khersonska_2011

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області ___________________ П.О. Попович "____" _____________ 2012 р.

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2011 році

м. Херсон – 2012 р.

1

ЗМІСТ 1

2

3

4

5

Вступне слово Загальні відомості 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області 1.2 Соціальний та економічний розвиток області Атмосферне повітря 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у населених пунктах області 2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах 2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря 2.5 Використання озоноруйнівних речовин 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря Зміна клімату 3.1. Тенденції зміни клімату 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату Водні ресурси 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика 4.1.2 Водозабезпеченість Херсонської області 4.1.3 Водокористування та водовідведення 4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод 4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів 4.6 Заходи щодо покращення стану водних об'єктів Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природнозаповідного фонду та формування національної екологічної мережі 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1 Загальна характеристика 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 5.1.4 Формування національної екомережі 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу 5.2.2 Лісові ресурси 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів 2

5 5 5 15 27 27 27 32 33 36 36 41 41 41 43 47 47 48 49 50 50 50 51 52 56 56 62 66 66 66 76 79 79 80 82 82 86 86 86 87 88 90 94 95 95 96 101

6

7

8

9

10

11

5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.5 Адвентивні види рослин 5.2.6 Стан зелених насаджень 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу 5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств 5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4 Інвазивні види тварин 5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.6 Природно-культурна спадщина 5.7 Туризм Земельні ресурси і ґрунти 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Херсонської області 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 6.3.2 Забруднення ґрунтів 6.3.3. Деградація земель 6.4 Оптимізація використання та охорона земель Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3 Використання відходів як вторинної сировини 8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3 Радіаційна безпека Промисловість та її вплив на довкілля 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва 10.2 Вплив на довкілля 10.2.1 Гірничодобувна промисловість 10.2.2 Металургійна промисловість 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість 10.2.4 Харчова промисловість 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1 Тенденції розвитку сільського господарства 3

102 108 109 110 116 116 117 123 123 124 127 127 137 139 141 142 147 147 147 150 152 153 153 154 155 156 160 160 160 171 171 182 190 192 197 197 199 206 208 208 216 216 218 221 223 223 228 228 229 230 233 233 234 234

12

13

14

15

11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження 11.2.2 Використання пестицидів 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель 11.2.4 Тенденції в тваринництві 11.3 Органічне сільське господарство Енергетика та її вплив на довкілля 12.1 Структура виробництва та використання енергії 12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Транспорт та його вплив на довкілля 13.1 Транспортна мережа області 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень 13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів 13.2 Вплив транспорту на довкілля 13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Збалансоване виробництво та споживання 14.1 Тенденції та характеристика споживання 14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки 14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» 14.4 Ефективність використання природних ресурсів 14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва» Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1 Національна та регіональна екологічна політика 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища 15.6 Державна екологічна експертиза 15.7 Економічні засади природокористування 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі 15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування 15.10 Екологічний аудит 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж 15.13 Екологічна освіта та інформування 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 15.14.1 Європейська та євроатлантична інтеграція 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки

4

236 236 236 237 238 241 242 242 245 251 251 251 251 251 254 255 255 257 257 258 261 262 264 266 266 268 268 269 276 278 278 278 280 282 282 284 286 327 327 329 330 332 332 333 333 334

Вступне слово Сучасний екологічний стан навколишнього середовища має бути стабілізований, а природоохоронні заходи повинні спрямовуватись на підвищення рівня соціально-економічного розвитку Херсонської області. Сталий соціально-економічний розвиток означає таке функціонування господарського комплексу, коли одночасно задовольняються зростаючі матеріальні і духовні потреби населення, забезпечується раціональне та екологічно безпечне господарювання і високоефективне збалансоване використання природних ресурсів, створюються сприятливі умови для здоров'я людини, збереження і відтворення навколишнього природного середовища та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. На шляху до сталого розвитку потребують розв’язання найгостріші екологічні проблеми Херсонської області, зокрема: - зменшення техногенно-антропогенного тиску на довкілля області; - відновлення природного середовища регіону; - забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення. Для стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області необхідно здійснити заходи за такими основними напрямками: охорона поверхневих і підземних вод; охорона повітря; охорона земельних ресурсів; відновлення та збереження зелених насаджень, лісових ресурсів; недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами; впровадження сучасного обладнання для спостереження за станом довкілля; розвиток та розширення територій природно-заповідного фонду; відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів; природоохоронна, просвітницька та виховна діяльність. Основна мета Доповіді – це висвітлення та ознайомлення широкого загалу державних та громадських органів, підприємств, установ, організацій і громадськості про стан природного середовища в області, його проблеми та перспективи подальшого розвитку та використання.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низовини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області ― 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). В області виділяється безстічний район ― 9,9 тис. км2 (34,7% загальної площі). Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході ― з Миколаївською, на півночі ― з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку ― з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морям: Чорному ― 350 км, Азовському ― 108 км.

5

Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративнотериторіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон. Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25о). Погодні умови Метеорологічна зима на всій території області розпочалася 28-29 грудня 2010р., що на 2-3 тижні пізніше звичайних строків. Загалом грудень був теплим, середня місячна температура повітря становила 0,7-4,4º тепла, що вище за норму на 1,3-3,7°. За місяць випало 5279мм опадів (127-203% місячної норми). Січень виявився близьким до місячної норми, в приморських районах області на 1-2º вище неї, середня температура повітря становила 0,3-3,6º морозу. Опадів випало 26-43мм (79-126% місячної норми). В цілому лютий був холодним і сухим. Середня температура повітря склала 2,3-5,2º морозу, що нижче норми на 0,2-2,5º. Опадів випало 4-17мм (1650% місячної норми). Середня температура повітря за зиму склала 1,3-2,6º морозу, що в межах сезонної норми, в приморських районах області – 0,2-0,3º морозу, що на 0,30,7º вище сезонної норми. Перший сніг випав 15 грудня висотою від 4 до 11см і на кінець другої 6

декади грудня він розтанув. Грунт почав промерзати з початку 2-ї декади грудня. Незважаючи на те, що протягом зими були періоди відтавання грунту (3 декада грудня 2010р. та 2 декада січня 2011р.), але в більшості часу він по всій території області був мерзлий. Найбільш теплою відносно норми цієї зими були 1 і 3 декади грудня 2010р., 2 декада січня та 1 декада лютого 2011р. Середні декадні температури повітря в 1-й і 3-й декадах грудня склали 2,4-6,4º тепла, в 2-й декаді січня та 1й декаді лютого – від 0,7º морозу до 2,1º тепла, що на 1,7-5,2º вище норми. Максимальні температури повітря в 1-й і 3-й декадах грудня підвищувались до 11-17º тепла, середньодобові температури повітря в цей період були вищими за норму на 10-12º; в 2-й декаді січня до 4-9º тепла, середньодобові температури повітря були вищими за норму на 3-7º; в 1-й декаді лютого підвищувалась до 711º тепла, середньодобові температури повітря були вищими за норму на 4-7º. Абсолютний максимум температури повітря за весь зимовий період спостережень був в третій декаді лютого 1989 року і становив від 19º до 21º тепла. Найхолоднішими за зимовий період були 3 декада січня, 2 і 3 декади лютого 2011р. Середня декадна температура повітря в 3-й декаді січня склала 3,6-7,3º морозу, що на 0,5-3,2º нижче норми. За попередні 129 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура повітря спостерігалась у 39% випадків, а за останні 10 років – 2 рази (2006, 2010 рр.). Мінімальні температури повітря в період 25-27 січня знижувались до 16-20º морозу, у приморських районах до 12-13º морозу; на поверхні ґрунту до 13-18º морозу, в західних, центральних та північних районах області до 21-25º морозу, з мінімальною за добу температурою на поверхні ґрунту або снігового покриву 20º морозу і нижче в цих районах налічувалось 1-3 дні. Середньодобові температури повітря в період з 24 по 26 січня були нижчими за норму на 6,713,1º. Сніговий покрив, що утворився 23 січня, на кінець декади в північних, центральних та західних районах області був висотою 8-13см (середня щільність снігу 0,14-0,28г/см3), на решті території області (крім Приазов’я) – 25см і розтанув він 6 лютого. На південному заході області відмічалась льодяна кірка, середня товщина якої становила 10мм. Глибина промерзання грунту досягала 4-7см, в південно-східній частині області – 15-23см. Починаючи з 2-ї декади лютого встановилась холодна безсніжна і вітряна погода, швидкість вітру досягала 15-20 м/с, на південному сході області – 2528м/с. Середня декадна температура повітря в 2-й декаді лютого становила 5,98,3º морозу, що на 4,2-6,0º нижче норми, у приморських районах 4,2-5,2º морозу, що на 2,0-3,8º нижче норми. За попередні 129 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура повітря спостерігалась у 22% випадків, а за останні 10 років – 1 раз (2003р.). Середньодобові температури повітря 14-16 лютого були нижчими за норму на 8-10º. Мінімальні температури повітря знижувались до 13-18º морозу, на поверхні ґрунту до 1217º морозу, на півночі та сході області до 18-20º морозу. З мінімальною за добу температурою на поверхні ґрунту або снігового покриву мінус 20º і нижче на півночі області налічувався 1 день. Промерзання ґрунту на кінець декади досягло 16-31см. Сніговий покрив на кінець декади зберігся лише на півночі області висотою 3см. Мінімальні температури ґрунту на глибині 7

залягання вузла кущіння озимих культур і багаторічних трав знижувались до 610º морозу. Середня декадна температура повітря в 3-й декаді лютого становила 3,77,4º морозу, що на 2,2-5,2º нижче норми. За попередні 129 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура повітря спостерігалась у 25% випадків, а за останні 10 років – 2 рази (2003, 2007рр.). Середньодобові температури повітря протягом декади були нижчими за норму на 3-6°. Мінімальна температура повітря та на поверхні ґрунту знижувалась до 7-13º морозу. Сніговий покрив лежав лише в північній, центральній та західній частині області, висотою 1-3см. Промерзання ґрунту на кінець декади було до 14-41см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур і багаторічних трав знижувалась до 5-9º морозу. Опади протягом зими відмічались у вигляді снігу, мокрого снігу, дощу, місцями льодяного дощу. Відмічалась ожеледь, на дорогах ожеледиця. Кількість опадів за сезон становила 91-117мм (93-114% норми) і вдвічі менше ніж в минулому році. Найбільша кількість опадів випала в 2-й декаді грудня. Вони пройшли протягом 3-6 днів, в першій половині декади у вигляді снігу, в другій – у вигляді дощу. Кількість їх становила 21-45мм (від 1 до 3 декадних норм). Висота снігу 14-18 грудня становила від 4 до 11см, відмічалась ожеледь, на дорогах ожеледиця. На кінець декади сніг розтанув і зберігався лише місцями (на 10% площі). З опадами 5мм і більше за зиму налічувалось від 6 до 10 днів. З опадами 10мм і більше – від 1 до 5 днів. З опадами 20мм і більше налічувався 1 день лише на заході області. Отже, Зима 2010-2011рр. видалась теплою і дощовою в грудні, близькою до місячної норми в січні та дуже холодною і сухою в лютому. Весняні процеси в нинішньому році почали розвиватися надто повільно і з запізненням. В період 11-12 березня відбувся стійкий перехід середньодобових температур повітря через +0° - почалася метеорологічна весна, що на 3 тижні пізніше середніх багаторічних строків. Протягом березня спостерігалася доволі холодна, суха погода з сильним поривчастим північно-східним вітром до 16-19м/с, в Приазов’ї до 22-27м/с. Середньодобові температури повітря протягом першої декади березня були нижче 0º. Мінімальні температури ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур в цей період знижувались до 4-8º морозу. Мінімальні температури повітря та на поверхні ґрунту протягом 1-28 березня були нижче 0º, а 2-4 березня знижувались до 10-15º морозу, на поверхні ґрунту до 11-16º морозу, на півночі області – до 18º морозу. До середини березня грунт був мерзлий (15-48см) і на більшій частині території області повністю він розтанув 15-18 березня, на сході області з 14 березня почав повільно танути його верхній шар, а повністю розтанув лише 28 березня. Середня температура повітря за місяць була в межах норми і склала 1,42,7º тепла. Опадів в цілому за місяць випало 4-11мм (13-43% місячної норми), на крайньому півдні – 18мм (68% норми). Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 5º в бік підвищення відбувся 23-24 березня, що в межах середніх багаторічних значень. Погоду на початку квітня обумовила взаємодія антициклону з центром над Росією з депресією над Чорним морем. На території області 8

спостерігався сильний вітер північно-східного напрямку до 19-24м/с, на півдні області та у Приазов’ї до 25-27м/с. В кінці першої декади дуже потужний арктичний циклон викликав дощі, місцями з мокрим снігом та зниження нічної температури до 0º, в деяких районах області випав град. Розмите баричне поле підвищеного тиску, яке утримувалось решту місяця, обумовило суху, теплу погоду. В цілому за місяць на території Херсонської області випало 35-48мм опадів (106-160% місячної норми). Середня температура повітря за місяць була 8,4-10,1º тепла, що на 0,2-0,6º нижче норми, в приморських районах на 0,3-0,7º вище норми. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 10º в бік підвищення відбувся 18 квітня, що на 4-5 днів пізніше середніх багаторічних значень, в південно-східній частині області – 24-25 квітня, що на 8-9 днів пізніше середніх багаторічних значень. На початку травня погода Херсонщини мала дуже нестійкий характер. Південний циклон з Балкан викликав дощі, місцями сильні з грозами, градом, шквалистим посиленням вітру до 15-20м/с, коливанням температур. Місцями на поверхні ґрунту спостерігались короткочасні заморозки 0-2º (НЯ). В середині місяця погоду обумовило розмите баричне поле підвищеного тиску. В кінці місяця депресія над акваторією Чорного моря викликала короткочасні грозові дощі з градом та шквалами. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º в бік підвищення відбувся 13 травня, що практично в межах звичайних строків. Середньомісячна температура повітря травня була на 0.2-0,9º вища за кліматичну норму і склала 15,8-17,2º тепла. В цілому опадів за місяць випало від 13 до 37мм (37-88% місячної норми), на південному заході, сході та крайньому півдні – 47-62мм (134-179% місячної норми). Останні заморозки в повітрі в приморських районах області відмічались 28 березня (на 6-8 днів раніше середніх багаторічних значень), в західній, центральній та північній частині області – 12-13 квітня, в південній та східній – 22 квітня (інтенсивністю 0,4-1,9º морозу); на поверхні грунту – 7 травня, в північній та центральній частині – 17-24 квітня, на крайньому півдні (МГ Хорли) – 12 квітня (інтенсивністю 0,4-1,0º морозу); на висоті 2см над поверхнею грунту – 7-8 травня, в приморських та прибережних районах – 22 квітня (інтенсивністю 0,5-2,0º морозу). На кінець травня позитивних температур повітря вище 0º з моменту переходу температури повітря через 0º в бік підвищення накопичилось на 3274º менше за норму, ефективних температур вище 5º на 5-24º більше за норму, в південно-східній частині області на 3-13º менше за норму, ефективних температур вище 10º на 4-37º більше норми, ефективних температур вище 15º на 19-38º більше норми. Сума температур повітря на 31 травня Таблиця 1

Позитивних температур

Ефективних температур Вище 5º

Вище 10º 9

Вище 15º

Норма

2011 р.

Норма

2011 р.

Норма

2011 р.

Норма

2011 р.

923-972

858927

489-533

483-547

206248

210267

45-60

64-98

Середня температура повітря за весну була 9,0-9,9º тепла, що в межах норми. В цілому за весняний період по області з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче (за винятком приморських районів) налічувалось від 6 до 13 днів, на 2-8 днів менше за норму, в південних та північних районах області – 17-26 днів, на 6-11 днів більше за норму. Опадів за сезон випало 56-80мм (53-83% сезонної норми), на південному заході, сході та крайньому півдні області – 104-108мм (101-128% сезонної норми). З опадами 5мм і більше налічувалось від 3 до 7 днів. З опадами 10мм і більше – 1-3 дні. З опадами 20мм і більше на південному заході, сході та крайньому півдні області – 1 день. Перехід до літа (стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º) відбувся 13 травня, що практично в межах звичайних строків і на 1-2 тижні пізніше минулорічного. Сонце влітку світило протягом 936-941 години, що на 16-30 годин більше середньо багаторічних значень. Середня температура повітря за літо склала 22,8-23,7º, що на 1,6-1,9º вище за норму. Така і вища температура повітря за попередні 129 років спостережень в м. Херсоні спостерігалась у 25% випадків, а за останні 10 років – 5 разів. Літо цього року виявилось холодніше тогорічного на 1,4-1,8 º. Особливо спекотними були перша декада червня, друга і третя декади липня. Середня декадна температура повітря в першій декаді червня становила 22,3-23,3º тепла, що на 3,1-4,1º вище норми. За попередні 129 років спостережень в м. Херсоні така і вище середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 9 разів, а за останні 10 років – 1 раз (2007р.). Середня декадна температура повітря в другій декаді липня становила 26,3-27,6º, що на 3,0-4,8 вище норми. За попередні 129 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 6 разів, а за останні 10 років – 1 раз (2002р.). Середня декадна температура повітря в третій декаді липня становила 25,5-27,1º, що на 2,8-4,0º вище норми. За попередні 129 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась у 15% випадків, а за останні 10 років – 3 рази (2001, 2007, 2010рр.). Цього літа було відмічено лише один тривалий період (з 16 по 21 липня), коли максимальні температури повітря були вищими за 35º. Середньодобові температури повітря в цей період були вищими за норму на 3-6º. Абсолютний максимум температури повітря за літо відмічався 19-20 липня, в приморських районах – 28-30 липня і склав 35,0-37,5º. Поверхня ґрунту прогрівалась до +62-66º (на заході та в центрі області – 7-8 червня, на південному заході та крайньому півдні – 17-21 липня, на півночі та сході – 27-29 липня). З температурою повітря 30º і більше за літо налічувалось від 41 до 48 днів, в приморських районах 26-34 дні, що на 7-19 днів більше норми. Найбільша кількість днів відмічалась в липні. З температурою повітря 35º і 10

більше в 2-й і 3-й декадах липня та 2-й декаді серпня налічувалось від 4 до 11 днів, що на 2-6 днів більше норми, в Приазов’ї – 1 день (3 декада липня), що в межах норми. Абсолютний мінімум температури повітря по районах області спостерігався в червні (1 і 3 декади) та в серпні і був в межах 8,7-13,5º, на поверхні ґрунту – 8,0-11,9º тепла. Теплозабезпеченість на протязі всього періоду була підвищеною, за винятком червня і 1-ї декади липня, де активні температури повітря вище 0 º були нижчими за норму. На кінець літа позитивних температур повітря вище 0º з моменту переходу температури повітря через 0º в бік підвищення накопичилось на 2588º вище норми, ефективних температур вище 5º на 94-141º більше норми, ефективних температур вище 10º на 98-163º більше норми, ефективних температур вище 15º на 114-162º більше норми. Сума температур повітря на 31 серпня Таблиця 2

Позитивних температур

Ефективних температур Вище 5º

Вище 10º

Вище 15º

Норма

2010 р.

Норма

2010 р.

Норма

2010 р.

Норма

2010 р.

29233046

29773087

20432132

21422248

12941387

14091508

661-755

802-885

Опади протягом літнього періоду мали зливовий характер, розподілялись по території області нерівномірно, місцями дощі випадали у вигляді інтенсивних злив з посиленням вітру, грозами та градом, завдаючи збитків господарствам області. Так на заході області 10 червня за 2 години випало 29,8мм опадів (229% декадної норми). Основна кількість опадів на більшій частині території області відмічалась в 2-й і 3-й декадах червня. В 2-й декаді червня опади пройшли протягом 1-3 днів. Кількість їх становила 8-15мм (40-84% норми), в центральних та приморських районах – 18-47мм (122-314% норми), на південному заході (М Бехтери) – 1мм (13% норми). В 3-й декаді опади пройшли протягом 2-3 днів. Кількість їх становила 28-45мм (176-399% норми), в центральних та східних районах – 9-10мм (57-59% норми). Решта періоду вони були незначними. Лише в 3-й декаді липня в центральній та північній частині області кількість опадів склала 21-45мм (230-405% норми). Сума опадів за сезон була значно нижче середньо багаторічних значень та на 54-196мм менше минулорічних і становила 51-93мм, на півночі області – 127мм (39-98% норми). З опадами 5мм і більше налічувалось від 3 до 7 днів. З опадами 10мм і більше – 1-3 дні, на півночі – 6 днів. З опадами 20мм і більше – 2-3 дні, на південному заході, сході та в центрі області не було. Протягом літа (крім Приазов’я) спостерігалось від 17 до 35 днів з суховіями, що на 2-12 днів більше норми. На півдні області – 42 дні, на 20 днів більше норми. На крайньому півдні (МГ Хорли) – 4 дні, на 1 день менше норми. Ґрунтова засуха розпочалась з третьої декади травня і тривала до кінця літа. Лише місцями в 2-й і 3-й декадах червня через проходження дощів 11

зволоження ґрунту дещо покращувалось. Отже, літо 2011р. виявилось доволі теплим, але не жарким з засушливим періодом протягом всього літа. У вересні погоду обумовлював антициклон. Переважала суха та тепла погода. В окремі дні в середині місяця атмосферні фронти з Балкан викликали невеликі короткочасні дощі з грозами. В останні дні місяця холодний фронт з півночі призвів до зниження температури повітря. В другій декаді вересня спостерігалась аномально тепла для цього періоду погода. Середня декадна температура повітря становила 18,9-20,6º тепла, що на 2,6-3,6° вище норми. За попередні 129 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 11 разів, а за останні 10 років – 1 раз (2005р.). Середньодобові температури повітря протягом всієї декади були вищими за норму: в першій її половині – на 4-6°, в другій – на 1-3°. Максимальні температури повітря підвищувались до 30-32°, на крайньому півдні та південному заході – до 26-27°; на поверхні ґрунту до 44-52º. З максимальною температурою повітря 30º і вище налічувалось 1-3 дні. За останні 38 років спостережень в м. Херсоні з максимальною температурою повітря 30° і вище в другій декаді вересня налічувалось лише 5 років. Середня за місяць температура повітря виявилась на 1,6-2,0° вище за норму і складала 17,8-19,5° тепла. В цілому опадів за місяць випало 7-17мм (21-48% місячної норми), на півночі та сході області – 24-25мм (75-83% норми), в районі ГМО Нова Каховка та МГ Стрілкове – 35-41мм (121-135% норми). На початку жовтня погоду на Херсонщині обумовлювало поле підвищеного атмосферного тиску, завдяки чому спостерігалася переважно суха, помірно тепла погода. З 3 жовтня на поверхні ґрунту і висоті 2см відмічались заморозки, які не завдали збитків народному господарству області. В середині місяця нестійку прохолоду погоду обумовлювало поле зниженого атмосферного тиску. При виході південного циклону пройшли невеликі, місцями помірні дощі, посилювався вітер до 15-20м/с. Погоду кінця жовтня обумовлював потужний антициклон. Утримувалась суха погода з туманами в нічні та ранкові години. Перехід середньодобової температури повітря через 15º в бік зниження відбувся 10-11 жовтня, що на 11-16 днів пізніше середніх багаторічних значень, через 10° - 14-15 жовтня, що 1-6 днів раніше середніх багаторічних значень. Перші осінні заморозки в повітрі, силою 0,0-1,6º морозу, спостерігались 15-16 жовтня, в приморських і прибережних районах області – 26-27 жовтня, що практично в межах середніх багаторічних значень, лише на південному заході області – на 11 днів раніше цих строків. Перехід середньодобової температури повітря через 5º в бік зниження відбувся 25-27 жовтня, в приморських та прибережних районах – 6-7 листопада, що на 6-17 днів раніше середніх багаторічних значень. Середньомісячна температура повітря склала 9,2-11,2°, що в межах кліматичної норми, на крайньому півдні на 1° нижче норми. Місячна кількість опадів на заході області становила 0,5мм (2% норми), у Приазов’ї – 36-76мм (144-245% норми), на решті території – 9-20мм (33-74% норми).

12

Ефективних температур повітря вище 5º з 21 вересня (оптимальні строки сівби озимих культур) на 31 жовтня накопичилось 247-303º (норма 238-309º). Ефективних температур повітря вище 5º за осінь (вересень – жовтень) накопичилось 527-613º (норма 490-576°). Отже, осінь 2011р. була теплою, в окремі дні жаркою, і сухою в вересні, та теплою в першій половині жовтня і холодною в другій його половині.

Динаміка середньорічної суми опадів по Херсонській області 800 700 600

631,0 500,3

500

мм/рік

635,0

675,6

400

409,9

300

279,6

200 100 0

1994 1997 1999 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

норма опадів

середньорічна сума опадів

Динаміка річних сум опадів по метеостанціям 800 700

мм/рік

600 500 400 300 200 100 0 2007

2008

2009

2010

2011

Херсон

Бехтери

Нова Каховка

Асканія Нова

Нижні Сірогози

Велика Олександрівка

Генічеськ

Хорли

13

Повторюваність напрямків вітру за 2011 рік (%) - Рік

Пн 25 20

ПнЗ

- Липень - Січень

ПнС

15 10 5 З

С

0

ПдЗ

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2010 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

20

- Липень - Січень

ПнС

15 10 5 З

С

0

ПдЗ

ПдС Пд

14

Повторюваність напрямків вітру за 2009 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

- Липень

20

- Січень

ПнС

15 10 5 З

С

0

ПдЗ

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2008 рік (%)

ПнЗ

З

- Рік

Пн 30 25 20 15 10 5 0

- Липень - Січень

ПнС

С

ПдЗ

ПдС Пд

1.2 Соціальний та економічний розвиток області Аналіз показників економічного та соціального розвитку області за 2011 р. засвідчив про наступне. Промисловість. Індекс промислової продукції у грудні 2011р. порівняно з попереднім місяцем становив 96,2%, з груднем 2010р. – 83,1%. За 2011р. виробництво промислової продукції склало 92,7% відносно 2010р. Сільське господарство. За попередніми даними, у 2011р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2010р. становив 124,2%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 137,3%, у господарствах населення – 115,0%. Будівництво. За 2011р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 438,4 млн.грн., що у порівнянних цінах становить 100,1% до 15

обсягів будівництва 2010р. Транспорт. За 2011р. підприємствами транспорту перевезено 10381,6 тис.т вантажів, або 112,4% від обсягу перевезень вантажів за 2010р. Вантажооборот досяг 5187,1 млн.ткм., що склало 110,4% від обсягу 2010р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 105622,5 тис. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 3056,5 млн.пас.км, що становить відповідно 88,1% та 99,4% від обсягів 2010р. Зовнішня торгівля. Обсяг експорту товарів за січень–листопад 2011р. становив 331,8 млн.дол. США, імпорту – 209 млн.дол. Порівняно з січнем– листопадом 2010р. експорт збільшився на 4,8%, імпорт – на 45,3%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 122,8 млн.дол. (у січні– листопаді 2010р. – 172,8 млн.дол.). Роздрібна торгівля. Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами–підприємцями) за січень– грудень 2011р. дорівнює 14248,4 млн.грн. і складає 109,1% обсягу січня–грудня 2010р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані ринки з продажу сільгосппродукції та неформальні ринки припадало 7,6%. Ціни. Індекс споживчих цін у грудні 2011р. по області, як і по Україні, зафіксовано на рівні 100,2%, за січень–грудень – 104,5% (по Україні – 104,6%). Заробітна плата. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за січень–листопад 2011р. становила 1945 грн. У листопаді 2011р. порівняно з жовтнем п.р. розмір заробітної плати збільшився в середньому на 0,3%, а порівняно з листопадом 2010р. – на 14,5% і становив 2052 грн. Індекс реальної заробітної плати у листопаді п.р. порівняно з жовтнем 2011р. становив 100,3%, відносно листопада 2010р. – 108,9%. За січень– листопад 2011р. по відношенню до відповідного періоду попереднього року показник становив 104,1%. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 грудня 2011р. становила 22,6 млн.грн., що на 31,4%, або на 5,4 млн.грн. більше, ніж на початок 2011р. Ринок праці. Кількість зареєстрованих безробітних упродовж грудня 2011р. збільшилась на 21,7%, в тому числі в міських поселеннях – на 13,7%, у сільській місцевості – на 35,2%. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за грудень п.р. зріс на 0,4 в.п. і на 1 січня 2012р. становив 1,8% населення працездатного віку. Населення. На 1 грудня 2011р. в області, за оцінкою, проживало 1083,7 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2011р. чисельність наявного населення зменшилась на 4504 особи, або на 4,5 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Чисельність населення Таблиця 3

Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол. (на 01.01.2012 р.) Всього

Всього по області

у тому числі

міське сільське 1083,4 Міста обласного підпорядкування

16

Площа, тис. км2 28,461

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол. (на 01.01.2012 р.) Всього

м. Херсон (міськрада) м. Нова Каховка (міськрада) м. Каховка Всього м. Берислав м. Генічеськ м. Гола Пристань м. Скадовськ м. Таврійськ м. Цюрупинськ Всього Білозерський Бериславський Великоолександрівський Великолепетиський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Всього по районах

у тому числі

Площа, тис. км2

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

338,7

міське 327,3

сільське 11,4

0,423

801

69,5

63,4

6,1

0,223

312

0,031 0,677

1206 х

Х Х Х Х Х Х Х

Х Х Х Х Х Х Х

1,534 1,721 1,540 1,0 0,915 0,701 3,008 3,411 1,018 1,120 0,916 1,451 1,209 1,005 2,298 1,456 1,759 1,722 27,784

44 29 17 18 14 22 20 18 20 13 24 25 14 22 16 33 41 21 х

37,4 37,4 Х 445,6 428,1 17,5 Міста районного підпорядкування 13,3 13,3 Х 20,5 20,5 Х 15,0 15,0 Х 19,1 19,1 Х 11,0 11,0 Х 25,2 25,2 Х 104,1 104,1 Х Райони 67,2 9,8 57,4 49,2 17,1 32,4 26,7 9,9 16,8 17,5 8,6 8,9 12,5 6,0 6,5 15,4 6,2 9,2 61,4 34,3 27,1 61,6 15,0 46,6 20,1 6,7 13,4 14,6 4,7 9,9 22,2 11,5 10,7 36,4 5,6 30,8 16,6 5,1 11,5 22,1 6,5 15,6 37,2 15,4 21,8 48,7 22,3 26,4 72,4 36,7 35,7 36,0 13,0 23,0 637,8 234,4 403,4

17

Динаміка чисельності населення області на 01.01.12 рік 1250

1200

1150

1100

1050

1000

1998

2000

2002

2004

2006

2008

2010

2012

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Таблиця 4 Темпи зростання , у % січень 2012р. Довідково до січень 2011р. грудня січня до січня 2010р.

2011р.

2011р.

Фактично за січень 2012р. Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) (попередні дані), млн.грн. Індекс промислової продукції Індекс сільського господарства (у цінах 2005р.), млн.грн. Виробництво продукції тваринництва ( в усіх категоріях господарств): реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі), тис. т молоко, тис.т яйця, млн.шт. Введення в експлуатацію загальної площі житла, тис.м2

9049,21

х

х

х

х

74,4

86,6

104,8

х

х

102,6

100,3

7,6 13,6 39,5

108,6 85,0 131,7

95,0 107,1 125,4

103,9 100,0 90,5

134,91

х

74,03

242,44

18

Обсяг продукції будівництва, млн.грн. Вантажооборот, млн.ткм2 Пасажирооборот, млн.пас.км2 Експорт товарів та послуг, млн.дол.США Імпорт товарів та послуг, млн.дол.США Сальдо,(+,-) Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн. Середньомісячна заробітна плата одного працівника номінальна, грн. реальна, % Заборгованість із виплати заробітної плати – усього6, млн. грн Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис.осіб Індекс споживчих цін ____________

18,2

х

163,4

74,4

415,3 208,2

79,4 91,0

102,7 90,7

126,6 98,0

379,51

х

96,43

95,74

241,71 137,81

х х

147,73 х

126,54 х

971,0

х

112,5

111,4

19701 х

110,85 110,45

113,73 104,33

118,04 107,94

22,3

98,8

129,7

77,0

12,5

108,0

98,9

х

х

99,9

103,2

101,27

Дані за 2011р. З урахуванням обсягів автомобільних вантажних та пасажирських перевезень суб‘єктами малого бізнесу - фізичними та юридичними особами; пасажирооборот наведено з урахуванням електротранспорту.

3 2011р. до 2010р.

4 2010р. до 2009р.

5 Грудень 2011р. до листопада 2011р.

6 Станом на 1 січня.

7 Січень 2011р. до грудня 2010р.

1

2

Найгостріші екологічні проблеми Херсонської області Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища У зв’язку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше 10 оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Орієнтовна вартість робіт з берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району складає 22 млн. грн. На укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн. 263,4 тис. грн. Зменшення забруднення, поліпшення екологічного стану водних (поверхневих і підземних) об’єктів Актуальною для Херсонської області залишається проблема екологічного стану водноресурсного потенціалу. Значні обсяги споживання води в економічній діяльності, зростання скидів забруднених вод у поверхневі 19

водойми – основні чинники антропогенного навантаження на поверхневі водні ресурси. Близько 35,0% забруднених стоків потрапляють у водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Нестача у більшості населених пунктів централізованого водовідведення, низька якість очищення стічної води, незадовільний стан функціонуючих споруд є основними серед причин скидання забруднених стоків у поверхневі водойми. Обладнання та мережі наднормативно зношені. На території області налічується 42 комплекси очисних споруд, з яких 13 очисних споруд працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти та промислові накопичувачі. Загальна протяжність водопровідних мереж в області становить 2558,8 км, з них 1099,4 км (43%) знаходяться в аварійному стані. Найвищі показники аварійних водопровідних мереж: м. Берислав – 74,8%, смт Білозерка – 74,3%, смт Верхній Рогачик – 67,9%, смт Каланчак – 90,0%, смт Новотроїцьке – 72,4%, смт Чаплинка – 66,3%. Загальна протяжність каналізаційних мереж в області становить 975,8 км, з них 395,0 км (або 40,4%) знаходяться в аварійному стані. Із 73 каналізаційних насосних станцій 19 (або 26%) аварійних. Стан водозабезпечення населення в сільській місцевості області вкрай незадовільний. Утримання в належному стані водопровідних мереж та споруд на них вирішується шляхом створення сільської комунальної служби, що веде до поліпшення водопостачання сільського населення. Робота по їх створенню комунальних підприємств триває, вирішуються питання відновлення роботи артсвердловин, оформлення дозволів на спеціальне водокористування, тощо. На території області існують сільські ради, які передають самотужки воду населенню без відповідного дозволу. Згідно до статті 49 Водного кодексу України, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти є спеціальним водокористуванням, яке здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин, тому для законного здійснення спеціального водокористування комунальним підприємствам необхідно отримати відповідний дозвіл. Держуправління, відповідно до своїх функцій, видає в установленому порядку дозволи на спеціальне водокористування і затверджує нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин до водних об’єктів. До негативних явищ, які також мають місце на території області відноситься самовільне буріння свердловин на воду особливо в приватному секторі, що є прямим порушенням водного законодавства. Роботи по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду можуть здійснюватися тільки згідно з проектно-кошторисною документацією, організаціями, які мають право на проведення таких робіт. Саме проблема несанкціонованого буріння свердловин, за рахунок чого відбувається пошкодження водоносних горизонтів, є основною причиною 20

погіршення якості питної води. Держуправління наполягає, що для покращення стану підземних вод області необхідно: 1. Провести інвентаризацію свердловин.

2. Забезпечити виконання санітарно-технічного тампонажу покинутих та непридатних для подальшої експлуатації свердловин та шахтних колодязів.

3. Посилити контроль з боку органів місцевого самоврядування, на які згідно статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», покладено здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення. Держуправління в межах компетенції постійно надає переліки самовільних водокористувачів Державній екологічній інспекції в Херсонській області з метою притягнення до відповідальності порушників природоохоронного законодавства, але конкретних результатів щодо вирішення питання утримання безхазяйних свердловин та ведення реєстрації самовільно пробурених свердловин це не дає. Для уточнення загальної кількості артезіанських свердловин на території області (діючих та не діючих) та визначення подальшої їх експлуатації, Держуправління листом від 15.11.10 р. № 03-10/1086 звернулося до Херсонської обласної державної адміністрації з пропозицією доручити головам районних райдержадміністрацій у 2011 році провести повторну інвентаризацію артезіанських свердловин у розрізі районів і для порівняння з даними інвентаризації 2008 року надати результати обліку до Держуправління. Очисні споруди і каналізаційні мережі м. Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), с. Залізний Порт (скид з накопичувача на територію Чорноморського біосферного заповідника), смт Каланчак (скид в р. Каланчак) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення міст Херсона, Нова Каховка, Каховки, Берислава, смт Горностаївки відбувається забруднення р. Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами. Найбільш гострою проблемою є відведення стічних вод з м. Берислав. В зв’язку з аварійною ситуацією на каналізаційній мережі з 2002 року здійснюється скид неочищених стічних вод у Каховське водосховище у обсягах 150-180 тис. м3. З 2007 року аварійно-відновлювальні роботи не проводяться. Через відсутність коштів. Ліквідація аварійної ситуації затягнулася на невизначений термін. Держуправління сприяє, в межах своїх повноважень, фінансуванню виконання водоохоронних заходів, в першу чергу реконструкція та будівництво очисних споруд. З метою недопущення забруднення та зменшення вмісту забруднюючих речовин у скидних водах оздоровчих закладів, розташованих на територіях прибережних захисних смуг морів, впроваджується обладнання каналізаційної мережі оздоровчих закладів очисними спорудами “ВIOTAL”, які забезпечують глибоку очистку стічних вод та використання очищених вод для поливу 21

прилеглої території. За останні роки Держуправлінням було погоджено (надано позитивні висновки екологічної експертизи) проекти будівництва очисних споруд з використанням сучасних технологій типу «БІОТАЛ», «БІОЛІДЕР», «БІОСОФ» для деяких населених пунктів (с. Залізний Порт, смт. Чаплинка), для баз відпочинку на територіях Генічеського та Голопристанського районів, для розважального комплексу та двох шкіл-інтернатів села Стара Збур’ївка. Утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах області Кількість зелених насаджень в населених пунктах області неухильно зменшується. Значно збільшилась кількість зелених насаджень, які підлягають знесенню у зв’язку з їх незадовільним станом спричиненого, насамперед неналежним доглядом за багаторічними деревами, відсутністю поливу у засушливу пору року, що призводить до всихання як дорослих дерев так і висаджених молодих дерев. Не проводиться санітарна обрізка існуючих насаджень. Не проводяться заходи щодо охорони та збереження зелених насаджень, утриманні їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високо декоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень. Не визначено балансоутримувачі об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності, не проведена інвентаризація зелених насаджень, не виконуються заходи щодо утримання зелених насаджень у належному та впорядкованому стані, визначені Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області до голів районних державних адміністрацій та міськвиконкомів неодноразово надсилались листи з роз’ясненням процедури оформлення знесення зелених насаджень у населених пунктах, відповідно до вимог Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затвердженої постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1045. З метою охорони та збереження зелених насаджень у місті та області, утримання їх у здоровому впорядкованому стані, попередження нещасних випадків та ліквідації аварійних ситуацій внаслідок падіння аварійних дерев необхідно: 1.Протягом 2011 року провести інвентаризацію природоохоронних об’єктів у містах та інших населених пунктах, у тому числі зелених, рекреаційних зонах, парках, лісопарках.

2. Забезпечити винесення на картографічні матеріали у містах та інших населених пунктах області меж існуючих об’єктів благоустрою зеленого господарства та передбачити їх врахування в подальшому на планах земельних ділянок і при розробленні проектів землеустрою.

3.Забезпечити винесення в натурі у містах та інших населених пунктах меж ділянок існуючих об’єктів благоустрою зеленого господарства.

4. Створити комунальні підприємства (спеціалізовані служби) по догляду за зеленими насадженнями міста та області.

5. Забезпечити контроль за виконанням умов, зазначених у дозвільних 22

документах на знесення зелених насаджень, а саме, за проведенням компенсаційної висадки дерев замість знесених та догляду за ними на протязі трьох років.

6. Забезпечити створення нових парків, лісових насаджень (лісів, полезахисних смуг, насаджень у межах водоохоронних зон, окремих дерев, кущів, газонів, квітників тощо).

7. Створити громадській фонд із залучанням коштів добровільних внесків комерційних підприємств, організацій, установ та громадськості, які небайдуже ставиться до проблем озеленення міста та області. Поводження з твердими побутовими відходами Унікальність кліматично-географічного потенціалу області, пріоритетний розвиток оздоровчо-лікувальної та туристичної галузей потребують від комунальних служб та органів місцевого самоврядування відповідно високого рівня системи соціально-екологічного та санітарно-гігієнічного захисту населення та території і, зокрема, від негативного впливу розміщення побутових відходів, тому проблема поводження з відходами для Херсонської області залишається актуальною. На Херсонщині не існує жодного полігону видалення твердих побутових відходів (далі - ТПВ), або відповідного промислового комплексу по прийому, сортуванню та утилізації такого роду відходів, які б відповідали природоохоронним вимогам. Склалася незадовільна ситуація по оформленню полігонів твердих побутових відходів. Повільними темпами проводиться оформлення дозвільних документів на право користування земельними ділянками під існуючими полігонами твердих побутових відходів. Так, станом на 01 січня 2012 року, за даними інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в області 691 населений пункт має 324 місця видалення відходів загальною площею 646,49 га, кількістю накопичення відходів орієнтовно 5 млн. тонн. Із них лише 88 місць (або 27%) експлуатуються при наявності документації на право користування земельними ділянками (державних актів або договорів оренди), на 56 місцях (17%) – проекти відведення земельної ділянки (далі – проект) знаходяться в стадії затвердження, на 49 місцях (15%) – проекти в стадії розробки, 104 місця (або 32%) взагалі не мають жодного документу щодо оформлення земельної ділянки. У п’ятірку населених пунктів, які мають більшу кількість розміщених відходів у порівнянні з іншими, можна включити наступні населені пункти: 1. м. Херсон (більш 3 млн. тонн або 62,5% від загальної кількості накопичених відходів припадає на м. Херсон).

2. Голопристанський район (804,75 тис. тонн або 15% від загальної кількості накопичених відходів в області).

3. Скадовський район (305,88 або 5,7%) 4. Цюрупинський район (170,32 тис. тонн або 3%).

5. Чаплинський район (134,4 тис. тонн або 2,5%). Дані інвентаризації постійно уточнюються та доповнюються. Звертаємо увагу, що у Новотроїцькому районі, з метою покращення санітарно-гігієнічного стану справ у сфері поводження з ТПВ, прийнято рішення з 36 місць видалення побутових відходів зосередити видалення на 23

одному місці (у смт Новотроїцьке), що також дасть змогу використовувати близько 50 га сільськогосподарських земель за призначенням. Для отримання дозволу та ліміту на утворення і розміщення ТПВ на 2012 рік звернулося лише 7 власників місць видалення, а саме: - Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради; - Червонополянське БГП, Горностаївського району; - ДП «Чаплинський комунальник – 2» та КП «Долинське», Чаплинського району; - МКП «Очисні споруди», Скадовського району; - Нижньосірогозька сільська рада, Нижньосірогозького району; - КП «Каховське транспортне підприємство», Каховського району. Слід зауважити, що більшість місць видалення відходів не мають змоги отримати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об’єктів поводження з відходами, а в наслідок цього і дозвіл та ліміт на утворення і розміщення ТПВ. Пояснюється це тим, що висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об’єктів поводження з відходами не може бути надано, тому, що будівництво полігону ТПВ не завершено та не введено в експлуатацію. Виходить «замкнуте коло». Для вирішення проблеми поводження з твердими побутовими відходами необхідно: - забезпечити фінансування (з державного та місцевого бюджетів) обласної, районних та міських програм поводження з твердими побутовими відходами, в рамках яких розпочати будівництво сміттєпереробного заводу та полігонів твердих побутових відходів, впровадження системи роздільного збору відходів та їх сортування, провести ліквідацію та рекультивацію несанкціонованих звалищ. Поводження з небезпечними відходами, пестицидами та агрохімікатами На виконання доручення обласної державної адміністрації від 15 квітня 2011 року № 110-465/4/8-11/51 та рішення засідання міжвідомчої робочої групи представників Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо нормалізації екологічної ситуації та запобігання можливому затопленню (підтопленню) території Херсонської області внаслідок льодоходу, повені та паводків у 2011 році, листом Держуправління від 28 березня 2011 року № 06-8/283 на адресу Мінприроди направлено запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для виконання робіт з утилізації безхазяйних непридатних хімічних засобів захисту рослин, в тому числі речовин, що містять ДДТ у 2011 році з відповідними розрахунками . В травні поточного року Мінприроди України проведено тендер і визначено виконавця робіт щодо видалення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари (Повідомлення про результати процедури закупівлі № 8947/24/10-11 від 16 травня 2011 року, http://www.menr.gov.ua). Згідно з п. 2.3. вказаного Повідомлення Херсонська область входить до переліку регіонів, з яких будуть вивезені заборонені та непридатні до використання пестициди. Кошти для вивезення 297,7 тонн ХЗЗР (6 млн. 700 тис грн.) отримає 24

переможець торгів – ТОВ «C.I. Груп Консорт Лтд», Ізраїль. Для фінансування робіт виділяються кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Вивезенням небезпечних речовин та їх утилізацією займатиметься переможець торгів або його субпідрядники. Робота по вивезенню непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на Херсонщині у 2011 році, розпочалася у жовтні, а закінчилася у грудні. Станом на 21 грудня 2011 року завантажено та вивезено, для подальшого знешкодження 391,303 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин з тарою. Повністю вивезено непридатних хімічних засобів захисту рослин з п’яти районів, а саме: Горностаївського – 19,328т., Іванівського – 24,148т., Каховському - 50,16т., Цюрупинського – 12,11т. Новотроіцького – 58,28т. Також частково проведені роботи по вивезенню непридатних пестицидів з трьох районів, а саме: Білозерському – 22,32т., Чаплинському – 34,75т., Бериславському – 158,44т. У 2012 році планується продовження проведення робіт у Білозерському, Бериславському, Горностаївському, Голопристанському, Великоолександрівському, Нововоронцовському, Каланчацькому, Високопільському, Чаплинському, Великолепетиському, Генічеському районах та на територіях Херсонської та Новокаховської міських рад. За результатами проведеної інвентаризації кількість непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, які зберігаються на території області, станом на 01.04.2012 року становить орієнтовно 1198,066 тонни. Також, необхідно зауважити, що у грудні 2011 року, без будь яких погоджень державних органів виконавчої влади, на територію смт Нововоронцовка Новоронцовського району Херсонської області ввезено 65,2 тонни непридатних пестицидів і агрохімікатів. За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, в сумі 13 млн. 474,485 тис грн., планується проведення робіт із знешкодження 598,866 тонни непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них. У 2012 році з фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету планується виділення 1 млн. грн для забезпечення робіт по вивезенню з території області непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів. На жаль, виділених коштів не вистачить для остаточного вивезення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них з території області. Для остаточного вирішення питання вивезення та знешкодження непридатних ХЗЗР в області та тари з під них необхідно ще 34 млн. 986,6 тис грн. коштів Державного бюджету (без врахування вартості рекультивації місць зберігання хімічних засобів захисту рослин) в тому числі: 25

- для вивезення залишків 619,96 тонни непридатних ХЗЗР та невідомої речовини з характерним запахом дусту необхідно 13 млн. 949,1 тис грн.

- для вивезення та утилізації 170 порожніх контейнерів (935 тонн) необхідно 21 млн. 37,5 тис грн. Забруднення р. Інгулець Внаслідок скидання надлишку зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу здійснюється забруднення р. Інгулець елементами сольового складу. Річні обсяги скиду складають більш 10 млн м3. Рівень забруднення води р. Інгулець у межах Херсонської області характеризується як високий, особливо в період скиду високомінералізованих шахтних вод та госпфекальних стоків Кривбасу. Це спричиняє негативний вплив на стан біоти і впливає на якість води р. Дніпро і води для зрошення. Середня мінералізація її за останні 20 років складає 0,6-3,6 г/л. Незважаючи на розбавлення високомінералізованих вод р. Інгулець Дніпровською водою, якість води залишається низькою, особливо на початку поливного періоду. Природна відновлювальна функція річки вичерпана. Поливи водою підвищеної мінералізації призводять до осолонцювання ґрунтів та зниження урожайності сільськогосподарських культур. Підвищений вміст сульфатів, хлоридів, нітратів у підземних водах на території населених пунктів, по яких проходить р. Інгулець, не дає можливості використовувати підземну воду як питну. Розв’язання проблеми екологічного оздоровлення р. Інгулець на державному рівні розпочалося будівництвом у 80-х роках каналу ДніпроІнгулець, уведеного в експлуатацію у 1988 році з потужністю 45 м/сек., під час роботи якого передбачалася подача санітарних пропусків у розмірі 360 млн м3/ рік. Проте на даний час канал не працює в проектному режимі, тому практично не забезпечує підтримання нормального мінерального складу Інгулецьких вод. Крім цього, ситуація з забрудненням Інгульця погіршується тим, що Білозерська виправна колонія № 105 здійснює прийом неочищених стічних вод від Дар’ївської виправної колонії № 10 на очисні споруди, які не забезпечують очистку і потребують реконструкції. Стічні води надходять в накопичувач, який знаходяться в аварійному стані і не відповідає вимогам екологічної безпеки. Ситуація небезпечна у санітарно-епідеміологічному відношенні, так як, неочищені стічні води подаються у накопичувач, розташований у басейна р. Інгулець, виконаний у земляному руслі, який знаходиться в аварійному стані (існує загроза прориву дамби та забруднення р. Інгулець інфікованими стічними водами). Забруднення атмосферного повітря міста речовинами ІІ класу небезпеки При зменшені обсягів виробництва маємо зростання загального обсягу викидів за рахунок збільшення викидів від автотранспорту. Надходження шкідливих речовин від автотранспорту у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел. Серед адміністративно-територіальних одиниць області найбільшого антропогенного навантаження (більше ніж середній показник по області) зазнала атмосфера міст Херсона, Каховка, Нова Каховка, а також Білозерського, Бериславського, Генічеського, Голопристанського та 26

Цюрупинського районів. Аналіз результатів спостереження за станом атмосферного повітря міста одержаних від Херсонського обласного центру з гідрометеорології показав, що в області існує проблема забруднення повітря міста речовинами другого класу небезпеки, а саме: фенолом, формальдегідом і двоокисом азоту. Вміст цих речовин в повітрі дорівнює від 1 до 3 ГДК. Поліпшення стану атмосферного повітря повинно здійснюватиметься шляхом: - технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів; - оптимізації структури енергетичного сектору економіки на основі використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів вуглецю; - екологізації транспорту, яка передбачає: - розвиток екологічно безпечних видів транспорту; - впровадження інноваційних проектів, спрямованих на зменшення рівня шумового забруднення; - оптимізацію дорожнього руху на території великих міст, подальший розвиток громадського електротранспорту; - підтримку використання автотранспортних засобів, що відповідають європейським стандартам; - гармонізацію планів розвитку транспортної структури з вимогами, принципами та пріоритетами розвитку екомережі, невиснажливого використання, відтворення та збереження біо- та ландшафтного різноманіття; - стимулювання використання альтернативних видів палива.

2. Атмосферне повітря 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Однією з найактуальніших проблем – є проблема забруднення повітря, яке впливає на організм людини, тварин і рослинність, завдає шкоди народному господарству, викликає глибокі зміни в біосфері. Протягом 2011р. в атмосферу надійшло 74,9 тис.т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, що на 1,0% більше, ніж у 2010р. Із сумарної кількості забруднень 7,8% припало на викиди від стаціонарних джерел та 92,2% – від пересувних. За кількістю викидів область посідає 7 місце серед регіонів України. Її частка у сумарних викидах по країні склала 1,1%, що майже на рівні 2010р. У інших областях південного регіону зазначені показники за підсумками 2011р. були вищими, зокрема: Одеська – 16 місце (2,5% загальних викидів), АР Крим – 14 місце (1,9%), Миколаївська – 12 місце (1,3%). Шкідливі викиди в повітряний басейн області здійснювали 221 підприємство. Від них протягом 2011 року в атмосферу надійшло 5,8 тис.т забруднюючих речовин ( без вуглецю діоксиду ), що на 0,5 тис.т (або на 10,7%) більше, ніж у 2010 році, і склало 26,4 т в середньому на одне 27

підприємство. Найбільша кількість забруднень потрапила в атмосферу від підприємств м. Херсона (4,2 тис.т , або 72,4 %). Із загальної кількості викидів 5,0 тис.т, або 86,2% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 395,6 т), діоксид сірки (160,7 т), метан (2836,2 т), діоксид азоту (408,1 т), неметанові леткі органічні сполуки (877,7 т), аміак (167,4 т), оксид азоту (149,5 т). Крім того, в атмосферу надійшло 369,4 тис.т діоксиду вуглецю, який має також парникову дію. Структура викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення у 2011 році.

Метан 48,5 %

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 12,9 % Інші речовини 1,6 %

Діоксид та інші сполуки сірки 2,8 % Окис вуглецю 6,8 %

Сполуки азоту 12,4 %

НМЛОСи 15,0 %

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 205,3 кг забруднюючих речовин. Найбільш забрудненою є територія м.Херсона, де щільність викидів на 1 кв.км становить 9839,3 кг. У розрахунку на одну особу щільність викидів становила 5,4 кг, що на 12,5 % більше, ніж у попередньому році. Порівняно з попереднім роком збільшення шкідливих викидів в атмосферу відмічалося у одинадцяти районах та містах області, але найсуттєвіше – у м. Херсон (на 656,6 т, або на 18,7%), Скадовському (на 61,5 т, або на 50,4%) та Горностаївському (на 16,2 т, або у 2,9р.б.) районах. Основними забруднювачами довкілля області, як і у попередні роки, залишаються підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (30,4% сумарних викидів) та підприємства переробної промисловості (27,4%). Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності у 2011 році Таблиця 5 Викинуто в

Обсяги викидів т 28

у % до

у % до

середньому одним

2010р.

підсумку

підприємством, т

Усі види економічної діяльності

5842,9

110,7

100,0

26,4

переробна промисловість

1602,4

107,8

27,4

20,3

439,6

248,7

7,5

439,6

76,2

161,9

1,3

15,2

1774,0

111,4

30,4

93,4

1133,9

114,7

19,4

70,9

виробництво продуктів нафтоперероблення металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво та розподілення електроенергії, газу та води діяльність транспорту та зв’язку

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

Діяльність транспорту та зв'язку 19%

Будівництво 2%

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 10%

Інше 10%

Переробна промисловість 28% Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 31%

За даними річних розробок відділу статистики товарних ринків підприємствами та організаціями області усіх видів економічної діяльності за 2011р. використано 511,7 тис.т первинних і вторинних видів палива в умовному вимірі, що на 4,9 тис.т умовного палива або на 0,9% менше, ніж за 2010р. В загальному обсязі витрачених енергетичних матеріалів 51,8% становить газ природний, 28% – паливо дизельне, 6,2% – бензин моторний, 6% – вугілля кам’яне, 0,8% – мазути топкові важкі (в 2010р. – відповідно 59,4%, 20,6%, 5,4%, 6,8%, 0,7%). З метою охорони атмосферного повітря та клімату підприємства здійснили 2 заходи, на які витрачено 4,9 тис.грн. Упровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень забруднюючих речовин у повітряний басейн на 0,5 тис.т. Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення (включаючи виробничу техніку) у 2011р. в повітря надійшло 69,1 тис. т забруднюючих 29

речовин (2,8% всіх викидів по країні), що на 0,2 тис.т (на 0,3%) більше, ніж у 2010 році. Серед транспортних засобів за обсягом викидів лідирують автомобілі, на долю яких у 2011р. припало 90,1% (62,3 тис.т) усіх забруднень, що надійшли від пересувних джерел. Із загальної кількості викидів автотранспорту 81,2% (50,6 тис.т) становлять викиди автомобілів, що перебувають у приватній власності населення. Решта, 1,5 тис.т, або 2,2% викиди залізничного транспорту, 0,4 тис.т, або 0,6% – водного та 4,9 тис.т, або 7,1% – виробничої техніки. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації транспортних засобів та виробничої техніки, були: оксид вуглецю (50,9 тис.т, або 73,7% від загальної кількості ), діоксид азоту (8,3 тис.т, або 12,0%), неметанові леткі органічні сполуки (7,9 тис.т, або 11,4%), діоксид сірки (0,8 тис.т, або 1,2%). Решта викидів припало на сажу, оксид азоту, метан, бенз(а)пірен та аміак (1,2 тис.т, або 1,7%). Крім того, пересувними джерелами забруднення в атмосферу викинуто 900,6 тис.т діоксиду вуглецю. Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від мобільних джерел забруднення у 2011 році

Сполуки азоту 12,0 % Сажа 1,3% Оксид вуглецю 73,7%

Інші 1,6 % НМЛОС(и) 11,4%

Основним видом палива, яке використовується транспортними засобами, Структура викидів забруднюючих речовин від використання окремих видів палива транспортними засобами у 2011 році 9,9

100% 90% 80%

22.7

70% 60% 50% 40% 30% 67.4

20% 10% 0% 2011 рік

Бензин

Дизельне паливо 30

Зріджений та стиснений газ

є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2011 року потрапило 46,6 тис.т (або 67,4% сумарних викидів) шкідливих речовин. Від двигунів, які працювали на дизельному паливі, в повітря надійшло 15,7 тис.т, на стисненому та зрідженому газах – 6,8 тис. т. Слід зауважити, що надходження забруднюючих речовин від пересувних джерел забруднення та виробничої техніки у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел. Основними шляхами зниження й повної ліквідації забруднення атмосфери є розробка й впровадження очисних фільтрів, застосування екологічно безпечних джерел енергії, безвідхідної технології виробництва, боротьба з вихлопними газами автомобілів, озеленення. Забруднення повітря супроводжується утворенням стійких аномалій забруднювачів у воді, ґрунтах, рослинах. Параметри таких вогнищ забруднення різні. Так, зокрема, за даними управління охорони здоров’я, у 2011 році було відібрано 3767 проб рівня забруднення атмосферного повітря, з яких 120 ( або 3,2% від загальної кількості перевірених) – не відповідають нормативам. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 6 Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

* - фактично поставлених у поточному році

31

2009 рік 2 940

2010 рік 3 1247

2011 рік 4 1483

290

12*

10

769

1103

1339

141,352

148,903

154,70 9

80,4

74,2

89,3

9,4 71,0 64,2 2,8

5,3 68,9 62,0 2,6

5,8 83,5 76,7 3,13

73,5

68,2

82,4

0,3

0,2

0,2

8,6

4,9

5,4

2,5

2,4

2,9

Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне повітря по Херсонській області Автотранспорт Ряд2 Стаціонарні джерела Ряд1

90 80 70 тис. тонн

60 50 40 30 20 10 0 20 00 2001

2002 2003

2004

20 05 2006

2007 2008

2009 2010

2011

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у населених пунктах області Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 7 Забруднююча речовина

Місто

ГДК с.д.

Середня концентрація

1 Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк

2 м. Херсон

3 0,15 0,05 3 0,04 0,006 0,06 0,003 0,003 0,0003 0,04 0,001 0,002 0,001 0,003 0,0015 0,05

4 0,4 0,08 0,34 1,5 1,13 2,5 0,02 0,02 0,04 0,04 0,01 0,02 0,002

Максимальна з разових концентрацій* 5 4,6 0,5 2 14 12 25,3 -

* - максимальна з разових концентрацій порівнювалася з середньодобовою ГДК

32

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 8 Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки (НМЛОС) 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2009 рік 2

2010 рік 3

2011 рік 4

80,4

74,2

89,3

9,4 0,0 0,0 0,3 0,6 0,4

5,3 0,0 0,3 0,4 0,2 0,6

5,8 0,0 0,1 0,4 0,2 0,6

0,7

0,7

0,7

1,0 71,0 0,8 8,5 52,4 0,2 8,1

1,0 68,9 0,8 8,4 50,6 0,2 7,9

0,9 83,5 0,9 9,5 62,1 0,3 9,6

0,9

0,9

1,0

64,2

62,0

76,7

0,5 5,7 49,6 0,2 7,6

0,5 5,6 47,7 0,2 7,3

0,6 6,8 59,2 0,3 9,1

0,6

0,6

0,7

1,3

1,3

1,4

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря Основні забруднювачі атмосферного повітря за звітний рік

33

фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн..

Заходи, спрямовані на зменшення викидів зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік *

загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

Ефективність роботи ГОУ, %

до загального обсягу викидів (населеного пункту) , %

Частка викидів забруднюючої речовини до загального обсягу викидів об’єкту, %

Назва забруднюючої речовини

усього викидів, т/рік

№ Назва з/п об’єкту

Частка оснащення джерел викидів газоочисними установками (ГОУ), %

Таблиця 9

ПАТ «Таврійська будівельна компанія»

1

3 Всього по підприємст ву Метали та їх сполуки Арсен та його сполуки Заліза оксид Манган та його сполуки Мідь та її сполуки Нікель та його сполуки Свинець та його сполуки Хром та його сполуки Цинк та його сполуки Речовини у вигляді суспендова них твердих частинок недиферен ційованих за складом Діоксид азоту Оксид азоту Оксид діазоту Діоксид та інші сполуки сірки Оксид вуглецю Метан НМЛОС Фтор та його сполуки

4

5

135,2 32

6 3,249

0,123

0,091

0,003

0,01

0,007

0,0002

0,026

0,19

0,0006

0,008

0,006

0,0002

0,014

0,001

0,0003

0,013

0,01

0,0003

0,01

0,007

0,0002

0,023

0,017

0,0005

0,019

0,014

0,0004

91,27 7

67,497

2,193

7,313

5,408

0,176

0,023

0,017

0,0005

0,361

0,267

0,009

14,16 5

10,474

0,34

16,233

0,527

0,1 0,0007

0,003 0,00002

0,002

0,00007

21,95 3 0,136 0,001 0,003

34

7

8

9

10

фактичне

2

очікуване 1

11

12

ПрАТ «Херсонський НПЗ»

2

Фтористий водень Всього по підприємст ву Метали та його сполуки Манган та його сполуки (у перерахунк у на діоксид мангану) Речовини у вигляді суспендова них твердих частинок Сполуки азоту Діоксид азоту Діоксид та інші сполуки сірки Діоксид сірки Сірководен ь Оксид вуглецю

3

ВАТ «Херсонсь ка ТЕЦ»

МНЛОС Бензол Кислота оцтова Ксилол Толуол Трихлорети лен Фтор та його сполуки (у перерахунк у на фтор) Фтористий водень Фреони Хлорфторв углеці Всього по підприємст ву Метали та їх сполуки

0,003

0,002

439,5 84

0,00007 10,562

0,001

0,0002

0,00002

0,001

0,0002

0,00002

0,156

0,035

0,004

0,005

0,001

0,0001

0,05

0,011

0,001

0,581

0,132

0,014

0,502

0,114

0,012

0,079

0,018

0,002

0,012

0,003

0,0003

99,816

10,542

0,077

0,008

0,004

0,0009

0,00001

0,238 0,377

0,054 0,086

0,006 0,009

0,079

0,018

0,002

0,004

0,0009

0,00001

0,001

0,0002

0,00002

0,05

0,011

0,001

0,05

0,011

0,001

438,7 76 0,339

153,7 89 0,009

3,695 0,006

0,0002

35

Залізо та його сполуки Манган та його сполуки Суспендова ні тверді частинки недиферен ційовані за складом Діоксид азоту Азоту (1)оксид Сірчана кислота Оксид вуглецю НМЛОС Ацетон Ксилол Толуол Формальде гід Метан Діоксид вуглецю

0,008

0,005

0,0002

0,001

0,0006

0,00002

0,276

0,179

0,007

106,7 52

69,414

2,565

0,255

0,166

0,006

0,01

0,006

0,0002

28,138

1,04

0,415 0,066 0,055 0,024

0,015 0,002 0,002 0,0009

0,002

0,001

0,00005

2,575

1,674

0,062

43,27 3 0,639 0,102 0,084 0,037

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області є виконавцем Програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі (ЕМЕП) до Конвенції 1979 року, згідно якої впроваджено принципи оцінки та представлення даних про викиди забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП.

2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах Протягом 2011р. в атмосферу надійшло 74,9 тис.т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, що на 1,0% більше, ніж у 2010р. Із сумарної кількості забруднень 7,8% припало на викиди від стаціонарних джерел та 92,2% – від пересувних. За кількістю викидів область посідає 7 місце серед регіонів України. Її частка у сумарних викидах по країні склала 1,1%, що майже на рівні 2010р. У інших областях південного регіону зазначені показники за підсумками 2011р. були вищими, зокрема: Одеська – 16 місце (2,5% загальних викидів), АР Крим – 14 місце (1,9%), Миколаївська – 12 місце (1,3%). Шкідливі викиди в повітряний басейн області здійснювали 221 підприємство. Від них протягом 2011 року в атмосферу надійшло 5,8 тис.т забруднюючих речовин ( без вуглецю діоксиду ), що на 0,5 тис.т (або на 10,7%) більше, ніж у 2010 році, і склало 26,4 т в середньому на одне підприємство. Найбільша кількість забруднень потрапила в атмосферу від підприємств м. Херсона (4,2 тис.т , або 72,4 %).

36

Із загальної кількості викидів 5,0 тис.т, або 86,2% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 395,6 т), діоксид сірки (160,7 т), метан (2836,2 т), діоксид азоту (408,1 т), неметанові леткі органічні сполуки (877,7 т), аміак (167,4 т), оксид азоту (149,5 т). Крім того, в атмосферу надійшло 369,4 тис.т діоксиду вуглецю, який має також парникову дію. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 205,3 кг забруднюючих речовин. Найбільш забрудненою є територія м.Херсона, де щільність викидів на 1 кв.км становить 9839,3 кг. У розрахунку на одну особу щільність викидів становила 5,4 кг, що на 12,5 % більше, ніж у попередньому році. Порівняно з попереднім роком збільшення шкідливих викидів в атмосферу відмічалося у одинадцяти районах та містах області, але найсуттєвіше – у м.Херсон (на 656,6 т, або на 18,7%), Скадовському (на 61,5 т, або на 50,4%) та Горностаївському (на 16,2 т, або у 2,9р.б.) районах. Основними забруднювачами довкілля області, як і у попередні роки, залишаються підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (30,4% сумарних викидів) та підприємства переробної промисловості (27,4%).

Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери (ІЗА) в м. Херсоні

14 12

ІЗА

10 8 6 4 2 Рік 0 2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень

ІЗА 7-13 - високий рівень

ІЗА 5-6 - підвищений рівень

ІЗА > 14 - дуже високий рівень

2011

В повітрі міста спостерігалась підвищена середня концентрація: по двоокису азоту - 4,0 ГДК на ПСЗ №1 по фенолу – 2,43 ГДК на ПСЗ №1 по формальдегіду – 5,0 ГДК на ПСЗ №5. Середні концентрації в цілому по місту склали: пил - 0,36 ГДК, двоокис сірки - 0,094 ГДК, оксид вуглецю - 0,34 ГДК, 37

двоокису азоту – 1,52 ГДК, фенол – 1,13 ГДК, формальдегід – 2,46 ГДК. Середні концентрації важких металів нижче ГДК. Максимальні разові концентрації основних домішок склали: пил –1,4 ГДК на ПСЗ №6, в грудні проходили будівельні роботи двоокис сірки - 0,5 ГДК на ПСЗ № 1,6 оксид вуглецю - 1,2 ГДК на ПСЗ №6, в березні двоокис азоту – 2,8 ГДК на ПСЗ № 1, в вересні. Максимальні разові концентрації специфічних домішок склали: фенол – 3,6 ГДК на ПСЗ №6 в жовтні формальдегід – 2,17 ГДК на ПСЗ №5 в серпні. Середньомісячні концентрації пилу по місту змінювались на протязі року від 0,13 ГДК до 0,73ГДК. Спостереження проводились на 2-х ПСЗ. Найбільше забруднення спостерігалось в жовтні – не було опадів, найменше забруднення пилом спостерігалось в січні - через наявність снігового покрову. В цілому картину забруднення пилом по місту важко проаналізувати в цьому році, тому що з початку року спостереження проводились лише на посту № 6. Середньомісячні концентрації двоокису сірки по місту нижче ГДК, змінювались від 0,054 ГДК до 0,16 ГДК. Спостереження проводились на 3-х ПСЗ. Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю змінювались на протязі року від 0,1 до 0,63 ГДК. Спостереження проводились на ПСЗ №1, №5, №6 засобом відбору повітря в камери манжет від приладу артеріального тиску. Спостереження за двооксидом азоту проводились на 3-х ПСЗ, на ПСЗ №5 спостереження почались з липня. Середньомісячні концентрації по місту перевищували ГДК і змінювались від 0,63 до 4,0 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались районі посту №1 (район ХБК ), перевищували ГДК і змінювались від 1,25 ГДК до 4,0 ГДК, найбільше забруднення було в вересні. В цьому районі будується розважальний комплекс «Фабрика» на виробничих цехах ХБК. Середньомісячні концентрації фенолу змінювались від 0,33 до 2,43 ГДК. Спостереження проводились на ПСЗ №1, №5, №6. Найбільш забрудненим був на посту №1 травень і серпень. Середньомісячні концентрації формальдегіду змінювались на протязі року від 0,67 до 5,0 ГДК. Спостереження проводились на 3-х ПСЗ по скороченій програмі. По формальдегіду найбільш забрудненим виявився пост №5 по вул. Лавреньова, (беремо до уваги початок роботи посту з липня), в вересні було найбільше забруднення - 5,0 ГДК. В порівнянні з 2010 роком збільшився рівень забруднення пилом, оксидом вуглецю, по інших домішках показники середніх концентрацій відрізняються несуттєво і залишаються на рівні минулого року. Річний хід забруднення окремих домішок відображений на графіках.

38

2011 рік

Динаміка вмісту NO2 в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона грудень листопад жовтень вересень серпень липень червень травень квітень березень лютий січень

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

Долі ГДК ГДК

1 пост

2 пост

5 пост

6 пост

Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона

5 4 3

Долі ГДК

2 1 0

січень березеньтравень липеньвересеньлистопад

2011 рік ГДК

1 пост

2 пост

39

5 пост

6 пост

Динаміка вмісту фенолу в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона 2,5

Долі ГДК

2 1,5 1 0,5 0

січе нь лютийбе резень квіте ньтравень че рве ньлипе ньсерпе нь ве ре сень жовте нь листопад груде нь

2011 рік ГДК

1 пост

5 пост

6 пост

ЗМІНА СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ ( Qср ) ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ЗА 5 РОКІВ ( 2007-2011 рр. ) ПО м. ХЕРСОНУ Таблиця 10 Характе Тенденція Роки Домішки ристики Т 2007 2008 2009 2010 2011 Пил Qcp 0,11 0,056 0,0616 0,08 0.054 -0,00880 n 1702 1745 1643 1310 805 Діоксид сірки

Qcp n

0,021 3880

0,011 4245

0,0057 3611

0,006 3367

0.0047 2818

-0,00376

Оксид вуглецю

Qcp n

1,27 2346

1,15 2038

1,45 1996

1,00 1867

1.02 1471

-0,06500

Діоксид азоту

Qcp n

0,128 3880

0,1085 4245

0,093 3611

0,068 3367

0.061 2818

-0,01745

Сульфати розчинні

Qcp n

0,01 572

0,0084 596

0,01 573

0,005 400

-

-

Оксид азоту

Qcp n

0,06 1101

0,076 1108

0,043 1098

0,034 757

-

-

Фенол

Qcp n

0,005 2779

0,0042 2899

0,0048 2513

0,0037 2610

0.0034 2818

-0,00037

Формальдегід

Qcp n

0,009 2302

0,010 2248

0,0061 1990

0,007 1867

0.0074 1471

-0,00062

Кадмій

Qcp n

0,002 36

0,0024 36

0,0016 36

0 29

0 17

-0,00064

Залізо

Qcp n

0,654 36

0,538 36

0,64 36

0,728 29

0,7225 17

+0,03270

Важкі метали:

40

2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечними. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 13 – 15 мкР/год. На території Херсонської області розташовано 17 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ на підприємствах та відомствах області - застосування в контрольно-вимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і медичному обладнанні.

2.5 Використання озоноруйнівних речовин Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. З метою регулювання речовин, що руйнують озоновий шар 1 січня 1989 року набув чинності, в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини що руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони, гідрохлорфторвуглеводні. На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою КМУ 4.03.2004 р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки на Україні". У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030 р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р.

2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття В даний час господарська діяльність людини все частіше стає основним джерелом забруднення атмосфери. Різні хімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в ґрунт, повітря або воду, переходять по екологічним ланкам з одного ланцюга в іншу, потрапляючи врешті-решт в організм людини. Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. Залежно від своєї природи, концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія невеликих концентрацій таких речовин може викликати запаморочення, нудоту, печіння в горлі, кашель. Потрапляння до організму людини великих концентрацій токсичних речовин може привести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, що утворюються у великих містах в безвітряну погоду, або аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами в атмосферне повітря. Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних 41

особливостей: віку, статі, стану здоров'я. Як правило, більш уразливі діти, хворі та люди похилого віку. При систематичному або періодичному надходженні в організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння. Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок, а також нейропсихічного відхилення: швидке стомлення або відчуття постійної втоми, сонливість або, навпаки, безсоння, апатія, ослаблення уваги, неуважність, забудькуватість, сильні коливання настрою. При хронічному отруєнні одні і ті ж речовини у різних людей можуть викликати різні ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, печінки. Двоокис кремнію і вільний кремній, що містяться в летючій золі, є причиною важкого захворювання легенів, що розвивається у гірників, працівників коксохімічних, вугільних, цементних і ряду інших підприємств. Тканина легенів замінюється сполучною тканиною і ці ділянки перестають функціонувати. У дітей, що проживають поблизу електростанцій, не обладнаних пиловловлювачами, виявляють зміни в легенях, схожі з формами силікозу. Шкідливі речовини, що містяться в атмосфері, впливають на людський організм при контакті з поверхнею шкіри або слизистою оболонкою. Разом з органами дихання забруднювачі вражають органи зору і нюху, а впливаючи на слизисту оболонку гортані, можуть викликати спазми голосових зв'язок. Вдихаємі тверді і рідкі частинки розмірами 0,6 - 1,0 мкм досягають альвеол і абсорбуються в крові, деякі накопичуються в лімфатичних вузлах. Забруднене повітря негативно впливає переважно на дихальні шляхи, викликаючи бронхіт, емфізему, астму. До подразників, що викликають ці хвороби, відносяться SO2 і SO3, азотиста пара, HCl, HNO3, H2SO4, H2S, фосфор і його з'єднання. Пил, що містить оксиди кремнію, викликає важке легеневе захворювання - силікоз. Ознаки і наслідки дій забруднювачів повітря на організм людини виявляються переважно в погіршенні загального стану здоров'я: з'являються головні болі, нудота, відчуття слабкості, знижується або втрачається працездатність. Наприклад, хронічне отруєння фосфором спочатку виявляється болями в шлунково-кишковому тракті і пожовтінням шкірного покриву. Ці симптоми супроводжуються втратою апетиту і уповільненням обміну речовин. Надалі отруєння фосфором приводить до деформації кісток, які стають все більш крихкими. Знижується опір організму в цілому. Ознаки отруєння сірчистим ангідридом помічають по характерному присмаку і запаху. У концентрації 6 - 20 мл/м3 він викликає роздратування слизистих оболонок носа, горла, ока. Вдихання SO2 викликає хворобливі явища в легенях і дихальних шляхах, іноді виникають набряк легенів і параліч дихання. Дія сірковуглецю супроводжується важкими нервовими розладами, порушенням розумової діяльності. Особливо небезпечні поліциклічні ароматичні вуглеводні типу 3, 4 бензапірена (С12Н20), палива, що утворюються при неповному згоранні. За даними ряду учених, вони мають канцерогенні властивості.

42

2.7 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря Заходи щодо скорочення викидів парникових міським комунальним підприємство "Херсонтеплоенерго". Таблиця 11

Назва заходу

Реконструкція котельних з заміною котлів на більш ефективні котлоагрегати з високим ККД Модернізація пальників з установленням автоматики типу "БАРК" на котельних

Витрати на Парни Очікуване річне скорочення викидів ковий скорочення викидів 1 (тис. грн.) протягом газ (тис. тонн) по роках років 2005- 2010- 20152010 2015 2020 2010 2015 2020 СО2 5,856 5,394 4,557 СН4 0,0005 0,0005 0,000 45,62 36,40 42,10 5 N2O 0,0004 0,0004 0,000 4 СО2 0,444 0,406 0,343 СН4 0,0003 0,0003 0,000 380 362 410 3 N2O 0,0002 0,0002 0,000 2

__________________ 1

Парниковий газ в даній графі позначається формулою: СО2- вуглекислий газ; СН4- метан; N2О- закис азоту.

2 Очікуване річне скорочення викидів зазначеного парникового газу наводиться відносно викидів у 2005 році.

Протягом 2011 року здійснено 138 перевірок підприємств та організацій щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 128 відповідальних осіб. Сума штрафів складає 16,558 тис.грн., з яких стягнуто 14,960 тис.грн. Винесено 48 рішення про тимчасову заборону виробничої діяльності, пов’язаної із порушенням вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” пред’явлено 15 претензій та позовів на суму 399,723 тис.грн., відшкодовано 235,554 тис.грн. Перевірено 1108 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких 165 обладнано ГОУ. Із перевірених ГОУ – 8 знаходяться у незадовільному технічному стані. На 75 ГОУ перевірка ефективності роботи не здійснювалась. Здійснено 32 перевірки об’єктів з високим ступенем ризику, 29 - з середнім ступенем ризику. Проведено 39 перевірки підприємств щодо дотримання вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” із здісненням хімікоінструментального контролю за вмістом забруднюючих речовин у викидах організованих 139 стаціонарних джерел викидів (викиди 4 джерел перевірялись двічі) та 11 джерел утворення забруднюючих речовин (викиди 4 джерел 43

перевірялись двічі). Відібрано 673 об’єднаних проби і виконано 5844 визначення концентрації забруднюючих речовин. Встановлено перевищення нормативів ГДВ на 14 джерелах викидів забруднюючих речовин ХДЗ «Палада» (3 ДВ) і ПП «Капітал-Сервіс» (1 ДВ), АТЗТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» (1 ДВ), ВАТ «Новотроїцький маслозавод» (1 ДВ), ТОВ «Цюрупинський паперовій комбінат» (1 ДВ), виявлено 12 неврахованих джерел утворення та 12 неврахованих джерел викидів забруднюючих речовин на ПП «Капітал-Сервіс» (2 ДВ, 2 ДУ) та КП «Цюрупинськ-сервіс» (10ДВ, 10ДУ). Виявлено 29 неврахованих джерел утворення забруднюючих речовин, а саме: 3 джерела утворення на ВАТ "Херсонський суднобудівний завод», 10 джерел утворення – КП «Цюрупинськ-Сервіс», 3 джерела утворення ХФ ПАТ «Укртелеком», 10 джерел утворення - Херсонський обласний шкірновенерологічний диспансер, 2 джерела утворення - ПФ «Капітал-Сервіс», 1 джерело утворення – ДП «Підприємство північної виправної колонії державного департаменту України з питань виконання покарань» відбір проб викидів яких здійснювався перед надходженням їх до димових труб 27 неврахованих джерел викидів, а саме: 3 джерела викидів на ВАТ "Херсонський суднобудівний завод», 10 джерел викидів - КП «Цюрупинськ-Сервіс», 1 джерело викидів - ХФ ПАТ «Укртелеком», 10 джерел викидів – Херсонський обласний шкірно-венерологічний диспансер, 2 джерела викидів - ПФ «КапіталСервіс», 1 джерело викидів – ДП «Підприємство північної виправної колонії державного департаменту України з питань виконання покарань». У складі комісії, сформованої ДП «Херсонстандартметрологія», здійснювались перевірки організації та стану проведення інструментальнолабораторних вимірювань лабораторіями по контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ "Херсонський суднобудівний завод», ПСМНП «Газкотлоспецмонтажналадка», КП «Міськтеплокомуненерго», ПП «Херсонекосервіс», КП «Херсонтеплоенерго» з проведенням експериментальної перевірки якості виконання вимірювань для визначення технічної компетенції на відповідність критеріям атестації вимірювальних лабораторій при проведенні чергової атестації. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області 21 – 22 лютого поточного року здійснена перевірка ТОВ “Агрофірма “Хетеко”. Встановлено, що в порушення ч.5 ст.11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній. За порушення природоохоронного законодавства складено 4 протоколи про адміністративне правопорушення, винесено 4 рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Розраховано та пред’явлено претензію про стягнення збитків заподіяних державі на суму 69,244 тис.грн. ТОВ “Агрофірма “Хетеко” сплачено в повному обсязі. Матеріали перевірки ТОВ “Агрофірма “Хетеко” направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування.

28 – 30 березня 2011 здійснена планова перевірка ДП «Вендельн Україна», за результатами якої встановлено, що викиди з 18 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються на підставі дозволу 44

№ 6520381001-3 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.03.2008 терміном дії до 10.03.2013. Питомі викиди забруднюючих речовин на тону виробленої продукції за 2008р. - 2010 р. збільшилися в 1,9 раз. Контроль за дотриманням нормативів гранично – допустимих викидів забруднюючих речовин на джерелах №№1-3,18 не здійснюються. На підприємстві перевірка ефективності установок очистки газів не проводиться. Паспорти на ПГУ в Державній екологічній інспекції в Херсонській області не зареєстровано. Журнали обліку часу роботи ПГУ по формі відсутні. Перевірка технічного стану ПГУ зі складанням відповідного акту не проводиться. Відповідальну особу за експлуатацію ПГУ підприємством не призначено. Перевірка знань інженерно технічного персоналу (або обслуговуючого персоналу) зі складанням протоколів відповідного зразка не проводиться. Інструкція з експлуатації пилогазоочисних установок підприємством не розроблено. За порушення вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” складено 2 протоколи про адмінпорушення. У лютому поточного року виконано розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на ПАТ «Новокаховський завод «Укргідромех»», за період з 01.02.2009р. по 18.12.2009р. Розмір збитків становить 80, 850 тис.грн., які відшкодовані в повному обсязі. Матеріали перевірки направлені до прокуратури Херсонської області для вжиття заходів реагування. Враховуючи повне відшкодування збитків та оформлення дозвільних документів, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не вбачається.

03-10 червня 2011 проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством «Херсонтеплогенерація» до складу якого входить 6 котелень. Під час проведення перевірки експлуатація котла П-0,5-0,8 №3 (АПК2102) котельні здійснювалась без дотримання вимог режимної карти (порушення п.1 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»). Звіти про охорону атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря) не подаються до Державного управління з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (порушення ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»). За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення.

12 -18 травня 2011 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря АТЗТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів». Згідно з матеріалами інвентаризації на території товариства налічується 13 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких 12 джерел викидів є організованими та 1 джерело – неорганізоване, одне джерело викидів № 11 (деревообробна дільниця) обладнане пилогазоочисною установкою. За ступенем впливу АТЗТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» на забруднення атмосферного повітря товариство належить до ІІІ групи об´єктів. Підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі дозволу на викиди за № 6510136300-81, виданого Державним 45

управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 24.11.2009 р. Термін дії Дозволу – 5 років. Встановлено, що в порушення Правил технічної експлуатації установок очистки газу осіб, відповідальних за технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію ГОУ не призначено, паспорт ГОУ не розроблено та не зареєстровано в органах Мінприроди, інструкція з експлуатації установки очистки газу не розроблена, не здійснюються інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин та журнал обліку робочого часу ГОУ не ведеться. З метою контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин виконано відбір проб та визначення вмісту забруднюючих речовин у викидах стаціонарного джерела № 12 (котла Е 1,0 – 09 Г 3 котельні) та ст. № 13(печі VPPOS цеху виготовлення кришки). Виявлено перевищення вмісту оксиду вуглецю, які встановлені п.3 Дозволу на викиди № 6510136300-81 у викидах стаціонарного джерела № 12. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 2 протоколи про адмінпорушення. АТЗТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства АТ «Таврійська будівельна компанія» встановлено, що товариство експлуатує два родовища корисних копалин. Проект розробки та рекультивації ЗахідноТягинського родовища вапняків отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи ( висновок № 81 від 18.06.08). Проектом передбачено ряд вимог щодо охорони атмосферного повітря, а саме: щоквартальний контроль стану атмосферного повітря, обладнання автотранспорту нейтралізаторами вихлопних газів. Перевіркою встановлено, що вимоги проекту щодо охорони атмосферного повітря не виконуються, що є порушенням ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності.

17 серпня 2011 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВКПП “Укрсервіс” при експлуатації АЗС. Встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній. На час перевірки на АЗС реалізовувався бензин А-92. Паспорт якості та сертифікат відповідності на нафтопродукт відсутній. Екологічний податок у І,ІІ півріччях 2011 р. не сплачувався. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення, винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації АЗС в зв’язку з відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

20 вересня поточного року здійснена перевірка виконання зазначеного рішення. Встановлено, що рішення не виконується. Складено протокол про адмінпорушення та надано припис.

14 – 16 вересня 2011 року проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Екобіотек – Україна” та встановлено наступне. Підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі дозволу на викиди за №6510136900-27, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного 46

середовища в Херсонській області 25.01.2008 р. Термін дії дозволу – 5 років. Дозволом на викиди забруднюючих речовин №6510136900-27 (табл.№4) передбачені заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 2,9 тони по джерелу №23(котельня). Встановлено, що виконання більшості заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин та збільшення повноти згорання палива. На заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин товариством витрачено 23,2 тис. грн. Дозволом на викиди забруднюючих речовин передбачені заходи щодо здійснення контролю за дотриманням нормативів встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, а саме: проведення інструментального контролю за вмістом забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел №1,3,5,23 з періодичністю один раз на рік. Встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” контроль не здійснювався. Паспорт на пилогазоочисне устаткування сепаратора БСХ-12 цеху виробництва олії не розроблено, що є порушенням п 2.2.5 Правил технічної експлуатації установок очистки газу. Журнал обліку робочого часу установок очистки не впроваджено, перевірка технічного стану установок очистки газу зі складанням акту відповідного зразка не виконується, протоколи перевірки знань інженерно - технічного персоналу (або обслуговуючого персоналу), які долучені до експлуатації установок очистки газу відсутні, інструкція з експлуатації пилогазоочисного обладнання не розроблена, відповідальні особи за технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію, поточний та плановий ремонт утримання у справному стані установок очистки газу не призначено. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення. У ІV кварталі було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єкта господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами. За порушення вимоги чинного законодавства складено 6 протоколів про адміністративне порушення. Проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря на суму 6,017 тис. грн.. Контроль якості нафтопродуктів здійснювався шляхом порівняння нормованих значень вимог ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» та ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови» із зазначенням, наведеними у сертифікатах відповідності. На перевірених об’єктах невідповідності значень, наведених у сертифікатах відповідності нормованих значенням, не встановлено.

3. Зміна клімату 3.1. Тенденції зміни клімату Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70 % сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З 47

іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок провадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлювальних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. Температура довкілля є однією з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом цього сторіччя на 25°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика.

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Підприємства області, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі парникових газів, знаходяться на державному обліку. З метою зменшення викидів парникових газів підприємствами Херсонської області у 2008 році було проведено ряд заходів, спрямованих на обмеження та скорочення викидів парникових газів та збільшення їхнього поглинання, а саме на ВАТ «Херсонська ТЕЦ» було проведено реконструкцію пальників, режимну наладку котлоагрегатів ст. № 4 та № 7, а також ремонт газоходів та ущільнення газоповітряного тракту; всі ці заходи дали зниження викидів оксидів азоту та оксиду вуглецю на 20 т., та загалом парникових газів на 493 т. На ЗАТ «Херсонський НПЗ» проводились наступні заходи, а саме використання природного газу на котлах ТЕЦ та котлах котельні на період реконструкції заводу, а також впроваджено опалення у робочих приміщеннях за допомогою електричних котлів , що привело до скорочення викидів 48

парникових газів відносно 2007 року на 888, 464 т. З 2005 року на ЗАТ «Херсонський НПЗ» проводилось вдосконалення схеми переробки нафти з виведенням із експлуатації технологічної установки АВТ- 1 (технологічні печі П-1, П-2, П-3, П-4) та печі П-4/2 технологічної установки АВТ-2. На балансі МКП «Херсонтеплоенерго» у 2008 році знаходилось 40 котелень, при роботі яких у атмосферне повітря надходили парникові гази. Режимноналагоджувальні роботи, які проводяться на паливо-використовуючому обладнанні підприємства сприяють ефективній роботі обладнання та скорочення витрат палива, що у свою чергу скорочує викиди парникових газів у атмосферне повітря . Разом з тим на Херсонщині втілювався проект з питань енергоефективності та використання поновлювальних джерел енергії “Чисте виробництво”. За останні чотири роки лісогосподарськими підприємствами області створено лісових культур на площі 9,7 тис. га, в тому числі поновлено 1,7 тис. га. На території області відсутні сміттєспалювальні заводи, установки для збирання та утилізації газу на полігонах твердих побутових відходів та анаеробні біореактори. З метою недопущення забруднення атмосферного повітря парниковими газами, ефективного використання природних ресурсів вважаємо за доцільне: - будівництво сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів з електрота теплогенерацією для міст Херсона, Нової Каховки та Каховки; - впровадження технології утилізації неліквідних відходів деревини шляхом її переробки в альтернативне паливо (паливний брикет), що також дозволить розв'язати проблему утилізації сухих залишків сільгоспкультур (солома, лушпиння насіння, лоза тощо), забезпечення населення області екологічно безпечним та дешевим паливом, сприятиме соціально-економічному розвитку області; - здійснення переходу на використання видів палива з меншим вмістом вуглецю, відновні й альтернативні джерела енергії, підвищення енергоефективності; - створення методично-інформаційних центрів по впровадженню новітніх технологій і методів, спрямованих на зменшення обсягу викидів парникових газів; - проведення реконструкції об'єктів тепло- і водопостачання за рахунок впровадження сучасних технологій з енергозбереження; - розробку та впровадження економічного механізму плати за понаднормативні викиди парникових газів.

3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у їх вирішені стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Шляхи вирішення цієї проблеми: зменшення викидів і збільшення 49

поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. Наступним кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: - визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розроблення програми участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу - проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов'язаної із питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в царині зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2010 році підприємства області впровадили природоохоронні заходи (удосконалення технологічних процесів, підвищення ефективності очисних установок та ін.).. Так, ЗАТ «Херсонський НПЗ» зупинено на реконструкцію ще у серпні 2005 року. За цей період в рамках програми скорочення і обмеження викидів парникових газів було проведено перехід роботи заводської ТЕЦ з рідкого палива (мазут) на природний газ. Наступним кроком було проведення опалення приміщень електричними котлами.

4. Водні ресурси 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Екологічно руйнівні моделі розвитку в багатьох країнах світу призвели до деградації водних ресурсів, що відбивається на обсязі наявних водних ресурсів та якості води. Тому виникає необхідність забезпечення оптимального використання вод, захисту ресурсів прісної води.

50

Україна належить до малозабезпечених країн за запасами води, що доступні до використання. До того ж довготривалі наслідки втручання людей у екосистеми призвели до суттєвих якісних та кількісних їх змін та антропогенного навантаження. Значний економічний спад, що відбувався в останні роки, призвів до скорочення використання води в країні. Дві третини контрольованих водних об'єктів перебувають у стані антропогенного навантаження, а решта - екологічної напруги з елементами регресу. Найбільша забрудненість спостерігається у басейнах річок Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро та Сіверський Донець. Найбільший вплив на стан поверхневих вод мають стічні води підприємств різних галузей промисловості, сільського і комунального господарства.

4.1.2 Водозабезпеченість Херсонської області У Херсонській області налічується 24 малих річок із заплавами довжиною 745 км, 693 озер, одне водосховище (Каховське), 22 лимани загальною площею 10,34 тис. га, акваторії Чорного та Азовського морів площею 470 тис. га. Головна ріка Херсонщини – Дніпро. Дніпро перетинає область з північного сходу на південний захід протягом 216 км. Водами Дніпра живляться Каховський магістральний і Північно-Кримський канали. Характеристика річок

р. Інгулець Усього

180 180

Кам’яниха Гнилуша Гниліша Фролиха Старий Дніпро Чайка Конка р. Козак р. Бургунка р. Кохань р. Хмельник р. Речище р. Тягінка Каланчак Інгулка

1,125 1,875 7,4 2,625 11 14 26 15,52 1,92 2,65 5,05 6,82 5 54,75 17

1 1 2 5 5 2 3 4 5 2 4 2

4 -

51

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинають водний об’єкт, од.

200 200

продукто-

р. Дніпро Усього

3 4 Великі річки 21 1 21 1 Середні річки 34 34 Малі річки 1 1 -

аміако-

2

нафто-

1

Кількість трубопроводів, що проходять через річку, од. газо-

Назва

Кількість населених Протяжність по пунктів території вздовж регіону, км берегової смуги, од.

Кількість гребель (водосховищ), од.

Таблиця 12

5

6

7

8

9

1 1

-

-

-

1 1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5 -

-

-

-

-

газо-

нафто-

аміако-

продукто-

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинають водний об’єкт, од.

3 5 5

4 -

5 -

6 -

7 -

8 -

9 -

4,4 1,5 2,8 54,7 15 12 373,735

3 5 1 1 59

44 48

5

-

-

-

-

753,735

114

50

7

-

-

-

-

1 Вірьовчина Рвач балка Білозерська Солонець Пливаха Прогной Сірогозька балка Кошева балка Осокорівка Усього Всього по всіх річках в регіоні:

Кількість гребель (водосховищ), од.

Назва

Кількість трубопроводів, що проходять через річку, од.

2 42 15,6 53

Кількість населених Протяжність по пунктів території вздовж регіону, км берегової смуги, од.

Водні об’єкти регіону Таблиця 13 Одиниця виміру

Усього

од.

Кількість

Примітка

1900

Річок –26; озер – 693; ставків – 1154; лиманів – 22; каналів – 2; Каховське водосховище; акваторія Чорного моря, акваторія Азовського моря

у тому числі: місцевого значення

од.

1582

з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин)

од.

9

загальнодержавного значення

од.

