mykolayiv_2008

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛНІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2008 РОЦІ

м. МИКОЛАЇВ 7

2009

8

ЗМІСТ Вступ

2

1. Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України 1.2. Соціальний та економічний розвиток України

3 3 3

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

7 7 9 9 11 14 15 17

3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату

18

4. Водні ресурси 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

23 23 29 29 35 35 48 55 56 57 60 62

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин 5.2.5. Стан зелених насаджень 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля

9

18 19 21

65 65 68 68 70 71 72 72 73 73 74 78 81 81 82 82 84 85

87 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво

90 90 90 91 93 93 94

7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

96 96 96 98 98 104 113 113

8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами

115 115 116 120 120 121

9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи

123 123 124 125 126 128

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства в Україні 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві

128 128

11. Вплив енергетики на довкілля 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання

130 130 132

12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 12.1. Транспортна система області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.2. Викиди забруднюючих речовин автотранспортом

133 133 135 138

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика України 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.8. Екологічний аудит 13.9. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

10

129 129

139 139 140 144 145 148 148 150 153 154

13.10. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.10.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.10.2. Громадські рухи 13.11. Виконання державних екологічних програм 13.12. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

154 155 164 169 171 179 182

14. Висновки і пропозиції

183

ВСТУП "Регіональна доповідь про стан навколишнього природно середовища в Миколаївській області у 2008 році" підготовлена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області на виконання вимог ст. 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Доповідь містить узагальнені та аналітичні матеріали про використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи та природокористування, впровадження екологоекономічних реформ, здійснення регіональних та національних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва, радіаційну безпеку, вплив якості довкілля на стан здоров’я населення, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан і перспективи наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведенні підсумки та визначено основні пріоритети екологічної політики в області на 2009 р.

11

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Миколаївської області. Миколаївська область розміщена на півдні України, в басейні нижньої течії річки Південний Буг. На півночі межує з Кіровоградською, на північному сході – з Дніпропетровською, на сході і південному сході – з Херсонською, на південному заході, заході і північному заході – з Одеською областями. На півдні омивається водами Чорного моря. За станом на 01.01.2008 р. кількість населення становила 1,2 млн. осіб. Площа області – 24,6 тис.км2. За особливістю природних умов Миколаївська область розташована у межах двох фізико-географічних зон – лісостепової (Кривоозерський і західна половина Первомайського району) і степової (решта території). Клімат на Миколаївщині помірно континентальний. Літо - жарке із сильними вітрами і частими суховіями. Іноді бувають пилові і чорні бурі, зима м`яка і малосніжна. Середня температура січня досягає - 0,5 С0, липня + 23 С0. Середньорічна кількість опадів коливається в межах області від 400700 мм на півночі і більш 400 мм на півдні. Переважають чорноземні грунти. Вкрита лісом площа складає 4% території. В області налічується 120 річок і балок загальною довжиною 3579,84 км, з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг. Головними водними артеріями є Південний Буг з Інгулом та Інгулець з Вісунню. Узбережжя Чорного моря порізане лиманами - Березанським, Бузьким, Дніпровським, Тилігульським. Більша, південна частина області розташована в межах Причорноморської низовини. Менша, північна частина її, зайнята відрогами Придніпровської височини і пересічена ярами, балками та долинами. З корисних копалин є граніт, гнейс, кварцит, польовий шпат, каолін, графіт, буре вугілля, кварцовий пісок, торф, тощо. Є також мінеральні джерела і лікувальні грязі. На півдні область омивається Чорним морем. Миколаївщина знаходиться в зоні родючих чорноземів, які на півдні переходять в каштанові. Значні площі в області зайняті під садами та виноградниками. Миколаївщина користується доброю славою серед багатьох тисяч людей, які щорічно прибувають на відпочинок в пансіонати, будинки і бази відпочинку м. Очакова, с. Коблеве, с. Рибаківки на туристичні бази та шкільні табори. В здравницях Миколаївщини оздоровлюються жителі Росії, Білорусі, Молдови та інших країн як ближнього так і дальнього зарубіжжя. Деякі здравниці можуть приймати на оздоровлення громадян протягом цілого року.

1.2. Соціальний та економічних розвиток Миколаївської області. Миколаївська область – високорозвинений індустріальний регіон держави, який відзначається потужною багатогалузевою промисловістю, розвиненим агропромисловим комплексом, розгалуженою транспортною мережею, портовим господарством та значною виробничою, науковою та 12

соціальною інфраструктурою. Економічний потенціал регіону – 211 потужних і понад 2,3 тис. статистично малих промислових підприємств, понад 600 сільськогосподарських підприємств та 4,3 тис. фермерських господарств. Одні з перших та провідних місць область утримує по виробництву продукції суднобудування, газових турбін, глинозему, електроенергії, соняшнику, зерна тощо. За 2008 рік обсяги промислового виробництва зросли порівняно з 2007 роком на 0,4%. Збільшення обсягів виробництва спостерігалося у таких галузях, як: виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - на 8,5%, металургія та обробка металу - на 1,4%, машинобудування - на 2,5%, легка промисловість - на 5,7%, хімічна і нафтохімічна - на 2,4%, целюлознопаперова та поліграфічна - на 4,8%. У переробній промисловості обсяги виробництва промислової продукції зменшено, порівняно з 2007 роком, на 1,2%. Це відбулося через зниження обсягів виробництва в харчової промисловості - на 7,9%, у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції - на 2,1%. У добувної промисловості обсяги виробництва промислової продукції зменшено, порівняно з 2007 роком на 3,5%. Таблиця 1.1. Темпи приросту (зниження) обсягів промислової продукції у розрізі галузей за 2007 та 2008 роки

Види діяльності і галузі промисловості

Темпи приросту (зниження), % За 2007 рік

За 2008 рік

Промисловість, всього

7,9

0,4

Добувна промисловість

53,5

-3,5

Переробна промисловість

8,8

-1,2

Металургія та оброблення металу

1,8

1,4

Машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування

3,2

2,5

Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів

17,5

-7,9

Легка промисловість

-3,9

5,7

Виробництво неметалевих мінеральних виробів

18,3

-2,1

Хімічна і нафтохімічна промисловість

1,5

2,4

-33,9

4,8

2,3

8,5

Целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина). Питома вага підприємств галузі у загальнообласному обсязі реалізованої продукції становить 1,1%.

13

Частка підприємств галузі у загальнообласному обсязі реалізації промислової продукції становить 25,1%. За підсумками 2008 року підприємствами галузі збільшено обсяги виробництва на 8,5%. Обсяги виробництва продукції галузі виробництво та розподілення електроенергії, газу та води знаходяться у значній залежності від роботи ВП "Южно-Українська АЕС" НАЕК "Енергоатом" (питома вага якої в обсягах реалізації промислової продукції галузі - 64,1%). За 2008 рік у порівнянні з відповідним періодом минулого року атомна електростанція збільшила обсяги виробництва на 9,1%. В натуральному вираженні вироблено 19259 млн. кВт годин електричної енергії, що на 1422 млн. кВт годин або на 8% електроенергії більше, ніж за 2007 рік. Слід відзначити, що через зупинку в грудні 2008 року одного із блоків атомної електростанції у зв'язку зі зниженням попиту на електроенергію, не отримано 700 млн. кВт - годин електричної енергії. Питома вага підприємств металургії та обробки металу в обсягах реалізації промислової продукції області становить 18,2%. За 2008 рік обсяги виробництва продукції галузі зросли на 1,4%. Провідним підприємством галузі - ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", питома вага якого в обсягах реалізації продукції галузі - 84,4%, порівняно з відповідним періодом минулого року збільшено обсяги виробництва на 1,9%. Вироблено 1446,0 тис. тонн глинозему, що на 26,0 тис. тонн, або на 1,8% більше, ніж за 2007 рік. Продовжується впровадження інвестиційного проекту щодо збільшення виробництва глинозему до рівня 1,7 млн. тонн на рік. Підприємство відчуває ускладнення у розрахунках з підрядними організаціями, але скорочення обсягів виробництва, або призупинення програми модернізації виробництва у 2009 році не передбачається. У машинобудуванні обсяги промислового виробництва за 2008 рік збільшено на 2,5%. Питома вага підприємств галузі в обсягах реалізації промислової продукції області – 14,5%. Лідером вітчизняного суднобудування є ВАТ "Wadan Yards Оkеаn". Обсяги промислового виробництва підприємства за 2008 рік, порівняно з 2007 роком, у зв'язку з підготовкою виробництва щодо освоєння будівництва нових типів суден, зменшено на 3,1%. Це також пов'язано із широкою номенклатурою імпортних запчастин та суднового обладнання, яке підприємство повинно купувати із сплатою державного мита. Питома вага підприємства в обсягах реалізації продукції галузі машинобудування складає 16,1%. У виробництві харчових продуктів та напоїв обсяги промислового виробництва знижено на 7,9%. Питома вага підприємств галузі в обсягах реалізації промислової продукції області - 30,5%. У легкій промисловості, питома вага якої в обсягах реалізації промислової продукції області складає 2,8%, за 2008 рік відбулося зростання обсягів виробництва на 5,7%, в основному за рахунок таких підприємств, як: - ЗАТ Вознесенська промислово-торгова фірма "Вікторія"; 14

- ТОВ "Українська шкірпереробна компанія" - в 2,5 разів, питома вага 26,9%. Основним показником, який визначає результати діяльності сільськогосподарської галузі, є виробництво валової продукції сільського господарства в порівняних цінах 2005 року, темпи росту обсягів якої за 2008 рік (по всіх категоріях господарств) порівняно з 2007 роком становлять 173%, в тому числі в рослинництві – в 2,4 рази. В минулому році отримано 2,5 млн.т зерна, що майже в 4 рази більше порівняно з 2007 роком, 200 тис.т ріпаку, понад 500 тис.т соняшнику, 180 тис.т картоплі, 240 тис.т овочів, 80 тис.т фруктів та винограду. Зернове господарство є провідною галуззю агропромислового комплексу області, успішне функціонування якого визначає не тільки фінансово-економічний, соціальний стан сільськогосподарських підприємств, але й є базовим елементом продовольчої безпеки. З цією метою вживаються заходи щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення її якості. Поточного року своєчасно і якісно підготовлено ґрунт з одночасним внесенням мінеральних добрив та засіяно високо-репродукційним, протруєним насінням озимі зернові на площі 640 тис.га. Крім цього, засіяно 114 тис.га озимого ріпаку.

15

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ.

2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. Атмосфера – найважливіша газова оболонка Землі, необхідний фактор існування всього живого. Внаслідок діяльності людини в атмосферу потрапляє значна кількість забруднюючих речовин. Особливо актуальною ця проблема є для індустріальних областей, в тому числі і для Миколаївської, хоча область і не увійшла в перелік регіонів з високим забрудненням атмосфери, що зумовлено відсутністю підприємств хімічної та вугільної промисловості. Найбільша кількість підприємств зосереджена в обласному центрі, так, 133 об’єкти, що звітували за формою 2 ТП-повітря, розміщуються у м. Миколаєві. Цим пояснюється найбільший в області обсяг надходження забруднюючих речовин у повітря – 7,048 тис.т. у 2008 році. Таблиця 2.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

5 ГДК

10 ГДК

Максимально разові ГДК, мг/м3

1 ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

10 ГДК

Середньодобові ГДК, мг/м3

5 ГДК

Середньорічний вміст, мг/м3

1 ГДК

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

Клас небезпеки

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Пил

3

1

0,1

0,15

0,4

0,5

0

0

0

0

0

0

Діоксид сірки

3

1

0,003

0,05

0,03

0,5

0

0

0

0

0

0

Оксид вуглецю

4

1

1

3

14

5

0

0

0

0,4

0

0

Діоксид азоту

2

1

0,03

0,04

0,16

0,085

0

0

0

3,1

0

0

Оксид азоту

3

1

0,01

0,06

0,04

0,4

0

0

0

0

0

0

Фтористий водень

2

1

0,004

0,005

0,015

0,02

0

0

0

0

0

0

Формальдегід

2

1

0,011

0,003

0,077

0,035

0

0

0

3,3

0

0

Речовина

Таблиця 2.2. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст

Пил

Миколаїв

Середньорічна концентрація 0,6

Діоксид сірки

Миколаїв

0,1

0,1

Оксид вуглецю

Миколаїв

0,5

2,8

Діоксид азоту

Миколаїв

1,4

1,9

Оксид азоту

Миколаїв

0,3

0,1

Фтористий водень

Миколаїв

1,1

0,8

Формальдегід

Миколаїв

5,7

2,2

Забруднююча речовина

Місто

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,8

За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології коефіцієнт інтенсивності забруднення атмосфери міста Миколаєва 2008 року склав 7,88, 2007 року - 7,69, 2006 року цей показник був 7,12. Таблиця 2.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за Міста, (значення ІЗА) Миколаїв (7,88)

значенням ІЗА

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Діоксид азоту, формальдегід

У повітрі міста спостерігався підвищений вміст формальдегіду (4,67 ГДКср.д. - ПСЗ №2) та діоксиду азоту (1,25 ГДКср.д. - ПСЗ №2). Пилом, діоксидом сірки, оксидом азоту, оксидом вуглецю та фтористим воднем атмосфера міста забруднена незначно. Середньомісячні концентрації були нижче

16

ГДКср.д.: середній вміст пилу по місту склав 0,7 ГДКср.д., діоксиду сірки – 0,06 ГДКср.д., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКср.д., оксиду азоту – 0,75 ГДК ср.д., фтористого водню – 0,8 ГДКср.д., бенз/а/пірену – 0,4 ГДКср.д. Максимальні концентрації діоксиду азоту досягали 1,9 ГДКм.р. (ПСЗ №3) та 1,8 ГДКм.р. (ПСЗ №2), оксиду вуглецю – 2,8 ГДКм.р. (ПСЗ №2), формальдегіду – 2,2 ГДКм.р. (ПСЗ №2). Максимальні концентрації пилу, діоксиду сірки, оксиду азоту, фтористого водню ГДКм.р. не досягали. Забруднення атмосфери міста діоксидом азоту, оксидом вуглецю, формальдегідом відмічалось на всіх постах, але біля автомагістралей з інтенсивним рухом (ПСЗ №2) відсоток повторюваності концентрацій вище ГДК був найбільший. Таким чином найбільш забрудненим залишається район ПСЗ №2 (міжміський автовокзал). Основним забруднювачем атмосферного повітря міста залишається автотранспорт. Вміст важких металів (кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром та цинк) у атмосфері міста залишався незначним. В цілому по місту порівняно з минулим роком загальний рівень забруднення незначно збільшився. Спостерігалось незначне зменшення концентрацій діоксиду азоту, бенз/а/пірену, незначне збільшення концентрацій формальдегіду, фтористого водню, заліза, марганцю, нікелю, свинцю, хрому. Концентрації пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, оксиду азоту, цинку та кадмію залишилися на тому ж рівні. За останні 5 років спостерігається тенденція на незначне зниження забруднення атмосфери міста такими шкідливими речовинами, як діоксид азоту, фтористий водень, формальдегід, марганець, нікель, свинець, хром та цинк, а вміст пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, оксиду азоту залишається на тому ж рівні.

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.

2008 року в атмосферне повітря області надійшло 89,61 тис.т забруднюючих речовин, що на 2,95 тис.т (3,4%) більше, ніж у 2007 р. (табл. 2.4. та 2.5.) В тому числі: - зі стаціонарних джерел забруднення до атмосфери надійшло 25,78 тис.т забруднюючих речовин, що на 3,12 тис.т, або на 14% більше ніж у 2007 р.; - від автотранспорту 54,6 тис.т, що на 0,7% менше ніж минулого року. Автотранспорт – один з найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області. У 2008 р. ним викинуто 54,6 тис.т забруднюючих речовин, що складає 86% від загального обсягу викидів від усіх пересувних джерел та 61% від загального обсягу викидів по області (для порівняння у 2007 році цей показник досягав - 64%, 2006 році - 63%, 2005 році - 61%, а в 2004 році - 69%). Таблиця 2.4. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди в атмосферне повітря, тис. т. у тому числі

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП, тонн/ млн. грн

Всього

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, т

2000

54,23

11,43

42,80

2,21

42,14

16,36

2005

71,45

24,29

47,16

2,91

58,20

7,48

2006

85,80*

21,19

64,61

2,8

56,80

7,22

2007

86,66*

22,66

64,002

3,5

71,76

6,07

2008

89,61*

25,78

63,83

3,64

74,69

-**

Роки

* запроваджено новий метод розрахунку викидів від транспортних засобів ** данні про ВРП за 2008 рік Держкомстатом будуть представлені у 2010 році

Таблиця 2.5. Динаміка викидів в атмосферне повітря (стаціонарні джерела та автотранспорт) Викиди по області

2004 р.

17

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис. т. в тому числі:

70,71

71,45

85,80*

86,66*

89,61*

від стаціонарних джерел забруднення, тис. т.

22,21

24,29

21,19

22,66

25,78

від автотранспорту, тис. т.

44,74

44,74

43,57

54,98

54,60

* новий метод розрахунку викидів від транспортних засобів Динаміка викидів в атмосферне повітря у 2000 та 2005-2008 рр. в розрізі джерел надходження (стаціонарні джерела та автотранспорт) представлена на рис. 2.1.

90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

2000 р.

2005 р.

2006 р.

Загальна кількість викидів, тис. т Викиди від автотранспорту, тис. т

2007 р.

2008 р.

Викиди від стаціонарних джерел, тис. т

Рис. 2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тис. т Основними забруднюючими речовинами, що потрапляють в повітряний басейн від роботи автотранспорту є оксиди вуглецю та азоту, діоксид сірки, пил. Так, 2008 року автотранспортом викинуто понад 96% оксидів вуглецю, 75% оксидів азоту, 49% діоксиду сірки та 90% НМЛОС від загальної кількості викидів забруднюючих речовин, що надійшли в повітря. Щодо викидів від стаціонарних джерел, то їх частка становить 29% від загального обсягу забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу міста. 2008 року 335 підприємств та організацій області звітували про викиди забруднюючих речовин (табл. 2.6.). Таблиця 2.6. Основні показники охорони атмосферного повітря 2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

371

356

339

340

335

22,168

24,29

21,19

22,66

25,78

Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на душу населення, кг

18

20

17

19

21,5

Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на 1 кв. км території, кг

902

989

862

922

1048

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

60

68

63

67

77

Кількість підприємств, які мали викиди та звітували за формою 2-ТП повітря, одиниць Обсяги викидів, тис. тонн

Щільність викидів у розрахунку на квадратний кілометр території в цілому по області склала 1048 кг, а на душу населення – 21,5 кг шкідливих речовин.

18

Проте, в окремих містах та районах ці показники значно перевищили середньообласний рівень. Зокрема, обсяги викидів у розрахунку на 1 кв. км були більшими у м. Миколаєві в 27 разів, у м. Первомайську – в 11 разів, у м. Вознесенську – в 10 разів та у Миколаївському районі – в 7 разів. Перевищення середньообласного показника обсягів викидів на душу населення спостерігається у Миколаївському районі в 15 разів, у Вознесенському районі в 2,5 рази та в Арбузинському районі в 2 рази.

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря області. За даними головного управління статистики у Миколаївській області у структурі викидів шкідливих речовин переважали газоподібні та рідкі речовини, на які припадало 50,6% (13,04 тис.т) сумарної кількості викинутих у повітря забруднень. Твердих речовин у повітряний басейн області викинуто 49,4% (12,74 тис.т). У складі газоподібних речовин 45,6% припадає на викиди метану, сполуки азоту складають 22,4%, оксид вуглецю – 12,8%. (рис. 2.2).

Метан 23,1% Леткі органічні сполуки 2,9% Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 49,4%

Сполуки азоту 13,1% Окcид вуглецю 6,5% Сполуки сірки 3,9% Метали та їх сполуки 1,1%

Рис. 2.2. Хімічний склад викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел у 2008 році Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в цілому по області та в розрізі населених пунктів, в тому числі, по найпоширенішим забруднюючим речовинам (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю), представлена в табл. 2.7. та табл. 2.8. За даними головного управління статистики у Миколаївській області в 2008 р. від стаціонарних джерел збільшилися викиди пилу на 2,471 тис.т. в порівняні з 2007 р., але зменшилися викиди оксидів вуглецю на 0,139 тис.т., діоксиду сірки на 0,239 тис.т., діоксиду азоту на 0,182 тис.т. Таблиця 2.7. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т

19

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Всього по області

11,43

24,29

21,19

22,66

25,78

Всього по населеним пунктам,

6,96

7,967

8,095

7,175

7,807

м. Миколаїв

5,65

6,459

6,542

6,143

7,048

м. Вознесенськ

0,50

0,423

0,421

0,265

0,244

-

0,165

0,102

0,118

0,103

м. Первомайськ

0,59

0,762

0,875

0,453

0,289

м. Южноукраїнськ

0,22

0,158

0,155

0,196

0,123

в тому числі:

м. Очаків

20

Таблиця 2.8. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т

2005 р.

2007 р.

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

1,981

1,614

0,187

0,876

4,636

1,665

0,283

1,703

0,985

4,630

1,887

1,614

0,172

0,957

4,209

1,699

1,504

0,084

0,922

м. Вознесенськ

0,443 0,110

0,068 0,076 0,189 0,207

0,067

0,046

0,039

0,055

0,182

0,047

0,045

0,047

0,043

0,169

0,043

0,035

0,056

0,035

0,109

0,027

0,034

0,023

0,025

м. Очаків

0,252 0,043

0,048 0,077 0,084 0,028

0,004

0,007

0,007

0,010

0,024

0,004

0,007

0,005

0,008

0,017

0,003

0,004

0,002

0,008

0,014

0,003

0,003

0,001

0,007

м. Первомайськ

0,458 0,057

0,032 0,119 0,250 0,620

0,201

0,068

0,219

0,132

0,693

0,228

0,193

0,075

0,197

0,292

0,161

0,039

0,036

0,056

0,232

0,143

0,031

0,032

0,026

м. Южноукраїнськ

0,134 0,032

0,030 0,042 0,030 0,071

0,030

0,017

0,003

0,021

0,072

0,046

0,002

0,009

0,015

0,180

0,099

0,009

0,067

0,005

0,111

0,083

0,002

0,024

0,002

21

Діоксид азоту

1,617 0,315 2,174 4,658

Пил

5,254 1,148

Разом

м. Миколаїв

Оксид вуглецю

1,673

Діоксид сірки

0,867

Діоксид азоту

1,812 18,203 12,742 2,921

Пил

1,106

Разом

Діоксид сірки

2,096 16,292 10,271 3,103

Пил

3,023

Разом

1,256

Пил

2,856 15,794 9,419

Разом

1,171

Діоксид сірки

3,388

Діоксид азоту

2,304 0,937 3,485 17,153 9,738

Пил

10,442 3,716

Разом

Діоксид азоту

в т.ч.

Разом по області, в тому числі:

Населені пункти

Оксид вуглецю

в т.ч.

Діоксид сірки

в т.ч.

2008 р.

Діоксид азоту

в т.ч. Оксид вуглецю

в т.ч.

2006 р.

Оксид вуглецю

2000 р.

В таблиці 2.9. наведено інформацію про обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в розрізі районів та міст області у 2008 р. Аналіз даних свідчить про збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, порівняно з попереднім роком, у 11 районах області та місті Миколаєві, але найбільше – у Очаківському (на 37%), Миколаївському (на 34%), Врадіївському (на 22%) та Кривоозерському (на 16%) районах. Таблиця 2.9. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області Обсяги викидів, тонн Міста та райони області

Збільшення/ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р, тонн

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., %

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

у 2008 р.

у 2007 р.

м. Миколаїв

7,048

6,143

0,905

114,7

76,942

м. Вознесенськ

0,244

0,265

-0,021

92,0

52,991

м. Очаків

0,103

0,118

-0,015

87,1

11,083

м. Первомайськ

0,289

0,453

-0,164

63,9

12,894

м. Южноукраїнськ

0,123

0,196

-0,073

62,5

12,061

Арбузинський

0,973

1,006

-0,033

96,7

20,446

Баштанський

1,160

1,102

0,058

105,3

57,246

Березанський

0,065

0,059

0,006

110,1

77,343

Березнігуватський

0,214

0,215

-0,001

99,1

8,157

Братський

0,013

0,013

0

105,1

30,500

Веселинівський

0,738

0,676

0,062

109,1

1,210

Вознесенський

1,731

2,027

-0,296

85,4

73,777

Врадіївський

0,043

0,035

0,008

121,8

247,292

Доманівський

0,146

0,17

-0,024

86,3

10,656

Єланецький

0,024

0,025

-0,001

99,0

48,831

Жовтневий

0,719

0,664

0,055

108,2

12,246

Казанківський

0,209

0,193

0,016

108,5

59,902

Кривоозерський

0,087

0,075

0,012

116,3

52,253

Миколаївський

10,406

7,789

2,617

133,6

12,402

Новобузький

0,117

0,118

-0,001

99,7

693,729

Новоодеський

0,407

0,44

-0,033

92,5

9,782

Очаківський

0,097

0,071

0,026

136,9

31,310

Первомайський

0,488

0,491

-0,003

99,4

16,129

Снігурівський

0,331

0,315

0,016

105,1

27,105

Разом по області

25,755

22,659

3,116

113,8

27,589

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. Щодо озоноруйнівних речовини, то на території Миколаївської області на більшості підприємств використовуються пристрої виробництва Європи, в яких використовуються безпечні замінники озоноруйнівних речовин. Проте деякі підприємства в своєму виробництві використовують ХФВ-12, який згідно Монреальського протоколу підлягає вилученню. До цих підприємств відносяться: - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»; - ТОВ «Сандора»; - ДП «Миколаївський морський торгівельний порт»; - ДП «Миколаївський річковий порт «АСК «Укррічфлот»; - ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»; - ДП Спеціалізований морський порт «Октябрськ». Перелічені підприємства розробили план конверсії та графіки переходу на озонобезпечні технології та замінники. Протягом 2008 року випадків ввезення озоноруйнівні речовин через пункти пропуску та в зоні діяльності внутрішніх митниць на території Миколаївської області зафіксовано не було.

65

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря за галузями економіки. Переважна більшість забруднюючих речовин надходить до повітря від кількох підприємств області - основних забруднювачів, обсяги викидів яких перевищують 100,0 тонн, викиди від цих підприємств в атмосферне повітря в 2007 - 2008 рр. наведено в таблиці 2.10. Таблиця 2.10. Основні забруднювачі атмосферного повітря № п/п

Підприємство – забруднювач

1.

ВАТ "Югцемент"

2.

ТОВ "Миколаївський глиноземний завод"

3.

4.

5.

Валовий викид, т 2007 р.

2008 р.

Зменшення /Збільшення/+

АТВТ, створені на основі державних

6863,9

9638,13

2774,23

Приватна власність

2594,2

2465,4

-128,80

3273,4

4 429.9

1156,50

Пусконалагоджувальні та ремонтні роботи

361,2

369,1

7,90

На тому самому рівні

258,7

238,6

-20,10

Заміна та модернізація застарілого обладнання

284,3

438,9

154,60

Збільшення обсягів виробництва

136,9

183,02

46,12

Пусконалагоджувальні та ремонтні роботи

237,5

213,3

-24,20

Модернізація обладнання

197,8

211,9

14,10

Збільшення обсягу виробництва

169,0

189,9

20,90

Збільшення використання твердого палива

150,3

150,6

0,30

На тому самому рівні

83,2

102,5

19,3

Збільшення обсягів виробництва

1439,0

-

-

Відомча приналежність

Державний комітет нафтової, Миколаївське ЛВУМГ газової та нафтопереробної промисловості Державний комітет ДП НВКГ "Зоря – промислової політики Машпроект" України Державні адміністрації ОКП областей, міст Києва, "Миколаївоблтеплоенерго" Севастополя

6.

ТОВ СП "Нібулон"

7.

ДК "Укртрансгаз" м. Харків, РВУ "Харківавтогаз"

8.

ВАТ "Миколаївгаз"

9.

ВАТ "Вадан Ярдс Океан"

10.

Пасажирське вагонне депо Миколаїв

11. ВАТ "Миколаївська ТЕЦ" 12. ВАТ "Миколаївхліб" Південнобузька компресорна станція 13. Олександрівського ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз"

Підприємства України, засновані фізичними особами Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Підприємства України з іноземними інвестиціями Міністерство транспорту та зв’язку Міністерство палива та енергетики України Підприємства України, засновані фізичними особами

Не Державний комітет нафтової, звітували за газової та нафтопереробної формою промисловості 2-ТП

Причина зменшення,/ збільшення Збільшення обсягів виробництва Використання в якості палива природного газу

Аналізуючи дані, представлені в таблиці 2.10. можна зробити висновки: - до основних забруднювачів атмосферного повітря області належать 13 підприємств, які складають 3,8% від загальної кількості підприємств, які надали звіт по формі 2-ТП (повітря), разом з тим обсяги викидів цих підприємств складають 78% від обсягів викидів всіх підприємств області та дорівнюють 20,07 тис.т; - три перших місця займають такі підприємства: ВАТ "Югцемент", Миколаївське ЛВУМГ, ТОВ "МГЗ" сумарні викиди яких складають 16,53 тис.т (82,4% від викидів 13 основних забруднювачів) або 64% від викидів усіх стаціонарних джерел. Загалом, збільшення викидів від стаціонарних джерел пояснюється декількома причинами: - збільшенням об’ємів виробництва на підприємстві ВАТ "Югцемент"; - виконанням ремонтних, пусконалагоджувальних робіт, продувкою трубопроводів на Миколаївському ЛВУМГ. Із промислових підприємств, як і раніше, основними забруднювачами повітря районів та міст області у 2008 році були підприємства переробної промисловості (54,4% викинутих забруднюючих речовин від загального обсягу), а також добувна промисловість (24,1%). Таблиця 2.11. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

Види економічної діяльності

Кількість підприємств,

66

Обсяги викидів по регіону

Викинуто в середньому одним

1

1.1 1.2 1.3 1.3.1 1.4 1.4.1 1.4.2 1.4.3 1.4.4 1.4.5 1.4.6 1.4.7 1.4.8 1.4.9 1.4.10 1.4.11 1.4.12 1.4.13 1.5 1.6 1.7 1.8 1.9 1.10 1.11 1.12 1.13 1.14 1.15

які мали викиди, одиниць

тони

у % до підсумку

335

25775,49

100

76,942

23

479,86

1,86

20,863

39

к* 5415,05

0,00 21,01

138,847

-

-

0,00

-

151

14021,69

54,40

92,859

82

1589,42

6,17

19,383

9 1 2 3

9,89 2,501 1,097 2,15

0,04 0,01 0,00 0,00 0,01

1,099 2,501 0,549 0,717

-

-

0,00

-

7

10710,23

41,55

1530,033

24 17

1123,10 575,87

4,36 2,23

46,796 33,875

6

9,93

0,04

1,655

19 14

597,60 988,40

0,00 0,00 2,32 3,83

31,453 70,6

16

837,82

3,25

52,364

1 23 4

14,65 2279,11 82,03

0,06 8,84 0,32

14,65 99,092 20,507

6

222,60

0,86

37,1

10 6 18 5

333,96 65,03 303,49 131,71

1,30 0,25 1,18 0,51

33,396 10,838 16,861 26,342

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги Рибне господарство Добувна промисловість у т.ч. видобування неенергетичних матеріалів Переробна промисловість: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів текстильне промисловість та пошив одягу виробництво шкіри та шкіряного взуття виробництво деревини та виробів з деревини целюлозно-паперова промисловість хімічна промисловість виробництво гумових та пластмасових виробів виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургія та оброблення металів виробництво машин та устаткування виробництво електричного та електронного устаткування виробництво транспортного устаткування інше виробництво Виробництво електроенергії, газу та води Будівництво Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту Готелі та ресторани Транспорт Фінансова діяльність Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги Державне управління Освіта Охорона здоров’я та соціальна допомога Інші види економічної діяльності

підприємством, т

* інформація конфіденційна 2.3. Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. У 2008 році підприємства області звітували про впровадження 27 заходів по зменшенню надходження забруднюючих речовин в атмосферу та перенесення виконання 7 заходів. Загалом, було заплановано 41 захід щодо охорони атмосферного повітря. Освоєно коштів на суму більше 6,072 млн.грн. Очікувалось зменшення викидів на 52,375 т, фактичне зменшення становить 48,524 т. Серед них: 10 - з метою підвищення ефективності існуючих очисних установок - модернізація, реконструкція та ремонт (фактичні зменшення забруднення становили – 0,06 тис.т); 6 - по удосконаленню технологічних процесів, включаючи перехід на інші види палива; 1 - з метою будівництва, введення в дію нових пилоочисних споруд (зменшення викидів на 0,002 тис.т.); 1 - ліквідація джерел забруднення; 9 - інші заходи з охорони повітря зменшили забруднення на 0,04 тис.т. Більшість заходів з охорони атмосферного повітря було впроваджено в м. Миколаєві (22 заходи), в м. Вознесенськ (2 заходи) та Миколаївському районі (3 заходи). Загалом впровадження вищезазначених заходів не призвело до суттєвого зменшення антропогенного впливу на повітряний басейн області.

67

3. ЗМІНА КЛІМАТУ.

3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання. Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в галузі охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів впливає на глобальну зміну температурного режиму. Підвищення температури може викликати цілу низку таких явищ, як підвищення рівня моря та зміни в локальних кліматичних умовах, що, в свою чергу, може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток країн. Україна підписала Рамкову Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату в червні 1992 року, ратифікувала її в жовтні 1996 р., а в серпні 1997 р. стала Стороною Конвенції. За прогнозом розвитку галузей промисловості в 2001-2015 рр. передбачається прискорений розвиток металургійного комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також машинобудування. Прогнозом передбачено також прискорені темпи розвитку невиробничої сфери, поява нових видів послуг, пов’язаних з поширенням інформаційного обміну та т. ін. В України розроблена та прийнята ціла низка програм економічного розвитку, з яких найбільш важливими є: - «Програма структурної перебудови економіки України до 2015 року», 1996; - «Національна енергетична програма України до 2010 року» (НЕП), 1996; - «Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010 року» (КДПЕ), 1996; - Національні програми розвитку окремих галузей економіки. Ці документи були прийняті за основу для розробки базового сценарію розвитку економіки країни та її галузей, оцінки можливих рівнів викидів ПГ та заходів щодо їх зменшення. До заходів щодо обмеження і скорочення викидів ПГ найбільш ефективними є заходи пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обробці осаду стічних вод.

68

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Ключовим елементом в дослідженнях з питань зміни клімату є розробка інвентаризації парникових газів, який визначає якісно та кількісно головні джерела та поглиначі ПГ. Цей елемент важливий в зв’язку з тим, що він є основою для наступного розвитку та уточнення методики оцінки джерел та поглиначів ПГ, а також забезпечує єдиний та неперервний механізм, який дозволяє всім країнам, що підписали Рамкову Конвенцію про зміну клімату, оцінювати викиди ПГ та їх відносний внесок в глобальну зміну клімату. Більш того, постійно поновлюваний кадастр на національному та міжнародному рівнях є основою для оцінки рентабельності та можливості проведення заходів щодо пом’якшення антропогенного впливу на клімат. Оцінки викидів з джерел та абсорбції поглиначами ПГ в Україні розраховано з допомогою Методичних вказівок по складанню кадастрів ПГ розроблених Міжурядовою групою експертів по зміні клімату з тим, щоб результати досліджень були порівнюваними як по секторах, так і по країнах. Україна в цілому дотримувалась цих Методичних вказівок, за виключенням тих секторів, де були необхідні більш детальні дані або методики обчислень для головних джерел викидів. При розробці національної системи інвентаризації викидів парникових газів розглядались такі п’ять категорій джерел та поглиначів ПГ: енергетичні системи (включаючи транспорт), промислові процеси, сільське господарство, лісове господарство та землекористування, відходи. Результати розробки кадастру ПГ в Україні за 1990 рік зведені до табл. 3.1. Можливі невідповідності сумарних значень обумовлені похибками округлення. У базовому 1990 році викиди ПГ в Україні склали 232882 Гг ВЕ, враховуючи поглинання 14175 Гг ВЕ вуглекислого газу лісами України. Таблиця 3.1. Сумарні викиди/поглинання парникових газів в Україні, 1990, Гг Викид, повна молекулярна вага

Газ/Джерело

Викид, вуглецевий еквівалент

Парникові гази прямої дії Вуглекислий газ Спалювання органічного палива Промислові процеси Разом Лісове господарство (поглинання) Метан Енергетика Сільське господарство Відходи

69

648131

176763

668332 31775 700107 -51976

182272 8666 190938 -14175

9453

54140

6265 2254 934

35881 12909 5349

Газ/Джерело

Викид, повна молекулярна вага

Викид, вуглецевий еквівалент

23412

1979

6,708 6,160 0,132 0,175 10,237

567 521 11 15 865

7481 1243 656

232882

Закис азоту Енергетика Хімічна промисловість Відходи Лісові пожежі Сільськогосподарські грунти Парникові гази непрямої дії Моноксид вуглецю (CO) Оксиди азоту (NOX) Леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs) Сумарний викид

У перспективі рівні викидів ПГ прямої дії будуть нижчі за рівні викидів 1990 року при будь-якому сценарії розвитку економіки, не зважаючи на суттєве зростання ВВП країни при базовому, а особливо, при оптимістичному сценарії розвитку економіки України. Такі прогнози обумовлені впровадженням цілого комплексу заходів щодо зниження викидів ПГ, а також збільшення поглинання CO2 в лісовому господарстві України. Сумарні прогнозовані обсяги викидів та поглинання ПГ в Україні за розглянутий період часу при базовому сценарії наведені в табл. 3.2. Таблиця 3.2. Прогнозовані обсяги викидів/поглинання парникових газів при базовому сценарії розвитку економіки України Газ

1990 р.

1995 р.

2000 р.

2005 р.

2010 р.

2015 р.

569149 155222 7951 39,3 204082 79,97

598016 163095 7467 40,8 209310 82,02

634352 173005 6738 42,3 215172 84,32

-68548 -18695

-70702 -19282

-72784 -19850

500601 185387 76,92

527314 190028 78,84

561568 195322 81,04

Викиди ПГ прямої дії CO2, Гг CO2, Гг ВЕ CH4, Гг N2O, Гг Разом, Гг ВЕ Разом, % до 1990

711447 194031 10115 38,2 255192 100

425299 115991 7150 15,7 158268 62,02

530042 144557 8383 34,7 195503 76,61

Поглинання CO2 в лісовому господарстві Поглинання CO2, Гг Поглинання CO2, Гг ВЕ

-51976 -14175

-64886 -17696

-66643 -18175

Сумарний викид CO2 CO2, Гг Разом, Гг ВЕ CO2, % до 1990

659471 241017 100

360413 140572 58,32

463399 177328 73,57

В Україні в умовах нестабільної економіки та загостреної екологічної ситуації зміна клімату може мати серйозні наслідки. Результати наукових досліджень, проведених в останні роки, свідчать про те, що зміна клімату в Україні помітно впливає на сільське та лісове господарство, водні та 70

прибережні ресурси. Висока вірогідність суттєвої зміни врожайності сільськогосподарських культур. У процесі потепління клімату на території України, ймовірно, буде проходити трансформація типів лісу, його видового складу, продуктивності та стабільності. Що стосується вразливості прибережної зони, то уже в поточний час підйом рівня Чорного моря є встановленим фактом та складає 1,5 мм/рік. У зв’язку з викладеним вище в найближчий час необхідно: - прийняти заходи щодо оптимізації існуючої системи управління водними ресурсами; - передбачити альтернативні шляхи покриття пікових навантажень в енергосистемі в зв’язку з можливим зниженням виробництва електроенергії каскадом Дніпровських ГЕС; - розробити Національну програму розвитку сільського господарства України, яка буде включати пакет політичних, економічних та технічних заходів, комплексне здійснення яких дозволить запобігти негативним наслідкам зміни клімату для сільськогосподарського виробництва; - розробити Національну програму берегозахисних заходів, що враховує найбільш несприятливі сценарії підвищення рівня моря; - сприяти впровадженню технологічних, адміністративних, фінансових заходів для підтримки ведення лісового господарства в умовах клімату, що змінюється. Для вирішення проблем зменшення викидів ПГ та адаптації екосистем до зміни клімату, в першу чергу, необхідно вивчати, контролювати та прогнозувати ці зміни на майбутнє. Необхідно проводити глибокі системні дослідження та поширювати інформацію серед населення з метою ознайомлення з проблемою глобальної зміни клімату. За прогнозом розвитку галузей матеріального виробництва в 2001-2005 рр. передбачається прискорений розвиток металургійного комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також машинобудування. Прогнозом передбачено прискорені темпи розвитку невиробничої сфери, в першу чергу за рахунок розвитку платних послуг фінансового сектору економіки, збільшення питомої ваги платних послуг в соціальноорієнтованих галузях економіки, поява нових видів послуг, пов’язаних з поширенням інформаційного обміну та т. ін. Вихід країни з кризи можливий лише при умові активізації позитивного державного впливу на виробничі та соціальні процеси в напрямку всебічного стимулювання виробників та посилення реального соціального захисту населення.

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату. При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи.

71

Технологічна перебудова економіки та підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів, насамперед палива та енергії, в народному господарстві України передбачається за рахунок: - впровадження прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій в усіх сферах діяльності; - зниження матеріалоємності кінцевої продукції та, як наслідок, її енергоємності в результаті впровадження передових технічних рішень та використання високоякісних перспективних матеріалів, питома витрата яких на одиницю готової продукції значно нижче існуючого рівня. В рамках цього напрямку найбільш значними є такі енергозберігаючі заходи: - заходи енергозбереження: оптимізація структури генеруючих потужностей енергосистеми, впровадження сучасних джерел та систем освітлення, засобів силової електроніки, сучасних технологій спалювання низькосортного палива, вдосконалення систем теплопостачання, збільшення ступеня утилізації вторинних енергетичних ресурсів; - зміна структури паливно-енергетичного балансу (ПЕБ): збільшення частки ядерного палива, поновлюваних, вторинних та нетрадиційних енергетичних ресурсів, введення в ПЕБ України вуглеводневих палив, заміщення вугілля та моторних палив природним газом, використання метану вугільних родовищ та біогазу забезпечить зниження викидів ПГ при зберіганні загального рівня енергоспоживання; - зниження втрат на всіх стадіях виробництва, транспортування та розподілу паливо енергетичних ресурсів (ПЕР). Найбільш важливим, з точки зору викидів ПГ, є зниження викидів метану в газовому господарстві України, яке може бути забезпечено за рахунок покращання експлуатації газових мереж; - вдосконалення промислових процесів в різних секторах економіки; - введення нових сміттєпереробних потужностей дозволить скоротити складування твердих побутових відходів на сміттєвих полігонах. Реалізація комплексу перерахованих вище заходів дозволить забезпечити щорічну економію енергоресурсів на рівні 1000-1100 ПДж в 2000 році; до 2005 року - 1950-2100 ПДж; до 2010 року - 3100-3200 ПДж; до 2015 року - 4100-4200 ПДж. Для песимістичного та оптимістичного варіантів різниця полягає в основному в обсягах енергозбереження, які при оптимістичному варіанті будуть вищими приблизно на 10-12%, а при песимістичному - нижчими на 25-30%. Все ці заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять в прийняті органами управління держави програми розвитку економіки України та її галузей.

72

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ.

4.1. Водні ресурси та їх використання. Миколаївська область у географічному відношенні належить до басейнів двох головних річок України: Південного Бугу та Дніпра.

В області налічується 120 річок і балок загальною довжиною 3579,84 км, з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг. Басейн р. Південний Буг в межах області нараховує 47 річок довжиною більш 10 км, а довжина самої річки в межах області дорівнює 257 км. Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії 0,1-0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод. Основна частина стоку проходить у весняну повінь. Річки використовуються для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту. До поверхневих водних ресурсів області належать, окрім річок, лимани, озера, водосховища, ставки та болота. Загальна площа зайнята поверхневими водними об’єктами становить 150,5 тис.га, що складає 6,1% від території області. Природні озера області територіально розподілені нерівномірно. Основна їх кількість зосереджена на Кінбурнському півострові, де нараховується близько 100 значних по площі прісних та солоних озер. Серед них найбільше в області - озеро без назви на південь від с. Покровка (2,04 км2) та оз. Чирніно (0,56 км2).

Штучні водойми області – водосховища і ставки. За даними Миколаївського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, станом на 01.01.09 по Миколаївській області налічується 45 водосховищ і 1104 ставки загальним об’ємом 357,62 млн.м3 і 100,121 млн.м3 відповідно. Болота на Миколаївщині займають незначну площу і розміщені здебільшого в заплавах річок. Це плавні гирлової області Південного Бугу і Інгулу площею 31 км2. Заболоченість спостерігається у пониззі деяких лиманів (Тилігульського, Тузли, Аджигольського).

Місцеві водні ресурси області дуже обмежені і залежать, головним чином, від притоку з інших регіонів. За питомими показниками водних ресурсів (на одиницю площі і на одного мешканця) область займає одне із останніх місць серед областей України. Характеристика забезпеченості місцевим стоком населення області приведено у таблиці 4.1. Таблиця 4.1. Забезпеченість місцевим стоком населення області

місцевий 0,44

Забезпеченість річним стоком, тис. м3/рік на 1 мешканця середньорічний маловодний рік сумарний місцевий 3,09 0,26

73

сумарний 2,15

У 2008 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних об’єктів забрано 246,0 млн.м3 води, що на 18,0 млн.м3 (20,8%) менше у порівнянні з 2007 роком. Загалом забір води по області збільшився на 66,2 млн.м3 (20%) і складає 264,3 млн.м3 (рис. 4.1., таблиця 4.2.).

400 337,98

млн.м3/р

350

354,77

322,17

300

356,458

296,91 265,99

250

372,8

339,6

311

315,1

330,5

284,3 264,3

246,2

272,9

253,68

200 150 100 18,478 18,31 18,91 18,11 17,43 18,03 19,2 19,47

50 0 поверхневі джерела

2001

2002

підземні джерела

2003

2004

2005

разом

2006

2007

2008

Рис. 4.1. Динаміка забору води Із загальної кількості забраної у 2008 р. води використано 219 млн.м3, або 83,0% від забраної. Решту об’єму складає транзитний скид Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. У порівнянні з 2007 роком обсяг використання води у процентному відношенні до обсягу забраної води збільшився на 12,5%. Таблиця 4.2. Використання води на потреби, млн.м3 Використання води на потреби

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

виробничі

95,86

118,7

94,33

110,0

зрошення

26,14

37,17

75,59

35,19

господарсько-питні

49,16

47,29

46,89

51,92

сільськогосподарського водопостачання

12,05

11,31

11,44

2,578

риборозведення

10,5

8,683

5,012

5,152

інші

0,002

-

0,038

-

74

У порівнянні з 2007 роком обсяг використання води у системах зворотного та повторно – послідовного водопостачання збільшився на 371,0 млн.м3 (10,3%) і становить 3608,0 млн.м3. Найбільш водоспоживаюча галузь в області – це промисловість на її потреби у 2008 році забрано 110,0 млн.м3. На господарсько – питні потреби використано 51,92 млн.м3, що складає 19,64% від загального водозабору (рис. 4.2., таблиця 4.2.).

118,7

120

110 100

95,86

94,34

88,23

млн.м3/р

80

75,59

58,07

60

49,16

47,29

51,92 46,88

37,17

40

35,19

26,14 20

16,95 13,33

12,05 10,5

11,31

8,683

2,057

11,44 5,012

2,578

5,152

0 2004

2005

2006

2007

2008

роки

промисловість

сільське господарство

зрошення

риборозведення

комунгосп

Рис. 4.2. Динаміка використання води за галузями З поверхневих джерел (р. Дніпро, р. П.Буг, р. Синюха, р. Інгул) здійснюється водопостачання п’яти міст області, серед яких обласний центр – м. Миколаїв. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб користуються підземними водами. На даний час в області існує 77 комунальних, 139 відомчих, 285 сільських та 1 міжрайонний водовод, з яких на 9 водоводів здійснюють водопостачання з поверхневих джерел, інші з підземних водозаборів. Максимальний обсяг забору води по області спостерігався у 1999 році і складав 410,64 млн.м3, що на 35,6% більше обсягу водозабору 2008 року. Підземні води, які добуваються на території Миколаївської області головним чином йдуть на задоволення господарсько-побутових та питних потреб населення. Територія Миколаївської області характеризується складними гідрогеологічними умовами формування підземних вод, що обумовлено 75

геолого-структурними особливостями, природно-кліматичними та техногенними факторами. Територія області переважно належить до Причорноморського артезіанського басейну і частково (північна частина) до Українського кристалічного масиву. Підземні води залягають у відкладеннях різного віку, генезису і літологічного складу – від тріщинуватої зони кристалічного фундаменту до сучасних (голоценових) та плейстоценових. Прогнозні експлуатаційні ресурси (запаси) підземних вод основних водоносних горизонтів у межах Миколаївської області визначені й апробовані Державною комісією запасів СРСР (1978 р.), Українською територіальною комісією запасів (1978 р.) і уточнені протоколом робочої комісії ВГО “Кримморегеологія” (1983 р.) у кількості 441,6 тис.м 3/добу з мінералізацією до 3 г/дм3, у т.ч. – 349,87 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. На 01.01.2009 р. у Миколаївській області розвідані і затверджені експлуатаційні запаси підземних вод з мінералізацією до 1,5 г/дм 3 по 9 родовищам у кількості 86,31 тис.м3/добу. Із зазначених 9 родовищ підземних вод у даний час освоюється 8 (Вознесенське, Очаківське, Матросівське, Новоодеське, Кривоозерське, Врадіївське, Ольшанське, Доманівське). Коблево-Рибаківське родовища не експлуатуються. Прісні підземні води (з мінералізацією до 1,0 г/дм 3) поширені: - в північно – західній частині Миколаївської області, а саме у зоні контакту Українського басейну тріщинних вод і Причорноморського артезіанського басейну (Кривоозерський, Врадіївський і Доманівський райони); - в долині р. Південний Буг у районі міст Вознесенськ і Нова Одеса (Вознесенське і Новоодеське родовища підземних вод). На більшості території області поширені підземні води, якісний склад яких не відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая” за показниками мінералізації (> 1,5 г/дм3), загальній жорсткості та ін. На 1 мешканця області в середньому доводиться 0,068 м3/добу експлуатаційних запасів підземних вод (ЕЗПВ) (прогнозних ресурсів – 0,360 м3/добу). Однак розподіл ЕЗПВ по адміністративних районах вкрай нерівномірний. Основна частина зазначених запасів підземних вод приурочена до долини р. Південний Буг, де експлуатаційні запаси становлять 60,91 тис. м3/добу – 70,6% від загальних ЕЗПВ по області. Тут знаходиться 3 родовища (6 ділянок) підземних вод, які розташовані в межах Вознесенського, Новоодеського і Миколаївського районів. Використання підземних вод в Миколаївській області також відзначається значною нерівномірністю в різних її районах. Водовідбір з працюючих свердловин, за даними держобліку, станом на 01.01.09 р., склав 124,27 тис.м3/добу (28% величини прогнозних ресурсів підземних вод).

