kyivska_obl_2007 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Київської області у 2007 році

Київ – 2008

ЗМІСТ Вступ........................................................................................................................ Загальні відомості.................................................................................................. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару..................................................................................................... Водні ресурси......................................................................................................... Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду............................................................... Земельні ресурси і грунти..................................................................................... Надра....................................................................................................................... Відходи.................................................................................................................... Екологічна безпека................................................................................................. Сільське господарство........................................................................................... Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища....................................................................................... Висновки.................................................................................................................

4 7 10 17 21 44 46 49 52 55 57 70

Вступ Характеристика сучасного екологічного стану Київської області у 2007 році суттєво не змінилася та свідчить про необхідність прийняття відповідних заходів по його поліпшенню. Основний вклад в загальну кількість викинутих в атмосферне повітря шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС. Незважаючи на проведену роботу по зменшенню викидів їх загальна кількість залишається досить значною, що зумовлює підвищений рівень забруднення повітря у деяких містах області. В області 183 підприємства провело режимні налагоджувальні роботи на паливовикористовуючому обладнанні, що сприяє зменшенню викидів в атмосферне повітря та економному використанню пального. Однією з важливих екологічних проблем є забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів, загальний обсяг яких становить 56,97 % загальних викидів. Із загальної кількості водокористувачів близько 80,91 % - об`єкти промисловості, 7,86 % - сільського господарства, 10,98 % - житловокомунального господарства. В області функціонує 4 питних водозабори із поверхневих водних об’єктів (із р. Десна в с. Пухівка для питних потреб м. Бровари, із р. Рось для міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка). Із поверхневих джерел вода також використовується для технологічних потреб. Найпотужнішим водокористувачем в області є Трипільська ТЕС, яка використовує воду з Канівського водосховища для охолодження обладнання у об”ємах, що становить 64,49 % загального водоспоживання області (68,08 % загального водоспоживання з поверхневих джерел). Значна частка водоспоживання з поверхневих водойм для технологічних потреб припадає на цукрові та спиртові заводи. Збільшення забору та використання води з поверхневих та підземних джерел стало причиною відповідного збільшення обсягу скиду стічних вод у водні об`єкти. Із загального обсягу водовідведення у водні об`єкти скидаються у переважній більшості нормативно-чисті стічні води. Основними забруднювачами поверхневих водойм Київщини є підприємства житловокомунального господарства . У сфері охорони водних ресурсів екологічні проблеми полягають у забрудненні нафтопродуктами підземних вод в районі м.Біла Церква, м.Узин Білоцерківського району, с.Проліски Бориспільського району, відсутності очисних споруд зливової каналізації в мм. Біла Церква, Бровари, Васильків та інших, низькій ефективності роботи ряду очисних споруд біологічної очистки в 4

зв’язку з їх незадовільним технічним станом. Як і минулі роки, спостерігалася неритмічна робота очисних споруд міст Васильків, Богуслав, Кагарлик та, як наслідок, в певній мірі забруднення басейнів р.р. Ірпінь, Унава, Бучанка. Потребує вирішення проблема забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами грунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку „Олександрія”. Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га., Основне призначення земель 59,6% – сільськогосподарське, з яких 45,7% займає рілля, землі лісового фонду - 23,1%, водного фонду - 6,2%, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони –2,3%. Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в області на принципах максимального використання природних ресурсів без дотримання екологічних вимог, призвели до зниження стійкості ландшафтів, їх здатності до самоочищення і самовідновлення, загострили протиріччя між зростаючими потребами суспільства та можливостями природних комплексів витримувати антропогенне навантаження і забезпечити всю сукупність факторів, які визначають якість середовища, його комфортність та екологічне благополуччя населення, а також призвело до інтенсивного розвитку деградаційних процесів. Незбалансоване антропогенне навантаження на природні ресурси області досягло розмірів, за якими вбачаються катастрофічні наслідки не тільки для всієї системи природокористування, але і в цілому для соціальної сфери. Одним з головних факторів, що дестабілізують екологічну ситуацію є сільськогосподарська освоєність і розораність, яка складає відповідно 64,2 %, та 45,7 % території.. Близько 23 % площ орних земель розміщена на схилах крутістю до 50 градусів , а крутістю більше 50 – 2,4 %. Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів. Нестримне розорювання земель з усієї ландшафтної катени – від вододілу до заплави – у сукупності з низьким технічним оснащенням землеробства різко загострило процеси водної ерозії. Втрати від ерозії вимірюються мільйонами гривень на рік, знищенням найбільш родючих шарів грунту, його найважливішої складової частини – гумусу тощо. На даний час розроблена “Схема охорони земель Київської області від деградаційних процесів та основні заходи з їх стабілізації”, де детально охарактеризовано всі деградаційні процеси та намічено заходи з їх стабілізації. В області значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га., з них близько 1800 га. Займають відпрацьовані розробки, кар’єри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються. Концепція використання порушених земель, яка склалася у минулі роки, 5

передбачає безумовне повернення їх після рекультивації у ті самі угіддя, з яких вони були вилучені, тобто, здебільшого у ріллю. Але в зв’язку з нестачею коштів рекультивація не проводилась, що також негативно впливає на екологічний стан земельних ресурсів області. На кінець 2007 року на території підприємств за даними головного управління статистики в Київській області в спеціально відведених місцях зберігається 159766,0 т промислових відходів 1-3 класів небезпеки. Із них 164,1 т (або 0,1 % до загальної кількості) належить до І класу небезпеки і 4248,3 т (або 2,7%) – до ІІ класу небезпеки. На даний час в області налічується 7 об’єктів на яких зберігаються промислові відходи і 35 звалищ твердих побутових відходів (ТПВ), які мають дозволи на розміщення відходів. Загальна їх площа складає 487,77 га, обсяг накопичених відходів – 41417,89 тис. т. З них ТПВ – 17071,44 тис. т. Більшість місць захоронення твердих побутових відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки, а саме – відсутні системи інженерного захисту підземних і поверхневих вод від забруднення токсичними компонентами відходів. Значну потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людей становить полігон ТПВ № 5 м. Києва. Основна небезпека пов’язана з великими (від 300 до 500 м3)обсягами накопиченого фільтрату та проникненням його токсичних компонентів у підземні води. Потребує вирішення питання утилізації непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів, які зберігаються в господарствах і хімоб'єднаннях у кількості 1681,393 тис. т. Обладнані спорудами для контролю за станом підземних вод полігони ТПВ, підпорядковані комунальним підприємствам, які складають 32 % від загальної кількості місць видалення відходів. Загальна площа земель лісового фонду Київщини становить 739,7 тис.га. Середня лісистість складає 20,4%. В північних районах Київського Полісся вона є в середньому 44%, а на півдні та південному сході вона дуже низька – 1,21,5%. Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Тому в області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. В майбутньому це приведе до збільшення об’ємів суцільних рубок головного користування. Потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25 тис.га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41 тис.га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим 6

лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області. Загальна площа мисливських угідь області складає 2076,3 тис.га., які закріплені за 60 мисливськими господарствами, переважна більшість з них (58,1% ) входять до складу обласної організації УТМР. За останні 2-3 роки популяція диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях стабілізувалась та спостерігається тенденція до збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. Це обумовлено, перш за все тим, що збільшилась кількість приписних мисливських господарств, які вкладають значні кошти в розвиток мисливського господарства Київської області. Мережа природно-заповідного фонду Київщини нараховує 151 об'єкт природно-заповідного фонду загальною площею близько 81 105, 92 тис. га., з них загальнодержавного значення -21 об'єкти площею понад тис. га, місцевого значення 130 об'єктів площею більше - тис. га. На частку заповідного фонду півострова (від адміністративної площі Київської області) припадає майже 3,2% території. Основні проблеми збереження та розвитку природно-заповідного фонду винесення меж заповідних територій в натуру та відсутність фінансування робіт щодо проведення наукових обстежень природних територій з метою їх подальшого заповідання. 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області. Київська область розташована на Півночі держави, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином, на Правобережжі. На Сході межує з Чернігівською і Полтавською, на Південному Сході і Півдні – з Черкаською, на Південному Заході – з Вінницькою, на Заході – з Житомирською, на Півночі – з Республікою Білорусь. Площа області складає 28,1 тис. км2. В області — 25 районів, 26 міст, у т.ч.12 - обласного підпорядкування, 30 селищ. Транспортногеографічне положення Київської області визначається тим, що до Києва сходяться залізниці, автомагістралі, авіалінії, річкові та інші комунікації, зв'язуючих її з усіма областями України і європейськими державами. Область лежить у межах зон мішаних лісів і лісостепу. Її ґрунтові та агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства. Рельєф. В геоструктурному відношенні територія області лежить у межах Українського щита, його північно-східного схилу та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини і характеризується загальним похилом поверхні кристалічного фундаменту в північно-східному напрямі. Докембрійські породи кристалічного фундаменту Українського щита залягають поблизу земної поверхні під малопотужним чохлом антропогенових відкладів, у зниженнях поверхні фундаменту розвинута також кора вивітрювання та палеогенові й неогенові піщано-глинисті породи. 7

До борту Дніпровсько-Донецької западини належить південно-східна частина області. Для неї характерне різко ступінчасте занурення фундаменту в бік осі западини по лінії м. Переяслав-Xмельницький – с. Калита і наявність осадочної товщі від пермського до неогенового віку, потужність якої збільшується у північно-східному напрямі. Решта території лежить у межах північно-східного схилу Українського щита і має стратиграфічний розріз, аналогічний південно-східній частині; потужність верств різко зменшується від западини до щита, для палеогенових відкладів характерні шари бурого вугілля. Антропогенові континентальні відклади утворюють майже суцільний чохол. На Півночі переважають льодовикові та водно-льодовикові суглинки, піски й глини, у південно-західній і східній частинах області – леси, у річкових долинах – алювіальні й озерно-алювіальні піски й глини. За характером рельєфу територію Київської області поділяють на три частини. Північна частина, що лежить у межах Поліської низовини (висотою до 198 м), являє собою низовинні пологохвилясті заболочені моренно-зандрові і зандрові акумулятивні рівнини, розчленовані річковими і прохідними долинами, на правобережжі Прип'яті ускладнені горбами і пасмами льодовикового і воднольодовикового походження. Південно-західна і центральна частини області лежать на Придніпровській височині (висотою до 273 м), найбільш розчленовані; поверхня – підвищена пологохвиляста лесова рівнина, розчленована річковими прохідними долинами, ярами і балками. Східна, лівобережна частина розташована на заплаві й терасах Дніпра в межах Придніпровської низовини. Поверхня заплави плоска, місцями заболочена, на боровій терасі – піщані гриви, горби, зниження між ними часто перезволожені або заболочені. Друга надзаплавна тераса (висотою до 145 м) розчленована балками; багато блюдцеподібних западин. Клімат Київської області помірно континентальний, м'який, з достатньою вологістю. Зима тривала, порівняно тепла; літо – достатньо тепле й вологе. Пересічна температура січня на Півночі – 6,5°, в центральній частині – 5,8°, на Півдні – 6,1°, липня – відповідно +19,2, +19,5, +20,1°. Тривалість безморозного періоду 160–165 днів. Період з температурою понад +10° становить від 155 днів на Поліссі до 160–165 днів на Півдні і Сході області, сума активних температур від 2480° на Півночі і до 2700° на Півдні. Опадів 500 – 600 мм на рік, на крайньому Півдні – 400–500 мм. Максимальна кількість їх (близько 40 %) випадає влітку. Сталий сніговий покрив (пересічна висота 25–30 см, крайньому Півдні – 15–20см) встановлюється в середині грудня, сходить у кінці березня. Серед несприятливих кліматичних явищ – інтенсивні зливові дощі з грозами, град, бездощові періоди, суховії (до 5–10 днів), пилові бурі влітку, льодова кірка, ожеледь тощо. Північна частина Київської області лежить у вологій помірно теплій, південна – у недостатньо вологій, теплій агрокліматичній зонах. Соціальний та економічний розвиток Київської області. Київська область виділяється серед інших регіонів значними обсягами 8

сільськогосподарського виробництва: її внесок у виробництво сільськогосподарської продукції держави становить 6,0 %, із них продукції рослинництва – 5,2, тваринництва – 7,3 %. Частка області в Україні за обсягом промислової продукції становить 3,4 %, у тому числі товарів народного споживання 6,0 %. За окремими видами промислової продукції вона виділяється виробництвом екскаваторів, шин автомобільних, паперу, картону, м’яса, цукру, а також окремих спеціалізованих виробництв машинобудівної продукції. Найбільший внесок в економіку області робить обробна промисловість 31,6 %, сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 27,8 %. Сьогодні у структурі обробної промисловості провідне місце займають: харчова промисловість – більше як 40 %, хімічна та нафтохімічна промисловість – 18,7, целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа – 10,6, машинобудування, ремонт і монтаж машин та устаткування – 9,8%. Область здійснює зовнішньоекономічну діяльність з понад 120 країнами світу. Найбільша частка експорту приходиться на такі групи товарів: полімерні матеріали, пластмаси та каучук, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, текстиль і вироби з текстилю, недорогоцінні метали та вироби з них. В імпорті переважають: пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, полімерні матеріали, пластмаси та каучук, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, готові харчові продукти. В останні роки в області спостерігається стійка тенденція до зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Рівень використання виробничого потенціалу визначається станом основних засобів та наявними потужностями. У структурі основних засобів за видами економічної діяльності з усіма формами власності в цілому по Україні Київська область займає 3,3 %, з них сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 5,7 %, промисловість –2,8 %. В зв’язку із станом виробничого потенціалу стан природно-ресурсної бази області за останні роки характеризується проявом як окремих позитивних, так і негативних тенденцій. Так, у зв’язку із скороченням промислового виробництва і за рахунок упровадження ресурсозберігаючих маловідходних технологій у виробництві, зменшується забруднення. Позитивним елементом стану земельного фонду області є зростання площі лісів, пасовищ і сіножатей і відповідно зменшення площі ріллі. Це покращує стан навколишнього середовища. Одним із негативних чинників розвитку природно-ресурсного потенціалу є недостатнє використання вторинних ресурсів, кількість яких зростає більш швидкими темпами, ніж їх залучення у виробництво. Це ускладнює екологічну ситуацію в області. 9

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. (за даними Центральної Геофізичної Обсерваторії) Моніторинг забруднення атмосферного повітря в Київській області проводився в чотирьох містах: в Білій Церкві – на двох стаціонарних постах спостережень(ПСЗ), в Броварах, Обухові, Українці – на одному посту. Визначався вміст чотирьох основних домішок: пилу, діоксид сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену (БП)* і восьми важких металів: заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку. За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 6616 проб атмосферного повітря, у Броварах – 3544 проби, Обухові – 3328 проб, Українці – 3317 проб, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО. Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДКс.д.**), за винятком діоксид азоту (речовини 2-го класу небезпеки), викиди якого надходять в повітряний басейн в основному від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і автотранспорту. В 2007р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка був нижче середнього по містах мережі спостережень гідрометслужби України. Місто Біла Церква Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на двох постах: в районі вул. Леваневського (ПСЗ №1) та вул. Сломчинського (ПСЗ № 2). В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, сеpедньоpічна концентpація якого пеpевищувала середньодобову гpанично допустиму концентpацію в 1,5 рази. Сеpедньоpічні концентpації інших домішок доpівнювали: пилу та діоксиду сірки – 0,6 ГДКс.д., оксиду вуглецю –

* - пилові фільтри на вміст бенз(а)пірену аналізуються в лабораторії Донецького ЦГМ, яка відновила свою роботу тільки у травні ц.р. Тому інформація по БП надається за квітень-грудень 2006 року. ** - згідно РД 52.04-186-89 середньодобові ГДК стосуються тривалої дії забруднюючих домiшок і з цими ГДК порівнюються середньомісячні концентрації; максимально разовi ГДК відносяться до випадків відбору проб протягом 20 хвилин і з цими ГДК порівнюються разові концентрації домішок.

