису природи". Протягом року Біосферним заповідником "Асканія-Нова" УААН проведені спільні дослідження з Інститутом агроекології УААН, Інститутом зоології НАНУ, Інститутом ботаніки НАНУ, Інститутом проблем природокористування НАНУ (м. Дніпропетровськ), Національним науковим центром "Інститутом експериментальної клінічної медицини" УААН, Національним ботанічним садом НАНУ, Донецьким ботанічним садом НАНУ, Криворізьким ботанічним садом НАНУ. Проведено дослідження гельмінтофауни копитних, які утримуються в зоопарку "Асканія-Нова"; виконано флористичні та геоботанічні дослідження асканійського степу; здійснено залучення насіння нових видів для інтродукції шляхом обміну. Будучи членом Ради ботанічних садів і дендропарків України, дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення брав участь у виконанні програми зі збереження біорізноманітності рослин, взявши на себе зобов'язання утримувати в культурі ряд видів "Червоної книги України". Чорноморський біосферний заповідник Основні напрями науково-дослідної діяльності заповідника визначені Законом «Про природно-заповідний фонд України» (розділ V, ст. 41-43): - збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському коридорі (№ д/р TF-28267UA); - облік червоноволої казарки в Україні (спільно з УТОП); - розвиток української національної мережі моніторингу та збереження китоподібних (NNCC). Тематика науково-дослідної роботи ЧБЗ у 2009 році № 1

2

3

Тема Моніторинг стану природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника («Літопис Природи») (д/р № 0106U003633). Динаміка природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника в умовах антропогенної трансформації суміжних територій (д/р № 0107U004647) Вивчення, збереження та відтворення біорізномаїття природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника з використанням біомаркерів (видів-індикаторів) (д/р № 0107U004642)

Терміни виконання 20062010 20092011 2007 2011

169

«Моніторинг стану природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника (Літопис Природи)»: 1. Під час спостереження за річною динамікою метеорологічних процесів, отримано дані, які необхідні для аналізу та інтерпретації динамічних процесів, що відбуваються в різних компонентах біоти.

2. Інвентаризаційними та реінвентаризаційними дослідженнями виявлено поточні зміни у видовому складі флори і фауни заповідника та проаналізовано їх причини.

3. Зібрано дані з динаміки рослинності та тваринного населення заповідника, а також дані по чисельності окремих представників рослинного і тваринного світу регіону. Зокрема, в межах ботанічного моніторингу зафіксовано зміни які відбулися у рослинності заповідника, отримані дані про зміни в популяціях видів рослин, які охороняються. Під час виконання досліджень в межах ентомологічного моніторингу, зібрано дані про стан герпетобіонтного населення безхребетних основних елементів природної зональності материкових ділянок заповідника. У ході іхтіологічного моніторингу зафіксовано поточний стан природних комплексів акваторій заповідника, отримані дані щодо кількісної оцінки стану популяцій основних видів риб, в т.ч. промислових. Ці дані є вкрай важливими для розробки рекомендацій щодо промислового використання окремих видів риб на суміжних до заповідника акваторіях. У межах орнітологічного моніторингу отримано дані про стан основних орнітокомплексів заповідника. В ході моніторингу батрахо-, герпето- та теріофауни зібрано дані щодо стану популяцій амфібій, рептилій та ссавців, які мешкають у заповіднику (в т.ч. для 11 видів, які занесені до Червоної книги України).

4. Зібрано дані щодо поточного впливу антропогенних факторів на природні комплекси заповідника.

5. Продовжено вивчення пірогених сукцесій в різних біотопах. «Вивчення, збереження та відтворення біорізномаїття природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника з використанням біомаркерів (видів-індикаторів)»: 1. Здійснено апробацію використання окремих представників флори і фауни заповідника, які були обрані в якості видів-індикаторів, для оцінки стану природних комплексів заповідника.

2. Вивчено характер зв'язку видів-індикаторів з абіотичними, біотичними та антропогенними факторами.

3. Окреслено напрямки удосконалення системи моніторингу стану природних комплексів заповідника з урахуванням використання видів-індикаторів. «Динаміка природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника в умовах антропогенної трансформації суміжних територій»: 1. Здійснено інвентаризацію основних видів господарської діяльності на суміжних територіях, які призводять до антропогенної трансформації природних комплексів регіону.

170

2. Проведено поточну оцінку впливу різних видів господарської діяльності (зрошування, функціонування риборозплідних ставків, лісівництво тощо), що ведуться на суміжних територіях, на екосистеми заповідника. Найважливіші наукові здобутки Збережені у природному стані унікальні природні комплекси Чорноморського заповідника: інтразональний лісостеповий комплекс Нижньодніпровських арен; зональний причорноморський типчаково-полинний степ; природно-аквальний ландшафтний комплекс мілководних морських заток; острівні природні комплекси з масовими гніздуваннями водоплавних та навколоводних птахів; літорально-прибережні комплекси. Проведені роботи з кадастру рідкісних видів флори та фауни на території заповідника та в регіоні. Проведені дослідження з природоохоронної цінності незаповідних територій, в межах регіону виявлені нові перспективні ділянки для територіальної охорони природи. Досліджені особливості багаторічної динаміки стану природних комплексів та їх взаємозв’язок з абіотичними факторами довкілля. Удосконалено систему моніторингу за станом природних комплексів та антропогенним навантаженням на заповідних та суміжних територіях регіону. Проведено аналіз ресурсів іхтіофауни. Досліджені внутрішні антропогені фактори, що діють на території Чорноморського біосферного заповідника. Координація наукової діяльності У 2009 році продовжувалася традиційна співпраця з освітянськими установами України та Росії. Головна мета такої співпраці – сприяння якісній підготовці кваліфікованих наукових кадрів в галузі біології, охорони природи, заповідної справи, набуття студентами біологами та екологами практичного досвіду польових наукових досліджень. У 2009 році на території заповідника проводилися наукові дослідження вченими таких наукових організацій: 1. Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ; 2. Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ; 3. Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка; 4. Національного університету ім. Т.Г. Шевченка; 5. Державної академії житлово-комунального господарства; 6. Донецького національного університету; 7. Сумського державного педагогічного університету; 8. Кіровоградського державного педагогічного університету; 9. Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна; 10. Херсонського обласного центру охорони пам’яток історії; 11. Азово-Чорноморськогї орнітологічної станції. Заповідник приймає участь у виконанні Договору про співпрацю між Познанським університетом ім. А.Міцкевича (Польща) та Херсонським державним університетом. Видавнича діяльність У 2009 р. співробітниками наукового відділу Чорноморського біосферного заповідника опубліковано 29 наукових праць: 2 – тези; 27 – статті та матеріали.