76

За даними статистичної звітності 2-ТП (водгосп) у 2008 році водозабір із підземних джерел водопостачання склав 18,11 млн.м3, що менше у порівнянні з минулим роком на 1,36 млн.м3 (6,9%). Найбільше інтенсивно експлуатуються підземні води в Березанському районі, де сучасний водовідбір перевищує прогнозні експлуатаційні запаси підземних вод в 1,4 рази. У досить неблагополучних умовах знаходяться також Арбузинський, Очаківський, Первомайський, Жовтневий та Новобузький райони. Використання прогнозних ресурсів підземних вод по Миколаївський області наведено у таблиці 4.3. та рис. 4.3. Таблиця 4.3. Використання прогнозних ресурсів підземних вод Миколаївської області № пп 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

ПРПВ, тис.м3/добу 4,80 16,70 6,70 10,20 5,00 10,60 53,90 20,20 27,60 20,90 35,60 19,60 11,10 50,50 13,30 58,30 12,40 8,00 56,20 441,60

Назва адміністративного району Арбузинський Баштанський Березанський Березнегуватський Братський Веселинівский Вознесенський Врадієвський Доманівський Єланецький Жовтневий + м. Миколаїв Казанківський Кривоозерський Миколаївський + с.Варварівка Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський Снігурівський УСЬОГО:

Водовідбір, тис.м3/добу 2008 рік 2,84 3,86 7,79 1,86 0,24 3,99 14,30 2,40 4,00 0,14 17,94 2,96 1,21 23,82 6,57 4,91 8,36 4,44 12,62 124.27

Освоєння у 2008 р, % 59,2 23,1 116,3 18,23 4,8 37,64 26,5 11,9 14,5 0,67 50,4 15,1 10,9 47,2 49,4 8,42 67,4 55,5 22,5 28,1

Водовідбір

Прогнозні ресурси 12%

21% 32%

44% 35%

мінералізація до1г/дм3

56%

1,0-1,5

1,5-3,0

мінералізація до1,5 г/дм3

1,5-3,0

більше3

Рис. 4.3. Розподіл прогнозних ресурсів за мінералізацією та їх використання в Миколаївській області 77

Таблиця 4.4. Основні показники використання і відведення води, млн.м3 Показники

1990

2000

2005

2006

2007

2008

-

377,86

272,9

315,1

330,5

264,3

у тому числі для використання

785,0

277,5

193,7

223,1

233,1

204,9

Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на

785,0

277,5

223,1

223,1

233,1

204,9

виробничі потреби

156,0

87,57

95,86

118,7

94,33

110,0

побутово-питні потреби

95,0

84,2

49,16

47,3

46,89

51,92

зрошення

-

61,33

26,14

37,2

75,59

35,19

сільськогосподарські потреби

-

10,74

12,05

11,3

11,44

2,578

ставково-рибне господарство

-

33,53

0,002

8,68

-

-

Втрати води при транспортуванні

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

-

89,64

75,35

89,15

116,2

80,56

Загальне водовідведення з нього

183,0

122,2

93,20

118,3

74,77

93,0

у поверхневі водні об'єкти

183,0

122,2

88,91

114,4

70,62

89,21

забруднених зворотних вод

75,0

98,17

34,76

29,05

29,35

27,87

з них без очищення

4,0

43,72

2,54

0,655

0,202

0,249

нормативно очищених

15,0

0,68

3,39

3,21

1,31

2,801

-

23,34

50,76

82,1

39,95

58,54

Обсяг оборотної, повторної та послідовно використаної води

2865,0

2975,8

3753,9

3230,0

3237,0

3608,0

Частка оборотної та послідовно використаної води, % (до спожитої свіжої води)

364,9

787,5

1952,7

1447,8

1387,5

1760,9

-

-

120,2

120,2

109,4

117,7

у тому числі

нормативно чистих без очистки

Потужність очисних споруд

Таблиця 4.5. Забір, використання та відведення води, млн.м3 Назва водного об’єкту

*Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти з них забруднених всього зворотних вод

2008 р. Березанський лиман

1,113

1,113

0,021

-

Бузький лиман

15,7

15,7

38,85

27,1

р. Дніпро

115,1

69,88

-

-

р. Інгулець

113,4

24,08

-

-

Дніпровський лиман

0,97

0,754

-

-

Тилігульський лиман

0,594

0,588

-

-

р. Синюха

5,858

3,963

0,383

-

р. Південний Буг

130,8

117,2

50,14

0,563

р. Інгул

4,388

3,903

0,576

0,355

* в тому числі із підземних водоносних горизонтів

78

4.2. Забруднення поверхневих вод.

4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти. Для маловодної Миколаївської області є актуальною проблема забруднення водних ресурсів через скид стічних вод, яку значно ускладнює відсутність мереж централізованого водовідведення та якісної очистки господарсько-побутових і виробничих стоків. У 2008 році по Миколаївській області 47 водокористувачів здійснювали скид зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, п’ять з яких, відповідно статистичної звітності 2-ТП (водгосп), скидали стічні води з перевищенням встановлених нормативів, з них чотири відносяться до комунальної сфери. Комунальні очисні споруди каналізації існують переважно у містах (обласному і районних центрах) та замортизовані від 42% до 62%. Очистку господарсько-побутових стоків перед скидом до поверхневих водойм в області здійснюють 7 підприємств, а саме МКП “Миколаївводоканал”, КП “Міський водоканал”, КП “Первомайський міський водоканал”, ТОВ “БОС”, БГКП “Сирена”, КП “Ольшанський водоканал”, Южноукраїнське ПВКГ та ТМ. Згідно з результатами моніторингових досліджень за станом роботи обласних очисних споруд каналізації, які проводяться Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області в межах “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області”, майже всі очисні споруди області здійснюють скид недостатньо очищених стічних вод. Кратність перевищень величин гранично-допустимих скидів від обласних очисних споруд каналізації за основними забруднюючими речовинам складає від 1,5 до 5 разів. Головними забруднювачами поверхневих вод в області є комунальні підприємства: МКП «Миколаївводоканал», КП «Міський водоканал» (м. Баштанка), КП «Ольшанський водоканал» (смт Ольшанське, Миколаївський район). Співвідношення згаданих підприємств, за обсягом скиду забруднених стоків представлено на рис. 4.4. Найбільший обсяг скиду забруднених вод по області (95%) здійснює МКП «Миколаївводоканал», яке експлуатує очисні споруди каналізації м. Миколаєва. Через недосконалість, зношеність, недостатню проектну потужність систем, а також пошкодження глибоководного випуску на очисних спорудах каналізації м. Миколаєва щорічно здійснюється скид до Бузького лиману біля 28 млн.м3 забруднених стічних вод, з яких через аварійні ситуації до поверхневих вод потрапляють забруднені води без очистки. Це призводить до загострення санепідситуації та негативно впливає на стан водних ресурсів Система каналізації м. Миколаєва не задовольняє потужностям міста, і як наслідок, стоки після очищення на очисних спорудах каналізації скидаються як недостатньо очищені.

79

35

33,71

30

28,1

26,9

26,858

млн м3

25 20 15 10 5 0

0,2790,336 2005

0,33 0,26

0,29 0,29 2006

2007

0,36 0,21 2008

роки

МКП "Миколаївводоканал" КП Ольшанський водоканал"

КП "Міський водоканал"

Рис. 4.4. Обсяги скиду забруднених стоків основними забруднювачами водних ресурсів області Достатньо складна ситуація існує у м. Баштанка. Будівництво нових очисних споруд каналізації, яке тривало 2003 – 2006 роки, не стабілізувало ситуацію. Очисні споруди типу БІС не забезпечують нормативної якості очищення і стоки в обсязі більше 300 тис.м3 скидаються до р. Інгул як недостатньо очищені. В м. Первомайськ, збудовані у 1967 році, очисні споруди (біологічна очистка) морально та фізично застарілі, їх проектна потужність 30 тис.м3/добу з фактичним скидом стічних вод 5,3 тис.м3/добу. У 2006 році, за рахунок проведення очищення першої черги біоставків вдалось покращити якість очистки і вже у 2007 і 2008 роках стічні води, за своїм хімічним складом відповідали встановленим нормативам ГДС. Негайної реконструкції потребують очисні споруди каналізації КП «Ольшанський водоканал» (Миколаївський район. смт. Ольшанське), через неякісну роботу яких щорічно до р. Південний Буг скидається 200 тис.м3 недостатньо очищених стоків, які до того ж мають підвищений рівень токсичності. До більш стабільно працюючих очисних споруд каналізації, які приймають господарсько-побутові стоки населення, в області можна віднести ТОВ «БОС» м. Вознесенськ і «ПВКГ та ТМ» м. Южноукраїнськ.

80

Невирішеною залишається проблема каналізування сільської місцевості. Точніше, мережі каналізації в них практично відсутні. Майже всі житлові будинки та організації збирають свої стоки у вигрібні ями, які проникають в ґрунтові та поверхневі води. Стосовно здійснення очистки стічних вод на промислових підприємствах області зазначаємо, що найбільша кількість згаданих підприємств зосереджена у м. Миколаєві і скид господарсько-побутових та промислових стоків здійснюється на міські очисні споруди. Винятком є підприємство ТОВ СП «Нібулон», яке здійснює очищення стічних вод на власних очисних спорудах «УКОС-БІО» з потужністю 3,28 тис.м3/рік та наступним скидом до Бузького лиману. Одним із проблемних питань є необхідність впровадження на підприємствах молокопереробної галузі власних очисних споруд. З існуючих в області 19 підприємств з переробки молочної сировини лише ЗАТ «Веселинівький завод СЗМ» має власні очисні споруди (система біоставків). Всі інші здійснюють скид забруднених стоків до комунальних каналізаційних мереж (де вони існують) чи на поля фільтрації. Крім того, в області існує проблема очищення зливових вод перед їх скидом до природних водойм. За даними держуправління, у містах області (м. Миколаїв, м. Южноукраїнськ, м. Новий Буг, м. Первомайськ, м. Вознесенськ) мережі зливової каналізації експлуатуються без очисних споруд та оформлення відповідної дозвільної документації на скид стічних (зливових) вод. Взагалі у 2008 році обсяг скиду зворотних вод у водні об’єкти області збільшився на 22,38 млн.м3 і становить 93,0 млн.м3. З нього до поверхневих водойм скинуто 27,869 млн.м3 забруднених вод, тобто недостатньо очищених вод 27,62 млн.м3 та без очистки 0,249 млн.м3. В порівнянні з 2007 роком обсяг скиду недостатньо очищених зворотних вод зменшився на 1,53 млн.м3 (5,2%), головним чином за рахунок більш економного використання вод споживачами. Осяг скиду зворотних вод без очистки у порівнянні з минулим роком суттєво не змінився (рис. 4.5.).

81

100 98,17 90

86,16

88,53 78,88

80

млн.м3

70 60 50

54,45 43,72

40 30

50,07

45,96 42,57 42,95 42,44 39,993 36,09 35,93 34,76 32,22

29,148 27,87 29,05 28,395 29,35 27,62

20 10

2,447

0 2000

2001

2002

2003

2004

2,54 2005

0,655 2006

0,202 2007

0,249 2008

роки загальний обсяг скиду забруднених вод

обсяг скидів недостатньо очищених вод

обсяг скидів стоків без очистки

Рис. 4.5. Динаміка скиду забруднених вод до поверхневих водойм області Проблема забруднення вод в Миколаївській області ускладнюється через скид високомінералізованих шахтних вод Кривбасу до р. Інгулець. Протягом дев’ятнадцяти років р. Інгулець потерпає від «аварійного» скиду стоків гірничорудних підприємств Кривбасу, що призводить до погіршення якості джерел господарсько-питного водопостачання м. Миколаєва і м. Снігурівка, а також до засолення зрошувальних сільськогосподарських угідь. Кожен рік до р. Інгулець, яка є притокою Дніпра скидаються високомінералізовані шахтні води Кривбасу з мінералізацією до 4000 мг/дм3. Динаміка коливань рівнів мінералізації у р. Інгулець протягом 2008 року (в межах Миколаївської області) за даними досліджень Миколаївської обласної СЕС наведено на рис. 4.6.

3500

3097,52

3000

3037,1

2583,6

2892,5

2000

мг/дм

3

2500

1864,5

1500 1000 500 0

травень

червень

липень

серпень

вересень

Рис. 4.6. Вміст сухого залишку в р. Інгулець в 2008 році 82

Цей скид в обсязі 11,8 млн.м3, як виняток, з метою запобігання аварійній ситуації, у 1989 році було дозволено рішенням постійної надзвичайної комісії при Раді Міністрів УРСР. В 1990 і в 1992 роках було дозволено скинути по 11 млн.м3, а починаючи з 1994 року це увійшло в систему. На даний час, обсяг щорічного скиду складає біля 12 млн.м3 високомінералізованих шахтних вод. З метою прийняття заходів щодо поліпшення екологічного стану водних ресурсів у басейні р. Інгулець 24.02.09 Держводгоспом України проведено науково-технічну раду з наступним засіданням 17.03.09 у м. Кривий Ріг. В перебігу засідань було розглянуто питання застосування регулярної промивки русла р. Інгулець за рахунок дніпровської води, яка буде надходити протягом року з Дніпро-Інгулецького каналу. Запропонований варіант промивки русла повинен дати змогу, в результаті розбавлення прісною дніпровською водою, істотно покращити якість води р. Інгулець в областях, що страждають від забруднення. Для реалізації зазначеного заходу необхідне фінансування у розмірі 40,0 млн. грн., надходження якого, головним чином, передбачено від гірничорудних підприємств Кривбасу, які здійснюють щорічний аварійний скид високомінералізований надлишкових зворотних вод. Станом на 01.06.09 для початку робіт з перекачки вод з Дніпро-Інгулецького каналу, фінансування не розпочато. Для оцінки ступенів забруднення водних об’єктів використовується коефіцієнт забрудненості (КЗ), який характеризує рівень забрудненості сукупно по низці показників якості води і розраховується за кратністю перевищення нормативів у долях ГДК. Результати моніторингу стану поверхневих вод області дозволяють оцінити стан води за рівнями забрудненості. Данні щодо оцінки стану поверхневих вод за коефіцієнтом забрудненості представлено в таблиці 4.6. Таблиця 4.6. Коефіцієнт та рівень забрудненості поверхневих вод Рівень забрудненості

Незабруднені (чисті)

Слабко забруднені

Помірно забруднені

Брудні

Дуже брудні

Коефіцієнт забрудненості (КЗ)

1

1,01...2,50

2,51....5,00

5,01...10,0

Більше 10

р. Південний Буг

1,89

с. Довга Пристань

1,41

м. Первомайськ с. Грушівка (в районі скиду КП «Первомайськміськводоканал») м. Южноукраїнськ (в районі впливу ВП «Южноукраїнська АЕС») с. Олександрівка

1,89

м. Вознесенськ (в районі скиду ТОВ «БОС»)

1,50

м. Нова Одеса

1,60

1,76 1,94 2,42

83

Рівень забрудненості

Незабруднені (чисті)

Слабко забруднені

Помірно забруднені

Брудні

Дуже брудні

Коефіцієнт забрудненості (КЗ)

1

1,01...2,50

2,51....5,00

5,01...10,0

Більше 10

смт. Ольшанське (в районі скиду КП «Ольшанський водоканал») м. Миколаїв (в районі б/в «Родники»)

1,51 2,95

р. Кодима (басейн р. Південний Буг)

2,07

м. Первомайськ

2,07

р. Синюха (басейн р. Південний Буг)

2,33

м. Первомайськ

2,33

р. Мертвовод (басейн р. Південний Буг)

3,41

м. Вознесенськ

3,41

р. Інгул (басейн р. Південний Буг) с. Розанівка (на межі з Кіровоградською областю) м. Баштанка (в районі скиду КП «Міський водоканал») м. Миколаїв

2,47 2,61 2,11 2,69

Бузький лиман

3,82

м. Миколаїв (в районі Варварівського мосту)

2,24

м. Миколаїв (в районі річкового порту) м. Миколаї (в районі скиду т/о вод ДП НВКГ «Зоря-Машпроект») м. Миколаї (в районі скиду т/о вод ВАТ «Вадан Ярдс Океан) с. Галіцинівка (в районі скиду МКП «Миколаївводоканал») с. Лимани (в районі впливу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод») р. Інгулець (басейн р. Дніпро)

2,51 2,68 3,25 10,15 2,09 3,47

м. Снігурівка

3,47

р. Висунь (басейн р. Дніпро)

4,21

с. Євгенівка (перед впадінням в р. Інгулець)

4,21

Березанський лиман с. Каборга (в районі скиду т/о вод цеху № 180 ДП НВКГ "Зоря-Машпроект") Дніпро-Бузький лиман

3,49

м. Очаків (акваторія морського порту)

3,08

3,49 3,08

Наведена оцінка стану поверхневих вод свідчить про наявність найбільшого навантаження, через забруднення вод, на Бузький лиман, який є головним водоприймачем стічних вод по м. Миколаїв, де здійснюється скид стоків 13 підприємств, серед яких і найбільший забруднювач водних ресурсів області – МКП «Миколаївводоканал».

84

Таблиця 4.7. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки у 2008 році, млн. м3 Галузь економіки

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у тому числі з них без всього забруднених очищення

побутово-питні потреби

виробничі потреби

83,741

0,901

82,84

49,22

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9,03

0,962

8,068

6,337

0,243

0,243

-

-

-

-

-

-

62,74

41,01

7,287

33,60

27,62

0,006

Сільське господарство

31,58

5,277

0,008

-

-

-

Харчова промисловість*

7,695

0,642

4,869

-

-

-

Транспорт

0,53

0,289

0,241

-

-

-

Промисловість будівельних матеріалів

1,071

0,043

1,028

-

-

-

Інші галузі

10,695

2,796

5,659

0,043

-

-

Всього

204,9

51,92

110,0

89,2

27,863

0,249

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство

* використання води без урахування пивоварної галузі та виробництва безалкогольних напоїв (обсяг 2,182 млн.м3)

4.3. Якість поверхневих вод.

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Миколаївська область за станом водозабезпеченості займає останнє місце серед областей півдня України, і вирішення питання контролю та спостереження за якістю поверхневих вод, які є джерелом питного та промислово-виробничого водопостачання, вимагає значної уваги. В межах “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області” спостереження за станом поверхневих вод здійснюються Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області, Миколаївським регіональним управлінням водних ресурсів, Миколаївськім обласним центром з гідрометеорології Державна екологічна інспекція в Миколаївській області За даними хіміко-аналітичного контролю в 2008 році по пунктам (створам) річок та лиманів області спостерігалась наступна картина:

85

р. Південний Буг Спостереження проводилися в дев’яті пунктах (15 створів) від межі з Кіровоградською областю (с. Довга Пристань) до міста Миколаєва. По всім пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась. В 2008 році максимальні перевищення граничнодопустимої концентрації (ГДК) для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (2,7 ГДК), БСК 5 (2,7 ГДК), ХСК (3,3 ГДК), азоту амонійному (1,6 ГДК), азоту нітритному (1,2 ГДК), магнію (2,3 ГДК), хлоридам (3,2 ГДК), сульфатам (2,5 ГДК), фосфатам (6,8 ГДК), нафтопродуктам (2 ГДК), АПАР (18,9 ГДК), цинку (5,5 ГДК), міді (4,4 ГДК), нікелю (7,6 ГДК), хрому(VI) (9 ГДК), залізу загальному (23,8 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по БСК 5 (1,2 ГДК), ХСК (1,9 ГДК), фосфатам (2,1 ГДК), АПАР (1,1 ГДК), залізу загальному (3,2 ГДК).

100 90 80 70 60 % 50

40 30 20 10

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Рис. 4.7. Кількість випадків перевищення ГДК в р. Південний Буг, % р. Кодима (права притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м. Первомайськ перед впадінням в р. Південний Буг. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по БСК 5 (1,7 ГДК), 86

нікель

хром(VI)

цинк

мідь

залізо загальне

АПАР

нафтопродукти

сульфати

хлориди

сухий залишок

фосфати

азот нітритний

азот амонійний

БСК5

0

ХСК (3 ГДК), азоту амонійному (1,6 ГДК), магнію (1,8 ГДК), сульфатам (3,6 ГДК), фосфатам (3,6 ГДК), міді (1,5 ГДК), нікелю (1,1 ГДК), хрому(VI) (6 ГДК), залізу загальному (16,5 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по ХСК (2,7 ГДК), азоту амонійному (1,1 ГДК), магнію (1,2 ГДК), сульфатам (2,2 ГДК), фосфатам (1,2 ГДК), хрому(VI) (3,5 ГДК), залізу загальному (8,1 ГДК). р. Синюха (ліва притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в одному пункті (2 створи) в межі с. Синюхин Брід та в районі м. Первомайськ перед впадінням в р. Південний Буг. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по БСК 5 (5 ГДК), ХСК (3,2 ГДК), магнію (1,3 ГДК), сульфатам (1,8 ГДК), фосфатам (4,4 ГДК), нафтопродуктам (2 ГДК), АПАР (3,6 ГДК), цинку (6,6 ГДК), міді (5,8 ГДК), нікелю (2,6 ГДК), хрому(VI) (5 ГДК), залізу загальному (3,8 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по БСК 5 (2,2 ГДК), ХСК (2,8 ГДК), магнію (1,1 ГДК), сульфатам (1,3 ГДК), фосфатам (1,3 ГДК), АПАР (1,1 ГДК), цинку (1,3 ГДК), міді (1,4 ГДК), хрому(VI) (2,5 ГДК), залізу загальному (3 ГДК). р. Мертвовод (ліва притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м. Вознесенськ перед впадінням в р. Південний Буг. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (3 ГДК), БСК 5 (5,3 ГДК), ХСК (7,1 ГДК), азоту амонійному (1,4 ГДК), азоту нітритному (1,3 ГДК), кальцію (1,2 ГДК), магнію (3,9 ГДК), хлоридам (1,2 ГДК), сульфатам (12,1 ГДК), фосфатам (2,9 ГДК), нафтопродуктам (4 ГДК), АПАР (2,9 ГДК), цинку (4,5 ГДК), міді (4,7 ГДК), хрому(VI) (11 ГДК), залізу загальному (11,2 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по сухому залишку (2,7 ГДК), БСК 5 (1,9 ГДК), ХСК (4,3 ГДК), магнію (3,2 ГДК), хлоридам (1,1 ГДК), сульфатам (11,1 ГДК), фосфатам (1,1 ГДК), нафтопродуктам (2,3 ГДК), АПАР (2,1 ГДК), цинку (1,6 ГДК), міді (1,5 ГДК), хрому(VI) (3,5 ГДК), залізу загальному (5,2 ГДК). р. Інгул (ліва притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в трьох пунктах (5 створів) від межі з Кіровоградською областю (с. Розанівка) до міста Миколаєва. По всім пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (3,5 ГДК), БСК 5 (2,5 ГДК), ХСК (4,3 ГДК), азоту амонійному (3,6 ГДК), 87

азоту нітритному (3,8 ГДК), магнію (3,3 ГДК), хлоридам (4,8 ГДК), сульфатам (6,6 ГДК), фосфатам (10 ГДК), нафтопродуктам (5 ГДК), АПАР (7,1 ГДК), цинку (8 ГДК), міді (3,8 ГДК), хрому(VI) (4 ГДК), залізу загальному (17,7 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по сухому залишку (1,6 ГДК), БСК 5 (1,4 ГДК), ХСК (2,2 ГДК), азоту амонійному (1,2 ГДК), азоту нітритному (1,4 ГДК), магнію (2 ГДК), сульфатам (4,8 ГДК), фосфатам (3,3 ГДК), нафтопродуктам (2,1 ГДК), АПАР (2,3 ГДК), залізу загальному (5 ГДК).

100 90 80 70 60

% 50 40 30 20 10

2006 рік

2007 рік

нікель

хром(VI)

цинк

мідь

залізо загальне

АПАР

нафтопродукти

сульфати

хлориди

сухий залишок

фосфати

азот нітритний

азот амонійний

БСК5

0

2008 рік

Рис. 4.8. Кількість випадків перевищення ГДК в р. Інгул, % р. Висунь (права притока р. Інгулець) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі с. Євгенівка перед впадінням в р. Інгулець. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (6,7 ГДК), БСК 5 (1,9 ГДК), ХСК (3 ГДК), азоту нітритному (1,4 ГДК), кальцію (2,3 ГДК), магнію (8,7 ГДК), хлоридам (5,7 ГДК), сульфатам (18,9 ГДК), АПАР (3,2 ГДК), цинку (1,4 ГДК), міді (2 ГДК), нікелю (2 ГДК), залізу загальному (10,8 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по сухому залишку (6,4 ГДК), БСК 5 (1,6 ГДК), ХСК (2,8 ГДК), кальцію (2 ГДК), магнію (8,2 ГДК), хлоридам (5,5 ГДК), сульфатам (16,1 ГДК),

88

АПАР (3,2 ГДК), міді (1,3 ГДК), нікелю (1,3 ГДК), залізу загальному (8,8 ГДК). р. Інгулець (права притока р. Дніпро) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м. Снігурівка. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (5,5 ГДК), БСК 5 (9,5 ГДК), ХСК (5,7 ГДК), азоту амонійному (1,8 ГДК), азоту нітритному (1,5 ГДК), кальцію (1,1 ГДК), магнію (4,1 ГДК), хлоридам (7,3 ГДК), сульфатам (8,2 ГДК), нафтопродуктам (2 ГДК), цинку (3,7 ГДК), міді (2,5 ГДК), залізу загальному (17 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по сухому залишку (4 ГДК), БСК 5 (4,7 ГДК), ХСК (4 ГДК), азоту амонійному (1,3 ГДК), азоту нітритному (1,3 ГДК), кальцію (1,1 ГДК), магнію (3,8 ГДК), хлоридам (4,3 ГДК), сульфатам (7,5 ГДК), нафтопродуктам (2 ГДК), цинку (1,4 ГДК), міді (1,1 ГДК), залізу загальному (9,5 ГДК).

100 90 80 70 60 % 50

40 30 20 10

2006 рік

2007 рік

нікель

хром(VI)

цинк

мідь

залізо загальне

АПАР

нафтопродукти

сульфати

хлориди

сухий залишок

фосфати

азот нітритний

азот амонійний

БСК5

0

2008 рік

Рис. 4.9. Кількість випадків перевищення ГДК в р. Інгулець, % Бузький лиман Спостереження проводилися в п’яті пунктах (15 створів) від Варварівського моста (м. Миколаїв) до ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (с. Лимани). По всім пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась. Виняток складають 89

створи в районі скиду стічних вод з очисних споруд м. Миколаєва (МКП «Миколаївводоканал») в с. Галицинівка. В зв’язку з пошкодженням глибоководного колектору акваторія в районі скиду в межах 1 – 3 км значно забруднена, концентрації забруднюючих речовин перевищують ГДК від 10 до 100 разів. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (8,9 ГДК), БСК 5 (116,2 ГДК), ХСК (144,6 ГДК), азоту амонійному (68 ГДК), азоту нітритному (3,5 ГДК), магнію (7,3 ГДК), хлоридам (13,5 ГДК), сульфатам (6,8 ГДК), фосфатам (77,1 ГДК), нафтопродуктам (18 ГДК), АПАР (8,9 ГДК), цинку (6,5 ГДК), міді (10 ГДК), нікелю (1,2 ГДК), хрому (VI) (3 ГДК), залізу загальному (54,3 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по сухому залишку (4,2 ГДК), БСК 5 (5,1 ГДК), ХСК (6 ГДК), азоту амонійному (2,8 ГДК), магнію (3,7 ГДК), хлоридам (6,2 ГДК), сульфатам (3,8 ГДК), фосфатам (4,8 ГДК), нафтопродуктам (2,1 ГДК), АПАР (1,7 ГДК), цинку (1,3 ГДК), міді (1,2 ГДК), залізу загальному (5,1 ГДК).

100 90 80 70 60 % 50 40 30 20 10

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Рис. 4.10. Кількість випадків перевищення ГДК в Бузькому лимані, %

90

нікель

хром(VI)

цинк

мідь

залізо загальне

АПАР

нафтопродукти

фосфати

азот нітритний

азот амонійний

ХСК

БСК5

0

Дніпровсько-Бузький лиман Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі морського порту міста Очакова. В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (10,4 ГДК), БСК 5 (2 ГДК), ХСК (7,6 ГДК), магнію (8,6 ГДК), хлоридам (15,5 ГДК), сульфатам (8,3 ГДК), фосфатам (2 ГДК), нафтопродуктам (2 ГДК), міді (1,1 ГДК), залізу загальному (9,1 ГДК). При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по сухому залишку (6,8 ГДК), БСК 5 (1,2 ГДК), ХСК (3,1 ГДК), магнію (5,5 ГДК), хлоридам (10,1 ГДК), сульфатам (5,5 ГДК), нафтопродуктам (1,4 ГДК), залізу загальному (3,7 ГДК).

100 90 80 70 60

% 50 40 30 20 10

2006 рік

2007 рік

нікель

хром(VI)

цинк

мідь

залізо загальне

АПАР

нафтопродукти

фосфати

БСК5

0

2008 рік

Рис. 4.11. Кількість випадків перевищення ГДК в Дніпровсько -Бузькому лимані, % Березанський лиман Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі скиду теплообмінних вод цеху № 180 ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» (с. Каборга). В 2008 році максимальні перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (10,7 ГДК), БСК 5 (2,4 ГДК), ХСК (4,3 ГДК), азоту амонійному (1,1 ГДК), магнію (8,6 ГДК), хлоридам (16,1 ГДК), сульфатам (9,5 ГДК), цинку (2 ГДК), міді (1,7 ГДК), залізу загальному (2,3 ГДК).

91

При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по сухому залишку (8,7 ГДК), БСК 5 (1,4 ГДК), ХСК (2,8 ГДК), магнію (6,9 ГДК), хлоридам (13,3 ГДК), сульфатам (8,2 ГДК), цинку (1,2 ГДК), залізу загальному (1,6 ГДК).

100 90 80 70 60

% 50 40 30 20 10

2006 рік

2007 рік

нікель

хром(VI)

цинк

мідь

залізо загальне

АПАР

нафтопродукти

фосфати

азот нітритний

азот амонійний

БСК5

0

2008 рік

Рис. 4.12. Кількість випадків перевищення ГДК в Бережанському лимані, % Миколаївське регіональне управління водних ресурсів Програма гідрохімічного контролю передбачала наступний обсяг гідрохімічних досліджень на 2008 рік: - по р. Синюха, вище м. Первомайська в районі питного водозабору м. Первомайська, відбір проб – щомісячно; - по р. Південний Буг, нижче м. Первомайська, с. Олексіївка в районі водозабору питної води м. Южноукраїнська, відбір проб – щомісячно; - по р. Південний Буг, нижче м. Вознесенська, нижче впадіння р. Мертвовод, відбір проб - щомісячно; - по р. Інгул, в районі питного водозабору м. Новий Буг (Софіївське водосховище), відбір проб - щомісячно; - по р. Мертвовод, ліва притока р. Південний Буг, 1 км вище залізничного мосту через р. Мертвовод, відбір проб – щоквартально; - по р. Інгулець, Інгулецька ЗС, м. Снігурівка відбір проб – один раз 1 - 4 кв., щомісячно – 2 - 3 квартал; - по 3-х водосховищах: Первомайське, Олександрівське, Ташлицьке відбір проб – щоквартально;

92

- по р. Інгул с. Розанівка, на межі Кіровоградської та Миколаївської області, відбір проб – щоквартально; - по Бузькому лиману, в районі водозабору Миколаївської ТЕЦ, відбір проб - щоквартально; - по зрошувальним системам: Південно-Бузькій, в районі с. Ковалівка, Інгульський - с. Привільне, відбір проб – 3 рази за поливний сезон. Якість води в Первомайському водосховищі майже по всім показникам відповідала нормам водоймищ господарчо-побутового користування. Декілька зменшилось в порівнянні з минулим роком середньорічне споживання кисню (ХСК) - 27,5 мг/дм3 кисню проти 26,5 мг/дм3 кисню у 2008 р. В межах м. Первомайська в р. Південний Буг впадає притока – р. Синюха, котра контролюється в районі питного водозабору м. Первомайська (10 км вище по р. Синюха від гирла). Якість води в місці водозабору залишається стабільно доброю. Лише перевищувала ГДК по ХСК в середньому в 3,3 рази. В порівнянні з минулим роком збільшився вміст магнію 53,5 мг/дм3 проти 48,6 мг/дм3 максимально. Нижче по течії р. Південний Буг, приблизно 60 км від м. Первомайська, розташований водозабір ВП "Южно-Українська АЕС". На цій ділянці у 2008 році було скинуто 1 млн. 127,6 тис.м3 нормативно-очищених стічних вод з Первомайських очисних споруд, але також, як і в минулому році, ніякого негативного впливу на якість води в створах водозабору від цього скиду не простежувалося. Якість води в створі водозабору була такою ж, як в Первомайському водосховищі і в р. Синюха. В порівнянні з минулим роком було збільшення середньорічної по ХСК– 29,4 мг/дм3 проти 24,7 мг/дм3 кисню, зменшилась середньорічна по залізу загальному - 0,056 мг/дм3 проти 0,33 мг/дм3, по марганцю 0,056 мг/дм3 проти 0,075 мг/дм3. Кілька кілометрів по течії нижче знаходиться водозабір, який подає підживлення Ташлицькому водосховищу-охолоджувачу. В Ташлицькому водосховищі в цьому році, також, як і в минулому, стабільно перевищували ГДК для водогосподарського водоймища такі показники: сухий залишок – в 1,1 рази середньорічна 1128,5 мг/дм3, а також магній майже в 2 рази, середньорічна – 81,2 мг/дм3, жорсткість загальна в 1,3 рази, середньорічна 9,18 мг екв./дм3 та ХСК в 2,9 рази середньорічна - 44,9 мг/дм3 кисню. Слід відмітити, що в порівнянні з минулим роком зменшилась продувка Ташлицького водосховища (39657,4 тис.м3 проти 21976,2 тис.м3). Негативного впливу продувки Ташлицького водосховища на р. Південний Буг також як і в минулому році не просліджувалось. В 20 км нижче по течії р. Південний Буг знаходиться Олександрівське водосховище, гідрохімічний склад якого залишається на рівні ГДК для водоймищ культурно-побутового та питного водокористування. В порівнянні з минулим роком збільшилась середньорічна по БСК20 4,3 мг/дм3 кисню проти 1,9 в 2007 р. Мали місце перевищення ГДК по ХСК (середньорічна 25,2 мг/дм3). Інші показники залишаються на рівні минулого року та знаходяться в межах ГДК.

93

Нижче м. Вознесенська на р. Південний Буг, розташований наступний створ контролю. З очисних споруд біологічної очистки м. Вознесенська, у звітному році було скинуто 1670,1 тис. куб. м нормативно очищених стоків. Мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,1 рази, середньорічна - 32,8 мг/дм3 кисню. В 5 км вище цього водозабору в р. Південний Буг впадає дуже мінералізований приток – р. Мертвовод, тому вода в цьому створі мінералізована більше в порівнянні з верхнім водозабором ВП "ЮжноУкраїнська АЕС" (497,5 мг/дм3 проти 459,1 мг/дм3 сухий залишок). Наступний створ спостереження р. Мертвовод, мінералізований приток р. Південний Буг. В цьому створі мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,8 рази, БСК20 – в 1,7 рази, жорсткості загальній – в 1,5 рази, магнію – в 1,5 рази. Нижче по течії р. Південний Буг, в 35 км від м. Миколаєва, знаходиться водозабір Південно-Бузької зрошувальної системи (с. Ковалівка), котрий є найнижчим створом контролю. У звітному році якість води у цьому районі відповідала нормам для водоймищ культурно-побутового водокористування. Мали місце перевищення ГДК лише по ХСК в 2,1 рази - середньорічна 31,9 мг/дм3 кисню. Якість води у самому нижньому створі контролю по р. Південний Буг в меженний період за червень-серпень місяці поточного року відповідала нормам ГДК. Інші показники знаходяться в нормі. Якщо порівняти якість води в динаміці руху від верхнього створу до м. Миколаєва, можна зробити висновок, що простежується постійний та поступовий зріст мінералізації у Бузькій воді по мірі руху до півдня – від 403,5 мг/дм3 (Первомайське водосховище) до 497,5 мг/дм3 (м. Вознесенськ), це є наслідком високої мінералізації природних вод (притоки річки та підземні води). Взагалі можна зробити висновок, що р. Південний Буг та вищерозглянуті і зв’язані з нею відкриті водоймища відповідають нормам рибогосподарської діяльності та культурно-побутового водокористування майже по всім гідрохімічним показникам. Відбір проб з р. Інгул проводився в районі с. Розанівка, на межі Кіровоградської та Миколаївської областей. На цьому створі спостерігалися перевищення ГДК по сухому залишку в 1,3 рази, середньорічна – 1340,8 мг/дм3, магнію в 1,7 рази, середньорічна - 69,6 мг/дм3, жорсткості загальній в 1,7 рази, середньорічна - 11,6 мг екв./дм3, що пояснюються природним фоном р. Інгул, а також мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,9 рази, середньорічна – 43,2 мг/дм3 кисню, БСК20 – в 1,8 рази, середньорічна – 5,4 мг екв./дм3, залізу загальному в 1,4 рази, середньорічна – 0,419 мг/дм3. Інші показники знаходяться в нормі. Нижче цього створу розташоване Софіївське водосховище – Новобузький та Казанківський питні водозабори. Рівень мінералізації водоймища перевищує ГДК в 1,4 рази, середньорічна дорівнює 1349,7 мг/дм3 на інтервалі від 1238,0 мг/дм3 до 1538,0 мг/дм3. Перевищує ГДК жорсткість загальна в 1,6 рази, середньорічна 11,3 мг екв./дм3 та магній в 1,7 рази, середньорічна 69,4 мг/дм3. Зменшилась середньорічна концентрація по залізу загальному 0,20 мг/дм3 проти 0,27 мг/дм3 в 2007 році. Були перевищення ГДК 94

по ХСК в 2,4 рази, середньорічна 36,7 мг/дм3 кисню. Інші показники відповідають нормам водоймищ рибогосподарської діяльності та культурнопобутового водокористування. Нижче по течії р. Інгул, приблизно 60 км в районі с. Привільне, знаходиться водозабір Інгульської зрошувальної системи. Ніяких скидів промислових чи побутових стічних вод на цій ділянці ріки немає. Спостерігалися перевищення ГДК середньорічних по сухому залишку 1,5 рази - 1489,0 мг/дм3, магнію в 2,1 рази - 82,7 мг/дм3, жорсткості в 1,8 рази - 12,6 мг екв./дм3, ХСК в 2,4 рази - 35,7 мг/дм3 кисню. Інші показники знаходяться у нормі. Наступним створом спостереження є р. Інгул ліва притока р. П.Буг м. Миколаїв, старий пішохідний міст через р. Інгул. В цьому створі мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,9 рази, середньорічна 43,2 мг/дм 3 кисню, по БСКп в 3,2 рази, середньорічна 9,5 мг/дм3 кисню, по жорсткості в 1,8 рази, середньорічна 12,9 мг/дм3, по сухому залишку в 2,2 рази, середньорічна 2158,7 мг/дм3, по хлоридам в 2,3 рази, середньорічна 690,3 мг/дм 3, по магнію в 2,3 рази, середньорічна 92,1 мг/дм3, по натрію в 2,5 рази, середньорічна 508,5 мг/дм3. Інгулецька зрошувальна система живиться з р. Інгулець та р. Дніпро. Інгулець протікає по Миколаївській області приблизно 96 км. Ніяких скидів на цій ділянці ріки не має. В поточному році на цьому створі відбирались проби з магістрального каналу Інгулецької ЗС та р. Інгулець в районі м. Снігурівка, коли закінчився поливний сезон в магістральний канал вода не поступала. В магістральному каналі мали місце перевищення ГДК середньорічні по жорсткості загальній в 2,2 рази - 15,1 мг екв/дм3, магнію в 2,7 рази - 107,3 мг/дм3, ХСК в 2,7 рази - 39,7 мг/дм3 кисню, БСКп в 2,5 рази 7,6 мг/дм3 кисню. В порівнянні з минулим роком зменшилась середньорічна по сухому залишку - 1982,8 мг/дм3 проти - 2056,6 мг/дм3, сульфатам 559,4 мг/дм3 проти - 567,2 мг/дм3 в 2007 р., хлоридам - 484,5 мг/дм3 проти 513,5 мг/дм3, залізу загальному в 0,29 мг/дм3 - проти - 0,93 мг/дм3. В р. Інгулець мали перевищення ГДК по ХСК майже в 3,1 рази, середньорічна 46,7 мг/дм3 кисню, БСКп в 2,5 рази, середньорічна 7,6 мг/дм3 кисню, жорсткості загальній в 2,4 рази - 17,0 мг екв/дм3, сухому залишку в 2,6 рази - 2617,8 мг/дм3, сульфатам в 1,2 рази - 623,1 мг/дм3, хлоридам в 2,2 рази - 752,4 мг/дм3, магнію в 2,5 рази - 102,3 мг/дм3, залізу загальному в 1,1 рази - 0,32 мг/дм3. Різниця якості води в магістральному каналі та р. Інгулець пояснюється тим, що Інгулецька ЗС живиться також із р. Дніпро. Вода з р. Дніпро має позитивний вплив на поливну воду. В межі м. Миколаєва на Бузькому лимані розташований останній створ контролю в районі водозабору Миколаївської ТЕЦ. Внаслідок згіннонагінних явищ, що мають місце у Бузькому лимані, спостерігалися нестабільні показники по сухому залишку (від 2705,0 мг/дм 3 до 7687,0 мг/дм3), хлоридам (від 1100,0 мг/дм3 до 3573,4 мг/дм3), магнію (від 107,0 мг/дм3 до 271,2 мг/дм3 максимально). Перевищували ГДК в 2,9 рази 95

середньорічна по ХСК - 44,78 мг/дм3 кисню, залізо загальне в 1,4 рази, середньорічна – 0,433 мг/дм3. Інші показники знаходяться у нормі. Взагалі кисневий режим поверхневих водоймищ комплексного призначення по області задовільний та знаходиться в межах від 6,4 мг/дм3 кисню до 18,2 мг/дм3 кисню. Високий вміст розчиненого кисню пояснюється високою аерацією води в місцях відбору проб. Мають місце перевищення ГДК по кольоровості. Вміст амонію сольового, нітратів та нітритів в пробах поверхневих вод знаходяться значно нижче рівня токсичної дії ГДК. Не виявлений в поверхневих водах хром та кадмій. По загальним даним гідрохімічних досліджень по річкам та водоймищам Миколаївської області особливих змін у звітному році в порівнянні з минулим роком не спостерігалося, але з маловодністю 2008 року майже по всім створам спостережень збільшився сухий залишок. Можна зробити висновок, що на контрольованих водоймищах Миколаївської області якість води була придатною для питного та культурно-побутового водокористування та відповідала нормам СанПіН № 4631-88. Миколаївський обласний центр з гідрометеорології Устя р. Південний Буг, Бузький лиман Нафтопродукти. В більшості випадків концентрації нафтопродуктів в бузьких водах перевищували ГДК. Особливо високий вміст нафтопродуктів спостерігався на поверхневому горизонті в січні та лютому, коли середній вміст їх досягав 0,32 – 0,35 мг/дм3 (6,4 – 7,0 ГДК). Середньорічна концентрація нафтопродуктів склала 0,18 мг/дм3 (3,6 ГДК), а максимальна, яка спостерігалась в усті Інгулу в листопаді – 0,82 мг/дм3 (16,4 ГДК). Повторюваність концентрацій, рівних та перевищуючих ГДК, в 2008 р. склала 83% і була найвищою за період спостережень 2004 – 2008 рр. Вміст нафтопродуктів в шарі поверхня-дно в порівняний період 2008 р. був вище, ніж в середньому за 2004 – 2007 рр. і рівнявся 0,21 мг/дм3. СПАР. Вміст СПАР більшу частину періоду спостережень був невисокий і склав в середньому за рік 0,016 мг/дм3 на поверхневому і 0,004 мг/дм3 на придонному горизонтах. В вересні СПАР в бузьких водах не були виявлені, а в листопаді їх вміст був найвищим і склав в шарі поверхня-дно 0,076 мг/дм3. Тоді ж, в листопаді, в усті Інгулу був зафіксований один випадок перевищення ГДК в 1,4 рази. Феноли. Феноли в бузьких водах були виявлені в концентраціях від 0,0002 до 0,0078 мг/дм3. Найвищі концентрації фенолів спостерігались в квітні в районі м. Миколаєва, коли їх середні в шарі поверхня-дно склали 0,0017 мг/дм3. Повторюваність концентрацій, рівних та перевищуючих ГДК, склала 27% і була на рівні 2005 р.

96

Концентрація фенолів в порівняний період 2008 р. рівнялась 0,0002 мг/дм3, що відповідало середній ранжируваного ряду 2004 – 2008 рр. Загальний фосфор. Вміст загального фосфору в 2008 р. склав на поверхневому горизонті 0,14 мг/дм3, на придонному – 0,21 мг/дм3. В березнічервні концентрації загального фосфору на поверхневому горизонті знизились і в середньому рівнялись 0,03 – 0,072 мг/дм3. В другому півріччі в період спостережень вміст загального фосфору був більш високим і в середньому в шарі поверхня-дно склав 0,20 – 0,30 мг/дм3. Максимальний вміст загального фосфору був зафіксований в вересні в районі набережної устя Інгулу і Варварівського моста на придонному горизонті, де він досягнув 0,47 мг/дм3. Вміст загального фосфору в порівняний період спостережень 2008 р. в шарі поверхня-дно був нижче, чім в такий же період спостережень 2004 – 2008 рр. і склав 0,20 мг/дм3. Амонійний азот. В період спостережень концентрації амонійного азоту в більшості випадків були невисокими, або він взагалі був не виявлений. Виняток склала акваторія в районі м. Миколаєва, де спостерігались концентрації, які перевищували ГДК. Так, вміст амонійного азоту досягнув в усті Інгулу в липні 0,55 мг/дм3 (1,4 ГДК), в серпні в районі морського порту – 0,98 мг/дм3 (2,5 ГДК), в жовтні в районі Варварівського моста – 0,42 мг/дм3 (1,1 ГДК). Повторюваність концентрацій, рівних та перевищуючих ГДК, склала 2%. Середня концентрація амонійного азоту в порівняний період 2008 р. була найнижчою серед аналогічних періодів 2004 – 2007 рр. и рівнялась в шарі поверхня-дно 0,019 мг/дм3. Загальний азот. Концентрації загального азоту на поверхневому і придонному горизонтах були близькими за весь період спостережень 2008 р. і в середньому по горизонтам склали 1,14 – 1,18 мг/дм3. Найвищий вміст загального азоту був зафіксований в гирлових водах Південного Бугу в квітні, коли в шарі поверхня-дно він досягнув 2,62 мг/дм3. Серед однакових періодів спостережень 2004 – 2008 рр. концентрації загального азоту в 2008 р. були одними з найменших і склали в шарі поверхня-дно 1,14 мг/дм3. Сірководень. Спостереження за вмістом сірководню в бузьких водах проводилися на придонному горизонті з квітня по листопад. За цей період було зафіксовано 6 випадків присутності сірководню. Всі випадки спостерігались в гирлових водах Південного Бугу та Інгулу і їх концентрації перевищували ГДК. Максимальний вміст сірководню (3,86 мг/дм3) був зафіксований в серпні на глибині 7,5 м. Ця концентрація сірководню була найвищою в порівнянні з аналогічними періодами спостережень 2004 – 2007 рр. Повторюваність концентрацій, рівних і перевищуючих ГДК, склала 14%, що вище рівня 2007 р. в 4,7 рази.

97

Розчинений кисень. Відносний вміст розчиненого кисню в гирлових водах Південного Бугу та Інгулу, а також Бузького лиману істотно відрізнявся по горизонтах. Сезонні коливання також впливали на насичення вод розчиненим киснем. З січня по травень та в липні 2008 р. відносний вміст розчиненого кисню на поверхневому горизонті був близьким до насичення. В інший період спостережень його відносний вміст в поверхневому шарі в середньому склав 83-96% насичення. Саме низьке насичення вод поверхневого горизонту було зафіксовано в вересні в районі м. Миколаєва, де воно знизилось до 47%. В літньо-осеній період в бузьких водах спостерігалось 10 випадків низького і 10 випадків екстремально низького вмісту розчиненого кисню. В порівнянні з 2004 – 2007 рр. число випадків низького та екстремально низького вмісту розчиненого кисню в 2008 р. збільшилося в 1,3 – 2,9 рази.

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. Угрупування водних організмів за специфікою середи існування і структурно-функціональними характеристиками мають ряд суттєвих відмінностей у порівнянні з наземними біоценозами (Мордухай-Болтовской, 1974; Методика изучения., 1975), які загалом є наступними: - гідробіонти знаходяться у водному середовищі, витримують значно менші коливання температури ніж наземні організми, але для них має велике значення концентрація кисню, який часто є у дефіциті; - водні організми знаходяться в умовах більш слабкого освітлення, ніж наземні, тому у системі гідробіонтів існує чітка вертикальна диференсація; - населення гідросфери значно різноманітніше ніж наземне. Основну масу первинних продуцентів складають зважені у воді мікроскопічні водорості, в той час як на сущі – це виключно крупні рослини з кореневою системою; - міжрічні (чи багаторічні) зміни у водоймах виражені більш яскраво ніж у біогеоценозах наземних і головним чином відбуваються в результаті зміни кліматичних умов та антропогенної діяльності людини. Інститутом рибного господарства (структурний підрозділ Херсонської лабораторії аквакультури) проводяться дослідження стану гідробіоценозів Дніпро – Бузької естуарної екосистеми. Дніпровсько-Бузька естуарна екосистема складається з приморських ділянок річок Дніпро, Південний Буг, Дніпровсько-Бузького та Бузького лиманів. Річка Південний Буг належить до числа великих річок басейну Чорного моря. Її довжина від початку (с. Холодець, Хмельницька обл.) до впадіння в Чорне море складає 792 км з площею водозабору 63700 км². Русло річки до с. Олександрівка Миколаївської області звивисте, місцями з порогами, шириною до 80 м і глибиною 2 м. Від с. Олександрівка до гирла, що є безпосередньо пониззям річки, русло також звивисте, шириною від 80 до 1300 м. Нижче м. Нова Одеса річка набуває лиманного 98

характеру з шириною до 3 км та з глибинами 4-7 м. Береги та донна поверхня представлені в основному піщаними ґрунтами, частково замуленими акваторіями. Живлення р. Південний Буг відбувається в основному завдяки атмосферним опадам. У весняний період за рахунок снігового покрову, літньо - осінній – за рахунок дощових опадів. Найбільш висока водність ріки спостерігається навесні з чітко вираженим піком паводка. Меженний період встановлюється вже в середині травня – на початку червня. Така ситуація з гідрологічним режимом Бузького району ДніпровськоБузької гирлової системи безпосередньо впливає на ефективність відтворення аборигенної іхтіофауни, яка визначається за показниками відносної чисельності молоді риб. Якісний та кількісний склад молоді риб Дніпровсько-Бузької гирлової системи взагалі і Бузького району зокрема потерпів певних змін. Питома вага частикових видів, які мають відповідне значення у промислі риби на водоймі, становить дещо більше 40%. Частка масових малоцінних та сміттєвих видів дорівнює майже 60% (рис. 4.13.).