0,4 ГДКс.д. Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: діоксиду азоту – 2,6 ГДКм.р., пилу та діоксиду сіpки – 0,6, оксиду вуглецю – 0,4 ГДКм.р. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК з діоксиду азоту становила на обох постах та по місту в цілому 17-19% (в 2006 році – 20%). Рівень забpуднення повітря пилом та діоксидом азоту був дещо вищим на ПСЗ № 1; вміст інших домішок суттєво не відрізнявся. Сеpедні за рік концентрації важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену становила 0,7 ГДКс.д. (у січні); максимальні концентрації важких металів не перевищували 0,1-0,2 ГДКс.д. У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту в березні, з травня по серпень, у листопаді, діоксиду сірки у травні-червні, пилу – у березні-травні, серпні, і грудні. Концентрації оксиду вуглецю протягом року були майже на одному рівні. Поpівняно з 2006 p. забpуднення атмосфеpного повітря діоксидом азоту зменшилось, іншими домішками – практично не змінилось. Місто Бровари Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Черняховського (ПСЗ №1). Сеpедньоpічна концентpація з діоксиду азоту пеpевищила відповідну ГДК в 1,2 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших забpуднюючих домішок становили: пилу – 0,3 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,1, діоксиду сірки – 0,4 ГДКс.д. Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: з діоксиду азоту – 1,9 ГДКм.р., пилу та оксиду вуглецю – 0,4, діоксиду сірки - ГДКм.р. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 13% (в минулому році – 8%). Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході звітного року спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентpацiй забpуднюючих pечовин в окремі місяці: діоксиду азоту – у травні, оксиду вуглецю – у лютому, пилу – в січні. Річний хід концентрацій діоксиду сірки не зазнав значних коливань. Поpівняно з 2006 p. забруднення атмосферного повітря залишилось на тому ж рівні. Місто Обухів Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул. Миру (ПСЗ №1). Сеpедньоpічні концентpації забpуднюючих pечовин становили: 11

діоксиду азоту – 1,2 ГДКс.д., пилу – 0,6, оксиду вуглецю – 0,3, діоксиду сірки – 0,2 ГДКс.д.. Максимальна з pазових концентpацій діоксиду азоту доpівнювала 1,5 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 1,4, пилу – 0,4, діоксиду сіpки – 0,1 ГДК. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 13% (в минулому році – 9%), оксиду вуглецю – 0,6%. По важких металах і бенз(а)пірену сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй: діоксиду азоту у січні та травні, окису вуглецю – у січні, пилу – у лютому. Річний хід концентрацій діоксиду сірки не зазнав значних коливань. Поpівняно з 2006 р. pівень забpуднення атмосфеpного повітря пилом знизився, іншими домішками – суттєво не змінився. Місто Українка Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул. Зв'язку (ПСЗ №1). Сеpедньоpічні концентpації шкідливих речовин у повітpі міста доpівнювали: діоксиду азоту – 1,0 ГДКс.д., пилу і діоксиду сіpки – 0,3, оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д. Максимальні з pазових концентpацій досягли: з діоксиду азоту – 4,1 ГДКм.р., з оксиду вуглецю – 0,6, з діоксиду сіpки – 0,5, з пилу 0,4 ГДКм.р. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК за вмістом діоксиду азоту у повітрі складала 6% (в минулому році – 4%). Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту у червні-серпні, оксиду вуглецю – у лютому, пилу – у жовтні, діоксиду сірки – у червні та грудні. Поpівняно з 2006 p. дещо підвищився pівень забpуднення атмосферного повітря діоксидом азоту; вміст інших домішок суттєво не змінився.

Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Дані щодо динаміки викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами подані у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Показники

2006 р.

2007 р.

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здій-снюють викиди

1702

1850

550

605

838

916

157,091

763,416

201,937

251,4

від стаціонарних джерел, тис. т

108,312

93,4

від пересувних джерел, тис. т

93,625

158,0

у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т

88,100

142,7

7,190

8,946

159,612

145,0

3,855

3,324

62,000

54.76

3,332

5624,0

забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі:

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

Від усіх видів транспорту в 2007р. в атмосферне повітря області викинуто 158,0 тис.т. Шкідливих речовин та парникових газів, що більше, ніж у 2006р., на 12,5% або 17,6 тис.т, у тому числі оксиду вуглецю – 119 тис.т (75,4% від загального обсягу), неметанових летких органічних сполук – 18,3 (11,6%), оксидів азоту – 16,5 (10,4%), сажі 1,8 (1,1%), діоксиду сірки 1,7 тис.т (1,1%). У розрахунку на одну особу в середньому припадає 91 кг, на 1км 2 – 5624 кг шкідливих речовин. У 2007р. від усіх видів автотранспорту викинуто в атмосферу 142,7 тис.т забруднювальних речовин, що більше, ніж у 2006р., на 18,0 тис.т або 14,4%. У розрахунку на одну особу в середньому автомобільним транспортом викинуто в атмосферне повітря 82 кг шкідливих речовин проти 71 кг у 2006р. На 1км2 припадало 5078 кг забруднювальних речовин проти 4437 у 2006р. Із загальної кількості викинутих автотранспортом забруднювальних 13

речовин 24,0% (34,3 тис.т) викинуто автотранспортом суб’єктів господарської діяльності, 76,0% (108,4 тис.т) – автомобілями індивідуальних власників. У порівнянні з попереднім роком викиди від автотранспорту суб’єктів господарської власності зменшилися на 6,5%, індивідуальних власників збільшилися на 23,1%. Викиди залізничного, авіаційного транспорту та виробничої техніки становили 15,3 тис.т., що у порівнянні з попереднім роком менше на 2,8%. У розрахунку на одну особу викинуто 9 кг забруднювальних речовин, а на 1км 2 546 кг. У складі забруднювальних речовин, викинутих залізничним, авіаційним транспортом та виробничою технікою, переважали оксиди вуглецю (56,1% від загального обсягу), оксиди азоту (26,9), неметанових летких органічних сполук (10,9%). Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря( середньорічні концентрації та максимальні концентрації) по містах Київської області подані у таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Домішки

М. Біла Церква Середньорічні концентрації Номери постів (ПСЗ)

Максимальні концетрації

По місту

Номери постів (ПСЗ)

По місту

2007

2006

2007

2006

Пил

0,6

0,5

0,6

0,4

0,6

0,4

Діоксид сірки

0,4

0,5

0,4

0,1

0,6

0,1

0,2

Оксид вуглецю

0,4

Діоксид азоту

1,7

1,5

1,8

2,5

2,6

2,0

Бенз(а)пірен

0,5

0,3

0,4

0,1

0,7

0,9

Кадмій

0,0

Залізо

0,1

0,2

Марганець

0,1

Мідь

0,0

0,1

Нікель

0,0

Свинець

0,1

0,2

0,3

Хром

0,0

Цинк

0,0

Домішки

м. Бровари Середньорічні

Максимальні

м. Обухів Середньорічні

Максимальні

м. Українка Середньорічні

Максимальні

концентрації

2007

2006

2007

2006

2007

2006

2007

2006

2007

2006

2007

2006

Пил

0,3

0,4

0,2

0,6

0,3

0,4

0,3

0,4

Діоксид сірки

0,4

0,3

0,1

0,2

0,3

0,1

0,3

0,2

0,5

0,1

Оксид вуглецю

0,1

0,2

0,4

0,6

0,3

1,4

0,8

0,2

0,6

Діоксид азоту

1,2

1,9

1,4

1,2

1,5

1,6

1,0

0,8

4,1

1,5

Бенз(а)пірен

0,1

0,0

0,5

0,0

0,1

0,0

0,3

0,0

0,1

0,0

0,5

0,0

Кадмій

0,0

Залізо

0,0

0,1

0,0

0,1

Марганець

0,1

0,0

0,1

0,0

0,1

Мідь

0,0

Нікель

0,0

0,1

0,0

Свинець

0,1

0,2

0,0

0,1

0,0

0,1

Хром

0,0

Цинк

0,0

0,1

Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки) подані у таблиці 2.3. Таблиця 2.3. № з/п

Види економічної діяльності

Обсяги викидів по регіону тис. т

у % до підсумку

108,3

100

Сільське господарство, мисливство,

2,7

2,5

лісове господарство

1.2

Переробна промисловість

8,3

7,7

1.3

Виробництво електроенергії

75,5

69,7

1.4

Транспортування газу трубопроводами

18,2

16,8

Усі види економічної діяльності у тому числі:

1.1

З таблиці 2.3. видно, що найбільшу частку забруднення атмосфери викидами забруднюючих речовин складає виробництво електроенергії – 69,7% від загального обсягу викидів. Найменшу частку у забруднення атмосфери вносить сільське господарство, мисливство та лісове господарство. Якість повітря у населених пунктах На основі даних отриманих у Центральній Геофізичній Обсерваторії стосовно стану атмосферного повітря у містах Київської області можна зробити наступний висновок про якість атмосферного повітря у містах Київської 15

області. Місто Біла Церква. Якість атмосферного повітря залишається на задовільному рівні. Про це свідчить зменшення концентрації показника діоксиду азоту в атмосферному повітрі за звітний період. Концентрація інших шкідливих домішок в атмосферному повітря практично не змінила значень . На погіршення якості атмосферного повітря в даному місті впливає високий обсяг викидів пересувними джерелами 14343 т. (10% від загального обсягу викидів). Місто Бровари. Якість атмосферного повітря залишається на задовільному рівні. Концентрація шкідливих домішок в атмосферному повітря практично не змінила значень порівняно з 2006 р. На погіршення якості атмосферного повітря в даному місті впливає високий обсяг викидів пересувними джерелами 7323 т. (5% від загального обсягу викидів). Місто Обухів. Якість атмосферного повітря залишається на задовільному рівні. Про це свідчить зменшення рівня забруднення атмосферного повітря пилом, а також не збільшення концентрації основних забрудників. На погіршення якості атмосферного повітря в даному місті впливає високий обсяг викидів пересувними джерелами 5842 т. (4% від загального обсягу викидів). Місто Українка. Якість атмосферного повітря у даному населеному пункті погіршилась. Про це свідчить збільшення концентрації діоксиду азоту в атмосферному повітрі. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Реконструкція та заміна електрофільтрів на енергоблоках Трипільської теплоелектростанції. Відкрите акціонерне товариство „Державна акціонерна енергогенеруюча компанія „Цетренерго”, м. Українка Обухівського району. Заходи по зменшенню шкідливого впливу на атмосферне повітря в Київській області (розроблення технологій, організація виробництва та застосування матеріалів, використання методів та впровадження технологій, що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення; ліквідація шкідливих виробництв) м. Біла Церква, ТОВ Поліс; м. Васильківський завод холодильників. Установка рукавних фільтрів на дугових сталеплавильних печах на Броварському казенному заводі порошкової металургії, м. Бровари.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ Стан поверхневих вод Київської області. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти. 16

Динаміка водокористування Таблиця4.1. Показники

Одиниця

2006 р.

2007 р.

млн. м3

1002,0

995,0

952,03

945,5

виміру 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої

млн. м3 3

підземної

млн. м

49,97

49,48

морської

млн. м3

м3

573,563

млн. м3

792,745

862,5

55,4

48,45

Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні

млн. м3 3

виробничі

млн. м

729,3

746,8

сільськогосподарські

млн. м3

6,89

1,445

зрошення

млн. м3

1,155

2,181

453,78

496,5

млн. м3

209,255

6,045

% до заб-

20,88

млн. м3

761,4

776,2

у підземні горизонти

млн. м3

у накопичувачі

млн. м3

11,92

Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні

раної води Скинуто зворотних вод, усього у тому числі:

на поля фільтрації

млн. м

у поверхневі водні об’єкти

млн. м3

761,4

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,

764,3

усього

млн. м3

761,4

764,3

з них:

млн. м

35,82

20,03

млн. м3

35,71

1983

нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення

на спорудах фізико-хімічного очищення

млн. м

0,009

3,009

на спорудах механічного очищення

млн. м3

0,1

0,195

нормативно (умовно) чистих без очищення

млн. м

709,1

712,7

забруднених, усього

млн. м3

31,53

у тому числі:

недостатньо очищених

млн. м

11,12

26,61

без очищення

млн. м3

5,32

4,915

м3

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

435,839

у розрахунку на одну особу

Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 4.2 Види економічної діяльності

Усього по регіону

2006 р.

2007 р.

усього,

% економії

усього,

% економії

млн. м³

свіжої води за

млн. м³

свіжої води за

рахунок

оборотної

491,62

81,5

374,1

80,5

промисловість

сільське господарство

житлово-комунальне

у тому числі:

господарство

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 4.3 Назва водокористувача-забруднювача

Басейн р.Дніпро

2005 р. об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. м³ т

721,8

(водний об’єкт) 221,8

2006 р. об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. м³ т

761,4

167,231

2007 р. об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речомлн. м³ вин, т 764,3

251,41

Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 4.4 Скидання забруднюючих речовин по регіону

2005 р. обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т

2006 р. обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т

2007 р. обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т

Скинуто забруднюючих речовин, усього Х

0,221 Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

0,167

0,25

Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. За даними гідробіологічних спостережень стан планктонних угруповань р. Десна - с. Літки свідчив про антропогенне навантаження. В розвитку зоопланктонного угрупованя спостерігалося порушення сезонної динаміки. В зимово-осінній період в пробах зустрічалися лише поодинокі планктонні організми. Альгопланктоценоз був досить чисельним і різноманітним. Продуктивність (трофність) вод змінювалася від оліготрофні (низькопродуктивні) до мезотрофні (середньопродуктивні) у червні. Планктоценоз р. Рось на ділянці м. Біла Церква був досить чисельним і різноманітним. Розвиток фіто-та зоопланктону відповідав сезонній динаміці. Досить високі значення індексу Шеннона вказували на суттєве різноманіття угруповань, що свідчило про стабільний стан гідробіоценозів. На створі 9 км вище міста (водозабір) з червня по жовтень домінували синьозелені водорості. У серпні на цьому створі зареєстровано найбільші чисельність і біомасу синьозелених водоростей. Індекс сапробності змінювався в межах 1,89 – 2,24. В зоопланктонному угрупованні в більшості проб домінували циклопіди та гіллястовусі і часто вони складали суттєву частку зоопланктоценозу. ІС змінювався в межах 1,45 – 1,83. В цілому води р. Рось в районі м. Біла Церква відповідали II класу, 3 категорії якості вод, β–мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від мезо-евтрофні до гіпертрофні (високопродуктивні) у серпні на створі 9 км вище міста. У серпні зафіксована початкова стадія “цвітіння ” вод. Біотестування вод р. Рось на створах м. Біла Церква проводилося щомісячно, за винятком листопада та грудня. На створах м. Богуслав біотестування вод проводилось у лютому, квітні, серпні та жовтні. Хронічну токсичність вод р. Рось було визначено у лютому на всіх 3-х створах м.Біла Церква, у березні - на створі 1км вище міста і у квітні - на створі 3 км нижче міста. Визначення хронічної токсичності вод на р. Трубіж - смт Баришівка, м. Переяслав-Хмельницький, р. Десна - с. Літки, р. Ірпінь - с. Мостище, р. Недра м. Березань, р.Тетерів - м. Іванків виявило токсичну дію вод на р. Трубіж у січні на всіх 4-х створах, у серпні - на 2-х створах смт. Баришівка та створі 1км нижче м. Переяслав-Хмельницький, у січні і травні - на р.Недра, у липні - на р. Ірпінь. Київське водосховище. Розвиток планктонних угруповань водосховища відповідав сезонній динаміці. Як і в попередні роки фітопланктон найбільш чисельним і різноманітним був у верхів’ї водосховища (на створах і вертикалях м. Чорнобиль). Основу альгофлори навесні складали діатомові водорості, а в літньо-осінній період – синьозелені. ІС змінювався в межах 1,78 – 2,30 ( в 2005р. – 1,74- 2,27). 19

