kirovograd_2009 by Administrator Dovkillia

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2009 РІК

2010 р.

ВСТУП Шановні колеги, друзі! "Степовою перлиною" України нерідко називають Кіровоградщину, розташовану у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на Правобережжі. Кіровоградська область розташована в центральній частині України. За розміром Кіровоградщина, площа якої складає 24,6 тис. км2, посідає 14 місце в Україні. Переважна більшість території області знаходиться на правобережжі Дніпра, винятком є лише смт. Власівка, розташована на лівому березі. Крайня західна точка області лежить на південний захід від м.Гайворона ,східна - збігається з берегом Дніпродзержинського водосховища поблизу с. Куцеволівка Онуфріївського району, північна – знаходиться на узбережжі Кременчуцького водосховища , південна розташована на південь від с. Юр"ївки Бобринецького району. Область простягається із заходу на схід на відстань 335 км, а з півночі на південь – майже на 150 км; вона розташована на відносно невеликій відстані від Чорного моряприблизно 130 км. Справжнім багатством нашого краю є родючі чорноземні грунти. За ступенем природної родючості грунтів Кіровоградська область перебуває на 4 позиції в Україні. За 100-бальною шкалою якості грунти Кіровоградщини оцінені в 67 балів. Високоякісні родючі грунти сприяють розвитку на Кіровоградщині багатогалузевого сільського господарства. В області 2043,7 тис.га сільгоспугідь, рілля в них складає 86,9 %; ліси та інші залісені площі займають 177,1 тис.га, а загальна лісистість (з урахуванням усіх захисних лісонасаджень) становить 7,2 % . Збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси і надмірне застосування засобів хімізації в умовах низької техногенної культури призвели до прискорення процесу деградації грунтів, зниження їх природної родючості. Найбільшої шкоди грунтам завдають водна та вітрова ерозія. Проблеми екології, збереження природи стали одним з найактуальніших проблем сьогодення. Тому вкрай необхідним є екологічне виховання всіх верств населення розширення в суспільстві практичної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану довкілля, раціональне використання природних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян, щодо охорони природних ресурсів шляхом залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи та розвитку громадських екологічних ініціатив. Сучасне екологічне становище, яке склалось на території України, у тому числі Кіровоградщини, потребує оздоровлення та здійснення ефективного моніторингу та державного контролю за станом довкілля та раціонального використання природних ресурсів Кіровоградщини. При управлінні ефективно працює Громадська рада. Громадська рада є консультативно-дорадчим органом при державному управлінні, активізує процеси формування свідомої та активної позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики України та підтримку громадських ініціатив у процесі охорони довкілля, сприяє розвитку дієвих взаємодій неурядових організацій і владних структур усіх рівнів для вирішення екологічнх проблем регіону. З метою більш тісної взаємодії з громадськістю Державним управлінням з жовтня 2007 року започаткувано випуск газети "Екологічний вісник Кіровоградщини" та відкрито Веб-сайт Державного управління охорони 2

навколишнього природного середовища в Кіровоградській області httt://kirecolog.kr.ua/, за домомогою друкованого та електронного засобу масової інформації громадськість має можливість отримати інформацію екологічного характеру щодо проблемних питань Кіровоградської області та шляхи їх подолання. Держуправління вважає одним із основних напрямків своєї діяльності тісну взаємодію з громадськими організаціями та громадянами. І в цьому допоможуть і матеріали Національної доповіді. Найкращою школою екологічної освіти є спілкування з природою, пізнання її закономірностей, допоможе її зберженню. Різноманітна і приваблива земля Кіровоградщини, розташована в центрі України. Важливо зберегти все її різноманіття, різні риси ландшафту, вцілілі чарівні куточки природи. Основним завданням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області як територіального органу Мінприроди України - забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Кіровоградська область розташована в центрі України, між Дніпром та Південним Бугом, в південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1% від території усієї території України. Територія суші складає 97 % від загальної площі. Кіровоградщина являє собою підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою мережею річкових долин, ярів і балок. Клімат області помірно-континентальний, теплий. Середньорічна температура повітря 7-8 0С. Зима мало снігова, м’яка з частими відлигами. Середньомісячна температура найхолоднішого періоду зими (січень-лютий) по області мінус 5-8 0С. При різких змінах температур взимку на території області часто виникають тумани, ожеледь. Річна кількість опадів розподіляється нерівномірно. Найбільша їх кількість випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Середньорічна кількість опадів по області 470-510 мм/рік. Сніг випадає кожну зиму, але сніговий покрив утримується недовго. Протягом року на території області спостерігаються сильні вітри більше 15 м/сек. Бурі та урагани до 25-30 м/с характерні для осінньо-літнього періоду. Ґрунтовий покрив на території області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного лісостепу і представлений більш, ніж 50 відмінами ґрунтів. Ґрунти мають високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні мало гумусні й середньо гумусні із вмістом гумусу відповідно 5% та трохи більше 5,5 %. Для південно-західних районів найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо та мало гумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі мало гумусні та малопотужні. За механічним складом ґрунти північних районів - важко суглинкові, південних легкосуглинкові, а в Придніпров’ї - легко та середньо суглинкові. Наявністю в межах області докембрійського щита зумовлене багатство та різноманітність мінеральних ресурсів. В надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, з яких розробляється 71. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (уранова руда, буре вугілля, горючі сланці), сировини для металургійної промисловості (залізна руда, металічний нікель та кобальт), будівельної сировини (червоні, рожеві та сірі граніти, піски, цегельна сировина тощо), підземних вод, графіту та інші. На території краю протікає 438 річок, нараховується 1074 річечок та струмочків загальною довжиною відповідно 5558 і 2595 км, збудовано 2185 ставків і 85 водосховищ. Переважають так звані малі річки. Найбільші ріки області – Інгулець, Тясмин, Інгул, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик і Ятрань належать до басейнів Дніпра та Південного Бугу. Кіровоградщині властиві такі небезпечні погодні явища, як сильні зливи, грози, градобій, ожеледь, паводки, штормові вітри, пилові бурі та суховії, і негативні природні процеси: зсуви, вітрова та водна ерозія, переробка берегів Кременчуцького водосховища, яроутворення. 4

1.2. Соціальний та економічний розвиток області Офіційною датою утворення області вважається 10 січня 1939 року. Область нараховує 23 адміністративні райони, з них - 2 райони у місті Кіровограді, а також 12 міст, з яких 4 обласного підпорядкування, 26 селищ міського типу, 1021 сільський населений пункт. Розвиненими містами з промисловим виробництвом, крім обласного центру, є міста обласного підпорядкування Олександрія і Світловодськ, а також великі залізничні вузли Знам’янка і Помічна. Населення області складає 1053,1 тис. чоловік. Середня густота населення – 42,8 чол. на км2. Міське населення - 644,3 тис. чол. (61,2 %), сільське – 408,8тис.чол. (38,8 %). В області живуть представники майже 30 національностей. Українці складають 90,1 %, росіяни - 7,5 %, представники інших національностей - 2,4 %. Область розташована в центрі України, між Дніпром та Південним Бугом, в південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1% від території усієї території України. Територія суші складає 97 % від загальної площі. Кіровоградщина являє собою підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою мережею річкових долин, ярів і балок. З інтенсивною господарською діяльністю пов’язане виникнення техногенних форм рельєфу – кар’єрів, вуглерозрізів, гребель, курганів, штучних зрошувальних систем, які порушують природну рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси – ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення. Грунтовий покрив на території області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного лісостепу і представлений більш, ніж 50 відмінами грунтів. Грунти мають високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні й середньогумусні із вмістом гумусу відповідно 5% та трохи більше 5,5 %. Для південно-західних районів найбільш поширеними грунтами є чорноземи звичайні, середньо та малогумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні. За механічним складом грунти північних районів - важкосуглинкові, південних - легкосуглинкові, а в Придніпров’ї - легко- та середньосуглинкові. Загальна площа території області складає 2458,8 тис. га., з них 2040,7 тис. га, або 83,0 % займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель. У структурі сільськоспугідь рілля складає 86,4 %, багаторічні насадження – 1,3%, сіножаті – 1,2%, пасовища – 11,1%. Розораність земель становить 74,0%. Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га, з них вкритих лісом – 132,3 тис. га. Фактична лісистість території області (7,2%) є недостатньою. Щорічно в області створюється близько 1 тис.га лісових культур. Загальний запас деревини в лісах Кіровоградщини становить 19,0 млн. м³. Постійними лісокористувачами щорічно заготовляється 4,7- 48,0 тис. м³ деревини. Промисловість є однією із найважливійших структурних ланок економіки області, яка забезпечує 21,3% валової доданої вартості (ВДВ), яка створюється в області, та 3,1% ВДВ України. Промисловий комплекс охоплює 11 провідних галузей: добувна 5

промисловість – 6,4%; переробна промисловість – 76,5%, (виробництво харчових продуктів, напоїв – 35,0%; легка промисловість – 0,3%; обробленне деревяни та виробництво виробів з деревини, крім меблів – 0,6%; лелюлозно – паперове виробництво, видавнича діяльність – 0,5%, хімічна промисловість – 3,3%, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукція – 4,5%, металургійне виробництво та виробництво металевих виробів – 12,6%; машинобудування – 17,8%), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – 17,1%. На товарному ринку України область займає провідні позиції по виробництву графіту, гірського воску, буровугільних брикетів, мостових електричних кранів, продукції харчової промисловості: м’ясо-молочних продуктів, цукру, олії та інших. В галузевій структурі сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 75,4%. Основні культури, які вирощуються на території області: зернові (озима пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, гречка); зерно-бобові (горох); технічні культури (соняшник, цукровий буряк). Садівництво представлене вирощуванням яблук, груш, слив, вишні та ягід. В області налічується понад 4,5 тис. сільськогосподарських підприємств, у т. ч. 2,5 тис. фермерських господарств. Усього працює 145,8 тис. чол. Область має розвинуту транспортну мережу. Транзитні перевезення здійснюються на напрямку Донбас - Карпати. На Одеському напрямку залізничні колії пов’язують найважливіші промислові та сільськогосподарські південні та центральні райони України. Довжина доріг державного значення складає 732,1 км. Територією області проходять 9 міжнародних автомагістралей, 4 газопроводи та 2 нафтопродуктопроводи. Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються добувна промисловість, переробна промисловість, теплоелектроцентралі, на які припадає майже 9,5% викидів всіх шкідливих речовин. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, найбільш суттєвим є переведення більшості суб’єктів підприємницької діяльності на більш екологічно чисте паливо – природний газ. Так, ряд підприємств області, а саме Новомиргородське ВУЖКГ, Залізничнеоб’єднання Гайворон, ЗАТ “Олександрійський цукровий завод», ТОВ «Автосервіс-Термакс», перешли на природний газ. ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» перейшло з мазута та вугілля на природний газ, при цьому як резервний вид палива залишився мазут. Преведення комбінату на газове паливо виключає потенційне забруднення землі від складування палива, золи. Шляхами вирішення питання скорочення викидів є перехід на електроопалення. Так, в області на електроопалення перейшли Шевченківська дирекція залзничих перевезень Одеської залізниці (станція Фундукліївка, Цибулеве, Адабаш, Капустине, Капітанівка), Компаніївська дитяча музична школа. Засобами зменшення викидів від автотранспорту: - використання на автотранспорті спеціальних моторних мастил, присадок до них та палива, впровадження каталітичних перетворювачів палива і т.п.,що сприятиме зменшенню витрат пального, викидів забруднюючих речовин та збільшенню моторесурсів двигунів; 6

- контроль за якістю пального, що постачається і реалізується автозаправними станціями, його відповідність державним стандартам, а також заборона реалізації АЗС в області етілового бензину; - заміна на автотранспорті пального нафтового походження більш екологічно чистим природним газом (комунальний транспорт); - забезпечення транспортного зв’язку в містах за допомогою електротранпорту (тролейбусів). 2. ЗАБРУДННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. У 2009 році в атмосферне повітря області від стаціонарних джерел забруднення підприємств та організацій надійшло 18,2 тис. т забруднюючих речовин, що на 4 тис. т (на 27,9%) більше ніж у 2008 році. У середньому від діяльності одного підприємства у повітря надійшло 32,3 т забруднюючих речовин. У розрахунку на км2 припадає 0,7 т викидів забруднюючих речовин, на одну особу – 17,8 кг. Основними забруднювачами довкілля є підприємства переробної промисловості (47,1% загального обсягу забруднювальних речовин), добувної промисловості (20,5%), транспорту та зв’язку (15,8 %). У структурі загального обсягу викидів забруднюючих речовин найбільша частка припадає на м. Кіровоград (11,1%), Голованівський (34,4%), Гайворонський (10,3%), Петрівський (8,6%), Світловодський (6,5%), Новоукраїнський (4,4%) райони, що становить більше ніж дві третини загального обсягу викидів по області. Порівняно з 2008 р. збільшилися обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у м. Олександрії та 11 районах області, значно – в Гайворонському (в 5,3 раза), Устинівському (в 3,6 раза), Голованівському (в 2,8 раза), Онуфріївському (в 2 рази), Петрівському (в 1,7 раза) та Вільшанському (в 1,5 раза) районах. Протягом 2009 року найбільше викинуто в атмосферне повітря речовин у вигляді суспендованих частинок (34%), оксиду вуглецю (26,6%), діоксиду та інших сполук сірки (12,3%), сполук азоту (10,3%), метану (8,8%). Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, складали відповідно 1,6 тис.т та 0,1 тис. т. Крім того, в атмосферу надійшло 758 тис. т діоксиду вуглецю, який також має парникову дію. За станом забруднення атмосферного повітря м. Світловодськ проводить спостереження Світловодська лабораторія спостереження Кіровоградського Центру з гідрометеорології по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, розчинні сульфати, оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, формальдегід. У м. Кіровограді спостереження проводяться на трьох стаціонарних постах, які розташовані по вул. Луначарського, 4, вул. Андріївська, 89, вул. Пугачова, 2, у м. Олександрія пост спостереження по вул. Першотравнева, 17, у м. Світловодськ пост спостереження по вул. Леніна, 3. Відчутну шкоду повітряному басейну завдає експлуатація автомобільного 7

транспорту. Протягом 2009р. від усіх видів автотранспорту в повітря надійшло 49,7 тис. т шкідливих речовин, що на 2,7 тис. т менше, ніж у попередньому році. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 2.1

Роки

2000 2005 2007 2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 70,5 44,7 25,8 70,3 33,0 37,3 80,3 20,2 60,1 75,2 14,2 61,0 75,8 18,2 57,6

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 3,3 2,8 2,9 3,0 3,1

Обсяги викидів розрахунку на особу, кг

у 1

69,3 64,9 68,5 72,7 74,2

Обсяг викидів на одиницю ВРП 6877 млн. грн 9899 млн. грн -

2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Табл. 2.2

2000

2005

2007

2008

2009

Всього,

35,2

15,6

9,6

3,7

2,8

м. Кіровоград м. Олександрія м. Знам’янка м. Світловодськ

2,2 32,1 0,5 0,4

2,4 12,5 0,4 0,3

3,0 5,8 0,3 0,5

2,9 0,2 0,2 0,4

2,0 0,2 0,2 0,4

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2. 3

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

0,393

0,273

0,355

оксид вуглецю 0,520

0,363

діоксид азоту 0,284

разом

діоксид сірки 0,478

2,020

пил 1,058

оксид вуглецю 0,368

разом

діоксид азоту 0,248

2009 р. в т.ч.

2,901

діоксид сірки

2008 р. в т.ч.

0,398

пил 1,238

оксид вуглецю 0,264

разом

діоксид азоту 0,294

3,057

діоксид сірки 0,296

оксид вуглецю 0,892

пил

діоксид азоту * 0,254

0,652

діоксид сірки 0,328

разом

пил 0,289

2007 р. в т.ч.

2,415

разом

2005 р. в т.ч.

2,238

м. Кіровоград

Населені пункти

2000 р. в т.ч.

12,788

3,600

-881,425

124,6

Збільшення \ зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р.,тонн

69,6

2901,931

202,279

Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р.

124,6

2020,506

м. Кіровоград

252,006

м. Олександрія

*в стовпчику діоксид азоту за 2000 рік, наведено дані окислів азоту.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., % Таблиця.2.4

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

0,265 0,01 0,01 0,05

8,961 2,242 1,677 4,828

0,07

2,290

0,444

0,03

2,232

18,175

0,02

5,236

0,07

0,564

10,020

2,608

0,532

20,161

0,03

0,07

4,378

2,296

0,06

4,135

0,02

11,789

1,654

0,274

14,498

0,493

0,344

32,977

5,803

0,07

5,659

0,473

0,106

1,916

14,209

0,08

0,134

12,822 23,273

0,416

м. Світловодськ

44,710

Кіровоградська область

0,02

0,01

0,03

0,085

0,177

0,03

0,02

0,04

0,143

0,246

0,05

0,02

0,06

0,021

0,373

0,01 ,03 0,06

0,08

0,171

0,375

0,166

0,04

0,121

0,134

0,504

м. Знам’янка

0,04

0,03

0,066

0,252

0,04

0,02

0,09

0,202

0,04

0,09

3,488

4,255

5,837

0,06

0,273

7,717

8,829

12,534

2,481

0,316

18,585

10,658

32,061

м. Олександрія

84,920

297,955

1512,547

41034,649

525,2

355,703

2222,415

37,548

76,9

-225,322

976,285

750,963

8,369

60,8

-275,217

702,026

426,809

7,532

93,8

-29,438

473,827

444,389

м. Світловодськ

4,673

72,0

-69,008

246,577

177,0569

м. Зна’янка

Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., %

2,667

135,1

13,178

37,502

50,680

Олександрівський район Олександрійський район

Збільшення \ зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р.,тонн

281,5

1868,250

6257,064

Голованівський район Гайворонський район Бобринецький район

Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р. Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

7,797

2,976

-80,978

-4,910

63,4

221,331

28,718

11,666

102,1

8,759

422,888

431,647

23,729

98,6

-1,326

96,242

94,916

Знам’янський район

3,316

81,2

-13,076

69,442

56,366

Долинський район

17,351

90,1

-36,245

365,921

329,676

Добровеличківський район

Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., %

69,947

55,7

-555,507

1254,977

699,470

Компаніївський район Кіровоградський район

Збільшення \ зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р.,тонн

82,9

140,353

Маловисківський район

23,808

Новгородківський район

Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р. Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

71,319

294,331

634,930

-197,822

168,0

934,095

1375,147

4,388

145,5

6,866

15,074

6,866

47,377

105,5

42,263

763,140

805,403

Новоукраїнський район

23,068

92,8

-21,547

298,367

276,820

Новомиргородський район

18,185

110,8

19,501

180,532

200,033

Новоархангельський район

Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., %

5,263

200,5

29,019

28,878

29,019

Онуфріївський район Вільшанський район

Збільшення \ зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р.,тонн

85,6

634,930

-197,822

Світловодський район Петрівський район

Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р. Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

5,844

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

0,391

115,7

Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., %

361,0

5,563

35,345 0,433

Збільшення \ зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р.,тонн

1,130

5,563 1,130

Устинівський район

Ульяновський район

Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р.

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 2.5

№ п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналеж-ність

Валовий викид,т 2009 р. 2008 р.

Зменшення/збільшення/+

Олександрівське ЛВУМГ КС «Олександрівська»

Міністерство палива та енергетики

603,858

841,457

-237,6

Олександрівське ЛВУМГ КС «Кіровоградська»

Міністерство палива та енергетики

630,819

1174,092

-543,2

Кременчуцьке ЛВУМГ КС «Задніпровська»

Міністерство палива та енергетики

1123,729

1289,611

-165,8

ВАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат»

660,271

757,906

-97,6

ЗАТ «Креатив»

335,491

341,931

-6,4

ВАТ «Кіровоградолія»

Українські міжгалузеві об’єднання Українські міжгалузеві об’єднання Міністерство аграрної політики

410,800

608,222

-197,4

ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»

Підприємства України засновані фізичними особами

5946,965

2039,061

+3908,0

Причина зменшення/ збільшення Збільшення товарнотранспортної роботи Зменшення товарнотранспортної роботи Зменшення товарнотранспортної роботи Зменшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Впровадження заходів, щодо скорочення викидів Збільшення обсягів виробництва, перехід на інший вид палива

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.6

№ з/п

1 1.1. 1.2 2 3 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 4 4.1 5

5.1 6 7 8

9 10 10.1

12 13 14

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі:

Кількість підприємст в, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2008 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

562 47

18,175 0,465

127,9 103,5

32,341 9,903

0,364

93,1

8,477

0,1

173,9

25,230

3,732

166,4

177,758

0,479

7,9

228,750

0,08

30,0

80,285

Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Добування металевих руд Інші галузі добувної промисловості

2,817

159,7

165,760

0,660

87,1

660,271

2,157

214,4

134,853

Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра Текстильне виробництво

152

8,567

168,0

56,364

2,018

90,8

39,585

0,026

91,7

5,224

0,025

92,4

8,472

0,026

91,7

5,244

0,001

54,6

0,683

0,012

64,1

3,164

0,001

128,6

0,137

0,001

65,5

0,176

0,001

112,6

0,028

0,121

241,2

15,235

0,010

54,7

2,719

0,019

112,7

22,131

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги Лісове господарство та пов’язані з ним послуги Добувна промисловість Добування паливно-енергетичних корисних копалин Добування вугілля, пігніту і торфу

Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з хутра Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво паперової маси, паперу, картону та виробів з них Виробнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Хімічне виробництво Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Металургійне виробництво

5,979

287,3

498,285

5,947

291,5

2973,783

Виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво транспортних засобів та устаткування Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів Виробництво інших транспортних засобів Інші галузі промисловості Виробництво меблів; виробництво іншої продукції Оброблення відходів

0,031

78,1

3,185

0,073

36,9

4,602

0,040

161,2

5,044

0,002

84,0

0,526

0,0005

79,4

0,293

0,001

85,9

0,759

0,017

90,6

406,8

0,016

1537,7

4,037

0,001

39,0

0,315

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води Будівництво

0,285

89,2

13,997

0,265

85,9

13,997

0,416

74,5

11,890

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Діяльність наземного транспорту

0,430

103,9

4,389

0,001

7,0

0,103

2,865

72,8

40,364

2,562

71,1

94,918

0,001

321,3

0,141

0,046

251,9

4,686

Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління

0,706

83,7

29,442

Освіта

0,113

1,801

3,249

Охорона та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

0,541

178,7

21,649

0,005

364,9

1,342

15.1 16 16.1 16.2

16.3 16.4 16.5 16.6 17 18 19 19.1

20 21

22 22.1 22.2 23 24

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Контроль про стан забруднення атмосферного повітря по м. Кіровограду проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського центру з гідрометеорології відповідно постам по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, 15

діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю, сажа, розчинені сульфати, формальдегід. Лабораторія висилає проби повітря в Київський та Донецький центри з гідрометеорології, де проводять аналіз проб повітря по інгредієнтам: мідь, цинк, свинець, марганець, нікель, кадмій, залізо, хром, бенз/а/пирен. В 2009 році проведено 15075 спостережень по двом опорним та одному стаціонарному постах. Метеорологічні умови в м. Кіровограді спричиняли накопиченню шкідливих механічних та хімічних домішок в приземному шарі повітря. До найбільше розповсюджених видів промислового забруднення повітря відносяться: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, розчинені сульфати, оксид азоту, діосид азоту, сажа, формальдегід, бенз/а/пирен. Аналізуючи дані, можна зробити висновок, що рівень забруднення атмосфери міста пилом та формальдегідом перевищує величину середньої ГДК. Індекс забруднення атмосфери міста, розрахований по 5 пріоритетним домішкам: бенз/а/сирен, формальдегід, пил, сажа, дірксид азоту рівний – 4,6. В повітрі міста відмічався підвищений середній вміст пилу 1,5 ГДК. Середньорічна концентрація по формальдегіду перевищує ГДК (норма 0,003 мг/м. куб.) в 1,3 раза. Перевищення максимально разових концентрацій по діоксиду сірки, оксиду азоту, розчинених сульфатів, формальдегіду за контрольований період не спостерігалось. Підвищений вміст пилу в повітрі відмічено по всьому місті, вище на на опорних постах (ПСЗ-1). Вміст важких металів не перевищує ГДК. В 2009 році в повітрі по м. Кіровограду вміст пилу, діоксиду сірки, формальдегіду, діоксиду азоту, оксиду азоту, розчинених сульфатів, без/а/пирену залишився на рівні 2008 року. Вміст оксиду вуглецю зменшився. Вміст сажі збільшився. За остані 5 років намітелась тенденція зниження забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом сірки, сажі, оксидом вуглецю, бенз/а/пиреном,важкими металами (міддю, свинцем, марганцем, кадмієм). Вміст оксиду азоту, діоксиду азоту, розчинених сульфатів стабілізувався. Вміст формальдегіду, та деяких важких металів (заліза, хрому) збільшився. Випадків ВЗ та ЕВЗ в атмосферному повітрі на контрольованій території не спостерігалось. Випадків на наявність концентрацій визначуваних інгредієнтів рівних та більше 5 ГДК в м. Кіровограді не спостерігалось. Контроль за станом атмосфери в м. Олександрії здійснюється на одному опорному пункті ПСЗ-6. В огляд включені дані 4134 спостережень по одному опорному посту виконаних ЛСЗА Кіровоградського центру з гідрометеорології. Спостереження проводились по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, розчинені сільфати, діоксид азоту, сажа. Метеорологічні умови в м. Олександрії спричиняли накопиченню шкідливих мехіначних та хімічних домішок в приземному шарі повітря. Рівень забруднення атмосфери міста пилом перевищує величину середньої ГДК. Індекс забруднення атмосфери міста, розрахованих по 4 пріоритетним домішкам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, сажа рівний 3,43. За остані 5 років намітилась тенденція зниження забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки. Вміст діоксиду азоту, розчинених сульфатів та сажі стабілізувався. Вміст пилу 16

збільшився. Середньорічні концентрації інших інгредієнтів не перевищували ГДК. 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. На території Кіровоградської області відсутні нафто-газові хімічні та металургійні підприємства, які у процесі виробничої діяльності використовують холодильне обладнання. Відсутні також і підприємства, які для виробництва товарів і продукції в технологічних процесах застосовують озоноруйнівні речовини. На підприємствах по переробці та зберіганню продуктів харчування області в основному використовуються аміачні холодильні установки. У торгівельних закладах переважно експлуатується холодильне обладнання, що містить до 5 кг озоноруйнівних речовин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року №1123 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та обсягів квот у 2009 році» протягом 2009 року було видано 34 листа-роз’яснення про те, що товари не містять озоноруйнівні речовини. 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природний газ. Протягом 2009 року на ТОВ «Заваллівський графіт» встановлено аспіраційні системи, що дасть можливість зменшити викиди на 7,89 т/рік. На ВАТ «Олександрійський хлібзавод» обладнано станки індивідуальною системою очистки, за рахунок чого зменшено викиди забруднюючих речовин на 0,35 т/рік. Налагоджено систему очищення на ВАТ «Маловисківське хлібоприймальне підприємство», проведено заміну пальникових пристроїв на Філії «Бобринецький райавтодор», з метою регулювання процесу згорання палива. Значний вплив на формування екологічної ситуації області мають такі підприємства: ВАТ «Кіровоградолія», ЗАТ «Креатив», КС “Олександрівська” та КС “Кіровоградська” ДК “Укртрансгаз”, відповідно, Олександрівського та Компаніївського, КС “Задніпровська” ДК “Укртрансгаз” Світловодського району, ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” Голованівського районів, які були основними забруднювачами повітря в 2009 р.

Основні забруднювачі атмосферного повітря

ЗАТ «Креатив» м. Кіровоград

Основні забруднювачі атмосферного повітря

ВАТ “Кировоградолія” ЕКОЛОГОНЕБЕЗПЕЧНІ ОБ`ЄКТИ

Злив шлаку ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат ” 19

Випуск металу с РТП-3 ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат ”

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання. Збільшення антропогенних викидів парникових газів призводить до зміни клімату, яке загрожує майбутньому людства. Глобальна зміна клімату пов’язана із серйозними ризиками як для України, так і для всього світу вцілому. Ці ризики можна умовно поділити на три категорії: природні, економічні та соціально-політичні. До природних ризиків належать: - переміщення кліматичних зон, нестабільність погоди (велика амплітуда коливань температур за короткі проміжки часу) і загальна зміна середовища життя живих організмів; - зменшення біорізноманіття на планеті; - погіршення здоров’я живих організмів, а також людей; - підвищення процесів мутагенезу у всіх істот, насамперед в організмах бактерій,, грибів, вірусів; - затоплення великих ділянок суходолу; - виникнення пустель; - нестача питної води на певних територіях в Україні; - збільшення кількості стихійних лих. Економічні ризики: - незворотня втрата певних природних ресурсів (водних, лісових, земельних) або значного їх зменшення; - зміни територіальної структури економіки, зумовленої, зокрема, затопленням територій, нестачею питної води, частими повенями й іншими природними лихами; - збільшення витрат із державного бюджету ( на ліквідацію наслідків природних лих, збільшення кількості непрацездатного населення, дотації сільському господарству тощо). До соціально-політичних ризиків можна віднести: - міграцію та гуманітарні проблеми, зумовлені збільшенням обсягів і темпів зростання міграції; - нестачу та подорожчання продуктів харчування, що насамперед відчують найбідніші верстви населення; - соціальні наслідки стихійних лих. До заходів у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання, насамперед, можна віднести: - ефективніше використання різних видів ресурсів у промисловості та комунальному господарстві; - розвиток відновлювальних джерел енергії (зокрема, використання енергії вітру і сонця, розвиток гідроенергетики, використання біомаси і біогазу); - розвиток екологічно безпечного транспорту.

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. В основі національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції парникових газів лежить підготовка щорічних інвентаризацій викидів та поглинання парникових газів і розробка національних повідомлень про зміни клімату. В Україні національні інвентаризації викидів парникових газів розроблювалися чотири рази. Перші дві інвентаризації було здійснено за активної участі Інституту загальної енергетики НАН України. Для останньої інвентаризації було проведено певну діяльність із забезпечення якості. Її результати оприлюднено на веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища для розгляду і рецензування експертами і громадськістю. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату. Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у їх вирішені стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Наступним кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: - визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розробити програму участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу – проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов’язаної із питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в царині зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі. 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ. 4.1. ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ. Кіровоградська область розташована в центральній частині України в міжріччі Дніпра та Південного Бугу в південній частині Придніпровської височини. Область займає площу 24588 км2, що становить 4,07% від всієї території України. Кіровоградська область межує з Черкаською областю на півночі, на сході межує з Полтавською, на південному сході з Дніпропетровською областю, на півдні з Миколаївською та Одеською областями, на заході з Вінницькою областю.

Чисельність населення складає 1,067 млн. осіб, з них міське населення - 631,7 тис. осіб (59,2% від загальної кількості населення). Щільність населення на 1 км 2 складає 43,4 особи. Більша частина області (63 %) розміщена в межах басейну річки Південний Буг, інша (37 %) – в басейні річки Дніпра. Площі, зайняті водними об’єктами складають 76144 га, або 3,1 % території. Характеристика річок Таблиця 4.1

Газо-

Нафто-

Аміако-

Продукто-

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об’єкт

Кількість гребель (водосховищ)

Назва річки

Протяжність по Кількість території населених регіону, км пунктів вздовж берегової смуги

Дніпро

Південний Буг

Усього:

107

Велика Вись

166

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

Великі річки 4

Середні річки 16

Висунь

Інгул

175

Інгулець

176

Синюха

Тясмин

Чорний Ташлик

Ятрань

Усього:

776

117

185

311

Усього: 438 шт. Всього по всіх річках в регіоні:

4649 5532

Малі річки 605 698

Водні ресурси області представлені 438 річками загальною довжиною 5558 км, мають середній багаторічний стік 1110 млн. м3, маловодного року 240 млн. м3. Запаси підземних вод в області складають 146,66 млн. м3, затверджені в ДКЗ - 52,35 млн. м3 . Транзит вод р. Дніпро та р. Південний Буг із суміжних областей 48,61 км3/рік. Сумарна водозабезпеченість на 1 жителя області значно більша у порівнянні з показниками в цілому по країні, що пояснюється транзитним стоком рік Дніпра та Південного Бугу, вода яких практично не використовується в народному господарстві області, так як вона значно віддалена від промислових центрів. 23

Річковий стік регулюється 85 водосховищами загальним корисним об’ємом 264,240 млн. м3, площею водного дзеркала 9,501 тис га, із яких 5 знаходиться на балансі організацій облводгоспу та 2717 ставками загальним об’ємом 191,06 тис. м 3, площею водного дзеркала 17,392 тис. га. В 2009 році з природних водних джерел області забрано 111,3 млн. м3 води, при цьому забір підземних вод склав 32,70 млн.м3. Використано прісної води в об’ємі 42,70 млн.м3, у тому числі на господарсько-побутові потреби – 22,42 млн.м3, виробничі – 14,10 млн.м3, сільськогосподарське водопостачання – 3,844 млн.м3, зрошення – 2,334 млн.м3. Враховуючи беззаперечний факт, що якість дніпровської води, яку використовують для водоспоживання жителі Кіровоградської області катастрофічно погіршується, необхідно приділяти більше уваги збереженню кількісного і якісного складу підземних вод. Для вирішення питання покращення водозабезпечення міста Кіровограда необхідно збільшувати використання підземних вод, які природно мають підвищений вміст заліза. Проблемним питанням, яке потребує вирішення є будівництво станції знезалізнення, вартість якої складає близько 2,4 млн. грн. Водні об’єкти Таблиця 4.2 Одиниця виміру Кількість Усього у тому числі: місцевого значення

од.

Примітка

2802

од.

з них передано в оренду водних об`єктів загального загальнодержавного значення частинчастин) з них передано в оренду ставків

од.

2802

од.

