krym_2006 by Administrator Dovkillia

РЕСПУБЛІКАНСЬКА ДОПОВІДЬ

ПРО СТАН НАВЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛИКИ КРИМ В 2006 РОЦІ

1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Реалізація екологічної політики України в Автономній Республіці Крим Завдяки прийнятим мірам адміністративного та економічного впливу у 2006 р. вдалось дещо покращити екологічну ситуацію в Автономної Республіки Крим. Так, з 2003 року обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря зі 132 тис. т/р. до 123 тис. т/р. у 2006 р. На основних підприємствах – забруднювачах розроблено плани заходів щодо зменшення негативного впливу на довкілля, яки розраховані до 2010 року. Завдяки виконання плану заходів в 2006 році на підприємствах досягнуто зменшення викидів в атмосферу більш ніж на 500 т. Суттєво вдалось покращити стан водних ресурсів, перш за все завдяки проведенню природоохоронних заходів на системах очищення стічних вод. З 2004 р. спостерігається зменшення обсягів скидів зворотних вод з 382,67 млн. м3 до 345,73 млн. м3 у 2006 р., відповідно зменшились обсяги скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти до 728 тис. т/рік. Проте, у сфері поводження з відходами поки що не вдається зупинити зріст обсягів утворення та розміщення відходів: в 2006 р. утворено 1183,8 тис. т. (у 2005 р. – 967,0 тис. т.). Особа увага приділяється об’єктам природно-заповідного фонду, преш за все – розробці проектів землеустрою з організації і встановленню меж об’єктів в натурі. На зазначені цілі з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 400,0 тис. грн. Потребує вирішення питання накопичення промислових відходів підприємств хімічної промисловості, (відходів Сакськго державного хімічного заводу, ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ін.). Особливу тривогу викликає проблема накопичення заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (накопичено на складах сільськогосподарських підприємств 1180 т.). Потрібно розробити технологію їх утилізації чи знешкодження. На території Автономної Республіки Крим розміщено 5 екологічно небезпечних об’єктів, яки увійшли до Переліку 100 найбільш екологічно небезпечних об’єктів України (табл. 1) Назва екологічно небезпечного об’єкту

Вид економічної діяльності

м. Ялта, Управління житлово-комунального господарства, смт. Гаспра, полігон побутових відходів м. Судак, Комунальне господарство, полігон побутових відходів ЗАТ «Кримський «ТИТАН» м. Армянськ ВАТ „Кримський содовий завод” м. Красноперекопськ ВПВКГ м. Сімферополь

Надання послуг із збору і розміщення ТПВ Надання послуг із збору і розміщення ТПВ Виробництво окису титану Виробництво кальцінированої соди Водопостачання

Відомча належність (форма власності) Комунальна Комунальна Приватна Приватна Комунальна

Рескомприроди Криму щокварталу здійснює перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства зазначеними об’єктами.

2.АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Спостереження за станом озонового шару, гідрометеорологічними, гідрологічними умовами, погодою, активністю сонця не входять у компетенцію Рескомприроди Криму. 3.АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Промислові підприємства та різні види транспорту є джерелами забруднення атмосферного повітря (стаціонарними й пересувними). У 2005 році в атмосферне повітря Автономної Республіки Крим стаціонарними джерелами забруднення було викинуто - 34,191 тис. тонн шкідливих речовин, у тому числі твердих - 6,3 тис. тонн, газоподібних та рідких - 29,106 тис. тонн. Викиди пересувних джерел в 2006 році склали – 89,022 тис. тонн, в тому числі від залізничного, авіаційного та морського видів транспорту 3,592 тис. тон. На території Автономної Республіки Крим основний вклад в загальний об’єм викидів від пересувних джерел дає автотранспорт: автомобілі індивідуальних власників – 59,6%; автотранспорт суб’єктів господарської діяльності - 36,3 %. У порівнянні з 2005 р. загальний обсяг викидів зменшився на 2,143 тис. тонн. Зменшення викидів обумовлено впровадженням повітряно - охоронних заходів і зменшенням обсягів виробництва підприємств. За період 2006р впроваджено 48 заходів на стаціонарних джерелах викидів, загальною сумою виконаних робіт - 2088 тис. грн, що надало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 0,161 тис. тонн. Динаміка викидів за останні три роки наведена в табл. 3.1. Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по республіці

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис.т

127,231

125,356

123,213

- від стаціонарних джерел забруднення, тис.т.

35,145

35,109

34,191

- від автотранспорту, тис.т

88,233

86,946

85,429

Порівняно з 2005 роком у звітному році обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел значно зменшився в містах Сімферополь, Керч, Красноперекопськ, Ялта, Феодосія та населених пунктах Бахчисарайського, Чорноморського районів; збільшився в населених пунктах Сакського та Красногвардійського районів.

Динаміка викидів в атмосферне пунктів АР Крим наведена у табл. 3.2.

повітря

розрізі

населених

Водночас, не зважаючи на тенденцію до зниження викидів забруднюючих речовин, рівень забруднення атмосфери (відповідно до даних Центру по гідрометеорології АРК) залишився на рівні 2005 року. За результатами отриманих від відомчих інформаційних служб даних встановлено, що в цілому тенденції погіршення стану навколишнього природного середовища в 2006 році не спостерігається, однак намітилося збільшення рівня забруднення атмосферного повітря в містах Армянську, Красноперекопську, Керчі, Ялті. Зокрема відмічається збільшення по формальдегіду -3 ГДК (м. Армянськ, Красноперекопськ), пилу – 2 ГДК(м. Армянськ), аміаку – 1,75 ГДК (м.Красноперекопськ), фтористому водню -1,4 ГДК(м. Армянськ, Красноперекопськ), решта інгредієнтів відповідають нормам ГДК. Це передусім повязано з нестабільною роботою підприємств хімічної промисловості, викидами автотранспорту, роботою котелень та спалення сміття. В місті Сімферополі у порівнянні з 2005 роком за такими інгредієнтами, як діоксид сірки, діоксид азоту спостерігається тенденція до зниження рівня забруднення атмосферного повітря, по пилу та оксиду вуглецю рівень забруднення атмосферного повітря перевищує 2,0 ГДК. Інформація про рівень забруднення атмосферного повітря наведена в табл. 3.3. Згідно інформації, наданій Кримської республіканської СЕС, перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ - 97, протягом 2006 р. на території автономії не зафіксовано. Середній показник забруднення атмосферного повітря склав 5,4*10-6 Бк/л, максимальний – 14,8*10-6 Бк/л. Радіоактивні опади радіонуклідів у 2006р були нижче за допустимих концентрацій та не перевищували ГДК. Рівень забруднення атмосферного повітря на території Автономної Республіки Крим у 2006 році зумовлено викидами від підприємств різних відомств та міністерств, при цьому основна частка припадає на підприємства акціонерних товариств відкритого типу, створених на базі державних підприємств (33,6 % ), Українських міжгалузевих об’єднань, консорціумів, асоціацій та інших організацій, створених на добровільній основі (12,7 %) та підприємств, заснованих фізичними особами (36,2 %), а також від автотранспорту. Перелік підприємств-основних забруднювачів атмосферного повітря надано у табл. 3.4. Основними напрямками роботи Рескомприроди Криму в частині охорони атмосферного повітря є нормування викидів і державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. 4

В даний момент зареєстровано понад 1858 об'єктів підприємств і організацій, які здійснюють викиди від стаціонарних джерел. За 2006 рік проведено 980 перевірок підприємств, за виявлені порушення накладено 495 штрафних санкцій, пред'явлено 65 позовів на суму 1785,5 тис. грн. за наднормативні викиди. Контроль за викидами від автотранспорту здійснювався в рамках проведення 2-х етапів операції “Чисте повітря” и частково при перетинанні транспорту пунктів пропуску Через кордон. В 2006 році перевірено 2866 одиниць автотранспорту, застосовано 624 штрафних санкцій за перевищення вимог стандартів.

0,296 0,097 0,353 0,144 0,228 0,728 5,822

0,147 0,028 0,51 0,361 0,039 7,981 9,812

0,822 0,033 0,508 0,102 0,623 0,347 3,147

0,51 0,117 0,516 0,407 9,54 0,167 12,615

31,08 5,148 6,163 8,058 1,164 0,998 90,247

Пересувні джерела

Пересувні джерела 15

31,565 5,307 5,575 7,727 1,253 0,956 89,021

+ -

+ + + -

+ -

+ + +

+ + -

Разом

14 0,411 0,114 0,459 0,153 8,76 0,307 11,185

Оксид вуглецю

13 0,473 0,044 0,507 0,105 0,564 0,036 2,773

Діоксид азоту

12 0,124 0,043 0,441 0,271 0,128 7,432 9,237

Діоксид сірки

пил

разом 10

33,481 1,916 0,387 5,692 0,385 0,065 7,93 2,355 0,312 8,569 0,842 0,231 11,28 10,027 0,212 10,694 9,738 0,971 123,212 34,191 5,902

Оксид вуглецю

3 2,14 0,389 2,474 1,3 10,804 9,716 35,109

(+/-) 2005 р. до 2004 р. в т.ч. Стаціонарні джерела Діоксид азоту

2 33,22 5,537 8,637 9,358 11,968 10,714 125,356

разом

Діоксид азоту

Діоксид сірки

Пил

Окс ід вуг лец ю

2006 р. в т.ч. Стаціонарні джерела в т.ч.

Діоксид сірки

1 Сімферополь Євпаторія Керч Ялта Красноперекопськ Армяньск Усього по АРК

разом

Населені пункти

разом

2005 р. в т.ч. Стаціонарні джерела в т.ч.

Пересувні джерела

Таблиця 3 .2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по Автономної Республіці Крим та в розрізі населених пунктів, тис. т.

Таблиця 3.3. Забруднення атмосферного повітря Кількість, шт. № з.п. 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Назва забруднюючої речовини(ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду(ГДВ) 2 Азоту оксиди Вуглецю оксид Пил Бром Фтористий водень Хлористий водень Сірчана кислота Сірководень Діоксид сірки Хлор Аміак Разом

Джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР 3 142 142 86 13 2 2 9 5 60 13 5 479

встановлених на джерелах перевищень ГДВ Разом 4 7 12 3 2 24

до 2разів 5 3 2 1 1 7

В тому числі від 2до від5 до 10 5разів разів 6 7 4 7 2 1 1 1 13 3

понад 10 разів 8 1 1

Таблиця 3.4. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря № з/п 1 1.

Підприємство-забруднювач 2 ВАТ “Кримський содовий завод”

Сімферопольська ТЕЦ ООО «КримТЕЦ» ЗАО “Кримський ТИТАН”

ЗАТ “Бахчисарайський комбінат “Будіндустрія”

ОП „Кримтеплокомуненерго”

Відомча приналежність 3

Валовий викид, т 2005р. 2006р. 4 5

Зменшення/збільшення/+ 6

Причина зменшення/ збільшення/+ 7 Зменшення об’єму випускаємої продукції

Акціонерні товариства відкритого типу, створених на базі державних підприємств

10553

9762,4

Орендні підприємства, створені на базі державних підприємств

648,9

534,9

–

Зменшення виробництва

Підприємства, засновані фізичними особами

9700,8

9735,7

Збільшення об’єму випускаємої продукції

Мінархитектури і будівельної політики АРК

1723,4

1570,6

Зменшення виробництва, застосування повітряно охоронних засобів

Орендні підприємства, створені на базі державних підприємств

1312

1307,4

Перехід на газове паливо

4. ВОДНІ РЕСУРСИ Водоспоживання У силу сформованих природних особливостей Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 16%, 84 % споживаної води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу. Так у 2006 році загальний обсяг забору води з природних джерел склав 1456,0 млн. м. куб., у тому числі:  Вода Північно-Кримського каналу – 1226,7 млн. м3 ( 84,2 % від загального забору води);  Місцевий стік – 119,43 млн. м3 (8,2 %);  Підземна вода – 106,0 млн. м3 (7,3 %);  Морська вода – 3,87 млн. м3 (0,3 %); У порівнянні з 2005 роком, загальний обсяг забору води з природних джерел зменшився на 83,0 млн. м3, передусім, за рахунок забору води Північно-Кримського каналу на 75,7 млн. м3 на нужди зрошування. Відповідно зменшилось використання води по галузях економіки (див.табл.4.1), в основному за рахунок сільського господарства на зрошення 22,0 млн.м3 . Сільським господарством використано 522,8 млн. м3 (70,7 %), житлово-комунальним господарством – 170,3 млн. м3 (23,0 %) і промисловістю – 43,649 млн. м3 (5,9 %). Загальний скид зворотних вод (345,73 млн. м3) зменшився у порівнянні з 2005 роком на 20,87 млн.м3 (6,0%) у зв’язку з зменшенням забору на потреби зрошування. При цьому, обсяги скидів стічних вод, що пройшли нормативне очищення на очисних спорудах, склали 75,94 млн.м3 , що на 4,37 млн. м 3 (5,8 %) більше, ніж у 2005 році. Відповідно зменшився скид забруднених зворотних вод у водні об'єкти у 2006 році на 2,32 млн,м3 (2,9%). Скид зменшився за рахунок зменшення скиду недостатньо очищених стічних вод на каналізаційних очисних спорудах ВПВКГ м. Керчі (1,1 млн.м3), ВПВКГ м. Сімферополя (0,15 млн.м3), ВПВКГ м. Судак (0,18 млн.м3), ВПВКГ м. Саки (0,37 3 млн.м ), а також припинення скиду недостатньо очищених стічних вод на ВАТ «Бром» м.Красноперекопськ (0,4 млн.м3), ДОК „Берегове”м.Ялта (0,12 млн.м3). Спостерігається зменшення скиду забруднюючих речовин до поверхневих водних об’єктів з 59107 т. у 2005 році до 57179 т. у 2006 році.(табл.4.4). Контроль за якістю питної води із систем централізованого водопостачання, яка подається населенню, здійснюється санітарною службою у відповідності до ДГСТУМ 2874-82 “Вода питна». У 2006 році було досліджено 13666 проб питної води за хімпоказниками та 14175 по бактеріології. Питома вага нестандартних проб у порівнянні з 2005 роком:

 За санітарно-хімічних показниками збільшилась з 4,4% до 4,9 %;  За мікробіологічними на рівні 2005 року 1,9 %. Нормування якості зрошувальної води регламентується ДСТУ 2730-94 “Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії”, та ВНД 33-5.502-97 “Якість води для зрошення. Екологічні критерії”. За комплексом показників ДСТУ 2730-94 і ВНД 33-5.5-02-97 у 2006 р. вода основних джерел зрошення відповідає I класу якості “Придатна” на 10% зрошуваних площ та на 90 % площ - II класу якості “Обмежено придатна”. За екологічними критеріями - відповідає 100% зрошуваних площ. Згідно даних водно-екологічних моніторингових спостережень слід зазначити, що особливих змін якості річок Криму та водогосподарських обєктів комплексного призначення (Північно-Кримського каналу, Міжгірного, Сімферопольського, Старо-Кримського, Білогірського, Кутузівського водосховищ) в порівнянні з 2005 роком не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). Основними забруднювачами водного басейну республіки є об’єкти комунального господарства, на частку яких припадає 97% скиду забруднених стічних вод (табл.4.6). Відбір зразків води на радіологічний і гідрохімічний аналіз стану води Каховського та Північно-Кримського каналів здійснювався у відповідності з Програмою гідрохімічного і радіологічного моніторингу вод, затвердженою наказом Держводгоспу України від 16.06.06р.№ 125, у наступних створах нагляду: - р.Дніпро, 106 км. – ГНС Каховського маг каналу, с. Любимівка; - р.Дніпро,100км. – ГНС Північно-Кримського каналу, 6 км. нижче с. Цукури. Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України від 05.11.07р. № 61, допустима концентрація радіоцезію і стронцію-90 у пітний воді становить 54,0 пКи/л (2,0 Бк/дм3 ). Результати аналізів на визначення радіо цезію та стронцію-90 свідчать, що вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді Каховського та ПівнічноКримського каналів за цей період знаходилися значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання і складали 0,80 – 1,30 пКи/л. Гідрохімічні показники якості води протягом року значно не змінилися і знаходяться близькими до значень, зафіксованих у попередні роки.

Таблиця 4.1. Забір і використання води, млн. м3 на рік Забрано води З підземних джерел

Разом

Промисловість

Сільське господарство

Комунгосп

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

1425,5

117,5

1543

30,25

32,17

182,3

507,9

19,93

5,4

1592,2

111,8

1704

37,07

23,49

186,61

553,3

21,61

3,62

1327

105,0

1432

35,58

15,35

175,9

417,5

29,25

2,82

2005 Разом по області

1431,5

107,5

1539

49,9

12,12

177,2

514,3

30,48

2,7

2006 Разом по області

1350

106

1456

43,64

7,7

170,3

492,3

22,8

2,46

Річковий басейн

З поверхневих джерел

Роки

Використано води

1 2 2002 Разом по області 2003 Разом по області 2004 Разом по області

Таблиця 4.2. Скидання зворотних вод, млн. м3 Скинуто зворотних вод Рік 1 2002

2003

2004

2005

2006

Категорія очищення О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області

Річковий басейн 2

У поверхневі водні об’єкти 3 84,79 10,71 62,83 261,3 419,626 119,31 11,17 19,29 259,9 409,67 80,36 10,98 66,35 190,8 348,49 71,58 7,723 74,93 180,2 334,433 75,94 8,28 72,05 159,6 315,87

У підземні горизонти 4 0,003 -

Скидання зворотних вод Разом

Промисловість

5 419,623 409,66 348,49 334,433 315,87

6 5,674 0,070 2,027 0,839 8,61 5,67 0,07 1,99 1,72 9,45 5,39 0,07 2,075 2,70 10,235 6,947 0,065 2,421 2,096 11,53 1,92 0,042 1,936 13,898

Сільське господарство 7 0,253 0,565 0,063 259,1 259,981 0,14 0,06 0,07 255,3 255,57 0,3 0,23 0,051 185,7 186,281 0,002 0,619 174,2 174,8 0,133 0,455 154,3 154,888

Комунгосп

Інші галузі

8 78,86 10,07 60,71 1,323 150,963 113,5 11,04 17,16 2,87 144,57 74,67 10,68 64,15 2,4 151,9 64,62 7,658 71,82 3,904 148,0 63,55 8,28 71,55 3,282 146,662

9 0,003 0,005 0,03 0,038 0,069 0,07 0,01 0,08 0,074 0,074 0,011 0,07 0,1 0,345 0,082 0,427

Таблиця 4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік

Рік

Водний об’єкт

Скинуто всього

Біол.очистка

Фіз.-хім. очистка

Механічна очистка

Разом

В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

Потужність очисних споруд

Разом

Нормативно очищених на очисних спорудах

2002 Разом по області

447,4

84,79

84,14

0,19

0,46

365,5

327,5

2003 Разом по області

437,7

119,26

118,3

0,43

0,53

397,7

361,3

2004 Разом по області

348,5

80,36

79,95

0,41

391,8

357,6

2005 Разом по області

334,4

71,58

69,57

1,8

0,21

389,3

362,5

2006 Разом по області

345,73

75,94

68,87

5,39

1,68

383,9

362,2

Таблиця 4.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік У тому числі Водний об’єкт

Всього

БСК

ХСК

Завислі речовини

3 4734,28 27052,07 55147,34 1758,115 383,0 8512,665 97587,47 5303,246 25444,598 54893,522 1680,113 59 7381,631 94762,11 4305,266 23167,589 18475,358 118,12 191 8229,246 54486,579 4375,236 25185,015 21595,21 1822,019 162 5967,431 59106,911 4264,213 25050,061 24785,874 1823,921 181,21 1074,62 57179,899

4 261 1036 1170 62 7 203 2739 223 714 1165 48 7 184 2341 255 1000 1149 49 2 156 2611 213 986 1246 43 1 148 2637 187 932 1175 34 2 179 2315

5 2 2 297 297 268 63 331

6 197 705 1091 41 51 454 2539 184 631 913 33 52 550 2363 191 733 1016 33 4 376 2353 161 740 1118 25 6 395 2445 203 655 1179 25 7 401 1732

Рік 1 2002

2003

2004

2005

2006

2 Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області

№*(сума мі неральних форм) 7 197 1640 1488 33 192 3550 108 1439 1510 30 155 3242 202 1574 1576 36 104 3492 335 1119 1627 77 102 3260 460 1813 1796,39 98,8 0,21 6,6 4175

Р (ортофосфати)

Мінералізація я

Нафтопродук ти

8 15 3 4 22 3 4 7 1 35 36 1 3 4 8 3 8

9 4064 23670 51390 1622 325 7659 88730 4783 22660 51300 1569 6488 86800 3657 19860 14730 185 7558 45990 3369 22340 17600 1677 155 5319 50460 3146 21650 20561 1666 172 485 47680

10 0,28 1,07 5,34 0,115 0,665 7,47 0,246 0,598 5,522 0,113 0,631 7,11 0,266 0,589 3,358 0,120 0,246 4,579 0,236 0,015 3,210 0,019 0,431 3,911 0,213 0,061 3,484 0,121 0,02 3,889

Таблиця 4.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 на рік Рік

Галузь економіки

1 2002

Разом по області 2003

Разом по області 2004

Разом по області 2005

Разом по області 2006

Разом по області

Галузь Економіки 2 Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі

Оборотне

Повторно - послідовне

3 178,5 2,705 0,815 0,08 182,1 249,6 2,41 0,39 0,1 252,5 283,1 0,65 0,39 0,16 284,3 308,8 2,7 3,79 0,31 315,6 293,9 1,59 3,72 0,19 299,4

4 10,48 16,74 0,68 27,9 9,38 12,03 0,71 22,12 10,6 13,4 1,61 25,61 9,92 10,64 1,56 22,12 8,66 10,43 1,53 0,02 20,64

Безповоротне водоспоживання 5 12,1 536,2 23,6 1,6 573,5 13,94 582,1 28,01 6,95 631 11,65 445,5 16,54 473,69 22,65 540,3 19,96 0,99 583,9 14,23 508,3 16,76 0,91 540,2

Економія свіжої води, % 6 87,57 60,81 2,87 74,2 88,4 63,94 1,59 77,96 88,04 26,39 4,14 78,52 86,51 58,23 11,59 78,38 87,38 46,65 11,89 78,83

Таблиця 4.6. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів та обсяги забруднення водних обєктів Відомство

Підприємствозабруднювач

Водний обєкт

Обєм скидання, млн. м3

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються,

Рік 1 2002

2 Мінхімпром Мінжитлокомунгосп

Мінжитлокомунгосп

Хімзавод, м. Саки ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта

Рескомводгосп

УЗС м. Джанкой

Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Держдепартамент Рибгосп. Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Міноборони України Мінжитлокомунгосп Госкомнефтепрод. Мінрибгосп Держкомрибгосп

ВУЖКГ смт. Кіровське Консервний з-д смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Нижньогірський АФ “Дружба народів Нова” ВУЖКГ смт Красногвардійське Винзавод м. Бахчисарай ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, Ленінський район РУВКХ смт. Леніне ВПВКГ м.Судак В/Ч а –0279 Сімферопольський район ВПВКГ м. Бахчисарай ПОНП Нафтобаза м. Феодосія Рибколгосп ім. 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч

Разом 5

НО 6

НДО 7

т/рік 8

Чор Азо

1,941 0,023

0,05 0,023

1,891 -

22847,242 64,216

Чор-Бабу Азо-Побєдна

0,659 0,063

0,659 -

0,063

309,687 77,003

Азо-Сиваш

0,187

81,0

Азо-Салгір

0,018

Азо-Салгір Азо-Сиваш Азо-Сиваш

0.28 0,178 0,717

0,717

0,28 0,178 -

389 553,115

Чор-Чорох-Су

0,002

Азо-Салгір

60,574

2,214

58,36

41007,84

Чор-Улу-Узень Чор-Байбуга Азо Чор

0,538 1,12 4,795 0,04

0,538 1,12 4,795 -

0,04

411,99 993,45 107,687 424,2

Азо-Самарли Чор Кізіл-Коба

0,565 0,826 0,194

0,565 -

0,826 0,194

9 2079,528 47,67

Чор-Чорох-Су Чор Чор Чор

0,51 0,036 0,012 0,084

1918,189 30,036 2,0 8,26

Міносвіти Мінжитлокомунгосп

Оздоровчий спортивний табір “Ікар” ВУЖКГ п. Леніне

Чор

0,074

8.0

Акташ

0,271 73,7

10,7

0,271 63,0

1154,0

Чор Азо

1,986 0,028

0,05 0,028

1,936 -

23241,238 38,005

Чор-Бабу Азо-Побєдна

0,656 0,032

0,656 -

0,032

162,591 41,008

Азо-Індол Азо-Сиваш

0,037 0,165

Азо-Салгір

0,017

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,305 0,72

0,72

0,305 -

470 405,215

Чор-Чорох-Су

0,0001

Азо-Салгір

2,183

1123,805

0,556 1,126 5,145

86,808 1058,48 843,966

0,019

187,001

Разом 2003

Мінхімпром Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп

Хімзавод, м. Саки ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта

Рескомводгосп

УЗС м. Джанкой

Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Держдепартамент Рибгосп. Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Міноборони України Держкомнафтапрод. Мгнрибгосп Держкомрибгосп Міносвіти

С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське Консервний з-д смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське З-д Продтовари м. Бахчисарай ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, Ленінський район

Чор-Улу-Узень Чор-Байбуга Чор-БулганакДжарджава Чор

РУВКХ смт. Леніне 2-3-4 кв. 2003р. РУВКХ смт. Леніне 1 кв. 2003р. ВПВКГ м.Судак

Азо-Самарли

0,728

0,627

0,101

79,004

Азо-Самарли

0,059

Чор

1,246

4117,36

В/Ч а –0279 Сімферопольський район ПОНП Нафтобаза м. Феодосія Рибколгосп ім 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір

Кізіл-Коба

0,075

Чор Чор

0,068 0,006

0,039 -

Чор Чор

0,033 0,083

3 6

Мінжитлокомунгосп

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Управління справами президента України Міноборони Росії

“Ікар” ВУЖКГ п. Леніне Пансіонат “Криворізький гірняк”, м. Ялта Санаторій “Кастрополь”, м. Ялта ВПВКГ м. Джанкой ВПВКГ м. Євпаторія ВПВГ м.Щолкине

Акташ Чор

0,003 0,012

0,119

Чор

0,012

Азо Чор Акташ

4,159 10,51 0,008

7988,838 42521,026 391,17

СК “Зорі України” , м. Ялта

Чор

0,071

5,284

В/ч 76410 смт. Гвардійське

Салгір

0,146

478,075

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Разом 2004

Мінхімпром Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Держдепартамент Рибгосп.

ВУЖКГ смт. Орджонікідзе, м. Феодосія КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району Хімзавод, м. Саки ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське Консервний з-д смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, Ленінський район

Чор

0,178

203,002

Кизил-Коба

0,084

Чор Азо

30,49 2,063 0,029

11,2 0,066 0,029

19,29 1,997 -

364 59,046

Чор-Бабу Азо-Індол Азо-Сиваш

0,623 0,051 0,146

0,623 -

0,051 0,146

2142,838 3 63

Азо-Салгір

0,005

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,301 0,589

0,589

0,301 -

458 464,648

Азо-Салгір

60,362

1,912

58,45

32595,496

0,549 1,041 5,149

1485,123 20048,604 6121,061

0,024

231,001

Чор-Улу-Узень Чор-Байбуга Чор-БулганакДжарджава Чор

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп

РУВКХ смт. Леніне ВПВКГ м.Судак

Азо-Самарли Чор

0,953 1,788

0,790 -

0,163 1,788

1981,286 4279,764

Держкомнафтопрод. Мінрибгосп

ПОНП Нафтобаза м.Феодосія Рибколгосп ім 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір “Ікар” ДП „Скат” м. Ялта СК “Зорі України” , м. Ялта

Чор Чор

0,078 0,01

0,047 1

Чор Чор

0,044 0,073

4,114 7,275

Чор Чор

0,082 0,037

9,015 5,004

В/ч 76410 смт. Гвардійське

Салгір

0,111

Держкомрибгосп Міносвіти Управління справами президента України Міноборони Росії

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінсільгосп

ВУЖКГ смт. Орджонікідзе, м. Феодосія КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району ВПВКГ м. Бахчисарай ЗАТ „Дружба народів Нова” Красногвардійського району ТОСК „Примор’я” м. Феодосія ПП „Лора” Сімферопольського району КП „Водостік” м Феодосія

Чор

0,122

127,001

Кизил-Коба

0,223

44,975

Чорох-Су Салгір

2,4 0,226

0,226

2,4 -

696,849 65

Чор Салгір

0,052 0,145

11,005 44,006

Чор

0,052 77,328

10,979

0,052 66,349

54,001

Чор Чор Чор

2,005 0,121 0,401

0,065 -

1,94 0,121 0,401

3830 29 50,3

Азо

0,026

15,3

Чор-Бабу Азо-Індол Азо-Сиваш

0,640 0,059 0,124

0,64 -

0,059 0,124

285,2 9

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,277 0,432

0,432

0,277 -

388 269,6

Азо-Салгір

58,35

24485

0,521 1,099 12,054

0,521 1,099 4,186

7,868

163 7854

0,018

166

Азо-Самарли Чор Чор Чор

0,888 1,668 0,072 0,007

0,753 -

0,128 1,668 0,072 0,007

587 2799 0,031 44

Чор Чор

0,055 0,078

5,1 6,0

Салгір

0,173

348

Разом 2005

Мінхімпром Мінсудпром Мінхімпром Мінбуд Мінбуд Мінсільгосппрод Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Держдепартамент Рибгосп. Мінбуд Держкомнафтопрод. Мінрибгосп Держкомрибхоз Міносвіти

Хімзавод, м. Саки ДОК „Береговє”,м.Ялта ВАТ „Бром”, м.Красноперекопськ ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, м.Керч РПВКХ смт. Леніне ВПВКГ м.Судак ПОНП Нафтобаза м.Феодосія Рибколгосп ім 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір “Ікар” ПП „Лора” Сімферопольського району

Чор-Улу-Узень Чор-Байбуга Чор-БулганакДжарджава Чор

Мінбуд Мінбуд Мінсільгосп

КП „Водостік” смт. Орджонікідзе, м. Феодосія КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району ВПВКГ м. Бахчисарай ЗАТ „Дружба народів Нова” Красногвардійського району КП „Ком-Бит”, Бахчисарайського району

Чор

0,174

199

Кизил-Коба

0,195

33,9

Чорох-Су Салгір

2,481 0,56

1830 68

Чор Альма

0,182

82,652

7,722

74,93

Азо

0,022

32,42

Чор-Бабу Азо-Індол Азо-Сиваш

0,509 0,037 0,117

0,509 0,117

0,037 -

1967,38 160,23

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,304 0,381

0,381

0,304 -

481 282,14

Азо-Салгір

58,2

36683,22

0,566 1,169 11,619

0,566 1,169 4,850

6,769

1266 12838 8320,6

0,016

149

Азо-Самарли Чор Чор

0,775 1,491 0,007

0,663 -

0,112 1,491 0,007

506,03 3211,9 13

Чор Чор

0,019 0,079

2,04 8,2

Салгір

0,14

369,51

Разом 2006 Мінбуд Мінбуд Мінсільгосппрод Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Держдепартамент Рибгосп. Мінбуд Мінрибгосп Держкомрибгосп Міносвіти

ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, м.Керч РПВКХ смт. Леніне ВПВКГ м.Судак Рибколгосп ім 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір “Ікар” ПП „Лора” Сімферопольського району

Чор-Улу-Узень Чор-Байбуга Чор-БулганакДжарджава Чор

Мінбуд Мінбуд Мінсільгосп

Разом

КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району ВПВКГ м. Бахчисарай ЗАТ „Дружба народів Нова” Красногвардійського району КП „Ком-Бит”, Бахчисарайського району Щьолкінське ВПВКГ ВПВКГ м. Сакі

Кизил-Коба

0,169

35,7

Чорох-Су Салгір

2,509 0,418

2391 104

Чор Альма

0,162

Азо Акташ Чор

0,043 1,571 80,323

8,28

0,043 1,571 72,05

361,65 5392,55

Таблиця 4.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування )

АдміністРік

ративно-терито

Кількість водозаборів Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористувачів , які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

разом

в т.ч. підзем них

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по АРК

1103

566

255

235

9 -

3822

2507

228

612

508

104

391

4925

3073

319

867

743

124

448

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по АРК

1108

571

280

251

4027

2522

219

797

640

157

321

5135

3093

316

1077

891

186

405

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по АРК

1110

582

100

317

282

4156

2537

226

917

694

223

264

5266

3119

326

1234

976

258

386

ріальна одиниця 1 2002

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

2003

2004

122

2005 Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах

1150

603

272

226

284

4196

2558

218

1042

696

346

363

Разом по області

5346

3161

315

1314

922

392

647

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по АРК

1200

653

100

323

285

210

4396

2696

215

1095

791

304

274

5596

3349

315

1418

1076

342

494

2006

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Залишається невирішеним питання утилізації, захоронення непридатних, заборонених отрутохімікатів, що складають особливу групу високотоксичних відходів, віднесених до 1 та 2 класів небезпеки. Ці хімічні препарати поділяються на: заборонені до застосування; непридатні до використання (головним чином з простроченим терміном придатності, зіпсовані в результаті порушень правил зберігання) та невідомі (внаслідок втрати маркування). Це створює певні екологічні проблеми, у зв'язку з тим, що в Україні на сьогодні практично відсутні ефективні технології знешкоджування пестицидів, заборонених, непридатних до застосування та засобів їхньої утилізації. Також є актуальною проблема зберігання заборонених і непридатних пестицидів: виготовлення спеціальних контейнерів, перезатарювання в них пестицидів та накопичення їх в складах хімічних баз Радою міністрів Автономної Республіки Крим з метою виконання доручення Кабінету Міністрів України від 18.10.2005.р. №54539/1/1-05 до пункту 5 постанови Верховної Ради України від 06.10.2005 р. №2967 ” Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення” прийнято розпорядження від 26.01.2006 р. № 24-р ” Про проведення інвентаризації місць зберігання непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів”. На виконання вищезгаданого розпорядження були створені Республіканська та районі комісії , з проведення інвентаризації місць зберігання. За результатами інвентаризації в АРК зберігаються 1180 тонн заборонених і непридатних до використання у сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин, більшість з яких – у непридатній тарі . Зі 118 складських приміщень 40 знаходяться у незадовільному стані. Знищення пестицидів у 2000-2006 р не відбувалося.(дивись таб. 5.1.1) Центром “Кримдержродючість” проводиться агрохімічне обстеження земель та контроль забруднення ґрунту пестицидами та радіонуклідами. Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом гумусу показує, що середньозважений показник у 2001-2006 рр. становить 2,31 %, що на 0,17 % нижче попереднього туру обстеження 1996-2000рр. Середній вміст фосфору (Р2О5 – 26.0 мг/кг) та калію (К2О - 330 мг/кг) у ґрунтах, що були обстежені, майже не змінився за останні роки. Одним з основних факторів техногенного впливу на стан земельних ресурсів є також розробка родовищ корисних копалин. Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, яки зв’язані з розвідкою, здобиччю, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти і нафтопродуктів. Особливу шкоду завдає технічний стан розвідувальних та експлуатаційних свердловин на родовищах вуглеводородів.

Таблиця 5.1.1 Інформація щодо обсягу та стану зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) станом на 2007 рік № з/п

Область

Кількість (тонн)

Кіль-ть складів

Стан складських приміщень

Добрий (шт.)

1 1

2 АР Крим

3 1180.041

4 118

5 8

Задовільний (шт) 6 70

Із них паспортізовані (шт.) 7 48

Нерадовільний (шт.) 8 40

Дані про ХЗЗР, що зберігаються у складі (тонн) Загальний обсяг за кожною Стан тари, в якій зберігається ХЗЗР категорією А Ь В добрий задовінерадо(заборонені) (непри(невільний вільний датні) домі) 9 409.149

10 126.677

11 644.215

12 160.763

13 288.125

14 731.153

5.2. Структура та стан земель В республіці майже 4866.48 га земель знаходиться у порушеному стані, 1502.06 га з них потребують рекультивації. У звітному періоді в Автономній Республіці Крим відновлено 407.74 га відпрацьованих земель, які передані до сільськогосподарського користування. Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, яки зв’язані з розвідкою, здобиччю, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти і нафтопродуктів. Особливу шкоду завдає технічний стан розвідувальних та експлуатаційних свердловин на родовищах вуглеводородів.. Загальна площа земель АРК складає 2608,1 тис.га. Сільськогосподарські угіддя в республіці займають 1800,0 тис.га, або 69.01 % всієї площі, у тому числі ріллі – 1262,7 тис.га (48.4 %). У порівняні з 2006 р. несуттєво збільшилась площа ріллі, збільшилась забудованих земель, при зменшенні площі багаторічних сільгоспнасаджень та пасовищ. У Криму є особливо цінні землі: лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти – 58,3 тис.га; бурі гірсько-лісові – 42,1 тис.га; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму – 48.5 тис.га. Розподіл орних земель за крутизною схилів такий: менш 1° - 79.9%, 13° - 16,4%, 3-5° - 2.3%, 5-7° - 0.9%, більше 7° - 0.5%. Таблиця 5.2.1. Структура земельних угідь Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом - рілля - багаторічні сільгоспнасадження - перелоги -сіножаті - пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

Площа земель та угідь за роками, тис.га 2002 2003 2004 2608.1 2608.1 2608.1 1801.8 1801.8 1802.0 1250.7 1255.4 1261.0 89.4 85.6 83.5 13.6 14.3 12.6 2.1 2.1 2.1

2005 2608.1 1800.9 1262.2 81.9 13.1 2.1

2006 2608.1 1800.0 1262.7 8108 13.1 2.1

446.0 298.7 102.7 4.9 124.6

444.4 298.7 102.9 4.9 125.7

442.8 298.6 103.4 4.9 129.9

441.6 298.7 107.6 5.1 125.8

440.3 299.0 108.1 5.1 126.4

216.7

215.4

211.4

211.0

Таблиця 5.2.2 Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис.га

2002 рік 2 0.005132 0.19 0.005132

2003рік 3 0.005139 0.19 0.001534

2004рік 4 0.004998 0.19 0.001629

2005рік 5 0.004985 0.19 0.001713

2006рік 6 0.004866 0.19 0.001502

% до загальної площі території Рекультивовані, тис га % до загальної площі території

0.06 0.000031 0.001

0.05 0.000043 0.001

0.06 0.000123 0.004

0.06 0.000069 0.002

0.05 0.000407 0.015

В Автономній Республіці Крим більш 70 % (1242.3 тис.га) сільськогосподарських угідь страждають від вітрової ерозії, в тому числі ріллі – 50%(870.3 тис.га). Найбільше вітрової ерозії зазнали землі у Чорноморському, Сакському та Первомайському районах (94-96% території). В інших районах площа таких земель складає 50% і лише в трьох районах - менш 50%. Основними видами забруднюючих речовин є важкі метали та залишкова кількість пестицидів. За даними центру “Кримдержродючість” перевищення ГДК: - важкі метали виявлено у 489 зразках з 1225 відібраних; - залишкова кількість пестицидів (ДДТ) виявлена у 57 зразках з 1072 проаналізованих, в т.ч. вище ПДК – 14 зразків. На контрольних ділянках, в проаналізованих зразках ґрунту, відібраних у 16 районах Криму, щільність забруднення 137Cs вміщує менш 1,0 Кі/км2 , 90Sr < 0,15 Кі/км2. 5.3. Охорона земель Республіканськім Комітетом продовж звітного періоду було проведено 564 перевірки підпріємств(в т. ч. 5 зачислених до ”Переліку екологічно небезпечних об’єктів України” ).Кількість складених протоколів 416.Притягнуто до адміністративної відповідальності осіб – 416.Сума штрафів: накладено – 35651 гр., стягнуто – 32934 гр. Також у сфері державного контролю за земельними ресурсами було пред’явленні 9 позовів на суму 66507 гр., стягнуто за 8 позовами - 60199 гр., 4 випадки призупинення роботи.

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировина база У виконання підпунктів 2.2 та 2.3 пункту 2 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2004 року № 1100-4/04 ” Про розвиток мінерально-сировинного комплексу Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року” , Закону України ”Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на термін до 2010 року” Радою міністрів Автономної Республіки Крим розроблена Програма розвитку мінерально-сировинної бази Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року. Яка затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим . Від 23.05.07 № 450-5/07 Згідно Державного балансу запасів України в Кримському регіоні на обліку знаходяться 263 родовища 32 різновидів корисних копалин . В даний час в розробці знаходяться 85 родовищ, ще 18 готові до експлуатації. Взагалі в освоєння включені 103 родовища, або 39,5 % їх загальної кількості , що характеризує високій рівень промислового освоєння мінеральних ресурсів республіки. В структурі мінерально-сировинного потенціалу переважають родовища будівельної мінеральної сировини – 154, або 58,8 %. Наступні за кількістю вуглеводи – 44 родовища ( 16,8 % ), лікувальні грязі – 22 родовища ( 8,4 % ), прісні, мінеральні та термальні води – 23 родовища (8,8 % ), металургійна сировина 16 родовищ (6,2 % ), горно-хімічна сировина – 3 родовища (1,1 %). Для Кримського регіону характерно нерівномірне розміщення родовищ корисних копалин, що пов’язано з просторовим розміщенням структурноформаціоних геологічних комплексів. Найбільш висока насиченість корисними копалинами характерна для Сакського та Ленінського районів – 52 для кожного,Чорноморського района- 28, Бахчисарайського, Білогірського і Роздольнінського районів – по 16 родовищ в кожнім, Первомайському району – 15,Симферопольського району – 14. На території решти районів та міських рад знайдено по 5 родовищ твердих корисних копалин, а в Радянському районі лише 1 родовище будівельного каміння. Основу паливно-енергетичної сировини складають вуглеводи: нафта, природний газ та газовий конденсат. Місцезнаходження цих видів сировини в Криму та прилеглих акваторіях Чорного та Азовського морів відносяться до Південного нафтогазоносному регіону України, де вони знаходяться переважно у його східній частині. На основі геолого-структурної будови регіону виділяють Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна, Азово-Єйська газоносна, ІндолоКубанська нафтогазоносна та Чорноморська перспективна область.

Якість підземних вод Основними факторами, що впливають на якість підземних вод, є метеорологічні умови та господарська діяльність. Метеорологічні умови 2006 року для багатьох районів Криму були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод за рахунок атмосферних опадів, яких випало менш, ніж в минулому році на 35-215 мм, за винятком 3-х районів, де їх випало більше на 21-72 мм (Чорноморське, Роздольне, Білогірськ). Як і в попередні роки, експлуатаційний водозабір по Криму продовжує зменшуватися. У 2006 році він склав 353,728 тис.м3/добу, що на 19,7 тис.м3/добу менше ніж в 2005 році. Внаслідок метеорологічних умов, які у 2006 році були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод і експлуатаційного відбору підземних вод, що постійно скорочується, як і раніше у Криму спостерігається регіональний підйом рівнів. Однак значного поліпшення гідрохімічного стану не сталося, тому що процес відновлення хімічного складу підземних вод більш тривалий. Як і раніше, значна частина водозаборів Криму знаходиться у складних умовах експлуатації. Підвищена мінералізація води спостерігається на 95 водозаборах, у тому числі на 6, що мають запаси, затверджені ДКЗ і УТКЗ. Забір води з водоносного горизонту у четвертинних відкладеннях по Криму у 2006 році склав 49,362 тис. м3 /добу. У несприятливих гідрохімічних умовах експлуатуються окремі свердловини у Білогірському і Бахчисарайському районах, де мінералізація підземних вод досягає 2г/дм3, жорсткість - до 16,5 мг-екв/дм3. Водоносний горизонт понт-меотичних відкладень характеризується розвитком негативних процесів у Красноперекопському, Джанкойському, Роздольненському, Сакському, Красногвардійському, Первомайському районах, землях м. Керчі. У Джанкойському районі несприятлива гідрохімічна обстановка спостерігається у 5 господарствах, у Красноперекопському районі – на ділянках 12 господарств, у Роздольненському районі - в межах 9 господарств. Погіршення якості підземних вод, очевидно, відбувається внаслідок підтягнення солоних вод по пласту і з нижніх пластів і часткового перетоку мінералізованих вод з вищезалягаючих водоносних горизонтів по затрубному простору. У Сакському районі два водозабори (Сакський хімзавод і Охотниковський), що раніше експлуатували даний водоносний горизонт, повністю засолені і працюють тільки для технічних потреб з мінімальним водовідбором. У Первомайському районі в 5 господарствах, що експлуатують понтмеотичний водоносний горизонт, підземні води мають мінералізацію 1,2-5,6 30

