khmelnytsky_2008 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області

СТАН навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2008 році (Матеріали до Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2008 році)

Хмельницький 2009р. 1

ЗМІСТ 1.

Загальні відомості.................................................................................................. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості.............................. 1.2. Соціальний та економічний розвиток.......................................................... Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару.............. 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пуктах................ 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.............................. 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами................................................................. 2.2.2. . Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України................................................................. 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля........... 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).............................................................................................................. 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря................................... 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття...................................................................................................... 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря............ Зміна клімату........................................................................................................ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скороченняантропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання.................................... 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.................................................................................................... 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату............................................... Стан водних ресурсів............................................................................................ 4.1. Водні ресурси та їх використання................................................................ 4.2. Забруднення поверхневих вод...................................................................... 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.................................................................................................................... 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)........... 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод......................................... 4.3. Якість поверхневих вод................................................................................. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.................................. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.................... 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.... 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод............................................................ 4.4. Морські води................................................................................................... 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення................................ 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів........................................ Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно заповідного фонду................................................................................................. 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі............................. 5.1.1. Стан природних складових довкілля......................................................... 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі,

6 6 7 9 9 11 11 11 16 17 17 18 18 18 18 18 18 19 19 21 21 21 22 22 22 23 23 24 24 24 28 28 28 29 31 2

біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення........................................ 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомереді в державі................................... 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу......................... 5.2.1. Лісові ресурси.............................................................................................. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин................................................................ 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України..... 5.2.4. Адвентивні види рослин............................................................................. 5.2.5. Стан зелених насаджень України.............................................................. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.......................... 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі.......................... 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні.................................... 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України................................................................................................................... 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними........................................................................................................................ 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття........................................................................................ 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.............................. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України...................................... 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон......................... 5.4.3. Історико-культурна спадщина................................................................... 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля....................................................... Стан земельних ресурсів та ґрунтів..................................................................... 6.1. Структура та стан земельних ресурсів......................................................... 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь......................... 6.1.2. Деградація земель........................................................................................ 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси................ 6.3. Охорона земель............................................................................................... 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво..................................................................................................... Надра....................................................................................................................... 7.1. Мінерально-сировинна база.......................................................................... 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази................................ 7.2. Система моніторингу геологічного середовища......................................... 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість......................................... 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси..................................................................... 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.................... 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр........................................ Відходи................................................................................................................... 8.1. Структура утворення та накопичення відходів............................................. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)................................................................................................................

32 32 32 35 38 42 42 42 43 45 46

48 48 49 53 54 55 55 55 56 56 59 59 59 60 62 62 62 63 63 65 66 67 68 68 69 3

10.

11.

12.

13.

8.3. Використання відходів як вторинної сировини............................................ 8.4. Транскордонні перевезення відходів............................................................ 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами........................... Екологічна безпека................................................................................................ 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки............................... 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.......................... 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія............................................................. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій............................................................. 9.3.2. Радіоактивні відходи................................................................................... Сільське господарство та його вплив на довкілля............................................. 10.1. Ведення сільського господарства в Україні.............................................. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.................................................................................. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.............................. Вплив енергетики на довкілля............................................................................. 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави................. 11.2. Ефективність енергоспоживання................................................................ 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі........................... 11.4. Використання альтернативних джерел енергії.......................................... Вплив транспорту на навколишнє природне середовище................................. 12.1. Транспортна система України..................................................................... 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень............................................................... 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів............................... 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля....................... 12.3. Використання альтернативних видів палива............................................ Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища............................................................................................................. 13.1. Екологічна політика України...................................................................... 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства......................................................................................................... 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища................................ 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації........................ 13.5. Економічні засади природокористування................................................... 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності............................. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі..................................................... 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки......................... 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.. 13.8. Екологічний аудит........................................................................................ 13.9. Екологічне страхування............................................................................... 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень................................... 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій................................... 13.11.2. Громадські рухи........................................................................................ 13.12. Виконання державних екологічних програм..........................................

72 73 74 77 77 78 79 79 80 83 83 84 84 84 84 85 86 86 86 86 86 88 89 89 89 89 93 96 98 99 99 101 101 102 103 104 104 108 109 109 110 4

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля........................ 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.............................................. 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги................................................................... 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво................................... Висновки і пропозиції........................................................................................... Список працівників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області та Державної екологічної інспекції в області, відповідальних за підготовку матеріалів про стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2008 році............................. Додатки...................................................................................................................

111 111 111 111 112 114

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1.Географічне розташування та кліматичні особливості України Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок. По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та західну частини Волино – Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита. Сільськогосподарські угіддя області займають 76,0 % її території. Решту території – ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об’єкти та шляхи сполучення. Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно – сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно–чорноземні та чорноземно–лучні, під якими зайнято 1254,3 тис. га, або 60,8 % угідь області. Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками – Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими. Ліси вкривають близько 13 % території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40 % лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить : у Придністров’ї – 17 % , Хмельницькому Побужжі – 15 % , північному Поділлі – 12 % від загальної лісовкритої площі. Клімат помірно – континентальний. Середня річна температура повітря у 2008 році становила 8,7...9,7° тепла, кількість опадів становила 707-877 мм. В усіх річках Хмельницької області, за якими велось спостереження відмічалось забруднення поверхневих вод амонієм сольовим та нітратами. Концентрації солей важких металів, зокрема, заліза й міді реєструвались у річках Південного Бугу( П.Буг, Бужок), Дністра (Дністер, Збруч, Калюс, Тернавка) та Дніпра (Хомора, Случ, Гуска, Косецька). Солі нікелю, цинку, хрому шестивалентного реєструвалися переважно в річках Південного Бугу, порівнюючи з попереднім роком їх вміст був дещо меншим. За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод», усі річки області відносяться до категорії слабко забруднених, р.Косецька – помірно забруднена, а р.Іква – не забруднена. За даними обласної санітарно – епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно – хімічними показниками становили 3,9% (200711,1%), за бактеріологічними показниками – 4,1% (2007 - 10,3% ). У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за 6

санітарно – хімічними нормативами складали 12,6% (2007-11,7%), за санітарно – бактеріологічними –11,6% ( 2007-10,1%). Більш стабільним був хімічний склад проб питної води з підземних водоносних горизонтів. В проведених хімічних аналізах забруднення підземних вод не виявлено. Незначний виняток становлять пости, на яких свердловини облаштовані на водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладів, де відсутня природна захищеність даного водоносного горизонту, в т.ч. на Чернелівському водозаборі. В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації формальдегіду, хлороводню та двоокису сірки. Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 2,7 % (2007- 2,2%), у сільських населених пунктах – у 2,5%(2007 0,9%) цих проб. Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами. Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області. 1.2.Соціальний та економічний розвиток Хмельницької області Починаючи з 2000 року область йшла шляхом стабільного економічного зростання. Реалізація державної політики щодо комплексного розвитку регіону дозволила отримати якісні зміни в економіці та соціальній сфері, сприяла збереженню стабільної суспільно-політичної ситуації. Забезпечувалося, в основному, виконання річних програм соціально-економічного та культурного розвитку області. Аналізуючи проведену роботу та досягнуті показники соціальноекономічного розвитку за 9 місяців 2008 року прогнозувалося належне виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області на 2008 рік. Однак у кінці минулого року на розвитку економіки області почав позначатися вплив світової фінансової кризи. Центральним органам виконавчої влади надавалися пропозиції щодо упередження наслідків погіршення соціально-економічної ситуації в країні, розв’язання проблем розвитку регіону. При облдержадміністрації було створено робочу групу з питань розробки та впровадження антикризових заходів. Аналогічні робочі групи створено на місцях. Щомісячне проведення комплексної оцінки соціально-економічного розвитку районів, аналіз динаміки соціально-економічного стану міст обласного значення давали можливість оперативно реагувати на негативні тенденції в розвитку економіки. Особлива увага приділялася здійсненню роботи щодо поліпшення показників, які погіршилися або мали низькі 7

значення. З листопада 2008 року запроваджено щотижневий моніторинг фінансово-економічних показників 9 бюджетоутворюючих підприємств області, місто- та бюджетоутворюючих підприємств, а також обсягів споживання електроенергії у розрізі районів та міст обласного значення. Результати моніторингу постійно опрацьовувалися відповідними управліннями облдержадміністрації, розроблялися компетентні пропозиції щодо реагування на негативні прояви кризових явищ. Першочергову увагу звернено на соціальну складову діяльності суб’єктів господарювання (збереження рівня заробітної плати, кількості робочих місць, режиму повного робочого дня) та попередження банкрутства діючих підприємств. Здійснювався постійний моніторинг виконання в області заходів Загальнодержавної програми розвитку малих міст. Робочими групами облдержадміністрації комплексно вивчено діяльність більшості райдержадміністрацій, надано їм необхідну практичну і методичну допомогу. Найбільш актуальні для області питання розглядалися на засіданнях колегії облдержадміністрації та відповідних нарадах. З метою подальшого розвитку різних сфер економічної діяльності ініційовано прийняття 18 регіональних програм на 2008 та наступні роки. Конструктивна та ділова співпраця місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, у першу чергу, обласної державної адміністрації і обласної ради, заклала міцне підґрунтя, щоб і минулий рік у цілому також став результативним. За показниками соціально-економічного розвитку регіонів України Хмельницька область за 2008 рік посіла 10 місце. Головною ланкою економічного зростання була промисловість. У 2006 році вперше за роки незалежності перевищено рівень обсягів промислового виробництва 1990 року. Динамічно розвивалися майже всі сфери промислової діяльності у 2007 році. Однак за підсумками 2008 року у промисловості вперше за вісім років зафіксовано зниження обсягів виробництва. Випуск продукції зменшився у порівнянні з попереднім роком на 0,6% (у 2007 році приріст становив 14,5%). По Україні обсяги промислового виробництва знизилися на 3,1 відсотка.

2.ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ В цілому по області стан атмосферного повітря у 2008 році залишається стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м.Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Також не встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря. 2.1.Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в м. Хмельницькому за 10 інгредієнтами (пил, двоокис сірки, сульфати, оксид вуглецю, двоокис азоту, оксид азоту, фенол, хлороводень, аміак, формальдегід), облСЕС здійснювали відбори проб повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міських поселень області, а ВП “Хмельницька АЕС”- за двома забруднюючими речовинами (окисли сірки та азоту) в м. Нетішині Протягом року в м. Хмельницькому реєструвались перевищення ГДК в атмосферному повітрі пилу, двоокису азоту, формальдегіду, середньомісячні концентрації яких становили відповідно 1,03-4,46 ГДК, 1,3-3,1 ГДК та 1,61 3,28 ГДК. Максимальні рівні пилу зафіксовано в січні місяці - максимально разова концентрація становила 4,1 ГДК. Максимальні рівні двоокису азоту зафіксували в листопаді місяці – 3,6 ГДК. В порівнянні з минулим роком спостерігалось незначне збільшення в атмосферному повітрі вмісту пилу, діоксиду азоту та фенолу, та незначне, порівнюючи з попереднім роком, зменшення хлороводню, формальдегіду та двоокису сірки. За даними дослідження хімічного складу атмосферного повітря в м.Нетішині на межі санітарно-захисної ВП ХАЕС не встановлено перевищення ГДК забруднюючих речовин повітряного басейну, середньомісячна концентрація окислів сірки та азоту в атмосферному повітрі становили 0,2 та 0,3 ГДК відповідно. В м. Нетішині така концентрація цих речовин була стабільною протягом року. Відхилення від встановлених норм ГДК виявлено органами санітарного нагляду у 2,7 % проб, відібраних у житловій забудові міських поселень та у 2,5% проб – у сільських населених пунктах. За даними досліджень відхилення від нормативів за окремими інгредієнтами становили, зокрема, сірчистому газу – 3,0%, діоксиду азоту -3,6% , формальдегіду – 2,8%. Основним джерелом забруднення атмосфери населених пунктів були автотранспорт, кількість якого щороку збільшується, котельні окремих підприємств, підприємства, які в виробництві використовують полімери, а також спалювання сміття та опалого листя . 9