1237

Основні показники та їх використання Таблиця 4.3 (млн. м ) 3

Показники Забрано води з природних водних об'єктів всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної

2000 152,3

2005 115,8

2006 116,2

2007 111,8

2008 2009 143,2 111,3

86,78

53,09

45,43

44,44

46,19 42,70

22,60 49,82 9,692 0,540 20,75 102,5

18,97 26,48 4,22 18,46 67,1

15,64 24,29 3,65 19,68 65,19

15,07 23,68 2,987 19,63 62,92

17,79 23,33 1,314 3,742 13,41 63,73

89,68

56,97

57,3

56,96

58,26 51,40

64,31 0,022 11,18 14,27 46,29

25,65 0,086 22,08 9,24 97,41

21,49 0,113 28,39 7,42 114,5

28,95 0,386 18,61 9,3 119,1

30,41 0,081 17,74 10,11 123,0

14,10 22,42 2,334 3,844 13,01 57,61

32,91 0,078 8,786 9,70 82,66

води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

67,20

83,7

87,98

88,76

87,28 85,29

195,2

184,1

164,8

83,15

104,1 106,3

Забір, використання та відведення води Таблиця 4.4. (млн. м ) 3

Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Кіровоградська обл. р. Дніпро р. Інгулець р. Березівка р. Омельник р. Тясмин р. Півд. Буг р. Сухоклея р. Сугоклея р. Грузька р. Чорний Ташлик р. Плетений Ташлик р. Ятрань р. Малая Вись

111,3 86,86 15,13 0,267 0,070

42,70 29,44 3,257 0,262 0,062 13,26 0,425 0,003 0,799 1,197 0,066 0,098 0,320

24,44

0,467 0,013 2,667 1,624 0,256 0,106

1,220

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 51,40 32,91 21,97 10,14 11,90 9,69 0,735 0,710 0,017 0,017 0,022 0,022 29,42 22,78 0,038 0,038 0,068 0,057 2,093 0,294 0,450 0,308 0,201 0,133 0,029 0,028 1,006 0,058

Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води

Види економічної діяльності

Усього по області у тому числі: промисловість . сільське господарство Житлово-комунальне господарство

господарство 4.2.1. Скидання

2007 р. млн. м3 на у %до рік спожитої свіжої води

Таблиця 4.5 2008 р. 2009 р. млн. м3 на рік у %до млн. м3 на у % до спожитої рік спожитої свіжої води свіжої води

119,1

88,76

123,0

87,28

82,66

85,29

92,72 0,04 3,31

95,50 34,1

117,2 0,044 5,671

94,61 34,49

77,16 0,044 5,210

94,32 36,37

4.2. Забруднення поверхневих вод. забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.

Обсяги скиду стічних вод значно нижчі ніж потужність очисних споруд, що призводить до низької ефективності роботи очисних споруд, в тому числі локальних на підприємствах, що є основною причиною забруднення поверхневих вод. Станом на 1 січня 2010 року в Кіровоградській області 54 підприємства, мають скиди зворотних вод. В порівнянні з 2008 роком загальна кількість скиду забруднених вод збільшилась на 2,5 млн. м3 і становить 32,91 млн. м3. 25

Проектна потужність очисних споруд в області складає 106,3 млн. м3. Потужність очисних споруд перевищує обсяг стоків, які надходять на очищення, їх завантаженість становить від 20% до 60 % . В області налічується 45 каналізацій та 9 окремих каналізаційних мереж. Каналізаціями забезпечені 11 міст або 91,7% загальної кількості, 17 селищ міського типу або 65,75% та 10 сільських населених пунктів або 1 %. Одиночна протяжність головних колекторів на кінець 2007 року становила 353,7 км, з них 25% ветхих та аварійних, вуличної каналізаційної мережі – 428,7 км (40,7%), внутрішньо квартальної і внутрішньо дворової мережі – 320,9 км (41,8%). Технічний стан практично всіх каналізаційних очисних споруд потребує їх модернізації або реконструкції. Споруди фізично зношені і не виконують своїх технологічних функцій. Як показує статзвітність очисні споруди 54 підприємств працюють неефективно, з порушенням технологічного режиму очистки. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Назва водокористувачазабруднювача

Знамянське міське виробниче управління водоканалізаційного господарства

2007 р.

2008 р.

об'єм обсяг скидання забруднюзворотних ючих вод, млн. м3 речовин, т

р. Інгулець басейн р. Дніпро 0,520 418,2 0,526

Таблиця 4.6 2009 р. об'єм обсяг скидання забруднюзворотних ючих вод, млн. м3 речовин, т

452,0

0,492

411,4

р. Інгул басейн р. Південний Буг ТОВ "Водне господарство" м. Кіровоград (КП ”Кіровоградське водопровідно каналізаційне господарство” Кіровоградської міської ради)

19,234

14883,515

19,02

8225,913

17,95

16362,01

Інгульська шахта Схід ГЗК

3,5135

11016,880

3,361

5206,5

3,403

11058,23

95,318

17,19

ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат"

р. Південний Буг 0,701 696,832

*у зв’язку із зменшенням обсягів виробництва підприємств на 50% ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” з 2 кварталу 2008 року припинив скидати в р. П.БУГ господарсько – побутові та виробничі стічні води, задіявши їх в оборотній системі водопостачання за рахунок коштів підприємства.

Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 4.7

2007 рік

Скидання забруднюючих речовин по регіону

2008 рік

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 2

Скинуто забруднюючих речовин, усього

37,58

Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

0,040

2009 рік

% до загального обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 4

% до загаль-ного обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 6

40,66

36,05

0,11

0,042

0,12

0,044

0,13

Примітка:

підприємства-забруднювачі скидають недостатньо очищені зворотні води з перевищенням допустимих концентрацій, а перевищення лімітів забруднюючих речовин у зворотних водах незначні.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.8 (млн. м ) 3

Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забрудне них 16,71 12,78 0,000 11,61 0,409 9,06

побутовопитні потреби

виробничі потреби

1,298 0,002 0,744

1,035 0,002 0,006

0,405 -

0,398 -

0,219 -

0,076 -

0,025 -

28,69

24,96

7,088

24,24

19,34

0,488

6,369 1,657 -

3,720 1,348 -

0,001 1,090 -

42,70

32,21

8,836

51,40

32,91

9,70

4.3. Якість поверхневих вод. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Ріка Інгул Моніторинг поверхневих вод р. Інгул та її приток, що протікають через м.Кіровоград, Новгородківський та Устинівський райони, здійснюється по 9 створах. Створ в верхів’ях Інгула (с.Лелеківка) являється самим чистим створом ріки, якість води по всіх контролюємих показниках відповідає нормативам водойм 27

господарсько-побутової категорії. Місто Кіровоград розташовано нижче за течією і залишається основним забруднювачем р. Інгул в межах області. Найбільшими водокористувачами, які скидають зворотні води в річку, являються ДП "Теплоенергоцентраль", КП "Кіровоградське ВКГ", Інгульська шахта. За останні роки на Інгульській шахті виявлена диспропорція між проектною потужністю очисних споруд фізико-хімічної очистки шахтних вод та виробничими об’ємами скидів, в результаті чого шахтні води проходять недостатню очистку. В створі нижче скиду шахтних вод періодично фіксується забруднення нітритами, завислими речовинами та сульфатами. На кордоні з Миколаївською областю за рахунок самоочищення водойми та завдяки відсутності скидів зворотних вод вміст біогенних елементів та органічних речовин виходить на рівень нормованих і порівняно з попереднім роком не змінився. Ріка Інгулець Ріка Інгулець задовольняє потреби водокористувачів Олександрійського, Петровського та Знам’янського районів. Моніторинг поверхневих вод проводився по 8 створах. Санітарний стан ріки залишається стабільним, результати проведених вимірювань свідчать, що показники якості води відповідають нормативам для водойм господарсько-питного призначення. В створі № 1 вище міста Олександрії в межах Олександрійського (Войнівського) водосховища стан ріки по основних гідрохімічних показниках стабільний, в літній період фіксується підвищений вміст нітритів та завислих речовин, що пов’язано з цвітінням водойм. В створі № 3 нижче скиду очисних споруд КП "Олександрія-водоканал" стан ріки погіршується. Періодично фіксуються підвищені рівні біогенних речовин, нітритів, заліза, що пов’язано з нестабільною роботою очисних споруд каналізації. В межах Петровського району стан ріки характеризується як задовільний та стабільний і порівняно з минулим роком не погіршився. На кордоні з Дніпропетровською областю відмічена підвищена мінералізація води, що характерно для водойм степової зони. Ріка Південний Буг Ріка Південний Буг належить до великих рік України. В Кіровоградській області зі своїми притоками Синюхою, Ятранню, Ташличкою, Помічною, Доброю, Чорним і Сухим Ташликом, Малою і Великою Виссю, Грузькою, Кільтенню, Кайнарою протікає по території Гайворонського, Голованівського, Новоархангельського, Вільшанського, Добровеличківського, Новоукраїнського районів. Басейн ріки розташований в лісостеповій та степовій зонах. Моніторинг поверхневих вод басейну ріки проводився по 11 створах. Характеристика екологічного стану ріки та її приток задовільна. Спостереження у створах № 5, 6, 7 на кордонах з Черкаською та Миколаївською областями дозволяють стверджувати, що Синюха є найбільш чистою річкою області. Відсутні скиди промислових підприємств, немає негативного антропогенного навантаження на водойму. Спостерігаються лише сезонні коливання БСК, що пов’язано із зміною температури повітря. 28

Якість поверхневих вод р. Ятрань (контрольні створи № 8, 9) в межах ГДК, кисневий режим задовільний. В створах № 10, 11 річки Чорний Ташлик та Помічнянського водосховища природні води характеризуються підвищеною мінералізацією. Це притаманно для річок степової зони. Ріка Дніпро Територія Світловодського і Онуфрієвського районів приєднані до акваторії Кременчуцького та Дніпроджержинського водосховищ на Дніпрі. Найбільший водозабір розташований на Кременчуцькому водосховищі і являється джерелом водопостачання кількох міст області. На водосховищі встановлено 5 створів спостережень. Стан ріки в порівнянні з минулим роком не погіршився. Показники якості води в межах ГДК для водойм рибогосподарської категорії, крім заліза та органічних речовин, збільшення вмісту яких спостерігається в літній період. Підвищення температури повітря і води, зниження вмісту розчиненого кисню, цвітіння водойми погіршує якість води. Але такі явища короткочасні і вже в вересні місяці стан водосховищ задовільний. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. Протягом 2009 року спалахи інфекційних захворювань пов’язаних з вживанням питної води в області не реєструвались. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод. Лабораторією відділу радіаційної гігієни Кіровоградської обл.. СЕС проводиться поквартальний моніторинг води річок Дніпро та Південний Буг на вміст радіонуклідів Cs-137 та Sr-90. 4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році профінансовано виконання заходів по «Реконструкції очисних споруд обласної туберкульозної лікарні в с. Івано-Благодатне Кіровоградського району» в обсязі 1 млн. 413 тис. грн. та реконструкція каналізаційних очисних мереж в м. Бобринець. Також за рахунок обласного фонду проводилася реконструкція очисних споруд в м. Новомиргороді Новомиргородського району. Кіровоградським облводгоспом у 2008 році порушувалося клопотання перед управлінням Мінприроди про припинення дії дозволу на водокористування уранодобувному підприємству ДП «СхідГЗК Інгульська шахта», яким на протязі більше 10 років здійснювався скид забруднених вод в р. Інгул. В результаті прийнятих мір зазначеним підприємством в кінці 2008 року та у першому півріччі 2009 року проведено ряд заходів по покращенню роботи установки очистки 29

шахтних вод (УОШВ) Інгульської шахти. Вартість заходів склала 1,227 млн. грн. Виконання робіт по модернізації установки очистки шахтних вод дозволило зменшити концентрації задруднених речовин у зворотних водах по таких інградієнтах, як завислі речовини, азот амонійний та сульфати. Однією із умов подовження дії дозволу на спеціальне водокористування було також будівництво нової установки очистки шахтних вод Інгульської шахти. На даний час на замовлення «ДП СхідГЗК» вже виконано проект, який проходить державну комплексну інвестиційну експертизу. Вартість проектних робіт склала 280 тис. грн.. Вартість будівництва установки очистки шахтних вод складе 30,0 млн. грн. В 2009 році розпочато будівництво каналізаційної мережі та очисних споруд міста Ульяновка. Завершується будівництво очисних споруд каналізації типу «Джерело» обласної бальнеологічної лікарні в. Знам’янка та каналізаційних мереж м. Мала Виска.

ВОДНІ РЕСУРСИ

ТОВ “Водне господарство” м. Кіровоград

Річка Грузка. Кіровоградський район.

Річка Інгул в м. Кіровограді.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Формування національної екомережі носить новаторський характер на території не тільки України, а й інших європейських країн. Першим кроком нашої держави на цьому шляху стало прийняття в 2000 році Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000– 2015 роки”, наступним етапом, направленим на створення законодавчих засад розбудови екомережі України, є прийняття у 2004 році Закону України “Про екологічну мережу України”. Сьогодні неможливо ігнорувати такі об'єктивні чинники, як вичерпаність природних ресурсів, вразливість навколишнього середовища, екологічну стійкість та ресурсно-екологічну місткість довкілля, межі його екологічної опірності до негативних антропогенних дій. Ці фактори потребують всебічного врахування в господарській діяльності. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, рішенням сесії обласної ради від 24 січня 2003 року №141 затверджена обласна програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки. Проектована регіональна схема національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області є наступним етапом у виконанні Обласної програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки. При проектуванні регiонaльної схеми національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області були використані наступні види територіальних елементів: - регіональний центр бiологiчного рiзноманiття - територiї, що складаються з окремих екосистем, групи суміжних екосистем, місць існування чи бiотопiв, ландшафтів, які виділяються на загальному тлі регiона за своєю бiологiчною чи ландшафтною рiзноманiтнiстю; - екологічний коридор - суцiльнi чи розiрванi (архiпелагоподiбнi) лiнiйно витягнутi структури, котрі забезпечують розселення, мiграцiю особин різних видів та обман генетичною iнформацiєю між регіональними центрами бiологiчного рiзноманiття; - буферні зони - території, які призначені для захисту елементів екомережі від зовнiшнiх впливів природного чи антропогенного походження; - зони потенційної ренатуралiзацiї - територii, які потенційно можуть бути включені до екомережі, тобто перетворені у регiональнi центри бiорiзноманiття чи екокоридори. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га. Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні

2000 243,2 94,3

2005 251,8 96,0

2007 251,2 96,7

2008 251,4 96,9

Таблиця 5.1. 2009 252,0 97,1

ставки) разом: Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

74,7 19,6 0,1

75,8 20,2 0,1 0,1

76,2 20,5 0,1 0,1

76,2 20,7 0,1 0,1

76,3 20,8 0,2

0,1

179,2

181,3

182,0

182,6

183,0

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових З метою збереження природного різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, котрі нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію ландшафтів, а також розширення мережі природно-заповідного фонду області у 2009 році рішеннями обласної ради створено 5 ландшафтних заказників місцевого значення загальною площею 6742,0 га, чим збільшено показник заповідності області із 1,2 % до 1,5 %, а саме: в Ульяновському районі – 1 територія площею 30,0 га; в Устинівському районі – 1 територія площею 17,0 га; у м. Кіровограді – 1 територія площею 30,0 га; у Голованівському районі – 1 територія площею 3717,0 га; у Новоархангельському районі – 1 територія площею 2948,0 га. З метою охорони та збереження водно-болотних угідь рішенням Кіровоградської обласної ради від 25 вересня 2009 року № 765 погоджено створення в Світловодському районі іхтіологічного заказника загальнодержавного значення “Цибульницька затока” загальною площею 1200,0 га. Матеріали до проекту створення іхтіологічного заказника направлено до Державної служби заповідної справи для підготовки проекту Указу Президента України. Складові структурних елементів екологічної мережі

2458,8

592,9

29,1

25,3

10,5

58,3

23,3

181,3

0,8

12,9

251,8

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Рекреаційні території

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі водного фонду

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Землі під консервацією

Кіровоградська область

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Загальна площа, тис. га

№ з/п

Загальна площа екомережі, тис. га

Таблиця 5.2.

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Територія Кіровоградської області характеризується значним рівнем антропогенної трансформації, яка є наслідком тривалого різнобічного та високо інтенсивного використання природних ресурсів з часу її заселення і до наших днів. Завдяки цьому на території області історично сформувався певний тип ландшафту, котрий представлений відповідним складом природних, напівприродних та штучних екосистем. Природні ландшафти і близькі до них за сучасним станом території та об'єкти складають близько чверті від загальної площі області, у найменшій мірі антропогенної трансформації зазнали землі зайняті лісами, водами, болотами, чагарниками, луками, степовим різнотрав’ям тощо, і вони мають скласти основу для формування національної екологічної мережі на теренах області. На даний час найбільш захищеними є природні комплекси в межах природно-заповідного фонду. Докорінно змінити стан справ на краще можливо шляхом значного розширення площі земель не лише з природним, напівприродним станом, але й переважно завдяки залученню до складу національної екологічної мережі земель, які внаслідок тривалої експлуатації зазнали значних деструктивних процесів деградації, забруднення тощо. Більшість з них вимагає термінового вилучення з інтенсивного сільськогосподарського і промислового використання та ренатуралізації шляхом залуження, заліснення, обводнення та інших видів консервації. Однією з найбільш несприятливих для забезпечення структурнофункціональних зв'язків, притаманних живій природі на території області є значний рівень її розораності, який перевищує 70%. Це значною мірою погіршує умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природним і близьким до нього станом ландшафту, що значно ускладнює, а нерідко взагалі унеможливлює перебіг процесів біоценотичного і генетичного обміну між популяціями різних видів рослин і тварин, призводить до зниження їх чисельності і переходу до стану рідкісних і зникаючих. Вирішення цих та багатьох інших проблем великою мірою залежить від успішності реалізації Обласної програми формування національної екологічної мережі в кіровоградській області на 2003-2015 роки. 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів Генетично модифікований організм, живий змінений організм (ГМО) - будьякий організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах. Біологічна безпека - стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини. Під біобезпекою щодо генетично модифікованих організмів розуміють стан захищеності, що досягається за допомогою використання системи заходів, які спрямовані на запобігання або зниження до безпечного рівня можливих шкідливих впливів генетично модифікованих організмів на здоров’я людини та на навколишнє 35

середовище. Ефективна система біобезпеки в разі використання ГМО як запорука мінімізації потенційних ризиків. Система біобезпеки має включати також і ефективну адміністративну систему, що керується в своїй діяльності відповідною законодавчою базою. В Україні на сьогодні існує така законодавча база для створення та функціонування системи біобезпеки: “Закон України “Про державну систему біобезпеки під час створення, випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів, № 1103-V від 31.05.2007 р. “Закон України “Про охорону прав на сорти рослин”, № 3116-XII, редакція від 29.11.2006 р. “Закон України “Про захист прав споживачів”, №1023-12, редакція від 13.01.2006 р. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу. Охорона, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про рослинний світ” Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, дотримуються таких основних вимог: збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об’єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин i природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об’єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників i хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об’єктів рослинного світу; регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин i використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення. Вказані вимоги враховуються під час розробки проектів законодавчих актів, регіональних програм та здійснення заходів з охорони, використання та відтворення рослинного світу. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3 Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека 2005 2007

2000 Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

2008

2009

5.2.1. Лісові ресурси Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.4.

№ з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 -

5 -

тис. га

119,3

тис. га

га

тис. га

102,8

7,2

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.5.

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 375

2005 831,7

2007 1745,3

2008 1775,0

2009 2661,0

650

53,5

1921,0

0,8

Пожежі на території Кіровоградської області Таблиця 5.6.

№

2 3

5 6

Підприємства

ДП “Голованівський лісгосп” ДП “Долинський лісгосп” ДП “Компаніївський лісгосп” ДП “Олександрівськи й лісгосп” ДП “Оникіївський лісгосп” ДП “Онуфріївський лісгосп” ДП “Світловодський лісгосп” ДП “Чорноліський лісгосп”

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га Площа на 1 випадок, га Лісові землі Нелісов Звітний Попере і землі рік, га дній рік, в т.ч. га всього верхов ими

Завдані збитки, тис всього

в т.ч. побічні **

0,2

0,3

1,3

0,43

0,20

0,2

12,1

0,5

0,25

8,7

1,1

0,37

0,23

18,7

0,58

0,10

12,3

1,9

0,48

0,2

0,45

ДСДЛЦ “Веселі Боковеньки” ВСЬОГО

0,1

35,5

0,1 0,45

0,52

0,26

0,1

24,7

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році

ДП “Голованівський лісгосп” ДП “Долинський лісгосп” ДП “Компаніївський лісгосп” ДП “Олександрівський лісгосп” ДП “Оникіївський лісгосп” ДП “Онуфріївський лісгосп” ДП “Світловодський лісгосп” ДП “Чорноліський лісгосп” ВСЬОГО

фактично зрубано, га/тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

хвойні розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

Лісогосподарське підприємство

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. М3

Таблиця 5.7.

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні

5,49

5,95

0,0

5,49

5,95

0,0

0,47 1,77

0,49 1,30

0,0 0,0

0,47 1,77

0,49 1,30

0,0 0,0

5,6

6,2

0,0

5,6

6,2

0,0

18,20 3,16

18,28 3,16

0,0 0,0

18,20 3,16

18,28 3,16

0,0 0,0

3,08

3,10

0,0

2,69

2,97

0,39

0,13

1,84

1,75

0,0

1,84

1,75

0,0

39,61

40,23

0,0

36,22

40,10

0,39

0,13

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів Спеціальне використання природних ресурсів - це таке використання, яке здійснюється юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів чи продуктів їх переробки з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Динаміка заготівлі лікарської сировини Таблиця 5.8. Рік

Вид рослини Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава)

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлені -

2000

2005

Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист)

4,0 20,0 20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 20,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 10,0 0,5 17,0 10,0 5,0 32,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 76,0 1,0 80,0

2007

Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист)

24,0 15,0 8,0 1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 -

2008

Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця

2009

Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки)

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території Кіровоградської області із червонокнижних рослин найбільш питому вагу у складі фітоценозу займають такі трави як конюшина гірська, цмин пісковий, парило звичайне, горицвіт весняний, деревій, цикорій, материнка звичайна, козельці українські. Останні відносяться до судинних рослин, які занесені до Європейського Червоного списку, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Також виявлена велика популяція червонокнижних рослин таких як: – ковиль волосистий, касатик понтійський та астрагал шерстистоквітковий. Останній також занесений до Європейського червоного списку. Крім того виявлені цінні та малопоширені види – ауоніс весінній, астрагал безстрілковий, гоніолимон татарський, аурінія скельна. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів. Створення на територіях де вони зростають заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Систематичної розробки щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. Створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах. Розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері та за рахунок здійснення інших заходів.

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Район Бобринець кий район

Бобринець кий район

-//-

Онуфріївс ький район Долинськ ий район

Добровел ичківськи й район

Знам’янсь кий район Онуфріївс ький район Новгород

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз. 29

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Шумок“-2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Геологічна пам’ятка природи місцевого значення ”Слони“- 3: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник “Мюдівська балка” - 8: Конюшина гірська Цмин пісковий Парило звичайне Горицвіт весняний Деревій Цикорій Материнка звичайна Козельці українські Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Загальнозоологічний заказник місцевого значення ”Деріївський“ – 1: Зозулинець болотний (orchis palustris jacq) Загально зоологічний заказник місцевого значення ”Братолюбівська балка“ – 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Червоні скелі” 5: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis) Заповідне урочище “Бочки” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шеметів ліс” -1: Рястка Буше (ornithogalum boucheanum) Заповідне урочище “Терник” -2: 43

Таблиця 5.9. Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

ківський район Кіровогра дський район Знам’янсь кий район

Долинськ ий район

Бобринець кий район Новомирг ородський район Бобринець кий район Бобринець кий район

Вільшансь кий район

Добровел ичківськи й район Знам’янсь кий район

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Сарганівський ліс” -1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Чорноліський“ - 7: Цибуля ведмежа (allium ursinum) В’язіль стрункий (coronilla elegans) Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine) Бруслина карликова (euonymus nana) Гніздівка звичайна (neottia nidus-avis) Любка дволиста (platanthera bifolia) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник місцевого значення ”Балка Новоалександрівська“ - 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Балка Куца” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Коручка морозниковидна (epipactis hellebornie) Заповідне урочище“Антоновичські горби” -5: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) 44

Знам’янсь кий район Знам’янсь кий район

-//-

Кіровогра дський район Кіровогра дський район Кіровогра дській район Компаніїв ський район Компаніїв ський район

Компаніїв ський район Компаніїв ський район

-//-

Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Ботанічний заказник “Антоновичська балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Болото Чорний ліс” -2: Глечики жовті Латаття біле Ботанічна пам’ятка природи “Ковилові горби під Поповим” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила пухнатолиста (Stipa dasyphylla) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Ботанічна пам’ятка природи “Кудинове” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Польовий садок” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Польський ліс”1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Новомихайлівський” -1: Підсніжник білосніжний Заповідне урочище “Кіліповське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Розлитий камінь” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Тюльпан гранітний (tulipa graniticola) Ландшафтний заказник “Долинівсько-Покровський” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Кам’яна балка” 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Загальнозоологічний заказник 45

“Гнила балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) -//Маловискі вський район

Маловискі вський район Маловискі вський район Новгород ківський район

Новоарха нгельськи й район

Новомирг ородський район

Новомирг ородський район Новомирг ородський та Маловискі вський райони Новоукраї нський район

Новоукраї

Ботанічна пам’ятка природи “Тернова балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Геологічна пам’ятка природи “Каскади” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Оман високий” -1: Оман високий Ботанічний заказник “Плетений Ташлик” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Шурхи” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Півники понтичні (Iris pontica) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Когутівка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine) Ботанічний заказник “Балка Троянівська” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Матвіїв яр” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Карпенків край” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata)

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Войнівський” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Комплексна пам’ятка природи 46

нський район Новоукраї нський район Олександр івський район

-//-//-

-//-

Олександр ійський район

Онуфріївс ький район

“Ташлицькі скелі” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ентомологічний заказник “Явдокимівський” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Миколаївський” -3: Лілія лісова (Lilium martagon) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Ландшафтний заказник “Чагар” -1: Сон лучний Ботанічна пам’ятка природи “Степові кургани” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Розумівська балка”: Конюшина степова Ботанічний заказник “Брате6ерські яри” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Жовтий льон” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шавлієва балка3”: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Велика і мала скелі” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лікарівський” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Бузове” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ковила Граффа (tylipa grafiana) Ландшафтний заказник “Суховершок” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) 47

-//-

Петрівськ ий район

Світловод ський район Світловод ський район Світловод ський район

Світловод ський район -//-

Устинівсь кий район

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Заповідне урочище “Солдатське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Заповідне урочище “Литкевич” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Майгорове” -2: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Рястка Буше (ornithogalum boucheanum) Ландшафтний заказник “Недагарський” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Ясинуватка” -1: Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Ландшафтний заказник “Лозуватське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Власівська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Бабеньківське” 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Цюпина балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Острів лисячий” -1: Ковила Дніпровська Заповідне урочище “Барвінкова і тюльпанови гори” -4: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Шафран сітчастий (crocus reticulatus) Загальнозоологічний заказник “Поселення Сиворакші ” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Степовий горб” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Роза” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) 48

Устинівсь кий район

-//-

-//Світловод ський район -//-

Петрівськ ий район Устинівсь кий район

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “ГанноЛеонтовицька” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Селіванівське” 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Солоноозерне” 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Садківський степ” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Загально зоологічний заказник загальнодержавного значення ”Полозова балка“ – 4: Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Півники понтичні (Iris pontica) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Монастирище” -7: Рябчик російський (fritillaria ruthenica) Гімносперміум одеський (gymnospermium odessanum) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Інгульські крутосхили” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Таркальне” -1: Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis) Ландшафтний заказник місцевого значення “Кінські острови” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Комплексана пам’ятка природи місцевого значення “Острів Обеліск” - 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Сальвінія плаваюча (salvinia natans) Заповідне урочище “Питомник” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічна пам’ятка природи “Ковалівська” -2: 49

Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)

5.2.4. Адвентивні види рослин Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Таблиця 5.10. Географо -генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська

Східноєвропейськоазіатська

Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

5.2.5. Стан зелених насаджень України Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.11. Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 -

2005 1,8 2236,5

Рік 2007 2,3 2238,2

2008 5,9 1535,5

2009 3,55 1525,9

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Кіровоградщина знаходиться в центрі України, проте, її природа, рослинний та тваринний світ протягом тривалого часу не були достатньо досліджені та описані. Рослинний і тваринний світ регіону, не зважаючи на вплив людини на нього, є і нині цікавим та різноманітним. Однією із складових частин біосфери є тварини - нічим не замінні ланки єдиної екологічної системи, стабільність та середовищеутворюючі функції якої саме і слід вважати найбільшим багатством нашої планети. Крім того з них людина одержує м’ясо, шкіру, лікарську й технічну сировину, методом зоотерапії (спів птахів, візуальний контакт з дикими тваринами) лікується від нервових напружень. Тваринний світ Кіровоградщини незважаючи на господарську освоєнність є відносно багатим. Цьому сприяє її географічне розташування. Тваринний світ області представлений численою групою ссавців, найбільшим представником яких є лось, а найменшим – бурозубки та білозубки. На території області зареєстровано 13 видів плазунів. Найбільш різноманітною і численою групою є птахи. Дикі тварини розподіляються по території області нерівномірно. Найбільш багаті фауністичні комплекси збереглись у придніпровській частині Кіровоградщини. У надто освоєних північних та північно-західних районах області видовий склад тварин є набагато біднішим. На території нашої області виявлено 368 видів, з них 65-ссавців, 279-птахів, 13-плазунів, 11-амфібій. Крім того в водоймах мешкають 61 вид риб, з яких 50

найбільш чисельними є представники ряду парноподібних (35 видів). Серед земноводних найбільш чисельні жаби озерна та ставкова, кумка червоночерева. У лісистих територіях переважає жаба трав’яна, жаба гостроморда і квакуха звичайна. Рослинний світ Кіровоградщини, незважаючи на вплив людини на нього, є і нині цікавим та різноманітним. Нині понад 70% лісостепової частини області розорано, ліси і лісонасадження займають лише 7,2 % території області. У лісостеповій зоні і досі збереглися значні лісові масиви на вододілах – Чорний ліс, Нерубайський та інші. Природна степова рослинність, й нині багата та різноманітна, збереглася на схилах річкових долин та балок, на узліссях. Досить добре збереглася лучна та болотна рослинність в заплавах річок. В степах області переважають багаторічні трав’янисті рослини, насамперед, злаки. Степи переважно лучні (в травостої їх найбільшу роль відіграють келерія гребінчаста, пирій середній, тонконіг вузьколистий), а на найбільш сухих та освітлених місцях формуються угруповання ковили. Ковила здавна є символом степів, але трапляється нині і особливо утворює угруповання на Кіровоградщині не часто. Із видів ковили, що зростають в області, найпоширенішою є ковила волосиста, спорадично зустрічаються ковила Лессінга та пірчаста, дуже рідкісними видами є ковили пухнастолиста, вузьколиста та українська. Лише в одному місці області, на Придніпров’ї, в урочищі Бузове біля с. Попівка виявлена ще одна ковила, одна з найкрасивіших серед своїх сестер-ковил – ковила Граффа. Цей євразійській степовий вид на правому березі Дніпра трапляється дуже рідко. І все ж таки переважає у Кіровоградських степах не ковила. Тут панує на степових ділянках типчак – невисока, щільна степова трава, серед якої зростають куртини ковили, інших злаків, яскраве степове різно-трав’я. Взагалі степи області дуже багаті на види рослин. Важко навіть назвати найголовніші, найцікавіші. Безумовно, один з символів степу є горицвіт, або адоніс весняний. Це одна з найбільш цілющих рослин нашої флори і водночас, як це нерідко буває, - одна з найотруйніших. У наших степах зростає й інший, рідкісніший вид адонісу, що прийшов до нас зі сходу, про що свідчить і його назва - адоніс волзький. У степах Кіровоградщини зростає декілька видів дикорослих півників – злаколисті, понтичні, солелюбні, карликові. Найбільш поширені і найоригінальніші з них – півники карликові. З наукової точки зору, найціннішими є півники понтичні, занесені до Червоної книги України. Характерними рослинами наших степів є, також, різні види льону, гвоздики, полину, астрагалів і ще багато різноманітних степових трав. Види флори і фауни, що охороняються Таблиця 5.12

2007 рік Загальна кількість видів флори на території регіону, од.

% до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвен-ції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвен-ції про міжнародну торгівлю 51

2008 рік

2009 рік

видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од.

368

108 3

138 3

137 3

213

% до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од.