60 50

частка %

40 30 20 10 0 прохідні

напівпрохідні

туводні

масові

осереднені показники

Рис. 4.13. Якісний склад молоді риб Серед напівпровідних видів (тараня і лящ) в останній час відмічено деяке збільшення показників їх відносної чисельності – в середньому до 19,2 та 7,0 екз.зус відповідно. Ще одним позитивним моментом є те, що в уловах малькових знарядь лову почали реєструватися цьоголітки судака та рибця. Якщо у попередні роки ці види фіксувалися лише в якості присутності в уловах малькових знарядь лову, то у останні два роки їх відносна чисельність в середньому по Дніпровсько-Бузькій гирловій системі дорівнює 99

по 0,1 екз.зус. Показники ефективності нересту по туводним видам риб (щука, краснопірка, плоскирка) залишаються на рівні середніх багаторічних, а за цьоголітками сазана чисельність навіть збільшилася до 0,3 екз. зус. Одним з факторів, які забезпечили відносну стабільність показників врожайності молоді риб в останні роки є гарний розвиток природної кормової бази (фітопланктон, зоопланктон, зообентос), продукція якої зумовила відповідні умови для нагулу молоді риб на різних стадіях її розвитку. Аналіз відомостей по розвитку фітопланктону Дніпровсько-Бузької гирлової системи протягом останніх років показав, що його середня біомаса на заплавних водоймах пониззя Південного Бугу становить 16,2 г/м³. Тобто, розвиток фітопланктону у цих водоймах, де знаходяться основні місця нагулу інтродуцентів (білого та строкатого товстолобиків), відрізняється гарним вегетуванням. Спостерігається тенденція зростання біомаси фітопланктону протягом останніх років, що є гарною передумовою для додаткового вселення рослиноїдних видів риб-споживачів фітопланктону. Середня біомаса зоопланктону у Бузькому районі в літній період знаходиться на порівняно високому рівні. За якісними та кількісними показниками розвитку зоопланктону Бузький район вже досить тривалий час займає ведучі позиції взагалі по всій Дніпровсько-Бузькій гирловій системі. Біомаса зоопланктону по обліковим станціям змінювалася від 0,76 до 5,24 г/м³. У пониззі Південного Бугу зоопланктон має кладоцерно-ротаторний характер. У формування біомаси зоопланктону більшу значимість тут мали гіллястовусі ракоподібні. На суто річкових ділянках річки вище м. Нова Одеса питома вага гіллястовусих ракоподібних та коловерток приблизно вирівнюється. Розвиток зоопланктону у Бузькому лимані відрізняється певною однорідністю. В залежності від станції відбору проб біомаса зоопланктерів змінюється від 1,05 до 2,65 г/м³. Домінуюче значення в лимані мають гіллястовусі та веслоногі ракоподібні (до 80% за питомою вагою). Лише на пригирлових станціях вони дещо поступаються коловерткам. Як і у попередні роки Бузький лиман є найбільш продуктивною ділянкою Дніпровсько-Бузького лиману. У складі донного населення пониззя Південного Бугу та Бузького лиману зустрічаються молюски, вищі ракоподібні, поліхети, олігохети, личинки хірономід. Основну частку загальної біомаси бентосу (до 96%) складають молюски, які представлені двома видами дрейсени. Фауна ракоподібних складається з гамарид, корофіїд, мізид та кумових. Найбільш цінним у кормовому відношенні є бентос заплавних водойм пониззя Південного Бугу в районі Ковалівських плавнів. На окремих станціях відбору проб біомаса найбільш цінного у відношенні до кормових потреб представників іхтіофауни “м’якого” бентосу досягає показника 9,4 г/м³. Така досить висока біомаса зообентосу досягається виключно за рахунок розвитку личинок хірономід.

100

Бентичні організми Бузького лиману представлені крупними личинками хірономід, невеликою кількістю дрейсени та вусоногими раками, які не мають великої кормової цінності. Найбільш сприятливими для нагулу молоді та старших вікових груп промислової іхтіофауни є прибережні ділянки, де у достатній кількості розвиваються поліхети, гамариди, а на ділянках з гарно розвинутою вищою водною рослинністю – личинки хірономід. Розрахунки показали, що продукція органічної речовини фітопланктону становить у пониззі Південного Бугу 34020 кг/га. Продукція зоопланктону складає 570 кг/га. Отже потенційно можливий приріст іхтіомаси за рахунок утилізації залишкової продукції фіто- та зоопланктону у Бузькому районі становить 388 кг/га. При цьому було враховано те, що 50% продукції кормової бази має бути спрямоване на харчові потреби аборигенної іхтіофауни. Таким чином, аналіз сучасного стану планктонних кормових ресурсів Дніпровсько-Бузької гирлової системи взагалі і її Бузького району зокрема вказує на наявність значних потенційних можливостей водойми за рахунок раціонального використання природного кормового ресурсу як представниками цінної аборигенної іхтіофауни, так і перспективними інтродуцентами – білим та строкатим товстолобиками. У цьому зв’язку є досить доцільним розглянути питання стосовно біологічного стану популяцій основних промислових видів риб. Останніми роками нерестове стадо тарані складається з 8 вікових груп. Це особини з віком від 3 до 10 років. Основу стада складають трьохп’ятирічки, на частку яких приходиться більше 90%. Домінуючою віковою групою є чотирьохрічки. Їх питома вага у загальній кількості плідників тарані становить в середньому 61,6%. Значимість вікових груп старше п’яти років є досить низькою. Середній виважений вік по нерестовому стаду тарані, яка в принципі є і промисловою частиною популяції, знаходиться на рівні 4,0 р. Лінійні розміри плідників тарані в залежності від віку особин коливалися у межах 16-32 см. Середня індивідуальна маса змінювалася від 77 до 521 г. Нерестове стадо ляща представлене десятьма віковими групами. Ядро нерестового стада складають особини віком п’ять-шість років (30,4 та 48,6% відповідно). Особини старше десяти років звично зустрічаються поодинокими екземплярами. У цьому зв’язку середній виважений вік популяції ляща складає 5,8 р. Середня довжина тіла взагалі по стаду ляща дорівнює 33,3 см., маса – 892 г. Спостереженнями встановлено, що кількість самців ляща віком у вісім років і старше є обмеженою, що є наслідком їх дещо підвищеної природної та промислової смертності. Нерестове стадо судака у весінній період представлене особинами семи вікових груп – двух-восьмирічками. Домінуючими віковими групами серед статевозрілих особин завжди виступають трьох-п’ятирічки – до 85%.

101

Чисельність особин старше шести років незначна. Середній вік взагалі по стаду дорівнює 4,4 р. при довжині тіла 49,0 см та масі – 1803 г. Основу нерестового стада карася складають особини трьохп’ятирічного віку – 82%. Середній виважений вік дорівнює 4,4 р. Середня довжина по стаду складає 22,6 см, а середня маса – 424 г. Співвідношення самців до самок приблизно рівне з незначним переважанням самок. Кількість вікових груп у самців і самок майже завжди приблизно однакова. Взагалі, виходячи з біологічних показників стада карася, можна констатувати, що його популяція знаходиться у задовільному стані. В останні роки відмічається тенденція до зростання його чисельності. Стадо краснопірки представлене особинами віком від двох до семи років. Домінуючими віковими групами є трьох- п’ятирічки. Їх частка у загальній структурі стада складає майже 85%. Середня довжина по стаду дорівнює 18,1 см при середньому виваженому віці 4,3 р. Стадо плоскирки представлене особинами довжиною від 12 до 20 см. Взагалі по стаду середній показник довжини тіла склав 16,7 см. Віковий ряд стада краснопірки нараховував п’ять вікових груп. Домінуючими групами були чотирьох-п’ятирічки при середньому виваженому показнику у 4,2 р. Другою за величиною на території області є р. Інгул (притока р. Південний Буг), протяжність якої на території області складає 179 км. Басейн річки розташований в двох геоморфологічних регіонах: верхня частина на Придніпровській височині, середня і нижні – в Причорноморській низовині. Північна частина басейну являє собою рівнину, сильно пересічену рівчаково-балочною сіткою; південна частина менш пересічена. В верхній і середній частині басейн ріки складений корінними кристалічними породами, вапняками, мергелями, глиною та піском. Нижня течія річки пролягає в межах Причорноморської низовини, рельєф якої являє собою слабо хвилясту лісову рівнину, мало розчленовану ярами та вибалками. Сучасні алювіальні відклади, що складають русла, староріччя, заплаву та заплавні тераси Інгулу, представлені в основному пісками різної зернистості, супісями, суглинками та мулами. Глибина заселення тут водоносного горизонту знаходилась в прямій залежності від рівня річкових вод на даний момент в Інгулі і на більшій частині розповсюдження по заплаві співпадала з відмітками рівня води в річці з незначним підвищенням в сторони корінних берегів. Коливання рівня води в Інгулі майже одночасно, з невеликим запізненням, передавалось горизонту алювіальних вод заплавних терас. Глибина залягання дзеркала грунтових вод на заплаві Інгулу в основному знаходилась в межах від 0,5 до 1,5 м. Крім алювіальних вод, на водозаборі Інгулу існує ціла серія різноманітних водоносних горизонтів, що вміщують цінні або посередні питні води, що відіграє значну роль в водопостачанні Миколаївщини. Будучи досить крупною рікою, Інгул, в той же час, відрізняється від подібних річок (Інгулець, Синюха) за характером свого стоку. Діапазон 102

коливань водності тут найбільший і навіть в нижній частині ріки періодами стік дуже зменшувався або навіть зовсім припинявся. Багаторічні коливання стоку Інгулу досягають значного діапазону: максимальний стік в 1947 р. складав 0,808 км³, а мінімальний в 1936 р. – 0,031 км³. Середні багаторічні витрати Інгулу – 8,3 м³/с, що відповідає нормі стоку 0,25 м³/с. Максимальний стік майже в три рази перебільшує середній багаторічний , а мінімальний складає 11-12 середньобагаторічної норми. Найменший стік на Інгулі спостерігається в теплі місяці (серпень, вересень, жовтень), коли витрати води не перебільшують 1,13 – 1,64 м³/с, буває і таке, коли в маловодні роки витрати зменшуються влітку до 0,03 – 0,05 м³/с, тобто стік практично припиняється. В цілому Інгул характеризується високою весняною повінню, низькою літньою та зимовою меженню і відноситься до річок з мішаним типом живлення (весною – снігове, влітку – дощове і взимку – ґрунтове). Характерними рисами клімату басейну Інгулу є коротка малосніжна зима з частими відлигами; тривале, жарке, сухе літо з посухами, суховіями та пиловими бурями; середня кількість атмосферних опадів з нерівномірним розподілом їх по місяцям та порах року. До Кіровограду річка протікає в неглибокій долині, складеній піщаноглинистими осадовими породами. На ділянці від м. Кіровограду до с. Софіївка річка прорізає кристалічний масив; місцями долина набуває форму щілини (каньйону) зі стрімкими берегами. Нижче с. Софіївка долина розширюється і прорізає рихлі третинні та четвертинні відклади. Заплава тут в основному лугова, на окремих ділянках заболочена. Від Старогорожено і до с. Мар’ївка річка розбивається на рукави, долина стає широкою з низькою лівосторонньою заплавою. В заплаві річки природний рослинний покрив представлений евтрофними високотравними болотяними угрупованнями. Як правило, зарості водних рослин в руслі розміщуються переважно біля оглублих берегів меандри. В районі с. Інгулка долина звужується та річка протікає єдиним руслом. Порівнюючи дані багаторічних спостережень за станом р. Інгул (період проведення 1970 – 1973 рр. та 1991 – 1993 рр.), зроблені інститутом зоології ім. І.І.Шмальгаузена, та теперішній стан річки (дані моніторингу 2008 року) можна зазначити, що за останні десять років спостерігається зниження майже у двічі біологічного споживання кисню, стабілізація перманганатної окислюваності та зменшення вмісту сполук азоту (крім нітратів) хлоридів і сульфатів (табл. 4.8.). Це пояснюється головним чином значним зменшенням обсягів зрошення. Для порівняння, у 2008 році з поверхневих вод для потреб зрошення сільськогосподарських угідь забрано 35,2 млн.м3, що на 337,8 млн.м3 (у 10,5 раз) менше ніж у 1993 році.

103

Таблиця 4.8. Осереднені дані санітарно-гідробіологічних показників по р. Інгул Санітарно – гігієнічні показники

1970-1973 роки

1991-1993 роки

2008 рік

рН

8,32

8,4

8,0

Кольоровість

47,37

20,25

23,0

БСК5, мг/дм3

3,4

5,6

3,23

Пермангонатна окислюваність мг/дм3

9,06

32,2

7,7

NH4+, мг/дм3

0,9

1,35

0,52

NО3-, мг/дм3

0,27

0,6

4,72

NО2-, мг/дм3

0,027

0,107

0,093

РО43-, мг/дм3

0,11

0,471

0,7

Fe заг., мг/дм3

0,2

0,22

0,57

Сa2+, мг/дм3

100,37

245,0

109,3

Mg2+, мг/дм3

73,45

142,9

79,9

Na+ + K+, мг/дм3

227,7

303,3

259,1

SO42-, мг/дм3

511,7

828,0

486,28

Cl-, мг/дм3

256,8

411,3

290,1

Сума іонів, мг/дм3

2066,3

3874,5

1401,3

Має місце зростання майже у двічі вмісту фосфатів, нітратів та заліза, що свідчить про наявність значного антропогенного впливу (фільтрація каналізаційних стоків) на екосистему річки, який не може не відбитись на видовому складі біоценозів як наземних та і водних. У 30-40 роки ландшафт Миколаївської області характеризувався домінуванням на вододілах цільнодерних злаків та ковили, типчака та келерії, а на півночі області – лугового різноманіття. В пониженнях (подах) переважали лугово-болотяні та лугово-степові ценози складені пирієм несправжньосизим, осоками – чорноколосою та ранньою. На схилах балок і на терасах річок існували дубові ліси і чагарникові зарості з посухостійких і солевитривалих видів. На півдні області лісові формації зазнавали сильного впливу і в значній мірі були деградовані. Сучасний степові ландшафти являють собою агрофітоландшафти з надзвичайно незначною участю природної рослинності. Займаючи своєрідні біотопи на критих схилах балок і терас річок, на кам’янистих та еродованих ділянках. Сучасні фрагменти степових угруповань дуже слабко відображають колишній зональний тип цієї рослинності на вододілах.

104

Різко збіднів і видовий склад біоценозів р. Інгул. У порівнянні з даними 70-х років, де в одній пробі зоопланктону (проба відбиралась фільтруванням 100 літрів води через планктонну сітку №62), у середньому, зустрічалось 45-46 видів організмів, а в деяких пробах їх було до 80 видів. Зараз усереднені цифри зменшились до 26 видів, з максимальною кількістю 54 види. Така ж ситуація відбувається і з зообентосом. Стосовно стану екосистем малих річок, слід зазначити, що екосистеми їх басейнів мають певну структурно-функціональну стійкість, належний рівень біопродуктивності та узгодженість обміну речовин та енергії між окремими компонентами. Цим забезпечується цілісність екосистеми, її функціональна єдність, яка, внаслідок багаторічного антропогенного навантаження, на сьогодні значно порушена. У зв’язку з активним використанням басейнів малих річок, річки надмірно замулені, і дно їх в значній мірі виповнене мулом. Несприятливі гідрологічні умови ще погіршуються під час літніх злив, коли до річок разом з дощовими водами попадають величезні маси змитого ґрунту і вони перетворюються на будні потоки. Аналіз гідрологічних проб свідчить про збідненість рослинних і тваринних ценозів. Зараз зустрічаються тільки дуже витривалі організми – синьозелені водорості, нематоди, олігохети, легеневі молюски, жуки, клопи та личинки двокрилих. Мули пригнічуючи діють і на вищу рослинність, і на коловодних тварин та рибне населення, серед яких тепер в основному пічкур, триголкова колючка та срібний карась. Додатковим негативним факторам, який значно впливає на стан малих та середніх річок Миколаївщини, є значне їх зарегулювання через створення великої кількості ставків та водоймищ. Швидкість течії в цих запрудах часто близька до нулевої, що спричиняє концентрацію забруднюючих речовин та розвиток процесів евтрофування. До того ж, внаслідок величезного випаровування з водного дзеркала ставків та водоймищ, річки стають маловодні, відмічається пересихання та збільшення мінералізації води. З метою покращення стану річок області в межах «Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні на 2006-2010 роки, 2011-2015 та прогноз до 2020 року по Миколаївській області» передбачено проведення робіт з розчищення річок області, а саме по: - р. Сухий Єланець – загальна вартість робіт 2,3 млн. грн.; - р. Гнілий Єланець – загальна вартість робіт 3,3 млн. грн.; - р. Мертвовод – загальна вартість робіт 6,2 млн. грн.; - р. Чичиклея – загальна вартість робіт 3,2 млн. грн.; - р. Громоклея – загальна вартість робіт 3,35 млн. грн.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. Санепідеміологічною службою Миколаївської області у 2008 році було проведено лабораторні дослідження якості води з 502 водопроводів (з яких: 105

77 комунальних, 139 відомчих, 278 сільських та 1 міжрайонний водовід), 934 криниць, 6 каптажів та 11 артезіанських колодязів. За результатами аналізів якості вод джерел питного водопостачання по мікробіологічним показникам у 2008 році не відповідало гігієнічним вимогам: - 25,3% досліджених проб комунальних водоводів; - 9,5% досліджених проб відомчих водоводів; - 65,0% досліджених проб сільських водоводів. З підземних джерел питного водопостачання по мікробіологічним показникам не відповідали гігієнічним вимогам 4,8% від загальної кількості відібраних проб. З не централізованих джерел водопостачання за мікробіологічними показниками не відповідало гігієнічним вимогам 35,7% досліджених проб. У 2008 році санепідемслужбою відібрано та досліджено на мікробіологічні показники: - з водойм І категорії – 313 проб, з яких не відповідало нормативам 11,2%; - з водойм ІІ категорії – 1511, я яких не відповідали нормативам 17,0%, в тому числі збудники інфекційних захворювань виділені у 6 пробах; - з моря – 348, з яких не відповідали нормативам 3,7%. Протягом останніх років гострих інфекційних захворювань пов’язаних з вживанням питної води в області не реєструвалося. У зв’язку з відсутністю ліцензованої комп’ютерної програми санепідемслужбою не проводяться вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології у природних водоймах області перевищень допустимих рівнів наявності стронцію та цезію, відповідно до вимог ДГН ДР-2006 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи», не спостерігалось. Таблиця 4.9. Вміст радіонуклідів 137Cs i 90Sr у поверхневих водах Район спостережень

І

ІІ

ІІІ

ІV

Період спостережень 2008 рік місяць V VІ VІІ VІІІ

ІХ

3

Х

ХІ

ХІІ

3

137Cs, Бк/м (допустимий рівень 2000 Бк/м ) Дніпро-Бузький лиман, м. Очаків

5,5

р. П. Буг, м. Миколаїв

1,1

9,3 1,6

2,8

11,8 1,6

9,3

4,7

3,0

6,4 1,5

1,4

1,8

90Sr, Бк/м3 (допустимий рівень 2000 Бк/м3) Дніпро-Бузький лиман, м. Очаків р. П. Буг, м. Миколаїв

16 15

9,5

16

37 14

106

16

9,2 18

15

16

13 10

15

7,3

11

4.4. Морські води. На півдні області внаслідок затоплення морем гирлових ділянок річок сформувалося дев’ять лиманів. За мірою сполучення з Чорним морем лимани підрозділяються на декілька типів. Лимани стандартного типу – Бузький, Дніпровський. На протязі року солоність води у Бузькому лимані коливається у дуже широких межах: від 0,3 до 9,5 г/дм3. Дніпровський лиман має своєрідний гідрологічний режим, який обумовлюється стоком Південного Бугу і Дніпра (починаючи з 1956 року в зарегульованому режимі). Солоність води в цьому лимані збільшується від дельти Дніпра (0,5 г/дм3) до гирла (14 – 16 г/дм3). До лиманів лагунового типу відноситься Березансько-Сасикський (в тому числі Бейкуський) лиман. Приходні складові водного балансу цього лиману мають такі значення: надходження морських вод – 3180 млн.м3, поверхневих вод – 10 млн.м3, атмосферні опади – 27 млн.м3. Солоність вод у лимані складає 4 – 9 г/дм3, але на півдні збільшується до 15 г/дм3. Закриті лимани – Карабуш і Тузли поступово пересихають. Зв’язок Аджигольського лиману з Дніпровсько-Бузьким підтримується штучним каналом, але і цей лиман поступово усихає. Для всіх трьох закритих лиманів Миколаївщини характерно формування на дні самосадочних солей.

Заболоченість спостерігається в пониззі деяких лиманів (Тилігульського, Тузли, Аджигольського). Безпосередньо побережжя Чорного моря приурочено до Очаківського та Березанського районів, і використовується для забезпечення рекреації. У 2008 році забір морських вод (з урахуванням підземних водоносних горизонтів – 6,9 млн.м3) склав 18,377 млн.м3, що у порівнянні з 2007 роком більше на 0,407 млн.м3 (2,2%). Загальний обсяг скиду зворотних вод до морських водойм по області у 2008 році склав 38,87 млн.м3, з яких обсяг скиду забруднених вод 27,1 млн.м3. Скид зворотних вод до морських водойм здійснюється 16 водокористувачами, з яких скид здійснюють: - до Бузького лиману – 13 водокористувачів; - до Березанського лиману - 2 водокористувача; - до Чорного моря – 1 водокористувач. За даними статистичної звітності 2-ТП (водгосп) забруднені зворотні води (недостатньо-очищені і неочищені) у 2008 році скидались трьома підприємствами, до яких належить найбільший забруднювач водних ресурсів Миколаївської області МКП «Миколаївводоканал», що здійснює водопостачання та очистку каналізаційних стоків м. Миколаєва. Очисні споруди каналізації м. Миколаєва експлуатуються з 1973 року, мають незадовільний технічний стан, який потребує реконструкції і модернізації. Протягом 2008 року МКП «Миколаївводоканал» скинуто 26,86 млн.м3 стічних вод, з яких: - недостатньо очищених – 26,85 млн.м3; - забруднених без очистки (аварійні) – 0,006 млн.м3.

107

Таким чином, більше 90% від загальної кількості скиду складають забруднені стічні води. До головних причин незадовільної роботи очисних споруд каналізації м. Миколаєва відноситься: - аварійний стан глибоководного випуску стоків після очистки; - недостатня потужність очисних споруд на стадії вторинного відстоювання. Починаючи з кінця 80-х років глибоководний випуск стічних вод каналізації визнано, як аварійний. Реконструкція скидного колектору від міських очисних споруд каналізації до урізу води р. Південний Буг (берегова частина) була виконана у 2000 році, але безпосередньо глибоководний випуск не замінено. Захід "Реконструкція глибоководного випуску від ГОСК входить до Загальнодержавної програми охорони довкілля Азовського та Чорного морів та до обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки. Проектно-кошторисна документація розроблена у 1992 році (І черга потужність 1,674 км), в 2003 році кошторис перераховано у ціни 2003 року, без коригування проекту. ПКД потребує коригування та повторних експертиз проекту. У цінах 2003 року загальна вартість складає 6205,2 тис.грн. У 2003 році освоєно 380,2 тис.грн. (6%). Для завершення І черги реконструкції необхідно залучення 5825,0 тис.грн. (ціни 2003 року). На даний час, існує лише надводна частина випуску стоків після очистки. Підводна частина випуску не функціонує. Фактично глибоководного випуску стоків не відбувається. Всі недостатньо очищені води скидаються у прибережній частині Бузького лиману (в межах с. Галіцинівка Жовтневого району) що не дає досягнення необхідної кратності розбавлення стоків та погіршує забруднення вод. Через низьку потужність вторинного відстоювання з 2001 року залишаються не задіяними 4 секції аеротенків-витискувачів (робота яких могла би значно покращити якість очищення) розрахованих на 68,0 тис.м3/добу. З метою збільшення потужностей вторинного відстоювання було прийняте рішення щодо будівництва додаткового вторинного відстійника. Будівництво 4-го вторинного відстійника розпочато у 2001 році і на даний час не закінчено. Орієнтовна вартість робіт з добудови, з урахуванням інфляції, складає 6 млн.грн. Взагалі природоохоронний захід щодо "Реконструкції та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв" включено до ряду природоохоронних програм, а саме: Загальнодержавної програми охорони довкілля Азовського та Чорного морів та обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 – 2010 роки. Загальна вартість робіт складає 9458,003 тис.грн. З початку реалізації освоєно 8709,01 тис.грн. (ступінь готовності становить 92,1%), з яких 2479,300 тис.грн. профінансовано з Державного 108

фонду охорони навколишнього природного середовища. Згідно з проектнокошторисною документацією на завершення заходу необхідно 748,993 тис.грн. В 2008 році кошти на виконання робіт з "Реконструкції та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв" з Державного та обласного цільового фондів охорони навколишнього природного середовища не виділялись. Не зважаючи на обмежене фінансування виконання природоохоронних заходів, за рахунок зменшення обсягів водокористування, за останні п’ять років МКП «Миколаївводоканал» значно зменшено обсяги скидів забруднених стічних вод. Так, у порівнянні з 2004 роком, у 2008 році комунальним підприємством скинуто: - недостатньо-очищених вод – на 12,74 млн.м3 менше (32,2%); - без очистки – на 1,824 млн.м3 менше (99,67%). Динаміка скиду забруднених вод МКП «Миколаївводоканал» наведено на рис. 4.14.

45 41,393

40

39,593

35

33,707

31,882

млн.м

3

30

28,099 28,096

29,05

26,737

26,86

26,85

25 20 15 10 5 0 2004

2005

2006

2007

2008

роки

разом

НО

НДО

Рис. 4.14. Динаміка скиду забруднених вод МКП "Миколаївводоканал" БГКП «Сирена», комунальне підприємство, яке приймає каналізаційні стоки м. Очаків, здійснює скид недостатньо очищених стоків до Чорного моря. Очистка стоків здійснюється на очисних спорудах з біологічним та механічним очищенням стоків. Проектна потужність очистки 21 тис.м3 на добу та 7,7 млн.м3/рік при фактичному надходженні стоків 4,02 млн.м3/рік.

109

Головною проблемою системи водовідведення м. Очаків є стан каналізаційних колекторів. Мають місце аварійні ситуації, які спричиняють забруднення підземних водоносних горизонтів та акваторії Чорного моря. Для вирішення цієї проблеми обласною Програмою охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки передбачено виділення з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища - 680 тис.грн.

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення. Проблема забезпечення населення якісною питною водою є досить актуальною для Миколаївської області. З поверхневих джерел (р. Дніпро, р. П.Буг, р. Синюха, р. Інгул) здійснюється водопостачання п’яти міст області, серед яких обласний центр – м. Миколаїв. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб користуються підземними водами. Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод, придатних для господарсько-питного водопостачання по області дуже нерівномірний. По 9 родовищах затверджені ГКЗ і ТКЗ експлуатаційні запаси прісних і слабосолонуватих вод (з мінералізацією до 1,5 мг/дм3), які використовуються для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання, в межах Миколаївської області складають 86,31 тис.м3/добу (19,5% від прогнозних запасів). На більшості території області поширені підземні води, якісний склад яких не відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая” за показниками мінералізації (> 1,5 г/дм3), загальній жорсткості та ін. За даними державного моніторингу за станом підземних вод протягом 2008 року підвищений вміст нітратів зафіксовано по Новоодеському, Первомайському, Арбузинському районах та по м. Миколаїв. Наявність нітратів у підземних водоносних горизонтах пояснюється відсутністю мереж централізованого водовідведення, що призводить до накопичення стоків у вигрібних ямах населення. При вживанні вод з підвищеним вмістом нітратів до організму людини потрапляють не тільки нітрати, але і їх метаболіти: нітрити та нітритосполуки (канцерогенні нітрозаміни і нітрозаміди). Головну небезпеку для здоров’я людини складають метаболіти нітратів - нітрити та їх сполуки. Через взаємодію з гемоглобіном крові, нітрити утворюють метгемоглобін, який неспроможний переносити кисень, що призводить до розвитку гіпоксії (кисневого голодування). Крім того, пошкоджується лімфоідна система та система травлення, послаблюється імунітет. Контроль за станом питних джерел водопостачання здійснюється органами Міністерства охорони здоров’я України. За даними спостережень Миколаївської обласної санепідемстанції основною причиною бактеріального забруднення питної води є аварійні ситуації на водопровідних мережах. Так, в 2008 році їх сталося 2131, тільки в обласному центрі - 1777. В зв’язку, з цим, санепідслужбою було посилено 110

вимогливість до власників водопроводів, обстежено об’єкти водопостачання, результати обговорено на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації стосовно водопостачання населення області. Встановлено нагляд за виконанням протокольних доручень. За виявлені порушення на водопроводах та подачу недоброякісної питної води на власників водопроводів накладено 214 штрафів на суму 16,45 тис.грн. Припинялась експлуатація 186 водопроводів до проведення їх промивки та дезінфекції, 24 матеріали направлено до органів прокуратури. В 2008 році епідемічних ускладнень пов’язаних з вживанням питної води в області не зареєстровано. Відповідно до природоохоронного законодавства пріоритетними напрямками у сфері захисту водних об’єктів, які є джерелами питного водопостачання є: - створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; - захист підземних водоносних горизонтів від забруднення; - зменшення навантаження на екосистеми водних об’єктів через ліквідацію аварійних понад нормативних скидів стічних вод. Починаючи з 2003 року держуправління виступало замовником виконання робіт з розробки проектної документації щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. На реалізацію зазначеного, в межах обласної “Програми охорони навколишнього природного середовища на 2000 – 2010 рр.”, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено та освоєно у 2003 – 2004 роках – 79,0 тис.грн, на 2005 – 2006 рік виділено – 210,0 тис.грн. Розроблено проекти водоохоронної зони і прибережних смуг Щербанівського водосховища (р. Гнилий Єланець), Таборівського (р. Мертвовод) і Дмитрівського (р. Сосик) водосховищ та р. Мертвовод (довжина 31 км). Потягом 2007 – 2008 років розроблено проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг: - на р. Інгул (від автомобільного мосту об'їзної дороги с. Воскресенськ до межі Жовтневого та Баштанського районів Миколаївської області) довжиною 91,3 км; - р. Інгул (від межі Жовтневого та Баштанського районів до межі Костичівської та Христофорівської с/р Баштанського району Миколаївської області) довжиною 30 км. За період 2003 – 2008 років на здійснення природоохоронного заходу із розробки проектів створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг освоєно 487,8 тис.грн., з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Щорічно з метою покращення якості питного водопостачання, в межах програм з бюджетного буріння, щорічно будується біля 10 додаткових підземних водозабори. З метою ліквідації безхазяйних та покинутих свердловин, які є потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів, 111

протягом 2003 – 2008 років за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища (872,467 тис.грн.) було проведено ліквідаційний тампонаж 88 безхазяйних і покинутих свердловин. Відповідно до вимог Водного Кодексу України, шляхом видачі дозволів на спецводокористування, держуправлінням лімітуються обсяги водозабору, скиду стічних вод та встановлюються, на підставі висновку органів гідрогеології, вимоги до експлуатації підземних джерел питного водопостачання. Протягом 2008 року, для здійснення водопостачання населення за рахунок підземних водоносних горизонтів, держуправлінням видано 149 дозволів на спецводокористування.

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів. Однією з головних причин погіршення стану водних об’єктів області є скид забруднених стоків від комунальних очисних споруд каналізації. Комунальні очисні споруди каналізації існують переважно у містах (обласному і районних центрах) та замортизовані від 42% до 62 %. У 2008 році за напрямком щодо запобігання забрудненню водойм господарсько-побутовими стоками використано 3334,58 тис.грн., з них на об’єкти у м. Миколаїв – 220,0 тис.грн. В межах обласної «Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 – 2010 роки», «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» та Загальнодержавної програми реформування і розвитку житловокомунального господарства у 2008 році було виділено фінансування для реконструкції очисних споруд каналізації та каналізаційних мереж по м. Снігурівка, м. Первомайськ, м. Баштанка, смт. Березнегувате, с. Баратівка (Новобузький район). Більше 90% від загальної кількості скиду забруднених вод по області складають стоки від МКП «Миколаївводоканал», яке експлуатує очисні споруди каналізації м. Миколаїв. Система каналізації обласного центру не задовольняє потужностям міста, і як наслідок, стоки після очищення на очисних спорудах скидаються як недостатньо очищені. Загальна довжина каналізаційних мереж м. Миколаєва сягає 543,3 км, з них в аварійному стані знаходяться близько 77,6 км (14,3%). Основна причина руйнування є газова корозія залізобетону в зв’язку з виділенням із стічних вод продуктів розпаду. Для покращення ситуації, яка склалася, природоохоронний захід "Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв" включено до ряду природоохоронних програм, а саме: Загальнодержавної програми охорони довкілля Азовського та Чорного морів та обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 – 2010 роки. Загальна вартість робіт складає 9458,003 тис.грн. Станом на 01.01.09 освоєно 8709,01 тис.грн.(92,1%).

112

Крім того, у 2008 році розпочато реалізацію інвестиційного проекту “Проект розвитку системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві” з попередньою вартістю реалізації 50 млн.EUR. Згаданий проект розроблено у відповідності до завдань, передбачених Загальнодержавною програмою реформування і розвитку житловокомунального господарства на 2004 – 2010 роки та Плану розвитку МКП "Миколаївводоканал" на 2006 – 2012 роки, затвердженого рішенням міської ради від 30 червня 2006 року №2/38. За рахунок зменшення обсягів використання вод та виконання зазначеним підприємством природоохоронних заходів, обсяг скиду забруднених вод МКП «Миколаївводоканал» поступово зменшується. Так, у 2008 році обсяг скидів забруднених вод згаданого комунального підприємства склав 26,86 млн.м3/рік, що на 14,53 млн.м3/рік (34,2%) менше у порівнянні з 2004 роком, з якого обсяг скиду: - неочищених (НО) стоків зменшився на 98% (1,82 млн.м3/рік); - недостатньо очищених (НДО) стоків зменшився на 32% (12,74 млн.м3/рік). З метою захисту поверхневих вод від забруднення, в області проводиться робота з встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон. Згідно з вимогами природоохоронного законодавства та даними Миколаївського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, на території Миколаївської області загальна площа прибережних захисних смуг повинна складати 28,091 тис.га. Станом на 01.01.09 проектною документацією визначено прибережні захисні смуги на площі 11,67 тис.га, що складає 41,5% від загальної площі по області, яка повинна бути встановлена. На даний час, згідно з інформацією Миколаївського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства розроблено проектну документацію з встановлення прибережних захисних смуг по басейнах річок: - басейн р. Південний Буг – загальна площа на яку розроблено згадану проектну документацію становить – 10157,759 га, а саме водосховища (8 шт.)

– на площі 1470,11 га, річки – на площі 6705,7 га (р. Інгул, р. Громоклея, р. Південний Буг (в межах м. Миколаїв), р. Мертвовод, ставки – на площі 1981,95 га (232 шт.); - басейн річок Чорного моря – загальна площа на яку розроблено проектну документацію становить – 514,34 га, а саме водосховища (5 шт.) – на площі 424,18 га, ставки – на площі 90,16 га (12 шт.); - басейн річок Нижнього Дніпра – загальна площа на яку розроблено проектну документацію становить – 1002,54 га, а саме водосховища (3 шт.) – на площі 231,24 га, ставки – на площі 344,66 га (33 шт.) та річки – на площі 426,7 га (р. Верьовчина). Протягом 2008 року за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виготовлено проектну документацію 113

щодо встановлення водоохоронної зони та прибережних захисних смуг на р. Інгул (від межі Жовтневого та Баштанського районів до межі Костичівської та Христофорівської с/р Баштанського району Миколаївської області), з загальною вартістю робіт 200 тис.грн. Крім того, у 2008 році за кошти підприємств (орендарів) по 31 ставку, з яких по 26 ставках у басейні р. Південний Буг, розроблена проектна документація на загальну площу прибережних захисних смуг 0,12 тис.га.

114

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ.

5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі. Протягом звітного року проведено інвентаризацію об’єктів природнозаповідного фонду області в межах Новоодеського району. Визначено сучасну природоохоронну цінність об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) та ділянок, які потребують охорони шляхом заповідання. За станом на 01.01.08 інвентаризацію територій та об’єктів ПЗФ проведено в цілому на території семи та частково одного адміністративних районів на площі, що становить 41,5% від території області. Визначено та позначено на місцевості місця зростання рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної Книги України, інших списків охорони (зокрема, перлинних волошок), на землях державного лісового фонду. Роботи над формуванням екомережі області держуправлінням розпочато 2002 р. з проведення комплексних досліджень регіону. Визначено основні структурні елементи екомережі області – ключові території (ядра), буферні зони, сполучні території (коридори), відновлювальні території. До природних ядер загальнодержавного значення віднесено регіональні ландшафтні парки (РЛП) “Кінбурнська коса”, “Гранітно-степове Побужжя”, “Тилігульський”, “Приінгульський”, природний заповідник “Єланецький степ”, ділянки Чорноморського біосферного заповідника та інші, до природних ядер місцевого значення – інші існуючі та перспективні території природнозаповідного фонду (ПЗФ), що можуть відігравати роль ядер екомережі. По території області проходять чотири коридори загальнодержавного значення: широтні - Приморсько-степовий, Степовий та меридіональні Бузький, Дніпровський коридори. По притокам великих річок різних порядків проходять екологічні коридори місцевого значення. Головним управлінням земельних ресурсів у Миколаївській області визначено орієнтовні площі земельних угідь – складових екомережі (табл. 5.1). Таблиця 5.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками на рівні області, тис. га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення. Сіножаті та пасовища. Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

1980

1990

дані відсутні

дані відсутні

2000 0,7 273,1

2005 2,23 274,3

11,0 0,1 1,5 0,4 120,4

11,3 0,2 0,6 0,2 121,0

2007 2,42* 268,69 100,12 128,5

0,7 дані відсутні 121,07

* площа наводиться за даними державної статистичної звітності із земельних ресурсів, при цьому площа природно-заповідного фонду області становить 54,31 тис.га.

115

Протягом попередніх років розроблено проект Обласної цільової програми розвитку екологічної мережі до 2015 року на основі результатів Національної інвентаризації степів України (Таращук С.В., Деркач О.М., Сіренко І.П., Костюшин В.А., 1997), наукових розробок Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (С.В. Таращук, В.А. Костюшин, 1998–2000 р.), Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України (Деркач О.М., Таращук С.В., Костюшин В.А., Патрушева Л.І.

2001–2002 р.), Інституту агроекології та біотехнології УААН (Бурда Р.І., Коломієць Г.В., 2000–2004 рр.) та ін. В першому півріччі 2007 р. доопрацьовано проект програми згідно з наданими зауваженнями сторін, що мають її погоджувати, та відповідно до порядку розроблення та виконання обласних цільових програм, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 14.09.06 № 287-р. Основною метою програми є збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, формування їх територіально єдиної системи. При цьому регіональна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у національній екологічній мережі. Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню природних ресурсів у господарській діяльності. Завданнями Програми є: 1. Наукове забезпечення формування екомережі.

2. Створення ключових територій (природних ядер) екомережі.

3. Встановлення на місцевості меж структурних елементів екомережі.

4. Формування місцевих схем екомережі.

5. Відновлення популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин.

6. Позначення знаками на місцевості структурних елементів екомережі.

7. Екологічна просвіта та інформування громадськості з питань екомережі. На період до затвердження обласної програми розвитку екомережі заходи з формування екомережі інтегровані в обласну Програму охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 рр. Питання щодо розвитку екомережі та збереження її структурних елементів неодноразово розглядалися на засіданнях громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. В межах Миколаївської області розташовано два водно-болотних угіддя (ВБУ) міжнародного значення, яким в 1995 р. надано офіційний статус, – «Тилігульський лиман», «Ягорлицька затока», а також ВБУ «Бузькі брояки», яке потребує надання статусу (табл. 5.2.). Вони є складовими національної та Пан-Європейської екомережі.

116

Таблиця 5.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення на території Миколаївської області, що мають офіційний статус

Назва ВБУ

1990 (УРСР)

1995

2007

Ягорлицька затока

-

10600 га

10600 га

Тилігульський лиман

-

9600 га

9600 га

ВБУ “Ягорлицька затока” розташоване на межі Миколаївської та Херсонської областей, його загальна площа становить 34 000 га. Острови Довгий і Круглий, що знаходяться у південно-західній частині Ягорлицької затоки, є ділянками Чорноморського біосферного заповідника. Південнозахідна ділянка Кінбурнської коси та 1 км зона акваторії, що входять до складу ВБУ „Ягорлицька затока”, мають категорію регіонального ландшафтного парку. Суходільна частина ВБУ є місцем зростання низки рідкісних та зникаючих видів флори, зокрема рослин родини Зозулинцеві (Орхідні). Їх місце зростання є найбільшим на Нижньому Дніпрі та у Європі. Протягом звітного року здійснювалися заходи щодо збереження ВБУ, в т.ч. у судовому порядку, оскільки земельні ділянки передбачені під приватизацію членам риболовецького колгоспу «Свідомість» та відведення членам фермерського господарства «Ларіч». Земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Чорного моря, його затоки і лиману, мають статус земель природно-заповідного фонду, тому таке відведення не вписується в законодавче поле. На межі Одеської та Миколаївської областей розташоване ВБУ “Тилігульський лиман”. Його площа в межах Миколаївщини становить

9600 га, з яких 8195,4 га

входять до складу природно-заповідного фонду – регіонального ландшафтного парку «Тилігульський». Угіддя розташоване на території 5 сільських рад Березанського району: Ташинської, Краснопільської, Анатоліївської, Червоно-Української, Коблевської.

Для ВБУ “Тилігульський лиман” співробітниками регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Тилігульський» спільно з Регіональною чорноморською мережею громадських організацій розроблено менеджментплан, який буде доопрацьовано та затверджено на засіданні науковотехнічної ради РЛП у наступному році.

117

Динаміка видів флори і фауни Миколаївської області, що знаходяться під охороною, відображає загальні світові та державні тенденції щодо затвердження списків особливої охорони. Так, у 1981 та 1985 роках під охороною знаходились лише ті види флори, що були включені до Червоної книги України видання 1980 р. У 1991 р. цей список був поповнений завдяки укладанню Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. У Миколаївській області відзначено 24 таких видів. У 1993 р., після затвердження нової редакції Червоної книги України, загальна кількість видів судинних рослин під охороною (разом з видами Європейського Червоного списку) склала 63 види (табл. 5.3). До цієї цифри не включені види, що відносяться до Регіонального червоного списку.

Таблиця 5.3. Кількість видів флори і фауни, що перебувають під охороною

1

1

1

1

1

1

1

2

2

2

2

2

2

Назв

9

9

9

9

9

9

9

0

0

0

0

0

0

а

8

8

9

9

9

9

9

0

0

0

0

0

0

1

5

1

3

6

7

9

0

1

2

4

5

6

Фло

2

2

4

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

ра

3

3

8

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

4

4

4

4

4

4

4

4

4

4

9

9

9

9

9

9

9

9

9

9

Фау -

-

-

на

Зазначимо, що спеціальні дослідження стосовно визначення переліків видів, які знаходяться під особливою охороною, проводяться лише для судинних рослин, амфібій та рептилій. Тому приведені у таблиці 5.3 дані базуються на відборі видів, що характерні для Степової зони України. Відомості потребують уточнення.

118

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.

5.2.1. Лісові ресурси. Згідно з лісовим кадастром в області на 2008 рік налічується 127,4 тис.га земель лісового фонду, в т.ч. вкритих лісовою рослинністю 98,3 тис.га. У постійному користуванні Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства знаходиться 68,646 тис.га, що складає 53% усіх лісових земель області. З них 36,6 тис.га (що становить 39,7% лісів області) – вкриті лісом, 54.4 тис.га (що складає 59,6% усіх лісів) – землі колишніх сільгосппідприємств. Інші ліси знаходяться у підпорядкуванні Міністерства транспорту (3,5 тис.га), Міноборони (0,9 тис.га). Середня лісистість області з урахуванням лісосмуг в 2008 р. становить 4,8% при науково-обгрунтованій 9%. Усі ліси області відносяться до першої групи – захисні. В 2008 році, за даними Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, відмічається позитивна тенденція розвитку в сфері ведення лісового та мисливського господарства, а також в створенні лісових насаджень державних підприємств лісового та лісомисливського господарств області. Загальна площа земель державного лісового фонду за 2008 рік збільшилась на 1506 га. Збільшення відбулося по ДП «Веселинівське ЛГ» на 559 га, ДП «Вознесенське ЛГ» на 210 га, ДП «Очаківське ЛМГ» на 738 га за рахунок прийняття земель реформованих сільськогосподарських підприємств. Станом на 01.01.2009 року організовані два лісництва: Лісове у ДП «Володимирівське ЛГ» та Щербанівське – по ДП «Вознесенське ЛГ». За даними Миколаївського обласного управління лісового господарства усі ліси, які знаходяться у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. №557 виключено з розрахунку рубок головного користування. Тому, спеціальне використання лісових ресурсів державного значення не проводиться. За 2008 рік державними лісогосподарськими підприємствами проведено рубок догляду за лісом на площі 333 га, з них рубок в молодняках на площі 240 га. Всього пройдено рубками формування та оздоровлення лісів 1847 га (106% до плану). План и виконання рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства та інших рубок лісогосподарськими підприємствами області в 2008 році наведені у таблиці 5.4. Таблиця 5.4. План и виконання рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства (площа – га; запас – куб.м) Площа

Види рубок

План

119

Загальний запас Факт

План

Факт

Рубки, пов’язані з веденням лісового господарства в т.ч. рубки догляду - всього з них: освітлення прочищення проріджування прохідні Інші види рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства - всього з них: вибіркові санітарні суцільні санітарні лісовідновні реконструктивні рубки, пов’язані з прокладанням квартальних просік рубки, пов’язані з створенням протипож. розривів догляд за ПНЛД рубка поодиноких дерев ландшафтні рубки догляд за плантаціними культурами догляд за незімкнутими лісовими культурами Інші рубки, не пов’язані з ведення лісового господарства з них: розрубка насаджень під ЛЕМ Очистка від захаращеності РАЗОМ:

1785 523 60 119 230 114

2091 588 78 139 252 119

43963 5959 220 649 3106 1984

53939 6858 338 652 3429 2439

1262

1503

38004

47081

915 188 32 2 1 6 10 108

958 303 41 2 3 5 10 158 4 8 11 10 10 429 2530

13999 20283 2365 77 82 816 250 132

15537 27164 2698 77 79 691 210 203 224 35 6 194 194 1050 55183

313 2098

794 44757

* невиконання обсягу рубки протипожежного розриву пояснюється тим, що протягом року виникла потреба першочергово провести рубку протипожежних коридорів

В 2008 році лісогосподарськими підприємствами Миколаївського ОУЛМГ при плані 1327 га створено 1771 га лісових культур (133% до плану), в тому числі 1745 га нових лісів, проведено доповнення на площі 717 га при плані 660 га (109% до плану), під природне поновлення залишено 167 га (169% до плану). При створені лісових культур на площі 257 га було використано суперабсорбенти (вологонакопичувачі) Тerawet та Luxsorb. Лісові культури дуба створено на площі 606 га, що у 6 разів перевищує річний обсяг, передбачений програмою «Діброва». На землях державного лісового фонду в 2008 році посаджено 1745 га, що перевищує обсяги, передбачені обласною Цільовою програмою "Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр." на 4,2 рази. Весною 2008 року створено 1110 га лісових культур. Усього створено лісів в 2008 році на площі 1938 га. Для забезпечення зростаючих обсягів створення нових лісів заготовлено і закуплено 66749 кг лісового насіння при плані 18577 кг (359% до плану), з них 962 кг сосни та 52624 кг дуба. З метою покращення лісонасіннєвої справи в області створено 190,6 га ділянок постійної лісонасіннєвої бази, в тому числі в останні 8,3 га лісонасіннєвих плантацій, з яких зібрано 11,8 тон насіння (19,3% від загальної кількості. Щорічно на 40% збільшуються площі створених лісових культур із застосуванням вологонакопичувачів. В лісових розсадниках області вирощено 7090 тис.шт. сіянців деревночагарникових порід, в тому числі стандартних 4624 тис.шт. та 2466 тис.шт. залишено на дорощування. Крім того, в розсадниках налічується 95 тис.шт. дворічних і старших стандартних сіянців. В шкілках вирощено 77 тис.шт.

120

декоративних та плодово-ягідних саджанців, із них стандартні для реалізації 62 тис.шт. Проте, внаслідок весняної та серпневої засухи та інших суб’єктивних причин загинули і списані посіви в розсадниках на площі 2,167 га та 0,31 га шкілки. Навіть в умовах неповного забезпечення садивним матеріалом державні лісогосподарські підприємства в 2008 році реалізували садивний матеріал на суму 543,1 тис.грн. У звітному році лісовими господарствами області у вкриті лісовою рослинністю землі переведено 259 га лісових культур (186% до плану); передано в експлуатацію землекористувачам 433 га захисних насаджень (116% до плану). Переведено природного поновлення у вкриті лісовою рослинністю землі на площі 156 га (520% до плану). Передано в експлуатацію землекористувачам 256 га захисних насаджень при завданні 368 га і 30 га полезахисних лісових смуг при завданні 5 га.