5

з них передано в оренду ставків

од.

-

Ставків – 878; Озер – 656; Річок – 24; Каналів – 2; Лиманів - 22 Ставків – 8; Озер - 1 Каховське водосховище; Річок – 2; акваторія Чорного моря, акваторія Азовського моря

4.1.3 Водокористування та водовідведення Актуальною для області залишається проблема екологічного стану водно-ресурсного потенціалу. Водні ресурси Херсонщини складають поверхневі та підземні води, охорона яких має важливе значення особливо у степовій зоні, де вони найбільш 52

інтенсивно використовуються. За даними територіального агентства водних ресурсів України у 2011р. із природних водних об’єктів було забрано 1319 млн.м.куб води, що на 19,6% (на 216 млн.м.куб.) більше порівняно з 2010р. При транспортуванні втрачено 20,3% (268 млн.м.куб ) забраної води. В умовах постійного збільшення обсягів використання водних ресурсів, при дуже обмежених їх запасах і нерівномірному розподілі, необхідна науково обґрунтована система ведення водного господарства, яка забезпечувала б оптимальний розподіл водних ресурсів за природно-географічними зонами, економічними районами і галузями народного господарства, відтворення, охорону і комплексне використання води, а також раціональну систему обліку, планування і управління водогосподарським комплексом. Водокористувачами в області спожито 963,5 млн.м.куб води, що на 194 млн.м.куб (або на 25,2%) більше порівняно з 2010р. Частка Херсонщини у загальному споживанні свіжої води по країні складає 9,5% (за підсумками 2011р.). Зазначений показник один з найвищих серед інших областей південного регіону: АР Крим – 7,9%, Одеська область – 3,4%, Миколаївська область – 1,9% (додаток 2). У 2011р. на виробничі потреби підприємств припало 3,1% (30,2 млн. м. куб ) всієї використаної води, на побутово–питні потреби – 4,2% (40,2 млн. м. куб ), зрошення – 91,1% (877,6 млн.м.куб) та на сільськогосподарське водопостачання та інші потреби – 1,6% (15,5 млн. м. куб). Динаміка споживання свіжої води 1200 1000

963

923

млн. м. куб.

800 639 576

600

760

770

2009

2010

669 610

607

2005

2006

428

400 200 0 2000

2003

2004

Роки

2007

2008

2011

Збільшення використання води, в основному відбулося за рахунок зростання її витрат на зрошення (на 181,9 млн.м.куб, або на 26,1%) та виробничі потреби ( на 8,8 млн.м.куб, або на 41,1%). Потреби промисловості задовольнялися також шляхом залучення води в оборотні і повторно–послідовні системи, частка яких у загальному обсязі використання води на виробництво склала 63%. За рахунок цього протягом 2011р. зекономлено 49,5 млн.м.куб свіжої води. Загальне водовідведення у 2011р. склало 76,5 млн.м.куб, що на 8,6 млн.м.куб (або на 10,1%) менше проти попереднього року. Скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір негативно впливають на водні ресурси. Протягом 2011р. у водойми скинуто 6,7 млн.м.куб 53

забруднених стоків (у 2010р. – 2,2 млн.м.куб ). Частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні збільшилась у порівнянні з минулим роком з 2,6% до 9,2%. Близько 21,0% забруднених стоків потрапило у водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (99,4 млн.м.куб ) дозволяла очистити забруднені зворотні води. Проте, нестача у більшості населених пунктів централізованого водовідведення, низька якість очищення стічної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд були основними серед причин скидання забруднених стоків у поверхневі водойми. Найчастіше забруднювались водні ресурси області сухими рештками (36,6 тис.т), сульфатами (9,9 тис.т), хлоридами (9,0 тис.т), залізом (4,7 т), нафтопродуктами (1,7 т). За даними спостережень управління охорони здоров’я у 2011р. кожна шоста із обстежених проб води, взятої із системи господарсько–питного постачання, фактично не відповідала санітарно–гігієнічним вимогам на санітарно–хімічні показники, що безпосередньо впливало на захворювання населення на гострі кишкові інфекції. За даними річних розробок відділу статистики соціальних послуг спостерігається щорічне зниження кількості уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань на деякі інфекційні та паразитарні хвороби (у 2011р. зниження на 0,9% у порівнянні з 2010р.). В той же час їх питома вага у загальній кількості усіх захворювань становить 4,6%. Динаміка водокористування Таблиця 14 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього

54

Одиниця виміру 2 млн. м3

2009 рік

2010 рік

2011 рік

3 1137

4 1103

5 1319

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3

1074 63,11 0,003 1039,88

1040 63,04 0,015 1013,6

1256 63,62 0,112 1217,46

млн. м3

759,9

769,5

963,5

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

38,8 24,53 2,705 686,9 185,9 16,35

39,96 21,44 3,336 695,2 707,13 164,1 14,88

40,18 30,16 2,674 877,6 889,33 172,4 13,07

75,47

85,07

76,45

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

5,394

7,331

5,241

70,08

77,74

71,21

млн. м3

70,08

77,74

71,21

Показники 1 з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2

2009 рік

2010 рік

2011 рік

3

4

5

млн. м3

26,38

28,15

26,36

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

26,27

28,02

26,2

0,105 42,87 0,822

0,128 47,44 2,158

0,154 38,19 6,665

млн. м3 млн. м3 м3

0,795 0,027 64,1

0,088 2,07 71,44

1,353 5,312 65,73

Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001

0

20

40

60

80

млн. м3/рік Без очистки (забруднені) Нормативно чисті (умовно) без очистки Нормативно очищені

55

100

120

Динаміка обсягів використання води по Херсонській області

1000 900 800 млн. м3/рік

700 600 500 400 300 200 100 0 2000

2001

2002

2003

2004

Підземної води

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Поверхневої води

Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 15 Види економічної діяльності

Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

2009 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 57,27 68,78

2010 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 49,63 65,79

усього, млн. м³

36,26 20,61 0,373

усього, млн. м³

88,85 50,73 22,94

22,49 26,78 0,363

85,32 56,16 23,89

2011 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 49,512 60,87

усього, млн. м³

21,89 27,21 0,412

85,62 50,52 19,65

4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 16 Скидання забруднюючих речовин по регіону

1

2009 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 2 3

56

2010 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 4 5

2011 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 6 7

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

45,0

Х

50,54

X

54,0

X

1,42

3,16

6,2

12.,27

6,74

12,48

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 17

Назва водокористувача-забруднювача

1 ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (м. Херсон) Державний завод «Палада» (м. Херсон) МКП1 «Миколаївводоканал» КП «Міськводоканал» (м. Нова Каховка)

2009 рік 2010 рік об’єм обсяг об’єм обсяг скиданзабрудскиданзабрудня звонюючих ня звонюючих ротних речоротних речовод, вин, вод, вин, млн. м³ т млн. м³ т 2 3 4 5 р. Дніпро, рукав Кошова

2011 рік об’єм обсяг скиданзабрудня звонюючих ротних речовод, вин, млн. м³ т 6 7

0,747

96,319

0,563

84,264

0,01

4,005

0,03

13,015

р. Дніпро, р. Інгулка 0,023 31,012 0,019 р. Дніпро

23,011

0,019

21,006

2,89

3430,444

2,66

3115,804

22,47

43593,82 1

22,09

47090,03 6

0,003

4,041

0,06

125,477

0,02

2,97

13,011

3758,1 р. Вірьовчина

МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (ОУЖКГ)2

21,06

37517,13 р. Каланчак

Каланчацький комбінат комунальних підприємств (Каланчацький район)

0,058

95,087 Чорне море

Інститут рису УААН (Скадовський район) Дослідне господарство Інституту рису УААН (Скадовський район) МКП «Очисні споруди» (м. Скадовськ) м. Генічеськ, ВУВКГ3 ТОВ4 «Новокаховський електромашинобудівний завод» (м. Нова Каховка) КВУ5 «Каховський водоканал» (м. Каховка)

0,274

-

0,225

-

0,239

-

4,621

-

4,422

-

3,961

-

0,497

593,95

0,472

720,146

0,466

781,981

Азовське море 0,451 673,53 0,105 132,034

0,406 0,128

596,526 154,049

0,431 0,154

666,517 181,06

2,042

1,815

1917,793

1,803

1927,949

2183,88

1

- мале комунальне підприємство – обласне управління житлово-комунальне підприємство 3 – виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства 4 – товариство обмеженої відповідальності 5 – комунальне виробниче управління

2

57

Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах по області Таблиця 18

Найменування речовини БСКПОВ ХСК Завислі речовини Фосфати Сухий залишок Нафтопродукти Сульфати Хлориди Азот амонійний Нітрати Нітрити СПАР Залізо Мідь Цинк Марганець Алюміній Магній Фтор Хром(+6)

Рік 2006 465,0 2078,0 353,0 124,1 35250 4,321 8273,0 8742,0 66,0 736,0 51,0 2,65 5,648 0,191 0,149 0,089

2007 520,0 1959 384,0 84,36 31370 3,228 7807,0 7161,0 40,0 741,0 48,0 3,24 6,113 0,208 0,176 0,069

2008 2009 454,0 427,0 1807,0 1850,0 336,0 338,0 88,39 82,15 30960,0 28060,0 2,458 1,985 6590,0 5574,0 8072,0 7817,0 58,0 54,0 934,0 726,0 49,0 56,0 2,097 2,845 4,627 3,479 0,146 0,088 0,058 0,001 0,386 0,024 0,025

2010 460,0 1866,0 374,0 86,35 31670 1,367 1822,0 8317,0 49,0 836,0 56,0 2,615 3,428 0,168 0,024 0,016

2011 457,0 2068,0 360,0 87,69 36560 1,698 9920 8956,0 47,0 931,0 62,0 3,246 4,724 0,178 0,02 0,001 0,024

Станом на 01.01.12р. в області зареєстровано 2877 водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, що на 328 більше ніж станом на 01.01.11р.; з них 2153 мають дозволи на спецводокористування. Кількість водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 724. На протязі 2011р. видано 878 дозволів на спеціальне водокористування, в тому числі продовжено 191, що на 156 дозволів більше ніж у 2010р. (на протязі 2010р. - 722 дозволів на спецводокористування). Відмовлено у видачі дозволів на спеціальне водокористування 12 підприємствам. За 2011 рік, з метою запобігання забруднення поверхневих вод розглянуто і затверджено Держуправлінням 17 проектів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у поверхневі водойми та встановлено 4 нормативу гранично допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами в поверхневі водні об’єкти (Постанова КМУ від 25.03.1999р. № 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»). Скид зворотних вод у 2011 році у порівнянні з 2010 роком зменшився на 6,53 млн. м3. Щодо скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти області, то тут спостерігається збільшення обсягу скиду забруднених зворотних вод на 4,507 млн. м3 в порівнянні з 2010 роком. Збільшення обсягів скиду забруднених стічних вод відбулося за рахунок дренажних вод, які надійшли від господарської діяльності рисосіючих підприємств області.

58

Забір і використання води, млн.м3 на рік Таблиця 19 Роки 1

Найменування річкового басейну 2 2009 Всього по області 2010 Всього по області 2011 Всього по області

З поверхневих джерел 3

Забрано води З підземних джерел 4

Всього

Промисловість

5

6

Використано води Сільське КомунЗрошення господарство госп 7 8 9

Риборозведення 10

Інші галузі 11

1074,0

63,11

1137,0

24,53

2,705

38,8

686,9

6,946

0,003

1040,0

63,04

1103,0

21,44

3,336

39,96

695,2

9,58

0,001

1256,0

63,62

1319,0

30,16

2,674

40,18

877,6

12,78

-

Скидання зворотних вод, млн.м3 на рік Таблиця 20 Роки 1 2009

2010

2011

Категорія очищення

Найменування річкового басейну 2

О НО

Скинуто зворотних вод В поверхневі водні В підземні горизонти об’єкти 3 4 26,38 0,822 -

Всього

Промисловість

5 26,38 0,822

6 0,105 0,02+0,604 накопич.

Скидання зворотних вод Сільське господарство 7 3,082

НЧБО Всього по області О НО

42,87 70,08 28,15 2,158

5,394 (накопичувачі) -

42,87 75,474 28,15 2,158

0,729 0,128 0,76+0,23 накопич.

37,97 41,05 1,29+5,185 накопич.

НЧБО Всього по області О НО

47,44 77,74 26,36 6,665

7,331 (накопичувачі)

47,44 85,07 26,36 6,665

1,12 0,154 0,59+0,101 накопич.

42,77 49,25 4,74+3,332 накопич.

НЧБО Всього по області

38,19 71,21

38,19 76,45

0,848

33,97 42,04

5,24 (накопичувачі)

59

Комунгосп 8 26,27 0,8+1,59 накопич.

4,9 33,57 28,02 0,11+1,82 накопич.

4,67 34,61 26,2 1,33+1,72 накопич.

4,217 33,47

Інші галузі 9

Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Таблиця 21 Рік

Водний об’єкт

Скинуто всього

Нормативно очищених на очисних спорудах Біологічна очистка Фіз.- хім.очистка. Механічна очистка

Всього

1 2 2009 Всього по області 2010 Всього по області 2011 Всього по області

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9

3

4

5

6

7

70,08

26,38

26,27

-

0,105

98,47

96,7

77,74

28,15

28,02

-

0,128

99,0

96,69

71,21

26,36

26,2

-

0,154

99,4

97,09

Скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 22 Рік

1 2009

Водний об’єкт

Разом БСК

ХСК

Завислі речовини

4

5

6

Всього по області

427,0

1850,0

Всього по області

460,0

Всього по області

457,0

2

3

Скидання забруднюючих речовин N (сума мінеральних P форм) (ортофосфати)

8

9

Нафт о продук ти 10

338,0

82,15

28060,0

1,985

1866,0

374,0

86,35

31670,0

1,367

2068,0

360,0

87,69

36560,0

1,698

7

Мінера лізація

2010 2011

60

Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн.м3 на рік Таблиця 23 Безповоротне водоспожив.

Роки

Галузь економіки

Оборотне

Повторно - послідовне

Економія свіжої води, %

1

2

3

4

5

6

36,17 0,002 0,003 -

0,09 19,57 -

88,85 50,73 2,877 2,705 -

2,819 898,6 0,413 0,011 0,023 0,052

0,394 36,57

20,7

18,38 68,78

93,85 995,7

22,38 0,002 0,001 -

0,105 26,78 -

85,22 56,16 2,276 1,59 -

1,935 856,9 0,015 0,011 0,087 0,041

0,363 22,75

26,89

18,76 65,79

101,88 961,3

20,82 0,004 0,001 -

1,07 27,21 -

85,62 50,52 5,843 1,942 -

1,903 1058,4 0,349 0,009 0,094 0,048

0,412 21,23

28,029

19,65 60,87

114,72 1175,5

2009 Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО Всього по області 2010 Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО Всього по області 2011 Промисловість Сільське господарство Транспорт Будівництво Торгівля та гром.харчування Матеріально-технічне постачання ЖКГ та ПО Всього по області

61

4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Таблиця 24 Підприємство забруднювач

Відомча належність

Водний об'єкт

Об'єм скидання, тис.м3 Всього

1.

Державний завод “Палада”

2.

3.

4.

7.

МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал» Білозерський район Генічеське ВУВКГ

1.

Державний завод “Палада”

2.

3.

4.

7.

МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал» Білозерський район Генічеське ВУВКГ

1.

Державний завод “Палада”

2.

3.

МКП “ВУВКГ м. Херсона” ТОВ «Каланчацький водоканал» (Каланчацький ККП) МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал» Білозерський район Генічеське ВУВКГ

5.

6.

5.

6.

4.

5.

6.

7.

2009р р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина Р.Каланчак Чорне море р.Дніпро р.Дніпро Азовське море 2010р р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина Р.Каланчак Чорне море р.Дніпро р.Дніпро Р.Інгулка Азовське море 2011р р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина Р.Каланчак Чорне море р.Дніпро р.Дніпро Р.Інгулка Азовське море

62

НО

Обсяг забруднювальних речовин, що скидаються, тонн на рік

НДО -

13,11

21056,2 57,6

13,0 6,6 -

242,2 57,6

37517,13 95,087

479,2

-

479,2

593,93

2968,1

-

-

3758,1

23,3

7,8

15,5

31,012

450,8

-

-

673,53

9,8

-

22467,2 3,0

19,6

22467,2 -

6,8 3,0 3,0

43593,82 4,041

472,2

466,9

5,3

720,146

2889,7

2866,1

23,6

3430,45

9,8

23,011

-

596,526

19,1 406,1

9,3 406,1

30,3

-

22094,6

4,005

22094,6

12,3 18,0 -

47090,036

60,0

-

60,0

125,477

466,4

316,8

149,6

781,981

2659,8

2636,2

23,6

3115,824

9,8

21,006

92,4

666,517

18,9 431,0

9,1 338,8

13,015

Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Таблиця 25

Рік

Адміністративнотериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

разом

2008 м.Херсон 182 м.Нова Каховка 51 м.Каховка 20 Білозерський 131 Бериславський 67 В.Олександрівський 33 В.Лепетиський 60 В.Рогачицький 23 Високопільський 21 Генічеський 178 Голопристанський 158 Горностаївський 60 Іванівський 39 Каланчацький 111 Каховський 306 Н.Сірогозький 35 Н.Воронцовський 32 Новотроїцький 205 Скадовський 261 Цюрупинський 120 Чаплинський 329 Разом по області 2422

Кількість водови -пусків

Кількість водокористув ачів (разом)

4 4 1 2 1 3 5 16 8 1 45

182 51 20 131 67 33 60 23 21 178 158 60 39 111 306 35 32 205 261 120 329 2422

Кількість водокористува чів, які мають дозволи

Кількість водокористув ачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористува чів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

112 38 16 64 36 13 43 6 8 125 107 45 24 57 257 23 16 168 185 44 260 1647

66 12 4 64 26 14 11 13 10 45 31 11 6 50 38 9 14 29 67 61 64 645

4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

80 25 10 35 19 6 26 2 50 63 30 11 25 135 10 6 100 48 22 105 808

підземні

105 42 13 71 46 26 35 24 18 105 67 28 13 37 63 24 25 35 85 74 30 966

63

2009 м.Херсон 172 м.Нова Каховка 53 м.Каховка 20 Білозерський 138 Бериславський 96 В.Олександрівський 36 В.Лепетиський 61 В.Рогачицький 22 Високопільський 21 Генічеський 187 Голопристанський 173 Горностаївський 62 Іванівський 41 Каланчацький 97 Каховський 328 Н.Сірогозький 35 Н.Воронцовський 34 Новотроїцький 218 Скадовський 248 Цюрупинський 122 Чаплинський 337 Разом по області 2474 2010 м.Херсон 170 м.Нова Каховка 55 м.Каховка 21 Білозерський 118 Бериславський 75 В.Олександрівський 30 В.Лепетиський 60 В.Рогачицький 18 Високопільський 17 Генічеський 189 Голопристанський 178

116 43 15 74 48 29 36 17 17 111 75 31 14 38 71 24 28 38 88 78 31 1022

4 4 1 2 1 3 6 16 8 1 45

172 53 20 138 96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

130 39 17 76 36 14 38 7 8 131 114 51 23 56 267 20 21 183 195 62 273 1761

38 13 3 59 28 16 17 11 10 48 44 7 9 37 51 12 11 27 44 50 59 594

4 1 3 5 6 6 4 3 8 15 4 9 4 10 3 2 8 9 10 5 119

48 24 8 39 20 7 19 6 3 55 53 17 9 29 155 7 13 63 44 32 65 716

116 43 15 74 48 29 36 17 17 111 75

4 4 1 2 1 3 6

170 55 21 118 75 30 60 18 17 189 178

134 43 15 79 46 15 44 7 6 138 131

36 12 6 39 29 15 16 11 11 51 47

4 1 3 5 6 6 4 3 8 15

49 19 3 25 33 7 22 3 3 44 48

64

Горностаївський 66 Іванівський 34 Каланчацький 100 Каховський 372 Н.Сірогозький 34 Н.Воронцовський 32 Новотроїцький 230 Скадовський 249 Цюрупинський 117 Чаплинський 384 Разом по області 2549 2011 м.Херсон 178 м.Нова Каховка 58 м.Каховка 21 Білозерський 138 Бериславський 85 В.Олександрівський 36 В.Лепетиський 72 В.Рогачицький 23 Високопільський 24 Генічеський 224 Голопристанський 203 Горностаївський 82 Іванівський 44 Каланчацький 112 Каховський 456 Н.Сірогозький 38 Н.Воронцовський 35 Новотроїцький 270 Скадовський 269 Цюрупинський 156 Чаплинський 435 Разом по області 2959

31 14 38 71 24 28 38 88 78 31 1022

16 8 1 45

66 34 100 372 34 32 230 249 117 384 2549

58 27 62 327 25 20 201 195 65 341 1979

8 7 38 45 9 12 29 54 52 43 570

4 9 4 10 3 2 8 9 10 5 119

27 14 25 130 14 7 47 46 37 120 723

131 50 15 86 58 30 43 20 21 125 93 35 17 49 94 27 27 39 91 89 38 1178

4 4 1 2 1 3 6 16 8 1 45

178 58 21 138 85 36 72 23 24 224 203 82 44 112 456 38 35 270 269 156 435 2959

150 45 15 96 61 19 50 10 10 163 134 64 29 72 364 23 19 217 169 98 345 2153

28 12 6 39 24 12 16 10 11 56 62 14 9 37 87 13 14 46 91 49 88 724

1 3 5 6 3 3 5 7 4 6 3 5 2 2 7 9 9 2 82

64 23 4 42 34 10 24 9 6 89 48 36 12 28 144 11 11 69 52 58 104 878

65

4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод Траскордонні природні об’єкти на території Херсонської області відсутні.

4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками За звітний період при здійсненні державного контролю було перевірено 33 підприємства м. Херсона та області, з них 31, що здійснюють скиди зворотних вод у водні об’єкти (58 скидів). Відібрано 350 проб поверхневих і зворотних вод, в яких виконано 5285 визначень показників складу та властивостей вод, в тому числі концентрацій забруднюючих речовин. За результатами досліджень виявлено 10 підприємств (18 скидів), де якість зворотних вод не відповідала встановленим нормативам гранично допустимого скиду (ГДС) або скид проводився без дозволу чи в зв’язку з аваріями: 2 підприємства (2 скиди) скидали зворотні води без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених нормативів ГДС та в зв’язку з аваріями – це комунальне виробниче управління «Бериславський водоканал» та комунальне виробниче управління «Каховський водоканал»; на 9 підприємствах (16 скидів) якість зворотних вод не відповідала встановленим нормативам ГДС це міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона», комунальне підприємство «Міський водоканал» м. Нова Каховка, комунальне виробниче управління «Каховський водоканал» м. Каховка, товариство з обмеженою відповідальністю «Каланчацький водоканал», мале комунальне підприємство «Очисні споруди» м. Скадовськ, цех водогону Дніпро-Миколаїв міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», відкрите акціонерне підприємство «Херсонський суднобудівний завод», Херсонський державний завод «Палада», філія Каховська ГЕС ПАТ «Укргідроенерго». Постійними є перевищення ГДС по біогенним елементам (азоту амонію, нітритам, нітратам, фосфатам), залізу загальному, біохімічному споживанню кисню, хімічному споживанню кисню.

03 березня 2011 року о 19-00 до Державної екологічної інспекції в Херсонській області надійшло повідомлення про розлив нафтопродукту до протоки Перещепине Стебліївського лиману в районі Нафтогавані на Карантинному острові та забір його громадянами у ємності. 04 березня 2011 року о 08-55 на місце події прибули держінспектори з охорони навколишнього природного середовища. В ході огляду встановлено, що внаслідок пошкодження з трубопроводу підприємства ТОВ «Укрспецтранс», який проходить через протоку Перещепине Стебліївського лиману, стався витік нафтопродуктів. На відстані 3-х метрів від берегової лінії вглиб лиману виявлено витік нафтопродуктів з-під криги, в районі розташування трубопроводу, який веде від Нафтогавані до території нафтобази ТОВ «Укрспецтранс». Акваторія протоки повністю вкрита кригою, у деяких місцях у проталинах на поверхні криги та в її розломах зафіксовані плями коричневого кольору з характерним запахом нафтопродуктів. На виконання 66

припису Державної екологічної інспекції підприємством ліквідовано забруднення поверхні криги, зібрано біля 1 м3 залишків нафтопродуктів. За результатами інструментально-лабораторних вимірювань держінспекторами виконано розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів МКП «ВУВКГ м. Херсона», КВУ «Каховський водоканал», КВУ «Бериславський водоканал», ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», ТОВ «Укрспецтранс», ТОВ «КП- Жилкомунбуд», МКП «Миколаївводоканал», «4 експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» на загальну суму 4 376,56 тис. грн., накладено штрафів на суму 1,411 тис. грн. Виконано визначення токсичності методом біотестування 67 проб зворотної води 29 підприємств Херсонської області та 3 проб поверхневої води. В 2011 році здійснювався інструментально-лабораторний контроль за станом 10 водних об’єктів Херсонської області: Каховського водосховища, р. Дніпро, р. Інгулець, р. Верьовчиної, р. Каланчак, р. Кошової, р. Інгулки, Кардашинського лиману,озера Верхній Круглик, протоки Перещепине. Спостереження проводились протягом всього року. Було відібрано 159 проб поверхневих вод, в яких виконано 2970 хімічних досліджень. Встановлено перевищення ГДК та відхилення від нормативного вмісту по 4 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі, 6 гідрохімічним показникам у р. Дніпро, 10 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, 8 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, 3 гідрохімічним показникам у р.Інгулка, 4 гідрохімічним показникам у р. Каланчак. Якість води в Каховському водосховищі контролювалась протягом року в 4 створах: м. Берислав (вище і нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ „Бериславський водоканал”), м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). За результатами проведених досліджень виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 («Санитарные правила и нормы. Охрана поверхностных вод от загрязнения») по біохімічному споживанню кисню (БСКn) до 1,4 ГДК, хімічному споживанню кисню (ХСК) до 1,3 ГДК, вмісту заліза загального до 1,2 ГДК та підвищення величини рН до 8,95 од. рН в створах м. Берислав (вище та нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ «Бериславський водоканал») та м. Каховка (вище та нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). По іншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) не виявлено. Протягом року відбирались проби води р. Дніпро у створах: с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче впадіння р. Інгулець, м. Херсон, 500 м нижче впадіння р. Кошової, с. Кізомис; 5 км нижче Каховської ГЕС, у фонових та контрольних створах КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, МКП „Миколаївводоканал” с. Микільське, ливнескидів ПАТ «ХСЗ». За результатами проведених досліджень у 2011 році по р. Дніпро в середньому вміст хлоридів складав 39,72 мг/дм3 (мінімальна концентрація – 20,42 мг/дм3, максимальна – 88,63 мг/дм3), сульфатів 63,14 мг/дм3 (мінімальна концентрація – 32,93 мг/дм3, максимальна – 130,81 мг/дм3). Середні значення 67

цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм. Вміст розчинених солей становив 346,5 мг/дм3 з коливаннями від 264,0 мг/дм3 до 494,0 мг/дм3. Найбільш важливе значення для життєдіяльності гідробіонтів, а також для підтримки на певному рівні процесів самоочищення водоймищ, має розчинений кисень, який сприяє мінералізації органічних речовин антропогенного походження. За результатами спостережень, вміст розчиненого кисню протягом року в середньому становив 8,25 мг/дм3, мінімальний показник 5,2 мг/дм3, максимальний – 12,2 мг/дм3. Значення середнього показника вмісту розчиненого кисню в 2011 році (8,25 мг/дм3) значно вище, ніж у 2010 році (5,94 мг/дм3), кисневий режим протягом року був задовільним, завдяки чому заморів риби не спостерігалось. Середньорічні показники біологічного споживання кисню (БСКn) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, становили: по БСКn – 4,85 О2/дм3 (мінімальне 2,26 О2/дм3, максимальне 9,31 О2/дм3), по ХСК – 31,58 мгО/дм3 (мінімальне 20,98 мгО/дм3, максимальне 40,39 мгО/дм3). Середнє значення БСКn у 2011 році (4,85 О2/дм3) зросло в порівнянні з 2010 роком (3,37 О2/дм3); середнє значення ХСК також збільшилось з 30,08 мгО/дм3 у 2010 р. до 31,58 мгО/дм3 у 2011 році. Важливим показником якості поверхневих вод є вміст біогенних елементів – сполук азоту у різних формах і фосфору. Вміст амонію у порівнянні з 2010 р. не змінився, вміст нітритів, нітратів та фосфатів зменшився. Вміст амонію становив: 0,15 мг/дм3 у 2011р. /0,15 мг/дм3 у 2010 р. (мінімальний 0,04 мг/дм3 у 2011 р./ 0,05 мг/дм3 у 2010 р., максимальний 0,25 мг/дм3 / 0,31 мг/дм3); вміст нітритів, нітратів та фосфатів зменшився - нітритів 0,019 мг/дм3 у 2011 р./ 0,068 мг/дм3 у 2010 р. (мінімальний 0,002 мг/дм3 / 0,01 мг/дм3, максимальний 0,05 мг/дм3 /0,202 мг/дм3), нітратів 1,51 мг/дм3 у 2011 р. /1,65 мг/дм3 у 2010 р. (мінімальний 0,52 мг/дм3 / 0,5 мг/дм3, максимальний 6,35 /3,0 мг/дм3), фосфатів становив у середньому 0,27 мг/дм3 у 2011 р. /0,29 мг/дм3 у 2010 р. (мінімальний 0,11 мг/дм3 /0,08 мг/дм3, максимальний 0,42 мг/дм3 /0,46 мг/дм3)в залежності від сезону і створу. Зріс вміст заліза загального - 0,23 мг/дм3 у 2011 р. / 0,19 мг/дм3 у 2010 р. (мін. 0,13 мг/дм3 /0,11 мг/дм3 – 0,46 мг/дм3 /0,35 мг/дм3); вміст хрому, міді та нікелю знаходився поза межами чутливості методик визначення. Вміст марганцю в середньому становив 0,015 мг/дм3 у 2011 р. /0,05 мг/дм3 в 2010 р. (мінімально-0,002 мг/дм3 /відсутній, максимально – 0,084 мг/дм3 / 0,13 мг/дм3). На акваторії Дніпро-Бузького лиману заморів риби не спостерігалось. Однією з найгостріших екологічних проблем, що прямо впливає на погіршення якості води і забруднення нижньої течії Дніпра, являється скидання в р. Інгулець високомінералізованих шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, об’єм відкачки яких сягає мільйонів кубічних метрів на рік. З метою здійснення контролю за додержанням вимог регламенту скидання надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 2047-р та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2011 року №1097-р «Про скидання надлишків зворотних вод у 68

р. Інгулець» протягом виконувались лабораторні дослідження якості води р. Інгулець. Проби води для проведення відповідних досліджень відбирались по 4 створах р. Інгулець, розташованих нижче скиду за течією на території Херсонської області, а саме: с. Заградівка Високопільського району (на кордоні з Дніпропетровською областю), смт Велика Олександрівка, с. Калінінське Великоолександрівського району, с. Садове Білозерського району (останній створ перед впадінням річки Інгулець у річку Дніпро). За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимої концентрації вмісту забруднюючих речовин згідно з вимогами СанПиН № 4830-88. Так, в створі с. Заградівка вміст сульфатів в середньому становив 819,4 мг/дм3 (1,6 ГДК), хлоридів 1992,27 мг/дм3 (5,7 ГДК), сухого залишку 4981,0 мг/дм3 (5 ГДК), ХСК 34,08 мгО/дм3 (1,1 ГДК); в створі смт. Велика Олександрівка вміст сульфатів в середньому становив 765,07 мг/дм3 (1,5 ГДК), хлоридів 1796,9 мг/дм3 (5,1 ГДК), сухого залишку 4270,5 мг/дм3 (4,3 ГДК), ХСК 33,35 мгО/дм3 (1,1 ГДК); в створі с. Калінінське вміст сульфатів в середньому становив 765,08 мг/дм3 (1,5 ГДК), хлоридів 1562,55 мг/дм3 (4,5 ГДК), сухого залишку 4084,5 мг/дм3 (4,1 ГДК), ХСК 32,61 мгО/дм3 (1,09 ГДК); в створі с. Садове вміст сульфатів в середньому становив 370,7 мг/дм3 (нижче ГДК), хлоридів 501,4 мг/дм3 (1,4 ГДК), сухого залишку 1594,7 мг/дм3 (1,6 ГДК), ХСК 46,22 мгО/дм3 (1,5 ГДК). Також по створах фіксувалось перевищення по вмісту заліза загального та по БСКn. Забруднення води елементами сольового складу прогресує від с. Садове – останній створ перед впадінням річки Інгулець у річку Дніпро – до с. Заградівка. Контроль за станом р. Каланчак проводився по 2 створам – 500 м вище скиду з очисних споруд ТОВ «Каланчацький водоканал» і 500 м нижче скиду. Перевищення гранично допустимої концентрації вмісту забруднюючих речовин згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 (для водойм в межах населених пунктів) постійно спостерігалось і у фоновому, і у контрольному створах по вмісту сульфатів (до 1,5 ГДК), сухому залишку (до 1,9 ГДК), БСКn (до 3,2 ГДК). Крім того, зафіксовано випадок перевищення ГДК по вмісту заліза загального в фоновому створі (1,9 ГДК). В 2011 році і у фоновому, і у контрольному створах в порівнянні з 2010 роком зменшився вміст нітритів, нітратів та фосфатів; збільшився вміст сульфатів, хлоридів, БСК, ХСК. Спостереження за станом р. Верьовчиної і впливом скиду зворотних вод з очисних споруд міста Херсона проводились по 2 створам (500 м вище скиду з очисних споруд м. Херсона та 500 м нижче). У середньому за 2011 рік у фоновому створі у порівнянні з 2010 р. зменшився вміст сульфатів, хлоридів, азоту амонійного, сухого залишку, БСКn, ХСК; вміст фосфатів, заліза загального, нітритів, навпаки, зріс. У контрольному створі у середньому за 2011 р. у порівнянні з 2010 р. зріс лише вміст хлоридів, не змінився вміст фосфатів, заліза загального, сухого залишку, вміст же сульфатів, азоту амонійного, нітритів, БСКn, ХСК зменшився. У 2010 році в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) в порівнянні з фоновим (500 м вище скиду) за середньорічними показниками спостерігалось збільшення вмісту хлоридів, сульфатів, фосфатів, 69

азоту амонійного, нітритів, сухого залишку, БСКn, вміст заліза загального та ХСК. Перевищення ГДК для водойм в межах населених пунктів згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 («Санитарные правила и нормы. Охрана поверхностных вод от загрязнения») спостерігались і в фоновому, і в контрольному створах по вмісту: фосфатів (до 4,3 ГДК), заліза загального (до 1,6 ГДК), сухому залишку (до 1,9 ГДК), ХСК (до 1,8 ГДК), БСК (до 2,3 ГДК). Також, в контрольному створі зафіксовані перевищення ГДК по вмісту: азоту амонію (до 1,8 ГДК), нітритів (до 1,5 ГДК), хлоридів(до 1,4 ГДК). Кисневий режим протягом року був задовільним, заморів риби не спостерігалось. У порівнянні з 2010 роком протягом 2011 року кисневий режим суттєво покращився: середньорічні показники вмісту розчиненого кисню і у фоновому, і у контрольному створах перевищували 8 мг/дм3. Протягом звітного періоду постійно надавалась методична допомога відомчим лабораторіям, що здійснюють контроль за станом поверхневих і якістю зворотних вод.

70

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК)

Хром (VI), мг/дм3

Хром (ІІІ), мг/дм3

Марганець, мг/дм3

0,9

0,19

0,27

0,01

0,012

0,92

0,12

0,22

0,001 4

0,96

0,12

500 100

350 300

1000

30

6,0 3,0

3,3 0,08

45 40

3,5 0,17

5,73

10,65

45,18

32,48

355,3

27,4

4,4

0,012

0,88

6,07

11,35

43,08

32,78

382,7

27,4

4,83

0,013

6,2

11,65

53,51

33,09

308,0

33,02

4,1

6,3

12,1

47,75

32,66

313,0

33,8

5,0

Нікель, мг/дм3

Залізо загальне, мг/дм3

0,01

> 4,0

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар.

Мідь, мг/дм3

АПАР, мг/дм3

0,01

Фосфати, мг/дм3

0,27

Нітрати, мгдм3

0,18

Нітрити, мг/дм3

0,1 0,01

БСК5, мг/дм3

0,5 0,005

ХСК, мг/дм3

0,05 0,001

Сухий залишок, мг/дм3

0,3 0,1

Хлориди, мг/дм3

0,4

Сульфати, мг/дм3

Розчинений кисень, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

Завислі речовини, мг/дм3

Таблиця 26

1,0

0,1 0,01

0,004 5

0,01

0,005

0,01

0,008

0,01

0,005

0,01

0,01

0,017

0,0

0,005

0,26

0,01

0,01

0,026

0,01

0,005

Каховське водосховище ств. м. Берислав, 500 м вище скиду неочищених стічних вод з КВУ «Бериславський водоканал» ств. м. Берислав, 500 м нижче скиду неочищених стічних вод з КВУ «Бериславський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал»

р. Дніпро ств. м. Н. Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КП «Міський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КП «Міський водоканал» ств. с. Іванівка, з берега

5,2

8,4

65,03

45,5

345,0

28,75

3,9

0,01

1,36

0,27

0,23

0,01

0,01

0,011

0,01

0,005

5,3

8,25

72,45

46,81

356,0

29,77

3,75

0,018

1,2

0,28

0,23

0,01

0,01

0,011

0,01

0,005

4,92

8,04

51,7

29,29

335,6

33,69

4,34

0,016

1,26

0,26

0,27

0,01

0,01

0,034

0,01

0,005

71

АПАР, мг/дм3

Залізо загальне, мг/дм3

Хром (VI), мг/дм3

Хром (ІІІ), мг/дм3

Марганець, мг/дм3

Мідь, мг/дм3

Нікель, мг/дм3

0,16

0,13

0,01

0,01

0,008

0,01

0,005

1,021

0,2

0,13

0,01

0,01

0,008

0,01

0,005

0,012

1,08

0,26

0,24

0,01

0,01

0,03

0,01

0,005

0,018 0,017 0,018

1,17 1,19 1,51

0,22 0,24 0,24

0,21 0,22 0,22

0,01 0,01 0,01

0,01 0,01 0,01

0,026 0,017 0,016

0,01 0,01 0,01

0,005 0,005 0,005

Фосфати, мг/дм3

0,1 0,01

Нітрати, мгдм3

1,0

Нітрити, мг/дм3

0,1 0,01

БСК5, мг/дм3

0,5 0,005

ХСК, мг/дм3

0,05 0,001

Сухий залишок, мг/дм3

0,3 0,1

Хлориди, мг/дм3

Розчинений кисень, мг/дм3

0,4

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар. ств. 500 м вище скиду промстоків ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. 500 м нижче скиду промстоків ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. Херсон (набережна Ушакова) ств. вихід р. Інгулець ств. 500 м нижче р. Кошова ств. с. Кізомис

Завислі речовини, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

> 4,0

500 100

350 300

1000

30

6,0 3,0

3,3 0,08

45 40

3,5 0,17

2,8

-

44,45

35,45

348,0

23,88

2,0

0,015

1,13

3,0

-

41,98

35,45

342,0

22,89

2,0

0,016

5,44

8,16

64,35

36,31

329,6

35,36

4,64

5,6 5,25 5,15

8,45 8,63 8,6

71,41 61,9 58,65

57,64 40,01 36,58

392,8 346,6 319,0

33,58 34,32 33,21

4,23 3,9 3,7

р. Інгулка ств. 500 м вище скиду з очисних споруд ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. 500 м нижче скиду з очисних споруд ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал»

4,0

-

50,22

39,88

4,4

-

56,8

40,77

428,0

432,0

28,16

2,8

0,016

1,45

0,15

0,31

0,01

0,01

0,012

0,01

0,005

29,85

3,1

0,013

1,63

0,15

0,31

0,01

0,01

0,012

0,01

0,005

р. Інгулець ств. с. Заградівка

9,6

12,35

819,4

ств. В. Олександрівка

9,8

16,0

765,07

ств. Калінінське

9,65

15,2

765,08

ств. с. Садове ств. с. Архангельське ств. с. Дар’ївка

13,1 40,1 18,1

12,75 10,7 9,4

370,7 636 653,6

1999,2 7 1796,9 1562,5 5 501,4 585,0 792,0

4981

34,08

3,75

0,193

14,42

0,13

0,24

0,01

0,01

0,101

0,01

0,005

4270,5

33,35

4,05

0,14

11,61

0,11

0,2

0,01

0,01

0,076

0,01

0,005

4084,5

32,61

3,8

0,115

10,81

0,04

0,32

0,01

0,01

0,068

0,01

0,005

1594,7 2295,0 2635,0

46,22 49,0 35,1

6,8 5,1 3,6

0,038 0,06 0,05

2,2 1,39 1,28

0,05 0,06 0,1

0,29 0,2 0,2

0,01 0,01 0,01

0,01

0,402 0,01 0,01

0,01 0,01 0,01

0,005

р. Вірьовчина 72

45 40

3,5 0,17

Нікель, мг/дм3

Фосфати, мг/дм3

3,3 0,08

Мідь, мг/дм3

Нітрати, мгдм3

6,0 3,0

Марганець, мг/дм3

Нітрити, мг/дм3

30

Хром (ІІІ), мг/дм3

БСК5, мг/дм3

1000

Хром (VI), мг/дм3

ХСК, мг/дм3

350 300

Залізо загальне, мг/дм3

Сухий залишок, мг/дм3

500 100

АПАР, мг/дм3

Хлориди, мг/дм3

Розчинений кисень, мг/дм3 > 4,0

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар. с. Геологів, 500 м вище скиду з очисних споруд МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона” с. Геологів, 500 м нижче скиду з очисних споруд МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона”

Завислі речовини, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

0,4

0,3 0,1

0,05 0,001

0,5 0,005

0,1 0,01

1,0

0,1 0,01

12,0

8,9

293,4 7

322,3 3

1297, 0

47,15

10,1

4,411

22,16

9,13

0,39

0,01

0,01

0,023

0,01

0,005

12,27

8,47

419,0 1

470,0 6

1801, 3

48,46

10,57

3,404

16,74

10,84

0,38

0,01

0,01

0,049

0,01

0,005

р. Каланчак ств. смт. Каланчак, 500 вище скиду з ТОВ «Каланчацький водоканал» ств. смт. Каланчак, 500 нижче скиду з ТОВ «Каланчацький водоканал»

10,35

10,25

685,2 8

218,0 3

1701, 3

23,21

8,72

0,129

9,02

0,22

0,285

0,01

0,01

-

0,01

0,005

9,95

9,55

586,3

195,8 4

1561, 5

21,8

6,58

0,232

8,22

0,36

0,22

0,01

0,01

-

0,01

0,005

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 27 Назва водного об’єкту 1

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. разом

з перевищенням ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

2

3

4

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

5

6

Державна екологічна інспекція в Херсонській області

73

Назва водного об’єкту 1

Каховське водосховище

Р. Дніпро

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. разом

з перевищенням ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

2

3

4

5

4 – рН

11

28 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель)

1 - рН

52

28 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель,)

5

18

5

18

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

6

3 – залізо загальне 7 – ХСК 3 - БСК

12 – фосфати 28 – залізо загальне 13 – марганець 17 – ХСК 24 - БСК 2 - рН

Р. Інгулець

6

6

12

28 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель,)

10 – сухий залишок 9 – сульфати 11 – хлориди 3 – залізо загальне 2 – марганець 8 – ХСК 5 – БСК

Р. Верьовчина

3

3

6 74

28 (температура, запах, прозорість,

1 - рН

Назва водного об’єкту 1

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. разом

з перевищенням ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

2

3

4

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

5

6

кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель,)

4 – сухий залишок 2 – азот амонійний 2 – нітрити 5 – фосфати 2 – хлориди 4 – залізо загальне 1 – марганець 5 – ХСК 5 – БСК

Р. Каланчак

Р. Інгулка

2

2

2

2

8 – сухий залишок

8

28 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель,)

2 – залізо загальне

2

28 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель,)

75

8 – сульфати 1 – залізо загальне 6 –БСК

2 – марганець 2 - БСК

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів Антропогенне втручання в гідрологічний режим Дніпра значною мірою відобразилося на екологічному стані всього пониззя. Об'єм водного стоку за останні десятиріччя знаходився в межах 42,1-42,5 км3 за рік, що на 20 % нижче того, який спостерігався до впровадження гідротехнічних заходів в басейні Дніпра. Сезонні та короткочасні регулювання стоку греблею Каховської ГЕС спричинили незворотні процеси в рівневому та термічному режимах, швидкості течій у водотоках та водоймах даної ділянки. В гідрографічній мережі посилилися процеси евтрофікації та відмирання малих водотоків і заплавних водойм. Такі процеси пов'язані переважно з погіршенням водообміну та замуленням водних об'єктів. На сучасному етапі абіотичні процеси, які визначають погіршення умов мешкання гідробіонтів, продовжуються. Це вже призвело до зміни рибогосподарського статусу ряду заплавних водойм, часткового чи навіть повного знищення особливо цінних в харчовому відношенні організмів понтокаспійської фауни, значного погіршення показників багатства зоопланктону, фітопланктону, вищої водної рослинності та бентосних угрупувань. Ряд водойм знаходяться на стадії загибелі. Інтенсивне господарське споживання води в приміських районах, підвищений антропогенний тиск на екосистеми зумовили необхідність всебічного вивчення водойм пониззя Дніпра, в тому числі і з точки зору впливу гідрологічного режиму на процеси формування якості води та біопродуктивності водних об'єктів в цілому. Аналіз даних з бактеріо-, фіто-, зоопланктону, макрозообентосу вищої водної рослинності, отриманих на протязі 2006—2011 рр. дозволив розділити досліджені озера за складністю фауністичної структури на групи. За макрозообентосом виділено 3 групи водойм. До першої групи увійшли озера, в котрих показники багатства донної фауни мають низькі значення. Внаслідок відсутності достатнього фактору, акумуляції значної кількості автохтонного рослинного матеріал донна фауна знаходиться в пригніченому станів Це Олексіївський лиман, озера Чичужне, Лягушка. В цих водоймах донні безхребетні представлені майже виключно олігохетами і хірономідами, питома вага яких в загальній біомасі бентосу перевищує 97%. Водойми другої групи - Кардашинський, Збур'ївський, Голубов, Стебліївський, Собецький, лимани, а також озера Біле, Безмен, характеризуються високим питомим фауністичним багатством (2,5—4,0 фауністичних груп на одиницю площі), видовим різноманіттям (1,05-3,39), високою чисельністю (1500—3000 екз./м ) і біомасою (4—660 г/м ) донних безхребетних. Звичайними мешканцями цих водойм (зустрічальність більше 67%) є олігохети і хірономіди, які домінують, як правило за чисельністю. Молюски домінують за біомасою. В третю групу озер віднесений Нікольський лиман, якій відрізняється найбільш складною фауністичною структурою: питоме видове багатство складає 5,3 фауністичні групи на 0,5 м2, зустрічальність понто-каспійських видів — 67%, інші показники відповідають мезосапробній зоні.

76

За мікробіологічними показниками екологічний стан більшості озер оцінено як "задовільний" крім оз. Лягушачого, Краснюкового та Збурївського лиману які за мікробіологічними показниками відповідають "поганому" екологічному стану. За інтегральною оцінкою остані дві водойми відповідають "задовільному" стану. Підвищення мікробіологічних показників в них спричинено можливо високою мутністю води. Екологічний стан основної маси досліджених водойм за показниками фітопланктону відповідає градації "задовільний" (середній бал - 3). В водоймах Олексіїївський лиман і оз. Лягушаче (середній бал - 2) - "поганий" і лише в Нікольському лимані - "добрий". Це майже повністю збігається з інтегральною оцінкою, яка дана за всіма представленими елементами біоти за винятком оз. Чичужне. За нашими показниками екологічний стан даного водного об'єкту оцінений як "задовільний". За показниками вищої водної рослинності водойми поділяються на три групи. До групи водойм з оцінкою «добрий» входять достатньо великі водойми з відкритим центральним плесом, глибиною 1,3-2,5 метри. Ступінь заростання водойми близько 30-40%. Іноді відмічається її збільшення до 5060% за рахунок розвитку лататтєвих, та більш щільних заростей зануреної рослинності. Величини фітомаси, віднесеної до одиниці площі водойми, відносно низькі. В водоймах даної групи складаються досить благоприємні екологічні умови. До даної групи належать Собецький лиман, у верхів'ї якого нами відмічені рідкісні угруповання Trapeum natansis, що дозволило підвищити оцінку екологічного стану цієї водойми; Збур'ївський лиман, та оз. Краснюкове, де спорадично зустрічається Тrара паtапs, що підтверджує їх добрий стан. Друга група об'єднує також досить великі водойми, але характер і ступінь їх заростання вищою водною рослинністю дещо інші. Ступінь їх заростання наближається до найвищої - 80-95%. Центральне плесо водойм цієї групи більш мілководне ніж у попередньої, середні глибини складають 1,5-1,8 м. Величини фітомаси в них також наближуються до найвищих. В водоймах другої групи, в наслідок високого розвитку вищої водної рослинності, відбувається накопичення автохтонного рослинного матеріалу, що негативно впливає на якість води. Тому екологічні умови в цих водоймах будуть дещо гірші, ніж в водоймах першої групи, але ще залишаються на високому рівні. Група водойм з оцінкою «погані» відзначається неоднорідністю. До неї віднесені невеликі мілководні (0,5—1,5 м) водойми різного генезису з уповільненим водообміном та різним ступенем ізоляції від основного русла. Саме два останніх фактора - водообмін та ступінь ізоляції від основного русла, відіграють визначну роль у формуванні угруповань вищої водної рослинності в цих водоймах. Відмінною особливістю водойм цієї групи є наявність потужних донних відкладень із значною часткою автохтонного рослинного обпаду та присутністю сірководню. При вивченні екологічного стану водойм пониззя Дніпра за гідробіологічними, гідрохімічними і біологічними показниками особливу увагу було приділено Стебліївському лиману, як одному з найбільших водойм пониззя Дніпра, який межує з високо урбанізованою територією.

77

У відповідності з трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями за вмістом розчиненого кисню (більше 8 мг/дм3) вода лиману в будь-яку пору року відповідає першому класу і першій категорії якості вод „дуже чисті". За вмістом інших хімічних інгредієнтів якість води лиману може оцінюватися як „слабко забруднена". Оцінка якості води за показниками сапробності фітопланктону показала, що в лимані представлений весь спектр його видів-індикаторів - від xo-сапробів (показників чистих вод) до а-р-сапробів (показників брудних вод). Доля показових організмів складала 25-70% від кількості знайдених водоростей. Виявлені види-індикатори — в основному показники Bмезосапробної зони (індекси сапробності за Пантле-Букк (Рапііе, Виск, 1955) становили 1,60 — 2,12). Отже якість води лиману за фітопланктоном змінюється в межах розрядів „досить чиста"—„слабко забруднена" (Оксиюк, Жданова, Гусьшская, 1994). Рівень розвитку фітопланктону дозволяє оцінити трофічний стан водойми як евтрофний. Досить високі (3,16 біт/екз та 3,44 біт/г) індекси Шеннона (Shannon, Weaver, 1949) демонструють вирівняність видів фітопланктону за чисельністю і біомасою, що характеризує водойму як екологічно благополучну. На основі аналізу даних про зоопланктон встановлено, що Стебліївський лиман є типово антропогенно зміненою водоймою, особливо прибережні ділянки його верхнього плеса. Про це свідчать дуже високі структурні показники зоопланктону та наявність у ньому видів з високими значеннями індексу сапробності. В цілому якість води Стебліївського лиману за зоопланктоном оцінюється третім класом вод - „задовільні", категорією якості вод за ступенем чистоти „слабко забруднені". Врахо вуючи високий ступ інь видової специфічності макрозообентосних організмів до органічного забруднення, проведено сапробіологічну оцінку якості води у лимані за методом Пантле і Букк – у модифікації Сладечека (Shannon, Weaver, 1949). Були також використані наявні дані щодо індивідуальної сапробності бентосних організмів (Олексив, 1992). На різних ділянках лиману якість води у придонному шарі за макрозообентосом відрізняється несуттєво. Індекс сапробності знаходиться у межах 2,10-2,86 (а'-b"-мезосапробна зона). Його найбільше значення (для мулових біотопів), відповідає третьому класу якості води - „забруднені", п'ятій категорії якості - „помірно забруднені". Інші ділянки мають той же клас якості води, але четверту категорію - „слабко забруднені". Середнє значення індексу по лиману (2,58) відповідає третьому класу якості води - „забруднені", п'ятій категорії якості – «помірно забруднені».

78

Якість води в придонному шарі Стебліївського лиману за макрозообентосними організмами Таблиця 28

Показники якості вод

Індекс сапробності Клас якості вод Категорія якості

пісок з черепашковим детрітом 1,67-2,9 2,10

черепашковий детріт 1,58-2,73 2,25

III 4

Біотоп замулений пісок

1,51-3,2 2,36

мул з черепашковим детрітом 1,96-2,86 2,48

мул

1,58-3,5 2,86

III

III

III

III

4

4

4

5

Примітка. Над рискою - межі коливань індексу сапробності; під рискою -середнє значення

Враховуючи те, що як за гідрохімічними, так і за гідробіологічними показниками якість води лиману оцінюється третім класом, можна зробити висновок, що екосистема дослідженої водойми знаходиться у „задовільному" стані.

4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію При здійснені держсанепіднагляду за станом питного водопостачання населених пунктів області проведено 4300 обстежень водопроводів, проведено дослідження 10969 проб на санітарно-хімічні та 18356 проб на мікробіологічні показники. З них не відповідали вимогам ДержСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за санітарнохімічними показниками 1793 проби (16,3%), за мікробіологічними – 204 (1,1%). Відповідно програми моніторингу, здійснювалось дослідження води р. Дніпро та її притоків, Каховського водосховища у 26 постійних створах. На мікробіологічні показники досліджено 1047 проб води, з яких не відповідало вимогам держстандарту 25 або 2,4 %. На санітарно-хімічні показники досліджено 586 проб, з яких не відповідало вимогам 126 або 22,1 %.

4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечним. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 13-15 мкР/год. На території області розташовано 17 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ на підприємствах та відомствах області – застосування в контрольновимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і методичному обладнанні. Здійснення за обліком та збереженням ДІВ покладено на обласну санітарно-епідеміологічну станцію, а також Одеську Південну державну інспекцію Держатомрегулювання України. Держсанепідслужбою області продовж 2011 року було проведено 136 проб на радіологічні показники.

79

Найбільш небезпечним об’єктом з питань радіаційної небезпеки для області є Запорізька АЕС, у разі аварії на якої у 50-км зону попадають двадцять три населених пункту Херсонської області.

4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення На території Херсонської області питні та технічні підземні води для господарчо-питного та інших потреб розвідаю та затверджені в ДКЗ, ТКЗ і Укр ТКЗ по 16 родовищах у кількості 923,795 тис.м3/добу. Також на території Херсонської області розвідані 5 родовищ мінеральних підземних вод у кількості 0,687 тис.м3/добу, та одне родовище промислових вод, яке на теперішній час не експлуатується. Питні води. Станом на 01.01.2012 р. із 16 родовищ і 34 ділянок експлуатується 12 родовищ та 25 ділянок. Із розвіданих експлуатаційних запасів області відбирається зовсім мала частка підземних вод, що становить лише 13,89 % від запасів (А+В+Сі). Резерв експлуатаційних запасів досить значний. Не задіяні в експлуатацію 9 ділянок: Голопристанська, Цюрупинська, Збурї'вська, Гопри 1, Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1. Не використовується по причині забруднення марганцем ділянка Східна (Новокаховського родовища). Відсутня інформація, на теперішній час, про експлуатацію ділянки Тишківська Асканійського родовища. Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 410,545 тис. м' /добу (44 % від загальної кічькості). На 1 особу населення області в середньому із розвіданих запасів доводиться 0,84 м3/добу. Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоценчетвертинному водоносних горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового водоносного горизонту. Водовідбір підземних вод із експлуатаційних запасів в 2011 р., згідно наданих звітів, склав 109,208 тис.м3/добу, що на 5,962 тис.м3/добу менше ніж у 2010 р. Загальна кількість експлуатаційних свердловин - 949, що розташовані на 359 водозаборах. У 2011 р. працювало 424 свердловин, експлуатаційне навантаження на одну свердловину становить 0,258 тис.м3/добу. Із загального видобутку 109,208 тис.м3/добу, використано 74,624 тис.м3/добу (68 %), скид без використання склав 34,584 тис.м3/добу (32 %). Водовідбір із затверджених запасів по видах використання розділився таким чином: 70,230 тис. м3/добу (94%) на господарчо - питні потреби і 2,928 тис. м3/добу (4%) на виробничо-технічні, для зрошення використано 1,371 тис.м3/добу (2%), менше пів відсотка склали потреби на сільгоспводопостачання та розлив - 0,055 і 0,04 тис.м3/добу відповідно. Втрати води при транспортуванні води від джерела водопостачання до споживача в комунальному секторі в середньому складають 15-28%, а деяких і до 40%. Таке відношення до водних ресурсів є вкрай нераціональне. Відсоток використання в цілому по родовищам невеликий і коливається від 2,17 до 22,86 %. В розрізі ділянок водовідбір коливається в більших 80

амплітудах ( від 1 % до 53%). По ділянках Бериславська 2 та Кіндійська 1, як і в попередні роки, спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 8 та 9 %, відповідно. В межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (8 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів, впливу іригаційних факторів, техногенного впливу та інше. Підвищений вміст марганцю спостерігається в окремих свердловинах (8 із 63), що знаходяться в межах Новокаховського родовища (території міст Нова Каховка, Таврійська), та нітратів по Бериславському родовищу, в трьох свердловинах із 27. Населення в межах цих території відчувають дефіцит у якісних питних водах, найбільше від даної проблеми потерпають жителі обласного центру. Потребу в питних водах задовольняють за рахунок пунктів розливу питної води. Мінеральні води. На території Херсонської області розвідані 5 родовища (6 ділянок) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 0,687 тис. м3/добу по категоріям А+В+Сі По двом свердловинам на ділянці Херсонська 2, запаси окремо не підраховувалися, а були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»). Два родовища мінеральних вод ( Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються, ще дві свердловини не здійснювали видобуток у 2011 році: МПП «Таврія» (родовище «Любимівське») та ВАТ «Джерело» (ділянка Херсонська 2). Видобуток мінеральних підземних вод у 2011 р. склав 0,150 тис.м3/добу (27%) від затверджених запасів із 2 робочих свердловин (Додаток 2). Мінерально-лікувальні води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Промислові води Північно-Сиваського родовища не експлуатуються. В 2011 році розвідане та затверджене родовище мінеральних природних столових вод для промислового розливу «Каховка», запаси затверджені у кількості 0,100 тис.м3/добу по категорії А, родовище буде експлуатуватися з 2012 р. У порівняні із 1 кварталом 2011 р. мінерально-сировинна база, на території Херсонської області, зросла на одне родовище мінеральних природних столових вод в кількості 0,100 тис.м3/добу. Дані Південно-Української гідрогеологічної партії показують, що особливо гостро стоїть проблема мінералізації питної води на території північних та південно-східних районів. Тут мінералізація підземних вод пересічно 1.5-3,0г/л. Але у південно-східній частині Великоолександрівського, південній частині Бериславського, у центральній частині Білозерського, Нижньосірогозького, Горностаївського районів, західній частині територій, що підпорядкована Херсонській міській раді ситуація не гірша – тут мінералізація більше 3,0 г/л. а в окремих свердловинах мінералізація досягає 7,0 г/л. Найкращі підземні води з мінералізацією до 1г/л розповсюджені на обмеженій 81

території Цюрупинського, Голопристанського, а також на більшості територій Скадовського та Каланчацького районів, в місті Нова Каховка. Що стосується ситуації з підземними та питними водами окремих міст, то, наприклад, на території Бериславського водозабору спостерігається збільшення загальної жорсткості води з 7,7 до 11 мг-екв/л, мінералізації з 0,40,7 до 1,1-1,3 г/л, вміст нітратів – від слідів до 44-46 мг/л. По 6 свердловинам в мінералізація води коливалась в межах 3,8-4,2 г/л. у воді більшості свердловин спостерігаються високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація спостерігається в деяких свердловинах селища Степанівка. Більш ніж на третині водопроводів області виявлені порушення санітарних норм та правил, біля 20% артезіанських свердловин не мають зон огородження зон суворого режиму, більше 30% водонапірних башт протікають, більша частина водопровідних мереж амортизована. В багатьох населених пунктах у зв’язку з незадовільним станом насосно-силового обладнання відмічаються часті перебої у подачі населенню питної води. Найбільш важке становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості води відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів. Інтенсивна експлуатація водних ресурсів сприяє перетіканню мінералізованих вод із суміжних водоносних горизонтів.

4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів Екологічний стан Азовського моря. Державна екологічна інспекція Азовського моря у 2011 р. проводила контроль екологічного стану Азовського моря шляхом проведення інструментально-лабораторного контролю на території Херсонської області в 4 моніторингових точках. За результатами лабораторних вимірювань показників якості та властивостей проб морських вод встановлено перевищення фонового показника (ГДК моря) по загальному залізу та розчинному кисню, за всіма іншими показниками перевищень не встановлено, про що свідчать протоколи лабораторних досліджень. Екологічний стан Чорного моря. У 2010 році Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря постійно здійснювався моніторинг морських вод на території Херсонської області. Інструментально-лабораторний контроль проводився по основним фізико-хімічним показникам. Значних перевищень нормативів, встановлених для водойм рибогосподарського призначення не зафіксовано.

4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів За 2011 рік здійснено 70 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони поверхневих вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 44 особи, яких оштрафовано на суму 4,675 тис.грн., з яких стягнуто 3,961 тис.грн.

82

За скид стічних вод від оздоровчої зони с. Залізний Порт, без очищення, Товариству з обмеженою відповідальністю «КП Жилкомунбуд» с. Залізний Порт пред’явлено претензійну заяву про відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 4 302,375 тис.грн. За звітний період було перевірено 33 підприємства м. Херсон та області, які здійснюють скиди зворотних вод у водні об’єкти (58 скидів).Відібрано 350 проб поверхневих і зворотних вод, в яких виконано 5285 визначень показників складу властивостей вод, в тому числі концентрацій забруднюючих речовин (ЗР). За результатами досліджень виявлено 10 (18 скидів)підприємств які скидають води з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) – це очисні споруди КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, КВУ «Каховський водоканал» м. Каховка, МКП «Очисні споруди» м. Скадовська, ВАТ «Каланчацький водоканал», ТОВ «Херсонський суднобудівний завод», ХДЗ «Палада», МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона», МКП «Миколаїв водоканал », Каховська ГЕС, ТОВ «Агростандарт», ТОВ «Рис України», 1 підприємство, яке скидає зворотні води без дозволу та без встановлених нормативів гранично допустимого скиду – це очисні споруди КВУ «Бериславський водоканал», аварійний скид КВУ «Каховський водоканал». Проведено інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод 10 водних об’єктів. Встановлено перевищення ГДК по 4 гідрохімічним показникам у р. Каланчак, по 3 гідрохімічним показникам у р. Інгулка, по 8 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, по 7 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, по 6 гідрохімічним показникам у р. Дніпро, по 4 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі та по 3-х гідрохімічних показниках у р. Кошова. Для здійснення контролю Регламенту за скидами надлишків зворотних вод із хвостосховищ гірничорудних підприємств Кривбасу виконано відбір проб по чотирьом контрольним створам р. Інгулець – с. Заградівка, смт. Велика Олександрівка, с. Калінінське та с. Садове. Проведено визначення токсичності 70 проб зворотної води 27 підприємств методом біотестування. Перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що не створено водоохоронні зони і прибережні захисні смуги. Додержання режиму використання їх територій здійснюється не задовільно, що є недотриманням вимог ст.87 Водного кодексу України. Проекти розмірів і меж водоохоронних зон відсутні. З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства направлено листи головам районних державних адміністрацій щодо організації проведення робіт з розробки проектів водоохоронних зон та винесення їх в натуру. За результатами перевірки ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» встановлено, що не забезпечена очистка зливових вод, що скидаються в р. Дніпро та р. Кошова, а саме - зливові водоспуски не обладнані очисними спорудами. Підприємством укладено договір з підрядною організацією ПП “Южний альянс”, на розробку проектної документації на будівництво локальних очисних споруд.

83

Згідно графіку відбору проб для контролю за дотриманням нормативів гранично допустимих скидів по ливнескидам №№ 1, 2, 3, 4, 5 контроль проводиться 1 раз на місяць. Результати вимірювань заносяться до Журналу реєстрації результатів аналізів стічних вод згідно даних якого перевищення нормативів ГДС зафіксовано по азоту амонійному, фосфатам, нітритам, залізу загальному, БСК.

16 грудня 2010р. під час проведення перевірки дотримання встановлених нормативів ГДС відділом інструментально – лабораторного контролю Державної екологічною інспекції в Херсонській області відібрано проби зворотних вод в ливневих скидах №№ 1, 2, 3, 4, 5. Керівникам ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, КВУ «Каховський водоканал» м. Каховка та ВАТ «Каланчацький водоканал» надано приписи щодо надання довідки стосовно об’ємів скинутих неочищених стічних вод у водний об’єкт та результатів відомчого контролю якості цих вод для проведення розрахунків збитків. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища здійснено розрахунки збитки за скид неочищених стічних вод КВУ “Бериславський водоканал” та МКП «ВУВКГ м. Херсона» на суми 14,477 тис.грн. та 26,252 тис.грн. відповідно. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено претензію та позовну заяву до зазначених підприємств. МКП«ВУВКГ м. Херсона» претензію сплачено в повному обсязі.

08 - 14 червня 2011р. проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Таврійська будівельна компанія». Водокористування підприємства здійснює з однієї власної артезіанської свердловини № 20-303, поверхневої води (р. Кошова), міської водопровідної мережі згідно дозволу на спецводокористування № Укр. 6536 -ХРС від 24.12.2010 р. до 01.10.2011 р. воду використовують для виробничих та господарчо - питних потреб. Встановлено, що порушено умови спецводокористування в частині обладнання території підприємства зливовою каналізацією. За порушення п.2 ст.44 Водного кодексу України керівника підприємства притягнуто до адмінвідповідальності. У ІІІ кварталі поточного року на території Новотроїцького району здійснено 14 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктів господарювання, які експлуатують водні об’єкти. За результатами перевірок встановлено що, водонаповнення ставків ТОВ «Айленд», ФОП «Дударь», СФГ «Тубал», ФГ «Сурман», СТОВ «Рибовод», ФГ «Єрещенко О.М.», ТОВ «Світанок» та ПСП агрофірма «Сиваш», здійснюється з самовиливних свердловин, які знаходяться за межами населених пунктів на території Новотроїцького району на землях підпорядкованих районній державній адміністрації, у користування вище вказаним суб’єктам господарювання водні об’єкти не передавалися. Дозволи на спеціальне водокористування відсутні, водні об’єкти місцевого значення (ставки) використовуються без договору оренди водного об’єкту, проекти прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об’єктів не розроблені, технологічні норми водопостачання та водовідведення 84

на одиницю продукції не розроблені, наукові рибоводно – біологічні обґрунтування відсутні або не погоджені з територіальними органами Держрибоохорони і територіальними органами Мінприроди України. З метою усунення порушень вимог Водного кодексу України, виявлених під час перевірок суб’єктам господарювання надано 14 приписів. Підготовлено листи Головам Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області, Сиваської селищної ради, Василівській сільській ради Новотроїцького району Херсонської області та Новотроїцької районної ради стосовно надання інформації щодо власників самовиливних свердловин. В роботі знаходяться розрахунки збитків за самовільне водокористування та справи про адміністративні правопорушення. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Львівським СЖКП «Дніпро» встановлено, що забір поверхневих вод здійснюється самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування. Підприємством з Каховського водосховища (насосна станція) починаючи з 01.01.2009р. по 13.04.2011р. забрано 218482м3 поверхневих вод - для потреб житлово-комунального господарства.. СЖКП «Дніпро» пред’явлено претензію та позовну заяву на суму 680,796 тис. грн.. Керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП.

04 - 23 листопада 2011р. проведена планова перевірка Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП “ВУВКГ м. Херсона”) та встановлено наступне. Стічні води, що пройшли механічну та біологічну очистку через ставки доочистики (біоставки) по трубопроводу скидаються по одному випуску до р. Вірьовчина. На момент перевірки скид стічних вод після проходження очистки на очисних спорудах, без проходження очистки на ставках доочистки, здійснювався в р. Вірьовчина через колектор запланований на перспективу (скидний трубопровод), чим порушено технологічний регламент роботи очисних споруд, що є порушенням п. 6 ст. 44 Водного кодексу України. За період з 01.07.11р. та на момент перевірки скид очищених стічних вод здійснювався до р. Вірьовчина по скидному трубопроводу без додаткової доочистки на біопрудах, з порушенням технологічного регламенту та умов спецводокористування, нормативів ГДС, що є порушенням п.2,3,14 ст.44 Водного кодексу України. Нормативи ГДС забруднюючих речовин із стічними водами з міських очисних споруд МКП “ВУВКГ м.Херсона” у р. Вірьовчина по скидному трубопроводу без проходження процесу доочистки на біологічних ставка відсутні, що є порушенням п.3, 9 ст.44, ст.48 Водного кодексу України. В порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" графік періодичності виробничого контролю за додержанням встановлених нормативів гранично допустимого скиду, впливом скидів на якість вод у встановлених контрольних створах з Державною екологічною інспекцією в Херсонській області не погоджено.

85

Журнал обліку якості зворотних вод, що скидаються (форма № ПОД-13) ведеться не у відповідності до вимог наказу Державного комітету статистики України №264 від 27.07.1998 р. Під час перевірки спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю відібрано проби очищених зворотних вод з колектора (запланованого на песпективу скидного трубопроводу) на скиді в р. Верьовчину. Згідно протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод виявлено перевищення встановлених нормативів ГДС за такими показниками: фосфати – 9,5 мг/дм3 (ГДС – 3,5 мг/дм3), хлориди – 447,59 мг/дм3 (ГДС - 350 мг/дм3), залізо загальне – 0,39 мг/дм3 (ГДС – 0,3мг/дм3). За період з моменту попередньої перевірки Підприємства у 2010 році контроль дотримання нормативів ГДС Державною екологічною інспекцією проводився 17.02.11, 12.05.11, 27.09.11. За результатами проведених вимірювань постійно фіксувались перевищення встановлених нормативів ГДС по вмісту фосфатів, хлоридів, заліза загального, БСК5. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 2 протоколи про адмінпорушення та надано припис, в роботі знаходиться розрахунок збитків.

5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1 Загальна характеристика Охорона природи, у тому числі і рослинного та тваринного світу, - одна із актуальних задач сучасності. Головним у цьому напрямі є формування природоохоронних територій держави, які репрезентативно відображали б все багатство та різноманіття її природи. Херсонська область відноситься до тих регіонів нашої країни, де присутня широка мережа заповідних об’єктів. Для сталого, збалансованого розвитку території з метою створення оптимальних умов для життя на ній людей необхідне збереження біологічного, ценотичного і ландшафтного різноманіття. Однією з умов досягнення цього є переведення певної частини території та окремих об’єктів в ранг, що підлягають особливій охороні. Серед них найважливішими є території та об’єкти природнозаповідного фонду, в межах територій яких природні комплекси є найбільш захищеними. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Водогосподарські підприємства Землі водного фонду

2000

2005

2006

2007

2008

2009

Таблиця 29 2011 2010

88,2

88,2

88,2

88,2

88,3

88,3

88,3

88,3

168,0

166,8

166,2

166,6

166,2

166,1

166,1

166,1

21,6

21,5

21,5

21,0

20,0

20,0

20,6

20,6

433,2

430,5

430,5 86

430,5

430,4

431,0

430,9

430,9

У т.ч. ставки Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історикокультурного призначення Ліси

7,6

12,3

12,3

12,3

12,1

12,7

12,8

12,9

0,2

0,2

0,2

0,2

0,4

0,4

0,4

0,4

1,1

1,4

1,8

1,8

1,6

1,8

1,9

1,9

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

151,1

151,4

151,4

151,4

151,4

151,5

151,5

152,0

5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами – лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками, тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,4% території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15 % від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському – більше 10%. Співвідношення «рілля-ліс», «рілля-пасовища», «рілля-пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар пасовищ і сіножатей – 10,7 (по Україні – 4,4). Загальна оцінка співвідношення ріллі та найважливіших елюентів геоекологічної інфраструктури – лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні. На сьогодні стан територій області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікобіоти та фауни. Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону. В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду – великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращення трофічних умов за рахунок 87

рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше). В тому числі, в Чорноморському біосферному заповіднику (далі - ЧБЗ) постійно проводяться наукові дослідження щодо антропогенного навантаження та впливу як на природні комплекси заповідника так й на суміжні із заповідними ділянками території. В 2011 році була завершена науково-дослідна робота за темою: «Динаміка природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника в умовах антропогенної трансформації суміжних територій». Опис антропогенних впливів, прогнозування їх наслідків - важлива складова частина моніторингу фауни. Результати багаторічного моніторингу та ретроспективний аналіз дії антропогенних факторів, що діють на суміжних територіях, на стан природних комплексів заповідника, показують, що на сучасному етапі найбільш значущими для природних комплексів території є регіональні і локальні непрямі антропогенні впливи. Трансформація екосистеми заток ЧБЗ відбувалася на тлі змін, що відбуваються в суміжних районах моря. У 1989 р в районі заток вперше зафіксований «червоний приплив». З 70-х років до середини 90-х регулярно відзначалися замори донної фауни, викликані локальним підвищенням концентрації сірководню. Перебудова бентосних біоценозів сталася в природно-аквальному комплексі Тендрівської і Ягорлицької заток в результаті дії двох основних факторів - скорочення стоку Дніпра і антропогенного евтрофування. Вплив антропогенних факторів позначилося на значному зниженні чисельності практично всіх видів риб, що населяють морські акваторії ЧБЗ. У багатьох видів спостерігалося також зниження розмірно-вагових, вікових та репродуктивних показників у їх популяціях. У 2009-2011 роках загальна екологічна обстановка в акваторіях регіону заповідника дещо покращилася. У звітний період ми спостерігали зростання чисельності таких видів як: чорноморські кефалі, хамса, чорноморський пузанок, оселедець, чорноморська пухлощекая голка-риба, бички, глоса. З'явилися види, які відзначалися тут дуже давно (від 15 до 50 років назад) або досить рідко, це такі види як: ошібень, тонкорила чорноморська голка-риба, південна піщанка, морський півень, горбиль світлий, морський окунь, морський йорж. Відзначено нові для цих акваторій види риб - бичок-головач і темний горбиль, а також з'явилися види, які почали тут зустрічатися порівняно недавно - сарпи і дорадо. Моніторинг основних флороценокомплексов, який проводиться в заповіднику з середини 80-х років, дозволив виявити видовий склад адвентивних видів, їх поведінкову стратегію, визначити терміни, основні причини та шляхи проникнення на заповідну територію. Синантропні зміни у флорі заповідних ділянок ЧБЗ, зумовлені вторгненням адвентивних рослин, залежать від загальних змін, які торкнулися навколишніх територій, але трохи відстаючи в тимчасових рамках. Особливу небезпеку представляє проникнення і включення в систему функціонування природних спільнот генетично модифікованих видів. Причиною порушень в структурі, динаміці фауністичних комплексів найчастіше є зовнішні чинники антропогенного походження. Природні абіотичні і біотичні чинники не можуть привести до незворотних порушень 88

екосистеми, так як, частіше за все, також мають певну періодичність змін, до якої екосистема адаптувалася. Тому, основну небезпеку для існування природних комплексів представляють саме антропогенні фактори. Їх швидкодія і трансформуючий характер практично не дають можливості екосистемам в цілому і окремих її компонентів адаптуватися до змін природного середовища, викликаним цими факторами. Адаптації до дії антропогенних факторів виробляються не тільки на популяційному та видовому рівнях, а й на биоценотическом рівні. Видовий склад, співвідношення видів, їх розподіл і динаміка визначають стан фауністичних комплексів - одного з важливих компонентів будь-якої екосистеми.

5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорізноманіття на території області виконуються: 1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2015».

2. Проект збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському коридорі.

3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2001-2015 роки.

4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській області (в стадії затвердження). Одним з найпоширеніших методів об'єднання структурних елементів екомережі – це створення природоохоронних територій, в тому числі нижчого рангу або створення охоронних зон навколо цінних природоохоронних територій. В області, на звітній період, функціонує 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, із них 13 об’єктів загальнодержавного значення та 66 місцевого значення. На території області охороняється 395 рослин, що включені до світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів – МСОП (IUCN) – (18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біолітів – (25), та до Червоної книги України – (55), Червоного списку Херсонської області – (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 127 видів рослина саме: 7 видів водоростей – 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчатих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному, стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання. Крім того, Херсонським державним університетом, Чорноморським біосферним заповідником, Біосферним заповідником «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна постійно ведеться робота по виявленню перспективних в природоохоронному сенсі територій, серед яких й заказники Вяземський, Дончиха, Карагодинський, Ягорлицький Кут, тощо. Ці території доцільно 89

включити в склад Чорноморського біосферного заповідника як буферні зони та зони антропогенних ландшафтів. В тому числі, велика роль збереження біорізноманіття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Карнікітська затока, Джарилгацька затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапельний під. Науковими співробітниками Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у 2011 році завершено редакційну роботу над конспектами фауни хребетних та флори судинних рослин асканійського степу за результатами польових робіт 2006-2010 років. Встановлено, що об'єм судинної флори природного ядра складає 509 видів, при цьому 33 наводяться вперше. Зведений конспект спонтанної флори сільгоспугідь зон буферної та антропогенних ландшафтів об'єднує 352 види, у т.ч. компоненти созологічного статусу, що репрезентують Червоний список МСОП, Європейський Червоний список, Бернську конвенцію, Червону книгу України та Червоний список Херсонської області. Таким чином, частка созологічного елементу флори у агро- та проценозах території заповідника складає близько 4%. У ході реінвентаризації фауни показано, що зміннився склад риб (3 види), земноводних представлено (3 види), плазунів (6 видів) та ссавців (38 видів). В результаті проведеної ревізії орнітофауни заповідника у список видів птахів були внесені відповідні зміни. У списку було виявлено 9 видів, що вважаються такими, котрі були внесені попередниками у список бездоказово. Паралельно з цим зі списку виключені види неаборигенної фауни (30 видів). Отже, загальне представництво птахів за весь час досліджень складає 251 вид, у 2011 році виявлено 147. У період перебування мігруючих зграй журавля сірого та Гусеподібних на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» постійно здійснювали їх охорону. Виявлено та попереджено випадки браконьєрства, поновлено аншлаги. Видано методичний посібник «Взаємодія гусей та журавлів з агроценозами в регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» і шляхи зменшення їх впливу (аналітичний огляд з методичними вказівками)». Загроз зміні режиму території і погіршенню умов існування навколоводних птахів не прогнозується. До основних завдань, що виконує ЧБЗ входить й збереження природного біорізноманіття флори та фауни, а також різноманіття ландшафтів та природних комплексів. На території заповідника зберігаються в природному стані азональний лісостеповий комплекс на Нижньодніпровських пісках, зональний варіант приморського галофітного типчаково-полинного степу, природно-аквальний ландшафтний комплекс мілководних морських заток, острівні природні комплекси з масовим гніздуванням водоплавних та навколоводних птахів, літорально-прибережні комплекси.

5.1.4 Формування національної екомережі В 2011 році на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 90

роки», Указу Президента України від 1 грудня 2008 року № 1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» Держуправління підготувало та направило для опрацювання до Міністерства екології та природних ресурсів України проект створення національного природного парку «Нижньодніпровський», орієнтовною площею 90075,88 га, в межах територій Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського, Бериславського районів та Херсонської міської ради. Цього ж року, до Мінприроди України направлені доопрацьовані матеріали проектів створення заказників загальнодержавного значення: «Озеро Соляне», орієнтовною площею 120 га в межах м. Гола Пристань; «Миловська Балка», орієнтовною площею 3200 га, в межах Качкарівської та Милівської сільських рад Бериславського району. Крім того, на виконання зазначеного Закону України, Держуправлінням велась робота над підготовкою проекту створення заказників загальнодержавного значення, а саме: «Федорівський», орієнтовною площею 605 га, в межах Інгулецької та Федорівської сільських рад Білозерського району; «Шилова балка», орієнтовною площею 760 га в межах земель Одрадокамянської, Томаринської сільських та Козацької селищної рад Бериславського району. Також, Держуправлінням проведено роботу щодо резервування територій для подальшого заповідання об’єктів природно-заповідного фонду, створення яких можливе до 2020 року, а саме Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 15 березня 2011 року №128 погоджено та Рішенням Херсонської обласної ради V сесії шостого скликання від 22 березня 2011 року №132 затверджено перелік резервованих цінних для заповідання природних територій в межах Білозерського та Великолепетиського районів Херсонської області. На протязі 2011 року неодноразово проводились засідання координаційної ради з питань формування екологічної мережі, на яких розглядалися проблемні питання формування екомережі та шляхи їх вирішення, а саме: - створення нових та розширення існуючих об’єктів та територій природно-заповідного фонду; - стан збереження водно-болотних угідь області; - резервування цінних природних територій для подальшого заповідання; - винесення меж у натурі та нанесення на планово-картографічні матеріали об’єктів та територій природно-заповідного фонду. У 2011 р. продовжено роботу щодо збору інформації про стан фіто- і зообіоти цілинних депресій регіону, що включені до пріоритетних територій розширення зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та проекту регіональної екомережі, сполученої з екокоридорами та природними ядрами національної екологічної мережі. У лютому-липні 2011 році здійснено 3 експедиційних обстежень цих урочищ. Виявлено нові локалітети раритетних та вузькоендемічних рослин, зокрема залізняка скіфського, стрічкоосника шорсткого, тощо. Виконано геоботанічні 91

описи рослинності, що характеризують мезофітні та мезоксерофітні фітоценози по схилах та днищах депресій у 2011році. Таким чином, розширено інформаційну базу про стан флори та фітоценотичну структуру рослинності базисних частин проектованої екомережі, якими виступають регіональні центри біорізноманіття (власне цілинні поди), екологічні коридори, інтерактивні території, зони потенційної ренатуралізації та буферні. Отримані матеріали демонструють, що проектована регіональна екомережа депресій з високою вірогідністю передбачає самопідтримну демографічну структуру та прогресуючу динаміку фітопопуляцій, є запорукою та визначальним механізмом екологічної стабільності регіону, збереження його унікального ландшафтного та біотичного різноманіття через поєднання локальних пріоритетних територій у цілісну систему регіонального масштабу та її сполучність з елементами національної екомережі.

92

Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 30

1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 Бериславський 172,06 22,19 0,88 0,00 2,61 2 Білозерський 153,41 21,27 4,124 5,36 0,00 0,36 3 Великолепетиський 99,99 6,25 0,00 0,00 0,02 4 Великоолександрівський 154,02 21,1 1,286 0,00 0,00 0,62 5 Верхньорогачицький 91,54 8,6 0,00 0,00 0,004 6 Високопільський 70,12 11,1 0,03 0,00 0,00 1,56 7 Генічеський 300,84 133,4 31,97 68,0 0,22 0,00 2,88 8 Голопристанський 341,13 346,11 139,36 84,4* 9,60 0,00 7,11 9 Горностаївський 101,77 5,65 0,665 0,00 0,00 0,04 10 Іванівський 111,99 11,8 0,025 0,06 0,00 0,07 11 Каланчацький 91,58 20,25 1,474 ** 0,60 0,00 0,56 12 Каховський 145,08 11,73 0,177 0,32 0,00 0,60 13 Нижньосірогозький 120,87 7,28 0,636 0,00 0,00 0,47 14 Нововоронцовський 100,50 12,3 0,023 0,02 0,00 2,40 15 Новотроїцький 229,78 131,8 20,185 67,92 0,06 0,00 6,53 16 Скадовський 145,61 35,26 10,312 ** 1,64 0,00 1,57 17 Цюрупинський 175,94 95,3 9,199 * 4,40 0,00 0,61 18 Чаплинський 172,19 66,26 51,237 2,36 0,03 0,00 0,03 19 м. Каховка 3,13 0,11 0,015 0,00 0,00 0,075 20 м. Нова Каховка 22,27 9,6 1,955 0,44 0,00 0,39 21 м. Херсон 42,29 10,26 0,028 6,17 0,00 0,57 Херсонська область, тис. га 2846,1 987,62 272,7 345,23 29,8 0,00 29,082 * Водно-болотне угіддя «Дельта р. Дніпро» розташований в двох адміністративних 32,00 тис. га); ** Водно-болотне угіддя «Каркінітська та Джарилгацька затока» розташований (загальною площею 90,55 тис. га).

93

10 6,38 4,37 2,69 6,65 2,75 2,63 2,94 46,29 2,5 1,4 1,4 2,93 2,10 5,05 2,45 4,46 46,15 2,4 0,02 4,0 1,92 152 районах

радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

пасовища, сіножаті

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

землі під консервацією

рекреаційні території

курортні та лікувально-оздоровчі території

ліси та інші лісовкриті площі

прибережні захисні смуги

водоохоронні зони

відкриті заболочені землі

Загальна Загальна площа площа, екомережі, тис. га тис. га

водно-болотні угіддя

№ з/п

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

об’єкти ПЗФ

Складові елементи екомережі, тис. га

11 12 13 14 15 16 0,00 0,02 0,00 2,6 9,7 0,00 0,00 0,02 0,00 0,94 6,1 0,00 0,00 0,00 0,00 0,7 2,84 0,00 0,00 0,00 0,00 1,11 11,40 0,00 0,00 0,00 0,00 0,51 5,3 0,00 0,00 0,00 0,00 1,01 5,9 0,00 0,4 1,10 0,00 17,40 8,5 0,00 0,00 0,25 0,00 35,20 23,9 0,00 0,00 0,05 0,00 0,9 1,5 0,00 0,00 0,00 0,00 0,38 9,9 0,00 0,00 0,00 0,00 6,62 9,6 0,00 0,00 0,00 0,00 0,3 7,4 0,00 0,00 0,00 0,00 0,17 3,9 0,00 0,00 0,00 0,00 1,21 3,6 0,00 0,00 0,00 0,00 7,57 27,1 0,00 0,00 0,43 0,00 5,75 11,1 0,00 0,00 0,00 0,00 24,84 10,1 0,00 0,00 0,00 0,00 3,20 7,0 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,03 0,00 2,18 0,6 0,00 0,00 0,00 0,00 0,91 0,66 0,00 0,4 1,9 0,00 113,5 166,1 0,00 – Цюрупинський та Голопристанський (загальною площею

в двох адміністративних районах – Садовський та Каланчацький

5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами З метою забезпечення безпечного поводження з ГМО прийнято Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». В нашому регіоні ми відмічаємо наступні загрози біологічного походження: 1. Негативний вплив адвентивних видів та генетично модифікованих (ГМ) організмів на популяційно-генетичну різноманітність природних екосистем, які є природними біологічними еталонами: - зафіксовані факти розповсюдження адвентивних видів рослин та можливе проникнення ГМ організмів на територію області є одним з найбільш деструктивних факторів негативного впливу на екосистеми; - найбільш небезпечним результатом адвентивної трансформації аборигенної флори є загроза незворотних змін у її структурі; 2. Вирощування генетично модифікованих рослин в безпосередній близькості до територій природно-заповідного фонду несе загрозу збереженню природної різноманітності та порушенню природної динаміки та екологічних зв'язків в природних комплексах. Наприклад, можливе зникнення рослиноїдних та паразитичних комах, комах-запилювачів внаслідок дії токсичних трансгенних білків ГМ-рослин.

3. Загроза виникнення зоонозів та епізоотій. Беручи до уваги, що острови є резерватом птахів, що складають біля 70% всіх угруповань колоніальних птахів півдня України, а район ЧБЗ розташований на магістральному міграційному шляху водно-болотних та коловодних видів птахів, тут існує загроза спалаху пташиного грипу та інших захворювань, які переносяться птахами, що є небезпечним як для самих угруповань птахів, так і для людей. ЧБЗ вже багато років є небезпечним зі зоонозів, насамперед зі сказу. Щорічно відмічаються випадки цього захворювання в Херсонській області. Крім того, в регіоні в різні роки були відмічені інші небезпечні хвороби (лептоспіроз, туляремія, бруцельоз та ін.), які можуть викликати епізоотії та привести до масової загибелі диких та свійських тварин та небезпечні для людини. Інформація щодо засобів боротьби із існуючими чи потенційними біозагрозами та пропозиції щодо покращення стану біобезпеки: 1. З метою збереження генетичної структури флори та фауни заповідника дослідниками♦ запропоновано створення навколо заповідних територій «смуги генетичної безпеки» з особливим режимом землекористування. Виходячи з аналізу стану прилеглих територій, домінуючих антіекологічних стратегій видів рослин, видового складу запилювачів, ця смуга навколо територій Чорноморського біосферного заповідника має складати щонайменше 5 км.

2. Для контролю інвазії та розповсюдження адвентивних видів та ГМ організмів необхідно ведення постійного удосконаленого моніторингу стану природно-заповідних територій у контексті до вище вказаних біологічних загроз.

♦

Уманец О.Ю., Ниточко М.И. Проблема сохранения естественного генофонда флоры заповедных территорий в связи с развитием биотехнологий (на примере Черноморского биосферного заповедника) // Вісті біосферного заповідника «Асканія – Нова». – 2007. – Т. 9. – С. 32-41.

94

3. При розробці програми моніторингу є обов’язковим виявлення об’єктів з особливим рівнем ризику для екосистем та шляхів їх розповсюдження.

4. При розробці заходів щодо небезпеки пташиного грипу необхідно: - Проведення моніторингу та комплексних досліджень орнітологами та вірусологами. Інвентаризація видів птахів – потенційних носіїв вірусів грипу. Посилення контролю епізоотичної обстановки.

- Інвентаризація місць контакту людини та диких птахів, диких и домашніх птахів, людини та хворих птахів. Підготовка рекомендацій щодо зменшення таких контактів.

- Широко інформувати населення прибережних сіл Голопристанського району про правила поведінки, що приводять до мінімізації небезпеки виникнення епідемії пташиного грипу (лекції, виступи по радіо і в пресі).

- Розробка рекомендацій для державних установ, співпраця з ветеринарною службою, міжнародне наукове співробітництво, робота в навчальних закладах.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу. Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін. Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін. Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, 95

конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін. Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги – осокою гострою та осокою пухирчастою.

5.2.2 Лісові ресурси Загальна площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства становить 172,1 тис. га, лісистість території – 4,1% і по адміністративним районам коливається в межах від 0,4% (м. Каховка – 7 га) до 24,8% (Цюрупинський район – 30757 га). Коливання лісистості по адміністративним районам зумовлено неоднорідністю розташування лісових масивів. В області найбільша площа вкрита лісами зосереджена на піщаних аренах Нижньодніпровських пісків – Цюрупинський та Голопристанський райони, де відсоток лісистості складає відповідно 24,8% 30757 га) та 11,8% (25243 га). Низька лісистість в Новотроїцькому (0,8 %), Генічеському (1%), Каланчацькому (1,1%), Чаплинському (1,4%) районах. У вище вказаних районах планується прийняти під заліснення не придатні для використання у сільському господарстві землі, з метою збільшення лісистості. За площею насаджень домінують хвойні (74%) і твердолистяні (18%) породи дерев, м’яколистяні займають лише 6%, інші – 2%. Переважають у складі вказаних груп порід сосна й акація. За віковою структурою насадження поділяються на молодняки та середньовікові – 79%, достигаючі – 3%, стиглі й перестійні – 18%. Ліси області щорічно потерпають від пожеж. Їх кількість в різні роки коливається від 150 до 400 осередків. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2012 року) Таблиця 31 № з/п 1 1.

1.1

1.2

1.3 1.4

Землі лісогосподарського призначення 2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення

у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

Одиниця виміру 3 тис. га

тис. га

Кількість

Примітка

4 221,7

5 Згідно останнього державного обліку Херсонського обласного управління лісового господарства (за станом на 1 січня 1996 року)

172,063

тис. га га га

96

41,3

В тому числі лісового фонду 104,6

2.

3.

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період

тис. га

76,1 Загальний запас деревостанів за даними безперервного лісовпорядкування становить – 8686,28 тис. м3

тис. м3

4.

5.

6.

7.

Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

м3 га

-

м

-

3

4,1

%

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 32 2000 Лісовідновлення, лісорозведення а 104,8 землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень 140,9 на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових 36 смуг

2005

2006

2007

2008

574,5

851,3 1173,8 5397,8

2009

2010

2011

1650,7 1575,8 1246,0

30

0

0

0

0

0

0

24,3

20

11

16

20

20

20

Рубки головного використання та заготівля сировини в 2011 році не проводилося. Основним напрямком роботи у веденні лісового господарства на півдні України є відтворення та збереження лісів Херсонщини. Лісовою охороною підвідомчих підприємств, сумісно з фахівцями Херсонськог лісозахисного підприємства, ведеться постійний нагляд в осередках шкідників і хвороб лісу. Використання вірусних препаратів по управлінню, на протязі останніх років, свідчить про їх високу ефективність та важливі переваги перед хімічними препаратами, з мінімальним впливом на екологію природного середовища викликаючи гибель личинок відповідних видів комах, не завдаючи шкоди іншим об’єктам біоценозів. За всіма шкідниками проводиться детальне лісопатологічне обстеження на постійних пробних площадках, а також рекогносцирувальні обстеження. Лісопатологічний матеріал, який зібрано під час обстежень, аналізується силами спеціалістів держлісгоспів або направляється для проведення лабораторного аналізу в ДСЛП «Херсонлісозахист», результати обстежень повертаються в держлісгоспи. Для винищувальних заходів держлісгоспи використовують тільки дозволені до використання хімічні та біологічні препарати. Боротьба з стовбурними шкідниками проводиться шляхом проведення санітарних рубок.