г/дм3, у зв'язку з чим господарства вимушені застосовувати опріснювальні установки для задоволення потреб питного водопостачання, перебурювати свердловини на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньо міоценових відкладень. Характеризуючи стан підземних вод водоносного горизонту понтмеотичних відкладень, необхідно відзначити, що як і раніше, при найгострішому дефіциті води у населених пунктах Криму, залишаються невикористаними розвідані Просторненський, Ніжинський, Новогригоріївський водозабори. По водоносному горизонту сарматських відкладень несприятливі обставини зберігаються у Первомайському, Сакському, Чорноморському, Красногвардійському районах. Так, у Первомайському районі через багаторічне перевищення водовідбору над природним поповненням запасів підземних вод, 11 господарств, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, знаходяться в складних гідрохімічних умовах експлуатації. Водовідбір збільшився на 0,249 тис.м3/добу в порівнянні з 2005 роком і становив 4,407 тис.м3/добу. Складна гідрохімічна обстановка продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 11 господарств району використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,4 г/дм3. Водовідбір у 2006 році зменшився на 1,173 тис.м3/добу і становив 6,665 тис.м3/добу. У Сакському районі 6 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,1-3,5 г/дм3. Водовідбір у 2006 році збільшився на 3,488 тис.м3/добу. Продовжує залишатися складною обстановка на Чоботарському водозаборі, де мінералізація підземних вод досягла 1,2-1,4 г/дм3. У межах рівнинного Криму водовідбір з водоносного горизонту середньоміоценових відкладень зменшився в порівнянні з минулим роком на 4,163 тис. м3/добу і склав 20,863 тис. м3/добу. Як і в попередні роки, у 2006 році відбувалося забруднення підземних вод. Найбільше поширення має забруднення азотними сполученнями, причиною якого є інфільтрація неочищених і недостатньо очищених стоків в області постачання водоносних горизонтів, відсутність каналізаційних споруд в сільських населених пунктах. Найбільш високий рівень забруднення характерний для перших від поверхні водоносних горизонтів, незахищених або слабозахищених від вертикальної міграції забруднюючих компонентів. Найбільш забруднені водоносні горизонти у Сімферопольському районі. Зміст нітратів досягнув в алювіальному водоносному горизонті долини р.Салгір до 99 мг/дм3, в пліоценовому водоносному горизонті – до 141,9мг/дм3, в сарматському водоносному горизонті - до 110,6 мг/дм3, в середньоміоценовому - до 12 9мг/дм3, в палеогеновому - до 89 мг/дм3 , в крейдяному - до 90 мг/дм3. 31

Також нітратного забруднення зазнавав алювіальний водоносний горизонт долин річок південно-східного узбережжя, де практично у всіх пробах фіксуються нітрати від 1,3 до 47,2мг/дм3. Джерелом забруднення є неорганізовані звалища побутового сміття, житлова забудова, стічні канави і інші. Нітратне забруднення характерне для Білогірського району, де в алювіальних відкладеннях долини р.Біюк-Карасу зміст нітратів досягає 75мг/дм3, в сарматських і середньоміоценових відкладеннях зміст нітратів фіксується майже по всіх експлуатаційних свердловинах від 3 до 59,7мг/дм 3, в юрських – до 24,3мг/дм3. У Сакському районі по деяких свердловинах, обладнаних на понтмеотичний і сарматський водоносні горизонти, фіксуються нітрати до 39,6мг/дм3. Бактеріологічне забруднення виявлено у четвертинному і муловому водоносних горизонтах Сімферопольського району. Крім азотного і бактеріологічного забруднення водоносних горизонтів виявлені ділянки забруднення залізом, з підвищеним показником окислення води. У межах Перекопського перешийку, під впливом стоків і викидів підприємств Армянсько-Красноперекопського промислового вузлу, продовжує зберігатися ореол забруднення токсичними металами. У вертикальному розрізі він охоплює три водоносних горизонти – четвертинний, верхнє-середньопліоценовий і понт-меотис-сарматський. Внаслідок скорочення застосування пестицидів в Криму (середня кількість вжитих пестицидів скоротилася з 16,1 кг/га у 1985 році до 1,8 кг/га у 2001 році) в підземних водах наявність залишкових пестицидів не зафіксовано. У цілому, у 2006 році в Криму стабілізувалися процеси як засоління, так і забруднення підземних вод. 6.2. Стан геологічного середовища В межах території Криму розвинені зсувні, обвальні, абразивні, картові, селеві процеси. Цім явищам в найбільший мірі підвладні берегова смуга та гірська частина півострова. На 31.12.06 в Криму зафіксовано 1562 зсува ( згідно Кадастру ). В 2006 р. пройшов обстеження 1351 зсув, в активному стані знаходяться 241 зсув, такім чином активність склала 33,6 % проти 35,3 % в 2005р. Інтенсивний розвиток різноманітних господарчих споруд, будівництво будинків-котеджей призвело до появи більшого різноманіття техногенних впливів на геологічну середу. В результаті кількість техногенних зсувів збільшується. В звітній період їх кількість досягла 606, що складає 38,8 % від загальної кількості зсувів 32

Криму, а на Південному березі Криму ( мис Айя-гора Каптель ) техногенні зсуви складають більш як 55%. Значну небезпеку спричиняють обвально-абразійні процеси, розповсюджені на протязі 745 км вздовж узбережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берегу має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський та Карантиний, в селище Морське - від балки Чобан-Куле до р. Ворон, в м. Алупка та сан. „Ай-Даниль”, на узбережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцівській косі. Обвали спричиняють загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя мис Батилиман, сел. Кача, у районі мису Фіолент та г. Хрестова. Селеві процеси найбільш активно проявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-кам'яні селі з витратою 10-15 м3 /с та швидкістю потоку до 2-4 м/с. У 2006 році паводки спостерігались по долинам річок Учан-Су, Дерзкої, Авунда, Нефан-Узень, Ворон, Ай-Серез, Шелен (південно-східний Крим). Підвищення опадів може спонукати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автошлях Сімферополь Ялта Севастополь та Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасілівка – с. Плодове, с. Прохладне – с. Научне, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережної дороги, окремі споруди санаторних комплексів. 6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр(в т.ч. підземні води) Республіканськім Комітетом продовж звітного періоду було проведено 553 перевірки об’єктів (в т. ч. 4 зачислених до ”Переліку екологічно небезпечних об’єктів України” ).Кількість складених протоколів - 323.Притягнуто до адміністративної відповідальності осіб – 320.Сума штрафів: накладено – 28442 гр., стягнуто – 21319 гр. Також у сфері державного контролю за надрами було пред’явленні 137 позовів на суму 1983160 гр., стягнуто 79 позовів на 434647 гр., випадок призупинення роботи - 1. Передано матеріалів у правоохоронні органи – 1. Притягнуто до кримінальної відповідальності - 1 6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2006 року Рескомприроди Криму було видано 6 погоджень (екологічних картки) на користування надрами.

7. ВІДХОДИ З огляду на особливості Криму як курорту, де на незначній площі території півострова практично поруч існують природні рекреаційні зони і промислові підприємства, проблема поводження з відходами має особливе значення. На території Криму за станом на 01.01.2007р. тільки на підприємствах, підзвітних Держкомстату, накопичено 1,129499 млн.т. токсичних відходів 1-3 класу ( табл. 7. 1.). Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний. На цей час у Криму, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, зареєстровано 18 видів відходів, в тому числі: 1 класу небезпеки – 4; 2 класу небезпеки – 6; 3 класу небезпеки –8. Дані про зареєстровані відходи наведені в табл. 7.4 За даними статистики відходи 1 класу небезпеки складають відпрацьовані ртутьутримуючі люмінесцентні лампи, 2 класу - відходи неорганічних кислот, 3 класу – відходи гальванічних виробництв та нафтовідходи. В Загальнодержавній програмі поводження з токсичними відходами не передбачені заходи для реалізації їх у Криму, однак рішення цієї проблеми для Криму, з огляду на рекреаційний напрям розвитку регіону, особливо важливе. Збір і транспортування ртутьутримуючих ламп на демеркуризацію до ТОВ “Микитртуть”, крім самого підприємства, здійснюють ЧФ “ АІС і К” ТОВ „Вікторія” та МВКП “Вікінг”. У 2006 році було передано до утилізації 131,865 тис од. ламп Основними забруднювачами навколишнього природного середовища відходами 2 класу небезпеки є підприємства Перекопського промислового вузла, які входять до числа ста підприємств-забруднювачів України: ЗАТ «Кримський Титан», ВАТ «Кримський содовий завод». Через відсутність відповідних технологій утилізації, переробки промвідходів погіршується екологічний стан в регіоні. В республіці частково вирішені питання, що стосуються знешкодження автопокришок. Відпрацьовані автопокришки збираються підприємствами маючими ліцензії на цей вид діяльності та здаються до утилізації зовнішньоторгівельному підприємству «Маг» якій знаходиться у Полтавській області. У 2006 році з Криму до підприємства передано на утилізацію 123,5 т. автопокришок. Окрім токсичних відходів в Криму утворюється та накопичується велика кількість відходів гірничодобувної промисловості, металобрухту, вторсировини. 34

Проблемою утилізації полімерних відходів займаються ТОВ„ Южнє сіяніє”, ВАТ „Димакс”, ППКП „Алгеал” та інші. Утилізовано за 2006 рік полімерних відходів -750,795 т. У 2006 році нові об’єкти для утилізації, зберігання та захоронення відходів, в тому числі токсичних і оборонної промисловості, не створювались. Земельні ділянки для розміщення означених об’єктів також не відводилися. Дані про підприємства, що здійснюють утилізацію відходів, які утворюються у Криму, наведені в табл. 7.5. Серйозною екологічною проблемою для Криму, як і у попередні роки, є проблема утилізації та переробки кісткових відходів, трупів тварин. Для їхньої утилізації у Криму є 215 ям “Беккері”, з них паспортизовано 122, 26 трупоспалюючих печей, але цієї кількості недостатньо. Мають місце випадки самочинного захоронення названих вище відходів, що створює загрозу забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод продуктами розпаду. Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть у Криму проблема утилізації побутових відходів. На території Криму функціонує 28 офіційно зареєстрованих полігонів і звалищ. За час функціонування цих звалищ (полігонів) ТПВ на них вже накопичено 21,5 млн.т. побутових відходів. Щорічно у Криму утворюється більш ніж 0,6 млн. т. ТПВ. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ на 01.01.2007р. вичерпала свої можливості. Особливо скрутний стан з утилізацією побутових відходів у мм. Сімферополі, Керчі, Старому Криму, Судаку, смт. Коктебель, Октябрьське, Азовське, Багерове та ін. Дані про інвентаризацію місць видалення відходів наведені в табл. 7.2 В містах і районах Автономної Республіки Крим організована єдина система санітарної очистки, збору та вивозу побутових відходів. Треба відзначити, що фактично, незважаючи на вжиті заходи, території міст знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярний вивіз та знешкодження побутових відходів, що приводить до стихійних звалищ. З метою недопущення їхнього подальшого утворення в містах і районах Криму заплановані практичні заходи. У сільських радах утворюються сількомунгоспи, до функцій яких входить санітарне очищення території, в містах споруджуються додаткові майданчики для роздрібного збору ТПВ. Питання про стан поводження з відходами постійно висвітлюються у засобах масової інформації. З метою вирішення проблем в Автономній Республіці Крим затверджено Програму поводження з відходами в Автономній Республіці Крим на 2003-2007 роки. В 2006 році на ці цілі виділено з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища і освоєно більше двох мільйонів гривень, на 2007 рік передбачено фінансування в сумі трьох мільйонів гривень. У рамках програми здійснюється робота по проектуванню, будівництву нових і реконструкції діючих полігонів твердих побутових відходів. В містах Джанкой і Красноперекопськ продовжується будівництво других полігонів. В 35

2006 році профінансовані роботи по проектуванню полігону в м. Судак з сміттєсортувальним комплексом з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 220 тис.грн. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділені і освоєні кошти в сумі 104,150 тис. грн. на початок будівельних робіт. Створені та працюють постійно діючі комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крім з питань поводження з відходами та Міжвідомча комісія з питань моніторингу навколишнього природного середовища. Підготовлені основні положення концепції Програми організації поводження з відходами в Автономній Республіці Крим, основні вимоги до інвестиційних проектів в частині виконання обов'язкових робіт по збору, сортуванню, утилізації ТПВ в зоні санітарної відповідальності. Створено банк даних інвестиційних проектів. Органам виконавчої влади і місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим запропоновано сприяти інвестиційним компаніям в вирішенні питань виділення земельних ділянок для будівництва сміттєсортувальних станцій, заводів по переробці відходів, полігонів ТПВ, з урахуванням вимог земельного і природоохоронного законодавства, економічної доцільності і інтересів адміністративних одиниць. Заздалегідь розглянуті інвестиційні проекти по поводженню з побутовими відходами в мм. Ялта, Сімферополь, Феодосія, Євпаторія, Керч. З Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища на розробку проекту Стратегії поводження з ТПВ виділено 98 тис.грн. У звітному періоді проведено п'ять засідань Постійно діючої комісії з питань поводження з відходами у Автономній Республіці Крим, та сім нарад у чолі з першим заступником Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, на яких було розглянути питання поводження з твердими побутовими відходами в Автономної Республіці Крим і шляхи вирішення цієї проблеми в автономії. Фірмі ТОВ „ Крим ФЕО Екосервіс”( м. Київ) погоджено документи на відведення земельної ділянки під будівництво сміттєпереробного комплексу у м. Саки. Проект будівництва комплексу по сортуванню і перевантаженню твердих побутових відходів отримав позитивний екологічний висновок. З липня 2006 року комплекс працює. За 2006 рік відсортовано та відправлено на переробку 1788 т. ресурсоцінних відходів. Активізовано роботу з формування реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. На 01.01.07р. затверджено 561 реєстрова карта об'єктів утворення, обробки та утилізації відходів, 39 паспортів місць видалення відходів. На 2007 рік видано 509 дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів підприємствам, установам та організаціям. Вжито заходів щодо активізації роботи природоохоронних та інших контролюючих органів. У 2006 році проведено 1591 перевірку діяльності 36

суб’єктів у сфері поводження з відходам, складено 1455 протоколів ( у 2005р.1324), притягнуто до адміністративної відповідальності 1452 посадових особи ( у 2005р. – 1324) та громадян на суму 84027 грн. ( у 2005р.- 73680грн), передано 97 матеріалів за засмічення землі відходами до правоохоронних органів ( у 2005-53 ) пред’явлено позовів на суму 28625,966 тис. грн., призупинено виробничу діяльність 3 підприємств. Також у 2006 році на території автономії державними інспекторами було виявлено 384 несанкціонованих сміттєзвалищ, загальною площею 5,9 га., обсягом 8157,8 м3, з них ліквідовано 302 звалищ, очищено територію 5,8 га. За виявленими порушеннями діючого законодавства, за наявності несанкціонованих звалищ надано 88 приписів, притягнуто до адміністративної відповідальності 709 осіб, на яких накладено штрафи на суму 38938 грн., стягнуто 24112грн. Поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами в республіці було визначено одним із пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності у 2006 році. Питання виконання заходів щодо усунення порушень у сфері поводження з відходами розглядались на засіданнях постійно діючої комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим з питань поводження з відходами, створеною постановою Ради міністрів АРК від 10.04.01р. № 141, апаратних нарадах райдержадміністрацій, сесіях міських, сільських і селищних рад. Комітетом було відмовлено у видачі дозволів і лімітів на розміщення побутових відходів комунальним підприємствам (полігонам ТПВ), які експлуатуються з порушенням природоохоронних вимог, а також підприємствам, які утворюють побутові відходи та користуються послугами цих полігонів. Інформація про видачу дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів наведена у табл.7.3. На екологічну експертизу було представлено 2 проекти будівництва комплексу з сортування та перевантаження твердих побутових відходів, із них обидва одержали позитивний висновок. До реєстру об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів Автономної Республіки Крим у 2006 році увійшло 561 підприємство. Для рішення проблем Криму в частині поводження з відходами необхідно: - реконструкція і обладнання діючих звалищ, полігонів ТПВ, розробка на кожне місце організованого складування відходів проектів по забезпеченню їхнього зберігання у відповідності до технічних, санітарних і екологічних норм; - рішення на державному рівні питання про розміщення полігону для утилізації і захоронення токсичних відходів, накопичених в Україні і тих, що не підлягають утилізації; - розробка та впровадження технологій утилізації токсичних промислових відходів Криму, в тому числі: відходів кислотонакопичувача ЗАТ 37

«Кримський Титан», відходів виробництва Сакського державного хімічного заводу, гальваношламів, відпрацьованих нафтопродуктів та інших; проведення робіт з вибору земельних ділянок та проектування сільських звалищ, ліквідації несанкціонованих звалищ; подальше будівництво у Криму сміттєпереробних комплексів із попереднім сортуванням відходів с метою використання їх як вторинної сировини; удосконалення законодавчої та нормативної бази поводження з відходами, особливо токсичними; заохочення інвестицій та інвесторів до поводження з відходами.

Таблиця 7.1.Утворення, використання (утилізації) та видалення відходів у 2006 р., т ( згідно з даними 201 підприємства АР Крим ) Назва відходу

1 Всього по1,2,3 класу небезпеки Відходи 1 класу небезпеки у т.ч. по окремих видах: Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи таки, що містять органічні сполуки інші Відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) Інші відходи Відходи 2 класу небезпеки У т.ч. по окремих видах Відходи, що містять не метали та їх сполуки Відходи, що містять неметали та іхні сполуки Відходи, що містять корозійні речовини Відходи виробництва та застосування органічної хімії. Чи таки, що містять органічні сполуки інші Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Інші групи відходів

Накопичено відходів на підприємств ах на початок року 2 966527

Утворено відходів на підприємствах на початок року

Отримано від інших власників

3 180506

4 -

Використано (утилізовано) за рік

Передано іншим підприємств ам за рік

Видалено (захоронено)

5 -

6 17534

7 -

0 2 965109

0 3 175656

125

965063

175527

за рік

Видалено (знешкоджен о)

но, розміщено за рік

за рік

Видале

0 6 13424

117 -

10 1129499

4 -

Накопичено відходів на підприємства х на кінець року

9 -

0 10 1127341

13304

1127286

Відходи 3 класу небезпеки У т.ч. по окремих видах: Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи, що містять корозійні речовини Відходи виробництва та застосування органічної хімії. Чи таки, що містять органічні сполуки інші

1414

4794

4054

Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи

1061

2909

3693

277

239

1726

299

1666

Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Інші відходи

10 2154 96

Таблиця 7.2. Інвентаризація місць видалення відходів (захоронення та зберігання) на території області у 2006 р. Кількість зареєстрован их місць видалення відходів

У т.ч. де власник ще не визначено

5 69507,08

6 20852,08

7 227,3

8 666,2

9 21518,28

10 17

Кількість місць, де здійснюєт ься екологічни й моніторин г 11 10

2707,47

423,0

25910,2

7773,06

10,1

204,7

7977,76

Північно-Кримський регіон Західно-Кримський Регіон

340,1

13205,34

3961.6

31,3

37,3

3998,9

445,0

5170,02

1551,0

102,5

112,5

1663,5

Південно-Кримський регіон

126,3

10240,1

3072,0

52,0

154,3

3226,3

Східно-Кримський регіон

301,2

3323,86

997,16

52,8

1049,96

Перекопський регіон

319,27

1816,36

544,9

31,4

36,7

581,6

Керченський регіон

329,6

9841,2

2952,36

67,9

3020,26

1 Всього По Області в т.ч. по кожному регіону: Центрально-Кримський регіон

Загальна площа тис. кв.м

Загальний фактичний обєм тис.м3

Загальна фактична маса на початок року тис.т

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення тис.т

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року тис.т

Загальна фактична маса на кінець року тис.т

Кількість місць, що не відповідають діючим нормативам

Таблиця. 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів на 2006 рік Обласний центр, міста Видано дозволів обласного підпорядкування, на розміщення райони відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено Дозволено утворити відходів, розмістити відходів тис.т. на своїх підприємствах, тис.т.

Разом по області

436

426

4115,2876 124371. шт. ламп 1626шт. акумуляторів 6014. шт. авто шин 17235 шт. шприц 42.шт.конден. .500 м3 шлам 500м3 баласт 200.м3буд. відходу 1042м3скло

426

4115,2876 124371шт. ламп 1626 шт. акумуляторів 6014 шт. авто шин 17235 шт. шприц 42 шт.конден. .500 м3 шлам 500.м3 баласт 200. м3буд. відходу 1042.. м3скло

3791,8735 43087 шт. ламп .805 шт. акумуляторів 2112. шт. авто шин ...... шт. шприц .13900 шт. 22 конден. 500м3 шлам 500 м3 баласт

68,103

34,223

44054 шт. ламп 36 шт. акумуляторів 2223 шт. авто шин 435 шт. шприц

13023 шт. ламп 13 шт. акумуляторів 517 шт. авто шин

5,7 1097 шт. ламп 172 шт. акумуляторів 478 шт. авто шин

3,3 435 шт. ламп 71 шт. акумуляторів 22 шт. авто шин

В тому по кожному району (місту): м. Сімферополь

44054 шт. ламп 36 шт. акумуляторів 2223 шт. авто шин 435 шт. шприц Сімферопольській район

5,7 1097 шт. ламп 172шт. акумуляторів 478 шт. авто шин

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.