Вперше для лісогосподарських потреб з обласного бюджету рішенням обласної ради від 06.06.08 року №13 виділено 1336,4 тис.грн. для створення захисних лісових насаджень та освоєння нових земель. За ці кошти створено 430 га захисних лісових насаджень: 290 га за кошти обласного бюджету та 140 га за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища.

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. З метою охорони, збереження та відтворення дикорослої флори спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів здійснюється відповідно до ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» на підставі дозволів та у межах встановлених лімітів. У 2008 році на здійснення заготівлі лікарської сировини встановлювалися ліміти для регіонального ландшафтного парку «Гранітностепове Побужжя (табл. 5.5.). Таблиця 5.5. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Обсяги заготівлі, т Рік 2000 2005 Разом по області 2006

Вид рослин

встановлені ліміти

фактично заготовлено

Дані відсутні Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» Шипшина, плоди 5,0 Глід, плоди 4,0 Чабрець, квіти 0,3 9,3 Лісовий заказник «Рацинська дача» Аронія чорноплідна, плоди 0,2 Липа дрібнолиста 0,2 Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»

121

Шипшина, плоди Глід, плоди Чабрець, квіти

Разом по області 2007 Разом по області 2008 Разом по області

5,0 4,0 0,3 9,7 Лісовий заказник «Рацинська дача» Аронія чорноплідна, плоди 0,02 0,02 Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» Шипшина, плоди 5,0 0,5 Глід, плоди 4,0 0,3 Чабрець, квіти 0,3 0,01 9,3 0,81

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. За результатами наукових досліджень (О.М. Деркач) на території області зростає низка рідкісних і тих, що зникають, видів рослин, які занесені до різних списків спеціальної охорони, зокрема: - 54 види рослин занесено до Червоної книги України (наприклад, волошки короткоголова, перлиста, білоперлинна, первинноперлинна, тюльпани бузький, Шренка, підсніжник Ельвеза, півники понтичні, 11 видів ковил та ін.); - 5 видів рослин - до міжнародного списку Бернської конвенції (сальвінія плаваюча, гвоздика бузька, мерингія бузька, осока житня, камка морська); - 24 види - до Європейського червоного списку (гвоздика бузька, мерингія бузька, смілка бузька, астрагал шерстистоквітковий, карагана скіфська, зіновать гранітна та ін.); - 38 видів - до Регіонального червоного списку Миколаївської області. Регіональні червоні списки видів рослин, тварин, грибів укладаються в кожній з областей України, до яких заносяться види, які є регіонально рідкісними, але не охороняються відповідно до Червоної книги України. Враховуючи сучасні тенденції розвитку господарської діяльності, Регіональний червоний список Миколаївської області потребує розширення, оскільки він не переукладання вже 18 років. Кількість видів флори, яким загрожує небезпека, представлена у таблиці 5.6. Для уточнення цих даних необхідним є проведення спеціальних досліджень.

Таблиця 5.6. Кількість видів флори, яким загрожує небезпека

Назва виду судинні рослини голонасінні покритонасінні

Кількість видів понад 1600 1 Близько 1600

1990 125 1 120

122

Види, яким загрожує небезпека 2000 2005 2006 125 125 125 1 1 1 120 120 120

2007 125 1 120

папоротеподібні плауноподібні мохоподібні лишайники гриби разом:

11 1 дані відсутні понад 72 дані відсутні понад 1700

3 1 1 8 9 143

3 1 1 8 9 143

3 1 1 8 9 143

3 1 1 8 9 143

3 1 1 8 9 143

З метою гармонізації діяльності зі збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин та ведення лісового господарства, яке є одним із факторів впливу на природне біорізноманіття Степу, громадською організацією «Веселий Дельфін» видано «Каталог видів рослин, що перебувають під загрозою знищення внаслідок ведення лісогосподарської діяльності». До нього увійшли види рослин, які занесені до Червоної книги України та інших списків спеціальної охорони, які зростають не лише в Миколаївській, а й в Херсонській, Одеській областях.

5.2.4. Адвентивні види рослин. Значну частину адвентивних (заносних) видів рослин складають злісні та карантинні бур’яни, які можуть негативно впливати на місцеве біорізноманіття пригнічуючи та витісняючи види природної флори. Серед них є отруйні та алергенні. Найвідоміша з них – амброзія полинолиста, що спричиняє осінню лихоманку та асматичні загострення. З метою впровадження комплексних заходів боротьби з цим адвентивним видом рослин в області розроблена та виконується Регіональна програма з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Миколаївської області на 2005-2010 роки.

5.2.5. Стан зелених насаджень. З метою збільшення зелених насаджень в населених пунктах області щорічно проводяться заходи зі створення нових зелених насаджень, реконструкція ландшафтів, догляд за зеленими насадженнями. У 2008 році значно збільшилася площа створених нових зелених насаджень м. Миколаєва у порівнянні з минулими роками, покращився показник створення нових та проведення ландшафтної реконструкції зелених насаджень (табл. 5.7.). Таблиця 5.7. Заходи з озеленення м. Миколаєва 2004

2005

Рік 2006

2007

2008

Створено нових зелених насаджень, га

6,0

3,8

0,3

1,5

2,1

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень

-

1,3

0,95

0,3

1,0

1277,4

1281,2

1281,5

1371,5

1281,5

Заходи

Проведено догляд за насадженнями

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства.

123

Загальна площа мисливських угідь області становить 2067,0 тис.га. Веденням мисливського господарства займаються три лісогосподарські підприємства Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства (площа угідь – 101,6 тис.га або 4,9%); регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» (24,6 тис.га або 1,2%); районні організації Українського товариства мисливців та рибалок – УТМР (1822,6 тис.га або 88,3%), Миколаївська гарнізонна рада Товариства військових мисливців та рибалок – ТВМР ЗС України (83,5 тис.га або 4,0%), ТОВ «Мисливців та рибалок Вознесенська» (4506 га або 0,2%) та ТОВ «Мисливці Катеринки» (4564 га або 0,2%). Всі ці користувачі мають право користуватися при веденні мисливського господарства мисливськими тваринами, тобто державною власністю, але при цьому, зобов’язані їх охороняти, відтворювати і раціонально використовувати. З метою вивчення стану популяцій дикої фауни проводяться систематичні дослідження для тварин мисливських видів. Основними видами мисливських тварин являються олень, козуля, кабан, заєць, фазан, сіра куріпка. Головним показником рівня ведення мисливського господарства є чисельність мисливської фауни. У 2008 році спостерігалося підвищення чисельності таких видів мисливських тварин, як хутрові, пернаті та зниження чисельності копитних в порівнянні з минулими роками (табл. 5.8.). Таблиця 5.8. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин

2000

2005

2006

2007

2008

Копитні

2764

2649

2031

1885

1809

Хутрові

103230

92030

74194

58915

65037

Пернаті

101940

67183

59124

51510

54670

Серед факторів скорочення чисельності копитних: - наявність тенденції до поступового переходу копитних тварин до лісостепових та лісових областей країни з великими площами лісових масивів; - збільшення фактору стурбованості тварин, через антропогенні впливи. Добування таких видів тварин, як олень, козуля, кабан проводиться за ліцензіями в межах затверджених лімітів (табл. 5.9.). Таблиця 5.9. Добування основних видів мисливських тварин

124

Рік

2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин Олень Козуля Кабан Олень Козуля Кабан Олень Козуля Кабан Олень Козуля Кабан Олень Козуля Кабан

Затверджений ліміт добування, гол.

14 18 2 50 84 3 44 68 10 49 92 10 44 87

Видано ліцензій, шт.

14 18 2 50 84 3 44 68 10 49 92 10 44 87

Добуто, гол.

9 10 0 33 33 1 32 42 10 42 65 4 22 57

Не використано ліцензій, шт.

5 8 2 17 51 2 12 26 0 7 27 6 22 30

Причини невикористання Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин

Контроль за добуванням диких тварин здійснюють єгерські служби користувачів, державна екологічна інспекція в Миколаївській області, представники державних служб лісового та мисливського господарства. З метою поліпшення умов перебування мисливських тварин у природі, охорони та досягнення їх оптимальної чисельності Миколаївською обласною радою затверджено «Програму розвитку мисливського господарства Миколаївської області на 2009-2015 роки», якою передбачено проведення ряду заходів щодо відтворення мисливських тварин, боротьби зі шкідливими тваринами, штучного розведення тварин та інше. Реалізація Програми передбачає збільшення видового різноманіття та чисельності основних видів мисливських тварин, поліпшення середовищ їх перебування.

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства. На території Миколаївській області веденням рибного господарства займаються спеціалізовані рибогосподарські підприємства, серед яких Миколаївська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок, фермерські риболовецькі господарства, приватні підприємства. Основними рибогосподарськими водними об’єктами є Північно-західна частина Чорного моря, Дніпровсько-Бузький, Бузький, Березанський, Тилігульський лимани, р. Південний Буг. Ці водойми відносяться до водойм вищої категорії та мають важливе значення у відтворенні водних живих ресурсів. У Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах розташовані нерестовища, місця нагулу та зимівлі цінних видів риб, таких як: лящ, рибець, карась, щука, білизна, осетр, білуга, севрюга, пузанок, оселедець, тюлька, бичок та інших. Південний Буг має нерестові ділянки ляща, тарані, судака, рибця, сазана, карася, білизни, щуки, сома, пузанка та інших видів риб. У Березанському лимані розташовані ділянки нересту, нагулу та зимівлі судака, сазана, карася, бичків, оселедця, глоси, чорноморських кефалей, піленгаса, окуня, тарані, ляща та інших видів риб.

125

У Тилігульському лимані проходить нерест бичка, судака, сазана, карася; здійснюється нагул морських видів риб (кефалевих, піленгаса). Фактичний вилов риби за період з 2005 по 2008 роки значно зменьшився (табл. 5.10.). Таблиця 5.10. Динаміка вилову риби Рік 2005

2006

2007

2008

Водний об’єкт Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман, Чорне море Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман, Чорне море Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман, Чорне море Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман, Чорне море

Затверджений ліміт вилову, т/рік

Фактичний вилов, т/рік

4419,64

2140,533

6917,0

2695,3998

6959,5

3800,8389

6907,0

1938,9694

Серед тих видів водних живих ресурсів, які виловлювалися, основну частину складали тюлька, карась, лящ, тараня, плоскирка, судак. Контроль за виловом водних живих ресурсів здійснюється органами рибоохорони та державною екологічною інспекцією в Миколаївській області. Для збільшення чисельності водних живих ресурсів у 2008 році проведено роботи зі вселення 175,37 тис. екз. рослиноїдних видів риб до р. Південний Буг за державні кошти від ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», користувачів водних живих ресурсів та Миколаївської обласної ради УТМР. Зариблення р. Південний Буг проводилось дволітками рослиноїдних видів риб – короп, обумовлюється наявність такого зарибку водних живих ресурсів на ставах рибоводних господарств, що за погодженням приймають участь у вселенні водних живих ресурсів. Слід зазначити, що в межах Миколаївській області не має жодного рибоводного заводу для здійснення природних водойм області. Вселення водних живих ресурсів здійснюється користувачами водних живих ресурсів за власні кошти, в розмірі виделеної їм квоти спеціального використання водних живих ресурсів; Миклаївською обласною радою УТМР за власні кошти та за рахунок коштів держбюджету України з метою підвищення рибопродуктивності та поліпшення якісного складу іхтіофауни на рибогосподарських водоймах загальнодержавного значення. Аналізуючи динаміку обсягів вселення водних живих ресурсів в р.Південний Буг за 2005-2009 роки, можна зробити висновок, що за останні роки сплстерігалося зменшення обсягів вселення водних живих ресурсів. Наприклад, у 2006 році спостерігалось зниження на 0,077015 млн.екз. (72%). Така ситуація обумовлюється тим, що вартість однієї одиниці зарибку у 2001 році становила 0,50 грн., а вже у 2006 році – 1,0 грн., в той же час нормативи плати за спецвикористання рибних та інших водних живих ресурсів за 126

останні роки не змінювались, а враховуючи те, що користувачі водних живих ресурсів здійснюють зариблення в обсязі виделенної їм квоти, тому і відбулося зменшення обсягів зариблення за їх рахунок. Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що за період з 2005 по 2008 роки загальний обсяг вселення рослиноїдних видів риб до р. Південний Буг склав 463 тис.екз. дворічки товстолобика. Аналіз даних по вилову росліноїдних видів риб дає змогу зробити висновок про неефективність заходів з відтворення, що здійснюються до даного часу. За даними біологічного обгрунтування Херсонської лабораторії «Аквакультура» необхідно здійснювати щорічне вселення дворічки росліноїдних видів риб (білий та строкатий товстолобик, білий амур) до р. Південний Буг в межах Миколаївської області, в обсягах не менше, як 2 млн.екз. з метою раціонального використання природних ресурсів, а також запобігання погіршення санітарного стану водойм.

127

Таблиця 5.11. Обсяги вселення водних Миколаївдержрибоохорони за 2005-2009 рр.

№, п/п

1

2

3

4

5

Рік

2005

2006

2007

2008

2009

Назва юридичної або фізичної особи Користувачі ВЖР Миколаївська обласна рада УТМР Користувачі ВЖР Миколаївська обласна рада УТМР Користувачі ВЖР Миколаївська обласна рада УТМР ДУ „Новокаховський рибоводний завод частикових риб” (за бюджетні кошти) Користувачі ВЖР Арбузинська районна рада УТМР Миколаївська обласна рада УТМР Користувачі СТРГ

Білий товстолобик план, факт, млн.екз. млн.екз.

живих

ресурсів

в

р.

Назва об'єкту вселення водних живих ресурсів Дволітки Строкатий Білий амур, млн.екз. товстолобик, млн.екз. план, факт, план, факт, млн.екз. млн.екз. млн.екз. млн.екз.

Південний

Буг,

в

контролю

Всього вселено, млн.екз.

Короп, млн.екз. план, млн.екз.

факт, млн.екз.

0,092166

0,092166

-

-

-

-

-

-

0,014400

0,014400

-

-

-

-

-

-

0,022550

0,022550

-

-

-

-

-

-

0,007001

0,007001

-

-

-

-

-

-

0,026504

0,026504

-

-

-

-

-

-

0,025000

0,025000

-

-

-

-

-

-

0,700000

0,121116

-

-

-

-

0,002417

0,002417

0,028100

0,028100

-

-

-

-

-

-

0,003000

0,003000

-

-

-

-

-

-

0,025000

0,025000

-

-

-

-

-

-

77

зоні

план, млн.екз.

факт, млн.екз.

0,106566

0,106566

0,029551

0,029551

0,751504

0,175037

0,056100

0,056100

0,434000

0,761272

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Кількість видів фауни, які зустрічаються на території області та є вразливими, представлена у таблиці 5.12. Дані приведені на основі Червоної книги України, визначників тощо. Для їх уточнення необхідно провести спеціальні дослідження.

Таблиця 5.12. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів 1990

2000

2005

2006

понад 500

147

147

147

147

ссавці

близько 100 (з кажанами під час перельотів)

33

33

33

33

птахи

близько 300

73

73

73

73

плазуни

11

10

10

10

10

земноводні

11

6

6

6

6

близько 100

24

24

24

24

круглороті

1

1

1

1

1

безхребетні

понад 100 тис. видів (з найпростішими)

152

152

152

152

разом:

понад 100 тис. видів

299

299

299

299

хребетні

риби

До Регіонального червоного списку Миколаївської області занесено 19 видів птахів, 6 видів земноводних, 4 види плазунів, 19 видів ссавців, з них: 1 вид рукокрилих, 4 види з ряду хижаки, 3 види – з ряду гризуни, 11 видів риб. Наприклад, регіонально рідкісними птахами є такі: сіра чапля, руда чапля, кваква, яструб-перепелятник, яструб-тетерук, пустельга звичайна, пустельга степова, луговий лунь, болотний лунь, кібець, болотна сова, сплюшка, сизоворонка, ремез. У таблиці 5.13. приведені види, що знаходяться під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій. Слід зазначити, що у другому додатку Бернської конвенції (види, які підлягають особливій охороні) знаходяться 190 видів птахів, що спостерігались на території Миколаївської області. Повний перелік цих видів у таблиці 5.13. не 139

приведений, вказані лише види, що знаходяться під охороною Конвенції СІТЕS та Боннської конвенції. Види тварин, що вказані у третьому додатку Бернської конвенції не приведені через їх значну кількість.

Таблиця 5.13. Кількість видів тварин під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій

Перелік видів

Кількість

Ссавці: Підковик південний Підковик малий (на прольоті) Нічниця вусата Нічниця триколірна (на прольоті) Широковух європейський Вухань звичайний Вухань австрійський Вечірниця дозірна Вечірниця мала Вечірниця велитенська Нетопир лісовий Лілик двоколірний Лілик пізній Вовк Норка європейська Видра річкова Ховрах крапчастий Мишівка степова Дельфін-білобочка Афаліна чорноморська Азовка Разом

21

Птахи: Могильник Орлан-білохвост Сапсан Пелікан рожевий

140

Перелік видів

Кількість

Савка звичайна Кроншнеп тонкодзьобий Гагара чорновола Норець сірощокий Баклан малий Бугай Бугайчик Мала біла чапля Велика біла чапля Чапля руда Лелека чорний Лелека білий Коровайка Косар Скопа Яструб великий Яструб малий Сокола (7 видів) Качині (понад 30 видів) Перепел Великий погонич Малий погонич Лиска Журавель сірий Дрохва Шилодзьобка Лежень Дерихвіст лучний Дерихвіст степовий Вальдшнеп Реготун чорноголовий Крячок малий Крячок чорний Крячок світлокрилий Крячок річковий Крячок пістрявоносий Сиворакша Чеграва Бджолоїдка звичайна Разом

Понад 220 видів

Круглороті Мінога українська Риби: Осетер атлантичний Білуга Морський коник Разом Плазуни: Черепаха болотяна Ящірка прудка Ящірка зелена Ящірка піщана Ящірка кримська Вуж водяний Жовтобрюх Полоз лісовий Полоз Палласів Мідянка звичайна Гадюка степова

3

Разом

11

Земноводні: Тритон гребінчастий Кумка звичайна

141

Перелік видів

Кількість

Часничниця звичайна Ропуха зелена Квакша звичайна Жаба гостроморда Разом

6

Безхребетні Піявка медична Дибка степова Усач великий дубовий західний Розалія альпійська Райдужниця Синиця Геро Перлівниця Разом

7

У Миколаївській області 1901 р. створено зоопарк, який на сьогодні є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та членом Євро-Азіатської Асоціації Зоопарків і Акваріумів. Він має репутацію одного з найкращих в Україні. За період з 1990 р. загальна кількість тварин у зоопарку збільшилася майже в 2 рази. (табл. 5.14.).

2000

18,1

2003

19,3

2004

19,3

2005

18,5

2006

18,5

368/ 105 392/ 100 450/ 110 449/ 112 439/ 107 438/ 107

525/ 119 694/ 110 691/ 113 817/ 108 677/ 101 658/ 104

49/ 18 152/ 38 119/ 40 103/ 35 128/ 37 135/ 37

142

21/6 82/10 28/9 32/9 28/8 27/8

863/ 110 1351/ 105 845/ 90 1416/ 104 1814/ 117 1743/ 125

безхребетні

23,0

риби

1990

земноводні

Площа, га

плазуни

Миколаївський зоопарк, пл. Леонтовича,1, м. Миколаїв

Роки

птахи

Назва зоопарку, місце знаходження

ссавці

Кількість видів тварин/популяцій

60/12 70/6 50/5 40/4 55/6 163/8

Разом

1886/ 370 2741/ 369 2183/ 367 2848/ 372 3141/ 376 3164/ 389

в т. ч. рідкісні хребетні

Таблиця 5.14. Охорона біорізноманіття в Миколаївському зоопарку

?/69 447/101 449/104 495/104 472/96 392/97

2007

18,5

431/ 101

701/ 105

154/ 40

28/9

2253/ 132

461/43

4028/ 430

1285/239

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними. З метою недопущення розповсюдження хвороб диких тварин користувачі мисливських господарств зобов’язані негайно інформувати держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики та боротьби з захворюваннями. У 2008 році з метою регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, які можуть стати причиною розповсюдження сказу та інших небезпечних захворювань, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області видано 3 дозволи на добування лисиць, бродячих собак та котів на територіях об’єктів природнозаповідного фонду. З метою профілактики та боротьби з захворюваннями, мисливські угіддя обладнані спеціальними майданчиками для оброблення відстріляної на полюванні дичини. Проводяться селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи.

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття. З метою недопущення розповсюдження інвазійних хвороб користувачі мисливських угідь забезпечують проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі. Під час переселення диких тварин обов’язковим є перевірка тварин на наявність захворювань для недопущення розповсюдження інвазійних чужорідних видів та негативного впливу на місцеве біорізноманіття.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду. Площа природно-заповідного фонду Миколаївській області станом на 01.01.08 складає 54,82 тис.га, з них 6,26 тис.га займають об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення. Всього в області створено 126 територій та об’єктів ПЗФ, з них 120 – місцевого та 6 загальнодержавного значення. Всі території ПЗФ відповідно до чинного законодавства є загальнонаціональним надбанням і знаходяться під особливою охороною. Відсоток заповіданості земель Миколаївщини становить 2,23% від площі області. Для порівняння площа ПЗФ в Херсонській області становить 143

185,6 тис.га, або 6,5% від території області, в Одеській області - 102,4 тис.га, або 3,1%, в Кіровоградській області - 28,2 тис.га, або 1,2%, в Дніпропетровській 34,9 тис.га, або 1,1%. Відсоток земель природнозаповідного фонду території України складає 4,95 %. Території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення представлені восьма категоріями, за кількістю серед яких переважають заказники (46 шт.), пам’ятки природи (41 шт.), за площею – регіональні ландшафтні парки (табл. 5.15.). Порівняно з 2006 р. кількість об’єктів ПЗФ не змінилася. Таблиця 5.15. Динаміка кількості та площі об’єктів природнозаповідного фонду Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садовопаркового мистецтва і т.д. Об’єкти ПЗФ місцевого значення

1990

1995

2000

2007

1990

1995

2000

2007

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2007

1

1

1

1

2,74

2,74

2,74

2,74

2,74

-

-

1

1

-

-

1,67

1,67

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

1

1

1,78

1,78

1,78

1,78

12

13

13

13

3,32

3,43

3,65

1

1

1

1

0,01

0,01

1

1

1

1

0,02

83

106

119

120

10,40

Кількість

Площа, тис. га

2,74

2,74

2,74

1,67

1,67

-

-

-

-

-

-

-

3,65

-

-

-

-

0,01

0,01

-

-

-

-

0,02

0,02

0,02

-

-

-

-

39,09

42,87

47,17

-

-

-

-

Протягом звітного року проводилися роботи щодо розробки проекту створення регіонального ландшафтного парку «Вісунсько-Інгулецький», який проектується створити на ділянках долин р. Вісунь та Інгулець на території Березнегуватського району. Розроблено наукове обґрунтування його створення, проведено наукові дослідження території. Роботи зі створення регіонального ландшафтного парку будуть продовжені наступного року. Проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду на території Новоодеського району, площа якого становить 142,85 тис.га. За станом на 01.01.08 інвентаризацію проведено на площі, що становить 41,5% від площі області, а саме на території Баштанського, Жовтневого, Миколаївського, Очаківського, Березанського, частково Снігурівського (2004 р., виконавець - Південна філія інституту екології Національного екологічного центру України), Березнегуватського (2006 р. - виконавець 144

Південна філія інституту екології Національного екологічного центру України).

Рис. 5.1. Карта-схема районів області, де проведено інвентаризацію об’єктів ПЗФ Здійснено аналіз та узагальнення наявних установчих документів об’єктів ПЗФ, розташованих в Новоодеському районі, підготовлено плановокартографічну основу, визначено сучасну природоохоронну цінність існуючих об’єктів ПЗФ, нанесено їх межі на планово-картографічні матеріали із землеустрою, визначено відомості про власників та користувачів земельних ділянок, також розроблено пропозиції щодо впорядкування мережі існуючих територій та об’єктів ПЗФ та щодо заповідання нових ділянок. Так, в межах Новоодеського району створено 10 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, які займають площу 2102,52 га, або 1,47% від площі району. Вони представлені одним об’єктом ПЗФ загальнодержавного значення - це природний заповідник „Єланецький степ” площею 1675,7 га, з яких 165,7 га знаходяться в межах Новоодеського та 1510,0 га - Єланецького 145

районів; дев’ятьма об’єктами ПЗФ місцевого значення, з яких: 4 – ландшафтні заказники („Вовча балка”, „Новопетрівські плавні”, „Михайлівський”, „Михайлівський степ”); 1 – ботанічний заказник („Богодарівка”); 3 – гідрологічні пам’ятки природи („Джерело в с. Новопетрівка”, „Джерело в с. Зайве”, „Джерело в с. Кандибіне”); 1 – ботанічна пам’ятка природи („Себінський”). Запропоновано земельні ділянки, які необхідно заповідати. Згідно з рекомендаціями, площу ПЗФ на території Новоодеського району можна збільшити на 4,2 тис.га, або майже в 3 рази. Розпочато роботи щодо створення ботанічного заказника «МихайлоЛаринський» з метою збереження місцезростання волошки білоперлинної та низки інших рідкісних та зникаючих видів. Волошка білоперлинна (Centaurea margaritalba Klokov.) - вид, занесений до Червоної книги України І категорія. Це – один з трьох споріднених видів перлинних волошок, які поширені на пісках річки Південний Буг, є вузьколокальними ендеміками Північного Причорномор'я, відносяться до індикаторів флористичного комплексу південного піщаного степу, за межами Миколаївської області України не відомі. Проведено картування видів перлинних волошок на землях держлісфонду, а саме: волошок перлинної, первинноперлинної, білоперлинної в заповідному урочищі „Андріївське”, урочищі „МихайлоЛарине” (Миколаївський район), лісових заказниках „Мішково-Погорілове”, „Балабанівка” (Жовтневий район). Захід направлений на забезпечення збереження видів рослин, які знаходяться під охороною держави, під час планування та здійснення лісогосподарської діяльності.

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Миколаївська область володіє високим рекреаційно-ресурсним та туристським потенціалом. Область займає вигідне фізико-географічне положення як в межах України, так і в Європі. Сприятливим фактором є виходи до Чорного моря, Ягорлицької затоки, Дніпробузького лиману. Населеними пунктами, віднесеними до курортних є села Василівка, Покровка, Чорноморка Очаківського району, м. Очаків, села Вікторівка, Коблеве, Морське, Лугове, Рибаківка Березанського району. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.96 №1499 “Про затвердження переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних,” затверджено перелік водних об’єктів, родовищ мінеральних вод, з них на території області розташовані Очаківське, Коблевське, Казанківське, з родовищ лікувальних грязей – Бейкушське, Тилігульське. Основна частина баз відпочинку зосереджена на узбережжі ДніпроБузького лиману, в районі с. Коблеве, Рибаківка, Чорноморка та м. Очаків. Для рекреаційних потреб в області використовується понад 11 тис. га лісових масивів, у тому числі 4 тис. зелених зон навколо міст. На території області функціонує 10 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням на 3,1 тис. місць на місяць максимального розгортання, 9 санаторіїв-профілакторіїв, 23 146

будинки і пансіонати відпочинку на 4,6 тис. місць та 130 баз відпочинку на 17,7 тис. місць на місяць максимального розгортання. Заклади відпочинку розташовані, головним чином, у курортних зонах Коблеве, Очакова і Миколаєва на узбережжі Чорного моря та його лиманів. На території Березанського району (за даними Березанської райдержадміністрації) розташовано 166 баз відпочинку: с. Коблеве – 83; с. Рибаківка – 65; с. Лугове – 13; с. Морське – 4; с. Краснопілля – 1. На території Очаківського району (за даними Очаківської райдержадміністрації) розташовано 63 бази відпочинку: с. Чорноморка “Лагерна коса” – 16; с. Чорноморка – 21; с. Парутине – 3; с. Покровка – 1; м. Очаків – 7. В Очаківському районі та м. Очакові працюють 15 санаторно-курортних закладів. Величезний рекреаційний потенціал має долина р. Південний Буг на ділянці від м. Первомайськ до с. Олександрівка і нижче за течією. Поєднання надзвичайно гарних краєвидів, пам’яток історії та археології, слаломних трас та маршрутів для скелелазіння відкриває величезні можливості щодо розвитку тут організованого туризму. Найбільш повне і оптимальне задоволення туристських потреб здійснюється через розгалужену систему засобів розміщення, які проходять процедуру підтвердження відповідності міждержавним стандартам і правилам обов'язкової сертифікації готельних послуг та послуг харчування. За інформацією Управління з питань туризму і курортів Миколаївської облдержадміністрації в області працюють 70 суб’єктів туристичної діяльності, які мають ліцензію на право здійснення туристичної діяльності, з них туроператорів – 10, турагентів – 60.

5.4.3. Історико-культурна спадщина. За інформацією Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області за станом на 01.01.08 в області налічується 6045 пам’яток культурної спадщини, з них 3587 пам’яток розташовані окремо, 2458 входять до складу комплексів (ансамблів) і заповідників. Всього пам’яток археології 4425, історії, науки і техніки – 1202, монументального мистецтва – 252, містобудування і архітектури, садово-паркового мистецтва та ландшафтних – 166. Основними визначними об’єктами історико-культурної спадщини є історико-археологічний заповідник «Ольвія», до складу якого входять стародавнє місто Ольвія, о. Березань, городищі Пітухівка та Козирка в Очаківському районі та городище Городок у Веселинівському районі, могили-склепи композитора та етнографа М.Аркаса та засновника корабельні в м. Миколаїв М.Фалєєва, могила В.Карабіна, місце страти лейтенанта П.Шмідта, Курган Слави, меморіальний комплекс в с. Ковалівка, Старофлотські казарми, Миколаївська обсерваторія, Офіцерське зібрання, Будинок головного командира Чорноморського флоту і портів, Покровська церква та дзвіниця в м. Первомайськ.

147

Наказом Державної служби охорони культурної спадщини від 27.03.06 №6 включено до переліку об’єктів культурної спадщини для занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардіської паланки Війська Запорізького». Наказом Міністерства культури і туризму від 11.04.06 №173/0/16-06 зазначену територію включено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького» за типологією – визначне місце, за видовою приналежністю – археологічний, історичний, ландшафтний об’єкт. Історичний ландшафт центру Буго-Гардіської паланки Війська Запорізького – це каньйоноподібна ділянка долини р. Південний Буг з геологічними утвореннями обох берегів, островами та порогами в районі смт. Костянтинівка Арбузинського району, с. Богданівка Доманівського району та м. Южноукраїнськ від паромної переправи між смт. Костянтинівка та с. Богданівка до гирла р. Сухий Ташлик. Територія входить до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та має надзвичайно високе значення як історичний центр Запорозької Січі. Відомими музеями є такі: музей історії суднобудування та флоту (м. Миколаїв), художній музей ім. В.Верещагіна (м. Миколаїв), Миколаївський обласний краєзнавчий музей, музей підпільнопартизанського руху на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1944 рр., музей ракетних військ стратегічного призначення (Первомайський район), музей мариністичного живопису ім. Р.Г.Судковського (м. Очаків), краєзнавчий музей (м. Вознесенськ), музей академіка А.Кібрика (м. Вознесенськ), культурно-виставковий центр “Райдуга” (м. Вознесенськ). Серед пам’ятників найбільш визначними є: адміралу С.О. Макарову (м. Миколаїв), поету Т.Г.Шевченко (м. Миколаїв), полководцю О.В.Суворову (м. Очаків), художнику Р.Г.Судковському (м. Очаків), поету О.С.Пушкіну (м. Миколаїв), меморіальний комплекс на братській могилі героївдесантників із загону К.Ольшанського, пам’ятник суднобудівникам міста Миколаєва, пам’ятник воїну-визволителю “Сталевий солдат” (м. Нова Одеса). Основними факторами впливу на стан об’єктів культурної спадщини, перш за все, пам’яток археології, залишаються природний (зсуви грунту, підтоплення та антропогенний) (несанкціоновані земляні роботи, сільськогосподарські роботи, грабіжницькі розкопки та ін.) фактори. Протягом 2007 р. відремонтовано та відреставровано біля 560 пам’яток, на що з різних джерел фінансування витрачено понад 8,2 млн.грн. Спеціалістами Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області продовжується укладання охоронних договорів на пам’ятки, оформлення на них наукової документації. В м. Миколаїв 206 пам’яток пройшли інвентаризацію. Наукові співробітники інспекції взяли участь в підготовці земельних кадастрових планів, на які були нанесені межі 148

археологічних пам’яток та їх охоронних зон, також розпочато роботи щодо розробки тимчасових охоронних зон пам’яток. Співробітники інспекції взяли участь у підготовці пропозицій щодо інвентаризації , ремонту, реконструкції найбільш значущих пам’яток культурної спадщини до 70-річчя Миколаївської області.

5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Миколаївщина володіє високим рекреаційно-туристичним потенціалом, перспективним напрямком його розвитку є екологічний туризм. Екологічний туризм – це вид туризму, метою якого є пізнання заповідних об’єктів, дикої природи з нанесенням їм мінімальної шкоди, при цьому подорожі і туризм повинні підтримувати культуру та інтереси місцевих жителів. Привабливими для екологічного туризму є регіональні ландшафтні парки (РЛП) – «Кінбурнська коса», «Гранітно-степове Побужжя», «Тилігульський», «Приінгульський». Кінбурнський півострів (розташований в Очаківському районі) з 1992 р. входить до складу природно-заповідного фонду України. Півострів, який омивається водами Дніпро-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки, приваблює своїми безкрайніми просторами на межі піщаного степу, лісу, моря, безкрайніх синіх озер. Широка пляжна смуга, малозабудоване узбережжя, мозаїка прісних і солоних озер - саме ці риси виділяють Кінбурнська косу з поміж інших об’єктів. Перспективним видом туризму, окрім пляжно-купального відпочинку, є спостереження за птахами (Birds watching). На Кінбурні зустрічається близько 250 видів птахів, серед яких багато рідкісних – чапля жовта, кулик-довгоніг, пухівка, орлан-білохвіст, пелікан-рожевий. Одне із чудес РЛП «Кінбурнська коса» - Покровське орхідне поле - найбільше на Нижньому Дніпрі та, взагалі, в Європі місце зростання орхідей – представників родини Зозулинцевих (Орхідних). РЛП «Гранітно-степове Побужжя» мальовнича ділянка каньйоноподібної долини р. Південний Буг є сприятливою для розвитку багатьох видів туризму – відпочинку вихідного дня, скелелазіння, водного сплаву, пішохідного туризму та ін. Парк вздовж річки простягається від Первомайського до Вознесенського району, має відокремлені дільниці в Братському та Кривоозерському районах. Високий рекреаційний потенціал в межах парку мають ділянки в урочищах Гард, Лівобережжя, гирло р. В.Корабельна, Протіч, Романова балка, для яких характерні спільні риси, а саме: відносно рівнинна місцевість зручна для встановлення наметових таборів, мальовничість території, близька, але безпечна відстань до води. Кристалічні відслонення урочища Гард (біля м. Южноукраїнськ), гирлова ділянка р. В.Корабельна (скеля Ступи) використовуються для скелелазіння, занять з техніки гірничого туризму. Для водного туризму, сплаву цінна вся ділянка русла р. Південний Буг, по якій проходять водні маршрути II-III категорії складності, найбільш 149

привабливими є ділянка біля греблі ГЕС в с. Мигія, урочища Протіч (Інтеграл), Гард. Для пішохідного туризму привабливою є вся територія парку. РЛП «Тилігульський» створений в 1995 р. на одному з найчистіших лиманів північно-західного Причорномор’я і розташований на межі Миколаївської та Одеської областей. Ця територія віднесена до водноболотних угідь міжнародного значення, має важливе значення для збереження птахів і цілинних ділянок степу, що збереглися по схилах балок. Пляжний відпочинок в поєднанні з іншими видами рекреації – рибалкою, прогулянками на човнах, підводним полюванням є найбільш привабливими для відвідувачів парку. Для пляжного відпочинку зручними є піщані коси - Червоноукраїнська, Анатоліївська, Атаманська. В Новобузькому районі в долині р. Інгул 2002 р. створено регіональний ландшафтний парк «Приінгульський», який є привабливим для розвитку пляжно-купального відпочинку, пішохідного туризму. На територіях природно-заповідного фонду перспективними видами рекреаційно-туристичної діяльності є такі: - подорожі туристичними маршрутами та екологічними стежками; - організація пляжно-купального відпочинку; - створення та забезпечення функціонування візит-центрів і музеївприроди; - організація спостережень за птахами; - аматорська та професійна фото-, відео зйомка. Організація спортивно-туристичних заходів, природоохоронних акцій є перспективними напрямками розвитку туризму. Так, наприклад, щорічно з 1994 р. в області проводиться регата, яка на сьогодні має назву – Екологічна регата ім. С.В.Шаповалова «Кубок Кінбурнської коси». Перегони проходять за маршрутом: Миколаїв – Очаків – Кінбурнська коса (Ягорлицька затока) – Миколаїв, загальною довжиною 100 морських миль. Це яскрава подія в житті м. Миколаїв, до якої залучаються учасники з інших областей України. Вплив рекреаційно-туристичної діяльності на природу проявляється у витоптуванні, пошкодженні рослин, опіках ґрунту від вогнищ, розлякуванні тварин, у виносі речовин і енергії (гриби, ягоди, квіти), у занесенні органічних і неорганічних матеріалів (харчові відходи, папір, метал), нових біологічних видів. Найбільше на зміну природних комплексів впливає витоптування, яке проявляється у вигляді прямого механічного пошкодження рослин, верхнього горизонту ґрунту та у вигляді непрямого впливу – погіршення фізичних і хімічних якостей ґрунту. Збереженими у природному стані та сприятливими для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності переважно є території та об’єкти природно-заповідного фонду, які приваблюють мальовничістю ландшафтів, різноманіттям рослинного і тваринного світу.

150

Основним лімітуючим фактором розвитку туризму на територіях ПЗФ є пріоритетні природоохоронна, ресурсозберігаюча та відновлююча функції. Основними положеннями такої діяльності мають бути: 1. Обмеження вільного доступу до природних ядер, де сконцентровані рідкісні, зникаючі, реліктові, ендемічні види, особливо в період їх цвітіння та гніздування птахів.

2. Масові туристсько-спортивні заходи проводити після попереднього узгодження термінів та місця їх проведення з дирекціями об’єктів ПЗФ.

3. Здійснювати діяльність без перевищення рекреаційної ємності угідь.

4. Організовувати збір та вивезення сміття з території. Стихійний розвиток туризму може привести до швидкої деградації природних комплексів, як наслідок, втрати привабливості для туристів. Тому рекреаційно-туристична діяльність повинна плануватися і здійснюватися відповідно до природоохоронного законодавства України.

151

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ.

6.1. Структура та стан земельних ресурсів. Земельний фонд Миколаївської області характеризується наявністю досить високого біопродуктивного потенціалу. Ґрунти Миколаївщини представлені чорноземами звичайними в центральній частині та на північному заході і південними чорноземами та темно-каштановими ґрунтами на півдні області. За даними Миколаївського обласного управління земельних ресурсів в Миколаївській області розподіл та динаміка основних видів земельних угідь складається таким чином: - сільськогосподарські землі – 2010,0 тис.га (81,8%); - ліси та інші лісовкриті площі – 121,3 тис.га (4,9%); - забудовані землі – 97,3 тис.га (4,0%); - відкриті заболочені землі – 21,1 тис.га (0,9%); відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – 32,1 тис.га (1,3%); - води – 128,7 тис.га (5,2%).

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Земельний фонд Миколаївської області станом на 1 січня 2009 року складає 2458,55 тис.га, більшість з яких займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєння земель.

Таблиця 6.1. Динаміка структури земельного фонду області 2004 рік

усього, тис.га

% до загальної площі території

2458,55

у тому числі: Сільськогосподарські 2011,01 угіддя з них:

Основні види земель та угідь

Загальна територія

рілля перелоги

2005 рік

2006 рік

усього, тис.га

% до загальної площі території

усього, тис.га

% до загальної площі території

100

2458,55

100

2458,55

81,8

2010,77

81,8

1698,02

69,0

1696.37

2,24

0,09

3,73

2007 рік

2008 рік

усього, тис.га

% до загальної площі території

усього, тис.га

% до загальної площі території

100

2458,55

100

2458,55

100

2010,41

81,77

2010,17

81,76

2010,0

81,8

69,0

1697,75

69,05

1698,45

69,08

1698,1

70,4

0,15

3,06

0,12

3,02

0,12

3,4

7,1

152

2004 рік

усього, тис.га

% до загальної площі території

1,48

36,22

1,47

36,18

274,41

11,2

274,43

11,2

120,26

4,8

120,48

97,82

3,98

96,88

2008 рік

усього, тис.га

1,47

35,95

1,46

36,0

1,5

273,42

11,12

272,74

11,09

272,5

11,1

4,9

121,00

4,92

121,07

4,92

121,3

4,9

98,06

3,99

93,99

3,82

98,23

3,99

98,4

4,0

3,94

97,03

3,95

96,29

3,92

96,70

3,93

97,3

4,0

20,98

0,85

21,01

0,85

21,11

0,86

21,21

0,86

21,1

0,9

32,09

1,3

32,30

1,3

32,35

1,32

32,51

1,32

32,1

1,3

Інші землі

177,33

7,21

176,96

7,20

177,39

7,22

176,89

7,19

176,75

7,19

Усього земель (суша)

2331,0

94,8

2331,2

94,9

2329,96

94,77

2330,02

94,77

2458,5

100,0

Території, що покриті поверхневими 127,48 водами

5,2

127,33

5,1

128,59

5,23

128,53

5,23

128,7

5,2

Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

усього, тис.га

% до загальної площі території

2007 рік

усього, тис.га

Забудовані землі

36,32

2006 рік

% до загальної площі території

багаторічні насадження сіножаті і пасовища Ліси і інші лісовкриті площі, всього з них вкриті лісовою рослинністю

усього, тис.га

2005 рік

% до загальної площі території

Основні види земель та угідь

% до загальної площі території

6.1.2. Деградація земель. На формування та проходження деградаційних процесів у землекористуванні, разом з чинниками природного характеру, значний вплив мають техногенні галузі сільського, лісового та іншого господарства. У складі деградаційних процесів першість належить процесам водної ерозії ґрунтів. В Україні відбувається щорічне зростання еродованих земель. Насамперед це залежить від того, як використовуються землі. Майже половина орних земель області знаходяться на ерозійно небезпечних площах. Натурні вивчення розвитку процесів водної ерозії засвідчили, що середньозмиті грунти розміщуються, в основному, на покатих прибалкових схилах. Сильнозмиті грунти безпосередньо примикають до берегів річок, водойм і балок. Ерозія грунтів є основним і найбільш небезпечним та дестабілізуючим фактором екологічної ситуації на ландшафтах, що призводить до забруднення та замулення (струмків, річок, ставків, тощо). Недотримання технологій і термінів проведення обробітку грунту, захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості грунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості грунтів та ефективності ведення рослинництва. Збільшення обсягів виробництва рослинницької продукції за рахунок 153

екстенсивної системи землеробства призвела до залучення у сільськогосподарський обіг малопродуктивних і деградованих угідь, включаючи схилові землі, піщані масиви тощо. Площа деградованих та малопродуктивних земель в області становить 246,4 тис. га, які визначені, розробленою в 1995 році Миколаївською філією Інституту землеустрою, Регіональною програмою захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель Миколаївської області. Найбільша площа деградованих та малопродуктивних земель знаходиться в Баштанському, Вознесенському, Врадіївському, Доманівському, Новоодеському та Первомайському районах. Визначити фактичну площу малопродуктивних та деградованих земель в розрізі державної та приватної власності, непридатність їх для вирощування сільськогосподарських культур та необхідність їх заліснення, на даний час можливо тільки при проведенні землевпорядних робіт з інвентаризації земель та їх грунтового обстеження. Таблиця 6.2. Площа деградованих земель 2000

2005

2006

2007

2008

Площа земель, які піддаються деградації, тис.га

246,4

% до загальної площі території

10,02

Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис.га

1796,0

водна ерозія, тис.га

140,5

сукупна ерозія, тис.га підкислення грунтів, тис.га засолення грунтів, тис.га Залуження грунтів, тис.га Зсуви землі, тис.га

Таблиця 6.3. Площа деградованих та малопродуктивних земель в розрізі районів № з/п

Назва адміністративнотериторіальної одиниці

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Арбузинський Баштанський Березанський Березнегуватський Братський Веселинівський Вознесенський Врадіївський Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський Кривоозерський Миколаївський

Загальна площа деградованих та малопродуктивних земель (ріллі), тис.га 11,7 15,7 7,5 14 14,7 6,1 21,5 17,8 34,8 15 1,9 13,6 11,5 5,3

154

З них деградованих земель, тис.га

малопродуктивних земель, тис.га

11 14,6 6,8 12,6 13,9 5,6 19,5 15 32 14,1 1,9 12 10,1 5

0,7 1,1 0,7 1,4 0,8 0,5 2 2,8 2,8 0,9 0 1,6 1,4 0,3

В т.ч. підлягають залісненню, тис.га 0,7 1,1 0,7 1,4 0,8 0,5 2 2,8 2,8 0,9 0 1,6 1,4 0,3

15 16 17 18 19 20

Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський Снігурівський м. Первомайськ Разом по області

13,9 17,2 3,8 15,7 4,6 0,1 246,4

13 15,3 3,4 13,5 4,2 0,1 223,6

0,9 1,9 0,4 2,2 0,4 0 22,8

0,9 1,9 0,4 2,2 0,4 0 22,8

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. В умовах переходу на ринкові відносини, коли проходять бурхливі процеси у зміні форм господарювання і власності на землю, спостерігається диспаритет цін на паливо, техніку, добрива, послуги і сільськогосподарську продукцію. Незадовільно ведеться робота щодо застосування органічних та мінеральних добрив, а родючість ґрунту залишається поза увагою багатьох виробників. Як показує агрохімічне обстеження грунтів області значно погіршилися якісні показники їх родючості. Вміст гумусу значно зменшується. Спостерігається порушення структури посівних площ, порушення сівозмін і оптимальних систем полезахисних лісонасаджень. Недотримання технологій і термінів проведення обробітку ґрунту, захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості ґрунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості ґрунтів та ефективності ведення рослинництва. Значної шкоди земельні ресурси зазнають через забруднення ґрунтів викидами промисловості (важкі метали, кислотні дощі, тощо) та використання засобів хімізації в аграрному секторі.

6.3. Охорона земель. Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. З метою ефективного вирішення питань, пов’язаних з проблемами ліквідації негативних процесів на еродованих та деградованих землях в 1995 році на період до 2010 року Миколаївською філією інституту землеустрою розроблено «Регіональну програму захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Миколаївській області». Також, в області розроблено «Програму охорони та підвищення родючості грунтів Миколаївської області на 2004-2015 роки». Даними програмами передбачено виведення з обробітку малопродуктивних та деградованих земель, консервацію зазначених земель на площі 38,4 тис.га і переведення еродованих земель в поліпшені пасовища на площі 236,4 тис.га, що зменшить розораність грунтів області. Крім того, на площі 16,4 тис.га ріллі 155

передбачається створити стокорегулюючі і полезахисні смуги. На площі 2,7 тис.га планується створити прибережні захисні смуги вздовж річок і навколо водойм. На площі 0,2 тис.га – провести суцільне заліснення. Площу 1,4 тис.га ріллі передбачено зарезервувати для подальшого заповідання. За рахунок пасовищ до 2015 року передбачено створити 18,2 тис.га прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм, провести заліснення на площі 50,8 тис.га, заповідні території на площі 8,8 тис.га. Пропонується вилучити з орних угідь, в першу чергу, ділянки із сильнозмитими грунтами на схилах крутизною від 50 і більше. Загальна площа таких земель 22,9 тис.га. В другу чергу пропонується виведення з орних угідь ділянки із середньозмитими грунтами на схилах від 30 до 50. Для корінного поліпшення кислих та солонцюватих і засолених грунтів застосовують хімічну меліорацію. Вона полягає в зміні складу увібраних катіонів грунту. З цією метою вносять кальцієвмісні матеріали: вапно на кислих грунтах, а на лужних – гіпс або відхід хімічної промисловості фосфогіпс. Хімічна меліорація поліпшує хімічну реакцію та водно-фізичні властивості грунту. Це створює сприятливі умови для ефективного внесення добрив. Одним із першочергових заходів поліпшення засолених, заболочених, підтоплених і перезволожених земель є зниження рівня грунтових вод та відвід їх шляхом спорудження дренажної мережі. Дренажні системи споруджуються для відведення як поверхневих вод так і грунтових. Також, необхідно здійснити: - створення контурно-меліоративної системи території, яка передбачає диференційоване використання земель залежно від рельєфу, грунтовоекологічних і водоутворювальних умов; - збільшення лісистості до оптимальних розмірів; - здійснення агротехнічних протиерозійних заходів із запобігання замулюванню водних джерел продуктами ерозії; - створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг; - залуження і створення лісових насаджень у прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; - упорядкування водовідведення на сільськогосподарських угіддях. Однак цей процес тривалий, довгий та потребує великих фінансових затрат. Роботи по відновленню земель та їх облік проводиться проектнотехнологічним центром «Облдержродючість».

6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво. В межах своїх повноважень державне управління забезпечує додержання встановленого порядку передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування, а також продажу земельних ділянок державної та 156

комунальної власності громадянам та юридичним особам. При цьому, контролюється та ураховується місце розташування та розмір земельних ділянок, умови щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища при вилученні або передачі земельних ділянок усіх категорій незалежно від форм власності. Погодження держуправлінням матеріалів щодо відведення земельних ділянок проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123, 124, 151 Земельного кодексу України та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №434 від 05.11.2004, зареєстрованим в Мін’юсті 22.11.05 р. за №1470/10069.

