sevastopol_2006

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В М.СЕВАСТОПОЛІ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МІСТІ СЕВАСТОПОЛІ ЗА 2006 РІК Інформація для підготовки річної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні

Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі ______________________Д.Б.Татаров

Севастополь 2007 р.

Зміст 1. Екологічна політика України.

2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища.

3. Атмосферне повітря.

4. Водні ресурси.

5. Земельні ресурси та ґрунти.

5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.

5.2. Структура та стан земель.

5.2.1. Структура земельних угідь.

5.2.2. Деградація земель.

5.3. Охорона земель.

5.3.1.Практичні заходи.

5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність.

6. Надра.

6. 1. Мінерально-сировинна база.

6.2. Стан геологічного середовища.

6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.

6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.

7. Відходи.

8. Екологічна безпека.

8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.

8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності.

8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами.

8.2. Радіоекологічна безпека.

9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення.

10. Рослинний світ.

10.1. Лісові екосистеми. негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану. Зміни у держлісфонді; динаміка спеціального використання лісів; лісовідновлення і лісорозведення; захист лісових насаджень. Стан лісів і недеревної рослинності Кримського регіону, наслідки антропогенного впливу та заходи щодо відновлення та збереження їх корінної рослинності.

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.

10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними.

10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур.

10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними.

10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.

10.7. Генетично змінені організми (біобезпека): впровадження сучасних біотехнологій в Україні, прогноз соціально-економічних наслідків. впровадження ГЗО, ймовірність виникнення потенційної загрози здоров’ю людини та сталому розвитку біологічного різноманіття.

10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу України.

11. Тваринний світ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.

11.2. Хвороби диких тварин ( у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними.

11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин.

11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів.

11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження.

12* Екомережа та біорізноманіття 12. Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

12.3. Історико-культурна спадщина: 12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини (архітектурні пам'ятки, пам'ятники тощо).

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.

13. Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення 13.4. Браконьєрство рибного промислу. Обсяги заподіяних збитків.

13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води.

14. Державний контроль у галузі охорони довкілля.

15. Управління в галузі охорони довкілля.

15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління.

15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення.

15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності.

16. Моніторинг довкілля.

17. Економічні засади природокористування.

17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.

17.2. Стан фінансування екологічної галузі.

18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.

19.Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації.

20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.

21. Виконання державних екологічних програм.

21.1.Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України.

21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів.

22. Висновки. Результативність природоохоронної діяльності на

державному рівні у 2006 р. Для підготовки інформації використані матеріали: -

Державної екологічної інспекції в м. Севастополі; Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції; Державного управління статистики; Севастопольської міської державної адміністрації; КП “Південекогеоцентр”; КримНІОпроект; ДП «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство»; Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів; Інститут біології південних морів НАН України; Севастопольського відділення УкрНДГМІ.

1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Місто Севастополь є окремою адміністративно-територіальною одиницею України, що займає південно-західну частину Кримського півострова. Адміністративна межа регіону Севастополя бере початок на півночі в районі мису Лукул і закінчується на півдні в районі м. Сарич - самої південної точки держави. Межею території з південно-заходу та заходу є Чорне море, на півночі та сході межує з Бахчисарайським районом Автономної Республіки Крим, на південному сході - з територією Ялтинської міськради. Загальна площа території Великого Севастополя становить 107,9 тис. га (0,143% площі України). З них: площа суші - 86,4 тис. га. та акваторія численних бухт - 21,5 тис. га. Протяжність території із заходу на схід 43 км, з півночі на південь 50 км. Протяжність сухопутної межі Великого Севастополя - 106 км, морської (берегової лінії) - 158 км. По території міста проходить 140,5 км державного кордону України. Через територію Севастополя проходить межа двох географічних поясів помірного та субтропічного. Враховуючи макросейсмічні показники, за даними карти ОСР - 97 місто Севастополь навпіл розділене межею 7 –ми та 8-ми бальної сейсмічної зони. До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. Велику частину Севастополя займає Гераклейське плато, складене міоценовими маломіцними вапняками, піщаниками та глинами. Численні бухти (33 мають географічні назви) продовжуються річковими долинами та балками, по яких часто проходять русла тимчасових водотоків. До півночі від Севастопольської бухти розвинуті пліоценові піщаники та конгломерати. Тут характер рельєфу міняється - берегова риса має лінійні контури, типові для Гераклейського плато бухти відсутні. На сході території Севастополя починаються відроги Кримських гір, де в межгірській западині розташована унікальна Байдарська долина. У районі м.Айя Кримські гори круто обриваються в море, пляж і континентальний шельф тут відсутні. У геологічному відношенні м.Айя не має аналогів у світі. Таким чином, у Севастополі на відносно невеликій площі зосереджені різноманітні у відношенні геологічної будівлі та рельєфу території, що визначило різноманітність територіальних природних комплексів регіону. Промисловість міста представлена, в основному, рядом підприємств риболовної та рибопереробної промисловості, судноремонту, будівельної та гірничої промисловості. В Севастополі два незамерзаючих морських порти – торговий та рибний. Севастополь - один з важливіших виноробних регіонів України. 18 аграрних об'єктів, що спеціалізуються з виноградарства, садівництва та овочівництва, розташовані у Севастополі та займають 26,9% території.

Природні ресурси регіону перспективні для розвитку галузей господарства, пов'язаних з відпочинком і туризмом, але несуть значне навантаження в літній сезон у зв'язку з відсутністю необхідної кількості міст відпочинку. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. На теперішній час, незважаючи на те, що змінилась власність промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище з метою створення екологічних передумов для сталого розвитку України. Основними екологічними проблемами Севастопольського регіону є: 1. Якість води основного джерела водопостачання - Чорноріченського водосховища та інших джерел водопостачання міста. Водопровідні очисні споруди міста морально та фізично застаріли, потребують реконструкції. Водопостачання сільських населених пунктів є недостатнім.

2. Скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод в Чорне море та відсутність системи очищення зливових вод з території міста та рекреаційних об`єктів приміської зони призводить до забруднення акваторії.

3. Проблеми збору, зберігання, утилізації промислових та твердих побутових відходів у регіоні.

- не завершене будівництво полігону для складування твердих побутових відходів.

- темпи рекультивації земель, порушених внаслідок діяльності гірничовидобувних підприємств, низькі. Продовжується засмічення земель несанкціонованими звалищами відходів та забруднення територій нафтопродуктами та промисловими відходами.

4. Збільшився шкідливий вплив вод, насамперед - підтоплення територій сільської місцевості у заплавах малих річок.

5. Основним забруднювачем атмосферного повітря в місті вже декілька років є автотранспорт, викиди якого більше ніж у 6 раз перевищують викиди стаціонарних джерел.

6. Значні втрати внаслідок лісових пожеж. Несвоєчасні вирубки згарищ, ушкодження підросту в лісах, забруднення лісу відходами, несвоєчасне очищення зваленого деревостою.

7. Недостатнє забезпечення екологічної безпеки та виконання природоохоронного законодавства на військових об’єктах Росії і України.

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Динаміка викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних та пересувних джерел

Таблиця 3.1. Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2004 рік 2

2005 рік 3

2006 рік 4

30,3

25,8

23,8

3,5 0,3 0,5 0,4

4,2 0,4 0,7 0,5

4,3 0,3 0,7 0,5

1,5

1,6

1,9

0,3 26,8 1,6 21,8 3,3 -

0,6 21,6 1,5 17,1 2,6 -

0,4 19,5 1,4 15,5 2,4 -

-

-

-

26,6

21,0

18,9

1,5 21,7 3,3 -

1,2 17,0 2,6 -

1,1 15,4 2,4 -

-

-

-

-

-

0,3

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин атмосферного повітря в м. Севастополі

Таблиця 3.2. № з/п

Назва об’єкту

1

2

Викиди забруднюючих речовин, т/рік 2004 р.

3

2005 р.

4

2006 р.

5

1

БРУ ВАТ

297,368

284,924

287,456

2

Севміськводоканал ДКП

452,501

398,155

400,416

3

Севтеплоенерго КП

722,193

943,133

1174,84

4

СевТЭЦ ДП

121,648

59,015

78,411

5

Югторсан ТОВ

213,773

175,815

220,572

Забруднення атмосферного повітря Стан атмосферного повітря у місті залежить від обсягів викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення. Екологічна ситуація у м. Севастополі в галузі атмосферного повітря за період 2004 – 2006 р.р. незначно погіршилася. Основною причиною погіршення стану атмосферного повітря у м. Севастополі являється постійне зростання транспортних потоків, а також збільшення шумового впливу на навколишнє середовище. У результаті проведеного аналізу операції «Чисте повітря» за 2004-2006 р.р., установлено, що відсутня тенденція до зменшення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відпрацьованих газах автотранспорту. Відсоток автомобілів, які працюють з перевищенням нормативів змісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах перевищує середні показники по Україні і становить 19,2 % (у середньому по Україні – 12 %).Кожен 5-й автомобіль експлуатується на дорогах м. Севастополя з перевищенням стандартів. Виникає необхідність впровадити систему регулювання транспортних потоків на магістралях і вузлових пунктах руху; приведення транспортних засобів у відповідність з екологічними вимогами нормативних документів (стандартів); налагодження виробництва пального та мастил, які зменшують негативний вплив двигунів внутрішнього згоряння на навколишнє природне середовище; збільшити парк автомобілів і автобусів, які працюють на газоподібному паливі; розробки механізму реалізації ПКМУ № 1139 від 17.09.96р. (п.2) щодо заборони експлуатації легкових автомобілів, не обладнаних каталізатором. Перераховані заходи дозволять оптимізувати вплив пересувних джерел викидів на людину і навколишнє середовище. Держуправління неодноразово зверталося у Севастопольську міську держадміністрацію та Міську Раду по питанню виділення коштів з бюджету міста на розробку програми регулювання транспортних потоків на магістралях і вузлових пунктах руху. Зростання обсягів викидів від стаціонарних джерел забруднення обумовлене насамперед збільшенням виробництва, зокрема, підприємствами: ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького», КП «Севтеплоенерго», ДКП «Севміськводоканал», ДП «СевТЕЦ», ТОВ «Югторсан» та ін. Виконання природоохоронних заходів. Держуправлінням протягом 2006 р. зареєстровано 27 паспортів пилегазоочисних установ підприємств та узгоджено 32 звіту еколого-теплотихнічних іспитів котлоагрегатів. Протягом І кварталу 2007 року – зареєстровано 16 паспортів пилегазоочисних установ підприємств та узгоджено 28 звітів еколого-теплотихнічних іспитів котлоагрегатів підприємств.

Рисунок 3.1.1.

21

18,9

26,6

19,5

4,3

21,63

26,88

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т

4,187

3,507

23,8

35 30 25 20 15 10 5 0

25,817

30,387

Динаміка викидів забруднюючих речовин по типам джерел викидів

від стаціонарних джерел, тис. т

від пересувних джерел, тис. т

у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т

2004 рік 2005 рік 2006 рік

Рисунок 3.1.2.

1,6

1,5

1,9

Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

2004 рік

0,4

0,6

2006 рік

леткі органічні сполуки

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

0,3

0,5

0,5 оксиди азоту

0,4

0,7

0,5 діоксид та інші сполуки сірки

0,3

0,4 оксид вуглецю

0,3

0,7

2005 рік

Рисунок 3.1.3.

20

15,5

25

17,1

21,8

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел

2004 рік

15 2,4

3,3

1,4

1,5

1,6

5

2,6

2005 рік

10

2006 рік

0 оксиди азоту

оксид вуглецю

вуглеводні

Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту Рисунок 3.1.4.

25 20 2004 рік

15

2005 рік 10

2006 рік

5 0 оксиди азоту

оксид вуглецю

вуглеводні

Радіаційне забруднення атмосферного повітря За даними міської санітарно-епідеміологічної станції в межах Севастопольської зони відсутні радіаційно-забруднені місця. Радіаційний фон (гама фон) складає 9-10 мкР/год.

Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Таблиця 3.3. № з/п 1 1 1.1

1.1.1 1.2 1.3

1.3.1 1.3.2 1.3.3 1.3.4 1.3.5 1.3.6 1.3.7 1.3.8 1.3.9 1.4 1.5 1.6 1.7 1.8 1.9 2.0 2.1 2.2

Види економічної діяльності 2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Лісове господарство та пов’язані з ним послуги Добувна промисловість

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до підсумку 3 4 4,2687 100,0 0,0882

2,066

0,0016

0,037

0,7254

16,993

Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування Виробництво транспортних засобів та устаткування Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Інші галузі промисловості Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів

0,5096

11,938

0,1425

3,338

0,022

0,515

0,0017

0,040

0,1684

3,945

0,0076

0,178

0,0004

0,009

0,1291

3,024

0,005

0,117

0,0329

0,771

1,7181

40,249

0,0805

1,886

0,1318

3,088

0,001

0,023

Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

0,4176

9,783

0,0144

0,337

0,5806

13,601

0,0007

0,016

0,0008

0,019

Фото: основні забруднювачі атмосферного повітря в м. Севастополі Рисунок 3.1.5.

4. Водні ресурси 4.1. Водопостачання. В 2006р. забір води з природних джерел збільшився на 11.86 млн.м3 порівняно з 2005р., що пояснюється збільшенням забору морської води. Найбільшим споживачем свіжої води у місті є комунальне господарство 74% та промисловість – 28 %, сільгоспспоживання разом із зрошенням складає лише 6 %. Динаміка забору, використання води та скиду зворотних вод за 2004-2006 рр. представлена в таблицях 4.1, 4.2, та рисунках 4.1.1., 4.1.2. Для централізованого водопостачання міста в 2006 р. відібрано – 63.24 3 млн.м , в т.ч. iз Чорноріченського водосховища – 46.382 млн.м3, з підземних водозаборів міста: Орловський, Інкерманський, Бельбекський, Родніковський – 10.873 млн.м3 Для доповнення дефіциту водного ресурсу, вода закуповується з Бахчисарайського водоканалу з Вiлiно-Пісчанського підземного водозабору. В водопостачанні окремих споживачів використовуються локальні підземні водозабори. Динаміка водокористування Таблиця 4.1 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: Поверхневої Підземної Морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: Господарсько-питні виробничі сільськогосподарські Зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, Усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення Забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2 млн. м3

2004 рік

2005 рік

2006 рік

3 95.87

4 81.22

5 93.08

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3

48.60 13.34 33.93 253.22 41.69

48.15 14.44 18.63 214.24 41.84

46.90 14.42 31.76 245.46 41.15

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

31.93 7.363 0.912 1.493 110.12 26.22 27.35

29.92 8.656 1.258 1.998 110.34 27.03 33.28

30.28 8.369 1.053 1.448 108.52 26.83 28.8

65.43

40.79

59.17

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0.397 0.268 64.76

0.461 0.382 39.95

0.396 0.410 58.36

млн. м3

64.76

39.95

58.36

млн. м3

0.005

-

-

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0.005 27.31 37.45

7.496 32.45

28.15 30.21

млн. м3 млн. м3 м3

30.16 7.288 171.05

25.34 7.113 105.38

28.43 1.784 153.9

Рисунок 4.1.1.

Динаміка використання водних ресурсів

40,790

58,360 39,950

40,000

59,170

65,430 41,150

41,840

60,000

41,690

млн.м3

80,000

64,760

93,080

81,220

100,000

95,870

120,000

2004 рік 2005 рік 2006 рік

20,000

0,000 Забрано води з природних джерел, усього

Використано свіжої води, усього

Скинуто Скинуто зворотних вод, зворотних вод у усього поверхневі водні об’єкти, усього

Відомості Севастопольської санепідемстанції з бактеріологічного контролю природних джерел, що використовуються для водопостачання, вказують на значне погіршення бактеріального забруднення р.Чорної, Чорноріченського водосховища. Відсоток відхилення від вимог ДСТУ 2761-82 по бактеріологічним показникам по всіх створах на водоймах централізованого господарсько-питного водопостачання (витік р.Чорної, Чорноріченське водосховище, гідровузол № 2 (ГВ №2), гідровузол № 14 (ГВ №14) у 2006р. збільшився порівняно з 2005р. і складає 70,3 % ( 2005р.- 56%). В воді водойма виявлений антиген вірусного гепатиту А в червні місяці, холероподібний вібріон НЕО-1 по Хейбергу в липні. Залишається неблагополучною в санітарно епідеміологічному відношенні зона санітарного режиму р.Чорної, з двома водозаборами (г/в №2 та г/в №14) міського водопроводу. На берегах ріки розміщені кладовище, домоволодіння і господарські будівлі сільських населених пунктів, що каналізовані в вигрібні ями (Верхнє та Нижнє Чорноріччя), що у зв’язку зі сформованою забудовою, знаходяться біля зрізу води. Цим можна пояснити значні відхилення від норм бактеріологічних показників води г/в №14, що знаходиться нижче сіл за течією ріки. Радіологічним відділенням центральної хіміко-бактеріологічної лабораторії питної води ДКП “Севміськводоканал” в 2006р. проводилися іспити проб питної води та води джерел централізованого водопостачання на предмет радіоактивності. За результатами іспитів в 2006р. в пробах води Чорноріченського водосховища в середньому сумарна бета склала 0,058 Бк/дм3, Цезій-137- 0,0031Бк/дм3 , Стронцій-90- 0,0055 Бк/дм3 ; в воді р.Чорна

(витік) сумарна бета -0,053 Бк/дм3, Цезій-137- 0,0026Бк/дм3 , Стронцій-900,0035 Бк/дм3 ; в пробах води ГВ №2 сумарна бета –0,0613 Бк/дм3,Цезій-1370,0053Бк/дм3 , Стронцій-90- 0,0132 Бк/дм3 ; ГВ №14- 0,069 Бк/дм3 , Цезій-1370,0044 Бк/дм3 , Стронцій-90- 0,0059 Бк/дм3 при нормі 2 Бк/дм3. Протягом ряду років продовжується забруднення водозбірної площі р.Байдарки- притоку р.Чорної- у зв'язку зі скиданням неочищених господарсько-побутових стоків від об'єктів і житлового фонду с.Орлине. Водами рік Кача, Бельбек поливаються сади, виноградники та присадибні ділянки. Севастопольською міською СЕС у 2-х створах р.Кача, Бельбек відібрано 16 проб води на мікробіологічні та санітарно-хімічні показники. Значний рівень мікробіологічного забруднення води залишається високим у зв’язку із мілководістю рік та сформованою забудовою в населених пунктах в прибережних охоронних зонах, безпосередньо біля води. Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 4.2 Види економічної діяльності усього, млн. м³ Усього по регіону у тому числі: Промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

87.87

2004 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 68.02

7.529 7.425 0.001

19.11 100 0.019

усього, млн. м³

16.76

2005 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 39.26

8.143 0.584 7.482

усього, млн. м³

7.306

34.68 100 52.60

4.892 1.889 0.001

2006 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 16.24 15.38 100 0.017

Рисунок 4.1.2.

87,87

2004 рік 2005 рік

Усього по регіону

промисловість

сільське господарство

види діяльності

0,001

7,482

0,001

1,889

0,584

7,425

4,892

8,143

7,529

0

2006 рік 7,306

100,000 90,000 80,000 70,000 60,000 50,000 40,000 30,000 20,000 10,000 0,000

16,76

млн.м3

0

Обсяги оборотньої, повторної і послідовно використаної води

житловокомунальне господарство

4.2. Водовідведення. В 2006р. загальний обсяг скидання зворотних вод у водні об`єкти збільшився на 18,41 млн.м3 або на 46% в порівнянні з попереднім роком, але обсяг скидання забруднених зворотних вод у водні об'єкти зменшився порівняно з попереднім роком на 2,24 млн.м3 або на 7%. Однією з причин збільшення скидів зворотних вод у водні об`єкти є збільшення скидів нормативно чистих стічних вод, особливо відпрацьованої морської води, обсяг яких склав в 2006р. - 28.15 млн.м3, тоді як в 2005р. –7.496 млн.м3. Скидання стічних вод в м.Севастополі здійснюється через 26 очисних споруд. З них з 21 очисної споруди стічні води поступають у водойми (в ріки та море), з 3 – в ставки-накопичувачi, з 2 – на рельєф місцевості. В Севастопольському регіоні найбільшими забруднювачами поверхневих та морських вод є підприємства житлово-комунального господарства. У відсотках до загальних скидів по м.Севастополю ДКП “Севміськводоканал” скидає 78% від загальних обсягів забруднених зворотних вод та 41% від загального обсягу скидання зворотних вод у водні об`єкти. Проблема очищення понад 22 млн.м3 стічних вод в рiк може бути вирiшена шляхом вводу в дiю очисних споруд бiологiчного очищення пiвденної сторони мiста (КОС №1). З причини недостатнього фінансування та необхідності корегування проектної документації, I пусковий комплекс (1ПК) біологічного очищення КОС №1 на даний час не виведено на технологічний режим та і не може бути виведено, враховуючи технічний стан об’єкту. Очисні споруди КОС №4 (на території СВМІУ) ДКП «Севміськводоканал» не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. КОС «Ласпі”, КОС “Тилове”, що передані від КП “Байдарські ворота” на баланс ДКП “Севміськводоканал”, потребують капітального ремонту та реконструкції. Господарсько - побутові стоки Балаклави у кількості 2.079 млн.м3/рік скидаються в море без очищення. З очисних споруд сільських населених пунктів стічні води надходять, в основному, з перевищенням нормативів забруднюючих речовин. Ці очисні споруди морально i технічно застаріли, потребують реконструкції та капітальних ремонтів. Ряд сільських населених пунктів не забезпечені спорудами очищення стічних вод необхідної потужності, що негативно впливає на стан природних вод. У водоохоронній зоні р.Бельбек не забезпечують нормативного очищення споруди ДП "Садовод" в с.Верхнєсадове, с.Фронтове. Без очищення скидаються в р.Бельбек господарсько-побутові стічні води в с.Вавілово. Очисні споруди зазначених підприємств знаходяться в аварійному стані, вимагають повної реконструкції. На сьогоднішній день відсутнє очищення стоків у селах Резервне, Тернівка, Чорноріччя, Хмельницьке, розташованих на берегах р.Чорної та її

притоків. Очисні споруди, що скидають недостатньо очищені стічні води в море та працюють неефективно, розташовані на південном березі Чорного моря, а також очисні споруди, які підпорядковані Севастопольській ТЕЦ (Інкерман), ЗАТ “Кримвтормет” (Інкерман), ДОТ "Атлантика" ПП "Чорномор-Тур" (с.Передове). На рельєф i в ставки-накопичувачi скидають стiчнi води очисні споруди винзаводiв приміської зони. Проблема очищення промислових стоків винзаводів, в зв`язку з високими концентраціями органічних сполук та завислих речовин , вимагає рішення на рівні науково-дослідних розробок. Порушення водоохоронного законодавства визначені на військових об`єктах Міноборони України та Чорноморського флоту Російської Федерації. На військових об`єктах стічні води скидаються з КОС , які працюють неефективно та не відповідають сучасним вимогам очистки, або і зовсім без очищення, в деяких підрозділах спостерігається скидання стічних вод на рельєф місцевості, відсутність каналізування в водоохоронній зоні Чорного моря. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об`єктів та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об`єкти представлено в табл.4.3, табл.4.4. Системи очищення поверхневих зливових вод в районах міста, сільських населених пунктах та з територій рекреаційних об’єктів курортної зони відсутні. За результатами аналітичного контролю в зливовій воді виявлені нафтопродукти, вміст яких коливається від 0,3 до 1,0 мг/л.(6,0-20,0 ГДК), та містяться значні кількості важких металів. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 4.3 Назва водокористувача-забруднювача

2004 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. м³ т Чорне море

2005 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. м³ т

2006 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. м³ т

ДКП “Севміськводоканал”

28.369

33192.08

26.150

32080.94

26.311

33984.145

ВАТ”Балаклавське рудоуправління ім.Горького” Севастопольська ТЕЦ

0.0215

54.111

0.0274

66.296

0.0202

27.104

0.022

28.836 Р.Чорна 1261.09

0.02815

31.988

0.07

89.756

1.992

1201.597

2.073

1299.54

0.0085

3.9908

9.937

5.137

0.0766

33.163

0.0565

54.994

ДКП “Севміськводоканал” Р.Байдарка ДКП “Севміськводоканал” ВАТ”Балаклавське рудоуправління ім.Горького”

2.14 0.008

20.45 Р.Балаклавка 0.0602 99.532

Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 4.4 Скидання забруднюючих речовин по регіону

1 Скинуто забруднюючих речовин, усього

2004 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 2 3 35.416 Х

Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

0.055

0.155

2005 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 4 5 27.528 Х 0.125, в т.ч. в море0.000353

0.454

2006 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 6 7 28.546 Х 0.088, в т.ч. в море-0.008

0.0031

4.3. Малі ріки. По території Севастопольського регіону протікає значна кількість “малих рік”. Найбільше значення мають три: Кача, Бельбек і Чорна. Долини зазначених річок мають досить високу щільність населення і землі в цих долинах інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, розташовані в безпосередній близькості від зрізу води промислові підприємства створюють додаткову загрозу екологічному стану рік, як реальну, так і потенційну. Весь цей комплекс проблем, що є, мабуть, характерним для всіх рік кримського регіону, визначає і підходи до рішення екологічних проблем. Дані щодо інструментально-лабораторного контролю якості поверхневих вод та середньорічних концентрацій забруднюючих речовин у воді річок м.Севастополя за 2006р. представлені в табл.4.5, 4.6. Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 4.5 Назва водного об’єкту

1 Р.Кача Р.Чорна Р.Бельбек

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. усього з перевищенням ГДК 2 3 2 2 7 6 7 6

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

4 6 14 21

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

5 14 266 399

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

6 8 14 12

Примітка: на р.Чорна перевищення нормативів ГДК не встановлено на створі біля витоку річки.

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК) Таблиця 4.6 Місце спостереження за якістю води

завислі речови-ни

БСК5

мінералізація

сульфати

1 Контрольні створи водного об’єкту господарськопобутового призначення:

2

3

4

5

-

-

-

-

-

-

0,467

0,274

0,085

1,79

0,4

0,247

1,23

0,5

1,004

Показники складу та властивостей хлориди азот нітрати нафтоамонійпродукт ний и 6 7 8 9

-

нітріти

інші залізо

АПАР

10

11

12

-

-

-

-

-

р.Бельбек 0,027

0,35

0,199

0,7

0,3

3,18

3,75

0,048

0,059

0,462

0,214

0,8

0,413

4,1

5,893

0,255

0,078

0,082

0,372

0,281

0,8

0,313

3,42

6,25

0,57

0,340

0,089

0,094

0,4

0,287

0,8

0,475

3,81

2,68

1,11

0,433

0,255

0,084

0,088

0,397

0,263

0,9

0,25

3,31

3,04

0,865

0,693

0,302

0,182

0,67

0,237

1,0

0,563

8,6

3,04

Гирло, 0,5 км до моря с. Вишневе, 0,5 км вище села

0,379 -

1,183 0,73

0,504 0,471

0,221 0,216

0,106 р.Кача 0,175 0,17

0,26 0,22

0,488 0,485

0,8 0,8

1,0 1,063

7,8 4,8

3,393 2,679

Водоскид з Чорноріченського водосховища 930м вище о/с с. Сахарна Голівка та ГВ №3 0,5 км нижче о/с с. Сахарна Голівка та ГВ №3

-

0,467

0,190

0,015

р.Чорна 0,023

3,423

0,023

-

0,1

4,1

4,11

0,802

0,713

0,283

0,049

0,034

3,436

0,052

-

0,175

7,3

1,43

0,907

0,527

0,268

0,038

0,04

2,46

0,065

-

0,313

8,0

1,161

Контрольні створи водного об’єкту рибогосподарського призначення: 1 км вище скидів о/с с. Фронтове 450м нижче скидів о/с с. фронтове Вище скидів о/с с. Верхнє-Садове, 1км нижче скидів о/с с. Верхнє-Садове, 250м с. Вавілово, 0,5 км нижче скидів КОС Помологічної станції гирло

Гирло, 1,5 км до моря

0,447

0,75

1,855

0,271

2,761

0,603

0,062

-

0,813

11,7

5,18

4.3.1. Р. Кача Загальна довжина русла ріки Кача складає 69 км, при загальній площі водозбірного басейну 573 км2. У межах адміністративної границі Севастополя знаходиться тільки заключна, гирлова ділянка ріки довжиною 5,4 км на який відсутні великі організовані джерела скидів забруднюючих речовин. В заплаві р.Кача розташовані налівні водосховища - Західне та Східне в с.Орловка. Максимум концентрацій, як і в попередні роки, відзначався в зимововесняний період і був, мабуть, зв'язаний із проходженням паводкових вод і початком сезонних весняно - польових робіт у долині ріки. З цим же пов’язані випадки перевищення ГДК по вмісту загального заліза, АПАР.

4.3.2. Р.Бельбек. Загальна довжина русла ріки Бельбек складає 63 км, площа водозбірного басейну – 505 км2, середньорічний стік – 61,5 млн.км3. У межах адміністративної території Севастополя знаходиться тільки заключна ділянка ріки і гирлова область загальною довжиною біля 17 км. З р.Бельбек наповняється водосховище "Садовод" в с.Фруктове. Якість вод ріки на цій ділянці контролюється в створах, географічно прив'язаних, в основному, до джерел скидів стічних вод (с.Фронтове, с.Верхнєсадове і с.Вавілово). Щорічно, з очисних споруд цих населених пунктів скидається біля 250 тис.м3 стічних вод різного ступеня очищення. Водність ріки змінюється в межах 50 % і в значній мірі пов'язана з обсягом витрати води на потреби меліорації, що, у середньому, становить 27,6 млн.м3. Вміст мінеральних солей у водах р.Бельбек залежить від безліч факторів, головним з яких є співвідношення поверхневих і підземних вод у водному балансі. За даними спостережень останніх 5 років режим головних іонів (кальцій, магній, хлориди, сульфати) залишається без суттєвих змін. Надходження забруднюючих речовин у води р.Бельбек на території Севастополя здійснюється з трьох очисних споруд господарсько-побутових стоків (с.Фронтове, с.Верхнєсадовое і с.Вавілово) і, крім того, у період проведення польових робіт у води ріки надходить велика кількість вод з технологічного циклу ДП “Садовод” та Кримської Помологічної станції. При виході з Бахчисарайського району (с. Фронтове) води ріки виявляються забрудненими АПАР Дані спостережень 2006 року свідчать про деяке зменшення концентрацій АПАР у водах р. Бельбек на її вході у Севастопольський регіон, а також нижче і за течією річки (в напрямку с.Верхнєсадове – с.Вавилово). У місцях відбору проб води для визначення впливу на поверхневі води скиду стічних вод очисних споруд, рівень забруднення нафтопродуктами залишається нижче ГДС, проте важкими металами (залізом), як правило, в деяких випадках перевищує ГДК, і не має явної сезонної і просторової виразності, що свідчить про стабільність забруднення вод ріки по цьому показнику.

21

4.3.3 Р. Чорна та її притоки. Загальна довжина русла р.Чорна складає 35 км і, на відміну від двох вищеописаних рік, вона цілком протікає по території Севастопольського регіону. Площа водозбірного басейну р.Чорної – 427 км2, середньорічний стік – 56,8 млн.км3. Визначальне значення в показниках водності ріки має розташоване в її верхів'ях Чорноріченське водоймище обсягом біля 60 млн.км3 , яке є основним джерелом водопостачання регіону Севастополя. Ріка Чорна має безліч приток, найбільш значимими з яких є р.Айтодорка, Бага, Байдарка, СулуДере, Узунджа і Чурук-Су. Характерною рисою всіх цих приток є зв'язок їх гідрологічних характеристик з кліматичними параметрами. В 1,25 км від устя р.Суха - приток р.Чорна, знаходиться водосховище "Гасфортовське". В басейні р.Уркуста-приток р.Чорна, розташоване водосховище "Уркуста". Через зарегульованість стоку р.Чорна, іонний склад її вод не має сезонної та багаторічної складової. У звітному році якість вод ріки і її приток була цілком задовільна. Випадки перевищення ГДК з вмісту заліза, АПАР, азоту амонійного відносяться до зимово-весняного періоду і географічно пов'язані з місцями скидання господарсько-побутових вод о/с с. Озерне та с. Сахарна Головка. Потенційно небезпечними для вод р.Чорної є скиди стічних вод очисних споруд с.Озерне і с. Сахарна Головка, крім того, істотно можуть впливати і притоки ріки, більшість з яких приймають стічні води з дрібних очисних споруд і неочищені стоки безлічі селищ, розташованих у долині ріки.

4.4.

Чорне море

За даними МВ УкрНДГМІ моніторинг якості морських вод у бухтах і на узмор'я Севастополя не проводився в зв'язку з відсутністю фінансування морських експедиційних робіт, ремонту і змісту дослідницького катера «Порив». Дані щодо антропогенного моніторингу акваторії Севастопольських бухт Севастопольським відділом державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції не представлені.

22

Фото: основні забруднювачі водних ресурсів Рисунок 4.1.3.

23

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ.

5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси в промисловості, сільському господарстві, енергетиці, на транспорті та оборонної діяльності є застаріли технології та устаткування, які не відповідають сучасним вимогам; нераціональне використання земель; використання земель не за цільовим призначенням. Потенціальними джерелами забруднення земельних ресурсів у сільському господарстві є склади пестицидів та агрохімікатів, несправна сільськогосподарська техніка, а також комунальні споруди населених міст. Утворення, зберігання та накопичування промислових відходів через відсутність безвідходних технологій призводе як до вилучення земель, порушення природних ландшафтів, так і до забруднення земель, що використовуються самовільно для звалищ. Порушення земель для видобутку корисних копалин та низькі темпи і незначні об’єми рекультивації в прибережно-захисній смузі уздовж Чорного моря утворює біонегативні антропогенні ландшафти, які потребують значних капіталовкладень для використання в рекреаційних та інших цілях.

5.2. Структура та стан земель.

5.2.1. Структура земельних угідь. Розподіл земельного фонду міста Севастополя по угіддях і видам покриття земельних ділянок за станом на 01.01.2007 р. : - сільськогосподарські землі – 27,9 тис. га; - лісу й інші лісовкриті площі - 35,4 тис га; - забудовані землі - 14,5 тис. га; - води - 0,9 тис. га; - відкриті землі без рослинного чи покриву з незначним рослинним покривом - 0,3 тис. га. За 2006 р. значних змін у структурі земельного фонду не відбулося. Структура земельного фонду регіону (за даними Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів) 2002 р. Основні види угідь

2003 р

.2004 р.

Всьоготи % до Всього,ти % до с. га загальної с. га загальної площі площі територі території ї

2005 р.

2006 р.