Найвищий розвиток зоопланктону зафіксовано в середній частині водосховища (на вертикалях с. Зелений Мис). В більшості випадків домінували коловертки, рідше – циклопіди. В багатьох випадках були присутні гіллястовусі і в чверті проб вони складали суттєву частку угруповання (20 –60%). ІС змінювався в межах 1,41 – 1,96 ( в 2005р. – 1,50 – 1,99). Досить високі значення індексу Шеннона (особливо за фітопланктоном) вказували на значне різноманіття планктонних угруповань, що свідчило про менш інтенсивне антропогенне навантаження. За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Київського водосховища в середньому за рік відповідали вимогам II-III класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні до політрофні. Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища проводились у квітні, червні, вересні та жовтні на 11 вертикалях. Хронічну токсичну дію вод було визначено у червні на створі 3,5 км нижче м. Чорнобиля та у жовтні - на створі в межах с. Зелений Мис. Канівське водосховище. В розвитку планктонних угруповань спостерігалась сезонна динаміка. У фітопланктоні водосховища провідна роль належала діатомовим і зеленим водоростям. Відносно висока чисельність альгофлори обумовлювалась високим розвитком синьозелених водоростей, що найчастіше спостерігався у липні та вересні. ІС змінювався в межах 1,75 – 2,70 ( в 2005р. – 1,27 -3,15). Одержані значення індексу Шеннона, що змінювались від 0,245 до 3,820, вказували на невелике різноманіття фітопланктону і свідчили про антропогенне навантаження на альгопланктоценоз. Зоопланктонне угруповання на ділянці м. Києва було більш чисельним і різноманітним, у порівнянні з нижньою частиною водосховища в районі мм. Українка і Ржищів. Основу угруповання складали гіллястовусі, рідше коловертки і циклопіди (науплії, ювенільні стадії циклопід). ІС змінювався в межах 1,40 – 2,16 ( в 2005р. – 1,35 – 1,99). Індекс Шеннона змінювався в межах 0,171- 3,902; низькі значення індексу Шеннона можна пояснити розвитком монодомінантів, як з групи гіллястовусих так і найчастіше циклопід ( науплії і ювенільні стадії). За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Канівського водосховища на контрольованих ділянках в середньому за рік відповідали вимогам 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні ( в більшості випадків спостережень) до мезоевтрофні – евтрофні. Оцінка якості вод Канівського водосховища в хронічних дослідах біотестування виконувалась на ділянці м. Києва (247 проб) і в нижній частині водосховища - мм. Українка, Ржищів (20 проб). Хронічна токсичність води була 20

визначена в 102 пробах (38%) у січні, лютому, червні, вересні, жовтні, грудні, причому на більшості контрольованих вертикалях - у березні, травні, листопаді. Забруднення поверхневих вод. За даними Дніпровського басейнового управління водних ресурсів на 2007 р. загальна кількість скинутих забруднених стічних вод у водні об’єкти області становить 31085,8 млн. м3. З них нормативно очищених – 4461,8 млн. м3, недостатьно очищених – 26624 млн. м3 . 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ Заходи збереження біорізноманіття та формування екомережі. Питання формування екомережі були інтегровані в „Програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екобезпеки в Київській області на період до 2005 року” У 2007 р. Регіональна схема формування національної екомережі в області не розроблялась. На сьогоднішній день в Київській області відсутня регіональна програма формування національної екологічної мережі та регіональна схема екологічної мережі. В обласній екологічній програмі “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” передбачені кошти на розробку регіональної програми формування національної екологічної мережі та регіональної схеми екологічної мережі. Площа деградованих земель – 1,2 тис. га, техногенно забруднених земель – 83,2 тис. га, із них забруднено радіонуклідами сільськогосподарськог угіддя – 83, 2 тис. га, 0,1 тис. га землі потребують консервації. Площі водних об’єктів – ставків у кількості 2533 (площею 16,079 тис. га), водосховищ – 63, площею 9,278 тис. га. у 2007 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти не виділялись, в зв’язку з тим, що програма „Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” схвалена розпорядженням голови Київської облдержадміністрації Рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007р. №198-13-У затверджено обласну екологічну Програму „Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011року”. На проведення робіт по винесу в натуру меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення передбачено 500 тис. грн. 21

У 2007 році засідань Координаційної ради з питання формування національної екомережі не відбувалось. Лісові ресурси. Загальна характеристика лісового фонду України. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запаси дерево станів. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів. Загальна площа земель лісового фонду Київщини становить 746,0тис.га. Лісистість області 20,4%, але нерівномірна. Якщо в північних районах Київського Полісся вона складає в середньому 44%, то на півдні та південному сході вона дуже низька – 1,2-1,5% (Яготинський, Згурівський райони). За породним складом переважають шпилькові насадження (сосна) – 60%. Твердолистяні породи (дуб, ясен, граб) займають площу близько 27%, решту території займають м’яколистяні породи /вільха, тополя та ін./. Загальний запас лісів обласного підпорядкування – 116,6 млн.куб.м, в тому числі стиглих і перестійних – 12,8 млн.куб.м. Середній запас деревини на 1га становить: 204,0куб.м стиглих і перестійних – 284,0куб.м. За екологічним і господарським значенням ліси області поділяються на першу і другу групи. До першої групи на площі 550,7тис.га (73,8% від загальної площі) належать ліси , що виконують переважно природоохоронні функції. Друга група на площі 195,3 тис.га (26,2%) – ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення. Всього лісів першої та другої групи, можливих для експлуатації, по області 294,9 тис.га, а 451,0 тис.га /60%/ взагалі не включено в розрахунок головного користування , в тому числі захисні насадження – 254,9 тис.га та лісовий фонд зони відчуження 240,6 тис.га. Згідно матеріалів лісовпорядкування середній приріст деревини на 1га покритої лісом площі за рік по області становить 4куб.м., загальний приріст деревини по області становить близько 2,3 млн.куб.м. за рік. Заготівля деревини по головному користуванню в лісах державних лісогосподарських підприємств та інших лісокористувачів щорічно проводиться в суворій звітності з розрахунковою лісосікою. Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Це видно з вікової структури лісів: - молодняки - 35,7% - середньовікові - 45,9% - пристигаючі - 11% - стиглі, перестійні - 7,4% Тому в Київській області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. По-перше, це велика доля лісів, виведених з розрахунку головного користування, в тому числі радіоактивно забруднені ліси відчуження ЧАЕС (де 22

щорічно приростає біля 0,5 млн.куб.м деревини), а також значна кількість лісів з різними категоріями захисності. По-друге, зростання в цих лісах долі спілих та перестійних насаджень (із зміною їх вікової структури). Це приведе до збільшення об’ємів суцільних рубок головного користування та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства. Крім того, потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Лісистість області (20,4%) відстає від оптимальної, особливо по зоні Лісостепу. Середня для цієї зони області становить 8,3% (рекомендована 19%). Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25тис.га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41тис.га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. Лісовідновлення. Природне поновлення. Лісорозведення. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування пордана у таблиці 5.1. Станом на 2007 рік було загалом відновлено 2412,8 га лісу. З них 2333,8 га було висаджено, 79 га було посіяно. В цілому за 2007 рік було поновлено 436 га лісу. Стангом на 2007 рік було загалом розведено 303 га лісу. З них висаджено – 303 га.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Таблиця 5.1 Рік

Затвердже Фактично на

зрубано

розрахунк

разом,

ова

га/тис,м

лісосіка, тис, м3

Зрубано по господарствах хвойні

твердолистяні

розраху фактично розрахунков фактично 3

нкова

зрубано,

лісосіка га/тис, м3 ,

м’яколистяні розрахунк

фактично

а лісосіка,

зрубано,

ова

зрубано,

тис, м3

га/тис, м3

лісосіка,

га/тис, м3

тис, м3

Рубки головного користування 2006

570,6

1995,6

384,3

358

88,4

87,9

97,7

96,9

2007

555,6

1953,6

384

377,4

88,5

90,1

98,1

96,7

Перелік видів флори, що охороняється в регіоні Таблиця 5.2. №

Назва виду (звичайна і наукова)

п/п Плауноподібні

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

ІІ

III

ІІІ

ІІ

ІIІ

Дифазіаструм сплюснутий 1 Diphasiastrum complanatum (L.) Holub Дифазіаструм Зейлера 2 Diphasiastrum zeilleri (Reuy) Плаун річний, плаун колючий 3 Lycopodium annotinum L. Баранець звичайний 4 Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Папоротеподібні Гронянка півмісяцева 5 Botrychium lunaria (L.) Sw. Сальвінія плаваюча 6 Salvinia natans (L.) AIl. Покритонасінні Альдрованда пухирчаста 7 Aldrovanda vesiculosa L. Астрагал шерстистоквітковий 8 Astragalus dasyanthus Pall. Береза низька 9 Betula humilis Schrank Билинець довгорогий, билинець комарниковий 10 Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Брандушка різнокольорова 11 Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. Мулатка довголиста 12 Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch Верба Старке, верба сиза 13 Salix starkeana Willd.

Верба чорнична 14

ІІI

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІI

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

Salix myrtilloides L. Водяний горіх плаваючий 15 Trapa natans L. s. L. Глід український 16 Crataegus ucrainica Pojark Гніздівка звичайна 17 Neottia nidus-avis ( L.) Rich. Гудайєра повзуча 18 Goodyera repens (L.) R. Br. Зозулинець блощичний 20 Orchis coriophora L. Зозулинець болотний 21 Orchis palustris Jacq Зозулинець рідкоквітковий 22 Orchis laxiflora Lam. Зозулинець шоломоносний 23 Orcitis militaris L. Зозулині сльози яйцевидні 24 Listera ovata (L.) R. Br. Зозулині черевички справжні (черевички зозулині) 25 Cypripedium calceolus L. Ковила волосиста, тирса 26 Stipa capillata L. Ковила вузьколиста 27 Stipa tirsa Stev. Ковила дніпровська 28 Stipa borysthenica Klok. ex Prokud. Ковила пірчаста, ковила Іоанна 29 Stipa pennata L. Коручка болотяна 30 Epipactis palustris (L) Cranlz Коручка темно-червона 31 Epipactis atrorubens ( Hoffm. ex Bernb.) Schult. Коручка чемерниковидна, 32

коручка морозниковидна,

коручка широколиста Epipactis helleborine (L.) Crantz. Лілія лісова (лілія кучерява)

34 Lilium martagon L.

Любка дволиста 36

ІІІ

ІIІ

ІІ

ІІІ

ІI

ІІІ

Platanthera bifolia (L.) Rich. Любка зеленоквіткова 37 Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. Малаксис однолистий 38 Malaxis monophyllos ( L.) Sw. Неотіанта каптурувата 39 Neottianthe cucullata (L.) Schlechter Осока Буксбаума 40 Carex buxbaumii W ahlenb. Пальчатокорінник м’ясочервоний 41 Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Пальчатокорінник травневий 42

Dactylorhiza majalis ( Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes Пальчатокорінник Траунштейнера

43 Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soo Пальчатокорінник Фукса 44 Dactylorhiza fuchsii (Druce ) Soo Півники борові 45

ІІ

Iris pineticola Klok. Підсніжник білосніжний, 47

ІI

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІI

ІII

Galanthus nivalis L. Сон чорніючий, сон-трава чорніюча 51 Pulsatilla nigricans Storck Тюльпан дібровний 52 Tulipa quercetorum Klok. et Zoz Цибуля ведмежа 53

Allium ursinum L. Шафран сітчастий, крокус сітчастий 54 Crocus reticulatus Stev. Ex Adam. Шеxйцерія болотна 55 Scheuchzeria palustris L. Шолудивник королівський 56 Pedicularis sceptrum-carolinum L. Гриби Грифола зонтична, поліпіл зонтичний 57 Grifola umbellata (Fr.) Pil. Грифола листянолісова, поліпіл листянолісовий 58 Grifola frondosa (Fr.) S. F Grav

Зморшок степовий 59

ІІI

ІІІ

ІII

ІІІ

Morchella steppicola Zer. Леукоагарик довгастокореневий 60 Leucoagaricus macrorhirus Мутин собачий 61 Mulinus caninus Fr. Мухомор щетинистий 62 Amanita solitaria (Bull.: Fr ) Mer. Печериця таблитчаста 63 Agaricus tabularis Pk. Рядовка опеньковидна, армілярія комірчаста 64 Tricholoma focale (Fr.) Ricken Трюфель літній (трюфель їстівний) 65 Tuber aestivum Vitt. Феолепіота золотиста 66 Phaeolepiota aurea (Fr ) R.Mre ex Konr.et Maubl. Усього

Примітки: 1.Категорії охорони за Червоною книгою України: I – зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан; II – вразливі: види, які у найближчому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан. III – рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека. 2.Категорії охорони за Європейським Червоним Списком: R – рідкісні: види, світові популяції яких невеликі і які зараз не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», але їм також загрожує небезпека зникнення. І – невизначені: види, про які відомо, що вони належать до «зникаючих», «вразливих» або «рідкісних», але відсутня достовірна інформація, яка давала б змогу визначити, до якої із зазначених категорій вони належать. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах області подана у таблиці. Таблиця 5.3.

№ п/п

Найменування показника

Одиниця

кількість

виміру 1.

Загальна площа зелених насаджень, всього, у

га

1968,5

га

0,15

м2/чол.

150

Площа зелених насаджень загального користування, всього, в.т.ч.

га

2365,5

- на 1 жителя

га

0,012

т.ч - на 1 жителя

м /чол.

Процент зелених насаджень загального користування охопленості доглядом

Витрати на утримання зелених насаджень загального користування, всього,

тис.грн.

2254,8

- утримання 1 га зелених насаджень загального користування

тис.грн.га

0,965

Кількість підприємств зеленого господарства та чисельність працюючих ,

од./чол.

29/276

у.т.ч.

всього у.т.ч:

комунальними

од./чол.

28/251

приватними

од./чол.

1/25

тис.грн

3199,7

Обсяги виконання робіт, всього у.т.ч. -

комунальними

тис.грн

2873,9

приватними

тис.грн

325,8

Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. Станом на 01.01.2008 р. загальна площа мисливських угідь Київської області складає 2083,4 тис.га, які закріплені за 61 мисливськими господарствами, в тому числі лісові 488,5 тис.га, польові 1414,9 тис.га, водноболотні 129,5 тис.га, та інших 50,5 тис.га. Незакріплених мисливських угідь в Київській області немає. Всі мисливські угіддя надані у користування мисливським господарствам у відповідності до рішень Київської обласної ради. Відповідно до вимог ст. ст. 21, 22 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та мисливськими користувачами укладені типові договори про умови ведення мисливського господарства. Мисливським упорядкуванням охоплено 2083,4 тис.га, що становить 100% від загальної площі мисливських угідь, які закріплені за мисливськими користувачами Київської області. 28

Переважна більшість, а саме 25 мисливських господарств, входять до складу Київської обласної організації УТМР, за якою закріплено 1206,4 тис.га угідь, що становить 57,9% від загальної площі мисливських угідь області. Угіддя площею 217,5 тис.га закріплені за 8 мисливськими господарствами Київського обласного управління лісового господарства, що становить 10,8% від загальної площі мисливських угідь області. Угіддя площею 183,3 тис. га закріплені за 4 мисливськими господарствами товариства мисливців та рибалок ЗС України, що становить 8,8% мисливських угідь області. Угіддя площею 72,1 тис. га закріплені за 3 мисливськими господарствами ЦСМРК обласної ради „Динамо”, що становить 3,5% мисливських угідь області. Угіддя площею 24,1 тис. га закріплені за мисливським господарством “Леонівське” Київської міської ради УТМР, що становить 1,2% мисливських угідь області. Угіддя площею 61,9 тис. га закріплені за Державною резиденцією Президента України “Залісся”, ”Регіон” та “Дніпровсько-Тетерівським” мисливським господарством, що становить 2,98 % мисливських угідь області. За останні роки в Київській області створено 16 приписних мисливських господарств і їх кількість на даний час становить 18 мисливських господарств, за якими закріплено 31,59 тис. га, що становить 15,31 % від загальної площі мисливських угідь області. За даними статистичної звітності 2ТП (мисливство) на кінець 2007 року в мисливському господарстві Київської області було задіяно 409 працівників з яких 56 мисливствознавців та 256 штатних єгеря. Загальні витрати користувачів на ведення мисливського господарства склали 8 245 354,00 грн., з них на відтворення мисливських тварин, включаючи біотехнічні заходи – 1 552 039,00 грн. Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.4. Рік

2006

2007

Види

Затвердже

Видано

мисливських

ний ліміт

ліцензій

тварин

добування

Добуто

Не

Причина невикористання

використан о ліцензій

Лось

Полювання не відбулось

Олень благ.

