khmelnytsky_2011 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2011 році

Хмельницький 2012 р. 1

ЗМІСТ

6 7 7 8 8 8 9

Вступне слово............................................................................................................ Загальні відомості .................................................................................................... 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості території ................... 1.2 Соціальний та економічний розвиток країни ................................................... Атмосферне повітря................................................................................................. 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.................................... 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами......................................................................................... 2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах................................................................................. 2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)... 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря........................................ 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах.......................................... 2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря................................... 2.5 Використання озоноруйнівних речовин............................................................. 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття........ 2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря................... Зміна клімату............................................................................................................ 3.1. Тенденції зміни клімату..................................................................................... 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів........................................................................................................ 3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату..................................................... Водні ресурси............................................................................................................ 4.1 Водні ресурси та їх використання..................................................................... 4.1.1 Загальна характеристика............................................................................... 4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів.................................................. 4.1.3 Водокористування та водовідведення......................................................... 4.2 Забруднення поверхневих вод............................................................................ 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод............................................................................................................................ 4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)............. 4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод........................................... 4.3 Якість поверхневих вод...................................................................................... 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.................................... 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів...................... 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію...... 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод.............................................................. 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення...................................... 4.5 Заходи щодо покращення стану водних об'єктів.............................................. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі.........................................................................................................................

9 16 16 17 18 19 19 20 20 20 21 21 21 21 22 22 22 24 24 24 25 25 25 26 26 26 27 33 33

5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі.............................................................................. 5.1.1 Загальна характеристика............................................................................... 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття........................................... 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття... 5.1.4 Формування національної екомережі.......................................................... 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами.... 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу................................ 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу................................................ 5.2.2 Лісові ресурси................................................................................................ 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.............. 5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів...................... 5.2.5 Адвентивні види рослин............................................................................... 5.2.6 Стан зелених насаджень............................................................................... 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу................................................ 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу............................... 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу................................................. 5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств............................... 5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів..................... 5.3.4 Інвазивні види тварин................................................................................... 5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу................................................ 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні................................... 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду............................................ 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення .......................................... 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.................................. 5.6 Природно - культурна спадщина........................................................................ 5.7 Туризм................................................................................................................... Земельні ресурси і ґрунти....................................................................................... 6.1 Структура та використання земельних ресурсів............................................... 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду.......................................... 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь.................................................. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси...................... 6.3 Стан і якість ґрунтів............................................................................................ 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення............................... 6.3.2 Забруднення ґрунтів...................................................................................... 6.3.3. Деградація земель......................................................................................... 6.4 Оптимізація використання та охорона земель.................................................. Надра.......................................................................................................................... 7.1. Мінерально-сировинна база............................................................................... 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази..................................... 7.2. Система моніторингу геологічного середовища............................................. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.............................................. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси..........................................................................

33 33 34 35 35 36 38 38 38 41 41 47 47 48 48 48 49 52 54 54 55 61 61 62 63 63 64 64 64 67 68 69 69 69 70 70 70 70 70 72 72 74 3

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр........................ 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр............................................. Відходи........................................................................................................................ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів................................................. 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).... 8.3 Використання відходів як вторинної сировини................................................ 8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів.......................................... 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами.................................. Екологічна безпека.................................................................................................. 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки.................................... 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.............................. 9.3 Радіаційна безпека............................................................................................... Промисловість та її вплив на довкілля............................................................... 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва........................................... 10.2 Вплив на довкілля............................................................................................... 10.2.1 Гірничодобувна промисловість.................................................................. 10.2.2 Металургійна промисловість...................................................................... 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість................................................... 10.2.4 Харчова промисловість............................................................................... 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва.......................................... Сільське господарство та його вплив на довкілля............................................ 11.1 Тенденції розвитку сільського господарства.................................................. 11.2 Вплив на довкілля.............................................................................................. 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження................................................................................... 11.2.2 Використання пестицидів.......................................................................... 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель.................................. 11.2.4 Тенденції в тваринництві............................................................................ 11.3 Органічне сільське господарство..................................................................... Енергетика та її вплив на довкілля...................................................................... 12.1 Структура виробництва та використання енергії........................................... 12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження................................. 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля............................................................ 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики....................................................................................... Транспорт та його вплив на довкілля ................................................................ 13.1 Транспортна мережа України.......................................................................... 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень......................................... 13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.................................. 13.2 Вплив транспорту на довкілля.......................................................................... 13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля............................. Збалансоване виробництво та споживання......................................................... 14.1. Тенденції та характеристика споживання....................................................... 14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки......................................... 14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва»............................... 14.4 Ефективність використання природних ресурсів...........................................

75 76 77 77 78 82 83 83 87 87 88 88 92 92 93 93 93 93 94 96 97 97 97 98 98 98 98 99 99 99 100 101 102 102 102 102 103 104 105 105 105 106 106 107 4

14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва»......................................................... 15 Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища................................................................................................................ 15.1 Національна та регіональна екологічна політика........................................... 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.................................................... 15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства ............................................................................................................ 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм.................................. 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища.................................... 15.6 Державна екологічна експертиза...................................................................... 15.7 Економічні засади природокористування....................................................... 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності.............................. 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі............................................ 15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування..................................................................... 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування ...................................... 15.10 Екологічний аудит........................................................................................... 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля...... 15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля................................................................................................... 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій.................................. 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж....................................................................................................................... 15.13 Екологічна освіта та інформування................................................................ 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля............................ Висновки....................................................................................................................

107 108 108 110 111 112 114 116 117 117 118 120 120 121 121 123 123 124 124 125 126

ВСТУПНЕ СЛОВО Розбудова незалежної правової держави, що відбувається в Україні, та реформування системи управління зумовлюють зростання ролі територій у проведенні економічних трансформацій і становленні нових форм господарювання. Сьогодні значно розширюються функції і завдання регіонів щодо раціонального використання природних ресурсів, забезпечення зайнятості населення та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Від того, наскільки оптимально поєднуються інтереси держави і окремих регіонів, залежить збалансованість розвитку народногосподарського комплексу. Регіональна економічна політика характеризується певною сукупністю цілей, завдань, механізмів, які в кінцевому підсумку визначають її стратегію і тактику. Вона грунтується на врахуванні широкого спектра національних, політичних, соціальних факторів, що і дає змогу ефективно впливати на регіональний розвиток. При визначенні пріоритетних напрямів регіональної економічної політики беруться до уваги демографічні, екологічні, виробничі та інші проблеми, вирішення яких сприяє загальному економічному піднесенню регіонів. На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку її головною метою є збільшення національного багатства країни на основі підвищення соціально-економічного розвитку регіонів, ефективного використання їх природно-ресурсного і науково-технічного потенціалу, раціоналізації систем розселення та досягнення внутрірегіональної збалансованості. В екологічній сфері державна регіональна економічна політика спрямовується на запобігання забрудненню довкілля та ліквідацію його наслідків, впровадження механізму раціонального природокористування, збереження унікальних територій та природних об'єктів. Завданнями регіональної економічної політики передбачається повніше використання рекреаційних ресурсів, а також сприятливих за кліматичними та природними факторами областей України з метою формування в майбутньому високорозвинутих рекреаційно-туристичних та оздоровчо-лікувальних комплексів державного і міжнародного значення.

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Хмельницької області Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок. По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та західну частини Волино–Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита. Сільськогосподарські угіддя області займають 76,0 % її території. Решту території – ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об’єкти та шляхи сполучення. Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно–сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно–чорноземні та чорноземно–лучні, під якими зайнято 1254,3 тис. га, або 60,8 % угідь області. Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками–Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими. Ліси вкривають близько 13 % території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40 % лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить: у Придністров’ї – 17 %, Хмельницькому Побужжі – 15 %, північному Поділлі – 12 % від загальної лісовкритої площі. Клімат помірно-континентальний. За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського користування. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2,8 – 6,3 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь,Косецька) в 1,1 – 2,2 рази, в інших залишився на рівні минулого року. За даними обласної санітарно – епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно – хімічними показниками становили 2,2 % (2010 р. – 5,2%), за бактеріологічними показниками – 5,8 % (2010 р. – 4,4% ). У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно – хімічними нормативами складали 15,2% (2010 р. – 11,5%), за санітарно – бактеріологічними –10,4% (2010 р. – 10,1%). 7

Більш стабільним був хімічний склад проб питної води з підземних водоносних горизонтів. В проведених хімічних аналізах забруднення підземних вод не виявлено. В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації формальдегіду, хлороводню та двоокису сірки. Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 1,6 % (2010- 1,4%), у сільських населених пунктах – у 3,1% (2010 р. – 2,8%) цих проб. Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами. Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області.

1.2.Соціальний та економічний розвиток Хмельницької області Протягом 2011 року всіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вживалися необхідні заходи щодо впровадження економічних реформ у регіоні, забезпечення його комплексного розвитку, належного життєвого рівня населення та збереження стабільної суспільно-політичної ситуації. Особливу увагу приділено виконанню завдань і заходів Програми соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області на 2011 рік, як запоруки вирішення наявних проблем у житті подолян. Оперативно реагувати на негативні тенденції в розвитку економіки дозволяло щомісячне проведення комплексної оцінки соціально-економічного розвитку районів, аналіз динаміки соціально-економічного стану міст обласного значення. Значна увага приділялася здійсненню роботи щодо поліпшення показників, які погіршилися або мають низькі значення. Завдяки проведеній роботі зупинено цілий ряд негативних тенденцій в економіці та соціальній сфері.

2. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря В цілому по області стан атмосферного повітря у 2011 році залишався стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Щоправда спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м.Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Не було, також, встановлено 8

наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Починаючи з 2005 по 2008 рік в області спостерігалось постійне зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як стаціонарними так і пересувними джерелами. У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротились на 10,7 тис.тонн , в тому числі від стаціонарних джерел на 6,7 тис.тонн, від рухомих джерел на 4 тис.тонн, а у 2010 році викиди поступово зросли на 2,4 тис.тонн і становили 83,8 тис.тонн, в тому числі від стаціонарних джерел 19,1 тис.тонн, від рухомих джерел 64,7 тис.тонн. У 2011 році викиди забруднюючих речовин зменшились на 0,288 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел викиди зменшились на 0,43 тис.тонн, а від рухомих джерел збільшилсь на 0,142 тис. тонн. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги Обсяг викидів у викидів на розрахунку одиницю на 1 особу, ВРП кг 2000 70,0 18,4 51,6 3400 48,1 0,0000237* 2009 81,4 17,8 63,6 3948 60.9 0.0000051 2010 83.8 19.1 64.7 4064 63.0 0.0000046 2011 83.5 18.7 64.8 40.5 63.1 *В 2000 році показника ВРП не існувало, обсяг викидів на одиницю продукції розраховано до показника ВДВ –валова додана вартість (млн.грн).

Показник ВРП (валовий регіональний продукт) за 2011 рік ще не визначений.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Хмельницькій області У 2011 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по Хмельницькій області зменшились на 0,43 тис.тонн. Скорочення відбулось по містах Хмельницький (-0,024 тис.тонн), Шепетівка (-0,116 тис.тонн), м.Старокостянтинів (-0,060 тис.тонн) та районах області: Красилівський (-0,483 тис.тонн), Дунаєвецький (-0,084 тис.тонн), Славутський (-0,061 тис.тонн), Шепетівський (-0,068 тис.тонн). Крім того незначне скорочення відбулось у Деражнянському, Новоушицькому, Полонському та Чемеровецькому районах. Збільшились викиди в м.Славута (+0,086 тис.тонн) та м.Кам’янець-Подільський (+0,042 тис.тонн). Найбільше збільшення відбулось у Летичівському районі (+0,140 тис.тонн), а також Волочиському (+0,089 тис.тонн), Хмельницькому (+0,035 тис.тонн), Кам’янецьПодільському (+0,026 тис.тонн), Теофіпольському (+0,030 тис.тонн) районах. 9

Також збільшили свої викиди Городоцький, Білогірський, Ярмолинецький райони.

Старокостянтинівський,

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000 Всього, Хмельницька область м.Хмельницький м.Кам’янецьПодільський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам»янець-Подільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район

2009

2010

2011

18,42

17,778 19,144 18,714

2,928 0,795

0,792 0,210

1,007 0,122

0982 0,163

0,210 1,935 0,782 0,784 0,105 0,100 1,259 0,777 0,582 0,385 0,654 2,504

0,015 0,326 0,481 0,473 0,005 0,012 0,250 0,312 0,041 0,504 0,234 8,863

0,015 0,274 0,477 0,586 0,007 0,013 0,238 0,285 0,051 0,533 0,179 9,839

0,015 0,361 0,417 0,469 0,008 0,013 0,327 0,301 0,044 0,449 0,178 9,865

1,658 0,196 0,043 0,502 0,288 0,066

3,501 0,274 0,017 0,211 0,188 0,167

3,636 0,239 0,012 0,216 0,309 0,137

3,153 0,380 0,008 0,208 0,248 0,149

0,133 0,210 0,666 0,345 0,366 0,143

0,007 0,255 0,362 0,060 0,211 0,007

0,100 0,362 0,347 0,059 0,188 0,010

0,001 0,391 0,382 0,058 0,120 0,024

По найпоширеніших забруднюючих речовинах, а саме: по діоксиду азоту збільшення викидів склало 0,360 тис.тонн, по сірки діоксиду 0,068 тис.тонн, металам та їх сполукам 0,004 тис.тонн. Скоротились викиди по речовинах у вигляді суспендованих твердих частинок на 0,464 тис.тонн, по оксиду вуглецю на 0,092 тис.тонн, неметанованим летким органічним сполукам (НМЛОС) на 0,031 тис.тонн, по метану на 0,309 тис.тонн.

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2011 р. в т.ч. в т.ч.

2010 р. 2009 р. в т.ч. 2005 р. в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

0,432

0,792

0,209

0,063

0,148

0,180

1,007

0,224

0,048

0,290

0,184

0,982

0.235

0,057

0,252

0,107

0,086

0,210

0,088

0,003

0,053

0,046

0,122

0,040

0,005

0,040

0,025

0,163

0.056

0,007

0,044

0,010

0,001

0,015

0,005

0,001

0,015

0,005

0,001

0,002

0,015

0.005

0,001

0,668

0,194

0,109

0,114

0,326

0,076

0,007

0,042

0,098

0,274

0,063

0,002

0,050

0,083

0,360

0.138

0,007

0,049

0,290

0,077

0,015

0,048

0,085

0,481

0,223

0,066

0,030

0,057

0,477

0,208

0,051

0,036

0,053

0,417

0.145

0,050

0,036

0,055

разом

0,235 0,006

0,016

1,192

0,228

0,104

діоксид азоту 0,082 0,077

0,043

0,550

0,782

0,002

діоксид сірки 0,243

0,291

0,051

1,935

м.Старокостянтинів

0,034

пил 1,182

0,142

0,210

м.Славута

0,180

разом

0,326

0,795

м.Нетішин

оксид вуглецю

пил

2,928

м.Кам’янець-Подільський

діоксид сірки*

діоксид азоту*

оксид вуглецю*

оксид вуглецю

разом

оксид вуглецю

разом

м.Хмельницький Населені пункти

2000 р. в т.ч.

0,473

0,101

0,049

0,070

0,201

0,586

0,075

0,051

0,084

0,294

0,469

0.077

0,059

0,077

0,016

0,005

0,002

0,001

0,007

0,001

0,005

0,001

0,008

0.0

0,005

0,007

0,010

0,012

0,003

0,002

0,013

0,001

0,003

0,002

0,016

0.001

0,004

0,051

0,061

0,055

0,250

0,067

0,026

0,050

0,018

0,238

0,065

0,020

0,047

0,017

0,327

0,0280.00 1 0.065

0,068

0,021

0,032

0,016

0,312

0,126

0,076

0,014

0,091

0,286

0,129

0,074

0,011

0,068

0,301

0.129

0,073

0,011

0,098

0,010

0,048

0,009

0,026

0,041

0,016

0,004

0,006

0,009

0,051

0,022

0,007

0,008

0,009

0,044

0.019

0,006

0,004

0,131

0,174

0,091

0,024

0,013

0,028

0,504

0,072

0,006

0,013

0,240

0,533

0,054

0,005

0,015

0,285

0,449

0.060

0,005

0,013

0,654

0,137

0,277

0,060

0,035

0,031

0,080

0,234

0,061

0,038

0,020

0,049

0,179

0,028

0,005

0,022

0,102

0,178

0.018

0,006

0,021

0,108

0,142 0,006 0,098

0,123

0,130

0,385

Ізяславський район

0,195

0,097 0,004 0,006 0,350

0,041

0,582

Дунаєвецький район

0,009

0,019 0,013 0,023

0,102

0,777

Деражнянський район

0,081

0,185 0,060

0,037

1,259

Городоцький район

0,081

0,517

0,018

0,100

Волочиський район

0,001

0,276 0,105

Віньковецький район

0,001

0,784

Білогірський район

0,182

м.Шепетівка

8,863

4,741

0,082

2,707

1,242

9,839

5,335

0,108

3,213

1,093

9,865

4.715

0,172

3,662

0,732

3,501

0,024

0,008

0,573

0,560

3,636

0,018

0,005

0,505

0,520

3,153

0.022

0,004

0,451

0,009

0,052

0,274

0,123

0,063

0,006

0,070

0,240

0,109

0,052

0,006

0,060

0,380

0.275

0,041

0,005

0,007

0,004

0,016

0,017

0,001

0,002

0,012

0,003

0,002

0,008

0,003

0,137

0,044

0,046

0,116

0,211

0,140

0,027

0,020

0,216

0,136

0,026

0,023

0,027

0,208

0.102

0,056

0,011

0,204

0,009

0,171

0,016

0,008

0,188

0,053

0,039

0,025

0,064

0,309

0,059

0,099

0,032

0,110

0,248

0.067

0,026

0,033

0,013

0,158

0,079

0,042

0,009

0,029

0,167

0,081

0,046

0,006

0,027

0,137

0,080

0,021

0,004

0,025

0,149

0.093

0,034

0,004

0,133

0,025

0,045

0,018

0,007

0,004

0,016

0,007

0,002

0,001

0,004

0,001

0.0

0,933 0,781 0,062 0,022

0,368

0,032

0,066

Старосинявський район

0,015

1,578 0,014 0,121 0,066

0,085

0,288

Старокостянтинівський район

0,115

0,044 0,030 0,253

0,012

0,502

Славутський район

0,030

4,848 1,969

0,062

0,043

Полонський район

0,001

7,421

0,064

0,196

Новоушицький район

0,047

1,671 1,658

Летичівський район

0,453

2,504

Красилівський район

1,160

Кам’янець-Подільський район

0,003

0,001

0,160

0,362

0,007

0,009

0,001

0,231

0,391

0.007

0,010

0,001

0,174

0,054

0,011

0,046

0,347

0,154

0,064

0,013

0,037

0,382

0.185

0,074

0,017

0,060

0,033

0,010

0,009

0,059

0,027

0,012

0,014

0,058

0.029

0,010

0,071

0,211

0,123

0,023

0,007

0,030

0,188

0,101

0,023

0,007

0,030

0,121

0.034

0,023

0,008

0,013

0,007

0,002

0,003

0,001

0,010

0,002

0,004

0,001

0,002

0,024

0.002

0,004

0,001

1,022

3,269

3,202

17,778

6,545

0,686

3,820

3,228

19,144

6,943

0680

4,432

3,276

18,714

6.479

0,742

4,791

3,183

0,003 0,362 0,023 0,007 0,009

7,211

0,003

0,255 0,031 0,017 0,026 0,075

16,037

0,030

0,071 0,007 0,010 0,030

0,137

0,012

0,043 0,060 0,025 0,140

0,043

0,006 0,250 0,083

4,552

0,243

0,002 0,404

0,038

0,169

0,060

0,188

0,086

0,047

0,345

18,420

Хмельницький район

0,666

Разом по області

0,210

Ярмолинецький

0,143

Шепетівський район

0,366

Чемеровецький район

Теофіпольський район

*Інформація по викидах діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю за 2000 рік - відсутня

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районах та містах області у 2011 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн у 2011 р. у 2010 р.

м.Хмельницький м.Кам’янецьПоділь-ський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам’янецьПодільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинів ський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район По області

Збільшення +\- Обсяги викидів у Викинуто в зменшення 2011 р. до 2010 р., середньому одним викидів у 2011 р. % підприємством, проти 2010 тонн р.,тонн -24,401 97,6 18.890 +41,635 134,3 8,159

982,278 163,170

1006,679 121,535

15,442 360,561 417,450

14,781 274,278 477,449

+0,661 +86,283 -59,999

104,5 131,6 87,4

15,442 22.535 20,403

469,279 8,271

585,704 7,348

-116,425 +0,923

80,1 112,6

17,394 2,068

12,670

12,593

+0,077

100,6

2,112

327,016

238,423

+88,593

137,2

32,702

300,622

285,631

+14,991

105,2

33,402

43,763

51,440

-7,677

85,1

4,376

448,985

532,775

-83,790

84,3

28,062

177,857

178,925

-1,068

99,4

12,704

9865,140

9839,129

+26,011

100,3

758,857

3153,090

3635,861

-482,771

86,7

242,545

379,920

239,489

+140,431

158,6

34,538

7,524

11,899

-4,375

63,2

1,254

208,380 247,940

216,092 309,270

-7,712 -61,33

96,4 80,2

18,944 41,323

148,741

137,328

+11,413

108,3

29,748

0,963

0,970

-0,017

99,3

0,482

391,976

362,019

+29,957

108,0

195,553

381,976

347,139

+34,837

110,0

21,221

57,655

59,342

-1,687

97,2

5,766

120,510

188,461

-67,951

63,9

30,128

23,853

9,985

+13,868

238,9

4,771

18714,163

19144,345

-430,182

97,8

65,895

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п 1

Підприємство Відомча забруднювач приналежність

Валовий викид,т 2011 р. 2010 р.

ПАТ Концерн «Подільський «Укрцемент» цемент» Красилівське УМП лінійно «Київтрансгаз» виробниче управління магістральних газопроводів

Зменшення/збільшення/+

9431,9

9395,0

+36,9

2972,7

3416,9

-444,2

Причина зменшення/ збільшення Збільшення випуску продукції Зменшення потужностей підприємства

Як і в минулі роки найбільшими забруднювачами в області (50,4% від загальної кількості викидів) залишаються ПАТ “Подільський цемент”, викиди якого у 2011 році склали 9,432 тис.тонн і збільшились відносно 2010 року на 36,9 тонн, в зв’язку із збільшенням обсягів виробництва та Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів викиди якого склали 2,973 тис.тонн (15,9 % від загальної кількості викидів) і зменшились на 444,2 тонн відносно минулого року. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

1.1. 1.2 1.3

1.4

1.5

Види економічної діяльності

тис. т

у % до 2010 р.

18,714

97,8

Викинуто в середньому одним підприємством, т. 65,9

130

12,232

99,7

94,1

3,311

90,4

97,4

Виробництво електроенергії, газу та води Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Будівництво

0,531

79,4

19,0

0,900

109,6

42,9

0,178

76,0

11,8

Інші види економічної діяльності

1,562

94,8

27,9

Усі види економічної діяльності у тому числі: Обробна промисловість Транспорт і зв’язок

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 284

Обсяги викидів по регіону

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря На виконання Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднення повітря на великі відстані у Європі (програма ЕМЕП) до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева, листопад 1979р.) викиди NOх і летучих органічних сполук за 2011 рік, обмеження яких передбачається 16

Конвенцією, не перевищують відповідних минулорічних показників, викиди СО2 збільшились на 87,735 тис. тонн.

2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах Спостереження за станом атмосферного повітря проводяться:  Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в м. Хмельницькому за 9 інгредієнтами (пил, двоокис сірки, оксид вуглецю, двоокис азоту, оксид азоту, фенол, хлороводень, аміак, формальдегід);  Хмельницькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією в місцях житлової забудови та відпочинку міських поселень області;  ВП “Хмельницька АЕС” - за двома забруднюючими речовинами (оксиди сірки та азоту) в м. Нетішині. Протягом 2011 року в м. Хмельницькому:  по пилу перевищення зафіксоване у березні, квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні і середньомісячне значення становило 1,32 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях і середньомісячне значення становить 2,04 ГДК;  по формальдегіду перевищення спостерігалося у травні, червні, серпні, вересні та жовтні, середньомісячне значення становить 1,04 ГДК. За результатами досліджень спостерігається сезонність у концентраціях забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Хмельницького. Пік забруднення припадає на липень та серпень місяць, у зимові місяці йде зниження рівня забруднення. По всіх інгредієнтах спостерігалося збільшення середньомісячних концентрацій у літні місяці з травня по вересень, що підтверджує те, що все-таки основним забруднювачем атмосферного повітря м. Хмельницького є автотранспорт. Основним джерелом забруднення атмосфери населених пунктів були автотранспорт, кількість якого щороку збільшується, котельні окремих підприємств, підприємства, які в виробництві використовують полімери, а також спалювання сміття та опалого листя.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Хмельницького

Речовин а

Пил

Кількіст Частка міст Частка міст ь міст, (%), де (%), де МаксиСереднь Макси- середньорічний максимальний охоплени Клас Середнь мальни о-річний мально х вміст разовий вміст небез о-добові й вміст, разові перевищував: перевищував: вміст, -пеки спостер ГДК мг/м3 ГДК 3 емг/м 1 5 10 1 5 10 женням ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК и 3

0,195

0.15

0,57

0.5

100

Діоксид сірки

0,0225

0,05

0,055

0,5

Оксид вуглецю

0,9

3,0

1,1

5,0

Діоксид азоту

0,085

0,04

0,362

0,2

Оксид азоту

0,0081

0,06

0,056

0,4

Формаль -дегід

0,0033

0,003

0,012

0,035

100

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина пил діоксид сірки оксид вуглецю діоксид азоту оксид азоту формальдегід

Місто Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький

Середньорічна концентрація 1,16 0,43 0,28 1,96 0,35 0,91

Максимально разова середньорічна концентрацій 1,21 0,11 0,39 1,14 0,17 0,22

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Хмельницький (5,04)

Пил, двоокис азоту, формальдегід, фенол, двоокис сірки

2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гаммавипромінювання у повітрі протягом 2011 року проводились обласним центром з гідрометеорології на 5 постійних постах спостереження (м. Шепетівка, смт. Ямпіль, м. Хмельницький, смт. Нова Ушиця, м. Кам’янець-Подільський). Аналіз середньомісячної потужності експозиційної дози у повітрі показав, що перевищень мінімального рівня дії згідно НРБУ-97 для ПЕД, який складає 30 мкР/год, не спостерігалось. Середня потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території Хмельницької області у 2011 році становила – 12,05 мкР/год. В цілому суттєвих змін рівня потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території Хмельницької області не спостерігається. Концентрація радіоактивних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, де розміщені постійні пости спостережень ХАЕС (Нетішин, Острог, Славута, Білотин, Межеричі, Ст. Кривин, Мізоч) у 2011 році була менша гранично-допустимих концентрацій. Рівень гамма-фону в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження ХАЕС відповідав природному фону і становив – 9-11 мкР/год. 18

2.5. Використання озоноруйнівних речовин На виконання положень Віденської Конвенції про охорону озонового шару (Відень, 1985 р.) та Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар (Монреаль, 1987 р.) в області проводились заходи по регулюванню використання речовин, що руйнують озоновий шар. Митне оформлення вантажів здійснювалось на підставі листів-роз’яснень про те, що дана продукція (обладнання) не містить озоноруйнуючих речовин. Протягом 2011 року видано 50 листів-роз’яснень, про те, що продукція (речовина), яка планувалася до ввезення/вивезення суб’єктами господарювання не містить озоноруйнуючі речовини, імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню.

