odessa_2008 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИЩНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2008 році

Одеса-2009

ЗМІСТ ВСТУП ................................................................................................................................................. 5 1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ................................................................................................................ 6 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області .............................. 6 1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області ........................................................ 10 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА ................................................................. 11 РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ ........................................................................................... 11 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах .......................................... 11 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ........................................................ 13 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області ................................................................................................................... 18 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля ....................................... 21 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) ..................................... 21 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря............................................................... 23 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття ................................. 24 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря ........................................... 25 3. ЗМІНА КЛІМАТУ ........................................................................................................................ 26 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання ................................................................................................................ 26 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів ........ 27 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату .......................................................................... 27 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ ....................................................................................................... 28 4.1. Водні ресурси та їх використання ............................................................................................ 28 4.2. Забруднення поверхневих вод .................................................................................................. 31 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти ...................... 31 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) ........................................ 31 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод..................................................................... 33 4.3. Якість поверхневих вод ............................................................................................................. 37 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками .............................................................. 39 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів................................................ 41 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію ................................ 44 4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод ......................................................................................... 46 4.4. Морські води ............................................................................................................................... 46 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення............................................................... 48 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів ...................................................................... 51 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ........................................................... 55 ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ .................................... 55 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі ......................................................... 55 5.1.1. Стан природних складових довкілля..................................................................................... 56 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення .................................................................................................... 57 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі .............................................................. 63 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу ..................................................... 64 5.2.1. Лісові ресурси .......................................................................................................................... 65 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин ............................................................................................................................. 69 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України .................................................................... 70 5.2.4. Адвентивні види рослин ......................................................................................................... 71 5.2.5. Стан зелених насаджень регіону ........................................................................................... 74 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу .................................................... 79 2

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі ..................................................... 79 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні ................................................................ 79 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України .................................................................... 89 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними ................... 92 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття .................................................................................................................................. 92 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні ......................................................... 93 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону ................................................................... 93 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон ..................................................... 97 5.4.3. Історико-культурна спадщина ............................................................................................... 99 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля................................................................................. 104 6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ І ГРУНТІВ ........................................................................... 107 6.1. Структура та стан земельних ресурсів ................................................................................... 107 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь .................................................. 107 6.1.2. Деградація земель.................................................................................................................. 108 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси .......................................... 110 6.3. Охорона земель......................................................................................................................... 111 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво .......... 112 7. НАДРА ......................................................................................................................................... 114 7.1. Мінерально-сировинна база .................................................................................................... 114 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази ......................................................... 116 7.2. Система моніторингу геологічного середовища ................................................................... 121 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість ................................................................... 121 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси ............................................................................................... 127 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр .............................................. 133 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр .................................................................. 134 8. ВІДХОДИ ..................................................................................................................................... 136 8.1. Структура утворення та накопичення відходів ..................................................................... 136 8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) ........................ 137 8.3. Використання відходів як вторинної сировини .................................................................... 140 8.4. Транскордонні перевезення відходів ..................................................................................... 140 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами .................................................... 141 9.ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ............................................................................................................ 143 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки ....................................................... 143 9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку .................................................. 146 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія ....................................................................................... 147 9.3.1. Радіаційне забруднення територій....................................................................................... 148 9.3.2. Радіоактивні відходи ............................................................................................................ 149 10.СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ ................................... 150 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області ........................................................ 150 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження ....................................................................................................................................... 151 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві ......................................................... 151 11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ ................................................................................ 152 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави ........................................... 152 11.2. Ефективність енергоспоживання .......................................................................................... 153 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі ..................................................... 155 11.4. Використання альтернативних джерел енергії.................................................................... 155 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ .................... 157 12.1. Транспортна система Одеської області ................................................................................ 157 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень ...................................................................................... 158 3

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів .......................................................... 160 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля .................................................. 162 12.3. Використання альтернативних видів палива ....................................................................... 162 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ............................................................................................................................... 163 13.1. Екологічна політика регіону ................................................................................................ 163 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства .......... 163 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища ..................................................... 165 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації ................................................. 181 13.5. Економічні засади природокористування ............................................................................ 183 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності..................................................... 185 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі ............................................................................. 186 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки .................................................................................... 188 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування ........................... 188 13.8. Екологічний аудит .................................................................................................................. 188 13.9. Екологічне страхування ......................................................................................................... 190 13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля ........................... 196 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень .......................................................... 200 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій .......................................................... 209 13.11.2. Громадські рухи ................................................................................................................ 221 13.12. Виконання державних екологічних програм ................................................................. 224 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ............................................. 229 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом ..................................................................... 232 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги...................................................................................................................... 232 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво ......................................................... 232 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ......................................................................................................... 236 ДОДАТКИ ........................................................................................................................................ 238

ВСТУП Головною метою державної регіональної політики України є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання. Досягнення поставлених цілей можливе за умови максимального використання потенціалу та переваг розвитку кожного окремого регіону, підвищення ролі регіональних органів влади у визначенні довгострокових перспектив розвитку та відповідальності за їх досягнення. У 2006 році Кабінетом Міністрів України була затверджена Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, яка визначила основні напрямки та механізми державної підтримки регіонів України. Для реалізації цілей державної регіональної політики розробляються Стратегії регіонального розвитку, метою яких є визначення ключових проблем регіонального розвитку, пріоритетів регіональної політики з точки зору загальнонаціональних потреб та інтересів на період до 2015 року. Стратегічною метою є досягнення європейських стандартів життя населення та динамічного розвитку територіальної громади на основі визначених пріоритетів та консолідації зусиль влади, бізнесу і громадськості на їх реалізацію. Рішенням обласної ради від 9 листопада 2007 року № 347-V схвалена “Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року“. Метою Стратегії є формування сучасного виробничого комплексу, здатного до розвитку та задоволення внутрішніх потреб, нарощування експорту конкурентоспроможної продукції та послуг, збільшення виробництва наукоємної промислової продукції на основі максимального використання сприятливих умов та переваг геополітичного положення регіону, глибокого аналізу та раціонального використання економічного, наукового, трудового потенціалу. Вона визначає основні пріоритети розвитку економіки та соціальної сфери на довгострокову перспективу.

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області Одеська область утворена 27 лютого 1932 року. До її складу входять 26 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 12 міст районного підпорядкування, 23 селища, 1113 сільських населених пунктів. Населення області становить 2394,7 тис. чоловік, з яких міських жителів 1592,3 тис.чоловік, а сільських - 799,9 тис.чоловік Щільність населення в області - 71,9 тис. чоловік на 1 км2. Адміністративний центр регіону - Одеса одне з найбільших міст України, важливий транспортний, індустріальний, науковий, культурний і курортний центр з населенням 1008,6 тис. чоловік (на 1 січня 2009 року). Одеська область займає територію Північно-західного Причорномор'я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману (довжина морської берегової лінії в межах області перевищує 300 км) і тягнеться від моря на північ, в глиб суші на 200-250 км. На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Молдовою та Придністровською Молдавською Республікою, на південному заході - частина державного кордону України з Румунією. Усього в межах області пролягають 1362 кілометри державного кордону. Площа Одеської області складає 5,5 % території України (33,3 тис.кв.км). Північна частина області розташована в лісостеповій, а південна - в степовій зоні. У ґрунтовому покрові переважають звичайні та південні чорноземи. Середньорічна температура коливається від +8,2 0С на півночі до +10,8 0С на півдні. Тривалість вегетаційного періоду від 180 до 210 діб. Середньорічна кількість опадів - від 340 мм на півдні області до 460 мм на півночі. Чорне море та лікувальні грязі Куяльницького лиману створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення. Природні умови сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. Головне природне багатство області - її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону. Довжина морських і лиманних узбереж від гирла річки Дунай до Тилігульського лиману сягає 300 км. На території області знаходяться прісноводні - Кагул, Ялпуг, Катлабух, солоні озера - Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас, а також Хаджибейський і Куяльницький лимани. Водопостачання Одеської області здійснюється як з поверхневих джерел так і за рахунок підземних джерел. Водопостачання в Одеській області здійснюється як з 6

поверхневих джерел так і за рахунок підземних джерел. В області налічується близько 5,4 тис. артсвердловин та 195 шахтних колодязів. У 2008 році використано 307,7 млн.м3 води, що на 39,4 млн.м3 менш, ніж у 2007 році. На 28,0 млн.м3 зменшилось використання води на зрошення та на 7,3 млн.м3 - на госппобутові потреби. У 2008 році оборотне та повторно-послідовне водокористування складає 164,4 млн. м3, що на 22,4 млн. м3 більш, ніж у 2007 році. Відсоток економії свіжої води за рахунок оборотної складає 67%, що 26,1 % більш, ніж у 2007 році. У 2008 році у водні об’єкти скинуто 257 млн. м3 зворотних вод, що на 12,5 млн. м3 менш ніж у 2007 році. Це пов’язано зі зменшенням використання свіжої води. Скид забруднюючих стічних вод складає 187,6 млн. м3, на рівні 2007 року скид нормативно-очищених стічних вод складає 14,76 млн. м3, що на 3,97 млн. м3 менш ніж у 2007 році. На території області налічується 134 комплекси каналізаційних очисних споруд проектною потужністю 844 тис. м3/добу, близько 40 % з них знаходяться у незадовільному технічному стані. Поверхневими джерелами госппитного водопостачання населення області є річки Дністер і Дунай, оз. Ялпуг, 2 канали Ізмаїльського управління водного господарства Дунай-Сасик та Лаптиш. Річка Дністер друга за розмірами річка України (довжина – 1362 км, протягом 116 км протікає по території Одеської області) та являється єдиним джерелом водопостачання центральної частини Одеської області, у якій розташовані міста Одеса, Іллічівськ, Южне, Б.Дністровський, населені пункти Біляївського, Овідіопольського, Комінтернівського та Іванівського районів. Дунай – це друга за величиною річка Європи. Її довжина становить 2960 км. На території України – 174 км. Річка Дунай у її нижній течії є єдиним джерелом водопостачання населення Дунай-Дністровського міжріччя. Якість води у прикордонному створі міста Рені практично не відрізняється від показників якості води в замикаючому створі гирла Дунаю (м. Вилкове), що дозволяє зробити висновок про формування забруднення Дунаю за рахунок антропогенного навантаження вище розташованих по течії річки держав. Річки Дністер і Дунай є транскордонними водотоками, Одеська область знаходиться у пониззі цих річок, у зв’язку з тим особливого впливу на якість води у річках не здійснює. Північний регіон, до складу якого відносяться 14 районів є найбільш забезпеченим, розвіданим запасами підземних вод, які на сьогодень складають 70% від загальної забезпеченості області. Південний регіон, до складу якого входять 9 районів, найменш забезпечений запасами питних підземних вод. Крім того, вода з артсвердловин на півдні області умовно придатна для питних потреб тому, що має високу мінералізацію та надмірний зміст різних домішок. У межах області розташовані 1134 малих річок і струмків, 15 прісноводних та морських лиманів (найбільш великі Дністровський, Тилігульський, Хаджибейський, Алібей, Бургас, Будакський, Куяльницький, 7

Кучурганський), 68 водосховищ, 45 озер, у тому числі 8 Придунайських озер: Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай, Сасик, Кагул, Картал, Саф’яни. В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн. га ріллі, більше 80 тис. га виноградників і садів. Станом на 01.01.2009 р. кількість об’єктів природно-заповідного фонду області становить 119 об’єктів на загальній площі 126507,7975 га, з яких 15 загальнодержавного значення і 104 місцевого значення. (Фактична площа територій та об´єктів природно-заповідного фонду області складає 117546,5475 га, що відповідає 3,528 % від площі області за рахунок розташування одних об’єктів у межах інших.) В межах області виділяються наступні категорії заповідних територій та об’єктів: Нижньодністровський національний природний парк, Дунайський біосферний заповідник, регіональні ландшафтні парки “Тилігульський” та “Ізмаїльські острови”, заказники, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, а також Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення та Ботанічний сад ОНУ ім. І.І. Мечникова загальнодержавного значення. Одеська область – регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2000 суб'єктів господарювання, з них 524 підприємств, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря Протягом 2008 року у повітряний басейн області від стаціонарних джерел надійшло 34,4 тис.тонн шкідливих речовин, що на 1,4 тис.тонн (або на 3,7%) менш, ніж у 2007 році. Наш регіон характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також приводять до інтенсивного забруднення великих територій. Моніторинг стану атмосферного повітря за останні роки надає можливість здійснити висновки що за останні роки спостерігалося незначне зниження концентрацій забруднюючих речовин по діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту; збільшення середніх концентрацій сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду. Концентрації пилу, сульфат, оксиду вуглецю, сажі залишились практично на тому ж рівні. За останні 5 років намітилася тенденція щодо зменшення забруднення повітря діоксидом сірки, оксидом вуглецю, бенз/а/піреном; збільшення концентрацій фенолу, сажі, формальдегіду. Концентрації пилу, сульфат, діоксиду азоту, сірководню, фториду водню залишились на тому ж рівні. Ведеться робота зі складання реєстру місць видалення відходів області. На території області показники утворення промислових відходів 1-3 класів небезпеки становили: у 2005 р. – 5,53 тис.т, у 2006 р. – 6,18 тис.т, у 2007 р. – 8

7, 2 тис.т., у 2008 – 7,98 тис.т. Кількість полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) згідно переліків, наданих райдержадміністраціями, становить 614, що становить 52 % від кількості населених пунктів області (1190). Сміттєзвалища не створюються у кожному населеному пункті, оскільки є села, у яких проживає декілька чоловік, або звалища створюються на декілька сіл. У 2008 року вивезено 82 тонну отрутохімікатів зі складу біля с. Саф’яни Ізмаїльського району. З території Любашівського району звезено залишки ХЗЗР на два склади: біля смт Любашівка де на паспортизованому складі зосереджено 3,3 тонни отрути, та с. Покровка - 9,57 тонн. З хімічного складу у Ширяївському районі в червні поточного року видалено 1,95 тонн ХЗЗР. Залишок в області складає 1901 тонну ХЗЗР. Одеська область є частиною морського фасаду України. Вона розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів: Дунайський водний шлях після завершення будівництва в 1992 році каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорної море, далі - у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з Молдовою, а Дніпро - з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніпровсько - Неманського каналів - з Польщею і країнами Балтії. Волго - Донська система зв'язує АзовоЧорноморський басейн з Росією (до Санкт-Петербурга і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів. Геополітичне положення Одещини обумовлене як вигідним транспортногеографічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її участі у великих європейських міжрегіональних організаціях - Асамблеї Європейських Регіонів і Робітничої Співдружності Придунайських Країн. Будучи частиною морського фасаду країни, Одеська область значною мірою сприяє активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського Економічного Співробітництва (ЧЕС).

1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області Зусилля місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування протягом 2008 року були спрямовані на вирішення конкретних питань розвитку економіки і поліпшення добробуту населення області. Як результат, в Одеській області вдалось зберегти соціальний спокій та політичну стабільність, створити умови для досить високих темпів економічного розвитку, незважаючи на значну кількість непростих проблем. Цей період характеризується ( у порівняні з 2007 роком): - зростанням обсягів промислового виробництва на 27,6%; - зростанням обсягів продукції сільського господарства у порівняних цінах на 6,1 %; - збільшенням надходжень до зведеного бюджету на 56,8%; - зростанням вантажообороту транспортного комплексного на 1,1% та обсягів вантажних перевезень на 15,8%; - збереженням високих темпів споживання – збільшення роздрібного товарообороту на 19,2%; доходу від реалізації послуг – на 42%; - зростанням обсягів експорту товарів та послуг на 78,0%; - збільшенням введення в експлуатацію житла на 6,3%; Характеризуючи економіку області, слід зазначити, що Одещина є приморським та прикордонним регіоном України, який розташований на перетині найважливіших міжнародних шляхів і має при цьому найбільшу серед областей України територію. За результатами комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України область за 2008 рік посіла 6 місце серед регіонів, в тому числі у сфері реального сектору економіки – 1, у сфері споживчого ринку – 5 місце .

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Регіон характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також приводять до інтенсивного забруднення великих територій. За даними мережі контрольно-вимірювальних постів Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів на території м.Одеси середній вміст формальдегіду у 6,0 разів перевищує середньодобову ГКД, фенолу – у 2,0рази, фториду водню – у 1,8 рази, діоксиду азоту, сажі – у 1,3 раз, пилу, оксиду вуглецю – у 1,1 раз, діоксіду сірки – у 0,7 раз, оксиду азоту – у 0,5 раз. Високий рівень забруднення повітря основними та специфічними домішками відмічається в районі нафтопереробного заводу, Одеської ТЕЦ, ДП «Одеського морського торговельного порту». В цілому по місту в останні роки загальний рівень забруднення не змінився. Спостерігалося незначне зниження концентрацій діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сажи; збільшення середніх концентрацій сульфатів. Концентрації пилу, сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду залишились на тому ж рівні. За останні 5 років намітилася тенденція до зменшення забруднення повітря пилу, діоксидом сірки, діоксидом азоту, оксиду азоту, сажею, сірководнем, фтористим воднем, бензапиреном; збільшення концентрацій оксиду вуглецю, сульфату, формальдегіду. Концентрація фенолу залишились на тому ж рівні. Але треба відмітити незадовільний стан самої системи спостережень. У нашому місті є лише вісім стаціонарних пунктів (Канатна кут Італійського бульвару, міст Пересип, 1 станція Люстдорфської дороги, вул. Колонтаївська (район автовокзалу), вул.Балківська, 199, Ярморачна площа, Французький бульвар,89, вул.Б.Арнаутська кут Олександрівський проспект), які цілодобово здійснюють контроль якості повітря по 11 показникам (тверді речовини, сажа, окис вуглецю, окисли азоту, сірки діоксид, сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду, бенз/а/пірену, сульфати). Встановлення пунктів було проведене у 1974 році, коли великих магістралей у Одесі ще не існувало, та й поняття завантажених доріг теж. На сьогодень ці пункти спостереження, фактично, стоять на найбільш проблемних, по кількості транспорту, перехрестях. Таких як: Канатна кут Італійського бульвару, міст Пересип, 1 станція Люстдорфської дороги, вул. Балківська (район автовокзалу) та інші, де вільне пересування транспорту спостерігається лише лічені години на добу. А час забору проби збігається за часом, коли кількість машин на магістралі стає максимальною. Таким чином показники забрудненості повітря характеризують стана забруднення повітря біля великої магістралі у „Час пік”. 11

Про ці проблеми свідчать показники, адже індекс забруднення атмосфери (ІЗА) на більшості ПСС ( пункт стаціонарного спостереження (ІЗА=9-21) високий, за виключенням ПСС №8 (Французький бульвар), розташованого у курортній зоні (ІЗА=3,9). Така розбіжність має місце тому, що в показник ІЗА входять 5 речовин, одна з яких – формальдегід, який виділяється в повітря коли автомобіль гальмує, або газує. Саме це і відбувається на великих перевантажених перехрестях. Таким чином, ми не бачимо реальної картини. Для вирішення цих питань потрібно, насамперед, переглянути існуючу систему моніторингу повітря та розмістити також пункти контролю у спальних районах міста, парках та у прибережній зоні. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1.1. Речовина

Пил Оксид вуглецю

Клас небезп еки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо- Середньорічний добові ГДК вміст, мг/м3

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), Частка міст (%), де де середньорічний максимальний разовий вміст перевищував: вміст перевищував:

0,16

0,7

1,4

1 ГДК -

5 ГДК -

10 ГДК -

1 ГДК -

5 ГДК -

10 ГДК -

1,8

Діоксид азоту

0,05

0,16

1,9

Сірковод ень

0,003

0,008

Фенол

0,0006

0,014

1,4

Сажа

0,06

0,12

1,3

Фторист ий водень

0,009

0,02

Формаль дегід

0,018

0,052

1,5

Примітка: Інформація надана Гідрометеорологічним цетром Чорного та Азовського морів

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.1.2. Забруднююча речовина Пил Оксид вуглецю Діоксид азоту Сірководень Фенол Сажа Фтористий водень Формальдегід

Місто

Одеса

Середньо річна концентрація 0,16 3 0,05 0,03 0,006 0,006 0,009 0,018

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,7 9 0,16 0,008 0,014 0,12 0,02 0,052

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.1.3. Міста, (значення ІЗА) Одеса

Григорівка

Забруднюючі речовини, атмосферного повітря 10,27 формальдегід 2,46 фенол 2,15 фторид водню 1,34 діоксид азоту 1,26 сажа Всього: 17,48 0,8 пил 0,38 діоксид сірки 0,41 діоксид азоту 0,47 оксид вуглецю 0,54 аміак Всього: 2,60

які

визначають

високий

рівень

забруднення

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Одеська область – регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2490 суб’єктів господарювання, з них 542 підприємств, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря. Протягом 2008 року у повітряний басейн області від стаціонарних джерел надійшло 34,4 тис.тонн шкідливих речовин, що на 1,4 тис.тонн (або на 3,7%) менш, ніж у 2007 році, та на 6,6 тис. тонн (або на 17,9%) менш ніж у 2006р.(табл.3.1). Таке суттєво зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за рахунок зменшення викидів метану на ВАТ «Одесагаз», Одеського лінійно-виробничого управління магістрального газопроводів філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» та ЗАТ «Газтранзит». 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Одеська область – це регіон господарського комплексу України, на який покладено транспортно-розподільчі функції. Він характеризується розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. На його території розміщені підприємства машинобудування і металообробки, хімічної і нафтохімічної, харчової та легкої промисловості, інших галузей. Тільки морських торговельних портів в регіоні 7: Одеса, Южний, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ. Основними забруднювачами області, по яким здійснюється оцінка забрудненості атмосферного повітря, є: стаціонарні та пересувні джерела викидів забруднюючих речовин. 13

Стаціонарні джерела Загальна кількість підприємств – стаціонарних джерел забруднення повітря- складає понад 2000 суб’єктів господарювання на території області, основна кількість яких знаходиться поблизу Одеси. Негативний вплив на забруднення атмосферного довкілля утворюють підприємства Держхім, Держнафтогаз, Мінпромислової політики, Міненерго. Високий рівень забруднення повітря спостерігається у районах таких підприємств як: -Нафтопереробний завод (ВАТ “Лукойл”), -ТЕЦ-1 (Міненерго), -Припортовий завод (Мінпром-політики), -ЗАТ “Одесцемент” (Укрцемент), -Одеський морський торгівельний порт (Мінтрансу). -Високий рівень забруднення метаном виникає при експлуатації ВАТ “Одесагаз” та Одеське лінійне виробництво управління магістралей газопроводів філіалу “Прикарпаттрансгаз”. На долю специфічних шкідливих речовин (бенз(а)пирену, формальдегіду, фенолу, фтористого водню та ін.) припадає 1,3 % сумарних викидів. Саме вони через високу токсичність особливо впливають на стан забруднення повітря в місці, на здоров’я людей, стан рослинного та тваринного світу. К північному сходу від м. Одеса на березі Григорь’євського лиману розташований Одеський Припортовий завод (ОПЗ) по виробництву та перевантаженню на суда Мінморфлоту аміаку, карбоміду, суперфосфатної кислоти та метанолу. Викиди ОПЗ складають 2,173 тис. т; з них діоксиду сірки – 0,003 тис. т, оксиду азоту – 1,141 тис. т, оксиду вуглецю – 0,388 тис. т, аміаку – 0,462 тис. т та інших шкідливих речовин. Не дивлячись на зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу рівень забруднення у с. Григор´ївка незначно збільшився та склав ІЗА=2,60. Середні концентрації пилу, оксиду вуглецю, аміаку збільшились. Середня концентрації діоксиду азоту залишились на рівні 2007 року. Незначно зменшились концентрації діоксиду сірки. Середній вміст пилу складає 0,8 ГДК, оксиду вуглецю, аміаку – 0,5 ГДК, діоксиду азоту – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,4 ГДК. Максимальні концентрації досягли: пилу, аміаку – 0,6 ГДК, окиду вуглецю – 0,4 ГДК, діоксиду азоту – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,1 ГДК. В річному ході максимальні концентрації спостерігались: пилу – у квітні, серпні, вересні, грудні; діоксиду сірки – у лютому, грудні; аміаку – у вересні; оксиду вуглецю – у серпні, вересні; діоксид азоту має рівний хід. За останні 5 років намітилась тенденція до зменшення забруднення повітря діоксидом сірки; збільшення концентрацій пилу, оксиду вуглецю. Концентрації діоксиду азоту та аміаку залишились на тому ж рівні. В останні роки відмічається збільшення обсягів викидів стаціонарними джерелами. Тенденція збільшення інтенсивності забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від стаціонарних джерел обумовлено насамперед 14

роботою підприємств в умовах зношеності основних фондів, не доскональності технологічних процесів базових галузей промисловості, недостатній забезпеченості останніх очисними спорудами для уловлення та утилізації забруднюючих речовин, введенням у дію нових підприємств, а також проведенням технологічного обслуговування газового обладнання та газопроводів на підприємствах ВАТ «Одесагаз», Одеського лінійновиробничого управління магістрального газопроводів філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» та ЗАТ «Газтранзит» (так наприклад, викиди метану які здійснюються внаслідок вищезазначених робіт складають 50% від загальних викидів по області.) Негативно впливали на екологічну обстановку в регіоні підприємства, які виробляють та розподіляють електроенергію, газ та воду, підприємства переробної промисловості, підприємства діяльності транспорту та зв’язку. Пересувні джерела Однак, на стан атмосферного повітря населених міст області значною мірою впливають викиди пересувних джерел, і особливо, автомобільного транспорту. Основна частина шкідливих речовин, викинутих у повітряний басейн протягом 2006р., потрапила від усіх видів транспорту. Найбільше навантаження від пересувних джерел припадає на атмосферне повітря м. Одеса. В останні роки, наприклад, внесок забруднення транспортними засобами в найбільш розвинутих в економічному відношенні після м. Одеси містах Ізмаїлі і Іллічівську становить майже 70 відсотків. З урахуванням вищезазначеного, основними напрямками зниження рівня забруднення навколишнього середовища від роботи транспорту мають бути: - модернізація й удосконалення вулично-дорожньої мережі, будівництво нових транспортних розв'язок (у тому числі на різних рівнях), створення відособлених магістралей і шляхопроводів для руху пасажирського і вантажного транспорту, організація раціональної схеми маршрутів руху пасажирських і вантажних потоків магістралями міста; - створення оптимальних систем управління рухом транспорту, розширення автоматизованих систем управління дорожнім рухом з підключенням до системи найважливіших транспортних розв'язок (Середньофонтанської дороги, Люстдорфської дороги, вул. Краснова, вул. Чорноморського козацтва та ін.); - спорудження підземних і надземних переходів для поділу потоків транспорту і пішоходів. Пріоритетним напрямком поліпшення екологічної обстановки в області є розвиток мережі міського електротранспорту, а також збільшення рухомого складу трамваїв та тролейбусів, що працюють на маршрутах міста. Крім того, для забезпечення екологічної безпеки необхідне проведення заходів щодо переведення пасажирського автотранспорту на газове паливо, для чого необхідне будівництво мережі газонаповнювальних станцій, які мають розташовуватися поблизу великих пасажироутворюючих точок. При цьому автотранспорт, що використовує газове паливо, в першу чергу, необхідно 15

використовувати в рекреаційній зоні, центральній частині міста і на найбільш екологічно навантажених магістралях. Наш регіон характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також приводять до інтенсивного забруднення великих територій. Моніторинг стану атмосферного повітря за останні роки надає можливість здійснити висновки що за останні роки спостерігалося незначне зниження концентрацій забруднюючих речовин по діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту; збільшення середніх концентрацій сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду. Концентрації пилу, сульфат, оксиду вуглецю, сажі залишились практично на тому ж рівні. За останні 5 років намітилася тенденція щодо зменшення забруднення повітря діоксидом сірки, оксидом вуглецю, бенз/а/піреном; збільшення концентрацій фенолу, сажі, формальдегіду. Концентрації пилу, сульфат, діоксиду азоту, сірководню, фториду водню залишились на тому ж рівні. Але треба відмітити проблематику системи спостережень. У нашому місті є лише 10 стаціонарних пунктів контролю якості повітря (Гідрометцентру): - Канатна кут Італійського бульвару, - міст Пересип, - 1 станція Люстдорфської дороги, - вул. Колонтаївська (район автовокзалу), - вул. Балківська, 199, - Ярморочна площа, - Французький бульвар,89, - вул Б.Арнаутська кут Олександрівськом проспекту, На них цілодобово здійснюють контроль якості повітря по 11 показникам (тверді речовини, сажа, окис вуглецю, окисли азоту, сірки діоксид, сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду, бенз/а/пірену, сульфати). Їх встановлення було проведене ще у 1974 році, коли великих магістралей у Одесі ще не існувало, та й поняття завантажених доріг теж. На сьогодень ці пункти спостереження, фактично, стоять на найбільш проблемних, по кількості транспорту, перехрестях, таких як: - Канатна кут Італійського бульвару, - міст Пересип, - 1 станція Люстдорфської дороги, - вул. Балківська (район автовокзалу) та інш. Тут вільне пересування транспорту спостерігається лише лічені години на добу, а час забору проби збігається з часом, коли кількість машин на магістралі стає максимальною. Таким чином показники забрудненості повітря характеризують стан забруднення повітря біля великої магістралі у „Час пік”. Про ці проблеми свідчать показники, адже індекс забруднення атмосфери (ІЗА) на більшості пунктах стаціонарного спостереження високий (ІЗА=9-20) 16

(за виключенням ПСС №8 (Французький бульвар), розташованого у курортній зоні (ІЗА=4-5)). Така розбіжність має місце тому, що в показник ІЗА входять 5 речовин, одна з яких – формальдегід (він виділяється в повітря коли автомобіль гальмує або газує). Саме це і відбувається на великих перевантажених перехрестях. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Таблиця 2.2.1.1. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 113,2 23,2 90,0 141,08 40,455 100,633 140,1 41,9 98,17 189,3 35,8 34,4 192,2 34,4 157,8

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

3398,6 1214 1259 1073,5 1033,7

45,3 17 17 14,9 14,4

Обсяг викидів на одиницю ВРП -

В структуру промислового потенціалу області значний внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства, які виробляють електроенергію, газ та воду, підприємства обробної промисловості, транспортні підприємства. Однак, на стан атмосферного повітря населених міст області значною мірою впливають викиди пересувних джерел, і особливо, автомобільного транспорту. Надходження шкідливих речовин від автотранспорту домінують над викидами від стаціонарних джерел, майже в усіх районах та містах області і складають 82 відсоток від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря. Кліматичні особливості Одеського регіону, несприятлива територіально-планувальна структура міста Одеси, значне збільшення автомобільного парку, незадовільний технічний стан автотранспорту через його значний вік, низька якість палива, відсутній дійовий контроль за якістю пального стали причиною збільшення рівня забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту. Найбільше навантаження від пересувних джерел припадає на атмосферне повітря м. Одеси. В останні роки, наприклад, внесок забруднення транспортними засобами в найбільш розвинутих в економічному відношенні після м. Одеси містах Ізмаїлі і Іллічівську становить майже 70 відсотків. Основними шкідливими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, є сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають 65 % від усіх викидів по області. В значно менших кількостях в атмосферу викидаються специфічні речовини: бенз(а)пірен, формальдегід, фтористий водень і деякі інші (табл.2.2.2.2.). В структуру промислового потенціалу області значний внесок забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на підприємства Мінпромислової політики, Держнафтогаза, Укрцемент та ін. В таблиці 2.2.4.1. приведено перелік основних забруднювачів атмосферного повітря м. Одеси та області, викиди від яких становлять у 2008р. майже 16,9 тис. т ( 49 % валових викидів підприємств). 17

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.2.2.1. Всього, Назва населених пунктів : м. Одеса м. Ізмаїл м. Іллічівськ м. Южне

2000

2005

2006

2007

2008

23,213

40,455

41,9

35,8

34,4

9,352 1,165 1,248 2,183

21,129 2,103 1,437 2,794

21,8 2,033 2,235 2,904

17,543 1,516 1,723 2,651

17,625 1,510 0,522 2,608

0,213 0,600 0,114 0,249 1,437

0,2

0,107

0,142

0,779

2,235

0,287

0,135

0,187

1,318

1,723

0,287

0,088

0,149

1,078

0,522

0,062

0,065

0,086

0,408 0,066 1,090 0,257 2,794

0,382

0,0140

1,286

0,4858

2,904

0,415

0,009

1,343

0,498

2,651

0,415

0,053

1,652

0,428

2,608

0,505

0,0048

1,128

0,2

0,047

2,345

1,266

0,624

1,6

17,625

2,379

1,105

6,651

3,719

1,9

3,88

34,4

7,9

4,4

1,7

3,668

35,8

8,140

3,854

1,924

3,668

41,9

8,592

3,896

2,570

4,292

40,5

5,184

3,696

5,862

2,818

23,213

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

Населені пункти

2007 р. в т.ч.

0,098

0,304

1,510

0,195

0,066

0,239

1,684

17,543

2,302

1,176

0,437

1,683

21,8

2,155

1,184

1,034

2,04

21,129

2,013

1,699

1,425

0,762

9,352

Одеська область

2006 р. в т.ч.

0,103

0,364

1,516

0,214

0,058

0,227

0,363

2,033

0,206

0,074

0,226

0,327

2,103

0,326

0,089

0,345

0,340

1,166

Одеса

2005 р. в т.ч.

0,077

1,248

2,183

Ізмаїл

2000 р. в т.ч.

0,410

Іллічівськ

Южне

Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів (тис. т) Таблиця 2.2.2.2. 2008 р. в т.ч.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам у 2008 р. ( тонн) Таблиця 2.2.2.3. Обсяги викидів, тонн

34435,0 17625,2

35763,4 17543,5

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн -1328,4 +81,7

431,2

542,4

-111,2

79,5

22,7

1510,2 522,8 694,5 67,4 2608,1

1516,5 1723,0 668,3 64,6 2651,1

-6,3 -1200,2 +26,2 +2,8 -43,0

99,6 30,3 103,9 104,3 98,4

60,4 29,0 46,3 33,7 237,1

1496,9 262,8 289,3

1629,1 198,9 312,0

-132,2 +63,9 -22,7

91,9 132,2 92,7

249,5 23,9 22,3

667,5

292,6

+374,9

228,1

66,7

89,6 1334,1 18,9

72,1 1878,0 22,6

+17,5 -543,9 -3,7

124,2 71,0 83,9

6,9 333,5 3,2

8,8

8,1

+0,7

108,3

4,4

28,3 62,1 307,7 490,6 173,4 17,8

136,7 74,6 127,2 560,2 173,3 20,2

-108,4 -12,5 +180,5 -69,6 +0,1 -2,4

20,7 83,1 242,0 87,6 100,0 88,1

5,7 7,8 18,1 70,1 14,4 5,9

23,0

31,0

-8,0

74,2

5,8

223,7 21,5 330,6 1205,8 2677,9 4,5 72,2 1101,5 22,1 5,9 39,1

172,0 17,6 247,0 1267,0 2388,9 12,9 77,6 1279,1 18,5 5,4 31,4

+51,7 +3,9 +83,6 -61,2 +289,0 -8.4 -5,4 -177,6 +3,6 +0,5 +7,7

130,1 122,2 133,8 95,2 112,1 34,6 93,0 86,1 119,3 110,1 124,4

28,0 7,2 138 75,4 178,5 4,5 14,4 275,4 3,7 3,0 19,5

у 2008 р. Одеська область м. Одеса м. БілгородДністровський м. Ізмаїл м. Іллічівськ м. Котовськ м. Теплодар м. Южне райони Ананьївський Арцизький Балтський БілгородДністровський Біляївський Березівський Болградський Великомихайлівс ький Іванівський Ізмаїльський Кілійський Кодимський Комінтернівський Котовський Красноокнянськи й Любашівський Миколаївський Овідіопольський Роздільнянський Ренійський Савранський Саратський Тарутинський Татарбунарський Фрунзівський Ширяївський

у 2007 р.

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., % 96,3 100,5

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 75,7 94,3

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)

Основні забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 2.2.4.1. № п/п

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення Удосконалення технологічних процесів Удосконалення технологічних процесів

2096,1

2173,0

-76,9

5181,9

5594,9

-413

ВАТ «Одеський Мінпромполітики припортовий завод» Одеське ЛінійноДержнафтогаз виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ Прикарпаттрансгаз ТОВ «Цемент» Укрцемент

1521,3

1319,0

+202,3

ВАТ «Одесагаз»

10213,8

10878,0

-664,2

Держнафтогаз

Збільшення виробництва Зменьшення ремонтних робіт на технологічном обладнанні

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.2.4.2. № з/п 1 1

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону тис. т

у % до 2007 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

3 455

4 34,4

5 96,3

6 74,4

0,638

119,3

10,1

0,628

0,009

86,7

0,002

85,3

1.2

2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Сільське господарство та пов»язані з ним послуги Лісове господарство та пов»язані з ним послуги Рибалство, рибництво

1.3

Добувна промисловість

0,006

114,6

114,9

0,006

1.4

Добування корисних копалин, крім паливноенергетичних Інші галузі добувної промисловості Переробна промисловість

177

9,183

97,2

48,7

2,382

96,6

48,5

2,382

1.1.

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюну Виробництво харчових продуктів, напоїв

2 Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра Текстильне виробництво Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з хутра Виробництво шкури; виробів зі шкури та інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревени крім меблів Целюлозно-паперова промисловість; видавнича справа Виробництво паперу та картону Виробнича справа, поліграфічна промисловість, відтворення друкованих матеріалів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерного палива Хімічне виробництво

3 -

4 0,0013

5 -

6 -

0,0004 0,0009

0,004

0,0012

0,123

0,116

0,007

0,933

2,7

2,126

96,6

314,4

Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів Металургія та оброблення металу Металургія

0,014

2,688

129,1

83,3

0,121

44,4

0,051

0,116

0,928

0,3

0,082

0,2

0,323

109,2

0,026

0,297

0,292

0,063

0,229

14,715

95,8

731,3

13,289

0,611

90,6

14,0

0,406

0,024

Виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устатування Виробництво електричного та електронного устаткування Виробництво транспортного устаткування Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів Виробництво іншого транспортного устаткування Інші галузі промисловості Виробництво меблів; інші види виробництва Оброблення відходів 1.5

1.6 1.7

1.8

Виробництво електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Готелі і ресторани

1 1.9

1.11

2 Діяльність транспорту та зв»язку Діяльність наземного транпорту Діяльність водного транспорту Операції з нерухомістю здавання під найм та послуги юридичним особам Державне управління

1.12

Освіта

0,018

1.13

Охорона здоров»я та соціальна допомога Надання комунальних та індівідуальних послуг; діяльність у сфери культури та спорту

0,198

0,0236

1.10

1.14

3 68

4 8,046

5 95,2

6 119,1

5,693

266,4

0,048

0,056

0,502

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря У м. Одеса з 8 по 11 вересня 2008 року спостерігалося збільшення рівня забруднення атмосферного повітря. За даними спостережень рівень забруднення збільшився на ПСЗ № 10 (вул. Чорноморського козацтва, 175) по сірководню з 0,4 до 1 ГДК, оксиду вуглецю з 0,6 до 1,2 ГДК, діоксиду азоту з 0,6 до 1,3 ГДК, фториду водню з 0,5 до 1 ГДК, фенолу з 0,5 до 0,9 ГДК, формальдегіду з 0,5 до 1,3 ГДК 9 вересня 2008 р. На ПСЗ № 15 (Херсонський сквер) спостерігалось збільшення оксиду вуглецю з 0,8 до 1 ГДК, діоксиду азоту з 0,6 до 1 ГДК, фенолу з 0,6 до 0,8 ГДК 9 вересня. На ПСЗ № 16 (Олександрівський проспект, 32) спостерігалось збільшення оксиду вуглецю з 0,6 до 1 ГДК, фенолу з 0,5 до 0,9 ГДК 9 вересня. На ПСЗ № 17 (Автовокзал) відмічено збільшення рівня оксиду вуглецю з 0,8 до 1 ГДК 8 вересня, діоксиду азоту з 0,5 до 1,1 ГДК – 10 вересня, фтористого водню з 0,5 до 0,9 ГДК 9, 10 вересня, формальдегіду з 0,6 до 1,4 ГДК. На ПСЗ № 18 (Балківська дорога, 199) відмічено збільшення рівня сірководню з 0,4 до 0,9 ГДК 9 вересня, фенолу з 0,4 до 0,9 ГДК, фтористого водню з 0,5 ГДК до 1 ГДК, формальдегіду з 0,7 до 1 ГДК 9 вересня. На ПСЗ № 19 (1 ст. Люсторфської дороги, 36) спостерігались концентрації оксиду вуглецю 1,2 ГДК 8 вересня, фенолу – 1 ГДК, формальдегіду – 1,5 ГДК 9 вересня. На ПСЗ № 20 (вул. Канатна, 81) спостерігалось збільшення концентрацій фенолу до 0,9 ГДК 10 вересня. На ПСЗ № 7 (с. Григорь´ївка) середні концентрації аміаку коливались в від 0,04 до 0,2 ГДК. Ряд перевірок та лабораторних спостережень відповідними установами протягом декількох наступних тижнів чітких визначень перевищень ПДК у атмосферному повітрі зазначеного району м. Одеси (вул.Паустовського, вул. Старопортофранківська, міст Пересип) не дав. Причини неприємного 23

запаху можуть бути різного походження, у тому числі проведенням санітарних робіт на підприємствах Одеси. Управлінням екобезпеки було ініційовано Рішення виконкому Одеської міськради «Про посилення екологічного контролю на потенційно-небезпечних підприємствах м.Одеси» від 25.11.2008р. №1289, згідно якого було затверджено перелік потенційно-небезпечних підприємств м.Одеси, які зобов’язано: - створити автоматизовану систему контролю в межах санітарно-захисної зони підприємства щодо ЗР, які утворюються у наслідок діяльності підприємства; - у разі виникнення аварійної ситуації – оперативно повідомляти Управлінню екобезпеки про результати вказаного контролю. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Аналіз стану здоров"я населення області та діяльності закладів охорони здоров"я свідчить про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність, зростання смертності, від'ємний природний приріст населення, скорочення середньої очікуваної тривалості життя, а також зростання поширеності хвороб. У 1990-2008 роках чисельність населення скоротилася на 143,6 тисячі внаслідок перевищення смертності над народжуваністю. За останнє десятиліття народжуваність населення зменшилась на 36,5 %,смертність збільшилась на 16,3 %. Основними причинами смертності є хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, травми та отруєння. У структурі захворюваності переважають серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, психічні та ендокринні розлади, які характеризуються негативною динамікою. Поширеність серцево-судинної патології збільшилася за останнє десятиліття в 2,2 рази, онкологічної патології на 12%, бронхіальної астми – 17,1%, цукрового діабету – на 4,1%. Важливою проблемою є зростання захворюваності на соціально небезпечні хвороби, зокрема туберкульоз, ВІЛ/СНІД, хвороби, що передаються статевим шляхом. Захворюваність на туберкульоз збільшилася за 10 років в 1,7 рази, поширеність – на 38,0%. Рівень санітарної культури населення залишається невисоким. Напружена екологічна та санітарно-епідеміологічна ситуація, що склалася в області останніми роками, пов'язана із забрудненням довкілля, в тому числі і джерел водопостачання неочищеними стічними побутовими та промисловими водами, відходами, незадовільним комунальним станом населених пунктів, об"єктів харчування, торгівлі.

2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря У 2008р. обсяг витрат на здійснення повітря охоронних заходів підприємствами області склав 1312,5 тис.грн, що сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 34,7 т. Заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства області здійснювали за рахунок власних коштів: - закінчилась реконструкція підприємства ВАТ «Лукойл-Одеський нафтопререробний завод». - проведена реконструкція на ТОВ «Цемент». Взамін старого електрофільтру встановлено новий електрофільтр к обертальної печі №1. Обсяги викидів за проектом зменшаться на 76,5 т/рік. Проведено ремонт електрофільтру обертальної печі №2. Ведуться роботи щодо модернізації помолу цементу. Здійснена реконструкція існуючих цементних силосів, що дає можливість зменшити обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 1,8 т/рік. - проведена реконструкція аспираційної системи на ВАТ «Одеський портовий елеватор».

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Підприємства області (відповідно до статті 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”) здійснюють організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання природоохоронних вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також вживають заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин. До того ж у рамках піднятої сьогодні теми необхідно нагадати, що у 1992 році була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 році – Кіотський протокол до неї. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008-2012р.р. усіма країнами, які його ратифікували. За точку відліку парникових газів був взятий 1990 року. Згідно з протоколом для кожної країни встановлюється максимально припустима межа викидів. Україна ратифікувала протокол 4 лютого 2004 року і виконала всі необхідні передумови для отримання права застосовувати його механізм. Кіотський протокол пропонує кілька механізмів. Перший – торгівля квотами. Якщо країна не використовує на 100% дозвіл на викиди парникових газів (квоту), вона може продати його іншій державі. Другий механізм – проекти спільного впровадження. Тобто розвинуті держави разом з країнами з перехідною економікою можуть здійснювати спільні проекти зі зниження викидів на територіях цих країн, а потім «ділити» отриманий ефект – «передавати» один одному отримані «одиниці зниження викидів». Так, на теперішній час 2 підприємства області, а саме: - ТОВ «Раф-плюс»: м.Одеса, вул.Ковалевського, 30а (полігон ТПВ біля цементного заводу), - ТОВ «Енерго ТЕК ТЕЦ» (будівництво ТЕЦ у м.Іллічіськ) прийняли участь у проектах спільного впровадження Кіотського протоколу, спрямованих на скорочення викидів парникових газів. Підприємства отримали листи-підтримки Мінприроди, у яких схвалюється подальша розробка потенціальних проектів спільного впровадження. Держуправлінням ведеться певна робота щодо охорони атмосферного повітря в області. Так на цей час для зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел в Одеській області - впроваджується новий механізм регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами основним завданням якого є попередження забруднення та боротьба з ним, підприємства області отримують нові дозволи на викиди забруднюючих речовин, в яких встановлені умови підприємству щодо 26

введення технологічного процесу, до експлуатації обладнання та споруд, очистки газопилевого потоку. - Держуправлінням надано пропозиції до «Концепції розвитку пасажирського автотранспорту в Одеській області». - Держуправління є виконавчим суб’єктом системи моніторингу довкілля Одеської області, згідно рішення Одеської обласної ради від 31 березня 2006 року про затвердження Регіональної програму моніторингу довкілля Одеської області на 2006-2010 роки. У рамках цієї програми управління проводить збір, обробку та аналіз даних спостережень за станом атмосферного повітря області. За інформацією Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства лісогосподарськими підприємствами за остання два роки обсяг створення захисних лісових насаджень збільшено в 3 рази, та складає 2121 га. Підвищена ефективність енергоустановок на 45 підприємствах області, а саме проведена еколого-теплотехнічна наладка на паливовикористовуючому обладнанні; Обласною державною адміністрацією був розроблений “План заходів щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів в промисловості, житлово-комунальному господарстві, агропромисловому комплексі та бюджетній сфері на 2006-2010 роки” відповідно до якого, усі райони області та міста обласного значення розробили відповідні заходи у бюджетній сфері. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату За інформацією Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства лісогосподарськими підприємствами за остання два роки обсяг створення захисних лісових насаджень збільшено в 3 рази, та складає 2121 га. Підвищена ефективність енергоустановок на 45 підприємствах області, а саме проведена еколого-теплотехнічна наладка на паливовикористовуючому обладнанні; Обласною державною адміністрацією був розроблений “План заходів щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів в промисловості, житлово-комунальному господарстві, агропромисловому комплексі та бюджетній сфері на 2006-2010 роки” відповідно до якого, усі райони області та міста обласного значення розробили відповідні заходи у бюджетній сфері.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Водні ресурси області складаються з запасів підземних та поверхневих вод. Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а далекий південний-захід, який тяжіє до річок Дністер та Дунай, має великий запас води. У 2008 році забір води складає 2587,0 млн. м3, що на 345 млн.м3 більш ніж у 2007 році. На 348,0 млн.м3 збільшився обсяг забору води з поверхневих джерел, на 2,23 млн.м3 зменшився забір води із підземних джерел. Забір води з Чорного моря залишився практично без змін на рівні 2007 року. Збільшення обсягу забору прісних поверхневих вод у 2008 році обумовлено, в основному, збільшенням обсягу перерозподілу води при проведені водообміну на озері Сасик, Придунайських водосховищах, водоймах Татарбунарського тракту. У 2008 році в області використано 307,7 млн. м3/води (табл. 4.1.1.), у тому числі із підземних джерел 34,122 млн. м3 за наступним розподілом на: госппобутові потреби – 123,5 млн. м3; виробничі потреби – 68,25 млн. м3; сільськогосподарське водопостачання – 12,19 млн. м3; зрошення – 63,79 млн. м3; рибне господарство – 67,1 млн. м3; інші галузі – 7,972 млн. м3. Водопостачання розподіляється таким чином: госппобутові потреби – 40%; виробничі потреби – 22,2%; сільське господарство – 4,0%; зрошення – 20,7%; рибне господарство – 21,8%; інші галузі – 2,6%. У 2008 році зменшився обсяг використання вода на: господарсько-питні потреби – 7,3 млн.м3, зрошення – 28,1 млн.м3, сільськогосподарські потреби – 1,82 млн. м3. Збільшився обсяг використання води на: ставково-рибне господарство – 32,66 млн.м3, виробниче потреби – 1,52 млн.м3 У 2008 році обсяг оборотної та послідовно використаної води складає 164,1 млн. м3, що на – 22,1 млн.м3 більш ніж у 2007 році. Ліміт забору води із поверхневих та підземних джерел та на скид забруднюючих речовин в водойми встановлюється в дозволах на спецводокористування. У 2008 році було видано 566 дозволів на спецводокористування. На 01.01.2009 рік в області налічується 1907 водокористувачів, з яких 1342 мають дозволи на спецводокористування, у 565 термін дії закінчився. На 01.01.2009 року в області налічується 5409 артсвердловин, 194 шахтних колодязів. Однак, забезпеченість потреби підземними водами питної якості у цілому по області становить 28%. З загальної кількості артсвердловин біля 20 % потребують ремонту або тампонажу. Існування безгоспних свердловин є загрозою для забруднення водоносних горизонтів та виникненню надзвичайних епідеміологічних ситуацій. Підземні родовища води, які відповідають вимогам до джерел питного водопостачання, розташовані на території області вкрай нерівномірно. Північний регіон, до складу якого відносяться 14 районів є найбільш забезпеченим, розвіданим запасами підземних вод, які на сьогодень складають 28

70% від загальної забезпеченості області. Південний регіон, до складу якого входять 9 районів, найменш забезпечений запасами питних підземних вод. Крім того, вода з артсвердловин на півдні області умовно придатна для питних потреб тому, що має високу мінералізацію та надмірний зміст різних домішок. За результатами лабораторних досліджень вода в свердловинах в більшості районів області на відповідає державним санітарним правилам і нормам “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарськопитного водопостачання”. За 2008 рік досліджено із централізованих водопроводів 7737 проб питної води на санітарно-хімічні показники, з них не відповідають вимогам держстандарту 13,1% по сухому залишку та жорсткості – природний склад води арствердловин в південних маловодних районах. На мікробіологічні показники досліджено 19053 проби води з них 3,8 % не відповідають нормативним вимогам. У всіх випадках забруднення питної води приймались заходи по виявленню та усуненню причин погіршання її якості, встановлювався посилений протиепідемічний режим з підвищенням дози залишкового хлору до 1,5-2,0 мг/дм. В області спостерігається порушення правового режиму І-ІІ-ІІІ поясів зони санітарної охорони, особливо у сільських місцевостях. Чинники, які привезли при експлуатації артсвердловин до такого стану слідуючи: - не виконання керівниками організацій, господарств, які мають на своєму балансі артсвердловини необхідних заходів щодо поліпшення санітарнотехнічного стану та подачі населенню доброякісної по бакпоказникам води; - відсутність коштів у сільських рад та підприємств для проведення ліквідаційного тампонажу непридатних для експлуатації свердловин будь-якого призначення; - незабезпечення місцевими органами самоуправління передачі безгоспних свердловин на баланс сільських рад, міськвиконкомів, іншим власникам. Існування безгоспних свердловин є загрозою для забруднення водоносних горизонтів та виникненню надзвичайних епідеміологічних ситуацій. Згідно інформації райдержадміністрацій в районах Одеської області на сьогодень підлягають тампонажу близько 560 артсвердловини або 10,0 % від загальної кількості. Найбільш критична ситуація склалася у Ананьївському - 78, Балтському – 69, Любашівському – 54, Ширяєвському - 44 районах. Для вирішення зазначеної проблеми (проведення робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу), Держуправлінням підготовлено запит до Мінприроди України (лист від 13.09.07 р. № 1058/05) про виділення коштів (7804,27 тис. грн.) з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення заходів по запобіганню забруднення підземних вод та ґрунтів на території Одеської області, однак, фінансування – відсутнє. Тому підготовлено повторний запит (лист від 13.03.2009 року №74/01-05) на фінансування з державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення заходів по запобіганню забруднення підземних вод та ґрунтів на території Одеської області, в тому же обсязі до Мінприроди України. 29

В області в межах об’єкту «Пошуки питних підземних вод та буріння розвідувально – експлуатаційних свердловин на воду в Одеській області…» у 2008 році за рахунок державного бюджету пробурено 7 артсвердловини на суму 936,3 тис. грн. у селах Радісне, Петровське та Бузинове Іванівського району, с. Котловина Ренійського району, с. Вознесенка Арцизького району., с. Перехрестове Фрунзівського району, м. Роздільна. Для покращення водопостачання населених пунктів Кілійського, Татарбунарського районів згідно Комплексної Програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року продовжується будівництво Татарбунарського та Кілійського групових водопроводів. У 2008 році виконано робіт по Татарбунарському груповому водопроводу – 10,5 млн. грн., Кілійському груповому водопроводу 8,5 млн. грн. Це дало змогу забезпечити водою села Струмок, Спаське Татарбунарського району та села Марбія, Трудове Кілійського району. Крім того, за кошти «Котовськводоканалу» в м. Котовську замінено 1530,5 пог.м. В Іванівському районі за рахунок фонду соціальних інвестицій (3185 тис. грн..) проведено ремонти водопровідних мереж в смт. Іванівка, смт. Радісне, смт. Петрівка, селищах Конопляне, Благоєво, Калинівка, Новаково, Бузиново. Пробурено 1 артсвердловину в с. Бараново (введена в експлуатацію). В смт. Тарутино за рахунок бюджетних коштів (164 тис. грн.) та коштів ВУЖКГ (35 тис.грн.), проведено частковий капітальний ремонт водопровідних мереж. В смт. В.Михайлівка за рахунок бюджетних коштів (300 тис. грн.), які були виділені у 2007 році, завершено будівництво 700 м нового водогону та замінено 300 м аварійних ділянок водогону. В м. Б.Дністровському за рахунок коштів КП «Б.Дністровськводоканал» (13960 грн.) замінено 804 м магістральних мереж. Проведено буріння однієї артсвердловини. За рахунок місцевого бюджету (402,7 тис. грн.) проведено реконструкцію ВНС «Переможненська» та реконструкцію хлораторної на водозаборі «Північний» (170 тис. грн.). В смт. Любашівка за рахунок коштів обласного бюджету (452 тис. грн.) прокладено 2015 м водогону, а також побудовані 2 водопровідні насосні станції. В м. Болграді за рахунок субвенцій з держбюджету (500 тис. грн.) проведена часткова реконструкція водопровідних мереж. В м. Роздільна за рахунок субвенцій з бюджету (5 млн. грн.) розпочато будівництво підвідного водогону від водозабору комунального водопроводу в с. Степанівка до м. Роздільна. Прокладено 5 км водогону. Крім того, в м. Роздільна проведена реконструкція 11 км водопровідних мереж на суму 0,865 млн. грн. 30

Основні показники використання і відведення води Таблиця 4.1.1. Показники

1990

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

данні відсутні

у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби

Потужність очисних споруд

2000 2180

млн. м3

2005 1851

2006 2168

2007 2242

2008 2587

640 479,57 64,61 213,2 124,4 23,89 32,6 112,81

458 329,9 63,01 135 57,24 16,01 44,5 137,1

502 335,5 64,66 132,4 60,72 14,38 52,64 162,1

549 395,6 66,73 130,8 91,89 14,01 34,44 183,8

502 320,3 68,25 123,5 63,79 12,19 67,1 178,2

333

301,2

297,2

279,6

266,8

320

290,1

287,2

269,5

257

172,0 66,63 54,3 27,09 178,6 37,2

145,1 53,25 23,14 68,66 210,5 63,8

183,12 45,72 36,19 67,9 112,1 33,4

187,23 47,73 18,73 63,56 142 35,9

187,59 44,29 14,76 54,64 164,1 51,2

266,1

278,2

276,8

286,7

Забір, використання та відведення води Таблиця 4.1.2. млн. м3 Назва водного об’єкту р. Дунай р. Дністер р. Кучурган р. Тилигул р. Когільник р. Кодима р. Південний Буг Всього

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 1524 251,3 2,42 3,1 1,929 1,378 2,167 2587

Використано води

104,0 169,7 2,387 3,077 1,749 1,355 2,125 307,7

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 44,15 25,64 39,4 19,9 0,377 0,147 0,422 0,422 0,45 0,052 0,001 0,001 257 187,6

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Основними забруднювачами поверхневих вод є підприємства житловокомунального господарства. Скид стічних вод від яких – 161,9 млн. м3 , що складає 62,9 % від загального обсягу скиду. (таблиця 4.2.2). На другому місці сільське господарство – 67,52 млн. м3 (26,3 %). На території області налічується 131 комплекс очисних споруд загальною потужністю 815,042 тис.м3/добу. Близько 40% з них знаходиться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Березівського, Ананьївського ВУЖКГ, ДКП “Красноокнянський водоканал”. Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди ПП фірми

“Орлан”, ЖКП “Таїрове” Овідіопольського району, КП “Лиманське” Роздільнянського району. Централізовані системи каналізації з очищенням стічних вод на власних очисних спорудах є у містах Одеса, Б.Дністровський, Котовськ, Рені, Ананьїв, Арциз, Татарбунари, Роздільна, Березівка, Кілія, Теплодар та селищах міського типу Затока, Іванівка. Стічні води міст Ізмаїла, Іллічівська, Балти очищуються на відомчих каналізаційних очисних спорудах. Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках, сьогодні вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну експлуатацію споруд. Однак, очисні споруди, які знаходяться у задовільному стані при порушенні технології очистки стічних вод не досягають проектних показників. У останні роки існує тенденція збільшення концентрації забруднюючих речовин (особливо азотних груп, фосфатів, СПАР) на вході очисних споруд вище проектних показників, що призводить до перевищення концентрацій нормативних показників на виході з очисних споруд. Погіршилась ситуація з очисними спорудами в сільської місцевості. Діючи очисні споруди передаються на баланс сільських рад, яки не мають достатньо коштів на належну експлуатацію споруд. В таких населених пунктах, як Саврань, Фрунзівка, Ширяєво, В.Михайлівка, Миколаївка очисні споруди відсутні. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.2.2.1 млн. м3 З неї на: Галузь економіки

Енергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

4,581

побутово-питні потреби 0,238

виробничі потреби 4,343 Данні відсутні

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у тому числі з них без всього забруднени очищення х 4,262 0,248 -

Данні відсутні 5,098

0,656

4,442

4,787

1,034

0,528

0,506

1,363

0,101

0,092

Данні відсутні 133,8

111,1

20,90

161,9

161,7

18,77

146,8 4,432 3,375

4,916 0,795 1,944

29,07 3,584 1,411

67,52 0,372 10,39

25,27 0,139 -

25,26 0,006 -

0,608

0,11

0,498

7,972 307,7

3,213 123,5

3,496 68,25

6,406 257

0,142 187,6

0,162 44,29

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Внаслідок несприятливих погодних умов у західній частині України за період з 30 липня 2008 року на території Одеської області спостерігався паводок на р. Дністер та р.Турунчук. З урахуванням прогнозів Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, з 25 липня 2008 року було введено режим підвищеної готовності, забезпечено цілодобове чергування, приведено в готовність сили і засоби підвідомчих управлінь для ліквідації надзвичайної ситуації. За період з 25 по 27 липня 2008 року у верхів’ї р. Дністер (західна частина України) спостерігалося різке підвищення рівня води, скид з Дністровського водосховища зріс з 1100 м3/с до 3800 м3/с. На рибозагороджувачі Білгород-Дністровського управління водного господарства рівень води 28 серпня 2008 року складав 40 см, що відповідає рівню води зафіксованому 25 липня 2008 року (до початку проходження паводку у р.Дністер). З урахуванням можливості підтоплення району водозабору станції Дністер Держуправлінням сумісно з ОблСЕС запропоновано провести ревізію усіх артсвердловин міста Одеси, що мають воду питної якості та прийняти заходи до за діяння їх як резервних для питного водозабезпечення при проходженні паводку. У зв`язку зі значними підвищеннями рівня води в р. Турунчук та відсутністю державних водомірних постів облводгоспом було прийнято рішення установити тимчасові пости спостережень для відстеження змін рівневого режиму р. Турунчук. За даними спостережень з 31 липня по 4 серпня поточного року на території Біляївського району підвищення рівнів води у р.Турунчук складало, в середньому, щодоби 20-40 см. З 31 липня розпочали заповнюватись водою плавні і лісові насадження Троїцького лісового господарства. На території Біляївського району 1 серпня 2008 року почався перелив води із заплави р.Турунчук (лісовий обхід №1) на дорогу, яка проходить між дамбою Кучурганського водосховища та заплавними землями р.Турунчук. Внаслідок підвищення рівня води та фільтрацію її через тіло дамби в с.Яськи спостерігалось підтоплення окремих городів на низьких ділянках с.Яськи. Крім цього, спостерігалося підтоплення городів у с.Градениці, смт.Білявка. При проходженні максимальних рівнів води на території Біляївського району Одеської області очікувалося підтоплення заплавів, сільськогосподарських угідь, окремих прирічкових господарських об’єктів та автошляху Одеса-Рені на 50-52 км. З метою аналізу проходження паводкової хвилі Одеський облводгосп постійно отримував інформацію з ДністровськоПрутського БУВРу, БУВРу р.Південний Буг та гідрометеорологічної служби Республіки Молдова про рівневий режим р.Дністер та обсяги скидів з Дністровського та Дубосарського водосховищ. Починаючи з 30 липня 2008 року спостерігалося значне підвищення рівня води у р.Дністер та р.Турунчук. 33

З 8.30 години 1 серпня 2008 року вода вийшла на автодорогу Одеса-Рені в районі 53 км. Максимальних значень рівень води на дорозі досяг 5-6 серпня на ділянці 48-54 км та створив заплаву довжиною 5-6 км, шаром 20-25 см. Рух по дорозі було призупинено рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації з 20.00 години 31 липня 2008 року. Транспортне сполучення у напрямку південних районів області було організоване об’їзним шляхом через смт. Затока БілгородДністровського району. У зв’язку зі зниженням рівню води у р.Дністер з 8.00 години 20 серпня рух по цій ділянці автошляху відновлено. На нижній течії р.Дністер спостерігалося подальше зниження рівнів води. Гідрологічний режим р.Дністер стабілізувався, рівень води по водпосту гідроекологічної навчально-наукової лабораторії Одеського державного екологічного університету (с. Маяки) 28 серпня 2008 року складав 96 см, що відповідає рівню води зафіксованому 25 липня 2008 року (до початку проходження паводку у р.Дністер). Мутність води в Дністрі біля питного водозабору в с. Маяки за даними лабораторії ”Інфоксводоканал” зафіксована 27 липня на 9.00 годину – 9,8 мг/л, на 15.00 годину – 15,6 мг/л, на 24.00 годину – 18,9 мг/л, 28 липня станом на 3.00 годину – 21,7 мг/л, на 6.00 годину – 24,7 мг/л. Індекс ЛКП збільшився від 3-4 тис. до 60 тис. мт/л. На сьогодні, каламутність знизилася до 8,5 – 7,5 мг/ куб.дм. Якість води міськводопроводу за бак показниками та каламутністю знаходиться в межах державного стандарту. З метою забезпечення пропуску паводку та попередження виникнення надзвичайних ситуацій розпорядженням голови комісії з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації з 20.00 1 серпня 2008 року до 08.00 20 серпня 2008 року було заборонено рух на ділянці автошляху Маяки-Удобне. Проводилось розчищення стоків Дністра у плавні на 52 кілометрі автодороги Одеса - Рені, працювала унікальна машина “Вотермастер” з Одеського припортового заводу. Завдяки роботі цієї машини розчистили значні території від комишу та очерету, а саме перед «Молдавським мостом» на території Республіка Молдова та після мосту – Дністровські плавні на території Одеської області. З 16 серпня на ділянці дороги Маяки-Паланка автошляху Одеса-Рені (М-15) перелив води через полотно автодороги з р.Дністер у Дністровські плавні припинився. Крім того, на території Республіки Молдова було розкопано канал на оддамбованій території, що також сприяло проходженню додаткового обсягу води. Це дало змогу додатково пропустити 500 м3/сек води через Дністровські плавні у Дністровський лиман. Дякуючи, діям Української сторони рівень води у р. Дністер на території Республіки значно зменшився. Інформація про рівневий режим р. Дністер на території Одеської області відстежувалось в районі с.Маяки Біляївського району ВОС «Дністер» та гідроекологічною лабораторією ОДЕКУ, у Білгород-Дністровському районі – Б.-Дністровським УВГ на рибозагоджувачі підвідного каналу державної зрошувальної системи (в районі 54 км автошляху Одеса-Паланка). 34

Були проведені роботи по розчистці каналу в районі «Маякського мосту» (с. Паланка) та по очищенню водопропускних споруд на ділянці Маяки – Удобне. Місцевими жителями поводилися роботи по укріпленню дамби в с.Яськи на р. Турунчук. З 31 липня було забезпечено цілодобове спостереження за рівневим режимом р.Турунчук у с.Троїцьке, с.Яськи, м.Біляївка. Внаслідок підвищення рівня води та фільтрацію її через тіло дамби в с.Яськи розпочалося підтоплення окремих городів на низьких ділянках с.Яськи. Крім цього, спостерігалося підтоплення городів у с.Градениці, м.Біляївка. Було укріплено 9 км захисної дамби поблизу с.Яськи Біляївського району Одеської області. Між Яськами і Біляївкою був зведений загін МНС Одеської області. Поряд - наметове містечко життєзабезпечення, що в разі потреби могло прийняти 150-200 осіб. З 31 липня розпочали заповнюватись водою плавні і лісові насадження Троїцького лісового господарства. На території Біляївського району 1 серпня 2008 року почався перелив води із заплави р.Турунчук (лісовий обхід №1) на дорогу, яка проходить між дамбою Кучурганського водосховища та заплавними землями р.Турунчук. Були вжити заходи щодо захисту підвідних каналів водоочисної станції “Дністер”, яка здійснює питне водопостачання м.Одеса, Б.-Дністровський, Іллічівськ, Южне та значної частини прилеглих сіл. Ситуацію тримають на контролі : Управління МНС України в Одеській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Обласна санітарноепідеміологічна служба, Морський координаційний аварійно-рятувальний центр у м.Одеса, Біляївська, Овідіопольська, Б.-Дністровська райдержадміністрації, ТОВ “Інфоксводоканал”. Рівні води в р.Дністер та р.Турунчук почали знижуватися з 10 серпня 2008 року, але дуже повільно. Максимальне значення рівня води у р.Дністер по водпосту Одеського державного екологічного університету (с.Маяки) зафіксовано на 19 годину 9 серпня 2008 року (187 см), рівні води не змінювалися на протязі 21 години до 15 години 10 серпня. Від 10 серпня (187 см) до 1 вересня (74 см) 2008 року зниження рівня води склало – 113 см. Під час проходження дощового паводку рівень води у р.Дністер по водпосту (с. Маяки) за серпень місяць знизився на 66 см. На рибозагороджувачі Білгород-Дністровського управління водного господарства підвищення рівня води у р. Дністер досягло максимального значення о 18 годині 5 серпня 2008 року (218,5 см), за серпень місяць зниження рівня води склало – 141 см. У порівнянні з попередніми роками (2000-2007 рр.) літній паводок 2008 року у пониззі Дністра був найбільш тривалим. Він продовжувався 36 днів (з 23 липня по 27 серпня). Паводок розпочався і закінчився позначкою 96 см. 35