97

З метою пропаганди захисту лісу лісова охорона проводить постійно бесіди з учнями шкіл та населенням, залучає їх до виготовлення і розвішування штучних гнізд для птахів. В цілях пропаганди захисту лісу ведуться виступи по радіо, публікуються статті в районних та обласних газетах, навколо лісових насаджень встановлені аншлаги. Перед проведенням винищувальних заходів, населення заздалегідь повідомляється через місцеві органи друку і радіозв’язку. Крім того, з метою запобігання виникненню пожеж у природних екосистемах в області діють розпорядження голови обласної державної адміністрації: від 11листопада 2010 року № 962 «Про забезпечення підготовки до пожежонебезпечного періоду 2011 року в екосистемах» та від 21 лютого 2011 року № 81 «Про посилення охорони лісів області від пожеж у 2011-2013 роках». Для своєчасного виявлення пожеж у пожежонебезпечний період ведеться спостереження з 24 пожежно–спостережних веж тимчасовими пожежними спостерігачами та наземне патрулювання лісовою охороною по обходах згідно із затвердженими маршрутами. Проведено лекцій та бесід на протипожежну тематику з населенням, проводиться роз’яснювальна робота на протипожежну тематику в засобах масової інформації. Проведено рейди по виявленню порушників Правил пожежної безпеки в лісах, виставлено наглядна агітація в лісових насадженнях. Відремонтована та знаходиться в бойовій готовності пожежна та пристосована до пожежогасіння техніка. Влаштовано мінералізованих смуг – 931 км., проведено догляд за існуючими мінералізованими смугами та протипожежними розривами 4171 км. Постійно проводяться роботи з очищення насаджень від захаращення.

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень (за даними Херсонського обласного управління лісового і мисливського господарства) 5475,8

6000 5000

га

4000 3000

2038

1582 2000 1208,91400,1 702,58 676,9 316,46 1000

1985,5 1576,2

0

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 98

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2010 роки і за 2011 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств) Таблиця 33

№ з/п

1

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

2 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

3 Разом Разом Разом Разом Разом Разом Разом Разом Разом

2011

Разом у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га створення захисних у тому числі: створення насаджень на створення інших природне усього землях, полезахисних захисних поновлення створено непридатних лісових смуг, усього посадка посів усього насаджень, лісу, га лісів для га лісу лісу га сільського господарства, га 6 7 8 9 10 11 12 13 14 0 252,4 51,2 211,1 162,2 676,9 35 260 0,56 13 7,9 316,46 50,2 313,2 0 68,48 270,7 702,58 211,8 362,7 24,3 29,9 580,2 1208,9 851,3 20 0 528,8 1400,1 537 637 637 11 397 1582 5397,8 5397,8 16 78 5475,8 162,6 1488,1 1488,1 20 387,3 2038 124,5 1451,3 1451,3 20 389,7 1985,5

лісовідновлення, га у тому числі:

посадка лісу

посів лісу

4

5

537 162,6 124,5 160,8

-

160,8

1085,8

-

1085,8

-

20

-

329,6

1576,2

160,8

-

160,8

1085,8

-

1085,8

-

20

-

329,6

1576,2

99

Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 34 Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні фактично фактично фактично площа, площа, площа, зрубано, зрубано, зрубано, га га га 3 3 га/тис. м га/тис. м3 га/тис. м 3 4 5 6 7 8 9 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 161,6 2578 100,2 1075 50,7 114 10,7 159,4 2586 86,4 1299 58,8 123 14,2 147,3 2559 80,8 1306 54 99 12,5 478,524 204,3 2796 164,3 832 33,4 53 6,6 163,4 3821 112,7 553 47 39 3,7 158,4 2630 95,0 1587 57,1 198 6,3 120,0 3163 83,6 858 32,9 51 3,5 у тому числі: 1. Рубки догляду 48,1 1657 44,7 197 3,3 4 0,1 64,6 1993 58,8 231 5,4 13 0,4 57,1 2115 53,1 250 3,4 14 0,6

Рік

Загальна площа, га

1

2

2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

3767 4008 4064 7925 3681 4413 4415 4072

2004 2005 2006

1858 2237 2379

2007

1630

42,028

-

-

-

-

-

-

2008

537

11,89

474

10,69

63

1,2

-

-

2009

1341

36,2

1321

36,1

17

0,1

3

0,006

2010

1379

37,6

1311

36,9

58

0,6

10

0,1

2011

1677

42,7

1648

42,3

29

0,4

-

-

2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

355 517 214 75 154 373 538 222

45,5 58,5 50,3 11,749 18,06 30,2 39,6 17,7

34 70 51 31,64 8 6 2

9,2 13,6 11,2 1,4 0,8 0,3

2004 2005 2006 2007 2008

403 180 184 5323 2052

24,6 8,6 13,4 406,645 158,18

5 4 0 -

0,1 0,1 0 -

2009 2010 2011

666 662 223

53,4 37,6 15,4

27

2,6

Фактично зрубано, тис. м3

2. Лісовідновні рубки 321 36,3 447 44,9 463 39,1 123 11,66 0 365 28,8 352 38,8 220 17,4 3. Суцільні санітарні рубки 292 19,5 106 5,0 172 8,1 4 0,4 181 13,1 3 0,3 1921 144,4 131 13,7 8 661 52,7 5 0,7 662 37,6 187 12,4 9 0,4 0 -

Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Таблиця 35 Держкомлісгосп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього

1 Усього за 2004 рік Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік

2 18,63 148,36 548,33

3

4

5

6

7 18,63 148,36 548,33

Усього за 2007 рік

10236

10236

Усього за 2008 рік

4776

4776

Усього за 2009 рік

104,5

104,5

Усього за 2010 рік

611,3

611,3

Усього за 2011 рік

298

298

у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу

298

106 156

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу

16,7

5,9 10,8

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться, згідно зі статтею 4 Закону України «Про рослинний світ», дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмін пісковий, чебрець, шипшина. Їх використання здійснюється в Порядку, який затверджено головою обласної державної адміністрації від 09 жовтня 2003 року №1043 «Про Порядок встановлення лімітів видачі дозволів на спеціальне використання, заготівлю природних рослинних ресурсів місцевого значення».

101

Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17 травня 2011 року № 303 «Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2011 рік», затверджені ліміти використання природного ресурсу ромашки лікарської (9 тон) в межах області на 2011 рік, в межах якого Держуправлінням, погоджено дозволи на використання зазначеного ресурсу сільським радам Голопристанського та Скадовського району.

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України В результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біолітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області. Таким чином, на території області охороняються рослини, що включені до світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів – МСОП (IUCN), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біолітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області, а саме: 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 127 видів рослина саме: 7 видів водоростей – 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних та 110 вищих судинних рослин. Кількісна характеристика раритетних видів фіторізноманіття Херсонської області Таблиця 36 Вищі таксони Прокаріоти (Синьозелені водорості) Рослини, в т.ч.: Водорості Мохоподібні Плавуноподібні Папоротеподібні Голонасінні *Покритонасіння (ряд видів віднесено одночасно до різних документів, це треба врахувати при загальному підрахунку видів) Всього:

Світовий Червоний список IUCN (МСОП)

Червона книга Європейський України Червоний список

Червоний список Херсонської області

1 18*

25

54 5

3 1 1

44 2 10 3 1

18

22

47

28

18

25

55

44

В тому числі, на території Чорноморського біосферного заповідника нараховується 5 угруповань, що занесені до Зеленої книги України, ендемічні та типові угруповання, що підлягають охороні: 1. Угруповання формації золотобородника цикадового – Chrysopogoneta gryllis; 102

2. Угруповання формації покісниці сиваської – Puccinellieta syvaschicae; 3. Угруповання лісів берези дніпровської – Betuletа borysthenicae; 4. Угруповання ковили дніпровської – Stipeta borysthenicae; 5. Угруповання ковили волосистого – Stipeta capillatae. В Чорноморському біосферному заповіднику зростає 45 видів вищих рослин, що мають охоронний статус державного та міжнародного рівня. З них: 30 видів занесені до Червоної книги України (2 види – зникаючі, 1 вид – рідкий, 23 – вразливі, та 1 вид з невизначеною категорією). До Європейського червоного списку занесено 17 видів, в тому числі 10 видів із категорією «рідкісні», 2 види – «уразливі» і 2 – з невизначеною категорією. До світового червоного списку занесено 6 видів, в тому числі 5 видів категорії «рідкісні» та 1 вид категорії «уразливі». 3 види охороняються на підставі II додатку до Бернської конвенції (БК) Відповідно до переліку раритетної флори та фауни 3-го видання Червоної книги України (2009) уточнено списки видів рослин і тварин, що підлягають охороні, їх созологічний статус, поточний стан популяцій, актуальність та значущість збереження на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Актуальний об'єм раритетної фракції флори асканійського степу складає 33 види, у т.ч. 20 - з Червоної книги України (III видання, 2009 р.). Серед червонокнижних видів судинної флори природного ядра Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у поточному році зареєстровано лише 14. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі – Перелік) забезпечується шляхом: встановлення особистого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів; систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяції та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових установ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і гибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо); врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи; проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів.

103

Червона книга України

Брандушка різнокольорова

Рябчик малий

Червоний список Херсонської області

Меч-трава морська

Шафран кримський

104

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2012 року) Таблиця 37 Назва виду (звичайна і наукова) 1 Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) Астрагал блідий (Astragalus pallescens Bieb.) Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Stev.) Boriss.) Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus Klok.) Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) Береза дніпровська (Betula borysthenica Klok.) Білоцвіт літній (Leucojum aestivum L.) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.)

Spreng.) Бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.) Волошка короткоголова (Centaurea breviceps Iljin) Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleop.) Волошка Пачоського (Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov) Гвоздика бесарабська (Dianthus bessarabicus Klok.) Гвоздика ланцетна (Dianthus lanceolatus Stev. ex Reichenb.) Гіацинтик Палласа (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk) Гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss.) Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov) Дрік скіфський (Genista scythica Pacz.) Еремогоне головчаста (Eremogone cephalotes (Bieb.) Fenzl) Житняк пухнатоквітковий (Agropyron dasyanthum Ledeb.) Жовтозілля дніпровське Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. Залізняк гібридний Phlomis hybrida Zelen.

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

2

3

4

+

+

Європейський червоний список 5

+ +

+ +

+

+

+ + + + +

+

+ + +

+

+

+ +

+ + + + +

+ +

105

Назва виду (звичайна і наукова) Залізняк скіфський Phlomis scythica Klok. et Shost. Зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus (Rehm.) Rothm. incl. Ch. skrobiszewskii (Pacz.) Klaskova) Зіркоплідник частуховидний (Damasonium alisma Mill.) Зозулинець блощичний (Orchis coriophora L.) Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq.) Зозулинець запашний (Orchis fragrans Pollini) Зозулинець жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo) Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora Lam.) Зозулинець розмальоваий (Orchis picta Loisel.) Зозулинець салеповий (Orchis morio L.) Золотоборідник цикадовий (Chrysopogon gryllus (L.) Trin.) Камка морська (Zostera marina L.) Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) Ковила азовська (Stipa maeotica Klok. et Ossycznjuk) Ковила волосиста (Stipa capillata L.) Ковила Граффа (Stipa grafiana Stev.) Ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) Ковила шорстка (Stipa aspperella Klok. et Ossycznjuk) Козельці дніпровські (Tragopogon borystenicus Artemcz.) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.) Лікоподієла заплавна (Lycopodiella inundata (L.) Holub) Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) Льонок Біберштейна (Linaria biebersteinii Bess.) Мак азовський (Papaver maeoticum Klok.) Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) Pohl) Морковниця прибережна (Astrodaucus littoralis (Bieb.) Drude)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список +

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

+ + + + + + + + +

+

+ +

+ +

106

+

Назва виду (звичайна і наукова) Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes) Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski) Підмаренник волинський (Galium volhynicum Pobed.) Піщанка Зоза (Arenaria zozii Kleop.) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze) Покісниця сиваська (Puccinellia syvaschica Bilyk) Роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz. Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wilkstr.) Рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers.) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.) Содник ягодоносний (Suaeda baccifera Pall.) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck) Сугайник угорський (Doronicum hungaricum Reichenb. fil.) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica Klok. et Zoz) Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klok. et Zoz) Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) Ушанка полинова (Otites artemisetorum Klok.) Ферула східна (Ferula orientalis L.) Фіалка Лавренка (Viola lavrenkoana Klok.) Франкенія припорошена (Frankenia pulverulenta L.) Холодок Палласа, холодок коротколистий (Asparagus pallasii Miscz., Asparagus brachyphyllus Turcz.) Хрінниця сиваська (Lepidium sivaschicum Kleop.) Цибуля переодягнена (Allium pervestitum Klok.) Цибуля Регеля

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

+

+

+

+

+

Європейський червоний список

+ + +

+ + + + + + +

+ +

+ + + + + + + +

+

+ + +

107

+

+

Назва виду (звичайна і наукова) (Allium regelianum A.Beck.ex Iljin) Цибуля скіфська (Allium scythicum Zoz) Чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus Klok. et Shost.) Шафран кримський (Crocus tauricus (Trautv.) Puring.) Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Stev. ex Adam.) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.) Щавель український (Rumex ucrainicus Fisch. ex Spreng.) Кількість видів із офіційних переліків в заповідниках і національних природних парках України Кількість видів із офіційних переліків у спонтанній флорі України

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

+

Європейський червоний список + +

+ + + + 333

38

63

114

439

59

71

182

5.2.5. Адвентивні види рослин Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор – адвентивні види. Апофітная і адвентивної фракція флори разом становлять близько третини флористичного списку. Перебуваючи в оточенні змінених ландшафтів, заповідні території постійно піддаються опосередкованому впливу різної інтенсивності і спрямованості. У певні періоди на рослинний покрив аренні ділянок негативно впливали інтродукція і зростання чисельності копитних тварин. Ще одним шляхом проникнення і тривалого збереження на території ділянок рудеральних видів, був випас колгоспних отар і великої рогатої худоби, що практикувався в п'ятдесяті-шістдесяті роки. На структуру флори природних флороценокомплексов активно впливає зміна рослинного покриву оточуючих території. Тривалий моніторинг популяцій інвазійних видів після первинного проникнення показав, що стабільними популяції також стають не відразу. Як показали дослідження популяцій трав'янистих видів з далеких флорогенетіческіх центрів, види цієї групи в первинних осередках занесення найчастіше самоелімінуются, а також зникають після їх штучного знищення. Стабільними на територіях області популяції адвентивних видів стають після створення поблизу кордонів великих заростей цих видів, що забезпечує багаторазовість надходження насіннєвого матеріалу. До теперішнього часу на 108

цей процес також вимагалося до десятка років. Наприклад, амброзія полинолиста була занесена вперше на територію Чорноморського біосферного заповідника в 1998 році, а стійкі популяції ми відзначаємо тільки з 2005 року. Аналогічні закономірності спостерігалися і при проникненні інших видів трав'янистих бур'янів цієї групи - ценхруса, циклахена, ксіменезіі. В останнє десятиліття відзначається різке збільшення кількості адвентивних видів, що проникають в межі і, головне, активне поширення та впровадження частини їх в природні комплекси, що потребує розробки комплексу заходів щодо захисту території області від навмисного і ненавмисного занесення нових видів і контролю за їх поширенням. Розвиток мережі доріг в регіоні, посилення інтенсивності транспортних зв'язків, безпосередньо призводить до проникнення і масового поширення великої кількості адвентивних видів на суміжні території. Звідси вони поступово впроваджуються як в антропогенні (поля), так і слабо порушених (сінокоси, пасовища) спільноти, створюючи плацдарм для адаптації виду і його подальшого проникнення на господарські території навколо кордонів, а потім й у природні співтовариства. Особливу роль у зміні найбільш уразливих аренних флороценокомплексів відіграє лісове господарство на суміжних територіях так в останні роки позначений масове проникнення на заповідні ділянки, розташовані на аренах Нижнього Дніпра, ряду деревних видів штучно лісових угруповань. Відзначено впровадження з прилеглих територій в природні флорокомплекси Чорноморського біосферного заповідника Pinus sylvestris L., Pinus pallasiana D.Don, Elaeagnus angustifolia L. Широке поширення цих видів загрожує порушенням структури і втратою самобутності унікальних арен лісових флороценокомплексів, що збереглися тільки в межах ЧБЗ. Також необдумані спроби боротьби з пісками привели до впровадження в піщаностепові співтовариства арен злаку Corynephorus canescens (L.) Beauv. В даний час територія аренні ділянок ЧБЗ залишилася єдиною територією Олешскіх пісків, псаммофітние-степові співтовариства якої зберегли первинну структуру. В останні роки відзначається масове використання нових рослин при озелененні навколишніх сіл, що призводить до їх проникненню на заповідні ділянки - серед деревних рослин на території ЧБЗ відзначена інвазія ялівців Juniperus chinensis L. (одинично) і J.virginiana L. (порядка10 випадків), в тому числі занесені Verbesina encelioides (Cav.) Benth. & Hook. f. ex A.Gray (Asteraceae), Oenothera erythrosepala (Borbas) - північноамериканські види, що широко використовуються я в озелененні навколишніх населених пунктів.

5.2.6 Стан зелених насаджень населених пунктів У рамках двомісячників по благоустрою та озелененню, Весняних толок та інших природоохоронних акцій, щорічно, наприкінці березня та у квітні, проводяться суботники в парках і скверах, на прилеглій території установ, організацій та підприємств, у ході яких здійснюється упорядкування зелених зон міста, висадження дерев та кущів. Крім дерев, отриманих за бюджетні кошти, громадські організації, мешканці міста висаджують у скверах та парках, на прибудинкових територіях зелені насадження, придбані за власні та благодійні кошти. Враховуючи відсутність централізованого поливу, сухий та спекотний клімат, їх приживлюваність складає 60-70%, що нижче нормативної для південного степу.

109

Особлива увага приділялась залученню до участі дітей та молоді для виховання в них свідомості і почуття відповідальності та дбайливого ставлення до природи і довкілля. Так, в учбових закладах і громадських організаціях області проводяться трудові акції та суспільно-корисна робота.

5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу В звітному періоді державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 176 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу. За виявлені порушення складено 219 протоколів про адміністративне правопорушення на громадян та посадових осіб, яких оштрафовано на 19,295 тис. грн., з яких стягнуто 13,158 тис. грн. За збитки заподіяні державі в наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу пред'явлено 22 претензійних та позовних заяви на загальну суму 98,131 тис. грн., відшкодовано на суму 14,200 тис. грн. 2 матеріали, в яких вбачаються ознаки злочину, передано в органи прокуратури, по 1 із них порушено кримінальну справу. Таблиця 38 Сума Сума Сума Сума Кількість накладен пред’явлених стягнутих стягнутих их матеріальних матеріальн складених штрафів, протоколів штрафів, збитків, тис. их збитків, тис. грн. тис. грн грн тис. грн.

Ресурс

Кількість перевірок

Лісові

40

164

10,948

8,534

85,659

4,703

Зелені насадження населених пунктів

69

29

7,174

4,522

12,482

9,497

Під час розгляду оперативного повідомлення було встановлено факт здійснення несанкціонованої суцільної рубки 67 дерев (без відповідних дозвільних документів), які росли у смузі відводу автомобільної дороги Лазурне - Херсон в районі селищного цвинтаря смт. Лазурне. Розмір шкоди становить 65,154 тис. грн. Державною екологічною інспекцією пред'явлено позовну заяву про стягнення збитків заподіяних державі. Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу відносно службових осіб Лазурненської селищної ради Скадовського району за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, 246 КК України. На виконання вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ» з 18 лютого 2011 року в області проводилася операція «Первоцвіт-2011». Інспекторами здійснено 15 перевірок в місцях реалізації ранньоквітучих рослин, а також таких, що знаходяться під загрозою знищення і занесених до Червоної книги України. Складено 6 протоколів, матеріали по яким направлені в судові органи за місцем скоєння правопорушення. Шкода не нараховувалася у зв'язку з тим, що на території Херсонської області не ростуть ранньоквітучі рослини, а також ті, що знаходяться під загрозою знищення і занесені до Червоної книги України. На виконання листа Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, щодо посилення державного 110

контролю за охороною лісів від незаконних рубок хвойних насаджень у передноворічний період 2012 року проведена операція «Новорічна ялинка». Наказом Інспекції № 1053 від 05 грудня 2011 року «Про організацію та проведення операції «Новорічна ялинка в передноворічний період 2011 - 2012 рр.» для здійснення державного контролю за пунктами реалізації та шляхами перевезення новорічних ялинок спільно з працівниками УМВС України в Херсонській області створено рейдові групи із держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області, із залученням громадських інспекторів з охорони довкілля, погоджено графік патрулювання хвойних насаджень рейдовими бригадами державної лісової охорони ДП «Великокопанівське ЛМГ» спільно з працівниками Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області та Інспекції. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області спільно з працівниками УМВС України в Херсонській області перевірено 30 пунктів реалізації новорічних ялинок на ринках м. Херсона та області. За результатами перевірок 3 особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 88-1 КУпАП. Групою у складі держінспекторів, представників органів внутрішніх справ, обласного управління лісового та мисливського господарства та засобів масової інформації (телеканал «ВТВ плюс» та ХОДТРК «Скіфія») здійснено державний контроль на 10 пунктах реалізації ялинок. Порушень дотримання вимог природоохоронного законодавства не виявлено. Проведено 13 перевірок здійснення лісовою охороною заходів щодо охорони шпилькових насаджень від самовільних рубок. Складено 13 протоколів про адміністративні правопорушення на суму 0,663 тис. грн., із них 0,102 тис. грн. добровільно сплачено. Основними порушеннями, які виявлені в ході перевірок в частині охорони лісів (лісосмуг) є: - знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень. До адмінвідповідальності за ст. 65/1 КУпАП притягнуто 14 порушників, яких оштрафовано на 2,108 тис. грн., стягнуто 0,748 тис. грн. Сума нарахованих збитків за заподіяну шкоду складає 85,659 тис. грн.; - за засмічення лісів побутовими відходами. До, адмінвідповідальності за ст. 73 КУпАП притягнуто 90 порушників, яких оштрафовано на 3,995 тис. грн., з урахуванням раніше накладених стягнуто 4,267 тис. грн.; - порушення вимог пожежної безпеки в лісах. До адмінвідповідальності за ст. 77 КУпАП протягнуто 35 осіб, сума штрафу складає 2,380 тис. грн., стягнуто 1,670 тис. грн.; - за самовільне випалювання рослинності або її залишків до адміністративної відповідальності притягнуто 10 осіб, сума штрафу складає 2,210 тис. грн.. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони зелених насаджень. Матеріали перевірок на землях Херсонської міської ради за адресами: вул. 9 Січня та Бериславське шосе направлено до прокуратури міста Херсон та Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

111

На виконання доручення заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо розгляду звернення гр. Цикури Н.Л. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині збереження зелених насаджень на території Голопристанської міської ради, за результатами якої встановлено: - розрахунок відновної вартості балансоутримувачем КП «Гопри Добробут» виконано на підставі не діючого наказу Мінбуду №414 від 14 грудня 2006 року; - ордер на видалення зелених насаджень видано КП «Гопри-Водоканал», а не КП «Гопри Добробут», як зазначено в рішенні виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області «Про видалення зелених насаджень»; - в ордері не зазначена кількість, вид дерев, що видаляються та зелені насадження, що залишаються на будівельному майданчику. Матеріали перевірки направлені до прокуратури Голопристанського району Херсонської області для прокурорського реагування. Для скасування ордеру на видалення зелених насаджень Інспекція звернулась до Херсонського обласного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання не чинним та скасування розрахунку відновної вартості дерев, кошторису та ордеру на знесення зелених насаджень. Зазначена справа, за клопотанням відповідача, Голопристанської міської ради, для подальшого розгляду адміністративним судом направлена на розгляд до Голопристанського районного суду.

3 метою виконання доручення Прем'єр-Міністра України Азарова М.Я. від 17 серпня 2011 року № 40145/0/1-11 та Згод Мінприроди України на проведення позапланових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання і відтворення лісів проведено перевірки державних підприємств «Голопристанське ЛМГ», «Каховське ЛГ», «Збур'ївське ЛМГ», «Цюрупинське ЛМГ», «Великоолександрівське ЛМГ», «Великокопанівське ЛМГ», «Новотроїцьке ЛГ», «Скадовське ДЛМГ» та «Херсонське ЛМГ». В ДП «Херсонське ЛМГ» під час останнього базового лісовпорядкування 2006 року проведено аналіз фактичного використання лісових ресурсів. Встановлено, що крім базового лісовпорядкування щороку проводиться безперервне, яке вносить корективи в проект, враховуючи динаміку лісового фонду, виникнення і динаміку вогнищ шкідників, стихійні явища (пожежі, засухи), що впливають на стан насадження, а внаслідок на обсяги, об'єми, інтенсивність рубок. Матеріали безперервного лісовпорядкування не затверджені в установленому порядку, що є порушенням ст. 48 Лісового кодексу України. Встановлено факт виписки 22 лісорубних квитків, які не відповідають «Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Херсонське ЛМГ», що є порушенням ст. 48 Лісового кодексу України. Під час вибіркової натурної перевірки в кв. 24 вид. 15 Токарівського лісництва виявлені місця, де не проведено очищення від порубкових решток та в наявності засмічення побутовими відходами, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України. Порушення ліквідовані в ході перевірки.

112

В Токарівському лісництві в кв. 24 вид. 15 виявлено факт рубки 13 сосен без оформлення лісорубного квитка, що є порушенням, ст. 69 Лісового кодексу України. Розрахована шкода становить 15,664 тис. грн.. Не виконано раніше наданий припис від 09 березня 2011 року № 03-9/190-500/4. Посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 73 та ст. 188-5 КУпАП. Надано припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. В ДП «Збур'ївське ЛМГ» під час натурної перевірки встановлено факт засмічення побутовими відходами в Рибальченському лісництві кв. 18 вид. 1 та в Іванівському лісництві кв. 17 вид. 26, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України. В ході перевірки побутові відходи вивезені. Посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 73 КУпАП. Надано припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. В ДП «Каховське ЛГ» порушень вимог природоохоронного законодавства не виявлено. В ДП «Голопристанське ЛМГ» під час останнього базового лісовпорядкування 2006 року проведено аналіз фактичного використання лісових ресурсів. Встановлено, що крім базового лісовпорядкування щороку проводиться безперервне, яке вносить корективи в проект, враховуючи динаміку лісового фонду, виникнення і динаміку вогнищ шкідників, стихійні явища (пожежі, засухи), що впливають на стан насадження, а внаслідок на обсяги, об'єми, інтенсивність рубок. Матеріали безперервного лісовпорядкування не затверджені в установленому порядку, що є порушенням ст. 48 Лісового кодексу України. Обсяг щорічних рубок, в порівнянні з проектом лісовпорядкування, не відповідає фактично проведеним за звітний період. Відхилення від проекту проведення вибіркових санітарних рубок пояснюється тим, що підприємство змушене виконувати значні обсяги суцільних санітарних рубок зумовлених лісовими пожежами. Встановлено факт виписки 16 лісорубних квитків, в яких порушено терміни проведення рубок що є порушенням п. 6а «Санітарних правил в лісах України» затверджених постановою КМУ від 27 липня 1995 року за № 555. В ДП «Новотроїцьке ЛГ» забезпеченість протипожежним обладнанням (ДП «Новотроїцьке ЛГ» відноситься до степової рослинної зони з 4-5 класом природної пожежної небезпеки) не відповідає нормам забезпечення протипожежним обладнанням, що є порушенням п. 2.7 «Правил пожежної безпеки в лісах України» затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України № 278 від 27 грудня 2004 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 року за № 328/10608. Під час перевірки в Новотроїцькому лісництві в кварталі 7 (полезахисна лісосмуга) встановлено факт засмічення лісової земельної ділянки побутовими відходами, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України. В ході перевірки побутові відходи вивезені.

113

Лісові насадження не обстежуються на предмет наявності шкідників і хвороб боротьба зі шкідниками не проводиться, що є порушенням п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України. Посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 73 та ст. 77 КУпАП. Надано припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. В ДП «Великокопанівське ЛМГ» порушень вимог природоохоронного законодавства не виявлено. В Скадовському лісництві ДП «Скадовське ДЛМГ» в кв. 70 вид. 4 та кв.

14 вид. 29 встановлені факти засмічення лісових земельних ділянок побутовими відходами, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України. В ході перевірки побутові відходи вивезені. Під час проведення рубок, спалювання порубкових решток здійснювалось в тимчасових місцях без оформлення нарядів-допусків. На підприємстві журнал реєстрації нарядів-допусків на спалювання порубкових решток відсутній, що є порушенням п. 3.2.3 «Правил пожежної безпеки в лісах України» затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України №278 від 27 грудня 2004 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 року за № 328/10608. Посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 73 та ст. 77 КУпАП. Надано припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. В ДП «Великоолександрівське ЛМГ» під час останнього базового лісовпорядкування 2008 року проведено аналіз фактичного використання лісових ресурсів. Встановлено, що крім базового лісовпорядкування щороку проводиться безперервне, яке вносить корективи в проект, враховуючи динаміку лісового фонду, виникнення і динаміку вогнищ шкідників, стихійні явища (пожежі, засухи), що впливають на стан насадження, а внаслідок на обсяги, об'єми, інтенсивність рубок. Матеріали безперервного лісовпорядкування не затверджені в установленому порядку, що є порушенням ст. 48 Лісового кодексу України. В ході перевірки встановлено факт виписки 9 лісорубних квитків, які не відповідають «Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Великоолександрівське ЛМГ», що є порушенням ст. 48 Лісового кодексу України. В Великоолександрівському лісництві в кв. 50 вид. 1 площею 0,1 га на місці згарища 2007 року підприємство в 2008 році провело суцільну-санітарну рубку на підставі лісорубного квитка № 231203 від 08 січня 2008 року. На момент перевірки територія не заліснена, що є порушенням п. 22 «Правил відтворення лісів» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01 березня 2007 року. Лісорубний квиток № 278473 від 04 січня 2010 року видано на підставі дозволу Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства № 02-08/8 від 08 вересня 2009 року на проведення суцільної санітарної рубки у Великоолександрівському лісництві в кв. 50 вид 4 площею 0,4 га, що є порушенням п. 6 «Санітарних правил в лісах України» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 року, а саме: порушено строки здійснення рубки.

114

Лісорубний квиток № 278475 від 01 лютого 2010 року видано на підставі дозволу Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства № 02-08/8 від 08 вересня 2009 року на проведення суцільної санітарної рубки у Калінінському лісництві в кв. 9 вид. 1 площею 0,4 га та кв.

35 вид. 2 площею 2,3 га, що є порушенням п. 6 «Санітарних правил в лісах України» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 року, а саме: порушено строки здійснення рубки. Під час проведення рубок формування та оздоровлення лісів в 2009, 2010, 2011 роках підприємство проводило спалювання порубкових решток в тимчасових місцях, без оформлення нарядів-допусків. журнал реєстрації нарядів-допусків на спалювання порубкових решток відсутній, що є порушенням п. 3.2.3 «Правил пожежної безпеки в лісах України» затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України № 278 від 27 грудня 2004 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 року за № 328/10608. Картки первинного обліку на заповідні об'єкти в наявності, не погоджені в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, що є порушенням «Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 67 від 16 лютого 2005 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 року за № 298/10578. В ході натурної перевірки заповідного урочища місцевого значення «Новодмитрівський ліс» встановлено випасання 1 голови великої рогатої худоби (корови) без її власника. Підприємство ліміти на (спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення в 2011 році не отримувало. Встановлене є порушенням ст. 9-1 Закону України «Про природнозаповідний фонд України». Облік тварин занесених до Червоної книги України на мисливських угіддях господарства не здійснюється, що є порушенням ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 68, ст. 77 та ст. 91 КУпАП. Надано припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. В ДП «Цюрупинське ЛМГ» матеріали лісовпорядкування не відповідають фактичному стану лісового господарства та природних комплексів. Має місце ручне виправлення матеріалів лісовпорядкування кв. 48 вид.

9.1 та 9.2 Цюрупинського лісництва. Таксатором записано вручну господарчий захід - суцільно-санітарна рубка. Запис та підпис від 19 лютого 2010 року. Визначення видів рубок проводиться з порушенням п. 34 «Санітарних правил в лісах України» затверджених постановою КМУ від 27 липня 1995 року № 555, а саме: одночасно з ліквідацією захаращеності допускається прибирання вітровальних, сніголомних, сухостійних стовбурів за умови, якщо, їх сумарний запас не перевищує 5 м3 з гектара. Підставою для рубок є Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Цюрупинське ЛМГ» Херсонської області, даному проекту не 115

відповідають три лісорубних квітка, що є порушенням ст. 48 Лісового кодексу України. Під час натурної перевірки встановлено факти засмічення лісу побутовими відходами в Раденському лісництві, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України. В ході перевірки побутові відходи вивезені. Посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 73 КУпАП. Надано припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. Матеріали по ДП «Херсонське ЛМГ» та ДП «Цюрупинське ЛМГ» направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для відміни лісорубних квитків, які не відповідають «Проекту організації та розвитку лісового господарства». Також направлена претензія про добровільну сплату стягнення в сумі 397,8 грн. в результаті порушення ДП «Великоолександрівське ЛМГ» строків проведення суцільної санітраної рубки в Калінінському лісництві в кв. 9 вид. 1 на площі 0,4 га та в кв. 35 вид. 2 на площі 2,3 га.

5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів. Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2012 року)* Таблиця 39 Назва виду (звичайна і наукова) 1

Червона книга України

Бернська конвенція

2

3

CITES 4

CMS 5

AEWA 6

EUROBATS 7

Європейський червоний список 8

Гідроїдні поліпи

1

Черви округлі

2

Черви кільчасті

1

1

Членистоног, в.т.ч.:

73

12

Ракоподібні

16

Павукоподібні

1

Комахи

56

Молюски

2

Хребетні, в.т.ч:.

63

3

16

Круглороті Риби

1 9

2

Земноводні Плазуни

4

Птахи

39

8

116

Ссавці

11

5

Усього

142

30

Перелік видів тварин, що охороняються, і які з'явились чи зникли в регіоні за останні три роки* Таблиця 40 Назва виду

З'явились

Зникли

Причина

1

2

3

4

-

-

-

-

* В зв’язку з відсутністю фінансування, наукові роботи щодо уточнення кількісних показників не проводились. Показники вказані станом на 2002 рак за даними професора М.Ф. Бойка.

Європейський Червоний список – Боривітер степовий 5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 41 Види мисливських тварин 1 Олень благородний Олень плямистий Лань Муфлон Козуля Кабан Кулан Заєць-русак Дикий кріль Білка Ондатра

2008 рік 2009 рік 2 3 Копитні тварини 1632 1575 34 45 2461 2635 355 351 1019 1031 404 357 98 111 Хутрові звірі 122651 130598 70 2186

86 692

117

2010 рік 4

2011 рік 5

1294 49 2420 250 638 302 92

1351 38 2362 261 1076 425 101

121805

123945

98 633

77 622

Види мисливських тварин Бобер Байбак Лисиця червона Вовк Єнотовидна собака Борсук Видра Куниця Тхір чорний

2008 рік 110

2009 рік 216

3097 3032 306 270 417 338 36 21 33 41 81 86 5 5 Перната дичина 41668 34741 103029 112173 86007 84658 22059 20943 160910 117084 628 593 82567 78462 78593 78120 175611 143159

Фазан Сіра куріпка Перепілка Гуси Качки усіх видів Лебеді Лиска Кулики Голуби

2010 рік 201

2011 рік 127

3510 256 568 44 38 94

2493 229 563 56 57 69

39920 109436 89843 15426 98813 641 72660 71097 214601

40735 123566 113061 18291 123502 344 61662 49444 171106

Динаміка чисельності копитних тварин 6800 6600 6400

голів

6200 6000 5800 5600 5400 5200 5000 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 голів 5671 5293 5501 6369 6313 6514 6530 6448 6003 6105 5045 5614

Рік

Динаміка чисельності хутрових звірів 170 165 160

тис. голів

155 150 145 140 135 130 125 120

Рік

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

тис.голів 140 135 141 141 157 132 134 124 129 135 127

118

128

Динаміка чисельності пернатої дичини

тис. голів

1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0

рік

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

тис. голів 866 896 708 671 637 681 711 659 751 670 712 702

Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 42 Рік 1 2008

2009

2010

2011

Видано ліцензій

Добуто

4 23

5 21

Не використано ліцензій 6 3

27 58

27 58

27 53

Використані 5

94

94

88

6

Козуля Кабан

5 37

5 37

5 21

Використані 16

Лань Олень благородний Олень плямистий Муфлон

41 55

41 55

41 52

Використані 3

5

5

1

4

96

96

88

8

Козуля Кабан

5 27

5 27

5 24

Використані 5

Лань Олень благородний Олень плямистий Муфлон Олень благородний Олень плямистий

24 18

24 18

24 18

Використані Використані

5

5

4

1

40 21

40 21

40 14

Використані 7

3

3

1

2

Види мисливських тварин 2 Козуля Кабан

Затверджений ліміт добування 3 23

Лань Олень благородний Муфлон

119

Причина невикористання 7 Відсутність запитів Відсутність запитів Відсутність запитів Відсутність запитів Відсутність запитів Відсутність запитів Відсутність запитів Відсутність запитів

Погодні умови Пізно отримано ліцензії Погодні умови

Рік 1

Види мисливських тварин 2 Лань

Затверджений ліміт добування 3 35

Видано ліцензій

Добуто

4 35

5 22

Не використано ліцензій 6 13

Муфлон

70

40

19

21

Козуля

9

9

3

6

Кабан

35

35

26

7

Причина невикористання 7 Пізно отримано ліцензії Пізно отримано ліцензії Відсутність попиту Відсутність попиту

Основу промислу цінних видів риб в Дніпровсько-Бузькій гирловій області, з цінних в харчовому відношення, складають: лящ, тараня, рибець, судак, карась срібний, що дають близько половину улову риби в ДніпровськоБузькій гирловій області, як і раніше, є тюлька. Її питома вага в загальному улові риби в цьому районі досягає в окремі періоди до 78,4 % В осінньовесняний період вона утворює промислові скупчення. Запаси тюльки знаходяться у задовільному стані, а улови залежать від чисельності скупчень, що вперше вступають в промисел та від гідрометереологічних умов в період лову і промислових скупчень. На території області існує 4 господарства по розведенню молоді частикових риб, а саме: 1. Херсонський виробничо-експерементальний завод по розведенню молоді частикових риб.

2. Новокаховський рибоводний завод по розведенню частикових риб 3. Дніпровський виробничо-експерементальний осетровий рибоводний завод.

4. АРК «Рибаки Херсона». З метою недопущення в подальшому загибелі риби у пониззі р. Дніпро Держуправлінням проводиться моніторинг довкілля, для чого з усіма суб’єктами моніторингу укладено «Угоди про співробітництво» та відпрацьовується питання узгодженості та оперативності дій суб’єктів моніторингу. Динаміка вилову риби Таблиця 43 Рік 1 2004 2005 2006 2007

2008

Водний об’єкт 2 Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Каховське водосховище Затока Сиваш Чорне море р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман

Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 1413,4

Фактичний вилов, т/рік 4 1042,121

2031,0

1345,95

1684,65

666,35

2096,08

1090,48805

645,004

429,858 28,5517 100,4 857,4999

53,7 6794

120

р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман

2009 2010 2011

1966,942

1227,7189*

1039,18

691,9595*

712,861

640,579*

*- вилов з урахуванням вилову рослиноїдних, які не лімітуються, та оселедцевих, які виловлюються в межах загального ліміту

Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 44 2008 рік 14598

Виявлено фактів браконьєрства, од.

2009 рік 15272

2010 рік 9734

2011 рік 10753

ПРОМИСЛОВІ ПОКАЗНИКИ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

Дніпровсько-Бузька естуарна система Тараня, яка мешкає у пониззі, є цінною промисловою рибою. Основним місцеперебуванням тарані є Дніпровсько-Бузький лиман, звідки вона навесні піднімається в р. Дніпро на нерест. Близько 80 % від загального улову тарані добувається на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману ставними сітками із кроком вічка 38, 40, 50 мм і частиковими ятерами з а = 30-40 мм. Її частка в загальному улові риби, без врахування вилову тюльки, становить 4,6%. Середній відсоток освоєння квоти тарані у 2011 році склав близько 84 %. Динаміка вилову тарані у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 45 Роки Вилов Ліміт/ квота % освоєння

2002 177,9439

2003 156,0304

2004 99,6143

2005 127,086

2006 86,1645

2007 18,604

2008 13,33299

2009 18,6845

2010 15,313

2011 17,418

200

200

190

185

120

52,1

39,5

33,406

21,25

20,685

88,9

78

52,4

68,2

71,8

35,7

33,75

55,9

72,0

84,2

Рибець – напівпрохідна риба, місцем перебування якої є ДніпровськоБузький лиман. Навесні, при досягненні температури води 12-14 оС, вона починає підніматися в пониззя р. Дніпро на нерест. Основним нерестовим субстратом є свіжі розсипи ракушняку і гальки. Улови рибця після 2001 року значно зменшилися – з 14,497 т до 0,061 т у 2011 році. Середній відсоток освоєння квоти рибця у 2011 році склав близько 17 %. Динаміка вилову рибця в Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 46 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2002 8,2251 м.з.л.

-

2003 8,154 10 81,5

2004 3,244 10 32,4

2005 2,569 10 25,7

2006 3,045 10 30,45

2007 0,3725 3,15 11,83

2008 0,395 2,5 15,8

2009 0,082 0,150 54,7

2010 0,078 0,29 27,07

2011 0,061 0,351 17,4

По своїй питомій вазі в загальному улові риби, без обліку вилову тюльки, лящ посідає одне із провідних місць – 8,7 %. Його частка в улові напівпрохідних риб становить близько 61 %. За своїми біологічними особливостями він є напівпрохідною рибою, постійним місцем перебування 121

якого є Дніпровсько-Бузький лиман, звідки він заходить у пониззя р. Дніпро на нерест. У середньому, у 2011 році, відсоток освоєння квоти склав 79,5 %. Динаміка вилову ляща в Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 47 Роки Вилов Ліміт/ квота % освоєння

2002 260,1817

2003 235,719

2004 168,987

2005 176,985

2006 130,695

2007 73,6084

2008 55,94312

2009 43,935

2010 27,1035

2011 33,096

300

300

300

280

230

114,70

90,80

62,685

47,9

41,609

86,7

78,5

56,3

63,2

56,8

64,17

61,61

70,1

56,6

79,5

Частка судака в загальному улові риби, за винятком тюльки, невисока і не перевищує 1 %. Середній відсоток використання квоти за останні 10 років склав близько 50 %. У 2011 році квота по судаку була освоєна на 76,8 %. Динаміка вилову судака в р. Н. Дніпро та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 48 Роки

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Вилов

43,22 48

9,798

6,816

12,02 29

9,070 7

0,998 6

0,814 4

1,939 7

2,296 5

3,364

Ліміт/квота

м.з.л.

10

15

20

20

3,6

3,6

3,291

3,75

4,382

% освоєння

-

98

45,4

60,1

45,4

28,13

22,6

58,9

61,2

76,8

Динаміка вилову водних живих ресурсів по видам у Дніпровсько-Бузькому лимані Таблиця 49 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Назва виду

Фактичний вилов т/рік 2009 2010 0,352 6,754 4,364 32,569 14,235 1,055 1,238 0,1 0,542 0,914 0,482 0,684 11,913 7,919 0,027 0,076 11,857 8,453 3,985 2,082 0,963 0,948 97,644 74,79 2,99 1,61 705,093 422,1 0,444 0,455 876,67 539,968 0,205 876,875 539,968

Осетрові Оселедець-пузанок Лящ Судак Білизна Щука Сом Товстолобик Рибець Тарань Плоскирка Окунь Карась Краснопірка Шемая Тюлька Сазан Луфар Піленгас Бички Усього риби: Раки Разом: 122

2011 1,488 15,265 1,318 0,027 0,523 0,517 38,057 0,025 8,869 2,26 0,398 102,142 1,274 258,5 1,228 431,891 431,891

Динаміка вилову водних живих ресурсів по видах у р. Дніпро Таблиця 50 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Фактичний вилов т/рік 2009 2010 0,51 8,0637 1,6065 11,2895 12,8685 0,8847 1,0585 0,4005 0,5375 0,098 0,034 1,783 2,639 22,0355 32,358 0,055 0,0025 6,8275 6,86 1,615 4,672 0,038 36,0584 53,753 1,3001 1,332 2,501 2,392 257,45 31,52 0,396 0,28 0,006 351,3119 151,9135 0,4 0,078 351,7119 151,9915

Назва виду Осетрові Оселедець-пузанок Лящ Судак Сазан Білизна Щука Товстолобик Рибець Тарань Плоскирка Білий амур Карась Окунь Краснопірка Тюлька Сом Верховодка Севрюга Усього риби: Раки Разом:

2011 1,598 17,831 2,046 0,995 0,015 3,545 89,693 0,036 8,549 4,727 0,435 74,49 1,062 3,133 0,533208,688 208,688

5.3.4. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь – тарган, кулан, антилопа сайгак, олень благородний,байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварин. Так в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень – монах середземноморський. Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців.

5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття Інвазивні чужорідні види – це рослини, тварини, хвороботворні мікроорганізми та інші організми, які не є притаманними до певної екосистеми, 123

і які можуть завдати економічного, екологічного збитку або шкідливо впливати на здоров'я людини. Набув поширення карантинний бур’ян - амброзія полинолиста, що впливає на погіршення екології землі. Велику шкоду завдає амброзія посівам сільськогосподарських культур та є алергеном для населення в період цвітіння. Загострилась ситуація щодо потенційної можливості спалаху такого особливо небезпечного захворювання, як сказ, завдяки збільшенню чисельності хижих ссавців. За даними мисливців та місцевих мешканців в 2011 році доволі часто спостерігали та відстрілювали вовків в усіх районах області. Також зареєстрований значний підйом чисельності лисиці в Херсонській області, що пов’язано із скороченням ефективних заходів з регулювання чисельності цих хижаків. В зв’язку із загостренням епізоотичної ситуації в Україні та у світі з різноманітних особливо небезпечних природно-осередкових інфекцій, Каліфорнійського грипу та грипу птахів, треба продовжувати постійний моніторинг потенційних носіїв та переносників збудників цих інфекцій більш доцільно вивчати чинники навколишнього середовища, що можуть шкідливо впливати на здоров’я населення. Головним управлінням ветеринарної медицини в Херсонській області з метою недопущення занесення та розповсюдження інфекційних та інвазійних захворювань в області впродовж 2011 року вживалась низка організаційних та практичних заходів. Постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання.

5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу За звітний період здійснено 47 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу із них 23 браконьєрство. До адміністративної відповідальності притягнуто 46 особу, яких оштрафовано на загальну суму 1,309 тис. грн., з урахуванням раніше накладених стягнуто 2,023 тис. грн. Рішенням четвертої сесії шостого скликання Херсонської обласної ради № 82 від 21 січня 2011 року «Про протест прокурора Херсонської області на рішення ХІІХ сесії обласної ради п'ятого скликання від 02 вересня 2010 року № 1420», задоволено протест прокурора Херсонської області від 04 листопада 2010 року № 07/4-534 вих10 та скасовано рішення ХІІХ сесії обласної ради п'ятого скликання від 02 вересня 2010 року № 1420 «Про продовження строку дії рішення виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів від 10 серпня 1995 року № 60 «Про продовження строку використання мисливських угідь». У зв'язку з вищезазначеним, головам громадських організацій УТМР 02 лютого 2011 року було направлено приписи, щодо недопущення користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення документів на користування мисливськими угіддями, згідно Закону України «Про мисливське господарство та полювання». В звітному періоді здійснені перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу ТОВ НВО «Екофільтр», Мисливського клубу «Скіф», Цюрупинської районної ради 124

УТМР, Скадовської районної ради УТМР та ДП «Степова філія УкрНДІЛГА» під час яких порушень вимог природоохоронного законодавства не встановлено. За результатами перевірки ТОВ «Сиваські простори» надано приписи про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. Під час перевірки Новокаховського УТМР встановлено, що підприємством проводяться заходи по оформленню документів на право користування землею для ведення мисливського господарства та полювання. Надано припис на оновлення попереджувальних знаків та аншлагів та оформлення земельної ділянки. Перевіркою Новотроїцької міжсільської громадської організації мисливців «Айленд» встановлено, що організацією не одержано акт винесення меж в натуру земельної ділянки мисливських угідь на території, Сиваської сільської ради Новотроїцького району. Матеріали таксації обліку тварин занесених до Червоної книги України не розроблено. На відповідальних осіб складено два протоколи про адміністративне правопорушення та надано припис на усунення виявлених порушень. Рішеннями VI сесії VI скликання Херсонської обласної ради від 20 квітня 2011 року надано у користування мисливські угіддя терміном на 15 років районним і міським організаціям Українського товариства мисливців і рибалок. Перевіркою ТОВ «Торговий дім «Долинське» встановлено, що первинний облік спожитої води ведеться з порушенням, за що складено протокол про адміністративне правопорушення та надано припис. Перевіркою магазинів «Артеміда», «Мисливець» та «Золотий карась» порушень вимог природоохоронного законодавства не виявлено. На території ДП «Скадовське ДЛМГ» тимчасово, заборонено використання державного мисливського фонду відповідно до Рішення № 17 від 18 квітня 2011 року про зупинення (тимчасово) використання державного мисливського фонду у межах мисливських угідь загальною площею 7,61 тис. га ДП «Скадовське ДЛМГ». Плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що: - рішення виконується; - під час проведення рубок не оформляються наряди-допуски на спалювання в тимчасових місцях порубкових решток та не реєструються в журналі нарядів-допусків на спалювання порубкових решток; - факт засмічення лісів побутовими відходами; - структурні підрозділи ДП «Скадовське ДЛМГ» забезпечені протипожежним обладнанням та інвентарем не у відповідності до абз. 2 п. 2.7 «Правил пожежної безпеки в лісах України» затверджених наказом «Державного комітету лісового господарства України № 278 від 27 грудня 2004 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 року за № 328/10608. За виявлені порушення посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. З 19 серпня 2011 року для здійснення державного контролю при проведенні полювання на дичину в мисливський сезон 2011/2012 року на території Херсонської області, створено три групи із особистого складу 125

державних інспекторів з охорони навколишнього природного, середовища Херсонської області. За звітний період проведено 23 перевірок щодо додержання вимог правил полювання в мисливських угіддях Херсонської області. За порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто 44 осіб, яких оштрафовано на змагальну суму 1,309 тис.грн., з яких стягнуто 2,023 тис.грн. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) За 2011 рік державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 58 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів, із них 29 браконьєрство. Складено 150 протоколів про адміністративне порушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 125 осіб яких оштрафовано на загальну суму 7,684 тис.грн., з яких стягнуто 7,497 тис.грн.. 25 протоколів направлено до суду. За збитки заподіяні державі в наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу пред'явлено претензії та позовні заяви на загальну суму 0,224 тис.грн 2 матеріали, в яких вбачаються ознаки злочину, передано в органи прокуратури, по 2 із них порушено кримінальну справу. Для проведення операції «Нерест» розроблено план спільних заходів Державної екологічної інспекції в Херсонській області з правоохоронними органами та Херсондержрибоохороною. На виконання листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо видачі дозволів на добування тварин, занесених до Червоної книги України та відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01 лютого 1993 року № З «Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги, форм клопотання та обліків дозволів на таке добування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12 лютого 1993 за № 4) здійснено контроль за дотриманням умов використання дозволів на добування тварин занесених до Червоної книги України виданих Державній установі «Виробничоекспериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний заводом імені академіка С.Т. Артющика» (надалі завод). За період з 22 березня 2011 року по 31 травня 2011 року з Дніпровсько-Бузького лиману Дніпровського забороненого простору річки Дніпро, включаючи 10-ти кілометровий Дніпровський заборонений простір від греблі Каховської ГЕС було доставлено 30 плідників російського осетра, з них: 9 самок і 21 самець та 3 плідника (самці) білуги. Порушень дотримання умов використання дозволів на добування червонокнижних тварин не виявлено. На період нересту Інспекцією погоджено з Херсондержрибоохороною та правоохоронними органами план спільних заходів при проведенні рибоохоронної роботи на підконтрольній території Херсонської області. За період проведення операції «Нерест» Інспекцією проведено 29 рейдові перевірки, спільно з Херсондержрибоохороною та правоохоронними органами проведено 8 перевірок. За результатами перевірок складено 144 протокол про 126

адміністративні правопорушення в тому числі: 25 протокол направлено до суду, для порушення кримінальної справи два матеріали направлено до правоохоронних органів. Під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в весняно-літній нерестовий період встановлено факт незаконного добування водних живих ресурсів громадянами Матвєєвим В.В., Матвєєвим О.В. Сума збитків становить 1,474 тис. грн. Прокуратурою міста Нова Каховка порушено кримінальну справу за фактом незаконного заняття рибним промислом за ознаки злочину передбаченого ст. 249 ч. 1 КК України. Кримінальну справу направлено до Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області для провадження досудового слідства. Також під час проведення операції «Нерест» на акваторії р. Дніпро навпроти м. Нова Каховка встановлено факт незаконного добування водних живих ресурсів гр. Чубко Ю. О. Сума збитків становить 5,411 тис. грн. Прокуратурою міста Нова Каховка 10 червня 2011 року порушено кримінальну справу № 680152-11 за ст. 249 ч. 1 КК України. Кримінальна справа направлено до Новокаховського МВ УМВ України в Херсонській області, розслідування у справі завершено та її спрямовано для розгляду по суті до Новокаховського міського суду. В звітному періоді здійснені перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ФГ «Надія», ФОП Крикун, ФГ «Селена» та Висоцький П.В. розташованих в Білозерському районі та СТОВ «Сім» розташованих в м. Херсон при використанні водних об'єктів (їх частин) місцевого значення, наданих у тимчасове користування на умовах оренди. Порушень вимог природоохоронного законодавства не виявлено. ФОП Крикун, ФГ «Селена» та СТОВ «Сім» не здійснюють господарську діяльність у зв'язку з відсутністю води в ставках. ПП «Агрофірма-Амур» має державний акт на постійне користування земельною ділянкою, а договір оренди на водний об'єкт відсутній, документи знаходяться в стадії розробки. ПП Кожушко М.М., ПП Вершина М.О. та ПП «Компанія «Майстер Фіш» виробничу діяльність не здійснюють. Перевіркою ВКП «Вікторія» встановлено, що журнал вилову водних живих ресурсів ведеться з порушенням. Надано припис на усунення виявлених порушень та відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Перевіркою ПП Романов В.В. порушень вимог природоохоронного законодавства не виявлено.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду На території Херсонської області функціонує 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 272700,2 га, з них 13 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 244665,95 га та 66 місцевого значення загальною площею 28034,24 га, в тому числі 22 точкові. Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів: Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га та Чорноморський біосферний 127

заповідник – загальна площа 109 254,8 га (в Херсонській області 106 513,8 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га; Національні природні парки Азово-Сиваський – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га, «Джарилгацький» загальна площа – 10000 га, в т.ч. заповідна – 805 га, «Олешківські піски» загальна площа – 8020,36 га, в т.ч. заповідна – 5223,0 га; 1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – загальною площею 183,2 га; 7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 34487 га та 13 заказників місцевого значення – загальною площею 26892,8 га; 30 пам’ятки природи; 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 173,34 га; 10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО приключення до міжнародної мережі біосферних резервів від 15.02.85 р.). На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створенні екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаковоковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання. Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів. Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» в безпосереднє землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га. До неї ходять: Заповідний степ (11054 га); Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення (183,2 га); Зоологічний парк «Асканія-Нова» (77,5 га). Заповідний степ «Асканія-Нова» репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі. Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення є об'єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова 128

Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 472). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів; одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин. У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Чорноморський біосферний заповідник - одна з найстаріших та найцінніших природоохоронних територій України. Він був утворений 14 липня 1927 року Постановою РНК УРСР «Про утворення надморських заповiдникiв по берегах Чорного i Азовського морiв». 25 листопада 1983 року Президія Академії Наук України Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник на біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповiдникiв. 26 листопада 1993 року Указом Президента України N 563/93 «Про бiосфернi заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника було остаточно підтверджено. Чорноморський заповідник - єдиний резерват генетичного і ценотичного фонду природно-аквальних комплексів Північно-Західного Причорномор'я. Чорноморський біосферний заповідник простягається вздовж північного узбережжя Чорного моря від лівого берега Дніпровсько-Бузського лиману до основи Тендрівської коси. Регіон розташування заповідника обмежений 46о07' та 46о33' пн.ш., 31о36' та 32о18' с.д. За адміністративним поділом територія заповідника належить до Голопристанського р-ну Херсонської області та, частково, до Очаківського району Миколаївської області. Загальна площа Чорноморського біосферного заповідника, з урахуванням розширення за Указом Президента України № 100/2009 складає 109254,8 га: 72384 га – заповідна зона (мал.. 1). Зміни площі Чорноморського заповідника 120000

100000

га

80000

60000

40000

20000

0 1927

1937

1947

1951

1959

1975

землі у постійному користуванні (га)

129

1983

буферна зона

1998

2009

86,4 % загальної площі заповідника складають акваторії Тендрівської та Ягорлицької заток Чорного моря та морська акваторія вздовж о-ва Тендра. В складі заповідника 14819 га суші , в т.ч. 6 материкових ділянок: Волижин ліс, Солоноозерна, Івано-Рибальчанська, що розташовані на піщаних аренах Кінбурнського півострову, та ділянки приморського степу: Ягорлицький Кут, Потіївська та Потіївська Стрілка; і понад 20 островів материкового та акумулятивного походження: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий. Берегові лінії ЧБЗ мають загальну довжину 489 км. До основних цінностей Чорноморського біосферного заповідника належать, в першу чергу, різноманітні природні комплекси, це: азональний лісостеповий комплекс на Нижньодніпровських пісках; зональний варіант приморського галофітного типчаково-полинного степу; природно-аквальний ландшафтний комплекс мілководних морських заток; острівні комплекси з масовим гніздуванням коловодних птахів; літорально-прибережний комплекс. Головним завданням заповідника є збереження унікальних природних комплексів, розташованих на його території, а також вивчення основних природних процесів та явищ, що в них відбуваються. Природні комплекси заповідника мають велике наукове та природоохоронне значення, завдяки надзвичайному багатству флори та фауни. Значна кількість рідкісних та ендемічних видів свідчить про величезну цінність генофонду екосистем, які представлені на заповідній території. Охорона та збереження природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника здійснюється на підставі досліджень наукового відділу заповідника. Моніторинг стану природних комплексів здійснюється науковим відділом Чорноморського біосферного заповідника за програмою «Літопису природи». Зараз в заповіднику ведуться ботанічні, гідрологічні, геоморфологічні, гідробіологічні. підводно-ландшафтні, іхтіологічні, герпетологічні, орнітологічні, теріологічні дослідження та дослідження з проблем заповідної справи. Ці науково-практичні заходи склали єдину систему, окремі елементи якої пройшли апробацію на наукових форумах різного рівня, а також у складі 6 кандидатських дисертацій, що захищені працівниками заповідника за цей період, в численних наукових публікаціях. Заповідник - науково - дослідна установа, яка має значний науковий потенціал. Це - база для навчання майбутніх фахівців та центр екологічної освіти в регіоні. Природоохоронна пропаганда та еколого-освiтня дiяльнicть є одним з головних напрямків дiяльностi Чорноморського бiосферного заповiдника. Значна еколого-виховна робота проводиться на базі Музею природи заповідника. Інвазійні види тварин регіону Чорноморського біосферного заповідника Таблиця 51 № 1.

Назва

Латинська назва

Орієнтовна площа або чисельність на території ЧБЗ

Єнотоподібний собака

50 особин

130

Шкідливість Увійшов до фауністичного

7.

Ондатра Олень (асканійський гібрид) Фазан золотистий Пелінгас Гребневик мнемиопсис Гребневик біроє

8.

Полідора

9.

Анадара (скафарка)

2.

3.

4.

5 6.

комплексу регіону, переносник сказу Переносник лептоспірозу Не має

поодинокі зустрічі 3-5 особин До 200 особин

Не має Не має Не впливає на стан аквакомплексів. Викликають загрозу для відтворення аборигенних видів гідробіонтів Не встановлено

Mnemiopsis leidyi Стабільно низька

Beroe ovata

Polydora ciliata Р. cornuta Anadara inequivalvis

10. Мія піщана

Mya areneria

11. Рапана

Rapana thomasiana

Поодинокі зустрічі

Чисельний в морських Може скласти акваторіях, перша зустріч конкуренцію близьким за відмічена в 2005 р. екологією видам кардиїд. Не має Хижак, становить загрозу для відтворення аборигенних видів гідро біонтів, зокрема мідії.

Чисельна в морських акваторіях

Види риб акваторій Чорноморського біосферного заповідника, що охороняються Таблиця 52

№

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10 11 12 13 14 15 16

Види

Червона книга України

Європейський червоний список

II I ІІ IV IV IV I IV

Білуга чорноморська Huso huso Лосось чорноморський Salmo trutta labrax Коник морський Hippocampus ramulossus Лаврак губатий Morone labrax Горбиль світлий Umbrina cirrosa Чорт морський Lophius piscatorius Судак морський Lucioperca marina Півень морський Trigla lucerna Морська голка чорноморська Syngnathus nigrolineatus Колюшка мала південа Pungitius platygaster Бичок-піщаник Gobius fluviatilis Бичок-чорний Gobius nigricans Бичок-травник Gobius ophiocephalus Бичок Ширман Gobius syrman Лисун малий Pomatoschistus minutus Бичок-цуцик Proterorinus marmoratus ИТОГО

Бернська конвенція ІІ дод.

ІІІ дод.

+ -

+ + -

+ -

-

-

-

+

8

1

2

+ + + + + + + 9

Охоронний статус видів земноводних та плазунів Чорноморського біосферного заповідника Таблиця 53 № 1

Вид Звичайна часничниця

Червона книга України Земноводні -

131

Бернська конвенція

Тенденції змін чисельності

+

зростає

2 3 4 5 6

Pelobates fuscus Зелена ропуха Bufo viridis Звичайна квакша Hyla arborea Озерна жаба Rana ridibunda Червоночерева кумка Bombina bombina Грібенчастий тритон Triturus cristatus Разом

-

+

стабільна

-

+

знижується

-

+

зростає

-

+

-

+

поодинокі зустрічі стабільна

Плазуни +

6

5

Вуж звичайний Natrix natrix Вуж водяний Natrix tesselata Полоз чотирисмугий Elaphe quatuorlineata Полоз жовточеревий Coluber jugularis Гадюка степова Vipera ursini

6

Медянка Coronella austriaca

+

+

7

Ящурка різнокольорова Eremias arguta Ящірка прудка Lacerta agilis

-

+

поодинокі зустрічі знижується

-

+

зростає

-

+

стабільна

4

9

1 2 3 4

8 9

Черепаха болотяна Emys orbicularis Разом

+ + +

стабільна стабільна зростає

+

+

зростає

+

+

зростає

Видовий склад і охоронний статус ссавців регіону Чорноморського біосферного заповідника Таблиця 54

1.

2 3

Neomys anomalus Кутора мала Crocidura suaveolens Білозубка мала C. leucodon Білозубка звичайна

III -

+ -

+ + +

Європе йський червон ий список -

4 5 6 7 8 9 10

Sorex araneus Мідиця звичайна S. minutus Мідиця мала Nyctalus leislеri Вечірниця мала N. lasiopterus Вечірниця велетенська N. noctula Вечірниця руда Pipistrellus nathusii Нетопир лісовий P. kuhli Нетопир середземноморський P. pipistrellus Нетопир малий Eptesicus serotinus Лилик пізній Vespertilio murinus Лилик двукольоровий Myotis mystacinus Нічниця вусата Lepus europaeus Заєць-русак Sciurus vulgaris Вивірка звичайна Castor fiber Бобер річковий Allactaga jaculus Тушканчик великий Scirtopoda telum Ємуранчик Sicista subtilis Мишівка степова Spalax arenarius Сліпак піщаний Meles meles Борсук Mustela erminea Горностай

III III III

+ + + + +

+ + -

-

-

-

-

+ +

+

II II III II II IV

+ + -

№

11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Вид

Кате горія за ЧКУ

Бернська конвенція II додаток

III додаток

132

+ + + + + +

Тенденція змін чисельності 1994-2004 зростає зростає жодної зустрічі за останні 10 р. невідомо стабільно низька стабільно низька невідомо стабільна стабільна зростає стабільна стабільна стабільна

+ -

невідомо стабільна зменшується зменшується зменшується зменшується зростає стабільна зменшується поодинокі зустрічі

M. nivalis Ласка M. lutreola Норка європейська M. eversmanni Тхір степовий Martes foina Куниця кам’яна M. martes Куниця лісова Lutra lutra Видра річкова Canis lupus Вовк Tursiops truncatus Афалина чорноморська Delphinus delphis Дельфін звичайний Phocoena phocoena Азовка Monachus monachus Тюлень-чернець Sus scrofa Кабан Capreolus capreolus Європейська козуля Cervus nippon+C. elaphus Олені

24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37

Разом

+ + + -

+

III

+ + + + +

-

-

поодинокі зустрічі поодинокі зустрічі стабільна зростає поодинокі зустрічі зростає зростає зростає

IV I I -

+ + + -

+ +

+ + -

зростає стабільна поодинокі зустрічі стабільна зростає

-

-

+

-

зменшується

II III II

17

35

4

Видовий склад, статус і місця зустрічі рідкісних видів птахів району Чорноморського біосферного заповідника Таблиця 55 № п/п 1 1 2 3 4

Вид 2 Рожевий пелікан Pelecanus onocrotalus Кучерявий пелікан* Pelecanus crispus Малий баклан* Phalacrocorax pigmaeus Жовта чапля Ardeola ralloides

Статус 3 П, Л, Г П П, З, Г П

5

Косар Platаlеa leucorodia

П

6 7 8 9 10 11

Коровайка Plegadis falcinellus Чорний лелека Ciconia nigra Червоновола казарка* Branta ruficollis Малий лебідь Cygnus bewiskii Огар Tadorna ferrugіnea Чернь білоока* Aythya niroca

П П П, З П, З П П, З

12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35

Гоголь Bucephala clangula Пухівка Somateria mollissima Савка* Oxyura leucocephala Крех середній Mergus serrator Скопа Pandion heliaetus Лунь польовий Cyrcus cyaneus Лунь степовий Cygnus macrourus Яструб коротконогий Accipiter brevipes Канюк степовий Buteo rufinus Змієїд Circaetus gallicus Орел-карлик Hieraaetus pennatus Орел степовий Aquila rapax Підорлик великий* Aquila clanga Підорлик малий Aquila pomarina Могильник* Aquila heliaca Беркут Aquila chrysaetus Орлан-білохвіст* Haliaeetus albicilla Чорний гриф* Aegipeus monachus Сип білоголовий Gyps fulvus Балабан Falco cherrug Сапсан Falco peregrinus Боривітер степовий* Falco naumanni Деркач* Crex Crex Сірий журавель Grus grus

П, З П, Г, З НЗЛ П, З, Г П П, З П, З П П П П П П П П П, Г П,Г,З НРЗ НРЗ П,З П,З П П П

133

Місця мешкання 4 Тендрівська та Ягорлицька затоки та острови -"Ділянка "Волижін ліс",Заплави Дніпра Ягорлицький півострів, заплави Дніпра, Потіївська ділянка Потіївська ділянка, Ягорлицький півострів. Узбережжя Тендрівської затоки Приморські ділянки, Соленоозерна ділянка -"Приморські ділянки, затоки -"Охоронна зона Тендрівської затоки Тендрівська та Ягорлицька затоки, Озера охоронної зони Потіївки. Тендрівська та Ягорлицька затоки, р. Дніпро Затоки та острова ? Затоки та острова Приморські ділянки Всі ділянки заповідника Лісостепові ділянки -"Лісостепові ділянки Лісостепові ділянки о. Тендра, лісостепові ділянки Приморські та лісостепові ділянки Лісостепові ділянки, о. Тендра Лісостепові ділянки, о. Тендра -"Лісостепові ділянки Всі ділянки заповідника Приморський степ Лісостепові ділянки та приморський степ Лісостепові ділянки, о.Тендра, приморський степ -"-"Лісостепові ділянки Всі ділянки заповідника

Журавель степовий Arthropoides virgo Дрохва* Otis tarda Хохітва* Otis tetrax Лежень Burhinus oedicnemus Морський побережник Charadrius alexandrinus Довгоніг Himantopus himantopus

П П, З П, З П, Г П, Г

Охорона зона Тендрівської затоки Лісостепові ділянки та приморський степ -"Всі ділянки заповідника о.Тендра, узбережжя заток

П, Г П, Г П П

45 46 47

Кулик-сорока Haematopus ostralegus Коловодник ставковий Tringa stagnatilis Тонкодзьобий кульон* Numenius tenuirostris Кульон великий Numenius arquata Кульон середній Numenius paeopus Луговий дерихвіст Glarela pratincola

Лісостепові ділянки, Потіївська ділянка, Ягорлицький п-ов Всі ділянки заповідника Приморський степ -"-

П, Г П П, Г,

49

Мартин каспійський Larus ichthуaetus

П, Г

50 51 52 53

Крячок каспійський Sterna caspia Пугач Bubo bubo Сипуха Tyto alba Сорокопуд червоноголовий Lanius senator Сорокопуд сірий Lanius excubitor Шпак рожевий Pastor roseus Очеретянка прудка* Acrocephalus paludicola Золотомушка червоночуба Regulus indicapillus Скеляр строкатий Monticola saxatilis Вівсянка чорноголова Emberiza melanocephala Гуска мала* Anser erhitropus

П, Г П П, З П

Всі ділянки заповідника Приморський степ та острови Приморський степ, Ягорлицький півострів Конські о-ви, Соленоозерна ділянка, о. Бабин, Волижин ліс, о. Круглий, о.Березань острова Тендрівської затоки Волижин ліс Лісостепові ділянки Лісостепові ділянки, приморський степ

П, З П, Л НЗЛ

-"Лісостепові ділянки, приморський степ Всі ділянки заповідника

36 37 38 39 40 41 42 43 44

54 55 56 57 58 59 60

НЗЛ

-"-

П П

Лісостепові ділянки та приморський степ -

П

Приморський степ, затоки, озера

Примітка: П – пролітає (мігрує); Г – гніздиться; Л – зустрічається літом, але не гніздиться; З – зимує; НЗЛ нерегулярно зальотний птах; * - Занесений до Європейського списку глобально вразливих видів.

Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Розпорядження керівника Державного управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об'єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водноболотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран. З метою збереження унікальних природних комплексів північнозахідного Приазов'я та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Стан більшості об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ. Національний природний парк «Джарилгацький». Указом Президента України від 11 грудня 2009 року № 1045/2009територію в межах берегової зони Джарилгацької затоки, самої затоки та острову Джарилгач Скадовського 134

району оголошено національним природним парком «Джарилгацький», загальною площею 10000 га. Охоплює частину суходольної прибережної смуги, Джарилгацьку затоку та острів Джарилгач. Збереження затоки та острова є першочерговим заходом з охорони мігруючих видів диких тварин, захисту Чорного моря від забруднення, збереження ендемічних видів рослин та тварин, збереження водно-болотних угідь тощо. Джарилгацька затока з островом включені до переліку водно-болотних угідь, які з 1995 року увійшли до списку 22 найбільш важливих угідь згідно Рамсарської конвенції щодо збереження водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення. Територія та акваторія НПП «Джарилгацький» відіграє роль природного ядра біорізноманіття, яке має важливе значення для функціонування трансконтинентального Азіатсько-Європейського генетичного і екологічного коридору, а також Азово-Чорноморського екокоридору Національної екомережі України згідно з Загальнодержавною програмою формування екомережі України на 2000-2015 роки. Національний природний парк «Джарилгацький» дає змогу зберегти найцінніші природні ділянки та регулювати рекреаційне навантаження на територію та акваторію. В господарській зоні будуть збережені традиційні форми ведення господарства, що історично склались в регіоні, які не мають вагомого антропогенного пресингу. На даному етапі розвитку національного природного парку запроваджено такі заходи по збереженню біологічного та ландшафтного біорізноманіття: призупинене полювання на копитних тварин до завершення повноцінної таксації та оцінки сучасного стану фауни острова; здійснюється охорона акваторії від несанкціонованого використання гідробіонтів, а саме браконьєрського лову риби, ракоподібних та молюсків; проводиться агітаційна та еколого-роз’яснювальна робота серед місцевого населення, зокрема під час святкування екологічних свят, таких як день Землі, день Чорного моря, Всесвітнього дня водно-болотних угідь тощо; проведене виокремлення рекреаційних (пляжних) зон та припинена несанкціонована стихійна рекреація тощо. На території національного парку ідентифіковано 26 видів лишайників. Переважаючими є види Cladonia (5 видів), Caloplaca і Lecanora (по 4 види). За кількістю видів родини розподілилися наступним чином: Physciaceae і Teloschistaceae (по 6 видів), Lecanoraceae і Cladoniaceae (по 5 видів), Parmeliaceae (3 види) та Candellariасеае (1 вид). Родовий та видовий спектр ліхенофлори острова не мають специфічних рис. Бідність видового складу лишайників о. Джарилгач пов'язана, насамперед, з відсутністю типових субстратів, на яких виростають лишайники, а також кліматичними та едафічними факторами. На острові знайдені лишайники трьох екологічних груп по відношенню до субстрату: епігеї, епіфіти і епіліти. Епігейні види зростають, головним чином, в розширеній частині острова на піщано-черепашникових відкладеннях і представлені видами з роду Cladonia, а також двома видами – Cetraria steppae і Xanthoparmelia camtschadales, занесеними в Червону книгу України. Мохоподібні о. Джарилгач дуже нечисленні, список їх налічує всього 5 видів.

135

Флора судинних рослин острова налічує 499 видів, що відносяться до 252 родів і 72 родин вищих спорових, голонасінних і покритонасінних рослин. Основне її ядро становить літоральний, історично сформуваний комплекс за участю піщано-степового і лугового комплексів. Відмінною рисою флори є наявність в ній групи ендемічних видів, характерних для арен Нижнього Дніпра (Tragopogon borysthenicus, Trifolium borysthenicum, Otites borysthenica, Onobrychh botysthenica тощо), а також видів, що знаходяться на південній межі ареалу (Inula helenium, Salix acutifolia , S. rosmarinifolia, Orchis coriophora, Carex distans та ін.) У зв'язку з особливостями екологічних умов, переважно гідрологічного режиму, засоленості, ступенем антропогенного впливу, видовий склад геокомплексов добре диференційований. Переважна кількість видів флори острова належить до Magnoliophyta і тільки незначна – менше 1% - до Polypodiophyta і Equisetophyta. За приуроченістю до екоценотопів переважають види засолених лук (26,3%), піщаних степів (16,58%), солонців і солончаків (7,93%), і власне літораль - 21%). Для збереження видів необхідне, в першу чергу, збереження і відтворення місць їх помешкання. Серед заходів збереження популяцій рослин, які застосовуються в Національному природному парку «Джарилгацький», найголовніше значення мають наступні: 1) підтримка та відновлення популяцій ендемічних, реліктових, погранично-ареальних, екологічно-вразливих та зникаючих видів рослин: захист місцезростань найбільш рідкісних видів рослин (захист від витоптування і поїдання дикими копитними, від пошкодження або знищення рекреантами тощо) підсів насіння відновлюваних видів підсадження саджанців або дерен з потрібними видами вилучення адвентивних, рудеральних і синантропних видів рослин контроль за ступінню витоптування копитними, ступінню вірогідності пожеж та антропогенним пресингом у вигляді викошування, випасання та збору лікарських і ефіро-олійних диких рослин.

2) заборона на території Національного природного парку «Джарилгацький» інтродукцію адвентивних видів рослин; 3) контролювати або вилучати існуючі адвентивні види рослин; 4) не проводити заготівлю камки на острові та в акваторії Джарилгацької затоки. Фауністичний комплекс національного парку визначається оригінальністю його фізико-географічних умов, а саме жорсткістю кліматичних та геоморфологічних умов, зрідненістю рослинності, переважанням піщаних засолених грунтів тощо. Видове різноманіття комах налічує біля 1800 видів, які належать до 15 рядів та мешкають в 6 ентомокомплексах – псамофітному, луговому, солончаковому, болотному, антропогенному та берегових наносів. Фауна земноводних налічує 4 види – Bufo viridis, Pelobates fuscus fuscus, Hyla arborea, Rana ridibunda. Плазуни представлені 6 видами, такими як черепаха болотяна, різнокольорова ящурка, ящірка прутка, вуж звичайний та степова гадюка. Вірогідним є знаходження на острові ще 2 видів плазунів – 136

мідянки та полоза жовточеревого, але це потребує додаткових досліджень в період найбільшої активності змій. Орнітофауна НПП «Джарилгацький» є найбагатшим фауністичним комплексом – тут зустрічаються представники всіх 19 рядів орнітофауни України. Максимально відмічено 248 видів птахів. Найбагатшим за видовою представленістю є водно-болотний орнітокомплекс, трохи поступаються йому деревно-чагарниковий та степовий. З метою охорони та збереження видів дикої фауни на території Національного природного парку «Джарилгацький», на даному етапі його розвитку, впроваджуються такі заходи: контроль та регулювання полювання; регулювання вилову риб, що є об’єктами промислового рибальства; підвищення чисельності деяких видів риб, використовуючи існучі спеціалізовані риборозплідні господарства; ведення боротьби із браконьєрством, особливо стосовно видів, занесних до Червоних списків та Міжнародних природоохороних угод та конвенцій; контроль добування морських безхребетних, ведення боротьби з масовим виловом крабів, занесених до Червоної книги України; дотримання ощадливого по відношенню до птахів, комах та інших тварин режиму сінокосіння: заборона суцільного викошування значних площ в зонах регульованої та стаціонарної рекреації; заборона відлову комах аматорами для приватних колекцій; повне виключення можливості відлову або знищення степової гадюки тощо.

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення В Херсонській області зосереджені значні площі водно-болотних угідь міжнародного значення, загальною площею 345229 тис. га, що складають майже 40% від площі усіх угідь. Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя (далі – ВБУ) міжнародного значення, а саме: «Дельта р. Дніпро», «Східний Сиваш», «Центральний Сиваш», «Каркінітська та Джарилгацька затоки», «Ягорлицька затока», «Тендрівська затока» та «Великий Чапельський під», як місця проживання водоплавних птахів, на території області – виконуються. Водно-болотні угіддя виконують роль своєрідного екологічного коридору між Дунаєм і Доном вздовж північно-західного кордону Чорного моря і слугують дуже важливими місцями для зимівлі та годівлі мільйонів водоплавних птахів, які тут зимують або пролітають по Азово-Чорноморському міграційному коридору. Також вони посідають чільне місце серед найпродуктивніших природних систем країни. Ці угіддя значною мірою задовольняють соціальні потреби у любительській та промисловій рибній ловлі, спортивному полюванні, туризмі та інших видах рекреації. Велике рекреаційне значення мають водні об'єкти, придатні для купання, бальнеологічні ресурси у вигляді мінеральних вод, мінеральних грязей та висококонцентрованих розсолів. В свою чергу угіддя Херсонщини по своїм природним характеристикам можна поділить на кілька груп. Першою - являються мілкі морські затоки - це Ягорлицька, Тендрівська, які є одним з ключових компонентів Чорноморського 137

біосферного заповідника. Вони мають розвинену систему островів і відокремлюються від відкритого моря Тендрівською косою. Сучасний екологічний стан цих угідь в цілому задовільний, вони зберегли високий рівень біологічної продуктивності і забезпечують життєві умови для значної кількості птахів. Каркінітська та Джарилгацька — це теж затоки Чорного моря, вони являються найбільш солоноводними, утворені Тендрівською косою та островом Джарилгач. До другої групи ми відносимо Центральний та Східний Сиваш, надзвичайно велика за розмірами системи приморських лагун. Вони мілководні, солоні з порізаною береговою лінією, численними косами, півостровами, островами та великими просторами солончаків. У зв'язку з високою солоністю води рослинний та тваринний світ (головним чином безхребетні тварини) угіддя представлені майже виключно солелюбними видами або видами, пристосованими до рівня засоленості. Основну загрозу їм становить забруднення води об'єктами хімічної промисловості та внаслідок сільськогосподарської діяльності, і як не парадоксально, туризм. Окремою групою виділяємо Дельту Дніпра, яка є третьою за розмірами в Європі і являється зоною типа «річка-море». Відрізняється виключним біорізномаїттям і має велике значення для його збереження. До складу угіддя крім численних річкових рукавів входять болота, заплавні ліси, піщані кучугури тощо. Взагалі Дніпро є основним джерелом питної води в Україні. Водно-болотне угіддя Великий Чапельський під, яке є складовою частиною Біосферного заповідника ім. Ф. Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» утворилось у степовій улоговині. Площа вкритої водою території залежить від сезонної кількості опадів, з періодичністю в 12 років вона збільшується, що впливає на поширення водно-болотяної рослинності. Він служить для відпочинку міграційних птахів. Негативно на стан угідь впливає антропогенний фактор - це розорювання узбережжя заток, скид стічних вод з рисових чеків та браконьєрське полювання. І незважаючи на зазначені вище причини, угіддя відзначаються унікальністю і багатством природних систем і повинні бути збережені. Сучасний стан природних комплексів заповідника визначається переважно природними абіотичними та біотичними чинниками. Змін негативного характеру на екологічний стан водно-болотних угідь в 2011 році не зафіксовано. Через занепад зрошувальної та дренажної систем мілководних морських заток поліпшився. Дирекцією Чорноморського біосферного заповідника проводились заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь «Ягорлицька затока» та «Тендрівська затока»: - постійно вівся моніторинг їх стану, що сприяє своєчасному прогнозу перебігу змін, що в них відбувалися під дією природних та антропогенних факторів; - велась сумлінна охорона цих угідь, особливо під час гніздування птахів на островах; - контролювався стан узбережних заток, що входять до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника та мають особливий режим природокористування; 138

- велась інспекторська робота щодо виявлення фактів рибного та мисливського браконьєрства, з адміністративним покаранням порушників режиму охоронних територій. В Азово-Сиваському національному природному парку не відмічено погіршення стану угідь «Східний Сиваш» та «Центральний Сиваш», які частково розташовані на території області. Територія підтримує життєдіяльність 43 видів птахів, переважно високого природоохоронного статусу. Кількість видів, які знаходяться під охороною є стабільною, вилучення природних ресурсів не проводилось, території водно-болотних угідь знаходяться в природному стані, мають ознаки відсутності антропогенного впливу. На протязі 2011 року здійснювалася цілодобова охорона території єгерською службою, проводились протипожежні обкоси доріг. В літній період виникала загроза пожеж, але потенційною загрозою є освоєння та викуп земель суміжних землекористувачів сільськогосподарського призначення. На території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» знаходиться водно-болотне угіддя міжнародного значення «Великий Чапельський під», яке включено до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення Рамсарської конвенції (Рамсар 1971). Змін в екологічному стані Рамсарської території, що знаходиться в режимі заповідної зони заповідника не відбулося. Територія знаходиться під цілодобовим наглядом служби державної охорони природоохоронної установи. Периметр території огорожений (висота огорожі 2,2 м), визначений в натурі межовими знаками, означений аншлагами. Для захисту від пожеж ділянка оборана 8-метровою смугою. Водопостачання водойм у природному ядрі – Великому Чапельському поді, що підпадає під дію Рамсарської конвенції – було безперебійним. Природного затоплення поду у 2011 році не спостерігалось, тому загальна площа водно-болотних угідь міжнародного значення залишалась сталою. Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Дельта р.Дніпро» підтримує життєдіяльність 14 видів птахів, з яких рідкісними є чапля жовта, коровайка, лебідь-шипун, журавель сірий та інші. Протягом звітного року проводилась активна просвітницька робота серед населення області, студенти Херсонського державного університету спільно з науковцями Інституту природознавства та Чорноморського біосферного заповідника приймають участь у щорічному обліку водоплавних птахів.

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам'ятки культури, культові об'єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкуренто спроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об'єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду - суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах 139

пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону. Херсонщина має унікальні можливості виходу до двох морів - Чорного і Азовського. На сьогодні в курортно-рекреаційних районах області (Генічеський, Голопристанський, Каланчацький, Садовський) діють 273 заклади відпочинку та оздоровлення (з них 40 дитячих), які протягом літнього туристичного сезону здатні забезпечити проживання більше 45 тисячам туристів. Середня заповнюваність закладів протягом літнього сезону становить 90 % від загального ліжкового фонду. Завдяки своїм природним і кліматичним умовам Херсонщина відноситься до числа унікальних куточків світу. Комфортність відпочинку та рекреації, ефективність лікування багатьох видів хвороб та загального оздоровлення залежить від сприятливих кліматичних умов області. В області є унікальні соляні озера Азово-Чорноморського узбережжя; ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район) та с. Геройське (Голопристанський район); мінеральні та термальні води північно-західних районів області; мінеральні лікувальні грязі (озера поблизу м. Гола Пристань), на території Чонгарського півострова Генічеського району знаходяться родовища підземних йодних вод. В області є декілька родовищ лікувальних грязей та ропи (озера Солоне, Прокопівське, Червоне), йодно-бромні води на Арабатській Стрілці. На території області (Генічеський, Голопристанський, Каланчацький райони) розвідані запаси мінеральних вод для зовнішнього застосування (бромно-хлоридно-натрієва йодно-бромна, хлоридно-натрієва). Берег Чорного та Азовського морів розглядається як велетенський природний інгаляторій, в якому людина приймає природні інгаляції. Повітря узбережжя особливо збагачене озоном, насичене морськими солями. Внаслідок розпилення морської води прибоєм в повітрі вирізняється високий вміст хлориду натрію та йоду. Характерна іонізація морського повітря здійснює благотворний вплив на людину. В цілому функціонуюча туристична та курортна інфраструктура районів області знаходиться в належному стані. Стан модернізації закладів досить високий: кімнати для відпочиваючих обладнані сучасними меблями, санвузлами, забезпечені побутовою технікою (телевізор, холодильник, кондиціонер тощо). На територіях закладів відпочинку та оздоровлення в наявності пункти харчування, медпункти, танцмайданчики, спортмайданчики, дитячі майданчики. В деяких установах працюють кінотеатри та бібліотеки. Автотранспортні шляхи району обладнані дорожніми вказівними знаками напрямків розміщення закладів відпочинку та оздоровлення. На території пляжних зон розташовані стаціонарні парасольки, тіньові навіси, фонтанчики з питною водою. На прилеглих територіях баз відпочинку працюють водні атракціони, пункти торгівельної мережі та заклади громадського харчування. В області постійно проводиться робота по удосконаленню туристичнорекреаційної інфраструктури, видаються доручення та розпорядження щодо поліпшення стану туристичної інфраструктури, щодо підготовки та проведення туристично-курортного сезону, надаються пропозиції до Міністерства культури щодо внесення змін до законодавства, проводиться інформаційна робота. Одним з результатів скоординованих дій обласної державної адміністрації, 140

Скадовської районної державної адміністрації, Скадовської міської ради стало оголошення м. Скадовська дитячим курортом державного значення (6 вересня 2011 року). В місті Скадовськ створено дельфінарій «Акварель», який являє собою культурно - освітній і терапевтичний центр, окрім розважальної програми з дельфінами пропонує широкий спектр послуг як дітям, так і дорослим. Тут на власні очі можна побачити дельфінів в ролі неперевершених циркових артистів, дізнатися, якими колосальними можливостями вони володіють, персонально поспілкуватися з цими чудовими тваринами, отримати заряд бадьорості і щастя, привезти незабутні враження з відпочинку на морі. Крім того, на території дельфінарію розгорнулося розважальне містечко, де ви можете відвідати атракціони, поласувати солодощами і прохолодними напоями, здійснити екскурсію по експозиції екзотичних риб і морських мешканців, замовити проведення дитячих свят. На сьогодні в Скадовському дельфінарії проводиться робота щодо проведення делфінотерапії для дітей з захворюваннями нервової системи (аутизм, дитячий церебральний параліч, олігофренія, синдром Дауна). В Генічеському районі впроваджується мультифункціональний Національний проект «ІнтерМедікалЕкоМісто», який функціонуватиме на базі міжнародного центру відновлювального лікування Козявкіна В.І. З метою популяризації курортно-рекреаційного потенціалу Херсонщини управлінням культури і туризму проведено рекламно-інформаційні прес-тури по Азовському і Чорноморському узбережжю, за результатами яких вийшли іміджеві публікації та репортажі.

5.6 Природно-культурна спадщина Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій. На території Херсонської області налічується 32 пам’ятки містобудування та архітектури, які занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, та 107 пам'яток містобудування та архітектури місцевого значення, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток (пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення). Переважна частина цих пам'яток знаходиться на території м. Херсона. До об′єктів природно-культурного значення відносяться парк ім. Леніна (Денисівський, датування – 1785 рік) – охоронний номер 230103 (№ 29-Хр). Земельна ділянка під парком віднесена до земель історико-культурного призначення. Згідно містобудівної документації парк розташований в історичній частині міста Херсона та відноситься до територій зелених міських зон загального користування. В тому числі, на території області розташовані чисельні пам’ятки історії, серед яких скіфські кургани та городища. Пам’ятними місцями Херсонської області є ті, що пов’язані з часом Запорізької Січі. Серед них: Голий Перевіз ( Гола Пристань ), Таванська переправа (Берислав), Прогнойська паланка (с. Геройське) тощо. На території Херсонщини розташовувалися Каменська і Олешківська Січі Війська Запорізького та декілька козацьких паланок.

141

В області розробляються туристично-екскурсійні маршрути з різноманітною тематикою, що дозволяє скласти чітке уявлення про віхи історичного та культурного життя Херсонщини. Туристичний маршрут «Козацькими шляхами Херсонщини», до якого входять 9 туристичних об’єктів: Херсонський обласний краєзнавчий музей (м. Херсон), с.Тягинка - пам’ятник Б.Хмельницькому, фортеця Тягинь, балка Бургунка (міст Катерининського тракту 18 ст.), с.Республіканець - «Кам'янська Січ», с.Червоний Маяк - Свято-Григоріївський Бізюків чоловічий монастир, м.Нова Каховка – ВАТ «АПФ «Таврія», м.Нова Каховка – яхт-клуб «MaximMarine», с.Веселе - ВАТ «Ім. князя Трубецького», Єдина пустеля у Європі «Олешківські піски» тощо.

5.7 Туризм В межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін «екологічний туризм», або його скорочений варіант «екотуризм». Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як «подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини». Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. На Херсонщині можна пропагувати слідуючі види туризму: курортнооздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурнопізнавальний туризм. Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні - це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційно-рекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раціональне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціально-економічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Херсонська область, майже єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити туристів високоякісними культурами і в першу чергу кавунами, овочами, виноградом та фруктами.

142

Згідно реєстру ліцензіатів за 2011 рік в Херсонській області знаходяться 114 суб’єктів туристичної діяльності (туроператорів та турагентів), з них 13 туроператорів. За підсумками моніторингу 2011 року на туристичному ринку Херсонщини 46 садиб сільського зеленого туризму, 273 заклади відпочинку та оздоровлення в курортно-рекреаційних районах області знаходиться, 17 готелів в місті Херсон. Розвиток туристичної інфраструктури області з кожним роком набуває все більш позитивних тенденцій. 19-21 квітня 2012 року на Херсонщині відбувся ІІ Міжнародний туристичний форум «Розвиток екологічного туризму в країнах Чорноморського басейну: ресурси та інновації», з метою створення платформи обговорення питань розвитку, передачі досвіду у сфері екологізації туризму, налагодження співпраці між суб’єктами туризму України та країн Чорноморського басейну, обговорення питань просування туристичних продуктів, а також як середовище для генерування ідей щодо нових проектів у сфері розвитку туризму та дитячого оздоровлення. Участь у Форумі взяли представники дипломатичного корпусу, центральних та регіональних органів державної влади, муніципальної влади, посли, перші секретарі та торгові аташе Естонії, В’єтнаму, Литви, Словацької Республіки; генеральні консули Білорусі, Болгарії, Грузії, Польщі, Росії. Також на заході були присутні науковці Болгарії, Молдови, Польщі, Хорватії; бізнесмени, представники громадських організацій з різних куточків України; представники засобів масової інформації – провідні газетні видання, туристичні журнали, національні й регіональні телеканали. В рамках Форуму відбулося пленарне засідання, підписання меморандумів про співробітництво, прес-конференція керівників області та почесних гостей Форуму, презентація щорічних міжнародних культурних подій на Херсонщині, засідання круглих столів, контрактна туристична біржа, рекламно-інформаційні прес-тури. Всього у заходах Форуму були задіяні більше 1000 осіб. Форум надав можливість для ефективного інноваційного пошуку, обміну досвідом і обговорення практичних питань формування й визначення сучасних тенденцій розвитку екологічного туризму в країнах Чорноморського басейну та роль України в цьому процесі, а головне допоміг об'єднати зусилля міжнародних партнерів для розширення всебічного екологічного співробітництва. На якість розвитку туристичної галузі області вагомо впливає рекламна компанія, яка щорічно проводиться управлінням культури і туризму облдержадміністрації під гаслом: Відпочивайте на Херсонщині! На автомобільних шляхах, що знаходяться на в’їзді в Херсонську область встановлено інформаційно-рекламні щити з відповідним брендом. Для організації та проведення рекламної компанії з просування Херсонщини як туристичного центру з метою розвитку ділових відносин у галузі туризму, популяризації туристичних можливостей на туристичному ринку підготовлено та видано протягом 2012 року багато рекламної друкованої та відео продукції українською та англійською мовами, зокрема «Календар культурно-туристичних подій-2012 року», «Каталог – Херсонщина туристична-2012».

143

8-10 червня поточного року на Арабатській Стрілці Генічеського району відбувся VІІ Фестиваль туристичної журналістики України, який вже втретє за вибором Туристичного прес-клубу України проводиться саме на території Херсонщини завдяки її багатому рекреаційно-туристичному потенціалу. З метою висвітлення туристичних можливостей Херсонської області на міжнародному та внутрішньому туристичних ринках управління культури і туризму облдержадміністрації разом з туристичними організаціями області постійно бере участь у різноманітних національних та міжнародних виставкових заходах та рекламних піар акціях.

16-19 серпня 2011 року пройшла загальнодержавна виставкова акція «Барвиста Україна - 2011» у м. Київ, Національний комплекс «Експоцентр України». Було всебічно представлено потенціал Херсонщини на загальнонаціональному рівні, висвітлено досягнення підприємств промислового комплексу, сільського господарства області, туризму. У загальній експозиції управлінням культури і туризму облдержадміністрації було представлено стенд «Туристично-рекреаційни потенціал області», розповсюджено рекламну продукцію.