148

106

Полювання не відбулось

Олень плям.

Полювання не відбулось

Кабан

954

832

122

Полювання не відбулось

Козуля

732

588

144

Полювання не відбулось

Лось

Олень благ.

198

16*

Олень плям.

Кабан

1086

1048

879

52*

Козуля

727

763

600

69*

* невикористання ліцензій по добуванню мисливських тварин в угіддях пояснюється: користувачі

мисливських угідь особливо таких як ДР „Залісся” ДО „Білоозерське” Дніпровсько – Тетерівське

ДЛМГ ліцензії отримували, але полювання не проводили вцілях збільшення мисливського звіра

чисельності

і відсутності контингента на проведення полювання. В інших угіддях

невикористання ліцензій пов’язане із значною вартістю його проведення.

За даними на 2007 рік чисельність мисливських тварин збільшилась на 444 голови порівняно із 2006 роком. Конкретно по видах дані наступні: чисельність лося збільшилась на 33 голови, чисельність оленя благородного на 103 голови, оленя плямистого – на 22 голови, лані – на 7 голів, кабана – 315 голів, козулі навпаки зменшилась на 36 голів. Дані подані у таблиці 5.5

Таблиця 5.5. Види мисливських тварин

2006рік

2007 рік

Лось

569

602

Олень благородний

1842

1945

Олень плямистий

567

589

Лань

165

172

Кабан

3711

4026

Козуля

8581

8545

Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2008 року)подана у таблиці 5.6. Таблиця 5.6. №п/п Назва виду (звичайна і наукова)

Червона

Бернська

книга

конвенція

Європейський СІТЕS

СМS

ЕUROBATS червоний список

України Кільчасті черви 1.

П`явка медична II

Hirudo medicinalis Linnaeus 2.

Бранхіпус Шафера Branchipus schaefferi Fisher Ракоподібні

Бранхіпус Шафера Branchipus schaefferi Fisher Комахи

xАноплій самарський Anoplius samariensis Pallas

III

ІІ

III

ІІ

Бітак італійський, комарівка-бітак 5.

італійська Bittacus italicus Muller Бражник дубовий

Marumba

quercus

Denis

Schiffermuller 7.

Бражник мертва голова Acherontia atropos Linnaeus

Бражник Прозерпіна Рroserpinus proserpina Pallas

Ванесса чорно-руда Nymphalis xanthomelas Esper Ведмедиця

10.

гера,

ведмедиця

чотирикрапкова Callimorpha quadripunctaria Poda

11.

Ведмедиця-хозяйка Callimorpha dominula Linnaeus

12.

Вусач великий дубовий західний Cerambux cerdo cerdo Linnaeus Вусач

13.

земляний

хрестоносець,

коренеїд хрестоносець Dorcadion equestre Laxmann

14.

Вусач мускусний Aromia moschata Linnaeus

15.

Вусач червонокрилий Келлера Purpurikenus kaehleri Linnaeus

16.

Джміль вірменський Bombus armeniacus Radoszkowski

17.

Джміль мінливий Bombus proteus Gerskaecker

18.

Джміль моховий Bombus muscorum Fabricius

19.

20.

Джміль пахучий Bombus fragrans Pallas Джміль лезус

Bombus lacsus.F. Morawitz 21.

Джміль червонуватий Bombus ruderatus Fabricius

22.

Дозорець-імператор III

III

Anax imperator Leach 23.

Ендроміс березовий Endromis versicolora Linnaeus

24.

Жук-олень, рогач звичайний Lucanus cervus Linnaeus Linnaeus Кордулегастер кільчастий

25.

Cordulegaster annulatus annulatus Latreille

26.

Красотіл пахучий Calosoma sycophanta Linnaeus

27.

Красуня-діва Calopteryx virgo Linnaeus Ксилокопа

28.

звичайна,

бджола-

тесляр звичайний Хyloсоpa valgа Gerstaecker Ксилокопа

29.

фіолетова,

бджола-

тесляр фіолетовий Хуlocopa violaceae Linnaeus

30.

Ктир гігантський Satanas gigas Eversman

31.

Ктир шершнеподібний Asilus crabroniformis Linnaeus

32.

Махаон Papilio machaon Linnaeus

33.

Мегариса Рогохвостова Megarhyssa superba Schrank Мегахіла округла, бджола листоріз

34.

люцерновий Magachile rotundata Fabricius

35.

Мелітурга булавовуса Melitturga clavicornis Latreille

36. 37. 38. 39. 40.

Мнемозина Parnassius mnemosyne Linnaeus Мурашка руда лісова Formica rufa Перинеура приструмкова Perineura rubi Panzer Плавунець широкий Dytiscus lattissimus Подалірій Iphiclides podalirius Linnaeus

Поліксена 41.

Zerуnthіa

polyxena

Denis

III

Schiffermuller 42.

Райдужниця велика Apatura iris Linnaeus

43.

Рофітоїдес сірий Rhophіtoides canus Eversmann

44.

Сатурнія руда Aglia tau Linnaeus

45.

Синявець ероїдес Polyommatus eroides Frivaldszky Синявець мелеагр

46.

Polyommatus

daphnis

Denis

Schiffermuller 47.

Сінниця Геро, сінниця борова -

Coenonympha hero 48.

Сіобла Бальзамінова Siobla sturmi Klug

49.

Сколія-гігант Scolіa makulata Drury

50.

Сколія степова Scolіa hіrta Schranck

51.

Совка розкішна -

Staurophora celsia Linnaeus 52.

Стрічкарка блакитна Catocala fraxini Linnaeus Стрічкарка орденська малинова,

53.

стрічкарка малинова Catocala sponsa Linnaeus

54.

Стрічкарка тополева Limenitis populi Linnaeus Шовкопряд кульбабовий,

55.

Lemonia

taraxaci

Denis

Schiffermuller Молюски Слимак виноградний 56. Helix pomatia Круглороті 57.

Мінога українська III Eudontumyzon mariae Berg

Риби

III

Марена дніпровська 58.

Barbus

barbus

borysthenicus

Dydowski 59.

Стерлядь Acipenser ruthenus Linnaeus Плазуни

60.

Мідянка II Coronella austriaca Laurenti Птахи

61.

Балобан, сокіл-балобан, кібець Falco cherrug Gray

62.

Беркут, орел скельний, халзан Agyila chrysaetos L.

63.

Глухар, глушець Тetrao urogallus Linnaeus

64.

Гоголь Bucephala clangula Linnaeus Деркач

65. Crex crex 66.

Журавель сірий Grus grus Linnaeus

67.

Змієїд, крачун Circaetus gallicus Gmelin

68.

Колпиця, косар Platalea leucorodia Linnaeus

69.

Кроншнеп великий Numenius arguata Linnaeus Крохаль

70.

довгоносий,

крохаль

середній Mergus serrator Linnaeus

71.

Кулик-сорока, пискун Haematopus ostralegus Linnaeus

72.

Лелека чорний Ciconia nigra Linnaeus

73.

Лунь польовий, мишолов, рябець Circus cyaneus Linnaeus

74.

Лунь степовий, мишолов, рябець Circus macrourus S.G.Gmelin

75.

Могильник, орел-могильник Aquila heliaca Savigny

76.

Орел-карлик I

III

Hieraaetus pennatus Gmelin 77.

Орлан-білохвіст, сіруватень Haliaeetus albicila Linnaeus Очеретянка

78.

прудка,

очеретянка

вертка Acrocephalus paludicola Vieillot Підорлик великий, орел-скигляк

79.

80.

Aquila clanga Pallas Підорлик малий, орел-скигляк малий Aquila pomarina C.L.Brehm Поручайник

81. Tringa stagnatilis Bechstein 82. 83. 84. 85.

Пугач Bubo bubo Linnaeus Сипуха Tuto alba skopoli Сич волохатий Aegolius funereus Linnaeus Сичик-горобець Glaucidium passerinum Linnaeus

86.

Скопа Pandion haliaetus Linnaeus Сокіл-сапсан,

87.

сапсан,

сокіл

мандрівний Falco peregrinus Tunstall

88.

Сорокопуд сірий Lanius excubitor Linnaeus

89.

Ходуличник Himantopus himantopus Linnaeus

90.

Чеграва, Hydroprogne caspia Pallas

91.

92.

Червоновола казарка Rufibrenta ruficollis Pallas Чернь білоока Aythya nyroca Culdenstadt Ссавці

93.

Борсук звичайний Meles meles Linnaeus Вечірниця велетенська, вечірниця

94.

велика Nyctalus lasiopterus Schreber

Вечірниця 95.

мала,

вечірниця

Лейслера

III

Nyctalus leisleri Kuhl 96.

Видра річкова Lutra lutra Linnaeus Вухань бурий

97. Plekotus auritus 98.

Горностай IV

III-IV

III

Mustela erminea Linnaeus 99.

Заєць білий,заєць-біляк Lepus timidus Linnaeus

100.

Зубр Bison bonasus Linnaeus

101.

Кутора мала, Neomys anomalus Cabrera

102.

Мишівка степова Sicista subtilis Pallas Нічниця

103.

ставкова,

лилик

ставковий

III

Myotis dasycneme Boie 104.

Норка європейська, II

III

107

Mustela (Lutreola) lutreola Linnaeus 105.

Рись звичайна Lynx lynx Linnaeus Сліпак звичайний

106. Spalax microphtabnus 107.

Тушканчик великий Allactaga jaculusPallas Тхір степовий

108.

Mustela

(Putorius)

eversmanni

Lesson Широковух 109.

європейський,

широковух звичайний Ваrbastella barbastella Вечірниця

110.

мала,

вечірниця

Лейслера Nyctalus leisleri Вечірниця велетенська, вечірниця

111.

велика Nyctalus lasioptterus Усього

Примітки: 36

1.Категорії охорони за Червоною книгою України: I – зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан II – вразливі: види, які у найближчому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан. III – рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека. IV – невизначені: види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, - відсутня. 2.Категорії охорони за Європейським Червоним Списком: Е — зникаючі види, перебувають під загрозою зникнення; збереження їх малоймовірне, відтворення неможливе без здійснення спеціальних заходів. V — вразливі види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», коли продовжиться дія факторів, що впливають на їхній стан. R — рідкісні види, популяції яких невеликі, у даний час не віднесені до категорії «зникаючих» та «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека. І — невизначені види, про яких відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволила визначити, до котрої саме із зазначених категорій їх можна віднести, відсутня. К — недостатньо відомі види, які можна було б віднести до однієї з вище перелічених категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається нез'ясованим. К* — категорії птахів, які в даний час вивчає Міжнародна Рада по охороні птахів і які найближчим часом, мабуть, будуть віднесені до вищеперелічених категорій. * — категорії тварин, про яких відомо, що вони перебувають під загрозою зникнення, і які у даний час вивчаються Міжнародним союзом охорони природи. Природні території, що підлягають особливій охороні. Станом на 01.01.2007р. до складу природно-заповідного фонду області входить 14 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 паркипам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, загальна кількість територій та об’єктів – 21, площею 14723,4 га. До об’єктів місцевого значення входить 55 заказника, 49 пам’ятки природи, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 16 заповідних урочищ, 1 регіональний ландшафтний парк, загальна кількість територій та об’єктів – 130, площа 17512,52 га. Всього мережа природно-заповідного фонду Київщини нараховує 151 37

територій та об’єктів, загальною площею 81 тис. 106 га, що складає 3,2% від адміністративної площі Київської області. У 2007 році Держуправлінням були проведені заходи щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду. Указом Президента України від 13 серпня 2007 року №700/2007 оголошено загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення „Чорнобильський спеціальний „ площею 48870 га у межах зони відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення. На виконання доручень Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінприроди України, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області була проведена відповідна робота по створенню ландшафтного заказника загальнодержавного значення “КончаОзерна”, площею 40,0 га в адміністративних межах Козинської селищної ради. В зв’язку з відмовою всіх землевласників та землекористувачів неможливо створити даний природно-заповідний об’єкт. Щодо перспективного розвитку природно-заповідного фонду Київщини Держуправління планує подальше надання статусу заповідних територіям, а саме: 1. Створення Національного природного парку на базі Білоозерського мисливського господарства спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Регіон” загальною площею - 26,4 тис. га в адміністративних межах ПереяславХмельницького району: 2. Створення Національного природного парку на базі ДніпровськоТетерівського державного лісомисливського господарства. загальною площею 30,6 тис. га, в адміністративних межах Вишгородського та Іванківського районів. 3. Створення Національного природного парку “Голосіївський” - в адміністративних межах міста Києва та Київської області (КиєвоСвятошинський, Обухівський та частина Бориспільського районів) з включенням до його складу ландшафтних заказників місцевого значення “Заплавний” і “Обухівський та ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Козинський”, а також о. Дикого, о. Безіменного, урочище “Домаха” та заплави р. Дніпро від о. Жукова до м. Українка Обухівського району. 4. Створення Національного природного парку „Трахтемирів” на базі Регіонального ландшафтного парку „Трахтемирів” у Київській та Черкаській області; 5. Створення Національного природного парку „Подесіння” в адміністративних межах Вишгородського та Броварського районів. Основні проблеми збереження та розвитку природно-заповідного фонду. Винесення меж заповідних територій в натуру. Мережа природнозаповідного фонду області нараховує 151 територій та об’єктів, та лише близько 70% цих територій винесені в натуру (в основному це території, які знаходяться на землях державного лісового фонду), і тому виникає гостра необхідність щодо встановлення відповідності площ заповідних територій в натурі площам, які закріплені у відповідних нормативних актах. Необхідно 38

винести 5 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею ─ 4897,2 га, і 40 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею ─ 6659,95 га. Відсутність фінансування робіт щодо проведення наукових обстежень природних територій з метою їх подальшого заповідання, розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду, а також для проведення кадастру існуючих заповідних територій та об’єктів. Відсутність методичних рекомендацій, щодо розробки Положень про заказники, зокрема рекомендацій про встановлення заповідного режиму індивідуально для кожної категорії заказників. Це призводить до конфліктних ситуацій, особливо при розгляді прокуратурою правопорушень на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

Розвиток природно-заповідного фонду України. Розподіл територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за їх значенням, категоріями та типами (станом на 01.01. 2008 року)подано у таблиці 5.7. Таблиця 5.7. Категорії об’єктів ПЗФ

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного

% площі

місцевого значення

окремих

разом

категорій

значення кількість,

площа, га усього

од.

кіль-

у тому

кість,

числі

од.

площа, га усього

кіль-

у тому

кість,

числі

од.