Протягом липня-серпня у 2000 – 2007 роках позначки рівня води біля в/п Маяки були нижчими, ніж у 2008 році. Найнижча позначка зафіксована біля в/п Маяки у 2007 році і складала 43 см (2 серпня), найвища – у 2001 році з позначкою 133 см (9 серпня). Після проходження паводку Біляївською райдержадміністрацією, Службою автомобільних доріг в Одеській області, Обласним управлінням по водному господарству були організовані роботи щодо підрахунку заподіяних збитків. Біляївською райдержадміністрацією листом від 09.09.2008 року № 17-Д/2681 було надіслано клопотання голові облдержадміністрації на відшкодування збитків, заподіяних паводком, у розмірі 2318, 662 тис.грн. На даний час відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №415 “Про затвердження порядку використання коштів резервного фонду бюджету” проводиться експертиза наданих матеріалів. З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та мінімізації наслідків проходження паводку було проведено наступні роботи: 1. Облдержадміністрацією здійснювалась координація дій між управліннями, установами та організаціями області щодо запровадження заходів по мінімізації наслідків проходження повені. 2. Біляївською райдержадміністрацією було приведено у готовність усі служби цивільної оборони району. 3. Прикордонною службою та митницею вжито заходів щодо недопущення нещасних випадків та втрат матеріальних цінностей на підлеглих об’єктах, розташованих на КПП «Паланка». 4. Підрозділи Головного управління МНС України в Одеській області спільно з іншими підприємствами і організаціями залучались до проведення робіт по недопущенню подальшого розвитку надзвичайної ситуації. 5. Філією «Інфоксводоканал», обласною санітарно – епідеміологічною службою постійно простежувалась ситуація на водозаборі ВОС «Дністер». 6. При ОблСЕС працював оперативний штаб, який здійснював моніторинг санітарно-епідеміологічної ситуації у населених пунктах Придністровського регіону та в районі водозабору міськводоканалу, вівся постійний лабораторний контроль за якістю води р.Дністер та річкової води. Створені були мобільні бригади, до складу яких входили епідеміологи, інфекціоністи, лікарі з комунальної гігієни, гігієни харчування, лаборанти. У зв`язку зі значними підвищеннями рівня води в р. Турунчук та відсутністю державних водомірних постів облводгоспом було прийнято рішення установити тимчасові пости спостережень для відстеження змін рівневого режиму р. Турунчук. За даними спостережень з 31 липня по 4 серпня поточного року на території Біляївського району підвищення рівнів води у р.Турунчук складало, в середньому, щодоби 20-40 см. За дорученням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області було організовано систематичний відбір проб 36

фахівцями лабораторно-аналітичного контролю Держекоінспекції в Одеській області та Одеським облводгоспом на затверджених постах системи моніторингу довкілля Одеської області. З 29 липня 2008 року було організовано щоденний моніторинг властивостей та вмісту проб вод по р. Дністер: Осетровий завод (кордон України та Молдови), с.Троїцьке (в межах села), Одеський водозабір (в межах м.Білявка), с.Маяки (в межах села); по Кучурганському водосховищу: с.Кучургани (в межах села), с.Лиманське (в межах села), с.Граданиці (в межах села). За оперативними даними по якості води всі показники не перевищивали встановлених норм, за винятком показника по завислим речовинам (він перевищував ГДК у 7 разів) та хімічного споживання кисню (що перевищує норми у 2 рази). З метою вжиття відповідних заходів, що спрямовувались на недопущення виникнення надзвичайної ситуації на території Біляївського району та усунення наслідків скиду 25 липня 2008 року у приміщенні Одеської облдержадміністрації було проведено позачергове засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 28 липня було проведено виїзну перевірку стану подій в Біляївському районі Одеської області, за результатами якої проведено другу нараду засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Був відпрацьований план відселення мешканців сіл Яськи, Троїцьке, Градениці, Маяки та м. Біляївка (всього 1150 чоловік), для чого було підготовлено 13 автобусів. На північній околиці смт Біляївка було зосереджено 89 одиниць техніки та 145 чоловік особистого складу аварійно-рятувального загону Головного управління МНС України в Одеській області. Оскільки на території Республіки Молдова було розкопано канал на оддамбованій території, що також сприяло проходженню додаткового обсягу води. Це дало змогу додатково пропустити 500 м3/сек води через Дністровські плавні у Дністровський лиман. Дякуючи, діям Української сторони рівень води у р. Дністер на території Республіки значно зменшився. Однак, слід відмітити, що у Українській сторони виникли значні труднощі при перетинанні кордону України з Республікою Молдовою: техніка для проведення розчистки від очерету декілька годин простояла на кордоні із-за незбалансованих дій Молдавської сторони. 4.3. Якість поверхневих вод У 2008 році контролювались 3 водних об’єкта що відносяться до категорії рибогосподарських водоймищ: річка Дністер, Кучурганське водосховище та Хаджибейський лиман, а також 34 підприємства Одеської області, що скидають зворотні води в природні водоймища. р. Дністер Відбір проб здійснювався 12 разів по 3 затвердженим створам: кордон України та Республіки Молдова (Осетровий завод), с. Маяки, с. Біляївка (Одеський водозабір) та 7 разів по 1 затвердженому створу - с. Троїцьке. Усі відібрані проби аналізувались по 15 показникам. У порівнянні з 2007 р. спостерігалося незначне підвищення середньорічної концентрації амоній-іонів (0,34 мг/дм3 у 2007 р. та 0,42 мг/дм3 у 2008 р.), заліза 37

загального (0,14 мг/дм3 у 2007 р. та 0,26 мг/дм3 у 2008 р.) та значення БСК5 (2,24 мг/дм3 у 2007 р. та 3,18 мг/дм3 у 2008 р.). В той же час зменшився вміст нітрат-іонів (7,45 мг/дм3 у 2007 р. та 5,44 мг/дм3 у 2008 р.), сульфатів (78,06 мг/дм3 у 2007 р. та 61,95 мг/дм3 у 2008 р.). По іншим показникам (рН, розчинений кисень, жорсткість, хлориди, ортофосфати, кальцій, магній, завислі речовини, нітрит-іони, сухий залишок) значних змін не спостерігалося. Аналіз відібраних проб показує, що немає чіткої тенденції щодо погіршення чи покращання стану річки. Має місце сезонне коливання значень показників, яке свідчить про те, що серед природних чинників найбільший вплив на якість води має величина водного стоку. Як і у попередні роки основними джерелами забруднення басейну річки Дністер є підприємства та об’єкти вище розташованих областей України та Молдови. За попередніми даними об’єм скидів підприємств Одеської області практично не змінився, очисні споруди підприємств, які скидають стічні води (Красноокнянський водоканал, Фрунзівський молзавод, Кучурганська філія ЗАТ ОКЗ дитячого харчування ) працювали незадовільно. Якість води р.Дністер у цілому відповідає вимогам ГДК для водоймищ рибогосподарського призначення та є задовільною, але у 2008 році спостерігалося перевищення вмісту ортофосфатів (3,3 ГДК), заліза загального (7,4 ГДК) та БСК5 (3,4 ГДК) в період надзвичайної ситуації, що склалася в Одеській області внаслідок паводку в липні та серпні. Хаджибейський лиман. Відбір проб здійснювався 1 раз по 5 затвердженим створам: СБО “Північна”, НАТІ – Гідропорт, с. Холодна Балка – с. Черевичне, с. Алтестово – с. Морозівка, с. Маринівка – с. Коса. Усі відібрані проби аналізувались по 13 показникам. У порівнянні з 2007 р. спостерігалося незначне зменшення вмісту хлоридіонів (2411,85 мг/дм3 у 2007 р. та 2207,20 мг/дм3 у 2008 р.), сульфат-іонів (875,01 мг/дм3 у 2007 р. та 825,91 мг/дм3 у 2008 р.), магнію (270,27 мг/дм3 у 2007 р. та 263,04 мг/дм3 у 2008 р.) та кальцію (135,87 мг/дм3 у 2007 р. та 130,12 мг/дм3 у 2008 р.). По іншим показникам (рН, розчинений кисень, жорсткість, ортофосфати, завислі речовини, нітрит-іони, амоній-іони, БСК5, залізо загальне) значних змін не спостерігалося. Якість води Хаджибейського лиману за більшістю показників незначне коливається на протязі богатьох років спостережень і є стабільною. Близьке розташування лиману біля Чорного моря значно впливає на постійний (на протязі усіх років досліджень) підвищений вміст хлоридів (7,4 ГДК), магнію (5,3 ГДК) та сульфатів (8,3 ГДК). У 2008 році спостерігалося незначне перевищення ГДК для рибогосподарських водоймищ по залізу загальному (2,4 ГДК). Концентрації решти гідрохімічних компонентів у межах норми. В цілому якість води за останні роки відповідає вимогам ГДК рибогосподарського призначення і є задовільною. 38

Кучурганське водосховище. Відбір проб здійснювався 7 разів по 3 затвердженим створам: с. Кучургани, с. Лиманське та с. Граданиці. Усі відібрані проби аналізувались по 15 показникам. У порівнянні з 2007 р. спостерігалося незначне підвищення вмісту завислих речовин (17,9 мг/дм3 у 2007 р. та 20,7 мг/дм3 у 2008 р.) та розчиненого кисню (8,73 мг/дм3 у 2007 р. та 9,88 мг/дм3 у 2008 р.). По решті показників (рН, нітрат-іони, нітрит-іони, амоній іони, хлориди, сульфати, сухий залишок, залізо загальне, ортофосфати, кальцій, магній, жорсткість, БСК5) спостерігалося незначне зменшення концентрацій. Кучурганське водосховище – це штучне водоймище, побудоване в 1966 році в сухому гирлі р.Кучурган та призначене для забезпечення охолоджувальною водою Молдовської ГРЕС. Кількість та динаміка скиду також штучна. Гідрологічний режим регулюється забором та скидом охолоджувальної води. Стан води у водосховищі значною мірою залежить від сезону. Зимово-весняний період характеризується збільшенням рівня води, а літньо-осінній – його зменшенням. Аналіз відібраних проб показує, що якість води водосховища не відповідає вимогам ГДК для рибогосподарських водоймищ по показниках сольового складу (хлориди - 1,6 ГДК, сульфати - 7 ГДК, сухий залишок - 2 ГДК, магній – 3,2 ГДК), БСК5 - 1,3 ГДК, ортофосфатам - 1,1 ГДК, та залізу загальному – 1,6 ГДК. Великий вміст хлоридів пов'язаний з використанням на ГРЕС іонообмінних смол для вилучення кальцію та магнію із охолоджувальної води (для регенерації цих смол використовується хлорид натрію). Можливо також, що хлориди є геогенними. Це підтверджується високим вмістом сульфатів, сухого залишку та магнію, пов’язаних з хлоридами. В цілому сольовий склад водосховища стабільний, кисневий режим задовільний. Перевищення ГДК по БСК5, ортофосфатам, амоній-іонам та залізу загальному спостерігаються за рахунок скиду стічних вод КП "Житлкомунгосп", розташованому в смт. Лиманське. Однак, значення цих показників не можуть впливати на погіршення стану екосистеми даного водоймища. Тому, санітарний стан водосховища можна охарактеризувати як задовільний. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками По басейну р. Дністер проби відбираються Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству, Держекоінспекцією в Одеській області та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області надаються дані по наступних пунктах спостереження: - р.Дністер (Осетровий завод), який розташований на кордоні України та Молдови (координати пункту в десятковому виді: х -30,1703, у -46,43535); - р. Дністер, який розташовано в межах села Троїцьке (координати пункту в десятковому виді: х -29,99997, у -46,54648); 39

- р. Дністер (м. Білявка), який розташовано в межах міста (координати пункту в десятковому виді: х- 30,20938, у - 46,44345); - р. Дністер (с.Маякі), яке розташовано в межах села (координати пункту в десятковому виді: - Кучурганське водосховище 30,26278, у -46,411); - р. Дністер, який розташований в межах міста Білявка; - р.Дністер (с. Маяки), ГНС Нижньодністровське; - Кучурганське водосховище, який розташовано в межах села Кучургани (координати пункту в десятковому виді: х-29,96935, у-46,72677); - Кучурганське водосховище, який розташовано в межах села Кучургани (координати пункту в десятковому виді: х-29,95097,у-46,65607); - Кучурганське водосховище, який розташовано в межах села Градениці (координати пункту в десятковому виді: х-29,96987,у-4658782). У 2008 році були відібрані проби з дев’яти створів р. Дністер (м.Білявка, Осетровий завод, с. Маяки, с.Троїцьке Кучурганське водосховище) лабораторними підрозділами суб’єктів обласного екологічного моніторингу: Одеським обласним управлінням по водному господарству, Держекоінспекцією. За результатами аналізів було визначено перевищення нормативів по розчиненому кисню, сухому залишку, хлоридним іонам, сульфатним іонам, ХСК, залізу загальному, нафтопродуктам. По інших показниках перевищень норм встановлено не було. По басейну р.Дунай надаються дані по наступних пунктах спостереження: - р. Дунай (м.Рені), 163 км кордону Україна-Румунія; - р. Дунай (м. Ізмаїл), 94 км, питний водозабір; - р. Дунай (м. Кілія), 48 км, питний водозабір; - р. Дунай (м. Вилкове), 20 км, питний водозабір; - р.Дунай (канал “Бистре”, м.Вилкове), 150м вище місця днопоглиблювальних робіт; - р.Дунай (канал “Бистрий”, м.Вилкове), в місце проведення днопоглиблювальних робіт; - р. Дунай (канал “Бистрий”, м. Вилкове), 200 м нижче місця днопоглиблювальних робіт; - р. Дунай (м.. Кілія), 45 км; - р. Дунай, в межах міста Кілія, Затон Заводський,47, р. Дунай, Кілійське гирло; - оз. Кагул, ГНС Нагірне; - оз. Катлабух, НС-2Суворовської ЗС; - оз. Китай, Червоноярська ГНС; - р. Карасуляк (с.Криничне), 3,3 км від гирла с. Криничне; - р. Ялпуг (с. Табаки), 5,4 км від гирла, кордон з Молдовою; - оз. Ялпуг-Кугурлуй (с. Новая Некрасівка); У дев'яти створах р Дунай (м. Рені, м. Ізмаїл, м. Кілія, м. Вилкове) з відбираються проби лабораторними підрозділами суб’єктів обласного екологічного моніторингу: Дунайським басейновим управлінням водних ресурсів та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища 40

в Одеській області. За результатами аналізів було визначено перевищення нормативу по розчиненому кисню, залізу загальному, нафтопродуктам, БСК 5, ХСК. По інших показниках перевищень норм не встановлено. За результатами спостережень у басейні р. Дунай (р. Великий Ялпуг, р. Карасуляк, р. Таршбунар, р. Єніка) проби відібрані лабораторними підрозділами суб’єктів обласного екологічного моніторингу: Дунайським басейновим управлінням водних ресурсів та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. За результатами аналізів було визначено перевищення нормативів по наступних показниках: хлоридні іони, ХСК. По інших показниках перевищень норм не встановлено. За результатами спостережень у басейні р. Дунай (о. Кагул, о.Китай, о.Ялпуг, о.Кугурлуй о. Катлабух) відібрані проби лабораторними підрозділами суб’єктів обласного екологічного моніторингу: Дунайським басейновим управлінням водних ресурсів та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. За результатами аналізів було визначено перевищення нормативу по наступних показниках: сухий залишок, магній, кальцій, БСК5, ХСК, хлорид-іони, сульфатні іони, загальне залізо, нафтопродукти. По інших показниках перевищень норм не має. За результатами спостережень за станом водних показників у водних об’єктах Причорномор’я (р. Тілігул, р. Малий Куяльник, р. Сарата, р. Кокільник, р. Хаджидер, р. Алалія, р. Каплань, р. Бара бої, Сасиське водосховище) у 2008 році відібрані проби лабораторним підрозділом Одеського обласного управління по водному господарству. За результатами аналізів було визначено перевищення нормативу по наступних показниках: сухий залишок, магній, калій, розчинений кисень, ХСК, хлоридні іони, сульфатні іони, азот нітритний, нафтопродукти. По інших показниках перевищень норм не встановлено. У 2008 році проби у басейні Південного Бугу ( р. Кодима) Одеським обласним управлінням по водному господарству. За результатами аналізів було визначено перевищення нормативу по розчиненому кисню, магнію, БСК5, ХСК, сульфатні іони. По інших показниках перевищень норм не має. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів Відповідно до Загальнодержавної програми формування екологічної мережі України на 2000-2015 роки (Закон України від 21 вересня 2000 р. №1989-III), північно-західний шельф Чорного і Азовського морів є Чорноморськими (№14) і Азовськими (№13) Природними коридорами. Прибережна морська смуга Чорного і Азовського моря, включаючи внутрішні морські води, морські коси, мілини, пляжі і острови, є прибережно-морським коридором (№ IV). Дослідження Одеського філіалу Інституту біології південних моровім. О.О. Ковалевського НАН України протягом 2008 року були зосереджені на трьох полігонах: Придунайський р-н, Одеська затока і Каркінітська затока. В Придунайському регіоні Чорного моря було виділено 8 біоценози. В таблиці 1 представлено розподіл якісних показників макрозообентосу по біоценозам. 41

Біоценоз Anadara inaequivalvis представлений 28 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі мул сірий м’який на глибині 17 м – 220 экз*м-2, максимальна – на такому ж біотопі на глибині 10 м – 16360 экз*м-2, середня чисельність – 1961 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 20,5 м на біотопі ракуша – 39,36 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 23,5 м на біотопі ракуша замулена – 1499,48 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 50,24 г∙м-2, що складає 11,13% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Mytilus galloprovincialis представлений 30 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі мул з ракушею на глибині 23,5 м – 460 экз*м-2, максимальна – на біотопі ракуша на глибині 20,5 м – 6560 экз*м-2, середня чисельність – 2783 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 23,5 м на біотопі мул з ракушею – 8,99 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 21,5 м на біотопі мул з ракушею – 372,13 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 170,843 г∙м-2, що складає 14,85% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Mya arenaria представлений 16 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 21 м на біотопі пісок мілкий замулений – 393 экз*м-2, максимальна чисельність – на глибині 8 м на біотопі мул сірий – 10500 экз*м-2, середня чисельність – 2229 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 21 м на біотопі пісок мілкий замулений – 5,127 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 17 м на біотопі мул сірий м’який – 60,44 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 70,569 г∙м-2, що складає 33,27% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Lentidium mediterraneum представлений 10 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 8 м на біотопі мілкий пісок щільний – 3200 экз*м-2, максимальна – на глибині 2,8 м на біотопі мул чорний з дрібним піском – 184220 экз*м-2, середня чисельність – 644443 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 8 м на біотопі пісок дрібний щільний – 36,880 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 2,8 м на біотопі мул чорний з дрібним піском – 522,20 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 206,96 г∙м-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Neanthes succinea представлений 8 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 17 м на біотопі мул – 480 экз*м-2, максимальна – на глибині 10 м на біотопі мул сірий з дрібним піском – 1770 экз*м-2, середня чисельність – 970 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 9,2 м на біотопі мул сірий – 13,38 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 17 м на біотопі мул – 109,12 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 57,163 г∙м-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Polydora limicola представлений 8 таксонами, розташованими на біотопі мул сірий щільний. Загальна чисельність представників 42

макрозообентосу – 4130 экз*м-2. Біомаса кормового зообентосу – 21,05 г∙м-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Heteromastus filiformis представлений 8 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 12 м на біотопі мул – 1080 экз*м-2, максимальна – на глибині 10 м на біотопі мул – 8040 экз*м-2, середня чисельність – 4443 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 18,5 м на біотопі мул темносірий – 6,25 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 10м на біотопі мул – 50,60 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 19,70 г∙м-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Melinna palmata представлений 5 таксонами, розташованими на біотопі мул сірий. Загальна чисельність представників макрозообентосу – 240 экз*м-2. Біомаса кормового зообентосу – 5,48 г∙м-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу. На полігоні досліджень Одеська затока було виділено 4 біоценози. В таблиці 2 представлено розподіл якісних показників макрозообентосу по біоценозам. Біоценоз Mytilus galloprovincialis представлений 50 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі пісок, ракуша замулені на глибині 20 м – 750 экз*м-2, максимальна – на біотопі мідія замулена на глибині 11 м – 22700 экз*м-2, середня чисельність – 5002 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 25 м на біотопі мул чорний – 15,27 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 10 м на біотопі мул чорний, мідії – 392,07 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 174,736 г∙м-2, що складає 11,67% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Chameleа gallina представлений 29 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі пісок з мулом на глибині 8 м – 640 экз*м-2, максимальна – на біотопі пісок, ракуша замулені на глибині 12 м – 2340 экз*м-2, середня чисельність – 1683 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 8 м на біотопі пісок з мулом – 59,96 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 11 м на біотопі пісок, ракуша замулені – 364,93 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 1874,04 г∙м-2, що складає 59,23% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Melinna palmata представлений 17 таксонами, розташованими на біотопі мул чорний. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на на глибині 9 м – 880 экз*м-2, максимальна – на глибині 12 м – 2370 экз*м-2, середня чисельність – 1867 экз*м-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 17 м– 19,91 г∙м-2, максимальна біомаса – на глибині 18 м – 60,44 г∙м-2, середня біомаса кормового зообентосу – 42,507 г∙м-2, що складає 42,86% від загальної біомаси зообентосу. Біоценоз Neanthes succinea представлений 17 таксонами, також розташованими на біотопі мул чорний. Загальна чисельність представників макрозообентосу – 5330 экз*м-2. Біомасса кормового зообентосу – 78,77 г∙м-2, що складає 42,86% від загальної біомаси зообентосу. 43

За планом створення охоронних територій в рамках Чорноморського Природного регіону і прибережно-морського коридору на площі в 100 тис. га Великого філофорного поля і Малого філофорного поля (30 тис. га) було заплановано створення Національних природних парків до 2010 року. Експертні висновки Одеського філіалу Інституту біології південних морів НАН України про стан та необхідність охорони ресурсів філофорного поля Зернова були використані Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при створенні об’єкту природно-заповідного фонду «Філофорне поле Зернова». Указ Президента України № 1064, від 21 листопада 2008 року (Рис.1). У наступний час по завданню Міністерства навколишнього природного середовища України за грантовою підтримкою Європейського Союзу (проект «Співпраця щодо довкілля Чорного моря») завершено обґрунтування створення нової охоронної території «Мале філофорне поле». 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію За 2008 рік досліджено із централізованих водопроводів 7737 проб питної води на санітарно-хімічні показники, з них не відповідають вимогам держстандарту 13,1% по сухому залишку та жорсткості - природний склад води артсвердловин в південних маловодних районах. На мікробіологічні показники досліджено 19053 проби води з них 3,8% не відповідають нормативним вимогам. У всіх випадках забруднення питної води приймались заходи по виявленню та усуненню причин погіршання її якості, встановлювався посилений протиепідемічний режим з підвищенням дози залишкового хлору до 1,5-2,0 мг/дм3. Санепідслужбою Одеської області проводиться певна організаційнометодична робота щодо подальшого впровадження в дію ДСанПіНу “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарськопитного водопостачання” . Лабораторні підрозділи санепідзакладів проводять дослідження питної води за мікробіологічними, санітарно-хімічними, радіологічними показниками. Здійснювався контроль за роботою 2-х відомчих лабораторій водстанції “Дністер”. Обласною санепідстанцією в МОЗ України направлені пропозиції щодо перегляду положень ДСанПіНу 383-96 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» і приведення їх у відповідність з «Директивою Ради Європейського Союзу 98/83/ЄС щодо якості води, призначеної для потреб людини». У відповідності зі ст.ст. 40,42 Закону України “Про забезпечення санепідблагополуччя населення” в 2008 році призупинялась експлуатація 196 об'єктів водопостачання, з них 85 тимчасово, 11 постійно. За виявленні порушення санітарних норм і правил на об'єктах водопостачання накладено 230 штрафів на суму 25 312 грн. 44

На території області знаходиться 7 водоймищ I-ї категорії водокористування: ріки Дністер, Дунай і Південний Буг, озера Ялпуг і Катлабух, два канали Придунайської зрошувальної системи Лаптиш та Дунай-Сасик. На 5-ти з них (окрім р. Південний Буг та оз. Катлабух) у 2008 році здійснювались водозабори для 10 водопроводів господарськопитного водопостачання населення. На ріках Дністер та Дунай, які відносяться до транскордонних водоймищ України, водокористування населення здійснюється на їх гирлових ділянках, що й обумовлює в значній мірі наявний рівень їх забруднення. У 2007-2008 роках не здійснювався водозабір з о. Катлабух для сільводопроводу с. Суворове Ізмаїльського району внаслідок аварійного стану водоочисних споруд (зруйновані). Ріка Південний Буг для госппитного водопостачання на території області не використовується. З водоймищ І категорії протягом 2008 року було досліджено на санітарнохімічні показники 727 проб води, не відповідало нормативним вимогам – 164 проби, що становить 22,5%, і на 1,0 % вище порівняно з 2007 роком. На мікробіологічні показники досліджено 591 проба, не відповідало нормативним вимогам – 286 проб, що становить 48,3% і на 5,4% вище порівняно з попереднім роком. Із загальної кількості досліджених проб перевищення санітарних норм по вмісту ЛКП виявлено в 267 пробах (45,1%), збудники інфекційних захворювань (НАГ-вібріони) виявлені – в 28 пробах (4,7%), яйця гельмінтів – в 3 пробах(0,5%). Основними джерелами, які формують стабільно високі рівні забруднення водоймищ, особливо рік Дністер і Дунай, залишились організовані скиди стічних вод за межами Одеської області та дощові води. Внаслідок цього перевищення нормативів відмічалось переважно по показникам БСК повн., ХСК, окислюваності, вмісту солей важких металів , індексам ЛКП та E.coli. Із водоймищ 2-ї категорії, на яких здійснюється культурно-побутове та рекреаційне водокористування населення, на санітарно-хімічні показники у 2008 році досліджено 548 проб води, не відповідало нормативним вимогам – 128 (23,3%) проб, що на 9,0 % вище порівняно з 2007 роком (32,3%). Перевищення допустимих норм відмічено переважно по показникам санітарного стану (БСК повн., ХСК, розчинний кисень, окислюваність). На мікробіологічні показники досліджено 727 проб, не відповідали нормативним вимогам – 232 (31,9%), що на 4,9 % вище показника минулого року (27,0%). Перевищення показника ЛКП виявлено в 25,5% досліджених проб ( у 2007 –22,5%), збудники інфекційних захворювань виділені в 5,7% ( у 2007 – 4,6%). Питання охорони водоймищ на території області знаходиться під постійним наглядом держсанепідслужби пропозиції внесені до складу Програми комплексного соціально-економічного розвитку м. Одеси на 2005-2015 роки, “Комплексної програми профілактики захворюваності на вірусний гепатит в Одеській області на 2004-2008 роки”, затвердженої рішенням Одеської обласної ради від 2.04.04 № 416-ХХ1У. 45

З проблемних питань охорони водоймищ та організації зон санітарної охорони госппитних водозаборів держсанепідслужбою направлено 138 інформацій та доповідних в органи влади й місцевого самоврядування, в тому числі обласною санепідстанцією – 34, направлені пропозиції до рішень районних і обласної комісій з питань ТЕБ та НС. За виявлені порушення санітарного законодавства з питань охорони водоймищ у 2008 році накладено 38 штрафів на посадових осіб на суму 4077 грн., винесено 21 постанову про тимчасову заборону водокористування. 4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод За 2008 рік радіологічним відділом Централізованої лабораторії Обласної санітарно-епідеміологічної станції проведено 22 дослідження води відкритих водоймищ (р.Дунай, р. Турунчук, морська, лиманна та ін.)на вміст урона –238. За даними досліджень вміст урану визначається в межах від 0,02 до 0,23 Бк/л, що не відрізняється від данних, отриманих за останні 5 років. Також за цей період проведено 12 досліджень поверхневих вод на вміст природних (радій-226), штучний (цезій-137, стронцій – 90) радіонуклідів, а також на сумарну альфа та бета – активність. Отримані слідуючи данні: - радій – 226 меньше 1,0 Бк/л: - стронций – 90 от 0,02 до 1,68 Бк/л (найбільша концентрація в водах рік Дунаю та Турунчук – от 1,2 до 1,68 Бк/л); - цезій-137 от 0,27 до 2,1 Бк/л; - альфа активність – от 0,01 до 0,06 Бк/л; - бета активність от 0,05 до 0,23 Бк/л. 4.4. Морські води Український науковий центр екології моря. Рівень антропогенного навантаження, як відомо, привів до деградації прибережних екосистем. Це особливо помітно в Одеському регіоні, найбільшому на берегах Чорного моря. Масштаби антропогенної дії на морське середовище тут набагато більші, ніж в інших районах. Протягом усього весняно-літнього періоду 2008 року в прибережних водах рекреаційної зони Одеської затоки (реперні станції в районі пляжів: «мис малий Фонтан» і «Аркадія», сан. ім.. Чкалова) спостерігалося зниження абсолютних концентрацій розчиненого кисню: від максимальних 13-14 мг/л до 6,6-7,2 мг/л (або 83,4-90,4 % насичення). Мінімальний відсоток насичення вод киснем (26 - 88 %) спостерігався у вересні-жовтні і в листопаді, що пізніше на 1,5-2 місяця відзначеного влітку мінімуму абсолютної концентрації кисню. Біохімічне споживання кисню (БСК5) у період спостережень в основному не перевищувало 2,0 мг/л при мінімальних значеннях порядку 0,02-0,08 мг/л у липні-серпні. Підвищені до 2,3-2,6 м/л значення БСК5 (помірне забруднення) спостерігалося в районі досліджень у січні-березні. Максимальні значення БСК, характерні для брудних і забруднених вод (3,34 – 4,09 мг/л), були відзначені у січні. 46

Величина водневого показника (рН) коливалася в період спостережень від 8,02 до 8,51. Максимальна мінливість величини рН, як і в попередні роки спостерігалася у весняно-літній період. Концентрація мінерального фосфору в період спостережень складала в середньому 5-8 мкг/л в весняно-літній період і 33-38 мкг/л восени й узимку. Максимальні значення мінерального фосфору відзначені восени і складали 63 – 73 мкг/л. Як і в попередні роки спостережень (2005-2007 рр.) надходження мінерального фосфору постійно перевищувало його споживання, в силу чого нульових концентрацій протягом року не відзначалося. Порівняння значень концентрації загального і мінерального фосфору показало превалювання органічної компоненти у всіх випадках спостережень. Концентрації амонійного азоту в період спостережень коливалися від 0,1 до 110 мкг/л, складаючи в середньому 9,4-17,4 мкг/л у весняно-літній період і 19-44 мкг/л восени й узимку. Підвищені до 60-90 мкг/л концентрації амонійного азоту спостерігалися, в основному у зимово-весняний період. Концентрації нітритного азоту в районі спостережень були незначні і коливалися в межах від 0,3-0,5 мкг/л до 9,8-10,9 мкг/л. Аж до початку осіннього періоду значення нітритного азоту складали, у середньому, 2,0-3,0 мкг/л. Концентрації нітратів змінювалися в межах від 1,0 до 283 мкг/л. У весняно-літній період вміст нітратного азоту складав в середньому 25-63 мкг/л. Восени й узимку, у зв'язку з мінералізацією органічних сполук і зниженням рівня споживання біогенних речовин, значення нітратного азоту зростали, у середньому, до 40 і 125 мкг/л (для двох пляжів). Максимум нітратного азоту (283 мкг/г) припав на весняний період. Концентрація загального азоту в період спостережень змінювалася від 166 до 1100 мкг/л. Максимальні значення (1020 –1160 мкг/л), як і нітратів, були відзначені навесні (у квітні). Як і в минулі роки, вміст органічного азоту на станціях спостережень значно превалював над неорганічними сполуками азоту, складаючи від загального азоту 76-84 % у весняний період; 60-75 % - восени та 68-74 % узимку. Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. У цілому, екологічний стан прибережних вод Чорного моря в зоні діяльності Держінспекції за останні 6 років не відчув різких зміні і. стабілізувався на задовільному рівні. У 2008 рік екологічний стан вод Чорного моря у зоні контролю Інспекції був задовільний, гідрохімічні показники якості морських вод та концентрації забруднюючих речовин у воді не перевищували ГДК, кисневий режим прибережних вод загалом був задовільним. За останні роки спостережень по основним регіонам Чорного моря зберігається тенденція стабілізації вмісту нафтопродуктів у морській воді на задовільному рівні нижче гранично - допустимих концентрацій (ГДК для нафтопродуктів – 0,05 мг/дм3). Показники забруднення нафтопродуктами акваторій основних чорноморських портів знаходиться на рівні ГДК та нижче. 47

Проведення портами постійного відомчого моніторингу стану якості морських вод в своїх акваторіях дозволяє водокористувачам управляти виробничою діяльністю порту для мінімізації негативного впливу на морське середовище. Згідно даних моніторингу за 2008 рік, вміст у воді основних біогенних речовин знаходиться на постійному рівні, який значно нижче ГДК для амонію сольового, нітратів, нітритів та фосфатів. Рівень біогенних речовин у морських водах має незначні сезонні коливання ( для амонію сольового(N) 0,01-0,20 мг/дм3, для нітратів (N) 0,1-0,5 мг/дм3). Дещо підвищений рівень біогенів спостерігається в зонах впливу муніципальних очисних споруд. Стійкий рівень вмісту біогенних речовин в прибережних водах на рівнях нижче ГДК сприятливо впливає на стан всієї екосистеми відкритих частин моря. Як позитивний фактор слід відмітити відсутність в останні роки явища глобального “цвітіння” морської води у відкритих частинах прибережних вод, що спостерігається лише при значних концентраціях біогенних речовин. В поверхневих прошарках морських вод і акваторіях портів концентрації заліза у воді стабілізувались на рівні близькому ГДК. Концентрації фенолів в поверхневих водах Чорного моря знаходяться на рівні нижче ГДК. Аніонні поверхнево-активні речовини (АПАРи як і раніше, відмічаються в концентраціях не перевищуючих ГДК, з незначними відхиленнями в бік збільшення в зонах впливу випусків муніципальних стічних вод. Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря проводить постійний моніторинг хімічних показників забруднення морських вод в рекреаційній зоні на основних пляжах м. Одеса. Відбір проб морської води в період курортного сезону проводиться на пляжах щонедільно. На протязі купального сезону 2008 року нами було відібрано 514 проб морської води на пляжах регіону, в яких у лабораторії відділу державного аналітичного контролю та моніторингу довкілля було виконано 6168 визначень вмісту забруднюючих речовин. За період 2008 року Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря не спостерігала екстремально високих показників забруднення морських вод на пляжах регіону, за перевищення рівня хімічних показників у морській воді пляжі регіону у 2008 році не закривалися для водокористування. Дані моніторингу за 2008 рік свідчать про те, що екологічний стан морської води в пляжних зонах можна признати задовільним. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення В 2008р. під контролем санепідслужби області знаходилось 35 комунальних водопроводів, 311 відомчих та 585 сільських водопроводів, 2-міжрайонних. Централізованим водопостачанням охоплено 57% населених пунктів, в т.ч. 47 міст і селищ міського типу, 680 сіл, 160 населених пунктів частково або повністю користуються привізною водою. Крім того, сільське 48

населення користується водою з 2381 колодязів громадського водокористування. З метою покращання стану водопостачання населення в області проводились певні роботи по будівництву та реконструкції водопровідних споруд і мереж. В 2008 році ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» м. Одеси та відомствами проводилось будівництво 14 водопровідних споруд та мереж на загальну суму 26 488,43 тис.грн. Всі кошти освоєні. Введено в експлуатацію 4 об`єкти: 15331,3 пог.м. магістральних водопровідних мереж, артсвердловина по вул. Комарова,10 заводу «Промзв`язок», центральна хімбаклабораторія ТОВ «Інфокс» в м. Одесі, ВНС «Західна» по вул. Агрономічна після реконструкції. Протягом 2008 року продовжувалось будівництво Татарбунарського та Кілійського групових водопроводів та приступили до проектування Дністровського групового водопроводу. На рік було виділено з держбюджету 18,6 млн.грн. Виконано робіт на 18,6 млн.грн. Збудована водопровідна насосна станція в с. Дмитрівка, велась прокладка водоводів, будівництво знезаражуючих установок. За кошти «Котовськводоканалу» в м. Котовську замінено 1530,5 пог.м. з амортизованих водоводів та водопровідних мереж, прокладено 148м нових мереж. В Іванівському районі за рахунок фонду соціальних інвестицій (3185 тис.грн.) проведено ремонти водопровідних мереж в смт Іванівка, смт Радісне, смт Петрівка, селищах Конопляне, Благоєве, Калинівка, Новакове, Бузинове. Пробурене 1 артсвердловину в с. Бараново (введена в експлуатацію). В смт Тарутіно за рахунок бюджетних коштів (164 тис.грн) та коштів ПУЖКХ (35 тис.грн), проведено частковий капітальний ремонт водопровідних мереж. В смт В.Михайлівка за рахунок бюджетних коштів (300 тис.грн), які були виділені в 2007 році, завершено будівництво 700м нового водогону та замінено 300м аварійних ділянок водогону. В м. Б.Дністровському за рахунок коштів КП «Б.Дністровськводоканал» (13960 грн.) замінено 804 м магістральних мереж. Проведено буріння однієї артсвердловини. За рахунок місцевого бюджету (402,7 тис.грн) проведено реконструкцію ВНС «Переможненська», та реконструкцію хлораторної на водозаборі «Північний» (170 тис.грн). В смт Любашівка за рахунок коштів обласного бюджету (452 тис.грн) прокладено 2 015м водогону, а також побудовані 2 водопровідні насосні станції. В м. Болград за рахунок субвенцій з держбюджету (500 тис.грн) проведена часткова реконструкція водопровідних мереж. В м. Роздільна за рахунок субвенцій з держбюджету (5 млн.грн) розпочато будівництво підвідного водогону від водозабору комунального водопроводу в с. Степанівка до м .Роздільна. Прокладено 5 км водогону. Крім того, в 49

м. Роздільна проведена реконструкція 11 км водопровідних мереж на суму 0,865 млн.грн. Проводились роботи по покращанню санітарно-технічного стану водопроводів і в інших населених пунктах. Держсанепідслужбою області здійснювався нагляд за ходом виконання “Комплексної програми державного санітарно-епідеміологічного нагляду за станом господарсько-питного водопостачання населених пунктів та місць культурно-побутового водокористування населення на 2003-2008 роки, “Регіональної програми профілактики захворюваності на вірусний гепатит А населення Одеської області. Про хід виконання інформації надавались в облдержадміністрацію, райдержадміністрації, міськвиконкоми. Сумісно з представниками органів місцевого самоврядування, організацій та господарств проведені рейдові перевірки санітарно-технічного стану госппитних водопроводів. Пред'явлені вимоги по усуненню виявлених недоліків. Повсюдно матеріали заслухані на засіданнях виконкомів та райдержадміністрацій з прийняттям відповідних рішень. За пропозиціями держсанепідслужби в усіх районах області проводиться робота по ліквідації безгоспних водопроводів і передачі їх на баланс селищних рад. По стану на 1.01.09 передано на баланс сільських рад 79,4% водопроводів, з них 1,7% передано в 2008 році. Організовані служби експлуатації сільських водопроводів на 46,5% водопроводів. В весняно-літній період повсюдно проведені промивка і дезінфекція водопровідних споруд і мереж, водопроводи забезпечувались необхідною кількістю дезінфекційних засобів. За вимогами держсанепідслужби відремонтовано 706 колодязів громадського водокористування, продезінфіковані усі колодязі. За поданням держсанепідслужби комісією з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації прийняті наступні рішення: - №11/1 від 24 квітня 2008р. „Про заходи щодо недопущення занесення і розповсюдження карантинних інфекційних хвороб людини в Одеській області”. - №11/3 від 24 квітня 2008р. „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення у весняно-літній період 2008р”. - №15/1 від 26 червня 2008р. ”Про покращення стану господарськопитного водопостачання та очистки господарсько-побутових стоків населених пунктів Одеської області ”. - №15/3 від 26 червня 2008р. „Про хід виконання „Програми профілактики сальмонельозу в Одеській області на 2004-2008р.” у 2008 році. - №15/4 від 26 червня 2008р. ”Про доповнення до рішення комісії з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації від 24.04.2008р. №11/3 „ Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення у весняно-літній період 2008р. - №16/2 від 10 липня 2008р. „Про заходи щодо поліпшення санітарноепідемічної ситуації в м. Рені”. - №24/1 від 30 жовтня 2008р. „Про недопущення виникнення надзвичайних ситуацій в с.Фонтанка Комінтернівського району”. 50

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів На виконання наказу Держводгоспу від 08.01.2008 року № 1 "Про затвердження Заходів щодо забезпечення у 2008 році державного управління у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів" та з метою покращення екологічного стану водних об’єктів облводгоспом у 2008 році були проведені роботи: - по розчистці русел річок загальною протяжністю - 41,08 км (при плані 19,32 км), а саме: русел р.Барабой, р.Когильник, р.Чага, р.Сарата, прорви між водосховищем Сасик і Чорним морем, транспортуючого каналу Барабойського водосховища, підвідного і транспортуючого каналу Міжколгоспний; - по водовідведенню загальним обсягом - 4,78 км (при плані 1км), а саме: захисту від підтоплення населених пунктів смт Фрунзівка, с.Надлиманське Овідіопольського району; - по будівництву та реконструкції гідротехнічних споруд - 8 шт. (при плані -7 шт.), а саме: проведена реконструкція гідротехнічних споруд на Татарбунарському тракті водоподачі, на головному каналі Лощинівського водосховища, на підвідному каналі "Калініна" Ізмаїльського району, підпірних та регулювальних споруд на Перельотському водосховищі, а також улаштування рибозахисних споруд та розширена існуюча мережа споруд для ведення гідрометричних спостережень на річках та інших водних об’єктах Ізмаїльського району; - розробці робочих проектів для майбутнього будівництва; - по визначенню зон можливого затоплення (5 проектів), а саме: р. Джалаїр, р.Сарата, р.Кагач (р.Фонтанка), р.Нерушай; проекти зон затоплення направлені головам РДА для використання в роботі при розгляді питань про відведення земельних ділянок у зонах затоплення згідно порядку затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 року № 87 „Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків”; - розробці проектів землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг для перенесення іх в натуру (4 проекти): р. Південний Буг в Савранському районі (7 км), р.Барабой (32,6 км) та р. Аккаржанка (10,8 км) в Овідіопольському районі; б.Курудова (4,92 км) на території Біляївського району; - по коригуванню правил експлуатації водойм комплексного призначення (по 3 водоймам). - по створенню системи попередження від шкідливої дії вод (реконструкція гідропостів на р.Дністер, р.Турунчук та Кучурганському водосховищі). Виконання природоохоронних заходів здійснювалися у межах Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод до 2010 року та прогноз до 2020 року. У 2008 році за рахунок районних бюджетів проведені роботи: - розчистка джерел в прибережній захисній смузі водосховища Ялпуг у Болградському районі; 51

- по відновленню і підтримці сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р.Ягорлик (1,7 км) та винос в натуру прибережних захисних смуг на території Красноокнянського району. У 2008 році за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведені роботи: - із захисту від підтоплення с.Багате Ізмаїльського району; - із захисту від підтоплення частини території с.Кучурган та смт Лиманське Роздільнянського району; - із захисту від підтоплення с.Чубівка Котовського району; - по розчистці русел річок Малий та Середній Куяльник Іванівського району протяжністю 5,4 км; - по забезпеченню розробки проекту землеустрою щодо встановлення меж територій прибережних захисних смуг р.Дунай на території Ренійського району протяжністю 131 км; - по моніторингу стану водосховища Сасик (гідрогеологічна та гідрохімічна оцінка). Завдяки фінансуванню з державного та місцевих бюджетів забезпечено захист від шкідливої дії вод 15 населених пунктів, 680 садиб та 3037 га сільгоспугідь. З метою забезпечення фінансування у 2009 році природоохоронних та протипаводкових заходів за рахунок коштів вищевказаного фонду Облводгосп наприкінці 2008 року провів відповідну роботу з райдержадміністраціями щодо оформлення фінансових запитів. Так, за ініціативи Облводгоспу райдержадміністраціями подано запитів на фінансування природоохоронних заходів на суму 87,2 млн.грн., з них по напрямку: - будівництво та реконструкція очисних споруд - 58,04 млн.грн.; - протипаводкові та природоохоронні заходи - 29,1 млн.грн. Облводгоспом направлений фінансовий запит до Державного управління охорони природного навколишнього середовища в Одеській області для вирішення питання щодо виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році для здійснення заходів по розробці проектів землеустрою встановлення розмірів та меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а також винесення прибережних захисних смуг на місцевості водних об'єктів загальнодержавного значення, загальною вартістю 12,08 млн.грн, з них: р. Дунай- 803,62 тис.грн, оз. Ялпуг- 440 тис.грн та р. Дністер- 428 тис.грн. Але кошти виділені не були. У 2008 році Облвогоспом погоджено 26 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та встановлення меж прибережних захисних смуг водойм на місцевості. Таким чином забезпечено винесення на місцевість 18,9 га земель водного фонду, зайнятих прибережними захисними смугами водойм і водотоків (річок), які передаються в оренду. На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод у 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища освоєно 5217,0 тис. грн. у тому числі: 52

- продовження робіт з будівництва каналізаційних очисних споруд повної біологічної очистки і мереж каналізації у смт. Любашівка – 598,82 тис. грн.; - будівництво нових очисних споруд та каналізаційних мереж м. Кодима – 150,61 тис. грн.; - будівництво станції очистки господарсько-побутових стічних вод для спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з вадами розумового розвитку у смт. Миколаївка, Миколаївського району – 599,99 тис. грн.; - продовження реконструкції каналізації і напірного колектору у м. Болград – 791,14 тис. грн.; - продовження реконструкції очисних споруд стічних вод військового містечка смт. Великодолинське (Овідіополь 2) вул. Паркова – 257,2 тис. грн.; - реконструкцію напірних каналізаційних колекторів від смт. Чорноморське до Одеського припортового заводу та реконструкція станції перекачування стічних вод смт. Чорноморське – 550,0 тис. грн.; - реконструкцію очисних споруд смт. Петрівка Іванівського району – 199,999 тис. грн.; - виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд в м. Теплодар, розташованих в с. Надлиманське Овідіопольського району та реконструкцію напірного каналізаційного колектору від КНС-1 до очисних споруд – 150,0 тис. грн.; - проектування будівництва нових очисних споруд для потреб м. Балта – 400,0 тис. грн.; - реконструкція КНС та напірного колектору с. Бритівка Б.Дністровського району – 500,0 тис. грн.; - реконструкція каналізаційних очисних споруд м. Ананьїв (коригування проекту) – 90,0 тис. грн.; - будівництво каналізаційного напірного колектору в смт. Хлібодарське Біляївського району – 350,0 тис. грн..; - капітальний ремонт КНС-1 і мережі каналізації в м. Вилкове Кілійського району – 289,45 тис. грн. - проектування будівництва каналізаційних очисних споруд смт. Сарата Одеської області – 289,99 тис. грн. ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал», КП «Б.Дністровськводоканал», ВАТ «Одеський припортовий завод» розроблений План виконання невідкладних заходів по доведенню якості очистки стічних вод на каналізаційних очисних спорудах міст Одеса, Б.Дністровський, Южне до нормативу ГДС. Згідно Плану реконструкції і розвитку водопостачання та водовідведення м. Одеси на 2006-2020 роки (план інвестицій) ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводаканал» у 2008 році виконано робіт на суму 45228,22 тис. грн., у тому числі: - реконструкція мереж водопостачання – 22937,98 тис грн.; - реконструкція мереж водовідведення – 888,11 тис грн.; - заходи щодо впровадження енергозберігаючих технологій на об’єктах водопостачання – 5505,41 тис грн.; 53

- реконструкція головних водоводів на ВОС «Дністер» - 349,63 тис грн., тощо. Крім того,ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» з квітня місяця 2008 року продовжено будівництво госппобутової каналізації Південного району м. Одеса. Виконано робіт на суму 688,36 тис. грн. Підприємством виконані підготовчі роботи у тунелі та на будівельних площадках ствола №3 (14 ст. В.Фонтану) та стволу №4 (вул.. Довга кут вул. Колхозна), у тому числі: - відкачка ґрунтової води з тунелю; - облаштування трапів в тунелі; - обстеження та ремонт обладнання, яке знаходиться в тунелі; - облаштування тимчасового санітарно-побутового приміщення на будівельній площадці стволу №4. Крім того, прокладено тунель глибокого закладення на ділянці від стволу № 4 до стволу №3 протяжністю 8 погонних метрів. На ділянці від стволу №3 до стволу №2 (10 ст. В.Фонтану) побудована камера протяжністю 11 погонних метрів. У 2008 році за рахунок власних коштів ВАТ «Одеський припортовий завод» проведено капітальний ремонт систем водовідведення на суму – 5,362 млн. грн. Наприкінці 2008 року КВЕП «Котовськводоканал» за власні кошти здійснено підключення центра м. Котовськ до каналізаційних очисних споруд «Північні». Крім того, для поліпшення стану річок, озер та лиманів, збереження водних ресурсів, встановлення екологічної стабільності і поліпшення стану довкілля за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано виконання заходів по розчистці русел річок та захисту від підтоплення на суму 2100,3 тис. грн., у тому числі на: - продовження робіт виконання робіт по розчистці русел річок Середній та Малий Куяльник, захист від підтоплення населених пунктів с. Червонознам’янка Іванівського району – 600,0 тис. грн.; - продовження робіт з захисту від підтоплення житлових будинків с. Чубівка, Котовський район – 550,0 тис. грн.; - продовження робіт з захисту від підтоплення с. Богате Ізмаїльського району – 500,3 тис. грн.; - продовження робіт з захисту від підтоплення частини території с. Кучургани та смт. Лиманське Роздільнянського району – 450,0 тис.грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Регіональну програму формування національної екологічної мережі в Одеській області на 2005-2015 роки затверджено рішенням Одеської обласної ради від 18.11.2005 р. № 705-ІУ. Основними завданнями програми є: 1) формування регіональної екологічної мережі, зокрема: - визначення просторової структури екологічної мережі з метою систематизації та визначення шляхів об’єднання природних середовищ існування популяцій видів дикої флори і фауни у територіально цілісний комплекс; - визначення площі окремих елементів екологічної мережі для забезпечення сприятливих умов існування, вільного розселення та міграції видів рослин і тварин; - обґрунтування та опрацювання організаційних, економічних, науковопрактичних та інших заходів щодо забезпечення процесу формування та захисту екологічної мережі; - визначення ділянок для формування складових елементів регіональної екологічної мережі – природних регіонів, природних коридорів регіонального значення, їх місця у структурі земельних угідь; - оптимізація площі, структури, стану елементів екологічної мережі, підвищення статусу їх охорони; - резервування та подальше надання статусу заповідним територіям, багатим на біологічне та ландшафтне різноманіття, особливо багатовіковим природним угрупованням, прирусловим і байрачним лісам, цілинним землям, типовим і унікальним екосистемам і ландшафтам, середовищам існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин і рослин, геологічним утворенням, еталонним типам ґрунтів тощо; виконання Україною міжнародних зобов’язань у галузі охорони довкілля; - узгодження питань, пов’язаних із транскордонним поєднанням елементів екологічних мереж суміжних регіонів з метою розбудови національної екологічної мережі України, а також із трансграничним поєднанням елементів екологічних мереж суміжних країн для формування Загальноєвропейської екологічної мережі; - залучення місцевих органів виконавчої влади та населення до участі в збереженні ландшафтного різноманіття; 2) охорона та відтворення земельних ресурсів: - оптимізація площ сільськогосподарських угідь та зменшення ступеня їх розораності; - удосконалення структури земель сільськогосподарського призначення та їх збагачення природними компонентами; 55

- впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурномеліоративною організацією території. За загальними характеристиками область в цілому характеризується надзвичайно високим сільськогосподарським освоєнням, зокрема розораністю. До складових структурних елементів екомережі включаються: - території та об’єкти природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ); - землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони; - землі лісового фонду; - землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; - землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів; - інші природні території та об’єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам’янисті відслонення, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність); - земельні ділянки, на яких зростають рослинні угруповання, занесенні до Зеленої книги України; - території які є місцем перебування чи зростання видів тваринного та рослинного світу занесених до Червоної книги України. Показники площ земельних угідь - складових національної екомережі за наявними даними відображено в таблицях 5.1.1. та 5.1.2. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Таблиця 5.1.1. Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 96,760 407,9 9,324

2005 100,89 405,607 11,023

2006 100,89 455,607 11,023

2007 103,783915 405,607

2008 126,50779 405,0 12,3

212,5 0,7 2,2 -

211,5 2,473 0,82 1,98 -

211,5 2,473 1,6 3,1 -

0,82062 1,98259 -

211,8 1,2 2,9 -

147,3

216,49

223,3

216,48617

223,9

5.1.1. Стан природних складових довкілля До ключових (ядер) елементів екомережі відносяться території ПЗФ, Держуправлінням у 2008 році проводилась робота зі створення нових та розширення існуючих територій та об’єктів ПЗФ. Це створення Нижньодністровського національного природного парку на площі 21311,1 га, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва у м. Одесі «Парк інституту ім. Філатова» на площі 6,0945 га. Розширення ПЗФ здійснено за рахунок збільшення площі існуючих територій та об’єктів ПЗФ, а саме: збільшено площі заказників місцевого значення «Чогодарівський» у Ширяївському районі з 25 га до 46,65 га (зі зміною статусу з 56

«ентомологічний» на «ландшафтний»), «Костянська балка» у Роздільнянському районі з 22,7 га до 28,0 га та «Лузанівський ліс» у Комінтернівському районі з 36,71 га на 116,668 га. На теперішній час на різних етапах розгляду знаходяться матеріали щодо заповідання в області 6-ти нових об’єктів, що дасть змогу збільшити частку ПЗФ Це створення національного природного парку «Тузловські лимани» у Татарбунарському районі, 2-х регіональних ландшафтних парків «Тарутинський степ» у Тарутинському районі і «Куяльницький» у Комінтернівському районі, 3-х ландшафтних заказників місцевого значення у Кілійському районі на водно-болотних угіддях озера Китай «Аліяга» і «Василівка» та «Кундуки» у заплаві р. Когильник у Татарбунарському районі. Програми формування національної екологічної мережі розроблено і затверджено у п’яти районах області, а саме у Білгород-Дністровському, Ізмаїльському, Красноокнянському, Савранському та Фрунзівському районах. У Татарбунарському, Любашівському, Комінтернівському та Березівському районах програми формування національної екологічної мережі підготовлені та подані на розгляд до районних рад. У 2008 році розроблено проект Регіональної схеми екомережі. Для виконання заходів «Програму формування національної екологічної мережі в Одеській області на 2005-2015 роки» у 2008 році планувалось здійснити комплекс заходів за таким напрямами діяльності, як: - підтримка діяльності установ ПЗФ, в тому числі РЛП «Тилігульський» та «Ізмаїльські острови», - затвердження регіональної схеми екологічної мережі, - розширення мережі ПЗФ області за рахунок цінних ландшафтів, екосистем і природних комплексів, що зарезервовані, - перегляд переліків рідкісних видів тварин і рослин, - встановлення меж територій та об’єктів ПЗФ. Планувалось здійснити такі заходи, як: інвентаризація земель несільськогосподарського призначення, зарезервованих для заповідання, інвентаризація територій та об’єктів ПЗФ, підтримка діяльності прикордонних установ ПЗФ та створення умов для формування транскордонної екологічної мережі, заходи для збереження ПЗФ тощо. Загальна вартість запланованих робіт становила 1525,806 тис. грн.. Однак, у зв’язку з вкрай обмеженим надходженням коштів до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, вказані заходи не були затверджені обласною радою. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Серед видів антропогенної діяльності, що негативно впливають на складові екомережі найбільш поширеними в регіоні є: - несанкціонована забудова узбереж моря, лиманів, озер і річок; - надмірна розораність території, яка поширюється і на схилові, грунто- й водозахисні землі; 57

- нерегламентоване випасання худоби на пасовищах долинно-терасових комплексів, на схилових землях і в лісосмугах; - розробка будівельних матеріалів та інших видів корисних копалин; - прогресуюча деградація полезахисних лісосмуг, пов’язана з їх вирубанням і недостатнім поновленням; - надмірне рекреаційне навантаження приморського узбережжя та інших рекреаційних ділянок; - інтенсивне забруднення сільськогосподарських земель та інших угідь хімікаліями, промисловими та побутовими відходами. Для недопущення нецільового використання водних об’єктів та прибережних захисних смуг у 2008 році в області продовжувалась робота з розроблення технічної документації щодо визначення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги Чорного моря. У м. Одеса визначені зовнішні межі водоохоронних зон моря та лиманів, площа – 5995 га. У м. Южне розмір відкоригованої прибережно-захисної смуги у межах населеного пункту та з урахуванням містобудівної документації складає від 70 до 560 м. На території Білгород-Дністровського району уздовж Чорного моря розроблено проект землеустрою щодо встановлення прибережнозахисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря, у якому розмір прибережно-захисної смуги складає 80 га. На території Комінтернівського району (сіл Новобіляри, Фонтанське, Крижанівське) уздовж Чорного моря загальні розміри встановлених або визначених до проектів прибережнозахисних смуг складають 171,544 га та водоохоронних зон - 1423,89 га. На території Овідіопольського району загальні розміри встановлених або визначених до проектів прибережно-захисних смуг складають 285,558 га, водоохоронних зон – 1303,301 га. З метою звернення уваги на визначну роль водно-болотних угідь у підтриманні екологічного балансу території, наданні належної уваги збереженню цінних водно-болотних природних комплексів та залучення громадськості Держуправлінням організовано проведення 2 лютого 2008 року Всесвітнього дня водно-болотних угідь. В рамках його відзначення Держуправлінням, органами виконавчої влади, міськвиконкомами, адміністраціями установ природно0-заповідного фонду, у межах яких знаходяться водно-болотні угіддя міжнародного значення, проведено ряд еколого-просвітницьких заходів, у тому числі: підготовлені статті у друковані засоби масової інформації, проведені екскурсії, тематичні уроки у закладах освіти, конкурси малюнків тощо. Відповідно до наказу Мінприроди України від 27.12.2002 р. № 524 «Про затвердження структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення» Держуправлінням переоформлено 4 паспорти на водно-болотні угіддя міжнародного значення, а саме: «Кілійське гирло», «Тилігульський лиман», «Північна частина Дністровського лиману» та «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». При проведенні державної екологічної експертизи проектів звертається увага на існування водно-болотних угідь міжнародного значення, а також 58

надається ряд умов, які необхідно дотримуватись при веденні певної діяльності на їх території. Держуправління в рамках міжнародного співробітництва у сфері збереження біологічного і ландшафтного різноманіття приймає участь у впровадженні в області проекту Європейського Союзу «Комплексне використання земель євразійських степів», який надає підтримку у проведенні інвентаризації природних комплексів на території створюваних РЛП «Тарутинський степ» і «Куяльницький» та підготовці менеджмент-плану для РЛП «Тилігульський» тощо Враховуючи, що ліси області знаходяться в зоні негативного впливу природних та антропогенних умов, що є причиною втрати ними природної стійкості і здатності до саморегуляції, для їх утримання в належному санітарному стані лісівниками області проводяться рубки догляду за лісом: освітлення, прочистки, прорідження та прохідні рубки, а також санітарні та реконструктивні рубки. За 2008 рік проведено таких рубок догляду за лісом на площі 4726 га. Усі ділянки, де проводяться суцільні санітарні рубки, обов’язково заліснюються в поточному році, або навесні наступного року. У 2008 році відтворено 376 га таких насаджень. Лісогосподарська діяльність всіх підприємств області спрямована на посилення корисних властивостей лісу, охорону і захист лісів. Для забезпечення ведення переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на території області, Держуправлінням у січні 2008 року на офіційному сайті Держуправління утворено розділ «Червона книга України», який містить інформацію по Червоній книзі Одеської області, Червоній книзі України, нормативні документи, фотографії. Розділ розроблений спільно зі спеціалістами біологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Фотографії надані заступником директора РЛП «Тилігульський» по науковій роботі Гержиком І.П.. Протягом року Держуправління розпочало роботу з поновлення «Червоної книги Одеської області». З цього питання ведеться листування з Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, формується відповідна робоча група з вчених біологічного факультету для розробки переліків видів рослин і тварин, які є рідкісними або перебувають під загрозою зникнення на території Одеської області. Крім того, для забезпечення підтримки установ, які займаються розведенням диких тварин і відтворенням рослин, види яких занесені до Червоної книги України та регіонального Червоного списку, до Мінприроди України направлена змістовна інформація щодо обсягів необхідного фінансування, конкретних заходів, що ними здійснюються, а також перспектив та пропозицій з цього приводу. Для забезпечення виконання Плану заходів з реалізації рішень Першого спільного засідання Міжурядової УкраїнськоКувейтської комісії з питань економічного, технічного та торгівельного співробітництва Держуправлінням підготовлені пропозиції до Мінприроди України направлена інформація щодо можливості Одеського зоологічного парку започаткування співробітництва із Державою Кувейт у сфері зоологічних 59

парків, зокрема, у частині обміну дикими тваринами, інформацією та досвідом шляхом проведення навчальних програм у цій сфері. На виконання Указу Президента України від 06.08.1998 р. № 855/98 «Про День довкілля» Держуправлінням 19.04.2008 р. організовано проведення в області Дня довкілля–2008. За інформацією райдержадміністрацій та міськвиконкомів міст обласного значення усього по області у ньому взяли участь 135,3 тис. чоловік, зусиллями яких висаджено 111,4 тис. зелених насаджень, у тому числі: 80 тис. дерев та 31,4 тис. кущів, що на 12,8 тис. насаджень більше запланованих обсягів, та на 21,8 тис. більше за результати Дня довкілля 2007 року. Засіяно 25,3 га нових газонів та квітників. Утворено 40 парків, скверів та зелених зон на площі 13,9 га. Упорядковано території існуючих парків, скверів і алей на загальній площі 873,2 га. Нові лісові насадження утворені на площі 121,8 га. Ліквідовано 979 стихійних сміттєзвалищ і упорядковано 520 існуючих. Розчищено та упорядковано 229 водних джерел. На проведення заходів спрямовано 6,4 млн. грн.. З нагоди Дня довкілля–2008 Держуправлінням проведено ряд еколого-просвітницьких заходів: взято участь у роботі журі в обласному конкурсі експериментальнодослідницьких робіт із природознавства та біології «Юний дослідник», організованому Одеським обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання, за активну участь Держуправління заохотило учасників конкурсу грамотами та призами; прочитано лекції в Одеському національному політехнічному університеті, Одеському державному екологічному університеті; організовано засідання «круглого столу» на тему «Екологічні проблеми Причорномор’я» в Університеті екологічних знань при Одеській державній науковій бібліотеці ім. М. Горького; прийнято участь у роботі журі в обласній науково-практичній конференції «Юні друзі природи» з нагоди Дня довкілля–2008; проведено зустріч зі студентами та науковцями Державного екологічного університету тощо. Крім того, для анонсування акції та залучення до неї широких верств населення області розміщено 5 оголошень на сайті Держуправління та 2 на сайті облдержадміністрації, здійснено 2 оголошення по радіо. В обласних та районних газетах опубліковано 18 статей екологічного спрямування. У проведенні свята активну участь взяли громадські організації, серед яких Чорноморське гайдамацьке з’єднання українського козацтва, Громадська екологічна організація «Відродження», Молодіжний екологічний центр ім. В.І. Вернадського, силами яких висаджені зелені насадження, проводились круглі столи, опубліковано газету «Ойкумена», випущено плакати, прочитано лекції в школах тощо. З метою звернення уваги громадськості на проблеми збереження первоцвітів у природі та хвойних насаджень Держуправлінням під час проведення операцій «Первоцвіт» та «Новорічна ялинка» підготовлені статті до обласних та місцевих друкованих засобів масової інформації.

Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 5.1.2.1

5 2,828 0,004 6,433 11,661 10,998 10,931 0,4541 0,4703 0,3855 2,8209 48,336 3,1176 4,022 1,00 0,048 9,227 0,028 8,407 0,274 0,380 1,419

6 4,0 20,0 76,0 8,0 32,8 22,0 8,0 7,5 48,0 -

7 0,9 0,3 1,5 2,2 7,5 11,6 0,3 0,1 0,6 4,6 29,6 0,1 0,2 0,5 0,8 1,0 0,2 1,2 4,2 0,6 0,6 0,1 1,2 0,6 0,4

8 -

9 15,7 1,015 213,2 -

12 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 0,0 0,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0

13 -

14 2,3 0,9 2,1 1,8 1,1 1,2 1,1 1,0 1,7 0,3 1,7 0,6 2,0 1,5 1,0 0,7 0,6 0,7 0,9 1,4 0,5 1,1 1,9 3,0 0,7

15 14,3 16,8 17,2 28,3 4,7 6,5 13,6 27,8 21,5 6,4 4,0 12,3 13,1 20,6 17,9 18,3 14,8 3,0 4,8 22,3 6,2 18,0 35,3 5,4 18,4

Радіоактивно Забруднені землі, що не Використовуються в Господарстві *

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без Рослинного покрову або з незначним

11 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,5 0,0 0,0 0,2 0,0 0,0 0,0 0,2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Землі під консервацією

10 15,4 6,3 23,9 7,2 5,3 8,1 6,6 13,0 6,2 5,3 2,5 16,3 5,3 13,1 8,1 6,5 8,3 3,3 2,6 6,2 12,5 5,8 10,7 4,2 12,4

Рекреаційні території

4 57,15 24,31 53,99 41,17 18,89 35,11 22,06 29,39 30,39 19,44 86,81 32,42 24,7 36,64 27,8 25,5 23,95 222,91 12,5 30,53 28,21 25,0 49,38 14,2 33,32

Курортні та лікувальнооздоровчі території

2 Ананьївський Арцизcький Балтський Березівський Б.Дністровський Біляївський Болградський Великомихай-лівський Іванівський Ізмаїльський Кілійський Кодимський Комінтернівський Котовський Красноокнянський Любашівський Миколаївський Овідіопольський Ренійський Роздільнянський Савранський Саратський Тарутинський Татарбунарський Фрунзівський

Ліси та інші лісокриті площі

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Прибережні-захисні Смуги *

3 105,0 137,9 131,7 163,7 184,9 149,2 136,4 143,6 116,2 119,4 135,9 81,8 148,9 102,6 101,3 110,0 109,3 81,5 86,1 136,8 61,7 147,5 187,4 174,8 95,6

Складові елементи екомережі, тис. га

Водоохоронні Зони*

Загальна площа екомережі, тис. га

Відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

Водно-болотні Угіддя*

Одиниці адміністративно територіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

16 -

1 26 27 28 29 30 31 32 33

2 Ширяївський м. Одеса м. Б.Дністровський м. Ізмаїл м. Іллічівськ м. Котовськ м. Теплодар м. Южне Всього по області:

3 150,2 3,4 5,3 2,6 2,5 16,2 1,1 0,8 3331,3

4 43,26 1,1 2,5 0,1 0,6 2,77 0,0 0,1 1056,20

5 0,577 0,253 1,5 0,936 126,507

6 226,3

7 0,5 0,1 0,0 0,0 0,0 0,6 0,0 0,0 72,1

8 195,1

9 229,9

10 7,2 0,0 0,8 0,0 0,4 0,3 0,0 0,0 223,9

11 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,5 0,0 0,0 1,0

12 0,0 0,5 0,0 0,0 0,0 0,9 0,0 0,0 2,4

13 -

14 1,0 0,4 0,1 0,1 0,1 0,2 0,0 0,0 33,6

15 34,0 0,0 0,1 0,0 0,1 0,0 0,0 0,1 405,4

16 -

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Розвиток ПЗФ України має бути одним з основних пріоритетів екологічної політики держави та має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу і забезпеченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Таким чином, збереження і розвиток ПЗФ України, зокрема біотичного і ландшафтного різноманіття, формування національної екомережі та її інтеграція до Всеєвропейської екомережі, є вкрай актуальним завданням держави. З метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів пониззя річки Дністер на території водноболотних угідь міжнародного значення «Північна частина Дністровського лиману» і «Межиріччя Дністра Турунчука», що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення Указом Президента України від 13.11.2008 р. № 1033/2008 «Про створення Нижньодністровського національного природного парку» створено Нижньодністровський національний природний парк загальною площею 21311,1 га, в межах Білгород-Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів. Крім того,Указом Президента України від 21.11.2008 р. № 1064 в природній акваторії Чорного моря створений ботанічний заказник загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова» площею 4025 км², для збереження унікальних природних комплексів морської акваторії. Відповідно до Закону України «Про загальнодержавну програму формування екологічної мережі на 200-2015 роки» Нижньодністровський національний природний парк та ботанічний заказник загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова» входять до екологічної мережі України. Їх створення сприятиме підтриманню загального екологічного балансу України. Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки у 2005 році розроблена регіональна програма формування національної екологічної мережі Одеської області на 2005-2015 роки (затверджена рішенням Одеської обласної ради від 18.11.2005 р. № 705-ІУ). У 2008 році в порядку реалізації заходів зазначених програм продовжувалась робота по створенню національного природного парку «Тузловські лимани» на групі причорноморських лиманів «ШаганиАлибей-Бурнас» у Татарбунарському районі.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Для забезпечення ведення переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на території області, Держуправлінням у січні 2008 року на офіційному сайті Держуправління утворено розділ «Червона книга України», який містить інформацію по Червоній книзі Одеської області, Червоній книзі України, нормативні документи, фотографії. Розділ розроблений спільно зі спеціалістами біологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Фотографії надані заступником директора РЛП «Тилігульський» по науковій роботі Гержиком І.П.. Протягом року Держуправління розпочало роботу з поновлення «Червоної книги Одеської області». З цього питання ведеться листування з Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, формується відповідна робоча група з вчених біологічного факультету для розробки переліків видів рослин і тварин, які є рідкісними або перебувають під загрозою зникнення на території Одеської області. Крім того, для забезпечення підтримки установ, які займаються розведенням диких тварин і відтворенням рослин, види яких занесені до Червоної книги України та регіонального Червоного списку, до Мінприроди України направлена змістовна інформація щодо обсягів необхідного фінансування, конкретних заходів, що ними здійснюються, а також перспектив та пропозицій з цього приводу. Для забезпечення виконання Плану заходів з реалізації рішень Першого спільного засідання Міжурядової УкраїнськоКувейтської комісії з питань економічного, технічного та торгівельного співробітництва Держуправлінням підготовлені пропозиції до Мінприроди України направлена інформація щодо можливості Одеського зоологічного парку започаткування співробітництва із Державою Кувейт у сфері зоологічних парків, зокрема, у частині обміну дикими тваринами, інформацією та досвідом шляхом проведення навчальних програм у цій сфері. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека наведений у таблиці 5.2.1. за інформацією Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та на основі існуючих наукових досліджень. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека Таблиця 5.2.1. Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 130 2 2 3 137

2000 130 2 2 3 137

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 130 130 130 2 2 2 2 2 2 3 3 3 137 137 137

2008 130 2 2 3 137

5.2.1. Лісові ресурси Ліс, дика лісова природа є екологічною системою, яка сприяє збільшенню природно-ресурсного потенціалу біосфери та стабілізує її функціонування, і водночас, є важливим чинником, забезпечення життєдіяльності суспільства як об’єкт господарської діяльності суспільства. Ліси області виконують водоохоронні й ґрунтозахисні функції, мають санітарно-гігієнічне рекреаційне значення. Одеська область є мало лісистою та лісодефіцитною. На одного мешканця області припадає лише 0,1 га лісу. Загальна лісистість становить близько 6 %, а за площею суши 6,3 %, що в 1,5 рази нижче порівняно з оптимальною. Для створення оптимальної лісистості, яка становить 9 %, необхідно створити лісів на площі 104 тис. га. Тому першочерговим завданням лісової політики регіону є збільшення площі лісів, яке дозволить збільшити не тільки ресурси деревини, а і зробити вагомий внесок щодо відтворення та збереження біологічного та ландшафтного розмаїття в області, стабілізації екологічної рівноваги. Площа лісів області на кінець 2008 року становить 224,2 тис. га. Середній запас деревини на 1 га вкритих лісом земель на території державного лісового фонду до прийняття лісів колишніх сільгосппідприємств складав 84,5 м³/га. Середній річний приріст на 1 га вкритих лісом земель 2,7 м³. Хвойні насадження займають 9 % вкритої лісом площі державного лісового фонду, твердолистяні 84 %, м’яколистяні та інші – 7 %. Згідно статті 39 Лісового кодексу України є такі категорії лісів: - захисні ліси; - рекреаційно-оздоровчі ліси; - ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; - експлуатаційні ліси. В зв’язку з тим, що лісовпорядкування не було впродовж останніх років, розподіл лісів за категоріями захисності в області ще не визначено. Склад земель лісогосподарського призначення наведений у таблиці 5.2.1.1. за інформацією Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.2.1.1. № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 223,5

5 -

тис. га

206,3

тис. га

га

тис. га

199,1

Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства

Всі ділянки, які за своїм санітарним станом потребують суцільних рубок і створення на них нових лісів, обов’язково заліснюються в поточному році, або на весні наступного року. Саме за допомогою таких заходів відтворюються ліси, які постраждали внаслідок стихійного лиха (льодоламу) 2000 року. З урахуванням того, що Одеська область є лісодефіцитною, одним з пріоритетних напрямків діяльності є створення нових лісових насаджень. Головною цю діяльність визначає Концепція реформування та розвитку лісового господарства України, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006 року № 208-Р. Лісогосподарськими підприємствами за останні два роки обсяг створення захисних лісових насаджень збільшено в 3 рази. Всього необхідно створити таких лісів на площі 104 тис. гектарів. Протягом звітного періоду проведено лісовідновлення усього на площі 377,0 га, що на 89 га більше результатів минулого року, за рахунок посадки 75,0 га лісу та посіву 302,0 га лісу. Протягом 2008 року на території області створено 2714 га лісів. Створення захисних насаджень на землях, не придатних для сільського господарства, проведено у 2008 році на площі 2047 га. Створення полезахисних лісових смуг у 2008 році не відбувалось. Природне поновлення лісу за 2008 рік склало 216,0 га. У порівнянні з минулим роком поновлення збільшилось на 190,0 га. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведена в таблиці 5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.2.1.2. Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 404 57 11

2005 389 10 25

2006 1548 -

2007 2399 -

2008 2498 2047 -

Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства

Протягом 2008 року усього загинуло 303,2 га лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур, у тому числі: від пожеж – 1,2 га, несприятливих погодних умов – 285,0 га, а також від хвороб та шкідників лісу – 17,0 га. Одеським обласним управління лісового та мисливського господарства разом з місцевими органами влади проводиться цілеспрямована робота по своєчасному гасінню лісових пожеж. За минулий рік лісогосподарськими підприємствами проведено догляд за 2128 км мінералізованих смуг. Перекрито 116 позапланових доріг. За 2008 рік проведено 115 виступів у засобах масової інформації, з них 26 по радіо та телебаченню, де висвітлювалась тема попередження лісових пожеж. За найбільш пожеженебезпечними ділянками хвойних насаджень закріплені пожежні наглядачі. Завдяки оперативному гасінню та профілактичній роботі вдається уникати випадків великих лісових пожеж. Загальна кількість пожеж за 2008 рік складає 44 випадки на площі 39,96 га. На території Одеського лісгоспу часто виникають пожежі з вини населення, ці лісові масиви найбільш використовуються жителями м. Одеси для відпочинку. Головною причиною виникнення та розповсюдження лісових пожеж є людська недбалість. Проведення сільськогосподарських палів, випалювання населенням сухої трави на узбіччях доріг, в низинах яруг, та балок для випасу худоби. Динаміка загибелі лісових насаджень від пожеж наведена у таблиці 5.2.1.3. Загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу на початок 2008 року становила 3136 га. Протягом року виникло осередків на площі 2537 га. В результаті проведення заходів боротьби зі шкідниками лісу площа осередків на кінець року становить 3764 га. В порівнянні з 2007 роком площа осередків зменшилась на 40 %. Проведено лісопатологічні обстеження на площі 41235 га. Основні хвороби деревної рослинності на території області: борошниста роса дуба (грибкове захворювання). Найбільше вона небезпечна для сіянців і молодих культур, а дорослим насадженням наносить помітну шкоду тільки при зараженні відрослих після об’їдання листогризучими шкідниками листів. У цьому випадку при значному поширенні борошнистої роси в кроні дерева сповільнюється процес підготовки втеч до зими, знижується приріст і відбувається виснаження запасів живильних речовин у дереві. Борошниста роса більш інтенсивно вражає дерева, що ростуть на відритих місцях і вирубках. Відзначено, що більш інтенсивний розвиток борошнистої роси протікає в нижній частині крони середньовічних стиглих дерев, більш інтенсивно уражається листя на вторинних приростах дуба. 67

Але враховуючи те що, значного негативного впливу на стан насаджень вона немає, боротьбу з цією хворобою проводити недоцільно, оскільки наявність її природною до регіону. До основних також відносяться зелена дубова листовійка, судинний мікоз, коренева губка сосни звичайної. Інвазії шкідників звичайно продовжуються в одному місці 3-5 років, після чого вони звичайно гинуть від паразитів і грибкових захворювань. У першу чергу вогнища шкідників виникають у проріджених дубово-листяних дерево станах без підліска, де вони мають оптимальні умови для свого розвитку. Об’їданні листя знижують річні прирости, а повторні об’їдання приводять до сильного ослаблення дерев і можуть сприяти їхньому усиханню. В пошкоджених стихійним лихом насадженнях спостерігається заселеність вторинними стовбуровими шкідниками. Засобів хімічної боротьбі проти них не існує, тому боротьба здійснюється шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів (суцільні санітарні рубки, вибіркові санітарні рубки, очищення від захаращеності). Стан насаджень області в основному задовільний. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.2.1.3. Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

7 0,01

8 -

9 -

10 -

0,6

Пройдено пожежами , га №

Район

Кількість випадків

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими 4 5 6 0,01 -

1 1

Котовський

3 1

Березівський

1,2

Савранський

0,7

1,2

0,5

Великомихайлівський

6,2

1,5

1,0

2,7

2,5

Фрунзівський

10,2

1,2

3,6

2,3

3,9

8,4

3,6

Саратський

2,1

0,6

1,0

2,4

0,2

Білгород-Дністровський

0,9

2,7

0,1

Татарбунарський

5,21

1,2

1,3

2,4

0,6

Ізмаїльський

1,5

0,5

1,7

0,4

Арцизький

2,4

0,9

0,6

0,8

0,6

Кілійський

2,1

0,3

0,4

0,9

2,9

0,5

Ренійський

0,84

0,8

1,7

0,4

Комінтернівський

0,9

1,9

0,5

Овідіопольський

2,4

1,2

2,2

0,7

Роздільнянський

3,3

1,5

1,3

2,4

1,3

Примітка: інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства

Заготівля деревини під час рубок головного користування протягом 2002-2008 років проводилась лише на підприємствах Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства. Рубки проводяться суцільним способом. Протягом 2008 року проведено таких рубок на площі 38 га, фактично зрубано 7,0 тис. м³ деревини твердолистяних порід. 68

Поступові рубки головного користування в державних підприємствах лісового господарства не проводились. Заготівля другорядних лісових матеріалів у 2008 році не проводилась. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році наведена у таблиці 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.2.1.4. Район

Державні підприємства Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства

Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

7,5

38/7,0

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 3 м 7,5 38/7,0 -

Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Ліміти на використання природних рослинних ресурсів місцевого значення затверджені в порядку, визначеному рішеннями Одеської обласної ради від 21.04.2000 р. № 180-ХХІІІ «Про заходи щодо забезпечення виконання Закону України «Про рослинний світ» та від 17.08.2007 р. № 311-У «Про затвердження Порядку встановлення лімітів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення Одеської області і Порядку видачі тимчасових дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення Одеської області» Держуправлінням на 2008 рік видано 16 дозволів на спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів, в тому числі: 9 дозволів на заготівлю очерету місцевого значення, 7 дозволів загальнодержавного значення на заготівлю очерету, випасання худоби, використання орних земель та сінокосіння. На протязі року відпрацьовувались питання взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, землекористувачами та заготівельниками. Посилено вимоги до наукових обґрунтувань на викіс очерету в частині опису території, визначення обмежень, умов заготівлі, включено розрахунки обсягів вилучення за існуючими методиками.

Питання впорядкування зазначеного виду природокористування потребує вдосконалення. Для організації належної роботи, насамперед, на державному рівні необхідне вдосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу, розробка і затвердження Правил збирання технічної, лікарської, харчової сировини дикорослих рослин та плати за спеціальне використання рослинних ресурсів. Обсяг заготівлі лікарської сировини залежить, в першу чергу, від попиту замовників на цей вид продукції. На території області, в т.ч. в державних підприємствах Одеського обласного управління лісового господарства відсутні промислові плантації для вирощування лікарських рослин, а лікарська сировина, яка зростає на територіях держлісгоспів не відповідає умовам заготівельників. Причиною відсутності заготівлі лікарської сировини у 2003-2008 рр. відсутність підприємств по переробці її в регіоні та нерентабельність її реалізації. Динаміка заготівлі лікарської сировини наведена у таблиці 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.2.2.1. Рік 2000 2005 2006 2007 2008

Вид рослин -

встановлені ліміти -

Обсяги заготівлі, т фактично заготовлено -

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Щороку з середини лютого до кінця травня відбувається торгівля рідкісними видами ранньоквітучих, ендемічних, реліктових і таких, що знаходяться під загрозою знищення, рослин, а також рослин, занесених до Червоної книги України. Обсяги торгівлі цими рослинами, особливо в переддень дня Святого Валентина (14 лютого), свят 23 лютого, 8 березня та Великодня, набирають злочинного характеру. Висока декоративність та ранній термін цвітіння таких червонокнижних рослин, як цикламент Кузнєцова, підсніжник складчастий, шафран весняний, шафран Гейфелів, шафран кримський, білоцвіт весняний тощо призводить до того, що збут цих рослин виходить далеко за межі їх ареалу. На виконання вимог законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ» посилено державний контроль в галузі збереження об’єктів рослинного світу та організована операція «Первоцвіт – 2008», в рамках якої проведені оперативні рейдові перевірки із залученням працівників МВС, лісової охорони, держінспекторів, до

функціональних обов’язків яких входить охорона та контроль за використанням рідкісних видів рослин, а також засобів масової інформації та громадськості. Оперативну роботу було зосереджено в місцях збору та збуту, шляхах перевезення та в пунктах пропуску через державний кордон, проведено 73 перевірки місць реалізації ранньоквітучих рослин, 5 перевірок місць збору, 5 перевірок засобів перевезення, 8 перевірок інших місць можливого збору та реалізації ранньоквітучих дикорослих рослин. Для забезпечення ведення переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на території області, Держуправлінням у січні 2008 року на офіційному сайті Держуправління утворено розділ «Червона книга України», який містить інформацію по Червоній книзі Одеської області, Червоній книзі України, нормативні документи, фотографії. Розділ розроблений спільно зі спеціалістами біологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Фотографії надані заступником директора РЛП «Тилігульський» по науковій роботі Гержиком І.П.. Протягом року Держуправління проводило роботу з поновлення «Червоної книги Одеської області». З цього питання ведеться листування з Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, формується відповідна робоча група з вчених біологічного факультету для розробки переліків видів рослин і тварин, які є рідкісними або перебувають під загрозою зникнення на території Одеської області. Крім того, для забезпечення підтримки установ, які займаються розведенням диких тварин і відтворенням рослин, види яких занесені до Червоної книги України та регіонального Червоного списку, до Мінприроди України направлена змістовна інформація щодо обсягів необхідного фінансування, конкретних заходів, що ними здійснюються, а також перспектив та пропозицій з цього приводу. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.2.3.1. Район

Одеська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз. Вищі рослини - 72 Водорості – 2 Гриби – 2 Лишайники – 3

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од. Немає інформації

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва Немає інформації

Примітка: Інформація Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

5.2.4. Адвентивні види рослин У флорі Одеської області відмічено близько 200 видів адвентивних рослин, які є бур’янами. Вони розповсюджені у сільськогосподарських угіддях, лісосмугах, ростуть вздовж шляхів. Серед них рослини, які відносяться до 71

61 роду та 28 родин мають високу інвазійну активність. Майже чверть складають одновидові роди, що входять до складу 10 родин. До них належать Cenchrus (ценхрус), Acroptilon (гірчак), Grindelia (грінделія), Conium (болиголів), Conyza (коніза) та інші бур’яни, які є карантинними або дуже розповсюдженими у регіоні. Серед двовидових родів слід відмітити роди Saponaria (мильнянка), Cannabis (коноплі), Galinsoga (галінсога), Azolla (азола), що належать до 4 родин. Серед 3-5-видових родів відзначимо роди Bidens (череда), Anisantha (анізанта), Phalacroloma (фалакролома), Cardaria (кардарія) та інші. Кількість родин, у склад яких входять ці роди, становить шість. Роди, що включають 7-9 видів, належать до 4 родин. Серед них слід вказати такі як Helianthus (соняшник), Brassica (капуста), Hordeum (ячмінь), Setaria (мишій) та інші. Серед 10-15-видових родів, що належать до 7 родин, звертають на себе увагу роди Xanthium (нетреба), Atriplex (лутига), Cuscuta (повитиця) та інші. Два 17-видові роди, що належать до 2 родин, це Amaranthus (щириця) та Carduus (будяк). Найбільшою кількістю видів – 77 представлено рід Centaurea (волошка). Далі йдуть Chenopodium (лобода), Vicia (горошок), Artemisia (полин), Salix (верба), Senecio (жовтозілля) та Acer (клен). Кількість адвентивних видів кожного роду, що мешкає у регіоні, не корелює з загальним обсягом роду. Так, для зазначеного регіону найбільше адвентивних видів у родах Chenopodium (11), Amaranthus, Xanthium (по 7), Sisymbrium (сухоребрик), Vicia (по 6), Solanum (паслін), Atriplex, Brassica (по 5), Setaria, Papaver (мак), Malva (мальва) (по 4), Artemisia, Centaurea, Sonchus (жовтий осот), Lepedium (хрінниця), Elaeagnus (дика маслинка), Hordeum (по 3). Якщо розповсюдження видів родів Vicia, Papaver, Malva та деяких інших не спричиняє екологічної катастрофи, то поява представників родів Chenopodium, Amaranthus, Xanthium та деяких інших викликає серйозні наслідки для сільськогосподарського виробництва. Так, представники роду Chenopodium (Лутига) засмічують посіви майже всіх зернових, овочевих, технічних культур, які вирощуються в Одеській області; рослини з роду Amaranthus (Щириця) широко розповсюджені в посівах кукурудзи, ячменю, вівса, люцерни, еспарцету, сої, соняшника, овочевих та технічних культур, види з роду Xanthium (Нетреба) розповсюджені не тільки на полях але й на пасовищах вздовж доріг За часом появи у регіоні адвентивні рослини були поділені на археофіти і кенофіти. Їх співвідношення для вказаних родів складає 1 : 2,1, як і для виділених для країни інвазійно небезпечних бур’янів. Флорогенетичний аналіз цієї групи рослин показав, що переважають види середземноморського походження. Далі йдуть американські, азіатські та європейські види. Найменшою кількістю представлені вихідці з Африки і Австралії (по 1), як і середземноморсько-азіатські, південно європейськоазіатські та середземноморсько-західноєвропейсько-західноазіатські види. До рослин невідомого походження належать 3 види. Слід відмітити, що у регіоні знайдено види, що потенційно небезпечні саме для цієї зони. Наприклад, це Xanthium spinosum L. – вид, який досить часто 72

зустрічається у різних місцезростаннях, X. californicum Greene, X. pensylvanicum Wallr. Такі види як Ipomoea hederacea (L.) Jacq., Euphorbia dentatа Michx., Eragrostis cilianensis (All.) Vign.-Lut., Panicum dichotomiflorum Michx., що почуваються як колонофіти, але потенційно дуже небезпечні. Серед археофітів високу інвазійну активність можна спостерігати у таких видів: Ballota nigra L. s.l., Lepidium ruderale L., Echinochloa crus-gali (L.) P. Beauv., Lycium barbatum L. Найбільш активно розповсюджуються і натуралізуються такі кенофіти: Amaranthus retroflexus L., Cardaria draba (L.) Desv., Centaurea diffusa Lam., Iva xanthifolia Nutt., Sisymbrium loeselii L., Xanthium albinum (Widd.) Holub. До особливо небезпечних інвазійноактивних видів слід віднести: Ambrosia artemisiifolia L., Cenchrus longispinus Benth., Cuscuta campestris Yunk., Sorghum halepense (L.) Pers. Карантинні бур’яни відмічені в усіх адміністративних районах області. Слід відзначити, що за даними обласної карантинної інспекції, площа посівів, на якій виявлені карантинні бур’яни в сільгоспугіддях Одеської області у 2008 року досить значна і становить 98254,43 га Викликає занепокоєння розповсюдження Ambrosia artemisiifolia L не тільки на полях, узбіччях доріг, залізниці. Там чисельність популяцій цієї рослини контролюється, особини знищуються в кінці літа при обстеженнях Цей небезпечний вид останнім часом з’являється у місті Одесі біля нових забудов при озелененні прилеглої території. Ми вважаємо що рослини амброзії полинолистої виростають з насіння, яке було у ґрунті, привезеному з полів, заражених амброзією. Крім того, цей бур’ян розповсюджений на узбережжях лиманів, де відбувається випас худоби, і він входить у склад флорокомплексів трансформованих ділянок. Таким чином, найбільше адвентивних рослин, схильних до інвазії, потрапили до регіону у новітні часи завдяки посиленню торгівельних зв’язків з іноземними країнами. Види середземноморського походження за хронотипом відносяться до археофітів і займають чільне місце у регіональній флорі. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори наведено у таблиці 5.2.4.1. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Таблиця 5.2.4.1. Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейсько-азіатська Східноєвропейсько-азіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

112 17 230 34 4 9

27,6 8,4 56,6 8,3 1,0 2,2

34 17 84 34 4 5

11,9 5,9 29,4 11,9 1,5 1,7

5.2.5. Стан зелених насаджень регіону Проблема створення, відновлення, охорони зелених насаджень міст та інших населених пунктів з врахуванням природних умов та антропогенних впливів залишається актуальною. Належним доглядом охоплено малий відсоток зелених насаджень. Значна кількість насаджень знищується під час будівництва, розширення вулиць тощо, але протягом останніх років помітно збільшення обсягів створення нових зелених насаджень в ході проведення акцій, спрямованих на поліпшення стану довкілля та проведення озеленення за підтримкою міських органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій. На сьогодні майже в усіх районах області стан утримання зеленого господарства у населених пунктах не задовольняє вимоги чинного законодавства у цій галузі, а саме: Відсутні програми розвитку та збереження зелених зон у населених пунктах на перспективу, що не сприяє розвитку зеленого господарства у населених пунктах. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розділів 6 та 15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Мінбудархітектури та ЖКГ України від 10.04.2006 р. №105 (далі - Правила), їх розробка та виконання відноситься до повноважень місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних і міських рад. Відсутні правила і заходи благоустрою, що негативно відбивається на естетичному стані, екологічних і санітарних показниках мікроклімату області. Ст. ст. 9, 10, 15 і 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розділом 6 Правил їх розробка та виконання покладені на місцеві державні адміністрації, сільські, селищні та міські ради. Органами місцевого самоврядування не виконуються ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 14.1.3. Правил - не ведеться облік зелених насаджень та об’єктів благоустрою зеленого господарства, що не дає змогу одержати достовірні дані щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень для подальшої розробки органами місцевого самоврядування програм, заходів розвитку зелених зон населених пунктах. Відсутні компетентні виконавчі органи при місцевих радах, тому взаємодія у вирішенні екологічних питань ускладнена. У розділі 15 Правил зазначено, що місцеві органи влади повинні визначити уповноважені органи або відповідальних осіб, які б відповідали за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства. Розгляд цього питання, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься до виключної компетенції місцевих рад. Відсутні спеціалізовані підприємства в галузі утримання зеленого господарства, внаслідок чого відсутній належний догляд за існуючими 74

зеленими насадженнями. Розділом 5 Правил визначено, що догляд за зеленими насадженнями повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами. Відсутні комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх подальшого видалення, що призводить до їх безконтрольного знищення. Створення таких комісій та механізм їх роботи визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах». Не спрямовуються кошти на виконання зазначених заходів, як передбачено статтями 20 і 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 7.5. Правил. Динаміка озеленення населених пунктів наведена у таблиці 5.2.5.1. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.2.5.1. Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 2,400 2560,000

2005 109,950 30,310 5152,000

Рік 2006 19,400 1175,630

2007 926,607 114,915 3223,027

2008 751,664 12,370 4554,267

Примітка : інформація райдержадміністрацій та міськвиконкомів міст обласного значення

На виконання окремого доручення Мінприроди України від 20.03.2008 р. № 95 «Про День довкілля» Держуправлінням організовано в області проведення Дня довкілля – 2008. З метою забезпечення організованого проведення Дня довкілля - 2008 видано доручення облдержадміністрації від 11.04.2008 р. № Д/01-17, яким передбачено проведення комплексу з озеленення і благоустрою населених пунктів, упорядкування і розчищення джерел, прибирання сміття, та узбіччя доріг тощо. При райдержадміністраціях та міськвиконкомах утворено робочі групи для здійснення координації заходів. Для анонсування екологічної акції та залучення до неї широких верств населення області розміщено 5 оголошень на сайті Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та 2 на сайті обласної державної адміністрації, здійснено 2 оголошення по радіо. В обласних та районних газетах опубліковано 18 статей екологічного спрямування. У м. Одесі 19 квітня о 9.00 годині відбулося урочисте відкриття Дня довкілля – 2008 у парку ім. Т.Г. Шевченко за участю голови обласної державної адміністрації, його заступників, керівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Заходи проведені також на території 7 парків, у яких прийняли участь 1872 державних службовця з 69 управлінь та організацій. 75

За інформацією райдержадміністрацій та міськвиконкомів міст обласного значення усього по області у Дні довкілля - 2008 взяли участь 135,3 тис. чоловік, зусиллями яких висаджено 111,4 тис. зелених насаджень, у тому числі: 80 тис. дерев та 31,4 тис. кущів, що на 12,8 тис. насаджень більше запланованих обсягів, та на 21,8 тис. більше за результати Дня довкілля минулого року. Засіяно 25,3 га нових газонів та квітників. Утворено 40 парків, скверів та зелених зон на площі 13,9 га. Упорядковано території існуючих парків, скверів і алей на загальній площі 873,2 га. Нові лісові насадження утворені на площі 121,8 га. Ліквідовано 979 стихійних сміттєзвалищ і упорядковано 520 існуючих. Розчищено та упорядковано 229 водних джерел. На проведення заходів спрямовано 6,4 млн. грн.. З нагоди Дня довкілля – 2008 Держуправлінням проведено ряд екологопросвітницьких заходів, а саме: - 11 квітня 2008 року взято участь у роботі журі в обласному конкурсі експериментально-дослідницьких робіт із природознавства та біології “Юний дослідник”, організованому Одеським обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання; - За активну участь Держуправління заохотило учасників конкурсу грамотами та призами; - 15-16 квітня прочитано лекції в Одеському національному політехнічному університеті, Одеському державному екологічному університеті; - 18 квітня: організовано засідання «круглого столу» на тему «Екологічні проблеми Причорномор’я» в Університеті екологічних знань при Одеській державній науковій бібліотеці ім. М. Горького; прийнято участь у роботі журі в обласній науково-практичній конференції «Юні друзі природи» з нагоди Дня довкілля – 2008; проведено зустріч зі студентами та науковцями Державного екологічного університету. У проведенні свята активну участь взяли громадські організації, серед яких Чорноморське гайдамацьке з’єднання українського козацтва, Громадська екологічна організація «Відродження», Молодіжний екологічний центр ім. В.І. Вернадського, силами яких висаджені зелені насадження, проводились круглі столи, опубліковано газету «Ойкумена», випущено плакати, прочитано лекції в школах. Проведення Дня довкілля трансльовано на 6 телеканалах, серед яких: «Державний 38 канал», «Круг», «Град», «ГЛАС», «Одеса плюс», «31 канал», «РИАК-ТВ», «НТН», «Нова Одеса», «Та Одеса» та інші. Службою автомобільних доріг в Одеській області Укравтодору підтримано ініціативу Смілянської міськрайонної громадської організації «Чорнобиль» та Громадського об’єднання Союз «Чорнобиль-Авто» Черкаської області та 19 квітня проведено природоохоронну акцію «Чисте узбіччя». Було висаджено 1100 дерев уздовж доріг М-05 Київ - Одеса, М-15 Одеса - Рені, О161110/М-15 Червоний Яр - Кілія. Прибрано сміття у придорожній смузі на протязі 100 км автодоріг М-05 Київ – Одеса 40 км, М-05-01 обхід м. Одеса 20 км, М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ 15 км, Т-16-04 Одеса – 76

Білгород-Дністровський – Монаші М-15 20 км, С161821 Одеса – Монаші М-15 – Сухий лиман Н-04 5 км. Встановлено 200 інформаційних знаків на автодорогах державного та місцевого значення. Лінійним управлінням Міністерства внутрішніх справ України на транспорті здійснені заходи з благоустрою десяти підпорядкованих лінійних відділів. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Одеська область відрізняється багатством видового розмаїття диких тварин, що обумовлюється різноманітністю кліматичних, геоморфологічних та екологічних умов. Станом на 1 січня 2008 року в Одеській області зареєстровано 48 користувачів мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь в області складає 2,79 млн. га. У 2008 році Одеським обласним управлінням лісового та мисливського господарства проводилась робота по закріпленню та пере закріпленню мисливських угідь за користувачами. На підставі цього облрадою було прийнято рішення від 20.03.2009 р. № 801-У «Про закріплення мисливських угідь за користувачами і продовження терміну користування мисливськими угіддями». Так, станом на 20.03.2009 р. площа мисливських угідь, закріплених за користувачами, складає 2,4 млн. га. На початку 2008 та 2009 років з метою встановлення лімітів використання мисливських тварин в мисливських господарствах Одеської області проведені планові облікові роботи для виявлення чисельності мешкаючи в них тварин. Акти обліку чисельності мисливських тварин в угіддях області, що надаються користувачами мисливських угідь, узгоджують районні мисливствознавці та держекоінспектори на місцях. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин відображена в таблиці 5.3.1.1. Під час сезону полювання за вимогами ветеринарних служб проводилися ветеринарно-діагностичні експертизи у спеціалізованих лабораторіях. Щороку, виконуючи спільний наказ Держкомліспу України та Держкомветмедицини України в мисливських угіддях під час ліцензійного відстрілу диких кабанів, проводився відбір діагностичних матеріалів працівниками держветслужби. Користувачі мисливських угідь постійно спостерігають за дикими тваринами. Після отримання дозволів на ветеринарносанітарну експертизу було проведено діагностичний відстріл двох голів диких свиней в Балтському та Біляївському районах області і зроблено відбір матеріалів згідно державного плану епізоотичного моніторингу африканської чуми свиней в Одеській області. Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства веде регулярний контроль за чисельністю мисливських тварин, в т. ч. червоної лисиці, як носія сказу. 77

Одеським обласним управлінням лісового та мисливського господарства протягом 2008 року надано 171 дозвіл на відстріл хижих та шкідливих тварин. За звітний період відстріляно 38 вовків, 1314 голів червоної лисиці, 33 єнотовидних собаки, 3894 бродячих собак, 985 бродячих котів, 4 шакали, 3277 сірих ворон, 118 сорок, 57 граків і 65 сойок. Районними мисливствознавцями на місцях ведеться роз’яснювальна робота на місцях щодо необхідності боротьби з хижими та шкідливими тваринами, які являються носіями сказу, а також про можливість зараження сказом під час контакту з хворими тваринами. Всім користувачам мисливських угідь рекомендовано залучати власників норних собак для знищення молодняку червоної лисиці навесні. Штатним працівникам користувачів мисливських угідь рекомендовано займатись пошуком вовчих лігв, як одним із результативних засобів боротьби з цим хижаком. Користувачами картографуються лисячі нори. Поряд з охороною мисливських тварин важливе значення для збільшення їх чисельності має проведення біотехнічних заходів, що спрямовані на покращення стану середовища перебування тварин, їх штучне розведення у стані неволі з наступним випуском у природу, а також переселення у нові та малозаселені угіддя. В області працюють розплідники по розведенню диких тварин, а саме: ланів – 1 од., кабанів – 2 од., фазанів – 3 од., качок – 1 од.. Обсяги добування основних видів мисливських тварин відображено в таблиці 5.3.1.2. Протягом року по мисливським господарствам розселено 10 кабанів, 80 фазанів, 50 качок і 15 гусей. Внаслідок погіршення економічного стану користувачів мисливських угідь, незадовільного матеріально-технічного забезпечення природоохоронних органів області продовжує зростати незаконне добування диких тварин – браконьєрство. Державними мисливствознавцями, користувачами та держекоінспекторами проводилася боротьба з браконьєрством та з порушеннями правил полювання, виявлено 361 факт порушення законодавства. На сьогодні в області у сфері ведення мисливського господарства залишаються наступні проблеми. Досі не упорядковані мисливські угіддя ДП «Балтське лісове господарство» та ДП «Котовське лісове господарство». На сьогодні облік чисельності диких тварин здійснюється один раз на рік після сезону полювання. Відсутність затверджених методик ускладнює проведення обліку. Кількість мисливських тварин, яка визначається на всю площу мисливських угідь, є виключно математичною величиною і зовсім не відповідає дійсності. До того ж, існуючі методики містять масу недоліків і можуть діяти лише у сукупності. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.3.1.1 . 78

Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 3463 102317

2005 3716 81002 311928

2006 3990 83388 283561

2007 3899 80837 302478

2008 4588 81031 297112

Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства

Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.3.1.2. Рік

1 2000

Види мисливських тварин 2 Олень плямистий Козуля Кабан

Разом по області 2005 Олень плямистий Козуля Кабан Ондатра Разом по області 2006 Олень плямистий Козуля Кабан Ондатра Разом по області 2007 Олень плямистий Козуля Кабан Ондатра Разом по області 2008 Олень плямистий Козуля Кабан Ондатра Разом по області

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

3 4

4 4

5 -

Не використано ліцензій 6 4

116

59 116 1000 1187 12

59 116 0 187 12

34 59 0 95 3

25 57 0 92 9

54 132 2500 2698 11

54 132 0 198 11

27 63 0 93 3

27 69 0 105 -

47 129 2500 2687 8

47 129 187 8

34 67 104 5

8 61 24 3

65 164 138

64 159 228

1 5 9

Причина невикористання 7 1. Частина ліцензій незатребувана 2. Незадовільна організація проведення полювання 3. Полювання на парнокопитних тварин пов’язано з великими витратами, що може дозволити собі не кожний мисливець.

Примітка: Інформація Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Одеська область належить до провідних рибогосподарських регіонів України. Фонд рибогосподарських водойм складають нижчеперелічені водні об’єкти: 1) лимани загальною площею 96,1 тис. га, у т. ч.: Бурнас – 2,4 тис. га, Алібей – 9,6 тис. га, Шагани – 7,0 тис. га, Шаболатський – 3,0 тис. га, Хаджибейський – 10,383 тис. га, Тилігульський – 16,0 тис. га, Дністровський – 42,0 тис. га, Дофинівський – 0,6 тис. га, Григор’євський – 1,5 тис. га, Куяльницький – 4,0 тис. га, Сухий – 0,116 тис. га. 79

2) озера загальною площею 84,65 тис.: Сасик – 20 тис. га, Кугурлуй – 8,2 тис. га, Ялпуг – 14,55 тис. га, Кагул–Картал – 10 тис. га, Катлабуг – 6,5 тис. га Китай – 5 тис. га, Саф’яни – 0,4 тис. га, озерно-плавнева система р. Дністер – 20 тис. га. 3) ріки загальною довжиною 792 км, в т. ч.: Дністер з притокою Турунчук – 120 км, Дунай с притоками и рукавами – 136 км, Південний Буг – 40 км, Кодима – 84 км. 4) Кучурганське водосховище площею 2,8 тис. га є великою пойменую водоймою річки Дністер. Водосховище з рукавом Турунчук перекрито греблею, яка збудована впродовж його дамби і з 1965 року використовується як резервуар для охолодження турбін Молдовської ТЕС. Результати роботи рибодобувних організацій. Характеристика промислу У 2008 році користувачами водних живих ресурсів (далі - ВЖР) було вилучено у рибогосподарських водоймах 4822,1 т риби та інших ВЖР, що на 813,9 т менше, ніж за минулий рік. Без урахування обсягів вилову ВЖР на водоймах, де впроваджено Режими СТРГ – 1381,2 т, що на 116,6 т більше ніж у минулому році. У порівнянні з виловом минулого року (без СТРГ), обсяги вилову ВЖР становлять 109,2 % від вилову минулого року. Відсоток відношення обсягів вилову минулого року до позаминулого складає 109,8 %. Вилов ВЖР у 2008 році по водоймах, які переведені на режим СТРГ, складає – 3440,9 т, що на 930,5 т менше, ніж у 2007 році. Вилов ВЖР р. Дунай у 2008 році складає 583,8 т, що на 199,7 т більше ніж у минулому році. Основу вилову складає оселедець – 71,5 % від загального вилову по р. Дунай - та карась – 11,1 %. Обсяги вилову інших видів складають 17,4 %. На 77,1 % була освоєна квота на судака, на 73,3 % - по сазану, на 70,7 % - на карася, на 67,8 % - на рибця, на 67,1 % - на білизну, на 66,9 % - на сома, на 63,9 % - на щуку, на 62,2 % - на ляща, на 61,3 % - на краснопірку, по іншим видам – менш ніж на 60%. На Дністровському лимані загальний вилов ВЖР склав 548,9 т. У порівнянні з минулим роком обсяги вилову збільшився на 8,1 т. Рибопродуктивність водойми у 2008 році складає 13,1 кг/га, проти 12,9 кг/га у минулому. Основну складову в об’ємі загального вилову склали лящ – 28,8 %, карась – 25,2 % та товстолобик – 8,1 %. На 68-82 % була освоєна квота по бичкам, карасю, плоскирці, судаку, лящу, тарані, сазан, окуню. По іншим видам квоти були освоєні менше, ніж на 60 %. Взагалі не освоєна квота на в’юна, чехоню. Динаміка вилову ВЖР на Дністровському лимані за останні 10 років показує, що з уловів практично зникли такі види як чехоня, білий амур, значно зменшився вилов білизни. На Кучурганському водосховищі вилов складає 9,9 т. У порівнянні з минулим роком обсяги вилову зменшилися на 3,2 т. Останнім роком зменшився вилов окуня, плоскирки. Зникли в уловах краснопірка, щука, раки. На 56 % була освоєна квота на карася, по іншим видам квота освоєна менш ніж на 50 %. 80

Рибопродуктивність водойми зменшилась у звітному році до 3,5 кг/га (у 2007 році – 4,7 кг/га). На Шаболатському лимані фактичний вилов складає 51,6 т. У порівнянні з минулим роком обсяги вилову збільшився на 0,4 т. Рибопродуктивність водойми збільшилась від 17,1 кг/га у минулому році до 17,2 кг/га у звітному. По бичкам квота освоєна на 62 %, по карасю – на 60 %, по камбалі-глосі – на 45 %. На Тилігульському лимані фактичний вилов складає 190,1 т (в цілому по водоймі, в зоні контролю двох управлінь рибоохорони). У порівнянні з минулим роком обсяги вилову ВЖР зменшилися на 88,4 т. Рибопродуктивність водойми зменшилась від 17,2 кг/га у 2007 році до 11,7 кг/га у звітному. На 33 % освоєна квота по бичкам, по піленгасу – на 9 %, по камбалі-глосі – на 8 %. Штучне відтворення ВЖР Дністровський та Дунайський басейни. На початку поточного року, відповідно до ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 62.1. Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, усіма користувачами ВЖР були укладені з управлінням договори про умови забезпечення виконання робіт природоохоронного призначення при спеціальному використанні ВЖР загальнодержавного значення у 2008 році, згідно з якими був розроблений план проведення робіт з зариблення на 2008 рік. Сума, на яку укладені договори, сягає 42,6 тис. грн.. Проведені нараді, в яких брали участь представники обласних управлінь, керівники рибодобувних підприємств, керівники підприємств, які мають особистий рибопосадковий матеріал, Одеський Центр ПівденНІРО, були вирішені питання організації, проведення зариблення водойм Одеської області у 2008 рік. Одним користувачем – ТОВ «Екофортпост» було проведено вселення молоді в Стенцовсько-Жебріянську заплаву цьогорічок товстолобику у обсягу 389,23 тис. екз. (середньою вагою 29 г), цьогорічок коропу 251 тис. екз. (середньою вагою 29 г), цьогорічок карася 29,8 тис. екз. (середньою вагою 29 г). Зариблення Дністровського лиману здійснили 13 користувачів. Рішеннями нарад з користувачами ВЖР було визначено, що замість робот з відтворення користувачі, які здійснюють спецвикористання ВЖР у р. Дунай, Тилігульському лимані. Протягом 2008 року у Дністровський лиман було вселено 11,61 тис. екз. загальною вагою 2 т, середньою вагою 169,6 г. Лимани Північно-Західного Причорномор’я. У зв’язку з довготривалою посухою квітня–вересня 2008 року та надзвичайно високою плюсовою температурою повітря, відбулося значне спорожнення Тилігульського лиману. Це привело до погіршення екологічної ситуації та санітарно-епідемічної обстановки. Так, у верхів’ї Тилігульського лиману природні нерестовища повністю були осушені. Значне зменшення об’єму води у лимані приводить до підвищення мінералізації, що у свою чергу ставить під загрозу життєдіяльність туводних видів риб у лимані. Для поповнення Тилігульського лиману прісноводною та солоноватоводною іхтіофауною із Чорного моря необхідно підтримання 81

функцій з’єднуючого каналу Тилігульський лиман–море. На весні 2008 року відкриття каналу виконувалось силами ТОВ «Лиман», яка не має спеціальної техніки. Необхідність періодичної розчистки каналу існувала постійно, так як гирлова частина каналу підвернена впливу морського прибою і інтенсивно заноситься піском. Із-за відсутності постійного зв'язку каналу з морем рівень води у Тилігульському лимані знаходиться на відмітці 80 см нижче рівня моря. Частина з’єднуючого каналу прилягаюча до моря довжиною 1 км практично пересохла. Із-за відсутності зв'язку з морем солоність води у лимані в прилягаючому районі Чорного моря складала – 16 ‰, в нижній частині Тилігульського лиману – 22 ‰, в середній частині з’єднуючого каналу – 25 ‰. Через обставини, що склалися риба (атерина, кефаль) на нагул з моря в лиман зайшла у недостатній кількості. Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) В Одеській області у 2008 році функціонувало 8 СТРГ загальною площею 92,05 тис. га., в т. ч.: о. Катлабух (площа 6,5 тис. га), о. Кагул-Картал (площею 10 тис. га), о. Ялпуг-Кугурлуй (площа 22,8 тис. га) - загальною площею 39,3 тис. га, о. Китай (площа 5 тис. га), о. Сасик (16,55 тис. га), Тузловська група лиманів (площа 20,6 тис. га) для рибогосподарської експлуатації в режимі СТРГ – загальною площею 42,15 тис. га, Дофинівський (площею 0,6 тис. га) та Хаджибейський (площею 10,0 тис. га.) лимани – загальною площею 10,6 тис. га. Обсягу улову користувачами СТРГ водних біоресурсів за 2008 рік В цілому по зоні контролю управління вилов ВЖР по водоймам, переведеним в Режим СТРГ, складає 3440,9 т, що на 930,5 т менше ніж у минулому році. У о. Катлабух, як і в останні роки, основу промислу складають види риб, що є об’єктами розведення, з них вилов товстолобику – близько 96,4 %. Вилов по коропу склав 1,6 %. З аборигенної іхтіофауни основу вилову складають карась, лящ – 1,9 %. Вилов по аборигенним видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так по карасю – 27 %, по лящу – 6 %, по щуці – 2 %. Промислова рибопродуктивність водойми у 2008 році становила 69,5 кг/га, що вище очікуваної на 2,5 кг/га, та перевищує показник минулого року, який складає 66,6 кг/га. Біологічним обґрунтуванням у 2008 році передбачений загальний вилов в обсязі 442 т, фактично було виловлено 451,9 т, що складає 102 %, з них об’єкти зариблення складають 100 %. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів збільшився на 19,3 тонни. У 2008 році на о. Кагул-Картал основу промислу складає товстолобик – 93,9 %. Промислова рибопродуктивність водойми у 2008 році становить 101,2 кг/га, у тому числі за рахунок вселенців – 99,7 кг/га, однак цей показник удвічі нижчий, ніж очікувалось (135,5 кг/га та 125 кг/га відповідно), та нижче ніж показник минулого року, який складає 147,4 кг/га. Біологічним обґрунтуванням у 2008 році передбачений загальний вилов в обсязі 1012,1 т, фактично виловлено 1355 т, що складає 75 %. Вилов по аборигенним видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так вилов по лящу – 3 % від біологічно обґрунтованого, по судаку – 55 %, по білизні – 10 %, по карасю - 12 %. Вилов по рослиноїдним склав 87 % від біологічно 82

обґрунтованого, по сазану склав – 25 %. У порівнянні з минулим роком вилов ВЖР зменшився на 461,9 т. У оз. Китай основу промислу складає карась – 73,7 %. Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають 22,2 % від загального вилову. Промислова рибопродуктивність водойми у 2008 році становить 31,5 кг/га, що значно нижче запланованої – 45,2 кг/га (у минулому році – 29,7 кг/га). Біологічним обґрунтуванням у 2008 році передбачений загальний вилов в обсязі 226 т, фактично виловлено 157,5 т, що складає лише 70 %. Вилов по окремим видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так вилов по сазану складає – 47 % від біологічно обґрунтованого, по рослиноїдним – 29 %, по судаку – 27 %, по щуці – 14 %, по окуню – 30 %. При тому вилов по карасю складає 97 % та по лящу – 99 % від біологічно обґрунтованого. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів зменшився на 9,0 т. У о. Сасик основу промислу складає карась – 49,3 %. Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають 45,6 % від загального вилову. Промислова рибопродуктивність водойми складає 39,5 кг/га, при передбаченій Режимом СТРГ – 62,4 кг/га. Рибопродуктивність за рахунок вселенців склала 18 кг/га, при передбаченій Режимом СТРГ – 27,5 кг/га. Біологічним обґрунтуванням у 2008 році передбачений загальний вилов в обсязі 1247,1 т, фактично виловлено 653,5 т, що складає 52 %. Вилов по окремим видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так вилов по сазану складає – 40 % від біологічно обґрунтованого, по рослиноїдним – 57 %, по сому – 2 %, щуці – 8 %, по плітці – 0,1 %, по плоскирці – 0,2 %. При тому вилов по карасю складає 53,7 % від біологічно обґрунтованого. Біологічним обґрунтуванням у 2008 році передбачений загальний вилов в обсязі 1247,1 т, фактично виловлено 653,55 т, що складає лише 52 %. У порівнянні з минулим роком вилов ВЖР зменшився на 289,7 т. Основу промислу на Тузловській групі лиманів складає кефаль (сингіль) – 54,6 % від загального вилову по водоймі. Фактично виловлено, при запланованих обсягах 297 т, лише 25,15 т – 8,5 %. Промислова рибопродуктивність водойми склала 1,2 кг/га, при запланованій 14,4 кг/га. Фактично промисел вівся близько 3 місяців (з жовтня). У порівнянні з минулим роком вилов ВЖР збільшився на 0,9 т. Біологічним обґрунтуванням у 2008 році передбачений загальний вилов у Дофинівському лимані в обсязі 59,2 т, фактично виловлено 1,03 т. Основа промислу у поточному році – бички – 0,51 т (50 %) та креветки – 0,52 т (50 %). Але практично всі види риб, які були вилучені, це ВЖР загальнодержавного значення, що мігрують з Чорного моря у лиман. Промислова рибопродуктивність водойми становить 1,7 кг/га. Фактично виловлено, при запланованих обсягах 59,2 т, лише 1,03 т – 2 %. У порівнянні з минулим роком вилов ВЖР зменшився на 7,9 т. На Хаджибейському лимані основу промислу складає піленгас – 35,8 %. Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають в уловах 5,1 %, або 68,5 т. Промислова рибопродуктивність у поточному році складає 46,7 кг/га (при очікуваній 135,5 кг/га) та по вселенцям 6,8 кг/га (при очікуваній 52,5 кг/га). 83

Біологічним обґрунтуванням на 2008 рік передбачений загальний вилов ВЖР 1355 т, фактично виловлено 485,1 т, що складає 36 %, протягом року режим було скасовано та затверджено нову редакцію та спецвикористання ВЖР здійснювалось певний час не здійснювалось. У порівнянні з минулим роком вилов ВЖР зменшився на 381,1 т. На оз. Ялпуг-Кугурлуй основу промислу складає карась – 53,9 % від загального вилову ВЖР, товстолобик – 26,7 % лящ – 8,3 %. Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають в уловах 29,1 %, або 190,7 т. Промислова рибопродуктивність у поточному році складає 28,8 кг/га, при очікуваній 39,6 кг/га. Рибопродуктивність за рахунок вселенців складає 8,4 кг/га, при очікуваній 16 кг/га. Біологічним обґрунтуванням на 2008 рік передбачений загальний вилов ВЖР 902 т, фактично виловлено 654,6 т, що складає 73 %. Обсяги вселення молоді ВЖР у 2008 році в СТРГ В усіх водоймах були проведені роботи з відтворення. У поточному році при плані 2,95 млн. екз., за планом в СТРГ Катлабух було вселено 3,182 млн. екз. молоді (0,232 млн. екз. молоді понадпланово). В т. ч.: цьоголіток білого товстолобика 2,6 млн. екз. (100 % від запланованого),загальною вагою 62,3 т, середньою вагою 24 г; цьоголіток карася 0,332 млн. екз. (вдвічі більше, ніж заплановано) загальною вагою 3,3 т, середньою вагою 10,1 г; цьоголіток коропу 0,25 млн. екз. (125 % від запланованого) загальною вагою 7,7 т, середньою вагою 31 г. Усього було вселено 73,5 т рибопосадкового матеріалу. У 2007 році у зв’язку з несприятливими погодними умовами не вдалось провести вселення в СТРГ Китай у повному обсягу. Для виконання плану зариблення 2007 року у водойму необхідно було випустити 443,4 тис. екз. цьоголітки та 65 тис. екз. дволітки товстолобику і 322,7 тис. екз. цьоголітки коропу. У 2008 році був введений в дію новий «Режим рибогосподарської експлуатації спеціального товарного рибного господарства (СТРХ) оз. Китай (2008-2017 рр.)», згідно якого штучне відтворення ВЖР оз. Китай в 2008 році необхідно проводити у обсягах: рослиноїдних: цьоголітки (не нижче 20 г) товстолобика - 700 тис. екз.; цьоголітки (не нижче 20 г) білого амура – 50 тис. екз.; цьоголітки коропу: (середньою масою не нижче 20 г) – 1000 тис. екз.; цьоголітки/однорічки карасю (середньою масою не нижче 10 г) – 200 тис. екз.. У поточному році, згідно актів про проведення робіт, було вселено: дворічок білого товстолобика 0,174 млн. екз. загальною вагою 19 т, середньою вагою 109 г; дворічок коропу у кількості 0,164 млн. екз., загальною вагою 18,9 т, середньою вагою 116 г; цьоголіток білого товстолобика 0,1327 млн. екз. загальною вагою 1,68 т; цьоголіток коропу у кількості 0,0992 млн. екз. загальною вагою 3021 т; цьоголіток білого амуру у кількості 0,0645 млн. екз. загальною вагою 0,857 т; цьоголіток карася у кількості 0,193 млн. екз., загальною вагою 3,021 т. Усього було вселено 46,3 т рибопосадкового матеріалу. Враховуючи виживаність дволітки/дворічки рослиноїдних та коропу у 5 разів вище, ніж у цьоголіток/однорічок цих видів, випущена дворічка коропу у кількості 163,7 тис. екз. еквівалентні 818,5 тис. екз. цьоголітки/однорічки коропу, а 176,9 тис. екз. дворічки товстолобика еквівалентні 872 тис. екз. 84

цьоголітки/однорічки товстолобика. Випущений у поточному році зарибок, за біологічним обґрунтуванням ОдЦ ПівденНІРО, товстолобика еквівалентний 1048,9 тис. екз. цьоголітки цього виду, а випущений зарибок коропу еквівалентний 888,8 тис. екз. цьоголітки даного виду. Таким чином, план зариблення 2008 року по товстолобику перевиконано на 348,9 тис. екз. цьоголітки (або 70 тис. екз. дволітки/дворічки). При цьому недовиконаний план зариблення 2008 року по коропу на 111,2 тис. екз. цьоголітки і по карасю на 7 тис. екз. цьоголітки. Обсяги випущеного білого амура перевищили плановий показник більш, ніж у 2 рази. 70 тис. екз. дворічки товстолобика, додатково випущеного в оз. Китай, можна зарахувати в план компенсаційного зариблення за 2007 рік, тобто за 65 тис. екз. дволітки та 23,9 тис. екз. цьоголітки. Як слід, для виконання плану зариблення оз. Китай у 2008 році в водойму ще необхідно випустити 111,2 тис. екз. цьоголітки/однорічки коропу та 7 тис. екз. цьоголітки/однорічки карася. Дозариблення може бути проведено в весняний період 2009 року. Для виконання компенсаційного зариблення за 2007 рік в оз. Китай необхідно дозарибити 419,5 тис. екз. цьоголітки товстолобика та 322,7 тис. екз. цьоголітки коропу або більш старшими віковими групами цих видів з урахуванням коефіцієнтів перерахунку. На 2008 рік було заплановано зариблення СТРГ Дофинівського лиману шляхом запуску через канал Дофинівський лиман-Чорне море азовочорноморськими кефалями, піленгасом, атериною. Крім того, Режимом СТРГ було передбачено вселення однорічок піленгасу у кількості 0,2 млн. екз., але роботи проведені не було. Режимом СТРГ Хаджибейського лиману на 2008 рік при плані 4,55 млн. екз. (без урахування піленгаса) у водойму було вселено 4,554 млн. екз. молоді піленгасу, товстолобика, коропу, білого амуру та карася. План виконано у повному обсязі: цьоголіток білого товстолобику у кількості 2,3 млн. екз. загальною вагою 45,9 т, середньою вагою 20,0 г; цьоголіток коропу у кількості 0,1 млн. екз. загальною вагою 2 т, середньою вагою 20,2 г; цьоголіток білого амуру у кількості 0,152 млн. екз., загальною вагою 3 т, середньою вагою 20 г; цьоголіток карася у кількості 2,002 млн. екз. загальною вагою 20 т, середньою вагою 10,0 г. Усього було вселено 70,9 т рибопосадкового матеріалу. У 2008 році зариблення водойм оз. Кагул-Картал не проведено. У 2008 році при плані 5,2 млн. екз. молоді у СТРГ Ялпуг-Кугурлуй було вселено 5,237 млн. екз. або 100,7 %. Основним об’єктом зариблення є товстолобик та короп. Додатково проводиться зариблення у рахунок 2007 року у обсягу 0,478 млн. екз. молоді. Всього було вселено 5,715 млн. екз. молоді. У рахунок 2007 року вселено: цьоголіток білого товстолобика 0,478 млн. екз. загальною вагою 9,56 т, середньою вагою 20 г. У рахунок 2008 року вселено: цьоголіток товстолобику у кількості 4,4 млн. екз. загальною вагою 88 т, середньою вагою 20 г (100 % від запланованого); цьоголіток коропу у кількості 0,287 млн. екз. загальною вагою 5,8 т, середньою вагою 20,3 г (115 % від запланованого); цьоголіток білого амуру у кількості 0,05 млн. екз. загальною вагою 1 т, середньою вагою 20,3 г (100 % від запланованого); цьоголіток карася 85

у кількості 0,5 млн. екз. загальною вагою 5 т, середньою вагою 10 г (100 % від запланованого). Усього було вселено 109,4 тонни рибопосадкового матеріалу. У 2008 році при плані 2,203 млн. екз. було проведено зариблення оз. Сасик у обсязі 0,62 млн. екз., або 28 %. У зв’язку з тим, що на кінець року облдержадміністрацією розглядається питання про відновлення зв’язку оз. Сасик з морем, на замовлення адміністрації СТРГ розроблено ОдЦ ПівденНІРО та затверджене Держкомрибгоспом доповнення до Режиму від 25.11.2008 р. щодо регулювання рибальства (тотальне вилучення ВЖР визначається органами рибоохорони за погодженням органів Мінприроди України) та проведення рибоводно-меліоративних робіт, згідно з яким зариблення озера молоддю прісноводних видів риб восени 2008 року проводити недоцільно та роботи по виїмці ґрунту проводити непотрібно. У разі відміни рішення про з’єднання водойми з морем, проведення меліоративних робіт та робіт із зариблення перенесено на 2009 рік. Роботи проведено у обсязі: цьоголітки товстолобика у кількості 0,315 млн. екз. загальною вагою 7,2 т, середньою вагою 23 г; цьоголітки білого амура у кількості 0,076 млн. екз. загальною вагою 1,7 т, середньою вагою 23 г; цьоголітки коропу у кількості 0,229 млн. екз. загальною вагою 5,2 т, середньою вагою 23 г. Усього було вселено 14,3 т рибопосадкового матеріалу. У Тузловську групу лимані у поточному році вселеня молоді не проводилось. Динаміка улову ВЖР користувачами СТРГ за останні 10 років Озеро Катлабух одне із самих високопродуктивних водойм Одеської області. В окремі роки його продуктивність перевищувала більше 100 кг/га (1996 - 113,3 кг/га), а середня за останні 10 років склала 52,3 кг/га. Висока продуктивність була досягнута завдяки вселених видів, перш за все рослиноїдних, доля якого в окремі роки складала 90-97 %. За останні роки значно зменшився вилов туводних видів риб до 8,9 т у 2008 році. Рибопродуктивність у 2008 році становила 69,5 кг/га, замість очікуваної близько 68 кг/га, переважно за рахунок вселенців. Так рибопродуктивність за рахунок вселенців у 2008 році складає 68,2 кг/га, при очікуваній 60,8 кг/га, та є найвищою за останні 10 років. Оз. Китай - високопродуктивна водойма. Середній вилов за 10 років склав 196 т. Аборигенні види в уловах складають дві третини вилову. Основу промислу складають карась, короп та товстолобик. У поточному році вилов аборигенів є найнижчим за останні 10 років. За останні 10 років максимальний вилов був досягнутий у 2005 році – 332,3 т, головним чином за рахунок коропу. Останні 5 років вилов основних видів риб повільно зменшується. У звітному році його рибопродуктивність нижче середньобагаторічної і склала 31,5 кг/га, та менше очікуваної – 45,2 кг/га. За рахунок вселенців – лише 7,0 кг/га проти запланованих 18,0 кг/га. Оскільки вилов ВЖР у Дофінівському лимані виключно залежить від роботи каналу Дофинівський лиман–Чорне море, то аналіз динаміки вилову робити проводити недоцільно. Рибопродуктивність у 2008 році складає 1,7 кг/га, яка складається за рахунок видів, які заходять у водойму з Чорного моря, 86

оскільки зариблення водойми піленгасом було здійснено лише у 2006 році у перше за три роки та не в повному обсягу. У минулому (1960 – 1990 р.р.) склад іхтіофауни Хаджибейський лиман неодноразово змінювався у залежності від осолонення або опріснення лиману. Вода лиману характеризується солоністю 4,2–8,0 ‰. У теперішній час основними промисловими видами риб є піленгас, судак, срібний карась, окунь, короп, товстолобик. Значне місце в уловах займає піленгас та судак. Рибопродуктивність водойми коливається від 29,1 (у 2006 році) до 86,7 (у 2005 році) кг/га. Рибопродуктивність за рахунок вселенців у 2008 році 46,7 кг/га, що нижче середньо багаторічної – 55,1 кг/га. Основу промислу оз. Сасик складає карась – 55–94 % від загального вилову по оз. Сасик та друге місце по вилову карася по Одеській області. Рибопродуктивність водойми коливається від 15 до 57,0 кг/га. У 2008 році становить 46,7 кг/га при запланованому – 135,5 кг/га. Рибопродуктивність за рахунок вселенців вдвічі нижче планового показника. Озера Кагул–Картал мають найбільшу рибопродуктивність в Одеській області. У 2008 році становила 101,2 кг/га, замість очікуваної 135,5 кг/га. Рибопродуктивність за рахунок вселенців складає 99,7 кг/га - найвищий показник по всіх СТРГ, але нижче ніж очікувалось – 125 кг/га. Основу промислу складає товстолобик – до 98,5 %. По певним причинам весь час, який Тузловська група лиманів знаходиться в режимі експлуатації у вигляді СТРГ планові показники не виконуються через нестабільну роботу каналів, що поєднують лимани з Чорним морем. Рибопродуктивність у поточному році становить 1,2 кг/га – найнижчий показник по Одеській області. По певним причинам весь час, який оз. Ялпуг-Кугурлуй знаходиться в режимі експлуатації у вигляді СТРГ, планові показники не виконуються через зміну юридичної особи, на яку оформлено Режим СТРГ, судові розгляди. У поточному році показники з рибопродуктивності менше запланованих – 28,8 кг/га, при запланованому – 39,6 кг/га. За рахунок вселенців – 8,4 кг/га, що вдвічі менше запланованого. Динаміка вилову риби Таблиця 5.3.2.1. Водний об’єкт Рік 1 2000

Разом

2 Чорне море із затоками р. Дунай Стенцівська заплава Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами Кучурганське водосховище Шаболатський лиман Григор’євський лиман Тилігульський лиман Тузловські лимани Хаджибейський лиман Оз. Кагул Оз. Картал Оз. Ялпуг-Кугурлуй по області

Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 87295,400 666,000 58,500 552,500 11,000 4,000 21,000 3,000 35,000 256,700 167,000 47,000 247,000 89364,100

Фактичний вилов** т/рік 4 9612,300 164,000 9,900 355,680 5,300 0,100 0,300 0,000 0,100 277,000 99,400 21,900 247,000 10792,980

1 2005

2 Чорне море із затоками р. Дунай Стенцівська заплава Дністровський лиман і пониззя р. Дністер Кучурганське водосховище Шаболатський лиман Григор’євський лиман Куяльницький лиман Тилігульський лиман Разом по області 2006 Чорне море із затоками р. Дунай Стенцівська заплава Дністровський лиман і пониззя р. Дністер Кучурганське водосховище Шаболатський лиман Григор’євський лиман Куяльницький лиман Тилігульський лиман Разом по області 2007 Чорне море із затоками р. Дунай Стенцівська заплава Дністровський лиман і пониззя р. Дністер Кучурганське водосховище Шаболатський лиман Григор’євський лиман Тилігульський лиман Разом по області 2008 Чорне море із затоками р. Дунай Дністровський лиман і пониззя р. Дністер Кучурганське водосховище Шаболатський лиман Куяльницький лиман Тилігульський лиман Разом по області

з озерами

3 72622+71560* 696,000 28,500 784,300 21,500 11,000 56,000 22,000 96,000 74337,300 74112+73680* 680,000 33,000 789,000 22,000 11,000 59,000 21,000 96,000 75823,000 41549,000 627,800 33,000 790,300 26,000 10,500 16,000 87,000 43139,600 51614,0+70730,0* 688,000 946,300 26,000 18,500 21,000 86,000 53399,800

4 8608,601 446,785 0,718 497,500 16,900 27,900 26,700 0,000 204,100 9829,204 28775,826 357,984 3,421 544,400 17,500 35,882 10,050 0,000 339,710 30084,773 4307,700 384,100 1,400 537,800 13,100 0,900 7,800 23,700 5276,500 583,800 548,900 9,900 51,600 0,000 187,000 1381,100

Примітка: Інформація Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Одеській області Примітки: * - загальний ліміт мігруючих видів риб по Чорному та Азовському морях

Проблемні питання Разом з цим, в останній час в області у сфері ведення рибного господарства створились наступні проблеми. 1. Неякісне проведення науково-дослідних робіт щодо встановлення лімітів використання водних живих ресурсів. Відповідно до чинного законодавства ліміти на використання водних живих ресурсів затверджуються Мінприроди України за поданням Мінагрополітики України на підставі біологічних обґрунтувань, які готуються на основі науково-дослідних ловів. Науково-дослідна установа рибного господарства у м. Одеса (Держпідприємство «Одеський центр ПівденНІРО») не має своєї матеріальнотехнічної бази та рибоприймальних пунктів і знаходяться на самофінансуванні. Надходження коштів до означеного держпідприємства здійснюється від «продажу» промисловим організаціям наукових квот та дозволів на проведення лову водних живих ресурсів у період державної заборони в заборонених місцях, що оформляється договором «Про спільне виконання дослідних робіт» 88

відповідно до Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів. При цьому наукові співробітники дуже рідко особисто приймають участь у проведенні науково-дослідного лову. Самі ж розрахунки лімітів за браком наукового матеріалу здійснюються за офіційними даними багаторічного вилову риби, які не відповідають дійсності. В результаті висновки науково-дослідних робіт носять теоретичноумовний характер. 2. Розподіл квот на використання водних живих ресурсів між користувачами здійснюється Держкомлісгоспом України. При цьому не враховується ні можливість користувачем їх освоєння, ні наявність у нього матеріально-технічної бази, ні наявність власних рибоприймальних пунктів. Через велику кількість користувачів квота на використання багатьох видів водних живих ресурсів виділяється в незначних обсягах – 3-5 т. Оскільки означені обсяги можуть бути освоєні за 2-3 місяці, для забезпечення рибогосподарської діяльності протягом усього року користувачі приховують значну частку улову, що, в свою чергу, призводить до виснаження запасів водних живих ресурсів. 3. До теперішнього часу відсутній порядок надання водойм загальнодержавного значення в оренду для рибогосподарських цілей. Райдержадміністраціями через відсутність такого порядку землі під водоймами загальнодержавного значення надаються в оренду для рибогосподарських цілей без урахування того, що ліміти на використання водних живих ресурсів затверджуються Мінприроди України, а дозвільні документи на їх використання видаються органами рибоохорони. На сьогодні на водоймах області (Хаджибейський, Дофинівський, Тузловські лимани, озера Кагул, Картал, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабуг, Китай, та Сасик) відповідно до п. п. 29-34 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства встановлюються режими спеціалізованих товарних рибних господарств. Користувач, який відповідає за дотримання режиму, відповідно до Інструкції про здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 28.10.1998 №154, має одноосібне право на використання водних живих ресурсів цієї водойми. При цьому він не здійснює плату ні за використання водних живих ресурсів, ні за використання водойми і земель водного фонду, що створює соціальну напругу в районах області. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В Одеській області з 382 видів тварин, занесених до Червоної Книги України зустрічаються 142, серед них: безхребетних – 51 вид, риб – 17, рептилій – 6, птахів – 51, ссавців – 17:

Ссавці 1. Мала кутора, 2. Афаліна чорноморська, 3. Азовка, * 4. Білобочка чорноморська, 5. Тюлень-монах, * Птахи 1. Пелікан рожевий, * 2. Пелікан кучерявий, * 3. Малий баклан, * 4. Жовта чапля, 5. Колпиця, 6. Коровайка, 7. Чорний лелека, 8. Чевоновола казарка, * 9. Огар, 10. Чернь білоока, 11. Гоголь, 12. Гага, 13. Крохаль довгоносий, 14. Орел-могильник, * 15. Беркут, 16. Орел карлик 17. Змієїд, 18. Скопа, 19. Лунь польовий, Плазуни 1. Полоз жовточеревий, 2. Полоз чотирисмугий, 3. Полоз Ескулапів, 4. Гадюка степова, 5. Мідянка. Риби 1. Шип, * 2. Осетер атлантичний, * 3. Стерлядь, 4. Білуга чорноморська, 5. Лосось чорноморський*

6. 7. 8. 9. 10. 11. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37.

