poltava_2007 by Administrator Dovkillia

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗВІТ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2007 році

Полтава 2008

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

ЗМІСТ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ .............................................................................................. 8 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області ......................... 8 1.2. Соціальний та економічний розвиток області ..................................................... 8 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ ..................................................................................................... 10 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .................................... 10 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами .............................................................................................................. 11 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області ....................................................................................... 13 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) ..... 13 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря ........................................ 15 2.3. Якість повітря у населених пунктах ................................................................... 15 2.4. Використання озоноруйнівних речовин ............................................................. 17 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття .. 17 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря .................... 18 3. ЗМІНА КЛІМАТУ ...................................................................................................... 21 4. ВОДНІ РЕСУРСИ ....................................................................................................... 22 4.1. Стан поверхневих вод .......................................................................................... 22 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти........................................................................................ 22 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками ........................................... 25 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів ............................. 27 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію ............ 28 4.6. Забруднення поверхневих вод ............................................................................ 28 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) .................. 28 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод ..................................................................... 30 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини .................................................. 30 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів ............................... 32 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ................................................. 34 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі ............ 34 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу ............................... 35 5.2.1. Лісові ресурси .................................................................................................... 35 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області ....................................... 36 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів 36 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів .......................................... 36 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення ............ 37 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування ............... 37 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів ................................................ 38 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування ....................................................................... 38 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт ................. 38 4

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства ...............................................39 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки .40 5.2.1.4. Відтворення лісів ............................................................................................40 5.2.1.4.1. Лісовідновлення ...........................................................................................41 5.2.1.4.1.1. Лісові культури .........................................................................................41 5.2.1.4.2. Природне поновлення..................................................................................42 5.2.1.4.2. Лісорозведення .............................................................................................42 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів ..............................................................................42 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення ............................................................................42 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг ...................................................43 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур ....................................................................................................................43 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників ............................43 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників ........................................44 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин ................................................................................44 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України .....45 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття ......................................................................................................47 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів .................................48 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу ................................48 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин ...................................................................48 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів.........................................................................................51 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України .....52 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними .................................................................................................................................52 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття ......................................................................................................52 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів .............................................53 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні ....................................53 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду області .............................................55 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон ...............................56 5.5.3. Історико-культурна спадщина ..........................................................................57 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля .............................................................59 6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ .........................................................................60 6.1. Структура та стан земель .....................................................................................60 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. ..............................60 6.1.2. Деградація земель ..............................................................................................61 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси ......................61 6.3. Охорона земель .....................................................................................................62 7. НАДРА..........................................................................................................................64 5

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

7.1. Мінерально-сировинна база ................................................................................ 64 7.2. Стан геологічного середовища ........................................................................... 65 7.2.1. Гірничовидобувні регіони ................................................................................ 65 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси .......................................................................... 65 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси ........................................................................... 65 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр .............................................. 66 8. ВІДХОДИ..................................................................................................................... 67 8.1. Структура утворення та накопичення відходів ................................................. 67 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) .............................................................................................................. 68 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини ............................................... 72 8.4. Транскордонні перевезення відходів.................................................................. 73 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА .......................................................................................... 74 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки .................................... 74 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки ....................................................... 74 9.3. Радіоекологічна безпека ...................................................................................... 76 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій .............................................................. 77 9.3.2. Радіоактивні відходи ......................................................................................... 78 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ............................................................................... 79 10.1. Ведення сільського господарства в області ..................................................... 79 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження ........................................................................................ 80 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві .................................... 81 11. ЕНЕРГЕТИКА ........................................................................................................... 83 11.1. Кінцеве енергоспоживання................................................................................ 83 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива83 Промисловість.............................................................................................................. 84 11.3. Енергоємність ..................................................................................................... 84 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел ................................ 85 12. ТРАНСПОРТ ............................................................................................................. 86 12.1. Пасажирообіг ...................................................................................................... 86 12.2. Вантажообіг......................................................................................................... 86 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива ........................................................................ 86 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів .................. 88 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення ..................................... 89 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА .................................................................................. 90 13.1. Екологічна політика України ............................................................................ 90 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля ................................................................................................... 90 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.................................................................................................................... 90 13.4. Державний контроль ........................................................................................... 91 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації .............................. 93 6

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

13.7. Екологічний аудит ..............................................................................................94 13.8. Екологічний моніторинг ......................................................................................94 13.9. Економічні засади природокористування ..........................................................98 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності ...................................98 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі ...........................................................98 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля ......100 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень .......................................105 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій .......................................105 13.11.2. Громадські рухи ............................................................................................108 13.12. Виконання державних екологічних програм................................................109 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ............................113 Висновки і пропозиції ...................................................................................................114 Додаток 1 ........................................................................................................................120 Додаток 2 ........................................................................................................................121

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською та Сумською областями, на сході – з Харківською, на півдні – з Дніпропетровською і на заході – з Київською, Черкаською та Кіровоградською. Загальна довжина меж близько 1100 км, з яких 162 км – по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах. Із загальної площі області 28,75 тис. км2 (4,6% площі України) 9,7% складають ліси та інші лісовкриті площі, 5,2% займають поверхневі водойми, 75,7% території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,5%. На південному заході області протікає р. Дніпро, більша частина течії якого зарегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра в межах області є: - Псел – довжина в межах області 350 км, об’єм стоку 1,46 км3 на рік; - Сула – довжина в межах області 213 км, об’єм стоку 1,15 км3 на рік; - Ворскла – довжина в межах області 226 км, об’єм стоку 0,9 км3 на рік; - Оріль – довжина в межах області 80 км, об’єм стоку 0,355 км3 на рік. Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень – квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% об’єму стоку). Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється в межах 524 – 639 мм, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини. Полтавщина належить до областей, забезпечених природними ресурсами вище середніх показників по Україні. На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води. Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області Кількість наявного населення на кінець 2007 року за даними Полтавського обласного управління статистики становила 1524,9 тис.осіб, з яких 920,5 тис. мешкають у міських поселеннях, 604,4 тис. – у сільській місцевості. Щільність населення – 53 особи на 1 км2 менша, ніж в середньому по Україні (77 осіб/км2). Адміністративно-територіальний поділ області включає 5 міст обласного підпорядкування – Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці. 8

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво вантажних автомобілів, вагонів, електродвигунів, верстатів, алмазного інструменту, обладнання для харчової промисловості, трикотажу, м’яса і масла тваринного, олії, цукру. Обсяг промислового виробництва у 2007 р. проти попереднього збільшився на 3,2%. Досягнуто приріст виробництва на підприємствах добувної промисловості (на 3,4%), переробної (на 3,3%), у тому числі, хімічної та нафтохімічної (на 14,7%), харчової (на 12,2%), металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (на 72,5%), машинобудування (на 25,8%), легкої промисловості (на 3,4%). Знизили обсяги промислового виробництва підприємства з виробництва продуктів нафтоперероблення (88,6% від рівня 2006 року). Рис.1.1. Обсяги промислової продукції у % до 1991 р. 120 100 80 60 40 20 0 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. Основою рослинництва області є виробництво зернових культур, цукрових буряків і соняшнику. В тваринництві – виробництво м’яса, молока, яєць. Сільгоспугіддя складають 76,1% від площі земельних ресурсів області. У 2007 р. виробництво валової продукції сільського господарства області зросло на 3,6% проти попереднього року. Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – 1088 км, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8852 км, з яких 10% – дороги державного значення. Річкові транспортні маршрути пролягають по Дніпру. Кременчуцький річковий порт обслуговує вантажні перевезення, має шість вантажних причалів. Розгалуженою є мережа трубопровідного транспорту. По території області проходять міждержавні газопроводи “Союз”, “Уренгой – Помари – Ужгород”, “Єлець – Кременчук – Бендери”, відгалуження нафтопроводу “Дружба”. Загальна довжина магістральних трубопроводів складає 582 км.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Протягом 2007 року в атмосферне повітря викинуто 205,754 тис.т забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю), що на 15,3 тис.т, або на 8%, більше, ніж у 2006 році. Зростання пояснюється впровадженням методики визначення обсягів витрат природного газу на виробничо-технологічні потреби під час його транспортування і об’єктивних змін у стані забруднення атмосфери не відображає. Щільність викидів склала 7,156 т/км2 і 134 кг за рік на 1 мешканця області. Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає відповідно 21,8% та 13,2% обсягів викидів в області.. Більше половини (51%) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела – 105,5 тис.т, з яких левова частка припадає на автотранспорт – за рік викинуто 83,3 тис.т забруднюючих речовин, або 40,5% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 77,6 та 85,3 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Пирятинському, Глобинському, Кобеляцькому, Козельщинському. Рис.2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними та пересувними джерелами по містах та районах області у 2007 р., тонн 0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

м.Полтава м.Комсомольськ м.Кременчук м.Лубни м.Миргород Великобагачанськ Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський Новосанжарський Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький стаціонарні джерела

пересувні джерела

Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Полтава, Лубни і 10

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Миргород. На м. Кременчук припадає 27,9% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Комсомольськ – 9,8%. Згідно із звітними даними за 2007 рік до лідерів потрапили райони, де розташовані об’єкти газотранспортних підприємств – Лохвицький (13,1% обласних викидів), Диканський (13,0%), Решетилівський (5,1%), Гадяцький (5,0%), Зіньківський (5,0%). Від стаціонарних джерел забруднення, за даними обласного управління статистики, протягом 2007 р. в атмосферне повітря області потрапило 100,256 тис.т забруднюючих речовин (49% від загальних викидів), що на 7,13 тис.т, або на 7,7% більше, ніж у 2006 році, виключно за рахунок зростання на 30% обсягів викидів метану, що пояснюється не збільшенням фактичних викидів, а зміною методики розрахунку обсягів витрат природного газу на виробничо-технологічні потреби під час його транспортування магістральними газопроводами підприємствами УМГ ”Київтрансгаз”. У структурі обласних викидів частка метану є найбільшою і складає 38,3% (в Україні його доля – 18,4%). Якщо не враховувати викиди метану, по сумі інших забруднюючих речовин у 2007 р. обсяги викидів навіть зменшилися і становили 97,5% від попереднього року. Щільність викидів від стаціонарних джерел склала 3,5 т/км2 і 65 кг за рік на 1 мешканця області, що, відповідно, у 2,3 та в 1,6 рази менше, ніж середні показники в Україні. Діоксиду вуглецю стаціонарними джерелами у 2007 році викинуто 2240,62 тис.т, що становить 1,46 т за рік на одну особу, щільність викидів – 77,9 т/км2. У структурі викидів в атмосферу переважали газоподібні та рідкі забруднюючи речовини, частка яких – 94%, твердих – 6 %. У свою чергу, із загального обсягу газоподібних та рідких оксид вуглецю становив 15,227 тис.тонн, сполуки азоту – 14,065 тис.тонн, діоксид та інші сполуки сірки – 4,864 тис.тонн, неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) – 20,803 тис.тонн, метан – 38,403 тис.тонн. Вищою, ніж середня по області, є щільність викидів від стаціонарних джерел у Диканському, Лохвицькому, Решетилівському, Гадяцькому, Зіньківському районах, де розташовані підприємства видобування та транспортування природного газу та нафти. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Таблиця 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря (без діоксиду вуглецю) Викиди по області

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис.т у т.ч. від стаціонарних джерел забруднення, тис.т від пересувних джерел у т.ч. від автотранспорту, тис.т

2005 р.

2006 р.

2007 р.

161,096

190,436

205,755

68,415 92,681 85,997

93,127 97,309 90,182

100,256 105,498 83,261

За інформацією обласного управління статистики у 2007 році змінена методологія обліку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами, у тому числі автомобільним транспортом. Згідно з цими 11

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

даними обсяги викидів всіх пересувних джерел зросли проти 2006 року на 8,4%, а викидів автотранспорту зменшилися на 7,7%. Інформацію про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами області за останні роки, побудовану на даних форми 2ТП (повітря) зведено до таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по роках, тис.т Забрудники

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Пил

16,087 14,982 11,621 10,930 10,540 7,000 6,633 6,262 6,619 6,770 6,570 5,678 5,646 5,978

Діоксид сірки*

48,442 31,150 20,636 13,552 19,323 10,273 5,301 5,024 9,275 5,272 7,644 4,338 5,137 4,864

Окис вуглецю

27,600 22,574 20,414 19,198 14,888 16,819 16,619 15,325 15,686 15,112 14,270 13,673 14,806 15,227

Діоксид азоту*

13,077 11,940 10,909 11,504 10,448 9,337 8,371 10,672 10,592 10,239 13,122 14,164 14,363 14,065

Вуглеводні (без ЛОС) 54,624 34,883 26,308 22,161 23,037 21,272 16,555 16,765 20,844 25,002 ЛОС

9,874 8,184 6,399 5,552 5,388 5,028 5,329 4,944 5,097 5,025

Неметанові ЛОС

23,723 22,623 22,782 20,803

Метан

6,479 7,047 29,486 38,403

Інші газоподібні та рідкі

2,083 2,518 3,320 1,326 2,570 3,790 1,591 5,881 3,651 0,597 0,562 0,892 0,907 0,916

*) – у зв’язку із зміною статистичної звітності з 2004 р. замість діоксиду сірки наведено діоксид та інші сполуки сірки, замість діоксиду азоту – сполуки азоту.

Рис.2.2. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тис.т 200 180 160

Інші газоподібні та рідкі

140

М етан Неметанові ЛОС

120

ЛОС

100

Вуглеводні (без ЛОС)

Діоксид* азоту

Окис вуглецю

Діоксид сірки* Пил

20 0 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Найбільший негативний вплив діяльності підприємств спостерігається у м. Кременчуці, де викинуто 27,966 тис.т забруднюючих речовин, або 21,8% від усіх викидів стаціонарних джерел області. Основним забруднювачем повітря в цьому місті залишається АТ “Укртатнафта” – 77,3% міських викидів. У м. Комсомольську об’єми викидів забруднюючих речовин становлять 9,855 тис.т (9,2% від усіх викидів стаціонарних джерел області), з яких 28,2% – 2,778 тис.т – у вигляді суспендованих твердих частинок. Найбільшим забруднювачем атмосфери в цьому місті є ВАТ “Полтавський ГЗК” – 95,3% міських викидів. Підприємствами обласного центру впродовж 2007 р. викинуто 2,502 тис.т забруднюючих речовин (2,5% від усіх викидів стаціонарних джерел області). Таблиця 2.3. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших, в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис.т 2007 р. в т.ч. стаціонарні джерела

пересувні джерела

0,043

0,084

2,016

2,017

0,250

0,088

0,009

0,051

0,079

1,767

-0,252

-0,002

0,002

0,000

0,008

-0,005

-0,249

14,363

14,806

97,310

205,755

100,256

5,978

4,864

14,065

15,227

105,498

15,319

7,129

0,332

-0,273

-0,298

0,421

8,188

-0,864

3,663

-3,555

-5,564

оксид вуглецю

0,009 5,137

-0,056

0,008

1,105

0,047

сполуки азоту

0,086 5,646

-0,048

-0,021

-0,055

0,059

діоксид та інші сполуки сірки -0,279 0,002

0,202 -0,024

0,252 93,127

-0,002

-0,914

0,000

пил

-0,004

разом

0,020

-0,030

-5,544 -4,469 3,633

2,269 Разом по області

190,436

Миргород

-0,260

2,376

0,521

0,451

0,002

0,011

5,290

7,665

3,240

0,577

0,499

0,003

0,013

5,550

8,791

Лубни

-1,126

пересувні джерела 16,817 8,986

2,774 2,401

2,799 2,914

3,637 0,911

1,543 2,778

27,966

24,674

оксид вуглецю

1,038

сполуки азоту

0,664

діоксид та інші сполуки сірки

0,030

пил

0,357

2,502

разом

в т.ч.

9,855

44,783

27,176

18,841

пересувні джерела 5,323

20,372

30,238

оксид вуглецю 1,669 2,393

2,854 2,935

3,916 0,909

1,341 2,802

0,991

сполуки азоту

0,605

діоксид та інші сполуки сірки

0,030

пил

0,361

2,482

28,880

32,720

9,885

Комсомольськ

49,252

Кременчук

15,208

1 Полтава

стаціонарні джерела

в т.ч.

разом

в т.ч.

-0,001

стаціонарні джерела

(+/-) 2007 р. до 2006 р. разом

в т.ч.

разом

Населені пункти

разом

2006 р.

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) За даними головного обласного управління статистики викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 13

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

підприємств, що звітувалися за формою 2-ТП (повітря), мали наступний розподіл за видами економічної діяльності: Таблиця 2.4. Обсяг викидів забруднюючих речовин (без вуглецю діоксиду) в атмосферу від усіх джерел забруднення за видами економічної діяльності у 2007 р. Всього, т

У % до 2006р.

Збільшення, зменшення (–) до 2006р., т

Розподіл обсягу викидів, %

Всі види економічної діяльності Сільське господарство, мисливство, лісове господарство сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги лісове господарство та пов'язані з ним послуги Рибальство, рибництво Добувна промисловість добування паливно-енергетичних корисних копалин добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Переробна промисловість виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

100256,4 6805,795 6781,968 23,827 0,624 20567,226 10495,168 10072,058 30030,935

107,7 119,1 119,2 96,8 64,7 99,9 99,4 100,5 96,3

7129,689 1091,247 1092,032 –0,785 –0,341 –14,808 –59,965 45,157 –1138,203

100 6,8 6,8 0 0 20,5 10,5 10 30

2955,142

83,9

–567,199

2,9

13,569

96,3

–0,521

17,712

122,9

3,3

22036,859 194,901 21,916 608,539

93,4 110,3 119,5 122,7

–1568,983 18,182 3,571 112,574

22 0,2 0 0,6

2275,276 471,601

160 119,5

853,333 76,842

2,3 0,5

73,816 1314,986 34,554 2541,058 600,035

94,2 97,9 151 90,7 116,3

–4,558 –28,218 11,669 –261,919 84,161

0,1 1,3 0 2,5 0,6

387,038

80,7

–92,315

0,4

38992,651

123,4

7401,137

38,9

239,931 65,004 12,222 11,067

127,5 129,9 66,2 109

51,679 14,944 –6,240 0,915

0,2 0,1 0 0

виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів 2

целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів хімічне виробництво виробництво ґумових та пластмасових виробів виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво машин та устатковання виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання виробництво транспортних засобів та устатковання інші галузі промисловості Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 2

Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв'язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 1, 2 – інформація не наведена через конфіденційність.

До таблиці 2.5 зведено дані про підприємства області, якими протягом 2007 року викинуто в атмосферне повітря забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю) більше 1000 т. Слід зауважити, що до відносно невеликих обсягів викидів компресорних станцій (КС) лінійних виробничих управлінь магістральних 14

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

газопроводів (ЛВУМГ), які розглядаються як точкові джерела, додані значні викиди природного газу протяжними лінійними об’єктами – трубопроводами (про значне зростання розрахункових обсягів викидів метану через зміну методики обчислення втрат при транспортуванні природного газу йшлося у п.2.1). Таблиця 2.5. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря № п/п 1

Підприємство забруднювач 2

Відомча приналежність 3

1 2

АТ “Укртатнафта” Диканське ЛВУМГ, КС “Диканька”

Лубенське ЛВУМГ, КС “Гребінківська” ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” Лубенське ЛВУМГ, КС “Лубни” Диканське ЛВУМГ, КС “Решетилівка”

УМГ “Київтрансгаз”

5 6

7 8 9 10 11 12

УМГ “Київтрансгаз”

Валовий викид, т 2006 р. 2007 р. 4 5

Зменшення/ - Причина зменшення/ збільшення/+ збільшення 6 7 -1581,118 23211,805 21630,687 5168,731 Зміна методики 6147,719 11316,450 визначення обсягів витрат природного газу на виробничо-технічні потреби під час його транспортування -716,39 10605,426 9889,036

9390,167

9396,485

6,318

УМГ “Київтрансгаз”

5390,257

5162,386

-227,871

УМГ “Київтрансгаз”

2286,368

4711,006

Диканське ЛВУМГ, КС “Зіньків” ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” ВАТ “Полтаваобленерго “Кременчуцька ТЕЦ” НГВУ “Полтаванафтогаз”, ЦППН, ЦТТ Солохівське ВУПЗГ

УМГ “Київтрансгаз”

2980,362

4343,168

2424,638 Зміна методики визначення обсягів витрат природного газу на виробничотехнічні потреби під час його транспортування 1362,806 – // –

1135,887

2051,076

ВАТ “Полтаваобленерго” ВАТ “Укрнафта”

1842,832

1655,369

1535,517

1561,244

25,727

УМГ “Київтрансгаз”

1600,477

1279,704

-320,773

ГПУ “Полтавагазвидобування”, УСП Тимофіївка

НАК “Нафтогаз Україна”

1173,068

1181,892

8,824

915,189 Збільшення обсягів виробництва -187,463

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря На виконання Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднення повітря на великі відстані в Європі (ЕМЕП) держуправлінням у 2007 р. було підготовлено і надіслано до Мінприроди України відповідний звіт про викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин за 2006 р. у Полтавській області. Звіт за 2007 р. буде підготовлено у другому півріччі 2008 р. 2.3. Якість повітря у населених пунктах Лабораторія Полтавського центру з гідрометеорології спостерігає за рівнем забруднення атмосферного повітря у м.Полтаві на 4-х стаціонарних постах по 10 інгредієнтах, крім того, у відібраних фільтрах з аерозолями в лабораторії ЦГО Гідрометслужби (м.Київ) визначається вміст в повітрі 8 важких металів та в регіональній лабораторії Донецького ЦГМ – вміст бенз(а)пірену. 15

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Таблиця 2.6. Рівні забруднення атмосферного повітря у м .Полтаві за даними ЦГМ (середньорічні концентрації у кратностях ГДК) Інгредієнти

1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Пил

1,3

0,7

1,3

Діоксид сірки

0,14

0,16

0,14

0,1

0,08

0,1

Оксид вуглецю

0,7

Діоксид азоту

0,75

0,8

0,75

Оксид азоту

0,5

0,3

Фтористий водень

0,8

0,6

0,4

0,3

0,4

0,2

0,3

0,4

0,2

0,4

Хлористий водень

0,2

0,15

0,1

0,2

0,1

Аміак

0,75

0,5

0,75

0,5

0,2

0,25

Формальдегід

1,3

0,7

0,8

1,0

Результати аналізів за останні роки свідчать, що забруднення приземного шару атмосфери на території м. Полтави обумовлене здебільшого наявністю в повітрі 5-ти пріоритетних домішок: пил, формальдегід, діоксид азоту, оксид вуглецю та фтористий водень, з яких лише концентрація пилу перевищувала ГДК (граничні допустимі концентрації) в 1,3 рази, рівень забруднення іншими домішками не перевищував нормативні показники. Це стосується і вмісту важких металів, зокрема, кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, хрому, цинку та свинцю. Концентрації бенз(а)пірену не перевищують нижню межу діапазону вимірюваних концентрацій. Рис.2.3. Забруднення атмосферного повітря у м. Полтаві (середньорічні концентрації у кратностях ГДК)

1,4 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2

2007

Пил Формальдегід Діоксид азоту Оксид вуглецю Фтористий водень Оксид азоту Аміак Хлористий водень Діоксид сірки

2006

2005

2003

2004

2002

2001

1999

2000

1997

1998

1996

1994

1995

1992

1993

У той же час, в окремі періоди, за несприятливих метеоумов, максимальні концентрації у 2007 році перевищували максимальну разову ГДК і досягали по 16

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

пилу 2,4, оксиду вуглецю – 2,0, діоксиду азоту – 1,9, формальдегіду – 1,9 ГДК. Випадків високого та екстремально високого рівня забруднення атмосферного повітря не зареєстровано. В атмосферному повітрі м. Кременчука спостерігався підвищений середній за рік вміст пилу (1,3 ГДК) та формальдегіду (1,3 ГДК), рівень забруднення іншими домішками не перевищував нормативні показники. Максимальні концентрації досягали по пилу – 4,0 ГДК, по оксиду вуглецю – 6,2 ГДК, по діоксиду азоту – 8,0 ГДК, по фенолу – 1,6 ГДК, по бензолу – 1,2 ГДК, по толуолу – 2,2 ГДК, по етилбензолу – 4,5 ГДК, по сумі ксилолів – 3,5 ГДК. Випадків екстремально високого рівня забруднення не зафіксовано. У м. Комсомольську середній вміст шкідливих домішок не перевищував середньодобові ГДК. Максимальні разові концентрації досягали по хлористому водню – 12,2 ГДК, по діоксиду азоту – 1,6 ГДК, по оксиду вуглецю – 1,4 ГДК. Індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) за даними Центру з гідрометеорології в Полтавській області становив: у Полтаві – 3,9, у Кременчуці – 5,2, у Комсомольську – 2,3. В середньому в Україні цей показник у 2007 році становив 9,4. 2.4. Використання озоноруйнівних речовин Відповідно до постанови Уряду та вимог Монреальського протоколу залишається на контролі програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин. Оновлюється інформаційна база даних щодо холодильних установок, систем кондиціонування повітря та пожежогасіння, які використовують озоноруйнівні речовини. 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття Техногенний тиск на навколишнє природне середовище, на біосферу – рослинний, тваринний світ і на людину, як на біологічний об’єкт, позначається негативними змінами, які стають все помітнішими в останні десятиріччя. Показники захворюваності населення і смертності залежать від великої кількості факторів – соціальних, економічних і, не в останню чергу, екологічних. На стан здоров’я людей впливають всі складові довкілля – і повітря, і вода, і грунти, і біота. Відокремити вплив забрудненого атмосферного повітря з-поміж інших складових не просто. За даними управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації рівень захворюваності в області останні роки мав тенденцію до збільшення, що видно з табл.2.7 та рис.2.4. Таблиця 2.7. Захворюваність на 10 тис.осіб Категорія населення Дорослі Підлітки Діти

2003 4972,8 7678,4 11359,8

2004 4485,8 6988,6 11982,2

2005 4900,2 7612,8 12801,0

2006 4445,6 8025,4 13193,1

2007 4687,6 10927,9 13606,7

На фоні незначних коливань показників рівня захворюваності дорослого населення області насторожуючою є тенденція до зростання захворюваності дітей та підлітків – майбутнього нашої держави. 17

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис.2.4. Захворюваність на 10 тис.осіб 35000 30000 25000 13606,7 20000 11359,8

12801,0

11982,2

Діти

13193,1

Підлітки

15000 10000

Дорослі 7678,4

10927,9

6988,6

7612,8

8025,4

4972,8

4485,8

4900,2

4445,6

4687,6

2003

2004

2005

2006

2007

5000 0

У структурі хвороб перше місце традиційно посідають хвороби систем кровообігу, на другому місці – хвороби органів дихання. В останні роки намітилася тенденція до зростання захворюваності на туберкульоз. Рис.2.5. Поширеність хвороб на 10 тис.осіб у 2007 р. 377,1

554,4

134,8

2140,7

7830,5 Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

У структурі смертності провідні місця продовжують займати хвороби системи кровообігу – 61,2%, новоутворення – 11,2%, травми, отруєння та нещасні випадки – 9,3%. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Протягом 2007 року на підприємствах області виконано певні заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Серед результативних можна відмітити: 18

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

– на АТ “Полтавський ГЗК” проведено реконструкцію електрофільтрів УГ-23-37 № 1, № 2; замінено один туманогасник у “Дюконі” мокрого газоочищення дільниці випалу № 1; проведено хімічне закріплення курних пляжів шламосховища, карт нарощування розчином рідкого сульфатного мила на загальній площі 180 га; замінено краплеуловлювачи і коагулятори АТУ-2 у корпусі сухої магнітної сепарації № 2. Витрачено 3,019 млн.грн. коштів підприємства, в результаті чого досягнуто зменшення викидів забруднюючих речовин на 36,43 т. – ХК “АвтоКрАЗ” – реконструйовано вентиляційну систему АУ-14 в СЛЦ від сталеплавильних печей (у першому кварталі 2008 р. завершено монтаж і наладку). Витрачено 392,946 тис.грн, а всього з початку реконструкції – 792,944 тис.грн. – у ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” установлено 2 стрижневих автомати фірми “Laempe” з виводом з роботи сушил стрижнів, на що витрачено 10,875 млн.грн. коштів підприємства. Проте не всі підприємства роблять практичні кроки для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Значна частка пилогазоочисних установок має застарілі конструктивні рішення і потребує реконструкції або заміни на обладнання нового покоління. Деякі існуючі пилогазоочисні установки працюють з порушенням встановленого режиму та правил їх експлуатації. Робота в цьому напрямку ведеться недостатньо, в більшості через неналежне фінансування та значну вартість газоочисного обладнання. За даними головного управління статистики в Полтавській області підприємствами області впроваджено 34 повітряохоронних заходи, внаслідок чого зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу склало 417 т. Таблиця 2.8. Впровадження повітряохоронних заходів у 2007 році Зменшення викидів Загальний Фактично забруднювальних обсяг витрат виконано з речовин в атмосферне повітря за початку після впровадження заходу кошторисною виконання вартістю, заходу, очікуване, фактичне, у% тис.грн. тис.грн. т т до 2006р. 4 5 6 7 8

Кількість заходів

У % до 2006р.

Всі повітряохоронні заходи

77,3

16685,8

17228,4

240,398

417,147

50,5

Удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види палива, сировини і т.ін.)

71,4

12733,1

59,881

59,797

541,4

Будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд

100,0

98,0

0,670

0,410

297,1

Підвищення ефективності існуючих очисних установок (включаючи їх модернізацію, реконструкцію і ремонт)

92,9

3748,9

4291,5

112,445

114,338

16,0

Ліквідація джерел забруднення

75,0

19,1

5,786

20,8

Інші повітроохоронні заходи

55,6

86,7

61,616

236,816

316,5

Значним забруднювачем атмосферного повітря залишається автомобільний транспорт, викиди якого складають 40,5% викидів області. З метою попередження та зменшення негативного впливу автотранспорту на навколишнє природне середовище в Україні, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України спільно з Державною 19

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України двічі на рік організовуються та проводяться в областях посилені заходи “Чисте повітря”. Протягом року в 13 районах області та містах Полтаві, Кременчуці, Комсомольську, Лубнах, Миргороді було організовано та проведено два етапи операції “Чисте повітря”. Перевірено 136 підприємств. Проведено заміри на вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах 4460 одиниць транспортних засобів на підприємствах. Призупинено експлуатацію 66 державних та 41 автомобілів індивідуальних власників. За порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 138 осіб, у тому числі 69 посадових осіб, 60 водіїв індивідуального транспорту та 9 водіїв державного транспорту. Накладено штрафів на загальну суму 7378 грн. Для зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами необхідним є проведення комплексу заходів, що включає регулювання двигунів, більш масовий перехід на газоподібне паливо, виключення реалізації та використання етилованого бензину, обов’язковість використання нейтралізаторів токсичних вихлопів.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Найбільшу частину парникових газів прямої дії, що викидаються в атмосферу техногенними джерелами, складає двоокис вуглецю. За інформацією Головного обласного управління статистики в Полтавській області, що побудована на даних форми 2-ТП (повітря), протягом 2007 р. підприємствами області викинуто в атмосферу 2,24 млн.т двоокису вуглецю. Реальна цифра є більшою, – про викиди СО2 звітувалися лише 33 підприємства з 458, які подали звіт за формою 2-ТП (повітря).