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі територ ії

Разом (територія)

86,4

100

86,4

100

86,4

100

86,4

100

86,4

100

Сільськогосподарські угіддя, у тому числі:

26,4

30,6

26,4

30,6

26,3

30,4

26,3

30,4

27,9

32,3

Рілля

11,0

12,7

11,0

12,7

11,0

12,7

11,0

12,7

11,0

12,7

24

Перелоги

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Багаторічні насадження

10,6

12,3

10,6

12,3

10,6

12,3

10,6

12,3

10,5

12,2

Сіножаті і пасовища

4,8

5,6

4,8

5,6

4,7

5,4

4,7

5,4

4,7

5,5

35,3

40,9

35,3

40,9

35,3

40,9

35,4

41,0

35,4

40,9

32,2

37,3

32,7

37,8

32,7

37,8

32,8

38,0

32,8

38,0

14,1

16,3

14,1

16,3

14,1

16,3

14,4

16,7

14,5

16,7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0,2

0,2

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

Інші землі

7,9

9,1

7,7

8,9

7,7

8,9

7,5

8,7

7,4

8,6

Всього земель (суша)

85,5

99,0

85,5

99,0

85,5

99,0

85,5

99,0

85,5

99,0

Води (території, що покриті поверхневими водами)

0,9

1,0

0,9

1,0

0,9

1,0

0,9

1,0

0,9

1,0

Ліси і інші лісовкриті площі, з них: вкритих лісовою рослинністю Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

Деградація земель Згідно з земельним законодавством до деградованих земель відносяться: а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо; б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислот ністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші. З названих категорій в регіоні Севастополя має місто порушення земель внаслідок зсувів, карстоутворення, добування корисних копалин та інших негативних природних і техногенних факторів. За даними Севастопольського міського управління земельних ресурсів у 2006 р. площа деградованих земель склала 0,010 тис. га, рекультивованих – 0,004 тис. га. В даний час шкідливому впливу вод піддаються земельні ділянки в долинах малих річок на території м. Севастополя - Чорної, Бельбек, Качі. Процесу підтоплення, тобто підняття рівня ґрунтових вод, що викликає несприятливі екологічні наслідки, погіршення умов виробничої діяльності та проживання населення, піддається територія с. Любимівка (устя р. Бельбек). В інших районах циклічні коливання рівня ґрунтових вод не наносять значного збитку навколишньому природному середовищу та не викликають істотних соціально економічних наслідків. Підтоплення с. Любимівка є однією з найбільш значних екологічних проблем м. Севастополя, яка вимагає прийняття невідкладних організаційно технічних заходів щодо її усунення. Причиною підтоплення територій у районі устя р. Бельбек є комплекс факторів - історико - геологічних, кліматичних і техногенних. Глобальна зміна клімату та підйом рівня моря в результаті новочорноморської трансгресії створили природний фон, при накладенні на який техногенних факторів (неконтрольована 25

забудова, полив присадибних ділянок, оранка водозбірних площ зі зменшенням рослинного покриву) відбулася зміна гідрогеологічного режиму, відбулось підтоплення. Складний генезис підтоплення, вплив численних факторів природного, антропогенного та змішанного характеру відповідно зумовлюють необхідність здійснення системи комплексних заходів, які в сукупній взаємодії унеможливлюють або істотно зменшать шкідливий вплив вод. При загальній довжині р. Бельбек 63 км, на території регіону Севастополя її довжина складає близько 17 км. Русло ріки проходить у галькових і мулистих наносах. Гирлова ділянка ріки, безпосередньо в районі впадання в Чорне море, внаслідок невеликої глибини залягання ґрунтових вод, сильно заболочена. Зона жилої і суспільної забудови с. Любимівка розташована в основному на садовій (першої надзаплавної) терасі ріки, де ґрунтові води залягають на глибині близько 2 м, іноді - менш 1 м. Негативні наслідки підтоплення с. Любимівка досягли критичної стадії в останні два десятиріччя. У результаті сезонного підйому рівня ґрунтових вод відбувається загнивання кореневої системи рослин, підтоплення підвальних приміщень, вулиць, наноситься збиток садівництву та городництву. Загальна площа природно-заповідних територій Севастополя згідно з даними Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів складає 26,1 тис. га. Землі 3 об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення не переведені в категорію “земель природно-заповідного фонду”, здійснення переведення земель у зазначену категорію здійснюється по мірі проведення інвентаризації власників і користувачів земель на природно-заповідних територіях, видачі та переоформлення документів на право користування землею.

5.3. Охорона земель. Ґрунти є головним життєзабезпечуючим природним середовищем людини, в якому акумулюються техногенні забруднення. Через поверхню землі відбуваються обмінні процеси між середами. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони згідно ст. 168 Земельного кодексу України. Коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, гірсько-лісові та землі природно-заповідного фонду віднесені до особливо цінних земель згідно з п.1 ст.

150 Земельного кодексу України та можуть вилучатися згідно з постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням місцевої ради, якщо питання про вилучення проходить узгодження у Верховній Раді України. За даними державного земельного кадастру Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів вказані земельні ділянки не відносяться до категорії особливо цінних земель.

26

Враховуючи невідповідність вказаних даних виникла необхідність проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень вказаних земель для одержання інформації про якісний стан земель у відповідності зі ст. 36 Закону України "Про землеустрій".

3.1. Практичні заходи. Рішенням сесії Севастопольської міськради ІІІ скликання № 800 від 13.09.2006 р. затверджені основи регулювання земельних відносин, раціонального та більш ефективного використання земельних ресурсів міста Севастополя на період 2006-2009 років. Зазначеним Рішенням призначено СМДА здійснити розробку Програми використання й охорони земель міста Севастополя; Правил забудови міста Севастополя, Програми зміцнення й інженерного захисту берега Чорного моря, Проекту встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря. На сьогоднішній день одним із проблемних питань у частині земельних відносин у м. Севастополі є відсутність затвердженого проекту водоохоронних зон Чорного моря, у т.ч. проектів установлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги. У результаті відсутня можливість визначення і контролю виконання обмежень відповідно до вимог ст. 62 Земельного кодексу України і ст.87, 90 Водяного кодексу України. У 2006 році розробленій робочий проект “Водоохоронні зони річки Чорної и паспортизація рік Байдарка, Айтодорка, Бага Нижня, Суха річка зони м. Севастополя”. Розробка і затвердження проекту водоохоронних зон, у т.ч. проектів установлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги Чорного моря дозволить забезпечити дотримання природоохоронних вимог у частині використання земель відповідно до чинного законодавства, запобігти нераціональному їхньому використанню і забрудненню водяних об'єктів з урахуванням існуючої забудови. Ліс та інші лісовкриті території займають 40,9% площі в адміністративних межах м. Севастополя та складає орієнтовно 37,6 тис га (в наступний час здійснюється інвентаризація земель лісового фонду). Основним постійним лісокористувачем у регіоні Севастополя є Севастопольське державне лісомисливське господарство (далі СДЛМГ). Площа земель лісового фонду СДЛМГ складає 34,4 га . З практичних заходів з охорони земель, розроблені проекти землеустрою 7 об'єктів ПЗФ місцевого значення загальною площею 467,2163 га. Згідно ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися для культурно-оздоровчих і рекреаційних цілей за рішенням органів виконавчої чи влади органів місцевого самоврядування на умовах 27

оренди підприємствам, установам і організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. В той же час ця умова не виконується. Охорона лісів, яки зростають на території Севастопольського державного лісомисливського господарства, здійснюється фахівцями лісового господарства. Основні проблемі охороні лісів є: зменшення площі земель лісового фонду у зв'язку зі зміною категорії земель; відсутність відомчого контролю за станом збереження лісів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень; мала чисельність працівників лісової охороні; недостатність лісогосподарських заходів щодо збереження і відтворення рідких і зникаючих видів тварин і рослин через відсутність регулярних цільових наукових досліджень.

Згідно з статистичною звітністю 2-ТП (рекультивація) 2006р: Наявність на кінець 2006р: порушених земель, всього – 0,010 тис. га; відпрацьованих порушених земель, всього – 0,010 тис. га; земель у стадії гірничотехнічної рекультивації - 0,4 га; земель у стадії біологічної рекультивації - 0,004 тис.га; 5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність. Конституція України, Земельний кодекс України, Закони України "Про землеустрій" та "Про охорону земель", Тимчасова угода про порядок взаємодії Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації - це основні керівні документи, на основі яких забезпечується охорона та раціональне використання земельних ресурсів. За період 2006 року Держуправлінням охороні навколишнього середовища в м. Севастополі розглянуто 930 проектів відводів земельних ділянок, загальною площею 356,5 га.

28

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база У регіоні м.Севастополя промислове значення має видобуток флюсового, пильного вапняку та глини. За станом на 01.01.2007р. в регіоні розвідано 9 родовищ корисних копалин, з яких 4 розробляються. Видобуток корисних копалин у 2006 р. по Севастопольському регіону при видобутку флюсового вапняка залишився практично на рівні 2005р., а видобутку пильного вапняка зменшився на 25% та видобутку глини збільшився на 2% в порівнянні з 2005р. Дані з видобутку сировини та балансовим запасам представлені в табл.6.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 6.1. Види корисних копалин Флюсовий вапняк Пильний вапняк Вапняк як карбонатна сировина на вапно Глини

Загальна кількість родовищ 2005р.

2006р.

4 4 4 4

1

1

Родовища, що розробляються 2005р.

2006р.

2 2 1 1

1

1

Одиниця виміру тис.т. тис.м3 тис.т

Видобуток сировини в 2006 р.

4411.1 16.5 3,0

Балансові запаси станом на 01.01.2007р.

347125 3819.3 27032.8

тис.м3

19.000

3026.6

Видобуток корисних копалин загальнодержавного значення ведуть три підприємства: ТОВ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” (флюсовий вапняк - 2 діючих кар'єри: Західно-Кадиківський та Псілерахський), АТ “Інкерстром“ (пильний вапняк та вапняк як карбонатна сировина на вапно1 діючий кар'єр: Першотравнева дільниця Інкерманського родовища), ПП "Юкрайн-Сервіс" ( глина - 1 діючий кар`єр: Балаклавське родовище). ПП “Юкрайн-Сервіс” почато розробку кар'єру Балаклавського родовища глини для виробництва цегли з червня 2002р. після отримання ліцензії № 2607 від 25.12.01р. та гірського відводу № 1 від 24.05.02р. Загальна площа земель порушених гірничодобувним підприємством ПП “Юкрайн-Сервіс” складає 5,675 га. Загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 2,5 га, в 2006р. рекультивовано- 4,15 га. В ході перевірки ПП “Юкрайн-Сервіс” встановлене, що рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проекту і календарного плану рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проекту минули. Рекультивація земель виробляється відповідно до щорічного плану проведення гірських робіт. Рекультивація площі і об'єктів, передбачених проектом, не представляється можливим, тому що в границях гірського відводу ПП «Юкрайн-Сервіс» зроблена забудова площ залягання корисних копалин і відвалів розкривних порід садовими товариствами і гаражними кооперативами (СТ «Керамік», СТ «Благодатний», ГБК «Сокіл», ГБК «Керамік»). Рішеннями Севастопольської міської ради вищевказані земельні ділянки видані в постійне 29

землекористування без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. У зв'язку зі сформованою обстановкою потрібна коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. У ЗАТ "Інкерстром" роботи щодо рекультивації порушених земель проводяться з порушенням календарного плану “Робочого проекту комплексної доробки і рекультивації Першотравневої ділянки Інкерманського родовища вапняків”. Рекультивація земель виробляється відповідно до щорічного плану проведення гірських робіт. У ЗАТ "Інкерстром" є ліцензія № 425 від 18.01.96г. з терміном дії до 18.01.2016р. для видобутку пильних вапняків Інкерманського родовища. Згідно з календарним планом рекультивації проекту на 16 році розробки родовища повинно бути рекультивовано 6,036 га. За даними підприємства в зв'язку із зниженням виробництва, підприємство знаходиться на 5 році календарного плану. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. Загальна площа порушених земель складає 21,22 га на 01.01.2007р. Станом на 01.01.2007р. загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації -2,23 га. Балаклавським рудоуправлінням ім.О.М.Горького в 2006 р. видобувались копалини в 2 діючих кар'єрах: Псілерахському та Західно-Кадиковському. За даними Балаклавського рудоуправління, загальна площа порушених земель станом на 01.01.07 р. складає 315,85 га, загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 30,89 га, з них пройшли рекультивацію біологічну- 3,52 га, горнотехнічну- 2,03га. ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” має 3 ліцензії та 2 акта про надання гірських відводів: ліцензія № 1970 від 03.06.02р. з терміном дії на 4 роки з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислову розробку Караньского родовища флюсових вапняків; ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки ЗахідноКадиківського родовища флюсових вапняків ( Кадиківська і Центральна ділянки); ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки Псілерахського родовища флюсових вапняків та акти про надання гірських відводів на розробку Західно- Кадиківського родовища вапняків від 01.10.02р. № 561 та Псілерахського родовища вапняків від 01.10.02р. № 562. На ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проектів і графіків рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проектів минули. Загальна площа, обсяги та об'єкти рекультивації, передбачені проектами, не відповідають відкоректованому графіку рекультивації. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. Основні показники по використанню надр представлені в табл. 6.2, табл.6.3.

30

Використання надр Таблиця 6.2. Найменування підприємства № п/п

Наявність документації гірничий Земельний Ліцензії відвід відвід

Загальна площа порушених земель, га

Площа Рекультиво відпрацьованих вано земель, в 2006р. підлягають (га) рекультивації, га 30.89 3.52

315.85

2

ВАТ “Балаклавське рудо- В наявності В наявності В наявності управління ім. О.М.Горького” ЗАТ “Інкерстром” В наявності В наявності В наявності

21.22

2.23

-

3

ПП “Юкрайн-Сервіс”

5.675

2.5

4.15

1

В наявності В наявності В наявності

31

Родовища, що експлуатуються Таблиця 6.3. № з/п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання

розроблюєт ься 1 2 3 I. Горючі корисні копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

всього

-

-

-

Площа, га

Площа рекультивов аних. земель, га.

Обсяг, накопичених порід, млн. м3

відвали

родовища

відвалів

4

5

6

7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Балаклава, 1. Псилерахське 2. Західно-Кадиківське Гасфортське та Караньске родовища не експлуа-туються

152,14 92,68

8

хвостосхо вища 9

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

10

ІІ. Металеві корисні копалини -

-

-

ІІІ. Неметалеві корисні копалини Флюсови й вапняк 1.

4 2

1.

Пиляний вапняк 4

1

80,91

3,52

10,9

4,65

Інкерман Першотравнева ділянка Інкерманського родовища 43,45

2,36

-

3,1 на площі 12 га в відвалі балки "Першотравн евої"

-

Переведення відвалів хвостосховищ в ранг техногенних родовищ можливо після проведення дослідницьких робіт та висновку спецорганізацій за даними підприємства ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"

За даними підприємства ЗАТ "Інкерстром" переведення відвалів в ранг техногенних родовищ не можливо, т.к. відвали сформовані із розкривних порід ( глина), що не підлягають реалізації некондиційних блоків, залишків камнепилення, які не використовуються на дробильно-сортувальному комплексі.

Глини

32

1.

1

1

Балаклава, Балаклавське родовище глина

33,03

-

4,15

-

-

-

33

Крім основних гірничодобувних підприємств в м. Севастополі є підприємства, що використовують надра для цілей, не пов'язаних з видобутком корисних копалин. У гірничих виробітках розташовуються цехи по зберіганню і розливу виноматеріалів (Інкерманський завод марочних вин, Севастопольський винзавод), культові (Інкерманський монастир) і військові об'єкти збройних сил України та Росії, приватних підприємств з вирощування грибів (МПП "Ажур"). В зв’язку з великим попитом на якісну питну воду, за останні роки активно розгорнулася підприємницька діяльність по бурінню свердловин та використанню підземних вод для розливу і продажу бутильованої води. Водоносні горизонти в межах Гераклейського плато, через їх незахищеність від поверхневого забруднення і значного техногенного навантаження несуть сліди азотного та бактеріологічного забруднення. В 2006р. в підземних водах в межах земель м.Севастополя було виявлено 4 ділянки бактеріологічного забруднення, що має локальний характер по свердловинах садівничих товариств та ТОВ «Озеленітель». Причому у воді колодца ТОВ «Озеленітель», та у воді СТ «Куліково поле» виявлено також нітратне забруднення. Інших ділянок забруднення не виявлено. Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2006 р. в межах земель м.Севастополь представлено в табл.6.4.

35

Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2006 р. в межах земель м. Севастополь Таблиця 6.4. №№ з/п -----№№

Басейн Підземних вод

Річков ий басейн ( РБ )

(БПВ-1 )

на

Одиниця адміністра тивнотериторіал ьного поділу регіону

карті

Ділянка, осередок забрудне ння і його місце знаходже ння

Дата виявле ння ділянк и

Геологічн ий індекс забрудне ного водоносн ого горизонт у

Захищеніст ь водоносного

Тип

Характеристика ділянок,

Характеристика ділянок,

забрудне ння

осередків забруднення

осередків забруднення

горизонту (відповідно до карти захищеност і)

Площа

Глибина за

забрудне ння , км2

лягання забрудненого

осеред ку

водоносного горизонту (покрівляподошва), м -----------

Основні забрудню ючі компонен ти,

Площа забруд нення, км2

їх кількісни й склад ,

2

3

4

1 30 1 31

1 32

XI

8

м.Севастополь

5

9

10

11

12

13

14

15

СТ "Планер"

Середньо міоценов ий

захищен

бактеріол огічне

точечне

80-96

БГКП2380

точечн е

80-96

БГКП2380

ТОВ “Озеленітель”

Четвертичний

незахищен

бактер., хімічне

точечне

БГКП2388

точечн е

5-170

ково поле”

1

СТ

33

“Бріг-2”

5-170 10

90

10

NO-95,43 2006р.

Середньо міоценов ий

захищен

Міоценов о

незахищен

бактер., хімічне

точечне

63-120 100

БГКП230

точечне

32-60 50,5

БГКП2380

БГКП2388 NO-95,43

точечн е

63-120 100

NO-42,79 бактеріол огічне

16

17

Неорга нізова ні свалки, фільтр уючі вигріба

Відсутня. Дані матеріалів спецводокористува ння

Глибин а випроб ування, м

8

90

Наявність режимної мережі (кількість та номери свердловин)

Основні забрудню ючі компонен ти, їх кіль кісний склад , мг/дм3

7

СТ "Кулі-

6

забруд нення, м ------------

мг/дм3

Глибина визначення забруднення, м

1

Глибин а проник нення

Джере ло забруд нення

БГКП230 NO-42,79

точечн е

32-60 50,5

БГКП2380

сарматсь кий

36

Видобуток прісних підземних вод для централізованого водопостачання міста і приміської зони здійснює ДКП “Севміськводоканал", який має 5 водозаборів: Орловський, Бельбекський, Родніковський, Інкерманський, міський каптаж (законсервований), з яких в 2006 р. було відібрано 10,873 млн.м3 прісної підземної води. Підприємство має ліцензії на видобуток прісної підземної води: Орловський водозабір (рег.№ 2433 від 11.04.01 р.), Інкерманський водозабір (рег.№ 2434 від 11.04.01 р.), Бельбекський водозабір (рег.№ 2435 від 11.04.01 р.), Родніковський водозабір (рег.№ 2436 від 11.04.01 р.). Якість підземних вод протягом року контролювала лабораторія ДКП “Севміськводоканал". За даними лабораторії підземні води усіх водозаборів характеризуються нейтральною реакцією середовища, відсутністю зважених речовин, постійною концентрацією фтор-іона. Найбільші розходження хімічного складу підземних вод, як і в попередні роки, просліджуються у складі головних іонів, що обумовлює різний ступінь їхньої мінералізації. Найвищою мінералізацією відрізняються підземні води Орловського водозабору. Однак, завдяки постійному зменшенню водовідбору на Орловському водозаборі з 45,3 тис.м3/на добу в 1984р. до 0,208 тис.м3/на добу в 2003р., 0,0877 тис.м3/на добу в 2004р., а також перерозподілу навантаження на окремі свердловини гідродинамічна та гідрохімічна обстановка поступово стабілізується, лише в окремих свердловинах спостерігається незначний зріст мінералізації. В 2005-2006 рр. почалось поступове збільшення водовідбору: 0,427 тис. м3/на добу в 2005р., 0,957 тис. м3/на добу в 2006р. У середньому сухий залишок в підземних водах Орловського водозабору складає 1213 мг/л (2005р.- 1123 мг/л), а в деяких випадках – від 1070 до 1440 мг/л (2005р.- від 1040 до 1630 мг/л). При цьому, співвідношення масових концентрацій іонів кальцію і магнію складає 4,7:1, а їхні високі абсолютні значення визначають підвищену загальну жорсткість, що характеризує усі води Орловського водозабору як мінералізовані, солонуваті. Солеутворюючими іонами для Орловського водозабору є хлорид-іони. Їх середня масова концентрація у 2,7 раз перевищує відповідну величину сульфат-іонів. З ступеню мінералізації підземна вода шахтних колодязів і свердловин Інкерманського водозабору відноситься до прісних вод. Однак, жорсткість цих вод коливається в дуже широкому діапазоні - від 5,5 мг/экв/л до 8,6 мг/экв/л, при середньому значенні 7,04 мг/экв/л. Основну частку сумарного вмісту іонів жорсткості складають іони кальцію. Їх середня концентрація перевищує аналогічний показник магнію в 7 раз. Головною особливістю цього підземного водозабору є високий вміст нітратів. У зимово-весняний період концентрація нітратів відмічалась рівною 47 мг/л. Підземні води Бельбекського водозабору характеризує висока концентрація іонів кальцію, що у 4 раза перевищує концентрацію іонів магнію та обумовлює підвищену загальну жорсткість води. Підвищена мінералізація води є також наслідком присутності хлоридів і сульфатів, середня концентрація яких досягає 134,3 мг/л та 36,5 мг/л відповідно. Найменшим вмістом розчинених солей характеризується вода свердловин Родніковського водозабору, сумарна мінералізація не перевищує в середньому 340 мг/л і не змінюється протягом року.

38

Мікробіологічні і радіоактивні показники якості підземних вод контролюється лабораторією ДКП “Севміськводоканал” на 15 постійних пунктах. Колі-індекс протягом усього періоду контролю, за рідким винятком, не досягає 3, що відповідає ДСТ 2874-82.

6.2. Стан геологічного середовища По "Кадастру АРК" в м.Севастополі та його районах на 01.01.07р. зареєстровано 118 зсувів загальною площею 167.73 га. Максимальну ураженість ЕГП має ділянка від м.Севастополь до мису Лукулл, що характеризується і повсюдним соціально-економічним ризиком. В активному стані знаходяться 14 зсувів, тобто 11,9%. Коефіцієнт ураженості складає 0.1615. Інформація щодо поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) та перелік ділянок з підвищеним ризиком розвитку ЕГП в межах земель м.Севастополя представлена в таблицях 6.5, 6.6. За даними Севастопольської міської державної адміністрації ( СМДА) у 2006 році проведено роботи з районування узбережжя м. Севастополя від с. Любимівка до селища Кача щодо ступеня геодинамічної небезпеки з метою контролю і попередження зсувів, обвалів та інших небезпечних природнотехногенних процесів. У результаті реалізації вказаного заходу проведені: - оцінка інженерно-геодинамічної обстановки на обвалонебезпечних та зсувонебезпечних ділянках в 100-метровій смузі узбережжя; - диференціювання ділянок щодо ступеня небезпеки; - складання карти районування узбережжя щодо ступеня обвальної й зсувної небезпеки; - розроблені геологічні вимоги до безпечної експлуатації інженерних споруд, що перебувають у зонах прояву небезпечних геодинамічних процесів, на дослідженій території.

39

Поширення екзогенних геологічних процесів Таблиця 6.5. Вид (ЕГП)

№

Площа поширення, км2

Кількість проявів,

% ураженості регіону

з/п шт.

1

2

3

4

5

1

зсуви

1,6773

118

0,1615

Перелік ділянок з підвищеним ризиком розвитку ЕГП в межах земель м. Севастополя Таблиця 6.6. № з/п

Ділянки піддані ЕГП

1

2

3

4

5

6

7

1

Ділянки з/д від В.Садового до з/д вокзалу м.Севастополь

Обвали

20 кмх100м (найбільш уражено 3,5 км)

17,5 %

Листопад-травень

2

Спуски В.Кучера, Корабельний, Тролейбусний

Обвали

100%

3

Вул.Охотська

Зсуви №932

450мх40м 250мх30м 300мх30м 5000м2

Залізна дорога на участках 1518 км і 1526 км Автодорога, автотранспорт

На протязі року

4

Вул.Подольцева

Зсуви №1071

10300м2

100%

5

Гераклейський півострів, район м.фіолент Ділянки узбережжя від Північної коси до м.Лукул

Обвали, зсуви

13кмх50м 21 зсувів 26км, підвержено ЕГП 23 км

70%

Від Балаклави до м.Сарич

Абразія, обвали, зсуви

14км, абрадирується 11 км 33 зсувів

78,6%

Деформації автодо-роги, приватних житлових домів Деформації підприємства "Міськсвіт", приватних житлових домів Дачні ділянки, пляж, пансіонат "Караве-ла" Автокемпінг, садовоогородницькі ділянки Не організованим відпочиваючим

6

7

Площа поширення, км

Тип (ЕГП)

Абразія, обвали, зсуви

ураженість

100%

88,5%

Чому погрожує

Період максим. погроз

Листопад-травень

На протязі року На протязі року На протязі року На протязі року

40

6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється відділенням південної інспекції “Держгеолконтроль”.

6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. За станом на 01.01.07р. в Севастопольському регіоні кількість підприємств та організацій, які повинні мати спеціальні дозволи на використання ділянкою надр складає всього 118 од. За станом на 01.01.07р. спеціальні дозволи на використання ділянкою надр мали 8 підприємств: ВАТ “Балаклавське рудо-управління ім. О.М.Горького”, ЗАТ “Інкерстром”, ПП “Юкрайн-Сервіс”, МПП «Ажур», ДКП «Севміськводоканал», ТОВ «Перлина Криму», ТОВ НВП «Водограй», ВАТ « Севастопольський молокопереробний завод». Держуправлінням погоджено матеріали на одержання спеціального дозволу на використання ділянкою надр 4 підприємствам: ТОВ «Грей», ВАТ «Севастопольський пивобезалкогольный завод», КП «Ударник», ТОВ «Аеросвіт Курорт».

41

7. ВIДХОДИ Проблеми збирання, переробки, зберігання та утилізації промислових та твердих побутових відходів у м. Севастополі в 2006 р. залишалися гострими. Основні обсяги утворення промислових відходів здійснюються на підприємствах судноремонтної та гірськовидобувної галузях. Маса промислових відходів, утворених у 2006 року – 591,536 тис.т, з них: Відходи гірськовидобувної промисловості – 576,748 тис.т. Металобрухт – 8,2 тис. т За даними Управління статистики в м. Севастополі у 2006 році підприємствами міста утворилося 0,7 тис.т відходів І-ІІІ класів небезпеки, у тому числі 0.4 тис.т нафтоутримуючих відходів. Поводження з відходами І-ІІІ класу. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі видано 364 дозволів на розміщення відходів І-ІІІ класу на 2006 р. Обсяги утворення відходів І-ІІІ класу визначені у лімітах на 2006 р. - 11,448 (тис. т/рік). Обсяги розміщення відходів І-ІІІ класу встановлені лімітами на 2006р. – 2,862 (тис. т/рік). Фактично утворено відходів у 2006 р. - 0,7 * (тис. т/рік). Фактично розміщено відходів у 2006 р. – 0,5 * (тис. т/рік). * - інформація надана за даними Управління статистики в м. Севастополі по 161 підприємству (за формою 1-НВ). Накопичення відходів (станом на 01.01.2007 року) (за формою статзвітності 1-НВ) Таблиця 7.1. № з/п 1

2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

т

482,4

т т т

25,0 25,1 432,3

161

Примітка За даними Управління статистики в м.Севастополі За даними Управління статистики в м.Севастополі

Обставини, що склалися у регіоні, потребують від підприємств та військових частин прийняття заходів, спрямованих на зменшення обсягів утворення відходів, дотримання санітарних та екологічних норм при складуванні відходів на своїй території, передачу відходів, які підлягають утилізації підприємствам, які займаються їх збиранням, повторним використанням відходів як вторинних ресурсів, вирішенням питань по видаленню відходів.

42

Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами (м.Севастополь) Таблиця 7.2. № з/п

Найменування юридичної особи

1

2 ПП “Фірма ТАКО”

1

Ідентифік аційний код 3 16507445

2

ТОВ “Екологовиробнича компанія “Кримська Ганза”

23012193

3

ТОВ “ЮГТОРСАН”

14348190

4

ТОВ “Севекосервіс”

30628597

5

ТОВ «Ситал»

19454838

Місце знаходження юридичної особи

Строк дії ліцензії

4 вул.Фільченкова,35 м.Севастополь, 99022 вул. Щербака, 11-А, к.3, м.Севастополь, 99011 Західний берег Комишевої бухти, 1 м.Севастополь, 99014 вул. Полоцька, 22 м.Севастополь, 99012

5 22.04.200422.04.2007

вул. Велика Морська, 44, к.5 м.Севастополь, 99011

09.06.200509.06.2010

18.11.200418.11.2009

Вид господарської діяльності

6 Збирання, зберігання, оброблення, знешкодження відходів забруднених нафтопродуктами Збирання, оброблення льяльно-баластніх вод та іншої рідини, що містіть нафтопродукти

15.07.200515.07.2010

Збирання, оброблення льяльно-баластніх вод, що містять нафтопродукти

15.05.200615.05.2011

Збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження відпрацьованих нафтопродуктів, не придатних до використання за призначенням (у том числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші), льяльно-баластні води, суміші масло/вода Збирання, зберігання відходів що містять Cd, Pb, Hg, Sb, Se, Te та Їх сполуки; відпрацьованих АКБ; відходів і брухту електронних вузлів; відпрацьованих нафтопродуктів, не придатних до використання (у том числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші)

Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на право збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (м. Севастополь) Таблиця 7.3. № з/п

Найменування юридичної особи

1 1

2 ЗАТ “Севастопольвторресурси”

2

ТОВ “Мета-Юг”

Ідентифі каційний код 3 19007752

24868565

Місце знаходження юридичної особи

Строк дії ліцензії

Вид господарської діяльності

4 Балаклавське шосе, 3-А

5 22.07.200422.07.2007

вул. Портова, 17

24.12.200424.12.2009

6 Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних

43

3

ТОВ “Санта-Юг”

33080017

вул. Хрустальова, 11, оф.94

31.03.200531.03.2010

4

ТОВ “Центр пакування та дизайну”

3746852

вул. Шабаліна, 29

21.07.200521.07.2010

5

ТОВ “ОКСІ”

22274413

6

ПП Лукянов В.В.

вул.Міхайлівська, 5, кв.28 пр.Ген.Острякова, 142, кв.15

18.08.200518.08.2010 30.10.200530.10.2010

Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля відходів полімерних Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних

З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення та відповідно до статті 31 Закону України "Про відходи" Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі здійснюється розгляд заявок на одержання дозволу на розміщення відходів. За період з 2001 р. просліджується стійка динаміка збільшення підприємств, що оформили дозвіл і ліміти на утворення і розміщення відходів: Таблиця 7.4. на 2004р.

на 2005р.

на 2006р.

на 2007р.

260

270

305

378

Рисунок 7.1.

378

400 350 300

305 260

270

на 2004р.

на 2005р.

250 200 150 100 50 0 на 2006р.

на 2007р.

Держуправлінням проведена робота з підприємствами та організаціями міста щодо проведення інвентаризації і паспортизації відходів та реєстрації об’єктів утворення та утилізації відходів.

44

У 2005 році Держуправлінням погоджено 577 паспортів відходів та затверджено 15 реєстрових карт об’єктів утворення відходів та 4 реєстрових карт об’єктів оброблення та утилізації відходів. У 2006 році Держуправлінням погоджено 825 паспортів відходів та затверджено 9 реєстрових карт об’єктів утворення відходів та 5 реєстрових карт об’єктів оброблення та утилізації відходів. Транскордонне перевезення відходів 2006р. не здійснювалось.

Полігон твердих побутових відходів у Першотравневій балці. В м.Севастополі має один полігон твердих побутових відходів у Першотравневій балці (далі Полігон ТПВ) проектною потужністю 1950464 м3 (з урахуванням ущільнення відходів), будівництво якого ще не закінчене. Вивіз твердих побутових відходів на Полігон ТПВ здійснюється на підставі наказу Начальника цивільної оборони м. Севастополя № 4 від 19.03.2001р. Функції експлуатуючої організації по використанню для складування твердих побутових відходів на Полігоні ТПВ передані ЗАТ АТП-2628 відповідно до наказу Начальника цивільної оборони м. Севастополя № 6 від 15.04.2003р. За даними Держуправління станом на 01.01.2007р. на Полігоні ТПВ (I черга) розміщено 2803903 м3 відходів, що складає 144 % від проектної величини. Полігон працює з перевищенням проектної величини щорічного розміщення твердих побутових відходів, що веде до передчасного вичерпання його ємності. Експлуатуючою організацією порушується технологія складування твердих побутових відходів, в порушення „КТМ 204 Україна 01996”: ізолюючий шар грунту товщиною 0,25 м не укладається, ущільнення твердих побутових відходів пошарово (0,5м) не виконується. У 2006р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства та порядку улаштування та експлуатації полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці. При перевірці виявлені порушення вимог діючого законодавства: при експлуатації полігона відбувається збір фільтрату на поверхні карт у районі «першої» дамби. За результатами проведених аналізів установлено перевищення встановлених ГДК забруднюючих речовин у місці збору фільтрату на поверхні карт у районі «першої» дамби: по нітратах – у 1,6 рази, по СПАР – у 91 разів, по БПК5 – у 100 разів, по залозу загальному - у 46 разів, по іоні амонію - у 677,6 рази. «Нульова» дамба інтенсивно руйнується обально-зсувними процесами, причиною яких є помилкові рішення при її будівництві (кут укосу, щільність і склад матеріалу, що складає дамбу). Зсувні процеси на «першій» дамбі спровоковані не передбаченим проектом її терасуванням. Небезпечні геологічні процеси, виявлені на нульовій і першій дамбах, створюють погрозу їхнього руйнування і, як наслідок, техногенної

45

надзвичайної ситуації, наслідком якої буде забруднення фільтратом земель лісового фонду і водозбору р. Чорна. За порушення вимог діючого законодавства та невиконання приписів до попередніх перевірок начальник полігону ТПВ притягнутий до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 170 грн. На усунення виявлених порушень видані приписи. Інформація направлена в Севастопольську міжрайонну природоохоронну прокуратуру. Будівництво 1-ої черги Полігону не завершено. Держфондом охорони навколишнього природного середовища у 2006 р. передбачено фінансування закінчення будівництва 1-ої черги Полігону в обсязі 960,0 тис.грн. За станом на 01.01.2007 р. використано коштів у розмірі 468,6 тис.грн. на придбання технологічного обладнання. Динаміка накоплення твердих побутових відходів на Полігоні ТПВ за роками наведена у таблиці 7.5: Таблиця 7.5. Загальна маса накопичених твердих побутових відходів по м.Севастополю % заповнення полігону

за 2002 р.