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Речовини, що забруднюють навколишнє природне середовище, залежно від свого походження, концентрації та часу дії на організм можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія незначних концентрацій забруднюючих речовин може викликати нудоту, кашель, запаморочення. Потрапляння великих концентрацій забруднюючих речовин до організму людини призводить до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть до летальних випадків. Реакція організму на забруднення залежить від індивідуальних особливостей таких як вік, стать, попередні перенесені захворювання, температура та вологість повітря та ін. Шкідливі речовини, що містяться в атмосферному повітрі, потрапляють в організм людини через шкіру або дихальні шляхи. Разом з органами дихання забруднюючі речовини вражають органи зору і нюху. На протязі 2011 року санепідемслужбою досліджено 2428 проб атмосферного повітря, з яких перевищення ГДК забруднюючих речовин виявлено у 24 пробах, що становить 0,99 %. Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: оксид азоту – 1,47%, пил – 2,1%, формальдегід – 7,97 %, фенол – 11,2 %. Антисанітарний стан населених пунктів, сільськогосподарські роботи, порушення правил утилізації твердих та рідких відходів життєдіяльності можуть призвести до забруднення ґрунтів. Біологічні чинники, які містяться у ґрунті, можуть його забруднювати та викликати захворювання у людей та тварин. Культури, які на ньому вирощують, можуть бути забруднені мінеральними добривами, стимуляторами росту, пестицидами, що є джерелом захворювання на сальмонельоз, дизентерію, грибкові захворювання та ін. До захворювань шлунково-кишкового тракту та нервової системи може призвести наявність у ґрунті токсичних та хімічних речовин. Санепідемслужбою у 2011 році проведено дослідження ґрунту на відповідність санітарно-гігієнічним нормам, а саме: - на хімічні показники – з 408 відібраних проб не відповідало нормативам 14 проб (3,4 %); - на пестициди – досліджено 351 пробу, з них всі відповідали нормативам; 19

- на солі важких металів – досліджено 57 проб, з них не відповідають нормативам 14 проб (24,5 %); - на бактеріологічні показники – досліджено 763 проби, з них не відповідають нормативам 1 проба (0,13 %); - на гельмінти – досліджено 10469 проб, з них не відповідають нормативам 157 проб (1,5 %). Хмельницьким обласним Державним проектно–технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції в 2011 році в рамках агроекологічного моніторингу земель сільськогосподарського призначення було проведено еколого–агрохімічне обстеження на території 5 районів області: Новоушицького, Полонского, Славутського, Старокостянтинівського та Шепетівського районів. Всього обстежено 214,2 тис. га, відібрано 15,8 тис. зразків, з яких проведено 81,94 тис. аналізів, в т.ч. на вміст важких металів (кадмій, свинець, ртуть) – 9,6 тис. аналізів, залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ, 2,4 – Д) – 1,5 тис. аналізів, радіонуклідів – 0,44 тис. аналізів. Результати досліджень показали, що у відібраних зразках ґрунту вміст солей важких металів у жодному випадку не перевищував гранично допустимих концентрацій. Так вміст свинцю в обстежуваних районах коливався в межах 0,15-2,24 мг/кг ґрунту (ГДК – 6,0 мг/кг), кадмію – 0,01-0,26 мг/кг (ГДК – 0,6 мг/кг), ртуті у жодному зразку не виявлено. Із 500 зразків ґрунту проаналізованих на вміст залишкових кількостей пестицидів забрудненими виявились 26 зразків по вмісту ДДТ та ГХЦГ без перевищення ГДК. Вміст ДДТ коливався в межах 0,001 – 0,007 мг/кг ґрунту (ГДК – 0,1 мг/кг), ГХЦГ – 0,001 – 0,004 мг/кг (ГДК – 0,1 мг/кг). Радіонуклідами ґрунти обстежуваних районів не забруднені, тобто значення показників по вмісту цезію-137 та стронцію-90 не перевищували 1 Кі/км2 і в середньому становили Сs-137 – 0,04 – 0,08 Кі/км2, Sr-90 – 0,01 – 0,02 Кі/км2.

2.7. Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря З метою зменшення впливу викидів забруднюючих речовин на якість атмосферного повітря підприємствами області у 2011 році було заплановано виконання 14-ти заходів кошторисною вартістю 6,546 млн. грн. Фактично виконано 12 заходів і затрачено на їх виконання 6,553 млн. грн. Зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становило 28,152 тонн.

3.ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Тенденції зміни клімату Україна ратифікувала Кіотський протокол Законом України № 1430-ІV від 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990 р. За викидами парникових газів Україна входить в 20

двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату.

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Викиди парникових газів у Хмельницькій області у 2011 році становили: - Вуглецю діоксид 2220428,509 тонн (103,6 % відповідно до 2010 року); - Азоту (1) оксид 75,894 тонни (111,3% відповідно до 2010 року); - Метан 2418,388 тонн (88,7% відповідно до 2010 року).

3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату На даний час ВАТ «Подільський цемент», отримавши від Мінприроди України лист-схвалення щодо впровадження сучасної енергозберігаючої технології – перехід з «мокрого» способу виробництва цементу на «сухий», здійснює один із головних заходів в області щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. При цьому витрати палива на виробництво одиниці продукції зменшаться майже вдвічі, що дозволить відповідно зменшити викиди у повітря парникових газів (двоокису вуглецю) на 620 тис. тон в рік, а за період з 2008 по 2012 на 2,508 млн. тон, та дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викиди інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством в розрахунку на рік. Загальна вартість проекту становить 150 млн. євро власних коштів підприємства. У 2011 році витрачено 2,423 млн.грн. при запланованих 2,137 млн.грн.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Водні ресурси та їх використання Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 20 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-2 категорії в 68 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. За даними спостережень рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг в порівнянні з минулим роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що гідрохімічний стан цих річок стабілізувався на рівні минулого року за виключенням річок басейну Дністра, вміст забруднюючих речовин в яких дещо підвищився. Всі річки басейнів трьох великих річок є слабко забрудненими, за виключенням р.Косецька, яка помірно забруднена.

4.1.1. Загальна характеристика Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км2 або 37,6% території ), Південного Бугу (4,61 т.км2 або 22,4%) і Дніпра (8,27 т.км2 або 40% території області). Гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в тому числі великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км. Річок довжиною більше 10 км виявилося 211 (в т.ч. малих 206) загальною довжиною 4872 км (в т.ч. малих 4064 км).

4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м3/рік і запасів підземних вод (прогнозні – 720,0 тис.м3/рік). Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,5 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Хмельницької області складають близько 1963,7 тис. м3/добу. З зазначеної кількості ресурсів в 2011 році використано лише 101,609 тис. м3/добу або 21,3%. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод.

4.1.3. Водокористування та водовідведення Уся річкова система області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 55 водосховищ загальною площею 116,245 км² і об’ємом 267,8 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2011 році склала 2602 загальною площею 16212,46 га. Площа під штучними каналами, колекторами, канавами складає 5637 га. Дозволи на спецводокористування отримані на 633 ставка для риборозведення. Вирощування риби справа корисна і потрібна, але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства. В Хмельницькій області нараховується 3986 розвідувальноексплуатаційних свердловин та 512 каптованих і шахтних колодязів, у тому числі що експлуатуються – 1691. Станом на 31.12.2011р. обліком водокористування в області охоплено 1716 водокористувачів. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП–(водгосп) забір води у 2011 р. становив 171,0 млн.м3, що на 7,4 млн.м3 більше ніж у 2010 році. З поверхневих водних об’єктів забрано 123,86 млн м3 (у 2010 р. – 113,6 млн.м3), у тому числі з річок Дніпровського басейну - 58,71 млн.м3, Дністровського басейну – 22,31 млн.м3, Південно-Бузького басейну – 22

45,90 млн.м3 води. Забір води з підземних водоносних горизонтів становив 47,14 млн.м3. (у 2010 р. – 50,02 млн.м3). Використання води порівняно з минулим роком зменшилось з 97,27 млн.м3 до 94,80 млн.м3 – це, в основному, за рахунок зменшення забору і використання води Хмельницькою АЕС для підживлення технічної водоймиохолоджувача. Також зменшилось використання води підприємствами промисловості з 43,22 млн.м3 до 32,22 млн.м3, житлово-комунальні господарства зменшили використання води з 29,58 млн.м3 до 29,25 млн.м3, сільськогосподарськими формуваннями (включаючи рибне господарство) використано 32,49 млн.м3, іншими галузями – 0,377 млн.м3. Основні показники використання і відведення води млн. м3 1990 365,82

2000 193,1

2009 157,0

2010 163,62

2011 171,0

362,93

155,86

89,09

97,27

94,80

162,02

48,58

30,16

40,81

30,58

- побутово-питні потреби

75,49

56,26

33,19

32,84

31,75

- зрошення

2,04

0,026

0,033

0,007

- сільськогосподарські потреби

43,49

28,98

3,046

2,537

2,666

- ставково-рибне господарство

25,6

22,04

22,68

21,103

29,824

Втрати води при транспортуванні

18,3

13,75

13,42

13,97

Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на - виробничі потреби

Загальне водовідведення

236,19

67,46

53,81

54,78

51,09

188,22

67,46

49,42

50,33

46,32

- забруднених зворотних вод

6,9

7,362

3,142

2,15

0,917

- з них без очищення

0,05

0,002

0,291

0,19

0,149

- нормативно очищених

67,12

39,71

23,64

25,56

25,55

- нормативно чистих (без очистки)

114,2

20,384

22,64

22,63

19,85

1271,49

1156,3

2534,2

2969

347,6

599,0

1614,0

1548,8

1736,2

117,77

121,7

98,16

98,28

103,4

з нього у поверхневі водні об’єкти у тому числі

Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

Забір, використання та відведення води млн. м3 Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Дністер Дніпро Південний Буг

30,75 94,35 45,90

17,35 48,70 28,75

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 9,59 0,363 16,12 0,497 20,60 0,057

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод На території Хмельницької області cкид зворотних вод у водні об′єкти здіснюють 77 водокористувачів. Повна біологічна очистка з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти здійснюється на 52 комплексах очисних споруд. Загальні скиди стічних вод становили 51,1 млн.м3, в минулому році було скинуто 54,78 млн. м3 стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2011 році вони становили 0,768 млн.м3, у 2010 році – 1,96 млн.м3, що пояснюється в основному через зниження кількості скинутих у водні об’єкти стічних вод (на 3,69 млн.м3), в тому числі без очистки (на 0,041 млн.м3) та недостатньо очищених (на 1,129 млн.м3). Загальний вміст забруднюючих речовин в стічних водах зменшився на 812 тон - з 5895 тон у 2010 році до 5083 т у 2011 році.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забрудне них -

побутовопитні потреби

виробничі потреби

23,56 -

3,391 -

20,17 -

0,450 -

0,259 -

0,190 -

29,25

26,28

2,965

24,38

0,704

32,49 6,263

0,022 0,618

0,010 5,644

19,49 1,910

0,080

Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

0,751 1,659

0,647 0,429

0,104 1,228

0,028 0,369

0,377 94,80

0,104 31,75

0,269 30,58

0,153 46,33

0,133 0,917

0,33 0,149

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Одним з напрямків роботи Держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об’єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер, Збруч і Горинь.

4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, лабораторією Хмельницького обласного управління водних ресурсів по 20 водних об’єктах на 62 створах та облСЕС на водоймах 1-ї категорії – в 4 створах та 2-ї категорії – в 63 створах. Спостереження за рівнем забруднення водних обєктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку. За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» р. Косецька – помірно забруднена, а решта усіх річок області відносяться до категорії слабко забруднених. Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично - допустимих концентрацій (далі ГДК). За результатами проведених спостережень встановлено, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Південний Буг (Іква, Вовк), Дністер (Збруч), Дніпро (Горинь, Хомора, Случ, Гуска, Цвітоха, Косецька) в порівнянні з відповідним періодом минулого року суттєво не змінився. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2,3 – 6,2 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь, Косецька) в 1,1 – 2,3 рази, в річках Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1,3 – 2,1 рази, в інших залишився на рівні минулого року. Забруднення річок фосфатами зменшилось, проте спостерігались перевищення концентрації в річках Південний Буг ( 1,4 ГДК- 4,3 ГДК), Збруч (1,9 ГДК- 2,4 ГДК), Гуска (1,3 ГДК), Ушиця (2,1 ГДК), Дністер (1,2 ГДК), Калюс (1,5 ГДК). 25

Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2010 роком значно не змінилась. Найвищі концентрації солей заліза 2,3 – 5,9 ГДК спостерігались у річках Південний Буг, Бужок, Случ. В інших річках області вони перевищували норми ГДК в 1,1 2,0 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках: Збруч- 2,5 ГДК, Південний Буг – 3,1 ГДК, Случ – 2,9 ГДК, Хомора – 3,8 ГДК, Гуска – 2,7 ГДК, Косецька – 2,6 ГДК. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм. Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Дністер, Жванчик, Случ, Південний Буг. Рівень концентрації цих металів коливався від 1,2 ГДК до 3,9 ГДК. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми.

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів В області не проводиться.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2011 року облСЕС проводився контроль за станом поверхневих водоймищ області та на 4 створах спостереження водойм 1-ї категорії. Згідно проведеної оцінки за 2011 р. ступінь забруднення річок Дністер та Південний Буг – допустима. За данними Хмельницької обласної СЕС протягом 2011 року відібрано та досліджено на санітарно-хімічні показники 45 проб води водойм 1-ї категорії, відхилення виявлені у 1 випадку, що становить 2,2 % (2010 – 5,2 %), на мікробіологічні показники досліджено 68 проб, відхилення виявлені у 4 випадках, що становить 5,8 % (2010 – 4,4%). На санітарно-хімічні показники з водойм 2-ї категорії досліджено 558 проби води, відхилення виявлені у 85 пробах, що становить 15,2 % (201011,5%), на мікробіологічні показники досліджено 1019 проб, виявлені відхилення у 106 пробах, що становить 10,4 %(2010- 10,1 %). У 5 випадках було виділено патогенну мікрофлору (2010 рік - 8 випадків) та у 12 випадках – гельмінти (2010 рік – 14).

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Спостереження за станом річок у 2011 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р. Дністер (м. Кам’янець – Подільський), р. Південний Буг (м. Хмельницький, смт. Летичів) та р. Случ (с. Чернелівка) становив:  по цезію-137 0,028 - 0,075 Бк/л,  по стронцію-90 0,101 - 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. 26

4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення У 2011 році на санітарно-бактеріологічні показники досліджено 9704 проби питної води джерел централізованого водопостачання (2010 р. – 9222), відхилення виявлені у 339 пробах ( 2010 р. – 381), що становить 3,4 % (2010 р. – 4,1 %). - Із комунальних водопроводів досліджено 4951 пробу питної води (2010 р. – 4540), в тому числі із відкритих водойм 410 проб (2010 р. – 329), виявлені відхилення у 119 пробах, в тому числі із відкритих водойм – 4, що становить 2,4%, (2010 р. – 2,7 %), в тому числі із відкритих водойм – 3,3 % (2010 р. – 2,8 %). - Із відомчих водопроводів досліджено 2421 пробу питної води (2010 р. – 2013), відхилення виявлені у 112 пробах, що становить 4,6 % (2010 р. – 5,7%). - Із сільських водопроводів досліджено 2313 проб води (2010 р. – 2352), відхилення виявлені у 108 пробах (2010 р. – 135), що становить 4,6 % (2010 р. – 5,7 %). - Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 5337 проб питної води (2010 р. – 6839), відхилення виявлені у 582 пробах (2010 р. – 1232), що становить 10,9 % (2010 р. – 18,8 %).

Інструментально – лабораторний контроль якості поверхневих вод Назва водного об’єкту

р. Південний Буг

Кількість контрольних створів, в яких здійснювалися вимірювання, од. усього з перевищення ГДК 21 33

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти)

р. Случ

-“-

р. Смотрич

-“-

р. Вовк

-“-

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 33- БСКповне 27-амоній сольовий 18-фосфати 2-залізо заг. 3-мідь 13-нітрити 18-АПАР 5-цинк 1-сульфати 17- БСКповне 1-мідь 2-цинк 9-залізо 11-фосфати 13-АПАР 1-нікель 9-амоній сольовий 7-нітрити 12- БСКповне 10-фосфати 4-нітрити 12-АПАР 8-залізо 1-цинк 14- БСКповне 7-фосфати 12-амоній сольовий 2-нітрити 6-АПАР 1-залізо

р. Іква

-“-

р. Збруч

-“-

р. Горинь

-“-

р. Гуска

-“-

р. Цвітоха р. Хомора

3 3

6 7

-“-“-

3-цинк 2- БСКповне 4-амоній сольовий 4-АПАР 1-залізо 2-цинк 5- БСКповне 4-мідь 3-цинк 5-залізо 3-фосфати 2-АПАР 26- БСКповне 3-мідь 20-цинк 2-нікель 10-залізо 18-АПАР 6-нітрити 9-амоній сольовий 15-фосфати 4- БСКповне 4-фосфати 3-амионій сольовий 4-нітрити 2-АПАР 2-цинк 1-залізо 1-БСКповн 6- БСКповне 3-фосфати 3-залізо заг. 3-цинк 1-нікель 4-АПАР 6-нітрити

р. Косецька

-“-

р. Ушиця

17 ( рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповн, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, нафтопродукти, АПАР )

Струмок Безіменний

-“-

Струмок Грем’ячий

-“-

р.Богушівка

-“-

р.Шмаївка

-“-

1-амоній сольовий 1-сульфати 8- БСКповне 7-амоній сольовий 6-нітрити 5-фосфати 1-мідь 3- цинк 4-залізо 3-АПАР 1-сульфати 1-нікель 9- БСКповне 9-фосфати 2-нітрити 6- залізо заг. 7-АПАР 3-сульфати 3-амоній сольовий 1-мідь 2-нікель 9-БСКповн 4-фосфати 3-залізо 5-АПАР 5-амоній сольовий 1-сульфати 2-нітрити 4-БСКповн 1-нітрити 2-фосфати 2-БСКповн 2-амоній сольовий 2-АПАР 2-залізо 2-БСКповн 2-фосфати

р. Дібруха

-“-

р. Любашівка

-“-

р. Утка

-“-

р. Дністер

р. Жванчик

-“-

р. Мукша

-“-

23 (колір, запах, прозорість, рН, завислі речовини, жорсткість, Ca, Mg, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповне, розчинний кисень, Залізо заг., Мідь, Нікель, Цинк,), фосфати, температура)

2-залізо 1-амоній сольовий 1-АПАР 2-БСКповн 2-сульфати 2-нітрити 2-залізо 2-БСКповн 2-амоній сольовий 2- БСКповне 2-амоній сольовий 2-залізо 5-БСКповне 2-фосфати 2-цинк 4-мідь 1-амоній сольовий 3-нітрити 3-АПАР 6-залізо 1-сульфати 2-нікель 8-БСКповне 2-амоній сольовий 6-нітрити 5-фосфати 2-мідь 2-цинк 10-залізо 7-АПАР 9-БСКповне 7-фосфати 8-Залізо заг. 3-нітрити 5-АПАР 1-цинк 3-сульфати

р. Тернавка

-“-

р. Студениця

-“-

р. Калюс

-“-

2-нікель 13-БСКповне 3-амоній сольовий 5-нітрити 12-фосфати 6-Залізо заг. 12-АПАР 6-цинк 6-мідь 1-сульфати 2-нікель 3-фосфати 2- Залізо заг. 1-нітрити 2-АПАР 1-мідь 3- БСКповне 17-БСКповне 6-амоній сольовий 5-нітрити 11-фосфати 12-АПАР 3-сульфати 4-цинк 10-залізо 8-мідь

4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів В 2011 році в області виконувались заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів в рамках виконання Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2011-2015 роки; Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії; Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки Хмельницької області. Це наступні заходи: - реконструкція каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул.Панфілова в смт. Ярмолинці, Хмельницької області; - реконструкція каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул. І.Франка в смт. Ярмолинці, Хмельницької області; - будівництво каналізаційних очисних споруд потужністю 250 м³/добу смт. Сатанів Хмельницької області; - реконструкція очисних споруд та напірного колектора (І черга реконструкції аеротенків у складі каналізаційних очисних споруд) м. Дунаївці; - розчистка русла р. Вовк та захист від підтоплення с. Нижнє, с. Черешенька та східної частини м. Деражня Деражнянського району Хмельницької області; - захист від підтоплення повеневими водами р. Тернава с. Ганівка Дунаєвецького району; - поліпшення санітарного стану верхів’я р. Лядова Віньковецького району; - розчистка русла р. Вовк та захист від підтоплення с. Нижнє, с. Черешенька та східної частини м. Деражня Деражнянського району Хмельницької області.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ 5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1. Загальна характеристика З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. За десять останніх років площа заповідних об’єктів збільшилась на 25852,79 га, що 33

позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким національним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом, але недостатнє пряме фінансування даних робіт). Працівники Держуправління взяли участь у 18 науково-практичних семінарах, проектах та масових заходах щодо інформування громадськості стосовно цілей і задач розбудови екомережі та у підготовці книг і науковометодичних посібників: Червона книга України: рослини Хмельницької області; Заповідні місця Хмельниччини; Червона книга Хмельницької області, а також буклету „Екологічна мережа Хмельниччини. Штрих перший”, „Рідкісні рослини Хмельниччини”, „Рідкісні тварини Хмельниччини”, „Нідологічна колекція птахів Хмельниччини”.

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Будь-яка зміна навколишнього середовища, спричинена людською діяльністю, в результаті негативно позначається на економіці, соціальному житті і здоров'ї самих людей. Так, вирубка карпатських лісів призвела до катастрофічних повеней, побудова каскаду водосховищ на Дніпрі – до зникнення багатьох цінних промислових видів риб, перевипас худоби в степових регіонах - до опустелювання, меліорація – до засолення ґрунтів і зміни гідрологічного режиму рік, глобальне забруднення атмосфери – до парникового ефекту, кислотних дощів тощо. Нераціональна господарська діяльність унеможливлює відтворення й взагалі існування багатьох представників флори й фауни. Тому необхідність законодавчої, науково обґрунтованої регуляції такої діяльності й охорони всіх видів живих організмів, які ще існують на планеті, очевидна. Зараз існує декілька типів природних резерватів, найрозповсюдженішими є заповідники, національні парки й заказники. На даний час Хмельницька область займає перше місце в Україні за площею територій та об’єктів природно-заповідного фонд та четверте місце за кількістю. Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки–пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 492 об’єкти загальною площею 305, 9 тис. га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає 34

більше 1700 рослин, з яких до червонокнижних належить 89 видів, до Європейського червоного списку – 7. На 37 видів розповсюджена лімітована заготівля, а 164 види є регіонально-рідкісними. Фауна області налічує 311 видів хребетних, близько 40 круглоротих і риб , 11-амфібій, 10-рептилій, 190птахів, 60-ссавців (загальна кількість 622 видів). З них до червонокнижних належить 82 види, регіонально-рідкісними є 82 види, а лімітоване використання поширюється на 20 видів мисливської фауни. Окрім вище перерахованих територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області знаходиться два водно-болотних угіддя міжнародного значення – площею 3070,0 га (Бакотська затока – 1590,0 га. та Пониззя річки Смотрич – 1480,0 га.). Держуправлінням проводиться робота з підготовки програми створення регіональної екологічної мережі (проектована площа регіональної екологічної мережі 350,0 тис. га (17% від площі області).