Протягом 2008 року держуправлінням було розглянуто матеріалів щодо надання земельних ділянок по 3620 об’єктам, загальною площею 35281,394 га що на 42,9% більше в порівнянні з 2007 роком. За категоріями земель було надано (вилучено) земельних ділянок: сільськогосподарського призначення – 20011,626 га; земель лісового фонду – 1037,2968 га (землі надавалися спеціалізованим підприємствам (лісгоспам) для ведення лісового господарства); земель водного фонду – 267,6065 га; земель природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення – 6145,889 га (встановлення меж територій та об’єктів ПЗФ); земель рекреаційного призначення – 51,1961 га; земель оздоровчого призначення – 1,981 га; земель житлової та громадської забудови – 405,5895 га; земель історико-культурного призначення – 0,3043 га; земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення – 910,8826 га. В процесі опрацювання проектних матеріалів, що представлялися на погодження природоохоронному органу було повернуто на доопрацювання або відхилено від погодження 522 матеріали, що на 71,7% більше в порівнянні з 2007 роком. Основні недоліки проектної документації, за якими проектні матеріали були відхилені від погодження - це або невідповідність 157

природоохоронним вимогам розміщення запланованого об’єкту, або необхідність доопрацювання проектної документації відповідно до вимог наказу Мінприроди від 05.11.04 №434. З метою забезпечення координації та підвищення ефективності заходів, які здійснюються державними органами та органами місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин, виявлення та усунення порушень земельного законодавства, в Миколаївській області створена та продовжує працювати постійно діюча робоча група з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель згідно з розпорядженнями голови Миколаївській облдержадміністрації від 29.05.05 р №127-р та №204-р від 05.07.06 р. На місцевому рівні перспективними напрямками діяльності на 2009 рік є: - розробка проектів землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів; - оновлення планово-картографічних матеріалів на території області та розробка генеральних планів забудови населених пунктів області, які на цей час відсутні або застарілі; - виділення коштів для фінансування робіт по встановленню прибережних захисних смуг, водоохоронних зон водних об’єктів.

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база. Більша частина Миколаївської області перебуває на Причорноморській низовині, і тільки на півночі - у межах Придніпровської височини. Північнозахідна її частина лежить в області лісостепів, південно-східна – в області степів. Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом. Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити й польовий шпат. В Кривоозерському районі знаходиться комплексне родовище руди, нікелю і кобальту. В Арбузинському і Братському районах розташовані два родовища урану. Зазначені родовища не розробляються. Таблиця 7.1. Мінерально-сировинна база 158

Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.09 р.*

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

Граніт

49

52

14

13

млн.м3

-

-

Пісок

29

33

9

11

млн.м3

-

-

Вапно (цементна сировина)

2

2

1

1

млн.м3

-

-

Пильний камінь (черепашняк)

14

15

1

2

млн.м3

-

-

Каоліни

3

1

1

1

млн.м3

-

-

Керамзитова сировина

2

2

-

-

млн.м3

-

-

Вапняк для випалювання на вапно

6

6

-

-

млн.м3

-

-

Цегельна сировина

44

44

6

5

млн.м3

-

-

* дані відсутні

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази. Мінерально-сировинні ресурси на території області представлені значними запасами будівельних матеріалів: каменю будівельного понад 627 млн.м3, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних якостей – близько 51,3 млн.м3, каменю пиляного – близько 72,3 млн.м3, цементної сировини – близько 60,7 млн.т, глиняно-черепичного сировини – близько 48,1 млн.м3, піску будівельного - 123,7 млн.т. Промислове значення мають також поклади вапняків (біля 16,4 млн.т), каоліну (біля 113,6 млн.м3), дорожніх матеріалів і т.п. Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина).

Згідно з компетенцією держуправління в частині питань надрокористування, його функції визначені чинним природоохоронним законодавством і включають: - розробку та затвердження екологічних карток перед отриманням суб’єктом господарювання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами відповідно до «Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами», затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996р. №119, зареєстрованої в Мін’юсті України 16.10.1996 за №600/1625; - здійснення державної екологічної експертизи проектної документації на користування надрами, відповідно до ст.14 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.22 Гірничого закону України та п. 8 постанови КМ України від 27.07.95 р. №554;

159

- надання висновку щодо погодження гірничих відводів відповідно до кодексу України «Про надра» та Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою КМ України від 27.01.95 р. №59; - надання висновків про погодження проектів землеустрою щодо розміщення земельних ділянок відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, кодексу України «Про надра»; - погодження планів розвитку гірничих робіт. У Миколаївській області зареєстровано 186 родовищ корисних копалин, у т.ч. підземних вод. На 01.01.09 р. ліцензовано 67 родовищ, розробляються 52 родовища, по 18 родовищам матеріали знаходяться на розгляді в Мінприроди перед наданням ліцензії. Згідно даних державної статистичної звітності станом на 01.01.09 р. в області налічувалось 3006,5109 га під відкритими розробками, кар’єрами та шахтами та відповідними спорудами у тому числі 1697,2225 га під відкритими розробками та шахтами, які експлуатуються, а також 1309,28844 га інших (відпрацьовані розробки та кар’єри, закриті шахти, відвали, терикони, які не експлуатуються). Зведені дані по використанню надр у Миколаївській області наведені у таблиці 7.2. Таблиця 7.2. Використання надр Наявність документації

№ з.п.

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

гірничий відвід

земельний відвід

ліцензії

1

33

35

2

57

Загальна площа порушених земель, га -

Площа відпрацьованих Рекультивовано земель, що в 2008 р., га підлягають рекультивації, га -

-

По 19 родовищам корисних копалин, на які отримані відповідні ліцензії на користування надрами, оформляються проекти робіт, гірничі та земельні відводи. Відповідно до вимог ст. 26 Кодексу України «Про надра» у разі, якщо підприємство більше 2-х років не приступало до розробки родовища, можливо анулювання спеціального дозволу на користування надрами (ліцензії). Станом на 01.01.09 року у Миколаївській області по 5-ти родовищам необхідно проведення процедури анулювання ліцензії. Високі темпи та обсяги видобутку призводять до порушення цілісності екосистем надр, стійкість геологічного середовища зазнає значного навантаження. Надмірні техногенні навантаження і довготривалий масштабний видобуток корисних копалин призводять до значних змін геологічного середовища і порушують урівноваженість природних процесів: геохімічних, біогеохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних (екзогенних), геофізичних (сейсмогеофізичних).

160

В останні роки у декілька разів збільшилася (переважно внаслідок техногенезу) кількість небезпечних екзогенних геологічних процесів: зсувів, підтоплень, карсту, просідань, абразії берегових зон. Крім того, високий рівень техногенних перетворень геохімічних параметрів ландшафтів (внесення міндобрив, надходження хімічних речовин з повітряними і водними викидами, накопичення відходів) збільшив загальний екологічний ризик геологічного середовища.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища. Моніторинг геологічного середовища виконують державні регіональні підприємства Державної геологічної служби. В Миколаївській області моніторинг геологічного середовища ведеться за напрямками: - моніторинг підземних вод; - моніторинг екзогенних геологічних процесів.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. Територія області переважно належить до Причорноморського артезіанського басейну і частково (північна частина) до Українського кристалічного масиву. Прогнозні експлуатаційні ресурси (запаси) підземних вод основних водоносних горизонтів в межах Миколаївської області визначені та апробовані Державною комісією запасів СРСР (1978 р.) та уточнені протоколом робочої комісії ПГО «Кримморгеологія» (1983 р.) в кількості 441,6 тис.м3/добу з мінералізацією до 3 г/дм3, в т.ч. – 349,87 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Підземні води на території Миколаївської області головним чином використовуються для задоволення господарсько-побутових та питних потреб. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб користуються виключно підземними водами. За даними Миколаївської гідрогеологічної партії, для централізованого водопостачання населених пунктів та підприємств Миколаївської області розвідані та затверджені експлуатаційні запаси по 8 родовищах підземних вод (Вознесенське, Очаківське, Матросівське, Доманівське, Врадіївське, Кривоозерське, Коблево-Рибаківське). Відомості про кількість експлуатаційних запасів підземних вод (ЕЗПВ) по родовищах наведені в таблиці 7.3. Таблиця 7.3. Експлуатаційні запаси підземних вод Миколаївської області

№

Родовище підземних вод

Ділянка РПВ

Геологічний індекс водоносного горизонту

№ протоколу, інстанція та дата затвердження

161

ЕЗПВ, тис.м3/добу в т.ч. по категоріях Усього

А

В

С1

С2

1

Вознесенське

Вознесенська-1

PG2kv

Бузька

аQІІІ

ОдеськоКишинівська

PG2kv

Натягайлівська

аQІІІ

№ 3543 УкрТК3 08.12.73 р.

2

Врадіївське

Врадіївська

N1s2

3

Кривоозерне

Кривоозерна

AR-PR1

4

Доманівське

Зброшківська

K2

5

Новоодеське

Новоодеська-1

aQII-III

6

КоблевеРибаківське

КоблевеРибаківська

N1s3

№ 4101 УкрТКЗ 25.04.81 р. № 4136 УкрТКЗ 29.10.81 р. № 3756УкрТКЗ 17.02.76 р. № 4199 УкрТКЗ 02.07.82 р. № 4803 УкрТКЗ 18.06.89 р.

7

Очаківське

N1s3

№ 3540 УкрТК3 20.01.73 р.

Очаківська-1 Очаківська-2 Разом:

2,3

-

2,3

-

-

6,3

2,8

-

3,5

-

3,9

-

3,9

-

-

19,8

4,3

4,4

11,1

-

3,8

2,7

0,8

0,3

-

3,9

-

2,0

1,9

-

6,4

2,7

0,6

3,1

-

21,6

13,0

8,6

-

-

5,3

1,3

3,4

0,6

-

3,5

2,3

-

1,2

-

2,5

0,9

0,8

0,8

-

79,3

30

26,8

22,5

0

Ступінь освоєння експлуатаційних запасів підземних вод невеликий. У звітному періоді із розвіданих експлуатаційних запасів області відбиралася зовсім мала частка підземних вод – 9,5 тис.м3/добу (12% від прогнозних ресурсів підземних вод). На даний період Коблево-Рибаківське родовище (розвідані запаси в кількості 5,3 тис.м3/добу) і ділянка Бузька Вознесенського родовища (6,3 тис.м3/добу) не експлуатуються. Дані щодо використання експлуатаційних запасів по області представлено у таблиці 7.4.

Таблиця 7.4. Використання ЕЗПВ Миколаївської області Код ДРПВ

Назва ділянки родовища підземних вод (ДРВП)

Геол. індекс ВГ

Водовідбір, тис.м3/добу 2008 рік

375402 375403 375404 375301 378901 383801 389401 390601 390602

Вознесенська 1 Натягайлівська Одесько-Кишинівська Врадііївська Зброшківська Кривоозерcька Новоодеська 1 Очаківська 1 Очаківська 2 Разом:

Pg2kv aQIII Pg2kv N1S2 K2 AR-PR1 аQІІ-ІІІ N1S3 N1S3

162

0,267 3,259 3,768 0,439 0,18 0,147 0,18 0,888 0,376 9,504

По водоносних горизонтах (комплексах) прогнозні ресурси підземних вод (ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3 розподіляються наступним чином (у дужках з мінералізацією до 3,0 г/дм3): - плейстоценовий – 58,14 (62,2) тис.м3/добу – 14,09% від величини ПРПВ; - неогеновий – 184,08 (242,8) – 54,98%; - палеогеновий – 49,64 (61,2) – 13,86%; - крейдовий - 31,45 (31,8) – 7,2%; - архей-протерозойський – 26,36 (43,6) – 9,87%. Розподіл прогнозних ресурсів по водоносних горизонтах, комплексах та адміністративних районах Миколаївської області наведений в таблиці 7.5. По водоносних горизонтах і комплексах загальний водовідбір за 2008 рік із прогнозних ресурсів склав: плейстоценовий - 16,87 тис.м3/добу (13,6% від загального водовідбору), неогеновий – 84,62 тис.м3/добу (68%), палеогеновий – 8,36 тис.м3/добу (6,7%), крейдовий – 0,5 тис.м3/добу (0,4%), архей-протерозойський – 13,9 тис.м3/добу (11,2%). На підставі наведених даних можна зробити такі висновки: - у Березанському районі водовідбір перевищує величину прогнозних ресурсів (освоєння майже 116%); - більш ніж наполовину освоюються ПРПВ в Очаківському (67%), Арбузинському (59%), Первомайському (56%) районах; майже наполовину – в Жовтневому (50.4%), Новобузькому (49,4%) та Миколаївському (47%) районах; - більше третини ПРПВ використовується в Веселинівському (37,6%), районі, майже чверть в Баштанському (23%), Вознесенському (26,5%), Снігурівському (22,5%) районах області; - в інших районах прогнозні ресурси ступеня освоєння ПРПВ складає 0,67 – 18%. Основними експлуатаційними запасами, в межах Миколаївської області, є водоносні горизонти і комплекси в плейстоценових алювіальних, верхньо-середньосарматських відкладах і кристалічних порід докембрію. Таблиця 7.5. ПРПВ, їх розподіл по водоносних горизонтах та адміністративних районах Прогнозні ресурси, тис.м3/добу № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8

Найменування адміністративних районів Арбузинський Баштанський Березанський Березнеговатський Братський Веселинівський Врадієвський Вознесенський

Водоносні горизонти і комплекси алювіальний

неогеновий

палеогеновий

крейдовий

архейпротерозойський

1,0 26,1

11,3 6,7 5,8 10,6 3,8 1,2

5,4 3,1 8,2 13,2

7,2 11,3

4,8 0,3 5,0 1,0 2,1

163

Всього з мінералізацією до 3,0 г/дм3 4,8 16,7 6,7 10,2 5,0 10,6 20,2 53,9

9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Доманевський Єланецький Жовтневий Казанковський Кривоозерський Миколаевський Новобузький Новоодеський Очаковський Первомайський Снігурівський Усього

3,0 3,0 3,0 26,1 62,2

4,6 3,4 35,8 6,4 0,4 50,5 4,7 29,2 12,4 56,2 242,8

13,0 8,5 3,2 3,6 3,0 61,2

9,5 3,8 31,8

0,5 6,0 7,0 3,9 5,0 8,0 43,6

27,6 20,9 35,8 19,6 11,1 50,5 13,3 58,3 12,4 8,0 56,2 441,6

70 60

тис.м3 /добу

50 40 30 20 10

експлуатаційні запаси

прогнозні ресурси

Снігурівський

Первомайський

Очаківський

Новоодеський

Новобузький

Миколаївський

Кривоозерський

Казанківський

Жовтневий

Єланецький

Доманівський

Врадієвський

Вознесенський

Веселиновский

Братський

Березнегуватський

Березанський

Баштанський

Арбузинський

0

водовідбір

Рис. 7.1. Прогнозні ресурси, експлуатаційні запаси та їх використання по адміністративних районах Миколаївської області Природна незахищеність і умови залягання водоносного горизонту плейстоценових алювіальних відкладів, високе техногенне навантаження безпосередньо на площі його розповсюдження і на прилягаючих територіях сприяє забрудненню підземних вод. Так, на Вознесенському родовищі підземних вод в різні роки (2000-2004 рр.) відмічене нітратне забруднення підземних вод в районі сіл: Бузьке, Натягайлівка, на водозаборі «Мар’їна Роща». Концентрація нітратів змінюється в межах від 25 до 389 мг/дм3. Зона інтенсивного забруднення просліджується в верхній частині водоносного горизонту. Джерелом забруднення підземних вод являються господарчопобутові стоки сіл. В районі сіл Натягайлівка, Зелений Гай відмічено підвищення мінералізації підземних вод від 0,5 – 0,6 г/дм3 до 1,4 – 1,8 г/дм3,

164

що пов’язано також з інфільтрацією господарчо-побутових і виробничих стоків. З моменту оцінки прогнозних ресурсів підземні води верхньосередньосарматських відкладів перетерпіли значні зміни в кількісному і якісному складі внаслідок високої техногенної навантаження на геологічне середовище. Незначний процент видобутку прісних вод і значне освоєння підземних вод з мінералізацією більше 3,0 г/дм3 дасть підставу говорити про істотний перерозподіл прогнозних ресурсів по якості підземних вод. На період оцінки ПРПВ (1971 р.) на значній площі (74%) були розповсюджені підземні води придатні для господарчо-питного водопостачання з мінералізацією до 1,5 г/дм3, а на даний момент площа розповсюдження прісних підземних вод скоротилася більше чим в 2 рази. В прибережній смузі Чорного моря на ділянках інтенсивного водовідбору (Очаківський водозабір, Коблево-Рибаківська зона відпочинку) відмічене підвищення мінералізації і спрацювання запасів підземних вод. На Очаківському водозаборі в контурі підрахунку експлуатаційних запасів мінералізація підземних вод збільшилась від 0,8 – 1,2 г/дм3 до 1,6 – 2,6 г/дм3. В Коблево-Рибаківській зоні відпочинку в прибережній смузі Чорного моря шириною 0,5 – 1,0 км мінералізація підземних вод досягає 3,0 – 5,0 г/дм3, що пов’язане з інтрузією солоних морських вод. Особливо значні зміни відмічені на території, розташованої широкою смугою по обидва берега р. Інгул, а також в межах водороздільного плато межиріччя річок Інгул – Вісунь, де розташовані Інгульська, Інгулецька, Спаська, Костичівська зрошувальні системи. Тут мінералізація підземних вод переважно складає 1,5 – 3,0 г/дм3 і більше. Підвищення мінералізації підземних вод пов’язане з інтенсивним водовідбором, що приводить до спрацювання прошарків прісних вод і підтягуванню більш мінералізованих із вище- і нижчезалягаючих водоносних горизонтів. Значний вплив на якість підземних вод впливає меліоративне освоєння територій, яке приводить до поповнення ресурсів підземних вод і переформуванню водно-сольового балансу. При неглибокому заляганні водоносного горизонту в умовах природної його незахищеності підземні води схильні до нітратного забруднення. Вміст нітратів в окремих водопунктах Новоодеського, Жовтневого, Миколаївського, Снігурівського районах варіює в межах 49,0 – 204,0 мг/дм3 при ГДК – 45,0 мг/дм3. В межах м. Миколаєва і прилягаючих територій нітратне забруднення підземних вод набуває площинний характер. Джерелами забруднення підземних вод є очисні споруди, поля фільтрації, скиди стічних вод, звалища побутових відходів, широке застосування добрив при сільськогосподарському освоєнні території, тваринницькі ферми та ін. В експлуатаційних свердловинах при недостатньо надійній затрубній ізоляції водоносних горизонтів можливе перетікання забруднених підземних вод з вищезалягаючих водоносних горизонтів в експлуатаційний. Підземні води зони тріщинуватості порід докембрію в межах Українського басейну підземних вод природно незахищені і тому схильні до 165

техногенного забруднення. За довгий період підземні води докембрію перетерпіли значні зміни в переформуванні якості під впливом техногенних факторів. Значні зміни водно-сольового балансу підземних вод відмічаються на території впливу Південно-Українського енергетичного комплексу, який у відповідності із переліком екологічно небезпечних об’єктів, затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища 25.02.1994 р, віднесений до числа найбільш небезпечних в екологічному відношенні об’єктів. В районі Ташлицького водоймища-охолоджувача в результаті значних втрат поверхневих вод спостерігається підвищення мінералізації підземних вод за рахунок накопичення сульфатів і хлоридів. По результатам гідрохімічних досліджень, виконаних експедицією №46 КП «Кіровгеологія» встановлено, що мінералізація підземних вод у Братському та Арбузинському районах переважно становить 2 – 4 г/дм3, а на окремих ділянках досягає 8,8 г/дм3. Основним джерелом підвищення мінералізації підземних вод являється шахта, в якій видобуток урану проводився методом вилуження сірчаною кислотою, що й привело до забруднення підземних вод. У Первомайському, Братському, Арбузинському, Єланецькому районах відмічається аномальний вміст в підземних водах зони тріщинуватості кристалічних порід докембрію мікрокомпонентів (Cu, Mo, Cr, Zn, Li, Mn, Ag, Ba, Ti, Cd, Ni, Be), які перевищують нижні границі аномалій в 2 – 6 раз і більше. Внаслідок природної незахищеності підземні води схильні до нітратного забруднення. Вміст нітратів переважно варіює в межах 55 – 219 мг/дм3, досягає в зоні надзвичайної ситуації в Первомайському районі 822 мг/дм3 (18 ГДК). У Братському і Первомайському районах нітратне забруднення підземних вод набуває площинний характер. Враховуючи зазначене, аналізуючи стан підземних вод Миколаївської області можна зробити наступні висновки: - під впливом водовідбору в основному експлуатаційному водоносному горизонті верхньосарматських відкладів відбувається поступове зниження рівнів підземних вод, біля крупних водозаборів утворюються локальні депресіонні воронки, що, в свою чергу, може змінити співвідношення напорів в суміжних водоносних горизонтах і супроводжуватися інтенсифікацією перетоків в вертикальному напрямку через поділяючі пласти, а також за рахунок бокового притоку, що призводить до зміни якості підземних вод, в основному експлуатаційному водоносному горизонті. З моменту оцінки ПРПВ (1977 р.) площі підземних вод верхньосарматського водоносного комплексу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 скоротилися більш ніж в 2 рази. В місцях неглибокого залягання водоносного горизонту та природної його незахищеності, підземні води піддаються нітратному забрудненню. По результатам пошуково-розвідувальних робіт в деяких свердловинах в підземних водах виявлений вміст деяких токсичних мікрокомпонентів, що перевищує ГДК в 2,7 – 24 рази; - підземні води зони тріщинуватості кристалічних порід докембрію, які є основним джерелом господарсько-питного водопостачання в північно166

східній частині області, внаслідок природної незахищеності піддаються нітратному забрудненню, а також забрудненню солями важких металів. Господарська діяльність, все зростаючі техногенні навантаження на геологічне середовище уже істотно змінили еколого-гідрогеологічну обстановку в області. При подальшій інтенсифікації господарської діяльності без обліку всього комплексу процесів і явищ, зв’язаних із природними і техногенними факторами неминуче погіршення еколого-гідрогеологічної обстановки. У Березанському, Очаківському і Жовтневому районах, де водозабір перевищує прогнозні експлуатаційні запаси основного водоносного горизонту верхньосарматських відкладів, можливе виснаження його і підвищення мінералізації підземних вод. На водозаборах, розташованих в прибережній смузі Чорного моря і Бузького лиману можливе подальше погіршення якості підземних вод за рахунок підтягування некондиційних поверхневих вод. Невпорядковані очисні споруди, побутові та промислові сміттєзвалища, склади мінеральних добрив та отрутохімікатів, скидання неочищених стічних вод, застосування добрив та отрутохімікатів на сільськогосподарських угіддях обумовили нітратне забруднення підземних вод. Надалі, при недотриманні природоохоронних заходів, створюється загроза масштабного площинного забруднення водоносних горизонтів. Експлуатація нині діючих іригаційних систем і введення нових буде сприяти подальшому розвитку і активізації негативних наслідків на зрошувальних масивах. Для зниження ступеня антропогенного впливу на природне середовище необхідно враховувати комплекс процесів і явищ, пов’язаних із природними і техногенними факторами, що негативно впливають на гідрогеологічну обстановку. Техногенне освоєння території повинне здійснюватися шляхом усебічного вивчання природних умов і прогнозування їхніх змін.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси. Моніторинг екзогенних геологічних процесів упродовж 2008 року в межах території Миколаївської області виконувався в рамках проекту «Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ (ЕГП) в межах території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів» (на період 2006 – 2011рр.). Таблиця 7.6. Стан та прояви ЕГП Площі областей, тис.км2

Зсуви Площі

Ураженість

Підтоплення Кількість зсувів

167

Площа,

Ураже-

Ерозія Площа,

Ураже-

розповсюдження, км2

24,6

9,11

території обл., %

0,037

усього

у т.ч. активних (оцінка)

на забудованих територіях

1149

86

42

км2

ність., %

км2

ність., %

17033

69

8200

33,3

Абразійно-зсувні процеси На території Миколаївської області у 2008 році проведені наступні види інженерно-геологічних робіт: маршрутне обстеження берегової смуги узбережжя Чорного моря, інспекційні виїзди на ділянки проявів надзвичайних ситуацій, викликаних небезпечними інженерно-геологічними процесами. Зсувні процеси ерозійних долин вивчалися на окремих ділянках II категорії: - ділянка морського узбережжя між Тилігульським і Березанським лиманами (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 16 км з них 10,5 пог.км абразійно-зсувний схил. Середня висота схилу складає +35 над рівнем моря. Схил складений з потужної товщею покровних елювіально еолово -делювіальних неоплейстоценових суглинків (e,vd PI-III), червонобурими пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами та в основі дуже абрадуємими запісоченими глинами куяльницького підярусу (N 1kj). На ділянці сформувалось 17 структурних деляпсивних зсувів загальною площею 853000 м2. На поверхні двох зсувів, площею 48000 м2 (5,5%), раніше проводились роботи з перепланування схилу за для його укріплення. За звітний період на поверхні 6 зсувів помічалась слабка активізація. Площа відокремлених від плато ділянок у 2008 р., в результаті активізації, склала 59 м2. Це більш ніж в 10 разів менше ніж в 2007 р. та в 30 разів менше ніж в середньому за попередніх 5 років.

- ділянка морського узбережжя між Березанським лиманом та м. Очаків (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 4,5 пог.км. Середня висота схилу над рівнем моря складає +35 м. Схил складений покровними елювіально -еолово -делювіальними неоплейстоценовими суглинками (e,vd PI-III), які підстилаються червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами. В основі схилу абрадуються сіровато-жовті, гравелисті піски куяльницького ярусу (N1kj). На ділянці давно сформуватися 5 структурних деляпсивних зсуви загальною площею 275000 м2. Тіло одного з зсувів площею 13000 м2 в результаті активної абразії в попередні роки розмито, тому в рельєфі не виражене. Поверхні двох зсувів загальною площею 200000 м2 на протязі 2 пог.км вздовж морського узбережжя сплановані, схил закріплений. За звітний період на одному з спланованих зсувів спостерігалась слабка активізація. В результаті від плато відокремився масив загальною площею 33 м2. За останні 5 років активізації на цій ділянці не спостерігалось.

168

Абразійні процеси приурочені до морського побережжя протяжністю 2,8 пог.км. від тилової частини Лагерної коси до західної окраїни м. Очакова. Ерозійно -акумулятивно -денудаційна вододільна лесова рівнина з півдня обмежена майже вертикальним уступом висотою від 9,0 до 26,0 м. В середньому висота уступу коливається від 20,0 до 22,0 м. Середня величина відступання бровки плато у результаті абразії склала в звітний період 0,25 – 0,3 м у рік. У порівнянні з багаторічним періодом вона знизилася з 1,0 – 0,8 м/рік до 0,25 – 0,3 м. Просліджується залежність величини абразії від висоти берегового уступу. Максимальне (0,85 м) відступання бровки плато приурочене до ділянки з найбільшою (24 – 26 м) висотою уступу. На абразійно-зсувному схилі, який примикає до гирлової частини Дніпровського лиману, протяжністю 1,5 км абразійно-зсувні процеси сприяють відступу бровки плато за звітний період в середньому на 0,3 м/рік. У порівнянні з 2007 р. ця величина збільшилася в 1,6 разів. Таким чином на узбережжі моря у межах Миколаївської області з 22 зсувів слабка активізація зафіксована на 5 (22,7%) зсувах. Середня зсувна активність за останні 5 років складача 33%. Отже, в 2008 р. активність дещо знизилася (у 1,4 рази). У зсувний процес було залучено близько 100 м2 прибровочної частини плато, що в 14 разів менше ніж в 2007 році після катастрофічної активізації зсуву на території бази відпочинку «Урожайний». На абразійно-зсувному схилі морського узбережжя загальною довжиною 18 пог.км закріплено протизсувними заходами 4,0 пог.км (більше 22% від загальної довжини схилу), 14 пог.км (78%) узбережжя моря перебуває в природному стані. На узбережжі було обстежено 21 зсув, з яких 6 зсувів (28%) проявляли слабку активізацію в межах старих границь зсувів. Зсувні деформації відбуваються в кліфовій зоні зсувів. Всього активність проявлялася на 4,45 пог.км абразійнозсувного схилу (близько 25% від загальної довжини). В результаті абразійнозсувної і абразійної активності на території у Миколаївській області руйнування прибровочної частини плато склало 116 м2, що не перевищило 1 % від всієї площі. Абразійні процеси на морському узбережжі довжиною 2,5 пог.км одержали поширення в Березанському районі. На цій ділянці абразійні процеси протікали досить слабко. За звітний період за даними спостереження за реперною мережею абразією зруйновано близько 20 м2 прибровочної частини плато. Активізація зсувних деформацій на морському узбережжі посилюється за рахунок впливу техногенних чинників (планування, терасування схилів), що сприяє порушенню природної рівноваги профілю схилу. Ерозійні долини Зсувні процеси ерозійних долин вивчалися на типових ділянках ерозійних долин Одеський області, які за умовами формування є аналогічними для ерозійних долин південно-західного Причорномор'я.

169

Одним з основних факторів зсувоутворення та активізації зсувів у природних умовах залишаються атмосферні опади. За період з 2004 по 2008 р. у містах формування основної кількості зсувів в ерозійних долинах південнозахідного Причорномор'я спостерігається зменшення сумарної річної кількості опадів. З огляду на відставання активізації зсувних деформацій від зростаючої кількості опадів на 1-2 роки, можна прогнозувати зменшення зсувної активності, що і було підтверджене при вибіркових маршрутних обстеженнях 2008 р. на ділянках II категорії. В цілому по регіону на ділянках ерозійних долин зсувна активність слабка, складає 2 % - 5 %, що свідчить про продовження періоду тимчасової стабілізації зсувів, в зв'язку зі зменшенням середньорічної кількості опадів. Підтоплення На території Миколаївської області інтенсивно розвивається процес підтоплення. Це пов'язано з розвитком комплексу природних та техногенних чинників. Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення на даній території є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах - подами і западинами. К основним техногенним чинникам розвитку процесу підтоплення відноситься водогосподарська діяльність (в основному, наявність крупних систем зрошування). Причому, більшість зрошувальних систем розташована саме на цих вододільних рівнинах. В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначене зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком. Це пов'язано з постійною, на протязі 25 – 30 років, експлуатацією великих масивів зрошування (Інгулецька, Явкинська та інші меліораційні системи). За категорією небезпеки майже всі райони області відносяться до катастрофічних, за винятком південних районів - Березанського та Очаківського, де категорія небезпеки значна. Слід відзначити, що в більшості північних районів області (Кривоозерському, Первомайському, Братському і Казанківському) коефіцієнт ураженості перевищує 90%. Найбільш критична ситуація склалася в межиріччі Інгул – Інгулець, де за останні 20 років на фоні сприятливих природно-техногенних умов внаслідок постійно зростаючого впливу техногенних факторів, таких як експлуатація великих масивів зрошення (що призвело до порушення водного балансу території), сформувалася суцільна зона постійного широкомасштабного підтоплення. З природних чинників слід відзначити низьку дренованість території та високе залягання важких суглинків і глин. Межиріччя рік Південний Буг – Інгул та Тилігул – Південний Буг є зоною природно-техногенного підтоплення. В північно-західній частині області процес підтоплення розвивається в основному по долинах річок Кодима та Південний Буг (смт. Криве Озеро – м. Первомайськ), в західній – по р. Чичіклея (смт. Миколаївка – 170

смт. Веселинове), а в центральній – по долині р. Південний Буг (м. Южноукраїнськ – м. Вознесенськ, м. Миколаїв) на фоні сприятливих природних та природно-техногенних умов, що підсилюються за рахунок постійно зростаючого техногенного навантаження. За результатами режимних спостережень в 2008 р. для ґрунтових вод відзначено загально незначне зниження рівня в порівнянні з 2007 р. в межах 0,04 – 0,46 м. У порівнянні з багаторічним періодом відзначено зростання рівня ґрунтових вод в межах 0,13 – 0,39м, що пов'язано зі зростанням кількості сумарних річних атмосферних опадів в останні 2 – 3 роки. В східній частині Миколаївської області ділянка спостережень з природним режимом формування підтоплення характеризується падінням рівня ґрунтових вод на 0,8 – 1,0 м в порівнянні з 2007 р. та 0,4 – 0,5 м вище ніж багаторічний РГВ та з відставанням коливання багаторічного РГВ на 1 рік від графіка коливання багаторічних опадів, що свідчить про можливе прогнозування подальшого незначного падіння рівня на цій ділянці з природним режимом формування процесу підтоплення. В північно-західній частині Миколаївської області у 2008 році РГВ знаходиться на рівні 2007 р., що на 0,2 – 0,3 м вище багаторічних значень. Тому площі ділянок підтоплення залишаються приблизно на тому ж рівні. Таблиця 7.7. Розвиток підтоплення на території Миколаївської області Рік досліджень

РГВ, м

Площа розвитку, км2

Розвиток процесу в % до площі області

1981 р.

0-4 0-2

9057 7897

37 32

2-4

9136

37

2008 р.

Таблиця 7.8. Кількість підтоплених населених пунктів в Миколаївській області Глибина залягання рівня ґрунтових вод

Міста

Селища міського типу

Села

Всього

Кількість по полю РГВ < 2 м

6

4

486

496

Кількість по полю РГВ < 3,5 м

9

15

737

761

Таблиця 7.9. Площі з рівнем ґрунтових вод 0 – 4 м по адміністративних районах Станом на 1981 р. Адміністративний район Арбузинський

РГВ, м

Площа розвитку, км2

0-4

391

Станом на 01.01.2008 р.

Площа розвитку, у % до площі району 39

171

РГВ, м

Площа розвитку, км2

0-2

320

Площа розвитку, у % до площі району 32

Коефіцієнт ураження, К % 82

Баштанський

0-4

853

47

Березанський

0-4

155

11

Березнегуватський

0-4

772

59

Братський

0-4

567

52

Веселинівський

0-4

523

44

Вознесенський

0-4

404

29

Врадіївський

0-4

527

66

Доманівський

0-4

546

36

Єланецький

0-4

415

42

Жовтневий

0-4

909

57

Казанківський

0-4

465

36

Кривоозерський

0-4

143

18

Миколаївський

0-4

233

16

Новобузький

0-4

723

56

Новоодеський

0-4

317

23

Очаківський

0-4

196

13

Первомайський

0-4

261

20

Снігурівський

0-4

657

51

Всього

0-4

9057

2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2

503 567 568 321 121 367

50 32 32 23 9 28

2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2

467 455 575 418 532 490 730 234 404 398 798 255 547 512 433 819 404 313 420 360 430 751 237 303

36 41 52 35 44 35 52 29 51 27 53 26 55 32 27 63 31 39 53 24 29 58 18 22

2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4

658 278 4 566 691 170 614 7897 9136

47 19 0 44 53 13 47

Всього

17033

64 32 64 93 79 87 80 80 81 59 94 92 53 76 69 19 97 60

Вплив техногенних чинників на розвиток та активізацію ЕГП Внаслідок техногенного впливу на ділянки розвитку ЕГП (у 2008 р.) на території Миколаївської області були виявлені наступні об'єкти з можливою загрозою виникнення надзвичайних ситуацій. У 8 випадках внаслідок привантаження схилу жилими та дачними будівлями виникла активізація зсувних деформацій; у двох випадках при втечі з водних комунікацій активізувались ерозійні процеси; та, крім цього, підрізка борту яру призвела до обрушенню прибровочної частини плато.

172

№ з/п

Індекс інженерногеологічного району

Адміністративний район

Таблиця 7.10. Розвиток техногенних чинників

зсувних

деформацій

внаслідок

впливу

Місце розташування

Тип об'єкта

Чинники активізації зсувних деформацій

с. Варварівка c. Мала Корениха

Дачні споруди

Привантаження схилу дачними будівлями, активізація зсуву

2

с. Рад сад с. Нова Богданівка

Дачне будівництво

Підрізка лівого борту яру активізувало обрушення

3

с. Нова Богданівка с. Стара Богданівка

Дачні споруди

Привантаження схилу дачними будівлями, активізація зсуву

с. Богданівка

Житлові будівлі

Привантаження схилу та господарча діяльність активізували зсув

с. Богданівка

Житлові будівлі

Привантаження схилу дачними будівлями, активізація зсуву

с. Кіріяківка с. Сливино

Дачні споруди

Привантаження схилу дачними будівлями, активізація зсуву

с. Сливино - Варварівка

Дачні споруди

Господарча діяльність викликала активізацію ерозії

с. Куцуруб

Господарчі будівлі

Привантаження прибровочної частини плато активізувало обрушення з уступу

м. Очаків північно-східна околиця

Кам'яні гаражні споруди

Привантаження прибровочної частини плато активізували зсувні деформації

м. Очаків східна околиця

Житлові будівлі

Привантаження прибровочної частини плато активізували зсувні деформації

с. Іванівка

Водонапірна вежа

Виток води активізує розвиток ерозії

L-36-40-Б

4 L-36-53-А

6

L-36-28-Г

7

L-36-28-Б

8

L-36-52-А

9 10

Очаківський

5

Миколаївський

1

11

Таблиця 7.11. Перелік об'єктів регіонального рівня, яким загрожує розвиток ЕГП № з/п

Назва ділянки

Місто знаходження (геоморфологічне)

Вид ЕГП, що загрожує ділянці та основні чинники активізації

1

Ділянка б/в Княжичанка, Березанський район

Схил морського узбережжя

Абразія та зсувні деформації

2

Ділянка б/в Колос-1, Березанський район

Схил морського узбережжя

Абразія та зсувні деформації

173

3

Ділянка б/в Янтар, Березанський район

Схил морського узбережжя

Яружна ерозія

4

Ділянка б/в Урожайний, Березанський район

Схил морського узбережжя

Абразія та зсувні деформації

5

Ділянка б/в Автомобіліст, Очаківський район

Схил морського узбережжя

Зсувні деформації

6

Ділянка СБО м. Очаків, Очаківський район

Схил морського узбережжя

Абразія та зсувні деформації

7

Ділянка 2-поверхового будинку, м. Очаків Очаківський район

Схил морського узбережжя

Зсувні деформації та яружна ерозія

8

Ділянка 3-поверхового будинку, м. Очаків Очаківський район

Схил морського узбережжя

Зсувні деформації

Стан захисних споруд, їх значення в стабілізації ЕГП При проведенні маршрутних спостережень та інспекційних виїздів на ділянки можливої загрози господарчим об'єктам та господарчої інфраструктури від ЕГП у 2008 році вивчався стан та ефективність захисних споруд, їх значення в стабілізації ЕГП. Нижче по тексту приводиться перелік захисних споруд, їх стан та ступінь ефективності, розташованих як правило у береговій смузі Чорного та Азовського морів: - пересип Тилігулського лиману добре захищена всілякими підпірними стінками; - гирлова частина лівого борта Тилігулського лиману. Санаторнокурортні об'єкти на протязі 700,0 м захищені спорудженнями у вигляді підпірних бетонних стінок висотою до 2,0 м, шириною 0,5 м, траверсів, що урізаються в лиман від 10 до 35 м, бетонних площадок, уступообразно побудованих уздовж урізу води. Стан задовільний; - с. Морське Березанський район. У підставі схилу споруджені три буни трапецієподібної форми, що складаються з кам'яного накиду, що вимагають ремонту й бетонних плит у вигляді сот (дві з яких), покривають пляж довжиною 130,0 м; - бази відпочинку «Лугове», «Дельфін» Березанський район. У тиловій частині пляжу встановлені підпірні стінки із блоків висотою 1,0 м і шириною 0,3 м довжиною 100,0 м, які зміцнюють бетонні сходи - спуски. Стан задовільний. Покриття пляжної зоні становить 100,0 м; База відпочинку «Колос-2» Березанський район. На брівці першої тераси раніше уположеного схилу встановлені вертикально забиті бетонні палі різної висоти від 0,5 до 1,5 м протягом 200 м. Відстань між палями близько 1,0 м. Тут же зведена підпірна стінка висотою 2,5 м, шириною 0,3 м і довжиною 60 м . Ширина пляжу на ділянці до 8 м. Стан задовільний; - с. Рибаківка Березанський район. Уздовж човнових гаражів і дачних будов споруджені бетонні спуски (елінги). Працюють як протиабразійні спорудження. Забудови уздовж пляжу становлять 100 м. Стан незадовільний.

- с. Рибаківка Березанський район. На східній окраїні села в пригирловій частині Березанського лиману встановлені підпірні стінки з бетонних плит із прорізами висотою 1,0 м, довжиною 30 м, місцями 174

розбитими та бетонними блоками висотою від 1 м до 1,5 м, довжиною 70 м, при ширині пляжу до 4 метрів. Стан незадовільний; - с. Чорноморка Очаківський район. Шість нових бун, витягнутих у море, довжиною до 10 – 12 м і шириною до 5 м, складених з каменю на ділянці, від маяка (Табірна коса) до південно-західної окраїни села, покривають територію пляжної зони в 350 м; - с. Чорноморка Очаківський район. П'ять бун з кам'яного накиду та бетонних плит із прорізями (у вигляді сот) і дві нових буни витягнутих на довжину до 25 м шириною 4 – 5 м, довжиною до 200,0 м, у вигляді бетонних площадок у підставі перепланованого схилу добре захищають його від абразії. Стан задовільний; - с. Чорноморка Очаківський район. Три буни, у підставі раніше уположеного схилу, які складені бетонними плитами напівкруглої форми шириною 22 м, довжиною 27 м із двома пляжами між ними добре захищають берег від активної абразії протягом 200 м. Стан задовільний; - місто Очаків Очаківський район. У тиловій частині міського пляжу споруджена підпірна бетонна стінка висотою до 1 м шириною 0.5 м довжиною до 300 м при ширині пляжу від 15 до 30 м, на урізі - дві залізобетонні буни в задовільному стані; - місто Очаків, Очаківський район, порт. Упоперек пляжу споруджені три кам'яних буни, що врізаються в море на 20 м, 15 м і 10 м відповідно, шириною від 3 до 5 м, Довжина захисту до 100 м. Стан задовільний. Крім перерахованих вище об'єктів, на території Миколаївської області зустрічаються протиабразійні спорудження локального типу, такі як: підпірна стінка на мисі с. Н.Дофинівка; похила підпірна стінка в тиловій частині пляжу бази відпочинку ОПЗ «Південний» і т.п., які як правило знаходяться у незадовільному стані і не виконують функції захисту від ЕГП. Довжина існуючих захисних споруд в у Миколаївській області 2,54 км. Значна частина абразійно-зсувних ділянок узбережжя моря, лиманів та озер вимагають будівництва протизсувних і гідротехнічних споруд. При проведенні аналізу стану захисних споруд, обстежених в 2008 році було встановлено, що: три захисних об'єкта в Миколаївській області вимагають ремонту, решта знаходяться у задовільному стані. Перераховані вище споруди мають малу ефективність, але ж в якійсь незначній мірі виконують функцію захисту від ЕГП на окремій локальній ділянці.

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється Державною геологічною службою (STATE GEOLOGICAL SURVEY) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України – Україна, 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 16, тел. (044)536-13-17, 536-13-18.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.

175

З метою забезпечення раціонального та комплексного використання родовищ корисних копалин на території Миколаївської області державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області надається попереднє погодження на використання надр, яким є Екологічна картка. Екологічна картка на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами надається відповідно до «Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях», затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996 р. №119. У 2008 році було розроблено та затверджено 26 екологічних карток на геологічне вивчення та розробку родовищ корисних копалин, що залишилось приблизно на тому ж рівні 2007 року. Проаналізовано матеріалів по розгляду планів розвитку гірничих робіт на 22 об’єктах, що втричі більше в порівнянні з 2007 роком. Впорядкування надрокористування ведеться при проведенні державної екологічної експертизи робочих проектів на розробку родовищ корисних копалин, розгляді проектів гірничих відводів та погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розробку родовищ корисних копалин, а також при розгляді матеріалів для отримання екологічних карток на видачу ліцензії на користування надрами. Основними вимогами при розгляді та погодженні проектних матеріалів є: планування ефективних природоохоронних заходів. За 2008 рік держуправлінням розглянуто та надано висновків державної екологічної експертизи по 8 робочим проектам на розробку родовищ корисних копалин. Контроль за виконанням запланованих природоохоронних заходів здійснюється при погодженні планів розвитку гірничих робіт підприємствам гірничодобувної промисловості. Згідно з компетенцією держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області приймає активну участь у напрямку впорядкування надрокористування на території Миколаївської області. На виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 28.05.08 №251-р «Про впорядкування діяльності у сфері використання природних ресурсів та корисних копалин на території Миколаївської області» проводиться робота з інвентаризації існуючих родовищ корисних копалин на території області, складено перелік розвіданих та затверджених родовищ корисних копалин, реєстр родовищ перспективних для використання. Інформація щоквартально надається до облдержадміністрації. Першочерговими завданнями в сфері забезпечення раціонального використання надр на території області є формування картографічної інформаційної бази родовищ, участь в межах компетенції у розробці та затвердженні обласної Програми розвитку мінерально-сировинної бази як складової соціально-економічного розвитку регіону. Розвиток мінерально-сировинної бази області в першу чергу спрямований на вирішення екологічних та соціальних аспектів, тому з метою 176

ефективного та комплексного опрацювання питань, пов’язаних з розробкою та затвердженням Програми, є доцільним створення відповідної міжвідомчої обласної комісії із залученням обласних відомств, управлінь та органів місцевого самоврядування.

8. ВІДХОДИ.

8.1. Структура утворення та накопичення відходів. За статистичними даними в м. Миколаєві та Миколаївської області обсяг утворення відходів за рік становить понад 2 млн.т., домінуюче положення серед яких займають відходи 4 класу небезпеки – близько 1,9 млн.т. Протягом 2008 року на підприємствах Миколаївщини фактично утворилося 202,964 тис.т небезпечних відходів І-ІІІ класів (табл. 8.1.). По класах небезпеки утворені відходи розподілилися наступним чином: 0,2% (32,62 т) – відходи І класу небезпеки, 0,36% (726,79 т) – ІІ класу, 97% (202,205 тис.т) – ІІІ класу небезпеки. До основних сфер, де фактично утворюються небезпечні відходи належать підприємства машинобудування та суднобудування, сільського господарства, мисливства та лісового господарства – 196,0 тис.т (92,7% загального обсягу) та переробної промисловості – 8,6 тис. т (4,1%). Таблиця 8.1. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1.

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т

301757,5

299566,5

238282,4

Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т

1875256,5

1845826

1814648,4

238091

211467

202964

Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³

1926,605

1903,67

1917,431

Загальна кількість відходів, т

2533347,5

2472293

2435612,4

Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

213300

167420

-

Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

20048

14320

-

Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

902,75

797,89

770,64

Обсяги утворення відходів:

Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

2.

Інтенсивність утворення відходів:

* ВРП за 2008 рік буде розраховано Держкомстатом України у 2010 році

Загальний обсяг накопичення в області відходів виробництва, споживання, побутових відходів складає близько 38 млн.т. На кінець 2008 року у спеціально відведених місцях чи об’єктах на території підприємств зберігалося 413,83 тис.т відходів І-ІІІ класів небезпеки 177

(табл. 8.2). Майже всі накопичені відходи (413,002 тис.т або 99,8% від загального обсягу) належать до ІІІ класу небезпеки. Відходи І класу склали 7,4 т, ІІ класу – 819,91 т. Третину небезпечних відходів, що зберігаються на території підприємств (138,44 тис.т) становлять відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод. Відходів, що містять хром та його сполуки зберігається 7466,9 т (1,8% загальних обсягів), нафтовідходів та нафтошламів – 44,7 т (0,01%), відходів що містять алюміній та його сполуки – 194,94 т (0,05%), відходів, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла – 99,07 т (0,02%), відходів, що містять свинець та його сполуки – 46,79 т (0,01%). Таблиця 8.2. Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п

Одиниця виміру

Показник

1

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

2

Накопичено небезпечних відходів, усього

Кількість

од.

725

т

413830,05

Примітка

у тому числі: 3

відходи 1 класу небезпеки

т

7,40

4

відходи 2 класу небезпеки

т

819,91

5

відходи 3 класу небезпеки

т

413002,75

Найбільша складова накопичених відходів 4 класу випадає на долю червоного шламу ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”. Станом на 01.01.2009 р. на шламосховищах накопичено - 27983,4 тис.т червоного шламу або 73,7% від накопичених відходів 4 класу. В області зареєстровано 120 видів відходів. Переважна більшість відходів передається спеціалізованим підприємствам як вторинна сировина. Ліцензії на поводження з вторсировиною в Миколаївській області мають 32 підприємства.

Деякі види відходів переробляється на спецпідприємствах області. Так, потужності і відповідні ліцензії з переробки нафтопродуктів існують у 4 підприємств, зі збирання, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у 2 підприємств, із збирання та зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів у 1 підприємства. За 2008 рік ТОВ НК „Нафта – Миколаїв” утилізовано 73,668 т нафтовідходів, МПП „Зірка” - 2515,5 т відпрацьованих мастил.

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення). Як в області так і за її межами діяльність відходопереробних підприємств здійснюється на підставі ліцензій, які видає Мінприроди України у відповідності до Закону України “Про ліцензування певних видів 178

господарської діяльності”, наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства екології та природних ресурсів України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.04.01 за № 319/5510, та “Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.03.01 за № 187/5378. Так, потужності з переробки нафтопродуктів існують у: ТОВ НК “Нафта -Миколаїв” ліцензія серії АВ №361352 від 31.08.07, МПП „Зірка” ліцензія серії АВ №047313 від 09.02.2006, ТОВ „Базука” ліцензія серії АВ №154380 від 06.07.2006 та ТОВ “РАФ-ПЛЮС” ліцензія серії АВ №298717 від 13.04.07; зі збирання, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у МВКП „Вікінг” ліцензія серії АА№871857 від 18.11.04, ПП Білоус С.В. ліцензія серії АБ №201760 від 07.11.05; із збирання та зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів у ТОВ “Промснаб – Миколаїв” ліцензія серії АБ №103173 від 02.06.05. За 2008 рік ТОВ НК „Нафта – Миколаїв” утилізовано 73,66 т нафтовідходів, МПП „Зірка” - 2515,5 т відпрацьованих мастил. В продовж року, що минув, підприємствами регіону було використано 196,576 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки. Відходів І класу небезпеки було використано 0,08 тонн, всі вони містили свинець та його сполуки. Відходів ІІ класу небезпеки було використано 113,15 т та знешкоджено 61,86 т. Значну частку використаних відходів ІІ класу небезпеки складають відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки (99,3%).Основні показники поводження з відходами наведені в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

* дані відсутні

179

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1474,19 * 0 504,97 4,83 * 849,157 * *

238,09 0,86 0 213,56 0,33 0,012 50,95 16,901 0

211,466 1,00 0 253,9 0,30 0,008 36,6 22,8 0

202,964 0,99 0 196,576 0,287 0,005 34,480 26,651 0

104,24

0,002

1,78

0,001

*

12,34

21,0

210,5

19766,798

543,5

455,8

413,830

З інформації, отриманої від управління житлово-комунального господарства Миколаївської облдержадміністрації, всього на території області налічується майже 500 сміттєзвалищ загальною площею 565 гектарів. Інформація про найбільші сміттєзвалища наведена у таблиці 8.4. На виконання Законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про відходи", "Про охорону навколишнього середовища", "Про житловокомунальні послуги", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 №265 "Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами", в Миколаївській області розроблено та затверджено рішенням №6 обласної ради від 21 листопада 2008 року ХХV сесії п'ятого скликання обласну Програму Поводження з твердими побутовими відходами в Миколаївській області на період до 2020 року. Програмою передбачено виконання першочергових та перспективних заходів, які планується виконати у II етапи: І етап - 2008-2014 роки, ІІ етап 2015-2020 роки. Орієнтовні обсяги фінансування заходів Програми становлять 2143,1 млн.грн. Фінансування заходів, передбачених Програмою, планується здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, кредитів банків, іноземних інвестицій та за рахунок інших джерел, фінансування, не заборонених чинним законодавством. У 2008 році на благоустрій населених пунктів спрямовано 63314,0 тис.грн., що в порівнянні з 2007 роком в 2 рази більше. У 2009 році з місцевих бюджетів на роботи з благоустрою направлено 42849,8 тис.грн. Таблиця 8.4. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2008 року № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

1.