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Хмельницького Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо-річний Середньовміст, мг/м3 добові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), Частка міст (%), де де середньорічний максимальний разовий вміст перевищував: вміст перевищував: 1 ГДК

Пил

0.4

0.15

1.09

0.5

Діоксид сірки

0,02

0,05

0,07

0,5

Оксид вуглецю

1,14

3,0

2,3

5,0

Діоксид азоту

0,09

0,04

0,2

0,085

Оксид азоту

0,02

0,06

0,4

Формальде 2 гід

0,01

0,003

0,03

0,035

5 ГДК

10 ГДК

1 ГДК

100

5 ГДК

10 ГДК

100

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина пил діоксид сірки оксид вуглецю діоксид азоту оксид азоту формальдегід

Місто Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький

Середньо річна концентрація 2,66 0,46 0,38 2,23 0,35 1,96

Максимально разова середньорічна концентрацій 2,18 0,13 0,46 2,4 0,15 0,74

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Хмельницький (9,5)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Пил, діоксид азоту, ,формальдегід,фенол

2.2.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 70,0 18,4 51,6 52,5 16,0 36,5 57,9 17,9 40,0 87,5 23,4 64,1 92,1 24,5 67,6

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

3400 2500 2800 4200 4500

48,1 38,0 42,3 64,5 68,4

0,0000237* 0,0000066 0,0000060 0,0000071 -

 В 2000 році показника ВРП не існувало, обсяг викидів на одиницю продукції розраховано до показника ВДВ –валова додана вартість (млн.грн).  У 2008 році показник ВРП для Хмельницької області ще не визначений. 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000

2005

2006

2007

2008

Всього, Хмельницька область

18,42

16,037

17,867

23,406

24,512

м.Хмельницький м.Кам»янець-Подільський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам»янець-Подільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район

2,928 0,795 0,210 1,935 0,782 0,784 0,105 0,100 1,259 0,777 0,582 0,385 0,654 2,504 1,658 0,196 0,043 0,502 0,288 0,066 0,133 0,210 0,666 0,345 0,366 0,143

1,182 0,291 0,043 1,192 0,290 0,517 0,060 0,023 0,350 0,123 0,098 0,174 0,277 7,421 1,969 0,253 0,066 0,368 0,204 0,158 0,045 0,169 0,404 0,083 0,140 0,137

1,058 0,276 0,017 0,972 0,491 0,520 0,060 0,013 0,373 0,383 0,103 0,125 0,300 7,219 3,755 0,279 0,074 0,372 0,098 0,150 0,039 0,374 0,441 0,109 0,156 0,110

1,073 0,268 0,017 0,673 0,436 0,481 0,057 0,011 0,363 0,431 0,068 0,172 0,322 12,720 4,079 0,350 0,021 0,315 0,052 0,224 0,037 0,384 0,562 0,043 0,125 0,122

1,051 0,328 0,158 0,671 0,563 0,472 0,026 0,011 0,361 0,334 0,062 0,178 0,274 14,409 3,748 0,386 0,033 0,277 0,054 0,235 0,009 0,095 0,450 0,070 0,250 0,007

0,550

1,192 0,668 0,194 0,109 0,114 0,972 0,522 0,118 0,121 0,096 0,673 0,316 0,017 0,109 0,089 0,671 0,289 0,012 0,075 0,145

0,228

0,290 0,077 0,015 0,048 0,085 0,491 0,250 0,015 0,036 0,086 0,436 0,257 0,008 0,024 0,092 0,563 0,346 0,062 0,024 0,066

м.Старокостянтинів 1,935

0,003

0,010

0,112

0,084

0,006

0,089

0,328

0,063

0,075

0,250

0,196

0,120

0,218

1,051

0,373

0,216

0,078

0,215

1,073

0,375

0,217

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

2007 р. в т.ч.

0,126

0,009

0,158

0,009

0,075

0,268

0,051

0,093

0,079

0,200

1,058

0,432

0,235

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю*

діоксид азоту*

діоксид сірки*

пил

разом

2006 р. в т.ч.

0,001

0,008

0,017

0,001

0,013

0,077

0,276

0,086

0,107

0,082

0,243

1,182

0,326

2,928

2005 р. в т.ч.

0,001

0,008

0,017

0,001

0,006

0,077

0,291

0,142

0,795

2000 р. в т.ч.

0,010

0,016

0,043

0,051

0,210

м.Кам»я-нець-Подільський

0,782

Населені пункти

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. Тонн 2008 р. в т.ч.

м.Хмель-ницький

м.Нетішин

м.Славута

0,385 0,131

0,174 0,091 0,024 0,013 0,028 0,125 0,070 0,003 0,010 0,023 0,172 0,101 0,006 0,008 0,028 0,178 0,079 0,006 0,008 0,026

0,137

0,277 0,060 0,035 0,031 0,080 0,300 0,078 0,040 0,025 0,076 0,322 0,091 0,047 0,023 0,077 0,274 0,088 0,053 0,020 0,043

Ізяславсь-кий район 0,654

0,013

0,004

0,013

0,023

0,062

0,019

0,012

0,010

0,016

0,068

0,022

0,014

0,043

0,016

0,103

0,026

0,009

0,048

0,010

0,098

0,130

0,582

0,100

0,013

0,073

0,139

0,334

0,107

0,027

0,061

0,147

0,431

0,088

0,024

0,055

0,136

0,383

0,016

0,032

0,021

0,123

0,041

0,777

0,032

0,068

0,044

0,092

0,361

0,067

0,057

0,043

0,101

0,363

0,059

0,057

0,054

0,100

0,373

0,055

0,061

0,051

0,098

0,350

0,102

1,259

0,002

0,003

0,001

0,011

0,002

0,003

0,001

0,011

0,003

0,005

0,001

0,013

0,010

0,007

0,006

0,023

0,037

0,100

0,015

0,005

0,003

0,026

0,017

0,006

0,005

0,008

0,057

0,017

0,006

0,005

0,012

0,060

0,016

0,006

0,004

0,013

0,060

0,018

0,105

0,109

0,081

0,066

0,167

0,472

0,126

0,101

0,014

0,181

0,481

0,140

0,087

0,020

0,197

0,520

0,142

0,097

0,019

0,185

0,517

0,276

0,784

м.Шепетівка

Білогірсь-кий район

Вінькове-цький район

Волочись-кий район

Городоць-кий район

Деражнянський район

Дунаєвецький район

0,013

0,158 0,079 0,042 0,009 0,029 0,150 0,055 0,054 0,009 0,031 0,224 0,080 0,042 0,021 0,046 0,235 0,118 0,055 0,012 0,045

0,025

0,045 0,018 0,007 0,004 0,016 0,039 0,016 0,007 0,003 0,014 0,037 0,016 0,007 0,002 0,012 0,009 0,002 0,002 0,006

Староси-нявський район 0,066

Старокостянтинівський район

0,133

0,012

0,007

0,015

0,016

0,054

0,006

0,002

0,031

0,010

0,052

0,007

0,005

0,071

0,010

0,098

0,008

0,016

0,171

0,009

0,204

0,032

0,288

0,041

0,020

0,032

0,172

0,277

0,072

0,033

0,029

0,158

0,315

0,094

0,040

0,041

0,169

0,372

0,116

0,046

0,044

0,137

0,368

0,085

0,502

0,002

0,001

0,033

0,002

0,001

0,021

0,015

0,003

0,008

0,028

0,074

0,016

0,004

0,007

0,022

0,066

0,012

0,043

0,077

0,010

0,063

0,222

0,386

0,074

0,010

0,070

0,182

0,350

0,052

0,013

0,065

0,138

0,279

0,052

0,009

0,062

0,121

0,253

0,062

0,196

0,661

0,665

0,017

0,027

3,748

0,692

0,706

0,013

0,020

4,079

0,788

0,833

0,014

0,025

3,755

0,732

0,781

0,014

0,030

1,969

0,064

1,658

2,056

4,736

0,358

7,182

14,409

2,488

3,221

0,324

6,667

12,720

0,894

1,148

0,025

5,127

7,219

0,933

1,578

0,044

4,848

7,421

1,671

2,504

Кам»янець-Подільський район

Красилів-ський район

Летичівський район

Новоуши-цький район

Полонсь-кий район

Славутсь-кий район

0,143 0,038

0,137 0,075 0,009 0,008 0,013 0,110 0,059 0,005 0,006 0,011 0,122 0,064 0,008 0,006 0,015 0,007 0,002 0,003 0,001

4,552

16,037 7,211 1,022 3,269 3,202 17,867 7,601 0,829 2,802 3,378 23,406 9,044 0,940 4,703 4,915 254,512 9,636 1,238 6,080 3,989

Разом по області 18,420

0,112

0,012

0,039

0,058

0,250

0,072

0,005

0,016

0,031

0,125

0,084

0,007

0,024

0,035

0,156

0,071

0,007

0,026

0,030

0,140

0,060

0,366

0,010

0,012

0,039

0,070

0,005

0,025

0,043

0,012

0,006

0,033

0,109

0,023

0,017

0,010

0,025

0,083

0,086

0,345

0,042

0,011

0,069

0,246

0,450

0,124

0,027

0,091

0,258

0,562

0,080

0,022

0,052

0,220

0,441

0,031

0,007

0,060

0,250

0,404

0,188

0,666

0,008

0,001

0,006

0,009

0,095

0,247

0,003

0,010

0,016

0,384

0,228

0,006

0,010

0,019

0,374

0,071

0,043

0,006

0,002

0,169

0,047

0,210

Теофіпольський район

Хмельни-цький район

Чемерове-цький район

Шепетівський район

Ярмолинецький

*Інформація по викидах діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю за 2000 рік - відсутня

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн

м.Хмельниць-кий м.Кам»я-нецьПоділь-ський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам»янецьПодільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівсь кий район Староси-нявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район По області

Збільшення +\Обсяги викидів у Викинуто в зменшення викидів у 2008 р. до 2007 р., % середньому одним 2008 р. проти 2007 підприємством, тонн р.,тонн -21,789 98,0 20,6 59,900 123,0 15,7

у 2008 р.

у 2007 р.

1051,123 327,738

1072,912 267,838

157,469 671,020 563,031

16,788 673,138 435,996

140,681 -2,118 127,035

938,0 99,7 129,1

78,7 30,5 23,5

471,935 26,395 10,743

481,157 57,340 10,923

-9,222 -30,945 -0,180

98,1 46,0 98,4

22,5 5,3 2,1

360,551 333,676 62,442

362,783 431,077 67,515

-2,232 -97,401 -5,073

99,4 77,4 92,6

24,0 30,3 6,2

177,895

171,785

6,110

103,6

8,9

273,864 14409,254

322,278 12720,094

-48,414 1689,160

85,0 113,3

19,6 1200,8

3748,313

4078,625

-330,312

91,9

237,7

386,482 32,470

349,597 21,242

36,885 11,228

110,6 152,9

27,6 5,4

277,15 54,379 234,986

314,880 52,044 224,437

-37,728 2,335 10,549

88,0 104,5 104,7

25,2 10,9 29,4

9,405

37,224

-27,819

25,3

3,1

95,223

383,669

-288,446

24,8

47,6

449,727

562,499

-112,772

80,0

21,4

69,550

43,233

26,317

160,9

7,0

249,534

125,189

124,345

199,3

62,4

7,793

121,696

-114,203

6,2

2,5

24511,850

23405,959

1105,891

104,7

80,4

2.2.3. Використання озоноруйнуючих речовин та їх вплив на довкілля На виконання положеньВіденської Конвенції про охорону озонового шару (Відень, вересень, 1985 р.) в області проводились заходи по регулюванню використання речовин, що руйнують озоновий шар. Митне оформлення вантажів здійснювалось на підставі листів-роз”яснень про те, що дана продукція (обладнання) не містить озоноруйнуючі речовини.