06 – 07 жовтня 2011 року відбулася Міжнародна науково–практична конференція на тему: «Сільський зелений туризм в Україні: законодавство, реалії, перспективи». Потужний курортно-рекреаційний та туристичний потенціал області було також представлено під час Міжнародної спеціалізованої туристичної виставки Uitt-2011 «Україна. Подорожі та туризм», яка відбулася восени у в Міжнародному виставковому центрі у м.Київ. З метою активізації іноземного інвестування та відновленню позитивної динаміки внутрішніх інвестицій туристичні проекти було представлено на слідкуючих заходах: Міжнародному інвестиційному форумі «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» (м. Нова Каховка); конференціях «Євпаторійські канікули» та «Інформаційнотуристичний центр, як ефективний інструмент регіонального маркетингу» (м. Євпаторія); у науково-практичній конференції «Природно-заповідний фонд Херсонщини: вклад в економіку області та перспективи розвитку» (м. Херсон); у ІІ Екологічному форумі «Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета» з презентацією на тему: «Рекреаційний потенціал природно-заповідного фонду: стан, проблеми та перспективи розвитку», в І Міжнародному форумі «Україна брендинг країни та міст». Щорічно в області навесні й восени проводяться для туристичних операторів і представників ЗМІ інтегровані рекламно-інформаційні прес-тури по Азовському та Чорноморському узбережжю, а також по провідним садибам сільського зеленого туризму, які сприяють створенню умов для інформаційного обміну та пошуку партнерів, просуванню конкурентноспроможного туристичного продукту на зовнішні ринки та інформаційна підтримка розвитку туризму на Херсонщині. Сприяли популяризації традицій та підвищенню іміджу краю, як в Україні, так і за її межами Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», Всеукраїнський конкурс солістів-вокалістів ім.О.Петрусенко, Міжнародний конкурс академічного мистецтва юних 144

«VIVAT, musika!», фестиваль вокального мистецтва «Травневі зорі», камерної музики «Амадеус» тощо. Участь у них взяли як представники від різних областей України так і зарубіжжя, а саме: Росії, Білорусії, Молдови, Румунії, Болгарії, Казахстану, Китаю (Перм, Вологда, Казань, Київ, Мінськ, Тирасполь, Івано-Франківськ, Миколаїв, Львів, Одеса, Житомир, Харків, Полтава, Кривий Ріг, Рівне, Алмати, Ясси, Кіровоград та ін). Підсумком кожного туристичного сезону на Херсонщині, в тому числі й 2011 року стає традиційне урочисте святкування Всесвітнього дня туризму 27 вересня, під час якого губернатор області нагороджує найкращих працівників туристичної галузі Почесними грамотами та Подяками голови облдержадміністрації; кращі працівникі відзначаються Почесними грамотами голови обласної ради та Почесними грамотами Державної служби туризму і курортів. В якості об'єктів туристського відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в «оздоровчих та інших рекреаційних цілях». Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» - сучасний центр екологічного туризму та еколого-освітньої роботи в регіоні. Робота з еколого-освітньої діяльності у 2011 році проводилась з метою подальшого проведення екологічної освітньо-виховної діяльності в регіоні заповідника, відповідно до Програми «Екологія 2015», затвердженої Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області і обласною Радою народних депутатів, за планом, затвердженим Вченою радою заповідника, та погодженим з Міністерством екології та природних ресурсів України, спрямована на здійснення заходів щодо відзначення 40-річчя Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», святкування 20-ої річниці Незалежності України, Днів науки та працівника природно-заповідної справи. Еколого-освітня діяльність здійснювалась співробітниками сектора екологічної пропаганди та науковими співробітниками наукового відділу заповідника у співпраці з іншими зацікавленими громадськими організаціями, державними установами та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування. Протягом 2011 року укладено 27 договорів про надання послуг екологічного освітньо-виховного характеру. Здійснювалась організація і проведення екскурсій, як для мешканців регіону, так і для населення України, країн Близького та Далекого Зарубіжжя. До послуг відвідувачів пропоновано п'ять екскурсійних маршрутів: - екскурсії у дендропарк (велика та мала екологічні стежки) та зоопарк; - екскурсії по екологічній стежці (природне ядро); 145

- оглядові екскурсії у кінному екіпажі у заповідний степ, (Великий Чапельський під, дендропарк); - оглядові екскурсії на мікроавтобусі у заповідний степ, (Великий Чапельський під, дендропарк) Ландшафти дендрологічного парку «Асканія-Нова» Протягом екскурсійного сезону 2011 року заповідник відвідали 91418 екскурсантів. З них: 3276 - з країн СНД та 538 - з Далекого зарубіжжя. Для забезпечення якісного проведення екскурсій організовано роботу курсів по перепідготовці екскурсоводів для роботи на екскурсійних маршрутах заповідника. Згідно темплану було прочитано 16 лекцій (32 академічні години); проведено 10 практичних занять (20 академічних годин). Згідно тарифікаційних категорій до роботи було допущено 45 екскрсоводів. Значної уваги приділяється художньому оформленню екскурсійних маршрутів матеріалами еколого-пропагандистського та інформаційного змісту, що підсилює емоційний вплив на екскурсантів. У 2011 році були прочитані лекції на природоохоронну тематику, проведено бесіди, навчальні екскурсії, якими охоплено понад 2500 слухачів, що складає біля 50% населення, налагоджено роботу із шкільними та позашкільними закладами регіону заповідника. Вже традиційним стала участь співробітників заповідника та населення селища у Міжнародних та Всеукраїнських екологічних акціях «День довкілля», «День Землі», «День охорони навколишнього природного середовища», «Свято птахів», «Допоможемо зимуючим птахам», «Чисте подвір'я - чисте селище». У рамках акцій проведено конкурси дитячих малюнків, фотовиставки, а також трудові десанти по впорядкуванню території (збирання та утилізація пластикового сміття; висадка квітів, дерев, кущів). У 2011 році в різноманітних акціях взяли участь біля 3000 чоловік представників різних вікових категорій та соціальних груп. Наукова бібліотека Біосферного заповідника «Асканія-Нова» є структурним підрозділом науково-дослідної, природоохоронної, екологоосвітньої установи міжнародного значення. На її базі систематично проводились бесіди, виставки літератури з екологічних та природоохоронних питань. Поповнення бібліотеки за звітній період - 258 примірників. Загальна кількість екземплярів - 14367, з них цінний фонд - 111 примірників, неопублікованих документів - 174, періодичних видань - 7884. Проіндексовано по УДК 52 книги та 111 наукових статей. Організовано розсилку наукових видань заповідника, згідно Закону України "Про обов'язковий примірник документів". Проведено обмін літератури з іноземними установами, та з Канівським природним заповідником, робочою групою РГГ (м. Москва, Росія), робочою групою Азово-Чорноморської станції (м. Мелітополь), ЦНСХБ (м. Москва, Росія). Постійно працює екологічний кінолекторій. Проведення еколого-просвітницьких заходів на базі заповідника дозволяє надзвичайно ефективно впливати на світогляд людей, використовуючи інформаційний та емоційний вплив. У ЧБЗ створено еколого - інформаційний центр (на базі музею природи), експозиція якого дозволяє відвідувачам в повній мірі створити уявлення про природні комплекси заповідника, ознайомитися з 146

представниками його флори і фауни, ввійти в курс основних екологічних проблем регіону. ЕІЦ Чорноморського біосферного заповідника, з одного боку є одним із засобів еколого-освітньої діяльності заповідника, з іншого боку, є одним з туристичних об'єктів Херсонщини. Щорічно його відвідують до 3 тисяч відвідувачів. Щорічно на території заповідника проводять навчальну та науководослідницьку роботу студенти, аспіранти, фахівці природничий спеціальностей з різних ВУЗів та науково-дослідних установ України, Росії, Польщі, Германії, проводяться екологічні акції (День Чорного моря, День водно-болотних угідь, Марш парків, тощо) та пізновальні фахові екскурсії. Ще в 2006 році співробітниками Чорноморського біосферного заповідника були запропоновані маршрути щодо екологічного туризму на території Голопристанського району. Нашими рекомендаціями вже скористалися приватні туристичні підприємства: «садиба» Чайка; Марійчина садиба; Кінбурнська садиба. В 2012 році планується заключення договорів про співпрацю в галузі розвитку екотуризма з осередками зеленого туризму в регіоні. На території Азово-Сиваського національного природного парку здійснюється виключно наукові експедиції.

6. Земельні ресурси і ґрунти 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду області Земля – це важливий економічний ресурс області, охорона та раціональне використання якого належить до пріоритетних завдань суспільства. На початок 2012р., за даними Головного управління земельних ресурсів, земельний фонд області складав 2846,1 тис.га і структурно розподілився таким чином: Площа, тис. га 2846,1

Всього земель (територія) у тому числі: землі сільськогосподарського призначення ліси та лісовкриті площі забудовані землі землі під водою відкриті заболочені землі інші землі

2033,1 152,0 71,3 430,9 29,8 129,0

Таблиця 56 Питома вага у загальному фонді, % 100,0

71,4 5,3 2,5 15,2 1,1 4,5

Значна частка земельної площі 69,2 % ( 1969,5 тис.га) – це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 90,2 % (1776,8 тис.га ) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 81,5%, а ступінь розораності земельної площі – 73,6%. Важливим чинником підвищення продуктивності грунтів є їх удобрення. Під урожай 2011р. сільськогосподарськими підприємствами області було внесено 359,1 тис.ц мінеральних добрив (у перерахунку на 100 % поживних речовин), що на 16,1% більше, ніж у 2010р.

147

У структурі використання мінеральних добрив, як і в минулі роки, найбільшу питому вагу займають азотні добрива – 74,9 % ( в 2010 р. – 80,2 %), а фосфатні та калійні – відповідно лише 16,4 % (12,7 %) та 8,7 % (7,1 %). Такий дисбаланс елементів живлення призводить до виснаження грунтів та не сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур. Мінеральні добрива були внесені на 65,6% загальної посівної площі сільськогосподарських культур (518,5 тис.га), що на 46,3 тис.га більше проти 2010р. На 1 гектар посівної площі сільськогосподарських культур в середньому по області було внесено по 45 кг мінеральних добрив ( на 6 кг більше проти попереднього року). Органікою підприємствами удобрено лише 2,1 тис.га посівів сільськогосподарських культур (або 0,3% загальної посівної площі), на які внесено 82,8 тис.т, що на 1,2% менше, ніж у 2010р. У середньому, у розрахунку на 1 га загальної посівної площі було внесено 0,1 т органіки. На якісний стан земельних ресурсів вагомо впливають агротехнічні заходи, які проводяться з метою поліпшення та відновлення грунтового покриву, попередження можливих негативних екологічних наслідків порушення земель. Так, у 2011р. на площі 3836,1 га було проведено гіпсування та внесено 7935т гіпсу та інших гіпсовмісних порід. Структура земельного фонду регіону Таблиця 57 2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

% до % до усього, усього, % до Основні види земель усього, % до усього, % до усього, тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної та угідь

2

площі території 3

2846,1

1. Сільськогосподар1970,9 ські угіддя

1 Загальна територія у тому числі:

4

площі території 5

6

площі території 7

100

2846,1

69,2

62,5

8

площі території 9

10

площі території 11

100

2846,1

100

2846,1

100

2846,1

100

1971,1

69,3

1970,6

69,2

1970,7

69,2

1969,5

69,2

1777,6

62,5

1777,2

62,4

1777,2

62,4

1776,8

62,4

з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісовкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою,

1777,1 -

-

26,6

1

27,3

1

27,3

1

27,4

1

26,6

1

10,3/ 156,3

5,9

10,2/ 156,0

5,8

10,3/ 155,8

5,9

10,5/ 155,6

5,8

10,4/155 ,7

5,8

151,4

5,3

151,4

5,3

151,5

5,3

151,5

5,3

152,0

5,3

70,7

2,5

70,6

2,5

70,7

2,5

71,0

2,4

71,3

2,5

31,1

1,1

31,1

1,1

29,8

1

29,8

1

29,8

1

113,1

4

113,1

4

113,6

4

113,5

4

113,3

4

148

голими скелями) 6. Інші землі

128,9

4,5

128,9

4,5

-

-

-

-

-

-

Усього земель (суша) 2415,6 Території, що покриті поверхневими 430,5 водами

84,9

2415,6

84,9

-

-

-

-

-

-

15,1

430,4

15,1

431

15,1

430,9

15,1

430,9

15,1

Відсоток ріллі від загальної площі земель Херсонської області

у тому числі - ріллі 62%

Площа сіножатей і пасовищ (тис. га) Таблиця 58 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Адміністративно-територіальна одиниця Бериславський Білозерський Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський м. Каховка м. Нова Каховка м. Херсон Разом

Сіножаті

Пасовища

0,0 0,137 0,428 0,581 0,139 0,287 0,293 3,51 0,0 0,0 0,64 0,0 0,062 0,013 1,66 0,011 1,349 0,936 0,0 0,183 0,014 10,24

9,76 5,94 2,38 10,82 5,12 5,568 8,183 20,425 1,475 9,913 9,01 7,43 3,85 3,6 25,49 11,1 8,782 6,052 0,0 0,314 0,642 155,794

Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь.

149

Площа ріллі і деградованих земель Херсонської області 2011 рік 2010 рік 2009 рік 2008 рік 2007 рік 2006 рік 0 200 400 600 800 100012001400160018002000

тис. га 2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Засолені

346,7

389,4

590,6

590,6

590,6

599,6

Еродовані

441,9

441,9

441,9

441,9

441,9

441,9

Дефляційно-небезпечні

1689,3

1689,3

1689,3

1689,3

1689,3

1689,3

Рілля

1777,1

1777,7

1777,6

1777,2

1777,2

1776,8

Сільськогосподарські угіддя

1970,3

1970,9

1971,1

1970,6

1970,7

1969,5

6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь Територіально Херсонська область знаходиться в межах двох кліматичних зон: Степової посушливої та Сухого Степу. За ґрунтовими та природнокліматичними критеріями область умовно поділяється на сім основних природно-сільськогосподарських районів: Бериславський природно-сільськогосподарський район охоплює Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Нововоронцовський та частину Білозерського адміністративних районів, загальною площею 447,8 тис. га, в т.ч. сільськогосподарських угідь - 415,2 тис. га. Ґрунтовий покрив району складається в основному з чорнозему південного з важко- та середньосуглинковим механічним складом з переважанням крупнопилуватої фракції – це визначає схильність ґрунтів до процесів дефляції та ерозії. Площа подових ґрунтів (біля 10 % ріллі), характеризуються досить потужним гумусованим профілем (60-70 см) та відзначаються низькою водопроникністю, значною вологоємністю при невеликому запасі доступної для рослин вологи. Ґрунтам притаманне короткострокове сезонне перезволоження, вони потребують регулювання водно-повітряного режиму. Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район об’єднує Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Нижньосірогозький, частину господарств Каховського та Іванівського адміністративних районів. Площа сільськогосподарських угідь - 490,3 тис. га. Переважаючі ґрунти ( > 80 %) – високопродуктивні чорноземи південні солонцюваті, які знаходяться під впливом дефляції. Ґрунти потребують проведення протидефляційних заходів.

150

Білозерський природно-сільськогосподарський район включає господарства Білозерського району і райони міста Херсона. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 104,8 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями, що займають біля 70 % ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусованим профілем з середньоі важкосуглинистим механічним складом, дефляційно небезпечні. За рахунок зрошення водами Дніпровського лиману та Інгульця в ґрунтах відзначається вторинне осолонцювання, місцями спостерігається затоплення і підтоплення територій. Такі масиви потребують проведення меліоративних заходів. Цюрупинський природно-сільськогосподарський район знаходиться на піщаних аренах тераси Дніпра і об’єднує господарства Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів та м. Нова Каховка. Площа сільськогосподарських угідь складає 47,3 тис. га. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі переважно супіщаного механічного складу. Вони характеризуються слабкою гумусованістю (0,96 %), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуренністю, високою водопроникністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. Ґрунти в значній мірі знаходяться під впливом дефляції і потребують проведення відповідних заходів збереження. Скадовський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Скадовського району, частину господарств Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів і відноситься до тераси дельти Дніпра. Площа сільськогосподарських угідь - 272, 2 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений здебільшого темнокаштановими ґрунтами та їх комплексами з солонцями. Ґрунти характеризуються легким механічним складом, добре розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується значною водопроникністю на слабо солонцюватих ґрунтах і дуже низькою – на сильно солонцюватих ґрунтах та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах. На зрошуваних ґрунтах відзначається наявність вторинно осолонцьованих ґрунтів, подекуди - засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин погіршення фізичних властивостей ґрунту. Інтенсивне навантаження на ґрунт, при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність ґрунту. Чаплинський природно-сільськогосподарський район. До його складу входять Чаплинський, Каланчацький і декілька господарств Новотроїцького району. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 236,7 тис. га. Ґрунтовий покрив представлений темно-каштановими ґрунтами і їх комплексами з солонцями, які характеризуються гумусованим профілем потужністю 40-48 см, значною солонцюватістю та слабкою структурністю орного шару.

151

Генічеський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Генічеського, Новотроїцького та частину господарств Іванівського району. Площа сільськогосподарських угідь – 349,5 тис. га. Характеристика ґрунтів району аналогічна до Чаплинського природносільськогосподарського району. Землі, які зрошуються на протязі багатьох років мінералізованими артезіанськими водами, вторинно осолонцьовані, засолені і потребують меліоративного покращення.

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація* Таблиця 59 Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2007 рік 2 3,71899 0,1 1,91413 0,07 0,4275 0,015

2008 рік 3 3,7255 0,1 1,91834 0,07 0,4285 0,015

2009 рік 4 3,8255 0,1 4,29834 0,15 2,2285 0,08

2010 рік 5 3,8255 0,1 4,29834 0,15 2,2285 0,08

2011 рік 6 3,8255 0,1 4,29834 0,15 2,2972 0,08

* - наявність земель з наростаючим підсумком Дослідження ґрунтів контрольних ділянок за показниками вмісту важких металів Херсонським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів та якості продукції (ХЦ «Облдержродючість») проводяться в межах виконання науково-дослідної програми «Оцінка екологічного стану ґрунтів на контрольних ділянках». Довгострокові дослідження розпочато з 1978 року. Мета досліджень: здійснення токсикологічного контролю за станом ґрунтового покриву області. Завдання досліджень: виявлення екологічно небезпечних територій в межах Херсонської області. Методика досліджень: на закріплених контрольних ділянках (25 точок спостереження) по всій території Херсонської області проводяться контрольні виміри та відбори зразків, які досліджуються за наступними показниками: визначення залишкової кількості пестицидів, вміст важких металів та радіонуклідів. Слід зазначити, що вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області знаходиться в межах допустимих градацій. Перевищень ГДК за всіма визначеними елементами у жодній точці спостереження не виявлено. Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах спостереження) Таблиця 60 Рік

1992 1993

Мідь (Cu)

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

13,09 12,85

1,367 0,233

50,9 37,26

8,644 1,067 152

10,64 12,96

1,678 1,222

0,363 0,367

0,0576 0,0182

Рік

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Мідь (Cu)

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

12,59 17,44 18,39 19,54 18,91 18,57 8,5 9,17 13,68 13,96 13,8 13,5 8,6 11,66 12,15 11,4 11,23

0,226 1,308 1,02 0,396 0,828 0,871 1,324 0,656 0,533 0,97 0,82 0,79 1,1 0,89 0,91 0,83 0,72

37,39 42,88 41,31 43,82 44,67 34,94 33,84 29,73 28,54 30,48 32,6 31,9 38,8 34,51 35,03 32,8 31,24

0,685 1,84 1,692 1,712 1,168 1,329 1,344 1,248 0,929 2,23 1,38 1,32 2,34 1,49 1,51 1,44 1,41

12,76 11,06 13,04 13,93 13,32 14,14 13,7 12,19 10,07 12,44 13,4 13,2 14,2 14,05 13,73 13,7 13,08

1,044 1,624 1,408 1,092 1,252 1,771 1,052 0,794 0,676 0,75 0,71 0,71 0,83 0,79 0,79 0,85 0,87

0,36 0,331 0,342 0,37 0,368 0,347 0,428 0,324 0,341 0,53 0,24 0,38 0,38 0,37 0,37 0,4 0,39

0,0137 0,024 0,0192 0,024 0,0844 0,0957 0,052 0,0348 0,046 0,04 0,028 0,03 0,04 0,04 0,03 0,04 0,06

6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення За рахунок різкого зменшення кількості внесення органічних добрив (в 25 разів менше від необхідного) та недостатнього для позитивного балансу об'єму внесення мінеральних добрив - в ґрунтах області відзначається переважання процесів хімізації (декальцинація та дегуміфікація ґрунтів). Зокрема, за період останніх 10 років відзначено зниження загального вмісту органічної речовини в ґрунтах - на 0,17 %, зменшення кількості рухомих фосфатів (на 3,0 мг/кг ґрунту) та запасів обмінного калію (на 9 мг/кг ґрунту). На сьогодні, в землеробстві регіону, для бездефіцитного балансу гумусу не вистачає біля 15 млн. т органічних добрив для щорічного внесення. Об'єми фактичного внесення органіки дуже мізерні і не в змозі перекрити статті витрат гумусу з ґрунту. Дефіцит мінеральних речовин в ґрунті, в цілому по області, на сьогодні складає 111,4 кг/га, в тому числі - 43,2 кг/га азоту, 32,7 кг/га фосфору та 35,5 кг/га калію. При тому, що фактична доза внесення мінеральних добрив складає лише 8-му частину від необхідного. Всі ці дані підтверджують те, що органічна речовина та мінеральні компоненти ґрунту використовуються більш інтенсивно, ніж поновлюються. Ґрунти області втрачають природну родючість, важливість якої важко переоцінити, бо саме ґрунти виступають в якості основного знаряддя та засобу існування регіону. Різке зменшення обсягів внесення органічних добрив, що спричинено рядом соціально-економічних реалій - одна із основних причин прискорення процесів мінералізації та втрат гумусу. Значний обсяг земель області мають певний ступінь засолення та солонцюватості.

153

6.3.2 Забруднення ґрунтів Інформація про вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області в 2011 році (мг/кг ґрунту) Район, населений пункт

Бериславський, с. Львове Білозерський, с. Інгулець Великолепетиський, смт. Велика Лепетиха Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка Верхньорогачицький, с. Бережани Високопільський, СВК «Шевченко» Генічеський, м. Генічеськ Голопристанський, с. Нова Збур’ївка Горностаївський, смт. Горностаївка Іванівський, смт. Іванівка Каланчаський, смт. Каланчак Каховський, с. Богданівка Нижньосірогозький, смт. Сірогози Нововоронцовський, смт Воронцовка Новотроїцький, смт. Новотроїцьк Скадовський, с. Антонівка Цюрупинський, с. Тарасівка Чаплинський, смт. Чаплинка Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне Чаплинський, смт. Асканія-Нова Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицький, с. Первомаївка Верхньорогачицький, с. Зелене Нижньосірогозький, с. Першопокровка Нововоронцовський, с. Золота Балка

Мідь

Цинк

Свинець

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

14,9 9,6 13,5 7,8 8,3 14,6 11,9 9,8 8,5 11,8 12,4 15,6 11,9 12,4 14,1 11,4 9,6 10 9,7 10,2 7,3 8,5 8,4 10,1 9,7

0,43 0,56 0,42 0,44 0,41 0,58 0,54 0,45 0,43 0,51 1,12 0,49 0,46 0,64 0,62 0,7 0,63 0,53 0,91 0,48 0,59 0,62 0,6 0,51 0,64

30,6 29,5 27,2 29,4 27,6 35,8 40,6 20,3 18,4 33,5 36,4 29,3 36,2 35,4 34,2 33,9 23,6 36,8 35,3 32,8 28,6 27,5 26,2 34,6 28,2

1,59 1,42 1,14 1,16 1,21 1,32 1,43 0,93 1,1 1,32 1,89 1,4 1,18 1,75 1,18 1,33 1,18 0,95 1,22 0,94 1,25 0,9 1,29 0,96 0,92

10,1 9,8 12,6 10,5 12,3 13,1 14,6 7,99 6,84 15,8 12,5 14,2 15,9 12,8 14,7 11 10,9 9,6 12,3 15,8 11,2 13,4 11,6 9,9 12,5

0,96 0,89 0,97 0,78 0,8 0,83 1,26 0,32 0,75 0,7 2,49 0,82 0,98 0,99 1,02 0,89 0,85 1,07 1,29 0,78 1,34 0,97 1,42 0,78 0,92

154

Таблиця 61 Кадмій валова

0,43 0,36 0,33 0,41 0,42 0,43 0,49 0,37 0,4 0,43 0,59 0,53 0,55 0,39 0,52 0,54 0,43 0,46 0,51 0,44 0,38 0,32 0,33 0,34 0,38

рухлива

0,06 0,07 0,05 0,07 0,06 0,07 0,08 0,07 0,06 0,05 0,18 0,07 0,08 0,06 0,07 0,05 0,08 0,08 0,06 0,08 0,07 0,05 0,06 0,07 0,07

6.3.3. Деградація ґрунтів При щорічній потребі у проведенні гіпсування солонцевих ґрунтів 75 тис.га, хімічна меліорація проводиться на досить незначних територіях, які складають лише 2,4 % від необхідного. У цілому по області, у порівнянні з минулим роком, площі, де проведено гіпсування дещо збільшились, також, у незначній мірі, збільшився об’єм внесених меліорантів, але ці показники досить занизькі у порівнянні з необхідними потребами. Занадто незначні об’єми щорічної меліорації ґрунтів обумовлюють збільшення площ засолених та солонцюватих земель, які за останній рік збільшились, відповідно на 201,2 та 246,4 тис. га. Відзначено також зростання (на 4,31 тис. га) площ солонців. За рахунок незбалансованого використання мінеральних та органічних добрив, а також їх недостатньої кількості внесення, потреба у мінеральних компонентах ґрунту щорічно зростає, що свідчить про їх більш інтенсивне споживання, ніж їх поновлення за рахунок внесення добрив та надходження з іншими джерелами. Потреба основних мінеральних компонентів живлення у минулому році складає 112,6 кг/га. Причому, значна частка дефіциту (35-40 % із даної кількості) припадає на азот. Таблиця 62

На якій площі (тис. га) по області проводилось гіпсування Скільки (тис. тон) внесено фосфогіпсу Средньозважина потреба в мінеральних добривах (кг/га) Скільки внесено всього органічних добрив (тонн) Скільки внесено на га органічних добрив (тонн) На яку площу (га) Який вміст гумусу (%) по області (2006 – 2012 р.) Площа засолених земель складає (тис. га) Вторинне засолення (тис. га) Солонцюватих земель (тис. га)В тому числі: Солонців Солонців в комплексі Площа дефляційно-небезпечних Площа еродованих -

3,836 7,935 102,8 82790 0,1 2080 2,39 599,6 49,3 1156 46,0 206,5 1689,3 441,9

Об’єм внесених органічних добрив внесених у 2010 році становить 83,8 тис.т, а за розрахунками бездефіцитний баланс гумусу по області мало б забезпечити внесення 15,5 млн. т органічних добрив, або 11,2 т/га. Вміст гумусу в ґрунтах області, за даними останнього туру агрохімічного обстеження, складає 2,39 %, що на 0,07 % нижче даних попередніх досліджень. Площі еродованих та дефляційно небезпечних земель залишаються на рівні попереднього року.

155

Консервація деградованих і малопродуктивних земель Таблиця 63 Види земель

1 Всього

Усього на початок року

Проведено консервацію

тис. га

% до загальної площі території

тис. га

% до загальної площі території

2 -

3 -

4 -

5 -

Потребують консервації тис. га % до загальної площі території 6 7 71,4273 2,5

6.4 Оптимізація використання та охорона земель За 2011 рік здійснено 99 перевіркок (що на 1 більше ніж за 2010р.) додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земель (в т.ч. засмічення, забур’янення). За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 80 осіб (у 2010р. притягнуто на 124 особи більше), яких оштрафовано на 28,152 тис. грн. (що на 34,634 тис.грн менше ніж за 2010р.), з урахуванням раніше накладених стягнуто 31,469 тис.грн. з урахуванням раніше накладених (у 2010р. стягнуто на 13,433 тис.грн менше). Пред’явлено 11 претензій та позовних заяв (що на 1 претензію більше ніж у 2010р.), на суму 139,048 тис. грн (що складає на 1228,922 менше ніж за 2010р.). В звітному періоді відібрано 149 проби ґрунту (що на 37 більше ніж за 2010р.), 1 проба відходів та проведено їх лабораторні дослідження. Виконано 1127 визначень вмісту забруднюючих речовин, складу та властивостей ґрунту та відходів з територій 16 об’єктів, а саме: - з території земель Білозерської селищної ради, за межами смт. Білозерка, на місці несанкціонованого спалювання відпрацьованої автомобільної гуми; - для здійснення моніторингу за станом земель, а саме: з території Біосферного заповідника Асканія-Нова, Чорноморського біосферного заповідника, на землях Херсонської міської ради – санітарно-захисна зона ЗАТ «Херсонський нафтопереробний завод». На території колишньої бази ВАТ «Каланчацький райагрохім», та на території колишнього полігону виробничих відходів ВАТ «Південний електромашзавод»; - вплив ЗАТ «Кримський Титан» на території Червоночабанської сільської ради Каланчацького району с. Червоний чабан та на відстані 3 км в санітарнозахисній зоні підприємства; с. Першоконстантинівка, Першоконстантинівської сільської ради Чаплинського району; - з території орендованої підприємством ПГП «Карго-Плац»; - з приватної території, яка належить підприємцю Середа І.І.; - з території санітарно-захистної зони звалища твердих побутових відходів м. Херсон; - з території ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»; - на землях Херсонської міської ради, яка засмічена будівельним сміттям по вул. Кременчуцька (берег р. Дніпро); - з територій земель резервного фонду Новоолексіївської селищної ради Генічеського району на місці витікання каналізаційних стоків з колектору КП «Новоолексіївське ДУ»; 156

- на землях Новофедіровської сільської ради в с. Залізний порт, з прилеглої території до очисних споруд ТОВ «КП-Жилкомунбуд»; - на землях Чаплинської селищної равди, район очисних споруд ТОВ «Чаплинський комунальник»; - на території ТОВ «Агро-Капітал», Ольгівська сільська рада; - з території твариницкого комплексу ТОВ «Оса -2», с. Кисілівка, Білозерського району; - на території очисних споруд ПАТ «Каланчацький маслозавод»; - на землях ДПДГ «Інститут риса», Антонівська сільська рада; - на землях Наддніпрянської селищної ради та Садівської сільської ради, де розташовані зруйновані очисні споруди смт. Наддніпрянське. Відібрана 1 проба відходів – фосфогіпсу ЗАТ «Кримський Титан». Встановлено перевищення ГДК у 19 пробах.

10 січня 2011р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства при проведенні демонтажу зрошувальних труб на території Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та встановлено. Площа земельних ділянок, на яких відбулося змішування родючого шару ґрунту з глиною в 7-му контурі складає 0,13га, в 12 та 15-му контурах – 0,4116 га. Проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на суму 5,844 тис.грн. (контур №7) та 18,502 тис.грн. (контур №12,15). Матеріали перевірки для вжиття відповідних заходів реагування направлено до прокуратури Білозерського району Херсонської області. Прокуратурою Білозерського району матеріали для організації перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України направлено до районного відділу внутрішніх справ (для встановленням осіб, які здійснювали демонтаж).

23 лютого 2011р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земель на території садових товариств “Інгулець” (КПУ), “Інгулець 2” (котур №29) Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області встановлено, що демонтаж труб зрошувальної системи земель Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області виконується з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до пошкодження земельної ділянки в контурі №29, що знаходяться у власності садового товариства “Інгулець”. На момент перевірки винної особи не було на місці. Державною екологічною інспекцією розраховано розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області на суму 3,398 тис.грн. Прокуратурою Білозерського району 06.05.2011 р. порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 185 КК України. Справу для провадження досудового слідства спрямовано до Білозерського РВ УМВС в області, розслідування справи триває.

157

Працівниками Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області встановлено двох осіб, гр. Тарасюка С. І та гр. Раковського С. М., причетних до вищевказаного правопорушення. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області розраховано шкоду заподіяну державі в наслідок засмічення та забруднення земельної ділянки на суму 24,345 тис грн. На даний час, матеріали перевірки знаходяться на розгляді в Білозерському РВ УМВС України в Херсонській області.

21 березня 2011 р. здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земельних ресурсів на території Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. В результаті перевірки встановлено, що за межами населеного пункту с. Індустріальне Садівської сільської ради земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 84,48 га використовується фермерським господарством «Тора» при відсутності документів, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою. За порушення вимог земельного законодавства складено 1 протокол про адмінпорушення. Розраховано збиток заподіяний державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 238,436 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства, відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП. В результаті позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ “Хуторок” встановлено, що реконструкція будівлі адмінкорпусу в прибережно – захисній смузі р. Дніпро здійснена при відсутності проектної документації та висновку державної екологічної експертизи. Посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності та надано припис на усунення виявлених порушень. За результатами планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Бережанської сільської ради Верхньорогачицького району виявлені засмічення земельних ділянок площами 4м2, 5м2 та 9м2 у межах с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області. Бережанській сільській раді розраховано та пред’явлено 3 претензії про стягнення збитків заподіяних державі за засмічення вказаних ділянок на загальну суму 3,755 тис. грн. Перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що на території області органами виконавчої влади та місцевого самоврядування не визначені водоохоронні зони і прибережні захисні смуги. Додержання режиму використання їх територій здійснюється не задовільно, що є недотриманням вимог ст.87 Водного кодексу України. Відсутність проектів розмірів і меж водоохоронних зон призводить до порушень вимог природоохоронного законодавства в прибережно захисній смузі водних об'єктів. Так, при здійсненні перевірок дотримання вимог Земельного законодавства в районі Склотари на узбережжі р. Дніпр м. Херсона – ПП “АНК” та ПП Старченко А.В. встановлено, що ПП Старченко А.В. при відсутності дозволу на проведення робіт на землях водного фонду проведено берегоукріплювальні роботи.

158

Прибирання сміття на орендованій ділянці та прилеглій території, забезпечення її належного санітарного стану не виконуються. Проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ділянок площею 591 кв.м будівельними відходами об’ємом 2580,7 куб.м. на 2, 127 млн. грн. Аналогічні порушення виявлені в ході обстеження земельної ділянки за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 178-г, яку орендує ПП ”АНК”. Встановлено засмічення земельної ділянки будівельними відходами на площі 848 кв.м. Проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земель на 3, 053 млн. грн. На території по вул. Дніпровська 2-д смт. Антонівка м. Херсон встановлено, що частина земельної ділянки зайнята об’єктом незавершеного будівництва, інша частина даної ділянки виходить до р. Дніпро та вільна від забудови. На частині земельної ділянки, що виходить до р. Дніпро, виявлено побутове сміття, яке засипане землею. Згідно даних Антонівської селищної ради землекористування і діяльність на ділянці за зазначеною адресою здійснюється без відповідних документів. За результатами проведеної перевірки складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення та надано припис. Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області за результатами перевірки в м.Херсоні біля урізу р. Дніпро, в межах вул. Кременчугська, від пров. Лобазного до пров. Воровського встановлено засмічення будівельними відходами земельної ділянки загальною довжиною 50 м, шириною 25 м. На час перевірки, осіб, якими здійснено роботи щодо завезення та висипання будівельних відходів не встановлено, однак мешканцями надано підтверджуючі фотографічні матеріали, в яких зафіксовано автотранспорт, які здійснював завезення та висипання будівельних відходів на зазначену земельну ділянку. Власників транспортних засобів запрошено до Державної екологічної інспекції в Херсонській області для надання пояснень по вищевикладеному питанню. Після отримання від Управління Держкомзему у м. Херсоні інформації про відведення зазначеної земельної ділянки та надання грошової вартості, коефіцієнту індексації нормативної оцінки та цільового призначення зазначеної земельної ділянки, буде проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земель.

30-31 серпня 2011р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП Нікітенко В.В. при експлуатації автомийки. Представлено державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0402 га від 10.04.2007 р. серії ЯД №724060 на право власності на землю та на право постійного користування землею. Згідно зазначеного акту цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці розташовано автомийку та станцію технічного обслуговування, тобто здійснена зміна цільового призначення земель, що є порушенням ст.91 Земельного кодексу України. За порушення 159

вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області 10 листопада 2011 року було проведено перевірку на території Камишанської селищної ради. Встановлено, що проведено роботи по риттю чотирьох канав. Загальна довжина земельної ділянки, на якій проводились вказані роботи 500 м, з яких розрито 450 м. В першій канаві встановлено зняття родючого шару гранту. Після отримання грошової оцінки земельної ділянки буде проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту). На момент перевірки об’єкт, який проводив роботи по риттю канави відсутній, спеціальної техніки не виявлено. Проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на території Камишанської селищної ради м. Херсон на суму 1301,31 грн. Матеріали перевірки направлено до Комсомольського РВ УМВС України в Херсонській області для вжиття відповідних заходів. За результатами перевірки ТОВ “Оса-2” встановлено засмічення земельної ділянки, а саме на території свинокомплексу розташовані літні загони ( 3 шт.). При митті літніх загонів по бетонним жолобам стоки (гній з водою) потрапляють за територію на ґрунтове покриття ( порушення п. 6 ст. 44 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель»). Стоки розміщуються на земельній ділянці, яка не знаходиться на правах власності або користування ТОВ «ОСА-2». Згідно перевірки засмічено дві ділянки загальною площею 525 кв.м.. Відділом інструментально - лабораторного контролю проведено відбір проб грунтів. Посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності, в роботі знаходиться розрахунок збитків.

7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.2012 року на території Херсонської області нараховується 92 родовища корисних копалин, які мають промислове значення і враховується у Державному балансі запасів, а саме: 68 родовищ твердих корисних копалин (із них 20 родовищ постійно, або епізодично розробляються), 6 родовищ гідромінеральних ресурсів (4 експлуатується), 16 родовищ питних підземних вод та 1 родовище природного газу. Крім розвіданих родовищ із затвердженими запасами в області є в наявності ряд дрібних розвіданих родовищ, запаси яких не затверджувались, або затверджувались на технічних нарадах геологічних підприємств. Мінерально-сировинна база області складається із корисних копалин будівельної галузі, прісних, мінеральних і промислових підземних вод, а також корисних копалин паливно-енергетичного, гірничохімічного спрямування, лікувальних грязей Голопристанського району та солі оз. Сиваш.

160

Корисні копалини паливно-енергетичного спрямування представлені трьома родовищами торфу та Стрілковським родовищем природного газу. Корисні копалини будівельної галузі – це піски для будівельних робіт, піски для виробництва силікатної цементна сировина, камінь будівельний, стінові матеріали, сировина для будівельної кераміки, керамзитова сировина, вапняк для обжигу на вапно. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року нових родовищ корисних копалин паливно-енергетичного спрямування та будівельної галузі До Державного балансу запасів не внесено. По дев’яти родовищам експлуатація корисних копалин виконується на стадії дослідно-промислової розробки. Питні води. Станом на 01.01.2012 р. із 16 родовищ і 34 ділянок експлуатується 12 родовищ та 25 ділянок. Із розвіданих експлуатаційних запасів області відбирається зовсім мала частка підземних вод, що становить лише 13,89 % від запасів (А+В+Сі). Резерв експлуатаційних запасів досить значний. Не задіяні в експлуатацію 9 ділянок: Голопристанська, Цюрупинська, Збурї'вська, Гопри 1, Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1. Не використовується по причині забруднення марганцем ділянка Східна (Новокаховського родовища). Відсутня інформація, на теперішній час, про експлуатацію ділянки Тишківська Асканійського родовища. Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 410,545 тис. м' /добу (44 % від загальної кічькості). На 1 особу населення області в середньому із розвіданих запасів доводиться 0,84 м3/добу. Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоценчетвертинному водоносних горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового водоносного горизонту. Водовідбір підземних вод із експлуатаційних запасів в 2011 р., згідно наданих звітів, склав 109,208 тис.м3/добу, що на 5,962 тис.м3/добу менше ніж у 2010 р. Загальна кількість експлуатаційних свердловин - 949, що розташовані на 359 водозаборах. У 2011 р. працювало 424 свердловин, експлуатаційне навантаження на одну свердловину становить 0,258 тис.м3/добу. Із загального видобутку 109,208 тис.м3/добу, використано 74,624 тис.м3/добу (68 %), скид без використання склав 34,584 тис.м3/добу (32 %). Водовідбір із затверджених запасів по видах використання розділився таким чином: 70,230 тис. м3/добу (94%) на господарчо - питні потреби і 2,928 тис. м3/добу (4%) на виробничо-технічні, для зрошення використано 1,371 тис.м3/добу (2%), менше пів відсотка склали потреби на сільгоспводопостачання та розлив - 0,055 і 0,04 тис.м3/добу відповідно. Втрати води при транспортуванні води від джерела водопостачання до споживача в комунальному секторі в середньому складають 15-28%, а деяких і до 40%. Таке відношення до водних ресурсів є вкрай нераціональне. Відсоток використання в цілому по родовищам невеликий і коливається від 2,17 до 22,86 %. В розрізі ділянок водовідбір коливається в більших 161

амплітудах ( від 1 % до 53%). По ділянках Бериславська 2 та Кіндійська 1, як і в попередні роки, спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 8 та 9 %, відповідно. В межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (8 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів, впливу іригаційних факторів, техногенного впливу та інше. Підвищений вміст марганцю спостерігається в окремих свердловинах (8 із 63), що знаходяться в межах Новокаховського родовища (території міст Нова Каховка, Таврійська), та нітратів по Бериславському родовищу, в трьох свердловинах із 27. Населення в межах цих території відчувають дефіцит у якісних питних водах, найбільше від даної проблеми потерпають жителі обласного центру. Потребу в питних водах задовольняють за рахунок пунктів розливу питної води. Мінеральні води. На території Херсонської області розвідані 5 родовища (6 ділянок) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 0,687 тис. м3/добу по категоріям А+В+Сі По двом свердловинам на ділянці Херсонська 2, запаси окремо не підраховувалися, а були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»). Два родовища мінеральних вод ( Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються, ще дві свердловини не здійснювали видобуток у 2011 році: МПП «Таврія» (родовище «Любимівське») та ВАТ «Джерело» (ділянка Херсонська 2). Видобуток мінеральних підземних вод у 2011 р. склав 0,150 тис.м3/добу (27%) від затверджених запасів із 2 робочих свердловин (Додаток 2). Мінерально-лікувальні води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Промислові води Північно-Сиваського родовища не експлуатуються. В 2011 році розвідане та затверджене родовище мінеральних природних столових вод для промислового розливу «Каховка», запаси затверджені у кількості 0,100 тис.м3/добу по категорії А, родовище буде експлуатуватися з 2012 р. У порівняні із 1 кварталом 2011 р. мінерально-сировинна база, на території Херсонської області, зросла на одне родовище мінеральних природних столових вод в кількості 0,100 тис.м3/добу.

162

Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Херсонської області, станом на 01.01.2012 р Таблиця 64 № п/п

Найменування родовища. Вид корисної копалини

1

2

1

2

Давидово-Брідське вапняк Львівське Компл.:вапняк пил. Олексіївське вапняк

4 5

6

7

Розташування, площа

Відомча належність Запаси ' А+В+Сі та Сг на дату затвердження, в тис. м 5 3 4 Будівельне каміння Великоолександрівський р-н В 5 км на ПдСх с.Давидів Брід, в 16 км на ПдЗ від 7313 ТОВ «Доломіт -3 » смт Велика Олександрівка. Площа 158 га Бериславський р-н 1,5 км на ПдЗх від 664 ПП «Скала» с.Львово, в 26 км на 3 від зал.ст. Каховка. Площа 12 га Верхньорогачицький р-н 2 км на ПдЗх Управл. по будівнивід с.Олексіївка, в 10 км на ПнЗ від с.

242 цтву, ремонту ексВерхній Рогачик. Площа 5 га плуатації автодоріг

Давидово-Брідське-2 вапняк Милове вапняк

Великоолександрівський р-н В 5 км на ПдСх с.Давидів Брід Бериславський р-н В 5 км на ПнЗ від с.Милове, в 4 км від шосе Берислав Кривий Ріг. Площа 205,6 га

Федорівське Вапняк

Білозерський р-н. В 5 км на ПнЗ від с.Федорівка, на правому борті р.Інгулець. Площа 52 га Білозерський р-н. В 0,25 км на Пн від Пн околиці с. Білозірка, на правому схилі б. Білозірка. Площа 78,1 га

Білозерське Вапняк

Ліцензія №, дата, термін дії

Залишок по категоріях А+В+СІ таС2 в тис. м3

Примітки

6

8

9

№4156 22.12.2006 На 20 р.

5431

Розробл

№4171 28.12.2006 На 20 р.

615

Розробл

№ 4607 18.12.2006 р.

225,3

Розроб.

16138

Державний фонд родовищ

-

16138

Не розробл

8050

Державний фонд родовищ

-

7842

Не розробл.

3537

Державний фонд родовищ

-

3435

Не розробл.

5109

Державний фонд родовищ

-

1066

Не розробл.

163

1 8

2 Василівське Вапняк

9

Горностаївське вапняк

10

Дар'ївске вапняк

11

Золотобалківське Вапняк

12

Микільське Вапняк

13

Новоолександрівське вапняк

14

Новорайське Вапняк

15

Первомаївське Вапняк

16

Первомаївське-2 вапняк

17

Сергіївське вапняк

3 Каховський р-н. В 2,5 км на ПнС від с.Василівка, на березі Каховського водосх. Площа 5 га Горностаївський р-н. В 13 км на ПдСх від смт Горностаївка, в верхів'ях балки Каїрка. Площа 3,5 га Білозерський р-н На лівому березі р.Інгулець, в 2 км на ПнС від с.Дар'ївка. Площа 14,66 га Нововоронцовський р-н. В 3 км на ПдЗх від с.Золота балка, в 13 км на Пд від смт. Нововоронцовка. Площа 6,3 га Білозерський р-н. В 3 км на С від с.Микільське, в 25 км на ПнС від м.Херсон. Площа 4,9 га Нововоронцовський р-н. В 3 км на ПдЗх від с. Новоолдександрівка, в 30 км на ПдЗх смт Нововоронцівка. Площа 39,2 га Бериславський р-н. В 1,5 км на С від с.Новорайськ, в 20 км північніше м.Берислав. Площа 54 га Верхньорогачицький р-н. В 0,4 км на 3 від с.Первомаївка, в 22 км на ПнЗ від смт Верхній Рогачик. Площа5,4 га Верхньорогачицький р-н. В 7 км на ПдЗ від с.Первомаївка в лівому борті б.Рогачик. Площа 5,39 га Великолепетихський р-н. В 0,3 км на Пн від с.Сергіївка, в 12,5 км на ПнС від смт Велика Лепетиха. Площа 10,2 га

4 356

5 Державний фонд родовищ

6 -

8 356

9 Не розробл

1647

Державний фонд родовищ

-

1647

Не розробл

920

Державний фонд родовищ

-

920

Не розробл

260

Державний фонд родовищ

-

260

Не розробл

408

Державний фонд родовищ

-

337

Не розробл.

1959

Державний фонд родовищ

-

1959

Не розробл

2592

Державний фонд родовищ

-

2523

Не розроб.

166

Державний фонд родовищ

-

166

Не розробл

606

Ділянка 1

-

606

Не розробл

429

Державний фонд родовищ

-

429

Не розробл

Усього родовищ - 17 Розробляються: 3

43955,3 6271,3 164

1

Осокорівське Вапняк Ділянка 1 Осокорівська (Ділянка 2)

2 Львівське Компл.Каміньбудів.

Камінь пиляльний Нововоронцовський р-н на Пн околиці Нововоронцівське 6538 с.Осокорівка, на березі Каховського КП «Райсількомунвдсх, в 1 км на ПнЗ від пристані в госп» ТОВ «Орина» 559 с.Осокорівка. Площа 119,3 га та 65,7 га 5979 1,5 км на ПдЗх від с. Львове Площа 12 га

207

Усього родовищ - 2 Розробляються: 2

Подокалинівське Пісок для силікатної цегли, благоустрою, рекультивації

559 5950,35

177

Не розробл. Розробл. Розробл.

6127,35

Пісок будівельний Кардашинське Пісок Голопристанський р-н. Південна око15532 С 2 для силікатної цегли лиця с. Велика Кардашинка. Площа 8174 319,8 га 2 Каланчацьке Пісок 36564 Скадовский р-н. В 5 км на ПдЗ від для буд. розчинів порт пункту Хорли, на акваторії КарРибаль че(кар 'єр) кинитської затоки в межах Каланчацької банки. Площа 1600 га 3 Шабівське Голопристанський р-н. В 10,5 км на 3 17620 С2Пісок для силікатвід с.Рибальче, на лівому березі 27047 них блоків, цегли, Дніпрвського лиману, в 100 м від урібудівельних розч. зу води. Площа135 га

5

№4171 28.12.2006 р. На 20 р.

6509,35

6686,35

1

4 Новокаховське - 3 Пісок для силікатної цегли

ПП «Скала»

№534 23.05.1996 р. На 20 р.

Р-н м.Нова Каховка В 3 км на ПдЗ від центру м. Нова Ка-ховка,на лівому березі Дніпра, на землях гослісфонду (144,7 га) Цюрупинський р-н На ПнЗх околиці с.Подокалинівка, в 100 м від дороги Подокалинівка -Великі Копани. Площа 34,0 га

6087

165

ТОВ «Георесурси» Міністерство транспорту України Скадовський морський торгівельний порт Херсонський морський торгівельний порт Рибальче(кар'єр) ТОВ ВПП «Візир»

№ 2633 20.02.2002 р На 10 р.. №663 23.10.1996 р. На 20 р.

5126,45

Розробл.

25964,4

Готується до розробки

№ 4980 20.05.2009 р. На 10 р.

10987,38

Готується до розробки

№4354 31.08.2007 р.

3204,2

Готується до розробки

2485,31 2545 ■і.

ТОВ «Південноукраїнський пісок»

Діл. Північна

6

7

8

9

10

11

Верхньорогачикське Верхньорогачицький р-н. На ПнЗ краю Пісок для силікатної смт Верхній Рогачик, в 36 км на ПнЗ цегли, будівельних від зал.ст. Сірогози. Площа 12,2 га розчинів Збур'ївське Пісок Голо пристанський р-н. В 3 км на 3 від дляя силікатної с. Стара Збур'ївка, в 12 км на 3 від смт цегли та порту Гола Пристань, в ЗО км на ПдЗ від зал. ст. Цюрупинськ. Площа 102,0 га Новокаховське - 2 Р-н м.Нова Каховка В 2,5 км на Пд від Пісок для силікатної м. Нова Каховка, в 2,5 км на ПдЗ від цегли зал. ст. Таврійськ. Площа 18,0 га Скадовське Пісок для Скадовський р-н. В 15 км на ПнЗ силікатної цегли м.Скадовськ, в 0,5-1 км на ПдС від с.Миколаївка, в 36 км на ПдЗ від зал.ст. Великі Копани. Площа 56,35 га ЦентральноСкадовський р-н. В 5-6 км на Пд від Джарилгацьке порту Скадовськ, на акваторії ДжаПісок для бетону, рилгацької затоки Чорного моря, в 1 будівельних км на Пн від о-ва Джарилгач. Площа розчинів 2700,0 га Цюрупинське Пісок Верхньорогачицький р-н На Пн для сил. блоків, від зал.ст. цюрупинськ, на ПдПдС цегли, буд. розч. від с.Піщанівка, в 4 км на ПдС Ділянки: Розвідка м.Цюрупинськ Площа 749,65 га 1967 р Розвідка 1971 Н.в. Площа 110,9 га р Розвідка 1982 р

№4250 12.04.2007 р. На 20 р.

2485,31

Розробл.

491

Державний фонд родовищ

-

377

Не розробл.

12591

Державний фонд родовищ

-

12591

Не розробл.

3544

Державний фонд родовищ

-

1793

Не розробл.

2444

Державний фонд родовищ

-

2444

Не розробл.

2472 С249052

Державний фонд родовищ

-

2472

Не розробл.

123731 16171 95721 .11839

Державний фонд родовищ

-

123731 16171 95721 11839

Не розробл.

166

12 ПівденноУтлюкське Всього родовищ -12 Розробляється - 2 1

Раденське пісок

Генічеський р-н, Утлюкський лиман, Південна милина. Площа 178,0 га

3366 С2 4371

Державний фонд родовищ

3366 193720,74 5030,31

Пісок для пісочниць локомотивів 1106 Цюрупинський р-н. В 1-1,5 км на С від Одесаколія (ОГК) зал. ст. Раденськ, в 20 км на СПдС від Державний фонд м.Цюрупинськ. Площа 19,7 га родовищ

-

Всього родовищ -1 Розробляється - 0

1

Бериславське 2 суглинок, глина

2

Комишанське 4 суглинок ділянка: Призаводська

3

4

Рубанівське суглинок

Херсонське 2 суглинок

Скадовське 2 5 пісок

Не розробл.

609

Не розробл.

609 0 Цегельно-черепична сировина 5122 Бериславський р-н. В 750 м на Пн від ВАТ «Бериславсьм.Берислав, на правому борті балки кий ЗБМ» Кізкерман. Площа 26,8 га 496 Білозерський р-н В 2,5 км на ПнЗх ЗАТ «Таврійська від с. Комишани Площа 13,0 га будівельна компанія» Великолепетихський р-н. На ПнС краю с.Рубановка, на Пн та ПнСх від території цегельного заводу, в 19 км на ПнС від з.ст. Велика Благовіщенка. Площа 22,0 га р-н м.Херсон (Дніпровський район) на ПнС околиці м.Херсон, в 500 м на Сх від промділянки цегельного цеху Херсонського ЗСМ, в лівому борті балки «Каторжна». Площа 19,0 га Скадовський р-н на ПнЗ краю м.Скадовськ В 1,5 км на ПнЗ від м.Скадовськ, поблизу цегельного заводу, в 400 м шосе Скадовськ-Новомиколаївка. Площа 12,8 га В 14 км на ПнЗ від західного краю м. Скадовськ, в 2,5 км на Пд від

№ 1986 16.09.1999 р На 20 р. №3813 30.12.2005 р. На 11р.

4006,87

Розробл.

682,1

Розробл.

3287

Державний фонд родовищ

-

3108

Не розробл.

1626

Державний фонд родовищ

-

512

Не розробл.

501 • 1721

Державний фонд родовищ

-

501 1289

Не розробл.

167

суглинок

6

7

8

9

10

11

12 13

14

Генічеське суглинок ділянки: Західна Північна Громівське глина

В 2,5 км на захід від м.Генічеськ, витягнуто вздовж берегу Сивашської затоки на 3,5 км. Площа 30,0 га Площа 19,5 га

Новотроїцький р-н. в 1 км на ПнЗ від с.Громівка, в 45 км на ПнЗ від з.ст. Новоолексіївка. Площа 5,1 га Високопільське Високопільский р-н. На 3 околиці смт суглинок Високопіл'я, в 1 км на захід від однойменної зал.ст. Площа 20,0 га Нововоронцовське Нововоронцовський р-н. на ПдПдС краю смт Нововоронцовка (в межах суглинок селища), в 15 км до Пд від з.ст. Ток. Площа 9,0 га Бериславське 1 Бериславський р-н. Біля Пн краю глина м.Берислав, на правому борті балки Кізкерман, в 1,5 км від річної пристані, в 10 км на Пн від з.ст. Каховка. Площа 35,0 га В ерхньорогачинсьВерхньорогачицький р-н на Пн та ке суглинок на ПнЗ від ПнЗ краю смт Верхній Рогачик. Площа 21,85 га Веселівське Чаплинський р- н. 0,8 км на Пн від с. глина Веселе 2. Площа 2,5 га Знам'янське (Ко- р-н м.Херсон. в 12 км на ПнЗ від мишанське) Суглинок с.Камишани, в 20 км на ПнЗ від м.Херсон, в 8 км на 3 від з.ст. Чорнобаївка. Площа 54,77 га Іванівське Пд околиця смт Іванівка. Площа 28,0 суглинок, глина га

2084

'Державний фонд '' родовищ

Не розробл.

726

1635

1429

120

Державний фонд родовищ

-

87

Не розробл.

1538

Державний фонд родовищ

-

1438

Не розробл.

565

Державний фонд родовищ

-

150

Не розробл.

7462

Державний фонд родовищ

-

7429

Не розробл.

1173

Державний фонд родовищ

-

1173

Не розробл.

399

Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ

-

399

Не розробл.

-

4657

Не розробл.

Державний фонд родовищ

-

931

Не розробл.

4657

979

168

15

Каїрське суглинок, глина

16 Любимівське глина 17 Партизанське суглинок 18 Нижньосірогозьке суглинок 19 Чаплинське глина 20 Широкобалківське суглинок Усього родовищ 20 Розробляються: 2 1

Осокорівське вапняк (Діл.1)

2

Старосільське вапняк діл. Архангельська Західно-Тягинське вапняк

3

ділянка № 1 ділянка № 2 4 Тягинське вапняк діл. Східна

Горностаївський р-н. біля Пд краю с.Каїри, на правому березі Каїрської затоки Каховського вдсх,в 0,3 км від урізу води, та на ПдЗ від с.Каїри. Площа 6,0 га Правий схил б.Крилова, яка зліва впадає у р. Конка, 0,5 км на ПдСх від с. Любимівка. Площа 2,3 га Пд околиця смт Каланчак. Площа 16,8 га Пд околиця с. Верхні Сірогози. Площа 20,6 га Пд околиця смт Чаплинка. Площа Н.в га Білозерський р-н. Зх околиця с. Широка Балка. 16,2

2639

Державний фонд родовищ

-

2639

Не розробл.

1705

Державний фонд родовищ

-

1705

Не розробл.

1533

Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ

-

1533

Не розробл.

-

1032

Не розробл.

-

919

Не розробл.

-

2012

Не розробл.

1032 919 2012

36345,97 4688,97 Вапняк для випалювання вапна 1194 Нововоронцовський р-н на Пн ВАТ Бериславський околиці с.Осокорівка. Площа 119,3 з-д будматеріалів га 11858 Великоолександрівський р-н ВАТ Бериславський ПнСх околиця с.Архангельське. з-д будматеріалів Площа 100,0 га Білозерський р-н. В 4 км на 3 від ЗАТ «Таврійська 22474 с.Тягинка, на схилах балки «Печербудівельна компана», в 6 км північніше пристані в нія» Державний 1321 с.Іванівка. Площа 104,0 га фонд родовищ Бериславський р-н. На ПнС від краю с.Тягинка, в 45 км на ПнС від м.Херсон. Площа 137,0 га

16225

169

Державний фонд родовищ

№ 4654 28.12.2007 На 20 р. № 1985 16.09.1999 р. На 20 р. № 1985 16.09.1999 р. На 20 р..

1194

Розробл.

8562,3

Розробл.

17214,42

Розробл. Не

1321

розробл.

4265

Не розробл.

5

Бургунське Вапняк Діл. Західна, Східна

б

Білокриницьке вапняк ділянки: Білоусівська (діл. розв. 1951 р.) Південно-західна Балашівська Запорізька

7

Великолепетихське

Бериславський р-н. в 1,5 км на ПнЗ с.Бургунка, в 2 км на Пд від шоссе Херсон-Борислав. Площа 27,0 га Великоолександрівський р-н В 3 км на ПдС від з.ст. Біла Криниця, на правому березі р.Інгулець в б.Білоусової. Площа 100,0 га по правому схилу б.Білоусова 2, в 3,5 км до ПдС від з.ст. Біла Криниця. Площа 22,8 га в 8 км на ПдЗ від Білокриницького Вапнякового заводу, с.Кар'єрне, на схилах б.Балашова. Площа 390,0 га На правому березі р.Інгулець, в 3,5 км на Пд від з.ст. Біла Криниця. Площа 28,0 га Великолепетихський р-н В центральній частині с.Мала Лепетиха, на відстані 1, 5 км на 3 від автостради с.Каховка - м.Кам'янка Дніпровська. Площа 10,2 га

7596

16246 9115

ІШ «НК-КВАЗАР»

№4961 10.04.2009 р. На 20 р.

Державний фонд родовищ ■і. 'і

'

1

Найменування родовища. Вид корисної копалини

Стрілкове. Газ.

10027

Не розробл.

912

Державний фонд родовищ

285

Всього родовищ — 7 Розробляється - 3 № п/п

Розробл.

9115

7131(С1)

980

5358

Не розробл.

41102,7 58543,72 Розташування, площа

Вуглеводнева сировина Відомча належність Запаси А+В+С,на дату затвердження, в млн. м

Північна частина Арабатської стрілки на відстані 25 км від м. Генічеськ.

3085

170

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

Ліцензія №, дата, термін дії

Нема даних

Примітки Залишок по катего-ріях А+В+С1 таС2 в тис. м3 Нема да- Розробляється. них Відсутні дані є в ДАТ ЧНГ

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Для Херсонської області прогнозні ресурси підземних вод визначені в сумі 4102,39 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і 5018,18 тис.м3/добу – до 3,0 г/дм3, у тому числі експлуатаційні запаси 923,7955 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Розвіданість прогнозних ресурсів підземних вод складає всього 23 %. Отже, існують перспективи розвідки прогнозних ресурсів підземних вод з метою їх використання для водозабезпечення області. На території "херсонської області питні та технічні підземні води для господарчо-питного та інших потреб розвідаю та затверджені в ДКЗ, ТКЗ і Укр ТКЗ по 16 родовищах у кількості 923,795 тис.м3/добу. Також на території Херсонської області розвідані 5 родовищ мінеральних підземних вод у кількості 0,687 тис.м3/добу, та одне родовище промислових вод, яке на теперішній час не експлуатується. Питні води. Станом на 01.01.2012 р. із 16 родовищ і 34 ділянок експлуатується 12 родовищ та 25 ділянок (Додаток 1). Із розвіданих експлуатаційних запасів області відбирається зовсім мала частка підземних вод, що становить лише 13,89 % від запасів (А+В+Сі). Резерв експлуатаційних запасів досить значний. Не задіяні в експлуатацію 9 ділянок: Голопристанська, Цюрупинська, Збурї'вська, Гопри 1, Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1. Не використовується по причині забруднення марганцем ділянка Східна (Новокаховського родовища). Відсутня інформація, на теперішній час, про експлуатацію ділянки Тишківська Асканійського родовища. Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 410,545 тис. м' /добу (44 % від загальної кічькості). На 1 особу населення області в середньому із розвіданих запасів доводиться 0,84 м3/добу. Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоценчетвертинному водоносних горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового водоносного горизонту. Водовідбір підземних вод із експлуатаційних запасів в 2011 р., згідно наданих звітів, склав 109,208 тис.м3/добу, що на 5,962 тис.м3/добу менше ніж у 2010 р. Загальна кількість експлуатаційних свердловин - 949, що розташовані на 359 водозаборах.

171

У м ов ні позначення

ВИСОКОПІЛЛЯ

НОВОВОРОНЦОВКА

3

1. ЕЗПВ по адміністратиних районах області, тис.м /добу до 5 0

100-200

50-100

більше 200

2. Кругограма 198,8 74,6

Всього по області 923,79 115,13

невикористані ЕЗПВ

Любимівське 15

12%

ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА

ВЕРХНІЙ РОГАЧИК

видобуток ЕЗПВ 38% відсоток видобутку

чисельник - ЕЗПВ, тис.м3/добу

ВЕЛИКА ЛЕПЕТИХА

знаменик - видобуток ЕЗПВ, тис.м /добу 3

3. Родовища мінеральних та термальних вод області Хорли Любимівське 207 15 не експлуатуються експлуатуються Цифра біля знаку: експлуатаційні запаси по катерогіям А+В +С 1, м 3/добу

ГОРНОСТАЇВКА

30,20 1,9

Тип мінеральних вод

Без спецефічних компонентів

Бромні, йодні, борні.

НИЖНІ СІРОГОЗИ

6%

БЕРИСЛАВ КАХОВКА

198,8 74,6 БІЛОЗЕРКА

38%

ХЕРСОН

Н.КАХОВКА

225,3 25,6

ІВАНІВКА

11%

Херсонське ЦЮРУПИНСЬК 207,6 0,008

%

ГОЛА ПРИСТАНЬ

81,85 ЧАПЛИНКА

11,40 1,2 Залізний Порт 181

50,80 3,4

102,2 5,3

НОВОТРОЇЦЬКЕ 5%

10%

КАЛАНЧАК 7%

СКАДОВСЬК

IV

ГЕНІЧЕСЬК

Хорли 207

15,6 3,1

20%

Гаряче Джерело 33600

Рисунок 3. 1 - Схематична карта експлуатаційних запасів та видобуток із них по адміністративних айонах р Херсонської області станом на 01.01.2011 р.

172

У 2011 р. працювало 424 свердловини, експлуатаційне навантаження одну свердловину становить 0,258 тис.м3/добу.

З представленого малюнку видно, що сума експлуатаційних запасів затверджена з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Фактично ЕЗПВ відбираються з різноманітною мінералізацією, але при цьому кількісно переважає водовідбір з мінералізацією до 1,5 г/дм3 - 77%. Підземні води з мінералізацією 1,5-3 г/дм і більше 3 г/дм" у сукупності складає 23 % від затвердженої величини запасів. Видобуток підземних вод з мінералізацією більше 3 г/дм3 спостерігається тільки на ділянці Кіндійська - 1 Херсонського родовища. Станом на 01.01.2012 р. із 16 родовищ і 34 ділянок експлуатується 12 родовищ та 25 ділянок. Із розвіданих експлуатаційних запасів області відбирається зовсім мала частка підземних вод, що становить лише 13,89 % від запасів (А+В+Сі). Резерв експлуатаційних запасів досить значний. Із загального видобутку 109,208 тис.м3/добу, використано 74,624 тис.м3/добу (68 %), скид без використання склав 34,584 тис.м3/добу (32 %). Водовідбір із затверджених запасів по видах використання розділився таким чином: 70,230 тис. м3/добу (94%) на господарчо - питні потреби і 2,928 тис. м3/добу (4%) на виробничо-технічні, для зрошення використано 1,371 тис.м3/добу (2%), менше пів відсотка склали потреби на сільгоспводопостачання та розлив - 0,055 і 0,04 тис.м3/добу відповідно. Втрати води при транспортуванні води від джерела водопостачання до споживача в комунальному секторі в середньому складають 15-28%, а деяких і до 40%. Таке відношення до водних ресурсів є вкрай нераціональне. Як видно з приведеного додатку процент використання в цілому по родовищам невеликий і коливається від 2,17 до 22,86 %. В розрізі ділянок водовідбір коливається в більших амплітудах ( від 1 % до 53%). По ділянках Бериславська 2 та Кіндійська 1, як і в попередні роки, спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 8 та 9 %, відповідно. На більшості родовищ якість підземних вод та рівневий режим істотних змін не зазнали. В межах Лазурненського та Генічеського родовищ спостерігається підвищення рівнів підземних вод, на фоні зменшення величини водовідбору, якість вод стабільна. Найбільше експлуатаційне навантаження спостерігається на ділянці Кіндійська - 1 Херсонського родовища, де середньодобовий водовідбір на одну 173

працюючу свердловину складає 2,189 тис.м . Підземні води тут видобуваються з мінералізацією понад 3,0 г/дм3, крім цього відмічається наявність таких забруднювачів як нітрати та амоній. ЕЗПВ по ділянці Кіндійська -1 підлягають списанню, як некондиційні, але продовжують експлуатуватися. В межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (8 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів, впливу іригаційних факторів, техногенного впливу та інше. Підвищений вміст марганцю спостерігається в окремих свердловинах (8 із 63), що знаходяться в межах Новокаховського родовища (території міст Нова Каховка, Таврійська), та нітратів по Бериславському родовищу, в трьох свердловинах із 27. Мінеральні води. На території Херсонської області розвідані 5 родовища (6 ділянок) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 0,687 тис.м?/добу по категоріям А+В+Сі. По двом свердловинам на ділянці Херсонська 2, запаси окремо не підраховувалися, а були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»). Два родовища мінеральних вод ( Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються, ще дві свердловини не здійснювали видобуток у 2011 році: МПП «Таврія» (родовище «Любимівське») та ВАТ «Джерело» (ділянка Херсонська 2). Видобуток мінеральних підземних вод у 2011 р. склав 0,150 тис.м3/добу (27%) від затверджених запасів із 2 робочих свердловин. Мінерапьно-лікувальні води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Промислові води Північно-Сиваського родовища не експлуатуються. В 2011 році розвідане та затверджене родовище мінеральних природних столових вод для промислового розливу «Каховка», запаси затверджені у кількості 0,100 тис.м /добу по категорії А, родовище буде експлуатуватися з 2012 р. № з/п

1

2

3

Назва родовища (ділянки родовища)

Місцезнаходження

Любимівське

Нововоронцовський, с.Любимівка

Гаряче Джерело

Генічеський район, півострів Арабатська Стрілка, с.Генічеська Гірка

Херсонська1, Херсонська 2

Тип вод вода мінеральна без спецефічних компонентів вода мінеральна йодно-бромна борна

ЕЗПВ, тис. м3/добу 0,015

0,001

0,184

0,150

вода мінеральна без спецефічних компонентів

м.Херсон

Разом

0,012 0,199

174

Таблиця 65 Водовідбір, тис. м3/добу

0,163

ВИСОКОПІЛЛЯ НОВОВОРОНЦОВКА

11,9 1,1

У мовні позначення

9% 63,6 1,7

Всього по області

1. Прогн озн і р есур си п ідземни х вод (ПВ ) п о 3 адмін істр ати н их рай онах ол бласті, тис.м /добу 0-20

50-100

200-300

20-50

100-200

біл ьше 300

4971,18 184,9

3%

ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА

4%

46,6 1,6

ВЕРХНІЙ РОГАЧИК

28,0 1,3

3%

2. К ругограма н еосвоєні р есурси ПВ по р ай ону 428,7 80,8

124,7 1,6

ви добуток ПВ по р ай ону

1%

ГОРНОСТАЇВКА

19 % осв оєнн я ре сур сів П В п о р айон у

483,5 4,5

3

ч исел ьник - р есур си ПВ п о р айон у, ти с.м /добу

428,7 80,8

БІЛОЗЕРКА

262,8 3,1

1%

1%

НИЖНІ СІРОГОЗИ

КАХОВКА ІВАНІВКА

19%

ХЕРСОН

446,5 35,9

ЦЮРУПИНСЬК

735,4 5,9

ГОЛА ПРИСТАНЬ

705,9 4,3

144,8 1,8

1%

БЕРИСЛАВ

3

з наменик - ви добуток ПВ по р ай он у, тис.м /добу

5%

ВЕЛИКА ЛЕПЕТИХА

8%

123,4 2,2

2%

1%

ЧАПЛИНКА

161,8 4,3

394,6 8,4

2%

3%

НОВОТРОЇЦЬКЕ

1%

219,2 8,8 КАЛАНЧАК

421,7 9,3

214,9 7,9

2%

4%

IV

ГЕНІЧЕСЬК

СКАДОВСЬК

Рисунок 3.4 - Прогнозні ресурси та видобуток питних та технічних підземних вод по адміністративни х районах Херсонської області станом на 01.01.2011 р.

175

4%

У порівнянні із минулим роком водовідбір по мінералізації в цілому і по адміністративних районах істотно не змінився, що можливо виникло за рахунок відсутності даних про водовідбір по значній кількості водозаборів. Більша частина із прогнозних ресурсів використовується для господарчо-питного водозабезпечення – 82%, в меншій мірі для потреб зрошення – 6%, виробничо-технічного водопостачання та сільгосповодопостачання по 3 %), для промислового розливу та виготовлення напоїв – менше 1 %, не використовується до 5 % підземних вод.

69,66 2 70

57,087

тис. м3/добу

60 50 40 30 20

4,988 2,092

10

3,507

1,813

0,037

0 Загальний водобідбір

ГПВ

ВТВ

Розлив

Зрошення

Скид

СГВ

За даними держобліку на території області нараховується 4602 експлуатаційних свердловин і 65 шахтних колодязів, що експлуатують прогнозні ресурси підземних вод. Територія діяльності ПУГГЕ розповсюджена в північному крилі Причорноморського артезіанського басейну, на якій використовуються наступні водоносні горизонти: четвертинний, пліоценовий, понт-меотиссередньо-верхньосарматський, сердньоміоценовий та палеогенові. Із загальної кількості прогнозних ресурсів підземних вод 93% або 65,021 тис.м3/добу припадає на понт-меотис-середньо-верхньосарматський водоносний горизонт; 6% (4,113 тис.м3/добу) на сердньоміоценовий водоносний горизонт, менше 1% (0,528 тис.м3/добу) на палеогеновий. Четвертинний та пліоценовий ВГ не оцінювалися. Співвідношення величин ПРПВ та водовідбору підземних вод по водоносним горизонтам показане в таблиці. Розподіл прогнозних ресурсів по водоносним горизонтам та їх видобуток Водоносний горизонт Четвертинний Пліоценовий Понт-меотисверхньосарматсь кий Середньо міоценовий Палеогеоновий Разом

Видобуток, тис.м3 /добу

Освоєння ПРПВ, %

Таблиця 66 Використання, %

47

0,039 0,054

0,1

<1 <1

3849,1

65,021

2

93

1121,73

4,113

0,3

6

0,35 5018,18

0,435 69,662

124 1

<1

ПРПВ, тис.м3 /добу

176

Як видно із таблиці, перевищення видобутку прогнозних ресурсів над їх підрахованої кількістю спостерігається лише по палеогеновому водоносному горизонту, по іншим відсоток освоєння є низьким. Нижче наводиться характеристика стан прогнозних ресурсів підземних вод по кожному із названих водоносних горизонтів і комплексів. Четвертинний водоносний горизонт (аР) – використовується населенням майже на всій території області для задоволення господарчих потреб в незначній кількості. Каптується шахтними колодязями кількість яких визначити майже неможливо. За даними держобліку на території області налічується 42 водопункт, що експлуатують даний водоносний горизонт в межах шести адміністративних районах: В.Олександрівський, В.Рогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський та Херсонській м.р.. Найбільше підземних вод четвертинних відкладів видобувають в північних районах області, що найменш забезпечені водними ресурсами: Високопільський та В.Олександрівський райони. Прогнозні ресурси підземних вод водоносного горизонту не підраховувалися. Фактичний водовідбір із водоносного горизонту склав 0,039 тис.м3/добу із 5 водопунтків. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: до 1,5 г/дм3 – 0,15 тис.м3/добу 38% і 0,024 тис.м3/добу 62% (більше 3 г/дм3). Використовується підземні води для господарчо-питного водозабезпечення населення. Найбільше підземних вод четвертинних відкладів видобувають в північних районах області, що найменш забезпечені водними ресурсами: Високопільський (6) та В.Олександрівський (3) райони. Живлення водоносного горизонту відбувається, в основному, за рахунок атмосферних опадів, горизонт не має природної захищеності, води схильні як до бактеріологічного так і до хімічного забруднення, тому їх використання вкрай небажане. Водоносний горизонт пліоценових алювіальних, озерно-алювіальних відкладів (N22), належить до давніх похованих річкових долин. Враховуючи його обмежене розповсюдження, експлуатується на незначній території області в південній частині лівобережжя р. Дніпра: Генічеський, Голопристанський. Скадовський, Цюрупинський райони. Водомісними породами являються кварцові дрібно -, середньозернисті піски, часто глинисті. На правобережжі р. Дніпра пліоценові відклади не використовуються Використовується, в основному, для цілей зрошення сільськогосподарських земель, як експлуатаційними так і дренажними свердловинами і в незначній мірі для господарчо-питного водозабезпечення. Експлуатаційні запаси підземних вод пліоцен-алювіальних відкладів затверджені у кількості 47 тис.м3/добу (Збур’ївське родовище) на території Голопристанського району на сьогоднішній день не експлуатується, ПРПВ не підраховувалися. Фактичний водовідбір за 2010 рік, без урахування дренажу, склав 0,054 тис.м3/добу із 6 водопунктів. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: 0,018 тис.м3/добу – 33% (до 1,5г/дм3), 0,036 тис.м3/добу – 67% (1,5-3 г/дм3). Підземні води пліоценового ВГ найбільше видобуваються в Голопристанському та Скадовському районах, де він використовується фермерськими 177

господарствами для зрошення. За даними держобліку на території області налічується 99 експлуатаційних свердловини. По видам використання водовідбір розподіляється таким чином – 0,049тис.м3/добу для господарчо-побутових потреб та 0,005 тис.м3/добу для зрошення земель. Водоносний горизонт понт-меотис-середньо-верхньосарматських відкладів (N1p+N1m+N1s2+3) є основним джерелом водопостачання на території області. Він інтенсивно використовується як для господарчо-питних, виробничо-технічних потреб так і для зрошення. Водоносний горизонт має широке розповсюдження та високу водовіддачу. ПРПВ цього горизонту оцінені по всім адміністративних районах області. За даними держобліку на території області налічується 4161 експлуатаційних свердловин на цей горизонт. Водовідбір із горизонту складає 93% від загального водовідбору і 2 % від величини ресурсів. Фактичний водовідбір склав 65,021 тис.м3/добу із 1140 свердловин.

4000

80 3161,79

2000

100 3849,1

3000

120

1000

65,021

45,974

60

494,94

15,352

40

192,37

3,695

20 0

0 всього

до 1

1-1,5

всього

1,5-3

до 1,5

1,5-3

>3

Мінералізація, г/дм3

Мінералізація, г/дм3 Прогнозні ресурси, тис.м3 /добу

Видовідбір, тис.м 3 /добу

На представленому графіку видно, що більша частка ресурсів а це 82% оцінювалася, як прісна та слабосолонуваті води, і лише 5% підземних вод з мінералізацією 1,5-3 гдм3. Фактичний водовідбір по якісним показникам становить – 70 % з мінералізацією до 1,5 г/дм3, 24% (1,5-3 г/дм3) і 6% (> 3,0 г/дм3). Забезпеченість прісними підземними водами очевидна. Від нестачі питних вод потерпає населення тільки на локальних ділянках області: м.Херсон, смт.Комишани, Іванівський район. Водовідбір із основного неогенового водоносного горизонту по видам використання розподілився таким чином: 53,666 тис. м3/добу (83%) на господарче - питні потреби, 4,983 тис.м3/добу (7%) для зрошення; 1,534 тис.м3/добу (2%) – на виробничо-технічні; 1,385 тис.м3/добу (2%) – на сільськогоподарчі; менше відсотка для розливу (0,037 тис.м3/добу). Скид без використання склав 3,415 тис.м3/добу (5%). По мінералізації видобуток в межах адміністративних районів розподіляється наступним чином: - прісні ПВ – на території Голопристанського, Скадовського, Цюрупинського, Каланчацького, Верхньорогачицького районів та Нововкаховської міськради; слабосолонуваті (з переважанням до1,5 г/дм3) – на території Бериславського, Великолепетиського, Генічеського, Каховського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Новотроїцького районів; 178

- слабосолонуваті (з переважанням 1,5-3 г/дм3) – на території Білозерського, Волександрівського, Високопільського, Іванівського, Чаплинського районів та Херсонської міськради. Водоносний горизонт середньо міоценових відкладів (N12) розповсюджений майже скрізь, але використовується здебільшого на вододільному плато лівобережжя Каховського водосховища у його північносхідній частині, та поодинокими свердловинами в присхиловій частині правобережжя. Водомісними породами є черепашка, тонко -, дрібнозернисті піски, пісковики, вапняки, алеврити. Для господарчо-питного водопостачання горизонт широко використовується на лівобережжі Каховського водосховища (В.Лепетиський, В.Рогачицький, Горностаївський та Нижньосірогозький райони), де води відрізняються невисокою мінералізацією (до 3 г/дм3) і використовуються для господарчо-питного водопостачання населення. В меншій ступені підземні води його горизонту використовуються на правобережжі р. Дніпра, що обумовлено глибоким заляганням та підвищеною мінералізацією, тут здебільше він використовується для технологічних потреб. ПРПВ цього горизонту оцінені майже по всім адміністративних районах області за винятком Високопільського, Генічеського та Каланчацького. На теперішній час підземні води горизонту використовуються на території 9 адміністративних районах, чотири на правобережжі: Білозерський, Бериславський, Нововоронцовський та Херсонська м.р., і в п’яти на лівобережжі; В.Лепетиський, В.Рогачицький, Горностаївський, Іванівський та Н.Сірогозький. Фактичний водовідбір склав 4,113 тис.м3/добу із 107 свердловин. У т.ч.

2,116 тис.м3/добу (51 %) з мінералізацією до 1,5 г/дм3, 1,925 тис.м3/добу 47% (1,5-3г/дм3) і 0,072 тис.м3/добу 2% більше 3,0 г/дм3. За даними держобліку на території області налічується 338 експлуатаційних свердловин облаштованих на ВГ середньоміоценових відкладів. По видам використання він розподілився таким чином: 74% (3,052 тис. м3/добу) на господарчо - питні потреби, 13% (0,555 тис. м3/добу) – на виробничо-технічні і 10% (0,428 тис. м3/добу) – на сільгоспводопостачання. Скид без використання склав 3% (0,078 тис.м3/добу). По адміністративних районах водовідбір дуже різниться, як по кількості так і по мінералізації. Найбільший видобуток підземних вод спостерігається в Н.Сірогозькому, Горностаївському В.Лепетиському та районах від 0,709 до 1,136, в В.Рогачицькому та м.Херсоні – 0,709 та 0,463 тис.м3/добу, в решті районів менше 0,3 тис.м3/добу. По мінералізації водовідбір розподіляється наступним чином. Прісні води відбираються на території Білозерського, В.Рогачицького та Нововоронцовського районах; з переважанням до 1,5 г/дм3 – у В.Лепетиському та Н.Сірогозькому, з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 – у м.Херсоні, Іванівському та Горностаївському, частково у Бериславському, В.Лепетиському та Нижньосірогозькому, більше 3 г/дм3 лише в Горностаївському районі. Водоносний комплекс палеогенових відкладів (Рg) хоча і має широке площадне розповсюдження, але для господарчо-питного водозабезпечення використовується на незначних локальних ділянках та поодинокими 179

свердловинами, розташованими в північно-східній частині Херсонської області (території чотирьох районів – Великоолександрівського, Висикопільського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського). Обмежене використання палеогенового водоносного горизонту пов’язане з малими дебітами свердловин, глибоким заляганням та неоднорідним хімічним складом. Мінералізація води в основному підвищена. В північно-західній частині території в палеогенових відкладах води переважно слабосолонуваті, мінералізація змінюється від 1,0 до 2,8 г/дм3, по типу води хлоридно-сульфатні натрієво-магнієві. Поодинокі свердловини, що експлуатують горизонт на території характеризуються стабільністю якісних показників вод. Сухі залишки на протязі довготривалої експлуатації становлять 1300-2100 мг/дм3. Живлення водоносного горизонту відбувається в північній частині території, де палеогенові відклади виходять на денну поверхню. Прогнозні ресурси підземних вод палеогенового водоносного горизонту на території області підраховані у кількості 0,35 тис.м3/добу (до 3 г/дм3) тільки для Високопільського району. Фактичний водовідбір за 2010 р. склав 0,435 тис.м3/добу із 9 свердловин. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином 0,258 тис.м3/добу – 76% (до1,5 г/дм3) та 0,177 тис.м3/добу 24% (1,5-3 г/дм3 ). З них – 97% (0,425 тис.м3/добу) використано для господарчо-питного водопостачання, решта 0,002 тис.м3/добу – для виробничо-технічно водозабезпечення, скид без використання склав 0,008 тис.м3/добу. За даними держобліку на території області налічується 26 експлуатаційних свердловин, що експлуатують підземні води у відкладах палеогену. В межах адміністративних районах водовідбір зберігає свої позиції впродовж багато останніх десять років. Найбільший водовідбір спостерігається у Високопільському районі, в меншій мірі у Н.Сірогозькому та В.Олександрівському. Видобуток ПВ з мінералізацією до 1,5 г/дм3 спостерігається у Високопільському та Н.Сірогозькому районах; 1,5-3 г/дм3 на території трьох районів, а у В.Олександрівському районі відбираються води тільки з мінералізацією понад 1,5 г/дм3. Із приведеної вище інформації видно, що Херсонська область забезпечена питними підземними водами, однак раніш оцінені прогнозні ресурси, по окремих районах, на теперішній час не відповідають дійсності та потребують перегляду. Дренаж. З метою зниження рівнів ґрунтових вод та для захисту сільськогосподарських земель і населених пунктів від підтоплення в Херсонській області були створені системи вертикального дренажу, що діють на території 8 адміністративних районів (Додаток Ж, К). Експлуатаційні запаси дренажних вод в межах області не підраховувалися. Кількість підземних вод, що відкачали у 2010 році склала 193,535 тис.м3/добу, що на 70,563 тис.м3/добу більше ніж у 2009 р.. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: до 1,5 г/дм3 – 166,345 тис.м3/добу (86%); 1,5-3 г/дм3 – 19,629 тис.м3/добу (10%) та більше 3 г/дм3 – 7,561 тис.м3/добу (4%). Із загальної кількості водопунктів – 868, що задіяні в системах вертикального дренажу, у звітному році працювало лише 204 (24%), 95 свердловин були ліквідовані шляхом санітарно-технічного тампонажу.

180

Свердловини систем вертикального дренажу облаштовані на водоносні горизонти пліоценових та понт-меотичних відкладів. Дренаж всього

N2

N1p+N1m

3

тис. м /добу

200 150 100 50 0

всього

до 1,5

1,5-3

Мінералізація г/дм

>3

3

Як видно із графіку водовідбір із понт-меотичного ВГ складає більшу частину (70%) і переважає над водовідбором із пліоценового водоносного горизонту (30%). Підземні води, які відкачуються, в основному прісні і придатні для використання на потреби зрошення, винятком є води пліоценового горизонту, які в незначній кількості відбираються до 3 і більше 3 г/дм3. Із загальної кількості підземних вод, що відкачали у 2010 р. 0,778 тис.м3/добу, або 0,4 % було використано на зрошування сільськогосподарських земель, решта 192,757 тис.м3/добу (99,6 %) скинута без використання у затоки Чорного та Азовського морів. Аналізуючи матеріали по використанню прогнозних ресурсів підземних вод, слід відмітити: 1. Благополучна гідрохімічна обстановка протягом тривалого періоду експлуатації зберігається в південно-західній частині області Голопристанський, Каланчацький, Скадовський і Цюрупинський райони, а також в північній частині області - В.Рогачицький район. Цей факт ще раз підтверджує, що південно-західна частина Херсонської області має у своєму розпорядженні досить значні ресурси прісних підземних вод, придатних для водопостачання населення на правобережної частини області.

2. В Бериславському, Нижньосірогозькому та Чаплинському районах підземні води водоносних горизонтів, що використовуються в водозабезпечення з мінералізацією до 1,5 і 1,5-3,0 г/дм3 представлені приблизно в рівній мірі.

3. На більшій частині площ Білозерського, Горностаївського, Іванівського районів поширені підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3.

4. На території Іванівського району підземні води характеризуються підвищеною мінералізацією (4-5 і навіть до 8 г/дм3), тут практично не має підземних вод питної якості. За звітний період (2010р.) на території Херсонської області пробурені 19 артезіанських свердловин, технічна документація відновлена по 15 свердловинам За наданими матеріалами оформлено 34 облікові картки по пробуреним експлуатаційно-розвідувальним свердловинам.

181

По 25 свердловинах підземні води прісні, по решті слабо солонуваті. Вміст природних радіонуклідів не перевищує природного фону. Перевищення ГДК по інших компонентах не виявлено.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Природні умови та зростаюче з кожним роком техногенне навантаження визначили розвиток екзогенних геологічних процесів (ЕГП) на території Херсонської області. У першу чергу це підтоплення, абразія та зсуви.

Ураженість території обл.,%

Площа розповсюдження, км2

Ураженість території обл.,%

17

Підтоплення Площа розповсюдження, км2

43

Таблиця 67 Ерозія

Кількість зсувів На забудованих територіях

0,002

т.ч. активних

0,51

Зсуви Кількість зсувів усього

Ураженість території обл.,%

28,5

Площа розповсюдження, км2

Площа області, тис.км2

Розвиток екзогенних геологічних процесів на території Херсонської області

18

11297

40

550

1,9

ЗСУВИ Зсувні процеси в Херсонській області в 2011 році вивчалися шляхом аналізу сучасних космознімків. Піших маршрутні обстеження не проводилися. Загальна кількість виявлених зсувів в Херсонській області дорівнює 43 з загальною площею 0,51 км2. Приурочені вони виключно до правого схилу Дніпровського лиману і схилів Каховського водосховища. З 18 адміністративних районів зсуви розповсюджені тільки в 6 районах. Кількість зсувів у кожному районі не перевищує півтора десятки. Площі поширення їх також невеликі. Зсувні процеси на території Херсонської області станом на 01.01.11 р. Адміністративний район Бериславський район Білозерський район, с.Станіслав Великолепетиський район, с.В.Лепетиха, с.Каїри Верхньорогачицький район, с.Ушкалка Горностаївський район, с.Гаврилівка Нововоронцовський район, с.Нововоронцовка, с.Золота Балка Всього:

Ураженість території зсувами, км2 2006 рік 2010 рік 0,025 0,025 0,24 0,23 0,017 0,017

Таблиця 68 Кількість зсувів, шт.

2006 рік 2010 рік 1 1 8 10 3 3

0,16 0,033 0,047

0,16 0,033 0,047

12 3 14

12 3 14

0,552

0,51

41

43

АБРАЗІЯ Абразія також вивчалась шляхом аналізу сучасних космознімків, піших маршрутних обстежень не проводилось. Абразією вражені береги лиманів Чорного і Азовського морів, а також берегові схили Каховського водосховища.

182

Довжина абразійного берега Таблиця 69 Довжина абразійного берега, км 21,75 22,00 35,00 24,00 18,60 4,00 14,00 26,00 200 99 101 365,35

Назва водоймища Утлюцький лиман Перекопська затока Каркінітська затока Джарилгацька затока Чорне море Тендрівська затока Ягорлицька затока Дніпровсько-Бузький лиман Каховське водосховище, у тому числі: лівий берег; правий берег Всього:

Близько 87% загальної довжини берегових схилів Каховського водосховища, тобто приблизно 200 км, в тому чи іншому ступені вражені абразією. Лівий схил водосховища абразується на ділянці в 99 км (82,5% від загальної довжини схилу), правий – на ділянці в 101 км (91,8 % від загальної довжини схилу). Південна частина області омивається лиманами і затоками Чорного і Азовського морів. Загальна довжина берегової лінії (без о.Сиваш) складає 458,0 км, з них 165,35 км (36% від загальної довжини) відносяться до абразійного типу. За даними опитування місцевих мешканців швидкість від ступання бровки берегового уступу на узбережжі Утлюцького лиману на ділянці від межі з Запорізькою областю до с.Фрунзе приблизно 0,3 – 0,5 м/рік, а від с.Фрунзе до м.Генічеська – до 0,7 м/рік. За даними Причорноморської ДРГП у Херсонській області абразійними процесами в 2009 р. було зруйновано 2600,0 м2 прибровочної частини плато морського узбережжя, що в 1,3 рази менше ніж у 2008 році, та 9425,0 м2 прибровочної частини плато лиманів, що в 1,9 рази більше ніж у 2008 році. ЕРОЗІЯ Ерозійні процеси, як і абразія, вивчалась шляхом маршрутних обстежень, закладання реперної мережі та вимірювання відстані від базових реперів. У зв’язку з відсутністю попередніх даних вичислити швидкість розвитку ерозійних процесів на 2006 – 2011 роки неможливо. Ерозійні процеси спостерігались на берегах Каховського водосховища, на правому схилі р. Дніпра і на правому схилі Дніпровського лиману на ділянці від с.Софіївки на захід до межі з Миколаївською областю. За даними мешканців швидкість ерозії дорівнює 0,2 – 0,3 м/рік. ПІДТОПЛЕННЯ Природні умови Херсонської області та водно-меліоративні заходи визначають широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і досяг критичного стану, здатного призвести до виведення великих земельних масивів з господарчого 183

використання. Підвищення рівня ґрунтових вод сприяє водо насиченню ґрунтів зони аерації, погіршує їх фізико-механічні властивості, що призводить до розвитку негативних явищ, які впливають на стан будівель та споруд, збільшують сейсмічність ділянок на 1 – 2 бали. Природний режим підземних вод зберігся лише в північних і північносхідних районах, а також на окремих ділянках лівобережжя р. Дніпро – у районі Олешківських пісків. Техногенні чинники (гідротехнічне та меліоративне будівництво, включаючи будівництво Каховського водосховища та значної кількості водойм і ставків місцевого значення, розвиток великого і малого зрошення, у тому числі і поливи присадибних ділянок, нераціональна і технічно невідповідна умовам водовідведення організація території в населених пунктах, переважне розміщення останніх в пониззях балок, подів, біля узбережжя річок та моря, відсутність систем водовідведення та каналізації в них), які спричинили регіональний підпір підземних вод, підняття рівнів ґрунтових вод на масивах зрошення та в населених пунктах, формування в межах останніх замкнутих, обмежених насипами доріг, що виконують функцію водоприймачів поверхневих вод, внаслідок чого природна схильність Херсонської області до розвитку процесів підтоплення та затоплення була значно підсилена. Ця схильність не ліквідується навіть влаштуванням систем захисного горизонтального та вертикального дренажу, особливо за умови залпових, великих за обсягами, але короткочасних надходжень води у періоди аномально великих опадів. Внаслідок поєднання в часі та просторі дії чинників природного і техногенного походження на Херсонщині сформувались виключно сприятливі умови для розвитку процесів підтоплення і, особливо, поверхневого затоплення. За цих умов висока схильність території області до прояву процесів підтоплення та затоплення досить швидко трансформується у великомасштабні надзвичайні підтоплення та затоплення за умови аномально великих опадів. Розвиток підтоплення по адміністративних районах Херсонської області Таблиця 70

Адміністративний район

Станом на 1981 рік РГВ, м Площа Розвиток розвитку процесу км2 у % до площі району

Бериславський

0-4

58

3

Білозерський

0-4

457

27

Великоолександрівський

0-4

333

22

Великолепетиський

0-4

27

2

Верхньорогачицький

0-4

26

3

Високопільський

0-4

188

27

Генічеський

0-4

571

19

184

Станом на 01.01.2008 року РГВ, м Площа Розвиток розвитку процесу км2 у % до площі району 0-2 292 17 2-4 237 14 0-2 504 30 2-4 461 27 0-2 195 13 2-4 255 17 0-2 114 10 2-4 28 3 0-2 225 23 2-4 20 2 0-2 129 18 2-4 349 50 0-2 1609 54 2-4 90 3

Коефіці єнт уражен ня, К %

31 57 30 13 25 68 57

Голопристанський

0-4

1718

48

Горностаївський

0-4

26

3

Іванівський

0-4

26

2

Каланчацький

0-4

531

59

Каховський

0-4

96

6

Нижньосірогозький

0-4

23

2

Нововоронцовський

0-4

70

8

Новотроїцький

0-4

475

23

Скадовський

0-4

574

38

Цюрупинський

0-4

303

17

Чаплинський

0-4

129

7

0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4

Коефіцієнт ураження представляє собою території району до території району в цілому.