10 323,414 1 .81284. шт. ламп .821 шт. акуму лятор ів 3902. шт. авто шин 3335. шт. шприц .20. шт.конден. 200. м3буд. відходу 1042. м3скло

33,88 31031 шт. ламп 23 акумуляторів 1706 шт. авто шин 435 шт. шприц 2,4 662 шт. ламп 101 шт. акумуляторів 456 шт. авто шин

Бахчисарайський район

Білогірський район

м. Джанкой Джанкойський р-н Нижньогірський р-н Октябрьський р-н Красногвардійський р-н Советський р-н

17 1

1 -

м. Керч

3 37

1 -

Ленінський район

м. Красноперекопськ

Красноперекопський район

м. Армянськ

Сакський район Саки

7 14

Первомайський район Роздольненський р-н

62,68 224 шт. ламп 19,1 6 шт. ламп 3,208 2052 шт. ламп 726 шт. акумуляторів 322 шт. авто шин 500 м3 шлама 200 м3 буд.відхода 500 м3балласта 1042 м3скло

17 1

3 37

5,245 650 шт. ламп 36 шт. авто шин

2731,061 9210 шт. ламп 34 шт. акумуляторів 8 шт. авто шин 8,2 40 шт. ламп 30 шт. акумуляторів 30 шт. авто шин 989,324 88 54 шт. ламп 45,08 8070 шт. ламп 484 шт. шини 0,0825 14 шт. ламп

31,380 10018 шт. ламп 1699 шт. авто шин 288 шт. акумуляторів

62,68 224 шт. ламп 129,1 6шт. ламп 3,208 2052 шт. ламп 726 шт. акумуляторів 322 шт. авто шин

2 5,4 23 шт. ламп 19, 1 6 шт. ламп 0,42 944 шт. ламп 446 шт. акумуляторів 178 шт. авто шин 500 м3 шлама 500 м3балласта

37,28 201 -

53,386 10018 шт. ламп 288 шт. акумуляторів 1699 шт. авто шин

43,102 4518 шт. ламп 118 шт. акумуляторів 600 шт. авто шин

5,245 650 шт. ламп 36 шт. авто шин

0,211 550 шт. ламп 16 шт. авто шин

10,284 5500 шт. ламп 170 шт. акумуляторів 1099 шт. авто шин 5,034 100 шт. ламп 20 шт. авто шин

2707,774 3625 шт. ламп 15 шт. акумуляторів 30 шт. авто шин

7 14

2731,061 9210 шт. ламп 34 шт. акумуляторів 80 шт. авто шин 8,2 40 шт. ламп 30 шт. акумуляторів 30 шт. авто шин 989,324 8854 шт. ламп 45,08 8070 шт. ламп 484 шт. шини 0,00503 14 шт. ламп

6,2 20 шт. ламп 10 шт. акумуляторів 10 шт. авто шин 801,886 2020 шт. ламп 25,08 930шт. ламп 315 шт. шини 0,012

2788 1108 шт. ламп 280 шт. акумуляторів 144 шт. авто шин 200 м3 буд.відхода 1042 м3скло

8,21 5585 шт. ламп 19 шт. акумуляторів 50 шт. авто шин 2,0 20 шт. ламп 20 шт. акумуляторів 20 шт. авто шин 187,438 6834 шт. ламп 20,0 7140 шт. шини 169 шт. шини 0,0813 14 шт. ламп

м. Євпаторія

Чорноморський район

м. Феодосія

м. Судак Кіровський р-н м. Ялта

11 3 68

м. Алушта

3,811 5201 шт. ламп 39 шт. акумуляторів 0,085 2200 шт. ламп 8,98 6820 шт. ламп 255 шт. акумуляторів 190 шт. авто шин 40 шт. конденс 0,641 766 шт. ламп 6,2381 16666 шт. ламп 20 шт. акумуляторів 409 шт. авто шин 2 шт. конденс 2,809 8429 шт. ламп 26 шт. акумуляторів 135 шт. антошин 16800 шт. шприци

11 3 68

3,811 шт. ламп 5201 шт. ламп 39 шт. акумуляторів 0,085 2200 шт. ламп 8,98 6820 шт. ламп 255 шт. акумуляторів 190 шт. авто шин 40 шт. конденс 0,641 766 шт. ламп 6,2381 16666 шт. ламп 20 шт. акумуляторів 409 шт. авто шин 2 шт. конденс 2,809 8429 шт. ламп 26 шт. акумуляторів 135 шт. автошин 16800 шт. шприци

0,12 1205 шт. ламп 8 шт. акумуляторів 0,03 550 шт. ламп 3,3 2319шт. ламп 74 шт. акумуляторів 80 шт. авто шин 20 шт. конденс 0,174 479 шт. ламп 2,3579 7834 шт. ламп 20 шт. акумуляторів 304 шт. автошин 2 шт. конденс 1,7765 4596 шт. ламп 24 шт. акумуляторів 112 шт. автошин 2500 шт. шприци

3,691 3996 шт. ламп 31 шт. акумуляторів 0,055 1650 шт. ламп 5,68 4501шт. ламп 181 шт. акумуляторів 110шт. авто шин 20 шт. конденс 0,467 287 шт. ламп 3,8802 8832 шт. ламп 105 шт. автошин

0,2456 3823 шт. ламп 23 шт. автошин 2900 шт. шприци

Таблиця7.4. Зареєстровано відходів у АРК у 2006 р. Клас небезпеки

1 Всього (усіх класів небезпеки) У тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів

У тому числі для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення 4

18 4 6 8

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями

для яких визначено підприємства або виробництва по їх утилізації 5

7 4 4 8

для яких визначено місця видалення відходів

16 4 6 8

Таблиця 7.5 . Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів у 2006 р. N з/п 1

Назва підприємства або виробництва, адреса

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 2 3 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Збирання, перевезення та утилізація на ТОВ Діола” “Микитртуть”, Микитівський ртутний комбінат, 36002, м. Полтава, вул. Кагамлика 3а Донецька обл., відходів, що містять ртуть та її сполуки (за винятком ртутьорганічних сполук): відпрацьованих ламп з ртутним наповненням, відпрацьованих приладів та інших виробів, що містять ртуть, відпрацьованої металічної ртуті та інших рідких ртутних відходів, елементів обладнання, будівельних конструкцій, ґрунтів, забруднених ртуттю та інших твердих відходів МВКП Вікінг” утилізація відпрацьованих люмінесцентних ламп 54050, м. Миколаїв, вул. Металургів, 26 А шт; ртуть відпрацьована кг прилади ртутьутримованні, шт ВАТ “Полівтор” 96000, м. Красноперекопськ, Відходи поліетиленові вул. Таврійська, 2а Приватна фірма “АІС і Ко” Збір та транспортування відпрацьованих м. Сімферополь-35, а/с 1072 люмінесцентних ламп, а також ламп та приладів, яки утримують ртуть. ЗТП „ МАГ”, м. Комсомольськ, Полтавської обл., Збір та транспортування відпрацьованих покришок, кг вул Міра 24 ТОВ „ Нікитртуть” м. Горловка, Донецька Збір та транспортування: обл.,вул. Вознесенського, 20 відпрацьованих люмінесцентних ламп;шт ртуті; кг

Потужність, т /рік 4 Переробка (утилізація) здійснюється на ТОВ “Микитртуть”Донецька обл., потужність утилізації до 40 млн. шт. відпрацьованих ламп на рік. Практично ТОВ “Фірма Діола” має можливість одноразово отримати до 5 млн. ламп на рік 160000 шт.

Утилізовано відходів за звітний рік,т 5 ТОВ “Фірма Діола” у 2006 р. не отримано від підприємств Криму відпрацьованих ламп.

0 шт.

1000, 0

0 0 75 т

необмежена

125127 шт

10000т/р

125127 шт -

ПВП „Екосера” 61125,м. Харьків,вул.Малом′ясницька,2

Збирання, перевезення відходи які містять ртуть; відходи гальванічного виробництва; відходи хімічних матеріалів; відпрацьовані нафтопродукти, не придатні до використання за призначенням( у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші); відпрацьовані батареї свинцево – кислотних акумуляторів; відходи фармацевтичних препаратів; відходи речовин або виробів які містять, складаються або забруднені полі хлондартам, мають прострочений термін придатності, чи не придатні для використання за призначенням.; відпрацьовані шини.

0 л.

0т

ВАТ „ Пластик”, м. Сімферополь, пер. Елеваторний, 16 ВАТ „ Дімакс”, АРК, м. Керч, пер. Лермонтова, 5.

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

105 т/р

0т

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

120 т/р

85,7 т

ЧПКП „ Алгеал” м. Керч, вул. Ватутіна, 1-А

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

45 т/р

122,095 т

ТОВ„ Юнє сіяніє, м. Керч, вул. Цементна слобідка, 15

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

„Аквілон”- 100 кг/година „Большевік” 200кг/ година

271,5 т

ТОВ „ Укрекоморсервіс” м. Саки, вул., Полтавська, 5-б

Сортування ТПВ

1788 т

ПВП „Екосера” 61125,м. Харьків,вул.Малом′ясницька,2

Збирання, перевезення відходи які містять ртуть; відходи гальванічного виробництва; відходи хімічних матеріалів; відпрацьовані нафтопродукти, не придатні до використання за призначенням( у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші); відпрцьовані батареї свинцево – кислотних акумуляторів; відходи фармацевтичних препаратів; відходи речовин або виробів які містять, складаються або забруднені полі хлондартам, мають прострочений термін придатності, чи не придатні для використання за призначенням.; відпрацьовані шини.

0 л.

0т

ВАТ „ Пластик”, м. Сімферополь, пер. Елеваторний, 16 ВАТ „ Дімакс”, АРК, м. Керч, пер. Лермонтова, 5.

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

105 т/р

0т

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

120 т/р

85,7 т

ЧПКП „ Алгеал” м. Керч, вул. Ватутіна, 1-А

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

45 т/р

122,095 ТБ

ТОВ„ Южнє сіяніє, м. Керч, вул. Цементна слобідка, 15

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

„Аквілон”- 100 кг/година „Большевік” 200кг/ година

271,5 тн

ТОВ „ Укрекоморсервіс” м. Саки, вул, Полтавська, 5-б

Сортування ТПВ

1788 т

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека Автономної Республіки Крим Загальна характеристика екологічної ситуації в техногенній сфері Відмінною рисою екологічної ситуації сучасності є концентроване відображення результатів тривалої нераціональної взаємодії людини з природою. Економічне відродження Криму неможливо без рішення давно назрілих екологічних проблем, які взаємообумовлені і взаємозалежні між собою. Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища на території республіки є підприємства видобувної, хімічної промисловостей, агропромислового комплексу, об’єкти теплоенергетики, житлово-комунального господарства, транспорт. Однією з проблем навколишнього середовища є проблема забруднення повітря. Основними забруднювачами атмосферного повітря є автомобільний, залізничний, авіаційний та морській транспорт, хімічні підприємства, ТЕЦ та котельні. Рівень забруднення атмосферного повітря на території автономії зумовлено викидами від процесів спалювання в енергетиці та переробній промисловості, систем централізованого теплозабеспечення (складає 3%), виробничих процесів промислових підприємств – 23,3% автотранспорту 69,3%. Основними забруднювачами атмосферного повітря є пересувні джерела, а також Сімферопольська ТЕЦ, ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”, ЗАТ „Кримський Титан”, ВАТ „Кримський содовий завод”. За результатами отриманих даних від відомчих інформаційних служб встановлено, що в цілому тенденції погіршення стану довкілля в 2006 р. не спостерігається, має місце зменшення вицідив забруднюючих речовин в атмосфери від стаціонарних джерел у основних населених пунктах Автономної Республіки Крим, проте відбулося збільшення викидів в Красногвардійському та Сакському районам (на 329,959 т та 905,065 т) В цілому по регіону збільшення відбулося по речовині у вигляді суспендованих твердих частинок (пил) на 543,2 т, по оксиду азоту – 364,864 т, по аміаку 461,528т, по сірчаній кислоті – 121,611 т, по метану – 574,887т. В автономії 23 водосховища є джерелами водопостачання, з них 9 водосховищ наповнюються від Північно-Кримського каналу, 14 – за рахунок поверхневого стоку гірських річок. У зв’язку з природними особливостями Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 16,0 %, а 84,0 % води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу. Загальний обсяг забору води з природних джерел склав: 84,2 % - вода Півнично-Кримського каналу, 8,2% - місцевий стік, 7,3% - підземна вода. Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень за станом поверхневих водоймищ, які здійснювалися на 11 водних артеріях Кримського півострова (річках Салгір, Малий Салгір, Біюк-Карасу, Качці, 48

Альмі, Чурук-Су, Демерджи, Бистрій та інших) особливих змін комплексного призначення не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). Практично усі види господарської діяльності впливають на забруднення вод. Основним забруднювачем водного басейну республіки є об'єкти комунального господарства, на частку яких припадає більш 97% скиду забруднених стічних вод. У зв’язку з відсутністю зворотного водопостачання на водоочисних спорудах до водних об'єктів надходять промивні води, які обумовлюють забруднення малих рік. Перевірки ефективності робіт очисних споруд показали, що значна кількість незадовільно працюючих очисних споруд розташована в сільський місцевості: у Сімферопольському, Бахчисарайському, Роздольненському, Первомайському, Кіровському, Нижньогірському районах. Але якість скиду очищених стічних вод об'єктів, розташованих у Великій Ялті, містах Алушта, Феодосія, Євпаторія, смт. Чорноморське відповідає нормативним вимогам. Більша частина відходів виробництва розміщується на територіях:  Камиш-Бурунського залізорудного комбінату (відходи агломератного виробництва, гальваношлами ВАТ „Суднобудівний завод “Залів”);  ЗАТ “Кримський Титан” (неорганічні кислоти, фосфогіпс, залізний купорос, чорний шлам);  ВАТ “Кримський содовий завод” ( тверда фаза дистилятної рідини, шламу підчищення розсолу);  ВАТ “Бром” ( розчини хлорного заліза);  ВАТ “Сантехпром” ( продукти нейтралізації стічних вод гальванічного виробництва);  об’єктів сільського господарства (непридатні для використання і заборонені агрохімікати і пестициди). На території Криму станом на 01.01.06 р. тільки на підприємствах підзвітних Держкомстату накопичено 1,129499 млн.т. відходів 1-3 класу небезпеки. У зв'язку з відсутністю в республіці полігону для захоронення токсичних відходів підприємства Криму вирішують питання їх утилізації за межами Криму. У 2006 р. підприємствами автономії передано більше 131,865 тис. одиниць відпрацьованих люмінесцентних ламп і 123,5 т зношених шин. За даними інвентаризації на хімічних базах „Райагрохім” Бахчисарайського та Джанкойського районів, хімічних складах підприємств зберігається більше 1180,04 т заборонених і непридатних пестицидів, з них групи „А”- 409,2 т, групи „Б”-126,7 т, групи „В”-644,2 т. Більшість складських приміщень (70) мають задовільний стан. У незадовільному стані знаходяться 40 складських приміщень, більшість з яких припадає на Ленінський та Сімферопольський райони. Зі 118 складів тільки 48 (40,7 %) мають санітарні паспорти. Стан тари, в який зберігається більшість пестицидів незадовільний (731,2т). 49

Якщо спад економічного розвитку дозволяє вести розмову про деякі зниження частки промислових відходів, то обсяг побутових відходів динамічно зростає. Зберігання вищезгаданих промислових і побутових відходів на території (найчастіше з порушенням екологічних вимог) погіршує екологічний стан в регіоні і створює загрозу забруднення поверхневих і підземних вод, ґрунтів, атмосферного повітря та негативно позначається на стані рослинного і тваринного світу. Забруднення навколишнього природного середовища безпосередньо впливає на санітарно-гігієнічний та епідеміологічний стан. З метою мінімізації негативного впливу на довкілля екологічно небезпечних об’єктів проводиться робота з комплексної оцінки впливу на навколишнє природне середовище полігонів ТПВ та паспортизація місць видалення промислових відходів. Станом на 01.01.2007 р. на території автономії паспортизовано 39 місць видалення відходів, з них 15 паспортів на місця видалення побутових відходів і 24 паспорта - на місця видалення промислових відходів. З метою регулювання використання у господарській діяльності небезпечних хімічних речовин комітетом здійснювалася дозвільна діяльність. У 2006 році на поводження з небезпечними хімічними речовинами видано 12 дозволів. При виникненні стихійного лиха або аварій Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим працює у взаємодії з Республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Республіканською СЕС, комісіями з надзвичайних ситуацій при адміністраціях міст та районів, а також військовими формуваннями військ цивільної оборони. У 2006 році на території республіки не зафіксовано аварій при поводженні з небезпечними хімічними речовинами і відходами. Але у минулому році внаслідок надзвичайних ситуацій виникло 5 аварійних ситуації на каналізаційних мережах: - внаслідок обриву кабелю електропостачання з 03 годині 15 хвилин 20.01.2006р. зупинено роботу Орджонікідзевських каналізаційних очисних споруд, скид неочищених стічних вод здійснювався до відвідного каналу Камиш-Бурунського залізорудного комбінату і далі у Камиш-Бурунську бухту Чорного моря. Розмір заподіяного збитку склав 0,084 тис. грн.; - внаслідок пориву каналізаційного колектору по вул. Індустріальне шосе м. Керчі за період з 09.03.2006 р. з 08 годині 30 хвилин до 18 годин 30 хвилин 10.03.2006 р. зупинено районну каналізаційну насосну станцію (РКНС) Марат, обсяг скиду у р. Джарджава склав 12880 м3. Розмір заподіяного збитку склав 0,031 тис. грн. - внаслідок пориву каналізаційного колектору на ділянці між КНС6 та КНС 6а в м. Керчі з 26.05.2006 р. з 09 годині 00 хвилин по 01.06.2006 р. до 14 годин 00 хвилин у р. Булганак скинуто неочищених стічних вод обсягом 26,488 тис. м3. Розмір заподіяного збитку склав 0,14 тис. грн. 50

- внаслідок пориву каналізаційного колектору з 21.08.2006 р. по 08.09.2006 р. у р. Булганак було скинуто 32956 м3 неочищених стічних вод. Розмір заподіяної шкоди склав 0,157 тис. грн. - 5 жовтня 2006 року з 6 годині ранку по 19.10.2006 р. до р. Булганак з КНС 6 здійснювався аварійний скид неочищених стічних вод (31,7 тис. м 3). Розмір збитків склав 0,156 тис. грн.

Таблиця 8.1.1. Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами

№ з/п

Назва речовини, її кількість (т, м3)

Місце аварії, дата

Тип аварії: промислова, транспортна

Категорія аварії: об’єктова, місцева, регіональна

Перевищення ГДК (разів)

Площа або об’єм ураження 2

Наслідки забруднення

Збитки нанесені довкіллю (грн.)

повітря

вода

земля

(м , м ) 1

6 -

11 -

13 10

14 -

15 -

16 -

17 -

18 -

19 -

пестициди

12 -

інші

10 2

формальдегід

9 1

ізоціанати

8 -

кисневовмісні розчинники

аміак

7 -

галогеновані вуглеводні

хрому

6 1

ароматичні вуглеводні

нікелю

5 -

інші

ванадію

4 -

ціаніди

свинцю

3 1

луги

ртуті

2 -

Органічні сполуки

кислоти

миш’яку

1 15

Неорганічні сполуки

кадмію

Разом видан о дозвол ів (шт.)

20 -

продукти біотехнології

Таблиця 8.1.2. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин та відходів, на поводження з якими було видано дозволи

21 -

8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності На території Автономної Республіки Крим розташовані війська Міністерства оборони України та Російської Федерації: сухопутні (армійський корпус); військово-морські сили; прикордонні війська; війська протиповітряної оборони, об'єкти Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебувають на території України. Перевірка екологічного стану об'єктів Міністерства оборони України здійснювалася фахівцями Рескомприроди Криму згідно з планами роботи структурних підрозділів та згідно з вимогами воєнної прокуратури. У 2006 році перевірено 35 об'єктів оборонного призначення, у тому числі 19 об'єктів Міністерства оборони України та 16 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебувають на території України. За результатами перевірок складено 29 протоколів за порушення норм природоохоронного законодавства в частині охорони водних ресурсів, атмосферного повітря, використання земель та поводження з відходами. У ході перевірок виявлено такі порушення природоохоронного законодавства:  самовільне спецводокористування (військові частини А 2157, А 2544, 40782 ЧФ РФ),  неефективна робота каналізаційних очисних споруд, скидання стічних вод у водні обєкти (Керченська виправна колонія №126);  відсутність дозвільної документації: дозволів і ліміти на утворення та розміщення відходів, дозволів на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволів на спецводокористування (Керченська виправна колонія №126, Сімферопольська виправна колонія №102, Військовий санаторій „Ялта” ЧФ РФ, військові частини А 2161, А 0883, А 0669, А 1863, 2544, 15653 ЧФ РФ, 1471 АРМ ЧФ РФ, Феодосійська філія підприємства „Будівельне управління ЧФ РФ”),  місця складування відходів не обладнані відповідно до чинних вимог, допускається складування побутових відходів безпосередньо на ґрунті, забруднення земель нафтопродуктами (військові частини А 2506, А 1863, А 2370, Лакський центральний військовий санаторій ім. М.І.Пирогова, Центральне спеціалізоване будівельне управління). На обліку в Рескомприроди Криму знаходиться 13 об'єктів спецводокористувачів Міністерства оборони України та Російської Федерації, у тому числі 3 об'єкта здійснюють самовільне водокористування (термін дії дозвільної документації закінчився), та 487 обєктів - у частині охорони атмосферного повітря. Очисні каналізаційні споруди у більшості військових частин працюють неефективно, перевантажені, вимагають реконструкції та розширення. 53

У 2006 році за відсутність дозволу на спецводокористування та зверхнормативне скидання стічних вод предявлено 3 позови на суму 58653,35 грн., за відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря предявлено 5 позовів на суму 1470187,65 грн. Перевірка екологічного стану об'єктів Міністерства оборони України здійснювалась в основному за участю співробітників воєнних прокуратур Євпаторійського, Керченського гарнізонів. Копії актів перевірок та протоколів передано до воєнної прокуратури для прийняття рішення щодо притягнення винних до дисциплінарної відповідальності. На адресу командирів військових частин видано приписи про ліквідацію виявлених порушень. На обліку в Рескомприроди Криму знаходиться 16 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території України. Перевірки природоохоронної діяльності об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території України, проводились у відповідності з щоквартальними планами-графіками, затвердженими Держекоінспекцієй України і погодженими начальником штабу Чорноморського флоту Російської Федерації. У 2006 році перевірено 16 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації на території Криму. У ході перевірок виявлено ряд порушень вимог Закону України „Про відходи”, Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, Водного кодексу України. За результатами перевірок складено 11 протоколів про адміністративне порушення (ст..48,59,60,78,82,82-1,91-3 Кодексу України про адміністративні порушення), виконано 6 розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 1464,612 тис.грн., матеріали направлено в воєнну прокуратуру м. Севастополя. У 2006 році комітетом винесено рішення про тимчасове призупинення виробничої діяльності Феодосійській філії підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Російської Федерації” у зв'язку з відсутністю дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Аварійних ситуацій екологічного характеру на підконтрольних об'єктах Чорноморського флоту Російської Федерації не зафіксовано. У 2006 році відбулося три засідання Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України Українсько-Російської міждержавної комісії. На засіданнях комісії були розглянути питання виконання угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації з питань забезпечення екологічної безпеки та екологічного контролю в місцях базування ЧФ РФ на території України від 18.12.1998 року та інші. Відмічені позитивні результати у роботі сторін з питань екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища. Разом з цим, є цілий ряд питань, де взаєморозуміння у виконанні угод та національного природоохоронного законодавства ще не досягнуто: 54

 здійснюється використання природних ресурсів України військовими формуваннями та об'єктами ЧФ РФ без отриманих у Рескомприроди Криму дозволів та лімітів на природокористування (на спеціальне водокористування, викиди і скиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та водні об'єкти, на утворення та розміщення відходів);  не ведеться обов'язковий первинний облік обсягів природокористування та шкідливого впливу на об'єкти навколишнього природного середовища, а також надання державної статистичної звітності про обсяги природокористування (за формами №2-ТП (водгосп), №2-ТП (повітря), №1-токсичні відходи).  не здійснюється об'єктами ЧФ РФ, які є первинними водокористувачами, обов'язкового збору за спеціальне водокористування. Екологічні проблеми, що мали та мають місце протягом тривалого часу, кардинально не вирішуються, в першу чергу, через відсутність фінансування природоохоронних заходів, та недостатню виховну та роз'яснювальну роботу серед особистого складу військових частин. Відсутність коштів для внесення плати за спецводокористування, викиди забруднюючих речовин, та утворення і розміщення відходів ставить об'єкти оборонного призначення у ряд постійних порушників чинного природоохоронного законодавства.