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод Полтавська область розташована у водозбірному басейні річки Дніпро. Площі, зайняті водними об’єктами, складають 148,3 тис.га, або 5,2% території області. Основні водотоки області – річки Дніпро (з Кременчуцьким та Дніпродзержинським водосховищами), Ворскла, Сула, Псел, Удай, Хорол, та малі річки регіону. Загальна їх довжина на території області – 5 тис.км. Сумарний об’єм стоку основних річок, що формується в межах області в середній за водністю рік – 1,94 млрд. м3 за рік. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. У 2007 році з поверхневих і підземних джерел області забрано 378,3 млн.м 3 води, що на 30 млн.м3 (на 8,6%) більше, ніж у 2006 році. Використання водних ресурсів склало 292,5 млн.м3 проти 290,2 млн.м3 проти попереднього року. Обсяги забору і використання зросли за рахунок збільшення потреб рибогосподарських підприємств. Використання води за рік на одного мешканця складає 191 м3, у тому числі на господарсько-питні потреби – 41 м3. Дані про обсяги забраної і використаної води за останні 3 роки наведені у таблиці 4.1 та на діаграмах рис.4.1 і 4.2. Таблиця 4.1. Забір і використання води, млн. м3 на рік Забрано води Роки

Річковий басейн 2

з поверхневих джерел

з підземних джерел

разом

Використано води сільське ПромиКомун- Зрошен- Риборозгосподарсловість госп ня ведення ство 6 7 8 9 10 30,93 22,40 68,03 0,002 80,73

інші галузі

1 2005

Дніпро

3 159,8

4 93,7

5 253,5

11 3,66

2006

Дніпро

255,9

92,4

348,3

31,77

21,86

66,23

0,001

166,5

3,84

2007

Дніпро

285,4

93,0

378,3

30,32

24,18

61,11

0,002

175,54

1,35

Найбільшими споживачами води є рибогосподарські підприємства (60% всієї використаної води) та комунальне господарство (21,6%). Доля промисловості в загальному водоспоживанні складає 10,4%. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства харчової промисловості, енергетики, чорної металургії та машинобудування. Втрати води при транспортуванні (23,4 млн.м3 – практично всі у комунальному і побутовому водопостачання) мають місце через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання. За рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 1098 млн.м3 свіжої води.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис.4.1. Забір води, млн.м3

Рис.4.2. Використання води по галузях, млн.м3

400

350

300

250 285,4 200

191,2

250

255,9 185,4 174,1

183,2

191,8

178,9

200

150

100

91,5

105,0

159,8

87,8

115,7

109,3

98,52

95,2

95,4

96,2

93,7

92,4

92,95

78,2

94,0

78,1

99,5

166,5

175,5

106,9

74,2

73,2

96,1

80,7

68,7

68,0

66,2

63,2

35,1

35,7

34,4

30,9

32,6

29,6

30,9

31,8

30,3

25,9

23,4

21,4

20,4

22,3

21,6

22,4

21,9

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

0 1999

2000

2001

2002

2003

з підземних джерел

2004

2005

2006

2007

з поверхневих джерел

Інші галузі

Зрошення

Сільське господарство

Промисловість

Комунгосп

Риборозведення

Об’єм зворотних вод, скинутих у поверхневі водойми, зменшився у 2007 р. на 6 млн.м3 (на 3,0 %) у порівнянні з попереднім роком і становив 190,1 млн.м 3. Із цієї кількості 3,5% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених вод (неочищених не було) становив 6,7 млн.м3, нормативно чистих без очистки – 127,3 млн.м3, нормативно очищених на очисних спорудах – 56,0 млн.м3, у тому числі з біологічною очисткою – 54,0 млн.м3 (96,5%), з механічною – 2 млн.м3 (3,5%). Нормативно очищені на очисних спорудах води складають 89,3% від усіх, що пройшли через очисні споруди. Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 48,557 тис.т (32 кг на одного мешканця області). Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що при заборі води і загальному водовідведенні на одного мешканця області в 1,4-1,5 рази меншому, скид забруднених стічних вод – у 19 разів менший (5,3%) від середнього. Таблиця 4.2. Скидання зворотних вод, млн. м3 на рік Рік

Категорія очищення

Річковий басейн

О Дніпро НО -“НДО -“НЧБО -“Разом по області 2006 О Дніпро НО -“НДО -“НЧБО -“Разом по області 2007 О Дніпро НО -“НДО -“НЧБО -“Разом по області 2005

Скинуто зворотних вод у поверхневі у підземні водні разом горизонти об’єкти 4 5 6

64,843 0,024 6,370 93,565 164,801 65,85 5,420 124,8 196,1 55,990 6,714 127,346 190,051

0,755

0,682

0,819

182,670

214,7

234,397

Скидання зворотних вод галузями економіки сільське промиінші госпокомунгосп словість галузі дарство 7 8 9 10

3,300 0,024 4,304 1,363 19,339 4,297 3,502 1,725 20,51 4,130 3,203 4,538 12,664

82,876 88,779 114,6 120,3 114,612 158,164

61,543 1,632 9,326 73,756 61,55 1,556 8,469 73,39 51,861 3,210 8,196 63,267

0,434 0,796

0,363 0,46

0,302 0,302

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис.4.3. Скидання зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, млн.м3 250

200

150 115,3

99,4

45,1 25,5

121,5

104,3

107,9

108,8

124,8

нормативно чисті без очистки

127,3

31,2

нормативно очищені

93,6

35,7

недостатньо очищені

18,2 21,4

100

неочищені

51,2 65,1

57,2

38,9

41,7 49,5 69,6

60,2

66,5

66,1

65,5

64,8 44,7

63,8

51,8

58,0

65,9

56,0

56,6 40,6 21,3

25,0

1999

2000

16,7

11,8

11,5

15,4

2001

2002

2003

2004

0 1993

1994

1995

1996

1997

1998

6,4

5,4

6,7

2005

2006

2007

Проблемою для мм. Полтави, Кременчука, Лубен, Миргорода є інтенсивне руйнування магістральних залізобетонних каналізаційних колекторів. Обстеженням порушених в різних місцях ділянок колекторів виявлені пошкодження їх склепінь, що викликано агресивним складом стічних вод, які скидаються промисловими підприємствами міст. Таблиця 4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Нормативно очищених на очисних спорудах

Потужність очисних споруд в т.ч. перед разом скиданням до водного об’єкта 8 9

Рік

Водний об’єкт

Скинуто разом

разом

біол. очистка

фіз.-хім. очистка.

механічна очистка

164,8

64,84

62,56

2,28

153,3

131,3

196,1

65,85

63,58

2,27

153,7

131,6

190,05

55,99

54,01

1,98

159,6

137,2

2005 Дніпро Разом по області 2006 Разом по області 2007 Дніпро Разом по області

Таблиця 4.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

Водний об'єкт

Разом

р. Дніпро 2005 Разом по області: р. Дніпро 2006 Разом по області: р. Дніпро 2007 Разом по області:

Скидання забруднюючих речовин N (сума завислі P (ортомінеральних речовини фосфати) форм)

мінералізація

нафтопродукти

291,4

55172

2,913

624

55550

2,211

495

48557

1,818

БСК

ХСК

61061

515

3646

895

539

61127

530

3554

867

60998

547

3297

739

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Таблиця 4.5. Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 на рік Рік

Галузь економіки

Оборотне

Повторно послідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

2004

промисловість сільське господарство комунгосп Разом по області промисловість сільське господарство комунгосп Разом по області промисловість сільське господарство комунгосп Разом по області

867,615 187,409 0,002 1058 888,2 180,7 0,007 1072 893,7 187,4 1084

13,44 13,44 13,94 13,94 13,85 13,85

13,788 14,458 30,824 60,613 13,06 68,15 31,86 114,1 13,40 74,51 29,88 119,2

97,241 97,827 0,011 96,167 97,21 76,00 0,05 91,77 97,34 73,89 91,35

2005

2006

4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Аналітичні дослідження підтверджують відсутність суттєвих негативних змін у стані річок. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад в більшості не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК). Подекуди спостерігається перевищення концентрацій заліза, аміаку, фосфатів та органічних забруднюючих речовин. Кисневий режим здебільшого задовільний. Нижче наведено характеристику найбільших річок Полтавської області за даними відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічно інспекції в Полтавській області. р. ДНІПРО Ріка Дніпро у вигляді Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ розташована на південному заході області і лише в районі м. Кременчука має статус річки. На території області в неї впадають три річки державного значення – Сула, Псел, Ворскла та декілька малих річок. Площа водного дзеркала Кременчуцького водосховища – 225 тис.га, а Дніпродзержинського – 62 тис.га. Спостереження велись у 5 створах. Скиди з очисних споруд м. Кременчука, випуск №3 (правий берег КП “Кременчукводоканал”) негативно не впливають на стан річки. Показники якості води р. Дніпро в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім фосфатів. Заморних явищ не спостерігалось. р. СУЛА Річка Сула від межі з Сумською областю протікає по території 4-х районів (195 км), впадає в Кременчуцьке водосховище. Спостереження велись у 4-х створах. У створі на межі Полтавської і Сумської областей спостерігається перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по фосфатах, залізу та БСКп. 25

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Нижче м. Лубни в р. Сула скидаються недостатньо очищені стічні води з очисних споруд ПП “ЛубниАква”, (об’єм скиду - 561,9 тис.м3/рік), які негативно впливають на якість води в річці по БСКп, амонію, залізу і фосфатах та нормативно-чисті води ОКВПВКГ “Лубниводоканал” (об’єм скиду – 804,5 тис.м3/рік). Від кордону з Сумською областю до гирла річки спостерігається перевищення ГДК по БСКп,, фосфатах для водойм рибогосподарського призначення. Значних змін якості води в гирлі р. Сула у порівнянні з 2006 роком не відбулося. Кисневий режим по всій довжині річки – задовільний, заморних явищ не спостерігалось. р. ПСЕЛ Річка Псел протікає від межі з Сумською областю по території 8 районів Полтавської області (334 км) і впадає в Дніпродзержинське водосховище. Спостереження велись у 6 створах. Показники якості води в створі на межі з Сумською областю в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім фосфатів. Скиди стічних вод з очисних споруд ВАТ “Надія” ДП “Гадячсир” (об’єм скиду – 232,6 тис.м3/рік) і Гадяцького ВУЖКГ (об’єм скиду – 621,7 тис.м3/рік), КП “Кременчукводоканал” (об’єм скиду – 21487,2 тис.м3/рік) та Кременчуцької ТЕЦ не впливають негативно на якість води річки Псел. Кисневий режим річки в нормі, заморних явищ не спостерігалось. р. ВОРСКЛА Річка Ворскла протікає по території Полтавської області (206км) від кордону з Сумською областю і впадає в Дніпродзержинське водосховище, має 7 створів спостережень. У створі на межі з Сумською областю показники якості води в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім БСКп, заліза та фосфатів. У р. Ворскла здійснюються скиди недостатньо очищених вод з очисних споруд Котелевської дільниці КП “Полтававодоканал” та нормативно чистих з Супрунівських очисних споруд КП “Полтававодоканал” м. Полтави. Очисні споруди Котелевської дільниці КП “Полтававодоканал” негативно впливають на стан річки Ворскла по амонію сольовому. Від скиду Супрунівських очисних споруд незначний вплив по фосфатах. В заплаву річки Ворскла здійснюється скид з очисних споруд ЖКК с. Терешки. У порівнянні з 2006 роком у воді зросла кількість хлоридів, сульфатів, заліза та органічних забруднювачів. Якість води в гирлі р. Ворскла – в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім БСКп, заліза та фосфатів. Кисневий режим задовільний. Заморних явищ протягом року не спостерігалось. р. УДАЙ Річка Удай є правою притокою р. Сула. Протікає по території Полтавської області від кордону з Чернігівською областю до гирла (129 км), впадає в р. Сулу на 26

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

території Лубенського району (с. Березоточа). Спостереження ведуться на 4 створах. У створі на кордоні з Чернігівською областю показники якості води в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім БСКп, та фосфатів. На стан річки Удай негативно впливає скид з Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд (об’єм скиду – 409,3 тис.м3/рік) по завислих речовинах, органічних забруднювачах, фосфатах та амонію. У гирлі річки показники якості води в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім фосфатів. Заморних явищ не спостерігалось. р. КОЛОМАК Річка Коломак є лівою притокою р. Ворскли, в яку вона впадає в межах м. Полтави. Протікає від кордону з Харківською областю по території двох районів Полтавської області. Довжина на території області становить 60 км. Спостереження ведуться на 5 створах. Скиди стічних вод м.Полтави із Затуринських очисних споруд КП “Полтававодоканал” та ВАТ ”Тепловозоремонтний завод” не здійснюють негативного впливу на якість води у річці. В цілому показники якості води річки Коломак на території області не перевищують ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім БСКп, заліза, фосфатів і залишаються на рівні минулого року. Кисневий режим задовільний, заморних явищ не спостерігалось. р. ХОРОЛ Річка Хорол є найбільшою притокою р. Псел. Вона протікає по території Полтавської області від кордону з Сумською областю по 4-х районах. Довжина річки на території області становить 252 км. На річці встановлено 7 створів спостережень. Стан на межі з Сумською областю задовільний, спостерігаються перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення по фосфатах, незначне – по БСКп. Скид стічних вод м. Миргорода з очисних споруд ОКВПВКГ “Миргородводоканал” (об’єм скиду –1803,8 тис.м3/рік) здійснює негативний вплив на якість води р. Хорол по амонію, сухому залишку та фосфатах. Стічні води ВАТ “Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів” та умовно чисті без очистки стічні води Вишняківського спиртзаводу (об’єм скиду – 204,9 тис.м3/рік) не здійснюють негативного впливу на якість води в річці Хорол. Кисневий режим протягом року задовільний, заморних явищ не спостерігалось. 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів В Українській медичній стоматологічній академії активно розробляється наукова тема “Еколого-гігієнична оцінка даних моніторингу забруднення поверхневих вод Дніпровського басейну в середній течії з використанням в якості 27

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

біологічних індикаторів гідробіонтів зоопланктону”. Робота спрямована на вирішення актуального наукового завдання щодо гігієнічної оцінки комплексного впливу ступеню забруднення поверхневих вод на видовий склад певних груп зоопланктону Дніпровського басейну. Встановлені закономірності взаємозв’язку між видовим складом зоопланктону та ступенем забрудненості поверхневих вод на основі даних фізикохімічного аналізу стану водойм, які можуть бути використані для комплексної оцінки стану забруднення водного середовища токсичними речовинами. 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції у 2007 р. із загальної кількості 1569 проб води, взятих з поверхневих водойм у місцях водокористування населення, не відповідали нормативам якості по мікробіологічних показниках – 282 проби, або 18,0%. Це краще, ніж у 2006 р. (21,1%), але гірше, ніж у 2005 р. (16,3%) і у 2004 р. (17,1%). По бактеріальних показниках питної води зберігається позитивна тенденція відповідності стандартам. Для води з джерел централізованого водопостачання – у 2007 р. – 2,03%, 2006 р. – 2,27%, 2005 р. – 2,7%, 2004 р. – 3,0, 2003 р. – 3,2% від усіх проб (загальнодержавний показник – 3,65%) не відповідали нормам. Несприятливою є ситуація в районах, де цей показник значно вищий: у Кременчуцькому – 9,52%, Пирятинському – 4,62%, Карлівському – 4,43%, Оржицькому – 3,23%. У колодязях громадського користування, при значно гірших показниках, другий рік поспіль теж відмічається покращання – 11,7% у 2007 р. проти 13,8% у 2006 р. і 16,6 у 2005 р. За останні три роки в області не реєструвались спалахи гострих кишкових інфекцій, вірусних гепатитів в організованих колективах, випадки черевного тифу, паратифів. Проте рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції після тимчасового зниження у 2006 р. зріс у 2007 р. на 23,3% (199,8 на 100тис.нас., по Україні за 11міс -171,05). Найбільш ураженою віковою групою є діти до 2–х років. Зростання відмічено в усіх містах та 14 районах області. Значно перевищують середньообласний показник рівні захворюваності в м.Комсомольську (518,3 на 100тис.нас.), Полтавському районі (333,2 на 100тис.нас.) та у м.Полтаві (332,5 на 100тис.нас.). 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Таблиця 4.6. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Об’єм скидання, тис. куб.м Водний об’єкт Рік

Підприємство - забруднювач

1 3 2005 ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” КП “Кременчуцька кондфабрика” Кременчуцьке кар’єроуправління “Кварц”

разом

НО

НДО

4 р. Крива Руда

1,2

р. Крива Руда р. Крива Руда

3,5 823,6

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т/рік 8 0,7 2884,5

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

3 ВАТ “Полтавський ГЗК”

р. Дніпро р. Сухий Кобелячок

23,3 1636,6

О/С смт. Котельва, дільниця Полтавського ВУВКГ

р. Ворскла

Полтавська дезопромстанція О/С м. Кобеляки , дільниця Полтавського ВУВКГ

39,5 7807,2

61,5

66,4

р. Ворскла р. Кобелячок

3,1 117,6

5,7 168,5

О/с м. Лохвиця, дільниця Миргородського ВУВКГ

р. Суха Лохвиця

140,0

235,1

ДП “Екологія” О/с НГЧ-8, м. Гребінка

р. Сула р.Гнила Оржиця

614,0 430,6

1138,1 437,3

р. Солониця

59,9

р. Багачка

103,8

165,5

р. Говтва

138,4

219,2

Карлівська дільниця водопровідноканалізаційного господарства ВО “Полтававодоканал”

р. Орчик

334,2

676,0

ВАТ “Армопром” м.Миргород Госпразрахункові О/С м.Пирятин

р. Хорол р. Удай

13,2 409,2

11,9 857,0

ВАТ “Глобинський маслозавод”

р. Сухий Омельник

42,8

98,2

4928,5 359,4

253,8

Разом по області 2006 Гребінківське будівельно - монтажне експлуатаційне управління м.Гребінка ВАТ "Армапром" м. Миргород

р.Оржиця

4956,5 359,4

23,3

1636,6

Сільське комунальне підприємство “Сяйво” с. Засулля Лубенського р-ну О/с смт. В.-Багачка, дільниця Миргородського ВУВКГ О/С Решетилівського ККП

0,2

28,2

р.Хорол

19,2

23,2

ставки дендропарку м.Полтави

3,4

3,6

ОП "Полтававодоканал", Котелевська дільниця ОК ВПВКГ "Миргород - водоканал"

р.Ворскла р.Багачка

60,2 88,8

42,3 105,4

ОП "Полтававодоканал", Кобеляцька дільниця

р.Сулиця р.Кобелячка

125,1 119,3

150,5 104,7

р.Дніпро р.Говтва

46,6 138,6

25,4 146,0

р.Ворскла р.Крива Руда

127,0 2466,7

183,9 2908,24

р.Сула

584,9

670,6

р.Тагамлик р.Орчик

141,0 293,7

334,1

р.Удай р.Сула

410,3 57,9

553,0 51,0

ЖКП, с. Петрівка-Роменська, Гадяцький район ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр"

р.Татарка

42,7

47,0

р.Псел

284,7

204,7

Глобинський комбінат комунальних підприємств (з 2006р. передано на баланс очисні споруди ККП авіамістечка, м.Глобино)

р.Сухий Омельник

8,9

10,61

ВАТ “Глобинським маслозавод”

р.Сухий Омельник

65,9

101,49

5444,3 300,4

214,4

12,9

15,1

Дезпромстанція Полтавської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці (м.Полтава)

ВАТ “Полтавський ГЗК” КП "Водоканал", смт.Решетилівка КП ЖКК “Терешки”, Полтавський район Кременчуцьке кар’єроуправління “Кварц” КП ВКЛМР "Лубниаква" (до 6.10.06 р. - ДП "Екологія" КПФ "Валтекс") Машівське ЖКП ОП "Полтававодоканал", Карлівська дільниця Очисні споруди, м.Пирятин СКП “Сяйво” с. Засулля, Лубенський район

2007

Разом по області Гребінківське будівельно - монтажне експлуатаційне управління м.Гребінка ВАТ "Армапром" м. Миргород

р.Оржиця р.Хорол

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

ставки дендропарку м.Полтави

1,3

р.Ворскла

37,2

р.Хорол

1803,8

р.Багачка р.Сулиця

82,9 110,5

97,3 134,4

р.Кобелячка

111,3

107,8

р.Дніпро р.Говтва

46,6 159,3

15,5 190,4

р.Ворскла р.Крива Руда

62,2 2183

62,2 21,83

91,2 2678,5

р.Сула р.Тагамлик

561,9 117,5

666 113

р.Орчик р.Удай

248,8 409,3

270,7 564,8

СКП “Сяйво” с. Засулля, Лубенський район ЖКП, с. Петрівка-Роменська, Гадяцький район

р.Сула р.Татарка

58,2 42,2

70,9 46,3

ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" Глобинський комбінат комунальних підприємств ВАТ “Глобинським маслозавод”

р.Псел р.Сухий Омельник р.Сухий Омельник

265,3 7,2

12,34

74,8

66,28

6714,4

ОП "Полтававодоканал", Котелевська дільниця ОК ВПВКГ "Миргород - водоканал"

ОП "Полтававодоканал", Кобеляцька дільниця ВАТ “Полтавський ГЗК” КП "Водоканал", смт.Решетилівка КП ЖКК “Терешки”, Полтавський район Кременчуцьке кар’єроуправління “Кварц” КП ВКЛМР "Лубниаква" Машівське ЖКП ОП "Полтававодоканал", Карлівська дільниця Очисні споруди, м.Пирятин

Разом по області

4.7. Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічний контроль стану поверхневих вод в області здійснює Полтавське регіональне управління водних ресурсів Держводгоспу України. Багаторічні дослідження вказують, що вміст як стронцію-90, так і цезію-137 у воді річок області, де проводився аналіз, на один-два порядки нижчий за допустимі норми. 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини Господарсько-питне водопостачання Полтавської області здійснюється з підземних водозаборів, за виключенням мм. Комсомольська, Кременчука та Кременчуцького району, які забезпечуються, більшою частиною, з поверхневих водойм (Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища). Централізованим водопостачанням забезпечено половину населення області. Протягом 2007 року під наглядом держсанепідслужби експлуатувалось 633 джерела централізованого водопостачання (47 комунальних водопроводів, 89 відомчих, 497 сільських) та 1248 об’єктів децентралізованого водопостачання (громадські колодязі). Якість питної води, що використовується населенням з джерел централізованого водопостачання, дещо погіршилася. Питома вага незадовільних проб на вміст хімічних речовин збільшилась до 14,6% проти 11,6% у 2006 р. (у 2005 р. – 15,3%). У колодязях громадського користування стан незначно змінився у кращу сторону – 46,7% проти 49,7% у 2006 р. (46,9 у 2005 р.). 30

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Залишається невирішеним питання забезпечення населення міст Глобино, Миргород, Карлівка, смт. В.Багачка, Н.Санжари, Машівка якісною питною водою з джерел централізованого водопостачання, де вода подається з перевищенням по вмісту фтору, хлоридів, сухого залишку та заліза. Джерелами централізованого питного водопостачання в області є добре захищенні водоносні горизонти. Проте, на якість питної води негативно впливає незадовільний технічний стан мереж, які зношені від 40% до 60% в різних районах. Шахтні колодязі в більшості недостатньо захищені від хімічного та біологічного забруднення, основна їх маса знаходяться в приватному володінні населення. Як наслідок, очистка, ремонт та дезинфекція їх проводяться недостатньо. У зв’язку з цим в області щороку реєструються випадки отруєння грудних дітей нітратами. Таблиця 4.7. Питома вага проб питної води з джерел централізованого водопостачання, які не відповідали нормативам по хімічних показниках за даними облСЕС, % № з/п

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Джерела централізованого 1 водопостачання (всі) 1.1 комунальні водопроводи 1.2 відомчі водопроводи 1.3 сільські водопроводи Колодязі громадського 2 користування

7,8

10,2

15,3

12,7

12,3

13,8

14,8

8,8

10,7

8,0

7,2

7,3

15,3

11,6

14,6

6,5 6,3 10,7

6,3 13,3 16,2

12,5 13,9 21,5

10,2 10,5 19,7

9,0 15,2 17,2

10,3 13,4 20,0

13,3 15,2 16,8

6,1 9,1 13,8

7,6 14,4 14,5

6,2 9,4 10,9

5,05 8,6 10,9

5,7 8,6 10,0

15,4 6,85 17,9

8,7 11,8 16,6

12,3 15,3 17,2

51,6

42,5

38,8

46,9

49,7

46,7

Рис. 4.4. Питома вага проб питної води з джерел водопостачання, які не відповідали нормативам по хімічних показниках за даними облСЕС, % 60

Джерела централізованого водопостачання (всі) комунальні водопроводи

відомчі водопроводи 30 сільські водопроводи 20 Колодязі громадського користування 10

0 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Позитивна тенденція зберігається щодо відповідності стандартам по бактеріальних показниках питної води з джерел централізованого водопостачання – у 2007 р. – 2,03%, 2006 р. – 2,27%, 2005 р. – 2,7%, 2004 р. – 3,0, 2003 р. – 3,2% від усіх проб (загальнодержавний показник – 3,65%). Несприятливою є ситуація в районах, де цей показник значно вищий: у Кременчуцькому – 9,52%, Пирятинському – 4,62%, Карлівському – 4,43%, Оржицькому – 3,23%. У колодязях 31

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

громадського користування, при значно гірших показниках, другий рік поспіль теж відмічається покращання – 11,7% у 2007 р. проти 13,8% у 2006 р. і 16,6 у 2005 р. Таблиця 4.8. Бактеріологічна забрудненість питної води джерел водопостачання за даними облСЕС, кількість проб, що не відповідали стандартам, % № з/п

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

6,1

6,8

7,8

5,6

5,3

6,1

4,6

3,6

4,0

3,7

3,2

3,0

2,7

2,3

2,0

3,9 8,2 8,4

4,6 7,8 10,1

5,5 9,2 11,1

3,9 7,3 8,1

3,4 6,2 8,3

4,7 6,5 8,6

3,1 4,8 7,2

2,8 4,8 5,1

2,8 4,9 5,9

2,8 5,0 4,8

2,1 5,8 4,3

2,1 4,8 3,9

1,9 3,1 3,9

1,2 2,5 3,5

1,6 1,6 2,7

22,3 18,8 31,2 16,0 16,6 13,8 11,7

Рис.4.5. Бактеріологічна забрудненість питної води джерел водопостачання за даними облСЕС, кількість проб, що не відповідали стандартам, % 35 30

Джерела централізованого водопостачання (всі) комунальні водопроводи

25 20

відомчі водопроводи

сільські водопроводи

Колодязі громадського користування

5 0 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Полтавський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість” виявив перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) нітратів у 2 зразках води, відібраних у криницях у с. Нехвороща Новосанжарського району – 138,0 мг/л і с. Вільховатка Кобеляцького району – 97,5 мг/л при ГДК 45 мг/л. Залишкових кількостей пестицидів у стічних водах та у воді з криниць і закритих водогонів у кількостях, що перевищують ГДК не виявлено. 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів За рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам профінансовано виконання робіт по будівництву та реконструкції очисних споруд в населених пунктах області: смт. Козельщина – 580 тис.грн., с.Засулля Лубенського району 49,4 тис.грн., с.Кустолово-Суходілка Машівського району – 350 тис.грн., с.Комишня Миргородського району – 280 тис.грн., с.Біологічне Полтавського району – 1335 тис.грн., с.Гожули Полтавського району – 400 тис.грн., смт. Чорнухи – 332,5 тис.грн., смт. Чутове 204 тис.грн. 32

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2007 р. на водоохоронні заходи направлено 3297,374 тис.грн., або 45,5% обсягів фонду. Із загальної суми витрат у 2007 р. з усіх джерел фінансування підприємств, організацій, установ на охорону та раціональне використання природних ресурсів 305,5 млн.грн. витрати на охорону і раціональне використання водних ресурсів склали 172,4 млн.грн., або 56,4%.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Першочерговими заходами щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі є: - оптимізація природно-заповідної мережі Полтавської області; - розбудова регіональної екомережі; - реалізація завдань безперервної екологічної освіти та виховання в полтавському регіоні. Для виконання цих завдань необхідно інвентаризувати біорізноманітність існуючих природно-заповідних об’єктів Полтавської області, запроектувати нові природно-заповідні об’єкти, насамперед, у районах із низьким відсотком заповідності, в цілому оптимізувати регіональну природно-заповідну мережу області відповідно концепції розбудови регіональної екомережі, проведення широкої еколого-просвітницької та природоохоронної роботи з усіма групами населення. Збільшення площі екомережі в Полтавському регіоні планується за рахунок створення національних природних парків “Нижньоворсклянський”, “Кременчуцькі плавні”, “Сулинський”. У 2007 р. продовжувались роботи з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу: - орнітофауни (осілих та мігрантів) Псільського регіонального та Хорольського місцевого екокоридорів у межах Гадяцького району; - рослинного, тваринного світу, мікобіоти та бріофлори регіонального ландшафтного парку “Нижньоворсклянський” (Кобеляцький р-н); - дослідження поширення рідкісних весняних рослин-ефемероїдів (підсніжника білосніжного, проліски сибірської, проліски довлистої, тюльпана дібровного, рябчика малого, рябчика руського, рястки Буше, шафрану сітчастого, брандушки різнокольорової, белевалії сарматської, гіацинтика блідого); - рідкісних рослин і тварин (Червоний Світовий список, Бернська конвенція, Червоний Європейський список, Червона книга України, регіональний список); - рідкісних рослинних угруповань (занесених до Зеленої книги України, регіонально рідкісних). Проблемні питання розбудови екомережі в адміністративних районах виносились на сесії районних рад (Гадяцький, Кобеляцький, Решетилівський райони). З метою оптимізації природно-заповідної мережі Полтавської області проводяться: - моніторингові дослідження фіторізноманітності на території регіонального ландшафтного парку “Нижньоворсклянський”; - моніторинг фіторізноманіття та динаміки рослинного покриву ботанічного заказника “Драбинівка”, проектованого заповідного об’єкту Чутівський р-н; 34

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- розробка обґрунтування доцільності створення регіонального ландшафтного парку “Гадяцький”; - дослідження природних комплексів в околицях с. Ковалеве Котелевського району, с. Войнихівка Чутівського району, хутора Заборяни Полтавського району, с. Городище Чорнухинського району з метою обґрунтування створення ландшафтних заказників місцевого значення; - оптимізація природно-заповідної мережі Решетилівського району (проведена інвентаризація біорізноманітності 10 існуючих природно-заповідних об’єктів та обґрунтована доцільність створення 6 природно-заповідних об’єктів). 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів полягає в забезпеченні додержання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами вимог лісового законодавства. В області діє Обласна цільова програма комплексного розвитку лісового господарства “Ліси Полтавщини до 2015 року”, затверджена рішенням Полтавської обласної ради від 29 червня 2004 року. Вже кілька років поспіль річна площа посадки лісів перевищує 1600 га. У 2007 році лісокористувачами області створено 2330 га лісових культур, що у порівнянні з 2006 роком більше на 446 га або на 23,7%. 5.2.1. Лісові ресурси Ліси Полтавщини є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні. Таблиця 5.2.1. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2008 року) № з/п 1. 1.1 1.2 1.3 1.4 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру тис. га тис. га