1530 387 135 3 0 163 659 22 276 90 30 72 214 206 872 206 440 268 455 481 280 0

відношення

43 11 14 0 0 15 73 2 18 6 3 6 24 23 42 10 29 18 25 27 16 0

54 14 15 75 24 9 47 52 47 52 16

підтопленої

Шкала категорії небезпеки Таблиця 71 Категорія небезпеки (інтенсивність розвитку ЕГП) Катастрофічна Значна Середня Слабка

Коефіцієнт ураження, К % > 40 10-40 1-10 <1

Внаслідок поєднання в часі та просторі дії чинників природного і техногенного походження на Херсонщині сформувалися включно сприятливі умови для розвитку процесів підтоплення. За цих умов висока схильність території Херсонської області до прояву процесів підтоплення та затоплення досить швидко трансформується у великомасштабні надзвичайні підтоплення та затоплення за умови аномально великих опадів. За фактичними даними результатів режимних спостережень по спостережній мережі свердловин в Херсонській області у 2011 році в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. у північної частині спостерігається незначне регіональне підвищення РГВ на ділянках з природними умовами формування процесу. В північно-східній частині області на ділянках з порушеним режимом формування процесу спостерігається підвищення РГВ, як у багаторічному плані, так і в порівнянні з минулим роком. В південно-східній області (Північно-Присиваський підрайон) зафіксоване незначне підвищення РГВ. Положення рівнів ґрунтових за даними спостережень фіксується на глибині до 2,0 м, що пояснюється як геоморфологічними особливостями території, так і значним впливом зрошування. В цілому по процесу підтоплення у 2011 році у порівнянні з попереднім роком на ділянках з природними умовами формування процесу спостерігається незначне коливання РГФ з загальною тенденцією до підвищення рівня.

185

На ділянках з природним режимом формування підтоплення основним фактором є середньорічна кількість атмосферних опадів, тренд графіків коливання яких співпадає з амплітудою багаторічних коливань РГВ з відставанням на 0,5-1,5 роки. На ділянках х техногенним режимом формування підтоплення в останні роки спостерігалася тенденція до стабілізації, або незначного зниження РГВ, але у 2011 році відмічається тенденція до регіонального підвищення РГВ по спостережним свердловинах в цілому, що може викликати в подальшому зростання площ підтоплених масивів. Таким чином аналіз динаміки змін площ підтоплення свідчить про те, що площі підтоплення в регіоні суттєво не змінилися в порівнянні з площами підтоплення 2010 року, але в подальшому, при регіональному зростанні рівня ґрунтових вод можливе суттєве зростання площ підтоплення у регіоні в цілому. В зв’язку з регіональним підвищенням середньомісячної суми опадів по більшості МГС Херсонській області у 2010 та 2011 роках подальше поширення зони підтоплення слід очікувати у південній і південно-західній частинах області за рахунок техногенного фактору в умовах необоротного порушення водного балансу території. Інформаційна довідка з оцінки можливої активізації ЕГП у весняно-літній період на території Херсонської області Виходячи з кліматичних умов, що склалися на території Херсонської області, в умовах повеневого режиму поверхневого стоку, у зв’язку з сніготаненням, Причорномор ДРГП попереджує про можливість підвищення рівня ґрунтових вод, замочування грунтів плато, зсувонебезпечних схилів долин річок, лиманів, ярів, і як наслідок, активізації ерозійних і зсувних процесів, в першу чергу неглибоких зсувів – опливин. Інтенсивне сніготанення приведе до затоплення низовин в заплавних частинах долин річок і низьких терас, критичному підйому рівня ґрунтових вод (більш ніж 1,0 – 2,0 м) і розвитку сезонного підтоплення. Особлива небезпека загрожує об’єктам господарчої та житлової інфраструктури, які розташовані поблизу небезпечних ділянок розвитку екзогенних геологічних процесів (далі ЕГП). За умови природних факторів ризику, в першу чергу це стосується промислових об’єктів та населених пунктів: - північної частини області, які розташовані в долинах та на схилах р. Інгулець та Каховського водосховища: Високопільського, Великоолександрівського, Нововоронцовського, Бориславського, Великолепетиського та Горностаївського районів. З активізацією процесу затоплення та підтоплення тісно пов’язана можлива активізація зсувів, особливо не глибоких зсувів – опливин, складених поверхневими перезволоженими грунтами, яку можливо очікувати в північно-східному Верхньорогачицькому районі (с. Ушкалка, с. Мережанка, с. Михайлівка), а також активізацію абразії та яружної ерозії по схилам Каховського водосховища (с. Качкарівка); - центральної та південної частини області, які розташовані в долині річки Дніпро (м. Херсон, м. Нова Каховка, м. Цюрупинськ, м. Гола Пристань), а також яружної ерзії та абразії по схилах Бузького та Дніпровського лиманів (с. Олександрівка та с. Станіслав); - південних та південно-західних районів (Нижньосірогозький, Іванівський, Каховський) та південних районів на узбережжі Чорного та Азовського морів), де з сильною активізацією процесів затоплення та підтоплення (особливо на ділянках ускладнених подами), можлива активізація процесів абразії.

186

Перелік особливо небезпечних ділянок можливої загрози виникнення надзвичайних ситуацій від ЕГП Херсонської області регіонального та місцевого рівня значимості № з/п 1

Місцезнаходження ділянки

Тип господарчих об’єктів Білозерський район, західна Ділянка житлових окраїна с. Станіслав будівель

2

Верхньорогачицький район, Зерносховище с. Ушкалка

3

Горностаївський район, смт. Горностаївка

Житлові будинки

Таблиця 72 Оцінка можливої загрози від активізації ЕГП Активізація зсувних деформацій та абразія може привести до руйнування житлового фонду Активізація зсувних деформацій та абразія може привести до руйнування господарчої інфраструктури Активізація зсувних деформацій та абразія може привести до руйнування житлового фонду

В зв’язку з загрозою затоплення та забруднення вод експлуатаційних свердловин питного водопостачання, розташованих в руслах рік та низових частин терас, слід передбачити заходи по додатковому захисту санітарних зон свердловин, що експлуатуються резервних свердловин, розташованих поза ділянками затоплення. Розділ інших об’єктів на ділянках можливої загрози виникнення надзвичайних ситуацій від ЕГП по адміністративним районам Херсонської області наведене нижче. № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Адміністративний район

Бериславський Білозерський Великоолександрівський Великолепетиський Верхньорогачиський Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовский Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський

Кількість об’єктів на небезпечних ділянках 5 26 32 9 3 28 37 38 9 15 4 3 9 16 16 15 6

187

Таблиця 73 Вид ЕГП

підтоплення зсуви підтоплення підтоплення підтоплення зсуви зсуви підтоплення підтоплення підтоплення підтоплення зсуви підтоплення підтоплення підтоплення підтоплення зсуви підтоплення підтоплення підтоплення підтоплення

Ураженість постійно (0,0-2,0м) підтоплених територій, км2

292

Населені пункти

с.Тягінка, с.Львове, с.Ольгівка, с.Бургунка, с.Миколаївка, с.Отрадокам'янка, смт Козацьке, с.Веселе, м. Берислав, с.Новоберислав, с.Зміївка, с.Червоний Маяк, с.Томарине, с. Новокаїри, с. Республіканець, с.Милове, с.Качкарівка, с.Саблуківка с.Іванівка, с.Новотягинка, с.Токарівка, с.Понятівка, с.Микільське, с.Дар’ївка, с.Тельмана, с.Федорівка, с.Інгулець, с.Ясна Поляна, с.Антонівка, м.Херсон, смт Комишами, смт Куйбишеве, смт Білозерка, смт Зеленівка, с.Степанівка, с.Музиківка, смт Приозерне, смт Білозерка, с.Дніпровске, сЯнтарне, с.Берегове, с.Велетенське, с.Кізомис, с.Софіївка, с.Широка Балка, с.Станіслав, с.Олександрівка, с.Кирове, с.Нова Зоря, с.Зорівка, с.3нам’янка, с.Киселівка, с.Надеждівка с. Бобровий Кут, с.Заповіт, смт Калінінське, смт Краснолюбецьк, с.Мала Сейдеминуха, смт Новополтавка, смт Зелений Гай, с.Благодатівка, с.Андріївка, с.Лозове, с.Білогірка, с.Давидів Брід, c.Запоріжжя, с.Мала Олександрівка, смт Велика Олександрівка, с.Білоусове, смт Твердомедове, с.Новодмитрівка, с.Довгове, с.Старосілля

Кількість населених пунктів у зоні підтоплення шт.

18

35

195

114

с.Князе-Григорівка, смт Велика Лепетиха, с.Мала Лепетиха, с.Сергіївка

4

225

с.Георгіївка, с.Олексіївка, с.Пролетарій, смт Верхній Рогачик, смт Трудовик, смт Зоря, с.Первомаївка, с.Нижній Рогачик, с.Бабине, с.Ушкалка, с.Бережанка, с.Михайлівка, с.Новознам’янка

13

129

с.Блакитне, с.Архангельське, с.Заречне, с.Иванівка, с.Мар'іне, с.Благодатне, с.Наталине, с.Новобратське, с.Заградівка, с.Розівка, с.Миколаївка, с.Кочубеївка, с.Світлівка, с.Свободне

14

1609

с.Новогригорівка, с.Озеряни, с.Пчілка, с.Перекоп, с.Новий Азов, с.Комисарівка, с.Стокопані, с.Фрунзе, с.Придорожнє, смт Москаленка, .смт Партизани, смт Догмаровка, с.Щорсівка, с.Ярошик, с.Червонопрапорне, м.Генічеськ, с.Семихатка, с.Ясна Поляна, смт Новоолексіївка, с.Люблинка, с.Новодмитрівка, с.Веснянка, с.Геніченська Гірка, с.Щасливцеве, с.Приозерне, с.Стрілкове, с.Салькове, с.Чернігівка, с.Миколаївка, с.Новий Труд, с.Чонгар, с.Попівка, сАтамань, с.Нова Праця, с.Петрівка, с.Бойове, с.Сиваш

37

Генічеський

Високопі льський

Верхньор огачицьк ий

Великоалекс андрівський

504

Таблиця 74

Вели колепетиський

Білозерський

Бериславс ький

Адміністративні райони

Перелік населених пунктів Херсонській області, розташованих у зонах з РГВ 0-2,0м.

188

20

33

135

с.Зірка, сАнтонівка, с.Каїри, смт Горностаївка, с.Заводівка

5

Каланчаць кий

659

с.Каїрка, с.Пам'ятник, с.Польове, с.Макарівка, с.Червоний Чабан, с.Ставки, с.Мирне, с.Бабенківка-1, с.Гаврилівка-2, с.Олександрівка, с.Олексіївка, с.Приморське, с.Новоолександрівка, с.Бабенківка-2, с.Привілля, смт Каланчак, с.Роздольне, с.Вербове

18

Каховсь кий

276

с.Волинське, с.Федорівка, с.Василівка, с.Софіївка, с.Любимівка, м.Каховка, м.Нова Каховка, м. Таврійськ, смт Дніпряни, с.Корсунка, с.Райске, с.Чорнянка

Нижньос Новотроїц Нововор ький онцовськ ий ірогозьки й

30

с.Верхні Сірогози, с.Новоолександрівка, с.Першопокровка, смт Нижні Сірогози

214

с.Дудчани, с.Гаврилівка, с.Новоолександрівка, с.Михайлівка, с.Золота Балка, с.Осокорівка, смт Нововоронцовка

7

872

смт Сиваське, с.Новомихайлівка, с.Сивашівка, с.Садове, с.Овер’янівка, с.Заозерне, смт Захарівка, смт Благовіщенка, с.Вознесенка, с.Сергіївка, с.Воскресенка, с.Громівка, с.Новопокровка, с.Василівка, с.Дружелюбівка, с.Новомиколаївка

16

Скадовсь кий

440

с.Дарівка, с.Новоукраїнка, с.Тарасівка, с.Приморське, сАнтонівка, м.Скадовськ, с.Красне, с.Лиманське, с.Володимирівка, с.Новоросійське, смт Лазурне

11

Цюрупин ський

12

455

смт Нова Маячка, с.Козачі Лагері, с.Кринки, с.Підстепне, с.Піщанівка, м.Цюрупинськ, с.Саги,с.Солонці,с.Тарасівка, с.Стара Маячка

10

Чаплинсь кий

Горноста ївський

Голопристанський

1530

с.Більшовик, с.Новософіївка, с.Круглоозерка, с.Залізний Порт, с.Новофедорівка, с.Сліпушинське, с.Нововолодимирівка, с.Новочорномор’я, с.Бертери, с.Збру’ївка, с.Олексіївка, с.Суворівка, с.Комуна, с.Берегове, с.Чорноморські Криниці, с.Лиманівка, с.Вільна Україна, с.Краснознам’янка, с.Очаківське, с.Вільна Дружина, с.Иванівка, с.Індустріальне, с.Садове, с.Пам’ятне, с.Нова Збру’ївка, с.Стара Збру’ївка, с.Геройське, с.Рибальче, с.Забарине, м.Гола Пристань, с.Кардашинка, с.Велика Кардашинка, с.Мала Кардашинка

280

с.Іванівка, с.Строганівка, с.Нововолодимирівка, сГригорівка, с.Першокостянтинівка, смт Чаплинка

6

Всього

7959

4

263

189

Перелік об'єктів регіонального рівня, яким загрожує розвиток ЕГП Назва ділянки

№ з/п 1 2 3

Таблиця 75 Вид ЕГП, що загрожує ділянці та основні чинники активізації Абразія

Місто знаходження (геоморфологічне)

Маяк Ніж. Хабловський, Білозерський р-н Житлові кам'яні будови, с.Станіслав Білозерський Кемпінги, смт Лазурне та Залізний Порт, Скадовський р-н

Прибровочна частина плато Прибровочна частина плато Прибровочна частина плато

Абразія, зсувні деформації Абразія

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Роботи з державного водного кадастру та державного обліку використання підземних вод, моніторингу ресурсів та запасів підземних вод на території Херсонської області виконувалися групою еколого-гідрогеологічних робіт Південно-Української гідрогеологічної експедиції на підставі геологічного завдання, виданого Державною геологічною службою України у 2006 р. У 2010 р. групою виконувалися роботи, які були передбачені проектом та геологічним завданням. Види та обсяги виконаних робіт з державного обліку використання підземних вод Таблиця 76 № п/п 1 2 3 4 5

6

7

Види робіт

Обстеження водозаборів Обробка та оформлення карток бурових свердловин Погодження проектів на буріння свердловин на воду Погодження дозволів на спецводокористування Виявлення та обстеження покинутих свердловин: а) покинутих б) самовиливних Складання довідок, рекоменда-цій, гідрогеологічних заключень Поновлення бази даних АІС ДВК, в тому числі: а) ділянки родовищ б) водозабори в) свердловини г) інші об'єкти

Одиниця виміру

за проектом

Обсяги робіт

водоз.

4

картка

90

2006 2007 рік рік

2008 2009 рік рік

2010 рік

10

11

19

2

17

12

22

32

34

проект

11

24

16

21

9

дозвіл

229

238

230

231

260

свердл.

3

11

52

30

38

-"документ

2

20

5

5

2

2

46

50

34

44

55

7 39

4 16

4 30

8 36

11 44

об'єкт водоз. свердл. об'єкт

190

5

Примітка

8

9

10

Державний облік використання підземних вод, всього, в тому числі на: а)водозаборах б)дренажах Підготовка даних та складання щорічного інформаційного звіту Поточний облік споживання (7-гр)

об'єкт

-"-"-

1461 1510 6 6 5

1

1

50 9

200

240

2151 12

305 12

175 12

1

1

305

407

звіт форма

300

При виконанні робіт з державного водного кадастру та обліку використання підземних вод група керувалася ст. 49, 50, 44, 59, 48 ст. Водного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.02р. «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459, методичним листом № 12/16-03-р від 16.12.08 р та іншими документами. В 2010 році групою були продовжені польові та камеральні роботи по державному обліку використання підземних вод. Польові роботи зводилися до проведення повторного обстеження водозабірних свердловин. Камеральні роботи включали: розгляд заявок та видачу погодження на спецводокористування, висновків про можливість використання підземних вод, збирання та аналіз відомостей з хімічного складу підземних вод, корегування таблиць водовідбору за фактичними даними (звітності по формі 2 ТП – водгосп, № 7-гр «підземні води»), обробку облікових карток свердловин на воду та інформацій сторонніх організацій, написання щорічного інформаційного звіту та інше. Польові роботи: У 2010 р. було обстежено 2 водозаборів - 14 свердловин. За матеріалам обстеження із загальної кількості свердловин виявлено: працюючих – 7, підлягаючих ремонту – 5, тимчасово-законсервованих – 2. В роботі з водокористувачами виявлено ще 6 свердловин, що підлягають санітарно-технічному тампонажу, 5 - ремонту з метою по поліпшення якості піднятої води, 27 – поставлені тимчасово на консервацію. Так за звітний період додатково виявлено 6 свердловин, що підлягають ліквідації, 107 свердловин за тампоновано, із 12 експлуатаційних та 95 дренажних, обладнаних на пліоценовий водоносний горизонт. Водокористувачам, де виявлені свердловини, що можуть становити загрозу забруднення водоносних горизонтів, порекомендовано їх ліквідувати, або відремонтувати. Камеральні роботи: За звітний період видане 260 погодження до умов спеціального водокористування. Узгоджено 9 проект на буріння та облаштування артсвердловин, 22 висновки про можливість використання підземних вод, для господарчо-питного водозабезпечення нових об’єктів, частково, для потреб крапельного зрошення фермерських господарств. За звітний період на території області пробурені 19 свердловин. За заявками водокористувачів відновлена технічна документація по 15 свердловинам, 24 водопунктів введені в експлуатацію. Погоджено 4 земельних ділянок під розміщення МВВ та біотермічних ям, 2 паспорта МВВ. За наданими матеріалами складено 34 облікові картки свердловин на воду.

191

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр На протязі 2011 року Держуправлінням видано 3 екологічні картки.

- Мінприроди (щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами), Федорівське родовище розташоване в Апостолівському і Широківському районі Дніпропетровської області та у Високопільському районі; - ТОВ «Надра» м. Луганськ, кв. Еременко, 7, офіс 15 (видобування піску на ділянці Південний Подокаліновського родовища будівельних пісків розташованих у Цюрупинському районі).

- ТОВ «Георесурси» м. Херсон, вул. Причальна, 5 (видобування піску на ділянці Кардашинського родовища будівельних пісків Голопристанського району). В звітному періоді здійснено 291 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони підземних вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 303 громадянина та посадових осіб, яких оштрафовано на загальну суму 36,669 тис. грн., з яких стягнуто 30,969 тис.грн. Виявлено 44 первинних та вторинних водокористувачі, що працювали без дозволу на спеціальне водокористування, керівників яких притягнуто до адмінвідповідальності. Перевірено 180 водокористувачів в частині виконання умов дозволу на спецводокористування. Винесено 24 рішення про тимчасову заборону експлуатації артезіанських свердловин, пов’язану із відсутністю дозволу на спецводокористування. За самовільне користування підземними водами пред’явлено 73 претензії та позовні заяваи на суму 9788,542 тис.грн. З урахуванням раніше пред’явлених, відшкодовано 39 претензії та позовних заяв на суму 213,500 тис.грн. 16 матеріалів, в яких вбачаються ознаки злочину, передано в органи прокуратури, по 6 із них порушено кримінальні справи. 34 претензійних та позовних заяв за самовільне користування підземними водами пред’явлені до комунальних підприємств. У зв’язку з тим, що згідно Критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) затверджених постановою Кабінету міністрів України від 19.03.2008р. № 212 комунальні підприємства забезпечують життєдіяльність населених пунктів тому, рішення на призупинку та заборону використання питної води з артезіанських свердловин не приймались. Подання щодо анулювання дозволів на спецводокористування на адресу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області не направлялися.

03 – 07 лютого 2011р. здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони та раціонального використання водних ресурсів ПАТ “Херсон – Авто”. Перевіркою встановлено, що водопостачання філій «Скадовськ – Авто» та «Цюрупинськ – Авто» здійснюється з власних артезіанських свердловин. В порушення п. 9 ст.44 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування відсутній. Журнал первинного обліку кількості забраної води за встановленою формою ПОД – 11 та звіт за формою 2 - тп (водгосп) відсутні.

192

За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 4 протоколи про адміністративне правопорушення. Керуючись ст. 253 КУпАП матеріали перевірки направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою 28.03.2011р. порушено кримінальну справу № 960003-11 за фактом порушення встановлених правил охорони надр та службової недбалості службовими особами ПАТ «Херсон Авто» за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240 та ч. 2 ст. 367 КК України. Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області до ПАТ «Херсон Авто» пред’явлено позовну заяву в розмірі 100,990 тис. грн., щодо відшкодування збитків завданих державі. Матеріали по зазначеному факту для вжиття заходів реагування направлено до Херсонської міжрайонної прокуратури. Листом Херсонської міжрайонної прокуратури. повідомлено Державну екологічну інспекцію в Херсонській області про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст.240 та ч. 2 ст. 367 КК України.

02 березня 2011р. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних об’єктів Давидово-Брідським сільським комунальним підприємством. За результатами перевірки встановлено, що Давидово-Брідське сільське комунальне підприємство “Сількомунгосп” в період з 01.07.2008р. до 02.03.11р. забір підземних вод здійснювало при відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Давидово – Брідського СКП «Сількомунгосп» розраховано та пред’явлено претензійну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням на суму 274,973 тис.грн. Матеріали по зазначеному факту для вжиття заходів реагування направлено до прокуратури Великоолександрівського району. Листом прокуратура Великоолександрівського району від 05.05.2011р. повідомила про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.6 п.2 КПК України.

02 березня 2011р. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних об’єктів комунального підприємства “Джерело”. За результатами перевірки встановлено, що КП “Джерело” в період з 01.01.2010р. по 01.03.2011р. забір підземних вод здійснювало при відсутності дозволу на спеціальне водокористування. КП «Джерело» розраховано та пред’явлено претензійну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням на суму 77,353 тис.грн. Матеріали по зазначеному факту для вжиття заходів реагування направлено до прокуратури Великоолександрівського району. Листом прокуратура Великоолександрівського району від 05.05.2011р. повідомила області про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.6 п.2 КПК України.

20-24 травня 2011 року здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Поліс”. В результаті перевірки встановлено, що на балансі товариства знаходяться 2 артезіанські свердловини. Забір підземної води з артезіанських свердловин здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 6228 – ХРС, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в 193

Херсонській області 27.04.2010р., терміном дії до 01.04.2013р. Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 4222 – ХРС від 01.07.2006р. закінчився 01.07.2009р. В порушення п. 9 ст. 44 Водного кодексу України забір підземної води за період з 01.07.2009р. по 27.04.2010р. здійснювався ТОВ «Поліс» самовільно. ТОВ «Поліс» пред’явлено претензійну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням на суму 56,7 тис.грн. та матеріали направлено до прокуратури Херсонської області для вжиття відповідних заходів. Прокуратурою Суворовського району міста Херсон винесено подання, за результатами розгляду якого дві посадові особи підприємства притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у сумі 56,668 тис. грн. сплачено в повному обсязі. У термін з 26 квітня по 29 квітня 2011 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством “Три кринички”. Під час здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було встановлено, що забір підземної води підприємством з артезіанських свердловин здійснюється без дозволу на спеціальне використання та спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами. Особу, відповідальну за охорону навколишнього природного середовища притягнуто до адміністративної відповідальності. Винесено 4 рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артсвердловин. Комунальному підприємству “Три кринички” розраховано та пред’явлено претензію та позовну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням на суму 69,6 тис.грн. За результатами планової перевірки встановлено, що забір підземних вод КП «Новотроїцький водоканал» за період з 01 по 05 квітня 2011 року із власних артезіанських свердловин здійснював самовільно - забрано 1912,0м3 підземних вод. Директора вказаного підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП. КП «Новотроїцький водоканал» пред’явлено претензію та позовну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням на суму 23,196 тис.грн. На виконання вимоги прокуратури Іванівського району від 21.04.2011р. проведені позапланові перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині водокористування підземні води Фрунзенським СКП, Першотравневим СКП, Новомиколаївським СКП «Світанок-2» та Шотівським СКП. За результатами вказаних перевірок встановлено, що Фрунзенським СКП та Новомиколаївським СКП «Світанок-2» на час перевірки не оформлено дозволи на спеціальне водокористування. Керівників вказаних підприємств притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію та позовну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням Фрунзенським СКП та Новомиколаївським СКП «Світанок -2», розміри яких становлять 654,003 тис. грн. та 33,120 тис. грн., відповідно 194

За результатами перевірки Шотівського СКП встановлено, що підприємством 01.06.2011р. в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в області отримано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр 6934-ХРС. Крім цього, попередньою перевіркою від 22.02.2010р. виявлено, що у період з 01.03.2007р. по 31.01.2010р. підприємство здійснювало самовільне водокористування із артезіанських свердловин. З метою відшкодування збитків за вказане порушення Шотівському СКП пред’явлена претензію та позовну заяву на суму 536,946 тис. грн. Аналогічні порушення виявлені і в результаті позапланової перевірки Зеленівського сільського комунального господарства, яким за період з 01.01.2011р. по 19.05.2011р. з артезіанської свердловини самовільно забрано 8688,0м3 підземних вод. Керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію та позовну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням на суму 105,403 тис. грн..

21.07.11р. проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВК «Сільська родина» в с. Трифонівка Великоолександрівського району. За результатами перевірки встановлено, що водопостачання підприємства здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Однак, у термін з 02.10.10 р. по 30.12.10р. водопостачання ВК «Сільська родина» з артезіанської свердловини здійснено самовільно. За період самовільного водокористування підприємством забрано 3, 2 тис. м3 вод. ВК «Сільська родина» пред’явлено претензію та позовну заяву про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням у розмірі 66,400 тис. грн. Керуючись ст.253 КУпАП матеріали по зазначеному факту для вжиття заходів прокурорського реагування направлені до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у сумі 66,400 тис. грн. сплачено в повному обсязі.

18.07.11р. проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Олексіївською сільською радою Голопристанського району, за результатами перевірки встановлено, що підземна вода використовується без дозволу на спецводокористування. За період самовільного водокористування підприємством забрано 38,840 тис. м3 підземних вод. Пред’явлено претензію та позовну заяву на суму 206,045 тис. грн.. Матеріали по зазначеному факту для вжиття заходів прокурорського реагування направлені до Херсонської міжрайонною природоохоронної прокуратури. За результатами позапланової перевірки Василівським СКП «Вікторія» від 26.08.2011р. встановлено, що на час перевірки не оформлено дозволи на спеціальне водокористування. З метою відшкодування збитків за вказане порушення Василівському СКП «Вікторія» пред’явлена претензійна заява на суму 488,895 тис. грн. Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 14.07.2011 р. порушено кримінальну справу № 160243-11 за ст. 240 ч. 1 КК України. Плановою перевіркою Малого госпрозрахункового підприємства «Лілея» Генічеського району виявлено, що у період з 13.02.2010р. по 16.03.2011р. з артезіанських свердловин самовільно забрано 30742м3 підземних вод.

195

Пред’явлено претензію про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням на суму 207,211 тис. грн. За результатами перевірки КП “МГП “Дар” встановлено, що в період з 01.01.10 по 08.04.10 самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування забрано 43810 куб. м підземної води. Проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 272,72 тис.грн. Керуючись ст.253 КУпАП матеріали по зазначеному факту для вжиття заходів прокурорського реагування направлені до Херсонської міжрайонною природоохоронної прокуратури.

04 - 23 листопада 2011 року проведена планова перевірка Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП “ВУВКГ м.Херсона”) та встановлено наступне. Не виконуються умови п. 3 спеціального дозволу на користування надрами, а саме: не облаштувано зони суворого режиму свердловин, що є порушенням п. 2, 6 ст. 44 Водного кодексу України. Дозволом на спеціальне водокористування № Укр. 6545 – ХРС виданого МКП “ВУВКГ м. Херсона” від 31.12.10р., терміном дії до 01.01.14р. передбачено: “виконувати умови спеціального водокористування передбачені Висновком № 245 від 15.12.2010р. Південно – Української гідрогеологічної експедиції”. Пунктом 12 (додаткові умови) вище зазначеного Висновку передбачено: “Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення, у т.ч. дослідно – промислова розробка) відповідно до вимог чинного законодавства по 9 свердловинам, що розташовані по за межами Херсонського родовища”. Спеціальний дозвіл на користування надрами не отримано. Завдяки впровадженим заходам зі встановлення частотних перетворювачів та автоматизації роботи на 6 локальних свердловинах, а також оптимізації роботи водопровідної мережі, заміні найбільш зношених мереж (2 км) втрати води у ІІІ кварталі поточного року скорочені до 43,2%, у порівнянні з ІІ кварталом цього року – 44,8%. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності, матеріали перевірки направлено до прокуратури м. Херсона.

18 листопада 2011р. проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства КП Володимиро-Іллінської сільської ради Новотроїцького району, за результатами перевірки встановлено, термін дії дозволу на спец водокористування скінчився 01.01.2011р. Забір підземних вод за період з 01.01.2011р. по 14.11.2011р. комунальним підприємством здійснювався самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування. За період самовільного водокористування з трьох власних артезіанських 3 свердловин КП забрано 84,8 тис. м вод. КП Володимиро-Іллінської сільської ради Новотроїцького району пред’явлено претензію про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням у розмірі 1 028,793 тис.грн. Прокуратурою Новотроїцького району 21.11.2011р. по зазначеному порушено кримінальну справу.

196

24 листопада 2011р. проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод НСЖКП «Джерело» Новобериславської сільської ради Бериславського району. В ході перевірки встановлено, що громадянка Оніпко С.В. використовувала артсвердловину комунального підприємства для власних потреб в період поливного сезону 2011р. без спеціального дозволу на спец водокористування. Громадянці Оніпко С.В пред’явлено претензію про стягнення збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням у розмірі 1,213 тис.грн.

8. Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів Актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку суспільства є проблема утворення, оброблення та утилізації відходів. Станом на 1 січня 2012р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств області накопичилось 200,6 тис.т відходів, з них 0,1 тис.т належать до I класу небез-пеки, 24,6 тис.т – до III класу, 175,9 тис.т – до IV класу. На підприємствах області, які мають дозволи на розміщення відходів, протягом 2011р. утворилось 404,1 тис.т відходів, переважна частина з яких (295,7 тис.т, або 73,2%) – це відходи IV класу небезпеки, 108,2 тис.т, або 26,8% – відходи III класу небезпеки. Відходи I та II класів небезпеки склали відповідно по 0,1 тис.т. Основні показники утворення та поводження з відходами на підприємствах Херсонської області у 2011 році

Утворилось Утилізовано, оброблено (перероблено) Спалено у тому числі використано для отримання енергії спалено на суші Видалено у спеціально відведені місця чи об’єкти Видалено у місця неорганізованого зберігання Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств

Відходи I-IV класів небезпеки у % до т 2010р.

404111,1 92,0 111617,4 144,7 21093,0 80,2

Таблиця 77 У т.ч. відходи I-III класів небезпеки у % до т 2010р.

108421,1 126,0 62852,2 120,7 7,6 130,9

20770,4 322,6

79,3 279,6

5,4 2,2

113,1 218,3

17337,1

106,9

3902,8

507,1

–

–

–

–

200568,9

90,4

24734,1

123,8

Утворені протягом 2011р. відходи в основному мали тваринне та рослинне походження. Обсяги цих відходів становили 347,3 тис.т, або 85,9% від загальної кількості відходів. Серед інших відходів найбільшу кількість становили металічні відходи – 21,1 тис.т, або 5,2%.

197

Утворення відходів за матеріалами у 2011 році Таблиця 78 Обсяги утворення відходів у % до у % до т 2010р. підсумку 404111,1 92,0 100,0 7,3 80,6 0,0 3,0 12176,0 0,0 1303,1 69,3 0,3 – – – 45,6 111,6 0,0 432,3 194,3 0,1 39,4 3,7 0,0

Усього Використані розчинники Відходи кислот, лугів чи солей Відпрацьовані оливи Відпрацьовані хімічні каталізатори Відходи хімічних препаратів Хімічні осади та залишки Осад промислових стоків Відходи від медичної допомоги та біологічні Металічні відходи Скляні відходи Паперові та картонні відходи Гумові відходи Пластикові відходи Деревні відходи Текстильні відходи Відходи, що містять поліхлордифеніли Непридатне обладнання у тому числі непридатні транспортні засоби відходи акумуляторів та батарей Тваринні та рослинні відходи у тому числі тваринні відходи, отримані при виготовленні харчових препаратів і продуктів тваринні екскременти, сеча та гній Побутові та подібні відходи Змішані та недиференційовані матеріали Залишки сортування Звичайний осад у тому числі пуста порода від днопоглиблювальних робіт Мінеральні відходи у тому числі відходи згоряння забруднений грунт та забруднена пуста порода від днопоглиблювання Затверділі, стабілізовані або засклянілі відходи

80,2 21125,6 132,8 562,9 175,7 163,0 715,5 5,6 – 365,9

103,8 131,5 156,1 322,4 105,9 126,9 204,1 192,0 – 86,1

0,0 5,2 0,0 0,1 0,1 0,1 0,2 0,0 – 0,1

32,7 68,9 347329,5

33,7 102,3 92,0

0,0 0,0 85,9

3228,9 72637,7 17340,6 353,7 1539,8 8711,7

74,3 123,8 72,7 511,7 77,9 84,7

0,8 18,0 4,3 0,1 0,4 2,2

– 3677,0

– 78,3

– 0,9

2199,5

83,2

0,5

–

–

–

0,9

53,2

0,0

Протягом року утилізовано, оброблено (перероблено) 111,6 тис.т відходів I-IV класів небезпеки, що на 44,7% більше, ніж у 2010р. Частка відходів, які були утилізовані, оброблені (перероблені), у загальному обсязі утворених 198

склала 27,6%. Із загальної кількості утворених відходів 4,3% (або 17,3 тис.т) розміщено у спеціально відведених місцях чи об’єктах. На кінець 2011р. в області налічувалось 111 місць та об’єктів видалення відходів. Їх проектний та залишковий об’єм становить відповідно 1392,6 тис.м3 та 654,8 тис.м3. Проблема поводження з відходами стосується усіх галузей економіки та сфери споживання. Основні утворювачі відходів (за даними статзвітності 1-нв) Таблиця 79 № з/п

Назва підприємства

Найменування відходу

Клас небез пеки

1

2 ТОВ «Механічний завод» (м. Херсон) (код 30667065) Каховська філія ТОВ «АТ Каргілл» КП «Очисні споруди» (м. Скадовськ) ( код 32503478) ДП «Херсонський морський торгівельний порт» (код 01125695) МКП «Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства м. Херсона» ПрАТ «Херсонський НПЗ»

3

4

1

2

3

4

5

6

Накопичено Фактично Накопичено Примітка відходів утворилось відходів станом на відходів на станом на 01.01.2011 р., підприємстві 01.01.2012 р., т т за 2011 рік (звітний), т 5 6 7 8 44,32

1307,539

32,158

310,726

213857,034

288,697

7128,515

5167,749

12796,264

884,962

1179,790

1139,199

147813,197

856,009

155959,429

5627,455

628,925

5202,495

8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишається в області проблема видалення твердих побутових відходів. Повільними темпами проводиться оформлення дозвільних документів на право користування земельними ділянками під існуючими полігонами твердих побутових відходів. З метою усунення існуючих недоліків, у відповідності до вимог ст. ст.

20,21 Закону України „Про відходи” Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області зобов’язало районні державні адміністрації та міськвиконкоми міст обласного підпорядкування провести 199

інвентаризацію місць видалення твердих побутових відходів. Дані інвентаризації постійно уточнюються та доповнюються. Згідно уточнених даних інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в Херсонській області станом на 01.04.2012 року 691 населений пункт має 324 місць видалення відходів загальною площею 646,49 га, орієнтовною кількістю накопичення відходів 5 млн. тонн. Дана інвентаризація не враховує несанкціоновані місця видалення побутових відходів, які утворюються внаслідок відсутності полігонів ТПВ в кожному населеному пункті та незадовільної роботи органів місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення збору, вивезення та захоронення комунальних відходів. В області не існує жодного полігону ТПВ, або відповідного промислового комплексу по прийому, сортуванню та утилізації такого роду відходів, які б повністю відповідали природоохоронним вимогам. За ініціативи Держуправління в області розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.08.2010 р. № 704 створена обласна комісія з питань поводження з твердими побутовими відходами. Однак, у поточному році вищевказана комісія не працювала. Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). Значна територія області знаходиться в зоні можливого підтоплення та затоплення, тому проблема поводження з непридатними до використання хімічних засобів захисту рослин, зокрема з безхазяйними, в нашому регіоні стоїть особливо гостро. З метою упорядкування в області роботи з питань обліку відходів, у першу чергу небезпечних і токсичних, забезпечення умов безпечного поводження з ними та запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище видано відповідне розпорядження голови обласної державної адміністрації від 06 січня 2012 року № 11. На виконання вказаного розпорядження здійснено інвентаризацію не придатних до використання ХЗЗР відповідно до Порядку проведення комплексної інвентаризації місць накопичення заборонених і не придатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров’я України від 18 жовтня 2001 року № 315/376/412 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2001 року за № 951/6142. За результатами інвентаризації з’ясовано, що на даний час кількість не придатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Херсонської області становить 1198,066 тонн.

200

Динаміка наявності непридатних або заборонених до використання пестицидів Таблиця 80 Херсонська область Наявність пестицидів, т: - в сільгосппідприємствах та безхазяйні - в контейнерах - Захоронення невідомої речовини з характерним запахом дусту Всього

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

299

248,9

212,5

201,6

197,6

452

452

452

452

452

2010 рік 2011 рік

2012 рік

200.266 304,866 452

453,2

близько близько близько близько близько 350 т 350 т 350 т 350 т 440 т 751

709,9

1014,4

1003,6

999,6

1002,266 1198,066

Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів Таблиця 81 Місця зберігання Білозерський район, роз’їзд «Срочний» (504км) (територія колишнього ВАТ «Білозерський райагрохім») Каланчацький район, смт Мирне (територія колишнього ВАТ «Каланчацький райагрохім») Генічеський район, смт Партизани (територія колишнього ВАТ «Генічеський райагрохім») Всього:

Показники Накопичено пестицидів – 50 контейнерів 159,2 т Захоронення невідомої речовини з характерним запахом дусту – орієнтовно 350 т Накопичено пестицидів – 64 контейнери, 134 т Накопичено пестицидів – 56 контейнерів, 160 т В 170 контейнерах 452 т. Захоронення невідомої речовини з характерним запахом дусту – орієнтовно 350 т

На виконання доручення обласної державної адміністрації від 15 квітня 2011 року № 110-465/4/8-11/51 та рішення засідання міжвідомчої робочої групи представників Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо нормалізації екологічної ситуації та запобігання можливому затопленню (підтопленню) території Херсонської області внаслідок льодоходу, повені та паводків у 2011 році, листом Держуправління від 28 березня 2011 року № 06-8/283 на адресу Мінприроди направлено запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для виконання робіт з утилізації безхазяйних непридатних хімічних засобів захисту рослин, в тому числі речовин, що містять ДДТ у 2011 році з відповідними розрахунками . В травні 2011 року Мінприроди України проведено тендер і визначено виконавця робіт щодо видалення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари (Повідомлення про результати процедури закупівлі № 8947/24/10-11 від 16 травня 2011 року, http://www.menr.gov.ua). Згідно з п. 2.3. вказаного Повідомлення Херсонська область входить до переліку регіонів, з яких будуть вивезені заборонені та непридатні до використання пестициди.

201

Кошти для вивезення 297,7 тонн ХЗЗР (6 млн. 700 тис грн.) отримає переможець торгів – ТОВ «C.I. Груп Консорт Лтд», Ізраїль. Для фінансування робіт виділяються кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Вивезенням небезпечних речовин та їх утилізацією займатиметься переможець торгів або його субпідрядники. Робота по вивезенню непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на Херсонщині у 2011 році, розпочалася у жовтні, а закінчилася у грудні. Станом на 21 грудня 2011 року завантажено та вивезено, для подальшого знешкодження 391,303 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин з тарою. Повністю вивезено непридатних хімічних засобів захисту рослин з п’яти районів, а саме: Горностаївського – 19,328т., Іванівського – 24,148т., Каховському - 50,16т., Цюрупинського – 12,11т. Новотроіцького – 58,28т. Також частково проведені роботи по вивезенню непридатних пестицидів з трьох районів, а саме: Білозерському – 22,32т., Чаплинському – 34,75т., Бериславському – 158,44т. У 2012 році планується продовження проведення робіт у Білозерському, Бериславському, Горностаївському, Голопристанському, Великоолександрівському, Нововоронцовському, Каланчацькому, Високопільському, Чаплинському, Великолепетиському, Генічеському районах та на територіях Херсонської та Новокаховської міських рад. Також, необхідно зауважити, що у грудні 2011 року, без будь яких погоджень державних органів виконавчої влади, на територію смт Нововоронцовка Новоронцовського району Херсонської області ввезено 65,2 тонни непридатних пестицидів і агрохімікатів. За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, в сумі 13 млн. 474,485 тис грн., планується проведення робіт із знешкодження 598,866 тонни непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них. У 2012 році з фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету планується виділення 1 млн. грн для забезпечення робіт по вивезенню з території області непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів. На жаль, виділених коштів не вистачить для остаточного вивезення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них з території області. Для остаточного вирішення питання вивезення та знешкодження непридатних ХЗЗР в області та тари з під них необхідно ще 34 млн. 986,6 тис грн. коштів Державного бюджету (без врахування вартості рекультивації місць зберігання хімічних засобів захисту рослин) в тому числі: 202

- для вивезення залишків 619,96 тонни непридатних ХЗЗР та невідомої речовини з характерним запахом дусту необхідно 13 млн. 949,1 тис грн.

- для вивезення та утилізації 170 порожніх контейнерів (935 тонн) необхідно 21 млн. 37,5 тис грн. Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки Таблиця 82 Утворення відходів І-ІІІ розрахунку на 1 км², т Утворення відходів І-ІІІ розрахунку на 1 особу, кг

класів

небезпеки

у

2009 рік 1,2

класів

небезпеки

у

30,0

2010 рік 3,0

2011 рік 3,8

78,9

100

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 83 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

32,877 0,0815 -

86,078 0,003 -

27,645 0,313

Х 52,086

0,089 0,17

0,006 -

108,4 4,7 0,01 62,852 62,854 0,007 3,9

6,648 -

25,399 -

45,668 -

0,001

0,000

-

9,027

19,978

6,085

Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 01.01.2012 року) Таблиця 84 № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район)

1

2

1 2 3 4 5

м. Херсон м. Нова Каховка Бериславський Білозерський Великоолександрівсь кий Великолепетиський Високопільський

6 7

Кількість, т

Стан складських приміщень

Кількість складів, од. добрий (од.)

задовільний (од.)

3 4 5 6 на складах сільгосппідприємств області 2,8 1 1,124 1 1 156,5 5 1 616,35 2 1 7,5 1 20,0 2,824

1 4

із них паспортизовані (од.)

7

1

незадовільний (од.)

8

4 1 1 1 4

203

8 9 10 11 12 13

Генічеський Голопристанський Горностаївський Каланчацький Нововоронцовський Чаплинський

160 7,385 2,343 140,0 22,24 59,0

1 4 1 1 6 8

1

2

2

1 1 1 1 4 8

У тому числі у залізобетонних контейнерах Білозерський район ВАТ Білозерський 14 райагрохім , роз’їзд 159,2 50 к. Срочний (504 км), с. Сонячне Генічеський район ВАТ «Генічеський 15 160 56 к. райагрохім», смт Партизани Каланчацький район ВАТ «Каланчацький 16 132,8 64 к. райагрохім», смт Мирне Всього 452 170 поховання біля території колишнього складу ВАТ” Облагрохім” в Білозерському районі біля роз’їзду “Срочний” (504 км) 17 Білозерський район 350 Всього по області 1198,066 хімічних засобів захисту рослин

Діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами в області здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Ліцензію Мінприроди України на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходам в області отримали 7 суб’єктів господарської діяльності. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на території регіону Таблиця 85 № з/п

Назва

1

2

1

ТОВ «Стела – 97»

2

ТОВ «Промснаб – Нова Каховка»

3

ДП «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

Місце знаходження 3 м. Херсон, вул. Ушакова, 62 Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 17 м. Херсон, Одеська площа, 6

Номер та строк дії ліцензії

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) 5

4 № 298694 дійсна до 28.03.2012

Збирання, зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей

№ 26 дійсна до 14.12.2012

Збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів та відходів, що містять як забруднювачі свинець або сполуки свинцю

№ 298634 дійсна до 16.02.2012

Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші).

204

4

Херсонська обласна комунальна аварійнорятувальна служба

м. Херсон пр. Адмірала Сенявіна, 5

До 15.06.2011

5

Державне підприємство «Національний центр поводження з небезпечними відходами «Херсонський регіональний центр поводження з небезпечними відходами»

03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39 м. Херсон, вул.. 40 років Жовтня, 132А, к. 312

№433771 дійсна до 25.04.2012

205

Оброблення Ртуть, сполуки ртуті Відходи пестицидів непридатних 1. Відпрацьовані нафтопродукти, непридатні до використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані індустріальні, моторні масла та їх суміш).

2. Відходи розчинів кислот (у тому числі відпрацьований електроліт).

3. Відходи, речовини, які містять, складаються або забруднені ПХД.

4. Відходи виробництва, одержані від застосування фармацевтичних препаратів.

5. Відпрацьовані акумуляторні батареї, несортовані, цілі чи розламані (у т.ч. відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів.

6. Відходи, які складаються або містять хімічні речовини, що не відповідають специфікації або мають прострочений термін придатності.

7. Гальванічний шлам.

8.відходи, що містять ртуть, сполуки ртуті, тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть.

9. Відходи і брухт електричних вузлів, що містять компоненти, такі як акумуляторні батареї або інші батареї.

10. Відходи виробництва, одержання і застосування біоцидів та фіто фармацевтичних препаратів, включно з відходами пестицидів та гербіцидів, які не відповідають стандартам, мають прострочений термін придатності чи непридатні до використання за призначенням.

11. Відходи забруднені нафтопродуктами (промаслені пісок, папір, деревина, грунт, ганчір’я, відпрацьовані фільтри, інші).

12. Відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода, емульсії.

13. відходи поверхневої обробки металів і пластмас ( у т.ч. відходи, що містять як складові гальванічний шлам).

14. Клінічні та подібні їм відходи, а саме, відходи, що виникають у результаті медичного догляду, ветеринарної чи подібної практики, що утворюються у лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні дослідницьких робіт.

15. Відходи упаковок та контейнерів.

16. Шлами бензину, що містять

6

7

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ВІК"

м. Херсон, Одеська площа, 4, ОФ.320

№433503 дійсна до 29.07.2013

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯРД"

м. Херсон, просп.. Ушакова, б.64Б, кв.32

№ 433535 дійсна до 09.09.2013

свинець.

17. Відходи виробництва, одержання і застосування чорнила, барвників, пігментів, фарб, лаків, оліфи. Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші). Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші).

8.3 Використання відходів як вторинної сировини Діяльність у сфері поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». На збирання окремих видів відходів як вторинної сировини в Херсонській області отримали ліцензії Мінприроди 20 суб’єктів господарської діяльності. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини Таблиця 86 № з/п 1

1

2

3

4

5 6

Назва 2 ТОВ «Обласне виробничо– заготівельне підприємство «Херсонвторресурси» Заготівельно – промислове торгове підприємство „Заготпромторг” Скадовське споживче товариство Генічеська районна спілка споживчих товариств Підприємство «Херсонська універсальна база» ТОВ «Вторма – Херсон»

7

ПП «Метталл – Трейд»

8

ТОВ «ВТОРЕКСПОТРЕЙД

3

Номер та строк дії ліцензії 4

м. Херсон, вул. Нафтовиків, 1

16.08.07 – 16.08.12

скловироби, шини, плівка, макулатура, пластмаса

03.08.06 – 03.08.11

макулатура, скловироби

03.08.06 – 03.08.11

макулатура, поліетиленова плівка

03.08.06 – 03.08.11

поліетиленова плівка, макулатура

м. Херсон, вул. Нафтовиків, 11

10.11.06 – 10.11.11

поліетилен, пластмаса,

м. Херсон, вул. Леніна, 32 м. Херсон, вул. Підпільна, 19 к.6 м. Херсон, вул. Перекопська, 195,

15.06.11 – 15.06.11

макулатура, поліетилен, відпрацьовані шини

31.05.06 – 31.05.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

15.06.11 – 15.06.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

Місце знаходження

Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопольська, 1 Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Комсосмольська, 155 Херсонська обл., м. Генічеськ, узвіз Портовий, 6

206

Спеціалізація (види вторинної сировини) 5

№ з/п 1

Назва 2 »

9

ПП «Чернявський М.В.»

10

ПП «Кошицька О.Д.»

11

12

13

14

15

16

17

18

Фізична-особа підприємець Чорна Н. В. ПП "ХЕРСОНСЬКИЙ ЗАВОД ПЛАСТИКОВИХ ВИРОБІВ" Цюрупинське споживче товариство "ОЛЕШШЯ"

ТОВ «ТіМАЛ»

ТОВ «Никметал» ТОВ"СТАЛЬ-ЮГ" ТОВ "АГРОСОЮЗ" ФОП Ронський С.С.

19

ПП «Виробничо – заготівельна фірма «Екофлора»

20

ПП «Рищук Є.М.»

Місце знаходження 3 кв.8 м. Херсон, вул. Перекопська, 195, кв.8 Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Будьоного, 43 кв.19 м. Херсон , вул.. Бабушкіна ,34

м. Херсон , вул. Запорізька, 140-Л Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул..Гвардійська, 110

Херсонська область, м.. Херсон, смт. Комишани, вул.. Червоноармійська, 2-А м. Херсон, вул.. Червонофлотська, б. 40 кв.8 м.Херсон, вул.. Домобудівна, 14

Номер та строк дії ліцензії 4

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

20.07.06 – 20.07.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

29.07.200829.07.2013

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

09.09.200809.09.2013

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

27.02.200827.02.2013

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

06.09.2009 – 06.02.2014

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

06.02.2009 – 06.02.2014

23.09.2009 – 23.09.2014

м.Херсон, вул.. Бойка, б 42

07.12.2009 – 07.12.2014

м. Херсон, вул. 295 Стрілецької Дивізії, 25, кв.98 м. Херсон, вул. Кременчуцька, 97

5

31.05.06 – 31.05.11

07.07.2009 – 07.07.2014

м. Херсон, вул. Лугова, Б. 33

Спеціалізація (види вторинної сировини)

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

09.03.06 – 09.03.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

30.01.06 – 30.01.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

В області переробкою відходів займаються підприємства: 1. ПП «Снабресурс Плюс» (м. Херсон) – переробка відходів поліетилену та поліетиленової плівки в кількості 2000 тонн на рік.

2. Каховська філія ЗАТ «АТ Каргілл»- переробка лушпиння соняшника (введено в експлуатацію цех гранулювання лузги насіння соняшника, шроту).

207

8.4 Транскордонне перевезення відходів В наявності договір № 2/2011-2 від 07.07.2011 року про надання послуг із видалення твердих відходів укладений між ТОВ “С.І.Груп Консорт Лтд” та ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ”. Роботи проводяться виконавцем робіт, а саме ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ”. Між ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ” та аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України в АР Крим укладено договір №23 на проведення підготовчих робіт по збиранню, перезатаренню та завантаженню відходів від 06.12.2011р. Під час проведення робіт перевірялись довіреності ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ” на право підписувати акти завантаження у транспорт непридатних до використання пестицидів і тари від них. Згідно договору, аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ДУ МНС України в АР Крим є виконавцем послуг з проведення підготовчих робіт по збиранню, перезатаренню та завантаженню непридатних пестицидів (агрохімічних відходів) на території Херсонської області. Наявний тимчасовий технологічний регламент на виконання робіт із знешкодження об’єктів накопичення непридатних або заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів ТР.01.2011 – НП., розроблений ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами», терміном дії якого до 31.12.2014 р. Тимчасовий регламент затверджено заступником міністра екології та природних ресурсів України, погоджений Міністерством надзвичайних ситуацій України, Головним державним санітарним лікарем України, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України. Держекоінспекцією постійно проводився контроль за проведенням робіт по знезараженню складів в яких зберігались ХЗЗР. Під час контролю спільно з представниками СЕС, держуправління ОНПС відбирались проби ХЗЗР, а також проби грунту біля складів, виконувались фотозйомки. Після завантаження складено 24 акти завантаження транспортного засобу непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин та проведено зважування ХЗЗР.

8.5 Державне регулювання у сфері поводження з відходами Місцевими радами продовжується робота щодо оформлення документів, які посвідчують право на земельні ділянки під розміщення полігонів твердих побутових відходів (ТПВ). Після отримання державних актів на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди земельної ділянки власники полігонів або орендатори звертаються в Держуправління з заявою на отримання дозволу на розміщення відходів. На даний час заяви для отримання дозволу на розміщення відходів на 2012 рік подали тільки 7 комунальних підприємств. В реєстр місць видалення відходів в області внесено 50 паспортів МВВ, із них 29 – на місця видалення твердих побутових відходів. За ініціативи Держуправління в області розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.08.2010 р. № 704 створена обласна комісія з 208

питань поводження з твердими побутовими відходами. Однак, у 2011 року засідання комісії відбулось лише один раз. До реєстру об’єктів утворення відходів внесено 152 реєстрові карти. За 2011 рік погоджено 21 реєстрову карту об’єктів утворення відходів. Проблема поводження з відходами для Херсонської області, як і для інших регіонів України, є дуже актуальною. Згідно даних інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в Херсонській області станом на 01.01.2011 року 691 населений пункт має 359 місця видалення відходів загальною площею 687,66 га, кількістю накопичення відходів 5 млн. тонн. У квітні 2011 року з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти на вивезення з області 297,7 тонн не придатних до використання хімічних засобів захисту рослин (далі - ХЗЗР). З жовтня 2011 року в області було розпочато роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, зберігання, перевезення, оброблення та знешкодження не придатних і заборонених до використання ХЗЗР. Контроль за вказаними роботами здійснювався постійно діючою комісією з питань поводження з безхазяйними відходами в області, утвореною розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 15 листопада 1999 року № 818 (зі змінами), та комісією з приймання робіт за договорами, створеною наказом Мінприроди від 19 травня 2011 року № 158. У липні 2011 року додатково виділено з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти на вивіз 92,7 тонн не придатних до використання ХЗЗР.

20 грудня 2011 року проведено останні із запланованих на поточний рік роботи з вивезення вказаних ХЗЗР з території області. Станом на 21 грудня вивезено 391,303 тонн не придатних до використання ХЗЗР з тарою. Повністю вивезено не придатні до використання хімічні засоби захисту рослин з території Горностаївського, Іванівського, Каховського, Цюрупинського та Новотроїцького районів. Частково зазначені роботи проведено у Білозерському, Чаплинському та Бериславському районах. У 2011 році було проведено 15 засідань постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами в області. На виконання пункту 3 рішення засідання постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами Держуправліням готується проект розпорядження голови обласної державної адміністрації про подальше поводження з непридатними до використання ХЗЗР, які залишились на території області. Шляхи вирішення проблеми ліквідації місць зберігання небезпечних відходів на території області, їх обеззараження та рекультивації забруднених грунтів постійно розглядались на засіданнях наукової та громадської рад при держуправлінні, на семінарах з представниками органів місцевого самоврядування, на виїзних консультативних пунктах у райдержадміністраціях, на колегіях обласної державної адміністрації, на депутатських комісіях та сесіях обласної ради. Ця проблема протягом року висвітлювалась у засобах масової інформації, на інтернет-сайті Держуправління.

209

Але незважаючи на активну позицію Держуправління у вирішенні зазначеної проблеми, органами місцевого самоврядування, районними державними адміністраціями та власниками відходів не вживаються дієві заходи щодо забезпечення умов екологічної безпеки при зберіганні небезпечних відходів. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 року № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» на 2011 рік опрацьовано 576 пакетів документів для отримання дозволів на розміщення відходів лімітів на утворення та розміщення відходів. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1216 “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів“ у 2010 році погоджено 4 паспорти місць видалення відходів. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998р. №1360 „Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів”, у 2011 рік затверджено 21 реєстрову карту об’єктів утворення відходів. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року № 440 „Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” у 2011 році надано 5 дозволів на зберігання, використання та транспортування отруйних речовин. Контроль за поводженням з відходами Спеціалістами Держекоінспекції в Херсонській області за 2011 рік здійснено 479 перевірок (що на 93 перевірки більше ніж за 2010р.) дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, в т. ч. 383 - з промисловими відходами, 96 - побутовими. За виявлені порушення складено 621 протокол (що на 254 протоколи менше ніж за 2010р.) про адміністративне порушення на суму 132 тис.грн., з яких стягнуто 116,754 тис.грн.(що на 3,985 тис. грн. менше ніж за 2010р.), в т. ч. – 480 протоколів по промисловим відходам на суму 109,620 тис.грн. (що на 0,834 тис.грн менше ніж за 2010р.), 141 протокол по побутовим відходам на суму 23,222 тис.грн (що на 2,907 тис.грн менше ніж за 2010р.).

17-18 січня 2011 здійснена планова перевірка ТОВ «Херсонський завод спортивного обладнання”. В результаті перевірки встановлено, що договір на подальшу передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп відсутній. Облік відходів із записами в журналі за встановленою формою 1 - ВТ не ведеться, державна статистична звітність за встановленою формою 1 – небезпечні відходи не складається. Дозвіл на розміщення та ліміти на утворення і розміщення відходів не оформлено. Реєстрові карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів не розроблені. Також, встановлено зберігання відходів в несанкціонованих місцях. Податковий збір за розміщення відходів в установленому порядку не нараховується та не сплачується. Матеріали перевірки направлено до податкової інспекції м. Херсона.

210

28- 30 березня 2011 здійснена планова перевірка ДП «Вендельн Україна». Дозвіл на розміщення та ліміти на розміщення та утворення відходів на 2011р. відсутні. В результаті перевірки встановлено перевищення у 2010 році лімітів на утворення відходів, а саме – ліміт на утворення відпрацьованих люмінесцентних ламп складає 40 шт., в державній статистичній звітності по формі №1 – відходи за 2010 рік зазначено, що відпрацьованих люмінесцентних ламп утворилось 57 шт. Первинний облік за встановленою формою 1-ВТ впроваджено та ведеться. Реєстрові карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів підприємством не розроблені. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення. На виконання листа Державної екологічної інспекції в Херсонській області від 15.12.2010р. № 05-8/2264-200/10 щодо розробки проектної документації відведення земельних ділянок під розміщення полігонів твердих побутових відходів в районах Херсонської області проведено наступні заходи: - в Іванівському районі розроблено 5 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розміщення полігонів ТПВ, 11 проектів знаходиться в стадії розроблення; - у Верхньорогачицькому районі прийнято районну програму «Екологія – 2015», заходами якої передбачено оформлення восьми земельних ділянок під полігони ТПВ. Для цього заплановано виділити з місцевих бюджетів у 2011 році – 12000,0 грн., а у 2012 – 15000,0грн.; - у Скадовському районі у 2011 році передбачено виділення на виготовлення землевпорядної документації під розміщення полігонів ТПВ 15,1 тис.грн., на обваловку та впорядкування погонів ТПВ 16,5 тис.грн. В результаті вжитих Держекоінспекцією в Херсонській області заходів, на земельні ділянки під полігони ТПВ: - оформлено 76 державних актів на земельні ділянки; - оформлено 25 паспортів місць видалення відходів ; - затверджено 116 проектів відведення земельних ділянок під полігон; - в стадії затвердження 48 проектів відведення земельних ділянок під полігон; - в стадії розробки 84 проектів відведення земельних ділянок під полігон. Перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що у районах області основними порушеннями в частині поводження з відходами є відсутність полігонів твердих побутових відходів, які відповідають вимогам природоохоронного законодавства, недотримання технологічних процесів захоронення відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення роздільного сортування, відсутність дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, наявність несанкціонованих сміттєзвалищ. Порушуються вимоги земельного законодавства – звалища ТПВ експлуатуються при відсутності відведення земельних ділянок та проектної документації. Зазначені питання неодноразово виносились на обговорювання на трьох селекторних нарадах в Обласній державній адміністрації на якій були присутні всі голови районних державних адміністрацій. Крім цього Державною екологічною інспекцією надано приписи, щодо оформлення полігонів ТПВ.

211

Здійснено 67 перевірок органів місцевого самоврядування в частині додержання ними вимог природоохоронного законодавства в т.ч. і з питання поводження з відходами. За виявлені порушення складено 34 протоколи.

24 - 29 червня 2011 р. проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПВКП “Матриця” та встановлено наступне. Журнал первинного обліку відходів за встановленою формою № 1- ВТ не ведеться, державна статистична звітність 1 – відходи не складається, що є порушенням п. г ст. 17 Закону України «Про відходи» . Згідно представлених на розгляд актів приймання металобрухту (брухт чорних металів) № 15/10-001 від 15.10.10 та № 02/01-003 від 02.04.2010р. підприємством було передано ПП “Фарт – ОВБ” 2,625 т металобрухту, при встановленому ліміті 1 т, що є порушенням п. а ст. 32, ч. 4 ст. 33 Закону України “Про відходи”. За порушення вимог Закону України “Про відходи” складено 2 протоколи про адмінпорушення.

23-30 червня 2011 року за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Георесурси” встановлено, що підприємство утворюються нафтовміщуючі відходи (лляльні води), відпрацьовані люмінесцентні лампи, автомобільні шини, свинцеві акумулятори, промаслене ганчір’я та ТПВ. Договори щодо подальшої передачі на утилізацію відходів відсутні, місця для тимчасового зберігання відходів не визначено. Дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 рік товариство не отримувало, що є порушенням п. а ст. 32 та ч.4 ст. 33 Закону України «Про відходи». Інвентаризація відходів на початок 2011 року не проводилась. На товаристві первинний облік відходів по встановленій формі 1-ВТ відсутній та статистична звітність по формі 1-відходи не складається. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи. У серпні 2011 року держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області здійснено перевірку дотримання вимог в частині поводження з непридатними та забороненими до використання ХЗЗР на території Раденського лісництва ДП “Цюрупинське ЛМГ” та встановлено наступне. Непридатні ХЗЗР зберігаються в закритому складі. Ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та паспорт місця видалення відходів не оформлені. Дозвіл на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів відсутні. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності та надано припис. На виконання доручення Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища щодо посилення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства щодо підприємств, організацій та установ, на яких утворюються “медичні відходи” протягом 2011 року здійснено 32 планові перевірки лікарських закладів. За виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства складено 56 протоколів про адмінпорушення. Основними порушеннями, виявленими під час перевірок лікарень є: - відсутність дозволу на розміщення відходів на 2011р. та лімітів на утворення та розміщення відходів на 2011р. При наявності зазначених 212

документів, є випадки неврахованих відходів — термометрів, картонної тари, макулатури, фотографічних плівок та фіксажів, перев’язочних матеріалів ; - відсутність договорів на подальшу передачу відходів, в т.ч. вторсировини; - журнал первинного обліку відходів по встановленій формі 1-ВТ не впроваджено, державна статистична звітність по формі 1- відходи не складається; - реєстрові карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів не розроблено; - за розміщення відходів податкова декларація екологічного податку не нараховується та не сплачується; - накази про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами відсутні. У жовтні 2011 року здійснена планова перевірка ТОВ “РИМЗ”, яке рішенням виконкому Херсонської міськради №118 від 14.03.2011 визначено виконавцем послуг із прийняття та захоронення твердих побутових відходів та промислових відходів ІІІ – ІУ класів небезпеки на Херсонському міському сміттєзвалищі по вул. Ракетній та встановлено наступне. Під’їзні шляхи до міського сміттєзвалища асфальтовані, але частково засмічені. Для дезінфекції транспортних засобів споруджено дезбар'єр. Територія сміттєзвалища частково огороджена та обвалована, шлагбаум при в’їзді в наявності. Охорона полігону здійснюється цілодобово. На КПП в наявності вишка для візуального контролю видів відходів. В порушення Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово – комунального господарства України 01.12.10 р. №435, зареєстрованого в Мінюсті України 22.12.10 №1307/18602 КПП не обладнаний автомобільними вагами для обліку кількості усіх видів відходів, що надходять на сміттєзвалище, контрольно – пропускний пункт міського сміттєзвалища спеціальними приладами для радіометричного контролю не оснащений. Тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі для затримання легких фракцій відходів в наявності. У порівнянні з аналізом води, здійсненим у 2010 році, загальна жорсткість збільшилась з 10,0 моль/м3 до 10,8 моль/м3 , вміст хлоридів зменшився з 392,2 мг/дм3 до 358 мг/дм3 ; аміаку зменшено з 0,94 мг/дм3 до 0,16 мг/дм3, нітритів зменшено з 0,54 мг/дм3 до 0,024 мг/дм3 , заліза збільшено з 0,57 мг/дм3 до 0,8 мг/дм3 З метою проведення моніторингу забруднення навколишнього природного середовища ДЗ «Херсонська міська СЕС» проведено дослідження повітря на межі санітарно - захисної зони та на виробничій території. Вміст досліджувальних речовин та інгредієнтів на міському сміттєзвалищі відповідає вимогам ГД 52.04.186-89. Спеціалістом відділу інструментально – лабораторного контролю проведено відбір проб ґрунту на території санітарно – захисної зони міського сміттєзвалища. Згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунту перевищення вмісту гранично допустимих концентрацій 213

показників (марганець, ртуть, свинець, сульфати, хлориди, нітрати) перевищень не встановлено. Хімічні речовини За 2011 рік здійснено 30 перевірок дотримання вимог Закону України “Про пестициди та агрохімікати”. За порушення вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з пестицидами та агрохімікатами складено 25 протоколів про адміністративне правопорушення (що на 56 протоколів менше ніж за 2010р.) на суму 2,669 тис.грн.(що на 9,333 менше ніж за 2010р.), з урахуванням раніше накладених стягнуто 3,298 тис.грн (за 2010р. сягнуто на 6,307 тис.грн більше).

24-25 лютого 2011р. здійснена позапланова перевірка в частині поводження з пестицидами та агрохімікатами ТОВ “Агро - Дельта – Груп” та встановлено наступне. Складське приміщення, яке розташоване на 152 км Одеської залізниці біля с. Чорнобаївка орендує ТОВ «Агро - Дельта – Груп» згідно договору суборенди № 01/09-10 від 01.09.2010 у приватного підприємства «Господар» терміном дії один рік. Державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області в складське приміщення не допущено. Візуально встановлено, що складське приміщення шириною 19,7 м та довжиною 32,5 м. Частина підсобного приміщення, яке прилягає до складу, пошкоджена в результаті пожежі. Територія складу огороджена, вхідні двері складу зачинені на замок, під’їзні шляхи до складу дороги з твердим покриттям. Склад знаходиться під цілодобовою охороною. В порушення абз.1 ст.11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» та п.5.1.21 ДСП 8.8.1.2.001-98 санітарний паспорт на право отримання, зберігання, застосування пестицидів і мінеральних добрив відсутній. Представлено ліцензію на оптову торгівлю пестицидами та агрохімікатами (тільки регулятори росту рослин) серії АВ №230571, що видана Міністерством аграрної політики України для ТОВ «Агро-Дельта-Груп». Термін дії ліцензії 30.03.2007 – 30.03.2012. Ліцензія на оптову торгівлі пестицидами та агрохімікатами зі складу Херсонська область, Білозерський район, 152 км ж/д Одеса – Херсон с. Чорнобаївка відсутня. Допуски (посвідчення) на право роботи із пестицидами та агрохімікатами в наявності. Розсипів та розливів пестицидів та агрохімікатів біля складу не виявлено. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу підприємства притягнуто до адмінвідповідальності та надано припис. Про результати перевірки проінформовано Чорнобаївську сільську раду, Білозерську райдержадміністрацію та Херсонську обласну державну адміністрацію.

24 березня поточного року в обласній державній адміністрації проведена нарада щодо поводження з непридатними пестицидами та агрохімікатами.

05 серпня 2011 року за результатами перевірки ДП ДГ «Інститут рису» НААН встановлено наступне. Пестициди та агрохімікати зберігаються у складі, який знаходиться на відстані 1000 м від житлових будівель, під’їзні шляхи до якого з твердим покриттям. Склад огороджений, під охороною; обладнаний стелажами та піддонами. На час перевірки у складі зберігалися пестициди та агрохімікати, які 214

затарені в пластмасові каністри, поліетиленові пакети. На складі в наявності пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою книга приходу-витрат пестицидів та агрохімікатів. Кількість препаратів, що зберігається на складі, відповідає записам у вищевказаній книзі. На дверях складу відсутній попереджувальний надпис «Склад пестицидів. Стороннім вхід заборонений», що є порушенням п. 5.1.9 ДСП8.8.1.2.001-98. У грудні 2010 року проведена інвентаризація хімічних засобів захисту рослин із складанням акту зняття їх залишків. Санітарний паспорт погоджено із Скадовською райСЕС 30.05.2011р. Однак, зазначений документ не погоджено в органах охорони природи, що є порушенням п.5.1.21 ДСП8.8.1.2.001-98. Асортимент пестицидів та агрохімікатів відповідає "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні". На час обстеження розсипів та розливів пестицидів та агрохімікатів у складі не встановлено. На час перевірки у складі зберігалася відпрацьовані пластмасові каністри, поліетиленові пакети, картонна тара. Зазначений вид відходів не врахований у дозвіл №07-14/9-3602 та ліміті на утворення і розміщення відходів на 2011 рік. Договір на передачу для подальшої утилізації або повернення постачальнику тари від пестицидів та агрохімікатів не оформлено, що є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи». За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення та надано припис. З жовтня 2011 року розпочалися роботи по затаренню та перевезенню непридатних до використання пестицидів і тари від них з території Херсонської області на подальшу утилізацію за межі України. Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.05.2011р. № 158 «Про створення комісії з приймання робіт за договорами», затверджено загальний склад комісії з приймання робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них в областях. В свою чергу відповідно до Наказу Державної екологічної інспекції в Херсонській області від 31.05.11р. № 487 створено комісію з приймання робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них на території Херсонської області. До складу зазначеної комісії увійшли представники Держекоінспекції, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, СЕС, МНС, управління агропромислового комплексу Херсонської обласної державної адміністрації, голови сільських рад та представники районних державних адміністрацій. З переможцем відкритих торгів, проведених Мінекоресурсів України, ТОВ “С.І.Груп Консорт Лтд”, Мінекоресурсів України та ТОВ “С.І.Груп Консорт Лтд” укладено договір № 2/2011 про надання послуг із видалення твердих відходів від 09.06.11р. В наявності договір № 2/2011-2 від 07.07.2011 року про надання послуг із видалення твердих відходів укладений між ТОВ “С.І.Груп Консорт Лтд” та ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ”. Роботи проводяться виконавцем робіт, а саме ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ”.

215

Між ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ” та аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України в АР Крим укладено договір №23 на проведення підготовчих робіт по збиранню, перезатаренню та завантаженню відходів від 06.12.2011р. Під час проведення робіт перевірялись довіреності ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ” на право підписувати акти завантаження у транспорт непридатних до використання пестицидів і тари від них. Згідно договору, аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ДУ МНС України в АР Крим є виконавцем послуг з проведення підготовчих робіт по збиранню, перезатаренню та завантаженню непридатних пестицидів (агрохімічних відходів) на території Херсонської області. Наявний тимчасовий технологічний регламент на виконання робіт із знешкодження об’єктів накопичення непридатних або заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів ТР.01.2011 – НП., розроблений ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами», терміном дії якого до 31.12.2014 р. Тимчасовий регламент затверджено заступником міністра екології та природних ресурсів України, погоджений Міністерством надзвичайних ситуацій України, Головним державним санітарним лікарем України, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України. Держекоінспекцією постійно проводився контроль за проведенням робіт по знезараженню складів в яких зберігались ХЗЗР. Під час контролю спільно з представниками СЕС, держуправління ОНПС відбирались проби ХЗЗР, а також проби грунту біля складів, виконувались фотозйомки. Після завантаження складено 24 акти завантаження транспортного засобу непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин та проведено зважування ХЗЗР. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища було проведено обстеження складів зберігання непридатних пестицидів та агрохімікатів перед проведенням затарення ХЗЗР та після зачищення та дезактивації даних складів, про що складено відповідні акти обстеження. В ході проведення обстеження складів, державними інспекторами за участю санітарно-епідеміологічної служби, представників комісії з приймання робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них було відібрано проби хімічних речовин, що знаходилися на складах та були затареними в тарні одиниці.

9. Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 50) визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

216

Об'єктами екологічної безпеки відповідно до ст. 3 Закону «Про основи національної безпеки України» є: людина і громадянин (їх конституційні права та свободи, перелік яких відповідно до Основного Закону (ст. 22) не є вичерпним); суспільство (його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси); держава (її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність). Довкілля вважається безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам і нормативам, які стосуються його чистоти (незабрудненості), ресурсомісткості (невиснаженості), екологічної стійкості, санітарних вимог, видового різноманіття, здатності задовольняти інтереси громадян. Чинне екологічне законодавство України як критерії безпеки навколишнього природного середовища передбачає спеціальні нормативи екологічної безпеки. За якісними показниками стан довкілля можна представити трьома рівнями, де його якість розглядається як сукупність природних та «набутих» властивостей, сформованих під впливом антропогенної діяльності, які відповідають встановленим екологічним, санітарно-гігієнічним нормативам, що забезпечують умови для розвитку і відтворення живих організмів, у тому числі життєдіяльності людини. Найвищий якісний рівень природного середовища являє собою чисте природне середовище. У цьому разі забруднення природного середовища є мінімальним, воно не спричиняє змін нормального екологічного стану в певному регіоні. До другого рівня слід віднести сприятливе природне середовище. Тут забруднення природного середовища можливе в межах, які не впливають на стан здоров'я людини і коли відсутні будь-які неприємні фактори, викликані специфікою окремих виробництв. До третього рівня можна віднести безпечне природне середовище. На відміну від другого рівня тут допускається можливість наявності в природному середовищі певного регіону незагрозливих для людини негативних факторів. Категорія «екологічна безпека» з'явилась в українському законодавстві з прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. У подальшому вона отримує конституційне закріплення, її забезпечення та захист віднесено до обов'язків і найважливіших функцій держави, а також є справою всього українського народу (статті 16, 17 Конституції України). Поряд з людиною, її життям і здоров'ям, честю й гідністю, недоторканністю безпека проголошується і визначається Основним Законом найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Зазначені положення Основного Закону становлять конституційну основу екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до них були розроблені: Основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; Концепція (основи державної політики) національної безпеки України; Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року.

217

Чинне законодавство України не тільки визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів, гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, але й визнає пріоритетні національні інтереси: забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства; збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання природних ресурсів (ст. 6 Закону України «Про основи національної безпеки України»). Загальні положення у сфері екологічної безпеки закріплені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Самостійного закріплення в ньому дістав принцип правового забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, який належить до основних принципів екологічного права (ст. 3). Його сутність полягає в тому, що за допомогою правових та інших заходів забезпечується підтримка безпечного стану навколишнього природного середовища для життя та здоров'я громадян, довкілля в цілому. У поресурсовому законодавстві окремо вирізняються принципи, що забезпечують пріоритет екологічних вимог перед іншими. До них належать: пріоритетність вимог екологічної безпеки; обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів; гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров'я людей. Відмінною рисою цих принципів від інших є забезпечення підтримання екологічної рівноваги на території України. Недотримання вимог екологічної безпеки створює екологічно небезпечну ситуацію, яка загрожує стану навколишнього природного середовища та здоров'ю людини, спричиняє різноманітні наслідки. Вимоги екологічної безпеки в законі сформульовані за трьома напрямами: за господарськими суб'єктами, стадіями господарського процесу, видами господарської діяльності.

9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Правові, економічні, соціальні, організаційні основи діяльності, пов'язані з об'єктами підвищеної небезпеки і спрямовані на захист довкілля, життя і здоров'я людей від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеженню (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків, визначаються в Законі України від 18 січня 2001 року «Про об'єкти підвищеної небезпеки». Об'єктами підвищеної небезпеки вважаються такі, на яких використовуються, виготовлюються, переробляються, зберігаються або трансформуються небезпечні речовини чи категорії речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти, які є реальною загрозою виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Екологічно небезпечні види діяльності і об'єкти – це важливі чинники, які потребують розробки оптимальних заходів по забезпеченню екологічної безпеки.

218

Перелік екологічно небезпечних об’єктів Таблиця 87 № з/п 1 1 2 3 4 5 6

7

8

9 10

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Херсонське державне підприємство - біологічна фабрика АТЗТ “Херсонський електромеханічний завод” ТОВ “Механічний завод” ВАТ “Електромашинобудівний завод” Херсонський державний завод “Палада” Завод “Судмаш” ДП Херсонський суднобудівний завод Філія ПАТ судноплавної компанії “Укррічфлот” Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну” ПАТ “Херсонська теплоелектроцентраль” ВАТ “Південелектромаш” ВАТ завод “Сокіл”

11

ВАТ “Каховський завод електрозварювального устаткування”

12

ВАТ “Херсоннафтопереробка”

13

МКП "Хесонтеплоенерго"

14

КП ”Котельщик”

15

КП “Енергозбереження”

16

Комунальне підприємство теплових мереж “Каховтеплокомуненерго”

17

КП “Бериславтеплокомуненерго”

18

КП “Цюрупинсьтеплокомуненерго”

Вид економічної діяльності 3 Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Відомча належність (форма власності) 4 Державна Колективна Колективна Акціонерна Державна

Переробна промисловість

Державна

Переробна промисловість

Державна

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та

219

Колективна Колективна Колективна Колективна Акціонерна Комунальна

Комунальна

Комунальна

Комунальна

Комунальна

Комунальна

Примітка 5

№ з/п 1

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2

19

КП “Теплотехнік”

20

КП “Міськтеплокомуненерго”

21

ДП “Херсонський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

22

ТОВ “УТН – Восток”

23

ВАТ “Укрнафта”

24

ТОВ “Нафтаком-Плюс”

25

ТОВ “Меганафта”

26

ТОВ “Альянс Холдинг”

27

ПІІ “Лукойл-Україна”

28

ВАТ “Новокаховський завод плавлених сирів”

29

ТОВ “Данон Дніпро”

30

ВАТ “Іванівський маслозавод”

31

ВАТ “Каланчацький маслозавод “

32 33

ВАТ “Верхньорогачицький маслозавод” ВАТ “Чаплинський маслосирзавод”

Вид економічної діяльності 3 води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

220

Відомча належність (форма власності) 4

Комунальна

Комунальна

Державна

Колективна

Акціонерна

Колективна

Колективна

Колективна

Приватна

Акціонерна Колективна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна

Примітка 5

№ з/п 1 34

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 ВАТ “Новотроїцький маслосирзавод”

Вид економічної діяльності 3 Переробна промисловість

Відомча належність (форма власності) 4

Примітка 5

Акціонерна

9.3 Радіаційна безпека Радіаційна безпека – дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення і довкілля, які встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки. Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання та передбачає: встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання у державі (нормування); надання дозволів на здійснення діяльності, пов'язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання (провадження дозвільної діяльності); здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які використовують ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (нагляд). Джерело іонізуючого випромінювання – фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. У зв'язку з відсутністю достатньої інформації про характер використання та зберігання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), оцінка загального стану радіаційної безпеки при поводженні з ДІВ має відносний характер та ґрунтується на даних, що отримані з підприємств, які ліцензуються (проліцензовані), або з підприємств, де здійснюється інспекційний нагляд відповідними підрозділами Міністерства екології та природних ресурсів України. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

Кількість радіаційнонебезпеч них об’єктів (усього), од.

1

2 м. Херсон ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” ДП “Дніпро – напівпровідники” ВАТ “ХБК” Херсонська обласна бібліотека ім.

3 8

1 2 3 4

221

Таблиця 88 Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількіс загальна радіаційний фон ть ДІВ, активність на території од. ДІВ, Бк підприємства, мкЗв/год

4

5

22

88,8 х1010

2 1772 497

7,4 х1010 32,8 х107 9,19 х107

6

5 6 7 8 1

1

О.Гончара Державний архів Херсонської області ОПТЦ “Агропромсистема” Обласний онкодиспансер Херсонська митниця Бериславський район Бериславський відділ ГУ МНС України в Херсонській області Каховський район Каховська філія ЗАТ “АТ Каргілл”

63

1,17 х107

50 3 3

92,5 х107 4,66х1014 55,5 х107

48

88,8х107

3

111х107

1

1

Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечними. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 14 – 17 мкР/год. На території Херсонської області розташовано 10 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ на підприємствах та відомствах області - застосування в контрольно-вимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і медичному обладнанні. Здійснення контролю за обліком та збереженням ДІВ покладено на обласну санітарно-епідеміологічну станцію, а також Одеську Південну державну інспекцію Держатомрегулювання України. Найбільш небезпечним об’єктом з питань радіаційної небезпеки для області є Запорізька АЕС, у разі аварії на якої у 50-км. зону попадають двадцять три населених пункту Херсонської області. Радіаційна обстановка при загальній аварії на Запорізькій АЕС у зонах забруднення визначається кількістю й ізотопним складом радіоактивних речовин, що потрапляють у зовнішнє середовище, метеорологічними умовами під час аварії, відстанню до джерела аварійного викиду, характером території та іншими умовами. Під загальною аварією розуміється аварія, радіоактивні наслідки якої поширюються за межі території АЕС і приводять до опромінювання населення й забруднення навколишнього середовища вище рівнів, установлених при нормальної роботі АЕС. У випадку загальної радіаційної аварії на Запорізькій АЕС, в 50-км зону небезпечного радіоактивного забруднення попадає двадцять три населених пункту області (Верхньорогачицького району -21, Великолепетиського району -1, Ніжньосірогозького району -1). Радіоекологічна контроль за переміщенням вантажів і транспортних засобів Відділом екологічного контролю на державному кордоні в зоні діяльності регіональних митниць проведено: • екологічний контроль 979662,544 тонн вантажу(на 908496,052 тонн більше ніж за 2010 р.) ; • радіологічний контроль 1419402,337 тонн вантажу (на 1298223,907 тонн більше ніж за 2010 р.); 222

• перевірено 7805 транспортних засобів (у 2010р. перевірено на 2980 менше). У пункту пропуску Херсонський річковий порт (вантажний) на державному кордоні проведено: • екологічний контроль 905022,004 тонн вантажу(що на 121540,069 тонн менше ніж за 2010р.); • радіологічний контроль 1249870,983 тонн вантажу(що на 82679,752 тонн менше ніж за 2010р.); • перевірено 498 транспортних засоби (що на 19 засобів більше ніж у 2010р.); • складено 141 актів огляду суден (на 114 акти менше в порівнянні з 2010р.). За виявлені правопорушення до адміністративної відповідальності притягнуто 95 порушників ( у 2010р. на 110 порушників притягнуто більше) на суму 38,199 тис. грн. (що на 30,566 тис.грн менше ніж за 2010р.). Видано 34 сертифікати екологічного контролю експортних партій брухту чорних металів ( у 2010р. на 5 сертифікатів видано менше).

10. Промисловість та її вплив на довкілля 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва Індекс промислової продукції у грудні 2011р. порівняно з попереднім місяцем становив 96,2% та груднем 2010р. – 83,1%. За підсумками 2011р. обсяг виробництва промислової продукції склав 92,7% відносно 2010р. Індекси промислової продукції (у % до відповідного періоду попереднього року) 105 100

96,9

95 94,9 90

93,3

94,8

96,6 95,7

97,1

97,5

98,0

98,3

95,3 87,5

99,8

98,8

92,3

93,2

січеньжовтень

98,3

січеньвересень

101,4

99,0

93,6

100,5

92,7

88,3

90,9

2010р.

січеньгрудень

січеньлистопад

січеньсерпень

січеньлипень

січеньчервень

січеньтравень

січеньквітень

січеньберезень

січеньлютий

січень

85

2011р.

Динаміка промислового виробництва за основними видами діяльності характеризується такими даними: Таблиця 89

Індекси промислової продукції (відсотків) грудень грудень 2011р.

2011р. до 2011р. до до листопада грудня 2010р.

2011р.

2010р.

223

Промисловість Добувна та переробна промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість з неї Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Хімічна і нафтохімічна промисловість Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Машинобудування виробництво машин та устатковання виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання виробництво транспортних засобів та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

96,2 95,9 72,7 96,1

83,1 83,3 191,0 83,1

92,7 93,0 118,4 92,9

96,4 106,2

88,9 62,7

86,7 73,6

75,5

102,6

123,5

105,6

92,0

96,5

–

–

–

80,5

78,0

85,3

94,4

106,5

111,7

90,6 99,7

90,2 67,2

127,2 98,3

108,5

89,8

140,6

85,6

76,8

94,2

104,7

49,6

74,2

102,4

78,6

86,4

У переробній промисловості індекс промислового виробництва у грудні 2011р. проти попереднього місяця та аналогічного місяця 2010р. становив відповідно 96,1% і 83,1%, за підсумками 2011р. – 92,9%. У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів індекс промислової продукції за 2011р. становив 86,7%. Зменшено випуск продукції на підприємствах з виробництва молочних продуктів та морозива (на 23,8%), з виробництва м’яса та м’ясних продуктів (на 21,3%), з виробництва олії та тваринних жирів (на 19,5%), з виробництва продуктів борошномельнокруп’яної промисловості, крохмалю та крохмальних продуктів (на 15,8%), з виробництва інших харчових продуктів (на 6,9%). Водночас, перевищено обсяги виробництва на підприємствах з перероблення та консервування овочів та фруктів (на 64,2%), з виробництва напоїв (на 7,3%), з виробництва готових кормів для тварин (на 0,9%). Виробництво основних видів продукції харчової промисловості Таблиця 90

Вироблено (т) за 224

Грудень 2011р. у % до

2011р. у % до

2011р. М’ясо, включаючи субпродукти І категорії 2108 у тому числі яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені 143 свинина свіжа (парна) чи охолоджена 1079 Вироби ковбасні 111 у тому числі вироби ковбасні варені, сосиски, сардельки 63 Овочі консервовані натуральні 25676 Олія соняшникова нерафінована 163310 Молоко оброблене рідке 5250 Масло вершкове 1302 Сири жирні 7163 Продукти кисломолочні 32723 Борошно 81918 Крупи 13610 Вироби хлібобулочні 32360 Печиво солодке і вафлі 1756 Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню 5810 Вино виноградне, тис.дал 294,8 Води натуральні мінеральні газовані, тис.дал 1374,5 Напої безалкогольні, тис.дал 41,3

грудень листопада грудня 2011р.

2011р.

2010р.

2010р.

194

110,2

59,0

76,9

18

163,6

64,3

90,5

108 12

99,1 120,0

80,0 70,6

133,4 64,2

6 534 17052 447 62 378 2382 6977 1918 2605 97

120,0 224,4 90,8 113,5 72,1 79,9 93,5 109,3 117,3 103,9 69,3

75,0 155,7 93,2 37,8 108,8 84,0 117,4 73,3 93,1 95,8 82,2

73,3 170,7 90,4 48,2 110,2 65,0 98,6 83,7 85,6 108,5 113,3

593 20,7

89,4 79,9

99,8 86,6

114,0 85,6

70,6 –

197,8 –

34,8 –

65,2 68,4

На підприємствах з виробництва м’яса та м’ясних продуктів зменшився випуск м’яса, включаючи субпродукти І категорії, на 634 т за рахунок зменшення виробництва свинини мороженої та яловичини і телятини, морожених. Зменшилось виробництво виробів ковбасних на 62 т. Водночас збільшився випуск свинини свіжої (парної) чи охолод-женої на 270 т. У промисловості з перероблення та консервування овочів та фруктів збільшилось виробництво овочів консервованих натуральних на 10,6 тис.т. У виробництві олії та тваринних жирів зменшилось виробництво олії соняшникової нерафінованої на 17,3 тис.т. У виробництві молочних продуктів та морозива зменшився випуск молока обробленого рідкого на 5,6 тис.т, сирів жирних – на 3,9 тис.т, продуктів кисломолочних – на 464 т. Зросло виробництво масла вершково-го на 120 т. Зменшився випуск борошна на 16 тис.т, круп – на 2,3 тис.т. Водно- час, збільшився випуск виробів хлібобулочних на 2,5 тис.т, виробів мака- ронних без начинки, не підданих тепловому обробленню – на 714 т, печива солодкого і вафель – на 206 т. На підприємствах з виробництва напоїв зменшився випуск вод натуральних мінеральних газованих на 732,6 тис.дал, вина виноградного – на 49,7 тис.дал, напоїв безалкогольних – на 19,1 тис.дал.

225

На 01.01.2012р. залишки готової продукції на складах підприємств– виробників склали: овочів консервованих натуральних – 7,9 тис.т, олії соняшникової нерафінованої – 3,1 тис.т, борошна – 2,5 тис.т, сирів жир- них – 623 т, круп – 593 т, виробів макаронних без начинки, не підданих тепловому обробленню – 591 т, масла вершкового – 53 т, печива солодкого і вафель – 45 т, м’яса, включаючи субпродукти 1 категорії – 13 т, вина виноградного – 22,1 тис.дал. У виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції за 2011р. індекс виробництва становив 111,7%. Збільшилось порівняно з 2010р. виробництво сумішей бетонних готових для використання (товарних) на 27,3 тис.т, елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю – на 5,1 тис.м3, вапна – на 1,1 тис.т. Зменшилось виробництво блоків та цегли з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва на 7,7 млн.шт.ум.цегли. У машинобудуванні за 2011р. індекс промислової продукції проти 2010р. становив 98,3%. Зменшилось виробництво транспортних засобів та устатковання (на 25,8%), електричного, електронного та оптичного устатковання (на 5,8%). Збільшення випуску продукції відбулось у виробництві машин та устатковання (на 40,6%), а саме збільшилось виробництво насосів відцентрових для перекачки рідин інших та підйомників рідин на 937 шт. (на 8,0%). За 2011р. з давальницької сировини замовника вироблено 25 тис.т борошна (30,6%), 997 т овочів консервованих натуральних (3,9%), 36,7 тис.т вапна (49,1%). Дані про частку продукції, виробленої з давальницької сировини, і її динаміку (у відсотках)ьнаведені нижче: Таблиця 91 Жовтень 2011р 2,1 39,4 63,5

Овочі консервовані натуральні Борошно Вапно

Листопад Грудень 2011р.

2011р.

38,2 17,8 37,3 37,2 51,9 19,2

За січень–листопад 2011р. промисловими підприємствами області реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 8054,3 млн.грн., з неї продукції добувної та переробної промисловості – на 6268,2 млн.грн. На підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів приходиться 45,8% загального обсягу реалізованої продукції, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 22,2%, машинобудування – 15,0%.

226

Дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) за основними видами діяльності Таблиця 92 Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг) у відпускних цінах підприємств (без ПДВ та акцизу) за січень–листопад 2011р.

Довідково: структура обсягу реалізованої промислової продукції без урахування вартості електроенергії, газу та води, придбаних для перепродажу, % у % до всієї реалізованої продукції

тис.грн.

Промисловість Добувна та переробна промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість у тому числі Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Хімічна та нафтохімічна промисловість Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Машинобудування виробництво машин та устатковання виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання виробництво транспортних засобів та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

8054297,5 6268177,0

100,0 77,8

100,0 88,2

46167,9 6222009,1

0,6 77,2

0,7 87,5

3686772,0 37466,2

45,8 0,4

51,9 0,5

36229,3

0,4

0,5

126153,9

1,6

1,8

–

–

–

320127,0

4,0

4,5

463658,2

5,7

6,5

344791,9 1205849,1

4,3 15,0

4,8 17,0

470265,2

5,9

6,6

460346,6

5,7

6,5

275237,3

3,4

3,9

1786120,5

22,2

11,8

Примітка. Дані розроблено на підставі короткострокової звітності, якою охоплені великі, середні та вагомі за обсягами реалізованої промислової продукції малі підприємства.

227

Інформація сформована за функціональним принципом (по однорідних продуктах), без урахування продукції, реалізованої підприємствами-замовниками.

В обсязі реалізованої продукції добувної та переробної промисловості 48,2% займала сировинна продукція, 32,8% – товари широкого використання, 19,0% – інвестиційна продукція. Порівняно з січнем–листопадом 2010р. збільшилась частка сировинної продукції на 4,4 в.п. При цьому зменшилась питома вага товарів широкого використання на 4,2 в.п. та інвестиційної продукції – на 0,2 в.п.