5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Основними пріоритетами в покращанні стану охорони навколишнього природного середовища є ефективне та раціональне використання природних ресурсів, збереження біорізноманіття, розширення природно-заповідного фонду. З метою збереження і відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття, проводяться комплексні експедиційні дослідження з виявлення видів рослин і тварин, занесених до Червоної Книги України. Вносяться пропозиції для створення нових територій природно-заповідного фонду, проводиться робота з упорядкування існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розробляються проекти створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області (в т.ч. зарезервованих). Проводяться експедиції, конференції, семінари, масові акції та конкурси. 5.1.4. Формування національної екомережі Національна екологічна мережа на території Хмельницької області складається з елементів загальнодержавного (національного), регіонального та місцевого значення, що віддзеркалює ієрархічний принцип її побудови і структури. Базовими елементами національної екологічної мережі є ключові природні території (природні ядра, регіональні центри біологічного і ландшафтного різноманіття), буферні зони, сполучні території (екологічні коридори), відновлювальні території. На даний час спроектовано 5 ключових зон, 8 сполучних територій (екокоридорів), 3 відновлювальні території та визначені навколо них буферні зони. Також спроектовано: Створення ядер екомережi (загальнодержавного і місцевого значення): 5 ядер загальною площею 456403,0 га., з них: 35

- 1 ключова територія міжнародного значення (Хмельницькі Товтри) площею 267705,0 га.; - 3 ключові території національного значення (Горинська (22043,0 га.), Центральнобузька (139614,0 га.), Мальованська (16919,0 га.) загальною площею 178576,0 га.; - 1 регіональна ключова територія (Новоушицька) площею 10122,0 га. Створення екокоридорів (загальнодержавного і місцевого значення): спроектовано 8 екокоридорів загальною площею 379543,0 га.: - 4 сполучних території національного значення: (Шумсько-ОстрозькоНетішинська (27954,0 га.), Цвітоська (52732,0 га.), Бохнянсько-МаліївецькоГлібівська (92022,0 га.), Західно Бузька (15685,0 га.) загальною площею 188393,0 га.; - 4 регіональні сполучні території: (Горинсько-Красилівсько-Бузька (61008,0 га.), Хоморсько-Случансько-Бузька (71613,0 га.), НаркевицькоВишнівчицька (45870,0 га.), Гораївсько-Рудковецька (12659,0 га.) загальною площею 191150,0 га. Навколо вищезгаданих території створено буферні зони. Спроектовано 3 відновлювальні зони загальною площею 20042,0 га.: - 2 відновлювальні території національного значення (Товтрова (1924,0 га.) та Дністровська (14993,0 га.) загальною площею 16917,0 га.; - 1 відновлювальна території регіонального значення – Нетішинська, площею 3125,0 га. Хмельницьким національним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом проводять в області поточні дослідження цінних територій, з метою збільшення площі регіональної екологічної мережі. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2009

2010

2011

305,9

306,5

272,2

271,4

18,6

61,1 0,406

0,5

4,3

0,4

287,1

5.1.5. Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами Генетично модифіковані організми (ГМО, Genetically modified organisms, GMOs) можна визначити як організми, генетичний матеріал (ДНК) яких змінювався не внаслідок відтворення або природної рекомбінації, а через додавання модифікованого гена чи гена іншого біологічного виду або 36

різновиду організмів. Перші ГМО як комерційні продукти з'явились на світовому ринку десятиліття тому і поступово почали використовуватись при виробництві сільськогосподарської продукції. Протягом останніх років ринок трансгенних організмів, тобто організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин), що містять у своєму складі ГМО, набуває все більшого розвитку. Існують країни, де дозволено виготовляти та споживати продукти і товари з ГМО. Законодавство Європейської спільноти щодо ГМО існує з 1998 року. У своїх діях у цій сфері ЄС прагне, дотримуючись правил єдиного ринку, захистити здоров'я людей і природне середовище. Є закони про використання, поширення, збут ГМО та виявлення їх у продуктах. Перш ніж потрапити на ринок ЄС, генетично модифікований продукт зазнає суворої перевірки. Здійснюється така перевірка в лабораторіях, що належать до європейської мережі Спільного дослідного центру Європейської комісії. Крім того, законодавство ЄС чітко регламентує принципи маркування продуктів із вмістом ГМО. Україна перебуває на початковому етапі створення системи біобезпеки в державі. Для нас є необхідним ретельне вивчення та врахування міжнародного досвіду в цій сфері, зокрема країн-членів ЄС. Так, Законом України від 12.09.2002 № 152- IV Україна приєдналася до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття (Україна є Стороною зазначеної Конвенції з 1994 року). Метою протоколу є сприяння забезпеченню належного рівня захисту в галузі безпечної передачі, обробки і використання живих змінених організмів, отриманих у результаті використання сучасної біотехнології, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням також ризиків для здоров'я людини та з особливою увагою до транскордонного переміщення. У рамках переговорного процесу щодо вступу до СОТ Україна взяла зобов'язання щодо створення законодавчої бази у сфері біотехнологій відповідно до міжнародно визнаних норм та принципів. Законом України від 31.05.2007 № 1103-V "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" передбачено створення національної системи регулювання біотехнологій. Зазначений закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні з гарантуванням біологічної і генетичної безпеки. Закон не застосовується до людини, тканин та окремих клітин у складі людського організму. Для створення повноцінної і обґрунтованої законодавчої бази у сфері біотехнологій, центральними органами виконавчої влади, зокрема МОЗ, Мінагрополітики, Мінприроди та МОН, розробляються в межах своїх повноважень відповідні проекти підзаконних нормативно-правових актів. 37

Так, Мінприроди України розробляє проект Порядку видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів у відкритій системі, який визначає умови видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) незареєстрованих ГМО, включаючи будь-які дослідження у відкритій системі та проект Порядку надання дозволу на транзитне переміщення незареєстрованих в Україні генетично модифікованих організмів через територію України.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу Хмельницька область лежить у межах лісостепової зони. Рослинність області характерна для лісостепу. Лісистість території складає 13,9 %. Ліси Хмельничини належать до типу середньоєвропейських лісів. Основу лісової рослинності становить граб, а до звичайних тутешніх дерев належать: дуб, ясен, липа, клен, явір, берест, осика, тополя, дика груша, дика яблуня, черемха, черешня та інші. На території Хмельницької області зростає більше 1700 рослин, з яких до Червонокнижних належить 89 видів, до Європейського червоного списку – 7. На 37 видів розповсюджена лімітована заготівля, а 164 види є регіонально-рідкісними. Окрім рідкісних (Червонокнижних) видів на територій області проростають види рослин, які зустрічаються у великих популяціях в інших областях, та зовсім рідко, або поодиноко в Хмельницькій області. Це так звані регіонально-рідкісні види. 5.2.2. Лісові ресурси Загальна площа лiсiв значно не змінилася у порівнянні з минулим роком і становила 287,5 тис.га. Лiсовою рослиннiстю вкрито 268,6 тис.га, що складає 13,9 % територiї областi. Запас деревини становить 39,8 млн.куб.м, з них спiлої - 3,25 млн.м3. Площа земель наданих в постійне користування державним підприємствам лісового господарства становить 186,6 тис.гектарів. Лiси, що перебувають у постійному користуванні підприємств комунальної форми власності займають площу 73,5 тис.гектарів. Зменшення зазначеної площі зумовлена створенням в межах трьох адміністративних районів державного підприємства ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс». Площа лісів Мiноборони та iнших лiсокористувачiв становить 27,8 тис.гектарів. Заходи з розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв і їх захисних функцiй, подальшої iнтенсифiкацiї лiсогосподарського виробництва здiйснюють дев’ять державних підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства, шістнадцять районних лісокомунальних підприємств, два військові лісгоспи тощо.

Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 287,5

тис. га

186,6

тис. га

73,5

га

9557

тис. га

166,2 13,9

У 2011 р. у лісах області вiд рубок головного користування заготовлено усіма лісокористувачами 301,08 тис.м3, з них обласне управління лісового та мисливського господарства – 250,78 тис.м3, комунальними лісогосподарськими підприємствами – 46,2 тис.м3, іншими 3 лісокористувачами – 4,1 тис.м деревини. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

1 2009 2010 2011

Затвердже на розрахунков а лісосіка,тис .куб.м 2 327,9 232,67 232,67

Фактич но зрубано (тис.ку б.м) 3 290,2 233,8 250,78

Хвойних розраху фактичн нкова о зрубано лісосіка 4 78,2 66,45 66,45

В т.ч. по господарствах твердом`яко-листяних розраху фактич розрахун фактичн нкова но кова о зрубано лісосіка зрубано лісосіка

5 73,2 67,28 65,62

6 176,3 113,00 113,00

7 155,2 112,99 125,20

8 73,4 53,22 53,22

9 57,1 53,53 59,96

Динаміка спеціального використання лісів основними лісокористувачами Найменування показників

Одиниця 2006 виміру тис. га 284,3 тис. га 266,0

2007 286,6 267,8

В тому числі по роках 2008 2009 2010 287,8 287,8 287,8 267,8 267,8 267,8

Площа лісів З них вкрита лісовою рослинністю Лісистість території % 13,9 13,9 13,9 13,9 13,9 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісів тис. га 186,1 186,5 186,5 186,5 186,5 З них вкриті лісовою тис. га 171,1 171,1 165,3 166,8 166,8 рослинністю Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісів тис. га 87,8 76,9 78,1 73,5 77,8 З них вкрита лісовою тис. га 84,5 74,6 75,8 69,6 72,3 рослинністю Інші лісокористувачі Площа лісів тис. га 10,4 10,5 23,2 27,8 27,8 Головне користування Площа лісосік га 1169 1153,2 … 1066,0 1066,0

2011 287,5 268,6 13,9 186,6 166,2

73,5 69,6

27,8 -

Заготовлено деревини

тис.куб. 309,7 314,6 285,4 308,0 308,0 м Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісосік га 808 799,7 779,0 779,0 Заготовлено деревини тис.куб. 232,7 236,2 221,4 246,0 246,0 м Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісосік га 330 326,0 286,0 282,0 282,0 Заготовлено деревини тис.куб. 69,6 72,2 57,9 57,1 57,1 м Інші лісокористувачі Площа лісосік га 31 27,5 27,5 5,0 5,0 Заготовлено деревини тис.куб. 7,4 6,1 6,1 4,9 4,9 м

301,08

250,78

46,2

4,1

Впродовж року створено 1461 га різних видів лісонасаджень, у тому числі 1136 га у лісах державних підприємств, 319 га в лісах лісокомунальних підприємств Головного управління сільського господарства та продовольства ОДА, та в лісах інших лісокористувачів 34,5 га. Лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк проведено на площі 636 га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га) Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду В т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2009 2010 2729 1470

2011 1461

1707 1015

830 803

Охороною лісів займалося 1021 чол., з них 543 чол. державної лісової охорони. Протягом 2011року державною лісовою охороною в лісах виявлено 81 випадків самовільних рубок загальною масою 935 м3, шкода завдана лісовому господарству склала 2011 тис. гривень. В пожежонебезпечному періоді 2011року працівниками держлісгоспів управління було виявлено та ліквідовано загоряння лісу в 19 випадках на площі 3,23 га, в комунальних лісах в 7 випадках на площі 13,6 га. Основною причиною виникнення пожеж було і залишається порушення вимог безпеки при користуванні вогнем. Фінансові та матеріальні витрати при гасінні лісових пожеж склали 6300 грн. Лісівниками державних підприємств Хмельницької області виконані значні обсяги робіт із захисту лісів від шкідників i хвороб. Винищувальні заходи по боротьбі з шкідниками хімічними засобами проведено на площі 790 га. Проведене лiсопатологiчне обстеження на площі 31,3 тис.га. Проведено вибіркових санітарних рубок на площі 6930 га, суцільних санітарних – 438 га, лісовідновних – 87 га., виготовлено i розвішано 5,4 тис. шпаківень, переселено 295 та огороджено 235 мурашників.

Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах Хвойні Твердолистяні М’яколистяні Площа, Факт. Площа, Факт. Площа, Факт. га зрубано, га зрубано, га зрубано, тис. м3 тис. м3 тис. м3 3 4 5 6 7 8 9 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 305,6 236,35 245,57 у тому числі: 1. Рубки догляду 72,4 76,74

2009 2010 2011

10110 8340 9067

2009 2010

4743 3963

2011

4418

87,34

2009 2010 2011

102,5 24 1

22,3 6,34 0,13

2. Лісовідновні рубки

3. Суцільні санітарні рубки 2009 2010 2011

507 222 216

121,8 66,65 64,15

5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Постійні лісокористувачі області практично не здійснюють побічних лісокористувань та заготівлю другорядних лісових матеріалів. Незначні обсяги лікарських та технічних дикорослих видів рослин заготовляли структурні підрозділи облспоживспілки, серед яких звіробій, лист кропиви, підбілу, грицики, подорожник, хвощ, цвіт липи. Проте, область має набагато більший потенціал рослинних ресурсів. Бережливе, раціональне використання дикорослих видів рослин не тільки не шкодить природі, а є джерелом сировини для вітчизняної промисловості, слугує благу людей. 5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. -I

...

Дифазіаструм сплюснутий Diphasiastrum complanatum (L.)

Назва виду (звичайна і наукова) 1

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Holub - II Лікоподіела заплавна Lycopdiella inundata (L.) Holub - II

Грoнянка пiвмiсяцева Botrychium lunaria (L.) Sw. - II Родина: Аспленієві Aspleniaceae

Аспленiй чорний Asplenium adiantum-nigrum L. - І Родина: Сальвінієві Salviniaceae

Сальвiнiя плаваюча Salvinia natans (L.) All. - ІІІ

Аконiт Бессера Aconitum besseranum Andrz - ІІ

Анемона розлога Anemone lxaxa Juz -І

Рутвиця гачкувата Thalictrum uncinatum Rehm. - ІІ

Рутвиця смердюча Thalictrum foetidum L. - ІІ

Сон великий Pulsatilla grandis Wend - ІІ

Сон чорнiючий Pulsatilla nigncans Storck - ІІІ

Чемерник чорний Helleborus niger L. - І

Лещиця днiстровська Gypsophila thyraica A. Krasnova - І

Фiалка бiла Viola alba Bess. - І

Лунарiя оживаюча Lunaria rediviva L. - ІІІ

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - ІІ

Верба чорнична Salix myrtilloides L. - ІІ

Молочай волинський Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawі. - ІІ Вовчi ягоди пахучi Daphne cneorum L. - ІІІ

Ломикамiнь болотний Saxifraga androsacea L. - ІІ

Астрагал монпелiйський Astragalus monspessulanus L. - ІІ

Зiновать бiла Chamaecytisus albus (Haсq.) Rothm. - ІІ

Назва виду (звичайна і наукова) 1

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - І

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - І

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - ІІ Чина ряба Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. - ІІ

Ясенець бiлий Dictamnus albus L. І

Клокичка периста Staphylea pinnata L. - І

Астранцiя велика Astrantia major L. - ІІІ

Бруслина карликова Euonymus nana Bieb. - І

Плавун щитолистий Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) 0.Kuntze - ІІІ

Скополiя карнiолiйська Scopolia carniolica Jacq. - ІІІ

Шолудивник королiвський Pedicularis sceptrum carolinum L. ІІІ

Товстянка звичайна Pinguicula Змiєголовник австрiйський Dracocephalum austriacum L. - І vulgans L. - ІІ

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - І

Шоломниця весняна Scutellaria verna Bess. - ІІ

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - ІІ

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - ІІ

Шейхцерiя болотна Scheuchzeria palustris L. - ІІ

Лiлiя лiсова Lilium martagon L. - ІІІ

Пiзньоцвiт осiннiй Colchicum autumnale L. - ІІІ

Рябчик гiрський Fritillaria montana Hoppe - І

Тофiльдiя чашечкова Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. - І

Цибуля ведмежа Allium ursinum L.

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Цибуля коса Allium obliquum L. - ІІ

Цибуля круглонога Allium sphaeropodum Klok. - ІІ

Цибуля переодягнена Allium pervestitum Klok. - І

Пiдснiжник бiлоснiжний Galanthus nivalis L. - ІІІ

Шафран Гейфелiв Crocus heuffelianus Herb. - ІІ

Анакамптис пірамідальний Anacamptis pyramidalis (L.) Rich. ІІ

Билинець найзапашнiший Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. І

Булатка великоквiткова Cephalantherd damasonium (Mill.) Druce - ІІІ

Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch - ІІІ

Булатка червона Cephalanthera rubra (L.) Rich. - ІІ

Гнiздiвка звичайна Neottia nidusavis (L.) Rich. - ІІІ

Зозулинi сльози яйцевиднi Listera ovata (L.) R. Br. - ІІІ

Зозулинi черевички справжнi Cypripedium calceolus L. - ІІ

Зозулинець блощичний Orchis coriophora L. - ІІІ

Зозулинець обпалений Orchis ustulata L. - ІІ

Зозулинець прикрашений Orchis signifera Vest - ІІ

Зозулинець салеповий Orchis morio L. - ІІ

- ІІ

Зозулинець чоловiчий Orchis mascula (L.) L. - ІІ Зозулинець шоломоносний Orchis militaris L. - ІІІ

Коральковець тричiнадрiзаний Carallorhiza trifida Chбtel. - І

Коручка болотна Epipactis palustris (L.) Crantz. - ІІІ

Назва виду (звичайна і наукова) 1

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Коручка пурпурова Epipactis purpurata Smith - ІІ

Коручка темно-червона Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernb.) Schult. - ІІІ

Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. - ІІІ

Любка зеленоквiткова Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. - ІІ

Малаксис однолистий Malaxis monophyllos (L.) Sw. - ІІ

Пальчатокорiнник бузиновий Dactylorhiza sambucina (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник м’ясочервоний Dactylorhiza incarnata (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник плямистий Dactylorhiza maculata (L.) Soу - ІІІ

Пальчатокорiнник травневий Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes - ІІІ

Пальчатокорiнник Траунштейнера Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soу -І

Пальчатокорiнник Фукса Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу ІІІ

Язичок зелений Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. - І

Ситник бульбистий Juncus bulbosus L. - ІІ

Осока богемська Carex bohemica Schreb. - ІІ

Осока Буксбаума Сarex buxbaumii Wahlenb. - ІІ

Осока затiнкова Carex umbrosa Host - ІІ

Сашник іржавий Schoenus ferrugineus L. - II

Меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl - ІІ

Тонконiг рiзнобарвний Poa versicolor Bess. - ІІ

Ковила волосиста Stipa capillata L. - ІІІ

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

1 Ковила пiрчаста Stipa pennata L. ІІІ

Ковила українська Stipa ucrainica P.Smirn – ІІ

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - Е

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - R

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - I

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - I

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - R

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - R

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - I

Усього

Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.

2009 рік 1700(судинні)

2010 рік 1700(судинні)

2011 рік 1700(судинні)

1980

Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

5.2.5. Адвентивні види рослин На території Хмельницької області відмічено близько 335 чужорідних видів флори, які належать до 226 родів та 68 родин. Найбільш чисельними є родини Asteraceae (47видів), Brassicaceae (41), Poaceae ( 26) Fabaceae (21), роди Amaranthus, Artemisia, Chenopodium. Площа поширення та чисельність інвазійних видів не вивчались. Найбільшими трансформерами є Pinus nigra J.F.Arnold , Pinus pallasiana D.Don , Pinus sylvestris L., Phalacroloma annua, Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Elaeagnus angustifolia L. Pinus nigra J.F.Arnold , Pinus pallasiana D.Don , Pinus sylvestris L.. (3144 га) Robinia pseudoacacia L. (1248 га) – інтродуковані види, які використовувалися для залісення. Для забезпечення біобезпеки та зниження загрозливого захоплення природних ділянок інвазійними видами необхідно запровадити різнонаправлені заходи: знищення молодих та дорослих рослин, призупинення росту для недопущення фази цвітіння та плодоношення, проведення протиерозійних заходів, в крайніх випадках використовувати малотоксичні пестициди. Також варто застосовувати ренатуралізацію природних видів та реставрацію угруповань. Актуальним є вивчення інвазійних видів, що спричиняють зміни видового різноманіття і склад угруповань. Для проведення масових заходів з контролю та попередженню поширення інвазійних видів потрібні додаткові кошти.

5.2.6. Стан зелених насаджень Озеленення населених пунктів, га Заходи

2011

Створено нових зелених насаджень, га

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га

Проведено догляд за насадженнями, га

Площа упорядкованих територій, парків, скверів, алей, га

2224

Створення нових парків (скверів) к-ть/га

96/59

Кількість посаджених дерев, шт

1141608

Кількість посаджених кущів, шт

42251

Площа нових газонів, квітників, га

157,7

5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу З метою охорони, збереження та відтворення видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення на території Хмельницької області протягом 2011 року працювала робоча група з провідних наукових установ області, установ природно-заповідного фонду, інших установ та організацій для підготовки Переліку видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні на території Хмельницької області, та Положення про нього. До Переліку включено 292 види рослин, які поділені на 5 категорій в залежності від стану та ступеня загрози для популяції за зразком Червоної книги України. Крім того, продовжувалась робота по заповіданню цінних ділянок, які є місцями зростання рідкісних видів рослин. Не допускалось заліснення цінних лісостепових земельних ділянок та велась робота по наданню таким заповідного статусу. Для збереження рослинного світу у пожежонебезпечний період до райдержадміністрацій та міськвиконкомів міст обласного значення направлені пропозиції щодо вжиття заходів по недопущенню пожеж, настання відповідальності та сплату збитків у разі у разі їх виникнення.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу Сучасна фауна, на території Хмельниччини, представлена слідуючими видами: ссавці - вовки, лисиці, зайці-русаки, європейські козулі, дикі свині, лосі, рябі ховрахи, звичайні хом’яки, звичайні та малі бурозубки, їжаки, жовтогорлові, лісові і польові миші, лісові полівки, сірі та лісові вовчки. До Червоної книги України занесені: видра річкова, борсук звичайний, вечірниця мала та велетенська, підковоніс малий. Регіональної охорони потребують: куниця лісова, кутора мала, сліпак подільський, горностай. птахи - 2-3 види дятлів, до 5 видів синиць, сойки, дрозди, зяблики, вівсянки, ковалики. До Червоної книги України занесені: лелека чорний, журавель сірий, лунь польовий, змієїд, крондшнепи малий, середній та великий, пугач, савка, сипуха, сич волохатий, скопа, чернь білоока. Регіональної охорони потребують: норець чорніючий, чапля біла, чернь губата, лебідь-шипун, гуска сіра, шуліка чорний, орел-карлик, лунь лучний, кібчик, чеглок, скиглик малий, тетерев, рябчик, фазан, чорниш, веретенник великий, синяк, дрімлюга, рибалочка голуба, бджолоїдка, сиворакша, одуд, синиця вусата, соловейко західний. 48

земноводні та плазуни - трав’яна та гостроморда жаби, квакша, червоночерева кумка, звичайна та зелена ропуха, звичайні та гребнясті тритони, прудка та живородяща ящірки, веретінниця, звичайний та водяні вужі, звичайна гадюка і спорадична мідянка. До Червоної книги України занесені: жаба прудка, мідянка, полоз жовточеревий. Серед ссавців та інших великих наземних тварин через значний антропогенний тиск реліктові чи ендемічні види не збереглись. З метою охорони видів природної фауни в області створюються зоологічні, ентомологічні, орнітологічні та інші заповідні обєкти.

5.3.2. Стан і ведення мисливського та рибного господарства Загальна площа мисливських угідь Хмельницької області складає 1,6 млн. га, з них лісових – 277 тис га., польових – 1,3 млн. га, водноболотних – 42 тис. гектарів. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” в 1997 році мисливські угіддя були надані у користування терміном на 15 років підприємствам (організаціям) різної форми власності: державним підприємствам лісового та мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України; громадським мисливським організаціям – Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР), товариству військових мисливців та рибалок (ТВМР), мисливськорибальському господарству “Подільський мисливець”. в тому числі Найменування

Закріплено мисливських угідь в тому числі - лісових з них держлісфонд - польових - водно-болотних

Одиниця виміру

Всього

тис. га. тис. га. тис. га. тис. га. тис. га.

Держкомлісгосп

УТМР

ТВМР

Подільський Мисливець

1577,4

111,7

1439,4

16,1

10.2

276,3 186,9 1257,5 43,6

93,2 91,7 15,1 3,4

179,0 92,8 1220,5 39,9

2,6 2,0 13,3 0,2

1,5 0,4 8,6 0,1

До складу користувачів мисливських угідь обласної організації УТМР входять 21 господарство, які займаються веденням мисливського господарства на площі 1,4 млн. га., що складає 91,2% від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі – лісових – 179 тис. га – 64,4% (з них ДЛФ – 92,8 тис. га – 49,7%), польових - 1,2 млн. га – 97,1%, водно-болотних 40 тис. га – 91,9%. Площа мисливських угідь користувачів Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства складає 111,7 тис. га, що складає 7 % від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі лісових – 93,2 тис. га - 34,1% (з них ДЛФ – 91,7 тис. га – 49,1%), польові – 15,1 тис.га, водно-болотні – 3,4 тис. га. Мисливське господарство в системі 49

управління ведуть державні підприємства Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Ярмолинецький, Кам’янець-Подільський лісгоспи та Хмельницьке лісомисливське господарство.

№ П/ П 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Користувач мисливських угідь ДП Хмельницьке ЛМГ ДП Ізяславське ЛГ ДП Кам’янець-Подільське ЛГ ДП Летичівське ЛГ ДП Славутське ЛГ ДП Старокостянтинівське ЛГ ДП Шепетівське ЛГ ДП Ярмолинецьке ЛГ

ВСЬОГО

Загальна площа, тис. га. 23,2 18,1 11,3 3,9 12,5 2,1 26,5 14,1 111.7

в тому числі Польо-ві

лісові

12,1

9,0 18,1 8,7 3,9 12,4 2,1 24,9 14,1

водноболотні 2,1 0.0 0,0 0.0 0.1 0.0 1,2 0.0

93,9

3,4

2,6

0.4

15,1

З метою забезпечення комплексу заходів, спрямованих на відтворення мисливських тварин, в тому числі штучне, забезпечення належної охорони мисливських угідь силами державної єгерської та лісової охорони підприємства лісового господарства вкладають кошти у ведення мисливського господарства. Загальні витрати на ці цілі по управлінню за 2011 рік на ведення мисливського господарства витрачено 2,4 млн. грн., в тому числі: на заготівлю та викладку кормів 432 тис. грн., на біотехнічні заходи – 786 тис.грн., на охорону тварин – 229 тис.грн., на відтворення диких тварин - 557 тис.грн., на розселення тварин – 2 тис.грн., на проведення обліку – 300 гривень. Результатом праці є поступове збільшення поголів’я основних видів копитних тварин в мисливських угіддях підприємств управління. Так, за останніх 5 років чисельність кабана збільшилась на 32%, козулі - на 15%, хоча загальна чисельність цих тварин по області залишається майже незмінною. Відповідно до обліку, проведеного на початку 2011 року, в мисливських угіддях підприємств лісового господарства було обліковано 126 оленів плямистих, 1181 кабана, 4615 козулі. Затверджений ліміт використання парнокопитних тварин, який на 2011 рік складав 10 оленів плямистих, 111 кабанів та 167козуль. З метою збільшення поголів'я диких парнокопитних звірів, за останні роки, державними підприємствами лісового та мисливського господарства проводиться значна робота по створенню вольєрних господарств. В 1990 році Кам’янець-Подільським держлісгоспом був побудований вольєр площею 21 га. З Державного Заповідника „Асканія Нова” було завезено 21 голову оленя плямистого. Акліматизація тварин пройшла успішно. За цей період мисливських тварин випускали у власні мисливські угіддя та реалізовували в мисливські господарства з інших областей (Львів, Харків). Зараз у вольєрі перебуває в напіввільних умовах більше 40 голів оленя плямистого. На сьогоднішній день вольєри по утриманню кабана 50

побудовані в державних підприємствах „Славутське лісове господарство” (площа 6,0 га), „Шепетівське лісове господарство” (площа 6,7 га), „Ізяславське лісове господарство” (площа 3,5 га), „Летичівське лісове господарство” та „Хмельницьке лісомисливське господарство” (площами 1,6 га та 0,4 га). Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2009

2010

2011

5885 100552 376609

5973 10155 368602

5922 107156 395906

Добування основних видів мисливських тварин Рік

2009

2010

2011

Види мисливських тварин козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень

Затверджений ліміт добування, гол. 176 99 8 156 75 6 167 111 10

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

190 107 8 156 76 6 178 115 7

140 54 8 135 56 5 111 47 6

2 5 3 5 5 8

Головним підприємством в області, яке займається промисловим риборозведенням і поставкою на ринок свіжої риби є ВАТ “Хмельницькрибгосп”. Риборозведенням і збутом свіжої риби займаються, також, рибдільниця Хмельницької АЕС, окремі сільгоспформування та підприємці - орендарі водних об'єктів, які займаються риборозведенням. На Дністровському водосховищі введено 5 річний мораторій для ведення рибогосподарської діяльності на Щедрівському та Новокостянтинівському водосховищах і водоймі-охолоджувачі ХАЕС, розроблені проекти спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Динаміка вилову риби Рік 1 Разом 2009

Разом 2010

Разом 2011

Водойма охолоджувач ХАЕС Водний об‘єкт Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище 2 Щедрівське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ Затверджений Мораторій ліміт вилов, (т) СТРГ 3 СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ

Щедрівське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ

Щедрівське водосховище

СТРГ

Фактичний- вилов, (т) 1,102 4 23,97 18,49 0,941 19,431 14,950 0,081 15,031 22,868

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів На території Хмельницької області існує 82 види тварин, які занесені до Червоної книги України та охороняються іншими Міжнародними конвенціями. З метою посилення їх охорони прийнято рішення сесії обласної ради від 26.09.2002 року № 16 “Про посилення охорони рідкісних та інших видів рослин і тварин, а також їх груп на території області”. Для охорони та відтворення чисельності видів тварин занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України створюються заповідні обєкти. Так, на даний час в області створено: 10 орнітологічних заповідних обєктів площею 3689,09 га., 10 загальнозоологічних площею 1227,7 га, 3 ентомологічних площею 155,5 га. Також, постійно проводяться поточні дослідження. У 2008 році дослідниками на території області виявлено 3 види лускокрилих, які занесені до Червоної книги України. Охорона та відтворення тваринного світу Перелік видів Ссавці Рясоніжка мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907). ЧКУ(3), Бк(3) Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800). ЧКУ(2), Бк(2) Широковух европейський (Barbastella barbastella Schreber, 1774). ЧКУ(3), Бк(2) Перелік видів Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boіe, 1825). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця війчаста (Myotis nattereri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця триколірна (Мyotis emarginatus E.Geoffroy, 1806). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777). ЧКУ(1), Бк(2) Горностай (Mustela erminea L., 1758). ЧКУ(4), Бк(3) Борсук звичайний (Meles meles L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Видра річкова (Lutra lutra L., 1758). ЧКУ(2), ЄЧСТ, Бк(2) Норка європейська (Mustela lupreola L., 1766). ЧКУ(2), Бк(2) Тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827). ЧКУ(3), Бк(2) Заєць білий (Lepus timidus L., 1758). ЧКУ(1), Бк(3) Ховрах європейський (Spermophilus citellus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(2) Вовчок садовий (Eliomys quercinus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(3) Мишiвка степова (Sicista subtilis Pall., 1773). ЧКУ(3), Бк(2) Сліпак білозубий (Spalax leocodon Nordmann, 1840). ЧКУ(2), ЄЧСТ Сліпак подільський (Spalax zemni Erxleben, 1777). ЧКУ(3) Разом: Птахи Пірникоза сiрощока (Podiceps grisegena L., 1783). Бк(2) Бугай (Botaurus stellaris L., 1758). Бк(2) Чепура велика (Egretta alba L., 1758). Бк(2) Чепура мала (Egretta garzetta L., 1766). Бк(2) Гуска мала (Anser erythropus L., 1758). Бк(2) Осоїд (Pernis apivorus L., 1758). Бк(2 Шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert, 1783). Бк(2)