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

ВАТ «Подільський цемент»

Концерн «Укрцемент»

14196,5

Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів

УМП «Київтрансгаз»

3512,2

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

12582,2

+1614,3

3851,9

-339,7

переведення виробництва цементу з сухого способу на мокрий Зняття з балансу котельної

Як і в минулі роки найбільшими забруднювачами в області (57,9% від загальної кількості викидів) залишається ВАТ “Подільський цемент”, викиди якого у 2008 році склали 14,197 тис.тонн і збільшились відносно 2007 року на 1.614 тис. тонн, в зв»язку з заміною використання в якості палива природного газу на кам»яне вугілля та Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів викиди якого склали 3,512 тис.тонн і зменшились на 339,7 тонни за рахунок зняття з балансу однієї з котельних. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1

1.1.

Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: Обробна промисловість

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 305

Обсяги викидів по регіону тис. т 24,512

у % до 2007 р. 104,7

Викинуто в середньому одним підприємством, т. 80,4

163

17,893

104,8

109,8

1.2

Транспорт і зв»язок

3,766

90,6

139,5

1.3

Виробництво електроенергії, газу та води Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Будівництво

0,611

115,3

21,1

0,367

92,2

36,7

0,288

136,5

12,5

Інші види економічної діяльності

1,587

151,6

29,4

1.4

1.5

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря На виконання Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднення повітря на велькі відстаніу Європі (програма ЕМЕП) до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані(Женева,листопад1979р.) викиди СО2., NOх і летучих органічних сполук за 2008 рік ,обмеження яких передбачається Конвенцією, не перевищуютьвідповідних минулорічних показників

2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Інформація відсутня. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря З метою зменшення впливу викидів забруднюючих речовин на якість атмосферного повітря підприємствами області у 2008 році було заплановано виконання 13-ти заходів кошторисною вартістю 5977,7 млн. грн. Фактично затрачено на виконання цих заходів 6764,4 млн. грн.

3.ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1.Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Україна ратифікувала Кіотський протокол Законом України № 1430-ІV від 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. За викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів На даний час ВАТ «Подільський цемент», отримавши від Мінприроди України лист-схвалення щодо впровадження сучасної енергозберігаючої технології – перехід з «мокрого» способу виробництва цементу на «сухий», здійснює один із головних заходів в області щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. При цьому витрати палива на виробництво одиниці продукції зменшаться майже вдвічі, що дозволить відповідно зменшити викиди у повітря парникових газів (двоокису вуглецю) на 620 тис. тон в рік, а за період з 2008 по 2012 на 2,508 млн. тон, та дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викиди інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством в розрахунку на рік. Загальна вартість проекту становить 150 млн. євро власних коштів підприємства. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату На даний час ВАТ «Подільський цемент», отримавши від Мінприроди України лист-схвалення щодо впровадження сучасної енергозберігаючої технології – перехід з «мокрого» способу виробництва цементу на «сухий», здійснює один із головних заходів в області щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. При цьому витрати палива на виробництво одиниці продукції зменшаться майже вдвічі, що дозволить відповідно зменшити викиди у повітря 18

парникових газів (двоокису вуглецю) на 620 тис. тон в рік, а за період з 2008 по 2012 на 2,508 млн. тон, та дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викиди інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством в розрахунку на рік. Загальна вартість проекту становить 150 млн. євро власних коштів підприємства. 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км2 або 37,6% території ), Південного Бугу (4,61 т.км2 або 22,4%) і Дніпра (8,27 т.км2 або 40% території області). Згідно уточнених данних гідрографічна сітка області нараховує 3735 водотоків загальною довжиною 12881 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км) , а також 3730 малих річок і водотоків , загальною довжиною 12073 км. Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м3/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,5 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються як по території , так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води . Проект по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг розроблений тільки для р.П.Буг , для інших річок і водойм області документація потребує доробки і корегування та винесення меж в натуру потребує коштів , яких в місцевих бюджетах недостатньо. За рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища , місцевих бюджетів щорічно проводяться заходи по відновленню прибережних смуг, посадка дерев у водоохоронних зонах . Розробляються щоквартальні спільні з облводгоспом плани і проводяться перевірки по дотриманню режиму в межах водоохоронних зон водних обєктів області. Уся річкова система області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 55 водосховищ загальною площею 117,325 км² і об’ємом 268,8 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2008 році склала 2354 при загальній площі 19804 га. Площа під штучними каналами , колекторами , канавами складає 5637 га. Дозволи на спецводокористування отримані на 337 ставків. Вирощування риби справа корисна і потрібна , але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства. В області нараховується 3981 артезіанських свердловин та 512 каптованих та шахтних колодязів. У 2008 році, у відповідності до статзвітності 2-ТП (водгосп), забрано всього підземних вод – 54,58 млн.м³, що склало 34,11% від загальної кількості. 19

Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 19 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-11 категорії в 67 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. За даними спостережень рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг в порівнянні з минулим роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що гідрохімічний стан цих річок стабілізувався на рівні минулого року за виключенням річок басейну Дністра, вміст забруднюючих речовин в яких дещо підвищився. Всі річки басейнів трьох великих річок є слабко забрудненими, за виключенням р.Косецька, яка помірно забруднена. Станом на 31.12.2008р. обліком водокористування в області охоплено 916 водокористувачів, в тому числі 458 сільськогосподарських формуваннь, 458 промислових підприємств, організацій та установ. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП - "водгосп" забір води у 2008 р. становив 160,0 млн.м3, що на 16,2 млн.м3 менше ніж у 2007 році. З поверхневих водних об"єктів забрано 105,42 млн м3 (у 2007 р. – 122,18 млн.м3), у тому числі з річок Дніпровського басейну - 64,0 млн.м3, Дністровського басейну – 18,354 млн.м3, Південно Бузького басейну – 23,052 млн.м3 води. Забір води з підземних водоносних горизонтів становив 54,58 млн.м3. (у 2007 р. – 54,02 млн.м3). Зменшення забору води зумовлено, очевидно, впливом економічних чинників на водокористування. Загальні обсяги використаної води склали 105,6 млн.м3 , що на 21,1 млн.м3 менше ніж минулого року (2007 р. – 126,7). Збільшилось використання води підприємствами промисловості порівняно з минулим 3 роком з 41,72 млн.м до 47,77 млн.м3, що пояснюється збільшенням обсягів виробництва , комунальні господарства зменшили використання води з 35,80 млн.м3 до 32,25 млн.м3, сільськогосподарськими формуваннями використано 24,60 млн.м3 в тому числі на риборозведення 17,89 млн.м3, іншими галузями – 1,065 млн.м3. Основні показники використання і відведення води млн. м3 Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього

1990

2000 193,1

2005 141,4

2006 144,4

2007 176,2

2008 160,0

362,93

155,86

102,0

107,0

126,7

105,6

виробничі потреби

162,02

48,58

42,24

47,0

41,72

45,62

побутово-питні потреби

75,49

56,26

39,02

38,20

35,80

35,33

зрошення

2,04

0,027

0,032

0,043

0,021

сільськогосподарські потреби

43,49

28,98

3,391

3,662

3,326

3,321

ставково-рибне господарство

25,6

22,04

17,03

16,90

16,83

17,89

Втрати води при транспортуванні

18,3

12,66

11,03

12,79

13,53

56,44

55,69

54,59

57,43

365,82

у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

Загальне водовідведення

236,19

67,46

з нього у поверхневі водні об'єкти

188,22

67,46

50,86

49,59

48,31

52,36

забруднених зворотних вод

6,9

7,362

5,989

6,98

3,908

2,887

з них без очищення

0,05

0,002

0,025

0,042

0,074

нормативно очищених

67,12

39,71

27,81

25,71

25,30

26,56

нормативно чистих без очистки

114,2

20,384

17,03

16,90

19,06

22,84

1271,49

1156,3

2714,0

2986,0

3150,0

2574,1

347,6 117,77

599,0 121,7

1919,4 95,04

2067,9 92,51

1787,7 90,49

1608,8 98,32

у тому числі

Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

Забір, використання та відведення води млн. м3 Назва водного об’єкту

Дністер Дніпро Південний Буг

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використа но води

26,97 103,2 29,81

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 9,21 1,033 20,70 1,45 22,45 0,404

15,47 76,20 13,95

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти На території Хмельницької області налічується 67 комплексів очисних споруд загальною потужністю 271,829 тис. м3/добу, у тому числі 63 повної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти. Загальні скиди стічних вод становили 57,43 млн.м3. минулому році було скинуто 54,59 млн. м3 стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2008 році вони становили 2,887 млн.м3, у 2007 – 3,917 млн.м3, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд. Вміст забруднюючих речовин в стічних водах зменшився на 2339 тони - з 7854 т у 2007 році, до 5515 т у 2008 році. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість

Використано води

38,25 -

З неї на: побутово-питні потреби

виробничі потреби

3,861 -

34,39 -

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднени х -

Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

0,635 32,25

0,297 29,20

0,321 3,048

0,009 27,38

0,009 1,663

0,074

6,619 5,665 0,885 2,799

0,008 0,701 0,697 0,483

0,005 4,964 0,188 2,314

2,875 1,782 0,054 2,079

1,127 0,023 0,031

18,527 105,6

0,083 35,33

0,39 45,62

18,181 52,36

0,034 2,887

0,074

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Одним з напрямків роботи держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об’єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер,Збруч і Горинь. Між нашим управлінням та управліннями в цих областях здійснюється обмін протоколами досліджень за станом цих природних об’єктів. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, лабораторією Хмельницького обласного управління по меліорації і водному господарству по 20 водних об”єктах на 62 створах та облСЕС на водоймах І-ї категорії - в 4 створах та 2-ї категорії - в 65 створах. Спостереження за рівнем забруднення водних обєктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку. За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод», до незабруднених річок віднесено р.Ікву, р.Косецька – помірно забруднена, а решта усіх річок області відносяться до категорії слабко забруднених. Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій (далі ГДК). За результатами проведених спостережень встановлено, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Південний Буг (Іква, Вовк), Дністер (Збруч), Дніпро (Горинь, Хомора, Случ, Гуска, Цвітоха, Косецька) в порівнянні з відповідним періодом минулого року суттєво не змінився. Концентрація органічних речовин коливалася від 0,7 норм ГДК до 5,8 ГДК ( в минулому році від 0,9 до 5,1). Вміст нітритів у більшій частині річок області, на яких проводилися спостереження, був в межах допустимих норм, 22

проте вміст нітритів був досить високим в річках: Південий Буг (вище м.Хмельницького) - 6 ГДКрг, р.Случ (вище м.Старокостянтинова) – 5,85ГДКрг . В усіх інших річках протягом 2008 року вміст нітритів спостерігався в межах норми та залишається на рівні минулого року. Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку у 2008 році залишалась на рівні минулого року. Найвищі концентрації солей заліза 2,5 - 7 ГДКрг спостерігали у річках Південному Бузі, Случі, Дністрі. В інших річках області вони перевищували норми ГДКрг в 1,1 – 1,5 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках : П.Буг – 2,6 ГДКрг, Гуска – 10 ГДКрг, Случ –13 ГДКрг, Косецька – 10 ГДКрг. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм. Забруднення річок фосфатами залишається на рівні минулого року, проте, досить високі концентрації ще зафіксовані в річках Калюс – 4,7 ГДКрг, Косецька – 2,6 ГДКрг, Случ – 1,2ГДКрг,Південний Буг – 2,3ГДКрг. Перевищення встановлених нормативів концентрації солей цинку та нікелю протягом 2008 року на річках області не зафіксовано. Перевищень встановлених нормативів концентрації солей хрому, а також нафтопродуктів не встановлено у поверхневих водах річок. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біогеоценозів В області не проводиться. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію За данними Хмельницької обласної СЕС протягом 2008 року відібрано та досліджено на санітарно-хімічні показники 76 проб води водойм 1-ї категорії, відхилення виявлені у 3 випадках, що становить 3,9 % ( 2007-11,1%), на мікробіологічні показники досліджено 49 проб, відхилення виявлені у 2 випадках, що становить 4,1% (2007 – 10,3%). На санітарно-хімічні показники з водойм 2-ї категорії досліджено 539 проб води, відхилення виявлені у 68 пробах, що становить 12,6 % (200711,7%), на мікробіологічні показники досліджено 890 проб, виявлені відхилення у 104 пробах, що становить 11,6%(2007- 10,1%). У 11 випадках було виділено патогенну мікрофлору(2007-12 випадків) та у 15 випадках – гельмінти (2007 рік – 11). Порівняно з 2007 роком кількість об’єктів що мають випуски стічних вод у водойми зменшилася на 1 за рахунок ліквідації очисних споруд с.Сахкамынь Кам’янець –Подільського району (підприємство ліквідоване). Питома вага випусків стічних вод господарсько-побутового та промислового характеру, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам порівняно із 2007 роком збільшилася із 26,8 % до 27,3 %. 23