10.2 Вплив на довкілля 10.2.1 Гірничодобувна промисловість Пошкодження геологічного та всього природного середовища відбувається при пошуках корисних копалин – на стадії геологорозвідувальних робіт. Сучасні свердловини можуть досягати глибини кількох кілометрів. При бурінні таких свердловин на поверхню Землі піднімаються великі об’єми гірських порід, які забруднюють місцерозташування свердловин. Наприклад, при глибині свердловини 5 км об’єм розбурених і піднятих на поверхню порід сягає 800 м3. Залишені у вигляді відвалів ці техногенні відклади розмиваються дощовими й талими водами і забруднюють навколишню територію шкідливими для живих організмів сполуками. При бурінні свердловин часто використовують бурові розчини, до складу яких входять водорозчинні солі, органічні речовини та різноманітні обважнювачі, які забруднюють не лише земну поверхню в місцях буріння свердловин, а й підземні водоносні та водопроникні горизонти. Коли свердловини досягають нафто- або газоносних пластів, нерідко відбуваються викиди нафти і газу, які забруднюють грунти і воду, а при самозагорянні – атмосферне повітря. Атмосфера інтенсивно забруднюється також у процесі бурових робіт. При бурінні глибоких свердловин кількість вихлопних отруйних газів двигунів бурових установок сягає близько 260 000 м3 на добу. Поверхневі розвідувальні виробки: шурфи, канави тощо активізують ерозійні процеси, стимулюють яроутворення, яке вилучає із сільськогосподарської сфери значні площі родючих земель. Крім того, в місцях проведення геологорозвідувальних робіт грунтоворослинний покрив, як правило, сильно пошкоджується транспортними засобами, забруднюється нафтопродуктами, засмічується виробничими та побутовими твердими відходами. При видобутку корисних копалин діють ті самі фактори руйнування середовища, як і при геологорозвідувальних роботах, але в значно більших масштабах. На нафтопромислах грунти забруднюються на глибину 25 см і більше. При видобутку корисних копалин відкритим способом геологічне середовище порушується виїмками гірських порід – кар’єрами, площа яких може досягати десятків квадратних кілометрів, а глибина – сотень метрів. Щоб запобігти затопленню кар’єру, з метою пониження рівня підгрунтових вод кар’єр оточують колом гідрогеологічних свердловин, з яких безперервно викачують воду. Якщо у навколишніх товщах гірських порід містяться легкорозчинні відклади (вапняки, гіпси, ангідрити, кам’яна сіль тощо), такі 228

відкачки сприяють розчиненню їх і утворенню глибинних карстових порожнин, які стають причиною виникнення карстових провалів на прилеглих до кар’єру територіях. Геохімічне забруднення навколишнього середовища відбувається також в місцях розташування металургійних і хімічних заводів та інших підприємств, що перероблюють мінеральну сировину. Тверді, рідкі та газоподібні відходи виробництва інтенсивно забруднюють на прилеглих територіях грунти, рослинність, поверхневі і підземні води та атмосферне повітря. Потужними джерелами забруднення навколишнього середовища виступають також гідровідстойники, шлаконакоплювачі тощо. Спалювання горючих копалин – каустобіолітів: кам’яного та бурого вугілля, торфу, нафти, газу, горючих сланців – веде до збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, потепління клімату і посилення геохімічної діяльності річок. Крім того, в багатьох каустобіолітах присутня в них чи інших кількостях сірка, внаслідок чого в атмосферу щорічно поступає близько 150 млн. тонн сірчистого газу – основного компоненту кислотних дощів. Значний негативний вплив на геологічне середовище має будівництво та експлуатація різноманітних будівель та інженерних споруд. Під тиском цих будівель та споруд малостійкі гірські породи можуть деформуватися і осідати. На підрізаних та навантажених будівлями схилах часто виникають обвали і зсуви значних мас гірських порід. Ці процеси також мають місце внаслідок підрізок схилів під час прокладання автомобільних та залізничних шляхів, газой нафтопроводів, ліній високовольтних електропередач тощо. Під час експлуатації будівель та споруд нерідко, внаслідок несправності водогінної системи або скидання рідких стоків, відбувається замочування й просідання лесових порід. У зв’язку з широкомасштабним руйнуванням господарською діяльністю геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. Воно полягає, з одного боку, у максимально повному вилученні і використанні мінеральної сировини при видобутку, збагаченні та переробці корисних копалин, а з другого – у зведенні до мінімуму шкоди, яку завдають ці процеси навколишньому середовищу. Максимально повне використання мінеральної сировини може бути досягнуто застосуванням нових прогресивних технологій, які дозволятимуть комплексно використовувати родовища корисних копалин, максимально повно добувати з вміщуючих порід і покривних товщ корисні речовини, і, крім основного для даного родовища виду мінеральної сировини, добувати та використовувати супутні види. Іншим шляхом, що веде до тієї ж мети, є максимально повна утилізація залишкової породи, шлаків, шламів та інших відходів гірничодобувної та переробної промисловості для потреб будівництва, сільського господарства тощо.

10.2.2 Металургійна промисловість Одним із найбільших забруднювачів біосфери в багатьох країнах світу є металургійний комплекс. В Україні його розвиток зумовив різке загострення екологічної ситуації в трьох районах — Донбасі, Придніпров’ї та Приазов’ї.

229

Металургійні комбінати з повним циклом — це фактично міста, простерті на десятки кілометрів. Копальні й підприємства чорної металургії охоплюють величезні площі земельних угідь, використовують мільярди кубометрів кисню. На підприємства чорної металургії припадає близько 15 % всіх промислових викидів в атмосферу пилу, 8—10 — викидів діоксиду сірки, 10— 15 % — загального обсягу споживання води. До цього слід додати величезну кількість твердих відходів (шлаків, шламів тощо). Сучасний металургійний завод на 1 млн т виплавленої сталі викидає в навколишнє середовище: 800 тис. т шлаків, 100 — пилу, 30 — окису вуглецю, 8 — двоокису сірки, 50 — фтористого водню, 3 — окисів азоту. Частина виробничих відходів уловлюється, утилізується, переробляється. Коефіцієнт уловлювання пилу становить у середньому 85—87 %, коефіцієнт знешкодження оксиду вуглецю — понад 90, коефіцієнт уловлювання сірчаного ангідриду — 8—9 %. Нині найважливішим напрямом науково-технологічного прогресу є створення і впровадження маловідходних технологій, які дозволяють не лише зменшити забруднення довкілля, а й підвищити ефективність металургійного виробництва. Так, флотаційні відходи збагачення вугілля можуть бути використані для виробництва силікатної цегли. Основним споживачем доменних шлаків є цементна промисловість. Крім того, вони служать сировиною для виробництва бетону, в будівництві автошляхів, для залізничного насипу тощо. Кольорова металургія створює більше проблем з організації безвідходного виробництва, оскільки в галузі спостерігається великий вихід відходів на одиницю продукції: у більшості галузей на 1 т металу витрачається 100 — 200 т руди (іноді навіть тисячі тонн). Відходи часто відзначаються великою токсичністю, позаяк містять сполуки сірки, миш’яку, сурми, селену, телуру тощо. В ряді випадків токсичними є і залишкові кольорові метали: свинець, цинк, мідь, кадмій, ртуть. Головним забруднювачем атмосфери у виробництві цинку, нікелю та міді є діоксид сірки. Якщо він не утилізується як сировина для виробництва сірчаної кислоти, забруднення атмосфери стає вагомим чинником виникнення в районі виробництва зони екологічного лиха. Великі проблеми створюють і скиди стічних вод: у них спостерігається висока концентрація хлору, при виробництві нікелю — сульфату і хлориду натрію. Під час електролітичного виробництва металевого алюмінію за традиційною технологією — високотемпературним електролізом криоліту — утворюються як газоподібні, так і тверді відходи, які містять фтор і фтористі сполуки, що згубно впливають на тканину кісток і зубів.

3 огляду на специфічний склад шлаків кольорової металургії одним із найперспективніших напрямів у вирішенні проблем їх використання є принцип комплексної переробки, що має три стадії: 1) попереднє вилучення кольорових і рідкісних металів; 2) вилучення заліза; 3) використання силікатних залишків шлаків для виробництва будівельних матеріалів.

10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість Сировинна база хімічної промисловості диференціюється залежно від природних та економічних особливостей окремих країн та регіонів. В одних 230

районах — це вугілля, коксовий газ, в інших — нафта, супутні нафтові гази, солі, сірчаний колчедан, газові відходи чорної та кольорової металургії, у третіх — кухонна сіль тощо. Сировинний фактор впливає на спеціалізацію територіальних поєднань хімічних виробництв. Хімічне виробництво у міру вдосконалення технологічних методів може своєю чергою впливати на сировинну базу. Хімічна промисловість пов'язана з багатьма галузями. Вона комбінується з нафтопереробкою, коксуванням вугілля, чорною та кольоровою металургією, лісовою промисловістю. Найважливіше значення для розміщення галузей хімічної промисловості мають сировинний, паливно-енергетичний та споживчий фактори. Сировина для хімічної промисловості має вирішальне значення, її частка у собівартості готової продукції коливається від 45 до 90%. Наприклад, витрати сировини на 1 т капролактаму сягають 8 т, ацетилену — 4,5, аміаку з коксу —5,5 т. Питома витрата сировини понад одиницю спостерігається у содовій, азотно-туковій галузях, у виробництві синтетичного каучуку, пластмас та інших продуктів. У промисловості органічного синтезу на один і той самий продукт одразу йде кілька видів сировини. У хімічній промисловості більше, ніж в інших галузях, використовується води. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавляння 1 т чавуну, і удесятеро більше, ніж для виплавляння 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води у хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди — до 6000 м3 у виробництві синтетичних волокон. Фактор водомісткості дуже обмежує можливості вибору при розміщенні підприємств хімічної промисловості. Це тим більш важливо, що чимало видів сировини зустрічається у маловодних місцевостях. У багатьох галузях хімічної промисловості спостерігається висока потреба у паливі та енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт-год, а фосфору —дь 20 тис. кВт-год на 1 т продукції. При виробництві багатьох видів синтетичної продукції поглинається теплова енергія — пара. Тому дуже часто хімічні виробництва орієнтують лише на паливно-енергетичний фактор. Хімічні забруднення - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії. Найпоширенішими шкідливими газовими забруднювачами є: оксиди сульфуру (сірки) – SO2, SO3; сірководень (Н2S); сірковуглець (СS2); оксиди нітрогену (азоту) – Nox; бензпірен; аміак; сполуки хлору; сполуки фтору; сірководень; вуглеводні; синтетичні поверхнево-активні речовини; канцерогени; важкі метали; оксиди карбону (вуглецю) – СО, СО2. До кінця XX ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. Сучасний побут, який значною мірою змінився завдяки широкому використанню хімічних продуктів, перетворився на небезпечне джерело 231

забруднення біосфери. Побутові відходи містять значну кількість синтетичних та штучних речовин, які не засвоюються у природі. А отже надовго вибувають з природних геохімічних циклів. Спалювання побутових відходів часто неможливе через те, що навколишнє середовище забруднюється токсичними продуктами згорання (сажа, поліциклічні ароматичні вуглеводні, хлорорганічні сполуки, соляна кислота тощо). А тому виникають звалища відпрацьованих автопокришок і пластикових упаковок. Такі звалища виявляються добрими екологічними нішами для пацюків та супутніх з ними мікроорганізмів. Не виключені і випадки пожеж, які можуть перетворити цілі райони у зону екологічного лиха (зниження прозорості атмосфери, токсичні продукти горіння тощо). А тому гостро стоїть проблема створення полімерів, які у природних умовах швидко саморуйнуються і повертаються до нормального геохімічного кругообігу. Особливу групу складають виробництво бойових отруйних речовин, ліків та засобів захисту рослин, оскільки це синтез біологічно активних речовин. Насамперед із значним ризиком пов’язаний сам процес виробництва, оскільки персонал постійно працює в атмосфері з підвищеною концентрацією цих речовин. Значні складності пов"язані із зберіганням, а як тепер з"ясувалося, і з знищенням бойових отруйних речовин. Хімічні засоби захисту рослин, або отрутохімікати, призначені спеціально для розпорошення у біосфері. Загальну кількість цих отрут важко назвати, оскільки постійно випускаються нові і припиняється випуск старих, які виявилися на практиці надто шкідливими або до них вже пристосувалися ті види шкідників, проти яких їх застосовують. Але приблизно їх кількість вже перевищила 1000 сполук, здебільшого хлор-, фосфор-, миш’як- та ртутьорганічних. Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, і від нафтопереробної промисловості, і від газовидобувної промисловості. Джерела забруднюючих речовин різноманітні, також багаточисельні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери. Біосфера забруднюється твердими відходами, газовими викидами і стічними водами металургійних, металообробних і машинобудівних заводів. Величезної шкоди завдають водяним ресурсам стічні води целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості. Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями, а постійне зростання масштабів морських перевезень викликало майже повсюдне забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами. Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм, водотоків і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т.п.). При гірських розробках на поверхню землі витягаються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять. В процесі експлуатації хімічних заводів і теплових електростанцій також утворюються величезні кількості твердих відходів (недогарок, шлаки, золи і т.п.), що складуються на великих площах, вчиняючи негативний вплив на атмосферу, поверхневі і підземні води, грунтовий покров (пилування, виділення газів і т.п.).

232

10.2.4 Харчова промисловість Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій визначає значні відмінності у кількості та забрудненості виробничих відходів. Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та ґрунти. Але основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище. Середньорічна кількість стічних вод (СВ) на харчових підприємствах становить (м3): на 1 т хлібобулочних виробів – 2,9; на 1т буряка у виробництві цукру – 1,7; на 1000 дал пива – 76; на 1т пресованих хлібопекарських дріжджів – 170; на 1000 дал спирту – 1300. Значна частина цих СВ представлена сильно забрудненими водами, що характеризуються величиною ХСК (хімічне споживання кисню) від 2000 до 60000 мг О2/дм3. Основною їх особливістю є високий вміст розчинених органічних речовин. Скидання таких вод у міські каналізаційні мережі не дозволяється, а вивід і збирання їх на “полях фільтрації” призводить до утворення токсичних неприємно пахнучих речовин, що забруднюють атмосферне повітря на значній території. Крім того під ці споруди необхідно відводити значні площі земельних угідь сільськогосподарського призначення. Найбільший негативний вплив на довкілля мають м'ясна, цукрова, спиртова та дріжджова галузі харчової промисловості. Надходження забруднених СВ, що містять органічні речовини рослинного і тваринного походження, у природні водоймища призводить до погіршення умов життєдіяльності гідробіонтів внаслідок того, що на руйнування цих речовин витрачається кисень, який розчинений у воді і є одним з найважливіших умов життєдіяльності біоти водойм. Так, один літр СВ спиртзаводу, м’ясокомбінату або сирзаводу може “зіпсувати” декілька тисяч літрів річкової або ставкової води.

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва Заходи щодо запобігання негативного впливу на оточуюче середовище Що стосується мінімізації шкоди, яку завдає господарська діяльність геологічному і всьому навколишньому середовищу, то вона неможлива без підвищення загальної виробничої культури і суворого виконання всіх природоохоронних правил та норм. Зокрема, на місці та в околицях ведення геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт слід уникати засмічення території побутовими та виробничими відходами, крім місць, спеціально відведених для нагромадження їх; здійснювати повний збір відходів буріння по кожному виду окремо; 233

обов’язково засипати розвідувальні гірські виробки; оснащувати транспортні засоби гумовими гусеницями та пневмокатками, які завдають значно меншої шкоди грунтово-рослинному покриву; скидати у водойми шахтні та бурові води лише після повного очищення їх; переходити до безвибухових методів проходження гірських виробок; застосовувати мікробіологічні препарати для очищення ґрунтів від забруднень нафтопродуктами тощо. Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин. Це поняття охоплює весь комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація – це відновлення шару ґрунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або сильне забруднення. Для того щоб уникнути осідання земель над підземними виробками при видобутку корисних копалин закритим способом, необхідно забутовувати їх після відпрацювання відходами видобутку мінеральної сировини (пустою породою). Ці заходи, крім основного ефекту, допомагають також запобігати додатковому забрудненню навколишнього середовища звалищами відпрацьованої гірської породи на поверхні Землі. На даний час на вітчизняних харчових підприємствах майже немає ефективних очисних споруд, а економічний механізм забезпечення безпеки довкілля використовується неефективно і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення СВ. Застосування механічних, хімічних та фізико-хімічних способів або не забезпечує необхідного ступеня очищення таких висококонцентрованих за забрудненням вод, або є досить дороговартісним. Найбільш прогресивним і раціональним для даних умов є біохімічний спосіб, який забезпечує розкладання переважної більшості складних органічних сполук до СО2 і води без використання хімічних реагентів. Вітчизняними вченими запропоновано ряд технологій очищення СВ спиртового, дріжджового, молокопереробного виробництв. Основним елементом цих технологій є анаеробно-аеробне руйнування забруднюючих речовин СВ з досягненням ефективності очищення за БСК 95-99 %. При цьому на анаеробній стадії відбувається метанове бродіння з утворенням біогазу, що містить до 80 % метану. Враховуючи, що з одного об’єму високонцентрованих СВ у процесі метанового бродіння утворюється понад 20 об’ємів біогазу, останній можна використати як джерело палива на підприємстві. За даними науковців це дозволить зекономити до 1/3 паливних ресурсів для підприємства, що є надзвичайно актуальним для українських підприємств в сучасних умовах.

11. Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1 Тенденції розвитку сільського господарства Сільськогосподарське виробництво є основою життя людей. Світова практика показує, що ринкова економіка змінює ставлення людини до землі, спонукає її до більш продуктивної праці. Тому перехід до ринкових відносин в сучасний період є об’єктивною необхідністю, яка дає змогу радикально вирішити продовольчу проблему, забезпечити населення продовольством.

234

Херсонщина є аграрно – промисловим регіоном, яка має великий природно – ресурсний потенціал і має сприятливі економічні умови для ведення майже всіх видів виробництва. У ринкових умовах господарювання для підприємств аграрного сектору економіки області однією з головних проблем є залучення інвестиційних і інноваційних ресурсів. У 2011р. суб’єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування у сільське господарство, мисливство, лісове господарство вкладено 753,8 млн.грн. інвестицій в основний капітал, що на 11,7% більше, ніж у 2010р. Питома вага інвестицій у зазначені види економічної діяльності становить 23,1% від загальнообласного обсягу інвестицій в основний капітал (у 2010р. – 32,6%). За рахунок коштів державного бюджету освоєно 15,5 млн.грн., що становить 2,1% інвестицій в основний капітал у цей вид діяльності. Слід зазначити, що вагому частку інвестицій у сільське господарство, мисливство, лісове господарство освоєно у рослинництві (80,8%). У розвиток підприємств сільського господарства, мисливства, лісового господарства станом на 31 грудня 2012р. вкладено 31,9 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій (наростаючим підсумком з початку інвестування), що становить 15,5% загального обсягу іноземних інвестицій в область. Зменшення обсягів іноземного капіталу в сільське господарство, мисливство та лісове господарство, з урахуванням його переоцінки, втрат і курсової різниці, за 2011р. склало 404,5 тис.дол.США. На кінець 2011р. в області здійснювали виробництво сільськогосподарської продукції 2566 підприємств, площа сільськогосподарських угідь в яких за даними Головного управління Держкомзему у Херсонській області складає 926,0 тис.га. Із загальної кількості підприємств – 545 становлять господарські товариства, кооперативи, приватні, державні та інші підприємства (крім фермерських господарств), які використовували 670,4 тис.га сільськогосподарських угідь. У господарських товариствах зосереджено 57,2% цих угідь, у приватних підприємствах – 24,9%, у виробничих кооперативах – 7,6%, у державних підприємствах – 8,8%, у підприємствах інших форм господарювання – 1,5%. Середній розмір господарства становить 1230 га сільськогосподарських угідь. На початок 2012р. в області діяло 2021 фермерське господарство, у власності та користуванні яких знаходилося 243,9 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 235,4 тис.га ріллі. На одне фермерське господарство в середньому припадало 120,7 га площі сільгоспугідь, проти попереднього року цей показник збільшився на 3,3 га. Площі земель фермерів розширяються як шляхом укрупнення самих господарств, так і оренди земельних часток. Орендовані землі фермерських господарств станом на 1 січня 2012р. складали 72,4% загальної площі землі, яка є в їх користуванні. У середньому на одне фермерське господарство припадало 117,0 га ріллі (на 1 січня 2011р. – 98,8 га.) У власності та користуванні громадян знаходилося 838,4 тис.га сільськогосподарських угідь, що більше на 0,1%, ніж на початок 2011р. У 2011р. у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві було зайнято 22,3 тис.осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із 235

кількістю найманих працівників 10 і більше осіб, що займались сільським господарством та надання пов’язаних з ним послуг, становила 21,2 тис.осіб. Фонд оплати праці, нарахований за рік штатним працівникам сільського господарства становив 426,2 млн.грн., або 9,3% загального фонду, що був нарахований в економіці області. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств сільського господарства у 2011р. зросла проти 2010р. на 20,1% і становила 1675 грн. По відношенню до середнього рівня по області (1970 грн.) середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства становила 85%. Протягом 2011р. заборгованість із виплат заробітної плати працівникам сільського господарства зменшилася на 21,5% і станом на 1 січня 2012р. становила 2,2 млн.грн., що складає 9,9% загального боргу по області. У 2011р. загальний обсяг валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010р.) становив 9964,3 млн.грн. і збільшився на 22,4% в порівнянні з виробництвом попереднього року, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах збільшився на 32,9%, у господарствах населення – на 13,9%. Вклад останніх у загальне виробництво становив 51,6% проти 55,4% у 2010р.

11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження Одним із визначальних елементів у системі заходів щодо нарощування обсягів і підвищення урожайності сільськогосподарських культур є застосування добрив. Під урожай 2011р. сільськогосподарськими підприємствами, крім малих, на площі 518,5 тис.га (65,6% посівних площ) унесено 359,1 тис.ц мінеральних ( у поживних речовинах), що на 16,1% більше рівня 2010р. У середньому на 1 га загальної посівної площі під усі посіви внесено по 45 кг добрив проти 58 кг у 2010р. Із загальної кількості мінеральних добрив 56,9% використано під зернові культури, 34,7% – під технічні, 7,1% – під картоплю й овочеві культури. У структурі внесених мінеральних добрив найбільшу питому вагу займали азотні добрива (74,9%), на фосфорні та калійні припадало, відповідно 16,4% та 8,7% обсягу. Органічні добрива (82,8 тис.т, що 1,2% менше рівня 2010р.) внесено на площі 2,1 тис.га, що складає лише 0,3% загальної площі посівів. Найбільше органіки (46,3%) внесено під зернові культури (38,4 тис.т, або в 4,3 раза більше 2010р.) та 17,6% – під технічні культури (14,6 тис.т, або на 37,5% більше). Для покращення якості грунтів аграрними підприємствами (крім малих) у 2011р., гіпсування грунтів проведено на площі 3,8 тис.га. У грунт внесено 7,9 тис.т гіпсу й інших гіпсовмісних порід. Площа, на якій застосовувалися засоби захисту сільськогосподарських рослин, становила 442,6 тис.га, у т.ч. пестициди – 325,2 тис.га, що відповідно на 4,4% і на 1,4% більше показників 2010р.

11.2.2 Використання пестицидів У сільському господарстві Херсонської області використано 930,7 т пестицидів, крім того, біопрепаратів – 108,3 т; хімічним методом оброблено 236

1649,08 тис. га (у т.ч. десиканти 7,9 тис. га, проти шкідників 740,6 тис. га, хвороб 259,4 тис. га, бур’янів 641,18 тис. га), крім того, біометодом – 115,2 тис. га.

11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель Низка проблем виникла і в процесі такого напряму інтенсифікації сільського господарства, як меліорація. Меліорація — це система заходів, пов’язаних із корінним поліпшенням властивостей ґрунтів і спрямованих на підвищення їхньої родючості. Існує понад 30 видів меліорації. Найпоширенішим серед них є гідромеліорація — зрошення та осушення. У зрошенні земель роль найактивнішого агента відіграє штучне зволоження ґрунтів із водного джерела з метою забезпечення рослин вологою. Під час осушення земель надлишок вологи відводиться за межі шару, де розміщуються корені рослин, і в такий спосіб створюються сприятливі умови для їх росту. Необхідність меліорації земель визначається кліматичними умовами території. Понад 60 % населення Землі проживає в посушливих регіонах, тоді як 20 % — там, де спостерігається надлишок вологи. Зі зрошенням земель у перші роки урожайність сільськогосподарських культур підвищується у 2 — 3 рази, а вирощування рису чи бавовнику без зрошення взагалі неможливе. За оцінками ФАО (Всесвітньої сільськогосподарської організації) площа зрошувальних земель нині становить 270 млн га. А втім, тривале зрошення спричинює низку екологічних проблем. Головна з них — це вторинне засолення ґрунтів, що виникає за надмірного зрошення і високого рівня ґрунтових вод. Під засолення потрапила майже половина зрошуваних земель світу. Проводячи широкі меліоративні роботи в степу, необхідно враховувати, що новоутворення ґрунтових вод тут відбувається значно швидше, ніж, скажімо, в напівпустелях і пустелях. Приблизно за 10 років рівень ґрун¬тових вод може досягти критичного стану (1,5 — 2,5 м від поверхні), спричиняючи засолення. Цей процес посилюється в Україні ще й тому, що південні чорноземи і каштанові ґрунти мають підвищену солонцюватість і лужність на глибині 0,51м. Зрошення чорноземів вимагає особливої обережності. Деякі вчені наполягають на тому, щоби їх зрошувати лише в надто посушливі роки, оскільки зрошення призводить до сильного ущільнення ґрунтів на глибині 20 — 60 см, погіршуються їхні водно-фізичні властивості, зменшується насиченість киснем до 10 %, а вміст вуглекислоти зростає до 1,5 — 2,7 %. Крім того, дренажні води, що скидаються з полів, містять велику кількість мінеральних добрив і пестицидів, які забруднюють водойми. Із зрошенням пов’язана також проблема раціонального використання води. Головним напрямком є підвищення якості зрошувальних систем; для старих систем коефіцієнт корисної дії — 0,25 — 0,35, для нових, збудованих після війни, — 0,8 — 0,9.Тому в старих меліоративних системах на шляху від джерела забору води до поливного поля безцільно втрачаються 60 — 75% води. Осушення за принциповою основою протилежне зрошенню. Його проводять на перезволожених землях, лісах, болотах із метою включення нових територій у сільськогосподарське виробництво. В Україні осушення проводять в областях 237

Полісся. Але болота — це важливі екосистеми, які є джерелом ягід, лікарських рослин, медоносів, грибів тощо. Якщо взяти до уваги високу розораність території України, то стане очевидним, наскільки важливі болотні луки для збереження рослинного і тваринного світу України. Через 25 років після початку проведення осушувальних меліорацій земель в Україні виникли небезпечні екологічні зміни водного балансу території та порушення режиму підземних вод, небажані зміни в гідроекологічному режимі з частими катастрофічними повенями, посилилися процеси дегра¬дації ґрунтів і зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь. Уздовж меліоративних систем знижується рівень ґрунтових вод. Зони впливу меліоративних систем не стабілізуються в часі, а постійно збільшуються, перекриваючи одна одну. Між річками Полісся України не залишилося великих болотних масивів, які підтримували б рівні ґрунтових вод на сусідніх водоймах, не даючи їм опускатися далеко за межі оптимального залягання. Зниження ґрунтових вод призвело до збільшення кількості посушливих днів, зменшення вологості повітря, а це, своєю чергою, обумовило зменшення продуктивної вологи і зниження урожайності в середньому від 20 до 70 %. На рівнинних міжрічних терасах і заплавах у верхів’ях річок з’явилися пересушені угіддя, що корінним чином змінило склад рослинного світу, призвело до появи суходолів. У літній період рівні ґрунтових вод опускаються нижче закладених дренажних каналів. У перші 5 — 10 років від початку експлуатації осушувальних систем навколо них формується зона гідрогеологічного впливу від 900 м до 3 — 5 км. За площею вона у 2 — 3 рази переважає розміри осушувальних систем. Це негативно позначається на витоках річок і струмків. Нині у деяких річок виток починається на 15 — 22 км нижче від попереднього. Особливо небажаним наслідком великомасштабного осушення є посилення після 10 років інфільтрації живлення підземних вод, що порушує їхні баланс і режим. Збільшуються вихідні токи підземних вод, які виходять на поверхню в ослаблених ділянках земної кори — поблизу озерних улоговин, річкових заплав тощо. Особливо сильне підтоплення сталося в зоні Шацьких озер, де на території, що прилягає до Шацького природного національного парку, понад 10 тис. га угідь через підтоплення були переведені в інші категорії земель.

11.2.4 Тенденції в тваринництві У 2011р. індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з 2010р. становив 102,0%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 106,1%, у господарствах населення – 100,6%. Виробництво основних видів тваринницької продукції за 2011р. характеризується такими даними: Усі категорії господарств

Сільськогосподарські підприємства

238

Господарства населення

Таблиця 93 Частка господарств населення у загальному виробництві,%

М’ясо1, тис.т Молоко, тис.т Яйця, млн. шт. Вовна, т

2011р.

2011р. у% у% 2011р.

2011р.

2011р. до до 2010р.

2010р.

68,6 101,3 11,4 99,1 57,2 302,0 98,7 28,1 107,7 273,9 480,7 109,9 300,5 115,4 180,2 161 88,0 80 89,9 81

2011р. у% 2011р. до 2010р.

101,8 83,4 97,9 90,7 101,8 37,5 86,2 50,3

2010р.

83,0 91,5 40,5 51,4

________________________ 1

Реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі).

У 2011р. виробництво м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) в усіх категоріях господарств зросло на 0,9 тис.т, або на 1,3% до 2010р. В сільськогосподарських підприємствах (крім малих) виробництво м’яса залишилось на рівні минулого року, найбільше скорочення обсягів виробництва відбулося у господарствах м.Нова Каховка та м.Херсон, Новотроїцького та Бериславського районів (на 85,0% – 20,8 %); суттєво збільшили обсяги виробництва м’яса господарства Верхньорогачицького (у 2,7 раза), Голопристанського (у 1,7 раза) та Каланчацького (у 1,5 раза) районів. В структурі обсягу реалізації худоби та птиці на забій в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) частка свиней становила 71,6% (у 2010р. – 66,7%), великої рогатої худоби – 13,6% (15,4%), птиці –12,9 (16,5%). Порівняно з 2010р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) обсяг вирощування худоби та птиці збільшився на 2,8% (на 0,4 тис.т), у т.ч. великої рогатої худоби, свиней та птиці – на 6,7%, 0,7% та 10,6% відповідно. Відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій в аграрних підприємствах (крім малих) області становило 141,4% (у 2010р.–137,6%). Обсяг вирощування худоби та птиці не досягав рівня їхньої реалізації у господарствах 5 районів: Білозерського, Високопільського, Нижньосірогозького, Голопристанського та Верхньорогачицького районів, де відношення цих показників склало від 58,3% до 88,6%. Середньодобові прирости на вирощуванні та відгодівлі великої рогатої худоби збільшились на 7,6%, свиней – на 1,8% і становили 469 г і 337 г відповідно. У 2011р. виробництво молока в усіх категоріях господарств зменшилось на 3,9 тис.т, або на 1,3% до 2010р. В аграрних підприємствах (крім малих) виробництво молока зросло на 1,5 тис.т, або на 5,9%, що відбулося, за рахунок збільшення продуктивності корів. Середній надій молока від однієї корови, розрахований по середньому поголів’ю корів молочного стада, в аграрних підприємствах (крім малих) зріс на 283 кг (на 6,7%) і становив 4533 кг. Виробництво молока порівняно з 2010р. зменшено підприємствами 9 районів та міст Херсон і Нова Каховка. Найзначніше скорочення спостерігалося в господарствах м. Херсон і Нова Каховка, Бериславського та Цюрупинського районів (на 82,0% та 15,8%). Найвищі надої молока одержано в господарствах Чаплинського (7048 кг), Нижньосірогозького (6031 кг), Генічеського (5795кг), Каховського (5429 кг), Новотроїцького (5222 кг) та Новоронцовського (4600 кг) районів. Зниження 239

продуктивності корів зафіксовано в господарствах 6 районів області та містах Херсон та Нова Каховка, з них найсуттєвіше – у містах Херсон та Нова Каховка, Великолепетиському та Цюрупинському (на 64,0% –15,8%) районах. Загальне виробництво яєць збільшилося на 9,9%, в т.ч. в аграрних підприємствах (крім малих) – на 15,4%, несучість курей–несучок збільшилась на 1 штуку і склала за 2011р. 275 штук. Обсяги виробництва яєць порівняно з 2010р. скорочено господарствами Новотроїцького (на 84,3%), Нововоронцовського (на 73,7%), Горностаївського (на 11,3%) районів. У той же час, збільшення їхнього виробництва досягнуто господарствами Бериславського (на 21,6%), Білозерського (на 18,0%), Великолепетиського (на 6,3%), Каховського (на 0,5%) районів. Валовий настриг вовни за 2011р. становив 161 т (на 12,0% менше, ніж торік), в т ч в агарних підприємствах (крім малих) – 80 т (на 10,1% менше), середній настриг вовни від однієї вівці в аграрних підприємствах (крім малих) – 3,4 кг. За розрахунками, на 1 січня 2012р. чисельність поголів’я худоби та птиці характеризується такими даними: (на 1 січня; тис. голів) Усі категорії господарств 2012р. до 2012р.

2011р. +, – у% Велика рогата худоба в тому числі корови Свині Вівці, кози Птиця

Сільськогосподарські підприємства 2012р. до 2012р.

2011р. +, – у%

118,7

–3,4

97,2

17,0

0,5

78,5

–0,2

99,7

6,6

–

199,9 60,3 4391,7

–5,6 –3,0 501,5

97,3 82,1 95,3 21,9 112,9 1662,7

Таблиця 94 Господарства населення 2012р. до 2012р 2011р. +, – у%

103,0 101,7

–3,9

96,3

100,0

–0,2

99,7

–13,4 86,0 117,8 7,8 –1,6 93,2 38,4 –1,4 135,3 108,9 2729,0 366,2

107,1 96,5 115,5

71,9

Скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби, корів свиней та овець і кіз відбулось в усіх категоріях господарств в порівнянні з минулим роком на 2,8%, 0,3%, 2,7%, 4,7% відповідно, лише збільшилась чисельність птиці на 12,9%. Чисельність поголів’я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах проти минулого року збільшилось на 3,0%, птиці – на 8,9%, а чисельність корів залишилась на рівні минулого року. Поголів’я свиней, овець та кіз зменшилось на 14,0% та 6,8% відповідно. У господарствах населення скоротилось поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів, овець та кіз – на 3,7%, 0,3%, 3,5% відповідно, проте чисельність свиней та птиці збільшилася на 7,1% та 15,5%. Населенням утримувалося 85,7% (на 01.01.2011р. – 86,5%) загальної чисельності великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 91,6% (91,6%), свиней – 58,9% (53,5%), овець і кіз – 63,7% (62,9%), птиці всіх видів – 62,1% (60,7%). В сільськогосподарських підприємствах (крім малих) 9 районів області, мм.Херсон та Нова Каховка скоротилося поголів’я великої рогатої худоби, 240

найбільше – в м.Херсон, Бериславському районі та м.Нова Каховка (на 64,0% – 10,3%). В сільгосппідприємствах (крім малих) 15 районів області та м.Херсон зменшилася чисельність свиней, найбільше – у Нижньосірогозькому районі (на 68,7%) та м. Херсон (на 56,9%). В сільгосппідприємствах (крім малих) 9 районів області скоротилося поголів’я овець та кіз, найбільше – у Нововоронцовському та Цюрупинському районах (на 73,4% та 72,6% відповідно). У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) у 2011р. порівняно з 2010р. зменшилося загальне надходження приплоду телят (на 240 голів, або на 3,7%) та поросят (на 8,5 тис. голів, або на 6,0%). Надходження приплоду ягнят та козенят за рік зросло на 0,5 тис. голів, або на 5,7%. У розрахунку на 100 маток, які були на початок року, вихід телят від корів становив 71 голову ( у 2010р. – 67 голів), поросят від основних свиноматок – 1357 голів (у 2010р. – 1451 голова), ягнят і козенят − 69 голів (65 голів). В аграрних підприємствах (крім малих) порівняно з 2010р. відсоток падежу до обороту стада великої рогатої худоби зменшився на 0,5 в.п., овець і кіз – на 1,0 в.п. і склав, відповідно, 0,3% та 1,8%, а відсоток падежу свиней збільшився на 0,3 в.п. і склав 4,2%. Сільськогосподарські підприємства (крім малих) у 2011р. порівняно з 2010р. зменшили продаж населенню молодняку великої рогатої худоби (на 0,5 тис. голів, або на 18,3%), свиней та птиці збільшили (на 8,3 тис. голів, або на 17,7% та на 46,6 тис. голів, або на 5,0% відповідно). Станом на 1 січня 2012р. в аграрних підприємствах (крім малих) було в наявності кормів усіх видів 565,6 тис.ц кормових одиниць, що на 11,4% більше, ніж на 1 січня 2011р., у т.ч. концентрованих кормів – 286,7 тис.ц кормових одиниць (на 15,0% більше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало по 7,8 ц к.од. кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих – по 4,0 ц к.од. (на 1 січня 2011р. – відповідно, 6,9 ц к.од. та 3,4 ц к.од.). Найсуттєвіше збільшення кількості кормів спостерігається в господарствах Генічеського (у 1,9 раза), Нововоронцовського (у 1,9 раза), Скадовського (у 1,5 раза) районів.

11.3 Органічне сільське господарство Органічне сільське господарство — це система виробництва сільськогосподарської продукції, яка забороняє або значною мірою обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів під час відгодівлі тварин. Така система максимально базується на сівозмінах, використанні рослинних решток, гною та компостів, рослин і рослинних добрив, органічних відходів виробництва, мінеральної сировини та на механічному обробітку грунтів і біологічних засобах боротьби із шкідниками для підвищення родючості й покращання структури грунтів, забезпечення повноцінного живлення рослин та боротьби з бур’янами й різноманітними шкідниками. Термін “органічне сільське господарство” (Organic Agriculture) запровадила Міжнародна федерація органічного руху (IFOAM) вже понад тридцять років тому, і саме він в англомовному світі став узагальнюючим терміном, коли мова йде про толерантну до природи сільськогосподарську діяльність.

241

Треба розуміти, що “органічними” продукти харчування (або продукція сільськогосподарського виробництва) можуть бути лише в тому разі, якщо вони відповідають усім наведеним нижче умовам: а) їх одержало або виробило сертифіковане “органічне” господарство (виробник); б) їх одержали або виробили з дотриманням “органічних” правил та технологій; в) вони відповідають “органічним” стандартам; г) марковані відповідним зареєстрованим “органічним” товарним знаком. Коли йдеться про органічну продукцію й розвиток її ринків, надзвичайно велику роль відіграє “органічна” гарантійна система, що включає спеціалізовані інспекційні та сертифікаційні органи. Ця система в своїй діяльності використовує як правові норми, що встановлюють обов’язкові вимоги в рамках державного регулювання, так і певні визначені стандарти, які є добровільними угодами — результатом досягнення визначеного консенсусу споживачів і виробників товарів і послуг. У сучасному світі переважає тенденція заміни правових норм щодо органічної продукції стандартами, оскільки останні є простішими в застосуванні й легше піддаються міжнародній гармонізації, а також через політику дерегулювання, до якої вдаються в багатьох країнах. Система інспекції органічної продукції в більшості країн ЄС є змішаною — державно-приватною. Державні органи здійснюють акредитацію приватних сертифікаційних установ та нагляд за їх діяльністю. Ті, своєю чергою, контролюють виробників сільгосппродукції та переробні підприємства й сертифікують їхню продукцію згідно з тими або іншими “органічними” стандартаим, що повинні бути узгоджені з базовими стандартами IFOAM. Експорт органічної продукції в ЄС з інших країн передбачає обов’язкову наявність сертифіката, виданого акредитованою в ЄС сертифікаційною установою. У такий спосіб ця гарантійна система (сертифікації, інспекції та маркування) забезпечує відповідність органічним стандартам усього процесу сільськогосподарського виробництва й переробки до рівня кінцевої продукції, включно з її пакуванням, маркуванням та доставкою споживачам. В Україні на сьогодні налічується вже понад 70 “органічних” господарств, проте всі вони сертифіковані іноземними сертифікаційними компаніями відповідно до західних “органічних” стандартів. Роботи із створення вітчизняного сертифікаційного органу та власних “органічних” стандартів в Україні тільки розпочалися. Велику допомогу в цьому надає Швейцарське агентство зі співробітництва та розвитку (SDC) та Швейцарський державний секретаріат з економічних питань (SECO). Триває робота з підготовки проекту закону України “Про органічне сільське господарство”, який має регулювати всю діяльність з органічного виробництва.

12. Енергетика та її вплив на довкілля 12.1 Структура виробництва та використання енергії За 2011р. на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби підриємствами і організаціями області використано 894 тис. т паливноенергетичних ресурсів (в перерахунку на умовне паливо), що на 0,9% (7,6 тис.туп) більше, ніж за 2010р.

242

У використанні паливно-енергетичних ресурсів котельно-пічне паливо складає 45,1%, електроенергія – 42,2%, теплоенергія – 12,7%. 0,8% котельнопічного палива використано як сировина і на непаливні потреби. Основні витрати котельно-пічного палива, теплоенергії та електроенергії припадали на промисловість – відповідно 54,3%, 29,8% та 34% від загального обсягу витрат; сільське господарство – 20,1%, 9,5% та 36,6%; транспорт та зв’язок – 8,4%, 3,7% та 5%. Підприємствами та організаціями усіх видів економічної діяльності використано 511,7 тис.т первинних і вторинних видів енергетичних матеріалів в умовному вимірі, що на 4,9 тис. т умовного палива або на 0,9% менше ніж за 2010 рік. В загальному обсязі витрачених енергетичних матеріалів 51,8% становить газ природний, 28% – паливо дизельне, 6,2% – бензин моторний, 6% – вугілля кам’яне, 0,8% – мазути топкові важкі. Структура використання паливно-енергетичних ресурсів за видами економічної діяльності Інші 11,0% Сільське господарство 25,7%

Держуправління 8,1% Транспорт та зв'язок 6,4%

Торгівля 6,2%

Промисловість 42,6%

Структура використання паливно-енергетичних ресурсів за видами промислової діяльності

243

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 19,8%

Інші 10,1%

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 54,4%

Виробництво транспортних засобів та устатковання 5,6%

Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів 6,5%

Виробництво машин та устатковання 3,6%

244

12.2 Ефективність енергоспоживання Результати використання палива за 2011 рік Таблиця 95

Вироблено продукції, виконано робіт Електроенергія, вироблена ТЕЦ загального користування, що працюють на органічному паливі, тис.кВт.год Електроенергія, вироблена ТЕЦ, що працюють на органічному паливі, не під’єднаними до енергосистеми, тис.кВт.год Теплоенергія, вироблена і відпущена електростанціями, Гкал Теплоенергія, вироблена і відпущена котельними, Гкал Алюміній необроблений, т Вироби з металів чорних, виготовлених штампуванням, т Вапно, т Цегла керамічна невогнетривка будівельна, тис.шт.умов.цегли Суміші бітумінозні, основані на асфальту природному, бітуму нафтовому, т Вироби хлібобулочні, т Пряники і вироби аналогічні, печиво солодке, вафлі, т Діяльність трубопроводного транспорту з транспортування газу, млн.м3 км

Фактичні витрати на одиницю продукції /робіт/ кг 2010р.

2011р.

93615

322,3

290,3

2150 348096 933749 6420 3362 72965 2500 1155 32818 1691 135911

335,3 169,7 164,0 216,8 228,7 127,6 204,4 15,6 145,3 219,4 22,5

363,3 171,1 162,9 216,5 233,2 115,9 204,4 13,0 129,5 239,5 20,7

Результати використання теплоенергії за 2011 рік Таблиця 96

Вироблено продукції, виконано робіт Суміші бітумінозні, основані на асфальту природному, бітуму нафтовому, 245

1155

Фактичні витрати на одиницю продукції /робіт/ Мкал 2010р.

54,5

2011р.

58,0

т Масло вершкове, т Сир сичужний, плавлений та кисломолочний, т Молоко оброблене рідке, т Овочі консервовані натуральні, т Продукти готові та консерви плодові, т Молоко і вершки, згущені з доданням цукру або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, т Вироби хлібобулочні, т Пряники і вироби аналогічні, печиво солодке, вафлі, т Шоколад та інші продукти харчові готові з вмістом какао, т Вироби кондитерські з цукру (включаючи білий шоколад) без вмісту какао, т Олії: соєва, арахісова, соняшникова, нерафіновані та без зміни їх хімічного складу, т Олії: соєва, арахісова, соняшникова, рафіновані та без зміни їх фізичного складу, т Вина столові з фактичною концентрацією спирту від 9 до 13%, тис.дал Вина з концентрацією спирту більше 15%, тис.дал Майонез, соуси емульговані, інші, т Діяльність трубопроводного транспорту з транспортування газу, млн.м3.км

1387 13870 35979 31012 4220

2333,8 1495,9 199,8 1455,6 1166,1

2064,9 1535,5 181,9 1471,0 1401,2

490 11403 568 4823

473,5 124,6 14,1 533,1

367,3 120,3 14,1 628,7

2409

1477,0

1515,2

163076

426,6

426,2

31402 49 22 38826 135911

404,3 938,8 3045,5 438,0 2,8

424,1 959,2 3136,4 424,3 2,3

Результати використання електроенергії за 2011 рік Таблиця 97

Теплоенергія, вироблена і відпущена котельними, Гкал Вироби, одержані холодним штампуванням і гнуттям, із сталі 246

Вироблено продукції, виконано робіт 527235

Фактичні витрати на одиницю продукції /робіт/ кВт-год 2010р.

29,9

2011р.

29,6

нелегованої (вуглецевої), т Вапно, т Алюміній необроблений, т Плитки, плити для брукування, для підлог, печей і стін, керамічні глазуро- вані, м2 Цегла керамічна невогнетривка будівельна, тис.шт.умов.цегли Цегла силікатна, тис.шт.умов.цегли Вапняк, т Суміші бітумінозні, основані на асфальту природному, бітуму нафтовому, т Ковбасні вироби, т Масло вершкове, т Сир сичужний, плавлений та кисломолочний, т Молоко оброблене рідке, т Морозиво і харчовий лід, т Продукти готові і консервовані з м’яса, субпродуктів м’ясних, т Овочі консервовані натуральні, т Продукти готові та консерви плодові, т Молоко і вершки, згущені з доданням цукру або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, т Вироби хлібобулочні, т Пряники і вироби аналогічні, печиво солодке, вафлі, т Торти і вироби кондитерські, вироби хлібобулочні інші з доданням підсолоджуючих речовин, т Хлібобулочні і борошняні кондитерські вироби інші, т Шоколад та інші продукти харчові готові з вмістом какао, т Вироби кондитерські з цукру (включаючи білий шоколад) без вмісту какао,т Олії: соєва, арахісова, оливкова, соняшникова, сафлорова, бавовняна, нерафіновані та без зміни їх хімічного складу, т 247

675 72965 6420

16,3 9,4 93,9

16,3 17,5 93,0

1500 2500 5096 219000

1,3 132,4 51,4 5,7

1,3 132,4 51,4 5,7

3894

15,4

15,4

78 1387 14330 37052 800 40 31069 5325

384,6 336,0 215,6 119,8 467,5 150,0 181,1 161,5

346,2 323,7 221,1 120,1 397,5 175,0 162,4 158,5

490 32805 167

114,3 172,5 544,9

153,1 163,8 515,0

974 201 4823

714,6 925,4 95,2

712,5 860,7 96,0

2409

173,1

172,3

164609

112,0

113,3

Олії: соєва, арахісова, оливкова, соняшникова, сафлорова, бавовняна, рафіновані та без зміни їх фізичного складу, т Майонез, соуси емульговані, інші, т Води мінеральні та газовані непідсолоджені і неароматизовані, тис.дал Борошно пшеничне чи пшенично-житнє, т Крупи пшениці, т Крупи із інших зернових і гранули зернових, т Діяльність тролейбусного транспорту, тис.ткм.брутто км Діяльність трубопровідного транспорту з траспортування газу, млн.м3 км Вантажний залізничний транспорт, 10 тис.ткм.брутто Послуги з розподілу води, тис.м3 Вода стічна очищена, тис.м3 Збирання і оброблення стічних вод, тис.м3

31402 38826

151,7 99,7

166,8 99,1

3144

289,4

293,9

79751 5492 7706 36285

101,7 105,1 166,4 197,5

111,6 67,9 158,2 187,2

135911

5,4

4,1

468890 2295541 22586 26122

24,3 166,5 446,0 414,6

25,9 165,2 446,4 420,4

Результати використання паливно-енергетичних ресурсів за видами економічної діяльності

Усього по області Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги Лісове господарство та пов’язані з ним послуги Рибальство, рибництво Промисловість

Таблиця 98 збільшен ня

по фактичних питомих витратах 2010р.

фактично за 2011р.

збільшен ня

по фактичних питомих витратах 2010р.

фактично за 2011р.

збільшення

по фактичних питомих витратах 2010р.

фактично за 2011р.

407702

403062

–4640

660028

661679

1651

1156005

1160334

4329

81123

80954

–169

62927

62832

–95

426697

424854

–1843

518 137 222948

518 137 218897

– – –4051

– – 195409

– – 197180

– – 1771

685 8288 389024

685 8288 394491

– – 5467

248

Добувна промисловість Переробна промисловість виробництво харчових продуктів, напоїв текстильне виробництво виробництво готового одягу, хутра та виробів з хутра виробництво шкіри, виробів із шкіри та інших матеріалів оброблення деревени та виробів з деревини целюлозно-паперове виробництво виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення хімічна та нафтохімічна промисловість виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво машин та устатковання виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання виробництво транспортних засобів та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та

333 56955

333 55572

– –1383

– 190989

– 192760

– 1771

20 255518

20 260521

– 5003

27848 85

27089 86

–759 1

128867 2172

129388 2172

521 –

80260 4508

80374 4512

114 4

32

32

–

332

332

–

475

475

–

–

–

–

–

–

–

203

203

–

158

158

–

632

632

–

1342

1342

–

1182

1186

4

6195

7320

1125

2716

2677

–39

1

1

–

–

–

–

5027

5027

–

536

628

92

3404

3404

–

22453

22313

–140

16677

15927

–750

28940

28568

–372

11044

11629

585

2302

2381

79

–

–

–

10035

9735

–300

1478

1479

1

4129

4106

–23

36336

35577

–759

648

649

1

422

422

–

38290

37329

–961

4966

4914

–52

15660

16180

520

35481

41980

6499

249

води Будівництво Торгівля Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку діяльність наземного транспорту діяльність водного транспорту додаткові транспортні послуги та допоміжні операції діяльність пошти та зв’язку Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг

165660 2693 15816

162992 2703 15207

–2668 10 –609

4420 702 76176

4420 702 76314

– – 138

133486 20207 83884

133950 20338 83974

464 131 90

148

148

–

791

791

–

8054

8054

–

34152

34012

–140

24722

24688

–34

58346

58561

215

3357

3112

–245

417

344

–73

10995

10442

–553

4

4

–

34

34

–

36

36

–

30022

30131

109

18474

18513

39

35687

36455

768

769 245

765 245

–4 –

5797 1137

5797 1137

– –

11628 2430

11628 2430

– –

1841

1847

6

3622

3614

–8

37802

37747

–55

28074 5228

28090 5232

16 4

165650 38608

165641 38696

–9 88

48589 18439

48581 18467

–8 28

13273

13566

293

84024

83824

–200

36048

36150

102

1506

1506

–

6260

6260

–

17512

17714

202

250

12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля У господарському комплексі України електроенергетика відіграє дуже важливу роль. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), а також енергія окремих річок використовується для виробництва електроенергії та теплоенергії. Електроенергетика забезпечує всебічний науково-технічний прогрес у всіх без винятку виробництвах, поліпшує умови праці і побуту. Виробництво та споживання енергії не тільки важливо для здоров'я економіки як в розвинутих країнах, так і в тих, що розвиваються, але й відповідальне за велику частку проблем із станом навколишнього середовища, які ці країни переживають. В світовому масштабі виробництво електроенергії є одним з переважних джерел забруднення навколишнього природного середовища. Викиди енергетичної галузі складають понад 80% викидів від усіх стаціонарних джерел, при чому використання вугілля, як основного виду палива зумовлює значні викиди діоксиду сірки та важких металів. При використанні твердих видів палива антропогенний вплив на довкілля зумовлений утворенням великого обсягу твердих відходів (золи). Ще одним фактором негативного впливу виробництва енергії є теплове забруднення довкілля.

12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Розвиток та використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії (вітрової і сонячної енергії, біопалива, тощо) є вагомим фактором для зміцнення енергетичної безпеки та зменшення негативного техногенного впливу на навколишнє природне середовище. Важливість розвитку альтернативної енергетики є очевидною, адже вона відіграє вирішальну роль у зменшенні парникових викидів, знижені негативного впливу на довкілля, підвищує безпеку енергопостачання, допомагає зменшити залежність від імпорту енергії. Що стосується України, використання альтернативних джерел енергії є важливим як в національному, так і міжнародному масштабі – з точки зору реакції на глобальні кліматичні зміни та покращення енергетичної безпеки в Європі. Енергетична стратегія України визначає такі перспективні напрямки розвитку альтернативних та відновлювальних джерел енергії: біоенергетика, видобуток та утилізація шахтного метану, використання вторинних енергетичних ресурсів, вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля, освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок України.

13. Транспорт та його вплив на довкілля 13.1 Транспортна мережа області 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень За 2011р. підприємствами транспорту перевезено 10381,6 тис.т вантажів, що на 12,4% більше, ніж за 2010р. Вантажооборот зріс на 10,4% і становив 251

5187,1 млн.ткм. Збільшення вантажообороту відбулося на автомобільному транспорті (на 20,2%), залізничному (на 10,4%). Таблиця 99 Перевезено (відправлено) вантажів у % до тис.т 2010р.

10381,6 112,4

Усіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним авіаційним

5693,0 3936,0 752,6 –

Вантажооборот

5187,1

у % до 2010р.

110,4

4232,0 827,8 127,3 –

110,4 120,2 72,5 –

млн.ткм

116,5 111,8 90,8 –

Вантажообіг підприємств транспорту (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) 126,6 114,0 110,2

112,4

114,4

116,7

115,1

112,4 108,7

109,1

106,3

104,7

104,0

104,7

вересень

109,5

серпень

106,9

липень

106,7

березень

100 102,4

лютий

110

107,9

109,8

110,4

105,8

105,6

грудень

120,5

120

листопад

130

90 80 70

2 010р.

жовтень

червень

травень

квітень

січень

60

2 011р.

Відправлення вантажів залізничним транспортом порівняно з 2010р. збільшилося на 16,5%. Зросло відправлення хімічних та мінеральних добрив на 83,9%, будівельних матеріалів – на 51,4%, зерна і продуктів перемолу – на 39,6%, цементу – на 22,6%, руди кольорової – на 7,3%. Зменшилося відправлення нафтопродуктів на 20,6%, брухту чорних металів – на 16,8%. Середньодобове навантаження вагонів зросло на 13,9%. Морський торговельний та річковий флот зменшив перевезення вантажів на 9,2%, в цілому замовникам доставлено 752,6 тис.т вантажів. У закордонному сполученні перевезено 42,9 тис.т вантажів, що на 23,3% менше, ніж за 2010р. Перевезення вантажів підприємствами морського транспорту порівняно з 2010р. зменшилися на 11,6%, річкового транспорту – на 8,9%. Обсяг обробки вантажів у портах та на промислових причалах (морських і річкових) збільшився на 12,5% та становив 4457,4 тис.т. Обсяг обробки вантажів внутрішнього сполучення збільшився на 31,9%, імпортних вантажів – на 10,5%, 252

експортних – на 6,2% та склав відповідно 1311,9 тис.т, 311,5 тис.т та 2311,4 тис.т. Обробка транзитних вантажів скоротилася на 7,5% та становила 329 тис.т. Кількість оброблених суден зменшилася на 15,1% та склала 1335 одиниць. Кількість оброблених суден – закордонних та інфрахт – зменшилася на 12,5% і становила 811 одиниць. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень виконаних фізичними особами-підприємцями) перевезено 3936,0 тис.т вантажів, що на 11,8% більше порівняно з 2010р. та виконано вантажооборот в обсязі 827,8 млн.ткм, який зріс на 20,2%. За 2011р. послугами пасажирського транспорту скористалися 105622,5 тис. пасажирів, що на 11,9% менше, ніж за 2010р. Пасажирооборот зменшився на 0,6% і склав 3056,5 млн.пас.км. Зменшення пасажирообороту відбулося на тролейбусному транспорті на 21,3%, автобомільному – на 1,9%. Таблиця 100 Перевезено (відправлено) пасажирів у % до тис.

2010р. Усіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним авіаційним тролейбусним

105622,5

Пасажирооборот млн.пас.км

у % до 2010р.

3056,5

99,4

88,1

3699,4 70389,5 179,4 – 31354,2

95,9 89,2 ...1 – 84,3

972,9 1861,8 2,2 – 219,5

108,3 98,1 ...1 – 78,7

_______________ 1

Інформація за минулий рік відсутня. Перевезення пасажирів здійснює Київське державне підприємство „Адміністрація річкових портів”, яке у 2010 році не розподіляло обсяг за філіями.

Пасажирооборот підприємств транспорту (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) 102,3 101,6

101,2

101,7

101,4

101,8

101,2 100,1

98,0

98,5

95

98,1

98,3

98,0 101,6

97,8

95,0 90

90,6

89,9

99,4

96,4

96,5

грудень

100

101,8

листопад

105

92,2

88,2

85

2 010 р.

253

2 011 р.

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

80

Залізничним транспортом за 2011р. відправлено 3699,4 тис. пасажирів, що на 4,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень виконаних фізичними особами-підприємцями) скористалися 70389,5 тис. пасажирів, що на 10,8% менше, ніж за 2010р. Міським електротранспортом перевезено 31354,2 тис. пасажирів, що на 15,7% менше, ніж за 2010р. За січень–листопад 2011р. підприємствами зв’язку надано послуг на суму 556,2 млн.грн., у тому числі для населення на 190,7 млн.грн., що відповідно на 0,5% менше та 9% більше, ніж за січень–листопад 2010р. У загальному обсязі наданих послуг зв’язку найбільшу питому вагу займає мобільний (60,6%), телефонний міський (10,8%), комп’ютерний (10,4%), поштовий (7,8%), телефонний міжміський (3,8%).

13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів Перевезення вантажів за видами транспорту у 2011 році Перевезено (відправлено) вантажів, тис.т Усіма видами транспорту залізничним1 автомобільним2 морським річковим

Таблиця 101 Питома вага перевезень вантажів окремими видами транспорту у загальному обсязі перевезень, %

21448,4 5693,0 15006,7 78,3 670,4

100,0 26,5 70,0 0,4 3,1

____________ 1 2

Відправлення вантажів. Підприємствами, які мають на своєму балансі автомобільний транспорт.

Перевезення пасажирів за видами транспорту у 2011 році Перевезено (відправлено) пасажирів, тис. Усіма видами транспорту залізничним автомобільним річковим тролейбусним

103896,2 2153,3 70209,3 179,4 31354,2

Таблиця 102 Питома вага перевезень пасажирів окремими видами транспорту у загальному обсязі перевезень, %

100,0 2,1 67,6 0,1 30,2

Кількість автотранспортних засобів, які стоять на обліку ДАІ МВС України, станом на 01.01.2012р. - усього автомобілів – 197362; легкові автомобілі – 146367; вантажні автомобілі – 41790; бортові – 6949; самоскиди – 5302; сідлові тягачі – 2061; спеціальні вантажні автомобілі – 27478; автобуси – 6693; інші транспортні засоби – 2512.

254

13.2 Вплив транспорту на довкілля Транспорт — автомобільний, залізничний, водний і повітряний — іще одне джерело забруднення природи України. Викиди забруднювальних речовин автомобільним транспортом у середньому за рік становлять близько 5,5 млн. т (39 % усього обсягу викидів в Україні). У великих містах забруднення повітря вихлопними газами часом досягає 70—90 % загального рівня забруднень. Крім того, більш як 20 % транспортних засобів експлуатується з перевищенням установлених нормативів умісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах. Транспортна мережа в Україні доволі густа, кількість та активність автотранспорту в містах великі, й шкоду довкіллю він завдає дуже відчутну. Основні причини цього — застарілі конструкції двигунів, використовуване паливо (бензин, а не газ чи інші, менш токсичні речовини) та погана організація руху, особливо в містах, на перехрестях. У відпрацьованих газах, що їх викидають наші автомобілі, виявлено близько 280 різних шкідливих речовин, серед яких особливу небезпеку становлять канцерогенні бензпірени, оксиди азоту, свинець, ртуть, альдегіди, оксиди вуглецю й сірки, сажа, вуглеводні. На перевезення одного й того самого вантажу автотранспорту потрібно в 6,5 разів більше палива, ніж залізничному, й у 5 разів — ніж водному. В Україні експлуатується понад 1 млн. вантажних автомобілів і більше 2,5 млн. легкових. Кожен із них щорічно спалює від 12 до 30 т високооктанового бензину, в котрому як антидетонатор застосовується свинець (концентрація свинцю в цьому бензині становить до 0,36 г/л, тоді як у бензинах Великої Британії — 0,15, США — 0,013 г/л). Відпрацьовані гази наших дизельних двигунів значно токсичніші, ніж карбюраторних, бо містять багато оксидів вуглецю, діоксидів азоту й сірки, а також сажі (до 16—18 кг на кожну тонну дизельного палива). Від транспортних газів і шуму потерпають усі міста України, особливо великі. Залізничний транспорт екологічно чистіший, особливо електричний. Та проблемою стало сильне забруднення залізниць нечистотами, що викидаються з вагонних туалетів. Забруднюється смуга завширшки в кілька метрів обабіч колій. У всіх цивілізованих країнах туалети поїздів обладнано спеціальними місткостями, й нечистоти не викидаються назовні. В результаті екологічних і медичних досліджень з'ясувалося, що забруднення залізничних колій нечистотами та продуктами їхнього розкладання, особливо в теплі сезони року, спричинило захворювання шлунка й легень у багатьох пасажирів і залізничників.

13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Автомобільний транспорт. Для поліпшення якості атмосферного повітря, треба здійснити заходи щодо зниження валового обсягу викидів від автотранспорту більше ніж на 40 відсотків, запобігти викидам свинцю. З цією метою плануються такі основні заходи: вдосконалення положень у системі законодавства, що стимулюють впровадження природоохоронних заходів; оснащення нових автомобілів ефективними системами і пристроями зниження викидів (каталітична нейтралізація, автомати пуску і прогрівання, системи уловлювання пари пального); збільшення парку автомобілів і автобусів, які працюють на газоподібному паливному; припинення випуску і використання 255

етилового бензину; виробництво пального та мастил, які зменшують негативний вплив двигунів внутрішнього згоряння на навколишнє природне середовище; розробка та впровадження нових типів двигунів внутрішнього згоряння з підвищеними економічними характеристиками;розробка нових видів екологічно чистого автотранспорту з використанням альтернативних джерел енергії. Для розв'язання екологічних проблем на автотранспорті необхідно: забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення; забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів; розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і контролю за їх відповідністю сертифікатам; розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації; розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств. Залізничний транспорт. Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити: нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничного транспорту; технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів; методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення; технології очищення забруднених вод після миття вагонів, локомотивів. Водний транспорт. Розв'язання екологічних проблем водного транспорту передбачає розроблення: нормативних вимог до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; програми розвитку матеріально-технічної бази водного транспорту з впровадженням комплексу прогресивних екологічно безпечних технологій та засобів у галузях водного транспорту(флот, перевантажувальні комплекси, водні шляхи, гідротехнічні споруди); інформаційно-довідкової системи даних апаратно-програмного забезпечення автоматизованого управління охороною довкілля. технології та технічних засобів для захисту від забруднення повітря в зоні морських портів і судноремонтних підприємств; технології та технічних засобів для захисту від забруднення акваторії портів та каналізаційних систем портів та заводів; технології та технічних засобів для регенерації, знешкодження та утилізації відходів основного виробництва на підприємствах морського транспорту.

256

14. Збалансоване виробництво та споживання 14.1 Тенденції та характеристика споживання Природокористування включає об'єктивно зумовлений процес залучення людиною природних ресурсів до виробничої і невиробничої діяльності, їх відтворення та охорону. В сучасних умовах науково-технічного і соціального прогресу поняття природокористування стає дуже містким і не завжди однозначно, розуміється. Отже, термін «природокористування», адекватно відображаючи досить складний і багатогранний суспільно-природний процес в об'єктивній реальності, далеко не однозначний — він вживається, як мінімум, у п'яти основних значеннях: 1) людська діяльність щодо використання сил і ресурсів природи з метою виробництва матеріальних благ і різних послуг, тобто як всезагальний процес праці. В такому розумінні природокористування рівнозначне поняттю «суспільне виробництво», а з урахуванням невиробничої сфери людської діяльності — навіть ширше за нього; 2) раціональне використання ресурсів і умов природного середовища, їх відтворення та охорона; 3) безпосереднє освоєння, експлуатація, відтворення та охорона природних ресурсів і умов конкретної території (району, окремої країни, групи країн, всього світу); 4) освоєння та експлуатація окремих видів природних ресурсів у локальному, регіональному і глобальному масштабах; У такому розумінні термін «природокористування» залежно від виду споживання природного ресурсу часто замінюється галузевими синонімами, без сумніву, вужчими за обсягом — водокористування, лісокористування, землекористування тощо; 5) синтетична прикладна наука, що розробляє загальні принципи будьякої діяльності, пов'язаної! з користуванням природою. Така диференціація досить відносна. В кожному окремому випадку вивчається один і той же об'єкт — процес використання людиною сил і ресурсів природи, але з різних боків і на різних рівнях галузевої, міжгалузевої і територіальної спільності. Серед перелічених значень терміну «природокористування» найширшим за обсягом є поняття, що відображає процес праці (суспільне виробництво), найвужчим — освоєння та експлуатація окремого виду природного ресурсу у вузькотериторіальному (локальному) масштабі. Класифікація основних видів природокористування можлива з позицій тісно взаємопов'язаних галузевого, компонентного, функціонального (комплексного) підходів. З галузевої системи народного господарства виділяють галузі природоспоживання (теплоенергетику, видобуток мінеральної сировини, лісоексплуатацію, металургію, вугленафтогазопереробку тощо), природокористування у вужчому розумінні (землеробство, тваринництво, гідро-, вітро-, геліоенергетику, транспорт, будівництво) і природовідтворення (рекультивацію і меліорацію земель, очищення та утилізацію відходів, регулювання стоків, перекидання вод, створення заповідників тощо).

257

За вищого ступеня узагальнення ці види можна об'єднати в поняття виробничого (промислового і сільськогосподарського) і невиробничого природокористування. Функціональний підхід (комплексний) до класифікації природокористування передбачає виділення п'яти основних блоків найважливіших напрямів природокористування: ресурсоспоживання, конструктивного перетворення, відтворення природних ресурсів, охорони природних ресурсів, управління і моніторингу. Компонентна класифікація видів природокористування базується на спільному використанні деякими галузями виробництва одного компонента природного середовища (наприклад, води, повітря, грунту, лісу тощо), тобто на міжгалузевому споживанні природного ресурсу в рамках певної території. Основні види природокористування в цьому випадку відповідають головним структурним компонентам природного комплексу — водо-, лісо- і земле¬користуванню, використанню атмосфери, надр, тваринного світу. Не слід плутати поняття раціонального природокористування з охороною природи. Охорона природи — це розробка і здіснення заходів щодо її раціонального використання, що включають захист від надлишкових техногенних навантажень і негативних наслідків втручання людини, активне регулювання природних процесів, відтворення і поліпшення природного потенціалу ландшафтів. Стратегічним напрямом природоохоронної діяльності повинні стати більш повне і комплексне використання природних ресурсів, розробка і запровадження у виробництво маловідходних і безвідходних технологічних процесів, які дають змогу помітно скоротити чи повністю виключити забруднення природного середовища і забезпечити глибшу переробку первинної сировини. В окремих випадках використання природних ресурсів служить одним із способів їх охорони. Наприклад, санітарні рубки сприяють підвищенню продуктивності лісів, правильно організований промисел звірів поліпшує їх стадо. Принцип єдності охорони природи та її раціонального використання — основний принцип у взаємовідносинах суспільства з природою. При цьому саме поняття охорони природи набуває ширшого змісту. В такому аспекті охорона природи є необхідною умовою використання її ресурсів і служить підтриманню динамічної рівноваги між використанням природних ресурсів, з одного боку, і відтворювальними можливостями природи — з другого, що особливо важливо за високої технічної оснащеності сучасного виробництва.

14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки У сучасних умовах питання екологізації економіки України стає особливо актуальним. Насамперед, це пов'язано зі значним виснаженням природних ресурсів, стрімким зростанням техногенного навантаження на природне середовище, зі збільшенням питомої ваги природоексплуатуючих галузей, із щорічним збільшенням екологічних проблем і катастроф. Так, до числа найбільш гострих екологічних проблем, що мають глобальний характер, належить потепління клімату. Відповідно до недавніх досліджень, внаслідок 258

виділення парникових газів, основним з яких є диоксид вуглецю, що утворюється внаслідок згоряння органічного палива, озонова діра у 2005 р. досягла найбільших розмірів за останні десятиліття, що також приводить до висновку – охорона навколишнього середовища має найважливіше значення як для нинішнього, так і для майбутніх поколінь. Як складові екологізації економіки нашої країни варто виділити такі чинники як перехід України до ринкової економіки і прагнення ввійти у європейську співдружність, де екологічній проблемі стали приділяти увагу значно раніше, ніж у пострадянських країнах. Це значно посилює контроль над якістю товарів, що надходять на світові ринки, з погляду їхньої екологічності, проведенням у державі різних природоохоронних заходів, в цілому над екологічною обстановкою в Україні. За визначенням окремих учених економістів-екологів, екологізація визначається як об'єктивно зумовлений процес перетворення всієї суспільної праці, спрямований на збереження і розвиток суспільно-економічних функцій природи. Під екологізацією можна розуміти такий подальший розвиток, що враховує екологічну складову як одну з основних у розвитку і функціонуванні будьякого компонента економіки країни. Сюди необхідно віднести: зниження навантаження на навколишнє середовище, збереження і відтворення природних ресурсів, переоснащення виробництв і впровадження маловідходних і безвідходних технологій, проведення різних природоохоронних заходів, природоохоронна спрямованість інвестицій і багато чого іншого. Таким чином, облік екологічного чинника необхідний у всіх секторах і галузях економіки. Варто виділити деякі найбільш важливі і першочергові напрямки екологізації економіки, що потребують негайного освоєння і професійного підходу. Насамперед, екологізація законодавчої бази – це й облік екологічних наслідків для держави і населення при прийнятті того чи іншого закону в будьякій галузі, і орієнтація законодавчих і нормативних документів на екологічні проблеми та їхній дозвіл. Цей пункт є відправним у будь-якому починанні, тому що на підставі законів і відбувається та чи інша діяльність. Наступним у переліку запропонованих напрямків варто виділити екологізацію податкової системи на основі затвердженого законодавства. Необхідно затвердити податки і податкові ставки таким чином, щоб будь-якому виробнику було максимально вигідно переорієнтувати свою діяльність на екологічно безпечну, ніж сплачувати штрафи. Але, водночас, варто полегшити податковий тягар для виробників екологічно чистої продукції, підприємств, які надають природоохоронні послуги, виробляють природоохоронне устаткування, використовують ресурсозберігаючі та безвідходні технології. В умовах екологізації податкової системи світовий досвід показує позитивні результати також від впровадження і використання концепції про "подвійні дивіденди". Основною ідеєю зазначеної концепції слугує стимулювання охорони навколишнього середовища за рахунок збільшення ставок екологічних податків з одночасним зниженням традиційних податків, що виконують винятково фіскальну функцію, таких як податок на прибуток, ПДВ, прибутковий податок і ін. В Україні такий підхід більш прийнятний у 259

трансформації податкової системи, ніж просте збільшення розмаїтості чи тарифів податків. Окремим варіантом екологізації податкової сфери необхідно розглядати зміну податків і податкових ставок для особливо небезпечних і екологічно несприятливих галузей, до яких варто зарахувати нафтову, хімічну, вугільну промисловість, атомну і теплову енергетику. Наступним актуальним напрямком пропонуємо виділити екологізацію виробництва. Тут важливо відзначити такі заходи як: упровадження маловідходних і безвідходних технологій; переоснащення виробничих потужностей на ресурсозберігаючі; створення окремих виробничих комплексів, де крім виробництва, здійснюється також переробка і повторне використання відходів виробництва (а також знаходяться виробничі цехи з випуску тари для виробленої продукції, її збору і повторного використання), тобто існує повний рециклінг виробництва; орієнтація на випуск екологічно чистої продукції. Цей напрямок екологізації економіки України – один із найбільш складних і потребує значних інвестицій, що пов'язано з масштабним моральним і фізичним спрацюванням устаткування на підприємствах країни. Так, виготовлення продукції на застарілому технологічному обладнанні неминуче призведе до: випуску продукції низької якості; високому ресурсоспоживанню; нагромадженню відходів виробництва; забрудненню шкідливими викидами всіх природних сфер; передчасному спрацюванню устаткування; зниженню продуктивності; додатковим витратам на поліпшення соціальної сфери і т.ін. Згідно з викладеним вище, наступним напрямком екологізації економіки вбачається екологізація інвестицій. Зрозуміло, що у наш час будь-яке підприємство України по суті не має вільних фінансових ресурсів, що гостро порушує питання пошуку інвестицій. Однак складно залучити інвесторів такими проектами як будівництво очисних споруд, створення заповідних територій, і природоохоронних, відновлення земель і т.ін. Але сьогодні життя і здоров'я населення прямо залежить від навколишнього природного середовища (якості води, повітря), на що варто робити основний наголос при залученні інвесторів. Інвесторами у вирішенні природоохоронних проблем окремого підприємства, регіону, країни в цілому можуть виступати як сама держава, так і окремі внутрішні й іноземні компанії. В умовах обмеженості фінансових ресурсів виникає вибір при інвестуванні тих чи інших проектів за окремими критеріями і тоді у підприємств з'являється стимул до розроблення найбільш ефективного й екологічно вигідного проекту. Однак тут постає ще одне питання: що найбільше вигідно – проводити прямі природоохоронні заходи, спрямовані на ліквідацію уже виниклих негативних екологічних наслідків чи інвестувати проекти щодо запобігання екологічно несприятливим ситуаціям? Відповідь очевидна – у сформованій ситуації, насамперед, засоби необхідно спрямовувати на вирішення екологічних проблем, не забуваючи про необхідність уже сьогодні фінансувати природоохоронні проекти, що надалі дадуть максимальну користь для людства і навколишнього природного середовища. Останнім з напрямків, який хотілося також особливо відзначити, є екологічне виховання й освіта. Уже зараз варто піклуватися про майбутні покоління, й одним зі способів є введення вже зі шкільної лави предметів, які 260

слугують основою для усвідомлення важливості природи в житті людини і необхідності зберігати і раціонально використовувати наявні природні блага, з подальшим продовженням екологічної освіти у вищих навчальних закладах. Також необхідно забезпечити доступність екологічної інформації для населення. Люди повинні мати змогу одержувати необхідну інформацію про природоохоронні заходи, що вживаються; про екологічну ситуацію в регіоні, країні; про існуючі екологічні організації та їхню діяльність; брати участь у різних дискусіях, пропонувати свої способи вирішення тієї чи іншої екологічної проблеми. Особливо хочеться відзначити той факт, що населення також має право і повинно одержувати достовірну інформацію про якість споживаної продукції, яку необхідно вказувати на упаковці товарів. Звичайно ж, це далеко не всі напрямки, про які варто вести переорієнтацію держави на екологічно спрямовану політику в економічній, природоохоронній, політичній, соціальній сферах, однак варто починати саме з цього сьогодні, і тоді майбутнє країни буде захищено.

14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» Імпульсу зростання екологічному сільському господарству скрізь в Європі дає ринок. Як у спеціалізованій дієтичній торгівлі, так і на великих оптових ринках попит швидко зростає. Головними імпортерами екологічних продуктів є, як і раніше, Німеччина, Англія і Швейцарія. У країнах Західної Європи екологічно чиста продукція представлена достатньо широко, кількість каналів розподілу велике: діє прямий збут, всі без винятку крамниці, окрім дешевих, пропонують біопродукти, існують спеціалізовані пункти продажу дієтичних і екологічно чистих продуктів. Так, у Швеції зацікавлення до екологічного сільського господарства почало зростати у 80-х роках минулого тисячоліття. Площі екологічно чистих земель в цій країні збільшилися з 1500 га в 1981 р. до 33000 га в 1990 р., що складає відповідно 0,05 і більше 1% площі ріллі. Найбільший приріст спостерігався в 1988-1989 рр., коли було оголошено про державну підтримку ферм, які займаються виробництвом екологічними методами. Екологічне сільськогосподарське виробництво в Чехії почало упроваджуватися лише з 1990 р. і вже в 1996 р. ним займалися 216 підприємств на площі 16,7 тис. га, зокрема 120 приватних (на 4177 га) і 21 кооператив (на 4844 га), а також 23 акціонерних товариства (на 4968 га). Досі в Чехії не існує державного механізму підтримки екологічно чистого агровиробництва. З цією метою міністерство сільського господарства і продовольства застосовує дієві заходи щодо належного використання земель сільськогосподарського призначення в охоронних територіях. У 1991 р. була створена організація FOA (Foundation for organic agriculture), метою якої і є підтримка екологічного землеробства. Таким чином, в країнах західної Європи ведеться значна робота з вирощування екологічно чистої продукції і просування її на ринок, що закономірно у зв'язку з зростаючим попитом на цю продукцію. Пріоритетні напрями сталого екологічного розвитку України закріплено в багатьох правових документах. Зокрема статтею 50 Конституції України, згідно якої кожен громадянин України має право на безпечне для життя і здоров'я 261

довкілля. Основні засади державної політики в напрямі гарантування цього права сформульовані в "Основних напрямах державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Міністерство аграрної політики за підтримки міжнародних донорів розпочинає роботу щодо створення національної системи сертифікації та узаконення виробництва органічної продукції, її переробки та продажу. Прихильники індустріальних методів у сільському господарстві вважають, що органічне землеробство потребує більше витрат, є менш врожайним, а культури більш вразливими до різних шкідників. Прибічники ж "органіки" кажуть, що такі господарства витрачають коштів менше, зокрема через те, що не купують пестицидів, мінеральних добрив та значно менше витрачають пального, а врожайність на «чистій» землі досить часто є вищою за ту, що отримують при застосуванні традиційних технологій. На законодавчому рівні здійснено низку слухань та сформовано відповідні завдання щодо питань переходу до екологічно чистого виробництва. Про це свідчить Постанова Верховної Ради України "Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні". Результатом обговорення стала розробка проекту "Національної концепції впровадження та розвитку екологічно чистого й екологічно безпечного виробництва в Україні". Отже, в Україні є всі умови для сталого розвитку екологічного виробництва. Реалізація стратегії сталого розвитку – запорука швидкого економічного зростання, яка водночас забезпечує підтримання екологічного балансу та збереження комфортних умов існування людства в довкіллі.

14.4 Ефективність використання природних ресурсів Досягнутий рівень наукового прогресу в національній економіці призвів до інтенсивного використання земельних ресурсів, атмосферного повітря, ресурсів морів і океанів, внутрішніх водойм. Це викликає певні негативні явища, зокрема загострення еколого-економічної ситуації. На сьогодні робляться спроби здійснити певні природоохоронні і ресурсозберігаючі заходи, які супроводжуються суттєвими змінами в господарському комплексі, зростанням у ньому ролі природної складової. Вимогою часу є розробка нових підходів до підвищення еколого-економічної ефективності використання природних ресурсів. Екологічні імперативи вимагають перебудови не тільки економічних механізмів, а й суспільної свідомості, зміни масових культурних уявлень і стереотипів, формування на цій основі екологічно безпечної моделі організації бізнесу і стилю життя людей. Ефективне вирішення екологічних проблем вимагає формування нового еколого-економічного підходу до економічного розвитку. Оцінюючи збитки, потрібно відрізняти: 1) видатки на запобігання забрудненню (іншим негативним явищам); 2) видатки на відшкодування збитків; 3) видатки на відновлення забрудненого середовища.

262

Видатки на запобігання забрудненню реципієнтів (населення, об’єктів комунально-побутового господарства, сільськогосподарських, лісових угідь, води, повітря, елементів основних фондів промисловості, транспорту тощо) визначаються для кожного об’єкта окремими, властивими тільки їм формулами та спеціально опрацьованими методами. Під час забруднення водоймищ їх визначають розміром видатків, необхідних для доведення води до такого стану, коли нею можна користуватися для технічних і комунально-побутових потреб. При забрудненні повітря аналогічні витрати виникають на застосування системи очищення повітря, кондиціонерів та ін. Для зменшення шумового забруднення враховують видатки на впровадження шумозахисних засобів, створення шумозахисних конструкцій. Для запобігання забрудненню витрачаються кошти на збір, виділення та поховання відходів. Усі названі витрати знижують економічні збитки і не повинні належати до категорії збитків підприємств. На практиці оцінка економічного збитку від забруднення природного середовища має такі основні етапи: перший і другий етапи – визначення рівня забруднення навколишнього середовища (або, виходячи з об’ємів викидів (скидів) шкідливих речовин у природне середовище, або на основі фактичних замірів концентрації шкідливих речовин) і виявлення районів розповсюдження викидів (зон забруднення). Третій етап – збір даних, які характеризують вплив забрудненого середовища на реципієнтів і визначення залежності між рівнем забруднення середовища і станом реципієнтів (цей стан, як ми вже знаємо, може виражатися у підвищеній захворюваності населення, передчасному зносі обладнання, зниженні продуктивності в сільському, лісовому та інших господарствах). Вказана залежність виявляється за допомогою застосування статистичних і економетричних методів. Підсумком третього етапу, таким чином, є визначення натурального збитку від забруднення навколишнього природного середовища. Четвертий етап – грошова оцінка впливу забрудненого середовища на реципієнтів з використанням ринкових цін, тобто власне визначення економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища. Для інвестиційних проектів і програм, особливо великих, обов’язковий ще один етап – аналіз факторів, не врахованих при грошовій оцінці. Його необхідність зумовлюється тим, що не всі наслідки забруднення навколишнього природного середовища виражаються у грошовій формі, а також інертністю процесів у природі (коли далеко не відразу, а інколи багато років потому проявляються як позитивні, так і негативні результати впливу на навколишнє природне середовище, особливо коли це стосується впливу на здоров’я людини). Має значення і той факт, що будь-яка екосистема є надзвичайно складним та унікальним об’єктом. І сучасні знання про закономірності, які керують її функціонуванням та розвитком, можуть бути просто недостатніми для визначення кількісних оцінок і прогнозування реакції екосистем на техногенний вплив. Прямі природоохоронні заходи є традиційним способом охорони навколишнього середовища. Вони практично стали першим способом захисту природи від деградації в результаті техногенного розвитку економіки. Експансія промисловості і сільського господарства на природу викликала 263

бажання захиститися шляхом будівництва різного роду очисних споруд, фільтрів, „відгородити” екосистеми від техносфери за рахунок створення охоронних природних територій, удосконалювати систему захоронення і складування відходів, відроджувати порушені землі рекультивацією і т.д. У наш час цим заходам приділяється особлива увага в різних програмах і планах з охорони навколишнього середовища практично в усьому світі (концепція охорони навколишнього середовища). Але, як вже зазначалося, все це – намагання боротися з наслідками техногенного розвитку, а потрібно ліквідувати причини. Однак і тепер, і надалі роль прямих природоохоронних заходів буде достатньо велика. Мова має йти про розумний синтез всіх заходів у рамках трьох напрямів формування сталого еколого-економічного розвитку. На жаль, сучасний технологічний рівень не дозволяє ліквідувати негативні екологічні наслідки від розвитку виробництва тільки на базі альтернативних варіантів або маловідходних технологій.

14.5. Оцінка «життєвого циклу виробництва» Оцінка життєвого циклу, як метод оцінювання екологічних аспектів продукції й потенційних впливів на навколишнє середовище, передбачає такі етапи: · визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу; · формування переліку вхідних і вихідних параметрів (інвентаризаційної відомості вхідних і вихідних матеріальних та енергетичних потоків) на стадіях життєвого циклу продукції, проведення необхідних розрахунків у рамках інвентаризаційного аналізу; · оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище, пов'язаних із вхідними й вихідними потоками речовини та енергії; · інтерпретація результатів інвентаризаційного аналізу й аналізу впливів. Ця оцінка також розглядає впливи на навколишнє середовище впродовж усього життєвого циклу продукції — одержання сировини, матеріалів, виробництво, експлуатація й утилізація в межах продукційної системи. Розглядаються і негативні впливи на населення, а також на стан екологічних систем. Оцінка характеристик життєвого циклу використовується: · для оцінки можливостей поліпшення екологічних аспектів продукції на різних стадіях життєвого циклу; · під час прийняття рішень у промислових, державних і недержавних організаціях, під час стратегічного планування, встановлення пріоритетів, проектування чи реконструкції продукції або процесів; · для вибору характеристик екологічності, у тому числі методів вимірювань; · під час проведення маркетингових досліджень; · під час екологічного маркування чи для складання заяви-декларації екологічної чистоти продукції. Зміст, межі та рівень деталізації оцінки життєвого циклу залежать від об'єкта дослідження й передбачуваного використання результатів. Глибина та широта оцінки життєвого циклу продукції можуть суттєво відрізнятися, що 264

більшою мірою залежить від цілей такої оцінки. У будь-якому випадку слід дотримуватися принципів і структури робіт, встановлених міжнародним стандартом ISO 14040. До основних особливостей оцінки життєвого циклу продукції належать: системна й адекватна оцінка екологічних аспектів продукції на стадіях її життєвого циклу, тобто оцінка екологічних аспектів продукційних систем, що являють собою модель життєвого циклу продукції — від одержання сировини, матеріалів до переробки або захоронення відходів; залежність глибини деталізації і часових меж оцінки життєвого циклу від поставлених цілей, і завдань; певні заходи щодо захисту конфіденційності й доречності використання результатів оцінки життєвого циклу залежно від їх передбачуваного застосування. Зміст аналізу, якість даних, методологія та вихідні результати оцінки життєвого циклу продукції мають бути прозорими й зрозумілими. Процес оцінки життєвого циклу слід обговорювати, джерела даних — документувати. Розглянемо зміст кожного з етапів оцінки життєвого циклу продукції, які згідно з міжнародним стандартом ISO 14040 передбачають визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу, інвентаризаційний аналіз життєвого циклу, оцінку потенційних впливів на навколишнє середовище та інтерпретацію результатів. Визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу До початку проведення оцінки життєвого циклу слід чітко визначити цілі й завдання, що мають відповідати передбачуваному використанню результатів. Під час визначення змісту оцінки життєвого циклу розглядають: функції продукційної системи (для порівняльного аналізу мають бути ідентифіковані об'єкти порівняння); функціональні елементи продукційної системи; межі продукційної системи; типи впливу та методологію оцінки впливу на навколишнє середовище й подальшого використання результатів; можливі припущення; можливі обмеження; вимоги до якості вихідних даних; необхідність експертизи результатів; вид і форму подання результатів аналізу тощо. Зміст оцінки життєвого циклу має визначатися функціями досліджуваної системи Спочатку слід виявити структурну одиницю, до якої можуть бути віднесені вхідні й вихідні матеріальні та енергетичні потоки. Це необхідно для забезпечення порівнянності результатів оцінки життєвого циклу, яка є сумнівною, якщо зіставляються різні системи. Тому порівняння має здійснюватися на загальних підставах.

265

Визначення кількості функцій, потрібних для аналізу системи, залежить від цілей і змісту дослідження. Виділений функціональний елемент повинен визначатись і вимірюватись. Межі продукційної системи визначаються низкою чинників, у тому числі передбачуваним застосуванням, цілями дослідження, зробленими припущеннями, критеріями вибору, можливими фінансовими витратами. Вибір вхідних і вихідних потоків, рівень агрегування даних під час моделювання системи узгоджують із цілями дослідження. Систему слід моделювати так, щоб входи й виходи були елементарними однорідними потоками. Критерії, що використовуються для визначення меж системи, мають бути ідентифіковані й уточнені на стадії формування змісту досліджень. У ході дослідження життєвого циклу, орієнтованого на проведення порівняльного аналізу й публічного розгляду результатів, оцінюється необхідність аналізу всіх матеріальних потоків та залучення їх до процесу цього дослідження. Вимоги до якості даних встановлюються цілями й змістом оцінки життєвого циклу і включають: · охоплюваний період часу; · охоплювані географічні координати; · розглядувані технологічні системи; · точність, повноту й репрезентативність даних; · взаємну відповідність і відтворюваність методів, що використовуються під час оцінки життєвого циклу; · джерела даних; · змінюваність і невизначеність інформації та методів. Якщо оцінка життєвого циклу використовується для проведення порівняльних оцінок, то необхідно оцінити точність, повноту й репрезентативність даних, так само як взаємну відповідність і відтворюваність використовуваних методів. Під час здійснення порівняльних досліджень еквівалентність порівнюваних систем має бути оцінена до інтерпретації результатів. Системи можна порівнювати, якщо вони мають однакові функціональні елементи й еквівалентний методологічний підхід до характеристик навколишнього середовища; встановлення своїх меж; якості даних; правил прийняття рішення стосовно визначення входів, виходів, оцінки впливів. Будьяка розбіжність між системами щодо цих параметрів має бути ідентифікована й зафіксована у відповідному звіті. Необхідність проведення експертизи на відповідність дослідження оцінки життєвого циклу вимогам міжнародного стандарту ISO 14040 щодо методології, збирання даних і звітності повинна визначатися на початку здійснення оцінки життєвого циклу. Якщо таке рішення прийняте, то визначається методика проведення такої оцінки й виконавці.

15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1 Національна та регіональна екологічна політика України На сьогоднішній день єдиним нормативно-правовим актом, що визначає екологічну політику і стратегію держави, є постанова Верховної Ради України 266

від 5 березня 1998 р. N 188/98-ВР «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Урахування процесів глобалізації економіки, розвитку ринкових відносин та рішень Київської конференції міністрів навколишнього природного середовища «Довкілля для Європи» (2003 р.), Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в м. Йоганнесбурзі (2002 р.), перспективи вступу України до СОТ, положення ряду міжнародних зобов'язань зумовило необхідність розроблення проекту нового стратегічного документа на довгострокову перспективу. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 880-р «Про схвалення Концепції національної екологічної політики на період до 2020 року» Мінприроди розроблено проект «Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року» – документ, який визначає мету, цілі, завдання й принципи, механізми та інструменти реалізації державної екологічної політики на довгостроковий період. У свою чергу, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області у 2009 році підготовлено адаптований та конкретизований проект – «Стратегія екологічної політики в Херсонській області на період до 2020 року» (далі – Стратегія) – з метою вирішення загальнонаціональних екологічних проблем на регіональному рівні. Кінцевою метою реалізації Стратегії є створення безпечного для життя та здоров'я людини навколишнього природного середовища в Херсонській області. Для досягнення мети встановлюються наступні довгострокові цілі: підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення стану навколишнього середовища та підвищення рівня екологічної безпеки, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, забезпечення екологічно збалансованого природокористування, еколого безпечне поводження з відходами. Стратегія визначає механізми реалізації регіональної екологічної політики, які включають наступні елементи: регуляторні (стратегічну екологічну оцінку, екологічний менеджмент, екологічну експертизу та екологічний аудит); економічні та інтегральні (екологічну освіту та просвіту, наукове забезпечення та державний контроль реалізації екологічної політики, моніторинг довкілля, участь громадськості у прийнятті рішень та розвиток партнерства у сфері охорони навколишнього природного середовища). Основні принципи, на яких базується регіональна екологічна політика: рівність трьох складових розвитку: економічної, екологічної та соціальної, що зумовлює врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень; партнерство у розв'язанні нагальних проблем та залучення всіх зацікавлених сторін до реалізації екологічної політики; «забруднювач та користувач платять повну ціну», принцип передбачає для забруднювача запровадження стимулів щодо зниження рівня негативного впливу на навколишнє природне середовище та повної відповідальності користувача за стан наданих йому у користування природних ресурсів, а також зменшення впливу його діяльності (бездіяльності) на стан 267

цього середовища; відмови від господарських та інших проектів, пов'язаних з дією на природні системи, якщо його наслідки непередбачувані на сучасному етапі або прогнозуються недостатньо надійно; принцип запобігання негативним екологічним наслідкам різних видів господарської діяльності до їх реалізації, врахування віддалених екологічних наслідків; екологічна відповідальність, що потребує запровадження чіткого механізму покарання за будь-які порушення природоохоронного законодавства; принцип упереджуючої дії, який передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища; доступність та прозорість екологічної інформації; участь громадськості, органів самоврядування, ділових кіл у підготовці, обговоренні, прийнятті та реалізації рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища й збалансованого природокористування.

15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Тенденцією останніх років є усунення недоліків існуючої системи управління у галузі охорони довкілля шляхом застосування існуючої нормативно – правової бази, її вдосконаленням та доповненням. Так, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України розроблено і прийнято десятки законів, положень, порядків, інструкцій екологічного спрямування, входження України в міжнародний правовий простір в галузі охорони природи.

15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в 2011 році проведено 1532 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, суб’єктами господарювання. За виявленими правопорушеннями складено 1721 протокол про адміністративне правопорушення. До адміністративної відповідальності притягнуто 1644 чоловік, яких оштрафовано на загальну суму 288,375 тис.грн., з яких стягнуто 261,472 тис.грн. За шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу нараховані збитки, пред’явлено позовів та претензій в кількості 131, на загальну суму 65957,179 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 76 підприємств, суб’єктів господарювання. У 2011 році Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в органи прокуратури, попереднього слідства чи дізнання направлено 25 матеріалів з ознаками злочину, по 10 з яких порушено кримінальні справи.