за 2003 р.

за 2004 р.

за 2005 р.

за 2006 р.

453118 м3

472980 м3

494461 м3

62907 м3

605555 м3

39%

64%

89%

113%

144%

Полігон розташований на значній (до 25 км) відстані від основних житлових масивів міста. Це здорожує транспортування відходів. Збір та транспортування побутових відходів на Полігон ТПВ здійснюють 11 підприємств міста. В зв'язку з великим зносом транспорту інколи виникають ситуації по невчасному видаленню побутових відходів з підприємств та міст накопичення побутових відходів на території міста. В літні місяці в м.Севастополь обсяги утворення побутових відходів збільшуються в 1,2 – 2 рази. В більшості населених пунктів сільської місцевості м Севастополя відсутні звалища та підприємства по збиранню, вивезенню та знешкодженню твердих побутових та промислових відходів, що призводить до виникнення несанкціонованих звалищ на природних рельєфних утвореннях – вибалках, ярах, долинах. При складуванні відходів підприємствами сільської зони часто не виконуються необхідні заходи щодо запобігання забруднення природного середовища. Продовжується забруднення відходами територій околиць селищ, місць відпочинку, лісосмуг, шляхів в Байдарській, Інкерманській, Бельбекській, Качинській долинах. Деякі підприємства міста проводили роботу щодо визначення класів небезпеки відходів. Це дає можливість після повноцінного введення в дію Полігону ТПВ розміщення на ньому окремих видів промислових відходів, таких, наприклад, як відходи абразивного очищення корпусів суден, шлаку вугілля, клейової осад (відхід виноробства), та ін.

46

Контроль додержання природоохоронного законодавства на підприємствах і організаціях показав, що на даному етапі розвитку господарства основними проблемами, які пов’язані зі зберіганням, утилізацією та видаленням промислових та твердих побутових відходів всіх підприємств міста є відсутність повної та достовірної інформації по утворенню, накопиченню та передачі відходів спеціалізованим підприємствам. Використання підприємствами застарілого устаткування промислової переробки, недотримання технологічних процесів, не передбачає зниження обсягів утворення відходів та їх сортування. Незакінченість будівництва полігону ТПВ, необхідність вивезення побутових відходів на далеку відстань, відсутність системи роздільного збирання чи сортування відходів, проблеми з сплатою за вивезення відходів з боку населення приводять до забруднення земель Севастопольського регіону. Впровадження заходів по поводженню з промисловими та твердими побутовими відходами має ґрунтуватись на нормативно-правовій базі, яка регламентує виконання комплексу робіт по збиранню, зберіганню, знешкодженню та утилізації відходів. За даними Севастопольської міської державної адміністрації (СМДА) відповідно до розпорядження СМДА від 09 лютого 2006 року № 165-р "Про створення постійно діючої міжвідомчої комісії з питань дій з відходами, у т.ч. безгосподарськими" у районних державних адміністраціях створені робочі групи для організації діяльності суб'єктів у сфері дій з відходами, які разом з Кримським відділом Держінспекції охорони Чорного моря щомісяця обстежують свої території на предмет виявлення місць складування відходів, їх власника з визначенням кількості, морфологічного складу та ступеня небезпеки для довкілля. За результатами перевірок кожним районом складається акт, що направляється до постійно діючої міжвідомчої комісії з питань дій з відходами, у т.ч. безгосподарськими. Складаються плани заходів щодо ліквідації безгосподарських смітників. Інформація про виконання заходів щомісяця доводиться до відома міської координаційної комісії, яка відповідно до ст. 12 Закону України "Про відходи", приймає рішення щодо подальших дій з безгосподарними відходами. У приватному секторі проводяться збори з квартальними комітетами з питання укладення договорів на вивіз сміття та недопущення утворення несанкціонованих смітників. Приймаються заходи адміністративного впливу до порушників правил благоустрою. В 2006 році було ліквідовано 1567 смітників у т.ч.: Таблиця 7.6. Ліквідовано смітників Складено протоколів Обсяг ТПВ, м. куб Сума фінансування за рахунок засобів місцевого бюджету, тис.

Ленінський район 288 72 4134,2 173,63

Гагарінський район

Нахімовський район

Балаклавский район

170 15 9290,0

993 72 6313,92

116 37 547,7

294,75

128,52

10,0

47

грн

    

З метою упорядкування поводження з відходами необхідно: здійснювати роботу по забезпеченню видалення, утилізації безхазяйних відходів на території міста; забезпечити фінансування завершення будівництва полігону твердих побутових відходів в Першотравневій балці; створити загальнодоступну базу даних по створених на Україні підприємствах по утилізації, знешкодженню всіх видів відходів, а також по полігонам розміщення промислових відходів; розробити програми екологічного моніторингу відходів; проводити постійну виховну роботу з населенням, з метою підвищення культури поводження з відходами – із залученням засобів масової інформації, проведення спеціальних семінарів для підприємств, військових частин.

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА.

8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека - стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження надзвичайних ситуацій з негативним впливом на довкілля та виникненням небезпеки для здоров'я людей, шляхом здійснення широкого комплексу взаємозалежних економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. Зважаючи на те, що змінились форми власності промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контролюючі органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище та забезпечення екологічної безпеки. Засобами регулювання природокористування є нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів в водойми, нормування операцій поводження з побутовими та промисловими відходами. За 2006 р. Держуправлінням видано 74 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основним забруднювачем атмосферного повітря на території м. Севастополя являється ДКП “Севтеплоенерго”.

48

До забруднювачем атмосферного повітря відносяться також ДКП “Севміськводоканал”, ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького”, ПП “Доломіт”, Севастопольська ТЕЦ. Екологічно небезпечних об’єктів, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення в галузі атмосферного повітря на території м. Севастополя немає. На території м.Севастополя є райони забруднення атмосферного повітря, які існують протягом тривалого часу і становлять потенційну загрозу для довкілля і здоров’я людей, це такі: - район залізничного вокзалу з несприятливими особливостями рельєфу (Делегардова балка), насиченістю промисловими підприємствами з відомчими котельними, недоліками транспортної розв’язки автошляхів; - промисловий район вул.Шабаліна, де зосереджена велика кількість промислових підприємств; - м.Балаклава, де значним забруднювачем є Балаклавське рудоуправління. Атмосферне повітря виступає своєрідним посередником забруднення всіх інших об'єктів природи. Воно сприяє поширенню значної кількості забруднень на значні відстані (перенесення повітрям шкідливих речовин). Промисловими й автомобільними викидами в атмосферу, що переносяться повітрям, забруднюються значні території. Серйозні екологічні проблеми пов'язані з автотранспортними викидами шкідливих речовин. Оскільки в середньому на 1 кг використаного палива витрачається приблизно 15 кг атмосферного повітря, обсяг викидів автотранспортові становить 65-85% загального об'єму викидів. З метою виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту в м.Севастополі Державною екологічною інспекцією в м.Севастополі спільно з Державтоінспекцією УМВС України проводився контроль викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту в рамках операції “Чисте повітря". Аналіз результатів показує, що 12,2% автотранспорту експлуатується з перевищенням нормативів викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. В 2001 р., після закриття міського звалища на Мекензієвих горах, було розпочате складування ТПВ на полігоні, будівництво 1 черги якого ще не закінчене. Численні недоліки в будівництві полігону ТПВ породжують небезпеку для навколишнього середовища. При експлуатації полігона відбувається збір фільтрату на поверхні карт у районі «першої» дамби, а також протікання фільтрату через «нульову» і «першу» дамби. За результатами проведених аналізів установлено, що зміст забруднюючих речовин у фільтраті, що випливає за територію полігона, у кілька разів перевищує встановлені санітарними нормами гранично-допустими концентрації (ГДК) забруднюючих речовин у поверхневих водах.

49

Небезпечні геологічні процеси, виявлені на нульовій і першій дамбах, створюють погрозу їхнього руйнування і, як наслідок, техногенної надзвичайної ситуації, наслідком якої буде забруднення фільтратом земель лісового фонду і водозбору р. Чорна. Крім того, полігон працює з перевищенням проектної потужності на 144%. Ведеться будівництво 2 черги полігону ТПВ. Основним забруднювачем водних ресурсів являється ДКП „Севміськводоканал”. Очисні споруди КОС №4 (на території СВМІУ) ДКП «Севміськводоканал» не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. З КНС №№ 9, 10 (м. Балаклава) ДКП «Севміськводоканал» скид стічних вод здійснюється в море без очистки. В даний час КОС №1 південної частини міста ДКП «Севміськводоканал» працюють у механічному режимі і є інтенсивним джерелом забруднення акваторії Чорного моря недостатньо очищеними стічними водами. Проблема очищення 22 млн.м3 за рiк стічних вод міста може бути вирішена тільки шляхом вводу в дiю блоку біологічного очищення на спорудах південної частини міста ( КОС №1). В листопаді 2006р. в м.Севастополі відбулася надзвичайна ситуація місцевого рівня, зв`язана з забрудненням питної води в паводковий період на р.Чорна. Міжвідомчою комісією з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на чолі з заступником голови міської держадміністрації встановлено, що однією з причин ситуації, що склалась, було заростання пруда-накопичувача в р.Байдарка водоростями та їх відмирання. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.07р. № 188-р м.Севастополю на заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в системі водопостачання виділено 8923, 3 тис. грн. Очиснi cпоруди сільських населених пунктів, що скидають стічні води з перевищеними нормативами забруднюючих речовин, морально i фiзично застарiли, потребують реконструкцiї та капітальних ремонтів. Ряд сільських населених пунктів не забезпечені спорудами очищення стічних вод необхідної потужності, що негативно впливає на стан природних вод.

8.1.1 Екологічна безпека оборонної діяльності У зв'язку з дислокацією двох військово-морських баз України і Російської Федерації м.Севастополь є особливою територією в Україні, де безпосередньо співіснують військові формування з інфраструктурою цивільного сектора, тому населення міста постійно знаходиться в умовах підвищеного екологічного ризику та у різного ступеню негативного впливу військових формувань на навколишнє природне середовище. У регіоні м.Севастополя знаходиться більше 200 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації і Міністерства оборони України, які 50

контролюються територіальними органами Мінприроди України, за даними яких можливо стверджувати, що на військових об’єктах, що базуються на території, підвідомчій Севастопольській міській Раді, виконання природоохоронного законодавства не забезпечується в повному обсязі. Взаємодія Чорноморського флоту Російської Федерації і природохоронних органів регламентується «Угодою між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації з питань забезпечення екологічної безпеки та екологічного контролю в місцях базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України " від 18 грудня 1998 року ( даліУгода) і регулюється спеціально створеною комісією. У відповідності зі ст. 1 Угоди Російська сторона забезпечує дотримання Чорноморським флотом вимог природоохоронного законодавства України. У 2006р. продовжувалась робота Робочої групи з питань екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації (далі – ЧФ РФ) і його перебування на території України Російсько-Української міждержавної комісії та Підкомісії по питанням функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України УкраїнськоРосійської міждержавної комісії . У 2006р. проведено звірення між Екологічною службою ЧФ РФ і державними органами України з охорони навколишнього природного середовища матеріалів щодо оформлення нормативних документів (ліцензій, дозволів, лімітів) по використанню природних ресурсів України і результатів інспекційних перевірок військових формувань і об'єктів ЧФ у період 2003-2005 років. Потрібно відзначити позитивні тенденції в оформленні у встановленому українським законодавством порядку дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволів і лімітів на утворення і розміщення відходів, інвентаризації і паспортизації відходів. Незначна тенденція взаєморозуміння намітилися останнім часом з боку Командування ЧФ РФ по виконанню вимог екологічної безпеки в місцях базування Флоту. Однак, ряд статей “Угоди” та вимоги природоохоронного законодавства України, не виконуються. В порушення статті 1 п.5 “Угоди” підрозділи ЧФ РФ представляють статистичні дані не в повному обсязі та з численними порушеннями порядку заповнення форм статистичної звітності. Відсутність достовірних статистичних даних не дозволяє оцінити реальні обсяги забруднень і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу. Не виконується в повному обсязі стаття 1 п.3 “Угоди” згідно якої Російська сторона негайно інформує місцеві органи влади і державні органи України по охороні навколишнього природного середовища про всі аварійні ситуації екологічного характеру, у тому числі пов'язані з використанням джерел іонізуючого випромінювання, а також про постачання нових джерел іонізуючого випромінювання і високотоксичних речовин. У 2006р проведено 34 інспекційні перевірки військових частин ЧФ РФ, за 51

порушення вимог природоохоронного законодавства за результатами перевірок видано 184 приписи. Основні порушення в галузі охорони атмосферного повітря наступні: відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин, не проведення інвентаризації викидів, відсутність контролю на джерелах викиду і не ведення первинної облікової документації. За порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони водних ресурсів в 2006 р. винесено 2 рішення на припинення експлуатації дитячого оздоровчого табору “Алсу” в/ч 13140 ЧФ РФ та водопостачання в/ч 13189 ЧФ РФ. Водовідведення неочищених стічних вод в/ч 60135 через КНС 1997 ВМІС ЧФ та недостатньо очищених стоків на очисних спорудах ДОТ "Алсу-1" в/ч 13140 здійснюються на рельєф місцевості. Неочищені стічні води скидаються в б. Інженерна з очисних споруд, які обслуговуються 1997 ВМІС ЧФ. В/ч 13189 ЧФ РФ усунуто порушення природоохоронного законодавства. Видано дозвіл на відновлення водопостачання військової частини. Пред’явлено 3 позови на відшкодування збитків за самовільне використання води із підземних свердловин на загальну суму 84,818 тис.грн.

(1997 Відділ морської інженерної служби, в/ч 49311, в/ч 40136 ). В/ч 62709 продовжує залишатися джерелом забруднення акваторії Чорного моря в районі Нафтової гавані. Досі не вирішене питання по забезпеченню будівництва і введенню в експлуатацію системи перехоплення з території нафтобази зливових, паводкових, ґрунтових вод, забруднених нафтопродуктами. Територія не обладнана зливовою каналізацією. Частково функції її по збору та очищенню зливових і дренажних вод виконує обвідний бетонний канал, зв'язаний з нафтопасткою. Одним із шляхів рішення проблеми забруднення територій військовоморських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м. Севастополі та акваторії Чорного моря, яка прилягає до них, може бути оцінка еколого-геохімічного стану та стійкості геологічного середовища у прибережно-морський зоні територій військово-морських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м. Севастополі. У 2006 р. перевірено 11 військових частин Міністерства оборони України. У ході інспекційних перевірок військових частин виявлений ряд порушень природоохоронного законодавства, основними з який є: відсутність підтверджуючої документації на право користування земельними ділянками; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу і контролю; не проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не забезпечений контроль викидів забруднюючих речовин від автотранспорту; відсутні лімітів і дозволи на утворення і розміщення промислово-побутових відходів та відсутня підтверджуюча документація на розміщення та утилізацію; наявність несанкціонованих смітників та звалищ; не проводяться і випробування на герметичність підземних сховищ нафтопродуктів, що створює загрозу забруднення нафтопродуктами підземних 52

вод і земельних ресурсів; відсутні дозволи на спецводокористування; не надається статистична звітність, тим самим не представляються дані про фактично викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітря, утворених, розміщених, віддалених і утилізованих відходах; не здійснюються платежі за забруднення навколишнього природного середовища. Дотепер не вирішене питання припинення скидання недостатньо очищених стоків в/ч А-3370 (Міноборони України) в море шляхом завершення будівництва напірного колектора з метою переключення стоків на очисні споруди південної частини міста (КОС №1). Очисні споруди в/ч А-3370 працюють у механічному режимі з 2-х-3-х кратним перевантаженням без дозволу на скидання стічних вод в море. Очисні споруди морально і фізично застаріли. Заходи щодо поліпшення екологічної ситуації командуванням військових частин не виконувались. За результатами перевірок об’єктів Міністерства оборони України видано 45 приписів, складено 11 протоколів про адміністративне правопорушення природоохоронного законодавства, які передано до вищих організацій для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Пред’явлено 1 позов на відшкодування за самовільне використання води із підземної свердловини, розташованої на мисі Фіолент на території в/ч А-3009, на суму 3,230 тис. грн. Матеріали також направлені до військової прокуратури м.Севастополя для прийняття заходів прокурорського реагування.

8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами У відповідність з вимогами постанови КМУ № 440 від 20.06.95р. та наказу Мінекобезпеки від 30.07.2002р. № 294 «Про затвердження Інструкції про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» протягом 2006 року Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі був виданий 1 дозвіл на поводження з небезпечними речовинами (ПП „М’ясопереробний завод “Ковбаси «Камо”, зберігання нітриту натрію). Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами Гострою залишається проблема по зберіганню непридатних та заборонених до використання пестицидів та отрутохімікатів. В зв’язку з відсутністю фінансування щодо передачі пестицидів на утилізацію підприємствам, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, накопичені пестициди зберігаються на підприємствах, що створює підвищену небезпеку навколишньому середовищу.

53

За даними Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі загальний обсяг накопичених непридатних та заборонених до використання пестицидів та отрутохімікатів на території м. Севастополя на 01.01.2007г. - 20,66 т. Зберігання заборонених пестицидів та отрутохімікатів здійснюється в спеціальних складах. Збереження непридатних та заборонених до використання пестицидів та отрутохімікатів здійснюється без відповідної ліцензії на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Клас небезпеки непридатних та заборонених до застосування пестицидів та отрутохімікатів не визначений. Держуправлінням видані приписи на усунення порушень.

8.2. Ядерна і радіаційна безпека. В регіоні м.Севастополя відсутні об'єкти атомної енергетики, підприємства по видобутку і переробці уранової руди. В м.Севастополі знаходиться 6 установ і організацій, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, що потребують нагляду з радіаційної безпеки. В основному це науково-дослідницькі інститути, підприємства суднобудування і комунального господарства. Крім того на території Севастопольського національного інституту ядерної енергії і промисловості розміщений дослідницький реактор ДР-100. У процесі своєї діяльності утворюють радіоактивні відходи Севастопольський національний інститут ядерної енергії і промисловості та Інститут біології південних морів ім. А.О. Ковалевського НАНУ, що мають тимчасові сховища радіоактивних відходів. Севастопольський національний інститут ядерної енергії і промисловості має ліцензію на збереження радіоактивних відходів, видану Державним комітетом ядерного регулювання України. Поводження з відходами організовано відповідно до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами”, Основних санітарних правил України, Норм радіаційної безпеки України, та іншими нормативними документами. Усі радіоактивні відходи зберігаються на території дослідницького реактора ДР-100 у спеціалізованих сховищах. Для забезпечення безпеки зберігання відходів на території ДР-100 упроваджена система фізичного захисту ядерних матеріалів і радіоактивних відходів, що відповідає міжнародним стандартам; забезпечений постійний радіаційний контроль місць збереження відходів; передбачений страховий фонд для відшкодування збитків при радіаційній аварії. Укладено договори з Одеським спеціалізованим підприємством “Радон” на збір і поховання радіоактивних відходів. Фахівцями Державної екологічної інспекції в м. Севастополі проводиться екологічний (радіологічний) контроль вантажів, що перетинають митний кордон м. Севастополя ( виключаючи морські порти), відповідно до Положення “Про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності регіональних митниць і митниць”, затвердженим наказом 54

Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України № 204 від 08.09.99р. та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.11.99р. за № 787/4080. Факти переміщення радіаційно-небезпечних об`єктів на зафіксовано. За даними Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції в межах севастопольської зони відсутні радіаційно-забруднені місця. Радіаційний фон (гама фон) складає 9-10 мкР/год.

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ`Я НАСЕЛЕННЯ

Єдиним об'єктивним критерієм якості навколишнього середовища є стан здоров`я населення. Санепідслужбою міста проводиться моніторинг якості води розводящої мережі та джерел комунальних і відомчих водопроводів. Всього в 2006р. було відібрано проб води джерел та розводящої мережі комунальних і відомчих водопроводів 2529, відхилень встановлено 162, що складає 6,2%. Якість води розводящої мережі комунальних водопроводів залежить від стану джерел водопостачання, ступені водопідготовки питної води на водопровідних очисних спорудах та від санітарно-технічного стану водопровідних мереж. В листопаді 2006р. в м.Севастополі відбулася надзвичайна ситуація місцевого рівня, зв`язана з забрудненням питної води в паводковий період на р.Чорна. Міжвідомчою комісією з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на чолі з заступником голови міської держадміністрації встановлено, що однією з причин ситуації, що склалась, було заростання пруда-накопичувача в р.Байдарка-приток р.Чорна- водоростями та їх відмирання.

55

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.07р. № 188-р м. Севастополю на заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в системі водопостачання виділено 8923, 3 тис. грн. Якість питної води відомчих водопроводів селищ Терновка, Родне, Флотське, Оборонне незадовільна з причин відсутності знезаражуючих установок. Припинені роботи щодо будівництва водоводів від села Бельбек до села Верхнєсадове. Населення селищ Фронтове, Верхнєсадове, Піроговка не забезпечені якісною питною водою, т.к. вода свердловин не відповідає вимогам ДСТ по жорсткості, сухому залишку та вмістові нитратів. Основним забруднювачем водних ресурсів являється ДКП „Севміськводоканал”. Очисні споруди КОС №4 (на території СВМІУ) ДКП «Севміськводоканал» не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. З КНС №№ 9, 10 (м. Балаклава) ДКП «Севміськводоканал» скид стічних вод здійснюється в море без очистки. Очисні споруди КОС №4 (на території СВМІУ) ДКП «Севміськводоканал» не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. Основним забруднювачем атмосферного повітря на території м. Севастополя являється ДКП “Севтеплоенерго”. До забруднювачів атмосферного повітря відносяться також ДКП “Севміськводоканал”, ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького”, ПП “Доломіт”, Севастопольська ТЕЦ. Екологічно небезпечних об’єктів, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення в галузі атмосферного повітря на території м. Севастополя немає. На території м.Севастополя є райони забруднення атмосферного повітря, які існують протягом тривалого часу і становлять потенційну загрозу для довкілля і здоров’я людей, це такі: - район залізничного вокзалу з несприятливими особливостями рельєфу (Делегардова балка), насиченістю промисловими підприємствами з відомчими котельними, недоліками транспортної розв’язки автошляхів; - промисловий район вул.Шабаліна, де зосереджена велика кількість промислових підприємств; - м.Балаклава, де значним забруднювачем є Балаклавське рудоуправління. Атмосферне повітря виступає своєрідним посередником забруднення всіх інших об'єктів природи. Воно сприяє поширенню значної кількості забруднень на значні відстані (перенесення повітрям шкідливих речовин). Промисловими й автомобільними викидами в атмосферу, що переносяться повітрям, забруднюються значні території. Серйозні екологічні проблеми пов'язані з автотранспортними викидами 56

шкідливих речовин. Оскільки в середньому на 1 кг використаного палива витрачається приблизно 15 кг атмосферного повітря, обсяг викидів автотранспорта становить 65-85% загального об'єму викидів. При експлуатації полігона відбувається збір фільтрату на поверхні карт у районі «першої» дамби, а також протікання фільтрату через «нульову» і «першу» дамби. За результатами проведених аналізів установлено, що зміст забруднюючих речовин у фільтраті, що випливає за територію полігона, у кілька разів перевищує встановлені санітарними нормами гранично-допустими концентрації (ГДК) забруднюючих речовин у поверхневих водах. Небезпечні геологічні процеси, виявлені на нульовій і першій дамбах, створюють погрозу їхнього руйнування і, як наслідок, техногенної надзвичайної ситуації, наслідком якої буде забруднення фільтратом земель лісового фонду і водозбору р. Чорна-основне джерело питного водопостачання. Чисельність населення Таблиця 9.1. Кількість наявного населення, тис. чол. Назва міста

у тому числі

Всього

міське

Площа, км2

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

сільське

Райони Балаклавський

44,5

34,7

9,8

544,9

0,08

Гагаринський

121,4

121,4

-

61,1

1,99

Ленинський

110,2

110,2

-

26,0

4,24

Нахимовський

103,1

90,2

12,9

231,5

0,45

Всього

379,2

356,5

22,7

863,5

0,44

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану. Зміни у держлісфонді; динаміка спеціального використання лісів; лісовідновлення і лісорозведення; захист лісових насаджень. Стан лісів і недеревної рослинності регіону м. Севастополя, наслідки антропогенного впливу та заходи щодо відновлення та збереження їх корінної рослинності. Лісові екосистеми м. Севастополя, загальна характеристика. В даний час загальна площа лісів в адміністративних границях м. Севастополя займає більш 40 % його території (37,6 тис.га). Виконуються роботи з інвентаризації земель лісового фонду (табл.10.1). Ліси Севастопольського регіону по своїй значимості відносяться до лісів 57

першої групи, мають екологічне, естетичне і народногосподарське значення. По всій площі Севастопольського регіону ліси розміщені нерівномірно. До складу насаджень входять як листяні, так і хвойні породи. Ведучі породи лису: дуб високостовбурний – 938,0 га, сосна – 7203,0 га, дуб низькостовбурний (насінний) – 543,6 га, дуб низькостовбурний (порослевої) – 15722,3 га, букові – 732,6 га, грабові – 807,0 га. Середній запас деревини – 0,003 млн. м3. Ліси перебувають у веденні декількох постійних лісокористувачів: Державного підприємства "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" (далі – ДП "СДЛМГ"), агропромислових підприємств і інших користувачів. Основний постійний користувач лісу – ДП "СДЛМГ" – є місцевим органом Держкомлісгоспу України, що здійснює державний контроль за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісу. У регіоні Севастополя ДП "СДЛМГ" є єдиним спеціалізованим підприємством по веденню лісового господарства. Площа ДП "СДЛМГ" по лісовпорядкуванню 1999-2000 рр. – 34,348 га. Загальна площа, зайнята захисними лісонасадженнями агропромислового комплексу, складає більш 3,0 тис. га., у т.ч. під деревинно-чагарниковою рослинністю – 2,8 тис. га. (табл.10.2). Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2007 року) Таблиця 10.1 № з/п 1 1.

2.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість 4 37,6

29,4 32,5 3100 105

Примітка 5 Виконуються роботи з інвентаризації земель лісового фонду За даними автоматизованого державного земель-ного кадастру і моніторингу земель За даними Севастопольського головного управлін-ня земельних ресурсів За даними ДП "СДЛМГ" -"-"-

тис. га

32,8

34

-"-

35,4

3.

4.

Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення

5.

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

тис. м3 м3

%

Землі лісогосподарського призначення регіону м. Севастополя в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2007 року) Таблиця 10.2 № з/п

Міністе Землі Лісові землі, тис. га Нелісові землі, тис. га рлісогосповкриті лісовою не вкриті лісовою рослинністю у тому числі інші усього ства, дарського рослин-ністю усьоголіс сільськогосподарські угіддя нелі- нелісо-вих відомст призна-чення

58

1.

2.

(усього), тис. га

2

3

Держко 34,348 млісгосп України АПК 3,2

о-вих земель усього

1

ва (постій ні лісокори стувачі, власник и лісів), інші

у тому числі лісові культури

4

5

29,351 7,138

2,9

2,9

незімкнуті лісові культури

інші не вкриті лісовою рослинністю

усього не вкритих лісовою рослинністю

6

7

8

0,204

1,406

1,610

0,3

сові землі сінопасоріл-ля жаті вища

9

10

30,961 0,017

11

12

земель

разом с/г угідь

13

14

0,020 0,008 0,045 3,342

15 3,387

0,3

Примітка* - За даними ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство"

Негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення стану лісових насаджень. Сучасний стан лісу представлений природним комплексом, що змінений під впливом антропогенних факторів. Багатогранний вплив людини на ліс виявлялося як у стихійній формі, так і у свідомому впливі. Перша частіше зв'язана з руйнівними діями (лісові пожежі, зсуви й ін.), друга - у більшості випадків виявлялася у діяльності людини (поновлення лісу), введенні інших деревних порід, створенні штучних насаджень. Проведення рубок вносить зміни у світловий, тепловий, гідрологічний, вітровий режим лісу. Недоліки в області ведення лісового господарства в регіоні – проведення не в повному обсязі заходів щодо підвищення продуктивності лісів, несвоєчасні вирубки згарищ, ушкодження підросту в лісах, засмічення лісу відходами – привели до послаблення біологічних і захисних функцій лісу. Має місце самовільні рубки, знищення рослин, що занесені до Червоної книги України, усихання деревостою, ураження древ хворобами і шкідниками рослин, при цьому загиблі дерева своєчасно не вирубаються. На підприємствах агропромислового комплексу облік лісів не ведеться, заходи щодо охорони і захисту лісу не проводяться. Спеціальні служби по відтворенню та охороні лісових насаджень відсутні. Ліси піддаються самовільним рубкам, ушкодженню шкідниками, хворобами і пожежами. У міських лісах і лісозахисних насадженнях, розташованих у межах населених пунктів і виведених зі складу державного лісового фонду, але не наданих іншим користувачам, не проводяться заходи щодо охорони, захисту і змісту насаджень, які передбачені вимогами Лісового кодексу України і інших нормативно-законодавчих актів в області ведення лісового господарства. Рішенням міськради від 06.04.2004 р. № 1883 затверджена "Програма розвитку лісового господарства м. Севастополя на 2004-2010 роки". Заходи щодо забезпечення схоронності вищезгаданих лісових насаджень Програмою не передбачені. З метою поліпшення стану лісокористування в регіоні Севастополя рішенням міськради від 27.09.2001 р. № 918 "Про стан лісокористування на 59

території м. Севастополя і заходах для його поліпшення" було передбачено звернутися в Кабінет Міністрів України з проханням про виділення з держбюджету коштів на виконання інвентаризації лісових масивів, вилучених зі складу лісового фонду ДП "СДЛМГ", але не наданих іншим користувачам, а також на обстеження лісових масивів з метою визначення стану, обсягів і складу необхідних заходів щодо відновлення порушених екосистем, а також реалізацію. Цим же рішенням на Севастопольську міську держадміністрацію був покладений розгляд питання про доцільність використання земель лісового фонду сільськогосподарськими підприємствами і про передачу ДП "СДЛМГ" конкретних лісових угідь, розташованих на землях міста, у встановленому законом порядку. До тепер ці питання не вирішені. Основними факторами, які негативно впливають на стан лісових екосистем, являються: пожежі в лісах; важкі погодні умови (сильні морози); пошкодження лісових насаджень хворобами та шкідниками; невідповідність лісових культур умовам їх місцезростання; природний відпад; буреломи. Пожежі: випадків в 2006 р. – 35 (низова пожежа); пройдено пожежами лісових земель – 5,33 га, нелісових – 0,19 га; завдані збитки – 3,8 тис. грн. Усього в 2006 р. загинуло 9,5 га лісонасаджень (хвойних, в т.ч. 8,0 га – в результаті усихання насаджень через низову пожежу 2005 року та на площі 1,5 га через низову пожежу 2006 року). Важкі погодні умови: в результаті сильних морозів в осінньо-зимовий період 2005-2006 рр. значна шкода заподіяна насадженням сосни Станкевича та горіха волоського, посадки яких виконані на ділянках, що не відповідають умовам виростання цих деревних порід (дерева знаходяться в пригнобленому становищі). Загибель посівів в розплідниках склала 0,08 га, в т.ч. 0,06 га сосни кримської. Пошкодження лісових насаджень хворобами та шкідниками: в лісових насадженнях, які мають в своєму складі осику, відзначено пошкодження осиковим трутовиком на загальної площі 7,0 га. Пошкодження лісових насаджень дубовою зеленою листовійкою – незначне, на площі 600 га (5% загальної площі насаджень). Загальна площа осередків у 2006 р. – 800 га; вимагало заходів боротьби – 0 га. Природний відпад відзначений в спілих і перестійних насадженнях (в основному, дубові насадження в важкодоступних гірських районах на території природно-заповідного фонду). Буреломи мають місце, в основному, в насадженнях з участю бука лісового Загальна площа всихання по вищевказаним причинам в 2006 р. склала 189,6 га, в т.ч.: сосна – 43,4 га, дуб – 111,7 га, інші – 34,5 га; ступень всихання: середній – 142,8 га, сильний – 46,8 га, груповий – 121,1 га, куртинний – 68,5 га. Усього в 2006 р. пошкоджено лісових насаджень: всього на площі 821,2 га, в т.ч.: листогризучіми шкідниками (шкідливими комахами) – 600,0 га (в т.ч. дубова зелена листовійка - 600 га, пяденіці – 200 га), хворобами лісу (стовбурів та коренів) – 6,3 га; несприятливими погодними умовами – 37,1 га; лісовими 60

пожежами – 18,3 га, іншими факторами – 159,5 га. Загальна площа осередків на кінець 2006 р. – 606,0 га. Затухло під впливом природних факторів – на площі 200 га (осередок розвитку комплексу п'ядаків пядениць). Заходи щодо поліпшення стану лісових насаджень Відповідно до звіту за 2006 р. по формі № 3-лг усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства та направлених на оздоровлення лісів, у 2006 р. ДП "СДЛМГ" проведено на площі 180,0 га, фактично зрубано – 2968 тис. м3, у тому числі: 1. Рубки догляду – на площі 101 га, з них: прочищення – 35 га, проріджування – 63 га, прохідні – 4 га 2.Інші види рубок, пов'язані з веденням лісового господарства – 79 га; з них: вибіркові санітарні рубки – 54 га; суцільні санітарні рубки – 8 га; реконструктивні – 4 га; очистка від захаращеності – 38 га. Розроблено згарищ на площі 1,5 га. Зміни у держлісфонді Динаміка площі лісів регіону м. Севастополя приведена в таблиці 10.3. Динаміка площі лісів Таблиця 10.3 м. Севастополь Площа лісів, тис. га Площа лісів, у % від загальної площі м. Севастополя

2004 рік 35,3

2005 рік 35,4

2006 рік 37,6

40,9

41,0

43,5

Рисунок 10.1.1.

61

Динаміка площі лісів 50 45

40,9

40

35,3

35,4

41

43,5

37,6

35 30

2 004р.

25

2 005р.

20

2 006р.