171

Серед праць, які вийшли з друку у 2009 р., 4 статті були опубліковані у фахових виданнях. Зазначимо також, що у 2009 р. опубліковано 3-є видання Червоної книги України, в якому співробітники заповідника є авторами чи співавторами 14 видових нарисів. Співпраця та участь в національних та міжнародних програмах Співробітники заповідника прийняли участь у 18 наукових нарадах: 11 – міжнародних (з них 4- заочна участь) та 7 українських (з них 3 – заочна участь). №

Установа

Комплексні мікологічні дослідження Екологія та біологія адвентивного виду Cenchrus longispinus 3 Освітянська міжнародна Проведення виробничих практик для програма студентів Познанського університету 4 Херсонський обласний Центр Малий екологічний проект (SEPS-2) еколого-натуралістичної «Экологическое образование детей и творчості учнівської молоді юношества для устойчивого развития (ХОЦЕНТУМ) степного Причерноморья» 5 Український науково-дослідний Екологічні особливості птахів, ссавців та протичумний інститут ім. І.І. крововосисних членистоногих і Мечникова перенощиків збудників особливо небезпечних природно-вогнищевих інфекцій 6 Державне управління охорони Програма поліпшення екологічного стану навколишнього природного та зменшення техногенного навантаження середовища в Херсонській в Херсонській області «Екологія - 2010», області, Херсонська обласна створення екомережі: обґрунтування адміністрація створення нових об'єктів ПЗФ 7 Нідерландська орнітологічна Кільцювання сріблястого мартина обсерваторія «Voorne» 8 Європейська робоча група по Кільцювання чорноголового мартина чорноголовому мартину 11 Лабораторія Брема Дослідження та охорона чорноморських дельфінів згідно Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої Атлантичної акваторії (ACCOBAMS) 1 2

Інститут ботаніки НАНУ Національний ботсад НАНУ

Програма

Роки 2006-2010 2008-2009 2004-2012

2008-2009

2009-2014

2000-2015

2002-2010

Азово-Сиваський національний природний парк У результаті наукових досліджень: 1. Продовжені спостереження на стаціонарних ділянках постійних пробних площ та профілях суходільних ділянок парку для подальших спостережень розвитку екосистем (моніторингові дослідження рослинного покриву). Щорічно проводиться опис типових та рідкісних ценозів парку.

2. Проведено аналіз сучасного стану флори і фауни судинних рослин Азово-Сиваського НПП (АСНПП).

3. Прослідковано зміни рослинного покриву (теріогенні, пірогенні), виявлені основні тенденції. Вдалось продовжити аналіз та розглянути тенденції змін рослинного покриву під впливом перенасичення території копитними.

172

Дослідження зоорізноманіття проводились науковцями ЗНУ за розробленою ними програмою «Багатоцільовий моніторинг та оптимізація чисельності стану об’єктів мисливської фауни і покращення стану рослинних угруповань природних комплексів коси Бірючий острів (Азово-Сиваський НПП)», що була затверджена у 2005 р. Згідно з якою виявлено основні види рослинних кормів копитних на косі Бірючий острів, простежені шляхи впливу копитних на фітоценози парку, запропоновані заходи щодо покращення основних фітоценозів коси Бірючий острів. Здійснено та враховане в Проекті організації… питання оптимальної чисельності акліматизованих тварин та подальші перспективи розведення тварин в межах господарської зони АСНПП. Проводяться роботи щодо вивчення різноманіття іхтіофауни акваторій АСНПП. Зменшення навантаження копитних тварин на флору і фауну коси о. Бірючий здійснюється шляхом регулювання чисельності та розселення тварин в інші регіони, однією з пропозицій є створення парканів (огорож) для охорони ендемічних видів тварин і рослин та лісонасаджень, які несуть охоронну функцію. В результаті планових досліджень флори Азово-Сиваського НПП (за 4 роки) зібрано 1050 гербарних аркушів, які увійдуть до наукового гербарію парку, який створено у 1999 р. і зберігається у гербарних фондах Мелітопольського державного педагогічного університету (МДПУ) і АзовоСиваському НПП. Херсонська гідробіологічна станція Порівняння сучасних даних розвитку фітопланктону в заплавних водоймах нижнього Дніпра з матеріалами 1986–1988 рр. дозволило виявити суттєві зміни, насамперед це: звуження меж граничних кількісних показників; збільшення біомаси в більшості водойм в середньому за вегетаційний період в 1,5–3,5 рази; збільшення видового різноманіття у водоймах, що традиційно були бідними за складом фітопланктону; зменшення біомаси фітопланктону у високотрофних водоймах за рахунок зміни домінуючого комплексу водоростей. Встановлено, що в більшості водойм заплави Дніпра основу біомаси фітопланктону складають синьозелені водорості. Характерними рисами угруповань вищих водних рослин стала їх спрощена видова й просторова структури, сформованість при низькій кількості діагностичних (домінуючих) видів. На території заплави нижнього Дніпра нами виявлено 23 види вищих рослин, що охороняються. Загалом для заплави нижнього Дніпра наводиться 30 созофітів, які належать до Світового Червоного списку – 3 види, Європейського Червоного списку – 8, Червоної книги України - 11, додатку Бернської конвенції – 6, додатку конвенції Cites – 2, Червоного списку Херсонської області – 30 видів. Нами виділено 7 рідкісних формацій вищих водних рослин, до складу яких увійшли 23 флористичні асоціації. Порівнюючи їх сучасний склад та поширення у водоймах пониззя Дніпра з літературними даними ми виявили значні розбіжності, що свідчать про суттєві необоротні зміни в екосистемі пониззя Дніпра.

Аналіз матеріалів, отриманих на підставі проведеннях досліджень, показує, що зміни в екосистемі гирлової області Дніпра продовжуються, екологічна ситуація ускладнюються. Степовий філіал УкрНДІЛГА ім. В.М. Виноградова У 2009 р. на державному підприємстві «Степовий філіал Українського науководослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації» (ДП «СФ УкрНДІЛГА»),

173

відповідно до раніше затвердженого тематичного плану, під керівництвом кандидата с-г наук І.М. Шейгас самостійно досліджується динаміка популяцій, живлення, міграційна поведінка реінтродукованих та інтродукованих мисливських тварин в Україні. Вже розроблено проект заключного документу «Рекомендації з акліматизації мисливських тварин у рівнинних лісах України», підготовлено та здано до друку «Порадник єгеря». Крім того, опрацьовуються окремі розділи восьми різних тем, керівниками яких є співробітники УкрНДІЛГА, зокрема:

1. «Розробити рекомендації щодо збереження, відтворення та невиснажливого використання генофондів лісових порід». Проведено визначення сучасного стану селекційних обєктів у зоні діяльності ДП «СФ УкрНДІЛГА», розроблено заходи щодо їх збереження, створено колекційну ділянку із 19 західно-европейських сортів тополь у дослідному лісництві.

2. «Оцінка лісорослинного потенціалу ґрунтів основних типів лісу лівобережного лісостепу». На підставі отриманих результатів досліджень представлені пропозиції до рекомендацій по технології використання перспективних засобів підготовки ґрунту, добрив, регуляторів росту, пестицидів при вирощування садивного матеріалу основних лісоутворюючих порід і створення лісових культур.