1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 1.8 1.9 1.10 1.11 1.12 1.13 1.14 1.15 1.16 1.17 1.18 1.19 1.20 1.21 1.22 1.23

Сміттєзвалища м. Миколаїв м. Вознесенськ м. Очаків м. Первомайськ м. Южноукраїнськ смт. Арбузинка смт. Константинівка (Арбузинський р-н) м. Баштанка смт. Березанка смт. Березнегувате смт. Братське смт. Веселинове смт. Кудрявцівка (Веселинівський р-н) смт. Олександрівка (Вознесенський р-н) смт. Врадіївка смт. Доманівка смт. Єланець смт. Первомайське (Жовтневий р-н) смт. Воскресенське (Жовтневий р-н) смт. Казанка смт. Криве Озеро смт. Ольшанське (Миколаївський р-н) м. Новий Буг

180

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га

1 1 1 1 1 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

31,55 12,6 5,3 4,5 5,5 9,8 4,2 2,5 1,5 3 1,4 2,8 2,3 2 2,9 3 4 1,5 1,5 5 4,5 2 2,3

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

№ з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість

1.24 1.25 1.26

м. Нова Одеса смт. Підгородна (Первомайський р-н) м. Снігурівка Всього Полігони Заводи по переробці твердих побутових відходів

1 1 1 28 відсутні відсутні

2.

3.

Площі під твердими побутовими відходами, га 2,5 1 4,5 130,0

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

Одним з найбільш гострих екологічних проблемних питань в області залишається проблема утилізації непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), накопичених за попередні роки (табл. 8.5.). За наявною в держуправлінні інформацією станом на 01.01.2009 року в області накопичено 682,43 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, які зберігаються в 79 місцях. Стан більшості місць зберігання непридатних ХЗЗР – незадовільний. Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР а саме: Новоодеському – 484,15 т, Первомайському – 64,62 т., Арбузинському – 13,5 т, Вознесенському – 12,8 т, Казанківському – 24,7 т. Незважаючи на постійну увагу щодо ситуації, яка склалася в області із непридатними пестицидами та агрохімікатами, питання їх утилізації залишається актуальним. Рішенням обласної ради від 06.06.2008 №7 до обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки внесено захід "Знешкодження (перезатарювання, транспортування до місця знешкодження, утилізація, переробка чи видалення) непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі пестицидів" із щорічним фінансуванням в обсязі 1000,0 тис.грн. На виконання цього заходу з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році були виділені кошти в обсязі 1330,707 тис.грн. та 83,19 т непридатних до використання пестицидів з Братського та Первомайського районів у встановленому порядку передано на утилізацію до Польщі. Таблиця 8.5. Поводження з непридатними пестицидами № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Район Арбузинський Баштанський Березанський Березнегуватський Братський Веселинівський Вознесенський Врадіївський Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський

Перезатарено впродовж року, т -

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

36,0 -

2,7 -

13,5 4,5 17,5 8,5 0,0 2,1 12,8 8,95 3,09 9,0 14,0 24,7

181

13 14 15 16 17 18 19 20

Кривоозерський Миколаївський Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський Снігурівський ВСЬОГО :

-

0,6 47,19 83,79

11,96 14,62

4,0 3,8 0,0 484,15 0,0 64,62 7,22 682,43

8.3. Використання відходів як вторинної сировини. В Миколаївській області основним видом діяльності у сфері використання відходів, як вторинної сировини є збирання заготівля таких відходів як: макулатура, склобій, відходи полімерних матеріалів, вторинні текстильні матеріали, використана металева тара (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві з-під напоїв, балончики), зношені шини та відходи гумові (табл. 8.6.). Ліцензії на вказаний вид діяльності мають 32 підприємства.

Іншим напрямком у сфері комплексного використання матеріальносировинних ресурсів є використання червоного шламу ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”, як залізовмісної добавки у виробництві цементу. Таблиця 8.6. Динаміка використання відходів № з/п

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1

Обсяги утворення відходів, т

1167088,8

1875256,5

1845826

1814648,4

2

Обсяги використання відходів, т

107798,6

377814,7

339597,4

251572,3

3

Рівень використання, %

9,2

20,14

18,4

13,9

8.4. Транскордонні перевезення відходів. Протягом 2008 року через пости екологічного контролю в Миколаївській області, був здійснений контроль суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що займаються транскордонним перевезенням відходів:  на ПЕК “м. Миколаїв”: - здійснено вивіз шлаку гранульованого – 2794,460 т; - макулатури – 19,860 т; - склобою – 113,350 т; - лому чорних металів – 700 т; - текстильних відходів (залишків давальницької сировини) – 2,614 т; - кеку глиноземістого (відходу концентратів руд кольорових металів) – 80000 т; - ввіз речей бувших у вжитку (ліжка, одяг, іграшки, меблі, медобладнання та ін.) у вигляді гуманітарної допомоги – 19,376 т;  на ПЕК “м. Вознесенськ”: - здійснено вивіз відпрацьованого ядерного палива – 728 т;  на ПЕК “Вантажно-митний Термінал”: - здійснено вивіз макулатури – 161,441 т; - текстильних відходів – 43,1 т; 182

- відходів пестицидів (на утилізацію) – 83,19 т; - рослинні відходи (макуха) – 427,91 т; - ввіз речей бувших у вжитку (одяг, взуття) у вигляді гуманітарної допомоги – 69,056 т;  п/п “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот”: - відбувався вивіз металобрухту – 85 000 т. За звітний період (2008 р) фактів незаконного перевезення вантажів відходів по митній території Миколаївської області виявлено не було.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами. Керуючись основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами, загальна стратегія держуправління у сфері поводження з відходами базується на вирішенні таких основних завдань: - мінімізація кількості утворюваних відходів; - максимально можливе залучення відходів до господарського обігу, їх матеріально-енергетична утилізація як техногенної сировини; - пошук екологічно безпечних методів переробки відходів з найменшими економічними витратами; - організація ведення обліку утворення, обробки, знешкодження, утилізації та видалення відходів, їх паспортизації, створення та ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення відходів, реєстру місць видалення відходів (МВВ). Одним з напрямків утилізації відходів є впровадження ТОВ «Євролакт» на території ВАТ “Вознесенський сирзавод” технології переробки відходів молокозаводів, що забезпечило зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин до поверхневих водойм та рельєфу місцевості. За 2008 рік було перероблено 131,1 тис.т. Іншим напрямком у сфері комплексного використання матеріальносировинних ресурсів є використання червоного шламу ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, як залізовмісної добавки у виробництві цементу. Так, у 2008 році утворено червоного шламу - 1527,84 тис.т, з яких реалізовано 216,72 тис.т, що становить 14% від утвореного. Для удосконалення системи управління відходами регіону в держуправлінні впроваджено інформаційно-аналітичний комплекс „ІАС – відходи”. Впровадження комплексу дозволило створити базу даних утворення, використання та оброблення відходів на підприємствах Миколаївської області. Продовжується введення інформації про підприємства, утворювачів відходів до обласної інформаційно-аналітичної системи "Відходи", за 2008р. внесена інформація про 725 підприємств. Згідно постанови КМУ «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» від 183

03.08.1998 р №1218, розглянуто та погоджено 725 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів. Відповідно до постанови КМУ від 01.11.99 №1234 «Про затвердження державного обліку та паспортизації відходів» розглянуто та затверджено 329 паспортів відходів для 23 підприємств. Всього мають розроблені та затверджені паспорти відходів 138 підприємств. В 2008 році надали звіт про проведення інвентаризації відходів 38 підприємств. Всього в області 220 підприємств провели інвентаризацію відходів. Розглянуті і узагальнені зміни до реєстрових карток у 116 підприємств, утворювачів відходів. Сформовано та узгоджено реєстр об’єктів утворення відходів (76 підприємств ОУВ) та реєстр об’єктів оброблення та утилізації відходів (3 підприємства ООУВ). Розглянуто та затверджено реєстрові картки у 24 підприємств (303 реєстрові картки). Відповідно до постанови КМУ від 03.08.98 №1216 внесені зміни до реєстру місць видалення відходів (МВВ) у 12 підприємств (18 паспортів МВВ) та погоджено реєстр МВВ за 2008 р. Розроблено та затверджено паспорт МВВ на звалище твердих побутових відходів с. Лугове. Розглянуто 72 заявок та пакетів документів підприємств на зберігання, транспортування, використання отруйних речовин (постанова КМУ від 20.06.95 №440), видано 69 дозволів. Взаємодія держуправління з іншими державними органами у сфері поводження з відходами здійснюється шляхом надання пропозицій Мінприроди, облдержадміністрації та ін. щодо внесення змін до чинного законодавства про відходи, встановлення нормативів плати за розміщення відходів, розробки загальнодержавних та регіональних програм поводження з відходами, погодження місць розміщення об’єктів поводження з відходами, створення інформаційно-аналітичних систем, банків даних про обсяги утворення, збирання, оброблення, утилізації та видалення відходів, їх паспортизації, створення і ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, місць видалення відходів, обміну інформацією з відповідними органами влади у сфері поводження з відходами та ін. Так, у 2008 році держуправлінням надавалися пропозиції управлінню ЖКГ облдержадміністрації до обласної Програми поводження з твердими побутовими відходами в Миколаївській області на період до 2020 року, яка затверджена рішенням обласної ради від 21 липня 2008 року №6, за поданням держуправляння рішенням обласної ради від 06.06.2008 року №7 до обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки було внесено захід "Знешкодження (перезатарювання, транспортування до місця знешкодження, утилізація, переробка чи видалення) непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі пестицидів”, надавалися пропозиції Мінприроди України до Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами.

184

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. На території Миколаївської області розташовано 406 потенційно небезпечних та об’єктів підвищеної небезпеки, з яких 362 (89%) зареєстровано в державному реєстрі ПНО Державного департаменту страхового фонду документації МНС України, по 27 об’єктам розроблено паспорти безпеки та направлено на реєстрацію. Забезпечено 100% здійснення розрахунків ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки. Складено декларації безпеки для 158 об’єктів підвищеної небезпеки. Забезпечено складання планів локалізації, ліквідації аварійних ситуацій та аварій для 322 (79%) потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки області (в 2008 році розроблено 23 ПЛАСа). З 376 потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки області, які підлягають обов’язковому страхуванню цивільної відповідальності суб’єктів господарювання застраховано 310 (82%). З метою своєчасного прийняття рішень керівництвом області та вжиття превентивних заходів щодо покращення стану техногенно-екологічної безпеки протягом 2008 року підготовлено і проведено 16 засідань комісії (було заплановано 12 засідань) 11 планових та 5 позачергових, на яких розглянуто 55 питань. Виконано рішення комісії по 44 питанням, залишається на контролі рішення по 11 питанням. Протягом 2008 року на території Миколаївської області зареєстровано 2666 надзвичайних подій. Внаслідок 14 надзвичайних подій, які класифікуються як надзвичайні ситуації, збитки склали понад 11 млн. 742 тис. 45 грн. Зазначені надзвичайні ситуації класифікуються за рівнем: - регіонального - 1 (природного характеру); - місцевого - 3 (2 - природного характеру, 1 - техногенного характеру); - об’єктового рівня - 10 (5 - техногенного характеру, 5 - природного характеру). Завдяки виконанню рішень комісії, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли у 2008 році на території області, західних регіонів України, для проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт та надання допомоги населенню за рахунок місцевих бюджетів усіх рівнів, від підприємств, установ, організацій та населення Миколаївської області виділено 6464,7 тис.грн. в тому числі: - на ліквідацію надзвичайної ситуації, яка склалася на території м. Очакова – 760,231 тис.грн., в тому числі з резервного фонду обласного бюджету 500,0 тис.грн; - на ліквідацію надзвичайної ситуації, яка склалася на території м. Вознесенська – 411,693 тис.грн, в тому числі з обласного бюджету – 341,693 тис.грн; - на ліквідацію надзвичайної ситуації, яка склалася на території Криве Озеро - 56,267 тис.грн. з обласного бюджету.

185

смт.

На подолання наслідків стихії в західних регіонах України з резервного фонду обласного бюджету виділено 136,0 тис. грн., від підприємств, установ, організацій та населення Миколаївської області – 4816,0 тис.грн. З метою вжиття заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження відповідно Плану першочергових заходів, спрямованих на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них Миколаївською облдержадміністрацією на 2008 рік із запланованих 44354,194 тис.грн. профінансовано 43200,918 тис.грн., що складає 97,4% від плану, а саме: - на зменшення скиду господарсько-промислових стоків до поверхневих водойм – 4186,196 тис.грн. (64,4%); - на удосконалення системи водопостачання – 4003,78 тис.грн.(72,5%); - на зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру – 29093,533 тис.грн. (108,2%); - на попередження викидів сильнодіючих отруйних речовин – (60%);

147,0 тис.грн.

- на відновлення та підтримку сприятливого гідрологічного стану річок і водосховищ (протипаводкові заходи) – 4651,3 тис.грн. (93,3%); - на поповнення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – 1061,709 тис.грн. (87%).

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів, розташованих в Миколаївській області, які на цей час фактично справляють значний негативний вплив на довкілля наведено в таблиці 9.2. Таблиця 9.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів № пп

Назва об’єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

1.

ВП "ЮУ АЕС"

Виробництво електроенергії

ДП НАЕК “Енергоатом” Міненерго України

2.

МКП “Миколаївводоканал”

Комунальні послуги

Міськжилкомунгосп

3.

ВУВКГ м. Первомайськ

Комунальні послуги

4.

ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”

Виробництво глинозему

Мінпромполітики України

5.

ВАТ “Югцемент”

Виробництво цементу

Концерн “Укрцемент”

6.

Снігурівський водоканал

Комунальні послуги

Облжилкомунгосп

Транспортування аміаку

Державне підприємство

Машинобудування

Державне підприємство

7.

8.

МУМА УДП “Укрхімтрансаміак” ДП НВКГ “Зоря”„Машпроект”

9.

АТЗТ “ВОЗКО”

Легка промисловість

Акціонерне товариство

10.

Миколаївський річковий порт

Мінтранспорту України

Державне підприємство

186

№ пп 11.

12.

13.

14.

15.

Назва об’єкту Миколаївський морський торгівельний порт ТОВ „Юкрейніан Шугар Компані” КП “Очаківводоканал” Нафтосховище у Баштанському районі Полігон захоронення солей важких металів

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Мінтранспорту України

Державне підприємство

Виробництво цукру

Приватне

Комунальні послуги

Жилкомунгосп

Зберігання нафтопродуктів

ВАТ “Миколаївнафтопродукт”

Оцинковка металевих виробів

ВАТ “Завод Фрегат”

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія. На території Миколаївської області понад 20 років працює

Южно-Українська

атомна електростанція.

На Южно-Українській АЕС багато уваги приділяється впровадженню сучасних технологій, що гарантують високий рівень безпеки для персоналу, населення та навколишнього природного середовища. ЮУ АЕС перша серед електростанцій України отримала постійну ліцензію Держатомрегулювання на експлуатацію енергоблоків. Атомна станція використовує ядерне паливо – яке є потенційним джерелом забруднення довкілля радіоактивними речовинами такими як тритій, цезій, стронцій, кобальт, хром, цинк.

Система радіаційного контролю за діяльністю ЮУ АЕС включає два види контролю: відомчий та позавідомчий. Контроль за радіаційним станом навколишнього природного середовища проводиться як на проммайданчику, так і в радіусі 30 км. навколо АЕС. За результатами нагляду середні значення гама-фону за період експлуатації атомної станції склали: на проммайданчику АЕС, у м. Южноукраїнськ (3 км. від АЕС), у смт. Арбузинка, у с. Коштово (15 км від АЕС), у с. Олександрівка (20 км від АЕС) та других населених пунктах 30 км зони від 13 до 16 мкР/годину. Всі вони відповідають середнім фоновим значенням, виміряним до пуску ЮУ АЕС. З червня 1994 року ставок-охолоджувач ЮУ АЕС працює в режимі “продувки”, тобто забору свіжої води з р. Південний Буг і скиду до неї солоної води. Контроль за вмістом радіонуклідів лабораторія зовнішньої дозиметрії здійснює у відповідності з “Регламентом радіаційного контролю ЮУ АЕС”, “Регламентом продувки Ташлицького водосховища”, затвердженими та узгодженими з органами Держсаннагляду та Мінприроди. У зоні впливу Южно-Української АЕС вміст радіонуклідів цезію та стронцію за звітний період контролювався у воді рр. Синюха (зокрема питний водозабір м. Первомайськ), Південний Буг (зокрема питні водозабори мм. Южноукраїнськ та Вознесенськ, Інгул (зокрема, питний водозабір м. Новий Буг) та Інгулець. Активні концентрації цезію-137 у воді зазначених 187

річок коливались в межах 3,7-22,2 Бк/м3, а стронцію-90 - 11,1-33,3 Бк/м3, що значно нижче контрольних рівнів. Позавідомчий радіаційний контроль в 30 км санітарно-захисній зоні атомної станції здійснює санітарна епідеміологічна служба області. На базі радіологічного відділу створено лабораторію індивідуального дозиметричного контролю. За 2008 р. обстежено 1254 особи, які проживають в зоні спостереження ЮУ АЕС. Дози зовнішнього опромінення населення становлять 0,8 – 1,0 мЗв на рік, що дорівнює природному радіаційному фону. Також, на підпорядкованій території здійснюють діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) всього 22 підприємства, діяльність 16 підприємств підлягає ліцензуванню, (крім медичних закладів). Основна кількість підприємств знаходиться в м. Миколаєві, а також в Первомайському, Вознесенському, Жовтневому районах області. Найбільшу кількість ДІВ використовують ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”, ВАТ „Вадан Ярдс Океан”. Згідно постанови КМУ від 02.06.99 №999 для проведення дозиметричного контролю металобрухту видано 2 дозволи: Миколаївській РТПП, АНЕ “Карго Орієнтал”. За звітний період радіаційних аварій, позаштатних ситуацій при використанні ДІВ, випадків виявлення ДІВ у незаконному обігу, втрати регулюючого контролю над ДІВ, виявлення радіаційно забрудненого металобрухту на підпорядкованій території не було.

9.3.1. Радіоактивне забруднення територій.

Згідно ”Комплексної програми здійснення державного санітарноепідеміологічного нагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного моніторингу довкілля установами та закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України із залученням науководослідних інститутів АМН України на 2006-2010 роки” на території Миколаївської області визначено 4 пункти постійного радіаційного 188

контролю (с.с. Колос Добра, Костянтинівка Арбузинського району, с.с. Веселий Роздол, Воронівка Вознесенського району). Лабораторні дослідження в цих пунктах проводяться з метою здійснення радіологічного моніторингу на території області та оцінки доз іонізуючого опромінення населення шляхом вибіркового радіаційного контролю. За 2008 рік в лабораторіях санепідслужби досліджено проб: - об’єктів довкілля – 139; - води (питна та відкритих водоймищ) – 38; - харчових продуктів – 632; - лікарських рослин – 9. Перевищення вимог ГН 6.6.1.1-130-2006 не реєструвалось. За результатами проведених досліджень в цілому радіаційний стан в області можна характеризувати як задовільний. Інформація щодо забруднення території (у розрізі районів Миколаївської області) техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження наведена в табл. 9.3. Таблиця 9.2. Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження

№ з/п

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону

Кількість населення, чол.

1.

Арбузинський р-н

21625 61346*

2.

Баштанській р-н

38691

3.

Березанський р-н

24069

4.

Березнегуватський р-н

21350

5.

Братський р-н

19031

6.

Веселинівський р-н

24386

Радіаційний фон на території, мкЗв/год** 0,12 (мінім)** 0,29 (середній) 0,17 (максим) 0,10 (мінім) 0,14 (середній) (максим) 0,115 (мінім)** (середній) (максим) 0,12 (мінім)** (середній) (максим) 0,125 (мінім)** (середній) (максим) 0,13 (мінім)** (середній) (максим)

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель стронцій цезій-137 -90 радій торій калій (техноге (техноге (природний) (природний) (природний) нний) нний) 9,1 19,62 682,7 0,6 8,15 23,9 4,8 7,6 11,8 1,28 10,36 20,61 8,39 14,12 23,5 7,49 15,52 32,2

189

1,64 4,49 15,01 0,99 3,51 5,11 0,2 1,25 2,09 1,1 2,0 3,53 0,28 2,71 4,60 0,8 2,0 4,0

1,1 19,19 27,96 13,92 25,95 38,3

32,42 45,11 64.4 30,86 40,45 105,9

42,34 563,7 810,8 505,7 631,2 759,02

24,2

41,53

576,1

12,54 20,66 34,24 12,1 17,96 23,3 6,62 14,4 26,3

30,76 43,41 64,94 40,3 47,24 53,4 9 43,95 53,74

479,5 632,8 898,7 469 584,4 674 405,8 543,7 676,7

№ з/п

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону

Кількість населення, чол.

7.

Вознесенський р-н

31929 69788*

8.

Врадіївський р-н

18925

9.

Доманівський р-н

26641

10.

Єланецький р-н

16164

11.

Жовтневий р-н

51821

12.

Казанківський р-н

21038

13.

Кривоозерський р-н

26008

14.

Миколаївський р-н

31589

15.

Новобузький р-н

32161

16.

Новоодеський р-н

17

Очаківський р-н

34896 15977 31008*

18.

Первомайський р-н

32140 99441*

19.

Снігурівський р-н

43157

Радіаційний фон на території, мкЗв/год**

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель стронцій цезій-137 -90 радій торій калій (техноге (техноге (природний) (природний) (природний) нний) нний)

0,16 (мінім)** 0,14 (середній) 0,16 (максим)** 0,10 0,12 (мінім)** 0,20 (середній) 0,15 (максим) 0,12 0,12(мінім)** (середній) (максим) 0,2 (мінім)** (середній) (максим) 0,9 (мінім)** (середній) (максим) 0,3 (мінім)** (середній) (максим) 0,1 (мінім)** (середній) (максим) 0,9

1,58 5,85 23,3 15,67 2,05 21,96 155 10,47 5,84 11,42 17,59 0,65 7,99 31,65 14,8 22,97 55,2 1,1 10,34 23,8 7,29 10,54 14,06 15,2

2,25 3,68 4,99 1,3 0,64 3,54 17,68 2,99 1,44 4,5 5,1 0,78 2,34 3,48 0,8 1,87 3,36 0,88 2,02 4,02

0,2

10,1

0,2 (мінім)** 0,5 (середній) 0,6 (максим) 0,1 (мінім)** (середній) (максим)

18,24 22,1 152,5 5,98 9,52 12,65

1,67

10,7 15,83 20,56 8,26 10,3 24,36 58,3 24,6 13,99 21,4 41,3 11,5 23,5 81,9 14,5 26,04 35,4 10,2 23,8 48,7 8,71 13,21 21,46 18,3

41,33 43,4 47,1 33,68 9,42 35,1 73,45 41,1 17,2 42,3 58,5 15,9 39,6 56,2 40,4 49,6 60,1 23,0 38,1 53,2 34,2 44,5 51,7 34,5

518,4 547 586,3 414,2 261,3 539,9 826 603,2 482,1 618,9 778,4 365,7 611,9 835,8 480 559 602 84,1 550,1 642,3 355,6 604,7 763,8 540,6

1,35

20,8

44,1

596,2

1,21 5,69 12,5

12,67 19,67 25,7 6,78 17,4 24,04

34,1 38,8 42,3 36,2 41,8 52,9

433,8 496,3 523 461,2 535,2 576,4

1,88

2,65

* інформація в надана з урахуванням населення міст обласного значення (Южноукраїнськ, Вознесенськ, Очаків, Первомайськ). ** вимірювання проводились приладом СРІ -68-01. *** для районів з кількома радіологічними стаціонарами (розташованих навколо Южно-Української АЕС, на територіях локального забруднення після аварії на ЧАЕС) наведені мінімальний, максимальний та середні рівні.

9.3.2. Радіоактивні відходи. За звітний період підприємствами області: ВАТ „Вадан Ярдс Океан”, переведено в розряд відходів і здано на захоронення до спецкомбінатів УДО „Радон” відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання, які використовувались для гама дефектоскопії. ВП „Южно-Українська АЕС” здійснено вивіз 728 т відпрацьованого ядерного палива.

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ.

10.1. Ведення сільського господарства. Основним показником, який визначає результати діяльності сільськогосподарської галузі є виробництво валової продукції сільського господарства в порівняних цінах 2005 року, обсяги якої щорічно складають 190

близько 3 млрд.грн., при цьому, 60% - продукція рослинництва, 40% тваринництва. В 2008 році обсяги виробництва валової продукції по всіх категоріях господарств, в порівнянні з 2007 роком, зросли на 73,0%, в тому числі в рослинництві - в 2,4 рази. Станом на 01.01.2009 року економіко-виробничу діяльність в області здійснювало 932 сільськогосподарських підприємств на площі 757,4 тис.га ріллі (із загальної площі 1,7 млн.га), 5442 фермерів - на площі 259,8 тис.га, одноосібники, у кількості 67,4 тис.чол., використовували 501,6 тис га ріллі. Що стосується тваринництва, то в 2008 році за рейтинговою оцінкою в державі галузь зайняла 10 місце. В господарствах всіх форм власності в минулому році налічувалося 145,6 тис.гол. ВРХ, що на 3,3% менше проти 2007 року, в т. ч. 96,2 тис.гол. корів (- 4,6%), 113,7 тис.гол. свиней (- 10,7%), 48,6 тис.гол. овець (+ 13,0%) та 3,7 млн.гол. птиці (+ 29,7%). З метою забезпечення ефективного здійснення діяльності аграрного ринку станом на 01.01.09 функціонує 4 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які надають послуги сільгосптоваровиробникам та населенню по ремонту і налагодженню техніки, транспортному обслуговуванню, виконанню будівельних робіт та переробки сільгосппродукції, обробітку ґрунту, продажу кормів. Крім того, функціонує 9 агроторгових домів, 9 оптово-продовольчих та 5 оптово-плодоовочевих ринків, 5 кредитних спілок та 1 акредитована товарна біржа. В 894 сільських населених пунктах 825 заготівельних пунктів займаються заготівлею молока, м'яса, яєць, овочів та іншої сільськогосподарської продукції. Найбільш розширена мережа пунктів по заготівлі молока (698 одиниць).

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. В умовах сьогодення застосування добрив - один із визначальних елементів у системі заходів щодо нарощування обсягів і підвищення продуктивності та ефективності виробництва продукції рослинницької галузі. Необхідно відмітити, що останніми роками відслідковується позитивна тенденція щодо кількості застосованих мінеральних добрив (табл. 10.1.). В структурі застосованих мінеральних добрив за останні роки суттєвих змін не відбулося. Найбільшу питому вагу займають азотні добрива. У зв’язку з ліквідацією великих тваринницьких ферм значно скоротилося і застосування органічних добрив. Таблиця 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами 191

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000 1092,2

2005 935,3

2006 978,4

2007 902,4

2008 988,5

40,6 35,1 4,2 1,3 91,1 8 4 3,2 0,38 0,12 -

169,0 134,1 23,8 11,1 308,5 33 18 14,3 2,5 1,2 -

211,4 163,8 33,6 14,0 412,7 42 22 16,7 3,43 1,4 -

262,3 198,6 45,0 18,7 469,3 52 29 22,0 5,0 2 -

278,2 220,0 37,6 20,6 503,2 51 28 22,2 3,7 2,1 -

162,5 6,9 0,6 0,1

117,0 6,0 0,6 0,1

115,9 4,7 0,5 0,1

101,4 5,5 0,6 0,1

91,9 8,7 0,9 0,1

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві. Сільгоспвиробниками Миколаївської області у 2008 році було використано 986,4 т засобів захисту рослин проти 946,3 т у 2007 році (на 4,2% більше), також збільшилися площі на яких застосовувалися засоби захисту рослин (табл. 10.2). Таблиця 10.2. Застосування засобів захисту рослин 2000

2005

2006

2007

2008

Витрати засобів захисту рослин, т

976,2

1254,9

830,6

946,3

986,4

Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га

522,4

1419,7

1172,6

1329,1

1595,9

0,5

0,9

0,7

0,7

0,6

Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ.

11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави. Упродовж 2008 року підприємствами Миколаївської області використано 2378 тис.т у.п. паливно-енергетичних ресурсів, що на 3,5% , або на 86,1 тис.т у.п. менше ніж 2007 року. При цьому використання котельнопічного палива скоротилося на 5,7% і склало 1138,7 тис.т у.п., теплоенергії – на 6,9% (3571,8 тис. Гкал), водночас використання електроенергії зросло на 4,6% (1922,9 млн. кВт.год).

192

1500

1000

500

0 2002

2003

2004

паливо

2005

теплоенергія

2006

2007

2008

електроенергія

Рис. 11.1. Використання паливно-енергетичних ресурсів тис.т у.п. Динаміка споживання паливно-енергетичних ресурсів впродовж 2002-2008 років свідчить хвилеподібний характер зміни їх обсягів. При цьому, якщо використання електроенергії з року в рік зростало, за виключенням 2004 року, то у використанні двох інших складових ресурсів (палива та теплоенергії) чіткої тенденції не спостерігалося. Серед регіонів України Миколаївська область посіла 17 місце за обсягом використання котельно-пічного палива, а її частка в загальному показникові по країні склала 1%, за обсягом використаної теплоенергії – 9 (3,7%), електроенергії – 14 (1,8%). Слід зазначити, що скорочення обсягів спожитих ресурсів в цілому по області відбулося, головним чином, за рахунок промислових підприємств які суттєво зменшили споживання: ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", ВП "Южно-Українська АЕС", ВАТ "Сан Інбер Україна". У 2008 році проти 2002 року структура споживання паливноенергетичних ресурсів дещо змінилася в бік зростання частки електроенергії на 4,7%. При цьому найбільша питома ага традиційно належала котельнопічному паливу: у 2008 році вона склала 47,9%, і у порівнянні з 2002 роком майже не змінилася. Що стосується тепло енергії, то її частка скоротилася на 3,7 в.п. Серед видів промислової діяльності найвагоміша частка (54,9%) ресурсів спожита підприємствами металургійного виробництва та з виробництва готових металевих виробів, якими використано 59,1% загально промислового обсягу спожитого палива, 85,8% - теплоенергії та 29,6% електроенергії. Значно меншу частку (16,2%) займали підприємства з 193

виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, якими спожито 15,7% котельно-пічного палива, 1,1% - теплоенергії та 34,6% електроенергії.

Виробництво машин та устаткування 4,1%

Виробництво та розподілення електроенергії , газу та води 16,2%

Виробництво харчових продуктів 6,1%

Металургійне виробництво 59,4%

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 11,3% Інші 2,9%

Рис. 11.2. Структура використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами промисловості у 2008 році

Таблиця 11.1. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти* 2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Вугілля кам’яне, тис.т

66,7

47,0

46,9

38,1

32,4

Газ природний, млн.м³

1297,6

1463,8

1561,4

1477,4

1426,5

Дрова для опалення, тис.щільн.м3

19,3

26,2

26,2

28,5

34,8

Бензин моторний, тис.т

69,1

82,8

100,7*

115,3*

115,4*

Газойлі (паливо дизельне), тис.т

147,8

149,7

166,7*

199,0*

183,2*

194

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Гас, т

4207

11

9

10

5

Мазути топкові важкі, тис.т

15,6

5,0

11,6

5,2

3,4

Пропан і бутан скраплені, тис.т

4,6

3,8

2,9

5,2

7,4

* дані підприємств, організацій та установ про використання палива на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби, включаючи обсяги енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти, реалізованих населенню. ** з урахуванням обсягів продажу населенню через автозаправні станції.

11.2. Ефективність енергоспоживання. Економія паливно-енергетичних ресурсів – це відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, яке проявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості. Характеризуючи ефективність використання енергоресурсів, слід відмітити, що у 2008 р. в цілому по області економія паливно-енергетичних ресурсів склала 57 тис.т.у.п. проти 1,9 тис.т.у.п. у 2007 році, зокрема економія котельно-пічного палива – 23,4 тис.т.у.п. проти 4 тис.т.у.п., теплоенергії – 173,5 тис. Гкал проти 1,9 тис. Гкал, електроенергії – 11,5 млн.кВт.год проти перевитрачених 7,7 млн.кВт.год у 2007 р. Рівень використання паливно-енергетичних ресурсів залежить від обсягів та організації виробництва, зниження витрат на виробництві призводить до зменшення негативного впливу на довкілля області. На даний час в області діє "Програма енергозабезпечення та енергозбереження на період до 2010 р.". На виконання заходів, передбачених програмою проводиться відповідна робота щодо раціонального використання паливо-енергетичних ресурсів, зменшення їх питомих витрат на виробництво продукції та, як слідство зменшення впливу на довкілля області.

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система області. Транспортний комплекс є важливою складовою у структурі економіки Миколаївської області. Він обслуговує потреби народного господарства та населення і є важливим фактором реалізації значного і вигідного геостратегічного потенціалу області. В Миколаївській області сконцентрувалися всі потенційно привабливі умови для розвитку транспортної інфраструктури: географічне положення регіону, могутня багатогалузева промисловість, розгалужена транспортна система та розвинене портове господарство які обумовлюють її стратегічне значення для розвитку економіки області та України в цілому. Унікальне географічне розташування області на півдні України на перехресті міжнародних транспортних коридорів, як одного із важливих 195

центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори, обумовлює необхідність першочергового розвитку магістральних шляхів сполучення. У перспективі інтенсивність цих зв'язків значно зростатиме. Область має розгалужену транспортну систему, в структурі якої функціонує 1 міжнародний аеропорт, 4 морських торговельних порти, 1 річковий порт, підрозділи залізниці, кілька тисяч автоперевізників різних форм власності, які працюють на ринку автотранспортних перевезень. Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становить 4865,7 км, з них державного значення – 617,6 км. Протяжність доріг з твердим покриттям – 4852,6 км. Через область проходять такі міжнародні автомобільні транспортні коридори: - Євразійський із проходженням по Україні: Одеса – Миколаїв – Херсон – Джанкой – Керч; - Чорноморське економічне співробітництво із проходженням по Україні: Рені – Ізмаїл – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь – Новоазовськ; - Балтійське море – Чорне море з проходженням по Україні: Ягодин – Ковель – Луцьк – Тернопіль – Хмельницьк – Вінниця – Умань – порти Чорного моря. Через територію області проходять такі автомобільні шляхи державного значення: - Київ – Одеса; - Кіровоград – Платонове (на Кишинів через Любашівку); - Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на Таганрог); - Ульянівка – Миколаїв (через Вознесенськ); - Дніпропетровськ – Миколаїв (через Кривий Ріг); - Олександрівка – Кіровоград – Миколаїв. В Миколаївській області перевезення пасажирів здійснюються на: - 299 міжміських внутрішньообласних маршрутах; - 167 приміських маршрутах, з них 58 навколо обласного центру; - 35 приміських внутрішньорайонних маршрутах. Для перевезень використовується понад 6614 автобусів. До складу залізничного транспорту входять локомотивне та вагонне депо, 53 залізничні станції, підпорядковані Одеській залізниці, в тому числі 4 найпотужніших вузли – Миколаїв, Миколаїв-Вантажний, Вознесенськ, Первомайськ-на-Бузі, Колосівка, Снігурівка, Ольшанське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту. Експлуатаційна довжина магістралей залізничних колій загального користування становить 0,7 тис.км. Трубопровідний транспорт області представлений Миколаївським управлінням магістрального аміакопроводу "Укрхімтрансаміак" (довжина у 196

межах обслуговування – 444 км, з технічною можливістю для транспортування рідкого аміаку – до 3 млн.т на рік. Географічне положення області, наявність судноплавних артерій сприяють розвитку водного транспорту. Могутнім портовим містом не тільки області, а й України, є м. Миколаїв, де функціонують чотири морські й один річковий порти, які входять до єдиного Дніпро-Бузького морського транспортного вузла (ДБМТВ), зокрема: - державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт”; - державне підприємство “Дніпро-Бузький морський торговельний порт”; - Дніпро-Бузький морський порт, що входить до складу ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”; - спеціалізований морський порт "Октябрськ"; - Миколаївський річковий порт. Крім того, порти ДБМТВ зв'язані водними шляхами з Придунайськими країнами і портами Каспійського моря, що сприяє розвитку міжнародних транспортних коридорів на території України, Росії і Казахстану. Географічне положення портів ДБМТВ, близькість основних експортерів виробленої в Україні продукції, апробовані транзитні коридори, розвинута мережа водних, залізничних, автомобільних і авіаційних комунікацій створює сприятливе середовище для транзитних вантажів. Обласне комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт "Миколаїв” входить до числа великих аеропортів півдня України. У концепції розвитку єдиної транспортної системи України й області аеропорт "Миколаїв" планується зробити провідним міжнародним вантажо-пасажирським аеропортом півдня України, що працює за схемою “море – повітря – земля” на країни Прибалтики, Західної Європи, Середньої і Південно-Східної Азії. Наявність у м. Миколаєві великого навчального авіаційного центру і великого авіаремонтного заводу військово-повітряних сил дозволяє створити на їх базі комплексний міжнародний центр військово-повітряних сил і цивільної авіації та забезпечити ремонт цивільних літаків, що будуть прибувати через аеропорт "Миколаїв". Таблиця 12.1. Транспортна мережа загального користування (станом на 01.01.2009) Експлуатаційна довжина Залізничних колій

710,1 км

в тому числі електрифікованих

245,8 км

Тролейбусних ліній (в одноколійному обчисленні)

57,9 км

Трамвайних ліній

73,2 км

Автомобільних шляхів загального користування

4865,7 км

197

в тому числі з твердим покриттям

4852,6 км

Щільність залізничних колій на 1 тис.м2 території

28,9 км

в тому числі залізних колій на електровозній тязі

10,0 км

Автомобільних шляхів державного значення

617,6 км

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень. Індекс обсягу відправлення (перевезення) вантажів усіма видами транспорту збільшився у 6,3% в порівнянні з 2007 роком. За 2008 рік автомобільним та водним транспортом області перевезено 28,5 млн.т вантажів, при цьому вантажооборот склав 1469,79 млн.т км, що, відповідно, на 3% та 23% більше ніж торік. Традиційно переважну більшість вантажів (99% загального обсягу) перевезено автомобільним транспортом. Залізничним транспортом перевезено 8,7 млн.т, що на 17,5% більше ніж торік, так кам'яного вугілля було перевезено 1,35 млн.т, нафти та нафтопродуктів – 0,027 млн.т, чорних металів – 0,082 млн.т, лісових – 0,001 млн.т, хлібних – 0,278 млн.т., руди – 2,141 млн.т, хімічних та мінеральних добрив – 0,457 млн.т, мінеральних будівельних матеріалів – 4,174 млн.т, інших вантажів 0,193 млн.т. На морських причалах 2008 року було оброблено 23436,0 тис.т, що на 21% більше, ніж минулого року на річкових причалах було оброблено 1211,4 тис.т, що на 4% менше минулого року.

198

1600

1469,7

1400

1152,2

1195,9

1200

867,7

1000

682

800 600

580,3 491,4

400 200 0 2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Рис. 12.1. Вантажооборот Миколаївської області по роках, млн. т км

2500

2049,8

1953,2 2000

1763,7

1680,9 1413,3

1792

1526,1

1500

1000

500

0 2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Рис. 12.2. Пасажирооборот Миколаївської області по роках, млн. пас. км

Таблиця 12.2. Обсяги транспортних перевезень 199

Вид транспорту

Залізничний

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Рік 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

Перевезено вантажів млн. т

%

2,3 5,6 6,4 7,4 8,7 13,6 30,8 30,7 27,2 28,3 0,1 0,3 0,3 0,4 0,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 16,0 36,7 37,4 35,0 37,2

14,4 15,3 17,1 21,1 23,4 85,0 83,9 82,1 77,7 76,1 0,6 0,8 0,8 1,1 0,5 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Перевезено пасажирів

Вантажооборот млн.т км.

272,8 848,3 1140,8 1178,9 1459,0 574,9 3,1 0,7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 847,7 851,4 1141,5 1178,9 1459,0

%

млн.

%

32,2 99,6 99,9 100,0 100,0 67,8 0,4 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

2,5 2,6 3,1 2,7 2,7 42,2 107,2 117,9 131,7 137,3 0,7 0,9 0,6 0,6 0,5 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 97,3 68,6 62,8 52,0 56,7 142,7 179,3 184,4 187,0 197,2

1,8 1,5 1,7 1,4 1,4 29,6 59,8 63,9 70,4 69,6 0,5 0,5 0,3 0,3 0,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 68,2 38,3 34,1 27,8 28,8

Пасажирооборот млн.пас. км.

686,6 1951,1 1762,3 1790,7 2048,5 2,6 2,1 1,4 1,3 1,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 451,0 413,2 341,9 372,4 689,2 2404,2 2176,9 2133,9 2422,2

% 99,6 81,2 81,0 83,9 84,6 0,4 0,1 0,1 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 18,8 19,0 16,0 15,4

Таблиця 12.3. Рухомий склад за видами транспорту та призначенням (одиниць) Автомобільний транспорт Вантажні автомобілі з них в особистій власності Пасажирські автобуси з них в особистій власності Легкові автомобілі з них в особистій власності Інші автомобілі Мототранспорт з них в особистій власності Річкові судна Морські судна Електротранспорт тролейбусні машини трамвайні вагони Літаки і вертольоти

2000

2005

2006

2007

2008

144705 23222 6727 4080 1563 110598 106333 6805 59231 58620 74 67

139650 19396 6720 4701 3006 113004 107465 2549 30508 30302 95 97

141347 19231 6868 4627 3221 114927 108802 2562 27168 26973 95 97

149284 19522 7852 5860 4330 120995 115198 2907 26297 26155 95 97

169545 24397 13788 7209 5787 134342 128412 3597 22000 21868 42 90

65 135 -

58 116 21

55 114 55

56 116 57

56 117 53

200

12.2. Викиди забруднюючих речовин автотранспортом. В 2008 році обсяг викидів забруднюючих речовин від усіх видів автотранспорту по області склав 54597,0 т. Найбільша кількість забруднюючих речовин викинуто в м. Миколаєві – 24496,4 т, в м. Первомайські – 2671,6 т, в Жовтневому районі – 2293,9 т. Найменша кількість забруднюючих речовин викинуто в м. Очаків – 599,2 т. Автотранспортом, що використовує бензин викинуто 43336,0 т забруднюючих речовин, дизельне пальне – 8403,0 т, газ зріджений – 2046,0 т, газ стиснений – 812,0 т.

2008 року автотранспортом було викинуто 4851,2 т діоксиду азоту, 575,0 т сажі, 476,9 т діоксиду сірки, 42124,5 т оксиду вуглецю та 6354,0 т не метанових легких органічних сполук.

1,49% 3,74% 15,39%

79,37%

бензин

дизельне паливо

газ зріджений

газ стиснений

Рис. 12.3. Розподіл викидів забруднюючих речовин від усіх видів автотранспорту за видами пального 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. Робота Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (далі - Держуправління) проводилась згідно з наказом міністерства від 04.09.06 № 395, яким визначені політичні пріоритети, стратегічні напрями і завдання щодо реалізації державної 201

політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, Планом з основної діяльності Держуправління на 2008 рік та актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

13.1. Екологічна політика. Екологічна політика на регіональному рівні запроваджувалась шляхом підготовки розпоряджень голови облдержадміністрації, рішень обласної ради, розгляду питань екологічного спрямування на колегіях Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області тощо. З метою забезпечення екологічної безпеки та досягнення безпечних для людини стандартів навколишнього середовища на території Миколаївської області Держуправлінням двічі було ініційовано внесення змін до обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки, які затверджено рішеннями облради від 06.06.2008 №7 та 19.09.2008 №5. До Програми було внесено 19 заходів спрямованих на зменшення скиду господарсько-побутових, промислових стоків до поверхневих водойм, забруднення Чорного моря, запобігання деградації та виснаженню ґрунтів під впливом надмірної експлуатації та проявів ерозії та запобігання деградації природних ландшафтів та збіднення біорізноманіття. Протягом 2008 року проведено 5 засідань колегії Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, на яких були розглянуті такі основні питання: 1. Про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. Підведені підсумки.

2. Щодо експлуатації Олександрівського та Прибузького водосховищ. Розглянуто питання стосовно виконання природоохоронних заходів, встановлених висновками державних екологічних експертиз проектної документації, в тому числі проведених робіт з компенсації шкоди навколишньому середовищу та затверджених у встановленому порядку матеріалів з комплексного екологічного моніторингу в зоні впливу ТГАЕС при рівні заповнення Олександрівського водосховища 14,7 м.

3. Стан та перспективи розвитку заповідної справи в області. Основні завдання та шляхи вирішення. Основними напрямами роботи вирішено вважати розширення природно-заповідного фонду області, створення нових об'єктів та розробку і затвердження проектів землеустрою та організації території.

4. Робота зі зверненнями громадян. Розглянуто організацію роботи зі зверненнями громадян в держуправлінні. Роботу з цього напрямку вирішено вважати задовільною.

202

5. Затвердження Плану антикорупційних заходів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області на 2008 рік. Надано пропозиції до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про міжвідомчу комісію з екологічних питань Азовського та Чорного морів".

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Протягом 2008 року інспекторськими підрозділами Державної екологічної інспекції в Миколаївській області проведено 2779 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, господарствами, установами різних форм власності, у тому числі: по охороні водних ресурсів – 328, атмосферного повітря – 1193, земельних ресурсів – 128, надр – 216, поводження з відходами – 693, рослинного світу – лісокористувачів - 65, тваринного світу – 49, рибних ресурсів – 76, об’єктів ПЗФ - 31. Доглянуто 246 плавзасобів закордонного та каботажного плавання на відповідність вимогам МАРПОЛ-73/78. Велика кількість перевірок проводилась разом із органами прокуратури, МВС, органів ДАІ, СЕС та інспекцією Держкомзему. Під час проведення перевірок та інших природоохоронних заходів було виявлено 3135 правопорушень. За порушення вимог екологічної безпеки до адміністративної відповідальності притягнуто 2988 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 273,938 тис.грн., з них стягнуто 225,605 тис.грн., що складає 82%. До органів попереднього слідства було передано 17 справ для притягнення порушників до кримінальної відповідальності. За нанесення шкоди природному середовищу пред’явлено позовів на суму 4079,571 тис.грн., з них стягнуто 969,761 тис.грн. (табл.

13.1.). Всього 2008 року за різні протиправні дії та функціонування без необхідної дозвільної документації тимчасово призупинено діяльність 199 об’єктів виробничого призначення, що на 27 більше ніж у 2007 році.

Таблиця 13.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № п.п.

Рік

Назва заходу

2007 р.

2008 р.

1.

Обстежено об’єктів

1098

1372

2.

В т. ч. комплексно

245

303

203

№ п.п.

Рік

Назва заходу

2007 р.

2008 р.

3.

Проведено перевірок

3358

2779

4.

Виявлено порушень

2872

3135

5.

Видано приписів

3358

2779

2698 / 212 765

2988/ 273 938

212,765

273,938

180, 603

225,605

6.

7.

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями, чол. / грн.) Накладено адміністративних стягнень, тис. грн.

8.

Стягнуто штрафів, тис. грн.

9.

Пред’явлено позовів, шт./грн.

169 / 4 100 668

235 / 4 079 571

10.

Стягнуто позовів шт./грн.

104 / 1 423 708

132 / 969 761

11.

12.

13.

14.

Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень при призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів:

15.

- на спецводокористування

16.

- на викиди в атмосферу

17.

- на розміщення відходів

18.

Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів:

19.

- на спецводокористування

20.

- на викиди в атмосферу

21.

- на розміщення відходів

22.

23.

24.

172

199 -

2

Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

18

17

16

16

У 2008 році було посилено контроль за дотриманням законодавства по охороні поверхневих водних ресурсів, усього було здійснено 77 перевірок, за результатами яких застосовано 58 адмінстягнення на суму 5474 грн. Пред’явлено позовів на суму 426,854 тис.грн., з них стягнуто на користь держави 221,794 тис.грн. Тимчасово, до часу усунення виявлених недоліків, призупинена виробнича діяльність суб’єкту господарювання, що може спричинити негативний вплив на стан поверхневих водних ресурсів. Значна увага була приділена контролю за дотриманням норм та правил з охорони атмосферного повітря, всього було здійснено 1193 таких перевірок. За порушення природоохоронних вимог та наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до адміністративної відповідальності було притягнуто 519 посадових осіб та громадянина на суму 204

штрафів 45885 грн. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 95 суб’єктів господарювання, що здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. У порівнянні з 2007 роком кількість притягнутих до адміністративної відповідальності зросла на 86 осіб. За звітний період перевірено 128 землекористувачів земель сільськогосподарського та промислового призначення по дотриманню правил використання земельних ресурсів, за різні порушення накладено штрафів на 92 осіб на загальну суму 24429 грн. За забруднення земельних ресурсів та інше правопорушення пред’явлено 32 позови на загальну суму 1429,788 тис.грн. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 6 суб’єктів господарювання до часу усунення недоліків, які можуть спричинити забруднення земельних ресурсів. За порушення законодавства щодо використання надр, в тому числі, і підземних водних ресурсів, підприємствам і організаціям області оформлено 84 претензійно-позовний матеріал на загальну суму 1737,682 тис.грн., до адміністративної відповідальності притягнуто 1129 посадових осіб. Загальна сума штрафів склала 95,260 тис.грн. Порушено 3 кримінальні справи по фактах незаконного видобування корисних копалин. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 33 підприємств, які здійснювали видобування корисних копалин без дозволів, або з порушенням вимог чинного законодавства. На предмет дотримання чинного законодавства при поводженні з промисловими та побутовими відходами перевірено 693 підприємства та суб’єктів господарської діяльності. За порушення вимог Закону України „Про відходи” накладено штрафи на 843 посадові особи і громадян на суму 77,766 тис.грн., пред’явлено позовів на суму 118,537 тис.грн., 1 справу передано до правоохоронних органів. Порушено кримінальну справи по факту несанкціонованого розміщення відходів та забруднення земельних ресурсів. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 63 підприємств, які здійснювали розміщення відходів без дозволів, або з порушенням вимог чинного законодавства. Здійснено 65 перевірок використання рослинного світу лісокористувачами, до адміністративної відповідальності притягнуто 97 осіб на загальну суму штрафів 9792 грн., пред’явлено позовів на суму 206,44 тис.грн., 4 справи передано до правоохоронних органів, по яким вже порушені кримінальні справи. З метою посилення державного контролю за незаконним збором та продажом вжиті заходи відповідного контролю щодо проведення операцій “Первоцвіт”. Проведено, 65 перевірок місць реалізації ранньоквітучих та ентономічних рослин в м. Миколаєві (Ц. Ринок, Привокзальна площа, вул. Радянська та ін.), за результатами яких складено 67 протоколи, які направлені на розгляд до органів суду. Екоінспекцією вживаються заходи по забезпеченню належного збереження та відтворення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, регіональних ландшафтних парків, пам’яток природи тощо.