268

15.4 Виконання державних цільових екологічних програм Виконання програми стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня соціально-економічного розвитку Херсонської області «Екологія – 2015» З метою поліпшення екологічної ситуації в області, керуючись статтями 43 і 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1996 року № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" та у зв’язку із завершення терміну дії програми поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010», Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області підготовлено проект програми на 2011-2015 роки, який схвалено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25 березня 2011 року № 167 «Про проект програми стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня соціальноекономічного розвитку Херсонської області «Екологія – 2015» (далі – Програма) та затверджено рішенням обласної ради від 20 квітня 2011 року № 158. Основним інвестором виконання природоохоронних заходів в області є державний або місцеві бюджети. Враховуючи наведене, з метою поліпшення екологічної ситуації в області та на виконання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007 № 55, а також згідно з Положенням про обласний Фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженого сесією обласної ради від 02 липня 2009 року № 1033 Держуправлінням підготовлено проекти переліків першочергових заходів для фінансування з обласного природоохоронного фонду у 2011 році на загальну суму 12 млн 12,5 тис грн., які затверджено сесією обласної ради від 20 квітня 2011 року № 159. За даними Головного фінансового управління обласної державної адміністрації надходження до обласного природоохоронного фонду за 2011 рік склали 3 млн 980,806 тис грн, що з врахуванням залишку коштів на 01.01.11 становить 12 млн 316,303 тис грн. На виконання Програми за рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету у 2011 році виділено 10 млн 784,674 тис грн на фінансування наступних природоохоронних заходів: - реконструкція діючих очисних споруд в с. Залізний Порт Голопристанського району на суму 2 млн грн.; - будівництво (реконструкція) очисних споруд виправної колонії № 105 в с. Дар’ївка Білозерського району на суму 52,645 тис грн.; - реконструкція очисних споруд м. Берислав на суму 912,414 тис грн.; - очисні споруди - будівництво та реконструкція каналізаційних мереж с. Роздольне Каховського району на суму 96,0 тис грн.; - коригування проектно-кошторисної документації будівництва очисних споруд каналізації м. Гола Пристань на суму 290,0 тис грн.; 269

- придбання технологічного (повітродувного) обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості на міських очисних спорудах м. Херсона на суму 1 млн 525 тис грн.; - захист від шкідливої дії вод смт Нова Маячка Цюрупинського району на суму 250,0 тис грн.; - розробка та формування офіційного картографічного матеріалу з визначенням меж та кордонів територій з природоохоронним статусом. І етап-картографія кордонів водно-болотних угідь міжнародного значення «Дельта Дніпра» в межах населених пунктів Нижнього Дніпра, (в першу чергу - м. Херсона) та Дніпро-Бузького лиману на суму 23,012 тис грн.; - реконструкція очисних споруд Херсонської інфекційної лікарні-споруди знезараження інфекційних каналізаційних стоків на суму 340,405 тис грн.; - будівництво споруд знезараження інфекційних каналізаційних стоків Херсонської обласної туберкульозної лікарні в м. Херсоні на суму 1 млн 615 тис. грн.; - реконструкція діючих очисних споруд стічних вод у смт Чаплинка Херсонської області на суму 1 млн. 200 тис грн.; - реконструкція водоприймальної частини свердловини на НСВ-1 та НСВ-2 з метою недопущення перетоку некондиційних вод у питний водоносний горизонт м. Херсона на суму 1 млн 51,388 тис. грн.; - реконструкція очисних споруд стічних вод у смт Наддніпрянське Дніпровського району м. Херсона на суму 297,0 тис грн.; - аварійно-відновлювальні роботи на каналізаційних спорудах та мережах у смт Наддніпрянське Дніпровського району м. Херсона на суму 498,067 тис грн.; - розробка проектно-кошторисної документації на будівництво Херсонського регіонального полігона твердих побутових відходів (І черга) на суму 396 тис грн; - розробка проекту реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Дендропарк Херсонського державного аграрного університету» на суму 17,0 тис грн.; - розробка проекту реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Дендропарк Ботанічного саду Херсонського педагогічного університету» на суму 37,0 тис грн; - проведення робіт по встановленню у натурі меж та нанесення на плановокартографічні матеріали територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: ботанічного заказника “Софіївський», геологічної пам’ятки природи “Федорівська печера» та 9 ботанічних пам’яток природи на суму 60,243 тис грн.; - придбання обладнання для проведення спостережень за стічними водами, станом поверхневої води, за джерелами промислових викидів та забрудненням ґрунтів на суму 123,5 тис грн. У реалізації Програми стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня соціально-економічного розвитку Херсонської області «Екологія – 2015» задіяні всі райдержадміністрації та міськвиконкоми 270

області, деякі управління обласної державної адміністрації, крупні підприємства області та інші установи. Чаплинський район. У 2012 році планується здійснювати роботи з реконструкції очисних споруд в смт Чаплинка. Рішенням обласної ради у 2011 році виділено 1200,0 тис. грн. на реалізацію зазначеного вище проекту. Розпорядником коштів по ньому виступає комунальна установа з капітального будівництва та експлуатації об’єктів соціально-культурного та комунального призначення Херсонської обласної ради. У листопаді 2011 року проведено конкурсні торги стосовно виконання робіт з реконструкції очисних споруд в смт Чаплинка, і найближчим часом планується розпочати будівельні роботи. На даний час частину закупленого обладнання завезено на виробничу базу ТОВ «Чаплинський комунальник». Для вирішення питання відновлення КНС та напірного колектору у житловому масиві по вул. Пушкіна Чаплинською селищною радою передбачено у проекті місцевого бюджету на 2012 рік кошти на розробку проектно-кошторисної документації на їх реконструкцію. Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 11 листопада 2011 року № 472 «Про забезпечення жителів населених пунктів району житлово-комунальними послугами» виконавчим комітетам сільських, селищних рад визначено завдання стосовно проведення інвентаризації артезіанських свердловин на підвідомчих територіях, у тому числі несанкціонованих; ознайомити власників несанкціонованих свердловин про відповідальність за самовільне захоплення водних об'єктів або самовільне водокористування, порядками оформлення дозвільних документів і легалізації цих свердловин; контролювати ситуацію з будівництвом несанкціонованих артезіанських свердловин на підвідомчих територіях. Загальна кількість артсвердловин, задіяних під централізоване водопостачання – 109 шт.: в селищах – 28, селах – 81. Із загальної кількості свердловин функціонують 91 шт., законсервовано 18 шт. У відповідності до наказу Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації від 27.10.2010 року № 96 «Про заходи щорічної хімічної меліорації сільськогосподарських земель області», за результатами агрохімічного моніторингу ґрунтів сільськогосподарського призначення спеціалістами Херсонського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» виготовлено проектно-кошторисну документацію на площі ґрунтів, що підлягають гіпсуванню, по таких господарствах району, як ТОВ «СіНа», ТОВ «Глобал Інвест», ПП «Агрі Юг», ТОВ «Вішва Ананда», ДПДГ ІТСР «Асканія-Нова», ДПДГ «Асканійська», ПП «Софіта Юг». Загальна площа складає 3897,48 га. Інфраструктура виробництва екологічно чистої продукції агропромислового комплексу району розвивається на площі 1200 га. На базі окремих господарств району, таких як ТОВ «ТД «Долинское», ППБФ «Таврія», ТОВ «Славута-Юг» - показана і обґрунтована роль визначення розрахункової норми добрива, її значення у формування рівнів урожаїв, якості та екологічно-чистих показників культур, що вирощуються.

271

Ліцензію на вирощування екологічно чистої продукції отримали такі господарства, як ТОВ «Вішва Ананда», ППБФ «Таврія», ТОВ «ТД «Долинское». У 2011 році у Чаплинському районі кормових культур посіяно на площі 9708,4 га. З них багаторічних трав – 2035,7 га, що в структурі кормових культур складає 21%. Протягом 2011 року органічні добрива вносились сільськогосподарськими підприємствами району в кількості 10676 тонн (ТОД «ТД Долинське», ППБФ «Таврія» Закуплено всього 5770 тонн мінеральних добрив : аміачної селітри - 1600 тонн, суперфосфату - 1570 тонн, нітроамофосу - 950 тонн, сульфату амонію 350 тонн, амофосу -700 тонн, карбамід – 600 тонн. Протягом 2011 року розробка проектів консервації земель не проводилась у зв’язку з відсутністю фінансування. Сільськими,селищними радами протягом 2011 року висаджено 2322 шт. дерев, кущів 378, площа нових газонів квітників складає 0,68 га. Станом на 01січня 2012 року ДП «Новотроїцьке лісове господарство» залісено 79 га., ДП «Каховське лісове господарство» - 102,97 га Згідно заходів Програми передбачено будівництво локальних очисних споруд ВАТ «Чаплинський маслосирзавод» на 2012 рік, вартість цих робіт складає 250 тис. грн. за рахунок підприємства. Протягом 2011 року відкритим акціонерним товариством проводяться підготовчі роботи. Протягом 2011 року профінансовано за КПКВ 2407060 ведення державного моніторингу поверхневих вод, водного кадастру, паспортизації, управління водними ресурсами – 1920.0 грн.; КПКВ 240707 – захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь – фінансування не планувалося; КПКВ 2407050 експлуатація державного водогосподарського комплексу: на утримання дренажних систе6м та поточного ремонту – 466055,00 грн., для роботи дренажних свердловин (оплата електроенергії) -753079,6 грн Для збереження природно-заповідного фонду, еколого-освітньої та екскурсійної діяльності біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім.Ф.Е.ФальцФейна Програмою передбачено виділення коштів з державного бюджету у сумі 125820,0 тис. грн., у 2011 році – 19290,0 тис. грн. Адміністрація Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН звітує, що виконання п.9.3 планувалось внести у Загальнодержавну екологічну програму розвитку заповідної справи України до 2020 року і прийняті Верховною Радою України. Але, розроблена Мінприроди, за участі заінтересованих міністерств і відомств Програма, до цього часу не внесена на розгляд Верховної Ради України, тому установа фінансується за урядовою Програмою 659 1100 «Збереження природнозаповідного фонду в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова», на виконання якої видатки із спеціального і загального фондів у 2011 році склали 11 552, 3 тис.грн., що в порівнянні з контрольними показниками обласної програми і Проекту Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи менше на 8037,7 тис.грн.

272

Незважаючи на обмежене фінансування, заповідник забезпечив у 2011 році збереження біорізноманіття на території заповідної зони, Дендропарку «Асканія-Нова» загальнодержавного значення та Колекції тварин зоопарку, що становить Національне надбання, а також здійснив прийом 91 тисячі екскурсантів на екологічні маршрути. Кількість копитних тварин, що утримується в заповіднику, перевищила їх чисельність за всю історію природоохоронного об'єкту. Білозерський район. За кошти сільгосптоваровиробників внесено 70 тонн гіпсу на площі 80 га. В 2011 році багаторічні трави в кормовій групі району займали площу 1495 га, або 26,0%. Внесено 16,8 тис. тонн органічних добрив на площу 561 га та 3,2 тис. тонн мінеральних добрив не площу 70,2 тис. га. Схема консервації деградованих та малопродуктивних земель розроблена в 2009 році Херсонським науково-дослідним та проектним інститутом землеробства за рахунок коштів з районного бюджету, що надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Площа земель складає – 201,0 га, з яких, згідно з розробленої схеми 195,4 га підлягають консервації шляхом залучення, а 5,6 га – заліснення. У розрізі сільських рад площа складає: Токарівська – 86,0 га, Надеждівська – 39,0 га, Федорівська – 68,8 га, Білозерська селищна рада – 7,2 га. Подальша робота по розробці робочих проектів щодо консервації земель буде проведена при наявності коштів з державного бюджету. Скадовський район. Виконано хімічну меліорацію ґрунтів (гіпсування) на площі 130 га, створено зони вирощування екологічно чистої продукції на площі 6352 га, внесено 20,5 тис. тонн органічних та 4,678 тис. тонн мінеральних добрив. Доведено у структурі посівних площ багаторічних трав до 40% кормової групи 1965 га. Великолепетиський район. За кошти сільгоспвиробників внесено 75 тис тонн органічних добрив на суму 9 млн 980 тис грн та 9 тис тонн мінеральних добрив на суму 29 млн 700,0 тис. грн. Відділом освіти районної державної адміністрації проведено заходи з організації екологічних та природоохоронних акцій та конкурсів а також з розширення мережі гуртків екологічного спрямування у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах на загальну суму 320 грн. Відновлено полезахисних лісосмуг на 325 тис грн. Херсонським обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства за кошти державного бюджету проведено берегоукріплення Каховського водосховища в межах с. Мала Лепетиха – 1 млн 580 тис грн. та виготовлено проектну документацію берегоукріплення Каховського водосховища в межах с. Князе-Григорівка на суму 89 тис грн. Іванівський район. Згідно з розпорядженням голови районної державної адміністрації від 18 травня 2011 року № 243 “Про проект програми стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня соціальноекономічного розвитку Іванівського району “Екологія – 2015” в 2011 році було 273

виконано розчищення русла Фрунзенської балки Іванівського району. Інші заходи не виконувалися в зв’язку з відсутністю коштів. У Нововоронцовському районі заходи Програми не виконувались. Великоолександрівський район. Здійснено вирубки реформування та оздоровлення лісів на суму 485 грн. На влаштування та догляд за мінералізованими смугами витрачено 8,11 тис грн. На захисне лісорозведення (заліснення) витрачено 280,0 тис грн. Внесено органічних добрив на 2 млн 205 тис грн та мінеральних добрив на 21 млн 490,5 тис грн. На виготовлення проектів землеустрою під розміщення ПТПВ в с. Садок, Борозенське, П’ятихатки Борозенської с/р, Бобровий Кут, Калінінське, Чкалове та Мала Олександрівка виділено 105 тис грн. Новотроїцький район. Протягом 2011 року проведено роботи з заміни зворотнього клапану, засуву каналізаційної системи, перекладено саамопливний коллектор протяжністю 20 км на КНС 2 в смт. Новотроїцьке. Загальна вартість робіт становила 20.0 тис.грн. Протягом грудня 2011 року за рахунок коштів державного бюджету на території Новотроїцького району перезатарено і вивезено 58,3 тонн непридатних до використання пестицидів (с. Катеринівка ВолодимироІллінської сільської ради - 14,3 т., с. Новомихайлівка – 33,8т., с. Олександрівка- 10,1т.) На території району виготовили проектно-кошторисну документацію на проведення хімічної меліорації грунтів 6 сільськогосподарських підприємств загальною площею 4846га. У 2011 році посіви багаторічних трав склали 1089,5 га, що становить 40,6% в структурі кормових культур. Під посіви сільськогосподарських культур та підживлення озимих культур по мерзлому ґрунті внесено 11,8 тис. тонн за рахунок коштів сільськогосподарських підприємств. Обласним центром «Родючість» у 2011 році проведено планове обстеження всіх господарств району, виготовлена документація по агрохімічній паспортизації грунтів по всіх господарствах району, включаючи фермерські господарства. Станом на 01 січня 2012 року ДП «Новотроїцьке лісове господарство» передано 115,0 га малопродуктивних і деградованих земель під заліснення, а саме: 45,0 га на території Новотроїцької селищної ради, 10,0 га на території Чкалівської сільської ради, 60,0 га на території Василівської сільської ради. На даний час ДП «Новотроїцьке лісове господарство» замовило виготовлення технічної документації площею 60,0 га. Районна станція юних натуралістів одна із Херсонської області внесена до Міжнародного реєстру учасників з екологічним проектом «Лелека». Даний проект розрахований для учнів 5-12 класів, який включає ведення спостереження за птахами, їх картування, фотоматеріали, виготовлення і розповсюдження листівок. Гуртківці станції юних натуралістів є учасниками Міжнародного Проекту «Весна прийшла», який розрахований для учнів 1-4 класів. Юні спостерігачі ведуть спостереження за такими птахами, як лелека, ластівка сільська, серпокрилець, зозуля, строки прильоту і відльоту птахів, картування, малюнки, фотоматеріали.

274

Новотроїцька станція юних натуралістів зайняла ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Птах року», ІІІ місце у обласній акції «Допоможемо зимуючим птахам». Юні квітникарі станції юних натуралістів є Членами Всеукраїнської Екологічної ліги. Займаються обліком та картуванням первоцвітів та Червонокнижних рослин Новотроїцького району. На базі станції юних натуралістів створено дитяче об’єднання ВЕЛ «Екологічна варта», метою якого є просвітницька, екологічно-пропагандистська робота по охороні первоцвітів, рослин Червоної Книги України: виготовляються еколистівки, бюлетні, виступи агітбригади, картування цих рослин в межах району, патрулювання та інше. За період з 2010-2011 року юннати та члени «Екологічної варти» стали учасниками громадської компанії «Збережемо українські степи!» Національного Екологічного Центру України. У 2011 році один гуртківець був запрошений на екологічний Форум дітей та молоді України «Діти України на варті довкілля» у м. Києві, Оргуського інформаційнотренінгового центру Міністерства екології та природних ресурсів України. У Всеукраїнському проекті «Забуяй таврійський краю» Одрадівська загально-освітня школа І-ІІІ ступенів посіла ІІ місце в області. У 6 школах району створено екологічні стежини, які на даний час паспортизовані та затверджені селищними радами. Протягом 2011 року Станція юних натуралістів, Сиваська №2, Сергіївська, Василівська загальноосвітні школи ІІІІ ступенів посіли І, ІІ, ІІІ місця в області. Протягом 2011 року в районі проведено щорічну Всеукраїнську акцію “За чисте довкілля”. За час проведення акції висаджено 14,7 тис. дерев, 6,3 тис. кущів, ліквідовано 40 несанкціонованих сміттєзвалищ, прибрано 2700 тис.м² прибудинкових територій, впорядковано 39 кладовищ, 27 братських могил, 20 меморіальних комплексів, були задіяні 9,2 тис осіб, із них 1,3 – учнівської молоді. Роботи з благоустрою продовжуються шляхом проведення “чистих четвергів”. Екологічні проблеми протягом 2011 року висвітлювались у районній газеті «Трудова слава» - 06.01.2011 «Як вибирати саджанці», «Допоможемо зимуючим птахам»; 04.02.2011 «Час пересаджувати кімнатні рослини»; 25.02.2011 «Первоцвіт-2011»; 04.03.2011 «Березневі роботи в садах та виноградниках»; 01.04.2011 «Календар садівника – городника»; 08.04.2011 «Сосновий бір» біля прокуратури, «Не губіть первоцвіти!»; 15.04.2011 «Зупинимо лісорубів!»; 03.06.2011 «Перепели - птахи тендітні й вимогливі»; 10.06.2011 «Степ та степ навкруг…»; 08.07.2011 «Минуле і сучасність Гнилого моря»; 19.08.2011 «Пташине царство»; 23.09.2011 «Хижаки присиваських степів»; 09.12.2011 «Бути Зеленому зеленим». З метою здійснення природоохоронної роботи в загальноосвітніх школах району для учнів 4-10-х класів викладаються природоохоронні предмети «Екологія», «Довкілля», «Здоров´я людини і навколишнє середовище», «Природознавство», «Валеологія», «Рідний край». У Верхньорогачиському районі проведено інвентаризацію зон зелених насаджень, облаштування санітарно-охоронних зон артезіанських свердловин, розроблено графік тампонажу недіючих артезіанських свердловин. Голопристанський район. За власні кошти сільгосппідприємств в районі проведена робота щодо хімічної меліорації методом гіпсування на орних 275

землях, особливо на зрошуваних. Так на протязі 2011 року проведено гіпсування ріллі під розміщення картоплі на площі більше 500 гектар, це в таких господарствах, як ФГ «Аделаїда», ПП «Олександр А Синенко», ФГ «Запільне», ПВКФ «Вера», ФГ «Тора». В господарствах району відпрацьовано структуру посівних площ на 2012 рік з таким розрахунком, що зернова група буде становити 46% від ріллі. Чисті пари в структурі посівних площ сільськогосподарських культур складають 14,6 тис. га, або 14,8% від ріллі. Соняшник буде посіяний на площі 12,4 тис. га, що становить 12,6%. Кормова група складає 2,9% від ріллі. Структура посівних площ відповідає науково обґрунтованим положенням. Станом на 10.01.2012 року по району методом заорювання соломи внесено 63,645 тис тонн органічних залишків. Сільгосптоваровиробниками району придбано 4,195 тис тонни мінеральних добрив, що складає 101,5% від запланованого, із них: аміачної селітри – 3500 тонн, або 100%, карбаміду – 85 тонн, сульфату амонію – 10 тон, амофосу – 140 тонн, або 140% до плану та нітроамофоски – 460 тонн, або 192%. У Високопільському районі заходи Програми не виконувались. Нижньосірогозький район. В Нижньосірогозькій районній державній адміністрації проведено нараду з питання розгляду „Схеми підвищення водозабезпечення балки Великі Сірогози та покращення екологічного стану ландшафтного заказника місцевого значення „Балка Великі Сірогози”. Відповідно якої загальні капіталовкладення для реалізації запропонованих технічних рішень водозабезпечення необхідно кошти та виконання робіт на суму 7,17 млн. грн. в тому числі на розробку проекту 500 тис. грн.. Вирішується питання надання прибережних смуг балки, за межами населених пунктів району, для заліснення Новотроїцькому Держлісгоспу, відповідно до розробленого проекту. Відповідно до Програми, покращення водозабезпечення та графіку будівництва першої черги Іванівського групового водоводу передбачається проведення робіт по добудові та будівництву водоводу на території Нижньосірогозького району на 2013 рік. Каховська міська рада. У зв’язку з аварійним станом напірного каналізаційного колектора в м. Каховці за рахунок коштів міського бюджету (100 тис. грн..) виготовлена проектно-кошторисна документація на реконструкцію вказаного колектора та здійснення її технічної експертизи. За дорученням Президента України В.Ф.Януковича із держаного бюджету виділено 5,6 млн. грн., вирішено питання співфінансування із міського бюджету (988,2 тис. грн.). Замовником по реконструкції напірного колектору виступало обласне управління ЖКГ. Роботи з реконструкції колектору проводила будівельна фірма «Верона». На даний час роботи завершено.

15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища Здійснювався супровід Програми моніторингу довкілля Херсонської області на 2010-2015 роки, затвердженої рішенням рішення XLVIII сесії п’ятого скликання від 06.08.2010 р. № 1376 «Про програму моніторингу довкілля Херсонської області на 2010-2015 роки».

276

Підготовлено листи організаціям – суб’єктам моніторингу про надання кандидатури, яка відповідає за обмін інформацією під час виникнення надзвичайної ситуації та проведення режимних спостережень. Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляд поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснювала міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля. Однак, з кадровими змінами, функціональними розмежуваннями, робота комісії на деякий час призупинилася. На сьогоднішній день міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля ліквідовано згідно постанові Кабінету Міністрів України від 02 червня 2010 року № 397 «Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів утворених Кабінетом Міністрів України». Для забезпечення налагодження інформаційної взаємодії між суб’єктами обласної системи моніторингу продовжується робота щодо укладення Угод про співробітництво в організації та забезпечення надійного функціонування обласної системи моніторингу (далі – Угода). У зв’язку з закінченням дії Угоди, яка укладалася в 2005-2006 р.р. Держуправління розробило і надало на розгляд суб’єктам моніторингу проект оновленої Угоди про співробітництво. Станом на 01.12.2011 року майже з усіма організаціями – суб’єктами моніторингу укладено Угоду. На розгляді Угоди у: ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція» та Південно-Українській геологічній експедиції. Завдяки даним суб’єктів моніторингу створені і постійно поповнюються бази даних, що характеризують стан: ґрунтів, атмосферного повітря міста і поверхневих вод суші. Крім цього, постійно поповнюються статистичні бази даних. Не зважаючи на наданні електронні уніфіковані форми подання інформації, суб’єкти моніторингу надають інформацію в зручній для них формі, що ускладнює роботу по заповненню встановлених Мінприроди форм. На виконання наказу Мінприроди України від 26 квітня 2007 року № 218 «Про надання екологічної інформації» щомісяця на веб-порталі Інформаційноаналітичного центру Мінприроди та веб-сторінці держуправління розміщується оперативна інформація щодо стану забруднення атмосферного повітря міста і поверхневих вод в області. На виконання наказу Мінприроди України від 11 травня 2007 року № 233 «Щодо затвердження форми «Екологічного паспорту регіону» підготовлено Екологічний паспорт Херсонської області за 2010 рік. На виконання окремого доручення Мінприроди України від 24 листопада 2009 року № 467 «Щодо наповнення інформаційно-аналітичної бази даних «Екологічний паспорт регіонів України» забезпечено наповнення інформаційно-аналітичної бази даних «екологічний паспорт регіонів України». На виконання наказу Мінприроди від від 14 листопада 2008 року № 584 «Про запровадження щорічної інтегральної оцінки стану довкілля на регіональному рівні» здійснено розрахунок показників інтегральної оцінки стану довкілля в області за 2010 рік. Визначено рівень забруднення складових довкілля (атмосферне повітря, поверхневі водні об’єкти, ґрунти).

277

15.6 Державна екологічна експертиза Державна екологічна експертиза у Херсонській області виконується спеціалістами еколого-експертного підрозділу Держуправління із залученням в разі необхідності наукових організацій-контрагентів, які виконують завдання щодо підготовки наукових еколого-експертних оцінок проектної документації. Робота проводиться з метою дотримання норм природоохоронного законодавства при будівництві та реконструкції об’єктів та запобігання негативному впливу на навколишнє середовище. Розгляд проектно-кошторисної документації здійснювався в рамках комплексної державної експертизи на договірних засадах з філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Херсонській області (82,5%) та у відокремленому порядку. Із розглянутих 80 об’єктів держекоекспертизи 17 (21,25%) було повернуто на доопрацювання. По одному з об’єктів, проектна документація потребувала поглибленого вивчення та підготовки наукового обґрунтування, тому до експертного розгляду і підготовки еколого-експертної оцінки були залучено спеціалізовану організацію. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2011 р.

Виконання робіт

1 Проведено експертиз по матеріалам ОВНС передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Таблиця 103 Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

Загальна кількість (шт.)

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

2

3

4

80

63

17

21,25

1

1

-

-

66

52

14

21,21

14

11

3

21,42

15.7 Економічні засади природокористування 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Протягом 2011р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами області було витрачено 93869,9 тис.грн., що на 48,4% більше порівняно з 2010р. З них 96,3% (90389,8 тис.грн.)

– поточні витрати на охорону природи, пов’язані з експлуатацією і обслуговуванням засобів природоохорон-ного призначення, 3,7% (3480,1 278

тис.грн.) – інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об’єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування та витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання. У 2011р. поточні витрати та капітальні інвестиції збільшились проти 2010р., відповідно, на 49,5% та 23,5%. За рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів було освоєно 76,9% капітальних інвестицій і здійснено 17,2% поточних витрат, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля, як і в попередні роки, були власні кошти підприємств: відповідно 23,1% і 82,8%. Підприємствами, організаціями та установами м.Херсона протягом року витрачено 52,2% коштів від загальної по області суми капітальних інвестицій природоохоронного призначення і 43,4% – поточних витрат. Капітальні інвестиції та поточні витрати підприємств, організацій, установ на охорону навколишнього природного за напрямками природоохоронної діяльності у 2011р. (тис.грн.) Таблиця 104 Фактично витрачено – всього

Капітальні інвестиції та поточні витрати – всього у тому числі охорона атмосферного повітря і клімату очищення зворотних вод поводження з відходами захист і реабілітація ґрунту, підземних і поверхневих вод зниження шумового і вібраційного впливу (за винятком заходів з метою охорони праці) збереження біорізноманіття і середовища проживання радіаційна безпека (за винятком заходів для запобігання аваріям і катастрофам) науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування інші напрями природоохоронної діяльності

У тому числі капітальні інвестиції з них витрати на усього капітальний ремонт

поточні витрати

93869,9

3480,1

1669,0

90389,8

2556,7 48010,8 23640,9

458,9 1995,2 578,9

208,9 884,4 512,3

2097,8 46015,6 23062,0

42,1

33,0

5,1

9,1

–

–

–

–

17856,3

414,1

58,3

17442,2

35,2

–

–

35,2

1466,8

–

–

1466,8

261,1

–

–

261,1

Протягом 2011р. підприємствам, організаціям та установам області за забруднення навколишнього природного середовища і порушення природоохоронного законодавства пред’явлено екологічних платежів на загальну суму 4664,4 тис.грн., з них екологічний податок за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел – 20,1% (939,0 тис.грн.), за розміщення відходів – 25,0% (1167,9 тис.грн.), за скиди забруднювальних речовин у водойми – 50,5% (2355,1 тис.грн.) та 4,4% (202,4 тис.грн.) – штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства.

279

Підприємствами, організаціями, установами області фактично сплачено протягом 2011р.– 4501,7 тис.грн. екологічних платежів (з урахуванням погашення заборгованості за попередні роки), що становить 96,5 % від загальної суми пред’явлених платежів. Серед районів області найнижчою була частка сплати пред’явлених екологічних платежів за забруднення довкілля у Високопільському районі (56,1%), а найвищою – у Генічеському районі (115,3% з урахуванням виплат заборгованості минулих років). Приведені дані свідчать, що проблема охорони довкілля залишається однією з найбільш актуальних. У всьому світі зростає розуміння проблеми збереження навколишнього середовища, люди починають замислюватись над тим, що природні ресурси планети обмежені.

15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі На виконання Програми «Екологія – 2015» за рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету у 2011 році виділено 10 млн 784,674 тис грн на фінансування наступних природоохоронних заходів: - реконструкція діючих очисних споруд в с. Залізний Порт Голопристанського району на суму 2 млн грн.; - будівництво (реконструкція) очисних споруд виправної колонії № 105 в с. Дар’ївка Білозерського району на суму 52,645 тис грн.; - реконструкція очисних споруд м. Берислав на суму 912,414 тис грн.; - очисні споруди - будівництво та реконструкція каналізаційних мереж с. Роздольне Каховського району на суму 96,0 тис грн.; - коригування проектно-кошторисної документації будівництва очисних споруд каналізації м. Гола Пристань на суму 290,0 тис грн.; - придбання технологічного (повітродувного) обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості на міських очисних спорудах м. Херсона на суму 1 млн 525 тис грн.; - захист від шкідливої дії вод смт Нова Маячка Цюрупинського району на суму 250,0 тис грн.; - розробка та формування офіційного картографічного матеріалу з визначенням меж та кордонів територій з природоохоронним статусом. І етап-картографія кордонів водно-болотних угідь міжнародного значення «Дельта Дніпра» в межах населених пунктів Нижнього Дніпра, (в першу чергу - м. Херсона) та Дніпро-Бузького лиману на суму 23,012 тис грн.; - реконструкція очисних споруд Херсонської інфекційної лікарні-споруди знезараження інфекційних каналізаційних стоків на суму 340,405 тис грн.; - будівництво споруд знезараження інфекційних каналізаційних стоків Херсонської обласної туберкульозної лікарні в м. Херсоні на суму 1 млн 615 тис. грн.; - реконструкція діючих очисних споруд стічних вод у смт Чаплинка Херсонської області на суму 1 млн. 200 тис грн.; - реконструкція водоприймальної частини свердловини на НСВ-1 та НСВ-2 з метою недопущення перетоку некондиційних вод у питний водоносний горизонт м. Херсона на суму 1 млн 51,388 тис. грн.; 280

- реконструкція очисних споруд стічних вод у смт Наддніпрянське Дніпровського району м. Херсона на суму 297,0 тис грн.; - аварійно-відновлювальні роботи на каналізаційних спорудах та мережах у смт Наддніпрянське Дніпровського району м. Херсона на суму 498,067 тис грн.; - розробка проектно-кошторисної документації на будівництво Херсонського регіонального полігона твердих побутових відходів (І черга) на суму 396 тис грн; - розробка проекту реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Дендропарк Херсонського державного аграрного університету» на суму 17,0 тис грн.; - розробка проекту реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Дендропарк Ботанічного саду Херсонського педагогічного університету» на суму 37,0 тис грн; - проведення робіт по встановленню у натурі меж та нанесення на плановокартографічні матеріали територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: ботанічного заказника “Софіївський», геологічної пам’ятки природи “Федорівська печера» та 9 ботанічних пам’яток природи на суму 60,243 тис грн.; - придбання обладнання для проведення спостережень за стічними водами, станом поверхневої води, за джерелами промислових викидів та забрудненням ґрунтів на суму 123,5 тис грн. За рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету в 2011 році у повному обсязі профінансовано лише проведення реконструкції діючих очисних споруд в с. Залізний Порт Голопристанського району на суму 2 млн грн., решта коштів у розмірі 7 млн 209,029 тис грн через не проведення платежів Головним управлінням державної казначейської служби у Херсонській області за виконані роботи по природоохоронним заходам у 2011 році та у зв’язку із закінченням бюджетного року не використана і повернута до обласного бюджету. Крім цього, у квітні 2011 року з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти на вивезення 297,7 тонн непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. З жовтня 2011 року на території Херсонської області розпочато роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, зберігання, перевезення, оброблення та знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР). Контроль за вищевказаними роботами покладено на створену комісію з приймання робіт за договорами (наказ Мінприроди України від 19 травня 2011р. № 158 «Про створення комісії з приймання робіт за договорами»). Також працювала постійно діюча комісія з питань поводження з безхазяйними відходами в області. У липні 2011 року додатково виділено кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на вивезення 92,7 тонн непридатних хімічних засобів захисту рослин.

20 грудня 2011 року проведені останні роботи по вивозу непридатних хімічних засобів захисту рослин за межі Херсонської області, які були заплановані на 2011 рік.

281

Станом на 21 грудня з території Херсонської області вивезено 391,303 тонн непридатних хімічних засобів захисту рослин з тарою. Повністю вивезено непридатні хімічні засоби захисту рослин з Горностаївського, Іванівського, Каховському, Цюрупинського та Новотроїцького районів. Також частково проведені роботи по вивезенню непридатних пестицидів у Білозерському, Чаплинському та Бериславському районах.

15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування Функція стандартизації і нормування у сфері охорони довкілля являє собою діяльність уповноважених на це державних органів управління в межах матеріальних норм екологічного права, спрямовану на забезпечення єдиних вимог, правил, нормативів щодо використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки. Екологічні стандарти становлять сукупність науково обгрунтованих, юридично значущих нормативно-технічних документів, де містяться екологічні вимоги, правила і норми, затверджені державними органами і обов’язкові для виконання суб’єктами екологічного законодавства. Основною метою екологічних стандартів є визначення: — понять і термінів, що використовуються в екологічній діяльності; — режиму використання та відтворення природних ресурсів, охорони довкілля; — методів контролю за станом навколишнього природного середовища: — заходів щодо запобігання негативному впливу забруднення природного середовища на здоров’я людей; — інших питань, пов’язаних з охороною та використанням природних ресурсів. Екологічні нормативи — це сукупність гранично допустимих показників можливого фізичного, біологічного, радіаційного та іншого антропогенного впливу на стан навколишнього природного середовища, що не викликають істотних змін у його якості та погіршення здоров’я людей, а також показників використання природних ресурсів, які встановлюються уповноваженими органами держави стосовно видів діяльності юридичних і фізичних осіб. Систему екологічних нормативів складають: — нормативи екологічної безпеки; — гранично допустимі викиди і скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів; — нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи.

15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування Дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у 282

зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру; Дозвільні органи - органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; Відповідно до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності ”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру від суб’єктів господарювання м. Херсона та області у сфері охорони навколишнього природного середовища представниками Держуправління приймаються та видаються виключно через дозвільний центр м. Херсона. Наказом начальника Держуправління від 12.10.10р. № 60 призначено відповідального за роботу у дозвільному центрі в сфері господарської діяльності міста Херсона та затверджено графік участі в роботі центру його спеціалістів. При здійсненні своїх повноважень Держуправління керується чинним законодавством України та дотримується встановлених законодавством строків розгляду та видачі дозвільних документів природоохоронного характеру. Держуправління взаємодіє з дозвільними центрами м. Херсона та районів області шляхом надання необхідної інформації стосовно переліку матеріалів, які необхідні для отримання документів дозвільного характеру, забезпечує оприлюднення та вільний доступ до інформації, необхідної суб'єктам господарювання для започаткування та провадження господарської діяльності, шляхом розміщення інформації на офіційній веб-сторінці, на стендах у дозвільних центрах та Держуправлінні. Документи дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища представниками Держуправління почали прийматися в дозвільному центрі з 23.09.2009р. У 2011 році через дозвільний центр було прийнято та видано 1536 відповідних документів. З них 260 пакетів документів на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 321 затверджено “Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування”, який визначає процедуру погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування. На протязі 2011р. видано 878 дозволів на спеціальне водокористування, в тому числі продовжено 191, що на 156 дозволів більше ніж у 2010р. (на протязі 2010р. - 722 дозволів на спецводокористування). Відмовлено у видачі дозволів на спеціальне водокористування 12 підприємствам.

283

На виконання ст. 16 Кодексу України про надра проводилась робота по оформленню підприємствами водокористувачами спеціальних дозволів на користування надрами. На протязі року підготовлено 13 екологічні картки погодження отримання спеціального дозволу на користування надрами, що на 11 екологічних карток менше ніж у 2010 році. Видано 10 дозволів на буріння експлуатаційних свердловин на воду при наявності проектно-кошторисної, на протязі 2010р. було видано 13 дозволів (Водний кодекс України ст.106). Розглянуті та погодженні 61 підприємству житлово-комунального господарства “Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води" (Водний кодекс України, ст.40), що на 20 більше ніж 2010 році. Розглянуто та погоджено 1 розрахунок поточних індивідуальних технологічних нормативів водоспоживання та водовідведення на одиницю виробляємої продукції. На обліку в Держуправлінні знаходиться 49 водокористувача, які здійснюють скидання зворотних вод в поверхневі водні об’єкти, з них 48 мають затверджені нормативи ГДС. У звітному періоді розглянуто та затверджено 17 проекти нормативів гранично допустимих скидів зворотних вод в поверхневі водні об’єкти та встановлено для 4 нормативи гранично допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами в поверхневі водні (Постанова КМУ від 25.03.1999р. № 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»). На протязі 2010 року було затверджено 16 проекти нормативів ГДС та встановлено 2 нормативи. Для здійснення на відповідних територіях державного контролю за використанням та охороною надр і водних ресурсів Державній екологічній інспекції щотижнево надається інформація щодо суб’єктів господарювання, які представили на розгляд заяву до Держуправління на отримання дозволів на спецводокористування та щомісячно щодо підприємств, яким видано дозволи на спецводокористування. Інформація по водокористувачам (наявність дозволу) надається кожний квартал Державній податковій адміністрації в Херсонській області (на виконання п. 250.3 Податкового кодексу України) та Херсонському міжрайонному природоохоронному прокурору, правоохоронним органам за запитами. Ведеться база даних “Водокористувачі області” (номер дозволу на спеціальне водокористування, дата видачі, термін дії, ліміт забору використання підземних та поверхневих вод, ліміт використання підземних та поверхневих вод, кількість свердловин).

15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування Екологічний аудит як інструмент екологічного права і охорони навколишнього середовища набув поширення у світі, проте є новим для нашої країни. Закон України “Про екологічний аудит” прийнято у 2004 р. Він визначає правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості діяльності суб’єктів господарювання.

284

За цим законом екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об’єктів державної власності, іншої зміни форми власності чи конкретних власників об’єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об’єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об’єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем управління навколишнім середовищем, а також здійснення іншої діяльності. Метою проведення екологічного аудиту є забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі виробничої та іншої господарської діяльності. У процесі проведення екологічного аудиту вирішуються такі основні завдання: - збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об’єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту; - встановлення відповідності об’єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту; - оцінка впливу діяльності об’єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища; - оцінка ефективності, повноти і обгрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об’єкті екологічного аудиту. Підприємства багатьох галузей народного господарства являють потенційну небезпеку, як для людини, так і для навколишнього природного середовища. Їх функціонування створює високий ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій і аварій, що можуть призвести до тяжких соціальних та економічних наслідків. Аварії на промислових об'єктах часто приводять до забруднення навколишнього середовища, значних матеріальних збитків, наносять шкоду життю та здоров'ю людей, паралізують роботу інших виробництв. Відповідно до чинного законодавства України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду заподіяну життю, здоров'ю та майну громадян, а також майну підприємств, установ, організацій внаслідок забруднення навколишнього середовища. Крім того, забруднення навколишнього середовища передбачеє значні витрати на відновлення приодних ресурсів. Екологічне страхування - це механізм захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій, спрямований на здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків забруднення навколишнього природного середовища і відшкодуваня пов'язаних з таким забрудненням витрат. Важливість та необхідність екологічного страхування продиктована наступними чинниками: - діяльність підприємств є діяльністю підвищеної небезпеки, це стосується як стаціонарних об'єктів, так і тих суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються перевезенням небезпечних речовин, що визначає 285

широкий перелік чинників для виникнення зобов'язань перед третіми особами відшкодувати завдану шкоду (збиток); - наслідки забруднення навколишнього середовища можуть мати катастрофічний характер, пов'язаний з непередбачуваними та значними розмірами збитків; - для визначення наслідків подій, які спричинили забруднення навколишнього середовища і завдали шкоди третім особам, характерна тривалість прояву, що залежить від галузі діяльності підприємства, властивостей матеріалів та речовин, що використовуються.

15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник "Асканія-Нова" Біосферний заповідник "Асканія-Нова" є головним виконавцем ПНД 6. "Особливості динамічних процесів природних і штучних екосистем Біосферного заповідника "Асканія-Нова" та довгострокова перспектива збереження його біорізноманіття" ("Заповідна справа")", запланованої на 2011– 2015 роки. За результатами моніторингу стану природних та штучно створених екосистем Біосферного заповідника "Асканія-Нова" у 2011 році підготовлено 29 том "Літопису природи", де визначені окремі фізико-хімічні властивості ґрунтів, виявлені зміни у структурі судинної флори, зроблені геоботанічні описи фонових рослинних угруповань екологічного ряду природного ядра, узагальнено дані про сучасний склад фауни хребетних, чисельність фонових та рідкісних видів ссавців, птахів, плазунів, земноводних і риб. Вивчені сезонні ритми розвитку аборигенної фауни, рослин заповідного степу та індикаторних видів рослин дендрологічного парку "Асканія-Нова". Досліджено поточні фенологічні дати, динаміку чисельності, особливості розмноження, паразитологічний стан тварин зоопарку "Асканія-Нова", розселення птахів для визначення змін їх ареалів. Охарактеризовано антропогенний вплив на стан заповідного режиму. В рамках дослідження функціональної організації і динаміки педосистем, фіто- і зооценозів природно-антропогенного комплексу територій заповідника вивчено хімічні властивості ґрунтів під впливом лісової культури; розкрито систематичну та хорологічну структури судинної флори; визначено бюджет часу та бістаціальні зв'язки птахів дендрофільного комплексу; проаналізовано чисельність, характер міграцій і структуру популяцій земноводних; біотопічний розподіл та закономірності просторової структури популяцій лисиці і борсука. За результатами виконання першого етапу розробки наукових основ формування, вивчення та оптимального використання культивованої флори південностепового регіону України генофонд паркової дендрофлори поповнено 10 новими таксонами з трьох родин; здійснено заходи з оптимізації насаджень дендропарку; досліджено біоекологічні особливості 50 видів і форм деревних рослин для впровадження у практику регіонального озеленення. Визначено представництво колекції роду Pinus в дендропарку "Асканія-Нова"; прийнято стратегію подальшого розвитку колекції. Визначено феноритміку вегетативних 286

та генеративних процесів сформованої колекції видів роду Allium L.; річний цикл розвитку 50 видів рослин "Червоної книги України" в умовах південностепового регіону України; систематичну структуру і кількісний розподіл ентомологічного різноманіття короїдів по таксонам. Для збереження різноманіття та раціонального використання біологічних ресурсів зоопарку "Асканія-Нова вивчено особливості асканійської популяції огара і її роль в збереженні виду на території України; проведено етологічні спостереження за антилопами нільгау та зебрами Греві при утриманні у неволі, досліджено процес відтворення у сайгака та козла ґвинторогого. Підготовлено методичні рекомендації з діагностики та засобів боротьби з гельмінтозом гвинторогого козла, анотований список короїдів інтродукованих деревних рослин дендропарку "Асканія-Нова", анотований список птахів дендрофільного екологічного комплексу Біосферного заповідника"Асканія-Нова", каталог рослин дендрологічного парку "Асканія-Нова", конспект ендемічного елементу флори асканійського степу. У 2011 р. апробовано 17 науково-дослідних розробок, завершених в 2010 р., та 2 розробки, виконані у 2011 р. Впроваджено 27 розробок, з них 21 розробка, завершена у 2010 р. та 2 розробки, виконані у 2011 р. ДП «Степовий ім.. В.М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА» (ДП «СФ УкрНДІЛГА») Відповідно до затвердженого УкрНДІЛГА тематичного плану в 2011 році на ДП «СФ УкрНДІЛГА» самостійно опрацьовується одна тема: № 17 – керівник кандидат с-г наук І.М.Шейгас. Крім того, пророблюються окремі розділи тем № 2, 9, 14, 16, 21, 22, 23, 24 керівниками яких є співробітники УкрНДІЛГА. Тема №2 “ДОСЛІДИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОРОСЛИННОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЛІСАМИ УКРАЇНИ (РІВНИННА ЧАСТИНА ТА ГІРСЬКИЙ КРИМ) І РОЗРОБИТИ СИСТЕМУ ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ ДЕРЕВОСТАНІВ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ”

Протягом 2011 року виконана наступна робота: Вивчення сучасної структури лісового фонду за основними лісоутворюючими породами та їх динаміка. За даними державного лісового кадастру на 01.01.2010 року загальна площа земель лісового фонду складає 169,7 тис. га, з них площа лісових ділянок – 104,8 тис. га, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок – 76,3 тис. га (45%). З них ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення – 5,5 тис. га (лісові ділянки) – 5,2%, рекреаційно-оздоровчі ліси – 7,8 тис. га (7,5%) та захисні ліси – 91,5 тис. га (87,3%). Площа протиерозійних лісів становить 91,4 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю – 64,5 тис. га (70,6%). Площа лісових культур в даній категорії захисності – 56,4 тис. га (87%), незімкнутих лісових культур – 3,4 тис. га. Всі ліси області виключені з розрахунку головного користування. Площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок зростала до 1995 року, досягши 86,7 тис. га (52% від загальної), надалі поступово знизилася до 76,3 тис. га на початок 2010 року – 72,8% від площі лісових ділянок та 45% від 287

загальної площі лісового фонду області. В умовах сухо степу, а тим більше піщаних арен, це питання потребує поглибленого вивчення з урахуванням граничної величини гідрологічної лісистості. Зниження площі вкритих лісовою рослинністю земель – масове всихання лісів наприкінці минулого сторіччя, коли було охоплено явищем до 23% площі, та лісові пожежі, особливо 1999 та 2007 років. Тим же пояснюється і поява та збільшення площі таких категорій, як зруби, загиблі насадження, рідколісся. Зростання площі незімкнутих лісових культур на початок 2011 року пояснюється залісенням зрубів після згарищ та засохших від зниження РГВ ділянках, частково – створенням культур на прийнятих землях. Зростання площі протипожежних розривів викликане впровадженням лісогосподарськими підприємствами області нових проектів протипожежного влаштування території. За даними безперервного лісовпорядкування на початок 2007 року (до великих пожеж) в межах піщаних арен площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок становила 64394 га, з них з перевагою хвойних – 54314 га (84,3%) в т.ч. сосна кримська 261212 га, твердолистяних – 7192 га (11,2%), з них акації білої 6895га, м’яколистяних – 2434 га (3,8%), інших деревних порід – 115 га (0,2%) та чагарників – 339 га (0,5%). Динаміка площ та запасів таких порід, як сосна кримська та акація біла вивчали за період з 1963 року на прикладі матеріалів лісовпорядкування по ДП «Цюрупинське ДЛМГ». На початок 1963 року по держлісгоспу налічувалося 2461 га культур сосни звичайної, з них у віці до 20 років – 2455 га. Площа сосни кримської значно менша, що пояснюється більш пізнішим впровадженням цього виду до лісомеліоративних насаджень. У 1963 році її налічувалося 494 га, з них у віці до 20 років – 474 га. Середній вік обох видів сосон становив 8 років, середній запас сосни звичайної – 13 м3/га, кримської – 14 м3/га, середня повнота відповідно 0,60 та 0,56. Максимальної площі сосна звичайна досягла станом на 1994 рік – 9006 га, з них молодняки – 7584 га (84,2%), в тому числі віком до 20 років – 2661 га (29,5% від загальної площі). Максимальна площа насаджень сосни кримської в держлісгоспі становила 7692 га в тому ж таки 1994 році. Із них 7175 га відносяться до молодняків (93,3%) в тому числі віком до 20 років – 34% від загальної площі. Її середній вік становив 25 років, середній запас – 67 м3/га. Площа середньовікових деревостанів сосни звичайної станом на 2005 рік зросла до 6141 га (71,5%), сосни кримської – 2286 га (30%), що цілком відповідає перебігу показників в цілому по управлінню – на 01.01.2010 року.

54,1% площі хвойних відноситься до середньовікових і 45,8% до молодняків. Зросла і середня повнота до 0,77 по сосні звичайній та 0,79 по кримській. Середня зміна запасу на гектар вкритих лісом лісових ділянок складає 2,9 м3. Якщо порівняти з параметрами повних штучних насаджень у віці 45 років, приведеної до 0,77 повноти, то середня зміна запасу на гектар має становити – 4,2 м3. Отже лісорослинний потенціал в лісогосподарському підприємстві використовується не в повній мірі. За період з 1963 року площа деревостанів акації білої зросла із 784 га до 2400 га у 2005 році. Середній вік її змінився із 16 років до 41 року, а діапазон класів віку коливається від І до ХVІІІ. Про їх розпад та вступ до останньої 288

стадії онтогенезу свідчить накопичення площі перестійних насаджень – 1596 га (66,5%), незадовільний санітарний стан, зменшення величини поточної періодичної зміни запасу, а також середньої зміни запасу на гектар вкритих лісом із 3,8 м3 до 2,9 м3. Якщо проаналізувати останній показник за класами віку, то до 35 років його величина досягла максимального значення – 3,6 м3/га, з віком його величина зменшувалася і у 75-85 років (2005 р.) становила 2,0-1,0 м3/га. Серед хвойних підвищення, порівняно з 1974 роком, середньої повноти супроводжується зменшенням площі низькоповнотних (0,3-0,5) насаджень з 2087 га до 397 та накопиченням площі високоповнотних (0,9-1,0) деревостанів із 723 га до 5507 га. Таким чином, наявність високоповнотних соснових насаджень, частка яких становить 36% від загальної площі, відчутно знижує стабільність лісового ценозу з однієї сторони та не дозволяє отримати за рахунок рубок догляду певної кількості деревини. Основні причини утворення низькоповнотних соснових насаджень можна пояснити наявністю стиглих деревостанів, які були зріджені під час війни, незадовільних за станом лісових культур в жорстких ТУМ, а також наслідками лісових пожеж та масового всихання. Наявність низькоповнотних деревостанів акації білої пояснюється їх належністю до високих класів віку, а з повнотами 0,9-1,0 – природним поновленням на зрубах після лісовідновних рубок. За період з 1974 року середній бонітет сосни кримської відчутно знизився з 2,9 до 3,8. Основною причиною є зростання насаджень в жорстких лісо рослинних умовах. На площі 71 га (3% від загальної) акація біла зростає за ІV-V класами бонітету, що пояснюється створенням насаджень у невідповідних їм ТУМ. Загалом, кращі лісорослинні умови для цієї породи розташовані по межі піщаних арен, де є на коренедоступній глибині поховані більш родючі ґрунти. Ефективність використання лісами лісорослинного потенціалу диференційовано природним зонам і типам лісу. Загальні дані розподілу виділених лісовпорядкуванням госпсекцій за типами умов місцезростання проаналізовано в 2010 році. Як уже зазначалося, на піщаних аренах сформувалися комплексні типи умов місцезростання, що пояснюється різноманітністю форм мезорельєфу в межах таксаційного виділа, різним рівнем ґрунтових вод, особливістю механічного складу ґрунтів тощо. Це приводить до значних відхилень граничних значень таксаційної характеристики в межах виділу. Вивчаючи історію залісення пісків та різні підходи до просторового їх розміщення, виконавці дійшли до висновку, що заслуговують уваги ідеї А.А. Сірика, а згодом М.Ю. Попкова, що ведення лісового господарства слід організовувати, враховуючи особливості кожної з арен окремо. На наш погляд слід визначити оптимальну лісистість кожної з арен з урахуванням ТУМ, гідрологічних умов та напрямку господарського використання приаренних земель. У звітному році підраховано ступінь залісення арен в межах земель, підпорядкованих ОУЛМГ та ДП «СФ УкрНДІЛГА». Найвища лісистість в межах земель лісового фонду 72,5-73,5% досягнута на Чалбаській та Збур’ївській аренах. За рекомендаціями Настанов з ведення лісового господарства на Нижньодніпровських пісках, гранична гідрологічна 289

лісистість на горбистих глибоководних пісках становить 75%, а оптимальна – 50%. Найвищі висотні відмітки зафіксовані на території Виноградівського лісництва та на Каховській арені. Найнижчі – на Іванівській. Наведені дані є попередніми і потребують подальшого вивчення. У поточному році нами закладено дві пробні площі в культурах сосни звичайної на глибоководних пісках (Дніпровське лісництво) та середньоводних (Раденське лісництво). З метою порівняння таксаційних показників кращих та модальних деревостанів. В 2002 році по Херсонському ОУЛМГ обсяг рубок усих видів становив 162,09 тис. м3, із них хвойних 116,22 тис.м3 – 77,9% від кореневого. Загальна середня зміна запасу становила 217,17 тис. м3. Відсоток використання приросту – 56%. Рубки догляду проведені на площі 1356 га (31% від загальної), санітарні рубки суцільні – 667 га (15%), лісовідновні рубки – 372 га (9%). Можна константувати, що наслідки великих пожеж практично ліквідовані, а обсяги деревини, отриманої від різних видів рубок (окрім суцільних санітарних) наближаються до розрахункової лісосіки, встановленої базовим лісовпорядкуванням. Загалом по ОУЛМГ досить великий відсоток неліквідної деревини – 22,1%, зменшення якого сприятиме більш раціональному використанню лісових ресурсів. Проведення режимних досліджень на стаціонарних дослідних об’єктах з рубок догляду. У звітному році закінчені повторні переліки у досліді 5РД – 1966 «Вплив інтенсивності зріджування на ріст сосни звичайної на бугристих пісках» в кв. 18 вид. 12 Дослідного лісництва ДП «СФ УкрНДІЛГА». На момент закладки досліду у 1966 році в семирічному віці налічувалося 5,0 – 5,5 тис. дерев на гектарі. Різниця абсолютних відміток перевищує 9м, що спричинило строкатість ТУМ – від А0 до С2. Переліки проводилися у 1966 році, 1982 році та в 1997 році у віці 38 років. В зв’язку з тим, що після рубок та куртинного засихання в 90-і роки залишилося відносно невелика кількість дерев, теперішні переліки включали в себе 7 -8 рядків, залишивши по одному захисному ряду між повторностям. Це забезпечило достатню для статистичної обробки кількість дерев, але вдвічі перевищило площу попередніх проб і в окремих випадках стало причиною не узгодженості динаміки деяких показників. Густота дерев станом на 2011 рік в ТУМ А0 більш-менш відповідає схемі досліду – кількість дерев на гектарі порівняно з контролем (1,6 – 1,8 тис. шт./га) знижується до 1,1 – 1,2 тис. шт./га у п’ятому варіанті. В тум А0 ця закономірність дещо порушена – у вар. ІІІ повт.2 кількість дерев така ж, як і в контролі. Верхня висота у варіантах дуже сухого бору Нв у другому варіанті на 20% перевищує контроль. Рівень ґрунтової води приблизно відповідає контролю. Отже необхідно шукати відмінності в ґрунтових умовах. Теж саме стосується першої повторності варіанту Ао – V, де насадження має ІІ клас бонітету і за своїми показниками більш відповідає ТУМ А1. Досить значно відхиляється від контролю значення Нв у варіанті А1 – ІІІ, повт. 2, бонітет насадження на клас нижче контролю. В цілому бонітет по кожному ТУМ перевищує на один, а то й два класи величину, що відповідає типологічній класифікації.

290

В багатих трофотопах відмічено нетипові для даної місцевості таксаційні показники – висоти, діаметр, повнота, як похідний від них показник і особливо запаси. Така аномалія потребує поглибленого вивчення, аналізу моделей за ходом росту, що планується зробити в наступному році. Відносна висота в досліді коливається в межах 85-109, що свідчить про досить високу стійкість деревостану до сніголому. Серед групи варіантів в ТУМ А0 кращі показники має варіант Ас – ІІІ (помірна – 17,4% та сильна – 29,5% вибірка за запасом у 1997 році). В середньому у варіанті залишилося 1,3 тис. дерев на гектарі. За між обліковий період відпало відповідно 15 та 18% дерев. При повноті дещо нижчій, ніж у контролі середньозважений клас Крафта на 0,5 класу перевищує контроль, а індекс стану 1,22 (насадження здорове), сухостою нема. В умовах сухого бору кращі показники має деревостан у варіанті А1 –V, в якому було проведено прорідження помірної (22,6%) та сильної (26,8%) інтенсивності і збереглося 1,0 тис. дерев на гектарі. Сухостій відсутній. Повнота за між обліковий період не відновилася – досягла значення 0,69. Середньозважений клас Крафта перевищує контроль на 0,3, індекс стану (І=1,12) – на 0,45. відмітити високий запас сухостою в контрольному варіанті А1 – І – 9м3/га, що перевищує обсяги природного відпаду. В умовах свіжого бору досить високі показники має деревостан у варіанті А2 – V, де за між обліковий період відпало 7% дерев, сухостій відсутній, Іс =1,12 (насадження здорове), середньозважений клас Крафта перевищує контрольна 0,4 класи. На момент переліків залишилося 930 дерев на гектарі. В контрольному варіанті В2 –І після того, як відпало з 1997 року 5% дерев, густота становить 1229 дерев на гектарі. Налічується 15м3/га сухостою, що перевищує обсяги природного відпаду. Іс = 1,61 – насадження ослаблене. Рівень ґрунтової води 1,5 – 2,0м. (останні виміри зроблені в 2010 році). Всі варіанти досліду, що відноситься до ТУМ В2 та С2 мають близькі таксаційні показники. Різниця середніх висот порівняно з ТУМ А0 сягає 15м. В ділянках виділені плюсові дерева. Переважаючий клас товарності в дослідних ділянках – третій, до першого віднесені варіанти А2 –V–І, В2 –V–І та В2 –VІ–2. В умовах дуже сухого бору лише 0,3 % ділової деревини відноситься до грубої, 45,7 % - до середньої. На основі виміру 1300 дерев виконавці зробили пробу виявити залежність між типом умов місцезростання підтверджує наявність слабкого зворотного прямолінійного зв’язку r = -0.429. Для стійкості та продуктивності деревостанів велике значення має обсяг, а значить і протяжність крони. Протяжність крон дерев основного ярусу в залежності від класу Крафта коливається в межах 28,8-46,1%. Показник зменшується із покращенням умов місцезростання. Дерева IV-V класів Крафта мають протяжність крони близько третини висоти дерева. Цей показник, особливо в ТУМ А0 вказує на те, що підлеглий ярус у віці 50 років ще має достатню енергію росту, але дерева є мало перспективними і підлягають видаленню при рубках догляду з урахуванням просторового розміщення. ВИСНОВКИ.

1. Ліси Херсонської області, які підпорядковані агентству лісових ресурсів України виключені з розрахунку головного користування. Вкриті 291

лісовою рослинністю землі на кінець 2010 року складають 76,3 тис. га (45% від загальної) 2. Ступень залісення окремих піщаних арен коливається від 73,5% (Збур’євська арена) до 36,7% (Кінбурнська арена) 3. Переважаючими породами є сосна звичайна – 43,8%, сосна кримська – 40,6%, акація біла – 11,2% 4. Вікова структура розбалансована. 79% насаджень сосни звичайної та 30% сосни кримської відносяться до середньовікових при практично відсутніх пристигаючих та стиглих деревостанів. В насадженнях акації білої домінують перестійні деревостани віком до 85 років 5.Розпочато роботи по закладанню пробних площ в середніх (модельних) деревостанах сосни звичайної по типам умов місцезнаходження для порівняння з кращими 6. Виявлено шляхи підвищення ефективності використання лісорослинного потенціалу – ведення господарства диференційовано особливостям кожної піщаної арени, підвищення виходу ділової та ліквідної деревини, особливо при рубках догляду 7. Поле камеральна обробка переліків у досліді 5 РД 1966 показала, що кращий стан мають насадження сосни у віці 50 років, в яких було проведене проріджування помірної та сильної інтенсивності і станом на 2011 рік збереглося в ТУМ А0 - 1,3 тис. дерев/га, А1 – 1,0 тис. дерев/га, А2 – 0,9 тис. шт./га.

8. Переважаючим класом товарності у досліді є третій. Високий відсоток дров’яних стовбурів пояснюється ушкодженням в минулі роки пагонов’юном зимуючим.

9. Відносна довжина крони та довжина безсучкової частини стовбура залежить від типів умов місцезростання і як наслідок від висоти дерев. «ВИВЧИТИ ПРИЧИНИ ТА ДИНАМІКУ МАСОВИХ Тема № 9 ЛІСОПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ТА РОЗРОБИТИ ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ЛІСІВ»

Протягом 2011 року виконана наступна робота: Формування повидільної бази даних лісів Херсонської області, в яких спостерігалися патологічні процеси, станом на 2009 рік. Інформація для поповнення бази даних представлена Херсонським ОУЛМГ. У звітному році з метою підвищення об’єктивності інформації відредаговано дані по ДП «Великокопанівське ЛМГ». У 2009 році по підприємству було охоплено лісопатологічними процесами 2741 га насаджень або 20,7% від площі вкритих лісовою рослинністю земель. Найбільшу площу засихаючих насаджень займає сосна звичайна – 1508 га (55%), а площу засихаючих в сильному ступені – деревостани акації білої – 666 га. Загалом переважає слабкий ступінь всихання – 1333 га (48,7%), поступовий темп – 89,7%, поодинокий характер всихання (46,5%). Такі характеристики відповідають хронічному характеру патологічних процесів. Винятком є деревостани, ушкоджені лісовими пожежами, які відрізняються різким характером виникнення осередків суцільного засихання. Суцільний характер всихання спостерігається і в деревостанах акації білої, які відносяться до перестійних.

292

Внаслідок господарської діяльності всихання припинилося на площі 859 га (31,3% від взятих на облік). 42,1% засихаючих насаджень сосни звичайної відноситься V класу віку та 55% - до VІ класу віку. Сосну кримську почали висаджувати пізніше, тому 14,5% площі засихаючих насаджень відносяться до молодняків, а 108 та 60 га відповідно до V та VI класів віку. Білоакацієві деревостани всі відносяться до перестійних. Найбільша площа – 276 га (26,8% засихаючих) представлена X класом віку (46 – 50 років). Зустрічаються насадження віком 76 – 85 років. Незадовільний стан їх пояснюється останньою стадією онтогенезу – розпадом деревостану, втратою захисних функцій. На погляд виконавця найбільше помилок відноситься до встановлення причин всихання. Загалом 74,8% площі всихання пояснюється зниженням рівня грунтових вод (РГВ) чи його коливанням. Це відноситься і до білоакацієвих деревостанів (72,2%). Разом з тим, останнім часом спостерігається тенденція до підвищення РГВ. Викликає сумнів і достовірність природного відпаду в насадженнях акації білої на площі 243 га при тому, що відмічено суцільний характер всихання і обсяги його значно перевищують поточний приріст, засихають дерева всіх класів Крафта. Отже тут мають місце патологічні процеси. Слід відмітити відсутність таких причин, як хвороби лісу (дотістромоз, фузікоковий рак та ін.), ушкодження хвоєгризучими шкідниками при наявності значних площ осередків, що потребують заходів боротьби. Враховуючи, що дані обліків лягають в основу лісопатологічного моніторингу по всій країні, слід підвищити об’єктивність оцінки стану насаджень шляхом проведення польових тренувань, семінарів. Вивчення показників клімату та сонячної активності на масштаби лісопатологічних процесів. З метою накопичення даних та порівняння їх із середніми багаторічними показниками наводимо характеристику метеоумов звітного року за даними метеомайданчика ДП «СФ УкрНДІЛГА». Загалом середньодобові температури повітря були близькими до багаторічного їх значення. Кількість опадів за 10 місяців становить 270,5 мм при середній багаторічній кількості – 319,8 мм за відповідний період, що складає 85% до норми. ГТК=0,63, що відповідає середньому багаторічному. За гідрологічний 2010 – 2011 рік кількість опадів становила 379,2 мм (98 %), а температура повітря - 11,70С при нормі 11,10С, що свідчить – останні 12 місяців в цілому були теплішими, ніж звичайно. У 2011 році весняний перехід температури повітря через 00С, +50С, +100С, +150С відбувся відповідно 10 березня, 23 березня, 23 квітня та 12 травня. Зворотній період відбувся 9 жовтня, 13 жовтня та через +50С – 27 жовтня. Порівняно з останніми 13 роками, весняний перехід через +100С відбувся на 12 днів пізніше, а зворотній – на 5 днів раніше. Протягом вегетаційного періоду виділено два періоди з недостатньою кількістю опадів. Перший – з 10.05.2011 року по 25.06.2011 року триває 46 днів. За цей період випало по 12,6 мм опадів (29 % від норми) в тому числі корисних – 7,1 мм. 26 червня випало 25,3 мм (половина місячної норми). Далі до кінця жовтня на протязі 126 днів випало 55,9 мм опадів (42 % від норми) в тому числі 293

відмічено три дні з загальною кількістю корисних опадів 33,9 мм. ГТК за цей період становить 0,27 – тобто місяці були дуже посушливими. Незважаючи на посуху в травні – червні місяцях, в цілому соснові насадження в період активного росту перебували в досить сприятливих погодних умовах. Останні два роки спостерігається суттєве підвищення рівня ґрунтових вод. На глибоководних пісках в ур. Кудаси в 2011 році під наметом сосни звичайної та кримської 1948 – 1954 років посадки РГВ вище, ніж в середньому за період з 1990 року на 34 см. Амплітуда коливання – 70 см. В урочищі: Д. Карабай дослідного лісництва на початок вегетаційного періоду на ділянці незімкнутих культур сосни кримської 2008 року посади (свердловина № 6 в кв.

27) РГВ становив 42 см, а на кінець вегетаційного періоду – 156 см. Амплітуда – 114 см. Під наметом сосни звичайної 1956 року посадки РГВ перевищує середнє багаторічне значення на 74 см з амплітудою коливання в поточному році 86 см. Високі амплітуди свідчать на нестабільне поповнення запасів вологи в ґрунті та підвищену транспірацію у бездощові періоди. Крім того, на РГВ впливає відбір води фермерами, господарства яких межують з урочищем. На початок вегетаційного періоду вологість ґрунту в шарі – 0-150 см була цілком достатньою. Мінімальне значення спостерігалося у досліді 21.3.1 – вар.13 на вершині горба – 2,97 % та на глибоководних пісках під нам етом сосни кримської 1954 року посадки теж на вершині горба – 3,26 %. Під час посухи в серпні - вересні вологість ґрунту в окремих випадках знижувалася до 29-35 % від початкової. На глибоководних пісках (ПП-3, Скр.1954 року посадки) в жовтні місяці до глибини 120 см вологість ґрунту коливалася в межах 0,39-0,82 %. В попередні два місяці до глибини 140 см вологість ґрунту трималася в межах 0,73-1,26 %. На середньоводних пісках (гідростаціонар в ур. Сто гектарів, свердловина № 3 сосна зв.1956 року посадки) у вересні вологість ґрунту 0,58-0,95 % сягала глибини 30 см, а в жовтні 1,27-1,19 %. до глибини 50 см. Найбільше втратив вологи ґрунт у досліді 21.3.1 – вар13, розташований на вершині горба. У серпні до глибини 100 см вологість ґрунту трималася в межах 0,26-0,72 %. В той же час на незімкнутих культурах (гідростаціонар, ур. Д. Карабай, свердловина № 6). через високий рівень ґрунтової води мінімальна вологість ґрунту лише в серпні в прошарку 20-40 см становить 0,98 %, в інших випадках перевищував значення 1,35 %. Вплив метеоумов та вологості ґрунту на стан сосни буде розглянуто в наступних розділах. Попередньо можна зробити висновок, що розподіл опадів, температурний режим вологості ґрунту в корененасиченому шарі в найбільш важливий період для росту соснових деревостанів (травень - липень) створили умови, близькі до оптимальних. Друга половина вегетаційного періоду відзначається посушливістю, значним зниженням РГВ, а також вологості ґрунту нижче величини, що засвоюється могли стати причиною деякого погіршення стану соснових насаджень. В Нижньодніпровських лісах склалися сприятливі кліматичні умови та кормова база для виникнення і поширення осередків шкідників лісу. На кінець 2010 року площа осередків РСП досягла 43,2 тис. га, з яких потребує заходів боротьби 8,6 тис. га, що на 2,8 тис. га більше, ніж на початок 294

2005 року. Відчутно збільшилася загальна площа осередків звичайного соснового пильщика – з 6,5 тис. га у 2005 р. до 10,6 тис. га у 2011 р. Знову з’явилися осередки таких видів хвоєгризів, як соснова совка, зірчатий та червоний ткач (ДП «Голопристанське ЛМГ»). Найбільша площа осередків звичайного соснового пильщика (5,9 тис. га) у ДП «Збур’ївське ЛМГ», яке межує з ДП «Очаківське ЛМГ» на Кінбурнській косі, звідки й поширився шкідник. Мінуюча міль виявлена на площі 2090 га в державних підприємствах «Великокопанівське ЛМГ», «Херсонське ЛМГ» та «Цюрупинське ЛМГ». Виконавцем теми виявлено ушкодження широкомінуючою дубовою міллю в середньому ступені дубових насаджень в ДП «Скадовське ЛМГ». Значно скоротилася площа насаджень, уражених дотістромозом сосни кримської – з 6,9 тис. га до 0,6 тис. га. Проте набувають розповсюдження осередки фузікокового раку – в 2010 році вони обліковані на площі 2,5 тис. га. У санітарному огляді ОУЛМГ відсутня площа, що потребує заходів боротьби. У 2011 році в ДП «Великоолександрівське ЛГ» відведено до вибіркових санітарних рубок інтенсивністю 15 м3/га в насадженні сосни кримської, ураженої фузікоковим раком. Взагалі по ОУЛМГ санітарні рубки націлені на ліквідацію наслідків великих лісових пожеж 2007 року. Протягом 2007-2010 рр. суцільні санітарні рубки проведені на площі 8061 га з кореневим запасом 620,1 тис. м3, вибіркові санітарні – на площі 3046 га, зрубано 39,5 тис. м3 деревини та очищено від захаращеності (згарища із залишками деревостанів з середнім діаметром до 8 см) – 826 га, заготовлено 8,34 тис. м3 деревини. На початок 2011 року залишалося нерозробленими 335 га згарищ. Деревостани по периметру згарищ продовжують засихати. В багатьох випадках (Чулаківське лісництво, Голопристанське л-во, Раденське л-во, Дніпровське) виявлено по декілька видів хвоєгризучих шкідників на одному дереві. Наприклад: рудий сосновий пильщик, соснова совка, зірчатий ткач. Пошуки зв’язків між станом лісів та окремими факторами знаходиться на рівні накопичення даних та графічного аналізу. Попередньо можна стверджувати, що приріст по радіусу є інтегральним показником, що характеризує зміни стану дерева. На піщаних аренах зниження радіального приросту всіх моделей відмічено в період різкого зниження РГВ в 30-і роки, та в роки ураження хворобами лісу чи ушкодження ентомошкідниками. Зразок, взятий на правобережжі Дніпра у ДП В.Олександрівське ЛМГ» свідчить, що мінімальний приріст за радіусом спостерігався у 80-89 рр., тобто раніше, ніж на піщаних аренах. Дослідження динаміки фізіологічного стану дерев, ушкоджених патогенними чинниками Динаміка стану сосни звичайної та кримської з 1992-1993 року вивчається в дослідах 21.3.1. (Дослідне лісництво філіалу) та 21.3.2. – Цюрупинське лісництво, ур. Сто гектарів. Станом на 2011 рік на корені залишилося 882 живих дерева (71,2% від початкової кількості) та 8 дерев старого сухостою, з яких за останній рік засохло одне дерево сосни кримської ІVб класу Крафта, діаметром 14 см (близький до середнього), запас – 0,116 м3, що становить 1,3м3/га по варіанту.

295

Таким чином, величина відпаду не перевищує обсягів природного. Середнє значення індексу стану в досліді за період 2001 – 2011 рр. становить 1,40±0,02. у 2011 році Іс = 1,47, що практично відповідає середньо багаторічному значенню та дещо перевищує минулорічні показник Іс (2010) = 1,35. Зміни відбулися за рахунок зменшення частки дерев без ознак ослаблення із 75,8% у 2010р. до 68% у 2011р. відповідно зростання кількості ослаблених дерев із 156 шт. до 195 шт., сильно ослаблених із 54 шт. До 80 шт. і засихаючих з 4 шт. до 7 шт. Основна причина погіршення стану – це підвищення ступеню дефоліації крон і в деякій мірі наявність на корені сухостою минулих років. Особливо це стосується 7 варіанту (ТУМ А0), де перерозподіл стану дерев та наявність на корені 3 шт. старого сухостою спричинили зміну Іс із 1,72 до 1,9 У цьому варіанті 50% дерев – сосна кримська, яка знаходиться в пригніченому стані і має залишкові ознаки ураження дотістромозом. Ступінь дефоліації крон обох порід підвищився, а діапазон розширився. Середньозважений ступінь дефоліації сосни звичайної становить 11,1% і його значення не перевищує величини природної мінливості. У сосни кримської цей показник сягає 31,4%, тобто ступінь дефоліації крон – середній. За результатами обліків 61% дерев сосни кримської відноситься до ІV – V класів Крафта (у 2005 році – 35%), а середньозважений клас Крафта становить ІІІ.9.Отже можна констатувати, що сосна кримська, яка розміщена групами чи ланками знаходиться в пригніченому стані, а ураження дотістромозом сприяє процесу відпаду даної породи. В поточному році відмічено незвичайно високе стояння ґрунтових вод. В досліді РГВ підвищувався до кінця квітня місяця, коли в окремих варіантах її рівень становив 82-105 см, а на пагорбі (вар. 13) – 198 см. У березні місяці 2011 року вологість ґрунту була цілком достатньою. У період посухи на початку літа в контрольному варіанті вологість ґрунту на глибині до 60 см коливалася в межах 0,67-0,84%, а з кінця серпня мінімальна вологість 0,87-1,05% досягла глибини 100 см. Індекс стану у варіанті Іс =1,60 проти 1,43 у 2010р. У вар. 4 та вар.11 вологість у відповідні періоди була дещо вищою і практично не знижувалася нижче 1%. У вар. 13 на вершині горба глибина просушування ґрунту росла з кінця квітня і наприкінці жовтня досягла значення 0,67% на глибині 100 см. На стан насаджень порівняно з минулим роком це практично не вплинуло – Іс = 1,05, у 2010р. – Іс = 1,03, середнє багаторічне значення 1,15±0,03. Динаміка стану насаджень у досліді 21.3.2. має дещо інший характер. РГВ на початок вегетаційного періоду становив у вар. 1 – 172 см, у вар. 5 – 142 см . Зміни його схожі з динамікою РГВ у досліді 21.3.1. Вологість ґрунту лише у вар.1 у серпні місяці знижувалася до 0,59% до глибини 80 см. В інший випадках практично не знижувалася нижче 1%. У першому та другому варіантах проведені вибіркові санітарні рубки на початок 2011 року. Зрубано відповідно 7 та 8 дерев. При цьому індекс стану в першому варіанті покращав на 0,02, а у другому змінився з 1,54 до 1,61. ТУМ – А2. Дерева мають високу ступінь дефоліації. У варіанті 5 засохло два дерева сосни звичайної, діаметр 24 см та 32 см, відносяться до І класу Крафта. Якщо одне з них у минулому році відносилося до категорії «засихаючі», то друге – до категорії дерев без ознак 296

ослаблення. ТУМ – А2. На коренедоступній глибині знаходиться похований прошарок щільного піщаного лучного ґрунту. Товщина прошарку – 45 см з подальшим поступовим переходом на глибині 140 см до білусоватого сирого піску. У поточному році РГВ коливався в межах 142 – 240 см, у 2010 році – 158 – 201 см, у 2005 – 197 – 263 см. Запас сухостою становить 3,08м3/га при величині поточного приросту 3,27м3. Іс = 2,0. Причини різкого погіршення стану не встановлені. З моменту закладки досліду відпало 47,8% деревостаном на 2011 рік залишилося живих 177 дерева на площі 0,36 га. Окремі варіанти представляють собою рідколісся (вар. 3,4,5,6), а загальна повнота насадження – 0,53. Частка дерев ІV – VІ класів стану становить 1,1%, без ознак ушкодження – 73,7%. Індекс стану Іс = 1,34 при середньому багаторічному 1,47±0,4. Як і в попередньому досліді, за виключенням варіантів з ТУМ А2, індекс стану змінився в незначній кількості, а причиною, в основному, є дефоліація крон. В свою чергу останнє можна пояснити тривалою атмосферною посухою в кінці літа – на початку осені. В звітному році виконавець разом із спеціалістами Херсонського ОУЛМГ приймав участь в оцінюванні стану крон на пунктах моніторингу першого рівня в держлісгоспах області. Встановлено, що порівняно з 2005 роком стан сосни звичайної погіршився за рахунок збільшення відсотку дерев із середнім та сильним ступенем дефоліації крони. У сосни кримської погіршився стан крон в цілому при деякому покращанні стану верхньої третини крони. В окремих випадках причиною погіршення є ушкодження низовою пожежею, рідше – шкідниками лісу. Сосна кримська уражена фузікоковим раком, а також дотістромозом сосни кримської. Найгірший стан сосни звичайної на пункті моніторингу в Чулаківському лісництві, кв.41. В умовах дуже сухого бору після інтенсивного проріджування виник і поширюється осередок комплексу ентомошкідників, де РСП, сухостою перевищують величину природного відпаду. Серед семи лісництв стан сосни кримської погіршився в Цюрупинському. Причиною є ушкодження дерев на пункті моніторингу низовою пожежею 2007 року. Середня висота нагару 1,4м, максимальна – 4м. Враховуючи цінність лісових насаджень на піщаних аренах, необхідно започаткувати мережу постійних пробних площ, які представлятимуть основні лісотвірні породи в переважаючих класах та ТУМ в межах кожної піщаної арени. В поєднанні з обліками стану насаджень, які закладені в базу даних, це дозволить значно підвищити об’єктивність та точність інформації щодо виникнення та поширення патологічних процесів. ВИСНОВКИ

1. За період 2003 – 2009 рр. площа лісів, охоплених патологічними процесами в межах піщаних арен зросла з 4,7 тис. га до 12,9 тис. га і охопила 23,1% площі вкритих лісовою рослинністю земель. В основному за рахунок розладнаних перестійних насаджень акацій білої.

2. Представлена Херсонським ОУЛМГ інформація для поповнення банку даних потребує редакції, особливо плані уточнення причин патологічних явищ.

297

3. Зібрані дані про динаміку лісопатологічних процесів, кліматичні характеристики та сонячну активність мають накопичувальний характер. Метеопоказники поточного року близькі до середніх багаторічних значень. РГВ перевищує середні показники на 62-87 см. Значення вологості ґрунту до величини, меншої 1% в окремі місяці негативно вплинуло на стан насаджень в окремих варіантах дослідів. Ступінь впливу невисока.

4. Дослідження фізіологічного стану дерев на стаціонарах показало, що насадження, незважаючи на деяке зниження відносяться до категорії здорових і в незначній мірі не відрізняються від середніх показників за останні одинадцять років.

5. Обстеження, проведене на пунктах моніторингу в держгоспах області показали, що стан сосни звичайної порівняно з 2005 роком погіршився за рахунок збільшення відсотку дерев із середнім та сильним ступенем дефоліації. У сосни кримської погіршився стан крон в цілому при деякому покращенні стану верхньої частини крони.

6. В лісах області має місце поширення хвороб лісу, а саме дотістромоз сосни кримської та ураження фузікоковим раком. Тема № 14 «РОЗРОБИТИ ВДОСКОНАЛЕНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІСОНАСІННОЇ БАЗИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ НА ЗАСАДАХ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ТА ПЛЮСОВОЇ СЕЛЕКЦІЇ»

Протягом 2011 року виконана наступна робота: Вивчення сучасного стану об’єктів лісонасінної бази лісових деревних порід. В результаті вивчення архівних матеріалів встановлено, що роботи по створенню селекційних об’єктів в зоні Нижньодніпровських пісків проводились в періоди з 1959 по 1985 та з 1991 по 1995 роки. За цей час створено пінетум на горбистих і рівнинних пісках, відібрано 38 плюсових дерев сосни кримської і 27 – сосни звичайної у Дослідному лісництві ДП «СФ УкрНДІЛГА», виділено генетичні резервати сосни кримської в Дослідному лісництві і білої акації щоглової форми в Гладківському лісництві ДП “Голопристанське ЛМГ”, створені клонова і родинна насіннєві плантації сосни кримської в Пролетарському лісництві ДП “Цюрупинське ЛМГ”; архівно-маточна плантація щоглової форми білої акації в Дослідному лісництві; географічні культури сосни звичайної в Дослідному і Пролетарському лісництвах. Детальні обстеження пінетума, а також архівно-маточної плантації щоглової форми білої акації проведено в 2008р. Вивчення сучасного стану 37 плюсових дерев сосни кримської і 63 плюсових дерев сосни звичайної проведено в 2010 році.

1.1.Клонова насіннєва плантація сосни кримської Клонова насіннєва плантація сосни кримської закладена в 1973 році на площі 1га в рядових культурах сосни кримської 1968 р. посадки з розміщенням 3,0 х 0,7м. Ділянка розташована в кв. 35, вид. 10 Пролетарського лісництва ДП «Цюрупинське ЛМГ». По межі плантації зі східного боку росте насадження білої акації природного походження, а з західного її культури. По рельєфу середньозарослі низькогорбисті піски з дерновими слаборозвиненими грунтами і рівнем грунтової води більше 2м.

298

В культурах, де закладена плантація, щеплення проводились через ряд, а в ряду через 6 м. Таким чином, щепи мали розміщення 6 х 6м. При створенні клонової плантації враховано дві основні умови: перша не допустити перезапилення між деревами одного клону і друга – створити максимальні умови для перехресного запилення між поданими на плантації клонами. Виконання цих вимог досягнуто розміщенням щеп від 20 клонів. Зимою 1982 року на плантації проведені рубки догляду з вилученням нещеплених дерев. На клоновій насіннєвій плантації сосни кримської є 12 рядів з щепленими деревами, де в кожному ряді було щеплено по 20 клонів. З 240 щеплених дерев станом на осінь 2011 року збереглось 113 шт., середній діаметр яких становить 24,2 см і середня висота – 15,4м. Кожен клон на плантації поданий від 3 до 9 щепленими деревами сосни кримської. Для нормального функціювання плантаціїї, на ній слід провести слідуючі заходи: 1) прибрати крайні ряди з нещепленими деревами сосни кримської; 2) прибрати в рядах нещеплені дерева, які затіняють щеплені дерева; 3) прибрати в рядах і міжряддях дерева інших порід і сухі дерева цільової породи. Відбір, збереження та залучення в селекційний процес кращих популяцій і дерев в т.ч. селекція на стійкість. Створення клонової насіннєвої плантації сосни звичайної Закладку клонової насіннєвої плантації сосни звичайної проведено в Костогризівському лісництві ДП «Цюрупинське ЛМГ» в урочищі «Поди», кв.

37, вид. 4 на площі 1,7га. Релєф ділянки рівнинний. Грунт – дерновий розвинутий середньоглибокий глинисто-піщаний. Супінь задерніння сильна. Грунтовий покрив – злакові. Перевівання пісків не спостерігається. Грунт заражений личинками мармурового хруща ІІІ віку. Тип умов місцезростання відповідає сухому субору (В1). Підготовку грунту проведено весною цього року шляхом дискування в два сліди бороною БДН-2,0 в агрегаті з трактором МТЗ-82. Після розмітки посадових місць, на площі проведено копання ям на глибину до 50см буром КПЯ-10 в агрегаті з МТЗ-82. Перед посадкою щеп в кожну яму внесено по одному відру торфу і по 55г суперфосфату, обробленого актарою. Витрати актари проти коренегризів проводилось з розрахунку 16г на 1 тис. посадкових місць. Посадку 456 двохрічних щеп сосни звичайної від 20 клонів, які вирощені в теплиці Дослідного лісництва із закритою кореневою системою, проведено в кінці березня з розміщенням 6х6 м. При цьому примінено розсіянозбалансовану схему, яка забезпечує не тільки максимальну відстань між однойменними клонами, але й виключає повторення одних і тих же поєднань клонів. Спосіб посадки ручний. Ділянка посадки щеп має розміри 340х50 м і витягнута зі сходу на захід, на якій виділено 8 рядків. В кожному рядку посаджено по 57 щеп. На протязі вегетаційного періоду за КНП сосни звичайної проведено три механізовані догляда бороною БДН-2,0 в агрегаті з трактором МТЗ-82, а також один ручний догляд в посадкових місцях.

299

Для захисту щеп КНП від пошкоджень тваринами по периметру ділянки, створюється огорожа: закопано акацієві стовпи і заготовлено соснові жердини, які будуть використані для огорожі. При інвентаризації клонової насіннєвої плантації сосни кримської проведено облік збережених і загиблих щеп згідно схеми посадки по клонах, а також заміри діаметрів у кореневої шийки, висот і річних приростів по висоті. Із висаджених 456 щеп сосни звичайної станом на жовтень 2011 року збереглось 407 шт., що складає 89,2% збереженості, середній діаметр у кореневої шийки яких становить 11,0мм, середня висота – 49,1см і середній річний приріст по висоті – 24,8см. Дорощування підщепного матеріалу сосни кримської із закритою кореневою системою Трирічний підщепний матеріал сосни кримської із ЗКС, який вирощувався в теплиці Дослідного лісництва в 2010 році було залишено на дорощування в 2011 році тому, що діаметри підщеп були значно менші ніж діаметри прищеп. Станом на жовтень 2011 року чотирьохрічних саджанців сосни кримської збереглось в кількості 1139 шт., середня висота їх становить 62,6 см, а середній діаметр у кореневої шийки – 12,1мм. Весною 2012 року на збережених саджанцях планується провести щеплення живцями із плюсових дерев сосни кримської з послідуючим дорощуванням на протязі року. Крім того, в теплиці Дослідного лісництва дорощувались однорічні саджанці сосни кримської із ЗКС. Для цього було виготовлено 11 коробів без дна із дощок , довжиною 240см, шириною 100см і висотою 30см, які були встановлені в теплиці. Для вирощування підщепного матеріалу використовували однорічні сіянці сосни кримської, які були вирощені в розсаднику Дослідного лісництва. Посадку сіянців проведено з 10 по 12 травня ц.р. в поліетиленові контейнери без дна, наповнені сумішшю місцевого грунту, торфу і перегною в пропорціях 5:2:1. Діаметр контейнерів становить 12,8см і висота - 30см. В кожному з коробів вміщалось по 133 контейнери. Сіянцями сосни кримської було заповнено 10,5 коробів, в яких вирощувалось 1385 саджанців. По мірі підсихання ґрунту в контейнерах, саджанці регулярно поливали водою і виривали бур’яни. Теплиця на протязі вегетаційного періоду не покривалася поліетиленовою плівкою. На початку жовтня ц.р. проведено інвентаризацію саджанців з замірами їх висот і діаметрами у кореневої шийки. Із висаджених 1385 сіянців сосни кримської прижилося 1262 шт., що становить 91,1% приживлюваності. Середня висота їх становить 9,7см, а середній діаметр у кореневої шийки – 4,7мм. Навесні наступного року буде проведено доповнення вільних посадкових місць двохрічними саджанцями сосни кримської і продовжено дорощування. Створення архівно-маточної плантації гледичії безколючкової форми Гледичія звичайна (Gleditschia triacanthos L.) є однією із головних порід полезахисного лісорозведення. Швидкість її росту, засухо- і солевитривалість, невибагливість до ґрунтових умов, здатність переносити задерніння роблять гледичію однією із дуже важливих порід при створенні полезахисних лісових смуг в степовій частині України. Добре вона росте і в зоні Нижньодніпровських пісків.

300

Негативною властивістю гледичії є її здатність при вітрах захльостувати інші породи. Великі неприємності приносять також її колючки. Тому в насадженнях слід вирощувати безколючкову форму (V. inermis Pursh), яка швидко росте і більш зимостійка, ніж колючкова. Так як гледичія є перехреснозапилювальною рослиною і колючі і безколючкові дерева її ростуть в одних насадженнях, із насіння, зібраного з безколючкових материнських дерев, виходять сіянці як безколючкові так і колючкові. Тому необхідно створити насіннєві плантації із безколючкової форми, які б були ізольовані від насаджень з колючковими деревами. Закладку архівно-маточної плантації гледичії безколючкової форми проведено в Дослідному лісництві ДП «СФ УкрНДІЛГА»в урочищі «Підлісне», кв. 22, вид. 36 на площі 0,54га. Рельєф ділянки рівнинний. Грунт – дерновий слаборозвинутий піщаний з похованим грунтом на глибині – 1м. Ступінь задерніння середня. Грунт заражений личинками мармурового хруща різного віку. Ґрунтові води залягають на глибині до 6м. Тип умов місцезростання відповідає сухому субору (В1). Підготовку ґрунту проведено весною ц. р. шляхом безвідвального глибокого розпушування на глибину 60см розпушувачем РН-60. Посадку 1800 саджанців гледичії безколючкової форми, які вирощені в розсаднику Дослідного лісництва, проведено в кінці березня ручним способом під меч Колесова з розміщенням 3х1м. На ділянці розміщено 10 рядків посадки довжиною по 180м, на кожному з яких висаджено по 180 саджанців. На протязі вегетаційного періоду за АМП гледичії проведено по одному ручному і механічному агротехнічному догляду. В літній період спостерігалось значне пошкодження саджанців личинками мармурового хруща. Тому в кінці літа на ділянці АМП співробітниками ДП «СФ УкрНДІЛГА» спільно з працівниками «Лісозахист» закладено дослід по боротьбі з коренегризами, використовуючи препарат «Актара». В результаті інвентаризації, проведеної на початку жовтня, встановлено, що із висаджених 1800 саджанців гледичії безколючкової форми збереглося 816 шт., що складає 45,3% збереженості. Значна кількість саджанців загинула від пошкодження личинками мармурового хруща. Весною наступного року планується провести доповнення АМП саджанцями гледичії безколючкової форми. Доповнення та розширення архівно-маточної плантації щоглової форми білої акації Біла акація є дуже поліморфна деревна порода і серед відомих різновидностей найбільший інтерес для степового лісорозведення викликає щоглова форма, яка зустрічається в білоакацієвих насадженнях Нижньодніпровських пісків. Вона росте тут в приаренних захисних полосах на чорноземовидних супісках в типі лісорослинних умов, які відповідають свіжій судіброві (С2), як в змішенні із звичайною так і чистими деревостанами. Закладку архівно-маточної плантації щоглової форми білої акації проведено в Дослідному лісництві ДП «СФ УкрНДІЛГА» в урочищі «Підлісне» кв.22, вид. 36 на площі 0,16га. Рельєф ділянки рівнинний. Грунт – дерновий слаборозвинутий піщаний з похованими грунтами на глибині 1м. Ступінь 301

задерніння середня. Грунт заражений личинками мармурового хруща різного віку. Грунтові води залягають на глибині 6м. Тип умов місцезростання відповідає сухому субору (В1). Підготовку грунту під посадку проведено весною цього року шляхом глибокого розпушування на глибину 60см розпушувачем РН-60. Посадку 330 кореневих паростків щоглової форми білої акації, які вирощені в розсаднику Дослідного лісництва, проведено на початку квітня ручним способом під лопату з розміщенням 3х1м. На ділянці, яка межує з АМП гледичії, розміщено 2 рядки посадки довжиною по 180м, на кожному з яких висаджено по 165 саджанців. За АМП щоглової акації, на протязі вегетаційного періоду, проведено по одному ручному і механізованому догляду. Станом на жовтень 2011 р., із висаджених 330 саджанців, збереглось 126 шт., що становить 38,1% збереженості. Більша половина посаджених саджанців загинула від пошкодження личинками мармурового хруща, а також від дефіциту вологи в літній період. Доповнення АМП щоглової форми білої акації планується провести весною наступного року. Вирощування саджанців щоглової форми білої акації Для вирощування саджанців щоглової форми білої акації в першій декаді квітня було накопано 5000 шт. кореневих паростків, які росли в генетичному резерваті щоглової форми білої акації (Гладківське л-во ДП «Голопристанське ЛМГ», кв. 40, вид. 18, пл. 10,8га). Висота паростків досягала 1м. Кореневі паростки були висаджені в розсаднику Дослідного лісництва на дорощування з розміщенням в ряду через 30см і міжряддями в 50см. Підготовка грунту під посадку кореневих паростків була проведена весною шляхом рихлення на глибину 22см. Посадку проводили ручним способом під лопату. Протягом вегетаційного періоду саджанці щоглової форми білої акації поливали водою, по мірі підсихання грунту, а також проводили ручні догляди по знищенню бур’янів. В результаті інвентаризації посадки встановлено, що станом на 1 жовтня 2011 р., із висаджених 5000 шт. кореневих паростків щоглової форми білої акації збереглось 3541 шт., що становить 70,8% збереженості, середня висота яких становить 73,9см і середній діаметр кореневої шийки – 10,5мм. Основний відпад саджанців спостерігався в літній період від пересихання грунту в місцях підвищень. Тому для збільшення відсотку збереженості саджанців при дорощуванні кореневих паростків щоглової акації слід більш ретельно вирівнювати ділянку під посадку, а також регулярно проводити поливи, особливо в спекотний період. Вирощені саджанці щоглової форми білої акації в наступному році будуть використані для створення архівно-маточної плантації. Вирощування сіянців гледичії безколючкової форми Для вирощування сіянців гледичії безколючкової форми в кінці осені 2010 року було зібрано плоди з двох дерев безколючкової форми. Враховуючи те, що гледичія є перехреснозапилювальною рослиною, підбір дерев безколючкової форми для збору проводився з урахуванням того, щоб вони не межували з деревами колючкової форми, або знаходилися на значній відстані.