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Спостереження за станом річок у 2008 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер (м.Кам’янець – Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ (с.Чернелівка) становив: по 137 Cs –0,0296 -0,077 Бк/л по 90Sr – 0,0795 – 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та їх вплив на здоров’я населення У 2008 році на санітарно-бактеріологічні показники досліджено 9285 проби питної води джерел централізованого водопостачання (2007-8528), відхилення виявлені у 351 пробах ( 2007-377), що становить 3,7 % ( 2007 – 4,4%). Із комунальних водопроводів досліджено 4864 проб питної води (2007-4334), в тому числі із відкритих водойм 363 проб (2007-379), виявлені відхилення у 109 пробах (2007-99), в тому числі із відкритих водойм 0 (2007- 3), що становить 2,2% (2007-2,2%), в тому числі із відкритих водойм – 0,0%(20070,8%). Із відомчих водопроводів досліджено 2173 проб питної води (20072115), відхилення виявлені у 128 пробах (2007-163), що становить5,8 % (20077,7%). Із сільських водопроводів досліджено 2219 проб води (2007 – 2047), відхилення виявлені у 114 пробах(2007 -115), що становить 5,1%(2007-5,6%). Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 4730 проб питної води (2007-3989), відхилення виявлені у 509 пробах (2007-518), що становить 10,7% (2007-12,9%).

Інструментально – лабораторний контроль якості поверхневих вод Назва водного об’єкту

1 р. Південний Буг

Кількість контрольних створів, в яких здійснювалися вимірювання, од. усього 2 14

з перевищення ГДК 3 14

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

4 28

5 28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти)

р. Случ

-“-

р. Кудрянка

-“-

р. Смотрич

-“-

р. Вовк

-“-

р. Збруч

-“-

р. Горинь

-“-

р. Бованець

-“-

р. Гуска

-“-

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6 2–завислі речовини 17-БСКповн 5-амоній сольовий 4-фосфати 1-залізо заг. 3-мідь 3-БСКповн 1-мідь 1-цинк 1-ХСК 2-БСКповн 2-амоній сольовий 1-ХСК 4-БСКповн 2-ХСК 4-БСКповн 1-ХСК 3-БСКповн 1-залізо заг. 1-мідь 1-нікель 1- завислі речовини 5-БСКповн 2-ХСК 2- завислі речовини 3-мідь 1-цинк 1-БСКповн 1-амоній сольовий 2-ХСК 1- завислі речовини 3-БСКповн 2-ХСК 1- завислі речовини 1-фосфати

р. Цвітоха

-“-

р. Хомора

-“-

р. Хоморець

-“-

р. Косецька

-“-

р. Ушиця

17 ( рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповн, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, нафтопродукти, АПАР )

р. Утка р. Дністер

2 2

2 3

р. Жванчик

-“23 (колір, запах, прозорість, рН, завислі речовини, жорсткість, Ca, Mg, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповне, розчинний кисень, Залізо заг., Мідь, Нікель, Цинк,), фосфати, температура) -“-

р. Мукша

-“-

р. Тернавка

-“-

р. Студениця

-“-

1-БСКповн 1-ХСК 1-завислі речовини 6-БСКповн 1-фосфати 1-залізо заг. 1-мідь 2-БСКповн 1-ХСК 3-БСКповн 1-амоній сольовий 1-нітрити 1-фосфати 1-мідь 1- цинк 1-ХСК 2-БСКповн 2-фосфати 1-нітрити 1- залізо заг. 2-БСКповн 2-БСКповне 2-фосфати 1-цинк 1-мідь 2-БСКповне 1-амоній сольовий 1-нітрити 2-фосфати 2-мідь 1-цинк 6-БСКповне 3-амоній сольовий 6-фосфати 2-Залізо заг. 1-ХСК 3- завислі речовини 3-БСКповне 2-амоній сольовий 1-нітрити 1-фосфати 1-Залізо заг. 1-фосфати 1- Залізо заг.

р. Калюс

-“-

4-БСКповне 2-амоній сольовий 1-нітрити 4-фосфати 2-Залізо заг.

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів у 2008 році запроектовано і розпочато будівництво очисних споруд на ТОВ “Білогір’ямолокопродукт” (кошти підприємства), виготовлено проект реконструкції очисних споруд Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру загальною вартістю 8,8 млн.грн., розроблена проектна документація і розпочато будівництво очисних споруд смт.Сатанів (освоєно 872 тис.грн. коштів субвенції державного бюджету). Практично, через відсутність фінансування не проводились роботи по реконструкції очисних споруд смт.Летичів, м.Полонного, продовження будівництва очисних споруд смт.Білогір’я. Здійснювались заходи щодо контролю за дотриманням встановлених нормативів скиду.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. За десять останніх років площа заповідних об’єктів збільшилась на 25852,79 га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким національним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом, але недостатнє пряме фінансування даних робіт). До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні 28

організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. Працівники Держуправління взяли участь у 18 науково-практичних семінарах, проектах та масових заходах щодо інформування громадськості стосовно цілей і задач розбудови екомережі та у підготовці книг і науково-методичних посібників: Червона книга України: рослини Хмельницької області; Заповідні місця Хмельниччини; Червона книга Хмельницької області, а також буклету „Екологічна мережа Хмельниччини. Штрих перший”. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 296,5 272,5

2005 305,6 272,5

2006 305,6 272,2

2007 305,9 272,2

2008 305,9 272,2

18,6

61,1 0,406 0,5 4,3

0,4

285,3

285,8

5.1.1. Стан природних складових довкілля З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. Площа заповідних об’єктів збільшилась на 254,88 тис. га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким національним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом, але недостатнє пряме фінансування даних робіт). До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське 29

екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. На даний час спроектовано 5 ключових зон, 8 сполучних територій (екокоридорів), 3 відновлювальні території та визначені навколо них буферні зони. Також спроектовано: Створення ядер екомережi (загальнодержавного і місцевого значення): 5 ядер загальною площе 456403,0 га., з них: - 1 ключова територія міжнародного значення (Хмельницькі Товтри) площею 267705,0 га.; - 3 ключові території національного значення (Горинська (22043,0 га.), Центральнобузька (139614,0 га.), Мальованська (16919,0 га.) загальною площею 178576,0 га.; - 1 регіональна ключова територія (Новоушицька) площею 10122,0 га. Створення екокоридорів (загальнодержавного і місцевого значення): спроектовано 8 екокоридорів загальною площею 379543,0 га.: - 4 сполучних території національного значення: (Шумсько-ОстрозькоНетішинська (27954,0 га.), Цвітоська (52732,0 га.), БохнянськоМаліївецько-Глібівська (92022,0 га.), Західно Бузька (15685,0 га.) загальною площею 188393,0 га.; - 4 регіональні сполучні території: (Горинсько-Красилівсько-Бузька (61008,0 га.), Хоморсько-Случансько-Бузька (71613,0 га.), НаркевицькоВишнівчицька (45870,0 га.), Гораївсько-Рудковецька (12659,0 га.) загальною площею 191150,0 га. Навколо вищезгаданих території створено буферні зони. Спроектовано 3 відновлювальні зони загальною площею 20042,0 га.: - 2 відновлювальні території національного значення ( Товтрова (1924,0 га.) та Дністровська (14993,0 га.) загальною площею 16917,0 га.; - 1 відновлювальна території регіонального значення – Нетішинська, площею 3125,0 га. Хмельницьким національним університетом та Кам’янецьПодільським національним університетом проводять в області поточні дослідження цінних територій, з метою збільшення площі регіональної екологічної мережі.

5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Будь-яка зміна навколишнього середовища, спричинена людською діяльністю, в результаті негативно позначається на економіці, соціальному житті і здоров'ї самих людей. Так, вирубка карпатських лісів призвела до катастрофічних повеней, побудова каскаду водосховищ на Дніпрі – до зникнення багатьох цінних промислових видів риб, перевипас худоби в степових регіонах - до опустелювання, меліорація – до засолення ґрунтів і зміни гідрологічного режиму рік, глобальне забруднення атмосфери – до парникового ефекту, кислотних дощів тощо. Нераціональна господарська діяльність унеможливлює відтворення й взагалі існування багатьох представників флори й фауни. Тому необхідність законодавчої, науково обґрунтованої регуляції такої діяльності й охорони всіх видів живих організмів, які ще існують на планеті, очевидна. Зараз існує декілька типів природних резерватів, найрозповюдженішими є заповідники, національні парки й заказники. На даний час Хмельницька область займає перше місце в Україні за площею територій та об’єктів природно-заповідного фонду та четверте місце за кількістю. Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки пам’ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 492 об’єкти загальною площею 305, 9 тис. га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 1700 рослин, з яких до червонокнижних належить 89 видів, до Європейського червоного списку – 7. На 37 видів розповсюджена лімітована заготівля, а 164 види є регіонально-рідкісними. Фауна області налічує 311 видів хребетних, близько 40 круглоротих і риб , 11-амфібій, 10рептилій, 190-птахів, 60-ссавців (загальна кількість 622 видів). З них до червонокнижних належить 82 види, регіонально-рідкісними є 82 види, а лімітоване використання поширюється на 20 видів мисливської фауни Окрім вище перерахованих територій та об’єктів природнозаповідного фонду в області знаходиться два водно-болотних угіддя міжнародного значення – площею 3070,0 га (Бакотська затока – 1590,0 га. та Пониззя річки Смотрич – 1480,0 га.). Держуправлінням проводиться робота з підготовки програми створення регіональної екологічної мережі (проектована площа регіональної екологічної мережі 350,0 тис. га (17% від площі області).

Складові структурних елементів екологічної мережі*

Землі під консервацією

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Рекреаційні території

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним сіножаті Пасовища, покривом

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі водного фонду

Складові елементи екомережі, тис. га Водоохоронні зони, винесені в натуру

Загальна площа екомере жі, тис. га

Відкриті заболочені землі

Загальн а площа, тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративн отериторіальног о устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

* технічна документація не розроблена 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека* Назва виду

Кількість видів 2000

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007

2008

Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом: *дослідження не проводилися

5.2.1. Лісові ресурси Загальна площа лiсiв значно не змінилася у порівнянні з минулим роком і становила 287,8 тис.га. Лiсовою рослиннiстю вкрито 267,8 тис.га, що складає 12,9 % територiї областi. Запас деревини становить 38,8 млн.куб.м, з них спiлої - 3,25 млн.куб.м. Площа земель наданих в постійне користування державним підприємствам лісового господарства становить 186,5 тис.га. Лiси, що перебувають у постійному користуванні підприємств комунальної форми власності займають площу 78,1 тис.га. Площа лісів Мiноборони та iнших лiсокористувачiв становить 23,2 тис.га. Заходи з розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв і їх захисних функцiй, подальшої iнтенсифiкацiї лiсогосподарського виробництва здiйснюють дев’ять державних підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства, вісімнадцять районних лісокомунальних підприємств, два військові лісгоспи тощо.

Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.1 1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість 4 287,8

тис. га

186,5

тис. га

78,1

га

1390

тис. га

267,8

Примітка 5

12,9 %

У 2008 р. у лісах області вiд рубок головного користування заготовлено усіма лісокористувачами 285,4 тис.куб.м, з них обласне управління лісового та мисливського господарства 221,4 тис.куб.м, комунальними лісогосподарськими підприємствами – 57,9 тис.куб.м, іншими лісокористувачами – 6,1 тис. куб.м. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік 1 2003 2004 2005 2006 2007 2008

В т.ч. по господарствах Затверджена Фактично Хвойних твердо- листяниих м`яко-листяних розрахункова зрубано розрахункова фактично розрахункова фактично розрахункова фактично лісосіка,тис.куб.м (тис.куб.м) лісосіка зрубано лісосіка зрубано лісосіка зрубано 2 3 4 5 6 7 8 9 333,4 293,0 84,5 82,2 187,0 157,6 62,0 53,2 335,4 307,2 84,9 86,6 187,5 166,8 63,0 54,2 341,4 309,7 90,1 87,4 182,2 166,9 69,1 55,4 341,4 320,0 90,2 88,8 182,2 167,4 69,0 63,7 334,3 314,6 78,7 76,7 179,8 169,2 75,8 68,7 324,5 285,4 74,5 74,5 179,3 154,6 70,7 56,3

Динаміка спеціального використання лісів основними лісокористувачами № 1 2 1

3 4

В тому числі по роках Одиниця виміру 2003 2004 2005 2006 Площа лісів тис. га 284,3 284,3 284,3 284,3 З них вкрита лісовою рослинністю тис. га 266,0 266,0 266,0 266,0 Лісистість території % 12,9 12,9 12,9 12,9 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісів тис. га 186,1 186,1 186,1 186,5 З них вкриті лісовою рослинністю тис. га 171,1 171,1 171,1 171,1 Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісів тис. га 87,8 87,8 87,8 87,3 З них вкрита лісовою рослинністю тис. га 84,5 84,5 84,5 84,5 Інші лісокористувачі Площа лісів тис. га 10,4 10,4 10,4 10,5 Головне користування Площа лісосік га 1097,4 1176 1169 ... Заготовлено деревини тис.куб.м 293 307,2 309,7 319,9 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісосік га 818 818 808 824,4 Заготовлено деревини тис.куб.м 233,5 232,9 232,7 235,3 Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісосік га 245,4 326 330 356,0 Заготовлено деревини тис.куб.м 53,5 66,2 69,6 78,3 Інші лісокористувачі Площа лісосік га 25 32 31 23,4 Заготовлено деревини тис.куб.м 6,0 8,1 7,4 6,2 Найменування показників

2007 286,6 267,8 12,9

2008 287,8 267,8 12,9

186,5 165,3

186,5 166,3

76,9 74,6

78,1 75,8

23,2

1153,2 314,6

… 285,4

799,7 236,2

221,4

326,0 72,2

286,0 57,9

27,5 6,1

Впродовж року створено 2722 га різних видів лісонасаджень, у тому числі 2190 га у лісах державних підприємств, 488 га в лісах лісокомунальних підприємств Головного управління сільського господарства та продовольства ОДА, та в лісах інших лісокористувачів 43,9 га. Лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк проведено на площі 1295 га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га) Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду В т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 1217 1217 203,8

2005 2010 2010 110

2006 1891 1891 464

2007 2518 1490 988

2008 1678 1295 1044

9,5

Охороною лісів займалося 1050 чол., з них 700 чол. державної лісової охорони. Протягом 2008 року державною лісовою охороною в лісах виявлено 50 випадків самовільних рубок загальною масою 88,17 кбм, збитки завдані лісовому господарству склали 122,5 тис. грн.. В пожежонебезпечному періоді 2008 року працівниками держлісгоспів управління було виявлено та ліквідовано загоряння лісу в 29 випадках, в комунальних лісах в 4 випадках. Загальна площа лісових пожеж склала 1,44 га. Більшість випадків загорянь лісу сталася в ДП «Славутське лісове господарство» – 21 випадок на площі 0,96 га. Основною причиною виникнення пожеж було і залишається порушення вимог безпеки при користуванні вогнем. Фінансові та матеріальні витрати при гасінні лісових пожеж склали 9800 грн. Шкода лісовому господарству не завдана. Лісівниками державних підприємств Хмельницької області виконані значні обсяги робіт із захисту лісів від шкідників i хвороб. Винищувальні заходи по боротьбі з шкідниками хімічними засобами проведено на площі 1979 га. Проведене лiсопатологiчне обстеження на площі 35,7 тис.га. Проведено вибіркових санітарних рубок на площі 5219 га, суцільних санітарних – 313 га, лісовідновних – 97,5 га. виготовлено i розвішано 13,3 тис. шпаківень, переселено 800 та огороджено 250 мурашників. Обсяги використання дикорослих рослин протягом останніх років мають здатність до незначного зменшення. У 2008 році, зокрема, зменшилися обсяги заготівлі природних ресурсів лісового походження – дубової кори, березових бруньок, які заготовлюються при проведені рубок догляду за лісом. При цьому харчова і фармацевтична промисловість отримує цінну сировину. Раніше хворост від цих рубок залишався на лісових ділянках для перегнивання. Стабільним залишається попит і відповідно обсяги заготівель кореня глечиків жовтих, який експортується до Японії, що в свою чергу свідчить про екологічну чистоту річок басейну 34

р. Случ. У той же час, реальні обсяги заготовленої лікарської сировини становили лише 20% від затверджених лімітів. Бережливе, раціональне використання дикорослих видів рослин не тільки не шкодить природі, а є джерелом сировини для вітчизняної промисловості, слугує благу людей Фахівцями держуправління охорони навколишнього природного середовища проводиться значна робота з розроблення та проведення природоохоронних заходів, лімітування природокористувань. Особлива увага надавалася охоронi ранньовесняних першоцвiтiв, занесених до Червоної книги України. З метою охорони, збереження та вiдтворення рiдкiсних, цiнних видiв рослин природної флори, лiсових i ландшафтних комплексiв ведеться робота з їх заповiдання. Загибель лісових насаджень від пожеж Пройдено пожежами , га №

Район

Кількість випадків

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Звітний рік, га

всього

Попередній рік, га

в т.ч. побічні **

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Район

Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 м3

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Постійні лісокористувачі області практично не здійснюють побічних лісокористувань та заготівлю другорядних лісових матеріалів. Незначні обсяги лікарських та технічних дикорослих видів рослин заготовляли структурні підрозділи облспоживспілки, серед яких звіробій, лист кропиви, підбілу, грицики, подорожник, хвощ, цвіт липи. Проте, область має набагато більший потенціал рослинних ресурсів. У 2008 році в області збільшено посівні площі м’яти, подорожника, ромашки лікарської та інших лікарських рослин. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік

Вид рослин

2000

Звіробій звичайний Кропива дводомна Липа серцелиста М’ята перцева Суниці лісові Чистотіл великий Деревій тонколистий Шипшина собача Полин гіркий

Обсяги заготівлі,т встановлені ліміти фактично заготовлено 47,82 3,62 8,90 5,31 1,45 0,44 0,24 0,07 0,62 0,22 0,06 0,04 5,10 3,14 18,84 12,63 2,16 1,10

Ромашка лікарська Мати-й-мачуха звичайна Валеріана блискуча Горобина звичайна Нагідки лікарські Подорожник великий Собача кропива звичайна Спориш звичайний Череда трироздільна Хвощ польовий Цмін пісковий Бузина чорна, (квітки) Материнка звичайна Глечики жовті Аір Глід колючий Гриби Грицики польові Липа серцелиста Дуб Крушина ламка 2005

Звіробій звичайний Кропива дводомна Липа серцелиста Суниці лісові Чистотіл великий Деревій тонколистий Шипшина собача Полин гіркий Мати-й-мачуха звичайна Горобина звичайна Подорожник великий Спориш звичайний Череда трироздільна Хвощ польовий Цмін пісковий Бузина чорна, (квітки) Материнка звичайна Глечики жовті Татарське зілля Глід колючий Гриби Грицики польові Дуб Крушина ламка Береза (бруньки)

2006

0,52 4,40 0,02 27,10 0,11 1,20 0,31 1,28 7,41 1,50 1,51 1,20 0,11 3,50 135,36 87,730 44,002 20,208

0,23 4,16 0,01 18,25 0,04 0,83 0,08 1,12 1,20 1,24 1,50 0,63 0,09 1,86 57,81 40,02 23,251 3,062

2,400 27,6 32,625 52,010 25,300 41,120 52,874 24,953 34,950 41,8 59,33 24,00 15,859 6,702 6,801 34,410 42,129 390,00 0 98,007 88,870 13,954 1267,634 34,4 14,0 15,9 6,8 42,1 52,8 750,0 32,6 98,0 87,7 44,0 88,9 20,2 6,7 41,1 11,1 25,0 25,3

0,82 12,38 8,35 16,94 9,356 18,21 31,52 12,31 23,05 21,38 32,41 11,83 6,24 3,59 5,32 18,28 28,43 212,3 0 52,94 49,68 8,81 650,479 16,8 7,3 12,4 1,2 17,8 25,6 346,0 14,2 23,0 32,1 40,0 75,3 10,1 2,4 26,5 6,2 12,5 13,2

Сосна звичайна (бруньки) Спориш звичайний Сухоцвіт звичайний Суниці лісові Хвощ польовий Цмін пісковий Чорниця лісова Череда трироздільна Чистотіл великий Журавлина Фіалка триколірна Шипшина собача 2007

Аір (корінь) Береза (бруньки) Бузина чорна (квітки) Глечики жовті Глід колючий Горобина звичайна Гриби Деревій тонколистий Дуб звичайний (кора) Звіробій звичайний Кропива дводомна Крушина ламка (кора) Липа серцелиста Материнка звичайна Мати-й-мачуха звичайна Пижмо звичайне Подорожник великий Полин гіркий Сосна звичайна (бруньки) Спориш звичайний Сухоцвіт звичайний Суниці лісові Хвощ польовий Цмін пісковий Чорниця лісова Череда трироздільна Чистотіл великий Журавлина Фіалка триколірна Шипшина собача

13,3 35,0 3,5 201,0 59,3 24,0 5000,0 41,8 27,6 3000,9 2,0 52,0 9857,0 34,4 14,0 15,9 6,8 42,1 52,8 750,0 32,6 98,0 87,7 44,0 88,9 20,2 6,7 41,1 11,1 25,0 25,3 13,3 35,0 3,5 201,0 59,3 24,0 5000,0 41,8 27,6 3000,9 2,000 52,0 9857,0

9,2 26,8 1,6 106,7 34,5 14,2 3502,1 24,3 12,6 2834,2 0,5 48,2 7297,5 20,1 8,2 9,8 0,6 32,6 16,5 503,4 12,3 64,3 65,4 40,2 80,6 15,3 2,8 31,4 6,4 12,9 14,7 8,3 32,1 1,1 102,0 36,4 2,6 3009,1 1,6 7,6 264,2 0,7 50,3 4453,5

2008* * У зв’язку із відсутністю заявок на заготівлю не деревних рослинних ресурсів ліміт не затверджувався.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. -I

...