15 10 5 0 Площа лісів, тис. га

Площа лісів, у % від загальної площі

Площа ДП "СДЛМГ" по державному обліку лісів на 1996р. складала 34769 га, лісовпорядкуванню 1988 р. – 37894 га, лісовпорядкуванню 1999-2000 рр.34368 га, станом на 01.01.2007р. – 34,348 га. За 2004 рік з держлісфонду було вилучено 25,454 га земель лісового фонду, за 2005 рік - 1,0 га і за 2006 рік - 3,0 га. Динаміка спеціального використання лісів Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27.06.96 р. ліси Севастопольської зони віднесені до першої групи лісів, у зв'язку з чим в лісах рубки головного користування заборонені, проводяться тільки рубки догляду, санітарні та інші рубки (табл.10.4). Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 10.4 Рік

ЗатвердФактично жена розразрубано хункова разом, лісосіка, тис. га/тис.м3 м3

1

2

2004 2005 2006

0 0 0

3 0 0 0

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні розрахунфактично розрахунфактично зрубано, кова зрубано, кова лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

хвойні розрахунфактично кова лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3 4 0 0 0

Лісовідновлення і лісорозведення В останні роки стали успішно проводитися роботи зі штучного лісорозведення й організації високопродуктивних лісових плантацій (табл.10.5). Після проведення суцільної санітарної рубки іде природне відновлення сосни кримської та чагарнику на площі 4,7 га. Площа постійних лісонасінянних 62

ділянок складає 14 га. В 2006 р. працівниками ДП "СДЛМГ" виконано: - заготовлено лісового насіння – 378,9 кг; з них на селекційних плантаціях - 92 кг; - лісовідновлення в лісовому фонді (посіві і посадка лісу) - на площі 30,2 га (в т.ч. сосни Станкевича, яка занесена до Червоної книги України - 3,0 га), з них захісні лісові насадження (нові лісі) - 11 га; - вирощування стандартного посадматеріалу: 199,969 тис. шт.; - створення плантацій новорічних ялин - 1га/13,3 тис.шт.; - підготовка грунту для створення в наступному році лісових культур в держлісфонді на площі 4,2 га, для закладки розсадников, шкілок - 0,3 га; - підготовка грунту під лісові культури поточного року в держлісфонді 30,2 га. У вкриті лісом землі в 2006 р. переведено 18,0 га. Площа, зайнята розплідниками, складає 182,0 га. Розплідники створені на територіях Мекензіевського і Севастопольського лісництв ДП "СДЛМГ". На території Тернівського лісництва ДП "СДЛМГ" є в наявності постійні лісонасінні ділянки - для довгострокового і регулярного збору насінь. Лісонасінні плантації складають площу 14 га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2005 роки і за 2006 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств) Таблиця 10.5 № з/п

1

2

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

2

3

2002 2003 2004 2005

Разом Разом Разом Разом

2006

Разом у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші

Усього створено лісових насаджень, га лісовідновлення, га у тому числі: посадка посів лісу лісу 4 5

лісорозведення, га

усього 6

19,2

19,2

19,2

19,2

у тому числі: посадка посів лісу лісу 7 8 8,2 12,2 17,0 10,2 28,5 23,7 54,3 45,5 11,0 65,3

45,5

усього

усього створено лісів

9 8,2 29,2 38,7 23,7 99,8 11,0

14 8,2 29,2 38,7 23,7 99,8 30,2

110,8

130,0

Примітка* - За даними ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство"

Захист лісових насаджень Технічне керівництво і контроль за виконанням лісозахисних заходів здійснює державне спеціалізоване лісозахисне підприємство "Кримлісозахист". Безпосередня організація і проведення лісозахисних заходів виконуються ДП "СДЛМГ". Систематично проводиться поточне лісопатологічне обстеження. Проведені заходи: - поточне лісопатологічне обстеження на площі 21,95 тис.га; - суцільні рубки на площі 7,5 га (причина призначення насаджень у 63

суцільні санітарні рубки - пошкодження пожежею); - вибіркові рубки на площі 53,7 га; - розвішування гнізд для птахів - 450 шт. на площі 110 га; з них заселено 375 шт. (83%). В зв'язку з відсутністю загрози господарськонебезпечного пошкодження лісових насаджень шкідниками в 2006 р. винищувальні заходи в лісах ДП "СДЛМГ" не планувалися и не проводилися. Відповідно до звіту за 2006 р. по формі № 3-лг проведено робіт з захисту лісів біологічним методом від шкідників і хвороб на площі 110 га. Пропозиції щодо забезпечення збереження та охорони лісових ресурсів З метою поліпшення стану лісокористування на території м. Севастополя, відповідно до вимог Лісового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про природно-заповідний фонд України” необхідно: 1. Забезпечити виділення цільових коштів (за рахунок державного та місцевого бюджетів): - на виконання інвентаризації лісових масивів, вилучених зі складу лісового фонду Севастопольського державного лісомисливського господарства, але не наданих іншим користувачам; - на проведення невідкладних попереджувальних протипожежних заходів і зміцнення матеріально-технічної бази лісової протипожежної служби; - на обстеження лісових масивів, вилучених зі складу лісового фонду ДП "СДЛМГ", але не наданих іншим користувачам, з метою визначення їхнього стану, обсягів і складу необхідних заходів щодо відновлення порушених лісових екосистем, а також їхню практичну реалізацію.

2. Передати ліси, що знаходяться у веденні сільськогосподарських підприємств Міністерства аграрної політики України, а також вилучені зі складу лісового фонду ДП "СДЛМГ", але не надані іншим користувачам, у користування ДП "СДЛМГ" для ведення лісового господарства.

3. Запропонувати Севастопольській міській державній адміністрації вирішити питання з командуванням Військово-Морських Сил України і Чорноморського Флоту Російської Федерації про проведення на військових об'єктах заходів щодо обліку лісів і виконанню вимог законодавства в частині ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

4. Розробити комплекс заходів для упорядкування використання лісів в туристсько-екскурсійних цілях.

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України За даними ДП "СДЛМГ", загальна площа генетичних резерватів складає 273,8 га, в т.ч. по породах: фісташка туполиста - 5,0 га, суничник дрібноплодий - 196,0 га, сосна Станкевича - 17,8 га, ялівець високий - 55,0 га. Загальна площа постійних лісонасінних ділянок складає 26,6 га, в т.ч. по 64

породах - сосна кримська - 14,4, сосна Станкевича - 12,2 га. Плюсові дерева ялівця високого займають загальну площу 16,0 га. Цілеспрямовані дослідження з виявлення ареалів виростання рослин, що підлягають охороні, визначенню їхніх запасів в регіоні м. Севастополя в 2006 р. через відсутність фінансування не проводилися. Остання інвентаризації флори регіону Севастополя була проведена в період з 1997 по 2001 рік Никитським ботанічним садом - Національним науковим центром УААН. Відповідно до результатів проведених досліджень: - усього на території м. Севастополя виявлено 175 рідких видів вищих судинних рослин і 2 види макроміцетов (місцезнаходження їх є новими для регіону); - 106 видів вищих рослин уже мають який-небудь охоронний статус, тобто занесені в Червоні книги або Червоні списки різних рангів (МСОП – 20, ЕКС - 31, СИТЕС - 37, Бернська конвенція - 12, Червона книга України (1996) – 87); - найбільш багатим по числу рідких і ендемічних видів рослин є заказник “Байдарський”; на другому місці – заказник “Мис Айя”; - на території м. Севастополя виявлений 91 рідкий і зникаючий вид з 36 сімейств, не занесений у Червону книгу України, у тому числі 52 ендемічних видів, 56 таксонів з 91 запропоновані в Червону книгу Криму (1999). З них для 33 видів запропонована категорія рідкості IV-що скорочуються (що піддаються небезпеки), для 17 – категорія III-рідкі (сильно піддаються небезпеки), для 5 категорія II-що знаходяться під погрозою зникнення, і 2 види – віднесені до категорії I-очевидно зниклі (це Calystegia soldanela, Cerastium Stevenii); 3 види – відзначені в Криму тільки на території м. Севастополя – Eleocharis mitracarpa, Trifolium echinatum, Plantago coronopus. За результатами роботи прийняте рішення Севастопольської міської Ради від 10.12.2003 р. № 1692 "Про заходи для збереження об'єктів рослинного світу, що знаходяться під погрозою зникнення в регіоні міста Севастополя", яким передбачена організація роботи з віднесення місць виростання зазначених об'єктів рослинного світу до природно-заповідного фонду України, проект рішення розроблений Держуправлінням екоресурсів в м. Севастополі. Зазначеним рішенням затверджені: - положення "Про перелік рідких та що знаходяться під погрозою зникнення видів рослин, не занесених у Червону книгу України, що підлягають особливій охороні в межах територіально-адміністративного утворення міста Севастополя"; - "Перелік рідких та що знаходяться під погрозою зникнення видів рослин, не занесених у Червону книгу України, що підлягають особливій охороні в межах територіально-адміністративного утворення міста Севастополя". З метою збереження видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, Держуправлінням спільно з екологічною громадськістю міста ведуться роботи по створенню нових природно-заповідних територій загальною площею 65

близько 28 тис. га. Відповідно до ст.ст. 51-53 Закону України "Про природнозаповідний фонд України" у 2006 р. Держуправлінням організовано розробку матеріалів клопотання, в т.ч. наукового обґрунтування щодо створення заказника "Караньський" на землях загальною площею 1071,28 га, які зарезервовані з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України рішенням міськради від 13.09.2006 р. № 804 "Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський"). Пропозиції по створенню ботанічного заказника враховані при розробці Генплану м. Севастополя. Основною проблемою охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, являється масове невиконання вимог природоохоронного законодавства громадянами, що здійснюють незаконний збір охоронюваних видів рослин для наступної їхньої реалізації. Ведеться незаконна заготівля деревини з коштовних порід дерев (яловець високий, смердючий) з метою виготовлення сувенірів. За результатами цільових та рейдових перевірок по припиненню незаконної торгівлі рослинами, занесеними до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України (а також виробами з них), які були проведені державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища м. Севастополя у 2006 р., складено 94 протоколу по ст.881 та ст. 90 Кодексу України про адміністративні првопорушення, сума нарахованого збитку склала 50140,8 грн., діла передані до суду. Для рішення проблем по охороні і відтворенню видів рослин, занесених у Червону книгу України і тих, що попадають під дію міжнародних договорів України, необхідно: - складання кадастру рідких і зникаючих видів рослин з нанесенням ареалів виростання на картографічний матеріал; - ведення постійної системної роботи з виявлення місць їхнього виростання, проведення постійного моніторингу стану популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ охорони і відновлення, визначення можливості використання; - створення банків генофонду, розведення в спеціально створених умовах; - пріоритетного створення природно-заповідних і інших охоронюваних природних об'єктів на територіях, де виростають рідкі і зникаючі видів рослин. У виді відсутності фінансування дані роботи (за винятком створення нових об'єктів природно-заповідного фонду) на території Севастопольського регіону не проводяться з 2001 року.

10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними Іінформацію щодо лісових насаджень приведено в розділі 10.1 даної доповіді.

66

10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур За звітний період документи та матеріали по даної проблемі на розгляд і для прийняття відповідних мір на адресу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі не надходили.

10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними За звітний період документи та матеріали по даної проблемі на розгляд і для прийняття відповідних мір на адресу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі не надходили.

10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Плантації, на яких культивуються лікарські рослини, маються в ДП "СДЛМГ", закладені в 1990 році на території Мекензієвського лісництва площею 2,0 га для вирощування шипшини й обліпихи. Дані щодо наявності зареєстрованих заготівельних організацій по збору рослинних ресурсів на підвідомчій території м. Севастополя відсутні. Цілеспрямовані дослідження з виявлення ареалів виростання лікувальних рослин, визначенню їхніх запасів і стану в регіоні м. Севастополя в 2006р. через відсутність фінансування не проводилися. Має місце самовільний збір дикоростучих лікувальних і декоративних рослин населенням без обліку встановлених норм і правил збору лікувальної сировини, а також охоронного статусу рослин. Вивіз і ввіз через державний кордон не деревних рослинних ресурсів місцевого значення і найрідших видів, занесених у Червону книгу України в 2006р. не здійснювався.

10.7. Генетично змінені організми (біобезпека): впровадження сучасних біотехнологій в Україні, прогноз соціально-економічних наслідків впровадження ГЗО, ймовірність виникнення потенційної загрози здоров’ю людини та сталому розвитку біологічного різноманіття Дані про підприємства, що займаються розведенням генетично змінених організмів на території Севастопольського регіону, відсутні.

10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу України Розвиток міського зеленого господарства, забезпечення належного змісту, охорони і поновлення зелених насаджень є одним з компенсаційних заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишньої природного середовища. Відповідно до Генплану міста Севастополя (2005р.), в адміністративних границях 42,5 тис. га зайнято під зеленими насадженнями (без обліку сільгоспнасаджень і садових товариств). З них міські насадження складають 4,2 тис. га (10,7 %), приміські насадження - 38,5 тис. га (у т.ч. лісовий фонд - 35,3 тис. га, чи 82,%; захисні насадження агропромислового комплексу - 3,0 тис. га, чи 7,0 %). Міські зелені насадження усіх видів у власне м. Севастополю складають 123,1 м2 на 1 жителя зони міської забудови - при нормі 73,5 м2. У 67

тому числі міських лісів числяться 2050,1 га; зелені насадження забудованої території міста складають 2117 га (дані підлягають уточненню за результатами інвентаризації). З них: - зелені насадження загального користування (парки, сквери, бульвари) 390,5 га, усього 124 об'єкта, із включенням відомчих насаджень - 360,3 га; - насадження обмеженого користування (внутріквартальне озеленення, внутрішні насадження промислових територій, насадження на ділянках суспільних установ) - 1484.8 га; - насадження спеціального призначення (санітарно-захисних і охоронних зон, вуличне озеленення, насадження на діючих і закритих цвинтарях) - 272,1 га. З 1983р. кількість насаджень загального користування на 1 жителя знизилося з 15,96 м2 на 1 чол. до 10,4; насаджень обмеженого користування виросло з 32,7 м2 на 1 чол. до 44,46 м2. Результаты держконтролю і численні звертання громадян свідчать про наявність ряду проблем і недоліків у сфері використання, збереження і поновлення міських зелених насаджень, а також у сформованої системі зеленого господарства міста. Питання про стан зеленого господарства м. Севастополя і дотримання установлених вимог по охороні, утриманню, поновленню і використанню міських зелених насаджень протягом останніх трьох років неодноразово виносилося для розгляду на колегіях Держуправління. З ініціативи Держуправління проблема розвитку зеленого господарства міста, забезпечення належного утримання, охорони і поновлення міських зелених насаджень була винесена на розгляд сесії Севастопольської міської Ради, результатом якого стало ухвалення рішення міської Ради від 10.12.2003р. № 1693 "Про стан зеленого господарства міста Севастополя і дотриманні установлених вимог по охороні, утриманню, поновленню і використанню міських зелених насаджень". Слід зазначити, що дотепер заходу, передбачені зазначеним рішенням, виконані не в повному обсязі. Функції управління міським зеленим господарством і здійснення державного контролю за охороною, змістом і експлуатацією об'єктів зеленого господарства міста, які відносяться до компетенції місцевих органів виконавчої влади, у повному обсязі не виконуються. Комплексну програму розвитку зеленого господарства міста не розроблено. Загальноміський облік зелених насаджень не налагоджений. За даними Севастопольського міського управління статистики (вих. № 02-2/181 від 22.02.2002 р. та вих. № 06-2/1652 від 12.11.2004 р.) у загальнодержавному табелі форм державної статистичної звітності, затвердженому Держкомстатом України, форма статистичної звітності №2зелень "Звіт про створення зелених насаджень міста (населеного пункту міського типу)" з 1998 року відсутня. З 1972 року по 2002 рік не проводилася інвентаризація міських зелених насаджень.

68

Інвентаризація міських парків, скверів, бульварів і передача їх на баланс як комунальну власність проведена не в повному обсязі - тільки на частині території Ленінського району, без передачі на баланс. Севастопольською міською держадміністрацією не прийняті міри для проведення інвентаризації і паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на територіях, закріплених за підприємствами, організаціями і установами усіх форм власності, у т.ч. житлово-експлуатаційними підприємствами м. Севастополя. Проведення поетапної інвентаризації зелених насаджень, що знаходяться на територіях загального користування, місцевими органами виконавчої влади не організовано, власники не визначені. Відсутність інвентаризації приводить до безсистемності зносу міських зелених насаджень, неможливості планування на належному рівні заходів щодо розвитку зеленого господарства міста, перевазі зносу зелених насаджень над їхнім поновленням. Проектні матеріали в більшості випадків розробляються без проведення інвентаризації зелених насаджень на забудовуваній території, не враховують відбудовної вартості підметів неминучому зносу зелених насаджень, а також проведення компенсаційних заходів. Іншим наслідком цього є відсутність коректних даних про динаміку міських зелених насаджень. Облік динаміки площі зелених насаджень, наданих під забудову й інші мети, не зв'язані з озелененням, а також у ході проведення компенсаційних заходів і створення нових об'єктів озеленення, - відсутній; контроль за їхньою відповідністю встановленим нормативам озеленення не забезпечений; установити відповідність рівня озеленення міста існуючим нормативам (РСН 183-84) неможливо. Зелені насадження не передані на баланс суб'єктів господарської діяльності. Порядок передачі в користування міських зелених насаджень землекористувачам і власникам земельних ділянок не розроблений. Розпорядницький документ СГГА, що зобов'язує підприємства, організації й установи усіх форм власності, у т.ч. житлово-експлуатаційні підприємства м. Севастополя провести інвентаризацію і паспортизацію зелених насаджень, що знаходяться на закріплених за ними територіях, не виданий. Частково облік обсягів зносу зелених насаджень ведеться спеціалізованими структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в ході розгляду матеріалів для одержання дозволів на знос зелених насаджень. У 2006 р. Держуправлінням розглянуто 176 актів обстеження зелених насаджень. При підготовці висновків виставляються умови про виконання компенсаційних заходів. При здійсненні держконтролю перевіряється виконання умов узгодження, у т.ч. з урахуванням вимог, визначених пунктом 1.5. наказу Мінприроди України № 429 від 04.11.04р. На підставі наказу спрямовані листи з відповідними роз'ясненнями на адресу районних державних 69

адміністрацій і Управління комунального господарства Севастопольської міської держадміністрації. У роботі комісій по обстеженню зелених насаджень приймають участь представники Ради громадських екологічних організацій при Держуправлінні екології та природних ресурсів в м. Севастополі.

11. ТВАРИННИЙ СВІТ 11.1.Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Цільові дослідження з виявлення видів тварин, що підлягають охороні, а також ареалів їхнього поширення в регіоні Севастополя не проводилися через відсутність фінансування (за винятком вивчення морської фауни, що проводились Інститутом біології південних морів ім. О.О. Ковалевського Національної академії наук України (далі ІнБПМ НАНУ). Пропозиції ІнБПМ НАНУ про розширення переліку охоронюваних видів за рахунок донних тварин, розроблені на підставі результатів багаторічних досліджень приведені в табл. 11.1. Рідкі та ендемічні види донних тварин, що потребують охорони (по даним ІнБПМ НАН України) Таблиця 11.1 № п\п 1 1.

2.

3.

4.

5.

Таксономічна належність 2 Гідроїдні поліпи: Сцифоїдні медузи: Ставромедузи: Черви круглі: Черви кільчасті:

Ракоподібні: Мізиди: Десятиногі раки:

Латинська назва

Українська назва

3 Olindias inexpectata* Moerisia meotica* Lucernaria campanulata

4 Оліндіас несподіваний Меризія азовська Люцернарія дзвіночкова

Axonolaimus sera* Hypania invalida Hypaniola kowalewski Manayunka caspica Genetyllis tuberculata Goniada bobretzkii Typosyllis nigrans Xenosyllis violacea Polycirrus jubatus Protoaricia capsulifera Hemimysis anomala* Hemimysis serrata* Katamysis warpachowskyi* Leptomysis sardica pontica Lysmata seticaudata Alpheus dentipes Palaemon serratus Pontophilus trispinosus Pontophilus fasciatus Processa edulis Upogebia pusilla* Calianassa truncata

Аксонолайм замковий Гіпанія інваліда Гіпаніола ковалевського Манаюнка каспійська Генетіліс горбкуватий Гоніада бобрецького Тіпосіліс чорний Ксеносіліс фіолетовий Поліцирус юбатус Протоариція капсульована Мізида аномальна Мізида зубчаста Мізида Варпаховського Мізида понтійська Лізмата щетинкохвоста Альфеус зубчастий Палємон пильчастий Понтофілюс тришипий Понтофілюс фасціяльний Процесса їстивна Морський кріт Каліанасса тупокінцева

70

Carcinus aestuarii (C.mediterraneus)* Pilumnus hirtellus

Бокоплави:

Eriphia verrucosa Xantho poressa Pachigrapsus marmoratus Potamon tauricum Clibanarius erythropus Gmelina kusnetzowi* Gmelina pusilla* Niphargoides intermedius* Iphigenella shablensis*

6.

Морські павуки:

7.

Молюски:

8.

Хордові:

Iphigenella acanthopoda* Iphigenella andrusowi* Anoplodactylus petiolatus Anoplodactylus stocki Anoplodactylus pygmaeus Endeis spinosa Patella tarentina Ostrea edulis* Ostrea lamellosa Pecten maximus Flexopecten ponticus Brochina tenuis Haminoea navicula Branchiostoma lanceolatum

Трав'яний краб Волохатий краб Кам'яний краб Піщаний краб Мармуровий краб Прісноводний краб Клібанаріус ерітропус Гмеліна кузнєцова Гмеліна маленька Ніфарг середній Іфігенела шаблінська Іфігенела колючконога Іфігенела андрусова

Аноплодактилюс петіолята Аноплодактилюс стокі Аноплодактилюс маленький Ендеіс шипастий Морське блюдечко Устриця їстивна Устриця хвиляста Гребінець великий Гребінець понтійський Брохіна тонка Гамінея навікуля Ланцетник звичайний

*- види, занесені до Червоної книги України. З метою збереження видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, у 2006 р. Держуправлінням почато роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду України і розширенню території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Пропонована для віднесення до складу природнозаповідного фонду України акваторія бухти Козачої має велику природоохоронну і наукову цінність, є пріоритетною з погляду збереження біорізноманіття, є однією із самих чистих в м. Севастополі. Заповідання акваторії бухти Козачої, прилягаючої до території НДЦ ЗС України "Державний океанаріум", актуально також у зв'язку з находженням у ній унікальної, єдиної в Україні, колекції морських ссавців, занесених у Червону книгу України, і створенням у даний час на базі океанаріума державного центру по відтворенню дельфінів афалін. Розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої морської акваторії дозволить комплексно забезпечити збереження і відтворення цінних видів морської флори і фауни. Заповідання акваторії бухти Козача передбачено "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 11.03.03р. № 719, відповідає основним положенням загальнодержавних програм 71

формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів (розділ 6, пункт 5), затверджених відповідними законами України. Рішення питання про заповідання бухти Козачої актуально в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії. Для рішення проблем по охороні і відтворенню видів тварин, занесених у Червону книгу України і тих, що попадають під дію міжнародних договорів України, необхідно: - складання кадастру рідких і зникаючих видів тварин з нанесенням місце знаходження на картографічний матеріал; - ведення постійної системної роботи з виявлення місць їхнього перебування і виростання, проведення постійного моніторингу за станом їхніх популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони і відновлення, визначення можливості використання; - пріоритетного створення природно-заповідних і інших охоронюваних природних об'єктів на територіях, де живуть рідкі і зникаючі видів рослин; - створення банків генофонду, розведення в спеціально створених умовах. Проблеми збереження морських ссавців Достовірні дані про чисельність усіх чорноморських дельфінів відсутні. Основними проблемами збереження морських ссавців, за даними НП “Біологічна станція” і НДЦ “Державний океанаріум” ЗС України, є: - забруднення середовища і зниження кормових запасів; - загибель при промисловому рибальстві (влучення дельфінів, головним чином, азовок, у донні зяброві мережі на камбалу); - ріст числа інфекційних захворювань; - неможливість створення стійкої череди дельфінів у вітчизняних океанаріумах через недосконалість законодавчої бази. У відповідності зі ст.ст. 10, 11 Закону України «Про Червону книгу України» створення генетичних банків рідких і зникаючих видів тварин і центрів для їхнього розведення є одним із пріоритетних напрямків по охороні і відтворенню об'єктів Червоної книги України. Держуправлінням по охороні навколишнього природного середовища в м. Севастополі розглянуто і підтримано ідею щодо створення центра відтворення морських ссавців, занесених у Червону книгу України, із присвоєнням йому статусу «Державного генетичного банку рідких і зникаючих видів морських ссавців» на базі НИЦ «Державний океанаріум» ЗС України. Для реалізації цієї ідеї НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України має: - відпрацьовану технологію розмноження рідких і зникаючих видів морських ссавців;

72

- матеріально технічну базу, що включає в себе спеціалізовані гідротехнічні спорудження для змісту морських ссавців сучасне діагностичне устаткування, а також підвідну техніку; - кваліфікований персонал з великим досвідом роботи (більш 40 років) з морськими ссавцями. Документи, необхідні для створення центра по відтворенню рідких і зникаючих видів морських ссавців, у відповідності зі ст. 45 Закону України «Про тваринний світ» спрямовані НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України на адресу Мінприроди. З метою врегулювання питання звертання з морськими ссавцями і питання надання допомоги хворим і твариною, що терпить нещастя, необхідно у відповідності зі ст. 47 Закону України «Про тваринний світ» у найкоротший термін розробити наступні нормативно-правові акти: - порядок створення регіональних центрів порятунку і реабілітації диких тварин; - порядок реєстрації й умови змісту диких тварин які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги; - способи ідентифікації морських ссавців з метою виключення можливості підміни тварин і незаконного вилучення їх із природного середовища.

11.2. Хвороби диких тварин ( у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними За даними КП “Лабораторія БРЭМА”, у морському районі Севастополя найбільшу небезпеку для морських ссавців представляють наступні захворювання: - гнійні інфекції (включаючи пневмонії і сепсис), викликані бактеріями кишкової групи і стафілакоками, очевидними джерелами яких є неочищені чи не досить очищені господарсько-побутові стоки, у тому числі стоки Севастопольської міської каналізації; - морбілівірусна інфекція, ознаки латентного персістировання якої зареєстровані в азовок, а в чорноморських білобочок відома епізоотія.

11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Мисливські угіддя надані у користування Севастопольському державному лісомисливському господарству (нині - Державне підприємство Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" - ДП "СДЛМГ"), Севастопольській громадській організації мисливців і рибалок (СГОМР), Севастопольському регіональному товариству мисливців і рибалок (СРТМР) у встановленому порядку. Території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення знаходяться в межах мисливських угідь двох користувачів мисливських угідь – ДП "СДЛМГ" і СГОМР.

73

Облікові роботи з визначення чисельності мисливських тварин на територіях мисливських угідь всіх користувачів мисливських угідь проведені відповідно до Інструктивно-методичних указівок по проведенню внутрішньогосподарського мисливського упорядкування (Ірпінь, 1985р.) методом шумового прогону. Дані щодо динаміки чисельності основних видів мисливських тварин приведені в таблиці 11.3.1, в розрізі користувачів мисливських угідь - в таблицях 11.3.2 - 11.3.4: Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця11.3.1 Види мисливських тварин олень кабан козуля

2004 240 235 507

2005 225 212 474

2006 206 250 529

Рисунок 11.1.1.

Ряд1

250

212

235

206

300

225

400

529

507

500 240

чисельність, голів

600

474

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)

Ряд2 Ряд3

200 100 0 олень

кабан

козуля

види тварин

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території ДП «СДЛМГ», (голів) Таблиця11.3.2 Вид тварин олень кабан козуля

2002 120 60 277

2003 127 70 283

2004 126 87 290

2005 123 90 271

2006 98 126 321

Рисунок 11.1.2.

74

321 271

290

300

283

277

350

250

2 002р.

2 003р.

200 126 60

2 005р.

2 006р.

90

87

100

70

98

123

127

126

120

2 004р.

150

50 0 олень

кабан

козуля

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території СГОМР, (голів) Таблиця11.3.3 Вид тварин Олень кабан козуля

2002 54 38 63

2003 56 50 83

2004 61 61 87

2005 56 63 96

2006 67 64 108

Рисунок 11.1.3.

120 108 96

100 83

87

80

2 002р.

67 60

54 56

61

64 61 63

56

2 003р.

63

2 004р.

50

2 005р.

38

40

2 006р.

20

0 Олень

кабан

козуля

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території СРТМР, (голів) Таблиця11.3.4 75

Вид тварин Олень кабан козуля

2002 128 136

2003 177 155

2004 53 87 130

2005 46 56 107

2006 41 60 100

Рисунок 11.1.4.

200 177

180

155

160 140

136

128

120

130

2 002р.

107

100

2 003р.

100

2 004р.

87

2 005р.

80 53

60

56 60

2 006р.

46 41

40 20

0

0

0 Олень

кабан

козуля

За даними ДП "СДЛМГ" - місцевого спеціально уповноваженого органу у сфері ведення мисливського господарства та полювання (лист від 13.03.07р. № 241), коливання динаміки чисельності тварин обумовлено міграцією тварин між мисливськими господарствами в зв'язку з погодними умовами, і, отже, станом кормової бази. Дані щодо виконання затверджених лімітів добування основних видів мисливських тварин за 2001-2006 роки користувачами мисливських угідь, яким було затверджено ліміт їх добування приведені в таблиці 11.3.5; в розрізі користувачів мисливських угідь, по рокам - в таблицях 11.3.6 - 11.3.10: Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця11.3.5 Рік

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

16

16

9

7

кабан

78

78

49

29

козуля

32

32

22

10

2005

олень кабан козуля

10 71 39

10 71 39

5 42 26

5 29 13

2006

олень

-

-

-

-

3 ліцензії не викуплені, промах 15 ліцензії не викуплені, промах 9 ліцензії не викуплені, промах промах промах 3 ліцензії не викуплені, промах -

2004

Види мисливських тварин олень

76

кабан козуля

67 10

67 10

42 10

промах промах

25 -

В 2001р. ліміт добування основних видів мисливських тварин не затверджувався. Використання затверджених лімітів добування основних видів мисливських тварин в 2002 р. Таблиця11.3.6 Користувачі Ліміт ДП "СДЛМГ" СРТМР СГОМР

10 4

Олень бл. Добуто гол.

-

%

Ліміт

0 0 0

24 14

Козуля Добуто гол.

8 -

%

Ліміт

0 57

21 26 13

Кабан Добуто гол.

2 6

% 0 7 46

Використання затверджених лімітів добування основних видів мисливських тварин в 2003 р. Таблиця11.3.7 Користувачі ДП "СДЛМГ"

7

Олень бл. Добуто гол.

3

СГОМР

3

1

Ліміт

%

Ліміт

16

Козуля Добуто гол.

10

62

14

Кабан Добуто гол.

9

-

-

-

16

11

%

Ліміт

42 33

% 64 68

Використання затверджених лімітів добування основних видів мисливських тварин в 2004 р. Таблиця11.3.8 Користувачі Ліміт ДП "СДЛМГ" СРТМР СГОМР

7 6 3

Олень бл. Добуто гол.

3 3 3

%

Ліміт

42 50 100

18 14 -

Козуля Добуто гол.

8 14 -

%

Ліміт

44 100

19 25 34

Кабан Добуто гол.

3 17 29

% 15 68 85

Використання затверджених лімітів добування основних видів мисливських тварин в 2005 р. Таблиця11.3.9 Користувачі Ліміт ДП "СДЛМГ" СГОМР СРТМР

5 5

Олень бл. Добуто гол.

4 1

%

Ліміт

80 20

16 11 12

Козуля Добуто гол.

7 11 8

%

Ліміт

43 100 66

18 35 18

Кабан Добуто гол.

2 35 5

% 11 100 27

77

Використання затверджених лімітів добування основних видів мисливських тварин в 2006 р. Таблиця11.3.10 Користувачі Ліміт ДП "СДЛМГ" СГОМР СРТМР

-

Олень бл. Добуто гол.

-

%

Ліміт

-

10

Козуля Добуто гол.

10

%

Ліміт

100

25 25 17

Кабан Добуто гол.

8 25 9

% 32 100 52

Пропозиція: скорочувати в кожному наступному році кількість ліцензій на кількість ліцензій не викуплених у попередньому році.

11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів На внутрішніх водоймах Севастопольського регіону рибний промисел не ведеться.

11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження Результати досліджень ІнБПМ НАНУ морського середовища свідчать про збільшення в останні десятиліття відсотка нових видів – вселенців, що становлять небезпеку для збереження стійкості екосистеми Чорного моря. Це свідчить про тривалу антропогенну еволюцію регіону. У результаті випадкового переносу, в даний час у Чорному морі натуралізувалось близько 35 видів-вселенців. Так, із вселенням у Чорне море молюска Rapana thomasiana багато вчених зв'язують драматичне зменшення популяцій ряду промислових гідробіонтів (мідій, устриць). Наочним прикладом процесу вселення агресивних гідробіонтів в басейн Чорного моря та наслідок змін, що пішли за цим, є поява Mnemiopsis leidyi. Щорічний збиток рибальству від його вселення в 1990-і роки, за експертними оцінками ФАО, складав 240-340 млн. доларів США. Вселення гребневикамнеміопсиса, що є харчовим конкурентом личинок риб, привело до різкого зниження кормової бази личинок і явилося однією з причин їхньої загибелі. В останні роки, за даними ИнБПМ НАНУ, відбулися глибокі зміни основних показників, що визначають організацію зоопланктонного угруповання внаслідок антропогенної діяльності, багаторічної кліматичної флуктуації та впливу вселенця – реброплава Mnemiopsis leidyi. Після вселення в 1997 р. у Чорне море нового реброплава - Beroe ovata Mayer, що споживає мнеміопсиса, спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угрупування. Наприкінці 90-х років після тривалої депресії спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угруповання. Нові, не характерні для Криму види, у більшості внесені в наші води в 40х роках з метою збагачення історично сформованого видового складу риб. Таких видів одинадцять (райдужна форель, севанська форель, лудога, 78

ладожський рипус, щука, тараня, лин, лящ, чехоня, срібний карась, круглий карась, сазан, короп, окунь, судак, гамбузія). В даний час з господарської точки зору акліматизанти вже мають більше значення, чим аборигени. Наприкінці 2002 р. у водоймах Севастопольського регіону була виявлена значна кількість сонячної риби Lepomis macrochirus. Установлено, що процес інтродукції сонячної риби у внутрішні водойми України і зокрема Криму відбувається як наслідок мимовільного розширення її ареалу, так і в результаті випадкового переміщення. Сонячна риба всеїдна, у природних і в штучних водоймах завдає шкоди рибному господарству, поїдаючи ікру, личинки та мальків цінних видів риб, а також є харчовим конкурентом для багатьох з них. З огляду на особливості біології й екології сонячної риби (вона добре переносить високу температуру води і зимівлю під льодом, витримує значний дефіцит кисню і піклується про потомство, що збільшує виживаність молоді), вона уже в найближчі роки здатна вплинути на экосистеми внутрішніх водоймів регіонів і заподіяти значний економічний збиток рибному господарству. Іншим небезпечним неаборигеним видом риб є амурський чебачок (Pseudorasbora parva). На території Севастопольського регіону разом з молоддю коштовних риб чебачок вселений у каскад ставків у сел. Рідне, Ароматне, Терновский, Любимовский, з яких проникнув у річки Качу, Альму, Бельбек, Чорну, Айтодорку та інші. Будучи дрібною бур'янистою рибою, здатної за короткий час досягати високої чисельності, він може робити значну харчову конкуренцію, викликати зміни біологічної розмаїтості і порушувати сформовану структуру екосистем у водоймах-реципієнтах. Новими для регіону є уклейка (Alburnus alburnus) і горчак (Rhodeus sericeus amarus), виловлені в листопаду 2004 р. у р. Альма.