Види фауни, занесені до додатків Конвен-ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтво рення дикорослих рослин Таблиця 5.13. Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

3 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Шумок“-2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Геологічна пам’ятка природи місцевого значення ”Слони“- 3: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник “Мюдівська балка” - 8: Конюшина гірська Цмин пісковий Парило звичайне Горицвіт весняний Деревій Цикорій Материнка звичайна Козельці українські Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Загальнозоологічний заказник місцевого значення ”Деріївський“ – 1: Зозулинець болотний (orchis palustris jacq) Загально зоологічний заказник місцевого значення ”Братолюбівська балка“ – 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Червоні скелі” -5: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) 52

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 4

Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis) Заповідне урочище “Бочки” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шеметів ліс” -1: Рястка Буше (ornithogalum boucheanum) Заповідне урочище “Терник” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Сарганівський ліс” -1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Чорноліський“ - 7: Цибуля ведмежа (allium ursinum) В’язіль стрункий (coronilla elegans) Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine) Бруслина карликова (euonymus nana) Гніздівка звичайна (neottia nidus-avis) Любка дволиста (platanthera bifolia) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник місцевого значення ”Балка Новоалександрівська“ - 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Калмазівське”-2: Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Заповідне урочище “Осичківське” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Орнітологічний заказник загальнодержавного значення “Бандурівські ставки” -1: Осока ячменевидна Заповідне урочище “Сальківське” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Пушкове” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ботанічний заказник “Блакитний льон” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) 53

Ботанічний заказник “Катеринівська балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Загальнозоологічний заказник “Братолюбівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Цілина” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Василівська балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Золота балка” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Орнітологічний заказник “Шмаліївський” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Гурівський” -2: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Верхів’я Кіровської балки” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ботанічний заказник “Верхів’я Ситаєвої балки” 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон лучний Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Клавина балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Балка Куца” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Коручка морозниковидна (epipactis hellebornie) Заповідне урочище“Антоновичські горби” -5: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Ботанічний заказник “Антоновичська балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Болото Чорний ліс” -2: Глечики жовті Латаття біле Ботанічна пам’ятка природи “Ковилові горби під Поповим” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) 54

Ковила пухнатолиста (Stipa dasyphylla) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Ботанічна пам’ятка природи “Кудинове” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Польовий садок” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Сарганівський ліс” -1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Польський ліс”-1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Новомихайлівський” -1: Підсніжник білосніжний Заповідне урочище “Кіліповське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Розлитий камінь” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Тюльпан гранітний (tulipa graniticola) Ландшафтний заказник “ДолинівськоПокровський” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Кам’яна балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Загальнозоологічний заказник “Гнила балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Ботанічна пам’ятка природи “Тернова балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Геологічна пам’ятка природи “Каскади” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Оман високий” -1: Оман високий Ботанічний заказник “Плетений Ташлик” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ботанічний заказник “Білопіль” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Волова балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Квітуча балка” -6: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Шафран сітчастий (crocus reticulatus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Шурхи” -4: 55

Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Півники понтичні (Iris pontica) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Когутівка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine) Ботанічний заказник “Балка Троянівська” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (Epipactis atroru bens) Заповідне урочище “Матвіїв яр” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Карпенків край” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Войнівський” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Комплексна пам’ятка природи “Ташлицькі скелі” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ентомологічний заказник “Явдокимівський” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Миколаївський” -3: Лілія лісова (Lilium martagon) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Ландшафтний заказник “Чагар” -1: Сон лучний Ботанічна пам’ятка природи “Степові кургани” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Розумівська балка”: Конюшина степова Ботанічний заказник “Брате6ерські яри” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Жовтий льон” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шавлієва балка-3”: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Велика і мала скелі” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лікарівський” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Бузове” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) 56

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ковила Граффа (tylipa grafiana) Загальнозоологічний заказник “Деріївський” -1: Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ландшафтний заказник “Суховершок” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Заповідне урочище “Солдатське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Заповідне урочище “Литкевич” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Майгорове” -2: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Рястка Буше (ornithogalum boucheanum) Ландшафтний заказник “Недагарський” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Ясинуватка” -1: Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Ландшафтний заказник “Лозуватське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Власівська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Бабеньківське” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Цюпина балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Острів лисячий” -1: Ковила Дніпровська Заповідне урочище “Барвінкова і тюльпанови гори” -4: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Шафран сітчастий (crocus reticulatus) Загальнозоологічний заказник “Поселення Сиворакші ” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Степовий горб” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Роза” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Ганно-Леонтовицька” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Селіванівське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Солоноозерне” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) 57

Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Садківський степ” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Загально зоологічний заказник загальнодержавного значення ”Полозова балка“ – 4: Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Півники понтичні (Iris pontica) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Монастирище” -7: Рябчик російський (fritillaria ruthenica) Гімносперміум одеський (gymnospermium odessanum) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Інгульські крутосхили” 3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Таркальне” -1: Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis) Ландшафтний заказник місцевого значення “Кінські острови” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Комплексана пам’ятка природи місцевого значення “Острів Обеліск” - 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Сальвінія плаваюча (salvinia natans) Заповідне урочище “Питомник” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Власівська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічна пам’ятка природи “Ковалівська” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2010 року) Таблиця 5.14.

Назва виду (звичайна і наукова)

1 Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Бран душка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Бруслина карликова (Euonymus nana) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis) Голонасінник одеський (Gymnospermium odes sanum) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ковила волосиста (Stipa capillata) Ковила вузьколиста (Stipa tirsa)

Червона книга України 2 *

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список 5 *

* * * *

* * * * 58

Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherima) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила пухнатолиста (Stipadasyphylla) Ковила українська (Stipa ucrainica) Коручка болотна (Epipactis palustris) Коручка морозниковидна (Epipactis hellebori) Коручка темно-червона(Epipactis atrorubens) Лілія лісова (Lilium martagon) Любка дволиста(Platanthera bifolia) Півники понтичні (Iris pontica) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica) Рястка Буше (Ornithogallum bouchea) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан гранітний (Tulipa graniticola) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Цибуля ведмежа (Allium ursinum) Шафран сітчастий (Crocus reticulates ) Усього

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2010 року) Таблиця 5.15.

Назва виду (звичайна і наукова)

1 Борсук (Meles meles) Бугай (botaurus stellaris) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte) Вечірниця мала (Nyctalus leiseri) Видра річкова (Lutra lutra) Вовк (canis lupus) Вовчок садовий (Eliomys quercinus) Вовчок ліщиновий (muscaridinus avellanarius) Вуж водяний (natrix tessellata) Гадюка степова східна (vipera ursinii renardi) Горностай (Mustela erminea) Жаба прудка (rana dalmatina) Жаба гостроморда (rana arvalis) Жерлянка червоночерева (bombina bombina) Златка блискуча (buprestris splendens) Квакша звичайна (Hyla arborea) Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera) Мишівка степова(Sicista subtilis) Нічниця ставкова (Myotis

Червона книга України 2

* * * *

Берн ська конвен ція

C I T E S

3 * * *

* * * *

C M S

A E W A

EURO BATS

Європей ський черво ний список 8

* *

* * * * *

* * * *

* *

* * 59

dasycneme Boie) Нічниця Наттерера (myotis nattereri) Норка європейська (mustela lutreola) Осетер атлантичний (asipenser sturio) Плоскотілка червона (cucujus cinnabarinus) Ропуха зелена (Bufo viridis) Перев’язка звичайна (Vormela peregusna) Тритон гребінчастий (Triturus cristatus) Тушканчик великий (Allactaga jaculus) Турун олімпійський (carabus ) Турун зморшкуватий (carabus olympiae) Тхір степовий (Mustela eversmanni) Ховрах європейський (Citellus citellus) Часничниця звичайна (pelobates fuscus) Черепаха болотяна (Emys orbicularis) Чернівець непарний (Heodes dispar) Широковух європейський (Barbastella barbastella) Ящірка прудка (lacerta agilis) Ящірка зелена (lacerta viridis) Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Балобан (Falco cherrug Gray) Берестянка звичайна (hippolais icterina) Беркут (Aquila chrysaetos) Білозубка мала (Crocidura suaveolens ariadne) Боривітер звичайний (falco tinnunculus) Боривітер степовий (Falco naumanni) Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) Білозубка мала (Crocidura suaveolens ariadne) Вирезуб (rutilus frisii frisii) Вівсянка звичайна(Emberiza citronella) Вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus) Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha) Вівчарик-ковалик (phylloscopus collybita) Вівчарик весняний (phylloscopus trochilus) Вільшанка, малинівка (erithacus

* * * *

* *

* * * * * *

* * * *

* *

* * *

* *

* * *

* * * *

* * * * 60

rubecula) Волохатий стафілін (emus hirtus) Вухань бурий, вухань звичайний (plecotus auritus) В’юрок канарковий (serinus serinus) В’юрок звичайний (serinus сitribnella) Гага звичайна(Somateria mollisima) Гага чорновола (gavia arctica) Гага червоновола (gavia stellata) Галагаз (tadorna tadorna) Галстучник (charadrius hiaticula) Горихвістка звичайна (phoenicurus phoenicurus) Дербник (falco columbarius) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) Дрімлюга (caprimulugus europaeus) Дрохва (Otis tarda) Дятел великий строкатий (dendrocopos major) Дятел малий (dendrocopos minor) Дятел сірійський (Dendrocopos syriacus) Зеленяк (Chloris chloris) Гаїчка болотяна (parus palustris) Гуска мала білолоба (anser erythropus) Грязьовик (limicola falcinellus) Жайворонок малий (Calandrella cinerea) Журавель сірий(Grus grus) Журавель степовий (Anthropoides vigro) Змієїд (Circaetus gallicus) Зяблик (fringilla coelebs) Іволга (Oriolus oriolus) Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis) Кам’янка звичайна (oenanthe oenanthe) Канюк звичайний (buteo buteo) Канюк степовий (Buteo rufinus) Кібчик (falco vespertinus) Кобилочка солов’їна (locustella luscinioides) Колпиця (platalea leucorodia) Коноплянка, ріполов (Acanthis cannabina) Костогриз (coccothraustes coccothraustes) Крем’яшник (arenaria interpres) Кроншнеп великий (Numenius arquata) Кроншнеп середній (Numenius phaeopus)

* * * * * * * * * *

* *

* * *

* * * * * * *

* *

* * * *

* * *

* *

Кропив’янка (Sylvia communis) Кропив’янка (славка) садова (Sylvia borin) Кропив’янка (славка) сіра (Sylvia communis) Кропив’янка (славка) чорноголова (Sylvia atricfpilla) Крохаль довгоносий (Mergus serrator) Крутиголовка (jynx torquilla) Крячок світлокрилий (chlidonias leucopterus) Крячок чорний (chlidonias niger) Кулик-горобець (calidris minuta) Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) Ластівка сільська (Hirundo rustica) Ластівка берегова, щурик (Riparia riparia) Ластівка міська (hirundo urbica) Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel) Лебідь-кликун (Cygnus cygnus) Лежень (Burhinus oedicemus) Лелека білий (Ciconia Ciconia) Лелека чорний (Ciconia nigra) Лилик пізній (eptesicus serotinus) Лунь польовий (Circus cyaneus) Лунь степовий (Circus macrourus) Лунь лучний (Circus pygargys) Лунь болотяний (Circus aeruginosus) Луток (mergus albellus) Мідянка (coronella austriaca) Мартин малий (дфкгі minutus) Мишоїд-зимняк (buteo lagopus) Могильник (Aquila heliacal Savigny) Мородунка (xenus cinereus) Нетопир середнеземноморський (pipistrellus kuhli)

* * * * *

* *

* * *

* *

* * * *

* * * * * * * * * * *

* *

* * *

* *

* * * *

Норець малий (policeps rufficollis)

Норець сірощокий (podiceps nigricollis) Норець чорношиїй (podiceps griseigena) Огар (Haliaeetus albicilla ) Одуд (Upupa epops) Омелюх (bombycilla garrulus) Орел степовий (Aquila rapax) Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) Орел-карлик (Hieraatus pennatus) Осоїд (pernis apivorus) Очеретянка чагарникова (acropcephalus palustris) Підорлик великий (Aquila clanga) Підкоришник звичайний (certhia

* * *

* * * * *

* * *

* *

familiaris) Пелікан кучерявий (Pelicanus crispus) Плиска біла (motacilla alba) Плиска жовта (Motacilla flava) Плавунець круглодзьобий (Phalaropus lobatus) Побережник білий (calidris alba) Побережник білохвостий (calidris temminckii) Повзик (sitta europea) Поручайник (Tringa stagnatilis) Пугач (Bubo bubo) Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus) Ремез (remis pendulinus) Рибалочка звичайний (alcedo atthis) Савка (Oxyura leucocephala) Сипуха(Tyto alba) Синиця велика (Parus major) Синиця вусата (panurus biarmicus) Синиця блакитна (Parus caeruleus) Синиця довгохвоста (aegithalos caudatus) Сінниця Едіп (coenonympha ordippus) Синьошийка, варакушка (Luscinia svecica) Симпекма Брауера (sympecma braueri) Сич хатній (athene noctua) Скопа (pandion haliaetus) Сапсан (Falco pe regrinus) Сип білоголовий (gyps fulvus) Сова болотяна (Asio flammeus) Сова вухата (asio otus) Совка сокиркова (periphane delphinii) Сокіл-сапсан (афдсщ peregrinus) Соловейко східний (Luscinia luscinia) Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Сорокопуд-жулан (lanius collurio) Сорокопуд чорнолобий, сорокопуд малий (Lanius minor) Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) Ходуличник (Himantopus himantopus) Хохітва(Tetrax tetrax) Хом’як звичайний (cricetus cricetus) Хрустан (eudromias morrinelus) Чапля велика біла (egretta alba) Чапля мала біла (egretta garzetta) Чапля руда (ardea purpurea) Чиж (spinus spinus) Чеглок (falco subbuteo) Чеграва (hydroprogne caspia)

* * * * * *

* * *

* *

* * * * * * * * * * * *

* * *

* *

* * * * * *

* * *

* * * * * * * *

* 63

Чекан лучний (Saxicola ruberta) Чекан чорноголовий (Saxicola torquata) Чернь білоока (Aythya nyroca) Чечітка звичайна (Acanthis flammea) Чорноволик (calidris alpina) Червоноволик (calidris ferruginea) Шпак рожевий (Sturnus roseus) Шуліка рудий (Milvus milvus) Шуліка чорний (milvus migrans) Щеврик лучний (Anthus pratensis) Щеврик польовий (Anthus campestris) Щеврик лісовий (Anthus trivialis) Щиглик (Carduelis carduelis) Яструб великий (accipiter gentilis arrigonii) Яструб малий (accipiter nisus granti) Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi) Мідянка(Coronella austriaca) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) Полоз лісовий (Elaphe longissima) Апполон (parnassius apollo) Аріон (maculinea arion) Аркас (maculinea nausithous) Бабка цецилія (orhiogomphus Cecilia) Бабка білолоба (leucorrhinia albifrons) Бабка болотяна (Leucorrhinia pectoralis) Бабка хвостата (leucorrhinia caudalis) Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga) Бражник дубовий (Marumba quercus) Бражник мертва голова (Acherontia atropos) Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina) Бражник скабіозо вий (Hemaris tityus) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus) Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Вечірниця велетенська, вечірниця велика (nyctalus lasiopterus) Вечірниця мала, вечірниця Лейслера (nyctalus leisleri) Вечірниця дозірна (nyctalus noctula) Вусач великий дубовий західний

* * *

* * * * * * * * *

* * *

* *

* * * *

* * *

* * * * * * *

* *

* * * * * *

(Cerambyx cerdo cerdo) Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre) Вусач мускусний (Aromia moschata) Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri) Гноєїд рогатий (onthophagus furacatus) Гоголь (bucephala clangula) Деркач (Crex crex) Дибка степова (Saga pedo) Дідок жовтоногий (gomphus flavipes) Джміль вірменський (Bombus armeniacus) Джміль глинистий (Bombus argillaceus) Джміль-лезус (Bombus laesus) Джміль мінливий (bombus proteus) Джміль моховий (Bombus muscorum) Джміль пахучий (Bombus fragrans) Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama) Джміль незвичайний (Bombus paradoxus) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum) Дозорець-імператор (Anax imperator Leach) Дупель (gallinago media) Золотомушка (корольок) жовтоголова (regulus regulus) Зуйок малий (charadrius dubius) Жук-олень (Lucanus cervus) Жук-самітник (Osmoderma eremita) Коконопряд золотавий (eriogaster catax) Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti) Коромисло зелене (Aeshna viridis) Коромисло лучне (brachytron pratense) Кошеніль польська (Porpyrophora polonica) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) Красуня-діва (Calopteryx virgo) Крячок світлокрилий (Chlidonias leucopterus) Крячок білощокий (Chlidonias hybrida) Крячок чорний (Chlidonias niger) Ксилокопа звичайна, бджолатесляр звичайний (xylocopa valga) Ксилокопа фіолетова, бджола-

* * * *

* *

* * * * * * * *

* * * * *

* *

* * *

* *

* * * * * * 65

тесляр фіолетовий (xylocopa violaceae) Ктир гігантський (Satanas gigas) Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis) Лейостіла ламельоза (leiostyla lamellosa) Лунь польовий (Circus cyaneus) Лютка Брауера (sympycna braueri) Мантиса хижа (mantispa styriaca) Мартин малий (larus minutus) Махаон (Papilio machaon) Мегахіла округла (Megachile rotundata) Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis) Мінога українська (Eudontomyzon mariae) Мнемозина (Parnassius mnemosyne) Мурашиний лев деревний (dendroleon pantherinus) Мурашка руда лісова (formica rufa) Мухоловка сіра (muscicapa striata) Мухоловка строката (ficedula hypoleuca) Мухоловка-білошийка (ficedula (muscicapa) albicolis) Перевізник (astitus hupoleucos) Перев'язка звичайна, перегузня (vormela paregusna) Пістрянка весела (Lygaena laeta) Плавунець широкий (dytiscus lattissimus) Поводень дволінійчастий (graphoderes bilineatus) Погонич (porzana porzana) Подалірій (Iphiclides podalirius) Поліксена (Zerynthia polyxena) П’явка медична (Hirudo medicinalis) Райдужниця велика (apatura iris) Розалія альпійська (rosalia alpina) Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus) Сатурнія мала (Eudia pavonia) Сатурнія руда (Aglia tau) Сатурнія середня, павиноочка середня, сатурнія тернова (eudia spini) Сірий коконопряд виїмчастий (Phyllodesma ilicifolia) Синявець аргірогномон (lycaeides argyrognomon) Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Сколія степова (Scolia hirta)

* * * * * * * * * * * * *

* * * * *

* * * * * * * * * * *

* *

* * *

* * * * * * 66

Сліпак звичайний (spalax microphtalmus) Сліпак білозубий (nannospalax leucodon) Слимак згорнений (helix sublicata) Стерлядь (asipenser ruthenus) Стрічкарка (Catocala fraxini) блакитна Стрічкарка орденська малинова (Catolata sponsa) Стрічкарка тополева (Limenitis populi) Телеїус (maculinea teleius) Товстоголовка теселум (syrichtus tessellum) Товстоголовка крибрелум (syrichtus cribrellum) Чернівець непарний (Lycaena dispar) Червоновола казарка (rufibrenta ruficollis) Чечевиця звичайна (caprodacus erythrinus) Чорниш (Tringa ochropus) Усього

* * * * * * * * * * *

* *

137

* 213

Перелік видів тварин, що охороняються, і які з'явились чи зникли в регіоні за останні три роки Таблиця 5.16

Назва виду

З'явились

Зникли

Причина

1 -

2 -

3 -

4 -

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства Використання, охорона та відтворення диких тварин є основним завданням ведення мисливського господарства, яке займає площу 1955,7 тис. га, що становить 4,2% площі мисливських угідь України або 79,5% земельного фонду області. Основними користувачами мисливських угідь є підприємства, підпорядковані обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок та Державному комітету лісового господарства. Мисливський фонд області включає 6 видів копитних тварин (6,3 тис. голів), 12 – хутрових звірів (100,9 тис. голів), 9 – птахів (881,2 тис. голів). Зокрема, в мисливських угіддях області мешкали 2 лосі, 119 оленів, 23 лані, 5,4 тис. козуль, 0,8 тис. кабанів, 85,4 тис. зайців, 1,1 тис. білок, 5,9 тис. ондатр, 68 бобрів, 84 байбаки, 3,3 тис. лисиць, 1 тис. борсуків, 0,6 тис. видр, 1,9 тис. куниць, 34,7 тис. фазанів, 27,6 тис. куріпок, 113,5 перепілок, 139,9 тис. качок тощо. Окремі мешканці мисливських угідь (видри) занесені до Червоної книги України. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) надана в таблиці.

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.17.

Види мисливських тварин 1 Кабан Козуля Олень Заєць-русак

2007 рік 2 683 5628 190 88624

2008 рік 3 786 5675 193 87951

2009 рік 4 835 5728 220 85424

Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.18

Рік

1 2007

Види мисливських тварин 2 Кабан Козуля Олень

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

43 117 4 56

Не використано ліцензій 6 13 3 11

49 130 7 65

49 130 7 67

Причина невикористання 7 Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

2008

Кабан Козуля Олень

148 9 49

135 9 43

13 6

Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

2009

Кабан Козуля Олень

100 159 10

80 139 10

64 123 5

16 16 5

Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 5.19.

Виявлено фактів браконьєрства, од. Всього: Держекоінспекція Держлісгосп УТМР ТВМР Інші Всього: Держекоінспекція Держрибоохорона Разом:

2007 рік Тваринний світ 371 118 157 93 3 Рибні ресурси 2176 100 2076

2008 рік

2009 рік

294 97 128 64 3 2

250 59 110 81 -

1850 123 1727

1517 158 1359

2144

1767

2547

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства Промисловий вилов риби на території області ведеться в басейні річки Дніпро на Кременчуцькому водосховищі КСРП ТОВ “Дніпровське”, РПА “Андрусівська”, ПС РПП “Маяк”, МПП “Лад”, ПП Голина С.М., ПП Бур’янський Ю.О., ТОВ “Ера”, ТОВ “КМІ”, ДП “Сазан”, ПП Вищепан О.М., ТОВ СРПП “Акваторія”, ПП Міхальов М.О. та Дніпродзержинському водосховищі ВАТ “Станція “Придніпровська”. Динаміка вилову риби наведена в таблиці. Динаміка вилову риби Таблиця 5.20. 68

Рік 1 2000

2005

2007

2008

2009

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 1117,1 1117,1 1185,01 4,7 1189,71 1171,325 9,718 1181,043 1166,188 12,460 1178,648 1132,340 12,860 1145,200

Водний об‘єкт 2 Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом:

Фактичний вилов, (т) 4 917,0 917,0 745,8 4,5 750,3 1003,35 7,689 1011,039 941,26 10,745 952,26 1111,950 12,219 1124,169

Для Кіровоградської області пріоритетним напрямком в рибогосподарській діяльності повинно стати рибництво. Рибництво є високопродуктивною галуззю народного господарства. Ведення ставкового рибництва дозволяє протягом вегетаційного періоду одержати товарну рибу штучною масою 0,4 – 0,45 кг без особливих затрат, середньорічний приріст білого і строкатого товстолобика в умовах водосховищ становить 2 - 2,5 кг, білого амура – до 3 кг. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Степові території Кіровоградщини та дикі тварини внаслідок розорювання великих площ зазнали значних змін. На початку XIX ст.. на території області були винищені та витіснені з неї на південь такі типові степові види тварин, як сайгак та байбак, скоротилась чисельність дрохви, хохітви, степового орла і степового журавля. Нині типові для степових територій види тварин трапляються по ярах та балках, де збереглась степова рослинність. На незайманих ділянках серед степової рослинності зустрічаються тхір степовий, перев'язка і тушканчик великий, жайворонок степовий та малий, вівсянка велика та садова, боривітер степовий. Численним є перепел. На ділянках балок і річкових схилах трапляються гадюка степова, полоз жовточеревний. Дуже рідко і лише під час перельотів на степових ділянках зустрічаються орел степовий, лунь степовий, дрохва. Фауністичний склад різних типів лісів і лісових насаджень Кіровоградщини порівняно багатший. Ліси населяють різноманітні хижі птахи, з яких найбільше численний яструб великий. Можна зустріти чимало червонокнижних метеликів: махаон, подалірій, мнемозима, ванесса чорно-руда, синявець-мелеагр, бражник дубовий, скабіозовий, прозерпіна. На лісових галявинах можна побачити сатурній. У мішаних і листяних лісах мешкають стрічкарки. Особливим різноманіттям і високими кількісними показниками відрізняється населення тварин водно-болотних угідь, які представлені дніпровськими водосховищами, численними ставками та досить розгалуженою системою річок. Із рідкісних ссавців в Придніпровській частині області трапляються видра річкова, горностай, можливо ще збереглась норка Європейська, ондатра, бобри. 69

Водно болотні птахи представлені різними видами чапель, качок, куликів, частушкових, мартинів, деякими видами горобинних. Із чапель -біла та мала біла, на дніпровських островах зустрічається баклан великий, рідкісний мартин - реготун чорноголовий, мартин сріблястий та звичайний, крячок річковий та малий. В заплавах річок, які заросли болотним високотрав'ям є різноманітні очеретянки, кобилочки, качки, шугайчики, болотні луні, лебідь - шипун. Однією з найактуальніших природоохоронних проблем нашої області є збереження генофонду тваринного світу, чисельність і видовий склад яких постійно зменшується. Особливу роль для їх охорони відіграють природно - заповідні території, на яких проводиться вивчення, дослідження та охорона фауни області. Щоб зберегти дикорослі види Європи, був складений та у 1991 — 1992 роках вийшов у світ Європейський Червоний список рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення. До списку занесеного 60 видів ссавців, 28 - птахів, 37 - рептилій, 19 - амфібій, 38 - прісноводних риб, 238-безхребетних і 4500 видів вищих рослин. На території області ще можна зустріти 5 видів ссавців, 10 видів птахів і 8 видів комах, що занесені до Європейського Червоного списку, які знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Із 115 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України в межах Кіровоградщини зустрічаються 114, в тому числі 61 вид ссавців, 43 - птахів, плазунів 4, які найбільше зустрічаються на природоохоронних територіях. На території більшості країн Європи багато тварин опинились на межі зникнення, в той час як на території Кіровоградщини вони не є рідкісними і можуть завдавати відчутної шкоди господарству людини. Це вовк і сліпак звичайний. До Європейського Червоного списку належать такі види: нічниця ставкова, вечірниця велетенська, сліпак звичайний, видра річкова, перев'язка звичайна. Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.21. Район

Кіровоградська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

137

Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte) Вечірниця мала (Nyctalus leiseri) Видра річкова (Lutra lutra) Вовчок садовий (Eliomys quercinus) Гадюка степова східна (vipera ursinii renardi) Горностай (Mustela erminea) Жаба прудка (rana dalmatina) Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera) Мишівка степова(Sicista subtilis) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie) Нічниця Наттерера (myotis nattereri) Норка європейська (mustela lutreola) Перев’язка звичайна (Vormela peregusna) Тушканчик великий (Allactaga jaculus) Тхір степовий (Mustela eversmanni) Ховрах європейський (Citellus citellus)

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Широковух європейський (Barbastella

barbastella) Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Балобан (Falco cherrug Gray) Беркут (Aquila chrysaetos) Боривітер степовий (Falco naumanni) Вирезуб (rutilus frisii frisii) Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha) Волохатий стафілін (emus hirtus) Гага звичайна(Somateria mollisima) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) Дрохва (Otis tarda) Журавель сірий(Grus grus) Журавель степовий (Anthropoides vigro) Змієїд (Circaetus gallicus) Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis) Канюк степовий (Buteo rufinus) Кроншнеп великий (Numenius arquata) Кроншнеп середній (Numenius phaeopus) Крохаль довгоносий (Mergus serrator) Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel) Лежень (Burhinus oedicemus) Лелека чорний (Ciconia nigra) Лунь польовий (Circus cyaneus) Лунь степовий (Circus macrourus) Мідянка (coronella austriaca) Могильник (Aquila heliacal Savigny) Нетопир середнеземноморський (pipistrellus kuhli) Огар (Haliaeetus albicilla ) Орел степовий (Aquila rapax) Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) Орел-карлик (Hieraatus pennatus) Підорлик великий (Aquila clanga) Пелікан кучерявий (Pelicanus crispus) Поручайник (Tringa stagnatilis) Пугач (Bubo bubo) Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus) Савка (Oxyura leucocephala) Сипуха(Tyto alba) Скопа (pandion haliaetus) Сапсан (Falco pe regrinus) Сип білоголовий (gyps fulvus) Совка сокиркова (periphane delphinii) Сокіл-сапсан (афдсщ peregrinus) Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) Ходуличник (Himantopus himantopus) Хохітва(Tetrax tetrax)

Чеграва (hydroprogne caspia) Чернь білоока (Aythya nyroca) Шуліка рудий (Milvus milvus) Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi) Мідянка(Coronella austriaca) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) Полоз лісовий (Elaphe longissima) Апполон (parnassius apollo) Бражник дубовий (Marumba quercus) Бражник мертва голова (Acherontia atropos) Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina) Бражник скабіозо вий (Hemaris tityus) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus) Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Вечірниця велетенська, вечірниця велика (nyctalus lasiopterus) Вечірниця мала, вечірниця Лейслера (nyctalus leisleri) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo) Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre) Вусач мускусний (Aromia moschata) Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri) Джміль вірменський (Bombus armeniacus) Джміль глинистий (Bombus argillaceus) Джміль-лезус (Bombus laesus) Джміль мінливий (bombus proteus) Джміль моховий (Bombus muscorum) Джміль пахучий (Bombus fragrans) Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama) Джміль незвичайний (Bombus paradoxus) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum) Дозорець-імператор (Anax imperator Leach) Жук-олень (Lucanus cervus) Жук-самітник (Osmoderma eremita) Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti) Кошеніль польська (Porpyrophora polonica) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) Красуня-діва (Calopteryx virgo) Ксилокопа звичайна, бджола-тесляр звичайний (xylocopa valga) Ксилокопа фіолетова, бджола-тесляр фіолетовий (xylocopa violaceae) Ктир гігантський (Satanas gigas) Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis) Лунь польовий (Circus cyaneus) Махаон (Papilio machaon) Мегахіла округла (Megachile rotundata)

Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis) Мінога українська (Eudontomyzon mariae) Мнемозина (Parnassius mnemosyne) Мурашиний лев деревний (dendroleon pantherinus) Мурашка руда лісова (formica rufa) Перев'язка звичайна, перегузня (vormela paregusna) Пістрянка весела (Lygaena laeta) Подалірій (Iphiclides podalirius) Поліксена (Zerynthia polyxena) П’явка медична (Hirudo medicinalis) Райдужниця велика (apatura iris) Розалія альпійська (rosalia alpina) Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus) Сатурнія мала (Eudia pavonia) Сатурнія руда (Aglia tau) Сатурнія середня, павиноочка середня, сатурнія тернова (eudia spini) Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Сколія степова (Scolia hirta) Сліпак білозубий (nannospalax leucodon) Стерлядь (asipenser ruthenus) Стрічкарка (Catocala fraxini) блакитна Стрічкарка орденська малинова (Catolata sponsa) Стрічкарка тополева (Limenitis populi)

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.22. Назва виду 1

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів 2005

2007

2008

2009

3 -

4 -

5 -

6 -

2 -

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Із найбільш поширених інфекційних захворювань слід відзначити туляремію, пастерельоз, бруцельоз, туберкульоз, сказ, ящур, хвороба Нюкейле та орнітоз. Із інвазійних хвороб найбільш часто зустрічаються: спірохетоз, кокцидиоз, гельминтоз, трихинельоз, диктиокаульоз, мюлеріоз, цистицероз, ехінококоз, фасціольоз, аскарідоз, парафасціолопсоз і опісторхоз. Заходи по боротьбі з хворобами мисливської фауни можна розділити на профілактичні і лікувальні. Профілактичні міри направлені на запобігання захворювань диких тварин і обмеження їх поширення. Ведеться нагляд за станом звірів та птахів, щоб своєчасно виявити ознаки появи тієї або іншої хвороби. Основою профілактичних заходів являється штучна дегельмінтезація як місць підгодівлі, так і безпосередньо тварин, а також селекційне вилучення неповноцінної частини поголів'я. 73

Велике значення в попередженні захворювань диких тварин має правильна організація проведення підгодівлі, яка забезпечує добру вгодованість на протязі року. Гарна годівля звірів і птахів різко підвищує опірність їх організму до інфекцій і захворювань. У всіх випадках при виявленні звірів та птахів, зовнішній вид яких різко відрізняється від здорових, підлягають огляду ветеринарним лікарем. З метою попередження інфекційних захворювань постійно проводяться наступні профілактичні заходи (крім вищезазначених): - постійно підтримуються контакти з ветеринарно-зоотехнічною службою області з метою одержання інформації про санітарну обстановку, щоб не допускати поширення захворювань свійських тварин у середовище звірів та птахів; - при всіх завозах і випусках диких тварин в угіддя проводиться їх ветеринарне обстеження та дотримуються правила перетримування, кволих і хворих тварин не випускають в угіддя, а залишають у вольєрах до їх вилікування або вибраковки; - постійно при підкормці тварин додаються до кормів мікроелементи, лікувальні й профілактичні засоби. Розтин загиблих тварин і лабораторні дослідження являються основними критеріями уточнення епізоотичної обстановки на території області. З метою профілактики інфекційних та інвазійних захворювань риби, проводиться комплекс загальних рибоводно–меліоративних і ветеринарно-санітарних заходів. За всіма рибницькими господарствами встановлено постійний ветеринарний нагляд з метою прийняття своєчасних мір профілактики і ліквідації захворювання риби. Кожний рік, незалежно від епізоотичної ситуації, рибу піддають ветеринарному огляду і іхтіопаталогічним дослідженням при планових весняних і осінніх, а також в разі необхідності при контрольних обловах. При необхідності позапланових досліджень, по висновку ветеринарних спеціалістів проводять додаткові контрольні облови риби. Ветеринарно-санітарні дослідження риби проводять органи ветсаннагляду відповідно до порядку, встановленого ветеринарно-санітарними правилами для рибницьких господарств та інструкцією з ветеринарно-санітарного нагляду за перевезенням живої риби, заплідненої ікри, раків та інших водних організмів.Один раз на рік державна ветеринарна медицина проводить комплексне обстеження всіх рибницьких господарств з метою вивчення епізоотичногоблагополуччя та санітарного стану водойм. Під час даного обстеження проводиться відбір зразків для проведення ветеринарного лабораторного контролю на вміст токсичних елементів, пестицидів, гістамінів, Ннітрозамінів, солей важких металів, ступенем радіоактивного забруднення живої риби. Дані показники досліджень заносяться в ветеринарно - санітарний паспорт рибницького господарства. Крім планових у випадках загибелі риби проводиться бактеріологідне дослідження. Кожна партія виловленої риби перед її реалізацією обов'язково підлягає ветеринарносанітарній експертизі, по результатам якої виписується ветеринарне свідоцтво Ф№1. Виконання комплексу ветеринарно-санітарних вимог при вирощуванні риби забезпечить в даній галузі стабільну епізоотичну обстановку та дасть можливість виростити здорову у ветеринарному відношенні рибу. Щодо ветеринарно-санітарного контролю на рибопереробних підприємствах здійснюються заходи по дотриманню технологічних режимів при переробці риби та умовами зберігання як риби так і продуктів її переробки. 74

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Інвазивні чужорідні види - це рослини, тварини, хвороботворні мікроорганізми і інші організми, які не є притаманними до певної екосистеми, і які можуть завдати економічного, екологічного збитку або шкідливо впливати на здоров'я людини. Зокрема вони негативно впливають на біологічну варіативність, включаючи зниження чисельності або усунення місцевих видів - через конкуренцію, хижацтво або передачу хвороботворних мікроорганізмів - і шляхом руйнування місцевих екосистем та порушення їх функціонування. Інвазивні чужорідні види, представлені та/або поширені поза їх природними місцями існування, вплинули на біорізноманіття майже кожної типової екосистеми на Землі і є однією з найбільших загроз біологічній варіативності. Поширення чужорідних видів, які можуть негативно вплинути на екосистеми, місцеві види або здоров’я населення, у природних екосистемах викликає істотний дисбаланс у біоценозах. Основними причинами зміни біотичних компонентів є знищення та деградація природних середовищ існування, фрагментація ландшафтів, екологічно незбалансоване, виснажливе використання компонентів біорізноманіття, поширення чужорідних видів у природні екосистеми, розповсюдження хвороб, шкідників та паразитів, забруднення довкілля в результаті промислової й сільськогосподарської діяльності. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні. Значна увага в останні десятиріччя приділяється виявленню та збереженню рідкісних видів рослин та тварин. Кожний природний вид – це неповторний витвір природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Втрата його – незворотна, тому збереження біологічного різноманіття є нині однією з найважливіших проблем світового масштабу. В нашій області слід звернути увагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарні природні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду. Одним з головних завдань є також розширення природно-заповідного фонду за рахунок розширення існуючих об’єктів, підвищення їх статусу охорони і створення нових об’єктів. В останні роки велика увага приділяється виявленню і збереженню рідкісних видів рослин, зокрема і в нашій області. Щоб зберегти дикорослі види Європи у 1991 – 1992 рр. Вийшов у світ Європейський Червоний список рослин, що знаходяться під загрозою зникнення. У флорі Кіровоградщини виявлено три види занесених до Європейського списку, 29 видів, що занесені до Червоної книги 75

України. Види з Європейського червоного списку: гвоздика прибузька, астрагал шерстистоквітковий, козельці українські. Всі ці види представлені на природно заповідних територіях де й охороняються. Мережа природно-заповідного фонду області на 1 січня 2010 року включає в себе 188 заповідних територій та об’єктів на загальній площі 35835,55 тис. га. Із них 26 природно-заповідні території загальнодержавного значення. Процент заповідності в області на даний час становить 1,5 %. Продовжуються роботи направлені на виконання Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затвердженої постановою Верховної ради України, Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки” та у відповідності до конвенції “Про біологічне різноманіття”, та “Програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.” Оптимізація мережі природно-заповідного фонду області значно стримується окремими факторами. Це перш за все високий ступінь розораності області, при цьому статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах. Заповідні території виділені у природоохоронних цілях з метою збереження природного різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також для підтримки загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію ландшафтів. Аналізуючи кількість природно-заповідних територій Кіровоградської області по районам, слід зазначити, що найбільша кількість природно-заповідних територій розташована в Долинському районі (20), Онуфріївському (18) та Новомиргородському (16) районах. Найменша кількість об’єктів природнозаповідного фонду становить в Ульяновському, Вільшанському, Олександрійському районах. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.23. Кате горія об'єкту ПЗФ

Кількість

990 Біос ферні заповідники Прир одні заповідники Наці ональні природні парки Заказ ники Запо відні урочища Пам' ятки природи

0 6

Площа, тис. га

1 995 -

1 000 -

2 009 -

2 990 -

1 -

4 9 1 0 1 3

8 700,5 4 09,97 4 3,72

3 1 1 2 392,01 652,01 371,27 7 2 2 3 16,16 40,6 20,01

6 3

3 3

9 3

1 995

Площа територій суворої заповідності 2 1 1 2 990 995 000 009 -

000

6 66,58

009

7 581,8

2 -

5336,7

Бота нічні сади Денд ропарки Парк и - пам'ятки садовопаркового мистецтва

1 09,0 7 57,63

1 09,0

1 65,23

09,0 1

65,23

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року Таблиця 5.24. № з\п

1. 2. 3. 4. 5.