3. «Вивчити закономірності виникнення та поширення патологічних процесів у лісах України. Розробити систему лісопатологічного моніторингу та рекомендації з підвищення стійкості лісових насаджень». Розроблено попередні критерії для відбору у вибіркову санітарну рубку дерев на ділянках лісу, пройдених низовою пожежею. Пропонується утриматися від створення соснових культур на свіжих згарищах на 3 роки, беручи до уваги не тільки ризик ураження фітопатогенами, але й ризик ушкодження їх личинками коренежилів і довгоносиків, які розмножуються у підземній частині коренів і кореневих лапах.

4. «Вдосконалити системи рубок у рівнинних лісах України на засадах екологічно-орієнтованого лісівництва». Своєчасно проведене проріджування сильної інтенсивності дозволило сформувати стійке до всихання насадження сосни, яке в 50 років має повноту 0,43, відноситься до здорових і не погіршало своїх протиерозійних функцій.

5. «Вдосконалити сучасні методи лісовідновлення в основних типах рівнинних лісів України з метою підвищення їх лісівничо-екологічної та агротехнічної ефективності».

6. «Дослідити вплив лісогосподарської діяльності на поширення осередків стовбурових шкідників лісу». Дослідження показали, що в непошкоджених деревостанах, віддалених від місць рубок щільність популяції стовбурових шкідників не перевищувала норму популяції стовбурових шкідників здорових насаджень. Пеньки, вражені грибами, не заселяються шкідником. Є більш доцільним залишити пошкоджені пожежею дерева на корені, де за власними спостереженнями видовий склад ксилофагів значно менший і представлений в основному другорядними – технічними шкідниками. Отримані результати увійшли до проекту заключного документу «Методичні рекомендації щодо обстеження осередків стовбурових шкідників лісу».

7. «Розробити науково-методичні основи проведення інвентаризації та моніторингу лісів України на базі передових технологій».

174

8. «Вивчити перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду та розробити заходи щодо підвищення еколого-меліоративної ефективності агролісомеліоративних насаджень». У березні 2009 року отримано патент України на корисну модель № 39784 «Спосіб обліку соснового підкорового клопа», винахідник Назаренко Сергій Володимирович. Патент опубліковано 10 березня, бюл. № 5/2009. Степовим філіалом було впроваджено результати науково-дослідних робіт у виді рекомендацій: «Методичні рекомендації щодо покращення стану та підвищення меліоративної ефективності захисних лісових насаджень різного цільового призначення» у Білозерському районі Херсонської області, при створені полезахисних лісових насаджень, де були використані методичні підходи та нормативи, викладені в зазначених методичних рекомендаціях на загальній площі 42 га.

13.8 Участь громадськості у процесі прийняття рішень Протягом 2009 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області значну увагу приділяло поширенню природоохоронної інформації, екологічному вихованню та освіті, співпраці з громадськими екологічними організаціями, здійсненню заходів направлених на збереження живої природи, її різноманіття. Екологічна освіта та виховання Певну роль в екологічному вихованню школярів та дітей дошкільного віку відіграє діяльність позашкільних закладів, зокрема обласного та районних еколого-натуралістичних центрів. Держуправлінням спільно з обласним управлінням освіти і науки було проведено ряд заходів у відповідності з перспективним планом масових еколого-натуралістичних заходів на 2008-2009 навчальний рік, зокрема акції («Не паліть листя», «Допоможемо зимуючим птахам», «День довкілля»), моніторингові спостереження, екскурсії та експедиції. З метою залучення дітей до активної природоохоронної роботи та формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, за ініціативи Держуправління було організовано та проведено такі конкурси: «Екологія мого міста: мені є чим пишатись, мені є над чим замислитись!» «Екологічні таємниці Херсонщини», фотоконкурс «Я і море», «Конкурс на кращу екологічну стежку», «Конкурс на кращу екологічну статтю», проведено пізнавальну гру «Екологічний експрес» з дитячою організацією “Ластівка” та багато іншого. Крім того, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища було організовано та проведено відкритий урок у молодших класах Херсонської гімназії № 15 присвячений «Дню землі». Була проведена роз’яснювальна робота про природні закономірності, взаємодію людства і природи, проведена вікторина та екологічна гра, які допомогли учням пізнати та засвоїти екологічні знання. За виховання в учнів дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища вчителя-методиста школи було нагороджено почесною грамотою. Держуправління постійно надає методичну допомогу студентам при підготовці дипломних та курсових проектів.

175

Громадські організації, що діють на території Херсонської області № з/п

1 1.

Назва організацій

2 Херсонська обласна екологічна організація Української екологічної асоціації «Зелений світ» Херсонська міська організація Української екологічної асоціації «Зелений світ»

2.

Південно-українська екологічна організація «Придніпров’я»

3.

Херсонська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги

4.

Херсонське обласне громадське формування з охорони навколишнього природного середовища «Довкілля»

5.

Обласна громадська організація «Херсонський обласний козацький екологічний полк»

6.

Великоолександрівське районне громадське товариство мисливців та рибалок «Птах»

7.

Генічеська районна громадська організація Фонд сприяння розвитку рекраційно-курортного комплексу та туризму «Арабат» Голопристанське районне екологічне дитяче об’єднання (ЕДО) «Зелений гомін»

8.

9.

Голопристанське районне товариство мисливців і рибалок «Голопристанська Чайка»

10.

Голопристанська районна громадська організація мисливців та рибалок «Рибальче»

11.

Новотроїцька міжсільська громадська організація «Айленд»

12.

Новотроїцька міжсільська громадська організація – «Мисливці Беркут»

13.

Новокаховська міська громадська екологічна організація «МАМА -86-Нова Каховка»

14.

Херсонська міська молодіжна громадська організація «Молодіжний пуристський центр «Страннік»

16.

Дніпровська районна екологічна асоціація «Зелений світ» м. Херсона

18.

19

Комсомольська районна екологічна асоціація «Зелений світ» м. Херсона Херсонська міська організація Всеукраїнської екологічної ліги Міська громадська організація «Ластівка»

20

Центр молодіжних ініціатив «Тотем»

176

Юридична адреса

3 м. Херсон, вул. Маяковського, 6, офіс 312, тел. 26-73-45, 35-49-37 м. Херсон, вул. Стебліївська, 98-а, тел. 067-183-14-14 м. Херсон, Придніпровський спуск, 8 тел. 050-577-24-56 м. Херсон, пр. Ушакова, 36 тел. 42-34-64 м. Херсон, вул. Луначарського, 20 тел. 32-13-19 м. Каховка, вул. Ворошилова, 11, кв. 36 тел. 050-964-39-00 Херсонська область, смт Велика Олександрівка, пр. Підстанційний, 1 Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Леніна, 222 Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Ларіонова, 132 тел. 2-15-34 Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Лєрмонтова, 43 тел. 2-60-97 Херсонська область, Голопристанський район, с. Рибальче, вул. Набережна, 112 тел. 4-61-02 Херсонська область, смт Новотроїцьке, вул. Дзержинського, 56 тел. 050-454-55-48 Херсонська область, смт. Новотроїцьке, пров. Базарний, 5 тел. 2-12-05 Херсонська область, смт. Новотроїцьке, пров. Базарний, 5 тел. 2-12-05 м. Херсон, вул. Енгельса, 51, тел. 43-23-25 м. Херсон, Бериславське шосе, 7-а, тел. 32-21-79 вул. Нафтовиків, 131, тел. 29-12-65 м. Херсон, вул. Карбишева, 6, кв. 145 м. Херсон, вул. Енгельса, 52 тел. 38-00-04 м. Херсон, вул. Молодіжна, 2А, тел.: 26-60-72