8.2. Радіоекологічна безпека На території Криму відсутні об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) використовуються в усіх галузях народного господарства: в промисловості, медицині, наукових закладах. У 2006 р. на території АРК ДІВ використовувалися в 293 медичних закладах і підприємствах немедичного профілю: 246 лікувально-профілактичні установи використовують рентгенівські апарати та радіонуклідні джерела. Основними ДІВ в медицині являються рентгенодіагностичні апарати і радіофармацевтичні препарати, які використовуються для променевої діагностики, а також рентгено-, гаматерапевтичні апарати, закриті та відкриті радіоактивні препарати, що використовуються у променевій терапії. 37 підприємств, установ, організацій (далі-підприємства) використовують 2387 ДІВ, серед яких 90 рентгенівських апаратів, 2277 радіонуклідних джерела, з них 272 РСД з радіонуклідом 239Pu, 1670 241 пожежних повідомника типу MHG-108 з радіонуклідом Am та 56 контрольних джерела. Характерним для більшості підприємств є використання ДІВ для рентгенографічного та технологічного контролю, геофізичних та наукових досліджень. На чотирьох підприємствах та медичних закладах (ВАТ „Гідромонтаж”, ВАТ „ФСК „Море”, ВАТ „Суднобудівний завод „Залів”, Республіканська клінічна лікарня ім. Семашка, Кримський Республіканський клінічний онкологічний диспансер) знаходяться 45 приладів, в яких використовується збіднений уран як біологічний захист від іонізуючого випромінювання. Небезпека, яка пов’язана з використанням ДІВ, обмежується наданням дозволів на ведення діяльності з ДІВ, здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов і правил здійснення діяльності з ДІВ. Медичні установи використовують ДІВ під наглядом органів СЕС: Кримської Республіканської та відомчих. Стан радіаційного захисту персоналу, який здійснює практичну діяльність з ДІВ, характеризується рівнем опромінення персоналу. Санітарноепідеміологічна служба веде нагляд за 700 особами. Контроль за опроміненням включає індивідуальний контроль дози зовнішнього опромінення. В 2006 р. середні індивідуальні дози опромінення персоналу не перевищили 20 мЗв./рік. та склали на промислових підприємствах та науково-дослідних установах – 6,0 мЗв/рік, в медичних закладах - 0,7 мЗв/рік. Основними проблемами, пов’язаннями з використанням ДІВ, є: наявність підприємств, які відмовились від діяльності з ДІВ, не мають умов для збереження ДІВ та коштів на сплату передачі ДІВ до спеціалізованих підприємств по захороненню радіоактивних відходів. У 2006 році були зняті з контролю 5 підприємств які здали ДІВ на 56

захоронення до Одеського державного спеціалізованого комбінату Українського об’єднання «Радон» та припинили їх використання. Нагляд за радіаційним станом навколишнього природного середовища у республіці здійснює Міністерство охорони здоровя Автономної Республіки Крим, Кримський центр з гідрометеорології в Автономної Республіці Крим. Для забезпечення постійного моніторингу за радіаційним забрудненням навколишнього середовища, питної води, продуктів харчування та будівельних матеріалів на території республіки організовано пункти постійного контролю, на яких проводиться плановий відбір проб. За 2006 рік виконано 2123 досліджень. Природний радіаційний фон складається з космічного випромінювання та випромінювання від природних радіонуклідів, розсіяних у земний корі, воді, повітрі та інших об’єктах природного середовища. У формуванні радіаційного стану беруть участь підприємства нафтової, газової, теплової енергетики. Під час їх експлуатації можуть перерозподілятися природні радіонукліди у навколишньому середовищі. Інформація про рівні гамма-фону та радіоактивні опади радіонуклідів базується на даних щомісячних довідок, які надаються до комітету Кримським ЦГМ. Як свідчать спостереження радіаційний фон на території автономії на протязі 10 років є сталим та не перевищує 20 мкР/год. Природний гамма-фон на території республіки у 2006 р. знаходився у лімітах 5-20 мкР/год. та не перевищував ГДК (ГДК=25 мкР/год.), а саме: № з/п

мінімум

Регіон

2005 р. 7

Рівень гамма-фону, мкР/год. максимум 2006 р. 2005 р. 2006 р. 7 18 17

Північно-Кримський 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Перекопський Західно-Кримський Східно-Кримський Центрально-Кримський Керченський Південно-Кримський

6 6 7 6 6 7

6 6 7 5 7 8

15 14 17 15 15 16

13 13 18 15 15 16

Рівень гамма-фону на територіях колишнього Багерівського полігону («могильник радіоактивних відходів») складає 10-12 мкР/год. За результатами дослідження проб ґрунту та рослин, які відбиралися з тіла „могильника” та у його санітарно-захисній зоні, рівні вмісту радіоактивних речовин (137 Cs, 90Sr, 226 Ra, 232Th, 40K) відповідає середнім величинам для Криму. № з/п

1. 2. 3.

Найменування проби

Рослинність Грунт з тіла могильника Грунт з санітарно-захисної зони

Середня питома бета активність, Бк/кг 498,2 318,9 511,5

40 K, Бк/кг

470,1 238,7 431,3

226

Ra, Бк/кг

Не виявлено 27,6 22,5

232

Th, Бк/кг

Не виявлено 20,3 19,2

Перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом року на території автономії не зафіксовано. Середній показник забруднення атмосферного повітря склав 5,4*10 -6 Бк/л, максимальний – 14,8*10-6 Бк/л. Радіоактивні опади радіонуклідів у 2006 р. були нижче за допустимі концентрації та не перевищували ГДК (ГДК= 110 Бк/ м2.) № з/п

Радіоактивні випадання , Бк/м2. максимум

мінімум

Пункт контролю

середнє

2005

2006

2005

2006

2005

2006

0,0

4,6

3,8

2,1

2,0

0,0 0,0 0,0

0,5 0,0 0,0

4,1 4,6 5,3

3,8 4,2 4,2

2,1 2,1 2,1

2,1 2,0 2,0

1. м. Керч 2. 3. 4.

м. Сімферополь м. Феодосія смт. Чорноморське

Щільність опадів радіонуклідів з атмосфери не перевищує гранично допустимі концентрації: Щільність випадань, Бк/м2* місяць

Показник

Середня за 2006 р.

бета-акт.

60,7

60,0

59,3

62,8

64,2

61,6

63,1

62,4

56,3

56,9

64,2

62,9

734,4

137

0,24

0,23

0,35

0,38

0,33

0,39

0,18

0,28

0,20

0,29

0,22

0,30

3,39

0,84

0,59

0,63

* проби опрацьовуються. Середнє утримування радіонуклідів досліджень складає: Об'єкт контролю

утримування радіонуклідів Бк/л, Бк/м

137

Cs за результатами радіологічних

Cs,

Норми радіаційної безпеки Бк/л, Бк/м2

Повітря

0,000007

0,2

10,0

1000,0

Питна вода

0,0020-0,0045

2,0

Вода водоймищ

0,0037-0,0080

2,0

Грунт

Вміст штучних радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді відповідає нормативам ДР-2006. У будівельних матеріалах вміст радіонуклідів не перевищує нормативів НРБУ-97 і ДБН В.1.4-2.01-97. Інформація про радіологічний стан Північно-Кримського каналу надана Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів. Результати аналізів у 2006 р. на визначення радіоцезію та стронцію-90 свідчать, що вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді Північно-Кримського каналу знаходиться 58

значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання (54,0 пКи/л) і складали – 0,80 – 1,30 пКи\л. Концентрація

Радіоцезій, пКи/л 2005 <0,1 <0,1 <0,1

мінімальна середня максимальна

Радіоцезій, пКи/л 2006 0,000 0,000 0,000

Стронцій-90, пКи/л 2005 0,680 1,053 1,350

Стронцій-90, пКи/л 2006 0,810 1,138 1,330

Радіаційного забруднення території республіки не виявлено. За інформацією, наданою Кримської Республіканської СЕС, вміст у ґрунті радіонуклідів 137Cs , 90Sr знаходиться на рівні багаторічних досліджень.

Місце відбору проби Мул Північно-Кримського каналу м. Сімферополь м. Алушта (горна частина) м. Джанкой (степова частина)

Активність Бк/л 90 Sr 3,7-+ 1,0 4,48 1,41 3,33

137

Cs 5,4-+ 1,0 17,9 6,5 4,9

Державним центром „Центрдержродючисть” у 2006 році обстежено 2629,1 гектарів пашні, пасовищ, лугів на вміст у ґрунті радіонуклідів цезія-137, стронція-90. Вміст радіонуклідів відповідає самому низькому рівню забруднення (< 1 Кі/км2) та характеризується сталістю значень. Щільність забруднення радіонуклідами цезію та стронцію сільськогосподарських угідь у 2006 р. наведено у таблиці: Район

обстежено

Площа, тис.га до 1

Бахчисарайський район Білогірський район Джанкойський район Кіровський район Красногвардійський район Красноперекопський район Ленінський район Ніжньогірський район Первомайський район Роздольненський район Сакський район Сімферопольський район Совєтський район Судак (с. Морське, с Веселе) Чорноморський район Автономна Республіка Крим

пашня пашня пашня пашня пашня пасовище пашня луг пасовище пашня пашня пашня пашня пашня пашня багаторічні насадження пашня

Щільність забруднення, Кі/кв. км цезій-137 стронцій-90 1-15 0,02-0,15 67,0 20,6 161,1 384,2 51,7 70,6 133,2 71,5 250,0 82,5 228,0 163,7 222,8 270,2 256,0 658

67,0 20,6 161,1 384,2 51,7 70,6 133,2 71,5 250,0 82,5 228,0 163,7 222,8 270,2 256,0 6,58

142,7

2629,1 пашня 2230,4 багаторічні насадження 6,58 луг, пасовище 392,1

2629,1 2230,4 6,58 392,1

На підставі аналізу отриманої інформації можливо зробити наступні висновки: перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, воді, ґрунті, встановлених НРБУ-97, не спостерігалося. Для забезпечення радіаційної безпеки населення, персоналу та природного середовища необхідно:  створити єдину державну систему обліку і контролю ДІВ;  розробити і затвердити економічний механізм відповідальності підприємств за тимчасове зберігання радіоактивних відходів на своїй території;  затвердити екологічний паспорт території;  розробити та затвердити методику розрахунку збитків від можливої радіаційної аварії;  створити спеціальний фонд поводження з радіоактивними відходами.

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Санепідемслужбою Криму здійснюється контроль за якістю питної води, води водоймищ в зонах водокористування, атмосферним повітрям населених місць, якістю ґрунту. 1. Питна вода За станом на 01.01.2007 р. Санепідемслужбою Криму охоплено 825 джерел централізованого водопостачання, в тому числі 134 комунальних, 82 відомчих і 609 сільських водопроводів. З 825 водопроводів 58 не відповідають санітарним нормам або 7% (у 2005 – 8%). Відновлені МСО на 9 водопроводах (Роздольненський, Судакський р-н), побудовані хлораторні на сільських водопроводах Сімферопольському, Судакському районах. У ряді сільських населених пунктів виконана реконструкція мереж. На протязі 2006 року спеціалістами санепідемстанцій було досліджено 13666 проб питної води на санітарно-хімічні показники, в тому числі не відповідає санітарно-гігієнічним нормам 680 або 4,9% (у 2005 р. – 4,4%). На бактеріологічні показники досліджено 14175 проб, що відповідають санітарним нормам 281 або 1,9% (2005 р. – 1,9%). Найбільше число нестандартних проб зареєстроване на сільських водопроводах – 3,4% (у 2005 р. – 4,2%). На комунальних водопроводах питома вага нестандартних проб склала 1,0% (2005 р. – 0,9%); відомчих 1,1% в 2005 р. (1,2%). На якість питної води систем централізованого водопостачання негативний вплив робить незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж, невчасне проведення капітальних і поточних планово-профілактичних ремонтів і ліквідація аварій, пов'язаного з недоліком фінансування і незадовільним станом матеріально-технічних баз водопровідноканалізаційних господарств. Ситуація ускладнюється відключенням об'єктів водопостачання від систем електроживлення. Подання води за графіками також сприяє забрудненню питної води у водопровідних мережах. На режимному водопостачанні знаходяться близько 70% сільських населених пунктів Криму. У літній період на режимному водопостачанні практично знаходяться всі міста і селища. У звітному році з різким запізненням було проведено закачування води з системи Північно-Кримського каналу в питні водосховища. В міста Керч, Феодосію, населені пункти Ленінського району вода подавалася з нижніх горизонтів водосховищ з мутністю, що перевищує проектні параметри очисних споруд. Питома вага нестандартних проб питної води, що подається населенню по мутності склала: м. Керч – 12,7% (2005 р. – 5,9%); у р. Феодосії – 17,8% (2005 р. – 15,1%); у Ленінському районі – 9,1% (2005 р. – 6,3%). Ряд населених пунктів Бахчисараю, Білогірського, Кіровського, 61

Сімферопольського, Судакського районів користуються водою з джерел децентралізованого водопостачання. На контролі санепідемслужби 69 джерел децентралізованого водопостачання, у тому числі: 38 колодязів загального користування та 31 каптаж, з яких відібрано і досліджено 101 проба на санітарно-хімічні і 126 на бактеріологічні показники. Кількість проб, що не відповідають санітарним нормам за санітарнохімічними показниками складає 16 або 15%; (у 2005 р. – 34%). На бактеріологічні 38 або 30% (2005 – 52%). Поліпшення якості води шахтних колодязів досягається впровадженням в практику водопостачання дозуючих патронів. 2. Контроль за поверхневими водоймищами З метою вивчення впливу стічних вод на режим водоймищ в місцях водокористування встановлено 116 контрольних створів, у тому числі: 20 на водоймищах II категорії (у 2005 - 19) та 96 створів в прибережній зоні моря. З водоймищ II категорії відібрано 226 проб на санітарно-хімічні показники, у тому числі 103 проби на пестициди та 1837 на мікробіологічні, з них 1515 на гельмінти. Питома вага нестандартних проб склала: на санітарно-хімічні показники 5% (у 2005 – 3,9%), та мікробіологічним 1837 – 6,8 (2005 – 3,1%). З виділенням гельмінтів, небезпечних для здоров'я, 40 проб – 2,6% (2005 – 2%). Погіршення показників водоймищ II категорії спостерігається в період випадання зливових дощів, за рахунок забрудненого поверхневого стоку. У контрольних створах прибережної зони моря відібрано 1168 проб на санітарно-хімічні показники, у тому числі 34 проби на пестициди. Всі проби відповідають гігієнічним нормативам. На мікробіологічні показники досліджено 5149 проб, з них не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам 84 проби – 1,6% (2005 – 2,5%), з виділенням гельмінтів, небезпечних для здоров'я людини -14 проб – 0,7% (2005 – 1,7%). Найвища питома вага нестандартних проб в 2006 році в районі міста Керчі – 12,2% (2005 – 9,2%), в місті Ялті 9% (у 2005 – 10%), що пояснюється великим рекреаційним навантаженням. Перевищує республіканський показник Сімферопольський р-н – 3,4% (2005 – 5,2%). Заходи, передбачені державними і місцевими програмами по попередженню забруднення водоймищ через відсутність коштів не виконані. Не ведеться будівництво очисних споруд м. Старий Крим, реконструкція і розширення очисних споруд м. Керчі (Орджонікідзевські та 62

Бондаренківські). Реконструкція КОС міста Саки виконана лише на 28%. 3. Атмосферне повітря Контроль за якістю атмосферного повітря санепідемстанціями АР Крим проводиться на 18 стаціонарних та 42 пересувних постах в містах і районах. За 2006 рік досліджено 8100 проб атмосферного повітря, в тому числі 5504 проби – на стаціонарних постах. Кількість проб з перевищенням ГДВ – 183 або 2,2% (2005 рік - 2,3%). Основні перевищення складає оксид вуглецю (8,1%), в тому числі на магістральних вулицях м. Сімферополя, де питома вага проб з перевищенням ГДВ по оксиду вуглецю склала 48,4% від числа досліджених проб. Максимальна концентрація СО склала 2,4 ГДК (2005 г3,1 ГДВ). За іншими показниками де зареєстровані проби з перевищенням ГДВ, повторюваність нестандартних проб склала:     

по пилу -1307 проб, 9 нестандартних - 0,07%; сірчаний ангідрид -1785, 16 нестандартних -0,85%; оксид вуглецю -1621 проб, 131 нестандартних – 8,1%; хлористий водень -150 проб, 2 нестандартних -1,3%; діоксид азоту -2172 проби, 25 нестандартних -1,1%. Решта досліджених інгредієнтів (фенол, формальдегід, сірчана кислота, солі важких металів [ Рb, Zn, Mn, Cr, Fe, Cu, Cd], сажа, хромового ангідриду) – перевищення ГДВ не реєстровані. 4.

Грунт Контроль за станом ґрунту здійснюється в 380 контрольних пунктах.

Контрольні пункти встановлені на території промпідприємств, санітарно-захисних зон, в зоні впливу підприємств та транспортних магістралей, в місцях зберігання відходів, в житловій зоні, в зоні пляжів. У 2006 році досліджено проб: - на хімічні показники – 1791/155 -8,6%; в тому числі на пестициди 289/0; на солі важких металів 448/145 -32,3%; - на бактеріологічні показники – 1255/21- 1,67%. В порівнянні з 2005 роком питома вага проб ґрунту, що не відповідає гігієнічним нормативам по хімічним показникам, в цілому залишається на тому ж рівні: 8,7%-8,6%.

10. РОСЛИННИЙ СВІТ Рослинний світ Криму багатий та різноманітний. За різними оцінками на півострові налічується приблизно 2640 видів дикорослих судинних рослин, а також приблизно 1000 - інродуцентів. Майже кожний десятий вид Кримської фауни ендемічний. Сучасний стан лісів та інших рослинних ресурсів є наслідком багатолітнього антропогенного тиску, основні фактори якого рекреація, випас худоби, вирубки (особливо в минулому), пожежі, забруднення навколишнього природного середовища тощо. Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму, значною мірою визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71% сільгоспугідь, із них близько 47% орних земель від загальної площі півострова). Реліктові південно бережні насадження також страждають від високого антропогенного навантаження. Ліси Криму поряд із водорегулювальними та ґрунтозахисними виконують також оздоровчо-рекреаційні та естетичні функції. Усі ліси Криму належать до першої групи і займають 338 285 га (понад 11% від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами. За останні 50 років площа вкритих лісом територій на півострові зросла на 47 тис. га., однак в останні роки даний процес має неухильну тенденцію до зниження. Функції організації та ведення лісового господарства в Автономній Республіці Крим покладено на Рескомліс Криму, у його віданні знаходяться понад 80% лісових площ. Однією з основних характеристик лісових ценозів є їх вікова структура. У Кримських лісах молодняки становлять 13%, середньовікові насадження - 28%, дозріваючі - 16%, стиглі - 25%, перестиглі - 18%. Такий стан указує на необхідність проведення невідкладних лісовідтворювальних заходів. Кримською гірсько-лісовою дослідною станцією розроблено ряд лісогосподарських заходів, спрямованих на сприяння природному відновленню лісів та реконструкції малоцінних насаджень. До лісів першої групи належать і лісосмуги. За останні п’ятдесят років площа під лісосмугами в Криму збільшилась від 7,7 тис. га до 40 тис. га. Однак в останні роки у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування йде постійне зниження обсягів створення лісових захисних насаджень по всім відомствам. Рескомлісом Криму щорічно здійснюються лісозахисні заходи у вигляді рубок догляду, санітарних рубок, лісокультурні та лісовідновлювані заходи, з метою лісогосподарського догляду за насадженнями, поліпшення якості деревостоїв, санітарного стану лісів. Порубки, які пов’язані з веденням лісового господарства були проведені на площі 3337 га і при цьому було заготовлено 62,3 тис. м3 деревини, у тому числі 54,6 тис.м3 - ліквідної. За усіма лісними насадженнями на території держлісфонду проводиться 64

поточне лісопатологічне обстеження з метою здійснення заходів щодо боротьби із спалахами масового розмноження та поширення шкідників та хвороб лісу. У 2006 році підприємствами Республіканського комітету з лісового і мисливського господарства АР Крим створено 310 га лісових насаджень при плані 294 га, з них у лісовому фонді -310 га. Динаміку лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведено у таблиці 10.1. Таблиця 10.1 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2002 78 68 21

2003 13 51 11

2004 77 23

2005 89 11

2006 310 -

Розроблено дієві заходи з реалізації Регіональної програми з охорони і відтворення лісів, підвищення їх продуктивності і раціонального використання на 2005-2015 рр. по збільшенню обсягів створення захисних лісонасаджень. Проведено заходи по прийому під залісення непридатних для сільгоспвикористання земель, одержанні попередні рішення про виділення 25,3 тис.га таких земель у степових районах півострова. Одним з найбільш активних рослинних об’єктів що використовуються є лікарські рослини. З 2.6 тис. видів флори Криму біля 600 видів використовуються як лікарська сировина. До складу Державної фармакопеї (офіційний реєстр 1989 р.) занесено 260 видів рослин. Основними видами лікарських рослин Криму є ромашка лікарська, материнка звичайна, звіробій звичайний, шипшина, та чебрець. Ряд рослинних масивів знаходиться на території об ’єктів природнозаповідного фонду. Ліміти заготівлі недеревних рослинних ресурсів лікарських рослин затверджуються постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. В 2000 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим було прийнято постанову “Про організацію раціонального використання недеревних рослинних ресурсів місцевого значення в Автономній Республіці Крим”. Заготівлю лікарської сировини здійснюють організації: ЗАТ “Фармфабрика”, РВО “Фармація”, Рескомліс АРК, ТОВ “Елкор”, та приватні підприємці. Дані щодо заготівлі недеревних рослинних ресурсів основними заготівниками в Автономній Республіці Крим за 2002-2005 роки наведено у таблиці 10.3

Таблиця 10.2. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік

Вид сировини

1 2003 р.

Встановлені ліміти

Фактично заготовлено 3

Бузина чорна, плоди

5.0

Бузина чорна, квітки

2.0

0.122

Гірчак перцевий, трава Глід криваво-Чорвоний, плоди

15.0 7.0

1,0 1,79

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

Грицики, трава Деревій звичайний, трава Звіробій звичайний, трава Кропива дводомна, листя

10.0 3.0 4.5 15.0

0.22 1.33 2.13 1.3

Материнка звичайна, трава

4.5

0.83

Мати-й-мачуха, трава Подорожник, лист Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава Чебрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Липа серцелиста

1.0 5.0 50.0 30.0 5.0 4.5 5.0 0.2 50.0 0.5

0.7,34 1,1 48,8 23,012 0.7 2,99 0,59 0.1 18 -

217,4

105,72

Разом по території АРК 1 2004 р.

Бузина чорна, плоди

5.0

0.075

Бузина чорна, квітки

2.0

0.138

Гірчак перцевий, трава Глід криваво-червоний, плоди

15.0 7.0

0.12 3.04

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

0.05

Грицики, трава Деревій звичайний, трава Звіробій звичайний, трава Кропива дводомна, листя

10.0 3.0 4.5 15.0

0.94 1.59 2.45 1.96

Материнка звичайна, трава

4.5

0.65

Мати-й-мачуха, трава Подорожник, лист Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава

1.0 5.0 50.0 30.0 5.0

0.9 2.49 34.71 48.1 0.94

Солодка гола, корінь

5.0

Чебрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Липа серцелиста

4.5 5.0 0.2 50.0 0.5

1.85 1.12 0.2 23.41 0.15

222.4

129.883

Разом по території АРК

1 2005г.

Бузина чорна, квітки

2.0

0.2

Глід криваво-червоний, плоди

7.0

6,65

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

Грицики, трава Звіробій звичайний, трава Кропива дводомна, листя

10,0 4.5 15.0

10,0 4,3 11

Материнка звичайна, трава

4.5

4,5

Мати-й-мачуха, трава Подорожник, лист Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава

1.0 5.0 50.0 30.0 5.0

1,0 4,1 43,5 26 4,2

Спориш, трава

15.5

10,1

Деревій, трава

3,0

2,45

Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Липа серцелиста

4.5 5.0 0.2 50.0 0.5

4,5 5,0 0.2 43.5 0.4

212,9

183,6

Разом по території АРК 1 2006г.