7. 8. 9.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: Ландшафтні Лісові Ботанічні загально-зоологічні Орнітологічні Іхтіологічні Гідрологічні загально-геологічні Ентомологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: Комплексні Ботанічні Лісові Гідрологічні Джерела Зоологічні Геологічні Ботанічні сади Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 109,0 1 109,0 1

17530,73

21 8 1 8 1 2 1

5728,0 4206,7 43,5 379,2 27,0 503,6 568,0

62 31 5 18 3 4 -

9608,7 8059,8 330,1 507,8 220,3 486,4 -

83 39 6 26 4 6 1

15336,7 12266,5 373,6 887,0 247,3 990,0 568,0

4,3

9,1

310,91

320,01

1 1 -

7,1 2,0 -

7 24 9 2 3 -

128,21 124,07 48,73 0,40 9,5 -

8 24 10 2 3 -

135,31 124,07 50,73 0,40 9,5 -

63,7

101,53

165,23

5909,8

49 157

2375,81 23185,68

49 188

2371,27 35835,55

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. В області проведено оновлення банку даних підприємств туристичнорекреаційного комплексу області. Організацію літнього відпочинку в області забезпечують такі заклади як: дитячий оздоровчий заклад “Дружба”, оздоровчий комплекс “Лісова пісня”, дитячий оздоровчий заклад “Бригантина”, пансіонат “Славутич”, санаторій „Гусарське урочище”, курорт місцевого значення - обласна бальнеологічна лікарня. Гостям пропонують свої послуги готелі, мотелі, ресторани, кафе, казино, дитячі розважальні комплекси, кінотеатри, льодові ковзанки, музеї, театри, філармонія. В “зелених” садибах з Бобринецького, Вільшанського, Олександрійського, Онуфріївського, Новгородківського, Новомиргородського, Новоукраїнського, Знам’янського, Ульянівського та Компаніївського районів відпочиваючим надаються кімнати, окремі будинки, місця для розбивки наметів та 77

інші послуги, пов’язані з перебуванням та відпочинком у садибах. Проведено науково-дослідницькі роботи щодо виділення у сільській місцевості ареалів поетапного реформування території для організації туризму. Здійснено комплекс заходів щодо створення позитивного інвестиційного клімату та залучення інвестицій у туристичну галузь області. Розроблено 11 інвестиційних пропозицій і проектів з розбудови туристичної інфраструктури (по Бобринецькому району “Солоне озеро”, “Вознесенське джерело”, “Мальовничі береги Сугоклеї”; по Олександрійському району проект щодо створення рекреаційної зони біля заказника “Велика і Мала скелі”, по Новомиргородському району - щодо створення відпочинково-туристичного комплексу “Слобода” у с. Турія; по місту Світловодську інвестиційну пропозицію щодо збереження і розвитку Світловодського міського краєзнавчого музею; по Петрівському району інвестиційні пропозиції щодо створення відпочинковооздоровчого комплексу у смт Балахівка та спорудження готельного комплексу в с. Іскрівка; по Знам’янському району - щодо створення заповідника культур народів, що проживають та території України; по місту Кіровограду та Кіровоградському району щодо здійснення благоустрою територій Фортеці Св. Елисавети та заповідника-музею І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) “Хутір Надія), які постійно презентуються під час проведення заходів всеукраїнського та міжнародного рівнів. 5.4.3. Історико-культурна спадщина До Державного реєстру нерухомих пам´яток України по Кіровоградській області занесено 2362 пам´ятки історії (у тому числі 1 – національного значення), 29 пам´яток монументального мистецтва, 2656 пам´яток археології (з них 15 – національного значення), 505 пам´яток містобудування, архітектури та садовопаркового мистецтва (з них 16 – національного значення.

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК “МОНАСТИРИЩЕ” УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОН

Каньйон річки Інгул

Скеля в заплаві р. Інгул

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Геологічна пам"ятка природи місцевого значення "Каскади"

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Чорноліський"

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Заповідне урочище місцевого значення «Питомник» Петрівський район

Реготун чорноголовий у зоологічній пам’ятці природи «Пташиний базар» Світловодський район

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Ковила пірчаста у ландшафтному заказнику «Булгаковська балка», Бобринецький район.

Ковила волосиста у заповідному урочищі «Кіліповське», Компаніївський район. ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Ковила Граффа в ботанічному заказнику «Бузове», Онуфріївський район. 83

Рябчик руський в ландшафтному заказнику «Войнівський», Новоукраїнський район.

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Сон чорніючий у ландшафтному заказнику «Войнівський», Новоукраїнський район.

Адоніс весняний у ландшафтному заказнику «Войнівський», Новоукраїнський район. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля З метою розбудови інфраструктури туризму в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів лісогосподарськими підприємствами та службою автодоріг у Кіровоградській області проведені роботи по благоустрою вже існуючих та облаштуванню нових місць короткочасного відпочинку туристів вздовж автодоріг: Київ-Дніпропетровськ, Київ-Миколаїв, Кіровоград-Умань, Гайворон-Хмільник. Систематично розробляються нові туристично-рекреаційні маршрути, до яких включено найбільш туристично-привабливі пам’ятки історії та архітектури, заповідні куточки області, серед яких: “Земля корифеїв”, “Раєвські - династія героїв”, “Золотими стежками Ексампею”, “Природа Кіровоградщини”, “Коровай Дружби”. Розпочато роботу щодо створення туристичної інфраструктури вздовж маршруту “Земля корифеїв” за напрямком: с.Арсенівка Новомиргородського району - с.Миколаївка Кіровоградського району – м.Кіровоград – с.Мар’янівка Бобринецького району – м.Бобринець. Проводиться робота щодо залучення сільського населення до підприємницької діяльності у сфері сільського “зеленого” туризму. Створено обласний осередок спілки сприяння розвитку сільського “зеленого” туризму, який активно приймає участь у заходах, пов’язаних з розвитком даного виду туризму на Кіровоградщині. Відкрито зелені садиби у Бобринецькому, Вільшанському, Знам’янському, Кіровоградському, Компаніївському, Новгородківському, Новомиргородському, 85

Новоукраїнському, Олександрійському, Олександрівському, Ульянівському районах та місті Олександрії.

Онуфріївському,

6.СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ. Площа земель в Кіровоградській області складає 2458,8 тис. га, що становить 4,07 % території України, з яких сільськогосподарські землі – 2040,4 тис. га. Кіровоградська область разом з Дніпропетровською і Запорізькою входить до Придніпровського економічного району і за структурою економіки є індустріальноаграрною. У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1762,3 тис. га, багаторічні насадження – 26,1 тис. га, пасовища та сіножаті –252,0 тис. га. Розораність земель в області 74,0%. Поряд з тим дещо скорочується площа орних земель. Це пояснюється тим, що землі, які розміщуються на крутосхилах, виведені в пасовища і сіножаті, під залуження та консервацію. Небезпекою для земель області є водна ерозія. Це пояснюється насамперед сильно пересіченою місцевістю, особливо в Придніпров’ї, значною розораністю сільськогосподарських угідь та зливовим характером дощів. Основними заходами боротьби з цими процесами є виведення з орних земель площ з кутом нахилу більше 5 градусів, оптимізація польових сівозмін, впровадження ґрунтозахисної системи землеробства, заліснення крутосхилів. 6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь. Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис. га, з них 2040,4 тис. га або 83,0 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. В структурі сільгоспугідь рілля складає 83,0 відсотка, багаторічні насадження – 1,1; сіножаті – 1,2; пасовища – 11,1 відсотка. Розорюваність земель складає 74,0 відсотка суші. Ліси та інші лісовкриті площі складають 183,0 тис. га, у тому числі полезахисні лісосмуги - 28,3 тис. га. Загальна лісистість області з урахуванням усіх захисних лісових насаджень складає 7,4%: ліси (7,4%), під водою (3,15), інші землі (1,8%). Під забудованими землями зайнято 87,7 тис. га (3,6%), болотами – 10,5 тис. га (0,4%), іншими землями – 62,2 тис. га (2,5%). Територія суші складає 2382,5 тис. га, або 96,9 відсотка від загальної площі області. Під водою зайнято 76,2 тис. га (3,1%), у тому числі водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 69,6 тис. га. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 987,9 тис. га, або 40,2 відсотка від загальної площі області, у тому числі колективних сільськогосподарських підприємств 0,6 відсотка, сільськогосподарських товариств 21,3, сільськогосподарських кооперативів - 3,2, державних сільськогосподарських підприємств - 2,3 відсотка, з них радгоспи всіх систем - 0,8 відсотка. У власності і користуванні громадян знаходиться 844,6 тис. га, у тому числі наданих для ведення фермерського господарства – 366,5 тис. га, товарного 86

сільськогосподарського виробництва – 263,8 тис. га, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель – 178,6 тис. га., підприємства, організації, установи промисловості, транспорту, зв’язку, оборони займають - 66,3 тис. га. Землі державної власності, які не надані у власність і користування, займають 445,2 тис. га, з них загального користування – 188,8 тис. га. Крім того, налічується 224,7 тис. га земель запасу, резервного фонду населених пунктів та загального користування, що надані у тимчасове користування землекористувачам та власникам землі. В державній власності знаходиться 1005,4 тис. га, або 40,9 відсотка, у колективній - 1,8 тис. га (0,1%), у приватній - 1451,6 тис. га (59 %). Землі населених пунктів становлять 224,8 тис. га, в тому числі 31,2 тис. га землі 12 міст обласного та районного значення, 18,6 тис. га - землі 26 селищ та 175,0 тис. га - землі 1010 сільських населених пунктів. Динаміка структури земельного фонду області Таблиця 6.1.

2005 рік

2006 рік

усього, % до усього, тис. га загальної тис. га Основні види земель та площі угідь території

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2 2458,8

3 100,0

4 2458,8

% до загальної площі території 5 100,0

1.Сільськогосподарські 2041,8 угіддя

83,1

2041,6

83,1

2041,8

83,1

2041,6

83,1

2040,4

1762,3

71,7

1 Загальна територія у тому числі:

усього, % до усього, % до усього, % до тис. га загальної тис. га загальзагальплощі ної тис. га ної території площі площі теритотериторії рії 6 7 8 9 10 11 2458,8 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100

з них: рілля

1764,8

71,8

1764,1

71,8

1764,8

71,8

1764,1

71,8

перелоги

багаторічні насадження

26,7

1,1

26,5

1,1

26,7

1,1

26,5

1,1

26,1

1,1

сіножаті і пасовища 250,3 2. Ліси і інші лісо180,6 вкриті площі з них вкриті лісовою 161,3 рослинністю 3. Забудовані землі 87,8 4. Відкриті заболочені 10,5 землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 12,9 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 49,6

10,2

251,0

10,2

250,3

10,2

251,0

10,2

252

10,2

7,3

180,7

7,3

180,6

7,3

180,7

7,3

183

7,4

6,6

162,7

6,6

161,3

6,6

162,7

6,6

163,5

6,6

3,6

87,7

3,6

87,8

3,6

87,7

3,6

88,1

3,6

0,4

10,4

0,4

10,5

0,4

10,4

0,4

10,7

0,4

0,5

12,9

0,5

12,9

0,5

12,9

0,5

13,3

0,5

2,0

49,7

2,0

49,6

2,0

49,7

2,0

Усього земель (суша)

96,9

2383,0

96,9

2383,2

96,9

2383,0

96,9

2382,5

96,9

2383,2

Території, що покриті поверхневими водами

75,6

3,1

75,8

3,1

75,6

3,1

75,8

3,1

76,3

3,1

6.1.2 Деградація земель. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.2.

2005 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2006

2007

2008

2009

1045,6

42,5

1029,1

12,6 3,9 0,3 12,9

12,6 3,9 0,6 12,9

12,6 3,9 12,9

Примітка: Облік якості сільськогосподарських угідь Кіровоградської області виконана фахівцями Кіровоградського філіалу інституту землеустрою у 1996 році. З того моменту великомасштабне обстеження ґрунтів не проводилося.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Порушення та рекультивація земель Таблиця6.3.

Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2005 рік 2 4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

2006 рік 3 4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

2007 рік 4 4,0 0,16 1,1 0,04 0,21 0,009

2008 рік 5 4,0 0,16 1,0 0,04 4,49 0

2009 рік 6 4,0 0,16 1,1 0,04 0,003 0,0001

6.3. Якість грунтів. Облік якості сільськогосподарських угідь Кіровоградської області виконана фахівцями Кіровоградського філіалу інституту землеустрою у 1996 році. З того моменту великомасштабне обстеження ґрунтів не проводилося. 6.4. Охорона земель. За

площею

та

біопродуктивним 88

потенціалом

земельного

фонду

Кіровоградська область є однією з провідних областей країни. Але внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність території області досягла 86,4 та 74,0 відсотка відповідно. Розораність сільськогосподарських угідь у деяких районах складає понад 90 відсотків. Сільськогосподарська освоєність території області порівняно з земельними фондами України та провідних держав світу надзвичайно висока. Так, сільськогосподарська освоєність країн Європи складає в середньому 5365%, а розораність території 26-30%. Освоєність територіально великих держав, таких як США, Китай, складає 45 -50 %, Росія, Канада - 8-12%, проти 85,7% по області. Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис. га, а площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис. га. Починаючи з 1993 року, у ґрунтах України на 75 % площі сільськогосподарських угідь склався негативний баланс гумусу, який у 2-3 рази перевищує допустиму норму. Як і в інших областях України, у Кіровоградській області процес втрати гумусності прогресує. Отже, за такої тенденції ґрунти області протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін. Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану. Основна мета охорони земель - це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення і підвищення родючості земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів. Стратегічними цілями в реалізації заходів з охорони земель мають бути: забезпечення раціонального, невиснажливого, ґрунтозахисного та екологобезпечного землекористування в інтересах ефективного і сталого соціальноекономічного розвитку області, насамперед її агропромислового комплексу; комплексний науково обґрунтований підхід до процесів використання, збереження та відтворення родючості сільськогосподарських угідь, здійснення збалансованих земле меліоративних і земле охоронних заходів з урахуванням особливостей природно-кліматичних зон і районних агропромислових комплексів; формування в усіх землеробських районах високопродуктивних, ерозійностійких та екологобезпечних агроландшафтів, які мали б належні рівні саморегуляції і були збалансовані з довкіллям завдяки оптимальним співвідношенням між різними елементами природного середовища та його основними екосистемами (лісовими, водними тощо); удосконалення структури сільськогосподарських угідь і посівів вирощуваних культур у напрямі істотного зменшення негативних антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище та підвищення його відновлювального й асиміляційного потенціалів, а також з метою економії всіх виробничих ресурсів. Основними напрямками у реалізації стратегічних цілей мають бути заходи 89

щодо: відновлення стану та функцій еродованих і порушених земель, запобігання заростанню бур'янами, чагарниками і дрібноліссям сільськогосподарських угідь; підвищення родючості ґрунтів (внесення добрив, регулювання водного режиму, удосконалення технологій обробітку ґрунту, запровадження екологобезпечних систем землеробства); розкорчування полезахисних і багаторічних насаджень, які втратили свої функціональні властивості або використовуються з низькою ефективністю; проведення моніторингу земель по агрохімічних показниках, забрудненню пестицидами, важкими металами, радіонуклідами; усунення причин та наслідків негативного впливу на земельні ресурси (ґрунти), а також заходів щодо попередження безповоротної втрати ґрунтового покриву та ліквідації негативних процесів; будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і протизсувних споруд, систем і мереж для зрошення земель, створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень; Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоаспектна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Певну роль можуть відігравати організаційні заходи, які не потребують великих додаткових затрат. Це спеціальні агротехнічні прийоми: безвідвальна оранка і оранка впоперек схилів, насичення сівозмін травами й іншими непросапними культурами тощо. Необхідно реалізувати такі заходи: впровадження контурно-меліоративної організації території, яка передбачає ґрунтозахисну систему землеробства, ряд організаційно-економічних, агротехнічних, землевпорядних, гідротехнічних, лісомеліоративних заходів, що сприяють уповільненню ерозійних процесів; вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель, крутосхилів, ерозійно небезпечних ділянок з метою їх заліснення, залуження чи істотного покращення з наступним поверненням у склад орних земель; під час складання проектів формування нових землеволодінь передбачати видвод еродованої ріллі з активного обробітку. Підвищити зацікавленість власників землі і землекористувачів у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів можливо при застосуванні принципу економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Сутність його полягає в тому, щоб забезпечити товаровиробникам сільськогосподарської продукції гарантії справедливого її розподілу і розпорядження нею. Встановлення ставки плати за використання земель залежно від їх якості є стимулом для виробництва оптимальних обсягів рослинницької продукції, оскільки вся вартість після сплати земельного податку залишається у розпорядженні власника землі, землекористувача. Засобом економічного стимулювання раціонального використання земельних ресурсів слід вважати звільнення від плати за землю тих площ сільськогосподарських угідь, які зайняті молодими садами, ягідниками й виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями і розсадниками багаторічних плодових насаджень, а також земельні ділянки, які знаходяться у тимчасовій консервації або 90

виведені із активного господарського обробітку з метою залуження, заліснення. З метою поліпшення організації контролю за використанням та охороною земель передбачається: удосконалити порядок здійснення контролю за використанням та охороною земель, а також механізми моніторингу земель та землекористувань з метою своєчасного виявлення та оцінки стану земель; поліпшити профілактичну роботу з попередження порушень земельного законодавства, інформування населення про діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; удосконалити діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, порядок їх взаємодії з органами прокуратури, внутрішніх справ та запровадити практику систематичного проведення спільних комплексних перевірок додержання суб’єктами земельних відносин земельного законодавства; опрацювати питання створення координаційних органів щодо здійснення на міжвідомчій основі контролю за використанням земель. 6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво. Розвиток ринку земель на засадах поєднання суспільних та приватних інтересів, законності та прозорості проведення земельної реформи на сучасному етапі вимагає: відведення в натурі земельних ділянок усім бажаючим власникам земельних часток (паїв) та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю; створення умов для рівноправної участі територіальних громад сіл, селищ і міст у ринку земель через відповідні органи місцевого самоврядування; функціонального відокремлення ринку земель несільськогосподарського призначення від ринку земель іншого призначення; передачі відповідним місцевим органам виконавчої влади функцій з оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, державної реєстрації земельних ділянок; запровадження єдиних стандартів, технічних норм посвідчення права власності на землю та права користування землею; проведення систематичної роботи з інформування населення через засоби масової інформації про сутність, обсяги та інші характеристики ринку землі, права та обов’язки громадян і юридичних осіб у цій сфері, процедури захисту прав на землю. З метою запобігання можливій спекуляції земельними ділянками вживатимуться заходи для регулювання попиту на землю, насамперед у населених пунктах шляхом: належного територіального планування і функціонального зонування за напрямами дозволеного використання земельних ділянок, що пропонуються на продаж; відведення та узгодження розміщення земельних ділянок з земель запасу і земель резервного фонду; диференціації розмірів земельного податку, а також плати за оренду земель, 91

що перебувають у державній чи комунальній власності; регулювання освоєння земельних ділянок відповідно до економічних вимог та вимог щодо збереження продуктивних угідь; надання пільгових умов інвесторам у разі освоєння ними земельних ділянок зі складними ґрунтовими та інженерними умовами; сприяння концентрації сільськогосподарських угідь у активної частини сільського населення. Земельна політика держави має бути реалізована шляхом науковообгрунтованого перерозподілу земель з формуванням раціональної системи землеволодінь і землекористувань, створенням екологічно сталих ландшафтів і агросистем; інформаційного забезпечення правового, економічного, екологоекономічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на всіх рівнях господарювання. Вирішення цих питань можливо лише за умови виконання землевпорядних робіт та заходів, які спрямовані на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території області, адміністративно-територіальних утворень, господарських структур, що здійснюються під впливом формування суспільновиробничних відносин і розвитку продуктивних сил. Реформування земельних відносин у рамках виконання Програми передбачає організацію та виконання таких видів землевпорядних робіт: проведення землевпорядних заходів по організації сільськогосподарських підприємств із створенням територіальних умов, що забезпечують раціональне функціонування сільськогосподарського виробництва, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, вдосконалення складу і розміщення земельних угідь, сільськогосподарських культур, системи сівозмін, пасовищезмін; обґрунтування розміщення і встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; складання проектів створення нових і впорядкування існуючих територій землеволодінь і землекористувань; обновлення планово-картографічного матеріалу зйомок минулих років місцевих рад; розробка проектів розмежування земель державної і комунальної власності; складання проектів відведення земельних ділянок у власність та користування, винос меж в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і наданих земель; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею. Реалізація першочергових заходів з питань землеустрою проводиться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів власників землі і землекористувачів та здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями, суб’єктами підприємницької діяльності, які мають на це дозвіл. Для здійснення реформування земельних відносин передбачається: продовжити роботу із межування земель з установленням на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим 92

природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж сіл, селищ та міст, меж земельних ділянок, які належать громадянам і юридичним особам; виявити землі сільськогосподарського призначення, які не використовуються власниками та землекористувачами, і відповідно до законодавства вжити заходів щодо їх перерозподілу; провести консервацію малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь; здійснити консолідацію земель запасу і земель резервного фонду в межах районів з метою забезпечення ефективного їх використання шляхом передачі в оренду на конкурентних засадах; забезпечувати проведення організації території новостворених сільськогосподарських підприємств; скласти плани обмежень використання земель; забезпечити землевпорядне обґрунтування заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів, заболочення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель; розробити плани земельно-господарського устрою територій населених пунктів; забезпечити виконання землевпорядних робіт, необхідних для проведення розмежування земель державної і комунальної власності згідно з чинним законодавством; поновити роботи щодо картографування земельних угідь, ґрунтових і геоботанічних обстежень, а також розпочати комплексне обстеження техногенно забруднених земель; виконати роботи щодо встановлення та закріплення меж прибудинкових територій. 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази. Розташування території області в центрі українського кристалічного щита зумовлює утворення значних родовищ рідкісних корисних копалин та різноманітність мінеральних ресурсів. На території області обліковується 252 родовища і 42 об'єкти обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 79 родовищ і 18 об'єктів експлуатуються. Мінерально-сировинна база області на 15,5 % складається з паливноенергетичних корисних копалин (буре вугілля, бітум), на 59,2 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта - це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води. На 43 об'єктах бурого вугілля (12 родовищ) враховані запаси в кількості 750,405 млн. т за категоріями А+В+С1, що входять до Олександрійського та Ватутінського геологопромислових районів Дніпровського басейну. 93

Вуглевидобуток в області здійснюється трьома вуглерозрізами ЗАТ “Енерговугілля” виробничою потужністю 1900,0 тис. т вугілля на рік і одним вуглерозрізом ДП “Бурвугілля” виробничою потужністю 500 тис. т вугілля на рік. Запаси вугілля категорій А+В+С1в межах полів діючих підприємств становлять 66,931 млн. т. Підготовлено три ділянки для будівництва шахт і шість ділянок для будівництва вуглерозрізів на Миронівському, Бандурівському, Єлизаветівському, Новомиргородському та Златопільському родовищах проектною потужністю від 300 до 3000 тис. т вугілля на рік (загальна - 8,0 млн. т). У природному стані буре вугілля використовується в енергетиці як паливо для ТЕЦ, у вигляді брикетів - для побутових цілей. На 16 об'єктах, що входять до складу п'яти родовищ бурого вугілля, підраховані запаси бітуму за категоріями В+С1 у кількості 3,99 млн. т. На діючому Морозівському вуглерозрізі запаси бітуму у вугіллі складають 0,377 млн. т. Із металічних корисних копалин Держбалансом враховується чотири родовища заліза із запасами 469,624 млн. т. Центральним ГЗК розробляються два Петровське і Артемівське родовища. Видобуток залізистих кварцитів в 2008 році склав 6,3 млн. т (3,98% від видобутку в Україні). Попельнастівське родовище не розробляється. Держбалансом враховані запаси залізистих кварцитів Пролетарської ділянки. На території області враховуються запаси п'яти родовищ кобальто-нікелевих руд. Розробляється Липовеньківське родовище (ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат”), готується до розробки Капітанівське родовище (ТОВ “Феррекспо”). Пошуковими та пошуково-оціночними роботами останніх років в Побузькому районі відкрито нові перспективні ділянки. На двох підготовлених для розвідки (Лащівська та Північно-Липовеньківська ділянки) запаси нікелю оцінені в 45 тис. т. На території області виявлені золоторудні родовища - Клинцівське родовище та Юр'ївське. Держбалансом враховані запаси Бирзулівського родовища розсипного ільменіту. У майбутньому на території області можливе створення сировинних баз інших металічних корисних копалин, а саме хромових руд у межах Капітанівського масиву. Руди літію виявлені на Полохівському петалітовому та Станкуватському сподумен-петалітовому родовищах. За результатами пошукових робіт в лінзах пегматитів та метасоматитів Ганнівсько-Звенигородської рудоносної зони в межах Кіровоградського блоку Українського кристалічного щита встановлена наявність танталу. На даний час область посідає монопольне становище в Україні за запасами і видобутком урану. У Кіровоградському рудоносному районі розвідані і підготовлені до експлуатації значні та унікальні за запасами родовища. Розробляється чотири родовища. Гірничорудна сировина на території області представлена трьома родовищами графіту з загальними запасами руди 126,7 млн. т, кристалічного графіту 7,892 млн. т, за категоріями А+В+С1. В експлуатації перебуває лише одне -Заваллівське. Балахівське і Петрівське родовища не розробляються. Супутньою корисною копалиною на Заваллівському родовищі графіту є абразивна сировина, запаси якої оцінюються в 20,3 млн. т за промисловими категоріями А+В+С1. 94

Промисловістю освоєне лише Обознівське родовище вторинного каоліну із 6ти розвіданих і врахованих Держбалансом. Вогнетривкі глини представлені одним Шестаківським родовищем, попередньо оцінені запаси якого складають 37919,0 тис .т за категорією С2. Держбалансом враховане одне Малоскелівське родовище кварциту та кварцу для вогнетривів, розвідані запаси якого складають 15482,0 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. Пісок формувальний також представлений одним родовищем Маловисківським, запаси якого складають 4122,0 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. Родовище не розробляється. Корисні копалини для будівництва представлені 156 родовищами і 18 об'єктами обліку з 10 видів корисних копалин, з яких на даний час розробляється 57 родовищ і 14 об'єктів обліку. Цементна сировина представлена одним родовищем і двома об'єктами обліку із загальними запасами 11262,0 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. В області налічується 17 родовищ будівельного піску, запаси якого складають 46414,3 тис. м за промисловими категоріями А+В+С1, що повністю забезпечує потреби області. На даний час розробляється три родовища. Підприємства області повністю забезпечені сировиною для виробництва бутощебеневої та облицювальної продукції. Держбалансом враховано 61 родовище і 9 об'єктів обліку каменю будівельного з запасами 772,497 млн. м3. У розробці перебуває 33 родовища і 7 об'єктів обліку. Камінь облицювальний представлений 12 родовищами з запасами 21,942 млн. 3 м за промисловими категоріями А+В+С1. У розробці перебуває 9 родовищ. Держбалансом враховано по одному родовищу сировини крем'яної, сировини карбонатної для випалювання на вапно, каменю пиляльного, сировини керамзитової. На даний час усі родовища розробляються за виключенням карбонатної сировини для випалювання на вапно. Запаси цегельно-черепичної сировини, обсяги яких складають 82178,92 тис. 3 м за промисловими категоріями А+В+С1 зосереджені на 59 родовищах і 5 об'єктах обліку. На сьогоднішній день у розробці перебуває 7 родовищ і чотири об'єкти обліку. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 року № 33 щодо реалізації Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України рішенням Кіровоградської обласної ради від 19 квітня 2002 року № 14 затверджена “Програма екологічної реабілітації гірничодобувних районів Кіровоградської області на 2002-2010 роки” (надалі Програма). Необхідність розроблення Програми була викликана значним впливом гірничих підприємств на стан довкілля, а саме: порушення природної поверхні землі, геологічного становища, ландшафту із змінами гідрологічного режиму в результаті відкачування певної кількості підземних вод, скиди промислових та побутових стоків у поверхневі водні об’єкти та інше. На виконання Програми в області проведена інвентаризація порушених земель під розробками корисних копалин (шахти, розрізи, кар'єри). Згідно даних державної статистичної звітності станом на 1 січня 2010 року в області нараховується 4048,5 га порушених земель, 2988,7 га під 95

відкритими розробками та кар'єрами, що експлуатуються, решта родовищ на площі 1059,8 га, в переважній більшості місцевого значення, не функціонує. Найбільші площі порушених земель знаходяться в Олександрійському - 1021 га, Петрівському - 730,1 га, Гайворонському - 609,2 га, Голованівському - 309 га, Кіровоградському 232,6 га, Знам’янському районах -183,4 га. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ 2008 р 2009 р

Родовища, що розробляються 2008 р 2009 р

Одиниця виміру

Таблиця 7.1. Видобуток Балансові сировини в запаси 2008 р станом на 01.01.09р.

тис. т.

790009

3 5 2

2 1 1

тис. т. тис. т. тис. т.

6389 48 -

449782 8532 386366

тис. т.

184,2

161479

4 2 3 1 1

1 1 1 1

тис. т. тис. т. тис. т. тис. т. тис. т.

211 -

27810 14515 20315 15482 15482

1 1

1 -

тис. т. тис. т.

2,5 -

2872 37919

тис. м3.

502

12 1 71 66 1 17 1

9 1 38 8 1 3 -

9 1 39 10 1 3 -

тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3.

51,46 2335,63 519,18 109,8 -

22601 4982 779402 78229 5537 46414 4122

тис. т.

1231,59

39251

тис. т

158501

14,482

б) мінеральні води

19,0

в) мінеральні води на розлив

299

тис. м3/доб. тис. м3/доб. тис. м3/доб. -

1. Горючі: а) буре вугілля 2. Метали: а) уран б) залізо в) нікель та кобальт г) хром 3. Неметали: а) графіт б) каоліни: - первинні - вторинні в) цементна сировина г) абразивна сировина д) кварцит та кварцит для вогнетривів е) крем’яна сировина (трепел) є) глина вогнетривка ж) вапняк (для випалювання на вапно) 4. Будівельні матеріали а) камінь облицювальний б) пиляне каміння в) будівельне каміння г) цегельно-черепична сировина д) керамзитова сировина е) пісок будівельний ж) пісок формувальний з) сировина для закладання виїмкового простору і) бітум 5. Підземні води: а) прісні води

Всього:

Використання надр № з.п.