302

Перше дерево (№1) росте в м. Цюрупинську на садибі Грохольського, відстань від якого до гледичії колючкової форми складає 112м. Друге дерево (№2) росте в дендропарку центральної садиби ДП «СФ УкрНДІЛГА», відстань до ближнього дерева гледичії колючкової форми становить 36м. В зимовий період з підсохших плодів проведено виймання насіння. З плодів дерева №1 заготовлено 3кг, а з дерева №2 – 10кг насіння безколючкової форми гледичії. Перед посівом насіння на одну добу намочували в холодній воді і на слідуючий день їх обшпарювали кип’ятком води температурою до 80 градусів, в якому воно перебувало на протязі доби. Після цього набухле мокре насіння висипали в металеві решета, де воно підсихало на повітрі. Посів насіння безколючкової форми гледичії проведено 25 травня в розсаднику Дослідного лісництва. Підготовку ґрунту проведено шляхом оранки на глибину 25см. Насіння висівали рядами в канавки глибиною до 5см на чотирьох ділянках, загальна площа яких складає 414м2. На протязі вегетаційного періоду за сіянцями проводили агротехнічні догляди і поливи. В результаті проведеної інвентаризації посівів гледичії встановлено, що станом на 1 жовтня 2011 року вирощено 27764 шт. сіянців гледичії, із яких 24439 шт. віднесено до безколючкової форми, що становить 88,0%. Середня висота сіянців складає 39,4см, а середній діаметр у кореневої шийки – 5,2мм. Вихід сіянців гледичії безколючкової форми із насіння від дерева №1, яке розташоване на відстані 112м від дерева колючкової форми, складає 77,3%, а вихід сіянців від дерева №2, яке межує з колючковою гледичією на відстані 36м, коливається від 91,8 до 97,8%. Тут не просліджується залежність виходу сіянців безколючкової форми від відстані межування дерев гледичії різних форм. Вирощені сіянці безколючкової форми гледичії планується в наступному році використати для доповнення і створення нових архівно-маточних плантацій в лісогосподарських підприємствах півдня України. Вирощування шефердії сріблястої на Нижньодніпров’ї Шефердія срібляста – Shepherdia argentea (Pursh) Nutt. Дерево до 6м висоти з колючими гілками, в молодому віці сріблясті, схожі на обліпиху; листки довгасті з обох сторін сріблясті; квітки жовтуваті; ягоди – червоні кістянки до 0,5см в діаметрі, їстівні, кислі, дозрівають пізньої осені. Засухостійка і невимоглива до грунту. Розмножується насінням. З метою збагачення зони Нижньодніпровських пісків різними видами деревних порід було отримано 5г насіння шефердії сріблястої, яке зібрано в Канаді, для вирощування на півдні України. Це насіння в 2009 році було висіяно в теплиці Дослідного лісництва, із якого вирощено 25 шт. двохрічних сіянців, середня висота яких складає 1,2м і середній діаметр у кореневої шийки - 0,9мм. Сіянці шефердії сріблястої весною 2011 року висаджені в дендропарк ДП «СФ УкрНДІЛГА», із яких на 1 жовтня збереглось 21 шт. За саджанцями в подальшому будуть проводитись наукові дослідження. ВИСНОВКИ 1. Детально обстежено і вивчено сучасний стан клонової насіннєвої плантації сосни кримської (ДП «Цюрупинське ЛМГ», Пролетарське л-во, кв.

35, вид. 10, площа – 1,0га).

303

2. Закладено клонову насіннєву плантацію сосни звичайної в Костогризівському л-ві ДП «Цюрупинське ЛМГ», кв. 37, вид. 4, на площі 1,7га. Висаджено 456 щеп сосни звичайної від 20 клонів. Збереглось 407 щеп (89,2%).

3. Дорощено 1139 чотирирічних саджанців сосни кримської із ЗКС, які будуть використані в наступному році для щеплень клонів сосни кримської.

4. Вирощено 1262 двохрічних саджанців сосни кримської із ЗКС, які будуть дорощуватися в наступному році з подальшим використанням як підщепного матеріалу.

5. Закладено архівно-маточну плантацію гледичії безколючкової форми в Дослідному лісництві, кв. 22, вид.36, площа 0,54га.

6. Закладено архівно-маточну плантацію щоглової форми білої акації в Дослідному лісництві, кв. 22, вид. 36 на площі 0,16га.

7. Вирощено із кореневих паростків 3541 саджанців щоголової форми білої акації, які весною 2012 року будуть використані для доповнення і розширення площ архівно-маточних плантацій.

8. Вирощено 27764 сіянців гледичії, із яких 24439 шт. безколючкової форми. Сіянці безколючкової форми гледичії планується використати для доповнення і створення нових архівно-маточних плантацій в лісогосподарських підприємствах. Тема №16 “УДОСКОНАЛИТИ ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ВЕЛИКИХ ЗГАРИЩАХ ТА ВИРОЩУВАННЯ МАТЕРІАЛУ ГОЛОВНИХ ЛІСОУТВОРЮЮЧИХ ПОРІД”

САДИВНОГО

Протягом 2011 року виконана наступна робота: Вивчення способів інтенсифікації вирощування садивного матеріалу головних лісоутворювальних порід з відкритою та закритою кореневою системою у розсадниках та теплицях. Для закладення досліду зі здешевлення собівартості формування субстрату за допомогою ферментованої та заправленої мінеральними добривами тирси хвойних порід, що має високу пористість, фільтраційну здатність, значну вологоємність та розпушуючу дію, нами, згідно строків календарного плану, було вибрано місце близьке до теплиці для подальшого раціонального переміщення нового субстрату в теплицю. Було викопано невеликий котлован шириною та глибиною 1м та довжиною 5 метрів, в який за декілька раз було засипано приблизно 5м3 тирси хвойних порід та зволожено 2% розчином аміачної селітри. Згідно ПМЗ, ми витримували її у вологому стані на протязі 2 тижнів, але смолянистий запах не зник. Звернувшись до літературних джерел, обсудивши дане питання зі спеціалістами, вирішено було тирсу в котловані залишити до 2012 року та закласти під стрічки в теплиці перед наступним висівом насіння, що дасть змогу провести для тирси додаткову ферментацію за рахунок більшої кількості часу та зменшити дію смоли та воску, що можуть пригнічувати ріст рослини. Подальші дії щодо досліду з ферментацією тирси буде проведено згідно методики викладеної у програмно-методичній записці. Застосування мікробіологічного препарату «Байкал» Відкаліброване насіння сосни звичайної було висіяне в теплицю Дослідного лісництва 7-9 квітня 2011 року. Перед висіванням насіння замочувалось на 1 добу в 1% розчині марганцівки. Масова схожість насіння 304

спостерігалась 25 квітня. На протязі вегетаційного періоду проводилися агротехнічні догляди за посівами: рихлення, полив, знищення бур’янів, обробка препаратами від полягання. Третю частину теплиці було тричі оброблено препаратом «Байкал». Перше обприскування сходів сосни звичайної проводилося у фазі інтенсивного росту хвої, друге обприскування – у фазі росту осьового пагону, третє – після формування верхньої бруньки. Контролем слугувала частина теплиці не оброблена мікробіологічним препаратом, а точніше полоса, яка знаходилася через одну від досліджуваної, щоб виключити попадання на неї препарату при обприскуванні. Для облікових робіт нами, згідно програмно-методичної записки, наприкінці вегетаційного періоду у кожному варіанті досліду були викопані, за методом «глибки», у триразовій повторюваності сіянці на 20см відрізках рядка після чого кореневу систему сіянців було відмито від ґрунту та проведено морфометричну оцінку. Результати досліджень показали значну ефективність застосування препарату Байкал. По всіх трьох повторюваностях досліду з Байкалом відмічено дещо вищу середню кількість сіянців на погонному метрі в порівнянні з контролем: 67 та 57 шт. Середнє значення висоти надземної частини сіянців на контролі склало 11,8см., а на стрічках, що були оброблені препаратом 14,0см. Також спостерігається значна відмінність середніх показників діаметра при кореневій шийці сіянців. На контролі - 2,2мм, Байкал – 3,0мм. Виробничий контроль у порівнянні з варіантом з Байкалом показав меншу довжину кореневої частини сіянців: 23,4 та 25,5см відповідно. Досить позитивно препарат впливає і на розвиток хвої сіянців. Середня маса хвої сіянців без застосування препарату складає 0,70г. а при застосуванні Байкалу середня маса хвої сіянців збільшується до 1,05г. Суттєва різниця спостерігається і в середній загальній масі сіянців. З Байкалом середня маса сіянця склала 2,06г, контроль – 1,4г. Середня маса надземної частини сіянця, обробленого Байкалом склала 1,42г проти 1,00г. на контролі. Маса кореневої частини сіянців, оброблених Байкалом на 0,24г більша від контролю. На нашу думку, не слід вважати препарат Байкал поліфункціональним засобом проти багатьох аспектів, що негативно впливають на ріст та приживлюваність сіянців, але основні морфометричні показники свідчать про те що він дає певний позитивний поштовх у фазі росту сіянців та укріплення апарату всмоктування кореневої системи. Розробка технології вирощування садивного матеріалу сосни звичайної та кримської із закритою кореневою системою у теплиці та на відкритій ділянці. Згідно програмно-методичної записки при проведенні дослідів щодо вирощування сіянців сосни звичайної з закритою кореневою системою використовувались індивідуальні контейнери циліндричної форми з оболонкою із мілко сітчастої полімерної тканини (агроволокно) завтовшки 17-19 мкн., а також стакани з поліетиленової плівки у співвідношенні 50:50. Розмір контейнера: висота – 28см, діаметр – 6см, об’єм – 791см3. Контейнери з агро волокна мали прошите дно, а з поліетиленової плівки - відкрите дно. Контейнери заповнювали субстратом без жодних відхилень від рекомендацій ПМЗ, та розмістили в коробах з дощок завтовшки 50мм з висотою стінок 30см. Розміри короба: ширина – 1,5м, довжина – 2,5м. Проміжки між контейнерами 305

заповнювались ґрунтом. Короба без днища було встановлено на поверхні ґрунтового субстрату із заглибленням у субстрат на 5см. Досліди із застосуванням субстрату з різними співвідношенням складових та способів інтенсифікації росту сіянців було закладено як у теплиці, так і на відкритій ділянці. По кожному варіанту з двох дослідів налічувалось по 100 контейнерів у теплиці та по 100 контейнерів на відкритій ділянці, кожні 50 з яких були в агроволокні та поліетиленовій плівці. На жаль, досліди не дали результатів так, як загальна приживлюваність по варіантах була надто низькою для проведення подальших досліджень та обрахунків. Загалом констатуємо практично нульову приживлюваність сосни кримської, насіння якої не давало схожості навіть після повторного висівання. Одним із можливих варіантів низької приживлюваності ми вважаємо використання торфу, що не відповідав стандартам для формування основи субстратів. Надзвичайно важким завданням було відшукати та купити торф, так як єдине в Херсонській області ліцензійне родовище торфу біля с. Кардашинка (Голопристанський район) на даний момент закрите. Як відомо, після осушення торф’яного родовища завдяки доступу кисню в залишках торфу починається активна діяльність аеробних мікроорганізмів, що розкладають його органічну речовину. Отже, отримати відповідних сертифікатів якості, а також дізнатися про мінеральний склад торфу нам не вдалось. Можливо, сіянцям не підійшла зольність торфу, на жаль визначити ступінь зольності ми не мали змоги, за відсутності муфельної печі та супутніх приладів, також неможливо було визначити точний мікробіологічний та хімічний склад. Розробка заходів щодо підвищення приживлюваності та інтенсифікації росту культур головних лісоутворювальних порід на лісових згарищах. Узагальнення виробничого досвіду із створення лісових культур на згарищах різної давнини. В Голопристанському лісництві, кв. 25 закладено стаціонар загальною площею 14,2га. В поточному 2011 році лісові культури посаджені сіянцями сосни кримської 2-річки, вирощених в розсаднику Дослідного лісництва ДП «СФ УкрНДІЛГА». Посадку проводили 10.04.11 р. посадковою машиною. Восени 2010 року зробили передпосадкову підготовку ґрунту – нарізання борозен з глибоким рихленням РН-60, весною 2011 року борозни закрили. Перед посадкою сіянці обмокували в суперабсорбент Максі Марін (цими саджанцями посадили 2,5га) і Теравет-100+Актара (4,7га). На території ДП «Цюрупинське ЛМГ», Цюрупинське л-во, кв. 56 в поточному році було закладено дослід з визначення можливих термінів створення лісових культур на згарищах. Загальна площа насаджень 2011 року в даному кварталі 1,2га. Механізовану посадку проводили 06.04.2011 року однорічними сіянцями сосни кримської. Обробка коріння сіянців проводилась Актарою з розрахунку 16г на 1000 шт. та Аквасорбом 60 г/ 1000шт. Загалом спостерігається добра збереженість - 80,6% з приблизно схожими показниками вологості та температури ґрунту у порівнянні з іншими стаціонарами. В 2011 році кращу приживлюваність по стаціонарах, посадки 2011 року, як уже було вище сказано, має стаціонар в кв. 55 Цюрупинського лісництва. Трішки нижча приживлюваність – 71,7 % в Голопристанському лісництві кв.

306

25. Не кращі результати по приживлюваності показав у цьому році дослідний об`єкт в кв. 27 Дослідного лісництва. На досліді середня приживлюваність складає 27%, що може бути пов`язано зі зростанням популяції ентомошкідників. На протязі місяця після посадки, нами було взято проби на предмет наявності коренегризів. На кожній повторюваності варіантів було викопано по одній пробі ґрунту, об`ємом 1м3 та пересіяно. Завдяки спеціалістам по ентомошкідниках ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА» Михайлову В.О. та Назаренку С.В. було визначено видовий склад ентомошкідників, основним видом виявився мармуровий хрущ. На червень заселеність площ мармуровим хрущем була незначною. Слід зазначити, що досить хороші результати зі збереженості має дослід у 55 кварталі Цюрупинського лісництва 2010 року посадки. Дослід було засаджено сосною кримською дворічкою, та станом на серпень місяць 2011 року збереженість по ньому складала 84,4%. Вивчити стан культур сосни, що створені сіянцями із закритою кореневою системою, осіннього (2008р.) та весняного (2009р.) садіння. В Голопристанському л-ві було висаджено по 200 шт. контейнерів з агроволокна і поліетиленової плівки. В Цюрупинському л-ві висаджено 500 шт. контейнерів із саджанцями. В Дослідному лісництві висаджено 200 шт. саджанців восени 2008 р. і 500 шт. саджанців з закритою кореневою системою – весною 2009 року. Як показали результати спостережень великої різниці між весняною і осінньою посадками немає. Однією із причин загибелі живих рослин, як стало відомо під час розкопування, було неякісне садіння та утворення повітряної подушки під контейнерами. Саджанці в контейнерах з агроволокна загинули на протязі вегетаційного періоду 2009 року. Основними причинами їх стовідсоткової загибелі було утворення повітряної подушки і неякісний посадковий матеріал. Садіння дослідних культур сосни з застосуванням способів підвищення приживлюваності і інтенсифікації росту. Дослідне лісництво, кв. 27, площа 2,5га, посадка 7200 шт. однорічних сіянців сосни звичайної з відкритою кореневою системою 23.03.2011 р. під меч Колесова. Діаметр кореневої шийки при посадці – 0,3см, довжина надземної частини – 12см. Середня вологість ґрунту перед закладкою досліду станом на 23.03.11р. в шарі 0-10см становила 4,8%, 0-20см – 5,6%, температура ґрунту – 5,20С. Але станом на 15.07 середній показник вологості ґрунту в 10 сантиметровому шарі ґрунту загалом по варіантах складав на рівнині 1,7% та на пагорбі 1,4% а в 020см відповідно 2,0% та 1,7 %. У серпні, станом на 30.08 середній показник вологості ґрунту в 0-10см шарі складав на рівнині 1,2%, на пагорбі – 1,1 % а в 0-20см відповідно 1,6 та 1,3 % відповідно. Критично низька вологість ґрунту в вищевказані місяці співпала з високими температурами ґрунту. Станом на 30.08 середня температура ґрунту по варіантах на рівнині склала 21,5 0С, а на горбі 22,5 0С. Не виключено що на критичний відпад сіянців у липні–серпні (з 67,2 до 27,0 % ) та подальшу їх збереженість на стаціонарі в 27 кварталі найбільший вплив мали саме критично низька вологість в коренепрониклій 307

частині ґрунту та висока температура прогрівання верхнього його шару саме в період з найвищою потребою сіянців у волозі. В кожному варіанті досліду було висаджено по 100 сіянців у трикратній повторюваності, тобто в кожному варіанті по 300 сіянців. Контроль – 18 повторюваностей по 100 сіянців. Схема посадки рендомізована. Рельєф переважно стабільний для всіх варіантів досліду. Ґрунтові умови на глибині до 1м. переважно однакові на всіх варіантах (велось дослідження з визначення наявності коренегризів). Станом на 30.08.2011 року кращу середню збереженість показали наступні варіанти: “Maxi Marin” + стимулятор Радіфарм – 42,3 % приживлюваності (127 сіянців з 300 ); «Бовтанка»+ Азотобактерин – 40,6 % (122 сіянці з 300); «Бовтанка»+ Нітроамофоска 10 г/л – 32,6% (98 сіянців з 300); «Бовтанка»+ Супергумісол 60 г/л+Поліміксобактерин - 32,6% (98 сіянців з 300). Також слід зазначити, що саме в даних варіантах відмічено кращі агрометричні показники саджанців. “Maxi Marin” + стимулятор Радіфарм: висота саджанця, - 38см, приріст за висотою - 24см, діаметр, приріст за висотою - 22см, діаметр стовбурця, - 0,6см; «Бовтанка»+ Нітроамофоска 10 г/л : висота саджанця, - 30см, приріст за висотою - 17см, діаметр стовбурця, - 0,5см; «Бовтанка»+ Супергумісол 60 г/л + Поліміксобактерин: висота саджанця, 34см, приріст за висотою - 22см, діаметр стовбурця, - 0,6см. Загалом відмічено чітку кореляцію збереженості сіянців по варіантах та позитивної дії препаратів на основні морфометричні показники сіянців. Критична нестача опадів за вегетаційний період та вищі в порівнянні з середніми багаторічними показниками температури повітря формували природні умови для росту та розвитку сіянців посадки 2011 року. ВИСНОВКИ.

1. Результати досліджень показали значну ефективність застосування препарату Байкал: вищу середню кількість сіянців на погонному метрі в порівнянні з контролем: 67 та 57 шт. Середнє значення висоти надземної частини сіянців на контролі 11,8см., з препаратом 14,0см, діаметр при кореневій шийці сіянців на контролі 2,2мм, з Байкалом – 3,0мм. Середня маса надземної частини сінця обробленого Байкалом склала 1,42г проти 1,00г. на контролі.

2. В 2011 році кращу приживлюваність по стаціонарах, посадки 2011 року має стаціонар в кв. 55 Цюрупинського лісництва. Трішки нижча приживлюваність – 71,7 % в Голопристанському лісництві кв. 25.

3. Основною причиною стовідсоткової загибелі саджанців в контейнерах з агроволокна посадки 2008 року в Голопристанському лісництві кв. 25 на протязі вегетаційного періоду 2009 року було утворення повітряної подушки під контейнером і неякісний посадковий матеріал.

4. Станом на 30.08.2011 року на досліді з визначення перспективи застосування суперабсорбентів, добрив, регуляторів росту для обробки коріння кращу середню збереженість показали наступні варіанти: “Maxi Marin” + стимулятор Радіфарм – 42,3 % приживлюваності (127 сіянців з 300); «Бовтанка»+ Азотобактерин – 40,6 % ( 122 сіянці з 300); «Бовтанка»+ Нітроамофоска 10 г/л – 32,6% (98 сіянців з 300); «Бовтанка»+ Супергумісол 60 г/л+Поліміксобактерин - 32,6% (98 сіянців з 300).

308

5. Критична нестача опадів за вегетаційний період та вищі в порівнянні з середніми багаторічними показниками температури повітря формували природні умови для приживлюваності, росту та розвитку сіянців посадки 2011 року. Тема № 17 "ДОСЛІДИТИ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ"

Протягом 2011 року виконана наступна робота: - виконаний літературний огляд з питань ефективного ведення мисливського господарства та розробки концепцій його ведення у різних мисливських регіонах.

- продовжений аналіз порядку ведення мисливського господарства в Україні, проаналізована динаміка основних показників мисливського господарства, зокрема – характеристика та якість мисливських угідь, чисельність користувачів різних форм власності, забезпеченість угідь єгерською службою та її фахова відповідність. "Настав час змін" – таким бачили ситуацію у сучасному мисливському господарстві України учасники наради "Стан та перспективи розвитку мисливського господарства в Україні", що відбулася 18 жовтня 2011 року на базі Державного агентства лісових ресурсів України. На нараді були присутні фахівці цієї галузі з усієї України – як громадських так і державних форм власності. Аналіз перевірок стану мисливського господарства показав, що основними причинами негативу сучасного стану мисливської галузі є нестача коштів, професійних кадрів, зокрема керівників, а також недосконале законодавство. Відмічене значне відставання вітчизняного мисливського господарства від мисливства у Європі. Наприклад, в Угорщині, де існує структура угідь, ідентична українській але вшестеро менша територія, щорічно добувається до 100 тис. особин диких ратичних тварин (в Україні – 12,6 тисячі). У Франції, яка відповідна Україні за площею, ратичних тварин добувається більше, майже ніж у 40 разів, дрібної дичини – у 10. У Німеччині щорічно відстрілюють 1,3 млн. особин диких ратичних та 1,5 млн. – дрібної дичини. Ще одна гостра проблема – надмірна чисельність хижаків в мисливських угіддях України: 80 тис. лисиць, 2,7 тис. вовків та 11,2 тис. єнотоподібних собак. Для поліпшення ситуації у галузі мисливського господарства запропоновані наступні заходи: під час надання угідь у користування згідно вимог ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", віддавати перевагу місцевим громадським організаціям та клубам; зробити низовий мисливський колектив повністю відповідальним за стан справ на своїй території, основним критерієм якого має стати щільність населення мисливських тварин, а не складені протоколи, штрафи, гроші; пропагувати і втілювати в життя європейську культуру ведення мисливського господарства (зокрема – проведення полювань), перетворити його у святкове і шановане дійство у мисливській галузі; - проаналізована лімітуюча дія основних чинників впливу на ефективність використання мисливського фонду (абіотичних, біотичних та антропогенних). Продовжені роботи з моделювання ситуації характеру використання мисливських ресурсів; 309

- продовжено вивчення кормової бази диких ратичних тварин на постійній пробній площі у Скадовському досвідному лісомисливському господарстві на острові Джарилгач. На ній виконано обстеження та картографування 200 проб на загородженій та незагородженій частині. На кожній з них визначено відповідність проби типу кормової асоціації, а також стан та ступінь елімінації оленячими куртин CHRYSOPOGON GRYLLUS (L.) TRIN. (золотобородника цикадового), занесеного до Червоної книги України. Визначений характер взаємодії крупних диких рослиноїдних тварин та рослини-червонокнижника; - спільно з працівниками ДП "Цюрупинське лісомисливське господарство" перевірена ефективність створення штучних гніздівель для водоплавних птахів та розроблена методика удосконалення цієї важливої для регіону біотехнічної роботи з покращення гніздових умов водоплавної дичини; - вивчений характер моніторингових змін умов проживання мисливських тварин на зрубах та у молодниках листяних порід в угіддях НДМГ "Нижньодніпровське" (Дослідне лісництво ДП "СФ УкрНДІЛГА"); - вивчалися окремі регіональні особливості характеру мисливського господарювання, зокрема на Херсонщині та Житомирщині. Для Херсонськї області авторами була розроблена "Концепція розвитку мисливського господарства державних господарств Херсонської області з 2010 до 2015 року" з повним аналізом господарської діяльності всіх мисливських користувачів, незалежно від форми власності. Крім того, для порівняння ефективності різних форм господарювання виконуються роботи з виготовлення Проектів організації та розвитку мисливства у двох господарствах недержавної форми власності (Великоолександрівський та Каланчацький райони); - продовжено вивчення досвіду ведення вольєрного мисливського господарства у Миколаївській області (Рацинська дача), Херсонській області ("Екофільтр"), Житомирській області на базі п'яти вольєрів, розташованих у 3-х лісогосподарських підприємствах (ДП "Баранівське ЛМГ", "Радомишльське ЛМГ", "Малинське ЛГ") і ТОВ "УТМР", яке створене на базі мисливського господарства "В'юнки" Житомирської обласної організації УТМР. Визнано, що утримання та розведення різноманітних видів диких тварин у напіввільних умовах – єдиний шлях до збереження видового і популяційного різноманіття тваринного світу спочатку у напіввільних умовах, а згодом – в стані природної волі, бо існує підвищення негативного рекреаційного пресу на навколишнє природне середовище; - виконано, спільно з працівниками УкрНДІГірлісу та "Укрлісопроекту", черговий етап робіт з розробки нової версії "Порядку проведення упорядкування мисливських угідь України"; - продовжена розробка проекту Концепції розвитку мисливського господарства України з 2011 року, текст якого виражає особисте бачення авторів і в якому відзначена нагальна необхідність створення єдиного координаційного науково-виробничого Центру, який згідно прийнятої Концепції, об'єднає науковців-мисливствознавців різних відомств з метою визначення основних напрямів наукових мисливськогосподарських досліджень ВИСНОВКИ

1. В Україні триває процес реформування мисливського господарства, але недостатньо оперативними темпами. Про це, насамперед, свідчить порівняльна 310

характеристика ведення мисливства в Україні та країнах Європи. Наприклад, в Угорщині, де існує структура угідь, ідентична українській але вшестеро менша територія, щорічно добувається до 100 тис. особин диких ратичних тварин (в Україні – 12,6 тисячі). У Франції, яка відповідна Україні за площею, ратичних тварин добувається більше, майже ніж у 40 разів, дрібної дичини – у 10. У Німеччині щорічно відстрілюють 1,3 млн. особин диких ратичних та 1,5 млн. – дрібної дичини. І це відбувається на фоні цивілізованої форми проведення полювань.

2. Реформування мисливського господарства супроводжується як позитивними так і негативними елементами. Збільшується варіантність форм власності та кількість мисливських господарств, що, безумовно, сприяє переходу мисливства на вищий, більш професійний, рівень господарювання. Зростає число керівників господарства, а також мисливців, які прагнуть позитивних змін у галузі. З іншого боку, знищення мудрих та раціональних традицій минулого УТМР, зменшення площ угідь для полювання рядових мисливців призводить до зростання та появи різноманітних форм браконьєрства.

3. Для підвищення ефективності боротьби з браконьєрством вважаємо за доцільне створити службу охорони державного мисливського фонду з необхідним матеріально-технічним забезпеченням та з наданням їй повноважень органів внутрішніх справ з безпосереднім підпорядкуванням Управлінню мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

4. У зв'язку зі зростанням поголів'я вовка, збільшенням випадків сказу серед тварин, питання необхідності контролю за станом їх популяцій повинно стояти на державному рівні. Для його вирішення доцільно поновити інститут діяльності професійних єгерів-вовчатників (ця система вже існувала в країні у минулому). Крім володіння інформацією про стан популяцій хижаків у регіоні, ці професіонали зможуть кваліфіковано організувати контроль за чисельністю хижих тварин, в тому числі собак-волоцюг в мисливських угіддях.

5. Розведення диких ратичних мисливських ссавців в умовах напіввільного утримання наразі постає, як сучасна галузь народного господарства, що утворилася на стику інтересів тваринництва, мисливства і туризму. Вона виступає однією з пріоритетних галузей в розвитку мисливського господарства України, у тому числі – інфраструктури мисливського туризму. Для отримання максимального економічного ефекту від вольєрного утримання тварин необхідно забезпечити комплекс інженернобудівельних, біотехнічних та зооветеринарних заходів.

6. Для загальної організації та координації дій під час проведення реформування мисливської галузі необхідно завершити розробку на державному рівні Концепції розвитку мисливського господарства України та забезпечити обов'язковість виконання її основ для мисливських господарств всіх форм власності. Така Концепція має стати основою нового Закону України про мисливське господарство та полювання. Тема №21 “ВИЗНАЧИТИ ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ КОМАХ НА СТАН КРОН, ПРИРІСТ І ВІДПАД ДЕРЕВ СОСНИ І ДУБА В ДЕРЕВОСТАНАХ РІВНИННОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ТА ГІРСЬКОГО КРИМУ” 311

Протягом 2011 року виконана наступна робота: Визначення кількісних показників залежності рівня пошкодження крон комахами-хвоєлистогризами від їх чисельності в різних лісорослинних умовах. Проведено аналіз динаміки розвитку осередків рудого соснового пильщика в соснових насадження Херсонського обласного управління лісового господарства за період 2007-2010рр. при аналізі, окрім власних матеріалів, було використано дані детальних обстежень, проведених лісовою охороною області та спеціалістами ДСЛП «Херсонлісозахист». Аналіз динаміки розвитку осередків рудого соснового пильщика в лісових масивах ХОУЛГУ за 2007-2010рр. показав, що осередки даного шкідника зберігаються в соснових насадженнях області з різним ступенем загрози та площ. Проаналізувавши динаміку площ осередків звичайного соснового пильщика, може спрогнозувати збільшення його площі в найближчі роки. Для достовірного прогнозування рівня загрози насадженням, який визначають виходячи із співвідношень наявної фітомаси та кількості її, яку вилучають комахи-хвоєгризи, нами було проведено облік запасу сухої маси хвої на сосні кримській в залежності від діаметру гілки. Модель відібрана в грудні 2010 року в Дослідному лісництві (протяжність крони 285 см), обліки проводились в січні 2011 року. Результати обліку опрацювуються. В останній час спостерігається поява комплексних осередків хвоєгризів, так у Чулаковскому лісництві ДП «Голопристанський ЛМГ» квартал 3 виділ 38 сосни звичайної, 4 клас бонітету, вік 43 роки, на модельному дереві другого класу крафта -2, запас хвої 5 кг, 12 травня 2010 року було виявлено 5 гусениць 1-2 віку соснової совки яйцекладка (12 яєць) червоноголового пильщика-ткача та 25 гнізд з личинками рудого соснового пильщика, середня кількість личинок в одному гнізді 35 шт. (переважно 3 віку). В кварталі 2 виділ 27 на модельному дереві сосни звичайної, з запасом хвої 6 кг було виявлено одну яйцекладку зірчатого пильщика- ткача, 80 шт. гусениць соснової совки та 18 гнізд з личинками рудого соснового пильщика. Наявність кількох видів шкідників на одному дереві ускладнює прогнозування дефоліації крони і вимагає врахування сумарної дефоліації. Проблемою є також розтягнений період розвитку шкідників, який унеможливлює контроль чисельності шляхом однієї обробки, тим більше, з застосуванням вірусного препарату.

4 Виявлення закономірностей поширення й розвитку стовбурових шкідників в осередках комах-хвоєлистогризів і визначення кількісних показників їх впливу на стан дерев. У 2009 році в кварталі 3, виділ 6, Голопристанського лісництва ДП «Голопристанське ЛМГ» при обстежені насаджень сосни звичайної п’ятого класу віку нами відмічалось пошкодження пагонів верхівки крони звійницею зимуючою, вершиним та великим сосновим лубоїдами. В кроні хвоя пошкоджена рудим і звичайним сосновими пильщиками. Про наявність комплексного осередку хвоєгризів свідчить і велика кількість коконів у підстилці, які належать цим видам. Ступінь ушкодження великим сосновим лубоїдом – дуже сильна. Під проекцією крони одного дерева на підстилці в середньому знайдено 60 обламаних пагонів із слідами додаткового живлення 312

великого соснового лубоїда. У 2011 році кількість загиблих дерев становила близько 50% у порівнянні з 2009 роком. Таку велику кількість загиблих дерев, на наш погляд, могло викликати комплекс факторів, що сприяли послабленню їх фізіологічного стану, а саме: - наявність комплексного осередку рудого та звичайного пильщиків; - пошкодження бруньок звійницею зимуючою; - пошкодження стовбурів низовою пожежею (серпень 2007 рік); - пошкодження верхівок вершинним лубоїдом; Найбільшої значущості в загибелі дерев набув осередок великого соснового лубоїда. Інтенсивність живлення соснових лубоїдів вивчалась на пробних ділянках Дослідного лісництва ДП «СФ УкрНДІЛГА» які були закладені в 2009 році. Обліки 2011 року показали практично відсутність лубоїда, що можна пояснити задовільним санітарним станом насадження та відсутністю зрубаної деревини й порубочних решток. Отримано накопичувальний матеріал.

5. Визначення кількісних показників динаміки приросту та відпаду дерев в осередках шкідливих комах. Вивчення змін темпів річного приросту сосни під впливом різних шкідників і в залежності від ступеня об’їдання ними крон дерев проводилось у багатьох регіонах. Аналогічні дослідження розпочато нами в соснових насадженнях на пісках Нижньодніпров’я в 2010 році а продовжено в звітному році. В соснових насадженнях Цюрупинського лісництва ДП «Цюрупинське ЛМГ», у кварталах 57, 58, 62 та 64, де в минулому протягом 1985-1989 років діяв осередок соснового шовкопряду, нами було відібрано приростковим буром керни з 120 дерев сосни звичайної. Контролем слугували керни, відібрані в насадженнях сосни кримської та сосни звичайної, які не були пошкоджені сосновим шовкопрядом. На території Рибальчанського лісництва ДП «Збур’ївське ЛМГ» на межі з Чорноморським біосферним заповідником, де в минулому спостерігалось розвиток популяції непарного шовкопряду та зеленої дубової листовійки, були відібрані керни з дуба звичайного. Також у Рибальчанському лісництві відібрано проби на радіальний приріст у насадженнях акації білої. Матеріали (характеристику модельних дерев, таксаційні показники та результати вимірювань кернів) опрацьовуються і заносяться до електронної бази даних. Отримані результати аналізів дадуть можливість виявити реакцію на дію ушкоджуючих факторів, якими є дефоліація хвоє- листогризучих комах, посуха та падіння рівня ґрунтових вод, сформувати нові напрямки в розробці теоретичних основ підвищення стійкості деревостанів. Для дендрохронологічного аналізу приросту дуба звичайного, ми використовували архівні матеріали Чорноморського біосферного заповідника НАН України за період спостережень 1953-2010 роки.

6. Визначення закономірностей поширення й розвитку шкідливих комах і збудників хвороб на згарищах, якісних і кількісних показників їх взаємного впливу на стан створюваних лісових культур.

313

Проведено облік збереженості лісових культур у Дослідному лісництві «СФ УкрНДІЛГА», Цюрупинському лісництві ДП «Цюрупинське ЛМГ» та Голо пристанському лісництві ДП «Голопристанське ЛМГ». Основним шкідником з яким ми пов’язуємо загибель культур 2011 року посадки є мармуровий хрущ. Візуально його дія спостерігалась в серпні та вересні коли вологість ґрунту значно знижується і пошкоджена коренева система не здатна забезпечити саджанець потрібною кількістю вологи, стають помітними загибель саджанці. Нами, на дослідних об'єктах по темі № 14 (виконавець Коханий С.Г.) гледичії безколючкової форми (загинуло більше 50%), спільно з працівниками «Лісозахист» закладено дослід по боротьбі з коренегризами, використовуючи препарат «Актара». Закладено низка лабораторних дослідів (Дослідне лісництво) з застосуванням препарату Актара проти личинок мармурового хруща старшого віку. Результати дослідів стануть відомі в наступному році. Закладено дослід з препаратом Актара на дослідному об’єкті культур акації білої щоглової форми на території Дослідного лісництва. Отримано накопичувальний матеріал.

7. Характеристика кліматичних умов регіону. Наведена характеристика погодних умов регіону за період з жовтня 2010 по жовтень 2011. Характеристика погодних умов (температура повітря та опади) за даними метеорологічної станції м. Херсон взяті з архівів на сайті www.pogoda.ru.net. Порівнюючи середньомісячну температуру повітря за 87 років спостережень і за останні 30 років, можна відмітити підвищення температури як у зимові місяці, так і у весняно-осінній період, відповідно збільшується і середня річна температура. Таку тенденцію можна пояснити глобальним потеплінням, що спостерігається на всій земній кулі. Погодні умови за наведений період відрізняються від середніх багаторічних показників особливо це стосується температури повітря вона перевищувала норму від 0,5° у лютому та березні до 4,9° у серпні. За даними спостережень погодних умов у ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА»: перехід через +100С у 2011 році спостерігався 23 квітня, осінній перехід через +100С 27 жовтня. В 2011 році за вегетаційний період випало 224,3 мм опадів, корисних -145,7мм. ГТК за вегетаційний період – 0,63. Мінімальний – 0,2 (травень-липень). Посушливі періоди спостерігалися з 10 травня по 25 червня (46 днів), та з 28 червня по 31 жовтня (126 днів). За 10 місяців 2011 року випало опадів 270,5 мм при нормі 319,8 мм. У цілому 2011 рік можна охарактеризувати, як жаркий і посушливий. Зібрано накопичувальний матеріал характеристик погодних умовах регіону. ВИСНОВКИ

1. У соснових насадженнях Херсонської області діє осередок рудого соснового пильщика та спостерігається підйом чисельності звичайного соснового пильщика практично на всій території.

2. Наявність декількох видів хвоє гризучих шкідників на 1 дереві свідчить про формування комплексного осередку з рудого соснового пильщика, соснової совки, червоноголового пильщика-ткача та зірчастого пильщика-ткача.

314

3. У Дослідному лісництві ДП «СФ Укр НДІЛГА» на пробних ділянках, у порівнянні з 2009 роком чисельність великого соснового лубоїда зменшилась, що свідчить про поліпшення санітарного стану насадження.

4. Попередній аналіз кернів, відібраних на сосні звичайній, акації білій та дубові звичайному, свідчить, що на радіальний приріст стовбура окрім погодно-кліматичних чинників впливає і дефоліація крони, викликана хволистогризами.

5. Серед причин, з якими ми пов’язуємо загибель культур 2011 року посадки, на першому місці є пошкодження кореневої системи личинками мармурового хруща.

6. Погодні умови за наведений період відрізняються від середніх багаторічних показників і можна їх охарактеризувати як жаркі і посушливі, що сприяло збільшенню чисельності популяції хвоєлистогризів. Тема № 22 «УДОСКОНАЛИТИ МЕТОДИ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ТА МОНІТОРІНГУ ЛІСІВ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СТАЛОГО ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА»

Протягом 2011 року виконана наступна робота: ВИВЧЕННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ТА ОБРОБКИ ДАНИХ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА МОНІТОРИНГУ ЛІСІВ. Середні коефіцієнти мінливості установлені для

кожної страти по коловій площі постійного радіусу коливається від 40% у будівельному однопорідному лісі до 90% у тонких не однопорідних жердняках. Окремі автори (Девятова Н.В., Малишева Н.В.) з метою виключення або мінімізації недоліків отриманих зображень досліджуваного об’єкта, проводять попередню обробку даних різними методами: лінійної апроксимації, з застосуванням нормалізованого різного індексу. Самий розповсюджений із вегетаційних індексів - рослинний індекс NDVI з широкими динамічними діапазонами. Він помірно чутливий до змін ґрунтового і атмосферного фону, крім випадку, коли рослинний покрив менше 30%. Аналіз змін в значеннях рослинного індексу між роками зосереджено у від’ємної частині гістограми індексу, область якої розбита на три класи: 1 клас змін – від 20 до 40% падіння значення індексу поточного року відповідно до минулого: пошкодження лісів ентомофагами, слабкі змінення гідрологічного режиму; 2 клас змін – від 40 до 80%: масове розмноження ентомофагів, лісові пожежі слабкої і середньої ступені; 3 клас змін – більше 80%: свіжі гарі, загинута рослинність, сильні гідрологічні змінення. ВИВЧЕННЯ МЕТОДІВ ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ДИСТАНЦІОНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ ЦІЛЕЙ НІЛ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НА ПРАКТИЦІ.

Для досліджень стану лісових спільнот Російської Федерації ДДЗ складаються з різночасових сезонних знімків зі штучних супутників Землі Landsat–5, Landsat– 7, QuickBird з інтерфейсу GooleEarth. Для визначення оптимальної методики обробки даних дистанційного зондування були випробувані такі: класифікація без навчання (методом ISODATA); класифікація з навчанням і візуальне дешифрування. У результаті було відібрано наступне: для обробки сцен зі супутників Landsat–5 і Landsat–7 методика класифікації з навчанням методом максимальної правдоподібності у програмному пакеті ERDAS IMAGINE9,3, зі супутника QuickBird – методом візуального дешифрування з використанням 315

інструментальних можливостей програмного пакету ESRI ArcGIS9,3. Вивчені класи об‘єктів дешифрували за показниками спектральної яскравості: хвойні насадження; листяні та змішані насадження; чагарники; луки та болотяні луки; болота; виробничо-технологічні об’єкти; водні поверхні. Змінення рослинного покрову Полякова Є.В. визначала з допомогою програмного пакету ERDAS IMAGINE9,3. Для моніторингу рослинності інші дослідники (Барталев С.А., Нгуен Чунг Тхонг) використовують систему SPOT-Vegetation, яка має просторову роздільну здатність 1,15км. Розроблені методи картографування наземних екосистем з допомогою супутникових даних SPOT-Vegetation S10. Наявність вимірів у середньому діапазоні (1,58 – 1,75 км) дає істотні переваги при розпізнаванні боліт, гарей та загиблих насаджень. Методи попіксельної класифікації відображень дозволяють відокремлювати однорідні хвоїні і листяні насадження. Дані, які отримані методом декомпозиції спектральних сумішей на прикладі використання даних Landsat-TM за оцінкою окремих порід порівняні з даними лісоінвентаризації, а також з результатами класифікації методом максимальної правдоподібності. Методи класифікації дозволяють розрізняти обмежене число класів дефоліації, базуючись на дані, які отримані при проведені наземних робіт ТА СТАНУ ЛІСІВ ЗА ДАНИМИ ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ МОНІТОРИНГУ ЛІСІВ УКРАЇНИ. Спостереження на ділянках моніторингу

лісу Нижньодніпров’я. У 2011 році проведено моніторинг лісових насаджень на 10 ділянках моніторингу лісу І рівня та 3-х ділянках моніторингу лісу ІІ рівня. Обстежено 793 облікових дерева, з яких 572 сосни звичайної і 221 сосни кримської. Вік хвої сосни звичайної складає 1,7 року, сосни кримської – 2,0 роки. В порівнянні з минулим роком вік хвої зменшився відповідно на 0,2 і 0,3 року. Закладено дві ділянки моніторингу лісу другого рівня. Індекс стану сосни звичайної – 1,4, тобто стан здоровий, але сосни кримської ослаблений, так як її Іс дорівнює 2,6. Найгірший стан крон спостерігається на ділянці 27693, яка у 2007 році пройдена низовою пожежею, де 56,5% дерев у верхній третині крони мають середню дефоліацію, у 17,4% дерев дефоліація 61-99% і 17,4% дерев загиблі. Серед насаджень сосни звичайної незадовільний стан спостерігався і на ділянці 27702 (Чулаківське лісництво) – середня дефоліація складає 34,3%. Середня дефоліація сосни кримської має більш високий рівень, ніж сосни звичайної. Це пов’язано з негативними метеоумовами на протязі вегетаційного періоду. У 2011 році середній рівень дехромації спостерігався більш у насадженнях сосни кримської. В основному, хвойні дерева обох порід мали дехромацію від 5 до 10% (86,5% від загального числа облікових дерев). Оцінка моніторингу проводилася у жовтні, на цей період дехромована хвоя, яка спостерігалася на протязі літнього періоду, продовжувала відпадати. Відсоток середньої дехромації хвої на всіх ділянках невеликий і максимально досягає 12,5%. ВИСНОВКИ.

1. Використання матеріалів аерокосмічних знімків дає можливість збільшити достовірність і точність матеріалів лісоінвентаризації шляхом порівняння їх з таксаційними характеристиками насаджень на виділах та закладених пробах. Після аналізу та обробки даних складаються нові цифрові актуалізовані мапи, які відображають стан лісових ресурсів і лісового 316

середовища, що важливо для розвитку лісових екосистем. Тому, розвиток еколого-картографічного супроводження інвентаризації і моніторингу лісів є актуальним завданням. Найбільш сходні та доступні для більшості фахівців лісового господарства є системи картографії МapInfo i ArcInfo.

2. Для досліджень стану лісових спільнот Російської Федерації ДДЗ складається з різночасових сезонних знімків зі штучних супутників Землі Landsat–5, Landsat–7, QuickBird з інтерфейсу GooleEarth. Для визначення оптимальної методики обробки даних дистанційного зондування були випробувані такі: класифікація без навчання (методом ISODATA); класифікація з навчанням і візуальне дешифрування. Для моніторингу рослинності випробується система SPOT-Vegetation, яка має просторову роздільну здатність 1,15км, і розробляються методи картографування наземних екосистем.

3. У 2011 році проведено моніторинг лісових насаджень на 10 ділянках моніторингу лісу І рівня та 3-х ділянках моніторингу лісу ІІ рівня Нижньодніпров’я. Обстежено 793 облікових дерева, з них 572 сосни звичайної і 221 сосни кримської. Вік хвої сосни звичайної складає 1,7 року, сосни кримської – 2,0 року. В порівнянні з минулим роком вік хвої зменшився відповідно на 0,2 і 0,3 року.

4. У звітному році в Раденському лісництві закладено дві ділянки моніторингу другого рівня. Ділянки мають різний дизайн на відстані 300 м одна від одної і різної відстані від дороги, як головного антропогенного фактору. Проведена оцінка таксаційних показників, дефоліації і дехромації.

5. Розподіл облікових дерев за категоріями стану на ділянках моніторингу показав, що сосна звичайна має Іс – 1,4, стан сосни кримської ослаблений - Іс 2,6.

6. За результатами обробки даних середня дефоліація сосни звичайної становитиме 35,5%, сосни кримської – 49,1%, загальна – 39,6%. Це говорить про ослаблений стан соснових насаджень у цьому році, що можливо викликано негативними метеоумовами у вегетаційний період: знизився вік хвої, середня дефоліація крон складає 39,6%. Тема №23 "ВИВЧИТИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ДЕРЕВОСТАНІВ В УМОВАХ АНТРОПОТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ ТА РОЗРОБИТИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В НИХ"

Протягом 2011 року виконана наступна робота: Аналіз екологічних умов в районі дослідження. Коротка кліматична характеристика звітного періоду 2011 року станом на 10.10.11 певним чином відповідає середнім багаторічним показникам. Аналіз кліматичних даних за місяцями виявив метеорологічні фактори, що негативно впливають на ріст та розвиток лісових насаджень та підвищують пожежну небезпеку. В порівнянні з багаторічними метеорологічними спостереженнями за 89 років, що проводяться метеорологічною службою ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА», середній показник температури повітря у вегетаційний період 2011 року підвищився на 2оС. Тривалий посушливий період спостерігався з червня до кінця вегетації: у червні – загальна сума опадів за місяць 39,1 мм у порівнянні із середньою багаторічною 50,2 мм (відхилення від норми -11,1); у липні - загальна сума опадів за місяць 13,3 мм у порівнянні із середньою 317

багаторічною 37,5 мм (відхилення від норми -24,2); у серпні - загальна сума опадів за місяць 13,7 мм у порівнянні із середньою багаторічною 31,5 мм (відхилення від норми – 17,8), у вересні – 20,0, при середній багаторічній 31,2 (відхилення від норми -11,2). Нестача опадів за вегетаційний період та вищі в порівнянні з середніми багаторічними показниками температури повітря формували природні умови для росту та розвитку деревостанів у 2011 році. Визначення змін основних морфологічних показників крони, як реакції на вплив антропотехногенезу. При визначенні та порівнянні стану пробних площ, відновлених у 2010 році враховувались морфологічні зміни дерев. Одним з найважливіших ознак пошкодження та зміни стану деревостанів є дефоліація та дехромація крон дерев. Насамперед варто зазначити загальне погіршення стану деревостанів у порівнянні з минулим роком. Однією з причин може бути різке коливання рівня ґрунтових вод весняно-літнього періоду. Загалом, через критичні літні температури та надзвичайно низьку загальну кількість опадів значно підвищився рівень дехромації та дефоліації деревостанів різних вікових груп. Також, дещо змінився середній індекс стану по пробних площах у порівнянні з 2010 роком. Відмічене загальне погіршення стану деревостанів, особливо на третій стадії дигресії, дещо вищий відсоток погіршення стану відмічено саме на ділянках з вищою стадією дигресії, при цьому відмічена чітка кореляція погіршення індексу стану по стадіях дигресії з відсотком дехромації та дефоліації. На пробній площі 4, наприклад на третій стадії рекреаційної дигресії у 2010 році середня дефоліація склала 21%, у 2011 – 25% при середній дехромаії по площі 15% у 2010 та 21 % у 2011 відповідно, коли на цій самій площі на другій стадії дигресії у 2010 році було відмічено 18% дефоліації та 8 % дехромації а вже у 2011 - 22% та 12% відповідно. Погіршились показники і на контрольній пробні площі. У 2011 році було відмічено певну засміченість території та погіршення показників дефоліації та дехромації. Рівнь дефоліації на контролі, станом на 2011 рік склав 17% а дехромації 11% ( 14% та 3% у 2010). Визначено достовірну залежність погіршення стану по багатьох показниках від стадії дигресії. Незначно змінився середній діаметр по пробних площах. Залежності приросту від стадії дигресії знайдено не було. Дані результати будуть отримані на більш широкому часовому проміжку. Дослідження висот дерев на пробних площах показало, що середній річний приріст є більшим дерев, що росли в умовах нижчої стадії дигресії, тобто в середньому на 0,1 м. У 2011 році було відмічено зменшення середньої протяжності крони по відношенню до загальної висоти дерева у деревостанах що ростуть в умовах вищої стадії дигресії (табл. 3.2). У дерев, що ростуть в умовах нижчого рекреаційного навантаження висота крони по відношенню до стовбура подекуди залишилась незмінною, а подекуди збільшилась, але на даний період знаходиться в межах 1/4 – 1/2 загальної висоти дерева, а отже є середньою, ближчою до короткої.

318

Не знайдено чіткої кореляції між показниками стрункості крони та стадії дигресії. На даний момент, в основному по всіх пробних площах відношення Lкр/Dкр коливається в межах від 2 до 3 і форма є середньоеліптичною. Визначення асиметричності крони показало що по всіх пробних площах середній індекс відношення Dкрmax/Dкрmin вищий за 1,2. Більшість дерев другої стадії дигресії та контроль мають слабоасиметричну крону. На третій стадії дигресії п.п. 4/1., 6/1 та на другій стадії дигресії п.п. 5/2 переважаюча кількість дерев мають виражено асиметричну форму, що можна пояснити розміщенням пробних площ з вищою стадією рекреаційної дигресії вздовж дороги та свободою росту гілок однієї зі сторін дерев Вивчення механізму та визначення критеріїв прогнозування стану лісів, ушкоджених низовими лісовими пожежами. Аналізуючи виникнення пожеж по лісомисливських господарствах за останні шість років, слід зазначити що найбільш враженими пожежам є ДП «Голопристанське» ЛМГ та ДП «Цюрупинське ЛМГ», в основному за рахунок великої пожежі 2007 року. Нагадаємо що найбільші та майже непоправні збитки у 2007 році пожежею було нанесено ДП «Голопристанське ЛМГ» на загальну суму 63192,5 тис. грн., та ДП «Цюрупинське ЛМГ» в якого при площі ушкодження пожежею 2307 га було завдано збитків на суму 19650,5 тис. га. Також на високому рівні пожежної небезпеки знаходиться Каховський район. За останні 6 років По Каховському лісомисливському господарству зафіксовано 393 випадки виникнення пожеж на загальній площі 398,5 га. Найнижчу відносну горимість мають Новотроїцьке та Присиваське лісомисливські господарства. Роботу з формування бази даних лісових пожеж в 2011 році продовжено а в подальшому буде конкретизовано та доповнено. Аналіз впливу пожежі на санітарний стан, таксаційні та морфометричні показники дослідних пробних площ. В липні 2011 року нами було закладено нову пробну площу з вивчення впливу пожежі на подальший розвиток, ріст та інші морфометричні показники деревостанів. Пробну площу закладено на території пройденій пожежею 14 липня в ДП «Цюрупинське ЛМГ» (квартал 20 виділ 5 ). Загальна площа ділянки – 0,52 га. Вік насаджень 45 років. Клас бонітету 2. Склад насаджень – сосна звичайна. На пробній площі знаходиться 541 дерево. Закартографоване географічне положення ділянки, напрям вітру в день пожежі, та знято практично з кожного дерева (за виключенням мертвих), основні морфометричні показники для подальшого вивчення. На даний момент нас цікавлять дерева не повністю знищені пожежею, а сформовану вибірку складають в основному дерева 2, 3 та подекуди 4 індексу стану з наявністю нагару по кільцю, кругового а також пошкодження вогнем крони. Також нами було відмічено форму та товщину кори кожного з дерев. Слід сказати що в основному домінує дрібно тріщинувата пластинчатокора форма кори. Подекуди зустрічається чешуйчатокора форма. В минулому році було розпочато роботи з закладення відновлення та опису пробних площ розташованих в лісових масива які постраждали від пожежі, що знаходяться на території Дослідного лісництва ДП «Степовий 319

філіал УкрНДІЛГА» (урочище Дальний Карабай кв. 28-29, продовження теми №75. Дослідивши минулорічні показники, деревостанів ми констатували погіршення загального стану за всіми площами у порівнянні з минулим роком Аналізуючи дерева які випавли у 2011 році, варто констатувати що найбільшу їх кількість (37) мають пробна площа 1 та пробна площа 6 (36 дерев), при чому, станом на 2010 рік більшість випавших дерев на п.п.1 мала 5 категорію стану (середня категорія по випавших 3,95) при середній висоті нагару 0,79 м по кільцю та 2,66 м односторонній. Дещо інша ситуація склалась на пробній площі 6 на якій станом на 2010 рік середня категорія стану по випавших у 2011 році деревах складала 2,06 при середній висоті нагару 0,19 м по кільцю та 1,56 м односторонній. На обох площах присутня сосна звичайна та кримська. На першій пробній площі з випавших дерев домінує сосна звичайна – 84% , а на п.п 6 – сосна кримська – 69%, так що на даний момент немає достовірності даних щодо більш стійкої породи для подальшого післяпожежного існування деревостанів в умовах півдня України. Варто доповнити, що пробна площа № 6 набагато сильніше вражена шкідниками ніж всі інші пробні площі. Також на цьогорічно випавші дерева за різними площами могли мати вплив і фактори другого порядку, як то інтенсивність, епіцентр та часовий проміжок пожежі, сезонне коливання рівня грунтових вод, зниження резистентності до кліматичних факторів, внаслідок виникнення пожежі, тощо Вивчення радіального приросту дерев в умовах антропотехногенезу та післяпожежного періоду Середній радіальний приріст за стадіями рекреаційної дигресії по кожній з пробних площ та на контролі , а також середньорічний рівень ґрунтових вод та середньорічні опади наведені 20 років. Станом на 1992 рік середньорічний рівень ґрунтових вод в дослідному лісництві було зафіксовано на відмітці 2 м. 52 см, то вже у 2010 та 2011 роках він складав 1м. 39 см та 1м. 34 см відповідно, що не виключає можливість створення несприятливих умов для росту та розвитку деревостанів. Слід зазначити що графіки приростів за стадіями дигресії не дали достовірних показників залежності радіального приросту від ступеню рекреаційного навантаження. Навпаки середній радіальний приріст за 20 років на ІІІ стадії дигресії склав 1,52 а на ІІ стадії 1,42, що пояснюється ближчим розміщенням дерев з вищим рекреаційним навантаженням до дороги та більшою кількістю корисної сонячної енергії яку отримували дерева. Порівнюючи радіальний приріст дерев в деревостанах що несли на собі різного ступеню рекреаційне навантаження з контролем, слід відмітити більш рівний середньорічний радіальний приріст на контролі, що є можливим внаслідок меншого витоптування та ущільнення ґрунту відпочиваючими а як наслідок – проникнення опадів в верхні шари ґрунту. Дані дослідження будуть продовжені наступними роками, та на даний момент несуть накопичувальний характер. ВИСНОВКИ 1.Визначення асиметричності крони в деревостанах, що піддавались рекреаційному навантаженню показало що по всіх пробних площах середній індекс відношення Dкрmax/Dкрmin вищий за 1,2. Більшість дерев другої стадії 320

дигресії та контроль мають слабоасиметричну крону. На третій стадії дигресії п.п. 4/1., 6/1 та на другій стадії дигресії п.п. 5/2 переважаюча кількість дерев мають виражено асиметричну форму. . На даний момент, в основному по всіх пробних площах відношення Lкр/Dкр коливається в межах від 2 до 3 і форма є середньоеліптичною.

2. За період 2007-2011 рр. пожежний стан лісів Херсонщини став більш стабільним в зменшенні кількості випадків виникнення пожеж Найбільш спокійними були 2010 рік (83 випадки виникнення та 9,5 га пройдених пожежами лісів загалом по області) та 2011 рік (157 випадків та майже 145 га. горільників відповідно). Найбільш враженими пожежам є ДП «Голопристанське» ЛМГ та ДП «Цюрупинське ЛМГ». На високому рівні пожежної небезпеки знаходиться Каховський район.

3. На пробних площах пройдених пожежею у 2007 році в поточному році дещо змінився рівень дехромації деревостанів. Загальне пожовтіння в розмірі 15% вище за минулорічне спостерігалось уже з червня на всіх пробних площах. Загальна дефоліація в середньому складає 23-25%.

4. Середній радіальний приріст за 20 років на ІІІ стадії дигресії склав 1,52мм а на ІІ стадії 1,42мм.

5. У 2011 році нестача опадів за вегетаційний період та вищі в порівняні з середніми багаторічними показниками температури повітря формували природні умови для росту та розвитку деревостанів. Тема № 24 «РОЗРОБИТИ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ І СТЕПОВОГО ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ ТА ОБҐРУНТУВАТИ ЗОНАЛЬНІ НОРМАТИВИ ЗАХИСНОЇ ЛІСИСТОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

Протягом 2011 року виконана наступна робота: В звітному році проведено аналітичний огляд щодо стану проблеми, в якому на базі 85 літературних джерел проаналізовано природні та антропогенні чинники деградації ґрунтів, аридизації та опустелювання, ролі ЗЛН в охороні ґрунтів від вітрової та водної ерозії, підвищенні врожайності сільськогосподарських культур, родючості ґрунтів, збереженні та накопиченні вологи, підвищення вологості повітря і т. п. охарактеризована лісистість країни, дослідження по встановленню нормативів оптимальної лісистості для території країни, принципи формування оптимальної лісистості. Зоною досліджень по темі є Південний Степ України, до якої за В.П.Ткачем відносяться Херсонська(100%), Миколаївська (100 %) і Одеська (100% території області).

1. Дослідження ефективності існуючих полезахисних насаджень різних просторово-цільових форм з метою внесення відповідних коректив у принципи розміщення та взаємодії зазначених насаджень. Аналіз численних літературних даних показав значну відмінність у питанні дальності захисного впливу лісових смуг. Різними авторами встановлена різна дальність захисного впливу лісових смуг – від 15-20Н (Г.М.Висоцький, М.І.Сус, І.А.Гольцберг) до 35; 40-45Н і дальше (В.В.Бодров, Г.І.Матякін, Ю.П.Бяллович). Смалько Я.А. , узагальнюючи літературні дані по вищезгаданому питанню, приходить до висновку, що за щільними смугами відстань, на яку швидкість вітру в порівнянні з відкритим полем знижується не менше, ніж на 321

20% дорівнює 15Н; 10% - 21Н, за ажурними відповідно 18 і 25 і продувними – 17 і 25Н. В результаті своїх досліджень він приходить до висновку, що така відстань за щільними смугами відповідно дорівнює 20 і 25Н, ажурними – 20 і 25Н, продувними – 25-30Н. На основі узагальнення літературних даних А.А.Сірик встановив, що середня довжина вітрозахисного впливу лісових смуг складає 24,95 + 2,08Н або на 5Н менше рекомендованої. З метою дослідження дальності ефективного захисного впливу смугових насаджень були закладені досліди в різних за складом смугах і проведені спостереження за їх впливом на зниження швидкості вітру і снігорозподіл. Як свідчать результати наших досліджень під захистом лісових смуг швидкість вітру знижується порівняно з відкритим полем на відстань до 25Н. Найменша швидкість вітру безпосередньо за смугою. Тут вона на 41,4 – 45% менша, ніж на контролі. У міру збільшення відстані від смуги швидкість вітру збільшується, так якщо на відстані 2Н вона була на 39,7- 42,2% меншою ніж на контролі, то на 15Н – на 25,9 – 31,4%. Як показали наші дослідження дальність ефективної дії лісових смуг при розрахунку на 10% зниження вітру складає 25Н, а на 20% - 20Н. Проведені нами спостереження в грудні 2010року за снігорозподілом при незначному вітрі на полі під захистом масиву лісу змішаного складу (8Кля2Акб), що товщина снігу з наближенням до лісу дещо збільшувалась. Так, його покрив становив на узліссі на 81,8%; 2Н – 72,7%; 5Н – 54,5%; 15Н – 36,4%; 20Н – 27,2%; 25Н – 9,1% більше від контролю. Тобто загальний ефективний вітрозахисний вплив лісових смуг спостерігається до 20 – 25Н. Лісові породи в залежності від лісівничо-меліоративної ролі у насадженні поділяють на головні, супутні і чагарникові. До головних відносяться породи, що виконують основну захисну роль і утворюють верхній ярус насадження. До супутніх відносяться породи, що виконують допоміжну роль. Чагарники в насадженні виконують ґрунтозахисну роль, сприяють підвищенню родючості ґрунту. Деревні породи для захисних насаджень повинні бути швидкорослими, мати максимальну висоту, достатню довговічність і стійкість. Узагальнення досвіду вирощування лісосмуг дало можливість визначити оптимальний склад порід для захисних лісових смуг в умовах Нижньодніпров’я. Найкращими лісівничо-біологічними характеристиками, в залежності від типу ґрунту відзначаються наступні породи: Для піщаних і супіщаних ґрунтів, які підстилаються лесоподібними суглинками на глибину 1-1,5м: Головна порода: акація біла, гледичія трьохколючкова, сосна кримська, софора японська.Супутні породи: ялівець віргінський, груша звичайна, шовковиця біла. Чагарники: маслинка вузьколиста. Для чорноземоподібних супісків і розвинених дернових ґрунтів рекомендується: Головна порода: дуб звичайний. Супутні породи: клен сріблястий і польовий, каркас західний, смородина золотиста, хеномелес японський. Чагарники: шипшина, магонія падуболиста. Для обох типів ґрунтів на зрошені: 322

Головна порода: горіх волоський і чорний, тополі: пірамідальна, чорна, Торопогрицького, євроамериканська І-451. Ущільнювач для горіха: абрикоса, вишня, черешня, алича. Чагарники: смородина золотиста, магонія падуболиста, хеномелес японський. Для темно-каштанових солонцюватих ґрунтів: Головна порода: гледичія трьохколючкова, софора японська, тополя (Болеана, Туркестанська). Супутні породи: шовковиця біла, клен польовий, маслинка вузьколиста. Для темно-каштанових ґрунтів: Головна порода: гледичія трьохколючкова, дуб звичайний, софора японська, акація біла. Супутні породи: каркас звичайний, клен сріблястий і польовий, груша звичайна, шовковиця біла, ялівець віргінський, липа крупнолиста. Чагарники: магонія падуболиста, кизильнік цілокрайній, хеномелес японський, смородина золотиста. На зрошенні – породи аналогічні з супіщаними і чорноземоподібними ґрунтами. Для південних чорноземів: Головна порода: дуб звичайний, гледичія трьохколючкова, акація біла, софора японська. Супутні породи і чагарники аналогічні з темно-каштановими ґрунтами. На зрошуваних землях – аналогічні з супіщаними та темнокаштановими ґрунтами. Що ж стосується встановлення захисної висоти ЗЛН різних порід в різних умовах місцезростання, та встановлення параметрів систем захисних лісових насаджень для зони Південного Степу, то внаслідок недостатнього фінансування та малої забезпеченості виконавцями ( 1,0 одиниця) враховуючи величезний об’єм роботи, ми не змогли отримати всі необхідні матеріали в «Земпроекті» та « Упрводгоспі» та їх підрозділах всіх областей зони ( надання матеріалів платне, а бо й «для обмеженого кола користувачів») і провести детальні дослідження по зоні. Тому ми взяли захисну висоту основних лісових порід в різних умовах місцезростання та оптимальну відстань між основними лісовими смугами з робіт А.А.Сірика і Г.О.Можейко. Відстані між основними лісовими смугами встановлюють відповідно до висоти (Н), яку мають досягти лісові смуги віком 25-30 років. Лісові смуги із основних порід досягають проектної висоти у зоні звичайних чорноземів 12-14м, південних чорноземів – 8-10м, темнокаштанових солонцюватих ґрунтів – 6-7м, темно-каштанових залишково солонцюватих ґрунтів – 7-9м, піщаних і супіщаних на приаренних землях – 810м. Виходячи із середньої висоти лісових смуг у віці 25-30 років і зони ефективного впливу (25Н), визначені відстані між основними полезахисними смугами (табл.2.).

2. Уточнення нормативів мінімально необхідної захисної лісистості для зони Південного Степу України Як ми вже згадували до зони Південного Степу України входять Херсонська, Миколаївська та Одеська області. Мінімально необхідну захисну лісистість ми розрахували по кожній області окремо в розрізі районів для наступних цільових груп : - протиерозійні лісові насадження (прияружно-прибалкові і насадження на днищах ярів); - полезахисні та водорегулювальні лісові смуги; 323

- лісонасадження на берегах рік (розміщених у межах захисних зон рік різних рангів); - лісонасадження на берегах водосховищ, ставків та інших водойм; - захисні насадження уздовж зрошувальних каналів; - захисні насадження уздовж автомобільних трас; - захисні насадження, що створюються внаслідок виведення сільськогосподарських земель із вжитку; - смугові насадження для захисту сільських населених пунктів від негативних явищ природного та антропогенного походження, що розміщені в агроландшафтах. В результаті розрахунків ми отримали в цілому по Херсонській області оптимальну полезахисну лісистість для ухилів 0-3о 5,4% (94,63тис.га), для ухилів 3-7о 9,7% (0,821тис.га), при існуючій – 1,7% (28,26тис.га), необхідно створити по області лісових смуг на площі 67,191тис.га. По Миколаївській та Одеській областях нам відмовили в безкоштовному наданні даних про розподіл ріллі за ухилами, тому вирахувана тільки полезахисна лісистість. Так, по Миколаївській області оптимальна полезахисна лісистість становить 4,4% (75,57тис.га) при існуючій 2,0% (34,27тис.га) необхідно створити 41,31тис.га захисних лісових смуг. По Одеській області оптимальна полезахисна лісистість становить 4,1% (85,23тис.га) при існуючій 2,4% (49,76тис.га), необхідно створити 38,11тис.га захисних смуг. Мінімально необхідна протиерозійна лісистість по Херсонській області становить 0,14%, потенційно необхідна кількість прияружно-балкових лісових смуг складає 0,5тис.га, лісових насаджень на схилах і днищах ярів – 1,6тис.га. Всього необхідна кількість протиерозійних насаджень складає 2,1тис.га. По Миколаївській області мінімально необхідна протиерозійна лісистість – 0,35%; 1,6тис.га прияружно-балкових лісових смуг, 4,7тис.га насаджень на схилах і днищах ярів, всього необхідна кількість протиерозійних насаджень – 6,3тис.га. По Одеській області відповідно – 0,49% мінімально необхідна протиерозійна лісистість, 3,2тис.га прияружно-балкових лісових смуг, 9,2тис.га насаджень на схилах і днищах ярів. Всього необхідна кількість протиерозійних насаджень становить 12,4тис.га . Мінімально необхідна захисна лісистість прибережних насаджень по Херсонській області становить 1,65%, а необхідна їх кількість по області 35,57тис.га. По Миколаївській області відповідно 1,39% ; 28,6тис.га. МНЗЛ лісових смуг уздовж зрошувальних каналів по Херсонській області – 0,18%, необхідна їх кількість – 3,13тис.га, по Миколаївській області відповідно 0,06% і 1,55тис.га захисних смуг. По Херсонській області МНЗЛ автошляхових смуг становить 0,13% або 2,289тис.га, фактична лісистість – 0,03% або 0,617тис.га, необхідно створити 1,972тис.га. По Миколаївській області відповідно оптимальна лісистість – 0,12%(2,328тис.га), фактична – 0,04% або 0,778тис.га, необхідно створити 1,549тис.га ЗЛН. На неугіддях, враховуючи структуру земель ми пропонуємо: на кам’нистих землях куртинні насадження – 50% від площі кам’янистих земель.

324

На пісках, в зв’язку з тим, що в формі 6-зем площа пісків включає пляжі пропонуємо 60% заліснення, сильно змиті землі – 100% заліснення. По Херсонській області на неугіддях (кам’янисті землі, піски, сильно змиті землі) необхідно створити 57,62тис.га або 3,7% від площі сільськогосподарських земель. По Миколаївській області – 86,15тис.га (4,3%). Мінімально необхідна лісистість смугових насаджень для захисту сільських населених пунктів від негативних явищ природного та антропогенного походження по Херсонській області складає 0,02% або 0,507тис.га смугових насаджень, по Миколаївській області відповідно 0,02% 0,459тис.га. В цілому по Херсонській області МНЗЛ усіх насаджень складає 11,2% або 196,69тис.га. По Миколаївській області відповідно 10,6% : 200,98тис.га. По Одеській області, в зв’язку з тим, що лише Держкомзем по Одеській області надав нам форму 6-зем, ми розрахували тільки мінімально необхідну полезахисну і протиерозійну лісистість, яка в сумі складає по області 4,6%, або 97,65тис.га. Зроблений розподіл мінімально необхідної захисної лісистості та її складових Херсонської, Миколаївської та Одеської областей по фізикогіографічних провінціях, Через вище згадані причини ми змогли зробити повний розрахунок лісистості та її складових тільки по сухостеповій, де мінімально необхідна лісистість усіх насаджень складає 11,3% і по степовій (7,2%) провінціях.

3. Розроблення «Концепції агролісомеліорації» Головними причинами незадовільного стану захисних лісових насаджень регіону крім надзвичайно жорстоких лісорослинних умов є помилки допущені при створенні насаджень: не відповідність умов місцезростання деревним породам, заміна більш цінних в меліоративному плані та довговічних порід на чисті білоакацієві, порушення агротехніки лісокультурних робіт, недостатній, а то й відсутній лісівничий догляд за насадженнями. Останніми роками в зв’язку зі зміною форм власності на землю практично всі захисні лісові насадження знаходяться на землях запасу – фактично відсутній господар. Внаслідок чого вони не охороняються, не проводиться лісогосподарський та санітарний догляд за ними, лісові смуги піддаються самовільним рубкам, знищуються пожежами від спалювання пожнивних решток, пошкоджуються технікою, худобою. В результаті чого відбувається деградація системи захисних та меліоративних насаджень. Звернуті роботи по захисному лісорозведенню. Недостатньо сформовані агролісомеліоративні служби, неукомплектовані кадрами. Нинішня кількість та стан захисних насаджень не здатні забезпечити максимальної ефективності. Конструкції більшості лісових смуг не відповідають умовам. Не існує цілісних завершених систем захисних лісових насаджень. Полезахисна лісистість сільгоспугідь регіону далека від необхідної. Для запобігання подальшому розвитку негативних природноантропогенних явищ та процесів, що відбуваються у більшості ландшафтів Південного Степу виникла необхідність в розробці Концепції агролісомеліорації. Мета та основні завдання концепції 325

Мета концепції полягає в визначені головних напрямів в організації ведення агролісомеліорації на засадах сталого розвитку, спрямованого на посилення екологічних, економічних, соціальних та інших функцій агролісоландшафту Південного Степу України. Основними завданнями Концепції є : - підвищення ефективного управління агролісомеліорацією; - збільшення лісистості території до науково-обгрунтованого рівня; - збереження біологічного різноманіття агролісоекосистем; - підвищення стійкості захисних насаджень до впливу негативних факторів навколишнього середовища, змін клімату, зростаючого техногенного навантаження. Шляхи і способи розв’язання проблем агролісомеліорації : 1. Підвищення ефективності управління агролісомеліорацією передбачає: - прийняття закону про захист лісонасаджень; - розробку системи державного управління, контролю та регулювання діяльності в царині захисного лісорозведення та правову основу для її функціонування; - передачу агролісомеліоративних насаджень, що перебувають на землях запасу до сфери управління агролісомеліоративної служби; - проведення оптимізації структури та кількісного складу агролісомеліоративних підприємств на всіх рівнях; - посилення функції і ролі державної агролісомеліоративної служби; - затвердження Положення про державну агролісомеліоративну службу; - належне кадрове, наукове і матеріально-технічне та інше забезпечення; - невідкладне вирішення всіх правових питань формування, збереження систем захисних лісових насаджень і ведення господарства в них на відповідному рівні.

2. Збільшення лісистості території до науково-обгрунтованого рівня передбачає : - розширення площ полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень до науково-обгрунтованого рівня; - проведення реконструкції та виправлення структури полезахисних лісових насаджень; - створення захисних лісових насаджень по знелісених берегах рік, балках і схилах вздовж їх бровок, а також створення балкових насаджень; - створення системи смугових насаджень на приводороздільних і схилових землях; створення захисних лісових насаджень на еродованих, малопродуктивних не придатних для сільськогосподарського виробництва землях.

3. Удосконалення системи ведення агролісомеліоративного господарства передбачає: - здійснення лісогосподарських заходів в захисних насадженнях, з метою формування оптимальної структури, підвищення їх ефективності, з урахуванням регіональних еколого-економічних і соціальних особливостей; - створення та вирощування стійких до екстремальних природних умов Степу агролісоландшафтів; 326

- проведення лісовпорядкування та інвентаризації існуючих захисних насаджень та закріплення їх за користувачами; - посилення охорони захисних лісових насаджень від підпалів, самовільних рубок, потрав і пошкоджень; - проведення боротьби з шкідниками і хворобами деревних порід. Очікувані результати виконання Концепції, визначення її ефективності Реалізація Концепції сприятиме покращенню стану агроекосистем, створенню умов для відновлення біорізноманіття в агросфері, попередженню деградації ґрунтового покриву за рахунок призупинення водної ерозії, дефляції та забруднення ґрунтів. Це дасть можливість забезпечити збалансований та високопродуктивний розвиток агроекосистем, покращити якість природного середовища та умови життя людини. Економічний ефект буде полягати: у зменшенні витрат на відшкодування збитків від негативних явищ в агроландшафтах; попередженні втрат від зниження родючості ґрунтів, їх деградації; підвищенні продуктивності сільськогосподарського виробництва; отриманні високоякісної продукції. В довготерміновій перспективі впровадження Концепції буде сприяти підвищенню ефективності, збалансованості та конкурентноздатності сільськогосподарського виробництва. ВИСНОВКИ

1. Основними несприятливими факторами природи, на які можуть позитивно впливати ЗЛН є ерозія ґрунтів, засухи та суховії, іригаційне підтоплення та заболочення, вторинне засолення.

2. Захисний вплив лісових смуг на захист ґрунтів від ерозії виявляється на відстань кратну 25Н.

3. Уточнені нормативи мінімально необхідної захисної лісистості (МНЗЛ) для Херсонської області склали 11,2%, для Миколаївської – 10,6%. Для Одеської області розраховані уточнені нормативи мінімально необхідної поле- і протиерозійної лісистості, які в сумі склали 4,6%.

4. Уточнені нормативи МНЗЛ для Сухостепової фізико-географічної провінції становлять 11,3%, для Степової – 7,2%.

5. Розроблена «Концепція агролісомеліорації».

15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій Діяльність громадських організацій природоохоронного спрямування в області у 2011 році перш за все була спрямована на проведення організаційних заходів, спрямованих на приведення правових засад своєї роботи відповідно до вимог Закону України від 06.07.1999 № 832-ХІУ „Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Орхуська Конвенція) і засад та положень постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до протокольних рішень Громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 25 327

листопада 2010 року та наказу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 6 грудня 2010 р. № 63 була створена ініціативна група для опрацювання та погодження організаційних та правових питань щодо підготовки та проведення звітно-виборчої конференції і формування оновленого (розширеного) складу Громадської екологічної ради, яка виконала відповідні заходи і своїми протокольними рішеннями від 24 січня 2011 року визначила засади проведення 8 лютого 2011 року Звітно-виборчої (установчої) конференції Громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області. Відповідними рішеннями звітно-виборчої конференції було сформовано оновлену Громадську екологічну раду у складі 10-ти громадських організацій та представника Державного управління екології та природних ресурсів в Херсонській області, а саме: - Херсонська обласна організація «Еко-союз» (молодіжна ГО); - Херсонська міська громадська організація «Безпосереднє народовладдя»; - Новокаховська міська організація Всеукраїнського громадського об'єднання «Мама-86»; - Херсонське обласне товариство захисту тварин та рослин „Вірні друзі"; - Херсонська міська дитяча громадська екологічна організація „Ластівка"; - Херсонська обласна організація Всеукраїнської Екологічної Ліги; - Херсонське обласне козацьке товариство Соборного козацтва України «Січ»; - Херсонська обласна організація «Ліга власників службово-спортивних собак»; - Херсонська обласна організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів; - Херсонська обласна організація Спілки кооператорів та підприємців України. Оновлений склад Екоради продовжив досить плідну, конструктивну і вимогливу з позицій дотримання всіма учасниками процесів природоохорони та раціонального використання природних ресурсів вимог чинного законодавства, чітко організовуючи свою роботу та діяльність з огляду на потреби професійного та правового вирішення найбільш значущих соціальноекологічних проблем регіону. На сьогодні в Екораді працює 11 громадських організацій (відповідним протокольним рішенням до складу Екоради кооптовано Херсонську МГО «Херсонська перспектива»), представники яких відповідно до своїх можливостей та особливостей діяльності цих ГО входять до «тематичних груп», діяльність яких координується з огляду на «спеціалізацію» заступниками-координаторами, які відповідають за відповідні складові соціально-екологічної діяльності Екоради в цілому. Відповідні повноваження заступників-координаторів по роботі за певними напрямками діяльності Екоради, зокрема, виконують: - Василенко Л.М. - екологічне виховання учнівської молоді (Херсонська міська дитяча громадська екологічна організація „Ластівка"); 328

- Ідаятов В.А відповідальний за інформаційну роботу, директор обласного Орхуського центру (Херсонське обласне об'єднання Всеукраїнської Екологічної Ліги); - Колісниченко В.С. - інспекторська робота по дотриманню вимог природоохоронного законодавства (Херсонське обласне козацьке товариство Соборного козацтва України «Січ»); - Карпенко 1.1. - зоозахисний напрямок (Херсонське обласне товариство захисту тварин та рослин „Вірні друзі"); - Дігтяренко А.В. - нормативно-правовий та юридичний супровід (Херсонська МГО «Херсонська перспектива»). Крім того, досить ефективною є робота Експертно-науково-технічної робочої групи Екоради, більшість представників якої, як фахівці досить високого рівня, є членами різних (за відповідними напрямками професійної діяльності) робочих груп, створених відповідними розпорядженнями голови обласної державної адміністрації. Таке поєднання професійності та суспільнодержавницької позиції членів Екоради надало її діяльності певної суспільної ваги і з її позицією змушені рахуватися і правоохоронні органи, і органи виконавчої влади. Важливим аспектом роботи Екоради з позицій формування сучасної прикладної регіональної соціально-екологічної політики є участь її 7-ми представників у складі робочої групи з підготовки проекту стратегії сталого розвитку Херсонської області на основі інвестиційно-інноваційної моделі.

15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж У співпраці з Херсонською обласною організацією «Союз Чорнобиль України» у рамках заходів, пов'язаних з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, проведено обласний заочний конкурс дитячої творчості «Чорнобиль — очима дітей» (650 учасників) , виставку тематичних творів та малюнків, обласну дитячу конференцію «Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи». За результатами конкурсу видано збірку кращих творчих робіт дітей.

06-07 грудня 2011 року проведено обласну акцію - виставку «Букет замість ялинки». Метою і завданням даної виставки є пропаганда серед молоді бережливого ставлення до хвойних насаджень Херсонщини. З метою посилення уваги до екологічної освіти і виховання школярів, залучення їх до природоохоронної роботи з 24 березня по 24 квітня 2012 року проводилась обласна акція «Місячник екології», в якій взяли участь загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади з 18 районів області та міст Каховки, Нової Каховки, Херсона. Під час проведення «Місячника екології» школярі області виконали велику практичну природоохоронну роботу, яка спрямована на поліпшення екологічного стану області. На базі Держуправління продовжує працювати інтернет сайт, який спрямований на відкрите спілкування з його відвідувачами, для отримання зауважень, пропозицій та співробітництва. За допомогою сайту висвітлюються екологічна ситуація в регіоні, робота Держуправління, інформація щодо розгляду звернень громадян, анонси щодо подій, що стосуються 329

природоохоронних заходів, умови проведення екологічних фотогалерея, спілкування з відвідувачами он-лайн у форумі.

конкурсів,

15.13 Екологічна освіта та інформування З метою поширення екологічних знань в школах та позашкільних закладах області працює 596 гуртків еколого-натуралістичного спрямування, в яких навчається 8258 дітей. За останні 10 років збережено мережу профільних екологонатуралістичних закладів, яка складається з 5 районних станцій юних натуралістів: Білозерська, Генічеська, Голопристанська, Нижньосірогозька, Новотроїцька та 2 міські — Каховська, Новокаховська. В області склалася ефективна, дієва система екологічної освіти і виховання. Координатором цієї роботи є комунальний заклад «Центр екологонатуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (далі Центр). Поширенню екологічних знань сприяє робота з засобами масової інформації. Створено цикл відео сюжетів про роботу юних натуралістів на місцевому телебаченні (ТРК Скіфія, ВТВ+), працює офіційний сайт комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради. У 2011 році спільно з Біосферним заповідником "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України проведено V Всеукраїнський збір учасників екологічних експедицій, походів, польових практик, у якому взяли участь команди з 21 області України. Вищим проявом творчого потенціалу учнів є участь у науководослідницькій діяльності. У 2011 році у секціях «Екологія», «Охорона довкілля та раціональне природокористування» Херсонського відділення Малої академії наук брали участь 23 школяра. На секціях «Екологія», «Охорона довкілля та раціональне природокористування» у 2012 році 20 учнів захищали свої роботи. У 2011 року організаційно - масовою роботою Центру охоплено 3000 учнів шкіл міста. Традиційними формами, направленими на пропаганду екологічних знань, здорового способу життя, бережне ставлення до природи були засідання екоклубу "Пролісок", екологічні свята «День зустрічі птахів», «День юного натураліста», КВК "Пернаті друзі", Брейн-ринг до дня захисту тварин тощо. Щорічно в області проводиться конкурс екологічних агітбригад, який сприяє підвищенню екологічної освіти учнівської молоді, пропаганді бережного ставлення до природи. У березні 2012 року 14 команд, переможців районних та міських етапів, представляли екологічну агітаційно-масову роботу у своєму регіоні. У вищезазначених заходах взяли участь близько 2000 учнів навчальних закладів області. З метою відновлення лісів та збільшення їх кількості в нашій області відділи, управління освіти, комплексні позашкільні заклади освіти провели організаційно-методичну роботу серед педагогів та учнів шкіл, позашкільних навчальних закладів щодо участі у акції «Ліси для нащадків". На достатньому 330

рівні поставлена робота щодо охорони та збереження лісових масивів у Голопристанському районі. Для досягнення основної мети еколого-натуралістичного конкурсу «Біощит», залучення учнівської молоді до активної природоохоронної та науково-дослідної роботи, в школах та позашкільних закладах Херсонської області, проведені експедиції, екскурсії, практичні роботи по паспортизації та охороні природних об'єктів, надані щоденники спостережень за безхребетними. Юннати Херсонщини активні учасники трудових акцій "Юннатівський зеленбуд", «Плекаємо сад», "Дослідницький марафон" та Всеукраїнського проекту "Турбота молоді тобі, Україно!" За результатами моніторингового спостереження, за 2011р. в регіональних засобах масової інформації було опубліковано, загальною кількістю 302 інформаційних повідомлень. Фахівцями та керівництвом Держуправління упродовж 2011 року було здійснено: 28 – виступів на телебаченні ( ТРК «Україна», «ICTV», ХОД ТРК «Скіфія»); 25 виступів на обласному радіо з актуальних екологічних питань, видано газету Держуправління «Екологічний вісник Херсонщини» ( 9 випусків). На базі Держуправління продовжує працювати інтернет сайт, який спрямований на відкрите спілкування з його відвідувачами, для отримання зауважень, пропозицій та співробітництва. За допомогою сайту висвітлюються екологічна ситуація в регіоні, робота Держуправління, інформація щодо розгляду звернень громадян, анонси щодо подій, що стосуються природоохоронних заходів, умови проведення екологічних конкурсів, фотогалерея, спілкування з відвідувачами он-лайн у форумі. На виконання окремого доручення Мінприроди України від 30 березня 2011 року №111-од щодо проведення природоохоронних заходів присвячених підготовці та проведенню «Дня довкілля» та з нагоди Всесвітнього дня Землі Держуправлінням протягом квітня-травня 2011 року були проведені такі заходи. В ході акції було прибрано територію скверу «Нафтовиків», ліквідовано стихійне смітєзвалище на прилеглій території ЗОШ №8. Проведено агітаційну роботу серед населення м. Херсона по залученню місцевих мешканців прийняти участь в акції. За дбайливе ставлення до оточуючого середовища керівників громадських організацій та учнів Херсонської ЗОШ №8 було нагороджено дипломами та грамотами Держуправління.

16 квітня 2011 року Держуправлінням був організований суботник. В проведені заходу взяли участь весь колектив Держуправління, учні Херсонської ЗОШ №8, Херсонська міська дитяча організація «Ластівка». З метою підвищення екологічної свідомості та пропаганди екологічної акції до проведення заходів були залучені представники регіональних ЗМІ. З нагоди відзначення Всесвітнього дня навколишнього середовища Держуправлінням проведені такі заходи.

331

4 червня був проведений круглий стіл за участю громадськості, науковців, природоохоронців, під час проведення якого було обговорено найважливіші питання щодо природно-ресурсного потенціалу Херсонської області та проблем його використання, вирішення екологічних питань, моніторингу довкілля, регулювання господарської діяльності, проблеми збереження біорізноманіття та природно - заповідного фонду Херсонщини, тощо.

5 червня у приміщенні прес-центру Держуправління було проведено урочисті збори ветеранів Держуправління. Зокрема, у районах області в цей день було проведено ряд освітницьких природоохоронних заходів за участю молоді у школах та гуманітарних екологічних гуртках. З метою формування екологічної свідомості підростаючого покоління, за підтримки Держуправління, міською дитячою громадською організацією «Ластівка» та обласним товариством Соборного козацтва України «Січ» було проведено науково-дослідницьку роботу - екологічну експедицію у Нижньодніпровських плавнях.

1 вересня Держуправління, з нагоди відзначення Всесвітнього дня знань поздоровило своїх підшефних ЗОШ №2 з початком навчального учбового року. З метою належної підготовки та святкування Дня заснування м. Херсона, 15 вересня 2011р. екологами проведено чистий четвер з благоустрою і санітарного утримання закріпленої території за Держуправлінням. До дня святого Миколая керівництво Держуправління поздоровило своїх підшефних - дитячий будинок «Радість». Вихованці подарували гостям святковий концерт, а по закінченню святкового заходу кожен вихованець отримав подарунки та солодощі.

15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 15.14.1 Європейська та євроатлантична інтеграція Біосферний заповідник «Асканія Нова» має міжнародний статус через входження до складу світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, містить види тварин і рослин із Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Заповідна степова ділянка "Великий Чапельський під" Біосферного заповідника "Асканія-Нова" має міжнародний статус – "Територія важлива для збереження птахів та їх місць мешкання" (диплом код 068 від 21.10.2002 р.), та включена до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення Рамсарської Конвенції (сертифікат № 1397 від 29.07.2004 року). Виходячи з вищезазначеного, щорічно виконуються заходи щодо забезпечення збереження природних та покращення стану штучно створених екосистем заповідника. У межах міжнародного співробітництва у січні співробітники беруть участь у традиційних Міжнародних обліках водно-болотних птахів (IWC) на території Західного Сивашу та Північно-Східної частини узбережжя Чорного моря в Херсонській області. Заповідник є учасником Європейської програми збереження зникаючих видів тварин (далі ЕЕР) в частині розведення коня Пржевальського та зебри Греві. Відповідно до завдань програми ЕЕР по окремих видах здійснена співпраця із Кельнським (Німеччина), Празьким (Чеська Республіка) і Марвельським (Великобританія) зоопарками. Проведена реєстрація в 332

Міжнародних племінних книгах (далі – МПК) коней Пржевальського та зебр Греві, народжених у зоопарку "Асканія-Нова". Результати роботи використовуються при розробці планів племінної роботи з цими видами тварин, при обмінах плідників.

15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги В рамках програми ЕЕР здійснюється співпраця по збереженню кулана туркменського із Берлінським (Німеччина) та Краківським (Польща) зоопарками – проводиться реєстрація даних в МПК диких азіатських напівослів. Крім того до Кельнського зоопарку надається інформація про сайгу і ситатунгу, у Марвельський зоопарк – про оріксів. Отримані відомості від кураторів племінних книг та координаторів програм з розведення рідкісних видів тварин дозволяють визначити можливості проведення обмінів, придбання та реалізації тварин. Дендропарком "Асканія-Нова" загальнодержавного значення у 2011 р. проведена співпраця із зарубіжними ботанічними садами, направлена на отримання насіння для збагачення колекційного фонду. Продовжено роботу з природоохоронною організацією BirdLife International через співпрацю осередку Українського товариства охорони птахів в заповіднку.

15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво Українська держава з перших днів незалежності бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах та реалізації екологічних програм і проектів. Так, відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України" від 26 листопада 1993 року видано Указ Президента України "Про біосферні заповідники", яким затверджено перелік біосферних заповідників в Україні, що внесені Бюро міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера" до міжнародної мережі біосферних заповідників. Станом на листопад 1993 року таких заповідників було три: Асканія-Нова (Херсонська обл.), Чорноморський (Херсонська, Миколаївська обл.), Карпатський (Закарпатська обл.). Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України. Україна як член ООН є суверенною стороною багатьох міжнародних природоохоронних угод і разом з іншими країнами світу продовжує активно працювати над завданнями щодо врятування нашої планети від екологічного лиха. Українські вчені підтримують ділові стосунки зі своїми колегами з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Болгарії та інших країн. Спільними силами ведуться дослідження екосистем Карпат, Полісся, Чорного моря, розробляються заходи щодо збереження рекреаційних ресурсів, рідкісної флори і фауни.

333

Висновки Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Аналіз динаміки абсолютних та інтегрованих показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище свідчить про те, що екологічна ситуація у природному довкіллі, як життєво важливому середовищі для існування людини, залишається досить складною. Приведені в доповіді дані свідчать, що проблема охорони довкілля залишається однією з найбільш актуальних. У всьому світі зростає розуміння проблеми збереження навколишнього середовища, люди починають замислюватись над тим, що природні ресурси планети обмежені. Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів, але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною, тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави. Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства. Витрати на реалізацію природоохоронних програм і заходів потребують значних коштів. Однак протягом найближчих років країна буде дуже обмежена у коштах, необхідних для поліпшення стану навколишнього природного середовища та забезпечення раціонального використання природних ресурсів. Тому необхідно чітко визначити пріоритетні напрями та проблеми з метою відпрацювання реалістичних, ефективних та економічно вигідних рішень. З цією метою, виходячи з реального екологічного стану Херсонської області, необхідно враховувати такі основні критерії і чинники: погіршення здоров'я людей через значну забрудненість довкілля; втрати, що призводять до зниження продуктивності народного господарства, зумовлені збитками або руйнуванням фізичного капіталу і природних ресурсів; погіршення стану або загроза завдати непоправної шкоди біологічному та ландшафтному різноманіттю і, зокрема лукам, пасовищам, озерам, водоймам, річкам, землям, лісовим, прибережним і морським екосистемам; еколого-економічну ефективність природоохоронних заходів. Складність і багатогранність управління в галузі екології зумовлені тим, що, з одного боку, слід враховувати об'єктивні, стихійні процеси самоуправління в природі, а з іншого - необхідне цілеспрямоване управління довкіллям в інтересах суспільства. Об'єктом управління стають відносини в галузі суспільства і відносини в галузі природного середовища, які не 334

співпадають із законами розвитку людства. Суспільство повинно визначати основні напрямки діяльності органів державного управління та громадських організацій у вирішенні завдань охорони довкілля і раціонального природокористування, розробляти і проводити відповідну систему заходів, спрямованих на реалізацію висунутих у галузі екологічного управління завдань, надати їм державно-правового забезпечення. Окремі управлінські дії зобов'язані виконувати також власники природних ресурсів і користувачі ними, оскільки так зване виробниче управління природокористуванням є продовженням державного, а при виконанні ряду функцій (наприклад, обліку природних ресурсів) навіть передує управлінню державному. Деякі нормативні акти містять пряме закріплення правоздатності природокористувачів з виробничого управління природним об'єктом, що використовується. Підтвердженням пріоритетності екологічних інтересів суспільства є встановлення в Україні Дня довкілля, який згідно з Указом Президента від 6 червня 1998 року проводиться щороку в третю суботу квітня. Мета цього заходу полягає в здійсненні комплексу заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення і благоустрій населених пунктів, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних природних об'єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням екологічного законодавства. Екологізація виробництва має стати першочерговою метою і основною задачею всіх державних, кооперативних, громадських підприємств, установ і організацій, їх посадових осіб, усіх громадян України. Ефективність складного процесу управління у сфері екології залежить від наявності людських, матеріальних, організаційних факторів та безлічі інших чинників, серед яких слід виділити професіоналізм і сумлінність. Ефективне управління неможливе без високого професіоналізму, дисципліни, відповідальності, чіткої організації управлінських відносин, суворого виконання правил і процедур управлінського процесу, неухильного дотримання принципів законності.

335

Відповідальні за підготовку розділів “Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2011 році ” П.І.Б.

Підпис

Посада, тел.

Лопатньова Інна Валеріївна

Завідувач сектору організаційного забезпечення, кадрової роботи та ______________ зв’язків з громадськістю (комутатор 49-30-53)

Мартиненко Микола Володимирович

Начальник відділу земельних ресурсів, ______________ поводження з відходами та надрокористування (22-49-44)

Мільохін Володимир Володимирович

Начальник відділу ______________ атмосферного повітря ресурсів (49-49-09)

Пономарьова Альона Анатоліївна Савченко Наталя Вікторівна

нормування та водних

Завідувач сектору заповідної справи та біоресурсів (22-51-22) ______________ Завідувач сектору екологічного ______________ моніторингу (26-36-46)

Пуляєва Галина Юріївна

Завідувач сектору державної ______________ екологічної експертизи (22-51-18)

Іванченко Олександр Анатолійович

Завідувач сектору економіки ______________ природокористування (26-31-95)

336