khmelnytsky_2007 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області

СТАН навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2007 році (Матеріали до Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2007 році)

Хмельницький 2008р.

ЗМІСТ 1.

Загальні відомості.................................................................................................. 1.1. Географічне розташування........................................................................... 1.2. Соціальний та економічний розвиток.......................................................... Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару.............. 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.............................. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами....................................................................................... 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України................................................................. 2.1.3. Основні забруднювачі атмосфери............................................................ 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря................................... 2.3. Якість повітря у населених пунктах............................................................. 2.4. Використання озоноруйнівних речовин..................................................... 2.4.1. Стан озонового шару.................................................................................. 2.4.2. Активність сонця......................................................................................... 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря............ Зміна клімату........................................................................................................ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання.............................................................. 3.2. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату.............. Водні ресурси......................................................................................................... 4.1. Стан поверхневих та морських вод ............................................................ 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти....................................................................................... 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.................................... 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів....................... 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію....... 4.6. Забруднення поверхневих вод...................................................................... 4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів(за галузями економіки)........... 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод........................................ 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод.............................................................. 4.8. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів....................... Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно заповідного фонду................................................................................................. 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі..... 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу........................ 5.2.1. Лісові ресурси............................................................................................. 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду України.............................. 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу дерево станів..................................................................................................................... 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення... 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування......

5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки.................................................................................. 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки............................................................................... 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів......................................... 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування............................................................... 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих , рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково дослідних робіт..................................................................................................................... 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства....................... 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки..................................................................................................................... 5.2.1.4. Відтворення лісів..................................................................................... 5.2.1.4.1. Лісовідновлення.................................................................................... 5.2.1.4.1.1. Лісові культури................................................................................... 5.2.1.4.2. Природне поновлення.......................................................................... 5.2.1.4.2. Лісорозведення.................................................................................... 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів...................................................................... 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення.................................................................... 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг........................................... 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур..................................................................................................... 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників..................... 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників................................. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин................................................................ 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної Книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України...... 5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів......................... 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу........................ 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин............................................ 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів....................................................................................... 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної Книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародного договорів України...... 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними....................................................................................................................... 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття........................................................................................ 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів...................................... 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні............................. 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду України..................................... 3

5.5.2. Історико-культурна спадщина................................................................... 5.5.3. Туризм як фактор впливу на довкілля..................................................... 6. Земельні ресурси і грунти......................................................................................... 6.1. Структура та стан земель............................................................................. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь....................... 6.1.2. Деградація земель....................................................................................... 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси............... 6.3. Охорона земель.............................................................................................. 6.3.1. Практичні заходи........................................................................................ 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво...................................................................................................... 7. Надра....................................................................................................................... 7.1. Мінерально-сировинна база.......................................................................... 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази............................................................. 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази............................................ 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість........................................ 7.2. Стан геологічного середовища..................................................................... 7.2.1. Гірничовидобувні регіони......................................................................... 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси.................................................................... 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси.................................................................... 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр................... 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр........................................ 8. Відходи................................................................................................................... 8.1. Структура утворення та накопичення відходів.............................................. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) .............................................................................................................. 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини ....................................... 8.4. Транскордонні перевезення відходів.......................................................... 9. Екологічна безпека............................................................................................... 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.............................. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки............................................... 9.3. Радіоекологічна безпека.............................................................................. 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій...................................................... 9.3.2. Радіоактивні відходи................................................................................. 10. Сільське господарство.......................................................................................... 10.1. Ведення сільського господарства в Україні............................................. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.................................................................................. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві............................. 11. Енергетика.............................................................................................................. 11.1. Кінцеве енергоспоживання......................................................................... 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива.....................................................................................................................

11.3. Енергоємність.............................................................................................. 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел.......................... 12. Транспорт............................................................................................................... 87 12.1. Пасажирообіг............................................................................................... 12.2. Вантажообіг ................................................................................................. 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива................................................................... 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів............ 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення................................ 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного 90 середовища............................................................................................................. 13.1. Екологічна політика України...................................................................... 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля.......................................................................................... 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки................................................................................................. 13.4. Державний контроль..................................................................................... 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації....................... 13.7. Екологічний аудит...................................................................................... 13.8. Екологічний моніторинг .................................................................................. 13.9. Економічні засади природокористування...................................................... 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності............................. 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі.................................................... 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень................................... 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій..................................... 13.11.2. Громадські рухи.......................................................................................... 13.12. Виконання державних екологічних програм ......................................... 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ....................... Висновки і пропозиції........................................................................................... 114 Додатки................................................................................................................... 116

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1.Географічне розташування та кліматичні особливості Хмельницької області Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок. По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та західну частини Волино – Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита. Сільськогосподарські угіддя області займають 76,0 % її території. Решту території – ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об’єкти та шляхи сполучення. Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно – сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно–чорноземні та чорноземно–лучні, під якими зайнято 1254,3 тис. га, або 60,8 % угідь області. Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками – Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими. Ліси вкривають близько 13 % території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40 % лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить : у Придністров’ї – 17 % , Хмельницькому Побужжі – 15 % , північному Поділлі – 12 % від загальної лісовкритої площі. Клімат помірно – континентальний. За даними обласного центру з гідрометеорології середня річна температура повітря у 2007 році становила 8,9...9,9°C, а за останні 5 років – 7,9..8,8°C тепла. При цьому максимальна температура повітря сягала у 2007 р. +33,6..35,2°C, у 2003-2007 рр. + 33,6..35,6°C, а мінімальна, відповідно, –16,6…19°C і –27,1..29,7°C. Середня річна кількість опадів у 2007 р. становила 610-743 мм, за останні 5 років – 594660 мм. Як і в попередні роки, в усіх річках, за якими велось спостереження, відмічалось перевищення норм гранично – допустимих концентрацій (далі ГДК) для водойм рибогосподарського призначення легкоокисних органічних речовин. Залишалися високими, особливо у річках Збруч,Случ,Гуска,Косецька та Південному Бузі, концентрації солей важких металів, зокрема, міді. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області не зареєстровано. Забруднення поверхневих вод, порівнюючи з попереднім роком, не значне. За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення 6

спостережень за забрудненням поверхневих вод» , усі річки області відносяться до категорії слабко забруднених. За даними обласної санітарно – епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно – хімічними показниками становили 11,1%, за бактеріологічними показниками – 10,3% . У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно – хімічними нормативами складали 11,7% , за санітарно – бактеріологічними –10,1% . Підземні води окремих регіонів області характеризувались підвищеною жорсткістю. Забруднення підземних вод не виявлено. Виняток становлять пости, на яких свердловини облаштовані на водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладів, де відсутня природна захищеність даного водоносного горизонту,в т.ч. на водозаборах Чернелівки та Городка. В 2007 році в природних та слабо порушених по всій території області відмічалося зниження середньорічних рівнів підземних вод. Амплітуда коливання середньорічного рівня підземних вод на експлуатаційних водозаборах склала від 0,02 до 0,52 м. На постах в порушеному режимі відбулося підвищення середньорічних рівнів. Пояснюється це зниженням водовідбору в 2007 році, в порівнянні з минулим 2006 роком. В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації фенолу, хлороводню та аміаку. Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 2,2%, у сільських населених пунктах – у 0,9% цих проб. Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами. Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області. 1.2.Соціальний та економічний розвиток Хмельницької області Протягом останніх восьми років область іде шляхом стабільного економічного зростання. 2007-ий також став результативним. Випуск промислової продукції зріс на 14.5%, покращилися показники роботи підприємств транспорту. На 20,3% зріс обсяг будівельних робіт, на 40%- суми прямих іноземних інвестицій. Реалізовано більше послуг зв’язку. Приріст виробництва валової продукції сільського господарства становить 10 відсотків. Відбулися позитивні зрушення на регіональному споживчому ринку. Органами державної податкової служби мобілізовано до бюджетів усіх рівнів майже 1.6 мільярда гривень, що на 63,8% більше попереднього року. 7

Такі зміни в економіці сприяли покращенню ситуації у соціальній та гуманітарній сферах. За рейтинговою оцінкою окремих сфер соціально-економічного розвитку регіонів України за 2007 рік Хмельниччина у сфері реального сектора зайняла друге місце. За темпами зростання обсягу промислової продукції область на восьмому місці, валової продукції сільського господарства-на другому. Рішенням сьомої сесії п”ятого скликання Хмельницької обласної ради від 31.01.2007 року № 7-7/2007 була прийнята Програма соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області на 2007 рік (далі Програма). Протягом 2007 року проводився постійний моніторинг ходу виконання завдань та заходів зазначеної Програми. Визначалися проблеми, що не дозволяли реалізувати окремі завдання та шляхи їх усунення . На десятій сесії обласної ради 24 жовтня 2007 року було заслухано інформацію про хід виконання вказаної Програми, що стосується довкілля та визначено завдання на наступні роки.

2.ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря В цілому по області стан атмосферного повітря у 2007 році залишається стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м.Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Також не встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря. 2.1.1.Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області за 2007 рік становили 87,511 тис.тонн, в тому числі від стаціонарних джерел - 23,406 тис.тонн, від рухомих джерел – 64,105 тис.тонн(табл.2.1). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця. 2.1 Викиди по області

2005

2006

2007

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:

52.4

57,8

87,511

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

16,0

17,9

23,406

- від рухомих джерел, тис. т

36.4

39,9

64,105

Викиди від рухомих джерел включають в себе викиди від всіх видів автомобілів, які склали 58,992 тис.тонн, від залізничного-, авіа-транспорту та виробничої техніки – 5,131 тис.тонн. Порівнюючи з минулим роком загальні обсяги викидів збільшились на 29,7 тис.тонн,в тому числі: від стаціонарних джерел на 5,5 тис.тонн, викиди від рухомих джерел на 24,2 тис.тонн.

0,517 0,185 0,019 0,097 0,142 1,725 2,723 0,520 0,197 0,020, 0,087 0,140 2,203 2.606 0.481 0.181 0.014 0.101 0.126 2.125 -0,0117 -0,039 -0,016 -0,006 +0,014 -0,014 -0,078

0,077 0,015 0,048 0,085 1,595 2,537 0,491 0,250 0,015 0,036 0,086 2,046 2.237 0.436 0.257 0.008 0.024 0.092 1.801 -0,300 -0,055 +0,007 -0,007 -0,012 +0,006 -0,245

м.Старокостянтинів 0,290

м.Славута +0,233

-0,007

-0,012

-0,101

-0,206

-0,046

+0,012

-0,018

-0,004

-0,002

-0,008

-0,054

-0,106

-0,001

-0,106

1.639

-1,446

-0,002

-0,001

+0,015

-1,431

13.789

0.373

0.216

0.078

0.215

1.073

14.862

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

діокид сірки

Пил

разом

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

діокид сірки

пил

Разом

пересувні джерела

оксид вуглец

діоксид азоту

2007р. в т.ч.

-0,299

-0,066

4.079

0.063

0.075

0.001

0.008

0.017

1.656

15,235

0,375

0,217

діокид сірки

Стаціонарні джерела в т.ч.

1.689

0.089

0.109

0.009

0.075

0.268

4.347

1,745

0,001

0,079

2006р. в т.ч.

0.017

0.316

0.673

2.362

4,125

0,051

0,093

0,001

Стаціонарні джерела в т.ч.

1,456

0,096

0,121

0,013

пил

2005р. в т.ч.

0,118

9 0,200

разом

0,008

пересувні джерела

0,077

оксид вуглецю

стаціонарні джерела

0,522

діоксид азоту

разом

діокид сірки

1,058

16,293

пил

0,017

1,762

13,334

0,432

0,235

разом

0,276

4,401

1,778

0,001

0,082

0,243

Разом

0,972

2,428

3,667

0,086

0,107

0,010

0,016

1,182

14,516

в т.ч.

1,306

0,114

0,109

0,006

0,077

0,043

1,821

Населені

0,194

0,668

0,291

3,958

Пункти

1,192

2,498

м.Кам”янецьПодільський

2,242

1 м.Хмельницкий

1,885

2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в цілому по області та в розрізі населених пунктів

Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т* Таблиця 2.1.2 (+/-) 2007р. до 2006р в т.ч.

стаціонарні джерела в т.ч.

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

м.Нетішин

м.Шепетівка

0,137 0,044 0,046 0,116 0,933 1,386 0,372 0,169 0,041 0,040 0,094 1,014 2,421 0,315 0,158 0,029 0,033 0,072 2,106 +1,035 -0,057 -0,011 -0,012 -0,007 -0,022 +1,092

0,009 0,171 0,016 0,008 0,219 0,277 0,098 0,010 0,071 0,005 0,007 0,179 1,477 0,052 0,010 0,031 0,002 0,006 1,425 +1,200 -0,046 -0,040 -0,003 -0,001 +1,246

Славутський р-н 0,368

Полонський р-н

0,204

Новоушицький р-н +0,990

-0,013

-0,002

-0,008

-0,028

Летичівський р-н

-0,053

+0,72 0

+0,022

-0,003

+0,005

+0,044

+0,071

+1,400

-0,096

-0,127

-0,001

-0,005

+0,324

+2,410

+1,594

+0,29 9 +2,073

+1,540

Ізяславський р-н +1,484

+0,001

-0,002

+0,007

+0,013

+0,022

+1,506

2,400

0,077

0,023

0,047

0,091

0,322

2,722

0,916

0,076

0,025

0,040

0,078

0,300

1,216

0,950

0,080

0,031

0,035

0,060

0,277

1,227

+1,687

+0,005

-0,002

+0,003

+0,031

+0,047

+1,734

2,673

0,028

0,008

0,006

0,101

0,172

2,845

0,986

0,023

0,010

0,003

0,070

0,125

1,111

0,899

0,028

0,013

0,024

0,091

0,174

1,073

Дунаєвецький р-н

+7,91 1 +5,501

3,018

2,488

3,221

0,324

6,667

15,73 8 12,720

0,608

0,894

1,148

0,025

5,127

7,219

7,827

0,659

0,933

1,578

0,044

4,848

7,421

8,080

+0,997

-0,003

-0,002

-0,033

-0,035

+0,962

1,553

0,019

0,012

0,010

0,016

0,068

1,621

0,556

0,022

0,014

0,043

0,016

0,103

0,659

0,528

0,026

0,009

0,048

0,010

0,098

0,626

+1,403

+0,019

+0,003

+0,006

+0,011

+0,048

+1,451

2,309

0,107

0,027

0,061

0,147

0,431

2,740

0,906

0,088

0,024

0,055

0,136

0,383

1,289

0,890

0,016

0,032

0,021

0,123

1,013

Городоцький р-н

+1,724

2,733

0,692

0,706

0,013

0,020

4,079

6,812

1,333

0,788

0,833

0,014

0,025

3,755

5,088

1,310

0,732

0,781

0,014

0,030

1,969

3,279

+1,607

+0,008

-0,011

+0,001

-0,010

+1,597

2,634

0,067

0,057

0,043

0,101

0,363

2,997

1,027

0,059

0,057

0,054

0,100

0,373

1,400

1,003

0,055

0,061

0,051

0,098

0,350

1,353

Волочиський р-н

+0,791

1,557

0,074

0,010

0,070

0,182

0,350

1,907

0,837

0,052

0,013

0,065

0,138

0,279

1,116

0,775

0,052

0,009

0,062

0,121

0,253

1,028

+0,806

-0,001

-0,002

-0,001

-0,002

+0,804

1.128

0.002

0.003

0.001

0.011

1.139

0,322

0,003

0,005

0,001

0,013

0,335

0,010

0,007

0,006

0,023

0,358

Віньковецький р-н

+0,937

1,292

0,002

0,001

0,021

1,313

0,302

0,015

0,003

0,008

0,028

0,074

0,376

0,269

0,016

0,004

0,007

0,022

0,066

0,335

Кам”янецьПодільський р-н

1,301

Деражнянський р-н

0,423

+0,90 0

-0,004

-0,003

+0,897

1.523

0.017

0.006

0.005

0.008

0.057

1.580

0,623

0,017

0,006

0,005

0,012

0,060

0,683

0,562

0,016

0,006

0,004

0,013

0,060

0,622

Білогірський р-н

Красилівський р-н

0,593 0,137 0,075 0,009 0,008 0,013 0,456 0,611 0,110 0,059 0,005 0,006 0,011 0,501 1,713 0,122 0,064 0,008 0,006 0,015 1,591 +1,102 +0,012 +0,005 +0,003 +0,004 +1,090

16,037 7,211 1,022 3,269 3,202 36,425 57,846 17,867 7,601 0,829 2,802 3,378 39,979 87,511 23,406 9,044 0,940 4,703 4,915 64,105 +29,665 +5,539 +1,443 +0,111 +1,901 +1,537 +24,126

Разом по області 52,462

Шепетівський р-н +1,403

-0,012

-0,002

-0,008

-0,004

-0,031

Чемеровецький р-н +1,768

-0,038

-0,007

-0,006

-0,008

-0,066

+1,702

2,450

0,005

0,025

0,043

2,493

0,682

0,043

0,012

0,006

0,033

0,109

0,791

0,842

0,023

0,017

0,010

0,025

0,083

0,925

+1,856

+0,044

+0,005

+0,039

+0,038

+0,121

+1,977

2,608

0,124

0,027

0,091

0,258

0,562

3,170

0,752

0,080

0,022

0,052

0,220

0,441

1,193

0,612

0,031

0,007

0,060

0,250

0,404

1,016

+0,873

+0,019

-0,003

+0,010

+0,883

1,663

0,247

0,003

0,010

0,016

0,384

2,047

0,790

0,228

0,006

0,010

0,019

0,374

1,164

0,780

0,071

0,043

0,006

0,002

0,169

0,949

Теофіпольський р-н

+1,372

1,709

0,072

0,005

0,016

0,031

0,125

1,834

0,306

0,084

0,007

0,024

0,035

0,156

0,462

0,367

0,071

0,007

0,026

0,030

0,140

0,507

+0,700

-0,002

-0,001

-0,002

+0,698

1,018

0,012

0,002

0,007

0,016

0,037

1,055

0,318

0,014

0,003

0,007

0,016

0,039

0,357

0,363

0,016

0,004

0,007

0,018

0,045

0,408

+1,382

+0,015

+0,012

-0,012

+0,025

+0,074

+1,456

1,593

0,046

0,021

0,042

0,080

0,224

1,817

0,211

0,031

0,009

0,054

0,055

0,150

0,361

0,268

0,029

0,009

0,042

0,079

0,158

0,426

Старокостянтинівський р-н

Старосинявський р-н

Хмельницький р-н

Ярмолинецький р-н

За даними обласного УДАІ кількість транспортних засобів області складає понад 199 тис.одиниць ( в т.ч. фізичних осіб –165 тисяч, юридичних осіб 34 тисяч), із них автомобілів 179 тис.одиниць. Протягом останіх років спостерігається постійна тенденція до збільшення кількості автомобілів в області. За 2007 рік їх число збільшилось на 12 тис. одиниць (в т.ч. по м.Хмельницький на 5,7 тис.одиниць) відносно до минулого року. Зростання викидів від рухомих джерел відбулось у всіх районах області. Значне зростання спостерігається у Кам»янець-Подільському районі на 2,41 тис.тонн, у Хмельницькому районі на 1,856 тис.тонн, у Чемеровецькому районі на 1,768 тис.тонн,у Дунаєвецькому районі на 1,687 тис.тонн, у Волочиському районі на 1,607 тис.тонн, у Ізяславському районі на 1,484 тис.тонн, в Городоцькому районі на 1,403 тис.тонн. Зменшення викидів відбулось тільки в м.Хмельницький на 1,446 тис.тонн, м.Старокостянтинів на 0,245 тис.тонн, в м.Нетішин на 0,106 тис.тонн, м.Шепетівка на 0,078 тис.тонн та м.Кам»янецьПодільський на 0,046 тис.тонн. (табл. 3.2). Методика, за якою головним управлінням статистики проводились розрахунки викидів від рухомих джерел була значно удосконалена, розширено спектр видів палива, кількість обраховуємих речовин збільшилась із 6 до 11, додатково враховані викиди від виробничої техніки підприємств та приватних власників, мототранспорту та човнів. Автомобілі працюючі на бензині дають найбільшу частку викидів 46,6 тис.тонн (79,0%) в загальну кількість викидів від всіх видів палива. Пасажирооборот та вантажооборот автомобільного транспорту із врахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями у 2007 році склали 1115,8 млн.пас.км. та 1588,4 млн.ткм відповідно. Відповідно до наказу Дежкомстату України №411 від 25.06.2004 р. четвертий рік діє нова форма статзвітності №2ТП-(повітря) “Звіт про охорону атмосферного повітря”,яку здають підприємства, взяті на державний облік, тому кількість підприємств, які надали статзвітність в обласне управління статистики, скоротилась ще на 11 підприємств і склала 321 підприємство, проти 332 в минулому році. Ряд районів області збільшив свої викиди від стаціонарних джерел проти минулого року, а саме: Кам»янець-Подільський район на 5,5 тис.тонн, Красилівський район на 0,324 тис.тонн, Хмельницький район на 0,121 тис.тонн, Старокостянтинівський район на 0,074 тис.тонн. Найбільше скорочення викидів відбулось в м.Славута на 0,299 тис.тонн, в Чемеровецкому районі на 0,066 тис.тонн, в Полонському районі на 0,057 тис.тонн. 2.1.3.Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) За галузями народного господарства найбільші обсяги викидів належали підприємствам обробної промисловості 17,065 тис.тонн (72,5%), підприємствам транспорту та зв’язку 4,155 тис.тонн (17,7). 13

Як і в минулі роки найбільшими забруднювачами в області (53,8% від загальної кількості викидів) залишається ВАТ “Подільський цемент”, викиди якого у 2007 році склали 12,583 тис.тонн і збільшились відносно 2006 року на 5,5 тис. тонн, в зв»язку з заміною використання в якості палива природного газу на кам»яне вугілля та Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів викиди якого склали 3,852 тис.тонн і збільшились на 322 тонни за рахунок розширення мережі ГРС та додаткового взяття на баланс котельної. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 2.1.3. 1. Валовий викид,т № п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність 2006р.

2007р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

ЗАТ “Подільський цемент”

Концерн “Укрцемент”

7059,6

12582,2

+5522,6

переведення виробництва цементу з сухого способу на мокрий

Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів

УМП “Київтрансгаз”

3530,3

3851,9

+321,6

2.2.Транскордонне забруднення атмосферного повітря На виконання Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднення повітря на великі відстані у Європі (програма ЕМЕП) до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева, листопад 1979 р) викиди СО2, NOx і летучих органічних сполук за 2007 рік, обмеження яких передбачається конвенцією, не перевищують відповідних минулорічних показників. 2.3.Якість повітря у населених пунктах Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в м. Хмельницькому за 10 інгредієнтами (пил, двоокис сірки, сульфати, оксид вуглецю, двоокис азоту, оксид азоту, фенол, хлороводень, аміак, формальдегід), облСЕС здійснювали відбори проб повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міських поселень області, а ВП “Хмельницька АЕС”- за двома забруднюючими речовинами (окисли сірки та азоту) в м. Нетішині Протягом року в м. Хмельницькому реєструвались перевищення ГДК в атмосферному повітрі пилу, двоокису азоту, формальдегіду, середньомісячні концентрації яких становили відповідно 1,2-4,7 ГДК, 1,3-2,5 ГДК та 1,1 -2,3 ГДК. Максимальні рівні пилу зафіксовано в жовтні місяці - максимально разова концентрація становила 4,8 ГДК. Максимальні рівні двоокису азоту зафіксували в квітні місяці - 4,1 ГДК. В порівнянні з минулим роком 14

спостерігалось незначне збільшення в атмосферному повітрі вмісту пилу, сульфатів, двоокису сірки та формальдегіду, та незначне, порівнюючи з попереднім роком, зменшення двоокису азоту, оксиду азоту, фенолу, хлороводню. В м. Нетішині не встановлено перевищення ГДК забруднюючих речовин повітряного басейну, середньомісячна концентрація окислів сірки та азоту в атмосферному повітрі становили 0,024 та 0,23 ГДК відповідно. Така концентрація цих речовин була стабільною протягом року. Відхилення від встановлених норм ГДК виявлено органами санітарного нагляду у 2,2 % проб, відібраних у житловій забудові міських поселень та у 0,9% проб – у сільських населених пунктах. За даними досліджень відхилення від нормативів за окремими інгредієнтами становили, зокрема, сірчистому газу – 2,3%, діоксиду азоту -2,2% , фенолу – 3%, формальдегіду – 1,1%. Основним джерелом забруднення атмосфери населених пунктів були автотранспорт, кількість якого щороку збільшується, котельні окремих підприємств, підприємства, які в виробництві використовують полімери, а також спалювання сміття та опалого листя . 2.4. Використання озоноруйнуючих речовин На виконання положень Віденської Конвенції про охорону озонового шару (Відень, вересень, 1985 р) в області проводились заходи по регулюванню використання речовин, що руйнують озоновий шар. Митне оформлення вантажів здійснювалось на підставі листів-роз’яснень про те, що дана продукція (обладнання) не містить озоноруйнуючі речовини.

2.4.1.Стан озонового шару Стан озонового визначається.

шару

метеостанціями

Хмельницької

області

не

2.4.2.Активність сонця Активність сонця метеостанціями Хмельницької області не визначається. 2.5.Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Техногенний вплив на довкілля Хмельниччини здійснюють 1445 підприємств із стаціонарними джерелами забруднення довкілля, 178 тисяч одиниць автомобільного транспорту. 15

За 2007 рік Інспекцією проведено 1766 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі пересувних транспортних засобів 1487 , стаціонарних об’єктів – 279. До адміністративної відповідальності притягнено 480 осіб на загальну суму штрафів 27,942 тис.грн. Пред’явлено 4 претензії та позови на загальну суму 9,639 тис.грн., стягнуто 3 претензії та позови на суму 10,29974 тис.грн. Найбільший розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведено для ВАТ “Модуль” – 48,698 тис.грн. За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря призупинено діяльність 19 підприємств. В частині заходів, спрямованих на покращення якості атмосферного повітря Інспекцією вносяться приписи про усунення виявлених порушень. У 2007 році виділення коштів із обласного та державного природоохоронних фондів на природоохоронні заходи щодо охорони атмосферного повітря не планувались і не проводилось. На даний час ВАТ «Подільський цемент» розробляється проект спільного впровадження по переведенню з «мокрого» на «сухий» спосіб виробництва цементу, реалізація якого протягом 4 років, крім значного зменшення викидів парникових газів дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю становить 1,496 млрд.грн. (кошти підприємства). У 2007 році впроваджено 15 повітряохоронних заходів, на які заплановано та витрачено понад 11,8 млн. грн. за рахунок власних коштів підприємств. Зменшення викидів склало 21,9 тонн.

3.ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1.Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Україна ратифікувала Кіотський протокол Законом України № 1430-ІV від 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. За викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату.

3.2 Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату На даний час ВАТ «Подільський цемент», отримавши від Мінприроди України лист-схвалення щодо впровадження сучасної енергозберігаючої технології – перехід з «мокрого» способу виробництва цементу на «сухий», здійснює один із головних заходівв області щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. При цьому витрати палива на виробництво одиниці продукції зменшаться майже вдвічі, що дозволить відповідно зменшити викиди у повітря парникових газів (двоокису вуглецю) на 620 тис. тон в рік, а за період з 2008 по 2012 на 2,508 млн. тон, та дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викиди інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством в розрахунку на рік. Загальна вартість проекту становить 150 млн. євро власних коштів підприємства.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км2 або 37,6% території ), Південного Бугу (4,61 т.км2 або 22,4%) і Дніпра (8,27 т.км2 або 40% території області). Згідно уточнених данних гідрографічна сітка області нараховує 3735 водотоків загальною довжиною 12881 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км) , а також 3730 малих річок і водотоків , загальною довжиною 12073 км. Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м3/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком одного жителя області становить 1,5 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються по території , так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води . Проект по встановленю водоохоронних зон і прибережних захисних смуг розроблений тільки для р.П.Буг , для інших річок і водойм області документація потребує доробки і корегування та винесення меж в натуру потребує коштів , яких в місцевих бюджетах недостатньо. За рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища , місцевих бюджетів щорічно проводяться міроприємства по відновленню прибережних смуг, посадка дерев у водоохоронних зонах . Розробляються щоквартальні спільні з водгоспом плани і проводяться перевірки по дотриманню режиму в межах водоохоронних зон водних обєктів області. Уся річкова система області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 62 водосховища загальною площею 12300 га і об’ємом 277 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2007 році склала 2240 при загальній площі 19504 га і об’ємі 150 млн. м3. Площа під штучними каналами , колекторами , канавами складає 5637 га. Станом на 01.03.2007 р. в оренду для введення рибного господарства надано більше 2276 ставків , дозволи на спецводокористування отримані на 285 ставків. Вирощування риби справа корисна і потрібна , але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства. Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 19 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-11 категорії в 67 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. Рівень забруднення органічними речовинами в 2007 р. в порівнянні з 2006 роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що стан річок 18

покращився . Рівень забруднення річок Горинь, Хомора, Косецька, Південний Буг, Бужок, Мукша зменшився в 1,1-1,4 рази, проте в річках, Смотрич, Жванчик збільшився в 1,6-1,9 рази. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю.