Організації, включені до складу громадської екологічної ради при Держуправлінні 4 включена включена включена включена

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

включена

-

Науково-технічна та громадська екологічна ради при Держуправлінні При Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області діє науково-технічна рада, до складу якої входять провідні науковці Херсонщини. Протягом звітного періоду було проведено 6 засідань, на яких неодноразово розглядались нагальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Важливу роль у розв’язанні екологічних проблем відграють громадські рухи. Пріоритетними напрямками діяльності громадських організацій є збереження, поліпшення та відтворення довкілля шляхом підвищення екологічної свідомості населення, розробка та реалізація еколого-освітніх програм. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області активно співпрацює з громадськими екологічними організаціями, зокрема з Херсонською міською громадською організацією «Ластівка», Херсонською міською організацією Української екологічної асоціації «Зелений світ», Всеукраїнською екологічною лігою; «Партією Зелених» та ін., які проводять пропагандистську роботу з питань екології. При Держуправлінні створена та діє громадська екологічна рада, якою у 2009 році було проведено 4 засідання. Представники громадськості входять до складу комісії з обстеження зелених насаджень перед оформленням ордерів на знесення зелених насаджень. До проведення акції з озеленення населених пунктів області залучаються Херсонська міська громадська організація «Ластівка», Херсонський обласний центр екологонатуралістичної творчості учнівської молоді, Голопристанська районна станція юних натуралістів. З метою посилення просвітницької та природоохоронної діяльності в галузі охорони довкілля, на виконання Указу Президента України про встановлення «Дня довкілля» Держуправлінням, разом із навчальними учбовими закладами, громадськими екологічними організаціями, проведено ряд природоохоронних заходів, направлених на підвищення рівня екологічної свідомості та культури громадян. Доступ до екологічної інформації. Зв’язки з громадськість та ЗМІ Одним із пріоритетних напрямків роботи Держуправління було посилення та активізація зв’язків з громадськістю та ЗМІ. Представники регіональних ЗМІ брали участь у роботі Держуправління (колегій, семінарів, конференцій, круглих столів тощо). Так, керівництвом та фахівцями Держуправління було здійснено 35 виступів на телебаченні, що на 24 виступи більше, ніж за дев’ять місяців 2008 р. (ХОДТРК «Скіфія», ТВ-канал «ПЛЮС», «5 канал»); 21 виступ на радіо, що на 9 виступів більше, ніж за 9 міс. 2008р. (ХОДТРК «Скіфія», «Таврія», радіо «Вік»); 121 публікація в місцевих ЗМІ, що на 111 публікацій більше ніж за аналогічний період попереднього року (газети: «Гривна», «Булава», «Таврійський край», «Наддніпрянська правда», «Новий день», «Новий формат», «Екологічний вісник Херсонщини»); 5 прес-конференцій (на теми: «Підсумки роботи Держуправління за 2008 рік та визначення пріоритетних завдань на 2009 рік», «Підсумки роботи Держуправління за І квартал 2009 року», презентація «Екологічного бюлетеня», «Результати заборони лову риби під час нересту риби», «Підсумки роботи Держуправління за 6 місяців 2009р.»), 13 семінарів (проведено навчальнопрактичні семінарські заняття з актуальних природоохоронних питань з головами селищних та сільрад Білозерського, Цюрупинського, Генічеського, Іванівського, 177

Верхньорогачицького, Скадовського, Голопристанського районів Херсонської області.

16 червня 2009 року, у приміщенні прес-центру Держуправління, за участю начальника Управління державної служби Головдержслужби України в Херсонській області відбулося засідання круглого столу, присвяченого «Дню державного службовця», у серпні 2009 р. проведено засідання круглого столу з питань запобігання загибелі водних живих ресурсів, круглий стіл з громадськими організаціями щодо активізації екологічного руху в області, у вересні 2009 р. проведено круглий стіл у Бериславському районі Херсонської області щодо стану очисних споруд тощо). Протягом 2009 року було видано 10 випусків газети Держуправління «Екологічний вісник Херсонщини». На базі Держуправління активовано повноцінну роботу інтернет-сайту, за допомогою якого висвітлюються екологічна ситуація в регіоні, робота Держуправління, інформація щодо розгляду звернень громадян, анонси щодо подій, що стосуються природоохоронних заходів, умови проведення екологічних конкурсів, фото галерея, спілкування з відвідувачами онлайн у форумі. Крім того на сайті розміщуються серії телепередач «Екологічна Херсонщина з Олегом Предместніковим», що виходить раз на місяць за підтримки ТВ «Студії «Час» на супутниковому телеканалі «Плюс» (2009 р. – 8 передач). Головною метою програми є підтримка та пропаганда екологічної культури серед усіх категорій населення. Щомісяця глядачі програми можуть побачити найактуальніші екологічні проблеми області та спостерігати за ходом їх вирішення. Для повноти та об’єктивності програма містить п’ять рубрик: «Людина і довкілля», «Чисте виробництво», «Їжа та здоров’я», «Екологічна естафета», «Унікальна Херсонщина». Відділом державної екологічної експертизи Держуправління, згідно Плану дій щодо виконання рішення Сторін Орхуської конвенції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.08 №1628-р, створено окреме посилання (в розділі Орхуський центр), де розміщується інформація щодо діяльності відділу, а також тексти висновків держекоекспертизи по об’єктам будівництва або реконструкції підприємств, що відносяться до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку. У березні 2009 року вийшов перший випуск «Екологічного бюлетеня», який заснувало Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області. «Екологічний бюлетень» висвітлює основні проблеми раціонального природокористування, механізми оцінки впливу природокористування на еколого-економічний стан Херсонської області, екологічний моніторинг довкілля, методи дослідження та заходи нормалізації екологічного стану області. Гаряча телефонна лінія Для надання роз’яснень мешканцям Херсонщини з питань, що стосуються охорони довкілля в Держуправлінні регулярно працює гаряча телефонна лінія. Так, фахівцями Держуправління було надано 32 консультації громадянам міста Херсону та області. Більшість питань – це порушення природоохоронного законодавства, а саме: знищення зелених насаджень, паління опалого листя, випадки браконьєрства тощо.

178

Виїзні консультативні пункти У 2009 році Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області організувало 9 виїзних консультативних пунктів по районам області, де було проведено роботу з вивчення екологічних проблем, роз’яснення вимог природоохоронного законодавства, пошук шляхів вирішення екологічних проблем, роз’яснення порядків та строків оформлення дозвільних документів, термінів їх дії. У роботі приймали участь голови районних адміністрацій, начальники управлінь та відділів районів, консультації надавалися суб’єктам господарської діяльності, громадянам, керівникам підприємств установ та організацій у приміщеннях райдержадміністрацій.