Дифазіаструм сплюснутий Diphasiastrum complanatum (L.) Holub - II

Лікоподіела заплавна Lycopdiella inundata (L.) Holub - II

Грoнянка пiвмiсяцева Botrychium lunaria (L.) Sw. - II Родина: Аспленієві Aspleniaceae

Аспленiй чорний Asplenium adiantumnigrum L. - І Родина: Сальвінієві Salviniaceae

Сальвiнiя плаваюча Salvinia natans (L.) All. - ІІІ

Аконiт Бессера Aconitum besseranum Andrz - ІІ

Анемона розлога Anemone lxaxa Juz - І

Рутвиця гачкувата Thalictrum uncinatum Rehm. - ІІ

Рутвиця смердюча Thalictrum foetidum L. ІІ

Сон великий Pulsatilla grandis Wend - ІІ

Сон чорнiючий Pulsatilla nigncans Storck ІІІ

Чемерник чорний Helleborus niger L. - І

Лещиця днiстровська Gypsophila thyraica A. Krasnova - І

Фiалка бiла Viola alba Bess. - І

Лунарiя оживаюча Lunaria rediviva L. - ІІІ

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - ІІ

Верба чорнична Salix myrtilloides L. - ІІ

Молочай волинський Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawі. - ІІ Вовчi ягоди пахучi Daphne cneorum L. - ІІІ

Ломикамiнь болотний Saxifraga androsacea L. - ІІ

Астрагал монпелiйський monspessulanus L. - ІІ

Astragalus

Зiновать бiла Chamaecytisus albus (Haсq.) Rothm. - ІІ

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - І

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - І

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - ІІ Чина ряба Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. ІІ

Ясенець бiлий Dictamnus albus L. - І

Клокичка периста Staphylea pinnata L. - І

Астранцiя велика Astrantia major L. - ІІІ

Бруслина карликова Euonymus nana Bieb. І

Плавун щитолистий Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) 0.Kuntze - ІІІ

Скополiя карнiолiйська Scopolia carniolica Jacq. - ІІІ

Шолудивник королiвський sceptrum carolinum L. - ІІІ

Pedicularis

Товстянка звичайна Pinguicula Змiєголовник австрiйський Dracocephalum austriacum L. - І vulgans L. - ІІ

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - І

Шоломниця весняна Scutellaria verna Bess. - ІІ

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - ІІ

Жовтозiлля Бессера Minder. - ІІ

besseranus

Шейхцерiя болотна Scheuchzeria palustris L. - ІІ

Лiлiя лiсова Lilium martagon L. - ІІІ

Пiзньоцвiт осiннiй Colchicum autumnale L. - ІІІ

Рябчик гiрський Fritillaria montana Hoppe І

Тофiльдiя чашечкова Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. - І

Цибуля ведмежа Allium ursinum L. - ІІ

Цибуля коса Allium obliquum L. - ІІ

Цибуля круглонога Allium sphaeropodum Klok. - ІІ

Цибуля переодягнена Allium pervestitum Klok. - І

Пiдснiжник бiлоснiжний Galanthus nivalis L. - ІІІ

Шафран Гейфелiв Crocus heuffelianus Herb. - ІІ

Анакамптис пірамідальний pyramidalis (L.) Rich. - ІІ

Anacamptis

Gymnadenia

Билинець

Senecio

найзапашнiший

odoratissima (L.) Rich. - І Булатка великоквiткова Cephalantherd damasonium (Mill.) Druce - ІІІ

Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch - ІІІ

Булатка червона Cephalanthera rubra (L.) Rich. - ІІ

Гнiздiвка звичайна Neottia nidus-avis (L.) Rich. - ІІІ

Зозулинi сльози яйцевиднi Listera ovata (L.) R. Br. - ІІІ

Зозулинi черевички справжнi Cypripedium calceolus L. - ІІ

Зозулинець блощичний Orchis coriophora L. - ІІІ

Зозулинець обпалений Orchis ustulata L. - ІІ

Зозулинець прикрашений Orchis signifera Vest - ІІ

Зозулинець салеповий Orchis morio L. - ІІ

Зозулинець чоловiчий Orchis mascula (L.) L. - ІІ Зозулинець шоломоносний Orchis militaris L. - ІІІ

Коральковець тричiнадрiзаний Carallorhiza trifida Chбtel. - І

Коручка болотна Epipactis palustris (L.) Crantz. - ІІІ

Коручка пурпурова Epipactis purpurata Smith - ІІ

Коручка темно-червона Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernb.) Schult. - ІІІ

Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. - ІІІ

Любка зеленоквiткова Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. - ІІ

Малаксис однолистий Malaxis monophyllos (L.) Sw. - ІІ

Пальчатокорiнник бузиновий Dactylorhiza sambucina (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник м’ясочервоний Dactylorhiza incarnata (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник плямистий Dactylorhiza maculata (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник травневий Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes - ІІІ

Пальчатокорiнник Траунштейнера Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soу - І

Пальчатокорiнник

Фукса

Dactylorhiza

fuchsii (Druce) Soу - ІІІ Язичок зелений Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. - І

Ситник бульбистий Juncus bulbosus L. - ІІ

Осока богемська Carex bohemica Schreb. - ІІ

Осока Буксбаума Сarex buxbaumii Wahlenb. - ІІ

Осока затiнкова Carex umbrosa Host - ІІ

Сашник іржавий Schoenus ferrugineus L. - II

Меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl - ІІ

Тонконiг рiзнобарвний Poa versicolor Bess. - ІІ

Ковила волосиста Stipa capillata L. - ІІІ

Ковила пiрчаста Stipa pennata L. - ІІІ

Ковила українська Stipa ucrainica P.Smirn – ІІ

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - Е

Жовтозiлля Бессера Minder. - R

besseranus

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - I

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - I

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - R

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - R

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - I

Senecio

Усього

Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од.

2005 рік

2006 рік

2007

1700(судинні)

34 7

1980

Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

5.2.4. Адвентивні види рослин* Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження * дослідження не проводилися.

5.2.5. Стан зелених насаджень України Озеленення населених пунктів, га Заходи

2000

2005

Рік 2006

2007

2008

18,0

729

Створено нових зелених насаджень, га

55,0

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га

105

7,0

10,5

65,5

Проведено догляд за насадженнями, га

8050

11000

8000

8660

18,0

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Сучасна фауна, на території Хмельниччини, представлена слідуючими видами: ссавці - вовки, лисиці, зайці-русаки, європейські козулі, дикі свині, лосі, рябі ховрахи, звичайні хом’яки, звичайні та малі бурозубки, їжаки, жовтогорлові, лісові і польові миші, лісові полівки, сірі та лісові вовчки. До Червоної книги України занесені: видра річкова, борсук звичайний, 42

вечірниця мала та велетенська, підковоніс малий. Регіональної охорони потребують: куниця лісова, кутора мала, сліпак подільський, горностай. птахи - 2-3 види дятлів, до 5 видів синиць, сойки, дрозди, зяблики, вівсянки, ковалики. До Червоної книги України занесені: лелека чорний, журавель сірий, лунь польовий, змієїд, крондшнепи малий, середній та великий, пугач, савка, сипуха, сич волохатий, скопа, чернь білоока. Регіональної охорони потребують: норець чорніючий, чапля біла, чернь губата, лебідь-шипун, гуска сіра, шуліка чорний, орел-карлик, лунь лучний, кібчик, чеглок, скиглик малий, тетерев, рябчик, фазан, чорниш, веретенник великий, синяк, дрімлюга, рибалочка голуба, бджолоїдка, сиворакша, одуд, синиця вусата, соловейко західний. земноводні та плазуни - трав’яна та гостроморда жаби, квакша, червоночерева кумка, звичайна та зеленаропухи, звичайні та гребнясті тритони, прудка та живородяща ящірки, веретінниця, звичайний та водяні вужі, звичайна гадюка і спорадична мідянка. До Червоної книги України занесені: жаба прудка, мідянка, полоз жовточеревий. Серед ссавців та інших великих наземних тварин через значний антропогенний тиск реліктові чи ендемічні види не збереглись. З метою охорони видів природної фауни в області створюються зоологічні, ентомологічні, орнітологічні та інші заповідні обєкти. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Загальна площа мисливських угідь Хмельницької області складає 1,6 млн. га, з них лісових – 277 тис га., польових – 1,3 млн. га, водно-болотних – 42 тис. га. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” в 1997 році мисливські угіддя були надані у користування терміном на 15 років підприємствам (організаціям) різної форми власності: державним підприємствам лісового та мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України; громадським мисливським організаціям – Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР), товариству військових мисливців та рибалок (ТВМР), мисливсько-рибальському господарству “Подільський мисливець”.

в тому числі Найменування

Закріплено мисливських угідь в тому числі - лісових з них держлісфонд

Одиниця виміру Всього Держкомлісгосп

УТМР

ТВМР

Подільський Мисливець

тис. га.

1575,4

111,7

1439,4

16,1

10.2

тис. га.

275

93,2

179

2,6

1,5

тис. га.

186,9

91,7

92,8

0,4

- польових

тис. га.

1257,2

15,1

1220,5

13,3

8,6

- водно-болотних

тис. га.

43,2

3,4

39,9

0,2

0,1

До складу користувачів мисливських угідь обласної організації УТМР входять 21 господарство, які займаються веденням мисливського господарства на площі 1,4 млн. га., що складає 91,2% від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі – лісових – 179 тис. га – 64,4% (з них ДЛФ – 92,8 тис. га – 49,7%), польових - 1,2 млн. га – 97,1%, водноболотних - 40 тис. га – 91,9%. Площа мисливських угідь користувачів Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства складає 111,7 тис. га, що складає 7 % від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі лісових – 93,2 тис. га - 34,1% (з них ДЛФ – 91,7 тис. га – 49,1%), польові – 15,1 тис.га, водно-болотні – 3,4 тис. га. Мисливське господарство в системі управління ведуть державні підприємства Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Ярмолинецький, Кам’янець-Подільський лісгоспи та Хмельницьке лісомисливське господарство. № П/П

Користувач мисливських угідь

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

ДП Хмельницьке ЛМГ ДП Ізяславське ЛГ ДП Кам’янець-Подільське ЛГ ДП Летичівське ЛГ ДП Славутське ЛГ ДП Старокостянтинівське ЛГ ДП Шепетівське ЛГ ДП Ярмолинецьке ЛГ

ВСЬОГО

Загальна площа, тис. га. 23,2 18,1 11,3 3,9 12,5 2,1 26,5 14,1 111.7

в тому числі Польо-ві

лісові

12,4

9,0 18,1 8,7 3,9 12,4 2,1 24,9 14,1

водноболотні 2,1 0.0 0,1 0.0 0.0 0.0 1,2 0.0

93,9

3,4

2,7

15,1

З метою забезпечення комплексу заходів, спрямованих на відтворення мисливських тварин, в тому числі штучне, забезпечення належної охорони мисливських угідь силами державної єгерської та лісової охорони підприємства лісового господарства вкладають кошти у ведення мисливського господарства. Загальні витрати на ці цілі по управлінню за 2008 рік на ведення мисливського господарства витрачено 2,4 млн. грн.., в тому числі: на заготівлю та викладку кормів 432 тис. грн., на біотехнічні заходи – 786 тис.грн., на охорону тварин – 229 тис.грн., на відтворення диких тварин - 557 тис.грн., на розселення тварин – 2 тис.грн., на проведення обліку – 300 грн. Результатом праці є поступове збільшення поголів’я основних видів копитних тварин в мисливських угіддях підприємств управління. Так, за останніх 5 років чисельність кабана збільшилась на 32%, козулі - на 15%, хоча загальна чисельність цих тварин по області залишається майже незмінною. Відповідно до обліку, проведеного на початку 2008 року, в мисливських угіддях підприємств лісового господарства було обліковано 44

126 оленів плямистих, 1181 кабана, 4051 козулі. Затверджений ліміт використання парнокопитних тварин, який на 2008 рік складав 12 оленів плямистих, 78 кабанів та 156 козуль. З метою збільшення поголів'я диких парнокопитних звірів, за останні роки, державними підприємствами лісового та мисливського господарства проводиться значна робота по створенню вольєрних господарств. В 1990 році Кам’янець-Подільським держлісгоспом був побудований вольєр площею 21 га. З Державного Заповідника „Асканія Нова” було завезено 21 голову оленя плямистого. Акліматизація тварин пройшла успішно. За цей період мисливських тварин випускали у власні мисливські угіддя та реалізовували в мисливські господарства з інших областей (Львів, Харків). Зараз у вольєрі перебуває в напіввільних умовах більше 40 голів оленя плямистого. На сьогоднішній день вольєри по утриманню кабана побудовані в державних підприємствах „Славутське лісове господарство” (площа 6,0 га), „Шепетівське лісове господарство” (площа 6,7 га), „Ізяславське лісове господарство” (площа 3,5 га), „Летичівське лісове господарство” та „Хмельницьке лісомисливське господарство” (площами 1,6 га та 0,4 га). Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 5440 112402 250931