Бузина чорна, квітки

6.0

2.0

Бузина чорна, плоди

6.0

5.0

Буркун лікарській, трава Глід криваво-червоний,

5.0 30.0

4.5 28.5

Глід криваво-червоний, квіти

1,0

0.5

Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння

5.0 10,0 30.0 5.0 1,0 20.0 0.5 20.0 6.0

4.3 9.0 24.5 4.0 0.5 14,3 0.3 11 4.8

Ліщина звичайна, листя

5.0

4.5

Лопух, коріння

10.0

9.0

Материнка звичайна, трава

15.0

14,5

Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава Солодка гола, коріння Софора японська, плоди

5.0 5.0 5.0 7.0 80.0 50.0 5.0 1.0 20.0

2.4 4.2 4.0 5,1 63,5 38.4 4,2 0.6 19.3

Спориш, трава

15.0

10.1

Суничка, листя

2.0

1.3

Терен, плоди

3.0

2.9

Хміль, суцвіття (шишки)

5.0

4.2

Цикорій, коріння

5.0

4.3

15.0 3.0 3.0 100.0

14,5 3.0 2.2 90.5

504,5

415,4

Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК

11. ТВАРИННИЙ СВІТ Тваринний світ Криму є унікальним за своєю видовою різноманітністю. Так, з 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму. Антропогенні фактори, що пов'язані з довготерміновими наслідками господарської діяльності продовжували значно впливати на стан тваринного світу Криму. Основними факторами негативного впливу є: недосконалість деяких законодавчих та нормативно-правових актів; відсутність системи економічної мотивації раціонального природокористування; низький рівень фінансування заходів по відтворенню тваринного світу; несформовані системи екологічного виховання та освіти населення. Основними видами використання тваринного світу в Криму, як загальнодержавного ресурсу, є аматорське та промислове рибальство і полювання. Ведення мисливського господарства Загальна площа мисливських угідь Криму становить 2018,6 тис. га. Вони закріплені за 38 користувачами: 9 державних мисливських господарств Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству автономії, 18 організацій Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок, 2 військових товариства та 11 мисливських клубів. Данні щодо чисельності основних видів мисливських тварин в Криму наведені у таблиці 11.1, Динаміка виконання затвердженого ліміту добування основних видів мисливської фауни за 2006 рік наведені у таблиці 11.2, дані про виявлені факти браконьєрства у таблиці 11.3.

Таблиця 11.1 Інформація про численність основних видів мисливської фауни за останній п’ятирічний період у розрізі користувачів мисливських угідь, яким затверджувалися ліміти на їх добування. Користувачі мисливських угідь

Вид тварин

1 ДМГ „Алуштинське”

ДМГ „Бахчисарайське”

ДМГ „Холодна гора”

Сімферопольське ДЛМГ

Судакське ДЛМГ

Старокримське ДЛМГ Джанкойське ДЛМГ Ленінське ДЛГ Бахчисарайська РО КРТМР

Джанкойська РО КРТМР Нижньогірська РО КРТМР Ленінська РО КРТМР Керченська РО КРТМР КРО ТВМР ЗСУ (Калинівське господарство)

2 олень кабан козуля олень кабан козуля олень кабан козуля олень кабан козуля олень кабан козуля олень кабан козуля кабан кабан олень кабан козуля кабан кабан кабан кабан кабан

Численність тварин після сезону полювання 2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

3 174 70 412 149 140 498 75 120 495 13 60 440 198 144 349 15 38 136

4 130 105 460 84 124 510 85 170 560 11 77 496 193 136 382 9 59 170 110 90 348 -

5 125 110 480 154 196 520 85 123 545 14 90 560 202 156 417 12 65 177 121 121 372 20 40 10 45

6 128 130 490 150 198 553 80 115 535 14 95 556 196 149 434 11 59 114 7 22 101 109 410 20 40 8 32 17

7 144 138 599 195 252 620 90 133 608 17 134 661 226 181 570 18 53 146 6 29 166 241 510 0 83 11 29 22

7 153 255 460 7 26

Всеармійське військово-мисливське товариство (Орлино Куйбишевське господарство) Кримський природний заповідник***

Всього по АРК

***

олень кабан козуля олень кабан козуля муфлон олень кабан козуля муфлон

230 48 311 дані відсутні - // - // - // 1007 915 3101 дані відсутні

231 97 321 дані відсутні - // - // - // 853 875 3247 дані відсутні

234 177 363 656 61 314 110 1603 1214 3748 110

268 168 370 690 265 283 131 1638 1434 3745 131

319 185 390 681 437 241 175 1857 1948 4351 175

відстріл тварин у Кримському природному заповіднику для діагностичних досліджень

Таблиця 11.2 Динаміка виконання затвердженого ліміту добування основних видів мисливської фауни за 2006 рік

Види мисливських тварин Олень Козуля Кабан

Затверджений ліміт добування 27 93 156

Добуто

Причина не виконання ліміту

18 45 134

* * **

* обмеження колективного полювання на оленя та козулю, тобто проведення в основному індивідуального полювання; * * складні природні умови полювання на кабана.

Таблиця 11.3 Кількість виявлених фактів браконьєрства

Виявлено фактів браконьєрства, од Сума штрафів, грн.

2004 р 545 11177

2005 р 357 12141

2006 р 337 15098

Ведення рибного господарства Фонд рибогосподарчих водоймищ Криму включає: прилеглу до півострова частину Чорного моря (довжина берегової лінії 843.8 км), Азовського моря (192 км), 21 річку (довжина 1163 км), 15 озер (площа 25785 га), 24 водосховища (4700 га). Основу вилову в Азовському і Чорному морях за останні 30 років складають дрібні пелагічні риби - азовська та чорноморська хамса, азовська тюлька, чорноморський шпрот і ставрида. Наприкінці 80-х - початку 90-х років спад вилову пелагічних риб, за винятком шпроту, відбувся внаслідок випадкової інтродукції гребневика мнеопсіса - харчового конкурента планктоноїдних риб, а також з причин надвилову чорноморської хамси та ставриди на місцях зимівлі. На сьогодні, за результатами досліджень інституту ПівденНДРО, запаси азовської хамси та тюльки частково відновилися і тільки чисельність ставриди продовжує залишатися на вкрай низькому рівні. До окремої групи слід віднести популяції риб, що знаходяться в неблагополучному стані - бички Азовського моря, аборигенні кефалі (сингіль, лобан, гостроніс). Їхня промислова значущість невелика. Серед придонних риб тенденція до скорочення запасів спостерігається у осетрових (браконьєрство і, головне, скорочення обсягів штучного відтворення в Азовському морі), азовського калкана і сиваської глоси (несприятлива для відтворення солоність води на місцях нересту), катрана (порушення репродуктивних систем самиць, певно через забруднення води). Слід особливо відзначити факт різкого зменшення чисельності осетрових риб в Азово-Чорноморському басейні. Аналіз динаміки чисельності азовських осетрових риб у морі за даними тралових зйомок вказує на те, що з 1992 року тут спостерігається істотне зменшення (у три рази) поголів’я осетрових. В ході здійснення державного контролю в частині охорони і відтворення рибних запасів структурними підрозділами Рескомекоресурсів Криму в 2005р. було притягнуто до адміністративної відповідальності 224 чол. Накладено штрафні санкції на загальну суму 11,061 тис.грн.

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ Науково-дослідним центром „Технології сталого розвитку" Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (відповідно до укладених договорів від 18.09.2003 №19 та від 19.09.2003 №20) Комітету за рахунок Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища АР Крим були виконані науково-дослідні роботи за темами: „Концепція програми охорони навколишнього середовища АР Крим до 2010 року" (УДК 502.3 (477) реєстраційний №0103Ш07667) та „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АР Крим як складової частини національної екологічної мережі України" (УДК 911.2:388.49:574 реєстраційний №0103Ш07666). Згідно з рефератом до НДР „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АР Крим як складової частини національної екологічної мережі України" від 23.12.2003 р. підставою для роботи виступив п.7 розд. 2 Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", згідно з яким елементи національної екологічної мережі місцевого значення визначаються відповідними регіональними програмами та регіональними схемами формування екологічної мережі. За результатами зазначеної НДР були визначені теоретичні те методичні підходи до організації регіональної екологічної мережі, передумови її створення, науково-методична база для обґрунтування та виділення мережі, проект структури мережі та заходи регіональної програми на період до 2015 року. За рішенням вченої ради Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського від 22.11.2004 №11 у 2005 році була надрукована Регіональна програма формування екологічної мережі в АР Крим на період до 2015 року (надалі - Регіональна програма). Розроблена Регіональна програма була направлена Комітетом на розгляд постійній комісії з аграрних та земельних питань, екології та раціональному природокористуванні Верховної Ради АР Крим. За результатами розгляду Регіональної програми на засіданні Комісії 15.04.2005 року її було рекомендовано Міністерству економіки в якості вихідного матеріалу при розробці республіканських програм, спрямованих на реалізацію АР Крим своїх повноважень в сфері природокористуванні та охорони навколишнього природного середовища, при роботі над проектами програм врахувати вимоги Положення про порядок розробки екологічних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 №1091, абз. П п.1 рішення Верховної Ради АР Крим від 18.02.2004 №818-3/04 „Про стан фінансування та реалізації програм АР Крим", необхідність скорочення обсягу та конкретизації документу, а також доведеною практикою нежиттєздатності довгострокових програм Нова програма відповідно до результатів засідання комісії Верховної Ради АР Крим не розроблялась і не 74

затверджувалась. Розробленою та надрукованою Комітетом регіональна програмою визначено, що Крим є одним із світових центрів біорізноманіття. Флора судинних рослин нараховує 2775 видів (охоплює 60 % флори України) серед них 279 видів - ендеміки, 164 - занесено до Червоної книги України, які складають 37% описаних в ній представників папоротеподібних та насіннєвих. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму в значній мірі визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71 % сільгоспугідь та біля 47 % рілля від всій території півострова). Метою Регіональної програми виступали збільшення в регіоні площ земель з природними ландшафтами до рівня достатнього для збереження біологічного різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, а також поетапне формування їх інтегрованої територіальної системи, спрямованої на збереження природних екосистем і ландшафтів, видів рослинного і тваринного світу, яка забезпечуватиме функціонування природних шляхів їх міграції і розповсюдження. Екологічна мережа Криму повинна стати частиною екомережі України та Панєвропейської мережі. Методологічною основою виступає Панєвропейська і Українська стратегія збереження різноманіття. Панєвропейська стратегія збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (РЕВІЮ8) розроблена як реалізація ідеї Конвенції Ріо-де-Жанейро (1992 рік), а також як інструмент Бернської конвенції. Основними функціями екологічної мережі виступають забезпечення відтворення природного середовища, підтримка екологічного балансу, виконання функцій екологічного планування, збереження та покращення рекреаційних якостей природи країни, стимулювання за рахунок цих якостей туристичного бізнесу і екологічного туризму, залучення населення в охорону навколишнього середовища. Згідно з Регіональною програмою структура регіональної екологічної мережі повинна просторово стикуватися з елементами Всеєвропейських регіональних та Української екомереж. Згідно з Загальнодержавною програмою формування національної екомережі на 2000-2015 роки прогнозними її складовими в регіоні визначені захисні лісові насадження -9,66 тис. га, полезахисні лісополоси - 5,6 тис. га, залужені, деградовані та забруднені землі - 30,5 тис. га, заліснення деградованих та забруднених земель -1,4 тис. гектара. Загальнодержавною програмою також передбачалося стале збереження до 2015 року відкритих заболочених земель, радіоактивно забруднених земель, що не використовуються в господарстві, відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, а також водних об'єктів.

№ з/п Одиниці адміністративнотериторіального устрою

1 2 Автономна Республіка Крим Загальна площа екомережі, тис. га

3 2608,1 4 1505,0 5 129,2 6 245 7 5,1 8 40,2 9 211,4 10 298,7 11 1,6 12 3,3 13 1,0 14 125,8 15 443,7

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Землі під консервацією

Рекреаційні території

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі водного фонду

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Загальна площа, тис. га Об’єкти ПЗФ

Таблиця 12.1. Складові структурних елементів екологічної мережі Складові елементи екомережі, тис. га

16 -

Таблиця 12.2. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками .

2006

2,43 га

в т.. ч. рідкісні хребетні

1,0 га

Разом безхребет ні

1990 2000

20 видів/ 62 прим. 39/ 159

25/27 0

45/332

35/ 323

21/ 67

2/7

2/18

99/ 547

риби

Ялтинський “Казка” (м. Ялта, 1995р.)

Кількість видів тварин і популяцій земноводні

Площа

плазуни

Роки

птахи

Назва зоопарку (місце знаходженн я, рік заснування)

ссавці

№ з/п.

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ На території Автономної Республіки Крим розташовано 149об’єктів природно-заповідного фонду, з низ 43 об’єкти загальнодержавного значення та 106 об’єктів місцевого значення. Загальна площа природно-заповідного фонду Криму складає 129173,3266 га. Дані використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду наведено у таблиці 12.1. На території Автономної Республіки Крим розташовано 149 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 129182,3266 га, з них загальнодержавного значення 43 об'єкти площею 101104,57 га і місцевого 106 об'єктів площею 28077,7566 га. В цілому на долю заповідного фонду на півострові доводиться 4,95 % території. Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнято постанову від 20 грудня 2006 року «Про виконання Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.10.2004 р №1097-4/04 «Про встановлення меж природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення в Автономній Республіці Крим». П.5 вищевказаної постанови підтверджено статус 80 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення оголошених (створених) рішеннями виконавчого комітету Кримської обласної Ради народних депутатів. Розроблена «Регіональна програма формування національної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим як складовій частині національної екологічної мережі України», відповідно до якої передбачається створення 11 заповідників загальною площею 4006 га, 23 пам'ятники природи загальною площею 490 га, 3 заповідних урочища площею 30 га, 6 парків пам'ятників садово-паркового мистецтва площею 69,2 га. Виконання цих робіт дозволить збільшити відсоток заповідності до 178468 га, що складе 6,8 % від загальної площі півострова. Основною проблемою природно-заповідного фонду в регіоні є відсутність проектів землеустрою з організації і встановленню меж об'єктів ПЗФ. Причиною цього є недостатнє фінансування цих робот, особливо для об’єктів загальнодержавного значення. За попередніми підрахунками, для виконання робот з приведення у відповідність вимогам чинного законодавства документації, що встановлює право, на об'єкти ПЗФ АРК необхідно 8,3 млн. грн.: з Державного бюджету - 4,1 млн. грн. з місцевого - 4,2 млн. грн. Із Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища в 2006 та 2007 рр. виділено по 400 тис. грн. для проведення робіт розробки проекту землеустрою з організації та встановленню меж об'єктів ПЗФ.

Таблиця 12.3. Розподіл об’єктів ПЗФ за їх значенням, категоріями та типами (станом на 1 січня 2007 року) Категорії об’єктів ПЗФ кількість, шт

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоологічні парки Разом

2 6 13 3 5 2 1 2 13 6 2 1 4 1 10 43

загальнодержавного значення площа, га усього у т.ч. надана в постійне користування 3 4 63855,07 63855,07 35457,7 X 848,7 X X 2247 X X 27696 X X X 250 X 4416 X X X 639 X 410 X 132 X X 24 X 73 X X 876,6 876,6 276,2 156,2 101104,57

64887,87

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кількість, шт

5 2 16 6 1 9 56 16 3 15 22 8 1 1 21 1 106

разом

площа, га у т.ч. надана в постійне користування 6 7 13520 10368,4 X 7016 X 172 X 3180,4 X X X X X X X X X 2643,49 X 620,9 X 0,09 X X 1980 X 42,5 X 1215,3 X 33,16 3,2 291,779 122,0 усього

2,4276 28077,7566

122,0

кількість, шт

8 6 2 29 9 1 14 2 1 2 69 22 5 16 24 8 2 1 31 1 149

площа, га у т.ч. надана в постійне користування 9 10 63855,07 3564,27 13520 45826,1 X 7864,7 X 172 X 5427,4 X X 27696 X X X 250 X 4416 X X X 3282,49 X 1030,9 X 132,09 X X 2004 X 115,5 X 1215,3 X 909,76 876,6 3,2 567,979 150,1 усього

2,4276 129182,3266

4590,97

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ 11 49,4 10,5 35,5 6,1 0,1 4,2 21,5 0,2 3,4 2,5 0,1 1,5 0,1 1,0 0,7 0,002 0,4 0,002 100

Таблиця 12.4. Динаміка структури природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки - пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Парки - пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення Разом % площі ПЗФ від площі АРК

На 01.01. 2003 р. Кількість ,шт. 2 6 2

Площа, га

На 01.01. 2004 р. Площа, га

3 63855,07 13520

Кількість, шт. 4 6 2

35457,7

На 01.01. 2005 р. Кількість, шт.

Площа, га

5 63855,07 13520

6 2

35457,7

10368,4

639

На 01.01. 2006 р. Площа, га

63508,07 13520

Кількість, шт. 2 6 2

35457,7

10368,4

639

2105,59

1215,3

На 01.01. 2007 р. Площа, га

3 63855,07 13520

Кількість, шт. 4 6 2

35457,7

10368,4

639

2105,59

2642,49

2643,49

1215,3

876,6

33,16

3,2

2,4276

276,2

316,179

325,779

283,779

291,779

145

128633,239 4,93

147

128645,2666 4,93

147

128298,2666 4,93

149

129173,3266 4,95

149

129182,3266 4,95

5 63855,07 13520

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.5 .Стан водогінно-каналізаційного господарства Питання надійності функціонування системи водопостачання і водовідведення сьогодні є першочерговими, Крим є одним з найменш забезпеченим водними ресурсами. До нагальних проблем у водопостачанні Кримського регіону належать: - низька забезпеченість жителів Криму централізованим питним водопостачанням, особливо в курортний сезон; - недостатні потужності і навіть відсутність систем водовідведення; - нераціональне використання та значні витрати питної води під час її виробництва, транспортування та споживання; - великі витрати матеріальних та енергетичних ресурсів. Однією з найгостріших проблем є незадовільний технічний стан централізованих систем водопостачання та водовідведення, з яких більше половини випорпали строк експлуатації. Відсутність протягом тривалого часу єдиного економічного механізму щодо фінансування реконструкції та розвитку систем централізованого водопостачання та водовідведення призвела до негативних наслідків. В аварійному і ветхому стані перебуває 40 відсотків водопровідних мереж в Автономній Республіці Крим, тоді як у середньому по Україні - 33 відсотки та 43,7 відсотка каналізаційних мереж (у середньому по Україні - 29 відсотків). Насосне обладнання застаріло, його знос становить 69 відсотків. Такий технічний стан централізованих систем водопостачання та водовідведення зумовлений незадовільним фінансово-економічним становищем підприємств водопровідно-каналізаційного господарства. Незадовільне фінансово-економічне становище підприємств водопровідно-каналізаційного господарства не дає змоги проводити в повному обсязі роботи з капітального ремонту мереж і споруд, що призводить до того, що у багатьох населених пунктах Криму питна вода подається (періодично або постійно) з відхиленням від норм стандарту. У дев'яти населених пунктах якість питної води з місцевих джерел за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам стандарту. На південному березі Криму спостерігається нерівномірність водовіддачі підземних джерел, яка істотно збільшується під час танення снігу у горах (протягом 3-4 місяців) і зменшується в інші пори року. Не завершено роботу із затвердження державних запасів підземних вод питної якості. Загорське водосховище взагалі перебуває в аварійному стані. Близьким до аварійного є стан Міжгірного водосховища, втрати води на фільтрацію в якому досягають близько 15 млн. куб. метрів на рік. Потребують реконструкції водозабірні споруди водоналивних водосховищ,

які забезпечують водопостачання мм. Керчі, Феодосії та Судака. Для поліпшення водопостачання необхідно провести реконструкцію Ленінських водоочисних споруд і водопровідних мереж, які забезпечують питною водою більше 20 населених пунктів. Існує проблема з водозабезпеченням Судацького регіону, особливо під час курортного сезону. Водопроводі очисні споруди, що проектувалися і будувалися відповідно до раніше діючих нормативів, сьогодні вже не завжди відповідають сучасним вимогам щодо очищення питної води. Таким чином у малі річки Криму надходить близько 9 млн.м3 забруднених зворотних вод. На підприємствах житлово-комунального господарства необхідно встановити системи поворотного водопостачання при промиванні фільтрів на водоочисних спорудах (у містах Ялта, Алушта, Феодосія, Сімферополь, Керч). Не менш важливою проблемою є відсутність альтернативних джерел централізованого водопостачання. Це в першу чергу стосується мм. Ялта, Алушта, Феодосія. Водопостачання Великій Ялті цілком залежить від тунельного водоводу, що знаходиться в аварійному стані. Необхідно впроваджувати прилади обліку, розробити програми поетапного встановлення лічильників. На всій території Криму питна вода у населені пункти подається за графіком, що призводить до погіршення її якості. Ще складнішою є ситуація з водопостачанням сільських населених пунктів. Реформоване сільське господарство, реструктуризація сільгосппідприємств та передача об’єктів водопостачання у комунальну власність місцевих рад привело до погіршення умов їх експлуатації, в зв’язку з відсутністю необхідної матеріально-технічної бази. У пробах питної води, відібраних на 605 сільських водопроводах, питома вага проб з відхиленнями від санітарних норм перевищує середній показник по Криму у 2-2,5 разу. У зв'язку з відсутністю місцевих водних джерел ряд населених пунктів Автономної Республіки Крим частково та цілком забезпечуються питною водою, що завозиться. У Криму 30 сільських населених пунктів, які користуються привізною питною водою, з них у Ленінському районі 17. Складна ситуації з водопостачанням у багатьох населених пунктах Чорноморського, Первомайського, Красноперекопського і Роздольненського районів, де водопостачання здійснюється із підземних джерел. Разом з тим, одним із перспективних напрямків постачання населення якісною питною водою є використання саме підземних вод, а також рішення питання впровадження опріснювальних споруд. В даний час у відсотковому відношенні використання підземних вод налічує усього близько 8%. Для задовільнення сільського населення у підземної воді необхідно розширення експлуатації розвіданих родовищ, застосування опріснювальних установок для питного водопостачання, ускорення облаштованості й запровадження в дію пробурених свердловин. Крім того, у даний час сільські комунальні підприємства не мають спеціальних дозволів на користування надрами, необхідно вирішення питання 82

виділення цільових коштів для виконання геологорозвідувальних робіт з метою затвердження запасів прісних підземних вод для водозабезпечення сільського населення. В автономії склалася катастрофічна ситуація з водозабезпеченням багатьох сільських населених пунктів Роздольненського, Ленінського, Чорноморського, Первомайського, Красноперекопського, Сакського та Джанкойського районів, вирішити цю проблему у даний час можливо лише шляхом фінансування буріння артезіанських свердловин на воду. Потребують реконструкції каналізаційно-очисні споруди. Головними забруднювачами, що скидають стічні води без очищення недостатньо очищені стічні води, є об'єкти комунального господарства, на частку яких припадає більш 97% скидів зазначених категорій стічних вод. Аналіз існуючої ситуації з водовідведенням зворотних вод показав, що практично у всіх містах і селищах склалась вкрай складна обстановка з відведенням і очищенням стічних вод. Існуючі каналізаційні очисні споруди працюють з великим перевантаженням і не забезпечують належного ступеню очищення. Усе це приводить до погіршення стану водного середовища, насамперед у містах Сімферополь, Саки, , Судак, Феодосія, Армянськ, Старий Крим і практично у всіх селищах міського типу. Вільни потужності каналізаційних очисних споруд є тільки у м. Євпаторія та Алушта. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N297-р схвалено Концепція Державної програми "Питна вода Криму" на 2006 2020 роки. На сьогодні Державна програма "Питна вода Криму" на 2006 - 2020 роки знаходиться на узгоджені в зацікавлених міністерствах та відомствах. Метою Програми є забезпечення сталого збалансованого розвитку централізованого питного водопостачання, відведення та очищення стічних вод у Криму, задоволення потреб споживачів у якісній питній воді за прийнятну економічно обґрунтовану ціну, забезпечення доступу до неї в межах встановлених нормативів питного водопостачання, вирішення питань охорони підземних вод та скидання забруднюючих речовин у морські води. Для досягнення зазначеної мети необхідно розв'язати завдання щодо підвищення ефективності та надійності функціонування систем водопровідноканалізаційного господарства, удосконалення механізму водокористування, у тому числі за рахунок державної підтримки.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 14. 1. Організація та здійснення державного контролю Спеціально уповноваженим органом з контролю дотримання природоохоронного законодавства на території АР Крим є Рескомприроди Криму, який здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, джерелами забруднення навколишнього природного середовища, станом та використанням природних ресурсів. Штатна чисельність державних інспекторів у 2006 р. – 91, в т.ч. 3 – керівництво комітету, 15 - держінспектори на державному кордоні, станом на 01.01.2007 р. – в комітету нараховувалось 18 вакансій. У 2006 році державними інспекторами комітету було проведено 23277 перевірок, в т.ч. 5249 перевірок об’єктів. До адміністративної відповідальності притягнуто 4391 особу, що на 127 більше ніж у 2005 році. Накладено адміністративних штрафів на суму понад 281,8 тис. грн., стягнуто – 223,6 тис. грн. (за 2005 рік відповідно 262,8 тис. грн. та 198 тис. грн.). Стягнення накладених адміністративних штрафів становить 79 %, що перевищує минулорічні показники. За шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок порушення природоохоронного законодавства, пред’явлено 506 позовів (у 2005 р. – 442) на суму 33533,8 тис. грн., з яких стягнуто 1077,1 тис. грн. До правоохоронних органів передано 219 матеріалів за якими порушено 5 карних справ. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності 17 об’єктів. Інформація про проведення інспекційної діяльності територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на території АР Крим наведена у табл. 14.1. Рік № 1 2 3 4

Назва заходу Перевірено об'єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень

5 6 7

2005 4221 724 22337 4558

2006 3909 778 23277 4576

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол Накладено адміністративних стягнень, тис. грн.