13.9 Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Основним структурним елементом екологічної мережі є території та об’єктів природно-заповідного фонду. На першому етапі Програми передбачається забезпечення збільшення площі окремих елементів національної екологічної мережі, в першу чергу об’єктів природно-заповідного фонду. На виконання Законів України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки», «Про екологічну мережу України» в Херсонській області Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища було проведено роботу по створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду, а саме: Указом Президента України від 11 грудня 2009 року № 1045/2009 в межах Скадовського району створено національний природний парк «Джарилгацький» загальною площею 10000 га. Оформлюються матеріали попереднього погодження для подальшого заповідання:  національних природних парків «Нижньодніпровський» орієнтовною площею 105680 га на території Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського районах, Херсонської та Новокаховської міськради, «Олешківські піски» орієнтовною площею 46 466 га, на території Голопристанського, Цюрупинського районів та Новокаховської міської ради;  заказників загальнодержавного значення: «Федорівський», орієнтовною площею 500,0 га на території Білозерського району; та «Миловська Балка», орієнтовною площею 3200 га на території Бериславського району. Держуправлінням ведеться робота над резервуванням територій для наступного заповідання в межах області об’єктів природно-заповідного фонду створення, яких можливе до 2020 року, а саме: національного природного парку «Кам'янська січ», орієнтовною площею 20000 га на території Бериславського району; 27 заказників місцевого значення орієнтовною площею 26689 га. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів Зменшення рівня забруднення та антропогенного навантаження на екосистеми Продовжується запровадження нової технології «БІОТАЛ», у якій закладена концепція, відмінна від класичної. Установка працює в режимі продовженої аерації з використанням процесів нітрифікації й денітрифікації. Після глибокого 179

біологічного очищення на виході зі спорудження одержують біологічно очищені стічні води й стабілізований збезводнений надлишковий активний мул, що є гарним органомінеральним добривом. На території України вже з успіхом працюють більше 400 каналізаційних очисних установок «БІОТАЛ». Експлуатація введених в дію очисних споруд продуктивністю 8 м3/добу на острові Бирючий, 50 м3/добу – на базі відпочинку «Корал» у Генічеському районі області показала їх надійність та ефективність. Реалізуються проекти на будівництво ще восьми установок продуктивністю від 1600 до 10 м3/добу, які монтуються в рекреаційних районах Херсонської області. З метою зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в котельних оздоровчих закладів, розташованих на узбережжях Чорного і Азовського морів, та на підприємствах здійснювались режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах згідно з чинним законодавством. Удосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами проводиться згідно з обласною програмою поводження з твердими побутовими відходами, затвердженою рішенням сесії обласної ради від 06.01.05 № 341. В усіх оздоровчих закладах, розташованих на узбережжях Азовського і Чорного морів, встановлені контейнери для роздільного збору побутових відходів. Дозволи на розміщення відходів на 2010 рік оформлені суб’єктами господарської діяльності та органами місцевого самоврядування, що знаходяться в рекреаційних зонах: в Скадовському районі – МКП «Очисні споруди» м. Скадовськ, Краснянська с/рада; в Голопристанському районі – КП «Комунальник» м. Гола Пристань, КПП «Світанок» с. Залізний Порт. Вживаються заходи щодо упорядкування розміщених промислових відходів у відстійниках та шламонакопичувачах у водоохоронних зонах Чорного моря та затоки Сиваш, що утворюються в ЗАТ Кримський «Титан», розроблені та затверджені паспорти місць видалення відходів. Зниження ризику для здоров’я людини, пов’язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги

З метою запобігання забруднення води суднами, Херсонським морським та річковим портами, підприємствами суднобудування та судноремонту проводяться роботи по збору з транспортних суден відпрацьованих паливно-мастильних матеріалів, лляльних, господарсько-побутових стічних вод та сміття. Для цих цілей у морському порту використовується спецсудно ПС-305, а у річковому порту два судна – ОС-9, ОС-14. Всі лляльні води, які збираються із суден в межах воднотранспортної дільниці, очищуються на двох станціях очистки лляльних вод, які функціонують у річковому порту та на суднобудівному заводі. Стічні води після очистки скидаються у загальноміську каналізацію. Очистка акваторій портів та підприємств від сміття та паливно-мастильних матеріалів здійснюється двома нафтосміттєзбірниками НМС-38 комерційного підприємства “Екос”. У Скадовському морському порту лляльні води з суден надходять на станцію прийому та очистки лляльних вод, після чого скидаються у міську каналізацію. Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали збираються у спеціальні ємкості та в подальшому відправляються на переробку.

180

Дослідження проб морської води здійснюються у 28 стаціонарних створах, у т.ч. води Азовського моря у 10 створах та води Чорного моря у 18 створах. У 2009р. досліджено 586 проб морської води на мікробіологічні показники, з яких не відповідала вимогам держстандарту 1 проба (0,2%). Інформаційне забезпечення населення відомостями про санітарно-гігієнічний та епідеміологічний стан зон рекреації та населених пунктів Населення області у 2009 році поінформовано про стан об’єктів підвищеного епідемічного ризику, а також про санітарно-епідемічну ситуацію на підконтрольних об’єктах у 45 виступах по телебаченню, 246 на радіо, опубліковано 346 статей у газетах, прочитано 7548 лекцій. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги та місць існування біологічних видів В області постійно ведеться робота над збереженням та відтворенням біологічного різноманіття в межах Азовського та Чорного морів. З метою посилення охорони, поліпшення збереження та відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття Чорноморського регіону Указами Президента України від 25 лютого 2009 року №100/2009 розширено Чорноморський біосферний заповідник на 20125,8 га та від 11 грудня 2009 року № 1045/2009 створено національний природний парк «Джарилгацький», загальною площею 10000 га. Водно-болотне угіддя «Тендрівська затока» в 2009 році (Указ Президента України №100/2009) цілком увійшла до складу Чорноморського біосферного заповідника. Східна частина (36628 га) має статус заповідної зони, західна частина, що приєднана в 2009 році – 18250,8 га – планується як буферна зона. Сучасний стан природних комплексів заповідника визначається переважно природними абіотичними та біотичними чинниками. За результатами наукових досліджень Чорноморського заповідника було встановлено, що в 2009 році на островах Тендрівської та Ягорлицької заток Чорного моря гніздилося більш ніж 100 тис. пар птахів коловодного комплексу. Відновилося гніздування пелікана рожевого, успішно відгніздилася пухівка звичайна на острові Круглий (Ягорлицька затока). Дирекцією Чорноморського біосферного заповідника постійно вживаються заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь «Ягорлицька затока» та «Тендрівська затока»:  обидва водно-болотних угіддя є об'єктом охорони служби державної охорони Чорноморського біосферного заповідника;  регулярно проводяться інспекторські рейди за дотриманням режиму охорони водно-болотних угідь. Під час гніздування птахів на островах заток ведеться цілодобове чергування біля островів для запобігання турбування птахів та інших порушень заповідного режиму. У Чорноморському біосферному заповіднику ведеться постійна інвентаризація флори та фауни регіону, кадастр раритетних видів. За результатами досліджень, проведених обласною санітарноепідеміологічною станцією, протягом 2009 року, залишкові кількості гербіцидів у дренажно-скидних водах та у воді і мулових відкладеннях Джарилгацької затоки не виявлено.