Інструментально – лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 4.1. Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювалися вимірювання, од. усього з перевищення ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

р. Південний Буг

28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти)

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

6 2–завислі речовини 17-БСКповн 2-амоній сольовий 6-фосфати 1-залізо заг. 3-мідь 1-нікель

р. Случ

-“-

3-БСКповн 1-мідь 1-цинк 1-ХСК

р. Кудрянка

-“-

р. Смотрич

-“-

р. Вовк

-“-

р. Іква

-“-

2-БСКповн 2-амоній сольовий 1-ХСК 4-БСКповн 2-ХСК 4-БСКповн 1-ХСК 3-БСКповн

р. Збруч

-“-

3-БСКповн 1-залізо заг. 1-мідь 1-нікель 1- завислі речовини

р. Горинь

1 р. Бованець

2 2

3 2

4 2

р. Гуска

р. Цвітоха

р. Хомора

р. Хоморець

р. Косецька

р. Ушиця

р. Утка

-“-

5-БСКповн 2-ХСК 2- завислі речовини 3-мідь 1-цинк 5 6 -“1-БСКповн 1-амоній сольовий 2-ХСК 1- завислі речовини -“3-БСКповн 2-ХСК 1- завислі речовини 1-фосфати -“1-БСКповн 1-ХСК -“1-завислі речовини 6-БСКповн 1-фосфати 1-залізо заг. 1-мідь -“2-БСКповн 1-ХСК -“3-БСКповн 1-амоній сольовий 1-нітрити 1-фосфати 1-мідь 1- цинк 1-ХСК 17 ( рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, 2-БСКповн сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, 2-фосфати нітрати, ХCК, БСКповн, залізо заг., мідь, нікель, 1-нітрити цинк, фосфати, нафтопродукти, АПАР ) 1- залізо заг. -“-

2-БСКповн

р. Дністер

р. Жванчик

23 (колір, запах, прозорість, рН, завислі речовини, жорсткість, Ca, Mg, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповне, розчинний кисень, Залізо заг., Мідь, Нікель, Цинк,), фосфати, температура) -“-

р. Мукша

-“-

р. Тернавка

-“-

р. Студениця

-“-

р. Калюс

-“-

2-БСКповне 2-фосфати 1-цинк 1-мідь

2-БСКповне 1-амоній сольовий 1-нітрити 2-фосфати 2-мідь 1-цинк 6-БСКповне 3-амоній сольовий 6-фосфати 2-Залізо заг. 1-ХСК 3- завислі речовини 3-БСКповне 2-амоній сольовий 1-нітрити 1-фосфати 1-Залізо заг. 1-фосфати 1- Залізо заг. 4-БСКповне 2-амоній сольовий 1-нітрити 4-фосфати 2-Залізо заг.

4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Станом на 01.01.2008 р. обліком водокористування в області охоплено 916 водокористувачів, в тому числі 458 сільськогосподарських формування, 458 промислових підприємств, організацій та установ. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП - "водгосп" забір води у 2007 р. становив 176,2 млн.м3, що на 31,8 млн.м3 більше ніж у 2006 році. З поверхневих водних об"єктів забрано 122,18 млн м3 (у 2006 р. - 90,73 млн.м3), у тому числі з річок Дніпровського басейну - 66,49 млн.м3, Дністровського басейну – 24,195 млн.м3, Південно Бузького басейну – 31,541 млн.м3 води. Забір води з підземних водоносних горизонтів становив 54,02 млн.м3. (у 2005 р. - 53,67 млн.м3). Зменшення забору води зумовлено, очевидно, впливом економічних чинників на водокористування. Загальні обсяги використаної води склали 126,7 млн.м3 , що на 19,7 млн.м3 більше ніж минулого року (2006 р. - 107,0). Зменшилось використання води підприємствами промисловості порівняно з минулим роком з 47,0 3 млн.м до 41,72 млн.м3, що пояснюється збільшенням об'ємів в оборотній системі водозабезпечення на деяких промислових підприємствах , комунальні господарства зменшили використання води з 38,2 млн.м3 до 35,8 млн.м3, сільськогосподарськими формуваннями використано 3,326 млн.м3, на риборозведення 45,81 млн.м3, іншими галузями - 5,23 млн.м3. (табл. 4.2.1.) Скиди стічних вод з 67 очисних споруд, яким були доведені відповідні ліміти, загальні скиди стічних вод становили 48,31 млн.м3. минулому році було скинуто 49,59 млн. м3 стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2007 році вони становили 3,917 млн.м 3, у 2006 - 6,980 млн.м3, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд. Вміст забруднюючих речовин в стічних водах зменшився на 94 тони - з 7948 т у 2006 році до 7854 т у 2007 році. (табл. 4.2.2.)

Забір і використання води, млн. куб.м на рік 2007 р. Таблиця. 4.2.1. Роки

2005

Наймену вання річкового басейну Дніпро Дністер П.Буг

Всього по області Дніпро 2006 Дністер П. Буг Всього по області Дніпро 2007 Дністер П. Буг Всього по області

Забрано води

Використано води

З поверхневих джерел

З підземних джерел

Всього

Промисло-вість

51,89 14,60 20,10

36,07 9,51 9,24

87,96 24,10 29,35

37,45 4,86 2,54

86,59 56,46

54,81 37,2 8,62 7,852 53,67 39,41 8,195 6,419 54,02

141,4 93,66 23,75 26,96 144,37 105,9 32,36 37,96 176,2

44,86 39,55 4,95 2,5 47,0 34,88 4,368 2,479 41,72

15,13 19,11 90,73 66,49 24,16 31,54 122,2

Сільське господар-ство

Комунгосп

Зрошення

Риборозведенн я

Інші галузі

1,732 1,136 ,44

20,00 7,93 4,61

0,001 0,026 -

7,1 2,01 7,91

2,752 0,66 0,823

3,308 2,22 1,04 0,40 3,66 2,194 0,72 0,412 3,326

32,54 25,35 8,35 4,5 38,2 24,01 8,074 3,724 35,80

0,027 0,001 0,019 0,012 0,032 0,002 0,028 0,013 0,043

17,03 10,11 2,53 5,41 18,05 19,0 9,46 17,35 45,81

4,235 2,6 1,2 0,95 4,75 2,75 1,38 1,1 5,23

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця.4.2.2. Рік

Водний об’єкт (річковий басейн)

Разом

Дніпро Південний Буг Дністер Всього по області

2005

7658

Дніпро 2006

Південний Буг Дністер Разом по області

7948

Дніпро 2007

Південний Буг Дністер Разом по області

7854

В тому числі N (сума мінераль-них P (орто-фосфати) форм) 8 9 121 33,9

БСК

ХСК

4 124

5 409

Завислі речовини 6 137

276 124 524

16 384 810

199 97 432

247 153 521

124

267

104

235 103 462

11 333 611

128 232 91 451

Мінера-лізація

Нафто-продукти

10 4506

11 0083

49,82 32,25 115,97

9420 4642 18570

0,223 0,306

102

29,81

4256

0,131

223 98 425

263 82 447

51,95 30,37 112,1

9378 4366 18080

0,173 0,1 0,305

263

102

103

29,63

4356

0,123

12 328 603

211 119 432

261 77 441

52,05 28,62 110,3

9401 4323 18041

0,158 0,002 0,283

Скидання зворотних вод , м лн. куб. м на рік Таблиця. 4.2.3. Роки

Категорія очищення 2

Наймену Вання Річко-вого басейну 3

О НО

У поверхн. водні об’єкти 4

У під-земні горизонти

Всього

Промисловість

Сільське госпво

Комунгосп

Інші галузі 10

5,845

0,679

5,161

4,394

3,659

0,699

7,336

0,009

7,327

6,461

0,101

0,011

6,349

НО

0,025

1,391

0,686

0,032

0,672

2,011

15,50

НО

0,204 7,687 50,86 5,78 4,178 7,723 5,671 1,623 2,103 14,26 -

0,133 5,292 0,252 3,606 0,009 0,068 0,168 -

7,687 17,07 7,714 0,017 0,005 2,103 -

0,071 27,82 5,259 0,533 5,585 1,450 14,26 -

1,179 7,072 49,59

0,127 4,23

7,072 16,91

1,053 28,41

Дніпро

НЧБО

НДО

Дністер

НЧБО

2006

Скинуто зворотних вод

4,394

НДО

2005

Скидання зворотних вод галузями економіки в поверхневі водойми

НДО НЧБО Всього по області О НО НДО НЧБО О НО НДО НЧБО О НО НДО НЧБО Всього по області

Південний Буг

Дніпро

Дністер

Південний Буг

1,179 7,072 49,59

0,678 0,001 0,039 0 -

0,04

4.3.Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, регіональним відділом комплексного використання водних ресурсів Хмельницького облводгоспу по 19 річках на 62 створах та облСЕС на водоймах І-ї категорії - в 4 створах та 2-ї категорії - в 65 створах. Спостереження за рівнем забруднення водних обєктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку. За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» , усі річки області відносяться до категорії слабко забруднених. Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій (далі ГДК). За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 6,38 – 8,96 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер ( Збруч, Смотрич, Мукша, Жванчик), Південний Буг та Дніпра(Горинь,Косецька) в 1,09 - 38 раз, в річках Іква, Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1,39 – 2,13 рази, в інших залишився на рівні минулого року. Забруднення річок фосфатами зменшилось проте, досить високі концентрації ще зафіксовані в річках Південний Буг, Збруч, Гуска, Ушиця, Дністер, Калюс. Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2006 роком значно не змінилась.. Найвищі концентрації солей заліза 4,43 - 8 ГДК спостерігали у річках Південний Буг, Бужок,Случ. В інших річках області вони перевищували норми ГДК в 1,06 - 2,0 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках : Збруч- 4,6 ГДК, Південний Буг – 1,5 ГДК, Случ – 3 ГДК, Хомора – 8 ГДК, Гуска – 14,5ГДК, Косецька – 25 ГДК. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм. Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Дністер, Жванчик,Случ, Гуска, Косецька, Південний Буг. Рівень концентрації цих металів коливався від 1,2 до 3,9 ГДК. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми. 26

Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю. 4.4.Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів В області не проводиться. 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Негативно впливали на стан поверхневих вод області неканалізовані і неочищені зливові стоки. Дослідження органами санітарії проб води з водойм питного призначення виявили відхилення від встановлених нормативів за санітарно-хімічними показниками у 11,1 % , за мікробіологічними - у 10,3 % відібраних проб. У пробах води з водойм господарського значення відхилення за санітарно – хімічними показниками складали 11,1 %, за санітарнобактеріологічними – 10,1%. У 12-ти пробах води водойм ІІ категорії протягом року у Віньковецькому, Дунаєвецькому, Ізяславському, Старосинявському, Шепетівському, Ярмолинецькому районах та м.Хмельницькому виділялися патогенні збудники кишкових інфекцій, а у 11 - ти пробах річкової води у Віньковецькому, Кам’янець-Подільському, Старокостянтинівському, Теофіпольському та Чемеровецькому районах виявляли збудники гельмінтозів людини. 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Скид недостатньо-очищених стічних вод у відкриті водойми допустили 43 підприємства. Серед них найбільшими забруднювачами поверхневих вод у 2007 році були: МКП "Хмельницькводоканал", Кам’янець-Подільський ЗАТ "Теплокомуненергія", Шепетівське ПВКГ,Старокостянтинівське КП "Водоканал" , ВАТ "Славутський солодовий завод" (табл. 4.6.1.)

Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об’єктів та обсяги забруднення водних об"єктів Таблиця. 4.6.1. Об’єм скидання, млн. куб.м Підприємство забруднювач

Відомча належність

1. Чемеровецьке ВУЖКГ 2.Очисні споруди"Січенці" м.Дунаївці 3.Староушицьке ВУЖКГ Кам"янець-Подільський р-н 4. Полонське ВУЖКГ 5.Водоканал "Сервіс" смт.Ярмолинці 6.Виправна колонія с.Климен-товичі Шепетівського р-ну 7.Богданівці КХП с.Богданівці Хмельницького району

Облжитлокомунуправління

Водний об’єкт

Всього

НО

НДО

Обсяг забруднююч. речо- вин, що скидаються, т/рік

3 2005 р. р.Жванчик

0,0426

64,55

- \\ -

р.Тернава

0,502

0,043

0,458

363,08

-\\-

р.Ушиця

0,074

35,96

-\\-

р.Хомора

0,251

243,21

-\\-

р.Ушиця

0,076

72,59

МВС України

р.Цвітоха

0,091

111,19

р.П.Буг

0,110

103,1

р. П.Буг

14,99

2910,0

–"–

р. Мукша - Дністер

4,87

1661,0

–"–

р. Случ - Дніпро

0,71

171,0

Приватна власність

р. Полква - Дніпро

0,42

177,0

–"–

р. Горинь - Дніпро

0,72

185,0

р. Вовк - П.Буг

0,23

29,0

Міністерство аграрної політики

2006 1. МКП "Хмельницькводоканал"

Комунальна власність

2. ЗАТ "Теплокомуненергія", м. Кам’янець-Подільський 3. ПВКГ м. Красилів 4. ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" 5. ВАТ "Славутський солодовий завод" 6. Хмельницька обласна психіатрична лікарня №1 7. МКП "Джерело", м. Дунаєвці

Комунальна власність

р. Тернава - Дністер 2007

0,57

199,0

1. МКП “Хмельницькводоканал”

Комунальна власність

р.П.Буг

13,98

2572,0

-//-

р.Мукша-Дністер

4,42

-//-//-//-

р.Гуска-Дніпро р.Случ-Дніпро р.Збруч-Дністер

1,595 1,330 1,073

0,583

1,595 1,330 0,49

835,7 782,3 697,9

р.Горинь-Дніпро

0,824

203,5

2. ЗАТ “Теплокомуненергія” м. Кам'янець - Подільський 3. Шепетівське ПВКГ 4.Старокостянтинівський “Водоканал” 5.Волочиське ПВКГ 6.ВАТ “Cлавутський солодовий завод”

Міністерство ОЗ

Привавтна власність

1438,5

4.6.2.Транскордонне забруднення поверхневих вод Одним з напрямків роботи держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об’єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер,Збруч і Горинь. Між нашим управлінням та управліннями в цих областях здійснюється обмін протоколами досліджень за станом цих природних об”єктів. 4.7.Радіаційний стан поверхневих вод Спостереження за станом річок у 2007 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер(м.Кам”янець – Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ( с.Чернелівка) становив: по 137 Cs –0,0296 -0,077 Бк/л; по 90Sr – 0,0795 – 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. 4.8.10. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів Техногенний вплив на довкілля Хмельниччини здійснює 1168 користувачі водними ресурсами. За 2007 рік інспекційної діяльності Державною екологічною інспекції в Хмельницькій області проведено 215 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони водних ресурсів. До адміністративної відповідальності притягнуто 151 особу на суму 13,668 тис. грн.(стягнуто 6,783 тис. грн.). Пред’явлено 16 претензій та позовів на загальну суму 5,36509 тис.грн., стягнуто 8 претензій та позовів на суму 1,56184 тис.грн. За грубі порушення водного законодавства у 2007 році було призупинено виробничу діяльність ТОВ “Білогір’ямолокопродукт”. Найбільші нарахування по факту самовільного водокористування проведено для ДП “Новатор”. Останні склали – 24,73556 тис.грн.. В порядку ст. 97 КК України матеріали перевірки спрямовано до Хмельницької обласної прокуратури. Порушено кримінальну справу. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що ЗЕА «Новосвіт” при експлуатації Великокужелівської ГЕС здійснював забір води для потреб гідроенергетики за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Проведено нарахування збитків завданих державі в розмірі 13502,33грн. Матеріали перевірки спрямовано до Хмельницької міжрайонної природоохоронної прокуратури, останньою пред’явлено позов в інтересах Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області. За порушення вимог водного законодавства призупинено діяльність 2-х підприємств.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. Площа заповідних об’єктів збільшилась на 254,88 тис. га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким національним університетом та Кам’янецьПодільським національним університетом, але недостатнє пряме фінансування даних робіт). Було взято участь та проведено 25 науково-практичних семінарів, проектів та масових заходів щодо інформування громадськості стосовно цілей і задач розбудови екомережі та у підготовці книг і науково-методичних посібників: “Червона книга України: рослини Хмельницької області”; “Заповідні місця Хмельниччини”; “Червона книга Хмельницької області”, а також буклету „Екологічна мережа Хмельниччини. Штрих перший”. До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. Загальна площа складових екомережі Таблиця 5.1.1. Площа екомережi станом на 01.01.2007 р., тис. га.

856,0/41,5

Сіножаті та пасовища

Ліси та лісовкриті площі

271,3

286,6

У тому числі, тис. га: Відкриті Радіоактивно заболочені забруднені землі, що землі не використовують-ся у г-ві

20,5

Відкриті землі без рослинного або з незначним рослинним покривом

Води

24,3

40,4

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Таблиця 5.1.2. Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2003

2004

2005

2006

2007

303,6

305,4

305,6

305,9

273,1

273,0

272,5

272,2

18,4

18,6

61,1 18,4

61,2 18,6

61,1 х

0,15

0,5

0,16

4,3

0,1

0,4

284,7

285,3

285,8

Примітка: х - дані відсутні

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Обсяги використання дикорослих рослин протягом останніх років мають здатність до незначного зменшення. У 2007 році, зокрема, зменшилися обсяги заготівлі природних ресурсів лісового походження – дубової кори, березових бруньок, які заготовлюються при проведені рубок догляду за лісом. При цьому харчова і фармацевтична промисловість отримує цінну сировину. Раніше хворост від цих рубок залишався на лісових ділянках для перегнивання. Стабільним залишається попит і відповідно обсяги заготівель кореня глечиків жовтих, який експортується до Японії, що в свою чергу свідчить про екологічну чистоту річок басейну р. Случ. У той же час, реальні обсяги заготовленої лікарської сировини становили лише 20% від затверджених лімітів. Бережливе, раціональне використання дикорослих видів рослин не тільки не шкодить природі, а є джерелом сировини для вітчизняної промисловості, слугує благу людей. 5.2.1. Лісові ресурси Площа земель, наданих в постійне користування державним підприємствам лісового господарства становить 186,5 тис.га. Лiси, що перебувають у постійному користуванні підприємств комунальної форми власності, займають площу 76,9 тис.га. Площа лісів Мiноборони та iнших лiсокористувачiв становить 23,2 тис.га. 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області Заходи з розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв і їх захисних функцiй, подальшої iнтенсифiкацiї лiсогосподарського виробництва здiйснюють дев’ять державних підприємств обласного управління лісового та мисливського 31

господарства, шістнадцять районних лісокомунальних підприємств, два військові лісгоспи тощо . Таблиця 5.2.1.1. № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 1.4 2. 3. 4. 5. 6. 7.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість 4 267,8

тис. га

186,5

тис. га

76,9

га

Немає даних

га

1390

тис. га

Немає даних

тис. м3 м3

38415,3 197,3

га м3

0,14 28,3 12,9

Примітка 5

5.2.1.1.1.Динаміка площі ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Загальна площа лiсiв залишилася на рівні попередніх років і становить 286,6 тис.га. Лiсовою рослиннiстю вкрито 267,8 тис.га, що складає 12,9 % територiї областi. Запас деревини становить 33,3 млн.куб.м, з них спiлої - 3,05 млн.куб.м. 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів В лісах області проводиться лісовпорядкування та поділ лісів за категоріями. У проведенні зазначених робіт існують певні організаційні та фінансові проблеми які потребують вирішення. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення У 2007 р. у лісах області вiд рубок головного користування заготовлено усіма лісокористувачами 314,6 тис.куб.м, з них обласним управлінням лісового та мисливського господарства 236,2 тис.куб.м, комунальними лісогосподарськими підприємствами – 72,2 тис.куб.м, іншими лісокористувачами – 6,1 тис. куб.м. (табл 5.2.1.2.1.)

5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування Таблиця 5.2.1.2.1. Рік

ЗатвердФактично жена розра- зрубано хункова разом, лісосіка, тис. га/тис.м3 м3

2005 2006 2007

235,4 235,4 334,3

232 235,3 314,6

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахунфактично розрахунфактично зрубано, кова зрубано, кова зрубано, кова тис. м3 3 3 лісосіка, га/тис. м лісосіка, га/тис. м лісосіка, тис. м3 тис. м3 тис. м3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 77,9 77,6 111,9 110 45,6 44,4 77,9 78 111,9 111,8 45,6 45,5 78,7 76,7 179,8 169,2 75,8 68,7

5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки Таблиця 5.2.1.2.1.1. № 1 2 1

3 4

В тому числі по роках Одиниця Найменування показників виміру 2002 2003 2004 2005 Площа лісів тис. га 284,3 284,3 284,3 284,3 З них вкрита лісовою рослинністю тис. га 266,0 266,0 266,0 266,0 Лісистість території % 12,9 12,9 12,9 12,9 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісів тис. га 186,1 186,1 186,1 186,1 З них вкриті лісовою рослинністю тис. га 171,1 171,1 171,1 171,1 Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісів тис. га 87,8 87,8 87,8 87,8 З них вкрита лісовою рослинністю тис. га 84,5 84,5 84,5 84,5 Інші лісокористувачі Площа лісів тис. га 10,4 10,4 10,4 10,4 Головне користування Площа лісосік га 874 1097,4 1176 1169

2006 284,3 266,0 12,9

2007 286,6 267,8 12,9

186,5 171,1

186,5 165,3

87,3 84,5

76,9 74,6

10,5

23,2

...

1153,2

Заготовлено деревини тис.куб.м 225,7 293 307,2 309,7 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісосік га 716 818 818 808

319,9

314,5

824,4

799,7

Заготовлено деревини тис.куб.м 192,2 233,5 232,9 232,7 Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісосік га 204 245,4 326 330 Заготовлено деревини тис.куб.м 46,5 53,5 66,2 69,6 Інші лісокористувачі Площа лісосік га 25 25 32 31

235,3

236,2

356,0 78,3

326,0 72,2

23,4

27,5

6,2

6,1

Заготовлено деревини

тис.куб.м

4,7

6,0

8,1

7,4

5.2.1.2.1.2. Поступові рубки Поступові рубки у лісах області не проектувалися та не проводилися. 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів. Заготівля другорядних лісових матеріалів в 2007 році постійними лісокористувачами не проводилася. 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування Ліміти не розроблялись та не затверджувались. 33

5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньовиховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Дані наведенні в розділі 5.3.1. 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та рубок, повязаних і не повязаних з веденням лісового господарства Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства в 2007 році проведено на площі 15853 га, при цьому зрубано 367,0 тис. куб. м. 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки Таблиця 5.2.1.3.1. Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах

2005

12482

хвойні твердолистяні м’яколистяні площа, фактично площа, га фактично площа, фактично га зрубано, зрубано, га зрубано, га/тис. м3 га/тис. м3 га/тис. м3 3 4 5 6 7 8 9 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 347,226 Дані по господарствах не обліковуються

2006

12194

329,882

2007

15853

367,0

2005

5482

97,068

2006

4853

86,679

2007

6539,4

111,05

у тому числі: 1. Рубки догляду Дані по господарствах не обліковуються

2. Лісовідновні рубки 2005

100

21,284

2006

13,130

2007

8,4

2005

517

126,0

2006

435

111,0

2007

422

108,7

Дані по господарствах не обліковуються

3. Суцільні санітарні рубки Дані по господарствах не обліковуються

5.2.1.4. Відтворення лісів Впродовж року створено 2518 га різних видів лісонасаджень, у тому числі 2007 га у лісах державних підприємств, 452 га в лісах лісокомунальних підприємств Головного управління сільського господарства та продовольства ОДА, та в лісах інших лісокористувачів 59 га. Лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк проведено на площі 1490 га (табл. 5.2.1.4.2.2.)

5.2.1.4.1. Лісовідновлення Лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк проведено на площі 1490 га. 5.2.1.4.1.1. Лісові культури Наведено в таблиці 5.2.1.4.2.2. 5.2.1.4.2. Природне поновлення Під природне поновлення залишено 228,9 га лісових земель. 5.2.1.4.2. Лісорозведення Динаміка лісовідновлення, лісонасаджень (га)

лісорозведення

та

створення

захисних

5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів Наведено в таблиці 5.2.1.4.2.2. 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення Наведено в таблиці 5.2.1.4.2.2. 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг Наведено в таблиці 5.2.1.4.2.2.

Лісовідновлення лісів Хмельницької області Таблиця 5.2.1.4.2.2. № з/п

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

лісовідновлення, га у тому числі:

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га створення у тому числі: захисних насаджень на створення землях, полеза-хисних непридатних лісових смуг, усього посадка посів для сільського га лісу лісу господарства, га

посадка лісу

посів лісу

усього

6 1145 1229 1410 1210 1626,7

27,8

1030 416 180,7

11 16,8

2003 2004 2005 2006 2007

Разом Разом Разом Разом Разом

4 1145 1096 1362 1142 1509,7

у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони

942 387 180,7

133 48 68 117

88 29

27,8

80 439 977

977 -

11 16,8

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створено лісів

13 88 94 90 146 228,9

14 1233 1323 1580 1795 2860,4

175 36 17,9

2182 463 215,4

5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Таблиця 5.2.1.5 Держкомлісгосп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього

1 Усього за 2005 рік

Усього за 2006 рік

Усього за 2007 рік у тому числі: 1. усього загиблих насаджень, га

4 лісових

у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов

хвороб та шкідників лісу

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж Несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Лісівниками Хмельницької області виконані значні обсяги робіт із захисту лісів від шкідників i хвороб. Винищувальні заходи по боротьбі з шкідниками проведено на площі 4503 га. Проведене лiсопатологiчне обстеження на площі 36,8 тис.га. Проведено вибіркових санітарних рубок на площі 8827 га, суцільних санітарних – 414 га. виготовлено i розвішано 15,2 тис. шпаківень, переселено 1216 мурашників. 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників Охороною лісів займалося 1374 чол., з них 745 чол. державної лісової охорони. Протягом 2007 року державною лісовою охороною в лісах виявлено 51 випадок самовільних рубок загальною масою 118,2 кбм, збитки завдані лісовому господарству склали, 50,1 тис. грн.. В пожежонебезпечному періоді 2007 року працівниками держлісгоспів управління було виявлено та ліквідовано загоряння лісу в 58 випадках, в комунальних лісах в 4 випадках. 37

Загальна площа лісових пожеж склала наведено в таблиці 5.2.1.5. Більшість випадків загорянь лісу сталася в ДП «Славутське лісове господарство» – 39 випадків на площі 1,78 га. Основною причиною виникнення пожеж було і залишається порушення вимог безпеки при користуванні вогнем. Фінансові та матеріальні витрати при гасінні лісових пожеж склали 12540 грн (див. таб. 5.2.1.5.) 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Постійні лісокористувачі області практично не здійснюють побічних лісокористувань та заготівлю другорядних лісових матеріалів. Незначні обсяги лікарських та технічних дикорослих видів рослин заготовляли структурні підрозділи облспоживспілки, серед яких звіробій, лист кропиви, підбілу, грицики, подорожник, хвощ, цвіт липи. Проте, область має набагото більший поткнціал рослинних ресурсів. У 2007 році в області збільшено посівні площі м’яти, подорожника, ромашки лікарської та інших лікарських рослин. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. -I

...