205

Здійснено 31 перевірку зазначених об’єктів, пред’явлено позов на суму 121897 грн., порушено 2 кримінальні справи по фактах завдання шкоди об’єктам ПЗФ. Таблиця 13.2. Державний контроль за дотриманням законодавства на об’єктах ПЗФ Рік № п.п.

Назва заходу

2007

2008

1.

Проведено перевірок

19

31

2.

Виявлено порушень

2

8

3.

Видано приписів

19

31

4.

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями, чол/грн.)

2 / 340

6 / 969

5.

Стягнуто адміністративних штрафів, чол/грн.

1 / 340

5 / 731

6.

Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн.

1 / 48632

1 / 121897

7.

Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн.

8.

Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів

9.

Видано дозволів на використання природних ресурсів

2

2

2

2

10.

11.

12.

Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

За звітний період інспекційними підрозділами спільно з іншими контролюючими органами проведені операції „Первоцвіт”, „Нерест”, „Новорічна ялинка”. Проведені перевірки кар’єрів, перевірки дотримання природоохоронного законодавства на об’єктах Міноборони, на підприємствах, що займаються заготівлею відходів чорних та кольорових металів. Результативність роботи екологічної інспекції визначається такими показниками: - сума накладених штрафів на одного інспектора – 9131 грн.; - сума стягнутих штрафів на одного інспектора – 7520 грн.;

- сума пред’явлених позовів на одного інспектора – 135985 грн.; - сума відшкодованих за позовами на 1 інспектора – 32325 грн.; - відсоток суми стягнутих штрафів від накладених – 82%. Можливо зробити висновок, що основні показники інспекційної діяльності екологічної інспекції в Миколаївській області знаходяться на рівні середніх по Україні.

206

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища. В Миколаївській області моніторинг стану довкілля здійснюється відповідно до “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області”, затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради від 23.12.99 №4. Координація діяльності суб’єктів системи моніторингу здійснюється міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля, склад якої затверджено розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 14.06.04 №279-р. До основних суб’єктів моніторингу довкілля в Миколаївській області відносяться: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (Мінприроди) – здійснює координацію діяльності суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля; - Державна екологічна інспекція в Миколаївській області (Мінприроди) здійснює моніторинг поверхневих вод; джерел скидів стічних вод; джерел промислових викидів в атмосферу (вміст забруднюючих речовин (ЗР); - Миколаївська гідрогеологічна партія (Мінприроди) - здійснює моніторинг підземних вод; геохімічного стану ландшафтів; - Миколаївській обласний центр з гідрометеорології (МНС) - здійснює моніторинг атмосферного повітря та опадів, лиманних та морських вод, стихійних та небезпечних природних явищ; - Миколаївське регіональне управління водних ресурсів (Держводгосп) здійснює моніторинг річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем водопостачання; водойм у зонах впливу АЕС; - Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція (МОЗ) здійснює моніторинг (у місцях проживання і відпочинку населення) атмосферного повітря; поверхневих вод суші і питної води; ґрунтів (вміст ЗР); - Миколаївський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (Мінагрополітики) - здійснює моніторинг ґрунтів сільськогосподарського використання; поверхневих та підземних вод сільськогосподарського призначення.

Таблиця 13.3. Суб’єкти регіонального екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень № з/п

Суб’єкти моніторингу

Кількість точок спостережень, од.

207

поверхневі води

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

морські води

джерела скидів зворотних вод у морські води

підземні води

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

грунти

140

27

5

21

10

29

-

-

-

-

-

19

-

-

-

-

-

33

-

9

-

-

-

-

-

-

15

-

-

-

18

-

50

-

-

14

-

1

-

-

-

-

атмосферне повітря

стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

довкілля

-

МНС, Держгідрометслужба

4

МОЗ

75

Мінагрополітики Держводгосп

1

Мінприроди

2 3 4 5

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області від 10.05.2007 №12 затверджено Положення про Регіональний інформаційно-аналітичний центр моніторингу довкілля в Миколаївській області. Виконання функцій регіонального інформаційно-аналітичного центру моніторингу довкілля покладено на відділ екологічних програм, моніторингу та зв’язків з громадськістю.

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Здійснення державної екологічної експертизи відбувається відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.10.04 р. №389 «Про затвердження Положення про Систему державної екологічної експертизи». На підставі ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу» об’єктами державної екологічної експертизи являються інвестиційні проекти, ТЕО і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, документація по перепрофілюванню діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, а також документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів та речовин. Відповідно до ст.13 Закону України «Про екологічну експертизу» здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від №554.

В інших випадках проектні матеріали розглядаються з урахуванням конкретної ситуації, масштабів очікуваємих від запланованої діяльності впливів, а також потенційного відношення до «об’єктів підвищеної громадської уваги» та об’єктів з негативним екологічним «іміджем».

2008 року було розглянуто та надано висновків державної екологічної експертизи по 511 проектам, що на 1,5% більше в порівнянні з тим же періодом 2007 року. З них проведено експертиз у рамках комплексної 208

експертизи по 241 проекту, що на 45,6% більше у порівнянні з 2007 роком, у відокремленому порядку – 270 проектів. Повернуто на доопрацювання або надано негативних висновків державної екологічної експертизи – по 194 проектам (37,9% від загальної кількості проектів). Оцінка технологічно складних об’єктів, проведення екологічної експертизи яких потребує знання технології виробництва та прогнозування впливу на довкілля в наступному, проводиться з залученням спеціалістів різних сфер діяльності. 2008 року 18 проектів (особливо значні об’єкти) були розглянуті із залученням спеціалізованих наукових установ з метою здійснення попередньої оцінки проектної документації відповідно до ч.4 ст.37 Закону України «Про екологічну експертизу», що на 12% більше в порівнянні з 2007 роком. У червні 2008 року фахівцями Держуправління була взята участь у попередньому розгляді проекту Генерального плану м. Миколаєва. За результатами розгляду підготовлено лист із пропозиціями та зауваженнями до зазначеного проекту Генерального плану міста. На державну екологічну експертизу були представлені Генеральні плани забудови сіл Покровка, Покровське та Василівка Покровської сільської ради Очаківського району. За результатами державної екологічної експертизи Генеральні плани забудови отримали позитивні висновки. Основними завданнями екологічної експертизи є визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснювальної діяльності; організація комплексної, науково-обгрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи, а також, в першу чергу, встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства та оцінка впливу діяльності запроектованих об’єктів на стан навколишнього природного середовища. За останні роки при розгляді проектної документації більш особлива увага приділяється дотриманню чинного законодавства, встановленим нормативам та стандартам з точки зору екологічної припустимості щодо запланованої діяльності. Більш детальніше розглядаються питання відповідності проектної документації вимогам чинного природоохоронного законодавства, ст.15 Закону України «Про екологічну експертизу» та ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)» та ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», а саме щодо: - широкого інформування громадськості щодо запроектованої діяльності шляхом оприлюднення Заяви про наміри та Заяви про екологічні наслідки у засобах масової інформації та громадського; - наявності погоджених природоохоронним органом матеріалів вибору та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо запроектованого об’єкту; - розгляду альтернативних варіантів розміщення об’єкту;

209

- планування та впровадження достатніх заходів щодо запобігання та зменшення забруднення поверхневих вод при реалізації господарської діяльності, з врахуванням сучасних методів очищення стічних вод; - збереження об’єктів рослинного світу, обов’язкове проведення компенсаційних заходів, в т. ч. висадження зелених насаджень, газонів, благоустрій територій; - розробки заходів щодо запобігання та зменшення розвитку небезпечних екзогенних геологічних процесів (зсуви, підтоплення); - дотримання норм екологічної безпеки при поводженні з відходами, які утворюються як при будівництві об’єктів так і безпосередньо при їх експлуатації; - дотримання технологічних та додаткових технологічних заходів по забезпеченню стандартного рівня екологічної безпеки згідно вимог ДБН 360-92** при проектуванні автозаправних станцій; - проведення технічної та біологічної рекультивації порушених при будівництві ділянок. Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку: 1. Робочий проект «Розробка первинних каолінів та гірничотехнічна рекультивація Вербівського родовища первинних каолінів у Первомайському районі Миколаївської області». Замовник: ТОВ «Пласт». Проектувальник: Дочірнє підприємство «Гірник» МПВП ТОВ «ГірникРемо ЛТД» - м. Вінниця.

2. Робочий проект «Будівництво мосту через р. Вісунь на км 3+865 автодороги місцевого значення 0150407 (Казанка – Березнегувате) – Калуга, Миколаївська область». Замовник: Служба автомобільних доріг у Миколаївській області. Проектувальник: Державна служба автомобільних доріг України «Укравтодор» - м. Одеса.

3. Робочий проект «Реконструкція заводу «Сандора», розміщеного на землях Мішково-Погорілівської сільської ради». Замовники: філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Миколаївській області, ТОВ «Сандора». Проектувальник: ВАТ ПВІ «Миколаївагропроект» - м. Миколаїв. Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно: 1. Робочий проект «Буріння однієї розвідувально-експлуатаційної свердловини для водопостачання ТОВ «Тофтегорд» в м. Снігурівка Миколаївської області». Замовник: ТОВ «Тофтегорд». Проектувальник: Миколаївська гідрологічна партія.

210

2. Робочий проект «Установка обладнання для виробництва біодизелю (біологічної добавки) в смт. Воскресенське вул. Дорожна, 5 Жовтневого району Миколаївської області». Замовник: ПК «Віра». Проектувальники: ПП «Дишлова», ТОВ «НТЦ проблем екології та природокористування».

3. Робочий проект «Реконструкція водозабірних споруд для підвищення водозабезпеченості м. Вознесенська водою для господарсько-питних потреб». Замовники: філія ДП «Укрдежбудекспертиза» у Миколаївській області, Управління житлово-комунального господарства м. Вознесенська. Проектувальники: ВАТ «Миколаївводпроект» - м. Миколаїв.

13.5. Економічні засади природокористування.

13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. Головною складовою економічного механізму природоохоронної діяльності є платність за спеціальне використання природних ресурсів та за шкідливий вплив на довкілля, яка стимулює природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого використання природних ресурсів та зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції шляхом впровадження еколого-економічних інструментів. З метою розширення бази екологічного оподаткування та збільшення надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища Держуправлінням проводиться постійний обмін інформацією з обласною Державною податковою адміністрацією, щороку надається перелік підприємств, установ, організацій, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів. За рахунок коштів збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за збитки, завдані державі понаднормативними та аварійними забрудненнями довкілля формуються фонди охорони навколишнього природного середовища, які мають важливе значення в загальній структурі джерел фінансування загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм.

2008 року всього до зведеного бюджету по Миколаївської області за спеціальне використання природних ресурсів мобілізовано 167937,8 тис.грн. Порівнюючи із 2007 роком, платежі за спеціальне використання природних ресурсів збільшились на 61%. У 2007 році загальна сума надходжень за користування надрами державного та місцевого рівня, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плати за землю і використання інших природних ресурсів по регіону склала 104190,97 тис.грн. У розрізі платежів, звітного року найбільшу частку за спеціальне використання природних ресурсів становить плата за землю – 211

137357,4 тис.грн. або 81,8%. Значні суми надходжень припадають також на збір за спеціальне водокористування – 10,37% (17414,3 тис.грн.) та платежі за користування надрами – 6,89% або 11576,5 тис.грн. За адміністративно-територіальним поділом найбільші збори за спеціальне використання природних ресурсі надійшли від міст Миколаїв – 50,0% (майже 95% всіх платежів складає плата за землю) і Южноукраїнськ – 10,7% (забезпечено практично рівними сумами від збору за спеціальне водокористування та плати за землю), Миколаївського (71,5% платежі за користування надрами) та Березанського районів (складова плати за землю становить 97,8%). Важливу роль в економічному механізмі природоохоронної діяльності відіграє збір за забруднення навколишнього природного середовища. 2008 року сплачена сума збору за забруднення навколишнього природного середовища склала 19904,126 тис.грн., з них 12937,682 тис.грн. (65%) надійшло до Державного фонду, 4976,031 тис.грн. (25%) – до обласного фонду 1990,413 тис.грн. (10%) – до місцевих фондів. Порівнюючи звітний період з 2007 роком, у 2008 коштів надійшло на 15% більше (19904,126 тис.грн. у 2008 році проти 17351,25 тис.грн. у 2007). Відповідно до інформації наданої головним управління статистики у Миколаївській області, левова частка пред’явленого збору за забруднення навколишнього природного середовища належить збору за розміщення відходів – 60,6%. Збір за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти становить 17,7% від загальної суми. 21,7% збору за забруднення припадає на збір за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних (8,1%) та пересувних (13,5%) джерел забруднення. Для фінансування природоохоронних заходів загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм чинним законодавством створено цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, формування яких здійснюється за рахунок зборів за забруднення навколишнього природного середовища, а також грошових стягнень за збитки, завдані державі понаднормативними та аварійними забрудненнями довкілля. Стабільне щорічне зростання надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища дає змогу збільшити видатки на актуальні для Миколаївської області екологічні проблеми. В звітному році кошторисом видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища затверджено фінансування у розмірі 6441,20 тис.грн. Проводячи аналогію з 2007 роком заплановані до асигнування видатки 2008 року збільшились майже у 2 рази (заплановане фінансування 2007 року 3427,0 тис.грн.). З метою раціонального використання природних ресурсів та забезпечення ефективності заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів Миколаївською обласною державною адміністрацією 11 січня 2006 р. затверджено План – графік щодо зменшення підприємствами основними забруднювачами довкілля рівнів забруднення атмосферного повітря та водного басейну, утилізації відходів, впровадження екологічно безпечних технологій та 212

відповідних організаційно-технічних заходів (далі План стабілізації). Всього 2008 року провідними підприємствами Миколаївщини на виконання природоохоронних заходів освоєно 9,206 млн.грн., що становить 12% від коштів, освоєних у 2007 році. Зокрема, за напрямками: - охорона атмосферного повітря освоєно 4,248 млн.грн.; - охорона водних ресурсів освоєно 2,358 млн.грн.; - охорона земельних ресурсів 125,0 тис.грн.; - поводження з відходами 2,508 млн.грн.; - система відомчого моніторингу 103,9 тис.грн.; - екологічне виховання та підготовка кадрів 37,0 тис.грн.

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі. Не зважаючи на погіршення економічної ситуації у країні спричинене негативним наслідкам світової фінансової кризи інвестиційна діяльність у сфері екології не втратила позитивних тенденцій. Основними джерелами фінансування природоохоронних заходів є фонди охорони навколишнього природного середовища, наповнення яких відбувається за рахунок зборів за забруднення довкілля. Загальна сума використаних протягом 2008 року бюджетних коштів на реалізацію природоохоронних заходів за усіма напрямками природоохоронної діяльності в Миколаївській області становить 9034,688 тис.грн., з яких: - 6213,353 тис.грн. – кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; - 798,390 тис.грн. – кошти міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; - 1373,555 тис.грн. – видатки місцевих бюджетів; - 649,390 тис.грн. – асигнування виділені на виконання заходів щодо розв’язання соціальних та екологічних проблем, пов’язаних із завершенням будівництва Ташлицької ГАЕС. Порівнюючи з 2007 роком загальна сума вкладень на здійснення природоохоронних заходів в області зменшилась майже на 30%, з 12899,137 тис.грн. у 2007 до 9034,504 тис. грн. у 2008 році. Значне зменшення освоєних протягом року коштів на виконання природоохоронних заходів пояснюється відсутністю 2008 року субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та не освоєнням асигнувань Державного фонду охорони Рис. 13.1. Розподіл коштів за видами природоохоронної діяльності навколишнього природного середовища у зв’язку із змінами у чинному законодавстві. Кошти Державного фонду у сумі 1300,000 тис. грн. були 213

51,39%

0,43% 2,60% 3,30%

24,08%

15,50%

2,71%

охорона водних ресурсів розвиток об’єктів природно-заповідного фонду заходи щодо припинення деградації екосистеми Утилізація відходів ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища заходи спрямовані на підвищення рівня екологічної освіти населення інші природоохоронні заходи

спрямовані на реалізацію природоохоронного заходу "Реконструкція та розширення господарчої каналізації, м. Снігурівка".

2008 року бюджетні призначення використовувались за наступними природоохоронними напрямками: Запобігання забрудненню водойм господарсько-побутовими стоками. Звітного року загальна сума освоєних коштів на виконання заходів державних та місцевих програм розвитку водного господарства, охорони водних ресурсів та підвищення якості питної води Миколаївської області, склала 4642,481 тис. грн. Протягом 2008 року роботи здійснювались на 11 об’єктах житлово-комунального господарства області в м. Миколаїв, м. Снігурівка, м. Березнегувате, м. Очаків, м. Первомайськ, м. Баштанка.

2007 року на фінансування зазначеного природоохоронного напрямку використано 10395,208 тис. грн., що на 55% більше ніж 2008 року. Розвиток об’єктів природно-заповідного фонду та збереження наявного ландшафтного розмаїття області. Для виконання природоохоронних заходів за зазначеним напрямком 2008 року освоєно 2175,380 тис. грн., з яких 1714,105 тис грн. (або майже 79%) кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Проводячи паралель з 2007 роком сума видатків за напрямком збільшилась в 2 рази або на 1175,138 тис. грн.

214

Заходи щодо припинення деградації екосистеми. Звітного року виконано ліквідаційний тампонаж 15 безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин на території області. Вартість робіт склала 244,454 тис. грн. або 99,78% від запланованих 2008 року коштів. 2007 року затампоновано 15 свердловин і освоєно 150,000 тис. грн. Захід виконується в рамках обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 – 2010 роки і фінансується за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища. Сума профінансованих минулого року коштів становить 297,896 тис. грн., з них 253,126 тис. грн. – кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища та 44,770 тис. грн. видатки міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. За рахунок зазначених бюджетних призначень реалізовано "Експертизу проектно-кошторисної документації та роботи з берегоукріплення Лагерної коси в Очаківському районі" сума освоєних видатків – 253,126 тис. грн., "Екологічну експертизу проекту "Капітальний ремонт вул. Скороходова" – 2,880 тис. грн., та "Проведено акцію "Чисте узбережжя" та створено зелені насадження у прибережній захисній зоні Бузького лиману та р. Інгул" – 41,890 тис. грн. Заходи щодо утилізації відходів. Протягом року за даним напрямком використано 1400,071 тис. грн. та здійснено 3 природоохоронні заходи, а саме: - Знешкодження (перезатарювання, транспортування до місця знешкодження, утилізацію, переробку та видалення) непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі пестицидів. 2008 року освоєно асигнування загальною сумою 1341,947 тис. грн., з яких 1330,707 тис. грн. кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища та 11,240 тис. грн. резервного фонду бюджету Новобузького району.

- Розробка паспорту МВВ полігону в В. Коренисі. Протягом року розроблено паспорт місця видалення відходів міського полігону ТПВ, вартість заходу становить 18,404 тис. грн. Фінансування здійснювалось за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища.

- Розробка норм накопичення ТПВ. За рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 39,720 тис. грн. та розроблено і затверджено рішенням міськвиконкому нові норми накопичення ТПВ.

2007 року за зазначеним напрямком кошти не освоювалися. Заходи спрямовані на підвищення рівня екологічної освіти населення.

2008 року з метою сприяння сталого розвитку екологічній освіти та поширенню екологічної інформації проведено 13 природоохоронних заходів загальною вартістю 234,921 тис. грн., з яких 12 заходів здійснено за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного 215

середовища та 1 захід "Видання Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області" профінансовано з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, освоєно 40,000 тис. грн. Порівнюючи з 2007 роком загальна сума видатків за зазначеним напрямком в звітному році збільшилась в 2,7 рази. Інші природоохоронні заходи. Минулого року за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища здійснено заходи щодо попередження гніздування гав та граків центральній частині м. Миколаєва – 34,300 тис. грн. та проведено громадські акції з озеленення та благоустрою м. Миколаєва вартість робіт становить 5,000 тис. грн..

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки. Удосконалення системи управління охороною довкілля та раціональним природокористуванням здійснювалось шляхом інституціональних, організаційних змін та впровадження відповідного законодавчого і нормативного забезпечення за трьома основними напрямами: посилення міжвідомчої координації в природоохоронній діяльності; розмежування повноважень на національному, регіональному та місцевому рівнях; структурні зміни в системі Мінприроди. До функцій регіонального рівня управління належить вирішення таких питань: регулювання використання природних ресурсів місцевого значення; визначення нормативів забруднення природного середовища; впровадження економічного механізму природокористування; проведення моніторингу та обліку об'єктів природокористування і забруднення довкілля; проведення державної екологічної експертизи; здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства; розроблення програм впровадження природоохоронних заходів, визначення та реалізація інвестиційної політики; інформування населення та зацікавлених підприємств, установ і організацій з екологічних питань. З метою удосконалення системи управління на нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки в Миколаївській області за участю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області в 2008 році було підготовлено 3 розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації та 3 рішення Миколаївської обласної ради.

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. Останніми роками в Україні прийнято низку законів і постанов Кабінету Міністрів з питань метрології, стандартизації та сертифікації в галузі природокористування та охорони довкілля з метою наближення до світових норм.

216

Одним із інструментів державного регулювання відносин у сфері охорони навколишнього середовища є стандартизація та нормування. Система екологічних стандартів – найважливіша складова частина природоохоронного законодавства. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони довкілля від забруднення, шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів та забезпечення екологічної безпеки. До найважливіших нормативів якості довкілля належать гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у природних середовищах. На підставі ГДК розробляються нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) і скидів (ГДС) шкідливих речовин у повітря та воду. Через зміни загального екологічного стану довкілля ГДК, ГДВ і ГДС найбільш небезпечних і поширених забруднювачів уточнюються кожні 3 – 5 років з урахуванням посилення негативного ефекту від їхньої спільної дії.

13.8. Екологічний аудит. Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про екологічний аудит» в процесі приватизації об'єктів державної власності проводиться екологічний аудит. Згідно вимог ст. 12 вищезазначеного Закону, обов’язковому екологічному аудиту підлягають об’єкти або види діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку (відповідно до «Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95р. №554 із змінами). Екологічний аудит може проводитися щодо підприємств, установ та організацій, їх філій та представництв чи об'єднань, окремих виробництв, інших господарських об'єктів у цілому або щодо окремих видів їх діяльності. Основними завданнями екологічного аудиту є: - збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту; - встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту; - оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища; 217

- оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту. Реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту знаходиться на Веб-сайті Мінприроди України –www.menr.gov.ua.

13.9. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. Наукові дослідження в галузі екології є невід’ємною частиною у діяльності Миколаївських технічних й гуманітарних вищих навчальних закладів, об’єктів природно-заповідного фонду, обласного й міського еколого-натуралістичних центрів, громадських організацій. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області здійснює організаційну підтримку багатьох наукових заходів, за поданням Держуправління відбувається фінансування наукових досліджень. Згідно з наказом Вищої атестаційної комісії України №184 від 17.04.2006 р. на виконання постанови Президії ВАК України №1-08/4 від 13 квітня 2006 р. в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК) створено спеціалізовану вчену раду Д 38.060.01 с правом прийняття до розгляду та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – Екологічна безпека. Встановлено термін дії спеціалізованої ради до 13 квітня 2009 р. В Національному університеті кораблебудування на замовлення Міністерства освіти та науки в 2008 році з проблем вирішення екологічної безпеки Миколаївського регіону виконано та продовжуються наступні роботи: - «Енергозбереження на основі інтенсифікації струминної утилізації та очищення газових викидів енергетичних установок » науковий керівник д.т.н., проф. Рижков С.С. Результати роботи – фізична та математична моделі процесів струминної утилізації та очищення газових викидів для систем імпактних турбулентних струминних течій дисперсних середовищ, схеми експериментальних установок для вивчення цих процесів. Теоретичні та експериментальні дослідження тепломасопереносу на основі створеної математичної моделі процесів утилізації та очищення газових викидів для систем імпактних турбулентних струминних течій дисперсних двофазних середовищ. Енерго- та ресурсозберігаючі і екологічні аерозольні технології очищення та утилізації газових викидів на основі систем струменів для енергетичних установок та їх систем, рекомендації на проектування.

- «Теорія низькоемісійного горіння вуглеводневих палив в камерах згоряння з впорскуванням пари контактних газопаротурбінних установок» науковий керівник - д.т.н., проф. Романовський Г.Ф. Результати роботи – наукове обґрунтування принципово нових схем організації низько емісійного горіння в камерах згоряння контактних газопаротурбінних установок. Математична модель концептуального типу утворення 218

забруднювачів в камерах згоряння з впорскуванням екологічної та енергетичної пари. Теоретичні основи розрахунків низькоемісійного горіння рідких вуглеводневих палив з урахуванням утворення з’єднань сірки в камерах згоряння газопаротурбінних установок з впорскуванням водяної пари. Рекомендації по вдосконаленню екологічних показників сучасних українських газотурбінних агрегатів згідно міжнародним вимогам.

- «Розробка основ теорії організації та управління проектами модернізації систем енергозабезпечення міст України» науковий керівник к.т.н. доц. Харитонов Ю.М. Результати роботи – принципи побудови адаптованих банків даних альтернативних систем енергозабезпечення та їх елементів. Методи прогнозування стану систем енергозабезпечення. Основи теорії організації та управління проектами модернізації систем енергозабезпечення на підставі алгоритмів, програмних продуктів мікро- та макрооптимізаційних задач модернізації, дослідження і визначення взаємозв’язків основних показників системи енергозабезпечення, її елементів. Основи теорії організації та управління проектами модернізації систем енергозабезпечення. Концепція управління проектами реконструкції на основі артефактних платформ.

- «Теоретичні і технологічні основи створення комплекснозахисних матеріалів і покриттів для засобів зберігання та транспортування небезпечних речовин» науковий керівник - д.т.н., проф. Дубовий О.М. Результати роботи – методика визначення температурних напружень, теплопровідності та коефіцієнту послаблюючого іонізуючого випромінювання для композиційних матеріалів і покриттів в умовах теплових та хвильових випромінювань. Оптимізація складу комплексних матеріалів і покриттів, дослідження їх структури і фізико-механічних властивостей. Удосконалення електродугового методу напилення комплексно-захисних покриттів. Результати розрахунку техніко-економічних показників та рекомендації щодо виготовлення та експлуатації композиційних матеріалів і покриттів.

- «Розробка теоретичних основ концепції суднової тригенерації» науковий керівник - д.т.н., проф. Радченко М.І. Результати роботи – теоретичні основи проектування тепловикористовуючих холодильних машин суднових тригенераційних установок. Принципи створення високоефективних суднових тригенераційних установок.

- «Розробка технологій комбінованого виробництва енергії на низькокиплячих робочих тілах для суднових комплексів енергожиттєзабезпечення» науковий керівник - д.т.н., проф. Радченко М.І. Результати роботи – моделюючий комплекс для дослідження процесів коливань активної потужності в автономних електростанціях з газодизель генераторами. Технології виробництва тепла та холоду за умов зміни теплового навантаження комплексів енергожиттєзабезпечення та технологія сумісного виробництва тепла та холоду при зміні кліматичних умов суднової експлуатації.

219

- «Розробка методики проектування суднових енергетичних установок на альтернативних паливах » науковий керівник - к.т.н., проф. Горбов В.М. Результати роботи – математична модель процесу підготовки палива для СЕУ транспортних суден з дизельними двигунами, що працюють на нетрадиційних паливах. Оптимальні параметри технологічного обладнання для приготування водопаливних емульсій у суднових умовах. Методика проектування СЕУ та програма розрахунку ефективності застосування альтернативних палив на суднах. На замовлення підприємств та організацій: - «Розробка та виготовлення високоефективного малогабаритного масловідділювача» науковий керівник – д.т.н., проф. Рижков С.С. Результати роботи – розробка та виготовлення високоефективного малогабаритного масловідділювача та проведення іспитів дослідного зразку на стенді.

- «Забезпечення реалізації заходів Миколаївської міської ради "Комплексне забезпечення реалізації Програми реформування житловокомунального господарства міста Миколаєва шляхом впровадження новітніх енергозберігаючих технологій та удосконалення систем управління» науковий керівник к.т.н, доц. Харитонов Ю.М. Результати роботи – розроблено проект програми розвитку системи енергозабезпечення міста по підвищенню ефективності на коротко- та середньостроковий період; розроблено проект оптимізації схеми теплозабезпечення міста та запропоновано варіанти зниження собівартості виробництва теплової енергії, перелік першочергових та середньострокових заходів по її оптимізації, розраховано очікуваний економічний і соціальний ефект від впровадження рекомендованих заходів і послідовність їх впровадження; створені математичні моделі елементів системи енергозабезпечення міста, а саме: електро- , тепловикористовуючого та теплогенеруючого обладнання, допоміжного обладнання, екологічних характеристик і економічних показників, прогнозні моделі технічного стану, моделі розподілення потоків, балансові моделі системи енергозабезпечення, прогнозні моделі енерговикористання.

- «Виготовлення схеми оптимізаційної системи м. Первомайськ» науковий керівник к.т.н, доц. Харитонов Ю.М. Під час виконання зазначеного договору створено електронну, масштабну версію системи тепло забезпечення з нанесенням на неї об’єктів тепло забезпечення – діючі котельні та їх потужність; існуючі теплові мережі та споруди на них (центральне теплове постачання – ЦТП і насосні станції); джерела теплопостачання та теплові мережі від них, які пропонуються для будівництва та реконструкції; теплофікаційні камери з тепловим навантаженням. На підставі схеми виконано аналіз технічного стану та економічності роботи системи тепло постачання та розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності роботи зазначеної системи, а також проведення навчання спеціалістів ЖКГ, щодо користування електронною картою-схемою.

220

У 2008 році на базі Національного університету кораблебудування підготовлено та захищені 13 магістерських робіт та 30 дипломних робіт зі спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища». Працівники та студенти кафедри екології та природокористування Чорноморського державного університету ім. Петра Могили з залученням викладачів інших кафедр університету виконували науково-дослідні роботи в галузі екології, в тому числі: - «Опрацювання основних елементів альтернативного (екологічно безпечного) та енергозаощаджуючого землеробства для фермерських господарств різної спеціалізації» (керівник – д.с.-г.н., професор Грабак Н.Х.). Для конкретних умов Степу України опрацьовуються технології вирощування рослин на еродованих землях, які забезпечують надійний захист ґрунту від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації. Дістало подальшого розвитку питання про енергозаощадження шляхом вдосконалення агротехніки вирощування рослин, в першу чергу мінімізації обробітку ґрунту. Розвинуто методичні підходи щодо енергетичної оцінки різних заходів, в тому числі й енергоємності грунту під впливом різних технологічних рішень при виробництві рослинницької продукції в сівозмінах на різних елементах рельєфу.

- «Розробка композиційного пористого матеріалу з об’ємнозмінними теплофізичними властивостями» (керівник – д.т.н., професор Клименко Л.П., Андрєєв В.І. – к.т.н., в.о. доцента). Очікувана наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що буде розроблений композиційний склад пористих облицювальних вставок з різними наповнювачами; буде оптимізовано хімічний склад композиційних вставок. «Еколого-енергетичне обґрунтування ресурсозбереження вітрогеліосистем теплохладопостачання (на прикладі Миколаївської області)” (керівник – д.т.н., професор Клименко Л.П., Воскобойнікова Н.О. – аспірант). Запропонований і обґрунтований критерій оцінки екологічної безпеки, що базується на принципі розрахунку обсягів зменшення викидів в навколишнє середовище при впроваджені альтернативних систем енергопостачання, залежно від здійснюваного ними ресурсозберігаючого ефекту. Розвинено методологічні та методичні підходи до оцінки екологічної безпеки регіону. Запропоновано енергоефективну систему теплохолодопостачання, особливістю якої є комбінування вітрової та сонячної енергії, котрі вдало взаємозамінюють та взаємодоповнюють одна одну, компенсування нестачі за рахунок традиційних енергоджерел та особливості перерозподілу енергії в системі, що дозволяє підвищити її ефективність. Доповнено та вдосконалено математичну модель енергоефективної системи теплохладопостачання будівлі за рахунок комбінування альтернативних джерел (а саме, сонячної та вітрової енергії) з компенсацією енергодефіциту з традиційних джерел. Доповнено та вдосконалено методику розрахунку ресурсозберігаючого ефекту, при комбінованому використанні вітрогеліоустановок та традиційних компенсаційних джерел енергії. Дістали подальшого розвитку концептуальні 221

засади оцінки ресурсозберігаючого ефекту від впровадження альтернативних джерел енергії.

- «Оптимізація взаємозв’язків між складовими соціоекологічної системи «Місто» (керівник – к.т.н., в.о. професора Добровольський В.В.). Розроблено методику оптимізації взаємозв’язків між складовими соціоекологічної системи «Місто», з використанням якої надано рекомендації по покращенню схеми руху автотранспорту в м. Миколаєві.

- «Забруднення акваторій суднобудівних заводів нафтопродуктами» (керівник – к.т.н., доцент Соловйова Ж.Ф.). Вперше було розроблено пристрої з застосуванням МР (магнітних рідин), виготовлених з травильних розчинів металургійного виробництва. Розчини після нейтралізації змивали у каналізацію. Одержання магнітного концентрату з розчинів сульфату заліза запобігає потраплянню іонів Fe+2 та Fe+3 у навколишнє середовище.

- «Науково-методичне забезпечення екологізації освіти в навчальних закладах області відповідно до вимог Концепції екологічної освіти України» (керівник – к.пед.н., доцент Лебідь С.Г.). Згідно з Йоханезбурзькою декларацією по сталому розвитку освіта є ключовим фактором досягнення сталого розвитку. Саме тому освіта для сталого розвитку потребує розробки своїх методологічних засад та змістової складової на всіх рівнях. Оскільки освіта для сталого розвитку в системі підготовки екологів ще не знайшла належного відбиття в існуючих наукових дослідженнях, дана тема є безперечно актуальною і характеризується науковою і практичною значущістю. Вперше феномен освіти для сталого розвитку в підготовці екологів виступає як спеціальний об’єкт дослідження.

- «Розробка оптимальної мережі об’єктів ПЗФ Миколаївської області» (керівник – к.географ.н., в.о. доцента Патрушева Л.І.). Проведено аналіз ландшафтних комплексів існуючих та перспективних об’єктів ПЗФ Миколаївської області; визначено ландшафтну репрезентативність заповідних територій та ділянок перспективних для заповідання в Миколаївській області; адаптовано методику оцінювання ландшафтного різноманіття, з метою його збереження в межах об’єктів ПЗФ; розроблено механізм застосування ландшафтно-екологічного підходу для проведення функціонального зонування об’єктів ПЗФ; вперше розроблено та запропоновано схему реорганізації об’єктів ПЗФ на національному, регіональному та місцевому рівнях. Матеріали дослідження можуть бути застосовані при наступному опрацюванні теоретичних, методологічних та методичних засад заповідної справи, шляхом удосконалення, деталізації, виправлення наведених положень особливо в методиці організації об’єктів ПЗФ. Результати роботи окреслюють необхідність і перспективи застосування ландшафтного підходу до створення оптимальної мережі об’єктів ПЗФ та ландшафтно-екологічного підходу до їх функціонального зонування. Запропонована схема регіональної мережі об’єктів ПЗФ зробить більш ефективним управління, функціонування та моніторинг її елементів. Вона буде сприяти виконанню головного завдання заповідних об’єктів – збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття.

222

- «Інноваційні педагогічні технології для екологізації університетської освіти» (керівник – Мещанінов О.П., д.пед.н., професор, Малюченко І.О. – аспірант). Очікувана наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше будуть обґрунтовані теоретико-методологічні основи розвитку інтерактивного освітнього середовища MOODLE професійної підготовки екологів в університеті; розроблені методика, визначені параметри, критерії оцінки ефективності організації професійної підготовки екологів в університеті; подані навчально-методичні матеріали щодо застосування інтерактивного освітнього середовища у професійній підготовці екологів в університеті. Вдосконалені через розширення поняття „інтерактивне освітнє середовище” та „електронна платформа динамічного науково-освітнього середовища”. Дістало подальшого розвитку положення про те, що поєднання досліджень та навчання засобами анкетування дозволить сформувати новий рівень свідомості особистості, сприятиме зміні її власного ставлення до навколишнього середовища, соціуму та самої себе в контексті концепції сталого розвитку суспільства.

- «Екологічно чисті технології спалювання органічних палив та прогнозування викидів токсичних компонентів» (керівник – д.т.н., професор Сербін С.І.). Була розроблена тривимірна математична модель низкоемісійних газотурбінних камер згоряння, у яких організується гомогенно-диффузійне горіння паливо-повітряних сумішей, обумовлене як фізичними процесами сумішоутворення, так і кінетикою хімічних реакцій. Підвищення екологічної безпеки та енергетичної ефективності когенераційних установок (керівник – д.т.н., професор Радченко М.І., к.т.н., доцент Сирота О.А.). Моделювання та оцінка техногенно-природної дози іонізуючого випромінювання на населення півдня України (керівник – доцент Григор’єва Л.І.). Система пилопригнічення на шламосховищі Миколаївського глиноземного заводу (керівник – д.б.н., професор Томілін Ю.А.). Київським державним підприємством «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» були проведені дослідження обсягів накопичення ТПВ на об’єктах їх утворення у м. Миколаєві, розроблені й затверджені рішенням виконкому Миколаївської міської ради нові норми накопичення ТПВ. У 2008 році науковцями Миколаївського державного аграрного університету розроблено ДСТУ: - Якість ґрунту. Оцінка щорічних витрат від ерозії (д.с.-г.н., професор Чорний С.Г.); Землі еродовані. Вимоги до використання (д.с.-г.н., професор Чорний С.Г.). З наукових досліджень у галузі охорони довкілля опубліковано такі посібники: Хімічні основи екології, (к.пед.н., доцент Мітрясова О.П.); Практикум з хімічного моніторингу грунтів (к.пед.н., доцент Мітрясова О.П.); Фізіологія рослин з основами біотехнології (к.б.н., доцент 223

Самойленко Т.Г.); Основи ерозієзнавства (д.с.-г.н., професор Чорний С.Г.); Научные основы экологического земледелия (коллектив авторов); Сівозміни в землеробстві України (колектив авторів); Сучасні аспекти землеробства України. (колектив авторів). З 23 червня по 1 липня 2008 року Миколаївським обласним екологонатуралістичним Центром учнівської молоді проведено експедицію до природного заповідника «Єланецький степ». Експедиція започаткована у 1998 році і є традиційною. Наукова мета експедиції: продовження програми багаторічних спостережень за станом рослинних угрупувань та популяцій флори і фауни заповідника. Освітня мета експедиції: залучення учнівської молоді до вирішення природоохоронних задач, набуття ними знань та навичок роботи на природоохоронних територіях, профорієнтація. У ході експедиції учасники вирішували наступні завдання: отримання навичок дослідження рослинних угруповань на прикладі флори природного заповідника „Єланецький степ”; геоботанічний опис ділянок територій природного заповідника «Єланецький степ» із закріпленням їх місця розташування для подальшого моніторингу за допомогою GPS технологій; вивчення популяції полозу чотирисмугого; вивчення динаміки чисельності ящірки прудкої, як кормової бази хижих птахів; дослідження орнітофауни заповідника; набуття навичок польових досліджень. З 28 квітня по 3 травня 2008 року проведено щорічний польовий практикум у Державному заказнику «Рацинська дача». Метою проведення польової практики є ознайомлення вихованців із ботанічним складом природних та штучних рослинних угруповань, набуття навичок та знань із польового та камерального визначення судинних рослин, польової діагностики типів рослинних угрупувань. Під час практики проведено 4 загально-ботанічних та 6 тематичних екскурсій, визначено 102 види судинних рослин. Проведено 10 камеральних занять із визначення рослин загальною тривалістю 40 годин. У рамках обласного конкурсу «Балки Миколаївщини», вихованці гуртка «Екос» Центру позашкільної роботи Жовтневого району (керівник Тлуста Л.М.) провели дослідження популяції волошки білоперлинної біля с. Михайло-Ларино, а вихованці екологічного гуртка Будинку дитячої творчості Березнегуватського району (керівник Шестопалько С.І.) провели дослідження заповідних територій Березнегуватщини. У 2008 році на обласному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Миколаївського територіального відділення Малої академії наук України вихованці хіміко-біологічного відділення захистили науководослідницькі роботи екологічного спрямування на теми: «Дослідження морфологічних особливостей та структури популяції жовточеревого полоза на території Мигіївської сільської ради», «Аналіз якості питної води Доманівського району», «Визначення лісо-рослинних умов прибережної смуги річки Південний Буг в околицях села Трикрати», «Збереження різноманіття герпетофауни Миколаївщини», «Флотаційна очистка вод ЗАО «Вознесенський шкіряний завод» та ін.

224

На основі договорів про творче співробітництво фахівці кафедри біології МДУ взяли участь у проведенні інвентаризації біоти та моніторингових дослідженнях регіональних ландшафтних парків «Гранітно-степове Побужжя», «Кінбурнська коса» і «Тилігульський», які є базами для проведення польових практик студентів-біологів. Надано пропозиції щодо комплексного використання рекреаційно-туристичного потенціалу цих заповідних об'єктів. Підготовлено до друку і видано колективну монографію «Найцінніші території та об'єкти Бузько-Степового біосферного ядра національної екомережі. - Київ, 2008. - 80 с. (автори Таращук С.В., Коломієць Г.В., Деркач О.М.) У червні та вересні 2008 року викладачами кафедри були організовані студентські науково-дослідні експедиції на Кінбурнську косу, програма яких передбачала проведення лекційних та практичних занять, екскурсій в незаймані куточки дикої природи Кінбурна, виконання групових та індивідуальних завдань, проведення конкурсів та вікторин, відпочинок на березі Чорного моря. Мета цих заходів - залучення обдарованої молоді до вирішення екологічних проблем регіону, сприяння створенню національного природного парку «Білобережжя Святослава» (робоча назва «Кінбурнська коса»). Полігоном для наукових досліджень на Миколаївщині у минулому році були об’єкти природно-заповідного фонду, які мають дирекції. У кожному з них ведеться літопис природи, проводяться відео- і фотозйомки цікавих природних об’єктів і явищ. Їх працівники, крім власної наукової діяльності, надають організаційну і технічну допомогу при проведенні наукових досліджень вченими наукових закладів з різних регіонів України. У 2008 році згідно плану роботи наукового відділу РЛП «Гранітностепове Побужжя» проводилась інвентаризація рідкісних видів рослин. Продовжені польові дослідження по виявленню локалітетів, з’ясуванню сучасного стану екотопів та оцінці основних параметрів популяцій сону чорніючого. До форм державного кадастру територій та об’єктів природнозаповідного фонду України доповнені дані на основі зібраних матеріалів, результатів обстеження та інвентаризації природних комплексів. Протягом року продовжувалась інвентаризація рослин. У поточному році гербарій поповнено 47 гербарними листами. Проведено геоботанічні дослідження. Протягом вегетаційного періоду були описані рослинні угруповання у різних частинах території парку за участю рідкісних та типових видів рослин. Проведено роботу по виділенню ключових ділянок та розроблено схему парагенетичної ландшафтно-територіальної структури території парку. Розпочато створення електронної картографічної основи для забезпечення комплексного екологічного моніторингу парку. Розроблено оригінальну методику для проведення оцінки туристичної привабливості території парку, за допомогою якої проведено оцінку привабливості ключових ділянок. Проведено сезонні обліки птахів. Співробітниками парку проведені обліки тварин в межах території мисливського господарства. Здійснено теріологічні та ентомологічні дослідження. Проведено три засідання науково-технічної ради парку. За матеріалами досліджень створено черговий том Літопису природи. Зібрано фотоматеріали по типовим та рідкісним видам рослин і 225

тварин. Закінчено розробку проекту створення регіонального ландшафтного парку «Висунсько-Інгулецький». Підготовлено відповідний плановокартографічний матеріал.

2008 року наукова робота дирекцією РЛП «Кінбурнська коса» проводилась згідно затвердженої «Програми науково-дослідної роботи РЛП «Кінбурнська коса» на 2006-2010 рр.», плану робіт еколого-освітнього відділу РЛП "Кінбурнська коса" на 2008 рік та індивідуальних робочих планів науковців. Вона включала в себе інвентаризацію та моніторинг стану біорізноманіття і виконувалась згідно вимог програми «Літопису природи». Основними напрямами роботи були наступні: - Інвентаризація та моніторинг птахів та ссавців; - Інвентаризація флори вищих судинних рослин; - Дослідження екології хребетних тварин; - Моніторинг видів фауни і флори занесених до Червоної книги України та Європейського і Світового Червоних списків. В результаті роботи наукового відділу парку зібрано оригінальні дані, щодо видового складу та чисельності тварин та рослин. Завдяки орнітологічним дослідження зібрано дані по чисельності, біотопічному та сезонному розміщенню 212 видів птахів, інвентаризаційний список орнітофауни парку поповнено 2 новими видами (горіхівка та кропив'янка червоновола). В весняний та осінній періоди окільцьовано 1917 особин птахів. Уточнено видовий склад, трофічні зв'язки та чисельність кліщів, комарів. Зібрано дані по поширенню та чисельності рідкісних ссавців. Проводилось дослідження рослинного покриву урочищ: «Ковалівська сага», «Зелені кучугури», «Біла Хатка», «Бієнкові плавні», «Орхідне поле», «Покровська стрілка», «Кінбурнська стрілка», «Василівські кучугури», «Василівські плавні». Для цих ділянок продовжувалось складання флористичних списків. Протягом 2008 року виконано 121 геоботанічний опис. Згідно плану, проведено засідання НТР парку, на яких розглянуто звіти з наукової роботи та іншої діяльності парку, проблемні питання. На початку року підготовлено том «Літопису природи» за 2007р., протягом року зібрано матеріали для чергового тому. Протягом року опубліковано та подано до друку 24 наукових роботи, що містять результати досліджень на території парку та загалом в Північному Причорномор’ї. Співробітники парку взяли участь та виступили з доповідями на 15 конференціях, нарадах та семінарах.

2008 року дирекцією РЛП «Приінгульський» створено науково-технічну раду та 17 грудня проведено її перше засідання. В жовтні проведені роботи з інвентаризації флори та фауни, ентомологічні та флористичні дослідження, моніторинг за станом рідкісних та зникаючих рослин, які відображені у Літопису природи. Проводився збір експонатів для музею парку, зібрано 12 експонатів, а також збір історичного та краєзнавчого матеріалу (В.Швецом підготовлена та надрукована книга «Свято - Михайлівський 226

храм», зібрані матеріали про трьох зниклих села в межах Розанівської сільради). Науковою експедицією Миколаївського державного університету ім. Сухомлинського проведена розвідка знов відкритої пам’ятки – поселення доби кінця середньої – початку ранньої бронзи. В жовтні – грудні проводилось збір та фотографування рослин для гербаріїв, запис голосів птахів, картування та зонування парку, розробка проекту відведення земельних ділянок.

13.10. Участь громадськості у процесі прийняття рішень. З метою розширення доступу громадськості до екологічної інформації та участі громадськості в прийнятті екологічно важливих рішень у 2001 році створено Громадську раду при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, до складу якої увійшли 16 громадських екологічних організацій Миколаївщини, що активно співпрацюють з Держуправлінням (таблиця 13.4.). Протягом останніх трьох років набули постійного характеру засідання громадської ради, в яких беруть участь начальник Держуправління та його заступник, провідний спеціаліст по зв’язках з громадськістю, який є секретарем громадської ради.