Кількість 277,9 208,6

тис. га га га тис. га

43030 253,3

тис. м3 м3

42700 154

га м3 %

0,18 27,9 8,8

Примітка. Для поняття “Землі лісогосподарського призначення” використано дані з графи форми 6-зем “Ліси та інші лісовкриті площі”.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області Ліси та інші лісовкриті площі Полтавщини займають 277,9 тис.га (9,7% площі області), лісові землі – 265,1 тис.га (9,2%), з них вкрито лісовою рослинністю 253,3 тис.га (8,8%). Оптимальна ж лісистість для лісостепової зони – 18%. Щоб досягти цього, необхідно продовжувати максимальне освоєння земель, непридатних для ведення сільського господарства. Ця робота стримується відсутністю бюджетного та обмеженістю місцевого фінансування. Площі ж для лісорозведення є. Як показали вибіркові перевірки на землях державного лісового фонду є лісокультурний фонд, де роками не проводиться своєчасне лісовідновлення лісосік і горільників минулих років та галявин. Лише висаджуючи щорічно по 1,5-2 тис.га на землях підприємств різної форми власності, можна досягти збільшення лісистості області до середньо зваженої по Україні. Такий обсяг посадки був забезпечений останні п’ять років. 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Протягом останніх років порідний склад лісів майже не змінився, тому що, в основному, лісовідновлення та лісорозведення на ділянках, що вийшли з лісовідновних рубок, згарищ, проводиться породами, які зростали тут раніше. Хвойні насадження займають 61,3% площ, твердолистяні 30,1%, м’яколистяні – 8,6%. Молодняки складають 50% лісонасаджень, 47,7% – ліси середнього віку, 2,3% – стиглі і перестиглі. Незадовільними залишаються обсяги посадки лісонасаджень в смугах відводу автодоріг в області, на великій кількості автошляхів вони відсутні. Це автошляхи Полтава – Олександрія, Полтава – Гадяч та інші. Досі не впроваджено осінній відвід ділянок для створення захисних лісонасаджень, а тому і відсутня планова система їх посадки. В той же час, окремі ділянки автодоріг потребують знесення дерев, які пошкоджені омелою, та негайної їх заміни (зокрема в Диканському, Зіньківському, Гадяцькому, Полтавському, Оржицькому районах). До кінця 2007 року всіх власників та балансоутримувачів зелених насаджень, як в населених пунктах, так і в смугах відводу автошляхів області, було зобов’язано провести інвентаризацію насаджень та розробити і затвердити плани заходів по видаленню уражених омелою, аварійних, всихаючих і сухостійних дерев та їх відновлення. Нажаль, ці роботи не були повністю завершені через недостатнє виділення коштів. Ліси Полтавщини характеризуються середньою продуктивністю. Загальний запас лісонасаджень області становить 42,7 млн.м3, середній – 216 м3/га, щорічний приріст деревини – 4,0 м3/га. 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи. До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції. Залежно від переважаючих функцій ліси першої групи належать до категорій захисності: водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі. До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду, лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угруповання. 36

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування. Всі ліси області відносяться до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього у користування. Таблиця 5.2.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Рік

2005 2006 2007

123,5 101,8 114,2

Фактично зрубано, разом тис. м3 3

87,2 83,7 90,4

хвойних розрафактично хункова зрубано лісосіка 4

15,1 15,1 19,8

15,1 16 19,8

Зрубано по господарствах твердолистяних розрафактично хункова зрубано лісосіка 6

28,7 24,8 27,9

м’яколистяних розрафактично хункова зрубано лісосіка

20,7 20,3 22,4

79,7 61,9 66,5

51,4 47,4 48,2

За умови додержання вимог законодавства України лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів: - заготівля деревини під час рубок головного користування; - заготівля живиці; - заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень, тощо); - побічні лісові користування. 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування Рубки головного користування у 2007 р. склали по лісокористувачах: обласного управління лісового та мисливського господарства – 80,6 тис.м3, підприємства ДП “Полтаваоблагроліс” – 7,6 тис.м3, підприємства Міноборони – 2,2 тис.м3. Таблиця 5.2.3. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Рік

Загальна площа, га

2005 2006 2007

6918,9 7436,4 7058,4

2005 2006 2007

1903,9 2183,6 1847,4

Фактично зрубано, тис.м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні площа, фактично площа, фактично га зрубано, га зрубано, га/тис. м3 га/тис. м3 3 4 5 6 7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 284,9 4124,4 156,9 2252,5 48,5 290,3 4648,6 159,7 2263,8 49,6 279,9 4325,8 136,6 2125,6 46,7 у тому числі: 1. Рубки догляду 30,1 1202,5 18,5 679,4 11 34,1 1385,8 21,2 781,8 12,4 32,5 1173,8 19,9 651,56 12,2

м’яколистяні площа, фактично га зрубано, га/тис. м3 8 9 542 524 607

79,5 81 96,6

22 16 26

0,6 0,3 0,4

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2005 2006 2007

614,7 419,8 423

131,1 88,1 94,7

277,6 136,8 120

2005 2006 2007

477 418 252

57,1 54,6 37,7

342 331 206

5 6 2. Лісовідновні рубки 58,8 52,1 28,6 37 23,8 35 3. Суцільні санітарні рубки 34,5 18 39,8 9 29,8 5

10,8 7,4 7,5

285 246 268

61,5 52,1 63,4

2,7 1,6 0,9

117 78 41

19,9 13,2 7

5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів Заготівля другорядних лісових матеріалів для промислової переробки, розвитку лісових промислів і задоволення потреб населення повинна здійснюватися без заподіяння шкоди лісу. Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів установлюється Кабінетом Міністрів України. Способи і строки заготівлі другорядних лісових матеріалів визначаються постійними лісокористувачами відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування До побічних лісових користувань належать: випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та очерету. Здійснення побічних лісових користувань повинно провадитися без заподіяння шкоди лісу. 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт Лісові ресурси є потужною основою для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей. Головними курортними зонами області є Миргородський, Великобагачанський, Новосанжарський, Кременчуцький та Хорольський райони, де організовані оздоровчі санаторії, бази та дитячі табори. В області створені та працюють мисливські господарства (МГ “Факел”, МГ “Тахтаївське” та ін.) і спортивні товариства (СТ “Динамо”). Ці організації мають затверджені ліміти добування мисливських тварин та птахів. Освітньо-виховній роботі в екологічній галузі останнім часом приділяється все більше уваги. Вирішення екологічних проблем довкілля нині можливе тільки шляхом формування екологічної свідомості кожної людини, яка може передбачати негативні екологічні ситуації, вміти практично їх вирішувати. Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту, яка стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку. Науково-дослідна робота ведеться за напрямками: - заповідна справа; - дослідження фіторізноманітності природно-заповідних об’єктів; - популяційна екологія; 38

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- інтродукція рідкісних видів флори в ботанічному саду Полтавського педуніверситету; - еколого-біологічні дослідження кімнатних рослин; - фітоценологічні дослідження; - фітоіндикаційні дослідження; - демекологічні дослідження весняних ефемероїдів; - прикладна екологія (екологічні проблеми м. Полтави); - дослідження видового складу макроміцетів території Полтавської області та їх екологічні особливості; - дослідження дендрофлори парків Полтави та Лубен; - дослідження іхтіофауни РЛП “Нижньоворсклянський”; - формування здорового способу життя молоді; - фітотерапія. 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні. Рубки формування і оздоровлення лісів проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечують поступове відтворення і формування лісів близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів. Рубки догляду поділяються на: - освітлення; - прочищення; - проріджування; - прохідні рубки. Санітарні рубки поділяються на: - вибіркові; - санітарні. Ландшафтні рубки поділяються на: - ландшафтні рубки догляду; - ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів; - ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів; - пейзажні рубки; - ландшафтні рубки планування території. Під час ведення лісового господарства проводяться роботи: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення квартальних просік і створення протипожежних розривів. Догляд за підростом полягає у зрідженні його перегущених куртин до проведення рубки головного користування з метою створення різновікових деревостанів відповідно до мети лісовирощування. Догляд за підліском полягає у його омолодженні. Посилення кущення, поліпшення плодоношення з урахуванням важливого значення для захисту ґрунтів 39

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

від ерозії, підвищення їх родючості, а також для збереження і розведення мисливської фауни. Догляд за узліссям полягає у формуванні на межі з нелісовими площами мішаних деревостанів з густим підліском за наявності вітростійких дерев. Догляд за формою стовбура та крони дерев проводиться для підвищення якості вирощуваних насаджень. Рубки, пов’язані з прокладенням квартальних просік, проводяться для звільнення від лісової рослинності смуг, ширина яких визначається під час лісовпорядкування. Під час проведення рубок, пов’язаних із створенням протипожежних розривів, вирубуються смуги лісової рослинності відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в лісах України, що затверджуються Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди та МНС. 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки Санітарні рубки спрямовані на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Санітарні рубки поділяються на вибіркові та суцільні. Під час проведення суцільних санітарних рубок вирубуються одночасно всі дерева насадження або його частини на площі 0,1 га і більше, пошкоджені шкідниками, хворобами та внаслідок стихійного лиха і техногенних впливів до невідновної втрати цими насадженнями біологічної стійкості. Динаміка суцільних санітарних рубок наведена в табл. 5.2.3 Лісовідновні рубки – це комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів. Лісовідновні рубки проводяться в стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев і у лісах, де не дозволяється проводити рубки головного користування. Під час проведення цих рубок застосовують способи розробки лісосік і технології, які забезпечують створення сприятливих умов для відновлення лісу. Динаміка рубок наведена в табл. 5.2.3. Ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів проводяться з метою заміни існуючих лісів на більш цінні, довговічні та декоративні. Проведення таких рубок може поєднуватися зі здійсненням лісокультурних заходів. 5.2.1.4. Відтворення лісів Відтворення лісів включає в себе лісовідновлення, лісорозведення, створення захисних насаджень на землях, непридатних для сільського господарства, створення полезахисних лісових смуг, природне поновлення лісу та створення інших захисних насаджень. Приживлюваність більшості лісокультур становить 70–75%. Обсяги лісовідновлення, особливо в держлісфонді, визначаються переважно розмірами розрахункової лісосіки та площами згарищ, які в останні роки мали тенденцію до 40

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

збільшення. Збільшення лісорозведення обмежується фінансовими можливостями лісокористувачів. Таблиця 5.2.4. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень в розрізі міністерств та відомств Міністерства, відомства, Рік постійні лісокористувачі, власники лісів

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га створення у тому числі: захисних створеннасаджень на ня полеземлях, захисних посадусього посів усього непридатних лісових ка для сільського лісу смуг, га лісу господарства,

лісовідновлення, га у тому числі:

посадка лісу

посів лісу

створенприродня інших усього не поновзахисних створелення насадно лісів лісу, га жень, га

га 2 3 2003 Разом 2004 Разом 2005 Разом 2006 Разом 2007 Разом у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Інші

4 683,9 907,9 930 895,1 1028,8

5 0 0 14,3 34 35

6 668 888 920 912 1050

7 832 686 750 843 1135

8 0 0 0 74 56

9 832 686 750 917 1191

10 0 72 95 38 89

969 46 13,8

1004 46

1132 3

1188 3

13 238,4 225,7 268,6 306,3 304,3

14 1754,3 1891,6 2057,9 2190,4 2648,1

243 57 4,3

2435 195 18,1

5.2.1.4.1. Лісовідновлення Лісовідновлення відбувається переважно завдяки створенню лісових культур. У 2007 р. посаджено 1028,8 га лісових культур, посіяно – 35 га. Рис. 5.2.1. Лісовідновлення, га

га

1500 1000 500

668

888

944,3

929,1

1050

2003

2004

2005

2006

2007

5.2.1.4.1.1. Лісові культури Лісові культури – це штучно створені за допомогою посіву або посадки ділянки лісу. Вирощування лісових культур на ділянках, де попередньо був ліс називається лісовідновленням, а на землях, де раніше його не було – лісорозведенням. Лісові культури можуть бути наступних видів: - суцільні лісові культури – культури з відносно рівномірним розміщенням порід, що культивуються; - часткові лісові культури – культури, що розміщені на площах в місцях, які позбавлені підросту головної породи; - чисті лісові культури – культури, що складаються з одного виду дерев чи кущів; 41

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- змішані лісові культури – культури, що складаються з двох і більше видів дерев і кущів(головна і супутня породи). 5.2.1.4.2. Природне поновлення Природне поновлення лісових насаджень на території Полтавської області у 2007 році склало 304.3 га. Загальна динаміка природного поновлення за останні роки є позитивною. Рис. 5.2.2. Природне поновлення лісів, га

га

400 200

238,4

222,7

268,6

306,3

304,3

2003

2004

2005

2006

2007

5.2.1.4.2. Лісорозведення Лісорозведення включає посадку та посів лісу. Протягом 2007 року постійними лісокористувачами та власниками лісів, а саме, організаціями Держкомлісгоспу, Мінагрополітики та Міноборони було посаджено 1135 га лісу і посіяно 56 га. За останні роки значно збільшився відсоток лісорозведення.

га

Рис. 5.2.3. Лісорозведення організаціями Держкомлісгоспу, Мінагрополітики та Міноборони, га 1400 1200 1000 800 600 400 200 0

776

686

750

2003

2004

2005

917

2006

1191

2007

5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів див. табл.5.2.4. 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення Рис. 5.2.4. Створення захисних насаджень, га 100

га

80 60

0 2003

2004

2005

2006

2007

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Створення захисних насаджень проводиться на землях, непридатних для сільського господарства. У 2007 році таким чином було посаджено 89 га лісу. 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг Полезахисні лісосмуги, згідно з новим Лісовим кодексом, відносяться до лісового фонду України. Проте, надання їх (закріплення) за користувачами затягується. Досі не вирішено питання і нормативного акту, який би регулював відносини у сфері їх охорони, рубках догляду і таке інше. За стан полезахисних лісосмуг відповідальності ніхто не несе. 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Основними причинами загибелі лісів є лісові пожежі, хвороби лісових культур та ураження їх шкідниками. Таблиця 5.2.5. Загибель лісових насаджень 1 Усього за 2005рік Усього за 2006 рік Усього за 2007 рік у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов

Держкомлісгосп 2 439,3 60 301

Мінагрополітики 3

Міноборони 4

4,1 1,5

1,5 2,2

301

1,5

2,2

16 252 33

1,5

252

1,5

Мінприроди 5

Інші

Усього

2,2

2,2 2,2

252

1,5

хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників З метою попередження лісових пожеж в області проводяться наступні заходи: - розробляються спільні з підрозділами МНС, пожежною лісовою охороною, екоінспекцією плани протипожежних заходів; - прийнято розпорядження голови облдержадміністрації № 103 від 05.04.06 “Про заходи щодо запобігання виникненню лісових пожеж та дотримання вимог правил пожежної безпеки в лісах області на 2006 – 2010 роки”; - створюються протипожежні розриви; - проектуються мінералізовані смуги.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників Враховуючи те, що майже половину лісового фонду області займають хвойні молодняки, в теплий період року існує велика пожежна небезпека. Щорічно лісові пожежі наносять відчутну шкоду лісовому господарству області. Рис. 5.2.5. Лісові площі, пошкоджені пожежами, га 700 618,1 600 500 417,8 400

377,8

300 200

153,3

126,1 79,7

100

82,3

78,5

24,24

31,54

2000

2001

61,86 5,78

26,1

18,2

2006

2007

0 1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2002

2003

2004

2005

Антропогенний вплив на ліси сприяє створенню умов для виникнення небезпечних осередків шкідників і хвороб. У 2007 році в області на землях державного лісового фонду з цих причин загинули лісові насадження на площі 33га. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Полтавщина багата природними ресурсами цінних видів рослин, у тому числі й лікарських. Однак ресурсний потенціал багатьох видів обмежений. З метою раціонального використання, відтворення і збільшення запасів дикорослих лікарських рослин, їх добування суворо лімітується. Розпорядженням голови облдержадміністрації № 269 від 13.09.2006 в області встановлені ліміти заготівлі дикорослих лікарських рослин на 2006-2007 роки, яке було проведене на основі нормативів використання недеревних рослинних ресурсів, затверджених наказом Мінекобезпеки № 46 від 06.05.96 року. Проведений аналіз обсягів промислової заготівлі лікарських рослин свідчить, що планові завдання по збору рослин виконуються не в повному обсязі. Серед основних причин протягом останніх років залишається неузгодженість між організаціями, які заготовляють і вирощують рослини, та тими, хто їх закуповує і переробляє, тому перші страждають від нестатку ринків збуту, а другі завозять сировину з інших регіонів. Слід відмітити, що заготівельники згодні працювати лише на умовах довгострокових угод по причині псування сировини на складах, а переробники не в змозі запропонувати гарантій щодо обсягів закупівель та оплати. Протягом звітного року Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства сировину з дикорослих рослин не заготовляло взагалі. 44

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Актуальною залишається проблема прийому лікарської сировини невеликими партіями у населення. Кожна така партія мусить пройти радіологічний контроль і, якщо для великих обсягів сировини ціни на таке обстеження прийнятні, то для кількох кілограмів трав вони виявляються зависокими. Табл. 5.2.6. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Обсяги заготівлі Рік

Вид рослин

2004 Квіти: безсмертник бузина чорна липа серцелиста пижмо звичайне ромашка лікарська глід кровавочервоний Бруньки: береза сосна лісова Плоди: шипшина Листя: кропива дводомна мати-мачуха (підбіл) Трава: фіалка триколірна деревій звичайний звіробій звичайний кропива собача материнка звичайна конвалія травнева золототисячник малий чистотіл звичайний чебрець Коріння: лепеха Кора: крушина ламка Не лімітовані рослини Грицики звичайні Хвощ польовий Спориш звичайний Горобина звичайна Кульбаба лікарська Лопух Полин гіркий Золотарик Ожина Разом по області 2005 Квіти: безсмертник бузина чорна липа серцелиста пижмо звичайне ромашка лікарська глід криваво-чорний Бруньки: береза сосна лісова Плоди: шипшина Листя: кропива дводомна мати-мачуха (підбіл)

встановлені фактично ліміти заготовлено 0,2 0,2 0,2 1 0,1 0,1 0,1 0,4 1,5 0,2 1 0,1 1 1,5 1 0,1

1 0,1 0,5 0,1

10,4 0,2 0,2 0,2 1 0,1 0,1 0,1 0,4 1,5 0,2 1

0,09 0,18 0,3 0,01

0,62 0,2 0,11 0,44 0,65 0,39 0,021

0,13 0,07

0,12 1,1 1 0,6 0,24 0,41 0,49 0,01 0,03 7,211 0,3 0,207 0,04 0,336

Рік

2005 Трава: звіробій звичайний фіалка триколірна деревій звичайний кропива собача золототисячник малий материнка звичайна чистотіл звичайний чебрець конвалія травнева Коріння: аїр Кора: крушина ламка Разом по області 2006 Квіти: безсмертник бузина чорна липа серцелиста пижмо звичайне ромашка лікарська глід криваво-червоний Бруньки: береза сосна лісова Плоди: шипшина Листя: кропива дводомна мати-мачуха (підбіл) Трава: звіробій звичайний фіалка триколірна деревій звичайний кропива собача золототисячник малий материнка звичайна чистотіл звичайний чебрець конвалія травнева Коріння: аїр Кора: крушина ламка Не лімітовані рослини Лопух (корінь) Аронія чорноплідна Хвощ польовий Спориш звичайний Горобина звичайна Разом по області

0,17 0,05 0,07 0,05

Вид рослин

Обсяги заготівлі фактично встановлені заготовлен ліміти о 1,5 1,54 0,1 1 0,486 1 0,05 0,05 0,1 0,846 1 0,05 0,1 0,023 0,3 0,5 0,295 0,1 10,75 4,513 0,2 0,2 0,207 0,2 0,2 0,04 1 0,084 0,1 0,1 0,1 0,1 0,05 0,4 1,5 0,073 0,2 0,2 1 0,004 1,5 0,4 0,1 1 0,105 1 0,25 0,05 0,1 0,846 1 0,18 0,1 0,023 0,3 0,5 0,185 0,1 0,05 0,2

10,75

0,05 0,35 0,186 4,683

2007*

*- Оскільки у 2007 році не було затверджено Нормативу використання недеревних ресурсів по областях з уточненням обсягів заготівлі (в тонах сухої ваги), дозволи на заготівлю лікарської сировини не видавалися.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Загальна кількість видів флори на території регіону складає близько 1500 одиниць. Це 33,3 % до загальної чисельності видів України. 45

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, що зустрічаються на території області 55 од., рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України – 24 од. Табл. 5.2.7. Перелік видів флори, що охороняється (станом на 01.01.2008 р.) Назва виду (звичайна і наукова) 1 Дифазіаструм сплюснутий Плаун колючий Лікоподієлла заплавна Баранець звичайний Гронянка півмісяцева Сальвінія плаваюча Горицвіт весняний Сон широколистий Сон чорніючий Щавель український Півонія тонколиста Лунарія оживаюча Верба чорнична Верба Старке Очиток Борисової Альдрованада пухирчаста Глід український Астрагал шерстистоквітковий Астрагал блідий Водяний горіх плаваючий Тринія Китайбеля Ластовень російський Плавун щитолистий Змієголовник Рюйша Жовтозілля дніпровське Козельці дніпровські Козельці українські Брандушка різнокольорова Рябчик шаховий Рябчик малий Рябчик руський Лілія лісова Тюльпан дібровний Рястка Буше Підсніжник білосніжний Шафран сітчастий Косарики тонкі Півники борові Цибуля ведмежа Булатка великоквіткова Булатка червона Зозулині черевички справжні Пальчатокорінник м’ясо-червоний Пальчатокорінник Фукса Коручка темно-червона Коручка морозниковидна Коручка болотна Билинець довгорогий Хаммарбія болотна Бровник однобульбовий Жировик Лезеля Зозулині сльози яйцевидні Гніздівка звичайна Зозулинець блощичний Зозулинець салеповий Зозулинець болотний Зозулинець обпалений Любка дволиста Любка зеленоквіткова

Червона книга України 2 + + + + + +

Бернська конвенція 3

CITES 4

Європейський червоний список 5

+ + +

+ + + + + + Світовий ЧС + Світовий ЧС + Світовий ЧС Світовий ЧС + Світовий ЧС Світовий ЧС +

+ + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Осока житня Житняк пухнастоквітковий Пирій ковилолистий Ковила волосиста Ковила Лессінга Ковила пірчаста Ковила вузьколиста Ковила найкрасивіша Усього

3 +

Світовий ЧС + Світовий ЧС + + + + +

За даними монографії “Атлас рідкісних та зникаючих рослин Полтавщини”, автори: Байрак О.М., Стецюк Н.О., 2005) для Полтавської області наводиться 215 видів рідкісних і зникаючих рослин. Серед них 55 видів занесені до Червоної книги України, 8 – до Світового Червоного списку (Світового ЧС), 7 – до Європейського Червоного списку, 9 – до Додатків Бернської конвенції, 157 – регіонально рідкісних (згідно Переліку, затвердженому 16 сесією обласної Ради від 23.03.2005 р.).

Таблиця5.2.8. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками* Назва Флора Фауна

1996 90 41

1997 90 41

1999 90 41

2000 88 39

2001 98 72

2002 172 111

2003 172 111

2004 172 111

2005 209 166

2006 209 166

2007 209 166

*) - За даними науковців Полтавського державного педагогічного університету

5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Адвентивні види – це випадкові види, що мігрують із одного угруповання чи ареалу в інший. Питаннями фітосанітарної ситуації у науковому відношенні в Полтавському регіоні займаються науковці кафедри загального землеробства і агрохімії ПДАА та кафедри ботаніки ПДПУ. Адвентивними є рослини, які названі вище, які до того ж виявляють інвазійну діяльність. Найбільше дослідженнями охоплені проблеми поширення, біології, екологічної пластичності амброзії полинолистої та розробці шляхів боротьби із нею. Встановлено, що агресивність та масовість цього адвента викликана такими особливостями: - висока насіннєва продуктивність (80-100 тис. насінин з однієї рослини); - насіння швидко дозріває (насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати); - до 40 років насіння не втрачає життєздатності в грунті, що обумовлює утворення значного за обсягом банку насіння; - потужна коренева система (до 4 м), що обумовлює конкурентні переваги за основні умови існування; - на утворення 1 т сухої речовини із грунту виноситься 15, 5 кг азоту, 1,5 кг фосфору, 800-1000 кг води; - добре витримує (до 2 тижнів) підйом води, формуючи додаткові коріння; - висока регенеративна здатність, що робить скошування – неефективним методом; - при скошуванні до трьох разів дає нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєве насіння; - має високу пластичність до екологічних факторів. 47

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Найбільш поширеними адвентивними рослинами в полтавському регіоні є: амброзія полинолиста, чорнощир нетреболистий, галінсога дрібноквіткова, плоскуха звичайна, злинка канадська, стенактис однорічний, енотера дворічна, портулак городній. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів З метою озеленення території Полтавщини, поліпшення санітарноепідеміологічної ситуації, покращання санітарного стану, в області було проведено ряд заходів екологічного спрямування. У квітні-травні було оголошено двомісячник озеленення, чистоти і благоустрою міст, селищ та сільських населених пунктів. За цей час створено нових лісових насаджень на площі 1937,97 га. В містах і населених пунктах області висаджено 182,5 тис. дерев та 49,5 тис. чагарників, створено 99,77 га газонів і квітників, ліквідовано 2520 несанкціонованих звалищ, упорядковано 652 сміттєзвалища, очищено від сміття 231,3 км берегів, упорядковано парків, скверів, алей на площі 950,8 га, створено 27 нових парків та скверів на площі 15,1 га. Крім того, в осінній період було проведено акцію “Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь”. Як підсумок, площі лісових насаджень було розширено на 111,7 га, упорядковано 281,4 га територій парків, скверів, алей, лісництв та лісгоспів, створено 7 нових парків. За час акції було посаджено 65,7 тис. дерев та 9,2 тис. чагарників, ліквідовано 498 та упорядковано 233 стихійних сміттєзвалищ, очищено від сміття 24,1 км берегів, розчищено та упорядковано 34 джерела. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Загальна чисельність видів фауни, що зустрічається на території Полтавської області складає 397 одиниць, що становить 70,6 % до загальної чисельності видів України. До Червоної книги України занесено 69 видів тварин регіону, до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, CMS) – 113 видів. 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Площа мисливських угідь складає 1869,2 тис.га, або 65,04% від території області. Закріплені за мисливськими господарствами вони таким чином: Табл. 5.3.1. Закріплення мисливських угідь за мисливськими господарствами Організація Всього по області у тому числі: Диканське ДЛМГ Гадяцький ДП Кременчуцький ДП Лубенський ДП Миргородський ДЛГ Пирятинський ДП Полтавський ДП Управління всього Великобагачанське МРГ Гадяцьке Глобинське Гребiнкiвське

Закріплено мисливських угідь, тис.га 1869,2

Частка, % 100

55,6 5,0 12,6 4,9 9,2 3,7 3,9 94,9 54,7 74,5 111,8 33,7

2,97 0,27 0,67 0,26 0,49 0,20 0,21 5,08 2,93 3,99 5,98 1,80

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Організація Диканське Зiнькiвське Карлiвське Кобеляцьке Козельщинське Котелевське Кременчуцьке Лохвицьке Лубенське Машiвське Миргородське Новосанжарське Оржицьке Пирятинське Полтавське Решетилiвське Семенiвське Хорольське Чорнухинське Чутiвське Шишацьке Облрада УТМР Дніпродзержин УТМР УТМР всього Динамо МГ "Острів Вишняки" МРТ "Черкасівське" МГ "Попівське" МРГ"Бугаївське" МГ "Ремез" МГ "Факел" МГ "Тахтаївське" МРТ "Кречет" Інші - всього

Закріплено мисливських угідь, тис.га 39,6 91,0 59,6 73,5 60,2 29,3 56,1 86,5 94,2 62,3 88,7 66,5 71,1 59,3 32,8 66,9 94,6 72,2 43,5 57,2 44,7 15,4 13,1 1653,0 11,9

Частка, % 2,12 4,87 3,19 3,93 3,22 1,57 3,00 4,63 5,04 3,33 4,75 3,56 3,80 3,17 1,75 3,58 5,06 3,86 2,33 3,06 2,39 0,82 0,70 88,43 0,64

6,8 4,0 9,2 8,1 29,4

0,36 0,21 0,49 0,43 1,57 0,00 2,78 5,85

51,9 109,4

Таблиця 5.3.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Види мисливських тварин Лось Олень благородний Олень плямистий Лань Муфлон Козуля Кабан Заєць Білка Ондатра Бобер Байбак Вовк Єнотоподібний собака Борсук Видра Куниця Лисиця Перепел Лиска Кулик Фазан

2005 рік 223 252 274 90 16 5098 2413 95110 995 16430 2007 1371 12 1117 2032 1221 3898 1347 26746 129664 40851 341

2006 рік 216 252 261 92 18 4689 2419 89728 956 17587 2078 1360 13 897 1915 1192 3845 1746 27727 134521 38442 380

2007 рік 238 235 281 96 21 4777 2566 86113 985 17406 2686 1436 3 851 1849 1322 3740 1513 32110 134871 39685 307

У 2007 році переселено в угіддя області 1 дикого кабана, 4 лані європейські, 18 ондатр, 40 бабаків, 222 качки. 49

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Таблиця 5.3.3. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан

32 5 77 61

Олень плямистий Козуля Кабан

1 147 139

2005

Козуля Кабан

4 5

Козуля Кабан олень плямистий

20 25 2

Козуля Кабан

5 5

олень плямистий козуля кабан

8 9 5

кабан Разом по області

2006 Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Олень плямистий Козуля Кабан Олень плямистий Козуля Кабан Олень плямистий Козуля Кабан Козуля Кабан 2007 Олень благородний Олень плямистий Лось Козуля Кабан

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Обласне управління лісового господарства 39 21 5 83 66 85 32 Облорганізація УТМР 155 129 154 116 Спортивне товариство “Динамо” 4 2 8 2 Мисливське господарство “Факел” 20 20 25 2 2 2 Мисливське господарство “Тахтаївське” 5 5 5 1 Попівське 8 5 9 9 5 5 ПОРО “Кречет” 6 6

ДП Полтавське обласне управління лісового господарства 26 25 12 1 5 5 3 66 69 52 84 134 56 Облорганізація УТМР 2 2 1 135 135 116 127 128 68 Мисливське господарство “Факел” 3 3 2 20 20 14 25 25 17 Попівське 8 8 8 10 10 10 5 5 5 МРТ “Кречет” 5 6 5 9 13 5 ДП Полтавське обласне управління лісового господарства 23 34 20 6 6 2 2 2 76 87 66 6 103 137 69 Облорганізація УТМР

Олень плямистий Козуля Кабан

170 183

Олень плямистий Козуля Кабан

4 20 24

Олень плямистий Козуля Кабан

8 10 8

176 153 198 150 Мисливське господарство “Факел” 4 1 20 17 24 22 МГ „Попівське” 8 8 10 10 8 8

Причини невикористання

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Козуля Кабан

Видано ліцензій

Добуто

МРТ “Кречет” 6 20

5 15

Не використано ліцензій

Причини невикористання

5 13

Перевиконання ліміту добування диких тварин не встановлено. Основні причини невикористання ліцензій – єгерська служба практично в усіх мисливських господарствах без відповідної фахової підготовки, а в системі УТМР, в їх районних організаціях лише кілька мисливствознавців мають вищу освіту. Також недостатня робота спеціально уповноваженого органу в галузі ведення мисливського господарства та полювання щодо собак мисливських порід. Цією роботою в області займається громадська організація УТМР, координацію якої повинно здійснювати обласне управління лісового господарства. 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів В Полтавській області головними джерелами рибних запасів є Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. На даний час рівень продуктивності їх досить невисокий. Комплексним фактором впливу на спад є наднормовий промисловий тиск на водосховища, коливання рівня води в осінньо-весняний період та скиди забруднених вод. Складною залишається ситуація зі станом нерестовищ, так як рибницько-меліоративні роботи на мілководдях практично не проводяться через відсутність фінансування. Як результат, їх продуктивність знизилась приблизно на 30 %. Динаміка вилову риби в Дніпродзержинському та Кременчуцькому водосховищах наведена в таблиці 5.3.4 та на діаграмах рис.5.3.1. Таблиця 5.3.4. Динаміка вилову риби, тонн Рік 2005 2006 2007