Дифазіаструм сплюснутий Diphasiastrum complanatum (L.) Holub - II

Лікоподіела заплавна Lycopdiella inundata (L.) Holub - II

Грoнянка пiвмiсяцева Botrychium lunaria (L.) Sw. - II Родина: Аспленієві Aspleniaceae

Аспленiй чорний Asplenium adiantum-nigrum L. - І Родина: Сальвінієві Salviniaceae

Сальвiнiя плаваюча Salvinia natans (L.) All. - ІІІ

Аконiт Бессера Aconitum besseranum Andrz - ІІ

Анемона розлога Anemone lxaxa Juz - І

Рутвиця гачкувата Thalictrum uncinatum Rehm. - ІІ

Рутвиця смердюча Thalictrum foetidum L. - ІІ

Сон великий Pulsatilla grandis Wend - ІІ

Сон чорнiючий Pulsatilla nigncans Storck - ІІІ

Чемерник чорний Helleborus niger L. - І

Лещиця днiстровська Gypsophila thyraica A. Krasnova - І

Фiалка бiла Viola alba Bess. - І

Лунарiя оживаюча Lunaria rediviva L. - ІІІ

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - ІІ

Верба чорнична Salix myrtilloides L. - ІІ

Молочай волинський Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawі. - ІІ Вовчi ягоди пахучi Daphne cneorum L. - ІІІ

Ломикамiнь болотний Saxifraga androsacea L. - ІІ

Астрагал монпелiйський Astragalus monspessulanus L. ІІ

Зiновать бiла Chamaecytisus albus (Haсq.) Rothm. - ІІ

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - І

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - І

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - ІІ Чина ряба Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. - ІІ

Ясенець бiлий Dictamnus albus L. - І

Клокичка периста Staphylea pinnata L. - І

Астранцiя велика Astrantia major L. - ІІІ

Бруслина карликова Euonymus nana Bieb. - І

Плавун щитолистий Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) 0.Kuntze - ІІІ

Скополiя карнiолiйська Scopolia carniolica Jacq. - ІІІ

Шолудивник королiвський Pedicularis sceptrum carolinum L. - ІІІ

Товстянка звичайна Pinguicula Змiєголовник австрiйський Dracocephalum austriacum L. - І vulgans L. - ІІ

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - І

Шоломниця весняна Scutellaria verna Bess. - ІІ

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - ІІ

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - ІІ

Шейхцерiя болотна Scheuchzeria palustris L. - ІІ

Лiлiя лiсова Lilium martagon L. - ІІІ

Пiзньоцвiт осiннiй Colchicum autumnale L. - ІІІ

Рябчик гiрський Fritillaria montana Hoppe - І

Тофiльдiя чашечкова Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. - І

Цибуля ведмежа Allium ursinum L. - ІІ

Цибуля коса Allium obliquum L. - ІІ

Цибуля круглонога Allium sphaeropodum Klok. - ІІ

Цибуля переодягнена Allium pervestitum Klok. - І

Пiдснiжник бiлоснiжний Galanthus nivalis L. - ІІІ

Шафран Гейфелiв Crocus heuffelianus Herb. - ІІ

Анакамптис пірамідальний Anacamptis pyramidalis (L.) Rich. - ІІ

Билинець найзапашнiший Gymnadenia odoratissima (L.)

Rich. - І Булатка великоквiткова Cephalantherd damasonium (Mill.) Druce - ІІІ

Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch ІІІ

Булатка червона Cephalanthera rubra (L.) Rich. - ІІ

Гнiздiвка звичайна Neottia nidus-avis (L.) Rich. - ІІІ

Зозулинi сльози яйцевиднi Listera ovata (L.) R. Br. - ІІІ

Зозулинi черевички справжнi Cypripedium calceolus L. ІІ

Зозулинець блощичний Orchis coriophora L. - ІІІ

Зозулинець обпалений Orchis ustulata L. - ІІ

Зозулинець прикрашений Orchis signifera Vest - ІІ

Зозулинець салеповий Orchis morio L. - ІІ

Зозулинець чоловiчий Orchis mascula (L.) L. - ІІ Зозулинець шоломоносний Orchis militaris L. - ІІІ

Коральковець тричiнадрiзаний Carallorhiza trifida Chбtel. - І

Коручка болотна Epipactis palustris (L.) Crantz. - ІІІ

Коручка пурпурова Epipactis purpurata Smith - ІІ

Коручка темно-червона Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernb.) Schult. - ІІІ

Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. - ІІІ

Любка зеленоквiткова Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. - ІІ

Малаксис однолистий Malaxis monophyllos (L.) Sw. - ІІ

Пальчатокорiнник бузиновий Dactylorhiza sambucina (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник м’ясочервоний Dactylorhiza incarnata (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник плямистий Dactylorhiza maculata (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник травневий Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes - ІІІ

Пальчатокорiнник Траунштейнера Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soу - І

Пальчатокорiнник Фукса Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу - ІІІ

Язичок зелений Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. - І

Ситник бульбистий Juncus bulbosus L. - ІІ

Осока богемська Carex bohemica Schreb. - ІІ

Осока Буксбаума Сarex buxbaumii Wahlenb. - ІІ

Осока затiнкова Carex umbrosa Host - ІІ

Сашник іржавий Schoenus ferrugineus L. - II

Меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl - ІІ

Тонконiг рiзнобарвний Poa versicolor Bess. - ІІ

Ковила волосиста Stipa capillata L. - ІІІ

Ковила пiрчаста Stipa pennata L. - ІІІ

Ковила українська Stipa ucrainica P.Smirn – ІІ

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - Е

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - R

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - I

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - I

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - R

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - R

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - I

Усього

7 2005 рік

2006 рік

2007

1700(судинні)

34 7

1980

82 70

Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.

Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од.

5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів Стан зеленого господарства області характеризується даними таблиці 5.2.4.1, а динаміка стану зелених насаджень в таблиці 5.2.4.2. Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області в 2007році здійснювала заходи щодо попередження та виявлення фактів незаконного знесення зелених насаджень на території області, в межах населених пунктів. Працівниками інспекції було виявлено 33 факти незаконного видалення зелених насаджень. Загальна сума збитків завдана навколишньому природному середовищу становить 137,325 тис. грн. Порушників притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.153 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено штрафів на загальну суму 2431 тис. грн. Стан зеленого господарства за 2007 рік в Хмельницькій області. Таблиця 5.2.4.1. № п/ п

Показники

од. Виміру

Загальна площа зелених насаджень, всього у т.ч на 1 жителя Площа зелених насаджень загального користування всього, в т.ч на 1 жителя Процент зелених насаджень загального користування

Га

Витрати на утримання зелених насаджень загального користування, всього - утримання 1га зелених насаджень загального користування: Кількість підприємств 5 зелен. господарства та чисельність працюючих всього 6 Обсяги виконаних робіт, всього

Всього по області 8637

м.Кам.Поділ ьський

В т.ч. м.Шепетів ка

1986,3

301,3

217,9

115

49,1

26,2

9,2 32,6

м..Хмел ьницький

м.Неті шин

м..Славута

м.Старокос тянтинів

кв.м/чол Га

96,9 1637,0

76,7 276,7

30,4 252,3

4,7 217,9

39,3 11,7

кв.м/чол

11,8

9,53

25,2

4,7

100

тис.грн.

2574,8

1925,8

365

54,7

84,7

тис.грн./ га

1,57

7,81

1,4

0,124

4,7

8,6

од

14/285

1/146

1/26

2/47

1/35

1/8

1/5

тис.грн.

5237,4

3885,3

365

84,7

538

67,9

180,3

8,5 100

Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів міст обласного підпорядкування Таблиця 5.2.4.2. № п/п

Роки

Загальна площа зелених насаджень, всього по області, га. 8637

м..Хмел ьницький 1986,3

м.Кам.Подільс ький 301,3

В т.ч. м.Шепетівк м.Нетіши м..Славута а н 217,9 115 49,1

м.Старокос тянтинів 26,2

2007

2006

8619

1986,3

301,3

217,7

148,0

49,1

36,2

2005

1986,3

300

135,0

152,1

36,2

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Сучасна фауна на території Хмельниччини представлена слідуючими видами: ссавці - вовки, лисиці, зайці-русаки, європейські козулі, дикі свині, лосі, рябі ховрахи, звичайні хом’яки, звичайні та малі бурозубки, їжаки, жовтогорлові, лісові і польові миші, лісові полівки, сірі та лісові вовчки. До Червоної книги України занесені: видра річкова, борсук звичайний, вечірниця мала та велетенська, підковоніс малий. Регіональної охорони потребують: куниця лісова, кутора мала, сліпак подільський, горностай. птахи - 2-3 види дятлів, до 5 видів синиць, сойки, дрозди, зяблики, вівсянки, ковалики. До Червоної книги України занесені: лелека чорний, журавель сірий, лунь польовий, змієїд, крондшнепи малий, середній та великий, пугач, савка, сипуха, сич волохатий, скопа, чернь білоока. Регіональної охорони потребують: норець чорніючий, чапля біла, чернь губата, лебідь-шипун, гуска сіра, шуліка чорний, орел-карлик, лунь лучний, кібчик, чеглок, скиглик малий, тетерев, рябчик, фазан, чорниш, веретенник великий, синяк, дрімлюга, рибалочка голуба, бджолоїдка, сиворапша, одуд, синиця вусата, соловейко західний. земноводні та плазуни - трав’яна та гостроморда жаби, квакша, червоночеревна кумка, звичайна та зелена ропухи, звичайні та гребнясті тритони, прудка та живородяща ящірки, веретінниця, звичайний та водяні вужі, звичайна гадюка і спорадична мідянка. До Червоної книги України занесені: жаба прудка, мідянка, полоз жовточеревий. Серед ссавців та інших великих наземних тварин через значний антропогенний тиск реліктові чи ендемічні види не зберіглись. З метою охорони видів природної фауни в області створюються зоологічні, ентомологічні, орнітологічні та інші заповідні обєкти. 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Загальна площа мисливських угідь Хмельницької області складає 1,6 млн. га, з них лісових – 277 тис га., польових – 1,3 млн. га, водно-болотних – 42 тис. га. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” в 1997 році мисливські угіддя були надані у користування терміном на 15 років підприємствам (організаціям) різної форми власності: державним підприємствам лісового та мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України; громадським мисливським організаціям – Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР), товариству військових мисливців та рибалок (ТВМР), мисливсько-рибальському господарству “Подільський мисливець” (Див. Таб. 5.3.1.1.) 43

Таблиця 5.3.1.1. Найменування Закріплено мисливських угідь в тому числі - лісових з них держлісфонд - польових - водно-болотних

Одиниця виміру

Всього

тис. га.

1575.2

111.7

1437.2

16.1

10.2

тис. га. тис. га. тис. га. тис. га.

275 186.9 1257.1 43.1

93.9 91.7 14.6 3.2

177 92.8 1220.6 39.6

2.6 2 13.3 0.2

1.5 0.4 8.6 0.1

Держкомлісгосп

в тому числі УТМР ТВМР

Подільський Мисливець

До складу користувачів мисливських угідь обласної організації УТМР входить 21 господарство, яке займається веденням мисливського господарства на площі 1,4 млн. га., що складає 91,2% від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі – лісових – 177 тис. га – 64,4% (з них ДЛФ – 92,8 тис. га – 49,7%), польових - 1,2 млн. га – 97,1%, водно-болотних - 40 тис. га – 91,9%. Площа мисливських угідь користувачів Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства складає 111,7 тис. га, що становить 7 % від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі лісових – 93,9 тис. га - 34,1% (з них ДЛФ – 91,78 тис. га – 49,1%), польові – 14,6 тис.га, водно-болотні – 3,2 тис. га. Мисливське господарство в системі управління ведуть державні підприємства Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Ярмолинецький, Кам’янець-Подільський лісгоспи та Хмельницьке лісомисливське господарство (Див. таб. 5.3.1.2.). Таблиця 5.3.1.2. № П/П 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Користувач мисливських угідь ДП Хмельницьке ЛМГ ДП Ізяславське ЛГ ДП Кам’янець-Подільське ЛГ ДП Летичівське ЛГ ДП Славутське ЛГ ДП Старокостянтинівське ЛГ ДП Шепетівське ЛГ ДП Ярмолинецьке ЛГ

ВСЬОГО

Загальна площа, тис. га. 23.2 18.1 11.3 3.9 12.5 2.1 26.5 14.1 111.7

в тому числі Польо-ві

лісові

12.1

9.0 18.1 8.7 3.9 12.5 2.1 25.5 14.1

водноболотні 2.1 0.0 0.1 0.0 0.0 0.0 1.0 0.0

93,9

3,2

2.5

14,6

З метою забезпечення комплексу заходів, спрямованих на відтворення мисливських тварин, в тому числі штучне, забезпечення належної охорони мисливських угідь силами державної єгерської та лісової охорони підприємства лісового господарства вкладають кошти у ведення мисливського господарства. Загальні витрати на ці цілі по управлінню лісового та мисливського господарства за 2007 рік на ведення мисливського господарства витрачено більше 200 тис. грн, в тому числі на заготівлю та викладку кормів 117 тис. грн. Результатом праці є поступове збільшення поголів’я основних видів копитних тварин в мисливських угіддях підприємств управління. Так, за останніх 5 років чисельність кабана збільшилась на 32%, козулі - на 15%, хоча загальна чисельність цих тварин по області залишається майже незмінною. 44

Відповідно до обліку, проведеного на початку 2007 року, в мисливських угіддях підприємств лісового господарства було обліковано 94 оленів плямистих, 302 кабана, 1423 козулі. Затверджений ліміт використання парнокопитних тварин, який на 2007 рік складає 8 оленів плямистих, 38 кабанів та 88 козуль. Одним з основних факторів, які впливають на чисельність диких тварин, є охорона мисливських угідь від браконьєрства. З метою охорони мисливських угідь від браконьєрства створена єгерська охорона, чисельність якої складає 17 чоловік. В середньому однин єгер охороняє 6,5 тис. га, що відповідає вимогам ст. 29 Закону України "Про мисливське господарство та полювання". За 2006 рік було виявлено 356 випадків порушення правил полювання, з яких 177 силами працівників державної лісової та єгерської охорони. Загальна сума штрафів, накладених на порушників складає 10,6 тис. грн. Станом на 20.11.2007 року працівниками лісової охорони складено 130 протоколів про порушення правил полювання. З метою збільшення поголів'я диких парнокопитних звірів, за останні роки державними підприємствами лісового та мисливського господарства проводиться значна робота по створенню вольєрних господарств. В 1990 році Кам’янець-Подільським держлісгоспом був побудований вольєр площею 21 га. З Державного Заповідника „Асканія Нова” було завезено 21 голову оленя плямистого. Акліматизація тварин пройшла успішно. За цей період мисливських тварин випускали у власні мисливські угіддя та реалізовували в мисливські господарства з інших областей (Львів, Харків). Зараз у вольєрі перебуває в напіввільних умовах більше 40 голів оленя плямистого. На сьогоднішній день вольєри по утриманню кабана побудовані в державних підприємствах „Славутське лісове господарство” (площа 6,0 га), „Шепетівське лісове господарство” (площа 6,7 га), „Ізяславське лісове господарство” (площа 3,5 га), „Летичівське лісове господарство” та „Хмельницьке лісомисливське господарство” (площами 1,6 га та 0,4 га). Стан популяцій диких тварин за роками, голів. Таблиця 5.3.1.3. 2003 Тварини лось олень козуля кабан заєць лисиця

разом 127 127 4003 1183 64918 7173

у т.ч. добуто 6 56 17 8529 4840

2004 разом 97 95 3672 847 61465 3121

у т.ч. добуто 2 99 21 9441 3491

2005 разом 85 103 3682 927 60561 4659

у т.ч. добуто 5 99 17 8870 3628

2006 разом 84 109 3820 968 55668 3910

у т.ч. добуто 5 123 32 8122 4185

2007 разом 84 94 3864 1007 48744 4041

у т.ч. добуто 2 133 42 7731 3982

5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок Головним підприємством в області, яке займається промисловим риборозведенням і поставкою на ринок свіжої риби є ВАТ “Хмельницькрибгосп”. Риборозведенням і збутом свіжої риби займаються, також, рибдільниця Хмельницької АЕС, окремі сільгоспформування та підприємці - орендарі водних об'єктів , які займаються риборозведенням. Обсяги виловленої товарної риби становили 790,2 т. На 16,2 т. збільшило вилов риби ВАТ “Хмельницькрибгосп”, а також, збільшили вилов риби на 4,5 т. інші господарства. Квоти на вилов риби на руслових водоймах області на 2007р. не видавались. На Дністровському водосховищі введено 5 річний мораторій для ведення рибогосподарської діяльності на Щедрівському та Новокостянтинівському водосховищах і водоймі-охолоджувачі ХАЕС, розроблені проекти спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Таблиця 5.3.2. Вилов риби Всього в т. ч. в ставках та руслових водоймах ВАТ “Хмельницькрибгосп” в ставках сільськогосподарських формувань та інших користувачів

2003 853,4

2004 729,3

2005 745,9

2006 769,5

2007 790,2

796,4

695,0

714,6

734,7

750,9

57,0

34,3

31,3

34,8

39,3

Таблиця 5.3.2.1 Рік 2003

2004

2005

2006

2007

Водний об’єкт Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області:

Затверджений ліміт вилову 76,8 11,0 65,2(загальний лімі) 18,15 170,95 76,8 19,7 15,39 18,15 130,04 73,4 17,1 26,635 18,15 135,285 СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ

Фактично виловлено 14,15 11,79 22,9 2,65 56,65 9,616 37,971 12,726 0,726 61,039 13,834 14,141 20,039 0,291 48,35 18,49 ----0,941

--СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ

19,43 14,950 --0,081 15,031

Таблиця 5.3.2.1.1 Виявлено фактів браконьєрства, од.

2005 1154

2006 1120

2007 1687

В 2007р. зариблення проведено тільки у водоймі - охолоджувачі Хмельницької АЕС вселено 475076 тис. шт. однолітньої молоді рослиноїдних порід і дволіток коропа. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території Хмельницької області існує 82 види тварин, які занесені до Червоної книги України та охороняються іншими Міжнародними конвенціями (Див. таблицю 5.3.3.1.). З метою посилення їх охорони прийнято рішення сесії обласної ради від 26.09.2002 року № 16 “Про посилення охорони рідкісних та інших видів рослин і тварин, а також їх груп на території області” Таблиця 5.3.3.1. Перелік видів Ссавці Рясоніжка мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907). ЧКУ(3), Бк(3) Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800). ЧКУ(2), Бк(2) Широковух европейський (Barbastella barbastella Schreber, 1774). ЧКУ(3), Бк(2) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boіe, 1825). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця війчаста (Myotis nattereri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця триколірна (Мyotis emarginatus E.Geoffroy, 1806). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777). ЧКУ(1), Бк(2) Горностай (Mustela erminea L., 1758). ЧКУ(4), Бк(3) Борсук звичайний (Meles meles L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Видра річкова (Lutra lutra L., 1758). ЧКУ(2), ЄЧСТ, Бк(2) Норка європейська (Mustela lupreola L., 1766). ЧКУ(2), Бк(2) Тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827). ЧКУ(3), Бк(2) Заєць білий (Lepus timidus L., 1758). ЧКУ(1), Бк(3) Ховрах європейський (Spermophilus citellus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(2) Вовчок садовий (Eliomys quercinus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(3) Мишiвка степова (Sicista subtilis Pall., 1773). ЧКУ(3), Бк(2) Сліпак білозубий (Spalax leocodon Nordmann, 1840). ЧКУ(2), ЄЧСТ Сліпак подільський (Spalax zemni Erxleben, 1777). ЧКУ(3) Разом: Птахи Пірникоза сiрощока (Podiceps grisegena L., 1783). Бк(2) Бугай (Botaurus stellaris L., 1758). Бк(2) Чепура велика (Egretta alba L., 1758). Бк(2) Чепура мала (Egretta garzetta L., 1766). Бк(2) Гуска мала (Anser erythropus L., 1758). Бк(2) Осоїд (Pernis apivorus L., 1758). Бк(2 Шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert, 1783). Бк(2) Лунь лучний (Circus pygargus L., 1758). Бк(2) Підсоколик великий (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Кібчик (Falco vespertinus L., 1766). Бк(2) Чеглик (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Тетерук (Lyrurus tetrix L., 1758). Бк(3) Орябок (Tetrastes bonasia L., 1758). Бк(3) Куріпка сіра (Perdix perdix L., 1758). Бк(3) Деркач (Crex crex L., 1758). ЄЧСТ, Бк(2) Баранець великий (Gallinago media Latham, 1787). Бк(2) Крячок чорний (Chlidonias niger L., 1758). Бк(2) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temminck, 1815). Бк(2) Голуб-синяк (Columba oenas L., 1758). Бк(3) Сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763). Бк(2) Совка (Otus scops L., 1758). Бк(2) Дрімлюга (Caprimulgus europaeus L., 1758). Бк(2)

Кількість Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**20 видів -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-

Перелік видів Сиворакша (Coracias garrulus L., 1758). Бк(2) Рибалочка (Alcedo atthis L., 1758). Бк(2) Бджолоїдка (Merops apiaster L., 1758). Бк(2) Жовна зелена (Picus viridis L., 1758). Бк(2) Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803). Бк(2) Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pall., 1776). Бк(2) Щеврик лучний (Anthus pratensis L., 1758). Бк(2) Щеврик польовий (Anthus campestris L., 1758). Бк(2) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor Gmelin, 1788). Бк(2) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf, 1810). Бк(3) Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia Boddaert, 1783). Бк(3) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria Bechstein, 1795). Бк(2) Дрізд білобровий (Turdus iliacus L., 1766). Бк(3) Мухоловка мала (Ficedula parva Bechstein, 1794). Бк(2) Синьошийка (Luscinia svecica L., 1758). Бк(2) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos C.L.Brehm, 1831). Бк(3) Ремез (Remiz pendulinus L., 1758). Бк(2) Синиця чорна (Parus ater L., 1758). Бк(2) Щедрик (Serinus serinus L., 1766). Бк(2) Чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus Pallas, 1770). Бк(2) Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra Borkhausen, 1793). Бк(2) Вівсянка садова (Emberiza hortulana L., 1758). Бк(3) Разом: Кісткові риби Стерлядь (Acipenser ruthenus L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Білуга чорноморська (Huso huso Salnikov et Malatski, 1934). ЧКУ(2), Бк(2) Вирезуб (Rutilus frisii Nordmann, 1840). ЧКУ(1), Бк(3) Чоп великий (Zingel zingel L., 1766). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(3) Разом: Плазуни Мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768). ЧКУ(2), Бк(2) Полоз лісовий (Elaphe longissima Laurenti, 1768). ЧКУ(3), Бк(2) Разом:

Кількість -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**44 видів -**-**-**-**4 види -**-**2 види

Для охорони та відтворення чисельності видів тварин занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України створюються заповідні обєкти. Так, на даний час в області створено: 10 орнітологічних заповідних обєктів площею 3689,09 га., 10 загальнозоологічних площею 1227,7 га, 3 ентомологічних площею 155,5 га. Також, постійно проводяться поточні дослідження. У 2007 році дослідниками на території області виявлено 3 види лускокрилих, які занесені до Червоної книги України. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Велике занепокоєння викликає погіршення епізоотичної ситуації по сказу. За 2007 рік поточного року сказ діагностовано у 154 випадках. У процентному відношенні найбільш хворіють лисиці – 52%, собаки – 19%, коти – 16%, велика рогата худоба – 9%. Згідно проведеного обліку 2007 року нараховано 4,0 тис. голів лисиці, що складає 2,5 голів га 1 тис. га при нормативній 0,5-1 голова. Враховуючи це за 2007 рік користувачам мисливських угідь видано 90 дозволів на відстріл шкідливих хижих звірів. З метою профілактики захворювання на сказ державному управлінню ветеринарної медицини в Хмельницькій області виділено пероральну вакцину 48

на суму майже 1,5 млн.грн. На даний час ведеться робота по її розповсюдженню на території мисливських угідь області. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття В області інвазивні чужерідні види відсутні. 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів Транскордонні перевезення ГМО: протягом 2007 року випадків транскордонного перевезення живих змінених організмів (ЖЗО), процедура якого визначена у Картехенському протоколі про біобезпеку не було. Повідомлень про наміри транскордонного перевезення ЖЗО держекоінспекція не отримувала. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 492 об’єкти загальною площею 305940,04 га, що складає 14,8 % території області (див. таблицю 5.5.1.). Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 130 видів рідкісних для області видів рослин, з яких 85 є червонокнижними, 82 види лісової фауни, зокрема лелека чорний, борсук. Також, в області є водно-болотні угіддя: “Бакотська затока” (в затоці р. Дністер площею 1590,0 га.) та “Пониззя р. Смотрич” (район впадіння р. Смотрич в р. Дністер, площею 1480,0 га.), яким 29 липня 2004 року Бюро Рамсарської Конвенції надало статус водно-болотних угідь міжнародного значення. У 2007 році в області реалізовано проект «Ідентифікація та збереження ключових природних територій регіональної екологічної мережі Хмельниччини». Проект проводився під патронатом Хмельницької обласної державної адміністрації. В ході реалізації проекту ідентифіковано та забезпечено збереження ключових природних територій екомережі Хмельницької області шляхом консолідації зусиль місцевої влади та населення, направлених на збереження біорізноманіття, зокрема створення двох національних природних парків («Верхнє Побужжя» – в центральній частині області, та «Мале Полісся» – у північній частині).

З 1 грудня 2007 року розпочато обласну акцію-конкурс “Шкільний дендропарк”, який проводиться з метою підвищення екологічної свідомості, формування наукового природничого світогляду учнівської молоді, набуття навичок організації і проведення практичних заходів зі створення дендрологічних колекцій, планування території для посадки зелених насаджень в межах населених пунктів, створення та догляду дендрологічних колекцій. Проте, стан утримання, догляду та використання природно-заповідного фонду ще не відповідає чинному природоохоронному законодавству. Продовжується руйнування товтрового кряжу у межах Національного природного парку „Подільські Товтри” акціонерними підприємствами з виробництва цементу, вапнякового каменю для потреб цукрової промисловості, непоодинокі випадки влаштування на заповідних територіях стежок, доріг, розпалювання багать, проведення незаконних рубок, самозахвату земель, незаконного будівництва тощо. Основною проблемою порушення заповідного режиму є неспроможність землекористувачів утримувати заповідний об’єкт, а також відсутність прямого державного фінансування на утримання заповідних об’єктів. Вирішити цю проблему покликаний Указ Президента України від 23 травня 2005 року № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні ”.