Вечірниця мала, Вечірниця велетенська,* Горностай, Норка європейська, Видра річкова, * Кіт лісовий, Лунь степовий, Яструб-тювик, Орел-карлик Підорлик великий, Підорлик малий, Орлан-білохвіст, * Балобан, Сапсан, Боривітер степовий, * Журавель сірий, Журавель степовий, Дрофа, * Хохітва, * Шпак рожевий, Кам’яний дрозд, Лежень, Морський зуйок, Ходуличник,

51.

Борсук, Тхір-степовий, Перев’язка звичайна,* Сліпак білозубий, * Мишівка степова Кріт гігантський Кулик-сорока, Поручайник, Кроншнеп тонкодзьобий, * Кроншнеп великий, Кроншнеп середній, Дерихвіст лучний, Реготун чорноголовий, Чеграва, Пугач, Сорокопуд червоноголовий, Сорокопуд сірий, Очеретянка прудка, * Корольок червоноголовий, Вівсянка чорноголова.

12. 13. 14. 15. 16. 17.

Судак морський, Чоп малий, * Чоп великий, * Йорж смугастий, Бичок-рижик звичайн., Півень морський.

12. 13. 14. 15. 16. 17. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50.

Земноводні 1. Жаба прудка.

6. 7. 8. 9. 10. 11.

Лосось дунайський, * Умбра, * Вирезуб, * Шемая дунайська, Рибець малий, Морський коник,

Примітка: * - види тварин занесених до Червоного Європейського Списку.

На території Одеської області є також види тварин, які віднесені до Червоного Європейського Списку, але не занесені до Червоної Книги України: вовк звичайний, слимак виноградний, мурашиний лев звичайний. У Чорному морі розповсюдження популяцій дельфінів (афаліна, білобочка, азовка) приурочено до промислових районів, багатих рибою. В Північно-Західній частині Чорного моря вздовж берегів Одеської області та о. Зміїний дельфіни зустрічаються з квітня по листопад. Тюлень-монах останній раз відмічався в гирлі р. Дунай у 1997 році. Для забезпечення виконання Плану заходів з реалізації рішень Першого спільного засідання Міжурядової Українсько-Кувейтської комісії з питань економічного, технічного та торгівельного співробітництва Держуправлінням підготовлені пропозиції до Мінприроди України направлена інформація щодо можливості Одеського зоологічного парку започаткування співробітництва із 90

Державою Кувейт у сфері зоологічних парків, зокрема, у частині обміну дикими тваринами, інформацією та досвідом шляхом проведення навчальних програм у цій сфері. Для забезпечення ведення переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на території області, Держуправлінням у січні 2008 року на офіційному сайті Держуправління утворено розділ «Червона книга України», який містить інформацію по Червоній книзі Одеської області, Червоній книзі України, нормативні документи, фотографії. Розділ розроблений спільно зі спеціалістами біологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Фотографії надані заступником директора РЛП «Тилігульський» по науковій роботі Гержиком І.П.. Протягом року Держуправління проводило роботу з поновлення «Червоної книги Одеської області». З цього питання ведеться листування з Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, формується відповідна робоча група з вчених біологічного факультету для розробки переліків видів рослин і тварин, які є рідкісними або перебувають під загрозою зникнення на території Одеської області. Крім того, для забезпечення підтримки установ, які займаються розведенням диких тварин і відтворенням рослин, види яких занесені до Червоної книги України та регіонального Червоного списку, до Мінприроди України направлена змістовна інформація щодо обсягів необхідного фінансування, конкретних заходів, що ними здійснюються, а також перспектив та пропозицій з цього приводу. Чисельні характеристики охорони та відтворення тваринного світу наведена у таблиці 5.3.3.1., кількість видів фауни, яким загрожує небезпека, наведена у таблиці 5.3.3.2.

Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.3.3.1. Район

Одеська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз. Ссавці – 12 Птахи – 42 Рептилії – 4 Комахи – 64 П’явки – 2 Багатоніжки – 1

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 0 0 0 0 0 0

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 0 0 0 0 0 0

Примітка: Інформація Одеського національного університету ім. І..І . Мечнікова

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека 91

Таблиця 5.3.3.2. Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів 2005

2006

2007

2008

1 2 3 4 Клас Ссавці 27 27 27 Клас птахи 254 254 254 Клас рептилії 8 8 8 Клас Амфібії 6 6 6 Комахи 64 64 64 Клас П’явки 2 2 2 Багатоніжки 1 1 1 Примітка: Інформація Одеського національного університету ім. І..І . Мечнікова

5 27 254 8 6 64 2 1

6 27 254 8 6 64 2 1

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Головним управлінням ветеринарної медицини в Одеській області з метою недопущення занесення та розповсюдження інфекційних та інвазійних захворювань в області впродовж 2008 року вживалась низка організаційних та практичних заходів. Постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання. Так, у звітному році згідно Державного плану моніторингових досліджень серед тварин та птиці в Україні та Плану ветеринарнопрофілактичних та оздоровчих заходів проти основних заразних захворювань тварин та птиці по Одеській області на 2008 рік з метою проведення аналізу епізоотичної ситуації в Одеську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини доставлено від тварин та птиці проб для досліджень: - на сказ – 195, - на лептоспіроз – 42, - на бруцельоз – 41, - на класичну чуму свиней – 36, - на трихінельоз – 68, - на грип птиці (дика фауна) – 1324. По всіх проведених дослідженнях отримано негативні результати за виключенням 26 позитивних на сказ, в тому числі: лисиці – 23, єнотоподібні собаки – 2, ондатра - 1. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Управлінням ветеринарної медицини в Одеській області, як зазначено вище у п. 5.3.4., постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання. В Україні найбільша кількість інвазійних чужорідних видів фіксується на території Дунайського біосферного заповідника, де навіть планується створити Національний центр з цієї проблеми. Це пояснюється тим, що у заповіднику постійно працюють спеціалісти, які здійснюють відповідний моніторинг, а 92

також і тим, що друга за розмірами ріка Європи Дунай є величущим міграційним шляхом для чужорідних видів, а багато чисельні судна завозять сюди разом з баластними водами велику кількість інвазійних видів. Достатньо сказати, що за останні 20 років на території заповідника зафіксовано 34 нових для цієї території видів рослин і тварин. Наприклад, в останні роки швидко розповсюджується такий карантинний бур’ян, як волошка сонячна, яка тільки 5 років потому була зафіксована в порту міста Рені. Цікавим є і те, що все частіше рибалки виловлюють китайського мохнаторукого краба, з розмахом між клешнями 35 см, які не дивлячись на свої чудові гастрономічні якості може призводити до порушення дамб. Американська норка, яка почала швидко розповсюджуватись, складає велику загрозу європейської норки – вида, який внесено до Червоної книги України, Європейський червоний список і є другим за рідкістю видом тварин у Європі. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону У 2008 році проводилась робота зі створення нових та розширення існуючих територій та об’єктів ПЗФ. Це створення Нижньодністровського національного природного парку на території Біляївського, БілгородДністровського, Овідіопольського районів площею 21311,1 га (Указ Президента України від 13.11.2008 р. № 1033/2008), ботанічного заказника загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова» - природна акваторія Чорного моря площею 4025 км² (Указ Президента України від 21.11.2008 р. № 1064/2008) та парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення у м. Одесі «Парк інституту ім. Філатова» на площі 6,0945 га (рішення Одеської обласної ради від 14.11.2008 р. № 667-V). Розширення ПЗФ здійснено за рахунок збільшення площі існуючих територій та об’єктів ПЗФ, а саме: збільшено площі заказників місцевого значення «Чогодарівський» у Ширяївському районі з 25 га до 46,65 га (зі зміною статусу з «ентомологічний» на «ландшафтний»), «Костянська балка» у Роздільнянському районі з 22,7 га до 28,0 га та «Лузанівський ліс» у Комінтернівському районі з 36,71 га на 116,668 га. Таким чином, загальна площа ПЗФ області у 2008 році збільшилась зі 105083,745 га до 126507,7975 га, тобто з 2,885 % до 3,528%. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) наведена у таблиці 5.4.1. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.4.1. Категорія об'єкту ПЗФ 1 Біосферні заповідники

Кількість

1990 2 -

1995 3 -

Площа, тис. га

2000 4 1

2008 5 1

1990 6 -

1995 7 -

Площа територій суворої заповідності 2000 8 46402,9

2008 9 51547,9

1990 10 -

1995 11 -

2000 12 14904,0

2008 13 14904,0

1 Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

2 -

3 -

22 4

26 4

4 -

5 -

6 -

7 -

8 -

9 -

10 -

11 -

12 -

13 -

21311,1

3700,0

29 4

35 4

18256,8 13828,0

19070,5 13828,0

20520,5 13828,0

22760,918 13828,0

13828,0

18,585

22,965

32,725

1654,53

1672,53

1684,6545

Проводились і тривають роботи по створенню національного природного парку «Тузловські лимани» площею 27,882 тис. га у Татарбунарському районі (Указ Президента України від 01.12.2008 р. № 1129/2008) та 2-х регіональних ландшафтних парків «Тарутинський степ» на 5,2 тис. га у Тарутинському районі, «Куяльницький» на 3,2 тис. га у Комінтернівському районі, а також ландшафтного заказника місцевого значення «Баранівка» на території ДП «Ізмаїльське лісове господарство» на площі 163 га за рахунок скасування статусу 4-х пам`яток природи місцевого значення площею 11,8 га через всихання їх деревостану, це надасть змогу не лише не зменшити площу заповідності, а навіть збільшити її. Держуправлінням ініційовано створення у м. Одесі парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк санаторію ім. Горького» на площі 8,28 га. Розроблено та затверджено 2 положення про заказники загальнодержавного значення «Петровський» та «Дальницький». Станом на 01.01.2009 р. в Одеській області існує 119 територій та об’єктів ПЗФ, з яких 15 загальнодержавного значення і 104 місцевого. У 2008 році продовжувались роботи по встановленню меж об’єктів ПЗФ. З обласного бюджету на виготовлення землевпорядної документації було виділено 315,7 тис. грн.. На 01.01.2009 р. в області забезпечено землевпорядною документацією 65 об’єктів ПЗФ. Без відповідної документації залишаються: з об’єктів місцевого значення - ландшафтний заказник «Лунг», регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», заповідне урочище «Дністровські плавні» та більшість об’єктів у місті Одеса, з загальнодержавного значення - 11 об’єктів. Для встановлення меж територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення Держуправління направило до Мінприроди України запит на суму 4,2 млн. грн. на 2009 рік. Держуправлінням протягом 2008 року погоджені ліміти спеціального використання природних ресурсів на територіях та об’єктах ПЗФ загальнодержавного значення на 2008 рік та на 2009 рік, а саме:

- заготівля очерету та екологічний туризм у межах Дунайського біосферного заповідника, - використання орних земель і сінокосіння у межах загально зоологічного заказника «Петровський», - використання орних земель та випасання худоби у межах ботанічного заказника «Дальницький», - розміщення пасіки у межах парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва «Кардамичівський», - використання орних земель і сінокосіння у межах ландшафтного заказника «Савранський ліс», - використання орних земель, сінокосіння, у культурно-просвітницьких цілях, збір листя та пагонів рослин, їх гербаризація у межах Ботанічного саду ім. І.І. Мечникова, - використання у рекреаційних, культурно-просвітницьких, науководослідних цілях у межах Одеського зоологічного парку. Проводилась робота по реалізації заходів Програми формування національної екологічної мережі Одеської області на 2005-2015 роки. Серед заходів розроблено регіональну схему формування екомережі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (78,8 тис. грн.), проводились заходи по залісненню малопродуктивних земель. З метою збалансованого розвитку лісового господарства області та посилення екологічних, соціальних і економічних функцій лісів в області розроблені Першочергові заходи щодо лісових насаджень на неугіддях. Враховуючи, що до структурних елементів екомережі входять водні об’єкти та їх прибережні захисні смуги, у 2008 році в області продовжувалась робота з розроблення технічної документації щодо визначення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги Чорного моря. У м. Одеса визначені зовнішні межі водоохоронних зон моря та лиманів, площа – 5995 га. У м. Южний розмір відкоригованої прибережно-захисної смуги у межах населеного пункту та з урахуванням містобудівної документації складає від 70 до 560 м. На території Білгород-Дністровського району уздовж Чорного моря розроблено проект землеустрою щодо встановлення прибережнозахисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря, у якому розмір прибережно-захисної смуги складає 80 га. На території Комінтернівського району (села Новобіляри, Фонтанська, Крижанівське) уздовж Чорного загальні розміри встановлених або визначених до проектів прибережно-захисних смуг складають 171,544 га та водоохоронних зон - 1423,89 га. На території Овідіопольського району загальні розміри встановлених або визначених до проектів прибережно-захисних смуг складають 285,558 га, водоохоронних зон – 1303,301 га. Для подальшого виконання заходів програми формування екологічної мережі Одеської області на 2005-2015 роки у 2009 році заплановано 1 млн. 175,806 тис. грн. Серед заходів планується виділити 250,0 тис. грн. для проведення інвентаризації природоохоронних територій, зарезервованих рішенням обласної ради від 01.10.1993 р. № 496-ХХІ для створення заповідних 95

об’єктів місцевого значення, що дозволить збільшити загальну площу ПЗФ області, виділити 29,0 тис. грн. для створення нових територій та об’єктів ПЗФ, а також 350,0 тис. грн. для підтримки діяльності прикордонних установ ПЗФ та створення умов для формування транскордонної екологічної мережі. До основних питань, на яких акцентується увага Держуправління при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, належить: - недопущення погіршення стану територій та об’єктів природнозаповідний фонду та інших особливо цінних земель, земель, зарезервованих для заповідання, інших територій та об'єктів, які є складовими екомережі; - переоформлення охоронного зобов'язання при переході права на земельні ділянки територій та об'єктів ПЗФ, землі, зарезервовані для заповідання; - сприяння формуванню екомережі. При погодженні матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок особлива увага приділяється розгляду альтернативних варіантів вирішення питань та належному обґрунтуванню відповідних рішень, зокрема щодо земель з особливим природоохоронним статусом. Проблемними питаннями у сфері управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду залишаються питання чіткого визначення категорії земель у Законі України «Про природно-заповідний фонд України» та Земельному кодексі України. В зв’язку з недосконалістю Закону України «Про природно-заповідний фонд України» виникають серйозні труднощі в управлінській діяльності по збереженню і раціональному використанню цінних природних комплексів природно-заповідного фонду та зарезервованих для заповідання територій. Враховуючи, що здійснення землеустрою для територій та об’єктів ПЗФ передбачає необхідність віднесення їх до відповідної категорії земель, залишається невирішеним питання, щодо внесення до державного земельного кадастру земель ПЗФ, які вилучені у користувачів та мають інші категорії, у тому числі лісового, водного фонду, землі рекреаційного та оздоровчого призначення. Ні у Законі України «Про природно-заповідний фонд України», ні у Земельному кодексі України не визначено обмеження у використанні зарезервованих територій, не визначено їх статус та режим охорони і використання, що в сучасних умовах максимальної приватизації практично виключає можливість створення і розвитку заповідних територій. Відсутня екологічна складова при оцінці вартості земель. Внаслідок відсутності в Законі України «Про природно-заповідний фонд України» чітких повноважень органів місцевого самоврядування у сфері охорони і збереження ПЗФ вони практично усуваються від цієї роботи. Необхідно розробити механізми впровадження надання платних послуг установами ПЗФ відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 827. 96

Неможливо застосувати ст. ст. 39, 40 «Про природно-заповідний фонд України», оскільки відсутні нормативні документи щодо визначення, здійснення розрахунків розмірів охоронних зон територій та об’єктів ПЗФ. Не працює ст. 49 «Про природно-заповідний фонд України» щодо звільнення підприємств, організацій і установ від плати за землі, включені до складу ПЗФ, оскільки вона не підтверджується іншими законодавчими актами. Потрібно внести зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з зв’язку з вступом в дію прикінцевих положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо порядку видачі документів дозвільного характеру, на використання природних ресурсів в межах ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення. Проблемним у правовому полі залишається питання щодо охорони і збереження земель, зайнятих водно-болотними угіддями міжнародного значення, оскільки така категорія земель і статус не визначені у Земельному кодексі України і Законі України «Про охорону земель». Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року Таблиця 5.4.1.1. № п\п

1 1. 2. 3. 4. 5.

7. 8. 9. 10

Найменування об’єктів ПЗФ 2 Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища Зоологічні парки РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 3 4 5 6 7 8 1 51547,9 1 51547 1 21311,1 1 21311,1 2 15320 2 15320 8 11913 27 10847,918 35 22760,918 1 8397 19 7006,518 20 15403,5 1 8,4 1 8,4 4 2550 4 3403 8 5953 2 572 2 572 1 394 1 390 2 784 2 40 2 40 2

10,17

22,555

32,725

1 1 1

5,5 4,67 16

42 6 1 -

21,625 0,63 0,3 -

43 6 2 1

27,125 0,63 4,97 16

1635,6545

1684,6545

1 15

6,5 84853,67

4 104

13828 41654,1275

4 1 119

13828 6,5 126507,797

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Природні рекреаційні ресурси Одеської області характеризуються, перш за все, наявністю приморських лиманів уздовж чорноморського узбережжя та озер у придунайському регіоні. Ці 14 лиманів та 7 озер становлять велике природне 97

багатство Одеської області, зокрема: Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський, Будацький і Тузловська група лиманів, становлять сховища цілющої грязі та рапи, яка має величезне бальнеологічне значення та унікальна по своєму фізико-хімічному складу. Слід відзначити, що внаслідок недбалого й нераціонального використання цих лиманів, останнім часом спостерігається погіршення стану, особливо Куяльницького лиману. Стан оздоровчих та рекреаційних територій в області має позитивну тенденцію до підвищення рівня їх благоустрою та епідемічного благополуччя. Позитивним є факт розробки та узгодження генеральних планів забудови для рекреаційних зон Овідіопольського, Кілійського районів та смт. Затока м. Білгород-Дністровського, що покращить загальний стан використання цих територій для відпочинку, особливо, дітей. За останні роки приведено у відповідність до нормативних вимог 25 % баз відпочинку, побудовано локальні очисні споруди повної біологічної очистки на 36 базах відпочинку, на 25 % баз розробляється проектна документація щодо будівництва каналізаційних очисних споруд. Побудований водогін до с. Приморське Кілійського району і практично всі оздоровчі заклади підключились до централізованої каналізації на 7 пляжах м. Одеса. Найбільша кількість об’єктів відпочинку розміщено в м. Одесі, де забезпечується достатнє водопостачання, належний благоустрій, санітарна очистка як об’єктів так і території. На рекреаційних територіях м. Білгород-Дністровського (Центральному, Сонячному та Лиманському) продовжується розширення мережі локальних очисних споруд, однак, рішення генерального плану щодо організації загальних очисних споруд для цих зон не виконується: майданчики та генеральні забудовники цих споруд Затокською сільською радою не визначені. Найгірше становище зберігається в рекреаційних зонах Татарбунарського, Комінтернівського та Білгород-Дністровського районів, де відсутні природні джерела доброякісної питної води, і сезонні заклади відпочинку, за незначним винятком, постачаються привізною питною водою, каналізовані на вигрібні водонепроникні ємності. Вивіз стічних вод транспортом баз відпочинку на місцях контролюється незадовільно, поля асенізації відсутні, скид здійснюється на звалища, в кращому випадку, або в лісопосадки, що призводить до забруднення довкілля. Це погіршить умови відпочинку та негативно впливатиме на санепідситуацію в цілому. Проблемами залишається санітарна очистка рекреаційних територій області, їх водопостачання, стан пляжів, розробка та корегування генеральних планів забудови курортних територій області, реконструкція закладів відпочинку з організацією житлових номерів, відповідаючих ГОСТ «Готельні послуги», організація на курортних територіях безпечного харчування туристів та відпочиваючих, створення амбулаторій на території курортних районів для надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги відпочиваючим та туристам. 98

Протягом 2008 року Український НДІ медичної реабілітації та курортології в Одеській області проводились дослідження Куяльницького родовища мінеральних вод, Куяльницьке родовище лікувальних грязей, ропа Куяльницького лиману тощо. На Куяльницькому родовищі мінеральних вод використовуються хлоридні натрієві води малої мінералізації відкладів верхнього сармату, а також бромні хлоридні натрієві води високої мінералізації утворень палеогену. Якісний стан вод відповідає вимогам ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Технічні умови.» та ГСТУ 42.10-02-96 «Води мінеральні лікувальні. Технічні умови.». Мінеральні води Куяльницького родовища використовуються заводом розливу мінеральних вод «Куяльник для розливу мінеральної природної лікувальностолової води «Куяльник», а також санаторним комплексом ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» сан. «Ім. Пирогова». На Куяльницькому родовищі лікувальних грязей (пелоїдів) були досліджені ділянки сульфідних мулових пелоїдів південної частини лиману, де передбачається їх експлуатація ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» санаторій «Ім. Пирогова». Стан лікувальних грязей задовільний. Була досліджена ропа південної частини Куяльницького лиману, де передбачається її забір санаторієм «Ім. Пирогова». Стан ропи задовільний. Визначався сучасний стан підземних вод відкладень середнього сармату – кремнієві хлоридні натрієві води мінералізації та палеогену – бромні хлоридні натрієві води високої мінералізації на ділянці ДП ЗАТ «Укрпрофоздовниця» санаторій «Ім. Горького». Якісний стан води відповідає вимогам ГСТУ 42.10-02-96. «Води мінеральні лікувальні. Технічні умови.» Мінеральні води використовуються санаторієм ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» санаторій «Ім. Горького». 5.4.3. Історико-культурна спадщина Історико-культурна спадщина Одеської області є однією з самих значних в Україні. На території області розташовані видатні споруди, комплекси історичної забудови, археологічні об’єкти IV-V ст. до н.е., а також етнографічні і культурні об’єкти, що входять до національної скарбниці культурної спадщини. В Одеській області, одній з найбагатших областей України на об’єкти культурної спадщини, зосереджені усі види та категорії пам’яток. Територія Одеської області заселялася з давніх часів. Вона одна з областей України, де зосереджені пам’ятки епох палеоліту та неоліту, античної культури, культури скіфів та сарматів, інших древніх народів. У 7-5 століттях до нашої ери на Дунаї та Дністрі були закладені та відбудовувались античні древньогрецькі міста Лікостомон (у районі сучасного міста Кілії) та Тіра на території сучасного міста Білгород-Дністровського. Залишки Тіри сьогодні включені до видатних пам’яток археології України. Найбільш значними пам’ятками 15-18 ст. є саме фортифікаційні споруди, які будувалися на Дунаї, лиманах та березі Чорного моря. Найбільш видатними пам’ятками цього періоду є Білгород-Дністровська фортеця, окремі культові 99

споруди у місті Білгород-Дністровський, Ізмаїльска та Кілійська фортеці, Миколаївська церква у місті Кілія, фортеця Качубей (Ені-Дунья) на території сучасного міста Одеса. Здобутки культурної спадщини у регіоні 19 століття, які зосереджені в містах Одеської області та м. Одесі є найбільш чисельними. Серед них планувальні системи міст Одеси, Болграду, Білгород-Дністровського, Ізмаїлу, визнані яскравими прикладами вітчизняної містобудівної культури, комплекси будівель і споруд центральної частини м. Одеси, які включені до пам'яток містобудування і архітектури національного значення. Крім таких відомих будівель, як Одеський оперний театр, Стара біржа, Міська дума, палаци Воронцова, Толстого, Гагаріні, Маразлі, ансамбль Приморського бульвару особливу цінність має сама історична забудова центральної частини м. Одеси з прибутковими будинками, готелями садами, портовими та інженерними спорудами. На території Одеської області (с. Стара Некрасівка, Ізмаїльський р-н) знаходиться обеліск, що засвідчує пам’ять про вагоме наукове дослідження в галузі геодезії і астрономії, що проводилося групою норвезьких і російських вчених під загальним керівництвом всесвітньовідомого вченого Струве. В результаті проведених вимірів науковцям вдалося точно визначити форму і габарити Землі. Дослідження російсько-норвезьких географів дали значно збагатили уявлення про людей про оточуючий світ і його природу. Обеліск – є одним з небагатьох об’єктів культурної спадщини України, що входять до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Слід відзначити, що як об'єкти культурної спадщини, які пов'язані з природнім ландшафтом, велику цінність мають система каналів м. Вилково, парки м. Ананьїва, м. Одеси, Одеський ботанічний сад та ін.. Величезна кількість нерухомих пам’яток, які побудовані визначними вітчизняними архітекторами у м. Одесі, визначає особливу роль обласного центру в системі культурної спадщини регіону та України в цілому. На державному обліку і під охороною знаходиться 4142 об’єкта культурної спадщини, з них 1261 пам’ятка історії, 1682 – археології, 1016 – містобудування та архітектури, 180 – монументального мистецтва. 12 населених міст області включені у список історичних населених місць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України ід 26.07.2001 р. № 878. Основні засади державної політики в сфері охорони культурної спадщини, роль регіонів та місцевого самоврядування в здійсненні цієї політики визначає Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. (зі змінами та доповненнями). Охорона культурної спадщини включає облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, а також захист традиційного характеру архітектурного середовища історичних міст. 100

На цей час відповідно до діючого законодавства діє регіональний спеціально уповноважений державний орган охорони культурної спадщини – управління охорони нерухомих об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації. Сфера культурної спадщини потребує значних капіталовкладень. Близько 80 % пам’яток містобудування та архітектури знаходяться в незадовільному технічному стані та потребують проведення ремонтно-реставраційних робіт. Найбільш складна ситуація виникає з найбільш цінними пам’ятками, які є державною власністю, або є об’єктами соціальної сфери комунальної та спільної власності. До таких об’єктів слід віднести Одеський оперний театр, де основним джерелом фінансування реставрації є державний бюджет, будівлі Одеської філармонії, Музею західного та східного мистецтва, Музею морського флоту, Археологічного музею, палаців Воронцова, Толстого в м. Одесі, Білгород-Дністровська фортеця, Ізмаїльська фортеця. Зазначені об’єкти – пам’ятки національного значення і входять до національної скарбниці об’єктів культурної спадщини. Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації була розроблена «Регіональна програма розбудови сфери охорони культурної спадщини Одеської області на 2003-2010 роки», яка затверджена рішенням обласної ради від 01.11.2003 р. № 248-ХХІУ. Зазначена програма спрямована на забезпечення сприятливих умов щодо реалізації нормативно-правових актів України в галузі охорони культурної спадщини з урахуванням регіональних особливостей, збільшення та ефективного залучення в сферу охорони культурної спадщини ресурсного інтелектуального та економічного потенціалу регіону в цілому та окремих історичних населених місць. Головною метою регіональної програми розбудови сфери охорони культурної спадщини є створення умов для організаційно-правового, фінансово-економічного та науково-виробничого забезпечення охорони культурної спадщини в інтересах динамічного соціально-економічного, культурного та духовного розвитку регіону. Також управлінням охорони об’єктів культурної спадщини розроблено «Комплексну програму реставрації та використання Акерманської фортеці у місті Білгород-Дністровський» яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2004 р. № 57. Метою комплексної програми є забезпечення збереження, популяризація унікального історико-архітектурного середовища комплексу пам'яток фортеці, його регенерація, реабілітація та створення умов для раціонального та ефективного використання фортеці і прилеглої до неї території як сучасного культурно-туристичного центру. Реалізація заходів Програми здійснюватиметься у два етапи - з 2004 до 2007 року та з 2008 до 2011 року. Комплекс пам’яток Акерманської фортеці у місті Білгород-Дністровський Одеської області, що займає площу майже 20 га, є унікальним об’єктом національного культурного надбання, однією з найбільших архітектурно-археологічних пам'яток на території держави та єдиним зразком 101

середньовічної фортифікаційної архітектури, який зберігся в південно-західній Україні. Враховуючи виключне історико-культурне і наукове значення комплексу пам’яток Акерманської фортеці та незадовільний стан їх збереження, за поданням облдержадміністрації, у 2003 році Всесвітнім фондом пам'яток його було включено до списку 100 світових пам'яток, які перебувають у загрозливому стані. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2002 р. № 1130 «Про затвердження комплексної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки» управлінням підготовлено проект «Регіональної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини Одеської області на 2004-2010 роки», яка затверджена рішенням Одеської обласної ради від 04.06.2004 р. № 457-ХХІУ. Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.05.2008 р. № 227 затверджений план науково-проектних і ремонтнореставраційних робіт, фінансування яких у 2008 році здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми «Паспортизація, інвентаризація та реставрація пам’яток архітектури». До зазначеного плану увійшли три об’єкта культурної спадщини національного значення, які розташовані на території Одеської області, а саме: комплекс споруд середньовічної Аккерманської фортеці в м. Білгород-Дністровський з обсягом фінансування 1000,0 тис.грн.; Хресто-Воздвиженська церква (діорама історичного музею О. Суворова) в м. Ізмаїл з обсягом фінансування 860,0 тис. грн. та палац Абази в м. Одеса з обсягом фінансування 1450,0 тис. грн. Зазначеним наказом функції замовника на виконання робіт делеговані управлінню охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації. У 2008 році фінансування робіт на зазначених пам'ятках національного значення здійснено у запланованому обсязі. Рішенням Одеської обласної ради від 14.01.2008 р. № 431-V «Про обласний бюджет Одеської області на 2008 рік» (з подальшими змінами та доповненнями) затверджений перелік об’єктів соціально-культурного призначення області, фінансування яких у 2008 році буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету розвитку та перелік об’єктів, фінансування яких у 2008 році здійснюється за рахунок обсягу капітальних видатків на основні галузі. До зазначених переліків увійшли 16 об’єктів культурної спадщини, головним розпорядником коштів на фінансування проведення робіт на яких, визначене управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації. У 2008 році здійснено фінансування робіт на зазначених об’єктах культурної спадщини, а саме: - будівля Одеського музею Західного та Східного мистецтва по вул. Пушкінській, 9 в м. Одеса на загальну суму 6384,906 тис. грн.; - будівля Одеського обласного російського драматичного театру по вул. Грецькій, 48 на загальну суму 398256 грн.; - будівля по вул. Мечникова, 34 в м. Одеса на суму 289999,9 грн.; 102

- Грецька церква по вул. Лєона Попова, 13 в м. Білгород-Дністровський на суму 69 999,6 грн.; - Спасо-Преображенський собор в м. Болград на суму 395000 грн.; - будівля по вул. Канатній, 23 в м. Одеса на загальну суму 190000 грн.; - будівля по вул. Маяковського, 6 в м. Білгород-Дністровський на суму 20000 грн.; - будівля по вул. Маяковського, 7 в м. Білгород-Дністровський на суму 29000 грн.; - будівля по вул. Дзержинського, 70 в м. Білгород-Дністровський на суму 21500 грн.; - будівля по вул. Пушкіна, 26 в м. Білгород-Дністровський на суму 85500 грн.; - будівля Свято-Дмитрівської церкви у с. Криничне Болградського району на суму 198786,36 грн.; - міська ратуша в м. Бограді на суму 1249999,8 грн.; - будівля Ізмаїльського історичного музею ім. Суворова на вул. Пушкіна, 37 в м. Ізмаїл на суму 770000 грн.; - комплекс споруд середньовічної Аккерманської фортеці в м. БілгородДністровський на суму 380000 грн.; - Хресто-Воздвиженська церва в м. Ізмаїл на суму 86000 грн.; - Свято-Введенська церква в с. Введенка Саратського району на суму 99999,18 грн. Також зазначеним рішенням передбачено виділення коштів на виконання заходів «Регіональної програми розбудови сфери охорони культурної спадщини Одеської області» в обсязі 300,0 тис. грн. та «Регіональної програми паспортизації об'єктів культурної спадщини Одеської області» в обсязі 400,0 тис. грн. За рахунок коштів, виділених на виконання заходів «Регіональної програми розбудови сфери охорони культурної спадщини Одеської області» НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України виконана науково-проектна документація з визначення меж та режимів використання історичних ареалів м. Ізмаїл на суму 299,1 тис. грн. На виконання «Регіональної програми паспортизації об'єктів культурної спадщини Одеської області» виконано 41 паспорт на об’єкти культурної спадщини, розташовані на території м. Одеса та області. За рахунок коштів спеціального фонду управління охорони об’єктів культурної спадщини виконані роботи на 6 пам’ятках: - комплекс споруд середньовічної Аккерманської фортеці на загальну суму 447,9 тис. грн.; - будівля Одеського літературного музею по вул. Ланжеронівській, 2 в м. Одеса на загальну суму 91,6 тис. грн.; - будівля Одеського руського драматичного театру по вул. Грецькій, 48 в м. Одеса на загальну суму 41,1 тис. грн.; - будівля по вул. Троїцькій, 43-а в м. Одеса на загальну суму 112,2 тис. грн.; 103

- Церква Покрова Пресвятої Богородиці в м. Кілія на загальну суму 72,7 тис. грн.; - Свято-Михайлівська церква в с. Плавні Ренійського району на загальну суму 293,4 тис. грн. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», протягом 2007-2008 рр. виконана науково-проектна документація з визначення меж та режимів використання історичних ареалів м. Одеси, м. Білгород-Дністровського та м. Ізмаїл. Зазначена документація повинна бути розроблена для всіх історичних міст області. Проте, брак коштів в обласному бюджеті не дозволяє провести зазначену роботу. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля ПЗФ включає в себе особливо цінні природні комплекси та об’єкти, які мають природоохоронну, наукову, екологічну, історичну, естетичну, рекреаційну цінності, що виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу. Природоохоронне законодавство передбачає обмежене використання територій та об’єктів ПЗФ у рекреаційних, просвітницьких, і культурних цілях. Рекреаційне використання природних ресурсів територій ПЗФ потребує певних регулятивних заходів. Регулювання рекреаційного навантаження це один з методів збереження, раціонального використання і відтворення природних комплексів, ландшафту, стану рослинного і тваринного світу, культурної і естетичної цінності об’єктів і територій ПЗФ. З одинадцяти, визначених законодавством, категорій територій та об’єктів ПЗФ для 6 категорій рекреаційна (а також освітня, виховна) функція є цільовою; здійснення рекреаційної діяльності є одним із завдань, що покладаються на заповідний об’єкт при його створенні (оголошенні). Це такі категорії природних територій та об’єктів як національний природний парк (НПП), регіональний ландшафтний парк (РЛП) та штучно створені об’єкти – ботанічний сад, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, зоологічний парк. Використання території біосферного заповідника (БЗ), заказників, пам’яток природи в рекреаційних цілях є допустимим, у порядку визначеному природоохоронним законодавством. Використання територій заповідних урочищ, регіональних ландшафтних парків та біосферного заповідника можливе лише з метою проведення екологоосвітньої роботи. Для цього визначаються певні маршрути (еколого-освітні стежки), що мають проходити по околицях об’єкта або історично існуючих стежках, ґрунтових дорогах. Екскурсії мають проводитись спеціалістами та співробітниками установи ПЗФ або під їх контролем, чисельність відвідувачів в групі має бути мінімальною. 104

Рекреаційна діяльність в межах територій та об’єктів ПЗФ здійснюється з урахуванням вразливості природних комплексів та окремих його компонентів, особливо рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин, рослинних угруповань та типів природних середовищ, що занесені відповідно до: Червоної книги України, Зеленої книги України, Додатків І та ІІ Бернської конвенції, Додатку І Боннської конвенції, Додатків І та ІІ Вашингтонської конвенції (СІТЕС), Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі 1991 р.). А також з врахуванням функціонального зонування території установи ПЗФ. Для рекреаційного використання виділені зони: регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська (в НПП, РЛП), буферна, антропогенних ландшафтів (в БЗ). Серед найбільш популярних об’єктів, де розвинений екологічний туризм, є Дунайський біосферний заповідник (далі - ДБЗ). Місцем планування, організації і проведення значної частини роботи ДБЗ став Інформаційно-туристичний центр (далі - ІТЦ) заповідника, або візитцентр. Планування роботи проводиться в кількох напрямках: оснащення інформаційно-туристичного центру; співпраця з засобами масової інформації; екологічна освіта і виховання школярів; співпраця з національними і міжнародними природоохоронними організаціями; робота з природокористувачами; науково-дослідна і методична робота; екскурсійна діяльність; співпраця з місцевими органами влади і т. д. Значної уваги і зусиль від співробітників заповідника потребує екскурсійна діяльність, оскільки постійно зростає кількість відвідувачів візитцентру заповідника. Держуправлінням щорічно ведеться робота по встановленню лімітів рекреаційного навантаження в межах ПЗФ області. Основою розрахунків лімітів рекреаційного використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ є показники максимального рекреаційного навантаження. Протягом 2008 року Держуправлінням, в межах затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лімітів, видано 6 дозволів на здійснення екологічного туризму в межах територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення, в межах Дунайського біосферного заповідника по маршруту: гирло Очаківське – гирло Анкудинове, зелена зупинка на о. Полуденний та символічний знак «0 км». В межах ліміту на 2008 рік інформаційно-туристичний центр заповідника відвідало біля 5 тис. чол. Значні напрацювання у сфері сільського зеленого туризму та екологічного туризму мають такі туристичні підприємства області, як: ТПП «Вилково-Тур», ТОВ «Вилково-Пелікан-Тур», ТОВ «Салікс», «Тукало Н.В.», ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» тощо. Серед перспективних для розвитку екологічного туризму об’єктів є Тилігульський лиман, на території якого знаходиться РЛП «Тилігульський» та який є ВБУ міжнародного значення «Тилігульський лиман». В пониззі Тилігульського лиману знаходиться с. Сичавка, яке є курортом, там знаходиться достатня чисельність туристичних баз та баз відпочинку. Але 105

відпочиваючі з баз відпочинку безконтрольно відвідують міста колоніального гніздування гідрофільних птахів, тим самим зашкоджуючи екосистемі. Організований екотуризм нерозвинутий. Необхідно при РЛП створити візит центр ВБУ Тилігульського лиману, оскільки розвиток екологічного туризму та екскурсійна діяльність є дуже перспективною формою природоохоронної пропаганди, дієвий засіб формування у населення почуття гордості і бажання зберегти природну спадщину. У 2008 році в межах виконання заходів Програми розвитку туристичнорекреаційної та курортної галузі Одеської області на 2003-2010 роки, розроблено електронну туристично-рекреаційну мапурегіону з нанесенням основних туристичних маршрутів, об’єктів культурної та історичної спадщини, провідних курортно-рекреаційних об’єктів; проведено обласний конкурс на створення логотипу регіонального туристичного продукту; виготовлено туристичний веб-сайт області та обласні мобільні стенди «Туризм та відпочинок на Одещині» і «Сільський туризм на Одещині».

106

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ І ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельні ресурси Одеської області (3331,3 тис. гектарів) характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння. Найбільшою є питома вага земель сільськогосподарського призначення – 2661,6 тис. гектарів (79,9 відсотка), з них рілля – 2067,6 тис. гектар. У структурі земель сільськогосподарські угіддя займають 77,7 відсотків, у тому числі рілля – 62,06 відсотків. Землі житлової та громадської забудови займають 52,9 тис. гектарів. Станом на 1 січня 2009 року площа земель під об’єктами природнозаповідного та іншого природоохоронного призначення становила 19,0 тис. га або 0,57 відсотка від території області. Площа земель оздоровчого призначення становила 0,8 тис. гектарів, а площа земель рекреаційного призначення – 2,4 тис. гектарів. Землі лісогосподарського призначення та ліси на інших категоріях земель займають 223,9 тис. гектарів, або 6,7 відсотка території області. Це значно нижче розрахунково-оптимального показника (21-22 відсотки), який забезпечує збалансованість між лісовими ресурсами, обсягами лісокористування та екологічними вимогами. Землі водного фонду займають 211,8 тис. гектарів, або 6,3 відсотків території області, у тому числі природні водотоки (річки та струмки) – 15,5 тис. гектарів, озера та лимани – 168,2 тис. гектарів, ставки – 12,3 тис. гектарів, штучні водосховища – 7,5 тис. гектарів, болота – 72,2 тис. гектарів, штучні водостоки (канали, колектори, канави) – 8,3 тис. гектарів. Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення займають понад 56,6 тис. гектарів. У більшості галузей економіки через недосконалість нормативів та низький рівень проектно-технічних рішень землі використовуються нераціонально. На 1 січня поточного року 2,7 тис. гектарів земель віднесено до порушених (з них не використовуються у виробництві 1,7 тис. гектарів), з яких майже 83 відсотки порушено в процесі розробки кар’єрів. Область має розгалужену мережу автомобільних доріг та одну з найпотужніших в Україні залізничну мережу. Землі транспорту в цілому займають 33,1 тис. гектарів. Площа земель під твердими побутовими відходами складає біля 400 гектарів, з яких більша частина не відповідають екологічним нормам. Крім того, багато лісів узбіч доріг, будівельних майданчиків перетворено на несанкціоновані сміттєзвалища. Найголовнішими типами ґрунтів є: сірі лісостепові ґрунти, чорноземи, каштанові, лучні та болотні. За механічним складом ґрунти області переважно важко та середньосуглинкові. Кислих ґрунтів мало – 0,23% сільгоспугідь. 107

Динаміка структури земельного фонду області (за даними Головного управління Держкомзему у Одеській області) Таблиця 6.1.1.1. Основні види земель та угідь

1 Загальна територія, у тому числі: у тому числі: 1.Сільськогосподар ські землі 2. Ліси і інші лісовкри-ті площі 3.Забудо-вані землі 4.Відкриті заболоче-ні землі 5.Відкриті землі без рослин-ного покрову або з незнач-ним рослин-ним покривом (піски, яри інші 6. Інші землі Всього земель (суша) Території, що покриті поверхневим и водами

2000р. % до загальн ої площі територ ії 2 3 -

Всього тис. га

2005р. % до загаль ної площі території

2006р. Всього % до тис. га загальн ої площі територ ії

Всього тис. га

2007р. % до загаль ної площі території

4 3331,3

5 100

6 3331,3

7 100

8 3331,3

9 100

2008р. Всього % до тис. га загальної площі територ ії 10 11 3331,3 100

2662,40

79,92

2662,10

79,91

2662,00

79,91

2661,60

79,90

223,30

6,70

223,40

6,71

223,90

6,72

223,9

6,72

127,20

3,82

127,50

3,83

127,80

3,84

128,20

3,85

72,50

2,18

72,60

2,18

72,20

2,17

72,20

2,17

34,30

1,03

34,00

1,02

33,60

1,01

33,60

1,01

3119,70

93,65

3119,60

93,65

3119,50

93,64

3119,50

93,64

211,60

6,35

211,70

6,35

211,80

6,36

211,80

6,36

6.1.2. Деградація земель Згідно із договором № 2124/6-Б від 29.05.2008 р., укладеним між Головним управлінням Держкомзему у Одеській області та ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, розроблена проектна документації на землі державної власності з консервації деградованих малопродуктивних земель на території 49 сільських рад Балтського (919,60 га), Березівського (628,29 га), Кодимського (478,32 га) та Тарутинського (247,12 га) районів. Загальна вартість робіт за цим договором становить 422,6 тис. грн. Роботи профінансовано в повному обсязі. На сьогодні виконання робіт завершено. Корегування матеріалів, одержаних за результатами крупно-масштабного обстеження ґрунтів. 108

Згідно із договором № 2124/5-Б від 29.05.2008 р., укладеним між Головним управлінням Держкомзему у Одеській області та ДП „Одеський науководослідний та проектний інститут землеустрою”, виконані роботи із землеустрою по коригуванню матеріалів ґрунтового обстеження земельних ділянок державної власності загальною площею 2025,91 га на території 8 сільських рад Ізмаїльського району Одеської області. Загальна вартість робіт за цим договором становить 149,997 тис. грн. (роботи профінансовані у повному обсязі). Виконання даного виду робіт проводилось відповідно до п. 31 Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 428 (з внесеними змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2008 № 580). Складання ґрунтової карти та звіту сприятиме інформаційному забезпеченню органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин, здійсненню землеустрою, встановленню плати за землю. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів (за даними Головного управління Держкомзему у Одеській області) Таблиця 6.1.2.1. Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

0,3400 -

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Надмірне розширення площі ріллі, у тому числі на схилових землях, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу. Найбільш істотним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів і зростання деградації агроландшафтів є водна ерозія ґрунтів. Досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів становить 13,1 тис. гектарів. Значні площі систематично піддаються вітровій ерозії. На якісному стані земельних ресурсів відбиваються також і інші негативні чинники (засоленість, солонцюватість, перезволоженість тощо). Нераціональне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів), 109

втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Останнім часом посилились процеси деградації ґрунтового покриву, які зумовлені техногенним забрудненням. Найбільшу небезпеку для навколишнього природного середовища становить забруднення ґрунтів важкими металами, збудниками хвороб. Таким чином, у структурі земель області значні площі займають ґрунти з незадовільними властивостями (деградовані та інші малородючі ґрунти). На якісний стан земельних ресурсів та цілого ряду об’єктів галузей економіки істотно впливають гідрометеорологічні та небезпечні екзогенні геологічні процеси і явища (просідання ґрунту, руйнування берегів узбережжя Чорного моря, річок та водосховищ, тощо). Поданий перелік еколого-економічних проблем деградації земель є далеко не повним, але дає уяву про негативні наслідки неефективного використання основного багатства області - землі. Слід зазначити, що реформування земельних відносин, зміна форм власності й господарювання на землі поки що не привели до поліпшення використання земель, підвищення продуктивності землеробства, оскільки сама тільки форма власності на землю (державна, комунальна та приватна) не може гарантувати захист земель від руйнуючих процесів, якщо ці питання не регулюються державою, а навпаки, відмічається тенденція нераціонального використання земель та відхилення від обов’язкової системи сівозмін, в тому числі, впровадження ґрунтозахисних сівозмін і технологій при вирощуванні культур. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Надмірне розширення площі ріллі, у тому числі на схилових землях, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу. Найбільш істотним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів і зростання деградації агроландшафтів є водна ерозія ґрунтів. Досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів становить 13,1 тис. гектарів. Значні площі систематично піддаються вітровій ерозії. На якісному стані земельних ресурсів відбиваються також і інші негативні чинники (засоленість, солонцюватість, перезволоженість тощо). Нераціональне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Останнім часом посилились процеси деградації ґрунтового покриву, які зумовлені техногенним забрудненням. Найбільшу небезпеку для навколишнього природного середовища становить забруднення ґрунтів 110

важкими металами, збудниками хвороб. Таким чином, у структурі земель області значні площі займають ґрунти з незадовільними властивостями (деградовані та інші малородючі ґрунти). На якісний стан земельних ресурсів та цілого ряду об’єктів галузей економіки істотно впливають гідрометеорологічні та небезпечні екзогенні геологічні процеси і явища (просідання ґрунту, руйнування берегів узбережжя Чорного моря, річок та водосховищ, тощо). Поданий перелік еколого-економічних проблем деградації земель є далеко не повним, але дає уяву про негативні наслідки неефективного використання основного багатства області - землі. Слід зазначити, що реформування земельних відносин, зміна форм власності й господарювання на землі поки що не привели до поліпшення використання земель, підвищення продуктивності землеробства, оскільки сама тільки форма власності на землю (державна, комунальна та приватна) не може гарантувати захист земель від руйнуючих процесів, якщо ці питання не регулюються державою, а навпаки, відмічається тенденція нераціонального використання земель та відхилення від обов’язкової системи сівозмін, в тому числі, впровадження ґрунтозахисних сівозмін і технологій при вирощуванні культур. Порушення та рекультивація земель Таблиця 6.2.1. Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 -

2005 2,43 0,7 1,49 0,5 0,011 0,0033

2006 2,43 0,7 1,38 0,4 0,017 0,0017

2007 2,41 0,7 1,38 0,4 0,026 0,0026

2008 2,43 0,7 1,34 0,4 0,074 0,0074

6.3. Охорона земель Регіональна програма використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Одеській області на 2007-2010 роки Головним управлінням земельних ресурсів у Одеській області на виконання протокольного доручення 5 сесії Одеської обласної ради V скликання від 10 листопада 2006 року розроблена Регіональна програма використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Одеській області на 2007-2010 роки (далі Програма). Причиною для надання такого доручення та розробки самої Програми послужило те, що протягом останніх років кошти, які надходили на спеціальні рахунки відповідних рад від сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, не використовувалися. Необхідно зазначити, що така Програма була розроблена вперше на території України, і заходи, які було заплановано на 2008 рік, виконані та профінансовані на 100 %, що складає 8,791 млн. грн. 111

Одним із основних заходів, передбачених для реалізації Програми, є складання «Схем землеустрою району і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель» (далі Схеми землеустрою). Враховуючи, що на сьогоднішній день відсутні як районні схеми планування розвитку територій, так і в цілому генеральний план розвитку всієї області, проведення робіт зі складання Схем землеустрою є ключовим для Одеської області. Перш за все, проведення робіт зі складання Схем землеустрою дасть змогу сільським, селищним, районним радам та Одеській обласній раді здійснювати планування розвитку відповідних територій. Схеми землеустрою дадуть змогу не тільки визначити перспективу щодо використання та охорони земель для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а й припинити безсистемне виділення земельних ділянок під будь-яке цільове призначення, зміну цільового призначення земель сільськогосподарського та іншого призначення. 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Роботи з хорони земель виконуються відповідно до Земельного кодексу України, Законів України „Про охорону земель”, „Про землеустрій”, на виконання Указів Президента та інших нормативно-правових документів. У 2008 році ДП “Одеський інститут землеустрою” виконані роботи зі складання Схем землеустрою по Арцизському, Березівському, БілгородДністровському, Болградському, Іванівському, Ізмаїльському, Кілійському, Красноокнянському, Миколаївському, Саратському, Тарутинському, Татарбунарському та Фрунзівському районах (всього 13 районів). На теперішній час розроблені Схеми землеустрою затверджені відповідно до чинного законодавства. Всього по Одеській області розроблено та затверджено Схеми землеустрою по 17 районах. Одним із найважливіших заходів Програми, реалізація якого надасть можливість захисту від руйнівних процесів прибережних територій морського узбережжя та берегів річки Дунай, є розробка робочих проектів із землеустрою щодо берегоукріплювальних, протизсувних, протиобвальних споруд вздовж узбережжя Чорного моря та річки Дунай. Так, у 2008 році за пропозицією голови постійної комісії з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків Мирошнікова А.М. щодо листа головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення облдержадміністрації спеціалізованим інститутом ДРПВІ “Укрпівдендіпроводгосп” виконі проектні роботи з розробки робочого проекту “Протизсувні та берегоукріплювальні заходи в с. Шабо БілгородДністровського району Одеської області”. 112

Розробка проектів землеустрою щодо встановлення меж територій прибережних захисних смуг це захід, виконання робіт по якому надасть можливість встановити правовий режим використання земель водного фонду. У 2008 році ДРПВІ “Укрпівдендіпроводгосп” виконані роботи по складанню проекту із землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги річки Дунай на території Ренійського району. На теперішній даний проект погоджений з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами. На 2008 рік було заплановано закінчити виконання проектних робіт з рекультивації порушених земель на території Усатівської сільської ради Біляївського району (друга ділянка). На теперішній час ТОВ “Регіональне агентство з розвитку економіки” відповідний робочий проект розроблений та пройшов державну землевпорядну експертизу.

113

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база Одеська область характеризується невеликою різноманітністю корисних копалин. В основному це сировина для будівельно-конструкціонних матеріалів. Найбільше розповсюдження мають тверді нерудні корисні копалини місцевого значення - піски, суглинки, гравій, галька, граніти, які використовуються як будівельні матеріали або сировина для їх виробництва. Видобування зосереджено переважно в Біляївському, Роздільнянському, Комінтернівському, Б-Дністровському та Красноокнянському районах. Серед корисних копалин загальнодержавного значення видобуваються: цементна сировина, камінь пиляний, керамзитова сировина. З інших корисних копалин виявлені чи попередньо розвідані : нафта, природній газ, залізна руда, фосфорити, кольорові метали, золото, кам'яне та буре вугілля, лікувальні грязі та ін. Але на сьогодні вони не привабливі для промислової розробки (невелика кількість запасів, дорогі пошукові роботи). Видобування корисних копалин загальнодержавного значення, наприклад нафти та газу, знаходиться фактично на стадії дослідницько-промислових розробок. Нафта і газ. Потенційні перспективні ресурси пов’язані з Преддобрузьким прогином Причорноморсько-Кримського нафтогазоносного басейну. В рамках цієї структури на території Одеської області відкрито 2 нафтових родовища: Східно-Саратське та Жовтоярське із сумарними видобувними запасами промислової категорії С1 – 1,9 млн.т і перспективними запасами категорії С2 – 2,3 млн.т. Нафта за своїми властивостями відноситься до категорії важковидобувної з причини високої в’язкості і за відсутності належних технологій на сьогодні не видобувається. Вірогідно, що після проведення додаткових геологічних досліджень, які відновились після 10-річної перерви, перспективи промислового видобутку збільшаться. Можливість початку промислової розробки нафтових родовищ, з огляду на сьогоднішній стан їх вивчення, відносяться на віддалену перспективу – не раніше 2015 року. Більш активно на предмет виявлення нафтогазоносних родовищ вивчається шельф Чорного моря, оскільки вартість пошукових робіт тут значно дешевша, ніж на суходолі. З 2000 року роботи виконуються підприємством „Причорномор ДРГП" з борту єдиного в Україні спеціалізованого науково-дослідного судна „Искатель" яке проводить сейсморозвідувальні дослідження. Основна ціль роботи – пошуки та підготовка для глибокого пошуково-розвідувального буріння перспективних на нафту та газ площ на акваторії Чорного моря. На протязі усього періоду (більше 45 років) нафтогазопошукових робіт на північно-західному шельфі дослідження концентрувались у східній частині, прилеглій до Криму, та були орієнтовані на вирішення енергетичних проблем півострова. 114

Глибоке нафтогазопошукове буріння на шельфі з 1971 року виконував трест «Кримнафтогазрозвідка», сьогодні - ДАТ „Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь). На північно-західному (приодеському) шельфі Чорного моря в 140 та 120 км від Одеси виявлені Одеське та Безіменне газові родовища. Крім того, на приодеському шельфі підготовлено до свердління 6 структур та виявлено 10 структур. Для нарощування запасів вуглеводневої сировини та розвитку промислової інфраструктури на суші Одеської області необхідні початкові капіталовкладення 28-35 млн. доларів США. Для того, щоб наростити розвідані запаси вуглеводневої сировини і створити початкову інфраструктуру на прилягаючому шельфі моря, необхідні для початку промислового освоєння вуглеводневої сировини, капіталовкладення повинні становити не менш, ніж 350-500 млн. доларів США. Ані держава, ані Одеський регіон в теперішній ситуації не в змозі вишукати необхідні суми асигнувань для розвитку геологорозвідувальних робіт. Єдиний реальний шлях – це залучення інвестицій та пільгових довгострокових кредитів. Буре вугілля. Відомі 3 родовища в Болградському районі. З причини малої потужності (не більше 1,5 м, переважно до 0,5 м) значної глибини залягання, високої зольності ці родовища визнані безперспективними, такими, що не мають практичного значення та зняті з державного обліку родовищ корисних копалин. Кам’яне вугілля. Виявлене в південно-західних районах області. При глибині залягання 1200-1800 м, максимальній потужності окремих пластів до 1,5 м, не витриманості потужності запаси кам’яного вугілля віднесені до запасів дуже віддаленої перспективи. Золото. Перспективи створення нової для області галузі – золотовидобувної промисловості – пов’язані з відкриттям Майського родовища золота в Савранському районі. Але на даний час, розробка родовища золота "Майське" не ведеться через відсутність фінансування. Родовище відноситься до категорії середніх за запасами, з середнім вмістом золота в руді. Також планується проведення пошуково-оцінювальних робіт пошуковозйомочною експедицією № 46 КП “Кіровгеологія” на ділянці золота “Квітка” (Саранський та Любашівський райони). Цільовим призначенням робіт являється оцінка золотоносності Східної рудної зони рудопрояву “Квітка” з визначенням перспективних ресурсів за категоріями Р1 і Р2 та супутнього платиноїдного зруденіння. Сіль кам'яна. Сировинною базою є Ізмаїльське родовище кам’яної солі з розвіданними запасами 3,45 млрд.т та прогнозними ресурсами 5,2 млрд.т. На його основі можливе будівництво солерудника потужністю 300 тис.т солі на рік. Видобування – підземним способом методом підземного вилуговування та виробництвом солі столової типу «Екстра». З причини насиченності ринку донецькою сіллю освоєння родовища найближчим часом не планується. Графіт. Відомі декілька ділянок Заваллівського родовища із загальними розвіданними запасами графітової руди 18-20 млн.т. (1,1-1,3 млн.т графіту) 115

Ділянки знаходяться у резерві Заваллівського графітового комбінату (Кіровоградська область). У зв’язку з тим, що комбінат довгий час практично не працює, ділянки не розробляються і термін їх впровадження в експлуатацію не визначений. Мінеральні грязі. Значний резерв розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу на території області являють собою родовища мінеральних грязей, які незважаючи на достатній ступень їх вивченості, освоюються дуже в обмежених розмірах. У 2007 році ТОВ “Немо” отримало спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з правом ДПР мулу мінерального на ділянці Куяльницького лиману (Комінтернівський район) терміном на 3 роки. На території Одеської області розвідано та перебувають на стадії вивчення понад 190 родовищ різних корисних копалин. Мінерально-сировинна база області майже на 80 % складається із сировини для виробництва будівельних матеріалів. Найбільш важливими видами є: цементна сировина, керамзитова сировина, камінь будівельний, вапняк для опіку, піски. За даними Причорноморського ДРГП на державному балансі числяться 144 родовища будівельної сировини, з яких експлуатуються лише 45 родовищ. Окрім того, на території Одеської області налічується 2 потенційних техногенних родовища корисних копалин, запаси яких оцінені прогнозно. На даний час це місця крупних накопичень відходів техногенного походження, які можуть бути переведені в ранг техногенних родовищ за умов їх геологічного вивчення та оцінки запасів як промислові з затвердженням в ДКЗ України. Це залишки нафтопродуктів під територією ВАТ “ЛУКОЙЛ-Одеський НПЗ” та золошлаковідвали Молдавської ДРЕС, яке розташоване біля дамби між с. Градениці (Україна) і Незавертайлівка (республіка Молдова). Дане накопичення відходів техногенного походження може використовуватись як сировина для виробництва шлакобетонних виробів. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Територія Одеської області характеризується чохлом осадових порід, що визначають специфіку мінерально-сировинної бази регіону та її перспективності. В першу чергу, це родовища будівельних матеріалів, які використовуються для забезпечення будівельно-конструкціонними матеріалами підприємств будівельної індустрії. Найбільш важливими видами є: цементна сировина, керамзитова сировина, камінь будівельний, вапняк для опіку, піски. Мінерально - сировинна база Таблиця 7.1.1.1. № п/п

1 1 2 3 4

Види корисних копалин 2 Цементна сировина Сировина для будівельної кераміки (цегельно-черепична сировина) Камінь будівельний Керамзитова сировина

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

3 2 59

4 2 60

5 1 10

6 1 10

7 тис.т тис. куб. м

8 191373 54904

19 5

6 3

5 3

тис. куб. м -,,-

17391 6823

116

1 5

2 Стінові матеріали з природного каменю 6 Декоративно-облицювальні матеріали 7 Вапняки для випалу на вапно 8 Піски 9 Гравійно-пісчані суміши Всього:

3 32

4 32

5 13

6 13

7 -,,-

8 125089

-,,-

5 18 1 142

6 18 1 144

1 7 1 42

2 10 1 45

тис.т тис. куб. м тис. куб. м

43542 50022 0 489144

Видобуванням корисних копалин місцевого значення таких, як вапняк, пісок, глина займаються спеціалізовані організації: ВАТ "Одесабудматеріали", ВАТ "Одеське шахтоуправління", Одеський "Облавтодор", Одеське кар'єроуправління та багато інших приватних підприємств. Видобування корисних копалин ведеться як підземним (шахтним в Біляївському, Красноокнянському, Комінтернівському районах), так і відкритим (кар'єрним) методами. Крім того, практично усі сільськогосподарські підприємства області мають кар'єри по видобуванню корисних копалин місцевого значення для власних потреб, що працюють сезонно чи час від часу.

117

Використання надр Таблиця 7.1.1.2 № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

2 Єлізаветівське: вапняк Роздільнянський р-н ТОВ «Цемент» Булдинське: вапняк Комінтернівський р-н ЗАТ «ПІК» Галоцьке: вапняк Красноокнянськийр-н, ТОВ «Шахта Горячівка» Главанське: вапняк, Арцизький р-н, ЗАТ «Главанбудматеріали» Гуляй-Балківське, вапняк, Комінтернівський р-н ВАТ «Одеське шахтоуправління» Довжанське: вапняк, Красноокнянський р-н, ТОВ «Шахта Довжанка» Ільїнське: вапняк, Біляївський р-н, МП «Рубін» Ковалівське: вапняк, Біляївський р-н, ВАТ «Одеське шахтоуправління» Красноокнянське: вапняк, Красноокнянський р-н ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Мало-Аджаликське, вапняк, Комінтернівський р-н, ЗАТ «ПІК» Новодмитрівське: вапняк, Роздільнянський р-н, Жосан Ф.І. Орлівське: глина, суглинок, Біляївський р-н, ТОВ «Орловський завод» Фонтанське: вапняк, Комінтернівський р-н, ВАТ «Куліндорівський завод ЗБК» Цибулівське: вапняк, Красноокнянський р-н, МПП «Гірник» Грабівське-2, вапняк, Кодимський р-н, ТОВ «Гірняк» Орлівське: вапняк, Біляївський р-н, ВАТ «Одеське шахтоуправління» Олексіївське: вапняк, Красноокнянський р-н, МПП «Гірник» Северинівське: вапняк, Іванівський р-н, ТОВ «Мирне» Одеська Банка: пісок, м. Одеса, Чорноморсько-азовське ВЕУ морських шляхів Біляївське: пісок, Біляївський р-н, ПМП «Русдол»

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Рекультивовано в 2008р.