2005 4744 101370 241670

2006 4981 98144 272382

2007 5049 92617 279923

2008 5447 95312 320310

Добування основних видів мисливських тварин Рік 2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень

Затверджений ліміт добування, гол. 119 109 7 154 43 5 155 59 6 161 62 8 156 78 12

Видано ліцензій, шт. 56 17 6 139 40 7 155 59 6 161 62 8 156 78 12

Добуто, гол. 56 17 6 99 17 5 123 32 5 133 42 2 132 62 5

Не використано ліцензій, шт. 40 23 2 3 59 6 28 20 6 24 16 7

Причини невикористання

Низька платоспроможність населення

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Головним підприємством в області, яке займається промисловим риборозведенням і поставкою на ринок свіжої риби є ВАТ “Хмельницькрибгосп”. Риборозведенням і збутом свіжої риби займаються, також, рибдільниця Хмельницької АЕС, окремі сільгоспформування та підприємці - орендарі водних об'єктів, які займаються риборозведенням. 45

Квоти на вилов риби на руслових водоймах області на 2008 р. не видавались. На Дністровському водосховищі введено 5 річний мораторій для ведення рибогосподарської діяльності на Щедрівському та Новокостянтинівському водосховищах і водоймі-охолоджувачі ХАЕС, розроблені проекти спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Динаміка вилову риби Рік 1 2000

Разом 2005

Разом 2006

Разом 2007

Разом 2008

Разом

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 76,8 11,0 16,1 6 109,9 73,4 17,1 26,635 1815 135,285 СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ

Водний об‘єкт 2 Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

Фактичний вилов, (т) 4 14,15 8,7 15,6 0,97 39,42 13,834 14,141 20,039 0,291 48,305 18,49 0,941 19,431 14,950 0,081 15,031 22,868 1,102 23,97

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території Хмельницької області існує 82 види тварин, які занесені до Червоної книги України та охороняються іншими Міжнародними конвенціями (Див. таблицю 5.3.3.1.). З метою посилення їх охорони прийнято рішення сесії обласної ради від 26.09.2002 року № 16 “Про посилення охорони рідкісних та інших видів рослин і тварин, а також їх груп на території області” Для охорони та відтворення чисельності видів тварин занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України створюються заповідні обєкти. Так, на даний час в області створено: орнітологічні заповідні обєкти 10 площею 3689,09 га., загальнозоологічні – 10 площею 1227,7 га, ентомологічні 3 площею 155,5 га. Також, постійно проводяться поточні дослідження. У 2008 році дослідниками на території області виявлено 3 види лускокрилих, які занесені до Червоної книги України. 46

Охорона та відтворення тваринного світу Перелік видів Ссавці Рясоніжка мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907). ЧКУ(3), Бк(3) Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800). ЧКУ(2), Бк(2) Широковух европейський (Barbastella barbastella Schreber, 1774). ЧКУ(3), Бк(2) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boіe, 1825). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця війчаста (Myotis nattereri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця триколірна (Мyotis emarginatus E.Geoffroy, 1806). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777). ЧКУ(1), Бк(2) Горностай (Mustela erminea L., 1758). ЧКУ(4), Бк(3) Борсук звичайний (Meles meles L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Видра річкова (Lutra lutra L., 1758). ЧКУ(2), ЄЧСТ, Бк(2) Норка європейська (Mustela lupreola L., 1766). ЧКУ(2), Бк(2) Тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827). ЧКУ(3), Бк(2) Заєць білий (Lepus timidus L., 1758). ЧКУ(1), Бк(3) Ховрах європейський (Spermophilus citellus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(2) Вовчок садовий (Eliomys quercinus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(3) Мишiвка степова (Sicista subtilis Pall., 1773). ЧКУ(3), Бк(2) Сліпак білозубий (Spalax leocodon Nordmann, 1840). ЧКУ(2), ЄЧСТ Сліпак подільський (Spalax zemni Erxleben, 1777). ЧКУ(3) Разом: Птахи Пірникоза сiрощока (Podiceps grisegena L., 1783). Бк(2) Бугай (Botaurus stellaris L., 1758). Бк(2) Чепура велика (Egretta alba L., 1758). Бк(2) Чепура мала (Egretta garzetta L., 1766). Бк(2) Гуска мала (Anser erythropus L., 1758). Бк(2) Осоїд (Pernis apivorus L., 1758). Бк(2 Шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert, 1783). Бк(2) Лунь лучний (Circus pygargus L., 1758). Бк(2) Підсоколик великий (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Кібчик (Falco vespertinus L., 1766). Бк(2) Чеглик (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Тетерук (Lyrurus tetrix L., 1758). Бк(3) Орябок (Tetrastes bonasia L., 1758). Бк(3) Куріпка сіра (Perdix perdix L., 1758). Бк(3) Деркач (Crex crex L., 1758). ЄЧСТ, Бк(2) Баранець великий (Gallinago media Latham, 1787). Бк(2) Крячок чорний (Chlidonias niger L., 1758). Бк(2) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temminck, 1815). Бк(2) Голуб-синяк (Columba oenas L., 1758). Бк(3) Сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763). Бк(2) Совка (Otus scops L., 1758). Бк(2) Дрімлюга (Caprimulgus europaeus L., 1758). Бк(2) Сиворакша (Coracias garrulus L., 1758). Бк(2) Рибалочка (Alcedo atthis L., 1758). Бк(2) Бджолоїдка (Merops apiaster L., 1758). Бк(2) Жовна зелена (Picus viridis L., 1758). Бк(2) Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803). Бк(2) Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pall., 1776). Бк(2) Щеврик лучний (Anthus pratensis L., 1758). Бк(2) Щеврик польовий (Anthus campestris L., 1758). Бк(2) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor Gmelin, 1788). Бк(2) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf, 1810). Бк(3) Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia Boddaert, 1783). Бк(3) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria Bechstein, 1795). Бк(2) Дрізд білобровий (Turdus iliacus L., 1766). Бк(3) Мухоловка мала (Ficedula parva Bechstein, 1794). Бк(2) Синьошийка (Luscinia svecica L., 1758). Бк(2) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos C.L.Brehm, 1831). Бк(3) Ремез (Remiz pendulinus L., 1758). Бк(2) Синиця чорна (Parus ater L., 1758). Бк(2) Щедрик (Serinus serinus L., 1766). Бк(2)

Кількість Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**20 видів -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-

Перелік видів Чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus Pallas, 1770). Бк(2) Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra Borkhausen, 1793). Бк(2) Вівсянка садова (Emberiza hortulana L., 1758). Бк(3) Разом: Кісткові риби Стерлядь (Acipenser ruthenus L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Білуга чорноморська (Huso huso Salnikov et Malatski, 1934). ЧКУ(2), Бк(2) Вирезуб (Rutilus frisii Nordmann, 1840). ЧКУ(1), Бк(3) Чоп великий (Zingel zingel L., 1766). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(3) Разом: Плазуни Мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768). ЧКУ(2), Бк(2) Полоз лісовий (Elaphe longissima Laurenti, 1768). ЧКУ(3), Бк(2) Разом:

Кількість -**-**-**44 видів -**-**-**-**4 види -**-**2 види

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва класу

Хребетні Ссавці Птахи Плазуни Земноводні Риби Круглороті Безхребетні РАЗОМ:

Кількість видів 137 38 72 6 3 17 1 27 164

Кількість видів, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 Тваринний світ 137 137 137 38 38 38 72 72 72 6 6 6 3 3 3 17 17 17 1 1 1 27 27 27 164 164 164

2008 137 38 72 6 3 17 1 27 164

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Велике занепокоєння викликає погіршення епізоотичної ситуації по сказу. За 2008 рік сказ діагностовано у 118 випадках. У процентному відношенні найбільш хворіють лисиці – 51%, собаки – 23 %, коти –20 %, велика рогата худоба – 5%, куниці – 0,8 %. Згідно проведеного обліку 2008 року нараховано 3,0 тис. голів лисиці, що складає 1,5 голів/га. 1 тис. га при нормативній 0,5-1 голова. Враховуючи це у 2008 році користувачам мисливських угідь видано 74 дозволів на відстріл шкідливих хижих звірів. З метою профілактики захворювання на сказ державному управлінню ветеринарної медицини в Хмельницькій області виділено пероральну вакцину на суму майже 2,5 млн.грн. За допомогою авіації було проведено пероральне зчеплення хижаків. Всього було розложено 600 тис. доз вакцини. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Сучасна глобалізація призводить до розширення торгівлі, транспорту, туризму та подорожей, які можуть сприяти впровадженню та поширенню інвазивних видів. Вони негативно впливають на біорізноманіття - знищують місцеві види рослин і тварин на основі 48

конкуренції, хижацтва. Ще у 17-му столітті інвазивні види сприяли вимиранню майже 40% корінних тварин Австралії. Ця проблема поширюється у світі, сприяючи, перш за все, соціальноекономічним, медико-санітарним та екологічним витратам, призводить до бідності, ставить під загрозу розвиток країн, впливаючи на сільське, лісове, рибне господарство та природні системи, що є важливою основою людства. Такий збиток ускладнюється зміною клімату, забрудненням навколишнього природного середовища, втратою середовища проживання та антропогенним забрудненням. Прикладами інвазивних видів для Хмельницької області є усім відомий колорадський жук, молюск драйсена, сахалінська гречка, амброзія полинелиста. Вирішення проблеми інвазивних видів, є невідкладною, оскільки загроза зростає щодня, викликаючи серйозні економічні та екологічні наслідки. Профілактика є найбільш ефективним методом боротьби з проблемою. Необхідно більш ретельно проводити митну перевірку вантажів, підвищувати ефективність карантину, обмежити ввезення інвазивних та генетично-модифікованих видів тварин і рослин. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки пам’ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 492 об’єкти загальною площею 305951,36 га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 130 видів рідкісних для області видів рослин, з яких 85 є червонокнижними, 82 види лісової фауни, зокрема лелека чорний, борсук. (Див. таблицю “Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області”). За підтримки Офісу радника з питань сільського господарства, природи та якості харчових продуктів Посольства Королівства Нідерландів в Україні з червня 2008 року реалізовано екологічний проект Нова Атлантида“ – охорона та збереження біологічного та ландшафтного різноманіття“ зі збереження та відновлення третьої в Європі за красою кристалічної печери “Атлантида“, яка охороняється в Україні як геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення і знаходиться на території найбільшого в Європі Національного природного парку “Подільські Товтри”. Видано брошуру „Атлантида: казка у камені”. 49

Указом Президента України від 1.12.2008 р. № 1129/2008 „Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів” підтримано ініціативу обласної державної адміністрації щодо створення на території Хмельницької області двох національних природних парків: „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”. На виконання п. 5 Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 щодо встановлення меж територій та обєктів природнозаповідного фонду у натурі (на місцевості) та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 р. № 51061/73/1-04 держуправлінням проводиться робота з організації та контролю за станом виконання відповідних заходів. З метою прискорення вирішення питання стосовно винесення меж територій та обєктів природно-заповідного фонду в натуру (на місцевості) рішенням 12 сесії обласної ради від 23.01.2008 р. № 3-12/2008 “Про обласний бюджет на 2008 рік” виділено 850,0 тис. грн. на виготовлення проектної документації по винесенню у натуру меж територій та обєктів природно-заповідного фонду трьох районів області. За звітний період в області встановлено межі в натурі (на місцевості) на 82 територіях та обєктах природно-заповідного фонду загальною площею 6347,14 га. (загальнодержавного значення: 2 парки пам’ятки садово-паркового мистецтва площею 61,0 га., 4 заказники площею 694,0 га.; місцевого значення 28 заказників загальною площею 5184,39 га., 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва площею 60,0 га., 2 заповідних урочища площею 36,3 га., 43 пам’ятки природи площею 567,85 га.) На сьогодні, в області винесено межі в натурі (на місцевості) на 20 обєктах загальнодержавного значення (48,8 % від кількості об’єктів загальнодержавного значення (41)) площею 27540,4 га. (10% від загальної площі об’єктів загальнодержавного значення) та 297 обєктів місцевого значення (66% від загальної кількості об’єктів місцевого значення (451) площею 25820,7 га., що становить 54% від загальної площі об’єктів місцевого значення, з них: 109 об’єктів загальною площею 43351,71 га. знаходяться на землях держлісфонду (7 об’єктів загальнодержавного значення площею 23510,3 га. та 102 об’єкти площею 19841,41 га.). Основною проблемою порушення заповідного режиму є неспроможність землекористувачів утримувати заповідний об’єкт, а також відсутність прямого державного фінансування на утримання заповідних об’єктів. Вирішити цю проблему покликаний Указ Президента України від 23 травня 2005 року № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”.