5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду Хмельницької області Щорічно в області проводиться робота з виявлення особливо цінних територій. За останні чотири роки площа природно-заповідного фонду області збільшилась на 1640,51 га.( Див. таблиці 5.5.1.1. – 5.5.1.3) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області (станом на 01.01.2008 року)

Таблиця 5.5.1. Райони та міста області

РЛП Дендропарк «Мальои ванка»

Заказники

Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Шепетівський Ярмолинецький м. Хмельницький м. Нетішин Разом по районах (без НПП) Національний природний парк Городоцький Кам.-Подільський Чемеровецький м. Кам.-Подільський Всього:

1 2 1

3,0

1 1 3

206,0 270,0 244,0 109,0 661,9

1,3

3976,9 1

32,1

410,0

12938,4 1 16915,3

16915,3

Пам’ятки природи М*

З*

5 7 8 5 4 6 12 9 5 4 2 9 14 4 7 3 4 4

822,0 353,0 520,6 153,6 2142,5 1244,9 2877,9 2094,1 2619,09 3106,3 582,0 423,9 2141,4 351,5 356,7 1052,0 561,8 837,0

118,0

М* 2*

8,2

30,5 34,8

34,8

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва З* М*

1933,0

114

22358,29

8,2

15 3 8 4

7727,8 2903,5 4257,3 567,0

4842,9

165,0

11 6

4673,0 169,9

3 1

9660,8

131

27201,19

3 6 6 6 1 13 9 15 11 14 7 13 19 2 13 1 15 6 5

11,2 17,81 0,92 55,61 6,9 63,78 232,61 16,37 38,72 15,86 56,7 69,03 500,2 44,0 76,5 0,01 58,72 17,2 0,56

53,2

14,4

47,1

61,0

Заповідні урочища

Ботсад ( З*)

Разом %

13,3

3 1

36,2 59,9

4 2 2

174,9 291,0 36,3

846,5 380,71 727,52 515,41 2215,3 1611,88 3419,61 2415,87 3356,01 3128,06 4672,7 585,03 2702,6 395,5 433,2 1761,31 13558,92 1573,5 180,51 143,9

1,1 0,6 0,6 0,5 2,4 1,3 2,7 2,0 3,3 3,7 5,4 0,5 2,2 0,6 0,5 1,4 11,3 1,7 2,1 2,2

44624,04

2,25

9,9

2 1 1

6,0 3,0 17,0

2 1 3

4,6 10,0 60,0

23,3

276,0

6 3

62,3 149,45

657,0

25,9

9 14 15 16 8 25 28 27 21 21 12 26 35 6 20 11 19 18 9 3 343

165

1282,7

8 175,7 23

345,55

1330,5

104 1 150,0 25 15,0 8 70 173,2 269

212,58 17,0 153,15 35,41 7,02 1495,28

1 1

31,66

180,0

1 1 1 9 197,7 26

12,7 5,9 13,06 377,21

180,0

1510,5

22,0 22,0

Зоопарк ( М*)

1,57

17,5

1 1

1,57 1,57

1 17,5 1 17,5

1 (147) 5 48 21 73 492**

261316 12,7 (13201,01) 2942,5 2,6 9246,15 6,0 973,21 1,0 39,15 1,5 305940,04** 14,8

З*-об’єкти загальнодержавного; М* - місцевого значення; 1*- кількість об’єктів (одн.), 2*- площа об’єктів (га). ** - включаючи РЛП “Мальованка” та НПП “Подільські Товтри”

Таблиця 5.5.1.1. Категорія заповідних територій та об’єктів Природні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення місцевого значення Пам’ятки природи: загальнодержавного значення місцевого значення Зоологічні парки: загальнодержавного значення -місцевого значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення місцевого значення

На 01.01.2004 к-сть площа 1 261316 1 15660,3 151 24092,59* 23 1733,0* 128 22359,59* 245 1268,19* 5 8,2* 240 1259,99* 1,57* 1 1 1,57 37 603,81

На 01.01.2005 к-сть площа 1 1 152 23 129 259 5 254 1 1 38

261316 16915,3 36457,69 9372,8 27084,89 1618,2 173,2 1445,0 1,57* 1,57,* 603,81

На 01.01.2006 к-сть площа 1 261316 1 16915,3 153 36715,39 25 9660,8 128 27054,59 259 1618,2 5 173,2 254 1445,0 1,57* 1 1 1,57,* 37 603,81

На 01.01.2007 к-сть площа 1 261316 1 16915,3 153 36715,39 25 9660,8 128 27054,59 259 1618,2 5 173,2 254 1445,0 1,57* 1 1 1,57* 37 603,81

На 01.01.2008 к-сть площа 1 261316 1 16915.3 156 36861,99 25 9660,8 131 27201,19 274 1668,48 5 173,2 269 1495,28 1,57* 1 1 1,57* 35 574,91

9 28 18 1 1 -

175,7* 406,11* 1187,1 17,5 17,5 -

9 28 19 1 1 -

197,7* 406,11* 1291,5 17,5* 17,5* -

9 28 19 1 1 -

197,7* 406,11* 1291,5 17,5* 17,5* -

9 28 19 1 1 -

197,7* 406,11* 1698,5 17,5* 17,5* -

9 26 20 1 1 3

197,7* 784,21 1750,5 17,5* 17,5* 34,8

455

304299,53

472**

305685,16**

472**

305685,16**

472**

305685,16**

492*

305940,04**

Дендропарки Разом :

*-території без врахування площ, які ввійшли до національного природного парку «Подільські Товтри» ** - включаючи РЛП „Мальованка” та НПП „Подільські Товтри”

Кількість природоохоронних об’єктів за роками Таблиця 5.5.1.2. Категорія об’єкту ПЗФ 1 Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садово-паркового мистецтва ОПЗФ місцевого значення

2000 1

2004 2

Кількість 2005 3

261,316

1603,8

141 15 247

152 18 259

153 18 259

33,385 1,342 1,641

36,457 1,291 1,618

36,715 1,291 1,618

9284,8 173,2

9372,8 173,2

9660,8 173,2

0,836

1,029

215,2

405

414

413

43,192

46,263

46, 263

46,231

2006 4

2007 5

2000 6

Площа, тис.га 2004 2005 2006 7 8 9

2007 10

Площа територій суворої заповідності, га 2000 2004 2005 2006 2007 11 12 13 15 16

Розподіл територій та об’єктів ПЗФ за їх значенням, категоріями та типами (станом на 1 січня 2008 року) Таблиця 5.5.1.3. Категорії об’єктів ПЗФ Загальнодержавного значення кільплоща, га кість, усього у т.ч. надана шт в постійне користування

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоологічні парки Разом

кількість, шт

Об’єкти ПЗФ місцевого значення площа, га усього у т.ч. надана в постійне користування

кількість, шт

разом площа, га усього у т.ч. надана в постійне користування

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

261316

3081,5 X X X X X X X X X X X X X X X X X X X 17,5 -

1 1 156 27 27 30 6 10 3 52 1 274 18 189 4 15 48 20 1 3 35

261316 1615,3 36716,09 11285,4 5674,5 4846,7 1130,5 3689,09 155,5 9807,8 6,6 1631,42 756,9 387,07 97,2 92,65 297,6 1570,5 17,5 34,8 576,86

3081,5

9660,8 4250,4 1778,0 2381,4 1131,0 173,2* 15,0 8,2 150,0 17,5 197,7

16915,3 27055,29 7035,0 3896,5 2465,3 1130,5 3689,09 155,5 8676,8 6,6 1458,22 756,9 372,07 97,2 84,45 147,6 1570,5 34,8 379,16

25 10 1 9 5 5* 1 1 3 1 9

1 131 17 26 21 6 10 3 47 1 269 18 188 4 14 45 20 3 26

85,5 5,5 12,0 3,7 1,9 1,6 0,4 1,2 0,05 3,2 0,002 0,5 0,2 0,1 0,03 0,02 0,1 0,4 0,0001 0,002 0,3

10049,2*

3099,0

1 451

1,57 32114,84*

1 492

1,57 305940,04*

X X X X X X X X X X X X X X X X X X X -

X X X X X X X X X X X X X X X X X X X 17,5 -

3099,0

0,0005 100

5.5.2. Історико-культурна спадщина Об’єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність на Хмельниччині, нараховується 245. Це Національний історико-архітектурний заповідник „Кам”янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 29 місцевого значення, геологічні пам’ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам’ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки. 5.5.3. Туризм як фактор впливу на довкілля Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам’ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам’ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця. В області станом на 1 січня 2007 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 83 суб’єктів туристичної діяльності, а здійснювало її – 68. Протягом 2007 року туристичні послуги надано 70 тис. туристів, послугами внутрішнього туризму скористалося більше 28 тис. людей. Мальовничі території Хмельницького Придністров’я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, яких відвідали Хмельниччину у 2007 році понад 80 тисяч. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав’яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами. Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької обласної ради від 29 жовтня 2003 року затверджена “Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2003-2010 роки”. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища та держекоінспекцією. Серед них створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів, проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів, підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об’єктів, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення 55

упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної населення та деякі інші.

освіти

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході – Житомирською, на північному заході – Рівненською, на заході – Тернопільською і на півдні – Чернівецькою областями. Площа території області становить 2062,9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1416 сільських населених пунктів. Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу –82,6% і 17,4%– зона полісся. За звітний період площа земель сільських населених пунктів збільшилась на 0,3 тис. га, і на 1 січня 2008 року становить 245,7 тис. га, а загальна площа земель населених пунктів становить 295,8 тис.га. Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю. В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів. Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних рунтоутворюючих /карбонатний лес/ та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496,6 тис. га, або 31,6 % обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514,4 тис. га, що становить 32,8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274,7 тис. га, або 17,5%. 6.1. Структура та стан земель Земельний фонд області складає 2062.9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями (77,8), з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, 2,0% багаторічних насаджень, 13,1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1%, під водою 2,0% ( Див.Рис. 6.1.1.).

Рис. 6.1.1. Розподіл земель Хмельницької області за категоріями

Сільськогосподарські угіддя 76,0 %

Болота 1,0 % Відкриті без рослинного покриву 1,2 %

Вкриті водою2,0 %

Під забудовою 4,1 %

Ліси 13,9 %

За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися зміни. Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 0,9 тис. га, в свою чергу відбулося збільшення земель лісогосподарського призначення. Зміни в площах сільськогосподарських та інших угідь пройшли на підставі матеріалів відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів, виділення земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів, створення інших захисних насаджень. Площі сіножатей зменшились на 0,4 тис.га., і пасовищ - на 0,4 тис.га. В області нараховується 2,1 тис. га зрошуваних сільськогосподарських угідь. Площа угідь, на яких необхідно виконати комплексну реконструкцію зрошувальної мережі складає 0,3 тис.га. Реконструкція викликана необхідністю ремонту та відновлення насосного обладнання та дощувальної техніки. У власності і користуванні юридичних та фізичних осіб нараховується 116.1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь. Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,4 тис. га. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Структура земельного фонду області свідчить, що майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, багаторічних насаджень 2,0%, сіножатей і пасовищ 13,2%. Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,2%, під водою 2,0%. 57

У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 30,8% земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – 41,2% від загальної площі земель, в тому числі наданих для: - ведення фермерського господарства – 6,1% - ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 19,1% - особистого селянського господарства – 7,1% - будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 3,8% - ведення садівництва – 0,2% - дачного і гаражного будівництва – 0,2% - городництва – 0,3% - сінокосіння і випасання худоби – 4,5% - здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,05% Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 12,3%. В результаті перерозподілу земельних ресурсів в державній власності залишилось 828,3 тис. га (40,1%) земель, решта знаходиться у приватній – 1230,4 тис. га (59,7%) та колективній 4,2 тис. га (0,2%) власності. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Таблиця 6.1.1.1. Категорії земель

2005 % до разом, загальної тис.га площі території 1605,7 77,9

Землі сільськогосподарського призначення, у тому числі: - сільськогосподарські угіддя 1569,5 - несільськогосподарські угіддя 36,2 Землі водного фонду, у тому числі зайняті: 61,1 - водними об’єктами 40,4 - островами * - прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм (42,6) - береговими смугами водних шляхів - інші 20,7 Землі житлової та громадської забудови 25,5 Землі природно-заповідного фонду та іншого 305,6 природоохоронного призначення, у тому числі зайняті: - біосферними заповідниками - природними заповідниками - національними природними парками 261,3 - регіональними ландшафтними парками 16,9 - заказниками 24,1 - заповідними урочищами 1,2 - інші 2,1 Землі лісового фонду 285,3 Землі оздоровчого призначення 0,5 Землі історико-культурного призначення 0,4 Землі рекреаційного призначення 4,3 Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому 80,1

Рік 2006

2007

1605,8

% до загальної площі території 77,9

1605,0

% до загальної площі території 77,/8

76,1 1,8 3,0 2,0 -

1569,6 36,2 61,1 40,4 -

76,1 1,8 3,0 2,0 -

1568,7 36,2 62,5 42,1 -

76,0 1,8 3,1 2,0 -

2,1 1,0 1,2 14,8

(42,6) 20,7 25,7 305,6

2,1 1,0 1,2 14,8

42,6 20,4 25,7 305,9

2,1 1,0 1,2 14,8

12,7 0,8 1,2 0,1 0,1 13,8 х Х 0,2

261,3 16,9 24,1 1,2 2,1 285,8 0,5 0,4 4,3

12,7 0,8 1,2 0,1 0,1 13,9 Х Х 0,2

261,3 16,9 24,2 1,3 2,2 286,6 0,5 0,4 4,3

12,7 0,8 1,2 0,1 0,1 13,9 Х Х 0,2

3,9

79,3

3,8

77,9

3,8

разом, тис.га

числі: - землі промисловості 7,9 0,4 7,8 0,4 7,1 0,3 - землі транспорту 24,0 1,1 24,0 1,1 24,0 1,2 - землі зв’язку 0,2 х 0,2 Х 0,2 Х - землі енергетики 3,1 0,2 3,1 0,2 3,0 0,2 - землі оборони 8,0 0,4 6,1 0,3 6,0 0,3 - інші 36,9 1,8 38,1 1,8 37,6 1,8 Примітка: * - площі земель прибережних захисних смуг включені у площі земель, зайняті пасовищами та сіножатями.

Земельний фонд Таблиця 6.1.1.2. Рік 2006

2005 Види земель та угідь

1569,6 1254,2 1,9 40,9 135,3 137,2 285,3 266,6 3,3 54,2 4,2 41,9 8,1 86,4 20,7

% до загальної площі території 76,1 60,8 0,1 2,0 6,6 6,6 13,8 12,9 0,2 2,7 0,2 2,1 0,4 4,2 1,0

1569,6 1254,3 2,2 40,9 135,1 137,1 285,8 266,8 3,5 54,2 4,2 41,9 8,1 86,1 20,6

24,3

1,2

24,2

0,2 2,8

х 0,1

1,8 36,2 2022,5 40,4 2062,9

разом, тис.га

Сільськогосподарські угіддя, у тому числі: - рілля - перелоги -багаторічні насадження - сіножаті - пасовища Ліси та інші лісовкриті площі, з них: - вкриті лісовою рослинністю - не вкриті лісовою рослинністю - інші лісовкриті площі, у тому числі: - полезахисні лісові смуги - інші захисні лісові насадження - чагарники Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, у тому числі: - піски - яри - землі, зайняті зсувами, щебенем , галькою, голими скелями Інші землі Разом земель (суходіл) Води (території, що покриті поверхневими водами) Разом (територія)

2007

% до загальної площі території 76,1 60,8 0,1 2,0 6,5 6,6 13,9 12,9 0,2 2,7 0,2 2,1 0,4 4,2 1,0

1568,7 1255,1 1,3 40,9 134,7 136,7 286,6 267,8 3,6 54,3 4,2 42,3 7,8 84,5 20,4

% до загальної площі території 76,0 60,8 0,1 2,0 6,5 6,6 13,9 13,0 0,2 2,6 0,2 2,1 0,4 4,1 1,0

1,1

24,3

1,2

0,2 2,8

Х 0,1

0,2 2,8

Х 0,1

0,1

1,8

0,1

1,8

0,1

1,8 98,1 1,9 100,0

36,2 2022,5 40,4 2062,9

1,8 98,1 1,9 100,0

36,3 2020,8 42,1 2062,9

1,8 98,0 2,0 100

разом, тис.га

6.1.2. Деградація земель Високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь (79,9 відсотка), складний рельєф та порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, сприяли значному розвитку водної ерозії земель. Кількість деградованих земель в розрізі районів представлена в таблиці 6.1.2.1.) За останніми даними земельного обліку, в області нараховується 664,2 тис. га еродованих, 2,80 тис. га порушених і 0,64 тис. га відпрацьованих земель. Рекультивація відпрацьованих кар’єрів у 2007р. проведена на площі 37,5 га (Табл.6.1.2.2, 6.1.2.3.).

Кількість деградованих земель в розрізі районів Таблиця 6.1.2.1. № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26

Назва районів Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Камянець-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький м.Камянець- Подільський м. Нетішин м. Славута м. Хмельницький м.Шепетівка м. Старокостнятинів Хмельницька область

Загальна площа обслідування с/г угідь 64710 48869 96686 89909 68104 92533 84323 107306 96955 63123 58839 62888 81114 104572 57162 63932 98970 74003 72255 74510 551 2755 459 3672 1353 1085 1570638

Змиті землі

слабо змиті

22550 23220 35073 53496 53471 40623 24614 52116 46969 30613 26509 12048 601 46541 32275 23478 58697 18146 15291 44573 3091 663995

10476 13999 21607 28454 25837 25760 13012 30198 24507 16814 17642 5654 449 21283 18968 13777 35177 12736 8040 34379 1752 380521

в тому числі середньо змиті 9785 7995 10918 18105 24335 11638 10709 15406 21370 12715 7971 5762 152 24998 11939 8966 20883 4764 6472 8827 978 244638

сильно змиті 2289 1226 2548 6937 3299 3225 893 6512 1092 1084 896 632 260 1368 735 2687 646 779 1367 361 38836

Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2007 р. Таблиця 6.1.2.2. Види земель Деградовані землі Малопродуктивні землі

Разом на початок року, тис.га

Проведено консервацію, тис.га

331,1 40,4

Потребують консервації, тис.га 331,1 40,4

Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис. га Таблиця 6.1.2.3. Землі Порушені Відпрацьовані Рекультивовані

2005 2,85 0,64 0,001

Рік 2006 2,84 0,64 0,006

2007 2,80 0,64 0,037

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова.

6.3. Охорона земель Робота з відновлення земель, поліпшення малопродуктивних угідь (культуртехнічні роботи) проводились на території Білогірської селищної ради на площі 80 га витрачено коштів 61073 грн., з них в 2004 році 38 га на суму 31983 грн. В 2003, 2006 та 2007 роках роботи відновлювання земель на території області не проводились. За рахунок обласного бюджету проводиться часткове відшкодування проведення робіт з поліпшення родючості земель сільськогосподарського призначення (хімічна меліорація грунтів методом вапнування) на площах: - у 2006 році – 4420 га; - у 2007 році – 3026 га. 6.3.1. Практичні заходи Зниження обсягів внесення на 1 га посівної площі органічних добрив (2001р. – 3,2т., 2002р.- 2,5т., 2003р. – 2,2т., 2004р. – 1,7т., 2005р. – 1,6т., 2006р. – 1,6т., 2007р.-1,4т.), а також продовження науково необґрунтованого збору соломи зернових культур призводить до зменшення вмісту гумусу у ґрунтах, падіння їх родючості. За даними останнього туру агрохімічного обстеження грунтів, проведеного Хмельницьким проектно-технологічним центром “Облдержродючість”, середній вміст гумусу в .ґрунтах області складає близько 3%, в межах районів коливається від 1,76% до 4,1%. Ґрунти з високим вмістом гумусу(4,1-5,0%) поширені на території Волочиського, Красилівського, Теофіпольського районів, а з низьким (1,1-2,0%) –в Славутському, Ізяславському, Летичівському районах. За останні три роки обстеження показник гумусованості грунтів зменшується повільно, вміст гумусу дещо стабілізувався, але на нижній критичній межі яка властива даному типу ґрунту. З 13,2 тис.га до 42,2 тис.га збільшились площі сильно-кислих ґрунтів. Для боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур господарствами області витрачено 428,0 тонн пестицидів на площі 1248 тис.га. На 1 га. ріллі внесено 0,340 кг. діючої речовини. У зв’язку з різким скороченням застосування пестицидів і мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві залишкова кількість токсикантів у ґрунтах була значно нижчою гранично допустимих концентрацій.

Заходи з охорони земель та відновлення родючості грунтів Таблиця. 6.3.1.1. Заходи Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (наростаючим підсумком) Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок (наростаючим підсумком) Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд: - земельні вали різних конструкцій (вали-канави, валитераси, вали-дороги) - водоскидні споруди, лотки, перепади, водоскиди, загати, інші - землювання еродованих земель з виположуванням ярів - протиерозійні ставки-мулонакопичувачі - берегоукріплення для захисту сільгоспугідь Рекультивація порушених земель Консервація деградованих та малопродуктивних земель Закріплення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками % 2007 р. до 2006 2005 2006 2007 р.

шт.

т.га

га га тис. грн.

89,3 12,6 80,0

110,5 12,6 220,0

206,1 -

Х Х

км.

шт.

га тис .грн. км га га

80,0 1,0 -

220,0 6,5 -

37,5 -

Х 576,9 -

6.3.2.Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Багатоплановість експлуатації землі як об'єкта господарської діяльності людини, її обмеженість у просторі, незамінність, невідтворюваність висувають на перший план проблему раціонального її використання та охорони. Актуальність цієї проблеми все більш зростає у зв'язку з науковотехнічним прогресом, ростом виробничих сил, які потребують залучення в господарське користування нових земельних ресурсів. Тому концепція сучасної земельної реформи в Україні грунтується, в першу чергу, на принципах раціонального, високоефективного і екологобезпечного використання земельних ресурсів, підвищення родючості та охорони ґрунтів. Право має своїм завданням забезпечити охорону природи і раціональне використання природних ресурсів правовими засобами. Природоохоронні норми визначають правовий режим природних ресурсів, регулюють відносини щодо збереження, раціонального використання, відтворення та розвитку всіх природних ресурсів, встановлюють відповідальність за порушення цих норм. Серед таких нормативних актів важливе місце посідає Закон «Про охорону навколишнього природного середовища». Він визначає мету, зміст, принципи охорони природи, об'єкти, що підлягають охороні, та ін. Земельний кодекс регулює раціональне використання земельних ресурсів і охорону грунтів, передусім у сільському господарстві, передбачає обов'язки землекористувачів. Особлива увага приділяється здійсненню комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, гідротехнічних заходів щодо попередження ерозії грунтів, їх засмічення, заболочування, забруднення тощо. 62

Проблема правового забезпечення раціонального використання природних ресурсів надто багатогранна. Відносини раціонального природокористування, що мають важливе суспільне значення, регулюються, крім екологічного, адміністративним, цивільним, фінансовим, кримінальним правом. Для регулювання раціонального використання і охорони природних ресурсів велике значення мають відігравати локальні нормативні акти, а саме — бізнес-плани суб”єктів господарювання, у яких передбачаються розділи щодо впливу господарської діяльності на природне середовище та застосування природоохоронних заходів. Раціональне використання природних ресурсів вимагає, щоб кожне підприємство, кожен природокористувач орієнтувався на дбайливе господарське використання ресурсів природи з найбільшою вигодою. Вимоги раціонального використання виражені в правових формах, набувають характеру приписів, обов'язковість яких при невиконанні забезпечується можливістю державного примусу (адміністративного, кримінального). Раціональне та ефективне використання землі означає не тільки отримання максимуму необхідної сільськогосподарської продукції, а й підвищення її родючості. В разі неправильного використання землі, порушень правил агротехніки якість земель знижується, а родючість зменшується, тому землекористувачами повинні застосовувати певні організаційно-господарські, агротехнічні, меліоративні та гідротехнічні заходи щодо землі. Стаття 206 Земельного кодексу України передбачає заходи економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, до яких, зокрема, належать: 1) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель; 2) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини. Господарська та інша діяльність, пов’язана з використанням земельних ресурсів, не повинна призводити до забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, а тому протидіяти цьому повинна визначена Земельним кодексом України та Законом України „Про охорону земель” система організаційно-правових заходів, яка включає в себе: державну комплексну систему спостережень; розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель; створення екологічної мережі; здійснення природносільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; стандартизацію і нормування.

7 НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази На території області за даними ДНВП «Геоінформ України» розвідано 385 родовище корисних копалин та 55 родовищ підземних прісних, мінеральних та столових вод. У 2007 році на обліку Держуправління екоресурсів знаходилось 320 родовищ, проявів та кар’єрів корисних копалин (вапняки для потреб цукрової промисловості, вапняки для виробництва цементу, щебеню та вапна, гіпсу, кременю, а також глауконітовий пісок, пісок будівельний, суглинок і глина, цегельно-черепична сировина, сапоніт, фосфорит, апатит, графіт, вода підземна прісна та мінеральна). 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази Інформація по використанню мінерально-сировинної бази надана ДНВП «Геоінформ України» і наведена у таблицях 7.1.2.1. та 7.1.2.2. Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1.2.1 Види корисних копалин 1

Родовища, що Загальна Одинирозробляютькількість родовищ ця ся виміру 2006р. 2007р. 2006р 2007р. 2 3 4 5 6 Неметалічні корисні копалини Будівельні корисні копалини тис. м3

І.Камінь будівельний 1. Граніт, чарнокіт, гранодіорит,.., гнейс, 19 мигматит 2. Вапняк 23 ІІ.Камінь пиляний 3 вапняк ІІІ.Камінь облицювальний травертин 1 ІV.Сировина цегельно-черепична 1. Суглинок, глина, пісок, 125 каолін V.Глина тугоплавка 1 VI.Сировина керамзитова 2 VII.Сировина піщано-гравійна 1. Пісок будівельний 17 2. Піщано-гравійна суміш (включаючи піщано2 гравійний баласт) VIII.Сировина скляна 1 Кварцовий пісок IX. Крейда будівельна 2 Х.Вапняк для випалювання 12 на вапно ХІ.Гіпс та ангідрит 3 ХІІ. Сировина цементна Вапняк, глина, мергель, 2 суглинок

Балансо-ві запаси станом на 01.01.08р. 8

Видобуток сировини в 2007 р.

-“-

1142,62

252026,4

95647,7

-“-“-

30580

-“-

126

-“-

17,9

15127,8

1 2

0 1

0 2

Тис.т тис. м3

0 15,6

167 6758,6

-“-

263,3

16558,6

-“-

6660

Тис.т

1054

-“-

1436

-“-

187,15

43239,15

-“-

56,6

19192,4

Тис.т

2933

501259

Гірничохімічні корисні копалини

ХІІІ.Сапоніт 1 1 0 1 ХVI.Сировина для вапнування кислих грунтів 9 9 1 1 вапняк XV. Сировина карбонатна 2 2 0 1 для кормових домішок XVI.Сировина карбонатна для цукрової промисловості Вапняк 6 6 3 3 ХVІI. Сировина агрохімічна Фосфорит 2 1 0 ХV. Електро- та радіотехнічна сировина Графіт 1 1 0 0 Гірничорудні корисні копалини XVIII.Каолін 9 9 6 6 XIX.Сировина ювелірно-виробна XX.Онікс мармуровий 1 1 0 0 ХXI. Сировина абразивна Кремінь 1 1 1 1 XXII.Глини бентонітові 1 1 0 0 ХVІ.Сировина для мінеральних пігментів Глауконіт 2 3 0 1 Горючі корисні копалини Торф 80 80 0 0 Води підземні

-“-

22664

-“-

10571

-“-

крейда 2216 вапняк 2115

-“-

248,5

124548

-“-

113390,9

-“-

14,5

8157,3

213

Тис.т -“-

4,9 0

2816,19 113

-“-

0,5

2422,3

-“-

24214

Вода мінеральна

тис.м3

Вода прісна

-“-

101,321 м3/добу 109,488 тис.м3/добу

3,681 тис.м3/добу 425,92 тис.м3/добу

Використання надр Таблиця 7.1.2.2. № n/n

Загальна к-сть кар’єрів та розробок

Наявність документації гірничний земельний ліцензії відвід відвід

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивовано в 2007р.

2840

640

1 1

107

2 2

251

6,5

7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість

Мінеральні підземні води розвідані на 12 ділянках з запасами 3676,0 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час залучені до експлуатації 7 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Питні та технічні підземні води в області для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках з запасами 425,92тис. м3/добу за категоріями А+В+С1, але на даний момент експлуатується 21 ділянка. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Хмельницької області складають близько 1963,7 тис. м3/добу. З зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 448,02 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 109,488 тис. м3/добу або 24 %. 65

Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. .