Загальна кількість Наявність документації кар`єрів, шахт, гірничий земельний ліцензії розрізів та розробок відвід відвід

455

114

Загальна площа порушених земель, га 4048,5

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 1059,8

Таблиця 7.2. Рекультивовано в 2009р., га

7.2. Система моніторингу геологічного середовища. 96

3,0

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. Питні та технічні підземні води в Кіровоградській області для господарськопитного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 38 ділянках. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 225,700 тис. 3 м /добу за категоріями А+В+С1. Найбільш перспективні для розробки є родовище Новомиргородське ділянка Новомиргородська-2, запаси якої складають 24,20 тис. м3/добу за категорією В та родовище Панчівське ділянка Паничівська, запаси якої 10,00 тис. м3/добу категоріями А+В+С1. Підземні мінеральні води Кіровоградської області відносяться до типу радонових і використовуються в бальнеолікуванні, розвідані на трьох ділянках, розробляється тільки одна. Не освоєна Олександрійська ділянка радонових вод з запасами 25,00 тис. м3/добу. В 2008 році ДКЗ України затверджені балансові запаси Вербівського родовища природно-столових вод за категоріями А+В+С1 кількістю 50,00 тис. м3/добу. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 483,0 м3/добу за категоріями А+В+С1. Ресурси підземних вод області розподілені вкрай нерівномірно: від 4,0 тис. куб. м/добу в Добровеличківському та Компаніївському районах до 67,2 тис. куб. м/добу в Кіровоградському районі. Найменше забезпечені ресурсами підземних вод Вільшанський, Новгородківський, Новоукраїнський та Устинівський райони. Більшість населення області користується водою для питного водопостачання із свердловин, в яких відмічається підвищений вміст заліза, марганцю, азотних сполук, при загальній великій жорсткісті. Роботи по вивченню режиму та якості підземних вод на території Кіровоградській області проводяться екологічною партією ДГП “Центрукргеологія” на базі існуючої спостережної мережі. В окремих населених пунктах питна вода підземних джерел за фізикохімічними показниками (загальна мінералізація, жорсткість, залізо, фтор тощо) не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”. Із 21 адміністративного району 13 районів використовують для питного водопостачання підземні води, 8 районів – змішане водопостачання. Змішане водопостачання використовує населення 3-х міст, 6 міст – виключно підземні води, 3 міста – поверхневі води, 242 сільських населених пунктів споживає підземні води, 29 – поверхневі. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси. У межах області до ерозійних відносяться процеси площинного змиву, яроутворення і річкової ерозії. Площинний змив полягає у змиву ґрунтів з похилих поверхонь дощовими та талими водами, що розповсюджено скрізь. На правобережжі Дніпра у межах басейнів річок Цибульник та Омельник знаходиться зона найбільшої яружної та балочної мережі. Взагалі яроутворення розвинене на площі 5,4 тис. км2, що складає близько 20 % від загальної площі. На території Світловодська та Світловодського району відбувається постійний процес руйнування берегів Кременчуцького водосховища, чому сприяють природні та гідрологічні умови. Ендогенні процеси не вивчалися, однак слід відмітити, що при закритті 97

вугледобувних об’єктів, природний рівень підземних вод відновлюється. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.3.

№ з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Вид (ЕГП)

Водна ерозія Засолені землі Солонцюваті Перезволожені Заболочені Кам’янисті Дефляційно небезпечні Підтоплені Зсуви

Площа поширення, км2

Кількість

10291,0 39,0 8,0 34,0 83,0 5,0 11117,0 98,0 129,0

проявів, од.

% ураженості регіону

41,85 0,16 0,03 0,14 0,34 0,02 45,21 0,4 0,52

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснює Управління державного геологічного контролю (далі-Управління) Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Свою діяльність Управління здійснює у взаємозв`язку з іншими управліннями Держгеолслужби із залученням спеціалістів виробничих, науково-дослідних та інших організацій. Органи державного гірничого нагляду перевіряють: повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; виконання вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин; правильність розробки родовищ корисних копалин; повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин; обґрунтованість і своєчасність їх списання; додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин; додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення повнішого вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції; правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, вирішення інших питань з нагляду за використанням та охороною надр у межах їхньої компетенції.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Відповідно до статті 11 Кодексу України про надра, Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30.09.96 року № 119, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області узгоджує матеріали підприємств, організацій, установ на отримання ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин, спеціальних дозволів на користування надрами - видає Екологічну картку. У 2009 році Держуправлінням розглянуто надані підприємствами, організаціями та установами документи на отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та видано 17 екологічних карток. 8. Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів. Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1.

№ Показник з/п 1 Кількість підприємств, установ та організацій якими утворюються, обробляються та утилізуються відходи І-ІІІ класів небезпеки 2 Наявність відходів, усього у тому числі: 3 відходи 1 класу небезпеки 4 відходи 2 класу небезпеки 5 відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

15303,3

т т т

1432,9 708,9 13161,5

Примітка

690

На підприємствах області протягом 2009 року утворилось 2,8 тис. т відходів І—III класів небезпеки, що на 0,1 тис. т більше порівняно з 2008р. Основна частина утворених відходів (2,4 тис. т або 84,4% загального обсягу) належить до III класу небезпеки. Відходи І класу небезпеки склали 9,7 т і II класу - 426,8 т. До основних сфер виробництва небезпечних відходів належать підприємства добувної промисловості, в результаті виробничої діяльності яких утворилось 2,2 тис. т (80% загального обсягу), переробної промисловості -0,2 тис. т (7,1%), сільського господарства, мисливства, лісового господарства - 108,8 т (3,9%), транспорту і зв'язку - 101,1 т (3,6%). Станом на 1 січня 2010р. у сховищах організованого складування та на території підприємств області накопичилось 15,3 тис. т небезпечних відходів, які потребують особливої уваги і є суттєвим чинником негативного впливу на навколишнє природне середовище області, з них 1,4 тис. т (або 9,4% загальної кількості) належать до І класу небезпеки, 0,7 тис. т (4,6%) - до II класу та 13,2 тис. т (86%) - до III класу небезпеки. Найбільше небезпечних відходів І—III класів небезпеки накопичилось на території підприємств міст Кіровограда - 7,8 тис. т (50,9% загальної обсягу), Світловодська - 2,4 тис. т (15,9%), Петрівського - 2,8 тис. т (18,4%) та 99

Кіровоградського - 1,3 тис. т (8,4%) районів. У загальній кількості відходів, що зберігаються у місцях видалення та на території підприємств області, найбільшу питому вагу складають відходи, що містять відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки (7,8 тис. т або 51,2% загального обсягу), відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять інші органічні сполуки (2,5 тис. т або 16,3%), метали та їх сполуки (1,8 тис. т або 11,4%), відходи, що містять неметали та їхні сполуки (0,2 тис. т або 1,1%). Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки Таблиця 8.2.

№ Показник з/п 1 Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, т** Загальна кількість відходів, т 2 Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів ІІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, кг/ на 1 чол. **

2007 рік

2008 рік

2009 рік

550231,000

687555,000

539293,000

3121,093

2739,432

2799,000

29009,000

31828,000

43878,000

582361,093

722122,432

585970,000

58300,240

-**

312,453

-***

27,546

30,613

42,724

* - статистична звітність по промисловим (у т.ч. гірничопромисловим) відходах відсутня; ** - статистична звітність по відходах житлово-комунального господарства подається в тоннах; *** - величина ВРП відсутня.

8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.3.

№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено у спеціально відведені місця чи об’єкти (полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування 100

2000 рік

2007 рік

2008 рік 2009 рік

0,436 0,016 0,340 0 0 0,143

3,121 3,519 0,251 0,204 0,006 0,026

2,739 0,268 0,343 0,297 0,002 0,001

2,799 0,196 0,409 0,100 0,003 0,015

0,043 -

4,528 -

2,419 -

2,467 -

за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2,765

0,007

0,001

14,792

15,150

15,279

15,303

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року Таблиця 8.4..

№ з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

2 Сміттєзвалища Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованіський район Добровеличківський район Долинський район Знам»янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новомиргородський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Олександрівський район Олександрійський район Онуфріївський район Петрівський район Світловодський район Ульяновський район Устинівський район

26 19 20 22 23 25 13 47 17 23 13 24 23 24 15 13 13 16 13 17 15

12,3 7,34 12,29 0,54 0 11,5 12,5 49,62 14,394 13,4 5,05 14,27 1,457 7,64 9,15 12,28 25,38 25,035 8,15 17,3 6,2

+5,1 +3,94 +9,59 -5,26 -8,1 +4,2 +7,3 +36,12 +12,094 +7,6 +1,25 +7,17 -2,743 +1,34 +4,05 +6,08 +18,78 +17,335 +3,25 +11,4 +1,9

Всього

421

265,7966

+142,396

Полігони

Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього

Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.5. 101

№ з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Район

Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованіський район Добровеличківський район Долинський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новоархангельський район Новомиргородський район Новоукраїнський район Онуфріївський район Олександрівський район Петрівський район Світловодський район Ульяновський район Устинівський район Знам»янський район Олександрійський район Кіровоградський район Усього

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

4,0

Утворено (виявлено) впродовж року, т

131,7 25,383 61,469 58,793 20,06 28,8 42,5 321,6 15,0 65,6 29,09 66,29 27,067 210,0 47,07 14,601 37,5 32,874 46,7 19,345 1301,442

-3,08 2,188

4,0

9,44

4,385

11,628

1,305

Кількість на кінець року, т

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів Таблиця 8.6..

№ Показники з/п 1 Обсяги утворення відходів, т 2 Обсяги використання відходів, т 3 Рівень використання, %

2000 рік 976126 560443 57,4

2007 рік 550231 797228 144,9

2008 рік 687555 750322 109,1

2009 рік 536926 650695 121,2

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює у межах своїх повноважень комплексне управління та регулювання, координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій у сфері поводження з відходами. Управління видає в установленому порядку дозволи на розміщення відходів та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами, приймає рішення щодо зупинення їх дії або анулювання. У відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення , затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» суб»єкти господарювання оформлюють 102

дозволи на розміщення відходів. На даний час 1072 підприємства області отримали відповідний дозвіл на 2010 рік. Активно ведеться робота по складанню підприємствами технічних паспортів відходів, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року № 2034 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів". Суб»єктами господарювання області складено 2592 технічних паспорти відходів. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.98р. №1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів" створено реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. До реєстру об»єктів утворення відходів включено 61 суб»єкт господарювання. Також ведеться обласний реєстр місць видалення відходів, який включає 70 суб”єктів господарювання. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Традиційно екологію асоціюють лише з проблемами довкілля. Насправді, екологічна проблематика є не стільки боротьбою з наслідками, скільки забезпеченням нормальних умов для життя людини. Екологічна складова національної безпеки як комплексна проблема стосується в першу чергу економіки країни та її соціальної сфери. Конкурентоспроможність країни залежить від екологічного фактору – адже будь-яка техногенна катастрофа перекреслює попередні здобутки та унеможливлює повноцінний розвиток на майбутнє. В свою чергу виснажені ресурси та їх нераціональне використання роблять країну залежною від зовнішніх сил, що призводить до втрати національного суверенітету. Відповідно, від здоров’я нації та раціональної системи господарювання залежить перспектива країни. На сьогодні позитивний імідж країни потребує ефективної природоохоронної політики, адже відношення людини до природи – це не просто показник цивілізованості, а ще й турбота окремої нації про нашу планету. Внесок людини до природоохоронної сфери повинен збільшитися до такої міри, щоб забезпечити наступним поколінням нормальні умови для існування. 9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки 1. На території Кіровоградської області 4 підприємства віднесено до еколого – небезпечних об’єктів державного рівня: Таблиця 9.1. № з/п 1

Назва об’єкту

Примітка

ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат Хвостовище в балці Щербаківська

ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат”

м. Жовті Води Петровський район, Кіровоградська область смт Побузьке, Голованівського району

103

Кременчуцьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Компресорна станція “Задніпровська”

с. Павлівка Світловодського району

ТОВ “Водне господарство”

м. Кіровоград

За звітній період на протязі 2009 року на шахті «Смоленська» ДП «Схід ГЗК» була задіяна ділянка радіометричного сортування відвальної породи – комплекс «Албтаїт», яка була розроблена сумісно з фахівцями проектного відділу ДП «Схід ГЗК» м. Жовті Води та АОЗТ «Тяжпромавтоматика» м. Харків. Даний комплекс дав змогу здійснити переробку відвальної породи з одержанням кварцитового буту та щебеню для використання в будівництві (окрім громадських будівель) і отримання додаткового концентрату з промисловим вмістом урану у руді. Так, у 2009 році на Смоленській шахті було зменшено відвальне поле на 700 тис. тон відвальної породи, яка знаходилась у відвалі на промисловому майданчику шахти. В березні 2009 року на Інгульській шахті було вперше застосовано промисловий видобуток уранового концентрату на Мічурінському родовищі за допомогою системи блокового вилуговування, що дало лише на протязі звітного періоду додатково видобути 14,2 тон металу. Дана система дозволила знизити дозове навантаження персоналу блокового вилуговування на 13 % у зрівнянні з персоналом, що здійснює видобуток звичайними засобами. 9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій. Кіровоградська область має сировинну базу атомної енергетики – уранодобувну промисловість, яка включає три родовища уранової руди. Видобуток уранової руди здійснюється на двох шахтах: Інгульській та Смоленській Східного гірничо-збагачувального комбината. Державне підприємство "Дирекція підприємства, що будується на базі Новоконстянтинівського родовища уранових руд", який в 1996 році переданий для промислового освоєння, на сьогоднішній день законсервований. Характерним для видобутку урану є те, що майже усі відходи – відвали шахтних порід, скиди шахтних вод, викиди в атмосферне повітря являють собою джерела радіаційного забруднення навколишнього природного середовища. Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фатором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року теріторії: проммайданчика, рудного складу, майданчіка по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог “Норм радіаційної безпеки України” (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А. Згідно з вимогами “Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України” (ОСПЗРБУ-2005) проммайданчики мають санітарно-захисну зону (СЗЗ) та зону спостереження (ЗС) в яких проводиться радіаційно-екологічний моніторинг. В приміщеннях житлових будинків та на присадибних ділянках, 104

Центральною пилогазодозиметричною лабораторією ДП СхідГЗК та фізикохімічними лабораторіями Інгульської та Смолінської шахт проводиться вимірювання гама-фону, відбір проб повітря на наявність радону та сумарної альфаактивності пилу. Активність викидів шахтного повітря шахт складає: Через головну вентіляційну установку 

    

   

Пилу – 0,3 мг/м3;

-активність – 0,025 Бк/м3; U238 – 0,0045 Бк/м3; Ra226- 0,0085 Бк/м3; ЭРОАRn – 876,6 Бк/м3. Через вентиляційну установку ВОД-21 Пилу – 0,5 мг/м3;

-активність – 0,011 Бк/м3; U238 – 0,003 Бк/м3; Ra226- 0,009 Бк/м3; ЭРОАRn – 833,3 Бк/м3. На території Петрівського району в балці “Щербаківська” розташовано хвостосховище гідрометалургійного заводу Схід ГЗК, яке експлуатується з 1959 року і призначено для накопичення і зберігання твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів уранозбагачувальної промисловості. Площа хвостосховища складає 614,9 га, корисний об’єм – 28 млн. м3. На даний час в балці накопичено біля 50 млн. тонн радіоактивних відходів, загальна активність яких складає близько 48400 Кu. На території області є прояви радону та дочірніх продуктів його розпаду, особливо в центральній частині, яка розташована на масиві гірських порід гранітоноїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої мінеральної сировини та промислових відходів з великим вмістом природних радіонуклидів урано - торієвого ряду. В різні часи Інститутом ядерних досліджень, Інститутом проблем природокористування і екології ( м. Дніпропетровськ ), ГРЕ –37 КП “Кіровгеологія” та НТЦ “КОРО” (м. Жовті Води) проводились дослідження радіологічного стану території міста Кіровограда. На багатьох ділянках, включаючи житлову забудову відмічається підвищений гамма-фон та значний вміст радону та продуктів його розпаду в повітрі окремих приміщень і підвалів ( 20000 – 50000 Бк/м3 ), який на декілька порядків перевищує допустимі. Вихід та накопиченя торону на даний час вивчено недостатньо. Порогова концентрація радону і торону в ґрунтах по місту висока від 9000 до 107000 Бк/м3. Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв, використовуються на 35 підприємствах, установах і організаціях та більш ніж 65 медичних закладах області. 17 підприємств, установ та організацій області, діяльність яких пов’язана з використанням ДІВ, мають ліцензії на право провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання. Частина підприємств, з фінансових міркувань або в зв’язку з неспроможністю забезпечити безпечне використання та зберігання ДІВ, відмовилася від їх використання. Чотири підприємства області в 2006 році передали 105

зняті з експлуатації джерела іонізуючого випромінювання на захоронення – всього 357шт. Проблемою є наявність в області підприємства АТЗТ “Світловодський завод силікатних виробів”, яке має радіоактивні відходи, але не передавало їх на захоронення до спеціалізованого підприємства. Кіровоградською міжрайонною природохоронною прокуратурою відкрито кримінальну справу по даному порушенню. Радіаційних інцидентів, пов’язаних з експлуатацією радіонуклідних ДІВ та генеруючих пристроїв у 2009 році в області не було. Експлуатація атомних електростанцій та пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) Таблиця 9.2.

№ п/ п

1 -

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства

Кількість ядерних та радіаційнонебезпечни х об’єктів (усього))

2 -

3 -

АЕС кількість радіаційни реакторі й фон в 30 в – ти км зоні од. АЕС мкЗв/год

4 -

5 -

Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) Кіль- Кількість радіацій кість РАВ, м3 ПЗРВ ний фон загальна , од. на активність територі , ї Бк ПЗРВ, мкЗв/год 6 7 8 -

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Долинський район Знам"янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Новомиргородський район Олександрівський район Онуфрієвський район Петрівський район Ульяновський район

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

Таблиця 9.3. Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна радіаційний джерел активність фон на іонізуючого ДІВ , Бк території випромінюпідприємства вання, од. . мкР/год

1 1 -

5 5 106

1,2х105 1,2х105 -

20-25 20-25 -

19 20 21 22

Устинівський район м.Кіровоград м.Світловодськ м.Олександрія

21 5 5

360 64 53

1,2х105 16,2х1012 -

13-18 15-18 15-18

Забруднення території техногенними та техногенно – підсиленими джерелами природного походження Таблиця 9.4. № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість населення , чол..

Радіаційни й фон на території, мкЗв/год

2 Відсутні

3 -

4 -

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій – строн-цій радій торій калій 137 -90 (природ (природ(природ(техно(техноний) ний) ний) генний) генний) 5 6 7 8 9 -

9.3.2. Радіоактивне відходи. Радіаційних інцидентів, пов’язаних з експлуатацією радіонуклідних ДІВ та генеруючих пристроїв у 2009 році в області не було.

Експлуатація атомних електростанцій та пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) Таблиця 9.5

№ п/ п

1 -

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства

Кількість ядерних та радіаційнонебезпечни х об’єктів (усього))

2 -

3 -

АЕС кількість радіаційни реакторі й фон в 30 в – ти км зоні од. АЕС мкЗв/год

4 -

5 -

Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) Кіль- Кількість радіацій 3 кість РАВ, м ПЗРВ ний фон загальна , од. на активність територі , ї Бк ПЗРВ, мкЗв/год 6 7 8 -

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ. 10.1. Ведення сільського господарства в області. Кіровоградську область недарма називають житницею України: сільське господарство – провідна галузь її господарського комплексу. 107

Провідне місце агросфери зумовлюється насамперед унікальними природнокліматичними умовами та географічним розташуванням, її землям властива висока природна родючість, а унікальні чорноземи Кіровоградщини, що за 100-бальною шкалою якості мають 67 балів демонструються у Паризькому музеї мір та ваги як еталонні. На сьогодні сільське господарство займає одне із провідних місць в економіці області, спеціалізуючись на виробництві зерна, цукрових буряків, соняшника, молочно-м'ясному тваринництві, садівництві й городництві (загальна площа сільськогосподарських угідь – 1,8 млн. га (4,9% загальної площі сільськогосподарських угідь України), у тому числі ріллі - 1,7 млн. га (5,5% площі ріллі України). Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в загальному обсязі її виробництва в Україні складає: по соняшнику - 10%, зерновим і зернобобовим - 6,7%, цукровому буряку (фабричному) - 5,2%. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце займає рослинництво, питома вага якого становить 73%. Щорічно в середньому по області виробляється валової продукції сільського господарства на суму більшу ніж 3,5 млрд. грн., вирощується понад 2 млн. тонн зерна, 750 - 800 тис. тонн цукрових буряків, 300 - 320 тис. тонн соняшнику, що дає можливість повністю забезпечувати населення продуктами харчування, а переробні підприємства сировиною. З метою забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, підвищення рівня культури землеробства здійснено комплекс агролісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів, спрямованих на підвищення урожайності основних сільськогосподарських культур. Це дало змогу у 2009 році отримати урожайність зернових по 29,4 ц/га, у т.ч. озимої пшениці –по 31,1 ц/га, кукурудзи на зерно – по 47 ц/га, соняшника – по17,6 ц/га. В області розпайовані 1 млн. 472 тис. га сільськогосподарських угідь, видано 256,1 тис. сертифікатів на право на земельну частку (пай), щороку збільшується розмір плати за оренду земельних ділянок. В області функціонує 2590 фермерських господарств, у користуванні яких знаходиться майже 400 тис. га сільськогосподарських угідь (по кількості фермерських господарств та по земельній площі у користуванні одного фермерського господарства область посідаємо четверте місце у державі). Фермерські господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур – виробництві рентабельної та конкурентоздатної на споживчому ринку продукції. Крім цього, налічується 225,2 тисяч особистих селянських господарств. Загальна площа земельних ділянок в особистих селянських господарствах становить 171,8 тис. га (середній розмір земельних ділянок – 0,76 га). 10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році. Таблиця 10.1.

Загальна площа посіву, тис. га

1143,7 108

Мінеральні добрива : Всього внесено в пожнивних речовинах, тис. ц

415,2

у тому числі: азотних

297,4

фосфорних

65,1

калійних

52,7

Удобрена площа під урожай, тис. га:

637,7

% удобреної площі

55,8

Внесено на 1 га, кг

у тому числі: азотних

фосфорних

калійних

Органічні добрива: Всього внесено в пожнивних речовинах, тис. тонн

71,6

Удобрена площа, тис. га

2,1

% удобреної площі

0,2

Внесено на 1 га, тонн

0,1

10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві. Загалом по області у 2009 році при вирощуванні сільськогосподарських культур агроформуваннями області були застосовані пестициди на площі 1 млн.487,6 тис. га у тому числі проти бур’янів - на площі 749 тис. га, шкідників – на площі 544 тис. га, хвороб – на площі 171 тис. га, проведено десикацію посівів соняшника, ріпаку, сої – на площі 24 тис. га. 11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1. Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії тис. кВт. г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2000

2005

2007

2008

2009

1524,6

155,4

1583,5

1581,9

1375,5

102,0

103,9

103,8

90,2

1552300

2019303

2312356

2408009

1977000

130,1

149,0

155,1

127,4

788,8

698,8

646,5

619,9

566,2

88,6

82,0

78,6

71,8

109

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Таблиця11.2.. Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами Сільське господарство, мисливство, лісове господарство: Добувна промисловість Добування паливно-енергетичних корисних копалин Переробна промисловість Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво харчових продуктів напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Освіта Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Обсяги Обсяг викидів на Темп зміни, % порівняно з 2008 викидів, тис. одиницю роком т реалізованої продукції, обсягів викидів викиди на кг/тис.грн. одиницю продукції,

562

18175,4

127,9

562

18175,4

43 4

364,5 100,9

93,1 173,9

43 4

364,5 100,9

21 4

3732,9 915,0

166,4 190,8

21 4

3732,9 915,0

2817,9

159,7

2817,9

152

8567,3

168,0

152

8567,3

2018,9

90,8

2018,9

8 21 12

121,9 261,9 5979,4

241,2 59,2 287,3

8 21 12

121,9 261,9 5979,4

73,6

36,9

73,6

23 35

285,9 416,1

89,2 74,5

23 35

285,9 416,1

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.3. Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2000 р.

2005 р.

1099969

909790

65404 247900 38168,6 110246,2 47036,4

115282 303688 36870,0 101794,3 57745,9

2007 1583,5

2008 1581,9

2009 684983,7

103,9 2312356 149,0 646,5 82,0

103,8 2408009 155,1 619,9 78,6

94716,3 259084,5 25962,9 101264,1 21849,5

11.2. Ефективність енергоспоживання Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.4. Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний

2000 р. 1099969

2005 р. 909790

2007 р.

2008 р.

2009 р.

780203,9

750960,0

684983,7

65404 247900 8022

115282 303688 19352

110718,8 310356,4 15398,0

94716,3 259084,5 12499,5

118304,0 331883,2 13179,4 -

3902

2247

3,7 38168,6

96,5 36870,0

110

396,6

138,5

32850,4

0,6 30998,8

–

107,0 – 25962,9

Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

128,6

70,1

59,8

451,2 25,5 110246,2 47036,4 7276,0 1783

1527,4 28,2 101794,3 57745,9 436,6 5127,2 2392,8

744,4 24,8 16480,9 9465,6 18,0 4731,4 1958,6 -

382,3 23,4 104585,5 8282,1 17,5 4067,8 1851,6 -

10234,4 124,8 3,8 -

8510,7 92,2 3,5 -

434 154,3 -

9086 319 13

21543

25132

16,2 – 477,1 15,3 101264,1 21849,5 11,8 3648,3 1803,3 – 7799,5 60,9 0,8 – –

38571,4

35044,8

70522,2

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Таблиця 11.5.

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

684983,7

94716,3

259084,5

25962,9

101264,1

127183,9 429425,8 15285,3 261220,1

481,4 47613,2 77,5 47451,9

8255,0 224448,9 311,2 96883,5

10378,2 6799,9 1052,4 3456,8

67907,8 14826,8 6459,6 7239,2

114343,8

39128,6

50774,8

219,6

1470,5

64,7

–

7,4

10,3

27,6

120206,3

2365,1

32817,9

1978,9

4145,6

152920,4 21446,3

83,8 126,2

127254,2 1060,5

2290,7 1270,4

1128,0 3588,5

8850,8 37606,0

408,0 3794,0

1572,3 8918,3

1375,4 2210,5

2820,0 10379,4

3407,1 39384,5 6136,7

129,5 30706,1 5079,8

1246,8 9535,7 1083,5

523,6 1813,9 248,5

671,8 333,4 190,3

111

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

8967,6 2575,0

6217,3 160,8

2471,1 492,4

715,8 626,7

75,3 470,8

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі. Енергетика, яка охоплює процеси виробництва (видобутку), перетворення, транспортування паливно-енергетичних ресурсів є організаційно складною екологоекономічною та виробничо-технологічною системою, що активно впливає на довкілля. Характерна особливість цього впливу полягає у багатоплановості (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу, біосферу) та різноманітності характеру впливу (відчуження територій, спотворення ландшафтів, механічні порушення, хімічне та радіоактивне забруднення, теплові, радіаційні, акустичні та інші фізичні впливи). Ці негативні наслідки виявляються не лише в локальному і регіональному, а й у глобальному масштабі. Тому одним з головних завдань функціонування енергетики України та основним напрямом її подальшого розвитку є створення передумов для забезпечення потреб країни в паливно-енергетичних ресурсах за безумовного додержання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, мінімізації негативного впливу на довкілля з урахуванням міжнародних природоохоронних зобов'язань України, соціально-економічних пріоритетів та обмежень.

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. 12.1. Транспортна система області. Сфера транспорту є однією важливих сфер, які мають вагомий вплив на стан соціально-економічного розвитку області. Основні проблеми: незадовільний стан покриття автомобільних доріг області; високій ступінь зношеності основних фондів усіх видів транспорту та дорожнього господарства; недостатнє забезпечення потреб сільського населення у пасажирських перевезеннях. Головною метою є більш повне задоволення потреб господарського комплексу і населення регіону в пасажирських і вантажних перевезеннях, підвищення конкурентноспроможності автомобільних доріг. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень. Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот млн.т.км.

Перевезено пасажирів млн. %

Залізничний

2000 2005

2,5 5,6

17142,0 22544,6

107,6 97,2

5,1 4,5

113,3 115,

2007

8,3

26081,8

110,5

5,1

110,9

2008

8,9

27174,4

104,2

5,1

99,9

75,8 109, 8 115, 3 106,

112

Таблиця 12.1. Пасажирооборот млн.пас.км.

Автомобільний

2009 2000

5,8 16,3

2005

25,1

2007

28,6

2008

31,3 27,3

5 65,0 89,1

23506,4 263,2

86,5 100,0

4,5 39,2

88,6 69,0

541,0

– 99,3

125, 5 101, 8 109, 5 87,2

561,5

134,2

82,0

123,5

1010,8

102,9

874,7

125,4

77,5

115,8

1074,9

122,9

1010,4

115,5

84,5

109,1

1221,9

113,7

Водний

2009 2000

Авіаційний

2005 2007 2008 2009 2000

0,0

175 0,0

2,3

1150, 0

0,0

434,0

14,6

339,5

2005 2007 2008

0,0 0,0 0,0

92,6 84,5 100, 0 95,0

3,4 2,9 3,2

65,4 100,0 110,3

0,1 0,1 0,1

86,1 112,2 106,4

37,2 41,9 46,7

96,9 114,2 111,5

2009 2000 2005 2007 2008 2009

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

0,0

1112,2

110,1

3,7

115,6

74,3

–

88,0

1034,1

84,6

0,1 -

102,9 -

48,5 -

103,9 -

2000

41,5

94,5

153,6

94,6

2005 2007 2008 2009 2000 2005

18,8 30,7

126,5 93,9 126,2 97,3 83,5 123,7

111,3 98,8 124,6 121,3 709,2 1159,3

128,5 94,0 126,1 97,3 99,7 104,7

2007

36,9

2008

40,2

2009

33,1

87,0 122, 3 104, 5 108, 8 82,3

17407,5 23109,5

107,4 97,8

21,0 18,6 23,5 22,9 85,8 107,6

26959,4

110,9

101,3

110,8

1215,6

119,6

28188,0

104,9

111,7

1393, 2 90,0

1393,2

114,6

24622,3

87,4

101,8

1203,9

86,4

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Роки

Вантажні автомобілі

2000 2005 2007 2008 2009

3,1 8,4 7,5 7,2 6,2

Пасажирські автобуси 0,7 2,6 2,5 2,2 1,7

Пасажирські легкові автомобілі 1,0 2,7 3,0 3,2 2,9

Спеціальні легкові автомобілі 0,5 0,9 0,8 0,7 0,6

Таблиця 12.2.тис.т. Спеціальні нелегкові автомобілі 1,0 1,8 1,4 1,4 1,3

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3 (одиниць) Тип

Всього

За видами палива 113

автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

бензин

зріджений

дизпаливо

нафтовий газ

стиснений газ

стиснений газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

природний

154258

108791

21832

11174

1362

10956

143

126603

95728

12188

10262

429

7981

7823 7203 1674

3519 3307 228

3291 2879 958

104 191 155

136 159 126

735 637 194

38 30 13

3429

1387

690

309

277

757

4801 2725

2793 1829

1307 519

105 48

163 72

401 251

32 6

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2005 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

35,7 36,9 60,1 60,9 57,7

34,7 32,3 41,6 41,8 40,0

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

0,6 2,9 13,1 13,2 12,5

0,4 1,6 5,3 5,9 5,2

114

Таблиця 12.4 Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 97,2 87,5 69,3 68,6 69,3

115 635

471

435

654

692

1868

1865

1786

1582

289

284

377

467

1471

1693

1432

1344

369

215

468

520

446

535

460

426

382

809

249

3633

3992

910

931

1217

1416

378

270

5385

5363

5980

6179

970

859

685

484

492

529

320

204

356

367

210

205

5080

5342

4924

5559

1267

986

935

889

883

645

677

535

593

467

501

461

7823

7440

7037

69072

54751

48692

51230

22233

27950

31459

21357

17665

17427

20965

14019

17633

23641

17591

10534

126603

123769

118707

87005

73598

68456

71905

26654

31646

34484

24241

20712

20068

22972

15698

19887

25790

19703

12249

154258

151102

145615

2009

2008

2007

2005

2009

2008

2007

2005

2009

2008

2007

2005

2009

2008

2007

2005

2009

2008

2007

2005

Від 5,1 до10 років

4084

4181

647

553

166

335

239

267

106

182

147

189

159

7203

7118

7195

124093

Від 3,1 до5 років

521

416

330

280

283

174

191

241

265

171

1674

1657

1567

97140

Від 2 до 3 років включно

396

458

261

4801

5066

5153

7444

Всього

225

3429

2725

Інші транспортні засоби 3435

Пасажирські автобуси

2617

Спеціальні автомобілі

3505

Сідлові тягачи

2451

Самоскиди 7072

Вантажні бортові

2092

Легкові автомобілі

4942

Автомобілі всього

3167

Тип автомобіля

2236

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.5 (одиниць) Більше 10 років

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.



  

Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються добувна та переробна промисловість, теплоелектроцентралі, на які припадає майже 9,5% викидів всіх шкідливих речовин. Але основний забруднювач атмосферного повітря це автотранспорт (51,5 тис. т). Так, протягом 2008 р. від усіх видів автотранспорту в повітря надійшло 60,92 тис. т. шкідливих речовин, що на 9, 35 тис. т. більше, ніж у попередньому році. Збільшення обсягів забруднюючих викидів в атмосферу за остані роки пояснюється застосуванням неефективних видів палива, різким збільшенням кількості автотранспорту, підвищення в ньому питомої ваги морально (технічно) застарілих автомобілів. Невирішеною залишається проблема загазованості міст викидами від автотранспортних засобів. Для їх вирішення необхідно вжити заходів щодо зменьшення транспортом викидів в атмосверне повітря, в першу чергу, забезпечити виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1999 року № 1825 «Про затвердження Програми поетапного припинення використання етилового бензину в Україні», а також Закону України «Про заборону везення і реалізації на території України етилового бензину та свинцевих добавок до бензину» від 15.11.2001 року. Цей комплекс заходів можно розділити на основні підгрупи: використання на автотранспорті спеціальних моторних мастил, присадок до них та палива, впровадження каталітичних перетворювачів палива і т. п., що сприятиме зменшенню витрат пального, викидів забруднюючих речовин та збільшенню моторесурсів двигунів; контроль за якістю пального, що постачається і реазується автозаправними станціями, його відповідність державним стандартам, а також заборона реалізації АЗС в області етильованого бензину; будівництво об’їздних доріг для транзитного автотранспорту та впорядкування схеми міського транспорту з метою зменшення навантаження на транспортні магістралі міст; забезпечення транспортного зв’язку в містах за допомогою електротраспорту (тролейбусів). 12.3. Використання альтернативних видів палива. Заміна на автотранспорті пального нафтового походження більш екологічно чистим природним газом (комунальним газом).