181

За стан угідь «Східний Сиваш» та «Центральний Сиваш» відповідає дирекція Азово-Сиваського національного природного парку, якою не відмічено погіршення стану. Територія підтримує життєдіяльність 43 видів птахів, переважно високого природоохоронного статусу. Кількість видів, які знаходяться під охороною є стабільною, вилучення природних ресурсів не проводилось, території водно-болотних угідь знаходяться в природному стані, мають ознаки відсутності антропогенного впливу. Протягом 2009 року здійснювалась цілодобова охорона території єгерською службою, проводились протипожежні обкоси доріг. Проводилась активна просвітницька робота серед населення області, студенти Херсонського державного університету спільно з науковцями Інституту природознавства та Чорноморського біосферного заповідника приймають участь у щорічному обліку водоплавних птахів. Запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель у прибережній смузі морів Держуправлінням погоджено робочий проект захисту від негативного впливу вод на м. Скадовськ Скадовського району, що розташоване на Чорноморському узбережжі. У 2009 році з метою впорядкування забудови Азовського узбережжя розроблені та погоджені в установленому законом порядку генеральні плани населених пунктів – с. Щасливцеве та с. Генічеська Гірка з розвитком рекреаційної зони на території Арабатської Стрілки. Також, затверджено генплан села Красне Скадовського району області, що розташоване на Чорноморському узбережжі. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води У 2009 році за рахунок коштів Новокаховського КП «Міський водоканал» (82137грн.) проведені поточні ремонтні роботи приміщень, обладнання КНС та очисних споруд каналізації у м. Н.Каховка. У 2009 році виконано роботи по покращенню санітарно-технічного стану водопроводів на загальну суму 7,2 млн. грн. Упродовж року покращенню санітарно-технічного стану водопроводів більше уваги приділялося у Великоолександрівському районі, де виконано робіт на суму 1 млн. 607 тис. грн., Генічеському – 1 млн. 660 тис. грн., Новотроїцькому – 1 млн. 480 тис. грн., у Голопристанському – 610 тис. грн. і у Чаплинському районах – 513 тис. грн.

13.10 Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» У 2009 році на виконання заходів Програми всього було використано 98983,4 тис. грн., що на 23,2% більше, ніж у 2008 році, в т.ч.: з державного бюджету – 7779,2 тис. грн., з обласного бюджету – 5705,16 тис. грн., з місцевих бюджетів – 1387,53 тис. грн., кошти інших джерел – 84111,51 тис. грн. Найбільше коштів (82,6%) використано на придбання та внесення в ґрунт мінеральних та органічних добрив (власні кошти сільгоспвиробників). Слід відзначити, що з фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) державного 182

бюджету кошти на природоохоронні заходи не виділялися. За кошти обласного ФОНПС виконано природоохоронних заходів на загальну суму 5258,047 тис. грн. Програма містить 12 розділів і виконання заходів цих розділів наступне: Розділ 1. Недопущення забруднення довкілля неочищеними стічними водам. На виконання заходів розділу витрачено 2074,03 тис. грн., в т.ч. з обласного ФОНПС – 942,8 тис. грн., з місцевих бюджетів – 1131,23 тис. грн. Завершено реконструкцію КНС № 2 смт Білозерка (75,23 тис. грн.), здійснена реконструкція каналізаційної мережі дитячого садка в смт Білозерка (53,0 тис. грн.), здійснена реконструкція очисних споруд Херсонської обласної інфекційної лікарні (1653 тис. грн. – обласного ФОНПС) та очисних споруд с. Залізний порт Голопристанського району (1000,0 тис. грн. – кошти Новофедорівської с/р). За рахунок обласного ФОНПС розроблено проектно-кошторисну документацію: будівництва споруд знезараження інфекційних стоків Херсонської обласної туберкульозної лікарні (120,0 тис. грн.), реконструкції діючих очисних споруд стічних вод у смт Чаплинка (132,6 тис. грн.), очисних споруд в с.Більшовик Голопристанського району (299,9 тис. грн.), очисних споруд «Біотал» смт Високопілля (225,0 тис. грн.). За рахунок місцевого бюджету розроблено проект реконструкції очисних споруд і мереж каналізації смт Горностаївка (3,0тис. грн.). Розділ 2. Недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами. На виконання заходів розділу витрачено 3283,26 тис. грн., в т.ч.: з обласного ФОНПС – 3236,66 тис. грн., з місцевих бюджетів – 46,6 тис. грн. За рахунок обласного ФОНПС проведено роботи по збиранню, перезатаренню, перевезенню, зберіганню, знешкодженню та знищенню непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (32221,66 тис. грн.), виготовлено проектну документацію будівництва полігону твердих побутових відходів (ТПВ) у с. Музиківка Білозерського району (15,0 тис. грн.). За рахунок місцевих бюджетів виготовлено проектну документацію будівництва полігону ТПВ в с. Посад-Покровське (6,0 тис. грн.) та відведено земельні ділянки під полігони ТПВ у Горностаївському та Високопільському районах. За рахунок міського ФОНПС здійснена утилізація відходів на сміттєзвалищі м.Нова Каховка (30,0 тис. грн.). Розділ 3. Недопущення погіршення якості підземних вод. На виконання заходів розділу витрачено 568,4 тис. грн.: За рахунок спеціального фонду обласного бюджету Головним управлінням Держкомзему розроблено Схеми консервації малопродуктивних, деградованих та не придатних до використання земель Білозерського, Голопристанського, Горностаївського, Іванівського, Каховського, Нижньосірогозького та Цюрупинського районів (255,3 тис. грн.), здійснена рекультивація порушених земель на територіях Чорнобаївської та Малокаховської сільських рад (299,6 тис. грн. та 13,5 тис. грн. відповідно). Розділ 4. Захист земель від деградації та підвищення родючості ґрунтів. На виконання заходів розділу витрачено 84853,1 тис. грн., в т.ч.: з державного бюджету – 3059,6 тис. грн., з місцевих бюджетів – 40,0 тис. грн., інші кошти – 81753,5 тис. грн.