7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони На території області гірничовидобувні регіони відсутні, так як основними корисними копалинами регіону являються родовища будівельних матеріалів та підземних вод. 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси. Спостереження за режимом, а також оцінкою і прогнозом змін гідрологічної обстановки підземних вод здійснювалися Подільською гідрологічною партією. Вивчення режиму ґрунтових та підземних вод проводилось по закладеній мережі спостережних пунктів, яка сформована із свердловин і колодязів, облаштованих на різні водоносні горизонти. В 2007 році в природних та слабо порушених умовах по всій території області відбулося зниження середньорічних рівнів ґрунтових вод четвертинних відкладів від 0,02 до 0,52 м. Виняток становить пост № 11 (Червоний Цвіт) свд. №253, в якій рівень піднявся на 0,32 м проти минулорічного 2006 року. В природних умовах на постах, свердловини яких об лаштовані на сарматський водоносний горизонт, в 2007 році також відбулось зниження середньорічних рівнів від 0,01 до 0,34 м. В свердловинах сеноманського водоносного горизонту відбулося також зниження рівнів від 0,22 до 0,46 м. В свердловині №115 (пост Мартинківці), облаштованій на силурійський водоносний горизонт, рівень знизився на 0,29 м. На посту «Теофіполь» свд. №14, рівень піднявся на 0,02 м. В свд. №1599 пост «Нова Ушиця», де спостерігається верхньопротерозойський водоносний комплекс, відбулося зниження середньорічного рівня на 0,19 м, а в свердловинах, облаштованих на докембрійський водоносний комплекс, навпаки, спостерігалось підвищення середньорічних рівнів від +0,17 м (Червоний Цвіт) до +1,46 м (Копистин). На постах в порушеному режимі, а саме, «Кам’янка», «Кудринка», «Хмельницький» і «Городок» відбулося підвищення середньорічних рівнів. Пояснюється це зниженням водовідбору в 2007 році, в порівнянні з минулим 2006 роком. На водозаборах: «Дубовий Гай» (м. Шепетівка), «Чернелівка», «Південний» і «Шаровечка» (м. Хмельницький) зафіксовані незначні зниження середньорічних рівнів. В проведених хімічних аналізах забруднення підземних вод не виявлено. Виняток становлять пости, на яких свердловини об лаштовані на водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладів (aQ IV), де 66

відсутня природна захищеність даного водоносного горизонту, в т.ч. на Чернелівському водозаборі (свд. №54). 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси Після проведеної ревізії зсувів, занесених до кадастру, загальна кількість зсувів на території Хмельницької області станом на 01.01.2008р. становить 420. Загальна площа зсувів – 2096 га. В 2007 році Подільська ГГП продовжувала ведення моніторингу по вивченню зсувних процесів, який включає в себе наступні напрямки роботи: - вивчення регіонального режиму ЕГП на ділянках другої категоріїЗаваллівська, Кам’янець-Подільська, Покутинська і Радівецька. На цих ділянках відповідно було обстежено 18, 20, 4, 19 зсувів; - стаціонарне вивчення зсувів на Кам’янець-Подільському і Заваллівсько-Мілівецькому стаціонарах, які включали в себе режимні спостереження за рівнем, температурою і хімізмом ґрунтових вод; - спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об’єкти – м. Городок, с. Верхні Панівці і с. Цибулівка Кам’янець-Подільського р-ну, с. Каскада Новоушицького р-ну, смт. Віньківці. За результатами виконаних робіт в 2007 році встановлено, що усі зсуви знаходились в фазі стабілізації. В цьому році було зареєстровано розвиток нового зсуву за №776, який проявився в верхів’ї ерозійного яру, який врізаний в правий корінний схил р. Калюс в північній частині смт. Нова Ушиця (вул. Ветеринарна, 14). Розвиток зсуву пов’язаний із зміщенням четвертинних елювіальноделювіальних суглинків, які залягають на відкладах сарматського ярусу, через їх перезволоження як водами водоносного горизонту в елювіальноделювіальних суглинках, які розвантажуються в верхів’ї ерозійного яру нижче дороги. так і додаткового зволоження водами атмосферних опадів. Зсувний процес відбувається у вигляді заколу окремих блоків довжиною до 2-3 м по падінню схилу, та шириною до 5-10 м по простиранню схилу із зміщенням зсувних мас вниз по схилу ерозійного яру до його тальвегу. Ширина проїжджої частини дороги становить всього 3-4 м, а тому проїзд через дану ділянку дороги заборонено. Ділянка дороги в місці розвитку зсуву огороджена. При подальшому активному розвитку зсувного процесу можливий його вплив на житлові будинки №14 і №16 на вул. Ветеринарна, а тому для попередження виникнення НС, пов’язаної із розвитком зсуву, необхідно провести протизсувні заходи.

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр на території Хмельницької області здійснюється Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, а державний контроль за використанням і охороною надр - Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області. Згідно ст.60 Кодексу України про надра, державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Органи, що здійснюють державний геологічний контроль, відповідно до покладених на них повноважень, перевіряють: виконання рішень з питань методичного забезпечення по геологічному вивченню надр, своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов, дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення тощо. Північна територіальна інспекція державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області. Ця співпраця має на меті проведення ефективних перевірок дотримання норм законодавства України про надра, запобігання вчиненню правопорушень при вивченні, розробці, використанні та охороні надр, а у разі виявлення порушень нормативів і вимог законодавства України про надра – накладення адміністративних стягнень та здійснення заходів щодо припинення таких правопорушень. У 2007 році Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області спільно з Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр було здійснено 6 перевірок підприємств різної форми власності. Крім того, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області здійснено 280 перевірок по контролю за дотриманням природоохоронних вимог під час добування корисних копалин, з них 143 - при добуванні підземних вод, також виявлено 134 порушення вимог Кодексу України про надра, з них – 86 по підземних водах. До адміністративної відповідальності притягнуто 134 особи. Сума накладених штрафів становить 18103 грн., з яких стягнуто 13073 грн. Пред’явлено 16 претензій на суму 19067грн., з яких 9 сплачено на суму 5323грн. Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області було заборонено (зупинено) використання 15 земельних ділянок (кар’єрів) по видобутку піску та глини і 4 по використанню підземних вод. 68

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Держуправлінням у 2007 році погоджено 56 матеріалів на отримання спеціальних дозволів на користування надрами. За даними Державного науково-виробничого підприємства „Державний інформаційний геологічний фонд України “Геоінформ України” станом на 01.01.2008 року спеціальні дозволи на користування надрами з метою видобування корисних копалин одержали 107 надрокористувачів, на геологічне вивчення в тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин загальнодержавного значення – 6 надрокористувачів та 9 надрокористувачів на геологічне вивчення корисних копалин місцевого значення. 8. ВІДХОДИ Складування і тимчасове зберігання побутових і промислових відходів здійснюється на 473 підприємствах області. Кількість перевірок поводження з відходами склала - 742, в тому числі промисловими – 325, з побутовими - 399. До адміністративної відповідальності притягнуто 772 особи на суму – 52,202 тис.грн., в тому числі у промислових – 254 на суму 24,65 тис.грн., побутових – 518 на суму – 27,552 тис.грн. Загальна сума штрафів, що стягнута склала – 32,34 тис.грн. Пред’явлено 2 претензії та позови на загальну суму 92,11583 тис.грн., стягнуто 1 позов на суму 56,20999 тис.грн. Найбільший розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів нафтопродуктами проведено для ХКП “Спецкомунтранс” і склав – 18,1847 тис.грн. Найбільший розрахунок розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів твердими побутовими відходами проведено для Шепетівського комбінату благоустрою і склав – 54,80999 тис.грн., та для ХКП “Спецкомунтранс , який склав 19,021 Рішенням Головного державного інспектора з ОНПС в Хмельницькій області від 28.01.2008 року № 2 тимчасово заборонено (зупиненено) господарську діяльность ХКП “Спецкомунтранс”(29000 м. Хмельницький, вул. Л.Толстого, 1) з експлуатації полігону твердих побутових відходів в м. Хмельницькому по Проспекту Миру. На території Хмельницької області нараховується 21 міський полігон твердих побутових відходів, 15 селищних полігонів (сміттєзвалищ) та 730 сільських сміттєзвалищ. Із 21 полігону лише 5 мають проектну документацію, 13 знаходяться в задовільному стані, для решти полігонів і переважної більшості сміттєзвалищ характерний вкрай незадовільний стан. У населених пунктах області накопичено близько 2 млрд.м3 побутових відходів. Щорічно утворюються та захороняться понад 1 млн.м3 твердих побутових відходів. На території сільських, селищних рад відведено 730 ділянок під полігони твердих побутових відходів для населених пунктів площею 419,65 га. Комунальними підприємствами експлуатується 36 полігонів побутових відходів у райцентрах та містах обласного значення, загальною площею 115,62 га. 69

Полігони (сміттєзвалища) твердих побутових відходів експлуатується за відсутності проектної документації, а також відповідних рішень, що забезпечують експлуатаційну надійність цих об’єктів; без виконання інженерних заходів, що забезпечують стійкість полігонів як споруди, його довговічність і безпеку навколишнього природного середовища, за відсутності даних розрахункового терміну експлуатації полігонів (сміттєзвалищ). У сільських населених пунктах відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, відсутність в переважній більшості спец.техніки для належного збору та вивезення ТПВ на діючі сміттєзвалища. Не проводиться сортування відходів на сільських сміттєзвалищах, в комунальних підприємствах Хмельницької області. Переважна більшість полігонів ТПВ працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Цей стан характерний для полігону ТПВ м. Хмельницького, м. Кам’янець-Подільського. Не вирішується питання виділення нових земельних ділянок під полігон ТПВ в м. Дунаївці, м. Ізяслав, м. Шепетівка, м. Хмельницький , м. Кам’янець- Подільський. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Практично ні на одному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів. Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, у багатьох містах триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів, відсутня сучасна система санітарної очистки населених пунктів та обробки ТПВ, система сортування відходів. В області на виконання Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами рішенням третьої сесії обласної ради від 26 вересня 2002 року № 14 затверджена Регіональна програма поводження з небезпечними відходами у Хмельницькій області на 2002-2008 роки. За рахунок фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконані роботи з перезатарення непридатних та заборонених хззр у 2006 році - 66,4 т і у 2007 році- 164 тонн. У 2007 році за рахунок фінансування заходів, передбачених планом природоохоронних заходів за бюджетною програмою державного фонду охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України організовано „Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі україни". вищеназвані роботи в області проводились на підставі договору між мінприроди україни і ТОВ „НВТ динаміка" (м.Запоріжжя). Протягом листопада-грудня 2007 року зібрано і перезатарено 367,321 т непридатних та заборонених хззр в твердому стані, в тому числі підготовлено та вивезено їх за межі україни в кількості 185,441 тонн. в зв'язку з стислими термінами проведення робіт та 70

кліматичними умовами, роботи зі збирання непридатних та заборонених хззр на території області відповідно до вищеназваного договору не завершені. Залишки підготовлених до вивезення непридатних та заборонених хззр зберігаються на відкритому майданчику в спеціальних металевих бочках в кількості 181,88 тонн. термін зберігання непридатних та заборонених хззр в цій тарі обмежений, що може створити реальну загрозу забруднення навколишнього середовища і викликати соціальну напругу серед населення. Стан забруднення грунтів відходами наведено в табл. 8. Хіміко – аналітичний контроль ґрунтів та відходів Таблиця 8. Відібрано проб ґрунтів відходів

1 97

2 -

Всього відібрано та проаналізовано проб 3 97

Здійснено компонентовизна чень 4 684

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників 5 16 (рН, нітрати, К2О, обмінний амоній, рухо-ма сірка, рухомі форми фосфору, рухомі форми та валовий вміст Cu, Zn, Ni, валовий вміст Mn, Pb, нафтопродукти, атразин, пропазин, прометрин, симазин)

Кількість випадків з перевищенням ГДК чи кларків 6 29 –нафтопродукти 18 - фосфати 5 – мідь 3 – цинк 9 - нікель 1 – оксид калію 19 – сірка 1 – пропазин

8.1 Структура утворення та накопичення відходів За даними обласного статистичного управління, станом на 01.01.2008р. в області накопичено 724,816 т відходів першого класу небезпеки, з них – 692,974 т складають непридатні та заборонені до подальшого застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), 124,624 т – другого, 1741,650 т – третього класів. За 2007 рік утворено 119,086 т відходів першого класу небезпеки, у т.ч. 85,189 т ХЗЗР, 380,639 т – другого, 1399,375 т – третього класу

Загальні обсяги утворених і накопичених відходів Назва відходів Промислові відходи* Всього промислових відходів Відпрацьовані ртуть- місткі лампи Побутові відходи** Примітка:  

Клас небезпеки I II III

Утворено в 2006р., т 30,464 453,423 808,125

Накопичено станом на 01.01.2007р, т 655,763* 94,686 1637,964

Утворено в 2007р, т 119,086 380,639 1399,375

Накопичено станом на 01.01.2008р, т 724,816* 124,624 1741,650

1292,012

2388,413*

1899,1

2591,09*

68670 шт.

9360 шт.

81990 шт.

12607 шт.

357 тис.т

7860 тис.т

287 тис.т

8147 тис.т

* в т.ч непридатні та заборонені ХЗЗР – 692,974 т ** відходи обласного та районних центрів і міст обласного підпорядкування

Складування і тимчасове зберігання побутових і промислових відходів здійснювалось на територіях 423 підприємств області (табл.8.1). Стан отримання підприємствами дозволів на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів наведено у табл. 8.3. Утворення, використання(утилізація) та видалення відходів у 2007 р., т Таблиця 8.1

Назва відходів

1 Відходи 1 класу небезпеки,в т.ч. за окремими видами Мідь та їі сполуки Розчини хромовмісні відпр.у гальв.процесах Ртутномісткі лампи Отрутохімікати Шлами гальванічні Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Акумулятори свинцеві відпрацьовані Відходи термічних ванн Нафтовідходи Відходи, що місять марганець та його сполуки Відходи, що містять олово та його сполуки Відходи, що містять срібло та його сполуки Відходи, що місять азиди чи речовини вибухового характеру Відходи, що містять відпрацьовані луги Відходи, що містять відпрацьовані кислоти Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч за окремими видами Відходи, що містять алюміній та його сполуки Відходи, що місять нікель та його сполуки

Зберігалося Утворил на ося на підприємст підприєм вах на ствах за початок рік року

Використа но (утилізова но) за рік

Видалено за рік В т. ч. Знешко джено (знище но)

Захоронен о в місцях організовано го складування

Всього

Розміщен о (зберігає ться ) на Направлено в підприємс місця неорганізованог твах на кінець о складування року 8 9

686,306

119,086

28,06

0,38

28,06

2,786

24,597

23,601

3,782

624,9

85,189

185,441

692,974

30,56

8,92

30,56

94,341

380,639

350,356

2,3

124,624

39,793

76,939

70,39

46,342

4,1

49,273

296,309

274,398

2,3

71,184

2,44

0,068

2,174

2,617

1,978

2,786

0,404

0,17

0,574

1637,964

1399,375

1295,689

3,267

12,185

1741,65

76,981

1183,98

1040,322

220,639

1,824

1,5

2,7

0,624

755,376

Відпрацьований електроліт Відходи, що містять органічні розчинники Відходи фарб, лаків Відходи, що містять відпрацьовані МОР Прилади медичного призначення Залишки очищення резервуарів для зберігання, що містять нафтопродукти Відпрацьовані фільтри Відходи, забруднені нафтопродуктамидрантя Шлами гальванічні Всього по області

0,027

3,59

3,614

0,003

0,77

1,739

2,358

0,006

0,151

12,631

0,47

12,179

7,386

2,213

4,701

3,023

45,36

12,675

34,234

2,3

23,801

0,054

0,043

0,039

0,011

5,619

0,458

1510,427 2388,413

41,402 1899,1

59,646 1845,439

5,567

12,185

1492,183 2591,09

3,891

Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Таблиця 8.1.3. Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Всього по області м.Хмельницький м.Кам.-Подільський м.Нетішин м.Славута м.Шепетівка м.Старокостянтинів Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам”янецьПодільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівськи й Старосинявський Теофіпольський

380

1773

Видано На яку лімітів Кількіст Дозволено Дозволено кількіст на ь Дозволен розмістити розмістити ь утворе підприєм о відходів на відходів на своїх інших відходів ння та ств, утворит видано розміщ яким и відходів підприємств підприємств ах, ах, дозволи ення видано тис.т. тис.т. тис.т. тис.т. відході ліміти в 343,0 380 380 735,76 343,0 7,59

136 31 11 16 27 21

4 3 7 7 4 22 6 10

137,16 85,41 10,3 9,47 9,54 8,69 0,61 4,51 5,51 6,2 7,94 14,37 5,86 6,71

136 31 11 16 27 21

4 3 7 7 4 22 6 10

685 186 42 63 157 103 20 15 31 25 8 85 12 53

4 3 7 7 4 22 6 10

10 7 6 9 2

8,95 4,83 0,75 4,62 9,55 -

10 7 6 9 2

42 31 19 43 11 -

3 3

15 9

1,12

3 3

Кількіст Видано ь дозволів підприєм на ств, розміще яким ння видано відходів дозволи

Кількіст ь місць видаленн я відходів, на які видано дозволи

245,32 160,82 25,6 19,94 21,08 19,38 3,22 5,02 13,02 17,4 16,8 95,1 12,72 14,42

137,16 85,41 10,3 9,47 9,54 8,69 0,61 4,51 5,51 6,2 7,94 14,37 5,86 6,71

0,28 0,16 0,81 3,35 0,06 0,017 0,002 0,03 0,02 0,18 0,014

18,9 7,66 0,95 11,24 17,1 -

8,95 4,83 0,75 4,62 9,55 -

0,12 0,08 2,4 0,016 -

3 3

4,08 2,24

1,12

Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький

Кількіст Видано ь дозволів підприєм на ств, розміще яким ння видано відходів дозволи 15 10 3 7

15 10 3 7

Кількіст ь місць видаленн я відходів, на які видано дозволи

На яку кількіст ь відходів видано дозволи тис.т.

61 27 5 25

0,357 0,07 0,005 0,45

Видано лімітів Кількіст Дозволено Дозволено на ь Дозволен розмістити розмістити утворе підприєм о відходів на відходів на своїх інших ння та ств, утворит розміщ яким и відходів підприємств підприємств ах, ах, ення видано тис.т. тис.т. тис.т. відході ліміти в 15 15 1,71 0,357 0,05 10 10 1,14 0,07 3 3 0,06 0,005 7 7 0,84 0,45 0,003

8.2 Поводження з відходами Частково проблема зменшення негативного впливу небезпечних відходів на навколишнє природне середовище вирішується шляхом їх передачі на переробку спеціалізованим підприємствам або повторного використання у виробництві. На території області діє 2 приймальних пункти відпрацьованих ламп, які мають ртутне наповнення (у м.Хмельницький та м.Нетішин), прийом відпрацьованих акумуляторів, прийом відпрацьованих шин, для подальшої їх передачі на утилізацію. Упродовж 2007 року відправлено на демеркуризацію більше 59 тис.шт. відпрацьованих ламп, які містять ртутне наповнення. Продовжується передача спеціалізованим підприємствам шламів гальванічних. Протягом року передано майже 60 т, за рахунок чого зменшились обсяги їх накопичення на території підприємств (ВАТ „Модуль”, ВАТ „Кам”янець-Подільський приладобудівний завод” м.Кам”янецьПодільський, ВАТ „Термопластавтомат”, ВАТ „Укрелектроапарат” м.Хмельницький). На полігони твердих побутових відходів комунальними підприємствами обласного і районних центрів та міст обласного підпорядкування вивезено близько 360 тис.т відходів. Площа, яку займають відходи у відвалах та місцях накопичення складає 439,3 га. (табл. 8.2). Протягом 2007 року власниками відходів паспортизовано 56 місць видалення відходів. Всього в області суб”єктами господарської діяльності оформлено 154 паспорти, промисловими підприємствами 38, комунальними – 116, 178 підприємствами розроблені технічні паспорти відходів. На жаль є проблеми при експлуатації діючих полігонів: полігони ТПВ м.м. Хмельницького і Кам’янець-Подільського вичерпали свої можливості, недостатність коштів для їх обслуговування, застарілий парк техніки, її відсутність, не проводиться сортування відходів, не проводиться відбір вторинної сировини та інше. Питання поводження з відходами та всі проблеми які пов”язані з цим розглядалися. на парламентських слуханнях Верховної Ради України. Наголошено на відсутність дійових економічних стимулів для збору та переробки значної маси відходів, недосконалість сформованої інфраструктури і практики збору та видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективне збирання корисних компонентів відходів як 74

вторинної сировини. Рекомендовано внести зміни в існуючі відповідні закони та розробити нові, переглянути прийняті програми (Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами до 2010 року), скорегувати терміни виконання та забезпечити їх відповідними джерелами фінансування. Інвентаризація місць видалення відходів на території області Таблиця 8.2 Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Всього по області м.Хмельницький м.Кам.Подільський м.Нетішин м.Славута м.Шепетівка м.Старокостянтині в Білогірський р-н Віньковецький р-н Волочиський р-н Городоцький р-н Деражнянський рн Дунаєвецький р-н Ізяславський р-н Кам.-Подільський р-н Красилівський р-н Летичівський р-н Новоушицький р-н Полонський р-н Славутський р-н Старокостянтинівс ький р-н Старосинявський р-н Теофіпольський рн Хмельницький р-н Чемеровецький р-н Шепетівський р-н Ярмолинецький рн

Кількіс Кількіст Обсяги Направлен Загальн ть ь місць, лімітів на о Кількість у т.ч. Загальна Загальна ий місць, де розміщен фактично зареєстро де Загальн фактичн фактичн фактич що не здійснює ня відходів на ваних власни а площа а маса на а маса на відходів місце ний відповід ться місць к ще не тис.кв. початок на даних видалення кінець об’єм ають екологічн видалення визнач м року, року місцях протягом тис.куб діючим ий відходів ено тис.т тис.т видалення року .м нормат монітор тис.т тис.т ивам инг 154 4393,13 7891,51 470,196 360,815 8252,325 33 11 146,79 3495,24 122,83 132,01 3627,25 4 1 118 2114,8 42,23 40,94 2155,74 1 4 1 2 2

65,18 28,0 623 526

5,49 3,03 197,0 164,4

1,33 2,01 25,5 17,5

0,26 1,89 21,0 12,1

5,75 4,92 218,0 176,5

3 1 1

1 2 5 3 39

14 140 106 115,7 153,8

26,9 68,2 209,16 119,74 112,1

28,47 2,4 19,42 41,89 15,3

9,8 1,12 12,9 9,055 12,9

36,7 69,32 222,06 128,8 125

1 3 1 2

4 2 2

81,1 310 315

346,4 88,35 4,67

4,136 18,5 8,4

3,08 15,05 3,47

349,48 103,4 8,14

2 1 1

16 34 4 3 -

185,1 175 204 138,5 -

282,9 58,84 235,68 246,64 -

17,05 6,35 4,43 33,18 -

13,29 2,1 4,11 21,7 -

296,19 60,94

2 1 2 4 -

313

42,95

22,78

14,05

57,0

12 2 1 1

54,9 570 10 0,06

26,52 29,1 12,18 1,22

4,68 26,88 4,08 0,85

3,22 24,55 1,5 0,72

29,74 53,65 13,68 1,94

1 1 -

239,79 268,34

8.3 Використання відходів як вторинної сировини Протягом року утворено 1074 т полімерних відходів, з яких використано 618 т, передано іншим підприємствам 944 т.; утворено 27 т відходів матеріалів текстильних, з яких використано 23 т; у якості вторинної сировини від підприємств області прийнято 328 т склобою. Відправлено на переробні підприємства в якості вторинної сировини 184 т зношених автомобільних шин (у 2006 році – 383 т), 216,802 т відпрацьованих мастил 75

використано в інших технологічних процесах, в якості палива використано 2,3 т (у 2006 році –67 т). Більша частина відпрацьованих мастил 138,98 т утворено внаслідок застарілого технологічного обладнання і використано на ВАТ „Подільський цемент”. Через ПЗЗАТ „Вторкольормет” передано на утилізацію всього 69,64 т відпрацьованих акумуляторів, в попередньому – 110 т. Заготівельними підприємствами області прийнято від населення та суб”єктів господарської діяльності майже 9710 т макулатури, з якої використано 364 т в якості палива і 4 328 т передано на переробку. Із 29 316 т утворених відходів деревини використано 18 999 т (у тому числі в якості палива 14 860 т.). Промисловими підприємствами перероблено 9931,7 т технологічних відходів м’ясопереробних підприємств, 219 753 т піритних недогарків, 140 929 т граншлаку. Протягом року від підприємств області спеціалізованими організаціями одержано 184 648 т відходів металобрухту та чорних металів, з яких на металургійні підприємства для переробки поставлено 85 442 т, кольорових металів – 11 798 494 т, з яких поставлено 1 187 599 т. Зареєстровано відходів в області (видів) Таблиця 8.3.1 Клас небезпеки Всього (усіх класів небезпеки), у т. ч.: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів 108

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 107

7 20 24 57

6 20 24 57

У тому числі Для яких визначено для яких визначено Для яких умови зберігання, підприємства або визначено місця транспортування, виробництва по їх видалення видалення утилізації відходів * 108 108 108

7 20 24 57

Примітка: *– місця видалення для тимчасового зберігання відходів на території підприємства

Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів). Таблиця 8.3.2 N з/п

Назва підприємства, адреса Назва виробництва

Шепетівський ветсанзавод м.Шепетівка, вул.Лісова 1

Хмельницький Державний завод по виготовленню м”ясокісткового борошна “Ветсанзавод” Хмельницький район, с.Н.Вовковинці

ТОВ „Кам”янець-Подільський м”ясокомбінат” м.Кам”янець-Подільський, вул.Харченко, 2

ТОВ “Шепетівський м”ясокомбінат” 4

с.Судилків, вул.Гагаріна 3 Шепетівського району

ДП «Нігинський карєр»

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік,т

4200

6500

7003

Відходи переробки ВРХ, обваловки туш ВРХ, конфіскати, туші від вимушеного забою

12000

957,7

Технологічні відходи

4000

1971

Виробництво м”ясокісткового борошна (м”якотна сировина, конфіскати, кістки) Виробництво м”ясокісткового борошна (м”якотна сировина, конфіскати, кістки)

селище Сахкамінь Камянець-Подільський район

Щебінь фракції до 20 мм

400 000

ВАТ „Подільський цемент” 6

Кам”янець-Подільський район, с. Гуменці

Огарки піритні Граншлак Барда мелясна

80000 220000 2400

35557 140929 480

8.4 Транскордонні перевезення відходів У 2007 році постами екологічного контролю відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки на митниці здійснювався екологічний та радіологічний контроль вантажів, що знаходились під митним контролем Хмельницької митниці. Було проведено екологічний та радіологічний контроль 11 транспортних партій перезатарених непридатних засобів захисту рослин загальною кількістю 221,461 тон. Всі партії вантажів небезпечних відходів були забезпечені необхідними комплектами супровідних документів у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1120 від 13.07.2000 “Про затвердження положення за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і жовтого та зеленого переліку відходів”. За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на території області у 2007 році зібрано 367,321тн, непридатних та заборонених ХЗЗР з них 185,441тн. вивезено за межі України, у відповідності із заключеним договором від 21.08.07 р. між Мінприроди України та ТОВ “НВТ“Динаміка” “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження хімічних засобів захисту рослин непридатних або заборонених до використання, у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України”. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році виконані роботи з перезатарення непридатних та заборонених до використання ХЗЗР та очищення складів у 77

Новоушицькому районі на суму 80тис.грн, у Дунаєвецькому районі – 100тис.грн. перезатарено відповідно 54 та 110 тонн. За кошти місцевого бюджету перезатарено 0,6 тонн непридатних та заборонених до використання ХЗЗР в с.Дяків Славутського району. Ці роботи проводились аварійнорятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС в Хмельницькій області. В ході проведення вище зазначених робіт кількість місць зберігання ХЗЗР в області з 252 зменшилась до 118, загальна кількість накопичених ХЗЗР в області на кінець року складає 692,974 тони. 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека області пов’язана, передусім, з обсягами впливу на природне середовище розташованих на території області об’єктів різного призначення, їх потенційною загрозою довкіллю, життю та здоров’ю населення. Держекоінспекцією в Хмельницькій області здійснювався екологічний контроль додержанням вимог екологічної безпеки в зоні діяльності митниці призначення та відправлення; на військових і оборонних об'єктах, у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів, небезпечних хімічних, отруйних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів. При проведенні екологічного та радіологічного контролю в зоні діяльності Хмельницької митниці не встановлено перевезення експортних, імпортних вантажів, що могли б негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і умови транспортування яких не відповідали екологічним вимогам. Здійснено перевірки 26 підприємств при поводження з небезпечними хімічними речовинами. За виявлені порушення, а саме відсутність дозволів на використання, зберігання отруйних речовин, керівники підприємств притягнуті до адміністративної відповідальності. На території області у 2007 році аварій щодо поводження з отруйними речовинами, у тому числі з продуктами біотехнології, не виникало. За звітний період перевірено 5 військових об’єктів, дислокованих на території області. Посилено увагу до питань дотримання природоохоронного законодавства, зменшення негативного впливу військової діяльності на довкілля. У кожній військовій частині призначені відповідальні за екологічний стан їх територій, використання природних ресурсів, розміщення відходів тощо. Покращилась роз’яснювально-виховна робота з питань охорони довкілля. Не усунуті перешкоди здійсненню оперативного екологічного контролю військових об’єктів працівниками державної екологічної інспекції. За цих умов розформування окремих військових частин залишається екологічно неконтрольованим. Склади боєприпасів, розташовані на території області, становлять потенційну загрозу з причини їх перевантаженості та порушень правил зберігання боєприпасів. 78

9.2.Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки До об’єктів підвищенної екологічної небезпеки в області відноситься три підприємства:  ВАТ „Подільський цемент” м. Кам’янець Подільський;  КП „Спецкомунтранс” м. Кам’янець Подільський;  КП „Спецкомунтранс” м. Хмельницький; 9.3. Радіоекологічна безпека Головним об’єктом ядерної та радіаційної небезпеки в області є Хмельницька АЕС. Реакторні установки обох блоків ХАЕС належать до сучасної серії водо-водяних енергетичних реакторів ВВЕР-1000. Спостереження за радіаційним впливом станції на довкілля здійснюється відомчою лабораторією зовнішнього радіаційного контролю ХАЕС. Рівень забруднення промислового майданчика, санітарно-захисної зони та зони спостереження оцінюється вмістом радіонуклідів 137 Cs,134Cs,90Sr,54Mn,60Co,51Cr, 131I та інших. С пуском другого енергоблоку на ХАЕС впроваджена автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО), яка дозволяє здійснювати у режимі реального часу контроль радіаційної обстановки на проммайданчику, санітарно-захисній зоні, зоні спостереження, здійснення метеорологічного контролю. Найбільший вклад впливу ХАЕС на атмосферне повітря вносять газоподібні радіоактивні викиди із вентиляційної системи. Середньодобові значення їх активності складають: радіоактивні інертні гази – 32,21 ГБк/добу (0,050 % від гранично допустимого викиду (ГДВ); довгоживучі радіонукліди – 49,75 кБк/добу (0,0078% від ГДВ); йод-131 – 284,6 Бк/добу (0,029% від ГДВ). Вміст радіонуклідів 137Cs в атмосферному повітрі санітарно-захисної зони станції та населених пунктів становив 0,343 – 2,73 мкБк/м3, в ставкуохолоджувачі АЕС – 8,33 Бк/м3 та р.Горині - 4,8 – 5,11 Бк/м3, в ґрунтах контрольованих населених пунктів – 2,04•102 – 5,92•102 Бк/м2, а 90Sr – 105 – 326 Бк/м2. Радіонуклідів 134Cs, 60Co, 54Mn та 131I в пробах ґрунтів не виявлено. За регламентованими для ХАЕС контрольними рівнями скидів та викидів перевищень не було. В цілому радіаційні параметри, що характеризують роботу ХАЕС за 2007 рік, не перевищували нормативних значень, а радіаційний захист персоналу та населення забезпечувалися на достатньому рівні. Рівень гамма-фону в зоні спостереження ХАЕС протягом 2007 року становив 9-12 мкР/год.