6 -

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації 7 -

3 + + + + +

4 -

5 + + + + +

+ + + –

+ + + +

+ – + – + – + + – – +

+ + + + + + + + + + +

8 -

118

1 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52

2 Біляївське: пісок, Біляївський р-н, ТОВ «Дружба народів» Біляївське: пісок, Біляївський р-н, ПМП «Сіріус» Біляївське: пісок, Біляївський р-н, ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Біляївське: пісок, піщано-галечник, Біляївський р-н, ПМП «Алес» Біляївське: пісок, піщано-галечник Біляївський р-н, ПП «Експромт» Біляївське: пісок, Біляївський р-н, ТОВ «Провінція» Біляївське: пісок, Біляївський р-н, ТОВ «Дюна-Південь» Очеретівське: пісок, Роздільнянський р-н, ТОВ «Даль» Білгород-Дністровське: пісок, м. Білгород-Дністровський, ВАТ «ЕЗЯБИИ» Білгород-Дністровське, пісок, м. Білгород-Дністровський, ППФ «Рута» Великомихайлівське: пісок, В.Михайлівський р-н, КФ «Будма» Вільшанське: Мігматит, граніт, Савранський р-н ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Кучурганське: пісок, Роздільнянський р-н, ВАТ «Сілікат» Приморське: пісок, Кілійський р-н, ВАТ «Агробуд» Приморське: пісок, Кілійський р-н, ВАТ «ПМК №98» Свердловське: пісок, Комінтернівський р-н, АТЗТ «Кар’єроуправління» Вапнярське: глина керамзитова, Комінтерновський р-н, ВАТ «Одеський керамзитовий завод» Овідіопільське: суглинок, Овідіопільський р-н,ТОВ «Стройкераміка» Балтське: суглинок, пісок, Балтський р-н, ВАТ «Балтський цегельний завод» Жевахова гора: суглинок, глини, Біляївський р-н, ЗАТ «Промінь» Кучурганське – 2: (Бесарабське), суглинок, Роздільнянський р-н ТОВ «Цегельний завод «Кучургани» Олександрівське: пісок, Кодимський р-н, ТОВ «Рембудзв’язок» Пужайківське: суглинок, Балтський р-н,Кооператив «Мечта» Раухівське: суглинок, Березівський р-н, ЗАТ «Березівський Агробуд» Степанівське: пісок, Роздільнянський р-н, ПП «Авто-Профі», Шкодовогірське: суглинок, Біляївський р-н, ТОВ «Буддеталь» «Куяльник», води мінеральні, м. Одеса, ВАТ «Одеський завод мінеральної води «Куяльник» Одеське, води мінеральні, м. Одеса, ЗАТЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» “Зелена Зірка”: води мінеральні, м. Одеса, ПП «Грін Стар» Ізмаїльське: води, м. Одеса Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Чорноморське: води мінеральні, м. Одеса ВАТ «Черномор» Площа пошук.-Одеська, Микол., Херсон. Обл. води прісні м.Одеса м. Миколаїв, м. Херсон, Причорноморське ДРГП

3 + + –

4 -

5 + + +

6 -

7 -

8 -

+ + + + – + + + +

+ + + + + + + + +

– + – + +

+ + + + +

+ – – –

+ + + +

+ – – – – +

+ + + + + +

–

– –

+ +

–

119

1 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62

2 Деволанівське: води прісні, м. Одеса ДП «Одеський морський торговельний порт» Іверське: води мінеральні, м. Одеса, ТОВ «Іверське джерело» Ділянка Куяльницького: Родовища, мул мінеральний Комінтернівський р-н, ТОВ «НЕМО» «Кароліно», води мінеральні, Б.-Дністровський р-н, ТОВ Фірма «Гарант-2» Водозабір – ВАТ «Гемопласт», води прісні, Б.-Дністровський р-н ВАТ по виробництву медичних виробів з полімерних металів «Гемопласт» Блок-Білоліський: газ природний, Б.-Дністровський р-н, НВЦ «Укрнафтінвест» Площа Успенівська, нафта, Б.-Дністровський р-н, ТОВ «Білмар» Ділянка надр у долині р. Дунай, (алювіальні відклади) в Одеській області Води прісні, Причорноморське ДРГП Майське: золото, Савранський р-н, ВАТ «Укрзакордонгеологія» Площа Алібейсько-Трапівська, газ природний, Татарбунарський р-н НВЦ «Укрнафтінвест»

3 –

5 +

– –

+ +

– –

+ +

– – –

+ + +

– –

+ +

120

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Основна увага приділяється інженерно-геологічним дослідженням на абразійно-зсувних ділянках ІІ категорії з найбільшою динамікою розвитку ЕГП та значним техногенним навантаженням (особливо на узбережжі Чорного моря). Одна з основних задач моніторингу - поповнення часових рядів активності зсувних процесів. Серед ерозійних долин (ділянки ІІ категорії) були обрані 2 зсувні ділянки (у долинах рік Сака та Кодима), розташовані в різних інженерно-геологічних областях. У 2008р спостереження проводилися по 6 абразійно-зсувних типових ділянках режимних спостережень ІІІ категорії, які розташовані в межах ділянки ІІ категорії-узбережжя Чорного моря. При цьому виконані такі основні види робіт: - морфометрічна зйомка на 4 ділянках (Санжійська, Фонтанська, Григорівська, Сичавська) - гідрогеологічні режимні спостереження за рівнем підземних вод на 3 зсувних ділянках (Григорівська, Алтестівська, Дигорська ) В зв’язку з обмеженим фінансуванням були перервані роботи з моніторингу поширення зсувних процесів на лиманах та ерозійних долинах, що не дало можливості у повному обсязі сформувати часові ряди активності зсувів 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Одеська область знаходиться на півдні України, в басейнах рік Дністра, Дунаю, Південного Бугу і малих річок Причорномор‘я. В гідрогеологічному відношенні вона розташована більшою своєю частиною у межах Причорноморського басейну і частково (північно-східна частина області) - у межах Українського басейну підземних вод. Умови формування ресурсів підземних вод в області не найкращі, особливо у межах Українського басейну, тому і загальна кількість ПРПВ в ній становить 736,7 тис. м3/добу, з яких кількість підземних вод з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 663,9 тис. м3/добу. Для Кілійського району ПРПВ не підраховувались. Експлуатаційні запаси розвідані та затверджені на 01.01.2009 р. на 25 родовищах підземних вод (39 ділянок РПВ) в кількості 486,71 тис. м3/добу (66% від ПРПВ). У 6 адміністративних районах, для яких оцінені ПРПВ, експлуатаційні запаси не розвідувалися. Основними водоносними горизонтами і комплексами, підземні води яких використовуються для господарсько-питного водопостачання, є алювіальний плейстоцен-пліоценовий, неогеновий (верхньо- та середньосарматський), крейдовий та води тріщинуватої зони порід докембрію та продуктів їх вивітрювання. У меншому ступені використовуються підземні води понтичного, балтського, меотичного та палеогенового водоносних горизонтів. Підземні води на території Одеської області використовуються повсюдно в сфері комунального обслуговування населення, сільськогосподарського і промислового виробництва, в індивідуальних господарствах та як джерело водопостачання займає основне місце у всіх адміністративних районах області. 121

Одеська область характеризується нерівномірною забезпеченістю підземними водними ресурсами, придатними для питного водопостачання. Для встановлення ступеня забезпеченості потреб у воді колишнім Міністерством геології УРСР у різні роки були проведені роботи з визначення потенційних експлуатаційних можливостей основних водоносних горизонтів і виконана регіональна оцінка прогнозних ресурсів підземних вод (автори Ковалевська В.М., Копінос К.В., Шараєвський М.Н., Семенов В.Г.). Остаточно прогнозні ресурси підземних вод області з мінералізацією до 3 г/дм3 прийняті на баланс у кількості 736,7 тис. м3/добу (протокол МГ УРСР № 4 від 31.03.1983р.), у тому числі по водоносних горизонтах: - алювіальних відкладів долин рік Дунай, Дністер – 245,4 тис.м3/добу; - неогенових відкладів – 472,5 тис.м3/добу; - палеоген-крейдових відкладів – 15,8 тис.м3/добу; - архей-протерозойських порід – 3,0 тис м3/добу. Основна частина прогнозних ресурсів підземних вод (384,7 тис.м3/добу) зосереджена в північній частині області (Ананьївський, Балтський, Березівський, Великомихайлівський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Любашівський, Миколаївський, Фрунзовський, Ширяївський, Роздільнянський райони) та на її крайньому південному заході (211,4 тис.м3/добу - Придунайський регіон Ізмаїльського та Ренійського районів), які виходячи з розрахункової потреби у пітній воді, цілком забезпеченими ПРПВ з мінералізацією до 1,5 г/дм3. В Придунайському регіоні ПРПВ використовуються тільки 3,2-4,2 %, в той же час в цих районах деякі сільські населені пункти забезпечуються привізною водою. Менш забезпечені ПРПВ східні та центральні райони (Овідіопольський, Комінтернівський, Іванівський). Прогнозні ресурси тут складають 21,7 тис.м3/добу. В критичному стані знаходяться південно-західні райони області (Татарбунарський, Арцизький, Саратський, Болградський, Кілійський), де підземні води питної якості практично відсутні, а використовуються води з мінералізацією більше 1,5 г/дм3, прогнозні ресурси яких складають 64,3 тис.м3/добу. Те ж стосується і Тарутинського району, який за величиною ПРПВ можна вважати забезпеченим (88,5%), але ж на території району розповсюджені підземні води з підвищеним (більше ГДК) природним вмістом натрію. Прісні підземні води. Загальна кількість прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) в Одеській області становить 736,7 тис. м3/добу, з яких кількість підземних вод з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 663,9 тис. м3/добу. Кількість ПРПВ по адміністративних районах коливається від 3,0 тис. м3/добу (Савранський район) до 54,0 тис. м3/добу (Білгород-Дністровський район) і тільки у двох районах вона збільшується - до 87,6 тис. м3/добу (Ренійський район) і до 123,8 тис. м3/добу (Ізмаїльський район). Для Кілійського району ПРПВ не підраховувались. Експлуатаційні запаси розвідані та затверджені на 25 родовищах підземних вод (39 ділянок) в кількості 486,71 тис. м 3/добу (66% від ПРПВ). По адміністративних районах величина експлуатаційних запасів коливається від 4,5 тис. м3/добу (Ширяївський район) до 122

149,0 тис. м3/добу (Ренійський район). У 6 адміністративних районах, для яких оцінені ПРПВ, експлуатаційні запаси не розвідувалися. Родовища підземних вод Одеської області Таблиця 7.2.1.1. № пп

Родовище ПВ

Дділянка родовища

Місце розташування

Геол. індекс ВГ

ЕЗПВ, тис. м3/добу

Ананьївське

Ананьївська 1

м.Ананьїв

N1s2

10,3

Арцизьке

Арцизька 1

м.Арциз

N1s2

20,0

Балтське

Балтська 1

м.Балта

N1s2

3,56

Балтське 1

Балтська 2

м.Балта

N1s2

2,04

Б-Дністровська 1 Б-Дністровська 2 Б-Дністровська 3 Березівська 1 Березівська 2 Березівська 3

УкрТКЗ №3733 від 17.02.1976р. УкрТКЗ №3330 від 15.02.1972р. ДКЗ СРСР №6486 від 07.03.1972р. ДКЗ України № 1059 від 27.12.2005р.,

м.Білгород Дністровський

N2 N1s3 N1s2

м.Березівка

N1s2

смт.Велика Михайлівка

N1s2

смт.Великодолинське

N1s3

м.Одеса

N1s3

Затишанська 1

смт.Затишшя

N1s2

8,7

УкрТКЗ №3596 від 12.07.1974р.

Ізмаїльське

Ізмаїльська 1 Ізмаїльська 1 Ізмаїльська 1

с.Матроська м.Ізмаїл м.Ізмаїл

аРІ

54,3 18,8 17,1

ДКЗ СРСР №5838 від 11.12.1969р.

Красноокнянське

Красноокнянська 1

смт.Красні Окни

Кодимське

Кодимська 1

с.Серби

Котовське

сЛюбомирка с.Гертопи с.Коси

N1s2

Роздільнянське

Залізнична Котовська 1 Котовська 2 Роздільнянська 1 Роздільнянська 2

с.Степанівка

N1s2

Ренійське

Ренійська 1

м.Рені

Придунайське

Придунайська 1

м.Рені

Саратське

Саратська 1

смт.Сарата

N1s2

7,0

Сергіївська 1

с.Софіївка

10,8

Сергіївське

N22

Сергіївська 2

смт.Сергіївка

N1s3

3,3

БілгородДністровське

Березівське

Великомихайлівське

Великодолинське

Деволанівське

Затишанське

Великомихайлівська 1 Грослібенталь Аккаржа Деволанівська 1 Деволанівська 2

7,5 3,4 8,0 0,7 6,5 4,0

Інстанція, № протоколу, дата затв.

6,5 0,1 0,18 1,3 0,4

5,0 N1s2 8,9

аN22аРІ аN22аРІ

5,5 0,8 7,9 2,7 8,5 69,0 80,0

Староказацьке

Старокозацька

с.Староказаче

N1s2

2,0

Татарбунарське

Татрбунарська 1

с.Плоцк

N1s2

16,0

ТурунчукДністровське

ТурунчукДністровська

Біляївський р-н

аРІІІ

63,8

Фрунзівське

Фрунзівська 1

смт.Фрунзівка

N1s2

4,3

ДКЗ СРСР №4552 від 02.03.1968р. УкрТКЗ №4152 від 22.12.1981р. УкрТКЗ №4182 від 25.05.1982р. ДКЗ України № 800 від 23.12.2003р. ДКЗ України № 994 від 10.08.2005р.

УкрТКЗ №4055 від 20.11.1980р. УкрТКЗ №3626 від 29.10.1974р. ДКЗ СРСР №5837 від 11.12.1969р. УкрТКЗ №3660 від 21.01.1975р. ДКЗ СРСР №5676 від 28.04.1969р. ДКЗ України №1426 від 26.12.2007р. УкрТКЗ №3730 від 15.02.1972р. УкрТКЗ №3780 від 23.12.1976р. МолдТКЗ №29 від 31.05.1969р. УкрТКЗ №3329 від 15.12.1972р. УкрТКЗ №3730 від 15.02.1972р. ДКЗ СРСР № 515 від 24.06.1969р. УкрТКЗ №4110 від 23.06.1981р.

123

Геол. індекс ВГ

ЕЗПВ, тис. м3/добу

Інстанція, № протоколу, дата затв.

N1s2

12,73

Сухомлинівська

с.Червонознам’янка с.Сухомлинове

N1s2

0,6

УкрТКЗ №2246 від 28.03.1964р.

Ширяївська 1

смт.Ширяєве

N1s2

4,5

№ пп

Родовище ПВ

Червонознам’янсь ке

Червонознам’янська

Ширяївське

Дділянка родовища

Місце розташування

РАЗОМ:

УкрТКЗ №4226 від 26.10.1982р.

486,71

Мінеральні води. На території Одеської області розвідані та затверджені експлуатаційні запаси по 15 родовищах (23 ділянки) мінеральних вод у кількості 7,192 тис.м3/добу, у тому числі за категоріями: А –3,628 тис.м3/добу, В – 2,581 тис.м3/добу, С1 – 0,983 тис.м3/добу. Мінеральні води використовуються для задоволення потреб оздоровчо-рекреаційного комплексу (бальнеолікування) та для розливу у пляшки Інформація про експлуатаційні запаси та використання мінеральних вод наведена в таблиці. Родовища мінеральних вод Таблиця 7.2.1.2.

Іверське

Куяльницьке

Одеське

-“-

Фірма "Грін Стар"

сан."Росія"

N1s3

Найменування та тип води

Місцезнаходження

Вдовідбір, м3/добу

2 м.Одеса "Зелена Зірка"

Користувач

Кількість свердловин

Назва родовища

Геол. індекс ВГ

№ пп

Експлуатаційні запаси, м3/добу у тому числі за Всьог категоріями о А В С1 8

37,5

12,0

25,5

33,0

N1s3

57,0

23,0

34,0

20,0

СЛОУ "Куяльник"

N1s3

65,0

1,0

"Куяльник" БСК

ОЗМВ "Куяльник"

N1s3

900,0

120,0

480,0

70,0

"Куяльник" БСК

Курорт "Куяльник"

551,0

441,0

110,0

2,0

БСК

581,0

408,0

246,0

288,0

216,0

ТОВ ”Іверське Свято-Іверський джерело” монастир ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ВАТ Одеський завод мінеральних вод ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" АТ "Укрпрофоздо ровниця", сан. "Лермонтовський" Санаторій "Україна" Санаторій ім.Чувиріна Санаторій ім.Горького Санаторій "Росія" Санаторій "Примор'я" Санаторій "Фонтан"

санаторій "Лермонтовський" санаторій "Україна" санаторій ім.Чувиріна санаторій ім.Горького санаторій "Росія" санаторій "Примор'я" санаторій "Фонтан"

300

173

216

БСК

"Грін Стар" БСК „Іверська монастирська” БСК

Рез.

БСК БСК

10,0

БСК

218,0

БСК

144,0

БСК

356,0

144,0

212,0

Рез.

БСК

124

3 Санаторій 13 - “ "Якір" АТ Одеське 14 "Укрпрофоздо термальне ровниця" Білгород-Дністровський район Винзавод 15 "Кароліно" Гарант-2 МОЗ Молдова 16 Сергіївське сан. "Сэнэтатя" 17 Сергіївське -“КароліноАТ"Укрпроф18 Бугазьке оздоровниця" Ізмаїльський район 19 Регата ТОВ "Регата" Овідіопольський район

санаторій "Якір"

223,0 Р

223,0

Рез.

БСК

173,0

н.е.

Бромна

45,0

117,0

"Кароліно" БСК

310,0

н.в

"Сергіївська" БСК

н.в

Бромна

1200,0

н.е.

Бромна

0,055

8,0

"Регата" БСК

38,5

39,0

0,0

Гагарінське плато

ARPR

173,0

с.Салгани

N1s3

45,0

смт.Сергіївка

N1s1

354,0

44,0

смт.Сергіївка

565,0

375,0

смт.Затока

1800,0 600,0

м.Ізмаїл

N22

100

0,045

190

Таїровське

ТОВ"Нива"

смт.Таїрове

N1s3

38,5

Чорноморське

ВАТ ОПБЗ "Чорномор"

с.Бурлача Балка

N1s2

212,0

84,0

Червоноху тірське

ПП „МММ”

с.Червоний Хутір

N1s3

22,0

10,0

12,0

44,0

"Таїровська Джерельна" БСК "Чорноморська" БСК „Хуторянка” БСК

Стан підземних вод в Одеській області Стан підземних вод в області характеризується за даними моніторингу. Роботи з моніторингу підземних вод в Одеській області проводяться у відповідності до проектів (період 2006-2011 рр.), затверджених Держгеолслужбою України. Моніторинг підземних вод здійснюється з використанням спостережних свердловин державного і регіонального рівня узагальнення. Спостережна мережа складається з 50 спостережних пунктів (переважно свердловини) державного рівня, та 17 спостережних пунктів регіонального рівня. Показники, що контролюються: рівні підземних вод (в усіх діючих пунктах спостережень); гідрохімічний склад: головні іони, залізо, марганець, фтор, сполуки азоту, розчинені органічні речовини, важкі метали, пестициди. У 2008 р. загоном моніторингу підземних вод Причорномор ДРГП рівневий режим підземних вод вивчався у 57 спостережних пунктах територіального рівня узагальнення, в т.ч. на ґрунтові води по 27 свердловинах, на міжпластові води (пліоценовий, середньо- та верхньосарматський водоносні горизонти) по 30 свердловинах. Якісний склад підземних вод контролювався у 14 спостережних пунктах. За результатами спостережень на ґрунтові води в природних умовах за всіма типами режиму (прирічковий, терасовий, схиловий, межирічковий) відмічається незначне зниження середньорічних рівнів (0,02-0,25м) в порівнянні з минулим роком, та в багаторічному розрізі, що обумовлене недостатньою водністю 2007р. (метеодані за 2008 р. в Причорномор ДРГП відсутні). Виключення становлять прибережні території р. Дністер, де за даними спостережень у свердловині №310 (м. Біляївка) екстремальне 125

підвищення поверхневих вод наприкінці липня у результаті стихійного лиха стало значним джерелом поповнення ґрунтових вод. Сарматський водоносний комплекс широко розповсюджений на території Одеської області. В умовах природного режиму фільтрації його п’єзометрична поверхня має загальний ухил убік Чорного моря і лиманів. Тривала і активна експлуатація підземних вод викликала деяке зниження п’єзометричної поверхні і перерозподіл підземного потоку убік водозаборів, що ускладнює загальну п’єзометричну поверхню. Але за даними свердловини № 560 (спостереження біля 30 років), яка знаходиться у зоні живлення водоносного горизонту, де чітко простежується природний циклічний режим багаторічних тенденцій змін п’єзометричного рівня, за результатами багаторічного ходу мінливості рівня підземних вод (середньорічні рівні у % відносного положення рівня) відмічається східчастий підйом рівня починаючи з 1996 р. Але, з аналізу змін рівня у залежності від внутрішньорічної направленості у коливаннях, звітний рік характеризується як перехідний від багаторічного підйому до спаду. За результатами збору інформації з визначення хімічного складу підземних вод, отриманої від водокористувачів при узгодженні умов спеціального водокористування, в 2008р. виявлені водозабори, в яких спостерігається підвищений вміст окремих нормованих компонентів (в концентраціях, що перевищують ГДК). Перелік водозаборів та вміст компонентів-забруднювачів наведений в таблиці «Водозабори з ознаками забруднення підземних вод виявленими 2008 р.». Слід відзначити, що забруднення підземних вод основних водоносних горизонтів носить локальний (точковий) характер та може пояснюватися надходженням забруднення через дефектні свердловини, а також порушенням санітарних умов при експлуатації свердловин, тощо. З раніше виявлених ділянок забруднення, стабільно підвищений вміст сполук азоту спостерігається в окремих водозаборах Арцизького та Тарутинського районів, розташованих уздовж р.Когильник, а також в окремих свердловинах водозабору Котовського ВУВКГ, розташованих в с.Коси, Котовського району. Передік водозаборів з ознаками забруднення наведений в таблиці. Водозабори з ознаками забруднення підземних вод, виявленими у 2008 р. Таблиця 7.2.1.3. №

Місцезнаходження

Геол. індекс

Основні забруднюючі компоненти та вміст, мг/дм3

Білгород-Дністровський район смт. Затока,б/в “Південний Буг” експлуатаційна N1S3 свердловина

Мінералізація - 5400, Na - 1129, Cl - 2840, загальна жорсткість - 45 ммоль/дм3

Біляївський район 2

м. Біляївка, ЗАТ ПО “Одеський консервний завод” (2 ШК) для технічного водокористування

NO3-70,0-72,0

Болградський район

126

ЧСП “Колос”,с.Виноградовка (2 ШК) для технічного водокористування

NO3-56,0-124,0

с. Ново-Миколаївка, ВАТ “Дунайський” експлуатаційна свердловина № 5061

Кілійський район

N1S3

NO3 - 58,8

Комінтернівський район с. Першетравневе, птахофабрика, спостережна N1S3 свердловина № 146

Al - 1,27; Fe - 0,35

Котовський район ВАТ “Пасавтотранссервіс” (1 ШК) для технічного N1bl водокористування

NO3 - 110,2

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Природні умови Одеської області визначили широкий розвиток та різноманітність екзогенних геологічних процесів (ЕГП). Згідно інформації Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення та ДРГП “Причорноморське” узагальнені дані щодо їх розвитку наведені в табл.7.2.2.1. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.2.2.1 № з/п 1

Вид (ЕГП)

Підтоплення територій міст та селищ області: глибина залягання рівня 0-2 м глибина залягання рівня 2-4 м

Площа поширення, км2

Кількість проявів, шт.

13098 км2

29,33

7477 км

2 3

Зсуви ґрунтів Абразія (розмив) морського

70 км2 87,1 пог. Км

4 5

Ерозія Просідання лесових ґрунтів

12800 км2

Підземні пустоти (карст, гірничі виробки)

% ураженості регіону

22,45 5868 (268)

6,210

узбережжя 38,4 Немає відомостей Немає відомостей

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна будова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів Абразійно-зсувні процеси Зсувні процеси ерозійних долин вивчалися на окремих ділянках ІІ категорії: - на правому схилі р. Сака (ділянка II категорії № XV, інженерногеологічний район Б-ІІІ-6-32) - з обстежених 111 зсувів активні зсувні деформації спостерігалися на 2 зсувах (2%). - на правому схилі р.Кодима (ділянка II категоріі № ІІ, інженерногеологічний район II - Б-І-5-9) – з обстежених 112 зсувів активні зсувні деформації спостерігалися на 3 зсувах (2,6 %). 127

Абсолютна більшість зсувів утворилася та перебуває у природному стані, основний динамічний фактор активізації зсувів – зміна фізико - механічних властивостей основного горизонту, що деформується (ОДГ) під впливом інфільтрації достатньої кількості атмосферних опадів. Середня кількість атмосферних опадів за три останні роки (2005-2007 рр.) зменшилася на 9 % у порівнянні з 1986 по 1995 рр. (період спостережень за активізацією) з 488 мм до 445 мм. Середня багаторічна активність на ділянці складала 11% (11 зсувів). Одним з основних факторів зсувоутворення та активізації зсувів залишаються атмосферні опади. За період з 2004 по 2008р. у містах формування основної кількості зсувів в ерозійних долинах південно-західного Причорномор’я спостерігається зменшення сумарної річної кількості опадів. З огляду на відставання активізації зсувних деформацій від зростаючої кількості опадів на 1-2 роки, можна прогнозувати зменшення зсувної активності, що і було підтверджене при вибіркових маршрутних обстеженнях 2008р на ділянках ІІ категорії. Абразійно-зсувні процеси на узбережжі Чорного моря Абсолютна більшість зсувів морського узбережжя сформувалася під впливом природних факторів Основними природними факторами, що викликають розвиток зсувів на даній території, є: геологічна будова, рельєф місцевості, гідрогеологічні умови, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі динамічні природні процеси, як абразія та ерозія, провокують, прискорюють та активізують розвиток зсувів на морському узбережжі. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без врахування природоохоронних дій викликав негативний вплив на навколишнє середовище й сприяв появі нового антропогенного фактору, який впливає на утворення ЕГП. За ступенем впливу на розвиток ЕГП цей фактор останнім часом став таким, що може бути порівняний із природними факторами, а на окремих ділянках став домінуючим. Різноманіття факторів і відмінності в ступені їхнього прояву наклали відбиток як на на їхню активність і так і просторове поширення зсувної активності на морському узбережжі. Так як домінуючими динамічними природними факторами в утворенні і активізації зсувів на морському узбережжі є абразія, тобто, величина штормового розмиву ( енергія хвилі) та напрямок розмиву по відношенню до берегової смуги, які практично не можливо прогнозувати, то в швидкості абразії найважливішого значення набуває геологічна будова, особливо наявність і гіпсометричне положення порід (у цьому випадку вапняків), які слабко абрадуються. На узбережжі Чорного моря формування та активізація зсувів за останній час тісно пов'язана з техногенним впливом на геологічну середу, плануванням схилів та пригрузкою прибровочної частини плато й верхньої частини схилів будівлями та спорудами. Морські абразійно-зсувні та абразийні схили Чорного моря розділені на п’ять типів, які характеризуються певними параметрами особливостей динамічних змін у 2008 році. 128

1. Абразійно-зсувні схили, які мають середню висоту +38÷+40м над рівнем моря. На рівні моря залягають м'яко-пластичні зеленувато-сірі меотичні глини, що легко абрадуються. Підошва вапняків залягає на відмітках +10,0м і більше метрів над рівнем моря. Ця зона представляє собою ділянку берегової смуги від мису Північний Одеський до гирла Чабанської балки, довжиною 11км, .з природним типом формування багатоярусних структурних деляпсивних і деструктивних зсувів глибокого залягання. Середня довжина зсувів на цій ділянці становить 130м і це максимальна на всьому узбережжі, до того ж вона характеризується найбільшими площами активізації. На цій ділянці за попередній п'ятирічний(з 2001-2006р.р.) період в результаті активізації в зсувний процес було захоплено близько 3,0 га прибровочної частини плато. Тут розташовані 15 зсувів, з них у 2008р на двох відмічені дуже активні деформації, на четирьох – -слабо активні, п’ять зсувів –сплановані .За 2008рік загальна площа ділянок, які відділились від плато в результаті активізації склала 1670м2. В теперішній час на більшій частині ділянки проводяться планувальні роботи з елементами протизсувного захисту. На ділянці переважає природнотехногенний тип формування берегової смуги, посиленний техногенним навантаженням. 2. Абразійно-зсувні схили висота яких не перевищує +30м; вапняк залягає нижче 10м над рівнем моря. На рівні моря залягають меотичні глини. Тут формуються структурні деляпсивні зсуви, середня довжина яких становить 90м. Такі схили не мають суцільного поширення й представлені окремими локальними ділянками довжиною від 0,6 до 6,0км. Загальна довжина їх – 15,7 пог км. В зсувний процес за попередній п'ятирічний (з 2001-2006р.р.) період на цих ділянках було залучено від 0,6 до 0,9га прибровочної частини плато. Розташовані вони в Одеській області на ділянках: - м .Іллічівськ, має довжину 2,0 пог.км; загалом тут розташовано 4 зсуви, у 2008р. вони сплановані - Крижанівка, має довжину 2,50 пог. км, загалом тут розташовано 4 зсуви, з них у 2008р.-2 слабо активні, 2 зсува сплановані, планувальні роботи продовжуються; - від смт. Чорноморське до Малого.Аджаликського лиману, має довжину 5,20 пог. км; загалом тут розташовані 7 зсувів, з них у 2008р.-2 слабо активні, 2 активні, 3 не активні; 1,5 зсуви частково сплановані; - від М.Аджаликського до Сичавського лиманів, має довжину 6,0 пог.км; тут розташовані 6 зсувів, з них у 2008р на одному відмічені дуже активні деформації, на трьох – активні, на одному -слабо активні, ще один зсув – спланований. Загальна площа ділянок, які відокремились від плато, в результаті активізації зсувів, склала 2175 м2 ( зсув №№ 910-183 м2;№ 909-1772 м2; №1955;№ 915-220 м2) На усіх цих ділянках переважає природно - техногенний тип формування берегової смуги, посилений техногенним навантаженням, практично на всіх ділянках продовжуються планувальні роботи з елементами протизсувного 129

захисту, в той же час перерозподіл ґрунтових мас на схилах супроводжується посиленням зсувної активності 3. Абразійно-зсувні схили морського узбережжя, де на рівні моря залягає підошва вапняків, які абрадуються, мають загальну довжину 6,40 пог.км. Висота схилу на цих ділянках збільшується й у середньому становить 35м над рівнем моря. Зі збільшенням висоти схилу збільшується довжина зсувних тіл. У середньому вона становить 100м. На цих ділянках формуються в основному структурні деляпсивні зсуви, рідше детрузивні. Зсувними деформаціями за попередній п'ятирічний ( з 2001-2006р.р.) період порушені різні площі прибровочної частини плато. На різних ділянках вони змінюються в широких межах від 0,7 до 1,4га. Розташовані ділянки: - між Сичавським і Тиілігульським лиманами; має довжину 0,80 пог. км; загалом тут розташований 1 зсув, який у 2008 році був слабо активній; - між Сухим лиманом до Люстдорфської балки, має довжину 2,80 пог. км; загалом тут розташовано 4 зсуви, слабо активні; По всій довжині ділянки проводять планувальні роботи, на одній ділянці зафіксовані вторинні зсувні деформації техногенного характеру площею 250 м 2 На усіх цих ділянках переважає природно- техногенний тип формування берегової смуги, посилений техногенним навантаженням. Активні зсувні деформації на цих ділянках, викликані природними чинниками практично відсутні. Тому що на рівні моря залягають вапняки, яки слабо піддані розмиву, але присутні вторинні зсувні деформації що викликані незадовільним розвитком ситуації після домінуючого впливу техногенних факторів (невдалим проведенням комплексу протизсувних заходів жил. комплекс « Совіньон»). 4. На периферійних частинах абразійно-зсувних схилів морського узбережжя вапняки залягають нижче рівня моря. Загальна довжина цих ділянок становить 23,20км, середня висота 35м над рівнем моря. Тут формуються структурні деляпсивні зсуви. Більшість цих зсувів у різні роки й у різному ступені піддалися планувальним роботам і роботам по закріпленню берегів, тому зсувними деформаціями за попередній п'ятирічний (з 2001-2006р.р.) були порушені незначні (0,6-0,7га) площі прибровочної частини плато. Ділянки ці розташовані: між сс.Санжійка та Іллічівка, має довжину 10,0 пог.км. Загалом тут було зосереджено 16 зсувів. За звітний період 10 зсувів проявляли активність різного ступеня інтенсивності, з них 3 зсуви знаходяться в природному стані. Загальна площа ділянок, які відділились від плато в результаті активізації, за звітний період, склала 1084м2 . В цілому ділянки цього типу слабо активні. На усіх цих ділянках переважає природний тип формування берегової смуги. На окремих ділянках проводяться роботи по стабілізації схилу. 5. За межами периферійних частин абразійно-зсувних схилів морського узбережжя на крилах «антиклінальної складки» розташовані абразійні схили де вапняки залягають значно нижче рівня моря. Загальна довжина цих ділянок становить 23,20 км Ділянки розташовані: 130

- між с.с. Лебедівка- Курортне; має довжину 20,30 км, висота схилу 13,0-26,0м; середня величина відступання бровки плато, у результаті абразії склала в 2008р. 1,07 м/рік, що на 26% менш ніж середня величина за останні 3 роки. - між с.с. Грібівка-Санжійка; довжина 3,40 км, висота схилу 15,0-27,0м, відступання плато у багаторічному плані відсутньо, так як уступ має вигляд «клифа що відмер». В даний час на ділянці переважають процеси акумуляції можливо за рахунок локального підняття цієї ділянці. Абразійно-зсувні процеси на берегових схилах промислово-міської агломерації м. Одеси В межах території м.Одеси абразійно-зсувні деформації розповсюджені на схилах морського узбережжя та давньо- зсувних схилах ерозійних долин. До давньо-зсувних схилів ерозійних долин належать: Жевахова та Шкодова гори, ділянка санаторію «Куяльник» та ділянка «Слободка», де сучасні зсувні деформації викликані перезволоженням порід, раніше деформованих зсувами. На схилах Шкодової та Жевахової гір тривали незначні, повільні пластичні зміщення, раніше зсунувшихся порід. За звітний період на західному схилі Жевахової гори на лівому борту яру, зафіксований новий зсув- опливина завширшки 7 м та довжиною 15 м . В районі санаторію ім. Пірогова (санаторний комплекс «Куяльник») відмічена активізація у середньої частини старого зсувного тіла у вигляді активних тріщин розтягнення на тілі зсуву та відокремлення дрібних зсувних блоків в лівій його частині. На цьому ж місці зафіксовано зволоження зсувних порід виходами грунтових вод, а також скидання вод з боку селища Котовка. На окремих ділянках в середній та нижній частинах схилу відмічено заболочення та підтоплення будівель та присадибних ділянок в результаті виходів вод понтичного водоносного горизонту. На схилі Шкодової гори під впливом повільних пластичних зрушень порід деформовані житлові будинки по вул. Хаджибейська дорога № 523, вул. Республіканська № 327, 317, 226, вул. Гладкова № 307, 112, 277. На окремих ділянках в середній та нижній частині схилу відзначаються заболочування та підтоплення житлових будівель та присадибних ділянок в в результаті виходів вод понтичного водоносного горизонту. Правий борт Узбережжя Чорного моря належить до історичної частини міста та включає в себе: бульвар Мистецтв, Приморський бульвар, парк ім. Шевченка. На цій ділянці в зазначений період продовжувались незначні деформації. Підтоплення Процес підтоплення на території області досить поширений. Станом на 01.01.2009р. площа території із глибиною залягання рівня ґрунтових вод від 0 до 4 м складає 20575 км2, або приблизно 2/3 території області. Причому площа території із глибиною залягання вод від 0 до 2 м становить 13098 км2. 131

Якщо враховувати, що в 1981 р. площа підтоплених територій становила 8409 км2, то за ці роки площа підтоплених земель зросла в 2,5 рази (табл. ). Найбільший розвиток процес підтоплення одержав у Савранському районі. Якщо в 1981 р. тут було підтоплено 46 км2 (8% території району), то в 2008 р.площа підтоплення вже склала 559 км2 (93% території). Інтенсивний розвиток процес підтоплення спостерігається і в Біляївському районі. В 1981 р. тут було підтоплено 300 км2 (20% території району), а в 2008 р. – 1236 км2 (83% території). Значний приріст підтоплення території спостерігається в Ренійському районі - 729 км2 (81% території району) в 2008 р. проти 214 км2 (24% ) в 1981 р., Роздільнянському – 1125км2 (80 %) проти 62 км2 (4%), а також в Любашівському районі - 842 км2 (77%) проти 233 км2 (21%). Процес підтоплення вивчався, в основному, шляхом аналізу РГВ у регіональних спостережних свердловинах на ґрунтові води, при різних умовах формування процесу в умовах як природного режиму , так і в умовах порушеного режиму формування, в основному на ділянках зрошення. При аналізі процесу підтоплення відзначається загальна тенденція к слабкому зниженню , у цілому, рівня ґрунтових вод за 2008 рік у порівнянні з попередніми роками, що корелюється з трендом сумарних багаторічних графіків атмосферних опадів, одного з основних факторів формування підтоплення в природних умовах. Аналіз коливання РГВ по спостережним свердловинам показав, що в порівнянні з цим же періодом минулого року в 2008 році, в цілому по динаміці процесу поширення площ підтоплення в Одеській області спостерігається незначне коливання РГВ в спостережних свердловинах, з загальною тенденцією до незначного зниження РГВ у порівнянні з попереднім роком на ділянках з природним режимом формування підтоплення. Тренд графіків коливання середньорічних опадів співпадає з амплітудою багаторічних коливань РГВ з відставанням на 0,5-1,5 роки. Таким чином зі слабою долею вірогідності можливо прогнозувати незначне зменшення площ підтоплення по відношенню до площ 2006 року.На ділянках з техногенним режимом формування підтоплення в останні роки спостерігається тенденція до стабілізації, або незначного зниження РГВ, що, можливо, пов’язано зі зменшенням водоподачі на масиви зрошення, або зростаючою культурою землеробства. Якщо тенденція зниження РГВ збережеться, то можливе очікувати зменшення площ підтоплення. Але, на більшості метеостанцій регіону в 2008 році було зафіксовано зростання середньорічної кількості опадів, в багатьох випадках значне. Отже зменшення площ підтоплення в подальшому не очікується. Деформації земної поверхні обумовлені широким спектром причин, серед яких підробленість територій підземними виробками та їх руйнування, інтенсивна експлуатація сарматського водоносного горизонту, активізація карстових процесів, проявлення сучасної тектоніки та інше. Підземні катакомби м. Одеса, які сформувалися внаслідок видобування вапняків, одні з найбільших у світі. В останні десятиріччя спостерігається погіршення їх гірничо-технічного 132

стану у зв’язку зі старим віком каменярень та зростаючим техногенним впливом на геологічне середовище території міста Деградують цінні в лікувальному відношенні причорноморські лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський. Особливу тривогу викликає Куяльницький лиман, в якому лікувальні грязі визнані еталонними за їх лікувальними властивостями, а на березі лиману розташований курортний комплекс міжнародного значення. Тилігульський лиман теж потребує покращання екологічного стану. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Державний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється Державним комітетом України по геології і використанню надр та його органами на місцях. В Одеській області контроль здійснюється Чорноморською територіальною інспекцією ДО «Інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр» (далі Інспекцією геологічного контролю), Державною екологічною інспекцією в Одеській області та інш. органами. Перевірками встановлено, що цілий ряд підприємств області в порушення вимог Кодексу України "Про надра" та “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” здійснюють свою діяльність без спеціальних дозволів та з порушеннями вимог щодо користування та охорони надр. Інспекцією геологічного контролю протягом 2008 року проведено 40 перевірок виконання підприємствами і організаціями умов спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою експлуатації та геологічного вивчення. За результатами перевірок: а) виявлено порушень і недоліків – 175, видано приписів – 158; б) кількість випадків розробки без ліцензій – 13; в) кількість поданих матеріалів перевірок на анулювання – 3; г) кількість поданих матеріалів перевірок на попередження – 36; д) матеріали перевірок, що подані до прокуратури – 26. Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведено 90 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при видобувнні корисних копалин на території області, в т.ч.: в Біляївському (9 підприємств), Красноокнянському (2 підприємства), Роздільнянському (6 підприємств), Болградському (2 підприємства), Арцизькому (1 підприємство), Кілійському (2 підприємства), Ізмаїльському (1 підприємство), Татарбунарському (1 підприємство), Іванівському (7 підприємств), Балтському (3 підприємства) та Білгород-Дністровському (1 підприємство) районах. За результатами перевірок виявлені наступні підприємства, що здійснюють систематичне порушення природоохоронного законодавства: - на території Біляївського району: ТОВ «Автомагістраль», ПП «Експромт», ПМП «АЛЕС», ПМП «Русдол», ВАТ філія Біляївського райавтодора ; 133

- на території Іванівського району: ПП Нужненко В.С., ПП Кочарян С.Р., ПП Цапенко Н.П., ПП Кравчук Ю.В., ПП Богатирьов Р.А., ПП Соловей М.В., ПП Губенко М.Г., ПП Царенко П.М.; - на території Роздільнянського району: ТОВ «Даль», ПП «Кісельов», ПП «Автопрофі». Підприємства, діяльність яких здійснюється без спеціальних дозволів на користування надрами: - на території Біляївського району ТОВ «Автомагістраль» (призупинена діяльність); - на території Іванівського району: ПП Нужненко В.С., ПП Кочарян С.Р., ПП Цапенко Н.П., ПП Кравчук Ю.В., ПП Богатирьов Р.А., ПП Соловей М.В., ПП Губенко М.Г., ПП Цапенко П.М.; - на території Роздільнянського району: ПП «Гінькіньов В.В.», ПП «Курібко» - винесено рішення щодо призупинення діяльності по видобуванню корисних копалин. Протягом останніх років в відпрацьованих кар’єрах практично не проводиться рекультивація порушених земель. Поширення зон впливу кар'єрів і шахт на сьогоднішній день в області залишається серйозною проблемою. Безгоспні та вчасно не рекультивовані кар'єри призводять до різноманітних геологічних процесів, таких, як ерозія, обрушення, вивітрювання, зсуви, забруднення водоносних горизонтів. Основними порушеннями природоохоронного законодавства, виявленими при перевірках, являються: відсутність спеціальних дозволів на користування надрами, гірничого та земельного відводів, проектів розробки родовищ, щорічних планів розвитку гірничих робіт, рекультивації відробленого простору, планів виконання заходів по охороні довкілля, дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, відсутність контролю радіаційної якості води. Обтяжлива та довгострокова процедура узгоджень для отримання спеціального дозволу на користування надрами заважають надрокористувачам вчасно оформляти необхідні документи. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Згідно діючого законодавства: Кодексу України "Про Надра" та “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” передбачено отримання спеціальних дозволів на будь-який вид користування надрами, в тому числі розробку корисних копалин, геологічне вивчення чи досліднопромислову розробку. Матеріали для отримання спеціальних дозволів погоджуються з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Протягом 2008 року Держуправлінням розглянуто 44 пакети документів щодо надання погодження на користування надрами, з яких погоджено – 28, 16 пакетів документів відправлено на доопрацювання або відмовлено. З загальної кількості екологічних карток -13 надано на геологічне вивчення надр, 15 – на експлуатацію родовищ корисних копалин; у т. ч. 134

5 погоджень – на запит Мінприроди щодо продажу з аукціону спеціальних дозволів на користування надрами. Всі надані екологічні картки відповідають вимогам Кодексу України “Про надра”, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 р. № 273 "Про затвердження Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами", пункту 9 Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінприроди України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30.09.1996 №119. В області станом на 10.04.2009р. (за даними ДНВП «Геоінформ України») налічується 62 спеціальних дозволи на користування надрами, видані підприємствам, які ведуть розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Із загальної кількості діючих спеціальних дозволів – 7 надано для геологічного вивчення надр, 55 – на експлуатацію родовищ корисних копалин.

135

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Протягом 2008р. на підприємствах області утворилось 7,9 тис. т відходів І – ІІІ класів небезпеки. Дані по утворенню, використанню (утилізації) та видаленню відходів за класами небезпеки наведені у табл. 8.2.1. Завдяки проведеній інвентаризації відходів поліпшився їх облік, підхід при врахуванні кількісного та якісного складу відходів став більш диференційованим. Відсутність роздільного збирання відходів робить у багатьох випадках тверді побутові відходи рівнозначними з промисловими за характером та наслідками впливу на довкілля та здоров’я населення. Морфологічний склад побутових відходів з кожним роком ускладнюється, включаючи в себе все більшу кількість екологічно небезпечних компонентів та речовин. Проблема екологічної небезпеки твердих побутових відходів торкається всіх стадій поводження з ними, починаючи зі збирання і транспортування та закінчуючи підготовкою до використання утильних компонентів, знищенням або похованням фракцій, які не використовуються. Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року, значна кількість відходів свинцю, міді, нафтопродуктів та нафтошламів, відпрацьованих формувальних сумішей, осадків з відстійників після реагентного або коагуляційного очищення, важких металів, відпрацьованих каталізаторів тощо. Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1.1. № з/п 1 2 3 4 5

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Суб’єкти підприємницької діяльності виробнича діяльність, яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: Відходи 1 класу небезпеки Відходи 2 класу небезпеки Відходи 3 класу небезпеки

од

469

1182,2

т т т

380,5 130,3 671,3

Примітка

Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Таблиця 8.1.2. № з/п 1 1

Показник 2 Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності № 1небезпечні відходи), т Відходи житлово-комунального господарства, тис.м3

2006 р.

2007 р.

2008 р.

3 1264223 6189,1

4 980452 7229,7

5 839231 7984,4

136

1 2

2 Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м3 /1чол.

3 -

4 -

5 -

0,004

8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) До категорії надзвичайно небезпечних належать ртуть та ртутьвміщуючі відходи. На регіональному досвіді простежується можливість успішного вирішення проблеми ртутьвміщуючих відходів, у першу чергу, люмінесцентних ламп. Так, для впорядкування поводження з відпрацьованими люмінесцентними лампами, що є відходами 1 класу небезпеки з-за вмісту ртуті, на базі трьох підприємств ТОВ “Новий світ”, ТОВ „Грін-порт” та „РАФ+” створена система централізованого збирання, зберігання і вивезення на переробку цього виду токсичних відходів. Однак, питання про централізоване вивезення ртутьвміщуючих відходів, яке вирішене у м. Одесі, частково у містах обласного значення, вирішено в районах частково. Загроза вторинного забруднення водойм - мулові майданчики станцій біологічного очищення. Проблема детоксикації та утилізації мулових осадів стічних вод каналізаційних очисних споруд не знаходить свого ефективного вирішення в регіоні через високий вміст органічних речовин, токсичних солей важких металів, нафтопродуктів, хлорованих та поліциклічних вуглеводнів. Щорічно на кожного мешканця міст області налічується 25-30 кг осаду у перерахунку на суху речовину. Тільки на очисних спорудах СБО “Північна” та “Південна” м. Одеси кожного року утворюється більше 350 тис. тонн осаду. Обсяг утворення побутових відходів по області сягає до 5 млн. куб. м на рік. Відходи м.Одеси вивозились на 2 місцевих полігонах - звалищах: на полігон - звалище твердих побутових відходів ТПВ-1 у Дальницьких кар’єрах (загальною площею 96,2 га ) та на полігон - звалище ТПВ-2 (площею 5,5 га) біля цементного заводу м. Одеси. Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області від 30 грудня 2004 р. № 59 експлуатація полігону ТПВ-2 тимчасово заборонена. У зв’язку з чим проблема звалищ м. Одеси ускладнюється навантаженням на полігон ТПВ-1, на який з території м. Одеси та прилеглих населених пунктів вивозяться тверді побутові та промислові відходи 3-го та 4-го класу небезпеки. Пріоритетним напрямком у сфері поводження з побутовими відходами є співпраця з європейськими організаціями, якими запропоновано перелік спеціалізованих послуг, які є актуальними для міста Одеси та області. На державному рівні не розроблено типового проекту полігону твердих побутових відходів для невеликого населеного пункту. А саме в цих містечках, 137

великих селищах несанкціоновані звалища набувають не тільки досить великих розмірів, а й накопичують небезпечні речовини і матеріали. Однією з побічних, але дуже актуальних проблем полігонів побутових відходів є попадання і накопичення токсичних відходів за рахунок порушення підприємствами правил поводження з ними. Більш як на 1600 підприємствах області проведена інвентаризація та розробка технічних паспортів відходів зі складанням реєстрових карток. Кожним підприємством передбачено заходи щодо попередження та мінімізації утворення відходів. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ведеться реєстр місць видалення відходів, всього до реєстру внесено 397 паспортів місць видалення відходів. Згідно з Порядком ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. № 1360, ведеться реєстр об’єктів оброблення та утилізації відходів, до якого включені 19 підприємств області. Реєстр об’єктів утворення відходів формується відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України і налічує 117 об’єктів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218 у 2008 році з 3164 підприємств області розроблено, затверджено та переглянуто лімітів - 1569. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 р. № 440 «Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, використання, транспортування, захоронення, знищення та утилізацію небезпечних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» було надано 15 дозволів. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.2.1. № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показник 2 Утворилось Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 р. 3 12,0 0,034

2006р. 4 6,18 0,90

2007 р. 5 7,2 0,91

2008 р. 6 7,9 0,4

4,7 0,1 0,2 5,2

1,08 0,1 0,1 0,35 5,05

0,99 0,1 0,1 0,025 7,9

0,9 0,3 0,3 0,016 7,3

0,5

0,47

0,25

0,21

0,008

0,01

0,003

2,45

1,52

1,18

1,11

138

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2008 року Таблиця 8.2.2. № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 Всього

Назва одиниці адміністративноТериторіального устрою регіону 2 Ананьївський район Арцизький район Балтський район Білгород – Дністровський район Біляївський район Березівський район Болградський район Великомихайлівський район Іванівський район Ізмаїльський район Кілійський район Кодимський район Комінтернівський район Котовський район Красноокнянський район Любашівський район Миколаївський район Овідіопольський район Ренійський район Роздільнянський район Саратський район Савранський район Тарутинський район Татарбунарський район Ширяївський район Фрунзівський район

ТОВ „СОЮЗ” Заводи

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га

3 16 27 40 37

4 5,50 2632,75 6,3 27,34

16 41 19 22

3,70 23,51 5,30 32,98

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 +9 + 4,3 + 0,5 + 1,0 + 2,2

17 16,0 23 110,4 18 40,64 26 7,44 20 52,48 33 21,7 18 14,30 14 1,75 33 37,9 13 14,66 7 11,55 24 9,50 28 852,8 11 23,53 32 33,90 19 63,5 45 74,06 17 616 4123,5 Полігони твердих побутових відходів 1 96,2 -

+ 0,9 + 10,34 + 2,0 + 10,2 + 4,0 + 6,1 + 4,5 55,04 -

Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.2.3. № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Район

2 Ананьївський Арцизький Балтський Березівський Білгород-Дністровський Біляївський Болградський Великомихайлівський Іванівський Ізмаїльський Кілійський Кодимський Комінтернівський Котовський Красноокнянський

Перезатарено впродовж року

Знешкоджено впродовж року

4 82 -

Утворено (виявлено) впродовж року, т 5 10,7 47,2 4,2 2,2 66,2 937,1 0 26,0 4,7 320,0 36,2 60,4 0 23,4 8,1

Кількість на кінець року

6 10,7 47,2 4,2 2,2 66,2 937,1 0 26,0 4,7 238,0 36,2 60,4 0 23,4 8,1

139

1 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

2 Любашівський Миколаївський Овідіопольський Ренійський Роздільнянський Савранський

Саратський Тарутинський Татарбунарський Фрунзівський Ширяївський Всього

4 -

5 12,9 5,2 34,4 0 0 47,9 + 4580л 100,6 11,5 0 0 223,2 1982,1

6 12,9 5,2 34,4 0 0 47,9 + 4580л 100,6 11,5 0 0 223,2 1900,1

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Що стосується збору вторинної сировини (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 82 „Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини ”), до втор сировини (відходів, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо - технологічні і економічні передумови) відносяться: макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні, відпрацьовані люмінесцентні лампи та інші відходи, що містять ртуть, відпрацьовані нафтопродукти. Даним видом діяльності в області займаються 80 організацій та підприємств, що отримали ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (табл.. 8.2.2.: перелік організацій, які отримали ліцензію Міністерства охорони навколишнього природного середовища на заготівлю, обробку окремих видів ресурс оцінних відходів, збирання, заготівля окремих видів відходів, як вторинної сировини). Динаміка використання відходів Таблиця 8.3.1. № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання,%

2000 р.

2006р.

2007 р.

2008 р.

241996 60499 25,0

1264223 503160 39,8

980452 409536 41,8

839231 334402 39,8

8.4. Транскордонні перевезення відходів За даними Державної екологічної інспекції в Одеській області у 2008 році через Державний кордон були перевезені таки види відходів: відходи поліетилену; зношений одяг та інші зношені текстильні вироби (гуманітарна допомога, секонд-хенд); відходи і макулатура паперова та картонна; відходи бавовни; відходи пневматичних шин.

140

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Крім промислових відходів, що утворюються на підприємствах, на території Одеської області нараховується 119 складів, на яких зберігається біля 1900 т непридатних, або заборонених для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), які накопичувались на території області з часів Радянського Союзу та з часом прийшли у непридатний стан. З них 7 складів знаходиться у доброму стані, 47 складів знаходяться у задовільному стані та 65 - у незадовільному. З 26 районів Одеської області у 6 районах непридатні ХЗЗР відсутні: у Болградському (повністю зачищено у 2007 році), Комінтернівському, Ренійському (повністю зачищено у 2007р.), Роздільнянському, Татарбунарському, Фрунзівському. Основні накопичення зосереджені: в отрутомогильнику Одеського морського торговельного порту біля с.Алтестове Біляївського району, що у 2-х км від Хаджибейського лиману - 922 тонни ДДТ, на складі у с. Саф"яни Ізмаїльського району - 200 тонн отрутохімікатів, на складі біля с. Затишшя Ширяївського району - 215 тонн. На території отрутомогильника біля с.Алтестове проводяться моніторингові дослідження Українським науково - дослідним проектно конструкторським інститутом морського флоту України (УкрНПМФ) згідно договору з Одеським морським торговельним портом. Згідно дослідженням, на сьогоднішній день впливу на навколишнє природне середовище немає. Умови зберігання непридатних або заборонених для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин в багатьох районах області не відповідають діючим санітарним та екологічним нормам, заборонені для подальшого використання пестициди потребують перезатарення для подальшого вивезення та знешкодження. Питання знешкодження заборонених, або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин повинно вирішуватись як на місцевому, так і на державному рівні, оскільки воно потребує значних фінансових витрат. Для цього за 2008 рік в області проводилась наступна робота. Згідно німецько-українського проекту за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища зі складу біля с.Саф'яни Ізмаїльського району вивезено за межі України 82 тонни заборонених, або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Крім того, для запобігання негативних наслідків аварії на хімічному складі у Ширяївському районі в червні місяці поточного року з нього видалено 1,95 тонн хімічних засобів захисту рослин, які знаходились у двох аварійних контейнерах. За ініціативою Держуправління Мінприроди України листом від 18.06.2008 р. № 774/05 направлено запит та обгрунтовуючу документацію на фінансування заходів щодо знищення накопичених на території Одеської 141

області непридатних ХЗЗР за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за бюджетною програмою 2401250 " Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами" на суму 16000,0 тис. грн. Також, за ініціативою Держуправління до Міністра охорони навколишнього природного середовища України Одеською обласною державною адміністрацією та Одеською обласною радою направлено спільний лист від 29.09.08р. № 01-16-6263/Р-30-2602 з проханням виділення коштів на знешкодження ХЗЗР в Одеській області у 2008 році.

142

9.ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Загальний стан екологічної безпеки в області продовжує залишатись складним і здебільшого зумовлений надмірним техногенним навантаженням на природне середовище, нерівномірною територіальною концентрацією виробництва, його високою енергомісткістю. Серед головних чинників нафтохімічного забруднення довкілля, що мають як постійний, так і аварійний характер, надзвичайно розвинута мережа транзитних нафтопродуктопроводів, а також численні місця складування та перекачування нафти та нафтопродуктів. Порти: в області функціонує 7 морських портів: Одеський морський торговельний порт; Ізмаїльський морський торговельний порт; Ренійський морський порт; Білгород-Дністровський морський торговельний порт; ДП Морський торговельний порт Усть-Дунайськ; ДП морський торговельний порт Южний; Іллічівський морський торговельний порт. Нафто-, газо- та аміакопроводи: - нафтопровод: нафтопровід Одеса-Броди: діаметром 1020 мм, протяжність по області – 274, 7 км; Одеській нафтопровід: діаметром 720-1020 мм, протяжність – 120 км. - газопроводи: газопровід Кременчук-Ананьїв-Рибниця з розгортанням Ананьїв-Тираспіль-Ізмаїл: діаметром 1420 мм, протяжність 835 км. аміакопроводи: аміакопровід „Тольяті-Одеса” (Березівський, Комінтернівський райони, 85 км). Магістральний аміакопровод ТольятіГорлівка-Одеса призначений для транспортування рідкого аміаку із Тольятінського заводу та Горлівського ВО „Стірол” на Одеський припортовий завод. Рік введення в експлуатацію – 1979 р., протяжність – 2417 км; по території області – 85 км; у т.ч. по Березівському району – 32 км; по Комінтернівському району – 53 км. Характеристика аміакопроводу: діаметр – 355,6 мм; глибина закладання – 1,5-1,8 м; тиск в трубопроводі – до 83 атм.; вага аміаку в 1 км трубопроводу – 57 т. Нагляд за газо-, нафто- та аміакопроводами здійснюється територіальним управлінням Держпромгірнагляду, підпорядкованим Міністерству надзвичайних ситуацій. Кількість складів Міноборони України, на яких зберігаються непридатні до використані боєприпаси ( у тому числі протипіхотні міни) та розміри територій, що вини займають За даними Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення ввід наслідків Чорнобильської катастрофи на території Одеської області розташовані два склади озброєння на яких зберігаються непридатні до використання боєприпаси. Це 1513 окремий склад артилерійських боєприпасів ЗС України (в/ч А-1319 с. Біленьке Білгород-Дністровського району Одеської області ) та 2222 об’єднаний склад озброєння та майна Західної військовоморської бази МВС України (в/ч А-2214, м. Одеси). 143

Особливо викликає занепокоєння стан справ на 1513 окремому складі артилерійських боєприпасів де зберігаються велика кількість ракет до ПЗРК і ПАРК та боєприпасів різного типу. Внаслідок відповідного фінансування, не проводяться заплановані заходи по утилізації військових засобів ураження, які зберігаються на 2222 об’єднаному складі озброєння та майна ЗВМБ ВМС ЗС України. Військова частина А2214 Західної Військово-Морської бази ВМС України (с. Котовка Біляївського району). Призначення для забезпечення кораблів і частин ВМС боєприпасами, озброєнням та майном, зберігання та охорони артилерійського, мінного, протичовнового озброєння і боєприпасів, стрілецької зброї та іншого військово-технічного майна і військової техніки. Склади боєприпасів та вибухонебезпечних предметів військової частини А2214 (об’єкт “Куяльник”) розташовані на березі Куяльницького лиману на відстані 4км від с. Котовка Біляївського району. Територія частини займає площу 64га. Охоронний периметр 4,2 км, охороняється 6 постами варти ВОХР. На технічній території військової частини розміщено 29 місць зберігання, з них: сховищ-18, навісів-3, майданчиків для відкритого зберігання-8. Штатна ємність зберігання – 418 умовних вагонів, фактична завантаженість-399 вагонів (95%). У сховищах розміщено 245 вагонів боєприпасів та 9 вагонів стрілецької зброї, на майданчиків відкритого зберігання – 145 вагонів протичовнових та протимінних боєприпасів . У 10-ти кілометрову зону входять 2 населених пункти, у тому числі селища Котовка (4км) та Августова (9км). Територія складів розташована поблизу зсувонебезпечної ділянки узбережжя Куяльницького лиману. У травні 2004 року на узбережжі лиману відбувся черговий цикл зсувних процесів – сталися зсуви значних розмірів. Довжина зсуву склала біля 100 метрів, ширина вздовж схилу лиману-1350метрів, загальна площа приблизно 100000 м2. На теперішній час відстань від бровки зсуву до території складу складає біля 10 метрів. Військова частина А 1319 ( с. Біленьке,Білгород-Дністровського району). Підпорядкована управлінню логістики Сухопутних військ ЗС України та призначена для забезпечення частин Міністерства оборони реактивними, зенітно-ракетними, зенітно-артилерійськими, артилерійськими, стрілецькими боєприпасами, мінами до мінометів та гранатами. Склади боєприпасів військової частини А1319 розташовані на березі Будакського лиману на відстані на схід від с. Біленьке – 5км, від м. БілгородДністровський – 27км. У 10-ти кілометрову небезпечну зону входять 3 селища міського типу – Шабо (7км ), Сергіївка (10км ), Затока (10км). Штатна ємність зберігання – 1357 умовних вагонів. У 24 сховищах розміщено боєприпасів 1495 умовних вагонів, у тому числі до реактивних систем залпового вогню – 350 умовних вагонів. На відкритих майданчиках 144

боєприпаси не зберігаються. На територію військової частини продовжують поступати боєприпаси з частин, які розформовуються. Обласна державна адміністрація неодноразово зверталась до Міністерства оборони України, але через недостатнє фінансування питання залишаються невирішеними. З метою посилення роботи щодо усунення виявлених недоліків, вжиття невідкладних заходів щодо поліпшення умов зберігання озброєння та майна, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій Південному оперативному командуванню та Західній військово – морській базі ВМС України необхідно: - вжити заходів по обладнанню складів технічними засобами охорони та пожежною сигналізацією, організувати роботу по ремонту сховищ, їх обвалуванню та приведенню у належний стан технічної території складів; - звернутись до Міністерства оборони України та відповідно до командування ВМС України з клопотанням щодо поліпшення фінансування складів зберігання боєприпасів та вибухових речовин. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру За ймовірними ризиками в області можуть виникнути майже всі існуючі надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, за виключенням цунамі та виверженням вулканів. Зсуви. Згідно з державним кадастром на території області зареєстровано близько 5 тис. зсувів, причому найбільша їх кількість (2858) сформувалась у північній частині області (Ананьївський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський та інші райони). Особливе місце в розвитку зсувів займає морське узбережжя та схили лиманів. Так, на узбережжі моря від Сухого до Тилігульського лиманів зафіксовано 65 активних зсувів, на схилах лиманів – більш як 300 зсувів. Площа зсувних ділянок становить 70,88 кв. км, зсувонебезпечних – 6027 кв. км (18 % площі території області). Карстові процеси. В області площа найбільш ймовірних розвиток карстових процесів в ерозійних врізах, становить майже 3,5 тис. кв. км. Карстові порожнини представлені тріщинами, печерами, суфозійними воронками. Абразії зазнає берегова смуга довжиною 450 км. У межах від Сасикського до Дніпровського лиманів розмив кліфа відбувається зі швидкістю у середньому 2-4 м/рік, а на ділянці узбережжя від Дністровського до Тилігульського лиманів абразія, що супроводжується великими обвалами, має середню швидкість 0,2-2 м/рік. Максимальна величина абразії зареєстрована у районі від м. Бурнас до Будакського лиману і становить у середньому 3,2 м/рік. Лесові породи, розповсюджені в області на загальній площі 21,3 тис. кв. км. Характеризуються посадочними властивостями, які визначаються їх природним станом – низькою щільністю, полегшеним станом та високою чутливістю до зволоження. Мають місце, в основному, на півдні та південному сході території області, особливо у придунайській та приморській її частинах. Підтоплення. Підтоплення територій ґрунтовими водами слід віднести до найактуальніших проблем області. Загальна площа можливого підтоплення території області може досягати 10 тис. кв. км, що складає 30 % усієї території. 145

Найбільшу загрозу для населення має можливе руйнування дамб на річці Дунай і Хаджибейського лиману. Проблема укріплення дамб на Дунаї є одною із найважливіших, тому що існуючі дамби практично вичерпали свій ресурс міцності, вони не здатні стримати велику воду протягом тривалого часу без проведення додаткових берегоукріплювальних робіт з великими фінансовими затратами. Контроль за дамбами здійснюється Облводгоспом. Держуправлінням щороку передбачаються заходи по попередженню виникнення підтоплення на території області. Так, у 2005 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення робіт по захисту від підтоплення було виділено 520 тис. грн., у 2006 році на захист населених пунктів від підтоплення було виділено 1150 тис. грн., на будівництво протизсувних та протиобвальних споруд із системами водовідведення у с. Нові Каплани та с. Главани Арцизького району – 266,6 тис. грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році на проведення робіт по захисту від підтоплення виділено 6780 тис. грн. У 2008 році на розчистку русел річок, захист від підтоплення з обласного природоохоронного фонду спрямовано 2100,3 тис. грн. Землетруси. На території області можливі землетруси інтенсивністю VI-IX балів (за шкалою MSK-64). Із аналізу землетрусів 1977, 1986 та 1990 р.р. найсильніші поштовхи зареєстровані в південно-західних районах області, в результаті яких мали місце часткові руйнування старих приміщень та господарських будівель. Шквали. На території області протягом року майже постійно виникають шквальні вітри та смерчі, у ряді випадків сила вітру сягає 120 км/год, від чого наприкінці березня поточного року області були нанесені збитки більш як на 4 млн.грн. Взимку це підсилюється значними ожеледями та налипанням мокрого снігу, що приводить до руйнувань систем енергопостачання, як це мало місце взимку 2000 р. У 2008 рік екологічних аварійних ситуацій не зареєстровано. 9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку За інформацією Територіального управління Держпромгірнагляду по Одеській області на 01.11.2008р. в області налічується 523 об’єкта підвищеної небезпеки. Плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій та аварій розроблені та погоджені з відповідними органами на всіх об’єктах підвищеної небезпеки. Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1778 організовано проведення страхування цивільної відповідальності на усіх (100%) об’єктах підвищеної небезпеки.

146

Небезпечні об’єкти (території), становище на яких потребує вирішення екологічних проблем, пов`язаних з небезпекою для населення Назва об`єкта (території)

Місце розташування

Перелік екологічних проблем на об`єкті (території)

Дата виникненн я

ВАТ “Одеський припортовий завод”

м. Южне

Екологічна небезпека під час виробництва та перевантаження аміаку та карбаміду

З початку експлуата ції

ВАТ “ЛукойлОНПЗ”*

м. Одеса

Екологічна небезпека під час виробництва та

З початку експлуата ції

ТОВ”Інфокс” Філія “Інфоксводоканал “

м. Одеса

Негативний вплив на довкілля внаслідок перевищення забруднювачих речовин

Необхідні заходи

Джерела фінансування

Удосконалення власних каналізаційних споруд (встановка блоку денітрифікації )та систем контролю Техничне переобладнання та модернізація

Бюджет підприємства

Реконструкція водопровідних, каналізаційних мереж, центральної ХБ лабораторії

Бюджет підриємства

Бюджет підприєм-тва.

Всього об’єктів І ступеню – 3, ІI ступеню – 2, ІІІ ступеню – 1

Примітка: Роботу Одеського нафтопереробного заводу було призупинено з 25.07.2005 року на тривалий строк у зв’язку з реконструкцією виробничої діяльності по переробці нафти. Після завершення реконструкції відновлено його роботу у травні 2008 року.

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія В Одеській області відсутні об'єкти атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранової руди. За даними Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Одеська область разом з іншими п’ятьма областями України відноситься до найбільш техногенно напружених регіонів щодо кількості підприємств, які використовують джерела іонізуючого випромінювання ( далі – ДІВ ) у промисловості. медицині, науково-дослідній роботі, навчанні та інших галузях. Наприклад, усі нафтопроводи контролюються на якість зварних з’єднань за допомогою таких джерел, 100% медичного разового обладнання стерилізується на гамма-установках, джерела використовуються в технологічних процесах на цукрозаводах, тютюнових фабриках, заводах безалкогольних напоїв, дуже ефективним є їх застосування для діагностики та лікування онкологічних захворювань тощо. У всіх радіоактивних джерелах сконцентрована значна радіоактивність, тому вони становлять велику небезпеку для людини у разі контакту з джерелом, що може призвести до тяжких наслідків (радіаційні опіки, тяжкі хвороби, ампутації кінцівок та навіть смерть людини ). Одним із чинників небезпеки, яка існує на цей час, є наявність на підприємствах значної кількості відпрацьованих високоактивних ДІВ, які за різних обставин не були передані на збереження на спеціалізовані підприємства. Термін “високоактивні” означає, що вказані джерела без відповідних захисних заходів є смертельно небезпечними. З метою 147

забезпечення безпеки поводження з високоактивними ДІВ, термін зберігання яких закінчився, розроблена та затверджена програма забезпечення безпечного зберігання відпрацьованих високоактивних ДІВ. Строк виконання програми – 2007-2009 роки. Програмою передбачається складення реєстру відпрацьованих високоактивних ДІВ, розроблення технології їх вилучення, створення інфраструктури для поводження з ВВ ДІВ, вилучення та тимчасове зберігання їх у збудованому спеціалізованому сховищі. Збирання, транспортування та зберігання радіоактивних відходів ( далі – РАВ ), які утворюються при використанні ДІВ в народному господарстві, виконує Українське державне об’єднання “Радон”, яке має у своєму складі 6 державних міжобласних спеціалізованих комбінатів, серед яких Одеський ДМСК. За кожним ДМСК закріплена зона обслуговування декількох областей України. До спец комбінатів передаються тверді РАВ (далі – ТРВ ), забруднені радіоактивними речовинами, біологічні відходи, а також відпрацьовані ДІВ, які збираються і зберігаються протягом визначеного чинним законодавством терміну в місцях утворення до передачі на ДМСК. Біологічні РАВ зберігаються окремо від ТРВ у спеціально призначених сховищах із застосуванням технології пошарового цементування. ДІВ зберігаються у біологічному захисті в сховищах для ТРВ, як звичайні РАВ, або в спеціально призначеному для ДІВ сховищі колодязного типу. На цей час спец комбінати не приймають рідкі РАВ ( далі – РРВ ). Вони надходять лише в затверділому вигляді і зберігаються як ТРВ. Власні РРВ зберігаються у спеціально призначених сховищах. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій Рівні радіонуклідного забруднення навколишнього середовища. За останні декілька років радіаційна обстановка на території області залишається стабільною. Контроль гамма-фону, проводиться щоденно в робочі дні в контрольних точках міста та згідно заяв від населення, підприємств, закладів та організацій. Перевищень від фонових значень за 2007 рік не виявлено. За минулий рік проведено 2542 виміри гамма-фону. Для визначення потужності поглиненої дози гамма-випромінювання проведено 12508 досліджень на 1190 об’єктах. В контрольних точках міста Одеси радіаційний фон місцевості за останні 5 років не перевищував природний і становив 12-15 мкР/год. При цьому нормативний показник по Україні становить 30 мкР/год. Сумарна бета-актівність приземного шару атмосфери в середньому за сезонами року складає 4,2*10-15 Кі/м3, це нижче середнього значення за останні 10 років. Середні значення сумарної бета-активності атмосферних випадань у пунктах спостережень коливались в межах 0,01-0,04 мКі/м3 за добу, що відповідає фоновим величинам. Розподіл за сезонами року щільності випадань по області – в межах багаторічних спостережень. 148

9.3.2. Радіоактивні відходи Таблиця 9.3.2. Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) № з/п

1 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства 2 -

Кількість ядерних та радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од. 3 -

АЕС кількість реакторів, од.