183

За рахунок коштів сільгосптоваровиробників внесені органічні та мінеральні добрива у Горностаївському, Великолепетиському, Новотроїцькому, Каланчацькому та Великоолександрівському районах (81753,5 тис. грн.). Здійснено: агроекологічна паспортизація земель (959,6 тис. грн. – держбюджет), захист від шкідливої дії вод с. Музиківка Білозерського району (2100 тис. грн. – держбюджет)), розроблено схеми консервації деградованих земель Білозерського району (з місцевого бюджету – 40,0 тис. грн.). Розділ 5. Збереження лісових насаджень. На виконання заходів розділу витрачено 5298,45 тис. грн., у т.ч.: з державного бюджету – 3519,6 тис. грн., з місцевих бюджетів – 106,9 тис. грн., інші кошти – 2355,95 тис. грн. Здійснювалися заходи з охорони лісів від пожеж, боротьбі зі шкідниками, рубки догляду за лісом у Голопристанському, Високопільському, Великолепетиському, Білозерському районах. Здійснювалося залісення територій Генічеського району та відновлювалися полезахисні лісосмуги у Новотроїцькому та Великолепетиському районах. Розділ 6. Зменшення шкідливого впливу промислових підприємств, об'єктів теплоенергетики та транспорту. На ТОВ «Новокаховський електромашзавод» здійснена реконструкція очисних споруд зливової каналізації та підтримувався стан зон суворого санітарного режиму артсвердловин (1,93 тис. грн.). Розділ 7.Впровадження автоматизованих систем накопичення, збереження та аналізу інформації у галузі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. На виконання заходів розділу витрачено 245,5 тис. грн. з обласного ФОНПС – придбано обладнання для проведення досліджень стану довкілля та здійснення моніторингу стану довкілля. Розділ 8. Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, водойм та підземних вод. На виконання заходів розділу витрачено 312,96 тис. грн. За рахунок обласного ФОНПС розроблена проектно-кошторисна документація на виконання робіт з розчищення русла р. Каланчак (119,16 тис. грн.), проведені заходи з недопущення забруднення підземних вод на території Степового ім. Виноградова філіалу УкрНДІЛГА (131,0 тис. грн.). Розроблено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Каховського водосховища на території м. Каховка (42,0 тис. грн. – місцевий бюджет), здійснено тампонаж недіючих свердловин в с. Червона Поляна Горностаївського району, упорядкована територія джерел у Великолепетиському районі та м. Нова Каховка. Розділ 9. Розвиток та розширення зон рекреації і територій природнозаповідного фонду. У 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища з метою збереження, відтворення біорізноманіття та формування екомережі в області виділено кошти згідно Переліку першочергових природоохоронних заходів для фінансування з ФОНПС у розмірі 261,161 тис. грн. пунктами якого профінансовано роботи по створенню адміністративних карт на території для подальшого заповідання НПП «Олешківські піски», розробку 184

наукового обґрунтування НПП «Нижньодніпровський», розробка карток первинного обліку 6 об’єктів природно-заповідного фонду та винесення меж у натурі об’єктів та територій природно-заповідного фонду, а саме:  розробка наукового обґрунтування щодо подальшого створення національного природного парку «Нижньодніпровський» – 85,5 тис. грн.;  створення адміністративних карт на території запланованого для подальшого заповідання національного природного парку «Олешківські піски» – 20,159 тис. грн. Станом на 05.02.2010 р., проект створення національного природного парку «Олешківські піски» передано до Мінприроди для підготовки та прийняття рішення про оголошення територій об’єктом природно-заповідного фонду.  розробка кадастрової документації об’єктів природно-заповідного фонду Степового ім. В.М.Виноградова філіалу УкрНДІЛГА (5 об’єктів та територій) – 35,0 тис. грн.;  розробка кадастрової документації ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Озеро «Гопри»» – 6,0 тис. грн.;  проведення робіт по встановленню у натурі меж та нанесення на плановокартографічні матеріали заказників місцевого значення «Софіївський» та «Широка балка» – 48,5 тис. грн.;  проведення робіт по встановленню у натурі меж та нанесення на плановокартографічні матеріали памяток природи місцевого значення «Федорівська печера» та 26 точкових об’єктів – 66,022 тис. грн. На виконання п.5 Указу Президента України від 23.05.05р. № 838 Держуправлінням частково виконано роботи по забезпеченню встановлення у натурі меж та нанесення на планово-картографічні матеріали заказника місцевого значення «Софіївський» та пам’яток природи місцевого значення «Федорівська печера» і 9 точкових об’єктів, а саме: уточнення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі шляхом польового обстеження і виготовлення межових інформаційних знаків. Розділ 10. Берегоукріплення. За рахунок державного бюджету здійснено берегоукріплення Каховського водосховища в с. Мала Лепетиха (І черга) – 700,0 тис. грн. та в с. Любимівка Каховського району – 500,0 тис. грн. Розділ 11. Відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів. Рибоводними заводами здійснено зариблення водойм області: державна установа «Новокаховський завод частикових риб» – 2,474 млн. шт., державна установа «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб – 2, 148 млн. шт., державна установа «Виробничоекспериментальний Дніпровський осетровий рибо відтворювальний завод ім. Академіка С.Т. Артющика» – 1,031 млн. шт., ТОВ «Сатурн і КО» – дволіток рослиноїдних риб – 0,396 млн. шт., молоді судака – 0,06 млн. шт., молоді щуки – 0,12 млн. шт. Розділ 12. Природоохоронна, просвітницька та виховна робота. У школах м. Херсона і області проводились природоохоронні акції, конкурси та ін. заходи.

185

13.11 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна Міжнародне співробітництво заповідник здійснює як через входження до складу світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, міжнародних програм та проектів, так і за договорами про співпрацю. Заповідник продовжував роботу, як член Європейської програми збереження рідкісних видів тварин (ЕЕР) – коня Пржевальського та зебри Греві. В рамках членства в Євроазіатській регіональній асоціації зоопарків і акваріумів (ЕАРАЗА) та Міжнародній асоціації зоопарків і акваріумів, проведена співпраця з зоопарками Росії (Московський зоопарк), Німеччини (Берлінський, Мюнхенський, Кельнський зоопарки), Чеської Республіки (Празький, Оломоуцький зоопарки), Польщі (Краківський, Лодзинський зоопарки), Великобританії (Марвельський зоопарк). Дендропарком "Асканія-Нова" загальнодержавного значення проведена співпраця із зарубіжними ботанічними садами, направлена на отримання насіння для збагачення колекційного фонду. У межах міжнародного співробітництва працівники заповідника брали участь у міжнародному обліку червоноволої казарки на місцях зимівлі, у міжнародній нараді з питань розведення племінної А-лінії коней Пржевальського (Німеччина, Мюнхенський зоопарк), у звітній міжнародній конференції ЄАРАЗА (Київ), у ХХІХ Міжнародному конгресі біологів-мисливствознавців та міжнародному семінарі ЄАРАЗА (Росія, Московський зоопарк). За спільними міжнародними угодами заповідником проведені наукові дослідження біологічного різноманіття із наступними організаціями: Університет Аархусу (Данія), Інститут біологічних проблем Півночі Далекосхідного відділення РАН (м. Магадан), Федеральна державна установа "Державний природний біосферний заповідник "Ростовський", Асоціація "Жива природа степу" (Росія). Заповідник у 2009 році прийняв 10785 закордонних туристів, що становить 7,7% від загальної кількості екскурсантів. Порівняно із минулим роком кількість туристів із-за кордону збільшилась на 3,6%. Заповідником прийнято 17 закордонних делегацій з Росії, Литви, Греції, Польщі, Німеччини, Норвегії, Франції, США. Представники посольств та консульств, туристичних фірм, провідні фахівці охорони природи, журналісти були ознайомлені з науковою та еколого-освітньою діяльністю установи, об'єктами та екскурсійними маршрутами. Чорноморський біосферний заповідник Чорноморський біосферний заповідник НАН України є суб'єктом Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, підтримує відносини з керівними органами цієї мережі. До складу Чорноморського біосферного заповідника входять водно-болотні угіддя міжнародного значення (Рамсарські угіддя) «Тендрівська затока» та «Ягорлицька затока», ці ж затоки є пріоритетними IBA територіями. Заповідник є членом Eurosite – міжнародної організації, метою якої є обмін досвідом та поширення інформації в сфері управління природно-заповідними територіями. Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) є одним із опорних пунктів національної мережі з моніторингу і збереження китоподібних в Україні, створеної на виконання «Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої Атлантичної акваторії» (ACCOBAMS). ЧБЗ бере участь у Європейській програмі кольорового кільцювання мартинів.