9.3.1.Радіоактивне забруднення територій За даними радіоекологічного моніторингу області перевищень вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища, продуктах рослинного та тваринного походження в 2007 році не виявлено. Так, за даними обласного гідрометеорологічного центру вміст радіоактивних речовин в випадіннях (сумарна бета-активність) становив 5,2-7,8 Бк/м2 при нормі 110 Бк/м2, а в аерозолях - 25-118 х10-5 Бк/м3 при нормі 3700 х10-5 Бк/м3. Природний радіаційний фон на території області становив 8-14 мкР/год. Спостереження за станом річок в 2006 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р. Дністер (м. Кам’янець-Подільський), р. П.Буг (м. Хмельницький, м. Летичів) та р. Случ (с. Чернелівка) становив:  по цезію-137 0,028 - 0,077 Бк/л,  по стронцію-90 0,102 - 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. Радіоактивного забруднення продуктів харчування тваринного походження (м’ясо ВРХ , молоко та молочні продукти) та кормів не виявлено. Вміст цезію-137 в м’ясі ВРХ становив 3,4-8,5 Бк/кг при нормі 200 Бк/кг, в молоці – 3,8-6,3 Бк/кг при нормі 100 Бк/кг. 9.3.2. Радіоактивні відходи. На Хмельницькій АЕС стосовно сформованої системи поводження з радіоактивними відходами (далі РАВ) діють програми, положення, інструкції, які визначають конкретний порядок дій з поводження з РАВ на станції. У процесі експлуатації ХАЕС утворюються рідкі, тверді, та газоподібні радіоактивні відходи. Рідкими радіоактивними відходами є : - Концентровані сольові розчини від переробки трапних вод, вод спецпральні; - Відпрацьовані іонообмінні смоли фільтрів установки СВО; - Шлами. Твердими радіоактивними відходами є відпрацьовані внутрішньокорпусні пристрої реактору, деталі насосів, трубопроводи, арматура, теплоізоляція, фільтри систем вентиляції, обтирочні матеріали, бавовняний та плівковий спецодяг, використані засоби індивідуального захисту, тара дерев”яна, різноманітні будівельні відходи та інше. Газоподібними радіоактивними відходами є: Здувки неконденсованих газів та летучих аерозолів з воздушників устаткування, працюючих на радіоактивних середах; Повітря відведене з робочих приміщень. Газоподібні відходи перед викидом в атмосферу підвергаються очищенню. До системи збору, зберігання і видалення радіоактивних відходів відносяться : 80

- Система газоподібних викидів; - Система збору та зберігання рідких радіоактивних відходів (СРВ); - Система глибокого випарювання рідких радіоактивних відходів (УГУ – 1 – 500); - Система поводження з твердими радіоактивними відходами. Поводження з радіоактивними відходами на ХАЕС здійснюється у відповідності з процедурами описаними в «Инструкции по обращению с радиоактивными отходами на ХАЭС» № 0.ЦД.4748.ИЭ – 06. В процесі поводження з твердими ( далі ТРВ) та рідкими ( далі РРВ) радіоактивними відходами підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом дезактивації та поводження з РАВ (ЦДПРВ) і хімічним цехом (ХЦ). З питань радіаційного моніторингу відходів підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом радіаційної безпеки (ЦРБ). На ХАЕС діє система обліку, нормування, планування, контролю та звітності при поводженні з РАВ. Система реалізується через комплекс організаційних заходів, які забезпечують взаємодію, розмежовують обов”язки , права та відповідальність структурних підрозділів і адміністративно–управлінського персоналу ХАЕС в сфері поводження з РАВ. Планування діяльності з поводження з ТРВ підрозділяється на : - Перспективне планування : планування робіт з поводження з РАВ на довгостроковий період часу; планування робіт з поводження з РАВ на рік - Оперативне планування : планування робіт з поводження з РАВ на період ППР; місячне планування поводження з РАВ; планування разових робіт, при яких утворюються РАВ. Основним документом планування діяльності з поводження з РАВ на довгостроковий (трирічний) період часу на ХАЕС є «Програма мінімізації радіоактивних відходів у ВП «Хмельницька АЕС» № 0.ЦД.2800.ПМ – 06. Річне планування робіт з поводження з ТРВ здійснюють підрозділи ХАЕС, зайняті на роботах в ЗСР.Планування включає у себе: - підготовку та обґрунтування проектів цехових планів (лімітів) на утворення РАВ на рік; - розробку заходів з мінімізації РАВ на рік. Для адміністративного контролю за рівнем утворення / надходження ТРВ щорічно розробляються та вводяться наказом по станції ліміти утворення ТРВ для підрозділів. Ліміти установлюють на календарний рік граничні значення об”ємів утворення ТРВ для кожного цеху окремо. Крім того, з періодичністю 1 раз у 3 роки розробляються / переглядаються контрольні рівні (КР) утворення / надходження ТРВ. КР – це затверджені експлуатуючою організацією граничні значення обсягів утворення / надходження ТРВ на календарний період – рік. КР розробляються / переглядаються на підставі аналізу статистичних даних по утворенню / надходженню РАВ за п”ятирічний період часу. Дотримання КР контролюється експлуатуючою організацією. 81

Інформація про РАВ документується, зберігається та аналізується. На підставі аналізу розробляються заходи з мінімізації РАВ. РАВ класифікуються за агрегатним станом та радіаційними параметрами згідно вимог «Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України» ДСП 6.177-2005- 09-02. За питомою активністю та відомим радіонуклідним складом РАВ класифікуються на низько-,середньо- та високоактивні РАВ. Збір ТРВ на робочих місцях, сортування за групами активності та їх транспортування до централізованих місць збору РАВ провадиться особами , безпосередньо виконуючими роботи з радіоактивними речовинами та устаткуванням , яке має радіоактивне забруднення, або особами, спеціально виділеними для цієї роботи. Збір та завантаження РАВ на місцях проведення робіт провадиться суворо роздільно в залежності від : Категорії РАВ («чисті»-«брудні») : - агрегатного стану (тверді-рідкі) - складу (теплоізоляція- металеві – кабельна продукція- інші відходи). Система обліку РАВ на ХАЕС включає в себе: - первинний облік утворення РАВ за окремими операціями, технологіями, видами робіт, робочими місцями, які повинні бути організовані цехами; - облік ТРВ, які надходять від підрозділів ХАЕС для тимчасового зберігання в СТРВ СК; - облік РРВ(сольового плаву), котрі утворюються при переробці кубового залишку та надходять для тимчасового зберігання в БЗ СТРВ; - облік РАВ в сховищах ХАЕС, інвентаризація РАВ; Облік РАВ здійснюється в об”ємних, вагових одиницях активності. Контролю підлягають облікові параметри та фізико-хімічні властивості РАВ. Кількість РАВ, що утворилися за 2007 рік на ХАЕС Тверді радіоактивні відходи(ТРВ) Табл..9.3.2.1. Категорія ТРВ

1 2 3

Кількість утворених ТРВ з 1.01.07 р. по 1.01.08 р. Об”єм, м3 Питома активність, КБк/кг 319,35 18,8

Об”єм, м3

Передано на переробку* Питома активність, КБк/кг -

Низько активні Середньо 0,73 7,6*104 активні Високо 0,13 ›1,0*107 активні *на даний час переробка ТРВ на ХАЕС не здійснюється в зв”язку з відсутністю установок по переробці ТРВ.

Рідкі радіоактивні відходи(ТРВ) Табл..9.3.2.2. Середньоактивні РРВ

Кубовий залишок Сольовий плав Відпрацьовані сорбенти

Кількість утворених РРВ З 1.01.07 р. по 1.01.08 р. Об”єм, м3 Питома активність, КБк/кг 169,5 3,0*104

50,0 4,2

3,1*104 1,1*103

Перероблено з 1.01.07р. по 1.01.08р. Об”єм, м3 Питома активність, КБк/кг 210 2,6*104

Відправлено на тимчасове зберігання Об”єм, м3 Питома активність, КБк/кг Продукт переробки кубового залишку на УГУ – 1-500-сольовий плав 50 3,1*104 4,2 1,1*103

Кількість РАВ, що зберігаються на ХАЕС. Тверді радіоактивні відходи(ТРВ). Табл..9.3.2.3. Найменування сховища СТРВ СК

Категорія ТРВ низькоактивні Середньо активні високоактивні

Проектний об”єм, м3 1081,5 4925,46 361,2

Ступінь заповнення,м3 3727,7 111,3 8,259

Рідкі радіоактивні відходи(РРВ). Табл..9.3.2.4. Найменування сховища

Середньоактивні РРВ

Проектний об”єм, м3

Ступінь заповнення,м3

СРРВ

Кубовий залишок

2100,0

441,0

БЗ СТРВ комірка 101/9

Відпрацьовані сорбенти,шлами Сольовий плав

200,0 840,0

155,6 575,2

240,0

175,2

Майданчик «ББ-куб»

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1 Ведення сільського господарства в області Сільськогосподарське товарне виробництво у 2007 році характеризувалося наступними основними показниками: площі у всіх категоріях господарств зернових і зернобобових становить 484,8 тис. га., цукрові буряки – 35,6 тис. га., картопля – 71,8 тис. га.. При цьому зібрано: зернових – 1246 тис. т., цукрових буряків – 1343 тис. т., картоплі – 1433 тис. т.. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у Хмельницькій області Під посіви сільськогосподарських культур урожаю 2007 року в області було внесено 410525 центнерів мінеральних добрив у перерахунку на 100 % поживних речовин, в тому числі: азотних - 221841 цнт., фосфорних - 92231 цнт., калійних - 96453 цнт., органічних добрив внесено 828537 тонн. Загальна посівна площа під урожай поточного року, удобрена мінеральними добривами складає 419764 га, а органічними добривами 26985 га. Під багаторічні насадження урожаю 2007 року внесено всього мінеральних добрив у перерахунку на 100% поживних речовин 844 центнера, в тому числі: азотних - 363 цнт,, фосфорних - 244 цнт, калійних - 237 цнт., органічних добрив внесено 1697 тонн. 10.3. Використання пестицидів та проведених міроприємств із захисту рослин Таблиця 10.3. Заходи 1. Використано пестицидів. тонн

Обсяги 1127,3

2. Здійснено захисні заходи тис.га. Всього В т. ч. проти шкідників Хвороб Бур’янів Десикація

1207,5 315,07 264,13 606,89 21,46

11 ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання За результатами 2007 року підприємствами та організаціями області використано 1865,3 тис. Тонн паливно-енергетичних ресурсів ( в перерахунку на умовне паливо). Порівняно з попереднім роком обсяги споживання зменшились на 3.4%. Причому використання теплоенергії та палива зменшилось, відповідно на 6.1% і 5.1 %, а електроенергії – збільшилось на 4.5%. 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Динаміка обсягів використання паливно-енергетичних ресурсів. Паливно-енергетичні ресурси Всього, тис. т ум. палива У тому числі Котельно-пічне паливо, тис. т ум. палива Теплоенергія, тис. Гкал Електроенергія, млн. кВт год

2000 1522,0

2005 1845,7

2006 1930,0

2007 1865,3

919,0 1447,0 1090,0

1224,5 1463,7 1137,0

1239,5 1775,2 1185,3

1176,1 1667,3 1238,3

Обсяги споживання окремих видів енергетичних матеріалів Види енергетичних матеріалів Газ природних, млн.м3 Кам’яне вугілля, тис.т Бензин моторний, тис.т Газойлі (паливо дизельне), тис. Т Мазути топкові важкі тис. т

2000 646,4 112,5 50,5 132,2 39,4

2005 960,5 82,5 42,3 88,8 7,1

2006 977,1 82,7 39,1 89,7 3,5

2007 661,2 433,6 39,1 92,9 2,1

11.3. Енергоемність Виходячи із завдань програми енергозбереження в Хмельницькій області підприємства більш уважно відносяться до питань енергозбереження в умовах виробництва, витрати на розробку і впровадження енергозберігаючих заходів склали близько 110,4 млн. грн. За підсумками 2007 року: в області зекономлено 25,4 тис. Тонн паливно-енергетичних ресурсів (в умовному обчисленні), на суму близько 26 млн. грн., у тому числі: - електроенергії – 20,0 млн. кВт. год, - природного газу – 10,3 млн. куб. м, - теплоенергії – 33,8 тис. Гкал, - інших видів ПЕР – 918,5 т. Ум. палива. Значні обсяги енергоресурісів защаджені промисловими підприємствами. В області проводиться певна робота щодо впровадження енергозберігаючих технологій, які дають можливість скоротити споживання природного газу. Так, запроваджено проект щодо переведення з природного 85

газу на вугілля на підприємствах по виробництву цементу, вапна та гіпсових сумішей. Це дозволило за 2007 рік змінити структуру використання палива, скоротити обсяги використання природного газу на 76,7 %. За період дії Державної програми підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, малої електро та теплоенергетики в області відновлено 8 малих ГЕС. У 2007 році всього в області діяло 11 ГЕС, ними передано в електромережі 19,4 млн. кВт год електроенергії. В області звертається увага на використання нетрадиційних видів палива. Так, підприємствами переробної промисловості для власних потреб застосовуються відходи переробки сільськогосподарської сировини, відходи деревини, що дає можливість відмовитись від використання природного газу. В області започатковано виробництво устаткування для виготовлення паливних брикетів з відходів переробки сільськогосподарської сировини (гречаної лузги). Економії енергоресурсів сприяло і використання підприємствами області вторинних горючих і теплових ресурсів, за рахунок чого у 2007 році було зекономлено 6,4 тис. Тонн умовного палива, що складало 0,3 % від загального обсягу витрат паливно-енергетичних ресурсів. Використання вторинних енергетичних ресурсів у 2007 році Вторинні енергетичні ресурси

Використано

Всього вторинних енергетичних ресурсів, тис. т ум палива у тому числі Вторинні горючі ресурси, тис. т ум палива Відходи лісозаготівлі Відходи деревообробки Інші види Вторинні теплові ресурси, тис. Гкал Котлами-утилізаторами

6,4

Приріст, зниження (-) до 2006 ру% -15,9

5,1 0,1 2,9 2,1 7,7 7,7

-20,3 1,0 -30,6 -2,2 7,1 7,1

11.4. Енергоспоживання на основі відновлюваних джерел Використання вторинних горючих ресурсів, а саме відходів лісозаготівлі та деревообробки, які утворюються в результаті проведення технологічних вирубок лісу та при виробництві пиломатеріалів на підприємствах лісового господарства, дозволило цим підприємствам майже повністю задовольнити власні потреби у паливі. Інформація щодо енергоемності у Головному управлінні на даний час відсутня. Проте аналіз результатів використання паливно-енергетичних ресурсів в області у 2007 році показав, що: - використання паливно-енергетичних ресурсів в цілому по області порівняно з попереднім роком зменшилось на 3,4 %; - основними споживачами – промисловими підприємствами використано енергоресурсів менше на 7,5 % при зростанні обсягів промислової продукції на 14,5%; - виробництво переважної більшості продукції здійснювалось при зменшенні питомих витрат енергоресурсів на одиницю продукції. 86

12.ТРАНСПОРТ Перевезення пасажирів здійснюються автомобільним, залізничним, водним (морським, річковим), повітряним, міським електричним, спеціальними видами пасажирського транспорту та спеціальними видами транспорту, які складають єдину транспортну сітку. Кожен вид пасажирського транспорту відрізняється від іншого переліком характерних технічних особливостей, головними з яких є застосовані транспортні засоби (рухомий склад) та шляхи сполучення (наземні, водні, повітряні). Пасажирський автомобільний транспорт перетворився на один з основних та найбільш поширених видів пасажирського транспорту країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечуючи масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів та легкових автомобілів. Пасажирські перевезення (міські, міжміські, внутрішньорайонні і внутрішньообласні) здійснює автомобільний транспорт загального користування – автобуси, таксі. Міські перевезення характерні невеликою протяжністю маршрутів, частими зупинками і частою зміною пасажирів. Міжміські перевезення відрязняються від міських великою протяжністю маршрутів, порівняно незначною кількістю зупинок і незначною зміною пасажирів. Головною проблемою пасажирського транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає: незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів;недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях. 12.1 Пасажирообіг Пасажирообіг порівняно з минулим роком зменшився на 1,42%. У 2007 році перевезено 1115,8 млн.пасажирів, що менше відповідного минулого року на 16,05 млн.пасажирів. Динаміка обсягів перевезених пасажирів підприємствами автомобільного транспорту всіх форм власності і підпорядкування характеризується таким чином: Динаміка паса жирообігу автомобільного транспорту Табл.12.1.1. Пасажирообіг автомобільного транспорту, млн.пас.км.

2005 1139,17

2006 1131,85

2007 1115,8

12.2 Вантажообіг Вантажообіг порівняно з минулим роком зменшився на 1,34%. У 2007 році вантажообіг становив 1588,4 млн.ткм., що менше відповідного минулого року на 21,73 млн.ткм. Динаміка обсягів перевезених вантажів підприємствами автомобільного транспорту всіх форм власності і підпорядкування характеризується таким чином: Динаміка вантажообігу автомобільного транспорту Табл.12.2.1 Вантажообіг автомобільного транспорту, млн.ткм.

2005 1248,7

2006 1610,13

2007 1588,4

12.3.Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Табл.12.3.1. Тип автомобіля

Всього

Автомобілі – всього В тому числі : легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші транспортні засоби

Тільки бензин

Тільки дизпаливо

2005 153493 113382

2006 167648 128195

2007 179517 135714

2005 133387 106858

2006 145662 122252

2007 149628 126454

2005 18579 6273

2006 20002 5485

2007 26951 8282

Зріджений нафтовий газ 2005 2006 4 0 4 0

9853 8984 1937 4812 12408

8561 8174 1939 4480 14097 2202

9160 8214 2391 5281 15962 2795

7394 8572 314 2729 7645

6164 5954 223 2218 7144 1707

6211 5740 211 2164 6938 1910

2194 2331 1605 1545 4407

2099 2150 1694 1604 6525 445

2512 2374 2158 2332 8492 801

4 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0

Стиснений газ 2007 0 0

2005 219 38

2006 88 9

2007 80 10

0 0 0 0 0 0

53 29 1 72 23

17 6 8 31 17 0

29 8 1 9 23 0

Стиснений природний газ і бензин 2005 2006 2007 1302 1896 2858 209 449 968

Дизпаливо та стиснений природний газ 2005 2006 2007 0 0 0 0 0 0

212 105 17 466 333

0 0 0 0 0

281 64 14 627 411 50

408 92 21 776 509 84

0 0 0 0 0 0

12.4.Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Табл.12.4.1. Тип автомобіля Автомобілі – всього В тому числі : легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

2005 153493 113382

2006 167648 128195

2007 179517 135714

До 3років включно 2005 2006 2007 12756 15947 22348 11232 14443 20419

9853 8984 1937 12408 4812 2117

8561 8174 1939 14097 4480 2202

9160 8214 2391 15962 5281 2795

238 60 37 552 400 237

Всього

257 89 41 543 324 250

398 90 63 613 410 355

Від 3,1 до 5 років включно 2005 2006 2007 6037 6943 10725 4877 5631 8903

Від 5,1 до 10 років включно 2005 2006 2007 13002 13374 19304 8983 7607 11371

2005 121696 88290

2006 131405 100514

2007 127140 95021

162 34 38 428 362 137

636 119 416 1837 748 263

8817 8772 1446 9591 3302 1480

7549 8052 1270 9533 3141 1325

7832 8048 1447 10042 3374 1376

153 12 42 548 341 216

166 52 45 849 396 314

602 21 586 3473 674 411

764 24 836 4458 1101 750

Більше 10 років

12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення Згідно покладених завдань Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області здійснює заходи щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в частині забезпечення екологічної безпеки. З метою оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з забрудненням навколишнього природного середовища Хмельницької області, спільним Наказом від 04.04.07р. №1 Головного управління МНС України в Хмельницькій області, Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області затверджено План взаємодії при виникненні надзвичайних ситуацій. Протягом 2007 року на території області виникла надзвичайна ситуація, що призвела до негативних екологічних наслідків. Так, 24.07.07р. біля с.Гуменці, Кам'янець-Подільського району стався розлив нафтопродуктів із автоцистерни на земельну ділянку в смузі відводу автомобільної дороги. Відповідальну особу – приватного підприємця Шкляра М.Г. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 170 грн., шкоду завдану навколишньому природному середовищу в сумі 1480 грн. відшкодовано. За період діяльності Інспекції протягом 2007року на території області надзвичайних ситуацій загальнодержавного значення не виникало. 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1 Екологічна політика України Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Зміцнення власного економічного потенціалу, розвиток державності, врегулювання проблем перехідного періоду – основні чинники, які забезпечують динамічність соціально-економічної системи України, благополуччя та добробут людей. Проте сучасний стан розвитку, перетворення, які відбуваються в нашій державі, здійснюються в складних, часом екстремальних екологічних умовах. Природне середовище в Україні зазнає подальшого техногенного навантаження і склалася ситуація, коли природа вже неспроможна відновити 90

порушену екологічну рівновагу. Однак подальший розвиток економіки призводить до нових і підсилює наявні антропогенні впливи на довкілля, в тому числі і природні ресурси. Виходячи з цього, одним із найскладніших завдань на сучасному етапі розвитку є докорінна екологічна реконструкція всієї господарської діяльності нашої країни, забезпечення сталого розвитку народногосподарського комплексу. До головних складових механізму реалізації державної екологічної політики належать: - державна інституційна інфраструктура проведення природоохоронної політики; - законодавчо-правовий механізм регулювання виробничої діяльності юридичних і ізичних осіб щодо охорони; - економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля В останні роки екологічне законодавство, в якому визначені повноваження відповідних органів правозастосування, значно поновилося, при цьому ці повноваження не завжди узгодженні. В Україні прийнята Конституція, де закріплено ряд нових і принципових положень, які мають відношення до правозастосування і потребують наукового аналізу. Значно розширюється судове правозастосування, що обумовлює необхідність з’ясування співвідношення повноважень судових, прокурорських, природоохоронних та інших органів в галузі застосування норм екологічного права. Іде процес прийняття нових законів, які визначають повноваження у галузі застосування норм екологічного права відповідними органами виконавчої влади України. У 1997 році в нашій країні було розроблено і на урядовому рівні схвалено концепцію сталого розвитку, якою передбачено впровадження економічних механізмів природокористування і природоохоронної діяльності, зокрема створення екологічних банків, основними напрямами яких повинні стати: кредитування й фінансування підприємств і організацій, які виробляють екологічно чисту продукцію; фінансова підтримка екологічних проектів, спрямованих на охорону водних ресурсів у районах, та екологічного бізнесу; впровадження так званих “екологічних вкладів”, частина коштів яких використовується для підтримки екологічних програм; надання цільових водоохоронних кредитів підприємствам та окремим громадянам (як заохочення, власники таких вкладів можуть, наприклад, одержати житло в екологічно чистих районах тощо); розповсюдження екологічних лотерей, кошти від продажу яких спрямовуються в основному на природоохоронні заходи; підтримка наукових досліджень та розробок з екологічних проблем захисту водних систем; створення в структурі банків спеціальних підрозділів екологічної орієнтації, служб із екологічного аудиту та екологічного маркетингу. 91

13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Перехід України до сталого розвитку можливий при переорієнтації науково-технологічного прогресу на створення ресурсо-, енерго- і водозберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати використання наукомістких технологій із поступовим витісненням ресурсомістких, а також відповідна зміна у структурі зовнішньої торгівлі, а саме: переважання експорту природних ресурсів із тенденцією його збільшення щодо високоякісної наукової продукції. Держава має перейти до засобів непрямого регулювання. Світова практика свідчить, що для вирішення регіональних проблем з великим ефектом застосовується і податкова політика. Саме податки (платежі за забруднення) мають стимулювати розміщення і розвиток найнеобхідніших суспільству виробництв, і навпаки, обмежувати неефективні за економічними, соціальними критеріями або небезпечні для довкілля види діяльності. В Україні потрібно також застосувати з врахуванням світового досвіду прямі й непрямі методи еколого-економічного регулювання, зокрема: встановлення економічних обмежень на господарську діяльність; створення систем екологічної сертифікації, послуг і інших об’єктів; впровадження в практику процедури заявки про вплив на навколишнє середовище; ліцензування господарської та іншої діяльності; комплексна еколого-економічна експертиза; створення екологічно справедливого ринку, при якому не отримує переваг у конкурентній боротьбі продукція з найгіршими екологічними характеристиками або яка виробляється за технологіями з відносно нешкідливим впливом на навколишнє середовище, а також знімається з обігу на ринку продукція, небезпечна для здоров’я і навколишнього середовища; зміна податкової політики в галузі охорони та раціонального використання довкілля; запровадження системи екологічного страхування (із прийняттям Закону “Про екологічне страхування”; запровадження системи екологічного аудиту; врахування природного фактора при економічній оцінці господарських рішень. 13.4. Державний контроль Відділом інструментально-лабораторного контролю відбиралися проби на 122 підприємствах, відібрано проб: 86 зворотних вод і 179 поверхневих вод, 97 грунту, перевірено 107 джерел викидів та відібрано 1215 обєднаних проб. Результати досліджень поверхневих вод свідчать, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг є помірним і суттєво не змінився в порівняні з минулим роком. Найбільше випадків з перевищення ГДК зафіксовано в р. П.Буг, Горинь, Хомора, Мукша, Тернава в основному по БПК, амонію сольовому, фосфатам. 92

Проведеними спостереженнями лабораторій встановлено, що органічних речовин в річках області коливався від 1,1 до 5,2 ГДК.