79

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка) Існуюча мережа природно-заповідних об'єктів і територій (далі - ПЗФ) регіону м. Севастополя представлена одинадцятьма об'єктами різного рангу загальною площею 26157,1163 га (30,26 % території), а саме: - 4 заказника загальнодержавного значення (3 ландшафтних "Байдарський", "Мис Айя", "Мис Фіолент" і 1 загальнозоологічний - "Бухта Козача" із площами відповідно 24295; 1340; 31,7 і 22,3 га); - 1 заповідне урочище ("Скелі Ласпі", 18,4348 га); - 6 пам'яток природи місцевого значення (1 ботанічний - "Ушакова балка" площею 11,92 га; 1 комплексний - "Мис Фіолент" площею 5,8982 га і 4 гідрологічних - прибережні аквальні комплекси біля мисів Лукулл, Фіолент, Сарич і біля Національного археологічного заповідника "Херсонес Таврійський" із площами відповідно 128,5844; 179,4303; 60,6616 і 62,2831 га). Загальна площа ПЗФ загальнодержавного значення (4 об'єкта) 25689,9 га; загальна площа ПЗФ місцевого значення (7 об'єктів) - 467,2163 га. З 11 об'єктів існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя 8 знаходяться в межах 2-кілометрової прибережної смуги. Території та об'єкти ПЗФ м. Севастополя не є юридичними особами. Установи ПЗФ у складі існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя відсутні. У 2006 р. нові об'єкти ПЗФ в м. Севастополі не створювалися. З 1998 року ПЗФ склад м. Севастополя залишався незмінним. Дані щодо структури и динаміки ПЗФ м. Севастополя приведені в таблицях 12.1-12.2. Мережа об'єктів і територій ПЗФ м. Севастополя є невід'ємною складовою частиною природно-заповідного фонду України, що законодавством України розглядається й охороняється як національне надбання. Характерними особливостями ПЗФ м. Севастополя є високий процент заповідання території (30,26%), суміжно-прилягаюче розташування більшості заповідних об'єктів, наявність прибережних аквальних комплексів, що охороняються зі значною протяжністю морських кордонів (біля 10% берегової смуги Севастополя), розміщення ряду пам'ятників природи в урбанізованих і рекреаційних зонах, наявність численних пам'ятників археології, історії та культури на природно-заповідних територіях. У межах ПЗФ знаходяться унікальні природні ландшафтні пам'ятники, значна частина тварин і рослин, що охороняються, в т.ч. реліктових і ендемічних видів. Природну унікальність району істотно доповнює комплекс історико-археологічних пам'ятників тільки на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Байдарський” їх нараховується більше сорока. Велике флористичне багатство іншого заказника - “Мис Айя”. Невід'ємним елементом ландшафту є стародавня вічнозелена рослинність (релікти третинного періоду). Тут знаходяться найбільші в Криму природні 80

ділянки ендемічної сосни Станкевича, ялівця високого, проходить західний кордон ареалу поширення реліктового суничника дрібноплідного. Не меншу цінність мають і природні ресурси в межах інших природно-заповідних територій м. Севастополя. Згідно з даними науково-дослідницької роботи “Флористичне обстеження території м. Севастополя, складання переліку рідких рослин та рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, не занесених у Червону книгу України” (Нікитський ботанічний сад, 2002р.) на території м. Севастополя відзначено 175 рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою знищення судинних рослин., з яких 153 видів (87 %) відзначені на територіях існуючої мережі ПЗФ. Зміни загальної площі ПЗФ за період 2001 - 2006 р.р. зв'язані з виконанням проектно-дослідницьких робот по науковому обґрунтуванню, опису, встановленню меж та уточненню площ об'єктів ПЗФ місцевого значення м. Севастополя (7 об'єктів, у т.ч. 1 заповідного урочища та 6 пам'яток природи). Проекти землеустрою з організації та встановлення меж територій 5 об'єктів ПЗФ місцевого значення, землі яких знаходяться у веденні СДМА, затверджені у 2005 р. розпорядженням СДМА від 07.11.05 р. № 1468-р (підлягають затвердженню Севастопольською міською Радою). Проекти 2-х територій ПЗФ місцевого значення, землі яких знаходяться у веденні Севастопольської міської ради, затверджені рішенням міськради від 04.07.2006 р. № 393 "Про затвердження меж частини об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення і оголошення територій в цих межах територіями природнозаповідного фонду місцевого значення, які підлягають особливій охороні". У 2005-2006рр. за рахунок місцевого бюджету виконані роботи з виносу в натуру з закріпленням на місцевості встановлених меж усіх територій ПЗФ місцевого значення. Межі усіх територій ПЗФ загальнодержавного значення нанесені на планово-картографічні матеріали Генерального плану м. Севастополя М 1:10 000 з використанням даних первинних облікових документах по створенню цих природно-заповідних територій (документи 1982-1990 років). Коректування буде виконано після розробки проектів землеустрою цих природно-заповідних територій. Одним з найбільш суттєвих проблемних питань є відсутність фінансування розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення. З ініціативи Держуправління у встановленому порядку в 2005 - 2006 рр. були підготовлені та направлені на адресу Мінприроди України запити на фінансування розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення з закріпленням меж на місцевості відповідними знаками за рахунок Державного природоохоронного фонду у 2006-2007 р.р. На сьогоднішній день інформація про результати розгляду зазначених запитів Держуправлінням не отримана. Відсутність установлених меж створює загрозу знищення цінних природоохоронних територій та комплексів південнобережної зони м. Севастополя, представлених територіями природно-заповідного фонду загальнодержавного і 81

місцевого значення (ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Мис Айя” та гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення “Прибережний аквальний комплекс біля мису Сарич”), а також реліктової та ендемічної деревинночагарникової рослинністю (яловець високий, фісташка туполиста, сосна Станкевича, суничник дрібноплодий та ін.). В умовах відсутності установлених меж заказника “Мис Айя” проблема збереження цінних природних об’єктов та комплексів при рекреаційному освоєнні і забудові зазначеної території здобуває особливу актуальність. В зв'язку з цим необхідно прискорити вирішення питання про фінансування розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Мис Айя”. Землі в межах 3 з 11 об'єктів ПЗФ м. Севастополя до категорії земель ПЗФ по цільовому призначенню не віднесені (ст. 43, 44 Земельного кодексу України). Діюча форма земельно-кадастрової документації (форма 6-зем. "Про розподіл земель по землекористувачах, власникам, видам економічної діяльності і складу земельних угідь") не дозволяє забезпечити коректний облік наявності земель ПЗФ (так, у земельно-кадастровій документації міста дані про площу земель природно-заповідного фонду м. Севастополя відсутні - при їхній фактичній площі 26157,1163 га - 30,26 % підвідомчої території). Держуправлінням ведуться роботи по створенню нових територій ПЗФ загальною площею близько 28 тис. га. Перспективи розвитку ПЗФ севастопольського регіону зв'язані зі створенням поліфункціональних природно-заповідних територій. Виходячи із суміжного положення ряду об’єктів існуючої мережі ПЗФ, наявності цінних природних комплексів і унікального поєднання рекреаційних ресурсів в їх межах, найбільш оптимальними варіантами подальшого розвитку існуючої мережі Севастопольського ПЗФ, згідно з висновком вчених і фахівців, є перетворення двох існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення “Байдарський” і “Мис Айя” в національний природний парк і створення регіонального ландшафтного парку “Гераклея”. У 2006 р. Держуправлінням почато роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду і розширенню території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Пропонована для віднесення до складу ПЗФ України акваторія має велику природоохоронну і наукову цінність, є пріоритетною з погляду збереження біорізноманіття, є однією із самих чистих в м. Севастополі. Заповідання акваторії бухти Козача передбачено "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 11.03.03р. № 719, відповідає основним положенням загальнодержавних програм формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів, затверджених відповідними законами України. Рішення 82

питання про заповідання бухти Козачої особливо актуально в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії. З ініціативи Держуправління в 2006 р. розроблено наукове обґрунтування з розширення території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої акваторії Чорного моря. Матеріали клопотання щодо розширення території заказника "Бухта Козача" в стадії оформлення. У 2006 р. зарезервовано з метою наступного віднесення до природнозаповідного фонду України - 1071,28 га, в т.ч. акваторії Чорного моря - 946,48 га (рішення міськради від 13.09.2006р. № 804 "Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природнозаповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський"; копія додається). Відповідно до рекомендацій Мінприроди України зазначена територія зарезервована з урахуванням перспектив створення регіонального ландшафтного парку "Гераклея". Пропозиції по створенню заказника враховані при розробці Генплану м. Севастополя.

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Особливості природних умов м. Севастополя зумовлені його географічним положенням. Високий природний потенціал міста з його багатством і різноманітністю в поєднанні з численними історико-культурними пам'ятниками створюють унікальні можливості для розвитку рекреаційної діяльності. При здійсненні кліматичного районування Криму для його подальшого житлового і санітарно-оздоровчого освоєння П.П. Подгородецьким і Н.Д.Осадчою (1988) в межах Великого Севастополя виділено три кліматичні райони: Гераклєйський (Севастопольський), Байдарський, АльмінськоКачинський. Ця оцінка кліматичних та інших рекреаційних ресурсів виражена в балах і повинна служити основою для планування всіх видів рекреаційної діяльності в межах території, що оцінюється. Зазначені райони оцінені також високо, як і загальновідомі південнобережні. Цільові наукові дослідження по виявленню і визначенню стану рекреаційних ресурсів не проводилися. Одноразова місткість ресурсів севастопольського побережжя, по розрахунках В.І. Тимчинського і Т.І. Шовкопляс ( 1979), становить 31,9 тис. чоловік. Рекреаційний потенціал Севастополя в повному обсязі не реалізується, природно-рекреаційні ресурси використовуються неефективно, освоєння більшості цінних у рекреаційному відношенні територій не функціонально. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. № 1391 “Про внесення змін в перелік населених пунктів, віднесених до курортних”, курортні зони на території м. Севастополя не виділені. Розглядається питання про можливість присвоєння місту Севастополю статусу міста-курорту. З обліком ст. 38 Закону України "Про курорти" і п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. № 872 "Про затвердження порядку створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів", для ухвалення рішення про можливість присвоєння 83

місту Севастополеві статусу міста-курорту необхідні: 1. Визначення наявності земель оздоровчого призначення і їхнього процентного співвідношення з землями іншого цільового призначення (на підставі даних Державного земельного кадастру м. Севастополя).

2. Організація і проведення комплексних наукових досліджень по виявленню й оцінці природних лікувальних ресурсів, наявність яких необхідно для ухвалення позитивного рішення про додання місту Севастополеві статусу міста-курорту відповідно до установлених вимог.

3. Оцінка існуючої інфраструктури Севастополя з погляду можливості її використання для експлуатації природних лікувальних ресурсів і організації курорту.

4. Рішення ряду екологічних проблем, а саме:  Усунути забруднення акваторії Севастопольських бухт Чорного моря неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами шляхом: - будівництва каналізаційних колекторів глибокого закладення Мартинівського і мікрорайонів Воронцовой гори; - введення в дію комплексу повного біологічного очищення на міських південних очисних спорудженнях - КОС №1 з перекиданням стоків Балаклави на КОС; - реконструкції зливової каналізації з забезпеченням збору й очищення поверхневих стічних вод.  Запровадження в дію полігона для централізованого розміщення твердих побутових відходів відповідно до вимог природоохоронного законодавства. Ліквідація несанкціонованих смітників відходів.  Установити з урахуванням містобудівної документації розмір і границі прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря для забезпечення вимог ст. 62 Земельного кодексу України і ст. 90 Водяного кодексу України.  Забезпечити на військових об'єктах ЧФ РФ і України виконання вимог екологічної безпеки шляхом будівництва споруджень по очищенню стоків, викидів в атмосферне повітря, оснащення кораблів і судів водоочистными технічними засобами, емкостями для нагромадження, системами і пристроями для видалення корабельних відходів.  Знизити забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту шляхом заборони експлуатації легкових автомобілів, не обладнаних каталізатором. У випадку позитивного рішення розглянутого питання необхідна організація розробки матеріалів клопотання і проекту рішення про оголошення міста Севастополя містом-курортом на підставі результатів цільових досліджень у порядку, установленому статтями 8, 9 Закону України "Про курорти".

84

12.3. Історико-культурна спадщина: - збереження ландшафтів на територіях садиб-музеїв, - садиб-заповідників, - палацово-паркових музеїв, -парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, - дендрологічних парків, - пам'яток архітектури, -парків-пам'яток ландшафтної архітектури. Садиб-заповідників, палацово-паркових музеїв, парків-пам'яток садовопаркового мистецтва та дендрологічних парків на території м. Севастополя немає. За даними управління рекреації та туризму Севастопольської міської держадміністрації та Управління культури Севастопольської міської держадміністрації, на території м. Севастополя розташовано біля 2060 пам'ятників історії і культури національного і місцевого значення, з них : археології - 246, історії - 1479, монументального мистецтва - 27, архітектури 292; 10 музеїв. До державного реєстру нерухомих пам'ятників України по м.Севастополю входять 34 пам'ятника національного значення, з них: 10 археології, 7 - історії, 12 - архітектури, 5 - монументального мистецтва. На території Севастополя до архітектурних пам'ятників віднесена Чоргунская вежа XV-XVII вв. у с. Черноречье, Петропавлівськ собор, Графська пристань у центрі міста. До парків-пам'ятників ландшафтної архітектури віднесений комплекс садиби “Максимова дача” – пам'ятник ландшафтної архітектури початку XX століття. Всесвітню популярність має Національний заповідник “Херсонес Таврійський”, розташований на приморській території Гераклейского півострова між Карантинною і Пісковою бухтами. Невід'ємною частиною археологічного заповідника є гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення “Прибережний аквальний комплекс у Херсонеса”, тому Херсонеський заповідник у відповідності зі ст. 6 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” є об'єктом комплексної охорони. Стан навколишньої природного середовища на територіях, що прилягають до перерахованим вище архітектурних пам'ятників, задовільне. До факторів, що негативно впливають на стан пам'ятника ландшафтної архітектури - комплексу садиби “Максимова дача” і Херсонеського археологічного заповідника, відносяться : нерегульоване рекреаційне навантаження, наявність виробничих об'єктів і військових частин на прилягаючих територіях, самовільний випас худоби, несанкціонований в'їзд автотранспорту, забруднення території відходами та ін. Обидва пам'ятники з прилягаючими територіями є зонами традиційного відпочинку севастопольців і гостей міста. Стан цих об'єктів постійно знаходиться в полі уваги громадськості міста. Перспективним напрямком по збереженню історико-культурної спадщини в регіоні Севастополя є робота по створенню ландшафтного регіонального парку “Гераклея” на приморській території Гераклейского 85

півострова, у межах якого знаходяться численні пам'ятники історії й археології, цінні природні об'єкти і комплекси. Передбачений законодавством для поліфункціональних об'єктів диференційований режим дозволить максимально ефективно забезпечити охорону і раціональне природокористування.

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. Розвиток Севастополя як туристсько-рекреаційного центра неможливо без збереження природних ландшафтів і цінних природних об'єктів і комплексів. Згідно з Державною програмою розвитку туризму, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 г., розроблена та за Рішенням міської ради від 26.02.2003 г. № 614 затверджена Регіональна програма розвитку туризму в місті - герої Севастополі. Однією з основних задач програми є дотримання екологічних регламентів (норм) природокористування при здійсненні туристичної діяльності, так як вплив туристичної діяльності на навколишнє природне середовище поширюється на всі ії складові. ГОСТом 28681.4-95 "Туристичне - екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів" екологічні регламенти (норми) та критерії оцінки "розташування об'єктів у сприятливих екологічних умовах" не визначені. Офіційно не являючись курортом, Севастополь у той же час в літній період зазнає значне рекреаційне навантаження. Найбільша доступна частина узбережжя Чорного моря в регіоні Севастополя використовується і для неконтролюємого неорганізованого відпочинку. Статистичні дані по чисельності відпочиваючих відсутні. З огляду на те, що лише незначна частина прибережних територій офіційно є пляжами і має необхідні умови для забезпечення їх належного санітарного стану, екологічна ситуація до закінчення літнього сезону погіршується. Майже в два рази збільшується кількість твердих побутових відходів, що підлягають видаленню і захороненню, у місцях масового відпочинку утворюються несанкціоновані звалища відходів, берегова смуга забруднюється сміттям. Значно збільшується водоспоживання і водовідведення, що, з огляду на відсутність ефективного очищення більшої кількості стічних вод, приводить до негативного впливу на морське середовище. Через недбале поводження з вогнем виникають лісові пожежі. Проблема забезпечення належного змісту і збереження коштовних природних комплексів і об'єктів м. Севастополя здобуває особливу актуальність у зв'язку з перспективами розвитку Севастополя як туристсько-рекреаційного центра. Подальший розвиток Севастополя як центру туризму та рекреації повинний супроводжуватися запобіжними заходами щодо забезпечення нормативного стану навколишнього природного середовища з урахуванням росту антропогенного навантаження в літній період. Рекреаційний потенціал Севастополя в значній мірі обумовлений наявністю природних і слабко перетворених ландшафтів, унікальних природних пам'ятників, реліктової і ендемічної рослинності, велика частина 86

яких знаходиться в межах природно-заповідного фонду. Дотримання встановленого режиму природно-заповідних територій і уживання відповідних заходів з боку землекористувачів і місцевих органів виконавчої влади дозволить повною мірою реалізувати рекреаційний потенціал району і попередити виникнення конфліктних ситуацій, зв'язаних з використанням природно-заповідних територій і рекреаційних ресурсів в їх межах.

87

Природно-заповідний фонд м. Севастополя. Розподіл об’єктів ПЗФ за їх значенням, категоріями та типами (станом на 1 січня 2007 року) Таблиця 12.1 Категорії об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення кількіст площа, га ь, усього у т.ч. шт надана в постійне користува ння 1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозооло гічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеоло гічні палеонтологіч ні карстовоспелеологічні Пам’ятки природи, всього

2

3

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кількі сть, од.

4

5

площа, га усього у т.ч. надана в постійне користува ння 6

разом кількі сть, од.

7

площа, га усього у т.ч. надана в постійн е користу вання 9 10

8

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

11

-

-

-

-

-

-

-

-

25689,9 25666,7 X X 23,2

-

X X X X X

4 3 1

-

X X X X X

-

X X X X X

-

X X X X X

-

-

X

-

X

-

X

-

-

X

-

X

-

X

-

-

X

6

19,6398

6

448,7776

19,6398

0,075

-

X X

1 1

-

1 1

5,8982 11,9200

-

0,02 0,045

-

X X

4

X 19,6398

4

430,9594

X 19,6398

0,075

геологічні Заповідні урочища

-

X X

1

X 18,4387

1

18,4387

X 18,4387

0,07

Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Зоологічні парки Разом

-

-

-

-

-

11

26157,12

25727,97 85

-

у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні

4 3 1

4

25689,9 25666,7 23,2

-

25689,9

25689,9

7

448,77 76 5,8982 11,920 0 430,95 94 18,438 7 467,21 63

38,0785

25689,9 25666,7 23,2

25689,9 25666,7 X X 23,2

98,2 98,1 0,08

100

* Природно-заповідний фонд м. Севастополя (далі - ПЗФ) складається з природно-заповідних об'єктів та територій, які організовані на землях постійних землекористувачів і на землях, які не надані в користування або власність. Установи природно-заповідного фонду в складі існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя відсутні.

Динаміка структури природно-заповідного фонду м. Севастополя Таблиця 12.2 88

Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища

На 01.01.2003 року кількіст площа ь, од. , га 2 3 -

На 01.01.2004 року

На 01.01.2005 року кількіст площа ь, од. , га 6 7 -

кількіст ь, од.

4 -

площа, га 5 -

4

25689,9

4

-

25689, 9 -

-

-

-

-

-

6

430,0

1

4

На 01.01.2006 року кількіст площа ь, од. , га 8 9 -

На 01.01.2007 року кількіст ь, од.

10 -

площа, га 11 -

4

25689,9

-

-

4

-

25689, 9 -

-

25689, 9 -

-

-

-

-

-

-

-

6

430,0

6

430,0

6

6

448,7776

10,0

1

10,0

1

10,0

1

-

-

-

-

-

-

-

441,19 6 18,438 7 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

18,4387

Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

11

11

26129,9

11

26157,1163

11

26129,9

11

11

26157,1163

11

30,2

11

26149, 5347 26149, 5347 30,27

11

11

26129, 9 26129, 9 30,2

11

Фактична площа ПЗФ *

26129, 9 26129, 9 30,2

11

30,27

% фактичної площі ПЗФ від площі АТО

11

11 11

Примітка: * - Сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ.

** - Площа расчитана з використанням даних про площі територій ПЗФ загальнодержавного значення, зазначених у документах по їхній організації (підлягають уточненню в рамках розробки проектів землеустрою з організації та встановленню меж територій ПЗФ), а також з використанням даних про площі територій ПЗФ місцевого значення, установлених проектами землеустрою і затверджених у встановленому порядку). *** - Зміна загальної площі ПЗФ зв'язана з уточненням площ територій ПЗФ місцевого значення при розробці проектів землеустрою з організації та установленню меж їх територій (2005-2006р.р.) **** - Площа територіально-адміністративного утворення м. Севастополя - 86,4 тис.га Всього ПЗФ станом на 01.01.2007 р.: 26157,1163 га, в т.ч. загальнодержавного значення 4 од./25689,9га; місцевого значення - 467,2163 (в т.ч. пам’яток природи - 6 од./448,7776га; заповідне урочище - 1 од./18,4387 га).

89

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ 1. Заходи щодо створення екомережі в Україні (історія, сучасний стан) на державному рівні.

2. Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси (процентне співвідношення територій земельних угідь - складових екомережі та тих угідь, що знаходяться під антропогенним впливом; вплив штучних водойм (ставків) на природне різноманіття водойм; деградація екосистем під впливом господарської діяльності (заліснення степових систем; осушення-заліснення водно-болотних угідь та його наслідки; монокультури лісових систем); незбалансоване вилучення диких тварин (у тому числі риб) із природного середовища, порушення природної рівноваги). Формування регіональної екомережі Регіональна програма та регіональна схема формування національної екологічної мережі не розроблені через відсутність фінансування. Держуправлінням розроблені і надані на адресу Севастопольської міської державної адміністрації пропозиції щодо організації роботи з виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки. Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України передбачено, що формування структурних елементів національної екологічної мережі місцевого значення здійснюватиметься за рахунок коштів відповідних розділів місцевих бюджетів і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 22 (п.3) Бюджетного Кодексу України розпорядниками коштів міського бюджету можуть бути тільки структурні підрозділи (управління) міської держадміністрації. З метою рішення питання про виділення фінансових коштів на розробку схеми регіональної екомережі Держуправлінням було запропоновано включити в план роботи Севастопольської міської Ради розгляд питання щодо розробки регіональних програми і схеми формування регіональної екомережі. На теперішній час Держуправлінням організована підготовка запиту на фінансування зазначеної роботи за рахунок коштів міського природоохоронного фонду на 2007-2008 р.р. Вплив штучних водойм (ставків) на природне різноманіття водойм У регіоні Севастополя усі водойми є штучними протиерозійними ставками і водоймищами. Більшість з них побудовані для сільськогосподарських нестатків і питного водопостачання в 50 – 60 роках минулого століття. Водойми побудовані на малих ріках і струмках Севастопольського регіону. Після будівництва штучних водойм здійснювалися численні спроби акліматизації коштовних промислових видів риб, що супроводжувалися заходами щодо знищення «бур'янистих» аборигенних видів, але при цьому 90

ненавмисно вселялися і малоцінні екологічно пластичні риби. На жаль, чисто споживчий підхід до оцінки кримської іхтіофауни, що позначив її статус як «не представляє господарської цінності», багато в чому визначив сучасний критичний стан природних іхтіоценов. У результаті акліматизації цінніх промислових видів риб, розмаїтість іхтіофауни за останні приблизно 50 років збільшилося в 3-4 рази, що за формальними критеріями може свідчити про позитивні процеси що відбуваються у водних екосистемах Криму, однак ці зміни відбуваються за рахунок вселенців, у той час як популяції багатьох відвічних видів півострови знаходяться в пригнобленому стані або зникли зовсім. З іншого боку, умови обітання гідробіонтів у кримських ріках дуже напружені, що зв'язано з безпосереднім утручанням людини. Промислово-побутові стоки селищ, розташованих уздовж берегів рік і їхніх припливів скидаються в них практично без очищення. Неодноразово відзначалися випадки повного осушення русявів рік у результаті повного забору води для наповнення водоймищ. Має місце браконьєрський лов риби з використанням сетей, хімічних речовин і електрошка. У результаті випрямлення русявів і зведення дамб знищуються біотопи обитания в першу чергу аборигенних видів. Так, після тривалого осушення русла Чорної річки в 1994-95 р.м. у ній більш не зустрічається малий рибець (Vimba vimba tenella), що у Криму жив тільки в цій ріці. Не виключено, що цей «червонокнижковий» вид загублений для природи. У цей список можна включити і чорноморського лосося (Salmo trutta labrax), що знаходиться під погрозою зникнення. До зарегулювання стоку малих рік цей анадромний вид заходив на нерест у гірські кримські ріки свідчить наявність у їхніх верхів'ях форелі (S. t. labrax morfa fario), що є осілою формою цього виду. Слід зазначити, що малі ріки Севастопольського регіону були одним з основних нерестовищ чорноморського лосося в узбережжя Криму. У результаті будівництво на цих ріках різних гідротехнічних споруджень доступ риб до природних нерестовищ був перекритий, що привело до зникнення чорноморського лосося в берегів Криму. Для відновлення чисельності чорноморського лосося не обходжене будівництво рибоводних заводів зворотного типу в місцях природних нерестовищ даного виду, що передбачено «Загальнодержавною програмою охорони і відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів», затвердженої Законом України від 22.03.2001р. №2333-III 3. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття. Відображення показників стану флори та фауни України, в т. ч. тим, яким загрожує небезпека (динаміка площ відновлюваних територій (захисні лісонасадження, водоохоронні зони, із т.ч. прибережні захисні смуги, деградовані, ренатуралізовані землі, землі під консервацією); види флори та фауни, що знаходяться під охороною та ті, яким загрожує небезпека; охорона 91

біорізноманіття в зоопарках) Дані щодо динаміки площ відновлюваних територій (захисні лісонасадження, водоохоронні зони, із т.ч. прибережні захисні смуги, деградовані, ренатуралізовані землі, землі під консервацією) приведені в таблиці 12*.1.

92

Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою регіону Таблиця 12*.1

5 26,1

6 0

7 0

8 *

9 *

12 *

13 *

14 0,2

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

11 *

Землі під консервацією

10 35,3

Рекреаційні території

4 *

Курортні та лікувальнооздоровчі території

3 86,4

Ліси та інші лісо вкриті площі

2 М. Севастополь

Прибережні захисні смуги

1

Складові елементи екомережі, тис. га

Водоохоронні зони

Загальна площа екомережі, тис. га

Відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

15 4,8

16 0

* Дані відсутні: проект схеми регіональної екологічної мережі не розроблений через відсутність фінансування; дані державного земельного кадастру Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів не надані.

93

Динаміка створення захисних лісових насаджень, лісових смуг, зелених насаджень в населених пунктах

полезахисних Таблиця 12*2

Таб ли

П Площа захисних лісових насаджень

Площа захисних лісових насаджень

станом на 01.01.2001 р., тис. га 3,0

станом на 01.01.2006 р., тис. га 15,128

Площа полезахисних лісових смуг

Площа полезахисних лісових смуг станом

станом на 01.01.2001 р., тис. га Дані відсутні

на 01.01.2006р., тис. га 0,6274

Площа зелених насаджень в

Площа зелених насаджень в

Залужено земель за

населених пунктах станом

населених пунктах станом

період з 01.01.2001 р.

на 01.01.2001 р.,тис. га Дані відсутні

на 01.01.2006р., тис. га 0,5743*

по 01.01.2006 р., тис. га Дані відсутні

* Пояснення: Загальна площа зелених насаджень - 42,500 тис. га Площа зелених насаджень загального користування - 0,5743 тис. га, в т.ч.

390,5 га - парки, сквери, бульвари (124 об'єкта) Консервація деградованих і забруднених земель з наступним їх частковим залісненням за період з 01.01.2001 р. по 01.01.2006 р.: Таблиця 12*3 В тому числі заліснено, тис. га

Законсервовано деградованих і забруднених земель, тис. га 0,09

Дані відсутні

В таблицях 12*.4, 12*.5 представлені види флори та фауни, що знаходяться під охороною та ті, яким загрожує небезпека:

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2007 року)

Таблиця 12*.4

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

1

2

3

4

5

Судинні рослини Тис ягідний (Taxus baccata)

+

Сосна станкевича (Pinus stankewiczii)

+

Яловец високий (Juniperus еxcelsa)

+

Яловец смердючий (Juniperus foetididissima)

+

94

Дельфіній палласа (Delpphinium pallassii Nevski)

+

Сон кримський (Pulsatilla taurica)

+

Мачок жовтий (Glaucium flavum Crantz)

+

Роговик біберштейна (Cerastium biebersteinii)

+

Півония кримська (Paeonia daurica)

+

Півония тонколиста (Paeonia tenuifolia)

+

Фіалка біла (Viola alba)

+

Чист кримський (Cistus tauricus)

+

Суничник дрібноплодий (Аrbutus andrachne)

+

Астрагал щетинистий (Astragalus setosulus)

+

Зіновать вульфа (Chamaecytisus wulffii)

+

Сочевиця східна (Lens orientalis)

+

Гіпокрепіс чубатий (Hippocrepis comosa)

+

Люцерна приморська (Medicago marina)

+

Люцерна щербениста (Medicago saxatilis)

+

Еспарцет палласа (Onobrychis pallasii)

+

Горох високий (Pisum elatius)

+

Фісташка туполиста (Pistacia mutica)

+

Тринія біберштейна (Trinia biebersteinii)

+

Громовик багатолистий (Onosma polyphylla)

+

Беладона звичайна (Atropa belladonna)

+

Льонок піщаний (Linaria sabulosa Czern)

+

Волошка таліева (Centaurea Taliewii Kleop)

+

Лагозерис пурпуровий (Lagoseris purpurea)

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+

+

95

Асфоделіна жовта (Asphodelina lulea)

+

Пізньоцвіт тіньовий (Colchicum umbrosum)

+

Тюльпан шренка (Tulipa schrenkii Regel)

+

Підсніжник складчастий (Galantus plicatus Bieb)

+

Білоцвіт літній (Leucojum aestivum)

+

Штернбергія пізньоцвіта (Sternbergia colchiciflora)

+

Холодок прибрежний (Asparagus litoralis)

+

Рускус під'язиковий (Ruscus hypoglossum)

+

Шафран вузьколистий (Crocus angustifolius Weston)

+

Шафран палласа (Crocus pallasii)

+

Шафран гарний (Crocus speciosus)

+

Шафран кримський (Crocus tauricus)

+

Касарики італійські (Gladiolus italicus Mill)

+

Анакамптис пірамідальний (Anacamptis pyramidalis)

+

+

Булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium)

+

+

Булатка довголиста (Cephalanthera logifolia)

+

+

Булатка червона (Cephalanthera rubra)

+

+

Язичок зелений (Coeloglossum viride)

+

+

Комперія компера (Comperia comperana)

+

Коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida Chatel)

+

+

Пальчатокорінник м'ясочервоний (Dactylorhiza incarnata)

+

+

Пальчатокорінник римський

+

+

+

+

+

+

+

+

96

(Dactylorhiza romana) Коручка темночервона (Epipactis atrorubens)

+

+

Коручка чемерниковидна (Epipactis helleborine)

+

+

Коручка дрібнолиста (Epipactis microphylla)

+

+

Билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea)

+

+

Ремнепелюстник козячий (Himantoglossum caprinum)

+

Лімодорум недорозвинений (Limodorum abortivum)

+

+

Зозулині сльози яйевилні (Listera ovata)

+

+

Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis)

+

+

Офрис бджолоносна (Ophrys apifera Huds)

+

+

Офрис оводоносна (Ophrys oestrifera Bieb)

+

+

+

Офрис кримська (Ophrys taurica)

+

+

+

Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora)

+

+

Зозулинець чоловічий (Orchis mascula)

+

+

Зозулинець салеповий (Orchis morio)

+

+

Зозулинець блідий (Orchis pallens)

+

+

Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq)

+

+

Зозулинець розмальований (Orchis picta Loisel)

+

+

Зозулинець прованський (Orchis provincialis)

+

+

+

Зозулинець дрібнокрапрачастий (Orchis punctulara)

+

+

+

Зозулинець пурпуровий (Orchis purpurea Huds)

+

+

Зозулинець мавпячий (Orchis simia)

+

+

Зозулинець блощичний (Orchis coriophora)

+

+

+

+

+

97

Зозулинець тризубчастий (Orchis tridentata Scop)

+

+

Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha)

+

+

Стевеніела сатиріовидна (Steveniella satyrioides)

+

Ковила браунера (Stipa brauneri)

+

Ковила волосиста (Stipa capillata)

+

Ковила лессінга (Stipa lessingiana Trin)

+

Ковила каменелюбна (Stipa lithophila)

+

Пшениця дика однозeрнянка (Triticum boeoticum Boiss)

+

+

+

+

Клен Стевена (Acer stevenii)

+

Бурачек чашечковидный

+

(Alyssum calycocarpum) Пупавка яйлинская

+

(Anthemis jajlensis) Спаржа понтийская (Asparagus ponticus)

+

Астрагал колючковый

+

(Astracantha arnacantha) Бельвалия Липкого (Bellevalia lipskyi) Жеруха грецька(Cardamine graeca)

+ +

Головчатка Дмитрия (Cephalaria demetrii)

+

Роговик Біберштейна(Cerastiu m biebersteinii)

+

Меч-трава болотна (Cladium mariscus)

+

Пізньоцвіт тіньовий (Colchicum umbrosum)

+

+

Кизильник крымский (Cotoneaster tauricus)

+

Боярышник клинолистный (Crataegus5 sphaenophylla)

+

Боярышник крымский (Crataegus taurica)

+

98

Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia)

+

+

Борщевик лигустиколистный (Heracleum ligusticifolium)

+

Вайда прибрежная (Isatis littoralis)

+

Любка дволиста (Platanthera bifolia)

+

Прангос три роздільний (Prangos trifida)

+

+ +

Румия критмолистная (Rumia crithmifolia)