до

площа, га усього

у тому числі

загальної

надана в

площі ПЗФ

надана в

постійне

користу-

вання

Природні заповідники

Біосферні заповідники

Національні природні парки

Регіональні ландшафтні парки

5148,7

16%

Заказники, усього

62715.9

10541,63

24387,53

75,8%

у тому числі:

ландшафтні

5612,0

3476,3

9088,3

лісові

2296,5

1238,2

3534,7

ботанічні

1636,73

загальнозоологічні

48870

орнітологічні

489,7

506,1

995,8

ентомологічні

іхтіологічні

563,0

гідрологічні

5447,7

3121,3

8569,0

загальногеологічні

палеонтологічні

карстово-спелеологічні

Пам’ятки природи, усього

92,0

182,17

274,17

0,9%

у тому числі:

272,45

комплексні

12,9

ботанічні

92,0

140,99

232,99

зоологічні

гідрологічні

2,525

геологічні

25,75

Заповідні урочища

1512,8

4,5%

Ботанічні сади

Дендрологічні парки

297,0

0,9%

488,5

127,22

615,72

1,9%

63592,5

130

17512,52

151

81105,02

100

Парки-пам’ятки паркового мистецтва Зоологічні парки РАЗОМ

садово-

Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. На виконання Указу Президента України „Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні”, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Київській області надало пропозиції до Київської обласної державної адміністрації включити в заходи із розвитку внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності Київської області території та об’єкти природно-заповідного фонду Київської області, а саме: 1) дендрологічний парк загальнодержавного значення „Олександрія”, м. Біла Церква; 2) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Кагарлицький”, м. Кагарлик; 3) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Згурівський”, смт. Згурівка; 4) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Ташанський”, с. Ташань Переяслав-Хмельницький район. Дані об’єкти мають екологічну, наукову та історико-культурну цінність. Історико-культурна спадщина. Знайдені під час археологічних розкопок матеріальні залишки свідчать, що за часів пізнього палеоліту (давнього кам’яного віку) 20-15 тис. років тому в середньому Подніпров’ї жили первісні люди. Вони займалися мисливством та рибальством. Їхні стоянки, залишки кам’яних знарядь праці виявлено на території Києва, Фастова, поблизу Яготина. У VІ-ІV тис. до н.е. в долинах і на берегах Дніпра та Ірпеня жили люди так званого неолітичного (нового кам’яного віку) періоду. Вони вже знали керамічний посуд, розводили тварин. Очевидно на цей період припадають і перші спроби землеробства. Наукою зафіксовані характерні для Київщини дві різні культури цього періоду. Це так звана дніпровсько-донецька культура і культура ямково-гребінцевої кераміки. Культура, яка прийшла на зміну пізньокроманьйонській дніпровськодонецькій культурі на терени тодішньої Київщини в Ш тис. до н.е., особливо значуща. Йдеться про трипільську культуру. У пізньотрипільський період особливої досконалості досягає художній розпис керамічних виробів. Зброї серед тогочасних знарядь не знайдено. Мирне життя сприяло збільшенню густоти населення, а почасти і перенаселенню. У період Ранньої бронзи на Київщині панівне становище завоювали 42

племена так званої ямної культури. Трипільські племена ще кілька століть протистояли новим звичаям, але наприкінці П тис. до н.е. були зовсім розпорошені. У П-І тис.до н.е. існували племена, яких вважають праслов’янами. Весь той період називають доісторичним, бо звідти не дійшли до нас писемні пам’ятки. На початку нашої ери населення середнього Подніпров’я вже знало залізо. Першими повели мову про відокремлення від південних сусідів – кімерійців, скіфів, сарматів – люд, що заселяв середнє і північне Подніпров’я та займався землеробством. Землі Київщини були джерелом розселення слов’ян – носіїв розвинутої землеробської культури. З Ш-П ст. до н.е. і аж до П ст.н.е. безпосередньо формуються слов’янські племена, а на території Київщини домінує плем’я полян. Воно заселяло правий берег середньої течії Дніпра переважно між Россю та Ірпенем. Тільки північ області між Тетеревом і Прип’ятю заселяли деревляни. У збиранні слов’янських племен у державу з назвою Київська Русь полянському племені належить чільна роль. Як свідчить літопис, після смерті Кия полянське князівство переходить до його прямих нащадків- династії Кивичів. Починаючи з князя Олега, правлячу династію Києвичів змінює династія Рюріковичів із домішками варязької крові. Київщина користується всіма перевагами свого географічного положення, швидко розвивається самобутня і багатогранна її культура внаслідок прийняття християнства. Та попри всі оборонні старання київських князів, Київська Русь постійно зазнає ударів від войовничих південних сусідів, спершу печенігів, а згодом і половців. На початку ХШ ст. на історичній арені з’являється татаромонгольська орда, перетворивши на руїни міста давніх культур Середньої Азії. Наступною метою завойовників стали землі Київської Русі. В кінці ХШ ст., коли на історичну арену вийшла нова сила – Велике князівство Литовське. В 1362 році великий князь литовський Ольгерд захопив землі Київщини і Переяславщини. Було відновлено давні оборонні замки Київщини у Білгороді, Вишгороді та Чорнобилі, збудовано новий замок для литовських князів у Києві на горі, яка відтоді стала називатися Замковою. З 1482 р. з княжими традиціями було покінчено, надто непокірними ставали київські князі. Замість Київського князівства було утворено Київське воєводство у складі Польсько-Литовської держави. Влітку 1654 року на Київщину вступило московське військо, посилаючись на те, що угода від 18 січня 1654 року, укладена з Богданом Хмельницьким зумовлює захист український земель, почало будувати свою фортецю в Києві. 43

З 1917 року Київщина у складі Української РСР. Утворення Київської області припадає на період згортання НЕПу. Смерть Л.Брежнєва у 1982 р. поклала початок перехідного періоду в радянському керівництві. З приходом до влади М.Горбачова почалися спроби реформування існуючої соціальнополітичної системи. Але ще перші горбачовські реформи не встигли дати свої плоди, як 26 квітня 1986 року вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Київщина постраждала першою. Очевидно, саме від Чорнобиля почався відлік новітньої історії України, яка через п’ять років всенародним референдумом була проголошена суверенною незалежною державою. Принципово нові процеси розпочалися і на Київщині. Одночасно з демонтажем командно-адміністративної, політичної, економічної системи необхідно було опановувати демократичну, ринкову культуру, формувати нове політичне та економічне середовище, вживатися в нього, виробляти і реалізовувати відповідну соціальну та духовну політику. Київщина сьогодні – це поліетнічний регіон, де , крім українців, проживають росіяни (8.7%), білоруси (0,6 %), євреї (0,4%), поляки (0,3%0, представники багатьох інших національностей. Етномовна ситуація є сприятливою для зміцнення державницького статусу української мови, подальшого її поширення у повсякденному житті, а також для відродження мов національних меншин. 6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ Структура та стан земель. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Структура та динаміка основних видів земельних угідь подана у таблиці 6.1. Таблиця 6.1 2006 р. Основні види угідь

2007 р.

Всього,

% до

Всього,

% до загальної

тис. га

загальної

тис. га

площі

території

території Разом (територія)

2812,1

100

2812.1

100

1674,3

59,5

1670,8

59,4

1367,3

45,7

1362,8

48,5

Перелоги

13,6

0,5

13,2

0,5

Багаторічні насадження

40,8

1,4

41,3

1,5

Сіножаті і пасовища

252,8

13,9

253,5

9,0

Ліси і інші лісовкриті площі, з них:

648,2

23,1

649,2

23,1

Сільськогосподарські угіддя, у тому числі: Рілля

вкритих лісовою рослинністю

593,9

21,1

595,1

21,1

Забудовані землі

117,3

4,1

119,3

4,2

Відкриті заболочені землі

49,9

1,8

50,0

1,8

17,4

0,6

17,7

0,6

Інші землі

131,5

4,7

305,1

10,8

Всього земель (суша)

2636,6

93,8

2636,7

93,8

175,6

6,2

175,4

6,2

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

(піски, яри,

землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

Води (території, що покриті поверхневими водами)

Деградація земель За даними на 2007 деградація земель по області має наступну картину: яри займають 1613 га, еродовані балки – 450 га, крутосхили – 455 га, піски – 1717 га, пустирі та галявини – 3644 га, кар’єри – 127 га. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Охорона земель. Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості грунтів. Впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією території, адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження вилучення (викупу) особливо цінних грунтів для несільськогосподарських потреб. Важливим фактором у збереженні та підвищенні родючості грунтів області є хімічна меліорація, яка повинна передувати застосуванню системи удобрення сільськогосподарських культур. Проведення меліорації сприяє поліпшення фізичних і фізико-хімічних властивостей грунтів, забезпеченню рослин кальцієм і магнієм, активізації мікробіологічних процесів, підвищенню ефективності мінеральних добрив. Програмою вдосконалення земельних відносин у Київській області на 2006-2010 роки затверджено рішенням Київської обласної ради за № 11-10-V від 30 березня 2007 року передбачено заходи, обсяги та джерела фінансування на охорону земель у 2007 році, зокрема, на виконання робіт Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів: 123,8 тис. грн. на виявлення земельних ділянок із порушеними землями і землями, що зазнають впливу негативних процесів та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних 45

угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель; 14,3 тис. грн. на розробку та впровадження єдиної системи заходів щодо державного контролю за раціональним використанням та охорони земель; 343,9 тис. грн.. на розроблення робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, створення лісонасаджень, культуртехнічних робіт, захисту земель від ерозії , підтоплення , заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими й іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами; 21,0 тис. грн. на проведення наукових досліджень у сфері охорони земель; 8,9 тис. грн.. на підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів органів земельних ресурсів з питань раціонального використання і охорони земель. Кошти на проведення запланованих заходів не надходили. Практичні заходи. Щодо практичних заходів з охорони земель то у 2007 р. профінансовано з державного бюджету 400 тис. грн.. на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд у м. Буча Київської області на площі 1 га. 7. НАДРА Стан мінерально-сировинної бази На території області налічується 311 родовищ і 4 об'єкти обліку (всього 315) з них 14 видів різноманітних корисних копалин, з яких розробляється 100 родовищ і 1 об'єкт обліку. У порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні копалини бідна. Її мінерально-сировинна база на 16,4 % складається з паливноенергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди кольорових і рідкісних металів, а також прісні та мінеральні води. Запаси торфу підраховані на 51 родовищі і складають 36,9 млн. т промислових категорій А+В+С1 . Серед загальної кількості родовищ переважають малі площею до 100 га. Періодично розробляється 14 родовищ із запасами 19,8 млн. т. З обліку Державного балансу виключено 36 родовищ в Поліському та Чорнобильському районах, де поклади торфу забруднені радіонуклідами. Видобуток торфу в 2007 році склав 17 тис. т. Торф використовується як добриво в сільському господарстві та як паливо. В Іванківському та Вишгородському районах відомо два родовища сапропелю із загальним запасами 1,29 млн. т. В області підраховані прогнозні ресурси бурого вугілля кількістю 61,2 млн. т. Металічні корисні копалини представлені єдиним Тарасівським 46

комплексним циркон-ільменітовим родовищем, яке не розробляється. У центральній частині Київської області плануються пошукові роботи на раніше виявлених проявах дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, польового шпату та мусковіту, первинного каоліну. Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території налічується 165 родовищ і 3 об'єкти обліку з 7 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. 46 родовищ, у т.ч. 1 об'єкт обліку розробляються. Так державним балансом враховано 4 родовища кварцового піску для виробництва скла, які на даний час не розробляються. Камінь облицювальний представлений єдиним Богуславським родовищем граніту, запаси якого складають 6241,4 тис. м3 промислових категорій А+В+С1. Слід зазначити, що значна кількість облицювального каменю завозиться із Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської та Черкаської областей. Державним балансом враховується 22 родовища каменю будівельного з запасами 138,3 м3 промислових категорій А+В+С1. Для розробки залучено 14 родовищ, видобуток на яких в 2007 р. склав 497,4 тис. м3, або 2,25 % від загального видобутку в Україні. Більшість родовищ каменю будівельного характеризуються невеликою кількістю розвіданих запасів, які не можуть забезпечити в повній мірі виробничі потужності намічаємих до будівництва карєрів на амортизаційний термін їх дії. Крім того, значна кількість розташована на високопродуктивних орних землях. Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами, з яких до розробки залучене 1. Видобуток глини для виробництва керамзитового гравію в 2007 р. склав 7,4 тис. м3 (3,85 % від загального видобутку в Україні). Пісками будівельними область забезпечена в достатній мірі. Тут налічується 29 родовищ і 3 об'єкти обліку, де пісок розвіданий у комплексі з іншою корисною копалиною. Видобуток піску в 2007 р. склав 1922,82 тис. м3 (20,82 % від загального видобутку в Україні). Русловий пісок Дніпра і Десни повністю забезпечує потреби Київської області, а також частково вивозиться в Кіровоградську, Хмельницьку, Черкаську та інші області України. Цегельно-черепична сировина представлена 105 родовищами, запаси яких складають 177,9 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ і раціонального використання видобутої сировини. Використання мінерально-сировинної бази На 2007 рік на території Київської області експлуатується 47 родовищ неметалевих корисних копалин, що активно розробляються загальною площею 1954,76 га. Характеристика основних родовищ, місце їхнього розташування та площа подані у таблиці 7.1. 47

Таблиця 7.1 № з/п 1 2

Місцезнаходження об’єкта

Назва родовища

Площа, га

Бородянський район, смт.Бородянка м.Київ, Києво-Святошинський район

Озернівське родовище глини мергелистої

125,5

Мостищанське 11 родовище глини Креницьке родовище глини Музичанське родовище глини Забучанське родовище глини

3 4 5

Обухівський район Києво-Святошинський район Києво-Святошинський район

6 7 8 9 10 11

Новоукраїнське родовище піску Синявське родовище гранітів Бовкунське родовище граніті Стайківське родовище наглинків Богуславське родовище гранітів Озернівське родовище глини мергелистої

753,5 39,4 9,1 33,0 9,1 125,5

12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Обухівський район Рокитнянський район Таращанський район Кагарлицький район Богуславський район Бородянський район, смт.Бородянка Богуславський район Бориспільський район Рокитнянський район Обухівський район Білоцерківський район Макарівський район Володарський район Сквирський район Макарівський район Тетіївський район Сквирський район Сквирський район Білоцерківський район Бориспільський район Бориспільський район Іванівський район Білоцерківський район Фастівський район Вишгородський район

Богуславське родовище гранітів (КОМЕТА) Гнідинське родовище піску Ольшаницьке родовище гранітів Клопотківське родовище торфу Узинське родовище суглинків Соснівське родовище гранітів Рудосільське родовище гранітів Шамраївське родовище гранітів “Здвиж” родовище торфу Кашперівське родовище гранітів Сквирське родовище суглинків Терешківське родовище цегельної сировини Білоцерківське родовище гранітів “Карань” родовище торфу Білоцерківське 2 родовище суглинків Тетерівське родовище торфу Піщанське родовище піску Ярошівське родовище гранітів Озеро Волове родовище сапропелю

25,6 18,18 48,9 18 5 16,5 18,5 23,3 16,0 9,2 7,97 25 26,5 11,0 14,83 15,0 8,9 3,5 43,3

31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47

Миронівський район Тетіївський район Рокитнянський район Сквирський район Макарівський район Володарський район Миронівський район Таращанський район Кагарлицький район Бориспільський район Обухівський район Обухівський район Богуславський район Бориспільський район Ставищанський район Сквирський район Яготинський район

Владиславське родовище глини Кашперівське родовище суглинків Острівське родовище гранітів Сквирське родовище суглинків Плахтянське родовище глини Володарське родовище суглинків Карапишівськродовище гранітів Крив’янське родовище суглинків Кузьминецьке родовище глини Гартівське родовище піску Обухівське родовище суглинків Стугнівське родовище піску Тетіївське родовище гранітів Гнідинське 2 родовище піску Журавлихське родовище суглинків Золотухівське родовище суглинків Яготинське 2 родовище суглинків

4,0 4,8 29,4 18,4 5,5 8,7 19,7 24,1 17,47 27,3 14,7 24,8 39,2 13,5 4,5 25,7 1,8

102,02 97,87 52,02

Підземні води: ресурси, використання, якість. Водопостачання в цілому по області, за рахунок прісних підземних вод, складає 39,2 % від затверджених експлуатаційних запасів, що передбачає можливість збільшення видобутку за умови освоєння недіючих ділянок родовищ підземних вод. 48