116

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика області. Екологічна політика – це концептуально цілісна сукупність видів іформ суспільної діяльності, спрямованої на збереження природного середовища існування людини, гармонізацію взаємовпливів суспільства і довкілля. Така гармонізація має здійснюватися шляхом практичного впровадження принципів сталого розвідку. На жаль, в області сталий розвіток і все, що з ним пов’язане, досі сприймається більшою частиною суспільства як абстракція, а на рівні істеблішменту позбавляється екологічної складової, вихолощуться до рівня забезпечення безкризовості соціально-економічних процесів. Тим часом, ефективність регульованих державою ринкових відносин прямо залежить від підтримання балансу між техногенним навантаженням на довкілля і здатністю середовища до самовідновлення, а перспектива довгострокового прогресу тісно пов’язана із впровадженням тези “Лише екологічно безпечне є економічно вигідним» як загального засадового принцепу господарської діяльності. Таким чином, ефективна природоохоронна політика має і мусить здійснюватися, передусім, у контексті соціально-економічних перетворень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку. При цьому прямі природоохоронні заходи не замінюють, а органічно доповідають екологічно сприятливий режим господарювання. Рекультивація земель, очищення водойм, відновлення лісів тощо нетільки сприяють реставрації довкілля, але й сворюють базу для подальшої екологічно збалансованої економічної діяльності. Кошти, спрямовані на попередження деградації природного середовища, слід розглядати не як безповоротні й малопродуктивні видатки, а як опосередковані інвестиції. Екологічна безпека має бути віднесена до найсуттєвіших критеріїв оцінки рівня розвитку. Зв’язок соціальних та природоохоронних чинників є безпосереднім. Видатки на усунення негативних наслідків техногенного впливу на природне середовище, незбалансованої господарської діяльності завжди перевищують вкладення, що необхідні для їхнього попередження. У підсумку, витрати на ліквідацію аварій, промислового забруднення тощо покриваються коштами, які слід було б витрачати на соціальні потреби чи інвестувати у розвиток екологічно безпечних виробництв. Важливим чинником екологічної безпеки є беззастережне дотримання заборони на ввезення радіоактивних і токсичних відходів, впорядкування існуючих сховищ і звалищ відповідно до санітарноекологічних вимог, скорочення їхньої кількості і площ у процесі налагодження ефективної переробки. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Протягом 2009 року фахівцями Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області було проведено 3627 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі 812 пересувних транспортних 117

засобів. Кількість перевірок без пересувних транспортних засобів становить 2815. У ході проведених перевірок було складено 3011 протоколів про адміністративні правопорушення, 145 з яких передано для розгляду у суди загальної юрисдикції. Загальна сума накладених штрафів становить 380,341 тис грн, сума стягнутих штрафів складає 336,124 тис грн. Перевірено 2220 об’єктів області, з яких 5 входять до Переліку еколого-небезпечних об’єктів державного рівня, проведено 1023 комплексні перевірки об’єктів, в тому числі з залученням фахівців обласного управління земельних ресурсів, обласної СЕС, обласного управління водного господарства, управління МВС в Кіровоградській області та інших контролюючих органів. Пред’явлено 139 позовів та претензій на загальну суму 5427,205 тис грн , 122 з яких розглянуто та відшкодовано державі 428,425 тис грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 38 підприємств до усунення виявлених порушень. І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів. Протягом 2009 року проведено 354 перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства при користуванні поверхневими водними ресурсами, в т.ч. двічі перевірено підприємство, що занесено до Переліку 100 еколого-небезпечних об’єктів України, а саме КП “Кіровоградське водноканалізаційне підприємство Кіровоградської міської ради”. За порушення вимог водоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 334 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 31,690 тис грн, з них стягнуто на користь держави 26,690 тис грн. Для забезпечення контролю за станом водних ресурсів відібрано 293 проби, виконано 6182 визначень. Перевірено 18 відомчих лабораторій, які проводять аналізи поверхневих і стічних вод, прийнято участь в атестації 3-х лабораторій. У ході проведення перевірок у 2009 році виявлено 2 первинних водокористувача, які працювали без дозволу на спеціальне водокористування. Відповідальних осіб таких підприємств було притягнуто до адмінвідповідальності відповідно до ст. 48 КУпАП та пред’явлено 2 претензії про відшкодування збитків, на загальну суму 211,688 тис грн , а саме: - станція Помічна Знам’янського будівельно – монтажного експлуатаційного управління (БМЕУ-3 Одеської залізниці), джерелом водопостачання ст. Помічна є р. Чорний Ташлик, з якої здійснювався забір поверхневих вод без дозволу на спеціальне водокористування для господарських та виробничих потреб, збитки складають 175,562 тис грн; - КП «Міськводоканал», м. Бобринець за використання поверхневої води без дозволу на спеціальне водокористування пред’явлено претензію про відшкодування збитків на суму 36, 126 тис грн. Також, протягом 2009 року проведено перевірки 119 орендарів земель водного фонду. Крім того, перевірено ВАТ «Станція Придніпровська» та ВАТ «Кіровоградрибгосп», які також займаються риборозведенням. За самовільне водокористування до адміністративної відповідальності притягнуто 119 посадових осіб та громадян, загальна сума штрафів становить 9,142 тис. грн. 118

Фахівцями інспекції перевірено 192 водокористувача (в т.ч. підземні води) щодо виконання умов дозволу на спецводокористування. ДЕІ в Кіровоградській області направлено лист від 15.09.09 р. за № 07-8/1611 про анулювання Держуправлінням з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області дозволу на спецводокористування СФГ «Надія», смт. Новгородка, так як господарством порушено умови спеціального водокористування. Під час перевірок, що здійснювались протягом 2009 року, було виявлено підприємства в яких неефективно працюють очисні споруди та які здійснювали скиди недостатньо-очищених стічних вод у водні об’єкти протягом минулого року: - КП «Теплоенергетик» здійснило протягом 2008 р. скид у р. Грузька 229000 м. куб. недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки на суму 713,47 грн. Інгульська шахта ДП «Схід ГЗК» здійснила протягом 2008 р. скид у р. Інгул недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 1213,94 грн. Бобринецьке КП «Міськводоканал» здійснило протягом 2008 р. скид у р. Сугоклія недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 56,85 грн. КП “Мала Виска Водоканал” здійснило протягом 2008 р. скид у р. Вись 58700 м. куб. недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 226,03 грн. КП “Енерговодоканал” здійснило протягом 2008 р. скид у р. Кільчень 4694800 м. куб. недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 59 ч. І КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 4694,8 грн. Знам´янське МВУВКГ здійснило протягом 2008 р. скид у р. Інгулець 514900 м. куб. недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 2273,92 грн. Голованівське ККП здійснило протягом 2008 р. скид у р. Канару 16000 м. куб. недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 39,17 грн. КП «Світловодський міський водоканал» здійснило протягом 2008 р. скид у р. Дніпро 1248500 м. куб. недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 154,36 грн. ДП «Бурвугілля» здійснило протягом 2008 р. скид у р. Інгулець 3598300 м. куб. недостатньо очищених стічних вод. Відповідальну особу притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 КУпАП та нараховано підприємству збитки завдані довкіллю на суму 416,6 грн. Основною причиною скиду недостатньо-очищених зворотних вод є 119

неналежний технічний стан систем водовідведення, неефективна робота очисних споруд каналізації, амортизовано якої 25 % мереж і 32 % насосних станцій. Амортизовано 33 % насосних агрегатів, 38% потребують заміни. Поточний, планово-попереджувальний ремонт за браком коштів виконується лише на 50%. Значне скорочення використання води в містах і в цілому по області призводить до того, що очисні споруди каналізації більшості населених пунктів недовантажені, що також призводить до дестабілізації їх роботи. Детальна інформація стосовно підприємств, які обслуговують каналізаційні мережі та очисні споруди каналізації населених пунктів області, а також їх стан надана в таблиці. № п/п

Н азва

Потужність очисних споруд м3/добу

% завантаже ння очисних споруд

3 КП"Міськводоканал" ПСП "Райсількомунгосп" Гайворонський ККП" Голованіський ККП КП "Нілот" Криворізький гірни-чозбагачувальний комбінат окислених руд Знам"янське МВУКГ КП «Кіровоградське ВКГ Кіровоградської міської ради» КП "Комунальник"

4 400 відсутні 2700 200 800 35000

5 21,2

КП "Маловискаводоканал Новгородківська ЛДВКГ Новоархангельська селищна рада Новоукраїнське ЖКП Новомиргородське ВУЖКГ ТОВ "Оберіг Аква" КП "Олександріяводоканал" КП "Комунальник" КП “Петровське ЖКГ” КП "Світловодський водоканал" Ульяновське КП ДКП "Теплоенергетик" КП "Енерговодоканал"

Назва підприємств н

аселеного п

Таблиця 13.1. Протяжніст % ь аварійн каналізацій их них мереж, мереж км

ункту 1 1. 2. 3. 4. 5. 6.

м. Бобринець смт Вільшанка м. Гайворон смт Голованівськ смт Добровеличківка м. Долинка

7. 8.

м. Знам"янка м. Кіровоград

смт Компаніївка

10. 11. 12.

м. Мала Виска смт Новгородка смт Новоархангельск

13. 14.

м.Новоукраїнка м. Новомиргород

15. 16.

смт Олександрівка м. Олександрія

17. 18. 19.

смт Онуфріївка смт Петрово м.Світловодськ

20. 21. 22.

смт Ульяновка с. Нове смт Смоліне

15 27 15,2 3,9

6 4,08 відсутні 20,4 4,5 6,5 24,6

7 14 44 49 -

15000 60000

11,4 81,9

23,2 299,1

0,43 68

200

68,5

3,1

1400 700 добудовані

14,4 10

18,1 3,9

18 15,4

900 не працю ють 1100 22800

14,3

11,2 31,6

3,9 -

6,7 45

10,5 133,9

2,8 19,4

240 8500 35000

15 2,4 20

3,9 20,8 109,2

55,5

відсутні 1800 10000

39 11,4

2,4 16,7 53,7

Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, яка затверджено постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 р. № 123/97-ВР передбачено встановлення прибережних захисних смуг на річках та водоймищах в басейні Дніпра, приведення їх розмірів у відповідність вимогам діючого Водного кодексу України. Постійна комісія обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів рішенням від 22 грудня 1999 року № 9 рекомендована районним радам при 120

формуванні бюджетів передбачити окремим рядком видатки на виконання проектних робіт та винесення в натурі меж прибережних смуг і водоохоронних зон. Але ця рекомендація не була виконана в жодному районі. Враховуючи важливість вирішення цієї проблеми з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2000-2001 роках було профінансовано у сумі 41,4 тис грн. проекти "Прибережні захисні смуги і водоохоронні зони Кременчуцького водосховища в районах сіл Велика Андрусівка, Нагірне, Ревівка", а також "Прибережні захисні смуги р. Інгулець в Петрівському районі". В 2002 році профінансовано в сумі 16,2 тис грн проект "Прибережні захисні смуги річки Зелена в Петрівському районі". ІІ. Контроль за охороною атмосферного повітря. Протягом 2009 року проведено 1364 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони атмосферного повітря, в тому числі на 532 підприємствах, установах та організаціях області високого та середнього ступенів ризику. Також перевірено 812 пересувних транспортних засобів. Перевірено 2 об’єкти області: ТОВ “ПФК” (смт. Побузьке), КП “Кіровоградське водно-каналізаційне підприємство Кіровоградської міської ради”(м. Кіровоград), які входять до Переліку 100 еколого-небезпечних об’єктів України. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 462 посадові особи на загальну суму штрафів 66,334 тис грн, з яких 58,021 тис грн стягнуто. Пред’явлено 15 претензій та позовів на загальну суму 142,239 тис грн, з них відшкодовано 14 позовів на загальну суму 117,313 тис грн. У ході проведення перевірок суб’єктів господарювання виявлено такі основні порушення: - здійснення виробничої діяльності без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, неврахування всіх діючих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в дозволі на викиди. За дані порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 268 посадових осіб на загальну суму штрафів 31,416 тис грн; порушення правил експлуатації пилогазоочисних установок до адмінвідповідальності притягнуто 49 посадових осіб, накладено штрафи на загальну суму 5,270 тис грн; - за порушення екологічних вимог при проведення реконструкції, будівництва до адмінвідповідальності притягнуто 8 посадових осіб, накладено штрафи на суму 1,581 тис грн. Фахівцями Держекоінспекції в Кіровоградській області проведено контрольні виміри обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відібрано 483 проби, виконано 2697 визначень. По результатам вимірів за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб’єктам господарювання пред’явлено 15 претензій на загальну суму 142,239 тис грн, з них 14 сплачено на загальну суму 117,313 тис грн. Наприклад: 121

ЗАТ “Креатив” – на суму 50, 948 тис грн ЗАТ «Креатив» - на суму 35, 450 тис грн. ЗАТ «Новомиргородський цукор» - на суму 20, 925 тис грн. КП “Теплоенергетик”- на суму 7,572 тис грн. ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ ВЕТ - на суму 5, 545 тис грн. ДП «Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд» - на суму 1,826 тис грн. 7. Колійно машинна станція № 63 - на суму 1,622 тис грн та ін. За порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря призупинено виробничу діяльність 18 підприємств, а саме: 1. Рішенням від 09.01.2009 р. № 02/09 призупинено експлуатацію АЗС № 4 ТОВ «Славнафта-Кіровоград», Компаніївський район, с. Мар’ївка, вул. Радянська, 20. 2. Рішенням від 09.01.2009 р. № 05/09 призупинено експлуатацію АЗС № 10 ТОВ «Славнафта-Кіровоград», Компаніївський район, с. Мар’ївка, вул. Радянська, 20. 3. Рішенням від 09.01.2009 р. № 06/09 призупинено експлуатацію АЗС ПП «Маяк» Маловисківський район, с. Хмельове, вул. Чкалова, 39. 4. Рішенням від 09.01.2009 р. № 07/09 призупинено експлуатацію ПП «Валентина Центр» Маловисківський район, с. Велика Виска, вул. Леніна, 19. 5. Рішенням від 09.01.2009 р. № 08/09 призупинено експлуатацію ПП «Довгополюк» Маловисківський район, с. Злинка, вул. Жовтнева, 1; 6. Рішенням від 16.01.2009 р. № 09/09 призупинено експлуатацію ПП «Поповицька», м. Кіровоград. 7. Рішенням від 22.01.2009 р. № 11/09 призупинено експлуатацію автомийки ТОВ «Франк - Моторс», м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 17. 8. Рішенням від 27.01.2009 р. № 12/09 призупинено діяльність ПП “АгроВит”, Кіровоградський район, с. Вільне 9. Рішенням від 20.02.2009 р. № 14/09 призупинено експлуатацію лінії по виробництву виробів із ПВХ ПП Кілінич А.О. 10. Рішенням від 03.03.2009 р. № 17/09 призупинено експлуатацію ДП “Формула-Млин” ТОВ “Формула ТТГ” (м. Бобринець) 11. Рішенням від 08.04.2009 р. № 24/09 призупинено експлуатацію ПП «Петренко», Кіровоградський район, с. Бережинка. 12. Рішенням від 06.08.2009 р. № 28/09 призупинено експлуатацію ТОВ ТЗП “ОІК”, кіровоградський район, с. ОІК. 13. Рішенням від 18.09.2009 р. № 31/09 призупинено експлуатацію стаціонарних джерел викидів ТОВ “Габро”, Голованівський район, с. Лебединка. 14. Рішенням від 23.10.2009 р. № 33/09 призупинено експлуатацію стаціонарних джерел викидів ВАТ «Імперія - С», м. Кіровоград, вул. В.Пермська,88. 15. Рішенням від 21.10.2009 р. № 34/09 призупинено експлуатацію стаціонарних джерел викидів ТОВ «Колос», Олександрійський р-н, с. Косівка, вул. Нова, 3. 16. Рішенням від 16.11.2009 р. № 35/09 призупинено діяльність по 1. 2. 3. 4. 5. 6.

122

виробництву твердого побутового палива ПП «Тікіч», м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 120-а. 17. Рішення від 11.12.2009 р. № 36/09 призупинено експлуатацію стаціонарних джерел викидів ТОВ «Каро», 18. Рішенням від 18.12.2009 р. № 37/09 призупинено експлуатацію стаціонарних джерел викидів ТОВ «Вторметпівдень», м. Мала Виска, вул. Промислова, 22. Загальнодержавні, галузеві, регіональні програми щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутні. На перевірених об’єктах ПГОУ знаходяться в основному у задовільному технічному стані, місцями корпуса циклонів, повітряпроводи, збиральні бункери піддані корозії. На більшості об’єктах пилоочисне обладнання є фізично зношеним і морально застарілим. Під час проведення перевірок не виявлено ПГОУ, що не працюють. Для зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до рівня нормативних в дозвільних документах заплановано впровадження заходів по об’єктах де по результатах розрахунків розсіювання встановлено перевищення ГДК на межі ССЗ, але терміни впровадження заходів встановлюються великі (до 2012 р. і т.д.). ІІІ. Контроль за охороною і використанням земель. Протягом 2009 року здійснено 324 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, до адміністративної відповідальності притягнуто 238 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 65,773 тис грн, з яких стягнуто 59,432 тис грн. Протягом 2009 року інспекцією було передано 2 матеріали до правоохоронних органів, а саме: 1. При проведенні 18.12.2008 року спільної перевірки з Кіровоградською міжрайонною природоохоронної прокуратурою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ЗАТ “Світловодське кар’єроуправління” встановлено факт засмічення промисловими та твердимипобутовими відходами частини орендованої земельної ділянки на площі 8402 м2. Внаслідок засмічення земельної ділянки розрахована сума завданих збитків становить 2413054,4 грн. Копії матеріалів перевірки 10.01.2009 року передано до Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури для застосування відповідних заходів реагування. За результатами судового розгляду винесено обвинувальний вирок відносно посадових осіб ЗАТ “Світловодське кар’єроуправління”. Збитки завдані державі, в ході досудового слідства відшкодовано, засмічення земель ліквідовано, проведено їх рекультивацію. 2. При проведенні спільної перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства разом з Кіровоградською міжрайонною природоохоронною прокуратурою від 14.04.2009 року на території Новенської селищної ради, м. Кіровограда встановлено факт засмічення двох земельних ділянок площею 2897,85 м2 та 171,41 м2 будівельними та побутовими відходами навколо п’ятиповерхової будівлі, яка на момент перевірки демонтовано до 123

2,5 поверху. Демонтаж будівлі проводило ТОВ “Будівельна компанія “Будкомплекс”. Внаслідок засмічення земельної ділянки розрахована сума завданих збитків становить 4543848,22 грн. Копії матеріалів перевірки передані до Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури для застосування відповідних заходів реагування. Кримінальна справа не порушувалася. Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором пред’явлено позов до господарського суду. Пред’явлено 55 претензій та позовів про відшкодування шкоди на загальну суму 4762,397 тис. грн. з яких 48 відшкодовано на загальну суму 196,486 тис. грн . За порушення вимог земельного законодавства тимчасово призупинено експлуатацію 2-х підприємств: - автомийки ПП Пилипенко М.В., м. Кіровоград ; - автомобільної стоянки по вул.. Генерала Жадова ПП Парамонова В.А., м. Кіровоград. За звітній період, фахівцями інспекції за виявлені факти засмічення і забруднення земель до адміністративної відповідальності притягнуто 75 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 20,383 тис грн. Протягом 2009 року виявлено 6 випадків забруднення земель на загальній площі 392,3 м2, нараховано збитки та пред’явлено претензії: 1. СВК ім.. Фрунзе, Олександрійський район, встановлено забруднення земельної ділянки нафтопродуктами загальною площею 6 м2. Сума збитків складає 0,122 тис. грн; 2. ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», м. Знам’янка встановлено забруднення земельної ділянки нафтопродуктами загальною площею 4,5 м2. Сума збитків складає 0,280 тис. грн; 3. ФГ «Джерело -2» Олександрійський район, встановлено забруднення земельної ділянки нафтопродуктами загальною площею 75 м2. Сума збитків складає 0,445 тис. грн; 4. Одеська залізниця, станція “Знам’янка” встановлено забруднення земельної ділянки соляною кислотою загальною площею 300 м2. Сума збитків складає 7,011 тис. грн; 5. Кіровоградське КП електричних мереж зовнішнього освітлення м. Кіровоград, встановлено забруднення земельної ділянки нафтопродуктами загальною площею 2,2 м2. Сума збитків складає 0,609 тис. грн; 6. ФГ “Хинку” (с. Сухий Ташлик, Вільшанський район). Встановлено факт забруднено земельної ділянки нафтопродуктами, площею 4,6 м. кв, про що було складено відповідний акт та винесено припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за забруднення земельної ділянки на загальну суму 89,32 грн. Підприємства, яким пред’явлено претензії про відшкодування шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки: - при проведені 18-19.11.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ЗАТ “Капустянський граніт” (Новоукраїнський район) встановлено факт засмічення земельної ділянки , площею 89,75 м. кв, про що було складено відповідний акт а також винесено припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на загальну суму 124

1157,20 грн. - при проведені 19-20.11.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ЗАТ “Новоукраїнський гранітний кар’єр” (Новоукраїнський район) встановлено факт засмічення земельної ділянки, площею 1100 м. кв. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на загальну суму 4180 грн. - при проведені 03.03.2009 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Адабаського кар’єроуправління (Новоукраїнський р-н) встановлено факт засмічення земельної ділянки, площею 480 м. кв. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на загальну суму 4785 грн. - при проведені 15.01.2009 р. перевірки виконання раніше наданих приписів на ЗАТ “Капустянський граніт” (Новоукраїнський район). Встановлено факт засмічення земельної ділянки, площею 115 м. кв. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на загальну суму 3605,25 грн. - ДП ДГ «Червоний землероб» Бобринецький район, встановлено засмічення земельної ділянки промисловими та побутовими відходами загальною площею 9,5 м2. Сума збитків складає 0,591 тис. грн, пред’явлено претензію; - Петрівська сільська рада Петрівський район, встановлено засмічення земельної ділянки побутовими відходами загальною площею 4062 м 2. Сума збитків складає 23,246 тис. грн, пред’явлено претензію; - при проведені перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ВАТ ”Кіровоградолія” (м. Кіровоград), встановлено факт засмічення земельної ділянки, про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 2832,21 грн. - ДП Схід ГЗК “Інгульська шахта” (с. Неопалимівка, Кіровоградський р-н). Встановлено факт засмічення 14-ти земельних ділянок загальною площею 315,95 м. кв., про що було складено відповідний акт, а також винесено припис. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на загальну суму 848,27 грн. - СТОВ “Єдність” (с. Клинці, Кіровоградський район). Встановлено факт засмічення 2-х земельних ділянок побутовими відходами та відходами зерноочистки загальною площею 30,25 м. кв., про що було складено відповідний акт, а також винесено припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на загальну суму 54,48 грн. - ПАФ ім. Ульянова (с. Григорівка, Новоукраїнський район). Встановлено факт засмічення 2-х земельних ділянок промисловими та побутовими відходами загальною площею 66 м. кв., про що було складено відповідний акт, а також винесено припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення 125

земельної ділянки на загальну суму 168,3 грн. - ПАФ “Зірка” (с. Сотницька Балка, Новоукраїнський район). Встановлено факт засмічення земельної ділянки промисловими та побутовими відходами, площею 132 м. кв., про що було складено відповідний акт, а також винесено припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на загальну суму 363 грн. - СПД Бондаренко (м. Кіровоград), пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 527,44 грн. - ПП Віноградова (Кіровоградський район с. Соколівське) пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 231,3 грн. Також засмічення земельних ділянок виявлено на наступних підприємствах області: КП «Теплокомуненерго» (м. Олександрія) - сума збитків складає 1966,0 грн; - КП “Мала Виска Благоустрій” (Маловисківський район - сума збитків складає 146,0 грн; - ЗАТ АФ «Ятрань»» (Голованівський район) - сума збитків складає 133,35 грн; Ульяновське міське комунальне підприємство (Ульяновський район) - сума збитків складає 1205,50 грн; - Голованівське ККП (Голованівський район) - сума збитків складає 138,0 грн; - ТОВ «Елеватор – Зерноторгівельна компанія» (м. Кіровоград) - сума збитків складає 3698,0 грн; - ПГО АПВТ «Фірма Ласка» (м. Кіровоград) - сума збитків складає 2025,0 грн; - В/ч А 0981 (Олександрівський район) - сума збитків складає 1680,0 грн та ін. Протягом року виявлено факти зняття родючого шару ґрунту на таких підприємствах області: - при проведені 19.06.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Кіровоградський механічний завод” (Кіровоградський р-н) встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 800 м. кв. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-3 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на загальну суму 934,82 грн. - при проведенні 23.12.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства СВК “Колос” (Знам’янський р-н) встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 768 м. кв. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-3 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на загальну суму 897,43 грн. 126

- при проведені 03.03.2009 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ФГ “Міф” (с. Семинасте, Новоукраїнський район) встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 230 м. кв., про що було складено відповідний акт та винесено припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-3 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на загальну суму 308,5 грн. - при проведенні 03.02.2009 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ДП “Схід ГЗК” Смолінська шахта (Маловисківський р-н) встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту на площі 6500 м. кв. та засмічення земельної ділянки на площі 360 м. кв. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. ст. 53-3, 52 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту та засмічення земельної ділянки промисловими відходами на загальну суму 10190,26 грн. - при проведенні 29.01.2009 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ДП “Схід ГЗК” Інгульська шахта (Кіровоградський р-н) встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту на площі 5120 м. кв., використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на площі 0,22947 га та засмічення земельних ділянок на площі 1495,78 м. кв., про що було складено відповідний акт а також винесено припис. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди на загальну суму 16343,12 грн. - при проведенні 24-25.02.2009 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДП “Дирекція, що будується на базі Новоконстантинівського родовища уранових руд” (Маловисківський район) встановлено факт зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, площею 18600 м. кв. та 8405 м. кв. про що було складено відповідний акт. Відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-3. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на загальну суму 36353,96 грн. - при проведенні 17.06.2009 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДП “Східнийгірничозбагачувальний комбінат” (Петровський район) встановлено факт зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу на території Ганнівської сільської ради на площі 1,4 га та 0,74 га, про що було складено відповідний акт. Відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-3. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву на суму 28801,24 Протягом року факт самовільного зайняття земельної ділянки виявлено на території ТОВ “Агро-Фенікс” (Онуфріївський район), площею 11,0 га про, що було складено відповідний акт. За результатами перевірки підприємству пред’явлено претензію про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 10119,65 грн. Протягом 2009 року відібрано 62 пороби ґрунтів, виконано 193 визначень. 127

ІV. Контроль за охороною і використанням надр. За звітний період проведено 219 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні надр (в тому числі – 182 підземні води). Протягом 2009 року проведено 37 перевірок підприємств, що здійснюють видобування надр на території області, а саме: ДП “Світловодський завод силікатних виробів”; Адабаське кар’єроуправління; ЗАТ “Капустянський граніт”, ВАТ “Кіровоградський механічний завод”; ЗАТ “Світловодське кар’єроуправління”; ЗАТ “Кіровоградграніт”; ПП АП “МЮННТ”; ДП “Схід ГЗК”; ЗАТ “Елгран”; ТОВ “Ноксен”; ВАТ “Гайворонський спецкар’єр”; ТОВ “Компанія Кучеренко”; ВАТ “Кіровоградське рудоуправління”; ПП “Крона-В”; ТОВ “Георесурс”; Знам’янське кар’єроуправління ДП “УППУЗ”; ВАТ “Новоукраїнський кар’єр” ПП “Новоукраїнський гранітний кар’єр”; УКВТ АТ “Комета” та ін. За результатами перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 237 посадових осіб та громадян ( в т.ч. 204– підземні води), накладено штрафи на загальну суму 38,708 тис грн (в т.ч. 32,419 тис грн – підземні води), з яких сплачено – 32,708 тис грн ( в т.ч. 27,353 тис грн - підземні води). У ході проведених перевірок надрокористувачів виявлено наступні порушення: - самовільне користування надрами, відсутність спеціального дозволу (ліцензії) – за виявлене порушення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 47 КУпАП притягнуто 129 осіб; - порушення вимог щодо охорони надр – за виявлене порушення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 57 КУпАП притягнуто 17 осіб; - порушення правил ведення первинного обліку кількості забраних підземних вод – за виявлене порушення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 60 КУпАП притягнуто 58 осіб. Також, у ході перевірок надрокористувачів було виявлено засмічення земельної ділянки; не виконання умов знімання родючого шару ґрунту; порушення правил складування і розміщення відходів; невжиття заходів по боротьбі з бур’янами та ін. За звітній період Держекоінспекцією в Кіровоградській області підготовлено 2 клопотання про анулювання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, які направлені до Державної екологічної інспекції Мінприроди України згідно з листами: № 08-2/258 від 05.02.2009 року щодо зупинення дії дозволу на користування Новоукраїнського родовища гранітів ВАТ “Новоукраїнський кар’єр”, № 08-2/259 від 05.02.2009 року щодо зупинення дії дозволу на користування Євдокимівського родовища гранітів УКВТ АТ “Комета”. На даний час, повідомлення про прийнятті рішення згідно до вищевказаних клопотань не надходило. Протягом 2009 року за здійснення самовільного використання підземної води без відповідного дозволу, пред’явлено 42 претензії про відшкодування збитків на загальну суму 222,732 тис грн, зокрема: КП “Господар”, Світловодський район - на суму 66,790 тис грн; 128

Солгутівська сільська рада Гайворонського району – на суму 43,413 тис грн; Обласна бальнеологічна лікарня, Знам’янський район – на суму 8,636 тис грн; - СТОВ “Кіровоградське”, Маловисківський район – на суму 5,435 тис грн; СФГ “Південне”, Олександрійський район - на суму 2,607 тис грн; ДП “Схід ГЗК”, Петрівський район – на суму 0,874 тис грн та ін. З них сплачено 39 позовів та претензій на загальну суму 37,171 тис грн. Протягом 2009 року призупинено експлуатацію 14 підприємств в частині використання ними артезіанських свердловин за відсутність спеціального дозволу на користування надрами (підземними прісними водами), а саме: 1. Рішення від 09.01.09 р. № 01/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини – АЗС № 12 «НК Альфа нафта" (смт Олександрівка). 2. Рішення від 09.01.09 р. № 03/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини – АЗС № 13 «НК Альфа нафта" (смт Олександрівка). 3. Рішення від 09.01.09 р. № 04/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини – Нафтобаза № 3 «НК Альфа нафта" ( м. Долинська). 4. Рішення від 06.02.09 р. № 13/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини ПП “Ареал” ( с. Суботці Знам’янського району) 5. Рішення від 27.02.09 № 15/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини ТОВ “Культурний гриб”, м. Новомиргород 6. Рішення від 26.03.09 р. № 16/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини – ВАТ «Кіровоград газ» ( м. Кіровоград) 7. Рішення від 04.03.09 № 18/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини ФГ “Луч” (с. Ольгівка Новгородківського району) 8. Рішення від 16.03.09 р. № 19/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини ПСП “Колос” (с. Василівка Долинського району) 9. Рішення від 13.03.09 № 20/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини ПСП “Дружба” (смт Петрове) 10. Рішення від 18.03.09 р. № 21/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини – ЗАТ «ПММ - Трансервіс» ( м. Кіровоград) 11. Рішення від 20.03.09 р. № 22/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини – ФГ «Моніч» ( Кіровоградський район). 12. Рішення від 20.05.09 № 25/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини ТОВ “Будекспорт” (м. Кіровоград). 13. Рішення від 22.09.2009 р. № 30/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини ТОВ “ЕкоБіоФарм” (Знам’янський район); 14. Рішення від 22.12.09 р. № 38/09 на тимчасову призупинку експлуатації артезіанської свердловини – ПП «Губівське» ( Компаніївський район). За самовільне користування підземними водами та заподіяння істотної шкоди протягом 2009 року ДЕІ в Кіровоградській області направлено 5 матеріалів до органів прокуратури для вирішення питання щодо притягнення порушників до кримінальної відповідальності: 1. Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (прісні підземні води), службовими особами Солгутівської сільської ради Гайворонського району, розмір заподіяної шкоди становить 43 412 грн. 71 коп. Прокурором Гайворонського району порушено кримінальну справу № 55/941. Вироком -

129

Гайворонського районного суду від 31.07.2009 р. службову особу визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 ККУ. 2. Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (прісні підземні води), службовими особами Новопразького комунального підприємства Олександрійського району, розмір заподіяної шкоди становить 8 204 грн. 15 коп. Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором пред’явлено позов до господарського суду. Кримінальна справа не порушувалася. 3. Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (прісні підземні води), службовими особами Комунального підприємства «Созонівка» Кіровоградського району, розмір заподіяної шкоди становить 43 119 грн. 15 коп. Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором порушено кримінальну справу № 82-73. 4. Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (прісні підземні води), службовими особами ДКП «Комунальник» Онуфріївського району, розмір заподіяної шкоди становить 48 473 грн. 85 коп. Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором порушено кримінальну справу № 82-74. 5. Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (прісні підземні води), службовими особами КП «Господар» Світловодського району, розмір заподіяної шкоди становить 66 790 грн. 12 коп Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором порушено кримінальну справу № 82-78. V. Контроль у сфері поводження з відходами. За 2009 рік проведено 887 перевірок у сфері поводження з відходами, в тому числі промисловими відходами – 720. За порушення вимог Закону України «Про відходи» до адміністративної відповідальності притягнуто 1145 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 125,732 тис грн, з яких стягнуто 110,721 тис грн. Протягом 2009 року фахівцями екологічної інспекції проведено 13 перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства при експлуатації сміттєзвалищ у м. Кіровограді, м. Світловодськ, м. Олександрія, Маловисківському, Голованівському, Ульяновському та Гайворонському районах та ін. Основними порушеннями при перевірках сміттєзвалищ є: відсутність проектів землеустрою; відсутність паспорту місця видалення відходів; порушення правил складування відходів. За виявлені порушенні посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності, тимчасово призупинено експлуатацію 2 – х сміттєзвалищ: - У зв’язку з систематичними порушеннями природоохоронного законодавства при експлуатації сміттєзвалища у м. Світловодськ, Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області прийнято рішення від 17.09.2009 року № 29/09 про тимчасову заборону (зупинення) приймання, складування відходів на сміттєзвалище м. Світловодська. 130