радіаційний фон в 30-ти км зоні АЕС, мкЗв/год

4 -

5 -

Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) кількість кількість РАВ, радіаційний ПЗРВ, од. м3 фон на __________ території загальна ПЗРВ, активність, Бк мкЗв/год 6 7 8 1- ОДМСК 500 м3 твердих на більшості УкрДО РАВ та 137 м3 території по за "Радон" рідких РАВ межами зберігання РАВ радіаційний фон не перевищує природній 0.140.20 мкЗв/год

149

10.СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області Головне природне багатство Одеської області - її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону. В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн. га ріллі, більше 80 тис. га виноградників і садів. Клімат краю, особливо в південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10% оброблюваних земель зрошуються. Посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2008р. в усіх категоріях господарств склала 1821,2 тис. га, що на 11,7 тис. га більше (на 0,6%), ніж у 2007р., у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 1372,8 тис. га (на 1,1% більше), у господарствах населення – 448,4 тис. га (на 0,9% менше). У структурі загальної посівної площі зернові та зернобобові культури займають 67,0%, технічні – 23,7%, картопля та овоче-баштанні – 4,0%, кормові – 5,3%. Питома вага зернових та зернобобових культур у загальній посівній площі зменшилась у порівнянні з минулим роком на 4,1 в. п., кормових культур – на 0,8 в. п. , картоплі та овоче-баштанних культур – на 0,1 в.п., збільшилась питома вага технічних культур – на 5,0 в. п. Зернові та зернобобові культури в області посіяні на площі 1220,2 тис. га, що на 66,5 тис. га (на 5,2%) менше минулорічного. Озимі культури на зерно збереглися на площі 803,9 тис. га (на 120,2 тис. га, або на 17,6% більше, ніж у 2007р.), з них пшениця озима – 535,8 тис. га, ячмінь озимий – 262,7 тис. га. Ярі зернові культури посіяні на площі 416,3 тис. га (на 31,0% менше минулорічного), у тому числі: ячмінь – 209,8 тис. га (на 38,1% менше), кукурудза – 113,5 тис. га (на 14,1% менше), овес – 6,6 тис. га (на 33,2% менше), гречка – 3,0 тис. га (на 25,6% менше), пшениця – 1,8 тис. га (у 2,9 рази менше), зернобобові культури – 63,1 тис. га (на 35,1% менше) та рис – 2,3 тис. га (на 13,4% менше). Більше, ніж у минулому році посіяно проса – 10,0 тис. га (на 33,5%). У структурі усіх зернових посівів значно переважає пшениця озима – 43,9%, ячмінь озимий – 21,5%, ячмінь ярий – 17,2% та кукурудза – 9,3%. Сільськогосподарськими підприємствами зернові та зернобобові культури засіяно на площі 926,9 тис. га (на 6,4% менше минулорічного) господарствами населення – 293,3 тис. га (на 1,0% менше). Технічні культури в усіх категоріях господарств засіяні на площі 432,1 тис. га, що на 93,7 тис. га (на 27,7%) більше, ніж у 2007р., у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 372,2 тис. га (на 32,5% більше), у господарствах населення – 59,9 тис. га (на 4,3% більше).

150

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.2.1. Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000 1438,0

2005 1282,5

2006 1786,4

2007 1809,6

2008 1821,2

121,5 61,4 38,4 21,7 237,9 16 51 26 16 9 -

249,2 162,0 59,8 27,4 424,6 33 59 38,5 14 6,5 -

398,4 259,0 91,6 47,8 526,4 30 75 49 17 9 -

473,2 361,0 65,7 46,5 638,4 35,3 74 57 10 7 -

474,3 366,1 65,8 42,4 652,3 35,8 73 56,5 10 6,5 -

487,0 15,2 1 32,0

288,3 25,5 2 11,3

221,8 20,5 1,2 10,8

175,3 18,7 1 9,4

124,4 13,6 0,7 9,1

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.3.1. Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

151

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ Одеська область відноситься до енергозалежних та енергодефіцитних регіонів через відсутність власних енергогенеруючих потужностей. Паливноенергетичний комплекс області характеризується в цілому проблемним станом і представлений лише окремими компонентами єдиного енерговиробничого циклу. У зв'язку з тим, що основні обсяги енергоносіїв та електроенергії область отримує із зовнішніх джерел ( Миколаївська, Вінницька, Дніпропетровська області та Республіка Молдова), ї їх споживання значно перевищує власне виробництво, паливно-енергетичний баланс області є від'ємним. За рахунок власних джерел область забезпечує себе електроенергією на 60%. Показники обсягів та джерел фінансування енергозберігаючих заходів. Джерела і обсяги фінансування заходів з енергозбереження в області за 2008 рік складають: державний бюджет – 10 417,1 тис. грн., обласний та місцеві бюджети – 21 423,4 тис. грн., кошти підприємств – 140 343,2 тис. грн., інші джерела – 4 421,5 тис. грн., всього – 176 605,2 тис. грн. 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1.1. 2000 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

2005

2006

2007

2008

3780

4081

4032

3928

3993

108

106

104

105

2295

2607

2647

2745

2796

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

113

115

119

121

Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2582 -

2685 104

2603 101

2745 106

2562 99

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Таблиця 11.1.2. Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Промисловість

Обсяги Обсяг викидів на викидів, тис. одиницю т реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції,

455

34,4

96,3

177

23,904

28767200

97,2

152

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1.3. Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2000 р.

2005 р.

2006 р.

205,6

207,7

0,04 1,3 0,05 0,2 0,04

0,04 1,2 0,04 0,2 0,04

2007 р. 210,7

2008 р. 165,0

0,03 1,2 0,05 0,2 0,02

0,04 1,5 0,05 0,2 0,04

11.2. Ефективність енергоспоживання Коротка характеристика найбільш ефективних енергозберігаючих заходів. Впровадження системи частотного регулювання обертів електродвигунів на водонасосних станціях філії “Інфоксводоканал” забезпечило економію 784 т у.п. На КП „Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” впровадження частотного регулювання роботи насосів на водопровідній станції ВНС-2 забезпечило економію 349 т у.п. У КП "Іллічівськводоканал" впроваджено систему частотного регулювання обертів електродвигунів на водонасосній станції що забезпечило економію 152 т у.п. При заміні насосного обладнання на більш ефективне на КВЕП „Котовськводоканал” зекономлено 277 т у.п. У комунальному підприємстві “Теплопостачання міста Одеси” найбільшу економію досягнуто завдяки регулюванню температури подачі тепла споживачам у залежності від добових коливань навколишнього середовища в опалювальний період, реконструкції вугільних малих котелень з переведенням на природний газ, впровадженню регулярного контролю підтримки оптимального співвідношення “газ-повітря” на котлах підприємства, заміні ділянок теплових мереж з використанням попередньоізольованих труб, реконструкції квартальних та малих котелень – 8151 т у.п. Впровадження на КВЕП “Котовськтеплокомуненерго” сучасних газових горілок та заміна котлів НІІСТУ-5 на сучасні забезпечило економію 477 т у.п. Влаштування нових форсунок на котли, заміна теплотраси на труби у пінополіуретановій оболонці та режимна наладка котлів у КП “БілгородДністровськтеплоенерго” дало економію 962 т у.п. На КП “Іллічівськтеплоенерго” використання більш економічних електродвигунів на ЦТП, впровадження перетворювачів частоти на димососах котлів та використання струйно-нішевих пальників забезпечило економію 993 т у.п.

153

У КПТМ “Южтеплокомуненерго” проведено капітальний ремонт теплової мережі з заміною труб на попередньоізольовані та автоматизацію ЦТП, завдяки чому зекономлено 314 т у.п. Економія від впровадження організаційно-технічних заходів у бюджетній сфері за 2008 рік склала 3,28 тис. т у. п на загальну суму 561,05 тис. грн. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.2.1. Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2000 р. 5000706

2005 р. 5332022

2006 р. 3299300

93025 2015401 11418

89750 660083 6765

97774,2 2234770 11012,6

11375

16243

17653,2

2552

358

523,9

26,7 67511,2 184,9 14,9 295003,8 131235,2 403,5 3061

180,4 63529,3 13,4 1181,6 96,2 15,6 272897,1 63313,7 171,4 8846,2 3298,0

3 60870,5 10,7 1693,8 94,6 15,7 279954 626551 69,6 8596,4 2421

14130 391 -

23331,6 35,1 23

202

699

191

147

2007 р.

2008 р.

3214806

6079821

85108,5 2156819,7 13630,8 22054

81587,3 2096102,5 9057,8 15508,4

346,3

118,3

2,1 66459,2 4,9 4043,5 105 1,5 294775,5 37201,6 81,5 8255,8 2257,5 0,6

94,6 60166,5 6,9 2100,8 71,3 1 274724,7 45353,8 71,6 6758,5 2041,5 0,1

22007,8 78,1 1,8 0,2

9694,7 62,9 0,4 0,2

250,9

71,2

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.2.2.

1 Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

6079821

81587,3

2096102,5

60166,5

274724,7

125613

655,3

4251

13711,1

66517,3

5395659

11442,1

1975124,1

13171,4

19048,7

154

1 Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

2 602 4800800

3 7720,1

4 8,5 1470911,9

5 59,8 9213,3

6 339 16624,4

9574

96,4

6704,5

386,7

309,4

…1

97694

1925,2

46761,9

5636,7

6599,6

594257

3722

504203,7

389,3

2085,3

77102

338,6

6592,1

4780,6

31443

34963

501,4

9798,2

5616,7

8542,6

321754

8979,8

61904,9

11128

140780

3697,3

469

1807,8

308,1

58108 9374

41893,2 3872,4

17395,5 4469,7

3245,7 588

701,8 206,9

23400

12936,9

7152

1420,7

702,1

33848

…1 – Інформація конфіденційна згідно Закону України «Про державну статистику»

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі В структуру промислового потенціалу області значний внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства, які виробляють електроенергію. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Важливим фактором у комплексі заходів з енергозбереження має бути широкомасштабне залучення до використання у паливно-енергетичному комплексі поновлювальних, а також нетрадиційних для сучасної енергетики джерел енергії. У місті Одесі впроваджено три пілотні проекти по переведенню об’єктів соціальної сфери та житлово-комунального господарства на електричне опалення та гаряче водопостачання. Також плануються до переведення на електричне опалення загальноосвітні школи у селі Антонюки Миколаївського району, у селі Фурманівка Кілійського району, у с. Вільшанка Савранського району, Одеську загальноосвітню санаторну школу-інтернат № 3 для дітей із захворюванням серцево-судинної системи. З метою використання тепла побутових стоків в місті Одеса розроблена теплоутилізаційна теплонасосна система гарячого водопостачання з використанням тепла стічних вод для п’ятиповерхового житлового будинку по вул. Генерала Петрова, 76. Прийнята в експлуатацію і теплонасосна система гарячого водопостачання з використанням тепла зовнішнього повітря у смт Лиманське Роздільнянського району. На території Одеського припортового заводу змонтовано шість вітроустановок, потужність кожної складає 107 кВт. Впровадження 155

вітроустановок дозволить замістити приблизно 70 % споживання електроенергії якою забезпечується завод та інші споживачі, які живляться від заводу. Потенціал сонячної енергії на території Одещині є достатньо великим для широкого впровадження як геліо- так і фотоенергетичного обладнання, яке може використовуватись з квітня по жовтень, так розроблена та впроваджена у дитячому дошкільному закладі № 275 по вул. Королева, 108 сонячна система гарячого водопостачання потужністю 1 куб. Метр гарячої води на добу. В Усть-Дунайському морському торгівельному порту експлуатуються сонячні фотоелектричні панелі виробництва німецької фірми "Siemens", які забезпечують електроенергією об`єкти порту, що не мають централізованого електропостачання. Успішно функціонують фотовольтажні системи в інформаційно-аналітичному центрі обласної державної адміністрації в м. Одесі. Один з пріоритетів державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища є використання альтернативних джерел моторного палива, одним з яких є біопаливо. У смт Сарата Саратського району введено в експлуатацію завод по виробництву дизельного біопалива ТОВ „Біодизель Бессарабії”, потужність – 7 тисяч тонн на рік, в якості сировини використовуються маслянисті культури. Ведеться будівництво комплексу по виробництву біоетанолу в Котовського району, с. Борщі. Проведена реконструкція електропостачання підприємства ПАТ «Лукойл Одеський нафтопереробний завод». Будівництво власного енерго джерела – енергоблоку (когенераційна установка з комбінованого виробництва теплової і електричної енергії з утилізацією атмосферного залишку вісбрекінгу). У якості основного палива використовується залишок процесу вісбрекінгу. На сьогодень в області розглядається питання щодо розвитку альтернативного джерела енергії – енергії повітря, а саме будівництво установок з використанням енергії повітря в Татарбунарському, Овідіопольському, Арцизькому та Болградському районах. Завдяки впровадженню організаційно-технічних заходів у 2008 році Одеською областю зекономлено 246,2 тис. т у.п., що складає 4,5 відсотка від величини їх середньорічного споживання - 5885,4 тис. т у.п.

156

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система Одеської області Одеська область - приморський прикордонний район, розташований на південному заході України. У стратегічному плані територія області розташована дуже вигідно - на перетинанні найважливіших міжнародних водяних шляхів: дунайського, дністровського, дніпровського. Загальна довжина залізничної мережі області майже 1,100 км, її обслуговує 100 залізничних станцій. Одещину перетинає також 7 автомагістралей. Усе це в сполученні з приморським розташуванням області, її транспортно-географічною своєрідністю робить Одещину могутнім експортно-імпортним потенціалом, що не може не враховуватися в проектах створення міжнародних транспортних коридорів Європейської комунікаційної інфраструктури єдиної транспортної системи країн-членів Чорноморського економічного співробітництва. Одеська область виділяється серед інших областей ведучим міжгалузевим морегосподарським комплексом, ступінь розвитку якого відображає рівень соціально-економічного розвитку регіону. Морегосподарський комплекс області включає в себе 7 морських портів (обсяг вантажопереробки портів області становить 74,1 % від усіх портів України), 5 судноремонтних заводів (64,8 %), найкрупніші державні судноплавні компанії (ДСК “ЧМП”, ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”, СК “Укрферрі”, ДСК «Укртанкер», ДСК «Укрріфер», ДСК «УМП») та багато приватних судноплавних компаній, приватних крюїнгових та експедиторських і агентських компаній. Систему морських торговельних портів утворюють 7 виробничих одиниць розташованих по всьому морському узбережжю області, і у гирлі ріки Дунай. За географічним розміщенням і роллю в транспортному обслуговуванні економіки регіону і її зовнішньоекономічних зв'язків, а також за місцем розташування портів у системі міжнародних транспортних шляхів морські порти області можна розділити на дві основні групи. Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ; регіон Чорного моря: Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний. Одеська область розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів: Дунайський водний шлях після завершення будівництва каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорне море, далі - у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з Молдовою, а Дніпро - з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніровско-Неманського каналів - з Польщею і країнами Балтії. Волго-Донська система зв'язує Азово-Чорноморський басейн із Росією (аж до Санкт-Петербурга і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів. 157

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Протягом 2008 року тривала робота із забезпечення реалізації державної та регіональної транспортної політики, нарощування виробничих потужностей галузі, збільшення обсягів перевезень вантажів, поліпшення якості та розширення номенклатури послуг. За 2008 рік підприємствами транспортного комплексу області перевезено 49,0 млн. тонн вантажів, що на 15,8 % більше, ніж і відповідному періоді минулого року. Зростання відбулося за рахунок збільшення перевезень вантажів залізницею, частка якої займає у загальному обсязі більш ніж дві третини, на 16,5% та автомобільним транспортом на 35,6 %. Водночас перевезення водним транспортом скоротилося на 24,2 %, авіаційним – на 98,8 %. Вантажообіг транспорту зріс на 1,1 % і склав 67,1 млрд. т. км. Робота підприємств море господарського комплексу області була спрямована на розвиток потужностей з переробки вантажів, у першу чергу – контейнерних, затвердження позицій портів на міжнародному ринку контейнерних перевезень. За звітний період обсяг переробки вантажів торговельними та рибним портами, а також причальними комплексами області становив 101,4 млн. тонн вантажів (108,5 % до показника 2007 року). Кількість оброблених суден у морських торговельних портах становила 16,1 тис. одиниць, серед яких 12,0 тис. одиниць – іноземних власників та фрахтувальників. Обсяги пасажирських перевезень за 2008 рік у порівнянні з 2007 роком зросли на 1,6 % за рахунок збільшення пасажирських перевезень автомобільним та залізничним транспортом на 5,5 % та 1,4 % відповідно.

158

Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1.1. Вид транспорту

Рік

1 Залізничний

2 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Перевезено вантажів млн. т % 3 4 14,2 32 24,7 45 25,1 45 29,3 48 34,1 49 24,9 57 23 42 24,7 43 25,6 42 30,5 44 4,6 11 7,3 13 6,5 12 6,0 10 4,5 7 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 43,7 55 56,3 60,9 69,1

Вантажооборот млн.т.км. 5 35,7 51,5 53,5 58,5 60,7 0,6 1,3 1,5 1,6 2,6 5,4 8,7 8,3 7,0 5,3 0 0 0 0 0 41,7 61,5 63,3 67,1 68,6

% 6 86 84 85 87 88 1 2 2 2 4 13 14 13 11 8 0 0 0 0 -

Перевезено пасажирів млн. % 7 8 13,3 4 17,5 5 17,9 5 17,9 5 18,8 5 122,9 38 208,5 60 199,2 57 213,1 61 224,7 63 0 0 0,1 0,03 0,1 0,03 0,1 0,03 0,1 0,03 0,1 0,1 0,03 0,1 0,03 0,1 0,03 0,1 0,03 136 42 136 37 129 37 119 34 113 32 325,9 362,6 346 350,8 357,1

Пасажирооборот млн.пас.км. 9 6,6 7,9 8 8 7,9 1,8 3,4 3,4 3,5 3,5 0 0 0 0 0 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 1,5 2,8 1 1 0,9 10 12,6 12,5 12,6 12,3

% 10 66 63 64 64 64 18 27 27 28 28 0 0 0 0 0 1 0,8 0,8 0,8 0,8 15 2,2 8 8 7

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Таблиця 12.1.1.2. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

15,773 15,705 13,473 13,434

9,197 7,894 6,191 5,414

6,084 6,290 6,364 6,460

1,722 1,435 1,164 1,331

тис.т. Спеціальні нелегкові автомобілі 4,313 4,227 3,520 3,598

159

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.1.2.1. Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

Всього

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

бензин

дизпаливо

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

333135

289194

41605

2325

276269

261734

13309

1298

23215 8349

11692 5057

10834 3197

0 2

5 0

677 93

6459

528

5918

6408

2892

5091

162

8197 4238

3576 3715

2741 515

0 0

1 0

87 1

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.1.2.2. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

90,279 100,634 98,172 153,527 157,818

72,947 69,246 109,024 115,091

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 22,904 23,433 41,442 40,121

1,455 1,252 1,720 1,873

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 72 70 71 73

160

9067 9067 8197 1202 1202 1875 1852 1852 555 2477 2477 1553 3536 3536 4214

4336 4238 222 218 431 685 1352 1066 2331 2269

Інші транспортні засоби -

Пасажирські автобуси

Спеціальні автомобілі 5233

6434

2331

3723

2971

2011

1693

7718

6915

180

1872

696 88

12785

10384

26704

5384

2952

9258

1495 2015

3839

3031

735

2392

161920

137504

40070

64873

648873

33921 24848

33921

49431

26355

197862

170075

50700

77960

40043 28748

40043

55825

29971

333135

2008

2007

2006

2005

2000

2008

2007

2006

2005

2000

2008

2007

2006

2005

2000

2008

2007

2006

2005

2000

2008

2007

Від 5,1 до 10 років

436

2741

1352

803 271

363

331

276269

318049

2006

2005

2000

Від 3,1 до 5 років

845 286

431

454

442

23215

262653

3180

Від 2 до 3 років

453

684

8349

15566

262653

Тип автомобіля

6459

9814

41993

Всього

6408

Сідлові тягачі 5909

Автомобілі всього

10704

Легкові автомобілі

4336

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Більше 10 років

Таблиця 12.1.2.3.

Вантажні бортові

Самоскиди

161

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля На стан забруднення атмосферного повітря в області впливає насамперед ситуація в промисловості, оскільки основними джерелами викидів забруднюючих речовин є підприємства, а також викиди від пересувних джерел, і особливо, автомобільного транспорту. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосфери і знаходяться на обліку Держуправління складає понад 2490 підприємств, з них 542 підприємства, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря. Проблема забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту найбільш гостро проявляється у м. Одеса. Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту у м. Одеса домінують над викидами від стаціонарних джерел. Пріоритетним напрямком поліпшення екологічної обстановки в місті є розвиток мережі міського електротранспорту, а також збільшення рухомого складу трамваїв та тролейбусів. На виконання «Концепції охорони атмосферного повітря у м.Одеса на період до 2010р.», «Програми розвитку електротранспорту м. Одесі на 2007-2010р.р., Програми «Екологічно чистий транспорт одеситам» було придбано 10 тролейбусів. У 2008 році відповідно до плану-графіка перевірок управлінням екологічної безпеки Одеської міської ради проводився інструментальний контроль відпрацьованих газів маршрутних таксі обслуговуючих центральну частину міста. За звітний період перевірений 371 автобус, з яких 88 одиниць (24%) мали перевищення нормативів по димності. За виявлені порушення при експлуатації транспортних засобів до адміністративної відповідальності притягають посадовці автотранспортних підприємств. Відповідно до розпорядження Одеського міського голови 25.06.2008 р. №733-01р пересувною муніципальною екологічною лабораторією проводився моніторинг стану атмосферного повітря в місті Одесі. У другому півріччі 2008 роки в 41 затвердженій контрольній точці міста проведені інструментальні виміри за визначенням рівня забруднення атмосферного повітря по семи інгредієнтах (діоксид азоту, оксид вуглецю, озон, аміак, пил, сірководень, діоксид сірки). 12.3. Використання альтернативних видів палива На виконання Україною забов"язань в рамках Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату обласною державною адміністрацією здійснюються заходи щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів в промисловості, житлово-комунальному господарстві тощо. На ТОВ «Лукойл Енергія і Газ Україна» ведеться будівництво нового енергоблоку – когенераційної установки по комбінованому виробництву теплової і електричної енергії з утилізацією атмосферного залишку вісбрекінгу, що дозволить скоротити викиди парникових газів в атмосферне повітря. 162

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика регіону Одещину не можна віднести до території підвищеного екологічного ризику, але в області діють екологічні фактори, які обумовлюють антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище. Питання підвищення якості життя через зменшення впливу забруднення на здоров"я населення пов’язано з такими факторами, як: відсутність централізованих систем водопостачання та водовідведення у населених пунктах; зношеність водопровідних та каналізаційних мереж; відсутність доброякісних джерел питної води; незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд; скид недостатньо –очищених та неочищених стічних вод у поверхневі водойми. Напрями реалізації екологічної політики у 2008 році: - здійснення заходів щодо захисту населених пунктів від підтоплення; - розв’язання проблем поводження з відходами, насамперед, з токсичними та непридатними, а також забороненими для використання хімічними засобами захисту рослин; - будівництво та реконструкція систем водопостачання населених пунктів області; - будівництво та реконструкція каналізаційних очисних споруд у районах області; - збереження природно-заповідного фонду, біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідної справи, формування екологічної мережі; - поліпшення екологічного стану річок, озер та лиманів, збереження водних ресурсів; - реалізація природоохоронних заходів, передбачених у цільових програмах екологічного спрямування; - здійснення заходів щодо залучення на основі механізмів міжнародного співробітництва іноземних інвестицій за проектами зі скорочення викидів парників газів в атмосферне повітря від промислових підприємств, об’єктів поводження з відходами тощо; - розробка науково обґрунтованих заходів з адаптації галузей народногосподарського комплексу області до регіональних проявів глобального потепління, що відбувається. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Згідно наказів Мінприроди України від 12.12.2006 року №540 “Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди“ та від 19.02.2007 року №55 “Про затвердження Положень про Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях та Положень про Державні 163

екологічні інспекції в областях“ питання здійснення державного контролю, проведення перевірок за додержанням вимог природоохоронного законодавства належить до компетенції Державної екологічної інспекції в Одеській області. Наказом Мінприроди України від 15 березня 2007 року № 101 затверджено Порядок взаємодії державних екологічних інспекцій з державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в областях. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства ( за даними Державної екологічної інспекції в Одеській області) Таблиця 13.2.1. № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8

11.1 11.2 11.3 12 13

Назва заходу 2 Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адміністративної відповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

Одиниця виміру

2006

Роки 2007

2008

3 од. од. од.

5 7455 10959 2141

6 228805* 7055 3962

7 129335* 3437 3637

чол/грн

2115/208033

3996/438185

3654/525296

чол/грн од./грн.

1560/105890 299/20322738

2718/342792 214/3906385

2777/400392 209/2381885

од./грн.

147/380220

126/585963

72/1007634

од.

130

од.

463

2790

678

од. од од. од. од.

27 22 414 -

458 170 1471 861 -

283 125 627 1251 -

од.

* - зазначена кількість включає до свого складу перевірки пересувних транспортних засобів: 2007 рік - 221750 2008 –рік - 129335

Протягом 2008 року інспекторським складом Держекоінспекції було перевірено 678 об’єктів, з яких комплексно – 534 об’єкта. Усього здійснено 129335 ресурсних перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі перевірено 125898 пересувних транспортних засобів. За результатами перевірок: - складено 3637 протоколів про адміністративні правопорушення; 164

- до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів притягнуто 3654 відповідальні особи на загальну суму 525,296 тис. грн., - сплачено 400,392 тис. грн., решта направлена до державних виконавчих служб управлінь юстиції для примусового стягнення. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища З ініціативи Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Одеській області розпорядженням голови Одеської облдержадміністрації від 31 березня 2006 року №782-ІУ розпочато організацію системи моніторингу довкілля, затверджено Програму на 2006-2010 роки, створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля в Одеській області та затверджено її склад. Згідно з Програмою система моніторингу довкілля Одеської області передбачається як інтегрована інформаційна система, що здійснює збирання, оброблення та збереження екологічної інформації для відомчої та комплексної оцінки стану природних середовищ, умов життєдіяльності, виконання зобов’язань України з міжнародних природоохоронних угод. Обласний моніторинг довкілля згідно Положення про державну систему моніторингу довкілля в межах своїх повноважень здійснюють наступні організації. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області До складу Держуправління ОНПС в Одеській області входить сектор моніторингу та оповіщення Придунайського регіону, якій здійснює моніторингові спостереження за станом р.Дунай та Придунайських озер. За 2008 рік було відібрано та проаналізовано 87 проб поверхневої води р. Дунай та Придунайських озер. З них були відібрані та проаналізовані 17 проб поверхневої води р. Дунай 89 км, р. Дунай 45 км, р. Дунай 19 км та р. Дунай 70 милі. Виявлена кратність перевищення ГДК середніх фонових значень р. Дунай 89 км, 45 км, 19 км, 70 милі по нітритам у 1,4 рази при (ГДК 0,08 мг/л), по БСК у 1,2 рази (ГДК 3 мг/л), по фосфатам у 1,5 рази (ГДК 0,17 мг/л), по залізу загальному у 1,2 рази (ГДК 0,05 мг/л). За програмою моніторингу якості води в умовах відновлення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море були відібрані Держекоінспекцією з охорони Північно-Західного регіону Чорного моря в барової частини гирла «Бистре» ГСХ «Дунай-Чорне море» 24 проби води. Завдяки тому, що барова частина знаходиться на гідрохімічному кордоні «річка-море» спостерігалося підвищення солоності та вмісту хлоридів, сульфатів де домінує морська вода: по нітритам (0,119 мг/л, 0,099 мг/л при ГДК 0,08 мг/л), по хлоридам (573,39 мг/л, 552,54 мг/л, 1867,33 мг/л, 807,73 мг/л, 1100,49 мг/л, 955,38 мг/л, 313,93 мг/л при ГДК 300 мг/л), по сульфатам (341,42 мг/л при ГДК 100 мг/л). Були відібрані та проаналізовані 10 проб поверхневої води Придунайських озер (Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай). Виявлена кратність 165

перевищення ГДК по середнім фоновим значенням по сульфатам на оз. Ялпуг у 2,55 рази, на оз. Катлабух - у 5,06 рази, на оз. Китай у 5,5 рази, на оз. Кугурлуй у 1,7 рази (ГДК 100 мг/л); по хлоридам оз. Катлабух у 1,1 рази, оз. Китай у 2,3 рази (ГДК 300 мг/л). Також виявлена кратність перевищення ГДК по середньому значенню Придунайський озер по амонію у 1,9 рази (ГДК 0,5 мг/л), по нітритам у 1,1 рази (ГДК 0,08 мг/л), по залізу загальному у 1,32 рази (ГДК 0,05 мг/л); по фосфатам, по БСК у 1,73 рази. Кожен день проводиться перевірка роботи Міжнародної системи оповіщення (перевірка надходження повідомлень на сайт експертів Міжнародної Комісії про виникнення надзвичайних ситуацій у басейні ріки Дунай). Державна екологічна інспекція в Одеській області У 2008 році інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод суші та якості зворотних вод здійснював відділ інструментальнолабораторного контролю. За звітний період контролювались 3 водних об’єкта що відносяться до категорії рибогосподарських водоймищ: річка Дністер, Кучурганське водосховище та Хаджибейський лиман, а також 34 підприємства Одеської області, що скидають зворотні води в природні водоймища. Всього відібрано 258 проб, у т.ч. 80 проб поверхневих вод, 120 проб зворотних вод при здійсненні державного контролю та 58 проб зворотних вод у межах надання платних послуг; виконано 7288 визначень, у т.ч. 2660 визначень поверхневих вод, 3120 визначень зворотних вод при здійсненні державного контролю та 1508 визначень зворотних вод у межах надання платних послуг. У порівнянні з 2007 роком кількість проб зменшилась на 23 % та кількість визначень зменшилась на 1,8 % за рахунок відсутності експедицій, що проводилися в рамках Програми ТАСIS "Технічна допомога у плануванні менеджменту Нижнього Дністра" на протязі 2006 – 2007 років. Перевищення встановлених нормативів ГДС, у т.ч. скиди забруднюючих речовин без встановлених нормативів виявлені на 30 підприємствах по наступним речовинам: БСК5, завислим речовинам, амонію, нітритам, нітратам, залізу загальному, ортофосфатам, хлоридам, сульфатам та сухому залишку. На підставі протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб вод по фактах перевищень встановлених нормативів ГДС в 2008 році інспекційними відділами Держекоінспекції в Одеській області виставлено 24 позови на загальну суму 3,109 тис.грн. Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Відповідно до „Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря” (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №528 від 06.12.07 та зареєстрованого у Мінюсті України 18.01.07р. №40/13307) Інспекцією проводиться державний контроль за дотриманням природоохоронної об’єктів, розташованих у прибережній частині (порти, суднобудівні, судноремонтні заводи, тощо) та судноплавства, які мають значний вплив на екологічний стан 166

Чорного моря. Одним з основних завдань Інспекції, як суб’єкту проведення державного моніторингу внутрішніх морських вод та територіального моря України, є паспортизація та інвентаризація джерел забруднення морського довкілля та моніторинг впливу їх діяльності на екологічний стан морського середовища. Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря проводить постійний моніторинг: - якості звортних вод, що відводяться до Чорного моря; - впливу скидів зворотних вод на морське середовище; - стану забруднення морського середовища; - кризовий моніторинг стану морських вод при виникненні аварійних ситуацій. Відбір проб води для здійснення постійного моніторингу проводиться по 29 створеним точкам, які узгоджені Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та входять до „Регіональної програми моніторингу довкілля Одеської області”. Хімічні аналізи морських та зворотних вод проводяться в лабораторії відділу державного аналітичного контролю та моніторингу довкілля Інспекції. Відділ державного аналітичного контролю акредитований Держстандартом України і Мінекології та природних ресурсів України у відповідності з діючим законодавством України. Для виконання аналізів у лабораторії використовується атестоване сучасне аналітичне обладнання, у відділі працюють висококваліфіковані фахівці. При виконанні хімічних аналізів вимірюється рівень показників основних хімічних забруднюючих речовин морської та стічної вод, а саме: солоність, завислі речовини, розчинений кисень, БСК5, нафтопродукти, феноли, амоній сольовий, нітрати, нітрити, залізо, АПАР, хлор та інші. У 2008 році відділом державного аналітичного контролю та моніторингу довкілля Інспекції було відібрано 4465 проби води, з них 2200 проби поверхневих вод моря та 2265 проб стічних та баластних вод. У пробах було виконано 32807 хімічних аналізів ( 20885 аналізів морських вод та 11922 стічних вод). Гідрометцентр Чорного та Азовського морів Гідрометцентр Чорного та Азовського морів надають дані спостережень по 9 ПОСТам у м. Одесі, з них біля 50 тис. визначень концентрацій домішок виконано ЛСЗА ГМЦ ЧАМ. Замірялись концентрації 13 шкідливих домішок. Визначення оксиду вуглецю проводилось на газоаналізаторі “Паладій-3”, визначення бенз/а/пирену і важких металів виконувалися в ЛКЗА Донецька і Київа. Відомості про стан забруднення атмосферного повітря і викидів шкідливих речовин в атмосферу приведені. Значення ГДК являються основними характеристиками шкідливих речовин, що находяться у повітрі. Максимально-разові ГДК відносяться до випадків визначення концентрацій за період 20-30 хвил., середньодобових – за добу. 167

Місця розташування постів: - ПСЗ № 10 (вул. Чорноморського козацтва, 175); - ПСЗ № 15 (Херсонський сквер); - ПСЗ № 16 (Олександрівський проспект, 32); - ПСЗ № 17 (Автовокзал); - ПСЗ № 18 (Балківська дорога, 199); - ПСЗ № 19 (1 ст. Люсторфської дороги, 36); - ПСЗ № 20 (вул. Канатна, 81); - ПСЗ № 7 (с. Григорь´ївка). У м. Одесі розташовано майже 203 найбільш потужних підприємств. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел 17,543 тис. т/р, від усіх видів транспорту - 64,810 тис. т/р склали 82,353 тис. т/р, в тому числі тверді – 0,052 тис. т/р, діоксид сірки – 1,081 тис. т/р, оксид вуглецю 48,425 тис. т/р, оксид азоту – 10,555 тис. т/р, сірководні – 0,012 тис. т/р, метан (вуглеводні) – 10,432 тис. т/р. та неметанові летючі органічні сполук (НМЛОС) – 9,104 тис. т/р, інші – 2,692 тис. т/р. Хімічний склад викидів шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел у 2007 р.: оксид вуглецю – 58,8 %; сполуки азоту – 12,8 %; вуглеводні – 12,67 %, НЛОС – 11,1 %; метан – 8,4 %; сполуки сірки – 1,3 %; інші – 3,3 %. Основна частина шкідливих речовин, викинутих у повітряний басейн потрапила від усіх видів транспорту – 64,810 тис. т, у тому числі від автотранспорту – 55,940 тис. т, авіаційного, залізничного та морського – 8,870 тис. т. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації рухомих транспортних засобів, були: оксид вуглецю – 71,0 %, оксид азоту – 14,6 %, сажа – 1,6 %, діоксид сірки – 1,3 %, вуглеводні – 0,4 %. 64 % сумарних обсягів забруднювальних речовин надійшла у повітря від автомобілів, що перебували у приватній власності населення; в порівнянні з 2007 роком ці викиди збільшились з-за зростання кількості приватного автотранспорту. Основним видом палива, яке використовується на автотранспорті, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2007 р. потрапило 45,981 тис. т (70,9 %) шкідливих речовин. Від двигунів, які працюють на дизельному паливі, в повітря надійшло 16,8 тис. т (26,0 %) шкідливих речовин, та стисненому і зрідженому газах – 0,620 тис. т (0,6 %). Інтенсивність забруднення атмосфери автомобільним транспортом безперервно збільшується із-за зростання кількості приватного автотранспорту. Основні причини цього є в тому, що викиди від усіх видів транспорту у 3,7 рази більше, ніж від промислових підприємств і складають 79 % від сумарної кількості викидів. Український науковий центр екології моря Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) - правонаступник Одеського відділу Державного океанографічного інституту (ОдВ ДОІН), заснованого в 1970 році. Він є головною організацією Міністерства охорони 168

навколишнього природного середовища України в галузі морських екологічних досліджень. УкрНЦЕМ – єдиний із суб’єктів державної системи екологічного моніторингу Чорного і Азовського морів, який забезпечує виконання всього комплексу завдань екологічного моніторингу, які складають його зміст за визначенням, а саме: - проведення спостережень за станом компонентів морської екосистеми (вода, донні відклади та біота) і за основними природними і антропогенними факторами впливу; - створення та ведення баз даних екологічної інформації і банку даних; - науковий аналіз даних з метою оцінки, діагнозу і прогнозу стану морських екосистем та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень; - створення та ведення інтерактивних картографічних систем з використанням сучасних геоінформаційних технологій; - дослідження особливостей розвитку біоценозів в зв’язку зі змінами середовища під впливом антропогенного тиску. Іншими важливими напрямками роботи УкрНЦЕМ є: - розроблення ОВНС об’єктів морегосподарського комплексу; виконання еколого-експертних оцінок та екологічного аудиту об‘єктів морегосподарського комплексу та інших промислових об’єктів у прибережній смузі моря, а також еколого-експертних оцінок стану природних морських і берегових водних об’єктів. - оцінка екологічного ризику виробничої діяльності на морський акваторії, а також здійснення моделювання процесів розповсюдження в морському середовищі нафтового забруднення при аварійних розливах; Основу структури УкрНЦЕМ складають наукові підрозділи (відділи, атестовані лабораторії, сектори) та оперативний виробничий підрозділ – База експедиційного флоту, який включає технологічно об’єднані - науководослідний флот та мореплавську інфраструктуру (причально-складський комплекс та інші служби). У 1993 році УкрНЦЕМ було надано статус Активного (міжнародного) Центру моніторингу та оцінки забруднення Чорного моря. Цей статус УкрНЦЕМ був підтверджений в рамках «Стратегічного плану дій…»(1996 р.) і міжнародної програми ВSIMAP (Black SeaEnvironmental Integrated Monitoring and Assessment Programme). Великий досвід в проведенні морських і екологічних досліджень, наукові матеріали, одержані в більш ніж 400 експедиціях в Світовому океані, високий науковий потенціал і сучасне обладнання дозволяють Українському науковому центру екології моря залишатись лідером в вирішенні природоохоронних проблем і активним учасником багатьох актуальних міжнародних програм і проектів. Дунайське басейнове управління водних ресурсів. Дунайське басейнове управління водних ресурсів (ДБУВР) як самостійний суб’єкт регіональної системи моніторингу довкілля в Одеській області діє з 169

1 квітня 2008 року. До цього часу Придунайське управління каналів, захисних споруд та водоймищ (правонаступником якого є ДБУВР) підпорядковувалося Одеському обласному виробничому управлінню по водному господарству. Протягом 2007 та першого кварталу 2008 років лабораторія моніторингу вод ПУКЗСВ здійснювала спостереження за якістю поверхневих вод на 13 водних об’єктах, у 17 пунктах (точках) спостережень. З 1 квітня 2008 року лабораторія ДБУВР здійснює моніторинг на 13 водних об’єктах, у 18 пунктах контролю. На цей час лабораторія обладнана фотоелектроколориметрами КФК-3 та КФК-3 – 01, спектрофотометром СФ-46, аналізатором рідини «Флюорат», іономерами ЭВ-74 та И-135, аналітичними вагами 2-го класу ВЛР-200 та АN-200, допоміжним лабораторним обладнанням. Проте лабораторія не забезпечена сучасними високоточними приладами для визначення важких металів та пестицидів – атомно-абсорбційним спектрофотометром та газовим хроматографом. У 2008 році на двох найбільших водних об’єктах, вода яких використовується для питного водопостачання,  р. Дунай та оз. Ялпуг  в цілому було зафіксовано менше випадків перевищення ГДК, ніж у 2007 році. Так, у 2008 році у 3-х пунктах спостережень (м. Рені, м. Ізмаїл, м. Вилкове) було відібрано 40 проб води та зафіксовано 52 випадки перевищення допустимих нормативів (СанПіН 4630-88) для БСК повного (БСК20) та ХСК. У цих пунктах контролю було відібрано 44 проби води, зафіксований 61 випадок перевищення допустимих нормативів для ХСК та БСК. У 2008 році з озера Ялпуг (пункт спостережень с. Оксамитне, питний водозабір м. Болград) була відібрана 21 проба води. При цьому спостерігалось 85 випадків перевищення ГДК по мінералізації, жорсткості, ХСК, БСК20, фенолам, залізу. У 2007 році у цьому пункті спостережень було відібрано 20 проб води, зафіксовано 90 випадків перевищення ГДК. Розраховане значення коефіцієнту забрудненості (КЗ) води для оз. Ялпуг у 2007 році становило 1,54, у 2008 – 1,52; рівень забрудненості води - «слабко забруднена». У 2008 році ріки, що впадають в оз. Катлабух, були дуже маловодні, деякі пересихали. Так, р. Малий Катлабух пересихала у I, III та IV кварталах, р. Великий Катлабух пересохла у IV кварталі. На протязі всього, 2008 року, води в р. Аліяга (впадає в оз. Китай) у пункті спостережень не було. В р. Киргиж-Китай у другому пункті спостережень (4,2 км від гирла, а/д міст) води також не було. Річки пересохли. Всього в лабораторії у 2008 році були проаналізовані 152 проби поверхневих та грунтових вод. Кількість вимірювань показників складу та властивостей вод, виконаних лабораторією з урахуванням внутрішнього контролю – 5150, у тому числі: за програмою державного моніторингу – 4246, надання платних послуг – 304. Одеське обласне виробниче управління по водному господарству Моніторинг у 2008 році здійснюється по двом основним блокам: 170

- блок поверхневих вод - гідрогеолого-меліоративний блок. У першому кварталі 2008 року моніторинг здійснювався двома підвідомчими лабораторіями:регіональною гідрохімчноюлабораторією Придунайського управління каналів, захисних споруд і водосховищ (ПУКЗСіВ) та гідрохімічною лабораторією Одеської гідрогеолого - меліоративної експедиції (ОГГМЕ). У зв'язку з реорганізацією з 1.04.2008р. ПУКЗСіВ у Дунайське басейнове управління водними ресурсами (Дунайський БУВР) з прямим підпорядкуванням Держводгоспу, Облводгоспу організовує проведення моніторингу поверхневих вод тільки лабораторією ОГГМЕ. В даний час Облводгосп надав Держводгоспу пропозиції щодо внесення змін до програми державного моніторингу поверхневих вод з 2009 року. Роботи у 2008 році проводились за затвердженою програмою та календарним графіком виконання робіт по організації та веденню моніторингу. Програма робіт включає організацію стаціонарних спостережень за водним режимом та якістю вод річок, водосховищ, включаючи прикордонні. Крім цього, виконуються одноразові відбори проб при виникненні загрози забруднення поверхневих вод. Лабораторією ОГГМЕ додатково проводились спостереження у літній період по р. Дністер при проходженні історичного паводку. Мережа моніторингу охоплює всі категорії водних об’єктів, які формують різноманітність ситуації, та дозволяє робити висновки про якість вод, які потрапляють у водоприймачі на території Одеської області. До програми спостережень включено 17 малих і середніх річок, 13 водосховищ - джерел зрошення, 37 випусків колекторно-дренажних вод у вісьмох управліннях водного господарства, річка Дністер та Кучурганське водосховище. Програмою передбачено проведення таких спостережень: - по малих річках: щоквартально відбори проб води на гирлових ділянках, проведення гідрохімічних аналізів по відібраних пробах; по водосховищах-джерелах зрошення: щоденні вимірювання рівнів води, щоквартальні та додаткові відбори проб води та проведення гідрохімічних аналізів води; - по попусках колекторно-дренажних вод: щоквартально відбори проб води з одночасним вимірюванням витрат води, проведення гідрохімічних аналізів по відібраних пробах; - по р.Дністер та Кучурганському водосховищі: щоквартальні відбори проб та проведення гідрохіманалізів відібраних проб, підготовка проб води для проведення радіологічного контролю на р. Дністер по встановленому створу – 20км, смт. Біляївка. Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області В м. Одеса розташовано майже 203 найбільш потужних підприємств. В 2008р. кількість досліджень проб атмосферного повітря виконаний держсанепідслужбою області склала 1603, в т.ч. з перевищенням 171

ГДК 224 (13,9%). Держсанепідслужбою області спостереження за станом атмосферного повітря проводяться по 22 забруднювачам .На оснащенні Централізованої лабораторії Облсанепідстанції знаходяться атомноабсорбційний спектрофотометр Сп-фотометри. В 2008р. держсанепідслужбою області розглянуто та узгоджено 186 звітів промоб’єктів щодо інвентаризації джерел викидів в атмосферу та визначення обсягів викидів забруднюючих речовин. За результатами лабораторного контролю в 2008р. встановлена тенденція збільшення максимально-разових приземних концентрацій на територіях прилеглих до автомагістралей. В 2008 р. з 250 досліджень атмосферного повітря виконаних в зоні впливу автомагістралей 50 (20%) з перевищенням ГДК. На автомагістралях з інтенсивним рухом транспорту (до 1000015000од/год) максимально-разові приземні концентрації складають: оксиду азоту – 1,3-ГДК, сірчистого ангідриду – 0,4-0,5ГДК, окису вуглецю – 1,0-1,4ГДК, формальдегіду - 1,2ГДК, свинцю – 0,2ГДК. В курортній зоні м. Одеса (В.Фонтан) поблизу автомагістралей максимальні приземні концентрації складають: двоокису азоту – 1,1ГДК, сірчистого ангідриду – 0,3ГДК, окису вуглецю – 0,9ГДК, формальдегіду – 0,9ГДК. За даними лабораторного контролю, проведеного Централізованою лабораторією обласної санепідстанції, на території санітарно-захисних зон промпідприємств м. Одеси з 167 досліджень перевищення ГДК встановлені в 9 (5,4%). Рівні забруднення атмосферного повітря складають 0,4-1,2 ГДК: ОЗВК „Точмаш” (200м) – фенол 0,5ГДК, формальдегід -0,4 ГДК, АТ „Стальканат” (50м) – цинк менш 0,1 ГДК, сірчана кислота – 0,1ГДК, окис вуглецю –1.1ГДК; завод „Воєнохот” – пил 0,8 ГДК, окис вуглецю – 1,2ГДК, . За даними моніторингу Одеської гідрометеорологічної служби в 2008р. максимальні концентрації спостерігалися: сірководню – у березні,червні, серпні, діоксиду сірки – у квітні, сажі – у червні, оксиду вуглецю у березні, фториду водню – у серпні; формальдегіду – у серпні. В цілому по м. Одеса в 2008р. порівняно з 2007р. загальний рівень забруднення незначно змінився: намітилася тенденція щодо зменшення забруднення повітря діоксидом азоту, оксидом азоту, діоксиду сірки, сажі. Концентрації пилу, сірководню залишаються на тому ж рівні. По виявленим порушенням санохорони атмосферного повітря в 2008 р. держсанепідслужбою області накладено 28 штрафів, винесено 7 постанов про припинення експлуатації об’єктів, направлено 47 санітарних приписів керівникам підприємств. З метою покращення стану атмосферного повітря міст області необхідно проведення заходів по організації санітарно-захисних зон підприємств, впровадження безвідходних технологій, будівництва транспортних розв’язок у т.ч. шляхопроводу „Поїздний”, автомагістралі місцевого значення „Північ-Південь”, підземних переходів, перевід транспорту на екологічно безпечне паливо та інш. 172

Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство Роботи з моніторингу підземних вод в Одеській області проводяться у відповідності до проектів (період 2006-2011 рр.), затверджених Держгеолслужбою України. Моніторинг підземних вод здійснюється з використанням спостережних свердловин державного і регіонального рівня узагальнення. Спостережна мережа складається з 50 спостережних пунктів (переважно свердловини) державного рівня, та 17 спостережних пунктів регіонального рівня. Показники, що контролюються: - рівні підземних вод (в усіх діючих пунктах спостережень); - гідрохімічний склад: головні іони, залізо, марганець, фтор, сполуки азоту, розчинені органічні речовини, важкі метали, пестициди. У 2008 р. загоном моніторингу підземних вод ПричорноморДРГП рівневий режим підземних вод вивчався у 57 спостережних пунктах територіального рівня узагальнення, в т.ч. на ґрунтові води по 27 свердловинах, на міжпластові води (пліоценовий, середньо- та верхньосарматський водоносні горизонти) по 30 свердловинах. Якісний склад підземних вод контролювався у 14 спостережних пунктах. За результатами спостережень на ґрунтові води в природних умовах за всіма типами режиму (прирічковий, терасовий, схиловий, межирічковий) відмічається незначне зниження середньорічних рівнів (0,02-0,25м) в порівнянні з минулим роком, та в багаторічному розрізі, що обумовлене недостатньою водністю 2007р. (метеодані за 2008 р. в ПричорноморДРГП відсутні). Виключення становлять прибережні території р. Дністер, де за даними спостережень у свердловині № 310 (м. Біляївка) екстремальне підвищення поверхневих вод наприкінці липня у результаті стихійного лиха стало значним джерелом поповнення ґрунтових вод. Сарматський водоносний комплекс широко розповсюджений на території Одеської області. В умовах природного режиму фільтрації його п’єзометрична поверхня має загальний ухил убік Чорного моря і лиманів. Тривала і активна експлуатація підземних вод викликала деяке зниження п’єзометричної поверхні і перерозподіл підземного потоку убік водозаборів, що ускладнює загальну п’єзометричну поверхню. Але за даними свердловини № 560 (спостереження біля 30 років), яка знаходиться у зоні живлення водоносного горизонту, де чітко простежується природний циклічний режим багаторічних тенденцій змін п’єзометричного рівня, за результатами багаторічного ходу мінливості рівня підземних вод (середньорічні рівні у % відносного положення рівня) відмічається східчастий підйом рівня починаючи з 1996 р. Але, з аналізу змін рівня у залежності від внутрішньорічної направленості у коливаннях, звітний рік характеризується як перехідний від багаторічного підйому до спаду. За результатами збору інформації з визначення хімічного складу підземних вод, отриманої від водокористувачів при узгодженні умов спеціального водокористування, в 2008р. виявлені водозабори, в яких спостерігається підвищений вміст окремих нормованих компонентів (в концентраціях, що 173

перевищують ГДК). Перелік водозаборів та вміст компонентів-забруднювачів наведений в таблиці «Водозабори з ознаками забруднення підземних вод виявленими 2008 р.». Слід відзначити, що забруднення підземних вод основних водоносних горизонтів носить локальний (точковий) характер та може пояснюватися надходженням забруднення через дефектні свердловини, а також порушенням санітарних умов при експлуатації свердловин, тощо. З раніше виявлених ділянок забруднення, стабільно підвищений вміст сполук азоту спостерігається в окремих водозаборах Арцизького та Тарутинського районів, розташованих уздовж р.Когильник, а також в окремих свердловинах водозабору Котовського ВУВКГ, розташованих в с. Коси, Котовського району. Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Здійснює моніторинг вмісту забруднюючих речовин у поверхневих водах сільськогосподарського призначення, щільності забруднення радіонуклідами земель сільськогосподарського призначення у наступних пунктах де розташовано контрольний майданчик: Миколаївський Овідіопільський, Арцизський, Красноокнянський райони. Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Моніторинг здійснюється спільно з представниками відповідних територіальних органів Державної санітарно-епідеоміологічної служби та Мінприроди, Обласного виробничого управління по водному господарству, на які покладено виконання основних функцій контролю та які мають відповідні підрозділи та сучасне лабораторне обладнання. Відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій у 2008 році зареєстровані наступні випадки забруднення довкілля: 1. 01.08.2008 р., 17.30, м. Одеса: відбулося забруднення нафтопродуктами внутрішніх морських вод Чорного моря від мису Великого Фонтану до 13 ст. Великого Фонтану та прибережної смуги в районі 144 причалу. На 02.08.2008р виявлено забруднення прибережної смуги в районі причалів 144, 146, 147 та пляжів «Рів’єра» і «Полярна зірка». У пробах морської води, відібраних з пляжної зони 13 ст В.Фонтану, біля ПП «Полярна зірка», причалу №146 виявлено забруднення морської води нафтопродуктами у концентраціях, що перевищували ГДК відповідно у 1,8 та 8,8 рази. Концентрація нафтопродуктів у воді пляжної зони 12 ст. В.Фонтану в районі причалу № 147 перевищувала ГДК у 18 разів. 2. 18.07.2008 р., 13.30, м. Одеса, Приморський район, пр-кт Шевченка, сквер «Олімпієць»: стався розлив ртуті на площі 1 кв.м. Фахівцями служби «077» до 16.00 проведено демеркурізацію, загалом зібрано  300 г ртуті. 3. 18.07.2008 р. За повідомлення Міністерства природних ресурсів та екологічного контролю Придністровської Молдавської Республіки внаслідок скиду неочищених вод у р. Дністер 8 лютого 2008 року досягнення маси забрудненої води до кордону Одеської області очікується 12 лютого 2008 року. За даними фахівців ЗАТ «Інфоксводоканал» маса скиду 2700 куб. м. Для 174

забезпечення якісного водопостачання населення великої загрози не представляє. 4. 08.02.2008 р., 09.00, Березівський район, с. Гуляївка, Гуляївський пост №13: під час планової заміни крана на аміакопроводі «Тольятті – Горлівка – Одеса» стався викид аміаку. Постраждав працівник бригади із Укрхімтрансаміак. На засіданнях обласної комісії ТЕБ та НС у 2008 році були розглянуті наступні питання про стан навколишнього природного середовища в Одеській області: 1. 11.02.2008 р. „Про недопущення погіршення стану забезпечення питною водою з водоочисної станції "Дністер" внаслідок аварійного скиду у р. Дністер, неочищених стічних вод Тираспольських очисних споруд Придністровської Молдавської республіки ”; 2. 25.07.2008 р „Про ситуацію, що склалася внаслідок підняття води у р.Дністер до критичних рівнів та заходи щодо мінімізації наслідків проходження паводку на території області ”; 3. 28.07.2008 р. „Про вжиті заходи щодо мінімізації наслідків проходження паводку на р. Дністер та недопущення виникнення надзвичайних ситуацій на території області”; 4. 06.10. 2008 р. ”Про стан ліквідації наслідків повені у Біляївському районі Одеської області”; 5. 30.10.2008 р. ”Про стан зберігання непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин в Ананьївському районі”. ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» В Україні розроблено близько 400 нормативних документів, щодо охорони довкілля (якість води, якість ґрунтів, захист атмосфери від шкідливих викидів та інш.). У 2008 р. введено в дію вперше 127 нормативних документів. ДП “Одесастандартметрологія” у фонді нормативних документів має усі видання за даною тематикою. Підприємства області отримують щотижня інформацію щодо надходження НД та замовляють копії зазначених нормативних документів. Центр обслуговує , згідно договорів на протязі поточного року НВТ “Екологія” у формі ТОВ, УкрНДІ медичної реабілітації та курортології, ДНУ “Український науковий центр екології моря ”, ТОВ “Інфокс” тощо. При реєстрації технічних умов підприємств контролюється наявність у розділі “ Вимоги безпеки, охорони довкілля, утилізація ” вимог до екологічного стану води, грунту, охорони атмосфери, утилізації відходів. За 2008 р. зареєстровано з цими вимогами 145 технічних умов на продукцію. Консультативно-методичний центр при ДП «Одесастандартметрологія» постійно проводить семінари та консультації, для підприємств та організацій області, стосовно розробки та впровадження систем екологічного менеджменту. Завдяки чому 6 підприємств впровадили систему управління навколишнім середовищем відповідно до вимог ISO 14001. Це такі підприємства як ВАТ «Лукойл-ОНПЗ», ВАТ «Одескабель», ЗАТ «Пласке», морський 175

торговельний порт «Южний», ВАТ «Черномортехфлот», СП «Black Sea Shipping service LTD». ДП «Одесастандартметрологія» атестовано 14 лабораторій та прийнято участь в атестації 4 лабораторій, що проводять моніторинг та контроль стану навколишнього середовища, охорони довкілля та природокористування в області. Повірено 4016 засобів вимірювальної техніки, що використовуються у цих лабораторіях. Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини. Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища й людини МОН і НАН України протягом останнього десятиліття займається рішенням екологічних проблем м. Одеси. Зокрема, за результатами екологічної експертизи мкр. «Лузановский» було прийнято досить непросте рішення Одеської міськради (№ 421-ХХ111 від 09.12.1999р.) про припинення з 31 грудня 2000 р. діяльності Промивочно-пропарювальної станції «ОдесаСортувальна» і виконанні комплексу організаційно-технічних і соціальних заходів, що рекомендуються Інститутом для зниження техногенного впливу й рекреації цього району як курортної зони, що привело до поліпшення екологічного стану природного середовища мікрорайону і якості життя, приблизно 10 тисяч жителів. З огляду на багатство природних рекреаційних ресурсів Куяльницкого лиману, а також існуючу сьогодні тенденцію до збільшення антропогенного навантаження на водні екосистеми, ще більший інтерес, безумовно, представляють дослідження екологічного стану Куяльницкого лиману, що стосуються відродження природного лимано-морського курортнорекреаційного комплексу » Куяльник-Лузановка». У зв'язку з вищевикладеним Інститутом розроблена Програма комплексного моніторингу за станом елементів біосфери й спостережень за джерелами й факторами антропогенного впливу в басейні Куяльницкого лиману з метою оцінки наслідків впливу факторів природного й антропогенного походження на екологічний стан елементів природного середовища басейну Куяльницкого лиману (поверхневі води, донні відкладення, гідробіонти, ґрунти, флора); розробки рекомендацій зі стабілізації екологічного стану й оздоровленню екосистеми Куяльницкого лиману, забезпеченню умов раціонального й ефективного використання його природних ресурсів. На підставі оригінальних результатів комплексного моніторингу, даних експедиційних досліджень із застосуванням ГІС розроблена структура інформаційно-картографічної моделі екологічного моніторингу Куяльницкого лиману, створений власний електронний геоінформацінний банк даних комплексного моніторингу за 2000-2008 р. , побудовані різномасштабні карти району досліджень і серії тематичних карт антропогенного впливу. У цей час ведуться роботи зі створення ГІС екологічної оцінки басейну Куяльницкого лиману, що необхідна для забезпечення інформаційної підтримки прийняття адміністративних і природоохоронних рішень. З огляду на рекреаційну цінність території досліджень, значимим і важливим є цикл досліджень, присвячений вивченню флори прибережної зони. 176

Інститутом узагальнені й систематизовані матеріали експедиційних досліджень рослинного покриву прибережної зони Куяльницкого лиману за 2004р.- 2008р., складений список флори й сформований макет Атласу флори узбережжя Куяльницкого лиману, що включає 360 видів рослинних співтовариств, з яких 3 види занесені в Червону Книгу України і 10 видів - у Європейський Червоний список. Управління екологічної безпеки Одеської міськради У 2008 році відповідно до плану-графіка перевірок управлінням екологічної безпеки Одеської міської ради проводився інструментальний контроль відпрацьованих газів маршрутних таксі обслуговуючих центральну частину міста. За звітний період перевірений 371 автобус, з яких 88 одиниць (24%) мали перевищення нормативів по димності. За виявлені порушення при експлуатації транспортних засобів до адміністративної відповідальності притягають посадовці автотранспортних підприємств. Відповідно до розпорядження Одеського міського голови 25.06.2008 р.. №733-01р пересувною муніципальною екологічною лабораторією проводився моніторинг стану атмосферного повітря в місті Одесі. У другому півріччі 2008 роки в 41 затвердженій контрольній точці міста проведені інструментальні виміри за визначенням рівня забруднення атмосферного повітря по семи інгредієнтах (діоксид азоту, оксид вуглецю, озон, аміак, пил, сірководень, діоксид сірки). За цей період виконано 1875 визначень концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. У третьому кварталі 2008 роки в районі Шкодової гори встановлено в двох випадках перевищення ГДК по сірководню в 2,8 разу і 1,75 разу. У районі автовокзалу зафіксовано в одному випадку перевищення ГДК по сірководню і аміаку в 1,5 разу. У четвертому кварталі перевищення ГДК спостерігалися: по сірководню 3,25 ГДК 07.10.08г. і 1,19 ГДК 09.10.08г. в районі Шкодової гори; по оксиду вуглецю - 1,01 ГДК 11.12.08г. на вулиці Чорноморського козацтва (район Ярмаркової). Міжвідомча комісія 15 серпня 2008 року проведено засідання міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля Одеської області. У засіданні прийняли участь суб’єкти моніторингу довкілля: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області; Держекоінспекція в Одеській області; Український науковий центр екології моря; Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство; Управління державної ветеринарної медицини обласної державної адміністрації; Одеське обласне виробниче управління по водному господарству „Облводгосп”; Південна Держінспекція ядерної та радіаційної безпеки; Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства; Держуправління охорони, використання і 177

відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Одеській області. В ході наради обсудили наступні питання: - Стан регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області. Стан виконання “Регіональної програми моніторингу довкілля Одеської області на 2006-2010 роки”, затвердженої Одеською обласною радою 31 березня 2006 року №782-ІУ; - Узгодження нормативної документації по веденню Регіональної програми моніторингу довкілля Одеської області: Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області, Угоди про спільну діяльність між суб’єктами регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області; - Визначення переліку пріоритетних заходів, виконання яких буде заплановано у 2009р. за рахунок природоохоронних фондів. За результатами наради прийнято відповідне рішення комісії. 27 жовтня 2008 року під головуванням Держуправління ОНПС в Одеській області проведено друге засідання міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля Одеської області. У засіданні прийняли участь 11 суб’єктів моніторингу довкілля, яких визначено “Регіональною програмою моніторингу довкілля Одеської області на 2006-2010 роки”, а також організації та установи, які приймають активну участь у вирішенні екологічних проблем на Одещині. В ході наради узгоджено перелік запитів на виконання заходів Регіональної програми моніторингу довкілля Одеської області на 2009 рік. А також, суб’єктів ознайомлено з Угодами про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища та Регламентами обміну екологічною інформацією між суб’єктами Державного моніторингу довкілля. Обговорено проблемне питання узгодження форм подання звітності суб’єктами моніторингу довкілля до Регіонального центру моніторингу довкілля. УкрНЦЕМ зробив відеопрезентацію заходів по удосконаленню роботи Регіонального Центру моніторингу довкілля Одеської області. За результатами наради прийнято відповідне рішення комісії. Моніторинг довкілля Згідно Положення про Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, до наших обов’язків входить забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу довкілля. Нажаль, на сьогодні Держуправління вже не має контролюючих функцій. У 2007 році відбулась його реорганізація, за результатами якої до Державної екоінспекції увійшов колишній лабораторно-аналітичний відділ Держуправління. Ця лабораторія забезпечує контроль на трьох водних об’єктах що відносяться до категорії рибогосподарських водоймищ: річка Дністер, Кучурганське водосховище та Хаджибейський лиман, а також підприємствах Одеської області, що скидають зворотні води в природні водоймища та здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 178

На сьогодні, у складі Держуправління функціонує сектор моніторингу та оповіщення у Придунайському районі області, який здійснює спостереження за станом поверхневих вод на 4 створах річки Дунай та Придунайських озерах (Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай). До того, ще здійснюється аналіз проб у місцях днопоглиблювальних робіт по фізико-хімічним показникам річної води у гирлі «Бистре» в районі ГСХ «Дунай-Чорне море». Але звісно, на території Одещини не тільки ці 2 лабораторії здійснюють моніторингові дослідження за станом довкілля, але й інших організацій та установ. На території області реалізується “Регіональна програма моніторингу довкілля Одеської області на 2006-2010 роки”, затверджена Одеською обласною радою у 2006 році. Згідно цієї програми передбачається розроблення та впровадження заходів, спрямованих на удосконалення регіональної системи моніторингу довкілля, підвищення рівня володіння достовірною інформацією про стан навколишнього природного середовища регіону інформацією як державних установ, так й громадськості. Координуючу функцію у системі моніторингу в регіоні покладено на Держуправління, а до основних суб’єктів відносяться: Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, Український науковий центр екології моря, Обласне виробниче управління по водному господарству, Держекоінспекція, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Державна санітарноепідеміологічна служба, Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. Але у зв’язку зі структурними змінами деяких організацій, до цього складу приєдналися вагомі установи, що здійснюють вагомі моніторингові дослідження, серед яких: Дунайське басейнове управління водних ресурсів, Південний центр екології морів, Управління екобезпеки Одеської міськради, Фізико-хімічний інститут захисту довкілля та людини. Доречи, представники зазначених установ входять до складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, яка щоквартально проводить засідання з метою вирішення питань дослідницьких робіт та підведення підсумків роботи. Загалом по Одеській області у системі регіонального природного моніторингу кількість затверджених точок спостережень розподіляється наступним чином: пости за станом атмосферного повітря – 23 точки, за станом поверхневих вод – 126, за станом морських вод – 73, підземних – 2301, ґрунтів – 66. Але не треба забувати й про ті дослідження за станом довкілля, що відбуваються у рамках різних експедицій, відповідних програм, а також у випадку надзвичайних ситуацій. Так, наприклад, у липні минулого року під час паводкового режиму на р. Дністер, відбиралися додаткові проби, результати яких оперативно оприлюднювалися на веб-сайтах Мінприроди України та Держуправління. А відповідно до міжнародних проектів, наприклад, на 179

території області триває один з проектів у рамках “Еврорегіону “Нижній Дунай” під назвою “Розвиток транскордонного співробітництва у сфері комплексного управління водними ресурсами”, який направлено на модернізацію системи гідрометеорологічного та гідрохімічного моніторингу в українській частині Придунайського регіону, а також розвитку україно румунської комплексної системи гідрологічного моніторингу ріки Дунай. № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

Кількість точок спостережень, од. джерел джерела а скидів скидів зворотстаціона- поверх зворот- морсь них вод у підземні рні -неві них вод -кі морські води Атмос- джерела води у повер- води води ферне викидів в хневі повітря атмосводи ферне повітря

джере ла скидів зворот -них вод у глибокі підзем ні водоно с-ні горизонти 10 -

грунти

1 1

2 Одеський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції

3 -

4 -

5 -

6 -

7 -

8 -

9 -

Державна санітарноепідеміологічна служба Одеської області

Гідрометцентр Чорного та Азовського морів

13свердлови н водойми20 питна вода-21 -

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області

Одеське обласне виробниче управління по водному господарству “Оболводгосп”

290

Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство

Український науковий центр екології моря

Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північнозахідного регіону Чорного моря Держекоінспекція в Одеській області

11 26

180

1 1 0

2 Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Загалом по області

5 6 7 8 9 10 233 пости радіаційного та хімічного спостереження

105

401

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2008 р. Таблиця 13.4.1. Виконання робіт 1 Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.) 4

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

213

117

54,93

169

54,44

56,82

Загальна Кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Відділом державної екологічної експертизи протягом 2008 року відпрацьовано 5005 комплектів проектної документації і матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок. Загалом відділом проведено 213 експертиз, за результатами яких: кількість позитивних складає 97 одиниць, 116 – повернуто на доопрацювання. У рамках комплексної експертизи опрацьовано 169 комплектів проектної документації: кількість позитивно оцінених складає 78, відправлено на доопрацювання - 91 одиниць проектної документації. У відокремленому (самостійному) порядку відділом проведено 44 експертиз, з яких позитивну оцінку набули – 19 об’єкти, відправлено на доопрацювання – 25. Основні причини негативної оцінки проектної документації: - представлені на розгляд проектні матеріалі надані в неповному обсязі, що є порушенням ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, погодження і затвердження проектної документації для будівництва»; - представлений розділ ОВНС розроблений в порушення вимог ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»; - реалізації проектних рішень щодо будівництва об’єкта експертизи спричинить знесення значної кількості зелених насаджень, що є порушенням п. 27 Закону України «Про рослинний світ». 181

По 4-м об’єктам державна екологічна експертиза проводилась відповідно до пункту 4 статті 37 Закону України «Про екологічну експертизу» шляхом залучення наукових установ до попереднього експертного розгляду проектних матеріалів, а саме: до розгляду техніко-економічного обґрунтування «Розміщення комплексу по утилізації біологічних, медичних, промислових та таких, що містять нафтопродукти відходів» був залучений Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, до розгляду технікоекономічного обґрунтування реконструкції заводу по виробництву біоетанолу – Державний екологічний університет, техніко-економічного обґрунтування будівництва цементного заводу – Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ та МНС України, до розгляду проекту розширення виробництва переробки тропічної олії був залучений Український науковий центр екології моря. Протягом року відділом розглянуто 4792 комплектів матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, у тому числі матеріалів: місць розміщення об’єктів – 363 одиниці (загальною площею 322,89664 га), вибору земельних ділянок - 540 (загальною площею 1254,81104 га), проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок – 3889 (загальною площею 13563,996137 га). Щодо земель сільськогосподарського призначення надано 1392 висновки, лісогосподарського призначення – 1, земель водного фонду – 54, земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення – 1, земель оздоровчого призначення – 3, земель історико-культурного призначення – 2, земель рекреаційного призначення – 113, земель житлової та громадської забудови - 2980, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення - 246. Негативно оцінені матеріали: місць розміщення об’єктів - 1 (загальною площею 0,2 га), щодо вибору земельних ділянок – 72 (загальною площею 471,0465 га), проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок – 605 (загальною площею 937,966317 га). Основні причини негативної оцінки матеріалів щодо вилучення (викупу, надання земельних ділянок: - склад представлених матеріалі не відповідає додатку 1 пункту 3 «Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок», затвердженого наказом Мінприроди України від 05.11.2004 р. № 434; - порушення статей 5,17 Закону України «Про основи містобудування», статті 48 Закон України «Про охорону земель» (відсутність даних щодо відповідності запроектованого об’єкту діючий містобудівній документації); - реалізація запланованої діяльності призведе по порушення режиму використання прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об’єктів, об’єктів природно-заповідного фонду, територій зарезервованих до заповідання.