вміст

Концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецькій, Південному Бузі, Мукші, Калюсі вони перевищували нормативи ГДК. В останній період намітилась тенденція до зменшення концентрація амонію сольового та нітритів. Забруднення річок фосфатами зменшилося, проте, ще досить високі концентрації зафіксовані в річках Південний Буг, Збруч, Жванчик, Гуска. Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема, заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з минулим періодом зменшилася. Значно зменшилися концентрації солей заліза в таких річках як Дністер, Збруч, Смотрич, Мукша, Калюс, Студениця, Жванчик, Тернава, Вовк, Іква, Горинь, Хомора, Случ Цвітоха, Косецька. Вміст нафтопродуктів із перевищенням нормативів ГДК не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю. Негативно впливали на стан поверхневих вод області неканалізовані і неочищені зливові стоки. Тому заплановане будівництво очисних споруд в районних центрах, де вони відсутні, та реконструкція діючих зменшить техногенне навантаження на поверхневі води, що позитивно вплине на якість води. Значні перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів у зворотних водах виявлено у скидах очисних споруд КП «Міськводоканал» Дунаєвецької міської ради, с. Січенці, ТОВ «Білогіря молокопродукт», Волочиського ПВКГ “Джерело”, ПТРВП Авторемсервіс „Адвіс-Ріно-Авто” автотуркомплекс смт. Меджибіж Летичівського району, ТОВ „Санаторій „Товтри” смт. Сатанів, КП «Водоканал-Сервіс» та ГО „Вікторія” смт. Ярмолинці, Богдановецького КХП Хмельницького району, Шепетівської виправної колонії №98 с. Климентовичі, Райковецької виправної колонії №78 Хмельницького району Основними підприємствами-забруднювачами земельних ресурсів області були комунальні підприємства по транспортуванню та зберіганню твердих побутових відходів, а також промислові підприємства , які негативно впливали на прилеглі земельні ділянки. За результатами відібраних проб грунту, підприємствами-забруднювачами були ВАТ „АК „АДВІС”, ДП „Новатор м. Хмельницький, ВАТ „Мотор-Січ” м. Волочиськ, ТОВ „Агролєв” м. Полонне, ТОВ „Білогір”ямолокопродукт” смт. Білогір”я, ВАТ „Хмельницький цукровий завод” та полігони твердих побутових відходів в м. Ізяслав, Волочиськ, Віньківці.

Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Таблиця 13.4. № п/п 1

Назва заходу 2

Одиниця виміру 3

2005 4

Роки 2006 5

2007 6

Кількість перевірених об'єктів

од.

3437

3147

2177

Складено актів перевірок

од.

3437

3147

2177

од.

2437

2365

2110

чол./ грн.

2359 / 109822 1815 / 75598

2269 / 110788

2060/146444,00

1780 / 68357

2008/96060

222/621759

179 / 779817,12

3. 4. 5. 6. 7.

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адмінвідповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред'явлено претензійнопозовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

чол./ грн. од./грн.

177/376997

од./грн.

110/217538 185 / 596665 116 / 339737,53

од.

Кількість об'єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

189

148

11.1. на спеціальне водокористування

од.

159

135

113

од.

10.

11.

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

у т.ч. на скиди у водні об'єкти 11.2. на викиди в атмосферне повітря 11.3. 12.

13.

на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

13.5.Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Відділ інструментально-лабораторного конторлю є структурним підрозділом Держекоінспекції в Хмельницькій області. У своїй діяльності відділ керується чинним законодавством України, Указами Президента України, Постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, положеннями про Мінприроди України, Держекоінспекцію в Хмельницькій області, метрологічну службу Міністерства, нормативними документами Мінприроди України, Держспоживстандарту України, наказами, розпорядженнями, рішеннями колегії Мінприроди України. Відділ, відповідно до вимог конкретних стандартів і МВВ, оснащується необхідними ЗВТ, допоміжним обладнанням для відбору проб, вимірювань параметрів газопилового потоку та концентрацій ЗР, включаючи підготовку проб до вимірювань. Політика в галузі якості вимірювань, сформована керівництвом Держекоінспекції в Хмельницькій області, відділу, впроваджується та на практиці діє як система якості вимірювань. Система якості вимірювань відділу є сукупністю організаційної структури, процедур, методик і ресурсів. Реалізація системи якості під час проведення робіт як у виробничих, лабораторних приміщеннях відділу, так і за його межами (при відборі проб, вимірюванні показників безпосередньо на джерелах забруднення довкілля тощо), спрямована на забезпечення та підтримування високої якості вимірювань при сталій галузі діяльності відділу, та у відповідності до вимог ДСТУ ISO/IES 17025, критеріям атестації.. Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» відділ проводить вимірювання тільки за умови його атестації на право виконання вимірювань показників у відповідних галузях та об’єктах вимірювань. Відділ атестований 12.11.2007 р., вимірювання можуть виконуватись тільки протягом терміну, встановленого Свідоцтвом атестації відділу , до 11.11.2012. Протягом встановленого терміну атестації відділ повинен відповідати критеріям атестації та виконувати вимірювання тільки тих показників і тільки за МВВ, зазначеними в матеріалах атестації. Вимірювання показників здійснюються тільки за МВВ, що відповідають вимогам ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і допущені Мінприроди України до використання, всі ЗВТ відповідно графіку проходят повірку. Головною метою системи стандартів у галузі охорони довкілля та покращення використання природних ресурсів (у подальшій охороні довкілля) є регламентація раціональної взаємодії між діяльністю людини та навколишнім середовищем, що забезпечує збереження та поновлювання природного багатства, раціональне використовування природних ресурсів, рівноваги між розвитком виробництва та стійкість навколишнього середовища. Система являє собою комплекс взаємозв”язаних державних стандартів, спрямованих на те, щоб попередити прямий та непрямий вплив результатів діяльності суспільства на довкілля та здоров”я людини .У систему входять 95

комплекси стандартів з охорони та раціонального використання вод , захисту атмосфери, охорони та раціональному використанню грунтів , покращення використання флори та фауни, охорони перетворення ландшафтів, охорони та раціональному використовуванні надр. Стандарти визначають методи визначень стану природних об”єктів, розрахунку гранично допустимих викидів забруднюючих речовин . У стандартах установлюються норми гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та методи їх визначень, а також стану природних ресурсів, запобігаючи згубному впливу на природне середовище. Метрологічне забезпечення об”єднання складових частин і компонентів системи моніторингу довкілля здійснюється на основі: - дотримання під час здійснення вимірювань показників і параметрів об’єктів довкілля вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; - єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метрології та сертифікації вимірювального, комп’ютерного і комунікаційного обладнання; - єдиної нормативно – методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність вимірювань і результатів оброблення екологічної інформації в усіх складових частинах цієї системи. 13.6.Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза здійснюється як складова частина комплексної державної експертизи у відповідності Постанови КМУ від 11 квітня 2002 року №483 „Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” Виконання державної екологічної експертизи здійснюється у відповідності Закону України „Про екологічну експертизу”. Відділом державної екологічної експертизи держуправління охорони навколишнього природного середовища в області розглянуто 110 матеріалів проектно–кошторисної документації будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об’єктів різного призначення. 68 матеріалів розглянуто у складі комплексної державної експертизи, відповідальними виконавцями якої були обласні служби “Хмельницькінвестекспертиза” і “Облагроінвестекспертиза”. У зв’язку з невідповідністю проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства, неповним висвітленням впливу запроектованих об’єктів на навколишнє середовище 24 комплекти проектних матеріали було направлено на доопрацювання. Міжрайонним відділом погоджувальної діяльності державного управління охорони навколишнього природного середовища розглянуто 568 матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів, у тому числі 64 під промислове будівництво (табл. 13.6). Найбільш проблемними об’єктами, проектні матеріали яких розглядаються екологічною експертизою, були проекти будівництва другої черги водогону від с. Чернелівка до м. Хмельницький, очисних споруд, 96

АГНП (автомобільних газонаповнювальних пунктів). Як і в попередні роки, найбільш гострою проблемою цих об’єктів стало місця їх розташування. Через відсутність попередньої оцінки впливу таких об’єктів на стан навколишнього природного середовища, частіше порушувались нормативні вимоги щодо надання земельних ділянок для їх цільового використання. У 2007 році відділом було розглянуто 25 звернень від депутатів (районної та обласної рад), громадян та 2 інформаційні запити будівництва еколого - небезпечних об’єктів, забудови територій, надання інформації ( 14 – щодо будівництва другої нитки Чернелівського водозабору, 2 – щодо відновлення роботи ДП ”Довжоцький спиртовий завод”, щодо розширення полігону ТПВ м. Кам’янець-Подільського, щодо виробництва холодної прокатки з відділенням травлення і лінії гарячого безперервного цинкування на Кам’янець-Подільському ВАТ „Модуль”, знищення непридатних та заборонених ХЗЗР в Дунаєвецькому районі, на ВАТ „Агрохім ” м.Волочиськ, с.Українка Білогірського р-ну щодо скидання стічних вод без очистки, по смт. Нова Ушиця щодо будівництва автогазонаповнюючого пункту). Еколого–експертна та погоджувальна діяльність у 2007 р. Таблиця 13.6. № 1. 1.1 1.2 2. 3. 4. 4.1

110 68

Позитивно оцінено, кількість 86 52

Негативно оцінено, кількість 24 16

42 0

34 0

8 0

19,05 0

110

21,8

568

0,0

Загальна кількість

Виконання робіт Загалом проведено експертиз З них: - у рамках комплексної державної експертизи - самостійно Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів) Загалом розглянуто матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів у тому числі під промислове будівництво (промислові об’єкти)

% відхилених 21,8 23,5

При цьому не погоджено зайняття: ріллі – 0 га, лісів 1 групи – 0 га.

13.7 Екологічний аудит Екологічний аудит у 2007 році в області не проводився. 13.8.Екологічний моніторинг В області функціонує багатовідомча система спостережень за об’єктами навколишнього природного середовища, що здійснюється у відповідності з “Положенням про державну систему моніторингу спеціально уповноваженими державними органами (табл. 13.8.1). Координацію діяльності суб’єктів регіональної системи моніторингу здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Хмельницької області.

Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень Таблиця. 13.8.1.

№

1 1

2 3 4 5 6 7 8

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС (Гідромет) МОЗ Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держводгосп Держкомзем Держбуд

Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень поверхневі води річки та моря промислові водоймища підзем атмосферне викиди в ні джерел джерел повітря атмосферу води скидів скидів решта решта стічних стічних вод вод 3 4 5 6 7 8 9 83 59 78 137

ґрунти

10 15

2 13 -

5 69 82

139 39

69 30

9 -

Спостереження за станом поверхневих вод велося на 62 створах державного та місцевого значення і охоплювало 19 водних об’єктів області. Держуправління охорони навколишнього природного середовища здійснювало відбір проб та їх аналіз один раз у квартал в 48 створах 18 річок. Обласний центр з гідрометеорології вів спостереження за Південним Бугом щомісячно на 2-х створах, його притокою – Бужком (1 створ) та Случем (2 створи) – два рази в квартал. Регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів (РВ КВВР) аналізував проби води раз у місяць на постах спостереження Дністра, Случа і Хомори, та один раз у квартал – на постах спостережень за Південним Бугом і Горинню. Моніторинг за рівневим режимом та забрудненням підземних вод забезпечувався Подільською гідрогеологічною партією у 28 пунктах спостереження один раз у рік. Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відслідковувався обласним центром з гідрометеорології щомісячно на 2 постах спостереження у м. Хмельницькому, радіоактивних речовин в атмосферних випадіннях і аерозолях – на Шепетівському гідрометеорологічному посту та кліматичними умовами області – на 5-ти метеостанціях. Кількість виміруємих інгредієнтів та постів спостережень за станом атмосферного повітря залишилась без змін в порівняні з попередніми роками. Лабораторією державної екологічної інспекції в Хмельницькій області проводились заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах області . Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” визначав ступінь забруднення рільних земель на 30 пунктах спостереження 2 рази в рік та радіологічні дослідження на 15 контрольних ділянках, розташованих по 98

„розі вітрів” 30-ти км зони Хмельницької АЕС і 2-х ділянках в зоні посиленого контролю. Спостереження за станом грунтів проводились державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області на землях природоохоронного, сільськогосподарського призначення та землях промисловості та населених пунктів. Обласна санітарно-епідеміологічна станція вела спостереження за станом поверхневих вод І категорії на 4-х створах у місцях розташування водозаборів та ІІ категорії у 65 створах – у місцях масового відпочинку населення, а також за станом атмосферного повітря і ґрунтів у межах санітарно-захисних зон підприємств. Моніторинг радіаційного фону території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постах спостереження у мм.. Хмельницькому, Шепетівці і Кам’янці-Подільському та селищах міського типу Ямполі Білогірського району і Новій Ушиці. Взаємодія із суб’єктами моніторингу сусідніх областей здійснювалася у відповідності із Планом спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між держу правліннями охорони навколишнього природного середовища Рівненської, Вінницької, Тернопільської і Чернівецької областей шляхом щоквартального обміну відповідною інформацією. Варто, також, зазначити, що фінансові та матеріальні труднощі сьогодення не сприяли розвитку системи спостереження за довкіллям області, зміцненню матеріальної бази суб’єктів моніторингу, своєчасному забезпеченню їх хімреактивами, транспортом тощо. Особливо негативно позначились ці обставини на діяльності установ з обмеженими можливостями одержання позабюджетних коштів на ведення необхідних досліджень стану природних ресурсів та низьким рівнем оплати праці їх працівників. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів Табл. 13.8.2. № з.п.

1 1.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

2 Комплексна програма охорони довкілля Хмельницької області. Затверджена рішенням восьмої сесії обласної ради №11 від 24 листопада 1999 р., м. Хмельницький Програма моніторингу довкілля Хмельницької області на 2005-2009 роки. Затверджена рішенням сімнадцятої сесії обласної ради №13-17/2005 від 27 квітня 2005 р., м. Хмельницький Регіональна програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області на 2002-2008 рр. Затверджена рішенням третьої сесії обласної ради №14 від 26.09.2002 р., м. Хмельницький

Суб´єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області. Хмельницький регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів. Хмельницька обласна санітарноепідеміологічна станція. Хмельницький обласний центр з гідрометеорології. Подільська гідрогеологічна партія. Обласний державний проектнотехнологічний центр родючості ґрунтів та сільськогосподарської якості продукції “Облдержродючість”.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Вдосконалити систему моніторингу довкілля області. Привести систему у відповідність з Положенням про державну систему моніторингу довкілля в області, налагодити більш повне інформування населення щодо екологічної ситуації регіону.

Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля Таблиця. 13.8.3. №

Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3 Система діє з 1993 року

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 Обласний природоохорон-ний фонд -80,0

1 1

2 Регіональна система моніторингу поверхневих вод

Регіональна система моніторингу атмосферного повітря

Система діє з 1993 року

Обласний природоохорон-ний фонд -10,0

Регіональна система моніторингу грунтів

Система діє з 1993 року

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5 Можливість більш детального спостереження та оцінки стану поверхневих вод Можливість більш детального спостереження та оцінки стану атмосферного повітря Можливість більш детального спостереження та оцінки стану грунтів

13.9. Економічні засади природокористування Протягом 2007 року до області надійшло 74297,373 тис.грн. за використання природних ресурсів , що порівняно з попереднім роком в 1,23 рази більше (табл.13.9.1) Справляння збору за спеціальне користування природними ресурсами тис.грн. Таблиця 13.9.1. Назва плати Плата за землю Збір за спецвикористання лісових ресурсів Збір за спецвикористання водних ресурсів Плата за користування надрами Всього

2005р. 38631,400 3803,500 4017,800 8710,000 55162,700

2006р. 42921,3 4555,0 4296,5 9523,1 60295,9

2007р. 52149,234 7945,793 5753,330 8449,016 74297,373

13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності У відповідності до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Державного бюджету на 2007 рік кошти від зборів забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між Державним фондом охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС) , обласним фондом ОНПС та місцевими (селищними, сільськими фондами ОНПС). Кошти обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища використовуються відповідно до Постанови КМУ №1147 від 17 вересня 1996 року „Про затвердження видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” із змінами та доповненнями (останні зміни 2 жовтня 2003р. ПКМУ №1534). З врахуванням пріоритетності та першочерговості у здійсненні природоохоронних заходів в області, діє економічний механізм використання коштів від зборів зв забруднення навколишнього природного середовища. За поданням держуправління охорони навколишнього природного середовища в області рішенням сесії Хмельницької обласної 100

ради затверджується Перелік природоохоронних заходів, які фінансуються за рахунок вищезгаданих коштів. Аналіз залучення на будівництво коштів засвідчує, що діючий механізм фінансового забезпечення будівництва природоохоронних об'єктів має певні вади, а саме:  - велика розбіжність між потребою у фінансуванні і реальним фінансуванням будівництва;  - розпорошення незначних коштів по багатьох одночасно споруджуваних об'єктах, що не дозволяє отримати кінцевий результат в процесі реалізації природоохоронного заходу для суттєвого покращання екологічної ситуації;  - недостатня роль державного бюджету і фондів ОНПС у вирішенні завдань фінансування регіональних природоохоронних програм (наприклад, в економічно розвинутих країнах питома вага державного бюджету у фінансуванні екологічних заходів складає 40 – 60%, а цільових державних програм – ще більше);  - нецільове використання коштів, які надходять до державного і місцевого бюджетів за спеціальне використання природних ресурсів. Фінансування природоохоронних заходів у 2004-2007 рр Таблиця 13.9.1.1. тис.грн. Рік Обсяги фінансування природоохоронних заходів

2004

2005

2006

2007

4039,3

2051,1

2411,7

13763,3

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Таблиця 13.9.1.2. тис.грн. № 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1+дані п.2)·100})

2005 96,721 1012,416 45,963 1155,100 96

Рік 2006 45,963 619,7 45,963 619,7 100

2007 45,963 1365,571 896,3 63,5

Надходження та використання коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища, Таблиця 13.9.1.3. тис.грн. № 1. 2. 3. 4. 5.

2005 214,605 404,967 269,572 350,000 56,4

Рік 2006 418,830 396,461 512,898 302,393 37,1

2007 512,393 548,617 592,957 468,053 44,1

101

Стан будівництва природоохоронних об‘єктів Таблиця 13.9.1.4. тис.грн. Вид діяльності

Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

план

2005 факт

1222,6

100

план

Рік 2006 факт

план

2007 факт

300

100

5335

100

13.9.2 Стан фінансування екологічної галузі Загальні обсяги фінансування природоохоронних заходів у 2007 році склали 13763.3тис. грн.. З цієї суми виділялись кошти у сумі 5798тис.грн. з Державного бюджету, кошти у сумі 896.3тис. грн. з обласного фонду ОНПС, 67тис. грн. – кошти Українського фонду соціальних інвестицій, 6765 тис.грн. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища(ОНПС), кошти місцевих бюджетів – 237 тис.грн. 5335 тис.грн. або 39% загальних обсягів фінансування природоохоронних заходів у 2007 році склали капітальні вкладення на будівництво (реконструкцію) природоохоронних об’єктів. За рахунок цих коштів проводились роботи з реконструкції каналізаційних очисних споруд в Летичеві, Чемерівцях, Полонному, Ізяславі, Шепетівці, Білогір”ї, Староконстянтинові, Сатанові. За рахунок коштів Українського фонду соціальних інвестицій виконувались роботи по рекультивації полігону твердих побутових відходів смт.Деражня – 67тис.грн. З обласного фонду ОНПС на ліквідацію складів, перезатарювання та передачу на знищення непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Дунаєвецькому та Новоушицькому районах виділено кошти в сумі 180 тис. грн. На проведення робіт із забезпечення збирання, перезатарення та вивезення за межі України з метою знищення непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти в сумі 6765 тис.грн, за рахунок яких було перезатарено та вивезено за межі України непридатні ХЗЗР з Полонського, Староконстянтинівського, Теофіпольського, Красилівського, Ізяславського, Старосинявського, Віньковецького, Волочиського і частково Деражнянського, Хмельницького, Летичівського та Городоцького р-нів. 896,3 тис.грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища направлялися на проведення державної системи моніторингу довкілля Держуправління охорони навколишнього природного середовища (100тис.грн.) , на заходи по облаштуванню приміщень ботанічного саду загально-державного значення м.Кам”янець-Подільський (30тис.грн.) та деякі інші еколого-просвітницькі заходи. Проблемою ефективного використання коштів місцевих фондів ОНПС (селищні, сільські) є як і в попередньому році їх розпорошеність по великій 102

кількості рахунків. За цих умов кошти або залишаються на рахунках, або використовується не на першочергові природоохоронні заходи. 13.10 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження в галузі екології Центрами наукових досліджень в галузі екології були Хмельницький національний університет, Кам'янець-Подільський національний університет та Подільська державна аграрно-технічна академія. У 2007 році професорсько-викладацьким складом Хмельницького національ-ного університету проводились наукові дослідження за такими темами: “Регіональна екологія та природні ресурси Хмельницької області” (моніторинг довкілля, вплив промислового комплексу на довкілля, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, вдосконалення екологічної освіти та виховання студентства й учнівської молоді), “Фізикохімічне обґрунтування дії магнітного поля на водні розчини для розробки систем техногенно-екологічної безпеки”, “Розробка технології рециклінгу полімермістких відходів”. Продовжені розпочаті у попередніх роках науково-дослідні роботи «Дослідження рослин, віднесених до Червоної книги України Верхньобузької височини Хмельницької області», за якою подано наукове обґрунтування щодо створення нових природно-заповідних об’єктів (пам’яток природи, заказників) на території Хмельницької області. Видана монографія «Червона книга України: рослини Хмельниччини», яка містить повний список рослин області, які віднесені до міжнародних Червоних книг та списків, Червоної книги України. На основі проведених наукових досліджень підготовлено список рослин, що потребують охорони у Хмельницькій області. Завдання науково-пізнавального і культурно-виховного екологічного центру виконує ботанічний сад Хмельницького національного університету. Експозиційні колекції ботанічного саду (відділ хвойних рослин, відділ рідкісних рослин, кам’яниста гірка, японський сад, сад папоротей, подільська діброва тощо) є не тільки прикладом створення культурного середовища в урбанізованій зоні та високодекоративним ландшафтним ансамблем але, як музей живої природи, використовується в навчальному процесі та загальноосвітніх цілях. Представники флори, які характеризуються унікальними або рідкісними біологічними особливостями є гарною демонстрацією в навчальній та освітній роботі. Тематикою наукової роботи ботанічного саду Хмельницького національного університету є збереження рідкісних та зникаючих видів Волино–Поділля, які занесені до "Червоної книги України" та регіонально рідкісних рослин Хмельниччини, що є новим науковим напрямком збереження раритетного різноманіття в умовах ex sity (в культурі). Багато років досліджує рослинність Хмельницького Придністров’я кандидат біологічних наук, завідуюча кафедрою Кам'янець-Подільського державного університету Л.Г.Любінська. Темою наукових досліджень були 103

особливості деяких інвазійних видів рослин в умовах м.Кам'янець– Подільського. Колективом авторів, за керівництвом доктора біологічних наук Андрієнко Т.Л. – керівника Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ ведення заповідної справи НАН України та Мінприроди, видано науково-популярні книги „Заповідні перлини Хмельниччини” та проектовані національні природні парки „Мале Полісся” і „Верхнє Побужжя”. В Хмельницькій гуманітарно-педагогічній-академії виконується дисертаційна робота на тему „Екологічні особливості воронових ХмельницькогоПобужжя”. Стан екологічної освіти в навчальних закладах області Екологічна освіта і виховання учнівської молоді області проводиться відповідно до вимог діючих нормативних документів та плану Комплексних заходів з екологічної освіти і виховання підростаючого покоління Хмельниччини на 2006-2010 рр. За даними рай/міськ/во в Хмельницькій області нараховується 1140 учнівських об”єднань еколого-натуралістичного та природоохоронного спрямування, зокрема: “зелених патрулів” - 536, шкільних лісництв - 26 (закріплено за ними лісу 896 га),екологічних агітбригад – 193. В усіх закладах освіти області розроблено шкільні програми заходів з екологічної освіти та виховання учнів на 2006-2010рр., мета якої забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства в цілому і кожної людини зокрема. У закладах освіти області протягом 2007 року проведено на тему екології і охорони природи 271 семінар, 126 конференцій, 364 наради, 225 круглих столів, 20 телерадіопередач. На природоохоронну тематику педагогічними працівниками області було підготовлено 283 брошури, школярами випущено – 1499 листівок та 1836 плакатів із закликом охорони довкілля. Педагоги області з метою вивчення рідкісних та зникаючих видів рослин організовують з школярами екологічні експедиції у природу. Під час таких походів діти розвішують шпаківні та годівнички, впорядковують джерела та кринички, огороджують мурашники. Доброю традицією стало проведення в області Всеукраїнської акції “День довкілля” під час яких навесні 2007 року силами учнівських колективів проведено наступну роботу: посаджено лісу – 111,6 га, посаджено дерев - 338700 і кущів - 25771 шт., виготовлено і розвішано шпаківень 7505 шт., взято під охорону мурашників - 1823 шт. Взявши участь у Всеукраїнському конкурсі “До чистих джерел” учнями загальноосвітніх навчальних закладів та позашкільних установ області, очищено і впорядковано джерел 1474шт., очищено прибережних смуг 205, прибрано стихійних сміттєзвалищ 181 шт., очищено криниць і струмків 403шт. Найбільш активними учасниками цієї роботи були школярі і юннати м. Кам’янця-Подільського, Шепетівки, Нетішина, Старокостянтинова, Славути, смт. Грицева, та Городоцького, Дунаєвецького, Красилівського, Кам‘янець104

Подільського, Теофіпольського, Полонського, Старокостянтинівського, Шепетівського, Чемеровецького, Ізяславського районів. В закладах освіти області створено і діє 391 загін “зелених патрулів”, зокрема при Кам'янець-Подільській ЗОШ І-ІІІ ст. № 2. Завданням загону є охорона природи та її збагачення, боротьба з шкідниками зелених посаджень. Керує роботою “зелених патрулів” штаб, який входить до складу учнівського парламенту школи. Члени “зеленого патруля” - це учні 5-9 класів, вони мають виготовлені зелені пов’язки з написом “зелений патруль”.Патруль проводить роботу у зоні, що прилягає до школи. До його обов’язків входить охорона природи, викриття тих, хто пошкоджує зелені насадження. “Зелений патруль” стає на захист “зеленого друга” і залучає інших до боротьби за збереження природних багатств України. Під особливим контролем “зелених патрулів” Староушицької ЗОШ ІІІІ ст. Кам’янець-Подільського району сквер, який розташований недалеко від школи. На перервах учні штабу чергують, щоб ніхто з дітей не ламав гілок дерев у дворі школи та на вулиці, не забруднював території. Екологічні загони шкіл Шепетівського району проводять акції по очищенню ставків і річок. У закладах освіти щороку проходить місячник благоустрою територій шкіл екологічна акція “Зелений паросток майбутнього”, в ході якої учнівська молодь охороняє зелені насадження від пошкоджень та насаджує нові. Учнівська молодь Шепетівщини активно співпрацює з громадськими та державними природоохоронними організаціями, зокрема: УТОП, організацією ЄКАТ у Вільнюсі, Фондом Сталого Розвитку “Стара Волинь” (штаб знаходиться у смт. Гриців) Подільським екологічним товариством та ін. Учнями Полянської школи протягом року очищено 10 джерел, огороджено та впорядковано 20 мурашників. Школярами проведено рейд по запобіганню винищення рідкісних рослин у регіональному ландшафтному парку “Мальованку”. Члени МАН навчальних закладів району проводять моніторинг рідкісних та реліктових видів тварин та рослин гідрологічної пам’ятки природи. Шкільна молодь Полянської ЗОШ І-ІІІ ст. співпрацює з місцевим лісництвом. У школі діє учнівське лісництво. Постійно юні лісівники залучаються до роботи у розсаднику місцевого лісництва, силами школярів було посаджено 8 га лісу. На території “Мальованки” ними ж прокладено екологічну стежину під час екскурсії по ній діти доглядають за рослинним і тваринним світом. На одній із зупинок діти знайомляться із життям диких свиней, а також доглядають за ними. Восени 2007 року члени учнівського шкільного лісництва Полянської ЗОШ І-ІІІ ст стали учасниками Всеукраїнського зльоту юних лісівників. За результатами своєї роботи вони були відзначені організаторами зльоту грамотою Національного ЕНЦУМ. Міносвіти має намір створити на базі шкільного лісництва експериментальний майданчик. Вчитель біології Косівської ЗОШ І-ІІІ ст. Виноградська Людмила Веніамінівна розробила систему екологічного виховання школярів, шляхом залучення їх до участі у екологічних проектах, зокрема “Сільська дитино, 105