2008 року відбулося 12 засідань громадської ради, на яких розглядалися наступні питання: про святкування Всесвітнього Дня водно – болотних угідь; проблемні питання, пов’язані з розпаюванням земель колгоспів на території об’єктів природно – заповідного фонду; обговорення доопрацьованого проекту обласної програми формування екологічної мережі області; обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України про доопрацювання обласної програми формування екологічної мережі області; про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків. (Указ Президента України №774/2008); стан погодження створення національного природного парку «Кінбурнський» та проблемні питання, що виникають в процесі його створення; про проведення полювання на пернату дичину на території Миколаївської області у мисливський сезон 2008/2009р. (наказ Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 17.07.08 №130); про хід створення НПП «Гранітно-степове Побужжя»; виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів; план першочергових природоохоронних заходів, запланованих до виконання у 2009 році за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; лімітування використання природних ресурсів в межах природно-заповідного фонду; про результати узгоджувальної наради щодо створення НПП «Білобережжя Святослава» (робоча назва «Кінбурнська Коса»); про розпаювання земель рибоколгоспу «Свідомість» на території півострова Кінбурнська коса та про зняття мораторію на виділення земельних ділянок в межах Покровської сільської ради. Держуправлінням залучаються експерти від наукової громадськості для визначення шкоди, завданій природі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, також залучаються до складу робочих 227

груп, які здійснюють виїзди на потенційно проблемні ділянки, наприклад такі, що розташовані на межі або на території заповідних об’єктів, балкових, можливо, цілинних схилах та ін. З ініціативи громадських екологічних організацій проводилися виступи на телебаченні та радіо, виїзні засідання. Представники громадських екологічних організацій брали участь у судових засіданнях спільно з фахівцями Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області в якості третьої сторони. На даний час громадськості наділяється більш висока ступінь можливості впливати і діяти на процес прийняття рішень в області екології при будівництві народногосподарських об’єктів. В результаті залучення громадськості до процесів обговорення, рішення, що приймаються, будуть ефективнішими, більш обґрунтованими і збалансованими з огляду на охорону навколишнього природного середовища і таким чином, більш прийнятними для населення. Залучення зацікавленої громадськості сприяє прийняттю більш обґрунтованих рішень завдяки врахуванню різних думок, цінностей, ідей, при цьому, сприяє отриманню прямих відомостей про екологічну ситуацію безпосередньо від осіб, що проживають в регіоні. Завдяки цьому підвищується як рівень поінформованості громадськості про екологічні проблеми, так і рівень розуміння громадськістю суті проектів та всіх аспектів, пов’язаних з прийняттям рішень у даних питаннях. Врахування громадської думки, в свою чергу, створює загальне обґрунтоване погодження з приводу рішення, що приймається. З метою забезпечення об’єктивного визначення ступеню екологічного ризику і небезпеки здійснювальної діяльності об’єктів підвищеної екологічної небезпеки та підвищеної громадської уваги на соціальне середовище, а також врахування громадських інтересів при проведенні державної екологічної експертизи проектної документації проводиться вивчення громадської думки. Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України «Про планування та забудову території», рекомендацій Мінприроди України щодо еколого-експертного розгляду органами Мінприроди документації стосовно «об’єктів підвищеної громадської уваги». Перед початком розробки проектної документації проводиться інформування населення щодо запланованої діяльності, забезпечується оприлюднення в засобах масової інформації Заяви про наміри з визначенням переліку можливих впливів від запланованої діяльності, а також визначається місце та порядок проведення громадських слухань. Під час проведення громадського обговорення безпосередньо громадськості надається можливість вільно висловлювати свої думки, зауваження, пропозиції та рекомендації щодо винесених на розгляд питань. Громадські слухання проводяться згідно з вимогами наказу Мінприроди від 18.12.03р. №168 «Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля», зареєстрованого в Мін’юсті України від 04.02.2004 №155/8754. На підставі висновків розділу оцінки впливу на навколишнє середовище публікується Заява про екологічні наслідки від запроектованої діяльності. 2008 року 228

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області було проведено 513 державних екологічних експертиз проектної документації. Таким чином, в засобах масової інформації була оприлюднена відповідна кількість Заяв про наміри та Заяв про екологічні наслідки щодо запланованої діяльності. Громадські слухання проводились по 360 об’єктам. Держуправлінням забезпечується виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302 «Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підпр’ємців, які отримали такі дозволи», а саме для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб’єкт господарювання готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства та розміщує її в періодичних друкованих виданнях. При необхідності місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб’єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це територіальний орган Мінприроди. Протягом 2008 року в періодичних виданнях області було надруковано 386 заяв про намір отримати дозвіл на викиди. Зауважень громадян та громадських організацій до держадміністрацій не надходило.

229

Таблиця 13.4. Перелік громадських організацій Миколаївщини природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області Назва організації

Представник, посада

Контактна адреса

1.

Регіональна Чорноморська мережа громадських організацій.

Деркач Олег Михайлович, голова громадської ради при Держуправлінні

т. 8(0512) 35-80-37, т.д. 41-53-06, 8(097)3404700 e-mail: nr@bseanetwork.mk.ua

2.

Миколаївський клуб сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства МК “Спільні дії”.

Галкіна Антоніна Олексіївна, голова

т.8(0512) 46-60-51, пр. Леніна 139, кв. 40, e-mail: agal@mksat.net

3.

Миколаївська обласна організація Спілки дизайнерів України, секція “екодизайн”.

Старощук Борис Олексійович

т.д. 8(0512)46-00-42, 41-34-36, e-mail: danlogo@mksat.net

4.

Миколаївська обласна молодіжна екологічна організація “Мама-86”.

Берест Катерина Василівна

т. моб. 8(050)4977089, e-mail: berest@mksat.net

5.

Екологічна студентська асоціація Миколаївської області (ЕСАМО).

Рижков Сергій Сергійович, голова

54025, м. Миколаїв, Проспект Героїв Сталінграду, 9 тел. 8(0512) 39-73-99

6.

Миколаївська “Волонтери”.

Дубина Марина Олександрівна

т. д. 8(0512) 21-34-36, 80503945905, e-mail: serna@mksat.net

7.

Миколаївська Миколаєва”.

Чистякова Тетяна Феліксівна

т. 8(0512) 36-80-32, моб. 8(050)4931408, e-mail: felixovna@mksat.net

8.

Миколаївська обласна дитяча громадська організація "Миколаївська спілка скаутів".

Семенков Анатолій Володимирович, голова

54018, м. Миколаїв, пров. Південний, 30. т.д. 8(0512) 44-35-90, моб. 8(050)3940989, e-mail: geckon@mksat.net

міська

молодіжна

громадська

міська дитяча громадська

організація

організація

“Скаути

Назва організації

Представник, посада

Контактна адреса

9.

Молодіжна громадська організація “Зелений Рух”.

Малицький Олександр Георгійович

т. 8(0512) 44-66-37, 8(093)5549446

10.

Миколаївське обласне товариство “Знання”.

Добровольський Валерій Володимирович

т. 8(0512) 46-40-14, т.д. 50-86-12

11.

Миколаївська обласна організація Українського товариства охорони природи.

Любарцев Сергій Васильович, голова

м. Миколаїв, вул. В. Морська, 15/2 т. 8(0512) 36-01-08

12.

Миколаївська обласна організація Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

Парафіло Марина Миколаївна

т. 8(0512) 46-02-41, e-mail: pamani@list.ru

13.

Миколаївська філія Національного екологічного центру України.

Патрушева Лариса Іванівна

т.д. 8(0512) 42-57-97

14.

Миколаївський міський фонд ЛАСКА „Сприяння Економічним і Соціальним Реформам”.

Людмила Руденко - Кардаш

т. 8(0512)40-12-31, 55-03-60 8(093)1045374 e-mail: lucy@laska.mk.ua

15.

Миколаївський міський благодійний фонд МЕТА “Від колективного бачення - до колективних дій”.

Чернова Ірина Борисівна

т. 8(0512) 34-60-44, e-mail: bf2@mksat.net

16.

Миколаївський обласний фонд “Індиго”.

Криницька Ольга Олександррівна

т. 35-27-71, 8(093)90554545

17.

Миколаївська міська молодіжна громадська організація “Молода гвардія”.

Бондаренко Євгенія Сергіївна

54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 16, кв. 27 8(068)1157828 e-mail: younguard@front.ru www.younguard.at.ua

231

13.10.1. Діяльність громадських екологічних організацій Основними напрямками організації співпраці Держуправління з громадськими організаціями та громадськістю Миколаївської області є забезпечення: - дієвої взаємодії Держуправління та Громадської ради при Держуправлінні, до якої входять представники більшості громадських екологічних організацій області; - доступу громадськості до інформації про стан довкілля; - можливості громадянам брати участь у реалізації екологічної політики області. В Національному університеті кораблебудування працює Екологічна студентська асоціація Миколаївської області (ЕСАМО). Вона об’єднає студентів, аспірантів, докторантів, викладачів, науковців, пов’язаних з для вирішення екологічних проблем регіону, сприяння формуванню екологічних програм, створення і вдосконалення наукоємних екологічних комп'ютеризованих технологій, екологічно чистих суден майбутнього, охорони навколишнього середовища та ін. До складу ЕСАМО входять більше 300 членів, основу яких складають студенти та випускники спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» кафедри екології Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Протягом 2008 року члени ЕСАМО приймали активну участь в вирішенні актуальних екологічних питань регіону, пов’язаних з розробкою методів переробки побутових відходів та їх складування, вивчення забруднення повітря автотранспортними засобами, очисткою повітря від шкідливих забруднень, впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту, екологічною просвітою населення, а також функціонування регіональних ландшафтних парків – «Гранітно степове Побужжя», «Кінбурнська коса», озелененням Миколаєва, проведенні екологічних експертиз. Члени асоціації приймають активну участь в громадському житті регіону. Почесний президент ЕСАМО - Рижков С.С., президент ЕСАМО – Мозговий А.М. Під керівництвом і за участю викладачів кафедри екології та природокористування МДГУ імені Петра Могили працював студентський екологічний клуб, що здійснив низку заходів, а саме: екологічна гра «Спасіння міста», брейн-ринг «Вода та життя на Землі», інтелектуально – розважальні заходи до Міжнародного дня птахів: «Станьмо друзями птахам», «Доля птахів в наших руках», зйомка та презентація фільму «Затерянный рай» про природу Аляудського півострова, низка заходів в Миколаївському зоопарку для дітей міста (конкурс малюнків на асфальті, конкурси, ігри з дітьми тощо), випуск стінних газет, плакатів: «Збережемо птахів», «Червонокнижні птахи України», «Птахи Миколаївщини», «Річка – південний Буг», «Чарівний південь». Протягом звітного періоду члені клубу прийняли участь у: - громадській експертизі проекту добудови Ташлицької ГАЕС; - проектах, пов’язаних зі збереженням біорізноманіття, розширенням ПЗФ, формуванням екомережі; - проектах «Створення парк разом» (по створенню Національного природного парку «Гранітно-степове Побужжя» – «Геологічні пам’ятки Побужжя»).

232

В рамках діяльності Інституту сталого розвитку при МДГУ імені Петра Могили 2008 року виконано наступне: - проведення секції «Екологічний вимір впливу України на геополітичний простір» Міжнародної науково-практичної конференції «Ольвійський форум 2008» – 9 доповідей і публікацій; - в співпраці з Науково-методичним центром шкільної освіти м. Миколаєва здійснювалося керівництво майстер-класом з хімії та біології учителів шкіл області. Також була взята участь у підготовці учнів шкіл міста до олімпіади з хімії (доценти Соловйова Ж.Ф. і Лебідь С.Г.); - в співпраці з зоопарком м. Миколаєва проводилися масові заходи просвітницького характеру з відвідувачами зоопарку; - в економічному ліцеї №2 м. Миколаєва студенти прийняли участь і виступили з доповіддю у Всеукраїнській конференції молоді «Молодь про майбутнє – питання екології та економіки»; - проведена ІІ Міжрегіональна краєзнавча конференція учнівської молоді „Мій рідний край, моя земля очима сучасників” (організатори заходу: Управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації, Миколаївський обласний Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, кафедра екології та природокористування МДГУ імені Петра Могили); - взята участь у ІІ Регіональному науково-практичному семінарі „Болонський процес очима студентів”, 29 травня 2008 року, м. Херсон, Херсонський державний університет (зроблено 2 доповіді, надруковано 2 статті); - в рамках співпраці з обласним Правлінням товариства «Знання» читалися лекції по проблемам Чорнобиля, кліматичним світовим змінам, актуальним проблемам стану довкілля Миколаївщини тощо (клуб МВС, клуб «Машпроект-Зоря», Миколаївський морський торгівельний порт та в інших аудиторіях області) – більше 20 виступів. Діяльність Миколаївського клубу сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства “Спільні дії” здійснювалася за декількома основними напрямками: проведення наукової, екологоосвітньої та просвітницької роботи, лобіювання прийняття екологічнозначимих рішень, діяльність у рамках загальнонаціональних та міжнародних мереж, участь в аналітичній роботі з проблем пов’язаних зі станом довкілля та дотриманням в Україні екологічних прав, судовим захистом порушених екологічних прав та інформуванням широких верств щодо екологічних проблем, участь і акціях прямої дії.

13.10.2. Громадські рухи. Інформування громадськості з питань стану довкілля, державної політики у галузі охорони природи було 2008 року важливим напрямком роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. Інформування населення здійснювалося через електронні та друковані місцеві й загальнонаціональні засоби масової інформації. З метою забезпечення інформування та освіти громадян з питань взаємовпливів суспільства і довкілля, утвердження принципів сталого розвитку в суспільній свідомості протягом 2008 року керівництвом та фахівцями 233

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області здійснено 28 виступи на регіональному телебаченні та 11 виступів на обласному радіо, підготовлено та надруковано 42 статі в пресі, показники приблизно залишаються на рівні 2007 року. Станом на 01.01.09 р., фахівцями Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області проведено 61 просвітницький захід, що дорівнює показникам 2007 року, а саме: проведено 12 засідань громадської ради при Держуправлінні, взято участь у 4 круглих столах, 8 семінарах, 1 виставці – ярмарку, 37 природоохоронних заходах та акціях із залученням громадськості. З метою забезпечення інформування та освіти громадськості з питань висвітлення роботи Держуправління у засобах масової інформації фахівцями Держуправління здійснюється постійне інформування громадськості безпосередньо через мережу Інтернет при наповненні веб-сайту Мінприроди України, Миколаївської облдержадміністрації, веб-сайту Держуправління. Протягом року на зазначених вище веб-сайтах розміщено 84 інформаційних повідомлення про роботу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області.

2008 року завершено оновлення веб-сайту Державного управління охорони навколишнього природного середовища в миколаївській області, який складається з 15 розділів присвячених роботі Держуправління, екологічним новинам, змінам в екологічно – нормативній базі. Миколаївським обласним благодійним фондом «Індиго», за фінансової підтримки департаменту ЖКГ, з 18 березня по 18 квітня 2008 року було проведено низку природоохоронних заходів, присвячених Міжнародному дню Води-2008, Весняної толоки з озеленення та благоустрою, оголошеної Президентом України.

22 та 29 березня звітного року відбулись акції «Чисте узбережжя», в яких прийняло участь близько 480 учасників. На базі обласної бібліотеки для юнацтва проведено конкурс дитячого малюнка «Вода - чудовий дарунок природи» та книжковоілюстративна виставка «Чиста вода - джерело життя». Миколаївською обласною молодіжною екологічною організацією «МАМА86», за фінансової підтримки департаменту ЖКГ, з 7 по 30 квітня 2008 року проведено природоохоронні заходи до Міжнародного дня Землі - 2008. 12 квітня 2008 року проведено суботник на Намиві, під час якого очищено від сміття берегову лінію річки Південний Буг. 19 квітня 2008 року у Каштановому сквері, що на вулиці Радянській, відбулося святкування Міжнародного дня Землі з концертною програмою, виставкою екологічних організацій місцевого і обласного рівня, конкурсами та вікторинами для дітей, малюнками на асфальті. В І кварталі 2008 року за участю першого заступника міського голови, представників управління охорони навколишнього природного середовища департаменту ЖКГ, громадських організацій міста Миколаєва та ЗМІ проведений круглий стіл на тему: "Міська громада і виконавчі органи влади: організація спільних зусиль у вирішенні завдань благоустрою міста", де була надана інформація про прийняту міською радою програму "Чисте місто", висвітлений стан

234

питань щодо поводження з ТПВ в місті та будівництва сміттєпереробного заводу, визначена роль громадських організацій. Миколаївським обласним благодійним фондом «Індиго», за фінансової підтримки департаменту ЖКГ, з 1 по 31 жовтня 2008 року було проведено низку природоохоронних заходів, присвячених Міжнародному дню Чорного моря. 25 жовтня відбулась акція у парку ім. 61 Комунара, в якій взяли участь близько 200 учасників, 30 жовтня - на Флотському бульварі, в ній взяли участь близько 100 учасників, 31 жовтня відбулась акція "Чисте узбережжя" на Варварівському міському пляжі, де взяли участь також близько 100 учасників. В результаті акцій території очищено від бур'янів та сміття, зібрано 1200 пакетів сміття та вивезено на міський полігон ТПВ. Низку заходів проведено на базі обласної бібліотеки для юнацтва: конкурс дитячого малюнку «Збережімо цю землю, ці води...», молодіжний літературний конкурс «Природа просить захисту», фотовиставка відомого Миколаївського фотохудожника Ігоря Єрмолаєва «Зустріч з морем», 10 екологічних уроків для школярів і учнівської молоді, книжковоілюстративна виставка «Чорне море». Виготовлені інформаційно - методичні матеріали для організації практично-екологічної діяльності школярів в кількості 100 примірників, листівки «Не спалюй листя» в кількості 1000 шт., постери для бігбордів в межах міста (5 шт.). Всього в природоохоронних заходах, присвячених Міжнародному дню Чорного моря в м. Миколаєві - 2008, взяли участь понад 1200 жителів міста.

2008 року Миколаївською міською громадською організацією «Фонд розвитку м. Миколаєва», в рамках програми «Зеленый друг» та за фінансової підтримки департаменту ЖКГ, виконано проект «Проведення акції по благоустрою та озелененню м. Миколаєва». Метою проекту було підвищення якості мешкання в м. Миколаєві через проведення акцій по благоустрою та озелененню міста Миколаєва серед активної частини громадськості міста як необхідна складова впровадження механізму залучення громадськості до впровадження засад міської політики в сфері благоустрою, озеленення та забезпечення чистоти і порядку в місті. В реалізації проекту взяли участь КСН «Залізничне селище», ініціативна група «Луч», ОСМД «Новатор». З метою активізації природоохоронної роботи, виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища протягом 2008 року у закладах освіти проведено тижні екологічної освіти, День довкілля, День Землі, День води, в рамках яких проходять заходи, спрямовані на збереження та охорону довкілля, тематичні екскурсії «Вивчення природного довкілля рідного краю», до заповідника «Асканія Нова»; конкурси озеленення «Галерея квітів», «Парад квітів біля школи»; трудові акції «Юннатівський зеленбуд», «До чистих джерел»; екологічні конкурси «Вчимося за повідувати», «Біотит», «Рослини рятівники радіації»; тижні охорони навколишнього середовища «Чиста планета», «Ріки мого дитинства», «Жива вода»; семінари та конференції «Природа – людина виробництво», «Формування екологічної культури дітей», «Адвентивна та синантропна флора Причорномор’я»; трудові десанти по очищенню та озелененню територій, берегів річок, водоймищ та інше.

235

У закладах освіти 2008 року функціонувало понад 400 екологонатуралістичних гуртків, в яких зайнято близько 7 тис. учнів. Робота гуртків спрямована на формування екологічної культури особистості, набуття юнацтвом навичок і досвіду розв'язання екологічних проблем, виховання в учнів любові до рідної землі, на збереження та охорону навколишнього середовища. Обласним еколого-натуралістичним Центром учнівської молоді проводиться систематична робота по екологічній освіті школярів. Для керівників гуртків еколого-натуралістичного профілю, вчителів біології протягом 2008 року проведено 8 районних семінарів та 3 обласних, на яких розглянуто сучасні методи та методики еколого-натуралістичної освіти та виховання. Протягом липня-серпня 2008 року у приміщенні Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва в рамках загальнонаціональної акції «7 природних чудес України» демонструвалась фотовиставка старшого викладача кафедри біології Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського О. Деркача, присвячена Гранітно-степовому Побужжю. У бібліотечній мережі міста була розміщена інформація про конкурс та його номінантів, організовано інтернетголосування серед студентів. За результатами акції одним із семи природних чудес України визнано Гранітно-степове Побужжя, а сьогодні національний природний парк «Бузький Гард». У листопаді поточного року проведена екологічна акція, присвячена Міжнародному дню Чорного моря - 2008, яка включала тематичні лекції, перегляд відеофільмів про Чорне море, ознайомлення студентів з тематичною літературою, вебогляди, еколого-краєзнавчий конкурс. Переможці конкурсу отримали комплект інформаційних матеріалів - серію плакатів «Природа рідного краю. АзовоЧорноморський регіон», «31 жовтня - Міжнародний день чорного моря», а також буклети і методичні розробки. Для привернення уваги студентської молоді до унікальних об'єктів природи Миколаївської області, які можуть стати успішною візитівкою нашого краю, викладачами кафедри розроблено умови обласного конкурсу «Сім природних чудес Миколаївщини», який завершиться у 2009 році. Сім фіналістів отримають дипломи, спеціальну відзнаку оргкомітету та грошову премію, яка може бути використана на благоустрій території чи рекламну кампанію об'єкту. За підсумками акції буде видано туристичний довідник, підготовлено статті, теле- та радіопрограми, у яких буде розміщена інформація про всі об'єкти-переможці. Спільно з Миколаївською обласною федерацією вітрильного спорту, Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова та Південною філією інституту екології НЕЦ України за участю Миколаївського обласного яхт-клубу, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» і Чорноморського біосферного заповідника була проведена XV екологічна регата «Кубок Кінбурнської коси», яка останніми роками має статус Всеукраїнських змагань. Вона органічно поєднує спортивний і екологічний аспекти, привертає увагу молоді і всієї громадськості до проблем охорони навколишнього середовища, популяризує вітрильній спорт та регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса».

236

Дирекцією РЛП «Гранітно-степове Побужжя» спільно з Первомайським районним відділом освіти 29.04.08 року проведено виїзний семінар голів районних профспілкових організацій працівників освіти і науки Миколаївської області. Згідно Указу Президента України «Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою» спільно з Мигійським аграрним коледжем було проведено озеленення та благоустрій прибережних ділянок в с. Мигія в місцях масового відпочинку населення - висаджено 1500 шт. саджанців дерев та чагарників, привели до належного естетичного та санітарного стану території масового перебування та відпочинку населення на площі 17 га. Провели інформаційні заходи щодо проведення встановлення належного санітарного стану території РЛП та недопустимості випалювання залишків природної рослинності. Доповідь на громадській колегії при Первомайській РДА та в ЗМІ (місцевий телеканал «Олта»). Спільно з управлінням з питань туризму та курортів Миколаївської облдержадміністрації в рамках святкування Дня журналіста 6–7.06.2008 проведено рекламний прес-тур для представників провідних національних, обласних, регіональних ЗМІ, представників туристичного бізнесу, представників органів місцевого самоврядування, що опікується питаннями організації туристсько-рекреаційної діяльності. Спільно з Мигійським аграрним коледжем 11.07.08 проведено науково-практичний семінар директорів вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації Миколаївської області з питань екології та організації сільського зеленого туризму та 11 листопада було проведено семінар «Мій рідний край». Взяли участь у Всеукраїнській акції «7 природних чудес України». За підсумками експертного та Інтернетголосування територія парку ввійшла в сімку природних чудес України. 27.07.08 в Києві в готельному комплексі «Червона калина» в урочистих умовах дирекція отримала пам’ятний знак. В результаті в пресі, інтернет-виданнях та телебаченні привернута увага до розвитку туристичної інфраструктури Гранітно-степового Побужжя. За підсумками акції проведено прес-конференцію для місцевих засобів масової інформації у редакції газети «Південна правда». Забезпечено фотосесію та підготовку фото та текстового матеріалу для видання фотоальбому «Національні парки України» за дорученням Мінприроди. В жовтні розпочалась акція «7 природних чудес Миколаївської області», де представлені окремі ділянки парку. Взяли участь в проведенні Мигіївською ЗОШ І-ІІІ ступенів 21 листопада семінару заступників директорів з виховної роботи «Мій рідний край, моє село Мигія». З метою обміну досвідом, інформацією з вивчення проблем охорони довкілля, зокрема природних комплексів парку, краєзнавства, екологічної освіти, охорони природи до шкільної бібліотеки передано додаткову науковотехнічну документацію та відеоінформаційний матеріал.

Співробітники парку регулярно брали участь в роботі громадської колегії при Первомайській райдержадміністрації, де зокрема висвітлювались здобутки, проблеми та перспективи парку. Протягом сезону було проведено 12 екскурсій (243 чол.) для учнів та студентів Миколаєва, Одеси та Миколаївської і Одеської областей. Проведено 8 лекцій на екологічну та природоохоронну тематику для школярів та студентів. Незначна кількість проведених лекційних заходів пояснюється нестачею необхідної кількості кваліфікованих фахівців. Відділом рекреації та екоосвіти і науковим відділом розроблена ботанічна екскурсія «Зелене розмаїття Гранітно-степового Побужжя». Зібрано відео-фото матеріал для популяризації рекреаційних та туристичних маршрутів. На території парку за укладеним з вузами угодами проведені традиційні учбово-польові практики: Ніжинським державним педуніверситетом ім. М.Гоголя (біологія, географія); Кіровоградським державним педуніверситетом ім. В.Винниченка (геологія); Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова (біологія, геологія); Миколаївським державним університетом ім. Сухомлинського (біологія).

237

11 квітня 2008р. відбулася прес-конференція з приводу захисту Кінбурнської коси - перлини Чорного моря. Організаторами цього заходу виступили Національний екологічний Центр України та громадська організація «Срібна Чайка». В прес-конференції брали участь голова громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, фахівець державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. Основні питання, які висвітлювалися під час прес-конференції, це питання відведення у приватну власність особливо цінних земель зі складу регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», стан створення національного природного парку «Кінбурнський», також була оголошена ухвала Національного екологічного Центру України на захист Кінбурну. Після прес-конференції відбувся круглий стіл з обговорення цього питання. За результатами «круглого столу» учасники вирішили, що найбільш збалансованим напрямком розвитку Кінбурнської коси повинен бути сільський «зелений» туризм.

12 травня 2008 року комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України було проведено комітетські слухання на тему: «Природно – заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку». У цьому заході взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів України, галузевих міністерств, обласних держадміністрацій, наукових інститутів, заповідних об’єктів і громадських екологічних організацій. Від Миколаївської області участь взяли керівництво Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, директори регіональних ландшафтних парків «Гранітно – степове Побужжя» та «Кінбурнська коса», голова громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області та представники наукової громадськості. В перебігу засідання розглядалися питання сучасного стану категорій територій та об’єктів природно – заповідного фонду України, проблемні питання розвитку заповідної справи, вплив процесу приватизації землі на розширення площі природно – заповідного фонду, забезпечення процесу відтворення ландшафтів та біорізноманіття, перспективи розвитку заповідної справи в Україні. Також було окреслено необхідні зміни і доповнення до існуючого законодавства, які необхідно внести найближчим часом. За результатами обговорення було вирішено провести Колегію Мінприроди України з питання стану та перспектив розвитку природно – заповідної справи України спільно з галузевими міністерствами та відомствами, а також відповідних колегій облдержадміністрацій.

23 червня 2008 року відбулися громадські слухання стосовно екологічної ситуації, що склалася внаслідок добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища вище НПР 8 м. Організаторами цього заходу виступили Миколаївська філія Національного екологічного центру України, Миколаївський міський фонд ЛАСКА „Сприяння Економічним і Соціальним Реформам”, Регіональна Чорноморська мережа громадських організацій, Молодіжна громадська організація “Зелений Рух”, Миколаївський клуб сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства МК “Спільні дії” та 238

Громадська рада при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. В перебігу заходу учасниками було обговорено відповідність діяльності, яка виконується при добудові Ташлицької ГАЕС, до норм існуючого законодавства та відповідність проектної документації висновкам державної екологічної експертизи. Учасники ознайомилися з оцінкою впливу будівництва Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища на гідрологічні та гідрогеологічні умови р. Південний Буг, на тваринний та рослинний світ, історико – культурну спадщину, об’єкти природно – заповідного фонду та земельні ресурси, а також на соціально – економічний розвиток Миколаївщини.

25 вересня 2008 року керівництво та фахівці Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області прийняли участь у регіональній нараді «Можливості супутникових технологій у сприянні вирішення проблем Миколаївщини». У ході наради були розглянуті можливості та практичний досвід використання космічних знімків та сучасних геоінформаційних систем для вирішення проблем області.

22 жовтня 2008 року спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області взято участь в науковопрактичній конференції «Могилянські читання – 2008». Під час роботи секція «Проблеми екології: теорія та практика» зроблено доповідь на тему «Участь загальноосвітніх шкіл у розвитку природно-заповідного фонду».

5 листопада 2008 року в с. Михайло-Ларине Жовтневого району відбувся семінар „Збереження перлин піщаного степу шляхом створення ботанічного заказника „Михайло-Ларинський”. В перебігу семінару обговорювалися питання світового значення волошки білоперлинної, що зростає в межах території Михайло-Ларинської сільської ради, та шляхи її збереження, створення ботанічного заказника „Михайло-Ларинський”, як оптимальний засіб збереження волошки біло перлинної, створення „Музею волошки” та екологічної стежки, напрямків співпраці землекористувача та місцевої громади для збереження волошки білоперлинної.

14 листопада 2008 р. спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області взято участь в міських екологічних читаннях «Збережемо для нащадків» до 100-річчя від заснування Миколаївського товариства аматорів природи. В міських екологічних читаннях взяли участь представники Миколаївського обласного краєзнавчого музею, Миколаївського обласного товариства охорони природи, Миколаївського обласного державного проектно-технологічного центру охорони ґрунтів і якості продукції, Регіональної чорноморської мережі громадських організацій, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Національного університету кораблебудування та ін. В перебігу читань обговорювалися питання привернення уваги громадськості міста до проблем збереження навколишнього природного середовища, унікальних природних об’єктів рідного краю, виховання екологічної культури, збереження культурної спадщини, проблеми сучасного природокористування місцевості.

239

Учасники читань та гості висловили побажання ввести в практику міські читання з екологічних питань.

20 листопада 2008 року Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з Центром екологічної інформації та культури на базі міської бібліотеки-філіалу №2 було відкрито Екологічний лекторій для учнів шкіл міста та області. На першому занятті була проведена лекція на тему «Екологія Миколаївщини», перегляд фільму екологічної тематики, ознайомлення з Червоною книгою України, а також презентація сайту «7 природних чудес Миколаївщини».

5-7 грудня поточного року представником Держуправління взято участь в тренінгу «Участь громадськості у розробці Стратегічного плану дій для р. Південний Буг та проведенні громадської кампанії». Організатори заходу – Чорноморська програма «Ветландс Інтернешнл», «Басейнове управління водними ресурсами р. Південний Буг», Дитяча неприбуткова екологічна громадська організація «Мальва». В тренінгу взяли участь представники громадських організацій, вищих навчальних закладів, виконавчих органів влади з 7 областей України, що розташовані в басейні р. Південний Буг. На тренінгу обговорено питання щодо сталого розвитку регіону басейну р. Південний Буг, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, проведення громадських кампаній. Цей захід є першим етапом в розробці Стратегічного плану дій для р. Південний Буг.

8 грудня поточного року представником Держуправління взято участь в семінарі «Особливості створення національних природних парків та природних заповідників в сучасних умовах», який було організовано Державною службою заповідної справи спільно з Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна». В перебігу семінару розглядалися питання стану та перспектив розвитку природно-заповідної справи, вимоги до матеріалів проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, вирішення земельних питань під час погодження матеріалів створення національних природних парків та природних заповідників, збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду під час вилучення, викупу та надання земельних ділянок, а також економічне обґрунтування створення установ природно-заповідного фонду.

15 грудня 2008 р. відбулася зустріч Держуправління з представниками Міжнародної благодійної організації «Зелене досьє» в рамках діяльності PUM (асоціація голландських експертів). Зустріч пройшла в рамках проекту «Кінбурнська коса: сталий розвиток та зміцнення фінансової стійкості природоохоронної території», що реалізується цією організацією. Експертами планується вивчити ситуацію на території регіонального ландшафтного парку, провести консультації з працівниками парку та представниками місцевих громадських організацій, місцевими мешканцями, бізнес-структур, із співробітниками державних регіональних структур, державної служби заповідної справи та державної служби туризму і курортів. Мета проекту – розробити соціально-економічне обґрунтування розвитку екологічно дружніх видів бізнесу на Кінбурнській косі. Дослідження проводить Еп Бунеман, експерт з питань екології, сільського господарства та комунікацій з досвідом роботи в Міністерстві екології Нідерландів.

240

На виконання Указу Президента України від 03.03.08 р. №186/2007 «Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою» та відповідного розпорядження голови облдержадміністрації від 03.03.08 р. №91-р в Миколаївській області вжито заходів щодо забезпечення ефективного проведення Дня довкілля та проведено низку природоохоронних заходів, спрямованих на екологічне оздоровлення територій, здійснення екологічного виховання тощо. З метою активізації природоохоронної роботи, виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища в закладах освіти проведено тиждень екологічної освіти до Дня довкілля, в рамках якого пройшли заходи, спрямовані на збереження та охорону довкілля, тематичні екскурсії „Вивчення природного довкілля рідного краю”, „Дивний світ навколо нас”; класні години на тему: „Природа і я”, „Як зберегти довкілля”, „Природа-джерело здоров’я, краси і багатства”; конкурси: озеленення класів „Галерея квітів”, території закладу „Квітни, мій рідний край!”, домашніх рослин, на кращий екологічний плакат, малюнок, фотографію „Світ навколо тебе”, „Природа і фантазія”, „Природа - одвічне джерело краси”; семінари та конференції „Формування екологічної культури школярів”, „Природа, людина, суспільство”, „Екологія та охорона навколишнього середовища”, „Рідкісні та зникаючі види флори і фауни Новобужжя”; трудові десанти по очищенню та озелененню територій, берегів річок, водоймищ та ін. В цілому в рамках акції „Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою” та Дня довкілля (19.04.08) в населених пунктах області відбулося три загальнообласних суботники - 22.03.08, 05.04.08, 12.04.08, на яких посаджено 297588 дерев та чагарників на загальній площі 479 га, створено 344 зелених зони, впорядковано 768 скверів, парків та алей, приведено до належного естетичного стану 108068 будинків, 851 спортивний майданчик, 864 кладовища, впорядковано 428 км берегів водоймищ, 3152 км узбіч доріг, ліквідовано 1167 несанкціонованих сміттєзвалищ, впорядковано 399 полігонів твердих побутових відходів. Всього в Миколаївській області в заходах в рамках Весняної толоки з озеленення та благоустрою взяло участь 849 населених пунктів, 2519 підприємств, 403 громадські організації, 221,2 тисячі осіб.

13.11. Виконання державних екологічних програм. З метою сприяння реалізації пріоритетних напрямків державної екологічної політики і забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів для розв'язання найважливіших екологічних проблем на території Миколаївської області постійно впроваджуються заходи передбачені 3 державними програмами: 1.“Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України”; З метою збереження біорізноманіття шляхом заповідання в області здійснювалися роботи щодо створення 2 національних природних парків (НПП): «Бузький Гард» (робоча назва «Гранітно-степове Побужжя», «Білобережжя Святослава» (робоча назва «Кінбурнська коса»). Забезпечено доопрацювання проекту створення НПП «Бузький Гард» відповідно до зауважень Національної академії наук України. Створення НПП погоджено на площі 6138,13 га, з них 2650,85 га з вилученням в установленому порядку та наданням в постійне користування НПП. Матеріали передано до Мінприроди.

241

Тривають роботи щодо погодження створення НПП «Білобережжя Святослава». За станом на 01.01.09 створення цього НПП погоджено на площі 2800 га (суша). НПП також проектується на акваторії Дніпро-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки. Розроблено 3 проекти створення об’єктів ПЗФ місцевого значення (регіонального ландшафтного парку «Висунсько-Інгулецький», ботанічного заказника «МихайлоЛаринський», ботанічної пам’ятки природи «Дуб черешчатий по вул. Адміральська, 22 в межах території м. Миколаїв»). На території проектованого заказника зберігається популяція волошки білоперлинної (Centaurea margaritalba Klok.) – ендемічного західнопонтичного виду автохтонного походження, одного з представників флори України, за якими вивчається історія її розвитку. Рішення про створення цих об’єктів ПЗФ планується отримати протягом I півріччя 2009 р.

На території 6 районів проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду, під час якої визначено сучасний стан заповідних об’єктів, описано їх природоохоронну цінність, поновлено картографічний матеріал (викопіювання), отримано пропозиції до режиму охорони та господарського використання територій, визначено перспективні для заповідання та включення до екомережі території. Здійснювалися заходи щодо забезпечення встановлення на місцевості меж об’єктів ПЗФ. Дорученням першого заступника голови облдержадміністрації від 03.04.08 №587/0/05-12/2-08 створено робочу групу з питань забезпечення встановлення меж у натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Здійснювалося погодження землевпорядної документації зі встановлення меж 2 регіональних ландшафтних парків, розпочато розробку аналогічної документації для 3 інших об’єктів ПЗФ.

З метою недопущення знищення рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин спеціалістами здійснюються обстеження територій під час розгляду проектів відведення земельних ділянок фізичним та юридичним особам. Регіональними ландшафтними парками підготовлено картки кадастру, проведено дослідження популяцій низки видів рослин, занесених до Червоної книги України, складено Літописи природи. В листопаді 2008 р. для збільшення чисельності водних живих ресурсів проведено роботи зі вселення рослиноїдних видів риб до р. Південний Буг.

2.“Національною програмою оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води”.

2008 року у Миколаївській області за напрямком будівництво систем водопостачання і каналізації в містах та селищах міського типу здійснювалось виконання програмного заходу щодо "Будівництва господарсько - побутової каналізації, м. Снігурівка". Реалізація зазначеного природоохоронного заходу, також передбачена в обласній Програмі охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 – 2010 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 23.12.99 №2. Загальна вартість робіт, відповідно до проектно-кошторисної документації по зазначеному об’єкту становить 10162,550 тис.грн. Сума передбачених 2008 року асигнувань склала 1535,000 тис.грн., з яких: - 1300,000 тис.грн. – кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

242

- 235,000 тис.грн. – фінансування за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Протягом звітного року освоєно 232,070 тис.грн. профінансованих з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища та виконано просту штукатурку стін по каменю і бетону 75,4 м2; влаштовано покриття з пліток керамічних 51,8 м2 та з леноліума 72,7 м2; здійснено вапняне фарбування приміщень по штукатурці 148,8 м2. Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 2008 року у зв’язку із змінами у чинному правовому законодавстві не освоювалися. З початку реалізації природоохоронного заходу із “Будівництва господарськопобутової каналізації в м. Снігурівка” по 2008 рік включно виконано 79,6% від запланованого проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, загальна сума видатків становить 8093,190 тис.грн., з них 1200,000 тис.грн. кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Крім цього, в рамках виконання зазначеної Програми 2008 року здійснено фінансування природоохоронного заходу "Розробка проекту створення водоохоронних зон та прибережних смуг". Реалізацію зазначених робіт також інтегровано в обласну програмою охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 – 2010 роки. Протягом звітного року освоєно 200,000 тис.грн. та виконано проект водоохоронної зони лівого та правого берегу р. Інгул (від межі Жовтневого та Баштанського районів до межі Костичівської та Христофорівської с/р Баштанського району Миколаївської області) довжиною 30 км. Фінансування здійснювалось за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Також, за даними Миколаївського управління лісового господарства, звітного року створено 283,3 га водоохоронних лісових насаджень навколо річок - приток Дніпра., з яких 156,9 га площа створених водоохоронних лісових насаджень річки Інгул.

3. “Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів”.

У Миколаївській області Програмою передбачено виконання 8 невідкладних капіталомістких природоохоронних заходів. Звітного року фінансування капіталомістких природоохоронних заходів не здійснювалось.

2008 року, в межах зазначеної Програми та обласної Програми охорони та раціонального використання природних ресурсів на 2000-2010 роки продовжено реалізацію розпочатого у 2005 році природоохоронного заходу щодо берегоукріплення Лагерної коси в Очаківському районі. Протягом звітного року побудовано 2 буни та пляжну зону між ними, загальна сума освоєних видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища склала 253,126 тис.грн.

13.12. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. Міжнародне співробітництво на Миколаївщині у 2008 році здійснювалося у різних формах – миколаївці брали участь у реалізації декількох міжнародних проектів, громадських і наукових міжнародних заходах, у розробці і обговоренні

243

міжнародних документів. Місто Миколаїв є членом Міжнародної ради місцевих екологічних ініціатив (ICLEI) та Мережі екологічно стійких міст України. З метою розвитку міжнародного співробітництва, за підтримки Міністерства закордонних справ Держави Ізраїль та Центру Міжнародного співробітництва MASHAV, депутати міської ради взяли участь у роботі Міжнародної програми «Екологія та здоров’я». Міжнародне співробітництво у сфері екології та природокористування здійснюється шляхом участі в Міжнародних наукових конференціях, зокрема таких, як «Ольвійський форум» (м. Ялта), «Актуальні проблеми біохімії та екобіохімії» (м. Дніпропетровськ), «Радіопротектори, ефективні при опроміненні у малих дозах» (м. Миколаїв) та ін. Співробітники ЧДУ імені Петра Могили мають тісні зв’язки з науковими закладами США (штати Вірджінія, Невада), Польші (Щецін), Росії (Москва). У грудні 2008 року представник обласного еколого-натуралістичного Центру учнівської молоді взяв участь у тренінгу «Участь громадськості у розробці Стратегічного плану дій для р. Південний Буг та проведенні громадської компанії», який проводили представники Чорноморської програми «Ветландс Інтернешнл» та Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг у м. Вінниця. Значну роботу по міжнародному співробітництву у галузі охорони довкілля проводить Миколаївський державний аграрний університет. Вчені-аграрії закладу широко відомі своїми пріоритетними дослідженнями з еколого-біологічного рослинництва, систем зрошуваного землеробства, розробки та впровадження інтенсивних агротехнологій, започаткованих професорами університету – В.П.Кириченком, Р.І.Шкрудьом, А.О.Лимарем, а також засновником ґрунтозахисного землеробства на півдні України – І.Є.Щербаком. Науково-педагогічні працівники університету співпрацюють з багатьма установами Росії, Китаю, Франції, Данії, Бельгії. Враховуючи, що захист навколишнього середовища є одним із тематичних пріоритетів усіх програм Європейського Союзу з досліджень екологічних проблем Миколаївський державний аграрний університет вивчає питання участі науковців університету в програмах (пошук стратегічних партнерів для участі в консорціумі, підготовчі консультації Національних контактних програм, участь у семінарах, присвячених технічним та організаційним питанням). Ведеться співпраця з міжнародними громадськими фондами, що займаються охороною довкілля (Всесвітній фонд охорони дикої природи WWF) та факультетами аграрних та екологічних наук зарубіжних університетів.

244

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.

2008 року екологічна ситуація у Миколаївській області зберегла тенденцію стабільності досягнуту у попередні роки. Стабільне зростання обсягів надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів – основних джерел фінансування природоохоронних заходів впродовж останніх років дає змогу вирішувати низку актуальних проблем у природоохоронній та соціальній сфері. До цільових фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів, основних джерел фінансування природоохоронних заходів, 2008 року надійшло 19904,126 тис.грн., з них 12937,682 тис.грн. (65%) надійшло до Державного фонду, 4976,031 тис.грн. (25%) – до обласного фонду 1990,413 тис.грн.

(10%) – до місцевих фондів. Порівнюючи звітний період з 2007 роком, у 2008 коштів надійшло на 15% більше (19904,126 тис.грн. у 2008 році проти 17351,25 тис.грн. у 2007). Не зважаючи на погіршання економічної ситуації у країні, пов’язаною з негативними наслідкам світової фінансової кризи (ріст промислового виробництва у Миколаївській області 2008 року становить 0,4% у порівнянні з 2007 роком) інвестиційна діяльність у сфері екології не втратила позитивних тенденцій. Загальна сума використаних протягом 2008 року бюджетних коштів на реалізацію природоохоронних заходів за усіма напрямками природоохоронної діяльності в Миколаївській області становить 9034,688 тис.грн., з яких: - 6213,353 тис.грн. – кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; - 798,390 тис.грн. – кошти міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; - 1373,555 тис.грн. – видатки місцевих бюджетів; - 649,390 тис.грн. – асигнування виділені на виконання заходів щодо розв’язання соціальних та екологічних проблем, пов’язаних із завершенням будівництва Ташлицької ГАЕС.

2008 року бюджетні асигнування спрямовувались для здійснення природоохоронних заходів направлених на вирішення проблем щодо: Запобігання забрудненню водойм господарсько-побутовими стоками. Звітного року загальна сума освоєних коштів на виконання заходів державних та місцевих програм розвитку водного господарства, охорони водних ресурсів та підвищення якості питної води Миколаївської області, склала 4642,481 тис.грн. Протягом 2008 року роботи здійснювались на 11 об’єктах житлово-комунального господарства області в м. Миколаїв, м. Снігурівка, м. Березнегувате, м. Очаків, м. Первомайськ, м. Баштанка. Розвитку об’єктів природно-заповідного фонду та збереження наявного ландшафтного розмаїття області. Виходячи із того, що збереження і розвиток територій та об'єктів ПЗФ є одним із головних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища сума видатків 2008 року за зазначеним напрямком збільшилась у 2 рази. Для виконання природоохоронних 245

в Миколаївській області 2008 року освоєно 2175,380 тис.грн., з яких 1714,105 тис.грн. (або майже 79%) кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Припинення деградації екосистеми. Роботи за зазначеним напрямком ведуться з 2003 року. 2008 року виконано ліквідаційний тампонаж 15 безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин на території області, з них: у Врадіївському районі – 11, у Жовтневому районі – 2, у Вознесенському районі – 2. Утилізації відходів. Забезпечення захисту навколишнього природного середовища і здоров'я людей від негативного впливу відходів є приоритетним питанням національної безпеки. З метою вирішення зазначеної проблеми 2008 року за даним напрямком використано 1400,071 тис.грн. Розпочато роботи із знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі пестицидів на території області, протягом року проведено утилізацію непридатних пестицидів у кількості 83,19 тонн з території Братського та Первомайського районів. Крім цього, виконано розробку паспорту МВВ полігону (с. В.Корениха) та розроблено норми накопичення ТПВ у м. Миколаєві, які затверджено рішенням Миколаївського міськвиконкому. 2007 року за зазначеним напрямком кошти не освоювалися. Підвищення рівня екологічної освіти населення. 2008 року з метою сприяння сталого розвитку екологічній освіти та поширенню екологічної інформації проведено 13 природоохоронних заходів загальною вартістю 234,921 тис.грн., одним із яких є "Видання Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області". Порівнюючи з 2007 роком загальна сума видатків за зазначеним напрямком у звітному році збільшилась в 2,7 рази. Ліквідації іншого забруднення навколишнього природного середовища. Сума профінансованих звітного року коштів становить 297,896 тис.грн., з них 253,126 тис.грн. – кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища та 44,770 тис.грн. видатки міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. За рахунок зазначених бюджетних призначень реалізовано "Експертизу проектно-кошторисної документації та роботи з берегоукріплення Лагерної коси в Очаківському районі", "Екологічну експертизу проекту "Капітальний ремонт вул. Скороходова, "Проведено акцію "Чисте узбережжя" та створено зелені насадження у прибережній захисній зоні Бузького лиману та р. Інгул". З метою поліпшення екологічного стану Миколаївської області та приведення природоохоронних заходів у відповідність до сучасного екологічного стану області Держуправлінням 2008 року двічі було ініційовано внесення змін та доповнень до обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 23 грудня 1999 року №2. Всього до Програми було внесено 19 природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення скиду господарсько-побутових, промислових стоків до поверхневих водойм, забруднення підземних вод, Чорного моря та запобігання деградації річкових екосистем, зменшення рівня забруднення промисловими, в тому числі токсичними та господарсько-побутовими відходами, підвищення рівня екологічної 246

освіти населення та запобігання деградації природних ландшафтів та збіднення біорізноманіття. Разом з цим, сучасна екологічна ситуація залишається складною, т.я формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу коли перевага надавалася розвитку сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Актуальними екологічними проблемами миколаївської області є: 1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд. Однією із головних причин такого становища є те , що очисні споруди та каналізаційні мережі у більшості побудовані 30-40 років тому є морально та фізично застарілими, частина з них знаходиться в аварійному стані. Так МКП „Миколаївводоканал” (97% скидів) працює з перевантаженням каналізаційних очисних споруд, відсутні процеси знезараження вод після очистки перед скидом в Бузький лиман, у аварійному стані знаходиться 15% каналізаційних мереж, у тому числі глибоководний випуск з очисних споруд каналізації. Орієнтовний обсяг необхідних фінансових вкладень складає приблизно 100 млн.грн.

2. В області відсутні потужності з утилізації побутових відходів. Загальний обсяг накопичення відходів на території області складає близько 38 млн.т. Щорічний обсяг утворення відходів становить понад 2 млн.т. (з яких відходи 4 класу токсичності – 1,9 млн.т). Всього на території області налічується майже 500 сміттєзвалищ загальною площею 565 гектарів.

3. Накопичення на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів і агрохімікаті. Станом на 01.01.2009 року, в області накопичено 682,43 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, які зберігаються в 79 місцях. Стан більшості міць зберігання непридатних ХЗЗР – незадовільний. Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР а саме: Новоодеському – 484,15 т, Первомайському – 64,62 т, Арбузинському - 13,5 т, Вознесенському – 12,8 т, Казанківському – 24,7 т. Утилізація (знешкодження) непридатних пестицидів потребує значних коштів - близько 13 тис.грн/т. Загальна потреба коштів на утилізацію непридатних ХЗЗР за попередніми розрахунками становить близько 10 млн.грн.

4. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу. Інтенсивне забруднення р. Інгулець впливає на якість води підземних водоносних горизонтів, які є джерелом питного водопостачання 53 тис. мешканців Снігурівського району.

2008 року, як декілька років поспіль, з причин систематичного ігнорування Мінпромполітики попередньо наданих зауважень і пропозицій Миколаївської облдержадміністрації

останньою

було 247

відхилено

від

погодження

проект

розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання зворотних вод у річку Інгулець» та «Регламент скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2007 - 2008 р.р.». Проблема для Миколаївської області загострена ще і тому, що область не отримує ніяких коштів на відшкодування завданих збитків.

5. Інтенсивний розвиток екзогенно-геологічних процесів на території області. За оцінкою Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства активізація зсувних деформацій на морському узбережжі Миколаївської області посилюється за рахунок впливу техногенних чинників (планування, терасування схилів), що сприяє порушенню природної рівноваги профілю схилу. Також на території Миколаївської області інтенсивно розвивається процес підтоплення. Це пов'язано з розвитком комплексу природних та техногенних чинників. Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення на даній території є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах - подами і западинами. К основним техногенним чинникам розвитку процесу підтоплення відноситься водогосподарська діяльність (в основному, наявність крупних систем зрошування). Причому, більшість зрошувальних систем розташована саме на цих вододільних рівнинах. В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначене зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком. Це пов'язано з постійною, на протязі 25-30 років, експлуатацією великих масивів зрошування (Інгулецька, Явкинська та інші меліораційні системи). За категорією небезпеки майже всі райони області відносяться до катастрофічних, за винятком південних районів - Березанського та Очаківського, де категорія небезпеки значна. Слід відзначити, що в більшості північних районів області (Кривоозерському, Первомайському, Братському і Казанківському) коефіцієнт ураженості перевищує 90 %.

248