Підземні прісні та мінеральні води на території області розвідані на 85 родовищах, з них експлуатується 36. Затверджені запаси прісних вод складають 968,057 тис. м3/добу за промисловими категоріями А+В+С1. Мінеральні підземні води розвідані на 8 родовищах, з яких 3 розробляється. Загальні експлуатаціяні запаси мінеральних вод складають 2337,0 м3/добу промислових категорій А+В+С1. Екзогенні геологічні процеси За звітний рік на території області площа поширення екзогенних геологічних процесів складає 4,9 км2 . Екзогенні геологічні процеси представлені утворенням та поширенням ярів. Відсоток ураженості території області ярами – 0,017. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Дозвільна діяльність у сфері використання надр За даними ГЕОІФОРМ по Київській області на 2007 р. видано 76 спецдозволів на користування надрами. З них на геологічне вивчення надр – 12 ( руди титану – 1, пісок – 7, суглинок – 3, глина – 1). На геологічне вивчення надр в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення – 3 (мінеральні води – 2, пісок – 1). На видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) – 56 (глина – 7, пісок – 8, граніт – 14, наглинок – 1, суглинок – 15, торф – 3, вода мінеральна родована – 3, сапрмель – 1, води прісні – 3, води мінеральні – 1). 8. ВІДХОДИ Структура утворення та накопичення небезпечних відходів. У 2007 р. на підприємствах області утворилось 7443,1 т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що менше, ніж у 2006р., на 15,6%. Серед них відходи, що містять: метали та їхні сполуки – 342,7 т, неметали та їхні сполуки – 237,6, корозійні речовини – 824,9, відходи виробництва та застосування органічної хімії – 113,6, відходи медичного чи ветеринарного походження – 10,5, відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки – 391,4, інші відходи – 5522,4 т. Основна частина утворених відходів (6992,3 т, або 93,9% від загального обсягу) належить до ІІІ класу небезпеки. Відходи І класу небезпеки склали 82,7 т і ІІ – 368,1 т. Протягом року використано у виробництві 2607,7 т відходів, знешкоджено – 65,2 у тому числі спалено – 11,4; передано іншим підприємствам – 4761,2, вилучено з інших причин – 2,6 т, з них внаслідок 49

крадіжок – 2,0 т. У спеціально відведені місця чи об’єкти відправлено 317,4 т відходів. Частка знешкоджених та використаних відходів склала 35,9 %. На кінець 2007р. у спеціально відведених місцях та на території підприємств накопичено 159766,0 т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 0,7% більше, ніж на кінець 2006р. З них 164,1 т (або 0,1 % до загальної кількості) належать до І класу небезпеки і 4248,3 т (або 2,7 %) – до ІІ класу небезпеки. Понад 95% відходів І-ІІІ класів небезпеки розміщено на території Броварського району та м. Бровари. Значна кількість відходів І-ІІІ класів небезпеки зосереджена також на території Згурівського, Тетіївського, Таращанського районів, м. Біла Церква. Деталі щодо основних підприємствутворювачів відходів подані у таблиці 8.1. Таблиця 8.1 № з/п

Назва підприємства

ЗАТ „Росава”

Назва відходу

Клас небезп еки

а)Виробниче сміття зі змітками хімікатів

II-III

4209,50

136,85

4312,50

741,50

20,50

762,00

1464,00

162,60

1466,00

б)Відпрацьовані діафрагми в) Відходи гумової суміші та інші

Накопичено відходів станом на 01.01.2007р., т.

Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2007 рік, т.

Накопичено відходів станом на 01.01.2008р., т.

Полігон „Черкас”

22792660,99

7651190,05

23557851,04

Золовідвал Трипільської ТЕС, передача іншим підприємствам, утилізація на власному підприємстві

866657,70

82800,00

926657,70

Власний полігон

2 Трипільська ТЕС

а) Золошлаки

ВАТ „Київський а) Відходи картоннопаперовий виробництва картону комбінат” та паперу

Примітка

промвідходів, утилізація на власному

б)Відходи очищення

9997,90

20000,00

19997,90

підприємстві

49080,30

1000,00

50080,30

Шламонакопичувач

618,66

0,49

619.15

Шламонакопичувач

вод

стічних 4

КП „Київський Осад очисних споруд завод алюмінієвих гальванічного будівельних конструкцій” виробництва Казенний завод Відходи Гальванічого порошкової металургії виробництва

Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація). Станом на 01.01.2008 року на території області існує 4 підприємства, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами. Це такі підприємства як: МПП „РАДА”, ТОВ „ГАЛСАНА”, ТОВ „Промпостач - Київ”, ТОВ „Капітал - 2006”. Дані стосовно підприємств, їх місце знаходження та спеціалізація подано у таблиці. Таблиця 8.2 №

Назва

Місце знаходження

Номер та

з/п

строк дії

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів)

ліцензії 1

Мале приватне підприємство

вул.Тургенівська,25, м.

Серія АБ

Збирання, зберігання відпрацьованих

„РАДА”

Ірпінь, Київська обл..

№201731

свинцевих акумуляторів

06200

13.10.2010

Пров.Лабораторний,1

Серія АВ

Збирання, перевезення, зберігання,

м. Київ, 01133

№361351

оброблення нафтових шламів,

16.09.2007

відпрацьованих нафтових олив, донних

ТОВ „ГАЛСАНА”

осадів нафтових резервуарів 3

ТОВ „Промпостач - Київ”

ТОВ „Капітал - 2006”

Ірпінський

регіон

Серія АБ

Збирання, зберігання відпрацьованих

Київської області

№201551

свинцевих акумуляторів

м.Узин,

Серія АВ

Збирання, зберігання відпрацьованих

Білоцерківського

№ 081456

свинцево кислотних акумуляторів

району

0903.2011

Київської

області

Використання відходів, як вторинної сировини. За даними 2007 року на території області діє 3 підприємства, які здійснюють діяльність щодо використання відходів як вторинної сировини. Це такі підприємства як: мале приватне підприємство «РАДА», заготівельновиробниче приватне підприємство „РЕГІОН-2001”, ТОВ „Українсько-Німецька компанія „БІОС”. Дані щодо адреси підприємства, його спеціалізації подані у таблиці 8.3. Таблиця 8.3 №

Назва

Місце знаходження

з/п

Номер та

Спеціалізація (види вторинної сировини)

строк дії ліцензії

Мале приватне

вул. Тургенівська,25, м.

Серія АБ

Збирання заготівля макулатури, склобою,

підприємство „РАДА”

Ірпінь, Київська обл.,

№201731

відходів полімерів, відходів гумових, у т.ч.

06200

13.10.2010

зношених шин, матеріалів текстильних

вторинних

Заготівельно-виробниче

Вул. Леніна, смт. В.

приватне підприємство

Димера Броварський р-

Серія АВ

„РЕГІОН-2001

н, київська обл., 07442

№ 361378

ТОВ „Українсько-

Пр-т 40-річчя Жовтня,

Серія АВ

Збирання, заготівля окремих видів відходів

Німецька компанія

100/2, м.Київ

№298742

як

11.05.2012

склобою, відходів полімерних, відходів

„БІОС”

І=І=І

вторинної

сировини

(макулатура,

гумових, у т.ч. зношених шин, матеріалів текстильних вторинних

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА Радіоактивне забруднення територій. Територія області , що характеризується найбільшим рівнем радіоактивного забруднення, це безумно 30 кілометрова зона відчюдження. Контролюванням стану забруднення території радіонуклідами, а також дозиметричний контроль приземного шару повітря, поверхневих та підземних вод, стічних вод займається ДСНВП “Екоцентр”. Дані щодо забруднення території подані нижче. Потужність експозиційної дози (ПЕД) контролювалась засобами АСКРС в 28 пунктах. Значення ПЕД у 2007 році знаходилися в діапазоні від 18 до 22100 мкР/год, що відповідає рівням 2006 р. Значних сплесків ПЕД протягом року не спостерігалось. Найбільші рівні ПЕД на території проммайданчику ДСП “ЧАЕС” реєструються на сховищі рідких і твердих радіоактивних відходів (СРТВ) – 22100 мкР/год. В 5-км зоні спостереження найбільші рівні зареєстровані на пункті контролю Чистогалівка та Копачі (160 та 130 мкР/год), а найменші – на пункті контролю Прип’ять (100 мкР/год). В 10-км зоні найбільші рівні ПЕД - на пунктах контролю Усів та Буряківка (260 та 340 мкР/год), які під час аварії на четвертому блоці ЧАЕС опинились на північному і західному слідах радіоактивних випадінь. Поза межами 10-км зони (на території ЗВ) рівні ПЕД реєструвалися в межах 20-50 мкР/год. Приземний шар атмосфери. Моніторинг приземного шару атмосфери проводиться з метою комплексного аналізу стану повітря зони відчуження, оцінки дозового навантаження осіб, які знаходяться на забрудненій території. В 2007 році спостереження за радіаційним забрудненням повітряного простору проводилися на 13 пунктах за допомогою стаціонарних аспіраційних пристроїв та 2 – пересувних. Для оцінки вторинного атмосферного переносу радіонуклідів виконувався аналіз їх атмосферних випадінь на 26 пунктах спостереження. Радіаційний стан приземного шару атмосфери ЗВ в останні роки визначався, в основному, присутністю на її території групи середньо - та довгоіснуючих радіонуклідів Чорнобильського походження. Нуклідний склад 52

аерозолів у ближній зоні спостереження, який за рахунок природних процесів “розпаду – накопичення” радіонуклідів порівняно з 2007 роком змінився несуттєво, наведено у таблиці 9.2. Об’ємна активність 137Cs у приземному шарі атмосфери проммайданчика порівняно з минулим роком суттєво не змінилася і фіксувалася в межах від 7,8×10-6 до 8,8×10-3 Бк/м3. В дальній зоні показники радіаційного стану повітря практично не змінились і об’ємна активність 137Cs змінювався межах – від 1,2×10-6 до 2,7×10-3 Бк/м3. Інтервали зміни та середні значення об’ємної активності 137Cs у повітрі районів розміщення кожного пункту спостереження протягом 2007 року наведені в таблиці 8.4. Дані цієї таблиці показують, що найбільші значення об’ємної активності 137Cs у повітрі зареєстровані в ближній зоні поблизу ДСП “ЧАЕС” на пункті контролю ВРП-750, де об’ємна активність досягала 8,8E03 Бк/м3; дещо менші значення, 4,4E-04 - 3,7E-03 Бк/м3, відмічено на решті пунктів. В місцях найбільш тривалого перебування персоналу ЗВ об’ємна активність 137Cs у повітрі становила: м. Чорнобиль – від 4,0×10-6 до 2,5×104 Бк/м3 (4 випадки перевищення КР з найбільшим у 3,1 рази); на КДП Дитятки від 1,2×10-6 до 2,7×10-5 Бк/м3. Об’ємна активність137Cs у повітрі виробничих об’єктів змінювалася в діапазонах: - ДПД РЗМ (ЦДО) - від 9,0×10-4 до 4,0×10-2 Бк/м3; - ПЗРВ “Буряківка” – від 5,9×10-6 до 1,4×10-2 Бк/м3.

Об’ємна активність 137Cs у приземному шарі атмосфери на пунктах контролю ДНСВП “Екоцентр” в 2007 році, Бк/м3 Таблиця 9.1. Об’ємна активність Пункт контролю

Віддаленість, азимут

мінімальна

середня

максимальна

0,8 км; 180 2 км; 330 3,1 км; 290 2,6 км; 85

5,5E-05 1,1E-05 9,1E-06 7,8E-06

1,6E-03 3,9E-04 8,7E-05 4,5E-04

8,8E-03* 2,6E-03 4,4E-04 3,7E-03

11 км; 19 7 км; 60 9 км; 119 5 км; 155 16 км; 147 32 км; 175 7 км; 240 10 км; 306 13 км; 268

2,5Е-06 5,6E-06 2,8E-06 4,7E-06 4,0E-06 1,2E-06 7,4E-06 3,2E-06 1,6E-06

1,1Е-04 5,2E-05 2,2E-05 3,4E-05 2,0E-05 9,1E-06 5,5E-05 2,2E-05 5,6E-05

2,3Е-03 7,7E-04 2,5E-04 5,9E-04 2,5E-04 2,7E-05 2,7E-03 5,5E-04 7,2E-04

Ближня зона ВРП-750 Нафтобаза Прип’ять ЛЗД БНС Дальня зона Машеве Зимовище Старосілля Копачі Чорнобиль Дитятки Чистогалівка Бенівка Буряківка

Примітка: * - в таблиці запис вигляду 1,1Е-02 означає 1,110-2.

Таблиця 9.2. Радіонуклід Склад, %

137

Cs 73

Sr 20

238

Pu 0,10

239+240

Pu 0,23

241

Pu 6,2

241

Am 0,47

Примітка: наведені в таблиці дані про відсотковий склад 241Pu і 241Am - обраховані з відомої об’ємної активності 239+240

Pu, розбіжність між обрахованими і виміряними значеннями по 241Am не перевищує 10 %.

Поверхневі води. Зважаючи на те, що розповсюдження радіонуклідів за межі ЗВ відбувається переважно водним шляхом (до 90 %), моніторинг за радіаційним станом поверхневих вод здійснюється більше, як у 40 пунктах. Особлива увага приділяється р. Прип’ять, через яку здійснюється надходження радіонуклідів з території ЗВ до Київського водосховища. Середні та максимальні значення вмісту 90Sr у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль склали 120 Бк/м3 та 270 Бк/м3 відповідно, 137Cs – 50 та 150 Бк/м3, що не перевищує встановлені нормативним документом ДР-2006 допустимі рівні вмісту радіонуклідів для питної води (2000 Бк/м3). Винос 90Sr виявився найменшим за післяаварійний період, що пояснюється насамперед низькою водністю ріки (12,4 км3 у 2007 та 12,8 км3 у 2006 роках), і склав 1,38 ТБк, 137Cs – 0,67 ТБк. За межами ЗВ сформувалось 32 % виносу 90Sr та 83 % – 137Cs. У воді малопроточних та замкнених водойм вміст 90Sr досягав 60000120000 Бк/м3 (оз. Азбучин, Глибоке), 137Cs – до 120000 Бк/м3 (відвідний канал ІІІ черги ЧАЕС). Стічні води. Регулярно проводився відбір проб на вміст радіонуклідів у стічних водах КОС м. Чорнобиль (випуск в р. Уж). За результатами моніторингу, сумарна питома активність 137Cs та 90Sr в стічних водах була близькою до результатів 2006 року і не перевищувала контрольне значення для сумiші цих радiонуклiдiв, встановлене на рівні 3700 Бк/м3. Переважали значення 200-900 Бк/м3, а максимальне значення 54

досягло 1500 Бк/м3. Загальний об’єм скидів за рік склав 2,0×108 Бк, що не перевищує контрольного скиду (3,7×108 Бк). Підземні води. Моніторинг вмісту радіонуклідів проводиться по трьох водоносних комплексах – четвертинному (138 свердловин), еоценовому (водозабір ЧАЕС, м. Прип’ять) та сеноман-нижньокрейдовому (водозабір м. Чорнобиль та міський водопровід). Забруднення еоценового та сеноман-нижньокрейдового комплексів достовірно не зафіксовано. Концентрація 137Cs та 90Sr у воді водозаборів ЧАЕС та м. Чорнобиль не перевищувала 10 Бк/м3 (ДР-2006 для питної води становить 2000 Бк/м3). Суттєвими локальними джерелами радіоактивного забруднення підземних вод четвертинного водоносного комплексу залишаються пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ). Основні запаси активності зосереджено в ПТЛРВ “Будбаза” та “Рудий ліс”, які розташовані вздовж західного сліду чорнобильського викиду. В підземних водах цих районів спостерігається постійне перевищення ДКВ для 90Sr у 40-50 разів (ДКВ становить 10000 Бк/м3) – фактично водовміщуючі породи наповнені водою з характеристиками рідких радіоактивних відходів (ОСПУ-2005, додаток 15). 90 Максимальні значення об’ємної активності Sr зафіксовані спостережними свердловинами в межах ПТЛРВ “Рудий ліс” районів старої Будбази та Янівського затону - відповідно 240000 Бк/м3 та 40000 Бк/м3. При цьому значення 137Cs досягали 1000 Бк/м3. Поза площами захоронень радіоактивних відходів переважна більшість значень вмісту 90Sr знаходяться в межах 70-200 Бк/м3, 137Cs – 20-40 Бк/м3. Радіаційний стан ґрунтових вод в межах ПЗРВ “Буряківка”, “Підлісний”, “Комплексний” відзначається певною сталістю без виражених тенденцій зростання вмісту 90Sr як основного забруднювача, який знаходиться в межах 302000 Бк/м3, при переважаючих значеннях 100-400 Бк/м3. Результати виконаних робіт за регламентом радіаційно-екологічного моніторингу у 2007 році підтверджують тенденції останніх років подальшого ускладнення радіаційного стану в ряді досліджуваних компонентів довкілля. ЗВ залишається джерелом забруднення практично всіх його складових. За рахунок процесів перерозподілу та міграції радіонуклідів, задепонованих після аварії в захороненнях, ландшафтах, замкнених водоймах, окремих об’єктах іде процес формування вторинних джерел, доступних для “споживання” за межами зони, що робить їх потенційно особливо небезпечними для населення, що проживає на прилеглих до ЗВ територіях і населення України в цілому. 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Ведення сільського господарства в Україні. В господарствах Київської області площа сільськогосподарських угідь складає 1671,3 тис. га, з них ріллі – 1363,1 тис. га. (82% до с/г угідь), в т.ч. ріллі, по сільгосппідприємствах, - 1030,1 тис. га та 333 тис. га по господарствах населення. 55