відчуй себе європейцем ”, “Екологічна активність + шкільна ініціатива = надія на майбутнє” та ряд інших. В біологічному кабінеті є міні лабораторія для визначення якості повітря, грунту та води, отримана в подарунок за успіхи в екологічному вихованні підростаючого покоління від Санкт Петербургських колег. Включившись у проект “Чиста річка” діти брали відбір води з річки на вміст хімічних речовин, визначали кількість розчиненого у воді кисню, її твердість, вивчали видовий склад рослинності берегів. Внаслідок моніторингу річки діти прийшли до висновку, що господарська діяльність людини є причиною забруднення річки Хомори. Також діти переконались, що майбутнє річки у їхніх руках. Вчителем Виноградовою у районі було організовано конкурс екологічних проектів. Спільне практичне заняття учасників проекту пройшло на березі річки Хомори. В ході заняття діти були залучені до практичних дій, зокрема – очищення берегів річки. Після завершення проектів було проведено фестиваль на якому 8 колективів - учасників проекту прозвітували про виконану роботу та 3 команди-переможці отримали грошову нагороду у розмірі 100 грн. Метою кожного проекту було довести до керівництва села та школи інформацію про загрозливий екологічний стан населених пунктів та проведення агітації про необхідність збереження чистоти довкілля серед шкільної молоді та дорослого населення району. Завершуючи участь у проекті “Сільська дитино, відчуй себе європейцем ” молодь Косівської школи здійснила велосипедний пробіг по Україні. Діти зустрілися з молоддю м. Дубно Рівненської області, обговорили з ними екологічні проблеми , побували поблизу Почаєва на березі озера, де прибрали стихійне сміттєзвалище. В Ізяславському районі побували у с. Радогорща, де створено маленьку Запоріжську Січ. Також діти зустрічалися з головою районної державної адміністрації Старокостянтинівського району з яким обговорили екологічні проблеми Старокостянтинівщини, побували у знаменитому Самчиківському маєтку, Старокостянтинівському замку, Чорноострівському маєтку та садово-парковому ансамблі у Антонінах, в с. Губин залучалися до розкопок Городища. На території села дітьми прокладено екологічну стежку, що складається з 4 зупинок: “Наша Хомора”, “Маєток графа Грохольського”, “Автодорожня”, “Дендропарк”. На зупинках стежки діти проводять свої дослідження, спостереження та природоохоронну діяльність. Включившись до участі у акціях Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” навесні 2007 року школярами Шепетівського району посаджено 26,6 га лісових насаджень, 4 нових парки, 157241 дерев, 1000 кущів; упорядковано 29,57 га територій парків, скверів, алей; ліквідовано 64 стихійних сміттєзвалище; очищено від сміття 18 км берегів річки; розчищено та впорядковано 48 джерел. Районний відділ освіти Шепетівки (завідуючий Шепетівського районного відділу освіти П.Ф. Дзяворук методист по біології (Громова О.В. ) проводить активну роботу по залученню вчителів і учнівської молоді до участі в Міжнародних науково-освітніх проектах, Всеукраїнських та обласних конкурсах, ботанічних стажуваннях. В районі працює методичне 106

об’єднання вчителів біології і хімії, під час якого проводяться семінари з питань “Залучення школярів району до науково-дослідницької діяльності”, “Планування позаурочної роботи, її місце в навчально-виховному процесі”, “Збереження фізичного, психічного, духовного здоров”я учнів”, “Сприяння екологічному вихованню школярів”. Робота Кам’янець - Подільського районного відділу освіти (начальник Гурська Надія Василівна, методист Гончарик Леся Василівна) також спрямована на реалізацію завдань визначених чинним законодавством та директивними документами управління освіти і науки ОДА в галузі екологічного виховання підростаючого покоління, сприяння творчої думки вчителів, прийняттю ними оптимального рішення на основі глибокого аналізу визначеної проблеми з урахуванням позитивної практики роботи у розв’язанні питань з розвитку творчої особистості учня та формування його компетентності засобами екологічної освіти і виховання в урочний та позаурочний час. В цьому районі працює 58 еколого-натуралістичних гуртки (бюджетних – 20, на громадських засадах - 38), 40 з них працює за авторськими програмами. Створено 38 куточків бережливого ставлення до хліба і 1 музей хліба; 40 екологічних стежок; 40 екологічних загонів; 1 агітбригада. На тему екології та охорони природи проведено 2 семінари, 1конференцію, 2 наради, випущено 8 брошур, 244 листівки, 11 плакатів. Методистом районного відділу освіти Гончарик Л.В. та педпрацівниками закладів освіти району розроблені районна та шкільні Комплексні заходи з екологічної освіти і виховання учнівської молоді в навчальних закладах Кам’янець - Подільського району на 2006-2010рр. Староушицька спеціалізована ЗОШ І-ІІІст. Кам”янець-Подільського району - екологічного напрямку веде роботу у багатьох напрямках, включаючи поглиблений рівень викладання екології у всіх класах. При школі діє наукове товариство учнів члени якого тісно співпрацюють з вченими Кам”янець - Подільських вузів ( Кам”янець-Подільської аграрної академії, Кам”янець-Подільського педуніверситету) при написанні наукових робіт, члени НТУ навчаються в МАН при КПДУ; Еколого-просвітницька робота здійснюється також спільно з НПП “Подільські Товар” та Товариством Подільських природодослідників та природолюбів. Школярі беруть активну участь у різноманітних природоохоронних акціях: очищення території смт. Стара Ушиця від забруднень – смітників, зламаних дерев, посадка дерев та кущів, агітація населення за збереження рідкісних видів рослин і тварин Подільського регіону; розробка маршрутів екологічних стежин (смт. Стара Ушиця – Бакотська затока та інші) на яких юними дослідниками проводяться дослідження в природі за матеріалами яких пишуть наукові роботи; Цього року юні екологи були запрошені в м. Київ у Національний ЕНЦУМ для закладки Всеукраїнської лабораторії лікарських рослин під відкритим небом «Зелена аптека». Головний напрям діяльності Староушицької спеціалізованої ЗОШ ІІІІст. – робота на шкільній екологічній стежині; закладання стежини, виконання завдань малих наукових експедицій, дослідження, відкриття, експерименти, потім обробка всіх отриманих даних виливається в ідеї і 107

проекти захисту довкілля, у творчі, наукові роботи. В результаті природоохоронної роботи юні природодослідники виявили червонокнижні види рослин і тварин. Це – сон великий, гливерекія подільська, астрагал монпелігійський, подалірій, махаон, пугач та ін. Виявлені негативні впливи на стан природно екосистем (випасання худоби, виходжування, виривання). Як висновок – підготовлено конкурсну роботу «Зелені перлини; Перлини Бакітської затоки». В результаті проведеної організаційної роботи в навчальних закладах області створено 538 екологічних стежок. З такою метою на базі ОЕНЦУМ створено і діє понад 8 років екологічна стежка протяжністю 500 м. На ній обладнано 5 станцій, зокрема мікродендрарій, рослини лісу, пасіка, ліки навколо нас, червона калина символ України. На навчальній екостежці проводяться екскурсії для учнів шкіл міста і студентів Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту. Понад 400 школярів навчальних закладів обласного центру побували на екскурсіях в Центрі, які проводили педагогічні працівники Рибчинська Л.В., Кліщар Л.М., Демчишина З.І. В Струзькому шкільному лісництві Новоушицького району плідно працює загін юних екологів “Горицвіт” під керівництвом вчителя біології та хімії місцевої ЗОШ Кирковської Л.М. Члени загону створили навчальну екологічну стежку на території Струзького лісництва, місцевої школи та сільськогосподарського ТОВ “Струзьке”. Екологічна стежка створена відповідним рішенням виконавчого комітету сільської ради, виготовлено паспорт. Екологічна стежка налічує 6 станцій і основною метою її створення є вивчення лікарських рослин, рідкісних і зникаючих видів рослин, охорона мурашників, приваблювання птахів у лісові масиви. На екологічній стежці постійно проводяться природоохоронні заходи, очищення джерел, огородження мурашників тощо. Велику природоохоронну роботу на шкільній екологічній стежці проводять учні Сковородківської ЗОШ І-ІІ ст. Старокостянтинівського району. (вчитель біології Драчук Г.П.) Окрасою їх екологічної стежки є місцевий ставок з його рослинним і тваринним світом цей ставок знаходиться під контролем “голубих патрулів”. А ще юннати турбуються і про тваринний світ ставка. Завдяки турботі дітей ставок став рідною домівкою для таких птахів як чайки звичайної, сірих гусей, лебедів, чапель. Цієї весни “голубі патрулі” Сковородківської ЗОШ І-ІІ ст. включилися в екологічну кампанію дослідження птахів під назвою “Гуси - лебеді”. В рамках якої було проведено спостереження, що охоплювало період від першої появи птахів до виведення пташенят. Одне з найбільш цінних місць Деражнянського району через яке проходить екологічна стежка Деражнянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 заповідне урочище “Липник” (площа 59,9 га), гідрологічна пам”ятка природи “Чиста криниця” (6,9 га). На цих територіях учнівська молодь виявила і доглядає рідкісні рослини, які занесені до Червоної книги України – корячка пурпурна, орхідея, лілея лісова, гніздівка звичайна, центрально-європейська папороть, багаторядник шипуватий, щитник австралійський. Найбільше турбує юних 108

екологів стан місцевого парку. Школярі вивчили історію, описали рослинні угрупування, організували і провели конкурс проектів парку майбутнього. Випускниками 2005 р. було висаджено березову алею. З 1 березня по 31 травня 2007 року в закладах освіти області проходила обласна акція “Смарагдові перлини Хмельниччини”. В заключному етапі цього конкурсу взяли участь 31 навчальний заклад з 14 районних і міських відділів освіти. Найактивнішими учасниками заходу були учнівські і педагогічні колективи закладів освіти Білогірського, Волочиського, Городоцького, Ізяславського, Новоушицького, Старокостянтинівського, Теофіпольського, Чемеровецького, Ярмолинецького, Шепетівського районів та міст Кам”янця-Подільського, Старокостянтинова, Славути, Шепетівки.. За перемогу в конкурсі було нагороджено дипломами: Волочиський НВК, гімназія м. Старокостянтинова, НВК №2 “ЗОШ І-ІІІ ст. гімназія” м. Шепетівки, Кормичанська ЗОШ І-ІІ ст. Чемеровецького району, ЗОШ І-ІІІ ст. №1 м. Старокостянтинова, НВК №1 у складі “ЗОШ І-ІІ ст. та ліцей” м. Шепетівки, Сковородківська ЗОШ І-ІІІ ст. Старокостянтинівського району, Сахновецька ЗОШ І-ІІІ ст. Старокостянтинівського району, Ярмолинецький ліцей Технологічного університету Поділля, НВО “ЗОШ І-ІІІ ст. №4 ім. В. Котика з дошкільним закладом” м. Шепетівки, Кам’янець-Подільський МЕНЦУМ. Педагогічними працівниками нашого Центру були підготовлені та направлені в районні відділи і міські управління освіти друковані та записані на електронних носіях методичні розробки, рекомендації, поради для раціонального використання працівниками навчальних закладів області з метою отримання школярами якісних знань про довкілля, формування в них екологічної культури:(методичні поради на допомогу керівникам гуртків та вчителям біології за темою: Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. “Створення заповідників в Україні”; “Організація роботи учнівських трудових загонів та профорієнтація старшокласників на сільськогосподарські професії”; ,,Нетрадиційні форми та методи екологічної освіти і виховання учнівської молоді в дитячих об’єднаннях екологонатуралістичного профілю в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів”. ,,Зовнішнє озеленення навчального закладу“, Паляницею Л.А. і Кліщар Л.М. - методичну розробку ,,Створення в закладах освіти газонів та догляд за ними”, а Редзинець З.В. – “Фенологічні спостереження юних натуралістів за розвитком дикоростучих рослин в природі та на НДЗД. Картотека рідкісних та зникаючих Червонокнижних рослин Поділля”. 28 березня 2007 року на базі Хмельницького обласного екологонатуралістичного центру учнівської молоді відбулась дитяча науковопрактична конференція з питань дослідницької роботи учнівської молоді з проблем екології довкілля і здорового способу життя, в якій взяли участь 45 школярів – виконавців науково-дослідницьких робіт з 13 районів та 6 міст Хмельниччини з метою забезпечення підвищення ефективності і якості дитячої дослідницько-натуралістичної та природоохоронної роботи, екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури учнівської молоді, удосконалення співпраці школярів і науковців, педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчально-виховних закладів, спрямованої 109

на активізацію і раціоналізацію науково-дослідницької роботи юних дослідників природи рідного краю. У заході приймали участь кандидат біологічних наук, директор ботанічного саду Хмельницького Національного університету Казімірова Л.П., доцент кафедри екології Хмельницького Національного університету Білецька Г.В., методист обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Мирна Л.А. та працівники Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Особливу увагу учасників конференції привернули дитячі науководослідницькі роботи на теми: -,,Провідні види фітопланктону Дністровського водосховища’’ Крижанівського Олександра, учня 10 класу та ,,Вплив іонів кобальту на біологічні системи на прикладі хлорели’’ Бец Вікторії, учениці 9 класу Староушицької СЗОШ І-ІІІ ст. Кам’янець-Подільського району; - ,,ГЕС без екологічних проблем’’ Присяжнюка Андрія, учня 10 класу НВК № 5 м. Красилова; - ,,Гніздова біологія чорного лелеки” Чорного Віктора, учня 9 класу Ліщинської ЗОШ І-ІІІ ст. Ізяславського району; юні екологи взяли участь у ,,круглому столі” за участю педагогів і вчених – керівників дитячих науково-дослідницьких робіт, провідних фахівців в галузі охорони навколишнього середовища. Щорічно у другому етапі-захисті наукових робіт бере участь талановита молодь Дунаєвецького, Хмельницького, Летичівського, Красилівського, Новоушицького, Полонського, Теофіпольського, Старокостянтинівського, Старосинявського, Славутського, Старосинявського, Шепетівського, Ярмолинецького районів, міст Шепетівки, Хмельницького, Старокостянтинова, Нетішина, Шепетівки, Кам”янецьПодільського. Всього у 2007 році у другому етапі-захисті наукових робіт взяли участь 94 члени МАН хіміко-біологічного профілю, серед них переможцями стали 42 учні, Переможці ІІ-ого етапу МАН, що посіли перше місце представляли область у ІІІ-му етапі у м.Києві, серед них: - Новак Володимир Володимирович – учень 11 класу Голосківської ЗОШ І-ІІІ ст. Летичівського району (секція ботаніка та зоологія); - Худа Олеся Ігорівна – учениця 11 класу Кам’янець-Подільського НВК №9 (секція хімія); - Вальчук Рената Андріївна – учениця 11 класу Хмельницької гімназії № 2(член гуртка біологія людини Хмельницького ОЕНЦУМ) (секція сільське господарство); -Богданова Юлія Олександрівна – учениця 11 класу Старокостянтинівського ліцею ( секція – лісове господарство); -Ткачук Ігор Миколайович – учень 11 класу Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (секція – екологія – ІІІ місце у ІІІ етапі). Педагогічний колектив Хмельницького ОЕНЦУМ у поточному році приділяв багато уваги підготовці і направленню на місця методичних порад, рекомендацій, листів для методистів райво, міськупро, заступників директорів з навчально-виховної роботи, вчителів біології, керівників гуртків, вихователів навчальних закладів області. Використання цих 110

матеріалів у роботі педагогів допоможе раціональніше залучати дітей до природоохоронної роботи та здійснювати екологічну освіту і виховання школярів. В усіх закладах освіти області розроблено шкільні програми заходів з екологічної освіти та виховання учнівської молоді на 2006-2010рр., мета якої забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства в цілому та кожної людини зокрема. 13.11 Участь громадськості у процесі прийняття рішень В забезпеченні поінформованості громадськості області про стан довкілля, дотримання природоохоронного законодавства, використання природних ресурсів, держуправління керувалося положенням Оргуської Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, а також урядовими постановами. В управлінні створені всі можливі умови для задоволення інформаційних потреб мешканців області в галузі довкілля. З метою одержання необхідної інформації протягом року до керівництва управління, та спеціалістів в районах звернулося 183 громадянина. Зміст екологічного інформування, основними питаннями, які хвилювали населення, були, переважно, екологічний, у т.ч. радіаційний, стан територій області, безпека роботи Хмельницької АЕС, стан водних ресурсів, правомірність застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства тощо. Необхідна інформація з зазначених проблем надавалася як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Основу інформаційної роботи держуправління складали інформаційно-аналітичні матеріали, які друкувалися в обласній та районних газетах, передавалися по радіо та телебаченню. Впродовж року, за допомогою ЗМІ, природоохоронцями було обнародувано 173 матеріали, в т.ч. 146 у друкованих виданнях, 34 по радіо і 27 по телебаченню. Обласною телерадіомовною компанією “Поділля – центр”, разом з держуправлінням, держекоінспекцією, обласною санітарноепідеміологічною станцією, деякими громадськими екологічними організаціями готувалися тематичні екологічні телепередачі. Всього протягом року було підготовлено 18 таких радіо і телепередач. В інформаційній роботі використовувались також зустрічі з учнівською і студентською молоддю, вчителями освітніх і викладачами навчальних закладів. З метою інформування громадськості, ЗМІ та органів влади, вдосконалення системи обліку інформацією, налагодження ефективної співпраці з громадськістю та активного залучення її до розв’язання екологічних проблем видано „Екологічний паспорт області” та щорічний збірник „Стан навколишнього природного середовища Хмельницької області” та інші екологічні видання. Поряд із зазначеним, слід відмітити, що систематичне недофінансування держуправління, комерціалізація ЗМІ не дають 111

можливості забезпечити екологічне інформування населення на рівні сучасних вимог і технічних можливостей. Потребує вдосконалення законодавчо-нормативна база забезпечення інформування громадськості з питань, що стосується довкілля. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій №

Назва організації

Хмельницька обласна еколого-правова громадська організація “Подільське екологічне товариство”

2 3 4 5 6

Хмельницька обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги Хмельницький обласний осередок “Поділля” Української екологічної спілки “Врятування від Чорнобилів” Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони природи Хмельницька міська організація Українського товариства охорони природи Хмельницька обласна громадська організація „Спеліологічний клуб Антлантіда”

Товариство Подільських природодослідників та природолюбів

Дружина охорони природи при Кам’янець-Подільському державному університеті, природничий факультет

Адреса, телефон 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівського Підпілля, 71, к.66 тел. 65-20-82, факс 65-43-75 29017, м.Хмельницький,17 а/с-397, тел/факс 76-25-53 29009, м. Хмельницький, а/с 544 тел.64-01-35 29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 10, кім.121 тел.79-24-16 29019, м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 57/4 тел.3-23-78 29009,м.Хмельницький, вул. Курчатова, 1г, кв 164, тел 55-11-93 32301,м.Кам’янець-Подільський, пл. Польський ринок, 6, тел 8 (038249) 5-12-70, 517-71 32300,м.Кам’янець-Подільський, вул. Огієнка, 61.

13.11.2. Громадські рухи В області зареєстровано 8 громадських недержавних екологічних організацій, з яких 4 - організації Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, Подільське екологічне товариство та осередок “Поділля Всеукраїнської спілки “Врятування від Чорнобилів” мають статус обласних, решта – місцеві. Членами цих організацій є понад 400 чоловік, переважно учнівська та студентська молодь. Представники обласних екологічних організацій, а також Хмельницької обласної та міської організації Українського товариства охорони природи увійшли в громадську раду, що діє при Держуправлінні. Членами ради є, також, науковці вузів, працівники закладів освіти, культури, засобів масової інформації та інших організацій і установ області. Головна увага в роботі громадських екологічних об’єднань зосереджувалася на просвітницьких заходах – проведенні конференцій, “круглих столів”, бесід, зустрічей тощо. Так, за активної участі обласної організації Подільського екологічного товариства протягом 2007 року реалізовано екологічний проект „Ідентифікація та збереження ключових природних територій регіональної екомережі Хмельниччини”,активісти Кам’янець–Подільського товариства природолюбів і природодослідників постійні учасники наукової експедиції по товтровому кряжу Національного природного парку “Подільські Товтри”. У полі зору громадськості було, також, будівництво в районах житлових забудов АЗС, розташування торгівельних вагончиків, кіосків на зелених газонах в міських населених пунктах, безпека експлуатації ХАЕС та деяких інших об’єктів. Відношення до цих об’єктів носило, здебільшого, протестний характер. Його зміст висвітлив недостатню орієнтацію 112

громадськості в природоохоронному законодавстві в питаннях, що знаходяться в компетенції природоохоронних органів та органів санітарного нагляду. 13.12.Виконання державних екологічних програм Екологічному оздоровленню території області, зокрема її північної частини, у значній мірі сприяло би виконання заходів, передбачених Планом реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води по Хмельницькій області, прийнятого обласною державною адміністрацією у 1999 році. У зоні Дніпровського басейну Хмельниччини розташовано 8 районів, у т. ч. 5 міст і 7 селищ міського типу. По його території протікає більше 50 річок довжиною від 10 до 659 км. До найбільших річок басейну відносяться Горинь, Случ і Хомора. Обсяг бюджетних призначень на реалізацію програми у межах області становить 40000,3 тис. грн. у т. ч. 12100 тис.грн. з Державного і 28200тис.грн. з місцевих бюджетів. Фактичне фінансування заходів програми, з часу її прийняття, становило 7930.2тис. грн. – 20%. При цьому фінансування з Держбюджету склало 7136тис. грн. – 90%. Фінансування природоохоронних заходів, передбачених планом реалізації Програми у 2007 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища відсутні. Протягом року велось будівництво (реконструкція) каналізаційноочисних споруд у Летичеві, Ізяславі, Полонному, Шепетівці, Білогір”ї, Староконстянтинові, здійснювались протипаводкові заходи у с.Рідка Теофіпольського р-ну, с.Кутаївці Чемеровецького р-ну, с.Ганнівка Дунаєвецького р-ну, м.Деражня. Фінансування зазначених заходів склало 1100 тис.грн. 180 тис.грн. коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища реалізовано на ліквідацію складів, перезатарювання та передачу на знищення непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Новоушицькому та Дунаєвецькому районах. За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (6765 тис.грн.) проведено роботи із забезпечення збирання, перевезення та знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі вивезення їх з метою знищення за межі України. За рахунок коштів Українського фонду соціальних інвестицій завершено будівництво полігону ТПВ в м.Деражня (67тис.грн.). Проводилася робота з виконання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі на 2000-2015 рр. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Угод щодо міжнародного співробітництва в галузі екології у 2007 році не було. 113

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Для держуправління, держекоінспекції області 2007 рік пройшов в напруженому ритмі, в ситуації недостатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем, недосконалої нормативної і методичної природоохоронної бази. Всі зусилля служб були спрямовані на виконання обласних екологічних програм, покращання інспекційної діяльності, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. Стан навколишнього природного середовища області, у певній мірі, відображає її загальну соціально-економічну ситуацію. Зменшення, упродовж останніх років, обсягів викидів в атмосферне повітря та скидів у відкриті водойми забруднюючих речовин не призвели до суттєвого поліпшення цих сфер довкілля у зв’язку з відсутністю чи зношеністю системи їх очистки. Як і в докризовий період розвитку економіки області концентрації забруднюючих речовин у повітряному басейні і, особливо у поверхневих водах, у декілька разів перевищували їх допустимі рівні. Певного загострення в області набуває проблема накопичення побутових та окремих видів технічних відходів. З-за браку коштів та їх розпорошеності по різних об’єктах в області не виконуються передбачені Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і Комплексною програмою охорони довкілля природоохоронні заходи. За умов, що склалися, діяльність Держуправління та Держекоінспекція з посилення державного екологічного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, стала єдиною можливою і необхідною передумовою підтримання екологічної рівноваги на території області. Недопущенню ускладнення екологічної ситуації сприяла, також, робота з розширення мережі особливо цінних охоронюваних територій, державна екологічна експертиза проектних матеріалів будівництва об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, реагування на звернення громадян, екологічна поінформованість населення тощо. Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, стане можливим за умов наявності необхідного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, посилення авторитету та утвердження на європейському рівні екологічного права, а також відповідальності органів місцевого самоврядування, кожного хмельничанина за прийняття екологічно виважених рішень в їх повсякденних практичних діях та виконання Комплексної програми охорони довкілля Хмельницької області на 1999 – 2010 роки. Враховуючи екологічну складову Програми Кабінету Міністрів України „Український прорив: для людей, а не політиків” та пріоритети діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та регіональні проблеми Хмельницької області держуправління та держекоінспекція буде спрямовувати свою діяльність на забезпечення виконання у 2008 році наступних завдань. 114

 підготовці матеріалів на створення двох національних парків “Мале Полісся” та “Верхнє Побужжя”, на оголошення (створення) нових територій та обєктів природно-заповідного фонду;  проведенні .засідань Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі, обласної робочої групи зі сприяння реалізації державної політики в галузі збереження та відтворення тваринного і рослинного світу на території області, Науково-технічної ради при держуправлінні та переоформленні установчої документації на території та обєкти природно-заповідного фонду (згідно графіку);  проведенні обласних акцій-конкурсу “Шкільний дендропарк”, обласної акції “Шкільна екологічна бібліотечка”, Всеукраїнських акцій “День Довкілля”, “Первоцвіт-2008” та “Зелений паросток майбутнього” та інших природоохоронних заходах;  створенні електронної бази даних природно-заповідного фонду області, інформування на сайті держуправління про проведені заходи з охорони природи області;  створенні бази даних про утримання диких тварин у неволі і напіввільних умовах на території області та участь у проведенні обліку чисельності диких тварин в мисливських угіддях області;  проведенні інвентаризації та забезпеченні ефективного контролю виконання діючих природоохоронних програм, зокрема за рахунок моніторингу інційованих запитів для фінансування заходів з Державного фонду ОНПС;  забезпеченні продовження та координації робіт зі збирання та вивезення за межі України непридатних та заборонених ХЗЗР на території області, при необхідності ініціювати проведення інвентаризації ХЗЗР в області;  підготовці матеріалів щодо внесення змін і доповнень в Програму моніторингу довкілля Хмельницької області на 2005-2009 рр;  проводенні систематичних перевірок цільового використання коштів, виділених з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році, а також за їх використанням у 2008 році. Начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області

Начальник державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

Сагайдак Г.А.

Степанович В.М.

вик. В. М. Купчишин тел. 76-51-04

115

СПИСОК Працівників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області та Державної екологічної інспекції в області, відповідальних за підготовку матеріалів про стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2007 році. № 1

Назва розділу Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

Зміна клімату

Водні ресурси

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно заповідного фонду

Земельні ресурси і грунти.

Надра.

Відходи

Екологічна безпека

10.

Сільське господарство

11.

Енергетика

12.

Транспорт

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

14.

Висновки і пропозиції

П.І.Б., посада відповідального за підготовку розділу Андрєєв В.В.- заступник нач. держуправління Купчишин В.М. – головний спеціаліст відділу кадрової роботи та зв’язків з громадськістю Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної експертизи, економіки та моніторингу Степанович В.М. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної експертизи, економіки та моніторингу Степанович В.М. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної експертизи, економіки та моніторингу Степанович В.М. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Білик Р.Г. – начальник відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Волоско Є.Ф.- нач. Відділу екологічного контролю біоресурсів та природного заповідного фонду держекоінспекціі. Білик Р.Г. – нач. відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Волоско Є.Ф.- нач. відділу екологічного контролю біоресурсів та природного заповідного фонду держекоінспекціі. Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної експертизи, економіки та моніторингу Степанович В.М. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Білик Р.Г. – нач. відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Беспальчук В.Р. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Андрєєв В.В.- заступник нач. держуправління Купчишин В.М. – головний спеціаліст відділу кадрової роботи та зв’язків з громадськістю Степанович В.М. – начальник державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Андрєєв В.В.- заступник нач. держу правління Купчишин В.М. – головний спеціаліст відділу кадрової роботи та зв’язків з громадськістю Степанович В.М. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

116