Кількість Не визначена -**-**-

Кількість -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**20 видів -**-**-**Не визначена -**-**-**-

Лунь лучний (Circus pygargus L., 1758). Бк(2) Підсоколик великий (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Кібчик (Falco vespertinus L., 1766). Бк(2) Чеглик (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Тетерук (Lyrurus tetrix L., 1758). Бк(3) Орябок (Tetrastes bonasia L., 1758). Бк(3) Куріпка сіра (Perdix perdix L., 1758). Бк(3) Деркач (Crex crex L., 1758). ЄЧСТ, Бк(2) Баранець великий (Gallinago media Latham, 1787). Бк(2) Крячок чорний (Chlidonias niger L., 1758). Бк(2) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temminck, 1815). Бк(2) Голуб-синяк (Columba oenas L., 1758). Бк(3) Сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763). Бк(2) Совка (Otus scops L., 1758). Бк(2) Дрімлюга (Caprimulgus europaeus L., 1758). Бк(2) Сиворакша (Coracias garrulus L., 1758). Бк(2) Рибалочка (Alcedo atthis L., 1758). Бк(2) Бджолоїдка (Merops apiaster L., 1758). Бк(2) Жовна зелена (Picus viridis L., 1758). Бк(2) Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803). Бк(2) Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pall., 1776). Бк(2) Щеврик лучний (Anthus pratensis L., 1758). Бк(2) Щеврик польовий (Anthus campestris L., 1758). Бк(2) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor Gmelin, 1788). Бк(2) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf, 1810). Бк(3) Перелік видів Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia Boddaert, 1783). Бк(3) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria Bechstein, 1795). Бк(2) Дрізд білобровий (Turdus iliacus L., 1766). Бк(3) Мухоловка мала (Ficedula parva Bechstein, 1794). Бк(2) Синьошийка (Luscinia svecica L., 1758). Бк(2) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos C.L.Brehm, 1831). Бк(3) Ремез (Remiz pendulinus L., 1758). Бк(2) Синиця чорна (Parus ater L., 1758). Бк(2) Щедрик (Serinus serinus L., 1766). Бк(2) Чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus Pallas, 1770). Бк(2) Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra Borkhausen, 1793). Бк(2) Вівсянка садова (Emberiza hortulana L., 1758). Бк(3) Разом: Кісткові риби Стерлядь (Acipenser ruthenus L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Білуга чорноморська (Huso huso Salnikov et Malatski, 1934). ЧКУ(2), Бк(2) Вирезуб (Rutilus frisii Nordmann, 1840). ЧКУ(1), Бк(3) Чоп великий (Zingel zingel L., 1766). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(3) Разом: Плазуни Мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768). ЧКУ(2), Бк(2) Полоз лісовий (Elaphe longissima Laurenti, 1768). ЧКУ(3), Бк(2) Разом:

-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**Кількість -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**44 видів -**-**-**-**4 види -**-**2 види

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва класу

Хребетні Ссавці

Кількість видів 137 38

Кількість видів, яким загрожує небезпека 2008 2009 2010 2011 Тваринний світ 137 137 137 137 38 38 38 38

Птахи Плазуни Земноводні Риби Круглороті Безхребетні РАЗОМ:

72 6 3 17 1 27 164

5.3.4. Інвазивні види тварин Сучасна глобалізація призводить до розширення торгівлі, транспорту, туризму та подорожей, які можуть сприяти впровадженню та поширенню інвазивних видів. Вони негативно впливають на біорізноманіття - знищують місцеві види рослин і тварин на основі конкуренції, хижацтва. Ще у 17-му столітті інвазивні види сприяли вимиранню майже 40% корінних тварин Австралії. Ця проблема поширюється у світі, сприяючи, перш за все, соціальноекономічним, медико-санітарним та екологічним витратам, призводить до бідності, ставить під загрозу розвиток країн, впливаючи на сільське, лісове, рибне господарство та природні системи, що є важливою основою людства. Такий збиток ускладнюється зміною клімату, забрудненням навколишнього природного середовища, втратою середовища проживання та антропогенним забрудненням. Прикладами інвазивних видів для Хмельницької області є усім відомий колорадський жук, молюск драйсена, сахалінська гречка, амброзія полинелиста. Вирішення проблеми інвазивних видів, є невідкладною, оскільки загроза зростає щодня, викликаючи серйозні економічні та екологічні наслідки. Профілактика є найбільш ефективним методом боротьби з проблемою. Необхідно більш ретельно проводити митну перевірку вантажів, підвищувати ефективність карантину, обмежити ввезення інвазивних та генетичномодифікованих видів тварин і рослин.

5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу З метою охорони, збереження та відтворення видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення на території Хмельницької області протягом 2011 року працювала робоча група з провідних наукових установ області, установ природно-заповідного фонду, інших установ та організацій для підготовки Переліку видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні на території Хмельницької області, та Положення про нього. До Переліку включено 341 вид тварин, які поділені на 5 категорій в залежності від стану та ступеня загрози для популяції за зразком Червоної книги України. Також продовжувалась робота по заповіданню цінних ділянок, які є місцями існування рідкісних видів тварин. 54

Державне регулювання чисельності, використання і відтворення об’єктів тваринного світу забезпечується шляхом встановлення науковообгрунтованих норм і лімітів їх використання, підвищення рибопродуктивності водойм шляхом, спрямованим на формування видового складу водних живих ресурсів.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 499 об’єкти загальною площею 306477,65 га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу природні комплекси. На їх територіях зростає більше 130 видів рідкісних для області видів рослин, з яких 85 є червонокнижними, 82 види лісової фауни, зокрема лелека чорний, борсук. (див. таблицю “Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області”).

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області (станом на 01.01.2012 року) Райони та міста області

РЛП Дендроп «Мальо- арки ванка»

Заказники

3* 2*

Деражнянський Дунаєвецький

1 16, 0

1 3,0

Ізяславський

206, 0 270, 0 244, 0 109, 0

Красилівський Летичівський

Новоушицький Полонський

661, 9

1 1,3 3976,9

Славутський

32,1

Старокостянтинівсь кий Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Шепетівський

1 12938,4

М*

З*

М*

Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва З* М*

Заповід Зоопа ні рк урочищ ( М*) а

Ботсад ( З*)

Разом %

З*

Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький

Пам’ятки природи

410, 0

5 7 8

822,0 353,0 520,6

3 6 6

11,2 17,9 0,92

157,6

55,31

4 6

2142,5 1244,9

6,9 63,22

2877,9

1 1 3 9

2094,6

5 4

2619,0 9 3106,3

582,0

702,7

2450,4

4 7

351,5 356,7

3 4

1 8,2

3 53, 2

227,61

1 4 1 1 1 4 7

15,41

1 3 1 6

69,03

44,0 76,5

1052,0

2 1 3 2

25,01

561,8

59,4

487,5

2 47, 1

2 61, 0

846,5 1,1 380,8 0,6 727,52 0,6

3 36,2

535,11 0,5 2215,3 1611,3 2 3427,6 1 2415,4 1 3365,3 1 3129,2

2 1

6,0 3,0

1 59,9

8 25

17,0

4 187,9

2 291,0

2 36,3

48,02

56,7

9 14 15

9,9

1 14, 4

17,0

1 13,3

2,4 1,3 2,7 2,0 3,3

4,6

10,0

4672,7 5,4

60,0

12, 5 27

12,1

3021,0 2,2

6 20

395,5 433,2

23,6

1 10,0

3 276,0

3,7

863,83 0,5

0,6 0,5

1786,6 1,4 1 20, 13559,6 11,3

Ярмолинецький м. Хмельницький м. Нетішин Разом по районах (без НПП)

4 1

30, 5 2

1933 ,0

Національний природний парк

7727 ,8

Городоцький Кам.-Подільський

3 8

Чемеровецький

м. Кам.Подільський Всього:

6 6 6

837,0

16915,3 4 50,8

17,2 0,57

6 62,3 2 532,0 3 149,45

118,0 22950,5 115 9

1 25,9 1468, 1 8,2 164 1299,4 8 175,7 24 357,95 20 5

2903,5 4257 11 ,3 567, 6 0

4842,9

4672,0 170,9

165, 107 217,96 1 22,0 3 0

1 17,0 1 22,0 3 150, 26 157,61 1 0 1 15, 8 35,5 1 0 72 7,85 1

31,6

1 180,0

1,5 1 17,5 7

12,7 5,9

1 180,0

13,0

1 1,5 1 17, 7 5 9660,8 132 27793,49 5 173,2 271 1517,36 9 197,7 27 389,55 21 1648,5 1 1,5 1 17,5 7

2,2 1

5 18 11

3 34 2,21 8

143,9 45161, 65 261316 ,0 150 (13206, 33) 5 2942,5 49 9249,6 1 21 974,3 75

1448,5 1,7 182,73 2,1

2,21 499 *

39,92

2,2 2,25

2,6 6,0 1,0 1,5

306477 14,8 ,65

З*-об’єкти загальнодержавного; М* - місцевого значення; 1*- кількість об’єктів (одн.), 2*- площа об’єктів (га). ** - включаючи РЛП “Мальованка” та НПП “Подільські Товтри”

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ 1 Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоопарки

Кількість 2000 3

2009 5

Площа, тис.га

2010 6

2009 9

2010 10

1995 11

Площа територій суворої заповідності, га 2000 2009 2010 2011 12 13 14 14

1995 7

2000 8

261,316

1603,8

141 15 247 1 -

157 21 276 2 4

30,458 1,310 1,519 0,0175 -

18,752 1,152 1,252 0,0175 -

37,454 1,648 1,690 0,0197 0,0508

7942,5 165,0 17,5 -

1489 173,2 17,5 -

9660,8 173,2 17,5 -

0,739

0,771

0,587

175,7

197,7

1,57

Структура природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 2012 року № п/п

1 1 2 3 4 5

Категорії об’єктів ПЗФ Загальнодержавного значення кіль-кість, площа, га шт 2 Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Ботанічні сади

3 1 -

4 261316 -

25 10 1 9 5 5* 1 1 3 1

9660,8 4370,4 1778,0 2381,4 1131,0 173,2* 15,0 8,2 150,0 17,5

Об’єкти ПЗФ місцевого значення

разом

кіль-кість, шт

площа, га

кіль-кість, шт

площа, га

5 4 1 132 18 26 21 6 10 3 47 1 271 17 192 4 13 45 1

6 50,8 16915,3 27793,49 7313,8 4205,5 2466,3 1130,5 3689,09 154,5 8827,2 6,6 1517,36 786,2 402,16 97,2 84,2 147,6 2,21

7 1 4 1 157 28 27 30 6 10 3 52 1 276 17 193 4 14 48 2

8 261316 50,8 16915,3 37454,29 11684,2 5983,5 4847,7 1130,5 3689,09 154,5 9958,2 6,6 1690,56 786,2 417,16 97,2 92,4 297,6 19,71

№ п/п

1 8

Категорії об’єктів ПЗФ

2 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва 9 Заповідні урочища 10 Зоологічні парки Разом * - без врахування площі НПП „Подільські Товтри”

Загальнодержавного значення кіль-кість, площа, га шт

Об’єкти ПЗФ місцевого значення

разом

кіль-кість, шт

площа, га

кіль-кість, шт

площа, га

3 9

4 197,7

5 27

6 389,55

7 36

8 587,25

10049,2*

21 1 458

1648,5 1,57 48318,78

21 1 499

1648,5 1,57 306477,65

5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду Відповідно до Закону України «Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року, Указу Президента України від 14.08.2009 № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» планується створення двох національних парків: НПП «Мале Полісся» та НПП «Верхне Побужжя», що значно збільшить площу природно-заповідного фонду області. Так з метою створення НПП „Мале Полісся”, головою обласної державної адміністрації видано розпорядження № 248/2011-р від 16.06.2011 року щодо погодження створення національного природного парку „Мале Полісся”. Підготовлено та надіслано до Міністерства екології та природних ресурсів пакет документів для підготовки Указу Президента України „Про створення національного природного парку „Мале Полісся”. З метою створення національного природного парку „Верхнє Побужжя” підготовлені картосхеми з визначеними площами та експлікаціями угідь в розрізі сільських, селищних та міських рад, проведені Громадські слухання на території районів де планується створення парку. Громадськістю підтримана ініціатива Держуправління щодо створення НПП «Верхнє Побужжя». Підготовлений та поданий проект рішення на розгляд чергової сесії обласної ради «Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області», яким планується включити до складу природно-заповідного фонду області 18 об’єктів природно-заповідного фонду, це пам’ятки природи місцевого значення в м. Кам’янець-Подільський на площі 3,2 гектари. На виконання п. 5 Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 щодо встановлення меж територій та обєктів природнозаповідного фонду у натурі (на місцевості) та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 р. № 51061/73/1-04 Держуправлінням проводиться робота з організації та контролю за станом виконання відповідних заходів, на сьогоднішній день винесено межі в натуру на об’єктах природно-заповідного фонду з виготовленням технічної документації на: 154 об’єктах місцевого значення та 10 об’єктах загальнодержавного значення. Основною проблемою порушення заповідного режиму є неспроможність землекористувачів утримувати заповідний об’єкт, а також відсутність прямого державного фінансування на утримання заповідних об’єктів. Вирішити цю проблему покликаний Указ Президента України від 23 травня 2005 року № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”.

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення Двом угіддям, що розташовані на території Хмельницької області Бюро Рамсарської конвенції надало статус водно-болотних угідь міжнародного значення. Це – Бакотська затока площею 1590 га. та Пониззя річки Смотрич площею 1480,0 га. (обидва угіддя знаходяться у складі національного природного парку „Подільські Товтри” на території Кам’янець-Подільського району). Також, на території області знаходиться 5 IBA- територій: РЛП 61

“Мальованка” (7600 га.), Долина р. Вовк (1270,0 га.), Долина р. Бужок (2500,0 га.), Долина р. Іква (83500,0 га.), Долина р. Південний Буг (3000,0 га).

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Турбота про охорону та зміцнення здоров'я населення є одним з найважливіших завдань суспільства. Адже високий потенціал фізичної, психічної та розумової діяльності людей служить передумовою їх повноцінного життя. З інтенсифікацією виробництва зростає роль організації відпочинку у відновленні життєвих сил, витрачених людиною у процесі праці. Для цього необхідне поєднання певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини називається рекреацією, а її поведінка, спрямована на задоволення своїх потреб під час відпочинку, лікування, компенсації життєвої енергії, — рекреаційною діяльністю. Поблизу родовищ мінеральних вод, побудовані санаторії. Так, наприклад функціонування курорту «Сатанів» базується на експлуатації Збручанського родовища мінеральних вод типу «Нафтуся» (2 експлуатаційні свердловини). Джерелом водопостачання Хмельницького обласного міжгосподарського санаторію «Україна», с. Маків Дунаєвецького району для лікувальних цілей служать 2 свердловини мінеральних вод Маківського родовища. Для забезпечення лікувальних потреб санаторію «Райдуга» Волочиського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ» служить 1 експлуатаційна свердловина мінеральних вод Волочиського родовища. Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потужним рекреаційним господарством. За масштабами рекреаційної діяльності вона поступається лише Криму, Карпатам, Приазов'ю. Великий обсяг обов’язків покладено на Держуправління охорони навколишнього природного середовища, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями,. Серед них створення та ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші. До природоохоронних, рекреаційних, культурно-освітніх, науководослідних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать національні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважливішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економічно вигідною. Тому, на даний час Держуправлінням проводиться робота зі створення нових Національних природних парків „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”.

5.6. Природно-культурна спадщина На Хмельниччині нараховується 245 об’єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність. Це Національний історикоархітектурний заповідник „Кам’янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 27 місцевого значення, геологічні пам’ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам’ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки.

5.7. Туризм Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам’ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма, курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам’ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця. В області станом на 1 січня 2011 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 66 суб’єктів туристичної діяльності, а здійснювало її – 53. Мальовничі території Хмельницького Придністров’я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, понад 83 тисячі яких відвідали Хмельниччину у 2008 році. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав’яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами. Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької обласної ради від 29 жовтня 2003 року затверджена “Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2003-2011 роки”. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на Держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів, проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів, підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об’єктів, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші. 63

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході – Житомирською, на північному заході – Рівненською, на заході – Тернопільською і на півдні – Чернівецькою областями. Площа території області становить 2062,9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1414 сільських населених пунктів. Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу – 82,6% і 17,4% – зона полісся. За звітний період площа земель населених пунктів не змінилась, і на 1 січня 2012 року становить 295,9 тис. га. Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю. В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів. Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних рунтоутворюючих /карбонатний лес/ та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496,6 тис. га, або 31,6 % обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514,4 тис. га, що становить 32,8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274,7 тис. га, або 17,5%.

6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду Земельний фонд області складає 2062,9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями (77,8), з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, 2,0% багаторічних насаджень, 13,1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) – 1,2%, під водою 2,0% (Рис 6.1.1.).

Мал. 6.1.1. Розподіл земель Хмельницької області за категоріями

Сільськогосподарські угіддя 76,0 %

Болота 1,0 %

Відкриті без рослинного покриву 1,2 % Вкриті водою2,0 %

Під забудовою 4,1 %

Ліси 13,9 %

За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися незначні зміни. Зміни в площах угідь пройшли на підставі матеріалів відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів; виділення земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів. Станом на 01.01.2001 року в області нараховується 0,7 тис. га зрошуваних сільськогосподарських угідь. Площа угідь, на яких необхідно виконати комплексну реконструкцію зрошувальної мережі складає 0,3 тис.га. Реконструкція викликана необхідністю ремонту та відновлення насосного обладнання та дощувальної техніки. У власності і користуванні юридичних та фізичних осіб нараховується 116,1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь. Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,4 тис. гектарів. Структура земельного фонду області свідчить, що майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, багаторічних насаджень 2,0%, сіножатей і пасовищ 13,1 %. Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,2%, під водою 2,0%. У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 34,7% земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – 38,21 % від загальної площі земель, в тому числі наданих для: - ведення фермерського господарства – 6,67%; 65

- ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 15,12%; - особистого селянського господарства – 7,37%; - будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 3,81%; - ведення садівництва – 0,22%; - дачного і гаражного будівництва – 0,02%; - городництва – 0,34%; - сінокосіння і випасання худоби – 4,56%; - здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,10%. Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 11,44%. На 01.01.2012 р., в результаті перерозподілу земель, в державній власності залишилось 811,10 тис. га (39,32%) земель, решта знаходиться у приватній – 1251,6 тис. га (60,67%) та колективній 0,2 тис. га (0,01%) власності. Динаміка структури земельного фонду області

Основні види угідь

Загальна територія у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

2009 2010 2011 % до % до % до загально загально загально Всього, Всього, Всього, ї площі ї площі ї площі тис.га тис.га тис.га терито терито територ рії рії ії 2062,9 100,0 2062,9 100,0 2062,9 100,0 х

1568,3

76,0

1568,0

76,0

1568,0

76,0

287,2

13,9

287,3

13,9

287,5

13,9

84,4

4,1

84,6

4,1

84,7

4,1

20,2

1,0

20,2

1,0

20,2

1,0

24,2

1,2

24,2

1,2

24,0

1,2

36,4 2020,7

1,8 98,0

36,2 2020,5

1,8 97,9

36,2 2020,6

1,7 98,0

42,2

2,0

42,4

2,1

42,3

2,0

6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь Сучасний стан використання земельних ресурсів регіону характеризується такими даними: сільськогосподарська освоєність території області складає 60,7 %, при цьому під сільськогосподарськими угіддями знаходиться 76,0%, у тому числі під ріллею − 60,7 %, багаторічними насадженнями − 2,0 %, сіножатями та пасовищами 13,2 %, перелогами − 0,1 %. Встановлено, що середня площа сільськогосподарських угідь господарства області становить 1568,0 га. Питома вага орендованої землі на господарство по області біля 90 %. Одним із незаперечних досягнень земельної реформи є запровадження оренди землі. Але майже половина площі земельних часток (паїв) здається в оренду терміном до 5 років. Короткострокова оренда є перепоною капіталовкладень для довгострокового поліпшення землі. Питома вага орендованої землі в недержавних сільськогосподарських підприємств становить понад 95 %, тобто веде до глобалізації оренди землі і загрожує виснаженню ґрунтів через недотримання орендарями умов угоди, які заради прибутку вирощують вигідні їм сільськогосподарські культури. У сільському господарстві важливим чинником ефективності є якість земельних угідь. За останні роки не ведуться дієві заходи з охорони земель, картографування земельних угідь, ґрунтових обстежень, визначення територій техногенного забруднення земель. Через суттєве скорочення бюджетного фінансування землеохоронних і меліоративних заходів ґрунти регіону зазнали значних негативних змін. Аналіз структури сільськогосподарських підприємств за економічними показниками та розміром сільськогосподарських угідь показав, що в досліджуваному регіоні переважають сільськогосподарські підприємства, основою формування яких є оренда землі. Збільшення площ сільськогосподарського землекористування за рахунок оренди є одним із шляхів концентрації сільськогосподарського виробництва. Найбільшу частину угідь селяни передали в оренду господарствам, які створені на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Визначено, що в державних сільськогосподарських підприємствах переважає натуральна форма оплати (згідно з угодами) за користування земельними ділянками (до 90 % від усіх виплат), у приватних – до 80 % виплат є грошові розрахунки. На орендну плату впливає величина орендованої площі сільськогосподарських угідь, відсутність конкурентного середовища на передачу земельних ділянок в оренду, ефективність господарювання, а також низька (або зовсім відсутня) інформованість селян щодо прав орендарів і орендодавців. Наявність таких розбіжностей в оплаті за оренду землі свідчить про недосконалість законодавчих і нормативних актів щодо оренди землі. Також пропонується за основний показник вартості сільськогосподарських угідь приймати прибуток сільськогосподарського підприємства, який об’єктивніше відображає їх цінність. Орендна плата має становити не менше 10–15 % від прибутку сільськогосподарського підприємства. У результаті регресійного аналізу статистичних показників у розрізі 67

адміністративних районів, сільське господарство яких є прибутковим, виявлено позитивну залежність між середньою площею орних земель господарства та їх прибутковістю. Так, кожен додатковий гектар площі господарства у середньому збільшує його прибутковість на 66,2 грн. Це дає підстави стверджувати, що збільшення розміру господарств на Хмельничині сприятиме підвищенню їх економічної ефективності. Тому оптимізація господарств має здійснюватися в цьому напрямі. Пропонується здійснювати формування однорідних земельних масивів на основі комплексного вивчення матеріалів досліджень ґрунтового покриву, кліматичних показників, рельєфу, даних природно-сільськогосподарського районування території, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур тощо, а також визначення підкласу придатності ґрунтів під різні культури, обчислення площі орних земель за виділеними підкласами придатності та оконтурювання суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності. Придатність ґрунтів орних земель для вирощування сільськогосподарських культур характеризується ступенем відповідності якості ґрунтів їх агробіологічним вимогам і здатності продукувати належний урожай. Для формування однорідних земельних масивів за доцільністю їх використання розглядаються землекористування, що були утворені внаслідок роздержавлення та приватизації земель, зокрема земельні частки (паї), надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови землекористування поліпшаться шляхом укрупнення невеликих за розмірами земельних ділянок, усування недоліків існуючих землекористувань, встановлення раціонального складу і площі угідь, поліпшення їх меліоративного стану і ліквідації меліоративної невпорядкованості території (осушення, культуротехнічні роботи, реконструкція меліоративних систем та ін.), вирівнювання агрофону для створення агротехнічної однорідності полів, внесення органічних і мінеральних добрив тощо.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2009 2,81 0,14

2010 х х

2011 2,766 0,13

0,64 0,03

х х

0,976 0,04

х х

6.3. Стан і якість грунтів За даними Хмельницької обласної санітарно-епідеміологічної станції на санітарно-хімічні показники досліджено 208 проб грунтів, в тому числі 188 проб на пестициди, відхилення виявлені у 5-х випадках, що становить 2,4%. На бактеріологічні показники досліджено 560 проб грунтів, відхилення від санітарних норм встановлено у 2 пробах, що становить 0,36%. На гельмінтологічні показники досліджено 8102 проб грунтів, відхилення виявлені у 145 пробах, що становить 1,8% .

6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість грунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою при охороні довкілля і благополучного життя людей. Оцінку родючості грунтів періодично проводить Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість», здійснюючи агрохімічні дослідження грунтів області на вміст рухомих форм фосфору, обмінного калію, кислотності, рН, гідролітичної кислотності, легко гідролізованого азоту, гумусу, обмінного кальцію, магнію, сірки, мікроелементів (бору, марганцю, кобальту, міді), а також забруднення грунтів цезієм-137 та стронцієм-90. Одним із найважливіших показників родючості є забезпеченість грунту гумусом. В цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом складає 2,17%.

6.3.2. Забруднення грунтів Протягом 2011 року проводився контроль за впливом полігонів твердих побутових відходів комунальних підприємств на прилеглі земельні ділянки. За результатами проведених досліджень не встановлено негативного впливу полігонів твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище, окрім Теофіпольського ВУЖКГ. Встановлено негативний вплив на навколишнє природне середовище КП «Сахкамінське» Кам’янецьПодільського району, «Білогір’ямолокопродукт», ДП «Довжоцький спиртовий завод», ДП «Новатор» м. Хмельницький, МКП «Хмельницькводоканал». В результаті перевірок зафіксовано забруднення території в/ч А13-58 с.Цвітоха Славутського р-ну, в/ч А-1817 смт. Ярмолинці. Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на запити прокуратури проведені перевірки, в результаті яких виявлені перевищення по фосфору (рух.) на ВПАФ «Хлібороб», с. Жучківці, Хмельницького р-ну, по фосфору (рух.) та сірці (рух.) в с. Педоси Хмельницького р-ну в місці розміщення ХЗЗР.