Валове виробництво зернових та зернобобових культур з урожаю 2007 року, включаючи кукурудзу, складає 1795,9 тис. тонн при урожайності 28,8 ц/га у вазі після доробки по всіх категоріях господарств, в т.ч. по сільськогосподарських підприємствах, відповідно, 1610 тис. тонн при урожайності 29,8/га. Пшениці озимої та ярої зібрано 732,5 тис. тонн при урожайності 27,3 ц/га по господарствах всіх форм власності та 654,6 тис. тонн по сільгосппідприємствах при урожайності 28 ц/га. Ячменю по всіх категоріях господарств зібрано 280,1 тис. тонн при урожайності 56,9 ц/га. Гречку одержано в обсязі 21,6 тис. тонн при урожайності 8,1 ц/га, проса – 3,5 тис. тонн при урожайності 11,3 ц/га. Цукрових буряків накопано 1610,2 тис. тонн при урожайності 311,6 ц/га. Озимого та ярого ріпаку одержано 76 тис. тонн при урожайності 15,8 ц/га. Картоплі зібрано, по всіх категоріях господарств, в обсязі 1390,0 тис. тонн при урожайності 138,9 ц/га, овочів – 439,2 тис. тонн при урожайності 138,9 ц/га. Під урожай 2008 року посіяно озимих культур на площі 273,2 тис. га (117 % до минулого року), в т.ч. на зерно – 265,3 тис. га (118 % до м.р.), з них озимої пшениці 0 237,7 тис. га господарствами всіх форм власності, крім того озимого ріпаку – на площі 65,5 тис. га. Оранку на зяб проведено на площі 487,7 тис. га (115,6 % до прогнозу), в т.ч. глибока оранка – 44,8 тис. га. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. Одним з найважливіших ресурсів підвищення родючості грунтів є органічні добрива, яких у 2007 році господарствами області було внесено 1061,3 тис. тонн на площі 38,3 тис. га. Під сільськогосподарські культури внесено 1051,7 тис. тонн на площі 38,2 тис. га та 9,6 тис. тонн під багаторічні насадження на площі 0,1 тис. га. Сучасна тваринницька галузь не забезпечує виробництво органічних добрив в необхідній кількості, тому в області застосовуються нетрадиційні методи поліпшення родючості грунтів, а саме приорювання соломи, посів та приорювання сидератів. Важливим джерелом поповнення в ґрунті органічної речовини та підвищення продуктивності сільгоспугідь є вирощування сидеральних культур, яких у 2007 році було посіяно на площі 21,2 тис. га. Висівання „зелених добрив” проводиться у вигляді підсівної культури або як поукісні та післяжнивні посіви. Для сидерації переважно використовують бобові культури (люпин, буркун, еспарцет), ріпак та олійну редьку. Поряд з органічними добривами, на відтворення родючості і підвищення продуктивності грунтів, в значній мірі вирішальну роль відіграють мінеральні добрива. Господарствами області у 2007 році внесено 59,2 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, в тому числі азотних 36 тис. тонн, фосфорних – 10,4 тис. тонн та калійних – 12,8 тис. тонн. Під сільськогосподарські культури 56

всього внесено 59 тис. тонн, з них азотних – 35,8 тис. тонн, фосфорних – 10,4 тис. тонн, калійних – 12,8 тис. тонн. Під багаторічні насадження внесення мінеральних добрив становить 0,25 тис. тонн, з яких 0,19 тис. тонн – азотних, 0,03 тис. тонн – фосфорних та 0,03 тис. тонн – калійних добрив. Використання пестицидів у сільському господарстві. Останні роки показали, що за сприятливих погодних умов та інтенсивного розвитку шкідливих об’єктів виникає необхідність у зваженому підході до використання пестицидів і, особливо, впровадження у виробництво біологічних препаратів. В 2007 році господарства Київської області на посівах сільськогосподарських культур використали 772 тонни пестицидів, з них інсектицидів – 109 тонн, гербіцидів – 442 тонни, фунгіцидів – 128 тонн, протруйників – 93 тонни. Хімічний метод захисту рослин господарствами області було проведено на площі понад 1,16 млн. га. Також застосували біопрепарати на площі 90 тис. га та механічний метод боротьби з шкідливими організмами на площі 105 тис. га. Пестицидне навантаження на 1 га в 2007 році становило 0,7 кг. 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологічна політика України. Екологічна політика Київської області є невід’ємною складовою екологічної політики України. Основи екологічної політики України закладені в «Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Основною метою екологічної політики області, як і в цілому в державі є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності є обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. Екологічна політика спрямована на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Київської області, охорону, раціональне використання й відтворення усіх видів природних ресурсів шляхом: - Утвердження екологічної політики як інтегрованого чинника соціально57

економічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку; - Формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва і споживання, екологічно-інноваційної модернізації економіки України; - Поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води; - Стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в містах та промислових центрах; - Збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвитку природно-заповідної справи; - Розширення та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу держави, комплексного використання природних ресурсів; - Удосконалення системи задоволення потреб економіки, науки, освіти та оборони країни у геопросторовій інформації та картографічній продукції; - Реалізації заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки країни, розширення участі України у міжнародному співробітництві. Концепція державної політики визначає наступні положення. Для стимулювання сталого розвитку районів запроваджується договірна система відносин між урядом, центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Умови договору передбачають здійснення певних заходів, які мають державний пріоритет і фінансуються на основі принципу додатковості з державного бюджету. У цих заходах визначаються зобов’язання органів місцевого самоврядування. З метою врахування інтересів регіонів і центральної влади у плануванні районного розвитку, узгодження їх дій та прозорості у визначенні депресивних територій створюється спеціальна парламентсько-урядова комісія з питань сталого розвитку районів, яка має виконувати функції арбітра при розв’язані проблемних питань у договірних відносинах. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Відповідно до чинного екологічного законодавства метою екологічного управління є реалізація законодавства, контроль за додержанням екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних природоохоронних заходів, раціональне використання природних ресурсів, досягнення узгоджених дій державних і громадських органів. Досягнення цієї мети вимагає від суб’єктів чіткого додержання вимог законодавчо – 58

нормативного та організаційно методичного регулювання. Виконання цих вимог на практиці можливе лише за умови чіткої оперативної взаємодії всіх ланок структури екологічного управління, наявності та ефективності аналітичного опрацювання відповідної інформації . Останній чинник при прийнятті управлінських рішень набуває все більш важливого значення і від нього стає залежним вся система екологічного управління. Процес прийняття управлінських рішень вимагає опрацювання значних масивів еколого – технічних, соціально – демографічних, фінансово – економічних і т . ін. інформаційних ресурсів. Державний контроль. Відомості щодо державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства подані у таблиці 13.1.

вимог

Таблиця 13.1. №

Назва заходу

Одиниця виміру

з/п

Роки 2005

2006

2007

Кількість перевірених об’єктів

од.

13171

6003

1712

Складено актів перевірок

од.

13393

6118

2913

Кількість

од.

901

1300

2295

чол./грн

894/

1295/128643

2275/298063

складених

протоколів

про

адміністративне правопорушення 4

Притягнуто

до

адміністративної

відповідальності

75437605

Стягнуто адміністративних штрафів

тис./грн

702/77302

909/95211

1980/242018

Пред’явлено

од./грн.

174/

136/1125577

96/1335147

претензійно-позовних

матеріалів

75437605

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

Прийнято тимчасову

рішень

про

заборону

обмеження,

од./грн.

117/140876

79/206514

48/147099

од.

(зупинення)

господарської діяльності 9

Прийнято

рішень

про

призупи-нення

фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів 10

Кількість

дозволів,

виданих

на

відновлення господарської діяльності та

фінансування од.

на спеціальне водокористування

од.

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

дії

од.

Кількість матеріалів про порушення, що

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

11.1

Внесено

подань

про

припинення

виданих дозволів 13

містили ознаки злочину, переданих на розгляд

правоохоронні

орган

(прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

Екологічний моніторинг. Ефективне державне управління якістю навколишнього природного середовища неможливе без наявності відповідної інформації про його стан. Ця інформація збирається та аналізується за допомогою регіональної системи моніторингу довкілля. Екологічний моніторинг на території області станом на 2007 рік проводять наступні суб’єкти моніторингу: Державна екологічна інспекція в Київській області, Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, Центральна геофізична обсерваторія, Радіоекологічний центр ДСНВП «Екоцентр». Точки спостереження повністю відсутні по наступним параметрам: морські води, джерела скидів зворотних вод у морські води, підземні води, джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, ґрунти. Дані по суб’єктам моніторингу довкілля довкілля, а також відомості щодо кількості точок спостереження подані у таблиці 13.2.

Таблиця 13.2. №

Суб’єкти

з/п

моніторингу

Кількість точок спостережень, од. стаціона-

довкілля

рні атмос-

джерела

ферне

вікидів в

повітря

атмос-

поверхневі води

джерела

скидів

зворот-

зворот-них

них вод у морсь-кі повер-

води

хневі води

ферне

вод у

підземні

вод у

гру-

морські

води

глибокі

нти

води

підземні водонос-ні

повітря 1

гори-зонти

Державна екологічна інспекція

Київській області 2

Дніпровське басейнове управління водних ресурсів

Центральна геофізична обсерваторія

Радіоекологічний центр

ДСНВП

«Екоцентр»

З метою впровадження регіональної системи моніторингу довкілля в Київській області наказом Держуправління від 17 вересня 2007 року № 76 створено Регіональний інформаційно - аналітичний центр моніторингу довкілля, як складова частина відділу економіки природокористування, моніторингу довкілля та тендерних процедур. Розроблено та затверджено Положення про регіональний інформаційно-аналітичний центр(РІАЦ) системи моніторингу довкілля Київської області, відповідно до якого РІАЦ є центральною структурно-функціональною ланкою обласної системи моніторингу довкілля, яка входить до загальнонаціональної системи моніторингу довкілля України. На даний час моніторинг довкілля на території області здійснюють установи і організації різних відомств, які використовують в своїй діяльності різну нормативну, методичну та метрологічну бази. Все це приводить до просторово-часової неузгодженості між відомствами-виконавцями, тому Держуправлінням розробляється Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів регіональної системи моніторингу та угода про спільну діяльність під час здійснення моніторингу довкілля, та для накопичення достовірної, обґрунтованої інформації для створення регіональних банків 61

даних з моніторингу довкілля. Згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля від 30.03.1998р. №391 із змінами затвердженими постановою КМУ від 25.05.2006 №754. здійснення організаційної інтеграції суб’єктів моніторингу довкілля передбачається регіональною Програмою моніторингу довкілля. На даний час в Київській області Програма відсутня. Розробка Програми моніторингу довкілля передбачена в обласній Програмі “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 р.”, затверджена Рішенням сесії обласної ради від 06.11.2007 р. № 198- 13 –V. Кошти на розробку Програми моніторингу довкілля заплановані у проекті Переліку природоохоронних заходів на 2008 рік, що фінансуються за рахунок коштів охорони навколишнього природного середовища. Моніторинг атмосферного повітря. Завдяки моніторингу атмосферного повітря одержують первинні дані про склад та обсяги викидів забрудників, узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу, оцінку небезпечності ззабруднення для життєдіяльності населення. Моніторинг вод. Спостереження за станом водного об'єкту здійснюється згідно із загальним переліком показників, до якого входять показники, що характеризують кількість водних ресурсів та їх зміни, якість водного середовища і нормативів екологічної безпеки водокористування. Суб'єкти моніторингу на підставі своїх спостережень визначають категорію якості води водних об'єктів, провадять спостереження за джерелами негативного впливу на стан цих об'єктів. Дані спостережень у системі моніторингу використовують для встановлення нормативів гранично припустимого скидання забруднених вод, загального використання водних ресурсів, припустимого рівня токсичності зворотних вод, стану грунтових вод у межах впливу полігонів захоронення твердих побутових відходів тощо. Моніторинг земель. Оцінці підлягають використання угідь, окремих полів та земельних ділянок, процеси, пов'язані зі змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь бур'янами, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами, а також стан берегових водойм усіх типів, стан гідротехнічних споруд, процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельових потоків, землетрусів, карстовими та іншими явищами. Поліпшення роботи системи моніторингу на регіональному рівні повинно здійснюватися шляхом організації координації робіт з питань підготовки регіональної програми моніторингу довкілля, внесення суттевих змін до чинної постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.08 р. № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» та низку інших документів з цих питань. 62

Економічні засади природокористування. Охорона навколишнього природного середовища є фінансовоємкою діяльністю, що потребує значних фінансових затрат. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” (ст. 42) визначає, що в Україні фінансування екологічних заходів здійснюється за рахунок: Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів; коштів підприємств, установ та організацій; фондів охорони навколишнього природного середовища; добровільних внесків та інших коштів. Основними джерелами фінансування заходів щодо охорони довкілля області виступають Державний, обласний та місцеві (районні, міські, сільські, селищні) фонди охорони навколишнього природного середовища, а також проводиться фінансування природоохоронних заходів з Державного та Обласного бюджетів На даний час в Київській області діє більше 600 місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. За інформацією Головного управління державного казначейства України у Київській області надходження коштів до Фондів охорони навколишнього природного середовища в Київській області за 2007 рік становить 23 944,723 тис. грн., що на 30% більше ніж у 2006 році, в тому числі: Державний фонд охорони навколишнього природного середовища – 15 564,030 тис. грн.; обласний фонд охорони навколишнього природного середовища – 5 986,210 тис. грн.; місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища – 2 394,483 тис. грн. З метою реалізації природоохоронних заходів Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області було опрацьовано 18 запитів на суму 28 388,498 тис. грн. для фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища і 20 пропозицій на суму 10 972,902 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. На виконання природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища було заплановано в 2007 році 18 668,18 тис. грн., в тому числі: - з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 9 448,582 тис. грн., використано 6 403,797 тис. грн.; - з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 7 634,502 тис. грн., використано 4 584,717 тис. грн.; - з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 63

використано 1 585,096 тис. грн. Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 рік виділялися за наступними бюджетними програмами: 2401230 “Очистка стічних вод” на: Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» («будинок лісника») в м. Біла Церква Київської області. Облаштування тимчасового вертикального дренажу та інфільтраційної системи, з метою ліквідації наслідків забруднення підземних вод і ґрунтів з метою запобігання попадання забруднення на поверхневі води р. Рось, території Державного дендропарку «Олександрія» в районі «будинку лісника», м. Біла Церква Київської області - 2 352,322 тис. грн., використано в повному обсязі. Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м. Біла Церква Київської області. Експлуатація тимчасового вертикального дренажу та інфільтраційної системи, з метою ліквідації наслідків забруднення підземних вод і території Державного дендропарку «Олександрія» для запобігання попадання забруднення на поверхневі води ставків в районі балки «Поперчата», м. Біла Церква Київської області. Етап 1. - 2 290,260 тис. грн., використано - 2 288,760 тис. грн.. 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”: Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м. Біла Церква (Київська область) - 1 206,0 тис. грн., використано - 1 197,0 тис. грн.; Проведення робіт з ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами підземних вод та запобігання забруднення питних водозаборів в районі розташування нафтобази ВАТ «Дніпронафтопродукт» (с. Проліски, Бориспільський район, Київської області) - 3 511,681 тис. грн., робота буде продовжена в 2008 році. Рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007р. №199-13-V було затверджено “Перелік природоохоронних заходів на 2007 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фону охорони навколишнього природного середовища” на суму 7 634,502 тис. грн.. У зв’язку з тим що Програма “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” затверджена Рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007р. № 198-13-V лише в кінці року, кошти не були використані в повному обсязі, освоєно лише 4584,717 тис. грн. на наступні заходи: - будівництво полігону із знешкодження твердих побутових відході в у смт. Ставище – 900,0 тис. грн.; - будівництво полігону із знешкодження твердих побутових відходів у 64