+

Шалфей скабиозолистный (Salvia scabiosifolia)

+

Скабиоза предгорная (Scabiosa praemontana)

+

Паслен Зеленецкого (Solanum zelenetzkii)

+

Ковила українська (Stipa ucrainica)

+

Чабрец Дзевановского (Thymus dzevanovskyi) Тринія Біберштейна (Trinia biebersteinii)

+ +

Зостера морская (Zostera marina)

+ +

Водорості Диктиота дихотомічна (Dictyota dichotoma)

+

Kладостефус губчастий (Cladostephus spongiosus)

+

Немаліон глистовидний (Nemalion helminthoides)

+

Лауренція гібридна (Laurencia hybrida)

+

Сифонокладус маленький (Siphonocladus pusillus)

+

Гриби Герицій кораловидний (Hericium coralloides)

+

Мутин собачий (Mutinus caninus)

+

Усього

91

12

37

31

99

Перелік видів флори, що охороняється в регіоні, складений по даним флористичного обстеження території м. Севастополя, виконаного Никитським ботанічним садом - Національним науковим центром Української академії аграрних наук в період з 1997 по 2001 рік. Розділ "водорості" складений по даним Інституту біології південних морів ім. О.В. Ковалевського. Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2007 року)

Таблиця 12*.5

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список

1

2

3

4

5

6

7

8

Черви кільчасті Жабоп'явка алжирська (Batracobdella algira)

+

П'явка медична (Hirudo medicinalis)

+

Глотківка щоголева (erpodella stschegolewi)

+

+

+

Ракоподібні Mорський кріт (Upogebia pulla)

+

Трав'яний краб (Carcinus aestuarii)

+

Волoхатий краб (Pilumnus hirtellus)

+

Каменный краб (Eriphia verrucosa)

+

Ксанто пореса (Xantho poressa)

+

Мармуровий краб (Pachyrapsus marmoratus)

+

Павукоподібні Cкорпіон кримський (Euscorpius tauricus)

+

Сольпуга звичайна (Galeodes araneoides)

+

Мухоловка звичайна (Scutigera coleoptrata)

+

Комахи Kрасуня блискуча кримська (Сalopterys

+

100

splendens) Емпуза смугаста (Empusa fasciata)

+

Емпуза піщана (Empusa pennicornia)

+

Ірис плямистокрилий (Iris polystictica)

+

Боліварія короткокрила (bolivaria brachyptera)

+

Пилкохвіст лісовий (Poecilimon schmidti)

+

Дибка степова (Saga pedo)

+

Анадримадуза ретовського (Analrymadusa retowskii)

+

Emбія реліктова (Haploembia solieri)

+

Слимакоід кримський (Procerus scabrosus tauricus)

+

Пахучий стафілін (Ocypus olens)

+

Жук – олень (Lucanus ceryus)

+

Вусач великий (Cerambyx cerdo cerdo)

+

Розалія альпійска (Rosalia alpina)

+

Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre)

+

Чекініола платисцелідина (Сecchiniola plalyscelidina)

+

Левкомігус білосніжний (Leucomigus candidatus)

+

Аскалаф строкатий (Ascalaphus macaronius)

+

Бітак італійський (Bittacus itaticus)

+

Махаон (Papilio machaon)

+

+

+

+

+

101

Подалірій

+

(Iphiclides podalirius) Поліксена (Zerynthia polyxena)

+

Зегрис евфема (Zergis eupheme)

+

Аврора біла (Euchloe ausonia volgensis)

+

Носатка листовидка (Libythea celtis)

+

Сатир залізний (Hipparchia statilinus)

+

Сатир евксинський (Pseudochazara euxina)

+

Чорнушка фегея (Proterebia phegea)

+

Синявець мелеагр (Polyommatus daphnis)

+

Бражник мертва голова (Acherontia atropos)

+

Бражник дубовий (Marumba quercus)

+

Бражник кроатський (Hamaris croatica)

+

Бражник скабіозовий (Hamaris tityus)

+

Бражник олеандровий (Hemaris croatica)

+

Бражник карликовий (Sphigonaepiopsis gorgoniades)

+

Бражник південний молочайний (Hyles nicaea)

+

Шовкопряд балліона (Lemonia baltioni)

+

Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini)

+

Стрічкарка диз'юнкта (Catocala disjuncta)

+

Стрічкарка велика

+

+

102

червона (Catocala dilecta) Стрічкарка червона-жовта (Catocala diversa)

+

Стрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa)

+

Каптурниця срібляста (Cucullia argentina)

+

Совка хайварді (Noctua haywardi)

+

Совка трейчке (Periphanes treischkei)

+

Совка сокиркова (Periphanes delphinii)

+

Пістрянка весела (Lygaena laela)

+

Ведмедиця гера (Callimorpha quadripunctaria)

+

Ведмедиця – хазяйка (Callimorpha dominula)

+

Ведмедиця червонокрапкова (Utetheisa pulchella)

+

Пахіцефус степовий (Pachycephus cruentatus)

+

Каламеута жовта (Calameuta idolon)

+

Мегалодот гаплофілумовий (Megalodontes kohti)

+

Долерус степовий (Dolerus ciliatus)

+

Сколія-гигант (Scolia maculata)

+

Сколія степова (Scolia hirta)

+

Криптохил кільчастий (Cryptocheitus annulatus)

+

Амофіла сарептанська (Cryptocheitus rubllus)

+

103

Ляра анафемська (Larra anachema)

+

Ксилокопа фіолетова (Xylocopa violaceae)

+

Ксилокопа звичайна (Xylocopa valga)

+

Молюски Оксихілюс кобельта (Oxychilus kobelti)

+

Перистома мердвенева (Peristoma merduenianum)

+

Устрица їстівна (Ostrea edulis)

+

Свердлун звичайрий (Pholas dactylus)

+

Риби Шип (Acipenser nudiventris)

+

+

+

Осетер атлантический (Acipenser sturio)

+

+

+

Севрюга (Acipenser stellatus)

+

Осетер азовочерноморський (Acipenser queldenstaedtii)

+

Білуга чорноморська (Huso huso) ponticus)

+

Лосось чорноморський (Salmo trutta labrax)

+

Марена кримська (Barbus tauricus)

+

Шемая дунайська (Chalcalburnus chalcoides)

+

Рибець малий (Vimba vimba tenella)

+

Морський коник чорноморський (Hippocampus guttulaus microstephanus)

+

Лаврак губатий (Morone labrax)

+

Горбиль світлий

+

+

+

+

104

(Umbrina cirrosa) Зубарик звичайний (Puntazzo puntazzo)

+

Губан зелений (Labrus virilis)

+

Піскарка бура (Callionymus festivus)

+

Піскарка сіра (Callionymus belenus)

+

Бичок-рижик звичайний (Neogobius platyrostris)

+

Бичок золотистий (Gobius auratus)

+

Морський пивень (Trigla lucerna)

+

Арноглос (Arnoglossus kessleri)

+

Морський чорт (Lophius piscatorius)

+

Плазуни Гекон кримський (Mediodactylus kotshyi danilewskii)

+

+

Ящірка прудка (Laserta agilis)

+

Ящірка зелена (Laserta viridis)

+

Ящірка кримска (Podarcis taurica)

+

Жовтопуз (Ophisaurus apodus)

+

+

Полоз жовточеревий (Coluber juguleris)

+

+

Полоз леопардовий (Elaphe situla)

+

+

Полоз чотирисмугий (Elaphe quatuorlineata)

+

+

Вуж водяний (Natrix tessellada) Мідянка (Coronella austriaca)

+

+ +

+

+

+

Птахи Баклан довгоносий (Phalacrocorax aristotelis) Лебідь-шипун

+

+

+

105

(Сygnus olor) Лебідь-кликун (Сygnus cygnus)

+

+

Гуска сіра (Anser anser)

+

+

Гуска білолоба (Anser albifrons}

+

+

Гуска білолоба мала (Anser erythropus)

+

+

Гуменник (Anser fabalis)

+

+

Казарка червоновола (Branta ruficollis)

+

+

+

Чирок-трискунець (Anas querquedula)

+

+

+

Шлохвіст (Anas acuta)

+

+

+

Чернь чубата (Aythya fuligula)

+

+

Чернь морська (Aythya mania)

+

+

Чернь білоока (Aythya nyroca)

+

+

+

+

+

Чернь червонодзьоба (Netta rufiпа)

+

+

Чернь червоноголова (Aythya ferina)

+

+

+

Крохаль довгоносий (Mergus senator)

+

+

Савка (Oxyura leucocephala)

+

+

Луток (Mergellus albellus)

+

+

+

+

+

Огар (Tadorna ferruginea)

+

+

+

Гоголь (Bucephala clangula)

+

+

+

Змієід (Circaetus gallicus)

+

+

Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla)

+

+

Стерв'ятник (Neophron percnopterus)

+

+

Гриф чорний (Aegypius monachus)

+

+

Сип білоголовий (Gyps fulvus)

+

+

Балобан (Falco

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

106

cherrug) Сокол-сапсан (Falco peregrinus)

+

+

Лежень (Burhinus oedicnemus)

+

+

Зуйок морськой (Charadrius alexandrinus)

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Бекас Gallinago gallinago Кроншнеп великий Numenius arquata

+

Веретенник великий Limosa limosa

+

+

Дерихвіст лучний Graleola pratincola

+

+

+

+

Дерихвіст степовий Graleola nordmanni

+

+

+

+

Ходулочник Himantopus himantopus

+

+

Шилодзьобка Recurvirostra avocetta

+

+

Турухтан Philomachus pugnax

+

+

Журавель сірий Grus grus

+

+

+

+

Журавель степовий (Anthropoides virgo)

+

+

+

+

Дрохфа (Otis tarda)

+

+

+

+

Пугач (Budo budo)

+

+

Сич волочатий (Aegolibs funereus)

+

+

Корольок червоноголовий (Regulus ignicapillus)

+

+

Кам'яний дрізд строкатий (Moticola saxatilis)

+

+

+

Ссавці Кутора мала (Neomys anomalus)

+

Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein)

+

+

+

Підковоніс великий (Rhinolophus ferrumequinum Schreber)

+

+

+

107

Нічниця наттерера (Myotis nattereri)

+

+

Широковух європейський (Barbastella barbastella Schreber)

+

+

Вечірниця мала (Nyctalus leisleri)

+

+

Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber)

+

+

Нетопир середземноморськ ий (Pipistrellus kuhli Natterer)

+

+

Нетопир кожанковидний (Pipistrellus savii Вonoparte)

+

+

Афалина чорноморська (Tursiops truncatus ponticus)

+

Азовка (Phocoena phocoena relicta)

+

Білобочка чорноморська (Delphinus delphis ponticus)

+

Тхір степовий (Mustela (Putrius) eversmanni)

+

Борсук (Meles meles)

+

Усього

95

+

55

+

+

+

+

+

+

20

15

+

+

+

28

8

18

*Перелік видів фауни, що охороняється в регіоні, складений по даним літературних джерел в відповідності з ареалами поширення видів. Науково-дослідницькі роботи по вивченню фауни регіону не проводилися з відсутності фінансування.

Охорона біорізноманіття в зоопарках На території Севастопольського регіону зоопарки відсутні.

4. 3аходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля. (Відображення відповідних природоохоронних заходів, які мають на меті збереження, охорону та відтворенні структурних елементів екомережі, біорізноманіття). Держуправлінням ведуться роботи по створенню нових територій природно-заповідного фонду загальною площею близько 28 тис. га, у т.ч. по створенню національного природного парку "Севастопольський" на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя" площею 25 тис. га. У 2006 р. зарезервовано з метою наступного віднесення до природнозаповідного фонду України - 1071,28 га, в т.ч. акваторії Чорного моря - 946,48 108

га (рішення міськради від 13.09.2006р. № 804 "Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природнозаповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський"). Пропозиції по створенню заказника враховані при розробці Генплану м. Севастополя. У 2006 р. Держуправлінням почато роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду України і розширенню території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Заповідання акваторії бухти Козача відповідає основним положенням загальнодержавних програм формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів, затверджених відповідними законами України. Рішення питання про заповідання бухти Козачої актуально також в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії. Матеріали щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері формування екомережі та збереження біорізноманіття (кількість природоохоронних об'єктів; водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення; кількість видів флори і фауни під охороною). Існуюча мережа природно-заповідних об'єктів і територій (далі - ПЗФ) регіону м. Севастополя представлена одинадцятьма об'єктами різного рангу загальною площею 26157,1163 га (30,26 % території). Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення на території м. Севастополя відсутні. В таблиці 12*.6 представлена кількість видів флори і фауни що знаходяться під охороною на території Севастопольського регіону Кількість видів флори і фауни що знаходяться під охороною на території Севастопольського регіону Таблиця 12*.6 Загальна кількість видів флори на території регіону, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

114 12 37 166 95 20 55 15 28

8

109

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.4. Браконьєрство рибного промислу. Обсяги заподіяних збитків. Рибний промисел у акваторії Севастополя приурочений до морської прибережної зони і носить характер прибережного рибальства. Рибогосподарське призначення в регіоні мають 5 рибопромислових ділянок Чорного моря та риборозплідні ставки радгоспу ім. П.Осипенко. Всі інші внутрішні водойми Севастополя становлять інтерес тільки для аматорського рибальства, яке в Севастополі широко розвинене. Спрямоване формування іхтіофауни в них ведеться шляхом періодичного зариблення. На Севастопольській ділянці немає об’єктів риборозведення, рибозаводів і інших структурних комплексів з штучного відновлення рибних ресурсів, підпорядкованих Головрибводу. Промислова іхтіофауна Севастопольської ділянки Чорного моря характеризується значною розмаїтістю. Угруповання пелагічних рибпланктофагів Чорного моря включають важливі в промисловому відношенні види: шпрот, хамса, сарган та оселедцеві риби. В останні роки практично зникли з уловів важливі пелагічні хижаки – ставрида, скумбрія, раніше широко розповсюджені. З донних риб Чорного моря промислове значення мають осетрові, кефалі, камбали, барабуля і, у меншому ступені, морський карась, морський окунь та пікша. Під забороною знаходяться чорноморські кефалі - лобан. Серед декількох видів камбал, що живуть у Чорному морі, найбільше значення має велика камбала-калкан. Серед дрібних донних риб-бентофагів найбільше значення в промислі має султанка (барабуля). У донних біотопах у значних кількостях зустрічаються морський кіт і морська лисиця. Їхнє промислове значення поки невелике, хоча запаси, очевидно, значні. У придонних водах досить численний акула-катран. Промисел рибодобувними організаціями проводиться по квотах, що надаються КримАзЧеррибводом. На протязі останніх 4-х років КримАзЧеррибвод видає дозволи на спеціальне використання живих об`єктів рибного господарства без узгодження заявок на видачу дозволу з Державним управлінням екоресурсів в м.Севастополі. Домінуюче значення в промислових уловах мають шпрот і хамса. В даний час ці два види є самими масовими при абсолютному домінуванні шпроту. При сучасному дуже високому рівні експлуатації (легальному та браконьєрському) запаси шпроту можуть бути в найближчий час значно підірвані. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у 2006 р. здійснювался держконтроль за станом охорони рибних та інших водних живих ресурсів на внутрішніх водоймах Севастопольського регіону шляхом організації групових виїздів на підзвітні водойми з залученням представників Севастопольської державної інспекції рибоохорони і представників Управління внутрішніх справ України в м. Севастополі. Рейдові

перевірки

проводилися

на

внутрішніх

водоймах 110

Севастопольського регіону ( в межах компетенції, крім акваторії Чорного моря) та в місцях реалізації водних живих ресурсів і знарядь для їхнього лову. У періодичній пресі, на радіо та телебаченні надана інформація про закриття та обмеження любительського лову у весняно-літній нерестовий період 2006р. У весняно-літній нерестовий період 2006р. проведено 20 рейдових перевірок дотримання природоохоронного законодавства. У результаті проведених рейдових перевірок виявлено 33 порушення природоохоронного законодавства, складено 14 протоколів про адміністративні правопорушення за ч.ч. 3 і 4 ст. 85, ст. 85-1, ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( КУпроАП), а також 19 актів про вилучення знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, власники яких не встановлені ( з водойм вилучені 22 одиниці сіток загальною довжиною 1590м). На ринку з продажу вилучені заборонені знаряддя лову ( сітки рибальські одно-стінні і трьох-стінні, верши, раколовки, бредні) у кількості 61 шт. Усього за нерестовий період вилучено 83 заборонених знарядь. У суд спрямовано 9 матеріалів справ для залучення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст 85, ст. 85-1, ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також за нерестовий період проведено 4 перевірки наявності та ефективності роботи рибозахисних споруд на водозаборах. Перевірено підприємства агропромислового комплексу: ДП “Садовод”, СВАТ “Севастопольський”, ДП с/з ім. П. Осипенко, ЗАТ “С.Перовської”. За результатами перевірок зауважень не було.

13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води. В Севастопольському регіоні стан водогінно-каналізаційного господарства залишається складним. Санепідслужбою міста проводиться моніторинг якості води розводящої мережі та джерел комунальних і відомчих водопроводів. Всього в 2006р. було відібрано проб води джерел та розводящої мережі комунальних і відомчих водопроводів 2529, відхилень встановлено 162, що складає 6,2%. Якість води розводящої мережі комунальних водопроводів залежить від стану джерел водопостачання, ступені водопідготовки питної води на водопроводних очисних спорудах та від санітарно-технічного стану водопроводних мереж. Моніторинг якості води разводящей сети коммунальных та відомчих водопроводов по бактериологическим показателям за период 2004-2006гг. представлен в табл. 13.5.1, 13.5.2. Таблиця 13.5.1. Динаміка бактеріологічних показників в мережі комунальних водопроводів Число проб 1944

2006р. Число відхилень 8

% 0,4

Число проб 1789

2005р. Число відхилень 5

% 0,27

Число проб 1645

2004р. Число відхилень 3

% 0,18

111

Таблиця 13.5.2. Динаміка бактеріологічних показників в мережі відомчих водопроводів Число проб 160

2006р. Число відхилень 10

% 6,25

Число проб 197

2005р. Число відхилень 14

% 9,2

Число проб 289

2004р. Число відхилень 7

% 2,4

Водопровідні очисні споруди поверхневих вод гідровузла №3 морально і фізично застаріли, не відповідають сучасним вимогам по очищенню та підготовці питної води, потребують реконструкції та заміни способу знезаражування питної води. Хлораторна станція збудована ще в 60-х роках і не справляється зі знезаражуванням, особливо в періоди повені та злив. В листопаді 2006р. в м. Севастополі відбулася надзвичайна ситуація місцевого рівня, зв`язана з забрудненням питної води в паводковий період на р.Чорна. Міжвідомчою комісією з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на чолі з заступником голови міської держадміністрації встановлено, що однією з причин ситуації, що склалась, було заростання пруда-накопичувача в р.Байдарка-приток р.Чорна- водоростями та їх відмирання. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.07р. № 188-р м.Севастополю на заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в системі водопостачання виділено 8923, 3 тис. грн. Якість питної води відомчих водопроводів селищ Терновка, Родне, Флотське, Оборонне незадовільна з причин відсутності знезаражуючих установок. Припинені роботи щодо будівництва водоводів від села Бельбек до села Верхнєсадове. Населення селищ Фронтове, Верхнєсадове, Піроговка не забезпечені якісною питною водою, т.к. вода свердловин не відповідає вимогам ДСТ по жорсткості, сухому залишку та вмістові нитратів. Щорічно зростають втрати води при транспортуванні її до споживачів у зв`язку з наявністю амортизованих водоводів та мереж. Із 759 км водопровідних мереж із 100% амортизацією складає 270 км, аварійних- 45км. В 2006р. втрати склали 44 % від загального водовідбору в місті ( без урахування морської води), в 2003 р. – 46 %, в 2004р.-42 %., в 2005р.-43%. Надто напруженою продовжує залишатися ситуація з системами каналізації міста. Загальна довжина мереж складає 528,4 км. На сьогоднішній день самортизировано 191,7 км каналізаційних мереж, в аварійному стані- 22,2 км. В 2006р. продовжувалося будівництво каналізаційного колектору глибокого залягання в районі Воронцової гори та Мартинівського каналізаційного колектору глибокого залігання. Через зношеність каналізаційних колекторів відбувалися пориви, аварійна зупинка каналізаційних насосних станцій і скидання неочищених побутових стоків у бухти. За 2006 рік було 10 поривів каналізаційних колекторів, без очищення в акваторію скинуто близько 29,0 тис. м3 стоків. За даними ДП “Севупрдор” підприємство обслуговує 51,2 км зливової каналізації Севастопольського регіону. Кількість випусків поверхневих стічних вод в водні об`єкти складає 8, з території підприємств в водні об`єкти по наявній інформації- 24.

112

Системи очищення поверхневих зливових вод в районах міста, сільських населених пунктах та з територій рекреаційних об’єктів курортної зони відсутні. Основним джерелом забруднення морських вод продовжують залишаться каналізаційні очисні споруди ( КОС) ДКП “Севміськводоканал”. З причини недостатнього фінансування та необхідності корегування проектної документації, I пусковий комплекс (1ПК) біологічного очищення КОС №1 на даний час не виведено на технологічний режим та і не може бути виведено, враховуючи технічний стан об’єкту. Очисні споруди КОС №4 (на території СВМІУ) ДКП «Севміськводоканал» не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. КОС «Ласпі”, КОС “Тилове”, що передані від КП “Байдарські ворота” на баланс ДКП “Севміськводоканал”, потребують капітального ремонту та реконструкції. Виявлені порушення якості очищення та знезаражування стоків на очисних спорудах КП “Море”, на КОС ДП “Садовод” в с. Верхнєсадове, Фронтове. Очисні споруди КОС с. Верхнєсадове працюють в аварійному режимі, стічні води без очищення надходять в р.Бельбек. В с. Вавілово очисні споруди виведені із експлуатації, скидання стічних вод без очищення здійснюється в р.Бельбек. В украй незадовільному стані знаходяться КОС Севастопольськой ТЕЦ, в/ч А-3370 в б.Козача. КОС Севастопольськой ТЕЦ збудовані в 1936р., реконструкція проводилась в 1953р. Споруди морально та фізично застаріли, зношені. КОС в/ч А-3370 знаходяться в аварійному стані, перевантажені у зв`язку з введенням нових житлових будинків та організацій. Будівництво напорного каналізаційного колектору від в/ч А-3370 до КОС №1 південної частини міста на протязі тривалого часу не завершується.

113

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В 2006 році державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснювався 16 державними інспекторами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі. За рік проведено 2056 перевірок, з метою контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства перевірено 227 об’єктів. Зведені дані по результатам проведених перевірок надані у таблиці 14.1. Державний контроль законодавства

за

дотриманням

вимог

природоохоронного Таблиця 14.1.

п / п

Назва заходу

Розмірність 2004

2005

2006

366

478

227

1

Кількість перевірених об’єктів

2

Складено актів перевірок

од.

3110

3027

2056

3

Кількість виданих приписів про усунення порушень

од.

4884

7040

6577

4

Кількість виконаних приписів

од.

1146

1795

2635

5

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол/грн

586/52049,0

640/59612,0

691/55862,0

6

Стягнуто адміністративних штрафів

396/37716,0

487/43620,0

327/39712,0

7

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

67/212769,0

71/212891,0

53/188443,0

8

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

31/68076,0

9

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

11

24

13

1

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

-

-

-

1

Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

-

1

7

1

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

10

16

17

1

од.

Роки

ччол/грн

49/166479,0

46/95362,0

-на спецводокористування (в т.ч. на скиди у водні об’єкти)

од.

4

10

5

-на викиди в атмосферне повітря

од.

4

3

1

3

11

-на утворення та розміщення відходів

од.

2

Кількість об’єктів, що не мають дозволів або лімітів:

од.

163

143

-на спецводокористування (в т.ч. на скиди у водні об’єкти)

од.

56

45

50

-на викиди в атмосферне повітря

од.

48

41

53

-на утворення та розміщення відходів

од.

59

57

54

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

-

-

1

114

1

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

6

4

4

Майже на 8% збільшилась кількість пред’явлених санкцій за порушення природоохоронного законодавства. За фактами порушення природоохоронного законодавства в 2006 р. притягнуто до адміністративної відповідальності 691 посадових осіб та громадян. 179 протоколів направлено до суду (ст.ст. 88(1), 85, 85(2), 90,91) для винесення постанов, 40 протоколів направлено до військової прокуратури та до вищестоящих організацій для прийняття заходів реагування щодо порушення природоохоронного законодавства. Сума накладених штрафів склала 55,862 тис. грн., стягнуто за накладеними штрафами 39,712 тис. грн. (71 % від накладених). Пред’явлено позовів на суму 188,443 тис. грн., стягнуто по позовах – 95,362 тис. грн. (51 % від пред’явлених). В 2006 році припинена діяльність 13 об’єктів. Припинена діяльність по збиранню, перевезенню та збереженню нафтоутримуючих відходів ПП ЕПФ “Аіст”, експлуатації свердловини № б/н приватного підприємця Джамаль, розташованої на території пансіонату для молоді, що вчиться в сел. Любимівка, експлуатація дитячого оздоровчого табору “Алсу” в/ч 13140 ЧФ РФ, водопостачання в/ч 13189 ЧФ РФ, діяльність по переробці флюсового вапняку ПП “Доломіт”, експлуатація станції технічного обслуговування ТОВ “Автолюкс”, експлуатація дільниці деревообробки КП Дорожно-експлуатаційне управління Севастопольської міської Ради, діяльність по виготовленню бетонних та залізобетоних виробів Севастопольської філії ВАТ “Кримзалізобетон”, будівництво об’єкту малої архітектурної форми в п.Дергачі приватним підприємцем Гончаренко Л.В., будівництво об’єкту малої архітектурної форми в п.Дергачі приватним підприємцем Меметовим Р.Р., експлуатація свердловини СТ«Прометей-2», експлуатація свердловини ВАТ “Севплодоовоч”, експлуатація свердловини ТОВ СПТ “Корабел”. В 2006 р. перевірено 45 об’єктів Міністерства оборони України та Чорноморського флоту РФ за напрямками: атмосферне повітря, водні ресурси та поводження з відходами. При перевірках виявлено відсутність дозвільної та облікової документації, не проводиться відомчий контроль та не надається статистична звітність, порушуються правила збереження різних видів відходів. За результатами перевірок об’єктів МО України та ЧФ РФ по виявлених порушеннях видано 327 приписів, складено 40 протоколів про адміністративне правопорушення природоохоронного законодавства з наступною передачею їх до вищестоящих організацій та воєнної прокуратури для прийняття заходів за виявленими правопорушеннями. В 2006 р. проведено перевірку основних підприємств-забруднювачів міста, які входять до Переліку екологічно небезпечних об'єктів України: ДКП «Севміськводоканал» та полігон ТПВ в Першотравневій балці. Проведено перевірку ДКП «Севміськводоканал», яке входить до Переліку екологічно небезпечних об'єктів України. Очисні споруди КОС №4 не відповідають сучасним вимогам очищення 115

господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. З КНС №№ 9, 10 (м. Балаклава) скид стічних вод здійснюється в море без очистки. В даний час КОС №1 працюють у механічному режимі і є інтенсивним джерелом забруднення акваторії Чорного моря недостатньо очищеними стічними водами. Умови дозволу на спецводокористування № 80-05/Сев в частині виконання заходів проектів нормативів ГДС, ТПС речовин в установлені “Програмою організаційно-технічних заходів щодо розвитку водного господарства та стабілізації водопостачання і водовідведення м. Севастополя на 2003-2011р.м.", затвердженої рішенням міськради від 06.09.2005р. № 3707, терміни не виконуються. Фінансування в 2006 р. на захід "Проектування і реконструкція фільтрувальної станції 3-го гідровузла" відповідно до доповнень і змін до "Програми...”, не здійснювалося. Підприємством експлуатуються джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не враховані інвентаризацією джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та експлуатуються при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Допускається змішування відходів, не обладнані місця тимчасового збереження усіх видів відходів структурного підрозділу, не забезпечений первинний облік утворення, і розміщення усіх видів відходів структурного підрозділу, виявлене несанкціоноване розміщення відходів на території підприємства, не враховані усі види відходів при інвентаризації, паспортизації, оформленні реєстрової карти ОУВ, і дозволу і лімітів на утворення і розміщення відходів, не достовірна державна статистична звітність 1-НВ (небезпечні відходи), 14-МТП. Не оформлені документи на право власності на використовувані земельні ділянки загальною площею 739,2186га. На усунення порушень видані приписи. Складено 13 протоколів про адміністратівні правопорушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 5 посадових осіб, винних у порушенні вимог природоохоронного законодавства, сума штрафів склала 0,493 тис.грн. Проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства та порядку улаштування та експлуатації полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці. При перевірці виявлені порушення вимог діючого законодавства: при експлуатації полігона відбувається збір фільтрату на поверхні карт у районі «першої» дамби, а також протікання фільтрату через «нульову» і «першу» дамби. За результатами проведених аналізів установлено, що зміст забруднюючих речовин у фільтраті, що випливає за територію полігона, у кілька разів перевищує встановлені санітарними нормами гранично-допустими концентрації (ГДК) забруднюючих речовин у поверхневих водах. Так, перевищення змісту забруднюючих речовин складає: по нітратах – у 16,6 рази, по біологічному поглинанню кисню (БПК5) – у 8,6 рази, по синтетичних 116

поверхнево-активних речовинах (СПАР) – у 11 разів, по залозу загальному – у 26 разів. Перевищення встановлених ГДК забруднюючих речовин у місці збору фільтрату на поверхні карт у районі «першої» дамби складає: по нітратах – у 1,6 рази, по СПАР – у 91 разів, по БПК5 – у 100 разів, по залозу загальному - у 46 разів, по іоні амонію - у 677,6 рази. «Нульова» дамба інтенсивно руйнується обально-зсувними процесами, причиною яких є помилкові рішення при її будівництві (кут укосу, щільність і склад матеріалу, що складає дамбу). Зсувні процеси на «першій» дамбі спровоковані не передбаченим проектом її терасуванням. Небезпечні геологічні процеси, виявлені на нульовій і першій дамбах, створюють погрозу їхнього руйнування і, як наслідок, техногенної надзвичайної ситуації, наслідком якої буде забруднення фільтратом земель лісового фонду і водозбору р. Чорна. За порушення вимог діючого законодавства начальник полігону ТПВ притягнутий до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 255 грн. На усунення виявлених порушень видані приписи. З метою запобігання екологічної небезпеки у випадку руйнування дамби спрямовані листи в Севастопольську міську державну адміністрацію та інспекцію МНС України в м.Севастополі для вживання заходів по приведенню полігона у відповідність з діючими нормативами і законодавством. Матеріали направлені в Севастопольську міжрайонну природоохоронну прокуратуру. У ході перевірки ВАТ «Балаклавське рудоуправління» встановлено: ВАТ “БРУ” використовує морську та кар’єрну воду на виробничі потреби при відсутності дозволу на спецводокористування з даних джерел, також відсутній дозвіл на спецводокористування в частині скиду стічних вод у водні об’єкти. При перевірці виявлено, що скид шламових вод на рельєф місцевості в Василевій балці не ліквідовано. Скид шламових вод продовжує здійснюватися у відпрацьований простір Кадиковського кар’єру при відсутності проекту з матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виявлено порушення «Правил експлуатації установок очищення газу»: ПГОУ мокрого очищення не оснащені манометрами тиску подачі зрошуваної рідини, тим самим не забезпечено контроль за подачею рідини, що зрошує, для подавлення пилу в ПГОУ. На дробильній ділянці Балаклавськой ДЗФ здійснюється експлуатація незареєстрованої ПГОУ, не забезпечені герметичність і ефективність роботи ПГОУ. Не відкоректований проект рекультивації Кадиковського, Псилерахського та Західно-Балаклавського кар'єрів. Не розроблені паспорта місць віддалення відходів (розміщення шламів у відпрацьованих просторах Кадиковського та Західно-Балаклавського кар’єрів). Не виконуються раніше видані приписи на усунення порушень природоохоронного законодавства. За порушення вимог природоохоронного законодавства та невиконання приписів складено 4 протоколи про адміністративне правопорушення. Відповідальні посадові особи ВАТ 117

«Балаклавське рудоуправління» притягнуті до адміністративної відповідальності, сума штрафів склала 391 грн. Розраховано збиток за самовільне скидання неочищених стічних вод на суму 0,195 тис. грн. На відшкодування збитків пред’явлений позов, який сплачений в повному обсязі. На виконання доручення Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища (вих. № 9/2-2/40-4 від 05.04.06 р.) Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі проведені перевірки виконання контрольних функцій і обов'язків по забезпеченню охорони навколишнього природного середовища, дотриманню вимог природоохоронного законодавства України Нахімовською, Гагарінською, Ленінською та Балаклавською районними держадміністраціями, виконкомом Інкерманською міською радою, Орліновською селищною радою, Верхнєсадовською сільрадою, Терновською сільрадою, Андріївською сільрадою За результатами перевірок встановлено, що приписи по ліквідації несанкціонованих звалищ відходів на території району, уживанні заходів по визначенню власників відходів виконуються не в повному обсязі, у частині забезпечення відшкодування збитку, нанесеного державі, не виконуються. Програмою соціально-економічного розвитку (СЕР) районів в 2005 р. на ліквідацію звалищ виділено наступна кількість бюджетних коштів: -у Нахімовському районі – 60 тис.грн.; -у Гагаринському районі – 300 тис. грн.; -у Ленінському районі – 400 тис. грн..; -у Балаклавському районі – 65 тис.грн.

-на територіях, підвідомчих виконкому Інкерманської міської ради, Орлінівської, Верхнесадовської, Терновської, Андріївської селищних рад – не виділялися. При перевірках встановлено, що виділені кошти освоєні у повному обсязі, однак при вибірковому обстеженні несанкціонованих звалищ на території міста встановлено, що несанкціоновані звалища відходів не ліквідовані в повному обсязі. Робота з ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ районними державними адміністраціями налагоджена не повною мірою. Ліквідація звалищ у лісопосадках, на пустирях не здійснюється. Як правило, звалища на ліквідується, а тільки плануються дорожньою технікою. Не приймаються міри до недопущення утворення звалищ, за винятком Балаклавской РДА, де на в'їздах ставляться шлагбауми та інші огородження. Звалища ліквідуються тільки на вулицях міста, парках, у приватному секторі, що утворяться в результаті недостатньої організації планово-регулярної системи очищення. Так, наприклад, на території Ленінського району за рахунок коштів, які виділені на ліквідацію несанкціонованих звалищ, призводиться ліквідація звалищ твердих побутових відходів, які утворюються на контейнерних майданчиках і прилягаючих до них територіях у результаті несвоєчасного вивозу відходів. Комісія з питань поводження з безхазяйними відходами в районних держадміністраціях, за винятком Гагаринської РДА, створені лише в 2006 р.