6.3.3. Деградація земель Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 2008 2009 2010 2011 Площа земель, які піддаються деградації, тис. 664,2 664,2 га % до загальної площі 32,2 32,2 території Деградація земель, у тому х х числі: вітрова ерозія, тис. га х х водна ерозія, тис. га 664,2 664,2 сукупна ерозія, тис. га х х підкислення грунтів, тис. га 635,4 635,4 засолення грунтів, тис. га х х Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га х х Примітка: Обстеження земель, які піддаються деградації в 2011році не проводились

6.4. Оптимізація використання та охорона земель На території області загальна площа деградованих земель, які підлягають залуженню становить 40,3 тис. га. На реалізацію Програми розвитку земельних відносин Хмельницької області на 2001-2011 роки передбачено 616,710 тис.грн., а саме на проведення вишукувальних робіт, розроблення проектної документації та здійснення на їх основі консервації деградованих та малопродуктивних угідь (схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності). Згідно укладеного договору між Головним управлінням Держкомзему в Хмельницькій області та ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» були розроблені проекти землеустрою щодо консервації (шляхом заліснення) деградованих та малопродуктивних земель державної власності на суму 1676,239 тис.грн. на території Волочиського, Городоцького, Деражнянського, Дунаєвецького, Ізяславського, Кам’янець-Подільського, Красилівського, Летичівського, Новоушицького, Старосинявського, Полонського, Теофіпольського, Хмельницького, Чемеровецького, Шепетівського та Ярмолинецького районів Хмельницької області загальною площею 4629,52 гектарів. 7 НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області за даними ДНВП «Геоінформ України» розвідано 316 родовищ корисних копалин (вапняки для потреб цукрової промисловості, вапняки для виробництва цементу, щебеню та вапна, гіпсу, кременю, а також глауконітовий пісок, пісок будівельний, суглинок і глина, цегельно-черепична сировина, сапоніт, фосфорит, апатит, графіт, 70

вода підземна прісна та мінеральна) та 62 ділянки підземних прісних, мінеральних та столових вод. Стан мінерально - сировинної бази Види корисних копалин

Загальна Родовища, що Одиниця кількість розробляються виміру родовищ 2010 р. 2011 р. 2010 р. 2011 р. 1 2 3 4 5 6 Неметалічні корисні копалини Будівельні корисні копалини 1. Камінь будівельний 1.1 Граніт, чарнокіт, гранодіорит,.., 20 19 12 11 тис. м3 гнейс, мигматит 1.2 Вапняк 22 23 9 9 -“2. Камінь пиляльний вапняк 3 3 0 0 -“3. Камінь облицювальний травертин 1 1 0 0 -“4. Сировина цегельно-черепична Суглинок, 127 127 28 28 -“глина, пісок, каолін 5. Глина 1 1 0 0 тис.т тугоплавка 6. Сировина 2 2 2 2 тис. м3 керамзитова 7. Сировина піщано-гравійна 7.1 Пісок 32 34 16 19 -“будівельний 7.2 Піщаногравійна суміш (включаючи 4 4 3 3 -“піщаногравійний баласт) 8. Сировина скляна Кварцовий 1 1 0 0 тис.т пісок 9. Крейда 2 2 0 0 -“будівельна 10. Вапняк для 13 13 3 3 -“випалювання на вапно 11. Гіпс та 3 3 1 1 -“ангідрит 12. Сировина цементна Вапняк, глина, 2 2 2 2 тис.т мергель, суглинок Гірничохімічні корисні копалини 13. Сапоніт 1 1 1 0 -“-

Видобуток сировини в 2011 р. 7

Балансові запаси станом на 01.01.12 8

980,47

252066,6

928,6

9431,68

30580

160,9

94145,38

167

7,2

6715,8

460,12

79221,48

8,46

6013,7

337

1436

10,25

30115,99

1904,9

2298,7

162611

22663

14. Сировина для 9 10 1 1 -“вапнування кислих грунтів вапняк 15. Сировина карбонатна 2 2 1 1 -“для кормових домішок 16. Сировина карбонатна для цукрової промисловості Вапняк 6 6 2 2 -“17. Сировина агрохімічна Фосфорит 1 1 0 0 -“18. Електро- та радіотехнічна сировина Графіт 1 1 0 0 -“Гірничорудні корисні копалини 19. Каолін 9 9 5 5 -“первинний 20. Сировина ювелірно-виробна Онікс 1 1 0 0 т мармуровий 21. Сировина абразивна Кремінь 1 1 1 1 тис.т 22. Глини 1 1 0 0 -“бентонітові 23. Сировина для мінеральних пігментів Глауконіт 3 3 1 1 -“Горючі корисні копалини 24. Торф 45 45 0 0 -“Води підземні Вода 14 14 6 6 м3/добу мінеральна тис.м3/доб Вода прісна 47 48 26 25 у

2459

крейда 2215 вапняк 2115,41

981,18

147808,5

16586,7

149,36

7773,8

213

2,3

2804,25

113

0,3

6336,5

20661

60,375 3,761 м3/добу тис.м3/добу 101,609 476,12 тис.м3/добу тис.м3/добу

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Мінеральні підземні води розвідані на 14 ділянках з запасами 3761,0 м3/добу за категоріями А+В+С 1, з яких експлуатується 6 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Питні та технічні підземні води в області для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання розвідані на 48 ділянках з запасами 476,12 тис.м3/добу за категоріями А+В+С 1, але на даний момент експлуатується 25 ділянок. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Хмельницької області складають близько 1963,7 тис. м 3/добу. З зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 476,12 тис. м3/добу. З розвіданих запасів в 2011 році використано лише 101,609 тис. м3/добу або 21,3%. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. 72

Спостереження за режимом, а також за оцінкою і прогнозом змін гідрогеологічної обстановки підземних вод здійснюється Подільською гідрогеологічною партією. Вивчення режиму грунтових та підземних вод проводилось по закладеній мережі спостережних пунктів, яка сформована із свердловин і колодязів, облаштованих на водоносні горизонти четвертинних, неогенових, сеноманських, силурійських, верхньопротерозойських та докембрійських відкладів. В 2011 році відмічено зниження середньорічних рівнів грунтових вод четвертинних відкладів від 0,08 до 0,59 м, за винятком свердловини № 66 (Врублівці), в якій середньорічний рівень піднявся на 0,58 м в порівнянні з 2010 роком. Зафіксовано зниження рівня сарматського водоносного горизонту від 0,02 до 0,32 м на постах: Стара Синява, Летичів і Вовковинці, а на постах Шепетівка (свд. №219), Баранівка, Ярмолинці (Томашівка) середньорічний рівень 2011 року навпаки, підріс на 0,07-0,19 м. Середньорічний рівень сеноманського водоносного горизонту на посту Ізяслав (Кропивна) знизився на 0,07 м. По силурійському водоносному горизонту на посту Теофіполь відбулося підвищення середньорічного рівня на 0,02 м, а на посту Мартинківці - зниження рівня на 0,15 м. В свердловинах, облаштованих на верхньопротерозойський водоносний горизонт на посту Копистин середньорічний рівень в 2011 році знизився на 0,81 м, а на посту Нова Ушиця - на 0,04 м. По докембрійському водоносному комплексу на посту Червоний Цвіт (свд. 252) також зафіксовано зниження середньорічного рівня на 0,22 м, в порівнянні з 2010 роком. Пост Кам’янка, сеноманський водоносний горизонт, в 2011 році зафіксовано підвищення середньорічного рівня на 0,25 м (в 2011 році водозабір не експлуатувався). Пост Шепетівка, сарматський водоносний горизонт - зниження на 0,13 м. На посту Чернелівка (свд. №№ 53, 54) відмічено підняття рівня грунтових вод четвертинних відкладів на 0,02-0,11 м, а в свд. № 318 (експлуатується сеноманський водоносний горизонт), не дивлячись на зменшення водовідбору в 2011 році, в порівнянні з 2010 роком, середньорічний рівень понизився на 0,34 м. Пости водозаборів м. Хмельницький: «Центральний» водозабір зниження на 0,11 м; «Південний» водозабір - зниження на 0,55 м; водозабір «Кудрянка» - підвищення на 0,52 м; Водозабір «Шаровечка» підвищення на 0,45 м. В 2011 році жоден із водозаборів не експлуатувався. Якість підземних вод задовільна. Осередків і ділянок забруднення підземних вод не виявлено.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Загальна кількість зсувів на території Хмельницької області станом на 01.01.2012 р. становить 421. Загальна площа зсувів – 2098 га. В 2010 році Подільська ГГП продовжувала роботи з ведення моніторингу зсувних процесів, який включав в себе наступні напрямки робіт: - вивчення регіонального режиму ЕГП на ділянках ІІ категорії; - стаціонарне вивчення зсувів; - спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об’єкти. Вивчення регіонального режиму ЕГП проводилось на Заваллівській, Кам’янець-Подільській і Покутинській ділянках ІІ категорії. На цих ділянках відповідно було обстежено 17, 21 і 5 зсувів. Всі обстежені зсуви знаходились в фазі тимчасової стабілізації. Нових зсувних тіл на ділянках ІІ категорії не виявлено. В 2011 році в м. Хмельницький, провулок Серпанковий, 25 (мікрорайон Ружична), на правому схилі балки на правому борті правого притоку р. Самець (Кудринка) розвинувся зсув. Зсув каплевидної форми довжиною 15 м по падінню схилу та шириною 15 м по його простиранню проявився на схилі крутизною до 10 0 в січні 2011 року. Висота головної стінки відриву тіла зсуву досягає 1,0 м, потужність зсувних накопичень до 1,0-1,5 м. Зміщенню підлягали грунтоворослинний шар та елювіально-делювіальні суглинки середнього-верхнього неоплейстоцену по глинах сарматського ярусу міоцену. Головна стінка відриву проходить на проїжджій частині дороги пров.Серпанковий, при цьому частина дороги шириною до 3,0 м та довжиною до 10 м, яка покрита щебенем, змістилась вниз по схилу. Проїжджої частини дороги залишилось 3,0 м. В межах проїжджої частини дороги проходить закладений водо- та газопровід. Причиною розвитку зсуву явилось перезволоження грунту (насипних грунтів та суглинків) як водами після танення снігу безпосередньо на ділянці зсуву, так і поверхневими стічними водами з вул. Кам’янецької та прилеглої паралельно до неї дороги, розташованої вище по схилу в зоні зосередженого стоку. Стаціонарне вивчення зсувів проводилось на Кам’янецьПодільському і Заваллівсько-Мілівецькому стаціонарах, які включали в себе режимні спостереження за рівнем грунтових вод. Спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об’єкти проводились в м. Городок, с. Верхні Панівці і с. Цибулівка Кам’янець-Подільського р-ну, с. Каскада Новоушицького району, смт. Віньківці. Всі зсуви знаходились в фазі стабілізації і впливу на народногосподарські об’єкти не виявлено. В 2011 році спеціалісти Подільської ГГП брали участь в складі комісій з причин винвкнення надзвичайних ситуацій пов’язаних з ЕГП, а саме: 74

- надані висновки про причини розвитку зсуву в мікрорайоні Ружична м.Хмельницький та заходи щодо його стабілізації; - обстеження території Бакотського скельного монастиря на лівому схилі р. Дністер із вивченням комплексу заходів по інженерному захисту території від подальшого розвитку інженерно-геологічних процесів. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) №№ з/п

Вид (ЕГП)

1 1 2

Зсуви Карстові процеси: відкрита стадія розвитку карсту; напівпокрита стадія розвитку карсту; покрита стадія розвитку карсту Підтоплення: міст смт. сіл Кількість об’єктів економіки в зоні підтоплення

Площа поширення, км2 3 20,98 16,0 5,9 3,0 7,1 59,97 5,42 2,25 52,3

Кількість проявів,од.

% ураженості регіону

4 421 769

5 0,1 77,7 36,6 18,8 44,6

11 10 149 5231

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр на території Хмельницької області здійснюється Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, а державний контроль за використанням і охороною надр Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області. Згідно ст. 60 Кодексу України про надра, державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Органи, що здійснюють державний геологічний контроль, відповідно до покладених на них повноважень, перевіряють: виконання рішень з питань методичного забезпечення по геологічному вивченню надр, своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів на використання надр та виконання передбачених ними умов, дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення тощо. Північна територіальна інспекція державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області. Ця співпраця має на меті проведення 75

ефективних перевірок дотримання норм законодавства України про надра, запобігання вчиненню правопорушень при вивченні, розробці, використанні та охороні надр, а у разі виявлення порушень нормативів і вимог законодавства України про надра – накладення адміністративних стягнень та здійснення заходів щодо припинення таких правопорушень. В 2011 році Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено 335 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства при використанні і охороні надр, з них 313 – по використанню підземних вод, за результатами яких складено 218 протоколів про адміністративне правопорушення (з них 204 протоколи у зв’язку з порушенням вимог використання підземних вод). До адміністративної відповідальності притягнуто 132 посадові осіби та громадян (з яких 125 у зв’язку з порушенням вимог використання підземних вод). Загальна сума штрафних санкцій склала 40,902 тис.грн, з яких 28,14 тис. грн у зв’язку з порушенням вимог використання підземних вод. Стягнуто 32,47 тис. грн, з яких сума накладених штрафів по використанню підземних вод – 24,786 тис. грн. Протягом звітного періоду сума розрахованих збитків Інспекцією склала 1821,054 тис.грн, пред’явлено 21 претензію та позов на суму 1737,865 тис. грн., стягнуто 22 претензії та позови на суму 317,568 тис.грн, у тому числі по нарахуванням, які було проведено у 2012 році. У зв’язку з виявленими, під час проведених протягом року перевірок, ознаками злочинів до органів прокуратури передано 4 матеріали, за результатами розгляду яких порушено 1 кримінальну справу. В ході проведених перевірок виявлено 47 самовільних надрокористувачів, які використовують підземні води без спеціального дозволу на користування надрами, з них рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області тимчасово заборонено (зупинено) діяльність 16 суб’єктів господарювання, які протягом тривалого терміну використовують підземні води без спеціального дозволу на користування надрами. Іншими суб’єктам господарювання внесено відповідні приписи. Основними виявленими порушеннями в частині охорони і використання надр є: порушення права державної власності на надра, порушення права державної власності на води та порушення правил водокористування. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр В 2011 році Держуправлінням видано 16 погоджень (Екологічних картки) на отримання спеціального дозволу на критування надрами. Згідно інформації наданої ДНВП «Геоінформ України» Мінприроди України видано: - 116 спеціальних дозволів на користування надрами з метою видобування корисних копалин; - 10 спеціальних дозволів на геологічне вивчення надр;

- 8 спеціальних дозволів на геологічне вивчення в т.ч. досліднопромислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; - 1 на використання підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – вирощування грибів.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Станом на 01.01.2012 р. в області було накопичено 446,495 т відходів першого класу небезпеки, з них – 444,295 т складають непридатні та заборонені до подальшого застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), 73,7 т – другого, 4678,4 т – третього та 19276373,9 т четвертого (з яких 18645683,6 т складають тверді побутові відходи) класів. За 2011 рік утворено 19,8 т відходів першого класу небезпеки, 305,9 т – другого, 1175,3 т – третього та 2491391,1 т - четвертого класу. Накопичення відходів (станом на 01.01.12 р.) № з/п 1

Показник

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки

4 5 6

відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки відходи 4 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

19281215,1

446,495

т т т

73,7 4678,4 19276373,9

Примітка

584

444,295 непридатні ХЗЗР

18645683,6 побутові відходи

Показники утворення відходів у динаміці за 2008 -2011 роки № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на

2009 рік

2010 рік*

2011 рік*

25262,1

18152,8

1011364

1094,7

1986240,014

1421525,6

486,96 1114720,7

184,361 тис тон 2011502,114

386,339 тис тон 2492892,2

одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

0,365

0,139 т/чол

0,291т/чол

Примітка: * - дані 2010 і 2011 років включають відходи четвертого класу небезпеки

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Частково проблема зменшення негативного впливу небезпечних відходів на навколишнє природне середовище вирішується шляхом їх передачі на переробку спеціалізованим підприємствам або повторного використання у виробництві. На території області діє 2 приймальних пункти відпрацьованих люмінесцентних ламп, які мають ртутне наповнення (у м. Хмельницький та м. Нетішин), прийом відпрацьованих акумуляторів, прийом відпрацьованих шин, для подальшої їх передачі на утилізацію. Упродовж 2011 року ТОВ „Енергокомплекс УБ ХАЕС” прийнято – 8742 тис.шт; ВТП „Екоцентр” прийнято – 32463 тис.шт відпрацьованих ламп, які містять ртутне наповнення. Продовжується передача спеціалізованим підприємствам шламів гальванічних. Протягом року передано майже 85 т, за рахунок чого зменшились обсяги їх накопичення на території підприємств (ПАТ „Мотор Січ” (відокремлений підрозділ „Волочиський машинобудівний завод” м. Волочиськ, ПАТ „Модуль”, ТОВ „Кам’янець-Подільський приладобудівний завод”, ТДВ „Кам’янець-Подільський електромеханічний завод”, ДП НТК „Завод точної механіки”, ТзОВ „Кабельний завод”, ПАТ „Завод Металоприлад”, ВАТ „Кам’янецьподільськагрегат” м. Кам’янецьПодільський, ВАТ „Термопластавтомат”, ПАТ „Укрелектроапарат”, ТОВ „Р.І.Н.О.”, ВАТ „Завод „Нева” м. Хмельницький, ВАТ „Шепетівський завод культиваторів” м. Шепетівка). На території області знаходяться промислові підприємства, які займаються утилізацією деяких відходів, а саме технологічних відходів м’ясопереробних підприємств (всього за 2011 рік перероблено близько 8100 т таких відходів), піритних недогарків (перероблено 39170 т), граншлаку (утилізовано 75906 тис. т.) та відходів спиртової промисловості – барди мелясної (утилізовано за 2011 рік 2689 тон). Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів). N з/п

Назва підприємства, адреса Назва виробництва

Шепетівський ветсанзавод м.Шепетівка, вул.Лісова 1

Хмельницький Державний завод по виготовленню

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) Виробництво м’ясокісткового борошна (м’якотна сировина, конфіскати, кістки) Виробництво м’ясокісткового борошна (м’якотна сировина,

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік,т

3500

513

1510

7567

м’ясокісткового борошна “Ветсанзавод” Хмельницький район, с.Н.Вовковинці ТОВ “Шепетівський м’ясокомбінат” с.Судилків, вул.Гагаріна 3 Шепетівського району ВАТ „Подільський цемент” Кам’янець-Подільський район, с. Гуменці

конфіскати, кістки)

Технологічні відходи Огарки піритні Граншлак Барда мелясна

900

217

80000 220000 2400

39170 75906 тис.т 2689

На полігони твердих побутових відходів комунальними підприємствами обласного і районних центрів та міст обласного підпорядкування вивезено близько 272 тис.т відходів. Площа, яку займають побутові відходи у місцях накопичення складає 615,383 га. Протягом 2011 року власниками відходів паспортизовано 7 місць видалення відходів. Всього в області суб’єктами господарської діяльності оформлено 200 паспортів: промисловими підприємствами 52, комунальними – 148, технічні паспорти відходів розроблені 454 підприємствам. На території Хмельницької області нараховується 21 міський полігон твердих побутових відходів, 15 селищних полігонів (сміттєзвалищ) та 807 сільських сміттєзвалищ. Із 21 полігону лише 5 мають проектну документацію та на 19 полігонів оформлено паспорти місць видалення відходів. Сім полігонів експлуатується з перевантаженням та 4 полігони потребують рекультивації. На території сільських, селищних рад відведено 822 ділянки під полігони твердих побутових відходів для населених пунктів площею 508,12 га. Комунальними підприємствами експлуатується 21 полігон побутових відходів у райцентрах та містах обласного значення, загальною площею 107,263 га. Загальна площа виділеної землі під полігони та сміттєзвалища становить 615,383 гектарів. Найгостріше стоїть проблема захоронення ТПВ в м. Хмельницькому та м. Кам’янець-Подільському - тривалий час полігони по захороненню ТПВ цих міст вичерпали свої проектні потужності, чим створюється загроза виникнення надзвичайних ситуацій. Питання будівництва заводів по утилізації ТПВ, або виділення земельних ділянок під будівництво нових полігонів не вирішується. Протягом минулих років аналогічна проблема постала перед мешканцями м. Нетішин, полігон ТПВ якого (місце розташування – с. Бадівка Острозького району Рівненської області) також перевантажений. Із завершенням терміну дії Програми поводження з ТПВ у Хмельницькій області на 2006-2011 роки підготовлено проект Програми поводження з ТПВ Хмельницької області на 2012-2020 роки, який планується винести на розгляд чергової сесії обласної ради. Програмою передбачається впровадження сучасних методів та технологій поводження з побутовими відходами на основі роздільного збирання, сортування спалювання побутових відходів. Для вирішення проблем поводження з небезпечними токсичними відходами в області за участю Державного управління охорони 79

навколишнього природного середовища у 2010 році рішенням 27 сесії Хмельницької обласної ради від 24 березня 2010 року №12-27/2010 затверджено Регіональну програму поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області на 2010-2015 роки. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2009 рік 1,094 0,05

2010* рік

2011 рік*

0,139 0,009 0,007 0,219

1243,08 768,42 260,09 3,987 3,987 272,69

1421,53 975,234 288,75 5,183 5,183 311,82

1,077 0,072 0,0253

1427,12 88,89

1649,786 29,4

2,533

32303,03

19281,22

Примітка: * - дані з урахуванням відходів IV классу небезпеки. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2012 року № з/п 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам'янець-Подільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

41 27 39 51 38 46 66 76 37 38 15 33 60 68 18 16 32 36

32,59 22,6 31,15 35,79 10,33 39,45 37,34 34,6 27,5 25,35 8,5 14,91 44,71 20,52 9,22 17,85 19,29 24,35

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

№ з/п 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Шепетівський район Ярмолинецький район Всього Полігони смт. Білогір’я смт.Віньківці м.Волочиськ м.Городок м.Деражня м.Дунаївці м.Ізяслав м.Кам’янець-Подільський м.Красилів смт.Летичів смт.Нова Ушиця м.Полонне м.Славута м.Старокостянтинів смт.Стара Синява смт.Теофіполь смт.Чемерівці м.Шепетівка смт.Ярмолинці м.Нетішин м.Хмельницький Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

3 40 45 822

4 18,05 30,02 508,12

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 21

3,75 6,51 4,8 3,0 2,14 5,133 3,0 9,0 6,8 2,8 3,0 7,4 8,0 4,7 4,83 3,3 5,3 4,3 3,7 7,0 8,8 107,263

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

відсутні

Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

1 2 3

Білогірський Віньковецький Волочиський

4 5 6 7 8 9 10 11 12

Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський

Славутський

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т -

13,364

21,192

12,672

30,73

Кількість на кінець року, т

14,925 77,55(0,85) (72,4законтейн еризовано) 0,6 48,32 1,0 15,0 1 83,7 (68,2законтейнери зовано) 136,05

14 15 16 17 18 19 20 21

Старокостянтинів Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький ст. Богданівці Хмельницького району Усього

68,127 16,36*

7,127

119,043

77,029

26,5

(120,0)** 0,65 1 64,5 -

444,295

16,36* - залишки перезатарених у 2008 році заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, підготовлених до вивезення за межі України у відповідності із заключеним договором від 21.08.07 р. між Мінприроди України та ТОВ “НВТ“Динаміка” та змінами до нього “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження хімічних засобів захисту рослин непридатних або заборонених до використання, у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України” (зберігалися у металевих бочках на майданчику 6-Т Державного підприємства Міноборони України „Воєнконверс – 43” біля ст. Богданівці Хмельницького району) – 16,36 тонн; 120,0** - кількість гексахлорану в закритому складському приміщенні на бувшому заводі «Лотос» (м.Славута) - 120 тонн.

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Всього на підприємствах області за 2011 рік утворено відходів, як вторинної сировини 975234,8 т., з яких використано 288750,1 т., у тому числі 5183,4 т. – в якості палива. Площа, яку займають відходи у відвалах і накопичувачах на території підприємств складає 375,37 га. Протягом року утворено 360,4 т полімерних відходів, утворено 117,2 т відходів матеріалів текстильних, утворено 285,4 т склобою, 2025,7 т паперу та картону; у якості вторинної сировини від підприємств, громадян та організацій області прийнято 515,8 т склобою, 112,4 т полімерних відходів, 170,1 т відходів матеріалів текстильних. Приймальними підприємствами області одержано від організацій та фізичних осіб 554935,2 т відходів паперу та картону, з яких використано 1968,7 т. Відправлено на переробні підприємства в якості вторинної сировини 263,9 т зношених автомобільних шин (у 2010 році – 177,202 т), 147,2 т відпрацьованих мастил використано в інших технологічних процесах. Через ТОВ „Укрвторкольормет” у 2011 році передано на утилізацію всього 74,8 т відпрацьованих акумуляторів, в 2010 році – 69,604 тон. На лісопереробних та лісозаготівельних підприємствах області протягом року утворено 3019,1 тонн відходів деревини, з яких використано 1001,1 тонна. На підприємствах спиртової промисловості протягом року утворено 6884,9 т барди мелясної, цукровими підприємствами утворено 60463,3 т дефекату, виробниками сільськогосподарської продукції утворено 24734,7 т. зернових відходів. Протягом року від підприємств області спеціалізованими організаціями одержано 11076,2 т відходів металобрухту та чорних металів.

Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2009 рік

2010 рік

2011 рік

1011364 413237 40,9

1243078,7 264083,3 21,24

1421525,5 293933,5 20,68

8.4. Транскордонне перевезення небезпечних відходів За рахунок коштів Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища на території області протягом 20072011 років проводились роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або забороненних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України. Загальний обсяг вивезених за межі України непридатних та заборонених ХЗЗР становить 864,24 т (у тому числі протягом 2011 року 119,043 т). Станом на 01.01.2012р. в області залишки накопичених непридатних та заборонених ХЗЗР становлять 444,295 тон.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Складування та тимчасове зберігання побутових та промислових відходів здійснюється на 667 підприємствах області (згідно визначених райдержадміністраціями Переліків власників відходів на 2011 рік). Відповідно до вимог постанови КМУ №1218 від 3 липня 1998 року „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” на 2011 рік було розглянуто документи та видано 635 дозволів на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів. Продовжується робота по паспортизації місць видалення відходів (МВВ), розгляду і затвердженню технічних паспортів відходів та реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), веденню відповідних реєстрів. Всього за 2011 рік було розглянуто 7 паспортів МВВ (у 2010 році – 17), технічних паспортів на відходи по 41 підриємству (у 2010 році по 58 підприємствах), 21 реєстрову карту ОУВ (у 2010 році – 68 карт). Всього в області станом на 01.01.2012 року паспортизовано 200 МВВ. На 01.01.2012 року розроблені та включені до реєстру 420 карт ОУВ та 28 карт ООУВ. Паспортизація відходів повинна бути проведена всіма суб’єктами господарювання, на яких утворюються відходи в тому числі і на тих, яким у відповідності до постанови КМУ № 1218 немає потреби отримувати дозволи на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів. Всього в області технічні паспорти на відходи розроблені та погоджені по 454 підприємствах.

Зареєстровано відходів в області (видів) У тому числі з визначеними Для яких для яких Для яких Кількість хімічним визначено умови визначено визначено Клас небезпеки зареєстрованих складом та зберігання, підприємства місця відходів фізичними транспортування, або видалення властивостями видалення виробництва відходів * по їх утилізації Всього (усіх 216 215 216 216 216 класів небезпеки), у т. ч.: 1-го класу 8 7 8 8 8 небезпеки 2-го класу 33 33 33 33 33 небезпеки 3-го класу 53 53 53 53 53 небезпеки 4-го класу 122 122 122 122 122 небезпеки Примітка: *– місця видалення для тимчасового зберігання відходів на території підприємства

Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний Видано Кількість центр, міста дозволів на підприємств, обласного розміщення яким видано підпорядкуванн відходів дозволи я, райони Всього по області м.Хмельницьки й м.Кам.Подільський м.Нетішин м.Славута м.Шепетівка м.Старокостянт инів Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам’янецьПодільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянти нівський

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис.т.

Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на відходів на своїх інших підприємствах підприємств , ах, тис.т. тис.т. 491,132 7,59

635

2142

491,132

635

982,264

263

793

158,83

263

317,66

158,83

0,28

198

89,35

178,70

89,35

0,16

4 25 30 21

51 89 153 121

16,45 13,325 18,4 12,85

4 25 30 21

32,9 26,65 36,8 25,71

16,45 13,325 18,4 12,85

0,81 3,35 0,06 0,017

11 10 27 7 10 29 18 20

24 23 47 32 19 91 21 60

5,625 9,33 9,045 11,3 16,63 22,98 10,445 11,35

11 10 27 7 10 29 18 20

11,25 18,66 18,09 22,6 33,26 45,96 20,89 22,70

5,625 9,33 9,045 11,3 16,63 22,98 10,445 11,35

0,002 0,03 0,02 0,18 0,014

18 14 7 15 6 5

51 37 21 49 25 28

13,65 12,445 6,48 10,28 14,21 2,09

18 14 7 15 6 5

27,3 24,89 12,96 20,56 28,42 4,18

13,65 12,445 6,48 10,28 14,21 2,09

0,12 0,08 2,4 0,016 -

Обласний Видано Кількість центр, міста дозволів на підприємств, обласного розміщення яким видано підпорядкуванн відходів дозволи я, райони Старосинявськ ий Теофіпольськи й Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис.т.

Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на відходів на своїх інших підприємствах підприємств , ах, тис.т. тис.т. 3,57 -

3,57

7,14

5,75

11,5

5,75

24 6 6 10

84 31 13 43

4,46 4,1 4,012 4,18

24 6 6 10

24 9 6 10

8,9 8,2 8,024 8,36

4,46 4,1 4,012 4,18

0,05 0,003

Однією з найгостріших проблем на сьогоднішній день є проблема безпечного складування та утилізації твердих побутових відходів в населених пунктах області. Дана проблема не є новою, проте з року в рік вона все гостріше постає перед громадськістю. Території міст знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярного вивозу і знешкодження побутових відходів, що призводить до появи стихійних звалищ. Незадовільний стан з розміщення та збереження відходів склався у містах: Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Волочиську, Шепетівці, Славуті, Нетішині. Вирішення екологічних проблем, запобігання накопиченню ТПВ та зменшення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, залучення коштів з ріхних джерел фінансування залишаються одними з пріорітетних питань в області. Щодо ситуації, яка склалася в області з твердими побутовими відходами, то в першу чергу потребує вирішення питання щодо виділення нових земельних ділянок під будівництво полігонів ТПВ для міст Кам’янцяПодільського, Нетішина та Хмельницького або (що дійсно було б найкращим рішенням) будівництво смттєсортувальних та сміттєпереробних заводів у містах із великою кількістю населення.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 50) визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Об'єктами екологічної безпеки відповідно до ст. 3 Закону «Про основи національної безпеки України» є: людина і громадянин (їх конституційні права та свободи, перелік яких відповідно до Основного Закону (ст. 22) не є вичерпним); суспільство (його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси); держава (її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність). Довкілля вважається безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам і нормативам, які стосуються його чистоти (незабрудненості), ресурсомісткості (невиснаженості), екологічної стійкості, санітарних вимог, видового різноманіття, здатності задовольняти інтереси громадян. Чинне екологічне законодавство України як критерії безпеки навколишнього природного середовища передбачає спеціальні нормативи екологічної безпеки. Категорія «екологічна безпека» з'явилась в українському законодавстві з прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 87

року. У подальшому вона отримує конституційне закріплення, її забезпечення та захист віднесено до обов'язків і найважливіших функцій держави, а також є справою всього українського народу (статті 16, 17 Конституції України). Поряд з людиною, її життям і здоров'ям, честю й гідністю, недоторканністю безпека проголошується і визначається Основним Законом найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Зазначені положення Основного Закону становлять конституційну основу екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до них були розроблені: Основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; Концепція (основи державної політики) національної безпеки України; Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року. Чинне законодавство України не тільки визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів, гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, але й визнає пріоритетні національні інтереси: забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства; збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання природних ресурсів (ст. 6 Закону України «Про основи національної безпеки України»). У поресурсовому законодавстві окремо вирізняються принципи, що забезпечують пріоритет екологічних вимог перед іншими. До них належать: пріоритетність вимог екологічної безпеки; обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів; гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров'я людей. Відмінною рисою цих принципів від інших є забезпечення підтримання екологічної рівноваги на території України. Недотримання вимог екологічної безпеки створює екологічно небезпечну ситуацію, яка загрожує стану навколишнього природного середовища та здоров'ю людини, спричиняє різноманітні наслідки. Вимоги екологічної безпеки в законі сформульовані за трьома напрямами: за господарськими суб'єктами, стадіями господарського процесу, видами господарської діяльності.

9.2.Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку До об’єктів підвищенної екологічної небезпеки в області відноситься два підприємства:  ВАТ „Подільський цемент” м. Кам’янець Подільський;  ХКП „Спецкомунтранс” м. Хмельницький;

9.3. Радіаційна безпека Головним об’єктом ядерної та радіаційної небезпеки в області є Хмельницька АЕС. Реакторні установки обох блоків ХАЕС належать до сучасної серії водо-водяних енергетичних реакторів ВВЕР-1000. 88

Спостереження за радіаційним впливом станції на довкілля здійснюється відомчою лабораторією зовнішнього радіаційного контролю ХАЕС. Рівень забруднення промислового майданчика, санітарно-захисної зони та зони спостереження оцінюється вмістом радіонуклідів 137 Cs,134Cs,90Sr,54Mn,60Co,51Cr, 131I та інших. З пуском другого енергоблоку на ХАЕС впроваджена автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО), яка дозволяє здійснювати у режимі реального часу контроль радіаційної обстановки на промисловому майданчику, санітарно-захисній зоні, зоні спостереження, здійснення метеорологічного контролю. Найбільший вклад впливу ХАЕС на атмосферне повітря вносять газоподібні радіоактивні викиди із вентиляційної системи. Середньодобові значення їх активності складають:  радіоактивні інертні гази – 45,66 ГБк/добу (0,084 % від гранично допустимого викиду (ГДВ);  довгоживучі радіонукліди – 33,97 кБк/добу (0,008% від ГДВ);  йод-131 – 767,9 Бк/добу (0,0588 % від ГДВ). Вміст радіонуклідів цезію-137 в атмосферному повітрі санітарнозахисної зони станції та населених пунктів становив 22,9 – 60,17 мкБк/м3, в ставку-охолоджувачі АЕС – 7,63 Бк/м3 та р.Горині – 5,11 Бк/м3, в ґрунтах контрольованих населених пунктів – 1,19•101 – 1,65•102 Бк/м2, а стронцію-90 – 12,3 – 23 Бк/м2. Радіонуклідів цезію-134, кобальту-60, марганцю-54 та йоду131 в пробах ґрунтів не виявлено. За регламентованими для ХАЕС контрольними рівнями скидів та викидів перевищень не було. В цілому радіаційні параметри, що характеризують роботу ХАЕС за 2011 рік, не перевищували нормативних значень, а радіаційний захист персоналу та населення забезпечувалися на достатньому рівні. Рівень гамма-фону в зоні спостереження ХАЕС протягом 2011 року становив 9-11 мкР/год. За даними радіоекологічного моніторингу області перевищень вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища, продуктах рослинного та тваринного походження протягом 2011 року не виявлено. Спостереження за станом річок в 2011 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р. Дністер (м. Кам’янець-Подільський), р. П.Буг (м. Хмельницький, м. Летичів) та р. Случ (с. Чернелівка) становив:  по цезію-137 0,028 - 0,075 Бк/л,  по стронцію-90 0,101 - 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. Радіоактивного забруднення продуктів харчування тваринного походження (м’ясо ВРХ, молоко та молочні продукти) та кормів не виявлено. Вміст цезію-137 в м’ясі ВРХ становив 2,4-4,5 Бк/кг при нормі 200 Бк/кг, в молоці – 2,5 - 4,7 Бк/кг при нормі 100 Бк/кг. На Хмельницькій АЕС стосовно сформованої системи поводження з радіоактивними відходами (далі РАВ) діють програми, положення, інструкції, які визначають конкретний порядок дій з поводження з РАВ на станції. 89

У процесі експлуатації ХАЕС утворюються рідкі, тверді, та газоподібні радіоактивні відходи. Рідкими радіоактивними відходами є: - концентровані сольові розчини від переробки трапних вод, вод спецпральні; - відпрацьовані іонообмінні смоли фільтрів установки СВО; - шлами. Твердими радіоактивними відходами є відпрацьовані внутрішньокорпусні пристрої реактору, деталі насосів, трубопроводи, арматура, теплоізоляція, фільтри систем вентиляції, обтирочні матеріали, бавовняний та плівковий спецодяг, використані засоби індивідуального захисту, тара дерев’яна, різноманітні будівельні відходи та інше. Газоподібними радіоактивними відходами є:  здувки неконденсованих газів та летучих аерозолів з воздушників устаткування, працюючих на радіоактивних середах;  повітря відведене з робочих приміщень. Газоподібні відходи перед викидом в атмосферу піддаються очищенню. До системи збору, зберігання і видалення радіоактивних відходів відносяться : - система газоподібних викидів; - система збору та зберігання рідких радіоактивних відходів (СРВ); - система глибокого випарювання рідких радіоактивних відходів (УГУ - 1 - 500); - система поводження з твердими радіоактивними відходами. Поводження з радіоактивними відходами на ХАЕС здійснюється у відповідності з процедурами описаними в «Инструкции по обращению с радиоактивными отходами на ХАЭС» № 0.ЦД.4748.ИЭ – 06. В процесі поводження з твердими (далі ТРВ) та рідкими (далі РРВ) радіоактивними відходами підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом дезактивації та поводження з РАВ (ЦДПРВ) і хімічним цехом (ХЦ). З питань радіаційного моніторингу відходів підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом радіаційної безпеки (ЦРБ). На ХАЕС діє система обліку, нормування, планування, контролю та звітності при поводженні з РАВ. Система реалізується через комплекс організаційних заходів, які забезпечують взаємодію, розмежовують обов’язки, права та відповідальність структурних підрозділів і адміністративно–управлінського персоналу ХАЕС в сфері поводження з РАВ. Основним документом планування діяльності з поводження з РАВ на довгостроковий (трирічний) період часу на ХАЕС є «Програма мінімізації радіоактивних відходів у ВП «Хмельницька АЕС» № 0.ЦД.2800.ПМ – 06. Категорії РАВ («чисті»-«брудні») : - агрегатного стану (тверді-рідкі); - складу (теплоізоляція – металеві – кабельна продукція - інші відходи). Облік РАВ здійснюється в об’ємних, вагових одиницях активності. Контролю підлягають облікові параметри та фізико-хімічні властивості РАВ. 90

Кількість РАВ, що утворилися за 2011 рік на ХАЕС Тверді радіоактивні відходи(ТРВ) Кількість утворених ТРВ з 1.01.11 р. по 1.01.12 р. Питома активність, Об’єм, м3 КБк/кг 190,1 77,9

Категорія ТРВ

Низько активні Середньо активні Високо активні

2 3

Передано на переробку* Питома активність, Об’єм, м3 КБк/кг -

3,35

3,6*104

0,340

›1,0*107

*на даний час переробка ТРВ на ХАЕС не здійснюється в зв’язку з відсутністю установок по переробці ТРВ.

Рідкі радіоактивні відходи(РРВ) Середньоактивні РРВ

Кубовий залишок

Сольовий плав Зневоднений шлам Відпрацьовані сорбенти

Кількість утворених РРВ З 1.01.11р. по 1.01.12 р. Питома Об’єм, м3 активність, КБк/кг 134,400 2,3*104

Відправлено на тимчасове зберігання Питома Об’єм, активність, 3 м КБк/кг Продукт переробки кубового залишку на УГУ – 1-500сольовий плав 36,0 1,2*105 2,0 7,6*103

Перероблено з 1.01.11р. по 1.01.12 р.

150,0

Питома активність, КБк/кг 7,1*104

Об’єм, м3

36,0 1587,0(кг)

1,2*105 7,6*103

1587,0(кг)

7,6*103

11,200

3,2*102

11,200

Кількість РАВ, що зберігаються на ХАЕС. Тверді радіоактивні відходи(ТРВ). Найменування сховища СТРВ СК

Категорія ТРВ низькоактивні Середньо активні високоактивні

Проектний об’єм, м3 1081,5 4925,46

Ступінь заповнення,м3

361,2

9,578

4597,9** 118,7

**-Всі низько активні тверді відходи направляються на тимчасове зберігання в комірки СТРВ СК без переробки та сортування по видам (спалювальні, пресуємі, металеві і не пресуємі). Не перероблені ТРВ завантажуються у комірки СТРВ СК «навалом» в поліетиленових та паперових мішках, що не дозволяє раціонально використовувати об’єм комірок.

Рідкі радіоактивні відходи(РРВ). Найменування сховища

Середньоактивні РРВ

СРРВ

Кубовий залишок Відпрацьовані сорбенти,шлами

БЗ СТРВ комірка 101/9 Майданчик «ББкуб» Приміщення С412/1

Сольовий плав

Зневоднений шлам

Проектний об’єм, м3 2850,0 200,0

Ступінь заповнення,м3 503,8 169,8

840,0

726,8

240,0

175,2

4,2

10. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ Хмельниччина володіє потужним промисловим сектором, в якому налічується 1624 підприємства. За підсумками 2011р. обсяги промислового виробництва збільшились в порівнянні з відповідним періодом 2010р. на 8,4 %, за цим показником область займає 10-те місце серед регіонів України (по Україні індекс складає 107,3 %). За 2011р. підприємствами реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 13,8 млрд. грн., що на 27,0 % більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У структурі реалізації 33,9 % загальних обсягів припадало на виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, 28,5 % – на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

10.1. Структура та обсяги промислового виробництва Характеристика промислового потенціалу Хмельницької області Структура промисловості області

Індекс промислової продукції за 2011 рік,%

Обсяг реалізованої промислової продукції за 2011 рік, млн. грн.

Структура валової доданої вартості, %

Усього Добувна та переробна промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість з неї Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно – паперове виробництво; видавнича діяльність Хімічна та нафтохімічна промисловість Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Машинобудування

108,4 107,5

13 852,3 9 102,6

100,0 73,6

135,3 106,7

152,6 8 950,0

2,5 71,1

100,7

3 977,4

19,1

106,3 84,6

264,0 44,9

2,1 1,0

74,7

132,1

0,7

112,2

928,0

4,9

113,4

1 195,0

20,9

95,1

495,7

5,2

111,3

1 319,8

16,1

1,1

110,7

4 749,6

26,4

Інші галузі промисловості Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

10.2. Вплив на довкілля 10.2.1. Гірничодобувна промисловість У добувній промисловості в 2011р. обсяг виробництва продукції збільшився на 35,3 % (у січні–листопаді 2011р. – на 28,6 %), в основному за рахунок зростання випуску на підприємствах з добування піску та глини (на 42,1 %). Дані про видобуток основних видів продукції добувної промисловості наведено в таблиці. Вироблено за 2011р. Вапняк, тис.т Галька, гравій, щебінь та камінь дроблений, тис.м3 Піски природні, тис.м

грудень 2011р.

Грудень 2011р. у % до листогрудня пада 2010р. 2011р.

2011р. у % до 2010р.

308,4

9,7

110,2

50,0

105,3

2202,1

214,6

96,4

249,5

139,1

226,5

18,9

43,9

–

174,4

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємств добувної промисловості у 2011 році становили 607,4 тонн (143,4 % відповідно до минулого 2010 року). Протягом 2011 року на підприємствах добувної промисловості утворилося 18172,9 тонн відходів (у 2010 році - 25291,1 т). Підприємствами з виробництва будівельних матеріалів в 2011 році у поверхневі водні об’єкти скинуто 0,369 млн. м3 зворотних вод.

10.2.2. Металургійна промисловість У металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів у 2011р. відбулось зменшення випуску продукції на 4,9 %, що зумовлено зменшенням обсягів у металургійному виробництві (на 17,6 %). Водночас збільшення випуску продукції спостерігалось у виробництві готових металевих виробів (на 9,7 %). У І кварталі 2011 року на ТОВ «Тін Імпекс» (єдине спеціалізоване металургійне підприємство на Поділлі, що займається переробкою алюмінію і виготовляє вторинні сплави європейського зразка) відкрито нову сучасну виробничу лінію з ливарного виробництва. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря збільшились на 12,081 тонн і становили у 2011 році 15,402 тонни.

10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість У хімічній та нафтохімічній промисловості за підсумками 2011р. приріст продукції становив 12,2 % за рахунок збільшення обсягів у виробництві гумових та пластмасових виробів (на 13,3 %). Робота даної галузі забезпечується в основному за рахунок Хмельницького товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус 93

Екстружен» (колишнє «Хекро ПЕТ ЛТД») (випуск ПЕТ – преформи для пластикових пляшок). Викиди в атмосферу у 2011 році склали 37,134 тонни (98,6 % відповідно до минулого 2010 року). 10.2.4. Харчова промисловість На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів випуск промислової продукції порівняно з 2010 роком зріс на 0,7%. Збільшення випуску продукції відбулось у виробництві цукру (на 32,4%), переробленні та консервуванні овочів та фруктів (на 13,2%), виробництві хліба та хлібобулочних виробів (на 11,4%), продуктів борошномельно-круп’яної промисловості (на 8,8%), мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв (на 4,7%). Водночас скорочення випуску продукції спостерігалось у м’ясній (на 22,7%) та молочній (на 21,2%) промисловості, виробництві пива (на 16,8%), макаронних виробів (на 2,7%), солоду (на 0,4%). Випуск основних видів продукції характеризується такими даними: Вироблено за 2011р.

Яловичина і телятина, морожені, т

грудень 2011р.

Грудень 2011р. у % до листогрудня пада 2010р. 2011р.

2011р. у % до 2010р.

206

–

3,8

Свинина свіжа (парна) чи охолоджена, т

2293

153

83,6

93,3

113,4

Свинина морожена, т

1372

62,4

237,8

223,8

Вироби ковбасні, т

5976

498

96,1

99,8

104,8

Риба копчена, включаючи філе, т

310

140,0

85,4

66,5

Оселедці солоні, т

141

188,9

44,7

51,3

260,0

130,0

85,4

Консерви рибні інші (рибоовочеві, пресерви рибні, консерви з печінки тріски тощо), т

407

196,9

61,8

59,2

Соки натуральні (включаючи апельсиновий), т

192

81,3

136,8

63,8

Овочі консервовані натуральні, т

607

195,7

91,8

122,4

533,3

213,3

58,6

12735

1471

99,9

91,5

136,0

–

1,7

33,5

Молоко і вершки сухі, т

3454

–

79,0

Масло вершкове, т

8712

564

91,7

150,8

99,1

Спреди та суміші жирові, т

1884

151

114,4

139,8

114,8

Риба солона, крім оселедців, т

Джеми, желе фруктові, пюре та пасти фруктові чи горіхові, т Молоко оброблене рідке, т Вершки жирністю більше 8%, т

Продовження Вироблено за

Грудень 2011р. у % до листогрудня пада 2010р. 2011р.

2011р. у % до 2010р.

2011р.

грудень 2011р.

Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний, т

1670

128

88,3

209,8

230,7

Сири жирні, т

8605

487

98,8

37,4

59,4

Продукти кисломолочні, т

1552

133

103,1

64,6

55,4

Борошно, т

85874

6820

94,5

89,9

96,3

Крупи, т

36586

2012

150,4

182,9

213,7

Вироби хлібобулочні, т

60145

5214

104,7

110,2

112,1

Печиво солодке і вафлі, т

420

100,0

103,4

Цукор білий кристалічний, т

217341

25144

35,1

132,6

132,4

у т.ч. буряковий

217341

25144

35,1

132,6

132,4

Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню, т

9546

815

100,2

133,6

97,4

Пиво солодове, включаючи пиво безалкогольне і пиво з вмістом алкоголю менше 0,5%, тис.дал

1128,0

69,0

100,9

114,8

83,2

Солод, т

239425

19411

96,4

90,7

99,6

Води натуральні мінеральні негазовані, тис.дал

548,0

30,2

118,4

69,3

259,0

Води натуральні мінеральні газовані, тис.дал

907,0

41,8

184,1

128,6

64,4

Напої безалкогольні, тис.дал

8774,1

577,2

243,2

113,4

113,1

За 2011р. проти попереднього року спостерігалось збільшення виробництва цукру білого кристалічного бурякового – на 53,2 тис.т, круп – на 19,5 тис.т, виробів хлібобулочних – на 6,5 тис.т, молока обробленого рідкого – на 3,4 тис.т, сиру свіжого неферментованого та сиру кисломолочного – на 0,9 тис.т, свинини мороженої – на 0,8 тис.т. Водночас зменшився випуск сирів жирних (на 5,9 тис.т), яловичини і телятини, морожених (на 5,2 тис.т), борошна (на 3,3 тис.т), продуктів кисломолочних (на 1,2 тис.т), молока і вершків сухих та солоду (відповідно по 0,9 тис.т). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємств по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у 2011 році становили 1361,5 тонн (96,5 % до минулого 2010 року). У середньому викинуто одним підприємством 24,8 тонн. Протягом 2011 року утворилося 1241800,8 тонн відходів харчової промисловості. Підприємствами харчової та м’ясомолочної промисловості в 2011 році у поверхневі водні об’єкти скинуто 2,018 млн.м3 зворотних вод, в тому числі 0,131 млн. м3 - забруднених.

10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва Якщо говорити про мінімізацію шкоди, яку завдає господарська діяльність геологічному і всьому навколишньому середовищу, та вона неможлива без підвищення загальної виробничої культури і суворого виконання всіх природоохоронних правил та норм. Зокрема, на місці та в околицях ведення геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт слід уникати засмічення території побутовими та виробничими відходами, крім місць, спеціально відведених для нагромадження їх; здійснювати повний збір відходів буріння по кожному виду окремо; обов’язково засипати розвідувальні гірські вирубки; оснащувати транспортні засоби гумовими гусеницями та пневмокатками, які завдають значно меншої шкоди грунтово-рослинному покриву; скидати у водойм шахтні та бурові води лише після повного очищення їх; переходити до безвибухових методів проходження гірських виробок; застосовувати мікробіологічні препарати для очищення грунтів від забруднень нафтопродуктами тощо. Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин. Це поняття охоплює весь комплексм робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація – це відновлення шару грунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або сильне забруднення. Для того, щоб уникнути осідання земель над підземними виробками при видобутку корисних копалин закритим способом, необхідно забудовувати їх після відпрацювання відходами видобутку мінеральної сировини (пустою породою). Ці заходи, крім основного ефекту, допомагають також запобігати додатковому забрудненню навколишнього середовища звалищами відпрацьованої гірської породи на поверхні Землі. На даний час на вітчизняних харчових підприємствах майже немає ефективних очисних споруд, а економічний механізм забезпечення безпеки довкілля використовується неефективно і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення стічних вод. Застосування механічних, хімічних та фізико-хімічних способів або не забезпечує необхідного ступення очищення таких висококонцентрованих за забрудненням вод, або є досить дороговартісним. Найбільш прогресивним і раціональним для даних умов є біохімічний спосіб, який забезпечує розкладання переважної більшості складних органічних сполук до СО2 і води без використання хімічних реагентів. Вітчизняними вченими запропоновано ряд технологій очищення стічних вод спиртового, дріжджового, молокопереробного виробництв. Основним елементом цих технологій є анаеробно-аеробне руйнування забруднюючих речовин стічних вод з досягненням ефективності очищення за БСК 95-99%. При цьому на анаеробній стадії відбувається метанове бродіння з утворенням біогазу, що містить до 80% метану. Враховуючи, що з обного об’єму висококонцентрованих стічних вод у процесі метанового бродіння утворюється понад 20 обємів біогазу, останній можна використати як джерело палива на підприємстві. За даними науковців це дозволить 96

зекономити до 1/3 паливних ресурсів для підприємства, що є надзвичайно актуальним для українських підприємств в сучасних умовах.

11. СІЛЬСЬКЕ ГОСОПДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Тенденції розвитку сільського господарства Відповідно форми статистичного звіту 4-сг вся посівна площа 2011 року становить 1млн.108 тис. га , що на 40 тис. га більше обсягів 2010 року. В порівнянні до 2010 року в активний обробіток додатково включено 110 тис. га орної землі, а за останні 3 роки посівна площа сільгоспкультур збільшилася на 140 тис. га. Основну увагу сільгосптоваровиробники області приділяють виробництву продовольчого зерна. В період з 2010 року посівні площі зернових і зернобобових культур зберігали тенденцію до збільшення і становили відповідно: 2010 рік – 569,3 тис. га; 2011 рік – 575,4 тис. га, або 102% до 2010 року. Як результат зростання посівних площ та впровадження сучасних технологій вирощування, збільшується валове виробництво зерна, яке становило у 2010 році -1,7 млн. тонн, 2011 році – 2,1 млн. тонн, очікуване виробництво у 2012 році - 2,2 млн. тонн. Також, протягом останніх 3 років прослідковується тенденція до зростання виробництва цукрових буряків. Валовий збір цукросировини у 2010 році становив – 1,6 млн. тонн, у 2011 році - 1,75 млн. тонн, очікуване виробництво у 2012 році – 2,0 млн. тонн. Щорічно зростає самозабезпеченість населення області картоплею, овочами та плодоягідною продукцією. Агроформування області активно проводять комплекс збиральних робіт. Станом на 27 липня ранні зернові та зернобобові культури обмолочено з 67% площ, валовий збір в початково – оприбуткованій вазі становить 1,1млн. тонн при середній урожайності 41,3 ц/га.

11.2. Вплив на довкілля Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по сільському господарству, мисливству та лісовому господарству у 2011 році становили 900,5 тонн (109,6% відповідно до минулого 2010 року). На підприємствах сільського господарства за 2011 рік утворилося 96143,3 тонн відходів. На території Хмельницької області утилізацією відходів тваринного походження займаються Хмельницький Державний завод по виготовленню м’ясокісткового борошна «Ветсанзавод» та ДП «Шепетівський ветсанзавод». Сільськогосподарськими підприємствами області скинуто в поверхневі водні об’єкти 19,49 млн.м3 зворотних вод.

11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювальні землі та під багаторічні насадження Протягом 2011 року під сільськогосподарські культури та багаторічні насадження було внесено 84,5 тис. тонн мінеральних добрив у діючій речовині, що становить 106 кг на 1 гектар посівної площі та 466,1 тис. тонн органічних добрив, або 0,6 тонн на 1 га посівної площі.

11.2.2. Використання пестицидів За 2011 рік засоби захисту рослин були внесені на площі 3082 тис. га (в перерахунку на 1 слід) у кількості 2,5 тис. тонн.

11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель В області використовується 117 тис. га осушених земель, які широко використовуються у загальному землеробстві. Осушувані землі в кількості 1,2 тис. га переведені в богарні.