- У зв’язку з систематичними порушеннями природоохоронного законодавства при експлуатації ІІ черги сміттєзвалища ПП “Екологія” на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району, Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області прийнято рішення від 15.10.2009 року № 32/09 про тимчасову заборону (зупинення) приймання, складування відходів на сміттєзвалище. По матеріалам перевірок, для реагування направлено листи органам місцевого самоврядування, районним державним адміністраціям. На даний час, Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області повідомлено про усунення порушень та мінімізацію впливу на довкілля при експлуатації сміттєзвалищ в м. Олександрія, м. Мала Виска, м. Кіровоград, м. Ульяновка. При проведенні перевірок органів державної влади та місцевого самоврядування департаменту ЖКГ Кіровоградської міської ради та Олександрійської міської ради встановлено, що певна робота по ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території населених пунктів проводиться. Протягом 2009 року за порушення правил зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів до адміністративної відповідальності притягнуто 25 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 3,485 тис грн, з них стягнуто 2,958 тис грн. На виконання наказу Мінприроди України від 04.03.2008 р. № 111 про проведення у 2008 р. інвентаризації непридатних пестицидів та запровадження регулярного обміну інформацією щодо їх обліку Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області повідомляє, що на території області розташовано 137 склади, на яких зберігається 1304,517 тони невідомих непридатних агрохімікатів. Наявність заборонених та непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів рослин по Кіровоградській області станом на 01.07.2009 року (в розрізі районів) № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Всього

Назва району

Кількість складів

Бобринецький Вільшанський Гайворонський Голованівський Добровеличківський Долинський Компаніївський Маловисківський Новгородківський Новоархангельський Новомиргородський Новоукраїнський Онуфріївський Олександрівський Петровський Світловодський Ульяновський Устинівський Знам’янський Олександрійський Кіровоградський

1 10 13 13 12 2 6 7 1 12 10 19 2 4 4 6 3 1 6 5 137

131

Таблиця 13.2. Всього пестицидів по матеріалах інвентаризації, тон 131,7 25,383 61,469 58,793 20,06 28,8 42,5 321,6 15,0 65,6 29,09 69,37 27,067 210,0 47,070 14,601 37,5 32,874 46,7 19,34 1305,147

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області листами від 09.01.2009 р за № 07-3/31, від 07.04.2009 р. за № 07-3/578 з метою вирішення питання щодо утилізації непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів проінформовано Кіровоградську обласну державну адміністрацію. На даний час, суттєво ситуація у сфері поводження з непридатними пестицидами та агрохімікатами в області не змінилась в зв’язку з недостатнім фінансуванням заходів по їх утилізації. Але слід відмітити що з обласного бюджету виділено кошти в сумі 200000 грн на знешкодження непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів по Світловодському та Онуфріївському районах. В Світловодському районі знешкоджено 9,44 т по Онуфріївському районі 2,188 т непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. Фахівцями Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області проведено перевірку складів по зберіганню непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, на території: 1. Злинської сільської ради Маловисківського району. Непридатні до використання пестициди та агрохімікати у кількості 293,3 т знаходяться в одному складі, який фактично не має господаря. Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області з метою вирішення питання щодо утилізації непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів направлено лист від 22.09.2009р. за № 07-8/1688 в Маловисківську районну державну адміністрацію. 2. Чемерпільської сільської ради та Казавчинської сільської ради Гайворонського району непридатні до використання пестициди та агрохімікати у кількості 4,6 т знаходяться в двох приміщеннях по одному в кожній сільській раді. Умови зберігання особливо по Казавчинській сільській раді не відповідають вимогам законодавства. По матеріалам перевірки відповідальних осіб за ст.83-1 КУпАП притягнуто до відповідальності. З метою вирішення питання щодо утилізації непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів направлено лист Гайворонській районній державній адміністрації. В зв’язку з порушенням вимог законодавства ТОВ НВФ «Екоцентр» (м. Кіровоград), Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області прийнято рішення від 30.03.2009 р. за № 23/09 щодо призупинки діяльності ТОВ НВФ «Екоцентр» (м. Кіровоград), яка пов’язана з збиранням, оброблення, знешкодження переробкою відходів. VІ. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. Протягом 2009 року проведено 250 перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів (в тому числі ліси – 96). Складено 326 протоколів про адміністративні правопорушення (в тому числі – 157 при перевірці лісництв), для розгляду у судові органи передано 58 протоколи. До адміністративної відповідальності притягнуто 283 порушника (в тому числі ліси –168), на загальну суму штрафів 29,189 тис грн, з яких 27,2 тис грн стягнуто. Пред’явлено 7 претензій і позовів на загальну суму 21,020 тис грн, з них 6 сплачено на загальну суму 11,594 тис грн. 132

Планово перевірено лісництва ДП «Онуфріївське ЛГ», ДП «Чорноліське НВЛГ», ДП «Онкіївське ЛГ», ДП «Олександрівське ЛГ», ДП «Компаніївське ЛГ», ДП «Світловодське ЛГ», ДП «Голованівське ЛГ», ОРК «Агролісгосп-П» та КП «Голованівськліс» та ін. Перевірками було встановлено, що у лісах державного лісового фонду допускаються порушення вимог Санітарних правил в лісах України, а саме: мають місце факти незадовільного очищення місць рубок від порубкових залишків, захаращення суміжних ділянок прилеглих до лісосік, а також порушення правил пожежної безпеки в лісах, засмічення лісів побутовими покидьками та незаконне знесення зелених насаджень. Пред’явлено 5 претензій і позовів на загальну суму 16,264 тис грн., відшкодовано збитків (з урахуванням минулих років) на суму 11,148 тис грн. ДП «Олександрівське ЛГ» пред’явлено 2 претензії на загальну суму 5,228 тис. грн. за пошкодження дерев до ступеня припинення та неприпинення росту, з яких 1 претензія на суму 0,342 тис. грн. відшкодована. В Устинівському районі на території Інгульської сільської ради встановлено факт самовільного знесення працівниками ВК-37 85 дерев при чому була завдана шкода у розмірі 58,765 тис. грн. Матеріали передані у Кіровоградську міжрайонну природоохоронну прокуратуру, порушена кримінальна справа. В Кіровоградському районі в урочищі Глиняна балка поблизу села Аджамка громадянином Тарасенко О.М. самовільно знесено 17 дерев чим завдана шкода у розмірі 23,850 тис. грн. Матеріали передані Кіровоградському районному відділу УМВС України у Кіровоградській області для порушення кримінальної справи. Протягом року проводилися і позапланові перевірки, пов’язані з виявленням самовільних рубок та пошкодженнями зелених насаджень . Так, за самовільне знесення дерев в межах зазначеного населеного пункту пред’явлено 1 претензію Костянтинівській сільській раді Новомиргородського району на суму - 5,830 тис грн., За незаконне знесення 106 дерев в межах населеного пункту Онуфріївка гр. Кушніра Г.В. притягнуто до адмінвідповідальності за ст.153 КУпАП, накладено штраф у розмірі 51 грн та нараховано збитків на суму 24070,0 грн. У Світловодському районі виявлено знесення 19 дерев, порушників притягнуто до адмінвідповідальності, накладено штрафи на загальну суму 408,0 грн та нараховано збитки на суму 6166,6 тис грн Виявлено незаконне знесення 1 дерева породи акація (діаметр стовбура 53 см) та пошкодження другого дерева породи акація до ступеня припинення росту (діаметр стовбура 66 см) на землях загального користування гр. Цареградським О.В., якого притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 153 КУпАП, накладено штраф на суму 51,0 грн та нараховано збитки на суму 3000 грн. Незаконне знесення дерева породи ясен у лісополосі на території Сальківської сільради Гайворонського району, накладено штраф на суму 170 грн, нараховано збитки на суму 412 грн. Великою проблемою захисту зелених насаджень є те, що практично на всій території області захисні лісові насадження, насамперед захисні лісові смуги залишаються без належного догляду та охорони. Самовільна порубка зелених насаджень також пов’язана з низьким рівнем 133

життя населення області, відсутністю газифікації населених пунктів та відсутністю коштів у населення на придбання палива. Зменшення кількості самовільних рубок в регіоні напряму пов’язано з рівнем життя населення та вирішення питання газифікації населених пунктів. У межах операції “Первоцвіт-2009” проведено 35 рейдів-перевірок, під час яких складено 45 протоколів, що передані для розгляду у місцеві суди. Інформація про проведення та результати операції широко висвітлювалася у місцевих засобах масової інформації. VІІ. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду. Протягом 2009 року перевірено 101 об’єкт природно-заповідного фонду, в тому числі Бобринецького, Вільшанського, Гайворонського, Знам’янського, Кіровоградського, Новоархангельського, Новомиргородського, Олександрівського, Онуфріївського, Петрівського та Олександрійського районів. Складено 7 протоколів про адміністративні правопорушення, 4 з яких передано на розгляд до судових органів. До адміністративної відповідальності притягнуто 3 посадові особи на загальну суму штрафів 0,408 тис. грн., стягнуто 0,408 тис. грн. Пред’явлено 2 претензії на суму 53,439 тис. грн., стягнуто 2 на суму 53,439 тис. грн. Загальна сума розрахованих збитків склала 152,039 тис. грн., а саме: - за порушення заповідного режиму в межах ландшафтного заказника «Чорноліський», чим завдана шкода довкіллю направлено 1 претензія на загальну суму 0,985 тис. грн. - за порушення заповідного режиму в межах заповідного урочища «Чобіток» на якому виявлено факт самовільної рубки дерев працівниками СФГ «Івашина», чим завдана шкода довкіллю направлено 1 претензія на загальну суму 52,454 тис. грн. В Олександрівському районі було виявлено факт знищення трав’яної рослинності вогнем в ботанічному заказнику «Братерськи яри» площею 4,93 га. Вогонь на ботанічний заказник перекинувся з лісових культур Олександрівського лісництва ДП «Олександрівське ЛГ» кв. 50 в. 12, які межують з полями ПП «Кеся» на яких було проведено спалювання пожнивних решток кукурудзи. На даних полях не було зроблено мінералізовану смугу для запобігання переходу вогню на лісові культури. У ході проведення перевірок виявлено такі типові порушення, як: - порушення вимог щодо забезпечення охорони режиму об’єктів ПЗФ (випасання худоби, розведення багать, незначне засмічення побутовими відходами) - невиконання Указу Президента України «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» № 838/2005 від 23.05.2005 р, яким передбачено протягом 2005-2006 років установити в натурі (на місцевості) межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду України та оформлення відповідними знаками, інформаційними матеріалами з нанесенням таких меж на відповідні планово-картографічні матеріали. VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Проведено 56 перевірок у галузі охорони тваринного світу, в тому числі 24 районні ради УТМР, а також інші мисливські господарства області: Дереївське, 134

Червоно - Нерубаївське, Чутно - Дмитрівське мисливські господарства, товариство військових мисливців та рибалок, ТОВ «Мисливське господарство Голованівське», а також Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства в т.ч. ДП «Долинське ЛГ», ДП «Оникіївське ЛГ»,ДП «Онуфріївське ЛГ», ДП «Чорноліське НВЛГ». При проведенні перевірок виявлено порушення правил ведення журналу обліку видання ліцензій, недостатня кількість інформаційних знаків та аншлагів, неукомплектованість єгерської служби. За виявлені порушення складено 69 протоколів про адміністративні правопорушення, з них 5 направлено для розгляду у судові органи. До адміністративної відповідальності, з урахуванням протоколів складених працівниками УТМР притягнуто 117 порушників на загальну суму штрафів 11,985 тис. грн., з яких стягнуто, з урахуванням штрафів накладених у 2008 році 12,665 тис. грн. Вилучено 7 одиниць вогнепальної зброї. У Світловодському районі встановлено факт полювання на дикого кабана (самку), чим завдані збитки у розмірі 10,000 тис грн. Рішенням від 02.07.2009 р. № 26/09 тимчасово призупинено спеціальне використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь ТОВ МГ “Голованівське”, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., смт Голованівськ. Основною проблемою залишається збереження об’єктів тваринного світу, його різноманіття, а це незаконне добування об’єктів тваринного світу (браконьєрство). Браконьєри на даний час забезпечені найсучаснішою технікою та озброєнням, мають прилади нічного бачення та радіозв’язок. В той же час забезпечення органів, які здійснюють контроль і охорону тварин, дуже на низькому рівні. Також, проведено 3 контрольні перевірки обліку мисливських господарств, у ході яких виявлено порушення та надано приписи по їх усуненню. IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів). Проведено 72 перевірки у галузі охорони рибних ресурсів, в тому числі 51 рейдів-перевірок по запобіганню браконьєрству. У Світловодському районі перевірено 9 підприємств та підприємців, які мають ліцензії на вилов водних живих ресурсів у Кременчуцькому водосховищі: ПСРП «Маяк», ПП Михайлова М.О., ПП Галина С.М., КСРП ТОВ «Дніпровське», ПП Бурянський Ю.П., МПП «Лас», ФОП Вищепан О.М., ТОВ «Ера», а також ВАТ станція Придніпровська у Онуфріївського району. За порушення правил рибальства, а також правил збуту об’єктів тваринного світу (риби) складено 207 протоколів, 78 з яких передані для розгляду у місцеві суди. Сума збитків становить 2,672 тис. грн. До адміністративної відповідальності притягнуто 140 осіб, сума накладених штрафів – 10,132 тис. грн. Стягнуто 8,279 тис. грн. Для посилення державного контролю за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів протягом 2009 року Держекоінспекцією було вжито заходів для посилення роботи з недопущення порушень природоохоронного законодавства в період заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів. 135

Розроблено та погоджено «План спільних заходів по охороні рибних запасів та боротьбі з браконьєрством в Кіровоградській області з УМВС України в Кіровоградській області, інспекцією рибоохорони на період нерестової заборони лову водних живих ресурсів». У ході проведення операції «Нерест-2009” виявлено 50 порушень, складено 50 протоколів (з них 16 передано на розгляд до судових органів), накладено штрафів на загальну суму 2,448 тис грн, за незаконно добуті водні живі ресурси нараховано збитки у розмірі 0,936 тис грн та вилучено 21 одиницю заборонених знарядь лову. Найбільше порушень (незаконний вилов риби у нерестовий період) виявлено на території Знам’янського району (р. Інгулець, Диківське водосховище), Світловодського району (Цибульницька затока р. Цибульник), Гайворонського району (р. Південний Буг), Новоархангельського району (р. Синюха) та Кіровоградського району (Обознівське водосховище р. Грузька). На сьогоднішній день гострою проблемою є риборозведення на орендованих водоймах. Відсутність єдиної законодавчої бази щодо регулювання відносин з даного питання створює значні проблеми по охороні, відтворенню та збереженню водних живих ресурсів. Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання). Територія нашого регіону знаходиться на Українському кристалічному щиті і багата рудними корисними копалинами. В області розробляються родовища уранової руди. Видобуток руди проводиться Інгульською шахтою в м. Кіровограді та Смолінською шахтою на території Маловисківського району. Основним на Інгульській шахті є промисловий майданчик «Північний» Мічурінського родовища. Він включає в себе дробильно-сортувальний комплекс (ДСК), рудозбагачувальну установку (РЗУ), рудний склад, майданчик завантаження руди в залізничний транспорт та відвальні поля, на яких складуються нетоксичні відходи гірничого виробництва. Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фактором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року території: проммайданчика, рудного складу, майданчика по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А. Перевіркою радіологічним відділом Кіровоградської Обласної СЄС не виявлено погіршення радіаційної ситуації на території проммайданчика, СЗЗ та ЗС. ХІ. Екологічний контроль на митному кордоні. На даний час в області, в зоні діяльності Кіровоградської митниці, яка являється внутрішньою, діють чотири пости екологічного контролю: “Гайворон”, “Кіровоград”, “Олександрія”, “Світловодськ”. Відповідно до штатного розпису в Держекоінспекції в Кіровоградській області штатна чисельність відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки 136

на державному кордоні становить 11 одиниць. Штатна чисельність по постам екологічного контролю розподілена наступним чином: ПЕК “Кіровоград” – 5 одиниць; ПЕК “Гайворон” – 2 одиниці; ПЕК “Олександрія” – 2 одиниці; ПЕК “Світловодськ” – 2 одиниці. Протягом 2009 року службою екологічного контролю у зоні діяльності Кіровоградської митниці перевірено 7328 партій вантажів загальною вагою близько 1544,59 тисяч тонн, зокрема: екологічний контроль – 1362,242 тисяч тонн (2736 партій); радіологічний контроль – 182,348 тисяч тонн (4592 партій). За звітний період має місце один випадок затримання на посту екологічного контролю «Кіровоград» вантажу тирси марки «Голден Смок» (код УКТ ЗЕД 44013010, кількість 18,59 тонн) у зв’язку з відсутністю висновку Мінприроди України щодо транскордонного перевезення вантажу відповідно до Постанови КМУ від 13.07.2000р. № 1120. ВИПАДКІВ ВВЕЗЕННЯ АБО ВИВЕЗЕННЯ ЕКОЛОГО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ ТА ВАНТАЖІВ НА ТЕРИТОРІЮ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ НЕ БУЛО. Ввезення на територію Кіровоградської області недоброякісної імпортної продукції протягом звітного періоду не зафіксовано. Постійно здійснюється контроль за недопущенням ввезення продукції на територію Кіровоградської області, яка може завдавати шкоди здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу. З метою запобігання цьому службою перевіряється фізичний стан речовини (рідина, порошок, кристалічна чи гранульована форма, у вигляді брил чи суцільної маси і т.д.) її забарвлення, запах, термін придатності тощо, тобто проводиться ретельний оглядовий контроль Також перевіряються товаросупровідні документи, особлива увага приділяється сертифікатам якості та відповідності, проводиться радіаційний та екологічний контроль. Крім того, вантажі, що імпортуються, переважно проходять первинний контроль у пунктах пропуску на державному кордоні України. Експортні партії вантажів проходять контроль у місцях формування і вантажовідправники мають час на усунення недоліків, які можуть бути виявлені у ході митного оформлення вантажу. Служба екологічного контролю здійснює контроль за виконанням вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, який вступив у дію з 01 січня 1989 року. Несанкціонованого ввезення чи вивезення речовин або продукції, яка може містити озоноруйнівні речовини не відмічалося. ХІІ. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища. 1. У місті Знам’янка 07.02.2009 р. на території сортувального парку залізничної станції Знам’янка Одеської залізниці стався виток дизельного палива із залізничної цистерни. Фахівцями Держекоінспекції в Кіровоградській області проведені вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів відібраних на місці події. За результатами вимірювань нараховано збитки завданні навколишньому 137

природному середовищу у розмірі 0,280 тис грн. 2. На автомобільному шляху “Стрий - Знам’янка”, поблизу с. Хмельове Маловисківського району, 17.06.2009 р. перевернувся автомобіль ПП Бойчук В.М., внаслідок чого стався виток 200 літрів речовини – триетаноламіну. За звітний період проведено 5 перевірок об’єктів, що включено до Українського переліку «100 екологонебезпечних об’єктів України»: ДП Схід ГЗК (хвостосховище в балці «Щербаківська»). У ході перевірки встановлено факт самовільного зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу. За дане порушення відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 53 КУпАП у вигляді штрафу на суму 340 грн та пред’явлено претензію на суму 28 801 грн, яка на даний час сплачена. ТОВ “Водне господарство” (м. Кіровоград), на даний час підприємство перейменовано на КП “Кіровоградське ВКГ Кіровоградської міської ради” (протягом року перевірялося двічі) . У ході проведених перевірок фахівцями інспекції було виявлено такі порушення природоохоронного законодавства як користування надрами без спеціального дозволу (ліцензії) при видобутку підземних прісних вод, здійснення скиду недостатньо-очищених стічних вод у водний об’єкт та порушення правил поводження з відходами. За виявлені порушення складено 5 протоколів про адміністративне правопорушення відповідно до ст.ст. 47, 59 ч.1, 82 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 612 грн. На даний час готується претензія про відшкодування збитків, завданих внаслідок скиду недостатньо-очищених стічних вод - ТОВ ПФК, смт Побузьке. У ході проведення перевірки фахівцями інспекції виявлено самовільну забудову площ залягання корисних копалин, недодержання екологічних вимог під час розміщення об’єкту, невиконання вимог раніше наданих приписів, засмічення земельної ділянки, порушення правил поводження з відходами. За виявлені порушення 7 відповідальних осіб підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. ст. 52, 57, 79-1, 79 (ч.2), 188-5 КУпАП на загальну суму штрафів 2023 грн. За засмічення земель підприємству пред’явлено претензію на суму 99,85 грн, яка сплачена. ГКС “Задніпровська”(Світловодський район) - у ході проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства не виявлено. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища. В Кіровоградській області існує багатовідомча система спостережень за станом довкілля. Спостереження за станом навколишнього природного середовища на території Кіровоградщини здійснюють держуправління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, Центр з гідрометеорології (здійснює спостереження за станом атмосферного повітря в 3 пунктах в м. Кіровограді та по одному в містах Олександрія та Світловодськ), обласна СЕС (здійснює контроль поверхневих вод в 5 пунктах по 37 показниках), центр “Облдержродючість” (проводить дослідження грунтів області на токсикологічні та 138

радіологічні показники, а також на вміст важких металів), регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів (минулого року обстежено 11 водних об`єктів в басейнах Південного Бугу та Дніпра, в тому числі 2 питні водозабори, 2 водосховища), підприємства обласного управління житлово-комунального господарства ОДА та ДП “Центрукргеологія” (здійснює контроль якісного складу підземних вод на постах в м.Знам’янка, смт Олександрівка та селах Диківка, Оситняжка). Однією із складових частин розв’язання екологічних проблем є розвиток існуючої системи моніторингу довкілля з залученням сучасної науково-методичної бази, інформаційних технологій, засобів спостереження за станом довкілля та виміру даних, організаційного забезпечення. В області розроблена та затверджена рішенням голови обласної ради від 26 жовтня 2007 року № 330 «Обласна програма моніторингу довкілля Кіровоградської області на 207-2010 роки». Програма визначає основні напрями дій та етапи робіт щодо створення обласної системи моніторингу довкілля з комплексом заходів, розрахунками вартості та терміном їх виконання. Програма передбачає систему заходів за пріоритетними напрямами: - удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля; - впровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збору, обміну, обробки, збереження даних про стан довкілля та природоохоронну діяльність суб’єктів моніторингу; - удосконалення системи управління охороною довкілля (на основі комплексної оцінки, моделювання, прогнозування стану довкілля; - розробки та прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Вирішення завдань Програми планується виконати до 2010 року. Фінансування заходів планується за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, державного, обласного, районних, міських бюджетів, самих суб’єктів моніторингу, підприємств-забруднювачів, інших інвестицій. Виконання завдань Програми дозволить запобігти виникненню нових та більш швидкому розв’язанню існуючих екологічних проблем. Система спостережень за станом довкілля Таблиця 13.3. № з/п

1 1 2

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Кіровоградська обласна СЕС Кіровоградський центр “Облдержродючість”

Кількість точок спостережень, од. джерела джерел скидів а зворотскидів поверх них вод морсь зворот- підземн -неві у повер-кі них вод і води води хневі води у води морські води

атмосферне повітр я

стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря

3 -

4 -

5 5

6 12

7 -

8 -

9 -

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти 10 -

139

грунти

11 24

Кіровоградський регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів Управління житловокомунального господарства Кіровоградської ОДА Кіровоградський центр з метеорології ДП ”Центрукргеоло гія“ (м.Черкаси) Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Кіровоградсь-ке обласне управління лісового господарства Управління земельних ресурсів в Кіровоградській області Управління водного господарства Кіровоградської ОДА Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Держана екологічна експертиза в Україні – вид науково практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати, або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і 140

відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. У 2009 році відділом державної екологічної експертизи Держуправління проведено 87 державних екологічних експертиз проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) об'єктів різних галузей суспільного виробництва. Із загальної кількості розглянутих проектних матеріалів 54 відносяться до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку та регламентуються положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку». Позитивних висновків видано 44, з них 33 – шляхом проведення додаткової державної екологічної експертизи за доопрацьованими проектними матеріалами. Негативних висновків видано 43, що становить майже 50 % від загальної кількості. Основні тенденції, які спостерігались при проведенні державної екологічної експертизи наданих матеріалів за звітний період 2009 року: - зменшення кількості проектних матеріалів, наданих на екологічну експертизу, що пояснюється загальним станом економіки держави; - зростання кількості об'єктів, які мають автономне джерело теплопостачання, в тому числі влаштування топкових та котелень на газовому паливі; - встановлення резервних дизельних електростанцій для забезпечення аварійного електропостачання об'єктів (лікарень, банківських установ, автоматичних телефонних станцій та станцій мобільного зв'язку, тощо); - проведення реконструкції існуючих котелень із зменшенням існуючої теплової потужності та заміною морально застарілого котельного обладнання з значними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря на сучасні котли, які мають діапазон регулювання температури води в системі опалення, низькі показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, високі теплотехнічні і екологічні показники, що забезпечують надійність, економічність теплопостачання та економію пального. Інформація про висновки державної екологічної експертизи стосовно планованої діяльності розміщена і щомісячно поновлюється на веб-сторінці. Вона доступна для широкого загалу громадського та спеціалістів споріднених державних і громадських організацій. Згідно ст. 10 Закону України «Про екологічну експертизу» підсумковий результат проведення експертизи був нами повідомлений через ЗМІ, у газеті «Екологічний вісник Кіровоградщини» надано повний перелік об`єктів експертизи та результати їх розгляду. З великих промислових підприємств, що розглядались експертами у 2009 році, був робочий проект «Реконструкції колишнього консервного заводу під виробництво біопалива з олії потужністю 15 тис. тонн в смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області», представлений ТОВ «Рапсо-Дія». Проект отримав негативну експертну оцінку. Оцінка впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище була проведена не по всіх її компонентах, не враховані всі джерела викидів і скидів забруднюючих речовин, відходи виробництва та ін. В матеріалах представлені недостатні заходи по забезпеченню безпеки проектованої діяльності на навколишнє середовище, як на період будівництва так і при його експлуатації. 141

Також у 2009 році ЗАТ «Оболонь» представило на державну екологічну експертизу робочий проект «Реконструкція виробничого комплексу ЗАТ «Оболонь» по вул. Героїв Сталінграду, 3/1 в м. Олександрії Кіровоградської області. Відділення лінії розливу напоїв в банки потужністю 18500 банок/год». Визначено, що основні технологічні та природоохоронні рішення прийняті у робочому проекті відповідають сучасному рівню розвитку харчових технологій. Проведена оцінка впливу запланованої діяльності на оточуюче середовище показала практичну відсутність значних негативних впливів, що можуть призвести до понаднормативних змін стану його компонентів, включаючи техногенну і соціальну складові. Основні залишкові впливи посідають в забрудненні атмосферного повітря, великій кількості витрат води питної якості та скиді виробничих стоків. Втім, реалізація запланованих в проекті технологічних, організаційних та природоохоронних рішень дозволить звести до мінімуму рівень цих впливів. З харчових та переробних підприємств, що плануються до будівництва, або вже побудовані на території Кіровоградської області, можна назвати будівництво цеху з переробки молочної сировини в с. Озера Світловодського району, підприємство по виробництву кондитерських виробів в м. Знам'янка. Із сільськогосподарських виробників експертами розглядались дільниця очистки та зберігання зерна на території ФГ «МіФ» в с. Костянтинівка Новоукраїнського району, дільниця зберігання зерна на власній території ТОВ «Ранкове» в с. Протопопівка Олександрійського району та ін. Всі вони проектуються за новітніми технологіями з повним комплексом екологічно-захисних заходів. Багато проектної документації стосувалося зміни схем теплопостачання населених пунктів та окремих об'єктів – с. Нове м. Кіровоград, Олександрійського району, м. Світловодськ, Компаніївського району, м. Бобринець. Проблемним питанням, що не вдалося вирішити протягом минулого періоду, залишається досить високий відсоток відхилення проектної документації від погодження, тобто її якість не завжди відповідає сучасним вимогам природоохоронного законодавства, будівельних норм і правил. Основною причиною формування негативної експертної оцінки була невідповідність проектних рішень вимогам Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», Водного та Земельного кодексів України, а саме : порушення режиму обмеження та регулювання господарської діяльності на землях водного фонду шляхом проектування об'єктів у прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах ; перевищення нормативів гранично - допустимих концентрацій викидів й скидів забруднюючих речовин, особливо на межі санітарно-захисної зони, зони постійного проживання населення; відсутність комплексної екологічної оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів ; відсутність впровадження сучасних досконалих мало- і безвідходних технологічних процесів . На території Кіровоградської області велося будівництво окремих ділянок 142

автодороги Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв, будівництво залізничних колій на станціях Згода та Новоданилівка, з’єднувальної колії на станції Згода-Б. 127 км Одеської залізниці, реконструкція колійного розвитку станції Згода Одеської залізниці. Чимало об'єктів фінансувало управління меліорації та водного господарства – розроблено та пройшли державну екологічну експертизу берегоукріплювальні роботи Дніпродзержинського водосховища в с. Деріївка Онуфріївського району, берегоукріплювальні роботи на окремих ділянках Кременчуцького водосховища у Світловодському районі, розчищення обвідного каналу в районі парку Пушкіна міста Кіровограда. Крім того, здійснювалась державна екологічна експертиза будівництва газових заправних станцій, автозаправних комплексів, складу нафтопродуктів, зерноочисних та зернопереробних комплексів, кар'єрів та родовищ, полігонів твердих побутових відходів. На кожному об'єкті, що надходив до Держуправління, вимагалося повне дотримання норм екологічної безпеки, запровадження систем очистки атмосферного повітря та стічних зворотних вод, системи моніторингу за станом довкілля. За 2009 рік не було жодного випадку скасування або визнання висновків державної екологічної експертизи недійсними, їх відкликання чи оскарження в судовому, або іншому порядку. У 2009 р. Держуправлінням було продовжено практику обов’язкового врахування громадських інтересів при проектуванні і будівництві, особливо для еколого-небезпечних та резонансних об’єктів. Це досягається підготовкою та погодженням органами місцевого самоврядування Заяви про наміри, публікаціями у засобах масової інформації та послідуючим обговоренням тексту Заяви про екологічні наслідки. Широко застосовується практика надання негативної експертної оцінки з вимогою здійснення громадської екологічної експертизи, або проведення громадських слухань та отримання їх позитивного результату. Адже у відповідності до міжнародної Орхуської Конвенції, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України роль громадськості останнім часом зростає і інколи навіть є вирішальною. Силами Держуправління та за участю його фахівців було проведено низку громадських слухань з питань доцільності будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, зокрема автозаправних станцій та будівництва сміттєпереробного заводу в обласному центрі. Одним з приоритетних завдань в галузі державної екологічної експертизи на 2010 рік Держуправління вбачає більш широке залучення спеціалізованих наукових організацій для попереднього еколого-експертного розгляду проектної документації та підготовки матеріалів наукових еколого-експертних оцінок щодо неї з метою отримання більш об'єктивних, незалежних та науково-обґрунтованих висновків.