118

Планово-регулярна система очищення і режим видалення побутових відходів приватному секторі міста та у сільській місцевості не забезпечені, у результаті чого на вищевказаних територіях утворюються несанкціоновані звалища побутових відходів. Робота по складенню договорів на вивіз ТПВ з приватним сектором не налагоджена повною мірою, договори на вивіз ТПВ в приватному секторі та сільській місцевості укладені не в повному обсязі. Не вирішене питання про розміщення будівельних відходів, що приводить до постійного збільшення обсягів несанкціонованих звалищ на території міста і створює передумови до утворення нових звалищ будівельних, побутових і промислових відходів. Схема санітарного очищення території сіл, підвідомчих сільськім радам, не розроблена (за винятком Андрєєвськой сількой ради). Не здійснюється контроль за раціональним використанням і безпечним поводженням з відходами. Не здійснюється контроль за діяльністю підприємств і організацій у сфері поводження з відходами. Паспортизація й інвентаризація відходів не проведено. Контроль за безпечним поводженням з відходами відсутній. Режим видалення побутових відходів з території сіл не визначений. Не виконуються раніше видані приписі. На території населених пунктів, підвідомчіх Верхнесадовської та Терновської сільрад виявлено несанкціоноване розміщення відходів. На усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства головам районніх держадміністрацій та селищних рад видані приписи. За результатами перевірки складено 8 протоколів про адміністративне правопорушення, сума штрафів склала – 782 грн. Порушене адміністративне діловодство у відношенні начальника управління житлово-комунального господарства Ленінської РДА, начальника управління житлово-комунального господарства Нахімовської РДА, заступника голови Інкерманської міської ради з виконавчої роботи, заступника голови Орлініської селищної ради, голову Верхнесадовської селищної ради, голову Терновської селищної ради, Андріївської селищної ради за відсутність належного контролю за місцями поводження з відходами, неприйняття заходів для ліквідації несанкціонованих звалищ відходів, розташованих на території підвідомчих територій, у повному обсязі.

119

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в регіоні м. Севастополя здійснюється Севастопольською міською Радою народних депутатів, Севастопольською міською державною адміністрацією, їх підрозділами в районах міста, територіальними органами Мінприроди України. У міській Раді народних депутатів створена постійна комісія з охорони навколишнього природного середовища. У міській державній адміністрації і районних держадміністраціях спеціальні структурні підрозділи з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів відсутні. Комплексне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів територіальними органами Мінприроди України направлено на координацію діяльності підприємств, установ, організацій міста в цій галузі та регулювання техногенного навантаження на природне середовище, а також на участь в реалізації економічного механізму природокористування. З метою регулювання природоохоронної діяльності підприємствам встановлювались ліміти на розміщення виробничих, господарчо-побутових та інших відходів, на скиди (викиди) забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, а також видають узгодження та дозволи на спеціальне користування природними ресурсами. Найважливішим функціональним елементом державної системи регулювання природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, а саме: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища і за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету, Державний і місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів. До міського та державного бюджету пропорційно згідно законодавства надходять кошти, що вносяться як платежі за спеціальне користування природними ресурсами, оплачені штрафи та позови за порушення природоохоронного законодавства.

15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення. Пропозиції до розробки нормативних документів: 1. Щодо посилення контролю до об’єктів, які справляють шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та зменшення цього впливу внести зміни до законодавства України щодо передбачення представлення затверджених 120

форм державного статистичного спостереження № 1-екологічні витрати “Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі”, Ф 14 МТП “Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва) та Ф-№1-токсовідходи територіальним органам Мінприроди України.

2. Для поліпшення якості проведення інспекційних перевірок затвердить проект “Порядку обстеження державними інспекторами органів Мінприроди України підконтрольних об`єктів з метою перевірки додержання ними вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки” з нормативами часу проведення перевірки, у відповідності до “Методичних рекомендацій по нормативах часу при здійсненні робіт по держконтролю за додержанням природоохоронного законодавства”, затверджених наказом головної інспекції Мінприроди України від 28.03.94р. № 7.

3. З метою удосконалення роботи по видачі дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів та збільшення термінів дії дозволу розробити та затвердити Інструкцію до Постанови Кабінету Міністрів від 03.08.06 р. №1218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”.

4. Вдосконалення роботи по видачі дозволів на спеціальне водокористування: - розробити та затвердити Інструкцію до Закону України “Про внесення змін до Водного Кодексу України” від 21.09.06 р. № 1990-III, Постанови Кабінету Міністрів від 12.03.02 р. № 321 щодо порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, зразків бланків дозволу та клопотання щодо його отримання, перелік відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу; - розробити та затвердити поряд анулювання дозволів на спеціальне водокористування 5. Щодо удосконалення роботи в частині поводження з безхазяйними відходами, поліпшення екологічного стану регіонів, зменшення забруднення земель, атмосферного повітря, підземних вод необхідно розробити та затвердити порядок встановлення та обліку безхазяйних відходів.

6. Щодо удосконалення роботи в частині збереження рослинного світу. Розробити та затвердити типову інструкцію щодо стягнення шкоди заподіяної державі при виявлені самовільних рубок з користувача землею.

15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності. Фахівцями відділу державної екологічної експертизи Держуправління екології та природних ресурсів в м. Севастополі в 2006 р. проведено 77 експертиз, 17 (22 %) з них повернено на доопрацювання. Основною причиною повернення документації є недостатній об'єм розділу ОВНС, декларативність прийнятих проектних рішень та недостатність передбачених ними заходів по попередженню шкідливого впливу на навколишнє природне середовище об'єктів, що проектуються, відсутність 121

висновків по проектах територіальних інститутів, невідповідність прийнятих рішень у розділах ОВНС і відповідних технологічних розділах. Найзначнішим об’єктом державної екологічної експертизи за цей період, який повернуто на доопрацювання, був РП “Реконструкція АЗС, розташованої в районі перетинання пр. Ген. Острякова, вул. Кошевого, вул. Хрустальова в м. Севастополі”. Розгляд проектів проводиться комплексно відповідно до вимог природоохоронного законодавства, нормативно-законодавчих актів, ДБН А.2.2.1-2003 та керівних документів Міністерства. Виявлені порушення відзначаються у розділі "Зауваження і пропозиції" та перевіряються при повторній експертизі. Необхідно відзначити, що в порушення вимог Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” про запобіжний характер заходів по охороні навколишнього природного середовища в процесі проектування розділ оцінки впливу (ОВНС) виконується найчастіше у відриві від основних проектних рішень, найчастіше спеціалізованими проектними організаціями за окремим договором і генпроектувальник, не бере участь у цьому. У результаті природокористувачі, як керівники підприємств, так і приватні підприємці, не мають повних зведень про вплив господарської діяльності на довкілля та можуть стати потенційними порушниками природоохоронного законодавства. Таке відношення до рівноправного розділу проектної документації приводить до повернення документації на доробку. У рамках комплексної державної інвестиційної експертизи, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 483, виконано експертизу 57 об'єктів. 20 об'єктів , що мали висновки місцевих органів Міністерства охорони здоров’я, Держнаглядохоронпраці, відділу пожежної безпеки, та були прийняті до розгляду згідно вимог постанови КМУ №870 від 30.10.95 р., відділом експертизи Держуправління розглянуті самостійно. Найважливішими об'єктами державної екологічної експертизи в 2006 р. були: 1. РП “Виконання робіт зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, що залишилися з часів Другої світової війни в районі міста Севастополя (Інкерманські штольні, Мекензієві гори, район батареї П’янзіна).

2. РП "Реконструкція автомобільної дороги місцевого значення “Севастополь-Балаклава” км 4+500 – км 6+700 та “Севастополь-Балаклава, дублер” км 4+706 - км 5+406”. Загальні результати роботи по державній екологічній експертизі за 2006 р. представлені у таблиці 15.1.

122

Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. Таблиця 15.1. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи В відокремленому порядку (самостійно)

Загальн а кількість

Позити вно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5 22

2 77

3 60

4 17

0

0

0

0

57

44

13

23

20

16

4

20

123

16. МОНІТОРІНГ ДОВКІЛЛЯ Існування та розвиток регіональної системи моніторингу довкілля м.Севастополя ґрунтується на ряді законодавчих та нормативних актів державного та місцевого рівня, таких як Положення про державну систему моніторингу довкілля (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. №391, із змінами), „Комплексна програма охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року” (затверджена рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 11.03.03 р. № 719) та ін. Співробітництво між органами Мінприроди та інших суб’єктів моніторингу довкілля регулюється положенням „Про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших суб’єктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля” КНД 211.0.1.101 – 02, погоджено з МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держбудом, Держводгоспом, Держкомлісгоспом, Держкомземом, затверджено наказом Мінекоресурсів України від 21 серпня 2002р. № 323, а також спільними угодами „Про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища” між Мін природи та Державним комітетом України по водному господарству, Державним комітетом лісового господарства України, Міністерством аграрної політики України, Міністерством охорони здоров’я України (від 08.02.2007 р.), Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (від 09.02.2007 р.). Система моніторингу довкілля включає до себе збір первинної інформації про стан складових довкілля, її збереження, обробку, розробку прогнозної інформації та інформаційний обмін між суб’єктами моніторингу та іншими органами державної влади. Регіональна програма моніторингу довкілля на 2006р.-2007р. затверджена сесією Севастопольської Міської Ради 28 лютого 2006 року. Враховуючи те, що термін дії існуючій Програми моніторингу довкілля закінчується у грудні 2007р. на даний момент провадиться робота по удосконаленню та затвердженню нової Програми з урахуванням пропозицій суб’єктів моніторингу довкілля Севастопольського регіону. Основними суб’єктами моніторингу довкілля Севастопольського регіону є Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, Севастопольська міська санепідемстанція, Державна АзовоЧорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція в м. Севастополі, КП „Південекогеоцентр”, Центр з гідрометеорології в Автономній Республіці Крим, Морське відділення Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, ДКП „Севміськводоканал”, центр „Кримдержродючість”, Севастопольське державне лісомисливське господарство та ін. Суб‘єкти державної системи моніторингу та їх діяльність у розрізі середовищ контролю. Моніторинг атмосферного повітря.

124

Моніторинг атмосферного повітря включає моніторинг стану атмосферного повітря та моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин; його здійснення регламентується „Порядком організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” (затверджений Постановою КМУ №343 від 09.03.99 р.). На даний час моніторинг атмосферного повітря в Севастопольському регіоні здійснюють Центр з гідрометеорології в Автономної Республіці Крим (метеорологічна станція на Павловському миску по речовинах згідно до обов’язкового списку А), та Севастопольська міська санепідемстанція (в місцях проживання та відпочинку населення по таких речовинах: пил, вуглецю оксид, діоксид сірки, діоксид азоту). Моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі. Регулярний (щорічний) контроль вмісту забруднюючих речовин в викидах в атмосферне повітря здійснюється на джерелах викидів двох підприємств (Балаклавське рудоуправління ім.Горького та ДКП „Севтеплоенерго”), які створюють найбільше антропогенне навантаження на атмосферу регіону. Моніторинг вод. Здійснення моніторингу вод регламентується „Порядком здійснення державного моніторингу вод” (затверджене Постановою КМУ №815 від 20.07.96 р.). а) Моніторинг поверхневих вод Моніторинг поверхневих прісних вод здійснюється цілим рядом суб’єктів. Центр з гідрометеорології в АРК здійснює спостереження за станом води малих рік Бельбек, Чорна та Чорноріченського водосховища. Державна екологічна інспекція здійснює спостереження за станом води малих рік регіону (на 13 створах) та контроль впливу скидів стічних вод в малі ріки (16 створів). Севастопольська міська СЕС протягом року здійснює визначення хімічних, бактеріологічних, вірусологічних та радіологічних показників прісної води джерел питного водопостачання населення (виток р.Чорної, Чорноріченське водосховище та водозабори гідровузлів №2 та №14). Моніторинг питної води централізованих систем водопостачання, а також визначення вмісту забруднюючих речовин в скидах стічних вод очисних споруд міської каналізаційної мережі та контроль впливу скидів цих вод на стан поверхневих прісних та морських вод здійснюється ДКП „Севміськводоканал” згідно з планом-графіком, який щорічно погоджується Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі та Севастопольською міською СЕС. Моніторинг поверхневих вод в системі Держводгоспу України та Мінагрополітики на території регіону м.Севастополя не проводиться, організації, відповідальні за здійснення спостережень в рамках цих відомств не визначені. Визначення складу та властивостей морських вод здійснюється провідними науковими установами м. Севастополя, а саме: Морським 125

гідрофізичним інститутом НАНУ, Інститутом біології південних морів НАНУ та Морським відділенням Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (МО УкрНДГМІ), який підпорядкований Мінприроди України. Але тільки МО УкрНДГМІ здійснює моніторинг на регулярній основі згідно з розробленими та затвердженими власними програмами. Наукові установи НАН України виконують спостереження в рамках окремих наукових робіт. Севастопольська міська СЕС проводить визначення хімічних, бактеріологічних, вірусологічних та радіологічних показників морських вод та піску пляжів в місцях проживання та відпочинку населення. б) Моніторинг підземних вод. Головною організацією, що веде моніторинг підземних вод регіону, є КП „Південекогеоцентр”. До режимної мережі на землях м.Севастополя входять 49 свердловин, на яких здійснюються спостереження за рівнями води та гідрохімічними її показниками. В 2003 році проводився моніторинг стану підземних вод у 17 точках спостереження Інкерманського, Орловського та Родниковського водозаборів. Спостереження за хімічними, бактеріологічними, радіологічними показниками підземних вод, які використовуються для централізованого водопостачання, здійснюється ДКП „Севміськводоканал” та Севастопольською міською санепідемстанцією. Моніторинг ґрунтів. Найбільш складна ситуація в регіоні склалась в галузі моніторингу стану ґрунтів. Виконується тільки мала частка спостережень, передбачених „Положенням про державну систему моніторингу довкілля”, „Положенням про моніторинг земель” та „Положенням про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення”. Севастопольська міська СЕС виконує спостереження санітарно-хімічних показників ґрунтів в місцях проживання та відпочинку населення (території житлової забудови, шкіл, пляжів). Моніторинг стану сільськогосподарських земель проводиться вкрай обмежено. Центром „Кримдержродючість” за минулі 10 років було проведено агрохімічну паспортизацію земель на території радгосп-заводів „Качинський”, ім.П.Осипенко та ДП „Садівник”. На регулярній основі здійснюються тільки спостереження за забрудненням радіонуклідами на 1 контрольній ділянці в с.Андріївка (р/з „Качинський”). Натурні моніторингові дослідження стану земель в системі Держкомзему в регіоні Севастополя фактично не ведуться, оскільки в Севастопольському міському головному управлінні земельних ресурсів відсутня відомча лабораторія, а договірні роботи не укладались. Для отримання достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів регіону та динаміку його змін необхідно створити спеціалізовану лабораторію з моніторингу ґрунтів у системі одного з відповідальних суб’єктів моніторингу та розробити Програму моніторингу ґрунтів регіону м. Севастополя. Моніторинг біологічних ресурсів. В галузі моніторингу біологічних ресурсів регулярні дослідження 126

здійснюються тільки за станом лісів регіону. Згідно даних Севастопольського державного лісомисливського господарства, контроль показників стану, продуктивності та біорізноманіття лісів проводиться щорічно Українським науково-дослідним інститутом агролісомеліорації (м.Харьків) та Кримською гірсько-лісовою науково-дослідною станцією на 9-ти спостережних ділянках в Мекензієвському, Тернівському, Чорноріченьському, Орлинівському та Севастопольському лісництвах. Моніторинг фізичних факторів впливу. Спостереження за рівнями шуму та вібрації на території житлової забудови міста уздовж великих автотранспортних магістралей, на робочих місцях та в жилих приміщеннях здійснює Севастопольська міська санепідемстанція. Моніторинг стихійних та небезпечних природних явищ. До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території регіону м.Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. У зв’язку з наявністю на підвідомчій території багатьох зсувонебезпечних ділянок, спостереження за станом та рухливістю зсувів є одним з найважливіших напрямків моніторингу довкілля регіону. КП „Південекогеоцентр” здійснює моніторинг зсувів та контролює рухи, стан схилів та можливість порушення об’єктів на 75 зсувонебезпечних ділянках. Діяльність Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля. На даний момент Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля м. Севастополя не створена по тій причині, що неодноразові пропозиції щодо створення комісії з питань моніторингу довкілля, які подавалися на адресу Севастопольської міської державної адміністрації ігноруються. На основі Положення про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1551 від 17.10.01р., Держуправлінням екології та природних ресурсів в м. Севастополі розроблений проект Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля м. Севастополя. Цей проект та персональний склад комісії направлені на затвердження Голові Севастопольської міської державної адміністрації, але відповіді по даному питанню на адресу Держуправління не надійшли. Інформаційне забезпечення та інформаційна взаємодія суб‘єктів моніторингу, створення Регіонального центру моніторингу довкілля. У 2006 році всі спостереження за станом довкілля здійснювались суб’єктами моніторингу довкілля регіону за відомчими методиками. Дані моніторингу накопичуються суб’єктами в паперовій формі або (рідше) в електронному вигляді в базах даних довільної форми, розроблених самими суб’єктами, що значно ускладнює обробку та узагальнення даних. Інформація між суб’єктами моніторингу протягом року передавалась лише у разі отримання запиту, за винятком ДКП „Севміськводоканал”, яке щомісяця надає Держуправлінню інформацію щодо результатів контролю якості стічних вод очисних споруд міської каналізаційної системи. Інформаційно-аналітичний центр, який повинен здійснювати комплексну обробку екологічної інформації та забезпечувати інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень у галузі охорони навколишнього природного 127

середовища та раціонального використання природних ресурсів у м. Севастополі відсутній. Все вищезгадане ставить першочергові задачі щодо скорішого створення Регіонального центру моніторингу довкілля та розробки й впровадження комплексної автоматизованої системи збору, обробки та зберігання екологічної інформації, яка б забезпечила можливість прямого доступу суб’єктів моніторингу довкілля та інших органів державної влади до первинної та прогнозної інформації, циркулюючої в системі моніторингу. Проблеми галузі. В галузі моніторингу довкілля в регіоні м.Севастополя залишаються не вирішеними таки головні проблеми: - Недостатнє фінансування моніторингових досліджень з боку відповідних відомств (суб’єктів моніторингу довкілля), що призводить до закриття точок спостережень, зменшення частоти проведення визначень та переліку параметрів складових довкілля, що визначаються, та високої зношеності застарілого лабораторного обладнання та приборів контролю.

- Відсутність в місті єдиного інформаційно-аналітичного центру з обробки екологічної інформації, інфраструктури для передачі результатів спостережень від суб’єктів моніторингу довкілля у цей центр, узагальнених баз даних та програм обробки інформації.

- Відсутність затверджених відомчих програм спостережень у більшості суб’єктів моніторингу довкілля. Відсутність єдиних аналітичних методик.

- Відсутність електронних картографічних матеріалів території регіону м.Севастополя та обмеження на використання картографічних матеріалів м.Севастополя, що обмежує можливості створення тематичних карт та екологічної геоінформаційної системи регіону.

- Невиконання територіальними органами Держкомзему України та Держводгоспу України спостережень за станом довкілля, передбачених Положенням про державну систему моніторингу довкілля (затверджене Постановою КМУ від 30.03.98 р. №391).

128

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.

17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у 2006 р. здійснювалося Севастопольською міською Радою, Севастопольською міською державною адміністрацією, їх підрозділами в районах міста, Севастопольською дільницею Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі. У Севастопольській міській Раді створена постійна комісія з охорони навколишнього природного середовища і екологічної безпеки. У міській державній адміністрації і районних держадміністраціях спеціальні структурні підрозділи з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів відсутні. Комплексне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів у 2006 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі було направлено на координацію діяльності підприємств, установ, організацій міста в цій галузі та регулювання техногенного навантаження на природне середовище, а також на участь в реалізації економічного механізму природокористування. З метою регулювання природоохоронної діяльності підприємствам встановлювалися ліміти на розміщення виробничих, господарчо-побутових та інших відходів, на скиди (викиди) забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, а також видають узгодження та дозволи на спеціальне користування природними ресурсами. Найважливішим функціональним елементом державної системи регулювання природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, а саме: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища і за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету, Державний і місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів. До міського та державного бюджету пропорційно згідно законодавства надходять кошти, що вносяться як платежі за спеціальне користування природними ресурсами, оплачені штрафи та позови за порушення природоохоронного законодавства. У 2006 р. до міського фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло коштів у сумі 1470,6 тис. грн., що на 33,2 % менше ніж за 2005 р. (надходження за 2005 р. – 2202,0 тис. грн.). Зниження надходжень до 129

міського фонду охорони навколишнього природного середовища обумовлене зміною перерозподілу у місцеві фонди (у 2005 р. – 70% збору за забруднення навколишнього природного середовища, у 2006 р. – 35% збору). Надходження та використання коштів Севастопольського фонду охорони навколишнього природного середовища наведено у таблиці 17.1. : Таблиця 17.1. № з.п

Обіг коштів

Рік 2002

2003

2004

2005

2006

1

Залишок коштів на початок звітного періоду (тис.грн.)

50,5

31,6

47,33

38,4

802,2

2

Надійшло коштів у звітному періоді – всього (тис.грн.)

1175,7

1114,8

1319,5

2202,0

1470,6

3

Залишок коштів на кінець звітного періоду (тис.грн.)

31,6

47,33

38,4

802,2

23,7

4

Витрачено коштів – всього (тис.грн.)

1194,6

1099,13

1328,43

1438,2

2249,1

5

% використання коштів ((дані пункту 4 поділити на (дані п.1+дані п.2)х100)) %

97,4

95,9

97,1

64,2

98,9

17.2. Стан фінансування екологічної галузі. Важливу роль у реалізації екологічної політики відіграє фінансування природоохоронних заходів. Кошторис на фінансування міського фонду охорони навколишнього природного середовища на 2006 р. було затверджено сесією Севастопольської міської Ради на суму 2450,0 тис.грн., профінансовано природоохоронних заходів на суму 2249,1 тис.грн. або 91,8 % від планової чи 98,9 % з урахуванням залишку на початок року. Профінансовано такі важливі природоохоронні заходи як: - Обстеження скидного колектору КОС-1 “Південні” до бухти “Голуба” у сумі 62,63 тис.грн.; - Розробка програми “Питна вода м.Севастополя”, як складної частини державної програми “Питна вода Криму” у сумі 150,0 тис.грн.; - Придбання та заміна технологічного обладнання на очисних спорудах Південної та Північної сторони м.Севастополя у сумі 226,1 тис.грн.; - будівництво каналізаційного колектора глибокого закладення в Мартиновій бухті у сумі 500,0 тис.грн.; - будівництво полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці м. Севастополя (2-а черга) у сумі 339,8 тис.грн.; - каналізаційний колектор с.Орлине-Озерне у сумі 474,9 тис.грн. У 2006 р. Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України було профінансовано придбання технологічного обладнання для завершення будівництва першої черги Полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці м. Севастополя у сумі 468,6 тис. грн.

130

У 2006 р. фінансування будівництва капіталомістких природоохоронних об’єктів здійснено у розмірі 5874,2 тис. грн. Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об'єктів були спрямовані на наступні заходи: - будівництво каналізаційного колектора глибокого закладення в мікрорайоні Воронцової гори у сумі 2765,1 тис. грн; - будівництво полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці м. Севастополя у сумі 2609,1 тис. грн; - будівництво Мартинівського каналізаційного колектора у сумі 500,0тис. грн. За даними Севастопольської міської державної адміністрації у 2006 році за рахунок Міського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 13 природоохоронних заходів, які були спрямовані на покращення екологічного стану у регіоні. Загальний обсяг фінансування склав 2401,5 тис. грн. (98 % від запланованої суми), що вдвічі перевищує обсяг фінансування у 2003 році. Фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році Таблиця 17.2. Головний розпорядник бюджетних коштів/ Назва заходів Управління з питань надзвичайних ситуацій та з справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Районування узбережжя м. Севастополя (у районі с. Любімівка - сел. Кача) по ступеню геодинамічної небезпеки с метою попередження природно-техногенних катастроф Головне управління житлово-комунального господарства Обстеження скидного колектора КОС-1 "Південні" до бухти "Блакитна" діам 1200 з допомогою телекамер Розробка програми "Питна вода м. Севастополя", як складової частини державної програми "Питна вода Криму" Відновлення зеленої території паркової зони (Історичний бульвар, Приморський бульвар, ц ентральне міське кільце та парк Перемоги) Придбання обладнання для санітарно-промислової лабораторії КП "Севтеплоенерго" СМР Придбання та зміна тех. обладнання на очисних спорудах Південної та Північної сторонах м. Севастополя Управління капітального будівництва Будування полігона ТБВ Першотравневої балки (друга черга) Каналізаційний колектор глибокого залягання Мартинової бухти Каналізаційний колектор Орлине - Озерне ПІР КОС в сел. Вавілово Будівництво полігону для захоронення трупів тварин Сектор водного господарства РП "Розробка відводу земель водного фонду ПЗП и ЗСО 1 пояса Чорнореченьського водосховища" Перевірка приладів та атестація Інкерманського екологічного посту РАЗОМ:

Обсяг фінансуван ня робот (тис. грн.)

Профінансов ано на 01.01.2007 (тис. грн.)

% фінансуван ня

120,0

120,0

100

120,0

120,0

100

717,2

709,9

99,0

65,0

62,6

96,4

150,0

150,0

100

200,0

200,0

100

71,2

71,2

100

231,0

226,1

97,9

1474,9 491,5 500,0 474,9 6,8 1,7 137,9

1474,9 491,5 500,0 474,9 6,8 1,7 96,7

100,0 100 100 100 100 100 70,1

108,0

66,8

61,8

29,9 2450,0

29,9 2401,5

100 98,0

Фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2005 році не 131

відбувалось, у 2006 році склало 1640,1 тис. грн. Обсяг фінансування за рахунок коштів Міського фонду охорони навколишнього природного середовища склав 2450,0 тис. грн., що на 36% більше обсягу фінансування у 2005 році. Порівняний аналіз фінансування природоохоронних заходів за кошти Міського фонду охорони навколишнього природного середовища з 2003 по 2006 роки представлено на діаграмі: 3000 2450

2500

тис. грн.

2000 1500

1690 1181

1281

1000 500 0 2003

2004

2005

2006

Роки

132

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 1. Найважливіші результати наукової діяльності МВ УкрНДГМІ в галузі охорони довкілля (на рівні України) та перспективи розвитку 1.1 Досліджений сучасний вітровий режим прибережної смуги України у Чорному морі і його кліматичні зміни упродовж 20-го сторіччя. З’ясоване загальне послаблення вітро-хвильової активності і водночас посилення штормів, повторюваність яких зменшилася. Таким чином, з одного боку – наслідки змін клімату можуть виявитися в уповільненні циркуляції морських вод і послабленні перемішування, що у свою чергу вплине на перерозподіл перенесення тепла, хімічних і біологічних домішок, процеси самоочищення моря, тобто призведе до погіршення екологічної ситуації в Черному морі. З іншого боку – більш рідкі шторми ураганної сили призводять до значних збитків морському господарству і населенню узбережжя.

1.2 Виконано попередні розрахунки водного балансу Чорного моря і багаторічної мінливості його складових, як показників, що визначають гідрологічні, хімічні і біологічні особливості моря.

1.3 Проведено дослідження кліматичних змін метеорологічного режиму морської прибережної зони Азовського моря. Отримані результати підтверджують характерні прояви глобальних кліматичних змін – ослаблення вітрової активності, підвищення температури повітря в зимовий сезон, збільшення зволоженості регіону.

1.4 Розроблено комплексну комп'ютерну гідродинамічну модель діагнозу і прогнозу морських течій, рівня моря, температури і солоності води, поверхневого хвилювання і розподілу забруднюючих речовин (ЗВ). Проведено іспитові чисельні експерименти по моделюванню динаміки плинів і розподілові ЗВ на північно-західному шельфі Чорного моря.

1.5 Досліджено якість проб води басейну р.Чорної при виникненні надзвичайної ситуації по водопостачанню питною водою в Севастополю в листопаду 2006 р. Не виявлено відхилень від норми по всіх обумовлених показниках, а саме – АПАР, феноли, амонійний і нитритний азот, загальний і фосфатний фосфор, ін.

1.6 Дано характеристику стану і тенденцій забруднення прибережних вод Чорного та Азовського морів за матеріалами моніторингу 2001-2006 р. Найбільшою мірою в 2005 р. були забруднені води акваторії м.Одеса і класифікувалися як брудні (ІЗВ= 2,22;V клас якості води). Води Дніпровського лиману та устя р.Дніпро класифікувалися як забруднені ( ІЗВ= 1,56 і 1,66; IV клас якості води) відповідно; води Бугського лиману - як помірковано забруднені (ІЗВ= 1,05; III клас якості води); води акваторії порту Ялта – як чисті (ІЗВ= 0,29; клас якості води); води Сухого лиману і району вхідного каналу- як дуже чисті (ІЗВ= 0,22 і 0,23; I клас якості води) відповідно. Рівень забруднення вод Північної вузькості Керченської протоки по величині ІЗВ збільшився, у порівнянні з 2001-2004 р., коли величина ІЗВ варіювала в межах 0,35-0,74, і клас якості води змінився з II (чисті) у 2001-2004 р. на III 133

(помірковано забруднені) у 2005 р. У воді акваторії м.Маріуполь ІЗВ зменшився, по-порівнянню з 2004 р., клас якості води залишився колишнім. У порівнянні з порівнянним періодом 2004 р., у 2005 р. ІЗВ зовнішнього рейду порту зменшився з 0,32 до 0,20 і клас якості води підвищився з II (чисті) у 2004 р. до I (дуже чисті) у 2005 р. Вода Бердянської затоки залишилася дуже чистої (I клас якості).

1.6 Підготовлені до публікації розділи „нафтопродукти”, „АПАР”, „ХОП”, „важкі метали” монографічного довідника по гідрохімії Азовського моря, а також розділи по вивченості гідрохімічного режиму вод для довідкової допомоги з Чорного моря. Результати робіт з тем МО Укрнигми в 2006 р. використані в 48 наукових публікаціях і доповідалися на українських і міжнародних симпозіумах, конференціях і семінарах. Підготовлені в рамках робіт з тем «Щорічник якості морських вод за гідрохімічними показниками. Азовське море» за 2005 р., «Щорічник якості морських вод за гідрохімічними показниками. Чорне море» за 2005 р., «Огляд стану забруднення морських вод України» за 2005 р., «Довідка про стан забруднення морських вод України за 2005 рік» до Національної доповіді, «Огляд стану забруднення морських вод України» за І півріччя 2006 р., “Щорічні гідрохімічні дані (ЕДК) за 2005 р. (Чорного та Азовського моря)” передані в Державну гідрометеорологічну службу України та УкрНІДМІ (м. Київ).

134

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Екологічна освіта. Екологічна освіта є основним інструментом формування масової екологічної свідомості, необхідної для збереження природи і екологічної безпеки. В цей вид діяльності залучено: систему освіти, засоби масової інформації, екологічні громадські організації міста. Тільки при взаємодії громадських неурядових організацій з органами державної влади, що здійснюють управління природокористуванням, екологічну освіту, пропаганду екологічної політики держави і природоохоронного законодавства, можлива реалізація формування громадської екологічної свідомості. Одним з напрямків роботи громадських організацій є екологічне виховання підростаючого покоління. Проводиться практична природоохоронна діяльність з залученням учнів шкіл і студентів по благоустрою прибережних територій, прибиранню сміття, очищенню водних джерел Держуправлінням разом з Всеукраїнською Екологічною Лігою було підготовлено та видано плакати і книжкові закладки з інформацією щодо охоронюваних видів морських тварин та рослин, занесених в Червону Книгу України. В гімназії №8 м. Севастополя проведен круглий стіл “Зелена гостинна” учнів 9 класів з тематики “Вода для життя” за участю фахівця Держуправління, який виступив з інформацією про стан водних ресурсів. Присутнім демонструвався тематичний відео –фільм. В рамках акції “Дня Довкілля” спільно з еколого-натуралістичним центром м. Севастополя Держуправлінням проведено дитячий екологічний конкурс серед шкіл міста на тему “Краще конструктивне та дизайнерське вирішення контейнера (урни) по збору твердих побутових відходів”. Конкурсні проекти були представлені на розгляд жителям міста. Інформування громадськості. Громадські рухи. При Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі продовжує працювати Рада громадських екологічних об'єднань, що була створена у липні 2001 року і сьогодні поєднує 15 неурядових екологічних організацій. У роботі Ради беруть участь громадяни різних професій, що працюють у різних сферах. Є громадські організації, які більш активні, є менш активні, але усі вони не байдужі до екологічних проблем міста. Щомісяця проходять засідання Ради, на яких обговорюються екологічні проблеми міста і шляхи їх вирішення, розглядаються питання участі громадськості в житті міста в сфері ОНПС. Роботу Ради в місті помітили. Усе більше жителів звертаються в Раду за допомогою і підтримкою з питань самовільних незаконних рубок зелених насаджень і забудови газонів малими архітектурними формами, збереження парків “Перемоги”, “Ушакова балка”, “Максимова дача”, з питань несанкціонованих звалищ побутових і будівних відходів і санітарного стану на території міста. Перспектива ущільнення забудови , в тому числі і за рахунок погрози знищення і зменшення зелених насаджень, яка закладена в новому генеральному плані розвитку міста до 2025 року, викликає занепокоєність і незадоволення громадських організацій.