11.2.4. Тенденції в тваринництві Говорячи про позитивні тенденції в твариництві можна зауважити, що по сільськогосподарських підприємствах у 2011 році зросло виробництво основних видів тваринницької продукції: м’яса – на 17%, молока -7%, яєць – у 2,2 раза. «До відповідного періоду минулого року по всіх категоріях господарств чисельність великої рогатої худоби збільшено на 1,9 тис. голів, птиці майже на 1,5 млн. голів, овець і кіз на 2,9 тисячі голів. Варто зазначити, що в 2011 році в галузь тваринництва залучено більше 102 мільйонів гривень капітальних інвестицій. Із загальної кількості інвестиційних проектів, що впроваджувались, наймасштабнішими є 15 об’єктів. Підвищення продуктивності праці сприяло зростанню середньомісячної заробітної плати штатного працівника сільськогосподарських підприємств у минулому році на 39%. Разом з тим, якщо в цілому по області стабілізовано ситуацію з поголів’ям ВРХ, то в трьох районах їх кількість зменшилась, господарства шести районів зменшили поголів’я корів. Необхідно вжити невідкладних заходів щодо стабілізації та нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин шляхом збереження та вирощування приплоду, закупівлі молодняку в населення, використовуючи державну підтримку. По області в минулому році закуплено в населення майже 4,3 тисячі голів молодняка. В районах, де відстає тваринницька галузь, ця робота проводиться недостатньо. В цьому році за рахунок вкладення приватних інвестицій у галузь тваринництва планується ввести в експлуатацію 32 об’єкти, а саме: в молочному скотарстві 23 молочнотоварних ферм і комплексів, 7 свинокосплексів, 2 птахоферми. Останнім часом викликає занепокоєння ціна на закупівлю молока від господарств населення та сільськогосподарських підприємств. Державою за січень поточного року фактично нараховано та перераховано дотації більш ніж 2 мільйона гривень. 98

11.3. Органічне сільське господарство Агроформування області не займаються впровадженням органічного землеробства, у зв’язку з тим, що в Україні немає відповідного законодавства про сертифікацію подібних підприємств.

12. ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 12.1. Структура виродництва та використання енергії Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливноенергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.год Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання теплоенергії, тис.Гкал Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2000 1522,2

2009 1449,2

2010 1503.7

2011 1490,5

95,2

98.8

97,5

1090,0

1108,3

1138.3

1182,1

101,7

104.4

108,4

919,0

870,7

885.0

880,6

94,7

96.3

95,8

1447

1268,9

1446.0

1312,5

87,7

99.9

90,7

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2011 році

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Виробництво електроенергії ХАЕС*

Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

0,015

Обсяг викидів Темп зміни, % порівняно з на одиницю 2010 роком реалізованої продукції, обсягів викиди на кг/грн викидів одиницю продукції, 0,0000075 100 91,5

0,0000075

100

91,5

*В Хмельницькій області відсутні підприємства по видубуванню та переробці паливних ресурсів. На території області знаходиться Хмельницька АЕС, яка виробляє електроенергію.

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р. Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

0,9 0,2 1,6 2,8 3,0 3,2

2009 р. 0,7

2010 р. 0.7

2011 р. 0,7

0,6 1,4

0.6 1.2

0,6 1,2

2,7 2,6

2.6 2.6

2,5 2,6

0.3

0,3

12.2. Ефективність енергоспоживання та енергозбереження Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти* 2000 р. Всього, т умовного палива 1196323 Первинні види палива Вугілля кам’яне 112458 Газ природний, тис. м³ 646421 Дрова для опалення, м³ щільних 21914 Інші види первинного палива, т 9205 умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля 4243 кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний 0 Бензин моторний 50455 Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей 138 Гас освітлювальний 43 Газойлі (дизельне паливо) 139565 Мазути топкові важкі 39368 Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні 7761 Пропан і бутан скраплені 1736 Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий 5591 Мастила відпрацьовані 20 Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, 513 тон умовного палива * - Без урахування обсягів реалізації населенню

2005 р. 1439120

2008 р. 1322979

2009 р. 1027155

2010 р. 1071894

2011р 1099933

82479 960494 17580

509315 571845 21726 6331

345355 472870 21703 5614

413517 460350 24840 5966

432004 458686 25502 4573

1452 36170 32 531 35 15 108432 4140 -

561 30116 18 223 27 9 96212 1523 -

336 27639 19 176 28 12 101638 2411 -

359 25284 16 11 24 10 113808 2449 -

6967 1496 -

3818 1503 -

4429 1702 -

4590 2258 -

25954 55 -

26582 108 -

10856 51 -

11504 41 -

12853 52 -

8377

1329 42269 32 1294 17 30 98615 7121 6733 1377 6

100

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2011році

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів і ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрачено т умовного палива 1099933

Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне природний моторний дизельне) 432004 458686 25284 113808

136010

1902

27488

8099

58253

784835 6519 515620

400603 400578

372276 900 149507

6444 130 4272

16376 3149 11371

2873

1226

191

787

128520

7092

91371

2548

5820

262696

221869

2042

1856

11756

678

836

997

2383

26730

10183

2638

7115

514

400

57402

901

7016

1806

27849

12962

9771

564

537

40646 10529

19905 4184

17073 5101

2075 408

399 208

14927

3785

7134

1513

149

3622

1408

718

533

12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля Вплив енергетичної галузі в області дуже незначний, т.я викиди Хмельницької АЕС у 2011 році склали 15 тонн. Введення в дію другого блоку дозволило відключити пускорезервну котельну, яка працювала на мазуті.

101

12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики На території Хмельницької області починаючи із 1950 року до 1962 року запрацювали 4 малі гідроелектростанції на річках Південний Буг та Збруч загальною потужністю 2,265 тис.кВт. У 1992 році відновила свою роботу на річці Збруч, найбільш потужна (0,8 тис.кВт) Піверківська гідроелектростанція. Поступово у 1998, 2000, 2002, 2003, 2004, 2006 роках відновили свою роботу ще 6 гідроелектростанцій і в даний час в області працює 11 гідроелектростанцій загальною потужністью 5,295 тис.кВт на річках Південний Буг, Збруч, Горинь, Случ, Ушиця. В даний час проводяться роботи по відновленню і реконструкції ще 3 гідроелектростанцій на річках Жванчик і Смотрич у Кам’янець-Подільському і Чемеровецькому районах. Розміщення фотовольтаїчних елементів у вигляді солярних модулів або дахової плівки на дахи будівель – це ще один спосіб виробництва електроенергії без завдання шкоди довкіллю. В області почали використовувати інтегровані дахові системи, які виробляють електроенергію з екологічних джерел на новобудовах та вже існуючих будинках.

13. ТРАНСПОРТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 13.1. Транспортна мережа України 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Залізничний*

2000

Перевезено пасажирів млн. % 12,0 2,4

Автомобільний

2009 2010 2011 2000

Водний

2009 2010 2011 2000

Авіаційний

2009 2010 2011 2000

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Рік

2009 2010 2011 2000 2009 2010 2011 2000 2009

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборо т млн.т.км. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

2.2 2,1 1,8 2,1

608,3

2,1

25,3

2,7

587,3

3,0

9,3 9.1 7,8 54,9

21,0 21.4 22,5

2.0 1,8 1,8

1888,1 2044.8 2231,4

3.8 3,8 3,9

118,6 117.1 103,2

2.9 3,1 2,9

1102,7 1084.0 1015,0

2.0 2,1 2,0

0,00004

0,2

0,0398

0,2

0,0003

0,0

0,3

0,0

0,0021

2,1

59,9

2,3

431,4

2,6

43,1

3.4

262,9

4.2

102

2010 2011 2000 2009 2010 2011

Всього

45.7 42,5

3,8 3,2

278.6 259,3

4,0 3,3

*- інформація про перевезення вантажів, вантажооборот та пасажирооборот по залізничному транспорту в області відсутня, в графі перевезено пасажирів подано інформацію - відправлено пасажирів.

13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо(незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Всього бензин

Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

263882

За видами палива дизпаливо зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений дизпали природ во та ний стиснен ий газ і бензин природн ий газ

212700 11969 11876 4809 10832 8761 2935

 * у зв’язку із відміненням техогляду автомобілей ДАІ та статистичної форми 4ТЗ „Кількість та технічний стан автомобілів, автобусів, мототранспорту, причепів (напівпричепів)” інформація про групування автомобілів за видами палива відсутня.

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 2010

2011*

112127

87184

2009 115833 90420

2008 123057 95899

2005 121696

2011* *

88290

2010 25536 19149

2009 24238 17914

2008 19304 11371

2005 13002

Більше 10 років

8983

2011*

Від 5,1 до 10 років

2010 18915 16244

2009 16974 15038

2008 14334 12310

2005 6037

2011* *

4877

2010 34673 32284

2009 28648 26763

2008 31354 29102

2005 12756 11232

2011 263882 212700

2010 191251 154864

2009 185693 150135

2008

2005

190627

Легкові автомобілі

151596

Автомобілі - всього

Від 3,1 до 5 років

153493

Тип автомобіля

Від 2 до 3 років

113382

Всього

103

5263

5432

6091

6817

552

533

700

636

339

328

217

162

444

388

490

238

11969

6598

6681

7498

9853

Вантажні бортові

13.2. Вплив транспорту на довкілля Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від рухомих джерел забруднення у Хмельницькій області за 2011 рік становили 64,824 тис.тонн, що становить 77,6 % від загальної кількості викидів. Найбільша кількість викидів від пересувних джерел припадає на обласний центр м.Хмельницький, а саме 14,027 тис.тонн, що складає 21,6% від загальної кількості викидів рухомих джерел. Автотранспортний парк області постійно збільшується. У 2011 році кількість транспортних засобів зросла на 72631 одиницю. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

2000 2009 2010 2011

13,4 7,4 6.8 7,1

3,0 1,2 1.1 1,1

Пасажирські легкові автомобілі 3,2 3,1 2.9 2,9

Спеціальні легкові автомобілі 1,0 0,8 0.7 0,7

5840 1308 2152 1124

Роки

9256

6087 1288 9257 2229 1120

6005 1467 3000 1253

9342

8772 3302 1480

2958 1036 909

9591

1446

88 844 1036 909

2958

82 820 998 910

2981

29 937 1231 855

3842

119 416 748 263

1837

99 75 378 557

1223

92 39 326 412

739

78 34 331 424

940

34 38 362 137

428

171 81 501 450

742

139 60 422 346

530

114 78 486 431

653

60 37 400 237

552

11876 4809 8761 2935

10832

6198 2308 4067 3040

14179

6400 2207 13507 3975 2788

6226 2516 5051 2963

Інші транспортн і засоби

4812

Пасажирсь кі автобуси

2117

Спеціальні автомобілі

12408

1937

Сідлові тягачі

14777

8984

Самоскиди

Спеціальні нелегкові автомобілі 2,5 1,6 1.3 1,4

У 2011 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря збільшились від вантажних автомобілів на 0,3 тис.тонн, від спеціальних 104

нелегкових автомобілів на 0,1 тис.тонн. По всіх інших видах транспорту викиди в атмосферу залишились без змін.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2009 2010 2011

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

51,6 63,6 64.7 64,8

47,0 46,3 44.5 42,8

У тому числі від використання газойлів зрідженого та (дизельного стисненого газу палива) 3,0 13,9 15.0 15,8

1,6 3,4 5.2 6,2

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 91,1 72,8 68.8 66,1

У 2011 році скоротились обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від рухомих джерел, які використовують в якості палива бензин на 1,7 тис.тонн і збільшились від споживання газойлів на 0,8 тис.тонн та від споживання зрідженого та стисненого газу на 1,0 тис.тонн.

13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Забруднюючі речовини, що містяться у викидах відпрацьованих газів автомобілів, вкрай негативно впливають на стан довкілля та здоров’я людей. Оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, сполуки сірки та інші речовини це небезпечний „коктейль”, який ми вживаємо щодня на вулицях міст та сіл. Кількість шкідливих викидів від автотранспортних засобів істотно залежить від роботи двигуна на всіх стадіях життєвого циклу автомобіля, якості використовуваного палива та стану автомобільних доріг. У 2011 році фінансування на утримання автомобільних доріг області збільшилось на 30,7 % і становило 110,87 млн.грн.

14. ЗБАЛАНСОВАНЕ ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ 14.1. Тенденції та характеристика споживання На сьогодні людство досягло нового рівня своєї споживчої активності. Цей рівень полягає в тому, що 20-25% всієї органіки, що виробляється рослинністю Землі протягом року, використовується в процесі господарської діяльності людини. Властиво, що в Україні зростає зацікавленість споживачів екологічно чистою та безпечною продукцією. Цю тенденцію швидко підхопили працівники реклами які часто не заглиблюються у зміст поняття і видають бажане за дійсне, чим вводять в оману покупця, подаючи на товарі недостовірну інформацію. Використання екологічних мотивацій потребує професіонального підходу фахівців. Перспектива виходу на нові ринки потребуватиме від місцевих виробників адаптації до міжнародного законодавства, орієнтації на кращі зразки екологічного менеджменту. 105

14.2. Структурна перебудова та екологізація економіки Обґрунтування екологічності є невід'ємною частиною системи управління, що впливає на вибір пріоритетів у забезпеченні народного господарства природними ресурсами та послугами в межах намічуваних обсягів споживання. Орієнтація народного господарства на інтенсивні методи ведення господарства вимагає того, щоб природоохоронна діяльність, як і будь-яка інша, була б підпорядкована кінцевим результатам, а саме: підвищенню добробуту і всебічному розвитку особистості. Однак показники якості навколишнього середовища в сучасних умовах поки ще не стали мірилом добробуту населення. Іншими словами, чітка система управління якістю навколишнього середовища, соціальні нормативи якої мають керуватися не тільки технічними, а й економічними можливостями, поки що не вибудувана.

14.3. Впровадження елементів „більш чистого виробництва” У країнах Західної Європи екологічно чиста продукція представлена достатньо широко, кількість каналів розподілу велика: діє прямий збут, всі без винятку крамниці, окрім дешевих, пропонують біопродукти, існують спеціалізовані пункти продажу дієтичних і екологічно чистих продуктів. В країнах Західної Європи вдеться значна робота з вирощування екологічно чистої продукції і просування її на ринок, що закономірно у зв’язку з зростаючим попитом на цю продукцію. Пріоритетні напрямки сталого екологічного розвитку України закріплено в багатьох правових документах. Зокрема статтею 50 Конституції України, згідно якої кожен громадянин України має право на безпечне длдя життя і здоров’я довкілля. Основні засади державної політики в напрямі гарантування цього права сформульовані в „Основних напрямах державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Міністерство аграрної політики за підтримки міжнародних донорів розпочинає роботу щодо створення національної системи сертифікації та узаконення виробництва органічної продукції, її переробки та продажу. Прихильники індустріальних методів у сільському господарстві вважають, що органічне землеробство потребує більше витрат, є менш врожайним, а культури більш вразливими до різних шкідників. Прибічники ж „органіки” кажуть, що такі господарства витрачають коштів менше, зокрема через те, що не купують пестицидів, мінеральних добрив та значно менше витрачають пального, а врожайність на „чистій” землі досить часто є вищою за ту, що отримують при застосуванні традиційних технологій. На законодавчому рівні здійснено низку слухань та сформовано відповідні завдання щодо питань переходу до екологічно чистого виробництва. Про це свідчить Постанова Верховної Ради України „Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні”. Результатом обговорення 106

стала розробка проекту „Національної концепції впровадження та розвитку екологічно чистого й екологічно безпечного виробництва в Україні”. В Україні є всі умови для сталого розвитку екологічного виробництва. Реалізація стратегії сталого розвитку – запорука швидкого економічного зростання, яка водночас забезпечує підтримання екологічного балансу та збереження комфортних умов існування людства в довкіллі.

14.4. Ефективність використання природних ресурсів На сучасному етапі суспільного розвитку ефективність використання природних ресурсів є найважливішим показником рівня розвитку держави, а якість навколишнього природного середовища – відповідності життя, функціонування суспільства та охорони довкілля. Ефективне використання природних ресурсів – це створення системи гарантій щодо використання природних ресурсів на основі дотримання суспільних інтересів та їх збереження для наступних поколінь. Раціональне й ефективне використання природних ресурсів визначається системою правових, організаційних, економічних та інших заходів, що мають природоохоронний, ресурсозберігаючий і відновлювальний характер. При раціональному та ефективному використанні природних ресурсів природна властивість її відновлення не зменшується, а збільшується (на відміну від інших засобів виробництва). Планування раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля полягає у: встановленні нормативів плати і розмірів платежів за викиди і скиди забруднюючих речовин, розміщенні відходів, встановленні нормативів плати і розмірів платежів за використання природних ресурсів; впровадженні лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів; провадженні лімітів використання природних ресурсів; формування кадастрів природних ресурсів; проведенні моніторингів запасів природних ресурсів та елементів навколишнього середовища, облік природних ресурсів та природних умов.

14.5. Оцінка „життєвого циклу виробництва” Оцінка життєвого циклу, як метод оцінювання екологічних аспектів продукції й потенційних впливів на навколишнє середовище, передбачає такі етапи: визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу; формування переліку вхідних і вихідних параметрів на стадіях життєвого циклу продукції, проведення необхідних розрахунків у рамках інвентаризаційного аналізу; оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище, пов’язаних із вхідними й вихідними потоками речовини та енергії; інтерпретація результатів інвентаризаційного аналізу й аналізу впливів. Ця оцінка також розглядає впливи на навколишнє середовище впродовж усього життєвого циклу продукції – одержання сировини, 107

матеріалів, виробництво, експлуатація й утилізація в межах продукційної системи. Оцінка характеристик життєвого циклу використовується: для оцінки можливостей поліпшення екологічних аспектів продукції на різних стадіях життєвого циклу; під час прийняття рішень у промислових, державних і недержавних організаціях, під час стратегічного планування, встановлення пріоритетів, проектування чи реконструкції продукції або процесів; для вибору характеристик екологічності, у тому числі методів вимірювань; під час проведення маркетингових досліджень; під час екологічного маркування чи для складання заявидекларації екологічної чистоти продукції. Зміст, межі та рівень деталізації оцінки життєвого циклу залежить від об’єкта дослідження й передбачуваного використання результатів. Глибина та широта оцінки життєвого циклу продукції можуть суттєво відрізнятися, що більшою мірою залежить від цілей такої оцінки. У будь-якому випадку слід дотримуватися принципів і структури робіт, встановлених міжнародним стандартом ISO 14040.

15. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 15.1. Національна та регіональна екологічна політика Екологічна політика України за роки незалежності в цілому сформована. Одним із перших основоположних документів, який на державному рівні проголосив довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем України була Постанова Верховної Ради України від 05 березня 1998 року, якою було затверджено "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. На сьогодні, розпорядженням Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2007 року було схвалено Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року. Завдання екологічної політики нашої держави, спрямовані на екологічно збалансоване використання природних ресурсів: 1) охорона водних ресурсів, екологізація водного господарства, що передбачає: перехід до сталого використання водних ресурсів шляхом запровадження інтегрованого управління водними ресурсами; упровадження системного підходу до менеджменту прісноводних ресурсів і відповідних басейнів річок, які базуються на принципі басейнового та інтегрованого управління; зміцнення органів басейнового управління, в тому числі міждержавних і регіональних; підвищення ефективності водокористування шляхом запровадження економічних стимулів на басейновому рівні та повного відшкодування витрат; розроблення ефективних стратегій для басейнового управління 108

водними ресурсами з метою запобігання негативним наслідкам повеней та посухи; зменшення обсягів використання води для потреб виробництва і житлово-комунального господарства; урахування нагальних потреб муніципальних водних систем (зокрема, підключених до них промислових джерел) у програмах управління водними ресурсами в річкових басейнах; збільшення обсягу збирання та очищення зворотних вод; упровадження системи відшкодування повної вартості послуг з водопостачання і раціонального використання водних ресурсів (менеджмент попиту) з урахуванням стимулювання до вжиття заходів водозаощадження; 2) охорона земельних ресурсів, екологізація сільського господарства, що передбачає: запровадження інтегрованого підходу до управління земельними ресурсами, підвищення його координованості та ефективності; забезпечення широкого впровадження новітніх екологічно збалансованих технологій землекористування; удосконалення державної системи моніторингу земель, ведення земельного кадастру та землеустрою; створення умов для максимально можливого забезпечення неперервності ділянок, стан яких наближається до природного; формування збалансованого співвідношення між окремими видами угідь та забезпечення екологічної безпеки і рівноваги територій у регіонах; розширення площі лісів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень відповідно до науково обґрунтованих показників, що розроблятимуться з урахуванням регіональних та місцевих особливостей; збільшення частки сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ) відповідно до науково обґрунтованих показників, що розроблятимуться з урахуванням регіональних та місцевих особливостей; розроблення технологій з відновлення виведених з ріллі деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь; наближення до європейських стандартів з питань відведення земель під розміщення об'єктів промислового виробництва, будівництва, транспорту, зв'язку, тощо; сприяння розробленню та широкому впровадженню нових біологічних засобів захисту рослин у сільськогосподарському виробництві; забезпечення екологічно допустимого сільськогосподарського навантаження на ґрунтовий покрив; забезпечення широкого впровадження новітніх екологічно збалансованих технологій ведення сільського господарства; 3) невиснажливе використання тваринних та рослинних ресурсів, екологізація лісового господарства, що передбачає: запровадження класифікації функцій та напрямів використання екосистем, забезпечення проведення їх повної еколого-економічної оцінки як основи для визначення можливості та екологічно допустимих обсягів використання сировинної складової екосистеми; запровадження механізму заборони використання ресурсу до визначення його кількісних та якісних показників (заповідання, консервація ресурсу тощо); запровадження принципу гнучкого управління використанням природних ресурсів, у тому числі постійного моніторингу кількісних та якісних показників таких ресурсів під час їх використання; передбачення можливості коригування процесу використання природних ресурсів з урахуванням результатів моніторингу, включаючи їх видову 109

зміну та припинення виснажливого використання; проведення оцінки впливу природних і антропогенних факторів на динаміку ресурсних видів рослин та розроблення прогнозу змін фіторесурсів; установлення обґрунтованої ціни біоресурсів з урахуванням їх несировинної цінності, розміру плати за спеціальне використання та вдосконалення дозвільно-ліцензіиної діяльності у цій сфері; відновлення чисельності рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин; упровадження в систему ведення лісового господарства та комплексного використання лісових ресурсів екосистемного підходу; запровадження системи повної відповідальності постійного користувача за стан наданих у користування лісів; забезпечення відтворення корінних лісових і природних рослинних угруповань з використанням технологій, що сприяють збереженню біорізноманіття; розроблення та затвердження критеріїв та індикаторів збалансованого розвитку лісового господарства, впровадження сертифікації лісів у лісовому господарстві; забезпечення розширеного відтворення лісів і збільшення лісистості країни; сприяння реалізації державної політики щодо запровадження сталого управління лісовим господарством і підвищення ефективності функціонування лісового господарства; забезпечення підтримки лісового господарства шляхом поєднання заходів державного регулювання та впровадження ринкового механізму; упровадження економіко-правового механізму для стимулювання розширеного відтворення лісових ресурсів; 4) екологічно стале надрокористування, що передбачає: створення умов для ефективного, екологічно збалансованого розвитку надрокористування на основі впровадження нових технологій, комплексного використання ресурсів надр, рекультивації територій; видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх геологічного вивчення та видобування корисних копалин за умови забезпечення повноти розробки родовищ корисних копалин; удосконалення законодавчого врегулювання порядку використання відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини як техногенних родовищ корисних копалин.

15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки За роки незалежності нашої держави практично створено нове природоохоронне законодавство, яке включає Земельний, Лісовий, Водний кодекси та Кодекс про надра, закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд", "Про охорону атмосферного повітря", "Про тваринний світ", "Про екологічну експертизу" , "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про відходи", "Про рослинний світ", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру" і "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та інші. Ключовими напрямками розвитку й вдосконалення законодавства на даному етапі є: 110

- розробка та затвердження нових законопроектів, зокрема, законів України "Про небезпечні відходи", "Про екологічну (природно-техногенну) безпеку", "Про Національний екологічний фонд" та інших; - вдосконалення діючого законодавства відповідно до вимог нашого сьогодення з врахуванням реальних умов діяльності суб'єктів господарювання; - гармонізація національного законодавства з європейським.

15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства № п/п

Назва заходу

Одиниця виміру

2009

Роки 2010

2011

Кількість перевірених об'єктів

од.

1699

1431

1236

Складено актів перевірок

од.

1697

1431

1236

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

2318

2383

2347

Притягнуто до адмінвідповідальності

чол./ грн.

2034

1938

1792

Стягнуто адміністративних штрафів

грн.

197,881

289,408

396,746

грн.

2059,629

16962,49

15901,522

грн.

1336,945

2912,698

5154,083

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів

од.

10.

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

11.

Кількість об'єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

11.1.

на спеціальне водокористування

од.

6. 7.

Пред'явлено претензійно-позовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

у т.ч. на скиди у водні об'єкти 11.2.

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3.

на утворення та розміщення відходів

од.

12.

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

111

13.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

15.4. Виконання державних цільових екологічних програм З метою виконання Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами та Регіональної програми поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області на 2010-2015 роки у 2011 році за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища ТОВ «С.І. Груп Консорт Лтд» проведено роботи по перезатарюванню та завантаженню в автотранспорт непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) в кількості 102,683 тонн, з них 68,127 т зі складського приміщення в с. Боднарівка Ярмолинецького району, 21,192 т зі складського приміщення в с. Ходорівці Кам’янець-Подільського району та 13,364 т зі складського приміщення в с.Остапківці Городоцького району. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (410,197 тис.грн.) проведено роботи із забезпечення еколого-безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України з території Хмельницького району (залишки перезатарених у 2008 році заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які зберігалися на майданчику 6-Т біля ст. Богданівці Хмельницького району). В ході проведених робіт ТОВ «С.І. Груп Консорт Лтд» за межі України вивезено 16,36 тонн. В рамках виконання Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року у 2011 році профінансовано та освоєно 1,669 млн.грн., у тому числі: - за рахунок коштів державного бюджету профінансовано 1,324 млн.грн. на реалізацію наступних заходів (головний розпорядник Хмельницьке обласне управління водних ресурсів): - розчистка русла р. Вовк та захист від підтоплення с.Нижнє, с.Черешенька та східної частини м.Деражня Деражнянського району Хмельницької області (профінансовано 0,726 млн.грн.); - захист від підтоплення повеневими водами р.Тернава с.Ганівка Дунаєвецького району (профінансовано 0,249 млн.грн.); - поліпшення санітарного стану верхів’я р. Лядова Віньковецького району (профінансовано 0,349 млн.грн.); - за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 0,345 млн.грн. на розчистку русла р. Вовк та захист від підтоплення с.Нижнє, с. Черешенька та східної частини м. Деражня Деражнянського району Хмельницької області. 112

В рамках виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки Хмельницької області на будівництво каналізаційних очисних споруд потужністю 250,0 м3/добу у селищі Сатанів Хмельницької області з Державного бюджету виділено 4300,0 тис.грн. На реалізацію пілотного проекту у сфері житлово-комунального господарства, а саме на реконструкцію очисних споруд та напірного колектора (1 черга реконструкції аеротенків у складі каналізаційних очисних споруд) в м. Дунаївці освоєно 9152,9 тис.гривень (у тому числі з Державного бюджету 8304,28 тис.грн.). На виконання заходів з охорони водних ресурсів Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2011-2015 роки з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2011 році виділено кошти у сумі 4401,916 тис.грн. (використано 4278,478), у тому числі на: - реконструкцію каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул.Панфілова в смт. Ярмолинці, Хмельницької області - 103,683 тис.грн (використано – 103,683 тис.грн.); - реконструкцію каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул.І.Франка в смт. Ярмолинці, Хмельницької області - 239,817 тис.грн. (використано – 239,817 тис.грн.); - будівництво каналізаційних очисних споруд потужністю 250 м³/добу смт.Сатанів Хмельницької області – 3168,416 тис.грн (використано – 3086,353 тис.грн.); - реконструкцію очисних споруд та напірного колектора (І черга реконструкції аеротенків у складі каналізаційних очисних споруд) м. Дунаївці – 890,0 тис.грн. (використано – 848,621 тис.грн.); З державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію пріоритетів розвитку регіонів на об’єкт «Реконструкція станції біологічної очистки з заміною обладнання по вул.Свердлова селища Ярмолинці» освоєно 1360,1 тисяч гривень. В рамках виконання Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки на заходи з охорони та відтворення лісів у 2011 році виділено 29,2887 млн.грн., (з них: 2,4498 млн.грн. – з державного бюджету; 26,8389 млн.грн. – інші джерела (власні кошти лісокористувачів), у тому числі на: виконання робіт із створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг на землях, які не зайняті лісом; створення лісових культур, сприяння природному відновленню лісів; вирощування садивного матеріалу, створення і утримання селекційних комплексів, плантацій, розсадників і насіннєвих заводів; проведення рубок формування і оздоровлення лісів; забезпечення охорони лісів від пожеж, утримання відомчої пожежної охорони, пожежно-хімічних станцій, гасіння лісових пожеж, протипожежне облаштування лісів; здійснення лісозахисних заходів, зокрема проведення лісопатологічних обстежень, винищувальних робіт в осередках шкідників і хвороб, виробництво біологічних препаратів; ведення мисливського господарства, здійснення державного регулювання і контролю у галузі мисливського господарства та полювання, охорона використання і 113

відтворення мисливської мисливських угідь.