Водний об’єкт Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище

Затверджений ліміт вилову, т/рік 880 1272,9 782 1351,4 760 1249,7

Фактичний вилов, т/рік 679 758,1 585 975,3 530 1194,6

Рис.5.3.1. Динаміка вилову риби, тонн Дніпродзержинське водосховище 1500

Кременчуцьке водосховище 1500

1000

Затверджений ліміт

Затверджений ліміт 500

Фактичний вилов

500

0 2005

2006

2007

2005

2006

2007

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України До Червоної книги України занесено 69 видів тварин регіону, до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, CMS) – 113 видів. Таблиця 5.3.5. Кількість видів тварин під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій Перелік видів Ссавці: Вовк звичайний Видра річкова Разом Птахи: Лелека чорний Казарка червоновола Скопа Шуліка рудий Яструб великий Осоїд Лунь польовий Лунь степовий

Кількіс ть

Перелік видів Яструб-тювик Канюк степовий Змієїд Орел-карлик Підорлик великий Підорлик малий Орлан-білохвіст Могильник Балабан Боривітер степовий Журавель сірий Дрофа Сич волохатий

Кількість

Перелік видів Сичик-горобець Сипуха Разом Риби: ... Разом Плазуни: Гадюка степова Разом Земноводні: ... Разом

Кількіс ть

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Залишається складною ситуація із захворюванням на сказ. В останні роки застосовуються антирабічні приманки для пероральної вакцинації, які не тільки не ефективні, а взагалі не споживаються хижаками (в поліетиленових упаковках та ін.). Можливо, для зменшення щільності лисиці необхідно застосовувати отруйні приманки, які дешевші і більш ефективні, а не антирабічні. Перед початком полювання 2007 року кожному користувачу мисливських угідь області доведено плани відстрілу лисиці червоної та здачі матеріалу до ветлабораторій для проведення аналізів. При проведенні аналізів в окремих районах області виявлено позитивні проби, але масового захворювання на сказ у мисливських угіддях не встановлено. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Інвазійні види – це такі, які включаються в угруповання нових, не характерних для них видів. Інвазійні види – це чужорідні для аборигенних угруповань, які часто негативно впливають на екосистеми, виступаючи конкурентами аборигенних видів, змінюючи структуру біогеоценозів. Їх поява (активна у кінці XX століття) має глобальні екологічні, економічні, а інколи й соціальні наслідки. В останні роки загострилась увага науковців до вивчення цих видів, активізувалась увага до комплексних наукових досліджень в галузі біологічних інвазій. У цьому аспекті актуальними є розробки заходів щодо попередження їх 52

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

проникнення, пом’якшення наслідків негативного впливу на природні види та моніторингу. У полтавському регіоні проводяться дослідження інвазійних видів рослин, зокрема амброзії полинолистої, чорнощиру нетреболистого на кафедрі ботаніки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (науковий керівник – доцент, кандидат сільськогосподарських наук Оніпко В.В.) та кафедри загального землеробства і агрохімії Полтавської державної аграрної академії (науковий керівник – доцент, кандидат сільськогосподарських наук Назаренко Галина Іванівна). 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів В Україні жоден сорт генетично модифікованої рослини офіційно не дозволений для комерційного вирощування і використання. Дозвіл можна одержати тільки на польові випробування ГМ рослин. У Полтавській області подібні випробування офіційно не проводилися. Проте, гарантувати, що на приватних ділянках не експериментують, наприклад, з ГМ картоплею сорту “Новий лист” компанії “Монсанто”, ніхто не стане. З метою захисту від ГМО, у багатьох країнах запроваджено маркування на продуктах із ГМО, в інших (як правило, європейських) введена повна заборона ГМ-продуктів і ГМ-культур (сої, кукурудзи, бавовни, рапсу, цукрового буряка і картоплі, стійких до гербіцидів, комах і вірусів), організовані зони вільні від ГМО. Зважаючи на це, ймовірно, потік ГМ-продуктів протягом кількох останніх років був переорієнтований на країни, де запобіжні заходи не введено. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні Станом на 01.01.2008 р. природно-заповідний фонд Полтавської області налічує 353 території та об’єктів загальною площею 119494,235 га, що складає 4,16% від загальної площі області, з них 25 об’єктів загальнодержавного значення. У звітному році проведено дослідження біорізноманітності існуючих та перспективних природно-заповідних територій Полтавського району (3), Кобеляцького (3), Чутівського (1), Зінківського (3), Чорнухинського (1), в Гадяцькому району проектується створення регіонального природного парку „Гадяцький”. Протягом польового сезону проведені дослідження щодо виявлення нових місцезнаходжень рідкісних рослин (Гадяцький, Полтавський райони), здійснюється моніторинг стану популяцій рідкісних, погранично-ареальних та лікарських рослин. Результати наукових робіт будуть взяті за основу при започаткуванні ведення кадастрів рослинного і тваринного світу та для нової книги про природнозаповідний фонд області. На виконання Загальнодержавної програми формування національної екомережі України утворена Координаційна рада з питань формування національної екомережі в Полтавській області. До складу існуючої “Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 53

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

року” включені розділи щодо формування національної екологічної мережі в області (2.6. – 2.10., 4.2. в-д, 5.4. – 5.6., табл. 7-9, 12-15). Регіональна програма формування екологічної мережі в Полтавській області ще потребує доопрацювання провідними науковцями області. Полтавським національним технічним університетом ім. Юрія Кондратюка разом з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області подано до Полтавської обласної ради матеріали щодо аналізу стану виконання регіональної обласної програми, у т. ч. питання екомережі, а також щодо розвитку третього етапу регіональної програми. Табл. 5.3.6. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2003 115,3 347,9

2004 115,3 347,9

2005 115,3 347,9

2006 116,5 356,57

2007 119,4 365,9

109,2

19,79

20,1

148,8 19,7 0,471 0,583

148,8 19,7 1,2 0,763

148,305 19,79 0,571 0,820

148,3 20,1 0,6 0,8

1,25

1,268

1,2

261,0

263,4

276,775

277,9

Таблиця 5.3.7. Динаміка структури природно-заповідного фонду Полтавської області Категорії територій та На 01.01.2004 р. об’єктів ПЗФ кількість, площа, од. га 1 2 3 Регіональні ландшафтні 3 40225* парки (35625) Заказники 19 39488 загальнодержавного значення Заказники місцевого 135 31037,3 значення Пам’ятки природи 1 145 загальнодержавного значення Пам’ятки природи 115 1676,54 місцевого значення Заповідні урочища 47 6729,5 Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення

8,9

На 01.01.2005 р. На 01.01.2006 р. кількість, площа, кількість, кількість, од. га од. од. 4 5 6 7 3 40225* 3 40225* (35625) (35625) 19 39488 19 39488

На 01.01.2007 р. площа, кількість, га од. 8 9 3 40225* (35625) 19 39488

На 01.01.2008 р. площа, кількість, га од. 10 11 3 40225* (35625) 19 39488

135

31037,3 143

32220,1

143

32220,1

148

34854,1

145

115

1676,54 116

1688,44

116

1688,44

116

1688,395

6729,5

7050,7

8,9

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ

2 4

3 442,5

4 4

5 442,5

191,64

341

119704,9 341

Фактична площа ПЗФ 339 ** % фактичної площі ПЗФ від площі області

115344,3 339 8 4,01

7 442,5

9 442,5

11 442,5

191,64

119704, 350 9 115344, 348 38 4,01

121139,0 350 8 116539,0 348 8 4,05

121139,0 355 8 116539,0 353 8 4,05

124094,2 35 119494,2 35 4,16

Примітка: * - з урахуванням площі ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Білецьківські плавні” (2980 га), який увійшов до складу РЛП “Кременчуцькі плавні” (загальна площа 5080 га) та площі ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Лучківський”(1620га), який увійшов до складу РЛП “Нижньоворсклянський” (загальна площа 23200 га) без ліквідації статусу та категорії, встановленого заповідного режиму. ** - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування

5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду області У 2007 р. природно-заповідний фонд області збільшився на 2,955 тис. га за рахунок оголошення нових та розширення існуючих територій та об’єктів. Рис.12.1. Розвиток мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Полтавської області, тис.га 120 7,05

6,73

7,05

100 7,52

7,37

70,5

71,7

74,3

35,6

2005

2006

2007

70,5 35,6

2003

2004

70,0 7,33

71,1

70,9

2000 11,9

2001 14,0

47,1

1997 11,9

70,8 47,1

41,9

1996 11,9

6,87

36,0

1999 11,9

7,33 6,98

РЛП

заказники

1998 11,9

1995 11,9

1994 11,9

20,4

1993

1992

15,0

6,22

1991 9,4

35,6

7,33

2002

заповідні урочища

інші території

Зміни відбулися у Лохвицькому, Миргородському, Новосанжарському та Пирятинському районах. До Мінприроди України подано матеріали на оголошення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Христанівський” площею 1705,2 га у Лохвицькому районі. У процесі розробки та погодження знаходиться проект створення національного природного парку “Нижньосульський”. У 2007 році проведені комплексні дослідження існуючих заповідних територій Гадяцького, Кобеляцького, Чутівського, Зінківського, Полтавського та 55

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Чорнухинського районів з метою вивчення біорізноманіття існуючих, створення нових природно-заповідних територій та видання буклетів про природнозаповідний фонд районів. Заходи спрямовані на збереження популяцій рідкісних видів рослин і тварин, пропаганду екологічних знань, приведення в належний стан існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, а також уточнення меж розповсюдження цінних рослинних угруповань, створення нових об’єктів природно-заповідного фонду області. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Полтавщина надзвичайно багата на природні ресурси та лікувальні чинники. Цьому сприяють географічне положення, геологічна будова та гідрогеологічні умови. В області функціонують 12 курортно-санаторних закладів. Систематично ведуться роботи з модернізації номерного фонду ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, “Миргородкурорт”, санаторію ім. М.В. Гоголя (м. Миргород). Будується другий корпус санаторію “Радужний”, ремонтуються та розширюють послуги санаторії “Сосновий бір” (Зіньківський район), “Псьол” (Великобагачанський район). Намітились чіткі тенденції до сталого зростання обсягу інвестицій в туристичну галузь області. Зокрема, за 2003-2004 роки залучено близько 18 млн. грн., за 2005-2007 роки – 36 млн. грн. Джерелами фінансування галузі є кошти обласного бюджету згідно з рішеннями обласної ради на виконання заходів Обласної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки (починаючи з 2004 року); залучення інвестицій; кошти підприємств та підприємців. Готуються документи на сесію обласної ради для оголошення природної території смт. Нові Санжари курортом місцевого значення. Спільно з Миргородським міськвиконкомом розроблено та внесено в установленому порядку проект оголошення природної територій міста Миргорода курортом державного значення. Місто Миргород є по праву справжньою перлиною санаторне - курортного лікування та відпочинку на Полтавщині, яке завдяки цілющим властивостям миргородського мінерального джерела стало одним із найвідоміших курортом. За недавніх часів місто Миргород мало славу Всесоюзної оздоровниці, сьогодні це один з найвідоміших курортів України, який об’єднує вісім санаторіїв, де в бюветах можна пити мінеральну воду прямо з джерел. Місто розташоване в лісостеповий географічній зоні лівобережної частини Придніпровської низовини. Має м’який, рівний клімат, без різких коливань температури, що сприяє якісному лікуванню і швидкій реабілітації хворих. Знаходячись у центрі України, в екологічно чистій зоні, на мальовничих берегах річки Хорол, потопаючи в зелені беріз і сосен, працюють санаторії, що спеціалізуються на лікуванні захворювань органів травлення і порушення обміну речовин (цукрового діабету) та ще більше 15 показань. У даний час санаторії міста водночас можуть прийняти на лікування та оздоровлення близько чотирьох тисяч пацієнтів, до послуг яких висококваліфіковані лікарі усіх профілів, сучасна лікувально-діагностична апаратура. У 2008 році тут виділено земельні ділянки загальною прощею 25 га та 56

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

розпочато будівництво ще 4 санаторіїв і пансіонатів, загальна сума інвестицій – 50 млн.грн. 5.5.3. Історико-культурна спадщина Полтавщина має цікаву і неповторну історію. Перші поселення на її території з’являються у пізньопалеолітичну добу – понад 20 тис. років тому. Описуючи столицю могутніх скіфів місто Гелон (Більське городище VІІ – ІІІ ст. до н.е.), “батько” історії Геродот мандрував теренами прадавньої Полтавщини. В часи Київської Русі Полтавщина входила до найбільшого із князівств – Переяславського, а сама Полтава, літописна Лтава (1174 р.), була найпівденнішим форпостом руських земель у боротьбі з кочівниками. В області велика кількість музеїв – державних і громадських (“народних”). Загальна чисельність експонатів усіх категорій музеїв становить близько 700 тис. одиниць збереження; 24 пам’ятки архітектури загальнодержавного значення; близько 50 пам’яток археології скіфсько-сарматського часу (VІІ – ІІІ ст. до н.е.), понад 70 пам’яток черняхівської (ІІ – ІV ст.) і роменської культур (VІІІ – Х ст.). Полтавщина – край, щедро обдарований піснями і легендами, край письменників і художників, мислителів і вчених, чиї імена золотом закарбовані в пантеоні слави світових діячів мистецтва і науки. Полтавщина – край із традиціями і культурою, які корінням своїм виходять з сивини тисячоліть. Багату історію краю дбайливо збережено для нащадків. Своїми зібраннями виділяються Полтавський та Кременчуцький краєзнавчі музеї, Державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви”, Державний музейзаповідник українського гончарства в Опішні, Полтавський художній музей. Про значний внесок уродженців Полтавщини у розвиток вітчизняної науки і культури розповідають літературно-меморіальні музеї Г.С.Сковороди у смт.Чорнухи, І.П.Котляревського, Панаса Мирного, В.Г.Короленка у м.Полтава, Олеся Гончара у с.Суха Кобеляцького району, заповідник-музей М.В.Гоголя у с.Гоголеве Шишацького району та літературно-меморіальний музей письменника у славнозвісних Великих Сорочинцях на Миргородщині. Поряд з цими великими культурними надбаннями під охороною держави знаходяться визначні археологічні, архітектурні та історичні пам’ятки, з яких складається культурна спадщина народу. На сьогодні їх налічується понад 4 тис. Найстарішим в області є Полтавський краєзнавчий музей. Понад сто років тому (1891р.) при Полтавській губернській земській управі розпочалась організація музею, основу якого складала колекція ґрунтів і гербарій, зібраний експедицією відомого вченого-грунтознавця В.В.Докучаєва. У 1908 р. споруджено приміщення, яке тепер займає Полтавський краєзнавчий музей. Це один з найбільш оригінальних будинків міста в архітектурному відношенні. Архітектор В.Кричевський та художники С.Васильківський і М.Самокиш творчо використали спадщину української народної архітектури та мистецтва. У Зіньківському районі працює Державний музей-заповідник українського гончарства в Опішні і єдиний в Україні спеціалізований етномистецький науководослідний, культурно-освітній і навчально-виховний заклад, який постає 57

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

всеукраїнським центром дослідження, збереження і популяризації гончарської спадщини України. Діяльність музею-заповідника спрямована на відродження, утвердження й плідний розвиток історичних надбань опішнянського гончарства, організацію навчання і практичної роботи талановитої художньої молоді, докорінне поліпшення технології місцевого гончарного виробництва, зміцнення матеріальнотехнічної бази промислу, налагодження мережі збуту гончарних виробів, популяризації мистецтва кераміки та творчості гончарів і малювальниць. Очолює цей музейний заклад доктор історичних наук Олесь Пошивайло. Далеко за межами України відомо про Полтавський художній музей, у фондах якого зібрано полотна як вітчизняних, так і зарубіжних видатних майстрів пензля. Почав діяти він з 1920 р. як відділ краєзнавчого музею і до 1940 р. носив назву Картинної галереї. Із 1940 р. одержав статус самостійного музею. На сьогодні він має більш як дев’ять тисяч творів мистецтва. Основою музейного зібрання стали твори видатного художника-передвижника М.О. Ярошенка, які, згідно із заповітом його дружини, були передані рідному місту. Поповнився музей і за рахунок картин та інших творів мистецтва з колишніх поміщицьких садиб. У далекому 1709 р. на полі під Полтавою відбулася битва, яка стала переломним моментом у довгій і виснажливій Північній війні, яку вели Росія і Швеція за вихід до Балтійського моря. На полях під Полтавою Карл XII зазнав небувалої поразки, після якої зірка його попередніх перемог закотилась назавжди. Немало пам’ятників увічнили полтавську вікторію. Це – пам’ятник Слави, пам’ятник захисникам фортеці Полтава, пам’ятник шведам від шведів та інші. А в 1950 р. було відкрито музей історії Полтавської битви, де виставлені унікальні експонати: зброя, прапори та штандарти, обмундирування обох воюючих сторін, особисті речі Петра І, картини і чеканка, що зображують Полтавську баталію, макети пам’ятників знаменитої битви та ін. 1 квітня 1984 року в селі Гоголевому Шишацького району до 175-річчя від дня народження геніального письменника Миколи Васильовича Гоголя відкрито заповідник-музей. Земля ця виростила, дала крила таланту письменника, визначила його творчу особистість. М.В.Гоголь – гордість його рідного краю – Полтавщини, яку він завжди носив у своєму серці. Садиба Гоголів-Яновських відтворена за планами, спогадами, листами сучасників, старими фотознімками та кресленнями і малюнками самого письменника. До складу заповідника входить будинок батьків, флігель, альтанка, грот. Невід’ємною частиною ландшафту є парк, сад, ставки. У Полтаві діє музей авіації та космонавтики, головним завданням якого є увічнення пам’яті та популяризація творчої спадщини видатних учених, конструкторів, організаторів та спеціалістів у галузі ракетобудування, повітроплавання, авіації та космонавтики, народженням або життям і діяльністю пов’язаних з Полтавщиною, – О.Д. Засядька, О.М. Кованька, Ю.В. Кондратюка, братів Кас’яненків, В.М. Челомея, Г.Є. Котельникова, Ю.А.Побєдоносцева, М.А. Комарницького та багатьох інших.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Полтавська область – привабливий туристично-рекреаційний регіон, розташований в центральній частині Лівобережної України. Переважна частина області розташована в лісостеповій зоні, вона має м’які кліматичні умови, мережу річок (найбільші – Сула, Псел, Ворскла, Орель), пов’язаних з головною судноплавною артерією України – Дніпром. Природні багатства доповнюють бальнеологічні і грязьові курорти Миргороду, Нових Санжар, Яресьок, Гадяча, В.Багачки та ін. В області визначена мережа 139 туристичних та екскурсійних підприємств, туристичних фірм, що мають ліцензії на туристичну діяльність, надають екскурсійні послуги. Розроблено 10 маршрутів зеленого туризму. Основні зусилля спрямовані на реалізацію Обласної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки, популяризацію рекреаційного туристичного продукту, участь у фестивалях, виставках, туристичних святах, що пропагують духовну, історичну та культурну спадщину. Для популяризації привабливості Полтавщини, як об’єкту туризму створено Полтавське регіональне відділення спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Полтавщина належить до дивовижних за своєю красою місць України. Чиста незаймана природа на всій території області позитивно впливає на людей. Вікові ліси, чисте повітря, джерельна вода – не перелічити всіх багатств, якими так щедро одарила природа Полтавський край, де можна здобути силу, здоров’я, довголіття. Це розширює можливості для розвитку сільського зеленого туризму. Дитячий туризм активно розвивається під керівництвом обласного Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, трьох міських станцій юних туристів, двох клубів спортивного орієнтування і туризму. Розвиток туристичного сектору області надасть можливість залучення додаткових коштів в регіон, що в кінцевому результаті сприятиме покращенню його інфраструктури, створенню нових робочих місць. Подальший розвиток зеленого туризму на Полтавщині доцільно впроваджувати через розбудову районних кластерів зеленого туризму. Перші кроки в цьому напрямку зроблено у Великобагачанському, Котелевському, Диканському, Пирятинському, Шишацькому, Миргородському, Кременчуцькому районах. Значний потенціал розвитку на Полтавщині екотуризму (загальноознайомчі екскурсії у природі даного регіону). На узбережжі Дніпра та річок Псел, Ворскла, Сула ще залишились рідкісні та цікаві види фауни. Крім того, в цій місцевості добре розвинені традиції мисливського та рибальського туризму, відокремлені від заповідних мисливські та рибальські угіддя з потребуючою модернізації та реконструкції для прийому іноземних туристів базою розселення.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Із загальної площі Полтавської області 2875,1 тис.га, сільськогосподарські землі складають 2235,3 тис.га, сільськогосподарські угіддя 2177,2 тис.га, або 75,74%, з них орні землі становлять 1769,4 тис.га, або 61,54% від усієї території (79,16% сільськогосподарських угідь). Орні землі представлені, в основному, родючими чорноземами та їх різновидами. Площа зрошуваних земель становить 51,2 тис.га, осушених – 37,2 тис.га. Значних змін у структурі та стані використання земель, в порівнянні з попередніми роками, не відбулося. Таблиця 6.1. Структура земельного фонду області Типи земель та угідь 1

Земель загалом Сільськогосподарські угіддя загалом Рілля Багаторічні насадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2002 2

Площа земель та угідь за роками, тис. га 2003 2004 2005 2006 3 4 5 6

2007 7

2875,1 2184,4 1760,3 30,0 44,6 158,2 191,9 272,7 112,8 85,6 13,0

2875,1 2182,7 1759,5 28,8 45,6 157,2 190,5 273,9 112,8 85,8 13,1

2875,1 2181,8 1759,5 29,9 45,2 156,7 190,0 274,6 113,0 85,9 13,0

2875,1 2180,4 1760,2 29,7 43,9 156,4 190,1 275,8 113,5 85,9 13,0

2875,1 2178,6 1769,5 29,7 22,9 159,2 197,4 276,8 114,4 85,8 13,0

2875,1 2177,2 1769,4 29,8 12,1 162,4 203,5 277,9 114,9 85,7 12,8

148,3

148,7

148,3

Рис.6.1. Структура земельного фонду Полтавської області 77,7%

9,7% 5,2%

4,0% 0,4% 3,0%

Сільськогосподарські землі Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, голі скелі та ін.) Поверхневі води суходолу

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

6.1.2. Деградація земель В області 308,3 тис.га (10,7% всієї території) піддані водній ерозії, у тому числі 8,2% – слабо еродовані, 1,9% – середньо і 0,6%– сильно еродовані. Однією з проблем області є руйнування берегів Кременчуцького водосховища під дією вітрових хвиль. Протяжність берегів водосховища в межах області становить 155 кілометрів, з яких 52 кілометри піддані водній абразії. Зона берегообвалення захвачує рільні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках – до 7 метрів. Значної шкоди довкіллю завдають зсувні процеси. Загальна площа поширення зсувних процесів складає 63,9 км2, або 0,22% площі області. Основну небезпеку становлять схили ярів, балок, праві схили річкових долин Ворскли, Псла, Сули, Орчика. Активізації екзогенних геологічних процесів протягом 2007 року на території області не виявлено. На стадії періодичних посувань знаходяться зсуви у Полтаві, Лубнах, Карлівці, у Кобеляцькому, Шишацькому районах. За 2007р. підприємствами і організаціями, які розробляють родовища копалин, здійснюють будівельні, геологорозвідувальні та інші роботи, пов’язані з порушенням родючого шару грунту, проведено рекультивацію земель на площі 348 га, що у 3,2 рази більше, ніж у 2006р. Порушено 201 га земель, відпрацьовано порушених земель 290 га. На кінець 2007р. площа порушених земель становила 5842 га, а відпрацьованих – 546 га. Таблиця 6.2. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Землі Порушені, тис.га % до загальної площі області Відпрацьовані, тис.га % до загальної площі області Рекультивовані, тис.га % до загальної площі області

2003 рік 0,133 0,005 0,142 0,005 0,176 0,006

2004 рік 0,119 0,004 0,113 0,004 0,118 0,004

2005 рік 0,433 0,015 0,064 0,002 0,097 0,003

2006 рік 0,116 0,004 0,086 0,003 0,083 0,003

2007 рік 0,201 0,007 0,290 0,010 0,348 0,012

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. З усіх земель пріоритетність в охороні та використанні мають землі сільськогосподарського призначення, які, на жаль, найбільше піддаються антропогенному впливу. За даними спостережень, починаючи з 60-х років минулого століття, в грунтах Полтавщини відбувається нестримне зменшення вмісту гумусу. Серед основних чинників негативного впливу на земельні ресурси сільськогосподарського виробництва є: значна розораність земель і, що найбільш небезпечно, на схилах; порушення і не дотримування сівозмін; застосування важкої техніки; недостатність внесення органічних та мінеральних добрив (на орні землі запасу сільських рад добрива не вносяться взагалі); 61

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

надмірна насиченість структури посівних площ технічними культурами і, особливо, соняшником, зупинка будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд. Як відомо, розораність земель в Україні є найвищою в Європі. Більше чверті ріллі Європи припадає на Україну, тоді як частка її території менше 6%. В нашій області розорано 61% території, більше, ніж в середньому по Україні (56%). Подібне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що склалося, негативно впливає на стійкість агроландшафту. Серед об’єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин і трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, найчастіше – навмисних, з метою крадіжок газоконденсату. Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до використання, непридатні та змішані агрохімікати, яких накопичено в області 765,2 т. Значної шкоди земельним ресурсам завдають ВАТ “Полтавський гірничозбагачувальний комбінат”, ВАТ “Укртатнафта” (нафтопереробний завод) внаслідок специфіки технології виробництва, з підприємств енергетичного комплексу – Кременчуцька ГЕС, – водами Кременчуцького водосховища інтенсивно розмивається берег на території Кременчуцького і Глобинського районів. 6.3. Охорона земель Завданням охорони земель є забезпечення збереження та відновлення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей землі. Протягом 2007 року виведено із інтенсивного обробітку 10,7 тис.га, з яких 9,5 тис.га залужено, 1,2 тис.га заліснено. Потребують консервації ще 48,1 тис.га. Таблиця 6.3. Заходи з охорони земель та відновлення родючості грунтів Заходи

Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території

Одиниця виміру

кількість господарств тис. га кількість господарств тис. га тис.га тис.га

Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги)

2003

Обсяги вжитих заходів за роками 2004 2005 2006 2007

1,657 -

1,673 -

1,791 -

1,884 -

0,8 0,1

км

Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін

шт

Створення протиерозійних ставків мулонакопичувачів

шт га

Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

км

0,945

0,737

Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг

0,659

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

У 2007 році Полтавське обласне виробниче управління водного господарства отримало кошти на берегоукріплювальні роботи на лівому березі Кременчуцького водосховища в районі с.Максимівка Кременчуцького району від ПК 8+20 до ПК 13+20 з державного бюджету – 240,66 тис.грн. та в смт. Градизьк Глобинського району (в межах урочища “Узвіз”) від ПК 5+00 до ПК 17+50 з державного бюджету – 581,0 тис.грн., з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 500,0 тис.грн. Крім того, проведені берегоукріплювальні заходи на ділянці лівого берега р.Псел в смт.Шишаки Полтавської області за кошти державного бюджету в обсязі 248,9 тис.грн. Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території за останні роки не здійснювалась, а контурні межі полів і робочих ділянок в натурі не закріплювалися. Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд не здійснюється через відсутність фінансування. Догляд за існуючими гідротехнічними спорудами практично не ведеться. В області розроблена і діє Регіональна програма поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) на 2006-2010 роки, згідно з якою протягом 2006-2007 рр. розроблено та виготовлено пересувну установку для знешкодження заборонених, невизначених і непридатних до використання ХЗЗР. У 2008 році планується провести пусконалагоджувальні роботи та практичне випробування установки, за результатами яких оформити ліцензію на даний вид робіт та дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Спрямування ресурсів на виготовлення установки не дозволило отримати значних зрушень у ліквідації ХЗЗР у 2007 році, проте створило умови для можливості протягом кількох років закрити для області цю проблему. Обласною СЕС проводиться контроль відповідності санітарно-хімічних та мікробіологічних показників ґрунту на відповідність гігієнічним нормативам. Згідно досліджень не відповідають нормативам 6,5% досліджених проб по санітарно-хімічних показниках та 2,9 % – по мікробіологічних. Полтавський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість” у звітному році проводив спостереження за вмістом залишкових кількостей таких пестицидів, як ДДТ та його метаболіти, ГХЦГ та сума його ізомерів, базудин, дурсбан, метафос, фозалон, фосфамід, атразин і симазин, радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90, солей свинцю, кадмію, міді, цинку і ртуті та вмісту нітратів у воді. Залишкові кількості у зразках ґрунту відібраних на моніторингових ділянках в кількостях, що перевищують ГДК не виявлено. Вміст солей важких металів також не перевищує ГДК. Вміст радіонуклідів Cs137 в орному шарі ґрунту становить від 0,053 до 0,223 Кі/км2, а Sr90 – від 0,008 до 0,049 Кі/км2. В підорному шарі вміст Cs137 становить від 0,027 до 0,155 Кі/км2, а Sr90 – від 0,006 до 0,033 Кі/км2.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база На території області є значні поклади різноманітних корисних копалин. Найбільш важливими є залізна руда, нафта, газ, торф, граніти, різні глини для виробництва цегли, керамзиту, керамічних виробів. Розвідані поклади бурого вугілля, бішофіту, мінерально-лікувальних вод, грязей. Найбільш перспективними залишаються добування нафти, газу та газового конденсату. По цих покладах область займає провідне місце в Україні. Таблиця 7.1. Мінерально-сировинна база № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Види корисних копалин Газ природний Нафта Торф Руди заліза Бішофіт Пісок будівельний Пісок для пісочниць локомотивів Камінь будівельний Сировина керамзитова Глина тугоплавка Сировина цегельно-черепична Питні та технічні підземні води Мінеральні підземні води

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

70 30 49 5 3 10 1 16 5 1 92 19 9

41 20 1 2 1 3 1 11 3 0 28 19 9

За інформацією Харківської комплексної геологічної партії КП “Південукргеологія” відповідно до даних з державного обліку підземних вод на території Полтавської області у 2007 р. зафіксовано загальний видобуток води з підземних джерел у кількості 271,9 тис.м3/добу, що на 0,3 тис.м3/добу менше, ніж у попередньому році. В тому числі із затверджених експлуатаційних запасів по області 810,2 тис.м3/добу протягом року використовувалося 123,9 тис.м3/добу або 15% від загальної кількості. Тенденція до зменшення обсягів водоспоживання з підземних джерел спостерігається вже протягом кількох останніх років. Внаслідок скорочення водоспоживання реєструється поступове підвищення рівнів підземних вод в головних водоносних горизонтах та комплексах (бучацький, альб-сеноманський), які використовуються для централізованого водопостачання. Хімічний склад ґрунтових вод у порівнянні з попередніми роками суттєво не змінився. Нових осередків забруднення ґрунтових вод на території області виявлено не було. Після ліквідації, реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість водних свердловин залишилися безхазяйними. Належні умови їх експлуатації не додержуються, технічний стан незадовільний. Недіючі свердловини являють собою потенційні джерела забруднення підземних водоносних горизонтів.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони На базі родовищ Кременчуцького залізорудного району у м. Комсомольську працює ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”, у кар’єрах якого видобуваються високоякісні, але бідні залізисті кварцити із вмістом заліза 26–38%. На комбінаті діє початковий етап металургійного циклу, де із кварцитів виробляють концентрат і окотиші із вмістом заліза 65% і більше. Продукція комбінату надходить на металургійні заводи України та експортується. 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси На території Полтавської області генеруючих осередків геологічної активності тектонічного походження не виявлено. За даними багаторічних спостережень землетруси періодично реєструвалися на території області, як наслідки проявів геологічної активності у Карпатах. Протягом 2007 року відчутних сейсмічних подій не зареєстровано. 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси Однією з ключових проблем області є руйнування берегів Кременчуцького водосховища під дією вітрових хвиль. Протяжність берегів Кременчуцького водосховища в межах області становить 155 кілометрів, з яких 52 кілометри піддані водній абразії. Зона берегообвалення захвачує рільні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, створюється загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в населених пунктах Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках – до 7 метрів. Найбільшого руйнування зазнають берегові уступи в районах населених пунктів Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка, Градизьк, Максимівка. Надзвичайно складною є ситуація в селищі Градизьк, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам’ятника природи – гори Пивиха, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка. Підтопленням території в містах і селищах міського типу уражено близько 13 тис.га, в тому числі в м. Полтава – 118 га (10% загальної площі), в м. Кременчук – 6221 га (65%), в м. Миргород – 489 га (17%). Першочергових заходів по захисту від підтоплення потребують 2,6 тис.га, що складає 20 % вражених ділянок. Значної шкоди завдають зсувні процеси. Загальна площа поширення зсувних процесів складає 63,9 км2, або 0,22% площі області. Активізації екзогенних геологічних процесів протягом 2007 року по території області не виявлено. На стадії періодичних посувань знаходяться зсуви у м. Полтаві: с.Червоний Шлях – уздовж вулиці 2-ий проспект, с.Вороніне, район вул. Шолом-Алейхема та Інститутська гірка. Залишаються зсувонебезпечними схили у м. Лубни в районі вул. Короленка, Крута Карпилівка, Степана Разіна та ін. 65

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

У зоні потенційного зміщення знаходиться кілька десятків житлових одноповерхових будівель. Досить активні зсуви у м. Карлівка: зсув на схилі біля машинобудівельного заводу, зсув на лівому борту балки уздовж вулиці Радянська. Триває зміщення зсувів, що зійшли раніше у с.Кунівка Кобеляцького району (2 зсуви сумарною площею 1 км2). У напруженому стані знаходиться зсувний схил у с. Яреськи Шишацького району (пров. Лук’яненка, №№ 8-10). 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом року держуправлінням охорони природи підготовлено та видано 55 екологічних карток для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (у 2006 році – 40), у тому числі 9 на підземні води.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Ситуація у сфері, пов’язаній з відходами, залишається досить складною. На території області знаходиться близько 1300 підприємств, в результаті діяльності яких утворюються промислові і побутові відходи. Найбільшими забруднювачами є підприємства міст Полтави, Кременчука, Лохвицького, Гадяцького, Диканського районів. Згідно з наказом Держкомстату України від 22.06.05 № 159, починаючи з 2005 року облік відходів ведеться тільки для І-ІІІ класів небезпеки. За даними обласного управління статистики таких відходів утворено за рік 0,320, 3,364, 141,864 тис.т і, відповідно, розміщено (зберігається) у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на підприємствах 0,195, 0,789, 10,535 тис.т. Таблиця 8.1 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2007 р., тонн Назва відходів

Разом

Зберігалося у спеціально відведених Утворилося Викорисмісцях чи на тано об'єктах та підприємст- (утилізона підпривах за рік вано) за рік ємствах на початок року 2 3 4

9950,133

Розміщено (зберігається) у спеціально захоронено в направлено відведених місцях в місця місцях чи організо- неорганізо- об'єктах та на ваного ваного підприємствах складування складування на кінець року 7 8 9

Видалено за рік в т. ч. разом*

145548,731 78105,862 69089,358

знешкоджено (знищено) 6

1312,501

2073,213

14,896

11518,751

Відходи 1 класу небезпеки

165,026

320,091

–

880,853

477,324



195,133

Відходи 2 класу небезпеки

743,177

3364,310

1137,571

2738,075

8,897



788,987

Відходи 3 класу небезпеки

9041,930

141864,330 76968,291

65470,430

826,280

2073,213

14,896

10534,631

Примітки: За даними обласного управління статистики. Детальніші дані по групах та видах відходів навести неможливо через посилання на конфіденційність інформації. *- Кількість відходів, видалених за рік разом включає: кількість знешкоджених відходів; кількість відходів захоронених в місцях організованого складування; кількість відходів направлених в місця неорганізованого складування; кількість відходів, переданих іншим підприємствам та інш.