143

Еколого - експертна дiяльність у 2009 р. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кiлькiсть

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

Таблиця 134. Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

49,43

77,08

15,38

13.5. Економічні засади природокористування. Економічний устрій країни визначає як загальну систему природокористування (обсги видобутку, переробки і споживання ресурсів), так і фінансовоекономічний механізм захисту навколишнього природного середовища. Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути: плата за спеціальне використання природних ресурсів; плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля; система фінансування і кредитування природоохоронних заходів (державний і місцевий бюджети, природоохоронні фонди, кошти підприємств, інвестиції, іноземні надходження тощо). Головною метою економічних механізмів природокористування та природоохоронної діяльності є: стимулювання шляхом впровадження еколого-економічних інструментів природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого використання природних ресурсів та зменшення енего-і ресурсомісткості одиниці продукції; створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт. У 2009 році витрати підприємств, організацій та установ області на охорону навколишнього природного середовища зменшилися в порівнянні з 2008 роком на 41,1 млн. грн. або на 32,1 % та склали 86,8 млн.грн. Із загальних витрат на охорону навколишнього природного середовища 90,3 % (78,4 млн.грн) – це поточні витрати на охорону природи, пов»язані з експлуатацією та обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, 9,7 % (8,4 млн.грн.) – інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об»єктів, придбання обладнання для реалізації 144

заходів екологічного спрямування, з них витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання - 2,8 млн.грн. Із загального обсягу капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища за рахунок коштів Державного бюджету освоєно 3,9 млн. грн. (46,9 % загального обсягу капітальних інвестицій), 2,4 млн.грн. (27,9%) – власних коштів підприємств, 2,1 млн.грн. (25,2 %) – коштів місцевих бюджетів. Поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища за рахунок власних коштів підприємств, організацій та установ склали 76,7 млн.грн., коштів Державного бюджету – 1,3 млн.грн., коштів місцевого бюджету – 0,4 млн.грн. Найбільший обсяг капітальних інвестицій природоохоронного призначення припадає на підприємства м.Кіровограда - 1,3 млн.грн. (14,9% загальної суми по області), Кіровоградського – 5,2 млн. грн. (62,1%), Голованіського – 0,7 млн. грн. (8,7%) та Новгородківського – 0,6 млн.грн. (7,6%) районів. Найбільший обсяг поточних витрат природоохоронного призначення припдає на підприємства міст Кіровограда (8,3 млн.грн.), Світловодська (8,2 млн.грн.), Петровського (21,3 млн.грн.) та Кіровоградського ( 17,8 млн.грн) районів. Найбільш частка витрат на охорону навколишнього природного середовища у 2009 році зосереджена на підприємствах сфери добувної промисловості - 54,9%, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 16,3 %, переробної промисловості – 10,8%. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. Одним із перших еколого-економічних інструментів природоохоронної діяльності став механізм плати за забруднення навколишнього природного середовища. Ця плата справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об»єкти та за розміщення віднодів. Платежі за забруднення стали основою створення місцевих, республіканського АР Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів і робіт. Чинним законодавством передбачено, що стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Так на протязі 2009 року підприємствам, організаціям, установам області за забруднення навколишнього природного середовища і порушення природоохоронного законодавства пред»явлено екологічних платежів на загальну суму 8,1 млн.грн., з них 3,8 млн.грн. (47,2%) – збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 3,2 млн. грн. (38,8%) – збори за розміщення відходів, 1 млн.грн. – (12,1%) – збори за скиди забруднюючих речовин у водойми. Фактично сплачено екологічних платежів підприємствами, організаці-ями , установами області на суму 6,4 млн.грн., що становило 78,6% загальної суми пред»явлених платежів, тоді як у 2008 році цей показник склав 82,0%. Найнижчою в області була частка сплати пред»явлених зборів за забруднення 145

навколишнього природного середовища підприємствами міста Олександрії (26,5 %), Петрівського (59,7%), Світловодського ( 76,2%) районів. Питома вага фактично сплачених позовів по відшкодуванню збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства (95,5%), та штрафів за адміністративні правопорушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів (57,2%) складає 2,4% всіх екологічних платежів. Слід зазначити, що в останні роки удосконалено механізм справляння та адміністрування збору за забруднення навколишнього природного середовища шляхом внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, яким: запроваджено сплату збору за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об»єкти, розміщення відходів за місцем розміщення джерел забруднення; підвищено коефіцієнт кратності збору з 5 до 10 за відсутність у платників затверджених лімітів та понадлімітні обсяги скидів та розміщення відходів. Розроблено проект Закону України «Про збір за забруднення навколишнього природного середовища», який дозволить більш повно реалізувати важливий природоохоронний принцип «забруднювач платить». Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» збори за забруднення навколишнього природного середовища платники перераховують у таких розмірах: 20 відсотків – на окремі рахунки до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів; 50 відсотків - на окремі рахунки до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі АР Крим, обласних бюджетів; 30 відсотків на окремий рахунок до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища , що утворюється у складі державного бюджету України. Фактичні надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів області склали у 2008 році – 3,1 млн.грн. у тому числі до обласного фонду – 2,2 млн.грн. 2009 році – 6,4 млн.грн. у тому числі до обласного фонду – 4,3 млн.грн. Збільшення надходжень коштів у 2009 році у порівнянні із 2008 роком пояснюється, перш за все, удосконаленням механізму адміністрування та справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі . Рішенням Кіровоградської обласної ради «Про обласний бюджет на 2009 рік» передбачалися видатки на виконання природоохоронних заходів за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у обсязі 1822,0 тис.грн. На протязі бюджетного року відповідно до кошторисів збільшено видатки до 4321,8 тис.грн. за рахунок залишку невикористаних коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 1 січня 2009 року та 146

перевищення надходжень до фонду. Всього на протязі 2009 року з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на здійснення природоохоронних заходів спрямовано 3481,7 тис.грн., а саме на: заходи по знешкодженню непридатних та заборонених до використання пестицидів та невідомих отрутохімікатів – 212,0 тис.грн.; заходи по охороні водних ресурсів– 2570,3 тис.грн.; проведення наукових досліджень щодо радіаційного впливу на стан навколишнього природного середовища впливу техногенних та інших природних факторів на стан довкілля м.Кіровограда та Кіровоградського району – 99.0 тис.грн.; заходи по збереженню природно-заповідного фонду області – 343,2 тис.грн.; заходи по знешкодженню джерел іонізуючого випромінювання – 12,2 тис.грн; проведення Дня Довкілля та Всеукраїнської весняної толоки з озеленення та благоустрою – 220,0 тис.грн. поліграфічне видання екологічного паспорту та Національної доповіді -25,0 тис.грн.; До місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів Кіровоградської області у 2009 році фактично надійшло 2342,9 тис.грн., на природоохоронні цілі використано 1012,0 тис.грн. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти на виконання природоохоронних заходів не виділялися. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. Згідно ст. 20 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» контроль за станом навколишнього пнриродного середовища відноситься до сфери державного метрологічного нагляду. Реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань при проведенні державного контролю за дотриманням суб’єктам господарювання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, умов виданих дозволів та за програмою регіонального моніторингу довкілля. При цьому проводяться роботи з: відбирання проб вод, викидів в атмосферу, грунтів і відходів; інструментально-лабораторних вимірювань безпосередньо на об’єктах контролю та в умовах лабораторії; перевірки стану організації та здійснення виробничого контролю за дотриманням умов виданих джозволів, за результатами яких складаються акти перевірок і надаються обов’язкові для виконання приписи про усунення виявленних порушень вимог природоохоронного законадавства. Підрозділами, що здійснюються контроль у сфері державного метрологічного нагляду, є відділ інструментально-лабораторного контролю та відділ екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні ДЕЇ в Кіровоградської області. 147

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень

Вирішення екологічних проблем у значній мірі визначається якісною зміною людини, тому державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області разом з природоохоронними організаціями області спрямовують свою роботу на організацію екологічної освіти і виховання та намагаються охопити всі вікові категорії населення: екологічне виховання дітей дошкільного віку в дитячих установах здійснюється згідно програм „Я у світі”; спецкурси екології викладаються в школах м. Кіровограда, в класах біологохімічного профілю в школах м. Олександрії, Кіровоградському колегіумі; в м. Кіровограді створена Мала академія наук, де функціонує секція екології, яку очолює старший викладач кафедри „Екологія та охорона навколишнього природного середовища” Кіровоградського Національного технічного університету – Кривошей Ю.І. і яка працює в тісній співдружності з громадською організацією дитячо-юнацьким екологічним центром „Ексампей” при Кіровоградському колегіумі; працюють позашкільні заклади еколого-натуралістичної роботи, які роблять вирішальний внесок у формування екологічної свідомості, екологічного інтелекту, практичних навичок у спілкування з природою. Таких закладів в області у 2009 році функціонувало чотири: Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Світловодська міська станція юних натуралістів, Новоархангельська районна станція юних натуралістів, Гайворонське навчальновиховне об"єднання "Станція юних техніків – станція юнних натуралістів". Крім цього еколого-натуралістичні відділи та гуртки працюють при центрах дитячої та юнацької творчості та загальноосвітніх навчальних закладах. Всього у 2009 році працювало 213 гуртків і творчих об"єднань учнів, в яких отримували позашкільну освіту 3900 школярів. У 2009 році в області діяли вісім дитячих громадських екологічних організацій, метою яких є залучення молоді до соціально-значущої природоохоронної діяльності, розвиток екологічного мислення і екологічної культури підлітків, сприяння здійсненню програм по захисту довкілля, реалізація молодіжних проектів, що спрямовані на покращення стану оточуючого середовища. Новгородківська районна громадська дитяча організація "Екологічний дитячо-юнацький центр "паросток"- керівник Баланенко А.Г. Громадська дитяча екологічна організація "Флора" – керівник Шестакова Л.В. Громадська дитяча екологічна організація "Екологічний клуб "Юкка" – керівник Таран Д.Г. Дитячо-юнацька екологічна організація "Сокіл"- керівник Овсянникова О.А. Добровільне незалежне екологічне товариство "Зелений світ" м.Олександрія – керівник Саламаха А.І. Знам"янський міський осередок української екологічної асоціації "Зелений світ" – керівник Орел М.М. Світловодське районне товариство "Будинок природи"- керівник Коваленко Е.М. Обласний громадський екологічний центр "Ексампей"- керівник Бабанська Н.І., має свої підрозділи в Ульянівському, Онуфріївському, Кіровоградському, 148

Петрівському районах. Юні екологи піклуються про заповідні місця, збирають матеріали у місцевих жителів про цікаві, загадкові, легендарні місця області, краю, ведуть дослідження, спостереження, роблять замальовки і фотографії, відроджують екологічні стежини. Так, за ініціативи Ульянівського районного дитячого центру “Адоніс” у 2009 році створено ландшафтний заказник місцевого значення “Скалки” площею 60,0 га, у першому півріччі 2010 році за ініціативи Районного центру дитячої та юнацької творчості “Зоріт” в Новоукраїнському районі створено ландшафтний заказник місцевого значення “Квіти на скелях” площею 5,0 га. Для учителів біології, географії, хімії викладаються спецкурс “Актуальні проблеми охорони довкілля та екологічне виховання школярів” , проводяться семінари, засідання обласної координаційно-методичної ради педагогів, проводяться курси підвищення кваліфікації керівників гуртків екологонатуралістичного профілю при обласному ІППО ім. В.О.Сухомлинського, проводиться постійне ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом та новими технологіями екологічного навчання та виховання молоді. В ОЦЕНТУМ працює постійно діюча виставка, яка знайомить педагогів, які викладають екологічні дисципліни, з нормативно-правовою документацією, навчальними програмами позашкільного закладу, передовим педагогічним досвідом, новинками екологічної та науково-методичної літератури. В школах області викладаються курси “Основи екології” та “Охорона природи”, а також факультативи з екологічної тематики. В області функціонують три вищі учбові заклади: 1. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Вінниченка: курс “Основи екології” викладається на всіх факультетах університету, а на 4 і 5 курсах читається спеціальний курс “Загальна екологія і біосферологія","Охорона природи”; для належного наукового і методичного забезпечення викладання природничих дисциплін, в тому числі екології та охорони природи, створена і функціонує кафедра біології, на базі якої, з метою організації систематичних фундаментальних екологічних досліджень, створено науково-дослідну лабораторію екології степу. Співробітниками цієї лабораторії виявлено, досліджено і описано природні об’єкти і території, вивчено їх природоохоронний статус і включено до переліку природнозаповідних територій Кіровоградської області; на природничо-географічному та інших факультетів університету розробляється і запроваджується низка методів неформальної екологічної освіти студентів, викладається курс "Екологія". 2. Кіровоградський Національний технічний університет: з 1993 року університет веде підготовку екологів. Кафедра “Екологія та охорона навколишнього середовища” випускає бакалаврів, екологів, магістрів з екології; на кафедрі ведуться науково-дослідні роботи по моніторингу навколишнього середовища, по розробці альтернативних видів енергетики (використання вітрової енергії), екології р. Інгул, розробці обладнання для охорони навколишнього середовища. 3. Державна льотна академія України: у 2006 році вивчення дисципліни “Основи екології” проводились на кафедрі авіаційної метрології. У відповідності з програмою курсанти вивчають витоки 149

екологічних проблем та варіанти їх вирішення, виконують розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу відпрацьованих газів авіаційних двигунів. На базі вищих учбових закладів області в навчальному році з метою пропаганди і поширення екологічних знань та методів вирішення покращення стану довкілля, підвищення рівня екологічної свідомості проводились семінари, конкурси та конференції:"Екологія-економіка-людина", "Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність","Вплив радону на стан довкілля Кіровоградщини", "Екологічна освіта молоді", "Якби всі гуртом подбали про порядок", "Екологія Кіровоградщини", "Компетенція ЄС у сфері вирішення екологічних проблем" тощо. З ініціативи та при підтримці держуправління, в області започатковано рух молодіжних студентських та учнівських природоохоронних дружин; вже традиційним в їх роботі стали семінари, наради, що дозволяє постійно координувати їх діяльність, обмінюватись досвідом, розширювати сфери впливу. З метою постійного інформування громадськості про екологічний стан і проблеми області, а також для забезпечення висвітлення пріоритетів державної екологічної політики в області та виконання положень Орхуської конвенції про право громадськості на вільний доступ до інформації екологічного спрямування, держуправління постійно і плідно співпрацює з обласними та місцевими засобами масової інформації: газетами “Народне слово”, “Кіровоградська правда”, "Украина* Центр”, "Колос", "Новгородківські вісті", "Вісник Голдованівщини", "Трудова слава" та іншими. Крім того, матеріали про реалізацію державної екологічної політики в регіоні висвітлюються на обласних та районних радіо і телебаченні. Крім того, з 2007 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області започатковано газету "Екологічний вісник Кіровоградщини", яка виходить щомісяця, на протязі 2009 року випущено 12 екземплярів, в першому півріччі 2010 року 6 екземплярів газети. З метою посилення висвітлення діяльності територіальних органів Мінприроди в регіональних засобах масової інформації та зміцнення взаємодії з ними, Державним управлінням ОНПС в Кіровоградській області в розрізі забезпечення додержання прав громадян на отримання достовірної інформації щомісячно проводяться планові і оперативні висвітлення через засоби масової інформації, засідань колегій , нарад-26 , проведення науково-практичних конференцій-1, конференцій - 3, семінарів- 2, засідань – 7, екофотоконкурс-1, ековиставка -1 зустрічей з учнівською та студентською молоддю-15. В ефірі облтелерадіокомпанії, в передачах “З перших вуст”. У 2009 році в газетах області відбулось 176 публікацій екологічного спрямування та 25- виступи на радіо; 29 - на телебаченні; відбулось 1- круглих столів - 4, зустрічей з громадськістю- 15. З метою практичного застосування основних положень Орхуської конвенції та подальшим забезпеченням права громадськості на достовірну і повну інформацію про екологічні проблеми в регіоні, екологічний стан в області і вплив його на здоров’я населення у 2009 році Державним управлінням ОНПС в Кіровоградській області створено та діє, постійно діючий Веб-сайт, який розміщено в Інтернеті за адресою:http://kirecolog.kr.ua/.на якому розміщено - 69 статтей. На сайті Мінприроди України розміщено інформацію екологічного характеру -14 шт.

150

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Одним з основних напрямків своєї діяльності держуправління ОНПС вважає тісну взаємодію і співпрацю з громадськими організаціями та громадянами, яким не байдужа доля нашого довкілля. Тому найважливішим завданням є спільна розробка і проведення ефективної природоохоронної роботи, яка повинна спиратись на розуміння і підтримку громадськості. З цією метою при держуправлінні створено Громадську Раду, до складу якої входять представники громадських організацій, зареєстрованих в обласному управлінні юстиції, а також представники навчальних закладів та установ. До громадських організацій екологічного спрямування відносяться: обласна організація Українського товариства охорони природи, Кіровоградська обласна та Кіровоградська, Знам’янська, Світловодська міські організації “Зелений світ”, Світловодський клуб партії Зелених України, обласна молодіжна організація “Екорух”, обласна громадська організація “Екологічний щит”, обласний дитячий екоцентр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі, Громадська дитяча екологічна організація "Флора" та ін. З ними налагоджено тісний зв’язок, проводяться спільні засідання держуправління і Громадської Ради та громадські слухання, відкрито Громадську приймальню, до якої за 2009 рік звернулось 131 громадянин, мешканця м. Кіровограда і області, проводиться обмін інформаціями, надається необхідна допомога. Головою Громадської Ради - Погрібний Віктор Олексійовича, який являється також головою обласної асоціації “Зелений світ”. Протягом Держуправлінням разом з громадськими організаціями проводились спільні загальнонаціональні та регіональні природоохоронні акції “До чистих джерел”, “День довкілля”, “Не рубай ялинку”, “Первоцвіт”, також проводяться семінари та конференції, ековиставки по проблемам екології землі, чистої води, створені і постійно функціонують в бібліотеках ім. Д.Чижевського, ім. В.Бойченка. Крім того, головою ради Кіровоградського обласного громадського екологоекспертного центру “Довкілля” Гулаєм О.В. щороку проводяться наукові обстеження території області для визначення природної цінності та подальшого створення природно-заповідних територій Кіровгградської області. Взаємодія із засобами масової інфор мації та зв’язки з громадськістю Таблиця 13.5

Одиниця виміру

Показники 1. Інформаційно-просвітницькі заходи, у тому числі із залученням: періодичних видань

2007 рік

2008 рік

2009 рік

од

. телебачення . радіомовлення . мережі Інтернет (Інтернет-повідомлень) . виставкових заходів . 2. Консультації з громадськістю, 151

у тому числі: громадські слухання

од

131

од

4 1 16

1 2 5

2 2 4

од

. круглі столи . зустрічі з громадськістю . семінари . громадська приймальна (кількість відвідувачів) Інтернет-конференції

од .

. Інтерактивне спілкування (теле-радіо-діалоги) . 3. Робота Орхуських інформаційних центрів, у тому числі: семінари тематичні семінари-навчання конференції

од. од.

. засідання робочих груп . засідання громадської ради .

13.11.2. Громадські рухи. Громадські організації, що діють на території області (загальнодержавні, місцеві) Таблиця 13.6

№ з/п 1

Назва організацій 2

Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливець та рибалок

Крайова організація асоціації “Зелений Світ”

Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охорони природи Дитяча екологічна громадська організація “Флора” Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі

5 6.

екологічної

Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит”

Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чонобиль»

Кіровоградська обласна організація Спілки археологів України

Юридична адреса 3 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76, тел.22-07, 22-35-15 м. Кіровоград, вул. Леніна, 26 тел. 24-36-10 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76 тел. 22-07-33, 22-35-15 м. Кіровоград, вул. Пугачова, 2 тел. 22-05-97 м. Кіровоград вул. Володарського, 25, тел. 24-95-25; 22-57-08 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к.112 тел. 24-14-29; 24-42-96 м. Кіровоград, вул. Шевченка, 54, а/с 12, тел: 22-49-85 м. Кіровоград, пл. Кірова, будинок Рад, кім. 404 152

Організації, включені до складу громадської ради при територіальному органі спецпідрозділі Мінприроди 3 Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок Крайова організація екологічної асоціації “Зелений Світ” Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охор. природи Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит” -

Кіровоградський регіональний відділ Спілки землевпорядників України Кіровоградський обласний Комітет молодіжних організацій (КОКМО) Кіровоградський молодіжний центр волонтерів «Геліос»

м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 м. Кіровоград, вул. Леніна, 41/26, кім.233, тел: 24-05-56 м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 11/11, корп.7 кв.11, тел: 24-57-07,

13.

Кіровоградська обласна організація «Народно-демократична ліга молоді»

м. Кіровоград, вул. Гагаріна, 9 тел.22-85-53, 24-96-16

14.

Кіровоградська обласна громадська організація «ЕКО РУХ» Молодіжна екологічна спілка Кіровоградщини Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України»

м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, кім.46 м. Кіровоград, вул. Новгородська, 66, кв.2

10. 11. 12.

15. 16.

м Кіровоград, вул. Мотокросна, 24, тел. 23-84-07; 22-39-64 обласний м. Кіровоград, експертний вул. Дзержинського, 42 тел.22-44-51; 22-76-81

17.

Кіровоградський громадський екологоцентр «Довкілля»

18.

Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Студентське товариство охорони природи» (СТОП) Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Фундація регіональних ініціатив» Кіровоградська регіональна бібліотечна асоціація

19.

Громадська справа"

організація

Громадська організація "Берегиня"

Кіровоградська обласна організація Всеукраїської екологічної ліги

Дитяча "Екосвіт"

Дитячо-юнацька спортивно-екологічна організація "Сокіл"

екологічна

"Жіноча

організація

Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України» -

м. Кіровоград, проспект Університетський, 8

м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 71, кв.29

м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 24, тел. 22-65-06; 24-84-40 м. Кіровоград, вул. Пацаєва,5, к.4, кв. 65 тел. 55-32-75 м. Кіровоград, вул. Пацаєва, 5, к.4, кв. 65 тел.. 55-32-75 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 тел.23-31-10, 24-14-29, моб.80501885960 м. Кіровоград, вул. Лєванєвського, 2 ЗОШ № 25; тел. 34-52-56 м. Кіровоград, вул. Декабристів, 31; тел. 56-67-92

Всеукраїнська екологічна ліга

13.12. Виконання державних екологічних програм. На виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в області діє обласна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Кіровоградській області на 2000-2010 роки, затверджена рішенням обласної ради від 28 січня 2000 року № 115 (із змінами). Основною метою програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Програма має багатоцільовий характер. 153

Програмою передбачено комплекс будівельних, агротехнічних, лісомеліоративних та інших заходів, пов”язаних з будівництвом систем каналізації та очисних споруд у містах та селищах міського типу, що є основними забруднювачами водних ресурсів у басейні Дніпра. Реалізація цих заходів дозволить досягти рівноваги між шкідливим впливом на водні ресурси басейну Дніпра і здатністю їх до самовідтворення. Фінансування заходів даної програми передбачено як з державного, так і обласного бюджетів. Так за період 2004-2009 років всього використано коштів у сумі 49534,8 тис. грн. На виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, в області діє обласна програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 24 січня 2003 року № 141. Основною метою Програми є збільшення площі земель області, достатньої для збереження їх біологічного та ландшафтного різноманіття, формування їх територіальної єдиної системи. Формування екологічної мережі на території області передбачає розроблення і реалізацію комплексу організаційних, правових, економічних, наукових, природних та інших умов на основі загальноприйнятих міжнародних і державних методик і підходів. Так, за період 2004-2009 років всього використано коштів у сумі 339,8 тис.грн. Кошти державного бюджету не використовувались. Рішенням обласної ради від 19 квітня 2002 року № 314 затверджено програму екологічної реабілітації гірничодобувних районів Кіровоградської області на 20022010 роки, метою якої є здійснення комплексу організаційних і технікоекономічних заходів, спрямованих на загальне поліпшення екологічного стану гірничодобувних районів області. За період 2004-2009 років всього використано коштів у сумі 45476,27 тис. грн. Рішенням обласної ради від 26 жовтня 2007 року № 330 затверджено обласну програму моніторингу довкілля Кіровоградської області на 2007-2010 роки, метою якої є визначення шляхів створення системи моніторингу довкілля Кіровоградської області на основі аналізу та відображення стану атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, біологічних ресурсів, джерел забруднення довкілля, завдань та вимог до системи спостереження за станом навколишнього природного середовища, системи оцінки екологічної ситуації. За період 2004-2009 років всього використано коштів у сумі 298,3 тис. грн. Кошти державного бюджету не використовувались. Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області на 2009-2012 роки, затверджена рішенням обласної ради від 25 вересня 2009р №763 розроблена з метою – забезпечити максимально ефективне використання та активізацію природного фактора, здорового способу життя кіровоградців. Це означає необхідність створення умов для жителів області користуватись: чистим повітрям, чистою водою, екологічно чистими продуктами харчування. Для забезпечення цих основних умов здорової життєдіяльності населення в області необхідно: ефективно використовувати наявні природні ресурси; проводити постійну роботу з їхнього збереження (захисту від негативного 154

впливу факторів антропогенного навантаження); розробляти та реалізовувати заходи, спрямовані на постійне поліпшення якості навколишнього природного середовища в області. У рамках виконання програми фінансувалися заходи за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на загальну суму 1499,0 тис.грн.

155

ВИСНОВОК. На стан навколишнього природного середовища області негативно впливає високий ступінь техногенного навантаження. Основними чинниками та критеріями для визначення найважливіших проблем є інформація по моніторингу довкілля щодо водних ресурсів, стану атмосферного повітря, земельним ресурсам та радіаційного стану на території області. Перелік найважливіших проблем області: а). Однією з важливих проблем охорони повітряного басейну області від забруднення шкідливими речовинами, зокрема в плані скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, є те, що наявне на підприємствах технологічне обладнання, устаткування та очисні споруди, які призначені для зменшення концентрації забруднюючих речовин у викидах з метою досягнення нормативів ГДВ, морально застаріли та фізично зношені. б). Однією з найважливіших проблем в області залишається поліпшення роботи очисних споруд господарсько-побутової каналізації, зменшення скиду недостатньо-очищених стічних вод та охорона поверхневих і підземних вод від забруднення. Вона викликана значною диспропорцією між потужностями водозабірних і каналізаційних споруд, надмірною зношеністю очисних споруд каналізації і каналізаційних мереж підприємств комунальної власності. В м. Кіровограді значна частина каналізаційних мереж замортизована, що зумовлює велику кількість поривів, на них і втрат неочищених стічних вод. Після ліквідації шахти “Новомиргородська” практично виведені з дії очисні споруди, що належали їй. На них направляються комунальні стоки м.Новомиргорода, які без очистки скидаються у р. Велика Вись, забруднюючи її. Відсутнє доочищення комунальних стічних вод в місті Знам’янці. Неефективно працюють очисні споруди в Олександрівці, Голованівську, Добровеличківці, Новгородці, Помічній. Через відсутність каналізаційних мереж не включені в роботу завершені будівництвом очисні споруди у смт. Новоархангельськ і с. Суботці Знам’янського району. в). Актуальна проблема ефективної очистки кар’єрних та шахтних вод, які скидаються у поверхневі водні об’єкти підприємствами недостатньо очищеними . В 2009 році 5 підприємств паливо – енергетичної та видобувної промисловості скинуло 13,05 млн. куб. м зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що складає 39,8 % від загального обсягу скиду забруднених зворотних вод. г). На території області розташовані шламонакопичувачі, золовідвали, скотомогильники, частина з них розташована в зонах зсувів, підтоплення, а також зонах проходження повеней і паводків. Внаслідок змін природної рівноваги у водному балансі територій та впливом техногенних факторів, прогресує процес підйому рівня ґрунтових вод, що призвело до підтоплення значних територій у житлових та промислових зонах міст та селищ області на загальній площі 1352 га. За данними райдержадміністрації та міськвиконкомів найбільша площа підтоплених території налічуються в містах: Світловодську – 700 га, Кіровограді – 414,5га, Долинська – 397,5 га, Помічна – 27 га. Спостереженням за рівневим режимом ґрунтових вод охоплено приблизно 17 тис. га сільськогосподарських угідь області. 156

Підтоплені та потенційно підтоплювані сільськогосподарські угіддя зафіксовані у Голованівському, Кіровоградському, Компаніївському, Новгородківському, Новоукраїнському та Онуфріївському районах. Підтоплення сільськогосподарських угідь зумовлене, в основному, природними умовами: ділянки з близьким заляганням рівнів грунтових вод займають площі, що знаходяться в пониженнях рельєфу. Площі підтоплення на зрошуваних та прилеглих землях за останні роки збільшились в 1,3 – 2,0 рази та складають 132 га. За межами зрошуваних та прилеглих земель також, в цілому по області, спостерігається тенденція до збільшення процесів підтоплення за рахунок підйому рівнів ґрунтових вод. Станом на 1 січня 2010 року в області підпадає під підтоплення 99 сільських населених пунктів, 3149 будинків з населенням 8512 чоловік і 1754 га присадибних ділянок, що майже вдвічі перевищує показники 1985року. Основними причинами підтоплення територій сільських населених пунктів є втрата дренуючої спроможності річок через їх замулення та заростання, невиконання заходів водовідведення поверхневого стоку, відсутність вертикального планування територій. Чинником негативного впливу на навколишнє середовище є переробка берегів Кременчуцького водосховища на територіях Світловодського району і м. Світловодська. Режим роботи водосховища та гідрологічні умови сприяють процесу переробки берега, який носить незатухаючий характер і може спричинити в недалекому майбутньому руйнування житла. Для вирішення проблем підтоплення рішенням Кіровоградської обласної ради від 6 вересня 2005 року № 16 затверджено «Програма ліквідації підтоплення території міст, селищ і сіл Кіровоградської області», але фінансування заходів недостатнє. д). Залишається проблема утилізації відходів підприємств Міністерства палива та енергетики. Станом на 01.01.2010р. на 3 підприємствах ДП«Східний гірничо-збагачувальний комбінат» накопичено 36664,7тис.т відходів видобування та збагачення руд уранових і торієвих, «хвости» збагачення уранових руд , а також на 2 теплоцентралях м. Олександрії накопичено 3830,415 тис.т золи. е). В області основними проблемами радіоекології є: ─ есхаляція радону з поверхні хвостосховища та відвалів урановидобувних шахт; ─ перенесення з частками пилу радіонуклідів на значні відстані (до 650м) від основного джерела забруднення; ─ скиди забруднених шахтних вод та змив радіоактивних речовин поверхневими водами з забруднених проммайданчиків шахт у природні води; ─ великі по об’ємах відвали гірських порід та забалансової руди, які розташовані в межах населених пунктів області та м. Кіровограда. Державною програмою забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006–2030 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2004 року № 1691 передбачені заходи щодо розбудови соціальної інфраструктури області з дотриманням норм радіаційної безпеки, поліпшення санітарно – гігієнічного стану, створення безпечних умов для життя і здоров’я людини, проведення екологічного 157

та радіаційного моніторингу. Програмою передбачене екологічне оздоровлення та моніторингове обстеження території м. Кіровограда, вартістю 29,3 млн. грн., а також комплекс заходів у Кіровоградському, Маловисківському і Петрівському районах, які пов’язані з видобутком та переробкою уранових руд. Але фінансування зазначених робіт на даний час не розпочато. є). Не вирішена проблема знешкодження непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів, яких станом на 1 січня 2010 року на території області зберігається 1304,517тонн. ж). Проблемою, яка потребує першочергового вирішення є приведення стану полігонів твердих побутових відходів, а також сільських сміттєзвалищ у відповідність до вимог чинного законодавства. з). Одним із важливих питань в галузі використання земельних ресурсів є рекультивація порушених земель. З метою підвищення дієвості державного контролю щодо використання та охорони земель землекористувачами області видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 травня 2004 року №325-р, яким затверджені обласні заходи щодо раціонального використання землі. Аналіз найважливіших екологічних проблем області показує, що їх вирішення потребує виконання заходів на різних рінях: а). Проблеми загальнодержавного значення. У сфері поводження з відходами необхідно передбачити слідуючи заходи: - удосконалити систему управління відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів, розробити і затвердити Національну стратегію поводження з відходами та Державну Програму «Відходи та ресурсозбереження»; - розвиток економічного механізму у сфері поводження з відходами шляхом подальшого розвитку його нормативної та методичної бази, у тому числі забезпечення сталості економічного механізму щодо інфляційних процесів, та розширення бази екологічного оподаткування; - для всебічного врахування відходів виробництва і споживання необхідно розроблення законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про екологічний аудіт» з метою розширення сфери застосування екологічного аудиту та розвитку системи екологічного аудиту у відповідності до вимог міжнародних стандартів серії ISO 14000; - забезпечити стимулювання переходу виробників на екологічно безпечні ресурсно- та енергозберігаючі технології, підвищення ролі еколого-економічних інструментів та більш ефективне впровадження принципу «забруднювач платить»; - забезпечити екологічну безпеку під час закриття або зміни форми власності промислових підприємств і об’єктів та передачі об’єктів військової діяльності у господарське користування шляхом здійснення екологічного аудиту та проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючих об’єктах і комплексах; - забезпечити екологічно безпечне збирання та видалення небезпечних відходів, максимально можливу утилізацію відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації; -забезпечити повне знешкодження (видалення) непридатних та заборонених пестицидів, що накопичилися на території України, у тому числі шляхом 158

проведення тендерних процедур щодо залучення іноземних компаній для їх вивезення на знешкодження за межі держави. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно: -впровадження нових прогресивних технологій виробництва, енергозберігаючі технології, розширення сфери застосування екологічного аудиту у відповідності до вимог міжнародних стандартів серії ISO 14000; -для зменшення викидів від автотранспорту пропонуємо введення в країні єдиного обов’язкового талону екологічного контролю. б). Проблеми місцевого значення. У сфері поводження з відходами необхідно передбачити слідуючи заходи: - будівництво в області полігону для зберігання токсичних відходів; - будівництво сміттєпереробного комплексу твердих побутових відходів; - приведення стану експлуатації існуючих полігонів до екологічно небезпечних норм; - проведення заходів по знешкодженю токсичних відходів, накопичених на Світловодському заводі «Калькулятор». У сфері поліпшення радіологічного стану області необхідно передбачити слідуючи заходи: -впровадження технології переробки і утилізації порід уранової руди у відвалах; -проведення науково-дослідних робіт щодо підвищення ефективності очищення шахтних та інших стічних вод від природних радіонуклідів (далі – ПРН); -газифікація уранових шахт, реконструкція пило-газоуловлювального обладнання шахт; -рекультивація земель забруднених ПРН та відвалів гірських порід на території Інгульської шахти (шахта Центральна) земель на території СЗЗ хвостосховища Балка «Щ»; -організація комплексних радіологічних досліджень території Кіровоградського сегменту регіону видобування та первинної переробки уранової сировини та встановлення територій природно-техногенного радіаційного забруднення для подальшого надання їм відповідного статусу й прийняття рішень з поліпшення екологічної ситуації в області - запровадити системи спостережень радононебезпечних територій; - розробити та реалізувати заходи щодо зменшення радону в місцях довгострокового знаходження людей. У сфері охорони поверхневих та підземних вод області необхідно передбачити слідуючи заходи: -реконструкція існуючих очисних споруд та будівництво нових, з залученням новітніх вітчизняних біотехнологій очистки господарсько-побутових та промислових стічних вод; -ремонт існуючих каналізаційних мереж та будівництво нових. Для вирішення цієї проблеми рішенням обласної ради №474 від 23 вересня 2005 року затверджена обласна програма "Питна вода Кіровоградської області" на 2005-2020 роки, якою передбачений комплекс заходів по ремонту, реконструкції та будівництву каналізаційних мереж та споруд. Для раціонального використання земельних ресурсів області необхідно передбачити слідуючи заходи: 159

- рекультивація порушених земель підприємствами енергетики та гірничодобувної промисловості. З метою підвищення дієвості державного контролю щодо використання та охорони земель землекористувачами області видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 травня 2004 року № 325-р, яким затверджені обласні заходи щодо раціонального використання землі.

160

ЗМІСТ ВСТУП 1 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 3 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області 3 1.2. Соціальний та економічний розвиток області 4 2. ЗАБРУДННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 6 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 6 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 7 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області 7 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 12 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 14 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 16 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 16 3.ЗМІНА КЛІМАТУ 20 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 20 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 21 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 21 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 21 4.1. Водні ресурси та їх використання 21 4.2. Забруднення поверхневих вод 24 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод 24 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 26 4.3. Якість поверхневих вод 26 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 26 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 28 4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод. 28 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 28 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМКРКЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 32 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі 32 5.1.1. Заходи щодо збереження біо та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. 33 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 34 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів 34 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 35 5.2.1. Лісові ресурси 36 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів 37 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 41 161

5.2.4. Адвентивні види рослин 49 5.2.5. Стан зелених насаджень області. 49 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 49 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в області 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в області 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динамика інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.4. Охорона земель 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в області. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 162

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3. Використання альтернативних видів палива 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика області 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ДОДАТКИ

163