смт. Рокитному – 400,0 тис. грн.; - проектування будівництва каналізаційних очисних споруд потужністю 2,0 тис. м3 /добу, смт. Баришівка - 130,0 тис. грн.; - знешкодження непридатних для використання пестицидів у ПереяславХмельницькому районі – 205,7 тис. грн.; - знешкодження непридатних для Володарському районі – 316,109 тис. грн.;

використання

пестицидів

- знешкодження непридатних для використання пестицидів у Васильківському районі – 896,678 тис. грн.; - знешкодження непридатних для використання пестицидів у Згурівському районі – 397,75 тис. грн.; - знешкодження непридатних для використання пестицидів у Обухівському районі – 397,75 тис. грн.; - знешкодження непридатних для використання пестицидів у Броварському районі – 19,68 тис. грн.. Роботи по знешкодженню непридатних до використання пестицидів були виконані на 64%, будуть продовжені в 2008 році. З місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за 2007 рік використано на природоохоронні заходи 1 585,096 тис. грн. з них на: - охорону і раціональне використання водних ресурсів – 529,326 тис. грн.; - раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів – 359,112 тис. грн.; - охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів – 676,66 тис. грн.; - науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, екологічну експертизу, матеріально-технічне забезпечення – 19,998 тис. грн. 3 2394,483

2 5986,21

1 2 3 1 15564,03

1.- Державний фонд 2.- Обласний фонд 3.- Місцевий фонд

Використання коштів по Державному, обласному та місцевому фондах охорони навколишнього природного середовища за 2006-2007 роки

Економічні механізми природоохоронної діяльності. Стан фінансування екологічної галузі. КПКВ 2401230 «Очистка стічних вод» Організація ТОВ «Земельна компанія – 2002» Разом: Балка Поперчата Разом:

КЕКВ 1171 1171

1171 1171

Дата 17.08.07р. 12.12.07р.

Таблиця 13.3. Сума, грн.. 1 764 241,50 588 080,50

01.11.07р. 12.12.07р.

2 352 322,00 916 103,52 1 372 656,48 2 288 760,00

Затверджено кошторисом: КЕКВ 1171 – 4 642 582,00 грн. Профінансовано із Міністерства: КЕКВ 1171 - 4 642 582,00 грн. Проведено оплат: КЕКВ 1171 – 4 641 082,00 грн. Повернуто в бюджет: КЕКВ 1171 – 1 500,00 грн.

КПКВ 2401250 «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» Таблиця 13.4. Організація КЕКВ Дата Сума, грн.. ТОВ «ЕкоГідроГео» 1171 17.08.07р. 2 387 943,08 1171 12.12.07р. 1 123 737,92 Разом: «Інститут геологічних наук НАН України» Олександрія

27.11.07р.

1171

Разом:

3 511 681,00 1 197 000,00

1 197 000,00

Затверджено кошторисом: КЕКВ 1171 – 4 806 000,00 грн. Профінансовано із Міністерства: КЕКВ 1171 - 4 806 000,00 грн. Проведено оплат: КЕКВ 1171 – 4 708 681,00 грн. Повернуто в бюджет: КЕКВ 1171 – 97 319,00 грн. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. Участь громадськості у процесі прийняття рішень. Діяльність громадських екологічних організацій. За даними 2007 року на території області діють 14 громадських екологічних організацій. З них лише 3 включені до складу громадської ради при територіальному органі та спецпідрозділі Мінприроди. Це такі органації як: Київська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги (КОВЕЛ), спілка «Порятунок Голосіївка», Київська міська організація «Зелений світ». Перелік організацій та їхня адреса зазначені у таблиці. Таблиця 13.5. №

Назва організацій

Юридична адреса

з/п

Організації,

включені

до

складу громадської ради при територіаль-ному органі та спец- підрозділі Мінприроди

Громадська організація “Товариство любителів

м. Київ, вул. Дегтярівська,

полювання та рибальства”

48.

Громадська організація „Природоохоронна зона”

03150, м. Київ, вул.

не включена

Червоноармійська, 145/1 3.

Київська обласна організація Українського товариства

м. Київ-53, вул.

мисливців та рибалок

Нестерівський пров., буд.

не включена

7/9, тел.212-25-63, 212-4305

Київська обласна організація Українського товариства

м. Київ-033, вул..

не включена

охорони природи

Тарасівська, буд. 12, тел.224-75-59

Київська обласна організація Всеукраїнської екологічної

252024, м. Київ,

включена

Ліги (КОВЕЛ)

вул.Лютеранська, буд. 19 – б, тел. 462-02-82

Обласний осередок Партії зелених України

м. Київ, вул.Хрещатик,115.

не включена

Кв.30-31,451-75-41 7.

Київська міська організація «Зелений світ»

м. Київ, 258-12-48

включена

Спілка врятування від Чорнобилів

м. Київ, 449-14-58

не включена

Спілка «Порятунок Голосіївка»

м. Київ, 524-79-22

включена

10.

Громадська організація “Рідна земля”

м. Київ, пр-т Науки, 25, кв.

не включена

53, 267-65-34. 11.

Громадська організація „Екологія та Соціальний захист

Київська обл., Києво-

Київської області”

Святошинський р-н, с.

не включена

Білогородка, вул. Леніна, буд.60 12.

Громадська організація „Екологічна фундація”

Київська обл., м.

не включена

Вишгород, вул. Набережна, 4-Г 13.

Громадська організація Козацьке Товариство Київщини

03148 м. Київ, вул.

не включена

Картвелішвілі, 5, кв. 31 14.

Громадська організація «ПАРОСТОК»

Київськ. обл., м.Васи-

не включена

льків,вул. Соборна, 72

Виконання державних екологічних програм. Станом на 2007 рік Рішенням Київської облради прийнято на виконання 8 регіональних (місцевих) природоохоронних програм. Сума коштів, що виділена на їх реалізацію складає – 42196,202 тис. грн. Перелік регіональних (місцевих) природоохоронних програм поданий в таблиці. Таблиця 13.6. №

Програми

Ким прийнята

№ та дата прийняття

з/п

Кількість виділених коштів, тис. грн.

Програма

"Охорона

довкілля

та

раціональне використання природних

Затверджена рішенням сесії

Від

06.11.2007

р.

Київської облради

№198-13-V

затверджено

від 23.12.05 №318

3185,202

ресурсів Київській області на період до 2011 року" 2.

"Програма реформування і розвитку

рішенням сесії

400,0

житлово-комунального

господарства

Київської облради

-28- IV

Київської області на 2005 – 2010 роки " 3.

Програма

"Поводження

побутовими

відходами

твердими

затверджено

рішенням

Київській

Київської облради

від

30.03.2007р.

4579,3

№116-10-V

області на 2007-2011роки " 4.

Регіональна програма розвитку лісового

затверджена

рішенням

господарства Київської області до 2015

Київської облради

сесії

від

25.01.2001

р.

21579,7

р.

Фінансування

№263-15-XXIII

р. “Ліси Київщини” 5.

Комплексна

програма

меліорації

земель

екологічного

стану

розвитку

поліпшення

зрошуваних

затверджена

рішенням

сесії

Київської облради

від

06.09.2001

№286-17-XXIII

не відбувалося

та

осушуваних угідь у Київській області 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року 6.

Програма

ліквідації

підтоплення

територій

наслідків

затверджена

містах

Київської облради

рішенням

сесії

від

02.03.06

р.

192,0

№368-32-IV

селищах Київської області 7.

Комплексна програма захисту населених

затверджена

пунктів,

Київської облради

виробничих

об’єктів

рішенням

сесії

від 02.03.06р. №367-

12220,0

32-IV

сільськогосподарських угідь Київської області від шкідливої дії вод у 20052010 роках та прогноз до 2015 року 8.

Комплексна програма першочергового

затверджена

забезпечення

Київської облради

пунктів

сільських

Київської

користуються

населених

області,

привізною

рішенням

від 06.09.2001 р. №

40,0

287-17-XXIII

що водою

централізованим водопостачанням на 2001-2005 роки і прогноз до 2010 року

Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. За 2007 рік не було прийнято жодної міжнародної угоди у межах області

ВИСНОВКИ В Київській області стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився - більшість місць захоронення твердих побутових відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки, а саме – відсутні системи інженерного захисту підземних і поверхневих вод від забруднення токсичними компонентами відходів. Значну потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людей становить полігон ТПВ № 5 в с.Підгірці Обухівського району експлуатується з 1986 року на якому розміщуються відходи з м. Києва. Враховуючи ситуацію, яка склалася на полігоні ТПВ № 5 та на підставі ст.32 Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” сьогодні необхідно на Державному рівні вирішувати питання поступового виведення з експлуатації полігону, але для цього необхідно побудувати для м. Києва сміттєпереробні підприємства. Значну небезпеку для навколишнього природного середовища становлять непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, в тому числі пестициди. Частина непридатних до використання пестицидів завантажена та зберігається в спеціальних, пристосованих для тривалого зберігання, залізобетонних контейнерах. Інша і значно більша частина зберігається в тимчасовій тарі, в більшості це звичайні залізні бочки, які схильні до корозії і впродовж незначного часу втрачають або вже втратили свої захисні властивості. Типовою є ситуація, коли відсутній необхідний набір очисних споруд та знезаражуючих установок для якісної водопідготовки. У смт. Іванків протягом багатьох років не працюють каналізаційні очисні споруди. Стічні води без будь-якої очистки тривалий час скидалися в р. Болотна, а нині в р. Тетерів. Посилюють напругу такі проблеми, як відсутність каналізаційних очисних споруд в ряді населених пунктів та невідповідність потужностей на існуючих спорудах фактичним потребам. Щодо охорони атмосферного повітря. В минулі роки щорічне зниження обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел пов”язувалось, не в останню чергу, із кризовими явищами в економіці. Сьогодні вводяться в дію нові потужності, тому обсяги викидів збільшуються. Для покращення стану атмосферного повітря необхідно: - подальше впровадження заходів по охороні атмосферного повітря на підприємствах- забруднювачах; - подальший перевод автотранспорту на використання природного 70

газу, шляхом розширення мережі газонаповнювальних автомобільних станцій та використання економічного механізму природокористування. Важливим напрямком діяльності Держуправління є впровадження обласної системи моніторингу довкілля, організація роботи регіонального інформаційно – аналітичного центру моніторингу довкілля. На даний час проводиться збір та накопичення інформації в банки даних для прогнозування стану довкілля області. Також здійснюється організація системи моніторингу та взаємодії суб’єктів моніторингу. Розроблені проекти Положення та угоди про інформаційну взаємодію суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля. Після реорганізації відділу державної екологічної експертизи на відділ земельних ресурсів та сектор державної екологічної експертизи покращилась якість проведення державної екологічної експертизи проектних та передпроектних. Основними проблемами збереження та розвитку природнозаповідного фонду (ПЗФ) в Київській області є: 1. Винесення меж заповідних територій в натуру. Лише близько 70 % цих територій винесені в натуру (в основному це території, які знаходяться на землях державного лісового фонду), і тому виникає гостра необхідність щодо встановлення відповідності площ заповідних територій в натурі площам, які закріплені у відповідних нормативних актах. На даний час нараховується 40 територій та об’єктів ПЗФ Київської області, межі яких необхідно винести в натуру, в т. ч. 6 об’єктів загальнодержавного значення та 34 об’єкти місцевого значення, загальною площею 6330,86 гектарів. Підприємства, установи та організації, яким передано об’єкти під охорону, є: сільські, селищні та міські ради – 36, Сквирська дослідна станція (ППБМ ”Тюльпанові дерева”, 0,02 га), Ставищанське житлово-комунальне підприємство (ППСПМ „Ставищанський” 14 га), Фастівська міська рада (ППСПМ „Молодіжний” 14,02 га), Копачівська сільська рада (ЗУр. ”Верем’я” 6,7 га). 2. Відсутність фінансування робіт щодо проведення наукових обстежень природних територій з метою їх подальшого заповідання та організації території, розробки проектів землеустрою щодо встановлення меж територій ПЗФ, а також для проведення кадастру існуючих заповідних територій та об’єктів. 3. Відсутність методичних рекомендацій щодо розробки Положень про заказники, зокрема, рекомендацій про встановлення заповідного режиму індивідуально для кожної категорії заказників, призводить до конфліктних ситуацій, особливо при розгляді прокуратурою, судами правопорушень на територіях та об’єктах ПЗФ. 71

4. Не проводиться інвентаризація земель ПЗФ області, оформлення та видача державних актів на право постійного користування земельними ділянками установами ПЗФ, а також розробка проектів організації їх території. Державні акти на право постійного користування землею видані лише в Баришівському районі для парку –пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення школи Подільської сільської ради, площа парку 3,0 га і в м.Біла Церква для загальнодержавного дендрологічного парку „Олександрія” на площі 201,5 гектарів. 5. На сьогоднішній день в Київській області відсутня регіональна програма формування національної екологічної мережі та регіональна схема екологічної мережі. Щодо перспективного розвитку природно-заповідного фонду Київщини, планується подальше надання статусу нових заповідних територій та об’єктів загальнодержавного та місцевого значення, а саме: 1. Загальнодержавного значення: - створення Національного природного парку на базі Білоозерського мисливського господарства спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Регіон” загальною площею - 26,4 тис. га в адміністративних межах Переяслав-Хмельницького району; - створення Національного природного парку на базі ДніпровськоТетерівського державного лісомисливського господарства загальною площею 30,6 тис. га, в адміністративних межах Вишгородського та Іванківського районів; - створення Національного природного парку “Голосіївський” в адміністративних межах міста Києва та Київської області (КиєвоСвятошинський, Обухівський та частина Бориспільського районів) з включенням до його складу ландшафтних заказників місцевого значення “Заплавний” і “Обухівський” та ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Козинський”, а також о.Дикого, о. Безіменного, урочище “Домаха” та заплави р. Дніпро від о. Жукова до м. Українка Обухівського району; - створення Національного природного парку „Трахтемирів” на базі Регіонального ландшафтного парку „Трахтемирів” у Київській та Черкаській області; - створення Національного природного парку „Подесіння” в адміністративних межах Вишгородського та Броварського районів. 2. Створення нових територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення. В перспективі планується створити більше 40 природно-заповідних об’єктів (Перелік та схема додаються). Схвалено Мінприродою України клопотання щодо створення гідрологічного заказника загальнодержавного значення „Болото Перевід” 72

загальною площею 1100 га у заплаві річки Перевід Згурівського району. Проводяться відповідні роботи щодо створення природно-заповідної території. Підготовлені листи-клопотання до відповідних сільських рад щодо погодження створення заповідної території в запропонованих межах. Першочерговими заходами щодо перспективного розвитку ПЗФ Київської області, покращення роботи із забезпеченням охорони, захисту, використання та відтворення природно-заповідних території, формування екологічної мережі в 2008 році Держуправління вважає такими: - подальше надання статусу заповідним територіям багатим на біорізноманіття, особливо водно-болотним заплавним ландшафтам; - винесення в натуру меж заказників місцевого значення, що передані під охорону сільським, селищним та міським радам; - організація робіт щодо надання статусу природно-заповідних радіоактивно забрудненим землям зони відчуження та безумовного відселення, які не використовуються та підлягають окремій охороні; - видання реєстру природно-заповідних об’єктів та територій Київської області; - підготовка та затвердження сесією обласної ради Порядку щодо надання дозволів на використання природних ресурсів на територіях та об’єктах ПЗФ місцевого значення.