Основна маса відходів I та II класів небезпеки утворюється на підприємствах нафтовидобувної та гірничодобувної промисловості. Відходи І класу небезпеки, які утворюються в області – свинець та його сполуки, берилій та його сполуки, непридатні до застосування та заборонені отрутохімікати та пестициди, відпрацьовані люмінесцентні лампи. Відходи ІІ класу небезпеки – ванадій, відходи гальванічного виробництва, відходи хімікатів для обробки фотоматеріалів, нафтовідходи, сурма, хром шестивалентний, фенол та його сполуки, фарби, емалі і лаки, відпрацьовані неорганічні кислоти. Найбільшу частину – 50% складають відпрацьовані неорганічні кислоти та нафтовідходи. Відходи ІІІ класу небезпеки – біфеніли, відходи виробництва фармацевтичної промисловості, нафтошлами, відпрацьовані розчинники, фосфор та його сполуки, талій та його сполуки, відпрацьовані формувальні суміші, відпрацьовані емульсії та мастильно-охолоджувальні рідини, неорганічні сполуки фтору, поліефірні смоли, формальдегід та інші. Основна частина утворених відходів належить до ІV класу небезпеки. Обсяги накопичених нетоксичних відходів (відходи розроблення 67

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

кар’єром залізної руди і шлами та “хвости” збагачення залізних руд) наближаються до 2 млрд.т. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Розміщення промислових відходів 2,3,4 класів небезпеки здійснюється на 9 полігонах промислових відходів загальною площею 4879 га, які знаходяться на балансі підприємств мм. Комсомольська та Кременчука. В обласному центрі не вирішено питання будівництва спеціалізованого полігону для токсичних промислових відходів. На більшості підприємств токсичні відходи зберігаються на території через відсутність методів їх переробки. Деякі відходи III та IV класів з дозволу санепідслужби вивозяться на полігони твердих побутових відходів. В області налічується 32 звалища та полігони твердих побутових відходів житлово-комунального господарства площею 154,8 га, які підпорядковані підприємствам житлово-комунального господарства.

м. Кременчук сталеливарний завод, полігон горілої землі та сталеливарних відходів м. Кременчук ПП фірма "РеалМ" “Кременчуцька металургійна компанія”, площадка відходів ливарного виробництва м. Кременчук ТЕЦ, шламовідстійник м. Кременчук ТЕЦ, шламонакопичувач м. Кременчук АТ "Укртатнафта", полігон промвідходів м.Комсомольськ, ГЗК, західний відвал розкривних порід м.Комсомольськ, ГЗК, східний відвал розкривних порід м.Комсомольськ, ГЗК, хвостосховище м.Комсомольськ, ГЗК,полігон промислових відходів Разом по області В.Багачанський ККП м. Гадяч, звалище ЖКП Петрівсько-Роменське м. Глобино ККП смт. Градизьк, ККП , Глобинський район

Кількість місць видалення відходів, де здійснюється екологічний моніторинг*

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року*, тис.т

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, тис.т

Загальна фактична маса відходів на початок року*, тис.т

Загальний фактичний об’єм місць видалення відходів*, тис. м3

3 4 5 6 7 8 Інвентаризація місць видалення промислових відходів

Кількість місць видалення відходів, що не відповідають діючим нормативам*

Загальна фактична маса відходів на кінець року*, тис.т

у т.ч. де власника ще не визначено

разом

Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Кількість зареєстро ваних місць видалення відходів

Загальна площа місць видалення відходів*, тис. м2

Таблиця 8.2. Інвентаризація місць видалення відходів на території області

6288,78

452,412

419,14

6707,924

1 1

4,06

5,964

2,043

6,103

88,4

9900,00

–

115,003

0,202

2,047

1,710 1

9,24

1,845

9,5

18,206

10920

771407,732

23,243

17169,779

788577,511

7721,928

603234,835

10367,809

417392,63

46153,875 1

8325

595512,907

14680

407024,821

16200,00

61,939

20,405

1 1

2,456 6604,00 20,955 тис. м3 115,586 тис. м3

1,225

1398,65

8002,65

1,450

0,52 тис.м3

1,895

2,856 тис. м3

21,475 тис.м3 118,442 тис. м3

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 м. Гребінка , звалище міської ради Звалище Диканської селищної ради м. Зіньків, звалище міської ради смт. Опішня, звалище селищної ради, Зіньківський район смт. Карлівка, звалище ТПВ, Карлівське ВУЖКГ смт. Котельва ККП, полігон ТПВ Лохвицький район, Червонозаводське ККП, звалище ТПВ Звалище Новосанжарського ККП Звалище Пирятинського КП “Каштан” м. Хорол, КП "Комунсервіс" Звалище Яреськівської сільської ради, Шишацький район Звалище ПП " Спецтранс", м.Комсомольськ м. Кременчук, звалище ТПВ АТ "Укртатнафта" м. Кременчук, КАТП-1628 м. Полтава, КАТП-1628-01 Полтавська міська рада Всього по області

5,500

5,037 тис. м3

31,7

1,320

2,54 тис.м3

0,575

3,675

4,741 тис.м3

82,8%

82%

60%

5,526

12,394 тис.м3 2,162 тис.м3

102,0 тис.м3

61%

40,1

20%

1,082

81,0 тис.м3

1,897

7,7 тис. м3

88,7 тис.м3

4,577 тис.м3

1,500

8,0 тис.м3

12,572 тис.м3

165

87,455

8,535

2,944

90,449

6,183

8,808 тис.м3

567,872

85,126 тис.м3

415,413 тис.м3

103,5%

0,299 330,287 тис.м3

13,929

103,0

401,497

27,00

280

4949,736

245,000

169

1832,778

195,000

1 14276,00 тис.м3 109,022

1941,8

___________ Примітка: * - дані по деяких підприємствах відсутні

У м. Миргороді впроваджена нова схема очистки населеного пункту шляхом роздільного збирання побутового сміття, для чого обладнані спецмайданчики, на яких встановлені євроконтейнери. Контейнерами охоплено близько 70% багатоповерхової забудови. Запроваджена контейнерна система збору побутового сміття у мм. Полтаві та Кременчуці. У зв’язку з невиконанням програми поводження з твердими побутовими відходами на 2005-2011роки, яка була затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30.07.2004р. № 243, ведеться створення нової довгострокової регіональної програми раціонального поводження з відходами (промисловими, токсичними, твердими побутовими) в Полтавській області на 2006-2011роки. Протягом звітного року Державною екологічною інспекцією в Полтавській області перевірено 32 полігони твердих побутових відходів та сміттєзвалищ, які експлуатуються комунальними підприємствами міст та селищ міського типу області. На виконання наказу Мінприроди України від 25.09.2007р. № 495 були проведені перевірки дотримання ліцензійних умов провадження операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, а також перевірені підприємства, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів. За несанкціоноване розміщення відходів було пред’явлено 3 позови на суму 12,792 тис.грн. Всього протягом року інспекторами проведено 690 перевірок в сфері поводження з відходами, складено 457 протоколів на загальну суму 38,021 тис. грн., з яких стягнуто 26,163 тис. грн. За результатами перевірок підготовлено та передано 2 матеріали до природоохоронної прокуратури області, за порушення 69

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами 6 разів здійснювалось призупинення виробничої діяльності. Для забезпечення належного санітарного стану місць видалення ТПВ не вистачає спеціальної техніки, практично не проводяться дезінфекційні і дератизаційні заходи. Документація на місця видалення відходів не оформляється належним чином. На більшості полігонів та звалищ під’їзні шляхи не облаштовані, відсутнє відповідне огородження та обвалування, відсутні, або знаходяться в неналежному стані спостережні свердловини, відсутнє освітлення, карти складування відходів майже не організовуються, не завжди проводиться пошарове укатування грунту, полігони в повному обсязі не забезпечені спецавтотранспортом (бульдозери, скрепери). Не проводиться своєчасна ліквідація виявлених стихійних звалищ. Потребують вдосконалення схеми очистки населених пунктів, особливо сіл. Не вирішене питання будівництва сміттєпереробного заводу у м. Полтаві. У 2007 р. спеціалістами держуправління розглянуто 1183 заяв від власників відходів, яким видано дозволи на розміщення відходів і доведені ліміти на утворення та розміщення відходів на 2008 рік. До обласного реєстру внесено 167 об’єктів утворення відходів, 11 об’єктів оброблення та утилізації відходів, 46 власників місць видалення відходів.

8 1029688,098

9 97402,591

10 706099,1559

138

2367713,868

141

138

2631814,907

1806307,832

561406,0355

62438002,48

62593763,24

62401967,72

36034,7545

58944,3371

201608,2857

40333,154

18611,1831

116039,9636

331170,2664

65897,788

50142,1756

24 63 38 23 18 36 34 25 17 30

22 57 38 23 18 29 32 20 17 22

1 1 12 1 1 1 1 1 1 1

7859,1825 79969,4044 444203,923 14182,0365 95405,8189 73726,1569 432608,8629 179292,556 5086,5735 48076,81895

24 63 38 23 18 36 34 25 17 30

22 57 38 23 18 29 32 20 17 22

131557,6624 415915,4855 642105,5089 25251,7481 97950,0717 74522,0504 601093,6639 217496,2762 6961,9552 48487,50155

557,294 51234,4205 409056,816 3187,857 92789,777 50711,297 395492,1974 167124,95 2543,506 42555,647

7301,8885 28734,9839 35134,056 10994,1795 2616,0419 23014,8599 37116,6655 12348,606 2543,0675 5521,17195

141

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.

7 317

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.

Кількість підприємств, яким видано ліміти

6 342

3 317

Дозволено утворити відходів тис.т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

5 803501,7469

2 342

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т.

Кількість підприємств, яким видано дозволи

1 місто Полтава, Полтавський район м. Кременчук, Кременчуцький район місто Комсомольськ м. Лубни, Лубенський район м. Миргород, Миргородський район В-Багачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський

Видано дозволів на розміщення відходів

Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

Таблиця 8.3. Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 Лохвицький Машівський Новосанжарський Оржицький Пирятинський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький ВСЬОГО

2 53 29 52 27 35 35 13 33 20 17 32

3 43 23 44 27 35 33 13 33 20 17 29

1308

1209

2 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1

5 708106,1926 29214,1804 66789,815 270757,204 27411,24 12065,641 135896,0311 22406,82656 31624,896 13645,8385 391495,092

53 29 52 27 35 35 13 33 20 17 32

7 43 23 44 27 35 33 13 33 20 17 29

8 698906,2795 435509,6421 329520,7599 909486,8438 183954,952 108221,8235 201164,4618 340042,6121 44354,7673 13767,9643 728702,2317

9 677659,2569 17456,659 37866,626 247858,08 12285,5385 8636,263 133516,2762 18824,978 1398,09 5057,9215 378366,574

10 32840,6217 11757,5214 28923,189 22899,124 15125,7015 3429,378 2379,7549 3581,848558 30226,806 8587,917 13128,518

68874026,68

1308

1209

73043019,06

67166089,11

1710499,205

За звітний період зареєстровано 342 види відходів, інформація про які, з розподілом по класах небезпеки, наведена у таблиці 8.4. Таблиця 8.4. Зареєстровано відходів у області Клас небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів

1 Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

2 342

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 3 342

9 12 90 231

У тому числі для яких визначено для яких визначено умови зберігання, підприємства або транспортування, виробництва з їх видалення утилізації 4 5 342 25

9 12 90 231

для яких визначено місця видалення відходів 6 315

6 6 9 4

1 6 81 227

Протягом року підприємства, організації та установи області отримали 341 дозвіл на поводження з небезпечними речовинами (луги, кислоти, аміак, нітрит натрію, метанол, ціаніди, хромовий ангідрид, сполуки ртуті, водень, свинець, нікель та інші речовини). Всі дозволи видаються підприємствам за попереднім погодженням виду діяльності зі структурними підрозділами УМВС України в Полтавській області, органами державного санітарного нагляду, територіального управління Держнаглядохоронпраці. Є підприємства, які не мають дозволів на поводження з небезпечними речовинами, або отримують їх з великим запізненням. Це стосується переважно підприємств харчової промисловості.

свинцю

ванадію

нікелю

хрому

аміак

кислоти

луги

ціаніди

інші

ізоціанати

формальдегід

інші

пестициди

продукти біотехнології

341

–

143

–

ароматичні вуглеводні галогеновані вуглеводні кисневовмісні розчинники

ртуті

Органічні сполуки

миш’яку

Неорганічні сполуки

кадмію

Разом видано дозволів (шт)

Таблиця 8.5. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин та відходів, на поводження з якими було видано дозволи

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

За даними державної інспекції захисту рослин Полтавської області в області згідно проведеної інвентаризації станом на 01.01.2008 року налічувалося 765,2 тонн заборонених, непридатних та невідомих пестицидів, у т.ч. групи А – 111,2 тонн, групи Б – 215,6 тонн, групи В – 438,4 тонн. Із вказаної кількості пестицидів в господарствах області зберігається – 255,1 тонн; на базах райагроформувань – 487,2 тонн; в містах – 22,9 тонн (у т.ч. по м.Гадяч – 11,6 тонн, по м.Полтава – 11,3 тонн). Заборонені, непридатні та невідомі пестициди зберігаються в 116 складах та 19 металевих бочках. Згідно з Регіональною програмою поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) на 2006-2010 роки, протягом 2006-2007 рр. розроблено та виготовлено пересувну установку для знешкодження заборонених, невизначених і непридатних до використання ХЗЗР. У 2008 році планується провести пусконалагоджувальні роботи та практичне випробування установки, за результатами яких оформити ліцензію на даний вид робіт та дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини За даними головного управління статистики в Полтавській області з 148,8 тис.т утворених, одержаних від інших, дооблікованих відходів у 2007 р. використано 78,1 тис.т, або 52,5%. В області проводиться певна робота з переробки та утилізації промислових відходів, однак, вважати достатньою її не можна. Таблиця 8.5. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п 1 1 2 3 4 5

Назва підприємства або виробництва, адреса 2 ТОВ “Фірма ДІОЛА” (м.Полтава, вул. Заводська, 3) ЗАТ НВО “Екоресурс” (м.Полтава, вул. Половка, 68) СДП “Завод с переробки зношених шин” (м.Комсомольськ, вул.. Будівельників, 22) МПП “Ребоб” (м.Кременчук, вул.. Першотравнева, 1, к.26) Хорольський ветсанутильзавод, (м.Хорол, вул. Челюскінців, 6)

ТОВ “НВП “Присадки”, (м.Кременчук, вул. Свіштовська, 3)

ТОВ “Майстер ТРАНС” (м.Полтава, вул. Жовтнева, 60А)

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 ртутьвмісні електролампи та ртутьвмісні відходи нафтошлами, відпрацьовані масла

Утилізовано відходів за звітний рік*, т 5

500

170,659

відпрацьовані шини

16000

3577

ПЕТ пляшки, пластмаси

1500,0

162,197

відходи бійні відпрацьовані моторні та індустріальні мастила та їх суміші відпрацьовані нафтопродукти

Потужність*, т /рік

750 900

252,789

На підприємствах області утилізується частина промислових відходів – відпрацьовані масла, нафтошлами, ПЕТ-пляшки, пластмаси, ртутьвмісні відходи, відпрацьовані автомобільні шини та деякі інші. В м. Полтава – ТОВ “Діола” – ртутьвмісні електролампи та ртутьвмісні відходи; ДЕНВК “Екоресурси” – регенерація відпрацьованих мастил та нафтопродуктів; ТОВ “Майстер ТРАНС” – відпрацьовані нафтопродукти; в м. Кременчук – ПП “Ребоб” – відходи полімерів, у тому числі ПЕТ-пляшки, ТОВ “НВП “Присадки” – відпрацьовані моторні та індустріальні мастила та їх суміші; в м. Хорол – Хорольський ветсанутильзавод – 72

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

переробка відходів з бійні; в м. Комсомольськ – СДП “Завод с переробки зношених шин” – відпрацьовані шини. В обласному центрі та містах обласного підпорядкування функціонує доволі розвинена мережа приймальних пунктів вторинної сировини. Але збір ресурсноцінних відходів в повному обсязі не контролюється в жодному районі, в селах приймальні пункти практично відсутні. 8.4. Транскордонні перевезення відходів Випадків транскордонного переміщення відходів в області не зафіксовано.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Національна безпека, згідно із Законом України “Про основи національної безпеки України”, це – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Серед пріоритетів національних інтересів України у цьому плані є забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки Екологічну ситуацію в області можна оцінити як відносно стабільну, але за наявності розвинутої промисловості в області, високої її концентрації в містах Кременчуці та Полтаві, розвиненої мережі транспортних комунікацій, у першу чергу, нафто-, газо-, та нафтопродуктів, значної кількості енергетичних об’єктів техногенне навантаження на екосистему Полтавщини залишається суттєвим. Таблиця 9.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітка

Екологічно небезпечні об’єкти загальнодержавного значення 1

ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” м.Комсомольськ

ДП Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів Кременчуцьке лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів

Видобуток, збагачення залізної руди, виробництво окотишів Транспортування світлих нафтопродуктів Транспортування газу

Кременчуцьке районне нафтопровідне управління

Транспортування нафти

АТ “Укртатнафта”

Нафтопереробка

Акціонерна. Міністерство палива та енергетики України. Державна. Філія УМГ “Черкаситрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”. Загальнодержавна. Філія ВАТ “Укртранснафта” “Придніпровські магістральні нафтопроводи”. Колективна.

Екологічно небезпечні об’єкти обласного значення 1

2 3 4 5

Газопромислове управління “Полтавагазвидобування”

Видобуток і переробка природного газу та газоконденсату Нафтогазовидобувне управління Видобуток нафти, газу та “Полтаванафтогаз” газового конденсату ВАТ “Кременчукнафтопродуктосервіс” Збереження та збут нафтопродуктів ВАТ “Полтаванафтопродукт” Збереження та збут ТОВ “Торговий дім” нафтопродуктів Комунальне підприємство “Полтававодоканал” Транспортування та очищення стічних вод Склад ВАТ “Хорольська сільгоспхімія”

Зберігання невпізнаних, непридатних та заборонених для використання отрутохімікатів

Філія ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”. Загальнодержавна. ВАТ “Укрнафта”. Акціонерна. Колективна. Колективна. Головне управління житловокомунального господарства обласної держадміністрації. Державна.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Еколого-небезпечні об’єкти загальнодержавного значення. АТ “Укртатнафта” має на своєму балансі ставок-випарник загальною площею 360 га, де розміщується близько 12 млн.м3 забруднених стоків, що містять органічні речовини, нафтопродукти, феноли. Крім того, забруднення підземних вод має місце в районі розташування виробничого майданчика, – за попередніми оцінками загальна кількість нафтопродуктів у підземному горизонті складає близько 60 тис. тонн. Джерелом забруднення довкілля є полігон промислових відходів та звалище твердих побутових відходів цього підприємства. АТ “Укртатнафта” є найбільшим в області забруднювачем атмосферного повітря, – у 2007 р. викинуто 21,631 тис.т (21,6% обласних викидів стаціонарними джерелами та 77,3% викидів м.Кременчука). АТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” експлуатує шламосховище та полігон промислових відходів в районі залізничної станції “Західна”. Обсяг накопичених порід у відвалах становить – 1366,922 млн. т, у шламосховищі - 407,025 млн. т. Пошкодження захисних дамб шламонакопичувача або його переповнення може призвести до тяжких наслідків, пов’язаних з забрудненням навколишнього природного середовища. Підприємство є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря м. Комсомольська, у 2007 р. викинуто 9,396 тис.т – 95,3% викидів міста. Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів, Кременчуцьке лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів, Кременчуцьке районне газопровідне управління є власниками трубопроводів загальною довжиною на території області 3,5 тис. км. Аварії на них можуть викликати значне забруднення навколишнього природного середовища, отруєння людей і тварин. Еколого-небезпечні об’єкти обласного значення. ГПУ “Полтавагазвидобування” має на своєму балансі близько 500 свердловин, 1,2 тис. км трубопроводів та інші об’єкти переробки природного газу та газоконденсату. НГВУ “Полтаванафтогаз” експлуатує майже 300 свердловин, близько 1 тис. км трубопроводів. При крадіжці газоконденсату та сирої нафти, мають місце факти пошкодження трубопроводів зловмисниками, що призводить до забруднення довкілля. ВАТ “Полтаванафтопродукт” ТОВ “Торговий дім” та АТ “Кременчукнафтопродуктсервіс” експлуатують місткості для зберігання нафтопродуктів, 13 нафтобаз, близько 110 автозаправних станцій. Діяльність ДКП ВКГ “Полтававодоканал” пов’язана із зберіганням сильнодіючої отруйної речовини – хлору в місткостях. Під час промислових аварій можуть бути надзвичайно важкі наслідки, пов’язані з людськими і матеріальними втратами. На балансі підприємства знаходяться каналізаційні очисні споруди (КОС) загальною потужністю близько 250 тис.м3/добу зі скидом очищених стічних вод в поверхневі водойми. При відключеннях електроенергії (більше 6 годин) існує вірогідність загибелі біологічно-активного мулу, який використовується для очистки стічних вод. Скид неочищених стоків може призвести до ускладнень на розташованих нижче за течією водозаборах Дніпровського каскаду водосховищ. 75

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

У складі ВАТ “Хорольська сільгоспхімія” зберігається 457,7 т заборонених до використання, непридатних, невідомих та змішаних пестицидів, які були завезені сюди в 70-х роках. Стан зберігання речовин, за матеріалами інвентаризації Державної станції захисту рослин Полтавської області, оцінюється як незадовільний. Вказані препарати створюють загрозу забруднення прилеглих територій, атмосферного повітря та підземних вод. 9.3. Радіоекологічна безпека У Полтавський області відсутні об’єкти атомної енергетики, урановидобувної та переробної промисловості. Радіаційно-небезпечними об’єктами області є підприємства, що використовують джерела іонізуючого випромінювання та виробничі майданчики підприємств нафтогазовидобувної промисловості, на яких виявлено забруднення технологічного обладнання радіоактивними шламами природного походження. Таблиця 9.2. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) №з/ п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

1 2 Полтавська область м. Полтава Товариство з обмеженою відповідальністю 1 “Монтажтрансгаз” Відкрите акціонерне товариство 2 “Полтавагаз” Закрите акціонерне товариство будівельне 3 управління № 9 “Полтаванафтогазбуд” Державне підприємство “Полтавське 4 управління геофізичних робіт” Відкрите акціонерне товариство 5 “Полтавахіммаш” Товариство з обмеженою відповідальністю 6 “Полтаваспецмонтаж” Відкрите акціонерне товариство 7 “Полтавський турбомеханічний завод” Закрите акціонерне товариство Будівельно8 монтажне управління № 2 “Полтаванафтогазбуд” Відкрите акціонерне товариство “Авіаційне 9 підприємство спеціального призначення “Меридіан” Фізична особа – підприємець Келеберда 10 Микола Зіновійович Нафтогазовидобувне управління 11 “Полтаванафтогаз” Пересувна механізована колона № 2 БМФ 12 “Укргазпромбуд” Полтавська митниця 13 м. Кременчук Відкрите акціонерне товариство 14 “Кременчуцький колісний завод” Відкрите акціонерне товариство 15 “Крюківський вагонобудівний завод” Кременчуцьке районне нафтопровідне управління Філії “Придніпровські 16 магістральні нафтопроводи” Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта”

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються радіаційний фон кількість загальна на території джерел іонізуючого активність підприємства, випромінювання, од. ДІВ, Бк мкЗв/год

3 30 13

4 406 112

5 9,0*1012 3,2*1012

3,2*1012

3,7*106

1,1*1010

1 11

1 95

3,4*1010

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2 Закрите акціонерне товариство 17 Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “УКРТАТНАФТА” 18 Холдінгова компанія “АвтоКрАЗ” Закрите акціонерне товариство 19 “Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство” Відкрите акціонерне товариство 20 “Кременчуцький завод дорожніх машин” Товариство з обмеженою відповідальністю 21 “Контроль-Ресурс” Закрите акціонерне товариство 22 “Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17” Товариство з обмеженою відповідальністю 23 “Кредо” Кременчуцький льотний коледж 24 Національного авіаційного університету м. Комсомольськ Відкрите акціонерне товариство 25 “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” м. Гадяч ТОВ НВП “Нафтогазсервіс” 26 Пересувна механізована колона 27 № 7 БМФ “Укргазпромбуд” с. Затуріно Спеціалізоване будівельно-монтажне 28 управління “Укргазпромбуд” с. Розсошенці Полтавська експедиція геофізичних досліджень у свердловинах (Розсошинська 29 та Миргородська партії геофізичних досліджень у свердловинах)

3,4*1010

151

3,3*1012

151

3,3*1012

2 1

3 1

2,5*1012

Примітка: за інформацією Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки державного комітету ядерного регулювання України, м.Харків

9.3.1. Радіоактивне забруднення територій Територій, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, в області немає. Полтавський центр „Облдержродючість” проводить моніторинг земель сільськогосподарського призначення на контрольних ділянках з метою виявлення їх забруднення, у тому числі і радіонуклідами. За результатами аналітичних досліджень у 2007 р. вміст радіонуклідів Cs137 в орному шарі ґрунту становить від 0,053 до 0,223 Кі/км2, а Sr90 – від 0,008 до 0,049 Кі/км2. В підорному шарі вміст Cs137 становить від 0,027 до 0,155 Кі/км2, а Sr90 – від 0,006 до 0,033 Кі/км2. Результати радіологічних досліджень обласної санітарно-епідеміологічної станції у п’яти районах області зведені до табл.9.3. Таблиця 9.3. Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження №з/п

1 2 3 4 5

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою Полтавський р-н Кременчуцький р-н Лубенський р-н Пирятинський р-н Лохвицький р-н

Кількість населення, чол.