фауни,

збереження

та

поліпшення

стану

15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища В області функціонує багатовідомча система спостережень за об’єктами навколишнього природного середовища, що здійснюється у відповідності з «Положенням про державну систему моніторингу» спеціально уповноваженими державними органами. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень Кількість точок спостережень, од.

№ з/п

1 1

2 3 4 5

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Державна екологічна інспекція Обласний центр з гідрометеорології СЕС (МОЗ) „Облдержродючість” Подільська гідрогеологічна партія Обласне управління водних ресурсів

джерела стаціона джерела джерела скидів -рні скидів скидів зворотморсьатмос- джерела поверх- зворотзворотних вод кі підземні них вод них вод ферне вікидів в неві у глибокі води води у поверу повітря атмосводи підземні ферне хневі морські водоносповітря води води ні горизонти 3 4 5 6 7 8 9 10 308 48 27 -

гру нти

11 12

46 -

24 23

96 65

Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області здійснювала відбір проб та їх аналіз один раз у квартал в 48 створах 19 річок. Обласний центр з гідрометеорології вів спостереження за Південним Бугом щомісячно на 2-х створах, його притокою – Бужком (1 створ) та Случем (2 створи) – два рази в квартал. Лабораторія Хмельницького обласного управління водних ресурсів аналізувала проби води раз у місяць на постах спостереження річок Дністра, Случа і Хомори, та один раз у квартал – на постах спостережень за Південним Бугом і Горинню. Моніторинг за рівневим режимом та забрудненням підземних вод забезпечувався Подільською гідрогеологічною партією у 26 пунктах спостереження один раз у рік. Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відслідковувався обласним центром з гідрометеорології щомісячно на 2 постах спостереження у м. Хмельницькому, радіоактивних речовин в атмосферних випадіннях і 114

аерозолях – на Шепетівському гідрометеорологічному посту та кліматичними умовами області – на 5-ти метеостанціях. Кількість вимірюваних інгредієнтів та постів спостережень за станом атмосферного повітря залишилась без змін в порівняні з попередніми роками. Лабораторією державної екологічної інспекції в Хмельницькій області проводились заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах області. Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції « Облдержродючість » визначав ступінь забруднення рільних земель на 30 пунктах спостереження 2 рази в рік та радіологічні дослідження на 15 контрольних ділянках, розташованих по „розі вітрів” 30-ти км зони Хмельницької АЕС і 2-х ділянках в зоні посиленого контролю. Спостереження за станом ґрунтів проводились державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області на землях природоохоронного, сільськогосподарського призначення та землях промисловості та населених пунктів. Обласна санітарно-епідеміологічна станція вела спостереження за станом поверхневих вод 1 категорії на 4-х створах у місцях розташування водозаборів та 2 категорії у 63 створах – у місцях масового відпочинку населення, а також за станом атмосферного повітря і ґрунтів у межах санітарно-захисних зон підприємств. Моніторинг радіаційного фону території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постах спостереження у мм. Хмельницькому, Шепетівці і Кам’янці-Подільському та селищах міського типу Ямполі Білогірського району і Новій Ушиці. Взаємодія із суб’єктами моніторингу сусідніх областей здійснювалася у відповідності із Планом спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між держуправліннями охорони навколишнього природного середовища Рівненської, Вінницької, Тернопільської і Чернівецької областей шляхом щоквартального обміну відповідною інформацією. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

1 1.

3 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області, Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області, Хмельницьке обласне управління водних ресурсів, Хмельницька обласна санітарноепідеміологічна станція,

Програма моніторингу довкілля Хмельницької області на 2011-2016 роки, затверджена рішенням обласної ради від 2 березня 2011 року № 23-3/2011

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Вдосконалити систему моніторингу довкілля області. Привести систему у відповідність з Положенням про державну систему моніторингу довкілля в області, налагодити

115

Хмельницький обласний центр з гідрометеорології, Подільська гідрогеологічна партія, Обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”.

більш повне інформування населення щодо екологічної ситуації регіону.

15.6. Державна екологічна експертиза Державна екологічна експертиза здійснювалася як складова частина комплексної державної експертизи у відповідності до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого Постановою КМУ від 31.10.2007 р. № 1269. Виконання державної екологічної експертизи проводиться у відповідності Закону України „Про екологічну експертизу”, нормативними законодавчими документами та рекомендаційними матеріалами Міністерства. Відділ співпрацював з філією ДП „Укрдержбудекспертиза” у Хмельницькій області, з якою укладена довгострокова угода. Еколого-експертним підрозділом держуправління охорони навколишнього природного середовища в області розглянуто 65 матеріалів проектно–кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об’єктів різного призначення. 31 матеріал розглянуто у складі комплексної державної експертизи, 34 коплекти документації, що надійшли через дозвільний центр. Через невідповідність проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства (відсутність оцінки впливу таких об’єктів на стан навколишнього природного середовища, оголошення в засобах масової інформації заяв про наміри і екологічних наслідків діяльності та врахування громадської думки), неповним висвітленням впливу запроектованих об’єктів на навколишнє середовище 10 комплектів проектних матеріалів було направлено на доопрацювання. Найбільш важливими об’єктами, проектні матеріали яких розглядались екологічною експертизою, були проекти берегоукріплення берегів водосховища на річках Случ та Ікопоть з розчисткою та поглибленням в межах м.Старокостянтинів, реконструкції очисних споруд продуктивністю до 5000 куб.м/добу в м.Волочиську, добудови арматурної дільниці до головного корпусу стрічкової пилорами до столярної майстерні, котельні з агрегатом для автоматичного спалювання відходів деревини до ремонтно-механічної майстерні заводу ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" по вул. Ворошилова, 22 м.Старокостянтинів, птахофабрики на 3 млн. курей яєчних порід промислового стада в с.Гуменці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (зона курей яєчних порід промислового стада). Інформація щодо результатів проведення державної екологічної експертизи розміщується на сайті Державного управління. Протягом року скарги від населення області та звернення районних та міської рад з приводу еколого - небезпечних об’єктів не надходили. 116

Еколого–експертна діяльність у 2011 р. №

Виконання робіт

1. 1. 1 1. 2 2.

Загалом проведено експертиз З них: - у рамках комплексної державної експертизи - через дозвільний центр

65 31

55 26

Негатив но оцінено, кількість 10 5

14,7%

Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів)

0,00%

15,4 %

Загальна кількість

Позитивно оцінено, кількість

% відхилених 15,4 % 16,1%

15.7. Економічні засади природокористування На протязі 2011 року до області надійшло 221659,8 тис.грн. за використання природних ресурсів. Справляння збору за спеціальне користування природними ресурсами тис.грн. Назва плати

2009р.

2010р.

2011р.

Плата за землю

104065,0

124017,3

162993,8

Збір за спецвикористання лісових ресурсів

10213,7

8367,6

9510,4

Збір за спецвикористання водних ресурсів

8574,1

12246,1

17435,3

Плата за користування надрами

46761,8

7625,9

31720,3

Всього

169614,6

152256,9

221659,8

15.7.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності У відповідності до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Державного бюджету на 2011 рік кошти від зборів забруднення навколишнього природного середовища, кошти екологічного податку розподіляються між Державним фондом охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), обласним фондом ОНПС та місцевими (міськими, селищними, сільськими фондами ОНПС). Кошти обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища використовуються відповідно до Постанови КМУ №1147 від 17 вересня 1996 року „Про затвердження видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” із змінами та доповненнями. З врахуванням пріоритетності та першочерговості у здійсненні природоохоронних заходів в області, діє економічний механізм використання коштів від зборів за забруднення навколишнього природного середовища. За поданням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області рішеннями сесії Хмельницької обласної ради № 6-2/2010 від 29 грудня 2010 року, № 19-3/2011 від 2 березня 2011року, № 4-5/2011 від 05.08.2011р. було затверджено Перелік 117

природоохоронних заходів, що фінансуються з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2011 рік на суму 6218,816тис.грн. Фінансування природоохоронних заходів у 2008-2011 рр. тис.грн. 2009 Обсяги фінансування природоохоронних заходів

4579,074

Рік 2010

2011

8337,647

25857,848

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища тис.грн. 2009 960,406

Рік 2010 2021,341

2011 3387,819

Надійшло коштів у звітному періоді - всього

3622,115

3859,070

3473,2

Залишок коштів на кінець звітного періоду

2021,341

3387,819

1241,319

Витрачено коштів - всього

2561,18

2492,592

5619,7

% використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1+дані п.2)·100})

55,9

42,4

81,9

№

Обіг коштів

Залишок коштів на початок звітного періоду

Надходження та використання коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища, тис.грн. № 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2009 57,67 2582,981 1246,733 1393,918 52,8

Рік 2010 1246,733 1543,630 2118,481 671,882 24,1

2011 2118,481 5994,319 4562,99 3549,81 43,8

Стан будівництва природоохоронних об‘єктів тис.грн. Вид діяльності план Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

4143,400

2009 факт 1867,703

план

Рік 2010 факт

план

2011 факт

45 977,161 977,161 100 18986,596 18242,854 96,1

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі Загальні обсяги фінансування природоохоронних заходів у 2011 році склали 25857,848 тис. грн., у тому з Державного бюджету 17738,18 тис.грн. з 118

державного фонду ОНПС 2500,0 тис.грн., з обласного фонду ОНПС 5619,668тис. грн. З Державного бюджету виділено кошти на: - заходи з охорони водних ресурсів (будівництво та реконструкція каналізаційних очисних споруд) - 13964,38 тис. грн.; - заходи з захисту від шкідливої дії вод - 1324,0 тис. грн.; - заходи з охорони та відтворення лісів - 2449,8 тис. грн. За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища проведено роботи із забезпечення екологобезпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано ряд заходів: 1. На розчистку русла р. Вовк та захист від підтоплення c. Нижнє, с. Черешенька і східної частини м. Деражня Деражнянського району (Деражнянська міська рада) - 345,352тис.грн. (заплановано 560,0 тис.грн.); 2. На ліквідацію підтоплення паводковими водами водопостачальних свердловин м. Деражня, які розташовані в поймі водостоку без назви за межами с. Шарки Деражнянського району –180,0 тис.грн. (заплановано 180,0тис.грн.); 3. На реконструкція каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул.Панфілова в смт. Ярмолинці, Хмельницької області (Ярмолинецька селищна рада) – 103,683 тис.грн. (заплановано 103,683 тис.грн.); 4. На реконструкція каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул. І.Франка в смт. Ярмолинці, Хмельницької області (Ярмолинецька селищна рада) – 239,817 тис.грн. (заплановано 239,817 тис.грн.); 5. На виготовленя проектно-кошторисної документації на об'єкт "Розчистка русла р. Студениця та захист від підтоплення повеневими і грунтовими водами сіл Лошківці і Федорівка Дунаєвецького району Хмельницької області" (Лошковецька сільська рада) – 73,154 тис.грн. (заплановано 80 тис.грн.); 6. На виготовленя проектно-кошторисної документації на об'єкт "Захист від підтоплення талими і грунтовими водами селища Станція Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області" (Дунаєвецька селищна рада) – 147,363 тис.грн. (заплановано 150,0 тис.грн.); 7. На каналізаційні очисні споруди потужністю 250 м3/добу смт. Сатанів Хмельницької області - будівництво – (Сатанівська селищна рада) – 3086,583 тис.грн. (заплановано 3168,416 тис.грн.); 8. На проведення робіт із забезпечення еколого-безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України з території Хмельницького району (ст. Богданівці, майданчик 6Т) - (Державне 119

управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області) – 410,197 тис.грн. (заплановано 500,0 тис.грн.); 9. На реконструкцію очисних споруд та напірного коллектора (І черга реконструкції аеротенків у складі каналізаційних очисних споруд м. Дунаївці — 848,621 тис.грн. (заплановано 890,0 тис.грн.); 10. На реконструкцію системи водовідведення с. Богданівці (Копистинська сільська рада Хмельницький район) - 184,9 тис.грн. (заплановано 184,9 тис.грн.).

15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування забезпечується за рахунок встановлення нормативів гранично-допустимих викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, лімітів та дозволів на розміщення відходів, режиму використання та охорони природних ресурсів згідно чинного законодавства.

15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування Керуючись положеннями Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області тісно співпрацює з Дозвільним центром Хмельницької міської ради та державними адміністраторами міст обласного підпорядкування та районів області. Документи дозвільного характеру видаються тільки через дозвільні органи, уповноваженні видавати документи дозвільного характеру. Відповідно до ст.11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та постанови Кабінету Міністрів України № 302 „Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ організацій та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи” за 2011 рік видано 327 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та 24 дозволи про внесення змін до раніше виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.1998 року „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” за 2011 рік видано 635 дозволів на розміщення та лімітів на утворення та розміщення відходів. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 20.06.1995 року „Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” за 2011 рік видано 10 дозволів на поводження з небезпечними хімічними речовинами. 120

Відповідно до Водного Кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 321 “Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування” за 2011 рік видано 278 дозволів на спеціальне водокористування. Відповідно до Закону України “Про екологічну експертизу” у 2011 році видано 34 висновки державної екологічної експертизи матеріалів проектно– кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об’єктів різного призначення.

15.10. Екологічний аудит У 2011 році екологічний аудит в області не проводився.

15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля У вищих навчальних закладах області проводиться систематична та цілеспрямована робота щодо формування у студентів екологічної свідомості, виховання в них екологічної культури та відповідального ставлення до природного середовища. Оволодіння студентами системою наукових знань про навколишній світ та науку екологію, в цілому, відбувається на заняттях навчальної дисципліни „Основи екології”. Викладачі факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка у 2011 році працювали над колективними та індивідуальними науково-дослідними темами екологічного спрямування. Студенти навчального закладу працювали над науково-дослідними роботами. Окрім цього, на факультеті постійно працюють наукові гуртки та проблемні групи, зокрема: „Екологічні аспекти у фауні безхребетних”, „Екологічна освіта і виховання”, „Краєзнавство і туризм”, Дружина охорони природи „Зелені Товтри”. На засіданні гуртків поглиблюються знання студентів та здійснюється виховна робота. Хмельницький національний університет здійснює підготовку фахівців за напрямком підготовки бакалавр, спеціаліст, магістр за спеціальністю „Екологія, охорона навколишнього природного середовища та збалансоване природокористування”. Для розширення сфери діяльності майбутніх фахівців та забезпечення ринку праці області підготовка фахівців передбачає можливість отримання спеціалізації „Екологія садово-паркового господарства”, „Екологічний контроль на митниці”, „Управління екологічною безпекою” з викладанням відповідних дисциплін. На кафедрі екології університету проводиться комплексна науководослідна робота „Регіональна екологія та природні ресурси Хмельницької області” за такими основними напрямками: „Техногенні зміни території Хмельницької області”, „Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Хмельницької області”, „Проблеми підготовки екологів у вищих навчальних закладах”, „Формування екологічної культури студентів вищих 121

навчальних закладів на засадах сталого розвитку”, „Використання інноваційних методів навчання при підготовці фахівців управління екологічною безпекою”. Екологічне виховання студентів проводиться під час участі у наукових конференціях усіх рівнів, підтримання зв’язків з громадськими організаціями, проведення навчально-педагогічних практик на базі навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації області, виробничих практик на базі Державного управління охорони навколишнього природного середовища та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, участі у облаштуванні ботанічного саду Хмельницького національного університету, а також санітарному прибиранні і благоустрою території міста. У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії для поглиблення знань учнів та з метою формування екологічної свідомості студентів – майбутніх вчителів початкової школи, в академії створено екологічний гурток „Свіжий вітер”. Протягом 5 останніх років гуртком було проведено 8 краєзнавчих експедицій в межах Хмельницького району та області. Викладачі циклової комісії природничих дисциплін беруть активну участь у міжвузівських семінарах та конференціях. У Національній академії державної прикордонної служби України ведеться робота на здобуття ступеня доктора наук за темою „Теоретикометодичні засади екологічного виховання офіцерів-прикордонників у системі неперервної освіти”. В рамках військового наукового товариства курсантів та студентів були проведені дослідницькі роботи в галузі екології: „Причини виникнення проблем малих річок України”, „Найзабрудненіші міста Середнього Придніпров’я та причини їх забруднення”, „Екологічна роль національного природного заповідного фонду України”. В Хмельницькому інституті соціальних технологій „України” читаються наступні екологічні дисципліни: „Курортологія”, „Екологія”, „Основи соціоекології”, „Екологічне право України”. В Кам’янець-Подільському коледжі будівництва, архітектури та дизайну здійснюється комплекс заходів, направлених на формування екологічної свідомості, культури, поведінки та відповідальності студентської молоді. Волонтерський загін студентів коледжу – найактивніший учасники акції „Зроби Україну чистою”. У коледжі діє екологічний клуб „Аква віта”, програмою якого передбачено вивчення питання екологічно чистої питної води, екскурсії до науково-дослідницьких установ, ботанічного саду; гурток „Енеогозбереження”, члени якого працюють над дослідженням проблеми „Альтернативні джерела енергії”. У Чемеровецькому медичному коледжі передбачено вивчення зі спеціальності „Лікувальна справа” навчальної дисципліни „Загальна гігієна з основами екології”, в якому безпосередньо розкриваються теми охорони довкілля та створення безпечного екологічного оточення.

122

15.12. Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля В забезпеченні поінформованості громадськості області про стан довкілля, дотримання природоохоронного законодавства, використання природних ресурсів, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області керувалося положенням Оргуської Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, а також урядовими постановами. В Держуправлінні створені всі можливі умови для задоволення інформаційних потреб мешканців області в галузі довкілля. З метою одержання необхідної інформації протягом року до керівництва управління, та спеціалістів в районах звернулося 111 громадян. Зміст екологічного інформування, основними питаннями, які хвилювали населення, були, переважно, екологічний, у т.ч. радіаційний, стан територій області, безпека роботи Хмельницької АЕС, стан водних ресурсів. Необхідна інформація з зазначених проблем надавалася як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Основу інформаційної роботи Держуправління складали інформаційно-аналітичні матеріали, які друкувалися в обласній та районних газетах, передавалися по радіо та телебаченню, висвітлювались на веб-сторінці. Обласною телерадіомовною компанією “Поділля – центр”, разом з Держуправлінням, Держекоінспекцією, обласною санітарно-епідеміологічною станцією, деякими громадськими екологічними організаціями готувалися тематичні екологічні телепередачі. В інформаційній роботі використовувались також зустрічі з учнівською і студентською молоддю, вчителями освітніх і викладачами навчальних закладів. З метою інформування громадськості, ЗМІ та органів влади, вдосконалення системи обліку інформацією, налагодження ефективної співпраці з громадськістю та активного залучення її до розв’язання екологічних проблем видано „Екологічний паспорт області” та інші екологічні видання.

15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій №

Назва організації

Хмельницька обласна еколого-правова громадська організація “Подільське екологічне товариство”

2 3 4 5 6

Хмельницька обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги Хмельницький обласний осередок “Поділля” Української екологічної спілки “Врятування від Чорнобилів” Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони природи Хмельницька міська організація Українського товариства охорони природи Хмельницька обласна громадська організація

Адреса, телефон 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівського Підпілля, 71, к.66 тел. 65-20-82, факс 65-43-75 29017, м.Хмельницький,17 а/с-397, тел/факс 76-25-53 29009, м. Хмельницький, а/с 544 тел.64-01-35 29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 10, кім.121 тел.79-24-16 29019, м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 57/4 тел.3-23-78 29009,м.Хмельницький, вул.

123

№

Назва організації „Спелеологічний клуб Антлантіда”

Товариство Подільських природодослідників та природолюбів

Дружина охорони природи при Кам’янецьПодільському державному університеті, природничий факультет

Адреса, телефон Курчатова, 1г, кв. 164, тел 55-11-93 32301,м.Кам’янець-Подільський, пл. Польський ринок, 6, тел 8 (038249) 512-70, 5-17-71 32300,м.Кам’янець-Подільський, вул. Огієнка, 61.

15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж В області зареєстровано 8 громадських недержавних екологічних організацій, з яких 4 - організації Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, Подільське екологічне товариство та осередок “Поділля Всеукраїнської спілки “Врятування від Чорнобилів” мають статус обласних, решта – місцеві. Членами цих організацій є понад 400 чоловік, переважно учнівська та студентська молодь. Представники обласних екологічних організацій, а також Хмельницької обласної та міської організації Українського товариства охорони природи увійшли в громадську раду, що діє при Держуправлінні. Членами ради є, також, науковці вузів, працівники закладів освіти, культури, засобів масової інформації та інших організацій і установ області. Головна увага в роботі громадських екологічних об’єднань зосереджувалася на просвітницьких заходах – проведенні конференцій, “круглих столів”, бесід, зустрічей тощо. Науковці Кам’янець–Подільського товариства природолюбів і природодослідників постійні учасники наукової експедиції по товтровому кряжу Національного природного парку “Подільські Товтри”.

15.13. Екологічна освіта та інформування Екологічна освіта і виховання - це основа вироблення способу життя, що грунтується на гармонії з навколишнім середовищем, як новий зміст і мета сучасного освітнього процесу, як найбільш доцільний шлях його гуманізації. Неодмінна умова реалізації завдань охорони навколишнього природного середовища, соціального, економічного та культурного розвитку суспільства - екологічна освіта всіх верств населення України. На відміну від математичної, хімічної та біологічної, екологічна освіта має ряд особливостей: зорієнтованість не на якусь окрему групу учнів, а на учнівське середовище; наскрізний характер від дошкільних закладів до вищих навчальних установ; чіткі спрямування на формування в особистості певних вчинків, переконань. У дошкільному віці головну роль відіграють сімейно-родинне виховання та дошкільні заклади. Зміст, форми і методи екологічного виховання в сім’ї залежить від загальної екологічної культури батьків. У сімейному колі формуються у дитини перші уявлення про навколишній світ, 124

прищеплюється повага і почуття відповідальності за все живе. У дошкільних закладах продовжується формування екологічної свідомості на основі елементарних знань про взаємозв’язки живої і неживої природи, значення її в житті людини, знань про вплив людини на природу. У дошкільних виховних закладах здійснюється у доступній для дітей формі ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв’язки живої і неживої природи, значення її в житті людини. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малят та дошкільнят перевага надається емоційно-естетичному сприйманню природи, розвитку естетичних (красиво), інтелектуальних (цікаво), гуманістичних почуттів (рослини і тварини - теж живі організми і мають право на існування) та етичних норм у ставленні до природи. Активізуються такі форми навчальної діяльності дітей як екскурсії, прогулянки, робота в куточках природи. Здобуті дітьми знання узагальнюються на заняттях під час бесід, дидактичних рольових ігор, обговорень казок. Оптимальна взаємодія дитячих дошкільних закладів і сім’ї дозволяють підвищити ефективність дошкільного виховання. Розвиток екологічної освіти у вищій школі має на меті формування екологічної свідомісті і екологічного стилю мислення, почуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища майбутнього спеціаліста будь-якої професії. Держуправлінням проводиться певна робота з формування у школярів екологічної культури, мислення, прищеплення любові до природи рідного краю та залучення їх до практичної продуктивної природоохоронної роботи. Екоосвітницька робота здійснювалася, головним чином, через участь у просвітницьких заходах, надання методичної, інформаційної та консультативної допомоги як в індивідуальному порядку, так і через засоби масової інформації. 15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Угод щодо міжнародного співробітництва у 2011 році не було.

125

ВИСНОВКИ Для Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та Державної екологічної інспекції 2011 рік пройшов в напруженому ритмі, в ситуації недостатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем, недосконалої нормативної і методичної природоохоронної бази. Всі зусилля служб були спрямовані на виконання обласних екологічних програм, покращання інспекційної діяльності, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. Стан навколишнього природного середовища області, у певній мірі, відображає її загальну соціально-економічну ситуацію. Зменшення, упродовж останніх років, обсягів викидів в атмосферне повітря та скидів у відкриті водойми забруднюючих речовин не призвели до суттєвого поліпшення цих сфер довкілля у зв’язку з відсутністю чи зношеністю системи їх очистки. Концентрації забруднюючих речовин у повітряному басейні і, особливо у поверхневих водах, у декілька разів перевищували їх допустимі рівні. Певного загострення в області набуває проблема накопичення побутових та окремих видів промислових відходів. За умов, що склалися, діяльність Держуправління та Держекоінспекція з посилення державного екологічного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, стала єдиною можливою і необхідною передумовою підтримання екологічної рівноваги на території області. Недопущенню ускладнення екологічної ситуації сприяла, також, робота з розширення мережі особливо цінних охоронюваних територій, державна екологічна експертиза проектних матеріалів будівництва об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, реагування на звернення громадян, екологічна поінформованість населення тощо. Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, стане можливим за умов наявності належного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, посилення авторитету та утвердження на європейському рівні екологічного права, а також відповідальності органів місцевого самоврядування, кожного хмельничанина за прийняття екологічно виважених рішень в їх повсякденних практичних діях. Враховуючи пріоритети діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та регіональні проблеми Хмельницької області Держуправління та Держекоінспекція буде спрямовувати свою діяльність на забезпечення виконання у 2011 році наступних завдань:  забезпечення винесення меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду області натуру (на місцевість).  проведення робіт з інвентаризації територій та об’єктів природнозаповідного фонду області.  забезпечення підготовки матеріалів щодо створення національного природного парку „Верхнє Побужжя”. 126

 забезпечення продовження та координації робіт зі збирання та вивезення за межі України непридатних та заборонених ХЗЗР на території області.  активізація робіт із забезпечення паспортизації сміттєзвалищ твердих побутових відходів області.

127