4264 262,831

4391 281,8

Стягнуто штрафів, тис. грн.

197,965

223,6

442/58055,882 271/1281,676 27

506/33533,8 269/1077,1 17

17 18

26 24

217 976

342 -

Пред'явлено позовів, шт./тис.грн. Стягнуто позовів, шт./тис.грн. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва 11 (реконструкції) об'єктів Кількість об'єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: 12 - на спецводокористування 13 - на викиди в атмосферу 8 9 10

14 15 16

- на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу

17 18 19

- на розміщення відходів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

632

895

30 9

5 7

На обліку в Рескомприроди Криму знаходиться 16 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території України. Перевірки природоохоронної діяльності об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території України, проводились у відповідності з щоквартальними планами-графіками, затвердженими Держекоінспекцієй України і погодженими начальником штабу Чорноморського флоту Російської Федерації. У 2006 році перевірено 16 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації на території Криму. У ході перевірок виявлено ряд порушень вимог Закону України „Про відходи”, Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, Водного кодексу України. За результатами перевірок складено 11 протоколів про адміністративне порушення (ст..48,59,60,78,82,82-1,91-3 Кодексу України про адміністративні порушення), виконано 6 розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 1464,612 тис.грн., матеріали направлено до воєнної прокуратури м. Севастополя. У 2006 році комітетом винесено рішення про тимчасове призупинення виробничої діяльності Феодосійській філії підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Російської Федерації” у зв'язку з відсутністю дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1.Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля - Прийнято розпорядження Ради міністрів АРК від 26.01.2006 р. № 24-р «Про проведення інвентаризації місць зберігання непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів». - Прийнято постанову Ради міністрів АРК 28 лютого 2006 р. № 93 «Про затвердження складу колегії Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища». - Прийнято постанову Ради міністрів АРК від 16 березня 2006р. №117 «Про внесення змін та доповнень до положення про Республіканським комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, затверджене постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2005 року № 359». - Прийнято постанову Ради міністрів від 11 квітня 2006 р. № 178 «Щодо заходів з охорони водних живих ресурсів». - Прийнято постанову Ради міністрів АРК від 18 квітня 2006 року № 201«Про фінансування природоохоронних заходів з Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році», та внесення змін в постанову від 28.11.06р. №732 та від 25.12.2006 № 849. - Прийнято постанову Ради міністрів від 11 травня 2006р. №249 «Про встановлення лімітів використання недеревних рослинних ресурсів місцевого значення в Автономній Республіці Крим у 2006 році» - Погоджено одну постанова Верховної Ради міністрів АРК по затвердженню проектів земельних ділянок. - Прийнято постанову Ради міністрів від 08.08.2006р. №442 «Про встановлення лімітів використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення у Автономній Республіці Крим». - Прийнято постанову Ради міністрів для прийняття від 11 липня 2006р. № 376 «Про внесення змін до постанови Ради міністрів АРК від 10.07.01р. №141 "Про створення постійно діючої комісії Ради міністрів АРК з питання поводження з відходами». 15.2. Удосконалення механізмів регулювання - Внесено зміни до Положення про Республіканський (Автономної Республіки Крим) фонд з охорони навколишнього природного середовища (затверджено постановою Верховної Ради АР Крим від 18.10.06р. №226-5/06); - Внесено зміни до Порядку створення та використання Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища (затверджено постановою Ради міністрів від 28.11.2006 р. № 731).

15.3. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Для забезпечення достовірності вимірювань в 2006 році згідно Закону України « Про метрологію і метрологічну діяльність» відділом аналітичного екологічного контролю та моніторингу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища спільно з ДП «Кримстандартметрологія» проводилися атестації лабораторій на право проведення вимірювань в сфері охорони навколишнього природного середовища на 17-ти підприємствах. З метою забезпечення організаційно-методичного керівництва, координації та контролю за діяльністю аналітичних служб регіональних Управлінь Рескомприроди Криму і організації перевірок їх діяльності регулярно проводився зовнішній лабораторний контроль. На протязі 2006 року здійснювався хіміко – аналітичний контроль за дотриманням підприємствами та організаціями діючих правил нормативів і стандартів в області охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до вимог виконання вимірювання засобами вимірювальної техніки що мають метрологічне забезпечення ДП «Кримстандартметрологія» проводилась повірка та ремонт обладнання для відбору і дослідження проб повітря робочої зони атмосферного повітря, стічних, підземних, поверхневих вод та ґрунтів. Органом по сертифікації систем управління ДП «Кримстандартметрологія» на відповідність вимогам ДСТУ ISO 14001-2006 «Системі екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування» в 2006 році сертифіковано 3 підприємства: ВАТ завод Електромашинобудування «фірма СЕЛМА»; НПАО «Массандра»; ВАТ «Сонячна долина». В даний час ведеться робота по сертифікації продукції ВАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» на право використовувати знак екологічної марки «Екологічно чисто і безпечно» на етикетці, а також на документації і рекламних матеріалах. 15.4. Державна екологічна експертиза Для запобігання негативного впливу позапланової господарської діяльності на навколишнє природне середовище, проводиться державна екологічна експертиза проектної документації. Усі відносини в області екологічної експертизи регулюються законами України “Про охорону навколишнього природного середовища” і “Про екологічну експертизу”. Зокрема, цими законами визначена обов'язковість державної екологічної експертизи проектної документації на будівництво 87

об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. Безпосереднє її проведення покладено на Рескомприроди Криму. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.02р. №483 державна екологічна експертиза проектної документації проводиться у складі комплексної державної експертизи. У 2006 р. до комітету подано 730 заяви на проведення екологічної експертизи проектної документації. Основними напрямками проектування були: об'єкти промислового, сільськогосподарського, комунально-побутового призначення, лінійні споруди та інші. Найбільш значимими з природоохоронної та господарської точки зору з розглянутих проектів можна виділити такі: - Комплекс з перевантаження та сортуванню ТПВ по вул. Полтавській,5 в м. Саки; - Відновлення та збереження лікувальних факторів оз.Мойнаки; - Комплекс сортування та переробки ТПВ в районі існуючого полігона ТПВ у м. Сімферополь. 1 Черга - комплекс сортування; - Переобладнання КНС з блоком очистки хозпобутових стоків пансіонату «Соняна Долина» в с.Оленівка Чорноморського району; - Будівництво двох резервуарів питної води по 2000 м3 з інженерними мережами в смт.Форос; - Регулювання русла річки Салгір для захисту від затоплення сел.Гресовський, с.Укромне Сімферопольського району; - Виробництво по випуску холодильного обладнання на ЗАТ «Укснаб» в м.Красноперекопську; - Розширення Східно-Кримської ВЕС. Акташська ділянка в Ленінському районі; - Створення прибережних захисних смуг в долині річки Кутлак м. Судака. Понад 35 % із розглянутої документації поверталося на доробку чи відхилялося від узгодження через нестачу передбачених природоохоронних заходів, або невідповідності вимогам природоохоронного законодавства та чинним нормам і правилам. Основними та характерними недоліками проектної документації залишаються: - поверхнева розробка розділу “Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); - не розглядаються можливі аварійні ситуації, а також заходи щодо їх ліквідації; - не вирішуються питання щодо утилізації відходів; - розділ охорони зелених насаджень розробляється з порушенням “Правил утримання зелених насаджень у містах і селищах України”; - та інші. З метою підвищення якості документації, яка надходить на експертизу, комітетом у поточному році проведено вибіркові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при складанні проектно-кошторисної документації в проектних організаціях: - комунальне підприємство «Євпаторіяпроект»; 88

- приватне підприємство «Будагропроект» (м. Євпаторія); - ТОВ «Гріг» (м. Сімферополь). Узагальнені результати з екологічної експертизи відображено у таблиці 15.4.1. Таблиця 15.4. 1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. № з.п

Виконана робота

Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної документації (проект, робочий проект) Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

3. 4.

Загальна Кількість

Позитив-но оцінено

Негатив-но Оцінено

% відхилених

730

480

252

100

647

436

211

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Система спостережень за станом навколишнього середовища є фактично системою, яка має за мету отримання, накопичення і обробку даних про стан довкілля та про причини його забруднення. Завданням регіонального моніторингу Криму є також надання інформації, яка б дозволяла провести оцінку стану довкілля в межах даного регіону, і можливості на її основі прийняти управлінські рішення, пов'язані з використанням природних ресурсів. Регіональна система моніторингу Автономної республіки Крим являється складової частиною державної системи моніторингу України. З метою реалізації основних принципів і напрямків державної політики з питань створення і функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища при Раді міністрів Автономної Республіки Крим створена постійно діюча Міжвідомча комісія, до якої увійшли представники 24 суб'єктів регіонального моніторингу Криму. Контроль за станом навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим здійснюється рядом Міністерств та установ, які являються суб’єктами регіонального моніторингу: Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Кримським Республіканським центром з гідрометеорології, Державною Азово – Чорноморською екологічною інспекцією, комітетом з водного господарства та будівельного земледілля, Казенним підприємством “Південекогеоцентр”, Республіканською санітарно-епідеміологічною ’ станцією(Міністерство охорони здоров я), Феодосійською, Сакською та Євпаторійською режимно-експлуатаційними станціями (Міністерство курортів та туризму АРК), ВО „Кримводоканал (Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства), Республіканським комітетом лісового та мисливського господарства(УкрНДІЛГА, УкрНДІміськліс) та іншими за відповідними регіональними програмами табл.16.1. В систему щорічних спостережень екологічного моніторингу входить контроль забруднення атмосферного повітря, промислових викидів, поверхневих, морських, зворотних, дренажних, питних та підземних вод, ґрунтів, екзогенних геологічних процесів, гідромінеральних та земельних ресурсів: Суб’єкти моніторингу Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів

Об’єкти спостереження поверхневі, зворотні води; джерела промислових викидів в атмосферу, ґрунти, відходи

Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція

морські води; зворотні води поверхневі, підземні води; ґрунти; атмосферне повітря; поверхневі води; дренажні води;

Республіканська санітарноепідеміологічна станція Комітет з водного господарства та будівельного земледілля

Казенне підприємство “Південекогеоцентр” Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Республіканський комітет лісового та мисливського господарства Міністерство курортів та туризму

Північно-Кримський канал підземні води; екзогенні процеси питна вода; зворотні води стан лісів мінеральні води, лікувальні грязі

Регіональний екологічний моніторинг здійснюється відповідно до регіональних (локальних) систем моніторингу табл.16.2. На базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського створений регіональний інформаційно аналітичний центр (РІАЦ) моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим – головний інформаційно аналітичний орган системи моніторингу. Затверджено положення про регіональний інформаційний аналітичний центр моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим. РІАЦ створений з метою забезпечення в Автономній Республіці Крим реалізації державної політики України у сфері створення і функціонування державної системи моніторингу навколишнього природного середовища регіонального рівня в тісній взаємодії з державним управлінням екології і природних ресурсів в республіці, іншими суб'єктами моніторингу, координації по впровадженню технологічного, науково-технічного, інформаційного, організаційно-методичного забезпечення регіональної системи моніторингу на всіх етапах його життєвого циклу. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища створено експертну Раду та секції при постійно діючій Міжвідомчій комісії з питань моніторингу навколишнього природного середовища по напрямах: - моніторингу вод; - моніторингу атмосферного повітря; - моніторингу земель і відходів; - з питань інформаційного забезпечення. Затверджені положення про експертну Раду та секції по даних напрямах. Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля затверджено Положення про систему моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим в кризових ситуаціях, а також затверджена концепція програми регіонального моніторингу. Виконання регіональних і державних програм екологічного моніторингу дозволить створити умови для забезпечення збалансованого соціально економічного розвитку курортних територій, значно підвищити їх інвестиційну привабливість, у тому числі завдяки ефективному використанню природних ресурсів.

Таблиця 16.1. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами № 1

Назва регіональної (локальної) програми екологічного моніторингу Програма моніторингу навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим на період 2002-2005р.р.

Ведення моніторингу стану підземних вод в межах Автономної Республіки Крим та земель м. Севастополь

Моніторинг екзогенних геологічних процесів на території Автономної Республіки Крим та земель м. Севастополь

Програма режимно-експлутаційних робіт, гірської санітарної охорони і контролю якості природних лікувальних ресурсів ДП „Сакська ГГРЕС” Програма робіт Феодосійської гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції по проведенню режимних спостережень, санітарної охорони і контролю за експлуатацією родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей Програма робіт гідрогеологічної режимноексплутаційної станції м. Євпаторія

АІС „ГИДРОХИМИЯ”

Програма моніторингу ДАЧЕІ

Субєкти екологічного моніторингу, залучені до виконання програм Рескомекоресурсів Криму

КП «Південекогеоцентр»

Міністерство курортів і туризму Міністерство курортів і туризму

Міністерство курортів і туризму КЛ НЗПС Центра по гидрометеорологии в АРК Державна Азово – Чорноморська екологічна інспекція

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм Здійснення контролю за станом поверхневих вод Криму, промислових викидів в атмосферне повітря, загального і локального забруднення ґрунтів в районах паркових зон Південного узбережжя Криму, територій. Прилеглих до основних автомагістралей Криму, якістю випусків стічних вод Здійснюється управління використання підземних вод у межах Рівнинного, Передгірного Криму та Керченського півострову. Здійснення управління використанням підземних вод в межах Гірського Криму, в т.ч. джерельного стоку. 1.Попередження органів державного управління і місцевих рад про можливість розслідування надзвичайних ситуацій в зв’язку з активізацією ЕГП. 2. Висновки та рекомендації по освоюванню території. 3.Висновки до „ Програми інженерного захисту території АР Крим на 2000-2005 рр. По збереженню родовищ в умовах техногенного і антропогенного навантаження; розробка зон санітарної охорони курортів; вдосконалення схем розробки родовищ і правил експлуатації захисних гідротехнічних споруд. По збереженню родовищ в умовах техногенного і антропогенного навантаження; розробка зон санітарної охорони курортів; вдосконалення схем розробки родовищ і правил експлуатації захисних гідротехнічних споруд. По збереженню родовищ в умовах техногенного і антропогенного навантаження; розробка зон санітарної охорони курортів; вдосконалення схем розробки родовищ і правил експлуатації захисних гідротехнічних споруд. Дотримання природоохоронного законодавства

Таблиця 16.2. Створення регіональних систем моніторингу довкілля №

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження)

Система моніторингу підземних вод Автономної Республіки Крим

Впровадження

Система моніторингу екзогенних геологічних процесів.

Впровадження

Система моніторингу режиму ґрунтових вод в регіоні, прилеглому до Сакського родовища лікувальної грязі і ропи

Регіональна система моніторингу природних курортних територій

Джерела фінансування, 1.Держбюджет України 2.Кошти підприємств

Держбюджет України

Моніторинг здійснюється в рамках „Програми режимних спостережень ґрунтових вод” Проект

Кошти підприємства 1.Республіканський бюджет 2.Кошти підприємств

Результати (впроваджені системи,підсистеми та їх назви) 1.За браком коштів на регіональному рівні роботи з моніторингу підземних вод не виконувались 2.Управління в галузі водокористування локальних водозаборів ДВК. Автоматизована інформаційно-пошукова система «Інженерна геологія Південного Криму», підсистема «Зсуви», БД «Полігон» Результати моніторингу режиму ґрунтових вод відображені в щорічних звітах ДП „Сакська ГГГРЕС” Курортна підсистема

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності В рамках забезпечення реалізації екологічної політики комітетом підготовлено 1 постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим та 4 постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим (у тому числі 3 постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, що стосуються фінансування природоохоронних заходів за рахунок Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 р.). В 2006 році, з метою вдосконалення механізму фінансування природоохоронних заходів Верховною Радою Автономної Республіки Крим було внесено зміни до Положення про Республіканський (АРК) фонд охорони навколишнього природного середовища, якими передбачено фінансування природоохоронних заходів безпосередньо головними розпорядниками коштів фонду (органами виконавчої влади АР Крим), а також надання субвенцій місцевим органам влади для здійснення природоохоронних заходів. Внесені зміні дозволили суттєво покращити ефективність та прискорити процес використання коштів в 2007 році. 17.2. Стан фінансування екологічної галузі Основним джерелом фінансування природоохоронних заходів за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим є Республіканський (АРК) фонд охорони навколишнього природного середовища. У 2006 році до Фонду надійшло 4177,1 тис. грн. (25 %) збору за забруднення, (у 2005 р. – 3999,1 тис. грн.). Перелік природоохоронних заходів на 2006 рік було сформовано з урахуваннями пріоритетів державної екологічної політики Мінприроди України, а також регіональних особливостей екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим. Кошти Фонду були спрямовані на: - будівництво (реконструкцію) систем водопостачання і водовідведення – 42,1%; - будівництво (реконструкцію) полігонів твердих побутових відходів утилізацію відходів, а також придбання спеціалізованого автотранспорту для збору і транспортування твердих побутових відходів – 21,1%; - охорону земель від негативного впливу геологічних процесів (берегоукріплюючі заходи, боротьба з підтопленням територій, захист земель і підземних вод від забруднення та збереження природно-заповідного фонду) – 26,5%; - інші природоохоронні заходи (забезпечення проведення моніторингу за станом довкілля, проведення курсів підвищення кваліфікації фахівців з питань охорони довкілля, укріплення матеріально-технічної бази комітету, розробка природоохоронних програм) – 10,3%. Надходження та використання коштів Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища наведено у табл. 17.1.