Радіаційний фон на теріторії, мкЗв/год

66,48 42,242 35,801 34,239 47,187

0,11 – 0,14 0,12 – 0,16 0,12 – 0,16 0,13 – 0,16 0,16 – 0,19

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій-137 (техногенний) 2,062 8,758 2,712 2,17 1,415

стронцій-90 (техногенний) 1,567 0,859 0,421 2,723 1,482

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

9.3.2. Радіоактивні відходи Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), які не потрібні або не придатні для подальшого використання, та інші радіоактивні відходи (РАВ), які утворюються або виявляються на підприємствах області, в установленому законодавчими та нормативними документами з радіаційної безпеки передаються на захоронення до Харківського Державного міжобласного спецкомбінату Українського Державного об’єднання “Радон”. За даними спецкомбінату у 2007 році 7 підприємств області здали на захоронення радіоактивні відходи: - АТ “Укртатнафта” – ДІВ К-ЗА та Т-19 з радіонуклідами Co60 і Sr90+ Y – 2шт; - ЗАТ “ГадячСир” – ДІВ Б-8 та К-3А з радіонуклідами Sr90+ Y і Co60 – 4шт; - Кременчуцьке комунальне підприємство – ДІВ 1СО-323, 4СО532.86, Контр.ИИИ з радіонуклідами Sr90+ Y, Co60 і Cs 137 – 6 шт; - Полтавське управління геофізичних робіт – тверді радіаційні відходи (ТРВ), а саме, зацементовані трубки ВНТ1-26 з радіонуклідом Н3 – 25кг; - НГВУ “Полтаванафтогаз” ТРВ, а саме: забруднені труби - 30 т з радіоізотопом Ra226; - ГПУ “Полтавагазвидобування” – ТРВ (шлам) – 2,4 т з радіоізотопом Ra226; - “Управління з переробки газу та газового конденсату” – ТРВ (зневоджені шлами) – 11,343 т з радіоізотопом Ra226.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Сільське господарство області – природомістка галузь, що має значний природно-ресурсний потенціал, який включає 2177,2 тис.га сільськогосподарських угідь (75,7% території області), у тому числі 1769,4 тис.га ріллі (61,5%), 365,9 тис.га природних кормових угідь – сіножатей і пасовищ (12,7 відсотка). У розрахунку на одного мешканця припадає 1,42 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,15 га ріллі. 10.1. Ведення сільського господарства в області Виробництво валової продукції сільського господарства у 2007 р. зросло на 3,6% до 2006 р., у тому числі у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 9,2%. За обсягами виробництва валової продукції Полтавська область посідає 4 місце, а у розрахунку на одну особу – 2 місце в Україні. У Полтавській області за останні роки склалася стабільна структура посівних площ, зорієнтована на економічно вигідні високоврожайні та високоліквідні культури, такі як озима пшениця, ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, соя та ріпак. Зріс рівень культури землеробства, у порівнянні з 2006 р. збільшилось внесення мінеральних добрив на 39% – від 39 до 54,2 кг діючої речовини (д.р.), та на 26% – засобів захисту рослин. Намітилася тенденція до розширення використання біологічних методів захисту рослин, обсяги застосування яких зросли в 1,3 рази. Поширюється застосування енергозберігаючих технологій обробітку ґрунту, вдосконалюється система впровадження у виробництво нових сортів та гібридів, ведення насінництва. Валовий збір зернових у 2007 р. склав 2,9 млн.т, що на 419,3 тис.т більше, ніж у попередньому. Питома вага області у виробництві зернових в державі складає майже 10%, а у виробництві зерна кукурудзи 16,4%. Цукрових буряків (фабричних) вироблено 2,2 млн.т, що майже на рівні минулого року (друге місце по Україні). Валовий збір соняшнику склав 346,5 тис.т при урожайності 20,4 ц/га (найвища в Україні). Намолот сої склав 139,6 тис.т, при урожайності 13,2 ц/га, що на 2,3 більше минулого року. Незважаючи на цінову ситуацію в 2007 р., обсяги виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах зросли на 2%. В той же час в господарствах населення обсяги виробництва продукції тваринництва скоротилися на 3,7%. В сільськогосподарських підприємствах Полтавської області найвище в державі поголів’я великої рогатої худоби – 174,1 тис. голів, у тому числі корів – 63,9 тис. голів. По свинопоголів’ю область займає 6 місце і має 136,9 тис. голів. За рік всіма категоріями господарств вироблено м’яса (по реалізації) 78,1 тис.т, що більше відповідного періоду минулого року на 9,1%, молока – 681,1 тис.т (менше, ніж у 2006 р. на 14,9%), яєць – 556,9 млн. шт. (менше на 2,9%). Середній надій молока на одну корову у розрахунку по середньому поголів’ю корів у порівняні з 2006 р. збільшився на 193 кг і становить по області 3752 кг. За 2007 рік реконструйовано і побудовано комплексів та ферм з виробництва свинини – 18 об’єктів на 26780 головомісць; з виробництва яловичини – 1 об’єкт 79

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

на 270 головомісць; з виробництва м’яса птиці – 1 об’єкт на 40000 головомісць; з виробництва яєць – 1 об’єкт на 13000 головомісць; з виробництва молока – 8 об’єктів на 2530 головомісць. Сільськогосподарськими підприємствами активно ведеться робота по оновленню технічного парку. У звітному році придбано сільськогосподарської техніки на 373 млн. грн., що на 122 млн. грн. більше, ніж у 2006 р. і в 2 рази більше проти 2005 р. Полтавська філія НАК “Украгролізинг” у 2007 році передала господарствам області на умовах фінансового лізингу 63 одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму 17,2 млн. гривень. Суттєвою підтримкою роботи агропромислового комплексу області стало фінансування з Державного бюджету. Отримано понад 170 млн. грн., що значно вище попередніх років. Значно зросла і підтримка з обласного бюджету – отримано 3,7млн. грн., або в 6,6 раз більше, ніж у 2006 р. Середньомісячна заробітна плата за рік склала 730,17 грн., що на 188,05 грн. (35%) більше, ніж на початок року, проте вона залишається майже вдвічі нижчою від середнього показника по галузях економіки області. Зростає рівень плати селянам за користування їх земельними паями. Розмір орендної плати згідно укладених договорів оренди земельних паїв в середньому по сільськогосподарських підприємствах області в 2007р. становить 1,7% від вартості земельного паю (в 2006 р. – 1,5%). 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження У 2007 році під посіви сільськогосподарських культур внесено 55 кг мінеральних добрив (у діючій речовині) і 1,1 т органічних на 1 га посівної площі. При цьому площі, на які внесено мінеральні добрива, складають 62% від усіх посівних площ, а органічні добрива вносилися тільки на 6,1% площ. Найбільші обсяги мінеральних добрив внесено на площі під цукрові буряки – 271 кг/га, технічні культури – 83 кг/га, значно менше – під овочі, баштанні та кормові культури – 11-15 кг/га. Органікою у найбільшій кількості удобрені посадки картоплі – 12,2 т/га. Слід відмітити, що останніми роками використання мінеральних добрив збільшується, а органічних, навпаки, зменшується, про що свідчать дані таблиці 10.2.1 та діаграми на рис. 10.2.1 і 10.2.2. Під багаторічні насадження, природні сіножаті і пасовища добрива вносяться у незначних кількостях (103 ц мінеральних і 1970 т органічних) на площах, що вимірюються десятками або сотнями гектарів, тоді як загальна площа земель цих категорій складає близько 400 тис.га, у т.ч. багаторічні насадження – майже 30 тис.га. Наведені дані побудовані на інформації статистичного спостереження, яким охоплені юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, що здійснюють сільськогосподарську діяльність і згідно з чинним законодавством не належать до малих підприємств (за винятком тих малих підприємств, які мають у своєму користуванні понад 100 га сільськогосподарських угідь).

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Таблиця 10.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами під посіви с/г культур 2004 рік мінеральні добрива, д.р.

2005 рік

органічні добрива

мінеральні добрива, д.р.

2006 рік

органічні добрива

мінеральні добрива, д.р.

2007 рік

органічні добрива

мінеральні добрива, д.р.

органічні добрива

кг/га

т/га

кг/га

т/га

кг/га

т/га

кг/га

т/га

326545

1794914

1,5

350929

1518728

1,3

460902

1502855

1,3

673580

1319959

1,1

.Рис. 10.2.1. Внесення мінеральних добрив, кг/га 60

Рис. 10.2.2. Внесення органічних добрив, т/га 1,6 1,4

1,2 40

0,8

1,5 1,3

0,6 20

1,3 1,1

0,4

27 10

0,2

0 2004

2005

2006

2004

2007

2005

2006

2007

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Застосування хімпрепаратів при вирощуванні сільськогосподарських культур здійснюється в помірних кількостях, але з помітною тенденцією до збільшення. Використовуються вони повністю, середнє навантаження на 1 га орних земель складає дещо більше 1 кг. Рис. 10.3.1. Використання пестицидів в господарствах області, т 2000 97,9 74,9

1800 1600

104,3 104,4

1400

Родентициди

1200

110,1 66,1

1000 800

116,6

Гербіциди Фунгіциди

1178,8

Інсектициди

907,5 690,8 567,8

200 0

Десиканти 1403,9

115,1

600 400

Протруювачі

57,5

63,2

64,2

70,2 117,8

2003

2004

2005

2006

146,1 128,4

2007

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Таблиця 10.3.1. Використання пестицидів в господарствах області, т Групи препаратів 1

Інсектициди Фунгіциди Гербіциди Десиканти Родентициди Протруювачі ВСЬОГО

2003

Використано пестицидів по роках, тонн 2004 2005 2006

2007

57,5 8,0 567,8 36,0 1,4 116,6 787,3

63,2 15,4 690,8 42,5 0,2 115,1 927,2

64,2 29,2 907,5 66,1 20,1 110,1 1197,2

117,8 70,2 1178,8 104,4 10,0 104,3 1585,5

128,4 146,1 1403,9 74,9 3,9 97,9 1855,1

За результатами досліджень на землях сільськогосподарського призначення Полтавським центром “Облдержродючість” залишкових кількостей пестицидів у зразках ґрунту, відібраних на моніторингових ділянках, в кількостях, що перевищують ГДК не виявлено. Не перевищують ГДК залишкові кількості пестицидів і у стічних водах та у воді з криниць і закритих водогонів.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання Підприємствами та організаціями області у 2007 р. використано паливноенергетичних ресурсів порівняно з 2006 р. на 2,7% менше, у тому числі котельнопічного палива – на 4,3%, теплоенергії – на 7,9%, а електроенергії – більше на 4,2%. Таблиця 11.1 Використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами та організаціями області Всього, тис.т умовного палива у тому числі котельно–пічне паливо, тис.т умовного палива теплоенергія, тис.Гкал електроенергія, млн.кВт·год

Структура використання, % 2006 2007

2006

2007

5521,1

5371,2

100,0

3417,4 4413,0 4137,7

3270,3 4065,2 4312,6

61,9 13,7 24,4

60,9 13,0 26,1

За даними державного статистичного спостереження за формою №11–МТП “Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії”.

11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива За інформацією Головного управління статистики в Полтавській області використання енергетичних матеріалів та продуктів їх перероблення мають наступний розподіл за напрямками споживання та видами економічної діяльності: Таблиця 11.2. Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за напрямками споживання1 за 2007 рік Питома вага використання за напрямками споживання, відсотків Використано2

Всього, тис.т умовного палива Вугілля кам’яне, тис.т Нафта сира, тис.т Газовий конденсат, тис.т Газ природний, млн.м3 Дрова для опалення, тис.м3 щільних Бензин моторний, тис.т Газойлі (паливо дизельне), тис.т Мазути топкові важкі, тис.т Масла мастильні, тис.т Пропан і бутан скраплені, тис.т Довідково: всього за 2006р., тис.т умовного палива

14133,1 39,8 5625,4 619,7 3620,4 11,6 78,0 293,7 27,7 22,2 7,2 15093,2

на перетворення в інші види палива та енергії 82,6 5,4 99,9 99,9 63,7 2,8

втрати при транспортуванні, розподілі та зберіганні

для неенергетичних цілей

кінцеве споживання

0,8 –

16,2 94,6

– 0,0 0,0

33,9 97,2 100,0 95,9

– –

100,0 –

– 98,6

– – 1,4

83,3

0,7

15,6

0,4

3 3

0,4 – – – 3

– 3 3

Згідно даних державного статистичного спостереження за формою №4-МТП (річна) “Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти”. 2 Обсяги використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти підприємствами та організаціями області. 3 Дані не наведені через конфіденційність інформації.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Таблиця 11.3. Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за окремими видами економічної діяльності1 за 2007 рік Питома вага використання за окремими видами економічної діяльності, %

сільське Використано2 господарство, мисливство промисловість будівництво та лісове господарство 14133,1 1,6 91,4 0,7 39,8 12,9 48,8 2,8 5625,4 – 100,0 0,0 3 619,7 – 100,0 3620,4 1,2 81,5 0,3 11,6 61,7 1,3 1,0 78,0 28,5 30,1 12,8 293,7 29,5 30,4 8,8 3 3 27,7 – 22,2 13,8 70,4 3,8 7,2 16,8 43,6 3,3 15093,2

1,5

91,5

транспорт і зв’язок

інші види діяльності

5,4 10,9 – – 15,1 7,8 7,0 27,2

0,9 24,6 –

0,6

10,6 9,0

1,9 28,2 21,6 4,1 – 1,4 27,3

5,5

0,9

Таблиця 11.4. Споживання електроенергії та енергетична потужність, яка обслуговує виробничий процес, у 2007 році Спожито електроенергії у промисловості всього, млн.кВт-год

У тому числі на рушійну силу, у % до всієї спожитої електроенергії по виду промислової діяльності

3815,7 1842,0

80,7 95,3

3067,6 694,9

2128,2 543,9

105,1

82,6

210,7

90,8

1736,9 1643,0

96,1 70,3

484,2 2275,0

453,1 1493,8

Промисловість Добувна промисловість добування паливно-енергетичних корисних копалин добування корисних копалин, крім паливноенергетичних Переробна промисловість

Енергетична потужність, яка обслуговує виробничий процес, тис.кВт всього

у тому числі електродвигунів

11.3. Енергоємність За інформацією Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (www.naer.gov.ua) енергоємність ВДВ в Полтавській області та в Україні за підсумками 2004 р. - I квартал 2007 р. складала: Таблиця 11.5. Енергоємність ВДВ, кг умовного палива (у.п.)/грн. Україна Полтавська обл. Рівень Полтавської області до рівня в Україні

2 004р. 0,68 0,46 67,65%

2 005р. 0,64 0,29 45,31%

2 006р. 0,59 0,44 74,58%

I півр. 2006 р. 0,62 0,64 103,23%

I півр. 2007 р. 0,59 0,44 74,58%

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис. 11.1. Енергоємність ВДВ, кг у.п./грн. 0,80 0,70 0,60

0,64

0,68

0,59

0,50

0,46

0,59

0,62

0,44

0,40 0,30

0,44

0,29

0,20 0,10 0,00 2 004р.

2 005р.

2 006р. Україна

I півр. 2006 р.

I півр. 2007 р.

Полтавська обл.

11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел За інформацією Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (www.naer.gov.ua) відновлювані джерела енергії в області використовуються у незначних обсягах, хоча потенційні можливості для цього є. Таблиця 11.6. Потенціал впровадження альтернативних джерел енергії і видів палива та обсягів їх використання в Полтавській області* Вид альтернативних джерел енергії або видів палива

Показники щодо потенціалу впровадження альтернативних джерел енергії і видів палива та їх використання Кількість діючих малих ГЕС Кількість малих ГЕС, що підлягають відновленню

Мала гідроенергетика (використання гідропотенціалу малих річок)

Використання біодизелю

Кількість 4 3

Орієнтовна потужність малих ГЕС, що підлягають відновленню, тис.кВт

1,82

Орієнтовний обсяг фінансування на відновлення малих ГЕС, млн.грн.

6,2

Орієнтовний термін окупності проектів, років Діючі виробництва, од. Проектні потужності виробництв, тис.т/рік. Фактичні обсяги виробленого біодизелю, тис.т/рік Виробництва, які заплановані для введення в експлуатацію, од. Заплановані потужності, тис. т/рік.

14 1 1 0,07 2 0,3

Біомаса (використання соломи як альтернативного палива) Біомаса (використання відходів деревини як альтернативного палива) Використання торфу як альтернативного палива

Обсяг соломи, який може бути використаний для отримання теплової енергії, тис.т/рік Обсяг відходів лісозаготівель та деревообробної промисловості, які можна використати для отримання теплової енергії, тис.т/рік. Обсяги торфу, які можна використати для отримання теплової енергії, тис.т/рік

Використання бурого вугілля як альтернативного палива

Обсяги бурого вугілля, які можна використати для отримання теплової енергії, тис.т/рік.

1000

Сонячна енергетика (використання енергії сонця – впровадження сонячних систем теплопостачання, використання сонячних фотоелектричних станцій та установок, геліоколекторів)

Загальний потенціал сонячної енергетики, кВт×106/рік

31900

550 23 10

* – інформація за 2006 р.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

12. ТРАНСПОРТ Більше половини (51%) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела – 105,5 тис.т, з яких основна частка припадає на автотранспорт – за рік викинуто 83,3 тис.т забруднюючих речовин, або 40,5% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 77,6 та 85,3 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Пирятинському, Глобинському, Кобеляцькому, Козельщинському. 12.1. Пасажирообіг За даними Головного управління статистики в Полтавській області пасажирським транспортом за 2007 р. перевезено 208,5 млн. пасажирів, що більше рівня 2006 р. на 8,9%. Пасажирську транспортну роботу виконано в обсязі 4112,6 млн.пас.км, що на 7,6% більше рівня 2006 р. Послугами пасажирського автомобільного транспорту (з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) скористалися 142,5 млн. пасажирів і виконано пасажирську роботу в обсязі 2144,8 млн.пас.км, що відповідно на 6,2% і 15,5% більше рівня 2006 р. Залізничний транспорт загального користування надав послуги 16,3 млн. пасажирів, що на 3,1% більше, ніж за 2006 р., пасажирообіг виконано в обсязі 1679,6 млн.пас.км, або на 2,2% менше, ніж за 2006 р. Міським електротранспортом перевезено 49,7 млн. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 288,2 млн.пас.км, що відповідно на 19,7% та 16,4% більше, ніж за 2006 р. 12.2. Вантажообіг Підприємствами транспорту протягом 2007 р. перевезено (відправлено) 29,1 млн.т вантажів, що на 2,0% більше, ніж за 2006 р. Вантажообіг збільшився на 9,0% і становив 9601,9 млн.ткм. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) перевезено 3128,6 тис.т вантажів, що на 20,3% більше рівня 2006 р. Виконано вантажообіг в обсязі 974,4 млн.ткм, який збільшився на 29,2%. На залізничному транспорті загального користування відправлено 25,3 млн.т вантажів, що на 0,7% менше, ніж за 2006 р. Виконано вантажообіг в обсязі 8625,8 млн.ткм, що на 7,1% більше рівня 2006 р. Обсяг переробки вантажів на річкових портах та причалах становив 1852,3 тис.т, що на 49,4% більше, ніж за 2006 р. Переробка експортних вантажів зросла за цей період на 124,7%, внутрішнього сполучення – на 33,8%. 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Головне управління статистики в Полтавській області надало інформацію про групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати 86

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

паливо (незалежно від фактичного використання палива) станом на 1 серпня 2007 року по Полтавській області, власниками яких не є фізичні особи (за даними УДАІ УМВС України в Полтавській області згідно ф.№4-ТЗ “Звіт про кількість та технічний стан автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів (напівпричепів)”). Таблиця 12.1. Структура парку автомобілів за використанням видів палива, шт. У тому числі за видами палива Тип автомобіля (кузова) Автомобілі - всього у тому числі легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі

Всього

тільки бензин

тільки дизпаливо

зріджений нафтовий газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

42590

30930

8448

1544

1663

10983 5617 7456 1830 3154 8732 4818

10309 3670 5024 244 2355 5514 3814

166 1472 2217 1560 508 2166 359

399 138 88 13 66 379 461

109 337 125 13 223 673 183

стиснений газ

2 2 1

Рис. 12.1. Структура парку автомобілів за використанням видів палива, шт. 12000 10000 дизпаливо та стиснений природний газ

8000

стиснений природний газ і бензин зріджений нафтовий газ

6000

тільки дизпаливо 4000

тільки бензин

інші автомобілі

спеціальні автомобілі

пасажирські автобуси

сідлові тягачі

самоскиди

вантажні бортові

легкові автомобілі

2000

Таблиця 12.2. Пробіг автотранспорту на видах палива Вантажні автомобілі, Пасажирські Спеціальні Спеціальні включаючи пікапи і Пасажирські легкові автомобілі автомобілі фургони на шасі автобуси автомобілі легкові нелегкові легкових автомобілів Загальний пробіг, тис.км Із загального пробігу пробіг, який виконано на бензині дизельному паливі зрідженому нафтовому газі стисненому природному газі Частка пробігу на паливі, % бензині дизельному паливі зрідженому нафтовому газі стисненому природному газі

335171,3

93496,8

242281,7

41980,7

57816

129257,8 162485,6 18569,6 24858,3

40514,4 33552,3 2671,4 16758,7

217441,3 6113,4 10516,8 8210,2

37871,7 1014,5 2507,7 586,8

31947,6 18246,3 5343,9 2278,2

38,6 48,5 5,5 7,4

43,3 35,9 2,9 17,9

89,7 2,5 4,3 3,4

90,2 2,4 6,0 1,4

55,3 31,6 9,2 3,9

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис. 12.2. Пробіг автотранспорту на видах палива, тис.км 400000 350000 300000 стиснений природний газ

250000

зріджений нафтовий газ

200000

дизельне паливо

150000

бензин

100000 50000 0 Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні автомобілі легкові

Спеціальні автомобілі нелегкові

Більш широке використання природного газу дозволило б суттєво зменшити обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу автотранспортом, проте, як видно з наведених діаграм, на сьогодні частка цього виду палива залишається мало помітною. 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Інформація про групування автомобілів залежно від часу перебування в експлуатації станом на 1 серпня 2007 року по Полтавській області, власниками яких не є фізичні особи (за даними УДАІ УМВС України в Полтавській області згідно ф.№4-ТЗ “Звіт про кількість та технічний стан автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів (напівпричепів)”) наведена у табл.12.3 та на діаграмі рис.12.3. Рис. 12.3. Групування автомобілів за часом перебування в експлуатації, шт. 12000 10000 більше 10 років

8000

від 5,1 до 10 років включно

6000

від 3,1 до 5 років включно до 3 років включно

4000

інші автомобілі

спеціальні автомобілі

пасажирські автобуси

сідлові тягачі

самоскиди

вантажні бортові

легкові автомобілі

2000

Більше 2/3 всіх автомобілів (69,4%) мають вік більше 10 років. Найкраща ситуація з легковими автомобілями, які складають чверть всього парку. Тут приблизно 40% мають вік до 5 років включно, 20% – від 5 до 10 років і 40% старші 88

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

за 10 років. Найгірше у групі вантажних автомобілів (35% всього парку), – майже 90% експлуатуються більше 10 років. Таблиця 12.3. Групування автомобілів за часом перебування в експлуатації, шт. Тип автомобіля (кузова)

Автомобілі - всього у тому числі легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі

Всього

У тому числі, які перебували в експлуатації з моменту випуску заводомвиготовлювачем до 3 років включно

від 3,1 до 5 років включно

від 5,1 до 10 років включно

більше 10 років

42590

4383

3585

5053

29569

10983 5617 7456 1830 3154 8732 4818

2336 254 153 113 294 482 751

2113 119 63 67 246 279 698

2295 291 96 418 501 494 958

4239 4953 7144 1232 2113 7477 2411

12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення Протягом 2007 р. надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня на території Полтавської області не виникало.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Основною метою національної екологічної політики є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля У 2007 р. було реструктуризовано територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Зі складу держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області було відокремлено спеціальний підрозділ Мінприроди – Державну екологічну інспекцію в Полтавській області. Новому підрозділу передано функції здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. За держуправлінням залишилися функції комплексного управління та регулювання, координації діяльності місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Державними органами влади у 2007 р. прийнято чимало законодавчих актів, розроблених Мінприроди України, з метою удосконалення регулювання використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. В Полтавській області прийнято розпорядження голови обласної державної від 11.05.2007 № 172 “Про затвердження лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення області на 2007 рік ”. Рішенням десятої сесії Полтавської обласної ради п’ятого скликання від 06.09.2007 року на території Полтавської області створено 6 нових заказників місцевого значення, розширено площі 3-х існуючих об’єктів природнозаповідного фонду.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

13.4. Державний контроль У 2007 році інспекторським складом та спеціалістами Держекоінспекції в Полтавській області проведено державний контроль дотримання природоохоронного законодавства: - здійснено 9861 перевірку (у тому числі 30 – на об’єктах, що входять до Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України), перевірено 1973 об’єкти (у тому числі 466 комплексно); - складено 1518 протоколів (у тому числі 13 передано до судових органів), до адміністративної відповідальності притягнуто 1505 посадових осіб та громадян, на яких накладено штрафів на суму 144,58 тис грн., стягнуто 86,685 тис.грн.; - заявлено 73 претензії та позови на суму 7062,391 тис.грн., відшкодовано збитків на суму 168,490 тис.грн.; - винесено рішення про тимчасову заборону (призупинку) діяльності 53 об’єктів. Таблиця 13.4.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з/п

Назва заходу

Одиниця виміру

Роки

1 1

2 Кількість перевірених об’єктів

3 од.

2005 4 2928

2006 5 2705

2007 6 1973

Складено актів перевірок

од.

11619

12891

9861

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

1747

1934

1518

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

1692 / 115066

1889 / 131798

1505 / 144580

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

1267 / 86964

1456 / 102872

903 / 86685

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

248 / 355600

132 / 5503860

73 / 7062391

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

141 / 48818

55 / 83453

6 / 168490

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

на спеціальне водокористування

од.

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

11.1

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Таблиця 13.4.2. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту

1 р.Дніпро

р. Сула

р.Крива Руда р.Псел

р.Удай

р.Суха Лохвиця р.Ворскла

р.Солониця

р.Рудька р.Гнила Оржиця р.Багачка

р.Хорол

р.Говтва р.Сухий Омельник р.Коломак

Кількість створів, в яких Відібрано та Кількість показників, у Кількість випадків та назва здійснювалися вимірювання, од. проаналітому числі забруднюючих речовин з перевищенням ГДК, зовано проб речовин, що визначалися, од. усього з перевищенням ГДК води од. 2 3 4 5 6 5 5 5 30 (температура, 1 - нітрити, 5 - БСК20, 5 кольоровість, прозорість, фосфати запах, мутність, завислі речовини, сухий залишок, pH, розчинений кисень, ХСК, БСКп, лужність, амоній-іони , нітрити, нітрати, жорсткість, кальцій, магній, залізо загальне, хлориди, сульфати, хром (Ш,VI), нікель, мідь, марганець, нафтопродукти, АПАР, фосфати, цинк, феноли) 4 4 6 – // – 2 - розчинений кисень, 1 сухий залишок, 5 - БСК20, 2 амоній-іони, 1 - магній, 5 залізо загальне, 6 - фосфати 2 2 2 – // – 1 - розчинений кисень 8 8 16 – // – 4 - розчинений кисень, 13 БСК20, 2 - нітрити, 15 - залізо загальне, 4 - сульфати, 3 нафтопродукти, 16 - фосфати 4 4 9 – // – 2 - розчинений кисень, 9 БСК20, 2 - амоній-іони, 5 залізо загальне, 1 - сульфати, 8 - фосфати 2 2 3 – // – 3 - сухий залишок, 3 - ХСК, 2 - БСК20, 1 - амоній-іони, 3 залізо загальне, 2 - фосфати 7 7 12 – // – 2 - розчинений кисень, 12 БСК20, 2 - амоній-іони, 1 нітрити, 6 - залізо загальне, 12 - сульфати, 9 - фосфати 2 2 2 – // – 2 - розчинений кисень, 1 сухий залишок, 2 - БСК20, 2 амоній-іони, 2 - залізо загальне, 2 - фосфати 1 1 2 – // – 2 - сухий залишок, 1 розчинений кисень, 2 - ХСК, 2 - хлориди 2 2 4 – // – 2 - розчинений кисень, 4 БСК20, 3 - амоній-іони, 1 нітрити, 1 - сульфати, 4 залізо загальне, 4 - фосфати 2 2 4 – // – 4 - розчинений кисень, 1 сухий залишок, 4 - БСК20, 3 амоній-іони, 2 - нітрити, 3 магній, 4 - залізо загальне, 4 сульфати, 3 - фосфати 7 7 9 – // – 6 - розчинений кисень, 7 БСК20, 5 - амоній-іони, 1 нітрити, 1 - магній, 7 - залізо загальне, 4 - хлориди, 2 сульфати, 9 - фосфати, 4 сухий залишок 2 2 4 – // – 4 - БСК20, 2 - залізо загальне, 4 - сульфати, 4 - фосфати 2 2 4 – // – 4 - ХСК, 4 - БСК20 5

– // –

1 - сухий залишок, 3 - ХСК, 5 - БСК20, 1 - амоній-іони, 3 залізо загальне, 1 - магній, 3 сульфати, 3 - фосфати

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 р.Тагамлик

2 2

3 2

4 4

5 – // –

р.Кобелячка

– // –

р.Сухий Кагамлик р.Орчик

– // –

р.Татарка

– // –

р.Сухий Кобелячок

– // –

Ставки дендропарку м.Полтава

– // –

6 4 - сухий залишок, 4 розчинений кисень, 4 - БСК20, 2 - амоній-іони, 1 - нітрити, 3 - магній, 2 - залізо загальне, 4 - сульфати, 4 - фосфати 1 - розчинений кисень, 1 БСК20, 2 - магній, 2 - залізо загальне, 2 - сульфати, 2 фосфати 2 - розчинений кисень, 2 ХСК, 5 - БСК20, 4 - фосфати 2 - розчинений кисень, 2 сухий залишок, 4 - БСК20, 1 нітрити, 3 - амоній-іони, 3 магній, 2 - залізо, 4 сульфати, 4 - фосфати 1 - сухий залишок, 2 - ХСК, 2 - сульфати, 1 - залізо загальне 1 - розчинений кисень, 1 сухий залишок, 4 - БСК20, 2 нітрити, 4 - фосфати, 1 хлориди, 2 - сульфати, 3 залізо загальне 4 - сухий залишок, 5 - ХСК, 4 - БСК20, 1 - хлориди, 2 сульфати, 2 - залізо загальне

Примітка. Інформація за даними відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Полтавській області.

Таблиця 13.4.3. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовинах) № з/п 1 1

Назва забруднюючої речовини (ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду 2 Сірки діоксид

джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР 3 5

Кількість, шт. встановлених на джерелах перевищень ГДВ в тому числі разом від 2 до 5 від 5 до понад 10 до 2 разів разів 10 разів разів 4 5 6 7 8 1 1 -

13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Еколого-експертна діяльність держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області проводилась відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”, постанови Кабінету Міністрів України “Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи”, інструктивних листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Відділом державної екологічної експертизи держуправління у 2007 році було розглянуто 306 проектних матеріали, з них 204 – у складі комплексної державної експертизи та 102 – у відокремленому порядку. Негативно оцінено 27 (8,8%). Належність конкретних об’єктів до “Переліку об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства не потребують висновку комплексної державної експертизи” (наказ Держбуду України від 12.11.03 № 187) встановлювалась безпосередньо учасниками будівництва, відповідно до листа Держбуду України від 22.12.03 № 7/7-1245. 93

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

При участі у комплексній державній експертизі 204 проектних матеріали розглянуто спеціалістами держуправління і 3 – спеціалізованою організацією – науково-технічним центром Полтавського відділення Інженерної академії України (НТЦ ПВІАУ). Із 306 проектних матеріалів значну частину – 84 (27%), як і в минулому році, складали проекти об’єктів видобування і переробки нафти та газу, з них 50 – проекти окремих нафтогазових свердловин. Крім того, 43 – проекти будівництва та реконструкції автозаправних станцій і комплексів (АЗС, АЗК, АГЗП). Таблиця 13.6.1. Еколого-експертна діяльність у 2007 р.

306

1.2

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної Державної експертизи

Позитивно оцінено, кількість 279

204

179

1.3

У відокремленому порядку (самостійно)

102

100

№ з/п 1.