182

13.5. Економічні засади природокористування Чим повніше використовуються природні ресурси, тим ощадливіше і по-господарськи слід ставитися до їх експлуатації, особливо якщо йдеться про невідновлювані енергетичні ресурси. Незважаючи на те що кількість розвіданих копалин збільшується як загалом, так і в розрахунку на душу населення, існує загроза їх виснаження ще перед тим, як буде здійснений перехід на використання нових джерел енергії. Тим більше, що суспільство відчуває все більший дефіцит відновлюваних природних ресурсів. В зв'язку з цим раціональне використання і відтворення природних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів має яскраво виражений регіональний характер і відіграє особливу роль в інтенсифікації виробництва на основі прискорення науково - технічного прогресу. Така постановка проблем вимагає поліпшення розробки питань управління, пов'язаних насамперед з діалектикою взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Стосовно природокористування це означає послідовний розвиток наукових засад охорони навколишнього середовища ї раціонального використання його ресурсів на основі таких принципів, як планомірність, пропорційність, оптимальність. Планомірність стосовно використання природних ресурсів — економічна функція держави по управлінню і регулюванню екологічних та економічних відносин і пропорцій. Така функція передбачає як розробку і виконання планової системи взаємопов'язаних показників, так і дійовий контроль за їх реалізацією. Перспективне і поточне планування раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в кінцевому підсумку виходить з накреслених темпів зростання сукупного суспільного продукту, національного доходу і підйому життєвого рівня трудящих. Пропорційність означає погодженість у використанні природних ресурсів як за територією, так і за галузями народного господарства, виключення порушень природних взаємозв'язків у навколишньому природному середовищі. Оптимальність у використанні природних ресурсів — це досягнення найкращого варіанта взаємовідносин суспільства з навколишнім середовищем. Управління охороною навколишнього природного середовища, як говориться в "Законі про охорону навколишнього середовища", полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо - розпорядчої діяльності. Метою управління в галузі раціонального природокористування є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення погодженості дій державних і громадських органів у галузі навколишнього природного середовища. 183

Одне з центральних місць у регулюванні відносин з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів відводиться науково обґрунтованому поєднанню територіального і галузевого управління природоохоронною роботою. Підприємства, що залучають у господарський оборот природні ресурси, належать, з одного боку, до тієї чи іншої галузі народного господарства, а з другого - є ланками територіально - виробничих комплексів. Тому виникає необхідність правильного поєднання інтересів багатьох міністерств, відомств і місцевих територіальних органів, які повинні доповнювати одне одного, утворюючи єдину систему управління. Наприклад, при відведенні земель під промислове, транспортне чи житлове будівництво слід виходити не лише з локальних інтересів відомчого характеру, а й враховувати, що відчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення площі сільськогосподарських угідь, знижує родючість грунту, зменшує валову продукцію сільського господарства та ін. У системі управління природоохоронною діяльністю підприємства можна виділити планування, експлуатацію очисних споруд (включаючи технологічний процес) і контроль за викидами в навколишнє середовище. Проектування і планування дають змогу розробити комплекс необхідних заходів по охороні навколишнього середовища, їх виконання, серед яких нові удосконалені технологічні процеси, роботи, очисні споруди, що знижують або виключають шкідливий вплив на навколишнє середовище. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» спрямована на реалізацію важливого природоохоронного принципу “забруднювач платить”, тобто забруднювач має відшкодовувати витрати, пов’язані з попередженням забрудненням навколишнього природного середовища і проведенням заходів боротьби з ним. Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі – збір) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Збір є одним з найбільш важливих еколого-економічних інструментів природоохоронної діяльності і справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти та за розміщення відходів. Величина збору залежить від кількості, виду забруднюючої речовини, що надходить у навколишнє природне середовище, її шкідливості, класу небезпеки відходів та їх кількості, а також окремих коригувальних коефіцієнтів в залежності від чисельності жителів населеного пункту та його народногосподарського значення, басейнів рік, у які скидаються забруднюючі речовини, місця (зони) розміщення відходів. Розширено перелік платників збору за викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (морський, річковий, залізничний), 184

шляхом диференціації нормативів збору та введення нових нормативів збору. З метою спрощення і зменшення адміністративних витрат було визначено перелік основних забруднюючих речовин, за викиди та скиди яких обов`язково справляється збір. Водночас було визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради, за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища, можуть збільшувати перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” ( з відповідними змінами) встановлена відповідальність забруднювачів – платників за правильність обчислення та своєчасну сплату збору. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Питання фінансування найбільш важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів вирішується через їх включення до відповідних державних і місцевих природоохоронних програм, які повинні мати чіткі механізми та джерела як бюджетного, так і позабюджетного фінансування їх реалізації, в тому числі за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, як Державного так і місцевих. У 2008 році встановлено порядок розподілу сум збору за забруднення навколишнього природного середовища між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами. До джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2008 рік у частині доходів (п. 20, п. 41 статті 7 Закону) віднесено 65 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до місцевих - 35 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, у тому числі: до місцевих (сільських, селищних, міських) – 10 відсотків, обласних 25 відсотків ( Kиївського та Севастопольського міських – 35 відсотків), ( п. 5, п. 20 статті 52 ). За даними ДПА в Одеській області станом на 01.01.2009 року в Одеській області налічується: - 9861 юридичних та 12861 фізичних осіб зареєстрованих як платники збору за забруднення навколишнього природного середовища. За даними ДПА в Одеській області загальна сплачена сума збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2008 році складає 17,03 млн. грн.

185

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Питання будівництва природоохоронних об'єктів та реалізація заходів, спрямованих на зниження рівня забруднення довкілля, залишаються для Держуправління пріоритетними та актуальними. Вагомим джерелом фінансування цих заходів є Державний та обласний фонди охорони навколишнього природного середовища. Рішенням Одеської обласної ради від 29 лютого 2008 року № 484-V ( зі змінами внесеними рішенням обласної від 6 червня 2008 року № 533-V та від 17 листопада 2008 року № 701- V) затверджено “Перелік об'єктів, видатки на які у 2008 році здійснюватимуться за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища“. Загальна сума видатків з обласного фонду склала 8356,55 тис. грн. що у порівнянні з 2007 роком (26300,5 тис. грн) зменшилась майже в 3 рази, або на 69%. Залишились не використаними 1810,35 тис. грн, які було повернуто до обласного бюджету з причини закінчення бюджетного року. Динаміку надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за останні три роки наведено в табл.13.5.2.1. Надходження та використання навколишнього природного середовища

коштів обласного фонду охорони Таблиця 13.5.2.1.

Обіг коштів 1. 2. 3. 4. 5.

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Використано коштів – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на {(дані п.1 + дані п.2) х 100})

Рік 2005 4,0 6656,6 4654,1 2002,5 69,9%

2006 2002,5 6973,93 5553,34 1420,29 61,86%

2007 1420,29 26300,5 23776,42 2524,08 85,77

2008 2524,08 10166,9 8356,55 1810,35 82,19

Кошти обласного фонду у сумі 8356,55 тис грн. були спрямовані на такі напрями природоохоронної діяльності: - будівництво та реконструкція каналізаційних очисних споруд, КНС тощо – 5217,19 тис. грн. ( 62,4 %); - розчистка русел річок, захист від підтоплення – 2100,3 тис. грн. ( 25,1%); - поводження з токсичними відходами – 105,0 тис. грн. ( 1,2%); - проведення заходів щодо збереження об'єктів природно-заповідного фонду, озеленення – 436,61 тис. грн. (5,2%); - виконання науково-дослідних, проектних робіт, проведення моніторингу -381,61тис. грн. (4,5%); - пропаганда екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики – 115,8 тис. грн. (1,3%). За даними Головного управління статистики в Одеській області за 2008 р. підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 186

12,5 млрд.грн інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень), що на 8,3% менше, ніж у попередньому році. Стан будівництва природоохоронних об’єктів Таблиця 13.5.2.2. (тис.грн.) Вид діяльності план Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

2006 факт

61797,0

Рік 2007 %

план

факт

план

93506,0

2008 факт

108461,0

*Примітка: У зв’язку зі змінами статзвітності (форма 2-інвестиції) планові показники відсутні

Обсяги інвестицій, вкладених на охорону навколишнього природного середовища, порівняно з 2007 роком зросли майже у 1,2 рази. На фінансування у 2008 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища Держуправління надало запити та нормативну документацію до Мінприроди по наступним природоохоронним проектам: - розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Одеській області на суму – 3000 тис. грн ( бюджетна програма - 2401260 "Формування національної екологічної мережі"; - розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів з загальнодержавного значення в Одеській області на суму майже 2088,0 тис. грн. ( бюджетна програма - 2401260 "Формування національної екологічної мережі"); - проведення заходів щодо знищення накопичених на території Одеської області непридатних до використання хімічних засобів рослин" за бюджетною програмою 2401250 "Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами" -30030 тис.грн ( бюджетна програма - 2401250 "Поводження з відходам и та небезпечними хімічними речовинами"); - проведення заходів по запобіганню забруднення підземних вод та грунтів на території Одеської області на суму майже 7805 тис.грн. (бюджетна програма - 2401230 "Очистка стічних вод"; - будівництво госппобутової каналізації та станції очистки стічних вод на острові Зміїний – 915,0 тис. грн. (бюджетна програма - 2401230 "Очистка стічних вод" Загальна запитувана сума з Державного фонду у 2008 році склала 43838 тис. грн.. У 2008 році фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища не здійснювалось.

187

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно –правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Наказом Мінприроди України від 25 вересня 2008 року № 485 визначено пріоритети діяльності Мінприроди у 2008 році: - динамічне формування екологічної мережі; - унеможливлення протизаконних дій у процесі розпорядження землею сільськогосподарського та несільсьгосподарського призначення, лісовими і водними ресурсами; - проведення організаційно-правових заходів щодо державного регулювання земельних відносин та землекористування. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування В Україні розроблено близько 400 нормативних документів, щодо охорони довкілля (якість води, якість грунтів, захист атмосфери від шкідливих викидів та ін.). У 2008 р. введено в дію вперше 127 нормативних документів. ДП “Одесастандартметрологія” у фонді нормативних документів має усі видання за даною тематикою. Підприємства області отримують щотижня інформацію щодо надходження НД та замовляють копії зазначених нормативних документів. Центр обслуговує , згідно договорів на протязі поточного року НВТ “Екологія” у формі ТОВ, УкрНДІ медичної реабілітації та курортології, ДНУ “Український науковий центр екології моря”, ТОВ “Інфокс” тощо. При реєстрації технічних умов підприємств контролюється наявність у розділі “ Вимоги безпеки, охорони довкілля, утилізація” вимог до екологічного стану води, грунту, охорони атмосфери, утилізації відходів. За 2008 р. зареєстровано з цими вимогами 145 технічних умов на продукцію. Консультативно-методичний центр при ДП «Одесастандартметрологія» постійно проводить семінари та консультації, для підприємств та організацій області, стосовно розробки та впровадження систем екологічного менеджменту. Завдяки чому 6 підприємств впровадили систему управління навколишнім середовищем відповідно до вимог ISO 14001. Це такі підприємства як ВАТ «Лукойл-ОНПЗ», ВАТ «Одескабель», ЗАТ «Пласке», морський торговельний порт «Южний», ВАТ «Черномортехфлот», СП «Black Sea Shipping service LTD». ДП «Одесастандартметрологія» атестовано 14 лабораторій та прийнято участь в атестації 4 лабораторій, що проводять моніторинг та контроль стану навколишнього середовища, охорони довкілля та природокористування в області. Повірено 4016 засобів вимірювальної техніки, що використовуються у цих лабораторіях. 13.8. Екологічний аудит Екологічний аудит – природокористування.

це

відносно

новий

ринковий

механізм

188

В Україні основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання визначає Закон "Про екологічний аудит" від 24 червня 2004 року № 1862-IV. Положення цього Закону поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності. Відносини у сфері екологічного аудиту в Україні регулюються Законом „Про екологічний аудит” Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" , іншими актами законодавства України, державними стандартами України. У 2008 році жодне підприємство, установа та організація, їх філії та представництва чи об"єднання, окремі виробництва, інші господарські об"єкти не проводили екологічний аудит. Система спостережень за станом довкілля Одеської області Таблиця 13.8.1. № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

Кількість точок спостережень, од.

атмосферне повітря

1 1.

3. 4.

7. 8.

2 Одеський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Державна санітарноепідеміологічна служба Одеської області Гідрометцентр Чорного та Азовського морів Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та Одеське обласне виробниче управління по водному господарству “Облводгосп“ Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство Український науковий центр екології моря Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-

стаціонарні поверхджерела неві води викидів в атмосферне повітря 4

5 -

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

6 -

морські води

7 -

джерел джерела а скидів скидів зворотни зворот- підземні х вод у них вод води глибокі у підземні морські водоносводи ні горизонти 8 9 10 -

ґ рунти

11 26

1956

290

189

9. 10.

2 Західного регіону Чорного моря Держекоінспекція в Одеській області Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Загалом по області

223 пости радіаційного та хімічного спостереження

119

2301

13.9. Екологічне страхування Екологічне страхування (ЕС) - це страхування цивільної відповідальності підприємств, установ і організацій (страхувальників) за шкоду, завдану інтересам третіх осіб внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища діяльністю, що створює підвищену екологічну небезпеку. Метою екологічного страхування є забезпечення страхового захисту матеріальних інтересів фізичних та юридичних осіб у вигляді повної або часткової компенсації збитків, заподіяних аварійним забрудненням навколишнього природного середовища. Екологічне страхування покриває ризик аварійного забруднення навколишнього природного середовища, обумовлений як діяльністю підприємства, установи, організації - джерела підвищеної небезпеки для навколишнього природного середовища, так і незалежними від нього причинами, а також створює умови та забезпечує економічне стимулювання попередження аварійного забруднення навколишнього середовища. Законодавство у сфері екологічного страхування базується на положеннях Конституції України щодо права громадян України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про страхування», інших актах законодавства з питань природокористування, на нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України з питань екологічного страхування, а також актах органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання регулювання діяльності у сферах охорони навколишнього природного середовища та страхування. Закон «Про екологічне страхування», який би встановлював єдині умови та порядок проведення екологічного страхування в Україні в обов'язковій формі та регулював би відносини у сфері екологічного страхування і був спрямований на відшкодування шкоди, заподіяної майновим інтересам юридичних та фізичних осіб внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища, на сьогодні відсутній. Є лише його проекти. На сучасному етапі відповідний інститут розвивається надто повільно, незважаючи па наявність прямих посилань про необхідність його запровадження в актах екологічного законодавства. Це значною мірою зумовлене відсутністю достатнього досвіду проведення такого виду страхування як у нашій державі, так і за кордоном. Проте, оскільки на рівні окремих державно-правових систем інститут екологічного страхування все-таки набув певного розвитку, 190

врахування відповідного досвіду буде корисним у процесі запровадження такого ж інституту в Україні. Екологічне страхування здійснюється в обов'язковій та добровільній формах. Обов'язковому екологічному страхуванню підлягає діяльність підприємств, установ та організацій, що є джерелом підвищеної небезпеки для навколишнього природного середовища. Переліки видів діяльності, а також конкретних підприємств, установ та організацій - джерел підвищеної небезпеки для навколишнього природного середовища, що підлягають обов'язковому екологічному страхуванню, повинні затверджуватися ( згідно з Проектом Закону «Про екологічне страхування») Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Добровільне екологічне страхування здійснюється відповідно до законодавства України. Перелік видів діяльності, що підлягають добровільному екологічному страхуванню, визначається договором екологічного страхування. Світовий досвід екологічного страхування Існує вже достатньо широкий досвід екологічного страхування в світі. У зарубіжних країнах екологічне страхування, яке здійснюється в рамках страхування відповідальності за шкоду від забруднення навколишнього середовища (Environmental Impairment Liability), виникло па початку 60-х років XX ст. У США до 1966 р. страхування екологічних ризиків включалось до полісів загальної відповідальності (CGL). Проте непередбачувані наслідки страхових випадків, розміри страхових виплат за згаданим видом страхування, а також прийняття Федерального закону про всебічну відповідальність за відновлення і збереження навколишнього природного середовища, відомого під назвою «Суперфонд», який передбачав поширення меж відповідальності за забруднення довкілля, призвели до того, що на початку 80-х років ризики поступового забруднення навколишнього середовища (Gradual) були виключені з переліку страхових ризиків полісів загальної відповідальності. У 1980 р. Конгрес США прийняв закон, що регулює питання відповідальності і виплати компенсацій за забруднення навколишнього середовища, відповідно до якого був затверджений спеціальний фонд. Цей закон покладає безумовну відповідальність за скидання небезпечних речовин у навколишнє середовище на усіх власників і операторів місць збереження забруднюючих речовин, на підприємства, у процесі виробництва яких утворюються небезпечні і шкідливі відходи, на підприємства, що перевозять такі відходи, і надає «повноваження Агентству по охороні навколишнього середовища» пред'являти їм позови. Страхування екологічних ризиків у країнах Європи розвивалося за дещо іншою схемою. Спочатку поліси загальної цивільної відповідальності не містили розмежування між раптовим і випадковим або поступовим забрудненням. На початку 90-х років посилення вимог законодавства щодо екологічної відповідальності підприємств промисловості призвели до зростання попиту на такий вид послуг, як страхування екологічних ризиків. На страховому ринку європейських країн з'явилися поліси страхування від забруднення, які 191

передбачали страхування окремих екологічних ризиків, у тому числі ризиків поступового забруднення. Умови таких полісів передбачали індивідуальні особливості галузей страхувальників і коригувались відповідно до потенційних екологічних проблем із урахуванням необхідності ретельної оцінки страхового (екологічного) ризику. Максимальна сума страхового відшкодування зі страхування відповідальності у випадку ненавмисного забруднення, прийнята на Лондонському страховому ринку, складає від 85 до 170 млн. дол., а максимальний обсяг страхової відповідальності в Європі, включаючи страхування відповідальності у випадку поступового забруднення не більш як 20 млн. дол. Такі суми, як показує практика, явно недостатні. Наприклад, треба було більш ніж 300 млн. дол. для відшкодування збитку, заподіяного забрудненням навколишнього середовища в результаті експлуатації Бхопальського заводу в Індії. У свою чергу, ці суми будуть замалими в порівнянні з позовом у 3 млн. дол., який пред'явила влада штату Мадхія Прадеш у зв'язку з численними людськими жертвами. Необхідно враховувати, що ризики забруднення істотно відрізняються від інших страхових подій, у результаті яких може бути завданий збиток. Можливості проведення екологічного страхування в Україні На сьогодні законодавство України про екологічне страхування перебуває в стадії формування і складається, по-перше, з норм екологічного законодавства, які визначають цей вид страхування як елемент економіко-правового механізму природокористування і охорони довкілля, та, по-друге, з норм страхового законодавства, що застосовуються до страхування екологічних ризиків як до одного з напрямів підприємницької діяльності. Врахування в процесі запровадження екологічного страхування в нашій державі зарубіжного досвіду дасть змогу уникнути багатьох помилок. Однак поряд із цим необхідно насамперед врахувати особливості вітчизняної системи права та законодавства. Основу для регулювання відповідних відносин становлять конституційні норми, що встановлюють право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Перший блок законодавства про екологічне страхування складається зі ст. 49 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також норм про необхідність здійснення екологічного страхування, які передбачені Законами України «Про природно-заповідний фонд України» від 15.05.92 р., «Про пестициди та агрохімікати» від 02.03.95 р., «Про відходи» від 05.03.98 р., «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 р., «Про угоди про розподіл продукції» ВІД 14.09.99 р. та ін. Наприклад, відповідно до ст. 50 Закону України «Про природнозаповідний фонд» для компенсації шкоди, завданої на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду внаслідок стихійних природних явищ чи промислових аварій і катастроф, проводять обов'язкове державне чи комерційне екологічне страхування заінтересованих підприємств, установ та організацій, а також інші види страхування природно-заповідного фонду в порядку, що визначається законодавством України. 192

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» екологічний ризик діяльності, пов'язаної із ввезенням на територію України пестицидів і агрохімікатів, їх транспортуванням та використанням, підлягає обов'язковому страхуванню в порядку, визначеному актами законодавства України. Закон України «Про відходи» (ст. 14) до прав суб'єктів у сфері поводження з відходами поряд із правом на безпечні для їх життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами, правом 11, одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів поводження з відходами, правом на відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи відносить і право на екологічне страхування у порядку, що визначається законодавством України. До другого блоку законодавства, що може слугувати базою для подальшого розвитку інституту екологічного страхування, насамперед належать спеціальний Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р., присвячений виключно регулюванню страхової діяльності, а також інші норми, передбачені цивільним та страховим законодавством України. Незважаючи на значну, на перший погляд, кількість законодавчих актів, які мали б створювати передумови для становлення екологічного страхування, цей інститут в Україні розвивається надто повільно. Однією з основних причин такого становища є те, що норми цивільного та страхового законодавства повною мірою не відображають специфіку відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища та соціальну спрямованість екологічного страхування, яке не може зводитись лише до окремого виду підприємницької діяльності. Отже, екологічне страхування не може здійснюватись у рамках існуючого страхового законодавства навіть за умови внесення змін до ст. 5 Закону «Про страхування» - обов'язкові види страхування та врегулювання, на рівні постанов Кабінету Міністрів України порядків проведення окремих видів обов'язкового екологічного страхування. Враховуючи наведене вище, а також те, що відповідно до ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, засади використання природних ресурсів, основи соціального захисту екологічної безпеки, засади створення і функціонування фінансового ринку визначаються виключно законами України, необхідним на сьогодні є прийняття спеціального закону «Про екологічне страхування», який би передбачав організаційно-правові, економічні та соціальні засади здійснення такого страхування в нашій державі. Завданням цього Закону має стати створення системи страхового захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій на випадок природничого та/або техногенного забруднення навколишнього природного середовища, погіршення якості природних ресурсів і регулювання суспільних відносин у сфері екологічного страхування. Як вважають фахівці, в Законі доцільно передбачити такі положення: - визначення термінів, що застосовуються в Законі. Бажано навести поняття «екологічне страхування», «екологічна шкода», «екологічно небезпечна 193

діяльність», «аварійне забруднення навколишнього природного середовища» та інші із урахуванням того, що з прийняттям Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. законодавче визначення мають такі поняття, як «об'єкт підвищеної небезпеки», «аварія на об'єкті підвищеної небезпеки», «ризик», «потенційно небезпечний об'єкт», «ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки» тощо; - зміст екологічного страхування, мету та сферу його запровадження, а також об'єкти страхового захисту; форми екологічного страхування (добровільна та обов'язкова, залежно від ступеня екологічного ризику або виду застрахованої діяльності); - права та обов'язки суб'єктів екологічного страхування. Слід передбачити узагальнені ознаки таких суб'єктів, критерії класифікації страхувальників за ступенем екологічного ризику, а також пільги для страховиків при інвестуванні ними коштів у будівництво очисних споруд страхувальників з метою зменшення страхового ризику та пільги для страхувальників, наприклад, у зв'язку із проведенням превентивних заходів; - державне регулювання екологічного страхування, враховуючи те, що конституційним обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України; - зв'язок екологічного страхування з іншими елементами економічного механізму охорони навколишнього природного середовища, зокрема із системою екологічних фондів; - організаційні засади здійснення екологічного страхування (особливості розрахунку страхових тарифів, встановлення граничних страхових сум тощо); - особливості проведення екологічного страхування окремих об'єкті в тощо. Закон «Про екологічне страхування» повинен органічно вписуватися в існуючу систему екологічного законодавства. До цього слід додати, що розвиток екологічного страхування є неможливим без удосконалення правового регулювання екологічного аудиту, екологічного прогнозування, інформаційного екологічного забезпечення, екологічного контролю тощо. В той самий час наявність полісу екологічного страхування о гарантією платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності на випадок заподіяння ним шкоди навколишньому середовищу, що робить можливим використання такого виду страхування, наприклад, як обов'язкової умови для отримання дозволу па здійснення екологічно небезпечних видів діяльності. Зокрема, такий порядок передбачений ст. 13 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», яка встановлює., що до заяви на отримання дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки до інших документів додається договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна аварією па такому об'єкті. Процес страхування сам по собі винагороджує тих, хто мінімізує майбутні ризики і витрати суспільства. Особлива роль у взаєминах між страхувальником і страховиком відводиться питанням страхових платежів. При розрахунках тарифів необхідно враховувати той низький рівень технології виробництва, що застосовується в Україні порівняно зі світовими аналогами, відсутність у 194

необхідній кількості і належній якості контрольно-вимірювальних приладів, що дозволять з високою ймовірністю визначити рівень забруднення; низький технічний рівень і аварійний стан багатьох очисних споруд. У міжнародній практиці страховий ризик визначається як явище, здатне спричинити певні втрати, яких можна уникнути за рахунок купівлі страхового полісу. До сфери екологічного страхування належить страхування ризику понаднормативних викидів і скидів шкідливих речовин, екологічних збитків унаслідок екологічних катастроф, екологічне страхування нових технологій тощо. В обов'язковому й добровільному страхуванні екологічних ризиків використовують кілька видів страхових договорів та полісів. У разі страхування відповідальності за фізичні й майнові шкоди третій особі, як цього вимагає законодавство у сфері поводження з твердими відходами, застосовують два основні поліси: - поліс страхування всебічної генеральної відповідальності за шкоду навколишньому середовищу; - поліс страхування відповідальності за шкоду навколишньому середовищу. З погляду страхового покриття є дві форми полісів: - на основі претензій; - на основі екологічних ситуацій, що склалися. Екологічне страхування створює взаємну економічну зацікавленість страхувальників і страхових організацій у зниженні ризику забруднення навколишнього природного середовища. Страхувальник зацікавлений у підвищенні своєї екологічної безпеки й тому, що з підвищенням імовірності аварій зростають ставки страхових внесків. Крім того, у вигляді заохочення безаварійності страхувальник одержує низку економічних пільг - пільгові умови подовження страхового договору, залучення додаткових ресурсів із фонду превентивних заходів страхувальника на проведення природоохоронних чи запобіжних заходів. Тим більше зацікавлена в зниженні екологічного ризику страхова організація, яка з цього приводу здійснює низку попереджувальних заходів, організовує проведення екологічного аудиту стану страхувальника. Одна з функцій екологічного страхування полягає в ефективному вкладанні приватного капіталу. Екологічне страхування надає значний вибір методів екологічного стимулювання вкладання капіталу, причому у виробництво природоохоронного обладнання й проведення природоохоронних робіт, що в інвесторів вважається невигідним сектором інвестування. Це досягається ринковими важелями: прибуток від екологічного страхування безпосередньо залежить від стану навколишнього природного середовища, а стан середовища від системи превентивних природоохоронних заходів. Джерелом коштів тут є резерв превентивних природоохоронних внесків, що утворюється в страховій організації. Тобто корпоративна система екологічного управління приймає на себе (разом із страхувальником) частину страхового ризику. У цьому випадку підсилюється ефективність екологічного страхування в напрямку екологічної модернізації виробництва із залученням трьох джерел: страхових платежів (премій), які включаються до собівартості продукції або входять у рахунок 195

екологічних платежів за забруднення; власного капіталу; мотивації захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб (примусовий економіко-правовий механізм відповідальності). 13.10.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Науково-технічний прогрес за своїм визначенням — це розширення можливостей більш ощадливого використання природно-ресурсного потенціалу і його відтворення, екологізації суспільного виробництва та всієї людської життєдіяльності за умови впровадження технологічних та ресурсозберігаючих інновацій. У змісті цього явища за його проявами має розрізнятися два головних аспекти — економічний і власне техніко-технологічний. У першому розумінні — економічному, науково-технічний прогрес, сприяючи зростанню суспільного благополуччя, значно розширює економіко-фінансові можливості держави для здійснення еколого - орієнтованих зрушень як у структурі національного господарства, так і у техніко-технологічній базі суспільного виробництва. Таким чином, в економічному аспекті науково-технічний прогрес забезпечує позитивні зміни у співвідношенні економічних і екологічних інтересів як щодо окремих суб'єктів суспільного виробництва (підприємств), так і щодо народного господарства в цілому. Відсутність чи уповільнення прогресу гальмує такі зміни. Україна може бути красномовною ілюстрацією взаємозв'язку економіки і екології. Тут упроваджено практично весь арсенал методів економічного механізму природокористування і охорони навколишнього середовища. Але, враховуючи кризові явища в економіці в цілому, розвиток науково-технічного прогресу певним чином гальмується, тому збереження такого балансу є дуже актуальним. У другому, більш звичному розумінні, науково-технічний прогрес означає розвиток і розширення технічних засобів і технологічних можливостей у всіх сферах людської діяльності. Щодо природних ресурсів, які використовуються в процесі людської життєдіяльності, він має надзвичайно багатоаспектний прояв. Головними складовими його впливу є такі: - повніше використання наявних джерел природних ресурсів і скорочення втрат при їх первинному вилученні (з надр тощо). Це стримує освоєння нових об'єктів (родовищ корисних копалин, лісових площ тощо) і зменшує таким чином техногенний тиск на навколишнє природне середовище; - економніше та ощадливіше використання видобутих природних ресурсів мінеральної сировини і палива, деревини, води тощо. Це, по суті, процес інтенсифікації, оскільки дозволяє отримувати більше продукції та енергії з одиниці задіяних природних ресурсів; - розширення можливостей зменшення негативного техногенного впливу на природні ресурси (забруднення ґрунтів, води і повітря), що дозволяє відвертати погіршення їх якості. Це забезпечується як упровадженням досконаліших технологій, так і локалізації забруднень; 196

- розширення використання відходів виробництва та споживання як сировинних та енергетичних джерел. Це збільшує відповідні резерви, стримує освоєння нових джерел тощо; - все активніший перехід на вторинне ресурсовикористання, рециклінг матеріалів, їх рекуперацію (відновлення властивостей) тощо. Реально зазначені складові впливу науково-технічного прогресу найчастіше перехрещуються, взаємодоповнюють одна одну. Але в практичному сенсі виокремлення деяких із зазначених проблем сприяє застосуванню програмно-цільових методологій і прискоренню їх вирішення. Ці аспекти мають для України надзвичайну важливість, враховуючи як кризовий стан довкілля, так і надзвичайно масштабне нагромадження відходів на її території, багато з яких є, як з'ясовано, цінною сировиною. Так само доцільним є виокремлення проблем повнішого вилучення і використання природних ресурсів, таких як корисні копалини, деревина тощо. В Україні, за офіційними даними, використання недосконалої технології видобування та переробки мінеральної сировини призводить до того, що у надрах залишається чимала частина розвіданих запасів. Щодо нафти - це до 65 %, вугілля -до 23 %, залізних руд - до 25 % при підземному видобуванні та -10 % при відкритому кар'єрному способі. У зв'язку з цим доцільно розробити програму технічного переоснащення підприємств гірничо-видобувної галузі з метою вдосконалення технологій видобутку, повнішої та комплекснішої розробки родовищ та переробки корисних копалин, мінімізації обсягів відходів з максимальним їх використанням у виробництві. При більш узагальненому розгляді науково-технічного прогресу як важеля екологізації і раціонального (економного) використання природних ресурсів доцільно акцентувати увагу на таких напрямах: - Розвиток екологічно чистого виробництва. - Упровадження безвідходних технологій, що означає (і має своїм наслідком): комплексне використання сировини і енергоносіїв, створення замкнених газо- і водооборотних систем, застосування принципово нових підходів до вилучення, збагачення, перероблення сировини і матеріалів біотехнологій, геотехнологій тощо. - Реалізація засад ресурсозбереження в усьому ланцюзі суспільного виробництва на шляху його інтенсифікації і зниження ресурсоємності (водо-, земле-, метало-, енерго- тощо). У рамках другого напряму заслуговує на окремий розгляд проблема відходів і питання вторинного ресурсокористування в цілому. Цей аспект у науковотехнологічному і соціально-економічному плані набуває певної всеосяжності і в цілому претендує на статус відповідної ідеології та загальнолюдської стратегії ресурсокористування. Стимулювання еколопзації НТП у природокористуванні Доводиться констатувати, що сьогодні Україна має незадовільний стан довкілля та ресурсомістку економіку, яка базується в основному на виробництві сировинних продуктів. Продовжується практика прийняття неефективних 197

технологічних рішень без необхідного ув'язання їх з прогресом в області НТП в єдиній збалансованій стратегії розвитку України. Разом із тим, як свідчать звітні дані Міністерства освіти і науки України, для міжнародного та внутрішнього трансферу технологій можуть бути використані 25-35% розробок, що спрямовані на охорону навколишнього середовища, у тому числі на нейтралізацію промислових викидів, безпеку об'єктів атомної енергетики, очищення природних і стічних вод та близько 20% розробок – за пріоритетним напрямком «Нові речовини і матеріали», у тому числі технологій одержання принципово нового класу полімерних виробів, придатних для використання майже у всіх галузях народного господарства країни. Незважаючи на це, доводиться констатувати, що для розвитку внутрішнього трансферу технологій, на даль, ще не створено відповідних організаційноекономічних умов, таких, як: - раціональна система фінансування виробничих об'єктів; - дієва система їх оподаткування, стимулювання і продажу «ноу-хау» через аукціони; ефективна ринкова інфраструктура для продажу науково-технічної продукції. Крім того, існує певна законодавча ніша щодо стимулювання науковотехнічного прогресу через розвиток інноваційних заходів зі збереження довкілля. В основному, в обмеженому вигляді існують низки пільг щодо впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій (Закони «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища» тощо) У зв'язку з цим, як вважають спеціалісти, доцільним є пільгове оподаткування тих виробничих об'єктів, що підвищують темпи впровадження досягнень науки і техніки, особливо пріоритетного значення. Зокрема, пропонується звільнення від податку на 5 років прибуток і валютну виручку, одержані підприємством від продажу прав на об'єкти промислової власності, а також за рахунок придбання прав на використання ліцензій у межах дії ліцензійної угоди, також одержаний підприємством прибуток від виробництва нових видів матеріалів і речовин із використанням запатентованого в Україні винаходу. До речі, різні податкові заходи для стимулювання наукових досліджень і будівництва нових екологобезпечних підприємств здійснюються урядами ряду штатів США. Передбачається звільнення компаній від податку на власність протягом визначеного терміну, пільги при утриманні податків з продажу, і так далі. Як правило, чим менш розвинутий в економічному плані штат, тим більше податкових пільг у ньому надається для розвитку нового бізнесу, у тому числі екологічного. Така ж тенденція прослідковується у Китаї, де, юридична особа, що протягом 5 чи більш років реінвестувала капітал величиною більше 5 млн. доларів, чи запропонувала передову технологію на підприємстві з повільним обертанням капіталу, може звернутися з проханням про часткове чи абсолютне звільнення від податку на реінвестовані суми. 198

Однак більше всього науково-технічний прогрес, у тому числі і природоохоронній області, стимулює податкова знижка на інвестиції. У Нідерландах за рахунок державного фінансування проводять ефективні заходи щодо зниження забруднення і розробки чистих технологій. Додаткова знижка на 10-15 % у порівнянні зі звичайною податковою знижкою на інвестиційні витрати застосовується для конкретних інвестицій зі зниження забруднення навколишнього середовища. В Японії за рахунок цього в структурі інвестицій висока питома вага капіталовкладень в екологічні об'єкти. У результаті Японія відносно менше коштів витрачає на потреби ресурсних галузей, імпортуючи основну частину сировини і палива через кордон. Реалізація ресурсозберігаючої моделі забезпечує загальне зниження матеріалоємності суспільного виробництва у цілому на 22%, у тому числі за сировиною - на 34 %. Мета такого підходу полягає в заохоченні модернізації і розширенні виробничих потужностей, за допомогою чого можна поліпшити економічний потенціал країни. Податкова знижка на інвестиції має перевагу перед іншими методами податкових пільг. Доцільно, таку дану практику перекласти на політику екоінвестицій. Для України це тим більше вчасно з огляду нате, що державні централізовані капітальні вкладення постійно скорочуються. Ця ж тенденція залишається домінуючою й на подальші роки. Слід зазначити, що трансфер наукових результатів багатьох досліджень у США здійснюють регіональні центри з промислового застосування технологій. Згідно з комплексним законом про торгівлю і конкурентоспроможність тут створено мережу регіональних центрів просування технологічних нововведень, у тому числі у малий і середній бізнес. Тому необхідним є також створення відповідних організаційних форм передачі нових технологій виробництву та використання у зв'язку з цим досвіду промислово розвинених країн світу. У світі визнаними щодо трансферу технологій є також такі ефективні форми науково-виробничих об'єднань, як технопарки і технополіси. З аналізу участі науково-дослідних організацій України в реалізації пріоритетних напрямків НТР, як доречно вважають компетентні вчені, випливають можливості розширення масштабів використання таких форм на базі наукових організацій Національної академії наук та багатьох галузевих науково-дослідних організацій країни. З огляду на вищезазначене, доцільна розробка спеціальних програм та законодавчого поля щодо активізації внутрішнього та зовнішнього трансферу інновацій. Доцільність їх створення з орієнтацією на ресурсозбереження та біотехнології не викликає сумніву.

199

Пріоритетні напрямки впровадження НТП з метою забезпечення сталого розвитку Напрями впровадження Водозбереження

Енергозбереження

Сутність науково-технічних рішень Застосування водозберігаючих технологій, розробка та впровадження інноваційних приладів та обладнання Упровадження поновлювальних джерел енергії (вітрової, сонячної, енергії хвиль)

Закони,які потребують відповідних доповнень Закон «Про питну воду та питне водопостачання», Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» Закон про «Енергозбереження»

Ресурсозаміщення

Заміна нових видів ресурсів нетрадиційни- Закон «Про охорону навколишнього сереми (опріснення і т.п.) довища»

Сільськогосподарське виробництво

Застосування нових екологічних заходів впровадження ефективних біотехнологій

Закон «Про біотехно-логії» Закон «Плата про землю»

Вторинне використання відходів

Упровадження ефективних технологій по переробці відходів

Закон «Про відходи»

Таким чином, резюмуючи вищезазначене, можна стверджувати, що першочерговими задачами щодо розвитку науково-технічного прогресу в галузі довкілля є: - опрацювання загальної стратегії розвитку НТП стосовно природокористування та раціонального використання природо-ресурсного потенціалу, включаючи збереження компонентів біорізноманіття; - розробка необхідної законодавчої бази щодо розвитку науковотехнічного прогресу в окремих галузях природокористування; - налагодження дієвого законодавчо-нормативного поля, направленого на стимулювання науково-технічного прогресу в області довкілля; - запровадження загальновідомих екологічних процедур, що широко використовуються на Заході (екологічний аудит, стратегічна оцінка, оцінка впливу на навколишнє середовище) як умови досягнення ефективних технічних рішень щодо сталого використання природно-ресурсного потенціалу та збереження біорізноманіття. Щодо останнього пункту, то вже зараз виникає доцільність створення організаційних структур, в тому числі у вигляді консультативних центрів, що будуть націлені на активізацію розвитку науково-технічного прогресу. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Участь громадськості у прийняті екологічно важливих рішень, що стосується охорони та раціонального використання навколишнього природного середовища, має не абияке значення на сьогодні. У наші дні громадськість повинна не тільки брати участь у конкретних акціях з охорони довкілля, що вона робила до цього часу, а й повинна мати можливість здійснювати громадський контроль за рішеннями влади щодо ії діяльності та бути причетною до державних справ з охорони і покращення навколишнього природного середовища. Наше національне законодавство, особливо екологічно законодавство, передбачало участь громадськості в прийнятті рішень, однак тільки з підписання Орхуської конвенції, та після її ратифікації Парламентом, з’явилась реальна можливість зрушити право громадян на участь у прийнятті рішень з питань охорони навколишнього середовища. 200

Світовий досвіт свідчить, що лише об’єднання зусиль державних, муніципальних органів і громадськості дозволяє вирішувати локальні й регіональні екологічні завдання ефективно та у короткий термін. Природоохоронні органи Одеського регіону тісно співпрацюють з громадськими організаціями області з метою реалізації екологічної політики регіону, рішення екологічних проблем регіону. В Одеській області діє понад 100 громадських організацій міста та області екологічної спрямованості, зареєстрованих органами юстиції. 30 з цих представників делеговано до роботи у складі Громадської ради при Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Основними напрямами роботи Громадської ради – консультативнодорадчого органу Держуправління є: координація дій громадських об’єднань, вирішення проблемних екологічних питань щодо стану довкілля, Чорного моря, проведення громадських експертиз, взаємодія із Орхуським центром та ЗМІ, робота у напрямку екологічної освіти та виховання. Основними завданнями Громадської ради є організація та проведення активної роботи громадських об’єднань, залучення молоді та нових районних громадських об’єднань, широке інформування населення щодо питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища на території Одеської області. Протягом 2008 року організовано та проведено 3 засідання Громадської Ради. Основними вагомими питаннями, якими займалась Громадська рада протягом 10 років роботи були наступні проблеми: несанкціонована забудівля прибережної смуги р. Дністер, будівництво нафтотерміналу у с.Джурджулешть (Молдова), екологічний аудит Одеського припортового заводу, технічна експлуатація каналів та проходів судоходного ходу “Дунай-Чорне море”, несанкціонована забудова прибережної смуги Чорного моря, сміттєзвалища в області та інші. 31 січня 2008 року відбулось засідання Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (ГР) на тему: “Підсумки роботи Громадської ради за 2007 рік та плани на 2008”. У засіданні прийняли участь 22 громадські організації. У 2008 році на засіданнях Громадської Ради заплановано розглянути такі питання, як: про національний парк «Нижньодністровський», проблеми о. Зміїний, утилізація відходів на території області, проблеми озера Сасик, збереження зеленої зони м.Одеса, будівництво нафтового терміналу у с.Джурджулешть, про використання стандарту ISO 14000, про екологічний аудит на території Одеської області, тощо. 7 квітня 2008 року в Одесі відбулося Чергове засідання Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. У засідання прийняли участь 25 громадських організації екологічного спрямування та представники Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. Під час засідання начальник Держуправління ознайомив Громадську раду з Проектом “Стратегії і план впровадження положень “Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція) в Україні на період до 2020 року”. Представники Громадської ради віднеслись до Стратегію позитивно та 201

доповнили своїми пропозиціями. 7 травня 2008 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області проведено позачергове засідання Громадської ради. Під час зустрічі обговорено питання координації дій роботи громадських організацій у напрямку реалізації громадського руху в Одеському регіоні у 2008 році. У засіданні Громадської ради прийняли участь 25 представників громадських організацій області, а також державні службовці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Державної екологічної інспекції в Одеській області, Держінспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. У рамках зустрічі, згідно “Орієнтовного плану консультацій з громадськістю Держуправління”, проведено семінар на тему: “Порядок складання запитів на кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища” для представників Громадської ради. У ході семінару всі представники громадськості були ознайомленні з нормативно-правовими документами, порядком та методикою заповнення необхідних документів для складання запитів на виділення коштів з обласного природоохоронного фонду. 10 грудня 2008 р. проведено чергове засідання Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області з вирішення організаційних питань. У засіданні прийняли участь представники Державної екологічної інспекції в Одеській області, Інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, управління екологічної безпеки в м. Одесі та близько 25 громадських екологічних організацій міста та області. У ході засідання не вдалося скоординувати роботу Громадської ради на наступний рік, а також допрацювати положення про Громадську раду при Держуправлінні та обрати новий керівний склад з метою покращення роботи в напрямку охорони довкілля. Тому, винесені питання буде винесено на перше засідання ГР у січні 2009 року. Вирішенню екологічних проблем навколо будівництва на узбережжі м.Одеса сприяють такі громадські організації, як: БПК “Рутенія Одеса”, Одеська соціально-екологічна спілка, “Молодіжний екологічний центр ім. І. Вернадського”, “Мама-86”, “Жінки за довкілля”, “Екологічний центр сталого розвитку”, “Чорноморське гайдамацьке з’єднання”, Фонд захисту і відродження дикої природи ім. проф. І.І.Пузанова “Природна спадщина”, ЕГО “Відродження” Татарбунарського району, “Одеське регіональне відділення асоціації міст України та громад”, “Таубманівське читання” Одеського будинку вчених. Доступ до екологічної інформації, згідно з Орхуською конвенцією, забезпечує розуміння суспільством, громадськістю того, що відбувається з довкіллям, і дає можливість свідомо брати участь у процесі прийняття екологічних рішень. Екологічна інформація містить не тільки відомості про стан навколишнього середовища і його елементів, але і про стан безпеки людей, угоди у сфері довкілля, про політику, законодавство, плани, програми, дані економічного аналізу тощо. 202

Правовий механізм доступу громадян до інформації про стан навколишнього природного середовища України регулюється Конституцією України (1991), Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991, ст. 50), Законами України “Про інформацію” (1992), “Про екологічну експертизу” (1995), “Про звернення громадян” (1996), Орхуською конвенцією “Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища” (1998), Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів, затвердженою Законом України (2001), Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості діяльності органів державної влади” (2002). З метою доведення до відома громадськості напрямів екологічної політики та її реалізації, а також інформування про основні напрями діяльності природоохоронних органів, на веб-сайті Держуправління запроваджено розділи “Орхуський центр”, “Громадська рада”, “Преса”, “Охорона навколишнього природного середовища в Одеській області”. Поточна інформація оновлюється щодня. На базі інноваційно-інформаційного центру “ІНВАЦ” Держуправлінням ОНПС в Одеській області, за підтримки Одеської обласної Ради народних депутатів, друкується “Причорноморський екологічний бюлетень”, в редакційну колегію якого входить керівництво природоохоронних служб області. ”Причорноморський екологічний бюлетень” містить такі розділи: “Екологічна політика”, “Стан та проблеми довкілля”, “Екологія міста”, “Колонка інспектора”, “Екологічний калейдоскоп”, “Екологічна громада”, тощо. На сторінках бюлетеня опубліковані такі матеріали, як: Звіти про стан навколишнього природного середовища в Одеській області за 2003-2007 роки, Паспорти Одеської області за 2005-2007 роки; Регіональна програма охорони та поводження з токсичними відходами в Одеській області до 2005 року”; Загальнодержавна програма охорони та відтворення Азовського і Чорного морів; Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючих випромінювань до 2005 року”; Обласна програма “Здоров’я на 2002-2011 рр.”; Національна комплексна програма “Репродуктивне здоров’я 2001-2005”рр.;Закон України “ Про внесення змін до Закону України про забезпечення санітарноепідеміологічного благополуччя населення ”; Регіональна комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь Одеської області у 2001-2005 роках, прогноз до 2010 року; Програма формування національної екологічної мережі Одеської області на 2005-2015 рр., Огляд законодавства України з питань регулювання водних ресурсів; Освітлено проблеми раціонального використання ресурсів природних систем гирлової частини Дунаю та острова Зміїний та ряд інших; Проблеми Придунайського регіонального міжріччя та інші. На сторінках Причорноморського бюлетеня публікуються статті спеціалістів природоохоронних служб. Щорічно на його сторінках публікується національна доповідь природоохоронних служб, у тому числі про стан Чорного моря. 203

Держуправління співпрацювало з видавництвом “Новий світ” (м.Київ), ТОВ «Видавництво «Престиж Медіа Інформ» (м.Київ) та “Наш вибір” (м.Донецьк), для чого було направлено інформацію про поточну роботу Держуправління у сфері охорони навколишнього природного середовища, аналітичний огляд екологічного стану регіону та природно-заповідний фонд області. 26 лютого 2008 року фахівцями Держуправління прийнято участь у семінарі “Довкілля України: проблеми, політика, дії” у м.Києві, під час якого проведено зустріч з представниками Всеукраїнської та регіональної громадськості, а також державними службовцями та ЗМІ щодо обґрунтування вагомих екологічних проблем України. На виконання наказу Держуправління від 26 березня 2008 року № 23-вр взято участь у ІХ Міжнародної виставки – ярмарку «Екологія-2008». Держуправлінням проведено організаційну роботу щодо представлення виставкових експонатів для презентації Одеської області у складі загальної експозиції Мінприроди. А саме, за період з 8 по 11 квітня презентовано: представницький стенд Одеського регіону (туризм, рекреація, діючі підприємства); відеофільми Одеського регіону (відео-ролики «Одеський регіон. Соціально-економічні досягнення», «Екологічні проблеми Одещини», «Трансграничне дослідження басейну р.Дністер. Вирішення проблем», «Богатства регіонального ландшафтного парку Тилігульський»); буклети про основні складові Одеського ресурсного потенціалу; друковане видання про результати роботи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області у 2004-2007 роках (примірники книги “Причорноморський бюлетень ”); прийнято участь у семінарах “Моніторинг довкілля” та “Проблеми великих міст”4 проведено чергування у Громадській приймальні Мінприроди України під час форуму. На виконання п.3 Окремого доручення Держуправлінням проведено роботу щодо залучення підприємств, що характеризуються раціональним використанням природних ресурсів в області, за результатами чого у ХІ Міжнародній виставці-ярмарці «Екологія-2008» експозицію Одеської області презентували: ДП «Морський порт Южний», ДП «Одеський морський торгівельний порт». За результатами проведеної роботи Держуправління нагороджено Дипломом за активну участь у проведенні екологічних проектів Експоцентру України. У рамках Міжнародної ініціативи “Навколишнє середовище та безпека” у період з 13-14 жовтня 2008 року Мінприроди України сумісно з Державним комітетом по водному господарству України проведено семінар по розповсюдженню інформації та зв’язках зі ЗМІ. Фахівці Держуправління прийняли участь у семінарі з метою підвищення рівня взаємодії з громадськістю та ЗМІ. Семінар проведено під головуванням екологічного кореспондента Агентства Великобританії ВВС Алекса Кербі. Відбувалися щоденні тренінги з питань підготовки інформації для преси, заходів по освяченню екологічних тем, тощо. Дводенний семінар складався з двох відокремлених сесій, пов'язаних із 204

собою, а також із самостійних тренінгових завдань, рішення практичних заходів та засобів впливу на складні ситуації. Серед тем презентацій, що анонсувалися мною, були: “Створення Національного парка “Нижньодністровський”, “Вивезення ХЗЗР з території Одещини”, “Громадська акція “Повернемо життя озеру Сасик”, “Транскордонне забруднення вод області”, “Питна вода: курс на покращення, але треба робити більше ”. За результатами семінару отримано іменний сертифікат як такої, що пройшла навчання за напрямком роботи зі ЗМІ у рамках Міжнародної ініціативи: “Навколишнє середовище та безпека ”. Відповідно до орієнтовного плану консультації з громадськістю Держуправлінням проведено семінар на тему: “Порядок складання запитів на кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища”, взято участь у Всеукраїнській конференції “Екологічне партнерство ”. Організовано 12 інтерв’ю керівництва Держуправління на міських телеканалах, таких як: ТК “НТН”, “Град”, “Глас”, “Інтер”. для передачі “Екологія з Юрієм Геращенко” на тему: “Екологічні проблеми області та основні досягнення Держуправління”, “Проблеми створення РЛП “Тузловські лимани”, “Екологічна ситуація в смт Затишшя”, “Всесвітній День водноболотних угідь”. Проведено 5 прес-конференцій за участю начальника та заступника начальника Держуправління на теми: “Засади регіональної екологічної політики” (21.02.2008р), “Природоохоронні заходи та їх фінансування з фондів охорони навколишнього природного середовища” (5.06.2008р.); “Стан та розвиток природно-заповідного фонду” (28.08.2008р.), “Стан водних ресурсів області” (11.11.2008р.). Проведено 5 прямих телефонних ліній “Екологічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища області” (19 березня 2008), “Участь громадськості у реалізації державної екологічної політики” (20.08.2008). 1 квітня 2008 року надано інтерв’ю начальником Держуправління на тему: Проблеми створення “Тузловських лиманів”, 9 вересня організовано брифінг щодо занепокоєння населення з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 16,24 жовтня 2008 року на ТК “38” та “РІАК” проведено прямі ефіри щодо екологічних проблем області. Організовано 7 засідань “круглого столу” до Дня навколишнього середовища, Дня Дунаю, тощо. У 2008 році опубліковано 156 статей в районний та місцевих ЗМІ щодо екологічної ситуації на території Одеської області та природоохоронних акцій та свят: “Як тобі живеться озеро Сасик”, “Водні багатства Одещини”, “Озера міжнародного значення”, “Актуальність роботи Держуправління у 2007р”, Операція “Первоцвіт 2008”, “Заповідні скарби Одещини”, “День довкілля зустрінемо у чистості", “На Одещині проходила акція "Весняна толока”, “Уроки Чорнобильської трагедії ”, “Тузловські лимани проблема залишаться ”, “Водно-болотні угіддя потребують уваги”, “Збережемо рідну природу”, “Проблеми Затишанського складу”, “З повагою до природи” та ін. “Одеські вісті” (м. Одеса), “Чорноморські новини”, “Вечірня Одеса”, “Одеський вісник”, “Слово і діло” (м. Котовськ), “Степовий маяк” (м. Березівка), ”Сільські новини” (м. Саврань), “Чорноморські новини” (м. Одеса), “Ренійські 205

вісті” (м. Рені), “Тиждень” (Комінтернівського району), “Народна трибуна” (м. Балта), “Вперед” (м. Роздільне), “Придунайські вісті” (м. Ізмаїл). На веб-сайті Держуправління ОДА та Мінприроди розміщено 95 статті та оголошень щодо навколишнього природного середовища в Одеській області. Держуправління приймало активну участь у наданні допомоги. Так, 5 серпня 2008 року у м. Одеса біля будинку Одеської облдержадміністрації відбувся урочистий мітинг з нагоди відправки колони з гуманітарною допомогою населенню, яке постраждало від стихійного лиха на західній частині Україні. 33 вантажівки направлено до Івано-Франківської області з продуктами харчування, технікою, одягом, білизною, тощо. На території Одещини силами людей, не байдужих до ситуації в Україні, зібрано грошову допомогу станом на 5.08.2008 р. у розмірі 246 тис.грн. Співробітниками Держуправління підтримано громадський процес щодо підтримки дітей-чорнобильців - перераховано на рахунок Міжнародної Громадської організації «Врятуймо дітей Європи» (чорнобильців) грошову допомогу, а також 05.09.2008року здійснено виписку газети “Чорнобильський дзвін”, кошти з продажу якого поступають на рахунок організації. Згідно Розпорядження голови Одеської облдержадміністрації від 03.03.2008р. №137/А-2006 «Про шефську допомогу закладам соціального захисту дітей», за Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області закріплено Ізмаїльська спеціальна школа № 5 для дітей з з вадами розумового розвитку. Співробітниками Держуправління організовано вручення подарунків (аудіомагнітофон, холодильна камера, синтезатор) учням школи №5 до різдвяних свят. У вирішенні екологічних проблем пріоритет надається екологічній освіті, як найбільш широкій і всеохоплюючій ланці суспільства. Екологічна освіта сприяє формуванню екологічної свідомості та екологічної культури, особливо підростаючого покоління. Освіта в цілому як частина державної політики визнана одним з найважливіших стратегічних напрямів переходу суспільства до сталого розвитку. На території Одеси працює педагогічний колектив екологонатуралістичного підрозділу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання плідно співпрацює у напряму проведення масових заходів природоохоронного спрямування. Школярі області представляють результати участі у екологічних експедиціях та навчально-польовій практиці, підсумки роботи у творчих об’єднаннях та гуртках еколого-натуралістичного спрямування вищого рівня на районних та обласних науково-практичних конференціях „Юні друзі природи” та „Молодь досліджує світ”. Працівники управління беруть активну участь в роботі журі науково-практичних конференцій (“Юні друзі природи” та “Молодь досліджує світ”) та масових заходах (фестиваль екологічних агітбригад, екологічний брейн-ринг, природоохоронна акція “Ялинка”, тощо), спонсорують нагородження переможців конференцій та природоохоронних заходів. 206

Еколого-натуралістичний підрозділ Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання за фінансовою підтримкою державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області підготував та видав збірку для дітей „Вода - джерело життя”, методичну збірку „Календар екологічних свят” (на допомогу педагогам області для організації позаурочної та позашкільної роботи), провів у 2007 році обласну навчально-польову практику для школярів області. Щорічно Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання проводить такі заходи як конференція “Юні друзі природи”, обласний екологічний фестиваль агітбригад шкіл, до складу журі якого входять фахівці природоохоронних служб. Призери обласної науково-практичної конференції “Юні друзі природи”, представляли Одеську область у Міжнародному екологічному конгресі „Живи, Земле!” (20-22 квітня, м. Київ). Популярні у закладах освіти області шкільні еколого-натуралістичні гуртки, 96 яких залучають 1684 учня до гурткової роботи. Гуртки та творчі об’єднання працюють по 27 профілях еколого-натуралістичного напряму організовують роботу з учнівською молоддю 282 педагоги області. У 2007 році у 35 заочних природоохоронних конкурсах та акціях взяли участь 644 школярі області, у практичній природоохоронній роботі - 134595, а у 16 очних та очно-заочних масових заходах – 2761 учень області. На Одещині працює 8 позашкільних профільних еколого-натуралістичних закладів (еколого-натуралістичний центр Суворовського району, центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді м. Іллічівська, міські станції юних натуралістів міст Ізмаїлу та Котовська, будинок юних натуралістів Ананьївського району, станції юних натуралістів Арцизького, Балтського та Ренійського районів), у 8 комплексних позашкільних закладах освіти працюють натуралістичні відділи. Позашкільна еколого-натуралістична робота проводиться також еколого-натуралістичними об’єднаннями учнів у комплексних позашкільних закладах, загальноосвітніх школах, ліцеях тощо. Протягом 2007 року всього працювало 662 гуртки, у яких навчались 10127 школярів, з них 249 гуртків СЮН, ЕНЦ (3445 учнів), 218 гуртків у 8 комплексних позашкільних закладах, що мають відділи (3561 учень), 91 гурток у 19 комплексних позашкільних закладах, де працюють гуртки (1336 учнів). З метою виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, ознайомлення та безпосередньої участі школярів у створенні нових лісів, проведення роз’яснення серед громадськості щодо важливості створення лісових насаджень, як одного з основних компонентів збереження біорозмаїття та екологічної рівноваги на планеті, з 21 березня до 21 квітня 2007 року молодь взяла активну участь у Всеукраїнській щорічній акції “Майбутнє лісу у твоїх руках“. Особлива увага приділяється організації роботи з обдарованою молоддю. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області вжито відповідні заходи для одержання екологічного кругозору активною молоддю, а саме: у весняний період – навчально-польові практики, 207

влітку – біологічні та комплексні екологічні експедиції, протягом навчального року – спільна робота з науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами (Одеською державною сільськогосподарською Академією, Одеським національним університетом ім. І.І. Мечнікова, Одеським державним екологічним університетом, Українським селекційно-генетичним інститутом, науково-дослідницьким інститутом “Біотехніка”, Одеським державним медичним університетом ім.Сеченова, Одеським державним ботанічним садом). Постійну роботу з підвищення рівня екологічної освіти і виховання студентства проводить Регіональний центр з екологічної освіти Одеського державного екологічного університету. Діалогу науки і мистецтва з метою впровадження сталого розвитку, розвитку духовності, творчих здібностей особистості, розширенню екологічної свідомості та соціальної активності суспільства був присвячений молодіжний фестиваль “З думкою про рідну Землю!”, який відбувся у жовтні 2005 року в Одесі. Понад 250 учасників взяли участь у фестивалі. Це учнівська та студентська молодь України (Одещина, Миколаївщина, Вінниччина, Крим, Киів, Львів), Молдови, Росії, Румунії, Болгарії. Організатори фестивалю - Одеський державний екологічний університет і Міжнародний екологічний центр ім. В.І. Вернадського за підтримки Народного блоку В.Литвина, Благодійного фонду “Надежда, Добро и Благосостояние”. Партнери: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Благодійний “Фонд охорони природного середовища”, Дунайський екологічний форум, Балканська екологічна асоціація, Центр інтегрального розвитку та ін. З метою підвищення рівня екологічної освіти, формування свідомості та екологічної культури суспільства діє Університет екологічних знань Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького , якій тісно взаємодіє з природоохоронними органами, науково-дослідними інститутами, організаціями і відомствами, що працюють у галузі охорони довкілля, а також з громадськістю. На засіданнях Університету керівниками природоохоронних служб всебічно аналізується екологічний стан м. Одеси, Одеської області, Чорного моря. Розглядалися питання концепції організації екологічного моніторингу, охорони атмосферного та водного басейнів, тваринного та рослинного світів, оцінки сучасної української та світової практик берегоукріплення у зоні рекреації Одеської області. Заслухані та обговорені цілий ряд актуальних тем: - “Розвиток еколого-економічної концепції сталого розвитку України.” Доповідач – Б.В.Букринський, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України - “Збереження та розвиток зелених зон міста у контексті нового генерального плану розвитку міста”. Доповідач – А.А. Мартиненко – начальник управління архітектури та будівництва Одеського міськвиконкому . 208

- “ Участь України у збереженні біологічного різноманіття Чорного моря у рамках міжнародної програми ООН” . Доповідач – Б.А. Александров, доктор біологічних наук, директор Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України (Одеська філія) -“Про санітарно-епідеміологічну ситуацію в Одеській області ”. Доповідач – Л.И. Засипко, головний державний санітарний лікар в Одеський області, канд. медичних наук. Тема «Роль книги в формировании мировоззрения человека нового тысячелетия: гуманизм, экология, толерантность» стала предметом обговорення на науково-практичної конференції. На засідання Університету організовувались зустрічі з головами постійних комісій по питанням екології міської та обласної Рад та ряд інших природоохоронних заходів. Усі заходи широко висвітлювалися в засобах масової інформації. Доповіді керівників та фахівців служб, вчених, які виступали на засіданнях Університету публікуються у збірниках наукових праць “Екологія і суспільство». 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Робочий рік для висловлення думки громадськості Одещини розпочався масовим обговоренням проекту Генерального плану м. Одеса. Генеральний план – це стратегічний документ розвитку населеного пункту, відсутність якого унеможливлює розвиток та будівництво міста або робить їх неорганізованими та хаотичними. Документ повинен відповідати сучасним вимогам розвитку суспільства, держави, громадян. Робота щодо створення Генплану Одеси розпочалася два роки тому. Попередній план затверджено ще в 1989 році. На сьогодні, Одеса займає 16,2 тис. га. Біля 50 % з площі міста займають об’єкти житлової забудови, 18% - об’єкти промисловості, 8% - транспортна та 5% - рекреаційна інфраструктури. Автори Генплану розглядають Одесу як багатофункціональне місто-регіон. В документі визначена зона сучасних інтересів міста та області – від Григоріївського до Сухого лиману, яка є основою для створення міста-регіону і основне її призначення – рекреація. Зі слів проектантів, авторська група бачить Одесу як вузловий центр Євроазіатського транспортного коридору - головний контактний центр Причорноморського регіону. Автори вважають, що необхідно виносити за межі міста підприємства промислового комплексу, зокрема нафтового, замінити застарілий житловий фонд, раціональніше використовувати територію Одеського морського торгового порту – від Морського вокзалу до мису Лонжерон, тут планується розмістити міжнародний туристичний центр, а навколо – намив острову в Одеській затоці. На площі 200 га колишніх полів зрощення планується створити ландшафтний парк, неподалік – крупний житловий комплекс “Хаджибейський”. Відкритим залишається питання щодо перспектив організації наземного та підземного транспорту або намив острову, через який будуть проходити пасажирські маршрути. Після обґрунтування деяких уточнень проект Генплану було остаточно представлено на громадське обговорення. Але тут 209

вирішення питання й затрималося на довгі місяці 2008 року з причини неврахування всіх побажань громадськості та населення м. Одеса. 20 лютого 2008 року відбулось засідання містобудівельної ради при управлінні архітектури міськвиконкому, в якому прийняли участь Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та представники Громадської ради. На засіданні обговорено питання стану робіт щодо обґрунтування проекту Генерального плану міста Одеса. Слід нагадати, що на території Одещини підписане доручення міського голови щодо організації робіт по розробці Генерального плану міста Одеси. Відповідальним виконавцем визначено Управління архітектури та містобудівництва Одеської міськради, проект виконує Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст «Діпромісто». Після цієї зустрічі проведено ще ряд нарад, але питання погодження Генплану громадськістю там узгодити у 2008 році й не вдалося. На території Одещини з 5 березня розпочато акцію “Весняна толока” з озеленення й благоустрою районів. Метою акції є збереження й збільшення зелених насаджень та примноження у містах та інших населених пунктах, поліпшення естетичного, санітарного стану прибудинкових територій і об’єктів масового перебування та відпочинку населення, зокрема створення в кожному з них нових зелених зон, парків скверів, нових дитячих і спортивних майданчиків. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області здійснить заходи по благоустрою територій, з метою поліпшення стану навколишнього середовища у рамках акції “Всесвітньої толоки”. З залученням широких верст населення, громадськості, насамперед дітей і молоді, до цієї важливої справи. 17 березня 2008 року в Одесі відбулась науково-практична конференція на тему: “Вернадський і сьогодення: концептуальні питання розвитку вчення про біосферу”. Конференцію організував Ректорат Університету екологічних знань Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького. У роботі конференції прийняли участь академіки НАН: доктор хімічних наук, доктор біологічних наук, директор фізико-хімічного інституту ім. Богацького, директор біологічних наук, провідні фахівці в галузі економіко-екологічних досліджень, викладачі вищих учбових закладів та державних екологічних установ, у точу числі Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Під час конференції учасники заслухали виступи на теми: “Вернадський та Україна”, “Розвиток вчення Вернадського у вивченні моря”, “Проблеми та принципи біосферосумісності економіки у контексті ноосфер них ідей”, “Практична реалізація вивчень Вернадського у вирішенні екологічних проблем”, “Сучасний стан еволюції”, “Транскордонні екопроблеми у регіоні українського Придунав’я” та інші. Громадськість приймала активну участь у проведенні напору проти райрад у вирішенні питання створення РЛП “Тузловські лимани”. Створення заповідного парку й досі затягується і пов’язано це, перед усім, із створенням до цієї проблеми Татарбунарських райради та райдержадміністрації. Разом із тим, за останній рік на території Тузловської групи лиманів посилилася господарська 210