Показник Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоду - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду

2004 0,0 2968,597 2968,597 0,0

Рік 2005 0,0 3943,4 3943,4 0,0

2006 0,0 3624,942 3624,942 0,0

З Республіканського фонду на вирішення питань водопостачання виділено понад 670,0 тис. грн. на реконструкцію систем водопостачання в Ленінському районі та м. Феодосії. На реконструкцію систем водовідведення в 2006 г. році виділено 1370,0 тис. грн. Завершено реконструкцію 2 об’єктів водовідведення: в с. Оріхове Сакського району та смт Совєтське Совєтського району. На будівництво і реконструкцію полігонів твердих побутових відходів виділено 729,0 тис. грн. Розроблено проектну документацію по будівництву полігону твердих побутових відходів в м. Судак, продовжуються роботи на полігонах в мм. Джанкой та Краснопрекопськ. Для покращення санітарного стану населених пунктів виділені кошти для придбання спеціалізованих машин для збору і транспортування твердих побутових відходів в населених пунктах Леніно і Щьолкіно Ленінського району і м. Судак. Завершено реконструкцію насосної станції на головному колекторі 22 в Нижньогірському районі, в результаті чого захищено територію 3 населених пунктів і 4 тис. га земель. Виділено кошти на розробку проектної документації по захисту від підтоплення с. Приозерне Ленінського району (154,0 тис. грн.) та с. Дмітровка Совєтського району (50,0 тис. грн.). Виділені і освоєні в повному обсягу кошти на захист від підтоплення м. Армянську (200,0 тис. грн.). Виконано першочергові роботи по реконструкції аварійних ділянок розподільної дамби на оз. Сасик-Сиваш Сакського району (150,0 тис. грн.). Виділено кошти для завершення розробки Програми раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів АР Крим (140,0 тис. грн.). В 2006 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за бюджетною програмою 2401230 „Очистка стічних вод”. Виділено 1500,0 тис. грн. на докладку третьої нитки напірного колектора від головної насосної станції до каналізаційних очисних споруд м. Ялти (2 етап). Освоєно 1499,993 тис. грн. (100%). У зв’язку із суттєвим підвищенням цін на матеріали та зростанням заробітної плати у будівництві, виділених коштів не вистачило для закінчення будівництва. За бюджетною програмою 2401250 „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Судак виділено 550,0 тис. грн. В 2006 році розроблено проектну документацію, отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи по проекту. Замовником проведено тендер по визначенню підрядника та укладено угоду на будівництво полігону. Підряднику перераховано передплату на виконання робіт в розмірі 104,15 тис. грн. Кошти освоєно в 1 кв. 2007 р. Бюджетна програма 2401260 „Формування національної екологічної мережі”. На складання проекту відводу земельних ділянок Кримського природного заповідника та перенесення меж в натуру в 2006 році виділено 40,947 тис. грн. Проектну документацію направлено на розгляд до Мінприроди України. 95

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ У Рескомприроди Криму відсутня інформація про найважливіші результати наукової діяльності у сфері охорони довкілля (на рівні України) та перспективи розвитку. 19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Одним із пріоритетних напрямків державної політики України є екологічна освіта. Суспільна свідомість значною мірою визначає успіх екологічних реформ в державі. Формування нової матеріальної і духовної культури на основі екологічних знань, нового світогляду, нового відношення до природи є основним напрямком у роботі позашкільних учбових закладів. Впродовж звітного періоду в автономії при організаційно-методичній підтримці Кримського республіканського центру еколого-натуралістичної творчості молоді проводилася різноманітна учбово-виховна і організаційномасова робота екологічної і природоохоронної спрямованості. Пріоритетна увага приділялася розширенню мережі екологічних гуртків у позашкільних закладах, у загальноосвітніх школах; підвищенню ефективності навчання через індивідуальну роботу з учнями; виявленню обдарованих дітей та їх участі в науково-дослідній роботі; популяризації Всеукраїнських масових заходів екологічної спрямованості; пропаганді здорового способу життя; звернення уваги громадськості до проблем навколишнього середовища. У звітному році учні Автономної Республіки Крим брали участь у Всеукраїнських конкурсах та акціях: «До чистих джерел», «Паросток майбутнього», «День Землі», республіканських екологічних конференціях та олімпіадах з проблем охорони навколишнього середовища. Формування екологічних ідеалів і пріоритетів залежить не тільки від стану системи виховання, але, значною мірою, визначається активністю засобів масової інформації. Засоби масової інформації регіону в звітному році приділяли увагу і екологічній тематиці. За даними комітету Ради міністрів АРК з інформації екологічні питання систематично висвітлювалися в центральній пресі - газетах «Кримська правда», «Кримська газета», «Кримські вісті», «Кримський час», а також регіональних – «Рідне Присивасся», «Євпаторійська здравниця», «Південна столиця», «Вогні маяка», «Керченський робітник», «Слово міста», «Перемога», «Сакська газета», «Ялтинські вісті» та ін. 96

Значну увагу республіканські газети приділяли екологічній освіті і пропаганді, надзвичайним екологічним ситуаціям, діяльності державних і громадських організацій, а також антропогенному впливу на навколишнє середовище і природні ресурси. Питання екології, проблеми охорони навколишнього природного середовища регулярно знаходять своє місце на шпальтах журналів «Природа», «Кримуша», «Екологія і море», «Записки суспільства геоекологів», «Крим – екологія півострова». У засобах масової інформації екологічні матеріали представляли кримські журналісти, співробітники комітету, вчені, фахівці-практики, члени громадських екологічних організацій. Фахівці Рескомприроди Криму разом із професійними журналістами у звітному році підготували 188 екологічних виступів у ЗМІ: публікації у пресі, передачі на радіо і телебаченні. Сюжети на екологічну тему регулярно представлені у кримських програмах ДТРК «Крим», «ІТВ», «Неаполь» і ТРК «Чорноморська». У телепередачах «Крим-курорт», «12 хвилин новин», «Аквапанорама», «Хвиля», «Будьте здорові», «Ранковий візит», «Збережемо ендеміки», «Клуб «Шико», «Живий куток» постійно обговорювалися питання, пов'язані з проблемами екології. До участі в екологічних передачах залучались вчені, фахівці-екологи, співробітники комітету, громадські діячі. На всеукраїнських телеканалах «УТ-1», «1+1», «Інтер», «ІСТV», «СТБ» транслювались природоохоронні передачі щодо розв’язання екологічних проблем Криму. Взагалі ефективність екологічної пропаганди засобів масової інформації в 2006 році залишалася недостатньою. Ще бракує екологічно спрямованих програм, призначених безпосередньо для пересічного громадянина, постійних та регулярних газетних екологічних рубрик для читачів. Рескомприроди Криму активно співпрацює з екологічною громадськістю. Завдяки участі екологічних організацій у природоохоронній роботі, комітет, взаємодіючи з ними, має можливість виявляти найбільш актуальні регіональні проблеми, а також враховувати у своїй роботі різні суспільні думки. З метою об'єднання зусиль екологічної громадськості при комітеті створено Координаційну раду, до якою увійшли найбільш впливові громадські екологічні організації регіону. Громадські екологічні організації Криму своєю роботою охоплюють учнів, студентів, учених, лікарів, фахівців різних напрямків. Вони займаються екологічним вихованням і екологічною пропагандою, організують науково-практичні конференції, екологічні табори, збори, виступи в засобах масової інформації, беруть участь у практичних заходах по благоустрою територій, у спільних з комітетом акціях, спрямованих на формування у молоді екологічного світогляду та активної екологічної позиції. Разом з Рескомприроди Криму та іншими природоохоронними 97

органами вони також виявляють порушників природоохоронного законодавства. Громадські інспектори разом з держінспекторами комітету проводять рейди-перевірки, виявляють і притягують до адміністративної відповідальності порушників природоохоронного законодавства. Вчені, фахівці-екологи - члени громадських екологічних організацій проводять наукові дослідження і вивчення екологічних проблем Криму, беруть участь у розробці природоохоронних проектів, а також здійснюють суспільно-освітню діяльність у сфері екології. Представники громадських екологічних організацій у звітному періоді брали участь у спільних акціях з комітетом і іншими природоохоронними структурами: операціях і акціях «Зелений паросток майбутнього», «Первоцвіт», «Новорічна ялинка», «Чисті береги», «Дерево-життя», «До чистих джерел» та інших. Найвідомішою та впливовою екологічною громадською організацією Криму - учасник Координаційної ради громадських екологічних організацій і Рескомприроди Криму - є Республіканська Асоціація «Екологія і Мир" (КРАЕМ), метою діяльності якої є захист екологічних інтересів громадян. Члени Асоціації брали активну участь у засіданнях колегії Рескомприроди Криму, у наукових семінарах, конференціях і проектах, виступали в засобах масової інформації щодо розв’язання проблемних екологічних питань. У звітному періоді КРАЕМ розпочала роботу над проектом "Сталий розвиток для Криму". Проект розрахований на три роки і перший рік роботи був сфокусований на зборі даних, створенні бібліотек, відкритті інформаційних пунктів у регіонах і початку роботи з населенням і місцевими властями. У березні 2006 р. було вибрано чотири регіони для реалізації проекту: м. Сімферополь і Сімферопольський район, Джанкойський район, Ленінський район, Велика Феодосія. Створені і відкриті відповідно чотири Відкриті Громадські Центри (ВГЦ). Керівниками ВГЦ створені бази даних щодо екологічній ситуації в регіонах, зібраний матеріал з культурноприродній спадщині, налагоджені відносини з місцевими властями. Також у регіонах створені бібліотеки (електронна бібліотека і друкарські видання). 18 квітня прес-службою КРАЕМ була проведена прес-конференція нового проекту "Сталий розвиток для Криму". У травні - липні проведені презентації відкритих громадських центрів і проекту. Основна діяльність ВГЦ в 2006 році була направлена на інформування, консультування громадян і підтримку громадських ініціатив. Протягом року центрами були підтримані 34 громадських ініціативи. Через місцеві ЗМІ регулярно освітлювалися питання про екологічні проблеми регіонів (стан навколишнього середовища, якість питної води, поводження з відходами, екологічні права громадян), інформаційні і природоохоронні акції, заходи з реалізації проекту "Сталий розвиток для Криму". За ініціативою відкритих громадських центрів у чотирьох регіонах були проведені інформаційні і природоохоронні акції до екологічних дат: 98

Всесвітньому дню води, Всесвітньому дню здоров'я, Всесвітньому дню Землі, Всесвітньому дню охорони навколишнього природного середовища, Дню захисту тварин, Дню Чорного моря. Одним з основних напрямків проекту є збір інформації про рішення органів влади національного, республіканського і місцевого рівнів, а також подальше інформування населення щодо якості рішень, що стосуються або здатних вплинути (позитивно або негативно) на сталий розвиток регіону. У КРАЕМ також працює аналітична лабораторія, яка протягом року провела незалежні дослідження на вміст хлорорганічних речовин проб питної води централізованого водопостачання у Ленінському районі, м. Керч, м. Феодосія, м. Сімферополь (171 проба). Досліджена питна вода з артезіанських свердловин Сімферопольського району. Всього за рік проведено 1051 аналіз хімічного складу води. Аналізів мінерального складу 880. У школі сіла Белінськоє Ленінського району проведені виміри концентрації радону у сільській школі і обстеження учнів лікаремендокринологом. У складі Асоціації також діють регіональні підрозділи. Кожне з них проводить природоохоронну роботу у своїх населених пунктах. Задача комітету полягає в об'єднанні громадськості, залученні їхніх зусиль до цілеспрямованої природоохоронної роботи. Надзвичайно важливо на даному етапі працювати над розвитком сумісних інформаційних систем, зміцненням зв'язків державних структур, засобів масової інформації та громадських екологічних організацій. Спільна робота державних природоохоронних структур і громадських організацій повинна сьогодні стати значною силою, здатною впливати на рішення актуальних проблем для всіх регіонів України, сприяти впровадженню нових проектів, виконанню прийнятих природоохоронних програм, тим самим вести до стабілізації екологічної ситуації, формуванню ефективної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, реалізації соціально-економічних планів.

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ З метою реалізації природоохоронної діяльності на міжнародному рівні Рескомприроди Криму бере участь у міжнародній співпраці за дорученнями Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Науково-дослідним центром „Технології сталого розвитку" Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (відповідно до укладених договорів від 18.09.2003 №19 та від 19.09.2003 №20) Комітету за рахунок Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища були виконані науково-дослідні роботи за темами: „Концепція програми охорони навколишнього середовища АРК до 2010 року" (УДК 502.3 (477) реєстраційний №0103Ш07667) та „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АРК як складової частини національної екологічної мережі України" (УДК 911.2:388.49:574 реєстраційний №0103Ш07666). Згідно з рефератом до НДР „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АРК як складової частини національної екологічної мережі України" від 23.12.2003 р. підставою для роботи виступив п.7 розд. 2 Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 20002015 роки", згідно з яким елементи національної екологічної мережі місцевого значення визначаються відповідними регіональними програмами та регіональними схемами формування екологічної мережі. За результатами зазначеної НДР були визначені теоретичні те методичні підходи до організації регіональної екологічної мережі, передумови її створення, науково-методична база для обґрунтування та виділення мережі, проект структури мережі та заходи регіональної програми на період до 2015 року. За рішенням вченої ради Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського від 22.11.2004 №11 у 2005 році була надрукована Регіональна програма формування екологічної мережі в АРК на період до 2015 року. 21.2. Загальнодержавна програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів Основним забруднювачем водного басейну республіки є Сімферопольське ВПВКГ, на частку якого припадає 85% забруднених стічних вод. Завдяки прийнятим мірам у 2006 році вдалось досягти зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти. В 2006 році завершено реконструкцію каналізаційних очисних споруд в с. Оріхове Сакського району. Також завершено будівництво напірного колектору і реконструкцію КНС в с. Советське Советського району. Об’єкти вводиться у експлуатацію. За рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було продовжено роботи по будівництву каналізаційного напірного колектору в м. Ялта: всього в 2006 р. виділено і освоєно 1500,0 тис. грн.

Проведено інвентаризацію скидів господарсько-побутових стічних вод у межах прибережної смуги морів та визначено найбільш небезпечні забруднювачі - об’єкти комунального господарства. У 2006 р. завершено проектування і було розпочато роботи по будівництву нового полігону твердих побутових відходів в м. Судаку, що дозволить в подальшому зменшити обсяги забруднення акваторії Чорного моря (освоєно 220,0 тис. грн. з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища). Для проведення заходів щодо укріплення морського узбережжя з Державного бюджету у 2006 році виділено 15 000 тис.грн. на заходи щодо укріплення о. Коса Тузла, з них освоєно 12 825 тис.грн. З метою збереження існування середи біологічних видів на території Автономної Республіки Крим передбачено створення Національного природного парку «Тарханкутський» на площі 15 000 га. У даний час всі матеріали створення НПП „Тарханкутський” проходять узгодження в органах місцевого самоврядування Чорноморського району. Вирішується питання щодо поетапного створення національного природного парку „Чатир-Даг” на площі 5000 га. До Державної служби заповідної справи направлено матеріали щодо створення об’єкта природно-заповідного фонду комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення „Півострів Меганом”. Прийнято постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2006 року «Про стан виконання постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.10.2004 р. № 1097-4/04 „Про встановлення меж природних комплексів територій та об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення в Автономній Республіці Крим”. На виконання цієї постанови в 2006 році з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 400 тис. грн. на розробку проектів землеустрою з організації і встановлення меж об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. З метою збереження, відтворення та раціонального використання цінних природних комплексів та об’єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення підготовлено проект Указу Президента України „Про резервування цінних природних територій Південного берега Криму для майбутнього заповідання”. У рамках Програми екологічного моніторингу Азовського та Чорного морів в 2006 році проведено перевірку 92 комплексів очисних споруд, відібрано 4848 проб зворотних вод. Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень відмічено, що особливих змін якості води в річках південного берега Криму та водогосподарських обєктів не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК).

101

22. ВИСНОВКИ Аналіз економічного розвитку Автономної Республіки Крим свідчить про ефективність здійснених реформ на етапі трансформації вітчизняної економіки, особливо в промисловій політиці, що підтверджене виходом на високі темпи економічного зростання і закріпленням цієї тенденції впродовж 2000-2006 років. Проте про будь-яку істотну позитивну динаміку в реалізації економічної стратегії Криму – забезпеченні переходу до сталого, екологічно припустимого соціально-економічного розвитку – говорити ще зарано. Оцінюючи екологічну складову життя регіону, слід зазначити: - в природно-ресурсному блоці – ще не створено механізм екологічних обмежень при лібералізації форм власності, роздержавлювання земель, що призвело до порушень природоохоронного законодавства в цій сфері і доступу окремих соціальних груп до використання природно-ресурсних об'єктів і територій з високим економічним потенціалом і природоохоронною цінністю; - в довкільно-утворювальному блоці – як і раніше, система природоохоронних заходів не може виключити можливості виникнення надзвичайних ситуацій в результаті довготривалого антропогенного впливу на навколишнє середовище; - виробничо-економічний блок: характеризується високим ступенем зносу основних фондів, господарського комплексу, високою енерго-ресурсоємністю, що призводить до погіршення стану навколишнього природного середовища; - організаційно-правовий блок – низький рівень мотивації до раціонального природокористування у суб'єктів господарської діяльності обумовлено переважанням адміністративних методів управління в економічній діяльності; - соціально-психологічний блок: ставлення суспільства до екологічних проблем, обмеженнях та пріоритетах регіонального розвитку, характеризуються низьким рівнем інформованості, система безперервної екологічної освіти знаходиться ще на стадії становлення, в той же час відчувається явний недолік в безпосередньому спілкуванні з природними об’єктами, не навантаженими господарською діяльністю. Комітет здійснює чималу роботу у межах своєї компетенції. Проте екологічна ситуація за багатьма показникам залишається складною. Найбільш гострими проблемами в екологічній сфері, які потребують першочергового рішення, є наступні: 1. Неврегульованість земельного, водного законодавства, положень закону «Про курорти» - тих, що стосуються статусу і забудови 100 м і 2-х км охоронних зон суворого режиму морів, прибережних захисних смуг морів. 2. Відсутність генеральних планів забудови і виносу в натурі меж населених пунктів і територій. 3. Відсутність меж в натурі територій і об'єктів ПЗФ, прибережних захисних смуг, водозахисних зон річок, водоймищ, Чорного і Азовського морів. 4. Недостатня адміністративна і відсутність кримінальної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства, особливо в частині самовільного захоплення земельних ділянок. 5. Перевантаження існуючих потужностей каналізаційно-очисних споруд.

6. Забруднення малих річок Криму скиданнями господарсько-будівельних, промислових, стічних вод, а також скиданнями із зрошувальних систем. 7. Забруднення викидами забруднюючих речовин атмосферного повітря. 8. Недостатня рекультивація порушених земель унаслідок видобутку корисних копалин. 9. Невирішені питання:  Утилізація, знищення, екологічно безпечне складування (поховання) відходів.  Знищення непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів, накопичених в автономії.  Збереження зелених насаджень в населених пунктах і на території об'єктів природно-заповідного фонду.  Відтворення рідкісних і занесених до Червоної книги України тварин, організації науково обґрунтованої системи ведення мисливського господарства, спрямовану на підвищення ефективності розведення основних мисливських тварин, відтворення і збереження їх генофонду.  Відсутність фінансування будівництва природоохоронних об'єктів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Також у 2007 році планується створити ряд передумов для істотної зміни ситуації, для чого необхідно вжити заходів: 1. По створенню системи регіонального моніторингу навколишнього природного середовища - Організувати роботу регіонального інформаційноаналітичного центру на базі університету ім. В.І. Вернадського 2. По розробці і реалізації заходів щодо розвитку мінерально-сировинного комплексу автономії; 3. Взяти участь в реалізації Республіканської програми по поводженню з відходами. Сприяти будівництву сміттєпереробних заводів в мм. Сімферополі, Ялті, придбанню і будівництву піроліз них установок по знищенню як побутових так і промислових відходів; 4. Розробити і запропонувати до реалізації програму охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, формування регіональної екологічної мережі. 5. Продовжити фінансування з природоохоронних фондів різних рівнів заходи щодо: - винесення в натуру меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду, водозахисних зон; - підтримки популяцій дикої фауни; - будівництва і реконструкції систем водопостачання і водовідведення; - будівництва полігонів ТПВ як в містах так і сільській місцевості. 6. Забезпечити ефективний контроль за станом навколишнього природного середовища, раціональним використанням водних, земельних, лісових ресурсів.

103

ДОДАТКИ Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Рескомприроди Криму №

Назва організації

Керівник

Адреса

Кримська Республіканська Асоціація “Екологія і мир” (м. Сімферополь)

Тарасенко В.С.

95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, info@ekomir.crimea.ua

“Асоціація підтримки біологічної та ландшафтної розмаїтості “Криму” – “Гурзуф-97” (м. Сімферополь)

Боков В.О. Рудик О.Н.

95007, м.Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ, bokov@tnu.crimea.ua

Громадський науково-практичний медико-екологічний центр

Євстаф'єва Є.В.

95006, м. Сімферополь, бул., Леніна 5/7, helene@csmu.strake.net

Кримське республіканське товариство мисливців і рибалок (м. Сімферополь)

Капітонов В.В.

95007, м. Сімферополь, вул. Радищева, 85

Екологічне товариство "Галантус"

Миронова Л.П.

98187, м. Феодосія, с. Щєбетовка, а/с 555

Благодійній фонд “Рятунку рідких рослин і тварин” (м. Алушта)

Паршинцев А.В.

98500, м. Алушта, вул.Партизанська, 42 grif@alushta.ylt.crimea.ua

“Товариство геоекологів Криму” (м. Сімферополь)

Смирнов В.О.

95007, м. Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ

Дитяча екологічна організація “Фауна” (м. Джанкой)

Тувишева Л.В.

96100, м. Джанкой, вул. Калініна, 8 fauna@inbox.ru

Красногвардійська асоціація „Родинний маєток”

Карпов М.О.

97060, Красногвардійській р-н, с. Амурське, вул. Амурська, 45

10.

„МАМА-86-Феодосія”

Ковальчук А.М.

98100, м. Феодосія, вул. Кримська, 21-62, а/с51, mama86feodosia@gus62.sf.ukrt el.net

104

Відповідальні виконавці розділів доповіді Рекомприроди Криму за 2006 рік Назва розділу

Відповідальні

1. Екологічна політика АР Крим

Байков А.М.

2.Атмосферні та гідрологічні умови і явища

Сулік Р.П.

3.Атмосферне повітря

Сулік Р.П.

4. Водні ресурси

Сєрова І. Г.

5. Земельні ресурси та ґрунти

Сахнов І.С.

6. Надра

Сахнов І.С.

7. Відходи

Томчишина Н.О.

8. Екологічна безпека

Сєрова І. Г., Сахнов І.С., Томчишина Н.О.

9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення

Сердюк Н.М.

10. Рослинний світ

Єрмаков О.Ю.

11. Тваринний світ

Гордецький О.А

12*. Екомережа та біорізноманіття

Єрмаков О.Ю.

12. Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні

Єрмаков О.Ю.

13. Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення

Сєрова І. Г.

14. Державний контроль у галузі охорони довкілля

Байков А.М.

15. Управління в галузі охорони довкілля

Байков А.М., Сологуб Н.О., Потьомкіна В.В.

16. Моніторинг довкілля

Сологуб Н.О.

17. Економічні засади природокористування

Байков А.М

18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

Варшавський П.М.

19. Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації

Варшавський П.М.

20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

Байков А.М.

21. Виконання державних екологічних програм

Байков А.М.

22. Висновки

Варшавський П.М.

Додатки

Байков А.М. , Сердюк Н.М. Варшавський П.М.

Зміст

Варшавський П.М.

105

ЗМІСТ Зміст доповіді за 2006 рік Назва розділу 1. Екологічна політика АР Крим

Сторінка 2

2.Атмосферні та гідрологічні умови і явища

3.Атмосферне повітря

4. Водні ресурси

5. Земельні ресурси та ґрунти

6. Надра

7. Відходи

8. Екологічна безпека

9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення

10. Рослинний світ

11. Тваринний світ

12*. Екомережа та біорізноманіття

12. Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні

13. Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення

14. Державний контроль у галузі охорони довкілля

15. Управління в галузі охорони довкілля

16. Моніторинг довкілля

17. Економічні засади природокористування

18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

19. Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації

20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

21. Виконання державних екологічних програм

100

22. Висновки

102

Додатки

104

Зміст

106

Республіканська доповідь «Про стан навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим в 2006 році» підготовлена на підставі даних Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, а також за наданими матеріалами: 106

 Міністерства будівельної політики, архітектури і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим;  Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим;  Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим;  Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим;  Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах;  Комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Ради міністрів Автономної Республіки Крим;  Комітету з лісового і мисливського господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим;  Виробничого об'єднання «Кримводоканал»;  Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим;  Державного комітету статистики Автономної Республіки Крим;  Державної станції захисту рослин Автономної Республіки Крим;  Кримської республіканської санепідемстанції;  Кримського республіканського центру по гідрометеорології;  Казенного підприємства «Південекогеоцентр»;  Кримського медичного державного університету ім. С.І. Георгіївського;  Кримського Азово-Чорноморського басейнового управління по відтворенню, охороні водних живих ресурсів і регуляції риболовства;  Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок;  Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії;  Територіального відділу «Геоінформ» в Автономній Республіці Крим;  Підприємств і організацій Криму. Координацію робіт з підготовки доповіді здійснював заступник голови Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища Лєсов О.М.

107