1.1

Загальна кількість

Виконання робіт

Негативно оцінено, кількість 27

% відхилених 8,8

Типові вимоги, що висуваються авторам проектів чи їх замовникам, спрямовані на підтримання прийнятного екологічного стану і його можливе покращення: - максимальне обладнання джерел викидів забруднювачів атмосферного повітря високоефективними пило-газоочисними установками при реконструкції та новому будівництві об’єктів; - застосування безамбарного способу (або з надійною гідроізоляцією шламових амбарів спеціальними матеріалами) та прогресивних методів нейтралізації і знешкодження продуктів буріння при будівництві нафтогазоконденсатних свердловин; - забезпечення повторного використання та утилізації придатних відходів виробництва, недопущення скидання неочищених стічних вод у природні об’єкти; - зменшення до мінімуму пошкоджень зелених насаджень та збільшення площ озеленення і заліснення територій. 13.7. Екологічний аудит Екологічний аудит здійснюється аудиторами, що мають чинний сертифікат екологічного аудитора, виданий Мінприроди України в установленому порядку і включені до реєстру екологічних аудиторів, ведення якого покладено на Мінприроди України. На жаль, про результати проведених екологічних аудитів суб’єктів господарювання на території області інформувати держуправління аудитори не зобов’язані. 13.8. Екологічний моніторинг Однією із складових частин розв’язання нагальних для області екологічних проблем є створення дієвої системи моніторингу довкілля, тобто організація системи спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково94

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля, його впливу на здоров’я населення та дотримання вимог екологічної безпеки. Спостереження за станом довкілля та контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства в Полтавській області ведуть згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим Постановою КМУ № 391 від 30.03.1998 р. (із змінами), установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства житлово-комунального господарства України. Узагальнені дані про систему точок та постів спостереження за навколишнім природним середовищем зведені до табл. 13.8.1. Таблиця 13.8.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень № з / п 1 1

2 3 4 5 6

Суб’єкти моніторингу довкілля 2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС МОЗ Міністерство аграрної політики Держводгосп Держжитлокомунгосп

атмосферне повітря 3

стаціонарні джерела вікидів в атмосферн е повітря 4

Кількість точок спостережень, од. джерела джерела скидів скидів поверхне морські зворотних вод зворотних ві води води у поверхневі вод у морські води води 5 6 7 8 73 40

120

підземні води 9 19

грунти

Суб’єктами моніторингу, підпорядкованими Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, є Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Державна екологічна інспекція в Полтавській області, Харківська комплексна геологічна партія та Кременчуцька геологорозвідувальна експедиція КП “Південукргеологія”. МНС, згідно з Положенням про державну систему моніторингу, здійснює нагляд за зонами радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, яких в Полтавській області немає. Крім того, міністерству підпорядковується обласний центр з гідрометеорології. Від МОЗ моніторинг довкілля в місцях проживання і відпочинку населення проводить Полтавська обласна СЕС. Міністерство агрополітики представлено Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”. 95

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Управління Держводгоспу – Полтавське регіональне управління водних ресурсів спостерігає за станом поверхневих вод, Полтавське обласне виробниче управління водного господарства “Полтававодгосп” – за станом грунтів, поверхневих та грунтових вод на територіях осушуваних та зрошувальних земель. Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації контролює стан джерел централізованого питного водопостачання підприємств житлово-комунального господарства області. Полтавське обласне головне управління земельних ресурсів Держкомзему володіє інформацією про структуру земельних угідь, розподіл земельного фонду в розрізі власників і землекористувачів, про рекультивацію порушених земель, та ін. З метою забезпечення більш тісної взаємодії та інтеграції моніторингових даних у 2004 р. на міжвідомчій нараді суб’єктами моніторингу навколишнього природного середовища в області було погоджено “Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів системи моніторингу довкілля в Полтавській області при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля”. Детальніше по контрольованим середовищам. Атмосферне повітря. Систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводяться обласною СЕС та лабораторією Полтавського обласного центру по гідрометеорології. Полтавська обласна СЕС відбирає проби атмосферного повітря на стаціонарних (в мм. Полтава, Кременчук, Комсомольськ) та, більшістю, пересувних постах спостережень. Полтавський обласний ЦГМ має 9 стаціонарних спостережних постів: 4 – в м. Полтаві, 4 – в м. Кременчуці і 1 – в м. Комсомольську. Регулярні спостереження за ступенем забруднення повітря здійснюються у Полтаві по 10 інгредієнтах, у Кременчуці по 17, у Комсомольську по 7, крім того, у відібраних фільтрах з аерозолями в лабораторії ЦГО Гідрометслужби (м.Київ) визначається вміст в повітрі 8 важких металів, а в регіональній лабораторії Донецького ЦГМ вміст бенз(а)пірену. Промислові викиди в атмосферу. На близько тисячі підприємств області зареєстровано більше 20 тис. стаціонарних джерел промислових викидів в атмосферу. Відділ інструментальнолабораторного контролю Державної екологічно інспекції в Полтавській області в змозі за рік зробити не більше 100 контрольних вимірів. Нерегулярність таких вимірів не дозволяє вважати об’єкти, на яких вони проводяться, точками спостереження, хоча контроль за підприємствами, що є найбільшими забруднювачами, ведеться регулярно. Поверхневі води суші. Держекоінспекцією стан поверхневих вод у 2007 році контролювався на 22 річках. Відібрано та проаналізовано 123 проби. Обласний центр по гідрометеорології контролює гідрохімічні показники на 12 створах. Центр “Облдержродючість” має 28 постів на річках, водосховищах і ставках, де раз на рік відбирає проби і визначає вміст нітратів, пестицидів, радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90) і важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк). 96

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Лабораторією Полтавського регіонального управління водних ресурсів (ПРУВР) Держкомітету України по водному господарству контролюється стан поверхневих вод на 5 річках в 11 пунктах спостереження в місцях розташування водозаборів. Контроль здійснюється по 35 гідрохімічних показниках. Радіологічний моніторинг проводиться на трьох створах на Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах. Підземні води. Моніторинг підземних вод на території Полтавської області здійснюють Харківська КГП та Кременчуцька ГРЕ КП “Південукргеологія”. Протягом 2007 р. проводилися спостереження на 19 пунктах. Більшість охоплених спостереженнями точок характеризують природний режим ґрунтових вод. Обласне виробниче управління “Полтававодгосп” здійснює державний моніторинг підземних вод на територіях зрошувальних та осушувальних меліоративних систем Полтавської області. Питна вода. Контроль якості питної води ведуть обласна СЕС та підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Детальну інформацію по гідрохімічному аналізу в розрізі водозаборів, свердловин підприємства водоканалу надсилають до держуправління охорони природи раз на рік до річного звіту про стан навколишнього природного середовища в області, або по запиту. Грунти. Центр “Облдержродючість” відбирає проби і визначає вміст залишків пестицидів, важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк) і радіонуклідів на землях сільськогосподарського призначення. Обласне виробниче управління “Полтававодгосп” здійснює моніторинг грунтів на зрошуваних та осушуваних і прилеглих до них землях. Обласна СЕС контролює стан грунтів в місцях проживання і відпочинку населення. У 2004 р. розроблено, погоджено із суб’єктами моніторингу в області та затверджено керівництвом облдержадміністрації Програму моніторингу довкілля Полтавської області, розраховану на 2005-2009 роки. Текст програми разом з іншими документами розміщено на веб-порталі Мінприроди (www.menr.gov.ua) в розділі Державний екологічний моніторинг – Регіональні програми моніторингу. Протягом 2007 р. виконувалися заходи щодо здійснення інвентаризації флори та фауни регіону з метою занесення рідкісних і зникаючих видів та угрупувань рослин і тварин Полтавської області до Червоної книги України (пп. 1.5.2 Програми). Регулярно до системи залучається моніторингова інформація від суб’єктів обласної системи моніторингу (пп. 2.2.3 Програми). Українським НДІЕП передано до держуправління для проведення дослідної експлуатації бази даних “Атмосфера”, “Гідросфера”, “Приладового і методичного забезпечення мереж спостережень”. Ведеться робота з наповнення баз накопиченою моніторинговою інформацією. Виконуються завдання, покладені на територіальні органи пунктом 2 наказу Мінприроди України від 26.04.2007 № 218, – проводиться збір, узагальнення екологічної інформації від суб’єктів обласної системи моніторингу, підприємств97

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

забруднювачів. Відредагована відповідно до вимог регламенту, інформація регулярно надсилається до Департаменту державного екологічного моніторингу для розміщення на веб-порталі. 13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Економічними інструментами природокористування та природоохоронної політики залишаються: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - система зборів за спеціальне використання природних ресурсів; - відшкодування збитків, заподіяних у наслідок порушення природоохоронного законодавства; - надання податкових пільг на реалізацію заходів, пов’язаних з природоохоронною діяльністю; - фінансування природоохоронної діяльності; - впровадження та розробка державних та регіональних цільових програм охорони навколишнього природного середовища. Для забезпечення управління в галузі охорони довкілля в області розроблена та діє “Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року”, що затверджена рішенням вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради двадцять третього скликання від 12.07.2001року. Нова редакція Програми затверджена рішенням восьмої сесії Полтавської обласної ради п’ятого скликання від 20.04.2007 року. 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі Збори за забруднення довкілля є основним джерелом формування Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. За даними Державної податкової адміністрації у Полтавській області кількість платників збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2007 р. складала 15433 осіб, у т.ч. юридичних – 7400, фізичних – 8033. Протягом року ними сплачено 27127,777 тис.грн. проти 25917,391 тис.грн. у попередньому, 2006 році, тобто на 1210,386 тис.грн., або на 4,5% більше. До обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 678,944 тис.грн. (25%). Відповідно до основного Переліку природоохоронних заходів для фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році профінансовано заходів на суму 5617,437 тис.грн. із запланованих 5942,005 тис.грн., що становить 94,5%. Згідно з додатковим Переліком – на суму 1621,895 тис.грн. із запланованих 2041,007 тис.грн., що становить 79,4%. За напрямками фінансування кошти були використані на: - проведення заходів по охороні і раціональному використанню земель 500,000 тис.грн. - проведення заходів по раціональному використанню і 2912,498 тис.грн. 98

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

зберіганню відходів виробництва і побутових відходів - проведення заходів по охороні і раціональному використанню водних ресурсів - проведення заходів зі збереження природно-заповідного фонду - інша - діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі проведення наукових досліджень, заходів з екологічної освіти та пропаганди - проведення заходів з метою відтворення природних рослинних ресурсів - резерв коштів на непередбачені видатки РАЗОМ профінансовано заходів на суму

3297,374 тис.грн. 264,000

тис.грн.

209,369

тис.грн.

49,712 тис.грн. 6,379 тис.грн. 7239,332 тис.грн.

Рис. 13.9.1. Розподіл коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за напрямками фінансування природоохоронних

40,4% 45,5%

0,1%

0,6% 2,9%

3,6%

6,9%

Проведення заходів по охороні і раціональному використанню водних ресурсів Проведення заходів по раціональному використанню і зберіганню відходів виробництва і побутових відходів Проведення заходів по охороні і раціональному використанню земель Проведення заходів зі збереження природно-заповідного фонду Інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі проведення наукових досліджень, заходів з екологічної освіти та пропаганди Проведення заходів з метою відтворення природних рослинних ресурсів Резерв коштів на непередбачені видатки

З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища фінансування у 2007 році не проводилось. При підготовці проекту Переліку природоохоронних заходів для фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 р. з обсягом фінансування 6880,006 тис.грн., пріоритетними вважалися заходи, що виконуються в межах Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року та мають співфінансування з інших джерел і високий ступінь готовності.

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження в галузі охорони довкілля активно проводять вищі учбові заклади в Полтавській області – Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка, Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського, Українська медична стоматологічна академія, Полтавська державна аграрна академія, Полтавський інститут бізнесу. Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка. При кафедрі екології та охорони довкілля відкрита аспірантура зі спеціальності “Екологія”. Керівництво аспірантами здійснює доктор біологічних наук, професор, науковий співробітник відділу зеленого будівництва Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України м. Києва Смоляр (Байрак) О.М. Кафедрою забезпечується виконання ініціативних проектів за напрямками: оптимізація природно-заповідної мережі Полтавської області, розбудова регіональної екомережі, вивчення стану популяцій рідкісних рослин Полтавської області. На кафедрі функціонує наукова школа та постійно діє відкритий науковопрактичний семінар для викладачів, науковців, аспірантів, студентів, вчителів, обдарованих учнів “Шляхи збереження видової та ландшафтної біорізноманітності на території Лівобережного Придніпров’я”. Викладачами кафедри екології та охорони довкілля підготовлено виступи із доповідями на науково-практичних конференціях та семінарах, конгресі “Екологічна освіта та виховання в контексті збалансованого розвитку: міждисциплінарні підходи” (Київ, Смоляр Н.О.); “Удосконалення та активізація природоохоронної роботи та екологічного виховання в навчальних закладах” (м. Полтава, с. Міські Млини Зіньківського району Полтавської області», Смоляр Н.О., Криворучко Т.В.); “Сучасний стан та перспективи озеленення навчальних закладів Полтавщини” (м. Лубни, Панасенко Т.В.); “Роль природно-заповідних територій при викладанні курсу біології та географії в загальноосвітніх навчальних закладах” (Чутівський р-н, с. Черняківка, ЗОШ №1, Смоляр Н.О., Криворучко Т.В.). Результати наукових досліджень в галузі екології, охорони навколишнього середовища, заповідної справи, екологічної освіти та виховання висвітлюються у спеціалізованих виданнях – науковому збірнику ПДПУ – Серія “Екологія. Біологічні науки” (Смоляр О.М., Смоляр Н.О., Панасенко Т.В., Попельнюх В.В., Криворучко Т.В., Грицай І.А) та у збірці матеріалів традиційного Всеукраїнського науково-практичного семінару “Навколишнє середовища та здоров’я людини”, збірці наукових статей Всеукраїнського науково-практичного семінару “Географія та екологія Полтави”. Серед найбільш ефективних розробок можна відмітити : - Моніторингові дослідження фіторізноманітності на території регіонального ландшафтного парку “Нижньоворсклянський” (доц. Смоляр Н.О., доц. Беседіна І.С., ас. Криворучко Т.В., ас. Грицай І.А.). Впроваджується в навчальний процес педуніверситету при підготовці наукових публікацій та науково-дослідних робіт студентів. 100

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- Моніторинг фіторізноманіття та динаміки рослинного покриву ботанічного заказника “Драбинівка”, проектованого заповідного об’єкту Чутівський р-н (Смоляр О.М., Грицай І.А., Криворучко Т.В.). - Розробка обґрунтування доцільності створення регіонального ландшафтного парку “Гадяцький” (доц. Смоляр Н.О., доц. Попельнюх В.В.). Впровадження у виробництво (створення природно-заповідного об’єкту), у навчальний процес. - Дослідження природних комплексів в околицях с. Ковалеве Котелевського району, с. Войнихівка Чутівського району, хутора Заборяни Полтавського району, с. Городище Чорнухинського району з метою обґрунтування створення ландшафтних заказників місцевого значення (доц. Смоляр Н.О., ас. Криворучко Т.В., ас. Грицай І.А.). Впровадження у виробництво (створення природно-заповідного об’єкту), у навчальний процес. - Оптимізація природно-заповідної мережі Решетилівського району (проведена інвентаризація біорізноманітності 10 існуючих природнозаповідних об’єктів та обґрунтована доцільність створення 6 природнозаповідних об’єктів, складені на кожен об’єкт. Упровадження у виробництво (створення природно-заповідного об’єкту), у навчальний процес. - Розробка обґрунтування доцільності проведення реконструкції зелених насаджень парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зарізький” (ст. викл. Панасенко Т.В., доц. Попельнюх В.В.). Упровадження у виробництво при проведенні заходів реконструкції. - Дослідження природно-заповідних територій Псільського екологічного коридору (Шишацький, Великобагачанський, Гадяцький райони) (доц. Смоляр Н.О., ас. Криворучко Т.В., ас. Грицай І.А., Смоляр О.М.). Впровадження у виробництво (створення природно-заповідного об’єкту), у навчальний процес. Розробка програми перспективної регіональної екомережі Полтавської області. - Дослідження стану популяцій деяких рідкісних погранично-ареальних рослин у Полтавській області. Складена картотека місцезнаходжень рідкісних рослин Полтавської області (за оригінальними, літературними та гербарними матеріалами), проведене картування видів (доц. Смоляр Н.О., доц. Беседіна І.С., ас. Криворучко Т.В., ас. Грицай І.А.). Вперше виявлено на території Полтавської області місцезнаходження 5 рідкісних видів, які раніше не наводились для області. На місцезнаходження підготовлені описи. Поповнений науковий гербарій кафедри екології та охорони довкілля 250 гербарними аркушами. Створений електронний атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавської області (Смоляр Н.О., Смоляр О.М.). - Розробка методик екологічної освіти та виховання на природно-заповідних територіях (доц. Смоляр Н.О., доц. Попельнюх В.В., ст. викл. Гуріненко Н.О., Беседіна І.С.). - Розроблена “Довгострокова програма реалізації завдань екологічної освіти та виховання в Полтавському державному педагогічному університеті 101

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

імені В.Г. Короленка”, затверджена Вченою радою Полтавського державного педуніверситету (Смоляр Н.О., Попельнюх В.В.). На природничому факультеті активно функціонує секція “Екологія” студентського наукового товариства природничого факультету (куратори – Смоляр Н.О.; керівник – Сотуга О.В.). Виконання студентами науково-теоретичних розробок за основними проблемними напрямками на замовлення відділу екологічного відділу Полтавського міськвиконкому. Полтавський національний технічний університет ім. Ю . Кондратюка. Науковці університету започаткували унікальну розробку, що поєднує інформаційні, наукові та навчальні матеріали – видання “Екологічна бібліотека Полтавщини”. У 2007 році виданий “Екологічний атлас Полтавщини”, підготовлений науковцями університету та рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. У2007 році проведено наукові дослідження в галузі охорони довкілля за тематикою: - розробка “Регіональної комплексної програми поводження з відходами у Полтавській області на період до 2011 року”; - “Концептуальні основи та методологія формування системи екологічної безпеки регіону в умовах збалансованого розвитку”; - “Економічний механізм управління сферою поводження з твердими побутовими відходами на регіональному рівні”; - Вивчення антиоксидантних властивостей гормону мелатоніну; - Впровадження нової технології знешкодження масляних автомобільних фільтрів. Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського. За участю науковців університету проведені наукові дослідження на території Регіонального ландшафтного парку “Кременчуцькі плавні”: стан лучних ценозів та розробка їх класифікації, раритетна ентомофауна та теріофуни, мікологічна експедиція. Розробляється проект створення Національного природного парку “Кременчуцький”. На кафедрі “Екологія” за рахунок бюджету міськвиконкому м Кременчука виконуються дві науково-дослідні роботи, результатом яких є: - розробка технології отримання сорбентів з рослинних відходів, які можна застосувати для очищення виробничих стічних вод з ефективністю очищення до 95% (сорбенти мають вартість значно нижчу за активоване вугілля); - розробка технології отримання та застосування шламу-відходу хімводочищення ТЕЦ, суміші шламу та пташиного посліду в якості меліоранту до кислих грунтів та добрива. Розробки захищено патентами України. Дослідження виконуються фахівцями на базі наукової школи “Управління регіональною екологічною безпекою” під керівництвом д.т.н. професора Шмандія В.М. Українська медична стоматологічна академія. На базі академії заплановані та активно розробляються конкурсні наукові теми: 102

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- “Дослідження техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, що утворюються на підприємствах нафтогазодобувної промисловості та розробка профілактичних заходів по запобіганню надлишкового опромінення працівників підприємств цієї галузі”. Робота присвячена дослідженню радіоекологічного стану довкілля на об’єктах нафтогазовидобувних підприємств області, та проведенню радіаційногігієнічної оцінки дозового навантаження на працівників нафтогазового комплексу. - “Екологогігієнична оцінка даних моніторингу забруднення поверхневих вод Дніпровського басейну в середній течії з використанням в якості біологічних індикаторів гідробіонтів зоопланктону”. Робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо гігієнічної оцінки комплексного впливу ступеня забрудненості поверхневих вод на видовий склад певних груп зоопланктону Дніпровського басейну в середній течії. Встановлені закономірності взаємозв’язку між видовим складом зоопланктону та ступенем забрудненості поверхневих вод на основі даних фізико-хімічного аналізу стану водойм, які можуть бути використані спеціалістами по водній екології для комплексної оцінки стану забруднення водного середовища токсичними речовинами. В обсягах вказаної комплексної теми виконаний фрагмент “Вивчення впливу відпрацьованого автомобільного масла на фізіологічні, біохімічні показники та морфологічну структуру тканин експериментальних тварин”. Триває робота по вивченню впливу надлишку нітратів та нітритів у питній воді та продуктах харчування на здоров’я населення області. Заплановано виконання роботи “Вплив відпрацьованого автомобільного масла на структурнометаболічні зміни в органах травлення білих щурів на фоні хронічної інтоксикації нітратом натрію”. Полтавський інститут бізнесу. На кафедрі “Екологія” проводиться перспективна науково-дослідна робота “Сучасний стан та перспективи розвитку екомережі Полтавщини”, результати якої сприятимуть відновленню та підтриманню екологічної рівноваги Лівобережної частини лісостепового регіону України, вирішенню проблем збереження біорізноманіття та еколого-соціальних завдань суспільства. Полтавська державна аграрна академія В академії функціонує лабораторія агроекологічного моніторингу. Основною темою її досліджень є “Наукові основи агроекологічного районування Полтавської області”. Ця наукова робота передбачає обґрунтування зон вирощування сільськогосподарських культур для отримання екологічно-безпечної продукції. Провідні вчені академії працюють над розробкою екологічного атласу Полтавської області. Здійснюється тісна співпраця з Варшавським аграрним університетом, університетом Хоенхайм м. Штутгарт (Німеччина), університетом штату Іллінойс (США) та іншими закордонними науковими закладами. Екологічна освіта. Наукових досягнень не може бути без підготовки наукових кадрів, освітньої і виховної роботи. 103

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

В області, як і в країні в цілому прийнята і реалізується Концепція безперервної екологічної освіти: батьківська, дошкільна, шкільна, вузівська, поза вузівська. При цьому екологічна освіта може забезпечуватись формальними і неформальними методами. Підготовку фахівців з екології ведуть вищі учбові заклади – Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка, Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського, Українська медична стоматологічна академія, Полтавська державна аграрна академія, Полтавський інститут бізнесу. З метою підвищення ефективності підготовки студентів – майбутніх фахівців екологічно поінформованих і екологічно свідомих з широким екологічним світоглядом, крім навчальних курсів екологічної спеціалізації, розроблено програми неформальних заходів щодо реалізації положень Концепції екологічної освіти і виховання. Під час щорічних університетських та кафедральних масових екологічних заходів організовуються і проводяться доповіді, виступи на екологічну тематику, виставки фотографій, стінгазет, квіткових композицій, наукової та методичної літератури та ін. Для оволодіння екологічними знаннями у загальноосвітніх навчальних закладах Полтавської області реалізується навчальний курс “Екологія”, як варіативна частина шкільної програми. Більш глибоко ознайомити учнів із закономірностями та зв’язками у живій та неживій природі дає можливість курсу “Природознавство-Довкілля”, який є обов’язковим для вивчення у 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладах області. Значна роль в процесі екологічної освіти учнівської молоді відводиться позашкільним закладам, зокрема еколого-натуралістичним центрам, мережа яких у Полтавській області одна з найбільших в Україні. Тут працює 3 міських, 9 районних станцій юних натуралістів, 1 міська станція юних техніків і натуралістів. Пріоритетними напрямками роботи педагогічного колективу обласного екологонатуралістично центру учнівської молоді (облЕНЦум) є природоохоронний, дослідницько-експериментальний, реабілітаційно-оздоровчий пошук та підтримка талановитої молоді. З метою розвитку природоохоронного напряму педпрацівниками створені авторські програми “Довкілля і людина”, “Юні друзі природи”, “Природа і флористика” “Природа і фантазія”, “Квіткова фантазія”, методичні посібники та розробки занять гуртків, сценарії масових заходів. Поповнюється та працює відеотека “Екологія XXI століття”. Вихованці обласних, міських, районних СЮН(ЕНЦ) є учасниками масових всеукраїнських, обласних, міських природоохоронних конкурсів. Проводяться екскурсії, походи, екологічні експедиції, польові екологічні практики. Відділ сільського господарства облЕНЦум спільно з кафедрою рослинництва та тваринництва Полтавської державної аграрної академії працюють над розробкою тематики і методики дослідно-експериментальної роботи з учнівської молоддю. За останні роки в облЕНЦум зросла чисельність гуртків зоологотваринницького напрямку. Працюють гуртки птаховодів, зоологів, орнітологів, акваріумістів, нутрієводів, бджолярів. 104

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

При Полтавському облЕНЦум діє хіміко-біологічний відділ обласного відділення МАН, яке включає 8 секцій: хімії, біології людини і загальної біології, ботаніки і зоології, екології, сільського господарства, лісового господарства, медицини, психології. З 1991 по 2007 роки в обласних конкурсах-захистах взяли участь 2143 учні, переможцями і призерами обласних конкурсів стали 804 учні, всеукраїнських – 81 старшокласник. З метою всебічної підтримки обдарованої молоді, сприяння модернізації змісту науково-дослідницької, пошукової, експериментальної та практичної діяльності учнівської молоді, впровадження інноваційно-освітніх методів і технологій у навчальних закладах України, забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки у Європейський та світовий освітній простір з 28 лютого по 2 березня 2007 р. на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді проходив Тиждень всеукраїнських та міжнародних науково-освітніх проектів „Україна-Європа-Світ-2007”. У рамках Тижня відбулися конкурси: - VІ Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій „Екософт 2007”; - Всеукраїнський конкурс юних раціоналізаторів та винахідників „Природалюдина-виробництво-екологія”; - Всеукраїнський конкурс досягнень юних зоологів і тваринників; - Всеукраїнський конкурс Intel-Eko-Україна 2007 – національний етап міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2007. Від Полтавської області у перших трьох конкурсах взяли участь студент природничого факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та 11 учнів загальноосвітніх навчальних закладів області.. Одним із важливих завдань обласного еколого-натуралістичного центру є залучення обдарованої молоді до наукової діяльності, яке здійснюється через систему Малої академії наук та наукові товариства учнів. З метою виявлення та підтримки обдарованих дітей і учнівської молоді, підготовки майбутньої наукової зміни, управлінням освіти і науки Полтавської облдержадміністрації та Полтавським відділенням МАН з 25 по 28 лютого 2007 року в м. Полтаві був проведений XVІ обласний етап Всеукраїнського конкурсузахисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН та НТУ. На хімікобіологічний відділ Полтавського відділення МАН України було подано 139 науково-дослідницьких робіт з них до секції екології – 28 робіт. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій На шляху розбудови демократичної, соціальної, правової української держави основна роль належить забезпеченню прав і свобод людини і громадянина, чиє життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються основним Законом держави найвищою соціальною цінністю. В інтересах нинішнього та майбутніх поколінь здійснюється екологічна політика, спрямована на захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням довкілля. Важливим чинником у реалізації цієї політики є участь громадськості в процесі прийняття управлінських рішень. Цей 105

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

процес повинен відбуватися на законних засадах, у відповідних формах та на конструктивній основі. Такі форми, через які громадськість могла б реалізовувати своє право у прийнятті певних рішень, Держуправління охорони навколишнього природного середовища активно підтримувало та реалізовувало в ході своєї діяльності. Значну роботу по координації діяльності громадських організацій екологічного спрямування, врахуванні громадської думки при прийнятті управлінських рішень, проводить Громадська екологічна рада Полтавщини, яку очолює Голік Ю.С., доцент кафедри екології Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка, генеральний директор Полтавського відділення інженерної академії України. Діяльність Громадської ради відбувалася відповідно до Типового положення та затвердженого плану. За 2007 рік проведено 5 засідань. Серед важливих питань, які розглядалися на засіданнях Громадської екологічної ради, та по яких приймалися певні рішення з урахуванням пропозицій громадськості, були: - Консультації з громадськістю з питань поводження з твердими побутовими відходами в мм. Полтаві та Кременчуці.; - Пропозиції громадськості щодо проведення Дня довкілля та двомісячника озеленення в області; - Консультації з громадськістю при формуванні плану розвитку екологічної мережі Полтавщині; - Стан заліснення на Полтавщині; - Участь молодіжних екологічних організацій в Громадському русі на Полтавщині; - Врахування громадської думки при затвердженні Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавсько області на період до 2010 року в новій редакції, затвердженій Рішенням Полтавської обласної ради від 20.04.2007 року; - Участь громадськості у складанні звіту по впровадженню Орхуської конвенції в Україні.; - Стан озеленення в м. Полтаві (засідання Громадської приймальні при міськвиконкомі м. Полтави) тощо. За ініціативи Громадської Ради Полтавщини впродовж минулих років створено єдину в своєму роді в Україні “Екологічну бібліотеку Полтавщини”, яка передбачає видання цілого циклу випусків, що пов’язані з питаннями екології та охорони довкілля. У 2007 році вийшов четвертий випуск бібліотеки – “Екологічний атлас Полтавщини” за участю представників Громадської Ради та фахівців державного управління охорони навколишнього природного середовища, обласної СЕС, управління земельних ресурсів, лісового господарства, обласного виробничого управління водного господарства “Полтававодгосп”, управління з питань надзвичайних ситуацій, вчених Інженерної академії України, викладачів кафедри екології Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка та інших вищих навчальних закладів Полтавської області. Уся подана інформація відповідає основним положенням Орхуської конвенції про відкритість 106

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

інформації та відкритий доступ до неї. Примірники атласу надіслані до бібліотек навчальних закладів та на підприємства області. Інформування громадськості. У 2007 році проведено комплекс заходів щодо інформування населення з основних напрямків реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної безпеки на території регіону. Матеріали такого змісту регулярно оприлюднювалися в 35 обласних, міських та районних газетах, через можливості державної телерадіокомпанії “Лтава”, міського телебачення “Місто”, обласного електронного агентства “Новини Полтавщини”, в мережі Інтернет, створюючи таким чином певний медіапростір з екологічних питань. До інформаційно-просвітницької роботи держуправління залучаються керівники установи, начальники підрозділів, районних секторів та фахівці. Висвітлюється звітна інформація (результати роботи держуправління за певний період, матеріали Екологічного паспорту області, Звіту про стан навколишнього природного середовища тощо), проблемні екологічні та природоохоронні питання регіону, поточна інформація. З цією метою готується інформація, статті, інтерв’ю, коментарі фахівців для друкованих засобів інформації. В залежності від характеру інформації, готуються відеосюжети для телебачення, звукозаписи для радіо, наочність та фотоматеріали. За 2007 рік проведено 2 прес-конференції для засобів масової інформації з питань підсумкової колегії територіального органу, підсумків проведення Всеукраїнської екологічної акції “Зелений паросток майбутнього – 2007” та нагальних екологічних питань регіону. Традиційним в інформаційному супроводі діяльності держуправління є виступи його керівництва: інтерв’ю в друкованих виданнях (до Дня еколога), участі в “Прямих телерадіоефірах”, інформаційних тематичних програмах телебачення, відповіді на питання громадськості. До нетрадиційних заходів слід віднести участь представників держуправління у виїзних засіданнях обласного Прес-клубу в ряді районів області по висвітленню нагальних питань з проблем екологічного стану. Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічні бюлетені щодо стану атмосферного повітря в містах області, стан забруднення поверхневих вод, тощо), проведення екологічних акцій, конкурсів систематично оприлюднювалися на сайті держуправління. У 2007 році в ЗМІ (з урахуванням інформації територіальних підрозділів) держуправління проведено 609 інформаційно-просвітницьких заходів (через періодичні видання – 285, телебачення – 69, радіо – 215, мережу Інтернет – 30). Звернення громадян. Важливим чинником у прийнятті управлінських рішень є звернення, пропозиції та скарги громадян. За підсумками 2007 року, безпосередньо до держуправління надійшло 139 звернення, з них колективних – 40. Питома вага звернень, взятих на контроль – 65%. Найчастіше в колективних зверненнях порушувалися питання: - несанкціоноване будівництво в природоохоронній зоні р. Ворскла; 107