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області (станом на 01.01.2009 року) Райони та міста області

РЛП Дендропар «Мальоки ванка»

Заказники М*

3* 2* Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Шепетівський Ярмолинецький м. Хмельницький м. Нетішин Разом по районах (без НПП)

1 2 1

3,0

1 1 3

206,0 270,0 244,0 109,0 661,9

3976,9

32,1

410,0

12938,4 1 16915,3

34,8

Городоцький Кам.-Подільський

3 8 4 16915,3

1* 5 7 8 5 4 6 12 9 5 4 2 9 14 4 7 3 4 4

2* 822,0 353,0 520,6 153,1 2142,5 1244,9 2877,9 2094,1 2619,09 3106,3 582,0 423,9 2141,4 351,5 356,7 1052,0 561,8 837,0

118,0

З* 1* 2*

8,2

30,5

Національний природний парк

Чемеровецький м. Кам.-Подільський Всього:

1,3 1

Пам’ятки природи

34,8

1933, 0 7727, 8 2903,5 4257, 3 567,0 9660,8

114

22357,79

4842,9

4 165,0

4673,0

169,9

131

8,2

М* 1* 3 6 6 6 1 13 9 15 11 14 7 13 18 2 13 2 15 6 5

2* 11,2 17,81 0,92 55,31 6,9 63,72 232,71 16,31 43,22 17,2 56,7 69,03 490,2 44,0 76,5 4,71 58,72 17,2 0,56

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва З* М* 1* 2* 1* 2*

3 53,2

Разом %

23,6

276,0

6 3

62,3 149,45

657,0

25,9

344

44634,36

2,25

1 (146)

261316 (13197,04)

12,7

5 48

2942,5 9242,16

2,6 6,0

9,9

2 1 1

6,0 3,0 17,0

2 1 3

4,6 10,0 60,0

2 61,0

1* 1

2* 13,3

3 1

36,2 59,9

4 2 2

174,9 291,0 36,3

10,0

165 1282,92

8 175,7 23 347,15 20

1580,5

103

208,61

1 22,0

180,0

1 150,0 25

17,0 149,16

1 22,0

3 1

15,0

8 35,41 69 7,04 27200,69 5 173,2 268 1491,53

Зоопарк Ботсад ( М*) ( З*)

1* 9 14 15 16 8 25 28 27 21 21 12 26 35 6 20 12 19 18 9 3

1 14,4

2 47,1

Заповідні урочища

31,66

12,7

1 5,9 1 1 13,06 9 197,7 26 378,81 21

2* 1*

1 1,57

1 17,5

180,0 1760,5

1 1,57 1 1,57

1 17,5 1 17,5

21 72 492* *

2* 846,5 380,71 727,52 514,61 2215,3 1611,82 3419,71 2415,81 3360,51 3129,4 4672,7 585,03 2702,6 395,5 433,2 1766,31 13558,92 1573,5 180,51 143,9

1,1 0,6 0,6 0,5 2,4 1,3 2,7 2,0 3,3 3,7 5,4 0,5 2,2 0,6 0,5 1,4 11,3 1,7 2,1 2,2

973,21 1,0 39,17 1,5 305951,36** 14,8

З*-об’єкти загальнодержавного; М* - місцевого значення; 1*- кількість об’єктів (одн.), 2*- площа об’єктів (га). ** - включаючи РЛП “Мальованка” та НПП “Подільські Товтри”

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ 1 Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоопарки,

Кількість

Площа, тис.га

Площа територій суворої заповідності, га 1990 1995 2000 2008 16

1990

1995

2000

2008 5

1990

1995

2000

2008 10

261,316

1603,8

32 6 180 1 -

115 14 236 1 -

141 15 247 1 -

156 21 274 1 3

10,936 0,65 0,643 0,0175 -

30,458 1,310 1,519 0,0175 -

18,752 1,152 1,252 0,0175 -

36,861 1,761 1,665 0,0175 0,0348

7738,5 165,0 17,5 -

7942,5 165,0 17,5 -

1489 173,2 17,5 -

9660,8 173,2 17,5 -

0,681

0,739

0,771

0,575

197,7

175,7

197,7

1,57

Кількість

Площа, тис.га

Площа територій суворої заповідності, га 1990 1995 2000 2008 16

1990

1995

2000

2008 5

1990

1995

2000

2008 10

261,316

1603,8

32 6 180 1 -

115 14 236 1 -

141 15 247 1 -

156 21 274 1 3

10,936 0,65 0,643 0,0175 -

30,458 1,310 1,519 0,0175 -

18,752 1,152 1,252 0,0175 -

36,861 1,761 1,665 0,0175 0,0348

7738,5 165,0 17,5 -

7942,5 165,0 17,5 -

1489 173,2 17,5 -

9660,8 173,2 17,5 -

0,681

0,739

0,771

0,575

197,7

175,7

197,7

мистецтва Зоопарки,

1,57

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Структура природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 2009 року № п/п

Категорії об’єктів ПЗФ Загальнодержавного значення кіль-кість, площа, га шт

1 1 2 3 4 5

2 Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні 6 Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні 7 Ботанічні сади 8 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва 9 Заповідні урочища 10 Зоологічні парки Разом * - без врахування площі НПП „Подільські Товтри”

3 1 -

4 261316 -

25 10 1 9 5 5* 1 1 3 1 9 41

9660,8 4370,4 1778,0 2381,4 1131,0 173,2* 15,0 8,2 150,0 17,5 197,7 10049,2*

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кіль-кість, площа, га шт 5 3 1 131 17 26 21 6 10 3 47 1 268 18 188 4 14 44 26 21 1 451

6 34,8 16915,3 27200,69 7035,0 3896,5 2465,3 1130,5 3689,09 155,5 8822,2 6,6 1491,53 786,9 376,9 97,2 84,45 146,1 378,81 1760,5 1,57 47781,63

разом кіль-кість, шт

площа, га

7 1 3 1 156 27 27 30 6 10 3 52 1 273 18 189 4 15 48 1 35 21 1 492

8 261316 34,8 1615,3 36861,49 11405,4 5674,5 4846,7 1130,5 3689,09 155,5 9953,2 6,6 1664,73 786,9 391,9 97,2 92,65 296,1 17,5 576,51 1760,5 1,57 305951,36

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Турбота про охорону та зміцнення здоров'я населення є одним з найважливіших завдань суспільства. Адже високий потенціал фізичної, психічної та розумової діяльності людей служить передумовою їх повноцінного життя. З інтенсифікацією виробництва зростає роль організації відпочинку у відновленні життєвих сил, витрачених людиною у процесі праці. Для цього необхідне поєднання певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини називається рекреацією, а її поведінка, спрямована на задоволення своїх потреб під час відпочинку, лікування, компенсації життєвої енергії, — рекреаційною діяльністю. Поблизу родовищ мінеральних вод, побудовані санаторії. Так, наприклад функціонування курорту «Сатанів» базується на експлуатації Збручанського родовища мінеральних вод типу «Нафтуся» (2 експлуатаційні свердловини). Джерелом водопостачання Хмельницького обласного міжгосподарського санаторію «Україна», с. Маків Дунаєвецького району для лікувальних цілей служать 2 свердловини мінеральних вод Маківського родовища. Для забезпечення лікувальних потреб санаторію «Райдуга» Волочиського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ» служить 1 експлуатаційна свердловина мінеральних вод Волочиського родовища. Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потужним рекреаційним господарством. За масштабами рекреаційної діяльності вона поступається лише Криму, Карпатам, Приазов'ю. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру територій та об’єктів природнозаповідного фонду, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші. До природоохоронних, рекреаційних, культурно-освітніх, науководослідних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать національні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважливішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економічно вигідною. Тому, на даний час держуправлінням проводиться робота зі створення нових Національних природних парків „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя».

5.4.3. Історико-культурна спадщина Об’єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність на Хмельниччині нараховується 245. Це Національний історико-архітектурний заповідник „Кам”янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 29 місцевого значення, геологічні пам’ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам’ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам’ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам’ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця. В області станом на 1 січня 2008 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 66 суб’єктів туристичної діяльності, а здійснювало її – 53. Мальовничі території Хмельницького Придністров’я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, яких відвідали Хмельниччину у 2008 році понад 83 тисячі. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав’яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами. Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької обласної ради від 29 жовтня 2003 року затверджена “Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2003-2010 роки”. 6. Стан земельних ресурсів та грунтів Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході – Житомирською, на північному заході – Рівненською, на заході – Тернопільською і на півдні – Чернівецькою областями. Площа території області становить 2062,9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти 55

міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1415 сільських населених пунктів. Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу –82,6% і 17,4%– зона полісся. За звітний період площа земель сільських населених пунктів збільшилась на 0,1 тис. га, і на 1 січня 2009 року становить 245,9 тис. га, а загальна площа земель населених пунктів становить 295,9 тис.га. Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю. В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів. Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних рунтоутворюючих /карбонатний лес/ та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496,6 тис. га, або 31,6 % обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514,4 тис. га, що становить 32,8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274,7 тис. га, або 17,5%. 6.1 Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельний фонд області складає 2062.9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями (77,8), з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, 2,0% багаторічних насаджень, 13,1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1%, під водою 2,0% (Рис 6.1.1.)

Рис. 6.1.1. Розподіл земель Хмельницької області за категоріями

Сільськогосподарські угіддя 76,0 %

Болота 1,0 % Відкриті без рослинного покриву 1,2 %

Вкриті водою2,0 %

Під забудовою 4,1 %

Ліси 13,9 %

За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися зміни. Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 0,3 тис. га, в свою чергу відбулося збільшення земель лісогосподарського призначення. Зміни в площах сільськогосподарських та інших угідь пройшли на підставі матеріалів відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів, виділення земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів, створення інших захисних насаджень. В області нараховується 2,1 тис. га зрошуваних сільськогосподарських угідь. Площа угідь, на яких необхідно виконати комплексну реконструкцію зрошувальної мережі складає 0,3 тис.га. Реконструкція викликана необхідністю ремонту та відновлення насосного обладнання та дощувальної техніки. У власності і користуванні юридичних та фізичних осіб нараховується 116.1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь. Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,4 тис. га. Структура земельного фонду області свідчить, що майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, багаторічних насаджень 2,0%, сіножатей і пасовищ 13,1 %. Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,2%, під водою 2,0%. 57

У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 32,7% земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – 39,4% від загальної площі земель, в тому числі наданих для: - ведення фермерського господарства – 6,72% - ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 16,42% - особистого селянського господарства – 7,22% - будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 3,81% - ведення садівництва – 0,20% - дачного і гаражного будівництва – 0,02% - городництва – 0,35% - сінокосіння і випасання худоби – 4,58% - здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,08% Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 11,9%. На 01.01.2009р. В результаті перерозподілу земельних ресурсів в державній власності залишилось 820,0 тис. га (39,75%) земель, решта знаходиться у приватній – 1242,7 тис. га (60,24%) та колективній 0,2 тис. га (0,01%) власності. Динаміка структури земельного фонду області 2000 Основні види угідь

Загальна територія у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

2005

2006

2007

2008

Всього, тис.га