135

Проектом не передбачалося створення нових скверів і парків. Після спільного обговорення з Держуправлінням Радою були підготовлені пропозиції та спрямовані проектувальникам по поліпшенню екологічної ситуації. На настійну вимогу громадськості в генплані збільшилися території під закладку нових парків. Хоча й у нинішньому варіанті Генеральний план викликає багато дорікань, питань і є предметом активного обговорення. Рада підтримала Держуправління в їхній вимозі про необхідність проведення державної екологічної експертизи проекту (дотепер генплан не одержав позитивного висновку державної екологічної експертизи). Цілий ряд містобудівних проектів реалізується без державної екологічної експертизи. Прикладом таких проектів є: “Коректування планово - детального планування Камишової бухти. Район Парку Перемоги”, забудови на вул. Готській, містобудівні обґрунтування розміщення об’єктів на Південному березі Криму і береговій смузі Севастополя, проект забудови дачного товариства “Маяк-Кача”. В 2006 р. представники громадських екологічних організацій були постійними учасниками комісій з обстеження зелених насаджень, що підлягають зносу. Було обстежено разом із членами комісії більш 200 об'єктів, на яких передбачався знос зелених насаджень. Завдяки активній позиції громадськості збережені кипариси на алеї, що веде до храму святого Володимира в заповіднику «Херсонес Таврійський», посаджені саджанці в Комсомольському парку, на вулицях міста. З ініціативи Севастопольської міської організації Всеукраїнської екологічної ліги на початку березня 2006 року закладений Сквер випускників на вулиці Г.Петровій. Були висаджені чагарники і саджанці дерев хвойних порід, що були вирощені школярами з насінь. Громадськість вважає проблему поводження з побутовими відходами майже однією з головних в місті. Неодноразово вона розглядалася на засіданнях громадської Ради. На погляд громади в місті не працює механізм, який передбачає своєчасній і повний вивіз побутових відходів та враховує сезонні коливання їх кількості. Перша черга Полігону твердих побутових відходів в Першотравневій балці досі не прийнята державною комісією і не в повній мірі вирішує проблему розміщення, сортування і утилізації відходів. Громадські екологічні організації бачать вирішення цієї проблеми в реалізації найбільш вигідних для міста інвестиційних проектів і будівництво комплексу по сортуванню і утилізації відходів (сміття переробний комплекс). Ці пропозиції надавалися комісії з екологічних питань міської Ради. Рада активно підтримала ініціативу жителів села Флотське по створенню в околицях Балаклави на Караньських висотах ботанічного заказника місцевого значення «Караньський». Протягом останнього року члени Ради рука об руку з жителями сіла Флотське, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, співробітниками Інституту біології південних морів, Никитського ботанічного саду і багатьма іншими організаціями вели роботу з наукового обґрунтування й оформлення документації по резервуванню території і віднесення її до об'єктів природно-заповідного фонду. Ініціатива жителів с.Флотське була підтримана міською Радою. Нарешті сесією міської Ради від 13.09.06р. за №804 було прийнято рішення “Про резервування 136

території Гераклейського півострова з метою подальшого віднесення до природно-заповідного фонду України під ботанічний заказник місцевого значення “Карань”. Це дозволить зберегти унікальний куточок Криму, який уражає фахівців-курортологів усього світу, у якому живе більш десяти видів червоно книжкових рослин, більш 30 видів тварин і унікальний мікроклімат якого, обумовлений наявністю ялівцевого рідколісся. Не рідкі випадки розгляду на громадській Раді робочих проектів по будівництву об'єктів у частині, що стосуються питань охорони навколишнього природного середовища. Це проекти реконструкції транспортної розв'язки дороги Севастополь-Балаклава і Севастополь-Інкерман у частині зносу великої кількості зелених насаджень, будівництва ділянки по переробці ТПВ в Першотравневій балці, будівництва АЗС на перехресті Камишовського і Фіолентовського шосе, реконструкція АЗС по вул.Кошового, реконструкція санаторію-профілакторію «Лазур» в урочище «Учкуєвка» м.Севастополя та ін. Рада і Держуправління відкриті для співробітництва з організаціями, жителями міста, усіма бажаючими зберегти навколишнє природне середовище нашого унікального куточка Криму, що сполучить у собі не тільки багатство природи, але і давні традиції мужнього народу, що створили наш Севастополь і залишили нам його для того, щоб ми приклали всі зусилля для його процвітання. Взаємодія з засобами масової інформації. Держуправління успішно співробітничає з засобами масової інформації по інформуванню населення міста з питань стану і охорони навколишнього середовища. За 2006 р. в ЗМІ прозвучало 131 екологічне повідомлення з найбільш гострих екологічних проблем міста: - щодо раціонального природокористування з максимальним забезпеченням природоохоронних заходів та екологічних вимог на території ПЗФ м.Севастополя; - щодо об’єктів м. Севастополю, які є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища на загальнодержавному рівні; - стан зеленого господарства міста і проект генерального плану розвитку міста Севастополя на 2025р., який передбачає ущільнення забудови; - санітарний стан та проблеми збору і розміщення твердих побутових відходів в м. Севастополі; - забруднення акваторії Балаклавської та Севастопольських бухт промисловими, господарсько-побутовими та зливовими стічними водами.

- про стан водопостачання та водовідведення в м. Севастополі.

- забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту та стаціонарними джерелами забруднення. Проведено 3 прес-конференції, 1 брифінг, 1 круглий стіл з питань: - об`єкти м. Севастополя, які є найбільшими забруднювачами загальнодержавному рівні;

довкілля на

- питання ліквідації несанкціонованих звалищ і налагодження системи збору побутових відходів в місті; 137

- стан виконання Комплексної програми протизсувних заходів в межах адміністративної території м. Севастополя; - поводження з непридатними і забороненими до використання хімічних засобів захисту рослин на землях Севастополя; - стан виконання Програми реабілітації територій, забруднених унаслідок військової діяльності на землях адміністративної території м. Севастополя; - забрудненню атмосферного повітря підприємствами та автотранспортом; - реконструкції Південних очисних споруд міста та питання очистки побутових каналізаційних стоків Балаклави; - питання по резервуванню території Караньських висот загальною площею 1071,28 га з метою подальшого віднесення цих територій до об’єктів природнозаповідного фонду України в статусі ботанічного заказника місцевого значення "Караньський" і з перспективою включення в подальшому цього заказника в склад планованого регіонального парка "Гераклея"; - з питань програми санітарної очистки Севастополя; - питання поводження з відходами, їх розміщення на території міста. Ці заходи транслювалися по Севастопольському міському телебаченню, та були висвітлені в регіональних газетах та озвучені на радіо. Інформації про стан навколишнього середовища та свою діяльність Держуправління розміщує на сайті регіонального інформаційного центру бібліотеки на ім. Л.М. Толстого та Веб-сторінці корпоративного порталу Центральної дитячої бібліотеки на ім.. А.П. Гайдара.

138

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ.

Держуправління спільно с представниками громадських організацій було учасником заходів, що проводилися в м. Севастополі в рамках фото виставки про зміну клімату “ПівнічПівденьСхідЗахід”, організованої Британською Радою в Україні і Севастопольською Торгово-промисловою Палатою. Виставку було відкрито 12 жовтня 2006р., яка діяла до 16 листопада в дитячий бібліотеці ім.А.Гайдара. Було проведено прес-конференцію і наукове засідання для її учасників, проведено дводенний семінар “Нова Європа - нова енергія”. На фотовиставці були присутні Аташе з питань культури посольства Великобританії в Україні, 1-ий заступник голови міської державної адміністрації, президент Севастопольської Торгово-промислової Палати, начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі, голова Громадської Ради та представники громадських організацій. Мета фото виставки - привернути увагу людей до проблеми зміни клімату у світі та екологічних проблем, які існують в Україні. У виставку увійшли фотографії, які ілюструють досягнення України у питаннях енергозбереження. Держуправління стало учасником роботи над створенням проекту “Вода для життя”, ініційованого севастопольською громадською організацією Всеукраїнською Екологічною Лігою і центральною дитячою бібліотекою ім. А.Гайдара в рамках Міжнародного десятиріччя дії “Вода для життя 2005-2015. Мета проекту - ознайомлення з системою водозабезпечення в м.Севастополі, координація спільної діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки, виховання культури збереження водних ресурсів, залучення дітей та молоді до дослідження природи і природоохоронної діяльності. Партнери проекту – ДКП “Севміськводоканал”, Севастопольський інститут після дипломного освіти, Еколого – натуралістичний центр, Мала академія наук, LATP/IREX. В рамках проекту були проведені семінари – тренінги.

139

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ.

21.1.Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. Проблеми формування регіональної екологічної мережі У якості одного з пріоритетних напрямків екологічної політики України визначено збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, збільшення кількості і загальної площі природно-заповідних територій, формування національної екологічної мережі. Пропозиції щодо розвитку заповідної справи та формуванню регіональної екологічної мережі включені в "Комплексну програму охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої у встановленому порядку у 2003 році. Деякі заходи передбачені "Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. № 1017. Відповідно до Законів України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" (від 21.09.2000р. № 1989-ІІІ), "Про екологічну мережу України" (від 24.07.2004р. № 1864-IV) організаційне забезпечення реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі Програми) на регіональному рівні покладено на територіальні органи центрального органа виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом. Першочерговими організаційними заходами щодо реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі - Програми) є розробка регіональної програми і регіональної схеми формування національної екологічної мережі Через відсутність фінансування до теперішнього часу в м. Севастополі регіональна програма та регіональна схема формування національної екологічної мережі не розроблені. Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України передбачено, що формування структурних елементів національної екологічної мережі місцевого значення здіснюватиметься за рахунок коштів відповідних розділів місцевих бюджетів і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 22 (п.3) Бюджетного Кодексу України розпорядниками коштів міського бюджету можуть бути тільки структурні підрозділи (управління) міської держадміністрації. Держуправлінням розроблені і надані на адресу Севастопольської міської державної адміністрації пропозиції щодо організації роботи з виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки. З 2000 року пропозиції по виконанню першочергових заходив щодо реалізації основних положень Програми та інформація про проблеми 140

формування регіональної екологічної мережі багаторазово представлялися Держуправлінням на адресу Севастопольської міської держадміністрації. З метою рішення питання про виділення фінансових коштів на розробку схеми регіональної екомережі Держуправлінням в черговий раз було запропоновано включити в план роботи Севастопольської міської Ради на II півріччя 2006 року розгляд питання щодо розробки регіональних програми та схеми формування регіональної екомережі (вих. № 3864/04-08 від 20.06.06р. на адресу Севастопольської міської держадміністрації). Однак рішенням Севастопольської міської Ради від 04.07.06р. № 408 "Про затвердження плану роботи Севастопольської міської Ради II півріччя 2006 року", сформованого з обліком узагальнених пропозицій постійних комісій міськради на адресу Севастопольської міської держадміністрації, розгляд зазначеного питання передбачено не було. Фінансування з державного бюджету заходів, передбачених Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки, у 2006 році не проводилося. Засідання міської Координаційної ради по питанням формування національної екологічної мережі, створеної у 2005 р. з ініціативи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі розпорядженням СДМА від 12.05.05р. № 573-р, в 2006 р. не проводилися в зв'язку з змінами посад більшості членів ради. На виконання наказу Мінприроди України № 136 від 24.03.06р. "Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій щодо розроблення схем регіональної екомережі" Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі були розглянуті зазначені Тимчасові методичні рекомендації. Апробація методичних рекомендацій може бути проведена при рішенні питання про виділення фінансових коштів на розробку схеми регіональної екомережі. Структурни елементи екологічної мережі До структурних елементів національної екологічної мережі, в числі інших, відносяться території та об'єкти природно-заповідного фонду України. Як зазначено у розділі 12, природно-заповідний фонд м. Севастополя складається з одинадцяти об’єктів різного рангу загальною площею 26157,1163 га (30,26% території). З урахуванням значного відсотка заповідної території і числа природно-заповідних об'єктів робота в області заповідної справи спрямована, насамперед, на оптимізацію існуючої мережі ПЗФ і встановленого режиму охорони і природокористування в межах природно-заповідних територій. У 2006 році нові об'єкти ПЗФ не створювалися, розширення існуючих об'єктів не здійснювалося. Основна увага була приділена упорядкуванню та оптимізації існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя, зокрема, встановленню в натурі меж об'єктів ПЗФ місцевого значення, уточненню меж об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, а також створенню поліфункціональних об'єктів ПЗФ на базі існуючих природно-заповідних територій.

141

В 2006 р. фінансування з державного бюджету заходів, передбачених Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки, в частині формування природно-заповідного фонду не здійснювалося (за винятком выносу у натуру меж територій природнозаповідного фонду місцевого значення з закріпленням їх на місцевості відповідними знаками). В цілях установлення і виносу в натуру меж елементів регіональної екомережі у 2003-2004 рр. з ініціативи Держуправління за рахунок міського природоохоронного фонду були організовані та в 2006 році завершені проектно-дослідницькі роботи по науковому обґрунтуванню, опису та встановленню меж усіх 7 об'єктів ПЗФ місцевого значення м. Севастополя (у т.ч. 1 заповідного урочища та 6 пам'яток природи). Виконавець робіт - ДП "Севастопольський геодезичний центр". В рамках зазначеної роботи, відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про землеустрій" і Постанови КМУ від 25.09.04 р. № 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історикокультурного призначення", уточнені площі природно-заповідних територій, категорія і склад земельних угідь, землекористувачів і власників природних ресурсів, установлений режим охорони і природокористування в їх межах. На сьогоднішній день межі всіх 7 об'єктів ПЗФ місцевого значення м. Севастополя встановлені у натурі і визначені на місцевості. В склад ПЗФ м. Севастополя входять 4 природно-заповідних території загальнодержавного значення загальною площею 25689,9 га (категорія ПЗФ заказники), 2 з них організовані на землях різних землекористувачів (заказник "Байдарський", наприклад, - на землях 4-х постійних землекористувачів). Межі 2 з 4 територій ПЗФ загальнодержавного значення (ландшафтного заказника "Мис Фіолент" і загальнозоологічного заказника "Бухта Козача", організованих у межах землекористування НДЦ "Державний океанаріум" ЗС України), встановлені в державних актах на право постійного користування землею, виданих землекористувачу, склад їхніх територій - в Указах Президента України по організації обох заказників і в положеннях про ці природнозаповідні території. Проекти землеустрою з організації і встановленню меж територій ПЗФ загальнодержавного значення, до теперішнього часу не розроблені в зв'язку з відсутністю фінансування. З ініціативи Держуправління у встановленому порядку в 2005 - 2006 р.р. підготовлені та направлені на адресу Мінпріроди України заявки на фінансування за рахунок Державного природоохоронного фонду розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення. Розроблення проекту землеустрою з організації та встановленню меж території заказника "Мис Фіолент" передбачена також "Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року", затвердженою постановою КМУ від 27.07.0-6р. № 1017 (термін виконання - 2007 - 2008 р.р., сума - 250,00 тис. грн.) і розпорядженням СДМА від 21.08.06р. № 886-р "Про організацію роботи з 142

забезпечення реалізації заходів "Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року". На виконання зазначених документів Держуправлінням на адресу відповідних структурних підрозділів СДМА направлені листи з клопотанням про включення до кошторису на фінансування природоохоронних заходів з Міського фонду охорони навколишнього природного середовища виділення фінансових коштів для розробки проекту землеустрою заказника "Мис Фіолент" у сумі 120,00 тис.грн. (вих. № 5412/04-08 від 31.08.06р. вих. № 5414/04-08 від 31.08.06р. вих. № 5413/04-08 від 31.08.06р.). На даний момент інформація про вирішення питань щодо виділення фінансових коштів у Держуправління не надходила. Таким чином: - межі усіх об'єктів ПЗФ місцевого значення м. Севастополя на площі 467, 2163 га винесені у натуру з позначенням їх на місцевості в установленому порядку; - загальна площа всіх 4-х територій ПЗФ загальнодержавного значення, межі яких повинні бути встановлені у натурі з розробкою проектів землеустрою, складає 25,6 тис. га; загальна сума фінансування за рахунок державного природоохоронного фонду, необхідна для встановленя у натурі меж територій ПЗФ м. Севастополя загальнодержавного значення з розробкою проектів землеустрою, відповідно до поданих заявок, - 2887,94 тис. грн. Держуправлінням ведуться роботи по створенню нових територій ПЗФ загальною площею близько 28 тис. га, у т.ч. по створенню національного природного парку "Севастопольський" на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя" площею 25 тис. га (як було передбачено Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники»), затвердженої постановою Верховної Ради України від 22.09.94р. № 177/94-ВР. Створення національного природного парку, згідно з висновком вчених і фахівців, є найбільш оптимальним варіантом подальшого розвитку існуючої мережі Севастопольського ПЗФ, виходячи із суміжного положення ряду природнозаповідних об’єктів, наявності цінних природних комплексів і унікального поєднання рекреаційних ресурсів в їх межах. Необхідно відзначити, що у додатку 7 (п.1.) до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України (далі – Програма) у числі національних природних парків, що передбачається створити, зазначено Кримський національний природний парк площею також 25 тис. га. Створення національного природного парку в м. Севастополі Програмою не передбачене. У зв'язку з вищевикладеним Держупрвлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в 2005 та в 2006 роках було запропоновано при коректуванні змісту п.1 додатка 7 до Програми врахувати створення Севастопольського національного природного парку в регіоні Севастополя на базі існуючих заказників «Байдарський» і «Мис Айя» (вих. № 759/03-07 від 13.02.06р. на адресу СДМА).

143

У 2006 р. зарезервовано з метою наступного віднесення до природнозаповідного фонду України - 1071,28 га, в т.ч. акваторії Чорного моря - 946,48 га (рішення міськради від 13.09.2006р. № 804 "Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природнозаповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський"). Відповідно до рекомендацій Мінприроди України (вих. № 267-8/522 від 27.09.05р.) зазначена територія зарезервована з урахуванням перспектив створення регіонального ландшафтного парку "Гераклея". Пропозиції по створенню заказника враховані при розробці Генплану м. Севастополя. Дані відносно створення інших структурних елементів національної екологічної мережі приведені в таблиці 12*.1 (розділ 12*).

21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони і відновлення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів» (далі Загальнодержавна програма) передбачений комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Чорного моря, зменшення рівня забруднення моря і антропогенного навантаження на його екосистеми, зменшення обсягів забруднюючих речовин, що надходять з річковим стоком. З метою зменшення обсягів надходження забруднюючих речовин у м.Севастополі розроблені заходи, спрямовані на виконання загальнодержавних програм розвитку водяного господарства від 17.01.2002р. № 2988-III і охорони і відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів від 22.03.01р. № 2333-III, що затверджені рішенням сесії Севастопольської міськради 24 скликання від 12.11.02р. № 332. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі у 2006 р. в межах своєї компетенції проводився контроль за виконанням заходів, передбачених програмою, із залученням відповідальних осіб до адміністративної відповідальності. За 2006 р. Держуправлінням проведені обстеження 195 об'єктів м.Севастополя на предмет дотримання вимог водоохоронного законодавства, а також запобігання скидання забруднених стічних вод у водні об'єкти. За результатами перевірок щодо порушення вимог водоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 34 посадові осіби на суму 3,604 тис.грн. За 2006 р. з метою відшкодування шкоди, заподіяної водним об'єктам самовільним водокористуванням, пред’явлений 1 позов на суму 0,195 тис.грн. Проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на 53 об'єктах, розташованих у прибережній захисній смузі Чорного моря. За результатами проведених перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 42 відповідальних особи на суму 3,604 тис.грн. Загальний екологічний стан Севастопольських бухт залежить багато в чому від виконання природоохоронного законодавства України на об'єктах ЧФ РФ і ВМС України. Усі кораблі і судна ЧФ РФ і ВМСУ, у тому числі й 144

обладнані закритими фановими системами, скидають усі стічні води, що утворилися, у море без очищення. ВМС України не мають жодного спеціалізованого судна для очищення акваторії. Щодня в Севастопольську бухту, де водообмін обмежений, без очищення скидається більш 3000 м3 стоків, і, у випадку неприйняття найближчим часом екстрених заходів з боку командування ВМС України і ЧФ РФ, екологічна обстановка не буде поліпшуватися. У виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту на території м.Севастополя проводилася операція “Чисте повітря", у ході якої здійснювався контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря автомобільним транспортом, виконанням підприємствами і організаціями заходів щодо зменшення викидів в атмосферу, організацією природоохоронних робіт. Загальна кількість перевірених автотранспортних засобів - 894 одиниці, з них 172 одиниці не відповідали вимогам стандартів (19,2 %). З перевірених 460 одиниць автотранспортних засобів на 17 підприємствах не відповідало нормативам 47 од. чи 10,2%. На лінії було перевірено 434 одиниці, з них не відповідали вимогам стандартів 125 чи 28,8 %. За порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 208 водіїв автотранспортних засобів і відповідальних посадових осіб автотранспортних підприємств на суму 6,018 тис.грн. Проведено перевірки підприємств, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами (нафтоутримуючими відходами): ЧП ЕПФ “Аіст”, ЧП “Фірма “Тако”. За порушення вимог природоохоронного законодавства директор ЧП “Фірма ”Тако” притягнутий до адміністративної відповідальності на суму 0,119 тис.грн., директор ЧП ЕПФ “Аіст” - на суму 0,255 тис.грн. Винесено рішення від 10.03.06 р. № 01/06 на припинення діяльності ЧП ЕПФ “Аіст” по збору, перевезенню і збереженню нафтоутримуючих відходів. У складі комісії з питань контролю дотримання ліцензійних умов проведення господарської діяльності перевірені підприємства, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами. Перевірені: ТОВ «Сіталл», ЧП «Фірма Тако», ЧП «АИСіК», ТОВ «Югторсан», ТОВ «Кримська Ганза». При перевірці встановлено, що ліцензійна діяльність ТОВ «Кримська Ганза» не здійснюється. Порушень ліцензійних умов вищевказаними підприємствами не установлено. Проведено перевірку ВАТ «Балаклавське рудоуправління». У ході перевірки встановлено, що підприємством не проведене коректування проекту рекультивації Кадиковського, Псилеракського і Західно-Балаклавського кар'єрів. Приписи, видані на усунення виявлених при попередніх перевірках порушень, не виконуються в повному обсязі.

145

За порушення вимог природоохоронного законодавства і невиконання раніше виданих приписів до адміністративної відповідальності притягнуті.4 посадових особи ВАТ «Балаклавське рудоуправління» на суму 0,391 тис.грн. Протягом 2006 року виявлено 109 несанкціоновані звалищ на території міста, площею забруднення 25,801 га, обсягом 363,578 тис.м3. Розраховано 8 збитків за забруднення земельних ресурсів на суму 1041,125 тис.грн. Пред'явлено 4 позови на відшкодування збитків за забруднення земельних ресурсів на суму 9,633 тис.грн. За несанкціоноване розміщення відходів на території міста за 2006р. притягнуто до адміністративної відповідальності 30 посадових осіб і громадян на суму 2,006 тис. грн. З метою ліквідації несанкціонованих звалищ матеріали направлялися в комісії з безхазяйних відходів районних держадміністрацій. У 2006 р. проведені перевірки виконання контрольних функцій і обов'язків по забезпеченню охорони навколишнього природного середовища, дотриманню вимог природоохоронного законодавства України Нахімовською, Гагарінською, Ленінською і Балаклавською районними держадміністраціями, виконкомом Інкерманської міської Ради, Орлиновською селищною Радою, Верхнєсадовською, Терновською і Андріївською сільрадами. За результатами перевірок установлено, що приписи по ліквідації несанкціонованих звалищ відходів на території районів, проведення заходів щодо визначення власників відходів виконуються не в повному обсязі. Ліквідація звалищ у лісопосадках, на пустирях не здійснюється. Як правило, звалища не ліквідуються, а тільки плануються дорожньою технікою. Звалища ліквідуються тільки на вулицях міста, парках, на контейнерних майданчиках і прилягаючих до них територіях. Планово-регулярна система очищення і режим видалення побутових відходів у приватному секторі міста і у сільській місцевості не забезпечені, у результаті чого на вищевказаних територіях утворюються несанкціоновані звалища побутових відходів. Не вирішене питання про розміщення будівельних відходів, що приводить до постійного збільшення обсягів несанкціонованих звалищ на території міста і створює передумови до утворення нових звалищ будівельних, побутових і промислових відходів. Схема санітарного очищення територій сіл, підвідомчих сільським радам, не розроблена (за винятком Андріївської сільської ради). Не здійснюється контроль за раціональним використанням і безпечним поводженням з відходами. Режим видалення побутових відходів з території сіл не визначений. На усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства головам районних держадміністрацій і сільських Рад видані приписи. За результатами перевірок складено 8 протоколів про адміністративне правопорушення, сума штрафів склала – 0,782 тис.грн. Проведено розрахунки збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земель будівельними і побутовими відходами на території Нахімовського і Гагарінського районів на суму 706,876 тис. грн. та 17,559 тис. грн. відповідно. Матеріали справ спрямовані в Севастопольську міжрайонну природоохоронну прокуратуру.

146

З метою недопущення надзвичайної ситуації після закриття міського звалища на Мекензієвих горах наказом начальника цивільної оборони від 19 березня 2001 р. був введений в експлуатацію полігон твердих побутових відходів у Першотравневій балці проектною потужністю 1950464 м3 (з урахуванням ущільнення відходів), будівництво якого на теперішній час ще не закінчено. Недоліки в будівництві полігона ТПВ складають погрозу забруднення навколишнього природного середовища. Полігон твердих побутових відходів не введений в експлуатацію і не визначений його власник. Крім того, полігон працює з перевищенням проектної величини щорічного розміщення твердих побутових відходів на 30 – 50%, що привело до вичерпання потужності 1 черги полігона. Рішенням Міськради від 07.02.2006 р. № 4661 за рахунок міського фонду охорони навколишньої природного середовища на 2006 р. на будівництво полігона твердих побутових відходів у Першотравневій балці (1-я черга) виділено 300,0 тис.грн. У 2006 р. з Державного фонду охорони навколишньої природного середовища України виділені кошти на придбання технологічного устаткування для завершення будівництва 1 черги полігона ТБО в Першотравневій балці в сумі 468,6 тис.грн. У березні 2006 року у встановленому порядку Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі видані дозволи на спеціальне використання в рекреаційних цілях природних ресурсів і територій ПЗФ загальнодержавного значення (ландшафтні заказники "Байдарський" і "Мис Фіолент", загальзоологічний заказник "Бухта Козача"). Дозволи видані в рамках установленого ліміту наступним землекористувачам: В/ч А 1845 (НІЦ "Державний океанаріум" України) і ДКП "Севміськводоканал". У зв'язку з численними порушеннями і невиконанням умов природокористування відхилені від узгодження заявки Севастопольського державного лісомисливського господарства (СДМГ) на здійснення в 2006 році рекреаційного природокористування в границях підвідомчих територій ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Мис Айя" і "Байдарський". Проведено перевірки дотримання СДМГ установленого режиму територій ПЗФ і виконання охоронних зобов'язань у відношенні підвідомчих територій ПЗФ. Виявлено ряд порушень, видані приписи. У 2006 році, з урахуванням рекомендацій вчених і фахівців, на адресу Мінприроди України спрямовані пропозиції про включення заходів щодо розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок акваторії однойменної бухти в проект загальнодержавної програми розвитку заповідної справи, а також пропозиції про включення заходів щодо розширення й оптимізації існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя за рахунок створення поліфункціональних природно-заповідних об'єктів, створення значного по площі заказника "Караньский". Питання «Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України як біологічний 147

заказник місцевого значення «Караньский» розглянуто на пленарному засіданні Севастопольської Міськради 13.09.06р., прийняте рішення про резервування зазначеної території загальною площею 1071,28 га з прилягаючою акваторією Чорного моря.

148

22. ВИСНОВКИ. Екологічна ситуація м. Севастополя стабілізувалась і має незначні тенденції до покращення. В галузі охорони атмосферного повітря при загальному зростанні промислового виробництва спостерігається хоч і незначне, але зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, що свідчить про результати роботи, що проводиться підприємствами та природоохоронними органами. У сфері поводження з відходами зменшуються обсяги накопичення відходів промислового виробництва на підприємствах міста за рахунок вживання заходів щодо їх утилізації і знищенню на спеціалізованих підприємствах або вивозу відходів за територію міста і подальшої їх передачі іншому власнику. Стан прісних водойм - річок Бельбек, Кача, Чорна без значних змін. Просторово-тимчасовий розподіл забруднюючих речовин у руслах рік Севастополя дуже неоднорідний. Це зв'язано з впливом скидів стічних вод і дощових стоків населених пунктів і підприємств. Близько 78% стічних вод характеризуються як “недостатньо очищені” чи “без очищення”. Залишається на високому рівні робота з громадськістю, активно працює Рада громадських екологічних об'єднань, що була створена у липні 2001 року і сьогодні поєднує 15 неурядових екологічних організацій. Разом з тим, не доведені до завершення деякі заходи, зокрема: - проблеми збору, зберігання, утилізації промислових та твердих побутових відходів у регіоні, не завершене будівництво полігону для складування твердих побутових відходів. Продовжується засмічення земель несанкціонованими звалищами відходів та забруднення територій нафтопродуктами та промисловими відходами. по контролю впровадження у виробництво технології переробки або утилізації відходів виноробної промисловості і відходів гальванічного виробництва; по коректуванню проектів рекультивації земель, порушених підприємствами гірничодобувної промисловості відповідно до планів їхнього розвитку; по прийняттю всіх заходів впливу для зниження скидів забруднюючих речовин у водойми; по оптимізації існуючої мережі природно-заповідного фонду, розробці перспективної мережі і резервуванню особливо цінних природних об'єктів і територій. По оптимізації стану навколишнього середовища територіальним органам Мінприроди в м. Севастополі необхідно: забезпечити контроль за ходом виконання заходів, затверджених Законами України “Про загальнодержавну програму охорони і відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів” від 22.03.01р., “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015р.” від 21.1Х.01м, “Угоди між Кабінетом Міністрів України й Урядом 149

Російської Федерації з питань екологічної безпеки й екологічного контролю в місцях базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України”; створити уніфіковану базу даних по суб'єктах моніторингу стану навколишнього середовища регіону. Розробити та затвердити регламент обміну інформації між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля регіонального рівня. Розробити та затвердити положення про інформаційну взаємодію суб’єктів державної системи моніторингу довкілля регіонального рівня. поліпшити взаємодію в здійсненні державного контролю по охороні навколишнього природного середовища та використанню природних ресурсів з спеціально уповноваженими органами. Підвищення ефективності природоохоронних заходів неможливо без розвитку системного підходу до збору і аналізу інформації. Основним напрямком тут може стати організація міжвідомчого екологічного моніторингу, інтеграція основних наглядових організацій регіону, а також наукових установ. Великі можливості відкриває також поява інтегрованих систем екологічного менеджменту і менеджменту якості - міжнародний стандарт ISO14000. Впровадження цих стандартів в Україні і, зокрема, у Севастополі, дозволить проводити моніторинг всіх об'єктів навколишнього середовища на якісно більш високому рівні, із залученням даних не тільки контролюючих органів, але і баз даних аналітичних лабораторій підприємств, сертифікованих по ISO-14000.

150

Додаток 4. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Мінприроди Перелік громадських організацій природоохоронного направлення,що діють на території м.Севастополь та входять до складу Громадської Ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі. № з/п

1.

2.

3.

4.

5.

Найменування Голова Громадської Ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища м.Севастополі Севастопольський міський осередок Всеукраїнської екологічної Ліги Громадська організація Козацього культурно-екологічного товариства м.Севастополя “Козачий завіт” Громадська організація “Севастопольське товариство географів” Громадська організація “Товариство захисту археологічних і історичних пам'ятників Гераклейського півострова, його флори, фауни і прибережних вод “Оазіс” ” Неурядова організація “Молодіжне екологічне об'єднання “Гея”

6.

Громадська організація Асоціація “Безпека життєдіяльності”

7.

Організація “Екологія і життя”

8.

Громадська організація “Севастопольська екологічна організація “Сікемп-2000” Молодіжна група дії з екоетики

9.

10.

11.

Севастопольський міський благодійний Фонд захисту тварин “Зоомир” Організація “Ендемик”

12.

Севастопольська міська організація Українського товариства охорони природи

13.

Організація “Союз Севастополя”

14.

Громадська організація Правозахисної Асоціації “Морські збори”

15.

Громадська організація“Наукове товариство імені Сергія Подолинського”

Адреса, телефон

Керівник

моб.тел.8 050 8258072

Литвиненко Маргарита Сергійовна

99000, м.Севастополь, вул. Леніна, 13 моб.тел. 8 050 3604606 99040, м.Севастополь, вул.М.Геловані,14 ecoganza@mail.tavrida.net т.(0692) 57-65-70

Марчукова Людмила Петрівна

99000, м.Севастополь, вул. Кулакова 38- 29 тел.дом.(0692) 54-12-95 99024, Севастополь, вул.Епронівська,11 тел.дом.(0692) 54-12-95

Міньковська Роза Яківна

м.Севастополь, пр-т Жовтневої Революції, 54 тел.(0692) 24-77-78 тел/факс 55-65-51 gaia@ukrkom.sebastopol.ua 99011,м.Севастополь, вул.Гоголя,45 тел.(0692) 54-49-49 99000, м.Севастополь, вул.Керченська, 48-4 тел. роб.(0692) 55-08-33, 55-00-46 м.Севастополь, вул.Героїв Сталінграда, 42-115 тел. дом.(0692) 41-36-28 99029, м.Севастополь, вул.Хрустальова,45 моб.тел. 8 050 3604606 тел.45-84-47

Кумиш Наталія Іванівна

99003, м.Севастополь, вул..Комуністична 10-А,офіс 35 тел(0692) 46-67-16.

Тайченачев Денис Валерійович

99011, м.Севастополь, вул.Суворова,31 тел.(0692) 54-00-98 моб.80506812877 99003,м.Севастополь, вул.Харківська,3 тел. (0692) 54-65-13 99029, м.Севастополь, прт.Ген.Острякова, 17 тел/факс (0692) 44-16-34 morsob@stel.sebastopol.ua м.Київ ,

Лисенко Віталій Іванович

т.(8 044) 524-70-44

Іванович

Козлов Валентин Олександрович

Демидов Олександр Микитович

Каширцев Володимир Григорович Біляєв Борис Миколайович Хворов Сергій Анатолійович Марчукова Людмила Петрівна Добровольська Ганна Борисівна

Кислянський Ігор Анатолійович Стефановський Володимир Володимирович Петровський Віктор

151

Додаток 5 ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ РОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ ЗА 2006Р. Розділ 1. Екологічна політика України 3. Атмосферне повітря 4. Водні ресурси 5. Земельні ресурси 6. Надра 7. Відходи 8. Екологічна безпека 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 8.1.1 Екологічна безпека оборонної діяльності 8.1.2 Поводження з небезпечними хімічними речовинами 8.2. Радіологічна безпека 9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров`я 10. Рослинний світ 11. Тваринний світ 12*. Екомережа та біорізноманіття 12. Території та об`єкти, що підлягають особливій охороні 13. Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення 13.4. Браконьєрство рибного промислу. Обсяги заподіяних збитків.

13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води.

14. Державний контроль у галузі охорони довкілля 15. Управління в галузі охорони довкілля 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмов управління.

15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення.

15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності органів Мінприроди.

16. Моніторинг довкілля 17. Економічні засади природокористування 18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 19. Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації.

Відповідальний виконавець Гуревич Л.Б. Шестакова С.Л. Гуревич Л.Б. Гаврилова Ю.А. Гуревич Л.Б. Пітєль Л.Н. Гуревич Л.Б. Гуревич Л.Б. Гуревич Л.Б. Пітєль Л.Н. Гуревич Л.Б. Гуревич Л.Б. Тарасюк Є.Є. Тарасюк Є.Є. Тарасюк Є.Є. Тарасюк Є.Є. Тарасюк Є.Є. Гуревич Л.Б. Гуревич Л.Б. Гуревич Л.Б. Цілинська В.Л. Гаврилова Ю.А. Недоспасов В.О. Цілинська В.Л. Гуревич Л.Б. Легкая О.В.

152

20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 21. Виконання державних екологічних програм 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України 21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів.

22. Висновки Додатки 1,2,3

Гуревич Л.Б. Тарасюк Є.Є. Цілинська В.Л. Гуревич Л.Б.

153