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- негативний вплив на навколишнє середовище окремих побудованих об’єктів торгівельного та промислового призначення; - виникнення стихійних сміттєзвалищ побутових відходів в окремих районах міста (с. Розсошенці); - навантаження на навколишнє середовище новими житловими забудівлями в місті; - знищення зелених насаджень в м. Полтаві, Кременчуці, вирубка лісових насаджень; - протест мешканців м. Лубни проти будівництва сміттєпереробного заводу. Понад 53% звернень (75) стосувалися порушень природоохоронного законодавства. Найактуальніші з цих питань, які є характерними для полтавського аграрно-промислового регіону, стосувалися забруднення водних об’єктів і підземних вод (19) та забруднення земель (15). Менша частина (10) – забруднення атмосферного повітря. Зросла кількість звернень, які торкалися питання збереження лісових та зелених насаджень (16) та збереження флори та фауни (15). Всі звернення громадян були уважно розглянуті, у разі необхідності прийнято відповідні рішення, дописувачам надано відповіді. Так, проведено ряд зустрічей з територіальними громадами з обговорення актуальних питань стосовно проектування та будівництва в м.Комсомольську нового металургійного комбінату “Ворскласталь”. З метою вирішення проблеми утилізації непридатних хімічних засобів захисту рослин, яка неодноразово порушувалася громадськістю, протягом 20062007 рр. розроблено та виготовлено пересувну установку для утилізації пестицидів на території області. З урахуванням громадського протесту щодо будівництва птахокомплексу в Козельщинському районі вирішувалося питання стосовно проектування та подальшого будівництва вказаного підприємства. 13.11.2. Громадські рухи Найбільш активні та дієві серед громадських організацій екологічного спрямування, що діють на території області – Полтавська обласна організація Українського товариства охорони природи, Полтавська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, асоціація “Еко-світ”, Полтавське регіональне відділення Української екологічної Академії наук, Полтавська обласна організація Товариства лісівників України, Полтавський обласний і Полтавській міський осередки Всеукраїнської екологічної Ліги, Полтавське обласне відділення Української екологічної асоціації “Зелений світ”, освітній центр “Довкілля”, міжнародний благодійний фонд “Християнський світ”, Полтавська обласна організація “Партії зелених” та інші. Неоціненну роль в охороні довкілля, пропаганді екологічних знань, вихованні молоді відіграє громадський екологічний рух, зростає його науковий та творчий потенціал. Більшість із вказаних організацій входять до Громадської екологічної ради, що сприяє об’єднанню зусиль та цілеспрямованому вирішенню нагальних екологічних питань в області. Серед особливостей екологічного руку області останніх років слід відзначити його конструктивність, діяльність у правовому полі, використання 108

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

офіційної інформації державних установ та організацій. Екологічний рух поповнюється молодіжними екологічними організаціями. Так, активну участь на цьому напрямку суспільного життя беруть студентські організації вищих навчальних закладів області, представники молодіжної екологічної ліги, “Інституту демократичних ініціатив”. Силами студентської молоді у 2007 році проведено ряд екологічних акцій – “Чистий берег”, “Амброзія”, “До чистих джерел” тощо. Активною була участь молодіжних організацій у проведенні Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” та у двомісячнику озеленення та чистоти в області. 13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України На виконання Загальнодержавної програми формування національної екомережі України утворена Координаційна рада з питань формування національної екомережі в Полтавській області. До складу існуючої “Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року” включені розділи щодо формування національної екологічної мережі в області (2.6. – 2.10., 4.2. в-д, 5.4. – 5.6., табл. 7-9, 12-15). Регіональна програма формування екологічної мережі в Полтавській області ще потребує доопрацювання провідними науковцями області. Полтавським національним технічним університетом ім. Юрія Кондратюка разом з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області подано до Полтавської обласної ради матеріали щодо аналізу стану виконання регіональної обласної програми, у т. ч. питання екомережі. Першочерговими заходами щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі є: - оптимізація природно-заповідної мережі Полтавської області; - розбудова регіональної екомережі; - реалізація завдань безперервної екологічної освіти та виховання. З метою оптимізації природно-заповідної мережі Полтавської області проводяться: - моніторингові дослідження фіторізноманітності на території регіонального ландшафтного парку “Нижньоворсклянський”; - моніторинг фіторізноманіття та динаміки рослинного покриву ботанічного заказника “Драбинівка”, проектованого заповідного об’єкту Чутівський р-н; - розробка обґрунтування доцільності створення регіонального ландшафтного парку “Гадяцький”; - дослідження природних комплексів в околицях с. Ковалеве Котелевського району, с. Войнихівка Чутівського району, хутора Заборяни Полтавського району, с. Городище Чорнухинського району з метою обґрунтування створення ландшафтних заказників місцевого значення; - оптимізація природно-заповідної мережі Решетилівського району (проведена інвентаризація біорізноманітності 10 існуючих природно-заповідних об’єктів 109

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

та обґрунтована доцільність створення 6 природно-заповідних об’єктів). Станом на 01.01.2008 р. природно-заповідний фонд Полтавської області налічує 353 територій та об’єктів загальною площею 119494,235 га, що складає 4,16% від загальної площі області, з них 25 об’єктів загальнодержавного значення. Збільшення площі екомережі в Полтавському регіоні планується за рахунок створення національних природних парків “Нижньоворсклянський”, “Кременчуцькі плавні”, “Сулинський”. У 2007 р. продовжувались роботи з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу: - орнітофауни (осілих та мігрантів) Псільського регіонального та Хорольського місцевого екокоридорів у межах Гадяцького районів; - рослинного, тваринного світу, мікобіоти та бріофлори регіонального ландшафтного парку “Нижньоворсклянський” (Кобеляцький р-н); - дослідження поширення рідкісних весняних рослин-ефемероїдів (підсніжника білосніжного, проліски сибірської, проліски довлистої, тюльпана дібровного, рябчика малого, рябчика руського, рястки Буше, шафрану сітчастого, брандушки різнокольорової, белевалії сарматської, гіацинтика блідого); - рідкісних рослин і тварин (Червоний Світовий список, Бернська конвенція, Червоний Європейський список, Червона книга України, регіональний список); - рідкісних рослинних угруповань (занесених до Зеленої книги України, регіонально рідкісних). Проблемні питання розбудови екомережі в адміністративних районах виносились на сесії районних рад (Гадяцький, Кобеляцький, Решетилівський райони). З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році фінансувалися заходи: Науково-технічному центру Полтавського відділення Інженерної Академії України на розробку програми проектування та розбудови екологічної мережі Полтавської області – 15 тис.грн., Полтавській обласній організації Українського товариства охорони природи (секція “Природно-заповідної території”) на розробку проекту екологічної мережі Полтавської області (ч.3) – 10 тис.грн., адміністрації регіонального ландшафтного парку “Кременчуцькі плавні” на розробку наукового обґрунтування щодо створення Національного природного парку “Кременчуцькі плавні” – 25 тис.грн., Березоворудському державному аграрному технікуму Пирятинського району на реконструкцію Березоворудського парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва – 200 тис.грн., державним лісовим господарствам (Диканському дослідному, Кременчуцбкому, Лубенському, Миргородському, Новосанжарському, Пирятинському) на утримання територій природно-заповідного фонду – 39 тис.грн. 110

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

РЛП “Нижньоворсклянський” – на проведення комплексних наукових досліджень, на поповнення колекції дендропарку, на охорону природоохоронних комплексів та ін. – 40,58 тис.грн., РЛП “Диканський” на прибдання матеріально-технічних засобів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища – 19 тис.грн., Гадяцькій райдержадміністрації на розробку проекту створення регіонального ландшафтного парку “Гадяцький” (перший етап) – 19,98 тис.грн. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води З метою здійснення послідовної екологічної роботи в області розроблені заходи по реалізації в 1997-2000 роках і на період до 2010 року “Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води”, затверджені розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01.07.1997 р. № 245, які увійшли до “Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року”, нова редакція якої затверджена рішенням восьмої сесії Полтавської обласної ради п’ятого скликання від 20.04.2007 року. Екологічне оздоровлення басейну Дніпра здійснюється за рахунок Державного, обласного та місцевого бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища. Обсяги фінансування програми наведені в таблиці 13.12.1. Незважаючи на те, що фінансування заходів передбачених “Національною програмою” за рахунок коштів державного бюджету здійснювалося у недостатніх обсягах, в області проводилися роботи по екологічному поліпшенню стану водних об'єктів, регулюванню русел річок, берегоукріплення, відновлення, підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок. В основному за рахунок коштів держбюджету виконувалися протиповеневі природоохоронні заходи на водних об'єктах відповідно до “Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 року №1173. Крім цього, виконувалися роботи по екологічному поліпшенню стану річок та водойм за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, підприємств, організацій та відомств. Протягом 2004-2007 років на виконання заходів з регулювання русел річок, берегоукріплення, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок в області за рахунок усіх джерел фінансування використано 39,9 млн. гривень, виконано природоохоронні заходи: - проведено розчистку, регулювання русел річок, відновлення, підтримання сприятливого гідрологічного та санітарного стану річок – 239 км (23,24 млн. грн.); - проведено укріплення берегів річок та Кременчуцького водосховища – 3,0 км (6,5 млн. грн.); - здійснено роботи по будівництву водойм, ремонту і реконструкції гідротехнічних споруд на ставках, водосховищах і річках, догляд за 111

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

гідротехнічними спорудами для запобігання шкідливої дії вод на загальну суму 10,16 млн. грн.

Стан готовності заходу (об’єкту) з початку його реалізації, %

інших коштів

держ. бюджету

інших коштів

місцевого бюджету

фактично профінансовано з

заплановані з місцевого бюджету

Стан готовності заходу (об’єкту) за звітний період, %

Обсяги видатків заходу (об’єкту) у 2007 р. у розрізі джерел фінансування, тис. грн

держ. бюджету

Назва природоохоронного заходу (об’єкту) та головний розпорядник бюджетних коштів

Загальна кошторисна вартість заходу (об’єкту) тис. грн.

Рік початку і закінчення робіт за заходом (об’єктом)

Таблиця 13.12.1. Виконання природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2007 році

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Регулювання русел, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Розчищення та регулювання русла річки 2006- 9936,046 270 249,16 268,07 249,16 99,3% 3,5% Многа в Чорнухинському районі 2020 Полтавської області Держводгосп України, Управління з питань НС ОДА Розчистка водотоку з влаштуванням 2006944,8 474 474,09 100% 70,2% водопропускних споруд і водойми при 2007 виконанні робіт по захисту від підтоплення с.Іванівка Кобеляцького району Держводгосп України Берегоукріплення річок та водних об’єктів Кріплення берега Кременчуцького 20042528,7 580 500 581 500 100% 66,7% водосховища в смт.Градизьк 2008 Глобинського району (в межах урочища "Узвіз") від ПК 5-00 до ПК 17+50 Держводгосп України, Управління з питань НС ОДА Берегоукріплювальні роботи на лівому 20051065,2 240 240,66 100,3% 55% березі Кременчуцького водосховища в 2008 районі с.Максимівка Кременчуцького району від ПК 8+20 ПК 13+20 Держводгосп України Берегоукріплювальні заходи на ділянці 2001719,8 250 248,9 99,6% 94% лівого берега р.Псел в смт.Шишаки 2007 Полтавської області Держводгосп України

Таблиця 13.12.2. Виконання природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води

Заходи по роках

Регулювання русел, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Передбачено Фактичне річними виконання планами: 2

Берегоукріплення річок та водних об’єктів Передбачено річними планами:

Фактичне виконання

Будівництво гідротехнічних споруд для запобігання шкідливій дії вод та їх реконструкція Передбачено Фактичне річними виконання планами: 6

Всього

0,03 0,03 -

9,05 1,34 0,92 6,79

2004 рік Всього: Держбюджет, млн.грн. Місцевий бюджет, млн.грн. Інші кошти, млн.грн. Введення потужностей, км

112

0,07

7,32 0,07 0,46 6,79 2,117

1,299 0,43

1,7 1,27 0,43 0,972

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1,08 0,68 0,40 0,45

1,67 1,67

9,26 0,75 0,92 7,59

2,067 1,30 0,45 0,317 0,589

7,53 0,12 7,41

15,75 1,72 0,96 13,07

1,74 1,07 0,67 0,997

0,93 0,17 0,10 0,66

5,92 2,00 3,00 0,92

2005 рік Всього: Держбюджет, млн.грн. Місцевий бюджет, млн.грн. Інші кошти, млн.грн. Введення потужностей, км 2006 рік Всього: Держбюджет, млн.грн. Місцевий бюджет, млн.грн. Інші кошти, млн.грн. Введення потужностей, км 2007 рік Всього: Держбюджет, млн.грн. Місцевий бюджет, млн.грн. Інші кошти, млн.грн. Введення потужностей, км

0,07

0,30

0,76

6,51 0,07 0,52 5,92 4,66 6,15 0,30 0,51 5,34 215,29 3,25 0,76 2,23 0,26 16,97

0,767 0,40

1,30 0,45

1,07

Основною причиною затримки виконання передбачених заходів (в більшості капіталомістких) є відсутність достатнього обсягу фінансових ресурсів. Тому, на сьогодні, в області залишається ряд невирішених питань, які пов’язані з водопостачанням та водовідведенням, аварійним станом берегової лінії Кременчуцького водосховища. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля У рамках об’єднаного європейського проекту “Tempus 2006” розпочато проект створення Агроекологічного Інформаційно-Консультативного Центру (АЕІКЦ) в м.Полтаві протягом 2007-2009 рр. за участю університетів міст Хоенхайму та Штутгарту (Німеччина), Варшавської Аграрної академії.

113

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Стан навколишнього природного середовища Полтавщини, як і в попередні роки, за відсутності техногенних та природних надзвичайних подій і явищ, залишається відносно стабільним і у порівнянні із середніми показниками по Україні доволі прийнятним. Можливості природних систем до самовідтворення ще не вичерпані, проте, в області є достатньо проблем, які можуть вивести їх з рівноваги, привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв’язання. Екологічні проблеми області здебільшого обумовлені антропогенним впливом на довкілля і вирізняються інтенсивністю їх прояву на різних територіях. Найбільшому техногенному навантаженню піддане довкілля міст Кременчука та Комсомольська. Специфічні проблеми мають обласний центр, райони видобування та транспортування енергетичних копалин. Серед головних екологічних проблем області можна відмітити наступні: 1. Руйнування берегів Кременчуцького водосховища Протяжність берегів Кременчуцького водосховища в межах області становить 155 кілометрів, з яких 52 кілометри піддані водній абразії (руйнування берегів водойми під дією вітрових хвиль). Зона берегообвалення захвачує рільні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, створюється загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в населених пунктах Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках – до 7 метрів. Найбільшого руйнування зазнають берегові уступи в районах населених пунктів Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка, Градизьк, Максимівка. Надзвичайно складною є ситуація в селищі Градизьк, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам’ятника природи – гори Пивиха, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка. У 2007 році були виконані роботи кріплення берега Кременчуцького водосховища: – в смт. Градизьк Глобинського району (в межах урочища “Узвіз”) на суму 581,0 тисяч гривень за кошти Держбюджету – здано в експлуатацію 235 метрів берегової смуги, на суму 500 тисяч гривень за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – здано в експлуатацію 192 метри; – в районі с. Максимівка Кременчуцького р-ну на суму 240,66 тисяч гривень за кошти Держбюджету – здано в експлуатацію 142 метри. З огляду на загальні обсяги робіт, фінансування заходу є недостатнім. За результатами поїздки у червні 2007 року Прем’єр-міністра України до Полтавської області та з метою запобігання надзвичайної ситуації у Кременчуцькому районі Полтавської області Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та іншим відомствам було доручено передбачити під час 114

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

формування державного бюджету на 2008 рік кошти для укріплення берегів Кременчуцького водосховища в районі села Максимівка в сумі 15,6 млн. грн. 2. Забруднення підземних вод у районі розташування ставка-випарника АТ “Укртатнафта” У Кременчуцькому районі 11 сіл з населенням 4 тис.осіб перебувають у зоні впливу ставка-випарника АТ “Укртатнафта”, з якого стічні води фільтруються у підземні водоносні горизонти. Мешканці сіл через неможливість вживання для питних потреб води з шахтних колодязів користуються привізною водою. Комплексною програмою першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, центральним водопостачанням у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2000 № 1735, передбачалося фінансування у 2006-2010 рр. будівництва 30 км Кременчуцького групового водопроводу, 40 км локальних водопроводів та 30 км систем водовідведення із загальним обсягом 10 млн.грн у цінах 1997 р. До сьогодні кошти на ці заходи не надходили. АТ “Укртатнафта” ведуться роботи по вилученню з підземних горизонтів нафтопродуктів та забруднених вод. В результаті проведених водоохоронних заходів об’єм забруднених вод зменшився в 4,5 рази, скидання зворотних вод в ставок-випарник значно скорочено. Протягом 2007 р. витрачено 560 тис. грн. на проектні роботи з будівництва установки біологічної очистки суміші промстоків, що відкачуються у ставок-випарник. У 2007 році на замовлення Кременчуцького районного комунального підприємства за кошти АТ “Укртатнафта” (100 тис. грн.) ТОВ “Український міжрегіональний центр “Гідротон ЛТД” проведено роботи по технікоекономічному обґрунтуванню (ТЕО) будівництва водогону до населених пунктів, які знаходяться в зоні впливу ставка-випарника АТ “Укртатнафта”. За попередніми розрахунками УМЦ “Гідротон” на проектні роботи потрібно близько 500 тис.грн., а на реалізацію проекту – 14 млн.грн. 3. Зберігання в незадовільних умовах значного обсягу непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин Станом на 01.01.2008 р. в області зберігається 765,2 т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), що зберігаються у 116 складах та 19-ти металевих бочках. Умови їх зберігання у 43-х складах незадовільні, у решті 73-х складах – задовільні, але склади не відповідають санітарним вимогам для придатних засобів захисту рослин і тому не паспортизовані. Найбільший обсяг непридатних ХЗЗР (близько 460 т) зосереджено в одному місці – на складі ВАТ “Хорольська сільгоспхімія”. В області розроблена і діє Регіональна програма поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) на 2006-2010 роки, згідно з якою протягом 2006-2007 рр. розроблено та виготовлено пересувну установку для знешкодження непридатних ХЗЗР. У 2008 р. планується провести пусконалагоджувальні роботи та практичне випробування установки, за результатами яких оформити ліцензію на даний вид робіт та дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За умови достатнього фінансування 115

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

вже у 2008 році можна буде розпочати роботи по знешкодженню накопичених в області непридатних агрохімікатів. 4. Незадовільний стан мереж водопостачання та водовідведення в населених пунктах області У більшості населених пунктів області водопровідна мережа зношена від 40 до 60%, що призводить до частих поривів і забруднення питної води. Відсутні або мають незадовільний стан каналізаційні мережі та очисні споруди у містах Гадяч, Миргород, Пирятин, Глобине, Гребінка, Зіньків, Лохвиця, смт. В.Багачка, смт. Чорнухи, Козельщина, Градизьк, Котельва, Чутове, Опішня, Семенівка. Перелік запланованих заходів з охорони водних ресурсів на 2006-2010 рр. містить 40 заходів, що поширюються на 19 районів області (з 25) та включає всі міста обласного підпорядкування. За рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2007 р. профінансовано виконання робіт по будівництву та реконструкції очисних споруд в населених пунктах області: смт. Козельщина, с.Засулля Лубенського району, с.Кустолово-Суходілка Машівського району, с.Комишня Миргородського району, с.Біологічне та с.Гожули Полтавського району, смт. Чорнухи, смт. Чутове – на загальну суму 3530,9 тис.грн. За кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовані роботи з реконструкції об’єктів каналізаційного господарства в м.Комсомольську, смт.Опішня, в Лубенському, Кобеляцькому, Миргородському районах в сумі 867,629 тис.грн.; з реконструкції системи водопостачання Грабарівського будинку-інтернату – 291,747 тис.грн. 5. Недіючі артезіанські свердловини – потенційні джерела забруднення підземних водоносних горизонтів Після ліквідації, реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість артезіанських свердловин залишилися без господарів. Належні умови їх експлуатації не додержуються, технічний стан незадовільний, відмічені спроби їх несанкціонованого демонтажу. Після розпаювання земель та майна сільськогосподарських підприємств, деякі свердловини опинилися у власності приватних осіб. Недіючі свердловини являють собою потенційні джерела забруднення підземних водоносних горизонтів внаслідок міжпластових перетоків, що виникають у зв’язку з корозією обсадних колон та при порушенні ізоляції їх гирл. Нагальним питанням є завершення інвентаризації та проведення санітарноліквідаційного тампонажу недіючих артезіанських свердловин. Гальмівним фактором залишається відсутність бюджетних програм, за якими можливе фінансування робіт з розробки проектів та здійснення ліквідаційного тампонажу недіючих (безгосподарних) водних свердловин у сільських населених пунктах. Потребують уваги і вирішення й інші проблеми. Забруднення атмосфери Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська, районів видобування і транспортування газу. На м. 116

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Кременчук припадає 28% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами на Диканський та Лохвицький райони приблизно по 13%. Значним джерелом забруднення атмосферного повітря в області є автотранспорт (40,5% усіх зареєстрованих викидів). В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 77,6 та 85,3 відповідно, більше 70% в Глобинському, Козельщинському, Кобеляцькому та Пирятинському районах. Для зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами необхідним є проведення комплексу заходів, що включає регулювання двигунів, більш масовий перехід на газоподібне паливо, виключення етилованого бензину, використання нейтралізаторів токсичних вихлопів. Для зменшення впливу стаціонарних джерел забруднення – оснащення джерел викидів ефективним пилогазоочисним устаткуванням, підвищення рівня технічного стану і експлуатації діючого устаткування. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону На значній кількості малих річок області спостерігається замуленість, поширення болотної рослинності, втрата дренажної спроможності, що призводить до заболоченості та підтоплення заплавних земель. Потребують розчистки деякі ділянки середніх та малих річок Псел, Ворскла, Сула, Хорол, Удай, Грунь, Орчик, Нижня Ланна, Вільхова Говтва, Мерло, Коломак, Полузір’я, Тарапунька, Сухий Кагамлик, Крива Руда. Поводження з відходами Розміщення промислових відходів здійснюється на 9 полігонах, які знаходяться на балансі підприємств мм. Комсомольська та Кременчука. Кількість місць видалення промислових відходів – недостатня. Не вирішеним залишається питання захоронення відповідно до вимог екологічної безпеки промислових відходів підприємств обласного центру. Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. В області налічується більше 800 звалищ для захоронення твердих побутових відходів, з яких незадовільно експлуатується кожне третє. Практично на жодному з полігонів не знешкоджується інфільтрат, що може призвести до бактеріального забруднення ґрунту та поверхневих вод. Кількість місць видалення відходів недостатня. Звалище обласного центру переповнене. Щороку контролюючими службами виявляється близько тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ, більшість яких ліквідовується. Першочерговими завданнями є приведення в належний санітарно-технічний стан полігонів – облаштування під’їзних шляхів, відповідного огородження та обвалування, облаштування спостережних свердловин, освітлення, організації карт складування відходів, пошарового укатування ґрунту, забезпечення полігонів спеціальними транспортними засобами. Важливо якомога ширше запроваджувати роздільне збирання побутового сміття, що надасть змогу використовувати відходи як вторинну сировину або енергоресурси. На території області функціонують підприємства з оброблення і утилізації небезпечних відходів – ТОВ “Фірма ДІОЛА”, ВАТ “НДКТІ КОЛАН”, ТОВ “Майстер ТРАНС” у м.Полтава, ЗАТ “НВО Екоресурс” та ТОВ “НВП Присадки” у м. Кременчуці. Переробку автошин проводить СДП “Завод з переробки зношених шин“ в м. Комсомольську, переробку ПЕТ та пластмас – МПП “Ребоб”, приватне 117

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

підприємство “Фірма “Реал-М” у м.Кременчуці. Ці нечисельні приклади лише вказують на великі не реалізовані можливості у переробці ресурсоцінних відходів. Поширення екзогенних геологічних процесів Підтопленням території в містах і селищах міського типу уражено близько 13 тис.га, в тому числі у м. Полтава – 118 га (10% загальної площі), у м. Кременчук – 6221 га (65%), у м. Миргород – 489 га (17%). Першочергових заходів по захисту від підтоплення потребують 2,6 тис.га, що складає 20 % вражених ділянок. Значної шкоди довкіллю завдають зсувні процеси. Загальна площа поширення зсувних процесів складає 63,9 км2, або 0,22% площі області. Основну небезпеку становлять схили ярів, балок, праві схили річкових долин Ворскли, Псла, Сули, Орчика. Збереження і відновлення безпечного, сприятливого для існування людини довкілля потребує чималих зусиль і ресурсів, збалансований розвиток вимагає значних капіталовкладень в охорону навколишнього природного середовища для компенсації наслідків діяльності людини. Найважливіша складова у цьому процесі – фінансування, – обсяги коштів, що спрямовуються на природоохоронні заходи сьогодні, безперечно, є недостатніми. Не завжди обгрунтованими є й пріоритети у напрямках використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища різних рівнів. Не менш важливий напрямок природоохоронної діяльності – формування у населення екологічного світогляду. Важливо, щоб кожна людина при здійсненні суспільно-виробничої діяльності чи у побуті та на дозвіллі виявляла достатній рівень загальної культури, розуміння особистої відповідальності перед своїми близькими, сусідами, майбутніми поколіннями за наслідки для довкілля своїх дій – великих, малих і дріб’язкових. Шляхи до цього – через просвіту та виховання, де головні ролі належать сім’ї, навчально-просвітницьким закладам, громадським організаціям, засобам масової інформації. Проте, в першу чергу, важливо, щоб держава активно, цілеспрямовано і наполегливо демонструвала, не тільки на рівні декларацій, свою дієву зацікавленість у вирішенні природоохоронних питань. На стимулювання почуття відповідальності, крім того, спрямований розвиток природоохоронної законодавчої бази, активізація контролю за його виконанням, адекватність заходів, що вживаються до порушників. Виходячи з цього, головними напрямами прикладання зусиль природоохоронних організацій – центральних та обласних, мають бути: - удосконалення економічних та організаційних механізмів залучення та ефективного використання коштів всіх джерел фінансування на виконання природоохоронних заходів; - стимулювання реалізації природоохоронних заходів підприємствами, що є забруднювачами довкілля; - забезпечення ефективного державного контролю за збереженням, раціональним використанням і відтворенням природних ресурсів області; - інформування громадськості з питань екологічних проблем області, активна співпраця з громадськими екологічними організаціями, сприяння екологічній освіті та вихованню, формування суспільної екологічної свідомості. 118

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Для успішної ефективної діяльності у справі збереження навколишнього природного середовища необхідним фактором є інтеграція зусиль державних органів, підприємств і організацій, на які покладені природоохоронні функції, підприємств природокористувачів та широкого загалу небайдужої громадськості.

119

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Додаток 1 Громадські організації, що діють на території області № з/п

Назва організації

1 2

Обласна організація УТМР Обласна організація лісівників

Екологічна асоціація “Еко-світ” Обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги

5 6 7 8 9

10 11 12 13 14

15 16 17

18 19 20

21 22

120

Міська організація Всеукраїнської екологічної ліги Обласне відділення асоціації “Зелений світ” Міжнародний благодійний фонд “Християнський світ” Обласна організація УТОП Благодійний фонд “Зірка життя” Громадська організація “Товариство охорони природи м. Кременчука” Обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Громадська екологічна організація “Зелений світ” Полтавське регіональне відділення Української Екологічної Академії наук Полтавське обласне відділення Української Інженерної Академії, секція екології МПП “НТЦ Промекологія” Кафедра екології та ботаніки Полтавської державної аграрної академії Кафедра екології та охорони довкілля Полтавського державного педагогічного університету “Екологічні ініціативи” (студентський осередок ПНТУ ім. Ю.Кондратюка Журнал “Екологія+” Полтавський осередок Національної гвардії – Українське козацтво “Екобезпека” Полтавська організація Партії Зелених України Регіональний ландшафтний парк “Кременчуцькі плавні” Регіональний ландшафтний парк “Нижньоворсклянський”

Юридична адреса

м. Полтава, вул. Новий Базар, 12 м. Полтава, вул. Гулака Артемовського, 22 м. Полтава, вул. Зоологічна, 3

Організації, включені до складу Громадської Ради при держуправлінні охорони природи в Полтавській області

включена включена

м. Полтава, вул. Котляревського, 24 (офіс НДП), Полтавський р-н, с. Щербані вул.. Шляхова 18 а м. Полтава, Першотравневий проспект, 24 (кафедра екології ПНТУ) м. Полтава, вул.Ціолковського, 4, кв. 35

включена

м. Кременчук, вул. Чкалова 6а, а/с 21 fond@sat.poltava.ua м. Полтава, вул. Міщенка, 2 Полтава, Соборний майдан 15, кв. 34, antiaids@pi.net.ua (05366) 2-10-12

включена

м. Полтава, вул. Госпітальна, 10 м. Полтава

включена

включена включена

включена

м. Полтава, вул. Шевченка, 23 м. Полтава, Першотравневий проспект, 24 (техуніверситет) golik@pi.net.ua м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, 13, кв. 58 м. Полтава, вул. Г.Сковороди,1/3

включена

м. Полтава, вул. Остроградського, 2, ПДПУ, кафедра екології та охорони довкілля м. Полтава, Першотравневий проспект, 24 (техуніверситет) (05322) 7-21-36, 2-25-11 80505169896

включена

(0532) 56-97-65, факс 56-97-62

включена

39614, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20, кафедра екології м. Полтава, вул. Остроградського, 2, ПДПУ, кафедра екології та охорони довкілля м. Кобеляки, вул. Шевченка

включена включена

включена включена включена

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Додаток 2 Відповідальні виконавці розділів Інформацію підготували спеціалісти Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та Державної екологічної інспекціїї в Полтавській області (м.Полтава, вул.Зигіна,1, тел. (0532) 569508, e-mail: eco15@pi.net.ua) Розділи 1

Посада, прізвище, ініціали відповідальних за підготовку розділів

Телефон

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М., головний спеціаліст цього ж відділу – Вдовенко А.М. Начальник відділу регулювання охорони водних ресурсів та атмосферного повітря – Савченко М.П.

(0532) 501351

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М. Начальник відділу регулювання охорони водних ресурсів та атмосферного повітря – Савченко М.П.

(0532) 501351

Начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічно інспекції в Полтавській області – Самохвалова Н.М. Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М. Завідувач сектору охорони біоресурсів – Калініченко С.Л., завідувач сектору природно-заповідної справи – Гостудим О.М.

(05322) 72611

Провідний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Різник М.В. Завідувач сектору охорони природних ресурсів та надрокористування – Михайліченко С.І.

(0532) 501351

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М. Завідувач сектору техногенної безпеки та відходів – Носенко Ю.В. Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Вдовенко А.М.

(0532) 501351

(05322) 73499

(0532) 501351

(0532) 502595

(05322) 29410 (0532) 501351

121

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Розділи

Посада, прізвище, ініціали відповідальних за підготовку розділів

Телефон

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю– Вдовенко А.М.

(0532) 501351

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М. Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М. Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М. Заступник начальника Державної екологічної інспекції в Полтавській обл. – Кузьменко В.І.

(0532) 501351

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Бучнєв В.М.

(0532) 501351

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Петрухіна Т.І.

(0532) 501351

Головний спеціаліст відділу фінансово-економічної роботи та господарського забезпечення – Олейніков А.В.

(0532) 502751

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Євдокімова І.В.

(0532) 501351

Начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічно інспекції в Полтавській області – Самохвалова Н.М.

(05322) 72611

(0532) 501351

(05322) 26699

При роботі над звітом були використані матеріали, які надали : 122

Головне управління статистики у Полтавській області Полтавське обласне головне управління земельних ресурсів Полтавський обласний центр з гідрометеорології Полтавське обласне виробниче управління водного господарства “Полтававодгосп” Полтавське регіональне управління водних ресурсів Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства Полтавське державне лісогосподарське підприємство “Полтаваоблагроліс” Державне підприємство “Лубенське військове лісництво” Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області Головне управління держрибнагляду в Черкаській області Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції Державна станція захисту рослин Полтавської області Управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації

Звіт 2007 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція - Харківська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія” - Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки державного комітету ядерного регулювання України, м.Харків - Кафедра екології ПНТУ ім. Ю.Кондратюка - Кафедра екології та охорони довкілля і кафедра біології людини та тварин ПДПУ - Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського - Полтавське обласне відділення Української Інженерної Академії, секція екології та інші підприємства, організації, установи Полтавської області.

123