діяльність, через яку руйнується Приморська коса, що, на думку науковців, громадськості та екологів є найціннішим природним утворенням даного регіону. Найбільш ціною ділянкою Тузловських лиманів - є Приморська коса, від села Приморське до курорту Лебедівка, оскільки там спостерігаються найбільш численні скупчення птахів в період зимівлі міграції та гніздування. На даній території регулярно перебуває велика кількість качок, гусей, куликів та іншої птиці, які є індикаторами екологічного стану угіддя. Саме на цих лиманах більшу частину свого життя проводять ряд видів птахів, які перебувають під охороною не лише Червоної книги України, але й Європейського Червоного списку, саме всі ці види рятуються завдяки Тузловським лиманам. Результати нарад за участю співробітників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області в районній раді разом з райдержадміністрацією в м. Татарбунари та участь у сесіях сільських рад показали, що в районі окремі представники органів місцевого самоврядування та депутатського корпусу негативно та упереджено ставляться до створення ландшафтного парку “Тузловські лимани”. 22 березня поточного року на території Одещини представниками громадськості та посадовцями проведено суботник присвячений акції “Весняна толока” (Указ Президента України від 3 березня 2008р. №186/2008), під час якого проведено заходи з озеленення та благоустрою територій. В Університеті екологічних знань при Одеській державній науковій бібліотеці ім.Горького 18 квітня 2008 року відбулося засідання круглого столу на теми «Екологічні проблеми Причорномор’я», присвяченого Дню Довкілля- 2008 під керівництвом начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Примака Віталія Олександровича. Відкриття свята почалося у парку ім. Т. Г. Шевченка та продовжуватиметься на територіях парках “ім. М. Горького”, “Преображенський”, “Лузанівський”, “Аеропортівський”, “Перемоги”, “Меморіалу 411 батареї ”. „З Богом!” – така резолюція була поставлена Президентом України на Меморандумі, який було оголошено і розповсюджено під час Другого етапу Всеукраїнського з’їзду працівників рибного господарства України, який пройшов 22 квітня у м. Києві. На з’їзд працівників рибного господарства України окрім робітників рибної галузі і контролюючих органів було особисто запрошено крайових отаманів „Українського козацтва ” зі всіх регіонів України. Одещину представив старшина Чорноморського Гайдамацького З’єднання – отаман, представник Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Після з`їзду в робочій обстановці голова Держкомітету рибного господарства, особисто познайомив кожного керівника обласних інспекцій рибоохорони з відповідним отаманом області для подальшої плідної співпраці у захисті водних ресурсів. 7 травня 2008 р. на Одещині в м. Роздільна у приміщенні Роздільнянської районної адміністрації відбулась зустріч зацікавлених сторін р. Кучурган з ціллю роз’яснення екологічних проблем у басейні р. Дністер, неурядові організації заснували проект з демократизації водного управління транскордонним Дністровським Річковим Басейном. Проект представила громадська організація 211

МАМА – 86 – Одеса, ідею проекту заслухали представники Великомихайлівської, Біляївської, Роздільнянської районної адміністрації та представники громадськості. Основними завданнями проекту стали: - Організація місцевих громад в чотирьох притоках р. Дністер для демократизації водного управління і стійкого розвитку. - Поліпшити якість життя на чотирьох притоках р. Дністер за допомогою виконання демонстрації проектів в області санітарії. - Підписання співпраці між громадами, національними і регіональними екологічними службами , водними і санітарними владами в України, Молдові, Придністров’ї за для впливу на політику водного управління. З початку квітня і до кінця травня 2008 року на Одещині проходить “двомісячник” щодо заборони вилову риби у Чорному морі на час її масового ходу на нерестовища. З 1 по 20 квітня 2008 року козаками підрозділу Охорони Громадського Порядку (ГФОГПДК «Козацький») і Екологічного підрозділу Чорноморського Гайдамацького З’єднання, які являються представниками Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Під керівництвом отамана Любашівського ПКТ у рамках планової загальнодержавної акції «Нерест-2008» було проведено шість рейдів по запобіганню порушення правил рибальства та охорони громадського порядку на водоймищах у чотирьох північних районах Одещини (Любашівський, Савранський, Балтський, Котовський райони). Заходи проводились спільно з працівниками МВС та Держрибінспекції в Одеській області. Під час проведення рейдів було затримано 15 осіб - порушників правил рибальства та 16 осіб – порушників громадського порядку. Було вилучено багато заборонених засобів рибної ловлі, у тому числі – один човен. Порушники притягнуті до відповідальності згідно статей КУпАП України. 9 квітня 2008 року в Одесі відбулося Чергове засідання Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. У засідання прийняли участь 25 громадських організації екологічного спрямування та представники Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. Під час засідання начальник Держуправління ознайомив Громадську раду з Проектом “Стратегії і план впровадження положень “Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція) в Україні на період до 2020 року”. 4 червня 2008р. в м. Одеса Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області проведено тематичну конференцію в Одеському Державному екологічному університеті за участю представників громадськості, депутатів облради, науковців та студентів, що здобувають екологічну освіту. Під час зустрічі відбулися презентації та доповіді на природоохоронні теми, серед яких: представник громадської організації “Благодійність та захист природного середовища Одещини” доповів про захист біорізноманіття Чорного моря, представник “Спілки наукових інженерних об’єднань України” доповів на тему “Вплив стану вирішення екологічних 212

проблем на соціально-економічні показники Одеського регіону”, отаман Чорноморського гайдамацького з’єднання презентував відео-звіт про діяльність екологічного підрозділу ГО “ЧГЗ” за 2007-2008 роки, голова ГО “Міський екологічний семінар Будинку Вчених” доповів про результати Болгарської екологічної експедиції по Придунав’ю, представник Одеської обласної організації “Зелений світ” доповів на тему “Пошук експертних висновків в конфліктних екологічних ситуаціях, що заохочують відповідальне ставлення сторін до загроз здоров’ю людей з боку навколишнього середовища” та інші. За вагомий внесок у реалізації державної політики у сфері природоохоронної роботи, активну діяльність у рамках екологічного руху та з нагоди Всесвітнього Дня охорони навколишнього середовища під час конференції активних представників громадськості нагороджено Почесними грамотами Держуправління. В Одеській Державній науковій бібліотеці ім. М.Горького 5 червня з ініціативи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області сумісно з Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Управління екобезпеки Одеської міськради проведено науково-практичну конференцію, присвячену Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища. У роботі конференції прийняли участь представники громадськості Одещини, наукових установ та учбових закладів. У ході конференції розглянуто такі питання як: “До питання про екологічний стан Чорного моря”, “Про проблеми використання генетично-модифікованих організмів”, “Особливості сучасних надзвичайних ситуацій та заходи протидії”, “Про роботу Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області”, “Вплив стану вирішення екологічних проблем на соціально-економічні показники Одеського регіону” та інші. З нагоди свята учасників відзначено почесними грамотами Держуправління та пам’ятними подарунками. 26 червня 2008 року в Одесі в приміщені Держуправління проведено “круглий стіл” для представників громадськості на тему: “Екологічні проблеми Придунав’я” з нагоди відзначення міжнародного Дня Дунаю. Організаторами якого стало Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. У круглому столі прийняли участь: заступник начальника Держуправління, начальник Державної екологічної інспекції в Одеській області, начальник Державної інспекції з охорони довкілля ПівнічноЗахідного регіону Чорного моря, начальник Одеського обласного виробничого управління водними “Облводгосп”, начальник Дунайського басейнового управління водними ресурсами, а також представники Громадської ради при Держуправлінні. Під час круглого столу громадськість та ЗМІ познайомились з екологічними поглядами на дельту Дунаю, з проблемою о. Сасик та перспективами його розвитку, багатогранністю взаємозв’язку Дунаю із земельним, тваринним, рослинним фондом та людською діяльністю яка потребує тієї участі, активності та рішучості. 15 липня 2008 року за ініціативою Громадської Ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області у 213

приміщенні Одеського будинку вчених відбулось засідання “круглого столу” на тему: “Екологічні проблеми міста Одеси. Альтернативні шляхи їх вирішення”. У засіданні прийняли участь 30 представників громадських організацій Одещини, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Державна екологічна інспекція в Одеській області, Держекоінспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, депутати облради, міськради, наукових установ. Брифінг в найгостріших питань тривав 3 години у режимі “питання” – “відповідь”. До порядку денного увійшли наступні питання: санітарний стан Чорноморського узбережжя, інвентаризація зелених насаджень м.Одеси, екологічний аудит та сертифікація промислових підприємств, екострахування, екопатрулювання-екополіція, проблема гідропарку “Лузанівка”, Генеральний план забудівлі міста, Концепція захисту безпритульних тварин та інші. Бесіда була конструктивна та змістовна, депутати та чиновники обговорили шляхи вирішення багатьох проблем міста Одеси з активною громадськістю. З 25-29 липня 2008 року пройшов прес-тур, організований проектом Комплексного використання земель євразійських степів сумісно з Делегацією Європейського Союзу в України. Приводом для туру стала презентація першого демонстраційного проекту Одеської області по управлінню степовими територіями. 24 тисячі га земель колишнього військового полігону у Татарбунарському районі вимагали раціонального використання та благоустрою. Протягом року обговорювалися варіанти та технології використання полігонних земель таким чином, щоб це не зашкодило біосферному заповіднику “Тарутинський степ”. У роботі прес-конференції прийняли участь представники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, регіонального Центру по проекту в Одеській області від Євросоюзу, облдержадміністрації, наукових установ та громадськості. Обговорено, що на сьогодень, в умовах інтенсивно зникаючих степів роботи по підвищенню продуктивності пасовищ та збереженню біорізноманіття є найактуальнішим. Сьогодні особливо актуальним є створення ландшафтного парку, під який планується відвести 7 тисяч га полігонних земель. Така форма заповідника та природні багатства збереже більш 500 видів рослин, багато з яких занесені у Червону книгу, та буде сприяти розвитку екотуризму бессарабського краю. Фахівці Держуправління постійно приймають активну участь у роботі жури в Одеському облавному гуманітарному центрі позашкільної освіти та виховання у обласному чемпіонаті з екологічного “Брейн-рингу”, конкурс експериментально - дослідницьких робіт з природознавства та біології “Юний дослідник”, науково практична конференція “Юні Друзі природи”; За участю громадськості Держуправлінням проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Екологія міст та рекреаційних зон”. З 15 серпня 2008 року Татарбунарською організацією “Відродження” відкрито акцію “Повернемо Сасик морю”. Проведено кілька сумісних нарад спільно з представниками влади (облдержадміністрацією, Облрадою, Держуправлінням ОНПС в Одеській області, Облводгоспом та іншими) щодо вирішення цього питання. 214

В Татарбунарському районі на Жебриянівській косі (на піщаній пересипі між Сасиком та Чорним морем) на місці колишньої природної прорви 24 – 25 серпня 2008 року проведена акція „Повернемо Сасик морю” громадською організацією “Відродження-Татарбунари”. Представники територіальних громад 7 сіл та міста Татарбунари, що розташовані навколо лиману Сасик, який 30 років тому було перетворено на водосховище, вийдуть на піщаний пересип (де побудовано дамбу) на демонстраційну акцію “Повернемо Сасик морю”. Мета акції – привернути увагу влади до проблем водосховища Сасик, а саме вирішення питання роздамбування водосховища Сасик. В акції прийняли участь 380 чол. населення та громадських екологічних організацій. Присутні представники ЗМІ, райдержадміністрації, райради, правоохоронні органи. Акція проведена за ініціативою громадської екологічної організації „Відродження”. Основні вимоги: - роздамбування водосховища Сасик та повернення йому статуту морського лиману; - забезпечення населення Татарбунарського та Кілійського районів якісною питною водою; - створення оздоровчо-реабілітаційного центру в м. Татарбунари. Учасники акції активними діями намагаються привернути увагу владних структур до комплексу еколого-соціальних проблем, що стали наслідком не виваженого втручання людини в природу. В результаті чого порушено право місцевих жителів на безпечне довкілля. До активних дій місцеве населення призвели багаторічне ігнорування проблеми, протизаконні та корупційні дії посадових осіб. Адже Українська держава утримує екологічно небезпечну непрацюючу зрошувальну систему, яка нанесла чималі збитки державі (через знищення ґрунтів, питної води, рекреаційної зони, бальнеологічних ресурсів) і державам Чорноморського басейну через віддамбування Сасика цінного природного чорноморського нерестовища, яке забезпечувало видовий та кількісний склад рибних ресурсів усього Чорного моря. Утримання лиману Сасик у режимі водосховища, на думку громадськості, протидіє принципам збалансованого розвитку територій, Міжнародним конвенціям, зокрема Бухарестській, Рамсарській, Орхуській, що ратифіковані Україною та національному законодавству. 24 серпня учасники акції прокопали канаву на піщаній косі завдовжки близько – 200 м, шириною біля – 2 м. В серпні поточного року в облдержадміністрації проведено 2 робочі наради з питань подальшого використання водосховища Сасик. На робочій нараді 26.08.2008 року прийняти наступні рішення: - Інституту „Укрпівдендіпроводгосп” розробити техніко-економічне обґрунтування щодо доцільності роздамбування водосховища Сасик з визначенням коштів на розробку робочого проекту, його експертизу та подальше утримання прорану та всіх існуючих гідротехнічних споруд, а також вартість робіт з реалізації проекту. Кошторисна вартість розробки техніко-економічного обґрунтування уточнюється; 215

- Одеському Облводгоспу підготувати та винести на розгляд чергової сесії облради питання фінансування розробки проекту роздамбування водосховища Сасик та підготувати проект клопотання Одеської обласної державної адміністрації до Кабінету Міністрів України щодо включення до проекту Державного бюджету на 2009 рік фінансування вищевказаних робіт; - 2 вересня поточного року з виїздом на місце здійснити огляд гідротехнічних споруд водосховища Сасик та провести зустріч з керівництвом та населенням Татарбунарського району. 3 серпня 2008 року в м. Татарбунари проведено громадські слухання щодо подальшого існування озера Сасик. За результатами робочої наради (14 серпня 2008 року) інституту “Укрпівденьдніпроводгосп” було доручено визначити кошторисну вартість розробки проекту по раздамбуванню водосховища Сасик із визначенням коштів на подальше утримання прорану на всіх існуючих гідротехнічних споруд та орієнтовану вартість робіт по реалізації такого проекту. Татарбунарській районній державній адміністрації було доручено до 30 вересня 2008 року надати інформацію про хід виконання робіт згідно програми “Проведення моніторингу стану водосховища Сасик”. За результатами робочої наради 26 серпня 2008 року Одеському облводгоспу було доручено підготувати та винести на розгляд чергової сесії Одеської обласної ради питання фінансування розробки проекту роздамбування водосховища Сасик; підготувати проект клопотання Одеської обласної державної адміністрації до Кабінету Міністрів України щодо включення до проекту Державного бюджету на 2009 рік фінансування вищевказаних робіт. З урахуванням екологічно важливих питань 20 серпня 2008 року з 14:00 по 15:00 годину Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ініціювало проведення «прямої телефонної лінії» на тему: «Робота громадськості у реалізації екологічної політики». У заході прийняли участь керівництво Держуправління, представники Громадської Ради при Держуправлінні, представники місцевих ЗМІ. Про проведення заходу було анонсовано напередодні у друкованих виданнях. Населення зверталося за вказаним у статті номером телефону з винесенням на розгляд питань, що стосуються взаємної співпраці громадського руху та державних установ, зокрема Держуправління, у галузі охорони довкілля. Розгляд різноманітних питань та проведення подібних заходів є необхідним для прийняття вагомих управлінських рішень та є запорукою вирішення, на перший погляд, невирішувальних проблем. За ініціативою оргкомітету комісії з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму на території України у серпні 2008 року проведено акцію “Сім природних див України”, одним з претендентів на перемогу в якій став Дунайський біосферний заповідник (ДБЗ). ДБЗ створений в українській частині дельти р. Дунай на базі природного заповідника “Дунайські плавні”, оголошеного Постановою Ради Міністрів УРСР від 20.02.1973 р. № 84 у зв’язку з наявністю та необхідністю збереження унікальних природних комплексів дельти. Тут зареєстровано 692 види судинних рослин, з яких 16 видів віднесено до 216

Червоної книги України та 2 види - до Європейського червоного списку глобально вразливих видів рослин і тварин; 388 видів хребетних тварин, з них 70 видів віднесено до Червоної книги України та 20 видів - до Європейського червоного списку; 5388 видів безхребетних тварин, у тому числі 15 видів віднесено до Червоної книги України. За ініціативи громадськості ДБЗ став 9 серед 23 претендентів на перемогу. 23 вересня 2008 року з нагоди десятиліття Єврорегіону “Нижній Дунай” в м.Одеса відбулась конференція на тему: “Інтеграція прикордонних регіонів у сфері розвитку сільського та зеленого туризму”. Цей проект реалізується в рамках Програми сусідства “Румунія-Україна”, ціллю якого є направлення на формування єдиної регіональної інформаційно-ресурсної бази розвитку сільського та інших видів туризму на території Одеської області. Слід звернути увагу, що розвиток сільського та зеленого туризму впливає на покрашення якості життя в селах, у зв’язку з цим розширяє сферу зайнятості сільського населення, а також надає допоміжний заробіток. В Одеській області тільки починається розвиток сільського туризму, результатом якого стане формування інформаційно-ресурсна мережа та подальший розвиток інших видів немасового туризму. 24-25 вересня 2008 року в Одесі на Морському вокзалі відбулася Перша міжнародна конференція «Black Sea Cruise 2008». Мета конференції – розвиток круїзів і пасажирських перевезень на Чорному морі. Конференція – це плідне спілкування керівників і представників найбільших операторів круїзних суден, судноплавних компаній, портів, туристичних і транспортних компаній, представників державних структур регіонів, керівників муніципалітетів приморських міст, представників всіх компаній, пов'язаних з пасажирськими перевезеннями і морським туризмом. Вже підтвердили свою участь близько 100 представників з України, Болгарії, Великобританії, Греції, Грузії, Іспанії, Італії, США, Туреччини, Росії, Румунії. Теми міжнародної конференції: перспективи розвитку пасажирських перевезень і круїзів на Чорному морі, інфраструктура портових міст і пасажирських терміналів. 25 вересня поточного року на Одещині підвели підсумки V обласного екологічного конкурсу “Збережемо Україну – козацьку державу”, який тривав протягом року, а започаткований він ще з 2003 року. За активну участь грамотами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області нагородили учасників V обласного екологічного конкурсу “Збережемо Україну-Козацьку державу” з різних районів області таких як: Татарбунарський, Біляївський, Арцизький, Ізмаїльський, Болградський, Ананьївський та м. Одеса. За ініціативою оргкомітету комісії з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму на території України у серпні 2008 року проведено акцію “Сім природних див України”, одним з претендентів на перемогу в якій став Дунайський біосферний заповідник (ДБЗ). ДБЗ створений в українській частині дельти р. Дунай на базі природного заповідника “Дунайські плавні”, оголошеного Постановою Ради Міністрів УРСР 217

від 20.02.1973 р. № 84 у зв’язку з наявністю та необхідністю збереження унікальних природних комплексів дельти. Тут зареєстровано 692 види судинних рослин, з яких 16 видів віднесено до Червоної книги України та 2 види - до Європейського червоного списку глобально вразливих видів рослин і тварин; 388 видів хребетних тварин, з них 70 видів віднесено до Червоної книги України та 20 видів - до Європейського червоного списку; 5388 видів безхребетних тварин, у тому числі 15 видів віднесено до Червоної книги України. 30 вересня поточного року на Одещині в м. Татарбунари відбулась зустріч громадськості з депутатським активом з питань результатів моніторингу стану водосховища Сасик. Під час наради громадськість проінформували про відповідних виконавців експертних висновків, пропозицій та рекомендацій по оцінці стану водосховища Сасик у сучасному стані та можливих наслідків перетворення його у морський лиман, а також про сучасний стан водогосподарського комплексу Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС) та перспектив зрошення на землях ДДЗС, варіанти подачі дунайської води на зрошення ДДЗС. Наприкінці зустрічі обговорено перспективи забезпечення населення присасикських сіл питною водою. В м. Одеса 3 жовтня 2008 року Обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання сумісно з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області організовано та проведено обласну науково-практичну конференцію “Молодь досліджує світ” в рамках обласного юннатівського форуму “Барвистий світ творчості”. У конференції прийняли участь представники близько 20 районних освітницьких закладів області. Учасники проявили свої здібності у напрямку екологічних досліджень та показали небайдуже ставлення до рідного краю. Прикладом найцікавіших виступів були: дослідження якості артезіанської свердловини у с.Маяки Овідіопольського району, важливість раціонального використання очерету у Ізмаїльському районі, робота по освоєнню територій та встановленню меж природно-заповідного фонду, озеленення територій, на які приходиться найбільше навантаження автотранспорту. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області за підсумками конференції відзначило грамотами та призами учасників за активну участь та вагомий внесок в екологічну культуру області. 24 жовтня 2008 року у рамках Європейського тижня місцевої демократії відбулася науково-практична конференція на тему “Реалізація Орхуської конвенції – умова розвитку демократії у сфері охорони довкілля, соціальнополітичної демократії у цілому”. Аналізу стану виконання основних засад Орхуської конвенції була присвячена конференція. Громадськість та держслужбовці, науковці та ЗМІ зібратися разом аби приділити увагу екологічним проблемам Одеської області; що намагаєтеся знайти шляхи їх вирішення. Сьогодні стає очевидним, що громадськість повинна не тільки брати участь у конкретних акціях з охорони довкілля, що вона робила до цього часу, а й повинна мати можливість здійснювати громадський контроль за рішеннями влади та бути причетною до державних справ, реалізації державної екологічної 218

політики. Українське законодавство, особливо екологічне, передбачало участь громадськості в прийнятті рішень, однак тільки з підписання Орхуської конвенції та після її ратифікації (Законом України від 6 липня 1999 року N 832-XIV) з’явилась реальна можливість зрушити право громадян на участь у прийнятті рішень з питань охорони навколишнього середовища. Слід також нагадати, що на території України з 13 по 17 жовтня поточного року тривала акція “Європейський тиждень місцевої демократії”, у рамках якої відбувся ряд семінарів та “круглих столів” для громадськості та науковців щодо актуальних питань Одещини за різними напрямками, а саме: соціальний стан регіону, еконоічний, екологічний, тощо. Конференція 24 жовтня 2008 року стала кульмінаційним заходом цього марафону демократизації громадської думки, за підсумками якої вийшла збірник про впровадження на Україні засад Орхуської конвенції. З урахуванням досвіду роботи Держуправління, що тісно співпрацює з громадськими організаціями області з метою реалізації екологічної політики регіону, сумісно з громадськістю відбувається вирішення екологічних проблем регіону. Понад 30 громадських організацій екологічної спрямованості входять до складу Громадської Ради при Держуправлінні. Для кожного з них властиві активність, громадянськість і принциповість. під головуванням цих трьох критеріїв й пройшла науково-практична конференція «Щодо реалізації Орхуської конвенції в Одеській області». 30-31 жовтня поточного року в м. Одеса з нагоди Дня Чорного моря пройшла Міжнародна конференція “Екологічні проблеми Чорного моря” під головуванням Держуправління ОНПС в Одеській області. У конференції прийняли участь: Управління екологічної безпеки Одеської міськради; Український науковий центр екології моря; Одеська філія інституту біології південних морів НАНУ; Південний науковий центр НАН і МОН України; Одеський інноваційно-інформаційний центр; представники громадських організацій області. Держуправління виступило з докладом на тему: “Концептуальні направлення раціонального природокористування у басейні Чорного моря”. Під час конференції були підняті актуальні теми пов’язані з проблеми Чорного моря та обговорені концепції їх вирішення. 3 листопада поточного року в м. Одеса обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання організовано та проведено обласну науковопрактичну конференцію “Молодь досліджує світ” в рамках обласного юннатівського форуму “Барвистий світ творчості”. У конференції взяло участь близько 20 районів області. Під час конференції учасники проявили свої здібності у напрямку екологічних досліджень та показали своє небайдуже ставлення до рідного краю. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області за підсумками конференції нагородило грамотами та призами переможців за активну участь та вагомий внесок в екологічну культуру області. На території Одеської області 3 - 8 листопада 2008 року згідно розпорядження голови Одеської Державної адміністрації від 27.10.2008 року №885/А-2008 “Про проведення загально обласної акції “Посади своє дерево” 219

проведено заходи акції у 2 етапи. На території Арцизького, Котовського, Роздільнянського, Березівського, Їзмаїльського, Б-Дністровського районів Одеської області територіальними підрозділами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області сумісно з райдержадміністраціями було проведено роботи з благоустрою та висаджено породи таких дерев як: береза, липа, каштан, акація на територіях парків та на узбіччі. 12 листопада 2008 року в м. Одеса відбулась зустріч природоохоронних організацій (Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеське обласне виробниче управління по водному господарству, Державна компанія “Укрводсервис”, “Укрюжгипроводхоз” з іноземною громадською делегацією у рамках проекту: “Співробітництво в сфері водними ресурсами в Одеській області”. 13 листопада 2008 року відбулась зустріч представників Британської громадської організації “Powerful Information” з фахівцями Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області у рамках проекту: “Інформування населення щодо реальної ситуації про навколишнє середовище”. Під час зустрічі обговорили питання пов’язані з управлінням водними ресурсами в Одеській області, раціонального використання природних ресурсів, поводження та утилізацію відходів, використання водних ресурсів та зменшення навантажень на атмосферне повітря. Делегація презентувало свій досвіт по роботі з шкільними закладами Молдови та Румунії, залучення населення до робіт по встановленню очисних споруд в Албанії, тощо. 13 листопада 2008 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ “Про створення Ніжньодністровського національного природного парку”. Відповідне рішення прийняте з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових і унікальних природних комплексів пониззя річки Дністра, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне і оздоровче значення. Для Одеської області створення такого заповідного об’єкту загальнодержавного рівня має дуже велике значення, але в силу цілого ряду об’єктивних і суб’єктивних причин національного парку до теперішнього часу ще не існує. Ніжньодністровський парк буде створений на території БілгородДністровського, Біляївського і Овідіопольського районів Одеської області. Парк буде підпорядкований Міністерству охорони природного довкілля України. Указом затверджена площа земель Ніжньодністровського національного природного парку - 21 тис. 311,1 га, у тому числі 3 тис. 700 га земель, які вилучаються в установленому порядку і надаються йому в постійне користування, і 17 тис. 611,1 га земель, які включаються в його склад без вилучення у землекористувачів. Згідно з підписаним документом, Кабінет Міністрів України повинен забезпечити твердження в двомісячний термін в установленому порядку Положення про Ніжньодністровському національному природному парку. Також, в шестимісячний термін мають бути підготовлені матеріали і вирішено питання відносно передачі парку в постійне користування 3 тис. 700 га. Крім того, Кабміну доручено забезпечити до кінця 2009 року затвердження Проекту організації території Ніжньодністровського парку, його 220

охорони, відтворення і рекреаційного використання. Окремим пунктом указу на уряд покладено завдання забезпечити фінансування Ніжньодністровського національного природного парку з держбюджету на подальші роки. Створення НПП „Нижньодністровський” стане першим етапом в організації охорони біорізноманіття басейну Дністра, а позитивні наслідки його існування дозволять у наступному розширити природоохоронну територію та забезпечити умови для створення транскордонного національного природного парку. У цієї роботі вагомий внесок зроблено громадськими організаціями Одещини. 3 грудня 2008 року в м. Одесі проведено інформаційний семінар на тему: «Розробка механізму реалізації та підвищення обізнаності громадськості щодо впровадження процедур екологічного аудиту на регіональному рівні» за рахунок бюджетних коштів. Керівник цього проекту громадська організація «Жінки за довкілля». А також у проекті приймали участь: - Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації; - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області; - Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління; - Інститут проблем ринка та економіко-екологічних досліджень НАН України. Метою семінару стало підвищення обізнаності громадськості щодо впровадження процедур екологічного аудиту на регіональному рівні, ознайомлення з сутністю процедур екологічного аудиту, особливостями здійснення національних процедур екоаудиту. 13.11.2. Громадські рухи Великим кроком при взаємодії з громадськими екологічними організаціями, громадськістю стало створення Орхуського інформаційно центру” на базі сектору моніторингу, інформації та по зв’язках з громадськістю Держуправління згідно наказу начальника Держуправління від 06.04.2007р. №33 «Щодо роботи Орхуського центру». Координатором центру призначено заступника начальника Держуправління Крутякову В.І., заступником координатору – завсектором моніторингу, інформації та по зв’язках з громадськістю Стрелець К.Ю., контактною особою – спеціаліста по зв’язках з громадськістю Долгову Ю.А. Наказом начальника Держуправління від 06.04.2007 р. №30 затверджено Положення про Орхуський інформаційний центр, оприлюднено на веб-сторінці Держуправління: www.ecology.odessa.gov.ua. Орхуський інформаційний центр при Держуправлінні діє у відповідності до положень Орхуської конвенції від 25.06.1998р. Згідно основних засад Положення, до функцій Центру відноситься: додержання діючого законодавства України; збір і формування інформаційнодовідкової бази (бібліо-,аудіо-,відеотеки); налагодження механізмів отримання екологічної інформації; підготовка інформаційних довідок на запити 221

відвідувачів; інформування населення та громадськості з питань охорони стану навколишнього природного середовища на території Одеської області, оформлення інформаційних оголошень; організація плідної взаємодії з Громадською радою при Держуправлінні; надання консультацій громадським екологічним об’єднанням, консультації за “гарячим телефоном” та надання інформації факсом, електронною поштою; систематичне оновлення інформації на веб-сайті Держуправління; підготовку відповідей на звернення громадян за електронною поштою; збір нових методичних матеріалів, навчальних посібників тощо забезпечення високого рівня виконання всіх видів робіт Центру. Орхуський інформаційний центр при Держуправлінні діє у відповідності до положень Орхуської конвенції: інформує населення та громадськість з питань охорони стану навколишнього природного середовища на території Одеської області, надає консультації громадським екологічним об’єднанням, проводить прес-конференції, семінари, прямі телефонні лінії, круглих столів, відповідно до затвердженого Орієнтовного плану консультацій з громадськістю та за запитами громадських організацій, забезпечує систематичне надання матеріалів до друкованих видань. Громадськими організаціями: Одеське обласне екологічне відділення Чорноморського гайдамацького з’єднанням, Центром позашкільної освіти та виховання, Молодіжним екологічним центром ім. В.І.Вернадського, “Відродження“, Екоцентр “Дельта“, “Одеське відділення соціально-екологічної спілки”, Фондом “Природні нащадки“ ім. Пузанова, Одеською асоціацією юних екологів за участю природоохоронних органів - проведено ряд заходів до Всеукраїнських та регіональних акцій: “Зелений паросток майбутнього“, “День довкілля-2007“, “Дня водно-болотних угідь“, “Дня захисту Чорного моря“, “Дня Дунаю-2007”. Наприклад, до Дня Чорного моря ГО “Відродження” організовано випуск спеціальної публікації (брошури) “Екобюлетнь”, газети “Дельта та людина”, плакатів ”Ландшафти Тузловських лиманів”, буклетів “Тузловським лиманам – природоохоронний статус”. Сумісно з громадськими організаціями проведено святкування 10-річчя Регіональному ландшафтному парку “Тилігульський” у листопаді 2007 року. Одеською асоціацією юних екологів проводиться підготовка до Міжнародного конкурсу дисертацій “Отримання найдешевшої енергії з води”. Екологічним центром сталого розвитку що неділі на каналі НТН анонсується передача “Екологія з Юрієм Геращенком”. Також Екологічний центр стійкого розвитку України є партнером в підготовці і проведенні авторських телепередач Одеського телебачення “Про рибаків і рибу“ - автор і провідний Ігор Іванович Моськоленко і “Екологія з Юрієм Геращенко“ автор і провідний Юрій Євгенійович Геращенко. В рамках телепередачі “Екологія з Юрієм Геращенко“ проводилося ряд круглих столів і бесід із запрошенням до розмови депутатів всіх рівнів, відповідальних чиновників і керівників громадських організацій, наукових і культурних діячів. В рамках передачі освітлювала робота суспільної ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області і його членів. Ряд передач були присвячені рейдам, що проводилися, по охороні навколишнього природного середовища і дотриманню природоохоронного законодавства 222

“Чорноморським гайдамацьким з'єднанням українського козацтва“, отаман Гуцулюк Сергій Борисович. Керівник громадської організації “Мама – 86“ Слесаренок Світлана Федорівна розповіла про їх організацією експериментальній програмі, що проводилася, в багатоповерховому будинку на вулиці Балківській міста Одеси, по енергозбереженню і роздільному збору сміття з подальшою його утилізацією і поверненню виручених засобів. Ця програма як економить засоби жителів будинку, так і сприяє поліпшенню екологічної обстановки, про що було детально розказано в передачі. З метою забезпечення суттєвого поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань та на виконання указів Президента України від 06.08.1998 р. № 855 та від 01.04.2005 р. №571 в області проведено День довкілля, у якому взяли участь 135,3 тис. чоловік, зусиллями яких висаджено 111,4 тис. зелених насаджень, у тому числі: 80 тис. дерев та 31,4 тис. кущів, що на 12,8 тис. насаджень більше запланованих обсягів, та на 21,8 тис. більше за результати Дня довкілля минулого року. Засіяно 25,3 га нових газонів та квітників. Утворено 40 парків, скверів та зелених зон на площі 13,9 га. Упорядковано території існуючих парків, скверів і алей на загальній площі 873,2 га. Нові лісові насадження утворені на площі 121,8 га. Ліквідовано 979 стихійних сміттєзвалищ і упорядковано 520 існуючих. Розчищено та упорядковано 229 водних джерел. Для анонсування екологічної акції та залучення до неї широких верств населення області розміщено 5 оголошень на сайті Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та 2 на сайті обласної державної адміністрації, здійснено 2 оголошення по радіо. В обласних та районних газетах опубліковано 18 статей екологічного спрямування. Проведення Дня довкілля транслювалось на телеканалах: «Державний 38 канал», «Круг», «Град», «ГЛАС», «Одеса плюс», «31 канал», «РИАК-ТВ», «НТН», «Нова Одеса», «ТА Одеса» та інші. Яскравішим прикладом громадського руху – акції представників громадського суспільства, що привела к позитивному вирішенню піднятого питання є акцію “Повернемо життя озеру Сасик” за ініціативою ГЕО “Відродження”-Татарбунари. У робочих нарадах приймали участь представники: Одеської обласної державної адміністрації, інституту проблем ринка та економіко-екологічних досліджень НАН України, інституту «Укрпівдендіпроводгосп», Одеського обласного виробничого управлення по водному господарству, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, ЗМІ. Як відомо, вирішення питання щодо подальшого існування озеру Сасик було і залишається спірним. Це підтверджується роботами проведеними науковцями напередодні: у 1994 році Українським науковим центром екології моря, у 2000 році Південним науковим центром НАН України (які прийшли до висновку збереження водойми, як прісноводної), а у 2004 році Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м. Харків) вирішено, що 223

єдиним варіантом відновлення гідрологічного режиму є лише роздамбування озеру Сасик і повернення йому статусу відкритого лиману. Під час засідання ради представниками Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України оприлюднено висновки проведеної наукової роботи у 2008 році щодо повернення Сасику в природний стан – морський лиман та відновлення зв’язку з Чорним морем шляхом роздамбування. Науково-технічна рада Одеської облради прийняла рішення щодо «Поліпшення екологічного стану озера Сасик та підлеглих територій». 13.12. Виконання державних екологічних програм Питання фінансування найбільш важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів вирішується через їх включення до відповідних державних і місцевих природоохоронних програм. На виконання відповідних доручень, наказів Мінприроди України, розпоряджень облдержадміністрації Держуправлінням здійснюється моніторинг виконання заходів Загальнодержавних та регіональних програм.  Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 р. № 1989-ІІІ. За вимогами Загальнодержавної програми та в контексті рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.), формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи в області розроблена “Програма формування національної екологічної мережі Одеської області на 2005-2015 роки“ рішення обласної ради від 18.11.05р. № 705-ІУ. На виконання заходів Програми з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ( далі - ОФОНПС, рішення обласної ради від 29 лютого 2008 року № 484-V, зі змінами внесеними від 6 червня 2008 року № 533-V, від 17 листопада 2008 року № 701-V) у 2008 році спрямовано – 555,16 тис..грн. Враховуючи, що до ключових (ядер) елементів екомережі відносяться території природно-заповідного фонду, Держуправлінням у 2008 році проводилась робота зі створення нових та розширення існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Це створення Нижньодністровського національного природного парку на площі 21311,1 га, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва у м. Одесі “Парк інституту ім.Філатова” на площі 6,0945 га, на території ДП „Ізмаїльське лісове господарство” Ізмаїльської міської ради створено ландшафтний заказник „Барановський ліс” на площі 163 га. Розширення природно-заповідного фонду здійснено за рахунок збільшення площі існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Для забезпечення виконання вищевказаного Указу Президента України від 21.11.2005 р. № 1643/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року «Про стан додержання вимог законодавства та 224

заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель» прийнято розпорядження облдержадміністрації від 13.02.2006 року № 70/А-2006 «Про заходи щодо встановлення меж прибережних захисних смуг», згідно якого органи місцевого самоврядування зобов’язані провести комплекс робіт з інвентаризації земель прибережних захисних смуг (ПЗС) та визначенням їх меж на місцевості. На виконання вищезазначеного розпорядження була проведена інвентаризація земель ПЗС. Згідно даних інвентаризації площа ПЗС річок складає 31,48 тис. га. Враховуючи, що до структурних елементів екомережі входять водні об’єкти та їх прибережні захисні смуги, у 2008 році в області продовжувалась робота з розроблення технічної документації щодо визначення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги Чорного моря. Програми формування національної екологічної мережі розроблено і затверджено у п’яти районах області, а саме у Білгород-Дністровському, Ізмаїльському, Красноокнянському, Савранському та Фрунзівському районах. У Татарбунарському, Любащівському, Комінтернівському та Березівському районах програми формування національної екологічної мережі підготовлені та подані на розгляд до районних рад. Листом від 18.06 2008 року № 774/05 Держуправління направило до Мінприроди України запит та обгрунтовуючу документацію на фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за бюджетною програмою 2401260 "Формування національної екологічної мережі" природоохоронного проекту - розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Одеській області на суму 4200 тис. гривень. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (далі - ДФОНПС) фінансування заходів не здійснювалось.  Програма Комплексного розвитку Українського Придунав“я на 20042011 роки, затверджена постановою КМУ від 31.03.2004 р. № 428 За рахунок коштів ОФОНПС у 2008 році продовжено виконання робіт з реконструкції каналізації і напірного колектору у м. Болград ( 791,14 тис.грн), з захисту від підтоплення села Багате, Ізмаїльського району, а саме: прокладка дренажного каналу довжиною 415 метрів (500,3 тис. грн.). Протягом 2008 року проведена робота по встановленню прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів Кілійського району на загальній площі 127,73 га, а саме: Дмитрівська с/р (Казійське водосховище) – 18,37 га; Приморська с/р (Чорне море) – 88,46 га; Трудівська с/р (Казійське водосховище) – 17,24 га; Фурманівська с/р (Ставок № 1) – 3,66 га. Роботи виконувались за рахунок місцевого бюджету - 659,0 тис. грн У зв’язку з відновленням будівництва та експлуатацією ГСХ “Дунай-Чорне море” через гирло Бистре під керівництвом Харківського НДІ екологічних проблем виконується програма "Моніторинг якості води в умовах відновлення та експлуатації глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море". 225

За вищезазначеною програмою у барової частині гирла «Бистре» ГСХ «Дунай-Чорне море» протягом 2008 року були відібрано 24 проби води. Були відібрано та проаналізовано 10 проб поверхневої води Придунайських озер (Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай). Згідно договору з Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем лабораторією Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області виконується робота по моніторингу поверхневої води ріки Дунай по вмісту нафтопродуктів, амонію, нітритів, нітратів та фосфатів. Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству ведеться спостереження за станом води р.Дунай, згідно «Програми державного моніторингу довкілля в частині здійснення Держводгоспом України контролю якості поверхневих вод» (14.07.2006р.№125). Регіональною гідрохімічною лабораторією Придунайського басейнового управління водних ресурсів здійснювався відбір проб поверхневих вод у 4 створах. У 2008 році відібрано та проаналізована 51 проба води. В басейні р. Дунай у районі річок Великий Ялпуг, Карасуляк, Таршбунар, р. Єніка моніторинг протягом року проводився суб’єктами регіональної системи моніторингу довкілля.  Комплексна програма подальшого розвитку інфраструктури та впровадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі“, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2002р. № 713, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1807 “Про продовження строку виконання Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі" З метою формування видатків Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік за бюджетною програмою КПКВК 2401230 “Очистка стічних вод“ на фінансування природоохоронного заходу “Будівництво господарсько-побутової каналізації та станції очистки води “Biotal-50“ на о. Зміїний“ Держуправління листом від 13.06.2007р. № 257/01-08 направило до Мінприроди України пропозиції, а також листом від 10.08.2007 р. № 416/01-08 додаткову документацію. У 2008 році фінансування з ДФОНПС не здійснювалось.  Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22.03.2001 р. №2333-ІІІ. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ( рішення обласної ради від 29 лютого 2008 року № 484-V) профінансовано: реконструкція напірних каналізаційних колекторів від смт Чорноморське до Одеського припортового заводу та реконструкція станції перекачування стічних вод смт Чорноморське ( Комінтернівський район) – 550,0 тис. грн.. 226

- капітальний ремонт КНС-1 і мережі каналізації в м. Вилкове Кілійського району - 289,45 тис.грн. З метою залучення громадськості до реалізації природоохоронних заходів, підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення у 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено – 31,9 тис. грн. У поточному році з загального фонду обласного бюджету виділена субвенція у розмірі 446,1 тис.грн. Білгород-Дністровському району на розробку ТЕО "Берегоукріплюючі заходи в с. Шабо Білгород-Дністровського району" . За рахунок власних коштів ТОВ "Інфокс" філія "Інфоксводоканал" здійснено будівництво першої черги госппобутової каналізації Південного району, м.Одеса. Річний обсяг фінансування складає – 688,36 тис. грн. За рахунок інвесторів здійснювались заходи з призупинки зсувних процесів, а також проектно-вишукувальні, проектні, земляні роботи з берегоукріплення морського узбережжя на загальну суму - 56587,3 тис. грн. За даними Управління екологічної безпеки Одеської міської ради на розробку проекту будівництва берегозахисних споруд з бюджету м.Одеси виділено - 469,288 тис. грн. За даними виконавчого комітету Іллічівської міської ради з місцевого бюджету профінансовано: - завершення коригування проекту землеустрою щодо визначення в натурі ( на місцевості) меж водоохоронної та прибережної смуги Чорного моря в межах м. Іллічівська Одеської області – 4,899 тис. грн.; - розробка автоматизованої системи щодо інформаційного забезпечення екологічного стану території – 48,798 тис. грн. Таким чином, у 2008 році загальна сума коштів спрямованих на фінансування заходів програми склала 60060,095 тис. грн. у т.ч на : - капіталомісткі заходи – 2471,81 тис.грн; - заходи з берегоукріплення – 57502,67 тис. грн. - некапіталомісткі заходи – 85,59 тис . грн  Загальнодержавна програма розвитку малих міст, затверджена Законом України від 4 березня 2004 р. № 1580-IV. З метою надання державної підтримки малим монофункціональним депресивним містам у 2008 році рішенням Одеської обласної ради від 29 лютого 2008 року № 484 -V здійснено часткове фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства: реконструкція станції "Біологічної та глибокої очистки стічних вод потужності 400м3/добу в м. Кодима - 150,61 тис. грн.; виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд в м. Теплодар, розташованих в с.Надлиманське, Овідіопольського району - 150,0 тис. грн.. Всього з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році спрямовано – 300,61 тис. грн. 227

 Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та з прогнозом до 2010 року (постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. №1173);  Комплексна програма ліквідації наслідків підтоплення територій і містах і селищах України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 160, Державна програма запобігання і боротьби з підтопленням земель, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. № 545. Відповідно до цих програм в області розроблено: - “Регіональну комплексну програму захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Одеській області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року”, затверджену рішенням обласної ради від 7 серпня 2001 № 338-XXIII. Програмою передбачено виконання робіт по ліквідації наслідків підтоплення, заходів на річках, упорядкування систем водовідведення, будівництво систем інженерного захисту за рахунок Державного, місцевого та інших джерел фінансування в обсязі 2279,9 млн. грн. - “Регіональну комплексну програму розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь Одеської області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року“, затверджену рішенням обласної ради від 7.08.2001р. №339 – ХХІІІ. За даними Одеського обласне виробниче управління по водному господарству, а також Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення облдержадміністрації за бюджетною програмою "Комплексна програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України", (постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002р..№160, КПКВК- 2701170) у 2008 році на розчистку Білгородського каналу (Кілійський район) з Державного бюджету виділено - 800,0 тис. грн., на розчистку єриків – 290,0 тис. грн, на проведення робіт із захисту від підтоплення території смт Суворове Ізмаїльського району з Державного бюджету спрямовано 712,5 тис. грн.,здійснено співфінансування за рахунок коштів місцевого бюджету- 37,5 тис. грн За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на розчистку русел річок, захист від підтоплення спрямовано 1600,0 тис. грн., а саме: на продовження виконання робіт по розчистці русел річок Середній та Малий Куяльник, захист від підтоплення населених пунктів с.Червонознам"янка Іваніського району -600,0 тис. грн.; на продовження робіт з захисту від підтоплення житлових будинків с.Чубівка, Котовський район – 550,0 тис. грн.; на продовження робіт з захисту від підтоплення частини території с. Кучурган та смт. Лиманське, Роздільнянський район – 450,0 тис. грн.  Регіональна програма поводження з токсичними відходами в Одеській області на 2008 – 2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 14.11.2008р. № 606-V. 228

Комплекс запланованих заходів програми надасть можливість забезпечити знешкодження, утилізацію та безпечне видалення токсичних відходів за рахунок державного, обласного та місцевих бюджетів. У 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 105,0 тис. грн. на розробку проекту ліквідації складу хімічних відходів у Ширяївському районі Одеської області. Робота виконана Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем.  Регіональна програми моніторингу довкілля Одеської області на 20062010 роки, затверджена рішенням обласної ради 31 березня 2006 року №782-ІV. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році на виконання заходів програми спрямовано 39,6 тис. грн., а саме: - аналіз існуючої нормативно-методичної бази моніторингу довкілля по усім суб'єктах моніторингу та розробка пропозицій по її удосконаленню – 19,9 тис. грн.; - розробка та затвердження єдиного переліку методик контролю складових довкілля, обов'язкових до використання усіма суб'єктами системи моніторингу – 19,7 тис. грн. Обсяги фінансування Загальнодержавних та регіональних природоохоронних екологічних програм у 2008 році: - Державний бюджет – 1,8 млн грн.; - місцевий бюджет – 5,8 млн грн. - обласний фонд охорони навколишнього природного середовища - 4,8 млн грн.; - власні кошти – 688,36 тис грн - кошти інвесторів – 56,6 млн грн. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Участь у міжнародних науково-практичних конференція, семінарах, впровадження проектів транскордонного співробітництва 15 квітня 2008 року у м.Чернівці проведено першу нараду щодо реалізації проекту, на якій були присутні Державні управління охорони навколишнього природного середовища, Державні екологічні інспекції, Обласні санітарно епідеміологічні станції, Обласні ГМЦ, Облводгоспи 7 областей України. За результатами наради вирішено скласти Угоду “Про співробітництво в галузі обміну інформацією між суб’єктами моніторингу щодо якості поверхневих вод в басейні річки Дністер». 7 травня 2008р. на Одещині в м. Роздільна у приміщенні Роздільнянської районної адміністрації відбулась зустріч громадськості та держслужбовців. В ході засідання обговорено екологічні проблеми басейну р. Дністер, з метою вирішення яких громадськість пропонує проект “Демократизація водного управління транскордонним Дністровським річковим басейном”. Презентацію Проекту проведено Всеукраїнською громадською організацією “МАМА – 86”. Основні завдання проекту: Організація місцевих громад в чотирьох притоках р. Дністер для демократизації водного управління і стійкого розвитку, поліпшення 229

якості життя на чотирьох притоках р. Дністер за допомогою виконання демонстрації проектів в області санітарії, підписання співпраці між громадами, національними і регіональними екологічними службами, облводгоспами та ОблСЕС України, Молдови, Придністров’я. 24 березня 2008 року у м.Тулча (Румунія) відкрито першу Міжнародну конференцію, яка присвячена поширенню інформування про діяльність та досягнення у рамках проекту "Комплексна система моніторингу факторів довкілля, біорізноманіття та природних ресурсів транскордонного біосферного заповідника дельти Дунаю Румунія - Україна". Участь у конференції прийняли представники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеського обласного управління по водному господарству, наукових та громадських об’єднань. З 9 по 12 червня 2008 року у м.Одесі проводились тренінги у рамках проекту TACIS СВС 2007/141-164 “Розвиток транскордонного співробітництва у сфері комплексного управління водними ресурсами в Єврорегіоні “Нижній Дунай”. Метою даного проекту є допомога у запровадженні комплексного управління водними ресурсами через покращення взаємодії та співробітництва між зацікавленими сторонами для налагодження стійкого розвитку та покращення якості життя у прикордонних районах України та Румунії, зокрема у Єврорегіоні “Нижній Дунай”. У рамках тренінгу слухачі ознайомились з концептуальними поняттями геоінформаційних систем, одержали навички, необхідні для роботи з базами даних та ГІС, а також знання про використання ГІС у сфері управління водним господарством та охороні середовища. 26 червня 2008 року в Одесі в приміщені Держуправління проведено “круглий стіл” для представників громадськості на тему: “Екологічні проблеми Придунав’я” з нагоди відзначення міжнародного Дня Дунаю. Організаторами якого стало Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. З 9 по 12 червня 2008 року у м. Одесі проводились тренінги у рамках проекту TACIS “Розвиток транскордонного співробітництва у сфері комплексного управління водними ресурсами в Єврорегіоні “Нижній Дунай”. Метою даного проекту є допомога у запровадженні комплексного управління водними ресурсами через покращення взаємодії та співробітництва між заінтересованими сторонами для налагодження стійкого розвитку та покращення якості життя у прикордонних районах України та Румунії, зокрема у Єврорегіоні “Нижній Дунай”. Учасники ознайомились з концептуальними поняттями геоінформаційних систем, отримали навички, необхідні для роботи з базами даних та ГІС, а також знання про використання ГІС у сфері управління водним господарством та охороні навколишнього середовища. У рамках розвитку трансграничного співробітництва в сфері туризму в Єврорегіоні "Нижній Дунай", який включає прикордонні регіони України, Республіки Молдова та Румунії з метою просування прикордонного співробітництва між прикордонними регіонами відповідно до положень Договору про добросусідство і співробітництво між Україною та Румунією, Протоколу про тристороннє співробітництво між Урядами України, Республіки Молдова та Румунії, 230

підписаного в м. Ізмаїл 3-4 липня 1997 p., i "Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владами", прийнятої в м. Мадриді 21 травня 1980 р., визначена загальна мета проекту – розвиток можливостей стійкого розвитку української і румунської часток Єврорегіону Нижній Дунай шляхом створення інституційних, кадрових і технічних ресурсів для розвитку туризму в Одеської області (Україна) і Повіті Тульча (Румунія), а також підвищення привабливості Одеської області для туристів шляхом розробки об'єднаного стратегічного бачення поліпшення можливостей для розвитку туризму, включаючи стійке управління і раціональне використання природних, археологічних, архітектурних і інших ресурсів, що є туристичними об'єктами як в українській, так і в румунській частках Єврорегіону Нижній Дунай. Проект також направлений на організацію інституційної інфраструктури для розвитку туризму шляхом створення трансграничної мережі туристичних інформаційних центрів і сприяння співпраці між туристичними агентствами в прикордонних районах України і Румунії. Державне управління по охороні природного довкілля в Одеській області є асоційованим партнером проекту та буде проводити роботу по інвентаризації природних територій для створення регіональної мережі ветланд-парків. 9 липня 2008 року у м. Ізмаїл Одеської області відбулось перше засідання басейнової ради у рамках Міжнародного семінару “Покращення транскордонного співробітництва у сфері інтегрованого управління водними ресурсами в Єврорегіоні “Нижній Дунай”. Дунайська Басейнова Рада (ДБР) створена з метою управління басейном Нижнього Дунаю в межах України, Румунії та Молдови, а також забезпечення узгодження інтересів та координації дій субєктів управління та користування водними ресурсами басейну Дунаю. До складу ДБР увійшли: представники державних органів виконавчої влади, представники органів виконавчої влади обласного і районного рівнів та органів місцевого самоврядування, представники первинних водокористувачів, представники наукових установ, представники громадських організацій. На семінарі розглянуто проекти наступних документів, якими регламентується робота ДБР, а саме: Положення про Дунайську Басейнову Раду, План роботи ДБР, Положення про секретаріат ДБР, Положення про експертно-аналітичну групу ДБР. Створення якісної роботи ДБР дозволить забезпечувати комплексне управління водними ресурсами української частини басейну Дунаю, оцінювати кількісний та якісний стан водних ресурсів басейну, причин і наслідків його змін для природних екосистем і галузей господарства та прогнозу тенденцій розвитку процесів, що впливають на якість водних ресурсів і обсяги водокористування Дунаєм. 15 липня 2008 року в Одесі було проведено засідання Ради Єврорегіону „Нижній Дунай”. В ході засідання було презентовано проекти рішень щодо внесення змін до складу Ради та Комісій Єврорегіону, затверджено проекти вищезгаданих рішень. Ключовим моментом засідання стало підписання Угоди про заснування Асоціації транскордонного співробітництва „Єврорегіон „Нижній Дунай”, яка є фізичною особою, що дозволить вирішити безліч 231

питань. Робота Ради є важливим чинником співпраці та налагодження дружніх зв’язків між державами, а також сприяє вирішенню багатьох проблемних питань. Кожен день проводиться перевірка роботи Міжнародної системи оповіщення (перевірка надходження повідомлень на сайт експертів Міжнародної Комісії про виникнення надзвичайних ситуацій у басейні ріки Дунай). Відбувається інформаційний обмін оперативними даними у системі попередження про виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій басейну Дунаю (AEWS), до якої входить міжнародне керівництво комплексом засобів Головних міжнародних центрів оповіщення (PIAC). Системи AEWS знаходяться в Україні (Ізмаїл та Ужгород), Румунії, Молдові, Словенії, Словаччині, Австрії, Болгарії, Хорватії, Угорщині, Чехії, Німеччині. Система впроваджена з метою швидкої передачі інформації про надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на річці Дунай та притоках її басейну. 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги У 2008 році започатковано новий проект «Покращення можливостей ефективного управління ризиками паводків в українській частині дельти Дунаю». Мета цього проекту - сприяння поліпшення можливостей для управління ризиками повені, мінімізація їх наслідків для населення та економіки, а також з урахуванням необхідності створення системи управління навколишнім середовищем в українській частині дельти Дунаю для дослідження стійкого розвитку території. Проект здійснюється при партнерстві з компанією Soresma NV (Бельгія) та Дунайським басейновим управлінням водних ресурсів. Проект здійснюється при фінансовій підтримці уряду Фландрії (Бельгія). Важливим досягненням 2008 року впровадження басейнового принципу управліннями водними ресурсами. У грудні 2008 року створено Дунайську, Дністровську Басейнову ради та Басейнову Раду Південного Бугу. За результатами зустрічей вирішено створити міжнародну інформаційноаналітичну систему щодо стану гідрохімічного режиму в басейні Дунаю та джерел антропогенного навантаження на його екосистему. 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво На виконання Указу Президента України від 19 грудня 2007 року № 1236 "Про заходи щодо активізації євроінтеграційного прикордонного співробітництва" в області вживаються заходи щодо активізації діяльності з підготовки проектів та виконання програм прикордонного співробітництва. Найбільш перспективними для розвитку транскордонного співробітництва та включення у Всеєвропейську екологічну мережу є природоохоронні території Одеської області на прикордонних ділянках: з Румунією – українська частина дельти р.Дунай (Дунайський біосферний заповідник), з Молдовою – українська частина дельти р.Дністер (водно-болотні угіддя міжнародного 232

значення „Межиріччя Дністра-Турунчука”, створюваний Нижньодністровський національний природний парк) і українська частина Європейсько-азійської геоботанічної степової області (створюваний регіональний ландшафтний парк „Тарутинський степ”). Дунайський біосферний заповідник постійно співпрацює з румунським біосферним резерватом „Дельта Дунаю”. В рамках співробітництва з Європейським Союзом в області розпочав роботу проект «Комплексне використання земель євразійських степів». Проектом надається підтримка органам місцевого самоврядування та установам природно-заповідного фонду у частині розробки менджмент-планів розвитку природоохоронних територій, створення регіонального ландшафтного парку у Тарутинському районі «Тарутинський степ». Пропозиції щодо посилення транскордонного співробітництва та вирішення проблемних питань транскордонного характеру: 1. На сьогодень назріла необхідність в створенні трьохсторонньої Комісії в рамках Українсько-Румунсько-Молдавської Угоди про співробітництво в зоні природоохоронних територій дельти Дунаю та Нижнього Пруту. Для чого необхідно: - розробити схему взаємодії у випадку небезпеки катастрофічного водопілля на р. Дунай та Пруту; - створити сучасну транскордонну систему попередження про надзвичайні ситуації; - підготувати переліки потенційно небезпечних об’єктів регіонів. Затвердити на транскордонному рівні переліки видів діяльності, які відносяться до еколого-небезпечних; - підготувати плани спільних заходів щодо зниження ризику для життя і здоров’я населення, матеріальних цінностей та майна, водних і наземних екосистем, у тому числі водно-болотних угідь міжнародного значення, при катастрофічних паводках. 2. Доцільно розглянути питання розробки спільних програм щодо збереження природних ресурсів Румунії і України в тій її частині, яка стосується річкового басейну Дунаю. У м. Одеса 10-15 листопада 2008 року відбулася зустріч Румунської, Італійської делегацій з представниками Державних органів управління і компаній, які задіяні в управлінні водними ресурсами області у рамках проекту «Співпраці у сфері управління водними ресурсами Одеської області». На зустрічі відбулась презентація результатів досліджень (стан водних ресурсів області), проведених у рамках цього проекту українською стороною, а також обговорення питань подальшої співпраці з румунською, італійською сторонами. 3. В дельті Дунаю Україна має 3 природоохоронні території, які відносяться до природно-заповідного фонду держави: Дунайський біосферний заповідник (площа 51547,9 га ), регіональний ландшафтний парк „Ізмаїльські острови” (острови дельти Кілійського гирла Дунаю: Татару, Малий Далер і Великий Далер, площа - 1366 га), ландшафтний заказник місцевого значення 233

„Лунг” (площа 1452,85 га, водно-болотні угіддя південної частини озера Катлабух, так звані Некрасівські плавні ). Крім того, існує 5 природоохоронних територій, які зарезервовані для створення об’єктів природно-заповідного фонду: це Ізмаїльське озеро (прибережна територія в районі м.Ізмаїл), Придунайські галерейні ліси уздовж основного русла р.Дунаю між протоками Вікета та Репіда на лівому березі Кислицького рукава, острів Репіда (між р.Дунай та озером Кугурлуй), водоохоронна зона озер Кагул і Кугурлуй, гідрологічно пов’язаних з р. Дунай (Ренійський та Ізмаїльський райони). Розгляд і обговорення питань у сфері охорони, збереження і моніторингу стану цих територій повинні стати складовою частиною діяльності спільної тристоронньої Комісії в рамках українсько-румунсько-молдовської Угоди про співробітництво. Серед них пріоритетними повинні бути: - обмін результатами досліджень біоти; - визначення рідких і зникаючих видів, їх чисельності та заходи по охороні; - вивчення напрямів динаміки чисельності популяцій окремих видів; - розробка спільних заходів по недопущенню незворотних змін у природних ландшафтах; - розробка та здійснення спільних заходів із запобігання появі нових видів рослин і тварин, небезпечних для місцевих флори і фауни. Починаючи з червня 2005 року в Одеській області за фінансовою підтримкою Європейської комісії через програму “ТАСІS – прикордонне співробітництво” здійснювався проект “Запобігання надзвичайних ситуацій і захист від повеней в Єврорегіоні “Нижній Дунай”. Метою цього проекту є створення умов для безпечного життя населення української частини Дельти р. Дунай шляхом удосконалення системи контролю над повенями та попередженням надзвичайних ситуацій.

234

Регіональне (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища Таблиця 13.13.3.1. Країна-партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво 1 Республіка Молдова, Одеський облводгосп, Держуправління екоресурсів в Одеській області

Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво 2 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод

Термін дії документа (угоди)

Основні елементи співробітництва

Стан виконання на поточний момент

Зобов’язання Української сторони

3 На кожні наступні п’ятирічні періоди, якщо кожна із договірних сторін не заявить у письмовій стороні про свій намір розірвати цю Угоду

4 Зберігання та поліпшення екологічного і санітарного стану водних об’єктів та водогосподарських систем; визначення принципів використання спільних прикордонних водних об’єктів України та Республіки Молдови, встановлення користування ними

5 Систематично проводяться наради Уповноважених робочих груп, створених у межах Угоди

6 Не допускати таких дій, які можуть привести до порушення узгоджених режимів використання прикордонних водних об’єктів

Обсяг фінансового забезпечення співробітниц тва 7 -

План подальшого співробітництва 8 -

Реалізація спільних проектів(назва, завдання, стан виконання) 9 Розроблено правила експлуатації Кучурганського водосховища Встановлено режим екологічного попуску з Дністровського водосховища, а також режим водообміну Придунайських водосховищ.

235

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем, у тому числі, що пов’язані із: низькою забезпеченістю населення сільських районів якісною питною водою, незадовільний екологічний стан басейнів річок Дністер і Дунай, які є основними джерелами водопостачання регіону, будівництвом нафтоналивного терміналу біля населеного пункту Джурджулешти (Республіка Молдова), скидами забруднюючих речовин у транскордонні водотоки з території Республіки Молдова, Румунії, незадовільним станом каналізаційних очисних споруд, проблемою утворення, зберігання, утилізації та знешкодження токсичних (небезпечних) відходів, незадовільною санітарно-екологічною ситуацією озера Сасик та прилеглих територій, Придунайських озер, екологічною проблемою, пов’язаною з експлуатацією ЗАТ Молдавська ДРЕС, деградацією приморських рекреаційних зон, прогресуючим підтопленням територій, розповсюдженням зсувних процесів, високим рівнем забруднення атмосферного повітря викидами від автомобільного транспорту. Визначення найважливіших екологічних проблем: - забруднення атмосфери викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту - забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житловокомунального господарства - забруднення підземних водоносних горизонтів - порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок області. - підтоплення земель та населених пунктів регіону - проблеми щодо поводження з відходами I-III класів небезпеки - поширення екзогенних геологічних процесів. Аналіз найважливіших екологічних проблем а) проблеми, що вимагають рішення на міжнародному рівні; 1. Будівництво нафтотерміналу біля населеного пункту Джурджулешти на території Республіки Молдова. 2. Скид забруднюючих речовин з території Республіки Молдова у транскордонні водостоки (річки В.Ялпуг, Киргиж-Китай). 3. Вирішення проблеми, які пов’язані з експлуатацією Молдавської ДРЕС. б) проблеми загальнодержавного значення - вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, розташованих навколо оз. Сасик та Придунайських озер; - розв'язання проблем поводження із забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин; 236

- вирішення проблеми деградації цінних в лікувальному відношенні Куяльницького, Хаджибейського, Будакського та Тузловських лиманів. в) проблеми місцевого значення. - будівництво господарсько-побутової каналізації Південного району м. Одеси; - будівництво системи водовідведення стічних вод від СБО "Північна" з глибоководним випуском м. Одеса; - ліквідаційний тампонаж не придатних до експлуатації та безгоспних артсвердловин; - розв'язання проблем поводження із забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин; - рекультивація земель, порушених внаслідок ведення гірничовидобувних робіт; - вирішення проблеми забруднення підземного середовища та ґрунтів залишками нафтопродуктів під територією Одеського нафтопереробного заводу, яке по попереднім підрахункам складає по обсягу ґрунтів до 600 тис м 3, по рідким нафтопродуктам до 13 тис. т.

237

ДОДАТКИ № з/п 1

Назва розділу 2 Вступне слово

Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

Зміст розділу

Відповідальні за розділи

4 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382 Стрелець К.Ю. зав. сектором моніторингу, інформації та по зв'язках з громадськістю, тел.7283-872 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382 Точанська А.Г. - начальник відділу нормування водних ресурсів та атмосферного повітря. тел. 7283-888

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України 1.2. Соціальний та економічний розвиток України

2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Стан водних ресурсів 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Збереження біорізноманіття, 5.1. Збереження біорізноманіття та формування формування екомережі та екомережі розвиток природно- 5.1.1. Стан природних складових довкілля заповідного фонду 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні

-"-

Харіна Л.О. – начальник відділу регулювання використання біоресурсів, заповідної справи та

238

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

Надра

Відходи

Екологічна безпека

3 елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин 5.2.5. Стан зелених насаджень України 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія

4 формування екомережі, тел.7283-624

Савченко М.Ю. – начальник відділу державної екологічної експертизи тел. 7283-808

Бевз Ю.М. – зав.сектором земельних ресурсів та надрокористування, тел.7283-447

Фінашкіна В.І. – зав. сектором екологічної безпеки, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами тел.7283-631 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382

239

10.

Сільське господарство його вплив на довкілля

та

11.

Вплив енергетики на довкілля

12.

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

14.

Висновки і пропозиції

3 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10.1. Ведення сільського господарства в Україні 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 11.4. Використання альтернативних джерел енергії 12.1. Транспортна система України 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3.Використання альтернативних видів палива 13.1. Екологічна політика регіону 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво

4 Харіна Л.О.- начальник відділу регулювання використання біоресурсів, заповідної справи та формування екомережі, тел.7283-624 Точанська А.Г. - начальник відділу нормування водних ресурсів та атмосферного повітря. тел. 7283-888 -"-

Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382; Точанська А.Г. - начальник відділу нормування водних ресурсів та атмосферного повітря. тел. 7283-888; Стрелець К.Ю. зав. сектором моніторингу ,інформації та по зв'язках з громадськістю, тел.7283-872

Підрозділи Держуправління

Додатки

240