186

Науковці Чорноморського біосферного заповідника є членами низки міжнародних наукових організацій та товариств, зокрема: - Міжнародної робочої групи з вивчення гусеподібних птахів Східної Європи та Північної Азії – РГГ (А. Г. Руденко); - Міжнародної робочої групи з вивчення журавлів (А. Г. Руденко); - Московського товариства дослідників природи (Москва) (А. Г. Руденко, О. Ю. Уманець); - Європейської робочої групи з вивчення середземноморського мартина (А. Г. Руденко); - групи Goose Specialist Group (Wetland International) (А. Г. Руденко); - Теріологічного товариства при Російській академії наук (З. В. Селюніна); - Європейського китового товариства (З. В. Селюніна); - Російського ботанічного товариства (О. Ю. Уманець). У 2009 році було складено 2 угоди про співпрацю з Санкт-Петербурзьким національним університетом щодо професійної підготовки фахівців біологів та екологів. Протягом 2009 р. співробітниками Чорноморського біосферного заповідника за кордоном опубліковані 1 стаття та 1 тези. Назва угоди Договор о творческом сотрудничестве, связанном с научноконсультативной, учебной и эколого - просветительской работой между биолого-почвенным факультетом С.- Петербургского государственного университета и Черноморским биосферным заповедником Договор научно-консультативном сотрудничестве в учебной и экологопросветительской работе между факультетом географии и геоэкологии С. – Петербургского государственного университета и Черноморским биосферным заповедником НАН Украины

Дата підписання, термін дії 18.07.2009 – 2012

09.07. 2009 – 2010

Стан дотримання та застосування Підготовка високо кваліфікованих фахівців в галузі біології, екології та заповідної справи

Участь у міжнародних конференціях (за межами України): 1.

V міжнародний симпозіум «Степи Північної Євразії», (м. Оренбург, Інститут степу Уральського відділення РАН), О. Ю. Уманець. Участь у міжнародних конференціях (у межах України): 1. Міжнародна наукова конференція «Фальц-Фейнівські читання» (м. Херсон), З. В. Селюніна; 2. 16 Міжнародна науково-практична конференція «Теріологічна школа: динаміка популяцій та хижацтво», (Поліський заповідник; с. Селезівка Житомирської області), З. В. Селюніна; 3. Міжнародна наукова конференція «V Ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського» (Херсон), О. Ю. Уманець; 4. V Міжнародна науково-практична конференція «Заповідники Криму. Теорія, практика і перспективи заповідної справи в Чорноморському регіоні» (Сімферополь), Д.Д. Чернякова, Л.І. Бахтіарова, Ю.О. Москаленко, О.Ю. Уманець; 5. Міжнародний семінар «Ресурс водоплавних птахів у водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону України, охорона птахів та їх раціональне використання, законодавчі та структурні підходи до функціонування мисливських господарств», (Херсон), Д. О. Черняков, Ю. О. Москаленко. Робота директора заповідника Чернякова Д.О. «Очерк истории Черноморского заповедника» подавалася в кінці 2008 р. до Конкурсу на здобуття 187

премії ім. Ф.Р. Штільмарка в номінації «Люди в історії заповідників і заповідники в людських долях». Ця робота дипломована журі Конкурсу. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області Проведено переговори з менеджером Норвежського товариства дипломованих інженерів і наукових співробітників Лейвом Л. Бьеркером та консультантом по проектам Оленою С. Берстад стосовно введення програми покращення екологічного стану в області та енергозбереження, впровадження нових технологій по переробці твердих побутових відходів на малих та середніх підприємствах Херсонщини. Загальною метою програми «Чисте виробництво та енергоефективність. Норвезька модель» є підвищення рентабельності промислових підприємств шляхом постійного зниження споживання води та енергії, зменшення забруднюючих викидів та об’ємів виробництва з одночасним поліпшенням якості продукції та безпеки умов праці. У березні 2009 році, представники Норвезької асоціації дипломованих інженерів та наукових працівників TEKNA підвели підсумки захисту дипломних робіт учасників ІІ групи. Слухачами програми були і фахівці Держуправління, які успішно захистили дипломні роботи, отримали сертифікати міжнародного зразка, що надає право здійснювати викладацьку, експертну і консультаційну роботу за Програмою в Україні та за кордоном. У травні 2009 року відбулася зустріч спеціалістів Держуправління з консультантом ERM SBERIA (МАДРИД, ІСПАНІЯ) щодо створення проекту побудови повітряної лінії електропостачання. У жовтні 2009 року відбувся міжнародний семінар «Ресурс водоплавних птахів у водно-0болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону України, охорона птахів та їх раціональне використання, законодавчі та структурні підходи до функціонування мисливських господарств». Останній проводився в рамках проекту ВВІ MATRA «Оптимізація структури територій мисливських господарств і управління птахами коловодного комплексу, підвищення рівня екологічної освіти мисливців з метою охорони коловодних птахів», який фінансувався урядом королівства Нідерланди. У результаті роботи семінару було обговорено пропозиції до резолюції за основними напрямками: проведення сезонних обліків водно-болотних птахів (квітень, серпень) у Азово-Чорноморському регіоні, створення інформаційної системи баз даних; стратегія дій мисливських господарств на періоди міграцій та зимівлі водно-болотних видів птахів; значення «Служб моніторингу водоплавних птахів» по областям та на регіональному рівні; пропозиції щодо проведення комплексних дій з охорони рідкісних видів; пропозиції щодо змін у мисливське та природоохоронне законодавство на державному та місцевому рівнях, які забезпечують оптимальне функціонування мисливських господарств та раціональне полювання на водно-болотних птахів у Азово-Чорноморському регіоні України. У листопаді 2009 року було проведено 1-й Екологічний форум «Чисте місто. Чиста річка. Чиста планета» основною метою якого стали формування екологічної культури населення та просування природоохоронних технологій, устаткування й послуг, які сприяють зміцненню екологічної безпеки України і поліпшенню якості природного довкілля.

188